ЗАСІДАННЯ  СТО  ТРИНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  9  л и п н я  1996  р о к у

                             10 година

 

                 Веде  засідання Перший заступник

          Голови  Верховної  Ради України ТКАЧЕНКО  О.М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  народні депутати, прошу зайняти місця

 робочі.  Доброго ранку, шановні народні депутати, доброго ранку,

 гості,  запрошені.  Прошу  вставити  картки  і  приготуватись до

 реєстрації.    Я    прошу    там   призупиніть,   призипуніть...

 реєструємся.   Включіть,   будь   ласка,  систему.  Реєструємся.

 Проводиться поіменна реєстрація.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Розслабились, остання робоча  неділя.

      Все,   шановні   колеги,   вставили  картки,  реєструємось.

 Включайте, будь ласка, систему.

        В  залі  зареєстровано  297  народних  депутатів, ранкове

 засідання оголошується  відкритим.

      Висвітліть,  будь ласка, тим часом по фракціях, а я зачитаю

 запити  народних депутатів.

      "Центр" десь загуляв  з  "Реформами", соціалісти  теж.

      Шановні  народні  депутати, надійшли депутатські запити від

 Душейка   Петра   Григоровича   до  Президента  України,  Голови

 Верховної   Ради,   Прем'єр-міністра   стосовно   заходів   щодо

 відзначення 125-річчя від дня народнження славетного спортсмена-

 борця  Івана Максимовича  Піддубного;

      Тітенко  Валерія  Григоровича до Прем'єр-міністра України у

 зв'язку   з   порушенням   законодавства   про  оплату  праці  в

 Березівському  і  Миколаївському  районах  Одеської  області, де

 вчителі  не  отримують  заробітної  плати протягом 3 місяців, не

 виплачено  їм  відпускні.

      Голові  Комісії  з  питань  законності  і правопорядка Жира

 Олександра  Олександровича  до Президента України стосовно стану

 фінансування  установ  системи  виконання  покарань та утримання

 контингента.

      Я  прошу  запити  підтримати  голосуванням.  Включіть, будь

 ласка, систему.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      Шановні  народні  депутати, у нас з вами залишилася остання

 пленарна неділя, тиждень точніше, 5 сесії Верховної Ради. На цей

 пленарний  тиждень  у нас заплановано розглянути невідкладних 51

 закон.   Тобто  в  середньому  на  кожний  день  робочий  у  нас

 відводиться  13-14 законодавчих актів, які ми повинні розглянути

 і рийняти.

      Тому   я   просив  би,  вчора  ми  на  узгоджувальній  раді

 домовилися по всіх цих питаннях, які дійсно потрібно невідкладно

 прийняти  до  відпускного  періоду. Але була внесена пропозиція,

 щоб  ми з вами працювали за скороченним регламентом при розгляді

 цих  питань. Іначе ми не вкладемся у ці строки, які відведені на

 протязі цих 4 днів: вівторка, середи, четверга і п'ятниці.

      Більше того, ви знаєте, що п'ятниця в нас день укорочений в

 пленарному режимі роботи. І на п'ятницю ми запланували вчора, на

 узгоджувальній    раді    прийняли    рішення    провести   таке

 мероприємство,   як   прийняття  присяги  на  Конституцію  всіма

 депутатами Верховної Ради України.

      Тому  ця  процедура відповідно у нас тоже займе якийсь час.

      Тому  я  просив  би  вас,   щоб  вии дали згоди, щоб ми без

 розминки  проводили  всі  ці  чотири  пленарні  дні  і працювали

 продуктивно по скороченій програмі.

      Я  хотів  би...  Одну хвилиночку, опустіть руки. Я хотів би

 вас  ознайомити  з  тими...  (та  не  шуми)  ознайомити  з  тими

 питаннями,  які нам необхідно розглянути, необхідно розглянути в

 послідуючі дні: середа, четверг і п'ятниця.

       У вас на руках єсть, але наші радіослухачі не знають, тому

 я  хотів  би зачитати ці питання, а потім визначимось з вами, як

 дальше працювать.

      На   сьогоднішнє  пленарне  засідання  виноситься  слідуюче

 питання:   про   проект  Закону  України  про  внесення  змін  і

 доповлнень  до  статті 11 Закону про охорону праці, та до статті

 456  Цивільного  кодексу  України; про проект Закону України про

 внесення  змін  і  доповнень до Закону про зайнятість населення;

 про  внесення  зміни  і  доповнень  до деяких законодавчих актів

 України  щодо  відповідальності  депутатів;  про  проект  Закону

 України  про  внесення  доповнень  до  деяких законодавчих актів

 України   щодо   встановлення   відповідальності   за  незаконне

 виготовлення,  підробку марок акцизного збору або вчинення інших

 протиправних  дій,  пов'язаних  з  використанням  цих марок; про

 проект  Закону  України  про внесення змін до Закону України про

 цінні  папери  і  фондову  біржу;  звіт про виконання Державного

 бюджету України за 1994 рік; про проект Постанови Верховної Ради

 про  майно  санаторіїв  "Горний" і "Прикарпаття"; про зауваження

 Президента  України до Закону про плату за землю; про зауваження

 Президента   України   до   Закону   України   про   особливості

 приватизації  в агропромисловому комплексі; про проект Постанови

 Верховної  Ради  України  про виконання Постанови Верховної Ради

 від   2  листопада  1995  року  про  усунення  порушень  чинного

 законодавства України з питань приватизації в нафтовій, газовій,

 нафтопереробній промисловості і нафтового продукта забезпечення;

 про     вилучення    і    надання    земельних    ділянок    для

 несільськогосподарських  потреб  та  попереднє  погодження  міст

 розташування     об'єктів.

      І останнє питання -питанння адміністративно-територіального

 устрою.  Ось ті питання, які нам необхідно розглянути сьогодні в

 пленарному  режимі.

      А  зараз  я  хотів  би  з  вами  порадитися.  Будем  робити

 розминку?

      ШУМ В ЗАЛІ

      Будем.  Хто за те, щоб не проводити розминку, а розпочинати

 пленарне  засідання  з  урахуванням  тих пропозицій, зауважень і

 корегування  проекту  роботи  нашої  сесії на протязі тижня, яку

 дала згоду вчора узгоджувальна рада. Я прошу проголосувати.

 

      "За" -

 

      Рішення  не  прийнято.  Скільки  часу відведем на розминку?

 Значить,  ще  20  хвилин  у нас залишилося. Виставте 20 хвилин і

 запишіться, будь ласка.

      Кочерга, Студніцин. Будь ласка.

 

      КОЧЕРГА

 

      122   избирательный  округ,  Кочерга,  фракция  "Коммунисты

 Украины".

      Уважаемые   коллеги!  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Вы

 знаете, что из-за систематический неевыплаты заработной платы ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Одну   хвилиночку.  Одну  хвилиночку.  Віктор

 Григорович. Шановні колеги! Я прошу заспокоїтись. Ну не чуть же,

 що    говориться. Будь ласка.

 

      КОЧЕРГА.  Вы  знаете,  что  из-за систематической невыплаты

 заработной платы шахтерам, пенсий трудящимся в городе Донецке, в

 ряде   других   городов   Донецкой  области  начались  серйозные

 политические,  можно  сказать даже, назвать такую квалификацию -

 политические    акции    протеста   против   нынешней   политики

 правительства.   В   городе   Донецке   перекрывается   движение

 транспорта, масштаб этих акций намеревается еще расширить.

      Мы  предлагаем  немедленно  чтобы  по  этому вопросу на Дне

 уряду  мы  заслушали  информацию  главы нашего правительства или

 исполняющего головы правительства вместе с головой администрации

 Донецкой области о том, какие же меры намечаются для того, чтобы

 улучшить   финансовое  положение  угольной  отрасли  и  погасить

 заделженность, прежде всего шахтерским коллективам.

      Я  по  этому  вопросу  выступал  на  согласительной  раде в

 прошлый  понедельник, однако мы так и не знаем будет этот вопрос

 включен  в  перечень  вопросов, который будет рассматриваться на

 Дне уряду или нет. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Судницин. Пасечна.

 

      СУДНИЦИН. Прошу передать слово Єльяшкевичу 394 округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

 

      Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Уважаемые коллеги, вчера состоялось совещание руководителей

 депутатских  групп и фракций и председателей комиссий Верховного

 Совета  Украины.  К  сожалению,  сейчас  этот  орган  носит лишь

 рекомендательный  характер  так,  как  в соответствии с принятой

 Конституцией   Президиума   у   нас   уже   нет.   Поэтому  есть

 необходимость  в  течение этой недели рассмотреть подготовленный

 народнымы  депутатами,  членами  временной  специальной комиссии

 проект  положения  про  согласительный совет депутатских групп и

 фракций, рассмотреть его в первом чтении, а окончательно принять

 уже в начале следующей сессии.

      Это   необходимо   для   того,  чтобы  успешно  продвигался

 законотворческий  процесс, без такого документа это будет делать

 очень сложно и в этом мы уже убедились на вчерашнем заседании.

      Что  касается  повестки  дня  на  эту  неделю  то и на этом

 заседании я выступал по этому вопросу, и сейчас хочу повторить -

 непонятно,  почему  все-таки  записано в таком виде, что сначала

 идет  принятие присяги народынми депутатами, а потом -подписание

 Закона  Украины "О принятии Конституции Украины". На мой взгляд,

 все  должно  быть как раз в последовательности наоборот: сначала

 подписывается  текст Конституции Украины, а потом в соответствии

 с  этой  Конституцией  и  на основании этой Конституции народные

 депутаты  Украины  принимают  присягу.  Это необходимо для того,

 чтобы  каждый народный депутат Укераины, который будет принимать

 текст  присяги,  четко  знал  окончательный  текст  Конституции,

 которую мы приняли.

      Кроме того, на завтра планируется вопрос о Премьер-министре

 Украины.  Наша  депутатская  группа  "Реформы" хочет, чтобы этот

 вопрос  был  в  четком соответствии с требованиямпи Регламентных

 норм - чтобы  Премьер-министр  Украины,  на Премьер-министра, на

 кандидатуру были поданы все необходимые документы, в том числе и

 в соответствиы  с  Законом  о борьбе с коррупцией   декларация о

 доходах Премьер-министра Украины.

      Кроме  этого, мы поддерживаем решение о том, что необходимо

 рассматривать   этот   вопрос   процедурой  тайного  голосования

 бюллетенями,  как  мы и рассматривали вопрос о избрании Премьер-

 министра   1994   году,   и   как   предусмотрено  Регламентными

 требованиями. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пасічна, Кіяшко.

 

      ПАСІЧНА   Александр   Николаевич,   прошу   передать  слово

 Шестакову.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ШЕСТАКОВ

 

      Маріуполь, фракція комуністів.

      Спасибо, Александр Николаевич.

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые коллеги-депутаты!

      По  поручению 25-тысячного коллектива арендного предприятия

 "Металлургический   комбинат   "Азовсталь",   моих  избирателей,

 которым  при  отсутствии  в  стране  Конституционного Суда негде

 больше   искать   защиты,   кроме  как  в  Верховном  Совете,  я

 уполномочен  заявить:  в  отношении  указанного предприятия, его

 коллектива  и  директора вот уже на протяжении нескольких лет со

 стороны властных и коммерческих структур оказывается неприкрытое

 оголтелое   давление,   которое   в   последнее   время  приняло

 противозаконную официальную форму.

      Так,   13   июня   сего   года,   в  нарушение  Законов  "О

 предприятиях",  "Об  аренде",  "О  собственности...  трудового и

 антимонопольного    законодательства,   нормативнях   документов

 поприватизации,  выходит  Постановление  Кабинета  Министров  за

 номером  645  "Об обкединении 2-х Мариупольских металлургических

 гигантов,     спровоцированное    главой    Донецкой    обласной

 госадминитсрации   Щербанем,   пичем   без  каких-либо  технико-

 экономических   обоснований.   Получив   отрицательную   реакцию

 трудового  коллектива  на  такое  обкединение,  теперь  уже Фонд

 госимущества в лице председателя Юрия Иханурова после 2-х летней

 волокиты  с  приватизацией комбината, вдруг резво издает сразу 2

 приказа  от  26 и 27 июня "Об утверждении плана приватизации и о

 создании  открытого акционерного общестав "Азовсталь". И снова в

 нарушение не только предварительно согласованного с арендаторами

 плана   о   приватизации,   ну,   и  Законов  "О  хозяйственнных

 обществах",   "О   пиватизации",   "Об   аренде",  Декрета  "  О

 приватизации   целостных  имаущественных  комплексов,  сданых  в

 аренду" и тому подобное.

      Мои  избиратели  пекрасно  понимают, что более 10% валютных

 поступлений   в   Украину,  которые  дают  2  Мариупульских.....

 комбината  кое-кому  не  дают покоя. И этот кое-кто, прикрываясь

 государственными   интересами  пытается  отобрать  эти  валютные

 поступления   у   того   же   государств.  Из-за  искусственного

 спровоцировнного   скандала   уже  сегодня  всемирно  признанный

 комбинат  "Азрвсталь"  и  вместе  с  ним  Украина  несут большие

 финансовые   издержки,  вызванные  потерей  доверия  со  стороны

 иностранных партнеров как  к комбинату, так и к Украине.

      Уважаемяе  коллеги  депутаты, почему сегодня, когда принята

 Конституция,  гарантирующая  верховенство законов, в государстве

 царит   правовой   чиновничный   безпредел?  Я  настаивю,  чтобы

 Верховный   Совет,   первое:  обязал  Кабинет  Минстров  и  Фонд

 госимущетсав  привести  вышеназваные  документы в соответствие с

 действующим  законодательством.

      Второе:  своим решением гарантировал приватизацию комбината

 в  соответствие  стеми  законами,  которые  мы  с вами все здесь

 принимали и в соответствие с теми декретами, которые издавал наш

 уважаемый  Президент, будучи  премьер-министров.

      И   третье:   создать   комиссию   Верховного   Совета   по

 расследованию  фактов  вопиющего нарушения Конституции и законов

 Украины в отношении комбината "Азовсталь" и им. Ильича.

      Прошу  поставить на голосование.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

      Кішко,  Глухівський.

 

      КІЯШКО.  Спасибо , Александр Николаевич.

      Уважаемые  коллеги, я присоединяюсь к тем тревогам, которые

 высказали  сегодня  донецкие  депутаты  по той ситуации, которая

 сложилась   в   Донбассе   -по  забастовке  шехтеров  и  по  тем

 трудностям,   которые,   наверное,   приобретают,   практически,

 необратимый характер, от которого страдает очень сного населения

 Донецка  и Донецкой  области.

      Хотелось  бы,  может  быт, завтра, заслушать и исполняющего

 обязанности Премьер-министра, или Кабинета Министров о том, что

 же делается  по наведению  порядка,  по  решению этих  проблем?

      Второе.  Мы с вами вместе все приняли Конституцию Украины и

 тем самым сэкономили десятки триллионов карбованцев, которы были

 амечены  на  проведение  референдума.  Хотелось  бы  обратится к

 Президенту  и  к  Кабинету  Министров,  вот  эти  сэекономленные

 средства  направить  на  погашение задолженности по заработной п

 лате  и  пенсии,  особенно  тем  людям,  котрые сегодня уходят в

 отпуска,  не  получая  ни  заработную  плату,  ни  отпускные, ни

 пенсионные за  последние  три-четыре  месяца.

      И  третье,  то,  что  касается процедуры принятия присяги и

 принятия  Конституции.  Я поддерживаю уже звучащее мнение о том,

 что  депутаты  должны  принимать  присягу только после того, как

 подписан   уже  Закон "О  введении  Конституции в  действие".

      И   следующее.  Конституция  вступает  в  силу,  это  новая

 Конституция Украины, и на ней должны принимать присягу не только

 народные  депутаты  Украины, но и Президент, который не принимал

 присягу на  данной  Конституции.

      Поэтому  я  вношу  предложение,  чтобы наряду с депутатами,

 принимающими присягу на новой Конституции, и Президент уважаемый

 наш Леоднид Данилович Кучма также принял эту присягу.

      Спасибо.

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Глухівський,  Чернявський.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.  Олександр Миколайович, я прошу передати слово

 народному  депутату  Лесю  Танюку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь  ласка.

 

      ТАНЮК.

 

      Шановний пане  ведучий, шановні депутати.

      Мова  іде  про  7 пункт сьогоднішнього порядку денного, там

 стоїть досить конфліктне питання про проект Постанови "Про майно

 профспілки   працівників  атомної  енергетики  та  промисловості

 України".

      Микола  Горень,  голова  Львівської  обласної адміністрації

 вчора  надіслав  до  Олександра Олександровича Мороза телеграму.

 Прошу  перенести  розгляд  цієї  постанови  на вересень місяць в

 зв'язку   з  сумнівами  щодо  правильного  розрахунку  долей  та

 неузгодженістю з місцевими  органами влади.

      Мова іде про те, що власність профспілки була 30 відсотків,

 власність  держави -70 відсотків при санатаріях в Прикарпатті. В

 постанові  чомусь  це  змінено.  І  власність  профспілки  тепер

 безаргументовано  70  відсотків, власність держави 30 відсотків.

 Не  враховано  ні проблеми комунальної власності на те, що це на

 місцевому  енергетиці, на місцевій воді, на місцевих комунальних

 послугах  існує.  Оскільки  тут  немає  цих документів, оскільки

 немає  візи  Кабінету  Міністрів,  я би дуже просив поставити на

 голосування  так, як просить Львівська адміністрація і перенести

 це питання на осінь, коли ми розглянемо його разом з законом про

 курорти.

      Цю ідею підтримує Рада профспілок Львівщини. І крім того, в

 самій    постанові    говориться,   що   ми   маємо   справу   з

 експерементальним  рішенням  питання.  Якщо  ми експерементально

 зараз  вирішимо  без такої аргументації і позбавимо державу цієї

 власності,  то  може  статися  так,  що  і  на  інші курорти при

 розподілі  власності  впаде  оце незаслужене забирання власності

 від  держави і  самі  санаторії залишаться ображеними.

      Я  дуже  просив  бц  звернути  на  це  увагу, бо мова іде 5

 мільйонів  американських  доларів,  які  будуть  вкладені  в цей

 санаторій,  і отам до забудови цього корпусу. Краще, щоб це йшло

 не    через    якесь    кооперативне    акціонерне    товариство

 Профспілчанське, а все-таки через державний Міндержатом, в якому

 б  санаторію  оздоровлювалися б тоді все-таки ті, що постраждали

 під час Чорнобиля.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чернявський, Уланов.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Дякую.  Шановний  Олександр  Миколайович!  Шановні  колеги!

 Сумська  депутація  -я  тут  порадився  -в  основном  одобрює ту

 повістку  дня,  яка запланована на цей тиждень. Але я хотів би і

 просив  би  вас,  Олександр  Миколайович,  щоби  в  повістку дня

 розгляду  Дня Уряду було включено питання не тільки про збирання

 врожаю  нинішнього.  Я  думаю, що це питання вже в такому стані,

 що...  ну  стані розв'язання, хоча надзвичайно складне. Але поки

 що  ніде  не говориться про те, що треба зробити для урожаю 1997

 року.

      Я вам повинен сказати і, шановні колеги, з вами поділитися.

 Була  виставка сільськогосподарської техніки, вроді б то, похоже

 ярмарка. Коли ми кинулися замовити ту техніку, яка була показана

 на  виставкі, в більшості своєї, це -одиничні екземпляри. Тобто,

 для  того, щоби -мої колеги сільгоспники знають, що це таке -для

 того,  щоб підготувати, виростити урожай, це треба грунтообробну

 і  іншу  техніку. Так вона практично на Україні не виробляється.

 Куди ж і яким ми шляхом будем іти? Ну, скажем, (...........). Ми

 там  замовили.  Коли  виявляється  їх  одна  штука  для виставки

 зроблена. Всі ми  знаєм, що це таке і  як   це вирішується.

      Друге.   Щоб   я  просив,  Олександр  Миколайович,  щоб  ви

 погодились,  що на День Уряду треба було, щоб розглянути питання

 не  тільки  про  збирання  врожаю нинішнього року, а взагалі про

 виконання  всіх  постанов,  що стосуються сільськогосподарського

 виробництва.  Тому  що  саме  невиконання  тих  постанов, які ми

 прийняли  тут  у  Верховній Раді, створилося надзвичайно складне

 становище.  Сьогодні забезпечення паливо-мастильними матеріалами

 на  10-15  процентів. Це парктично збирання навіть того низького

 врожаю, який ми сьогодні можем отримати, під великою загрозою.

      Сьогодні  не  вирішується  питання  із того, що не вирішене

 питання  дотації  чи  цінового  паритету на сільськогосподарську

 продукцію.  Єсть  господарства, де рік не виплачується заробітна

 плата.  От.  Не  всі  питання  вирішені  із  питань... пенсійним

 забезпеченням  трудящих, людей, які знаходяться на селі. І цілий

 ряд  інших  питань,  хотя ми їх розглядали. Я би просив, щоб в и

 дали  письмове  доручення  з  цього  приводу,  щоб його виршити.

      Невирішення  цих  питань  приведе до надзвичайно складніших

 проблем  і  в фінансовому плані, і в матеріальному, і особливо в

 забезпеченні  населення  України основними видами продовольства.

 Розраховувати  на те, що нам завезуть із Європи чи з інших країн

 продукти   харчування  -це  для  окремих  людей,  а  для  всього

 населення України такого забезпечення не буде без розвитку свого

 власного    сільськогосподарського    виробництва,   виробництва

 продуктів харчування. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Уланов, Яблонський.

 

      УЛАНОВ. Прошу передать слово Донченко, 259 округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Донченко, будь ласка.

 

      ДОНЧЕНКО

 

      Донченко, 259, фракция комммунистов.

      Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Александр  Николаевич! Наша

 фракция  сегодня тоже внимательно рассмотрела повестку дня, и мы

 были  удивлены  тем  фактом,  что   проигнорирован,  я думаю что

 проигнорирован   умышленно,  нашим  Правительством  тот  вопрос,

 который мы принимали с вами в зале в пятницу.

      А  в  частности,  мы принимали в пятницу расмотреть на этой

 неделе  выопрос  связанный с перерсмотром минимальной заработной

 платы,  минимальной  пенсии. В дне Уряду сегодня не записана эта

 повестка  дня.  А  когда  принималось  решение то ли на закрытом

 заседании,   то  ли  на  заседании  открытом,  пересмотреть  эти

 вопросы.  Были  соответствующие поручения даны разным комиссиям,

 разным,  значит,  депутатам, чтобы внимательно изучили, и узе на

 сегодняшний  день  этот  вопрос  не  стоил  бы  того  серьезного

 рассмотрения   в   плане,  что  все  цифры  есть  в  том,  чтобы

 пересмотреть  в  сторону увеличения. И этот вопрос сегодня мы не

 рассматриваем.

      А на сегодня стоит третим в повестке дня "Про внесення змін

 ідоповнень до деяких законодавчих актів,  щодо відповідальності

 депутатів".  Значит,  вопрос,  который  не  прошел  в комиссии и

 вносится  депутатом Кириченко. Как же мы будем рассматривать, не

 имея заключения комиссии, будем рассматривать вопрос, а вопрос о

 минимальной заработной плате и минимальной пенсии отбрасываем.

      Следующий  вопрос,  который я хотел бы сегодня поднять -это

 связанный  с тем, как финансируется сегодня служба занятости. От

 буквально  вторым  вопросом  в  повестке  дня  будет  у нас идти

 пересмотр законопроекта по слежбам занятости. Так на сегодняшний

 день  (вот мы получили письмо из Луганской области) в результате

 за  3-4  месяца безработным не выплачивается пособия, потому что

 не поступали, поступают средства в Фонд занятости. И это связано

 с тем, что однажды в январе месяце этого года наше правительство

 самовольно  изкяло  средства  из  этого  Фонда  занятости  и  на

 сегодняшний день фактически не компенсировало эти деньги. Как же

 дальше нам рассматривать вопросы, изолирется то, то даже сегодня

 принято.

      Александр  Николаевич, я убедительно вас прошу, обязательно

 поставте  вопрос,  связанный  с  минимальной  заработной платой,

 минимальной пенсией на этой недели. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яблонський,  будь ласка. Щось я Яблонського не

 бачу. Сікалов.

 

      СІКАЛОВ

 

      Фракция коммунистов, Горловка, Донецкая.

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые депутаты.

      Вы знаете какая ситуация сложилась сегодня в гороах онецкой

 области,  я  имею  ввиу  выступления шахтеров, вот, блокирование

 практически  транспорта,  люи  овеены  о  отчаяния, говорят, что

 завтре   не   только   транспорт  перекроем,  аи  железноорожный

 транспорт   перекроем.   Госуарство   в   этом   случае  понесет

 колосальные   убытки.   Никто   ни  правительсто,  ни  областная

 аминистрация никакой реакции не предпринимает.

      Судячи  со  слов  Лазоренко, что с угольщиками правительсто

 расчиталось,  ни копейки не олжно, у шахтеров возникает законный

 вопрос:"Где  их  срества?". Толи на уровне области, толи, скажем

 так,  на  уровне  обкеинений, толи все-таки правительство ало не

 точную информацию. На прошлой неделе мы принимали постановление о

 том,  чтобы  заслушать зесть на трибуне Верховного Совета голову

 Донецкой  обламинистрации. Почему-то из повестки дня этот вопрос

 выпал. Это один момент.

      Второй  момент.  Поддерживаю тех депутатов, которые говорят

 по присяге что не только депутаты должны принимать присягу, но и

 Президент в первую очередь как глава Конституции.

      И  еще один момент. Мы принимали постановление о том, чтобы

 те  лица,  которые,  или  те депутаты, которые сегоня занимают 2

 кресла,  вот,  они  определились  до  присяги.  Посему предлагаю

 присягу  депутатов перенести до тех пор, пока с этими товарищами

 или  эти  товарищи не определятся в какой структуре им работать:

 то  ли  в  исполнительной,  то  ли в законодательной? Спасибо за

 внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я коротко підведу підсумки тим

 питанням,  які були поставлені.

      Депутат  Кочерга  підняв  питання  про невиплату заробітної

 плати  не лише в Донецькій області, а й у ряді інших регіонів, і

 не  лише  шахтарям,  а  і іншим працівникам, особливо, вчителям,

 лікарям,  студентам.  Я повинен вам доповісти, що на День уряду,

 який  ми  запланували на четвер, цей день буде розділений на дві

 частини,  згідно  того  Регламенту...  згідно того плану роботи,

 який  ми  намітили  вчора:  перша  частина  дня  в  четвер  буде

 відведена  звіту  Кабінету  Міністрів, де ми заслухаєм всі ці...

 комплекс  питань;  а друга половина дня, що із 16-ї години, буде

 День  уряду, де розглянем ми питання по аграрному комплексу і по

 газифікації,  тобто  по енергетиці.  Я думаю, що при розгляді на

 протязі дня в четвер цих питань -звіт Кабінету і питання, які ми

 з  вами визначили -безперечно, ці питання будуть висвітлені і ви

 будете  мать можливість задати запитання тим керівникам Кабінету

 Міністрів, які будуть доповідать з цих питань.

      Єльяшкевич  підняв питання, щоб на цьому тижні розглянути і

 затвердити хоча б у першому читанні положення. Ми, дійсно, вчора

 це  питання  розглядали  і  винесено  воно  своєчасно,  але воно

 вимагає  серйозного  доопрацювання. І вчора було дано відповідне

 доручення,  щоб над цим документом попрацювали. І я думаю, що ми

 його  винесемо  на розгляд у вересні місяці цього року, тобто на

 початку Шостої сесії.

      Щодо  Конституційного  тексту.  Я  думаю,  що  вчора  ми, в

 принципі, підготували і друкували вже проект Конституції з таким

 розрахунком,  щоб  всі депутати отримали ці екземпляри. І думаю,

 що  на  протязі сьогоднішнього-завтрашнього дня всі ви отримаєте

 їх.  Тому  при  прийнятті  присяги,  безперечно,  Конституція  а

 точніше  тексти  Конституції  будуть  в  кожного.  Більше  того,

 піднімалося  питання  декількома  депутатами  про приймать чи не

 приймать   присягу.   Присягу   потрібно  приймать.  Конституція

 підписана, Закон "Про Конституцію" тоже підписаний і Президентом

 і Головою Верховної Ради.

      Наше   завдання  в  п'ятницю,  як  кажуть,  провести  чисто

 символічну цю процедуру, але, проводячи її, ми повинні врахувати

 ті  пропозиції,  які  були внесені депутатми, щоб кожний депутат

 підписався   під  цією  Конституцією,  тому  ми  підготували  по

 пропозиції  депутатів  текст  присяги.  Цей  текст  присяги буде

 роздано  всім  депутатам,  кожний  депутат  під  текстом присяги

 розпишеться  і  цей  текст  присяги  отакий з вами пофамільно на

 кожного  депутата  окремо, буде текст присяги, фамілія народного

 депутата і його особиста підпис буде здана.

      Ми  потім........  відповідну  книгу,  буде  Конституція  і

 підписи кожного народного  депутата. Була інша пропозиція, щоб в

 цьому  залі  окремо,  тобто,  в  одній  книзі,  в одному тексті,

 підписалися всі депутати. Це, безперечно, процедура займе багато

 часу.

      Тому  ми  вважаєм,  що,  мабуть,  отакий підхтід буде більш

 правильний  і він дасть можливість кожному депутату мати і текст

 присяги,  і  свою  підпис, і чисто, як кажуть, історично ми його

 вкладемо  до  тієї Конституції,  яку ми вже  затвердили.

      В  документі  було  піднято  питання  про надання депутатам

 документів  при  розгляді  питання про дачу згоди на призначення

 прем'єр-міністра.  Такі  документи,  безперечно, єсть, Президент

 нам  направив і ми вам їх  роздамо обов'язково.

      Депутат  Шестаков зробив заяву, заяву цю слухали і я думаю,

 що вона прозвучала і найде своє відображення в нашій пресі.

      Кіяшко  підняв  ряд питань знову ж про заробітну плату, про

 доповідь  Кабеніту  Міністрів,  а  точніше  про  звіт,  щ о буде

 робиться,  і  про  Закон  "Про  референдум",  про  ті кошти, які

 планувалось  використати  на  референдум,  щоб  їх  направити на

 виплату заробітної плати. я думаю, що це, безперечено, Президент

 і  без  нас  це  знає,  і  безперечно,  ці  кошти будуть на це і

 використані.

      Щодо присяги, то я ще раз вам говорю, що ми з вами прийняли

 Конституцію, Конституція підписана, закон Конституції підписаний

 і в п'ятницю ми присягу з  вами  повинні  прийняти.

      Щодо  того,  чи повинен Президент двічі приймати присягу за

 один  період,  як  кажуть,  роботи, на тий період, на який обрав

 його  український  народ,  я  думаю,  що двічі, мабуть, приймати

 прясягу   недоречно.

      Але  при  прийнятті  присяги  в  цьом у залі, ми Президента

 обов'язково  запросимо.

      Танюк   підняв   питанян  про  те,  щоб  ми  сьоме  питання

 сьогоднішнього  порядку  денного  перенесли так, як воно вимагає

 доопрацювання.

      Це  йдеться  мова  про  проект постанови Верховної Ради про

 майно  санатрієв  "Горний" і "Прикарпаття".

      Я  ставлю  на голосування, хто за те, щоб перенести розгляд

 цього питання на   вересень  місяць.

      Павловський,  будь ласка. Включіть.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

 

      Дякую,  Олександр Миколайович.

      Шановні  народні  депутати,  ви знаєте, що зараз призначено

 нове  керівництво  Держкоматому,  в  санаторії "Прикарпаття" йде

 зміна  керівництва. Тому керівництво Держкоматому не заперечує і

 навіть просить, щоб це питання дійсно перенести на вересень, але

 його  не  треба пов'язувати з Законом "Про курорти і санаторії".

 Воно  повинно  розглядатись  окремо.

      Тому я думаю, що, дійсно, треба його перенести на вересень,

 і  ми  там  спокінйо  зможемо  це питання розв'язати. Враховуючи

 інтуреси  і профсоюзів, і держави,  і колективу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  А  не  получиться  так,  поки ми перенесемо на

 вересень,  його  приватизують?

      Я  ставлд  на  голосування  пропозицію,  внесену депутатами

 Танюком  і  Павловським,  про  перенесення  розгляду  питання на

 вересень  місяць.

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Значить, будем розглядать. Чернявський вніс пропозицію дати

 письмове  доручення  при  розгляді  на  день  Уряду  питання  по

 готовності  до  збирання  врожаю  1996 року. Розглянути комплекс

 питань:  підготовка  до  1997  року,  питання виплати заробітної

 плати  селянам  і  ряд  інших  питань,  аточніше  тих постанов і

 доручень, кі ми давали Кабінету Міністрів.

      Я  думаю,  що  в  нас  дійсно два буде питання по аграрному

 сектору  стоять.  Одне  питання  -готовність  до  жнив.  І друге

 питання  -про  виплату  на  соціальні  потреби,  тобто виконання

 бюдежту, який ми з вами затвердили. Я думаю ми ці доручення дамо

 і  вони,  безперечно,  будуть  висвітленні  при  розгляді данних

 питань.

      Депутат  Донченко  тоже  вніс  два  питання -це про виплату

 заробітної  плати і врахувати його при звіті Кабінету Міністрів.

 Я  думаю,  що,  коли  ми  будем  з вами розглядати на дачу згоди

 питання  про  призначення  голови  Кабінету Міністрів, буде така

 можливість  задати ці запитання і виконуючому обов'язки Прем'єр-

 міністра.

      І   друге   питання   -це   фінансування   виплати  службам

 зайнятості, виплати допомоги. Я думаю, що ми таке доручення дамо

 і  Кабінет  Міністрів його розгляне іприйме відповідні міри, щоб

 ці кошти надходили.

      Сікалов,  Донецька  область,  підняв  питання  ті,  що були

 попередньо  підняті, але внесена пропозиція депутатом Моісеєнком

 і Сікаловим про те, що голова адміністрації Донецької області на

 день  Уряду, а точніше, коли буде звітувати Кабінет Міністрів по

 цих питаннях, щоб голова адміністрації Щербань тоже доповів, які

 міри приймаються з боку адміністрації. Таке доручення ми дамо.

      А  зараз  приступаєм  до  розгляду  тих питань, які у нас у

 порядку  денному.  Слухаєтьмся питання про проект Закону України

 про  внесення  змін  і доповнень до статті 11 Закону про охорону

 праці а статті 456 Цивільного кодексу України. Каскевич  Михайло

 Григорович, виконуючий обов'язки міністра праці.

      Будь ласка.  До 10 хвилин виступ.

 

      КАСКЕВИЧ М.Г.

 

      Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановний  Олександре

 Олександровичу!  На  ваш  розгляд вноситься питання про внесення

 змін та доповнень до статті 11 Закону України про охорону праці.

 Лист   Кабінету   Міністрів  від  12  червня  щодо  аргументації

 необхідності  цього  внесення  у  вас  є.  І  тому я зупинюсь на

 окремих положеннях.

      Сьогодні відшкодування шкоди складається:

      Перше.   Із  щомісячних  виплат  потерпілому  за  ушкоджене

 здоров'я.   В   основу   цих  виплат  покладена  середньомісячна

 заробітна  плата потерпілого в залежності від ступеня втрати ним

 професійної  працездатності.  Це основна виплата, і розмір її не

 підлягає перегляду.

      Друге.   Відшкодування  складається  також  із  компенсації

 витрат  отерпілому на соціальну допомогу за рахунок власника. Це

 витрати  на  посилене  харчування,  надання  путівок  санаторно-

 курортного лікування, забезпечення автомобілями тощо. І ця норма

 теж не пропонується до зміни.

      Третє.   Із   відшкодування  потерпілому  моральної  шкоди.

 Порядок  їх  надання  і  розміри теж не змінюються з прийняттям,

 якщо  ви  приймете, доповненнь  і  змін  до статті 11 Закону про

 охорону праці.

      Четверте.  Відкодування  складається  також  із одноразової

 допомоги, про яку сьогодні ідеть мова.

      Нагадую  ще  раз,  що  згідно  з  діючою  статтею 11 Закону

 України  про  охорону праці, одноразова допомога визначається із

 розрахунку  за кожен відсоток втрати професійної працездатності,

 що становлюється мнедико-соціальною експертною комісією, власник

 виплачує середньомісячну заробітну плату потерпілого. Отже, якщо

 працівникові  із середньомісячною заробітною платою 30 мільйонів

 карбованців,  комісія  встановла 40 відсотків страти професійної

 працездатності,   то   підприємство   повинно   виплатити   йому

 одноразову   допомогу   у   розмірі   1  мільярд  200  мільйонів

 карбованців.

      Прицьому,  при  такій  втраті працездатності потерпілий, як

 правило, залишається працювати на своєму робочому місці, одержує

 ту  ж  саму  заробітну  плату  і  ще  підприємство виплачує йому

 щомісяця,  крім одержаної одноразової допомоги, відшкодування за

 ушкодження  здоров'я  12   мільйонів  карбованців.

      З  урахуванням того, що на багатьох підприємствах і в першу

 чергу  це  стосується  вугільної промисловості сьогодні часто не

 вистачає  коштів  навіть на виплату заробітної плати, то виплата

 одноразової допомоги таких розмірів стає просто неможливої. Нема

 з чого платити.

      Перед   такою   проблемою   сьогодні  вже  стоять  нетільки

 підприємства вугільної промисловості. Окрім того, в нині діючому

 порядку  законодавчо  встановлюється соціальна... несправедливий

 норматив   розміру   одноразової   допомоги   в  залежності  від

 середньомісячної  заробітної  плати  потерпілого.  Тому  нині за

 аналогічні  травми  з  одинаковим  процентом  втрати професійної

 працездатності  потерпілі  різних  галузей  отримують різні суми

 одноразової  допомоги.

      Так,  за  40  процентів  втрати  працездатності  потерпілий

 шахтар  отримує  1  мільйон  400, майже 1 мільярд 400 мільйонів,

 електороенергетик   -1.   100,   машинобудівник  -400  мільйони,

 будівельник  -560,  транспортник  -660,  а  працівник сільського

 господарства  - тільки  300  мільйонів  карбованців.

      Як   видно   із  наведених  прикладів,  розмір  одноразової

 допомоги  відрізняється  залежно  від  галузі,  більше,  ніж в 5

 разів.  Що  визиває  справедливе обурення потерпілих працівників

 галузей  з меншої середньомісячною   заробітної платою.

      Для  прикладу.  В  Росії  максимальний  розмір  одноразової

 допомоги  одинаковий  для  всіх  працівників  і складає при 10--

 процентній,  підкреслюю, 100-процентній втраті працездатності -4

 мільйони   550   тисяч   російських  рублів.  Це  180  мільйонів

 українських    карбованців,    а   при   втраті   40   процентів

 працездатності  розмір одноразової допомоги в Росії становить 72

 мільйони  українських  карбованців,  що від 5 до 20 разів менше,

 чим  згідно  статею  11 Заокну України "Про охорону праці". Якщо

 навіть ввести нову законодавчу норму, яку пропонує зараз уряд: 2

 неоподаткованих  мінімуму  за  кожний  процент втрит професійної

 працздатності, то і тоді розмір одноразової допомоги потерпілому

 в Україні беде вдвічі більшим ніж в Росії.

      При  цьому  слід  зауважити, що розмір одноразової допомоги

 сім'ям   загиблих  залишається  без  змін,  5-річний  заробіток,

 тобто60  середньомісячних заробітних плат потерпілого на сім'ю і

 додатково на  кожного  утриманця по річному заробітку.

      Крім  того,  цим  проектом  передбачено доповнити статтю 11

 новою  нормою  про  те,  що  сума  відшкодування  за  ушкодження

 здоров'я,  пенсій  по інвалідності та заробітна плата не повинна

 перевищувати  середньомісячний заробіток, який має потерпілий до

 ушкодження  здоров'я. Чому. Хочу підкреслити, що в жодній країні

 потерпілий  у  таких  випадках не одержує більше коштів, ніж він

 мав  до  ушкодження здоров'я. Як свідчать листи з місць сьогодні

 стаття  11 Закону "Про охорону праці" заохочує працівника більше

 бути  на  відсотках  по  втраті  працедатності,  бо  всі виплати

 перевищують  розмір заробітної плати його товарищів по професії,

 поки  що  така ситуація, коли той хто робить одержує менше того,

 хто   одержує   відшкодування   шкоди,  проходить  у  мовчазному

 антоганізмі між ними, але найгірше полягає в тому, що в багатьох

 випадках  і  потерпілий не поспішає як мога швидше вилікуватися,

 його влаштовує така ситуація.

      Проет  передбачає  також  уточнення  щодо  порядку  виплати

 одноразової  допомоги.  Пропонується виплату одноразової допомоги

 провадити лише тим потерпілим, хто на час час встановлення......

 втрати  професійної працездатності знаходиться в підприємствах у

 трудових  відносинах.  Це  викликано тим, що з моменту прийняття

 закону  про охорону праці за виплатою одноразової допомоги стали

 звертатися   люди,  які  вже  по  10-20  років  не  працюють  на

 виробництві,  бо  перебувають  на  пенсії,  а  їм органи медико-

 соціальної  експертизи  встановлюють  стійку  втрату професійної

 працездатності.

      І  останнє.  З  урахуванням  того,  що  виплату одноразової

 допомоги  потерпілому  пропонується провадити із розрахунку двох

 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то і тим потерпілим,

 яким  ця допомога вже нарахована, але не виплачена, пропонуються

 виплати  із  розрахунку  також двох неоподаткованих мінімумів за

 кожний відсоток втрати професійної працездатності.

      І  хочу  в  заключення  нагадати,  що  даний  проект змін і

 доповнень   підготовлено   у   відповідності   до  протокольного

 доручення   спільного   засідання  Президії  Кабінету  Міністрів

 України  та  Президії  Верховної  Ради України від 7 лютого 1996

 року. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Запитання  до  Михайла  Григоровча

 будуть? Запишіться, будь ласка.

      Я  просив  би,  шановні  колеги,  ми  з  вами домовились по

 скороченій процедурі по запитаннях тоже: 2 "за" - 2 "проти", які

 там...Ну, тут не 2 "за" - 2 "проти", а так -4 запитання, і ми на

 цьому...  Якщо  ви не заперечуєте... Не більше чотирьох запитань.

 То єсть, чотирьох депутатів...

      Кочерга,   Анісімов,   Осадчук  і  Кірімов.  Хто  хоче  там

 поміняться, будь ласка.

      Кочерга, за ним Анісімов. По одній хвилині!

 

      КОЧЕРГА В.П., 88 виборчий округ.

      У   мене  таке  питання:  законом  не  зафіксовано  терміну

 звернення  за  відшкодування  втрати  здоров'я, тому сьогодні на

 деяких  підлприємствах  звертаються  люди, які травмувалися 30 і

 навіть 50 років тому. Чи враховує ваша поправка цю ситуацію, яка

 складається,  тому  що  це...  ну,  будемо  казати,  ненормальна

 ситуація,  коли людині вже за 80 років, а йому все потім ставити

 втрату працездатності 100%?...

 

      КАСКЕВИЧ   Дякую  за  запитання.  І  більше  того - я  хочу

 підкреслити,  що  перевірки,  які  проводилися  на  місцях, вони

 зафіксували багато зловживань у цих випадках, коли, дійсно, 20 і

 більше  років  назад  люди  не  зверталися  за відшкодуванням, а

 потім,  будемо  казати  так,  виявлені  випадки  і  змови  і між

 працівниками  експертизи,  і  потерпілими. Тому в поправках, які

 сьогодні пропонуються, враховаана ця ситуація і є запис відносно

 того, що така допомога може призначатися людям, які є у трудових

 відносинах з підприємством.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов, за ним Осадчук.

 

 

      АНІСІМОВ, 178,  Запорожье.

      Я хотел бы у вас уточнить 1 вопрос. Вообще позиция по этому

 законопроекту   и  поправкам, которые  вы  вносите...  Федерации

 профсоюза   и  проводилось  ли  согласование,  уточнение,  обмен

 мнениями  с хозрасчетными  подразделениями, его руководителями и

 органами, которые  осуществляют данный  надзор?

 

 

      КАСКЕВИЧ.  Відносно  того  чи  погоджувався  цей  проект  з

 Федерацією  профспілок  -так,  він погоджувався, значить, багато

 пропозицій  враховано,  але в Федерації профспілок цей проект не

 погоджений.

      Те,   що   стосується...  чи  працювали  ми  з  керівниками

 підприємств  і  тих структур, які займаються цією проблемою, то,

 дійсно, працювали.

      Більше  того,  я  відверто вам скажу, що працювали у різних

 галузях  і  найшли  підтримку  і розумінння. Більше того, я хочу

 підкреслити,   що   навіть   і   суспільна   думка,  ось  газета

 "Кочегар..."?,   значить,   горлівська,   масса   листів.   Люди

 розуміють,  що  норма  була свого часу записана не реальна. Якщо

 сьогодні  в  вугільній промисловості, значить, заборгованість по

 одноразових  виплатах сягає більше 13 трильйонів карбованців, то

 ми з вами чітко повинні віддавати собі відлік у тому, що вона не

 буде погашена по тому старому закону.

      Тому  керівники  підприємств  підтримують  це. Сьогодні тут

 присутні  Міністр  вугільної  промисловості,  заступник Міністра

 вугільної промисловості, який  ціми  справами  займається.

      І,  як кажуть, тут у нас у всіх є порозуміння і н е т ільки

 з   цієї  галузі.

      А  тим  більше,  я  вибачаюсь,  ви ж розумієте, що от ви на

 металургійному  комбінаті працюєте, і скаладалась ситуація така,

 що, і я наводив приклади, що на одному виробнцтві за одну і ту ж

 травму людина отримує у багато-багато разів менше, ніж на іншому

 підприємстві, де сьогодні може буть незаслужено висока заробітна

 плата,  тому  що  це підприємство користується своїм монопольним

 становищем.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Осадчук,  Кирімов.

 

      ОСАДЧУК. Шановний Михайло Григоровичу, скажіть, будь ласка,

 як  це  Закон "Про охорону праці" відрегулює проблеми з виплатою

 зарплати  вчителям,  лікарям  і всім  бюджетникам.

      І, зокрема, мене дуже хвилює ситуація з шахтарями. Я цілком

 підтримую  їхні  вимоги щодо погалення заборгованості по виплаті

 зарплати.

      Але  скажіть,  будь  ласка,  оці  їхні  дії  з  перекриттям

 транспорту,  чи  це  страйк  чи  це  щось  інше? Якою мірою вони

 виходять  за  межі  саме  охорони  праці? Це надзвичайно важливе

 питання.  І  якою  мірою  вимагаються  гроші зароблені чи ті, що

 йдуть з бюджету? Тому що у нас в державі ненормальна ситуація: з

 бюджету  йде  багато  виплат, а тим часом не фінансуються статті

 бюджету,  які  спрямовані  на  розвиток  .............

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Це  питання  не  по  темі.

      Будь ласка,  Кирімов.

 

      КАСКЕВИЧ.  Дякую.

       Яким чином позначиться це на бюджетниках? Таким чином.

      Перш  за  все,  ви  знаєте,  що  заробітна  плата вчителів,

 лікарів,  працівників культури, інших галузей, що фінансуються з

 бюджету,  вона  хоч  і  прирівнювалась  до  середніх  показників

 промисловості  в  народному господарстві, але була нижчою, ніж в

 галузях-монополістах.

      А  ті люди теж травмуються, і травмуються в тому числі і на

 виробництві.  То сьогодні за однакову травму і вчитель, і шахтар

 будуть  отримувати однакові виплати, якщо ми приймемо цю статтю.

 Це  перше.

      Друге.  Яким чином позначиться на бюджетниках? Ви правильно

 підкреслили,  що Уряд навіть, розрахувавшись, з такою галузю, як

 вугільна  промисловість,  по своїх боргах, мусить сьогодні волею

 чи неволею з бюджету направляти кошти на виплату заробіної плати

 в цій галузі.

      Аякщо   ми   приймемо   реально   норми,   то   на   деяких

 підприємствах, шахтах з'являться гроши для того, щоб виплачувати

 в  першу  чергу  заробітну  плату,  а не багатоміліардні виплати

 зовсім  нереальні  значить, які сьогодні мусять виплачуватися, а

 не виплачуються.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кірімов.

 

      КІРІМОВ.

 

      218 виборчий округ, "Державність", Кірімов.

      Шановний  Михайле Григоровичу, я уважно слухав ваш виступ і

 розділяю  ашу  думку  з приводу охорони праці і відшкодування за

 втрату здоров'я.

      Але я хотів би зазаначити, що несвоєчасна виплата заробіної

 плати  також генерує напруженям втрудових колективах і від цього

 втрачається   здоров'я.   Ось   наприклад  2  липня  цього  року

 розпочалась   голодівка   будівельників  Чорнобильської  атомної

 електростанції,   а  також  будівельників  будівельно-мантажного

 управління  номер  3  в  Чорнобилі.  І  вони  страйкувли  3 дні.

 Здоров'я  втрачали.  І їм пообіцяли, що заробіну плату виплатять

 9 числа, але її не виплачують. Вони голодівку відновили.

      Та  справа  не  в  цьому,  справа  в тому, що буде втрачено

 здоров'я  уже  не  під  час  робоит,  а  під  час  голодівки. Як

 вирішувати  ось  це  питання?  Як  відшкодовувати їм за втрачене

 здоров'я? Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щоб не голодували.

 

      КАСКЕВИЧ.  Я  думаю, що питання, як кажуть, із життя іде, і

 це  дійсно  так і ті негаразди еокномічні, соціально-економічні,

 які  вони  є  в  суспільстві,  вони  автоматично переносяться на

 здоров'я  і  трудящих,  і  пенсіонерів,  і  всіх верст населення

 України.  Тому  ви  маєте рацію, Верховна Рада на минулому тижні

 прийняла  рішення  про  те,  щоб  все-таки  заслухати  окремо це

 питання.

      Сьогодні  іде  інтенсивна  підготовка  цих  документів. І я

 думаю,  що Верховна Рада заслухає це питання і прийме відповідні

 рішення, які позитивно вплинуть на  цей негативний процес.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка.

      Буздуган   Юрій   Олексійович,   голова  Комісії  з  питань

 соціальної політики і праці.

 

      БУЗДУГАН Ю.О.

 

      Шановні  колеги!  Є  питання,  які  важливі, є питання, які

 термінові,   є   питання   болючі.  Це  питання,  яке  ми  зараз

 розглядаємо  -це  якраз  одне  з  найбільш  болючих  питань, які

 взагалі  розглядалися  напротязі останніх двох років у Верховній

 Раді.

      Про  що  саме  йдеться  мова?  Ставля  нещасний  випадок на

 підприємстві  -відірвало  руку  або,  скажемо, профзахворювання.

 Відповідно  до  статті  11  Закону  про охорону праці людині іде

 певна  компенсація.  Що  зараз  пропонує  Кабінет Міністрів? Він

 пропонує  по  факту реально, вскажемо, в окремих галузях там, де

 йнайбільший  травматизм,  наприклад,  в вугільній промисловості,

 зменшити  цю  компенсацію  в  десять  разів.  В 10 разів. Це вже

 питання політичне, я вважаю, особливо в цих умовах, які ми зараз

 маємо,  давайте я не буду торкатися політики, я буду говорити по

 суті.

      Це  вже  другий проект, який вноситься на розгляд Верховної

 Ради.  Перший  був розглянутий в нашій комісії і відхилений. Оце

 вже  другий  був  внесений. Комісія, в принципі, могла б піти на

 певний  компроміс.  Там  є  деякі  моменти, на яких можна було б

 погодитися.   Кабінет Міністрів відмовився іти на ці компроміси.

 Я   його   розумію.  Це  в  умовах  нашого,  ну,  дуже  великого

 травматизму...Коли Верховна Рада минулого склакання приймала цей

 проект  закону, вважала, щол ми зараз приймемо цю норму закону і

 це  призведе  до  зменшення норми травматіизму на підприємствах.

 Норма  травматизму збільшується. Охороною праці займаються менше

 ніж  займалися.  Якщо хтось каже, що це не так, то подивимося на

 статистику.

      В  березні  цього  року  Кабінет  Міністрів  знову вніс цей

 проект  закону.  Науково-експерnий відділ Секретаріату Верховної

 Ради  розглянув,  Федерація профспілок розглянула і обидва ці: і

 Федерація  профспілок  і  науково-експертни  й  відділ -прийняли

 висновки про неприйнятність цього проекту закону.

      Комісія абсолютно погоджується з такою позицією і є на це 3

 групи  аргументів.  По-перше,  значне  зменшення  цих  виплат  в

 умовах,  в  тих  соціальних  умовах, які ми зараз маємо. Це буде

 означати  перекладання  тягаря.  Ну  нещастя,  яке  звалилося на

 людину,  не  саму  ж таки людину. Тобто, держава... підприємства

 будуть   (...........)   інвалідів,   а   ми  будемо  це  тільки

 стумулювати.

      Друге.  Позиція  урядової  сторони  стосовно  обов'язкового

 перебування   працівника   у  трудових  відносинах  лише  з  тим

 підприємством  і  так  далі,  і  так  далі.  Про  це вже Михайло

 Григорович  говорив.

      Він  посилається на те, що вже 20 років він там не працює і

 все-одно звертається  за  допомогою.

      Я    перепрошую,    зараз   іде   процес...   піде   процес

 реструктуризації   шахт.  Шахти  будуть  закриватися.  Хто  буде

 виплачувати  допомогу  оцим  людям,  які  вже  постраждали,  тим

 інвалідам,   які  ми  вже  зробили?

      Третій  аспект.  Введення  обмежень  доходів  івалідів.  ви

 знаєте,  ну це абсолютно неприйнятна норма з будь-яких юридичних

 підстав.   По-перше,   стаття   94  Кодексу  законів  про  працю

 передбачає,   що   оплата   праці   максимальним   розміром   не

 обмежується.

      Ми  пропонуємо  вводити  це  обмеження.  Це  вже  порушення

 Кодексу  законів.  В тому числі і  працюючим інвалідам.

      По-друге,  відповідно  до  статті  85  Закону  про пенсійне

 забезпечення,  пенсії  усім категоріям громадян, у тому числі по

 інвалідності, виплачується без урахування одержаного заробітку.

      Пропонується  заднім  числом відмовитися від цієї, від цієї

 норми.  і  що  ну  взагалі  абсолютно є неприйнятним, це надання

 цьому  закону  зворотнььї сили. В юридичній практиці, в світовій

 юридичній  практиці   взагалі  не  було такого  прецеденту.

      Пропонується  дозволити підприємствам перераховувати раніше

 нараховані суми одноразової допомоги. Як це можна робити, давати

 зворотню силу.

      Тому я не буду говорити довго, я хочу зразу викласти, я вже

 сказав  пропозицію комісії: ми вважаємо це проект неприйнятним і

 відповідно   до   Регламенту   першим   поставити   питання  про

 неприйнятність цього проекту закону. Дякую.

      Якщо є запитання я  готов відповісти.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  є  до  Юрія  Олексійовича?  Є, будь

 ласка,  запишіться.  5 хвилин, будь ласка, виставить. Хмельовий,

 Радько.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ   Фракция коммунистов.

      Юрий   Алексеевич,  я  хотел  задать  вопрос,  вот  в  тому

 предыдущем  варианет, ну, вернее в законе существующем об охране

 труда  он  соответствует  международным  требованиям, вот, когда

 принимали  предыдущий  Верховный  Совет,  или  не соответствует?

 Потому  что приводит пример.... вич о том, что вот в России, ну,

 Россия это  еще ж не пример для нас, я хотел бы уточнить.

 

      БУЗДУГАН.  Я  хочу  сказати, що існують різні преценденти в

 світовій   практиці  і  такі  норми,  які  записані  в  проекті,

 прийнятому в 92 році, вони теж існують.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Радько. Степенко.

 

      РАДЬКО.   Олександр  Миколайович,  передайте,  будь  ласка,

 Марченку слово.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. А?

 

      РАДЬКО. Марченку слово.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемый  Юрий  Алексеевич, не считаете ли вы закономерным

 действия  правительства,  которое  после принятия Конституции, в

 которой   нарушены   международные   требования   по  социальным

 гарантиям   работающих,   закономерным  вынести такой,   скажем,

 антигуманный,  античеловеческий  поправки  к  этому  закону. Это

 вопрос общего плана.

      И  второй.  Я  безусловно  поддерживаю  вашу позицию, чтобы

 ставить вопрос первым о непринятии этих  поправок.

      И  процедурно,  Александр  Николаевич,  вопрос о непринятии

 голосуется  одной  третью  голосов.  Я  хотел бы обратить на это

 внимание.  И  второй  момент  прцедурный:  я  просил  бы, ну, не

 получилось  в  разминке  сказать,  чтобы  вопрос  о  присяге был

 предварительно  обсужден, потому что по Регламенту, по процедуре

 обязаны  дать  слово  для выступления, а по присяге вы дали свою

 трактовку,  а  там и Президент должен принимать присягу и старый

 Верховный Совет не обязан принимать присягу. Я просил бы, чтоб в

 повестке  дня  этот  вопрос  мы  отдельно  рассмотрели,  а тогда

 выходили уже на момент присяги. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все зрозуміло. Про неприйнятність вас підтримав

 Марченко.   Значить,   Степенко   Василь  Іванович.  Камінський,

 Чернявський. Камінський, будь ласка.

 

      КАМІНСЬКИЙ

      Дякую.

      Юрій   Олексійович,   я,  звісно,  буду  підтримувати  вашу

 пропозицію  щодо  неприйнятності цього закону, але у мене є таке

 питання.  Чи  проробляла  комісія,  як  же  нам  виходити з цієї

 ситуації?  Як все-таки нам привести цей закон у відповідність до

 наших  можливостей  надалі?  От  оце  питання, бо дуже багато...

 велика   заборгованість.   Я   свого   часу   пропонував  Василю

 Васильовичу  Дурдинцю,  такі  пропозиції  вносив:  зараз зробити

 перекомісї,  перепровірку. Ті, хто по цьому закону, ви ж занєте,

 яка  творилась  ситуація  тоді,  що  всі  кинулись купувати собі

 інвалідність,  багато  хто  накупував  інвалідність  і  при тому

 отримував  всі  оті одноразові виплати, тому я казав, що давайте

 перекомісію, виявим оцих "липових" інвалідів -хай вони повернуть

 державі  ті гроші, які вкрали, бо інакше це назвати не можна, як

 вкрали,  і  цими  грошими  розрахуватись  з  тими,  хто...  кому

 нараховано - дійсно, тим інвалідам.

      От прошу відповісти на таке питання.

 

      БУЗДУГАН  Ю. О. Дякую. Значить, позиція по цьрому питанню в

 комісії - ми  неодноразово розглядали це питання і ми прийшли до

 такого  висновку:  є  пропозиція...до  речі,  все-таки  не можна

 сказати,  що питання  не існує - питання стоїть і дуже гостро: в

 деяких  галузях  воно  там  до  20%  собівартості  доходять,  ці

 виплати... Як же його все-таки вирішити?

      У  нас була така пропозиція: привести до середньої зарплати

 по   народному  господарству.  Робити  ці  виплати.  Не  середня

 зарплата  на  цьому  підприємстві,  не  зарплата, яку отримувала

 людина,  а середня зарплата по народному господарству. Чому? Щоб

 інвалід  3-ї  групи,  який там на 40% втратив працездатність і в

 сільському   господарстві,  і  в  металургії отримав би однакову

 дпомогу.

      На жаль, уряд не згодився на таку позицію. Будемо, я думаю,

 після  цього ще домовлятися. Стосовно того, що купують оці речі.

 Ви  знаєте,  однозначно існує така практика. Але і уряд за своєю

 ініціативою  робив  перевірки, і ми давали від комісії доручення

 Генеральній  прокуратурі і нічого  не можуть  знайти.

      Я  думаю,  дійсно,  треба  зробити нормальну перевірку, ну,

 будемо  сподіватися,  що зараз затвердимо нормальний уряд і  він

 зробить все-таки, ну, докаже, що він щось  може.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую.  Шановний  доповідачу,  чи  ви також погоджуєтесь із

 тим,   що   сказав   міністр.   Що   хворий   навіть   не  бажає

 вивліковуватись.  Я  думаю, що це дуже не коректно до тих людей,

 які постраждали внаслідок нещасного випадку, випад? міністра.

      Но в цілому, допустім, ви погоджуєтесь із вашою трактовкою?

 А  як  ви  дивитесь  на те, як голова комісії, що бувший Міністр

 сільського господартсва підписав колективну угоду, згідно якої в

 усіх   сферах   сільського   господарства  заробітна  плата  має

 виплачуватись двічи на місяць? Ая вже говорив і ще хочу, щоб ви,

 знаючи  становище,  як  же  з  цієї колізіївийти, коли роками не

 видається  заробітна  плата? Як  це треба розуміти?

 

      БУЗДУГАН. Я пропоную повернутися до цього питання в четвер.

 А  стосовно  невиконання  галузевих  угод,  Генеральної тарифної

 угоди,  колективних  угод  на  рівні  підприємства -це абсолютно

 особливе  питання,  я думаю, впринципі вихід з економічної кризи

 тільки  на  шляху  вирішення  цього  питання.  Тому  ви, ну, про

 абсолютно правильні речі говорите.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  сідайте.  Я  думаю,  що  Чернявський

 підняв  питання,  воно  стосується  не  лише  аграрників,  але і

 промисловості. Була хороша в свій час система-система трудоднів,

 коли  2 рази в рік платили натуроплатою і трохи грішми.

      Я  думаю,  її  надо  вивчити  навіть  хорошо,  і  подумать,

 доцільність  чи  недоцільність  такої системи.

      Шановні  колеги,  є  необхідність   обговорювати?

      Є,  я  розумію.

      Хто  у  нас  записався  на  обговорення? Я просив би теж не

 більше  4  чоловік,  щоб  ми  так,  як домовились, по скороченій

 рпоцедури,  з  урахуванням  два  "за", два  "проти".

       Анісімов, Степанов, Хмільовий і Кочерга -чотири чоловіки.

      Будь ласка.

 

        АНІСІМОВ. Александр Николаевич, я, ятобы сократить время,

 ередаю  свое  слово  Кочерге,  поэтому  он  отобразит  те мысли,

 которые  у нас  есть  одинаковые.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

       КОЧЕРГА.  Шановні  колеги,  шановні  виборці!

      Прийняття   11  Статт  і  Закону  "Про  працю"  попередньою

 Верховною  Радою  було зроблено н а хвилі загравання з народом і

 привело  до  багатьох  небажаних  наслідків  для  підприємств як

 державної,  так  і інших форм  власності.

      Призвело  до того, що на деяких підприємствах практично все,

 що  заробляється  працюючими, повинно виплачуватись уже тим, хто

 сьогодні не  працєю. На  жаль,  це  так.

      Особливо  це  стосується невеликих підприємств, комерційних

 підприємств  і  інших  форм  власності. Тут люди взагалі рокам и

 чекають  виплат, і не  отримують  їх.

       До  речі,  у  висновках  Комісії огульно звинувачують усіх

 керівників  у нехтуванні  правил  безпеки.

      Цитую  заключення  комісії:  "Причини  криються в небувалих

 масштабах  виробничого травматизму, у повному занехаянні охорони

 праці, у зухвалій поведінці багатьох керівників, які намагаються

 перекласти  весь тягар соціальних збитків в наслідок невиконання

 закону про працю на плечі самих потерпілих.

      Ну,  щоб  робити такі висновки, шановний Юрію Олексійовичу,

 треба  все-таки  хочь  трошки  розуміти,  що  таке виробництво і

 трошки  там  попрацювати  і хоч би один раз заповнити отой талон

 про  порушення, яких сьогодні маса.

      І  я  скажу відверто, що сьогодні у багатьох випадках, десь

 більше  ніж  80  процентах,  вина потерпілого є у тому, що з ним

 скоїлося таке лихо.

      І  хочу  навести  такий  приколад.  Металургійний  комбінат

 Криворизсталь  у  1995  році з 96 мільярдів карбованців, які він

 витратив  тільки  на  охорону  праці,  я  маю на увазі тільки на

 забезпечення  охорони праці, більше ніж 87 мільйонів потратив на

 те,  щоб  виплатити оце відшкодування. А за 1 півріччя 1996 року

 вже 72 мільярди. Таким чином є тенденція до зростання  виплат.

      До  речі,  суми  потерпілим  сьогодні  перевищують в деяких

 випадках півтора мільярди. Є випадки, коли і сьогодні,   про  це

 казав  і  шановний  міністр праці, про те, що існує домовленість

 між   працівниками   (............)   потерпілими  по  збільшеню

 процента втрати  працездатності за хабарі.

      Тому  я  пропоную. Перше. Прийняти той проект Кабміну, який

 сьогодні   пропонується,  тому  що  це  сьогодні  єдиний  спосіб

 виплатити  гроші  потерпілим,  які  їх  сьогодні  їх  чекають. У

 меньших розмірах, але виплатити.

      І  по-друге.  Треба все-таки створити при Мінздраві України

 контрольну...,  куди  підприємства  у  спірних випадках змогли б

 направити  потерпілого  і  де йому реальном б встановили процент

 втрати  працездатності.  Якщо  ми цього не зробимо, то ми будемо

 штовхати  і  потерпілих і праиівників МСЕК на зловживання. Дякую

 за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов, Хмельовий. Донченко, будь ласка.

 

      ДОНЧЕНКО.

 

      Уважаемые  коллеги!  Действительно  вопрос, который сегодня

 расматривается,  он  очень наболел и его надо было решить, может

 быть,  в  начале  работы  нашего  парламента.  Потому что принял

 предыдущий  парламент  Закон  об  оплате труда и предусмотрел те

 нормы,  которые  были  заложены в то время, не предусмотрели как

 будет  падать наша економика за весь последующий период времени.

 И  вот  то,  что  сегодня  говорится  об огромных единовременных

 выплатах,  о  том,  что  сегодня  действительно  до 25 процентов

 прибыли  оидельные  предприятия  вынуждены платить за регрессные

 иски -  это соответствует действительности.

      Но  есть  второй  аспект  этого  вопроса, вопрос связанный.

 почему  никто  сегодня не задает и не подымает вопрос, а сколько

 же сегодня теже комерческие структуры, теже малые предприятия да

 и  государственные  предприятия  вложили  в  то,  чтобы улучшить

 охрану  труда  на  предприятиях?  Вложили  средства на то, чтобы

 действительно  человек  работал  в  безопасных условиях труда. И

 чтобы не произошло то, что происходит - люди травмируются.

      Вот  только  привести  пример  по уголной отрасли, когда на

 тонну раньше у нас приходился одын смертельный случай, а сегодня

 уже  превышает  в  несколько  раз эти вопросы. То есть, это тоже

 вопрос вопросов. Я об этом никто сегодня не говорит.

      Следующий  момент.  Мы  с вами недавно приняли Конституцию.

 Давайте  вспомним,  что  в  Конституции  есть  статья, в которой

 предусматривается,  что  все  законопроекты  не должны уменьшать

 достигнутые  социальные  вопросы.  То  есть,  не  должно идти на

 снижение   этих   социальных   вопросов.  Вы  же  голосовали  за

 Конституцию.  А сегодня вы ратуете: давайте мы лучше менше будем

 платить,  согласимся  на  все  эти  вещи и так дальше. Ни в коем

 случае этого допускать сегодня нельзя.

      И я все-таки считаю и уверен, что то, что предложил сегодня

 Кабинет  Министров,  с  чем  выступил  министр  труда  Казкевич,

 поддержано   не   дожно  быть  нашим  залом.  Иначе  мы  ухудшим

 материальные  выплаты  для  наших  же граждан.

      Мы  предлагали  Кабинету  Министров не просто отвергали то,

 что   (...........),  а  предлагали  пересмотреть  действительно

 ситуацию, связаную с тем, чтобы отрегулировать по всем отраслям.

 Потому  что  в  одних  отраслях эти регресные выплаты составляют

 буквально  10...  5-10  процентов  от  регресных выплатах других

 отраслях.

      На  это  сегодня  не соглашаются, а начинают брать за базу,

 которая    значительно   ухудшает   регресные   выплаты   людям,

 пострадавшым  от  несчасного  случая  на  производстве.  И  я бы

 сегодня   попросил   депутатов  поддержать  решение  комиссии  о

 непринятности  даного законопроекта и модно дать поручение нам в

 дальшем   уже   будем  надеяться  с  новым  Кабинетом  Министров

 доработать  этот  процесс  на   будушем. Спасибо  за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хмельовий.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ.

 

      Хмелевой,   фракция   коммунистов.   Значит,   я   все-таки

 поддерживаю предложение Буздугана Юрия Алексеевича и считаю, что

 эти   поправки   к   закону   принимать  не  стоит.  Мы  сегодня

 действительно  сложилилось трудное положение в угольной отрасли,

 но  мы ж давайте будем учитывать, что есть и другие отрасли, где

 травматизм,   ну   будем  говорить,  не  такой  высокий  процент

 составляет,  но  однако  последствия  его  значительно  выше. Я,

 например,  представляю железнодорожников. У нас не такой высокий

 уровень травматизма, но уже если травму получил, то это либо без

 руки,  либо  ноги,  либо без обеих ног. И мы сегодня вот под вот

 эти 2 неоподаткованых минимума подведем этого человека.

      Поэтому  я  думаю,  что  здесь  единственно  с  чем следует

 согласиться,  что предлагал Михаил Григорьевич Казкевич, это то,

 что  все  должны быть в одинаковых условиях. А поскольку сегодня

 средняя  заработная плата по промышленности где-то в пределах 20

 миллионов  карбованцев,  то надо говорить (...........), что это

 должно   быть    где-то 15  неоподаткованых минимумов.

      С этой ...  с  этим  предложением  соглашаться стоит.

      Далее.   Если   мы   согласимся  с  предложением,  то,  что

 предлагает  сегодня  Кабинет  Министров,  мы и так у нас сегодня

 состоние  с  охраной  труда  никудышнее,  а дальше оно просто не

 будет  стимулировать  хозяина, а мы приняли новую Конституцию, в

 которой  сегодня  все  узаканиваем  частную  собственность,  его

 вообще  не будет стимулировать этот закон для того, чтобы охрана

 труда  на  предприятии  не  только соблюдалась, а и наоборот эти

 условия, условия труда улучшались.

      Поэтому  я все-таки поддерживаю предложение комиссии о том,

 что   данные  поправки  к  закону  пока  принимать  нельзя  либо

 принимать их с учетом  того, что здесь предлагалось.

      И  думаю,  что  нашим  правовым  комиссиям  следует  внести

 поправкы  в  уголовный  кодекс,  потому что дейстивельно сегодня

 процветает    взяточничество,    коррупция   среди   медицинских

 работников,   дают  липовые  справки  и  люди  получают  конечно

 незаслуженные деньги. Вот с этими вопросами следует разобраться,

 но  тех  людей,  которые  пострадали мы, я думаю, что удепутатов

 рука не поднимиться сегодня проголосовать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Шановні корлеги, у вас на руках є два

 проекти постанови Верховної Ради від комісії Буздугана і друга -

 від  Кабінету  Міністрів.  Я  ставлю  на  голосування.  І в обох

 проектах  постанови  два  підходи:  від  Кабінету  Міністрів про

 прийняття  даних поправок до 11 і 456 статті Цивільного кодексу,

 і  пропозиція  комісії  по  соціальним питанням про неприйняття,

 направить  на  доопрацювання  в  Кабінет Міністрів з урахуванням

 того,  що  Кабінет Міністрів буде новий сформований і врахує всі

 ті зауваження, пропозиції, які внесли.

      Тому  я  ставлю  на  голосування  пропозицію  спочатку  від

 комісії про неприйнятність.

      Верховна Рада постановляє:

      1.  Проект  Закону України "Про внесмення змін та доповнень

 до статті 11 Закону "Про охорону праці" та статті 456 Цивільного

 кодексу   України   повернути   Кабінету  Міністрів  України  на

 доопрацювання з урахуванням висловлених пропозицій і зауважень.

      2.  Доручити  постійній  комісії  Верховної  Ради  з питань

 соціальної  політики та праці доопрацьований Кабінетом Міністрів

 України  зазначений  законопроект  внести  на  розгляд Верховної

 Ради.

      Я ставлю  на голосування.

 

      "За" - 171

 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Рішення не прийнято. Я ставлю на голосування...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилиночку! 171 голос. Я ставлю на голосування проект

 постанови,   внесений   Кабінетом   Міністрів.   "Верховна  Рада

 постановляє:

      1.  Ввести  в  дію  Закон  України  "  Про внесення змін та

 доповнень  до статті 11 Закону "Про охорону праці" та статті 456

 Цивільного кодексу України з дня його опублікування.

      2.  Виплати  одноразової  допомоги особам, що потерпіли від

 нещасних  випадків  на  виробництві або професійних захворювань,

 яким  на час прийняття цього закону вони були раніше нараховані,

 але  не виплачені, провести із розархунку двох мінімумів доходів

 громадян,  що  не  обкладаються  прибутковим  податком на кожний

 процент втрати ними професійної працездатності".

      Я ставлю цей проект на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      "За" -

 

      Я  прошу  відключить  систему.  Там  що,  1/3 голосів? Все.

 Питання вирішено.

      Слухається  питання  про проект Закону "Про внесення змін і

 доповнень до Закону "Про зайнятість населення". Каскевич Михайло

 Григорович. 10 хвилин виставте.

 

      КАСКЕВИЧ  М.  Г. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні

 народні депутати! ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу  до  уваги! Михайло Григорович, трохи

 голосніше, бо не чути...

 

      КАСКЕВИЧ М.Г. А тут мікрофони просто, мабуть,....

      Необхідність  внесення  змін  і доповнень до Закону України

 "Про  зайнчятість  населення", обумовлено тим, що, перше: рівень

 соціального  захисту  безробітних  надто низький і не відповідає

 встановленому чинним законодавством України соціашльному захисту

 інших  категрій  громадян,  які  поребують  такого  захисту  -це

 пенсіонери,  особи похилого віку, жінки, сім'ї, які мають дітей,

 чорнобильці та інші.

      Друге.  Численні  пропозиції  працівників  органів місцевої

 державної    адміністрації,   практичних    працівників   Служби

 зайнятості  ставлять  питання про посилення соціальногот захисту

 різних  категорій  зайнятих  громадян,  а  також  про ліквідацію

 протиріччя Закону "Про зайнятість" з іншими законодавчими актами

 нашої  держави.

      Експорт   і   міжнародні  організації  праці  Європейського

 співтовариства  за  Програмою  "........."  та інших міжнародних

 організацій,  які  глибоко  вивчили  становище  на ринку праці і

 діяльніст  Служєби  зайнятості  в  Укарїні, ставлять питання про

 вдосконалення   правової   основи,   соціального   захисту   від

 безробіття.

      Четверте.  Україна  приєдналася або готується приєднуватися

 до  ряду  конвенцій  Міжнародної  організації праці, що потребує

 приведення   чинного   законодавства   у  відповідність  до  ціх

 міжнародних  угод,  в  тому  числі  і окремих статей Закону "Про

 зайнятість населення".

      Готуючи ці зміни і доповнення, ми ставили перед собою мету.

 По-перше,  покращити  соціальний  захист  безробітних. По-друге,

 посилити  мотивацію до праці  не зайнятих   громадян.

      Далі.  Підвищити  ефективність  діяльності Державної служби

 зайнятості,  вдосконалити  систему  підготовки  людей до праці в

 нових  умовах та   працевлаштування.

      І   головне   -сприяти   здійсненню   реформ,   структурної

 перебудови  економіки,  формуванню  в Україні повноцінного ринку

 праці.

      Тепер  дозвольте  звернути  вашу  увагу на окремі конкретні

 пропозиції.    Перше.   Для   поліпшення   соціального   захисту

 безробітних   пропонується   мінімальний   розмір   допомоги  по

 безробіттю встановити на рівні неоподаткованого мінімуму доходів

 громадян    замість   мінімальної   зарплати,   яка   зараз   не

 розраховується   і  саме  з  цього  виходить  в  усіх  подальших

 розрахунках.

      Друге.   В   новій  редакції  статті  5  збільшено  перелік

 категорій  молоді,  яку  органи державних адміністрацій бронюють

 уробочі  місця  і  яким надається перше робоче місце -це сироти,

 демобілізовані  з  дійсною військової або альтернативної служби,

 неповнолітні,   ті,   хто   закінчив  або  припинив  навчання  в

 загальноосвітніх  школах  і професійних  навчальних  закладах.

      Третє.  В  статті 8 пропонується встановити штрафну санкцію

 для   підприємств,   установ   і   організацій,  які  нелегально

 використовують працю громадян інших країн (а такі випадки вже є)

 і   осіб   без   громадянства,   в  розмірі  п'ятидесятикратного

 неоподаткованого  мінімуму  доходів  громадян. ня бюро, агенств і інших об'єктів підприємницької діяльності, які

 займаються працевлаштуванням громадян в Україні і за кордоном.

      Цим  створюєтьс я конкуренція Державній службі зайнятості і

 порушується  її  монополія.

      Але для забезпечення відповідного рівня надання цхи послуг,

 запобігання  шахрайству  і  нелегальному  вивозу  робочої  сили,

 пропонується  ввести  обов'язкове ліцензування і штрафні санкції

 за  роботу  без  такого  дозволу  в  розмірі п'ятидесятикратного

 неоподаткованого  мінімуму.

       А,  до  речі,  відповідні  доповнення  до частини 4 Закону

 України   "Про  підприємсництво" вами  вже прийняті.

      П'яте, слід підкреслити, що порядок оподаткування і надання

 пільг Державній службі зайнятості, пункт 5 статті 18 приведені у

 відповідність  до чинного  законодавства.

      Це  ж  стосується  і  державного  фонду сприяння зайнятості

 населення,  стаття  22.

      У  пункті   2  пропонуєтьс я записати, що:

      "2.   Державний   фонд   сприяння  зайнятості  населення  є

 загальнодержавним   бюджетним  (підкреслюю)  цільовим  фондом  і

 утворюється на  державному  і місцевому  рівнях.

      Шосте.   У   статтях   28  і  29  пропонується  громадянам,

 зарестрованим  у  службі  зайнятосні  на  загальних  підставах і

 визнаних  в  установленому  порядку  безробітними  відповідно до

 статті  2  виплачувати  допомогу  по  безробіттю  у  розмірі 50%

 середньої заробітної плати за останнім місцем роботи 12 місяців

 ротягом  двох  років  безробіття, замість трьох, якщо громадянин

 протягом  12  місяців,  що  перебували  початку  безробіття, мав

 оплачувану   роботу  не  меньше  26  календарних  тижнів,  тобто

 працював півроку замість трьох місяців за чинним законодавством.

      Цю  норму  передбачає,  до  речі,  Конвенція 44 Міжнародної

 організації  праці.  Пропонується  також збільшити строк виплати

 допомоги по безробітю громадянам предпенсійного віку за два роки

 до пенсії до 24 місяців, а також для громадян, у яких закінчився

 срок  виплати  допомоги по безробіттю, ввести виплати протягом 6

 місяців  додаткової матеріальної допомоги у розмірі 75 відсотків

 встановленного  законодавством неоподаткованого мінімуму доходів

 громадян.  За умови, що середньомісячний сукупний доход на члена

 сім'ї не перевищує неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

      Пропонується   вдосконалення   виплат   допомоги  тим,  хто

 навчається  або  підвищує  кваліфікацію  за  направленням служби

 зайнятості.

      7.  Хочу  привернути  вашу  увагу до змін, які пропонується

 внести до статі 26. Що визначає соціальні гарантії громадян, які

 втратили  роботу  з  ініциативи  власника.  За  новою  редакцією

 підприємтсва, які вивільняють працівників у зв'язку із змінами в

 організаіцї  виробництва  і  праці,  в  тому  числі ліквідацією,

 реорганізацією,  перепрофілюванням  або  скороченням численності

 штату  працівників  звільняється від виплати середньої заробіної

 плати за другий, третій місяць працевлаштувння.

      А люди, які тут представляють трудові колективи, знають, що

 сьогодні 3 місяці підприємство виплачує, і це непомірним тягарем

 лягає  на  їх  економіку.  Вивільнені  працівники,  які  бажають

 скористатися послугами служби зайнятості, повинні протягом тижня

 після  звільнення  зареєструватися  у  центрі  зайнятості. Строк

 реєстрації   ропонується  привести  у  відповідність  до  вимоги

 Конвенції 168  Міжнародної організаіцї праці.

      І  якщо  підходяща  робота  не  буде  запропонована, служба

 зайнятості  буде  виплачувати  за 2 і 3 місяць безробіття до 100

 процентів середньої заробітної плати.

      Дослідження,   які  проведені  у  різних  регіонах  України

 показують,  що  запропоновані  зміни  не  приведуть до людьських

 коливань   на   ринку   праці,   проте   більшість   вивільнених

 скористаєється послугами державної служби зайнятості.

      Ми  вважаемо,  що  це  буде  першим  кроком  до легалізації

 часткового безробіття і створення в України цивілізованого ринку

 праці.  Прийняття  змін  та  доповнень  до  Закону  України  про

 зайнятість   населення   дасть    можливість   більш   ефективно

 здійснювати  соціальний  захист  і  підтримку громадян України в

 умовах ринкових відносин, перетворень державну  службу занятості

 у важливий орган нашої держави у вирішенні проблем зайнятості.

      Асигнування  на впровадження цих змін включені, підкреслюю,

 до  бюджету  служби  занятості на 1996 рік і затверджені Законом

 про  Державний  бюджет  України  на  1996  рік. Прошу розгляну і

 прийняти внесений закон в першому читанні.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання   до  Михайла  Григоровича  будуть?

 Будуть. Запишіться, будь ласка. 5 хвилин достатньо на запитання?

 Виставте 5 хвилин.

      Хмельовий, Чернявський.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ.

      Хмелевой, фракция коммунистов.

      Мыхаил  Григорьевич,  у  меня  такой вопрос. Вот статья 22.

 Предлагается,  значить,  изменения внести. Раньше фонд занятости

 финансировался ... КАк он тут звучит? Я позволю себе зачитать.

      "Державний   фонд   сприяння   зайнятості   населення  єсть

 самостійною  фінансовою  системою,  створюється на державному та

 місцевому рівні. А тепер є загальнодержавним цільовим фондом". І

 на сегодняшний день получается так, ну, по крайней мере, у нас в

 Донецкой  области.  Что все деньги забираются в центр, а обратно

 не  возвращаются.  И  так же, как мы сегодня... люди не получают

 заработную  плату, то мизерное пособие по безработице человек не

 получает с марта месяца. За что жить?

      Так  вот  не  знаю,  стоит  ли  принимать  такие поправки к

 закону.

 

      КАСКЕВИЧ. Значить, тут я розумію ваше занепокоїння і я хочу

 підкреслити,  що ви бачите, що там далі в 22 статті говорить про

 те,  що  він  залишається  цільовим, що він залишається і єдиною

 системою,  окремою  системою,  а  справа  в тім, що добавляється

 тільки  бюджетний. Чому? Ну, попри, так сказть, все що за 4 роки

 вдалося   створити,   а   вдалося   створити   все-таки  систему

 зайнятості,  її не було 4 з лишнім роки назад. Значить, працював

 цей  Фонд,  не  було  проблем,  навіть  будували адміністративні

 приміщення і так далі, і так далі.

      Сьогодні  в умовах економічної скрути держави, коли пенсії,

 стипендії,  заробтна  плата  не  виплачується багато місяців, по

 декілька місяців, прийнято рішення включити його до бюджету, але

 як  цільовий,  як  самостійний і так далі, і так далі. Тому якби

 виконувалася  ця  вимога,  що  він  цільовий  и виплачувалися ті

 гроші,  котрі  сьогодні є на рахунках Фонду сприяння зайнятості,

 то  проблем  би з фінансуванням не тільки в сьогоднішніх обсягах

 Закону   "Про   зайнятість   населення",   а   цих........,  які

 пропонуються  вам не було б. Тому просто треба виконувати закон,

 в тому числі і бюджет.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський. Круцик.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.  Дякую,  шановний  Олександру  Миколайовичу, я

 звертаюсь з запитанням до Михайла Григоровича. Думаю що депутати

 Сумщини  підтримують  мене  всі  і  решта  про те, що цей закон,

 поправки  треба  приймати  в  первому  читанні, сумнівів з цього

 приводу нема, але в мене є до вас запитання, Михайло Григорович.

 Як ви дивитесь на те, що за відсутністю державних коштів зараз у

 бюджеті  на виплату зарплати і так дальше, ну, іде перенасичення

 цих штатів цього фонду, будівництво будинки таки будуються, я не

 знаю  як  дворці,  от  чи  це,  так  сказать,  по нинішніх наших

 можливостях  чи  ні? Як ви самі це розцінюєте це, коли кількість

 працюючих  у цьому фонду більше ніж непрацездатних і місяцями не

 виплачується оця допомога по відсутності зайнятості населення.

 

      КАСКЕВИЧ.  Я зрозумів. Сьогодні становище склалося таке, що

 не  виплачується не тільки допомога по безробіттю, а і заробітна

 плата працівникам центрів зайнятості.

      Я,  чесно кажучи, скажу зараз свою думку. Розумієте, в чому

 справа?  Що  створення  служби  зайнятості  і навчання людей -їх

 треба  було  вчити  не 1 рік -воно дещо випередило ті процеси по

 реформуванню  економіки,  які  протікають  у нас в Україні. Тому

 сьогодні,  а  ми (...........), в деяких є міжрайонні вже центри

 зайнятості  і  так  далі,  розуміючи, що ну сьогодні ми живемо в

 умовах  сьогоднішніх, значить, сьогодні ми припинили будівництво

 всяких, як кажуть, споруд. Хоча я вам скажу, що за рахунок фонду

 сприяння  зайнятості  побудовано  всього  8 відсотків від потреб

 служб  зайнятості  у  приміщеннях.

      Але  я повинен все-таки підкреслити, що ми повинні дивитися

 у  затрашній день. І якщо ми з вами сьогодні приймемо цей закон,

 а  я  сподіваюся, що ми його приймемо в першому читанні, то і це

 підштовхне  до  легалізації  сьогоднішнє скрите безробіття. Тоді

 будуть ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Круцик.

 

      ___________. ГОЛОС З ЗАЛУ. Немає. Він  мені ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО.

 

      422   виборчий   округ,  депутат  Пономаренко,  Смілянщина.

 Шановний  доповідачу!  Я  просив  би  почути вашу відповідь на 2

 запитання.

      Ви  сказали,  що  необхідним посиленням мотивації до праці.

 Яким чином? Яким чином це взагалі можна сьогодні здійснити? І це

 просто  (...........)  декларація,  чи  ви збираєтесь розглядати

 такі визначальні питання, як нову податкову систему, нова цінова

 політика,  через  формування  нової  системи в галузі заробітної

 плати  і  так  далі.  Тоді це має реальні підстави. Без цього це

 звичайно  підстав ніяких  немає.

      І   друге  питання.  Скажіть,  будь  ласка,  чому  Уряд  не

 використовує таку форму зайнятості населення, як залучення цього

 наседення  до так званих громадських робіт. Ми знаємо, що в часи

 депресій  в Сполучених Штатах, в Німеччині і т. д. були створені

 громадські  роботи,  побудовані  мережі  і т. д., і таким чином,

 вони  не  принижували  своїх  людей  виплатою  отих  коштів, які

 нічим...  які  були  не  зароблені...  Давайте  і  ми  не  будем

 принижувати  своє  молоде покоління, своїх людей і створимо такі

 громадські  роботи і забезпечимо Україну дуже потрібними для неї

 роботами. Дякую.

 

      КАСКЕВИЧ  М.Г.  Дякую.  Запитання... я би відповів на першу

 частину  вашого  запитання  таким  чином,  що  я сьогодні, чесно

 кажучи,  не  вповноважений  вести  дискусію  навколо  здійснення

 взагалі в Україні економічної політики.

      А те, що стосується, чим же цей закон буде сприяти, якщо ви

 його  приймете,  здійсненню і поліпшенню цієї політики, то я іще

 раз  нагадаю,  що все-таки ми звілняємо підприєжмства від тягара

 на 2 місяці - це велика допомога уже підприємствам. Ми створюємо

 все-таки   умови   такі,  щоб  легалізувати  сьогоднішнє  скрите

 безробіття,  яке  є,  хоч  частково.  Тому  це,  що  стосується,

 значить, Закону про... сьогоднішнього закону.

      А  на  друге  ваше  запитання  я  хочу відповісти наступним

 чином.  Так,  дійсно,  в Україні ще немає розмаху великого такої

 необхідної, і на мій погляд, роботи, як залучення безробітних до

 громадських робіт. Чому? Я вам відповім...

      Хоча  і  є  сьогодні  громадські  роботи, і ми уже створили

 деякі  умови  для  їх  розширення.  Чим?  Тому,  що ми кажем, що

 сьогодні   (і  внесли  відповідні  поправки  у чинні законодавчі

 акти), що  сьогодні  окрім  допомоги  по  безробіттю людина може

 отримувати  і  ту  заробітну  платню,  яку  вона  на громадських

 робтах.  І  те,  і інше  - раніше  було  одне.  Значить,  ми вже

 зацікавлюємо людей в цьому!

      Але  вся  справа  в  тім,  що  є  2  фактори,  які сьогодні

 стримують громадські роботи.

      Перше  - це структура  безробітних.  Біля  60%  там жінки.

 Біля...  а  в цій  частці  жінок - більше половини жінок з вищою

 освітою. Це не люди, які підуть на громадські роботи. Розумієте?

 Сама структура сьогодні безробітних стримує цей процес.

      І,  звичайно, саем голвоне -це відсутність достатніх коштів

 на  всіх  рівнях  -від району до держави для того, щоб, значить,

 залучити  людину на громадську роботу можна тільки, забезпечивши

 ділянку  роботи.  А  для того, щоб ділянку роботи забезпечувати,

 треба мати кошти. Оце саме головне.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь даска. Буздуган Юрій Олексійович,

 голова комісії. Я  просив би  до 5 хвилин.

 

      БУЗДУГАН. Шановні колеги, це питання є не таким простим, як

 виглядається  на перший погляд. Ну, тут є багато статей, до яких

 вносяться зміни. В принципі, в нас є зауваження до більшості тих

 змін,  які  пропонуються.  А саме до 4, 7, 8, 9, 18, 19, 20, 22,

 24,  28,  30  статті.  В  принципі  всі  ці  зміни можна внести,

 погодити  під час 2-го читання і як раз позиція комісії така, що

 треба приймати в 1-му читанні, під час 2-го читання доопрацюємо.

      Але  є  2  моменти,  про які ми повинні, на які ми поввинні

 свідомо йти. По-перше, тут вже говорив депутат Хмельовський? про

 цільовий  бюджетний, Загальнодержавним бюджетним цільовим фондом

 він  має  бути  -Фонд  зайнятості   чи  він  має  бути  все-таки

 самостійною  фінансовою  системою  так,  як  написано  зараз   в

 проекті  Закону про  зайнятість.

      Комісія    не   підтримає   позицію   стосовно    створення

 Загальнодержавного    бюджетного   цільового   фонду.   Включили

 Пенсійний фонд в 94 році до бюджету. Які наслідки? Включили Фонд

 зайнятості  до бюджету -які наслідки? От тільки включили, тільки

 в  цьому  році  включили -вже 4 місяці не платять ні допомогу по

 безробіттю,   ні   зарплату,   ні   навіть   за   приміщення  за

 електроенергію,  я  не  знаю,  вже  не  можуть служби зайнятості

 платити.

      Надходження  до  Фонду зайнятості за ці півроку склали десь

 12  трильйонів  карбованців.  12  трильйонів, а Фонду зайнятості

 перерахувало  Міністерство  фінансів  всього  2.  10  трильйонів

 лежать, ну, тобто, не лежать, вони вже кудись пішли абсолютно не

 на  ті кошти, не на  ті потреби.

      Тому  категорично  комісія проти включення Фонду зайнятості

 до Державного бюджету. Інше питання, що повинен бути контроль за

 використанням цих  коштів.

      І  Комісія пропонує таке формушлювання, 22 Статтю доповнити

 частиною   такого  змісту:

      "  Розподіл  коштів  державного  фонду  сприяння зайнятості

 населення  на  поточний  рік  і  звіт використання їх за минулий

 затверджуєтсья  кабінетом  Міністрів  Україн  разом  з державною

 програмою  зайнятості  населення".

       Це нормальна рпоцедура, щоб вони проходили через Кабмін,

 через  засідання,  щоб  був  відповідний  контроль.

       Інші  питання ще більш болючіші, більш важливі. Стаття 26,

 28,  29,  про що йдеться мова? Сьогодні, коли людину звільняють,

 мають  заплатити їй за три місяці заробітну плату. Пропонується,

 що  будуть  платити за один місяці, а за два місяці буде платити

 Служба  зайнятості.

      Тут  є  два  аспекти  питання.  Перше,  кошти,  які  на  це

 потрібно,  це  десь 11 трильйонів з копійками. Загальна вартість

 цього  проекту  закону,  який  ми  зараз  з  вами  приймаємо  13

 трильйонів. А перерахували до Фонду зайнятості тільки 2 з 12-ти.

 Тобто,  грошей  зараз  цих  немає,  вводити  його  в дію без цих

 грошей, ну, безглуздо.

      Друге.  Треба  бути свідомими, якщо ми це зробимо, це зраху

 зпровокує   сплеск   безробіття.  Якщо  зараз  офіційний  рівень

 безробіття на рівні десь 250 тисяч найманих працівників, то я не

 можу  назвати, яка цифра буде, ну, знаєте, я не Господь Бог, але

 те,  що  воно  підскочить  в  декілька  разів,  а  може навіть в

 декілька  десітків  разів,  це  є  факт.  Тобто,  ми зпровокуємо

 перехід  від  прихованого  безробіття  до  реального безробіття.

 Можливо,  це  потрібно,  можливо,  це  п  равильний крок. І Уряд

 робить  цей   крок  свідомо.

      Ну,  я думаю, в принципі ми не м ожемо ставати на перешкоді

 такому  кроку,  хоча  в мене є  дуже  великі  сумніви.

      Тому  я  підтримую  пропозицію  Каміну  і від імені Комісії

 пропоную  проголосувати  в  першому  читанні.  І під час другого

 читання ми  доопрацємо  ці  моменти.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,  сідайте.

      У  нас є  записані  на  виступи?

      Я   просив  би  також  за  скороченою  процедурою  чотирьом

 чоловікам  надати право виступить. Худомака, Дегтяренко. А решта

 подадуть,  (да,  будь  ласка, на трибуну), а решта подадуть свої

 пропозиції в комісію для доопрацювання.

 

      ХУДОМАКА.

 

      Шановні  народні  депутати,  присутні  члени Уряду, шановні

 виборці.

      На обговоренні Верховної Ради знаходиться поданий Кабінетом

 Міністрів  України  проект  Закону  України "Про внесення змін і

 доповнень до Закону України "Про зайнятість населення"".

      Це  один  з  тих  законів,  які  сьогодні  визначають  стан

 соціального  барометра  в  суспільстві. І перспектива подальшого

 впровадження  реформ  аж ніяк не радують нас. Чи невдосконалість

 законодавства  і фінансовий стан більшості з підприємств веде до

 того,  що  звільнення  з  них  проходять  в основному за власним

 бажанням,  що  суттєво  утруднює  надання  цим людям допомоги по

 безробітю.

      В   промислових  регіонах,  в  таких  як  Дніпропетровщина,

 неповна  зайнятість  населення  стрімко переростає у фізичну. На

 сьогодні  в  таких  містах, як жовті води рівень безробіття зріс

 майже  в  10  раз  і  перевищив  показники  у  Західних областях

 України.

      В   поточному   році   подібний   процес   прогнозується  в

 Дніпродзержинську,         Новомосковську,         Семельникова,

 Верходніпровську,  Дніпропетровському,  Покровському  районах. І

 зараз жахливо бути позбавленому роботи.

      Я  вам  зачитаю  звернення Ігоря Овсієнко, безробітного, на

 російській   мові.   "Я   закончил  Харьковский  политехнический

 иниститут. Лез из кожы, учился. Окончил почти на отлично. Только

 не  понимаю  зачем?  В  Харькове  я  работу не нашел. Вернулся к

 родителям в Донецк. Тут тоже полный провал. У меня есть девушка.

 О  том,  чтобы пожениться не может быть и речи. Хожу, ищу работу

 целыми  днями. Я стал злой и тупой. Мне просто страшно. Моя мать

 ходила  к  знакомым  по  старым  связям -ничего. Хоть головой об

 стенку  бейся.  Кому  можно  пожаловаться  мне, если безработица

 стала у нас нормой и никто никому не нужен.

      Зараз......   бути  безробітнім  і  позбавленим  роботи,  і

 головне   завдання   і   виконавчої  і  законодавчої  влади  -це

 створювати,  попри все, робочі місця, захищати свого виробника і

 захищати, не дивлячись ні на що, і з усієї сили.

      Треба  сказати,  що звіни до статей 2 і 26 дають можливості

 отримати  громадянам  статус  безробітного на восьмий день після

 звільнення  і подальшої виплати допомоги по безробіттю в розмірі

 середньої заробітної плати на протязі двох місяців.

      Суттєвим  доповненням  є  і  те,  що  на  період безробіття

 зберігать  не  тільки  загальний  стаж,  як  було  раніше, а й і

 безперервний трудовий стаж ( стаття 4).

      Суттєво  покращує соціальний захист громадян, які опинились

 в   таких  умовах,  збільшення  терміну  і  розмірів  виплат  по

 безробіттю. Крім того, слід зазначити, що в Україні дуже мляво і

 недостатньо  іде  перепідготовка  та  перекваліфікування кадрів.

 Змінами  в  статті 19 встановлюється до 10 процентів компенсації

 підприємствам   за   перенавчання  працівників,  які  підлягають

 скороченню. Але цього замало.

      Я  вважаю,  що  скурпульозного  перегляду  підлягає  і сама

 програма "Зайнятість" і ті підходи, які в ній закладені. Тому що

 труктурна   перебудова   народного  господарства  не  може  бути

 вирішена  без проведення швидкого і дієвого стану перепідготовки

 людей,  що  залишились  без  роботи.  І  не допустити руянування

 виробницих  сил.  людей  з їх умінням і бажанням працювати. І що

 саме жахливе -це зростання безробіття серед молоді, тому що слід

 підтримати   зміни   до   статті   7   та   18,  де  передбачено

 відповідальність  за  невиконання закону керівниками підприємств

 та установ.

      І  останнє. В статті 22 пероедбачено збереження  Державного

 фонду  сприяння зайнятості, як самостійної фінансової системи. Я

 підтримую   думку  комісії  Буздугана,  що  треба  фонд  зробити

 окремим,  незалежним  від  бюджета  і  посилити контроль за його

 використанням.

      Треба  відходити  від  стереотипу  оцінки  Державного фонду

 зайнятості.  Він  повинен  стати підприємством на всю Україну по

 створенню робочий місць і що не дано відповідними фінансуваннями

 і структурними підрозділами.

      Пропоную  проект  Заокну  про  внесення змін і доповнень до

 Закону  України  про  зайнятість  населення прийняти в першому в

 першому читанні. І на закінчення. Я пропоную поставити цей закон

 під  особливий  контроль  Верховної  Ради,  тому  що  це один із

 законів,  який,  я  вже  говорив,  контролює барометр соціальної

 напруги   в   суспільстві,   а   не  так,  як  у  нас  проходять

 контролювання...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Час.

 

      ХУДОМАКА.... доповнить до закону про соціальний статус і

 гарантії  ветерана  війни та  праці.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Діхтяренко, будь ласка. За ним Анісімов.

 

      ДІХТЯРЕНКО

      Григорій   Діхтяренко,   Золотоноша.   Шановний   Олександр

 Миколайовичу!   Шановні  колеги!  Безперечно,  внесення  змін  і

 доповнень  до  Закону  про зайнятість населення, які поглиблюють

 визнання  в  державі  безробіття,  не  є благом. А скоріш сумною

 реальністю  на шляху входження України в ринок. І, враховуючи цю

 реальність,  вважаю,  що даний закон із застереженнями Федерації

 профспілок,  треба прийняти у першому читанні. Але цю пропозицію

 можна  голосувати  при  умові,  якщо  до другого читання Кабінет

 Міністрів     зобов'язується    представити    Верховній    Раді

 прогнозування  росту  безробіття  по роках і по галузях, а також

 розрахунки  щодо  фінансового  забезпечення заходів передбачених

 цим  законом.

      В   проекті  закону  передбачається  збільшення  витрат  на

 виплату,  матеріальні  допомоги  в період професійної підготовки

 (стаття  27),  допомоги  по  безробіттю (стаття 28) і додаткової

 допомоги  по  безробіттю (стаття   31).

      В   той   же  час  зменшується  обов'язковість  відрахувань

 підприємств  і  організацій  до  фонду  зайнятості  із  2  до  1

 відсотка.

      Питання.  За  рахунок  з  чого вводитимуться ці доплати. Це

 перше.

      Друге. Представлення Кабінетом Міністрів прогнозування щодо

 росту  безробіття  потрібно  для  того, щоб з'ясувати як спрацює

 стаття  26,  згідно  якої  обов'язкове виплачування вивільненним

 працівникам   середньої  заробітної  плати  протягом  3  місяців

 перекладається  на  службу  зайнятості.  Нині,  згідно статті 49

 КЗОТу про праці, робиться підприємства..

      Після  прийняття  закону  підприємства звільняться від, так

 званих,  зайвих  працівників,  враховуючи  те, що їм не потрібно

 нічого  платити.  Служба  зайнятості на місцях категорично проти

 відміни  статті  49. Мабуть і тут не все глибоко проаналізовно і

 продумано.

      Третє.  Щоб  не  створювати  штучного  збільшення кількості

 безробітніх   варто  Кабінету  Міністрів  вдосконалювати  діючий

 порядок  надання  громадянам житлових субсидій. Мова йде про те,

 що  місцеві  центри  зайнятості  повинні  видавати  для  органів

 субсидій  довідки лише тим громадянам, які знаходяться на обліку

 більше  3-х  місяців,  у  всіх  інших  випадках субсидії повинні

 видаватися  на  підставі  запису у трудовій книжці або довідки з

 місця  проживання  про  те,  що  громадянин  ніде не працює і не

 вчиться.

      Четверте.  Ріст  безробіття  створює  реальні  труднощі  по

 працевлаштуванню  слобозахищених  категорій  громадян  в рахуонк

 доведенних  підприємствам  5-відсоткової  квоти.  Можливо  варто

 передбачити  в даному законі конкретні стимули, можливо навіть і

 пільги  тим  підприємствам, які створюють додаткові робочі місця

 для працевлаштування слабозахищених категорії громадян.

      І   останнє.   Відповідно  до  статті  4  Декрету  Кабінету

 Міністрів  від  21  січня 93 року від сплати державного мита при

 наданні  позовних  заяв до суду та арбітражного суду, звільненні

 органи   соціального   захисту   населення,  органи  соціального

 страхування  тощо.  Вважаю доцільним щоб до переліку цих органів

 була  включени  і  органи  державної служби зайнятості, це також

 дасть можливість працювати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пропозиція  ваша?  Першого  читання.  Спасибі,

 Анісімов.

 

      АНІСІМОВ

 

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Николаевич.    В   целом   я   поддерживаю   сегодня   внесенный

 законопроект,  лечше  так  как  на сегодняшний день мы имеем, то

 есть  это мы принимаем в первом чтении с определенным поправками

 и изменениями, которые будут дополнять народные депутаты.

      Но  я хотел бы сказать вот о чем: сегодня как-то потихоньку

 мы   забываем,   что  принята  Конституция,  а  некоторые  нормы

 Конституции  записанные и имеют прямое действие.

      Поэтому  обращаю  всех,  сидящих  в  этом  зале (и в первую

 очередь,  министра  по  труду), что все сегодня надо приводить в

 законодательное   поле   и  к  тем  нормам,  которые  утверждены

 Конституцией.

      Поэтому  обращаюсь  к  вам  (и я думаю, что этот вопрос еще

 возникнет,  когда  будет  отчитываться  здесь  правительство  по

 минимальное  заработной  плате, по минимальной пенсии и здесь вы

 закладываете  норму  "необлагаемый  минимум",  а  это  сегодня 1

 миллион  700,  так вот норма 48-я гласит о следующем: "Кожен має

 право  на  достатній  життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що

 включає  достатнє  харчування, одяг, житло". Достатний уровень -

 где он? И какая норма на сегодняшний день утверждена в Верховном

 Совете? Такой  нормы  как  таковой  не  существует  - существует

 минимальный  потребительский бюджет, который мы вывели из, будем

 говорить,     поля     экономического.     И    сегодня  -  межа

 малозабезпеченности. Так к чему мы будем приводить 48-ю статью?!

      Поэтому  я  обращаюсь  к  вам как к человеку, занимающемуся

 этими  проблемами.  Я  предлагаю  конкретно: на сегодняшний день

 норма  по  безработице  должна  равняться  хотя бы половине межи

 малозабезпеченности!  Мы  принимаем  в первом чтении. Если будут

 какие-то обоснования Министерства по труду, и наверное, будет...

 с  этими  позициямы  выступит  и  комиссия  Буздугана, поэтому я

 предлагаю  такую  норму  и прошу ее записать в таблицу, когда мы

 будем принимать во втором чтении.

      И  второе,  о  чем я хотел бы сегодня сказать.  Минимальная

 заработная  плата  и  минимальная пенсия снова возвращает к 48-й

 статье.   Она  уже  не  выдерживает  никакой  критики!  Особенно

 пенсионное   обеспечение...   Люди  выдохлися!..  Обращаюсь  к

 министру  по труду: люди выдохлися, поэтому минимальная пенсия в

 нашем   государстве   должна   быть   хотя  бы  на  уровне  межи

 малозабезпеченности.    Это  -  физиологический    уровень   для

 неработающего человека! Все остальное -физиологически человек не

 может  прожить.  А  еще прибавить сюда еще плату за коммунальные

 услуги,  то  оказывается,   человек  уже, будем говорить, продал

 даже  свое все состояние, ушедши на пенсию, и не может нормально

 прожить...

      Поэтому прошу Министерство труда рассмотреть и эту позициюи

 перед  отчетом перед депутатами Верховного Совета или обосновать

 или  отвергнуть,  или  попытаться  убедить  народных депутатов в

 обратном.

      И   последнее.  За  1-е  чтение  буду  голосовать  и  прошу

 поддержать  народных  депутатлов,  но  против солздания бюро, за

 счет   кого,   я   не   услышал   здесь   ответа,  а  появляются

 дополнительная  структура в бюджетной организации с бюджета, где

 и так сегодня не хватает зароботной платы и не хватает выплат по

 пенсиям, стипендиям и  так далее.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Омельчук. Єсть Омельчук? Немає. Марченко. Можна

 з місця, будь ласка, включіть.

 

      МАРЧЕНКО.  Уважаемые  депутаты,  тот  проект или изменеия к

 статьям, которые предложены, можно приянть в 1-м чтении. Однако,

 есть 2 вопроса важных, на мой взгляд, кроме тех, которые зачитал

 и  на  оторыет обратил внимание Юрий Буздуган, это то, что часть

 из   них,   а  именно,  2-я  статья,  не  соответствует  нормам,

 ратифицированным Украиной.

      Я  хочу  напомнить, что чтатья 23 Всеобщей декларациии прав

 человека  говорит:  "Кожна людина має право на працю, на вільний

 вібір  роботи,  на  справедливі  і  сприятливі умови праці та на

 захист  від  безробіття".

      Вот  статья 2 поправки, к оторые даются там, молодым людям,

 которые  дважды  отказались  и  не  указано по каким причинам от

 представляемой  работы, от предлагаемой работы, уже не считаются

 как  безрабтными.  А  вот эта статья дает право каждому человеку

 считаться  безработным, ну, который не имеет работы. Поэтому мне

 представляется, вот норму 2-й статьи необходимо скорректировать.

 почему?  Потому  что  может  быть отказ по уважительной причине,

 просто оп уважительной  причине,  по каким-то там  нормам.

      Дальше.  Я  считаю,  что  Всеобщая декларация прав человека

 говорит о том, что нормы материальной допомоги м или минимальной

 оплаты должны соответствоавть стоимости жизни. В соответствиии с

 нормами, которые заложены проектами изменений, они там, являются

 там  0,  7, по-моему, там и не выше или не ниже ноподаткованного

 минимума.

      Его  уровень  1  миллион  700  тысяч.  За  эти нормы она не

 покрывает  и  20  %  стоимости жизни, за эти нормы переобучиться

 безработному  вновь  вообще  невозможно.

      А  если учесть о том, что безрабоные, они длительное время,

 либо  были  уже в стадии скрытой безработицы и получали какие-то

 минимальные  заработные  платы,  то  такой  уровень  оплаты  или

 допомогы  по  переобучению  вообще  не  решит  проблемы.

      И  поэтому  вот  эти  первое то, что людей просто, особенно

 молодых,  лишают  права  на  защиту  от  безработицы  без  учета

 обоснованных   причин   предоставления   той   работы,   которая

 предлагается,   и   второй   уровень  материальной  помощи,  мне

 представляетс  требует  коренного изменения.

      И  последнее.  Я  считаю,  что безработица, которая массово

 сегодня набирается, как с нежный ком, захлестывает нашу Украину,

 это  социальная цена тех реформ, которые проводятся Президентом,

 Правительством,   и  которые  поддержаны  Верховным  Советом.

      безработица -это следствие причин, причины -в экономических

 реформах.

      Я  хочу обратить внимание депутатов, если не будет коренным

 образом  изменен курс экономических реформ, мы не решим проблему

 безработицы,  переобучения этими даже поправками закона, которые

 вносятся.

      Поэтому  предложение можно принять сегодня в первом чтении,

 однако  вернуться  к  решению  Верховного  Совета,  которое было

 обращено  с  просьбой  к  Президенту  и  к Правительству дать на

 рассмотрение    Верховного    Совета    программу    недопущения

 национальной   катастрофы,   где  с  учетом  кризиса,  с  учетом

 методологии  выхода  из  кризиса, которые были уже разработаны в

 других  государствах,  изменить  коренным  образом  ход  реформ,

 запустить  наше  производство,  наши  предприятия. И этим решить

 проблему  безработицы. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

      Шановні  колеги,  у вас  на  руках  є  проект Постанови:

      "  Верховна  Рада  постановляє:

    1.Поданий  Кабінетом  Міністрів України проект Закону України

 "Про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  "Про  зайнятість

 населення"   прийняти  в першому  читання.

     2.  Доручити  Комісії  Верховної  Ради  з  питань соціальної

 політики  та  праці  разом  з Кабінетом Міністрів и доопрацювати

 визначений  законопроект  з  урахуванням зауважень та пропозицій

 постійних  комісій  Верховної Ради, народних депутатів та внести

 його на розгляд Верховної Ради.

      Я  ставлю  на  голосування прийняти його в першому читанні.

 Прошу вас зібратися і голосувать.

 

      "За" -

 

      Я  ж просив, Антон Антонович, сядьте вас не хватає. Ви єсть

 у  залі  і  вас  немає. Будь ласка, голосуєм. У Василя Івановича

 Степенко  заїло. Будь ласка. Змазувать нада, щоб не заїдало.

 

      "За" -

 

      Спасибі. Прийнято. Оголошується перерва на 30 хвилин.

     

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ....  Виноситься  питання  про  внесення  змін  і

 доповнень    до   деяких   законодавчих   актів   України   щодо

 відповідальності   депутатів.  Кириченко  Сергій  Олександрович,

 народний дупутат. Будь ласка.

 

      КИРИЧЕНКО С.О., 395 виборчий округ, місто Херсон.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович....

 

      КИРИЧЕНКО  С.О.    Шановний  Олександр Миколайович! Шановні

 колеги!

      Я  з  метою  зняття напруження з самого початку щодо оцінки

 постійних  комісії нагадаю......... Цей законопроект, котрий вам

 розданий   на   руки   4   липня,  зроблений  на  підставі  того

 законопроекту,  котрий  багаторазово розглядався в усіх правових

 комісіях,  і по ньому приймалося рішення, і він вносився в зал в

 порядок   денний,   але  більш  важливі  питання  постійно  його

 відкидали до сьогоднішнього дня. Це перше.

      Друге.  Вашій  увазі пропонується питання, про актуальність

 якого  вже  давно говорили представники всіх депутатських груп і

 фракцій.

      І,  власне,  вчора  на  нараді  голів  постійних  комісій і

 представників,  керівників  депутатських  груп  і  фракцій  було

 прийняте рішення однозначно - вносити це питання сьогодні в зал.

 Особливого  загострення  питання  зміни  статусу недоторканності

 депутатів  місцевих  Рад набуло в ході обговорення і прийняття і

 нової Конституції України.

      В  результаті,  особливо  чого, судді за змістом статті вже

 нової  прийнятої  на  сьогодні  Конституції  України  стали менш

 захищеними  ніж  депутати  місцевих  Рад.  Ну я можу пояснити це

 слудуючим,  процитувавши  частину  третю  статті 126 Конституції

 України:"Судді  не  можуть  бути  затримані  чи заарештовані без

 згоди Верховної Ради України до виненсення обвинувального вироку

 судом".  Тобто  з  дня опублікування нова Констіитуція вступає в

 дії,   котра,   я   маю   надію,  наприкінці  цього  тижня  буде

 опублікована. І з цього моменту щодо кожного судді вже без згоди

 на   це   Верховної   Ради  на  підставах,  передбачених  діючим

 законодавством,  в разі скоїння цим суддею протиправних дій може

 бути порушена кримінальна справа, проведено дізнання і попереднє

 розслідування  по  справі.  Справа може бути передана до суду, а

 суд,  розглянувши цю справу по-суті може постановити свій вирок.

 Таким  чином,  в  Україні  зроблений  ще один суттєвий крок щодо

 рівності  усіх  перед  Законом,  який  сприятиме невідворотності

 покарання   щодо   кожного   винуватого  у  скоєнні  злочину  та

 безперешкодного     його     притягнення     до     кримінальної

 відповідальності.

      На  жаль, Верховна Рада не підтримала пропозицію Тимчасової

 спеціальної  комісії по доопрацюванню проекту Конституції з тим,

 щоб   поширити  такий  же  порядок  притягення  до  кримінальної

 відповідальності  і  на  народних  депутатів  України. Ну але це

 прийнята  політична  воля.

      У   Верховній  Раді  України  систематично  і  багаторазово

 ставляться  на розгляд питання щодо надання згоди на притягнення

 до   кримінальної   відповідальності   депутатів  місцевих  рад,

 статистику розгляду яких має неухильну тенденцію до зростання.

      Якщо навіть узяти порядок денний на цей тиждень, подивіться

 на  11  липня  -3  питання  цього дня торкаються саме цього: про

 проект   постанови,   про  подання  Генерального  прокурора  про

 одержання  згоди на притягнення до кримінальної відповідальності

 і  арешт голови Ленінського районного суду Автономної республіки

 Крим  Чернишова,  а  також  слідуюче питання щодо притягнення до

 кримінальної  відповідальності  депутата  Тростянецької  міської

 ради  народних  депутатів  Сумської  області Шкрябана і ще третє

 питання теж стосується цього питання. Я не буду відбирати час.

      Тобто,  це    зайвий  доказ того, що...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій...  Я вибачаюсь. Запросіть, будь ласка,

 депутатів  до  залу.  Я дивлюсь: ні Київської області, ні Івано-

 Франківської   області,   ні   Донецької,   ні   Вінницької,  ні

 Тернопольської,  ні  Львовської  немає  областей.  По 3 чоловіки

 сидить  у  залі.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Ну Загребельний один з Тернопольської області. Це вже...

      ШУМ В ЗАЛІ

      Будь ласка, продовжуйте.

 

      КИРИЧЕНКО С.О. Шановні  колеги!  Таким чином, всі ми свідки

 того,  що  в нас забирає дорогоцінний парламентський час розгляд

 тих  питань,  котрі власне віднесені Конституцією до компетенції

 судової  влади.  Тим  самим ми на себе і на місцеві ради поклали

 функцію  суду,  що  є  невластивим для таких органів як Верховна

 Рада і місцеві Ради народних депутатів.

      Прийнята  Конституція 28 червня в частині третій статті 141

 відсилвє  вирішення  цієї проблеми до моменту прийняття законів,

 якими  визначатиметься  статус голови, депутатів місцевих Рад та

 виконавчих  органів  і  їхні  повноваження.  Власне  не  чекаючи

 визрівання  вироблення  і  прийняття  фундаментального  цільного

 грунтовного законопроекту з цих питань, які неможливо стовити за

 короткий   термін   часу,  вважається  за  доцітльне  поступово,

 поетапно  в  розвиток  положень  вже  нової  Конституції України

 вносити  зміни і доповнення до діючого законодавства. Тільки там

 можна  просунутись  у вирішенні окремих актуальних для вирішення

 на сьогодні питань.

      Вам  також,  шановні  народні  депутати, роздана інформація

 Генеральної   прокуратури  України,  котра  дотована  вчорашньою

 датою.  Дивлячись  на цей документ, ви побачите що в 95 році, це

 тільки  те,  що  офіційно  прошло  через статистику: закрито 147

 кримінальних  справ  стосовно  154  народних депутатів. Я вже не

 кажу  про  ті  довідки,  котрі  багаторазово  поширила комісія з

 питань  боротьби  з організованою злочинністю і корупцією, де ця

 сума,  ця  цифра  сумарна  за 3 з половиною роки наближається до

 півтисячі  народних  депутатів місцевих Рад різного рівня. З цим

 неподобством,  це  загальна  така  думка  визріла в суспільстві,

 треба все ж таки колись покінчити.

      Всім  вам  також  відомо, що на місцях, в мене теж є докази

 про те, що, наприклад, Херсонська міська народна Рада депутатів,

 котра  відбулась  в  20-х  числах,  Суворовська  районна в місті

 Херсоні  Рада  народних  депутатів,  вони відмовили прокурорам в

 наданні  згоди  на притягнення до кримінальної відповідальності,

 ну,  наприклад,  генкрального... директора акціонерної страхової

 компанії  Саботарєва,  депутата Херсонської міської Ради, котрий

 ошукав   громадян,   моїх   земляків,  майже  на  300  мільрядів

 карбованців!

      Також  депутата  Суворовської  районної  Ради Гайван Надіїї

 Павлівни,   котра  ошукала  власних  товаришів,  як  то  кажуть,

 товаришів  по  трудовому  колективу  на  кілька  десятків  тисяч

 доларів. І так далі.

      Тобто,  вам  на  місцях  -до  мене теж підходили депутати і

 ділились своїми болями - теж відомі ці факти.

      Законопроект, поширений (я повторюю) Секретаріатом 4 липня,

 передбачає  не  скасування  -це теж є таке побоювання серед вас,

 народних депутатів  -а  зміну  статусу недоторканості депутатів

 місцевих   Рад.  І  Приведення  його  до  відповідності  статусу

 недоторканості,  який  на  сьогодні  вже  мають  судді! Тобто це

 неподобство,  коли  суддя  менш захищений, ніж депутат селищної,

 сільської,  сільської, міської, районної Ради -треба на сьогодні

 поставити  крапку і привести хоча б на один рівень. Тобто статус

 недоторканості  депутата місцевої Ради треба урівняти щонайменше

 зі  статусом  недоторканості  судді. Хоча і це теж можна назвати

 дуже  суттєвим механізмом захисту прав депутатів місцевих Рад. І

 не робить його більш таким уязвимим для нападок... ну, з відомих

 причин, за відомих умов!..

      І,  власне,  закінчуючи  свій  виступ, з метою забезпечення

 послідовного  виконання  норм Конституції про розподіл державної

 влади  на  законодавчу,  виконавчу  і  судову; про рівність усіх

 перед  законом,  і  про те, що тільки судом може бути доведено в

 законному    порядку    вину   особи   та   приведення   статусу

 недоторканості депутатів місцевих Рад зі статусом недоторканості

 суддів,  я прошу підтримати цей витражданий часом законопроект і

 своїм позитивним голосуванням його підтримати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили?

 

      КИРИЧЕНКО С.О. Так, я завершив. Питання дуже зрозуміле...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Микола   Михайлович,  я  прошу  ще  запросить

 депутатів  до  залу.  А  зараз  хто бажає задати запитання, будь

 ласка,  запишіться.  Запросіть  Київську  область,  місто  Київ,

 Івано-Франківську   область,   Львівську   область,  Харківську,

 Чернігівську,  Полтавську.  Один  Василь  Іванович  з Полавської

 області. Ну, ще Карнаух.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      5  минут  хватить  на  запитання?  Виставіть  5 хвилин. 10?

 Добре. Виствьте  10  хвилин. Анісімов,  Масенко, будь ласка.

 

      АНІСІМОВ, 178,   город  Запрожье.

      Я  обращаюсь  к  народным  депутатам,  мы рассматривали эту

 позицию  в  своей фракции, поэтому Кириченко был сам работал над

 кнституционными   процессами.   Действительно,   кое  что  здесь

 пропущено    и    есть    возможность    сегодня   урегулировать

 в законодательном  поле   те предложения, которые он предлагает.

      Я  предлагаю  все-таки проголосовать за эти нрормы, которые

 предлагает   на  сегодня  народный  депутат.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Масенко,  Степенко.  Степернко, будь

 ласка,за  ним Бандурка.

 

      СТЕПЕНКО.

      Шановний  доповідачу,  в  мене  до  вас єсть таке конкретне

 щапитання.  Ще  будучи  в  попередньому  скликанні  в Комісії по

 боротьбі  з  організованою злочинністю і корупцієй, я настаіваю,

 майже  по  моїй  ініціативі  був  прийнятий  Закон  "Про порядок

 притягнення  депутатів  до  кримінальної  відповідальності". Ви,

 мабуть,  знайомі  з  цієї  постановою,  із законом. Коли раніше,

 наприклад, кінцеве було рішення сільської Ради, районої Ради, то

 сєйчас,  якщо  надо притягти депутата до відповідальності, якщо

 не дала района Рада, дає обласна, не дала обласна -дає Верховна.

      Чв  не  кажеться  вам, що потрібно залишити такий парядок і

 справа  не  в тому, що оті 500 чоловік, які не притягнуті ще, не

 маєть  законодавства  -це  неправда,  а  справа  в  тому,  що не

 хочеться  торкать  депутатів,  а  недоторканості такої немає. Це

 надумана  справа.  Як  ви  вадноситесь  до  цього  питання,  щоб

 позачергово   просто  ставить  на  голосування,  Верховній  Раді

 надавши  згоди  і  залишити  в  тому складі, який є, тому що там

 чітко розписані всі ці дії? Дякую.

 

      КИРИЧЕНКО.  Шановний  Василю  Івановичу,  щодо  правди  чи

 неправди  тих  цифр,  на   котрі   я посилався.

      Перед   вашим   обличчям   є   цей   документ  -Генеральної

 прокуратури.  Це  є  факт. Це  перше .

      Друге, стосовно побоювань і стосовно вирішення питань. Так,

 діючий порядок зберігається, тому що є закон діючий "Про порядок

 одержання  згоди  Ради народни депутатів на притягнення депутата

 до  відпорвідальності,  і,  власне, в нього вносяться зміни. Він

 існує  в  своєму  цілісному  виді.

      Власне,  що  спонукає  звернутись  до цієї проблеми і все ж

 таки  вирішити  так,  як пропонується. Тому що, ви ж дивіться, і

 Генеральна   прокуратура   завалена,  і  місцеві  Ради  в  своїй

 діяльності,  і Верховна Рада завалена тим, що якщо сільська Рада

 не  дала  згоду,  виноситься  на  районну,  районна  не дала -на

 міську, міська не дала -на обласну, обласна не дала на Верховну.

 Це  ж  скільки людей пов'язано з тим6 щоб обслуговувати інтереси

 злочинця!

      Все  ж  таки  ми  визнали  в  нашій державі, що ми поділили

 державну владу владу на законодавчу, виконавчу і судову, хай суд

 изначає.  Але  ми  з  цього  зробили дуже суттєве, як то кажуть,

 виключення,  коли  все  ж таки робимо такі правила, що не у всіх

 випадках  суд  може  так  діяти. Тому що ми сказали, що потрібна

 згода. Коли є питання, чи взяв він хабар чи не взяв, ми не даємо

 згоду  йому  арештувати чи затримання провести депутата. Це ж є?

 Є.   Воно  залишається  дуже  суттєвим,  і  воно  буде  заважати

 слідству.

      І  я  вірю  в  те,  що  ми поступово вирішуючи цю проблему,

 повернемось  через  рік,  через два до того, щоб зовсім зняти цю

 недоторканість.  Але  залишати, вибачте мені, депутатів місцевих

 Рад  більш  захищеними, ніж  суддів,  на  сьогодні  не  можна.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю, це ваша точка зору. А кожен має свою

 точку  зору.  Ну,  я  просив  би, не надо популярно, кажний свою

 точку  зору  має  з  депутатів.  Він має опріділить роль і місце

 судді,  роль  і місце  депутата  в  захищеності.

      Будь ласка,  Бандурко,  за ним  Манчуленко.

 

      БАНДУРКО.  Шановний  доповідач,  в  які терміни, мається на

 увазі,   розглядать   справи   в   районних  судах,  в  районних

 прокуратурах   щодо   притягнення   депутатів  місцевих  Рад  до

 відповідальності.  Якщо ті, які визначенні (............) чинним

 законодавством,   кримінально-процесуальним,   то  це  ще  довше

 будерозглядаться чим процедурою до Верховної Ради включно.

      Ви   ж   знаєте,   що   у  нас  кримінальні  справи  інколи

 розслідуються до 2 роки і більше.

 

      КИРИЧЕНКО.  Ця  процедура  залишається  лише щодо порядку

 надання  згоди  на  затримання  і  арешт. Тобто однозначно, якщо

 депутат,  якщо  з  божію  помічю ми приймемо цей закон сьогодні,

 законопроект  як  закон, то тоді при тій інформації, тих фактах,

 визнанних відповідними органами, що відповідний депутат місцевої

 Ради  скоїв  злочин. То без згоди місцевої Ради можна порушувати

 кримінальну  справу,  можна  провадити дізнання, можна провадити

 досудове  слідство, можна передавати до суду. І суд може винести

 вирок   щодо  цього  депутата  місцевої  Ради.  Виключення  лише

 зробленов  тому  плані, що цей депутат може знаходитись на волі,

 на свободі до того моменту поки зацікавлений у цьому слідчий або

 прокурор  не  вийде до місцевої Ради з поданням на надання згоди

 на затримання або арешт цього депутата місцевої Ради. Ось про що

 деться мова.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Манчуленко, Радько.

 

      МАНЧУЛЕНКО.   Георгій   Манчуленко,   435  виборчий  округ,

 Чернівецька область, фракція "Народного Руху України".

      Шановний  Олександре  Миколайовичу і шановний доповідачу, я

 хотів  би  навести  цілком  конкретний  приклад, який відбувся у

 Чернівецькій області. Я думаю, що депутати знають про нього.

      Депутат Чернівецької міської Ради народних депутатів Богдан

 Кравчук  зараз  утримується у в'язниці і сьомий день триває суха

 голодівка.  Сесія міської ради не дала дозволу на притягнення до

 кримінальної відповідальності, арешту, обласна Рада також.

      Потім  ми  розглядали  це  питання  тут,  у Верховній Раді.

 Проголосували.  А  на  наступний день ви Олександре Миколайовичу

 заявили,  що  була  порушена  процедура  і  ця постанова не буде

 підписана.  Після  того  вона  все-таки Олександром Морозом була

 підписана. І  людина  утримується  у  в'язниці  і він вважає, що

 абсолютно незаконно. Тому триває сьомий день сухої голодівки. Це

 може  призвести  до  трагічних  наслідків. І чи відомий цей факт

 шановному доповідачу, і як бути в цій ситуації?

      Я  би  просив  вас, Олександре Миколайовичу, можливо, якесь

 прохання   до  відповідних  правоохоронних  органів  Генеральної

 прокуратури,  нехай  би  цю  людину  випустили, замінили їй міру

 запобіжного  утримання  на підписку про невиїзд. Інакше на нашій

 совісті може  просто-напросто бути смерть людини.

      Дякую.

 

      КИРИЧЕНКО.   Шановний  колега!  Однозначно  цей  випадок  є

 порушення  діючого законодавства і порушення діючої Конституції.

 Чому? Тому що поки не змінений закон, він діє. І Один випадок не

 треба розповсюджувати на всі явища в суспільстві. Це однозначно,

 що  є  люди  більш  потерпають від того, наприклад, мої земляки,

 котрим не має нормального механізму для повернення 300 мільярдів

 карбованців  поки  не буде такого суттєвого стимулу, коли дійсно

 той  злочинець,  котрий  зараз  на  волі,  він відчує реальність

 покарання,  він буде діяти все для того, щоб повернути ці кошти.

 А  це,  коли  порушений  закон,  це  говорить  конкретний факт з

 Кравчуком про те, що у нас недорозвинена судово-правова система.

 У  нас  не  проведена  судово-правова реформа так належно, як це

 повинно  бути.  І  у  нас  не  спрацьовують  запобіжні механізми

 захисту конкретного громадянина.

      Ми знаємо, що у нас не введена посада уповноваженого з прав

 людини.  Ми знаємо, що у нас не обраний Конституційний суд і так

 далі   і  так  далі.  Ці  проблеми  ми  з  вами  швидше  повинні

 вирішувати,  щоб саме цей громадянин Кравчук був захищений, коли

 хтось допускає сваволю в структурі прокуратури і так далі. Тобто

 це не  треба поширювати на все суспільство.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Радько, Моісеєнко.

 

      РАДЬКО.

      Дякую.  Радько,  фракція  комуністів,  Сумська область, 351

 виборчий округ.

      Шановний доповідачу! Ми, як комуністи, звичайно за порядок.

 І  кожна людина, яка награбила, повинна сидіти у в'язниці. Але у

 меня  запитання  як секретаря Комісії з діяльності Рад місцевого

 самоврядування  і  державного будівництва. Чому такий необхідний

 закон  сьогодні розглядається з порушенням Регламенту? Цей закон

 ми   обговорюємо   в   нашій  комісії,  я   ще  раз  підкреслюю:

 діяльності рад. А ви виносите сьогодні на обговорення. Тобто, ви

 свідомо   порушуєте  Регламент.

      Я  розумію,  що  під  лозунгами  популізма  можна  все  тут

 прийняти. Але давайте і додержуватись Закону. Дякую за увагу.

 

      КИРИЧЕНКО.  Шановний  колега! Я дуже вдячний, але мабуть ви

 запізнилися  в  зал  засідання після перерви. З самого початку я

 акцентував  на цьому увагу. Що ніякого Регламенту. Людина, котра

 доповідає  з  трибуни таке питання, не може навіть подумати, щоб

 порушити. Це питання офіційно включено в порядок денний і згідно

 процедури,   котра  встановлена  Регламентом.  Цей  законопроект

 зроблений  на  підставі  того  законопроекту, про котрий правові

 комісії і ваша комісія неодноразово вже приймала рішення. Це те,

 що  доповідав  Омельченко  вже не один раз, член моєї комісії...

 голова  комісії,  член  котрої  я  являюсь.  І  власне  вчорашнє

 засідання,   вчорашнє   засідання  голів  постійних  комісій  та

 керівників  груп  і фракцій прийняло рішення про включення цього

 питання, власне, на підставі діючих норм Регламенту.

      І  я  думаю,  що  процедура АДХО, котра власне і має місце,

 вона  повинна  вирішити  лише слідуюче: що з правової точки зору

 юридичний  і  науково-експертний  відділ  цей  законопроект  вже

 відшліфував. А тут залишилось прийняття лише політичного рішення

 нами,  народними  депутатами.  І  я думаю, шановний колега, ваше

 звинувачення   в  такому...  воно  не  має  підстав.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО

      Моисеенко,    фракция    "Коммунисты    Украины".    Сергей

 Александрович,  я  все-таки хотел бы поддержать своего секретаря

 комиссии  Ратько  втому  плане,  что  не слишком, на мой взгляд,

 правильно  рассматривается этот вопрос. Тем более, что 4 июля он

 был  выдан  нам  для  рассмотрения.  Сегодня  9.  По  Регламенту

 предусмотрено   в  районе  12  дней,  2   недель.

      Мне  кажется  и  я хотел бы узнать ваше мнение. Является ли

 этот  вопрос  сегодня  ну таким животрепещущим, особенно в свете

 того, что сегодня уже больше недели органы исполнительной власти

 делают  вид,  что  ничего не происходит в Донбассе, когда Донецк

 полностью перекрыт шахтерами. И не только Донецк, но и Горловка,

 и  Макеевка.  Перекрыты основные жизнедействующие линии Донецкой

 области.  Сегодня  встречаются,  например,  в 18. 15 Президент з

 руководителями  Донецкой  области.  Туда  будут приглашены Жуков

 Владимир  Романович,  Макеевский председатель, Рыбак -Донецкий и

 так  далее.  Мне  кажется, что то, что мы сегодня рассматриваем,

 настолько второстепенный вопрос, единственное, что можно было бы

 здесь  сказать,  это  об  ответственности тех депутатов, которые

 приняли  ту  Конституцию  незаконным путем. Насколько это вообще

 согласовывается  злободневность этого вопроса с такой чрезмерной

 спешкой.

 

      КИРИЧЕНКО    С.   Шановний   колега,   шановний   Володимир

 Миколайович.  Ну, це нагадує мені слідуючий анекдот, коли людина

 зайшла в аптеку з красним носом і питає: "А скільки у вас коштує

 крапля спирту?". Ну, аптекар скаже: "Нічого".

      - Ну,  будь ласка, накапайте мені стаканчик.

      Власне окрему проблему, якщо її відокремити від інших більш

 глобальних,  нібито  вона дрібна, але всі проблеми в суспільстві

 вони  як  глиба,  вони  формуються  з  тих  проблем. Я ж кажу: є

 проблема  ошуканих  вкладників  трастів  -є.  Ми її вирішили -не

 вирішили.  Ця  проблема  пов'язана  з  цим?  Я  наводив приклад,

 повязана.   У  нас  є  проблема  організованої  злочинності.  Ця

 проблема пов'язана з організованою злочинністю? Повязана.

      Захист  прав  людини  і так далі -це сніговий ком і тому ми

 повинні  не так одною шашкою рубанути і вирішити, цього не буває

 чудес,  ми повинні видрапитись з цієї ями, вирішуючи проблему за

 проблемою, розв'язувати ці вузлики. Я вважаю, що в такому плані,

 застосовуючи  таку  технологію,  ми  можимо  послідовно і швидко

 вийти з тої кризи, в котрій ми зараз опинилися.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Сідайте. Є бажаючи виступить? Хто там

 записався,   висвітліть,   будь  ласка.  Степенко.  Бандурка.  2

 чоловіки.  Будь ласка, Василій Іванович, за ним Бандурка.

      Я  просив  би,  ми з вами, шановні колеги, сьогодні повинні

 прийняти  12 документів, я просив би щоб ми дорожили часом, будь

 ласка.

 

      СТЕПЕНКО

 

      Шановні  колеги,  шановний  головуючий, шановні гості нашої

 сьогоднішньої  сесії. Сьогодні розглядається надзвичайно важливе

 питанння, розглядається питання, на піднятті якого десятки наших

 колег  прорвались  у  Верховну  Раду,  коли  били себе в груди і

 кричали:  ми  знімаєм  з себе відповідальність за все, знімаєм з

 себе  недоторканість,-але коли прийшли сюди, то оказується що їх

 надо найдужче торкать.

      Будучи  в  першому  скликанні,  я  особисто  в  комісії  по

 боротьбі   з   організованою   злочинністю   вносив   пропозицію

 неодноразово  тут добивався, щоб був прийнятий закон про порядок

 притягення депутата до відповідальності. І дійсно, якщо хочеться

 піднять   свій   курс   акцій,  сказать,  що  я  знімаю  з  себе

 відповідальність  за  все,  знімаєм з себе недоторканість... Але

 коли прийшли сюда, то оказується, що їх надо найдужче торкать...

     Будучи у першому скликанні, я особисто в Комсіії по боротьбі

 з  організованою злочинністю вносив пропозицію, неодноразово тут

 добивався,  щоб  був  прийнятий  Закон  про  порядок притягнення

 депутата  до  відповідальності. І, дійсно, якщо хочеться піднять

 свій  курс акцій, сказать, що я знімаю з себе відповідальність -

 це знімає той, хто ніколи в жизні ні за що не відповідав. А якщо

 ти  за  щось  відповідав  і маєш свою думку, то обов'язково тебе

 закриють  першого!  І  це надо на цю справу подивиться тверезими

 очима.   Єсть   нормальний   механізм  притягнення  депутата  до

 відповідальності. Може, внести зміни? Ви його прочитайте уважно:

 у  нас  немає сьогодні недоторканої особи в державі, але бувають

 випадки,  коли  в регіоні, на виборчому окрузі єдина людина, яка

 може  втрутитися  в  оце  (як  сказав  доповідач)  недорозвинуту

 судово-правову  державу, чи систему -це депутат, тому що він хоч

 в  якійсь  мірі  захищений  законодавством!  Я вам можу наводить

 десятки  таких  прикладів  - жалко, що  немає тільки часу згідно

 нашого Регламенту...

      Тому  я вважаю, до цього треба підійти виважено. І якщо вже

 приймать  рішення,  то  чому  місцевих?  А  чому  не депутатів і

 Верховної Ради? Чи то - депутати нижчого рівня?! Я вважаю, це не

 по-братські  так  робиться...  Якщо це менші наші брати, давайте

 якось ми ж вести себе в цьому питанні правильно!

      І  ще  раз я хочу підчеркнуть. Ви зверніть увагу, за період

 нашої   діяльності   скільки   було   проти  хороших  депутатів,

 депутатів, які мають свою думку, які робили справу, тяганини -їх

 звинуватили  в  усіх гріхах, починаючи від керівництва Верховної

 Ради і закінчуючи рядовими депутатами...

      Тому я вважаю, що у нас єсть таке законодавство.

      Єдине  тільки,  я  вношу пропозицію, Олександр Миколайович,

 питання,    які   стосуються   притягнення   любого   рівня   до

 відповідальності,  ставити  на  розгляд  в  першому читанні... в

 першому  плані,  без обговорення, проголосовуваши і давши дозвіл

 на розслідування тієї чи іншої справи. І не надо робити трагедію

 з того, що, якщо депутат Верховної Ради чи депутат місцевої Ради

 скоїв  злочин,  то  він  не  буде  притягнутий -буде. Якщо цього

 захоче  прокуратура,  якщо  захочуть  цього судові органи, тобто

 єсть чіткий механізм притягнення до відповідальності.

      Я  закінчую  і  хочу  ще  сказать  -це, щоб запутать, зразу

 арештують  ,  а потім будуть давать дозвіл, а як не дадуть, тоді

 що?  Ну,  ми  ж  давайте серьйозно до цього питання підійдем і я

 вважаю,  що  єсть  такий  механізм  і  намс  не потрібно ніякого

 документа  приймати.

      Я   прошу  депутатів  подумати,  на  цьому  можна  популізм

 заробить,  підняв  цей  курс  акцій,  але  подумайте,  якщо буде

 ситуація  в  виборчому  окрузі  і надо буде втрутиться ,то ви не

 зможете  там  нічого  зробить  при  оцьому безпределі, який є на

 сьогодні  в  нашій  державі. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Бандурка.

 

      БАНДУРКА.

      Шановні  депутати,  обговорення питання, що на порядку дня,

 нагадує  оте прислів'я, що, якщо згоріла хата в мене, то хай і в

 сусіда  згорить.  Так  і  тут  якщо  депутати краще захищені ніж

 судді, то позбавить їх такої можливості. А, може, навпаки -треба

 захищеність суддів  посилити.

      Шановні  депутати,  згадайте  сотні і тисячі тих депутатів,

 які  співпрацюють  з  вами  в  виборчих округах. Це, як правило,

 чесні  і  самовіддані  справі  люди,  що  користуються  довір'ям

 виборців.

      Ми  маємо  справку,  що  буцло  закрито всі 47 кримінальних

 справ  на 48 осіб та 100 кримінальних справ в органах внутрішніх

 справ. Це на 30 тисяч депутатів місцевого рівня, що складає ноль

 одну  якусь  там соту від того багатотисячного корпцсц депутатів

 місцевих  Рад.  То  чи  можна  підозру   навіть,  якщо  47  було

 депутатів  -злочинців,  переносити  на  той  загал представників

 народу в місцевих органах влади?

      Друге.  Впереді?  Закон "Про місцеве самоврядування", Закон

 "Про  органи  влади", Закон "Про Ради".

      Ми   робимо   сьогодні  якусь  мозаїку,  висмикуємо  окремі

 питання,  важливі,  безумовно, але порівняно з нашими проблемами

 дрібне,  і  ставимо  його  впереді  всіх  тих п итань, які треба

 вирішувати.

      Я  вважаю,  що  це не є актуальним. Тим більше, що Комісії

 правові,  комісії  з  питань  законності  і правопорядку, питань

 роботи  Рад  і самоврядування,  це   питанян не  розглядала.

      І  нарешті,  який місцевий депутат виступить проти свавілля

 місцевих  органів влади і правоохоронних органів, ящко він б уде

 знати,  що  завтра  з  ним буде розправа за рішенням, яке прийме

 сьогодні    Верховна  Рада? І  це  буде  помилкою.

      Два  роки  тому  назад ми прийняли рішення про притягнення

 депутата  районної  Ради  до  відповідальності  Костенка. Справа

 розслідується  4  роки  і кінця  їй  ще  не видно.

      Я можу назвати депутата Нестеренка, якого теж колись давала

 згоду  Верховна  Рада,  а він досі не осуджений, його тягають по

 всім  рівням  судів.  Не  можна  рубати,  сук,  на якому сидимо,

 наобум, з плеча.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  І  в  нас  залишився  Алексєєв,  будь ласка, з

 місця, Алексєєв,  Харков.

 

      АЛЕКСЄЄВ.  Уважаемые  коллеги, я совершенно согласен с тем,

 что   надо   ороться   с   теми   негативными   проявлениями   -

 взяточничеством,  коррупцией, которые существуют в наших органах

 управления. конституц

      Однако,  по  каким  рецептам  бороться  -по правовым или по

 рецетам  генералисимуса  Чан  Кай  Ши?  В  свое время Чан Кай Ши

 сказал   так:  "Пусть  погибнет  тысяча  невиновных,  чем  пусть

 спасется х оть  один  виноватый".

      По-моему,  такой  подход  генералисимуса  положен  в основу

 предлагаемого  нами  решения.  Почему  для  того, чтобы отловить

 есколько  десятков мерзавцев, мы должны ставить под удар десятки

 тысяч  совершенно  честных,  добросовестных людей, которые тянут

 свою  лямку?

      правильно  сказал  генерал  Бандурко,  что  любой  из  них,

 выступивший    против    произвола    чиновника,   корупционера,

 милицейского  начальника,  завтра попадет под состряпанное дело.

 По  сути  дела, мы сейчас рубим сук, мы связываем руки депутатам

 противостоять  произволу  и  хотим,  чтобы  у  нас  торжествовал

 законность и порядок. Поэтому я считаю в таком виде принимать ни

 в   коем   случае   нельзя.  Ответсвеность  должна  быть  только

 персональная, а не колективная и по факту, а не дотого.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  народні  депутати, будь ласка, Сергій

 Олександрович.

 

      КИРИЧЕНКО С.  Шановні  народні  депутати.  Це  дуже  важливе

 питання,  але  моє  побоювання на те, що не всі вірно зрозуміють

 зміст   цього  законопроекту,  виправдалась.  Не  йде  мова  про

 скасування  статусу недоторканості місцевих Рад, ні в якій мірі.

 Вони є захищеними. І статус недоторканості зберігається. Але він

 проводиться у відповідності з тим, що Конституцією передбачено і

 передбачено зокрема до суду.

      Ще   інше   щодо   виступу   шановного  генерала  Бандурка.

 Сталинська  Конституція  1936  року  вона теж захищала депутатів

 усього  рівня.  І  ви  пам'ятаєте, що усіх порядних людей, котрі

 навіть  не  думали про злочин, ви знаєте чим це скінчилося, якою

 соціальною  катастрофою.  Тобто  не  це  є вирішальним. І власне

 тільки завдяки цієї норми, власне ті, хто порушив закон і котрим

 є  чого  боятись, вони себе сміло і нахабно ведуть, тому що вони

 наперед    знають,    що   вони   не   будуть   притягненні   до

 відповідальності.

      А  скажіть  мені,  якщо душа чеснока не їла, хіба буде вона

 ним  тхнути?  Ні.  І  тому  ті  депутати,  котрі є принциповими,

 чесними,  котрі викривають зло і так далі, котрі вони виступають

 і  нічого не зробили -чого їм боятися. Що хіба у нас є злочинці,

 всі  злочинці. Тим самим ви кидаєте тінь на правоохороні органи,

 що  ніби-то   вони  будуть інсперувати проведення, як то кажуть,

 кримінальних  справ,  котрі дуті мильні бульбашки. Ні, тут треба

 бути  порядним  при розгляді і підході до усіх. І нам треба мати

 такий  механізм,  котрий  би  однозначно  був  на користь всьому

 суспільству   і  надавав  змогу  притягнути  дійсно  винного  до

 відповідальності.  А  зараз  існуючий на сьогодні порядок дійсно

 винних  він надає змогу уникнути відповідальності. Ось що власне

 пропонується. Поставити все на свої місця. І я прошу вас шановні

 колеги  народні  депутати, підтримати цей законопроект. Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте.

      Шановні  колеги,  у  вас є на руках документ -Закон України

 про  внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих актів

 України  стосовно  порядку  застосування запобіжного заходу щодо

 депутата  Верховної Ради Автономної Республіки Крим та  депутата

 місцевої Ради і далі іде по пунктам.

      Я   ставлю   на   голосування  внесений  проект  закону  на

 голосування.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Була пропозиція поіменно. Була пропозиція поіменно.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  просив би так, шановні колеги, я прошу час не гаяти. Хай

 у комісії доопрацюють і ми нього повернемся. Ми його не знімаєм,

 в принципі. Комісія доопрацює, ми повернемся в вересні місяці до

 Закону.

      А  зараз  слухається  питання про проект Закону України про

 внесення  доповнень  до  таких  законодавчих  актів України щодо

 втсановлення   відповідальності   за   незаконне   виготовлення,

 підробку  марок  акцизного збору або вчинення інших протиправних

 дій, пов'язаних з використанням цих марок.

      Хандурін   Микола   Іванович,  заступник  міністра  Юстиції

 України.

      Будь ласка.

 

      ХАНДУРІН М.І.

 

      Шановний  Олександр  Миколайович! Шановні народні депутати!

 Проект   Заокну   України   про  внесення  доповнень  до  деяких

 законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за

 незаконне  виготовлення  і  підробку  марок  акцизного збору або

 вчинення  інших протиправних дій, пов'язаних з використанням цих

 марок   позроблений   Міністерством   юстиції   разом  з  іншими

 заінтерисованими   міністерствами  і  відомствами  у  зв'язку  з

 прийняттям  Верховною  Радою України 15 вересня 1995 року Закону

 України про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби

 та  Постанову  Верховної  Ради  про порядок введення його в дію,

 якими  визначена  особливісті  нарахування  та  сплати акцизного

 збору,  що справляється з виготовленням українськими виробниками

 та  вивезення  їх  на  територію  України  алкогольних напоїв та

 тютюнових виробів.

      Назву  проекту закону України пропонується викласти у такій

 редакції.  Оскільки  за  своїм змістом даний закон у першу чергу

 направлений  на  захист  марок  акцизного збору і незаконного їх

 виготовлення,  підробки  та інших протиправних дій, пов'язаних з

 їх  використанням.

      Виходячи  з того, що незаконне виготовлення та використання

 незаконно  одержаних акцизних марок є одним із способів ухилення

 від   сплати   податків   акцизного  збору,  виникає  потреба  у

 встановленні    кримінальної   відповідальності   за   незаконне

 виготовлення,  підробку  і  використання або збут підроблених чи

 незаконно  одержаних  марок   акцизного збору.

      У   зв'язку   з   цим  проектом,  передбачається  доповнити

 Кримінальний  кодекс  України  новою  статей  153. 1 -"незаконне

 виготовлення,   підробка,   використання   або   збут  незаконно

 виготовлених, одержаних ч и підроблених марок акцизного збору".

      Частиною  другою зазначеної статті пропонується передбачити

 кримінальну  відповідальність  за  дії, вказані у частині 1 цієї

 статті,  якщо  вони  вчинені  при  обтяжуючих обставинах. Тобто,

 повторно або за попереднім  зговором  групи  осіб.

      З  урахуванням  суспільної небезпечності злочину, вчиненого

 повторно,  або  за  попереднім  зговором  групою  осіб у проекті

 пропонується  встановити  міру  покарання  у вигляді позбавлення

 волі  на  строк  від  3  до  5 років з конфіскацією майна чи без

 такової.

      Пунктом  2  постановою  Верховної  Ради України про порядок

 введення  в  дію  закону України про акцизний збір та алкогольні

 напої,  та  тютюнові  вироби  заборонено  з  1  грудня 1995 року

 ввезення  на  митну  територію  України імпортованих алкогольних

 напоїв і тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору.

      У   зв'язку  з  цим,  пропонується  встановити  кримінальну

 відповідальність   за   ввезення  з  метою  прождажу  зазначених

 алкогольних  напоїв  та  тютюнових   виробів.

      Відповідні   доповнення   передбачаються   до   статтті  25

 Кримінального кодексу України щодо відбування покарання особами,

 засудженими   до   позбавлення   волі   за   зазначений  злочин.

 Пропонується   внести  доповнення   до   статті  відповідно  112

 Кримінально-процесуального  кодексу  України,  згідно  з  яких у

 справах  про  злочини,  передбаченими  статтями  151.  3, 153. 2

 Кримінального    кодексу   України   попереднє   слідство   буде

 проводитись слідчими прокуратури або слідчими органів Внутрішніх

 Справ.

      Відповідно  до  пункту  2  статті  7  Закону  України " Про

 акцизний   збір   на   алкогольні   напої  та  тютюнові  вироби"

 забороняється ввезення, зберігання, прийняття на комісію з метою

 продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та

 тютюнових   виробів,   на   яких  немає  марок  акцизного  збору

 встановленого   зарзка.

      У  зв'язку  з  цим проектом закону передбачається доповнити

 Кодекс України про адміністративні правопорушення статею 164. 5,

 якою установлюється адміністративна відповідальність за принйття

 на   комісію,   зберігання   з   метою  продажу  або  реалізація

 алкогольних  напоїв та  тютюнових  виробів  без  наявності марок

 акцизного   збору.  Враховуючи  те,  що  безпосереднім  об'єктом

 зазаначеного адміністративного правопорушення є алкогольні напої

 та  тютюнові  вироби,  на  яких  немає  марок акцизного збору, у

 проекті  закону  пропонується  відповідно  до  статті 29 Кодексу

 України  про  адміністративні  правопорушення  застосовувати  до

 правопорушників  таке  адміністративне  стягнення як конфіскація

 цих алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

      Частиною   другої   статті   164.  5  Кодуксу  України  про

 адміністративні     правопорушення    пропонується    встановити

 адміністративну    відповідальність    за    повторне   вчинення

 правопорушення,  передбаченого  частиною  першою цієї ж статі. У

 зв'язку з цим до осіб, які вчинили повторне таке правопорушення,

 передбачається застосовувати адміністративне стягнення у вигляді

 штрафу  у  збільшенному розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних

 мінімумів  доходів громадян з конфіскацією их алкогольних напоїв

 та тютюнових виробів.

      Оскільки  пунктами  1.  3  статті  9  Закону  України  "Про

 акцизний   збір   на   алкогольні   напої  та  тютюнові  вироби"

 передбачено, що контроль за сплатою акцизного збору на території

 України   з  алкогольних  напоїв  та  тютюнових  виробів  та  за

 наявністю  марок  на  пляшці упаковці алкоголних напоїв та пачці

 упаковці  тютюнових  виробів  під  час їх реалізації з наступним

 правом  приймати  відповідні  постанови і здійнюється державними

 податковими  інспекціями. У поданому законопроекті запропоновано

 доповнити  Кодекс  України  про  адміністративні  правопорушення

 статетею   234.   2,  якою  надається  право  органам  державної

 податкової служби України виступити суб'єктами адміністартивного

 права   застосування  із  наданням  відповідних  повноважень  по

 розгляду  справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з

 прийняттям   на   комісію,   зберіганням  з  метою  продажу  або

 реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності

 марок акцизного збору встановленого зразка.

      Цією  ж  статтею установлюється перелік посадових осіб, які

 мають    право    розглядати    справи    про    адміністративні

 паравопорушення  та  накладати  адмінсітратитвні  стягнення  від

 імені органів державної податкової селжби України.

      Що  стосується  надання  повноважень  державним  податковим

 інспекціям  по  розгляду  інших адмітністративних правопорушень,

 передбачених   чинним   законодавством  України,  то  пропозиції

 зазначених  питань враховані у законопроектах, поданих Кабінетом

 Міністрів  України  11  травня  1995  року  "Про внесення змін і

 доповнень  до  Кримінального  кодексу України та Кодексу України

 "Про  адміністратитвні  правопорушення",  та  1 лютого 1996 року

 "Про   внесення   змін  і  доповнень  до  кодексу  України  "Про

 адміністративні  правопорушення щодо порушень порядку проведення

 розрахунків із споживачами".

      Пунктом  3  статті  9  Закону  України про акцизний сбір на

 алкогольні  напої  та  тютюнові  вибори  покладено  контроль  за

 наявністю  марок  на  пляшці-упаковці  алкогольних  напоїв та на

 пачці-упаковці  тютюнових  виробів  під  час  їх  реалізації  на

 контрольно-ревізійні  служби та органи внутрішніх справ з правом

 складати   і  передавати  державним  податковим  інспекціям  для

 прийняття  відповмідної  постанови протоколи та опис товарів, на

 яких  немає  марок  акцизного  збору.  У зв язку з цим у проекті

 закону передбачається механізм дії нової статті 164.5. Протоколи

 про  ці  правопорушення  мають  право складати органи внутрішніх

 справ  (відповідно  до  пункту  1  частини  1 статті 255 кодексу

 України  "Про адміністративні правопорушення"), органи державної

 податкової   служби   (відповідно   до   частини  2  статті  255

 зазначеного кодексу).

      Органам     державної     коньтрольно-ревізійної     служби

 пропонується   надати   право   складати   протокли   в   даному

 законопроекті  шляхом  внесення  відповідних доповнень до статті

 255 кодексу України "Про адміністративні правопорушення".

      Необхідні  доповнення передбачається внести і до статті 313

 кодексу   України   "Про  адміністративні  правопорушення",  які

 полягають  в  тому,  що  органи державної податкової інспекції у

 справах  про адміністраційні правопорушення, передбачені статтею

 164. 5, будуть виконувати постанову "Про конфіскацію алкогольних

 напоїв  та  тютюнових  виробів,  на  яких  немає марок акцизного

 збору.

      Прийняття  даного  закону  не  потребує  додаткових витрат.

 Значить,  цей  законопроект  рзроблено  і  погоджено з Верховним

 Судом,  Генеральною  прокуратурою  і  з Міністерством внутрішніх

 справ та з Головною державною податковою інспекцією.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви  завершили?  Все у вас? Запитання будуть до

 Миколи Івановича? Будуть, запишіться, будь ласка. Носов -перший,

 безперчно, поза конкурсом.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Носов, Довганьчин.

 

      НОСОВ.

      Шановний доповідачу,  я хочу звернутися...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюся,  скільки  ми  хвилин?  5  хвилин

 достатньо?  у  нас  пвтань  багато, шановні колеги. Давайте по 5

 хвилин ми ... 5 хвилин,  будь ласка.

 

      НОСОВ,  шановний  доповідачу  і  депутати,  я хочу звернути

 увагу,  що  згідно  з  статею 41 нової Конституції , конфіскація

 майна   може  бути  застосована  виключно  за  рішенням  суду  у

 випадках,  в  обсязі  та  в  порядку, встановлених законом. Тому

 ніякої  конфіскації  майна  митними  органами чи іншими в нас не

 може  бути  -тільки з.......... процедурою. Інакше закон не буде

 відповідати Конституції.

      Дякую  за можливість задати запитання або поставити питання

 про неприйнятність такого закону.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

 

      ХАНДУРІН.    Значить,   цей   законопроект,   дійсно,   був

 розроблений  до  того часу, як була прийнята Конституція. Тексту

 нової   Конституції  у  нас  не  було  до  цього  часу.  Якщо  в

 Конституції  передбачено, що конфіскацію має право застосовувати

 тільки  суд,  то  це  можна  врахувати  при  доопрацюванні цього

 законопроекту.  Але  я  текста  нової  Конституції  не  бачу, не

 знаю...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Довганчин, Кириченко.

 

      ДОВГАНЧИН

 

      436  Кельменецький  виборчий  округ.

      Шановний доповідачу, як за положеннями проекту цього акону,

 хто  буде  вести  контроль  за незаконним виготовленням акцизних

 марок  і  їх використанням? Буде якась нова структура створена і

 як  це  виллється  в фінансовому  плані для  бюджету  держави?

      Дякую.

 

      ХАНДУРІН.  Ці  законопроекти,  вони,  ви  самі  бачите по

 тексту,  вони  запізнились,  бо  вони  прийняті  на  в  иконання

 відповідних  законів, які регулюють продаж, виробництво алкоголю

 і табачних   виробів.

      Ці  законопроекти  направлені  на  те,  щоб встановити такі

 відносиин  по  продажу,  по  виробництву  алкогольних  напоїв  і

 табачних,  які  б  відповідали  інтересам  наших громадян, нашої

 відчизняної  промисловості,  нашої  держави  і  для  того,  щоби

 поповнити     доходну  частину  бюджета.

      Якщо взяти, то в Росії за акцизні товари декілька відсотків

 доходна  частина  бюджета,  і  в  інших  країнах доходна частина

 бюджету, значні внески йдуть за рахунок акцизних зборів. А у нас

 менше,  по-моєму,  декілька  відсотків.

      Тобто, цей закон, він іде не один, він іде в пакеті, будуть

 інші  закони,  які  будуть  регулювати  виробництво і реалізацію

 табачних  виробів  і алкогольних  напоїв.

      І  щоб забезпечити дію цих законів, необхідно внести зміни,

 доповнити Кримінальний і Адміністративно-процесуальний кодекс.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Кириченко,  Манчуленко.

 

      КИРИЧЕНКО.  Шановний  доповідачу,  я  погоджуюсь  з тим, що

 даний  законопроект назрів, і треба нам його приймати, але разом

 з тим погоджуюсь з зауваженням мого колеги Носова про те, що всі

 його  положення  повинні  сьогодні  бути  узгоджені  з прийнятою

 Конституцією.

      В  мене  до  вас  запитання  такого  плану.  Чим мотивували

 розробник  законопроекту  ту  чи  іншу міру покарання за ті види

 діяльності,  за  які  ми  будем  встановлювати  відповдальність,

 змінювати   деякі   законодавчі  кти.  Або  іншими  словами,  як

 кореспондується   данний   законопроект  із  відповідним  чинним

 законодавством,  наприклад,  країн  Європейських, які входять до

 Ради  Європи, і країн наприклад співдружності незалежних держав?

 Дякую.

 

      ХАНДУРІН.  Санкції  статей  обиралися  відповідно до нашого

 законодавства,  до  нашого законодавства, яке у нас діє, з таким

 розрахунком,  щоб нори кримінального кодексу і адміністративного

 кодексу,  якщо  (............), то тут закладені як альтернатива

 економічні  санкції  поряд  з  кримінальними  санкціями.  А якщо

 закладувати  економічні санкції, санкції штрафного характеру, то

 для  того,  щоб  вони  спрацьовували,  вони  повинні  бути у цих

 розмірах,  в  яких  ми передбачили. Але правозастосовчі органи і

 суд,  і  інші  органи,  застосовуючи  адміністративнк стягнення,

 мають  право  зменьшувати розмір покарання, виходячи з майнового

 стану  особи,  яка  вчинила правопорушення. Тобто тут проблем не

 буде.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО. Георгій Манчуленко, 435 виборчий округ, фракція

 "Народного Руху України".

      Шановний  доповідачу,  я  уважно  познайомився  із проектом

 цього  закону і в принципі він є (............), тому що штрафні

 за  незаконне  виготовлення  і  підробку  марок  акцизного збору

 повинні  бути  досить вагомими і давати нормальні надходження до

 бюджету нашої держави.

      Але  випало, перше, пропозиція Генеральної Прокуратури щодо

 виконання  постанов  у  справах  цієї  категорії  і  ціла  низка

 зауважень міністерства внутрішніх справ України. І крім того, ви

 не  сказали  про  одну  річ.  Все  ж таки чи будуть створюватись

 додаткові  структури,  на  які  будуть  покладатися  функції  по

 вилученню  цих незаконних товарів. І я цілком в цій ситуації, як

 не   дивно,  підтримую  свого  колегу  Носова,  який  сказа,  що

 конфіскація цихз товарів в незаконними акцизними марками повинна

 тільки  прийматися  судовим  рішенням,  що  записано  в  проекті

 Конституції.

      Другея   би   пропонував.  Врахувати  всі  зауваження,  які

 внесені,  Генеральною  прокуратурою  і  Міністерством Внутрішніх

 справ,  привести цей законопроект у відповідність до Конституції

 Укоаїни,  яку  ми  прийняли  28  червня,  і  тільки  після цього

 повторно винести на розгляд Верховної Ради України.

      Дякую.

 

      ХАНДУРІН.  Значить  я  відповім, що зауваження Міністерства

 Внутрішніх  справ  не  можуть бути сприйняті, бо вони пропонують

 скоротити  строк  реалізації  безхозного майна і внести зміни до

 Цивільного  кодексу. Але не можна якоюсь діяєю і інтереси одного

 відомства  якогось, якщо їх реадлізовувати через зміни до чинних

 статей Цивільного кодексу. І в цьому нема потреби.

      Є  у  Кримінально-процесуальному кодексі і Адміністративно-

 процесуальному   кодексі   норми,  які  передбачають  реалізацію

 товарів,  які  швидко  псуються,  там  інші строки. Тут проблеми

 нема.    Але    проблеми   одного   відомства,   ми   не   можем

 рішать,............   проблеми   внесеням   змін  до  Цивільного

 кодексу.

      Що  стосується  відповідності  цього  закону - конфіскації,

 якщо  у  Конституції  дісно  є  така  норма, що конфіскація може

 застосовуватись  тільки  за  рішенням  судом,  то  це  нада буде

 врахувати.  Але я говорю, що цей проект розроблявся до прийняття

 Конституції. І це, дійсно, нада врахувати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, спасибі, сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги!  Я просив би, хто там розмовляє між собою,

 хотя б у півголоса, нічого ж не чуть у залі.

      Сідайте, будь ласка.

      Сокерчак   Вячеслав   Михайлович,  член  Комісії  з  питань

 фінансів і банківсбкої діяльності, співдоповідач.

 

      СОКЕРЧАК В.М.

 

      Шановні  народні  депутати! Як ви пам'ятаєте, ще 15 вересня

 минулого  року Верховна Рада прийняла Закон про акцизний збір на

 алкогольні  напої,  тютюнові  вироби.  Тоді  ж  в  постанові про

 порядок  введення  цього  закону  в  дію  в  5  пункті було дано

 доручення  Кабінету  Міністрів  подати  Верховній  Раді  України

 пропозиції  про  введення...  про  приведення законодавчих актів

 України у відповідність з цим законом. У тому числі -про зміни і

 доповнення до Кримінального кодексу України, Кодексу України про

 адміністративні    правопорушення   щодо   відповідальності   за

 незаконне  виготовлення,  підробку  марок  акцизного  збору  або

 вчинення   інших   протидійних,   значить,  протиправних  дій  з

 використанням цих марок.

      На  жаль,  тільки  28  червня  цього року Кабінет Міністрів

 подав  у  Верховну  Раду пакет документів і пропозиції до Закону

 України  про  зміни  в  Кримінальному  кодексі  України, а також

 Кримінально-процесуальному кодексі і Кодексі про адміністративне

 правопорушення.

      Комісія  з  питань фінансів і банківської діяльності уважно

 вивчила ці всі документи і прийшла до такого висновку про те, що

 можна  погодитись  із  цими  змінами.  Це якраз дасть можливість

 вирішити    дуже  багато питань. Яких в  першу  чергу?

      Питань  боротьби  з контрабандою. Кабінет Міністрів вносить

 пропозиції   про   те,  щоб  ввести  марки  акцизного  збору  на

 алкогольні  напої  вітчизняного  виробництва  вже  починаючи з 1

 вересня.  Але,  на  жаль,  до сьогоднішнього дня ще немає досить

 єфективної   боротьби  із тим, що   ввозиться  з-за  кордону.

      Ну  з  одного  боку  працівники  органів внутрішній справ і

 митниці  говорить  про  те, що не хватає законодавства. так ось,

 приймаючи  поправки до кодексів -3 кодексів, які я вже... про що

 говорив   сьогодні   доповідач   -ми   даєм  можливість  органам

 законодавства  прокуратури, міліції дальше використовувати якраз

 зміни  і  доповнення для того, щоб можна було застосовувати їх в

 своїй   практиці.

      Через те Комісія з питань фінансів і банківської діяльності

 просить депутатів Верховної Ради підтримати оцей законопроект. І

 прийняти   його. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання будуть до Вячеслам Михайловича? Єсть

 запитання? Нема. Сідайте, будь ласка.

      Слово  просив  голова  комісії Жир Олександр Олександрович,

 будь ласка, дайте слово.

 

      ЖИР О.О.

 

      Шановний  головуючий, шановні колеги депутати, у нас дійсно

 існує  в  державі  велика  потреба щодо прийняття такого закону,

 який  сьгодні  ми  розглядаємо.  Але  ми  його  не можемо з вами

 сьогодні   навіть  голосувати  тому  що  він  дійсно  суперечить

 Конституції,  тексту,  який ми прийняли. Тому є така пропозиція:

 прийняти  рішення,  доручити Кабінету Міністрів разом з комісією

 законності    і    праовпорядку   терміново   доопрацювати   цей

 законопроект  згідно  з  положеннями Конституції і проголосувати

 його в останній день роботи сесії.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Кочерга.

     

      КОЧЕРГА 122 избирательный округ.

      Я тоже хочу поддержать предложение председателя комиссии по

 законности  Жира,  но  то  другим  мотивам. Я понимаю, что закон

 такой  нужен,  что  он  вытекает из той практики, которая сейчас

 складывается,  в  части пресечения различных злоупотреблений при

 торговле  спиртными  напитками и табачными изделиями. Но я хотел

 бы  обратить внимание коллег-детутатов на то, что здесь допущено

 ряд  неточностей  в самом проекте закона. Ну, например, хотел бы

 задать  такой  вопрос,  мне  к  сожалению  очередь  не дошла эти

 вопросы  задать,  какая разница между незаконным виготовленням и

 пидробкою?  Яка  ризныця?  Якщо  ми приймемо в такій редакції ми

 просто  введемо  якусь  непотрібну плутанину в право............

 практиці.

      И еще другое давайте возьмем. Ну, скажем, у нас сейчас есть

 законы,    нормы   уголовного   Кодекса   и   Кодекса,   которым

 наказывается,   скажем,  и  преступления  и  правонарушения  при

 нарушении  правил  ввоза  спиртных  и табачных изделий. так вот,

 контрабандой  здесь  считается  ввоз тайно, припрятано от митных

 органов  товара на сумму, скажем, 200 на сумму, не менее чем 200

 минимальных заработных плат, а здесь, если толковать эту статью,

 статью  153.  2,  которая  предлагается  можно  за одну бутылку,

 скажем,  спиртного  или  за  блок  сигарет  наказать...  То есть

 редакционно этот законопроект нуждается в серьезной доработке. И

 с учетом того, что еще он...............

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

     

      КОЧЕРГА........  нам необходимо... ну, может быть, в первом

 чтении принять, но и серьезно доработать. И нашей комиссии, и, в

 данном случае, инициатору этого закона.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Суслов.  Дамо  Суслову, потому що комісія дала

 однозначне вирішення - негайно розглянуть і прийнять.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые народные депутаты!

      Вопрос  конечно  очень срочный и важный, особенно в связи с

 тем, что бюджет несет огромные потери, в том числе и за подделки

 акцизных марок.

      Значительная  часть алкогольных напитков подделывается и на

 них клеются поддельные марки.

      Значительная     часть    табачных    изделий,    ввезенных

 контрабандно, реализуется с поддельными марками.

      Сегодня  законодательство за подделку марок ответственности

 не предусматривает.

      Я   согласен  с  тем,  что  нам  нужно,  конечно,  еще  раз

 посмотреть  на  этот  законопроект  с  точки зрения соответствия

 Конституции.

      Поэтому  я  бы предложил, учитывая срочность вопроса, такое

 решение.  Сейчас  мы  можем его принять в первом чтении, понимая

 необходимость этого закона. И до четверга или пятницы доработать

 с  Юротделом,  то  есть  полностью  привести  в  соответствие  с

 Конституцией, и проголосовать окончательно.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  думаю, шановні колеги, давайте ми

 таке   рішення   й   приймем.   Нема  заперечень?  Я  ставлю  на

 голосування.  Прошу розібратись і всім проголосувать! Приймаєм в

 першому  читанні  і  Комісія  доопрацьовує з питань законності і

 правопорядку. І в четвер виносимо у другому читанні й приймаємо.

     

      "За" -

     

      Тут Жир правильно каже -разом з Кабінетом Міністрів комісії

 доручити доопрацювать.

      Тому  я  ставлю  на  голосування.  На  повторне.  "Доручити

 Кабінету  Міністрів  разом  з  комісією доопрацювать і винести в

 другому читанні у четвер"...

      

      "За" -

     

      Спасибі. Прийнято.

      Слухається  питання  про  проект Закну України про внесення

 змін  до  Закону  "Про  цінні папери і фондову біржу". Доповідає

 Мозговий  Олег  Миколайович,  голова  Державної комісії з цінних

 паперів і  фондового ринку, будь  ласка.

     

      МОЗГОВИЙ.

     

      Шановиний  Олександр Миколайович, шановні народні депутати,

 на  ваш  розгляд пропонується проект Закону України про внесення

 змін  і доповнень до Закону україни "Про цінні папери та фондову

 біржу".

      Я  хотів  би висказати деякі тут невеличкі доповнення, вони

 витікають  з  закону,  який  прийнятий на тому тижні -Закон "Про

 державне регулювання ринку цінних паперів". Я хотів би висказать

 деяку  аргументацію з цього приводу.

      Формування  цивілізованого  ринку цінних паперів в Україні-

 досить  тривалий процес, на протязі якого буде накопичуватись та

 реалізуватись  в нармативних актах досвід вирішення проблем, які

 виникають під      час функціонування   фондового ринку.

      Сьогодні  ринок  цінних  паперів в Україні вступив в стадію

 швидкого  росту. Про це свідчить і зростаюча кількість учасників

 фондового  ринку,  а  також сумарна вартість цінних паперів, яка

 неухильно збільшується.

      Одним з  основних законодавчих актів, який регулює процеси,

 що  виникають на ринку цінних паперів в Україні, є Закон України

 "Про  цінні  папери та фондову біржу", який був принятий ще в 91

 році,  коли ринок цінних паперів тільки формувався. І хоча після

 нього був прийнятий цілий ряд інших нормативних актів, які в тій

 чи  в  іншій  мірі  стосувались  питань фондового ринку, вони не

 вирішили всіх  проблем.

      Тому  сьогодні  гостро постало питання про внесення змін та

 доповнень до Заокну України "Про цінні папери та фондову біржу".

 Досвід багатьох країн світу, де ринок цінних паперів сформувався

 і  успішно  функціонує,  свідчить про те, що найбільш ефективним

 органом,  який  забезпечує  реалізацію єдиної державної політики

 щодо  цінних  паперів  і функціонування фондового ринку, повинен

 бути  спеціальний  державний орган.

      На  України  згідно з концепцією функціонування та розвитку

 ондового  ринку  України, затвердженою постановою Верховної Ради

 від  22  вересня  1995  року  таким органом є державна Комісії з

 цінних паперів  та  фондового  ринку.

      Такий  підхід  цілком  об'єктивно  випливає з прийнятого на

 минулому  тижні  вреховною  Радою  України  закону  України  про

 державне  регулювання  ринку  цінних  паперів.

      Відповідно   до   якого   комісія   зосереджує  зусилля  на

 забезпечення становлення цілісного високоліквідного, ефективного

 і  справделивого  ринку  цінних паперів в Україні. І виступає як

 єдиний  державний  орган в Україні, який відповідає за створення

 правової  та інституційної інфраструктури і державне регулювання

 фондового ринку.

      Сьогодні  комісія взмозі забезпечити виконання завдань, які

 витікають  із  змін  та доповнень до Закону "Про цінні папери та

 фондов  біржу".

      Це,  зокрема,  фундкції щодо реєстрації цінних паперів та і

 нформації  про  випуск, видачі дозволів на здійснення діяльності

 по  випуску  та  обігу  цінних  паперів, визначення особливостей

 порядку   ведення  бухгалтерського  обліку  ведення  операцій  з

 цінними  паперами  а також регулювання діяльності фондових бірж,

 яких сьогодні  в   Україні  уже    три.

     Крім   того,   комісією   створена   мережа   територіальних

 відділень,   які  в  регіонах  можуть  здійснювати  контроль  за

 випуском  та  обігом цінних паперів. Сьогодні в регіонах діє вже

 22   територіальних   відділення.

      Суттєвою  зміно  до  закону є збільшення розміру статутного

 фонду  для отримання дозвілу на здійснення діяльності торгівцями

 цінними  паперами.  Введення  цієї  норму  пояснюється  вимогами

 сьогодення.

      Збільшення  обсягів  торгівлі на фондовому ринку пред'являє

 підвищені  вимоги  до торгівців цінними паперами. Це вимоги щодо

 підвищення  платіжної спроможності, ліквідності, що в свою чергу

 сприяє  збільшенню  довіри  до  фінансових  попередників  з боку

 інвесторів.

      Внесення запропонованих змін та доповнень до діючого закону

 України про цінні папери та фондову біржу забезпечить послідовне

 просування   у   напрямку   законодавчого  регулювання  відносин

 фондовому  ринку  України.  Тому  я  звертаюсь  з  проханням  до

 народних депутатів України підтримати цей проект закону України.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  Олега Миколайовича будуть запитання?  Будь

 ласка, запишіться. 5 хвилин виставте, будь ласка.

      Щербань. Нема. Осадчук, Свято.

     

      ОСАДЧУК.

     

      Шановний  доповідачу, відповідно до цих поправок, до закону

 про  цінні  папери  та  фондову  біржу  передбачається створення

 державної  Комісії  з  цінних  паперів  та фондового ринку і так

 далі.

      Скажіть,  будь  ласка,  в ситуації, коли у нас створено уже

 казначейство,  податкова  інспекція, податкова міліція і ще щось

 там  ми  створюєм  нові  структури, які будуть відати фінансами,

 будуть  регулювати  всі  ці  процеси  на  фондовому ринку. Чи не

 руйнуємо  ми  єдину централізовану систему фінансів, яку опікало

 Міністерство   фінансів?   І   чи   в   умовах  кризи  і  власне

 неспроможності  держави регулювати всі процеси з фінансами у нас

 десь  поза бюджет гуляє понад 600 трильйонів карбованців? Чи оця

 новація, спрямована на розпорошення сил, поліпшить наші справи у

 фінансах  чи  вона  погіршить ці справи? Бо є така небезпеки, що

 все-таки  децентралізація  Міністерства  фінансів,  розпорошення

 сил,  вона  не  дає  корісті, особливо  на  місцях, де у нас там

 страшно  багато  делетантів  праціють  в  податковій інспеції, в

 відповідних  різних  службах.  І  все це робиться зверху донизу.

 Створюються структури на рівні району, області.

      От, будь ласка, розсійте мої сумніви?  Спасибі.

     

      МОЗГОВИЙ.  Дякую  за  запитання.  Перш  за  все  я хотів би

 повідомити,  що  комісія -це не є створюємий тільки зараз орган.

 Комісія відповідно до указу Президента вже діє з червня минулого

 року.  Вона  сьогодні  є  державним  органом  виконавчої влади в

 системі  Кабінету  Міністрів.  Закон про державне регулювання...

 цим  законом  не  ставлять  питання  про  створення  комісії. На

 сьогоднішній  день  ми  маємо  структуровану,  скажімо, сьогодні

 Комісію  з  цінних  паперів,  де  працюють  фахівці-правознавці,

 економісти і де ми сьогодні відпрацьовуємо питання законодавчого

 забезпечення  функціонування учасників фондового ринку. Сьогодні

 створено   в   регіонах,   відповідно  до  постанови  Уряду,  22

 територіальних  відділення,  де  працюють 135 фахівців фондового

 ринку.

      Це  не говоримо про те, що ми сьогодні створюємо тільки цей

 орган.  Цей орган вже створений. Він працює другий рік. Сьогодні

 відповідно  до  Закону  про  державне  регулювання  ринку цінних

 паперів  ми  реалізуємо світові стандарти щодо регулювання ринку

 цінних  паперів. Багато хто пройшов через роки до цього питання.

 В  Україні  є  можливість створити сьогодні передумови проти тих

 дій,  які можливі завтра. Проти шахрайства, яке відбулося вже на

 Українському  фондовому  ринку.  Ми  маємо змогу і робимо це вже

 сьогодні - реалізувати світові стандарти.

      Американська  комісія  з  цінних паперів та фондового ринку

 сьогодні  діє... 62 роки вже як діє сьогодні в Сполучених Штатах

 Америки.  Сьогодні  створене  міжнародна  організація комісій по

 цінним  паперам,  в  яку  ми  вже  ступили сьогодні, Україна вже

 вступила. Вона нараховує більше 100 комісій з цінних паперів. Це

 світова методолдогія по координації і.......... фондового ринку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Свято, Вітренко.

     

      СВЯТО.

      Дякую,  Олександре Миколайовичу. Василь Свято, 416 виборчий

 округ, Хмельниччина.

      Шановний  доповідачу!  Необхідність державного регулювання,

 державного  контролю  і не тільки на ринку цінних паперів, а й в

 економіці взагалі, то є нагальна необхідність. Але мене цікавить

 питання  наскільки  врахований  горезвісний  досвід  з дорадчими

 товариствами,  де  було  обібрано  мільйони  громадян України, а

 відповідальності  ніхто  не  несе?  Чи  будуть  гарантії в плані

 інвесторів-захисту інвесторів -з точки зору укладання інвестицій

 в ті чи інші об'єкти народного господарства. Дякую за увагу.

     

      МОЗГОВИЙ.  Дякую  за  питання. Я хотів би повідомити про

 те,  що  сьогодні  з прийняттям парламентом на тому тижні Закону

 про  державне  регулювання  повинна  бути  вирішено питання щодо

 розпорошенності   керівництва   фондового   ринку.  Бо  сьогодні

 Міністерство  фінансів  видає  дозволи  взагалі на діяльність на

 ринку цінних паперів. Фонд Держмайна видає дозволи на діяльність

 з  приватизаційними  цінними паперами, а хто сьогодні координує,

 хто   розробляє   методологію   на   фондовому  ринку,  сьогодні

 з'являється   (...........)  відповідного    до вашого закону.

      Щодо довірчих товариств. Я хотів би попередити, що сьогодні

 може  ви  і  запобігли  цьому  питанню,  коли прийняли Закон про

 державне  регулювання.  Готується  декілька законів, готується і

 тут  потрібна мудрість депутатів, готується декілька законів про

 довірчі...  довірче управління, де цими проектами передбачено ще

 створення якоїсь структури комітету по нагляду за небанківськими

 фінансовими  установами.

      Отут  потрібна  мудрість.  Сьогодні,  коли цей орган єдиний

 державі,   і   сьогодні   цьому   органу   повинно  віддати  всі

 повноваження  -це  реалізація  міжнародної  мудрості міжнародних

 стандартів.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО

      Шановний  Олег  Миколайович! Якраз продовження питання, яке

 почав  задавати  Василь  Свято,  я  хочу  звернутись  до вас. ви

 сьогодні  очолюєте  ту  комісію,  яка повинна навести порядок на

 фондовому  ринку  в Україні. І я підтримую сьогодні той закон, з

 яким  ви  виступаєте.  Дійсно, потрібно сьогодні його приймати і

 наводити  порядок.  Але  дивіться,  22 лютого 1996 року нам були

 роздані   матеріали   про  довірчі  товариства.  Для  повторного

 третього  читання.

      Ми,  всі  депутати,  весь  час спілдкуємось з людьми і люди

 криком  кричать:  "Коли  припинять  на  с  ошукувати?  Коли  нам

 повернуть гроші дорірчі товариства?"

      Чи  не вважаєте ви (і тоді скажіть: ким?) цей порядок якраз

 прийняття  законів  весь переплутаний? Чому сьогодні не прийняти

 втретьому  читанні  довірчі товариства (закон), чому після цього

 не розглянути ваш закон оцей, про цінні папери і фондову біржу -

 воно  ж  все  пов'язано?  А  зроблено  навпаки:  ми  розглядаємо

 сьогодні   ваш  проект  закону,  потім  роз'їдемось,  а  довірчі

 товариства  так  і будуть надалі руйнувати весь фондовий ринок і

 цінні  папери  так  і  будуть  ходити  в  Україні  -і  ті, що не

 забезпечені нічим; і ті, що будуть знову ж таки підривати довіру

 населення до ринку цінних паперів. Будь ласка.

      

      МОЗГОВИЙ.  Я  вибачаюсь,  але  технологія, скажімо, порядку

 постановки    законопроектів,   я   тут...   дуже   важко   мені

 відповісти...

      Але сьогодні я знаю, що Закон про довірчі товариства (я так

 розумію), що він буде відкладений і буде внесено новий Закон про

 довірчі  управління,  який  сьогодні відпрацьовується в Кабінеті

 Міністрів   і   зараз   повернуто   до   Кабінету   Міністрів  з

 Адміністрації   Президента,   де   передбачено   створення  тієї

 структури, про яку я говорив сьогодні.

      Сьогодні  я  можу  тільки  сказати  про  те,  що якщо взяти

 сьогодні   довірчі  товариства,  від  яких  взагалі  постраждало

 сьогодні  населення,  сьогодні  немає  закону  і  немає в країні

 структури,  яка  б  відповідала  сьогодні за діяльність довірчих

 товариств.  І  зараз  це  проблема... я думаю, що цей закон, про

 який  ми  сьогодні  говоримо, це тільки, скажімо, фрагмент, це є

 доповнення  до  такого  закону, який розглянув парламент на тому

 тижні -"Про державне регулювання ринку цінних паперів".

      Сьогодні у Кабінеті Міністрів розглядається питання -  кому

 доручити сьогодні керівництво на фондовому ринку, в тому числі й

 довірче  управління?  Довірче  управління - це не є тільки цінні

 папери.  Це  питання більш широке. Але щодо виконання функцій на

 фондовому  ринку - тут  потрібно  розглядати  питання,  я думаю,

 ширше,  це  ж  не  тільки  про...  Сьогодні  ми  маємо  проблему

 колективного інвестування. Це не тільки довірчого управління. Ми

 маємо  проблеми  інвестиційних  фондів,  інвестиційних компаній,

 довірчого управління. Тут треба... я думаю, ми сьогодні (і нам є

 доручення)  відпрацювати закон. Ми хотіли б подати парламенту...

 ну  ми  знаємо, що сьогодні комісія відпрацьовує закон ідеології

 колективного  інвестування.  Я думаю, цей... цей... ця ідеологія

 повинна бути розглянута!...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     

      МОЗГОВИЙ. ...Довірче управління - це фрагмент....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Олег   Миколайович,   сідайте,   будь  ласка.

 Квятковський   Ігор   Васильович,  голова  підкомісії  з  питань

 фінансів і банківської діяльності. Співдоповідь.

     

      КВЯТКОВСЬКИЙ

     

      Шановний Олександре Миколайович, шановні депутати, справа в

 тому,  що прийняттям цього закону ми нікому нічого не передаємо.

 На  тому  тижні ми приняли Закон "Про державне регулювання ринку

 цінних  паперів",  де  визначили  єдиний  державний  орган, який

 контролює,  регулює і відповідає за все, що діється на фондовому

 ринку.  Але  на  сьогодні діє і Закон "Пр цінні папери", де ті ж

 функції  були  закладені  і  покладені на Міністерство фінансів,

 тому  запропоновані  зміни  до  Закону  "Про  цінні папери" саме

 випливають  із того, що ми прийняли на минулому тижні Закон "Про

 державне  регулювання  ринку  цінних  паперів", бо якщо ми зараз

 підемо  на  канікули,  то  принаймні на пртязі 2-х місяців у нас

 буде  така колізія, що фондовим ринком буде займатися і державна

 комісія  по  цінним  паперам  і Мінфін, тобто ніхто. І ми будемо

 мати те, що маємо. От і все.

      Тому   комісія   по  фінансовій  і  банківській  діяльності

 пропонує  прийняти  цей закон в першому читанні і сьогодні ж, бо

 тут  питань,  на  мій  погляд, просто бути не може, прийняти і у

 другому  читанні  для  того,  щоб  вже  спростувати  ту юридичну

 колізію, яка на сьогодні виникла.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Ігора Васильовича? Немає запитань.

 Все   зрозуміло,  сідайте,  будь  ласка.  Бажаючі  виступить  є?

 Запислися?  Висвітліть,  будь ласка. Немає. Всі в цінних паперах

 розуміються.  Бажаючи, може з залу, хто не записався має бажання

 виступить, є?

      Запишіться,  будь  ласка, хто бажає. Давайте до перерви час

 використаєм.   Значить,   Рудик,   Семенюк,  Сахань,  Щербань  і

 Вітренко,  будь  ласка,  з місця. Рудик Іван Леонтійович, за ним

 Семенюк.

     

      РУДИК,  405 виборчий округ.

      Шановні  депутати, я думаю, що цей закон потребує дороботки

 і  він  потрібен........ Потрібно було б більш детально поставит

 питання  про  ці  довірчі  твариства, ми про них уже дуже багато

 говорили  і  сьогодні,  я  думаю,  не  тільки на моєму виборчому

 округу,  а  на всіх округах ці люди обмануті сидять і ними ніхто

 абсолютно не займається. Все пущено на повнійший самоплив.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Семенюк...

     

      СЕМЕНЮК,  159 виборчий округ.

      Шановні  колеги  народні  депутати,  перш за все я хотіла б

 сказати,  що та вахканалія, яка відбувається сьогодні  із обігом

 цінних  паперів,  це  є  результат того, що сьогодні законодавча

 база  набагато  відстоє від тих дій і подій , які відбуваються в

 результаті   того,   що   викрнавча   влада   в   упередження  в

 законеодавчій  базі  виконує ту чи іншу фунукцію.

      Це ми маємо і, зокрема по тому, як викрналась постанова від

 29  липня  1994  року,  в  якій  ми  чітко  розписали,  що Фонду

 державного   майна   і   відповідним   органам  провести  випуск

 майнових... не майнових сертифікатів, а іменних купонних книжок,

 але, не дивлячись на те, і Кабінет Міністрів і в тому числі Фонд

 державного  майна  не  виконав  даний  пункт і зараз є те, що ми

 дійсно  маємо  на  округах,  коли  до  нас звертаються люди, які

 обмануті трастами, відповідними організаціями.

      Тому  в  цьому плані потрібно наводити порядок і я пропоную

 підтримати   цей законопроект і приняти в цілому. Тим більше, що

 постанова,   яка  підготовлена,  роздана  нам  сьогодні. І  дати

 можливість   Комісії  з  питань  цінних  паперів  працювати  над

 законами і до першого вересня ту низку законів, яку ми давали їм

 в  пропозиціях, подати якомога швидше навести порядок і з обігом

 цінних паперів.

      Крім   того  я  хотіла  б  звернутись  до  виробців,  які

 надсилають  багато  там  листів  відносно  тих  заощаджень,  які

 сьогодні  були  накоплені  ними  для того, щоб можна було інколи

 використати  і  на, так би мовити, на чорний день, а сьогодні їм

 дають взамін погашені, вірніше, сертифікати, які би можна було б

 вкладати  в приватизацію.

      Я  хотіла  б  сказати,  шановні  мої виборці, все це обман.

 Обман  для того, щоб при обміні грошових знаків не повернути вам

 гроші, не компенсувати всі ті затрати і всі ті пробіли, які були

 зроблені  в  результаті  розграбування  держави.  А кримінальній

 державі  це  чітко  планувалось  і чітко  робилось.

      Тому  вкладати  сьогодні свої кровні зароблені гроші, брати

 сертифікати,  це  надзвичайно  великий  обман.  І я думаю, ви це

 зрозумієте,  і сьогодні будете розумно ставитись до тих все-таки

 своїх грошей, і не будете вкладати туди, де їх не потрібно.

      Дякую  за  увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сахань, Вітренко.

     

      САХАНЬ.  Шановні колеги, шановни Олександре Миколайовичу, я

 хотів  би взагалі-то підтримати запропонований законопроект, але

 при  цьому  звернути  увагу  на  те, що ми свідомо якимось чином

 звужуємо  цю  проблему.

      перш  за  все  я  вихожу  з  того,  що  ця ситуація повинна

 включати   в   себе   зараз   проблему   обігу   приватизаційних

 сертифікатів.   Вона   сьогодні  свідомо  замовчується,  але  не

 дивлячись на те, що не повинна здійснюватись вона, вона сьогодні

 йде  активно.  На  кожному  ринку  скуповуються  сертифікати  за

 безцінь.  Це  робиться  свідомо  чи  несвідомо,  і це законом не

 регулюється ,  ніхто не  контролює  цю   ситуацію.

      По-друге,  на сьогодні за безцінь продаються і скуповуються

 сертифікати компенсаційні, які люди отримали за свої заощадження

 в ощадних  касах.

      Це,  по-перше, люди отримали уже явно занижену ціну за свої

 вклади,  і  тим  більше  і знову-таки купляють менше номінальної

 ціни.    І   за  цим  теж  ніхто не  слідкує, не  контролює.

      Мені  здається,  що  ці  питання  повинен  Уряд обов'язково

 простежити.  Повинні  бути  внесенні  такі  пропозиції  до  змін

 законодавства,  які  б гарантували населенню сьогодні збереження

 їх  капіталовкладень, збереження хоч якоюсь мірою тих невеличких

 заощаджень, які люди малив на чорний день, як кажуть. А сьогодні

 вони практично втрачають їх повністю.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні  колеги,  коли іде мова простворення цивилізованого

 ринку,  то кожна країна повинна думати, що для цього потрібно. І

 якраз  для  цивілізованого  ринку  потрібен  цивілозований ринок

 цінних паперів і безумовна ефективна робота фондової біржі.

      Цікаво,  що  в  Україні  і  були  і  є розумні люди, які це

 розуміли і знали, що спочатку потрібні закони, які б дали змогу,

 дійсно,  і  працювати біржі і цінними паперами завдяки їм робити

 приватизацію.  І  все,  що відбулось на Україні, якраз відбулось

 свідомо,  відбулось  завдяки  керівництву  Міжнародним  валютним

 фондом, який все поставив з ніг на голову.

      Спочатку  почали гру в приватзацію, спочатку людей ошукали,

 забрали  їх  збереження,  заощадження в ощадкасах. Потім сказали

 людям,  а  вони  ж  довірчеві  такі  наші  люди і пішли віддали,

 давайте  тепер  вкладайте  в  довірчі  ваториства,  бо  це  буде

 створюватися   ринок.  А  ринка  ніякого  нема.  Тому  що  ринок

 створюється тоді, коли зростають обсяги виробництва і коли цінні

 папери  вони  дозволяють  уницкати  зайвої  емісї  грошей, щобне

 готівка ходила, а дійсно завдяки цінним паперам регулювалися всі

 ці  відносини.

      І  от тепер тільки потрошки ми починаємо, чому ми починаємо

 це  робити.  Бо вже тому, що обсяги тіньової економіки в Україні

 перевищили обсяги тіньової економіки в усіх країнах світу. Ми на

 першому   місці.   В  нас  47  відсотків  валового  внутрішнього

 продукту.  Це продукт, який виробляється в тіньовій економіці. І

 ось  тепер всі творці тіньової економіки: Пинзеник, Шпек, Осика,

 Ющенко   починають,   дійсно,   турбуватися,  що  ж  буде  з  їх

 капіталами,  бо  тіньова  економіка  вона  роз'їдає  всіх,  вона

 роз'їдає  офіційну  і  тіньову.  І ось тепер ті, що розкручували

 інфляцію,  тепер  починають  душити  інфляцію штучно і починають

 вести мови про ирнок цінних паперів.

      Я  підтримую  сьогодні  прийняття такого закону. Я підтриму

 необхідність  наведення  порядку. І я хочу сказати, що навіть та

 Конституція, яка була неправовими засобами нав'яза в цьому, вона

 буде  вимагати  від наз повернення до конституційного процесу, і

 вона буде вимагати від нас наведення порядку в країні.

      І  я  знаю, що якби ми не викручували руки депутатам, як би

 нас  не  примушували прийняти присягу, то це протирічить взагалі

 навіть тим же положенням Конституції. Ми будемо працювати на наш

 народ,  ми будемо працювати в цьому залі, ми будемо працьовати в

 вищому  законодавчому  органі  для  того, щоб наводити порядок в

 країні.

      І  я хочу сказати, те, що сьогодні робить Кабінет Міністрів

 з  довірчими  товариствами,  відкликавши  майже  готовий  проект

 закону,  який  ми  повинні  були прийняти вже в березні, і тепер

 знову  Терьохін  з Рябченко зраються вже новими проектами, і вже

 з'являються  довірчі  управління,  вже  з'являються інші проекти

 інших  законів  -це  все робиться свідомо, щоб не було порядка в

 цій сфері, у сфері цінних паперів.

      Томя  я  пропоную колегам депутатам сьогодні підтримати цей

 проект  закону, і, взагалі, налаштуватись на спокійну роботу для

 подолоання  кризи  в  України  для  того, щоб ці злодії сиділи в

 тюрьмах, для того, щоб спокійні люди, трудящі були захищені, для

 того, щоб тільки право і законь керували Україною.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Хороший  заключний виступ.

      Шановні  колеги!  У  вас  єсть  на  руках  проект, внесений

 Кабінетом   Міністрів   і  Комісією  з  фінансів  і  банківської

 діяльності про проект Закону про внесення змін до Закону України

 ро цінні папери і фондову біржу. Верховна Рада постановляє:

      Поданий  Кабінетом  Міністрів  України  Закон  України  про

 внемсення  змін  до  Закону  про  цінні  папери  і фондову біржу

 прийняти в першому читанні.

      2.  Доручити  Комісії  Верховної  Ради  з питань фінансів і

 банківської  діяльності  разом  з  Кабінетом  Міністрів  України

 доопрацювати  даний  законопроект,  з  урахуванням  зауважень  і

 пропозицій  народних  депутатів  та  постійних комісій Верховної

 Ради України і внести його на розгляд Верховної Ради.

      Одну  хвилиночку.  Ну ви сідайте. Ми проголосуєм, а потім я

 скажу вашу пропозицію. Я прошу розібратись і будем голосувать.

      Включіть,  будь ласка, систему. Голосуєм за внесений проект

 постанови в   першому  читанні.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Єсть друга пропозиція -щоб прийняти і в другому читанні. Як

 ви  дивитесь на це? Голосуєм. Ставлю на голосування. Безсмертний

 агітує  за  це.

     

      "За" -

     

      Прийнято.

      В  другому  читанні проголосували 235 голосів. І постанову.

 Одну  хвилиночку,  счас  я  найду її. І постанову тоді голосуєм,

 будь ласка.  По  прийняттю   закону.

     

      "За" -

     

      Одну  хвилиночку.  Хтось не зрозумів? Віктор Іванович, будь

 ласка.

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные  депутаты! Мы правильно

 проголосовали  Закон  во втором чтении. Это значит, что через 10

 дней  после  опубликования   он  вступит  в  действие.

      Что  же  касается  проекта  постановления  -этот  проект не

 проходил   через  комиссию,  он  внесен  депутатом  Квятковским,

 я.........  сказать.  Меня  здесь  смущает одно, здесь поручение

 Кабинету  Министров  о  передачи документов, архивов, информации

 комиссии,  здесь поручение Кабинету Министров о передаче штатной

 численности  фонда заработной платы минфина этой комиссии -мы не

 имеем никакой информации, это не соглаосвано ни с минфином, ни с

 кабмином и будет по меньшей мере неправильно, если Верховна Рада

 сейчас   начнет   решать   вопросы,  которые  являются  по  сути

 внутренними  вопросами  исполнительной власти. Куда, кому, какие

 штаты,  чей фонд заработной платы кому отдавать, поэтому я прошу

 эту   постанову  не  голосовать  по  крайней  мере  пока  мы  не

 разберемся что это действительно необходимо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  у вас на руках є цей проект,

 його  роздли.  Значить,  є  прохання  таке.  Квятковський,  одну

 хвилиночку,  я  просив  би  щоб  ви разом з Сусловим, з комісією

 доопрацювали і ми тоді за цю постанову проголосуєм з урахуванням

 тих зауважень, які сказав Віктор Іванович. Нема заперечень? все.

      Оголошується перерва до 16-ої години.