ЗАСІДАННЯ СТО ВІСІМНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и. 11  л и п н я  1996  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів  підготуватися  до  реєстрації.

 Сідайте,   сідайте,  Омелян  Никонович...  Проводиться  поіменна

 реєстрація.

      Зареєструвалося    368    депутатів.    Вечірнє   засідання

 оголошується відкритим.

      Нагадую  ще  раз,  що  ми працюємо сьогодні до 20-ї години.

 Слово  просив  Суслов  Віктор  Іванович,  де  він  є?  А комісія

 закінчує...  А, ну, будь ласка, хвилиночку почекаємо. Зараз іде.

 Уже  оголошений  Суслов,  будь ласка, ідіть на трибуну,  скажіть

 слово.  Віктор Іванович...

 

      СУСЛОВ.  Уважаемые народные депутаты, в первой половине дня

 Премьер-министр  Лазаренко  обратился к Верховной Раде Украины с

 просьбой   о   рассмотрении   в   первоочередном   порядке  ряда

 законопроектов.  Некоторые  из  них  у  нас есть в повестке дня,

 такие    как    про   надання   кредытної   угоди   Європейським

 співтовариством  в  200 миллионов экю и кредит в Мирового банка.

 Некоторых не было.

      Поэтому  предлагается  дополнительно  в  нашу повестку дня

 включить  законопроекты  о  проект  Постановления Верховної Ради

 "Про  внесення  змін і доповнень до Постанови Верховної Ради від

 15  вересня  1995  року  про  введення в дію закону України "Про

 акцизний   збір   на   табачні  і  тютюнові  вироби".  Там,  где

 предлагается изменить сроки ввода акцизной марки и комиссия наша

 рассморела  этот  проект  и  просит  их  включить, материалы от

 Комиссии  вам  розданы.

      Кроме того, Правительство просит срочно включить в повестку

 ня   вопрос   о  внесении  изменений  и  дополнений  в  закон  о

 государственном  регулировании  производства  и торговли спиртом

 этиловым,  алкогольными  и  табачными изделиями. Вопрос касается

 лицензирования  торговли  производства  и торговли алкогоольными

 изделиями.

      И Правительство просит включить в порядок дня проект Закона

 "О  ратификации  соглашения  между  Украиной и мировым банком по

 экспериментальному  проекту для  угольной  промышленности".

      Есть   предложение   включить  все  эти  вопросы  Комиссией

 рассмотрены  и поддержаны.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  я  зрозумів  так,  що це було

 прохання  Прем'єр-міністра  і ви, в принципі, погодились з такою

 пропозицією.

      Я  ставлю  на  голосування  питання про включення зачитаних

 Сусловим питань у порядок дня. Будь ласка.

 

      "За" - 268

 

      Питання вирішено.

      Доповнення до цього.  Дайте Марченкові слово.

 

      МАРЧЕНКО.

 

      Я  считаю  правильно мы включили 2 эти вопроса. Но я просил

 бы  Александр  Александрович  включить  опять  же  в рамках этой

 работы или утверждения порядка дня нашего вопрос о процедуре или

 о  правомочности,  или  о  необходимости принятия присяги. Чтобы

 завтра  мы,  когда  вышли,  чтобы  мы  обсудили вопрос насколько

 необходимо  депутатам,  которые  были утверждены полномочия наши

 были   утвержедены  и  законом  о  выборах,  и  Конституцией,  и

 избирательными  комиссиями, и залом этим, чтобы мы утвердили или

 разобрались.

      Действительно  депутатам  этого созыва необходимо принимать

 присягу.   Поэтому   я  прошу  постановление  по  этому  вопросу

 подготовлено.  Я прошу также депутатов проголосовать, включить в

 повестку дня, разобраться.

 

      ГОЛОВА.  Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

 

      Рішення не приймається.

      Але  у  порядку,  затвердженному  на  цей тиждень Верховною

 Радою, це питання включене: прийняття присяги на п'ятницю. такщо

 це  завтра питання є у порядку дня. Але питання іде про присягу.

 І потім, якщо комусь щось не ясно, ми збиралися сьогодні на Раду

 фракцій  в  обідню  перерву,  і  визначилися, що це по суті акт,

 скжем   так,   морально-юридичний,   я   б   так  сказав.  І  це

 волевиявлення кожного депутата.

      Анісімов, будь ласка.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      178, Запорожье, Анисимов.

      Виктор  Иванович, я до вас обращаюсь. Вы внесли предложение

 про  перечень  некоторых  законодательных актов, а рассматривала

 ли  комиссия  законопроект  или  законодательный  акт  по поводу

 увеличения акцизного сбора на вывозимый металлолом?

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович. Увага.

 

      СУСЛОВ  В.  І. Что касается не акцизного сбора, а выворзных

 пошлин  на  металлолом,  то  в  настоящее  время  действет  указ

 Президента,  которым  установлены вывозныепошлины на металлолом.

 Одновременно  с  указом  Правительство  подало  на  рассмотрение

 Верховной  Рады проект закона, которым предусмотрены точно такие

 же ставки вывозных к пошлин, как и в указе. Поэтому,   поскольку

 указ   уже  действет,  и  пошлины  введены,  мы  конечно  должны

 урегулировать  этот вопрос с законом, но он не относится к числу

 первоочердных. Мы его спокойно сможем принять в сентябре.

      Теперь    я    прошу    прощения    у   Верховно   Рады   и

 Председательствующего,  я  забыл  назвать еще один законопроект,

 который  мы  тоже  рассмотрели  сейчас  на  заседании  комиссии.

 Материалы депутатам розданы. Это проект постановления Верховного

 Совета   о   ратификации   соглашения  по  японскому  кредиту  и

 Експортно-импортным   банком   Японии.   Предлагается  его  тоже

 включить  в  повестку  дня,  чтоб уже, так сказать, был перечень

 полный.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу підтримати і вибачення Віктора Івановича і

 необхідність включення цього питання до порядку дня.

      Ставлю на голосування.

      Будь ласка, підтримайте цю пропозицію, це технічна помилка,

 тому що він назвав чотири питання, а це пропустив.

      Прошу проголосуйте.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Віктор  іванович,  будь ласка. Віктор Іванович, на трибуну.

 Доповідайте.  А Сокерчак іде. Ну будь ласка, оголосіть питання і

 буде доповідач на трибуні.

 

      СУСЛОВ В. І. Ну смотря с чего начать. У нас есть докладчики

 по  этим  проектам  от правительства по всем вопросам, поэтому я

 предлагаю  вначале  дать  слово  докладчикам от правительства, а

 комиссия свое  слово  скажет.

 

      ГОЛОВА.  Давайте.  Хто  від  уряду  у  нас?  Борзих. Леонід

 Борисович. Ну вони як депутати (...........) настільки із Борзих

 схожі, що  я   ... будь ласка.

 

      СВАТКОВ Л.Б.

      Зараз   я   скажу.   Шановні   народні  депутати!  Шановний

 Олександре  Олександровичу!  Уряд вносе пропозицію -внести зміни

 до  пункту  1  Постанови Верховної Ради від 15 вересня 1995 року

 "Про  порядок  введення  в  дію  закону  про  акцизний  збір  та

 алкогольні  напої  та  тютюнові  вироби".

      В  абзаці  3  пункту  1  постанови  внести  такі  зміни: що

 "запровадити  введення  акцизної  марки  на  алкогольних напоях,

 вироблений  на  Україні  з  1  вересня  1996  року, на тютюнових

 виробах, вироблених на Україні, з 1 жовтня 1996 року."

      Якщо  говорити  про  доцільність  цього введення, то згідно

 указу   Президента   від  18  вересня  1995  року  передбачалось

 запровадження  марок  акцизного  збору  на  алкогольні  напої та

 тютюнові  вироби  до  1  квітня  1996  року.

      Постановою  Верховної  Ради  цей строк було встановлено з 1

 січня  1997  року.

      Сьогодні  ми знаємо, яка кількість на ринок України попадає

 горілки,  тютюнових  виробів,  які вироблені нелегально і які не

 проходять  оподаткування.  З  метою  забезпечення надходження до

 бюджету,  а  також  запобігання  ухилення від оподаткування уряд

 входить  з такою   пропозицією.

      Ми  проводили  наради  з  нашими  директорами.  Наша галузь

 готова до введення акцизних марок. Я прошу підтримати.

 

      ГОЛОВА. Є запитання до Леоніда Борисовича? Запишіться, будь

 ласка.  Ми йдем за скороченою процедурою. 5 хвилин на запитання.

 Але  по  хвилині  на  запитання  і  відповіді.  Чиж, будь ласка.

 Вінський.

 

      ВІНСЬКИЙ.  Шановні  народні  депутати!  Я  хотів  би задати

 питання,   я  хотів  би  знати  все-таки  получите  в  бюджет  в

 результаті   сьогоднішнього  рішення.  Скільки  це  буде  коштів

 додатково  получено  в  бюджет.  Щоб було зрозуміло, так сказати

 наше рішення сьогодні.

 

      СВАТКОВ.   Шановні   народні  депутати!  Якщо  говорити  то

 прийняти  комплекс  документів,  пакет  із 9 документів відносно

 посилення державного регулювання виробництва алкогольних виробів

 спирту  і тютюну. Якщо ми цей пакет вводимо то це буде додаткове

 надходження до бюджету десь близько 450 трильйонів карбованців.

 

      ГОЛОВА. Ващук.

 

      ВАЩУК К.С. Шановний  доповідачу! В мене..

 

      СВАТКОВ. За 5 останніх  місяців половини.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Ващук .

 

      ВАЩУК  К.  С.  Шановний  доповідачу!  В  мене  такого  роду

 запитання  скажіть,  будь  ласка  з  1  жовтня вводиться акцизна

 марка, а до 1 жовтня який порядок .

 

      СВАТКОВ. Такий порядок який є на сьогодні.

 

      ВАЩУК  К.  С. Який є на сьогодні, вводиться акцизна марка а

 до 1 жовтня, який порядок.

 

      СВАТКОВ. Такий порядок , який був і такий є.

 

      ВАЩУК .Який є на сьогодні.

 

      СВАТКОВ. Да, який є на сьогодні.

 

      ВАЩУК. Тому що вже трохи інший порядок, у нас ще документ в

 дорозі,  а уже команди кругом по вашій системі дані, то все-таки

 до  1 жовтня треба витримати, щоб з часу введення в дію того, що

 багато є договорів, які просто принесуть збитки господарникам.

 

      СВАТКОВ. Ви незрозуміли це акцизна стрічечка сама, а те, що

 команда  пішла  сьогодні  спирт  не видавати від сплати акизу це

 зовсім інша справа.

      На  спирт  акциз давно прийнятий, але його не сплачують,. а

 акцизна марка це  інша справа.

 

      ГОЛОВА.Ще Ващук  слово.

 

      ВАЩУК.  Я  підтримую цей законопроект і буду голосувати за,

 але  у  нас  в  державі  склалася  така  практика,  що ще колись

 законопроект  тут  в  дорозі  і всі податки голосуватися повинні

 тільки  тут  в  цьому залі, а ще ми за нього не голосували, а на

 місцях  команда  діє.  От коли ми навчимося працювати тоді, коли

 прийнятий закон, по закону, а ми опереджаєм дуже закон.

 

      СВАТКОВ.  Так  і  будем працювати як приймемо, цю зустрічку

 введем  і  будем  клеєти  з 1 вересня на алкогольні вироби, а на

 тютюнові з 1 жовтня.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марковська.

 

      МАРКОВСЬКА.   Дякую.   Шановний   доповідачу,  наскільки  я

 розумію,  це має клеєтися марка на кожну етикетку, на кожний вид

 товару,   на  кожну  пачку  чи  пляшку,  так?  То  все-таки  які

 розрахунки,   який  має  бути  доход  в  державі  від  того,  що

 наклеїться  ця  марка?  Реально, який має бути розрахунок чи є у

 вас такі розрахунки чи нема?

 

      ГОЛОВА.   На одиницю товару.

 

      МАРКОВСЬКА. На одиницю товру.

 

      СВАТКОВ. Звичайно розрахунки є, але розрахунок робиться

 не  на одиницю товару. Сьогодні на чоринй ринок України поступає

 товар, який не пройшов легалізацію, якщо ми сьогодні підходим до

 любого  кіоска, до любого магазину пляшка горілки стоїть, коштує

 140-150   тисяч   -це   пляшка   зроблена   підпільно,  вона  не

 легалізована. Якщо ми вводимл акцизну марку при покупці акцизної

 марки  сплачується  акциз,  наклєюється  на  цю  пляшку і пляшка

 стоїть  в реалізації, що видно -пляшка легалізована, а ця пляшка

 зроблена нелегально.

 

      ГОЛОВА.  Так скільки з пляшки?

 

      СВАТКОВ.  Якщо  взяти  то  за перший, за перше півріччя

 цього року від реалізації неоподаткованої горілки ми втратили 15

 трильйонів. Ну, на пляшку на одну хто ж перещитає?

 

      ГОЛОВА.  Ну,  порахувать  треба.  Треба  на  об'єм, там, на

 одиницю товару і так дальше. Брит, будь ласка.

 

      БРИТ. Прошу передати слово депутату Голубченко.

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка, Голубченко.

 

      ГОЛУБЧЕНКО.

 

      Я   прошу   пробачити   (188   округ,  Запорізька  область,

 "Соціально-ринковий вибір").

      В  мене  таке  питання.  Ви  сказали, що якщо пляшка буде з

 акцизною  маркою - то це пляшка біла, а якщо пляшка без акцизної

 марки -то це пляшка чорна... Який механізм все ж таки -відділити

 чорну  від  білої?  Тільки  по  акцизній  марці,  чи ще є якийсь

 механізм,   який   застосовується   між   тим,  як  видається  і

 виробляється ця пляшка? Це перше питання.

      І  друге  питання.  На скільки подорожчає у нас тютюнові та

 горілчані вироби від вводу такої марки?

 

      СВАТКОВ.   Значить,   горілчані   й   тютюнові   вироби  не

 подорожчають  -раз.  Але  марка  -це  буде  свідчення  сплачення

 податку.   Сьогодні   значна   частина   товару   цього   уникає

 оподаткування (як лівий товар -на підпільних цехах, на гуральнях

 отримується   спирт,  із  спирту  виробляються  лікеро-горілчані

 вироби).  І  якщо  сьогодні  ставка  акцизу  на одну пляшку -136

 тисяч,  а у кіоску стоїть 140 тисяч пляшка... Яка це пляшка? Це,

 звичайно,  чорна пляшка... Цілий механізм: є порядок введення, є

 правила торгівлі нові введені, які не проходять через...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Анатолій Костянтинович, чорна від білої...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Анатолій Костянтинович, ... Леонід Борисович...

 

      СВАТКОВ.  Пляшка горілки коштує сьогодні з заводу 200 тисяч

 карбованців. Із податками. Він хоче, щоб вона подорожчала?! Вона

 не подорожчає...

 

      ГОЛОВА.  Леонід  Борисович,  та  він  не  про  те питає! Як

 відрізнить біле від чорного?

 

      СВАТКОВ.  Біле від чорного відрізнить по акцизній...

 

      ГОЛОВА.  Та, ні... Я кажу: поясніть - з допомогою автомата.

 Це  ж  у  нас  техніка дійшла! Причому в переносному і в прямому

 сенсі!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      СВАТКОВ. Так це ж підпільна, контрабандна...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Проект  постанови  з  цього питання змісту такого:

 "Абзац  3  пункту  1  постанови Верховної Ради України...

      Леонід Борисович,  сідайте  на  місце!

 ...  від  15  вересня  1995  року  "Про порядок введенення в дію

 Закону  України  "Про  акцизний  збір  на  алкогольні  напої  та

 тютюнові вироби" доповнити словами... А по алкогольних напоях із

 вмістом  спирту етилового більше як 25% вітчизняного виробництва

 з 1 вересня 1996 року.

      Друге.  Відмітити  , що Кабінет Міністрів України продовжує

 приймати  нормативні акти, які суперечать діючому законодавству.

 Запропонувати  Кабінету  Міністрів  України  негайно  привести в

 відповідність  із  законодавством  Постанови  Уряду  номер 665 і

 номер  666  від  20  червня 1996 року, номенр 493 від 13. 05. 96

 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України номер 12... Р від

 19 лютого  1996 року  та інші  акти.

      3-й пункт. Постанова набирає чинності з дня  опублікування.

      Є потреба обговорювати? Ставлю на голосування цей проект за

 основу.

 

      "За"-

 

      Рішення прийнято.

      Можна  в цілому  ставити? Ставлю  в цілому.

 

      "За"-

 

      За -  278,  рішення  прийнято.

      Азаров   з  мотивів  голосування,  будь  ласка.........  На

 трибуну ідіть.

 

      АЗАРОВ.

      Уважаемые   народные   депутаты,   депутат   Винский  задал

 Сладкову?,  председателю  Держхарчпрому  прямой  вопрос: сколько

 даст   данная   мера  доходов  для  бюджета?  Имеется  ж  ввиду,

 проголосовали, значит, завтра ж будут поступать доходы в бюджет.

 Сладков,  не  долго  думая,  сказал  цыфру  -450  триллионов.  Я

 совершенно  ответственно заявляю, цифра, ну, этот зал много чего

 слышал,  но  такую  цифру  он  услышал  впервые.  Для  сравнения

 сказать: все доходы оот продажи марок акцизного сбора за прошлый

 год  слегка  превысили  стоимость  изготовления  марок акцизного

 сбора.  Это,  чтоб  вы  представляли себе реальную ситуацию. Все

 доходы по акцизам на ликеро-водочные изделия за прошлый год, все

 абсолютно  акцизы  ,  составили  всего  16 триллионов.

      Поэтому, уважаемый народный депутат Винский, ваше ожидание,

 что  после  нашего  сегодняшнего  голосования всех шести пакетов

 законопроектов  450  триллионов  попадут в Державный бюджет, это

 абсолютное  заблуждение,  этого не будет.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз  прошу  уваги,  мова  йде не п ро вартість

 запровадження  акцизних  марок  раніше, а мова йде про наведення

 порядку  в торгівлі спиртним. Тому що сьогодні воно реалізується

 все на  чорному  ринку  або  за  схемою  чорного  ринку.

      Будь  ласка, Леонід Борисович. Питання про внесення змін до

 Закону  України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі

 спиртом етиловим, кон'ячними і плодовими алкогольними напоями та

 тютюновими  виробами.

      Прошу.

 

      СВАТКОВ.  Я  одну   хвилину  для  довідки.

      Микола  Янович,  це  мається  на увазі, що одна тона зерна,

 перероблена  на  давальницьких умовах на спирт, потім на горілку

 дає  540 доларів чистого прибутку. Ми переробляємо 800 тисяч тон

 зерна.  Пакет  документів,  направлений  на  те, щоб забезпечити

 державним   зерном,   державною   горілкою,   наклеїть  марку  і

 реалізувать усе.

      І  це саме  по ..............

      І  цей  комплекс  задохів  дає 450 трильйонів. Якщо хочете,

 давайте  я вам  почитаю.

      Вибачте.

      Шановні   народні   депутати,   В   законі   "Про  державне

 регулювання  виробництва і торгівлі спиртом етиловим, кон'ячним,

 плодовим,   алкогольними  напоями  і  тютюновими  виробами  било

 передбачено   щорічно   проводити   атестацію   підприємств   по

 виробництву цих товарів, і видавати ліцензію строком на 5 років.

      Тут внесене протиріччя. Уряд входить з пропозицією провести

 атестацію  і видать  ліцензію.

      Ліцензія видається раз на 5 років, на 5 років атестація.

      Тим  більше,  створено  управління  по  контролю  за якістю

 продукції,  яке  буде  мати право робити обстеження і відбирати

 ліценцензію.

      Я  прошу  прийняти  такий  закон, внести до Статті 8 Закону

 України  такі  зміни.  Із частини 2 виключити слово "щорічно", а

 частину    5   викласти   у   такій   редакції:   "Ліцензія   на

 правовиробництво     спирту    етилового,    кон'ячно-плодового,

 алкогольних   напоїв   та   тютюнових  виробів  видається  після

 проведення атестації підприємства, яка є чинним протягом терміну

 дії  зазаначеної  ліцензії".  У  разі  внесення  змін  до  вимог

 стосовно   проведення   обов'язкової   атестації,   передбачених

 частиною   1  цієї  статті,  період  дії  ліцензії  підприємства

 підлягає переатестації в частини цих змін.

 

      ГОЛОВА.  Запитання  є  до Леоніда Борисовича? Запишіться. 5

 хвилин. Писаренко.

 

      ПИСАРЕНКО.

 

      Я  хочу  спросить  о следующем. Не распространяется ли это,

 что  касается спирта, на те промышленные предприятия, которые на

 технологические  нужды  используют  спирт?  Не  ляжет им багажом

 дополнительно?

 

      СВАТКОВ.  Це стосується відносно підприємств по виробництву

 спирту, алкогольних і тютюнових виробів.

 

      ГОЛОВА.  Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      178, Запорожье.

      Скажите,   пожалуйста,   если  будет  ограничения  лицензии

 получать  только  заводы,  умеющие  и специфически изготовляющие

 спирт,  или  надо будет получать лицензию мне, как дающему сырье

 для  того, чтоб получить  этот спирт?

 

      СВАТКОВ.    Згідно   закону   ліцензію   отримують   на

 виробництво  спирту, а не на  сировину для виробництва спирту.

 

      ГОЛОВА. Ващук.

 

      ВАЩУК.

 

      Я ще хочу запитати таке. Я зрозуміла і думаю, що колеги так

 зрозуміли,  що  один  раз  у  5 років іде ліцензування і дається

 ліцензія  і  дозвіл  на  виготовлення  данних напоїв. А чи це не

 вплине  на  якість,  що  це  тільки  раз у 5 років, а якщо треба

 міняти асортимент, яким чином це буде з єробитись?

 

      СВАТКОВ.  Управління  по  контролю  за  виробництвом.,  яке

 створено,  нове управління, яке буде обстежувати всіх виробників

 даного  товару незалежно від форм власності. Разом з Комітетом у

 захисту  справ  споживачів,  Держстандартом, якщо десь виявиться

 щось неякісне, зроблять перевірку і заберуть ліцензію.

      А  якщо  все  буде нормально на протязі п'яти років, щоб не

 заставляти  щорічно  робити  переатистацію.  Це  ж  просто, якщо

 нормально підприємство працює, немає змісту цього робити.

 

      ШВИДКИЙ.

 

      Скажіть, будь ласка, як будуть здійснюваться розрахунки?

 

      ГОЛОВА. Швидкий, повторіть ще раз запитання.

 

      ШВИДКИЙ.  Скажіть,  будь  ласка,  як  будуть  здійснюваться

 розрихунки  з  тими поставщиками сировини на заводах? Чи це буде

 розрахунок здійснюваться грішми чи якимись іншими видами?

 

      СВАТКОВ.  Відносно  даної,  даного закону це не має ніякого

 значення.  Абсолютно  ніякого значення. Це закон, як проводиться

 атестація,   як  ліцензування,  до  взаєморозрахунків  це  немає

 ніякого відношення.

 

      ГОЛОВА. Коломойцев.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Коломойцев,   239   избирательный  округ,  группа  "Центр",

 Луганск.

      Уважаемый  докладчик! У меня вопрос следующего рода. Значит

 сегодня  схема  работы  левой  спиртовой промышленности примерно

 такова.  Завозится  цистернами спирт, как давальческоя сырье, он

 разливается,  маркируется поддельными акцизными марками и затем,

 значит, эта продукция стоит в коммерческих ларьках.

      Вы  сегодня  предлагаете  один  из  способов  решения  этой

 проблемы:  провести  переаттестацию  внутреннего  производителя.

 Какие   меры   предлагается  вами  взаимодействия  с  Таможенным

 комитетом,   налоговой   инспекцией  для  поддержки  внутреннего

 товаропроизводителя?   Что  даст  возможность  продавать  водку,

 разлитую  на   заводах,  которые  в свою очередь платят доходы в

 бюджет. Спасибо.

 

      СВАТКОВ.  Шановний  народний  депутат!  Ця  постанова немає

 ніякого відношення до того питання, яке ви підняли. Разом з тим,

 якщо ви його підняли, я постараюсь дати вам відповідь. Сьогодні

 та  горілка,  що  розливається  підпільно, як ви кажете, вона не

 витримує  сьогодні  ніякої  критики,  тому  що  вона робиться на

 різного роду гуральнях, які не проходили атестацію, які невідомо

 яким чином   ще  отримали  сьогодні    ліцензії.

      Якщо    підприємство   буде   проходити   атестацію,   якщо

 підприємство буде закупляти і клеїти акцизну марку, то воно буде

 легалізовано  і  можна  і  знаєм прізвище цієї горілки, прізвище

 виробника  і  цього  підприємства.  Цим  самим  ми  його  будемо

 захищати    від  підпільного ринку.

 

      ГОЛОВА. Цушко.

 

      ЦУШКО

      Депутат  Цушко, 315 округ. Уважаемые коллеги! Правительство

 подало  поправку к этой статье, которая улучшает наоборот закон.

 Мы  приняли  в  первом...  когда  приняли закон, они подали, что

 каждый  год  проводить  аттестацию.  Но  это технически тяжело и

 невозможно. Они  подали  ,  чтоб  поправить.

      Поэтому  я  прошу,  Александр  Александрович,  поставить на

 голосование   и   проголосовать.   Это   и   наоборот   помогает

 производству. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Тобто,  ставить  на  голосування  пропозицію? Будь

 ласка, сідайте  на місце,  дайте  мені     текст.

      Голосується  Закон  України  "Про  внесення  змін до Закону

 України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом

 етиловим,   коньячним   і   плодовими  алкогольними  напоями  та

 тютюновими  виробами"  такого змісту. "Внести до статті 8 Закону

 України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом

 етиловим,   коньячним   і   плодовими  алкогольними  напоями  та

 тютюновими  виробами"  такі  зміни:  з  частини другої виключити

 слово  "щорічно".  Частину 5 викласти в такій редакції: ліцензія

 на  право  виробництва спирту етилового, коньячного і плодового,

 алкогольних   напоїв   та   тютюнових  виробів  видається  після

 проведення   атестації   підприємства,  яка  є  чинною  протягом

 терміну дії, зазначеної ліцензією. У разі внесення змін до вимог

 стосовно проведення обов'зкової атестації, передбачених частиною

 1  цієї  статті  у  період  дії  ліцензії, підприємство підлягає

 переатестації в частині цих змін".

      Ставлю  на голосування. В  цілому.

 

      ЗА - 293 .

      Рішення прийнято.

      Про використання кредиту експортно-імпортного банку Японії,

 доповідає Віце Прем'єр-міністра Анатолій Кирилович Кінах, прошу.

 

      КІНАХ А.К.

 

      Уважаемый   Александр   Александрович!  Уважаемые  народные

 депутаты!  На  ваше  рассмотрение выносится проект постановления

 Верховного Совета Украины ..

 

      ГОЛОВА. Увага!

      (голосніше, будь ласка)

 

      КІНАХ   А.   К.   На  ваше  рассмотрение  выносится  проект

 постановления  Верховного Совета Украины о использовании кредита

 экспортно- импортного банка Японии ..

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, трибуну увімкніть, хто там.. виключи,

 говоріть Анатолій Кирилович.

 

      КИНАХ   А.   К.   Уважаемые   народные  депутаты!  На  ваше

 рассморения  выносится  проект  постановления  Верховного Совета

 Украины  об  использовании  кредита  экспортно-импортного  банка

 Японии в части южного машиностроительного завода на приобретения

 комплектующих   и  производства  товаров  народного  потребления

 длительного   пользованию  в  сумме  1  миллиард  500  миллионов

 японских иен.

      В    части    аргументации    вынесения   данного   проекта

 постановления  разрешите  очень  коротко  проинформировать вас о

 том,  что  за последнее время с учетом визита делегация японских

 промышленников   "Союз........."   недавнего   визита   министра

 Иностранных  Дел  Японии, как констатирую экспорты в том числе в

 тна  международном  финансовом  уровне.  В сфере взаимоотношения

 Украины и Японии началась очень важная фаза, а именно реализация

 конкретных  кредитных соглашений. Этот проект особенно важен для

 Южного машиностроительного завода в связи стем, что он позволяет

 достаточно  гибко  без потери квалифицированных кадров проходить

 очень  серьёзно  стадию  конверсии  и  в  том числе, ячитывая те

 переговоры,  которые  проведены с японской стороной, этот проект

 является  пилотным  в  части  проверки  дееспособности  сторон и

 начала  реализации очень серьёзных коммерческих проектов в сфере

 ракетно-космической   отрасли,  в  чем  заинтересована  японская

 сторона.

      Я прошу поддержать данный проект постановления. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Запитання є до Анатолія Кириловича? Є? Свято, будь

 ласка. Свято.

 

      СВЯТО

 

      Свято Василь, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую,   Олександре   Олександровичу.   Шановний   Анатолію

 Кириловичу, мене цікавить таке питання, а саме під який відсоток

 річний надається кредит, це по-перше.

      Друге.  А  саме  який  механізм  обслуговування зовнішнього

 боргу? Дякую за увагу.

 

      КІНАХ.   Спасибо.  Условия  предоставления  кредита  -3.  5

 процента годовых, оплата кредита за счет реализации и прибыли от

 производства   и  реализации  товаров  длительного  пользования.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Цушко.

 

      ЦУШКО

 

      Депутат Цушко, 315 округ.

      Уважаемые  коллеги,  только  что состоялось заседание нашей

 комиссии,  мы  рассматривали  этот  вопрос, если вы помните -это

 товарный кредит Японии 50 миллионов долларов, из них осталось 15

 неиспользовано.  Эти  15 отдаются Южмашу, у нас был на заседании

 комиссии   директор  завода.  Да,  они  пойдут  на  производство

 миксеров  других деталей, комплектующие, но он уверяет, что весь

 расчет  предприятия о сбыте на 15 миллионов этой продукции и они

 успеют за срок возврата прокрутить 4 раза эти деньги, на которые

 пустит  производство  тракторов  и других о том, что вам говорил

 вице-премьер.

      Поэтому  просьба  поддержать,  потому что в принципе вопрос

 ясен.

 

      КІНАХ. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Анісімов. Він відмовляєтьсяь від слова. Будь ласка.

 Ставиться  на  голосування в цілому проект постанови Верховної Ради

 "Про  використання кредиту Експортно-імпортного банку Японії". В

 цілому можна ставити?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю на голосування.

 

      "За" - 273

 

      Рішення прийнято.

      Про  проект Закону України "Про ратифікацію кредитної угоди

 між  Україною і Європейським Співтовариством про надання Україні

 позики  в  сумі  200 мільйонів екю". Доповідає Мнацакарія Сергія

 Мигонович, заступник міністра фінансів України. Увага!

 

      МАЦАКАРІЯ С.М.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні  народні

 депутати!

      До вашої уваги...

 

      ГОЛОВА.  Говоріть, говоріть!..

      Давайте   так:   він   пояснить  про  обидва  ратифікаційні

 документи, а голосувать будем окремо. Будь ласка.

 

      МАЦАКАРІЯ  С.  М....  До  вашої уваги пропонуються проекти

 законів України "Про ратифікацію кредитної угоди між Укроаїною і

 ЄЖвропейським  Співтовариством про надання Україні позики в сумі

 200   мільйонів   екю,   або  260  мільйонів  доларів"  та  "Про

 ратифікацію  кредитної  угоди між Україною та Міжнародним банком

 реконструкції  та  розвитку про позику на розвиток підприємств в

 сумі 310 мільйонів доларів США".

      Зазначені позики є складовою частиною фінансування дефіциту

 Державного бюджету на 1996 рік, яка по розділу "Зовнішні джерела

 фінансування  дефіциту " затверджено Верховною Радою в сумі 204,

 6 трильйони карбованців.

      Як   вам   відомо,   в   першому  півріччі  поточного  року

 зовнішнього  фінансування  дефіциту Державного бюджету в Україну

 не  надходило,  що  негативно впливало на платіжний баланс та не

 давало    можливості    здійснювати   фінансування   структурної

 перебудови економіки та соціальної сфери в затверджених обсягах.

      Умови надання обох позик повністю відповідають Програмі дій

 Уряду   на   1996   рік.  Тепер  конкретно  те,  що   стосується

 безпосередньо    позик...........    угоду   між   Україною   та

 Європейським  співтовариством було підписано 19 червня 1996 року

 в  місті  Брюселі.  Зазначена  позика  є продовженням фінансової

 допомоги Україні з боку Європейського співтовариства, розпочатої

 в  1995 році   наданням  позики  в сумі  85  мільйонів екю.

      Згідно  з  умовами  надання  позики,  термін  погашення  10

 років.  В  зазначений  термін  входить  пільговий  період,  коли

 сплачуються  тільки  відсотки  -5  років.  Відсоткова ставка -6-

 місячний  лібор?  в екю плюс 0, 5 % річних або фіксована, яка не

 перевищує 8,5%  річних.

      Надходження  коштів передбачається 2  траншами. Перший -100

 мільйонів   екю,  який  буде  поділено  на  2  підтранша  по  50

 мільйонів  екю  і  в разі ратифікації цієї угоди, то вже в цьому

 місяці   він  поступить.

      Другий   -50  мільйонів  екю  в  серпні.  І  останній  -100

 мільйонів  екю,  піередбачається  його  надходження  в листопаді

 поточного року.

      Для  реалізації  цієї  позики Європейська комісія від імені

 Європейського співтовариства за згодою країни, як позичальника з

 основними  фінансовими  умовами,  здійснить  випуск облігацій на

 загальну  суму  200  мільйонів екю або іншу відповідну фінансову

 операцію,  надходження  від  якої  будуть передані Національному

 банку   України   з   метою  завдоволення  потреб  України  щодо

 зовнішнього  фінансування.

      Враховуючи  високий рейтинг Європейського співтовариства на

 світовому  ринку  позичкових  капіталів,  отримання  коштів  для

 України  шляхом випуску вищезгаданих облігацій дозволить досягти

 найкращих  умов   залучення   позики,  наявних на  рунку.

      В будь -якому випадку процентна ставка не перевищуватиме 8,5%

 річних.

      В  разі  непередбаченого  збільшення  процентних  ставок на

 міжнародном  ринку  капіталів  Україна має право за два місяці о

 настання   будь-якої  сплати  процентів  по  цій  угоді  змінити

 плаваючу тавку на  фіксовану.

      Строки  надходжень  коштів  згідно з цією угодою обумовлено

 незадовільним     викожнанням     положень    меморандуму    про

 взаєморозуміння  між  європейським  співтовариством та Україною,

 який  становить  невід'ємну складову частину угоди. Причому, всі

 показники  цього  меморандуму  базуються  на  урядовій  програмі

 економічної  політики.

      В  разі ратифікацію Верховною Радою України кредитної угоди

 між  європейським  співтовариством  та  Україною та Національним

 банком  України  про  надання  позики в 200 мільйонів екю, кошти

 першого  петраншу  в  сумі  50  мільйонів  екю  або 65 мільйонів

 доларів  надійдуть  на  рахунок  Національного  банку України на

 протязі  10-15  днів  з  дати  ратифікації. Тобто, якщо сьогодні

 відбудеться то вони надійдуть в липні місяці.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, які  запитання  до  Сергія  Мироновича?

      Немировський,  прошу.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.   Уважаемый  докладчик,  по  разделу  "в"  по

 другому........  пункт  номер....... называется  условие этого

 кредита  предаставления.

      А где   написано  там?

      "Відшкодування    вартості   житла,   комунальних   послуг,

 перевезення    громадським   транспортом,   газу,   вугілля   та

 електроенергії  повинно   бути  підвищено  до 80%".

      Якщо   ця   умова   не   виконується,  значить,  кредит  не

 предоставляется.

      Пожалуйста,  прокомментируйте.

 

      МАЦАКАРІЯ.  Значить, ця умова, ну, дійсно, як умова є така

 в  кредитній  угоді.

      І  дійсно,  як  я  уже казав, що це відповідає програмі дій

 Уряду. Другий транш у нас, другий підтранш у наас піде в серпні.

 Якщо  ми  цього  не  виконаємо,  то  можливо, що другий підтранш

 затримається.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Коломойцев.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.   Коломойцев,   239  округ,  депутатская  група

 "Центр".

      Уважаемые  коллеги, у нас на комиссии рассматривался вопрос

 предоставления   этого   кредита.   И  Комиссия  по  финансам  и

 банковской деятельности предложила этот кредит ратифицировать. Я

 вас  прошу  обратить внимание на розданный в 16 часов вам проект

 Постановления   Верховного  Совета  Украины,  где  написано  как

 предлагается  комиссией использовать этот кредит.

      Проект   Постановления  согласован  с  юридическим  отделом

 Верховного Совета Украины.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Мова  іде  про використання кредиту на

 погашення  заборгованості по заробітній платі в бюджетній сфері.

 Зрозуміло. Василь Іванович Степенко.

 

      СТЕПЕНКО В.І.  Шановний доповідачу, в мене до вас...

      331,  Степенко, Полтавська область.

      ...таке  питання.  Який механізм єсть контроль використання

 цього кредиту?

      І  іще  одне.  Ми  берем  кредит  у  тих, хто нам його дає.

 Кредит  -це  хороша  штука.  Але ви знаєте, що єсть один недолік

 його,  що потрібно ці ж гроши буде колись повертати. Чи це чітко

 по  цільовому призначенню буде використано, чи буде використано,

 як в нас взагалі це робиться.

      Дякую.

 

      МАЦАКАРІЯ.   Дякую.  Механізм  контролю  існує.  Констролює

 використання   цього   кредиту  Міністерство  фінансів  разом  з

 Національним  банком.  І  про  використання  цього  кредиту буде

 повідомлено відповідній комісії Верховної Ради України.

      Що стосується повернення кредиту, то повернення кредиту, як

 уже...  буде  відбуватися  на  протязі  10  років. Перші 5 років

 будуть  відшкодовуватися  тільки  відсотки  за  користування цим

 кредитом.  За  цим  дуже уважно слідкують відповідні підрозділи,

 Міністерство фінансів  та контрольно-ревізійне управління.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

      Уважаемый   Александр   Алесандрович!   Уважаемые  народные

 депутаты!  Я думаю то, что сегодня предлагается не надо бояться.

 Ни  одно  государство на сегодняшний день в мире не имеет такого

 положения,  чтобы не было внешних долгов. Тем более стоит вопрос

 об  угольной  промышленности.  Стоит  вопрос,  что  нам дают эти

 кредиты.  Не  надо  бояться  за  под  80-60 процентов -это же, я

 думаю,  Правительство само урегулирует все эти отношения. Мы как

 депутаты   даем   политическое   согласие,   что   такой  кредит

 государство долждно взять.

      Я прошу это поддержать и больше не обговаривать.

 

      ГОЛОВА. Свято піднив руку. Я не робив запис, демав, що буде

 2 чоловіки так, як підняло руки. А тепер уже більше.

      Зараз проголосуємо.

 

      СВЯТО.  Дякую, Олександре Олександровичу. Василь Свято, 416

 виборчий круг, Хмельниччина.

      Шановний  доповідачу,  чи  правильно  я  зрозумів,  що  цей

 кредит  -це  від безвиходу? Ми візьмемо цей кредит, не оплатимо,

 не  скомпенсуємо  борги  по  заробітній платі. А тому я закликаю

 шановних  депутатів  підтримати  дану  постанову.  Тільки я хочу

 сказати одне єдине.

      Павло  Іванович  Лазаренко  нагадує  зараз   перший  своїми

 кроками Рузвельта. Він сьогодні дев'ять документів в пакеті дав,

 а  треба  100  документів.  І якщо слідуючими документами будеть

 такі  документи,  які  будуть  орієнтовані  не  так, як зараз на

 проїдання,  а  оживлення  виробництва, і за рахунок цього захист

 соціальний  от такий, тоді треба його вітати. Але то, як кажуть,

 курчат  будуть по осіні рахувати.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Ставться  на  голосування  проект  Закону  України

 проратифікацію  кредитної  угоди  між  Україною  і  Євпопейським

 співтовариством  про надання Україні позики у семі 200 мільйонів

 екю  в  редакції, яку запропонувала Комісія з питань банківської

 діяльності.  Зрозуміло.  Так,  так,  редакйія,  яка  роздана вам

 Комісія з питань банківської діяльності. Ставлю на голосування.

 В  цілому  голосування  іде. В  цілому.

 

      "За" -  264

 

      Рішення  прийнято.

      Наступна...   Ви   доповіли   вже   наступний  документ.  Є

 запитання? З  процедури  Коломойцев, прошу.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.

      Коломойцев,  239  округ,  група "Центр", Луганск. Уважаемые

 коллеги!  Я  прошу  вас  проголосовать  постанову Верховної Ради

 України "Про заходи щодо реалізації кредитної угоди між Україною

 і  Європейським  співтовариством"  про  надання Україні позики в

 сумі   200 мільйонів  екю.

      Дело в том, что по Регламенту мы при ратификации кредитного

 соглашения   записать  должны  были  только  1  пункт  в  закон.

 Ратифицировать закон и  все.

      Поэтому  по  согласованию  с  юридическим отделом мы с моим

 коллегой    -депутатом    Титенко    -вносим   следующий   пункт

 постановления. Прошу его поддержать и сейчас я его зачитаю.

      "Верховна Рада України  постановляє:

      Кабінету  Міністрів  України  використати  надану позику на

 погашення  заборгованості  по заробітній платі у бюджетній сфері

 і, в першу чергу, працівникам освіти та охорони здоров'я.

      Виплати  по  заборгованості  по  заробітній  платі провести

 протягом  1 місяця  з  дня   находження  позики.

      2. Кабінету Міністрів України у вересні 1996 року доповісти

 Верховній  Раді України про використання позики, наданої Україні

 Європейським   співтовариством  в  сумі  200  мільйонів  екю  по

 кредитній  угоді,  підписаної  в  місті  Брюселі  19 червня 1996

 року.

      3.  Постійній  комісії  Верховної  Ради  України  з  питань

 фінансів  та  банківської  діяльності  забезпечити  контроль  за

 використанням    цієї  позики."

      Я  хочу  сказать  несколько  слов,  почему  мы предлагаем с

 коллегой  Титенко  это  постановление.  Речь  идет о том, что мы

 сейчас  берем... вынуждены брать большое колличество кредитов. И

 спасибо  Европейскому  сообществу, которое нам помагает. Но речь

 идет о том, что нам нужно будет давать отчет куда эти кредиты по

 уходили.

      И  в  том  числе  как  и  в  каждого из нас у меня в округе

 сегодня  по  несколько  месяцев  врачи  и  учителя  не  получают

 зароботную  плату.  Люди не сводят концы с концами, убедительная

 просьба поддержать Постанову.

 

      ГОЛОВА.  Постанова  до  цього Закону, ми закон прийняли і в

 редакції   від   комісії   де   вже  записали  те,  що  потрібно

 використовувати  цей  кредит,  а ця постанова, як доповнення йде

 так,  я  розумію.  Можна  ставити  на  голосування за основу, за

 основу ставиться , не можна. Давайте, дайте слово  - Азарову .

 

      АЗАРОВ М. Я. Уважаемые народные депутаты! Мы с вами конечно

 голосуем  быстро и никто из нас не дается труда почитать условия

 предоставления  кредита, а там имеется определенное условие, так

 что   не  надо  не  разбегаться  нам  заем  нужен  и  нужен  для

 финансования  дефицита  державного бюджета, понятие финансования

 дефицита державного бюджета.

      Понятие финансования дефицита державного бюджета включается

 выплаты  и  зароботной  платы  бюджетной  сферы  и все остальные

 вытраты,   никакой   необходимости,   вот  такое  постановление,

 уважаемые  народный  депутат Коломойцев принимать.... мы приняли

 Закон,  а  вы  пожалуйста  изучите  бюджетную  систему, так хоть

 немножко.

 

      ГОЛОВА.   Валерий...   Давайте   так!  Розглядається  зараз

 важливий  документ про ратифікацію Угоди, ми його прийняли закон

 прийняли.

      Якщо   вважаєте  потрібним  прийняти  цю  постанову  ви  її

 сьогодні  розглянули  на  засіданні комісії то, будь ласка, вона

 роздана  депутатам, воні її вивчать, якщо буде потреба ми вранці

 її  завтра  проголосуємо,. але так з голосу, але я навіть сам не

 читав  цього  документу,  я  не  можу ставити на голосування цей

 документ  ви  вибачте мені це трошки виходить за межі процедури,

 будь   ласка,   ввважається.   Є   пропозиція  проголосувати  не

 доручення,  а  перенести розгляд цієї постанови на завтра. Можна

 так.

      ШУМ.

      ГОЛОВА.  Тут  справа  в  тому,  що  якщо  це  мова  йде про

 контроль,  то  він  передбачений  і  так  і  в  Конституції, і в

 функціях комісії. Я прошу... ну, розумієте, ми говорим як глухий

 з  сліпим. Я не знаю про що мова йде, я не можу так засідання. Я

 прошу зняти це питання зараз з обговорення. Все.

      Доповнення  у вас? до чого, до закону чи до постанови? Будь

 ласка,  дайте слово Носову.

 

      НОСОВ

 

      Шановні  депутати,  шановні  урядовці, я хочу звернути вашу

 увагу,  що у нас вступила в силу нова Конституція в дію, і тут є

 такий  пунктик  статті  42.  Держава  захищає  права споживачів,

 здійснює  контроль  за  якістю  і безпекою продукції, всіх видів

 обслуговування,    сприяє   діяльності   громадських   об'єднань

 споживачів.   То   цей   захист  прав  споживачів,  записаний  в

 Конституції,  він, принаймі те, що записано в Конституції, певні

 умови  цих  договорів, я всіх їх умов не читав, а в деяких з них

 записані  умови, які не годяться під Конституцію. Я сьогодні вже

 це  говорив  і просив би, щоб уряд на це звертав увагу. Скажімо,

 записувати  в  умовах  на  кредити  -відміна існуючих вимог щодо

 сертифікації  якості  товарів,  які  застосувуються  до  товарів

 іноземного  виробництва, уже не можна робити цього. Ви нам, будь

 ласка,  такі  кредити  не  беріть під такі умови і не приносьте,

 тому що згідно з іншою статею Конституції Конституційний суд має

 давати  висновки  на відповідність цих угод, що нам приносять на

 ратифікацію,  Конституції. Я не хочу сказати про цей договір, бо

 всіх умов я нажаль не читав, але деякі з них містять такі умови.

 На майбутнє, будь ласка, це враховуйте.

 

      ГОЛОВА.  Приймається  до уваги зауваження Владислава Носова

 слушне  і  випливає із тексту Конституції. Інших нема зауважень,

 закон прийнятий.

      Наступне питання, будь ласка, доповів уже Сергій Мироновичь

 про  проект  закону  України про ратифікацію кредитної угоди між

 Україною  та  Міжнародним  банком  реконструкції та розвитку про

 позику  на  розвиток  підприємств.  Запитань  нема,  бо  він вже

 доповідав-відповідав  на обидва документи. Ставлю на голосування

 проект   закону  з  цього  приводу.  Ставлю  на  голосування!  В

 цілому...

 

      "За" - 232

 

      Рішення прийнято. Сідайте, будь ласка.

      Слухається  питання  про  ратифікацію  кредитної  угоди між

 Україною  та  Світовим  банком щодо експериментального проекту в

 галузі   вугільної  промисловості.  Доповідає  перший  заступник

 вугільної промисловості Підгайний Ярослав Михайлович.

 

      ПІДГАЙНИЙ Я.М.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати!..

 

      ГОЛОВА.   Ярославе   Михайловичу,   давайте... якщо,  може,

 обійдемося  запитаннями  й відповідями? Будь ласка? Запитання є?

 Запишіться на запитання. Це буде скоріше. 5 хвилин.

      Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, Запоріжжя.

      Как быстро будут получены эти кредиты на территории Украины

 в запущенное производство?

 

      ПІДГАЙНИЙ  Я. М. Якщо ми сьогодні ратифікуємо цей проект, з

 1 серпня поступлять перші поступлення на Україну.

 

      ГОЛОВА.  Юрковський.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ

      Меня  все время беспокоит, почему бесконечно берем займы за

 рубежом  и,  прежде  всего,  в  Америке?  Когда  мы будем искать

 собственные   средства?   Ведь  это  же  надо  отдавать  будущим

 поколениям!..  Я  считаю,  что надо другой путь искать... Что вы

 думаете по этому поводу?

 

      ГОЛОВА.  Ярослав Михайлович, відповідайте.

 

      ПІДГАЙНИЙ Я. М. Ну, кредит цей Світового банку нам допоможе

 змягчити ці поступлення з бюджету і трошки змягчити ту ситуацію,

 яка склалась у вугільні галузі і в трудових колективах...

 

      ГОЛОВА....  І  дати  змогу  працювати, виробляти продукцію,

 повернути і кредит, і дати продукцію для реалізації.

      Брит.

      Сподіваємося так, принаймні...

 

      БРИТ

      Прошу передати слово депутату Марковській.

 

      ГОЛОВА.  Марковська, будь ласка,  Ніна Степанівна.

 

      МАРКОВСЬКА, 47  ,  Вінниця, соціалістична  фракція.

      Дякую.  Шановний  доповідачу,  чогось  ми  весь  час  берем

 кредити  для  того,  щоб  закрити.  В  часності,  оцей кредит на

 закриття  шахт.  І  ми  тут  сидимо  і  дивимся  на  те,  як  по

 суті діла взялися? великі борги. Чому не берете кредит для того,

 щоб був розвиток цих шахт? А беремо для того, щоб їх закрити.

 

      ПІДГАЙНИЙ. Цей кредит не тільки береться для закриття шахт,

 а  для  вирішення питань, передачі об'єктам соціальної сфери....

 перенавчання  тих  людей,  які  звільняються при створенні нових

 робочих  місць  для  тих  людей, які... вільняються на ті шахти,

 які.... закриваються.

 

      ГОЛОВА.Янко.

 

      ЯНКО.

      Уважаемые  народные  депутаты,  вопросы,  которые  ставятся

 сечас  перед  Ярославом Михайловичем, они, конечно, имеют смысл.

 Но  принята  нами  программа  реструктуризации  в отрасли. Она у

 одних  вызывает,  так  сказать,  позитивное  отношение, у других

 депутатов  отрицательное  отношеие. Но дело в том, что мы начали

 уже  прроводить  эту работу, работа ведется. И, конечно, сегодня

 использовать только бюджетные средства на выполнение этой работы

 мы с вами просто не можем. Нужна временная поддержка отрасли для

 того,  чтобы отрасль могла с наименьшими потерями, с наименьшими

 потерями   сеголдня  закрыть  шахты  особенно  не  рентабельные,

 особенно  убыточные и направить все свои  усилия на развитие тех

 шахт, которые  сегодня  повысить  угледобычу.

      Поэтому,  чтобы  здесь  долго,  так  сказать,  не пытать...

 заместителя   министра,  я  предлагаю  этот  вопрос  поддержать,

 просьбу   правительства  и  дать  согласие  на  получение  этого

 кредита. Очень прошу вас,  тварищи депутаты.

 

      ГОЛОВА. Свято.

 

      СВЯТО, 416  виборчий округ,  Хмельниччина.

      Дякую,    Олександр    Олександрович.   Шановний   Ярославе

 Михайловичу,  мене  цікавить таке запитання. Реструктуризація чи

 руйнація  вугільної  промисловості?  Закриття  шахт. То яке ж то

 закриття шахт на мові спеціалістів вуглевидобувників? Кнсервація

 суха чи мокра? Якщо суха, то це затрати 60% від тих, що зараз ми

 затрачаємо,  якщо  мокра,  це  спалювання  мостів  за  собою, це

 спалення паливно-енергетичної бази вугільної промисловості?

      То  що  ми  робимо,  якщо 30 вугільних підприємств піддаємо

 отакого роду  реструктуризації?

      Дякую  за  увагу.

 

      ПІДГАЙНИЙ.   Розуміння   деструктуризації,  це  не  тільки

 закриття,  це  технічне  переозброєння  шахтного фонду, розвиток

 підприємств  вугільної промисловості і в тому числі закриття тих

 шахт,  які на сьогодніній день повністю використали свої поклади

 запасів  і  в  технічному  плані  підлягають  закриттю,  тому що

 другого для  них  нема  способу  життя.

 

      ГОЛОВА.

      Вінський.

 

      ВІНСЬКИЙ. Прошу передати слово члену соціалістичної фракції

 Лавриненко.

 

      ГОЛОВА. Лавриненко.

 

      ЛАВРИНЕНКО. Уважаемый Ярослав Михайлович, конечно, занятная

 схема  предлагается,  но хотелось бы знать, насколько и на каком

 уровне  проведена  экспертиза  этого проекта, какова вероятность

 эффективности  его  осуществления  в  Украине,  изучен  ли  опыт

 подобных  экспериментов  в  других  странах  и последствия таких

 экспериментов,  не  превращается  ли  Украина  таким  образом  в

 сплошной полигон для экспериментов, которые ставит Международный

 валютный  фонд?

 

      ПІДГАЙНИЙ.  Експериментальний  проект  в  галузі вугільної

 промисловості  по  закриттю  шахт  залучались  до розробки цього

 проекту  спеціалісти  не  тільки  України,  хоча в нас є багатий

 досвід,  і  багато  років  назад  закриття  шахт  велось.  А  на

 сьогоднішній  день  ситуація така склалась, що ряд шахт сьогодні

 потрібно   закривати.  Але  це  дуже  дорогостояще  задоволення.

 Спільно з нами працювали спеціалісти Англії, Німеччини, Бельгії.

 І експерементальний проект пройшов експертизу в Світовому банку.

 В  странах  Англії,  Німеччини,  Бельгії,  зарубіжних і на опиті

 нашому бувшому Союзі -це Росії, України.

 

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування   проект   Закону  "Про

 ратифікацію  кредитної угоди між Україною і Світовим банком щодо

 експерементального проекту у галузі вугільної промисловості".

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Наполягає   кілька  депутатів,  не  встигли  проголосувать.

 Ставлю ще раз на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Сідайте, будь ласка.

       Я   просив  би  комісії,  котрі  відповідають  за  банк  і

 фінансову  діяльність,  і  банки взяти під контроль використання

 цього кредиту. Сідайте, будь ласка, всі.

      Слово дайте  Азарову.

 

      АЗАРОВ  М. Я. Пользуясь присутствием правительства, я хотел

 бы  сказать,  что  бюджетная  комиссия  трижды рассматривала эти

 проекты,  трижды  и  трижды  отклоняла  их, не ратифицировала. В

 смысле  не предлагала Верховной Раде ратифицировать. Почему? Да,

 потому что представители правительства допустили заключение этих

 кредитов  на  таких  кабальных  для Украины условиях, что только

 жесточайшая необходимость финансування дефицита бюджета вынудила

 в  конечном  итоге  с  третьего  раза  комиссию  дать  згоду  на

 ратификацию этих кредитов.

      Поэтому,  пользуясь  случаем,  обращаюсь  к  представителям

 Правительства:  вести  такие  переговоры  без  таких...,  или по

 крайней   мере   отставивать   итересы  Украины  при  заключении

 дополнительных соглашений.

 

      ГОЛОВА.  Я звертаюсь ще раз, підтримуючи Миколу Яновича, до

 Уряду,  і  цю пропозиції вже раз вносили. Коли готуєте документи

 угоди, які стосуються кредитів, то, будь ласка, залучайте до цих

 укладання  угод  відповідних  депутатів  з  відповідних  комісії

 Верховної Ради. Тоді мождна буде провести через Верховну Раду це

 рішення,   і   можна   буде  застерегти  від  тих  помилок,  які

 допускаються.

      Ще  раз  повторюю.  Якщо  цього  не  буде, ми будемо інакше

 зовсім розглядати ці питання.

      Я  звертаюся  до  Уряду.  Валерій  Павлович,  до вас в тому

 числі.  Повинен  бути  строгий  поряджок, і на попередній стадії

 підготовки цих угод повинні залучатися ті, хто буде ратифікувати

 ці угоди.

      Слухається  питання  про  внесення змін до Декрету Кабінету

 Міністрів  України  від  26  грудня про акцизний збір. Доповідає

 Регорецький Василь Васильович, заступник міністра фінансів.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.

 

      Шановні   народні   депутати!   Із  переліку  заходів,  які

 виносяться  Урядом на ваш розгялд пропонується розглянути проект

 Закону  про  внесення  змін до Декрету Кабінету Міністрів від 26

 грудня 1992 року  про акцизний збір.

      Статтею  5 цього декрету було передбачено, що не підлягають

 оподаткуванню   обороти   з   реалізації  спирту  етилового,  що

 використовується    на   виготовлення   лікарських   засобів   і

 ветеринарних   препаратів   та   підакцизних   товарів  власного

 виробництва  підприємст і організацій агропромислового комплексу

 при  використанні  їх для обміну на паливно-мастильні матеріали,

 ліг,  гербициди,  добрива  та інші імпортні матеріально-технічні

 ресурси для сільського господарства.

      Практика  примінення цієї норми в 1995 році показала, що за

 період   по   обміну  алкогольних  напоїв  і  спирту  на  товари

 критичного  імпорту.  Було  проведено  обмін  біля  3  мільйонів

 (...........)   горілки,   4,   5  мільйона(...........)  і  при

 здійсненні  цих операцій до бюджету не надійшло майже 4... майже

 40  трильйонів  карбованців,  або,  якщо  це  порів(...........)

 доларів -214 мільйонів долірів США.

      В  цьому  році  втрати  доходу бюджета від проведення таких

 операцій  склали  за  5  місяців  цього  року  біля  7 мільйонів

 карбованців.    Враховуючи,    що   чинним   законодавством   по

 класифікації підприємств і організацій суспільного виробництва в

 Україні  багато акціонерних товариств, комерційних фірм одержали

 статус   сільськогосподарських   товаровиробників  і  в  великій

 кількості  ці  підприємства  займаються  питаннями по реалізації

 спирту  і  алкогольних напоїв, а в основному -по експортуванню і

 обміні   цих  товарів  на   товари  критичного імпорту.

      Для   перекритття  каналів  втрат  бюджету  і  ухилень  від

 оподаткуванню  та  поповнення  доходів  Державного бюджету, уряд

 вносить  на ваш розгляд зазначену пропозицію про внесення змін і

 доповнень  декрету   Кабінету Міністрів.

      У  редакції  (...........)  вилучити  слова "та підакцизних

 товарів   власного   виробництва   підприємств   і   організацій

 агропромислового  комплексу  при  використанні  їх для обміну на

 паливно-мастильні  матеріали,  ліс,  гербіциду,  добрива та інші

 імпортні    матеріально    технічні   ресурси   для   сільського

 господарства."

      В  доповнення цього хочу сказати, що Верховною Радою в цьом

 році  прийнят  і ставки акцизного збору на алкогольні і тютюнові

 напої...  на  алкогольні  напої,  де,  зокрема,  передбачено, що

 встановити,   що   до  прийняття  законодавчих  актів  з  питань

 акцизного збору звільняються від оподаткування реалізація спирту

 для   виробництва   підакцизних   товарів   та  для  виробництва

 (...........)  есенції,  оцту  харчового,  лікарських  засобів і

 ветеренарних препаратів і (...........) органічних сполук.

      Крім  цього,  законом  Верховної  Ради про акцизний збір на

 алкогольні  напої та тютюнові вироби передбачено статтею 7 цього

 закону,  що  в  разі реалізації алкогольних напоїв на експорт чи

 обміну  їх на іншу продукцію у зовнішньо-економічних відносинах,

 сума   акцизного  збру  сплачена  по  цим  товарам  повертається

 власнику  при підтвердження проходженні, проходженні і одержанні

 товарів  критичного  імпорту зокрема. І підтвердження фактичного

 надходження їх для власника цих товарів.

      Тому   крім  наявності  можливості  провести  товарообмінні

 операції  по  обміну  алкогольних  напоїв  на  товари критичного

 імпорту  ці  алкогольні напої будуть звільнені від оподаткування

 акцизного збору.

 

      ГОЛОВА.   Тобто   можна   так  сказати,  що  якщо  сьогодні

 господарство   має  такий  товар  для  бартнерного  обміну,  для

 придбання  імпортних товарів потрібних для виробництва. То це не

 відіб'ється  на  його  скажемо  затратах  матеріальних, оскільки

 кошти,   які   викликані   акцизним  збром  будуть  повернені  в

 господарство   при   прямому  використанні  чи  використанні  за

 призначенням цього ..

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Олександр  Олександрович!  Я  підтверджую, що

 чинним законодавством є така можливість.

 

      ГОЛОВА. Я зрозумів, доборе є ще запитання? Ващук, будь ласка,

 

      ВАЩУК К. С. В мене таке запитання? Чи ми не пропустили десь

 ще  такі  випадки  такого,  такої зміни до нашого законодавства,

 такої   зміни   до   нашого   законодавства   про  оподаткування

 натуральної оплати на селі.

      Тому,  що згідно останніх вказівок дані вказівки податковою

 інспекцією  оподатковувати натуральну оплату, наскільки пам'ятаю

 я і депутати натуральна, не оподатковується.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Я  хочу  підтвердити, що збоку податкової

 інспекції, яких вказівок, які б суперечили чинному законодавству

 ми  не  давали  і чинне законодавство передбачає,. що натуральна

 оплата праці сільськогосподарських виробників для колгоспників і

 інших виробників звільняється від сплати  прибуткового податку .

      Так залишається ця норма на сьогоднішній день.

 

      ГОЛОВА. МОжна ставити на голосування, Василь Петрович, ну з

 поваги  до  вас,  ви  вже скільки разів задавали запитання, воно

 тільки підтвердить, добре, не заперечує, Василь Петрович. Ставлю

 на  голосування  проект  Закону  "Про  внесення  змін до Декрету

 Кабінету  Міністрів  від  26  грудня  "  Про  акцизний  збір"  в

 редакції,  якій пропонує Кабінет Міністрів і якій доповів Василь

 Васильович Регурецький. Ставлю на голосування.

      Євген Петрович, голосуйте.

 

      За-

 

      Рішення прийнято. Сідайте, будь ласка.

      Слухається  питання  про  проект Закону України "Про ставки

 акцизного  збору  та  ввізного мита на деякі товари, продукцію".

 Доповідає  Сокерчак  Вячеслав  Михайлович, член комісії з питань

 фінансів і банківської діяльності.

 

      СОКЕРЧЕК В.М.

 

      Шановні  народні  депутати,  минулої  неділі, тобто 2 липня

 Верховна  Рада  прийняла  в  першому  читанні проект Закону "Про

 ставки  акцизного  збору  та  ввізного  мита  на  деякі  товари,

 продукцію"  і  доручила  комісії з питань фінансів і банківської

 діяльності  в  тижневий  термін  підготивати  проект  закону  до

 другого  читання  з  урахуванням пропозицій і зауважень народних

 депутатів.  Їх  надійшло  небагато, але вони суттєві і ми вдячні

 народним депутатам за намагання покращити зміст поданого закону.

      5  липня  Кабінет  Міністрів  України  подав  проект закону

 України   "Про   ставки  акцизного  збору  на  нафтопродукти"  з

 проханням   розглянути   цей   проект   як  розширення  переліку

 підакцизних  товарів  і включити його, значить, туди в цей закон

 бензин і дизельне пальне. Проект додається.

       Розглядаючи проект в першому читанні, ми вже проголосували

 за   те,   що  бензин  і  дизельне  пальне  включили  в  перелік

 підакцизних    товарів,    то    немає   необхідності   приймати

 сьогодні  окремий  закон на підставі подання Кабінету Міністрів.

 Крім  того,  Кабінет  Міністрів не вніс пропозиції по фіксованим

 ставкам  ввізного  мита,  а  ви знаєте, що ми взяли таку систему

 наших  законів, коли підакцизні товари включається графа "акциз"

 (ставка  акцизного  збору і в'їздне мито, що означає, значить, в

 сумі "ставка на імпорт").

      Через  те  комісія  включила  пропозиції Кабінету Міністрів

 прсто  в  порівняльну  таблицю.  Таким  чином,  в проекті закону

 залишилось 18 товарних груп під 18 кодами гармонізованої системи

 описів, що включають 39 найменувань продукції.

      А тепер, шановні депутати, я прошу вас відкрити порівняльну

 таблицю на сторінці 2 і розглянути пропозиції, внесені по статті

 "Про ставки акцизного збору та в'їздного мита"...

 

      ГОЛОВА.  Вячеслав  Михайлович,  ви...  Давайте так побудуєм

 роботу:  тих,  хто  вносив  зауваження.  Є  якісь  претензії  до

 комісії?

 

      СОКЕРЧАК. Ну, мабуть...

 

      ГОЛОВА.  Є,  я  бачу...  То тоді давайте за процедурою... у

 послідовності, як вони тут відображені. Будь ласка...

 

      СОКЕРЧАК. Олександ Олександрович, якщо можна?..

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, говоріть.

 

      СОКЕРЧАК. Поправка перша вноситься ось депутатом Цушко, 315

 округ   -це  по  коду  220300  -"Пиво  солодове".  Комісія  наша

 запропонувала встановити ставку (ви бачите) 0, 04 екю і 0, 2 екю

 за  літр  (це  в'їздне  мито), шо в сумі на імпорт складає 0, 24

 екю.  У  Василя  Петровича єсть дещо інша пропозиція... Якшо він

 наполягає, то...

 

      ГОЛОВА.  Цушко,  будь ласка. Зразу називайте: сторінка там,

 рядок такий-то...

 

      СОКЕРЧАК. Да, сторінка 2, поправка номер 1.

 

      ЦУШКО    , 315 виборчий округ

      Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Александрович!

      Дело  в том, что мы на комиссии, действительно, согласились

 на  0,2   (комиссия согласилась), но была в первом варианте  0,5

 екю  пошлина.  И  когда посчитали хорошо, после комиссии сделали

 расчет, 0,2 - это все-таки немножко ущемляет пиво отечественного

 производства...  А  0,3  -  это  будет  тот оптимальный вариант,

 который  в  цене  даст все-таки преимущество отечественному и не

 будет  сильно  ущемлять импортное. Поэтому я предлагаю... и даст

 дополнительный  доход  в  бюджет!.. Я предлагаю все-таки принять

 мое предложение - 0,3 екю - это усредненное.

 

      ГОЛОВА.  Що скаже комісія?

 

      СОКЕРЧАК.   Олександр   Олександрович,  ну  комісія   в

 принципі-то  могла  б  погодитись,  але,  вирозумієте,  ми, коли

 подивились  і  вичили,  а  що  робиться  із  акцизами і ставками

 ввізного  мита  в  країнах Європи, то зрозуміли, що на пиво, яке

 завозиться  на  Україну,  саме  більше  співвідношення між ціною

 перед  ввозом  і ціна, яка після ввозу. Вона складає 4, 5 рази -

 це,  значить, вартість продукції після розтамаження до, значить,

 до інвойсної вартості цієї проджукції. Але, якщо так подивиться,

 ставка,  яка  запропонована  комісією,  то це приблизно, тому що

 різне пиво по-різному коштує. Але вартістьодного літра пива буде

 коштувати  десь  приблизно  150  тисяч карбованців імпортного, у

 нас, нашого  -  60  собівартость.

      Я  думаю,  що  можна погодитись в принципі. Це невелика там

 ціна, різниця - можна   погодитись.

 

      ГОЛОВА.  Можна погодитись? Ставлю на голосування пропозицію

 Цушка...

 

      СОКЕРЧАК. Я прошу підтримати пропозицію.

 

      ГОЛОВА.... яка підтримується комісією.

 

      "За"-

 

      Рішення  прийнто.

      Друга поправка Волковецькова -врахована, він не наполягає.

      Третя   поправка  -знову  ж  таки  Волковецького  -частково

 врахована,   він  не наполягає на перегляді її.

 

 

      СОКЕРЧАК. Я можу...

 

      ГОЛОВА. До  цієї поправки? Григорецькому  дайте  слово.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.?

      По  нашим розрахункам   було  запропоновано по  бензину...

 

      СОКЕРЧАК.Ні,  це ж...  не бензин.  Це...

 

      ГОЛОВА.  Почекайте, до........... дойдемо. Комісія з питань

 фінансів і   банківської  діяльності,    врахована її пропозиція.

 

      СОКЕРЧАК.Ну, там чисто редакційна   правка.

 

      ГОЛОВА.  Поправка 5 Комісії з питань фінансів і банківської

 діяльності -  теж  врахована.

      Чапюка пропозиція відхилена. Він наполягає? Ні, погодився.

      7   поправка  -Комісія  з  питань  фінансів  і  банківської

 діяльності - врахована.

      Федорин -8 попрвка відхилена. Він наполягає. Будь ласка, на

 4-й  сторінці  8 поправка Федорина. "Встановити ставки акцизного

 збору  на  бензин,  моторні  А-72, -76 і -80 в розмірі 18 екю за

 за  тисячу  кілограм,  а  ставку  ввізного  мита 10 екю за 1 000

 кілограм.

      Говорить Федорин.

 

      ФЕДОРИН. Тут вкралась невелича похибка. Я вказував 8 екю за

 тисячу  кілограм   акцизний  збір  і 10  екю.

      Я з цієї позицією згоджуюсь відносно бензину моторного.

      Але  я  ще  подавав  також  поправку  в  відношенні  важких

 дистиляторів,  що мається на увазі дизельне паливо, на жаль, вона

 тут не  вкзана,  і тому  я  попросив  слова.

      В  рішенні Комісії є такі цифри. 6 екю -це акцизний збір, і

 півтора  екю  за  тисячу  кілограм  ввізне  мито.

      Я  все-таки  рпосив би шановних колег депутатів врахувати і

 збільшити   ввізне   мито  на  дизельне  паливо.  Тому  що  наші

 українські  нафтоперегонні  заводи  вповні  можуть забезпечити у

 дизельним   паливом.

      Що  цьому  перешкоджає?  Перешкоджає  це тому, що, на жаль,

 ступінь   переробки   на   наших   заводах  суть-суть  нижче,  і

 конкурентне   паливо  приходить  од нас з-за  ребужа.

      Якщо ми б встановили чуть вище, скажімо 12 екю за одну тону

 ввізне мито, це дало б можливість бути конкурентноздатним нашому

 дизельному паливу і воно б тоді використовувалось наше паливо.

      Більше того, якщо ми встановлюємо 15 екю ввізне мито на наш

 бензин,  то  ми  зробимо  так, що буде споживатись наш бензин, а

 дизельне паливо, яке буде також в ході процесу вироблятись, буде

 затоварюватись  цим  в  Україні.

      І  тому  обов'язково  треба координовано підвищувати ввізне

 мито  на ..........продукції.

      Прошу  встановити  ввізне мито на дизельне паливо в розмірі

 12  екю  за тисячу  кілограм.

      Дякую.

 

      СОКЕРЧАК.  Що я вам відповім. Якщо ви погоджуєтесь з тими

 ставками,  які  ми пропонуємо по бензину моторному марки А-72 до

 А-80, то я  думаю  це  знімає  ці  питання.

      А  що  стосується  дизельного  пального,  то  це,  ви  самі

 розумієте,  що воно використовується не тільки для тих імпортних

 "Опелів"  і  так  дальше,  більше всього воно використовується в

 сільськогосподарському виробництві. І ми якраз виходили з цього,

 що чим вище зробимо ввізне мито і акциз, тим більше ляже на ціну

 продукція,       яка      виробляється      з      використанням

 сільськогосподарської техніки. Це один аргумент.

      Потім,  якщо  подивитись  на  роботу  наших нафтоперегонних

 заводів,  ви  правильно  це  сказали,  але ось у мене є данні на

 перше  цього  місяця  і  тут получається так, що дизильне пальне

 виробляється   в   основному   із   давальницької   сировини,  з

 давальницької  нафти.  Розумієте?  Продавати  то  не дуже хотять

 його. А продають давальницьку.

      Через  те  воно тут не сильно обкладається і дуже сильно на

 ціну  не  вплине. Якраз ефект, який ви хочете отримувати, він не

 зовсім отримується.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, коротше висловлюйтесь, аргументуйте і

 контраргументи робіть скоріше. З цього приводу Уряд мав щось? Ви

 наполягаєте на голосуванні   цієї поправки?

      Ставлю на голосування поправку  Федорина.

 

      "За" -

 

      Не приймається поправка.

      8 пункт. Пасько наполягає.  Дайте слово Паську.

 

      ПАСЬКО.

 

      Дякую,   Олександре  Олександровичу.  На  протязі  останніх

 кількох  місяців  ми  маємо  стабільну роздрібну ціну на бензин.

 Аналогічна  ситуація  була  в  1994  році.  І  тоді Міністерство

 економіки ввійшло в Верховну Раду і запропонувало підняти акциз,

 що  дасть надходження до бюджету і збільшить виробництво світлих

 нафтопродуктів  в  Україні.  Нічого цього не було досягнуто. Але

 ціна  бензину, якщо згадайте, з 29 тисяч за літр піднялась до 50

 тисяч  за  літр.  Це  була  найнижча  ціна  за  час незалежності

 України.

      Цього  разу  може  бути  аналогічна  ситуація.  Я  пропоную

 зменьшити акциз на 90 і 92 бензин, які є екологічно чистими, які

 є  високооктавними  бензинами,  які  повинні використовуватись у

 більшості  наших  автомобілів,  у  "Ладах",  у  "Волгах"  і,  не

 говорячи про іноземні автомобілі. А якщо ми піднімемо цей акциз,

 зробимо  його  елики,  то,  по-перше, комерсанти зможут завозити

 1995 і скажуть що це 1976, будеть продавать як 1995.

      А по-друге. Ми погіршимо екологічну ситуацію, змусимо наших

 людей  їздити на бензинах, 6на яких уже весь світ не їздить крім

 бувших  країн СНД. Тому пропоную врахувати мою поправку: знизити

 акциз до 10 екю за 92 і до 15 екю за 95. Особливо 90-92, тому що

 він     повинен    використовуватись    у    всіх    автомобілях

 нашого населення.

      Дякую за увагу і прошу врахувати.

 

      СОКЕРЧАК.  Шановнвй  депутат,  діло  в  тому,  що  коли  ми

 подивились  ваші  поправки,  поправки  Кабміну і пропозиції, які

 винесла  Комісія з питань фінансів і банків на перше читання, то

 нам  здалося,  що  наша  пропозиція якраз дає середній показник.

 Можна  піднімати,  можна опускати акциз і ввізне мито. Звичайно,

 якщо  підняти, то ніби-то математично розрахунок получається, що

 більше  надходжень  по акцизному збору, але насправді це не так.

 Практика говорить, що чим більше піднімаєш, то тим менше

 загально  завозиться.  Ми  просто  вважаєм, що треба залишити цю

 норму,  яка  є,  хоч  ви  вправі  звичайно  натоювати  на  своїй

 пропозиції.

      Що  стосується  етилового  і  неєтилового. По даним, які ми

 сьогодні маємо по Держкомнафтопрому, то  сьогодні  бензин  А-92,

 А-93  на України отпускається тільки етиловий. Осі є розрахунки,

 тільки  етиловий.  На  жаль те, що ви говорите, буде стосуваться

 тільки закордонного бензину.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу,  дискусію  проводьте  в  комісії.  Одну

 хвилиночку.

      Була    пропозиція    депутата   Пасько.   Вона   по-своєму

 переконлива. Позиція  комісії  така, що відхилити цю пропозицію,

 але  тим  не менше це можна провірити тільки шляхом голосування.

 Я... Як, як? Ставлю  на голосування пропозицію депутата Пасько.

 

      "За" -

      Рішення не підримане.

      Я  прошу  не  дивуватися  з  того,  що  частина депутатів з

 Донецької  області  залишила зал. Вони зараз зустрічаються із...

 Одну   хвилинку.   Із  прем'єр-міністром,  розглядають  питання,

 пов'язані   із   ситуацією  в  Донецькому  регіоні  з  вугільною

 промисловостю. Їх не буде недовго. Вони повернуться назад в зал.

 Одну хвилиночку.

      10  поправка.  Пасько.  Будете  обгрунтовувать її? Не буде.

 Ясно. І правильно.

      11  поправка  врахована Кабінетом Міністрів.

 

      СОКЕРЧАК.  Що  стосується  низьких  марок бензину, 72 80

 враховано.  А  дальше Василь Васильович Регорецький, я зрозумів,

 що  ...

 

      ГОЛОВА. І 12 врахована поправка. Що уряд хотів? Будь ласка,

 говоріть.

 

      СВАТКОВ.   Шановні   народні  депутати!  Кабінет  Міністрів

 України  вносив  пропозицію  -при  установленні ставки акцизного

 збору  на  високооктавий бензин прийняти її в одинаковом розмірі

 80  екю  за  тону  по  всих марках бензину, починаючи з 90 до 98

 номера.

      Наша  пропозиція полягала в тому, що різні ставки акцизного

 збору могуть викоритати з целью маніпуляції при сплаті акцизного

 збору.  Одна причина.

      І  друга  причина та, що ставки державного мита на імпортну

 частину  на підставі угод про вільну торгівлю будуть звільнятися

 від  оподаткування цих... цього бензину при імпорті на територію

 країни . І залишається тільки  один  розмір  акцизних  зборів.

      Тому  й  ми  пропонували  встановити  80  екю  за 1 тону на

 висо(...........) бензин по  цим  двум  мотивам.

 

      СОКЕРЧАК.   Олександре   Олександровичу,   якщо   можна,

 обгрунтувати.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СОКЕРЧАК.  Ну  розумієте, то, що пропонує Кабінет Міністрів

 це  лягає таким розрахунку на 1 кг бензину. 18400 карбованців до

 ціни  добавляється  при  введенні  ось  такої  ставки,  значить,

 акцизного збору, як пропонує Кабінет Міністрів.

      Враховуючи,   що  високооктанові  бензини  після  марки  93

 Україна  взагалі  не  виробляє.

      Тому  ми  вважали,  що  треба підняти, якраз ту планочку ми

 розділимо на 3 групи бензинів.

      Кабінет  Міністрів  вважає,  що  треба  зробити  дві  групи

 бензину.  Починаючи  з  90  кінчаючи  98  включити  в одну групу

 бензин.  Розумієте більшість наших споживачів бензину, а 90, 92,

 93  -це  машини, які використовуються сьогодні в практиції наших

 водіїв.  Через  це мені здається, що це така дуже висока ставка,

 тому  що  вартість,  називаю  вартість  "а"  90  -65  тисяч  575

 карбованців  добавимо сюди 19 тисяч дуже така висока ціна. Через

 це  ми  розділяємо її на 3 групи. Що це дає, по-першій групі тут

 немає ніяких заперечень.

      По-другій   групі  при  нашій  ставці  це  додатково  треба

 заплатити  8  тисяч 50 карбованців на одному кілограмі, на вітрі

 це  менше  трошки  і по високо метанових бензинах це 12. 650. Це

 більш менш ми вважаємо, що більш менш оптимально.

 

      ГОЛОВА Зрозуміло. Пропозиція Уряду ставиться на голосування .

 

      ЗА -

      Вона не найшла підтримки серед депутатів .

      Всі інші поправки враховані.

 

      СОКЕРЧАК. Там чисто редакційні

 

      ГОЛОВА.   Відхилені  там  останні  дві  поправки  13  і  14

 аргументація тут достатня.

      Таким  чином  можна  весь  закон  ставити  на голосування з

 урахуванням прийнятих поправок.

      Можна. СТавлю на голосування. Сядьте правильно.

     

      СОКЕРЧАК. Я прошу підтримати шановні.

 

      За -

      Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

      Постанову  треба приймати чи вона тут це поправки до закону

 да.

 

      СОКЕРЧАК. Ні це закон в другому читанні приймається ..

 

      ГОЛОВА.   А  це  в  другому  читанні,  правильно.  Вячеслав

 Михайлович,  так  у  другому читанні треба ж закон постанову про

 введення в дію. А де вона? Дайте слово Суслову.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      По  действующему  законодательству,  если  мы  не принимаем

 специальной  постановы  про  введення в дию, то закон вступает в

 действие  через 10 дней после опубликования, что в данном случае

 нормально. То есть мы можем не принимать постанову, имеяя ввиду,

 что закон вступит в действие через 10 дней после оупубликования.

 

      ГОЛОВА.  Тоді  беремо  до  уваги  це пояснення комісії, хоч

 можна було б записати і в постанові про це, але закон діє. Та не

 треба готувати, ясно, що після опублікування вступає в дію.

      Ставлю  на  розгляд  питання,  -спасибі  вам,  -питання про

 проект  Закону  України "Про внесення змін і доповнень до статті

 37  Закону "Про державний бюджет України на 1995 рік". Доповідач

 Суслов  Віктор  Іванович.  Хай вас не дивує ця дата -на 95 рік -

 тому що вона кореспондується з нинішньою ситуацією.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные депутаты, необходимость

 внесения изменений в статью 37 Закона Украины "О государственном

 бюджете  на  1995  год"  вызвана  следующим. Дело в том, что эта

 статья  закона  продолжает действовать и в этом году, только что

 мы  с  вами  установили,  то на бензин вводится акцизный збор, в

 тоже  самое время статья 37, если вы помните и обратите внимание

 на  таблицу,  устанавливается,  что  15  процентов  от стоимости

 обкема  реализации  бензина  и  дизельного  топлива  в розничной

 торговле  должны поступать у нас в Фонд топливно-энергетического

 комплекса.

      Таким образом оказалось, что бензин в данный момент обложен

 дважды: один раз акцизным сбором, который мы только что ввели, и

 второй  раз  -действующей нормой по 15-процентным отчислениям.

      В  связи  с  этим  мы  предлагаем новую редакцию 37 статьи:

 "Встановити,  що до фонду розвитку паливно-енергети... Следующая

 редакция:    "Створити   фонд   розвитку   паливно-енергетичного

 комплексу  та  включити  до  складу доходів і видаткі Державного

 бюджету  України  кошти  цього  фонду.  Встановити,  що до фонду

 розвитку     паливно-енергетичного    комплексу    зараховуються

 встановлені   чиннним   законодавством  України  надходження  до

 Державного бюджету України від акцізного збору та в'їздного мита

 на бензин моторний  і важкі дистилянти, дизельне пильне".

      Кроме  того, надо отметить, что поступления в фонд развития

 топливно-энергетического  комплекса  незначительны.  По  данным,

 которые у вас есть, на 1 июня они составили порядка 5 триллионов

 карбованцев.  У  вас приложен расчет, который говорит о том, что

 замена  этих  отчислений  платежами  акцизного сбора в этот фонд

 даст значительное увеличение поступлений.

      Теперь  комментарий  по  остальной  части  37  статьи. Этой

 статьей  было  установлено  также, что в фонд развития топливно-

 энергетического  комплекса подлежат отчисления в размере 5% "...

 від   обсягу   реалізації   метизів  та  реалізації  на  експорт

 металобрухту". Обращаю ваше внимание, что после этого вышел указ

 Президента,   который   обложил  экспорт  металлолома  вывозными

 пошлинами.  Таким  образом,  вывоз металлолома оказывается также

 обложенным  дважды,  и  мы считаем это неправильным. Металлолому

 (дальше  написано):  "... карбоміду і аміаку з віднесенням їх на

 собівартість    продукції   (причем   подчеркиваю)   підприємств

 металургійної  та  хімічної  промисловості  незалежно  від  форм

 власності".   По  информации,  которую  мы  имеем  от  налоговой

 инспекции,  такая  запись  привела к тому, что экспорт продукции

 химической  промышленности все осуществляется не непосредственно

 производителем,  а посредником. И, таким образом, поступления по

 этим статья также весьма незначительны.

      Кроме  того, введение видрахувань разного рода противоречит

 самой  идеологии  построения  налоговой  системы.  Если мы хотим

 облагать  экспорт,  мы  должни вводить вывозное мыто. Так как мы

 это  уже сделали в случае вывоза живого скота, хозсырья, так как

 это  сделал Президент и мы рассмотрим проект Закона по вывозному

 мыту   по   металлу,  если  возникнет  необходимость  установить

 вывозные пошлины по другим видам продукции, мы можем это сделать

 правильно,   приняв   соответствующие   законы  об  установлении

 вывозных пошлин.

      В  связи  с  этим  предлагается пинять предложенныйц проект

 Закона  об  изменении  37  статьи  Закона  "Про  Держаний бюджет

 України  на 1995 рік".

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.    Шановні    депутати,    аргументація   очевидна,

 переконлива.  Я  думаю,  що  немає  потреби  задавать запитання.

 Проект  закону , проект змін до закону ставиться на голосування.

 Будь ласка.

 

      "За"-

 

      Рішення прийнято.

      Тепер  у  вас  є  проект постнови. Віктор Іванович, тут є 1

 нюанс.  Цей  закон  набирає чинності з дня його опублікування. А

 той закон, кяий ми перед цим прийняли, постанови немає. Можливо,

 давайте  запишемо  тут,  що  цей  закон  набирає  чинності з дня

 опублікування.    Одночас    набирає   чинності   з   дня   його

 опублікування,  одночасно  із  законом  про  Закон  "Про  ставки

 акцизного збору та ввізного мита" і так далі.

      Дайте  Віктору  Івановичу  слово.  Або  там треба постанову

 приймать.

 

      СУСЛОВ.  По-моему,  это  не  существенно,  потому что здесь

 разница  будет  буквално  в дне между вводом в действие одного и

 второгоюзакона и можно принять так. Но, если мы хотим, чтобы они

 вышли одновременно, если считать, что Президент их одновременнно

 подпишет,  то мы можем просто и здесь снять 2-й пункт. И он тоже

 войдет  в действие через  10 дней после....

 

      ГОЛОВА. Давайте так  зробимо.

 

      СУСЛОВ. Давайте так сделаем.

 

      ГОЛОВА.  Добре.  Тоді  без  2-го  пункту  проект  постанови

 ставиться на голосування в цілому, оскільки він короткий. Ставлю

 на голосування.

 

      За -

      ГОЛОВА. Рішення  прийнято,  спасибі.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      А  ви напишіть заяву,  зарахуться,  молоком.

      Про   з   ауваження   Президента  України  до  Закону  "Про

 контрольну   палату   Верховної   Ради  України  "  Немировський

 Володимир   Лукич   -секретар   Комісії   з  питань  фінансів  і

 банківської  діяльності.

      Коротко, тому що історія тут відома. Ми прийняли закон, але

 він  не  відповідав  Конституції. Тепер Конституцію ми прийняли,

 змінили  назву  закону  і  органу, який утворюємо, і, власне, це

 питання вже  розглянуто  Верховною Рдаою.

      Володимир Лукич,  доповідайте.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.   Уважаемые  коллеги,  на  ваше  рассмотрение

 предлагается  закон  с  поправками,  которые надіслані в Комісію

 Президентом.

      Практически,  в поправке Президента нет конкретно ссылки на

 статьи,   но   специалисты,  которые  квалифицированно  отобрали

 буквально каждое слово с поправок, внсены соответствующие статьи

 закона,  и они    враховані  в редакції  закону.

      Кроме  одной  единственной  поправки.

 

      ГОЛОВА. Одну  хвилину  уваги.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Кроме одной единственной поправки, я обязан о

 ней...

      Значит, одна единственная поправка. Она касается статьи 22,

 где  говорится о том, что для работы Контрольной палаты вводится

 специальная  финансовая  отчетность.

      Было  замечание  о  том,  что  такая  финансовая отчетность

 требует  большой  работы  предварительной.  Я  должен сказат как

 специалист.......    в   этой   отрасли,   что   в   специальной

 дополнительной   работе   нет   необходимости,   эта  отчетность

 согласовывается  с  Министерством  финансов.  И  она будет иметь

 очень  жесткий  и  небольшой обкем. Дополнительных затрат она не

 вызовет.

      Вот  и  все.  Остальные все замечания полностью враховані в

 законі  и  он  приведен  в соответствии со статьями Конституции,

 полностью в соответсвии со статьями Конституции.

 

      ГОЛОВА. Є пропозиція. Оскільки, я ще раз повторюю, мова іде

 про  прийнятий  Верховною  Радою  закон  і  зауваження  до нього

 Президента тепер враховані і вони відповідають Конституції. Одне

 зауваження не враховано, тому що в Конституції воно викладено не

 так, як передбачав Президент.

      Тому  треба  прийняти  цей  закон в цілому, в редакції, яку

 запропонувала  зараз  комісія. Я правильно ставлю на голосування

 питання?   Ставлю   на   голосування  цю  пропозицію.  В  цілому

 голосується Закон "Про контрольну палату Верховної Ради України,

 про рахункову палату Верховної Ради України".

 

      "За" - 249.

 

      Рішення прийнято.

      Постанова  "Про  порядок введення в дію Закону України "Про

 рахункову  палату  Верховної Ради України". За основу, ставлю на

 голосування  цю постанову. Називатися рахункова палата.

 

      "За" -

 

      За соснову прийнята постанова.

      Які  пропозиції, доповнення? Немає. В цілому можна ставити?

 Ставлю  на  голосування в цілому проект Постанови "Про рахункову

 палату Верховної Ради України". Ставлю  на голосування.

 

      "За" - 261.

 

      Хвилиночку. Рішення прийнято.

      Спасибі   Володимиру   Лукичу   за   добре   підготовленний

 законопроект і комісії.

      Про   проект  Закону  України  "Про  космічну  діяльність".

 Доповідає  Негода  Олександр  Олексійович,  генеральний директор

 Національно-космічного   агенства  України.  Будь  ласка,  прошу

 уваги.  Співдоповідач Мухін Володимир Васильович -голова Комісії

 з  питань оборони і державної безпеки.

      Увага, увага! Про космічну діяльність, прошу.

 

      НЕГОДА.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  Факт  розгляду проекту Закону про космічну діяльність

 саме  на   цій   сесії  Верховної  Ради  зразу  після  прийняття

 Конституції - це  яскрава  демонстрація  того, що України тримає

 курс   на   розбудову   держави  з  високорозвиненим  виробничим

 потенціалом,  сучаними  технологіями  та  передовою  наукою.  Це

 чудова відповідь на питання "яку державу ми будуємо?"

      За   короткий   строк,  який  минув  від  дня  проголошення

 незалежності   Україна   вийшла   із  тіні  загальних  досягнень

 радянської  космонавтики,  пройшла шлях від повного незнання про

 вклад  України  в розвиток ракетно-космічної техніки до визнання

 її  у світовому співтоваристві як могутньої космічної держави.

      І  сьогодні ми з гордістю заявляємо, що України -це держава

 із   сучасним   ракетно-космічним   потенціалом,  це  понад  100

 промислових  підприємств  і  організацій,  це  понад  100  тисяч

 високоосвітчених,     висококваліфікованих    конструкторськихта

 інженерних   кадрів,   це   самі   ефективніь  в  світі  комічні

 ракетоносії  "Зеніт"  та  "Циклон",  це унікальни лабораторна та

 експериментальна наземна база для випробування комічної техніки.

      Важливим кроком на шляхзу визнання нашої держави став запис

 в  1995  році  під  юрисдикцією  України  першого  національного

 супутника  "Січ", який скоро як рік працює на орбіті в інтересах

 народного  господарства  і  Міністерства  оборони.   Сьогодні ми

 маємо свій національний центр управління польотом, національними

 засобами здійнювать  управління чотирма космічними апаратами.

      Великий  досвід у космічних дослідженнях дозволив Україні в

 найкоротший  термін стати гідним партнером і увійти у міжнародне

 науково-космічне співтовариство.  Сьогодні Україна бере участь у

 25  міжнародних  наукових  космічних  проектах  разом  з членами

 Австрії, Італії, Угорщини, Польщі, Росії, Китаю, США та Франції.

      Вагомим  є  внесок українських вчених-фахівців в реалізацію

 міжнародних   проектів:  "Марс  -96",  (...........),  "Спектр",

 "Шатл-97",  "Океан", "Природа" та  інші.

      Участь  України в таких проектах має не тільки наукове, а й

 величезне  політичне  значення.

      На сьогоднішній день Україна підписала повномасштабні угоди

 по  співробітництву  в  галузі космічних досліджень з Російською

 федерацією,  США,  Китаєм; меморандуми з 20 країнами світу. Наша

 держава  за останні роки була прийнята до престижних міжнародних

 організацій.  Комітет  ООН  по використанню космічного простору,

 Комітет  ООН  по  супутниках  спостереження  Землі,  Міжнародної

 астронавтичної  федерації, Форуму космічних агенств, Міжнародної

 організації     країн    Центральної  Європи.

      Ми  є  ініціаторами  нормалізації  справедливих  відносин у

 галузі  ринку   космічного   зв'язку.

      Разом   з   країнами,  які  входять  до  блоку  центрально-

 європейської   ініціативи   працюємо   над  реалізацією  проекту

 супутникового   зв'язку   та  плануємо  запустити  у  1999  році

 телекомунікаційний  супутник   "Либідь".

      За останні 2 роки проведено леличезна та самовіданна робота

 по відстоюванню інтересів України на ринку комерційних космічних

 послуг.

      Українськими  підприємствами  підписана і виконується понад

 100   міжнародних   контрактів  у  галузі  космічної  техніки  і

 технології.   В  інтереах  міжнародних  замовників  українськими

 ракетами-носіями  було здійснено 4 запуски космічних апаратів на

 комерційній  основі.

      За  оиіцнками  західних  експертів  в  найближчі 5-10 років

 українські  ракети  "Зеніт"  та  "Циклон"  матимуть на світовому

 ринку     космічних  послуг   найбільший   попит.

      Україна  є  активним  учасником  в  реалізації комерційного

 проекту   формвання   глобальної   системи   космічного  зв'язку

 "Глобал(...........)   ",  в  якому  наша  ракета-носій  "Зеніт"

 виграла міжнародний тендр на запуск 36 супутників зв'язку.

      І  цей  тендр  проходив  в жорсткий конкурентній боротьбі з

 провідними   підприємствами   США.   Росії,  Франції  та  Китаю.

 Внаслідок  участі в цьому проекті, ми не тільки будемо запускати

 супутники,  а  й утримує можливість експлуатації цієї системи та

 одержання  прибутку  від  надання  послуг  в  зв'язку 10 країнам

 світу.

      Разом  з  США,  Норвегією  та Росією, Україна бере участь в

 реалізації найбільш маштабного космічного проекту цього століття

 морський   старт,  результатом  цього  проекту  буде  створення,

 космодрому  морського базування для запуску їх......... і перший

 запуск  планується  здійснити  в 1998 році вже сьогодні морський

 старт  отримав замовлення від американських та інших компаній на

 суму  більше,  як півтора мільярда доларів. Участь України в цих

 проектах  є  політично  вигідною,  економічно доцільною. Створює

 передумови   для   динамічного  розвитку  промисловості  України

 збереження   висококваліфікованих  робочих  місць,  дає  поштовх

 нормалізації відносин України з іншими державами.

      На новому щебелі розвитку науки та техніки.

      Шановні  народні  депутати!  Пріймаючи  до  уваги  масштаби

 космічної    діяльності,   а   також   необхідність   збереження

 національного  надбання,  якими  безумовно  є  космічна наука та

 виробництво  можна зробити висновки що безтермінового формування

 необхідної   і  нормативно  правової  бази  неможливе  ефективне

 забезпечене національні інтереси держави.

      Розробляючи  Закон  України  "Про  космічну діяльність " ми

 виходили  із  сучасного  міжнародного досвіду, правових актів та

 міжнародних  угод,  до  яких  свого  часу  приєдналася Україна і

 положень законів України.

      Хотів  би  підкреслити, що запропонований вашій увазі закон

 "Про  космічну  діяльність" органічно вписується в правові рамки

 нової   Конституції   України.   Над   цим   проектом  працювали

 представинки  міністерств  та  відомств  України  вчені, фахівці

 галузевих  інститутів  та  Національної  академії наук більшість

 депутатів  присутніх  в  залі  також  брали  участь в роботі над

 останього  проекту  закону,  який розглядався, доопрацьовувався,

 узгоджувався в постійних комісіях Верховної Ради.

      Користуючись  нагодою  хотів  би  висловити всім щирі слова

 вдячності за конструктивні пропозиції.

      Закон "Про космічну діяльність складається із 9 розділів та

 38   статей.   Положення   проекту  закону  переносять  на  ниву

 анціонального   законодавства,   основні   норми   та   принципи

 міжнародного  космічного  права,  при  цьому цей закон органічно

 пов'язується  з законодавстом країн Центральної Європи та Росії,

 які  є  головними  партнерами  України  в дослідженні космічного

 простору.

      Аналізуючи зміст проекту закону, треба зазначити, що вперше

 в  нашій законодавчій практиці ми вводимо визначення специфічних

 термінів,   які   тісно   пов'язуються   із  загально  прийнятою

 міжнародною  термінологією.  У  статті  4 також вперше викладені

 головні  принципи,  на  яких  грунтується  космічна діяльність в

 Україні,   і   найголовніший   серед   них   принцип  державного

 регулювання космічної діяльності.

      В  другому  розілі  системно  висвітлена концепція та норми

 державного  регулювання  в сфері космічної діяльності що, на наш

 погляд,  є  надзвичайно  важливим  для забезпечення національних

 інтересів та безпеки нашої держави.

      Досить важливич вважаю 7 розділ, де викладені правові норми

 космічної  діяльності в сферіоборони та безпеки України. Якщо ми

 хочимо мати сучасну армію та підтримати належну обороноздатність

 держави,  ці  питання  повинні бути в першому ряді під постійною

 увагою,   при   чому  забезпечуватися  вітчизняними  розробками,

 засобами та технікою.

      Шановні  народні  депутати, звертаюсь до вас від імені 100-

 тисячного загону працівників ракетно-космічної галузі, від імені

 вчених, конструкторів, інженерів, військовослужбовців, всіх тих,

 хто  зацікавлений  в  побудові  української  держави  як держави

 високорозвиненої   промисловості,   науки,   інженерії,  держави

 високого   людського   інтелектуального   потенціалу,   сучасних

 технологій та передової промисловості.

      Космічний  потенціал -це націоанльне надбання України. Тому

 закон,  який  ми  сьогодні  розглядаємо,  флормує  політичний  і

 економічний  імідж  майбутньої  України,  його  прийняття матиме

 великий  міжнародний резонанс, принесе нашій країні незаперечний

 авторитет  та  визнання. Я впевнений, що українська космонавтика

 впише  ще не одну яскраву сторінку в історію нашої батківщини, в

 ім'я процвітання та величі українського народу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі,  Олександр  Олексійович, і за побажання й

 добрі  слова  про галузь. Давайте... запитання є до змісту цього

 закону?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,   ні,   хвилиночку -  не  поспішайте...  Іе,  що  треба

 підтримати  цей  закон,  ніхто не сумнівається, але є процедура,

 визначена  Регламентом. Будь ласка, публікуйте список. Анісімов.

 10 хвилин на запитаня.

 

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, Запоріжжя.

      Скажите,  пожалуйста,  и  ответьте  на  такой  вопрос, чтоб

 слышали наши и радиослушатели.

      Ведется  ли  проработка  с  другими государствами для того,

 чтобы  мы  свой  потенциал,  о  котором вы так сказали и сделали

 акценты   на   этом,   использовали   по  оказанию  помощи  этим

 государствам,  а  вместе  с  этим и зарабатывали себе деньги для

 того, чтоб вывести экономику и эту отрасль на нужный уровень?

 

      НЕГОДА  О.  О.  Я  назвал,  что на сегодняшний день отрасль

 имеет  более  100  крупных  международных контрактов. Особо хочу

 отметить   (и   я   говорил  об этом)   "ГЛОБЛ-СТАР-ПРОЕКТ"   по

 американскому  заказу -  это  проект,  который  стоит  более 200

 миллионов долларов. Это реальный, который... 1998 год, І квартал

 будет  осуществлен  первый  запуск. И "МОРСКОЙ СТАРТ", не считая

 более простые контракты, которые с Китаем, с Норвегией, Польшей,

 Венгрией и т.д., и т.д.

 

      ГОЛОВА.  Пономаренко.  До  речі,  я  на  минулому  тижні...

 вірніше,  кілька  днів  тому  мав  розмову  з Головою парламенту

 Норвегії,  і  вона  говорила  про цей проект як такий, що набрав

 відповідного  резонансу  у  суспільстві  Норвегії. Це, я вважаю,

 добре,  якщо  ми  такими  проектами  входимо  у свідомість інших

 суспільств.

      Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО    , 422 виборчий округ, Смілянщина.

      Шановний  пане  Негода, чи має Національне Агенство України

 повний  банк  даних  щодо  можливостей українських підприємств в

 області космічних технологій? І яким чином ваше агенство захищає

 такі  підприємства  сьогодні  в  часи  економічної скрути? Я маю

 дані,  що  це  не  зовсім  так.  І унікальні технології сьогодні

 гинуть разом з підприємствами.

      Дякую за увагу.

 

      НЕГОДА.   Агентства  в  рамках  реализации  Государственной

 косимческой  программы,  по  существу  все  проекты  максимально

 нацелены на использование потенциала, который имеет Украина.

      Конечно,  сегодня  мы находимся все в тяжелом экономическом

 положении.    Но,    благодаря   высокой   дисциплине,   которыя

 технологическая,  высокой  дисциплине труда, которыя есть в этой

 отрасли,  сегодня мы еще имеем большой запас прочности для того,

 чтобы   пережить  это  тяжелое  время,  выйти  на  международные

 контракты и  вырваться вперед.

      Сегодня  я  оцениваю  положение в нашей отрасли приемлемым,

 несмотря  на  все тяжелое ...  факты,  которые  есть.

 

      ГОЛОВА.Роєнко.

 

      РОЄНКО, 423  Уманський виборчий   округ.

      Шановний  доповідачу,  стаття 10, де ліцензування космічної

 діяльності,  тут  є  таке: "Національне космічне України приймає

 рішення  про  наддання ліцензії на космічну діяльність будь-якій

 юридичній  особі".  Я  хотів би це, щоб ви точніше розшифрували,

 хто це має право  до цього.

      І стаття 11 "Фінансування космічної діяльності". Комерційна

 космічна  діяльність  фінансується...  юридичними  та  фізичними

 особами......... коштів та інших  джерел фінансування...

 

      ГОЛОВА.  Броніслав Григоровч, одну секунду... Одну секунду,

 повторіть  ще  раз,  будь  ласка,  тому  що не було чуть. Ще раз

 повторіть,  але  коротче тепер вдвічи.

 

      РОЄНКО...   Значить,   стаття  10  "Ліцензування  космічної

 діяльності".  Я  просив  би, щоб ви пояснили більше, детальніше.

 Тут є такий пункт: Національне космічне агенство приймає рішення

 про  надання ліцензії на космічну діяльність будь-якій юридичній

 особі.

      І  друге.  Стаття  11  "Фінансування космічної діяльності".

 Комерційна   космічна   діяльність  фінансується  юридичними  та

 фізичними особами з власних коштів та інших джерел фінансування,

 не заборонених  чинним  законодавством України.

      На мою думку це означає, що держава практично може втратити

 контроль  бо будь-який приватник може втрутитись, маючи кошти, в

 космічну діяльність.

      Поясніть, будь ласка,   обидві  ці  статті.

 

      НЕГОДА.   Ні   в  якому  разі.  Сам  механізм  ліцензування

 передбачає...  В  цьому  м  є  найголовніший  принцип державного

 регулювання.

      Сьогодні  ми видаємо сертифікати згідно з Указом Президента

 від  минулого  року,  ми  сертифікуємо  діяльність цю.

      І   тільки   державні   підприємства   отримали  можливість

 проводити  космічну  діяльність.

      Що  стосується комерційної діяльності, тут мається на увазі

 діяльність  по  виконанню  контрактів по комерційним замовленням

 закордонних країн. Возможности привлечения собственных средств.

 

      ГОЛОВА.Кияк.

 

      КИЯК.  Шановні  колеги, шановний доповідачу, я записався до

 виступу,  але  я  бачу,  що  практично всі депутати усвідомлюють

 вагомість даного проекту закону і його, напевно, підтримують. То

 я  готовий  відмовитись  від  цього   виступу.

      Я  подам  зауваження  окремі пізніше з гідно з Регламентом,

 але  моє  запитання корелює дещо із запитанням попереднього пана

 Роєнко.

      У  вас  гарні викабулірії(?) до  проекту  закону,  але чи не ???

 вважаєте ви, що до суб'єктів космічної діяльності варто з анести

 і  фізичні  особи,  що,  власне,  пронизує  і подальший весь ваш

 текст. Але  там  , у  викабулярі,  ви  про те  не  кажете.

      Дякую.

 

      НЕГОДА.  Я  вважаю,  що  період  для участі фізичних осіб в

 космічній  діяльності  ще не  настав  в нашій  державі.

      Я  думаю, що ми повернемось до цього питання через 5 років,

 через 7 років.

      Сьогодні  треба  дуже серьйозний контроль з боку держави за

 здійсненням  цієї діяльності.

 

      ГОЛОВА.   Валерій   Олексійович,   розпочнемо   скоріше  із

 депутатів-сумісників. І це буде нормально сприйнято, там уже і в

 порядку  експерименту  можна.

      Будь ласка,  Худомака.

 

      ХУДОМАКА В. П. Худомака Віктор Петрович, 95 Новомосковський

 округ, Дніпропетровщина.

      Шановний  Олександре  Олексійовичу,  не  секрет, що у вашій

 галузі  зібрані  інтелектуальний потенціал нації. І ми знаєм, що

 багато науковців і багато працівників вашої галузі емігрували за

 кордон у зв'язку з низькою платнею і нелегкими умовами праці. Як

 вплине  цей  закон  на  те,  щоб  ми могли затримати наші кадри,

 переучити  їх  і  дати  можливість  нормально  працювати у нашій

 державі?

      Дякую.

 

      НЕГОДА  О. О. Что касается, я бы не сказал, что эта отрасль

 была   подвержена  значительной  проблеме  оттока  кадров.  Есть

 единичные  случаи, которые не характерны в принципе для отрасли.

 Безусловно,   закон - это  огромная  моральная  поддержка  всего

 стотысячногго  колектива  ракетчиков  Украины.  Огромная, мне ее

 трудно переоценить товарищи.

 

      ГОЛОВА. Чурута.

 

      ЧУРУТА.

 

      Чурута,  251 Стахановский округ.

      Уважаемый  Александр  Алексеевич,  я  хочу  вас спросить, с

 принятием  этого  закона  возможны будут такие коллизии, которые

 возникли  у нас сейчас, отбором и подготовкой наших космонавтов,

 или   точнее  сказать,  первого  космонавта,  первый  украинский

 совместный полет с америкнцами.

      Коллизии   вы   знаете  какие.  Я  позволю  себе  напомнить

 несколько   (............),   когда   возник  прицендент,  такой

 треугольний, скажем, Америка, Россия, Украина. Вы знаете, что во

 времена   Советского   Союза   и   сейчас,  когда  Россия  стала

 приемницей,  качество  и  уровень  подготовки  космонавтов в ЦПК

 имени  Гагарина безоговорочно признавался американской стороной,

 ровно,   как  и  теперь  уже  российская  сторона  безоговорочно

 признает  уровень  и  качество  подготовки  астронавтов в центре

 имени Джонсона.

      Так  вот  на  Украине  мы  имеем  единственного космонавта,

 который  прошел  полный курс подготовки в ЦПК имени Гагарина, но

 благодаря  тому,  что  Национально-космическое  агенство Украины

 подало   несколько  сфальсифицированых  документов  американской

 стороне,   американская  сторона  не  признала  его  техническую

 подготовку  соответствующей.  И  сейчас  на  полет  отобраны два

 человека,  а  точнее  даже один человек, который вообще не имеет

 никакого  отношения  к  техническому  полету.  И  кроме того еще

 медицина  запретила ему даже приступать к треинровкам. Так вот я

 хочу  спросить  как этот закон в дальнейшем сможет устранить вот

 эти коллизии?

 

      НЕГОДА.  Уважаемые  народные  депутаты! Мне бы не хотелось,

 чтобы   этот   вопрос   омрочил  конструктивный  настрой  нашего

 дальшейшего обсуждения закона. Но я отвечу. Две стороны.

      Первая.  Согласно  Конституции  Украины,  которая  принята,

 Верховный  Совет  является..., это прерогатива Верховного Совета

 контроля осуществления комической деятельностью.

      Закон  предполагает  разработку  и представление Верховному

 Совету   онцепции   комической   деятельности   и   национальной

 космической  программы.  Здесь  же  вложен  и  ежегодный отчет о

 выполнении  национальной  космической  программы. Это прекрасная

 возможность.  Я думаю, что она создастьополнительные возможности

 для  осуществления космической деятельности в Украине.

      Теперь  что  касается космонавтов. У меня есть очень добрый

 друг  Павло  Романович  Попович.  Так  вот  никто  у него  права

 называться  первым  сыном  Украины  в  космосе никто не отберет.

 Поэтому  когда  вы  говорите:  первый  космонавт  -это не совсем

 корректно.  Мы  подбираем и у нас существуют, работают сегодня в

 Украине   11   космонавтов,  которые  сыны  Украины,  начиная  с

 Поповича. Поэтому здесь нет проблемы первого космонавта.

      Что  касается  отбора  специалиста  для  полета  на  Шатле,

 специалиста,  эта  работа  завершится  в конце только года. И мы

 будем  иметь  с  вами  возможность  еще не раз вернуться к этому

 вопросу.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Записалось на виступи у нас. Хто записався? Кияк відмовився

 від   слова.  Павловський,  прошу.  А,  одну  секундочку.  Мухін

 Володимир   Васильович   від   комісії.   Я   прошу   вибачення.

 Співдоповідь коротка і, як завжди, (...........) остаток буде.

 

      МУХІН В.В.

      Шановные  народные  депутаты!  Я долго не буду выступать. Я

 скажу,  что  питання  про ці законодавчий акт вивчалося декілька

 наших  комісій.  Всюди  була підтримана. Всі зауваження, которие

 були  зроблені  народними депутатами, теж там, де потрібно було,

 учтени.

      Комісія   з   питань   оборони  держбезпеки  підтримує  цей

 законодавчий   акт.  І  я  звертаюсь  до  вас,  шановні  народні

 депутати. Я пропоную законодавчий акт прийняти в першому читанні

 і  єслі  в  першім  читанні  буде  прийнят ций законодавчий акт,

 мабуть  в и підтримаєте і приймете в цілом цей законодавчий акт.

 Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Ну  поки  що  давайте  ми  розглянем  питання  про

 прийняття  його  в  першому читанні. Але перед цим просить слова

 Павловський,  який  записався  в установленому порядку. Ідіть на

 трибуну.

      Михайло  Антонович  Павловський,  голова  комісії  з питань

 виконання     використання  ядерної  енергії.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

      Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні члени уряду!

 Шановні  народні  депутати!  Я  буквально  одну  хвилину. Я хочу

 підкреслити,  що  діяльність  Космічного  агенства  повинна бути

 зразком для інших галузей, як можна об'єднати розрізнені, колись

 підпорядковані  різним галузям інститути підприємства, об'єднати

 цей  потенціал  і націлити його цілеспрямовано на корисну роботу

 для  держави.

      Я  в  цілому  підтримую  цей проект, я... вчора роздали мою

 пропозицію. Я її написав, прочитавши перший раз закон. Але, коли

 я  прочитав  закон  други  й  раз,  то  я  побачив,  що  оця моя

 пропозиція  не....  явно  є  в  законі  і тому я не наполягаю на

 голосуванні    своєї    пропозиції.   Я   пропоную,   враховуючи

 досконалість  цього  закону, розумне сполучення державного місця

 державного   регулювання,   відстоювання  інтересів  держави,  я

 пропоную  цей  закон   прийняти  в  цілому. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Зауваження  Яворівського.

      Я прошу.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.   Шановні   колеги,   я   теж   пропоную   цей

 законодавчий  акт підтримати, він справді дуже важливий, регулює

 цілу   галузь,   яка   має,   так   би   мовити,   завтрашній  і

 післязавтрашній  день.  Я просто маю одне зауваження до авторів,

 цей  закон  буде  випадати  буквально  із нашого, так би мовити,

 законодавчого  рівня.  Чому?  Він дуже схожий на інструкцію, ну,

 вже  настільки  все  педантично  порозписувано,  що  він  просто

 втрачає від цього, так би мовити, якусь свою вагу законодавчу.

      Я  просто попросив би вдругому читанні ще раз переглянути і

 якісь  чисто,  так би мовити, відомчі моменти просто перенести і

 поставити їх, регулюються рішенням Кабінету Міністрів, а взагалі

 закон хороший і давайте ми його підтримаємо. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я ставлю на... Чурута.

 

      ЧУРУТА  251, Стахановский.

      Уважаемые  народные  депутаты, я не хочу, чтобы мой вопрос,

 который  не совсем касался этого закона повлиял каким-то образом

 на  принятие  вами  решения.  Хочу  вас заверить, что закон этот

 хороший   и   нужный   и  надо  его  поддержать,  если  комиссия

 поддерживает,  то принять его даже в целом. А то, что я, о чем я

 задавал   вопрос   -это   касается,  так  сказать,  Национальное

 космическое агентство, именно там работников, это не относится к

 этому  закону.

 

      ГОЛОВА.  Свято.

 

      СВЯТО Василь, 416 виборчий округ, Хмильниччина.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановні   колеги-депутати,   то   що   закон  про  космічну

 діяльність  треба  приймати, то в тому немає сумніву, тому що це

 не  тільки  народне господарство, зокрема, надходження валюти до

 доходної частини бюджету -це не тільки наука, а це престиж нашої

 держави, держава - Україна.

      Але  я  хотів  би  поставити  питання інше про........ труд

 космонавтиці України  .

      Згідно  3-х  сторонньої угоді підписаною Україною, Росією і

 Сполученими     Штатами     Америки,     про     знижчення    36

 відсотків..........  установах,  ми  відповідно  з  одного  боку

 ракети  носії  знижчуємо  передаємо  з  другого боку нижче шахто

 пускові установки та не тільки 36 відсотків, шановні засідали на

 комісії,  виявляється,  що  за  один  рік цей 1996 планується 30

 відсотків  знижчити,  а  до кінця семирічного періоду порядку 75

 відсотків  і  більше,  шановні  то  що  ми робимо, з одного боку

 руйнуємо, а з другого боку будуємо, я є сенс такої діяльності...

 на пускових установах , як стартових площадок. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Василь Петрович, ви завжди наскільки переконливі в

 тому, що говорите, але це якраз не стосується цього закону. Тому

 я  дуже  прошу  давайте  ми  проголосуємо  цей  Закон  в першому

 читанні.

      Ставлю на голосування.

 

      ЗА -272.    Рішення   прийнято .

 

      Шановні  депутати! Я вас прошу. Ми справді в деякому такому

 доброму   зачаруванні,   що  нам  доповів  -Голова  Комітету  по

 космічній  діяльності. І готові власне підтримати, цей закон міг

 би зараз пройти в другому читанні повністю, але досвід прийнятти

 Конституції  важливого  документу  прекрасного  нами  прийнятого

 документу показав, що його юридичне і мовне редагування вклалося

 приблизно  півтисячі уточнень, такого характеру, тому давайте не

 будемо  тут  поспішати...  Доручимо нашому Екпертному юридичному

 відділу  зробити  мовну і термінологічну експертизу, і у вересні

 місяці,  в перших числах ми його приймемо в другому читанні. А у

 кого якісь зауваження, той його проголосує...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тому  я  хотів  би  з цього приводу проголосувати постанову

 щодо прийняття в першому читанні і доручення комісії підготувати

 до  першого  читання...  до  другого  читання  у вересні місяці.

 Ставлю на голосування цей проект. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Оголошується перерва на півгодини!

      Наступне засідання розпочнеться о 18.45.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, на 15? Давайте - о 18.30 - на 15 хвилин перерва!

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВА. Запрошую на трибуну міністра, виконуючого обов'язки

 міністра  України  у  справах...........  інформації Онуфрійчука

 Михайла   Яковича.   Розглядається  проект  Закону  України  про

 видавничу справу.

 

      ОНУФРІЙЧУК.

      Шановний,    Олександр   Олександрович,   шановні   народні

 депутати.   Прийняття   Закону   України  про  видавничу  справу

 викликано  багатьма  факторами.  В  умовах  незалежності України

 будівництва правової демократичної держави Верховна Рада України

 приняла  законодавчі  акти, які розширили кількість структур, що

 займаються  видавничою діяльністю. В Україні в даний час книги і

 брошури  випускають  понад 750 організацій. На терені видавничої

 справи   функціонують   спеціалізовані   книжкові   видавництва,

 газетно-журнальні та поліграфічні підприємста, відомчі друкарні,

 підприємства книгорозповсюдження.Центром державної бібліографії

 статистики, друку є  Книжкова палата України.

      Проект  Закону  України про видавничу справу свого часу був

 розроблений  Держкомвидавом  України.  В  листопаді   1994  року

 Верховна  Рада  України  розглянула  його і визнала за необхідне

 доопрацювати   представлений   проект  з  урахуванням  критичних

 зауважень і   пропозицій депутатів.

      В  зв'язку  з  цим  робота  по удосконаленню проекту Закону

 про видавничу справу  була  продовжена.

      До  підготовки  проекту  закону в новій редакції залучались

 працівники  видавництв і видавничих організацій, поліграфічних і

 книготоргівельних  підприємств,  науковці,  представники творчих

 спілок.

      В   установленому  порядку  нова  редакція  проекту  Закону

 погоджена  у  відповідних  міністерствах  і відомствах, наукових

 установах.

      У  процесі  роботи  над  проектом серьйозна увага приділена

 була  удосконаленню  структури  закону. Розглянуті зауваження та

 пропозиції  щодо  редакції багатьох статей, масимально враховані

 міркування,  поради,  висловлені  народними  депутатами України,

 фахівцями  видавничої  справи,  юристами.

      Представлений   на  ваш  розгляд  проект  Закону  схвалений

 Кабінетом  Міністрів  України,  Комісією  з  питань  культури  і

 духовності  та  Президією  Верховної Ради  України.

      Дозвольте,  шановні народні депутати, коротко зупинитись на

 найважливіших питаннях і основоположних принципах нової редакції проекту закону

      Перше,  поданий  проект,  що  містить 4 розділи і 32 статті

 слід  розглядати  як  складову  частину  пакету раніше прийнятих

 Верховною  Радою  України  Законів "Про друкавані засоби масової

 інформації",  "Про інформацію", "Про телебачення і радіомовлення"

 Та  інші.

      Відображені  специфічні  особливості,  притамані видавничій

 справі,  її  взаємопов'язаним  ланкам, видавництвам і видавничим

 організаціям,        поліграфічним        підприємствам        і

 книгорозповсюджувальним.

      В  преамбулі  визначені  загальні засади видавничої справи,

 умови  взаємовідносин і функціонування її  суб'єктів.

      Друге.   У  першому  розділі  проету  "Загальні  положення"

 зарактеризуються    складові    частини    видавничої    справи,

 розкривається  її орагізаційно-правоі форми. Стаття 6 присвячена

 державній  політиці  у  видавничій  справі. Підкреслено, що вона

 грунтується на принципах дотримання свободи у видавничій справі,

 протидій її монополізації, підтримки культури українського нароу

 та   культур   національних   меньшин,   зміцнення  матеріально-

 технічних,  організаційних, правових і наукових засад видавничої

 справи.

      Третє.   Проект   закону   визначає   порядок   організації

 видавничої    справи,    регламентує    права    і    обов'язки,

 відповідальність  видавців,  виготовлювачів  і  розповсюджувачів

 видавничої продукції.

      Четверте.  У  проекті закону стаття 19 закріплюєтся свобода

 діяльності  видавництв і видавничих організацій. Підкреслюється,

 що  втручання  державних  органів,  їх  посадових  осіб, окремих

 громадян,  організаційно-творчу  діяльність  видавців,  а  також

 цензура    як    контроль   за   ідеологічним   змістом   видань

 забороняється.

      П'яте.  Проектом  закону визначається порядок заснування та

 включення  видавництв  і  видавничих  організацій,  виготівників

 видавничої  продукції  до  державного реєстру України. Це статті

 12,  13, 14, 15, 16 та 17. Реалізація цих статей, на наш погляд,

 спрямована   на  цивілізоване  вирішення  проблем,  що  властиві

 перехідному  періоду.  Обмежували прагнення суб'єктів видавничої

 справи до монополізму.

      Шосте. Проект закону передбачає неприпустимість зловживання

 правом  на  видавничу діяльність стаття 27. Закон підкреслює, що

 суб'єкти     видавничої     діяльності    реалізують    принципи

 об'єктивності,  компетентності,  забезпечення  ідеологічного  та

 політичного плюралізму, гарантування прав кожного громадянина на

 різні види видавничої продукції. Дотримання процесійної етики.

      Видавнича  діяльність не може бути використана для закликів

 до  насильницької  зміни  або  повалення  існуючого дердавного і

 суспільного  ладу,  порушення територіальної цілісності України,

 підриву  її  безпеки, пропаганди війни, насильства, жорстокості,

 розпалювання   расової,   національної,   релігійної  ворожнечі,

 зазіхання на права і своюоди людини, на її честь і гідність.

      При   обговоренні  проекту  закону  на  сесії  попереднього

 скликання  депутати  акцентували увагу на необхідності державної

 підтримки  національного  книговидання,  зміцнення  матеріально-

 технічної  бази,  поліграфії і налагодження випуску вітчизняного

 паперу, поліграфічних матеріалів.

      Ці рекомендації були враховані Кабінетом Міністрів України,

 новоутвореним   Міністерством   України   у  стправах  преси  та

 інформації,  в їх практичній діяльності. З метою підвищення ролі

 національного   книговидання  і  преси,  створення  матеріально-

 технічної  бази  для видавничої справи указом Президента України

 від  28  лютого 1995 року затверджена державна програма розвитку

 національного книговидання і преси на період до 2000 року.

      28  грудня минулого року Кабінет Міністрів України розлянув

 питання  про  хід  виконання  цієї програми і прийняв відповідну

 постанову,  над  виконанням  якої  працює  міністерство  разом з

 іншими  міністерствами  та  відомствами. Що до реалізації даного

 закону,  то  він  провадитиметься  в  межах  коштів передбачених

 державним  бюджетом  на  виконання  державної  програми розвитку

 національного  книговидання  і  преси  на період до 2000 року, а

 також національної програми випуску соціальнозначущих видань для

 загальнодержавних  потреб,  яка відповідно до постанови Кабінету

 Міністрів   України  від  28  грудня  1995  року  ь1057  щорічно

 формуватиметься    і   реалізуватиметься   Мінпресінформом,   як

 державним замовником.

      З цією метою Кабінет Міністрів України доручив Міністерству

 економіки,    Міністерству   фінансів   вирішити   питання   про

 зосередження  Мінпресінформі  коштів  на випуск вказаних видань.

 Прийняття закону України про видавничу справу, шановні депутати,

 сприятиме   захисту   інформаційного   простору  нашої  держави,

 заезпечуватиме   правове   регулювання  книговидання,  сприятиме

 подоланню  негативних явищ та утвердженню позитивних тенденцій у

 ій   важливій   сфері,  підноситиме  роль  книги  в  утвердженні

 гуманістичних цінностей демократична країна. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Запитання  до  Михайла  Яковича  єсть? Будь ласка,

 запишіться на    запитання.

      10  хвилин. Радько.

 

      РАДЬКО

      Дякую.   Радько,  Сумщина,  фракція  "Комуністи".  Шановний

 доповідачу!  Відповідьте, будь ласка, на таке запитання. Скільки

 за  1995  і  1996  рік  було  видано книг Державним видавництвом

 України. Який з них відсоток мають навчальні підручники для шкіл

 та  дошкільних    закладів? Дякую  за увагу.

 

      ОНУФРІЙЧУК. Я хочу сказати за ті тенденції, які в цілому у

 нас  (...........)  виданні, які нас хвилюють. Хотів сказати, що

 в нас у 1991 році було випущено 5 тисяч 885 книг і брошур.

      Якщо  брати  1995 рік, то випущено 6 тисяч 109 в нас книг і

 брошур.  Якщо брати питому вагу, які випущені українською мовою,

 то  в відсотках це складає 33 відсотки до 91 року і 46 відсотків

 до 1995 року. Тобто враховуючи зауваження, які були висловлені і

 на    Спілці   письменників   і   депутатами   Верховної   Ради.

 Міністерством  останнім  часом вжиті ряд заходів щодо збільшення

 питомої ваги україномовних видань і цей показник збільшився з 33

 відсотків до 46 відсотків.

 

      ГОЛОВА. Пронюк. Немає його, Осадчук.

 

      ОНУФРІЙЧУК.  Я  вибачаюся,  друге  питання,  що  стосується

 підручників  в минулому році із 118 нас підручників, які повинні

 були  випущені  у  нас 85 назв, тобто ми не вклалися в виконання

 програми підручників.

 

      ОСАДЧУК  П.  Шановний  Михайло Яковичу, Депутат ОСАДЧУК 206

 виборчий округ .

      Скажіть,  будь  ласка,  як  ви  уявляєте  собі таку складну

 проблему  вирішити,  як  щоб  був  все-таки  у нас триєдиний цей

 комплекс .

      Видавництво,.  поліграфія  і книгорозповсюдження. І як мені

 здається у самому законі недостатньо продумано, опрацьовано саме

 цю третю гілку  і відємноскладову книговидання.

      Саме   сфера   книгорозповсюдження.  Як  сьогодні  в  таких

 ринкових умовах цю проблему вирішувати. Дякую.

 

      ОНУФРІЙЧУК. Дякую. ТАк, Петро Ілліч я погоджуюся з цим

 питанням,  дійсно  в  сферах  книгорозпосюдження  це саме слабке

 місце  в  діяльності  міністерства,  я  повинен  вам сказати, що

 беручи на себе всю відповідальність і ту критику. Треба сказати,

 що  Указом Президента від 31 січня 1992 року де було прийнято, в

 Указі   було   оговорено   те,  про  комерцелізацію  торгівлі  і

 громадського  харчування  у нас заклади книгорозповсюдження були

 приватизовані,   були  віддані  в  оренду  і  якщо  говорити  по

 показниках,  то  у  нас  в  загальнодержавній  власності було 31

 об'єкт,  це  мається  на  увазі  системи Уоблкниготорги, зараз в

 загальнодержавній власності знаходиться 5, зменшення.

 

      ГОЛОВА.  Шейко.

 

      ОНУФРІЙЧУК.  Якщо  говорити  про  вплив міністерства, його

 можливості  в даних умовах і привально розставити це питання, то

 треба  сказати що біля 60-70 відсотків літератури у нас поступає

 із  Росії  і Белорусії. Нажаль міністерство на данний час не має

 важелів  впливу  на  зміст, на розповсюдження цієї лмітератури з

 точки зору її, я маю на увазі, з точки зору її культури, з точки

 зору  її  змісту,  тому  що  положення, яке було затверджено про

 міністерство,  ам передбачено створення спеціальної комісії, яка

 могла  б  проводити  експертизу  видань  і  могла б давати якісь

 висновки  щодо  тієї  літератури,  я  маю на увазі, і літератури

 порнографічного характеру, і іншої, нажаль зараз така комісія не

 створена  в  силу  фінансових  проблем, але що стосується самого

 книгорозповсюдження,  то  я  повинен  сказати,  що  ми внесли до

 комісії Верховної Ради з питань культури і вона підтримана нами.

 Ми вважаєм, що податок за нульовою ставкою на добавлену вартість

 дасть можливість нам ці питання регулювати більш серйозніше.

 

      ГОЛОВА. Михайло Якович, я прошу вас трошки скоротити час на

 відповіді. Шейко задає запитання.

 

      ШЕЙКО

 

      444 Бобровицький округ.

      Шановний  пане  міністр,  у мене до вас 2 запитання. Раніше

 державні  видавництва  Спілки письменників України давали змогу,

 скажімо, тим же членам Спілки письменників і молодим літераторам

 в  якомусь плановому порядку друкувати свої книги, праці і т. д.

 Це   давало   змогу  цим  членам  Спілки  письменників  і  іншим

 літераторам якусь матеріальну основу для проживання, для життя і

 утримання родини.

      Сьогодні в процесі комерціалізації, приватзиації, приватних

 видавництв, тобто в хаосі цьому багато літературних працівників,

 письменників не мають такої змоги.

      Скажіть,  будь  ласка,  чи  дає  цей  проект  закону  якісь

 гарантії   для   того,  щоби  людина  мала,  скажімо,  право  на

 матеріальну основу, тому що це є основою її заробітку і життя?

      І   друге.   Скільки  у  нас  в  1995  році  було  випущено

 видавництвами літератури державною мовою?

      Дякую за увагу.

 

      ОНОФРІЙЧУК  Я дякую за запитання.

      Я  хочу  сказати,  що  в  умовах  ринкових  відносин зовсім

 змінився  принцип,  що  стосується, я б сказав, такої ефективної

 державної  підтримки  тих людей, які мають серйозні наробки, які

 могли б випускати літературу.

      Ми   при  допомозі  всіх  комісій...  ми  дякуєм  депутатам

 Верховної  Ради  за  те,  що  вперше  в  Державному бюджеті була

 записана  стрічка:  "витрати  на  книговидання  та  пресу".  Там

 передбачено  770  мільярдів  карбованців  на  те,  щоб ми давали

 можливість  (про  те,  що  ви  говорите) профінансувати і видати

 кращі роботи за національною програмою, яку ми маємо формувати в

 цьому плані.

      На  жаль,  я  вимушений  сказати,  що  півроку  ми  із  770

 мільярдів  отримали  лише  39  мільярдів  карбованців і в даному

 випадку  ваша пропозиція, яка вноситься досить слушно, вона може

 бути реалізована при  умові  фінансування з  боку держави.

      Що   стосується   випуску   літератури  державною  мовою  -

 українською мовою мається на увазі, то в 1995 році було випущено

 книг і  брошур  2855  українською  мовою.

 

      ГОЛОВА. Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Шановний   доопвідачу,  давно  вже  ідуть  розмови  довколо

 питання,  ви.........  відповідали,  питання  дл  я того, щоб би

 підтримати  українськомовну  книжку в дуже нормальний податковий

 спосіб.  Що  ідеться? Щоби   все-таки завозні книжки, ті, які до

 нас  в Україну завозяться, щоб вони обкладалися, скажімо, певним

 по податком і, щоби ці гроші на цьому зекономлені все-таки якось

 їх   нормально,   так   би   мовити,  перепускати  на  підтримку

 української  книжки.

      Як  ви  бачите, як мінсітр, людина, яка сьогодні відповідає

 за  цю  сферу,  як  ви  бачите  розв'язання  цієї  проблеми і що

 залежить від нас, народних депутатів?

 

      ОНУФРІЙЧУК.   Дякую   за   запитання.  Від  вас  залежить

 проголосувати  в  2-му  читанні  ті пропозиції, які були внесені

 мінстерством  і  комісієй на те, що література, яка випускається

 державною  мовою,  повинна  іти  за нольовою ставкою податку. Це

 перш  за  все,  що  дало  б важелі для того, щоб дати просування

 української книжки в....

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ. Ці  докумкенти вже  в Верховній Раді?

 

      ОНУФРІЙЧУК. Вони в Верховній Раді уже голосувались, треба

 2-ге  читання. Да, да я розраховую, Володимир  Олександрович, на

 те,  що  ви проголосуєте за такий  підхід.

 

      ГОЛОВА.  Я  помилився  і  йшов  за  списком,  де записалися

 депутати  на  виступ, а не на запитання. І тому вийшли деякі там

 непорозуміння  в  тих  депутатів,  які...

      Але  важливо  те, що суть виясняли в такий спосіб. Я думаю,

 що  запитання були  розумні,  так що  нічого дивного нема.

      Сідайте,  будь ласка, .................

      Ви будете  робити  співдоповідь?

      Жулинський Микола Григорович, будь ласка, від Комісії.

 

      ЖУЛИНСЬКИЙ.   Шановний   Олександр  Олександрович,  шанвоні

 колеги!

      Ви,  мабуть,  пам'ятаєте цей проект, вірніше, перший проект

 цього  закону про видавничу справу розглядався 15 листопада 1995

 року  і,  на  жаль, він був  відхилений.

      Він  був відхилений у зв'язку з тим, що депутатам видалось,

 що    надто    багато    надається   державного   протекціонізму

 національному  книговидавництву.

      Але коли у грудні 1995 року в Російській Федерації Державна

 Дума  прийняла  свій закон про підтримку книговидання, яким були

 звільнені  від  ПДВ  обіги  з видання та продажу всіх книжок, за

 винятком  видань  рекламного  та  еротичного  характеру,  то  ми

 переконались в тому, що наші побажання державного протекціонізму

 національному  книгодрукуванню були  скромними.

      Але  нема, як кажуть, з тої проблеми ми маємо певну вигоду.

 Ми  доопрацювали цей проект, багато він став значнод етальнішим,

 розлогішим  і  досить  чітко  осмисленим  по багатьох проблемах,

 пов'язаних  із  такою  дуже  складною  сферою, як книговидавнича

 справа,  це  і  поліграфія, це і розповсюдження, це і, ясна річ,

 сама система  книгарнь,  книгодрукування в  Україні.

       Отже,  ми  вважаємо,  що  нам  цей  законопроект в першому

 читанні  треба  прийняти  і я переконаний в тому, що унормувавши

 сферу  книговидавничої  діяльності ми багато зробимо доброго для

 всього  книгодрукування  в  Україні  з  тим,  що ми маємо досить

 хороший  приклад,  як  парламент  Російської  Федерації пішов на

 зустріч  своїм  книговидавцям,  зумів  підтримати книговидавничу

 справу,   більшетого,   він   навіть   звільнив  значну  частину

 видавництв, залежно від профилю, від податку на прибуток.

      Одже  в  мене  пропозиція від комісії одна. Шановні колеги,

 давайте приймемо цей закон у першому читанні. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Є запитання до Миколи Григоровича? Немає. Сідайте,

 будь  ласка.  З  тих,  хто записаний і задавали вже запитання, є

 бажаючі  висловитись?  Є. Ну, будь ласка, дайте Осадчуку з місця

 слово.  Ну,  давайте  говоріть  звідси,  як  людям  завгодно.  3

 хвилини.

 

      ОСАДЧУК.

 

      Шановний    Олександре   Олександровичу,   шановні   колеги

 депутати.

      Петро  Осадчук,  фракція "Державність", Демократична партія

 України.

      Прийняття   закону   про  видавничу  справу  давно  назріла

 проблема.  Представленний  варіант в основному можна схвалювати.

 Однак  за  той час, коли в Парламенті обговорювлась Конституція,

 цей  закон  уважно  перечитувався  ще і ще раз з урахуванням тих

 побажань,  які неодноразово звучали у пресі щодо книговидавничої

 справи і особливо книгорозпосюдження. Зробленні суттєві поправки

 до  проекту,  які  мають  на  меті,  не ставлячи штучних перепон

 розвитку  книжкового  ринку, посилити керованість державою цього

 процесу в цілому.

      В   нинішньому   варіанті   ще   відчувається  вплив  наших

 доринкових   виробничих   відносин.   Закон   означає  відносини

 суб'єктів виробничого процесу від автора до видавця і виробника.

 Досить  чітко  сформульовані  умови  до  видавничої продукції. А

 далі    ланцюжок   обривається.   Немає   окремої   статті   про

 розповсюджувача   видавничої   продукції,   про   якого   тільки

 згадується в деяких статтях. Я не кажу вже про споживача, заради

 якого   всі   працюють  у  цій  сфері.  Тому  необхідно  додати:

 "відповідні  статті щодо розповсюдження видавничої продукції". А

 в  існуючій  послідовно  вносити поправки. Після такої роботи, а

 вона  вже  пропоблена  в Комісії з питань культури і деховності,

 стає  зрозумілим,  що  назва цього закону має звучати так: Закон

 про видавничу справу і розповсюдження видавничої продукції. Саме

 така  постановка питання дасть можливість виправити дуже складне

 і важке становище на книжковому ринку.

      Серйозного доопрацювання вимагають статті 3 і 6. Нам часто

 закидають, що ухвалені закони не мають механізму реалізації. Аби

 унікнути  цього  значно повніше повинні бути виписані статті про

 мету  і  державну  політику у видавничій справі. В свою чергу це

 вимагає  доповнення  до  статті  1,  де  визначаються відповідні

 терміни.

      Зокрема,   в  предсталеному  варіанті  відсутні  визначення

 понять   замовника   видавничої   продукції,   засновника  фонді

 підтримки  і  розвитку, розповсюджувача та спожівача. Нема також

 основоположних  визначень,  що  таке  книговидання  в  Україні і

 українське  кгиновидання,  російськомовне  видання  в Україні  і

 книговидання  мовами  національнльних  менши  України,  а  також

 книговидання  іноземними  мовами.  Плутанина в цих визначення не

 дає   можливості  чітко  зорієнтуватися  в  напрямках  державної політики  і...........  її  спрямувати.  Крім  держави замовником

 видавничої продукції може виступати будь-яка фізична чи юридична

 особа. Так само тут не все з'ясовано.

      Тому я пропоную статтю 20 з невиразною назвою "Про випуск у

 світ  видавничої  продукції" переформувати у статтю "Про права і

 обов'язки замовника видавничої продукції". Словом, є ціла низька

 конкретних   зауважень   і   доповнень  підготовлених  разом  із

 спеціалістами  після  тривалих  консультацій  з  виждавцями. І я

 прошу  вас,  дорогі  мої  колеги,  ми вже вдруге розглядаємо цей

 закон,  він  кардинально  змінений  і  поліпшений  і  буде далді

 доопрацьовуватися. Я прошу вас прийняти його віпершому читанні.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка.  Ще  є  бажаючі виступити? Мовчан. Ну

 наполягає.  Нехай  фракція  на нього вплине. Але він спеціаліст,

 він  вважає,  що  як  він  не скаже цого, то буде... і правильно

 думає. Говоріть.

     

      МОВЧАН.

      Шановні  колеги!  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Не в

 перше  ми цю тему розглядаємо, цю проблему, щоразу наводячи такі

 сумні приклади, що всі книжкові полиці наші заповнені дивовижною

 макулатурою, яка не має жодного стосунку ні до художнього слова,

 ні  до  категорії  моралі і духовності. І, зрозуміла річ, що цим

 законом ми мусимо врегулювати і це наший обов'язок. З прийняттям

 Конституції  це  цілком  логічно, що ми розглядаємо найважливішу

 очевидно  справу. Міг би навести слова Франкліна Рузвельта, який

 казав  про те, "як не можна виграти війни без кораблів на морі",

 так  само  без  книги  не  можна  виграти  духовності  і взагалі

 збудувати держави.

      Пропозиція  тільки  одна.  Вона  буде конкретно донесена до

 Конституції  і  до  комісії,  щоб  оподатковувати  те, що сказав

 Яворівський, оподатковувати  ввозну   книгу.

      Сьогодні  на  наших  потужностях  (...........),  на  наших

 виробничих  потужностях  продукується  чужа  книга  і безперечно

 треба  тут наводити лад і я абсолютно підтримую цей проект, який

 потребує  детальної  розробки  і  потім  другого  читання  більш

 конкретнішого  і  я  хотів  би, щоб ми сьогодні проголосували за

 прийняття  першого варіанту.

     

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Олександра  Володимирівна,  якщо бажаєте

 виступити  -будь  ласка.  Я  ще  раз пояснюю. Запис на запитання

 вівся і був опублікований. В мене на моніторі відбитий був запис

 на виступи з трибуни. І тому я не в ттій послідовності дам. а ви

 ображаєтесь,  що  вам  слова не дали. Якщо є бажання у вас -будь

 ласка, висловіть свою думку. Вона не наполягає. Тоді я ставлю на

 голосування  проект  Закону  в  першому читанні. Будь ласка. Про

 прийняття  цього закону  в першому  читанні.

     

      ЗА -

      Прийнято  рішення.  Постанова про проект Закону, про проект

 закону "Про видавничу справу.

      За основу ставиться на голосування проект Постанови.

     

      ЗА  -

      Рішення   прийнято.   Подяка   розробникам   цього  закону,

 потрібного безперечно для нашого суспільства.

      Про проект закону України "Про внесення змін і доповнень до

 Закону  "Про  банки  і  банківську діяльнсіть"" -Віктор Іванович

 СУСЛОВ  доповідає  Голова  комісії.  З питань банків, фінансів і

 банківської діяльності. Прошу уваги, це доручення було Верховної

 Ради .

     

      СУСЛОВ В.І.

     

      Уважаемые народные депутаты!

      На  ваше  рассмотрение  выносится проект закона "О внесении

 изменений  к Закону Украины о банках и банковской деятельности",

 вопрос  очень  важный  и специальный поэтому я призываю вас быть

 внимательными.  Эта  проблема  известна  как  проблема  создания

 бюджетного  банка,  но  я  сразу  хочу  отметить,  что  в  такой

 постановке сейчас вопрос не ставится. Раньше бюджетной комиссией

 вносился   проект   создания   бюджетного  банка,  теперь  после

 дискуссии  между  комиссиями  по  финансам и бюджету мы пришли к

 выводу  о том, что нет необходимости создавать специальный новый

 бюджетный  банк. Речь идет о том, что в нашей государстве должна

 быть  создана система обслуживания бюджета, которая предполагает

 контроль   за  сохранностью  бюджетных  средств  и  обеспечивает

 целевое использование бюджетных средств.

      Я  приведу  те  обкективные данные, которыми мы располагаем

 сегодня.  Вот  по  состоянию на 1 июля, например, в коммерческих

 банках    остатки    бюджетных    средств,    включая   средства

 государственного   бюджета,   средства  позабюджетных  фондов  и

 средства местных бюджетов составляют 83 триллиона карбованцев.

      Для   примера   на   1  марта  эти  остатки  составляли  67

 триллионов.   В   условиях   колосального   платежного  кризиса,

 невыплаты   зарплат   остатки   средств   на   бюджетных  счетах

 коммерческих  банков  все  время  возрастают.  Я думаю уже этого

 факта  достаточно для того, чтобы мы с вами сделали вывод о том,

 то  конечно  же  в системе коммерческих банков не обеспечивается

 эффективное  использование  бюджетных  средств и вполне понятно,

 что  коммерческие банки заинтересованы в задержке этих средств в

 своей системе, в получении дополнительных доходов от них.

      Кроме того, в последние годы утеряны значительные бюджетные

 средства   в   результате   банкротства  и  неплатежеспособности

 коммерческих  банков.  Мы  запрашивали  официальные данные, но к

 сожалению точной цифры утраченных средств не получили. Например,

 всем  известно,  что  в  результате  фактического банкротства, к

 примеру, банка "Видродження" потеряны средства Фонда зайнятости.

 Значительные   средства   потеряны   в  других  банках,  которые

 обанкротились.

      На  сегодня  бюджетные средства находятся в 40 коммерческих

 банках.  И  вот опять-таки по тем данным, которые мы получили от

 Национального  Банка, мы встречаем, например, банк "Синк". Банк,

 который  сегодня  подлежит  закрытию,  у него нет даже 100 тысяч

 экю.  Пенсионный  фонд  по состоянию на 1 июля нашел необходимым

 разместить   там   256   миллиардов  карбованцев  по  непонятным

 причинам.  Понимаете,  банк,  который  не  соответствует никаким

 нормативам,  обслуживает  средства  пенсионного фонда. Почему? И

 таких  вопросов мы можем задать много. Я повторяю: фактически на

 сегодня  держателями  бюджетных средств являются 40 коммерческих

 банков.

      Таким  образом,  я  спрашиваю  вас,  прежде  чем  мы  будем

 принимать какие-то решения и говорить дальше -  должны ли мы как

 законодатели   упорядочить  использование  бюджетных  средств  и

 поставить  использование  этих средств под контроль или нет? Вот

 ответ на этот вопрос - это суть проекта, который предлагается.

      Мы  были  бы  не  правы,  не  упомянув,  что  конечно же, и

 правительство   понимает   значение   проблемы.   Было   принято

 постановление  совместное  Кабинета  Министров  и  Национального

 банка,   которым  уполномочены  4  банка  обслуживать  бюджетные

 средства.  Это: банк "Украина", "Укрсоцбанк", "Проминвестбанк" и

 "Укрексимбанк".  Реально  на сегодня ситуация, когда обслуживают

 эти средства 40 коммерческих банков, сохраняется.

      Что   же   касается   источников   дополнительных   доходов

 коммерческих  банков  при обслуживании бюджетных средств, то эти

 источники  просты  и  понятны. Дело в том, что сегодня свыше 90%

 кредитной  эмиссии Национального банка идет на покрытие дефицита

 бюджета,  а следовательно, проходит через бюджетные счета. Таким

 образом, банки, которые держат бюджетные счета, в первую очередь

 и  получают  дополнительные  кредитные  ресурсы.  И  отсюда, как

 следствие,  ожесточенная  борьба  между коммерческими банками за

 право  обслуживания  бюджетных счетов. В целом, я бы сказал, что

 это  -  отражение    неэффективной   политики   рефинансирования

 коммерческих  банков,  которые,  к  сожалению,  не  имеют других

 нормальных  источников  пополнения  своих  кредитных ресурсов. И

 надо  было  бы обеспечить доступ коммерческим банкам к кредитным

 ресурсам    НБУ    путем   восстановления   нормальной   системы

 рефинансирования.

      Далее. Вы должны знать, что по остаткам по бюджетным счетам

 сегодня   в   соответствии   с   действующим  указом  Президента

 коммерческие банки платят Государтсвенному бюджету в размере 30%

 учетной   ставки   Национального   банка  Украины.  Естественно,

 возникает  достаточно  большая разница между тем, что они платят

 по  бюджетным  счетам  и тем, под какой процент они эти средства

 могут разместить при осуществлении коммерческого кредитования.

      Ну, как пример, когда, сккаажем, ставка Национального банка

 была  100%  по  остаткам  по бюджетным счетам коммерческие банки

 платили  30,  но при этом размещали ресурсы выше, чем под 130. И

 таким  образом  только  на перераспределении этих остатков могли

 свободно   зарабатывать весьма  значительные  доходы.

      Я  мог  бы  говорить и о других, уже звучавшыих в этом зале

 примерах   неэффективного  использования  бюджетных  средств,  в

 частности,  напомнить  результаты  нашего  расследования  причин

 задержки выплат зароботной платы, в частности, злоупотреблений с

 использованием   902   счета,   куда   зачисляются  значительные

 традиционно   коммерческими   банками   значительные   бюджетные

 средства.

      И так, в любом случае нам рано или поздно проблему придется

 решать.  Ну,  очень  коротко  о том, как эта проблема решается в

 мировой    практике.    Почти    повсеместно   бюджетные   счета

 обслуживаются  центральным  банком.  В  Украине  до  сих пор они

 обслуживались  коммерческими банками, это связано также и с тем,

 что   наша  система  центрального  банка  не  приспособлена  для

 обслуживания  в  полном  обкеме  бюджетных средств и эта система

 заканчивается, как вы знаете, на  уровне  областных управлений.

      Итак,  сколько банков должны обслуживать бюджетные счета? В

 идеале  было бы хорошо, если б это был 1 банк -Национальный банк

 Украины.  Но,  если этот 1 банк сегодня или единственный банк не

 может  быть задействован, а расширять эту сеть достаточно дорого

 и  долго,  то,  конечно, система введения уполномоченных банков,

 что  уже  пытается делать Кабинет Министров и Национальный банк,

 нормальная  сыстема.  И все сводится к вопросу, должно ли быть у

 реально 4 бюджетных банка, или все же, может быть, удобнее иметь

 один банк.

      И  в связи с этим нам придется ответить на вопрос: можем ли

 мы   доверить   обслуживание   бюджетных   счетов  универсальным

 коммерческим банкам, которые несут значительные кредитные риски?

 И даже наиболее крупные, казалось бы, надежные из них, я еще раз

 напомню,  такие  как  "Відродження",  такие как "ИНКО", Лесбанк,

 допустим,  и  другие, которые входили в первую десятку банков на

 сегодня,  оказались неплатежеспособными.

      И  вот  тогда мы приходим к выводу, что в виду значительных

 кредитных   рисков   и  других  рисков,  которые  несут  обычные

 коммерческие   банки,  государство  не  может  рисковать  своими

 средствами,  размещая  их  в  обычных универсальных коммерческих

 банках.

      Поэтому,   проект,   который   подготовлен  и  вам  роздан,

 предполагает обслуживание бюджетных счетов одним государственным

 банком.  Как базовый банк на сегодня реально, чтобы не создавать

 никакого  нового  банка,  может  использоваться  один  банк -это

 Сберегательный  бакн  Украины,  однако его статус в значительной

 мере должен  быть изменен.

      Для  того,  чтобы  вам  был более понятен механизм, который

 предлагается,  я прошу вас взять сравнительную таблицу к проекту

 Закона  и  прояти  по  статьям.  Мы  предлагаем внести следующие

 изменения.   В   статье   11   Закона  "О  банках  и  банковской

 деятельности"    вводится    нома,    что   кредитные   рессурсы

 Национального  банка  слагаются  в  том  числе  за счет средств,

 переданным  Сберегательным  банком  Украины,  здесь  техническая

 ошыбка,  надо  дописать  "за  плату  в  размере  учетной  ставки

 Национального  банка".

      При   этом  Национальный  банк  обязан  выкупать  свободные

 кредитные  рессурсы  сберегательного  банка.

      Тем  самым  мы устанавливаем централизацию остатков средств

 на  счетах Сберегательного банка Национальным банком. И далее мы

 запрещаем   этому   банку  использовать  эти  средства  в  целях

 коммерческого кредитования.

      Таким   образом,   перераспределение  этих  ресурсов  через

 систему   Национального   банка   создает   условия   надежности

 сберигательного банка.

      Далее.  В  статье  14 записано: "Национальный банк спільноз

 Кабінетом  Міністрів  організує  через  установи  ощадного банку

 України касове виконання Державного бюджету України та державних

 позабюджетних фондів". То есть мы вводим в законодательство, что

 это  функция  сберегательного  банка:  обслуживание Госбюджета и

 деравжных позабюджетних фондів.

      Далее  в  статье 32 говорится о новом статусе Национального

 банка.    "Ощадну    справу   в   Україні   здійснює   Державний

 спеціалізований ощадний банк". Мы тем самым  меняем название.

      В  статье  39 в предыдущей редакцие говорилось, что ощадный

 банк  есть  специализованым комерційним банком. Мы изымаем слово

 "коммерческим  банком"  и записываем, что ощадный банк Украины є

 Державним   спеціалізованим   банком,  заснованим  на  загально-

 державній    власності.   Вводим   в   законодательство   статус

 сберигательного  банка,  как  государственного  банка. И далее в

 этой  же статье более четко определяются функции сберегательного

 банка Украины.

      Далее  в  40  статье важно то, что сберигательному банку не

 устанавливаются  нормы  сберегательных резервов. Дело в том, что

 при   централизации  свободных  ресурсов  в  Национальном  банке

 установление    этих    норм,   которые   устаналвиваются   всем

 коммерческим   банкам,  применительно  к  сберигательному  банку

 теряет смысл.

      Статья     42.     Сберигательный     банк    освобождается

 отобязательных  отчислений  в  фонд  страхования  депозитов. Это

 теряет  слысл.  Государство  по-прежнему  гарантурует  гражданам

 сохранность   всех   их  средств  в  сберегательном  банке.  Это

 установлено законом. Но эт а гарантия фактические осуществляется

 централизацией ресурсов Национальным банком Украины.

      Исключительно   важна  47  статья,  которая  регламентирует

 размещение   кредитных  ресурсов  сберегательного  банка.  Здесь

 запрещается   сберегательному   банку  коммерческое  и  рисковое

 кредитование,  в  том  числе  ему  запрещается  непосредственное

 кредитование  Правительства  и  органов государственной власти и

 местного   самоуправления.   В  сущности  сберегательному  банку

 сохраняется  за  ним  право  выдачи  кредитов  только физическим

 лицам.

      И  в  этой  же  статье  устанавливается  норма,     которой

 запрещатся  перечислять  средства    привлеченные сберегательным

 банком  от  населения  на  счета  Государственного бюджета, но с

 целью сохранение, естественно, этих средств.

      Таким  образом  сберегательный банк, если этот проект будет

 принят,  становится  государственным  специализированным банком,

 платежеспособность которого гарантируется.

      Теперь несколько слов о том, какое мы можем принять решение

 сегодня. Вам роздано заключение Национального банка про проекту,

 заключение  Национального  банка  отрыщательное, но я мог бы его

 коментировать.  Мы  расцениваем  это  заклбчение, как в общем-то

 довольно   слабо   подготовленное.   Потому  что,  смотрите,  по

 заключению  к  статье  11, что нам пишет Нацбанк, что "зазначена

 стаття  не відповідає функціям Національного банку, передбаченим

 в  проекті  Закону України про Національний банк". Понимаете, не

 может  отклоняться проект из-за того, что он не соответствует не

 действующим нормам, а какому-то другому проекту.

      В  статье  14 говорится, что это нельзя принять, потому что

 она "не відповідає постанові Кабінету Міністрів". Это смешно, не

 может  отклоняться норма законодательства из-за того, что она не

 соответствует акту исполнительной власти. То же самое -ссылка по

 40   статье.  Ну  и  далее  читайте  сами.  Фактически  никакого

 глубокого  анализа,  который  бы  препятствовал  принятию  этого

 законопроекта, нет.

      Сегодня  мы  обсуждали  здесь  уже  в  кулуарах  с участием

 прем'ер-министра   Украины,   министра   финансов   и   министра

 экономики, так сказать, отношение правительства к этому проекту.

 Мне  жаль,  конечно,  что  правительство,  несмотря  на все наши

 напоминания  и  письма,  не  подало письменное заключение, но мы

 пришли  к  выводу  о  том, что проект может быть принят в первом

 чтении  с  учетом того, что этот проект при его введении конечно

 же  ну наталкивается на целый ряд сложностей технического плана.

 То есть, реально на сегодня сберегательный банк конечно наиболее

 подходящий  для выполднения таких функций, но сегодня технически

 этот  банк к выполнению всех этих функций не готов, что признает

 и    сам    председатель    правления    здесь    присутствующий

 сберегательного  банка.  Нужно  потратить дополнительное время и

 средства  на  техническое  оснащение  этого  банка,  на обучение

 персонала. В проекте постановления по введению закона в действие

 мы  предполагали переходный период, продолжительностью в полтора

 года  до  полной передачи этих функций сберегательному банку, но

 сейчас,  я  думаю, что если проект будет принят в первом чтении,

 мы  в  полной  мере сможем оценить обкем предстоящих работ и при

 необходимости  этот  срок  может  быть увеличен.

      Таким  образом,  предлагается  проголосовать  за  проект  в

 первом  чтении,  а  на  второе чтение вам будут представлены все

 дополнительные  расчеты  и  необходимые  обоснования. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Бачу є. Запишіться,

 будь ласка. 10  хвилин вистачить? Опублікуйте.

      Так, будь ласка,

      Так, Безсмертний , будь ласка, за ним Анісімов.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ

     

      220 виборчий округ Безсмертний.

      Шановний  Віктор  Івановичу!  В  мені  зараз  бориться  два

 начала,   я   розумію   той   позитив,   який   в  собі  містить

 обслуговування  бюджетних  рахунків  одним  банком,  але давайте

 задамо  собі  запитання  чи захищений ощадний банк його система,

 які  там працюють від того, щоб ці рахунки зовні вторгалися інші

 скажемо  структури, інші фізичні, юридичні особи, ви знаєте мене

 дуже   стурбував   останній   випадок,  який  стався  з  текстом

 Конституції,  відомі  такі  випадки таких подібних операцій на з

 міжнародними,  великими банками, які мають столітню історію. І я

 прошу  вас,  чи  переконані  ви  в  тому  що  ощадний банк зможе

 обслуговувати ці рахунки безпечно. Дякую.

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Я  уже  сказал,  что  еслы  бы  шла  речь о

 немедленной  передаче всех этих считов сегодня в сбербанке, я бы

 сказал,  что  не в коем случае -этого делать нельзя, здесь нужно

 провести  значительную,  техническую работу и вполной мере обьем

 этой  работы  мы  еще  не  оценили.  Если  идея в принципе будет

 принята,  то есть Закон будет принят в первом чтении, то конечно

 до   окончательного  принятия  решения,  я  считаю,  должен  был

 проведен   обизательный  аудит  сберигательного  банка,  оценино

 реальное  состояние  дел  и взависимости от этого определен срок

 перехода,  но  то,  что в принципе идея, которая вам предложена,

 она безусловно правильна и может быть реальна реализована в этом

 я абсолютно убежден.

      Кстати  примите  во внимание ще один фактор, о котором я не

 сказал  дело  в  том,  что сберигательный банк имеет колосальную

 сеть  самую большою. И вот подключение его к системе безналичных

 платежей,   а  будет  использоваться  одна  и  таже  техническая

 система,  безналичных  переводов,  позволит  нам вообще изменить

 ситуацию   в   сфере  денежного  обращения.  Резкого  сокращения

 наличного  обращения,  переход  на безналичное и тут мы имеем на

 сегодня  уникальную  систему  нам  нужно  в  том числе и спасти,

 укрепить  эту  систему, использовать ее в государственных целях.

 То что мы может это сделать, в этом я убежден.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов, будь ласка.

     

      АНІСІМОВ

 

      178, Запорожье.

      Виктор  Иванович,  перед  тем как задать вопрос, а он будет

 следующего  содержания,  как  вообще  относится  к этому вопросу

 бюджетная  комиссия,  а  так как я не буду выступать, я хотел бы

 все-таки  и народных депутатов поддержать этот законопроект хотя

 бы  по  одной  мотивации,  которую  вот  здесь рассказывали, что

 средства  таких,  как не хватает на сегодняшний день Пенсионного

 фонда  исчезают  вместе  с  исчежновением  коммерческих  банков,

 которые  так  на  сегодняшний  день  еще  и  не вписались в нашу

 систему  рыночных  отношений, и когда они впишутся, я думаю, для

 этого потребуется время.

      Поэтому   я   поддерживаю   вашу  мысль,  вашу  идею,  буду

 голосовать   и   все-таки  по  этому  пути  надо  идти,  видеть,

 концентрировать   все   сбережения,   что  относятся  особено  к

 социальной  сфере, действительно в одном месте где и контроль, и

 проверка, все будет на лицо.

     

      СУСЛОВ  В.  І. Ну, что касается позиции бюджетной комиссии,

 то именно бюджетная комиссия в конце концов вынесла этот проект,

 то есть она его безусловно поддерживает.

     

      ГОЛОВА.  Худомака, будь ласка.

     

      ХУДОМАКА   95   виборчий  Новомосковський  виборчий  округ,

 Дніпропетровщина.

      Шановний    Вікторе   Івановичу,   в   доповідній   записці

 експертного   відділу  говориться  про  те,  що  для  обладнання

 ощадного  банку  як  центральний  бюджетний банк будуть потрібні

 великі  бюджетні  кошти.  Що  ви  думаєте  з цього приводу, будь

 ласка?

     

      СУСЛОВ   В.   І.   Что  касается  необходимых  расходов  на

 техническое  оснащение.  В  полном обкеме, я думаю, председатель

 Правления  сбербанка  не  знает,  сколько  точно  нужно средств.

 Поэтому если только решение будет принято по проекту в принципе,

 то,  конечно,  мы сможем оценить после проведения аудита сколько

 понадобится  средств,  но  я  не  думаю, что мы будем правы, так

 сказать, пытаясь изыскать эти средства в бюджете.

      Во-первых,    то,   что   предлагается,   сможет   дать   и

 дополнительные источники дохода самому сберегательному банку.

      Во-вторых,    если   уж   действительно   возникнет   такая

 необходимость,    то    мы    готовы    рассматривать    просьбу

 Национального...  то  есть,  извините!..  сберегательного банка,

 которая   уже   поступила,   по  временным  льготным...  периоде

 освобождения   от   налогообложения   при   условии  направления

 необлагаемой прибыли на техническое переоснащение банка.

     

      ГОЛОВА.  Яворівський.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ   В.,  Світловодськ,  Онуфріївка,  Демократична

 партія України.

      Шановний  доповідачу, абсолютно підтримую і буду голосувати

 за  проект  закону  про  те,  що  треба, справді, бюджетні гроші

 консолідувати в одних руках і тримати їх під контролем.

      Як  ви  дивитеся  на  таке,  щоби  Верховна  Рада, скажімо,

 прийняла  цю...  в  першому  читанні  ваш закон, але сьогодні не

 визначатися  із  тим  конкретним банком, який буде виконувати цю

 функцію. Поясню чому.

      Ви  самі  розумієте, який страшний шлейф тягнеться сьогодні

 за  ощадним банком, яку алергію він сьогодні викликає у багатьох

 людей,  які  потерпіли,  власне  кажучи,  від  знецінення  їхніх

 коштів...  І  якщо  на те пішло, то ми ще не розібралися в тому,

 куди  пішли  ці  гроші,  адже  вони йшли на дешеві кредити, вони

 розверталися туди й сюди!..

      Як  ви  дивитеся  на  те,  щоб ми сьогодні, можливо, навіть

 урядові доручили самому визначитися  (він відповідає за бюджетні

 гроші  - ми тільки  приймаємо бюджет!), щоб залишити все-таки цю

 компетенцію  уряду. Я боюсь, щоб це рішення наше було не занадто

 поспішне,   що   ми  сьогодні  визначаємо  вже  який  банк  буде

 виконувати цю функцію...

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Понимаете,  осуществление  этого проекта, к

 сожалению,  возможно  только на базе сберегательного банка. И мы

 не можем не определять какой это будет банк...

      Я  напомню,  что в Украине на сегдня есть 2 государственных

 банка.  Один из них  -  Експортно-импортный,  который  не  может

 выполнять   задачи   такие,   которые   должен  выполнять  банк,

 обслуживающий бюджет, потому что у него совсем другие задачи.

      И  второй банк -это сберегательный банк. Если не определять

 какой  банк  это  будет,  значит,  тем  самым  ставится вопрос о

 создании  нового  государственного  банка и тут уж точно никаких

 средств из бюджета на создание такой колосальной сети не хватит.

 Поэтому  речь  может  идти  о  реализации проекта только на базе

 сбербанка.

     

      ГОЛОВА. Довганчин.

     

      ДОВГАНЧИН,  436  Кільменецткий  виборчий  округ,  селянська

 партія  України.

      Дякую.  Шановний  Вікторе  Івановичу, я дуже радий, що все-

 таки дійшло і до наших комісій і до уряду, що необхідно створити

 державний  банк, який би як раз розпоряжався бюджетними коштами.

 Про це   яговорив  ще напевно  на  2-й сесії.

      От  у  мене  таке  запитання  в  зв'язку  з цим. Ми знаємо,

 що  були  державні  банки не тільки ощадний банк, був і аграрний

 банк,  і......  банк,  значить,  і  інші  банки.  Вони практично

 зробилися акціонерними і всю матеріально-технічну базу присвоїли

 за  мізерні  кошти.  Чи  немає такої думки, щоб б сьогодні якось

 вони  поділилися  з  цією  базою,  зміцнили  ощадний  банк своєю

 технічною  базою.  А  взагалі-то ідея створити бюджетний банк на

 базі  ощидного  банка  -дуже  приємна,  тому що система ощадного

 банку  розгалужена і вона дійде до кожного споживача, до кожного

 вкладника і я  підтримую  цю  ідею.

      Дкую.

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты,  может быть, не все

 знают,   что  бывшие  государтсвенные  специализированные  банки

 известные    вам   такие,   как   "Украина",   "Проминвестбанк",

 "Укрсоцбанк",  на сегодня, это частная собственность, это банки,

 которые  в  основном  принадлежат  физическим  лицам.  Когда  вы

 посмотрите там распределение уставного капитала, вы увидите, что

 от   70  до  90%  уставного  капитала  этих  банков  принадлежит

 физическим  лицам.

      И поэтому даже ставить вопрос о каком-то перераспределении,

 о  том,  что  они должны поделиться и так далее в соответствии с

 действующим  законодательством  нельзя.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Я  понял  ваш  вопрос,  поэтому  могу  пояснить, почему это

 получилось.

      Действительно,  когда-то  там все принадлежало государству.

 Но  в  результате инфляции идополнительных выпусков акций в этих

 банках    произошло   перераспределение   собственности.   Чисто

 юридически  эта  собственность  государственная,  она  там,  так

 сказать,  по балансам к нулю приближается. Поэтому, понимаете, у

 нас  такое  законодательство  и  такая  система,  что ничего там

 государственного  там  в этих  банках  нет  сегодня.

 

      ГОЛОВА.Буткевич.

 

      БУТКЕВИЧ.  Прошу  передати  слово  Юхимчуку.

     

      ЮХИМЧУК.  Дякую.

      Шановний  Вікторе  Івановичу,  я  ткож підтримую пропозицію

 своїх  колег  стосовно  того,  що сьогодні повинно бути все-таки

 концентрація  бюджетних коштів в єдиному банку, тому що, дійсно,

 получаються  парадоксальні  речі,  що  сьогодні,  коли  відсутні

 бюджетні  кошти  для  соціальної  сфери, для утримання апарату в

 бюджетних  сферах.  87  трильйонів карбованців сьогодні вісить у

 комерціних  структурах.

      Скажіть,  будь  ласка, як передбачається законом здійснення

 системи  контролю  за  утриманням бюджетних коштів у банківських

 структурах  комерційних  банків.

      Дякую.

     

      СУСЛОВ.  Если  проект  будет  принят  в первом чтении, то в

 соответствии   с  этим  проектом  будет  дорабатываться  система

 казначейства.

      И  вот  сочетание  единого  банка  с  системой казначейства

 обеспичит  полный  контроль за использованием бюджетных средств,

 что,  как  выпонимаете, в огромной степени упрощается, когда эти

 средства  находятся  в одном банке. Все-таки, за сорока банками,

 контролироватьих,  проверять  и  обеспечивать платежеспособность

 горазда тяжелее, чем работать с одним банком.

     

      ГОЛОВА.  Ковтунець.

     

      КОВТУНЕЦЬ.

     

      Вікторе  Івановичу,  ми  вже знаємо, як ощадний банк в свій

 час  розпорядився вкладами громадян. Тепер же ми маємо запис про

 те, що можна  кредитувати лише населення.

      Як   будемо  відокреслювати  фізичних  осіб,  які  візьмуть

 кредлит  для  будівництва  житла,  від  тих  фізичних  осіб, які

 веізьмуть   кредит   тут   же   в  цьому  ж  банку  для  власної

 підприємницької  діяльності  і  таким чином можуть і цей же банк

 посадити на мілену, як зробили, скажем, в 1992 році.

      Дякую.

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Во-первых,  я хотел бы сказать, что никакой

 вины   сбербанка   в   том,  что  утрачены  вклады  населения  и

 обесцененны,  нет.  Это  естественно  следствие общей политики и

 следствие  инфляции. Тут сбербанк не виноват.

      Что  же  касается  обеспечения  надежности  сберегательного

 банка в условиях выдачи кредита физическим лицам, то естественно

 прийдется  ввести дополнительно нормативы, котоыре гарантировали

 бы,  ну,  ввести и предельный размер возможного такого кредита с

 тем, чтобы эти кредиты использовались главным образом не на целе

 предпринимательской   деятельности.   То  есть  это  может  быть

 урегулирована    система    и   нормативов,   и   здесь   угрозы

 платежеспособности этого банка  нет  реальной.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь ласка. Шановні депутати, ви

 задали  запитання  і  одержали  на них відповіді. Власне питання

 непросто  для  сесійного  залу,  тому що воно стосується великих

 грошей.

      Будь  ласка,  у  нас  співдоповідач  не  передбачений  тут.

 Бажаючі  висловитися  є з цього приводу. Запишіться, будь ласка.

 Спочатку від Національного банку. Будь ласка, Стельмах Володимир

 Семенович  -перший  заступник  голови Національного банку. Дайте

 мені, хто записаний, на монітор.

     

      ГОЛОВА. Дайте мені хто записаний на монітор. Дякую. Увага.

     

      СТЕЛЬМАХ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  Віктор Іванович, дійсно, привів доводи ті, які можуть

 служити для того, щоб...

     

      ГОЛОВА. Говоріть в мікрофон.

     

      СТЕЛЬМАХ. Віктор Іванович Суслов, дійсно, привів ті доводи,

 які можуть служити для того, щоб перевести касове обслуговування

 Державного  бюджету  до  ощадного банку. Він привів ті приклади,

 які,  дійсно,  там  показують  слабкість  позицій того, що там в

 нашому  заключенні  було сказано, що цього не треба робдити. Але

 все-таки  Національний  банк ще раз хоче звернути вашу увагу, що

 цей  проект  містить  одну  хибну істину в тому, що він потребує

 дуже  величезних  даже грошей на даному етапі і дуже великий час

 для  його  реалізації.  І  в  зв'язку з цим ми повинні зважити з

 вами. Напрклад, ми оцінюєм так, що якщо п'та частина тих грошей,

 які  повинні  бути  для  реалізації  цього  проекту  направлені,

 використати  для  утвердження  казначейства, то це в п'ять разів

 швидше  по часу дасть ефект по здійсненню оцього нашого проекту,

 тобто касового обслуговування Державного бюджету. Це основне те,

 що ми вважаємо: час і гроші.

      Крім  того,  я  хотів би звернути вашу увагу чи акцентувати

 вашу  увагу  на  те,  що  сьогодні  ви ратифікували ряд угод про

 отраминня кредитів від міжнародних організацій. Так от, одним із

 умов окремих кредиторів надання кредиту є та умова, щоби ощадний

 банк  не  був  державним  банком, не був під опікою держави, щоб

 держава  не  брала  на  себе гарантії  по забезпеченню  на нього

 всіх  його  можливих  збитків  і  так  дальше.  І  ви знаєте, що

 з  Світовим  банком  вирішується питання про надання позики -250

 мільйонів  доларів  для  реструктуризації банківської системи. І

 ощадний банк виключений як один із суб'єктів можливого отримання

 цієї  позички.

      Тому  ми  ще  раз хочем вас звернути вашу увагу, що Ощадний

 банк  на  даному  етапі  і  в  найближчі  3  роки не готовий для

 здійснення  і  не  буде  готовий для здійснення цих операцій. До

 забезпечення. Спасібо.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, слово має Литвина Андрій Володимирович,

 заступник   міністра  фінансів.

     

      ЛИТВИН.

      Шановні   народні  депутати!  Це  питання  розглядалося  за

 дорученням   уряду  в  Міністерстві  фінансів.  Проблеми  дійсно

 серйозні.  Та  проблема,  яка  полягає  в ефективному управлінні

 залишками  вільних бюджетних коштів, які знаходяться на рахунках

 як  бюджету,  так  і бюджетних установ. Це питання знаходиться у

 центрі  уваги  уряду і уряд працює над тим, щоб його вирішувати.

 Першим кроком стало створення Державного казначейства, яке зараз

 розгортає  свою  роботу.  Опрацьовується  система  "клієнт-банк"

 разом  з  Національним банком України. Буде рік, як вже воно -ця

 система  -почала  працювати,  вже  вона  почала давати сої перші

 позитивні  результати.  Ставити зараз питання про те, щоб з 1...

 до  1  січня  1997 року перевести рахунки бюджетні усі в ощадний

 банк,   не   привівши   аудиту   і   перевірки   реального  і  п

 сплатопроможності  ощадного  банку  означало  би  ставити  кошти

 Державного  бюджету  під  невизначеність.

      Тому,  з  нашої  точки  зору,  з  точки  зору  Міністерства

 фінансів, доцільно було б спочатку провести аудит ощадного банку

 з  урахуванням  стандартів  Міжнародного  банківського  аудиту і

 тільки  на  основі  цих  висновків вже приймати рішення: в якому

 банку і яким чином концентрувати бюджетні кошти. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Азаров  Микола Янович, будь ласка. Що-що, так, які

 запитання, він виступає в обговоренні проекту. Він за.

     

      АЗАРОВ М.Я.

     

      Уважаемые народные депутаты!

      Данное   решение  выносится  Комиссией  з  питань  бюджету,

 поэтому  я  имею  полное  право,  несколько  минут  занять  ваше

 внимание  хотя основной доклад сдалал Виктор Иванович Суслов так

 мы   договорились.  Так  меня  удивляет  выступление  заступника

 Министра финансов. Я думаю, что Министерство финансов до сих пор

 не может  понять чем оно должно заниматься.

      Оно  должно  заниматься  увеличением доходов бюджета прежде

 всего  не  делить  и  распределять  чем  вы  сейчас занимаетесь,

 уважаемый заступник министра. А работать над пополнением доходов

 бюджета   раз  и  нормальным  целевым  использованием  бюджетных

 средств 2.

      Проверку,  которую  провела  контролная  группа  Комиссия з

 пытань  бюджета  показала,  что  от  30  до 40 процентов средств

 направленных   на  финансированных  сельськохозяйственных  работ

 например  в  прошлом году, сначала попадала на депозит, а только

 потом  шло  селянам.  Вот  чем  вы  должны заниматься, уважаемый

 заступнык министра.

      А  вы  говорите,  да  мы  за казначество, и наша комиссия и

 Верховный  Совет,  действительно  все  делают  для  того,  чтобы

 поставить на  ноги казначество.

      Но.  Мировая  практика  в  условиях кризиса показывает, что

 найболее    рациональное    использование    бюджетных   средств

 осуществляется только через государственные банки, вы послушайте

 вот   задумайтесь  над  ситуацией,  которая  сейчас  вот  группа

 депутатов   только,  что  была  у  Премьер-министра  на  ставках

 бюджетных  счетов почтни 130 триллионов, а правительство думает,

 где  же  найти  29 триллионов, чтобы погасить и так далее, и так

 далее.

      Почему это происходит? Вы же прекрасно знаете ответ на этот

 вопрос.  Поэтому данным изменением закона делается маленький шаг

 вперед  на пути к тому, чтобы потоки бюджетных средств направить

 на  цели  бюджета  прежде всего и на цели нашего народа, это уже

 так,  если  выражаясь  красивым  стилем. Первый шаг мы делаем на

 этом  пути  и  шаг  мы  делаем  очень осторожный, не надо пугать

 никого  здесь и народных депутатов, и коммерческие банки. С 1 97

 года  января,  еще  есть  полгода.  Давайте мы подготовимся. Да,

 безусловно коммерческие банки боятьтся того, что часть бюджетных

 средств  уйдет  от  них и не на чем будет делать обороты, но для

 этого  коммерческие  банки должны подготовиться и выстоять, если

 они дееспособные банковские структуры.

      И  наконец,  последнее,  что  я хотел сказать. Мне довелось

 последний  год в нескольких странах побывать. Что удивительно? В

 Австрии  весь  бюджет  обслуживает один государственный почтово-

 сберегательный  банк.  Почему  никто  в  Австрии не удивляется и

 вопросы   не   задает?   И  поэтому  первый  шаг,  который  наше

 предложение открывает, и находятся критики и выступают против.

      Поэтому  я  вас,  уважаемые  народные депутаты, убедительно

 прошу поддержать.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  ми обмінялися думками з різних

 відомств   від   депутатського   корпусу,   комісій   двох,  від

 Міністерства фінансів і банку. Думки розходяться і це природньо,

 бо  мова  йде  про надзвичайно складну справу і про надзвичайне,

 власне  кажучи,  основні  гроші держави. Тому є пропозиція така:

 всі,  хто  має  думку  з  цього приводу, будь ласка, напишіть до

 комісії  свої  думки,  а  зараз  треба  прийняти закон у першому

 читанні, відкрити  можливість  для  його доопрацювання. Можна це

 ставити на голосування питання?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю  на  голосування  про  прийняття  закону  в  першому

 читанні. Будь ласка.

     

      "За" - 281

     

      Рішення прийнято.

      Постанова  про  прийняття  у  першому  читанні  й доручення

 Комісії  з  питань  банківськї  діяльності підготувати цей.... і

 бюджетній   Комісії   підготувати   до   другого   читання   цей

 законопроект. Ставлю на голосування. В цілому.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" - 284

     

      Рішення прийнято, "за" - 284.

      У  нас  залишилося кілька хвилин. І Карпачова Ніна Іванівна

 говорить,  що  їй  5  хвилин  досить для того, щоб доповісти про

 проект Закону "Про внесення доповнень до Цивільно-процесуального

 кодексу"  в  зв'язку  з  прийняттям Закону України "Про внесення

 змін  і  доповнень  до кодексу "Про шлюб та сім'ю", що дає змогу

 використовувати  цей  закон.  Як  голова комісії?.. Підтримує цю

 пропозицію? Підтримує. Ніна Іванівна, будь ласка.

     

      КАРПАЧОВА Н.І.

      Дякую.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, 5 хвлиин...

     

      КАРПАЧРВА Н.І. До п'яти!

      ...  30  січня  цього  року  Верховною  Радою  України було

 прийнято  закон,  яким  внесені  суттєві  зміни  й доповнення до

 кодексу  "Про  шлюб  та  сім'ю України" щодо порядку усиновлення

 дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

      Закон  почав діяти з 1 квітня цього року. Згідно статті 102

 цього закону прийняття рішення про усиновлення дітей передбачено

 у  судовому  порядку.  Необхідність  судового  порядку прийняття

 рішення,   як   вам   відомо,  шановні  колеги,  було  викликано

 виявленним   порушеннями   діючого  законодавства  України  щодо

 порядку  усиновлення  дітей,  а  також  приведення національного

 законодавства  у  відповідність  з  міжнародними  стандартами  в

 галузі прав дитини...

     

      ГОЛОВА. Анатолій Федерович, будь ласка, про дітей говоримо.

     

      КАРПАЧОВА....  Але  за даними Верховного Суду України на

 протязі   останніх  5  місяців  судами  не  розглядаються  заяви

 громадян  про  усиновлення  в  зв'язку з відсутністю відповідних

 норм  в  Цивільно-процесуальному  кодексі  України,  а  також  з

 незатверженими  до  цього  часу  Положенням   Кабінету Міністрів

 України  "Про порядок  передачі дітей на  усиновлення".

      Фактично  окремі  чиновники  Кабінету Міністрів України з 1

 березня    наклали    мораторій   на   усиновлення   українських

 дітей  не  тільки  іноземними  громадянами,  але  і  громадянами

 України.

      Прийняття  поданого  сьогодні  законопроекту,  без якого не

 може  взагалі  відбуватис я усиновлення в нашій державі, чекають

 не  тільки  сім'ї,  що бажають взяти дітей на усиновлення, але і

 самі  недосвідчені громадяни нашої держави, діти-сиріти, а також

 діти,  які  залишилися  без батьківського   піклування.

      І  захистити їхнє право на повноціну родину -це наш з вами,

 шановні  колеги,  святий  обов'язок.

      Розглянувши  на  своєму  засіданні  доповнення до Цивільно-

 процесуального   кодексу,   Комісія   з   питань   прав  людини,

 національних меншин і міжнаціональних відносин погодилась з ними

 і  пропонує  включити  в зазначений кодекс главу 35-а під назвою

 "Усиновлення   дітей,   які   проживають  на  теріторії  України

 громадянами  України та іноземними громадянами".

      Пропонується   ц   категорію  справ  розглядати  в  порядку

 окремого  впровадження,  враховуючи,  що це нова категорія справ

 для  судів.  Глава  Кодексу містить норми прямої дії про перелік

 документів,  які  додаються до заяви про усиновлення а також при

 підготовці  справи до  розгляду.

      Визначена  підсудність  цієї  категорії  справ  за  заявами

 громадян и або за місцем проживання усиновлюваємої дитини або за

 місцем  проживання  заявника.

      А  за заявами іноземних громадян відповідним судом по місцю

 знаходження  цетру,  тобто  в місті  Кєві.

      Передбачено  обов'якову  участь  усиновителів при прийнятті

 рішення  при  прийнятті рішення про  усиновлення.

      З  метою  збереження  таємнциці  усиновлення,  при розгляді

 справ  про  уусиновлення  громадян  України важливою є норма про

 закрите  судове  засідання.

      На   думку   Комісії   через   запропонований  законопроект

  у   Цивільно-процесуальний  кодекс  України  відповідним  чином

 імплементуються  норми  матеріального  права Кодексу про шлюб та

 сім'ю  України,  які  є  складовою  частиною правового механізму

 впровадження    процедури  усиновлення на  території  України.

      Шановні колеги, закінчуючи свій виступ, дозвольте звернуть

 вашу  увагу,  що  на  кожному  виборчому окрузі кожного з нас на

 прийняття  цього закону чекають діти-сироти, а також родини, які

 бажають  прийняття дітей  в свої  сім'ї.

      Отже  давайте  реально  допоможемо їм  в  цьому.

      Прошу всіх, кому дорога доля наших дітей-сиріт, підтримати

 цей  законопроект.

      Дякую  вам  за  увагу.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Крандакова  запитання.

     

      КРАНДАКОВА.  Шановний  Голово,  шановні  депутати, в мене є

 декілька  запитань.

      По-перше,  чому  розглядається тільки альтернативний проект

 Комісії,  а не розглядається проект Кабінету Міністрів, який був

 поданний 18 квітня. Це, по-перше.

      По-друге.  Проект  Кабінету Міністрів узгоджено з міністром

 юстиції,  міністром внутрішніх справ України, першим заступником

 Верховного  суду  і  першим заступником Генеральної прокуратури.

 Проект комісії узгоджено тільки з консультантами Верховної Ради.

 Це   не прикладається до цього документу.

      Третє  питання.  Чому  ми  роздивляємося  тільки  категорії

 дітей,  які  проживають на території України. На нашій території

 проживають  діти, які не є нашими громадянами. Які є громадянами

 України і в деяких випадках проживаютьза її межами наші діти. Це

 друге питання.

      І  ще  одне  питання.  Чому  ми  всі  ці  розглядання справ

 усиновлення  закордонними  громадянами розглядаємо в одному суді

 тільки  города Києва? Це буде спричиняти дуже великі незручності

 для тих, хто буде  подавати пропозиції з цим.

      Спасибі.

     

      КАРПАЧОВА.   Шановна   колега   Олена   Васильївна,  ваше

 запитання,   що   торкається   альтернативного,  як  ви  кажете,

 законопроекту,  дійсно,  ми  чекали півроку на подання Кабінетом

 Міністрів законопроекту щодо вирішення цих питань.

      На   превеликий   жаль,   Кабінет  Міністрів  на  сьогодні,

 чиновникі окремі сектору по материнству і дитинству загальмували

 взагалі, про що я зараз, значить, наголошувала у своєму виступі,

 загальмували  порядок,  без  якого взагалі ніяке установлення на

 території  України і також поза межами України взагалі відбутися

 не може. Це по-перше.

      По-друге.  Наш  законопроект,  який  подає  комісія  з прав

 людини,  це  трішки інший законопроект, він касається виключення

 тільки  питань,  які торкаються Цивільно-процесуального кодексу.

 Ми,  до речі, подавали теж альтернативу. Про той закон, про який

 ви   питаєте,   той  закон  буде  розглядатися  восени  разом  з

 альтернативною Комісією з прав людини.

      ЩО  торкається  до  узгодження  нашого  законопроекту. Якщо

 ви,  шановна  Олена  Васильвна, уважно подивитесь на заключення,

 які   додані   до  нашого  законопроекту,  то  ми  погодили  наш

 законопроект,   як  це  і  слід  погодити  з  науково-експертним

 відділом  Верховної  Ради.  Він  додається  кожному депутату. Ми

 погодили  з  юридичним  відділом.  До речі, зауважень юридичного

 відділу  зовсім  немає.  І  плюс завізував наш законопроект. Він

 прошов   в  нашу  комісію,  він  пройшов  узгодження  з  головою

 Верховного  Суду  і  з  Колегією по цивільних справах Верховного

 Суду, яка безпосередньо має опікуваться цим питанням.

      Що   торкається   вашого  питання  про  підвідомчість,  про

 підсудність  по  іноземцям. Я хочу сказати, шановні колеги, перш

 за  все,  Конституція  України  визначає  взагалі  спеціалізацію

 судів...

     

      ГОЛОВА.  Ніна  Іванівно,  я  вас прошу: другий раз доповідь

 робить не потрібно! Це одне.

      По-друге, ...

     

      КАРПАЧОВА  Н.  І. Ну, я маю відповісти, шановний Олександре

 Олександровичу... Багато запитань...

     

      ГОЛОВА.   Одну  хвилиночку,  ви  дайте  пояснення  на  таке

 питання5  чому  є  проект,  внесений  Кабінетом  Міністрів, а ми

 розглядаємо проект, внесений комісією?

     

      КАРПАЧОВА Н.І. Я пояснюю...

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      КАРПАЧОВА  Н.  І. Це -інший законопроект, який пройшов нашу

 комісію. ін був першим поданий на розгляд, а той, який прийшов у

 нашу  комісію  від  Кабінету  Міністрів,  був поданий із значним

 затриманням термівнів...

     

      ГОЛОВА.  У квітні місяці...

     

      КАРПАЧРВА  Н.  І....  у  квітні  місяці. Мав бути поданий 1

 березня,  відповідно  до постанови Верховної Ради України від 30

 січня.   Тому   ми   розглядаємо  зараз  цей  законопроект.  Той

 законопроект  буде  остаточно  розглядатись  восени.  Бо  ми  не

 встигнемо його розглянути завтра.

     

      ГОЛОВА. Це не  інший.  Не  суперечить він  цьому?

     

      КАРПАЧОВА.   Він   абсолютно  не  суперечить,  Олександре

 Олександровичу. То  інший   законопроект. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Яворівський, будь ласка.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ

      Володимир     Яворівський,     Світловодськ,    Онуфрієвка,

 Демократична   партія.  Шановна  пані  Ніно!  Мені  дуже  прикро

 звичайно,  що  це колективна праця нашої комісії спільної з вами

 сьогодні  виклакала  такий  певний  опір і я боясь, що це... цей

 закон  може  не  пройти.  Я маю до вас дуже конкретне запитання.

 Все-таки я не зможу проголосувати за цю позицію тільки через те,

 що,  по-перше,  ви пояснили і бояся, що ви не зможете пояснити -

 чому  ми  для іноземних громадян робимо один-єдиний суд у Києві?

 Давайте  на  одну  мить  уявимо.  Іноземні громадяни приїдуть до

 Києва,  але  повинні  взяти участь в судовому процесі батьки. Ви

 собі  уявляєте,  що  ми  собі  зробимо,  хочемо зробити краще, а

 зробимо  гірше.  Бо на цей суд ніхто практично не зможе приїхати

 за  сьогоднішніх  цін.

      Я  взагалі  не розумію, чому ми вивели іноземних громадян і

 зробили  цей столичний єдий суд. Я буду категорично проти цього.

 Я  вважаю,  що  це  не  справедливо і в даному випадку ми просто

 працюємо проти наших дітей.

     

      КАРПАЧОВА Н.  І.  Зрозуміло,  я  хочу  відповісти, шановний

 Володимир Олександровичу, як ви пам'ятаєте, ми на Комісії з прав

 людини  розглядали  це  питання і дійшли висновку, що варто, щоб

 дійсно   скоротити   масовий   вивіз   наших   дітей  іноземними

 громадянами  і  надати перевагу перш за все громадянам України і

 зробити  до  речі  це,  як  виключення  усиновлення  наших дітей

 іноземцями.  Тому ми саме й пропонували. Це буде виключено, я не

 знаю  скільки  на  рік мабуть буде це 5, 6, 10, але я не знаю це

 буде  виключення,  тому  ми  для більшого контролю для посилення

 саме   контролю,   бо   зберігається   адміністративний  порядок

 підготовки,  який існував і додається нова інстанція судова, яка

 буде  саме  контролюючою інстанцією і пропонується не один суд -

 пан  Бойко  Голова  Верховного Суду визначиться, скільки це може

 бути  судів, але суд може краще, щоб розглядав в Києві, бо центр

 по  усиновленню, який зараз створюється при Міністерстві, освіти

 має  бути  стороною цього судочинства, і це надзвичайно важливо.

 Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Хвилиночку.  Хандурін  Микола  Іванович, заступник

 міністра ...

     

      ХАНДУРІН.

     

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  цей  законопроект,  який ви зараз розглядаєте, він не

 узгоджен  із  Верховним  судом,  Верховний суд категорично проти

 того,   щоб   справи   про   усиновлення   дітей  для  іноземців

 розглядались в одному суді. Це не правильно дійсно, яка різниця,

 якщо  усиновлюються  діти  для  наших  громадян, значить, суд по

 місцю  знаходження  дитини,  а  якщо  для іноземця -суд по місту

 знаходження  Центру зайнятості. Участь у справі приймають батьки

 і не тільки батьки, органи опіки і піклування, лікарі, педагогі,

 психологі по місту знаходження дитини і сама дитина, якщо дитині

 більше   10   років.

      Верховний   суд,   Міністерство   юстиції   категорично,  і

 Генеральна  прокуратура,  проти  -це  перероблений проект, він з

 нами не погоджений. Прошу  підтримати.

     

      КАРПАЧОВА   Н.  І.  Шановний  заступник  міністра  юстиції,

 дозвольте...

     

      ГОЛОВА.   Одну   хвилиночку!   Одну   хвилиночку -  це   не

 запитання...  Ніна Іванівно, це не запитання. Будь ласка...

      Володимире Григоровичу, що комісія скаже з цього приводу?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прошу  уваги!  Да  почекайте!..  Ви  не  командуйте... Будь

 ласка. Буткевич Володимир Григорович.

      

      БУТКЕВИЧ В.Г.

      Комісія...   Шановний  Олександре  Олександровичу,  комісія

 розглянула цей законопроект і рекомендувала...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Увага!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ніна  Іванівно,...  станьте  поряд із Ніною Іванівною, будь

 ласка, я прошу вас... Я прошу уваги!

     

      БУТКЕВИЧ  В.Г. ... розглянути на Верховній Раді.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...Комісія, говорю, рекомендувала...

      Комісія  розглянула  цей  законопроект і рекомендувала його

 розглянути на Верховній Раді.

      Дам  відповідь  на останнє запитання. Говорять: чому тільки

 суд  в  Києві  розглядає  щодо  іноземного  всиновлення. Шановні

 колеги,   подивіться   статистику:  розвинуті  іноземні  держави

 дозволяють  дозвіл  на  іноземне усиновлення в середньому 2-3, 5

 десятків не більше....... У нас це було сотні. І тому, звичайно,

 якщо  ми  приведем  до  того  рівня,  до  тієї практики, яка є в

 Європейському  співтоваристві, а не будем брати приклад з країн,

 що розвиваються, де, дійсно, так, як у нас сьогодні ситуація, то

 я   вважаю,   цілком   можливо   це  розглядати  і  по...  місцю

 знаходження....

     

      КАРПАЧОВА.  Погоджена.  Більш того, не тільки погоджена,

 але  і представник Колегії в цивільних саправах був присутній за

 дорученням  керівництва  Верховного Суду саме на засіданні нашої

 комісії,  де  розглядався  цей  законопроект  і був підтриман на

 засіданні  комісії  ще  додатково.

      Дякую.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку.  Одну хвилинку почекайте. В мене є

 пропозиція  така, питання справді дискусійне. Але я знаю причину

 цієї  дискусійності трохи більше, ніж, можливо, всі, ну, багато,

 хто  в залі.

      І  мені  здається,  треба відкрити дорогу для законодавчого

 врегулювання цього питання.

      Тому пропозиція така: зміни до цього закону в редакції, яку

 запропонувала Комісії і доповіла зараз Ніна Іванівна, прийняти в

 першому  читанні.  І  нехай  вони  працюють дальше і з Верховним

 судом,  Міністерством  юстиції,  Міністерством зовнішніх справ і

 дадуть   на   друге   читання   нам  документ,  який  буде  всіх

 влаштовувать.

      Але   те,   що  в  принципі  це  питання  треба  вирішувати

 законодавчо,   не   викликає  ні  в  кого  сумнівів.  Можна  так

 голосувать?

        Не  треба.

      Ставлю на голосування цю  пропозицію.

     

      КАРПАЧОВА.  Його зараз  треба  прийнять ,  в цілому.

     

      ГОЛОВА. Ніна  Іванівна,  в першому  читанні.

      Будь ласка.

      За -

      Сідайте ,  будь  ласка.

      Постанова  Комісії  доопрацювати  разом... Ще раз прошу, не

 наполягайте,  я  не  буду ставити в цілому голосувати норми, які

 викликають  сумнів.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Тому  що я не  маю  права  за  Регламентом.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

     

      КАРПАЧОВА.  Це  не  вирішує  проблему,  шановні колеги.

     

      ГОЛОВА.  Хто за те, щоб відразу у другому читанні приймати.

 Проголосуйте.

     

      КАРПАЧОВА.  Підтримайте. Це нормально.

     

      ГОЛОВА. Хто за те, щоб у другому читанні ставити.

     

      "За" -

     

      Бачите,  не вистачає голосів. Сідайте на місце, будь ласка.

 Спасибі.

      Постанова  змісту  такого  "Про прийняття у першмоу читанні

 доручення   комісії   доопрацювати   разом   з   названами  мною

 міністерствами  і  подати  на  розгляд  Верховної Ради у другому

 читанні". Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Я   вас   ще   раз  прошу,  не  переконуйте  мене  відносно

 віртуозності  виписання  цього закону, віртуозно буде прийнятий,

 тоді  не  буде заперечень. З експертного відділу, подивіться, є,

 ні  з міністерства одного і другого заперечення є, ні з Кабінету

 Міністрів, який...... Я знаю. Ніна Іванівна і ви, будь ласка,...

 Ми  дали  змогу  вам висловитися із цього приводу, я пізніше вам

 поясню.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я вам поясню пізніше.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Шановні  депутати,  я прошу. Одну хвилинку. Я прошу вас. Ми

 тримаємо  півдня  бригаду з Генеральної прокуратури. Питання то,

 ну,  таке вичерпане в часі дуже коротке, я просив би вашої згоди

 ще  на 10 хвилин продовжити і дати змогу прийняти рішення. Немає

 заперечень? Будь ласка.

      Слово    має    Дем'яненко   Микола   іванович,   заступник

 Генерального прокурора України. Прошу уваги.

     

      ГОЛОВА.  Про  проект  постанови  Верховної Ради України про

 відмову   в   наданні   згоди  на  притягнення  до  кримінальної

 відповідальності  колишнього  народного депутата України Сичова.

 Будь ласка. Говоріть.

      Одну  хвилинку.  Я  ще раз прошу. Розглядається долі людей.

 Прошу  уваги.

     

      ДЕМ'ЯНЕНКО.

      Шановний   Голово!   Шановні   народні  депутати!  Питання,

 винесене...  питання  винесені  на  ваш  розгляд,  витікають  із

 особого  порядку  притягнення  до  кримінальної відповідальності

 депутатів  України, а также суддів за скоєння ними злочину. Хочу

 остановиться   на   першому  питанні,  стосується  це  народного

 депутата  Верховної  Ради  України  12  скликання Сичова Віктора

 Олександровича.  Я  хочу  зазначити, що правополрушення, яке він

 скоїв  носить  чисто  кримінальний характер і не мають під собою

 будь-якого політичного підгрунтя.

      Обставини, скоїни Сичовим, викладені в поданні, копії якого

 у вас є, в зв'язку з чим немає необхідності його оголошувати тим

 більше,  що  2  лютого  поточного  року  воно уже обговорювалося

 Верховною  Радою  України  в  цьому  сесійному  залі.  Попереднє

 слідство  має  у  своєму  розпорядженні  достатньо  доказів, які

 встановлюють  вину  Сичова, в інкримінуємих йому діям. Приймаючи

 рішення  по даному питанню, прошу врахувати вас ту обставину, що

 Сичову   під   час   здійснення  злочинів  займав  відповідальне

 становище  начальника  правоохоронного  органу  і  на нього було

 покладено, крім іншого, обов'язки по боротьбі з правопорушеннями.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.   Одну  хвилинку!  Одну  хвилиночку!  Запитання  до

 заступнка Генерального прокурора є?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, Жиру слово. Увага! Увага!

     

      ЖИР О.О.

      Дякую.

      Шановні  колеги,  як ви пам'ятаєте, це питання щодо надання

 згоди    Верховної   Ради   на   притягнення   до   кримінальної

 відповідальності  депутата Сичьова (депутата минулого скликання)

 розглядалося  нами  в  цьому  сесійному залі. Згідно з існуючими

 нормами це питання може розглядатися лише 1 раз. І тоді Верховна

 Рада,  як ви пам'ятаєте, не підтримала рішення нашої комісії про

 дачу  згоди.  Тобто  було  фактично  прийнято рішення про недачу

 згоди...

      Тому  сьогодні  (і це є в кожного з вас на руках) мова може

 йти просто про формальне прийняття постанови -той документ, який

 ми  повинні  будемо  надати Генеральній Прокуратурі, на підставі

 якого   вона  приймати  подальші  рішення  згідно  закону.  Тому

 сьогодні  не  може  стояти...  ми  повинні по цьому питанню лише

 формально прийняти постанову, яка є на руках.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Олександре Олександровичу, тут, я прошу уваги, тут

 питання  дещо  інше.  Тоді,  2-го  лютого  ми створили комісію в

 складі  постійної  Комісії Верховної Ради з питань законнності і

 правопорядка  з  метою перевірки додерження положень Закону "Про

 статус  народного депутата". Будь ласка, так дайте відповідь, бо

 ви  знову пропонуєте створити ще раз цю ж, таку... Ну, чому? Ось

 проект постанови  перед очима в  мене. Дайте  слово Жиру.

     

      ЖИР.

      Це той проект постанови, який ми повинні прийняти були ще ,

 коли  розглядали це питання в 1-й раз. Сьогодні ми готові будемо

 доповісти,   було  доручення  комісії.  Розглянуто  чи  не  були

 порушенір  при  розслідуванні  справи  норми  Закону "Про статус

 народного  депутата".

      Ми  фактично завершили, але, оскільки немає часу, ми надамо

 всі  ці  наші  матеріали  для розгляду Верховної Ради. Але це не

 пов'язане   було  одне  питання,  Олександр  Олександрович,  про

 надання і про утворення комісії -це не пов'язане було питання.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Іншими  словами, прокуратура пропонує надати згоду

 на  притягнення до кримінальної відповідальності.

      Комісія вважає безпідставним таке подання і пропонує проект

 Постанови  відповідного змісту.

      Одначе,   оскільки  Прокуратура  звернулась,  я  ставлю  на

 голосування  цю  пропозицію.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Одну хвилину, я пояснюю, чому ви шумите, ви голосуйте.

      Я  ще раз пояснюю. Прокуратура звернулась з пропозицією про

 надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності ...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Одну хвилинку,  почекайте,  та не  радьте  всі  разом.

      Оскільки  за  нормами процедури ми не маємо права двічі під

 час   однієї  сесії  розглядати  це  питання,  я  відповідаю  на

 постановку  питання Миколи Івановича, то ми можемо проголосувати

 тільки  Постанову,  яку  запропонувала Комісія - про відмову.

      І  тому  проект  Постанови,  внесений Комісією, я ставлю на

 голосування.

      зміст  таки:

      "Відмовити  у наданні згоди на притягнення до кримінальної

 відповідальності  колишнього  народного  дкпутата України Сичова

 Віктора   Олександровича   для   з'ясування  обставин  порушення

 кримінальної  справи та арешту Сичова створити спеціальну слідчу

 комісію з числа членів Комісії з законності і правопорядку".

      А  якщо  це  і  справді,  якщо  арештована  людина, депутат

 колишній,  то  я  думаю,  що  треба  ще  розглянути  питання про

 кримінальну відповдальність тих, хто це допустив.

      Ставлю на голосування за основу.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Будь  ласка,  друге  питання.  В  цілому  можна голосувати?

 Ставлю  на голосування  в цілому.  В цілому.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Про  проект  постанови  Верховної  Ради України про подання

 Генеральному   прокурору   України   про   одержання   згоди  на

 притягнення  до  кримінальної  відповідальності  і  арешт голови

 Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим Чернишова.

      Будь ласка.

     

      ДЕМ'ЯНЕНКО.  22  квітня поточного року ГЕнеральний прокурор

 звернувся  до  Верховної  Ради з поданням про одержання згоди на

 притягнення до кримінальної відповідальності і арешт голови суду

 Ленінського  рафону Автономної Республіки Крим Чернишова віктора

 Афанасовича.

     

      ГОЛОВА. Микола Івановичу, будь ласка, ви доповідайте про це

 питання,   оскільки  воно  зараз  не  підходить  під  юрисдикцію

 Верховної  Ради.  У вас є на руках проект постанови. Будь ласка,

 увага. Кримчане і  дніпропетровці, що дуже схоже.

     

      ДЕМ'ЯНЕНКО. Значить на комісії розглядалось це питання...

     

      ГОЛОВА.  Сикола  Івановичу, у вас на руках проект постанови

 такого  змісту:" Враховуючи, що повноваження Чернишщова Вітктора

 Афанасовича  як  судді припинені Президентом України на підставі

 його  письмової заяви про звільнення за власним бажанням подання

 генерального прокурора України про одежання згоди на притягнення

 до кримінальної відповідальності (...........) Чернишова по-суті

 не розглядати.

      Але  було  подання  ми  повинні  завершити  його  розглядом

 Верховної  Ради.  Ставлю  на  голосування проект постанови. Будь

 ласка. В  цілому  можна? В  цілому голосується.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Про  проект  постанови  Верховної Ради про надання згоди на

 притягнення    до    кримінальної    відповідальності   депутата

 Тростянецької  міської  ради народних депутатів Сумської області

 Шкрябана.   Почекайте.   Спочатку   прокурор.  Микола  Іванович,

 говоріть.

      

      ДЕМ'ЯНЕНКО.  29 травня поточного року генеральний прокурор

 звернувся  з  поданням  до  Верховної  Ради  про отримання згоди

 Верховної   Ради   України   на   притягнення   до  кримінальної

 відповідальності депутата

 представницької міської Ради народнихх депутатів .

      Подання  маєтьтся  в Верховній Раді, роглянули дане питання

 на  комісії  я  лише,  остановився  на  тому  що, звинувачується

 Шкрабан  в  отриманні  хабара особливо великих розмірах. Также в

 тому,  що  він  допустив  зловживання  службовим  становищем, що

 заподіяло  великої  шкоди,  було  викрадено  16  тонн дизильного

 топлива в розмірі 50 мільйонів 532 тисячі карбованців -це станом

 на  березень  1994  року,  порушенні правил валютних операцій, а

 також по незаконному зберіганню боєприпасів.

     

     

      ГОЛОВА.  Жир, будь ласка, що комісія з цього приводу, увага

 це інформація.

     

      ЖИР.Шановні колеги! Дякую.

     

      ДЕМ'ЯНЕНКО.   В   ході   слідства  доказано,  що  у  нього

 зберігалось............  що він викрав боєприпаси в кримінальній

 справі про це нема.

     

      ЖИР.  Це  питання  розглядалося  на комісії. Будуть

 зараз  запитання  і  до виступаючого, що на засіданні комісії не

 було  запрошено  депутату  з  того  округу,  якого  сьогодні  ми

 обговарюємо  депутата,  кандидати  чи депутата. Комісія виконала

 всі  вимоги,  які  є  до  розгляду  цього  питання, питання було

 внесено  на  розгляд,  вивешено сюди на там де є всі оголошення,

 так,  які  були  питання на розгляді, в тому числі і це питання,

 тому,  я  ще  раз  хочу запевнити, що всі норми до Регламенту по

 цьому  питанню  комісією  дотримано,  але  нажаль депутата ми не

 запросили, так, цього ми не виконали і прохання не було.

      Просимо   підтримати   рішення  і  комісії,  і  Генеральної

 прокуратури. Дякую.

     

      ___________.  І ще один момент.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, говоріть. Микола Іванович, будь ласка,

 для прокуратури...

     

      ДЕМ'ЯНЕНКО_...   Ця   справа  на  Сумщині  набула  великого

 громадського  резонансу,  тому  вийшли, бачите, це скожно в 1994

 році,  районна  Рада  народних  депутатів не дала згоди, обласна

 Рада  також  не  дала згоди... Ми прийшли до вас сюди -  просимо

 згоди, тому що люди чекають від нас відповідного рішення.

     

      ГОЛОВА.  Миколо Івановичу, це все важливо, але резонанс -це

 не юридична категорія...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилину!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прошу: спокійно! Спокійно... Бублик, будь ласка.

     

      БУБЛИК

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      Я прошу вас хоча би перенести на вересень місяць цю справу.

 Чому? Доводи ось такі.

      По-перше,  тільки що Олександр Олександрович Жир сказав, що

 не...  значить,  не пригласили на комісію. Ну, не пригласили -це

 інша  справа, але мені хотілося б бути, це з мого округу, будуть

 люди  запитувать...  Про  те, що там якоїсь... набрала резонансу

 якогось ця справа -я дуже добре володію цими, значить, розмовами

 і  ніякого  там  резонансу немає... Але там є речі такі, що я не

 згоден  з тим, що сьогодні , значить. По-перше, тут говориться у

 справі,  що  він,  значить,  зберігав зброю. Дійсно, зберігав -5

 патронів  від  мілкокаліберної рушниці і ще там якісь 5 патронів

 зберігав. Ну,   так  це  зброя  чи  не зброя?

      І інші питання... там навіть є підібрані підписи, але, що я

 пізно  взнав  про  цю  справу,  тому яне готовий, так би мовити,

 сьогодні  такі доводи сказати. Тому я прошу всіх підтримати, щоб

 хочаби  перенести на  вересень місяць.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

     

      ГОЛОВА.  Я  просив  би  зважити  на  1  обставину,  шановні

 депутати. Я з великою повагою ставлюся до депутата Бублика і він

 це  знає, він людина виключна, на мій поггляд, чесна і є сумніви

 в  нього.  Є  сумніви в інших депутатів, але мова іде про те, що

 суд  повинен  встановити  істину.  Якщо є докази вини людини, то

 треба дать можливість судом підтверидити його невинність, так.

      І,  звичайно,  тут  ми  не  зважаємо  в  даному  випадку на

 резонанс,  там ми все інше, то не юридичні категорії, а мова йде

 про встановлення  істини.

      Тому  так,  на  ваш розсуд пропозиція така і проект Комісії

 відносно    дачі    згоди   на   притягнення   до   кримінальної

 відповідальності.

      Депутат  Бублик  пропонує  не  голосувати.  Але я ставлю на

 голосування,  бо  пропозиція  така  внесена.

      Ставлю на  голосування.

      За -

      Голосів  не  вистачає.  Це  ще  раз  доводить,  що депутати

 сумніваються  в   можливості  такого питання.

      Шоста  сесія, я прошу уваги, розпочнеться у вересні місяці.

 Будь  ласка,  ще  раз,  Олександр Олександрович Жир, я до голови

 Комісії  звертаюсь,  до  ПРокуратури,  можете  внести  ще раз це

 подання.  А  візьміть ще раз вивчіть окремо документи і щоб вони

 мали  кращу  аргументацію.  Добре? Я думаю, що Верховна Рада вас

 підтримає.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

 Ні,  одну  хвилиночку.  Слово  має  Жир Олександр Олександрович.

 Микола Іванович, ви почекайте поки що десь тут у залі. Хвилинку.

      Одну  хвлинку.  У  нас  і  на  руках,  і у Верховній Раді є

 подання  на  притягнення до відповідальності Турчинського Євгена

 Остаповича.  Прокуратура може доповісти з цього приводу. Але для

 того,  щоб  його розглянути, треба включить це питання у порядок

 дня.

      Тому  я  ставлю  спочатку  на  голосування  це  питання про

 включення, а потім дам слово Миколі Івановичу. Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Рішення не прийнято.

      Тому  я  ставлю  на голосування про включення цього питання

 вранці завтра. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Ранкове засідання  завтра розпочнеться о 10 годині ранку.