ЗАСІДАННЯ  СТО  П'ЯТНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  10  л и п н я  1996  р о к у

                             10 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати і гості Верховної

 Ради,   шановні   журналісти  і  радіослухачі!  Прошу  депутатів

 підготуватися  до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація. В

 залі зареєстровано 387 депутатів. Ранкове засідання оголошується

 відкритим.

      В  роботі  засідання  бере  участь Президент Укарїни Леонід

 Данилович   Кучма   і  склад  Кабінету  Міністрів  чи  виконуючі

 обов'язки  Кабінету  Міністрів  на  чолі  із  Павлом  Івановичем

 Лазоренком.

      Сьогодні  порядок дня у нас напружений, ви його знаєте, але

 на  початку  ми  повинні  розглянути  ті  ключові  питання, що є

 сьогодні  порядку  дня  про призначення суддів Верховного Суду і

 про прем'єр-міністра України.

      Про   прем'єр-міністра   України,  про  призначення  суддів

 Верховного   Суду  лічильна  комісія  опрацює  зараз  результати

 голосування, таємного голосування і ви зможете одержати потрібну

 інформацію.   Паралельно   перед   початком  засідання  оголошую

 депутатські запити Карасика Владлена Михайловича до голови фонду

 Держмайна   стосовно  реалізації  сільгоспвиробниками  прова  на

 пільгове  придбання  акцій  підприємств  АПК  за п риватизаційні

 майнові  сертифікати відповідно Декрету Кабінета Міністрі від 17

 травня  1993 року та заборони Фондом держмайна робіт з житловими

 чеками  на  місцях,  що  практично  блокує  реалізацію цих пільг

 товаровиробниками;

      Семенюк  Валентини  Петрівни  до  Прем'єр-міністра  України

 посторний   запит   стосовно  необхідності  перегляду  пункту  5

 Постанови  Кабінету  Міністрів  ь411  від 8 квітня 1996 року про

 порядок  переробки  давальницької  сировини  на  спирт.

      Ці депутатські запити оформлені відповідно до Регламенту. Я

 ставлю  їх  на голосування для вирішення питання про направлення

 їх  адресатам.

      За - 370.

      Рішення прийнято. Так треба  голосувать  завжди.

      Шановні  депутати,  у  нас  Регламент не визначає процедуру

 надання  згоди  на призначення Прем'єр-міністра. В зв'язку з цим

 вчора  Регламентна  комісія одержала таке доручення і розглянула

 питання  про  доповнення  цієї  процедури. І вам роздадуть зараз

 тираж,  тобто  матеріали  про  таке  положення. Але в будь-якому

 випадку ця процедура має складатись із виступу кандидата на пост

 Прем'єр-міністра, запитань і відповідей, при бажанні обговорення

 і  вирішення питання  шляхом  голосування.

      Ви  одержите той матеріал, я маю на увазі проект Постанови,

 і  ми  її  проголосуємо  згодом.

      А  зараз  за  вашої   згоди  я ще  раз  прошу...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Я  ще  раз  хотів  би  погодити з вами таку процедуру. І за

 вашої  згоди  надати  слово...  Я  ще  раз прошу сядьте на місце

 вкінці-кінців.  Надати  слово  Павлу  Івановичу  Лазаренко. Будь

 ласка,  представлення  від  Президента  є  і він згодом ще скаже

 кілька слів. Зразу чи після? Ну, давайте відразу тоді.

      Слово має Леонід Данилович Кучма.

      КУЧМА Л.Д.

      Шановний  Голово, шановні народні депутати!

      Відповідно  до  пункту  12 статті 85 та пункту 9 статті 106

 вношу Верховній Раді пропозицію про надання згоди на призначення

 Прем'єр-міністром України Лазаренко  Павла Івановича.

      Оскільки,  мабуть,  нема  потреби  детально  зупинятись  на

 автобіографічній  та  службовій  характеристиці кандидата на цей

 високий  державний  пост,  хотів  би  акцентувати  вашу увагу на

 деяких принципових  моментах загально-державного змісту.

      Вам відомо, що за перехідними положеннями нової Конституції

 на   формування   Уряду  відводиться  3  місяці.  Однак  усі  ми

 розуміємо,   що   затягувати   цей  процес  не  можна  і  навіть

 небезпечно.

      По-перше,  нам разом належить якнайшвидше продемонструвати,

 що Основний закон Незалежної України діє і що від самого початку

 закладається  повага до нього. Це дуже важливо, бо без довіри до

 Конституції  не  буде довіри до держави, не буде довіри людей до

 усіх  її владних структур. А без цього, зрозуміло, важко взагалі

 розраховувати на будь-які зрушення на обраному нами шляху.

      По-друге.  Це  головне.  Ситуація  в  економіці  зовсім  не

 залишає  нам  часу  на  розкачування.  Вона  критична. Соціальне

 самопочуття   більшості   наших  громадян  загострене  до  межі.

 Детальний  аналіз  та оцінка соціально-економічного стану країни

 буде дано  у виступі Павла Івановича Лазаренко.

      На  мій  погляд,  вже  сьогодні,  визначившись  з  Прем'єр-

 міністром  було  б  доцільно,  щоб парламент дав доручення Уряду

 виступити  у вересні цього року з програмою дій. Це повинні бути

 максимально   конкретні   заходи   і   дії,   які  без  введення

 надзвичайного стану в Україні, запроваджували надзвичайний режим

 в економіці.

      На  вашкі  непопулярні,  але  життєво  необхідні рішення ми

 маємо піти разом і узгоджено: Президент, парламент і Уряд.

      І навряд чи є потреба доводити, що зупинка його роботи хоча

 б на невеликий строк може мати ще більш важкі для суспільства та

 держави   наслідки.  Небажано  сьогодні,  по-людські  зрозуміло,

 очікування  з  боку урядовців. Нічого, окрім шкоди, не дасть те,

 що  Уряд  і далі буде знаходитись у підвішеному стані. Ми це вже

 не один раз проходили і наслідки всім нам добре відомі.

      По-четверте, слід враховувати, що новою Конституцією певною

 мірою   змінюється  статус  Уряду:  підвищується  його  роль  та

 відповідальність  за  вирішення  усіх  економічних  і соціальних

 проблем.  Це,  з  одного  боку, вимагає максимальної мобілізації

 зусиль  прем'єр-міністра  і  очолювагного ним уряду, з другого -

 підтримки   і   довіру   до   тих,   хто   бере   на  себе  таку

 відповідальність.

      Особлива   зараз   посада   прем'єр-міністра   вимагає  від

 кандидата  на  цей  пост  досконального  і  не лише теоретичного

 знання  економіки,  значного  досвіду  управлінської діяльності,

 рішучості  і  виваженості  у  рішеннях та діях, здатності у разі

 необхідності   на   нестандартні  кроки  і  розумні  компроміси.

 Нарешті,  ми  не  можемо  не рахуватись з необхідністю утримання

 послідовного курсу та передбачуваності у державному керівництві,

 що  є виключно важливою передумовою як для стабільності у нашому

 внутрішньому  житті,  так  і  для зміцнення довіри до нас з боку

 світового    співтовариства.

      Мені  приємно  відзначити,  що  розуміння  комплексу цих та

 інших   обставин   засвідчили  народні  депутати.  Це,  зокрема,

 підтвердили  мої зустрічі і консультації з депутатськими групами

 та   фракціями,   на   яких  переважна  більшість  із  присутніх

 висловилась   за   невідкладний   розгляд  цього  питання  і  за

 кандидатуру  Павла  Лазаренка.

      Отже,  як  на  мій  погляд,  ми  зробили зустрічні кроки до

 розуміння  того,  що спільна відповідальність за долю України та

 конструктивна  взаємодія  -єдиний  шлях  і  неодмінна передумова

 розв'язання  усього  комплексу гострих економічних, соціальних і

 політичних завдань.

      Я  готовий  до того, щоб більш грунтовно і виважено підійти

 до  визначення  кандидатур  на  посади членів уряду, виходячи не

 лише   з   формально-правових  засад.  Окрім  усього  іншого  це

 дозволить чіткіше окреслити функції міністерств, значення яких і

 роль  міністра  зростатимуть,  виходячи  з  їх  статусу за новою

 Конституцією  та  реальних  потреб  сьогодення.  Тим  більш,  що

 йдеться  про  визначення  струтктури  Кабінету  Міністрів, яка б

 відповідала сучасним вимогам та нашим можливостям.

      Шановні  народні  депутати, я добре розумію, що зараз можна

 висловлювати  багато  претензій  до  кандидата  на пост Прем'єр-

 міністра  і  до уряду загалом, і вони будуть цілком справедливі,

 особливо  на  фоні  нинішніх  економічних  проблем, однак на мою

 думку,  як  раз вирішення питання про керівника уряду прискорить

 їх  розв'язання.  Прошу  також  враховувати, що чітко визначеної

 процедури призначення прем'єра за новою Конституцією ще немає, а

 тому   є   можливість   вже   зараз  закласти  основи  ділового,

 конструктивного,  виваженого і водночас оперативного розв'язання

 цього   питання.

      Розраховую   на   ваше   розуміння  необхідності  прийняття

 сьогодні рішення по кандидатурі Павла Івановича Лазаренка. Дякую

 за увагу.

      ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається Лазаренку Павлу Івановичу.

 Півгодини  вам  вистачить, Павло Іванович? Виставте, будь ласка,

 півгодини час.

      ЛАЗАРЕНКО П.І.

      Шановний    Леоніде    Даниловичу,    шановний   Олександре

 Олександровичу, шановні народні депутати!

      28  червня  в  цьому  залі  було  прийнято нову Конституцію

 України.  Це  справді  доленосний акт, в якому втілено політичну

 волю,  мудрість,  відповідальність  людей,  об'єднаних  спільною

 метою -зробити нашу державу правовою і демократичною, а її народ

 вільним, щасливим і заможним.

      Хотів  би  висловити  глібоку  і  щиру  вдячність всім, хто

 продемонстрував   ці   якості  в  процесі  роботи  над  проектом

 Конституції,  її  обговорення  і  прийянття.   Завдання  уряду -

 невідкладно   взятися  за  чорнову,  буденну  роботу,  наповнити

 положення  Основного  Закону  реальним  змістом,  підкріпити  її

 конкретними справами.

      Шановні  народні  депутати,  дозвольте  поділитися  з  вами

 своїми баченнями  справ  в  Україні  і насамперед - в економіці,

 економічній  сфері.  Я  хочу  бути  максимально  відвертим,  без

 рожевих  тонів,  але й без нагнітання пристрастей. В економіці в

 цілому    продовжують   домінувати   негативні   процеси:   далі

 скорочуються   об'єм   промислового   і   сільськогосподарського

 виробництва;  на  жаль, знижується життєвий рівень основної маси

 населення. Ми дійсно загальмували інфляцію -її рівень знизився з

 9,4%  в січні до  0,1%  в червні,   але  це  не супроводжувалось

 зростанням  виробництва.

      Головна проблема сучасної економіки полягає, на мій погляд,

 в  обмеженні  прав  для  легальної  економічної  діяльності.  Це

 пов'язано  з  недосконалою юридичною базою відносин власності та

 існуванням  ірраціональної  фіскальної  системи. Внаслідок цього

 (за  оцінками  фахівців)  не менше половини національного доходу

 створюється  за  межами  офіційної  економіки.  Це  деформує всі

 економічні  процеси  в  країні,  спричиняє параліч інвестиційної

 діяльності, звужує податкову базу Державного бюджету.

      Справжнім  лихом  стала  криза  неплатежів, яка, практично,

 паралізує  народне господарство. станеом на 1 червня дебіторська

 заборгованість  суб'єкту господарської діяльності становить 3, 4

 квадрильйони   карбованців.   Кредиторська  -4,  8  квадрильйони

 карбованців. Сума простроченої заборгованості 1, 7 квадральйонів

 карбованців.   Неплатежі,   пов'язані  з  ними  штрафні  санкції

 наростають срімко, як снігова лавина.

      Стали  хронічними  порушення  бюджетної  дісціплини,  часто

 взагалі  призупиняються  розрахунки  з  Державним  бюжджетом  та

 Пенсійним  фондом.  Загальна  сума недоїмки перевищила за минуле

 півріччя  120  трильйонів,  а  Пенсійного  фонду  не внесено 116

 трильйонів  карбованців.

      По-друге, в Державном бюджеті закладено прихований дефіціт,

 який обчислюється сумою 800 трильйонів карбованців. Звідки ж він

 взявся?   З   одного   боку,   не  враховано  заборгованість  за

 минулорічні  платежі, які необхідно обслуговувати в 1-у чергу. З

 другого боку, не було визначено реалних джерел компенсації втрат

 по  оплаті  населеннню  житлово-комунальних послуг, траспорту та

 інших послуг.

      За  5  місяців  поточного  року  різниця  в  цінах і тарифи

 обійшлися  в державі в 400 трильйонів карбованців.

      І  третє. Неблагополуччя з бюджетом завдає удари не лише по

 економіці,  а  і  по  соціальній сфері, по нашим людям. Загальна

 заборгованість  в  виплаті  заробітної  плати  на  початок  2-го

 півріччя  перевищує  260  трильйонів карбованіцв. В тому числі і

 працівникам  бюджетної сфери - 74 трильйони.

      Для  уряду сьогодні немає головнішої турботи, ніж погашення

 цієї  заборгованності  і  не  лише  зарплатою,  а  із  пенсіями,

 стипендіями  та іншими  соціальними виплатами

      Всі  наші  зусилля,  наміри  і  плани  сьогодні  мають бути

 конкретно  прв'язані  до  виробництва,  до реалій сьогоднішнього

 життя.  Головне  зараз -мобілізувати всі можливості внутрішнього

 та  зовнішнього джерела економічного розвитку, привести їх у дію

 максимальну  віддачею.  Найбільш  актуальним   завдяння уряду на

 сьогоднішній  період  вважаю  слідуючі: підтримка виробництва на

 Україні   власного  виробника;  вжиття  неординарних  заходів  в

 енергозбереженні; створення сприятливого інвестиційного клімату,

 удосконалення  зовнішньоекономічної  дільяності; стабілізація та

 нарощування  вироництва  в агропромисловому комплексі; виконання

 доходної частини бюджету з одночасним зменшенням навантаження на

 бюджет; соціальний захист населення; тісна співпраця з Верховною

 Радою, реалізація положень нової Конституції.

      Дозвольте  більш  детально  зупинитись  на  цих  конкретних

 напрамках роботи.

      Перше.   Підтримка  виробництва  і  власного  виробника  на

 Україні. Уряд буде всіляко підтримуват и і захищати вітчизняного

 виробника.  Але  питання  ставиться  і  значно ширше. Інтенсивно

 розвивати  на  території  країни  вробництва  в  цілому, сприяти

 діяльності  виробничних  структур  всіх  форм  власності, в тому

 числі  за участю іноземних партнерів. Треба чітко бачити головні

 пріоритети,  з  урахуванням  яких  Україна  може інтегруватись в

 світову   економіку,   тобто  знайти  в  світовому  економічному

 просторі  саме  те  місце,  яке  належить  нашій  державі.

      Це  важко  для нас і тому, що маємо потенційні широкі ринки

 для  збуту  нашої  продукції,  як  внутрішні  так і зовнішні, де

 визначальне  місце належить  Росії.

      Підтримка  вітчизняного  виробника  і виробництва в Україні

 здійснюється на  таких  основних  напрямках.

      1.  Гнучка митної тарифної політика, яка передбачає помірні

 протекціоністські  заходи.

      2. Послаблення податкового тиску на виробників, без чого не

 можливе  нормальне  їх  функціонування  і  розширене відтворення

 виробництва.

      3.  Сприяння  формуванню  банківської  системи, спроможньої

 достатньо  кредитувати  власного виробника.

      Що  маємо  на  увазі  під гнучкою мітною тарифною політикою

 конкрентно?   Змінено  ставки  ввізного  мита  на  багато  видів

 імпортних  товарів.  Ефективність  заходів, що вживаються, можна

 побачити  на  такому  прикладі. 7 травня поточного року Верховна

 Рада прийняла дуже важливий і своєчасний Закон "Про вивізне мито

 на живу худобу та шкіряну сировину". Що це дало?

      Через   неврегульованість   експерту  втручання  втрачалися

 значні  суми,  кошти.  Той  рік  за  кордон  було вивезено понад

 четверть  мільйона голів великої рогатої худоби. Як би ця худоба

 була   переробна   за   оптимальним   варіантом  на  українських

 підприємствах,  ми  мали  б  майже  118  трильйонів  карбованців

 додаткових коштів, які ми одержали від вивезення.

      В  цілому  широкомаштабна  лібералізація експорту дозволила

 майже   на   третину   збільшити   обсяги  експорту  української

 продукції. Вдосконалення митної тарифної політики передбачається

 новою редакцією митного кодексу, що зараз розробляється.

      Тепер  щодо  наступної  позиції змін в системі оподаткувння

 виробників.  Податки  були,  єсть  і  будуть.  Без цього не може

 інсувати  держава.  Тому,  встановленні законом податки, повинні

 вноситись до бюджету, безумовно, своєчасно і в повному обсязі. В

 одночас   цей   тягар  не  повинен  бути  надмірним,  гальмувати

 виробництво, а тим більше ставити його  на коліна.

      Подальша  лібералізація в цій сфері передбачається проектом

 Податкового   кодексу,   який   зараз   готується.  Уряд  планує

 ініціювати  Верховній  Раді  прийняття  рішень  щодо послаблення

 податкового   пресу  в  цілому  і  особливо  на  виробників.  Ми

 підтримаєм    пропозицію    українського    союзу   підприємців,

 промисловиків  щодо  удосконалення  податкової  політики.  Після

 доопрацювання в Уряді вони будуть направленні до Парламенту.

      І   останнє   з   цього   боку.  Значні  резерви  підтримки

 вітчизняного  товаровиробника  закладено  в  кредитній сфері, що

 залежить  від  банківської сфери. З огляду на це дуже важливим є

 створення  промислово-фінансових  груп  (............)  та інших

 структур  в  рамках  яких  об'єднать  всі  зусилля  і можливості

 промисловиків і банків.

      І  ще  одне  важливе  питання.  Дуже  багато  залежить  від

 особистості   самого  керівника  підприємства,  його  відданості

 справі,  професіоналізму  і  копетентності.  Сьогодні відомі без

 перебільшення  сотні таких лідерів, які в цих скрутних умовах не

 опускають  руки,  не  шукають  винних,  а  наполегливо працюють,

 ведуть   за   собою   свої  колективи  і  добиваються  непоганих

 результатів.  Саме  на  таких  людей  я  буду  спиратися в своїй

 роботі,   саме   можуть  розраховувати  на  постійну  і  активну

 підтримку з боку Уряду.

      Друге.   Вжиття   неординарних   заходів  енергозбереження,

 стабілізувати ситуації в галузях паливно-енергетичного комплексу

 можна   тільки   шляхом   впровадження   ринкових  відносин  між

 виробниками   і   споживачами  енергоресурсів.  Уряд  послідовно

 добиватиметься, щоб енергоносії, і, перш за все, електроенергія,

 тепло не відпускалося, а продавалося.

      До   осінньо-зимового   сезону   на   електростанціях  буде

 створений необхідний запас палива. А це близько 6 мільйонів тонн

 вугілля,   близько   850   тисяч  тонн  мазуту.  Такий  механізм

 надходження уже знайдено.

      Водночас   ставляться  жорсткі  вимоги  перед  керівництвом

 галузі.  Треба  знижувати  собівартість  енергії,  а  не  робати

 ставку3  тільки  на підвищення тарифів та збільшення чисельності

 працюючих.  Проблемою  не лише галузевою, а й загально-державною

 масштаби  є енергозбереження. В 1990 році енергоємкість валового

 внутрішнього  продукту  була  в  Україні  в  двоє  вищою  ніж  в

 промислово  розвинених  країнах Європи. За час економічної кризи

 цей  показник  зріс в нашій державі майже на третину. Збільшився

 на  134  відсотка  в  порівнянні 1990 року. Тому Уряд послідовно

 працюватиме над збалансуванням структури енергоспоживання.

      Стосовно   вугільної  галузі.  Прийнято  пакет  рішень  про

 структурну перебудову та фінансову підтримку вугільної галузі.

      Перше.  Визначено  30  шахт,  що  вичерпали  свій  ресурс і

 підлягяють закриттю як збиткові. Вже почалося фінансування цього

 проекту.

      Друге. Затверджено перелік із 76-ти шахт, які не потребують

 фінансової   допомоги.   Вперше   за  останній  час  врешті-решт

 виплачено дотаційні шахти, яких зараз налічується 168. Фінансова

 підтримка  буде надаватись їм з розрахунку на 1 тонну видобутого

 вугілля.

      Третє.  Розпочата  передача об'єкту соціальної сфери шахт у

 відання  місцевих  рад  Донецької  і  Луганської областей. На це

 спрямовується 15 трильйонів карбованців.

      Четверте.   Уряд  разом  з  комерційними  банками  здійснює

 фінансову  підтримку  в цьому році запуску 93 нових шахт і на це

 спрямовується 17 трильйонів карбованців.

      І  останнє.  Стосовно  самого  болючого питання -заробітної

 плати. Потрібно відзначити, уряд сповна розрахувався з шахтарями

 по всім видаткам, передбаченим в державному бюджеті за 6 місяців

 поточного року, але це не вирішує питання повністю розрахункі по

 заробітній   платі.   Причини   різні,   вони  відомі.  Вчора  я

 зустрічався  з  шахтарями  у  Верховній  Раді,  але  що сьогодні

 конкретно  робиться?  Створена  урядова комісія на чолі з першим

 віце-прем'єром,  яка  працює  по  кожній шахті, вихід конкретний

 буде  знайдено, але тут потрібно відзначити і відповідальність з

 обох  боків:  як  з  боку  уряду, так і з боку керівників шахт і

 об'єднань і інших підрозділів.

      Наступне.  Створення  сприятливого  інвестиційного клімату,

 загальний  обсяг  інвестиції  в українську економіку станом на 1

 квітня  цього  року,  розрахунки на душу населення дорівнюють 15

 доларів  і є найнижчим показником серед східноєвропейських країн

 що  реформуються.  Для  цього  потрібно поєднання української та

 державних  приватних  капіталів  для покращення ситуації, в тому

 числі  банківського,  створення  відповідної  нормативної  бази,

 стимулювання  спільного бізнесу різних суб'єктів господарювання.

 Принциповим завданням є створення економічних умов для обмеження

 офшоризації   української   економіки  та  поширення  економічно

 необгрунтованого   вивозу   українських   капіталів.  Відповідна

 урядова програма розроблюється.

      Наступною    складовою   програми   є   визначення   джерел

 економічних   механізмів   залучення,  розподілу  та  повернення

 грошових ресурсів, тобто інвестицій.

      Окремо   хочу  звернути  увагу  на  свторення  гарантованої

 державної   системи  залучення  валютних  заощаджень  населення,

 вирішення  лишек  цього  завдання  може  значною  мірою  змінити

 проблему  нестачі  інвестиційних  ресурсів,  адже  мова  йде про

 великі суми.

      Тепер  про  зовнішню  політику  уряду.  Розроблено державну

 програму   зовнішньо-експортного   потенціалу,   її   реалізація

 дозволить прискорити і значні можливості України в галузі науки,

 нових  технологій,  конструкторсько-проектних розробок світового

 рівня.  Нам  необхідно імпортувати не товари, а нові технології.

      Під   здійснення   цих   та   інших   завдань  закладається

 організаційна  база,  створюєються відповідні урядові структури,

 стабілізація    і   нарощування   виробництва   агропромислового

 комплексу.   В  Україні  розпочалось  масове  збирання  зернових

 культур. Урожай в цьому році формується в дуже складних погодних

 умовах.  Особливо  важка  ситуація на Херсонщині, в Запоріжжі, в

 Придніпров'ї,   в   Кіровоградській,   одеській,   Миколаївській

 областях, де посуха вкрай негативно вплинула на біологічний стан

 рослин.  Валовий  збір  зернових очікується в межах 30 мільйонів

 тонн,  що менше дещо минулого року. Однак державне замовлення на

 закупівлю зерна в обсязі 5 мільйонів буде виконано.

      Проте  я  хочу  сказати  чітко  і однозначно: відповідно до

 постанови  уряду,  як  і  передбачалось  -до 5 липня -виробникам

 сільгоспродукції   надано   60%   авансів,  тобто  72  трильйони

 карбованців.  Остаточний  розрахунок  за  хліб буде проведено не

 пізніше 1 грудня поточного року.

      Крім  того, розміщено замовлення на закупівлю додатково 800

 тисяч  тонн  непродовольчого зерна для потреб державної спиртово

 промилсовості;   2,5    мільйони  тонн  буде  заготовлено  через

 регіональні держзамовлення.

      Шановні   народні  депутати,  особливо  напружена  ситуація

 склалался  в  тваринництві.  Як  відомо,  за останній час обсяги

 виробництва  продукції  скоротилися  тут  більш,  ніж на 40%. Ми

 втратили  значну  частину  поголів'я.  Уряд  розробляє  програму

 подальшого   розвитку   тваринництва.  Вона  передбачає  суттєву

 державну  підтримку.  В цілому уряд буде проводити стосовно цієї

 галузі пріоритетну політику.

      Зрозуміло,  що  без  суттєвого  зростання  долі переробного

 сектору  в  структурі  АПК  ми не зможемо задовільнити потреби в

 продуктах  харчування Украюїни. І не маємо перспективи завоювати

 гідне  місце  на  світовому ринку.

      Ми   досі   залишаємся   сировинним   сільськогосподарським

 придатком  і  дійшли  до  економічних  парадоксів,  коли харчова

 промисловість  націлена  не на потреби продовольчого ринку, а на

 обсолуговування   сировинної   галузі.   В   такій  ситуації  ми

 катастрофічно   нищимо   свій   внутрішній   ринок  і  в  цілому

 сільськогосподарське виробництво.

      Уряд вже почав виправляти цю ненормальну ситуації в лікеро-

 горілочній галузі,  але  цього вимагає вся харчова промисловість.

      Соціальна  сфера.  Уряд  визначився  в своїй позиції і ролі

 щодо  розв'язання найважливіших соціально-економічний проблем на

 селі.  Це по - перше.  Здійснює земельні реформи, основні засади

 якої визначені в  новій Конституції.

      По-друге,   ми   будемо   рішуче   підтримувать   ті  форми

 господарювання, які забезпечують найбільший економічний ефект, в

 тому числі і колективні сільськогосподарські підприємства, сотні

 з який   мають показники, не гірше  світових.

      По-третє.   Тільки  кінцевий  результат,  тільки  кількість

 продукції  мають  визначатиф  і  ставлення  уряду  до нових форм

 фермерско-селянських господарств і інше.

      Ми  однозначно  за  допомогу  тих,  хто  сьогодні  є дійсно

 справжнім  господарем  на землі.

      Аналіз стан справ АПК переконує, село не зможе обійтись без

 дотацій.   Уряд   вийде,   шановні   народні  депутати,  до  вас

 стосовно...  вийде  з  пропозиціями, де буде передбачено окремим

 рядком  в  проекті  Державного  бюджету  на  1997  рік підтримка

 окремих галузей  сільськогосподарського виробництва.

      Уряд  вийде  до  Верховної  Ради  з пропозиціями щодо зміни

 податкової політики  в агропромисловому  секторі економіки.

      І  останнє.  Є  підстави  для висновку, що надійна кредитна

 система,  нинішня кредитна система абсолютно відповідає потребам

 села. Це забов'язує відпрацювати такі підходи, які б враховували

 особливості  сільськогосподарського виробництва, його подовжений

 і сезонний  виробничий характер.

      Наступне.   Поповнення   доходної  частини  бюджету,  шляхи

 зменшення?   навантаження   на   бюджет.

     Необхідна  передумова  економічної  стабілізації,  здійснення

 соціальних   програм   полягає  в  зменшенні  дефіциту  бюджету,

 використання  неемісійних  джерел його покриття. Така робота вже

 розпочата.  Прийняті  урядові рішення про скорочення чисельності

 працівників  органів  виконавчої  влади  в  тому  числі  апарату

 Кабінету  Міністрів. В цілому верховний апарат скоротився на 10,

 5 тисяч  штатних  посад.

      В  урядовому  апараті ліквідовано всі........ управління та

 більшість відділів. Цим виконується відповідне рішення Верховної

 Ради.

      Основні   заходи,  що  будуть  вживатись  для  неемісійного

 покриття  дефіциту  бюджету.  По-перше,  підвищення  рівня збору

 податків,  розширення  податкової  бази  і кола  платників.

      Друге,  збільшення надходжень до бюджету за тими джерелами,

 де допущене  значне   відставання.

      Перегладаються   підходи  до  галузей,  які  здатні  внести

 особливо  відчутний вклад в формування доходної частини бюджету,

 зокрема спиртової  та  лікеро-горілчаної  промисловості.

      Нинішнього  року  обсяг  виробництв  на  підприємствах цієї

 галузі  скоротився  на  25%, і лише за 7% реалізоавної продукції

 сплачено  акцизний  збір.  Все  це, ясна річ, величезні бюджетні

 втрати.

      Уряд   наводить  порядок  в  цій  справі,  йдеться  не  про

 встановлення  якоїсь  монополії,  про що так детально ведеться в

 деяких  містах  розмова, а про додержання норм і вимог, загально

 прийнятих  у   більшості  країн.

      І   третє.   Буде   продовжено  проведення  заліків  як  на

 державному,  так  і  на  регілональних  рівнях.  Ми усвідомлюємо

 негативні  наслідки  цього  механізму. Проте, за умов величезної

 заборгованості  перед бюджетом  іншого поки що шляху  немає.

      І   четверте.   Уряд   прийняв   рішення  про  застосування

 казначейських векселів  і визначить порядок обігу.

      Важливе  значення  надається скороченню бартерних операцій

 як  невигідної для нас форми торгавлі, що сприяє витоку капіталу

      за кордон. Єсть сьогодні приклади, коли бартерні операції в

 розрахунок  між  суб'єктами господарювання на внутрішньому ринку

 хзаймають  майже  100  відсотків,  а  бюджет практично нічого не

 одержує.

      В  Уряді  зроблена  пропозиція,  з  урахуванням  точок зору

 виробників,  про  зменьшення  до  кінця  року питомої ваги таких

 операцій  на  15-18 відсотків. Кабінет Міністрів розпочав роботу

 над   проектом   Державного  бюджету  на  1997  рік.  При  цьому

 максимально  враховуємо положення бюджетної резоліції, прийнятої

 Верховною  Радою.  Соціальний  захист  населення,  кризовий стан

 економіки  посилює  відповідальність  Уряду за виважену політику

 соціального захисту населення та її наслідки.

      Справа   ускладнюється  тим,  що  вона  може  реалізуватися

 виключно  за  рахунок неінфляційних джерел, реального піднесення

 виробництва. Як уже було сказано, болючою соціальною проблемою є

 зараз заборгованість по заробітній платі. Завдяки вжитим заходам

 на  кінець червня заборгованість по заробітній платі зменьшилась

 на 5,1 трильйона.

      Я  розумію  наскільки це мало, але це вже перший позитивний

 крок  у  цьому  напрямку. Справа ця дуже складна. Але вважаю, що

 уже  в липні є можливість скоротити термін на виплати заробітної

 плати   до  45  днів.  А  на  кінець  серпня  ми  вийдемо  із-за

 боргованості, яка буде не перевищувати  30 днів.

      Я щоденно цим займаюсь, орієнтуюсь у цій ситуації в кожному

 регіоні  і  тримаю  її  під  особистим  контролем  цю  проблему.

 Відпрацьована  модель  системи  соціального  захисту населення в

 Україні,    яка    включає    3    основні   елементи:   дотація

 малозабезпеченним,  підтримка  самотніх непрацездатних громадян,

 соціальне страхування на основі створюваної законодавчої бази.

      Перший  та  другий (............) передбачається скорочення

 безадресних   дотацій   з  бюджету  та  запровадження  адресного

 механізму    їх    надання.    Оскільки    структурні   зрушення

 (............) вже незабаром можуть загострити ситуацію на ринку

 праці.  Пешочергово  значення  набуває  стимулювання  малого  та

 середнього  бізнесу.  Завдяки  цьому  знайде  собі  застосування

 значна  частина  людей, які вивільняються з великих підприємств.

 Важливу   роль   тут   відіграє  наші  постійні  консультації  з

 профспілками.

      Шановні  народні  депутати! Сьогодні багато розмов точеться

 навколо пільг. Ходять чутки стосовно повного їх скасування. Хочу

 заявити  офіційно:  нема  і  не  може бути жодних підстав про цю

 розмову.  Йдеться  лише  про  приведення  у  відповідність  норм

 споживання  тих або інших ресурсів. Уряд внесе до Верховної Ради

 відповідні пропозиції. Сьогодні на порядку денному гостро стоїть

 необхідність  посилення  державної  підтримки  освіти, культури,

 охорони здоров'я.

      Вже  в  цьому  місяці  Уряд  розгляне  на  своєму засіданні

 широкий  спектр  проблем  освіти,  пов'язаний  з  підготовкою до

 нового навчального року. Звичайно не залишиться без уваги і таке

 болюче   питання,   як  виплата  заробітної  плати  вчителям  та

 стипендії студентам.

      Днями  я  буду  зустрічатися  з керівниками творчих спілок.

 Разом..........  щодо  основних  напрямків  нашої  співпраці.  В

 цілому   зміст   і   напрями  дій  Уряду  в  гуманітарній  сфері

 проводиться  у  відповідності  до  вимог  нової Конституції щодо

 забезпечення прав України на задоволення їх духовних потреб.

      І   останнє.   Тісна   співпраця   з  Верховною  Радою.  До

 першочергових  завдань  я  відношу  налагодження  конструктивної

 взаємодії  з  парламентом.  Це одна з ключових проблем практично

 всіх  країн  світу.  Для  потрібно,  ясна  річ,  політична воля,

 бажання   обох  сторін.  Щодо  Уряду,  то  намічено  відповідний

 комплекс  дій.  Перш  за  все, буде організовано системну роботу

 щодо  представників  у  комітетах  Верховної  Ради, депутатських

 фракціях   і  групах.  Під  цими  намірами  підводиться  належна

 організаційна  основа.  Кожен  віце-прем'єр, міністр персонально

 буде  працювати  за  своїм напрямком із парламентом, із фракцією

 або  групою.

      Предметом   постійної   уваги  Кабінету  Міністрів  буде  і

 реалізація правових положень, що випливають із статусу народного

 депутата.   Зокрема,   в   уряді   найблішчий  час  стровориться

 спеціальний  підрозділ  по  роботі  з депутатськими зверненнями.

 Об'єднання  і  координація  зусиль  уряду  парламенті потрібні в

 основному реалізація Конституційних положень на практиці. Робота

 ця  настільки складна і багатогранна, наскільки і відповідальна.

 Що робитиме уряд у цьом напрямі? На розгляд в Верховній Раді вже

 знаходиться  проект нового Кримінального кодексу, підготовлено і

 буде   передано  найближчим  часом  проекти  нових  Цивільних  і

 Господарських  кодексів. Загалом ми внесли до Верховної Ради 194

 законодавчих   акти,   35  із  них  я  просив  би  визначити  як

 першочергові   для   розгляду.

      З прийняттям нової Конституції настала потреба у прискорені

 розгляду   і  схвалення  пакету  актів,  мета  яких  -підвищення

 ефективності    роботи  органів   державної  виконавчої  влади.

      В  ці  дні  я  продовжую консультації з усіма депутатськими

 фракціями,  групами стосовно майбутнього складу уряду. Попереднє

 узгодження  є  і  невдовзі  в разі мого призначення Президентові

 України буде подано, згідно з Конституцією, список кандидатур на

 ті   або  інші  посади.  При  цьому  (...........)  врахувати  і

 збалансувати інтереси різних політичних сил, різних, що особливо

 важливо,  регіонів  України.  Але  виходже,  насамперед, з рівня

 професійності  і    компетентності   кадрів.

      Шановні  народні депутати! В межах відведеного регламенту я

 постарався  стисло ознайомити вас із своєю позицією, поглядом на

 проблеми,  які  вважаю  найбільш  актуальними для нашої держави.

 Якщо  ви  дасте  згоду  на призначення моєї кандидатури, готовий

 докласти  до  реалізації тих завдань свої сили, знання і досвід.

 Дякую, шановні народні депутати, вас за увагу.

      ОПЛЕСКИ

      ГОЛОВА.  Тепер  відносно запитань. Я знаю, фракції готували

 запитання  і  в  письмовій формі, і усно можуть задати. Хто хоче

 задати  усно,  будь  ласка,  запишіться.  Опублікуйте  список. Я

 думаю, що бажаючих буде багато.

      Хвилинку,  почекайте  трошки.  Ну,  взагалі,  то унікальний

 інтерес.  Я  хочу  сказати,  кожен  другий  із  за  реєстрованих

 сьогодні,  що тож є своєрідним показником. Сьогодні 403 депутати

 присутні  на  засіданні  Верховної  Ради. Це свідчить про те, що

 Верховна  Рада  в  будь-якому  разі  буде  тісно співпрацювати з

 Кабінетом Міністрів.

      Тепер, я думаю, треба зважати на бажання тих, хто записався

 усно,  і  запитання від фракцій письмово. Тому давайте так: буде

 відповідати  на  одне  письмове, на одне усне запитання. Так?

      45 хвилин пропонує Комісія з питань Регламенту.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

      "За" -

      Прийнято   рішення.   45   хвилин  перед  тим.  І  ще  одна

 пропозиція - поки  Павло Іванович відпочине на трибуні, я просив

 би  вашої  згоди...  сьогодні питання звучить так: "Про Прем'єр-

 міністра  України",  і  я  з самого початку оголосив питання про

 процедуру надання згоди на призначення Прем'єр-міністра. У вас є

 проект постанави на руках. Може, проголосуємо її?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Давайте за основу проголосоуємо, будь ласка.

      "За" -

      В цілому можна ставити?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є доповнення? Ковтунець і Марченко, будь ласка.

      КОВТУНЕЦЬ    , фракція Народного Руху України.

      Дякую.

      Шановний  Олександре  Олександровичу, у пункті 2 сказано: в

 режимі  таємного  голосування.  Якщо  записати  -не  поіменне, в

 режимі  відкритого  голосування, то це буде те ж саме непоіменне

 голосування, але краще узгоджується з можливостями нашої системи

 "Рада".  Я  думаю,  про  це зараз вам пояснить наші оператори...

 Тобто, непоіменно, в режимі відкритого голосування.

      ГОЛОВА.   Значить,  я  пояснюю  технічні  можливості  нашої

 системи.  У  нас наші всі голосування не поіменні ідуть у режимі

 таємного  голосування.  Тому  це  звичайне голосування -воно і є

 таємним. Я просто пояснюю цю ситуацію.

      Марченко, будь ласка.

      Ви поки подумайте над запитаннями...

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Александр  Александрович,  в самом начале и вы, и Президент

 Украины  правильно  отметили, что процедура вот дать согласие на

 назначение  премьер-министра  ни Регламентом, ни Конституцией не

 определена.

      Нами  подготовлен  проект  постановления  и он сейчас будет

 внесен  в  зал. Я просил бы в целом проголосовать с учетом наших

 предложений  по процедуре назначения премьер-министра либо после

 вопросов  и ответов дать возможность обосновать наши предложения

 в   соответствии  с  постановлением,  поданным  в  установленном

 порядке.

      А  по  процедуре,  которую  предложил  Шейко,  мне все-таки

 представляется, что дачу согласия на назначения премьер-министра

 правильнее было бы сделать самым демократическим образом,  самым

 демократическим методом -это тайным голосованием бюллетнями.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Тобто,   депутат   Марченко   пропонує   провести

 голосування таємне бюлетеними, передбачити цю норму. Я ставлю на

 голосування цю пропозицію.

      "За"-

      Голосів не  вистачає.

      Будь ласка,  в  цілому можна голосувать?

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Ну,  дайте...Ландик...

      ЛАНДИК.

      Шановні     народні     депутати,    шановний,    Олександр

 Олександрович. Тут є 1 проопзиція -в проекті постанови Верховної

 Ради   про  процедуру  надання  згоди  на  призначення  прем'єр-

 міністра,  пункт  1.  3,  2  абзац,  де  пишеться  "після  цього

 проводиться обговорення запропонованої кандидатури до 45 хвилин,

 включаючи виступи представників депутатських груп і фракцій".

      Ми  пропонуємо  зняти  це  питання.  Питання позадаємо і на

 цьому закінчити  обговорення.

      Прошу  поставити на  голосування.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      ГОЛОВА.Ставлю на голосування цю  пропозицію.

      "За"-

      Рішення не  прийнято.

      Ще  є  пропозиції?  Бутейко,  будь  ласка. Давайте в цілому

 будемо голосувать.

      БУТЕЙКО.

      Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги!

      Як  я  розумію,  ця  Постанова,  ми  робимо  прецедент і на

 майбутнє.  Тому  якщо  моє розуміння правильне,то я запропонував

 би,  що  би  в  нас був присутній такий елемент як представлення

 кандидатури  Президентом  України.

      Це  було  зроблено  сьогодні.  Я  кажу,  що  якщо  в нас ця

 Постанова  не  лише  на  цей  випадок,  а  і на майбутнє, тому я

 пропоную  таку. Дякую.

      ГОЛОВА. Дякую.

      Я думаю, що це норма, по-перше, регламентна, а по-друге, це

 конституційна  норма.  А  вКонституції записано, що згоду дає за

 представленням   Президента.   Форма   представлення   визначена

 Регламентом,   і,   власне  кажучи,  це  вже  норма  не  стільки

 регламентна,   скільки  протоколу  Президента.

      Він...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Можна  в цілому  ставить на голсоування? Ставлю в  цілому.

      За -

      Рішення  прийнято,  будь  ласка,  відповідайте  на письмові

 запитанян,  а потім  Хомич  задасть  запитання.

      Виставте....

      СИДОРЕНКО.  Шановний  Павло  Івановичу,  коли  Уряд  планує

 компенсувати  селянам витрати в соціальній сфері за 1996 рік? Як

 відомо,  вони  становлять    25  трильйонів  карбованців.

      ЛАЗАРЕНКО.   Дійсно,   таке  питання  є,  але  ми  разом  з

 аграрниками домовились, що першочергове завдання полягає в тому,

 щоб ми  профінансували  держзамовлення.

      І  я,  шановні  народні  оранці,  вам доповідаю: на протязі

 останніх  20  днів  було  надано 21, 7 трильйона карбованців для

 того,  щоб закрити держзамовлення по хлібу. Ми з вами домовлись,

 що   ці   питання  стосовно  фінансування  соціальної  сфери  ми

 розпочнемо,  починаючи  з  вересня  місяця,  щоб  трошки  надати

 можливість розрахуватись з бюджетною сферою та пенсіями.

      Але  хочу вас проінформувати, що уже в цьому місяці ми десь

 профінансуємо  в  обсязі  2, 5-3 трильйона карбованців. В цілому

 хочу сказати, що це питання буде вирішено в Державному бюджеті і

 до кінця року ми виконаємо, повністю розрахуємося із селянами.

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Хомич.

      ХОМИЧ М.В.  Микола Хомич,  338 виборчий округ, Рівенщина.

      Прошу передати моє слово Богдану Ярошинському.

      ГОЛОВА. Богдан Ярошинський, будь ласка.

      ЯРОШИНСЬКИЙ  Б.  Х.  Богдан Ярошинський -голова Української

 республіканської партії.

      Шановний  Павло Івановичу, тут безсумнівно всім, хто слухав

 вас,  що  ви  підняли надзвичайне важливе питання для подальшого

 процесу державотворення України.

      Членам Української республіканської партії подобається ваше

 сьогоднішнє   декларування,   розуміння   необхідності  зниження

 податку.  наша партія вже більше 3 рокві бориться за утвердження

 суспільної  думки  про  шкідливість уявлень згідно за якими, чим

 більші   податки,   тим   більше  багата  держава.  Ми  постійно

 пропонували  перейти  до  іншої  тези: багатша держава тоді, чим

 меньші будуть податки.

      В мене запитання до вас. Чи вистачить, вірніше я вірю в те,

 що   в  вас  витачить  політичної  волі  у  противагу  тим,  хто

 проповідує  іншу  тезу,  але  в  мене  запитання. Чи плануєте ви

 запропонувати  оці висловленні вами нові підходи використати вже

 зараз для формування бюджету на  1997 рік?

      ГОЛОВА.   Микола   Іванович,   я   прошу вибачити.  Богдане

 Харитоновичу  і  всіх  інших  депутатів  прошу,  про свої партії

 розкажете  потім. А зараз запитуйте конкретно відповіді, тому що

 часу немає. Будь ласка.

      ЛАЗАРЕНКО.  Шановні  народні  депутати! Питання надзвичайно

 складне.   З   одного   боку,   єсть  обов'язкові  платежі,  які

 передбачені  на  виплати  соціальної  сфери,  на утримання її. З

 іншого  боку,  надзвичайно  великий прес, який сьогодні тисне на

 наші  підприємства. Цим питанням на протязі останнього часу Уряд

 займався.

      Хочу  сказати:  при розгляді бюджету на 1997 рік Уряд внесе

 свої  пропозиції.  Я  думаю,  шо ми найдем спільну мову з вами з

 тим,  щоб  знайти  можливість.........  пресу.  Так  я  чітко це

 запевняю,  що  ми  знайдем  механізм і внесем. Яким буде кінцеве

 рішення, залежить від доброї волі вас, від економічної ситуації,

 від  того, що ми зробим в останні дні для покращення розрахунків

 особливо по соціальній сфері, виплат і заробітної плати.

      ГОЛОВА.  Павло  Іванович,  якби  ми сьогодні, наприклад, за

 вашої  згоди  скоротили  до  10  процентів  податок  на ПДВ на 3

 місяці і подивилися як ідуть справи? От є розрахунки такі, що це

 б оживило виробництво, і все одно у вас......... податків хто не

 платит.  То  дало б можливість тим ожити, хто може платити такий

 менший податок.

      ЛАЗАРЕНКО.    Шановний   Олександре   Олександровичу!   Так

 однозначно  відповіді  сьогодні дати неможливо. Єсть розрахунки,

 єсть  можливість  264  трильйона  -заборгованість по зарорбітній

 платі, вийти  на  режим,  щоб  на  переше  вересня у нас не було

 заборгованості більше не 30....... А для цього потрібно механізм

 організації  податків. Давайте ми працювати таким чином, щоб при

 розгляді бюджету на 1997 рік, який буде в цьому році, ми внесемо

 конкретні пропозиції для того, щоб розглянути.

      ГОЛОВА. Будь ласка, письмове запитання.

      ЛАЗАРЕНКО.  Шановний Павло Іванович! Сьогодні лунають різні

 чутки,  плітки  про  заборону  вивозу  зерна за межі України. На

 скільки  це  відповідає  дійсності?  Які   здійснюються  в цьому

 питанні дії Уряду? Луганська область. Борзих.

      Нема   підстав   для   такого  запитання.  Було  одне-єдине

 запитання:  відрегулювати  можливості  використання  хліба,  яке

 знаходиться  на держзбереженні, держресурсах. Тільки про це йшла

 мова.  Інших  взагалі питань, які б стосувались заборони вивозу,

 немає.  Але  держава  повинна регулювати ці відносини і це право

 уряду -я к використовувати той хліб, який сьогодні знаходиться в

 державних  ресурсах.  Інших  питань  і  не  ставилось  і нема, і

 ставитись  не  буде.

      ГОЛОВА. Лавриненко.

      ЛАВРИНЕНКО

      Лавриненко,   Социалистическая  партия  Украины.  Уважаемый

 Павел    Иванович!    Учитывая   важность   обеспечения   страны

 энергоресурсами,  государство  выделило  для  полного  расчета с

 угольной   промышленностью.  Но,  как  известно,  продукция  эта

 отпускается  на  сегодня,  шахтеры  бастуют, поскольку деньги не

 получены.  Вопрос -где эти деньги, если они выделены для полного

 расчета  и  есть  механизм  у  вас  для контроля за поступлением

 средств,  поскольку  подобная  ситуация складывается не только с

 угольщиками, но и в их отраслях?

      Вы  назвали здесь 45 дней задолженность по выплатам другим,

 но известно, что на 150 дней опаздывает. Нет ли здесь неточности

 поданой  вам информации  службами?

      ЛАЗАРЕНКО.  Ну,  по-перше,  якраз  є  ці  питання  письмові

 стосовно  стану  справ  в  вугільній  галузі.  Я хотів би ще раз

 наголосити. В цьому році за рахунок всіх джерел, які передбачені

 в  Державному бюджеті, виділені кошти на закриття шахт у розмірі

 13  трильйонів,  на  передачу  соціальної  сфери  -у  розмірі 15

 трильйонів,  на будівництво шахт -2, 8 трильйона карбованців. Ми

 передбачили  з  вами також 8 трильйонів карбованців на закупівлю

 вугілля  з тим, щоб закласти їх безпосередньо на зимовий період.

 А  також  100 трильйонів карбованців, які передаються за рахунок

 паливно-енергетичного  комплексу.  Загальна  сума, кроме цього я

 говорив  про  те,  що  17  трильйонів карбованців надано разом з

 комерційними банками на робудову 93 лав.

      Загальна   державна   підтримка  вуголньої  галузі  складає

 близько  180  трильйонів  карбованців живих коштів із державного

 бюджету.

      Кроме   цього,  є  ще  одне  надзвичайно  важливе  питання.

 Прийнято рішення стосовно несплати ПДВ на вугілля. Ви знаєте, що

 на  протязі останніх 5 місяців на заробітну плату вугільщиків не

 нараховувались соціальні видатки.

      Хотів   би  сьогодні  сказати  одне  єдине:  загальна  сума

 державної  підтримки  вугільної  галузі  в  цілому, враховуючи і

 прямі  платежі,  враховуючи  і несплату, це також відноситься до

 бюджетної  сфери, і загальна сума цих видатків складає майже 400

 трильйонів  карбованців, то давайте вирішим скільки достатньо чи

 недостатньо.

      І  друге.  Давайте  підрахуєм  наш  видобуток.  Ми сьогодні

 маємо:  в  минулому  році 83, в цьому році будемо мати в кращому

 випадку  75  мільйонів  тонн  вугілля,  -і  розділемо  наші  400

 трильйонів  на  75  мільйонів  тонн  вугілля,  і  ми  будем мати

 сьогодні  державну  підтримку  або неотримання коштів державного

 бюджету в розрахунку на одну тонну вугілля більше 35 доларів. То

 давайте сьогодні поставимо логічне запитання: достатньо цього чи

 недостатньо?

      Да,  дійсно,  нам  потрібно  більш  наполегливо  вирішувати

 питання  передачі  соціальної  сфери,  і ми прийняли рішення -не

 розпорощувати кошти, а конкретно передати 12 населених пунктів і

 містечок  в  Луганській  і  Донецькій  областях.

      Да,  дійсно,  нам потрібно вирішувати питання закриття шахт

 більш  наполегливо,  конкретно.  Але  тут  і  інше питання єсть.

 Давайте  визначимся.  Я  розумію  - це  справа  не  сьогоднішня.

 Можливо,   було  провести  окреме  засідання  і  більш  детально

 розглянути  це  питання на Верховній Раді. Уряд сьогодні володіє

 повністю:  де  кошти, яким чином. Ну, по-перше, є одне питання -

 нерозрахунки державних установ (я маю на увазі електростанції за

 енергетичне   вугілля).  Там  сума  певна  єсть.  Заборгованість

 бюджетних  організацій  за... по дотаціям населенню за вугілля -

 там  також  єсть.  Але  ця сума не перевищує 32... 28 трильйонів

 карбованців.

      Але єсть і суттєве питання, над яким працює урядова комісія

 на   чолі   з  першим  віце-прем'єром,  і  вона  сьогодні  після

 закінчення  розгляду  вилітає  в  Донецьк  для  продовження цієї

 роботи.  Нам  потрібно розглянути, дійти: кому відпущений уголь?

 Де  не  повернулись  кощти?  Чому вони не повернулися? По кожній

 конкретній шахті... І тільки після цього сказати.

      Я  вчора  зустрічався  з  шахтарями,  після  цього  отримав

 доручення Президента. Я сам планую під'їхати на наступному тижні

 до Донецької області для того, щоб дійсно приймати там конкретні

 рішення   на  місці.  Але  ще  раз  ведуц  розмову:  тут  тільки

 відповідальність із одного й з другого боку - неможливо вимагати

 від  уряду!  Якщо сьогодні (відверто), то уряд заборгував всього

 2,5 трильйони за 6 місяців -  100%-во, практично, розрахувався А

 це - надзвичайно  важливі  кошти. І на місцях, і керівникам всіх

 підрозділів  потрібно  дивиться,  коди  відпускаєм,  яким  чином

 відпускаєм і яке потрібне належне повернення цих коштів.

      Я  сьогодні  розумію  цю  трибуну  і тому не буду приводити

 приклади,  але  вони  єсть,  над  ними  уряд  працює  і  буде їх

 вирішувати позитивно.

      ГОЛОВА.  Письмове запитання, будь ласка. Затим - Осташ.

      ЛАЗОРЕНКО.     Шановний  Павло  Іванович,  що конкретно, що

 зробити  для  зменшення  податків...........  сільгоспвиробника?

 Степенко. Я  відповідаю  на питання, я вів розмову....

      ГОЛОВА. Василь  Іванович Степенко...

      ЛАЗАРЕНКО.... Василь Іванович Степенко, хотів лише сказати,

 питання, звичайно, гостре. І уряд несе пропозиції щодо прийняття

 рішення,  як  перший  крок  на  1997  рік  на  певну  галузь, на

 виробництво  тваринницької продукції на комплексах і птахофабрик

 для  того,  щоб  зробити  1-й крок по дотації і по підтримкі. Це

 один  напрямок.  інший  напрямок  -без  того,  щоб ми однозначно

 внесем  питання  стосовно  зменшення  податків з урахуванням тих

 обставин,  які  були  висловлені  на  зустрічі  безпосередньо  з

 аграрниками і "Аграрники за реформи".

      Там  це питання більше детально обговорювались. І думаю, що

 при розгляді бюджеті на 1997 рік  вони  будуть враховані.

      ГОЛОВА. Осташ.

      ОСТАШ,.......... група "Реформи".

      Шановний  пане  Лазоренко,  однією  з головних проблем є на

 сьогодні  Палвно-енергетичний  комплекс.  Тому, як  депутат  від

 Львівщини,  хочу поставит питання щодо оплати за транспортування

 газу.

      В  зв'язку  з  тим,  що кормерційні структури не платять за

 транзит газу, бюджет багаьох районів Львівщини виявився фактично

 паралізованим.  І  головні  донори -підприємства Трансгазу і вся

 галузь  газова  потрапили в скрутне  становище.

      ..........запитання   виплати  і  вчителям,  і  медикам,  у

 перестрайковому стані ........... залізнична  лікарня.

      Тому,  питання  перше:  які  будуть  з вашого боку кроки на

 виправлення цієї ситуації в  газовій  галузі?

      І  друге  питання.  Чи  дійсно буде проведена реальна, а не

 косметична  адміністративна реформа, чи буде скорочено кількість

 міністерств, апарат Кабміну і  на скільки  відсотків? Дякую.

      ЛАЗАРЕНКО.  Я  розумію  наскільке  гостре  сьогодні питання

 стоїть  енергозабезпечень  народних господарств. Завтра винесено

 на  Верховну  Раду розгляд питання стосовно розрахунків за газ і

 взагалі  за  газозабезпечення.  Більш  докладно  завтра  я  буду

 присутній і проінформую всіх вас, народні  депутати.

      Хочу  сказати  єдине:  Уряд приймає міри з тим, щоб не було

 заборгованості  ні  перед  Росією,  ні  перед Туркменістаном, ні

 перед валсними трансгазами.

      Але  питання занадто складніше. І питання полягає в тому, а

 чи ми врахували всі видатки, які були передбачені для того, щоб

 не було таких  тромбів  в розрахунках?

      Я  хочу сказати єдине: борг бюджетних організацій і установ

 за  минулий  рік  за  газ  тільки складає 93 трильйона. А в тому

 році,  що... А всього борг, який склав в суб'єктів господарської

 діяльності, 193 трильйона. І цей борг перейшов тягарем на бюджет

 поточного  року. Не на бюджет, а на Укргазпром в поточному році.

 Плюс  борги  поточного року.

      Я  повністю  підготувався,  і конкретно до кожного напрямку

 дам  чітку  відповідь.

      Стосовно  скорочення. Я вів розмову про скорочення на 10, 5

 тисяч  центральних апаратів. Це вже відбулось, це вже є, видатки

 скорочені,  нам  потрібно  піти.  Я  розумію, що цього, можливо,

 мало,  що  хотілось  більшого.  Але  приклад потрібно подавати з

 себе,  і  такий  крок  ми  зробили,  і  впорядкувлаи  структурні

 підрозділи  в Кабміні, і зробили загальний. Це не декларація, це

 реальні  кроки.  І  вони  не  те,  що  я  там  декларую, що якщо

 затвердити мене, то вони будуть зроблені. Вони вже зроблені, вже

 постанова таки єсть,  і вони  діють,  вони  вступили  в силу.

      ГОЛОВА.   Письмове  запитання.

      ЛАЗАРЕНКО.  Коли  буде  передана  соціальна сфера державних

 підприємств  до комунальної  власності. Чеботарьов.

      Можливо,  це  одне  з  найбільших  питань,  котре  було  не

 висвітлене  в  моїй  доповіді,  у  виступі. Надавалось всього 30

 хвилин.  Можливості  такої  загальної  не  було -все висвітлити,

 Скажу  єдине,  дійсно,  в собівартості значна частина продукції,

 значна  частина  перепадає безпосередньо на утримання соціальної

 сфери.

      Але  Державний  бюджет  вам  відомий,  ми разом з вами його

 затверджували.  Ми передбачили 25 трильйонів. І ми свідомо пішли

 на  те,  щоб  саме  вугільній галузі віддати 15 трильйонів. І ми

 вірно  це  зробили?  Однозначна  відповідь:  так,  ми  вірно  це

 зробили.  Нам потрібно забрати і на наступний рік, коли ми будем

 вносить  е  питання  на  розгляд  про  бюджет,  ми  також внесем

 конкретне  рішення  і пропозиції щодо угольної галузі. Все разом

 не  вирішимо.  Із  10  трильйонів, які залишились, в першу чергу

 воєнно-промисловий  комплекс  (............)  соціальної  сфери,

 вузи, інші ті заклади, які були пов'язані безпосередньо з воєно-

 промисловим комплексом.

      Дійсно,   цього   недостатньо.  Єсть  завдання  Президента,

 розраховано в цілму на 5 років для того його виконання. Я думаю,

 що  Уряд  внесе  пропозицію  в Державний бюджет на 1997 рік щодо

 збільшення  видатків  на  цю сферу. І разом будемо вирішувати. Я

 приймаю  це  питання,  але  воно  настільки  складне,  наскільки

 потребує загального підходу державного.

      Так  що на протязі 5 років його потрібно вирішувати. І за 1

 або   2   роки  його  навіть  теоретично  неможливо  прорахувати

 вирішення цього питання.

      ГОЛОВА. Терець.

      ТЕРЕЦЬ.

      Дякую Олександре Олександровичу.

      Шановний  Микола  Івановичу,  те,  що  ви зазначили в своїй

 доповіді,  ті  проблеми,  які  стоять  перед  Урядом, -це досить

 важливо. Але це все будуть робити люди.

      В  цій  доповіді  ви  мало  торкнулися  питання структурної

 перебудови  системи  структури управління. І тому в мене з цього

 приводу  і  запитання.  Як  це  буде  провдитись Урядом? І друге

 запитання.  Як буле Уряд  будувати  свою роботу з регіонами?

      Дякую.

      ЛАЗАРЕНКО.  Я  не  мав права до призначення тої або іншої

 особи  на  призначення  Прем'єр-міністра  вносити пропозиції про

 структурні  зміни  в  самій  галузі управління. За останій час в

 Уряді   напрацьовано   пакет   документів,  пропозицій  стосовно

 структурних   змін   управління   народним  господарством.  Вони

 конкретні.  Вони  обговорювались  на  зустрічі  з  депутатськими

 групами  і  фракціями.  І  я  думаю, перед тим, як уже остаточно

 прийняти  рішення,  після  того  як буде проведене затвердження,

 перед  формуванням  Уряду  ми  зберемося з керівниками фракцій і

 погодимо  агальні  підходи.  Тому  що  те, що напрацював Уряд...

 Заходив до мене шановний депутат Яценко і відстоює свої позиції,

 і  я з ним погоджуюсь.  Заходить  Валерій  Іванович Чнреп, голова

 комісії,  і правомірно ставить питання про збереження комплексу.

 І  я  також  погоджуюсь.  І  таких  пропозицій було від багатьох

 народних бепутатів і голів комісій.

      Я  хочу  сказати єдуне. Що враховуючи таку складну ситуацію

 після  розгляду,  як  ми  розглянемо  це питання, обов'язково ми

 погодим   з  керівниками  депутатських  фракцій  для  того,  щоб

 узгодити і  прийняти  остаточне рішення.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Кужель.  А  письмове, а потім Кужель

 приготується тим часом, хоч вона готова завжди задать запитання.

      ЛАЗАРЕНКО.  Павло  Іванович,  скажіть,  будь  ласка,  нехай

 почують вчителі та лікарі, які працюють в Україні, адже все-таки

 коли  вирішиться  питання ліквідації заборгованості по зарплаті.

 Вже  люди  втрачають  надію і вважають членів Уряду та депутатів

 безнадійними  обіцянками. Соромно з ними зустрічатись. З повагою

 депутат Верховної Ради, 409 округ.

      Виступаючи,  я  говорив  про  це  питання. Давайте сьогодні

 чітко  і  відверто  скажем. Загальна заборгованість по бюджетній

 сфері   сягає   72   трильйона  карбованців  плюс  майже  58  на

 сьогоднішній день по пенсіям. Навіть якщо уявити теоретично, что

 всі   100  відсоткові  кошти,  які  надходять  до  Державного  і

 регіональних  бюджетів напротязі одного місяця спрямувати тільки

 на виплату заробітної плати. А ви знаєте, що 12 травня поточного

 року  Президент  підписав указ, яким зобов'язав нас відпрацювати

 механізм,  розрахунки і направлення коштів і 80 (...........) їх

 безпосередньо   на   заробітну   плату,  навіть  при  цьому,  що

 розрахункова   100-відсоткова   тільк   и  тими  джерелами,  які

 надходять  до  державного  бюджету,  потребує  більше 2 місяців,

 використання  всіх  без  виключення  коштів. Який параметр, який

 режим?

      На  жаль,  у нас єть такі підрозділи і міністерства, і інші

 структури,  які  фінансуються  і заборговоності практично немає.

 Єсть державні установи, організації, де заборгованість сягає, на

 жаль,  за  4,  за  3, 5 місяці. Яке рішення прийняв уряд? Єдине.

 Вирівняти.

      Як  сьогодні  не складно, але врешті-решт війти на 1 серпня

 поточного  року  в  режим  не  більше  45 днів. Я розумію, що ви

 скажете:  забагато,  давай  сьогодні  і  давай  все зразу. Каже:

 "Неможливо  навіть теоретично." Я вам говорив про те, що скритий

 дефіцит   бюджету   сягає   800   трильйонів.   Ми  передбачили,

 запланували  видатки  по  всім  напрямкам  -утримання соціальної

 сфери.  реальних надходжень   до  бюджету немає.

      Які  потрібно  міри  для  того, щоб сказати всім відверто й

 щиро.  Єсть  механізм  отримання  швидких  коштів  до Державного

 бюджету.  Уряд  в  цьому  напрямку  зробив  перший  крок.  І  ви

 переконалися  в  його  небездіяльності.  Ви знаєте, що тільки за

 рахунок виробництва спирту з давальницької сировини ми тратили в

 цьом   році   за   6   місяців  поточного  року  137  трильйонів

 карбованців.  Уряд вніс пропозиції і звернувся до Верховної Ради

 про  те,  щоб  ввести  внутрішню акцизну марку не з 1 січня 1997

 року,  а  безпосередньо  з  1  вересня 1996 року. Якщо тільки ми

 разом   з   вами   в   вересні   поточного  року  приймем  зміни

 безпосередньо   до  постанови,  яка  сьогодні  діє,  ми  зможимо

 наповнювати  реальними  джерелами  Державний  бюджет.

      Слідуючи  крок  -тютюн, слідуючий крок -давальницька схема,

 слідуючий  крок  -бартер,  слідуючий  крок  -винні вироби. Таких

 напрямків в уряді є, вони конкретні.

      Хотів  би  сказати,  якщо  ми  разом  приймемо  це ріешення

 свідомо,  розуміючи,  що  це  потрібно  зробити,  ми  будем мати

 можливість   на  протязі  одного  року  одатково  отримувати  до

 державного   бюджету  близько  1  мільярда  доларів.  І  тому  я

 звертаюсь  до  вас,  розуміючи, що де ці сільхозвиробники тільки

 працювали  безпосередньо  в  цій  галузі, їхні інтереси потрібно

 врахвувати, і вчора була зустріч з аграрниками, і я чітко сказав

 і  конкретно:  ми  врахуємо,  але  в  цілому  потрібно приймати,

 потрібно   розуміння   для  того,  щоб  реальні  надходження  до

 державного  бюджету, якщо пропонується інший шлях -інфляційний -

 то ви знаєте мою чітку позицію, я її чітко і конкретно висловив:

 нам  потрібні  реальні  надходження  до  бюджету,  ми готові, ми

 будемо, ми діємо конкретно в цьому напрямку.

      ГОЛОВА.  Кужель Олександра Володимирівна.

      КУЖЕЛЬ О.В.

      181, город Запорожье.

      Уважаемый   Павел   Иванович,  в  начале  мне  хотелось  бы

 высказать   свое   предложение  вам.  Так  как  Верховный  Совет

 утверждает все кредиты, которые берет правительство, я предлагаю

 вам  с  сентября  месяца,  чтобы  в  Раде  кредитной участвовали

 представители  3-х  экономических  комиссий,  базовых  галуцей и

 представителей   АПК   для   того,   чтобы  мы  утверждая,  неся

 ответственность за эти кредиты также могли влиять и понимать что

 куда  идут  эти кредиты и нести ответственность вместе с вами за

 них. Это как предложение.

      А вопрос такой. Мы прекрасно знаем, и вы это знаете в каком

 тяжелом положении сейчас ветераны и все, кто получает какие-либо

 пособия  из  нашего бюджета. Не говоря популистски, мы знаем что

 ничего  нельзя  сделать,  пока  не заработает промышленность, на

 примере   своего   округа,   вот,  у   меня Запорожский  завод -

 преобразователь  сегодня  и  заказы  имеет, и работает, но из-за

 невозможности  взаиморасчетов с Россией, которая дает ей сегодня

 векселя,   а   у   нас  нет  системы,  как  правительство  видет

 возможность  работы  со  странами  СНГ  по  взаимозачетам,  чтоб

 поддержать собственную промышленность? Спасибо.

      ЛАЗАРЕНКО П. І. Я дякую за запитання. Я вів розмову в своїй

 доповіді. Напевно, коротко...

      Сьогодні  розглянуто  питання вексельного обігу. Ми приймем

 найближчим  постанову стосовно можливості розрахунків - це більш

 складне питання -  із  країнами  СНД, більш складне питання, але

 сьогодні  воно  діє. Діє. І більшість підприєм  ств, які сьогодні

 працюють   по   давальній   цій  схемі  із  іншими  країнами,  і

 насамперед, з Росією якраз єсть.

      З  першою пропозицією я повністю згоден, підтримую вас, що,

 дійсно,  напевне,  потрібна  добра воля одних і других для більш

 оперативного конкретного вирішення цього питання.

      ГОЛОВА.  Письмове запитання.

      ЛАЗАРЕНКО.  Шановний  Павло  Іванович,  прошу вас назвати

 кандидатури,  які  будуть  пропонуватись  Президентом на ключові

 посади в Кабміні.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ___________.  Кириченко, Лохвицький, 329.

      ГОЛОВА.  Микола Олексійович, будь ласка.

      ЛАЗАРЕНКО  П.  І.  Я  вів розмову і інформував вас: підхзід

 буде  єдиний -професійність, знання справи і урахування всіх без

 виключення  регіонів.  Іншого підходу не буде. І ще одне -будуть

 проведені  узгодження  з  керівниками  фракцій  по тим або іншим

 напрямках,   але  основа-основ  -тільки  професіоналізм,  тільки

 відданість  справі,  тільки можливість працювати в тих умовах не

 теоретично пропонуючи, а конкретно проводячи реформи в життя.

      ГОЛОВА. Павло  Іванович,  в  даному  випадку  - все-таки не

 фракції,  а  профільні  комісії повинні бути, їхня думка повинна

 враховуватися  в  першу  чергу.  Я  думаю,  що  це  буде  цілком

 правильно.

      Мозир, будь ласка.

      МОЗИР

      Прошу передать слово Семенюк Валентине Петровне.

      ГОЛОВА.  Валентина Петрівно, прошу.

      СЕМЕНЮК

      259  виборчий округ.

      Шановний Павле Івановичу, мені дуже приємно, що ви в своєму

 виступі   назвали   таку   проблему,   підняли,   як   підтримка

 тваринництва. Але в мене до вас таке конкретне питання. Скажіть,

 будь  ласка,  сьогодні 92 відсотки м'сокомбінату викуплені через

 оренду з викупу. Всі вони являються монополітсами на відповідній

 теріторії.  Зараз  станом  на  1 липня 300 мільярдів карбованців

 м'ясокомбінати  винні  за  реалізовану  продукцію колгоспам і до

 цього часу  не повернули  гроші.

      До  прийняття  Закону  "Про вивіз худоби" закупівельна ціна

 становила  125  мільйонів тонн. Зараз в даний час -95 мільйонів.

 Крім  того,...  За тонну. Крім того, м'ясокомбінати загружені на

 21%,  разом  з  тим  будується  і  побудована  за  1995  рік 700

 міні молоко, міні м'ясокомбінатів.

      Як  ви  дивитесь,  чи  не пора мняти нашу законодавчу базу,

 зокрема,  по  прватизації  і  чи  не  пора  прийняти  закон  про

 реприватизацію,  який  сьогодні  уже  необхідний,  і  чи не пора

 ставити  питання  інтеграції сировинних, переробних і торгівлі?

      Дякую.

      ЛАЗАРЕНКО.   Питання   надзвичайне  складне  і  однозначної

 відповіді сьогодні  дати  неможливо.

      Дійсно,  питання  єсть.  І  я  тут  підтримував  і в своєму

 виступу  постанову, яку ви прийняли від 7 травня поточного року.

 Ми  не  маєм  можливості  повністю вивозити сировину, не роблячи

 глибокої.........  у  себе  в  державі.  Це  одна, ми сировинний

 придаток.  Це одне з одних напрямків уряду. І я в своєму виступу

 вів  розмову. Потрібна більш поглиблена переробка і тільки після

 цього реалізація  продукції.

      І  в  тому,  що, дійсно, простоюють практично всі переробні

 підприємства,  єсть загальна наша вина в тому, що ми не створили

 умов  і  не захистили.

      Я  думаю,  що той закон і та постанова, які прийняті. І дії

 Уряду   в   цьому  напрямку  будуть  якраз  сприяти  конкретному

 вирішенню  цього питання.

      Я  підтримую  вас  і кажу:   да.

      ГОЛОВА.   Тітенко Валерій  Григорович.

      ТІТЕНКО.   Шановний  Павло  Іванович,  чи  передбачає  Уряд

 допомогу по відшкодуванню сільськогосподарськи виробникам втрат,

 понесених   нещодавно  в результаті  шквального  циклону?

      Поки  що  ми отримуємо допомогу лише з обласного бюджету, а

 це,  як відомо ,  недостатньо для  відшкодування  населенню.

      Вивчити та вирішити питання на державному рівні страхування

 сільського  господарства  так, як комерційні структури нижче 25%

 урожаю  не  вирішують.

      І друге питання. Чи буде в кінці кінців вирішено питання по

 заборгованості  за електроенергію грошами соцкультпобуту хоча би

 на  цей   період? Спасибі.

      ЛАЗАРЕНКО.  Я  зустрічався  з аграрниками, присутні було 53

 народних  депутата.  Я  давав  відповіді, ще раз даю відповідь з

 цієї  трибуни.

      До  Уряду  надійшло  звернення і офіціне оформлення з п'яти

 регіонів,  де  сталось  стихійне  лихо  -Миколаївська,  Одеська,

 Херсонська,   Чернігівська   і   Кіровоградська   області.  Інші

 оформляють.

      Питання  складне.  Це  тільки  ті  кошти, які передбачені в

 частині бюджету, які в резервному фонді Кабінету Міністрів.

      Питання складне в тому, що, практично, відсутнє страхування

 від тих наслідків, які сьогодні трапились. І, практично, ні одне

 господарство не  страхує своє майно.

      Яка  відповідь  на  це  питання?  І  ми домовились вчора на

 зустрічі   з  вами,  да,  питання  буде  вирішене,  але  давайте

 домовимось,   ви   ж  знаєте,  що  призупинені  всі  видатки  на

 капіталовкладення,  ремонти  та  інші  напрямки.  І тому давайте

 домовимось  слідуючим  чином: до вирішення питання ліквідації

 заборгованості  по  заробітній  платі,  по  пенсіям, ми не маємо

 морального права використовувати (............) видаткам. І тому

 рішення однозначне-да, будем вирішувать.

      Але  давайте  разом з вересня місяця, а до вересня вийдем у

 той режим, про який я сьогодні вів розмову і за який ми сьогодні

 домовились,  що  будем працювати по ліквідації заборгованості по

 заробітній платі.

      ГОЛОВА. Будь  ласка, питання.

      ЛАЗАРЕНКО.  По електроенергії ситуація слідуюча. Загальна

 заборгованість  бюджету  по  соціальній сфері і виплатам 95, для

 села по соціальному розвитку 25 трильйонів. Заборгованість селян

 за електроенергію  34 трильйони.

      Ми  з  вами  також  домовилися, що ми зробим взаємозалік за

 згодою  господарств безпосередньо товаровиробників. там, де єсть

 об'єкти соціальної сфери, де побудовні, де можливе відшкодування

 не  загалом,  не  всіх  в ряд, а тільки конкретно чітко до цього

 напрямку.

      Така    постанова    підготовлена.   Вона   опрацьована   в

 Міністерстві  економіки.  Передана  в  Міністерство фінансів і я

 думаю,  що  в  найближчий час за декілька тижнів це питання буде

 вирішено позитивно.

      ГОЛОВА.  Парасунько.  А  письмове  запитання?  Будь  ласка,

 письмове.  Чи  у  вас  уже вичерпані письмові? Парасунько, потім

 письмові.

      ПАРАСУНЬКО.

      Дякую Олександре Олександровичу.

      Шановний   Павло   Іванович,   я  за  дорученням  депутатів

 Вінничини  можу  висловити  впевненність  в  тому,  що  ми будем

 головувати  за  підтримку  кандидатури  вашої  на  пост Прем'єр-

 міністра і закликаємо  до цього депутатів всіх областей.

      Разом  з  тим  ми  просимо вас прийняте наше таке прохання.

 Справа  в  тім,  що  в  статті  49  прийнятій  новій Конституції

 визначено,  що  кожна  людина  має  право  на  охорону здоров'я,

 медичну  допомогу  і  медичне  страхування.  А  з  огляду  на ті

 процеси,  які  проходили  по  нищівній  руйнації мережі медичних

 закладів,   лікувальних   оздоровчих   закладів,  Верховна  Рада

 визначила, що з прийнятям Конституції не має права скорочуваться

 ця мережа.

      Тому  ми  від імені своїх виборців, особливо від сільських,

 де  зараз  проводиться  скорочення койко-місць медичних установ,

 просимо   особисто   взяти  це  питання  на  контроль,  доручити

 відповідним  службам  зайняться  цією  проблемою  і  таки  чином

 справді  зберігти  і  надати  простим  людям в сільських районах

 лікарнях лікуваться.....

      ГОЛОВА. Михайло Васильовичу, я прошу вас, агітацію потім, а

 зараз конкретне запитання, якщо є. Павло Іванович, відповідайте.

      ЛАЗАРЕНКО. Дякую. Приймається до виконання без коментаріїв.

 Дійсно  проблема єсть, її потрібно виконувати з врахуванням всіх

 обставин,   які   єсть   в  Основному  законі  нашої держави   -

 Конституції.

      ГОЛОВА. Письмове запитання.

      ЛАЗАРЕНКО.   Як   оцінюєте   ситуацію,   яка   склалася   в

 металургійному комплексі країни і ваше бачення щодо  перспективи

 його розвитку? Ємельянов.

      Ви  знаєте,  найбільш  благонадійна  галузь  також потребує

 суттєвої   допомоги   з   боку   держави.  Можливо,  не  прямого

 надходження  коштів,  а, можливо, через оподаткування. Сьогодні,

 на  жаль,  і  головна  галусь, якщо  так відверто вести розмову,

 металургійна  галуз,  ь  але  має  мінусовий баланс,  складає на

 сьогоднішній  день.  І  вона  переавищує,  на  жаль,  майже  300

 трильйонів  карбованців.  Питань  тут  багато.  Для того, щоб їх

 розв'язати  потрібно  залучення  іноземних  інвестицій, потрібно

 капіталовкладення,  потрібно нові технології, потрібно, потрібно

 і потрібно.

      Але   головне   для  того,  запрацював  механізм  сьогодні,

 створені умови -умови головні. Єсть політична база, єсть основа,

 єсть  Конституція.  Я  сподіваюсь  разом  з  вами,  що ми значно

 (...........)  ситуацію на краще стосовно інвестицій. Я думаю, в

 першу чергу вони підуть на металургійні підприємства, вони вже й

 сьогодні надходять і вони єсть конкретно втілення.

      А  з  другого  боку,  нам  потрібно  переглянути  підход до

 цінової  політики.  Вона  також(...........) сировині: і кокс, і

 електроенергія, і енергоносії, і інші питання, котрі потребують.

 Але реальні ричаги сьогодні єдині. Допомога (...........) в дещо

 зменшені.

      Я  розумію  наскільки  це  виважене і як ви сьогодні будете

 сприймати  ті  чи  інші  відповіді, але я б сказав би так: "Дещо

 зменшення  податкового  пресу  безпосередньо  на  виробників, на

 головну   галузь  нашої  країни".

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, письмові запитання ще. Ну будь ласка,

 Динейкін.

      ДИНЕЙКІН

      Динейкін, 250 избирательный округ, Северо-Донецк. Уважаемый

 Павел  Иванович,  в своем выступлении вы правильно отметили, что

 одна  из  положительных  достижений  этого  года -это подавление

 инфляции  в  нашем  государстве.  Но,  в  то  же  время,  это не

 оживление  экономики  и  подкем  производства, а в основном, это

 жесткая,  а  точнее  сказать  жесточайшая политика национального

 банка  и  Правительства.  Естественно  это  привело  к вымыванию

 карбованца  из  оборота,  росту  взаимных неплатежей, увеличению

 бартера. все-таки какие будут первые шаги Правительства в данном

 вопросе? То есть, и удержать инфляцию в казумных пределах и хотя

 бы   остановить  рост  неплатежей  -взаимных  неплатежей  -между

 предприятиями, естественно  сокращение   бартера.

      ЛАЗАРЕНКО.  Для того, щоб коротко і конкретно відповісти на

 ваше  питання, я повністю підтримую параметри висловлених думок,

 що  про  які  веде  розмова.  Дійсно, зменшення інфляції до 0, 1

 відсотка  в червні місяці, на жаль, не дало реального збільшення

 виробництва.  Ми знайшли механізм разом з Національним Банком, я

 сьогодні не хотьів би його оприлюднювати, але крокі уряду будуть

 конкретні  чіткі щодо цього напрямку, ми будем приймяти тим, щоб

 не  допустити збільшення загальної заборгованності, яка сьогодні

 нажаль є.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, письмове запитання.

      ЛАЗАРЕНКО.  Округ 225.

      Охарактеризуйте  хід  приватизації державних підприємств та

 подальші кроки уряду в процесі приватизації.

      ЛАЗАРЕНКО  П.  І. Я хотів би проінформувати вас, що ніякого

 відступу  від загального підходу затверджених постанов Верховної

 Ради  немає.  Що  прийняв  уряд  своєю постановою? Уряд єдине що

 змінив -  можливість   прискореної   приватизації з  збереженням

 контрольного  пакету  акцій  безпосередньо  за  державою, іншого

 механізму немає. Ми хочим, щоб дійсно державні підприємства, які

 мають  виключне значення для економіки держави, щоб приватизація

 їх проходила під конкретні інвестиційні проекти і не інакше. Але

 враховуючи безпосередньо і інтерес трудового колективу, який там

 працює, і головне -інтерес держави, щоб залишився  безпосередньо

 контрольний   пакет   за   державою,   тоді  це  дійсно  буде  і

 приватизація, і дійсно буде  віддача.

      ГОЛОВА.  Свято.

      СВЯТО

      Василь, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Олександровичу. Шановний Павле Івановичу,

 симпатизуючи  вашій  позиції,  хочу  кінцево визначитися в плані

 слідуючих питань.

      Найбільше  багатство нашої держави  -  це  люди, збереження

 людей  через  оживлення  виробництва.  Але  це можливо при умові

 відмови  від  курсу  лібералізації  в  економіці; це можливо при

 умові  державно  регульованої,  соціально  орієнтованої ринкової

 економіки,  за  що заявив наш Президент України минулого року, а

 саме  14-15  вересня  1995  року. А тому питання, шановний Павле

 Івановичу.

      Ви - за  державно  регульовану ринкову економіку, соціально

 орієнтовану, чи ви проти?

     Слідуюче питання - паливно-енергетичний комплекс. Як мінімум

 потрібно   було   для   резервного   фонду  біля  30  трильйонів

 карбованців, виділено 8. Чим грітися будем?! АПК -666 трильйонів

 треба було, виділено 30 трильйонів. Що їсти будемо?

      Павле Івановичу,...

      ГОЛОВА.  Василь Петрович...

      СВЯТО В.П. ... дуже дякую за відповідь на мої питання.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      ЛАЗАРЕНКО  П.І.   Я висловлювався і ще раз підтверджую - ми

 матимемо  необхідну  кількість продовольчих ресурсів в поточному

 році для того, щоб таких питань, які ви ставили, не було.

      По  другому  питанню.  Уряд  прийняв конкретні міри: надані

 можливості,  бюджетні  можливості.  І я підтверджую: 6 мільйонів

 тонн  вугілля  на  зиму буде забезпечено -це мінімальна потреба,

 котра  потрібна  для  того,  щоб  ми  нормально  провели зимовий

 період.

      І  останнє.  Головне питання  - не  в  тому,  хто і як буде

 регулювати. Головне питання сьогодні - і залучення інвестицій, і

 відродження  виробництва. А там, де потрібно, в тих галузях, про

 які йшла мова (я говорив і за спиртову, і за інші) - там, дійсно,

 потрібне  державне регулювання і уряд конкретні кроки вже зробив

 і  в  подальшому  буде йти чітко, конкретно і виважено. Згідно з

 діючим законодавством.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка. Одну хвилинку, сідайте,

 будь ласка. Спасибі.

      ЛАЗАРЕНКО. Спасибі, спасибі.

      ОПЛЕСКИ.

      ГОЛОВА. Шановні депутати, поки Павло Іванович відповідав на

 запитання,  до мене підходило багато депутатів, записки письмові

 і  усні відносно того, що фракції всі зустрічалися із депутатом,

 власне   всі   депутати   із   кандидатом.  І  вони  просять  не

 обговорювати, а, якщо обговорювати, то тільки від фракцій.

      Я  не  можу  вас примушувати  на  такий  крок, але, якщо ви

 проголосуєте  за те, щоб не задавать запитання, я можу поставити

 на голосування.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Я  ставлю на голосування цю пропозицію.

      "За"-

      Рішення прийнято.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Шановні  депутати,  питання  ставиться на голосування, будь

 ласка. Проект постанови   про ...

      ШУМ  В  ЗАЛІ

     "Відповідно  до  пункту  11  Статті  85  Конституції України

 Верховна Рада України  постановляє:

      надати  згоду  Президенту и на призначення Лазаренка Павла

 Івановича  Прем'єр-міністром України".

      Цей  проект  ставиться на голосування.

      За -

      (ОПЛЕСКИ)

      Я  прошу  сідати.

      З  вашого  дозволу  я  просив  би з мотивів голосування три

 хвилини  мені  на  виступ,  можна?

      Я  прошу  проголосувати дозвіл  мені  на  виступ.

      Будь  ласка,  прошу проголосувати дозвіл на виступ, я прошу

 дозволу на  3   хвилини    виступити.

      Будь ласка,  Павло Іванович,  а потім...

      Одну  хвилиночку, голосується моя пропозиція, прохання дати

 мені  3 хвилини  на  виступ.

      За -

      Рішення  прийнято.

       Будь ласка, Павло Іванович.

      ЛАЗАРЕНКО.  Шановний  Леонід  Данилович, шановний Олександр

 Олександрович,  шановні бувші колеги  народні обранці!

      (ОПЛЕСКИ)

      Я  повністю  усвідомлюю,  яка довіра і яка відповідальність

 лягає на мої  плечі,  повірте,  повністю.

       Я  розумію, що потрібно робити  вже  сьогодні,  не завтра.

      Сподіваюсь  на  єдине  -на  розуміння,  на  підтримку, на

 спільну  працю.  Тільки в такому випадку ми зможемо виконати той

 великий обов'язок, який лежить на кожному з нас.

      Дякую. І велике, велике вам спасибі.

      ОПЛЕСКИ.

      ГОЛОВА.   Шановні   народні   депутати,   шановний  Леоніде

 Даниловичу, Павло Івановичу!

      Ми  прийняли  надзвичайно  відповідальне рішення у виключно

 складний  для  України момент.  Я в даному випадку можу говорити

 не  тільки про складну ситуацію в економіці, в соціальній сфері,

 ви  про  це  прекрасно  знаєте,  буваючи на округах і бачачи, що

 сьогодні  практично  не  можливо  зустрічатися з людьми. В будь-

 якому колективі, на виробництві, в школі, в лікарні людям нічого

 відповісти на ті питання, які вони  ставлять.

      Я  сьогодні  мав  розмову  з  обласною  клінічною лікарнею.

 Пелюшок  для  дітей, які новонароджені, нема де випрати, нема за

 що  купити  прального  порошка.  І  тому  я розумію, що сьогодні

 приймати  рішення про призначення Прем'єр-міністра, а тим більше

 Прем'єр-міністра,   який   працював   кілька  місяців  до  цього

 Прем'єром і був  першим  заступником Віце-прем'єра, -  це велика

 відповідальність.  І  відповідальність  не тільки для нього, а і

 для Верховної Ради.

      Інша  іще  обставина.  Ми мали досить специфічні стосунки з

 Кабінетом  Міністрів  в  останні місяці. І вже навіть це ставило

 під певний сумнів вирішення позитивне цього питання на сьогодні.

 Я хочу сказати, що рішення, які прийняла сьогодні Верховна Рада,

 це не  прояв  слабості  Верховної  Ради - це прояв сили. Тому що

 слабак - завжди злий, а людина розумна - сильна. Так я думаю, що

 це.........

      ОПЛЕСКИ.

      І  ще  раз,  користуючись  присутністю  тут і Президента, і

 Прем'єр-міністра, і  всього майже складу Верховної Ради, я хотів

 би  запросити  всіх  вас  до  конструктивної співпраці. Справа в

 тому,  що  два  роки  неймовірну  кількість  зусиль витрачено на

 подолання  інтриг,  які  плелися за кулісами влади. І треба, щоб

 цього не було в суспільстві. Якщо цього не буде, тоді буде лад у

 державі, тоді ми скоро подолаємо всі  ті негаразди, які .........

      ОПЛЕСКИ

      І  треба,  щоб  урядовці  займалися  (я тут підтримую Павла

 Іванолвича) не політикою, а господарством, не ітригами, а ділом.

 І  якщо  це  буде  так,  то тоді ви побачите, що в цьому залі ви

 завжди  найдете  підтримку,  тому  на  кожну  розумну  думку  ви

 одержите  зустрічний  позитивний  крок.

      А  що  потрібно  було  б зробити найближчим часом, я маю на

 увазі  на  початку  шостої  сесії?  Я  вчора  після повернення з

 відрядження   мав   консультацію  з  керівниками  і  фракцій,  і

 комітетів,  комісій  Верховної  Ради.  Мова  йде про те, щоб ми,

 можливо, Шосту сесію зосередили на вирішенні питань.

      По-перше  -прийнятті  органічних законів, без яких не можна

 ввести нормально Конституцію в роботу.

      А  з  іншого  боку, вирішити, прискоривши приблизно на рік,

 запланований    в    концепції   строк   прийняття   податкового

 законодавства і прийняти на Шостій сесії Податковий кодекс, який

 би  був  би  стабільний  і  зв'язав  би весь механізм податкової

 системи  в  єдине.  І  крім  того,  розглянути ті питання, які в

 невідкладному  порядку  подаватимуться  Кабінетом  Міністрів.  І

 обмежити  розгляд інших питань для того, щоб вирішити цю ключову

 проблему для законодавчого органу України.

      Я  від  імені  Верховної  Ради  бажаю Вам, Павле Івановичу,

 успіхів у  вашій  діяльності. Ви майте на увазі, що буде успіх у

 вас   тоді,  коли  буде  покращення  добробуту  людей.  Завдання

 надзвичайно  складне,  надзвичайно  високе і, я думаю, що ми тут

 повинні  показати  приклад  співпраці  саме  на  вирішення його.

 Успіхів  Вам.

      ОПЛЕСКИ

      Ви   розглядали   питання  про(...........)?  Чи  ви  по...

 лічильна комісія?

      У   перерві   вирішать  питання.

      Оголошується  перерва  на  півгодини.  На  12...

      О  12.30 засідання розпочнеться.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуєм роботу сесії.

      Слухається  питання,  сідайте, будь ласка. Час ще є? Ну, ми

 щас питання, потому що люди поки зайдуть, щоб ми час не гаяли.

      Я прошу зайняти місця, шановні депутати.

      Слухається  питання  про  зауваження  Президента України до

 Закону  "Про  плату  за  землю"  Олексєєнко Володимир Кирилович,

 заступник голови комісії з питань агропромислового комплексу.

      Сідайте,  будь ласка, сесія продовжується.

      ОЛЕКСЄЄНКО В.К.

      151 Маринський виборчий округ, Донецька область.

      Шановний  Голово,  шановні  народні депутати. Ви пам'ятаєте

 добре,  що  ми  в  травні  місяці  прийняли  Закон "Про плату за

 землю". Ви пам'ятаєте ті баталії, які були тут в залі.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюсь,  запросіть, будь ласка, людей до

 залу.  Свято  закінчилось,  працюємо.  Я  не маю на увазі Василя

 Петровича, він присутній.

      ОЛЕКСЄЄНКО  В.  К.  Ми проголосували за цей закон повністю,

 прийняли   відповідну  постанову,  але  служба  Президента  дала

 зауваження по трьох невеликих питаннях.

      Перше - те, що ви...я нагадаю вам, що у бюджеті на цей рік,

 на  1996  рік  ми  прийняли ставки земельного податку, збільшені

 проти  минулого  року  в  1,45  раза.  Але коли ми затверджували

 постанову  про  бюджет, про Державний бюджет, то ми записали, що

 цей  пункт  діє до моменту вводу Закону і змін і доповнень плати

 про  землю.  В  постанові  був  строк  введення  з 1 липня, тому

 Президент  вважає,  що  1,45  і рахує,  що не надійде до бюджету

 понад  30  трильйонів  карбованців.  Наша комісія  розглянула це

 зауваження. Там, конечно, не 30 трильйонів - там дещо буде менша

 сума,  тому Президент пропонує ввести цей указ, цей закон не з 1

 липня, а з 1 січня 1997 року.

      Враховуючи  те, що ми вже у вересні місяці повинні отримати

 проект   бюджету   на  1997  рік,  комісія  погодилась  з  такою

 пропозицією  і  у  нову  постанову  про  введення в дію записала

 термін - 1 січня.

      Друге   зауваження.  Відповідно  до  статті  21  закону  ми

 передбачили,   що   30%  коштів  від  земельного  податку  мають

 надходити  на  спеціальний бюджетний рахунок Державного комітету

 України  по  земельних  ресурсах. Чому комісія настоювала на цій

 справі?

      Ви  пам'ятаєте,  що  я  декілька  раз,  виступаючи  з  цієї

 трибуни, я завжди запрошував і пропонував, що те, що ісходить із

 землі - іде  податок,  то повинно вкаладати в землю. Але якщо ці

 кошти, оці 30% надходять до Державного бюджету, то уви6 вони, на

 жаль,  даже  на  проведення  земельної  реформи,  на  покращення

 родючості грунтів  вони  туди не доходять. Вони використовуються

 зовсім  інших.  Я  можу  сказати,  що  з 1992 року всі ці обсяги

 податків, які надходять до бюджету, на... до Земельного комітету

 по...  до  Державного  комітета  по земельним ресурсам надходить

 всого-навсього 5-6, а за минулий рік -майже десь близько 1, 5%.

      Тобто,  ми  робим  те, що, за що нас можуть, як кажуть наші

 діти і правнуки, ізбить і буде зовсім справедливо. Я рахую, що...

 пропозиція  Президента  не  погодитись  і давайте ми согласимя з

 тим,  що  ми  записали  в  статті  пропонується  новая  редакція

 запропонованого  комісієй.  Для централізованго виконання робіт,

 передбачених  статею 22 цього закону, 30% земельного податку, що

 надійшли  на  спеціальні  бюджетні рахунки місцевих бюджетів Рад

 народних   депутатів,  зазначених  у  статті  20  цього  закону,

 централізуються  на  спеціальному  бюджетному рахунку Державного

 комітету  України  по  земельних  ресурсах.  10%  -на спеціалних

 бюджетних рахунках Автономної Республіки Крим і областей.

      Я   пропоную   таку   редакцію,   за   що   потрібно   буде

 проголосувати.

      І  3-є зауваження. 3-є зауваження -ви помните, яка точилася

 боротьба по  статті  23. І ми потім проголосували, що взяли її і

 виключили.  Але  там  єсть  1  зауваження,  оскільки  раньше  ми

 розраховували податок, а сьогодні податок витікає з земельної, я

 вам  уже  доповідав  тогда, що земельний податок, він витікає із

 ціни  землі.  Ось  чому. А там було записано, що нормативна. То,

 щоб  не порушувати законодавство чинне, ми пропонуємо в змінах і

 доповненнях  до цього закону ввести 24 Статтю, що грошова оцінка

 землі   застосовується  для  економічного  регулвання  земельних

 відносин  при  укладанні  цивільно-правових  угод,  передбачених

 законодавством України.

      Отакі зміни і коректировки статті 21 і ввести нову статтю -

 24,  погоджено    з юридичним  відділом.

      Дякую  за  увагу,  надо  проголосовать за проект Постанови,

 який  вам  розданий.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  запитання  є  до  Володимира

 Кириловича?

      Будь ласка,  запишіться.

      5  хвилин  на  запитання  достатньо? Достатньо.

      Будь ласка,  Вернигора,   Лященко.

      СТЕПЕНКО.   Передав     331-у  Вернигора - Степенко.

      У  мене  до вас таке конкретне запитання, ви пропонуєте з 1

 січня  в  1,  45  раз  збільшити земельний податок, не зменшуючи

 інших   податків  для  села.  І  так  уже  село  задавлене  цими

 податками,  так  ви  маєте на увазі, що це 1, 45 із 1 січня 1997

 року без зняття інших податків, і яка доля і перспектива єдиного

 податку за  землю.

       ОЛЕКСЕЄНКО. Василь Іванович, це 1, 45 те, що запропоновано

 Кабінетом   Міністрів,   і  воно  було  проголосовано,  коли  ми

 розглядали  Державний бюджет.

      Я  ще  раз  посторюю:  при  розгляді  Державного бюджету ми

 прийняли Постанову, що дія цієї статті -1, 45 діє до першого, то

 єсть  до моменту прийняття закону змін і доповнень до Земельного

 кодексу.  Але  оскільки  ми  і Президент видвигає те, що надійде

 панад  30 трильйонов до бюджету. Враховуючи те, що такий стан із

 виконанням  тяжкий  і  положення,  яке  створилося із виконанням

 бюджету,  що  в  бюджеті є велика дирка, комісія запропонувала і

 погодилась, що ввести це земельний подакто із 1 січня 1997 року,

 тобто   він   буде   дещо  меньший  проти  того,  що  ми  раніше

 затверджували при розгляді бюджету.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лященко, Роєнко.

      ЛЯЩЕНКО.

      Прошу передать слово 95 округу, Худомаке.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка.

      ХУДОМАКА.

      Худомака, 95 виборчий, Новомосковський, Дніпропетровщина.

      Шановний  Володимире Кириловичу, я зрозумів, що перенесення

 строку підвищення плати за землю на 1 січня 1997 року не додасть

 в наш бюджет близько 30 трильйонів карбованців. Ми всі знаєм, що

 це  соціальні виплати з зарплати і таке інше. Комісія розглядала

 інші  джерела покриття оцих 30 трильйонів. Які інші джерела, щоб

 компенсувати? Дякую.

      ОЛЕКСЕЄНКО.  Я  собственно  говоря,  что  могу сказать. Це

 якраз податок за землю. Других інших, ви самі знаєте, звідки цим

 браться  іншим.  І якщо по нашим розрахункам, то там меньше, там

 не 30 трильйонов, а ми рахували десь за 20 трильйонів отаких, що

 не найде. Тому ми погодились з пропозицією, що вже будуть бюджет

 разрабативать   буквально  з  цих  днів,  ми  прийняли  бюджетну

 резолюцію,  а  в вересні нам дадуть новий проект на 1997. І тому

 ми погдились, що вже введем його з 1 січня 1997 року.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Роєнко, Моісеєнко.

      РОЄНКО.

      Роєнко,   423 Уманський виборчий округ.

      Володимир  Кирилович,  попереду  звучало питання про цих 30

 трильйонів   карбованців,   то  я  хотів  би,  щоб  ви  пояснили

 депутатам,  бо  комісія  ж  не  підтвердила,  що це 30 мільйонів

 збатки  наносяться,  якщо  ми введемо цей закон. То треба внести

 роз'яснення,   що  саме......  якраз  у  зауваженнях  Президента

 визначено    30   мільйонів   карбованців,   але   ж   вони   не

 підтверджуються. Дякую.

      ОЛЕКСЕЄНКО.  Віктор Григорович, та служба, яка рахувала при

 Президенті,  що 30 трильйонів, вони підходили просто механічески

 перемноження   1,  45  і  все.  Але  якщо  ми,  допустим,  група

 спеціалдістів і робоча група в нас порахувала, у нас получається

 там дещо менше.

      Суть не в тому. Ви знаєте, що, коли ми розглядали бюджет, і

 ми  тоді ж викидали 1, 45. Ви пам'ятаєте, ми на комісії довго за

 це трактували, що надходжень додаткових коштів для села немає, а

 податок  збільшують  в  1, 45. Але наші пропозиції, ви знаєте, в

 цьому залі не знайшли потім підтримки. І тому ми не зуміли, коли

 розглядали  бюджет,  доказать, що нада не в 1, 45, а нада іменно

 виходячи  з  тої  реальної ціни із тих підходів, які ми найшли в

 Законі  зміни  до  плати  про землю. От. І думаю, що там гораздо

 менше, вот. Так що нада... Ну ми розгладали ще раз і погодились,

 о з 1 січня. Так що, будь ласка, голосуйте.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО.

      Уважаемые    Владимир    Кириллович!   Моисеенко,   фракция

 "Коммунисты Украины".

      Вы  знаете,  я  понимаю  всю  важность  рассмотрения  этого

 вопроса.  Ну  вы  знаэте,  я  бы  хотел  вам  задать несколько о

 своевременности  все-таки  его рассмотрения. Сегодня вся Украина

 переживает за то, что происходит с заработной платой, за то, что

 роисходит в угольных регионах. Сегодня мы утвердили Премьера, я,

 правда,   воздерживался   от   голосования  за  него.  И  читаем

 зауваження  Президента,  который  в  течение  10  дней ничего не

 предпринял для того, чтобы навести, ну, хоть какой-то финансовый

 порядок в том, что творится в Донецкой области.

      Вы  знаете,  что  большинство  специалистов просто не могут

 доехать  до  Киева,  в  том  числе  депутатов, потому что их там

 просто  останавливают  и  задают  один вопрос: "Когда мы получим

 зарплату?". 4 месяца с лишним крупнейший регион лихорадит.

      Вот  я хочу задать вам один вопрос: стоит ли вообще уважать

 Президента,  который  в  течение 10 дней не обращает внимание на

 то,  что  творится в главном экономическом центре, экономическом

 сердце  Украины? Спасибо.

      ОЛЕКСЕЄНКО.  Владимир Николаевич, я точно так же отвечал 5

 числа,  5  числа,  колы зібралися в Марінкі пенсіонери, інваліди

 війни, інваліди труда, і точно также я їм роз'яснював політику -

 чому  не  виплачується  заробітна  плата,  чому  не виплачується

 пособіє.  Але  Земельний  кодекс...  земельна  плата і земельний

 податок  -це  зовсім  інша категорія. Земельний податок, перш за

 все,  предназначен  для  того, щоб зберегти ту землю, на якой ми

 сьогодні  живем.  А  якщо  ми  ще й загубим ту землю, то нам, як

 кажуть  от  наші  потомки,  не  буде  ніякої ні подяки, а тільки

 будуть слова, ото, що ви сказали.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

      Шановні   колеги!   Єсть   бажаючі   виступить   по  цих  3

 зауваженнях?  Будем  голосувать?  Василь Іванович, після цього я

 вам  дам. Давайте проголосуєм. Я прошу розібратись і голосуєм за

 Постанову "Про порядок введення в дію Закону про внесення змін і

 доповнень  до  Закону  України  "Про оплату за землю". Голосуєм,

 будь ласка.  Проект  постанови  за  основу.

      "За" -

 Я  ще  раз  прошу,  голосуєм проект постнови за основу. Анатолій

 Андрійович,  сідайте  і голосуйте, будь ласка. Голосуєм, давайте

 підтримаємо Василя Івановича. Включить систему.

      За-

      Які  є  оповнення,  зауваження?  Є?  Василій Іванович, будь

 ласка. Степенко.

      СТЕПЕНКО 331, Полтавська область.

      Я  дякую,  Олександре Миколайовичу. Я проголосую, тому що я

 розумію,  що потрібно податки все-таки щоб вони були, але я хочу

 знати   101,   45   коефіцієнт,  не  знімаючи  ніяких  податків,

 нарахували  30  трильйонів,  всі  повинні  зрозуміти,  що  це 30

 трильйонів будуть забрані із села. Да, земля повинна щось стоїть

 і  ті  всі пустки, які є сьогодні, що земля нічого не стоїть -це

 вина  тому,  що  не  той  податок, але, Олександре Миколайовичу,

 записати,  якщо  не в постанові, то дати протокольне, я прошу не

 заважать головуючому.  Петро Якович, не заважайте головуючому.

      Олександре  Миколайовичу,  якщо  не  в  постанові,  то дати

 протокольне  доручення, щоб терміново і в вересні місяці винести

 закон  про єдину плату за землю, ми тут про це голосували і було

 доручення,  тобто  щоб  привести в порядок наше законодавство до

 сільськогосподарського виробника.

      Я дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  я  думаю,  Василій Івановвич питання

 дійсно  правильно підіймає і ми його в вересні місяці розглянемо

 безперечно. Є ще зауваження? Я ставлю в цілому постанову.

      За-

      Спасибі, прийнято.

      Слухається  питання про зауваження Президента до Закону про

 особливості  приватизації  в  агропромисловому  комплекс. Єгудін

 Володимир Ілліч, голова підкомісії з питань АПК.

      Шановні  колеги,  питання, яке вже неодноразово виносилося,

 доопрацьовувалося, іде розмова за те, щоб 51% переробних галузей

 передавалося  товаровиробникам.  На цьому, ви пам'ятаєте, і було

 спіткнення  наше. І перший раз Президент погодився, і другий раз

 Президент...  Але єсть ті навколо нього, хто вносить диструкцію,

 зовсім   інше   рекомендують...   Тому   остання   зустріч,  яка

 відбулася -Комісії аграрної з Президентом, із Прем'єр-міністром,

 із   заступником  голови  Кабінету  Міністрів - ці  всі  питання

 узгоджені. Я просив би, щоб ми час не гаяли і підтримали так, як

 і підтримав Президент.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Голосуєм?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я ставлю на голосування.

      "За" -

      Я прошу голосувати - підтримайте село!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну... одну хвилиночку! Я прошу Семенюк, а потім Єхануров,

 і голосуєм.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Карасик виступав уже двічі.

      СЕМЕНЮК В.П. , 159 виборчий округ.

      Шанговні   колеги-народні  депутати,  коли  виступав  Павло

 Іванович,   я   називала   цифри   у  цьому  залі,  що  сьогодні

 підприємства  -  92%  -  приватизовані  через  оренду  з викупом.

 За  1995  рік  підприємствам  м'ясної,  молочної  промисорвості,

 цукрові  комбінати  були  загружені в основному на 30%. І прчина

 тут  одна  -товаровиробнику,  в  якого  не  враховані інтереси в

 паритеті  цін,  в........ прибутків, монопольно диктується ціна,

 де   підприємства,   зокрема,   підприємства  м'ясної,  молочної

 промисловості,  в  основоному  товаровиробники  сільської здають

 продукцію за монопольною ціною, яка є сьогодні не рентабельна.

      Підприємства,  які  загружені  на  21%  практично, диктуючи

 ціну,   зберігаючи  той  штат  управління,  не  можуть  сьогодні

 поділитися  і розібрпатися навітьь в тому плані, щоб подітлитися

 і прибутком, сформувати відповідну ціну і тих законопроект, який

 ми  сьогодні подаєм, фактично це закон, який іде на кооперування

 товаровиробника,  переробника  і,  я  думаю,  що  з часом буде і

 торгівельника.

      Крім  того, я хотіла б сказати ще одну таку продлему. Зараз

 за    1995    рік   на   Україні   побудовано   700   міні-цехів

 м'ясокомбінатів.  Якщо порахувати, що 1 міні-м'ясокмбінат коштує

 приблизно  20  мільярдів  карбованців,  то даватйе подумаєм, яка

 сума  потрачена  на  те,  що  побудувати нові цеха маленькі, які

 сьогодні не мають глубини переробки, які сьогодні не зберігають,

 я   б  сказала,  і  не  мають  такою  гігієни,  не  мають  такої

 відповідної обробки і переробки.

      Крім  того,  я хотіла б ще одне, Олександру Миколайовичу, я

 від фракції, якщо можна. Я хотіла би ще нагадати, шановні колеги

 народні  депутати,  сьогодні  м'ясокомбінати до прийняття Закону

 про  ввізне?  мито   закупляли, один кілограм коштував 125 тисяч

 живої  ваги.  Зараз в даний час -95. Повірте, що ні 1 колективне

 господарство,  ні  1  працівник  індивідуального сектору не буде

 здавати  на м'ясокомбінати, на молокозаводи продукцію. Зараз іде

 повна  тенденція  до того, що кожний колгосп має свою малесеньку

 переробну   галузь,   яка   сьоодні   не   має   сьогодні  такої

 ефективності.

      Я  прошу  підтримати  цей  законопроект. Тим більше, вчора,

 будучи  в  Президента,  я  особисто  гворила  по  цьому питанню.

 Особисто розповідала.

      Зустрічаючись  з  переробниками,  вони  вже самі пропонують

 товаровиробникам   відповідний   контрольний   пакет   акцій.  І

 сьогодні, коли витступав Павло Іванович, він аналогічно говорив.

      Прошу підтримати.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Єхануров.

      Шановні  колеги,  я  вибачаюсь,  що ми сльозу один у одного

 вибиваємо, ми що, не розуміємо, за що мова йде? Розуміємо. То що

 ми?

      Давайте  за  цінні папери зараз слухать. Йде мова за те, за

 що   тут,   в  цьому  залі,  коли  ми  з  вами  Прем'єр-міністра

 затверджували  годину  тому  назад,  що  скот  вивозять,  а свої

 товаровиробники - стоїть  переробна  галузь.

      І ви знаєте, чому вивозять? Те, що сказала Семенюк, роблять

 хуторську  сустему переробну, а наша галузь виробнича, переробна

 гуляє,  розрушується.  З-за  раді  того,  що  комусь,  бачте, це

 невигодно,  окремим  особам. То державі  повинно буть вигодно.

      Будь ласка.

      ЄХАНУРОВ.   Шановні   народні   депутати,   закон,  дійсно,

 відпрацьований  дуже  добре.  Є  одне  слово,  і  при чому, мені

 здається,   це  чисто  технічне  питання.  Стаття  3,  пишеться:

 "Передається  безоплатно  51%".

      Далі  йде  розшифровка  і кажеться: "Майнові сертифікати, а

 також  власні  кошти  і компенсаційні  сертифікати".

      Ну,  як  же  безполатно -і власні кошти? Тому я дуже прошу,

 одне  слово,  Стаття  3 "безоплатно" зняти, тоді можна буде і за

 приватизаціні    майнові   сертифікати,   і   за   компенсаційні

 сертифікати, і за  кошти, так,  як  написано  в статті  далі.

   ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі  за  таку  поправку. Якби я знав, я б вам

 слова не давав би.

      Я ,  шановні  колеги...

      ЄГУДІН.  Это  формулировака ваших товарищей, кстати. И если

 сегодня  идет развоговр о том, что мы 51% безполатно снимаем, то

 нет же идеологии этого закона. В чем же идеология закона тогда?

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   прошу   проголосувати   за  проект,  який

 погодженний  із  Кабінетом  Міністрів  і  з Президентом. Я прошу

 давайте,  шановні колеги, голосуєм за закон. Голосуєм закон. Хто

 за те, щоб поіменно голосувать.

      "За" -

      Голосуєм  хто  за  те, щоб поіменно. Ви бачите, хто блакує,

 ті, хто сильно багато акцій має в переробних галузях.

      "За" -

      Прийнято.

      А  тепер  голосуєм  за  закон  поіменно. Я прошу підтримать

 закон.

      "За" -

      Спасибі.

      Я  ставлю  на  голосування  постанову за основу. Поіменно і

 голосуєм.

      "За" -

      В цілому постанову.

      "За" -

      Спасибі всім.

      Шановні  колеги,  слово надається по питанню обрання суддів

 заступнику   голові   Лічільної   комісії  Павловському  Михайлу

 Антоновичу.

      ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

      Шановні  народні  депутати! Дозвольте оголосити протокол ь2

 засідання Лічильної комісії Верховної Ради України 10 липня 1996

 року.  Присутні:  члени Личильної комісії. Слухали: про підсумки

 таємного  голосування по виборах суддів Верховного Суду України.

 У  бюлетонь для таємного голосування по вибору суддів Верховного

 Суду  України  були включені кандидатури: Кармазін Юрій Маркович

 та  Росінюк  Юрій  Анастасович. На підставі результатів таємного

 голосування лічильна комісія встановила:

      Загальна  кількість  народних  депутатів України обраних на

 час проведення сесії -420. Кількість народних депутатів України,

 уповноваження   яких   визнані  Верховною  Радою  України  -420.

 Кількість  народних  депутатів України, які одержали бюлетні для

 таємного  голосування -352. Кількість народнх депутатів України,

 які взяли участь в голосуванні - 349.

      Результати гололосування: Кармазін Юрій Маркович. Кількість

 голосів, поданих  "за" -312; кількість голосів, поданих "проти"-

 37. Росінюк Юрій Анастасович. Кількісь голосів поданих "за"-325;

 кількість голосів, поданих "проти" - 24.

      Відповідно   до   пункту   26   частини  першої  статті  85

 Конституції  України  та пункту  два статті 3. 7. 3 і пункту три

 статті  3.  7.  5  Регламенту  Верховної  Ради  України Лічильна

 комісія  вирішила:  вважати  обраними  суддями  Верховного  Суду

 України Кармазіна Юрія Маркович, Росінюка Юрія Анастасовича.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Спасибі,  Михайло  Антонович.  Я  думаю, від імені

 Верховної Ради варто привітати Юрія Марковича, Юрія Анастасовича

 із  довір'ям,  яке  їм  висловила Верховна Рада, обравши членами

 Верховного Суду України, побажати їм успіхів у цій роботі, і щоб

 у них, як і у всіх суддів,  очі  завжди були зав'язані.

      ОПЛЕСКИ

      ОПЛЕСКИ

      Про проект Постанови Верховної Ради України "Про звільнення

 від   оподаткування   податку   на  добавлену  вартість  паливо-

 мастильних  матеріалів,  які  ввозяться  в  Україну  для  потреб

 сільськогосподарського    виробництва   за   рахунок   іноземних

 кредитів,  отриманих  під  гарантії  Кабінет Міністрів України".

 Доповідач   -Гурєєв   Василь  Миколайович,  міністр,  виконуючий

 обов'язки  міністра    економіки  України. Прошу.

      ГУРЄЄВ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні  депутати!

 Складним   питанням   на   сьогодні  в  україні  є  забезпечення

 сільськогосподарських товаровиробників фінансовими ресурсами для

 розрахунків   за  (...........)  державне  замовлення,  а  також

 паливно-мастильними  матеріалами.

      Для  здійснення  збирання ранньо зернових культур необхідно

 810  тисяч тон автобензину та 1 мільйон 250 тисяч тон дизельного

 палива.  На сьогодні в господарствах є в наявності лише 90 тисяч

 тон   автобензину   та  130  тисяч  тон  дизпалива,  що  складає

 відповідно  11 та  10  відсотків   до  потреби.

      Загальна  потреба сільського господарства на липень-грудень

 для  проведення  всього  комплексу  робіт  по  бензину складає 1

 мільйон 460 тисяч тон, по дизельному паливу 2 мільйона 385 тисяч

 тон.

      Як  показують  розрахунки,  навіть  при  наявності  коштів,

 забезпечення  сільського господарства світлими нафтопродуктами є

 досить складним, так як на сьогодні в Україні є наявних ресурсів

 автобензину біля 400 тисяч тон і дизпалива -біля 700 тисяч тон.

      Одним   із   джерел  забезпечення  сільського  господарства

 світлими   нафтопродуктами  є  використання  на  зазначені  цілі

 короткострокової   кредитної  лінії  США  під  грантії  Кабінету

 Міністрів України.

      Урядом   підтримана   пропозиція  Мінсільхозпроду  Украіни,

 погоджено  з  Мінекономіки,  Мінфіном  та  об'єднанням державним

 Укрнафтопродукт    щодо    спрямування    нафтопродуктів,    які

 закуповуються   зазначеним   об'єднанням  в  рамках  гарантійної

 структурної   угоди  від  10  травня  95  року  з  агентством  з

 міжнародного     розвитку    США    для    задоволення    потреб

 сільськогосподарських  товаровиробників  в  рахунок фінансування

 закупівлі зерна під державне замовлення в 96 році. Загальна сума

 кредиту  складає по "Укрнафтопродукту" 60 мільйонів доларів США,

 що  дозволяє  на протязі півтора-двох місяців отримати 285 тисяч

 тонн  дизельного  пального,  тобто закупити і заготовити зерно в

 обсязі  400-500  тисяч  тонн.  Це  загальна  сума  в карбованцях

 близько 12 трильйонів карбованців.

      В  зв'язку  з тим, що кредит є товарним і надається строком

 на  540  днів  після  виконання обов'язкової умови щодо поставки

 нафтопродуктів в Україну з Америки для АПК, обов'язково для АПК,

 об'єднання матиме змогу закупити нафту, що дозволить завантажити

 власні   нафтопереробні  заводи  і  забезпечити  при  реалізації

 нафтопродуктів в Україні сплату відповідних податків до бюджету.

      Тобто звертаю вашу увагу, що це не емісійне джерело -перше.

 Що   здійснюється  це  для  закупівлі  зерна  під  держконтракт,

 дизпаливо   постачає  акціонерна  компанія  "Укрнафтопродукт"  з

 контрольним  пакетом  держави,  тобто державна структура, і тому

 запроваджується  такий  механізм,  який  дозволить  в  любий час

 постачати    світлі    нафтопродукти   для   потреб   сільського

 господарства, в любу точку нашої держави.

      Крім  того,  голосне  питання,  яке  виникає при здійсненні

 цієї,  при  виконанні  цих  робіт  це  те, що дизильне, яке буде

 постачитись  з  Америки, а це обов'язкова вимога, яку ми повинні

 виконати,   буде   транспортуватись  танкерами,  це  20-25  діб,

 через...  морським транспортом по конвенвенції дводонним, і тому

 вартість  цього  пального  буде  складати:  по  дизпаливу -55, 3

 мільйони карбованців за тонну, тобто на 14 мільйонів карбованців

 вище,  якщо буде нараховуватись ПДВ на імпорт, який сьогодні діє

 у  нас  в  країні.  Загальний  рівень  цін  -41  мільйон. Тобто,

 вирішуючи  питання  зняття  ПДВ  на  світлі  нафтопродукти,  які

 отримуються  під  кредитні  лінії, ми досягаємо загального рівня

 цін,  який  існує  на  внутрішньому  ринку  у  нас.  Це  питання

 розглядалося двічі на Комісії АПК.

      Аналізувались  ціни,  які сьогодні існують на нафтоперебних

 заводах.  Я до  вашого  відому доводжу:  Кременчуцьке НПЗ - 43,7

 мільйонів  карбованців за тонну; Херсонський - 41,1; Одеський -

 41,1; Дрогобицький - 42; Наддворнянський - 42. Тобто, ми виходимо

 на рівень, який існує... на рівень цін, який існує на Україні.

      Крім  того,  як  виконуючий  обов'язки міністра економіки я

 звертаюсь  до  вас. Ви знаєте, що рівень цін у нас в цей період,

 коли  починаються  жнива,  на  світлі нафтопродукти залежить від

 попиту  та  пропозицій. Прийняття цього рішення, яке винесене на

 ваш  розгляд,  дозволить нам стримати рівень цін і не нарощувати

 інфляцію, яка сьогодні, до речі, дуже низька. Тому ми розглянули

 коефіцієнти співвідношення обміну дизпалива на зерно: по пшениці

 м'якій  ІІІ  класу це 1,6 - 1,55 за тонну дизпалива;  пшениця IV

 класу - 2,05 - 1,97; ячмінь фуражний - 2,4.

      Доводжу  до  вашого  відома,  що сьогодні еквівалент обміну

 зерна  (мається  на увазі пшениця ІІІ класу) на дизельне пальне,

 що  здійснюється  комерційними  структурами,  становить 2 - 2,2.

 Тобто  проект  дуже  вигідний для агропромислового комплексу і я

 просив би вас,  шановні депутати, підтримати -  прийняти рішення

 про зняття ПДВ по кредитних лініях (тільки по держконтракту).

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до Василя Миколайовича? Запишіться.

 19 чоловік. 15  хвилин вистачить? Будь ласка, Швидкий.

      ШВИДКИЙ.

      Скажіть,  будь  ласка,  чому  саме виникла потреба брати те

 дизелне  пальне  так  далеко, транпортувати його танкерами, а не

 взяти, скажімо, десь ближче, ну, скажем, тут на Близькому Сході,

 якщо це треба чи скажемо навіть в Росії, якщо воно буде дешевше?

 От,  розумієте  яка  така  потреба  нагальна  брати йього саме з

 Америки?

      ГОЛОВА.  Ну,  питання  таке  чи  можна  було  ближче світле

 пальне,  наприклад,  на  Близькому  Сході,  щоб не завозити його

 здалеку  танкерами.

      ГУРЄЄВ.  Дякую за запитання. Можливо, якщо є обігові кошти.

 Сьогодні  є можливість закуповувати, але ви знаєте, що обмеження

 в  закуплі  буде,  тому що буде співпадати сезонність. Близькому

 зарубіжжю  буде  дуже важко це зробити, коли співпадає жнива і у

 нас,  і  в Росії, наприклад. І, можливо, прийняття рішень з боку

 Росії  як  завжди  часто  це робилось по обмеженню постачання на

 імпорт -це перше.

      Друге.  Ви ратифікували угоду на парламенті... на Верховній

 Раді  14.  07  по  кредитній  лінії  американській, ми залучили,

 приняли  рішення,  щоб  постачати  нафтопродукт  через  державну

 компанію, от. І з розсрочкой платежу під кредитну лінію -це дуже

 вигідний  проект в зв'язку з тим, що обігових коштів для закуплі

 такої  кількості  нафтопродуктів, в господарства сьогодні немає.

 Прийнято рішення  під   Держконтракт.

      І це головна вимога американської сторони, що нафтопродукти

 повинні    постачатись    із    Америки    тільки   для   потреб

 Агропромислового комплексу. Тому ми це завдання виконуєм і схема

 повинна бути прозорав.

      ГОЛОВА. Севрюков.

      СЕВРЮКОВ, Одесса.

      Уважаемый  докладчик,  вы,  как  член правительства, сейчас

 виконуючий  обов'язки,  ответьте,  пожалуйста,  на такой вопрос.

 Неоднократно  и  правительство принимало решение, неоднократно и

 здесь   звучали   слова   на   сессии   Верховного   Совета   об

 альтернативном  источнике  нефти.  Узкое  место здесь -танкерный

 флот.  Мы  имеем  свои судостроительные можности, строим танкера

 для  греков.  И  вы  здесь  как  Министерство  экономики, на мой

 взгляд,  занимаете  позицию  пассивную,  все время ограничиваясь

 отписками.  И сейчас пытаетесь убедить в том, что нам навязывают

 и  танкера,  и  навязывают  условия контракта и так далее, и так

 далее.

      Это  уже  не  первый  контракт, где американская сторонанам

 навязывает  свой  флот, так как она дает кредит, это ее условие,

 этого  кредита,  мы  понимаем.

      А  вопрос  следующий:  когда наконец Министерство экономики

 займет   государственную   позицию   в   вопросе   строительства

 отечественного танкерного флота. Есть ли вэтом перспектива?

      Спасибо.

      ГУРЄЄВ.  Спасибо за  вопрос.

      Я  прежде  всего хочу сказать, что американская сторона нам

 не  навязывает,  это  желание украинской стороны, это помощь нам

 для  проведения  уборочной,  то  есть  по  обеспечению  светлыми

 нефтепродуктами.  Это  кредитная  линия, которая рассматривалась

 Правительством, и, кстати, ратифицированном на Верховном Совете.

 Это первое.

      Что    касается    альтернативных    источников   получения

 нефтепродуктов,  то Минэкономики не занимает пассивную позицию в

 этом   вопросе.   Но   строительство  танкерного  флота  требует

 значительных  денежных  средств.  И  если  рассматривать  это по

 статье  капитальных  вложений,  товы прекрасно знаете, что обкем

 капитальных  вложений  на  1996  год  составляет  90  триллионов

 карбованцев.   42   триллиона  спрямовується  в  агропромисловий

 комплекс,  ви  це  знаєте,  ви приймали рішення, а 25, 6 місцеві

 облдержадміністрації отримують. І залишається десь 25 трильйонів

 карбованців  на  загальні потреби народного господарства. Тобто,

 збудувати  танкерний  флот  за  обмежені кошти не можливо. Треба

 вишукувати  інші  підходи, тобто залучення іноземних інвестицій,

 кредитування і таке  інше.

      А  Міністерство  економіки  мідтримує  цю  позицію, тому що

 згідно   міждержавної   конвенції   залучається   сьогодні   для

 транспортування  дводонний танкерний флот, це вимоги, ви знаєте,

 тому  що транспортувати треба через Босфор на велику відстань. І

 ми цю позицію підтримуємо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Довганчин Григорій Володимирович.

      ДОВГАНЧИН Г.В.

      Дякую.  Шановний доповідачу, мене цікавить таке питання. Чи

 вже визначенні контрактові сторони для освоєння цього контракту?

 Хто  вони  з  нашого  боку, хто представляє цюб сторону? І потом

 який механізм формування цих сторін: конкурс,  тендер, інше?

      І  друге.  І  питання і пропозиція. Для того, щоб захистити

 сільськогосподарського  товаровиробника,  я  не бачу у прийнятті

 цього  рішення  захисту  ніякого.  Я  бачу  інший  механізм  для

 захисту. Від пдв не звільняти, а перераховувати це пдв аграрному

 товаровибнику при покупці нафтопродуктів, повертати йому. І ціна

 не  змінеться. І будем знати, що конкретно, значить, це дійде до

 сільськогосподарського виробника. Дякую.

      ГУРЄЄВ.  Дякую за запитання. По-перше, я хочу звернути вашу

 увагу   на   те,   що  нафтопродукти  з  вартостю  55  мільйонів

 карбованців  за тону просто транспортувати сюди не будуть. Чому?

 Ніхто  не  буде  здійснювати цю операцію, якщо вона збиткова. Це

 перше.

      Тому,  приймаючи  рішення  про  знаття  пдв,  ми  приймаємо

 рішення  по  загрузці першого танкера, який через 20-25 діб буде

 на Україні і почнеться забезпечення агропромислового комплекса.

      Значить,  агентом  здійснює цю операцію державна акціонерна

 компанія  "Укрнафтопродукт". Це від загальної суми 100 мільйонів

 60  "Укрнафтопродукт".  Крім  того,  на  валютно-кредитній  ралі

 розглядалась  участь  і  комерційних  структур,  щоб  це не було

 створенням монополії у цьому напрямку.

      Але  сьогодні реальне підтвердження має державна акціонерна

 компанія.  І  тому  практично  по  цьому механізму буде діяти ця

 компанія  "Укрнафтопродукт".

      Що  стосується  незняття ПДВ і залучити. Ви розумієте, якщо

 55  мільйонів,  то  це пальне просто реалізувати у нас в державі

 неможливо.  І  рівень цін, як тільки на ринку з'явиться пальне в

 обсязі  десь  до  півмільйони тонн з високим рівнем ціни, то все

 інше  пальне теж зросте до такого рівня. Ми такі приклади мали з

 вами  в 1993 році, коли фіксували курс карбованця. І коли окремі

 комерційні   структури   мали   можливість   розраховуватись  по

 фінсованому  такому  курсу  пільговому.  Але  ціни  на  пальне в

 незалежності від того, яка структура, який курс використовувався

 були  єдині, тобто максимальні. ТОму що це вимога ринку і тут ми

 нічого з вами зарегулювати не зможемо. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Ковтунець Володимир Віталійович.

      КОВТУНЕЦЬ В.В.

      Ковтунець, фракція Руху.

      Василій  Миколайовичу, Уряд веде себе часто нелогічно. Коли

 мова  йде  про  звільнення  від податку культури, науки, освіти,

 Уряд  рахує кожну копійку і заперечує, що не можна давати пільги

 таким  вибраним.  В  даному випадку Уряд іде на значні   пільги,

 незважаючи на те, що  бюджет від цього чимало втратить.

      За      тим     проглядається     не     тільки     інтерес

 сільськогосподарського  виробника,  але  ще  й посередника, який

 також не буде в збитку від такої нашої постанови.

      Будь  ласка,  назвіть точно, хто ті посередники, які будуть

 займатися цими операціями?

      Дякую.

      ГУРЄЄВ.    Саме   таке   питання   полягає   в   тому,   що

 Укрнафтопродукт має розвинуту систему, яка дійснює в державі вже

 багато  років  Всі  інші  структурі,  які  залучались до під цей

 проект,  вони  виступали  орендаторами.  Тобто  орендували всю і

 перевалку,  і хранилесховище, і транспортну мережу, яка сьогодні

 існує.   Тобто,   виконувати   цей   проект   на   60  мільйонів

 Укрнафтопродукт. Це перше.

      Що   стосується   зняття  ПДВ  для  культури,  Міністерства

 культури, Міносвіти і інше. Шановні депутати! Я повинен звернути

 вашу  увагу,  що  ці надходження від ПДВ не враховані в бюджеті.

 Тобто,  втрат  бюджету  нема.  А  інші всі розрахунки зроблено і

 залучене надходження до бюджету в доходній частині. Почекайте...

 Але,  якщо  нам  вдасться  задіяти  цей  механізм,  то  Державна

 акціонерна  компанія Укрнафтопродукт, реалізувавши пальне перший

 раз,   може   закупити   пальне   за  вилучені  гроші  в  Росії.

 Протранспортувати    по    трубопроводу   і   завантажити   наші

 нафтопереробні  підприємства.  А ви знаєте, що декілька років, в

 зв'язку  з тим, що у нас є заборгованість перед Росією за світлі

 нафтопродукти,  які  ми  використали  і  не розрахувались в 1993

 році.  Поки  ми  не розрахуємось з боргами, а цей борг висить на

 Укрнафтопродукті   і  виникає  можливість,  при  здійснені  цієї

 операції,  розрахуватись  і  закачати  пальне  на нафтопереробні

 заводи, які будуть переробляти і сплачувати податки.

      Тобто,   вирішуючи   це  питання,  ми  знаходимо  додаткове

 надходження  до  бюджету.  Тому  я  прийшов і звертаюсь до вас -

 підтримати  цей проект.

      ГОЛОВА. Данча Михайло Дмитрович.

      ДАНЧА М.Д.

      Спасибі,   Олександре   Олександровичу.   Шановний   Василь

 Миколайович!   Ну  безперечно,  трудівники  села  чекають  цього

 пального  -я,  як практичний працівник, уявляю його користь, яка

 буде  -але все-таки ви, як розробник, можливо скажете більш-менш

 конкретно: який механізм контролю на нашому регіональному рівні?

 Адже   і   система   Укрнафтопродукту,   неодноразово  попадаючи

 нафтопроукти  туди  вниз,  ну часто-густо його отримує, скажемо,

 спільні  підприємства  під  ліричною назвою "Вор в законі", а не

 попадають, дійсно, сільському трудівнику. Спасибі.

      ГУРЄЄВ.   Дійсно.  Нас  теж  хвилює  механізм  контролю  на

 регіональному   рівні   і  тому  все  ж  таки  здійснюємо  через

 Укрнафтопродукт  під  Держконтракт.  Головна  (...........) -під

 Держконтракт.  Тобто, держава розраховує ціни і погоджує порядок

 забезпечення, в якому буде визначене коефіцієнти обміну, тому що

 нам  теж,  враховуючи  обмеженість  коштів,  не варто сплачувати

 додаткові  кошти, щоб залучити зерно до державного контракту. Це

 і  є  механізм контролю, який буде розроблений, він, о речі, вже

 розроблений    і    погоджений   між   Міністерством   фінансів,

 Міністерством  економіки,  Мінсільгосппродом  і  всі,  хто  буде

 здійснювати  постачання під держконтракт, будуть керуватися цими

 документами.

      ГОЛОВА. Степенко Василь Іванович.

      СТЕПЕНКО  В.І.

      Василь   Миколайович,   ну,   мабуть   не  найдете  жодного

 аграрника,  який  би  не  підтримав  цей  проект  постанови і це

 потрібно  зробити. Мене хвилює друге питання, я практична людина

 і  я  знаю  як  це буде, коли ми закупим ці нафтопродукти і вони

 підуть,  що  попередній  задавав народний депутат вам запитання,

 яка  все-таки  чітка  і  конкретна  система  контролю, чи вам не

 кажеться,  що  все  це  пальне  повинне  буть віддане тільки під

 продукцію  і  більше  ні  під  що,  тобто  щоб  тільки заключали

 контракт  на це пальне виробники сільськогосподарської продукції

 під продукції, і щоб ні за які кошти не йшла мова. Дякую.

      ГУРЄЄВ.  Саме  так  в  постанові і визначено, що тільки під

 продукцію   під  держконтракт.  Цим  і  забезпечується  механізм

 контролю,  що  тільки  під  зерно, яке закуповується в обсягах 5

 мільйонів тонн.

      ГОЛОВА.  Масенко Олександр Миколайович.

      МАСЕНКО О.М.

      Дякую, мені вже зрозуміло все.

      ГОЛОВА. Зрозумів він, так? Терьохін.

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановний   пане  міністр,  зрозумілі  ваші  аргументи  щодо

 необхідності  прийняття  цих  норм, але я хотів би звернутися до

 вас  з проханням заглянути в нашу Конституцію, такі речі можливо

 приймати шляхом внесення доповнень до діючих законодавчих актів.

 Подивіться що всі питання, пов'язані з податками і змінами бази,

 так  сказать,  там  пільг  надання регулюються виключно законами

 України,    тому    було    величезне    прохання,    Олександре

 Олександровичу, і до вашої уваги теж, щоб ввести пункт "щ" до 5-

 ї  статті  Декрету  Кабінету Міністрів "Про податок на добавлену

 вартість"   і   написати   там,   що   от   обороти  з  ввезення

 нафтопродуктів,   які   ідуть   в  рахунок  гарантійних  угод  з

 іноземними  державами.  А  постанова  є  нелегітивною сьогодні і

 протирічить  конституційним  принципам.  Тому  прохання  те саме

 зробити, але внесши доповнення до декрету Кабінету Міністрів.

      Дякую.

       ГУРЕЄВ   Дякую. Значить, коли опрацьовували це питання, то

 подібні   питання   виникали,   і   ми,  з  юридичними  службами

 опрацьовуюючи,  звернули увагу на Закон України від 19 листопада

 1993  року  N  3630-12,  пункт  3,  в якому пишуть, що додаткові

 пільги  щодо  податку  на  добавлену  вартість послуги надаються

 рішенням  Верховної  Ради України. Тому було запропоноване все ж

 таки зробити це постановою.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА.  Дякую,  будь  ласка,  сідайте на місце.

      Даниленко Анатолій Степанович, голова комісії, співдоповідь

 його коротка.

      ДАНИЛЕНКО А.С.

      Шановний  Олександре Олександровичу, шановні колеги-народні

 депутати!

      Звичайно,  якби  у  державі  були  гроші  і  були  кошти на

 рахунках  сільськогосподарських  товаровиробників, то це питання

 сьогодні б не стояло тут, у повістці денній на Верзовній Раді...

      Ви  знаєте,  що  буквально  декілька неділь тому назад дане

 питання  розглядалось  за  пропозицією  уряду. І наша комісія, і

 депутати  тут,  у  сесійному  залі  визначились,  що це питання

 потрібно  ще  раз  повернути і додатково працювати для того, щоб

 вивчити  сторони  контролю,  питання  контролю  за  рухом  цього

 кредиту,   за   рухом   паливно-масти...   паливно  матеріалу...

 дизпалива, а також повернення кредиту.

      Я  хотів  би  сказати, що тут проект постанови не тільки за

 той  американський  кредит,  який  буде виконувати у НАТО. Тут в

 цілому пропонується постанова щодо іноземних кредитів, отриманих

 під гарантії Кабінету Міністрів України.

      Я  на  що  хотів  би  загострти  увагу  і  комісія на цьому

 настоює  -ми дійшли до згоди, що сьогодні коефіцієнт 1, 55 -1, 6

 за  1  кілограм  зерна  пшениці  3-го  класу в цій ситуації, він

 цілком  може  задовільнити  і  товаробник  його  буде  брать  це

 дизпаливо,  тому  що  сьогодні,  як  сказав  Василь Миколайович,

 виконуючий    обов'язки   міністра...   економіки   Міністерства

 економіки,  у господарствах є наявні 12% дизпалива, 10% бензину.

 Другого  виходу  в  нас  немає.  І,  дійсно,  чому  держава  має

 випускати  це  вирішення  даного  питання  з рук? Тим більше, що

 сьогодні  потрібно  сформувати  продовольчі ресурси у необхідной

 кількості,  в  тім  числі,  необхідної  кількості  продовольчого

 зерна.

      На  жаль,  ви  знаєте, що ми прийнли і в бюджеті записали 5

 мільйонів  тонн  зерна,  на мою думку, цього буде недостатньо. А

 тому комісія виходить з пропозицією до Верховної Ради підтримать

 проект  постанови,  який  у  вас  на  руках  про  звільнення від

 оподаткування  податку  на  добавлену вартість пально-мостильних

 матеріалів,    які    ввозяться    в    Україну    для    потреб

 сільськогосподарського    виробництва   за   рахунок   іноземних

 кредитів, отриманих  під гарантії Кабінету Міністрів  України.

      Хоча тут, шановний Василь Миколайович, і ми наголошували на

 те від імені комісії, ще раз я хочу сказати, тут єсть 1 момент і

 вписати  цей  пунк. Єсть гарантії під 540 днів. 540 днів, тобто,

 а,  якщо  сьогодні  товаровиробник  возьме це паливо і буквально

 завтра  почне  розраховуватись за дизпаливо, то виходить так, що

 товаровиробник  ще  раз  буде  кредитувать  уже  того,  хто взяв

 безпосередньо цей кредит.

      А  тому  потрібно,  на  мою думку, добавити ще один пункт і

 записати  до  270-ти  днів  дати  можливість провести розрахунки

 товаровиробнику.

      Шановні  колеги  народні  депутати,  я  пропоную підтримати

 даний   проект   Постанови,   який   винесла  Комісія  з  питань

 агропромислового   комплексу  сюди  для  вас  в сесійний  зал.

      Дякую  за   увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.

      Шановні  колеги,  є запитання до ................

      Я  просив би  запитання  в першу  чергу  аграрників.

      ДАНИЛЕНКО.  Справа  ось в чому, суть. Держава дає гарантії

 під цей кредит, і держава контролює, тобто держава забирає хліб,

 закладає  в  державні  ресурси.  Це  саме  головне, я думаю, тут

 потрібно підтримати.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  сідайте  будь ласка, шановні

 колеги,   зараз  я поставлю на голосування.

      Депутат  Терьохін  вніс  пропозицію, щоб нам, як кажуть, не

 порушувать  ту  Конституцію,  яка  ще в нас, як кажуть, тепла, а

 прийнять   вміто  Постанови  закон,  але  тут  ось  у  2  пункті

 встановити,  що  в  1996  році  це  викинути,  а  йде по тексту:

 "Установити, що паливно-мастильні матеріали", -і далі по тексту.

      І   прийняти  не  постанову,  а  прийняти  як  закон.  Нема

 заперечень?

      Та  підождіть з  виступами  своїми.

      Голосуємо? Я  ставлю на голосування.

      Я   просив  би  зібратись  з  думками  і  голосувати  всім.

 Володимир  Іванович,  голосуйте.

      За -

      Не зрозуміли  за  що?

      Будь ласка,  Терьохін.

      ТЕРЬОХІН.  Шановні  народні депутати, ця постанова, дійсно,

 дуже  важлива  в  світі  того,  що  не хватає паливно-мастильних

 матеріалів  для  споживання сільськогосподарського  сектору.

      Але  згідно  статей  Конституції  відповідних  виключно  до

 законів відноситься все, будь-яке регулювання стосовно податків.

      Тому  я  просив  би  вас  всіх  звернути увагу на те, що ми

 можемо  додати  до  5 статті Декрету Кабінету Міністрів від 1993

 року  "Про  податок  на  добавлену вартість" пункт..., який буде

 казати,  що  паливно-мастильні  матеріали,  які  поставляються в

 сільське  господарство  під державний контракт, звільняються від

 обкладання на митному кордоні пдв. При цьому встановити жорсткий

 контроль над їх цільовим використанням.

      Тому  я  просив  би  все-таки підтримати цю пропозицію і це

 буде  не  тільки  одноразовий  акт, але і для наступних паливно-

 мастильних матеріалів, які будуть приходити з Росії, Польші, або

 (............), або інших країн світу.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги.  Будь ласка, Василь

 Миколайович.

      ГУРЕЄВ.  Я цілком би погодився з паном Терьохіним, але

 в  чому  виникло питання: транспортування з Америки під кредитні

 лінії  20-25 діб, тобто вартість пального, яке транспортується з

 Америки, ще раз звертаю, дорожче на 14 мільйонів доларів. І воно

 постачається   на   наш   ринок.   Вартість   пального   світлих

 нафтопродуктів,  які  ідуть  по  трубі з Росії, вони на рівні 41

 мільйон  сьогодні,  тобто,  знявши  під  кредитну  лінію пдв, ми

 урівнюєм ціни. От єдине про що іде мова.

      Аякщо записати повністю, що пункт..., не звертаючи увагу на

 кредитні  лінії, не загострюючи увагу, що під кредитну лінію, то

 ми  знов створюємо нерівні умови.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зрозуміло.   Голосуєм  за  постанову.  Проект

 постанови за основу. Я прошу голосувати.

      "За" -

      Я просив би, давайте висвітіть, хто записався на виступи по

 даному  питанню.  Ми  просто  час гаємо, так щоб поговорить. При

 тому   говорить   будуть  ті,  хто  до  цього  пального  ніякого

 відношення не має.

      Федорин, Степенко, будь ласка.

      Чотири   чоловіки   записались   і  чотири  виступлять.  Ви

 запишитесь, ви виступите, будь ласка.

      ФЕДОРИН.

      Шановний Головуючи! Шановна Президія! Шановні колеги!

      Федорин  Ярослав,  Голосіївський виборчий округ ь4, фракція

 Народного Руху.

      Безсумнівно,    що   зараз   наше   сільське   господарство

 знаходиться  в  дуже скрутній ситуації і енергоресурси, зокрема,

 нафопродукти  дуже  потібні  нашій державі. Але все-таки давайте

 пов/дивимся,  що  стоїть за цим товарним кредитом, і чи доцільно

 знімати податок на добавлену вартість в цьому випадку.

      Перш  за  все,  я  подивився  ці  матеріали, які подали нам

 Кабінет  ністрів.  І мене трошки вразила ціна, яка поставлена на

 дизпаливо - 210 доларів з доставкою в Україні.

      Світова   ціна   дизельного  палива  десь  складає  140-150

 доларів.  Ну  максимум, що може перевозка в Україну дати - це 30

 доларів.   Тобто   170   доларів   -це  та  ціна  на  яку  можна

 розраховувати  у  нас  в  державі  при  доставці плю 18 доларів,

 вказано  там,  перевантаження  і  поставка по Україні. І того ми

 десь  виходимо  значно  на 190 доларів, що значно нижче тих цін,

 які вказані.

      По  друге.  Шановні  колеги! Як ви знаєте, зараз українські

 нафтопереробні   заводи   лежать,   буквально.   Вірніше,   вони

 переробляють зараз, завантажені їхні  потужності процентів на 10

 зараз,  тобто цим кредитом ми буквально їх ложем. Вони ляжуть і,

 мабуть, ніколи не піднімуться наші нафтопереробні заводи.

      І  третє  питання,  яке  викликає  досить  цікаві такі, я б

 сказав  питання до цього кредиту. Ви подивіться, згідно з угодою

 з  Ексімбанком  Америки  на  ці  кредити  дається на 540 днів. Я

 сумніваюся,   що   наші   ті  фірми,  які  будуть  давати  нашим

 сільськогосподарським товаровиробникам цей кредит, будуть давати

 їм на 540, ну на 500 днів будуть давати такий кредит.

      Швидше  всього,  це  паливо  буде  поставлено,  або поперед

 оплаті, або в всякому випадку по факту поставки чи під майбутній

 врожай  в межах цього року. Тоді залишається єдине -хто буде 500

 днів  прокручувати ці кошти, які будуть отримані внаслідок цього

 кредиту.

      Тобто,  тут є питання і питання. Майбуть тут і коли бралися

 ці  кредити,  майбуть  тут  і  думалось  так,  що  500  днів -це

 достатній  строк,  щоб  для  цього, щоб певний час провернути ці

 кошти  і  отримати  певний  прибуто.  І в зв'язку з цим, фракція

 Народного Руху пропонує все-таки не знімати податок на добавлену

 вартість, а цей строк, який є -500 днів -використати цим фірмам,

 які  будуть  мати  для  того,  щоб  повернути  і  максимально...

 повернути  в  закладені  кошти  і  максимально отримати на цьому

 прибуток. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви тільки одне не враховуєте -яка собівартість

 продукції тоді   буде,  при  такій  ціні. Будь ласка, сідайте.

      ФЕДОРІН. 500 днів фірми можуть тут отримають значний кредит

 і 500 днів -це достатній строк для того, щоб провернути ці кошти

 і отримати значний прибуток. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Значить,   не   надо  фантазувать.  Степенко.

 Анісімов. Степенко  з місця.

      СТЕПЕНКО

      Дякую.  Олександр  Миколайович!  Я думаю, що сьогодні знову

 повторюється  те,  що  було  весною: хто посіять, а хто думає як

 нажитись.

      Тепер  знову  повертається:  хто -убрать урожай, оті крохи,

 які  не  спалило,  не  добило градом, дощами, пиловими бурями. І

 сьогодні  йде  незрозумілий торг. За що ми торгуємось? Я вважаю,

 що  і  ви,  як доповідач, Василь Миколайович, не переконливо нас

 переконав.  Ну тих, хто розуміє, за що йде справа. Якщо 12 чи 20

 процентів  забезпечились  нафтопродуктами на збирання врожаю, то

 за   яке   збирання  врожаю  сьогодні  може  іти  мова?  І  якщо

 переконать,  що більше взяти ці нафтопродукти немає де, і тільки

 їх потрібно закупити і кредит видає тільки, наприклад, Сполучені

 Штати  Америки  безумовно  кожна  людина, яка не на словах, а на

 ділі  боліє за збирання врожаю, за Україну і так дальше, вона не

 може  голосувати  проти  того, що сьогодні запропоновано. Тому я

 вважаю,  що ще може хай раз Василь Миколайович нам чітко і ясно,

 доходчиво  розкаже,  що  нам  більше взяти ні в кого і ніхто нам

 його  не дасть. А про те, Олександре Миколайовичу, ви краще мене

 знаєте,  що якщо не зняти ПДВ і сьогодні продати горюче по 55 чи

 по  60  мільйонів,  воно  ж ляже на собівартість і зрозуміло, що

 селяни не заплатять ці гроші за ці нафтопродукти.

      І  ще  в  мене  до  вас,  Василь  Миколайович,  є одне таке

 запитання і роз'ясніть, пожалуйста, щоб стало зрозуміло селянам.

 540  днів,  а  ви  говорите,  що нафтопродукти будуть видаваться

 тільки  під продукцію. Я розумію так: якщо під продукцію, то я в

 цьому  році  буду  закладать  200  тонн  пшениці  для  того, щоб

 розрахуватись за нафтопродукти. То мені тоже не зовсім зрозуміло

 чому  буде  540  днів,  чи тут може щось мається на увазі другий

 механізм?

      І  ще  одне  останнє,  щоб  я хотів сказать. Ще раз, Василь

 Миколайович,  все-таки  щоби  всі  нафтопродукти  попали  дійсно

 товаровиробникам,  а  не  попали  вони в комерційні структури. І

 невже  у  нас  така  держава,  от  сьогодні  є  Президент, є уже

 прем'єр,  у нас все є, крім порядку в державі, невже ми не можем

 без   посередніх   структур,   що  тут  насторожує  моїх  колег,

 поправити,   щоб   держава  цим  питанням  зайнялась,  ніякі  не

 посередники, щоб одержали ці нафтопродукти тільки через державні

 ресурси. Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить,  я  вибачаюсь,  я  думаю,  що  Василь

 Миколайович   настільки  просто, популярно  привів  приклад,  що

 пальне, яке поставляється з ближнього зарубіжжя одну ціну з ПДВ,

 і   пальне,   яке   поставляється  за  10  тисяч  міль  з  усіма

 транспортними накладними розходами -зовсім інша ціна, як на його

 надбавить  ще  ПДВ, то тоді ж кому це пальне потрібне? Тому його

 урівноважують,  знявши, його  урівноважують  на  одній  ціні. Це

 перше.

      Друге.  Ви  сказали  (тут депутат виступав) і ви кажете -за

 500  чи  540  днів...  Хто сьогодні в цьому залі скаже, що у нас

 урожай  (сьогодні  Павло  Іванович  з  цієї  трибуни  сказав: 30

 мільйонів)...  Дав би Бог, щоб ми в цьому році получили 25-27...

 То  якщо  540  днів,  а  пшениця родить раз у 300 днів... Людина

 рождається  за 270 днів, в пшениця -300 днів, щоб уродила... То,

 щоб стало всім зрозуміло, Василь Іванович, якщо не хватить цього

 врожаю,  то  урожай  перекриєм  1997  роком. ви розумієте, за що

 мова? Тому я думаю, давайте, шановні колеги, виходить не з того,

 хто  якому  щось  навіяла  фантазія,  а  з  тієї реальності, яка

 сьогодні   єсть.  І  я  просив  би  підтримати  цю  постанову  і

 проголосувати.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Голосуєм?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, Анісімов. Анісмов, з місця. За ним Сахань,.

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, Запоріжжя.

      Сегодня  только  в  зале, задавая вопросы Премьер-министру,

 каждый ратовал за снижение налогового бремени с производителя.

      Поэтому  я  прошу  поддержать  это  постановление  и больше

 поддерживать  профессионалов,  когда  высказывают  из  комиссии.

 Выступил  Даниленко  -  попросил  нас  это  сделать,  поддержать

 сельхозпроизводителя,  поэтому  давайте  не  раскачивать лодку -

 проголосуем и дадим "зеленую дорогу" этому законопроекту.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань, з місця.

      САХАНЬ

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги!

      Я думаю, що у нас ця постанова не досить просто проходить з

 таких причин.

      По-перше, значить, якщо ми закладаємо цей проект постанови,

 в  цей  документ...  не  тільки  цей контракт, про який говорить

 Ваасиль  Миколайович, а всі контракти, які можливі під гарантії,

 то  таким  чином  ми закладаємо можливість обходити просто митне

 законодавство  наше,  обходити  податок  на добавлену вартість і

 платити  не тільки з цього контракту, а й з інших контрактів, бо

 в  постанові тут записано чітко, що у разі використання паливно-

 мастильних   матеріалів   не   за  призначенням,  значить,  тоді

 сплачується цей податок.

      Таким  чином,  людина  завозить,  чи фірма завозить паливо,

 продає  його  через  3-4  місяці  на  ринку і сплачує податок на

 добавлену  вартість,  обходячи  просто  встановлений порядок для

 держави.

      Таким  чином, той, хто має гарантію Кабінету Міністрів, має

 якісь  пільги  перед  іншими  потсачальниками. Мені здається, ми

 повинні  вирішити  питання  тут не  взагалі про всі контракти, а

 про  цей  один контракт і потсавит на цьому крапку. І ніякі інші

 контракти не повинні підпадити під  цей  документ.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Будь ласка, Василь  Миколайович.

      ГУРЕЄВ.  Дякую.  Значить,  шановні декпутати, ну, по-

 перше, я хочу  звернути  вашу увагу...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до  уваги.

      ГУРЕЄВ....  Якщо ми сьогодні нп приймаємо рішення, то ніхто

 займатись постачання мі нафтопродуктів на таку відстань не буде.

 Це перше.

      Друге.  Що  стосується  умов надання кредитної лінії. Ви їх

 ратификували  ці  умови, я приводив число коли, я можу повторити

 ще  раз.  Це  ратифікація 14. 07. 95 року. Закупівля... третє...

 здійснюється  під  Держконтракт  1996  рпоку,  тобто, в замін на

 зерно, державні  ресурси.

      І  четверте  -головне,  головне,  що це розповсюджується на

 кредитні  лінії  не  тільки  Сполучених  Штатів  Америки,  це як

 приклад,  а  і на інші кредитні лінії, тму що транспортування на

 велику  відсутність  присутні  і  там.  Тому  я  дуже  вас прошу

 прийняти    рішення,  інакше  ми  просто  зараз  залишимось  без

 пального.  Тому  що  ми не знайдемо виконавця, який би взявся за

 цей  контракт,  щоб     привезти  сюди  пальне,  яке  дорожче на

 14 мільйонів карбованців. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм, голосуєм. В нас було....... Черенков.

 но  я дам, якщо не наберемо  голосів, я ще Черенкову дам.

      "За"-

      Черенков, будь ласка.

      ЧЕРЕНКОВ.

      Уважаемые  коллеги,  мы  рассматривали  этот  вопрос и я по

 этому   поводу   уже  выступал.  Давайте  обратимся  к  Кабинету

 Минитсров  и  к  валютно-кредитному  совету, созданному при нем.

 Ведь  он  выдавал  разрешение этой коммерческой или любой другой

 фирме  на  получение  этого  кредита. Там были расчеты, там была

 эффективность  коммерческой структуры получать это топливо из-за

 рубежа.

      Мы  сейчас  субсидируем  вот  этим  решением  и  отдаем 20%

 непосредственно  фирме. Да, там, бесспорно, рентабельность будет

 пониже,  чем  у тех фирм, которые работают сегодня здесь. Но тем

 не  менее,  они  имеют прибыль в отличие от сельскохозяйственных

 производителей.

      Так чтобы этот вопрос не рассматривать, нужно другой вопрос

 нам  рассматривать.  Нуэно  рассматривать  о  снижении  ПДВ  для

 товаропроизводителей.  А  этот  вопрос  нужно  отложить. И пусть

 валютно-кредитный  совет,  выдавая  кредиты  под  гарантию Уряду

 следующий раз смотрит эти расчеты, чтобы на каждой фирме сюда не

 выносить.

      А товаропроизводитель не получит никакихк льгот, потому что

 цена на рынке слаживается   сегодня  одинаково.

      Поэтому  я  считаю,  что  правильно  не  поддерживает  этот

 Верховный Совет эти решения, и нужно перейти к другому вопросу.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю,  з  таким  підходом і розумінням, як

 виступив Черенков, то я думаю, не потрібно було брати слово.

      Тому що, шановні колеги, коли звинувачується якась фірма чи

 Кабінет  Міністрів,  який  дає  гарантію,  а за нашими плечима з

 вами,  не  всіх,  а тієї маси, що прийшов від сільських виборчих

 округів,  16,  5  мільйонів  гектар  зернової  групи,  яку треба

 зібрати  максимум  за  місяць,  то  Черенков  розказує, що треба

 робить  валютно-кредитній  раді.

      То  поки  буде валютно-кредитна рада засідать, то хліб буде

 на землі. Хліба пилососом зібрать не можна, його техніка убирає.

      Тому  я просив би, шановні колеги, давайте ми прислухаємось

 до Аграрної  комісії,  яка,  мабуть,  в  цих  питаннях не тільки

 глибоко   розуміється,   а   й  відповідає  за  те,  що  на  неї

 покладається.

      І  я  просив  би підтримати данний проект постанови. Хто за

 те,  щоб  поіменно  проголосувать?  Давайте  гроші  не  у  чужих

 карманах рахувать, а рахувать у державному кармані.

      "За" -

      Голосуєм поіменно проект постанови за основу.

      "За" -

      Даниленко, будь ласка, Анатолій Степанович.

      ДАНИЛЕНКО  А.  С.  Олександр  Миколайович,  шановні народні

 депутати. Можна говорити Олександр Миколайович?

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

      ДАНИЛЕНКО А. С. Шановні колеги, дійсно, якби в нас сьогодні

 були  гроші,  щоб ми мали можливість купити це паливо. Але в нас

 сьогодні  немає.  І  ми це все чудово розуміємо. І я ще раз хочу

 попросити  і  сказати  спасибі Василію Івановичу і всім тим, хто

 розуміє цю проблему, 10 процентів і 12  процентів.

      Сьогодні ми стоїмо на порозі збирання урожаю. І ми вже його

 збираєм.  І  в  нас іншого шляху немає. Ми глибоко прораховували

 коєфіцієнт  співвідношення  між  диспаливом,  а також зерном. Це

 нормальний коефіцієнт, тому що всі структури сьогодні заключають

 договор на 2, 2.1, 2 і 2 на  (............) пшеницю.

      Тут  записано  чітко,  ми за намаганням комісії записали 1,

 55-1,  6  за  один  кілограм  диспалива.  А тому шановні колеги,

 дорогі  мої  друзі, я вас прошу підтримати цей проект постанови,

 тому що іншого цього всього у нас сьогодні немає. Хоча прийняття

 цієї  постанови  і  надходження  цих  280  тисяч  тон  палива не

 вирішить   ту   проблему,   яка   стоїть  перед  агропромисловим

 комплексом.

      Дякую за увагу. І прошу підтримати.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Тітенко, будь ласка.

      ТІТЕНКО.

      Уважаемый Александр Николаевич! я думаю, что вся проблема в

 чем?  Пока  не  поздно,  нужно  роздать документы по комиссиямт,

 чтобы  мы  разобрались.  Все-таки с первого года платить селянам

 этот  кредит  или  с  какого  года,  и на сколько лет он дается?

 Получается  так,  ну,  вот  создалось  еще в той комиссии мнение

 такое,  что  берут  кредит  на  несколько лет, а селяне должны с

 первого  года рассчитаться за этот кредит. Порядок рассчета, что

 будем иметь? Чтобы можно было нормально в пятницу проголосовать.

 Потому  что  аграрная комииссия решила, другие комиссии этого не

 видели.   И   я  же  тогда  тоже  сказал:"Ну  почему  мы  должны

 коммерческие  структуры  в  чем-то  обвинять,  ну, закон же есть

 закон".  Поэтому  надо  дать,  чтобы  мы  рассмотрели его, какой

 порядок  и что с этого будут иметь селяне. Если 20 процентов НДС

 с  этого  будут  иметь  селяне,  так на зробовье. А то ж во всех

 создалось  мнение,  что  это  все  уже  поглотится коммерческими

 структурами.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шейко, Манчуленко.

      Будь ласка. Шейко. Манчуленко. Манчуленко, ми вас півгодини

 чекаєм.

      Терьохін.

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні народні депутати! Я ще раз хочу звернути вашу увагу

 на таке питання. Перше. Кредит надається на 360 днів.

      Друге   питання.   Ми  маємо  вирішити  це  не  тільки  для

 американських  кредитних  ліній,  але й для російських кредитних

 ліній,  польських  і  таких інше. Тобто, ввести загальну норму в

 Декрет про податок на добавлену вартість.

      Третє.   Я   б   радив  депутату  Черенкову  уважно  читати

 постанову.  На відміну від тих варіантів, які гуляли в Верховній

 Раді  раніше,  з  цієї  постанови  випливає,  що  ціна  на  таку

 продукцію  буде  на 20 відсотків нижче не на посередників, а для

 кінцевих   споживачів.   Тобто,  для  сільських  господарств.  І

 правильно каже Анатолій Даниленко, який обгрунтовував інші норми

 обміну      між      паливно-мастильними      матеріалами      і

 сільськогосподарською продукцією.

      Тому,  з  урахуванням  того, що це не має бути постанова, а

 має  бути  закон  про  внесення пункту щ) в 5 статтю Декрету про

 податок  на  добавлену  вартість  і з урахуванням того, що такий

 принцип  має бути розповсюджений на всі кредитні урядові лінії з

 будь-якими   країнами,  а  не  тільки  Америкою,  під  Державний

 контракт продукції треба це доповнення сьогодні приймати.

      Якщо  ми  сьогодні не приймемо і відкладемо це на наступне,

 то  ресурс,  який  сьогодні  пропонується,  втратиться  і будемо

 завтра  ми на Верховну Раду виносити питання для Уряду -де взяти

 поливно-мастильні    матеріали   для   забезпечення   збиральної

 кампанії. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Роєнко, будь ласка,

      РОЄНКО.

      Роєнко,  423  Уманський  виборчий округ, фракція "Комуністи

 України".  Звичайно,  всякий  кредит, який береться за кордоном,

 викликає  підозру. Це  перше.

      Ну і те, що сказав Терьохін. Можна було б погодитися, але ж

 вибачайте,  шановні товариші, треба ж вносити зміни і доповнення

 до  бюджету 1996 року. Тому  цей  варіант не  проходить.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не нада фантазувать. Це в бюджеті не враховано.

      РОЄНКО.  І  тепер. Я хотів би почути відповідь ще таку. Нам

 прийдеться  повертати кредит раз ми беремо, за рахунок кого буде

 повертатися  кредит? Я відповідаю -за рахунок сільгоспвиробника.

 Як  це  буде  здійснюватися? А це буде здійснюватися те, що наша

 продукція,  зерно,  зокрема,  буде  продаватися по самих низьких

 цінах сільгоспвиробником, тому що треба буде потім перепродувати

 це  зерно  і вертати кредит. Тому такий варіант, щоби голосувати

 за цю постанову, я закликаю не голосувати за неї, і ще раз, якщо

 то  повернутися  і  розглянути  все в деталях, щоб ці всі нюанси

 були представлені депутатам. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  не  хотів  би коментувать

 виступ  Роєнко,  як  і  Черенкова, сейчас Україна на сьогоднішню

 дату збирає урожай при 16. 6 центнера з гектара, це урожай 47-го

 року. За що мова, товариш Роєнко чи депутат Роєнко, ведеться? 16

 центнерів,  в  тому  числі ваша і моя рідна Черкаська область за

 останні  40  років спустилась на такий урожай. Що ми фантазуємо?

 Що  ми  рахуєм?  Ціна  сьогодні  тонну  пшениці  220  доларів на

 світовому  ринку,  ціна тонни кукурудзи -200 доларів, а ви за що

 спор  ведете, спір ведете? Що ми фантазуєм тут в цьому залі? Так

 сказать,  якби  сказать, щоб його почули, бо його мисль осенила.

 Ви  ж  давайте  на  землю спускайтеся реально, ми одержували вал

 зерна  в  27  мільйонів  в 48 році, сьогодні виходим на цей вал.

 Немає  чим  ні  сіять,  ні  вбирать, ні готовиться під урожай 97

 року. І всі фантазують.

      Завтра,  якщо  ми цього не зробимо, будуть бесплатно давать

 пальне  -не  буде кому брать його. Тому я просив би вас: давайте

 ми  спустимся  на  святу землю, у нас 52 мільйони населення, нам

 потрібно  мінімально  42  мільйони  тонн  хліба,  но  не 27, нам

 потрібно 30-32 центнера з гектара зерна, но не 16, 5!

      Тому  я  просив  би підтримати цю постанову, і давайте дамо

 можливість уряду і господарствам  працювать  -   зібрать  те, що

 вирощено і готуваться під урожай слідуючого року.

      Я ставлю на голосування. Голосуйте, будь ласка.

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  ще  раз  ставлю  на  голосування.  Голосуєм. Я просив би

 проголосувати!

      "За" -

      Оголошується перерва до 16-ї години!