ЗАСІДАННЯ  СТО  ШІСТНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  10  л и п н я  1996  р о к у

                             16 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.   Прошу   депцтатів  підготуватись  до  реєстрації.

 Оголосіть, щоб зайшли  до  залу  всі, хто є  в коридорі.

      Проводиться поіменна  реєстрація.

       В  залі  зареєстровано  365  народних  депутатів.  Вечірнє

 засідання оголошується відкритим.

      В мене в обідню перерву сьогодні двері не закривались, тому

 що  йдуть  депутати валом, аграрники особливо, і говорять, що на

 Півдні  збираємо  по 6  центнерів з гектара, а якщо не приймемо

 Постанову, то й той     пропаде,  залишиться на  полі.

      Просять  поставити  ще  раз на голосування.

      Тому я ще раз постанову ставлю на голосування за основу.

      За -

      Рішення не  прийнято.

      Я  прошу, вибачте....

      Петро Володимирович, говоріть.

      ШЕЙКО.

      Шановні  колеги-депутати!

      Ви  знаєте,  що  ті  10  і  12%  світлих нафтопродуктів для

 збирання  врожаю - то трагедія. І ми з вами всі свідомі того, що

 сьогодні постанову треба обов'язково прийняти, як і те, що треба

 реалізувати  товарний кредит, виділенний під ці нафтопродукти. І

 ми  свідомі того, що чи будемо ми знімати пдв, чи не будемо, все

 рівно товаровиробник буде десь трошки в програші.

      Я  запропонував,  скажімо,  все-таки прийняти цю постанову.

 Але  в  постанові  записати там, де мова іде про те, що іноземні

 кредити   отримані  Кабінетом  Міністрів  під  гарантії  Кабміну

 сільськогосподарськими  товаровиробниками всіх форм власності, а

 також посередниками, прямими постачальниками. Записати: "А також

 посередниками,    прямими    постачальниками   державної   форми

 власності".

      Тобто  ми  тут  гарантуємо, якраз проходження і кредитів, і

 платежів  по  лінії державних органів і в будь-якому випадку той

 товарний  кредит  залишиться  в  державі,  а не попаде, скажімо,

 комерційним   структурам   і   ніхто   не  буде  зловживати  цим

 положенням.

      Тому я закликаю  вас  проголосувати за постанову.

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Петро   Володимирович,   ви   можете   внести  цю

 пропозиції,  якщо буде проголосований документ за основу. А тоді

 я дам вам слово, ви проголосуєте.

      Будь ласка, Черенков.

      ЧЕРЕНКОВ.

      Уважаемые  коллеги,  ну опять таки этот же вопрос не решает

 всех   проблем.   Это  решается  буквально  несколько  колхозов,

 совхозов,  сельскохозяйственных  предприятий,  которым  наверное

 определенные  круги  или  по каким заинтересованые лица поставят

 эти    нефтепродукты.

      Действительно,  не  только  на  юге  положение сложное, оно

 везде  сложное.  В  Луганской  области  держится температура уже

 месяц  36-38  градусов. Поэтому сложность есть. Но эти же деньги

 могут  поступить  в  бюджет.  Они  могут естественно и вернуться

 товаропроизводителю. Давайте сделаем нормальное решение. Давайте

 дадим  поручение Комиссие по финансам и банковской деятельности.

 Пусть  она  дополнительно  этот вопрос рассмотрит, поскольку это

 касается  поступлений  в  Государственный  бюджет,  нужно делать

 изменения Государственный бюджет 1996 года.

      Поэтому   есть  предложение  Терехина,  которое  более,  ну

 считаю, обьективно дает возможность вирішити це питання. Поэтому

 я  предлагаю,  еще  раз  прошу,  давайте протокольным дорученням

 дадим   нашей   Комиссии   финансов  и  банковской  деятельности

 подготовить  законопроект  в  пятнице  и  вынести  на  повторное

 чтение. А сегодня я не считаю целесообразным за него голосовать.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Висиль Миколайович, ще раз. Увага.

      ГУРЕЄВ.  Шановні  депутати! Я хочу звернути ввашу увагу, що

 це,  перш за все, механізм забезпечення виконання держконтракту.

 Розумієте? Тому приймають участь в структурі і підпадають під це

 рішення,  яке  запропоновано,  тількі  ті  структури, які будуть

 віддавати   зерно   в   держконстракт,  тобто  державі.  А  якщо

 структура,  незалежно від того державна вона чи комерційна іншої

 форми    власності,    буде   проводити   комерційні   операції:

 відвантаження за кордон, наприклад, то вони не підпадають під цю

 постанову, яку ми запропонували.

      Тому  я  звертаю  вашу увагу: тут тільки ті, хто працює під

 держконстракт.  тобто  для потреб держави. Тому я дуже вас прошу

 прийняти рішення позитивне.

      ГОЛОВА. Манчуленко. Давайте ще 5 хвилин на завершення цього

 питання.

      МАНЧУЛЕНКО

      Георгій  Манчуленко,  435 виборчий округ, фракція Народного

 Руху України.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   колеги!

 Безперечно,  що  це питання є надзвичайно важливим для села, для

 сільського  господарства,  але  в  той  же  час  значна  частина

 депутатів  від сільських округів аграріїв виступають проти цього

 питання.  Значить тут щось не все гаразд або з постановою, або в

 депутатів   щось   не  так.  Тому  треба  шукати  якусь  істину,

 розумієте?

      Крім  того  ми  цією  постановою  втручаємося в законодавче

 поле.  У нас є декрет Кабінету Міністрів, є Закон про податок на

 додану  вартість,  а  ми  постановою хочемо влізти в законодавче

 поле.  Чи  не  краще  було  би оформити це, як закон з обмеженим

 терміном  дії,  скажімо,  на період дії кредиту там на рік чи на

 півтора  року  і  все.  Але  до  того  з'ясувати всі ці питання.

 Доручити  Комісії  з питань фінансів і банківської діяльності, з

 питань  бюджету  і  з  питань  АПК  нехай  вони  разом  сядуть і

 доопрацюють  цей  проект, бо видно, що він в залі не проходив. І

 як  законопроект уже винести, скажімо, завтра чи після завтра. Я

 думаю, що депутати проголосують. Дякую.

      ГОЛОВА. Ще  раз Василь  Миколайович  говорить.

      ГУРЕЄВ.  Шановні  депутати!  Закон України від 19 листопада

 1993  року  ь3630-12  пункт  ь3. Я цитую: "Додаткові пільги щодо

 податку  на  добавлену  вартість  (послуги)  надаються  рішенням

 Верховної Ради України".

      Ми опрацьовували це питання з юристами і я вам цитую то, що

 ми можемо   це  проводити   постановою.

      ГОЛОВА. Петренко.

      ПЕТРЕНКО.

      Уважаемые депутаты! Уважаемый Александр Александрович! Если

 вы  видите  то  как  раз  вопросы  и  сомнения в отношении этого

 постановления  и решения выражают те, кто практически первый раз

 его  слышит.  Но  этот  вопрос  уже  3  раз возвращается в зал и

 решение   это  предусматривает  именно  привлечение  иностранных

 кредитов   для   решения   насущных  проблем  сегодняшнего  дня.

 Незамедлительно.  Не  нося вред... не нанося вред ни бюджету, ни

 другим.   И   обратно   слышатся   те   же   убеждения,  которые

 (...........): давайте   на комиссию.

      Действительно,   это   уже   прошли  мы.  Комиссию  трижды.

 Действительно,  Суслов Виктор Иванович знает это положение и уже

 дважды  к  этому  вопросу  возвращался. Кабинет Министров ставит

 этот  вопрос третий раз. И кто-то, не разобравшись, посылает нас

 снова  на  комиссию.

      У  меня  просьба  ко всем депутатам. Если кому-то что-то не

 понятно с первой читки, пожалуйста, обратитесь к членам комиссии

 бюджетной АПК и  там все  растолкуют.

      Мы  переживали,  мы,  ну, много говорили на эту тему и я бы

 просил    всех  проголосовать.

      ГОЛОВА. Степенко.  Магда. Будь ласка.

      СТЕПЕНКО

      Дякую.  Степенко,  331. Олександре Олександровичу, я прошу,

 щоб  ви  ще  раз  роз'яснив, що не втручаються в бюджет оця наша

 постанова.  В бюджеті не передбачено ніякого кредита, що дає там

 чи  Америка,  чи  якась  друга країна. І ще раз просто, ну, люди

 добрі, пойміть 10-12 процентів нафтопродуктів.

      І  третє. Ці нафтопродукти ж не будуть нав'язуваться силою,

 це  ж добровільна справа: захоче господарство -будуть відповідні

 коефіцієнти  розроблені  еквіваленту  обміну  і  буде брать вони

 горюче.  Я  закликаю  вас,  шановні  друзі,  давайте приймемо цю

 постанову і все-таки хоть якось згладим ту страшну ситуацію, яка

 є в сільському господарстві. Я дякую.

      ГОЛОВА. Іван Іванович.

      МАГДА

      Тільки  що одна наша комісія фінансів і банків проводила як

 раз  засідання  і ми розглядали це питання. І я згоден з тим, що

 дійсно  треба  може  там  формуліровку  її зробить таку щоб вона

 доступна  була  кожному,  але  те  що  говорить  Петренко, те що

 говорить..  реєв  -це  вірно  і  дійсно зараз надо там  оставити

 Терьохіна  і  Суслова  на 10 хвилин, так, на 10 хвилин і вони її

 доопрацюють цю постанову і все. Там в принципі все, всі про одне

 й  теж  говоримо,  але розуміють не всі одинаково. Тому Суслов і

 Терьохін нехай доопрацюють, сьогодні же ми її приймем.

      ГОЛОВА.  Тобто  комісія  в принципі не проти..............,

 будь  ласка.  Ну,  ще  одна хвилина як раз відведена, а він руку

 тримає вже півгодини.

      Сидоренко, я сказав, я думав що дав слово вже йому.

      СИДОРЕНКО

      Шановні   колеги,  мене  дивує  ваше  відношення  до  цього

 питання,  коли стоїть питання про те, щоб надать товарний кредит

 комерційній структурі, то ми приймаємо позитивне рішення, а коли

 стоїть  питання  про  те,  щоб  надать товарний кредит державній

 установі, яка поставить нафтопродукти під держзамовлення, так ми

 його  блокуємо.  Ви  розберіться, ще раз почитайте цю постанову,

 вона  вкрай  потрібна для агропромислового комплексу сьогодні, а

 не  завтра.

      Прошу підтримати цю постанову.

      ГОЛОВА.  Будемо ще голосувать?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так, я ще раз ставлю цей проект за основу на голосування.

      "За" -

      Тоді  я  ставлю  на  голосування  постанову,  яку... проект

 постанови,  який  вносив  Манчуленко і інші депутати (Магда Іван

 Іванович)...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилиночку!.. доручити комісії доопрацювати це питання

 і  завтра  поставити  на  голосування.  Ставлю на голосування це

 доручення.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      "За" -

      Рішення прийнято.

      І давайте я...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  не..!  Ну,  почекайте:  ви  розумієте, в чому ситуація?

 Частина  не розібралась, сумніваються... Але тут така справа: як

 не  розібрався,  то  розберись.  А якщо не можеш розібратися, то

 прислухайся  до спеціаліста. Ну, так не можна, що, здається, річ

 очевидна,  але...  а  раптом  там  щось  є?!  Як  щось  є,  тоді

 побачимо...   Але   якщо   треба   щось   вирішувать,  то  треба

 вирішувать!.. Тому на завтра поставим на голосування це питання.

      Микола Янович, будь ласка.

      АЗАРОВ М. Я. В процессе доработки надо вставить обязательно

 в  постанову  пункт,  предусматривающий  механизм возврата ПДВ в

 случае непоставки по держконтракту. Если это будет вставлено, то

 можно будет поддержать эту постанову.

      ГОЛОВА.  Давайте домовимося...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилиночку!  Одну  хвилиночку!  Є  дві  години  майже

 часу...  Анатолій  Степанович,  не  піднімайте руку, а сідайте й

 пишіть - напишете  так,  як  треба,  що люди підтримають, о 18-й

 годині   я  поставлю  на  голосування  і  проголосуєм.  Не  буде

 заперечень?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А  нехай  допоможуть  вам  із  комісії  Азарова  - візьміть

 спеціаліста,  і  з  комісії  Суслова,  щоб вони правильно все це

 виписали...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Та  завтра  інша  процедура  і завтра ми... Сьогодні, зараз

 вони зроблять, зараз зроблять. Зробіть.

      Дальше.  Вчора ви голосували, будьте уважні. Це ваша згода.

 Вчора  ви  проголосували рішення про те, щоб на сьогодні винести

 на  розгляд  проект  постанови Верховної Ради про звіт виконання

 Державного  бюджета на 1994 і за 1994 і 1995 рік 2 постанови. Де

 передбачили  створення  спеціальних  комісій  Верховної Ради для

 перевірки  порушень  Законів  "Про  Державний  бюджет" і з метою

 запобігання  в подальшому порушенні виконання Державного бюджету

 України   забов'язати  Кабінет  Міністрів  разом  з  Генеральною

 прокуратурою  розробити  і  до  1-го вересня подати до Верховної

 Ради  України  пропозицію  щодо  правового  механізму,  який  би

 передбачав  відповідальність  членів  уряду  та  інших посадових

 осіб, винних   у порушенні бюджетної  дісциплини.

      Ну, власне кажучи, тут заперечень це не викликає, є і склад

 персональної  цієї комісії, яка... до якої входять спеціалісти з

 різних  фракцій.  Одне  тільки  я  хотів  би підкреслити, що всі

 недоліки,  про  які  йшлося  і  вчора і раніше під час звіту про

 Державний  бюджет,  ці недоліки, скажемо так, викриті, з'ясовані

 Комісією з питань  бюджету.

      Тобто,  ми  могли б доручити їй і завершити цю роботу в тий

 же  спосіб.  Але,  якщо  ви  вчора проголосували створення самої

 комісії,  то  нехай  ця  комісія  буде,  вона допоможе Комісії з

 бюджету.  Ми  маємо на увазі, що Комісія з бюджету все одно буде

 займатися  цими  питаннями.

      Тому  є  пропозиція  проголосувати  ці  2  постанови.  Одна

 Постанова   про  звіт  про  виконання Державного бюджету за 1994

 рік   з  усіма пунктами, що тут визначені і другу Постанову  про

 звіт про  виконання Державного бюджету за 1995  рік.

      До кого?

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Микола  Янович,  будь ласка. Поки що 1994 рік. Поки що 1994

 рік.  Ставлю  за  основу  проект постанови, який ви обговорювали

 вчора  і  на основі якого чи на підставі до обговорення... цього

 обговорення створили комісію.

      Ставлю  на голосування. За основу проект Постанови про звіт

 про виконання  Державного  бюджету  за 1994 рік.

      "За"-

      Якісь  доповнення  будуть  сюди?  Будь ласка, Носов. Носов,

 Кузьменко,  Манчуленко.

      НОСОВ. Я хочу звернути увагу, що згідно з нової Конституції

 України   у  нас  тимчасові  Комісії  слугують  для  опрацювання

 законопроектів, а тимчасові слідчі Комісії саме для тих дій, які

 ут зазначені. І тут треба виправити тимчасову слідчу комісію. По

 обох  постановах  одне    і те  саме  записати.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Хто за те, щоб надати статус слідчої цій комісії?

      Ставлю на голосування.

      Треба  робить  ремонт  у  приміщенні,  ну, що зробиш? Треба

 перетягувать   всю  систему  зв'язку,  переробляти.

      За -

      Рішення  не прийнято.

      Манчуленко, будь ласка.

      МАНЧУЛЕНКО.   Шановний   Олександр  Олександрович,  шановні

 колеги,  в  мене  є  пропозиція  до  проекту Постанови про звіт,

 провиконання держбюджету за 1995 рік. Я би пропонував цей проект

 доповнити  пунктом   36, а  відповідно   пункт....

      ГОЛОВА. Григорій Манолійович, мова йде за звіт за 1994 рік.

      МАНЧУЛЕНКО.  Тоді  я візьму  за ....

      ГОЛОВА.   Добре,  візьмете  за 1995 .

      Кузьменко. Він  підтримує.

      Тоді   в   цілому   ставлю  на  голосування  з  урахуванням

 зауважень, будь ласка.

      Ставлю на голосування, голосуйте , будь ласка.

      За  1994  рік.

      За -

      Рішення  прийнято.

      За 1995 рік. За основу я хотів би проголосувати, а потім за

 1995  рік. Будь ласка,  за  основу  ставиться.

      За -

      Які доповнення? Кузьменко і Манчуленко.

      КУЗЬМЕНКО.  Спасибі. Сергій Кузьменко, "Комуністи України",

 Запоріжжя.

      Ми  в  Постанові  "Про звіт Державного бюджету за 1995 рік"

 відхилились від регламенту. Регламент стаття 9. 1. 11 чітко каже

 нам,  що ми повинні зробити. Ми повинні або затвердити звіт, або

 не затвердити. А тут, на жаль, в постанові цього немає.

      Тому  я  пропоную внести в постанову, перше: "не затвердити

 звіт  про  виконання Державного бюджету за 1995 рік", а далі вже

 по тексту.

      ГОЛОВА.  Сергій  Леонідович,  якщо мине приймаємо постанову

 про затвердження, то значить звіт не затверджено.

      КУЗЬМЕНКО   С.   Л.   Ні,   ми  повинні  чітко  вказати  чи

 затверджено,   чи   не   затверджено.   Немає   такого,   що  це

 підразумівається.

      ГОЛОВА.  Як  Владіслав Носов. Треба так приймати?

      НОСОВ  В.  В.  Ну,  ми  сприймаєм  постанову про проведення

 дослідження  цього питання, як до кінця дослідимо це питання, то

 тоді ж буде  і постанова ту, що пропонують.

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  що  це  проміжна постанова. А як будуть

 остаточні результати, то  тоді приймемо рішення остаточне.

      НОСОВ  В. В. Але в мене є доповнення і до цієї постанови. Я

 хочу  нагадати  текст  нової Конституції: "Верховна Рада України

 для  проведення розслідування з питань, що становлять суспільний

 інтерес,   утворює   тимчасові   слідчі   комісії,  якщо  за  це

 проголосувало    не    меньше,    як   третина   депутатів   від

 конституційного складу Верховної Ради України".

      Тому  тут  треба  все-таки записати слідчу комісію. І одної

 третини голосів для цього вистачить.

      ГОЛОВА.  Ну,  тоді  користуючись діючою нормою Конституції,

 редакційне  уточнення зробимо таке. І замість слова "спеціальна"

 напишемо слово "слідча".

      Будь ласка, Манчуленко.

      МАНЧУЛЕНКО.   Георгій   Манчуленко,   435   округ,  фракція

 "Народного Руху України".

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  я  би  пропонував до

 проекту Постанови "Про виконання Державного бюджету за 1995 рік"

 внести  додатковий  пункт,  який  би  стосувався  наступного. Що

 Комісія  з  питань  фінансів  і банківської діяльності розробила

 зміни  і  доповнення  до  Закону України про державну контрольну

 ревізійну  службу  в  Україні  і  подала її на розгляд Верховної

 Ради,    скажімо,    у    вересні    місяці   щодо   того,   щоб

 перепідпорядкувати   вказану   службу   від   Мінфіну   Кабінету

 Міністрів.

      Бо  коли Головкру   знаходиться  у  віданні  Мінфіну, то це

 виходить,  що самі себе перевіряют, і рузультат відомо який може

 бути. А коли Головкру буде підпорядкованийть Кабінету Міністрів,

 тоді   це  буде  окрема  структура,  вона  буде  мати  достатньо

 повноважень,  щоб проводити ефективно перевірки від верху донизу

 і навпаки. Дякую.

      ГОЛОВА.  Ще  раз  сформулюйте  за  що ми будемо голосувать.

 Тільки слова ті, які будемо голосувать. Уважно слухайте.

      МАНЧУЛЕНКО.       Доручити  Комісії  з  питань  фінансів  і

 банківської  діяльності подати на розгляд Верховної Ради України

 проект  Закону  про  зміни  і  доповнення  до Закону України про

 державну  контрольну  ревізійну службу в Україні у вересні цього

 року,   в   яких  би  зазначалося  перепідпорядкування  Головкру

 Кабінету Міністрів України.

      ГОЛОВА. Георгій Манолійович, ми можемо зараз прийняти Закон

 про  Рахункову  палату  Верховної  Ради,  де це все передбачено.

 Закон  ми розглянули, навіть прийняли, але окільки там вона була

 названа "Контрольна палата", Президент свої повноваження прислав

 нам  назад.  Тепер у Конституції написано "Рахункова палата". Ми

 переіменуємо  її  і  вона, власне, готова, закон готовий з цього

 приводу,  що  ви  пропонуєте.  Так що доручення давати не треба,

 комісія вже його підготувала.

      Слово Азарову. Там все це передбачено. ...........

      АЗАРОВ  М.  Я.  Я на 100 процентов согласен с Презседателем

 Верховного  Совета  Алексанлром Александровичем, что должен быть

 закон,  мы  его  приняли,  и  Президент  должен  его  подписать,

 Расчетную  палату  парламента,  который  контролирует  выконання

 Державного  бюджета,  однозначно.  Никакие  не  слидчие  группы,

 никакие  там  ни  другие органы не в состоянии выполнить ревизии

 исполнения    Государственного   бюджета,   кроме   специального

 предназначеного     того    органа,    располагающего    особыми

 полномочиями.

      Что  касается  предложения народного депутата Молчаленко по

 внесении изменения дополнения до Закона про Державну ревизионную

 службу,   то   такие   изменения  разработаны,  нашей  комиссией

 поддержаны  и  находятся  в  перечне  документов, которые сессия

 будет  рассматривать.  Там предусматривается переподчинение этой

 службы  непосредственно  Кабинету  Министров.  Но  обращаю  ваше

 внимание  опять  Кабинету  Министров.  То есть, этот орган будет

 исполнять,   контролировать   исполнение  внутри  исполнительной

 власти.  И  никаких  данных  он  нам  по нарушениям не даст. Все

 нарушения    выявляются    только    органом   находящимся   вне

 исполнительной власти.  То есть,  счетной   палаты.

      ГОЛОВА.  Тобто,  ви  підтримуєте  те,  що  я  сказав. Треба

 приймати  Закон  про  рахункову  палату.

      АЗАРОВ М.Я. Да, да.

      ГОЛОВА.  Ще  дайте  Манчуленку,  якщо він наполягає на його

 голосуванні. Я поставлю.

      МАНЧУЛЕНКО

      Дякую,   Олександре   Олександровичу,   але  колега  Азаров

 підтримав  ті  пропозиції,  про  які  я  говорив щодо збільшення

 повноважень  (...........)  в системі виконавчої влади. Щоб вона

 не  була  тільки  задіяна  на  Мінфін.  Бо це малоєфективно є на

 сьогоднішній  день. Я  так  зрозумів, колега Азаров?

      АЗАРОВ М.Я. Да.

      МАНЧУЛЕНКО. Дякую.

      ГОЛОВА.  таким  чином,  ви  не наполягаєте на голосуванні з

 цієї   пропозиції.   В  цілому  ставиться  проект  постанови  на

 голосування.   В   цілому.   Я   ж  думав,  що  ви  згодилися  з

 аргументацією. Ну  роз'яснення ж  давали, і   я  давав.

      "За" -

      Кузьменко   наполягає   на   тому,   щоб   голосувати  його

 пропозицію.  Я пояснив, що мова йде не про затвердження звіту, а

 про  попередню  оцінку  на основі аналізу, проведеного Бюджетною

 комісією.  Ми  даємо  відповідні  доручення. Коли вони дадуть ці

 доручення,   ми   приймем  рішення  щодо  звіту.  В  цілому.  Ви

 розумієте?

      Ну,  будь  ласка, дайте ще Кузьменку слово. Тобто, мова йде

 про... він ставить, дає пропозицію -прийняти перший пункт про не

 затвердити. Будь ласка.

      КУЗЬМЕНКО

      Спасибі.  Олександре Олександровичу, я прошу пробачення. Ми

 все  ж  таки  маємо  Регламент  і  повинні його дотримуватись. А

 Регламент  каже,  що  не  пізніше 31 березня ми повинні були цей

 звіт  отримати.  Ми  його  не  отримали  нажаль,  і  тепер уже в

 середені  літа  ми ще кажемо, що ми не розглядаємо звіт по суті,

 ми  не  кажемо  чи  затверджуємо,  чи  ні,  ми  ще  хочимо з ним

 розбиратись,  ми  так зробимо те саме, що з бюджетом 94, ми його

 сьогодні  повинні  не  затвердити,  а  наслідки з цього вже буде

 робити слідча комісія, висновки з цього.

      ГОЛОВА.   Добре.   Тоді   перший  пункт  такого  змісту:  в

 затвердженні  звіту  про виконання державного бюджету України за

 95 рік відмовити, так? А  далі за текстом. Ставлю на голосування

 перший пункт, доповнення такого змісту,  будь ласка.

      За-

      Рішення  прийнято. В цілому ставлю на голосування. В цілому

 ставлю на голосування з поправкою.

      За-

      Тепер  хай  мовники  скажуть,  юристи, а кому відмовити, ми

 так,  я то продиктував на слух. спираючись на тут тезу першу, що

 була у заголовку. Хто? Це Кабінет Міністрів подав? То тоді треба

 написать:  в затвердженні звіту про виконання державного бюджету

 України  на 95 Кабінету Міністрів відмовити. Іншого виходу у нас

 немає.  Тому  я просив би ще раз проголосувати з цим уточненням,

 бо інакше неможна.

      Ні, весь текст ставлю на голосування з цим уточненням, будь

 ласка. Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Поправку?  Дайте  хвилину  з  мотивів  голосування Азарову.

 Тільки говоріть в мікрофон!..

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемые  народные  депутаты,  вот  анализ

 практики  рассмотрения  отчетов  по  исполнению  бюджетов других

 стран   говорит   о   том,   что   если  отчет  не  принимается,

 правительство автоматически уходит в отставку...

      ГОЛОВА.  Воно зараз у відставці якраз...

      АЗАРОВ  М.  Я. То есть, я хочу сказать, что, вообще говоря,

 принимается отчет или не принимается - это процедура чрезвычайно

 серьезная.  То  есть  если  мы  не принимаем отчет, одновременно

 наступает период ухода правительства в отставку...

      ГОЛОВА.  Ну,  ясно  - це правильно  все сказано. Враховуючи

 ситуацію,   коли   уряд  якраз  у  відставці,  то  це  і  оцінка

 правильна... Ну, Регламент суперечить іншим нормам... Давайте ми

 це все з'ясуємо. Дано доручення - будем...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так, так. Дякую. Потім процитуєте...

      Ще одна... одне уточнення - воно не в порядку сьогодні, але

 ситуація ось у чому полягає: ми на минулому тижні проголосоували

 зміни до Закону про малу приватизацію. Постанову з цього приводу

 ми  не  голосували,  тому  що  постанова  проголосована  була 15

 квітня... чи...?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Травня!  Але в постанові був строк  введення  - 1  липня. В

 зв'язку  з  тим,  що  це  практично  неможливо зробити,  і ми не

 поверталися  до  цієї  теми, до цієї постанови, то є пропозиція:

 тільки  проголосувати дату  -  1 вересня. У тій постанові від 15

 квітня змінити дату, внести зміну про строк виконання, про строк

 запровадження  цього  закону  з  1  вересня.  У постанові від 15

 травня! Зрозуміло, так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю  на  голосування  про  зміну  терміну з 1 липня на 1

 вересня.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Слухається  питання  про  проект  Постанови  Верховної Ради

 України  "Про виконання постанови Верховної Ради від 2 листопада

 1995 року "Про усунення порушень чинного законодавства України з

 питань   приватизації  в  нафтовій,  газовій  і  нафтопереробній

 промисловості  і  нафтопродуктозабезпеченні".  Доповідач Кожушко

 Олександр   Михайлович,   голова   Комісії   з  питань  Паливно-

 енергетичног комплексу, транспорту і зв'язку. Будьте уважні.

      КОЖУШКО.

      Уважаемые коллеги, вашему вниманию предлагается рассмотреть

 вопрос о выполнении Постановления Верховного Совета Украины от 2

 ноября   1995   года   "Об  устранении   нарушений  действующего

 законодательства  Украины  по  вопросам  приватизации  нефтяной,

 газовой,       нефтеперерабатывающей       промышленности      и

 нефтепродуктообеспечения".

      Данный  вопрос  вынесен на рассмотрение Верховного совета.В

 соответствии с пунктом 5 указанного постановления, необходимость

 рассмотрения  связана  с  тем,  что  выявлены  нарушения  закона

 продолжают иметь место,чем государству причиняется значительный

 и  невосполнимый  ущерб.

      При  подготовке  данного  вопроса  мы  взаимодействовали  с

 Комиссией  по  вопросам  приватизации  и, не смотря на некоторые

 расхождения,  были  едины  в  необходимости  его рассмотрения на

 сессии.

      Пунктом  1  данного  постановления   Фонду государственного

 госимущества  поручалось  решить вопрос об отмене его приказа по

 приватизации   обкектов  нефтяной,  газой, нефтеперерабатывающей

 промышленности  и нефтепродуктообеспечения, который противоречит

 Декрету  Кабинета  Министров  Украины от 31 декабря 1992 года "О

 перечне  имущественных  комплексов  государтсвенных предприятий,

 организаций    и    их   структурных   подразделений,   основной

 деятельности, приватизация  или  передача  в  аренду  которых не

 допускается.

      Напомню,  что согласно этого перечня, приватизация и аренда

 в   нефте-и   газопроводов,   трубопроводного     транспорта  не

 допускаются.   Они   должны  оставаться  в  сфере  управления  в

 соответствующих органах государственной исполнительной власти.

      Кроме  этого  Фонду госимущества поручалось в месячный срок

 осуществить   мероприятия   по   прекращению  начатых  процессов

 приватизации     нефтяной,     газовой,    нефтеперерабатывающей

 промышленности,   нефтепродуктообеспечения,   которые   нарушают

 действующее законодательство Украины по вопросам приватизации.

      Фонд   имущества  первоначально  проигнорировал  выполнение

 этого  поручения  Верховного  совета, и только спустя два месяца

 после  принципиального  обсуждения  этого  вопроса на Президиуме

 отменил  приватизацию открытого акционерного общества Укргазпром

 и   приостановил  начатую  приватизацию  открытого  акционерного

 общества Укрнефть.

      По    другим   обкектам   информация   Фонда   Госимущества

 отсутствует.

      Осуществляя    контроль    за   выполнением   Постановления

 Верховного совета от 2 ноября 1995 года, наша Комиссия выборочно

 проанализировала процессы приватизации внефтегазовом комплексе и

 обнаружила  их  противопроавность  и  ущербность  для  интересов

 государства.   Так   в   результате  такой  приватизации  важные

 стратегические   обкекты,   которые  решают  значительную  часть

 вопросов  энергообеспечений населения и промышленности, выведены

 из сферы управления Госнефтегазпрома, то есть государства.

      Я  сказал это потому, что при решении вопросов приватизация

 в  нефтегазовом  комплексе  допускались  их  несогласованность и

 соответствующим  государственным  органами,  Кабинетом Министров

 нарушались  сроки  согласования,  в  то  время Кабинет Министров

 проявил    бесконтрольность    за    деятельностью   подчиненных

 министерств и ведомств.

      При   преобразовании   государственного   производственного

 обкединения   Укргазпром   в  открытое  акционерное  общество  с

 коллективной  формой собственности допущено ряд грубых нарушений

 законодательства.   В   результате   этих  нарушений  Укргазпром

 неправомерно  эксплуатирует  магистральные  нефтегазопроводы, не

 подлежащие  приватизации,  незаконно  присваивает  прибыль, и от

 этого  и  ущерб  государству  и  не осуществляют амартизационных

 отчислений на их обновление.

      Оценка   стоимости   громадных   имущественных   комплексов

 проведена  также  с  нарушениями.  Генеральной  Прокуратурой при

 исполнении  пункта 2 постановления Верховного Совета от 2 ноября

 1995   года   венсено   представление   фонда   Госимущества  по

 устранениею   нарушений  закона  при  приватизации  нефтегазовым

 комплексом.

      Поэтому  в  проекте  постановления  Верховного Совета нашей

 комиссией    предложено    дать    неудовлетворительную   оценку

 деятельности  Фонда госимущества по выполнению данного поручения

 Верховного Совета.

      Кроме    того,    предлагается    Генеральной   Прокуратуре

 проинформировать  Верховный  Совет о персональной ответсвенности

 должностных  лиц,  допустивших  выявленые прокуратурой нарушения

 закона, а также осуществить проверку правомерности использования

 открытым  акционерным обществом Укргазпром в магистральных нефте

 и газопроводов.

      Пунктом  3 Постановления Верховного Совета от 2 ноября 1995

 года  поручалось  Кабинету Министров в месячный срок осуществить

 мероприятия     по     устранению     нарушений     действующего

 законодательства,   связанность  неправомерной  перерегистрацией

 государственных предприятий на  дочерные акционерные общества.

      Кабинет   Министров  выполняет  (............)  ограничелся

 формальным  подходом  и  не провел соответсвующих мероприятий по

 устранению данных нарушений.

      При   таком   подходе   при   наличии   конкретного  факта,

 выявленного   Генпрокуратурой,   Кабинет   Министров  не  уделил

 надлежащего  внимания  деятельности соответсвующих министерств и

 ведомств,  которые  осуществляли  корпартизацию и приватизацию в

 нефтегазовом комплексе.

      Поэтому   комиссия   предлагает  дать  неудовлетворительную

 оценку  деятельности  Кабинета  Министров  по выполнению данного

 постановления   Верховного   Совета   и  поручить  правительству

 определить    концепцию   основных   направлений   реформировния

 нефтегазового  комплекса,  осуществить проверку оценки стоимости

 целосных  имущественных  комплексов  "Укрнефть" и "Укргазпрома".

 Решить вопрос о дальнейшей эксплуатации имущественных комплексов

 магистральных  нефтегазопроводов,  других  обкеков находящихся в

 общегосударственной собственностии и не подлежащих приватизации,

 которые используются открытым акционерным обществом Укргазпром.

      В  заключение  хотел обратить ваше внимание о том, что мы с

 вами  на  совещании,  которое  было  вот фракции и группы, отчет

 Фонда  имущества,  который был запланирован на первое полугодие,

 перенесли  на  сентябрь  месяц.  Мы хотели, чтобы этот важнейший

 вопрос  и подготовили по этому вопросу постановление, при отчете

  в сентябре месяце Фонд имущества отдельно доложил по выполнению

 постановления  Верховного  Совета,  которое было в прошлом году.

 Проект  постановы  Верховного  Совета  вам  роздан,  я прошу его

 поддержать.

      ГОЛОВА.  Є запитання до Олександра Михайловича? Будь ласка,

 запишіться, хто хоче. Ткаченко буде говорить.

      Хочу  підкреслити,  що  тут  є ще пропозиція 40 депутатів з

 різних,  до  речі,  фракцій і груп, щодо розгляду цього питання,

 щодовключення до порядку дня.

      ТКАЧЕНКО.

      Володимир Ткаченко, місто Ахтирка.

      Шановний  Олександре  Михайлович! Ви говорили, що у вересні

 1994  року  було  прийнято пакет документів, де був затверджений

 перелік  тих  підприємств, які не підлягали приватизації. На той

 час  об'єднання Укрнафта не входило до переліку тих підприємств.

 Тут  було  прийнято  рішення  Верховної  Ради, це вже в минулому

 році, у якому вже з'явилася в цьому переліку і Укранафта. На той

 час  процес  приватизації вже йшов повним ходом, вже люди вклали

 свої  сертифікати,  зараз цей процес призупинений. І тому в мене

 питання  такого  роду. Чому повинні страдати люди, наші виборці,

 які  вже  вклали  ваучери  у  виробництва.  Це,  зокрема,  і мої

 земляки, серед яких 60 відсотків це сьогодні нафтовики, і чекати

 поки закінчуться ці розборки, коли якісь люди поділять між собою

 нафтові  ранки  і  цю  власність.  Ми  ж  не знаємо, що ваучерна

 приватизація закінчується у жовтні цього року. на той час, я так

 відчуваю,  що  рішення ще не буде прийнято і чи не вийде так, що

 люди  залишаться  за  бортом  цього процесу. Хотілося б отримати

 запитання... відповідь на це запитання. Дякую.

      КОЖУШКО.  Спасибо.  Ну  я,  во-первых,  хотел  сказать, что

 декретом   Кабинета  Министров  от  31  декабря  1992  года  это

 относится  к "Перечень имущественный комплексный государственных

 предприятий и организаций, приватизация и сдачу в аренду которых

 не  должна была проводиться. Она было проведена с нарушениями. И

 поэтому прокуратура и дала предписание по этому вопросу.

      Что   касается   -как   дальше  делать  -то  наша  комиссия

 предлагает   Кабинету   Министров  в  втором  пункте  "вызначыты

 концепцию   основных   напрямков  реформирования  нафто-газового

 комплекса  Украины".

      Я,  например,  считаю, что мы должны вперед определить, что

 мы  хотим, что от этого мы будем иметь. Но я должен вам сказать,

 что  ни  в  одной данной ситуации нефтепроводы -это я вам должен

 так  сказать  -и  газопроводы  -это  станок печатный денег. И он

 должен находиться в государственной собственности для того, чтоб

 в  данную  ситуацию  мы  все-таки  обеспечивали  народ  тем, что

 положено,  а не как  сейчас.

      ГОЛОВА.  Вибачте,  ну  ви ж півтори хвилини говорили і так.

 Все ж пояснили... ну потім ще візьмете слово.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую. Чернявський, Сумщина. Шановний Олександр Михайлович!

 На моєму виборчому окрузі, а ще точніше, на Сумщині, добувається

 майже  половина  нафти  України.  дальше.  На  території Сумщини

 проходить  5  нафто-, газопроводів. Ви самі розумієте, наскільки

 це  екологічно  небезпечна  обстановка  і  те,  що  добувається,

 скільки це втрат землі, скільки це, ну, це, я думаю, зрозуміло.

      В  зв'язку  з приватизацією. Що отримає конкретно сумський,

 ну,  населення  Сумщини,  регіон  від  того,  що  проведена буде

 приватизація?  Що то поступить в бюджет області, що то поступить

 на  оплату соціальної сфери і що надзвичайно важливо для мене як

 аграрника,  що  поступить для того, щоб рекультивувати ті землі,

 які   підвергаються   цим  всім,  так  сказать,  небезпечностям,

 зв'язаних  з  добуванням нафти, газу і газопроводом. Ви знаєте з

 чим це зв'язано. Дякую.

      КОЖУШКО. Спасибо. Я хочу вам сказать, что мы с вами приняли

 Закон "О трубопроводном транспорте", где все вопросы, которые вы

 сказали  определены.  В  этом  законе четко определена что такое

 магистральный  трубопровод,  что  в  него  входит  и  там  четко

 записано,   что   это   есть   государственная  собственность  и

 приватизации  не  подлежит.  Если такая необходимость будет -это

 разрешение должен давать через Верховный Совет, это определено в

 законе.

      Плата за землю, за порядок использования тоже в этом законе

 определено.

      ГОЛОВА. Кірімов.

      КІРІМОВ

      Шановний Олександре Михайловичу, я розумію, що приватизація

 в   нафтовій,   в   газовій   і   нафтоприродньої  промисловості

 надто........  забезпечуеться,  це  дуже  важлива справа, але ви

 знаєте,  що  в  свій  час  ми  разом з вами зверталися до Василя

 Івановича  Євтухова  з  приводу  того,  що  у нас в Україні йде,

 проходять   нафтопроводи,  немає  газових  лічільників  і  немає

 лабораторій  для перевірки якостей газу. Я думаю вас запитати чи

 ви  знаєте  з цього приводу що небудь, чи є вже ці лабораторії і

 газові  лічільники для того, щоб знати скільки ми газу беремо за

 кордоном України і якої він якості.

      ________________   Этот   вопрос  рассматривался  на  нашей

 комисси  и я вам должен сказать, что порядка в этом вопросе пока

 нет.  Мы  дали  установку  комитету.  Учет  газа  происходит  на

 российской  стороне.  И там стоят личильники, как вы говорите. А

 наш  сидит  там  представитель, человек. Порядочный этот человек

 или  непорядочный  человек  -от  этого много будет зависеть... В

 этом  вопросе  есть вопрос государственной важности с тем, чтобы

 контроль  поступления газа как на Украину и контроль поступления

 газа   с   Украины   должен   контролироваться  соответствующими

 приборами, современными приборами.

      ГОЛОВА.  Степенко.

      СТЕПЕНКО  В.І.    Олександр  Михайлович, у мене до вас таке

 конкретне  питання. Дивіться,  що  ми сьогодні розглядаєм - "Про

 усунення   порушень   чинного  законодавства  України  з  питань

 приватизації     нафтової     і    газової    промисловості    і

 нафтопродуктозабезпеченні".  Тобто,  на  мою  думку,  бере  роль

 прокуратури  на себе Верховна Рада. Такої ми ще постанови (ну, я

 може  не пам'ятаю?..) не приймали... Як, на вашу думку, що ви як

 голова комісії, з ініціативи вашої комісії, щоб не загружать цим

 Верховну Раду, повинні були звернуться у відповідні органи, що є

 правопорушення - нехай  провірили б всі ці порушення, суд визнав

 цю приватизацію недійсною і все поставив на свої місця.

      Дякую за увагу.

      КОЖУШКО  О.М.    Ну,  уважаемый  коллега, как вы знаете, по

 соответствию  положению комиссии, комиссия должна контролировать

 выполнение тех решений, которые принимает Верховный Совет.

      И  мы,  я  вам  должен  сказать,  наша  комиссия  сделала 6

 выездных  заседаний и нашли свою работу, то есть нашли... в этом

 вопросе  видим необходимость и приняли соответствующее решение -

 то, что положено комиссии.

      Почему внесли этот вопрос? Я хочу вам сказать - потому, что

 это  газ  и нефть, о которой мы говорим 90% времени здесь, когда

 заходим... потребляем их. А вот то, что, как говорится, контроль

 наш  за правильностью приватизации, мы осуществляем контроль, мы

 нашли  нарушение.  Исполнительная  власть  не  совсем  четко  их

 определила.  И  я думаю и не ошибусь, что и прийдет время, когда

 будет  проведена  проверка,  оценка  стоимости приватизированных

 обкектов  -вы  ужаснетесь,  голова  черная станет сразу белая по

 какой цене они проданы и почему мы бедны.

      ГОЛОВА. Василь Іванович і, крім того, мова в даному випадку

 іде про виконання постанови, а те, що ви сказали, то в постанові

 минулій.  Так, так і мова іде про те, що там було доручення дане

 для  забезпечення  усунення  цих недоліків.

      А  тепер  доповідає  комісія ж в порядку контролю зробившая

 аналіз, що виконується ця постанова незадовільно. Дає  додаткові

 доручення  і,  я  думаю,  що  їх  треба  обов'язково підтримати.

 Федорин.

      ФЕДОРИН.

      Шановний пане Кожушко, як відомо, в Україні є десятки тисяч

 магістральних  газо  і  нафтопроводів. Відомо також, що строк їх

 діяльності уже перевалив часто... тобто, за половину. Скоро вони

 почнуть  виходити із ладу, почнуться авварії на цих газопроводах

 і  нафтопроводах.  Чи  не  вважаєте  ви за можливе в майбутньому

 продати за кошти частину акцій цих газопроводів і нафтопроводів?

 І  ті  підприємства,  які будуть створені нею в основі для того,

 щоб   придбати,   щоб   почати   ремонтувати   ці   магістральні

 трубопроводи. Адеже, відомо, що в нинішніх умовах держава навряд

 чи  найде кошти для того, щоб ефективно провадити по суті ремонт

 цих  трубопроводів.

      Дякую.

      КОЖУШКО. Спасибо. Я хочу сказать так, что мы говорим о том,

 что не начислялось 2 года аммортизация как положено начислять...

 в  любом предприятии. Аммортизация идет на восстановление. О чем

 вы говорите? Поэтому мы считаем, что акционерным обществам идет,

 но,  как  говорится,  не  то,  что вы говорите уничтожение, а не

 думая  о  восстановлении  вот этих фондов. Поэтому мы, например,

 Министерство финансов получили справку, и всех, что аммортизация

 не начислялась.

      Второе.   В   отношении  того,  что  продать  или  передать

 невыгодные  и  выгодные,  для  этого  должна  быть экономическое

 обоснование,  чтобы  оно  было  предусмотрено,  тогда  Верховный

 Совет,   который   разрешает   приватизацию   обкектов,   должен

 разрешить,  а не  кому  вздумается,  тот  и приватизирует.

      ГОЛОВА.  Юрковський.

      ЮРКОВСЬКИЙ.  Я  думаю,  что все слышали о том, что законы о

 приватизации,  а  точнее,  невозможности  приватизации  обкектов

 газо-нефтяного  комплекса      .............. нарушаются.

      Поэтому  мне  представляется,  что  было бы правильно, чтоб

 было      принято  решение  об  аннулировании актов приватизации

  этих  предприятий  и  обкектов,  и о том, чтобы впредь на таких

 докладах    и    заслушиваниях    присутствовали   представители

 нефтегазового  комплекса  а  также  Генеральной  прокуратуры,  и

 держали  перед нами ответ за свои действия, почему они позволяют

 себе  нарушать  закон.  А вы по ходу этого обсуждения приняли бы

 решения,  что  делать  с ними  дальше.

      Поэтому  я  считаю,  что  мы должны подумать над тем, чтобы

 отменить  акты приватизации обкектов нефтегазового комплекса как

 нарушающие  наше  законодательство.

      Я  закончил.  Благодарю  за  внимание.

      КОЖУШКО.   Я   хочу   ответить,  что  прокуратура  здесь

 присутствует.  Я  вижу  заместителя Генерального прокурора. Есть

 представители      с Кабинета  Министров.

      А  что  касается  того, что вы говорите, то Верховный Совет

 включил  дополнительно  перечень  обкектов,  которые не подлежат

 приватизации  ,  и их здесь,  как  говорится,  утвердил.

      Но  они  были  еще в 1992 году. Декретом Кабинета Министров

 установлено,  что  их нельзя ни приватизировать, ни передавать в

 аренду.

      Поэтому  произошло  нарушение,  мы  в Постанове, вот здесь,

 если  мы пишем, что "Генеральній прокуратурі в місячний термін з

 дня  прийняття  цієї  Постанови  доповісти  Верховній  Раді  про

 причепність  посадових  осіб,  відповідних  державних органів до

 порушень    чинного   законодавства   України   при   проведенні

 компортизації    та    приватизації    об'єкту    нафтогазу    і

 перерабативающей промисловості, передбаченний законом".

      ГОЛОВА.  Олександр  Михайлович,  іще одне уточнення з цього

 приводу.  У  1994  році  у  липні  місяці Верховна Рада прийняла

 Постанову  "Про  доручення Комісії з питань економічної реформи"

 підготувати    до    розгляду    Верховної   Ради   Закон   "Про

 реприватизацію".   У   тих   випадках,   де   сталося  порушення

 приватизації  під  час  приватизації,  ми  повинні  мати  чіткий

 механізм.  Хто  вирішує  ці питання, в якій послідовності, як це

 відбивається  на  інтересах тих, хто брав участь у приватизації,

 хто  несе  відповідальність  за  порушення  законодавства  і все

 інше.

      Тобто  це повинен бути системний, точний закон. І я нагадую

 тут  ще  раз  комісії, котра тут є частина, частини зараз немає,

 цей  закон  обов'язково повинен бути, бо без нього чим далі, тим

 гірше нам доведеться обходитися. Це  обов'язковий закон.

      КОЖУШКО.  Александр  Алекасандрович, я учитываю то, что

 этот закон...

      ГОЛОВА.  Він  готовий  до  першого  читання.  Я  доповідаю,

 підготовленний він до першого читання.

      КОЖУШКО.   Но   я   подал   на   Верховный   Совет   закон,

 подготовленный  мною  по  вопросах  национализации, только не 17

 года,  как  мы.  Там  есть вопрос. И он находится как раз в этой

 комиссие.

      ГОЛОВА.  Добре.  Будь ласка, Ткаченко останнє уточнення. 30

 секунд.

      ТКАЧЕНКО.

      Олександре   Михайловичу,   я   хотів  дещо  уточнити  своє

 запитання.  Мова іде не про трубопроводи чи нафтогазові сховища,

 а  про  дубовні підприємтва, на яких працюють сьогодні люди, які

 вже  вклали свої сертифікати приватизаційні у їхню приватизацію.

 Сьогодні ця приватизація призупинена і, як я розумію, цей процес

 буде  ще  довго  вирішуватися:  чи  буде  приватизація, яка буде

 структура  цієї  приватизації.  Ще  нема цього визначення. Але ж

 час,  відведенний на ваучерну приватизацію, уже закінчується. Чи

 не   станеться  так,  що  закінчеться  цей  час  і  ці  люди  не

 використають  своє  право на приватизацію, тому що вони вклали в

 це підприємство, яке не підлягає приватизації. Це мене найбільше

 хвилює і цих людей.

      КОЖУШКО.  Я  вам хочу, товарищи, сказать. Комиссия детально

 рассматривала  этот  вопрос,  и  действительно в Газпроме там не

 начата приватизация. А Укрнафта  там есть, начата приватизация.

      Було  достаточно  времени  и  Фонду  державного имущества и

 комитету  и..........  рассмотреть и дать предложения Верховному

 Совету Чтоу них есть, на сколько они выдали процент каких акций.

 Однако,  люди  привыкли  невыполнять  законы  и  думают   шумом,

 опубликацией   в  газетах,  недопонимание  этого  вопроса,  мол,

 Верховным Советом. Думали этот вопрос, как говорится, пропустить

 на  тормозах.

      Я,   например,   считаю,   что   мы  должны  действовать  в

 соответствии  с  законом,  и Фонд имущества должен рассмотреть и

 дать  предложение  по  этому  вопросу.  Мы  готовы  на  комиссии

 внимательно  расмотреть  и  вам  доложить  в  тем, чтобы не были

 ущемлены никакие  интересы.

      ГОЛОВА.  Сідайте,  будь ласка. З цього приводу мав особливу

 думку  і  підготував  альтернативний  проект  документу Стицьків

 Тарас.  Надається  йому  слово. Будь ласка. 5 хвилин він просив.

 П'ть з половиною, він записаний....

      СТЕЦЬКІВ Т.С.

      Шановні  народні  депутати!  Я може не вкладуся в 5 хвилин,

 тому  може  кілька  хвилин  більше. Справа в тому, що в минулому

 році  мені  довелося  бути  головою  робочої групи, яка, власне,

 розробляла   частину   тих  постанов,  які  стосувалися,  як  ви

 пам'ятаєте,    створення   російсько-українського   підприємства

 Газтранзит.  Тоді  ми,  дійсно,  прийняли три постанови основні,

 потів  вже  були  постнови  Президії  Верховної Ради, які навели

 порядок в тій сфері.

      Але  поряд  х цим ми наробили декілька помилок, які самі ми

 повинні  виправити.  І  ніхто за нас цього не зробить. І Кабінет

 Міністрів  так  само  цього  не  зробить.  Тому   мені не зовсім

 зрозумілі посилання чому Кабінет Міністрів щось не вносить.

      В  зв'язку  з  тим, що ці постанови вносилися ще 17 травня,

 необхідно  нагадати  суть прави. Ми, коли приймали постанову від

 19  вересня 1995 року, за якою уточняли перелік об'єктів, які не

 підлягають  приватизації.  Ми туди включили магістральні, газо і

 нафтопроводи  і  підземні  газосховища.  І  поступили  абсолютно

 правильно.  Але  порядом  з цим ми в додаток до об'єктів, які не

 піджлягають    приватизації,    включили   і   майно   державних

 газовидобувних  підприємств, чого робити потреби ніякої дочірніх

 газовидобувних  підприємств  чого робити ні в якому разі не було

 ніякої   потреби.   Більше  того,  ми  абревіатуру  ДП  (дочірні

 підприємства) розшифрували як державні підприємства.

      Я  хочу  нагалати, що в 1994 році в нас були реорганізовані

 Укргазпром  і  Укрнафта.  В  них і одне і друге підприємство має

 централізовану  структуру.  І  такі  підприємства як, наприклад,

 Донбастрангаз,   Львівтрангаз   є  не  державними,  а  дочірніми

 підприємствами.  Ми їх назвали державними. Держкомнафтогаз своїм

 листом  просив  таку помилку виправити і, якщо ви пригадуєте, ще

 навіть   Олександр   Олександрович  сам  ставив  те  питання  на

 голосування і воно тоді не пройшло. В резльтаті ми отримали: де-

 факто  -Укргазпром функціонує як єдиний майновий комплекс, а де-

 юре   -з  його  складу  треба  виділити  державні  підприємства:

 Львівтрангаз,  Донбастрангаз  і так далі. Те саме ми зробили і з

 Укрнафтою.  В структурі Укрнафти є 6 дочірніх підприємств. Типу:

 надвірна нафтогаз, долинна нафтогаз і так далі.

      Ми  ці  дочірні підприємства назвали державними. І їх тепер

 треба  робити  окремими  юридичними особами, наділяти статутними

 фондами   і так далі.

      Чи в інтересах є це держави? Однозначно, що не в інтересах.

 Тому  цю помилку Верховна Рада повинна виправити і цьому проекті

 постанови, які ми виносимо, власне про це і йдеться.

      Наступне  питання.  на  той  момент,  коли ми приймали дані

 рішенни,   підприємство  Укргазпром  уже  було  корпоратизоване.

 тобто,  підготовлене до приватизації.

      Своїми  постановами  ми  зупинили  цю  приватизацію. Більше

 того, Фонд Державного майна був змушений зупинити приавтизацію і

 Укргазпрому  і Укрнафти.

      Тепер  виникає  питання  -що робити з Укргазпромом? Вертати

 його   назад   в,   так  би  сказати,  в  державну  власність  і

 продовжувати  приватизації.  Хто  це  повинен робити? Це повинні

 робити  тільки  Верховна Рада.

      Тому що воно вже є готово, воно на півдорозі, його не можна

 так  залишати.  Ще  складніша  ситуація  є  з Укрнафтою. Тому що

 Укрнафта вже прошла  значну     частину    приватизації.

      Я  хочу  вас  повідомити,  що  на даний момент станом на 30

 листопада  минулого року відбувся 10 сертифікатний аукціон. Но я

 помню  -30  відсотків  акцій  "Укрнафти" було продано за майнові

 сертифікати,  більше  як 500 тисяч громадян стали співвласниками

 "Укрнафти",  в  тому числі і члени трудового колективу. Тепер ми

 цей  процес  зупинили.  Що  ми хочимо назад це вертати? Хай тоді

 комісія скаже як це робити.

      Більше  того,  план  приватизації  "Укрнафти". А, я хочу ще

 сказати,  що в структуру "Укрнафти" магістральні нафтопроводи не

 входять,   магістральні   нафтопроводи   входять   в  об'єднання

 магістральних автопроводів "Дружба", тому і Кабінет Міністрів, і

 Антимонопольний  комітет  погодив план приватизації "Укрнафти" і

 ця  приватизація  йшла.  Там  30  відсотків  було передбачено за

 державою,   15  відсотків  на  комерційний  конкурс,  решта  -за

 сертифікатами, процес зупинився на півдорозі.

      Виникають   питання:   навіщо  це  було  зроблено  і  чи  в

 інтересах   громадян  діємо  ми  зараз,  коли  ми далі начинаємо

 ломати цю структуру. Я вже не кажу про те, що практично в усьому

 світі  принаймні  по  Німеччині  і  Великобританії  такі  великі

 об'єднання,   які   займаються   нафтою   і   газом,   завжди  є

 централізованими  ітам  завжди забезпечена значна доля державної

 власності, але й відповідно є і приватний капітал.

      Тепер  що стосується висновку Генеральної прокуратури, я би

 дуже росив, щоб тут виступили і представники Фонду держамайна, і

 представники  Генпрокуратури.  То  я вам хочу просто зацитувати,

 значить,   тут  називалася  інформація  про  те,  що  якісь  там

 порушення і так далі, от вам роздавалася ця постанова 17 травня,

 очевидно її не всі мають, но я просто зацитую. Що стосується, які

 порушення   вона   встановила,   так,   деякі   порушення   були

 встановлені, але вони були не суттєвого характеру. Що стосується

 магістральних  газо-і  нафтопроводів? Я цитую: "Акції відкритого

 акціонерного   товариства  Укргазпром"  на  даний  час  належать

 державі,  ці  магістральні газопроводи вилучені зі складу майна,

 що  приватизується  і  їх вартість не включена до акту оцінки та

 статутного фонду акціонерного товариства". Це по "Укргазпрому".

      Тепер  по  "Укрнафті".  Що  стосується "Укрнафти"? на даний

 момент,   мається  на  увазі  на  момент  перевірки,  продано  9

 процентів   акцій   "Укрнафти",  30  підготовлено  до  відкритої

 підписки.  Майнові  об'єкти,  які  за  чинним  законодавством не

 підлягають   роздержавленню,   вилучені   із   складу  майна  що

 приватизується. То про які порушення ми тут слухаємо? Де вони є?

 Нехай   тоді   Генпрокуратура   або  спростує  те  що  підписано

 Даниленком, або підтвердить ці речі, що не було інсенуацій, адже

 ж  ми  ведем  мову  про  приватизацію  чи,  скажімо,  долю  двох

 найкрупніших на Україні корпорацій -"Укрнафта" і "Украгазпром" і

 не  можна  отак собі взяти написати постанову, значить, і дальше

 доламувати те, що вже наполовину є зламаним...

      Через  те  група народних депутатів (40 народних депутатів)

 запропонувала  інший  проект  постанови,  ніж Комісія з паливно-

 енергетичного  комплексу.  Він зводиться до наступного (я просто

 змушений її прокоментувати, щоби було до кінця зрозуміло, в чому

 суть   справи).

      Пункт   перший  цієї  постанови  говорить:  "За  наслідками

 повторної  оцінки цілісного майнового комплексу "Укргазпрому" (а

 така  оцінка  була  проведена)  вважати  за  доцільне продовжити

 приватизацію  "Укргазпрому".  Я вам хочу сказати, що в структурі

 "Укргазпрому"  67%  займають магістральні газопроводи і підземні

 газосховища.  67%!  Це  вже більше, ніж контрольний пакет акцій!

 Тому, відполвідно, 32% можна пустити на акціонування, скажімо, в

 інтересах трудового колективу.

      Щоб  було ще більш ясно, я можу зачитати, що входить в 32%.

 В  32%  входить: устаткування для буріння свердловин, обладнання

 сердловин  на  газових  і  газоконденсатних  станціях, установки

 підготовки   і  очистки  газу,  автомобільний  транспорт,  майно

 наукових,   сервісних,  обслуговуючих  станцій.  Невже  це  такі

 стратегічні  об'єкти,  які  не можна віддати трудовому колективу

 "Укргазпрому"?

      І  буквально ще кілька слів. Ми не зобов'язані внести зміни

 в  додаток  до постанови від 19 вересня минулого року. Помінявши

 слова "державне підприєсівто" на слова "дочірнє підприємство". І

 відновити  таким  чином централізовану структуру "Укргазпрому" і

 "Укрнафти".

      Нарешті,  третій  момент. Ми і тільки ми повинні дати добро

 на акціонування "Укрнафти", тому що вона вже акціонована на 39%.

 І е треба зробити, тому що зависає питання.

      І  саме  основне,  що  в  пункті  5 у нас є -необхідно дати

 доручення   Кабінету   Міністрів   в  місячний  термін  прийняти

 концепцію   основних   напрямків   реформування   нафто-газового

 комплексу.   Такої  концепції  нема,  така  концепція  має  бути

 представлена  Верховній  Раді. І далі. Кабінет Міністрів повинен

 вирішити  питання  подальшої  експлуатації магістральних нафто-і

 газопроводів.  Хто  їх  буде експлуатувати? З них можна створити

 окрему державну корпорацію типу нафтопроводів...

      Ще  півхвилини буквально. Можна створити окрему корпорацію,

 можна  віддати  їх  Укргоспрому  в  управління  або  передати на

 баланс.  А,  що стосується того, що говорилося в доповіді голови

 комісії,  ми  також  вважаєм  за доцільне і в нас це записано в,

 пункті,  що  Генеральній прокуратурі в місячний термін здійснити

 перевірку  правомірності  використання  Укргазпромом  прибуткові

 транпортування газу магістральними газпроводами.

      Таке доручення дати можна. тому в мене пропозиція зводиться

 і вона збігається з пропозицією народних депутатів: ми пропонуєм

 підтримати  наш варіант постанови. і на закінчення, буквально, я

 все-таки  хочу,  щоб  і Кабінет Міністрів, і Генпрокуратура свою

 точку  зору сказали, щоб ви, народні депутати, приймали виважені

 рішення,  щоб  потім  нам  не  довелося  знову  до цього питання

 повертаться.

      Дякую  за  увагу.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, от ми черговий раз уникаємо або

 якось постаємо перед колізієї. Як нам бути в такій ситуації? Є 2

 думки 2-х груп депутатів: одна в комісії, друга від фракції і не

 тілоьки  від  фракції,  а багато, які, власне кажучи, мають один

 магістральний напрямок -навести порядок у відповідній системі.

      Але  Верховна  Рада не може весь час бути в функції слідчої

 комісії.  Знаходитися  у  режимі  слідчої комісії. І, коли будем

 зараз  слухати Генерального прокурора чи заступника Генерального

 прокурора,  представника  Кабінету  Міністрів  або  що,  все  це

 повинна  зробити  комісія  до  розгляду  на  Верховній Раді, нам

 доповісти  про  те,  доповісти  і ми повинні прийняти відповідне

 рішення.

      Я  думаю,  що  так  треба  робити,  тому  що от зараз вийде

 прокурор  і  почне говорити. Для більшості це матеріал новий, це

 треба  раніше  з'ясувати,  бо  тут  ще одна обставина така є. Ви

 пригадуєте,  коли  ви  прийняли постанову, ми прийняли постанову

 про  що  згадував  тільки  що............  Я на... через 2 дні у

 вівторок  попросил  вас,  давайте  подивимось  -сталася помилка,

 записали   державні   підприємства,   а   фактично   це  дочірні

 підприємства.  І  хто виступив проти цього? Ті, хто тепер дійшли

 до  того,  що,  справді, це таке дочірні підприємства. Було так.

 Але,  якщо  це  була  помилка,  давайте будем її вправляти, я не

 проти  того. Але ще раз прошу, це все повинно бути з'ясованим до

 сесійного залу, у комісії. А ми повинні одержати тільки висновки

 в  вигляді оцінки  позиції  комісії і тому подібне.

      Ну,  от  зараз  ми  розпочнемо дискусію між однією і другою

 групою  депутатів. Ви  візьмете  влово,  я вам  дам.

      Федорин,   будь   ласка.   Його  слово,  він  записаний.  І

 Квятковський.  Я даю  так,  за записом.

      ФЕДОРИН.   Шановний  голово,  шановна  Президія  і  шановні

 народні депутати!

      Шановні колеги, в світі нафтогазові компанії і корпорації є

 могутніми.   І  часто  саме  їхньою  могутність  і  визначається

 могутність держави.

       Відомо,  що  прибутки  таких нафтогазових корпорацій часто

 сягають не тільки мільярдів, а і десятків мільярдів доларів.

      І  треба сказати, що український нафтогазовий комплекс, він

 також  согутній.

      Відомо,  що  (і  недавно визнанням цього було було інтерв'ю

 Чорномирдіна)  він  сказав, що Західний Сибір часто освоюється і

 нашими  фахівцями.

      І  дійсно,  всі іноземні фахівці відзначають, що як фаховий

 рівень  наших  інженерів,  наших  робітників  абсолютно нічим не

 відрізняється від фахового рівня тих же самих американців. Лише,

 можливо,  підкачує  дещо   технічне  забезпечення.

      і  в  зв'язку з цим ми наш нафтогазовий комплекс ми повинні

 розглядати  не  просто  так  утілітарно. Це та частина, яка може

 приносити  там величезні прибутки. Адже відомо, що наші фахівці,

 і  велись  такі  розмови,  можуть успішно працювати не тільки на

 теренах колишнього Радянського Союзу, а просунутись і працювати,

 освоювати  і  Перську  затоку,  родовища  Нігерії, а, можливо, і

 Латинської  Америки,  де  є  багато  цих   комплексів.

      І  тому ми зобов'язані все зробити, щоб саме так було, а не

 роздробити   ці   організації  і  зробити  з  них  якихось  таки

 доморощених  напівліліпутів, напіворганізації.

      В  зв'язку  з  цим  треба,  мабуть,  не вишукувати окремого

 нашого  українського  шляху.  Є  відповідна специфіка, але треба

 подивитись,  як в світі  це робиться.

      А  в  світі  це  робиться  так.  Кожна  нафтогазова  крупна

 компані,  яка процвітає, в собі обіймає весь комплекс, починаючи

 від  розвідки родовища, освоєння його, цьогор одовища, видобутку

 нафти-газу,  переробки  і продажу нафтопродуктів.

      А  ми  в Україні пішли своїм шляхом. Дали можливість окремо

 приватизуватись  заводу, окремо приватизуватись Укрнафті, окремо

 приватизуватись,  або  і зовсім залишити в державній власності в

 Држкомгеології   залишити   той  комплекс,  який  веде  розвідку

 родовищ. Це абсолютно не правильно.

      Якщо   ми   хочемо  не  тільки  зберегти  наш  нафтогазовий

 комплекс, і того, щоб він приносив майбутні прибутки державі, ми

 повинні  вже  на  стадії  корпоратизації  об'єднати  їх  в  такі

 структури,  які  були  б  дієздатні.  Саме  в такому напрямку ми

 повинні  піти.  Тут  в  нас  є вже природні певні такі утворення

 "Укргаз" чи "Газпром", "Укрнафта", а також  "Нафтогазпром".

      На   базі  ось  цих  організацій  разом  з  переданням  цим

 організаціям  нафтоперегонних  заводів,  відповідних заправочних

 станцій України. В такому аспекті їх треба корпоратизувати і іти

 на приватизацію.

      Я  за  те,  щоб йшла приватизація в нафтогазовом комплексі,

 тому  що,  ну, як відомо в Амереці це часто приватні організації

 при   збереженні   певної  частки  державного  майна.  Але  саме

 правильно   корпоратизувати   треба,  щоб  був  закінчений  цикл

 виробництва.  Ів зв'язку з цим я підтримую повністю цю постанову

 чи  постановку  такого питання, щоб приватизація йшла. Але треба

 комісії  доопрацювати  це  питання.  І  ще  раз  разом  з Фондом

 державного  майна, з Кабінетом Міністрів визначити структурно як

 повинна  йти ця приватизація, як повинні бути корпоратизовані ці

 підприємства,  які,  скажімо,  в  "Укрнафти"  чи певної компанії

 повинні  війти  нафтоперегонні  заводи,  які  із  тих  державних

 підприємств, заправочних станцій повинні війти у цей комплекс.

      І  тоді ми отримаємо дійсно роботоздатні наші компанії, які

 будуть  не  тільки  забезпечувати  Україну  нафтою,  а  й будуть

 відповідно наживати добро для держави.

      В зв'язку з цим я пропоную все-таки ще попрацювати над цією

 постановою,  скажімо, прямо після перерви, після канікул винести

 відповідну постанову,  відповідне рішення на   Верховну Раду.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Кв'ятковський.

      КВ'ЯТКОВСЬКИЙ.

      Шановні депутати, стан справ набагато жахливіший, ніж зараз

 здається.  Я  хочу  сказати,  що  ми, саме ми підняли свого часу

 галас  по  газтранзиту  і  саме  завдяки  цьому  ми  все-таки  у

 державній  власності  зберігли  магістральні газопроводи. І наша

 співпраця  з Олександром Михайловичем дійсно призвела о того, що

 коли  ми  почали вивчати це питання, то ми побачили, що ми йдемо

 до  того, що через рік-півтора у нас будуть суцільні аварії і на

 магістральних  газопроводах,  як  по  нафті,  так  і по газу. Бо

 дебиторська  заборгованість настільки шалена, що ті ж будівельні

 організації,  які  обслуговують  цей  комплекс, просто не взмозі

 фінансуватися,  перебуваючи  у  державній  власності.  Бо ми всі

 знаємо, що з Державного бюджету ми туди нічого не можемо видати.

 І саме ми поставили питання, що і Укрнафта, і Укргазпром повинні

 бути,  весь  час перебувати в єдиному комплексі. Тільки в такому

 випадку  ми  зможемо  забезпечити постійний контрольний пакет за

 державою.

      Але  потібно  чітко  собі  усвідомлювати,  що без часткової

 приватизації  того  майна, яке  підлягає приватизації, і це не є

 порушенням  законів,  ми просто  не залучимо тих інвестицій, без

 яких  дійсно  через  рік-півтора  у  нас  будуть  просто жахливі

 аварії.

      Тому  я  вважаю,  що  потрібно  підтримати  саме той проект

 постанови, який вноситься  40  депутатами (до речі, майже з всіх

 депутатських  груп  і  фракцій),  і  щось  терміново  робити. Бо

 запевняю  вас,  через  рік  ми  вже будемо створювати комісію по

 з'ясуванню   обставин   по   аваріям   на  магістральних  газо-і

 нафтопроводах.

      Спасибі за увагу.

      ГОЛОВА.   Постукайте   по  трибуні,  тим  часом  Олександр

 Михайлович слово має.

      КОЖУШКО.

      Мне,  как  человеку  все видевшему много, просто не понятно

 вот повидения  отдельных  коллег.

      Ведь  я  товарища  Стецько  лично  и группу "Реформы", всех

 говорю, будем рассматривать. Потому что годы это уже тянется.

      Мы  его  рассмотрели  совместно  2  комиссии,  после  этого

 рассмотрели   у  Александра  Николаевича.  Все  присутствовавшие

 желающие   были,   пришли  к  этому  выводу  к  решению.  Сейчас

 (...........)   приходит  и  говорит:  вот  какое-то  выработано

 решение.  Так  вы  б  имели, коллега уважаемый, хотябы уважение,

 дали  в  комиссию свои хотя бы предложения или сказали -я каждый

 день  встречаюсь  с вами -что в нас есть такое мнение. Я считаю,

 что  это вопрос политический и он оттягивается все время. И если

 мы  прийдем  еще  в  сентябре - я настоял, чтобы этот вопрос был

 включен  -нам уже там делать нечего будет. Поэтому я считаю, что

 его  надо  поручить  и  отчитываться  будет  Фонд имущества. там

 ничего  нет.  Там есть поручение выполнения закона. Разьве можно

 товарищ  Стецькив  говорить  о  том,  что  в  1992 году декретом

 запрещена   корпортизация   этого   (...........)  (...........)

 комплекса.  Он  кем-то  проводится.  нарушение  закона. Никто не

 спрашивает  по этому вопросу. А мы ставим  вопрос.

      Так,  когда  мы уже рассматривали, он уже корпатизирован...

 конрпротизацию   прошел.   Извините   пожалуйста,  надо  понести

 ответственность  кто  это  сделал, кто подписавал эти документы,

 каким  образом подписывались эти документы. Тогда только наведем

 порядок.

      Я  хочу вам сказать. Вы смотрите 6 что делается в России по

 вопросу  приватизации.  В  Восточной  Германии  4  тысячи  людей

 привлечено работников фонда за нарушение вопроса приватизации. В

 нас ни  одного.

      И сейчас прокуратура -вы читали все справку -вы посмотрите.

 Обкект   стоит   4,   5  миллиарда.  То  есть,  180  миллиардов.

 Приватизировался  за  4,  5  миллиарда. Что это такое? Почему мы

 бедные? Вот поэтому мы и будем, если так решаются эти вопросы. Я

 просил бы, если у вас совесть есть, проголосуйте, здесь никакого

 наказания  нет,  в сентябре мы спросим и примем, а вот того, что

 делать  -тут  записано:  визначити  концепцію основних напрямків

 реформування  нафто-газового  комплексу. Положите ее на стол, мы

 ее одобрим и будем решать.

      Второе. Области поддерживают. Вы не можете сказать, что вот

 тут  как он пришел, говорит: надо решить эту постанову решить, а

 не то, что предлагает коллега Степенко. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  в  мене  є така пропозиція: ми

 задали   запитання,   одержали  відповіді,  альтернативна  думка

 прозвучала,  виступи були, можна продовжувати обговорення, але є

 пропозиція,  яка  зводиться  до  того:  уряд  повинен  визначити

 концепцію  нафто-газої галузі, доручегння щодо наведення порядку

 і  доручення  прокуратурі щодо притягнення до відповідальності і

 з'ясування причин і доповіді Верховній Раді у вересні місяці. Це

 не заперечує того, про що говорив Стецьків.

      Я  ще  раз  кажу:  тут  є  доручення  прокуратурі  і якщо є

 потреба,  ми  можемо заступника заслухати, але мені здається, от

 давайте  на  ваш розсуд я зачитаю цей проект постанови, оскільки

 мова  йде  і  про  радіослухачів,  які не знають про що йдеться.

 Постанова  такого  змісту:  Верховна  Рада України відзначає, що

 Кабінет  Міністрів  і  Фонд  державного майна провели недостатню

 роботу  по виконанню постанови Верховної Ради від 2 листопада 95

 року  "Про  усунення  порушень  чинного  законодавства України з

 питань   приватизації  в  нафтовій,  газовій  і  нафтоприродньої

 промисловості,  і нафтопродуктозабезпечення". Не зважаючи на те,

 що   Генеральною  прокуратурою  України  виявлено  ряд  порушень

 чинного  законодавства  Кабінет  Міністрів  України  не здійснив

 заходів  щодо  їх  усунення,  зокрема тих порушень, зазначених в

 пункті   3   указаної  постанови  що  пов'язані  з  протиправною

 перереєстрацією державних підприємств в дочірні, і не забезпечує

 виконання   вимог   чинного   законодавства   України   у   ході

 корпоратизації   і   приватизації   об'єктів   нафто-і   газовій

 промисловості України.

      Фондом  державного  майна  України  під час виконання вимог

 пункту  1  вказаної постанови не здійснено своєчасний перелік та

 скасування  відповідних  наказів,  а також припинення розпочатих

 протиправних процесів приватизації.

      З   метою   забезпечення   належного   виконання  постанови

 Верховної  Ради  України  від  2  листопада 1995 року, а також з

 метою  захисту  майнових  та загальнодержавних інтересів України

 Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

      1.  Визнати  роботу  Кабінету Міністрів та Фонду державного

 майна України по виконанню постанов Верховної Ради України від 2

 листопада 1995 року (назва постанови) незадовільною.

      2.  Кабінету  Міністрів  України  в  місячний  термін з дня

 прийняття  цієї постанови визначити концепцію основних напрямків

 реформування    нафто-газового   комплексу   України,   провести

 перевірку   оцінки   вартості   цілісних   майнових   комплексів

 підприємств   "Виробниче   об'єднання  "Укрнафта"  і  "Виробниче

 об'єднання "Укргазпром". Вирішити питання подальшої експлуатації

 майнових комплексів магістральних нафто- і газопроводів та інших

 об'єктів,  що  є  у  загальнодержавній власності і не підлягають

 приватизації    та    використовуються   відкритим   акціонерним

 товариством "Укргазпром".

      3.  Генеральній прокуратурі України в місячний термін з дня

 прийняття  цієї  постанови  доповісти Верховній Раді України про

 причетність  посадових  осіб  відповідних  державних  органів до

 порушень    чинного   законодавства   України   при   проведення

 корпоратизації  та  приватизації  об'єктів  нафтової  і газової,

 нафтопереробної  промисловості  і  нафто-продуктозабезпечення та

 вжити   заходи,   передбачені   законом.   Здійснити   перевірку

 правомірності  використання  відкритим  акіоцнерним  товариством

 "Укргазпром" магістральних   нафто-  та  газопроводів,  що  є  у

 загальнодержавній  власності,  а також привласнення прибутку цим

 господарським  товариством  від  транспортування нафти і газу та

 дотриманні ним цільового використання амортизаційних відрахувань

 на вартість магістральни нафто-  і газопроводів.

      4. Постанова набуває чинності з дня її прийняття".

      Я  все-таки пропонував би за основу прийняти цю постанову і

 до...  і  в  неї  як  доповнення  включити ті пункти, які будуть

 пропонуватися іншими депутатами. Ну, у нас немає виходу... Тарас

 Васильович, так же?.. Степанович! Тарас Степанович!.. Ну, так ви

 ж там і стоїте!..

      Я  просив  би...  ну,  є процедура... На слух все те, що ви

 прочитали   -цікаві   пропозиції  Їх  проголосоувати  просто  не

 можна... За один день доопрацювати теж не можна...

      Давайте  ми...  я  знаю?..  дамо  доручення  ще врахувати в

 комісії  ваші  пропозиція  або  я...  я  не  знаю,  як  це можна

 запропонувати.  Ну,  це  тоді  означає,  що  ми не розглянемо це

 питання на цій сесії. Тому в мене просто безвихідне становище. Я

 мушу  ставити на голосування цей проект. Стецьків, з місця, будь

 ласка. Тарас Степанович.

      СТЕЦЬКІВ.

      Шановний  Олександр Олександрович, справа в тому, що оцінка

 майна  Украгазпрому  вже  проводилась. Но ми, звичайно, можемо 2

 рази на рік давати доручення Кабміну проводити оцінку майна. Але

 це  ж  гроші.  Вона  ж була проведена і довідки тут є. Це перший

 момент.  Ну,  навіщо нам раз в рік регулярно проводити ту оцінку

 майна?

      Другий  момент. Ми також за те, щоб Генеральній прокуратурі

 було  дано  доручення, але ми хочемо, щоб Генеральна прокуратура

 шукала  чи  правомірно  використані гроші, а комісія хоче карати

 посадових  осіб,  а  це 2 великі різниці. Прокуратура здала свій

 висновок.

      І  нарешті  ще одне. Те, що пропонуєте, можна примати. Але,

 зрозумійте,   і   прошу   народних  депутатів  зрозуміти  -це  є

 напівміри.  Я  хочу  ще  раз  повторити.  Ну, ви зрозумійте, 30%

 Укрнафти  уже  є  акціоновано.  То  ми повинні або віддати людим

 сертифікати....

      ГОЛОВА. В мене є пропозиція...

      СТЕЦЬКІВ...або   лишити так, як є. Ну, неможни так робити.

      ГОЛОВА.  Тарас  Степанович,  я  думаю, ви погодитесь з цим.

 Одну  хвилиночку , не так.

      Є пропозиція така, щоб не марно втрачений був час, прийнять

 сьогодні   цю  постанову.  Якщо  ви  підготуєте  на  післязавтра

 доповнення  до  цієї  потсанови, то ми його теж проголосуємо. Бо

 мова  в даному випадку іде про покарання винних, а у вас іде про

 недопущення  розбазарювання майна і втрати коштів. Виходу немає,

 бо  ми  можемо  пробалакати дальше, а справа зайде в...... Можна

 підтримати? Будь ласка. Я ставлю за основу на голосування проект

 постанови, який я вам  прочитав. Будь ласка, проголосуйте.

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Можна  в  цілому  її проголосувать? Ставлю на голосування в

 цілому.  В  цілому,  а потім інші доповнення будуть. Будь ласка,

 підтримайте, будь ласка.

      За-

       Тепер  я пропоную проголосувати таке рішення. Передбачити

 як  виняток  розгляд  доповнення  до цієї Постанови у п'яницю 12

 числа.

      В  редакції,  яку  запропонує  Тарас  Стецьків.

       Я  прошу  проголосувати,  це  ,  справді,  потрібно.

      На  завтра?  Давайте  на  завтра.

      Ставлю на голосування.

      За -

      Протокольне  доручення.

      Ну,  протокольне  рішення.  Виняток, це може бути, але мова

 йде  про  доповнення.  Тобто, це не включення до порядку дня, це

 доповнення  прийнятого документу. Тому це протокольне доручення,

 я  прошу,  напрацьовуйте.  Якщо буде на завтра готово, на завтра

 проголосуємо,  буде  на  п'ятницю  -буде. Але ми зафіксували, що

 питання все-таки   у  вересні  місяці  буде  на  контролі.

      І   ще   одна   пропозиція.  Олександр  Михайлович  Кожушко

 запропонував  звіт Фонду держмайна в зв'язку з тим, що це один з

 основних недоліків у його роботі, перенести на вересень місяць.

      Тобто, це є рішення узгоджувальної ради депутатських груп і

 фракцій.  Але  воно  повинно бути рпоголосовано Верховною Радою,

 оскільки  це в порядку  дня  питання.

      Ні,  там  про  звіт є. Тобто, пропонується у вересні місяці

 заслухати  звіт Фонду держмайна.

      Ставлю  на голосування. Підтримайте пропозицію ради фракцій

 і Комісії.

      За -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Будь ласка, Севрюков.

      СЕВРЮКОВ.

      Спасибо Александр Александрович.

      Я   хотел   бы  обратиться  к  колегам,  которые  подписали

 предложение  в  нашу  комиссию, к 40 депутатам. давайте все-таки

 конструктивно  работать.  Несколько  месяцев  комиссия заседала,

 собиралсь  с фракциями. У Александра Николаевича не было никаких

 предложений.  Как  только  вопрос вынесен в зал сразу появляются

 предложения и мы на ходу начинаем перестраиваться.

      Давайте  наверное  друг друга уважать. Несколько месяцев же

 работой  занимались.  Все  ж  наверное работают, давайте уважать

 друг друга.

      ГОЛОВА.   Правильно.  Про  вилучення  і  надання  земельних

 ділянок   для   несільськогосподарських   потреб   та  попереднє

 погодження  місць  розташування  об'єктів.  Олексєєнко Володимир

 Кирилович, будь ласка. Де доповідач? Володимир Кирилович, сам же

 приходив, просив, щоб обов'язково це питання розглянути.

      Питання   адміністративно-територіального   (............),

 розглянемо  ваш  закон.  Стешенко.  Стешенко  на  комісії  зараз

 тимчасово. Це ваше питання? Будь ласка.  Хвилиночку.

      Про проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до

 Закону  "Про  Конституційний суд"". Шишкін Віктор іванович, будь

 ласка. Готові?  На трибуну.  Постарайтеся коротше.

      ШИШКІН В.І.

      Шановные   коллеги   народные   депутаты,  після  прийняття

 Конституції  України  найважливішм кроком у діяльності Верховної

 Ради   є   створення   конституційної  інституції,  які  повинні

 відобразити  структуру правової системи держави. Буз сумніву, що

 одним  іх  головних елементів цьєї системи є Конституційний суд,

 який  повинен  стати  не  лише  верховної інституцією, верховної

 інстанції   в   справі   юридичного   забезпечення  верховенства

 Конституції,  а  й  взяти на себе тягар арбітра у стосунках щодо

 меж   повноважень   органов   законодавчої  і  виконавчої  гілок

 державної влади.

      Відповідно до принципів правової держави, які відображені в

 Конституції Україні, діяльність державних інституцій грунтується

 на  відповідній законодавчій базі. І наш з вами святий обов'язок

 парламентарів її забезпечити. У цій діяльності прийняття закону,

 який  би  відкрив  би зелену вулицю для стоврення і консинування

 Конституційного  Суду  України,  стає позачерговим.

      Перший  Закон  про  Конституційни суд України був прийнятий

 Верховною  Радою ще 4 червня 1992 року. Положення цього закону в

 більшості  вже  не  узгоджується з положеннями нової Конституції

 України. Крім того, в ньому регулюється лише статутні норми щодо

 онституційного  суду  і  немисляться  положення, які передбачали

 процедурну діяльність цього конституційного органу щодо розгляду

 звернень,   тобто  конституційне  судочинство.  Що  у  свій  час

 вимагало прийняття ще окремого додатвкового закону.

      Таким чином ... Попрошу без замечаний.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ты кончил или нет?

      Таким  чином закон 1992 року...

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, одну хвилиночку. Віктор Іванович,

 я  попрошу уваги. Шановні депутати! Я за тих, хто турбується про

 державну  мову,  ми  приєднуємося   до  вашого  щастя, але пізно

 прийшли, будь ласка, ведіть себе тихіше в залі. Я прошу вас.

      Віктор Іванович, говоріть так, як говорите.

     ШИШКІН.   Таким  чином,  Закон  1992  року  не  тільки

 застарів,  а  і  з точки зору відповідності Конституції України,

 але  не відповідає цьогоденному ступеню науковності, теоретичних

 уявлень  і  наробок.

      Виходячи з вишенаведеного, розробник і запропонували проект

 нового закону про Конституційний суд України. Статутні положення

 законопроекту  узгоджені  з нормами Конституції України. А 2 его

 розділи,  зокрема  2  і  4,  містять положення, які забезпечують

 процедурну діяльність Конституційного суду. Тобто, конституційне

 впровадження  і  його  особливості.

      Особливо  хочу звернути вашу увагу і запропонувати прийняти

 конструктивну  участь  в  обговоренні і внесенні пропозиції щодо

 статті    12    Закону,    яка   містить   перелік   повноважень

 Конституційного суду.

      На  перший  погляд,  здається,  що вони перевищують перелік

 повноважень,  які  зафіксовані у статті 150 Конституції України.

 Але  це  не  так, тому що у цьому проекту вже, як у спеціальному

 законі,    розкривається   розноманітність   і   багатогранність

 конституційної  норми.

      Розробників  більш  не цікавить... більш майже цікавить те,

 що  ще  можна  додати  до цього переліку в рамках конституційної

 норми,  щоб  забезпечить  правовой  режим  держави. І у цьому  я

 сподіваюся на вашу плідну допомогу і на наш колективний розум.

      В  проекті  пріділено багато уваги законодавчом регулюванні

 питань  внутріорганізаційної діяльності Конституційного суду, що

 міститься  у  главі 5  розділу 1.

      З   метою  належного  функціонування  Конституційного  суду

 відповідно до предмету його діяльності, пропонується: щоб робота

 суду  проходила  у  пленарних засіданнях Конституційного суду та

 засіданнях Конституційного   суду  і  засіданнях   колегії.

      Перелік  питань,  які належать лише до компетенції пленуму,

 визначені  у  статті  29. Усі питання, що стосуються оцінки щодо

 конституційності  нормативних  актів  повинно  розглядатися лише

 пленумом  Конституційного  суду, що і зазначено в законі. Одже в

 засіданні  Конституційного  суду пропонується розглядати питання

 пов'язані   з  організацією  роботи  суду,  а  також  процедурні

 питання,  які  пов'язані  з  вирішенням  проблем щодо можливості

 внесення  справ  на  розгляд  пленуму,  якщо  у  цьому відмовила

 колегія Конституційного суду.

      Підготовча  робота  щодо  розгляду  справ в Конституційному

 суді,  а  також  процедурне  рішення  щодо  розгляду у пленумі є

 сферой повноважень колегії Конституційного суду. Які же напрямки

 діяльності  поділяються?  На  колегії  нормативного  контролю  у

 складі  3-х  суддів  і  колегії з конституційних прав громадян у

 складі 5 суддів - це стаття 31.

      Документи,   з  якими  суб'єкт  ініціативи  звертається  до

 Конституційного   суду  запропоновано  іменувати  "конституційне

 подання" - стаття 34 -  і "конституційне звернення - стаття 37.

      Якщо  казати  просто, то конституційне подання -це письмова

 заява  у  сфери  нормативного контролю щодо конституційних актів

 або  дій.  Суб'єкти  такого  звернення  у  відповідних напрямках

 визначаються  у  статтях  35, 36.

      Конституційні   же   звернення   -це  письмова  заява,  яка

 стосується   питань   захисту   прав  людини.  Суб'єктом  такого

 звернення  відповідно  до  Конституції є уповноважений Верховною

 Радою України з прав людини - стаття 38.

      Розробники  вказаного  законодавчого  акту  звичайное слово

 скарга  решілі заменіть цим словом в целях етікі, з метою етики.

 Необхідно зазначити, що при розробці проекту закону, його автори

 дійшли  до  висновку  що процедура розгляду відповідних звернень

 може мати особливості, які обумовлюються суттю предмету, тому ці

 особливості  не  можуть  бути  охоплені  загальними  положеннями

 розділу  "Конституційне  впровадження"  і  вимагають додаткового

 регулювання, що і зроблено розробниками в розділі 4.

      Своє  рішення Конституційний Суд оформляє актами, які мають

 назву "Рішення, висновки і процесуальні ухвалення"- це зазначено

 у статті 49.

      У  статті  58  зазначений  обов'язок  відповідних державних

 органів  щодо  забезпечення виконання рішення і відповідальності

 за  бойкотування рішень Конституційного Суду, однак я вважаю, що

 до  другого читання треба підготувати і одночасно з Законом "Про

 Конституційний  Суд  України"  прийняти  відповідні  зміни  і до

 Кримінального  кодексу  України, і  кодексу "Про адміністративні

 правопорушення",  які  б гарантували реальність відповідальності

 за невиконання рішень Конституційного Суду.

      У    законопроекті    передбачаються    реальні    гарантії

 незалежності  суддів  від  впливу  владних  структур у прийнятті

 безкомпромісних  рішень  щодо  діяльності  могутніх  і впливових

 гілок  державної  влади. Це відображено у статті 25 проекту, яка

 гарантує  зберігання  такого грошового утримання і матеріального

 забезпечення суддям, які вийшли у відставку, що одержує і діючий

 суддя. Тобто з суддею, повноваження якого закінчились, неможливо

 буде   розправиться  за  його  безкомпромісну  позицію  під  час

 виконання  суддівських  обов'язків з допомогою такого засобу, як

 погроза безробіттям.

      Запропоновано  новий режим фінансування, який передбачає не

 лише  фінансування  цієї  установи  окремим  рядком у Державному

 бюджеті  України,  а  і  неможливістю  зміни Кабінетом Міністрів

 пропозиції  голови  Конституційного  Суду  України  щодо  обсягу

 фінансувань на  наступний  рік.  Я  вважаю, що це - дуже суттєва

 нахідка!

      І    останнє.    Автори    проекту    запропонували,    щоб

 адміністративне  керівництво  Конституційним Судом здійснювалось

 головою  Конституційного  Суду  і його заступником.

      Однак  на ваш розсуд пропонуються деякі інші міркування. Ця

 пропозиція  з'явилась  у авторів проекту вже після передачі його

 до  Секретаріту Верховної Ради України. Зміст її полягає в тому,

 що,  оскільки  формування Конституційного Суду іде 3-ма потоками

 від різних гілок державної влади, то всі вони якось повинні бути

 представлені в  складі керівництва.

      Для  цього  необхідно  ввести посаду 2-х заступників голови

 Конституційного  Суду.  Тобто, якщо в нас за Конституцією голова

 суду та й ого затсупник обираються на 3 роки, а термін існування

 всього складу Конституційного Суду 9 років, то від кожного... із

 складу  суддів  від  кожної  із гілок влади на кожні 3 роки може

 бути  обран  голова.  То  єсть, від той частини, яка обиралася в

 Верховній  Раді,  від той частини, яка обралася від суддівського

 корпусу   від  той ачастини, яка призначалася  Президентом.

      І  відповідно  в  нього  було б по 2 заступника , які також

 були  представниками тієї гілки влади, яка мала на цей час місто

 заступника.  То  єсть,  якщо  голова  із  складу суддів, обраних

 Верховною  Радою,  то  затсупники  від  судівськой частини і від

 Президентськой  частини.  А наступний термін, 3-річний, навпаки.

 Тобто,  такий  круговорот був  би.

      Я  вважаю,  що  це  можна було б розглянути, якщо б шановне

 суспільство   підтримало  б  таку  останню ініціативу і, мабуть,

 навіть проголосувала рейтингом, то ми би могли на 2-м читанні як

 раз підтримать  цю пропозицію.

      Щостосується  загального  напрямку  питань,  які вирішені в

 проекті, я вважаю, що їх можна підтримати в 1-му читанні і майже

 ут  нас  з вами є можливість внести додаткові суттєві пропозиції

 під  час  канікулярного періоду для того, щоб на початку вересня

 ми  прийняли цей закон в остаточній редакції і на базі вже цього

 закона  в середині вересня ми могли би зформувати Конституційний

 Суд. Благодарю за увагу.

      ГОЛОВА.   Дякую.

      Є  потреба  задавать запитання?  Запишіться.

      Я  знаю,  на  запитання  я  прошу, на  запитання.

      Я  бачу.

      10 хвилин,  будь ласка. Яворівський.

      Говорун,  я прошу  вибачити.

      ГОВОРУН. Шановний Віктор Іванович, Олександр Олександрович,

 і  до  вас  я  звертаюсь.

      Згідно переліку питань на сьогодні у нас питання сформовано

 таким чином - про проект Закону "Про внесення змін і доповнень до

 Закону "Про Конституційний суд України". Ви ж доповідаєте проект

 нового  закону  про  Конституційний  суд.

      Ми  сьогодні тільки отримали цей текст, ми його ще з ним не

 могли   ознайомитись.   Він  обговорювався  в  Комісіях.  Як  це

 розуміти? І яка доля першого закону? В проектах про це нічого не

 сказано. Будь ласка,  поясніть.

      ГОЛОВА.   Пояснюю. Ви  задали мені  запитання.

      По-перше,  Конституція  діє з дня її прийняття. Тобто, з 28

 червня.  Ви  із  змістом Конституції знайомі, з тими нормами, що

 стосуються  суду,  теж  знайомі,  можете  подивитись  уних.

      На  доручення  Верховної  Ради юридичні служби і відповідна

 Комісія  тимчасова  спеціальна доопрацьовує проект Конституції з

 точки зору  її  юридичної   і  мовної  термінології.

      Ця   робота   завершується   зараз   якраз.  Я  сподіваюсь,

 ідоручення   таке  Секретаріату  дав,  щоб  завтра  ви  одержали

 Конституцію на  руки.

      А  відносно того, що включене одне питання, а розглядається

 інше,  якраз  те  і включене. Мова йде про зміни до Закону, який

 має    вигляд  нової  редакції  закону.

      Будь ласка,  Віктор Іванович,  доповніть,  якщо я   ....

      ШИШКІН.  Другу  частину  я могу...

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку.  Він  відповість, а потім візьмете

 слово.

      ШИШКІН. На другу частину я можу відповісти, бо... Володимир

 Филипович   по   поводу   першої   частини,  питання  виносятьне

 доповідачу,  не комісії, а виносяться головою і радою фракцій. Я

 так розумію. Так що майже... Що нам доручили, то ми і зробили.

      А  що  стосується  2  частини  вашого  питання,  я з самого

 початку  відповів,  що  дійсно  -це  нова редакція, яка за суттю

 новий закон, і пояснив чому. Бо ті суттєві зміни, які сьогодні є

 в  новій  Конституції  України,  дуже  відрізняють зміст старого

 закону  від  конституційної  частини, яка регулює конституційний

 суд.

      А  два  розділи зовсім нові. Вони стосуються конституційної

 процедури,   бо  в  старому  законі  зовсім  не  була  зазначена

 процедура розгляду. І тоді пропонувалося, як окремий закон. Наша

 комісія  прийшла  до виводу, що це треба поєднати одним законом,

 зафіксувати  і статутні положення, і процедурні положення, що це

 найбільш,   так  сказать,  оптимальний  варіант  вирішення  цієї

 проблеми.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Ткаченко.  Я прошу зніміть Ткаченко,

 дайте Говоруну ще уточнення.  Одну хвилиночку. Говорун.

      ГОВОРУН.  Олександре  Олександровичу,  я не протя того, щоб

 прискоренним  шляхом  розглядати  закони у розвитку Конституції,

 але  не  такими  ж темпами, коли ми навіть не можемо перегорнути

 сторінки.  Ми наробимо шкоди тільки. І я вам скажу, Конституція,

 розділ  про  правосуддя,  вот  так  завдяки пану Шишкіну і іншим

 записали  не те, що повинно бути в Конституції. І сьогодні опять

 ця  група  юристів-депутатів прискоренно намагається провести ту

 лінію,  яку  вони відстоюють, не даючи навіть змогу продумати ті

 позиції, які викладаються.

      Я за прискорений розгляд, але  не такими темпами.

      І  по-друге,  нема  цього  питання  у  порядку денному. Тут

 зовсім інше питання.

      ГОЛОВА.   Я   ж   пояснив,  відносно  порядку  денного  дав

 пояснення.  А  відносно  того,  у  вересні  ми  повинні створити

 Коституційни  суд,  є рішення Верховної Ради. Конституційний суд

 створиться.  Як вести конституційне судочинство, на основі чого?

 Закон  отрібен.  Тому мова ж не йде про прийняття його сьогодні,

 мова  йде  про  його  розгляд  у  першому читанні, як записано в

 проекті постанови. І зараз відбувається ця процедура.

      Будь ласка,  Ткаченко.

      ТКАЧЕНКО В.

      Володимир Ткаченко.

      Я  думаю,  що нікого вже не треба переконувати, що потрібно

 прийняти  цей закон у першому читанні, тому що цей закон уже був

 напрацьований,   і   Віктор   Іванович   провів   добру  роботу,

 доопрацювавши  його згідно чинної Конституції. Ці закони пройшли

 екпертизу,  пройшли  перевірку.  І,  я  думаю,  що вже у вересні

 збирається  з'їзд суддів, який вже буде визначати кандидатури, і

 тому  цілком  доцільно  прийняти  зараз закон у першому читання,

 щоб,   прийшовши   після   відпустки,   ми  могли  розлянути  ті

 пропозиції,  які  виникнуть  у  депутаті  і прийняти цей закон у

 другому читанні, щоб Конституційний суд відразу міг діяти.

      Тому  я  закликаю  всіх  депутатів  підтримати  цей закон у

 першому читанні. Спасибі.

      ГОЛОВА. Будем вважати це виступом. Це був виступ.

      Оробець.

      ОРОБЕЦЬ.

      Будь ласка, Єльяшкевичу слово.

      ГОЛОВА. Єльяшкевич, говоріть.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Єльяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".

      У  меня несколько вопросов. Первый вопрос. Виктор Иванович,

 предумотрено  ли  функционирование  Конституционного суда, когда

 любая  одна из ветвей,  наполняющий судьями Конституцийонный суд

 не  выбирает  свою  часть.  Ну, например,  или скезд суддей, или

 Президент,  или  Верховный  Совет,  тем самым блокировали работу

 Конституционного суда.

      И  второй  вопрос.  Каким образом Конституционный суд может

 рассматривать     те     факты,     которые    можна    признать

 неконституционными   принятые   документы   до   начала   работы

 Конституционого суда? Какова процедура будет в этом вопросе?

      И можна ли сейчас, принимая постановление Верховного Совета

 Украины,   считать,   что   постановление   не  является  нормой

 законодательства так, как это записано в Конституции.

      ШИШКІН.  По  першій  часті  вашого  питання.  Нет, не может

 працювати  Конституційний  суд,  якщо  3 гілки влади не приймуть

 участія в его формуванні.

      Потому   що   в   нашому   проекті   зазначено,  що  пленум

 Конституційного  суда  є  кворумним,  якщо  такий  (...........)

 допустім  при  налічії,  при наявності 15 суддів Конституційного

 суду.  Тобто,  з  18 -15. А 15 можна... можуть бути тільки після

 того, як всі 3 гілки влади приймуть участь в його формуванні.

      Что  стосується  питання...  стосується  того,  які питання

 повинен розглядати суд, значить, то єсть, зворотню діяльність по

 відношенню  до  тих  актів,  які  були  прийняті раніше, до його

 створення.  Я думаю, що це питання постанови або частини, яку ми

 будем  називать   "Перхідні положення".

      Наприклад,  в  одной  із  цих  статей,  що  в  проекті,  ми

 зазначали,  будем  так казати, річну давність законодавчих актів

 до   дня   формування Конституційного суду.

      Однак,  це  питання  стосується  вже  не  змісту  закону, а

 порядку  його  введення  в  дію.  Та  к  що це, мабуть, проблема

 другого читання, а не пролема сьогодні.

      І третє ваше запитання стосувалось постанови. Згідно діючої

 Конституції, яку ми вже прийняли 28 червня, на конституціонность

 розглядаються  не  тільки закони, но і інші нормативні акти, які

 приймає Верховна Рада. Слід постанови і будь-які інші документи,

 які   би   принімала   Верховна   Рада   може   буть   предметом

 конституційного   розгляду.

      Це  вже  конституційне  питання.  То  есть,  тобто,  це вже

 формула  не  діючого  законодавства. Вона уже виражена в розділі

 "Конституційний суд. Конституція України".

      ГОЛОВА. Марченко.

      МАРЧЕНКО

      Уважаемый докладчик! Я хочу задать вам вопрос такого плана.

 Вы сознательно продолжаете спектакль, который сегодня происходит

 на  Украине,  и  источноками,  и главными исполнительными лицами

 которого  является  Президент,  председатель  Верховного Совета,

 предлагая  нам  сегодня  в  первом  чтении  утвердить  Закон  "О

 Конституционном  суде".  Спрашиваю  почему?  Сегодня  в статье 5

 этого  законопроекта  говорится  о том, что Президент, Верховный

 Совет   и   скезд   судей   будут  предлагать  по  6  человек  в

 Конституционный  суд. Президент поклялся на прошлой Конституции,

 то  есть  в  соответствии  с  ныне действующей он не имеет права

 предлагать  судей, Верховный Совет не принял присяги и вообще не

 имеет  право принять присяги, потому что он избирался на прошлой

 Конституции.  Судьям,  которым  вы предлагаете сегодня 6 человек

 делегировать  в  Конституционный  суд  они  так же не избраны по

 новой   Конституции,   поэтому  вы  как  юрист  вы  поступаетесь

 совестью,  принципом  либо  вы  продолжаете  спектакль,  который

 навязан  сегодня  в  Украине для того, чтобы вообще изменить всю

 правовую   систему  в  антидемократическом  принципе.  Ответьте,

 пожалуйста.

      ГОЛОВА. Відповідайте,  будь ласка.

      ШИШКІН.  Попробую ответить. Мне кажется, Владимир, для тебя

 что  не  сделаешь, если с тобой раньше не согласовали, все равно

 будет  погано.  Значит,  именно  с  тобой.  Что  касается другої

 частини  твого  запитання,  я  сказал,  что  ни  Шишкин, ни наша

 комиссия  не  формуют порядок денний. Порядок денний формує Рада

 фракцій  і керівництво Верховної Ради, я що запропоновано було в

 порядку денному на наше питання, а цей закон ми підготували ще в

 лютому  цього  року,  і  тільки  його привели останнього тижня у

 відповідальність  з  діючої  Конституцію,  то  ми  весь час були

 готові доповісти цей закон.

      ГОЛОВА.  Ну, ясно, питання було задано не по суті закону, а

 по  процедурі  його...  Будь  ласка, ще раз повторюю, питання не

 стосується  суті  закону,  а  процедури,  будь ласка, сідайте на

 місце, сідайте.

      Мовчан.  Я ще раз повторюю, сідайте на місце і не заважайте

 депутатам  працювати.  Ви тільки появилися на засіданні, відразу

 шум у приміщенні,  будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

      МОВЧАН П.М.

      Шановний....  шановні  колеги,  ну  передусім  я  хотів  би

 привітать Віктора Івановича із важливою психологічною перемогою,

 яку він здобув, і сьогодні вже, вдаючись до конституційних норм,

 застосовує державну мову, з чим я його і вітаю!

      І  друге.  Я  хотів  би  запитать  вас,  Вікторе Івановичу,

 справді  проблема  і питання, яке ми розглядаємо, можливо, після

 конституційної  нашої  тут  перемоги,  чи  рішення  є, очевидно,

 найважливішим... І тому - чи  не  легковажимо  ми тим, що так, в

 такому  темпі  і  так  швидко  розглядаємо  його? На мій погляд,

 доречно  було б його  проговорити  спершу  на  всіх  рівнях -  у

 фракціях, комісіях із тим, щоб вийти до залу уже з єдиною думкою

 і з узгодженими позиціями...

      Дякую.

      ШИШКІН  В. І.    Павло  Миколайович,  що  стосується

 швидкості  прийняття.  Я  теж  проти того, щоб швидко приймали в

 остаточному варіанті,  тобто  - друге  читання.

      Ну, пропозиція  керівництва  Верховної Ради - мене особисто

 підкупає  те, що між першим і другим читанням пройде більше двох

 місяців, тобто депутати мають можливість вдумливо проаналізувати

 положення  цього  закону,  підготувати  до  другого читання свої

 пропозиції.

      Значить,    що   стосується   обговорення   деяких   питань

 (наприклад,  статутні  питання)  - обговорювать  у  фракціях,  в

 комісіях  і  навіть  в  парламенті  деякі статутні питання майже

 немає  рації, бо вони відповідають діючій Конституції. Тобто те,

 що записано у Конституції, повинно бути записано у цьому законі.

 Наприклад,  кількість,  порядок  формування,  суб'єкти,  перелік

 повноважень - це вже не  предмет  цього  закону  -  це  вирішено

 Конституцією.

      А  от  що  стосується  порядку  розгляду  (я  маю  на увазі

 процедурні  порядки), то, будь ласка, у нас ще цілих 2 місяці до

 остаточного вирішення цього питання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА.Федорин.

      ФЕДОРИН

      Шановний  пане  Шишкін,  скажіть,  будь  ласка,  стаття 15,

 "Вимоги  до судді Конституційного Суду України"і тут вказано, що

 судую Конституційного Суду України може бути громадянин України,

 який  на день призначення досяг 40 років. Наскільки обгрунтована

 така норма вікова, адже і Президент у нас обирається з 35 років?

 Ну,   скажімо,   людина  може  бути  Президентом  держави,  а  в

 Конституційному   Суді   треба,  щоб  вік  був  трошки  страшим.

 Наскільки це обгрунтовано?

      ШИШКІН.  Шановний  колега,  ця позиція майже уже обговорена

 сьогодні  і не повинна підлягати, бо це Конституцйне питання. Ці

 вимоги  до  судді  Конституційного Суду нами з вами вирішені при

 прийнятті  Конституції. Так що це вже не є  предметом даже цього

 закону. Це вже є трансформація того положення, яке зафіксовано в

 Конституції України.

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Є бажаючі виступати  сьогодні?

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Записаний  Носов,  будь ласка.

      Слово Носов має.

      НОСОВ. Шановні депутати і шановний Вктор Іванович Шишкін...

      ГОЛОВА. Ідіть на  трибуну...

      НОСОВ...  Я  хочу  сказати,  що  поданий  вами законопроект

 звісно   прочитати  повнстю  не  вдається,  пан  Шишкін,  я  вас

 звертаюся,  ви  уважно  слухайте,  бо  зараз я шпильку вам в ецй

 законопроект  задвину.  Значить,  цей  законопроект  не повністю

 відповідає   Конституції,   яку   ми   прийняли,   зокрема,  він

 передбачає,  що  суд  буде діяти на підставі Регламенту. І перша

 стаття   говорить:    організація,   повноваження   та   порядок

 діяльності   Конституційного   Суду  визначаєтьчя  Конституцією,

 законом  та  Регламентом.  Я  зачитую  вам  статтю  Конституції.

 "Порядок  організації  діяльності  Конституційного Суду України,

 процедура   розгляду   справ   визначається   законом".

      Отже  Регламенту  ніякого  не  може  бути.  І,  будь ласка,

 розписуйте  все   детально  в законі.

      Є  зразок,  беріть  Закон "Про Конституційний суд Росії"...

 Та,  Терьохін,  ну,  не  кричіть,  дайте  щось  сказати, в кінці

 кінців,   беріть  Закон  "Про  Конституційний  суд  Росії",  там

 ретельно  виписано.

      Далі.  Є  ще  одна  міна,  яка  тут закладається. В главі 9

 передбачається  можливість  прийняття  Конституційним судом норм

 тимчасової  дії,  які  мають силу закону. Ну, це вже називається

 "приїхали"   -суд  є  законодавчим  органом.  Ну,  те,  що  вони

 тимчасову  дію  мають,  це,  так  би  мовити,  вуаляція  йде,  а

 насправді це щось таке, чого і в Конституції не передбачено.

      І  бути цього не може. Ніяких відстрочок у виконанні рішень

 не  може бути, тому що ви записали в Конституції "закони чи інші

 правові   акти   або   їхні   окремі   положення,   що   визнані

 Конституційним   судом   України   неконституційними   втрачають

 чинність  з  дня  ухвалення  рішення про їх неконституційність".

 Ніяких відстрочок там, дозволів і так далі бути не може.

      Я  вважаю,  що  те,  що  вдалось  знайти за сьогодні, то ці

 положення мають бути вичищені, ми не можемо за них голосувати за

 основу.  Тобто, що він діє на підставі регламенту, який сам собі

 затвердить,  хоча  Конституція вимагає по закону, і що він має право  ухвалювати,  встановлювати норми тимчасової дії, які мають

 силу  закону. Це  юридичний  нонсенс.

      ГОЛОВА.  Повністю підтримую те, що говорить Носов. Треба це

 передбачити  в законі.

      Яворівський.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Що, що? Про  те  і говориться.

      Будь ласка,  Яворівський.

      Вітренко.

      ВІТРЕНКО.  Шановні  колеги!  Наталія Вітренко, Конотопський

 виборчий  округ,  Прогресивна  соціалістична  партія   України.

      Так,  так, дякую, бо ми вчора зареєстровані, і сьогодні нам

 вручили  свідоцтво. Дякую.

      Другий    тиждень   Україна   працюють   без   Конституції.

 Поздоровляють   іноземці,  пишуть  в  газетах,  розповідають  по

 телебаченню, а Конституції депутати на руках не мають.

      Я  не була в залі, я не знаю, що ви тут в ночі робили. Я не

 знаю.   Я  тільки  знаю,  що  документа  Конституції  нема.  Без

 документа   обирають  Верховний  суд  України.  Без  Конституції

 обирають  Прем'єр-міністра.  Я  розумію,  що домовились в трьох:

 Президент,  Лазаренко  і  Мороз  -погодили  між собою, як будуть

 впливати на Україну. І це зробили сьогодні.

      Тепер    розгляд    питання    про    Конституційний   суд.

 Конституційний   суд   -це  якраз  суд,  який  повинен  захищати

 Конституіцю. В мене питання. Яку? Де ця Конституція? Що ми зараз

 розглядаємо?

      Якщо дійсно нема проблем в Україні, не стоять підприємства,

 не вмирають люди, їм виплачують заробітну плату. Пенсія покриває

 всі їх витрати і їх потреби, можна займатися і такими питаннями.

 Якщо ж ми нормальні люди, то повинні створювати правову державу.

 Ви  прийняли цю Конституцію, ви і будете за неї відповідати. Але

 ж  давайте  над  цією  Конституцією  працювати.  Спокійно  дайте

 депутатам  Конституцію. Ми розглянемо які повноваження в кого. І

 тоді  ми  проаналізуємо,  чи  можна  погоджуватися  з  тим,  щоб

 Президент  призначав  своїх  шестьох  чиновників. Шестьох обрала

 Верховна Рада. І шестьох давав з'їзд суддів. Якще так 6, відразу

 одна  тритина  -це  клерки,  це  чиновники, яким Кучма, сьогодні

 Кучма,  а  завтра може Лазаренко чи хтось більш напкований буде.

 так  і  цей  буде  виплачувати  їм  кошти,  а  ми  будем  казати

 Конституційний суд.

      Я  дивуюсь,  що  нема в залі пана Стротовича, бо він завжди

 мовчить  тоді, коли йому вигідно мовчати, а він повинен сказати,

 що  коли  в  січні 1996 року був Міжнародний форум юристів і цей

 Міжнародний  форум  проходив  в  Івано-Франківські  і  вони дали

 зауваження до Конституції. То саме цей Міжнародний форум юристів

 і  казав,  що  Конституційний  суд  повинен бути незалежним. Він

 повинен  весь  створюватися  Верховною  Радою.  І  Верховна Рада

 повинна  бути  єдиним  законодавчим органом. І в Україні повинна

 бути   незалежна   Генеральна   прокуратура,   і   повинна  бути

 адвокатура. Але пан Стретович і пан Бутейко, що там були, швидко

 про це забули. І тепер нас всіх втягують в черговий скандал.

      Тому   я   пропоную   цей   документ  не  приймати,  бо  за

 невідповідність  тої  мифічної  Конституції,  яку  ви прийняли в

 цьому залі. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую. Ви поставили запитання, я змушений на нього

 відповідати.  Так от, я не винен, що ви не були тут в сесійному,

 коли  Конституція  приймалася.  Де  ви  в ночі працюєте -це інше

 питання,  мене теж воно не цікавить.

      СМІХ І ОПЛЕСКИ.

      Тому,  будь ласка, Конституція діє з дня її прийняття -з 28

 червня.  Відносно  виборів  Верховного  Суда.  Він здійснений на

 основі  Закону про вибори, який діє і не суперечить Конституції.

 Конституція  є,  її  труба  вивчати,  затра  ви  її одержите. За

 рішення  Верховної  Ради,  і  Стретович  там сидить в тимчасовій

 спеціальній  комісії,  доопрацьовує те, що не врахували ми тоді,

 бо вас не було, щоб підказать, як фсормувать Конституційний суд.

 Зробили так, як вистачило розуму Верховної Ради. Вас не було, не

 могли  врахувати  вашу  думку,  от в чому ситуація. Так що, будь

 ласка.

      А  Конституційний суд треба створити. Він повинен створений

 бути  протягом  трьох  місяців,  цебто  у  вересні  місяці. І ми

 змушені  сьогодні  розглядати  ці  питання. Я дякую Носову за ті

 зауваження,   кі   він   сьогодні   пропонує,  бо  вони  справді

 конструктивні.   І   ніяких   там  додаткових  мір  чи  заходів,

 регламентних   норм   специфічних   для  свого  власного  вжитку

 Конституційний  суд  не  буде приймати. Він буде робити виключно

 все  на  законі.  Тому  це  треба записати, щоб було все так, як

 слід, щоб і вас це влаштувало.

      Будь ласка, Марченко, говоріть.

      СМІХ В ЗАЛІ.

      МАРЧЕНКО.

      Марченко,    348    избирательный    округ,   прогрессивная

 социалистическая партия Украины.

      Я  хочу  обратить  внимание  уважаемых  депутатов  и  на те

 коментарии,  которые  дает Председатель Верховного Совета и этим

 узурпирует  право  на монополию или монополию на истину, а на те

 реалии  и  на  те  принципы законодательного творчества, которые

 являются обязательными для каждого парламентария.

      Принципы  -это  то,  что  все законы, которые мы принимаем,

 должны  выходить  из  Конституции.  И  нравится  кому-то  или не

 нравится,  Конституции сегодня на руках у нас нет и сверить этот

 законопроект,  который  сегодня подан по принципиальным вопросам

 по  структуре,  по позициям, мы не имеем возможности. На руках -

 подчеркну -ни у одного человека сегодня нет Конституции, которая

 была принята позорной ночью в Верховном Совете. Это первое.

      Второе.  Теперь  о  легетивности Конституционного суда. Для

 того,  чтобы  он  имел  таковым  или  стал  легетивным, субкекты

 инициативы,   которые   должны   подать   свои   кандидатуры   в

 Конституционный  суд,  должны иметь легитивность. Я задаю вопрос

 каждому  из  вас  и  слушателям,  которых  постоянно  обманывают

 средства массовой информации и высшие государственные чины.

      Президет Украины клялся на Конституции 1978 года. Сегодня в

 этом  законе  предлагается  ему  6  человек  внести  в  качестве

 предложений в Конституционный суд. По Конституции, по которой он

 клялся,  он  должен  был внести половину членов Конституционного

 суда.   А  если  он  отказывался,  то  исключительное  право  по

 формированию   Конституционного суда    имел Верховный   Совет.

      Итак, Президент, не принесший присяги на новой Конституции,

 в  соответствии  с  этим  законом,  который предлагается сегодня

 протащить  позорно, как  и Конституцию, в этом Верховном Совете,

 должен  внести   6  человек.

      Будут  ли  иметь  эти  6  человек  легетивность, потому что

 Президент  не  принес  клятву  на этой  Конституции?

      Второй  момент.  Верховный Совет должен внести 6 кандидатур

 своих,  Верховный  Совет  не  имеет  и  не принес клятву на этой

 Конституции  и  клятву  он не имеет возможности принести, потому

 что он был избран на прошлой Конституции.

      И  последнее,  то есть ллегитимности Конституционный суд не

 будет  иметь,  если мы не сдделаем те процедуры, которые требует

 принятие  новой  Конституции, а именно: переизбрание Президента,

 перизбрание  Верховного  Совета.  Тогда  пусть  новый Президент,

 новый  Верховный  Совет,  каждый депутат принесет клятву и после

 этого Конституционный суд будет иметь лигитимность.

      А   теперь  что  до  спекуляции,  которые  постоянно  Мороз

 проводит в этом зале, что Марченко, Витренко не были в зале...

      ГОЛОВА. Виключить мікрофон. 3 хвилини, будь ласка. Бандурка

 говорить,  будь ласка. Потім розкажете.

      БАНДУРКА

      Шановні  депутати, я просив би вас настроїться на серйозний

 лад.  Закон "Про Конституційний суд України" необхідно приймати,

 наявність  такого  суду  буде  сприяти  розв'язанню  конфліктних

 ситуацій,  що  виникають  між  різними  гілками влади та реально

 забезпечувати  між  різними  гілками,  ну,  конфліктні ситуації,

 захищати права людини, що є пріоритетними в Конституції України.

      Зважаючи  на  те,  що  Конституційний  суд є конституційним

 органом держави, незалежним від органів законодавчої, виконавчої

 та   судової   влади,   необхідно  підвищити  вимоги  до  членів

 Конституційного суду, я маю на увазі статтю 15. В законопроекті,

 наприклад,  записано:  генеральний секретар Конституційного суду

 повинен  мати  вченний  ступінь,  хоч  він  фактично  є керуючий

 справами,  а для членів суду досить 10 років роботи за фахом -це

 не логічно.

      Присязі  суддів -стаття 16 -необхідно додати посилку на те,

 що  суддя  буде  діяти  не  тільки  чесно  і  сумлінно, але і на

 підставі  чинного  законодавства, без посилки на закон присяга є

 чистою декларацією.

      Стаття    30    "Забезпечення   повноти   розгляду   справи

 Конституційним  судом  України".  Необхідно  зазначити обов'язок

 всіх   міністерств,   відомств   і  державних  установ,  сприяти

 діяльності,  тобто  проголосити  не тільки право Конституційного

 Суду  вимагати та затребувати відомості, інформацію і таке інше,

 а й обов'язок тих, хто кореспондує з Конституційним Судом, тобто

 є учасником консультаційних впроваджень, сприяти Конституційному

 Суду.  Більш  чітко  визначити  саму  технологію конституційного

 впровадження.

      Я  пропоную  прийняти закон в перщому читанні з тим, щоб до

 вересня   місяця  його  доопрацювати  в  комісіях  та  врахувати

 зауваження депутатів при більш глибокому вивченні.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Бутейко, ви будете говорити? Будь ласка.

      У  мене  є пропозиція (прохання до вас, вірніше) продовжити

 на 10 хвилин ще засідання Верховної Ради. Ставлю на голосування.

 Щоб прийняти...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Давайте на півгодини продовжим... Ну, є...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилину!..  Ну,  питання  - погляньте ж, які питання!

 Самі ж поставили в порядок дня!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я не про закон кажу - я кажу про той перелік питань, які ви

 включили до сьогоднішнього розгляду!

      Ставлю   на   голосування  пропозицію  про  продовження  на

 півгодини засідання. Прошу підтримати! Півгодини...

      "За" -

      Поіменно, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну...пропозиції пішли: поіменно - я зобов'язаний ставити!..

 Хто  за те, щоб поіменно, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ви  дивилися  порядок  дня  на  завтра? Що ви пропонуєте на

 завтра?!

      Хто за те, щоб поіменно, будь ласка.

      "За" -

      Продовження   розгляду  є  процедура.  Я  прошу  підтримати

 розгляд на півгодини тих питань, що сьогодні у порядку дня. Будь

 ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу підтримати, голосування поіменне

      "За" -

      Процедура, будь ласка. Прийнято.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Процедурне   питання.   Продовження   часу,   подивіться  в

 Регламенті  -процедурне  питання. Будь ласка, Бутейко, говоріть.

 Хто  дуже  стурбований, можете........., я не ....

      БУТЕЙКО, 70.............. група "Центр".

      Шановний  Олександр  Олександрович, шановні колеги. Я хотів

 би  перш  за  все  подякувати  авторам цього законопроекту за ту

 велику  роботу,  яку вони зробили. Проект закону розданий нам на

 наш  розгляд.  В  принципі  включає  ті  основні  елементи,  які

 необхідні  у   цьому документі.

      Разом  з тим, оскільки нам роздано було його лише сьогодні,

 я мав можливість продивитись, ну, дуже обмежений час. І бачу, що

 документ  в  цілому,  повторюю,  включає необхідні елементи, але

 використання  фразеології,  термінології  потребує дуже великого

 доопрацювання.

      Як  приклад, навожу. Стаття 2 -маємо назву "Мета і завдання

 Конституційного  Суду  України".  У  самому  змісті немає ніякої

 мети,  взагалі не  вказано.

      Друге.   Завданням   не  просте  гарантування  верховентсва

 Конституції  України, як Основоного Закону держави, а ми знаємо,

 що основним завданням має бути визначення відповідності правових

 актів України та міжнародно-правових актів України -Конституції.

 Значить,  це потребує  доопрацювання.

      Стаття  4,  вона  містить  формулювання, які, на мою думку,

 відрізняються  від  того,  що ми прийняли в Конституції. А саме,

 діяльність   Конституційного   Суду   грунтується  на  принципах

 верховентсав права, незалежності, науковості.

      Для  мене  дуже важко визначити принцип науковості в теорії

  міжнародного...  В  теорії  права  ясності  тут немає. І тому

 користуватись  такою  термінологією  було  б  недоцільно, на мою

 думку.

      Стаття  8,  де йде мова про призначення делегатів з'їзду, я

 думаю, що треба сказати, яка кількість делегацій матиме право на

 пропозицію  призначення кандидатів  до  суду.

      Стаття  116, в  ній  мова  йде  лише  про місце знаходження

 Конституційного суду. А де засідання мають відбуватись, чи також

 ут,   чи,  можливо ,  можуть буть  виїздні  сесії?

      Стаття 12 також потребує фразеології, яка використана вже в

 Конституції.

      Стаття  12,  пункт  2  абсолютно суперечить тим нормам, які

 існують  в  нашій уже прийнятій Конституції, а саме мова йде про

 визначення відповідності   Конституції  міжнародним  договорам.

      А  в  статті  151 Конституції говориться, що не лише чинних

 міжнародних  договорів,  а  і  тих  договорів,  які подаються до

 Верховної Ради на одержання згоди на обов'язковість договорів.

      Стаття  15, де вимоги до суддів. Як правило, в таких справа

 мова має йти також про високу моральний статус цих суддів. Також

 ці  моменти  мають  враховуватись.

      Стаття   18,   говориться  про  органи  влади  Автономної

 Республіки  Крим.  А  потрібно використати термінологію, яка є в

 Конституції.

      Я  уже вичерпав свій час, але я вам скажу, що є масса інших

 стетей, які вимагають...

      ГОЛОВА.   Спасибі.

      Є  пропозиція така. Кожен депутат має змогу свої зауваження

 до  цього закону направити в Комісії і в порядку підготовки його

 до  другого читання вони будуть враховані, введені в порівняльну

 таблицю. Ви  відстоїте    всі  свої  позиції.

      Я  просив  би  вас,  ще  раз  повторюю: у вересні місяці ми

 створимо  Конституційний суд. Він не зможе працювати до тих пір,

 поки  не одержить норми конституційного судочинства, себто Закон

 "Про Конституційний  суд".

      І  тому,  щоб  відкрити дорогу для підготовки цього закону,

 треба  проголосувати  проект Постанови, який вам запропонований,

 проект Постанови "Про прийняття цього закону у першому читанні".

 Я  ставлю  на  голосування  цей проект. Будь ласка, підтримайте.

 Голосується в цілому ця постанова.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Закон прийнятий у першому читанні. Тепер. Маленьке питання.

 Про адміністартивний поділ, питання адміністративного устрою.

      У вс на руках є документ, який пропонує комісія з питань...

 Ну,  найперше,  це  перше питання, яке пропонує Комісія з питань

 державного  будівництва,  діяльності  Рад  і самоврядування, про

 перенесення  центру  поліського  району Київської області в село

 Красяточі і зберегти назву району Поліський.

      Цей проект у вас є перед очима. Ви знаєте чим це викликано.

 Ситуацією  радіаційною  в  цьому районі. Необхідність збереження

 назви  району  не викликає заперечень. Я прошу, проект Постанови

 такого змісту.

      Про  перенесення центру Поліського району Київської області

 в  село  Красяточі. Верховна Рада України постановляє: перенести

 центр  Поліського  району  Київської  області в село Красяточі і

 зберегти  назву  району  Поліською.  Кабінетом Міністрів України

 передбачити фінансування розвитку інфраструктури районного центу

 за рахунок Державного  бюджету України.

      Ставлю на голосування цей проект Постанови.

      "За" -

      Можна  в  цілому  цей  проект  Постанови?  Ставлю в цілому.

 Поправку, будь ласка, Яценко і Шевченко, будь ласка.

      ЯЦЕНКО.

      Дякую.  Олександре  Олександровичу,  коли  ми розглядали це

 питання  на  Президії  Верховної  Ради. А це саме ще на Президії

 проходили,  ми  підкреслили,  щоб  фінансування  всіх  цих соц-,

 культ-,  побут-,........  і так далі будинків і всієї сфері цієї

 створювався   за   рахунок   чорнобильських   коштів.   Тому  що

 чорнобильський  фонд  -це  є  частка Державного бюджету України.

 Підкреслити  там в другому пункті: не за рахунок чорнобильського

 фонду.  Оськільки витрачати його на спорудження, скажем, міліції

 і решта там ми категорично проти цього. І ми настоюємо на цьому.

 І   Президія  нас  підтримала.  Хай  визначаються  інші  джерела

 фінансування.

      ГОЛОВА.  Пропоную в дужках дальше продовжити (не за рахунок

 чорнобильського фонду). Так? Ставлю на голосування цю поправку.

      "За" -

      Прийняти поправка.

      Шевченко.

      ШЕВЧЕНКО.  Я  прошу  передати  слово  Кірімову,  у нас одні

 мотиви.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Кірімов.

      КІРІМОВ.

      Шановний    Олександре   Олександровичу!   Шановні   колеги

 депутати!  Справа  це  дуже  серйозна.  Це мій виборчий округ. В

 Поліському  районі  відселено 30 населений пунктів, в томуч ислі

 два  селища.  Залишилось 30 неселених пунктів -це невеликі села.

 Тому  тут  треба буде зважено підійти. Залишилось всього 8 тисяч

 664 мешканці, з них 4 тисячі пенсіонери, 2 тисячі діти, 2 тисячі

 працюючих.  І  тому  будувати райцентр для того, щоб будувати на

 новому місці, потрібно порадиться з людьми. Це не проста справа.

 Розумієте?  І  чи  є  необхідність це робити? Треба порадитись з

 виборцями. Цього не зроблено. І ми, коли це питання розглядали в

 Чорнобильській  комісії,  то  ми  засумнівались  чи  потрібно це

 робити, чи ні.

      ГОЛОВА.  Тільки  що  від  Чорнобильської  комісії слово мав

 Яценко, ми це врахували. Чорнобильська комісія разом із Комісією

 з  питань державного будівництва внесла цю пропозицію. Із міста,

 із  селища  міського типу Поліського треба проводити відселення.

 Рішення  обласної  Ради  з  цього  приводу теж є. Районна Рада з

 цього  приводу  теж  висловилася.  Нехай  визначається  і нехай,

 навіть,  якщо  це  буде  тимчасово,  то  люди  там живуть і вони

 повинні знати, що влада є. І треба дати можливість для цього.

      Я  вважаю,  що ну тут немає ніякого сумніву -треба приймати

 цю  постанову.  Я  ставлю  на голосування в цілому і з поправкою

 Яценко.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      "Затвердити  межі  міста..."  Постанова.  "Затвердити  межі

 міста  Славутич  Київської області загальною площею 2082 метри".

 Обгрунтування  з  цього  приводу є. Комісії і відповідні відділи

 висловилися.  Я  ставлю на голосування цю постанову. В цілому цю

 постанову.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Проект постанови такого змісту: "Верховна Рада постановляє:

 присвоїти  новоутвореному  населеному пункту Чугуєвського району

 Харківської  області  найменування село Осиковий Гай." Ставлю на

 голосування  в  цілому. Ну де Березовий, а де Осиковий. Ну що ви

 не  розумієте.  По  сусідстві  є Березовий Гай. не може ж бути 2

 села  однакові.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Верховна  Рада  постановляє  проект  постанови:  "Присвоїти

 новоутвореним   населеним   пунктам   Олександрівського   району

 Кіровоградської  області  найменування село Веселе, село Гайове,

 село  Польове."  Ну  прекрасно. Я ставлю на голосування в цілому

 цей   проект постанови.

      "За" -

      І  нарешті з соляркою розібралися. Доопрацювала комісія і в

 робочій  групі  і  фінансова  і  бюджетна  комісія підтримують і

 роздані  вам  проекти  постанов.  Всі  завізували і ставиться на

 голосування за вашим рішенням постанова в цілому. Ввести в дію..

 Це ж вона? Закон спочатку.

      Доповнення  до  статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України

 "Про  податок  на  добавлену  вартість".  Пунк  ще:  зробити  за

 реалізацію  товарів під час їх перетину митного кордону, обороти

 з  реалізації  товарів  під  час  їх  перетину  митного  кордону

 України,  які  ввозяться  в  Україну за рахунок коштів іноземних

 кредитів,  наданих  Кабінетом Міністрів України або гарантованих

 Кабінетом  Міністрів  України  для  їх  використання  за рахунок

 фінансування   державного   контракту   в  порядку,  визначеному

 законодавством  України,  у разі використання зазначених товарів

 на  іші цілі податок на добавлену вартісь справляється в повному

 обсязі,  включаючи  нарахування  пені з моменту реалізації таких

 товарів.

      Ставлю  цю  поправку,  внесення, доповнення на голосування.

 Закон  України  "Про  внесення  доповнення  до  статті 5 Декруту

 Кабінету Міністрів "Про податок на добавлену вартість".

      За-

      Рішення  прийнято. Проект постанови. Про порядок введення в

 дію  Закону  України "Про внесення доповнень до статті 5 Декрету

 Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість".

      Перший  пункт.  Ввести  в дію Закон "Про введення, внесення

 доповнень  до  статті  5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про

 податок на добавлену вартість" з дня опублікування.

      Друге.  Кабінету  Міністрів  України затвердити еквіваленти

 обміну  пально-мастильних  матеріалів  та  сільськогосподарської

 продукції.

      Третє.  Контроль  за  виконанням  пункту  2  цієї постанови

 покласти   на   Комісію   Верховної   Ради   України   з  питань

 агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів та соціального

 розвитку села".

      В цілому можна ставити?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю за основу, будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      За основу голосуйте!

      "За" -

      За  основу  є.  Все-таки,  наскільки  я  пам'ятаю (ми вчили)

 раніше  було "паливно-мастильні  матеріали",  а  тепер "паливно-

 мастильні"? Це правильно?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Немировському слово дайте.

      НЕМИРОВСЬКИЙ

      Я  предлагаю  до  третьего  пункта добавить еще Комиссию по

 финансам и банкам  -  как мы видим, что они совместно решают эти

 проблемы.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значит,  Комиссия  агропромышленная  будет  изучать  вопрос

 как...

      ГОЛОВА.  Нема заперечень?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Доповнення Немировського ставлю на голосування. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Доповнення Немировського.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      В цілому він пропонує?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Доповнення спочатку!

      "За" -

      В цілому ставиться на голосування. В цілому!

      "За" -

      Рішення прийнято, спасибі.

      З  процедури - Азаров,  потім  Олександр Миколайович візьме

 слово. Увага!

      АЗАРОВ  М.  Я. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые

 народные депутаты!

      Завтра  у  нас  по  порядку дня предстоит заслушать звит...

 отчет  правительства.  Ну, наверное, вы согласитель со мной, что

 сегодня...  в смысле, завтра нецелесообразно слушать отчет вновь

 утвержденного   правительства...

      Поэтому я бы предложил вам сейчас, Александр Александрович,

 поставить на голосование  вопрос  -  завтра  в  первой  половине

 рассматривать вопросы, которых у нас накопилось очень много.

      А  во  второй  половине дня рассматривать вопросы, котрых у

 нас  накопилось  очень  много. А во 2-й половине дня поставить 1

 вопрос -День Уряду по, значит, проведению осенне-полевых работ.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      ГОЛОВА........   5   хвилин,   будь  ласка,  виставьте  для

 обговорення цього питання.  Петренко.

      ПЕТРЕНКО, Донецкая область, избирательный округ 153.

      Николай  Янович,  я  думаю,  что  большая  часть  из  селян

 возразит,  потому  что  рассматриваться будет вопрос о состоянии

 дел  в  сельськоом  хозяйстве  и мерах, которые должно принимать

 правительство по  селу.

      Поэтому   слушание   это  будет  не  столько  слушанием,  а

 собственно говоря, концепцией что же будем делать в этой сложной

 ситуации.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.Анісімов.

      АНІСІМОВ, 178,  город  Запорожье.

      По  завтрашней  повестке  дня,  Александр  Александрович. Я

 думаю,  что можно поддержать здесь товарища Азарова. Ну, я хотел

 бы,  чтоб  мы  уделили  внимание  буквально  10-15  минут, даже,

 наверное, в 10 мы вложимся. Все-таки мы сегодня слушали премьер-

 министра  -это 1 сторона, начинается формирование правительства.

 И  сегодня  мы  не  имеем  никаких  документов  по тем позициям,

 минимальная  пенсия, минимальная зароботная плата, индексация по

 1-му  кварталу,  по полугодию. Поэтому у товарища Буздугана есть

 постановление  из  3-х  пунктов,  которые мы можем принять. Есть

 рекомендация о некоторых людях, которые вели именно эту политику

 для   того,  чтобы  они  были  учтены  при  формировании  нового

 правительства  и  Президентом,  и  новым  премьером.  Вот  так и

 закончить  этот вопрос.

      ГОЛОВА.Заварзін.

      ЗАВАРЗІН, фракция  коммунистов.

      Спасибо,   Александр   Александрович.  Уважаемый  Александр

 Александрович, уважаемые народные  депутаты.

      Значит,  принято  было решение, Александр Александрович, по

 вопросу,  вы  помните,  по  моему  требованию,  чтобы  в четверг

 заслушать Кабинет Министров по задолженностям. Почему?

      Я снова подчеркиваю, мы будем иметь сентябрь, ине только по

 сельскому  хозяйству,  это  очень  важный вопрос, мы будем иметь

 последствия  непредсказуемые  по  народному  образованию, где на

 сгеодняшний  день очень многие коллективы не уходят в отпуск из-

 за  невыплаты  заработной  платы  и   отпускных  денег.

      Посему,  завтра  крайне необходимо рассмотреть этот вопрос.

 Хотя,  вот мне подсказывают, что в некоторых насленных пунктах и

 районах  Украины  заплочено  уже  после  того требования.

      Спасибо за  внимание.

      ГОЛОВА.     Найда.

      НАЙДА.   Уважаемые  коллеги!

      Павел  Иванович  встречался во всех фракциях, и заявил, что

 мы  готовы  будем  в  четверг  рассказать о мерах и направлениях

 деятельности Правительства по тем вопросам, которые обозначены в

 повестке дня.

      И  я  думаю, что у нас нет никаких оснований на ходу менять

 сегодня  есь  свой  план  работы.  Мы  послушаем  Правительство,

 будет...   согласимся,  сделаем  какие-то  предложения  и  дадим

 возможность  Правительству  работать в тех направлениях, которые

 будут  нами  определены  завтра  и  утверджены  здесь,  на нашем

 пленарном  заседании.

      Поэтому  предложение Азарова на ходу менять сегодня, значит

 и  завтра...

       Вопросов много. Надо -давате продлевать рабочий день. Опыт

 есть -всю ночь. Но не все будут заниматься работой здесь в зале,

 будут  другой  работой заниматься, это второй вопрос. А мы можем

 остаться, продлить, сколько надо, столько и будем работать.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Ну,  власне,  пропозиція  розумна,  щоб  завтрішнє

 засідання  продовжити ще на пару годин у вечері до 20 години. Це

 слушна пропозиція.

      з  вашої  згоди  даватйе поставимо зараз на голосування це.

 Завтра  до  20  години  працювать. Завтра. Хвилиночку. Ставлю на

 голосування. Пропозиція розумна. До 20 години.

      "За" -

      Поіменно   проголосувать.   Хто   за   те,   щоб   поіменно

 проголосувать.   Ну,   там   же  цілий  ряд  питань,  які  треба

 обов'язково  розглянути.  А  як  справимось  раніше, то припинем

 раніше.

      "За" -

      Будь  ласка, поіменно голосується. Не виходьте з залу, будь

 ласка. Голосуйте, ідіть на місце.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Тепер. От у нього прізвище таке, я завжди його... Худомака.

 Єдине прізвище у Верховній Раді. 30 секунд.

      ХУДОМАКА.

      Шановні  колеги, шановний Олександре Олександровичу, в мене

 є  пропозиція. Я її піднімаю не перший раз. Відносно контрольних

 функцій  за  виконаннм Закону Верховної Ради. І прохаю у порядку

 контролю  згідно  Регламенту Верховної Ради статті 8. 11 глави 8

 внести  завтра в чергу денну в порядку контролю виконання Закону

 про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону України про статус

 ветеранів  війни  і  гарантії  соціального захисту, прийнятого в

 грудні минулого року Верховною Радою України.

      Справа  в  тому,  що  майже  по  всій  території України не

 вуконується  стаття  9 цього закону відносно комісій, які будуть

 признавати  статус  осіб,  які народилися до грудня 1932 року. І

 звертаються виборці пенсійного віку, вимагають від нас контрорлю

 за  виконанням  цього  закону.  Я  прохаю  заслухати  завтра. Це

 нагально.

      ГОЛОВА.  Я  не  проти,  але  ж  ви  розумієте,  що  означає

 підготувати  питання  на  Верховну  Раду  в порядку контролю тим

 паче.  Анадіз контролю треба зробити по Україні. Ну ви розумієте

 про що йде. Я за. Давайте ми це питання включимо в першу  декаду

 на  вересень місяць. Ну так не можна, повірте мені.

      Ми використали час. Сінченко останній питання, будь ласка.

 Він давно підняв руку.

      Вже проголосовано.

      СІНЧЕНКО.

      Александр  Александлрович!  Я  от  имени комиссии просил бы

 завтра  найти  время для рассмотрения вопроса по трастам, что бы

 до нашего отпуска все-таки могли что-то сказать людям.

      ГОЛОВА. Так   воно ж  у  плані  це  питання.

      СІНЧЕНКО.  Если  оно  включено в повестку, надо включить

 его  в  повестку дня. Мы  уже   не  возражаем   ...

      ГОЛОВА.  Ну  це  вже  проголосовано. На тижні ми затвердили

 порядок  дня.

      СІНЧЕНКО. Мы не возражаем даже по сокращенной программе.

      ГОЛОВА.  Ми  не проти. Воно є в переліку питань, які будуть

 розглядатися  при  наявності часу.  Будь ласка.

      Ну дайте слово Яценку. А, це питання в порядку дня  є. Да.

      ЯЦЕНКО

      Шановні  колеги!  Я вас  дуже  прошу...

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Секунду. В нас ще є кілька хвилин із

 тих, що виділено. 2 хвилини. Будь ласка.

      ЯЦЕНКО.  Буквально  по  тому  порядку  денному.  Ми  з вами

 проголосували  питання  про  внесення змін і доповнень до закону

 про   соціальний  захист  громадян,  що  стосується  61  статті.

 Залишилося,  як  пам'ятаєте,  проголосувати  стаття. Порівняльна

 таблиця  перед  вами. Стаття, що стосується земельної плати і за

 автотранспорт.

      По  земельній  платі,  в  з'язк  у  з  тим,  що ми сьогодні

 прийняли  закон  про  плату за землю, питнаня знімається. Це, що

 стосується  плати  за  автотранспорт, ми його знімаємо, оскільки

 воно   абсолютно   не  стосується  громадських  об'єднань  союзу

 "Чорнобиль".

      Таким  чином,  ми  повинні проголосувати всі ці статті, які

 проголосували окремо кожну в цілому і на цьому ставимо крапку, і

 все,  і  закон  прийнятий,  і  ті люди, які поприїжджали з усієї

 України,  ми  дякуємо  їм  за  роботу  плідну сумісну і на цьому

 ставимо крапку.

      Я  вас  прошу  проголосувати  в  цілому  за  те,  що ми вже

 проголосували і все.

      ГОЛОВА.  Можна  проголосувати  ці  дві  статті?  Це останні

 поправки  до  закону про чорнобильськ... Все погоджено. У вас на

 руках  цей  документ  є,  ви  обговорювали це питання. Ставлю на

 голосування ці поправки.

      За-

      Ну,  будь  ласка, ще раз проголосуйте. Ну, я поясню ще раз,

 Степан   Ількович,  я  пояснюю  -це  робота,  тому  що  ви  самі

 наполягали  на тому, щоб доопрацювати ці 2 пункти, доручити ці 2

 пункти  трьом  комісіям.  Вони зробили, вони вилучили звідси все

 зайве,  залишилося  2 малозначащі норми, які треба проголосувати

 для того, щоб закон діяв, щоб в цілому прийнять закон.

      Ставлю на голосування. Питання обговорено повністю.

      За-

      В  цілому  голосується  закон.  В цілому, з цими поправками

 голосується закон! В цілому!

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Постанова про введення є? А, вона прийнята раніше була - це

 ж в порядку зміни йшло...

      Отже, завтра засідання о 10-й ранку. За...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні, ні -  вона  прийнята  раніше. Це було в порядку змін до

 закону.

      ...О  10-й  ранку! Будь ласка, не запізнюйтеся. За порядком

 визначеним.

      Завтра   Закон   про   видавничу  справу  обов'язково  буде

 розглянутий.

      На все добре!