ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

    У к р а ї н и  12  б е р е з н я   1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні  депутати, члени

 Кабінету Міністрів, журналісти, гості Верховної Ради!

 Прошу   депутатів   сісти   на   місце.  Будь  ласка,

 підготуйтеся   до  реєстрації.  Проводиться  поіменна

 реєстрація.

      Зареєструвалося в  залі 312 депутатів.

      Ранкове   засідання  оголошується  відкритим.  У

 роботі  Верховної  Ради бере участь Кабінет Міністрів

 України  на  чолі  із  першим  Віце-Прем'єром  Павлом

 Івановичем Лазаренко, народним депутатом  України...

      Сьогодні,  як  ви знаєте, День уряду. Він пройде

 із 10 до 12 години. Перед тим у мене є потреба така і

 доручення    чи   ініциатива,   пропозиція,   вірніше

 депутатів  повідомити  про  те, що учора о 5-й годині

 ранку  на  шахті  Суходольська,  виробниче об'єднання

 "Краснодонуголь",   в   результаті  підземної  пожежі

 трагічно  загинули  8  шахтарів-прохідників.  Я прошу

 вшанувати пам'ять їх хвилиною мовчання.

 

      Прошу  сідати.

      Сьогодні,  як ви знаєте, День уряду і на розгляд

 його  виноситься  два питання: про енергозабезпечення

 народного    господарства    і    комунальної   сфери

 (передбачена  інформація  з  цього  питання  міністра

 електроенергетики  і  електрификації і електрифікація

 Шеберстова Олексія Миколайовича) і інформація про хід

 виплати  заробітної  плати,  стципендій  в  бюджетній

 сфері,  буде  інформувати  міністр фінансів Матвійчук

 Володимир  Макарович,  який відповідає за всю ділянку

 роботи  в  міністерстві.

      Підготовані  від  фракції  запити,  так,  як  це

 передбачено  Положенням "Про День уряду". Ми з'ясуємо

 всі  ці  обставини.

      Але  перед  тим  я в порядку інформації хотів би

 сказати,  що вчора відбулось засідання Конституційної

 Комісії.  Конституційна  комісія  проходила  в досить

 гострій  принциповій дивкувії, і прийняла рішення про

 схвалення  проекту  Конституції, підготованої робочою

 групою  Конституційно  комісії, передачі його разом з

 зауваженнями     і     пропозиціями    усіх    членів

 Коснтитуційної комісії на розгляд Верховної Ради.

      Таким   чином,   від  дня  передачі,  як  тільки

 Конституційна      комісія,     найперше     секретар

 Коснтитуційної  комісії  підготує  все  ці матеріали,

 вони  передаються  у Верховну Раду, це стає предметом

 роботи   Верховної  Ради  за  процедурою,  визначеною

 Регламентом.

      Ми   розглянемо   це  питання,  дано  відповідні

 доручення  комісіям,  всім  комісіям,  в  тому  числі

 профільним  комісіям,  які  будуть робити відповідний

 аналіз, буде вирішено питання про представлення цього

 проекту.  І  при  першій  нагоді,  як  тільки це буде

 можливим зробити, я думаю, що ми вирішемо, реалізуємо

 той  намір,  котрий  передбачали  щодо 1 дня слухання

 проекту  Конституції тут у режимі спільного засідання

 комісії.

      Сьогодні    в    Україні    перебувають   кілька

 парламентських  делегацій, зокрема у нас у залі зараз

 знаходяться  представники  Парламенту Республіки Куба

 на  чолі  із  Віце-Президентом  Національної Асамблеї

 Народної  палати  Республіки  Куба  (...........).  Я

 хотів би, щоб ми їх прівітали.

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      Дякую.   Я   знаю,   що  в  наших  аплодисментах

 проявляється  і  повага  до  Республіки і перш за все

 вдячність  за ту велику роботу, яку вони роблять, яку

 вони... за ту велику допомогу, яку вони надають нашим

 дітям  в  оздоровленні  дітям,  які  постраждали  від

 наслідків  аварії  на Чорнобильській АЕС. При чому це

 допомога, яка перевіряється вже багатьма роками.

      Ну  і  ще.  Тиждень,  цей  тиждень  -це робота в

 комісіях.  У  вас  є  план роботи в комісіях, у вас є

 перелік питань, які будуть розглядатися на наступному

 сесійному тиждні. Я дуже просив би, щоб ми в комісіях

 підготували   всі  ті  документи,  які  потрібні  для

 розгляду певних питань у сесійному  режимі.

      Крім  того, я просив би також і бюджетну комісію

 і  представників бюджетної комісії від різних фракцій

 провести  відповідну  роботу  для підготовки розгляду

 питання   про   бюджет   у   той   строк,  коли  буде

 визначенний...  зв'язанний  із  надходженням  проекту

 бюджету з Кабінету Міністрів.

      А  тепер  я  прошу  до слова міністра енергетики

 Олексія   Миколайовича   Шеберстова.  Інформація  про

 енергозабезпечення     народного    господарства    і

 комунальної сфери України. Прошу.

 

      ШЕБЕРСТОВ О.М.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 народные    депутаты!   Энергообеспечение   народного

 хозяйства  и населения Украины в осенне-зимний период

 1995-1996  года проводилось в экспремальных условиях.

 Холодная   затяжная   зима   со  стихийными  явления,

 отсутствие  средств  в  Государственном  бюджете  для

 создания  зимних запасов топлива, забачтовка шахтеров

 значительно...........  работу энергетической системы

 страны.  Сложившийся  дефицит между реальным наличием

 генерации  электроэнергии фактической ее потребностью

 перекрывался  за  счет  недопустимой  почти до уровня

 экологической    катастрофы   сработки   водохранилищ

 Днепра,    двукратного    превышения    согласованных

 перетоков  энергии  из  России  до разделения по этой

 причине  наших энергосистем 12 февраля текущего года,

 которые  суммарно  достигали  суточного  производства

 полутора  атомных  энергоблоков  мощностью  по тысяче

 мегават   каждый,  сокращение  на  одну  треть  плана

 ремонтного      обслуживания     электрооборудования,

 сворачивая реконструкции технического перевооружения,

 сведения    до    минимума    обкемов    капитального

 строительства    ценой   огромный   усилий   трудовых

 коллективов энергетических предприятияй, работающих в

 условиях  постоянной  задержкы  невыплаты  заработной

 платы.  Дол по зарплате только предприятиям Минэнерго

 составляет 6, 5 триллионов карбованцев, это не считая

 атомных  электростанций и их организаций, и массовыми

 органичением отключения потребителей.

      Основные     причины    такого    положения    -

 разбалансированность   кредитно-финансовой    системы

 государства, катастрофические неплатежи за отпущенную

 электрическую  и  тепловую  энергию,  даже со стороны

 многих платежеспособных потребителей.

      Для     совершенства     действующей     системы

 тарифообразования, при  которой  из-за несоответствия

 тарифов  фактическим затратам на производство энергии

 и  ценам на топливо, отрасль лишена оборотных средств

 и  не  имеет  возможности не только развиваться, но и

 надежно функционировать в масштабе реального времени.

      Разрушительным   фактором   для   энергетики   и

 экономики   страны   в   целом  является  безадресный

 неограниченый  льготный отпуск электроэнергии группам

 потребителей с пеерносом разницы между ее отпускной и

 истиной  ценой  на промышленную продукцию. Что делает

 эту  продукцию  неконкурентноспособной  не  только на

 международном, но и на внутреннем рынке.

      В   настоящее  время  из  18  миллионов  бытовых

 обонентов  12  миллионов  или 66 процентов пользуются

 различными  видами  льготами,  полностью или частично

 освобождающими  их  от  уплаты за электроэнергию. При

 чем  значительную  часть  льготных  потребителей -это

 вполне  трудоспособные люди.

      Такого  себе  не  могут  позволить  даже багатые

 государства.

      Такие диспропорции в ценообразованиях приводят к

 нерациональному  использованию электроэнергии в быту.

 Рост  электропотребления  в  1995  году продолжался и

 составил 1, 5 процента. Снижение электропотребления в

 промышленности  1990  году  -на  8,  6 процента и как

 следствие   - продолжающемуся  спаду  производства.

      Если  снижение  обкемов промышленной продукции в

 целом  в  1995  году  составила  11,  5  процента, то

 снижение  производства  электроэнергии -всего на 4, 5

 процента.    Что    свидетельствует   об   увеличении

 расходования электроэнергии в непромышленных сферах.

      Для энергетики это означает также дополнительные

 убытки   за   счет   уменьшения   доли   в  структуре

 потребления   промышленных  потребителей  с  высокими

 тарифами.

      По  состоянию на 1 марта 1996 года задолженность

 за  потребленную  энергию  составляет  186 триллионов

 карбованцев.   Не   оплаченый   является   продукция,

 произведенная  в  течении  65 суток.

      Задолженность  же  энергопредприятий поставщикам

 топлива   материалов   и  оборудования  достигла  254

 триллионов карбованцев.

      Кроме того, в задолжености числится 23 триллиона

 банковских  кредитов,  из  которых 21 триллион отдано

 шахтерам.

      При  этом  что  предпрития  Минуглепрома  должны

 энергетикам  на  18  триллионов брать новые кредиты в

 ситуации,  когда погашение огромных процентных ставок

 по  ним  не  отрегулированы тарифами, разорительно не

 только  для  отрасли,  но  и  для  экономики  страны.

 Поэтому,    потому    что    они   однозначно   лягут

 дополнительным    грузом    неплатежей   за   газ   и

 электроэнергию атомных электростанций.

      В   настоящее  время  30%  электрической  и  50%

 тепловой   электроэнергии   потребляется  безоплатно.

 Отключить    таких    потребителей,   среди   который

 предприятия   угольной  промышленности,  металлургии,

 водоснабжения,  транспорта,  химии,  обкекты обороны,

 здравоохранения,   просвещения,  коммунально-бытового

 хозяйства, другие бюджетные организации, невозможно.

      Вдумайтесь,   что  в  1995  году  60  миллиардов

 киловат часов отпущено бесплатно. Это из 192, 192-ух,

 и эта цифра произведенных на электростанциях Украины.

 60 отпущено безоплатно. Эта цифра даже чуть занижена,

 реально она чуть даже выше.

      Тяжелое  финансовое  положение  отрасли,  прежде

 всего    отразилось    на    важнейших   составляющих

 энергопроизводства,                топливообеспечения

 электростанций.  Чрезвычайно сложные погодные условия

 нынешней зимы привели к, практически, полной сработке

 топливных  складов  на  большинстве электростанций, а

 забастовка  шахтеров  привела  энергетику на работу с

 колес  при  ежедневном  выбытии генерирующей мощности

 из-за  непреодоленного  до  сих пор дефицита топлива.

 Суммарные запасы топлива на складах электростанций по

 состоянию  на 1. 03 составили 1, 6 миллиона тонн угля

 и  250  тысяч  тонн  топочного мазута. Таких мизерных

 запасов  топлива не было за всю историю существования

 Министерства     энергетики.    Хотя    сегодня    на

 нефтеперерабатывающих  заводах  Украины скопилось 100

 тысяч тонн мазута, но нет денег, чтобы его купить.

      По  этим  причинам  Министерство  энергетики  по

 состоянию с Правительством Украины, по согласованию с

 Правительством  Украины вынуждено лимитировать отпуск

 электроэнергии  и  мощности всем областям, Автономной

 Республике Крым, городам Киеву и Севастополю.

      Задание по предельному электропотреблению...

 

      ГОЛОВА.  Олексій  Миколайович,  я  прошу  уваги,

 хвилинку.

      Шановні    депутати,    ви   просили   послухати

 інформацію  з  цього  приводу.  Вона  вже  йде. У цій

 інформації  є,  частково  є  відповіді  на запитання,

 котрі  ви дали. Можливо, ви тим самим з'ясовуєте свою

 позицію.  Вам же зутрічаться з виборцями! Я просив би

 уваги!

       Будь ласка.

 

      ШЕБЕРСТОВ.      Задание      по      предельному

 энергопотреблению  устанавливается,  исходя  из  двух

 критериев:    топливообеспечение   электростанций   и

 расчетов за потребленную электроэнергию.

      Однако   очевидно,   что   общество  волнуют  не

 внутренние  проблемы  энергетики,  а то, что лежит на

 поверхности,  с  чем  сталкивается  каждый  из  нас в

 повседневной  жизни  -это  энергообеспечение  рабочих

 мест, свет и тепло в каждом доме.

      Наиболее   отрицательный  общественный  резонанс

 вызывает   жесткая  политики  Минэнерго  по  введению

 режимов  энергопотребления  -ограничение и отключение

 потребителей-должников.   В   этой   связи   я   могу

 ответственно  заявить, что до оздоровления финансово-

 экономической   ситуации   нормированное  потребление

 энергии,   исходя  из  реального  топливообеспечения,

 единственная   возможность   сохранения   целостности

 энергосистемы  как гарант энергетической безопасности

 страны,    приоритетного   электро-и   теплоснабжения

 жилищной    и    коммунальной   сферы,   предприятий,

 учреждений,    организаций,    которые   обеспечивают

 жизнедеятельность государства.

      К   сожалению,   работа  по  организованному,  с

 наименьшими      экономическими     и     социальными

 последствиями,  сбалансированию  уровней  генерации и

 потребления     электроэнергии     нельзя     назвать

 удовлетворительной.     Имеют    место    непонимание

 сложившейся    обстановки    со   стороны   отдельных

 минмистерств  и  ведомств,  а  также  ряда  областных

 государственных      администраций.      Ненадлежащее

 выполнение  решений Кабинета Министров об ограничении

 электропотребления    и    отключении   потребителей-

 неплательщиков  блокирует  действия  энергоснабжающих

 компаний    по    управлению   энергопотреблением   в

 энергосистеме Украины, создает при этом экстремальные

 ситуации,   которые  могут  развиваться  в  системную

 аварию с полным обесточением страны.

      На  сегодняшний  день  из 40 тысяч потребителей-

 должников отключено или ограничено до аварийной брони

 только  7 тысяч, или 17%. Для предотвращения этого на

 протяжении   всей   зимы  применялся  полный  арсенал

 ручного      и      автоматического     регулирования

 энергопотребления,  ключая  и такую жесткую меру, как

 обесточение  линий  электропередачи  110,  150  и 220

 Киловольт  на  опорных подстаницях и, соответственно,

 не  избирательным,  а полным погашением запитанных от

 них потребителей.

      В  заключении необходимо отметить, что работая в

 невероятно    сложных    условиях   прошедшей   зимы,

 энергетикам   удалось   решить  главные  задачи  -это

 сохранить   целостность  энергосистемы  и  обеспечить

 жизнедеятельность страны.

      Однако  цена  этому  -лсишком  высока.  И прежде

 всего,   для   самой   энергетики.   Огромные   долги

 энергопредприятий  отрасли  своим поставщикам, пустые

 топливные   склады   электростанций,   предельные  по

 техническому  состоянию  режимы  работы  оборудования

 электростанций сети, неоплаченный труд десятков тысяч

 людей   свидетельствует  о  том,  что  без  изменения

 подходов  к  энергообеспечению  народного хозяйства и

 быта,  без  государственной поддержки энергетики, как

 базовой  отрасли  жизнеобеспечения страны, ее будущее

 сосуществование невозможно.

      Коллегия    Минэнерго   на   своем   расширенном

 заседании  1 марта 1996 года рассмотрела итоги работы

 отрасли  за  1995  год,  состояние перспективы работы

 энергетики  в 1996 году, приняла основные направления

 реализациии  программы действий Кабинета Министров, к

 ним прежде всего относится: первое, в законодательной

 области  -принятие Закона " Об электроэнергетике", он

 сейчас  находится  на  согласовании в министерствах и

 ведомствах.   Отмена   льгот  на  электроэнергию  для

 большинства  категорий населения и введения норматива

 льготного электропотребления для остающихся, принятие

 новы  правил  пользования  электрической  и  тепловой

 энергии, в которых должно быть четко отражены вопросы

 юридической и финансовой ответственности потребителей

 за    несвоевременную   оплату,   нарушение   режимов

 электропотребления,     невыполнения     опперативно-

 диспетчерской     дисциплины,    оговорены    условия

 досрочного расторженя договорных отношений.

      В области финансово-экономического обеспечения -

 это  решение  вопросов  по реструктуризации долгов за

 энергию и энергоносители, увеличение сбора средств за

 отпущенную   энергию,   прекращение  взаимозачетов  в

 снижении дебиторской задолженности, изменения системы

 фоормирования    тарифов,    определение   источников

 финансирования         ремонтного        обслуживания

 энергооборудования станций,  сетей.

      Расчетная  потребность  в  1996  году только для

 электростанций             60             триллионов,

 реконструкций...........  отвалов станций. Это вопрос

 касается   амортизационных  отчислений.  Сегодня  нет

 источника   для   ремонта   электростанций,   поэтому

 оборудование   находится   сейчас   в  очень  сложном

 состоянии теххническом.

      В   области   рыночного  реформирования,  начала

 функционирования    отового   рынка   электроэнергии,

 создания  условий  для  привлечения инвестиций, в том

 числе  и  иностранных для реабилитации и технического

 перевооружения  обкектов энергетики -часть документов

 поп  этм  направлениям  подготовлено  и  ждет  своего

 законодательного решения, остальные разрабатываются и

 будут   представлены   на  рассмотрение  Национальной

 комиссии   по   вопросам   регулирования  энергетики,

 Кабинета  Министров  и  Верховного Совета в ближайшее

 время.

      Ближайшая  и  важнейшая  задача -это преодоление

 кризиса  неплатежей. Энергетики готовы работать в том

 числе и на обеспечении весенней посевной кампании, но

 бесплатно  работать уже просто невозможно. Уже сейчас

 разворачивается  подготовка к следующей зиме, и очень

 важно   не   упустить   время   для  ее  полноценного

 обеспечения.  Мы  считаем,  что  только  обеспеченное

 законодательной   поддержкой  комплексная  реализация

 программы    действий    правительства   и   основных

 направлений   работы  Минэнерго  по  выполнению  этой

 программы  могут  стабилизировать работу энергетики и

 открыть  ей  перспективу  дальнейшего  развития.

      Спасибо  за  внимание.

 

       ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Олексій Миколайович, вам

 записки   там  надійшли  від  фракцій.

      Я  хотів  би  перед  тим  запитати вас, можливо,

 запитання  поставити  загального  порядку. У минулому

 році   в  Україні  вироблено  електроенергії  191,  5

 мільярди  кіловат-годин. Це менше, ніж в попередньому

 році  на 4, 5%. А падіння промислового виробництва за

 цей  же  час склало 11, 5%, причому в машинобудуванні

 25,  легкій  промисловості 35%.

      Наскільки  відомо  мені, в січні-лютому ситуація

 не  покращилась,  а  насіть погіршилась. Тоді виникає

 питання:  якщо  обсяги  спаду виробництва більше, ніж

 обсяги падіння електроенергії, то тоді куди дівається

 електроенергія?  Може, в сільське господарство пілша?

 Так ні ж, ми бачимо сьогодні, що тепер ще більше, ніж

 в  попередні  часи,  відключаються  енергоспоживачі.

      Комунальному  населенню?  Так одночасно і села і

 населені  пункти,  міста  ось  і  в  пригороді, міста

 обласного підпорядкування відключаються повністю.

      Тоді  виникає  питання:  куди дівається енергія?

 Можливо,  треба  було б зробити баланс загальний, щоб

 подивитись,    де   ж   вона   дівається?   Чи   вона

 експортується  безпосередньо,  чи ектпортується через

 продукцію  металургії  або що? Тоді яким чином це все

 відбувається,  чому  це  так?

 

       ШЕБЕРСТОВ.  Ну,  ответ очень прост. Дело в том,

 что  одно  дело выпускать 100 тысяч тракторов или там

 10  тысяч  тракторов,  а инфраструктура работает и на

 10  тысяч одинаково и на 100 тысяч тракторов. Поэтому

 прежде   всего   я   отметил  в  своем  докладе  -это

 нерациональное  использование  электроэнергии.  У нас

 возростает,   если   посмотреть   другую   статистику

 удельный вес, почему промышленники постоянно говорят,

 что  они  неконкурентноспособны  из  большой доли, из

 большой стоимости электроэнергии, потому что удельный

 вес  возрос. Продукции стало меньше, а инфроструктура

 работает.   Ведь  работает  шахтер  в  шахте  или  не

 работает, откачка воды работает, винтеляция работает,

 а угли не добываются и так далее, и так далее.

      Ну,  молоток это малая доля. Это молоток стоит -

 это  представте  себе  -это доля потребления там, это

 меньше  наверное  10  процентов.  Все  работает все в

 шахте   -это   идет   водоотлив,  насосы  качают,  вы

 сравните,   что   такое   компроссеры,  и  что  такое

 водоотлив  и  значит  вентеляция  и так далее. Я могу

 привести также заводы...

 

      ГОЛОВА.  Олексій Миколайович, ви знаєте, давайте

 все-таки  тут же багато специалістів і економістів, і

 ніженерів  у тому числі, якщо (...........) вугільній

 промисловості,  то паритетність там відповідає. Але ж

 не  одна  вугільна  промисловість є енергоспоживачем.

 Цілі  підприємства  зупиняються,  люди  по  місяцю  у

 відпустках, там ніяке (...........) не працює.

 

      ШЕБРЕСТОВ  О. М. Так нельзя говорить, просто все

 стоят,  вот по потреблению мы же еще раз я вам говорю

 о  том,  цифры  наши -это цифры, я говорю общие. Если

 взять  по  каждой  области  потребление  ее, вот за 2

 месяца,  вы посмотрите, мы выработали электроэнергию,

 электроэнергию   мы  выработали  столько,  столько  в

 прошлом  году.  Большая  доля,  я то, что сказал, это

 тоже  подтверждается  цифрами,  но  по  каждому можно

 предприятию -это раз. А второе, потребление населения

 очень  растет,  потреболение  населения  рост растет,

 потому что это единственный источник отопления даже в

 селах,  вы  посмотрите  по  югу,  что значит привести

 тонну  угля  или  значит  отапливаться чем. Мы же это

 видим и чувстувуем по потреблению населения.

      Но  я  еще  раз  говорю,  самое  главное,  самое

 главное  -это  энергоемкость продукции. Вы посмотрите

 на тонну, сколько стали добыто стали, чугуна. Сколько

 увеличивается  удельный вес электроэнергии и газа.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу, тоді давайте ми домовимся так,

 з  місця  не  вигукуйте. Олексій Миколайович, давайте

 так,  щоб  бути  не  голослівним,  я  прошу від імені

 депутатів дайте нам інформацію балансів виробництва і

 витрат по галузяц, по секторах.

 

      ШЕБЕРСТОВ. Я согласен, мы пред........ тем более

 у нас это есть, почему я так и заявляю.

 

      ГОЛОВА.  Дайте їх депутатам, тоді буде зрозуміло

 в  чому  причина.  Я  прошу з місця не вигукуйте, між

 собою  не  сперечайтеся з цього приводу. Відповідайте

 на питання, що у вас є.

 

      ШЕБЕРСТОВ.  Ну, у меня есть вопрос, на некоторые

 вопросы я ответил в своем докладе, это по включениям,

 я  могу  еще  раз  пояснить  о том, что енергосистема

 страны-електростанция,  она  функционирует как единое

 целое.   И   поэтому   для   того   чтобы   сохранить

 энергосистему     нужно    балансировать    генерацию

 потребления,  и поэтому мы задаем лимиты потребления,

 лимиты,  которые  не  выполняются, то есть берутся из

 энергосистемы больше, чем можем генерировать, поэтому

 средства    и    противоаварийной    автоматимки    и

 диспетчерских  пунктов  идет  отключение  тогда уже с

 подстанций  и, как сейчас, сегодня, вчера и позавчера

 работают    средства   противоаварийной   автоматики,

 поскольку мы работаем сейчас на частоте 49. 3-49. 15,

 а  49.  2 -это уже начинает работать противоаварийная

 автоматика,  а  49  частота  -это станок без выдержки

 времени  атомных  электростанций.  Поэтому нужно этим

 управлять   планово   и   мы  задаем  лимиты,  не  мы

 отключаем, мы все-таки стараемся, есть такой порядок.

 Это   в   каждой   области,   каждая  область  должна

 вкладываться  в  свой  лимит потребления или платить.

 Потому  что  для  оплаты,  я  назвал такие. Я вам еще

 отмечу,  что  треть топлива сейчас идет на отопление,

 за  которое  не  платят.  Треть  топлива употребляя у

 Министерства  энергетики,  и  вот 150 тысяч условного

 топлива  в  день мы потребляем топлива, 45 тысяч идет

 на  отопление,  а  оплаты  30-40  процентов. В Киеве,

 например,  вот  долг  в  октярбе  месяце  составлял 8

 триллионов   за   тепло,  сейчас  30  триллионов,  40

 процентов  збора  средств,  а  топливо  идет  туда. И

 поэтому все это приходится..., уже идет...

 

      ГОЛОВА. Я прошу одну хвилинку.

 

      ШЕБРЕСТОВ  О.  М.  Это  другой  вопрос совсем. Я

 говорю о функционировании энергосистемы.

 

      ГОЛОВА.  Олексій  Миколайович,  давайте  так. Ви

 чітайте запитання, ті, що вам надійшли від фракцій, і

 на  них відповідайте. Тому що депутати повинні знати,

 що їхнє якраз питання задовольняється відповіддю.

 

      ШЕБРЕСТОВ   О.   М.   Заместитель   председателя

 социалистической  фракции  Винский: "Сколько потеряла

 Украина от того, что в конце 80-х в начале 90-х годов

 через  инициированные  РУХом  и  национал-демократами

 массовые  акции  протеста  остановлено  строительство

 энергоблоков атомной станции?"

      Есть    пряморй   экономический   расчет,   есть

 косвенный.   Но  косвенный  посчитать,  как  вы  сами

 понимаете, очень  сложно. В результате моратория...

 

      ГОЛОВА.  Я прошу увагі! Ще раз, одну хвилиночку.

 Я  прошу Червонія не кричать в залі, треба вести себе

 спокійно.   В   кінці-кінців   ви  появилися,  зрідка

 появилися   на   сесії  і  тепер  починаєте  наводити

 порядок. Я прошу уваги!

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Нехай він діло говорить. Будь ласка.

 

      ШЕБЕРСТОВ  О. М. В результате моратория задержан

 на  четыре  года  ввод в действие энергоблока ь6-1000

 Запорожской  атомной,  не введены в эксплуатацию блок

 ь2-100  мегават  Хмельницкой атомной станции, блок ь4

 Ровенской атомной станции. За голы моратория потеряны

 темпы строительства АЭС, разрушена строительная база,

 утрачены   квалифицированные   кадры,  нанесен  ущерб

 замороженням    капвложениям.    Задержка   ввода   в

 эксплуатацию  и  отсутствие в работе указанных блоков

 привели  к  потере выработки электроэнергии более чем

 на  92  миллиарда  киловат  часов.  То есть, к прямым

 дополнительным  затратам  73  триллиона карбованцев в

 ценах  1996 года. Из-за разницы отпускных тарифов ТЭС

 и АЭС.

      Я   только   считаю  разницу.  А  дополнительная

 выработка на этих энергоблоках позволила бы уменьшить

 ущерб  от  ограничения  потребителя или сэкономить не

 менее   35  миллионов  тонн  условного  органического

 топлива. То, что мы  потребляем  в год.

      Это прямые только затраты. А то, что косвенные и

 от  того,  что  все-таки  энергия атомных станций она

 дешевле  удельный  вес  был  выше. Таки экономический

 ущерб  по... вернее убытки по экономике, их посчитать

 очень  сложно.  Поэтому  мы  и  не  в  состоянии  это

 посчить. Это исчисляется конечно сотнями триллионов.

      Следующий     вопрос     депутатской     групппы

 "Державность".  Проблемы энергозабезбечення народного

 хозяйства очень тесно повязано с производительностью,

 рентабельностью, экспортной способностью предприятий.

      По-первых,  предприятия,  которые работают очень

 хорошо  и  способны  экспортировать  продукцию должны

 быть  обеспесчены электроэнергией.

      Во-вторых,   необходимо  использовать  в  ночное

 время  для  производства тогда лишь, если есть лишняя

 электроэнергия.

      В  третьих,  предприятия, которые работают на 20

 процентов  мощности,  должны  быть  остановлены. А их

 рабочие  перейти  на  содержание государства согласно

 Закона  о труде.

      Но я и в своем докладе отмечал и могу только еще

 добавить,   что   безусловно   мы  полностью  с  этим

 согласны, потому что эти же наши же деньги Минэнерго,

 которые  мы собираем. Но вся трагедия и заключается в

 том,  что  кто  не  платим,  отключить мы не можем. И

 тогда  отключаются  те, кто  платит.

      Вся трагедия того положения, в котором мы сейчас

 находимся,  потому  что мы остановить этот процесс не

 можем: избирательно отключить сейчас отопление Киева.

      Вы  себе можете себе представить это последствие

 его.  И поэтому все это раскладывается на других. Или

 же  другой  источник  надо  тогда  иметь, чтоб кто-то

 компенсировал  это,  кто-то  давал  деньги  и чтоб мы

 могли    покупать   топливо.

      Такого  источника  нет  в  этом году, нам деньги

 никто    не   дает   для   этого,   чтоб   восполнить

 неплатильщикам.  И  поэтому теперь это расходиться на

 все  предприятия.

      В  ночное  время у нас тариф ниже, чем в дневное

 время,  в  пиковое  время.  Но  для этого нужно иметь

 приборы  учета.  Если  есть  приборы  учета,  то  нет

 проблем  брать  в  ночное время, тем более у нас есть

 периоды  такие,  когда  у  нас,  мы ночью, нам девать

 электроэнергию некуда.

      Вот,  поэтому  атомные  станции приходилось даже

 разгружать  в  отдельное  время.  Но  для этого нужны

 приборы   учета.  Они,  в  принципе,  есть,  их  надо

 приобретать.

      Ну,  а  насчет остановки предприятий -это вопрос

 уже  не совсем ко мне. Потому что стоит предприятие -

 действительно,  нужна соответствующая законодательная

 база.   Потому   -то   мы   и   не   можем  отключить

 потребителей,   всех   неплательщиков,   потому   что

 возникает очень много вопросов в социальных сферах.

      Председатель   фракции  "Коммунисты  Украины"  -

 Симоненко: "Состояние и перспективы энергообеспечения

 народного хозяйства и коммунальной сферы".

      Я  все  это изложил в докладе, все это изложено,

 потому  что то, что это же не только в этом году. Это

 3  года мы осуществляем безоплатный отпуск. Вот часть

 он  покрывался кредитами, которых мы набрали столько,

 которых  уже  брать  невозможно.  И у нас даже живых,

 собственно,  денег  нет,  потому  что все идет, банки

 снимают и проценты, и оплата этих кредитов.

      Этот  год,  прежде  всего должен быть уроком для

 всех, потому что следующей зимы такой мы, энергетика,

 больше не выдержим.

      Я  же  уже  говорил,  что мы засчет чего это все

 сделано?   Я   уже   говорил,   что  это  и  зарплаты

 энергетикам,   которые   не   плачены,  -6  с  лишним

 триллионов.   Операторам   атомных   станций   сейчас

 зарплату  за декабрь тоже выплачивали. Это абсолютная

 неготовность   к  ремонтной  компании,  ремонтов  нам

 производить  не  на  что.  Потому  что денег нет. Это

 огромные  долги.  То есть, нужно те меры осуществить,

 которые  я  перечислил, которые изоложены в Программе

 дий  Правительства.  Только  нужно не упускать время.

 Программа   така   есть,  программа,  она  есть  и  в

 Министерстве    энергетики,   и   в   Программе   дий

 Правительства.  И  это  как  раз  касается  ответа на

 следующий   вопрос  руководителя  депутатской  группы

 "Центр". Вот я изложил этот ответ.

      И  руководитель фракции "Аграрники", Мельник: до

 каких    пор    в   сельской   местности   во   время

 производственных    процессов    будет    отключаться

 электроэнергия?  Кто  дал такое распоряжение? И какую

 ответственность  он  за это несет? Я еще раз говорю о

 том,   что   если   мы  не  будем  планово  управлять

 потреблением  (а  это  значит  -каждой  области самой

 определять,   кого   отключать,  кого...  кто  должен

 потреблять   ее),  мы  удержать  энергосистему  не  в

 состоянии.  Тогда  действуют,  извините,  уже  законы

 физики  просто-напросто...  Законы физики -понижается

 напряжение,  работает защита. Я могу ка грубый пример

 привести:  затащите в квартиру свою токарный станок и

 включите.  Что  будет? Ну, первое -погорят пробки, но

 если  вы  поставите "жучок", то погорит вся проводка.

 Вот  точно  в  таком же положении энергосистема, если

 взять  в  целом!  И поэтому отключение ведется уже не

 целенаправленно,   а   ведется...   Тем   более,  мы,

 энергетики,  никогда  не  ставили в развтиии своем не

 ставили  вопрос  по  отключению  потребителей  -у нас

 первая,  значит,  заповедь  в  наших всех нормативных

 документах:  обеспечить  надежное  энергоснабжение. У

 нас  нет схем даже их отключать! Я вот не... мы же не

 можем  даже  отключить  шахту  или  там  предпритяие,

 потому  что подстанция потребительская -она находится

 у  потребителя!..  Мы  можем  погасить  только  целым

 громадным  районом  уже! Поэтому нужно, прежде всего,

 этим  процессом  управлять  планово,  тогда  не будет

 этого хаотичного отключения, как сейчас. Не допускать

 работы противоаварийно автоматики.

      Вот  по  "Донбассэнерго"  вы  упомянули... А как

 может   выдержать   энергетика,   если,  допустим,  в

 Донецкой  области  каждый  второй киловатт-час (или в

 Луганске) отпускается бесплатно?! Как можно выдержать

 это   все?!..   И   этим   потреблением   уже  нельзя

 управлять...

      В Крыму -точно такое же положение. В Севастополе

 60%  электроэнергии  бесплатно  отпускается.  Я  могу

 продолжить это... То есть я еще раз могу подчеркнуть,

 что все проблемы энергетики, они лежат не в плоскости

 энергетики   -они  лежат  в  плоскости  экономической

 совсем (?).

 

      ГОЛОВА. Я прошу ще раз: з місця не робіть реплік

 ніяких! Ну не потрібно це абсолютно! Якщо є потреба -

 задайте  запитання,  нтисніть  на  кнопку...  Ну, шум

 ввесь час іде в залі... Ну, так же не можна!..

 

      ШЕБЕРСТОВ.  Ну,  в  основном  я  ответил  на все

 вопросы.

 

      ГОЛОВА. Прошу. Запитання дальше. Є запитання? Вам

 же роздали запитання.

 

      ШЕБЕРСТОВ     Я     все    ответил,    Александр

 Александрович.

 

      ГОЛОВА.   Чи   має  Кабінет  Міністрів  програму

 подолання енергетичної кризи?

 

      ШЕБЕРСТОВ. Я только что сказал об этом. Я только

 что говорил.

 

      ГОЛОВА.  Сирота ........................

 

      ШЕБЕРСТОВ.  Я только что ответил о том, что есть

 и  в  Министерстве  энергетики  такая  программа, тем

 более,  которая  уточнена на коллегии ближайшей, есть

 такая  программа,  она  есть.  Все основные положения

 записаны в программе действий Правительства, которые,

 я  это  и  в докладе сказал, вот сейчас уже говорю об

 этом, как раз ответил.

      Так,  на остальные вопросы я ответил то, что и в

 докладе есть ответы на это и сейчас повторил.

 

      ГОЛОВА.  Тут  є кілька запитань, видно депутатам

 не  зрозуміло,  що  мова  йде не про енергокомплекс в

 цілому,  і  дали  запитання  там  про  плати  за газ,

 вугільну    промисловість,   стабілізація   вугільної

 промисловості   тощо,   питання  поставили  вузько  -

 енергопостачання  для  підприємств  і  різних галузей

 економіки.   Тому  те,  що  до  Олексія  Миколайовича

 стосувалось,  він  відповів  на  ті  питання, що були

 задані.

      У нас на цю процедуру ще є десь 7 хвилин часу. Є

 ще потреби задать  вам запитання за його профілем?

      Так це питання, написано воно так звучть: просим

 предоставить  куп......  контракти  между российскими

 акционерным   обществом   "Газпром"   и   акционерным

 обществом  Укргазпром  об обкемах и условиях транзита

 российского риродного газа через территорию Украины и

 передачи  газа.......... покупателям для потребителей

 в 96 году. Це не питання для міністра енергетики.

 

      ШЕБЕРСТОВ. У меня этих вопросов нет, поскольку...

 

      ГОЛОВА.  На  наступний  День Кабінету Міністрів,

 якщо  ми  поставимо  це  в  ппорядок  дня, тоді будем

 розглядати  питання.  Про хід,  виконання, наприклад,

 постанови Верховної Ради "Про стабілізацію ситуації в

 Енергетичному комплексі", то тоді це буде стосуватися

 відповідного міністра.

      Будь  ласка,  запішіться на запитання. Тут можна

 2-3  питання  задати,  не більше. Опублікуйте список.

 Секундочку...  Свято,  будь  ласка.  Свято, Безуглий,

 Юхимчук - 3 запитання.

 

      СВЯТО.

 

      Свято, 4416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую     Олександру    Миколаєвичу.    Шановний

 доповідачу,  мене  цікавить таке питання: крітичність

 вирішення  проблеми компенсації за заборгованість, чи

 не  можна вирішити своєрідним шляхом реструктурізації

 заборгованості   через  внутрішній  борг  держави?  Є

 реструктурізація  боргу  зовнішня,  яка затагує нас в

 боргову   яму,   нав'язана   політикою   Міжнародного

 валютного  фонду  -а  я  говорю  за  реструктурізацію

 рятувальну  для  нашої держави -через внутрішній борг

 державі. Дякую за увагу.

 

      ШЕБЕРСТОВ.  Но  я об этом тоже упоминал об этом.

 Это  один  из  наших  тоже основных вопросов, который

 сейчас  в  настоящее время наодится на рассмотрении в

 Правительстве,   сейчас   работает  по  этому  поводу

 групппа,   которая   рассматривает   реструктуризацию

 долгоа всех. Безусловно, это вопрос номер один, о чем

 я  в  конце даже и подчеркнул, что вопрос неплатежей,

 реструктуризация  долгов  -это  вопрос номер один. Он

 находится  сейчас  как раз на рассмотрении. И требует

 своего решения потому.

 

      ГОЛОВА. Безуглий.

 

      БЕЗУГЛИЙ. Прошу слово передати Найді.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      НАЙДА.

 

      Найда, 396  округ, Фракция коммунистов, Херсон.

      Уважаемый  товарищ  министр,  скажите,  основные

 черты  расчета методики лимита по методике лимитов по

 регионам,  по  областям.  Потому  что вот неизвестная

 группа  по  подготовке Конституции утверждает, что мы

 все  равны, а когда идут лимиты по электроенергии, то

 на  деревне  по  12-14  часов  нет электроэнергии, не

 даете,   летят   телевизоры,   холодильники,  вы  все

 прекрасно знаете, что если сегодня сегодня предкявить

 ам  иски  за потери, то никогда министр энергетики не

 поднимется.  А  вот  ваше министерство, и здесь вот в

 центре Киева, ни разу даже на 5 минут не отключают.

      Поэтому  очень интересно, как считается методика

 распределения  лимитов.

 

      ШЕБЕРСТОВ.  Методика,  вот  если  любую  область

 поднять,  то  она  то  же самое скажет, потому что от

 всех буквально областей поступают такие вопросы.

      Я вам еще раз говорю: методика наша открыта, м ы

 отовы  ее  даже  отдать  кому угодно, пусть кто хочет

 другой   считает   это,   понимаете,   это   же   как

 распределять  лимит.

      Поэтому  мы  неоднократно по каждой области, и в

 том  числе  по  Херсонской  области рассматривали эти

 вопросы, но, я еще раз говорю, мы исходили из вопроса

 задодженности, если не платить постоянно, вообще, вот

 село,  Херсон  занимает одно из первых мест в Украине

 по неоплате за село. То о каких, какая методика?

      Мы,  еще раз говорю, мы открыты, еще раз говорю,

 для  любыкх  проверок,  любых,  кого  это интересует,

 поэтому  мы  участвуем, эти лимиты, уже на протяжении

 отрабатывался  механизм  там несколько лет. Причем, с

 участием,  еще  раз говорю, мы приглашаем участвовать

 ваших представителей из каждой области своей. Поэтому

 это  и не является никаким секретом. Она определяется

 прежде   всего   должгом   и   наличием   топлива  на

 электростанции.

 

       ГОЛОВА.   Останнє  запитання,   Юхимчук.

 

       ЮХИМЧУК.

 

      Дякую.

      Шановний  Олексій  Михайлович, цілком зрозуміло,

 що   ситуація,   яка   склалась   сьогодні  в  вашому

 міністерстві,    наздзвичайно   легка   і   потрібно,

 безпереячно, шукать вихід з цього кризового стану.

      Однак,   сьогодні   не   легше  і  в  сільському

 господарстві,  промисловості,  металургії.  З  вашої,

 такої філософської, інформації не чітко в идно, які ж

 сьогодні  ваші  пропозиції,  вашого міністерства щодо

 вирішення  проблеми  заборгованості,  погашення  отої

 величезної  суми  боргів,  які  сьогодні  є між вашим

 міністерством  і  між  іншими міністерствами. Це одна

 позиція.

      Інша.     Чому     сьогодні     уся     політика

 енергозбереження   лягає   важким  тягарем  на  плечі

 сільського    господарства?    Чи    рахувало    ваше

 міністерство  сьогодні, чи є це економне, що сьогодні

 11  раз  на сутки віключаєм електроенергію, тут все є

 це    техніка.    Іде   величезний   спад   поголів'я

 великорогатної  худоби  сьогодні.  Ми віддаєм під неї

 все  і вся. І скоро залишимся перед тим, що практично

 буде кризовий голод нашої держави. Чи це економія, чи

 це  вигода,  чи  це  просто  політика знищення всього

 нашого села?

      Дякую за відповідь попередню.

 

      ШЕБЕРСТОВ   О.   М.  Ну,  первый  вопрос  насчет

 философии.  Ну, философия одна только, надо платить и

 больше ничего. Потенциал электроэнергетики такой, что

 может обеспечить не только себя электроэнергией.

      А  второе  по  сельскому  хозяйству.  Я  еще раз

 поясняю  в  том,  что можна выдержать 5-10 процентов,

 можно   выдержать   1   год   не  платить.  Но  треть

 электроенергии  и больше половины тепла выдерживают 3

 года.   И  я  вам  обкясню  по  каким  причинам  это.

 Выдержать   это  невозможно.  У  нас  нет  генерации.

 Поэтому  отключение  идет. А то, что вы говорите, что

 село  в  таком положении находится. Я могу только вот

 по свежим примерам сказать.

      Вчера   было   заседание   Кабинета   Министров,

 выступали  металлурги.  Вот  выступает  (...........)

 аллюминевый  комбинат.  Его  убытки  за  2  месяца  -

 триллион   200  миллиардов.  Аллюменевого  комбината,

 который    отключается.   Отключается   Мариупольский

 комбинат  металлургический.  Это  те,  кто  платят  и

 платят  наперед.  Понимаете  в  чем  дело.  Вот  я  и

 подчеркивал  трагедию  сегоднешнего  положения в том,

 что  отключается,  кто  платит.  Поэтому нужно искать

 способы, я вам пояснял и еще раз говорю, эту проблему

 решается,   лежит   в   экономической   плоскости.  В

 экономической  нужно решать проблему неплатежей. Ведь

 мы    в   первом   полугодии   селу   100   процентов

 электроэнергии давали бесплатно, когда посевная была.

 100 процентов бесплатно было.

      А  теперь  мы  пожинаем  плоды  и  50  процентов

 промышлености получало бесплатно. Сегодня мы пожинаем

 плоды именно этой политики неплатежей.

 

      ГОЛОВА.  Олексій  Миколайовичу,  те,  що запитав

 Анатолій  Юхимчук,  воно стосується більше сільського

 господарства.  Якраз  там  боржників  мало.  Тому  що

 виходить:    виключають    тих,    хто   платить   за

 єлектроєнергії,   а   нищиться   економіка,  і  потім

 нищиться і бюджет держави і все, що витікає звідси.

      Тому,  я  думаю,  що,  підсумовуючи певним чином

 вашу  інформацію,  все-таки  я передаю побажання всіх

 депутатів:  ви  терміново  підготуйте аналіз балансів

 виробництва  і  використання  елекроенергії в Україні

 стосовно галузей, ну, зробіть такий секторний аналіз.

      І     відносно     експорту-імпорту,    особливо

 використання   енергії   в   експортних   галузях  чи

 виробництва  і  дайте  для  аналізу Верховній Раді, і

 зробіть  для себе відповідні висновки. Я думаю, що ми

 б там знайшли відповіді на багато питань.

      Я  прошу  вас,  спасибі. І тим більше всі знають

 депутати,  хто  до вас звертався, знають, що сьогодні

 на  чолі  міністерства   грамотний  спеціаліст,  який

 відповідально  ставиться  до своїх обов'язків. Треба,

 щоб це відчувалося в наслідках роботи міністерства.

      Сідайте, будь ласка.

      Ви  навіть  не записані, як же я буду давать вам

 слово, ви навіть не записані?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Прошу сідайте, будь ласка.

 

      ШЕБЕРСТОВ  О.  М.  60  процентов  электроэнергии

 сейчас селом употребляется безоплатно тоже.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Слово має Володимир Макарович, заступник

 Міністра фінансів.

 

      МАТВІЙЧУК.

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні     депутати!    За    оперативними    даними

 заборгованість   по  заробітній  платі    працівників

 бюджетних    установ    і    грошовому   забезпеченню

 військовослужбовців  склала  ( я   буду  називати дві

 цифри:  на  1 січня і на 1 березня поточного року): в

 установах  соціально-культурної сфери і науки -38, 4;

 38, 1 трильйона карбованців; в правоохоронних органах

 і  військових  формувань  -11,  4;  19,  1;  в  інших

 установах - 0,7 ; 0,7. Всього -  50,5 ; 57,9.

      Заборгованіть  по  виплаті  степендій на ці дати

 склала  відповідно  - 3,5 трильйонів  карбованців.

      Основною  причиною  затрмки у виплаті заробітної

 плати   і   степендії   є   надостатність   коштів  у

 відповідних  бюджетах.

      За  1995  рік  в  доходи бюджетів усіх рівнів не

 надійшло   140   трильйонів  карбованців,  або  6,  3

 відсотка.

      У   січні  1996  року  не  надійшло  близько  80

 трильйонів  карбованцітв,  або 2, 2 відсотка до плану

 на рік.

      Я  не  буду  аналізувати  всіх причин, внаслідок

 яких  склався  тяжкий фінансовий стан у бюджеті, хочу

 лише  зупинитися  на   окремих  з них.

      Перше.  Однією  з  головних  причин  невиконання

 плану   надходжень   до   бюджетів   усіх   рівнів  є

 невиконання   підприємствами  і  організаціями  своїх

 зобов'язань  перед  бюджетом.  Зокрема,  станом  на 1

 січня   1996   року   заборгованість   підприємств  і

 організацій  по  платежах  до  бюджету  склала  54, 5

 трильйона  карбованців.  А на 1 лютого поточного року

 вона  збільшилася  на  51,  4 трильйонів карбованців.

 Тобто,  за  один місяць заборгованість збільшилась на

 51,   4   трильйонів  карбованців  і  склала  105,  9

 трильйонів   карбованців.

      З   зазначених   коштів  було  б  достатньо  для

 покриття   заборгованості   по   заробітної  платі  і

 степендіях.

      Друге.  Необхідно  відмітити,  що  на привеликий

 жаль,    негативно   впливає   на   фінансовий   стан

 підприємств,  а  значить  і  на  обсяги  платежів  до

 бюджетів   усіх  рівнів  значний  наплив  в  торгівлю

 імпортних  товарів.  І  особливо в наслідок наявності

 пільг  по  в'їздному  миту  для  окремих  структур та

 громадських  організацій.

      Третє. Як і у 1995 році, так і в січні поточного

 року    внаслідок   зменшення   обсягів   виробництва

 погіршення платіжно-розрахункової дисципліни в доходи

 бюджетів  усіх рівнів не надійшли значні суми коштів.

 Зокрема,  зменшення  обсягів  виробництва  у  галузях

 народного  господарства  у  минулому  році привело до

 скорочення  надходжень до бюджетів усіх рівнів в сумі

 156   трильйонів   карбованців.   З  них  податку  на

 добавлену   вартість   -82   трильйони   карбованців,

 акцизного збору -5 трильйонів карбованців, податку на

 прибуток -69 трильйонів карбованців.

      Четверте.  Невиконання  в  1995  році завдань по

 приватизації об'єктів малої приватизації. При завданні

 приватизації  22  тисячі  450  об'єктів приватизовано

 лише   13   тисяч,   або   58%,  а  також  недостатнє

 використання можливостей аукціонного продажу об'єктів

 малої  приватизації  стало  причиною втрат доходів до

 місцевих   бюджетів   по  цьому  джерелу  в  сумі  83

 трильйони карбованців.

      Четверте.    Необхідно   також   відмітити,   що

 міністерства  і  відомства,  бюджетні  установи ще не

 зовсім   зрозуміли,   що   обсяги   асигнувань,   які

 передбачені  для  них  в Законі "Про Державний бюджет

 України"  або  відповідних  рішеннях про затвердження

 місцевих   бюджетів,   є   лімітом,   який  не  можна

 перевищувати. Під цей ліміт кожний керівник бюджетної

 установи   повинен  розробити  заходи  по  скороченню

 асигнувать   за   рахунок   удосконалення  структури,

 скорочення чисельності, відміни надбавок і т.д.

      П'яте.   Безумовно,  на  погіршення  фінансового

 стану   у  бюджеті  дають  знати  прийняті  закони  і

 програми,    які    приймаються    без   економічного

 обгрунтування  і  вишукання  неінфляційних  джерел їх

 фінансування.

      В   зв'язку   з  цим,  повинен  бути  накладений

 мораторій  на  ті  рішення,  які  вимагають додаткові

 асигнування.

      Хочу  лише  нагадати,  що  зміни  до Закону "Про

 освіту" вимагають...

 

      ГОЛОВА.      Володимир..........,      Володимир

 Макарович, одну секундочку.

       Шановні  депутати,  я виключив зараз трансляцію

 на  республіку  і  прошу  вас:  специфіка питання Дня

 уряду,  День  уряду  полягає  в тому, що повинна бути

 абсолютна  увага  в  залі.  Регламент  дозволяє  мені

 припинити засідання, коли порушується Регламент.

      Я   прошу   вас:   ну   невже  немає  можливості

 обговорити ті теми, що вас хвилюють сьогодні, в інших

 місцях?!  Хвилину  потерпіть,  дать  можливість іншим

 послухать   те,   що  говорить  представник  Кабінету

 Міністрів.

      Я  просто не розумію. Радько, ну в кінці-кінців,

 ви  в  Одесі  не неговорилися из ним, із Гурвіцем, та

 вийдіть  і  в  коридорі  говоріть.  Ну, виж весь час,

 навіщо  мені  чуть про що ви говорите, тим більше я і

 так знаю, про що йде розмова.

      Я  прошу,  ну,  спокійно в залі можна потерпіти,

 якщо  не  буде,  шум  такий,  і потім з місця вигуки,

 репліки,  утручання  або  розмова  один  з  другим, я

 змушений   буду   закрити  засідання.  Я  прошу  вас,

 поважайте себе, будь ласка.

     

      МАТВІЙЧУК.  Ще  раз нагадую, що вимоги, зміни до

 цього  закону  вимагають рік додаткових коштів в сумі

 понад  190  трильйонів карбованців, яких немає. Тому,

 як  би  не  хотілося  прийняти рішення на всіх рівнях

 влади,  вони  повинні  прийматися  лише при вишуканні

 неінфляційних  джерел  фінанасування. І скільки б хто

 не  звинувачував  в  тому,  що в бюджеті немає коштів

 лише  фінансових  працівників,  прийняття  економічно

 необгрунтовних рішень може привести до непередбачених

 наслідків.

      До  речі,  хочу відмітити, якщо найближчим часом

 не  будуть  вжиті  заходи  по  збереженню  фінансових

 органів, то необхідно буде їх створювати заново. Лише

 за  2  місяці  поточного  року  з  фінансових органів

 звільнилося 1200 кращих спеціалістів.

      Шосте.  Безумовно,  що  однією з головних причин

 незедовільного   фінансового   стану   підприємств  є

 недостатність  в  них  обігових  коштів. Це негативно

 впливає  на ритмічність роботи підприємств, а значить

 і  зменшує  їх вклад у бюджет. В умовах, які склались

 із  балансування  бюджету  поточного  року,  вирішити

 кардинально цю проблему безумовно неможливо, Але даже

 в  цих  умовах  можна  було  дещо  зробити за рахунок

 перегляду  пріоритетів у видатковій частині. Я маю на

 увазі слідуюче, як би не тяжко було, як би не було це

 не   популярно,   настав   час   переглянути   закон,

 запроваджені  раніше пільги і компенсації для окремих

 груп   населення,   а   незначні   вивільнені   кошти

 спрямувати  на підтримку виробництва. І необов'язково

 прямим    шляхом,    можливо    через    оплату    за

 електроенергію,  за  інші  послуги бюджетних установ,

 причому   це   повинно   стосуватися   лише  пільг  і

 компенсацій,    які   безпосередньо  не пов'язані   з

 відшкодуванням здоров'я громадян.

      Сьоме. Безумовно

 у 1996 році нами прийшлося надати допомогу на виплату

 заробітної  плати  шахтарям  (це було вимушений такий

 хід,  я  думаю, що ми нічого в цьому не порушили, але

 19  трильйонів  карбованців  було спрямовано для цієї

 мети).

      Які  заходи  приймає уряд для того, щоб випрвить

 становище  із  виплатою заробітної плати і стипендій?

 Першу,  як  ви  знаєте,  Мінфін  за  дорученням уряду

 розробляє  графіки погашення заборгованості. Останній

 такий  гарфік було розроблено по погашенню заробітної

 плати працівникам бюджетних установ, соціальної сфери

 за 1995 рік. Згідно із зазначеним графіком, який було

 кладено  за  оперативними  даними,  заборгованість по

 заробітній  платі  за  1995  рік  ліквідована. Якщо в

 окремих  установах, або в окремих районах, значить, в

 окремих  установах виявляється заборгованість за 1995

 рік,   то   приймаються  оперативні  заходи  щодо  її

 погашення.

      Друге. Уряд...

     

      ГОЛОВА. Я роблю зауваження депутату Моісєєнко...

 Да в кінці ж кінців! Можна тримати слово при собі?!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   ще   раз   прошу:  матимете  змогу  -задасте

 додатково запитання!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу сусідів: вгамуйте його в кінці кінців!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

     

      МАТВІЙЧУК...  Друге.  Уряд  зобов'язав  Мінфін і

 фінансові органи забезпечити фінанснування заробітної

 плати,  стипендій,  інших  соціальних  виплат в першу

 чергу.   Фінансові   органи   держави   виконують  це

 доручення. Внаслідок цього, як свідчать наведені мною

 дані  по  заборгованості,  у  нас  призупинився  ріст

 заборгованості   по   заробітній   платі  працівникам

 соціально-культурної сфери.

      Третє.   В  даний  час  у  Мінфіні  завершується

 розробка    графіка   погашення   заборгованості   по

 заробітній  платі і стипендіям, яка утворилась станом

 на  1 березня 1996 року. Я не можу сьогодні доповісти

 про  ет,  що  в  поточному  році у нас більше не буде

 заборгованості    по   заробітній   платі,   оскільки

 розроблення цього графіку здійснюється в умовах того,

 що  ми  повинні  ужен  надавати  відповідну фінансову

 підтримку  в тих районах, де начались весняно-польові

 роботи.   Ми   вимушені   в   таких   зимових  умовах

 здійснювати  оплату  за енергоносії і так дальше. Але

 за  тими розрахунками, які в нас є, ми плануємо,  щоб

 цю  заборгованість  по  заробтної платі гасити десь в

 середині квітня.

      Четверте.  В даний час працівниками податкових і

 фінансових    органів,    працівники   податкових   і

 фінансових  органів  здійснюють  додаткові  заходи по

 стягненню   недоімки,  по  платежах  в  бюджети  всіх

 рівнів.  А  отримані кошті спрямовуються на погашення

 заборгованості по заробтній платі і  стипендії.

      В   масолвому   порядку   проводяться  перевірки

 правильності  складання  річних  звітів за 1995 рік і

 правильності  обчислення платежів  до бюджету.

      П'яте.   В   даний  час  розобляється  згідно  з

 прийнятою    постановою   Верховної   Ради   механізм

 компенсації  втрат населенню в зв'язку з несвоєчасною

 виплатою    заробітної    плати    та   посилення   з

 відповідальності керівників, якщо єсть такі факти, за

 несвоєчасну  виплату  заробітної плати.

      Шосте.   Безумовно,   основними  факторами,  які

 будуть  сприятя  покращенню  стану  спправ з виплатою

 заробітної  плати  є  прийняття Закону "Про державний

 бюджет"  і  проектів  законів Про  оподаткування, які

 знаходяться  у Верховній Раді.

      Я  прошу прийняти ці закони. Дякую  за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Володимир  Макарович,  Ви  бачили,  що

 реакція депутатів із Донецької області була активною,

 тому що вони були незадоволені Вашими тезами стосовно

 виплат  шатарям тощо.

      Краснякову  слово.  Будь ласка, Ви висловлюєте з

 цього  приводу незадоволення.

      (Шум в залі)

      Одну  хвилинку... Я поясню зараз, це передбачено

 положенням.  Я поясню... Положенням "Про День Уряду",

 якщо  Вам  не  зрозуміло,  то  я  дам  почитать, будь

 ласка...

     

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

     

      КРАСНЯКОВ.   Уважаемые   избиратели,  уважаемые

 присутствующие  в  зале!

        Я  бы  хотел  сначала  небольшую  тезу дать по

 поводу  выступления  нашего  министра  энергетики  по

 поводу того, что нельзя обвинять шахтеров, что они не

 дали   на   нашу   електростанцию  уголь.  Надо  дать

 заработную  плату  людям -тогда пойдет уголь. Поэтому

 обвинять  людей  в  том,  что  не  идет уголь на наши

 электростанции,  просто  нельзя.

    И второе. Уважаемый замминистра, вы назвали цифру,

 что   сегодня   по  стипендиям  не  выплачено  3,  5.

 Назовите,    пожалуйста,    какая    сегодня    сумма

 задолженности   по   заработной  плате  работникам  в

 бюджетной  сфере, в первую очередь учителям и научно-

 педагогическим  работникам?

      И   второе,   вы   назвали,   что,   мы  приняли

 постанорвление   о   том,   что   до  12  февраля  мы

 расчитаемся.  Вы  говорите  только 1 числа составляем

 график  и он будет готов, и выплатим до 1 квитня. Как

 с  Постановление  нашим,  Верховної Ради ?

     

      МАТВІЙЧУК.   Що   стосується  першого  запитання

 вашого,  вірніше,  вашої  репліки. У своєму виступі я

 нікого  не  звинувачую.  Я лише доповів про те, що, і

 хотів даже оправдатись перед Верховною Радою, що ми в

 рахунок   майбутніх   надходжень  фонду  стабілізації

 паливно-енергетичного   комплексу,  надали  фінансову

 допомогу,  і  це  правильно,  що  ми  так зробили, на

 виплату  заробітної  плати шахтарів. Я говорю сьогдні

 про  заробітну  плату. І це є не звинувачення, а це є

 констатація   факту,   ми  для  цього  спрямували  19

 трильйонів  карбованців.

       ЩО  стосується  другого  запитання.  Тут  треба

 розмежувати.  Постанова  Верховної  Ради  по покриттю

 заборгованості   по   заробітній   платі  стосувалась

 заборгованості   по   заробітній   платі  працівникам

 соціально-культурних  установ з 1995 рік. Ми доповіли

 Верховній  Раді  1  березня,  і  сьогодні  я  ще  раз

 підтверджую,  що  ми профінансували заборгованість по

 заробітній  платі  за  1995 рік. І в своїй доповіді я

 сказав  про  те, що можливо у нас оперативні данні. У

 нас до цього часу ще немає звіту за 1995 рік. Можливо

 десь   єсть   заборгованість  по  окремих  установах,

 особливо  може  в сільских районах і так дальше. І ми

 всі  фінансові  органи в державі приймають оперативні

 заходи їх погашень.

      Що   стосується   установ,  які  фінансуються  з

 державного  бюджету,  то ми також вважаємо, що ми все

 профінансували.  Можливо  єсть  така ситуація. Єсть у

 нас  вже  такі  факти,  що в окремих міністерствах та

 відомствах,   по   окремих  установах  виплачена  уже

 зарплата  допустим  за січень, а по окремих чомусь не

 виплачено   за  грудень,  то  це  не  відноситься  до

 бюджету. Це відноситься до діяльності тих керівників,

 які   так   розподіляють   асигнування,  значить,  на

 заробітну плату.

      Щодо  заборгованості  ви  сказали.  Я  в  своєму

 виступі   сказав,   що   станом   на   1  березня  за

 оперативними  данними  заборгованість  по  заробітній

 платі   працівникам  социально-культурної  сфери  -це

 освіта,  культура, охорона здоров'я, фізична культура

 і  наука,  складає 38, 1 трильйона карбованців. Це по

 суті ну трошки меньше рівня 1 січня 1996 року. Я можу

 назвать о галузях, в мене такі данні єсть.

     

      ГОЛОВА.      Володимир     Макарович,     будете

 відповідати...

     

      МАТВІЙЧУК В.М. Освіті  заборгованість складає...

     

      ГОЛОВА. Хвилинку. На письмові запитання, які вам

 надіслали  фракції.  Будь  ласка,  тільки  зважте  на

 одне,  ви  у  своїй інформації зіслалися на те, що от

 прийме  Верховна  Рада  бюджет тоді буде все впорядку

 таким чином.

      А  справа  в  тому,  що  ми дали дозвіл Кабінету

 Міністрів  використовувати суми, передбачені проектом

 бюджету    на    сільске   господарство,   капітальне

 будівництво  і  на  бюджетну  сферу.  То, будь ласка,

 користуйтеся,  збирайте  податки  і  виплачуйте людям

 гроши. Тут немає проблеми. Будь ласка.

     

      МАТВЕЙЧУК В. М. Ну, Олександре Олександровичу, я

 мав  на  увазі,  я просто попросив, щоб були прийняті

 окремі  ці  закони,  які  нам  дають окремі додаткові

 доходи.   Із   8   законів   про  оподаткування,  які

 знаходяться на Верховній Раді, ми могли десь отримати

 більше  100  трильйонів  карбованців.  Цей  закон про

 патентування  окремих видів торговельної діяльності і

 так  дальше.  Я  не  мав нічого на прикметі, я мав на

 увазі лише прискорити їх  розгляд.

     

      ГОЛОВА. Відповідайте на питання. От у вас перший

 там    Сирота,   наприклад:    "Убільшості   областей

 працівникам   закладів   профтехосвіти  не  виплачена

 заробітна плата за грудень місяць минулого 1996 року.

 Чим   викликано   невиконня   рішень  Верховної  Ради

 Украюїни  і Кабінету Міністрів України "Про погашення

 виплат заробітної плати до 15 лютого?"

      Ну  ви продвжували там, давали інформацію до 23,

 потім   до   29  лютого.  Чим  викликано  те,  що  до

 сьогоднішнього дня не виплачена заробітна плата?

     

      МАТВІЙЧУК.  Я  сказав  у  своїй  інформації,  що

 згідно тих оперативних даних про суми забгоргованості

 по   заробітній   платі  за  1995  рік,  Міністерство

 фінансів  забезпечило  фінансування  тих  обсягів  по

 заборгованості.  Ящко десь в якихось установах є така

 заборгованість,  я готовий конкретно зафіксувати такі

 установи  розібратися,  з  яких  причин,  начить,  не

 виплачиена їх заробітна плата. Чи це, допустим, в тих

 обсягах по заборгованості на 1 січня не були включені

 ці  заборгованості,  чи  з інших причин. Ми в кожному

 конкретному випадку будемо приймати оперативні заходи

 по її погашенню.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  я  прошу,  Сирота  чи від

 групи  хтось  є  потреба  уточнити  відповідь  на  це

 питання. Будь ласка, Володимир Федорович Черепков.

     

      ЧЕРЕПКОВ В.Ф.

     

      117  округ,  город  Артемовск, Донецкая область,

 фракция социалистов, Владимир Чекрепков.

      Вы   говорите,   что   за   1995   год  уже  все

 расчитались.  Поэтому  я вам говорю: сейчас я вам дал

 телеграмму    на    счет    выплаты    зарплаты    по

 Индустриальному  техникуму. Не заплатили еще с ноября

 месяця,   нет   зарплаты.   И   то,     что  касается

 профтехобразования:   40  процентов  -это  только  за

 декабрь.  И  так  далее.

      Сколько  еще  сегодня могут назвать? Пожалуйста,

 ответьте на этот вопрос: откуда вот такая информация?

     

      МАРВІЙЧУК.  Шановні  народні  депутати! Я ще раз

 хочу  підкреслити,  шо  ми  в  Міністерстві  фінансів

 кожний  день  не  маємо  даних  по  заборгованості по

 заробітній  платі. Ми користуємося оператвними даними

 міністерств    і    відомств.   Допустим,   звіт   по

 заборгованості по заробітній платі

      Ми користуємся оперативними даними міністерств і

 відомств.

      Допустим, звіт по заборгованості і по заробітній

 платі,  де  ми  побачимо  реальну  суму  за 1995 рік.

 Значить,  у нас звіти сейчас поступають і десь тільки

 в  кінці березня вони будуть зведені і ми получимо цю

 суму.

      Ми    користуємся   оперативними   даними,   які

 отримаємо  з  міністерств  і  відомств  і  з місцевих

 фінансових  органів.

      Згідно тієї суми по оперативних даних, які були,

 ми   забезпечили   фінансування   заборгованості   по

 заробітній  платі.

      Я  при  цьому  не  сказав,  що  ми  таким  чином

 погасили   повністю   100-процентну   заборгованість.

 Можливо  в  окремих  установах  таки єсть.

      От  ваш  випадок  я  беру  його. Значить от. І я

 розберуся   конкретно:  чому  у  цьому  технікумі  не

 виплачено   заробітна  плата  за   листопад  місяць.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не нада  по  всій  Україні.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу:  з  місця  не вигукуйте, будь

 ласка. Спокійно.

      Я ще раз прошу :  з місця не  вигукуйте.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Шановні   депутати!   Будь   ласка,   прочитайте

 положення, яке ви затвердили, про День Уряду. Ясно. І

 керуйтеся  цим положенням.

      Відносно  оплати праці працівників профтехосвіти

 є ще в когось. Косіву дайте слово.

     

      КОСІВ.

     

      Я  наполягаю  на  цьому питанні тому, що коли ми

 уточнювали  бюджет,  але  це  було  у  4  кварталі  і

 виступав  ваш  керівник  -міністр  Германчук -у цьому

 залі перед нами, я йому тоді задавав це питання і він

 перед  всім  залом  Верховної Ради сказав, що борги з

 профтехосвітою будуть погашені до кінця року.

      Потім те саме він сказав -до кінця лютого. Але ж

 вони ж не погашені по сьогоднішній день, а ви кажете,

 що ваше  міністерство  цього не знає.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      МАТВІЙЧУК   В.   М.   Значить,   хочу   ще   раз

 розмежувати(...........).  Давайте  будем говорити за

 одні ж і ті  борги.

      Ми  должни розмежувати, які були на 1 січня 1996

 року.  Ми... я ще раз доповідаю, що ми профінансували

 всю  суму  заборгованості.  Но в нас накопилися борги

 уже  за  січень  і  за  лютий.  Я  їх назвав. Що на 1

 березня  у  нас  є  по установах соціально-культурної

 сфери  боргів в 38 трильйонів. Да, вони накопились. І

 дальше   я  доповів,  що  я  сьогодні  на  засіданні,

 значить,  не  можу сказати, що до кінця року у нас не

 буде  заборгованості по заробітній платі, оскільки ми

 повинні навіть сьогодні уже обирати пріоритет: або ми

 виплачуєм   заробітну   плату  і  припиняємо  надання

 фінансової  допомоги  тим  районам,  де  вже  повинні

 розпочинатись  весняно-польові  роботи,  або  в таких

 умовах,   які   є,   з   температурою,   ми   повинні

 розраховуватись за енергоносії.

      Поетому, ту заборгованість, яка була на 1 січня,

 ми вважаємо, що ми погасили, а нова накопилася.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу:  ми  вернемося  до цих питань

 після відповіді на письмові запитання. Будь ласка.

     

      МАТВІЙЧУК.  Ну,  тут є запитання. Студентсько...

 Донецького  радгоспу-технікуму із вересня місяця 1995

 року не получають стипендій.

      Я   сказав,   що   в  нас  є  заборгованості  по

 стипендіях,  і  ми,  я сказав, що розробили графік. І

 десь   передбачаємо,  що  до  15  квітня  ми  погасим

 заборгованості в стипенціях.

     

      ГОЛОВА.    Володимире   Макаровичу,   Володимире

 Макаровичу,  запитання  письмові  надсилали  завчасно

 фракції. На них відповідайте в першу чергу.

      Я  тоді  вам  диктую  запитання:  "Чому найгірша

 ситуація  з  виплатою  зарплати працівникам бюджетної

 сфери:  вчителів,  лікарів,  працівників  культури  в

 Херсонській          області,          Іванківському,

 Нижньосірогодському,             Великолепетинському,

 Гінічинчькому  та інших районах зарплата не виплачена

 ще за листопад 1995 року?

      З   передбачених  Мінфіном  і  проектом  бюджету

 одного  трильйона  карбованців  субвенцій  на  січень

 області,   за   січень   -лютий  виплачено  лише  450

 мільярдів.  Люди  доведені  до  відчаю.  Просимо дати

 пояснення  про заходи, які вживаються спільно Урядом,

 Херсонською адміністрацією.

      За  дорученням  депутатів-херсонців  Ніколаєнко,

 Снігач, Малєвський, Довгань". Будь ласка.

     

      МАТВІЙЧУК    В.   М.   Що   стосується   тяжкого

 фінансового  стану в Херсонській області, це, дійсно,

 так.  Він  пов'язаний з невиконанням доходної частини

 бюджету.

      Але я хотів би підкреслити слідуюче, що в тому

 графіку,  який  ми  подавали Верховній Раді, значить,

 там  було  показано,  яку  частину  заборгованості по

 заробітній  платі по Херсонській області взяв на себе

 Уряд.

      Згідно  з  цим  графіком  ми повинні були надати

 фінансову  допомогу  Херсонській області в обсязі 450

 мільярдів  заборгованості  станом  на 1 січня із 850,

 які  були по області. Уряд своє зобов'язання виконав,

 ми   надали  Херсонській  області  450  мільярдів  за

 минулий рік.

      Що  стосується тих цифр, які наведені по наданню

 фінансових  допомог в 96 році уже із того, що ми самі

 в   Мінфіні   намітили  надати  допомогу  і  його  не

 виконали,  то  це  пов'язано  з різними обставинами в

 зв'язку  з  тими  пріоритетами,  які  ми  вибираємо у

 фінансуванні,  але ми найближчим часом вживемо заходи

 по наданню фінансової допомоги Херсонській області по

 виплаті зарплати.

     

      ГОЛОВА.   Фракція   Руху,   Ковтунець  підписав,

 запитання  таке,  фракція  просить подати до розгляду

 другого   питання   детальну   інформацію   про  стан

 виконання  доходної  і  витратної  частини державного

 бюджету  95  року,  фінансування  за  планом  95 року

 освіти,  науки, культури, охорони здоров'я по статтях

 видатків  і прослідити причину диспропорції виконання

 витратної частини бюджету. Ковтунець підписав.

     

      МАТВІЙЧУК. Що  стосується  цього запитання, то я

 надіюсь,  що  я в своїй інформації дав окремі причини

 невиконання  доходної частини бюджету, назвав причини

 і  так  далі. Що стосується видаткової частини, то ми

 не   можемо   сьогодні   проінформувати  про  те,  як

 профінансовані  видатки в розрізі статей по установах

 освіти за 95 рік. У нас немає поки річного звіту і ми

 таких даних не можем дати. Але що стосується в цілому

 витрат  на  оці  галузі, то я можу назвати, що в 1995

 році на утримання всіх соціально-культурних заходів у

 державі  видатки  профінансовані  на  124 відсотки, в

 тому   числі  освіта  -126,  культура  -133,  охорона

 здоров'я  -121%,  фізична культура -131%. І, значить,

 при  фінансуванні  в  цілому  видатків  із  зведеного

 бюджету -на 95%.

     

      ГОЛОВА.  Ви  ж  учора,  якщо  я не помиляюсь, на

 Президії  Кабінету  Міністрів  розглядали  попередньо

 виконання  бюджету  за  1995  рік.  Значить,  у вас є

 аналіз?..

     

      МАТВІЙЧУК Так я тут... Олександре Олександровичу,

 я  повинен  тоді  повторити  те,  що  я казав у своїй

 доповіді... Я готовий його повторити.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  на  конкретне  питання Ковтунцю...

 Якщо він потребує цього, цієї відповіді... Ну, він не

 потребує...

     

      МАТВІЙЧУК  Я  готовий  повторити  те,  що  я вже

 казав... Я на це питання намагався відповісти у своїм

 виступі... Я назвав...

     

      ГОЛОВА.   Комуністи  питають,  Симіоненко:  який

 реальний  стан  у  справі  виплати заробітної плати в

 системі Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх

 справ України? Будь ласка. Підписав Симоненко.

     

      МАТВІЙЧУК     У своїй інформації я вже навів такі

 цифри,  що станом на 1 січня у правоохоронних органах

 і  військових формуваннях заборгованість по грошовому

 забезпеченню   і  заробітній  платі  складала  11,  4

 трильйони  карбованців.  Станом  на  1  березня  вона

 склала   19,   1   трильйони   карбованців.  Із  них:

 правоохоронні  органи  -7,  5  трильйони карбованців,

 оборона  -11,  7  трильйони  карбованців. В даний час

 приймаються міри по погашенню цієї заборгованості.

     

      ГОЛОВА.    Депутати   від   Луганської   області

 (Черенков, зокрема) запитують, що робиться Мінфіном з

 урахуванням   того,   що   проводиться,  нав'язується

 перекомплектація учбових класів і...(до 25-ти учнів в

 сероедньму),  скорочується велика кількість вчителів,

 і  в той же час вводиться структура казначейства, яке

 утримується  за  рахунок  Державного  бюджету,  по 16

 чоловік   на   район.   А   скорочення  вчителів  іде

 пропорційно. Вірніше, в більшій кількості... Що..   Я

 прошу, будь ласка.

     

      МАТВІЙЧУК  Я  на  це питання хотів би відповісти

 таким  чином:  що у нас... ми знаходимся уже в такому

 стані,   що   фінансові   органи   нікому  нічого  не

 нав'язують.  Але  разом з тим ми пропонуємо цілий ряд

 заходів,  які  б  треба  було  вжити  для  того,  щоб

 вкластися  в  ті  ліміти  асигнувань,  які  визначені

 Законом   про   Державний   бюдежт,   і  відповідними

 рішеннями   на   місцях   по   затверджунню  місцевих

 бюджетів.

      Ми  ввважаємо  так,  що  настав же той час, коли

 спеціалісти  відповідних  галузей  вносили пропозиції

 про те, як склалися в ліміти і як зберегти галузі. Но

 при  цьому Міністерство фінансів, дійсно, пропонує на

 різних рівнях різні свої такі заходи.

      Ми   вважаємо,   що  необхідно  в  таких  умовах

 переглянути   мережу   закладів.   Дійсно,  її  треба

 переглянути,   ми   вважаємо,  що  треба  переглянути

 наповняємость   і   з  тими  часами  ранішими  у  нас

 наповняємость,  допустім в класах, зменшилась десь на

 3  учні,  причем... а в окремихх областях -ще більше.

 Коли  контролювали  це  питання,  наповняємость  була

 більша  значитно.  Ми  вважаємо,  що треба розглянути

 можливість    скорочення    чисельності   працівників

 бюджетних    устаенов,    переглянути   нагрузку   на

 правцівників бюджетних установ і так дальше.

      Єсть   наші   пропозиції   з   приводу  економії

 матеріальних і, значить, енергетичних ресурсів і тому

 подібне. І я не бачу в цьому нічого такого страшного,

 но  разом  з тим, останнє слово у цьому плані повинно

 бути за галузями.

     

      ГОЛОВА. Володимир Макарович, про казначейство...

     

      МАТВІЙЧУК. Що стосується створення казначейства,

 то  це  питання  розглянуто  на  всіх  уже  рівнях. Я

 надіюсь,  що  ми  вже  всім  доповіли про те, що єсть

 необхідність у тому, щоб створити таку структуру.

      В  чому  ця необхідність? Я попробую на простому

 такому   прикладі   розказать.   Значить,  за  даними

 Національного  банку,  у  нас, значить, на кожну дату

 знаодиться   в   обороті   десь  біля  60  трильйонів

 карбованіців бюджетних коштів Державного бюджету.

      У  нас  немає  структур  внизу,  які  б  в таких

 економічних  умовах,  які  єсть  у  нас,  в  ринкових

 умовахх,  слідкували  за  ефективністю витрачання цих

 коштів.   В   зв'язку   з  цим  створюється  Державне

 казначейство,  яке  буде  вести замість Національного

 банку  облік  доходів  бюджету,  Державного бюджету і

 буде  на місцях фінансувати видатки  не так, що гроші

 пока  дойдуть  сюда,  потім  пішли  вниз,  а  прямо в

 казначейство.

      В  якомусь  районі  буде фінансуватись установу,

 яка  фінансується  з  Державного бюджту -це дасть нам

 можливість  прослідкувати  за тим де знаходяться наші

 гроші,   підвищити   їх   ефективність,   здійснювати

 попередній   контроль,   оскільке  Казначейство  буде

 оплачувати  рах-унки  бюджетних установ за ті чи інші

 послуги і так далі.

      необхідно  відмітити,  що чисельність Державного

 Казначейства  створена  в  тому  числі  і  за рахунок

 скорочення  фінансових  органів, передачі відповідної

 чисельності.  Мається  на увазі фінансвових органів і

 нашої  Контрольно-ревізійного управління.

     

       ГОЛОВА.  Автори запитання цього, Черенков, будь

 ласка. Уточнення, будь ласка.

 

      ЧЕРЕНКОВ.   Владимир   Михайлович,   я  уточняю,

 действительно,  ситуация  такова,  что  в  предыдущем

 году,   год  назад,  бюджетная  комиссия  докладывала

 Верховному Совету по бюджету на 1995 год, в том числе

 азаров сказал такую цифру: более 70 тысяч увеличилась

 государственная  структура упраления в стране. Вместо

 того,  чтобы из сокращать, мы вводим новую структуру,

 вместо  того,  чтобы  посмотреть,  и  в  пределах той

 численнояти,  налоговой инспекции, райфинотдела, того

 же  КРУ,  и  определить  эти  61,  не  создавая новую

 структуру,  не  неся затраты на транспорт, на здания,

 сооружения,   можно   это   сделать   без  увеличения

 численности.

      В  том  числе  в  отношении учителей. Есть такие

 школы  неполные  в  селе,  где количлество учащихся в

 неполной  школе  составляет  70 человек. Это выхощдит

 колоссальное  сокращение.  Так  дело  даже не в этом,

 процесс  обучения,  формирования. Как можно соединить

 несколько классов в один и получить качество знаний?

      Следующий  вопрос:  транспортные расходы, кто их

 сейчас  несет?  Их  сейчас несут колхозы   и совхозы.

 Они  же сейчас увеличатся, на чьи плечи лягут расходы

 по перевозке детей? Особенно в условиях этой зиы.

      Как  можно  разрешать так, одним росчерком пера,

 ситуацию,  которая  сложилась в селе? В былые времена

 колхозы   и  совхозы  содержали  учителей,  содержали

 врачей,  сегодня мы не имеем на это возможность, а мы

 вводим  новую  численность,  70  плюс  еще  вот. Я не

 против,  что  бюджетные  деньги  должны   быть...

     

       ГОЛОВА.  Я прошу, це запитання. Уточнення, будь

 ласка,  уточнення.  Тільки  зважте  на  те, що є ще і

 Закон  "Про  пріоритетність  розвитку села, де робити

 перекомплектацію  і  збільшувати  групи не можна, там

 законом  передбачено,  що  однакова оплата при меншій

 наповнюваності  класів. Прошу.

 

      МАТВІЙЧУК В.М.  Я  хотів  би  декілкьа  слів з

 приводу другого вашого запитання сказати. У 1996 році

 на освіту по проекту бюджету у нас передбачається 350

 трильйонів  карбованців,  350.  За  разрахунками  нам

 треба  було  450  десь трильйонів мати на освіту ще в

 минулому  році. У нас єсть така можливість виділити у

 цьому  році  350  трильйонів  карбованців. так що нам

 робити.

      От  їх єсть 350 трильйонів і більше немає. От ви

 самі  вже розглянули бюджет. То щось же треба робити.

 Дивіться  яка  в нас получається ситуація. На 1 січня

 1995  року  у  нас  заборгованість бюджетних установ,

 соціально-культурної   сфери   за   отримання   різні

 послуги,  за  електроенергії,  опалення  і  так  далі

 складала  десь  біля  20 трильйонів карбованців. А на

 кінець  1995  року  вона  склала понад 150 трильйонів

 карбованців  за оперативними данними. Ще немає звіту.

 Ну так щось же треба  робити.

      Ми  таким  чином  губимо  туж  промисловість, не

 платимо   за  енергетику  Міненерго,  не  платимо  за

 ополення ще комусь, за обладнення і так далі. То щось

 ще  треба  робити.  Ми  ж не говоримо, що це бездумно

 надо робити, прямо всіх звести у один клас і навчати.

 Ми  звертаємо  увагу,  що  у  нас упала наповняємість

 класів.  І  треба розглянути цю проблему і подивитися

 де  можна  зробити,  а  де  цього  не  можна зробити.

 Поєтому щось треба робити, так не можна просто нічого

 не робити. І просто що губить галузь просто.

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Макарович,  я  прошу вас, ви

 трохи  зменьшите темперамент виступу свого. І коли ви

 закликаєте  щось  треба  робити, то давайте і робіть,

 будь  ласка,  ми не проти. Кабінет Міністрів проявляє

 ініциативу,   Міністерсво   фінансів  у  тому  числі,

 Міністерство  економіки  перш  за все, бо поглянте от

 запитання ставиться.

      От  вибачте  мені,  я тут первищую регламент, 30

 секунд.  Іде  уранці  агитація  відносно використання

 фонду  субсидій  і  можливості для субсидій населення

 для  комунальних  послуг  у  вигляді реклами. Мабуть,

 щось  тут  не  так.  Якщо подивіться, запитує депутат

 Кириленко, у Дніпропетровській області вже три місяці

 пенсіонери  не отримуть компенсійних доплат. Ці кошти

 повинні  надходити  в  Кабінету Міністрів. А субсидії

 людям  нараховують з урахуванням того, що вони нібито

 ці доплати отримують.

      Ситуація  стає  жахливою. Оплата житла, енергії,

 газу, комунальних послуг у зв'язку з цим складає десь

 80  процентів  отраманою  пенсії.  Як тут бути? Як ви

 дивитеся,  в  принципі,  на політику субсидій в нашій

 нинішній економічній ситуації?

     

      МАТВІЙЧУК.  Ну, що стосується вашого зауваження,

 Олександре  Олександровичу,  що  треба  щось  робить,

 дійсно,  я  з  тим згоден. Правильно ви говорити, але

 даже  вже сьогоднішнє обговорення говорить про те, що

 те, що ми пропонуєм, да, воно десь не популярне, воно

 викликає  якесь непорозуміння, але треба його робити.

 І  ми  пропонуєм  його робити. На привеликий даль, не

 все робиться так, як нам хотілося.

      Що   стосується   того,  що  в  окремих  районах

 компенсація пенсіонерам не платиться три місяці, то я

 хотів  би  ще  раз  підкреслити,  що гроші на виплату

 пенсій  надходять  не  з  бюджету, а вони надходять в

 виді   відрахувань   на   соціальне   страхування   з

 підприємств і організацій.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я  говорю  за компенсацію, надіюсь, що ми маєм а

 увазі  одну  і ту ж компенсацію пенсіонерам. А дальше

 окремо  зупинюся  на субсидіях. Спочатку йшла мова на

 компенсації  пенсіонерам. Я надіюсь, що ви знаєте про

 це, що пенсіонери отримують компенсації. Значить, так

 я  за  них  і  відповідаю,  оскільки було сказано, що

 вробді  би гроші надходять із бюджету. Вони надходять

 з  підприємств  і  організацій.  На  привеликий жаль,

 значить,   є   велика  заборгованість  підприємств  і

 організацій  перед  Пенсійним  фондов,  вона  складає

 понад  50 трильйонів карбованіців, і безумовно, це не

 дає можливості своєчасно її виплачувати.

      Що  стосується  субсидій  на  житлово-комунальні

 послуги,  то  я вже один раз говорив у цьому залі, що

 даже   б   якщо  нам  удалося  зекономити  1  мільярд

 карбованців  на субсидіях, то нам потрібно це робити.

 А  у  нас  така  ситуція,  що ми на цьому маємо певну

 економію  бюджетних   коштів.

      За  кахунок чого? Я ще раз... за рахунок чого ми

 маєм  цю  економію?

      Якщо  говорити  про  пенсіонера,  який  получає,

 значить,  пенсію  допустим 4 мільйона сейчас і більше

 не  має  ніяких  доходів,  то він сплачує за житлово-

 комунальні   послуги   лише  600  тисяч  карбованців,

 скільки б ці житлово-комунальні послуги не коштували.

      Якщо  ж  сім'я має доходи допустим 50 трильйонів

 карбованців...  ой,  50  мільйонів карбованців, то 15

 відсотків  їхнього  доходу  складає 7, 5 мільйонів. А

 якщо  ми не підвищуємо плати, то він платить допустим

 лише  3  мільйона   чи 4  за  квартиру.

      Ми  підвищуємо.  Таким чином ми можемо досягти і

 він  в змозі заплатити 7 мільйонів карбованців. І оця

 різниця є економією для бюджету. За рахунок багатих.

      Хочу ще раз підкреслити: піднімалось питання про

 те,   що  утримання  численності,  яка  нараховує  ці

 субсидії, значить, коштує для держави і це невигідно.

      Підкреслюю, що 10 тисяч працівників, значить, на

 їх   утримання,  які  повинні  б  були  назначати  ці

 субсидії,  значить, потрібно для їх утримання біля 2,

 8  трильйона  карбованців.  2,8.

      А  утримується  в  нас  сьогодні  їх  біля  6. А

 економія  внаслідок  отого,  що  ми  підняли ціни з 1

 січня  і  за  рахунок  багатих взяли додаткову плату,

 значить,  складає  для  бюджету  понад  15 трильйонів

 карбованців.

      Тому  я  підтримую  цю  ідею,  що ми повинні йти

 таким  шляхом.  Причому  ми  плануємо в подальшому на

 базі  оцих  шлужб  по  призначенню  житлових субсидій

 створити  служби по наданню допомоги малозабезпеченим

 громадянам.  І  в подальшому, значить, ця допомога не

 буде  на  підприємствах  надаватися, а цими органами.

 Так,  як  є  в  цивілізованих країнах світу, шановний

 народний  депутате.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу, будь ласка, ще раз. Не в плані

 докори один одному, а тільки відповіді на запитання.

      До цього питання (...........). Він давно тримає

 руку. Будь ласка.

     

      ІОФФЕ. Уважаемый докладчик, к сожалению, то, что

 вы сказали на сегодня здесь, абсолютно настраивает на

 такой   лад   (и.................  избирателям),  что

 выплата    бюджетникам    и    пенсионерам   в   срок

 производиться  не будет. Вы ставите это в зависимости

 и  от сева, от стихийных бедствий, от туч, от громов,

 от всего, чего угодно.

      Получается,   что   вы   не   руководите   этими

 событиями,  а  находитесь в хвосте, в результате чего

 это все происходит.

      Я  хотел бы услышать от вас: неужели не хватает,

 допустим,  у  всех  ума  организовать  центр, который

 будет это отслеживать, отслеживать, где как платят.

      Пот  я  был на округе. Принял 250 человек. 70% -

 это несвоевременная выплата бюджетных платежей.

      Ну,  можно  как-то отследить? Вы говорите, будут

 задержки  и  дальше. На сколько: на месяц, на два, на

 три и т. д. Ну, мы можем определиться, кудамы плывем?

 На полгода, может, будут задержки. Это первое.

      Второе.  Вы говорили об экономии субсидий. Скажу

 по   Луганской   области:   циркулируют   вот   такие

 сообщения,  и люди не берут субсидий, боясь того, что

 потом  это дается деньги в долг. Я думаю, что до вас,

 наверное,  эти  сведения  дошли, что это абсолютно не

 так.  И  нужно дать соответствующие разкяснения. Люди

 боятся    брать    эти   субсидии.   И   это   кто-то

 распространяет   вот   эти  слухи  для  того,  чтобы,

 приходит  и  говорит: "Я боюсь брать субсидии, потому

 что мы не получим это дело".

      И  последнее.  Я  хотел  бы  у  вас  спросить. В

 состоянии вот все-таки Министерство финансов вместе с

 пенсионным  фондом  организовать центр, который будет

 отслеживать   циркуляцию   средств  между  различными

 регионами,  чтоб  хоть как-то люди знали: задержка на

 месяц,  на  2  недели,  на  3 недели. Будет заплачена

 пенсия и заработная плата бюджэетникам.

     

      МАТВІЙЧУК.  Я  почну з легшого вашого запитання:

 що  стосується  того,  що  ходять  слухи  про  те, що

 субсидії  -це  якийсь  долг, що потім треба буде його

 повернути.  А  я  добавлю до цього ще, що ходять такі

 слухи, що будуть забрані там приватизовані квартири і

 т. д.

      Я думаю, що це розповсюджують ті люди, які проти

 такої  ідеї.  Хочу ще раз підкреслити на всю державу,

 що  субсидії,  які  призначаються  населенню -це не є

 ніяким долгом, це є призначена допомога і ніколи вона

 не  буде  повертатися  назад,  і ніколи в рахунок цих

 субсидій  не будуть ні квартири забиратись, ні майно,

 нічого -це є допомога, яка безповоротна.

      Що  стосується  створення  Центру  для того, щоб

 роздивлятися  фінансові такм потоки, заборгованість і

 так  далі,  я  розгляну  ще  вашу  пропозицію з цього

 приводу   з   відповідними   спеціалістами.   Але  ми

 напривеликий  жаль  цей  стан  справ  знаємо, у нас є

 органи,  які це чудово розуміють. Є податкові органи,

 які   знають   пофакторно   чому   заборгованість   в

 підприємстві  в  платежах  до бюджету, Пенсійний фонд

 знає,   чому  заборгованість  внесках  до  Пенсійного

 фонду, біда тільки в тому, які вжити заходи для того,

 що   ліквідувати   цю   заборгованість.   Тому   вашу

 пропозицію  ми  приймаємо,  значить,  ми  її  ще  раз

 розглянемо, от, і приймемо рішення.

     

      ГОЛОВА.  Запитання  від фракції МДГ. Які реальні

 можливості  має  Уряд для підвищення заробітної плати

 працівникам  бюджетної  сфери  у 1996 році. Самофалов

 підписав.

     

      МАТВІЙЧУК. Дуже складне запитання, оскільки воно

 стосується   сбалансування   бюджету   по  доходах  і

 видатках,  я  повинен  сказати,  що  дуже  незначні є

 можливості   у  бюджеті  для  того,  щоб  підвищувати

 заробітну  плату  працівникам  бюджетних установ у 96

 році.

      Ви знаєте, що з 1 січня 96 року ми уже підвищили

 заробітну  плату  працівникам бюджетних установ на 12

 відсотків,    значить,   от,   вишукані   для   цього

 неінфляційні джерела фінансування.

      Що  стосується  підвищення  заробітної  плати  в

 подальшому,  то  уряд  має такі плани, що ми все-таки

 вимушені   будемо  підвищувати  цю  заробітну  плату,

 виходячи   з  коефіцієнту  0,8    за  кожний  процент

 інфляції.  Таке ми будемо робити от, в залежності від

 того, як буде розвиватися рівень інфляції.

     

      ГОЛОВА.  Запитання... Так, Сирота вже задавав...

 Запитання...   якщо   можна,   перед  тим  запишуться

 депутати на запитання... з місця... ваші відведемо ще

 15  хвилин  часу.  Справа  ось у чому:... будь ласка,

 поки буде йти зааис, проводьте запис. Приготуйтеся.

      Таке   запитання:  дехто  з  політиків  сьогодні

 говорить,  що у минулому році реальна заробітна плата

 виросла  на  30%. А ви кажете про те, що такі тривалі

 заборгованості  і по видачі заробітної плати тощо. То

 як  рахується реальна зарплата -видана чи нарахована?

 Будь ласка.

     

      МАТВІЙЧУК    Заробітна   плата   считається   по

 нарахованим  сумам.

     

      ГОЛОВА.  Не  зрозуміло...  Таким  чином, ніякого

 реального  зростання  заробітної  плати нема, так же?

 Оскільки  можна  нарахувать  і  не  видать  -інфляція

 з'їсть  навіть  підвищення, і все -на тому кінець!.,.

 Тоді,  мабуть,  не треба користуватися такими тезами.

 Якщо ви готуєте відповідні документи, доповіді абощо,

 то тоді треба бути об'єктивними...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, Мулява.

     

      МУЛЯВА В.С., 197 виборчий округ.

      Ми  тут  ввесь  час  ставимо  питання про поділ,

 розподіл - ділимо те, чого немає в бюджеті...

      Я  хочу  поставити  питання  так:  нас сьогодні,

 власне,  затопила  хвиля  організованої злочинності і

 корупції.    Оголошена    фронтальна    боротьба   із

 організованою  злочинністю  і  корупцією, бо створені

 комітети, спецвідділи, спедслідчі групи і т.д.

      Скажіть  мені,  будь  ласка, які суми надійшли в

 бюджет,   повернуті   цими   органами,   відібрані  у

 злочинців?  І скільки повернуто коштів, які незаконно

 вивезені з  України  за кордон?

     

      МАТВІЙЧУК.  Я  не маю з собою таких данихх, тому

 на  привеликий  жаль,  не  можу  зараз  назвати. Но я

 постараюсь дати відповідь Вам на додаткових........

     

      ГОЛОВА.Бєльський.

     

      БЄЛЬСЬКИЙ, 189 виборчий округ.

     

      Дякую.  Шановний  доповідачу, працюючи в окрузі,

 до  мене  звернулась  група  викладачів Василівського

 радгоспного  технікуму  "Перемога",  які не отримують

 заробітної плати з жовтня місяця. То заборгованіст на

 сьогоднішній   день   складає   біля   16   мільярдів

 карбованців,  також  не  отримують стипендію студенти

 даного   технікуму  і  слложилось  надзвичайно  тяжке

 становище   із   процесом,   так   сказать,  в  цьому

 технікумі,  тому  що студенти, які живуть на відстані

 50-60  кілометрів,  добираються  суда,  не  отримуючи

 стіпендії,  в  їх  немає  за  що їздити, тому що... І

 таким  чином,  вони не мають змоги щоденно приїжджати

 до  технікуму.  Тому я звернувся до Вас з відповідним

 листом  і  прошу  дайте відповідь: коли все-таки буде

 погашена    заборгованість    даному   колективу   по

 заробітній платі?

      Дякую.

     

      МАТВІЙЧУК.  Мені  тяжко  відповідати  по  кожній

 установі  в державі по заборгованості, але я надіюсь,

 що  після сьогоднішнього засідання ми... поступим по-

 іншому:   ми   запросим   у  міністерств  і  відомств

 додатковую   інформацію   в  кого  ще  єсть,  в  яких

 установах  є  заборгованість за минулий рік і вживемо

 термінові зваходи по їх погашенню.

      Що...

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА.  Кіяшко....  Я Заварзіна прошу, ну, будь

 ласка.

     

      КІЯШКО.

     

       У меня будет, уважаемый докладчик, два вопроса.

      Первый  вопрос  касается продолжения того, о чем

 говорил  предыдуций  выступающий,  то  есть  хоте  бы

 задать   ворпос   так:   каким  образом  министерство

 финансов   планирует   погашение  задолжености  нашим

 студентам  и  учащимся,  начиная  от  студентов вузов

 кончая   учащимся  профтехобразования,  тех,  которые

 финансируются  через  бюджетную сферу, имеются в виду

 через  государство,  а  не  через местные органы. Это

 первый  вопрос.

      И  второй  вопрос.  Нашим  шахтерам  до  1 марта

 обещали   выплатить  заработную  плату.  Насколько  я

 располанаю  сегодня  информацией,  по ДОнецкуглю, мой

 избирательный   орган,   не  додано  1  триллион  380

 миллиардов   карбованцев,  то  есть,  соответственно,

 зарплата   не   получается   и   решения  Кабмина  не

 выполняется.

 

      МАТВІЙЧУК.  Що  стосується  виплати стипендій, в

 своєму  виступі  я вже сказав, що ми уточнюємо графік

 погашення  заборгованості  по  заробітній  платі і по

 стипендіях,   яка   склалась   на  1  березня,  і  ми

 надіємось,  що  нам  удастся  її поглачити десь до 15

 квітня поточного року.

      Що     стосується    погашення    заборгованості

 заробітної  плати  плати  шахтарям,  то я хочу ще раз

 підкреслити,  заборгованості Державного бюджету перед

 шатхтарями  немає.  Я в своєму виступі вже сказав, що

 ми   в   рахунок   майбутніх   надходжень   до  фонду

 стабілізації  паливно-енергетичного  комплексу надали

 допомогу для виплати заробітної плати шахтарям в сумі

 19  трильйонів  карбованців.  В даний час вишукуються

 додаткові   можливості,   щоб  допомогти  шахтарям  у

 виплаті  заробітної    плати.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  Левченко.

     

      ЛЕВЧЕНКО.

     

      Уважаемый   докладчик,   прошлый  доповидач  нам

 рассказал,  что  беда с неплатежами за электроенергию

 из-за   того,  что  н  е  выплачиваются  средства  за

 электроенергию.

      Вы  же сказали, что нам надо пересмотреть льготы

 для   компенсации  населения.  В  связи  с  тем,  что

 систематически  не  выплачивается зарплата, в связи с

 тем,  что  не  хватает  средств. У меня вот письмо от

 интеллегенции города Краснодона, что с декабря месяца

 не  выплачивается зарплата не учителям, не врачам, не

 работникам культуры.

      Как  в  такой  ситуации  пересмотреть  льготы  и

 компенсации  для  населения  в связи с невыплатой вот

 этих   средств?   Как   смы   можем  улучшить  работу

 предприятий?

     

      МАТВІЙЧУК В.М.     Я  як  говорив  за  льготи  і

 компенсації,  то  я не мав на увазі про те, що настав

 той  час,  що  необхідно  було розглянути доцільність

 надання тих льгот і компенсацій, які безпосередньо не

 пов'язанні  з відшкодуванням здоров'я громадян. Ми не

 говоримо  про  те,  що  їх  нада  зовсім відмінити, а

 можливо  призупинити  на певний період для того, щоб,

 де  ці  льготи  взагалі не надаються, зняти соціальну

 напругу,  а  там,  де вони видаються вивільнити певні

 кошти  і  направити  на підтримку промисловості. Це я

 мав на увазі.

     

      ГОЛОВА.   Єськов.

     

      ЄСЬКОВ  В.  А.  Валентин  Єськов, Антроцитовский

 избирательный  округ, фракция "Коммунисты".

      Уважаемый  Владимир  (...........), у меня к вам

 вопрос  вот  такого  характера.  Во многих шахтерских

 регионах сложилось крайне напряженная ситуация с тем,

 что  людям не выплачивают уже 8 месяцев (...........)

 за  втрату  трудоспособности.  И  тем  не  менее  они

 считают  совокупный  доход. Тем самым лишают человека

 права  на  получение  субсидий.  За  что  люди дважды

 страдают:  нет  регресных  и   нет  субсидий.  И  как

 быть  этим  тысячам  людей,  отдавших  свое  здоровье

 производству? Это первый вопрос.

      И  второй  вопрос. Для погашения задолжености по

 зарплате, были сняты деньги с различных фондов, в том

 числе   фонд  задание  просил.  То  есть  безработные

 практически   сейчас  лишенны  помощи.  На  основании

 какого закона это было сделано? И будет ли носить это

 разовый  характер  или  приймет  систему?  И  как эти

 деньги  будут  возвращены?   И будут ли  возвращены в

 (...........) занятости?

     

      МАТВІЙЧУК   В.   М.   Що  стосується  врахування

 регресних  сум,  які  не  виплачені  шахтарям і іншим

 категоріям  працівників,  які, можливо, десь получили

 втрату  здоров'я  на  підприємстві,  при  призначенні

 субсидій,   то,  я  думаю,  що  це  питання  потребує

 додаткового   розгляду,   я  його  зафіксовую,  і  ми

 приймаємо відповідне рішення. Я думаю, що не потрібно

 було  б  їх  враховувати  при призначенні субсидій до

 того  часу  поки не будуть виплачені. А оскільки суми

 накопилися такі великі, що, значить, найближчим часом

 вони не будуть виплачені.

      Що  стосується  зняття коштів із Фонду занятості

 і  з  інших позабюджетних фондів, то це було прийнято

 відповідно   до   постанови   Верховної  Ради.  Я, на

 привеликий  жаль,  не  пам'ятаю  ні  номер,  ні дати,

 пам'ятаю  пункт 10 цієї постанови, де записано, що до

 Державного бюджету вилучається кошти цих фондів.

      Що  стосується  Фонду  занятості,  то ми вже, по

 суті,  відпрацювали  механізм  повернення  цих коштів

 Фонду занятості, і ми повернемо їх Фонду  занятості.

     

      ГОЛОВА. Марченко.

     

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Я прошу передать слово Наталье

 Михайловне Витренко.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Дякую.  В  мене  два  питання.  Перше питання до

 Головуючого.   Чи   не   здається   вам,   Олександре

 Олександровичу, що такий розгляд питання, як сьогодні

 на  дні  Уряду  -це  дуже коштовні для народу України

 ігршки?  Чи  не  здається  вам,  що  коли ми сьогодні

 почули,   вся   Україна  почула,  що  відбувається  в

 елекроенергетиці,   і   як   нам  заступник  міністра

 доповідає  про  оплату  праці  в  бюджетній сфері, ми

 повинні  прийняти  рішення Верховною Радою про те, що

 ми  не довіряємо таким керівникам і далі продовжувати

 керувати державою?

      До речі, я хочу звернути увагу, що а ні депутата

 Марчука,  а  ні  депутата  Пинзеника,  а  ні депутата

 Шпека,  а  ні депутата Германчука в залі нема. Є і не

 зрозуміле для кого день Уряду.

      Друге  питання  у  мене до шановного доповідача.

 Скажіть,  будь  ласка, чи знаєте ви про проект Закону

 Державної  думи  про  покарання  тих  службовців, які

 затримують  виплату  заробітної  плати.

      Я  цей проект передавала у комісію Суслово. Якщо

 ні - я   вам  особисто передам.

      Я хочу вам сказати, що а ні Кабінет Міністрів, а

 ні  депутати  Верховної Ради не мають права кожен раз

 отримувати заробітну плату, якщо ви затримуєте всьому

 народу  регулярно.

      І  по-друге.  Я думаю, що ви не будете вдаватися

 до  такої  низості, щоб нам підвищити заробітну плату

 депутатам,  ми залишимось на наших 28 мільйонів і щоб

 вам  у  думку  таку  не  стало  в  голові, поки ви не

 наладите в Україні нормальну виплату заробітної плати

 всієї  бюджетної  сфери.  І  пропоную  вам,  шановний

 Міністерство  фінансів  -подайте  свої самі заяви про

 звільнення.  Не  можна далі слухати вас і...

     

      ГОЛОВА. Будь ласка,  завершуйте  виступ.

     

      ВІТРЕНКО  Н. М.... і таку роботу вашу сприймати.

 Самі  підіть краще. Поки вас народ України не скинув.

 Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Відповідайте на свої частини запитання.

 Я   відповідати  не  буду,  бо  якби  були  прекрасні

 результати  в  економіці  і  прекрасна була доповідь,

 запитання  було  б таке ж. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  відповідаю  на  запитання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка,   відповідайте.

     

      МАТВІЙЧУК.   Що   стосується  вашого...  вашої

 рекомендації  про  те,  щоб  нам  не прийшло в голову

 підвищити  заробітну  плату  народним  депутатам,  то

 шановна,  значить,  пані  Вітренко,  я  хотів  би вам

 сказати,  значить,  що нам ніколи й не приходило це в

 голову.  Оскільки  Уряд не регулює умови оплати праці

 народних   депутатів.   Це   регулюється   постановою

 Верховної  Ради  і ніколи Уряд не приймав повтанови з

 цього приводу.

      Що  стосується...  Да,  да.  Почитайте постанови

 уважно,  значить,  що  Кабінет  Міністрів  ніколи  не

 приймав  жодної постанови і не має права цього робити

 по встановленню умов роботи праці народних депутатів.

 Це  робиться  постановою  Верховної Ради.

       Що стосується...

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Макарович, будь ласка, треба

 бути... конкретно відповідати на питання. Є постанова

 Кабінет  Міністрів про зміну оплати праці в бюджетній

 сфері.  І  депутати,  і службовці чи підходять під цю

 категорію,  а  не  Верховна  Рада  регулює  заробітну

 плату.   І  треба  відповідати  точно  на  запитання.

 Відповідайте дальше.

     

      МАТВІЙЧУК.  Шановний  Олександре Олександровичу,

 ніяка  постанова  Кабінету Міністрів про встановлення

 рівня   заробітної   плати   в   бюджетній  сфері  не

 торкається  умов оплати праці народних депутати. Я ще

 раз  це підкреслюю. Якщо це я говорю не правильно, то

 давайте   створимо   якусь  групу,  розберемося,  хто

 встановлює  ці  умови оплати праці. Кабінет Міністрів

 не встановлює заробітну плату народним депутатам.

      Друге.  Що  стосується  вашої  рекомендації  про

 залишення   посту  заступника  міністра  фінансів,  я

 розгляну  цю вашу пропозицію. Ну, можливо, при умові,

 якщо  ви  ще  й кандидатуру запропонуєте, я ще бистро

 звільню.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Кириченко.

     

      КИРИЧЕНКО М.О.

     

      Дякую. (329-ий, Полтавська область, Кириченко)

      Шановний  Володимире  Макаровичу,  я не хотів би

 давати  оцінки,  називати  сьогодні  поіменно  винних

 людей в тому, що сталося з виплатою заробітної плати.

 Але  в  нас,  коли  проходить День Уряду, получається

 так,   що   розмови   на  Верховній  Раді,  відповіді

 міністрів,  посадових  осіб  дуже  красиво  звучать і

 проблеми   в   нас   дуже  згладжуються.  А  коли  ми

 приїжджаємо  у  виборчий  округ, то я не розумію і не

 можу  зрозуміти, які відповіді сьогодні людям давати,

 коли вони вже по півроку, більше не отримують виплат:

 заробітної плати і інших.

      Те,  що  стосується субсидій, закручено так, що,

 по-суті,   це   знущання   над  людьми.  Я  хотів  би

 запропонувати   і  підтримати  попередніх  виступачих

 депутатів  про  те,  що чи може Уряд прийняти рішення

 виплачувати   зарплату   в   Кабінеті   Міністрів,  в

 міністерствах   після  ліквідації  заборгованості  по

 зарплаті бюджетним організаціям.

       І  друге.  До  того,  що вже розпочата розмова.

 Коли  і  хто  поніс  персональну  відповідальність за

 невиплату   вчасно   заробітної   плати  в  бюджетних

 організаціях? Якщо такі є факти, назвіть, якщо немає,

 скажіть,  що  Уряд до відповідальності посадових осіб

 не притягує. Дякую.

     

      МАТВІЙЧУК.  Я  хотів  би  ще раз підкреслити, що

 заробітна  плата  фінансується  з  двох  джерел: це з

 Державного бюджету і з місцевих бюджетів.

      Що  стосується  відповідальності за те, тих, хто

 не  забезпечує  своєчасну  виплату заробітної плати з

 місцевих  бюджетів.  Я  такими  даними не володію, що

 стосується  виплати  заробітної  плати  з  державного

 бюджету,   то   у   нас   не   було   притягнуто   до

 відповідальності  в  крайньому випадку в Міністерстві

 фінансів   до   того,   що   несоєчасно  виплачується

 заробітна  плата, алле разом з тим, хочу підкреслити,

 що людину можна притягувати до відповідальності любу,

 тільки  за  те, що вона порушила. Якщо вона порушила,

 її  треба  притягувати.  Якщо  у  нас  є  такий  стан

 економіки,  внаслідок  чого немає доходів до бюджету,

 то  людей  притягувати  за це, допустім, я не вбачаю.

 Тоді треба прийнять якийсь закон, значить.

      До  речі,  зараз  з постановою Верховної Ради ми

 готуємо   додаткові   законодавчі   акти   з  приводу

 посилення    відповідальності   службових   осіб   за

 несоєчасну  виплату  заробітної  плати.  У  нас є це,

 відповідальність,  і,  якщо  я  добре  пам'ятаю,  100

 мінімальних  заробітних  плат  у  нас, значить, якщо,

 якась   службова   особа   допустила  з  своєї  вини,

 неросторопності   і   так  далі  допустила  невиплату

 заробітної  плати,  100  мінімальних заробітних плат.

 Якщо  це робиться з інших якихось економічних причин,

 то, значить, тоді треба...

     

      ГОЛОВА. Григорій Тванович Найда, та підійдіть до

 Юрія  Борисовича  блище,  ну,  навіщо кричите на весь

 зал. Ну, будь ласка, Верхогляд.

     

      ВЕРХОГЛЯД.

     

      Шановний.......................,               я

 хочу..........  запитань,  які  мені  в ту суботу, що

 минула,   давали   викладачі   педучилища   номер  20

 міста........  Скажіть, будь ласка, шановні депутати,

 до  мене  таке запитання, як мені вчителю з 27 ......

 жити  в  Шепетівці,  яка  зарплату недополучила ще за

 листопад місяць минулого року? Це одне питання. Дайте

 по радіо відповідь їм, цим викладачам.

      І друге питання. Як ви вважаєте як професіонал -

 ви  передали  рекомендації  Міністерству  фінансів  і

 Податковій  інспекції... Чи не мішає це одне другому?

 Не    краще...............    скоротити    кошти    і

 дати по цим місяцям...................................

      Дяукую за увагу.

     

      МАТВІЙЧУК В. М. Що стосується виплати заробітної

 плати  працівникам  педагогічних училищ, то необхідно

 відмітити,  що  педагогічні  училища  фінансуються  з

 місцевих  бюджетів.  Мені тяжко відповісти по кожному

 педагогічному   училищу,   чому   там   не  виплачено

 заробітну   плату,   оскільки   вони  фінансуються  з

 місцевих  бюджетів.  Я  собі  зафіксував, значить, це

 педагогічне   училище.   ми  ще  розберемся  з  цього

 приводу...

      Що   стосується  того,  чи  не  мішає  в  роботі

 створення  податкових  інспекцій рядом із фінансовими

 органами,  то  я повинен відмітити, що це не мішає. В

 зв'язку  із  збільшенням  платників  у  державі,  нам

 взагалі    потрібно   було   б   розглянути   питання

 чисельності  в  податкових  інспекціях,  щоб ми могли

 дійти  до  кожного  платника і роздивитися порушення,

 які єсть у Податковому законодавстві.

     

      ГОЛОВА.  Ніколаєнко.

     

      НІКОЛАЄНКО   С.  М.,  402  Іванівський  виборчий

 округ, Херсонщина, фракція соціалістів.

      Шановний Володимир Мккарович!

      Ми   з  вами  давні...  адвно  ведемо  дискусію,

 находимо  дуже  часто  спільну  мову,  і  я ціную ваш

 професіоналізм,   але!..   От  ви  у  своєму  виступі

 скзаали,  що  введення  нової  статті 57-ї Закону про

 освіту   з   причинить  ще  кризу...  Я  прокоментую.

 Сьогодні середня заробітна плата по освіті близько 10

 мільйонів  карбованців,  а ми плануємо... це... себто

 десь до 50 доларів... а ми плануємо на кінець 1996, а

 ввести цю статтю з 1997 року -збільшити лише на 30-4-

 %.  І ви кажете, що це викличе кризу... То яка ж тоді

 стабілізація,  який  же  курс  тоді у нас уряду, якщо

 таке мізерне підвищення зарплати викличе крвзу?!.. Чи

 ми  взагалі  не думаєм стабілізувати економіку?... Це

 так я зрозумів сьогодні, чи ні?..

      Дякую вам.

     

      МАТВІЙЧУК  В.  М.  Коли  я  говорив за додаткові

 витрати,  то  я  не  говорив,  що це, значить... що я

 особисто,  чи  ви  найдете когось в уряді проти того,

 щоб  зробити  те, що там передбачено... Я говорив про

 інше  -я  говорив  про те, що це викличе необхідність

 вишукування    додаткових    понад   190   трильйонів

 карбованців  і,  якщо  ми... І треба, можливо, там це

 все робити.

      Якщо  ми  з  вами вишукаєм не інфляційні джерела

 фінансування  цих  додаткових кошт, то давайте будемо

 примать.

      Ніхто  проти  цього не заперечує. Ми лише тільки

 одне   говоримо,   що  ми  повинні  мати  під  кожний

 законодавчий    документ    не   інфляційні   джерела

 фінансування.

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Маравичу, прохання таке. Ви,

 мабуть,  із  Міністерством  статистики  разом зробіть

 розрахунки реальної  заробітної  плати  за 1995 рік і

 дайте  цю  інформацію  депутатам.  Ще  раз  повторюю:

 реальну  заробітну  плату за 1995 рік і в абсолютному

 виразі в галузях в тому числі і динамику її зростання

 чи зменшення, щоб була зрозуміла картина загальна...

      Тепер... Сідайте, будь ласка. Тепер, будь ласка,

 звертаюсь  до  Кабінету Міністрів, Іван Федорович, до

 Вас,  як  Ви представляєте сьогодні, хоч це не зовсім

 Ваше  питання.  Ми  не  проводити  Дні Уряду, якщо не

 будуть тут присутні керівники Уряду, відповідальні за

 ситуацію  в  економіці,  тому  що питання в основному

 стосуєіться економіки і  соціальної сфери.

      Якщо  ми зриваємо депутатів з засідання комісій,

 від  тої  роботи відриваємо, від законотаорчої роботи

 на  ці  дні, оскільки питання, котрі порушуються тут,

 їх  турбує,  то  мені  не зрозуміло: яким чином і чим

 зайняті   Віце-Прем'єри,  котрі  носять  деппутатські

 мандати?  Якщо  вони їм зайві, то нехай складуть свої

 повноваження,   якщо   ні   -то   тоді  хай  складуть

 повноваження  ті,  котрі  вони  виконують  у Кабінеті

 Міністрів,  бо так   продовжуавтися дальше не може.

      І  я  ще  раз  звертаюсь  з  пропозицією до всіх

 депутатів,  я  вносив  декілька  разів пропозиції про

 припинення   повноважень   депутів,   призначених   у

 виконавчі   структури  керівниками  після  підписання

 Коснтитуційної   угоди7   Це   складає  приблизно  35

 депутатів.

      Я  прошу  підтримати  цю  пропозицію, і прийняти

 відповідну  Постанову.

      І  тому  це  питання  я  просив  би  на Президії

 включити до Порядку дня і поставити на голосування на

 наступному  сесійному тіжні. Тому що весь час гратись

 у  піжмурки  ніби неможливо, це, яактично, блокування

 роботи Верховної Ради.

      В  порядку  інформації. Ви одержавли орієнтовний

 перелік  питань дл я розгляду на пленарних засіданнях

 Верховної Ради наступного тижня. У роботі...

        От  роздають  дівчата,  будь ласка.

      Під час засідань Комісій розглянути ці питання в

 контексті  тому, що, якщо це питання стосується вашої

 Комісії  і  відповідна  Постанова буде прийнята після

 розгляду  відповідного,  зробіть таку роботу, в вас є

 на  це  час.

      Тепер....

      Ну,  здається,  ті питання, які були передбачені

 на  сьогодні  і  в порядку  інформації,   вияснені.

       Ще  рпошу депутатів уважно прочитати Положення,

 затверджене  ВЕрховною  Радою,  Положення  "Про  день

 Уряду"  і  не  перетворювати  на  вільну  дискусію, а

 готуватись  до  них  серьйозно.

      І  з  вашого  дозволу, очевидно... Не роздане, а

 затверджене Верховною Радою  України.

      Тому  я  вважаю, що потрібно було б на наступний

 день  Уряду  все-таки  залишит  питання про соціальні

 виплати,   виплати   в   бюджетній  сфері,  Володимир

 МАкарович   і   Віктор  Михайлович,  я  рпошу  уваги,

 залишається  на  наступний  день  Уряду  ця ситуація,

 зміни  до  неї.  Ввідповідний моніторинг забезпечте із

 тими  пропозиціями,  які  сьогодні висловлювалися для

 того,  щоб  дати  відповіді  конкретно  депутатам.  І

 попереднє,  як  і  передбачено  положенням  про  день

 Уряду,   підготуйте  з  цього приводу   таку  глибоку

 інформацію.

      І наступне питання. Очивидно потрібно розглянути

 питання  про  стан справ, про хід виконання постанови

 Верховної  Ради  про стабілізацію ситуації у паливно-

 енергетичному  комплексі.  Якщо  не  буде  змін  щодо

 цього, то ми очивидно це питання теж маємо можливість

 і  маємо  потребу  поставити на наступному дні Уряду,

 який  буде  через місяць, тобто в квітні місяці, десь

 приблизно числа  12, 15 квітня.

      Ну, так поставте питання, готуйте, будь ласка, я

 не  проти,  щоб  замінити  те питання, яке сказав, на

 питання  сільського  господарства. Все зрозуміло?

      Які  в  кого питання щодо процедури? Гуров, будь

 ласка.  Ну,  я  дивлюся дві руки піднято, Северюков і

 Гуров.

     

      ГУРОВ В.М.

     

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты,  на  мой  взгляд  мы  делаем  одну  и очень

 серьезную   ошибку.   На  протяжении  уже  нескольких

 месяцев   мы   рассматриваем  правую  часть  бюджета.

 Значит,   оно   конечно  звучит  очень  красиво,  нас

 слушает,   мы   беспокоемся.   Значит,  рассматриваем

 заработки  учителей,  пенсионеров, помагаем, сельское

 хозяйство, энергетический комплекс. Но все это правая

 часть бюджета. А когда же мы, неужели мы не понимаем,

 что  если  мы  с  вами не включимся в левую часть, то

 есть  надо  все-таки  заслушать  левую часть бюджета,

 доходную.      Промышленность     надо     послушать,

 горномеллургический    комплекс.    Химия   -это   та

 промышленность,   которая   формирует   доходы.  Если

 доходов  не  будет,  то  все  эти  наши  слушанья  по

 вопросам  распределения делить и делить еще никогда к

 победе не приводили.

      Поэтому,  на  мой  взгляд,  следующий день Уряда

 надо  дейсвительно,  чтоб  посмотрели  доходную часть

 бюджета.   Только   это   простой   и   прямой   путь

 поможет.....  автоматически  разобраться  с  делением

 прибыли.  Если  прибыли  нет,  то  нечего  и  делить,

 неужели это не понятно?

      У меня конкретное предложение: в следующий  день

 Уряда  рассмотреть доходную часть бюджета. Конкретно:

 горно-металлургический  комплекс,  химию, те, которые

 дают  валюту,  те,  которые  дают доход. И спросить в

 ответственных людей: почему дают мало, почему не дают

 больше,  и что надо делать, чтобы работала эта часть?

 Вот у меня конкретное предложение.

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Михайлович,  оформляйте свою

 пропозицію   через   комісію,   ми   її  на  Презижії

 розглянемо і включемо в порядок дня, саме це питання.

 Я  думаю,  тільки  треба подивитися, тому що в цілому

 ліва  частина  бюджетут  -це занад-то широке питання.

 Візьміть,  очевидно,  якісь  підпункти  чи галузі, чи

 підприємства.

      Будь ласка, Севрюков.

     

      СЕВРЮКОВ

     

      Дякую,    Александр   Александрович.   Севрюков,

 Одесса.

      Александр  Александрович,  я хочу поднять вопрос

 об   ответственности   людей  -членов  Правительства,

 которые   выходят   на   трибуну   по  их  заявлению.

 Посмотрите,   что   сегодня   получилось.   Выступает

 уважаемый  замминистра  и  говорит:"Мы  по  бюджетной

 сфере  со  всеми расчитались, у меня фактов нет". Как

 только  депутаты  подняли  вопрос по фактам нарушений

 несвоевременной   выплаты   с   бюджетной  сферы,  он

 говорит:"  Да, вопросы есть, да, мы не выплати, да, у

 нас каке-то задолженность". То есть, легко играючись.

 Совершенно  забыв о том, что нам Верхоному Совету был

 внесен официальный документ, который был ...

      Уважаемый  господин Пинзенык! Я понимаю, что вам

 не интересно...

     

      ГОЛОВА. Я прошу, будь ласка, ...

     

      СЕВРЮКОВ.   Ну,   мы   вас   слушаем,  когда  вы

 выступаете   на   трибуне,   будьте  любезны,  коллег

 послушать.

     

      ГОЛОВА. А де Володимир Макарович, до речі?

     

      СЕВРЮКОВ.  Так я продолжаю. Вы слушаете? Спасибо

 большое.

      Нам  был внесен официальный документ за подписью

 Премьер-министра,   в   котором   был  указан  график

 взаиморасчетов, как  по  бюджетам  по  финансированию

 наших сфер из местного бюджета, так и из центрального

 бюджета.  Это  был  официальный документ. Этот график

 был  нарушен. Нам обещали последний платеж  закончить

 концом    февраля.    Сегодня    12    марта.   Никто

 ответственности   не  понес.  Выходит  зам.  министра

 финансов  и,  так легко играючись, начинает развивать

 эту тезу.

      Александр  Александрович,  я прошу, чтобы впреть

 вы, как ведущий и как председатель Верховного Совета,

 людей   просто   с  трибуны  убирали.  Сколько  можна

 Верховный  Совет  дурачить?

      А избиратели потом говорят: "Депутаты, вы вот же

 там  слушали вопрос. Значит, где результаты?" Сколько

 может  это продожаться?  Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Сохань. Сохань.

      Я...  він  зараз візьме слово. Я хочу відповісти

 на  запитання. Функція Верховної Ради законотворча. А

 остільки  виборці  наполягають на тому, щоб з'ясувати

 ті  чи  інші  питання  і  вони  вас хвилюють, тому ми

 одержимо інформацію від Кабінету Міністрів.

      Вона   не  обговорюється.  Вона  йде  просто  як

 інформація.  Я  ще  раз звертаюся -дивіться положення

 про   Дні   Уряду,   затверджені  Верховною  Радою  і

 Кабінетом Міністрів.

     

      САХАНЬ

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!  Я взагалі поділяю от точку зору свого колеги

 Себрюкова,  який  зараз  висловив  про те, що не дуже

 неефективно  проходить    ці засідання.

      На  жаль,  я  тиждень  тому  звернувся від імені

 Хмельницбкої   області   з  такою  ж  пропозицією  із

 питанням: не було, скажімо, фінансування за минуле 30

 мільярдів     карбованців,    за    минулорічне    не

 профінансована заробітна плата бюджетної сфери.

      Виступає    заступник    міністра,   навіть   не

 повертається до цього питання, як вроді його не було.

 І  коли,  значить,  дійсно  стверджується, значить, з

 одного  боку,  що  в  нас  всі  питання  иврішено  по

 фінансуванню  за  минулий  рік,  то  це  просто дивно

 звучить,   коли   більшість  депутатів  порушують  ці

 питання.  Значить,  тобто  або  Міністерство фінансів

 зовсім не володіє ситуацією, або людина, яка виходить

 на  трибуну,  не  знає  предмету свого, або ми просто

 слухаєм черговий раз балачки, які нікому не потрібні.

      А   люди   ж  слухають  і  весь  час  аналізують

 ефективність  роботи Верховної Ради.

      Тому   я   пропоную   все-таки   дійсно  підняти

 відповідальність  людей,  які  виходять  на трибуну з

 тим,  щоб  вони  несли  відповідальність  повну за ту

 інформацію,  яку  вони  несуть  до  людей.  Бо нам же

 доводиться   зустрічатися   і   вислуховувати   думки

 конкретних  пенсіонерів  і вчителів, які не отримують

 заробітну  плату,  а не заступнику міністра фінансів,

 який  виступив  і  нічого практично не сказав з цього

 питання.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу. Які в вас ще пропозиції будуть

 з приводу нинішнього засідання?

      Ми   доручення  дали  двом  міністрам:  міністру

 енергетики і заступнику міністра фінансів. Заступнику

 міністра  фінансів  відносно  того,  щоб вони зробили

 об'єктивний  аналіз  реальної  заробітної  за минулий

 рік,  проінформували депутатів, і міністру енергетики

 стосовно   балансу   енерговиробництва  і  витрачання

 енергії,  секторного  аналізу, який потрібен сьогодні

 для  депутатів  і для того, щоб з'ясовувати і позицію

 свою і інформувати людей відповідно на округах.

      Стосовно  цих питань, які в вас ще є зауваження?

 Які будуть пропозиції?

      Запишіться, будь ласка. 5 хвилин ще, будь ласка,

 на  пропозиції.  Ми  час  використали, відведений для

 розгляду цього питання.

       Будь ласка, Юхимчук.

     

      ЮХИМЧУК А.П. Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановний  Олександре Олександровичу, я гадаю, що

 логічно   сьогодні   завершить  День  Уряду,  мабуть,

 потрібно   дати   протокольне  доручення  центральним

 органам  контрольно-ревізійного  управління,  тому що

 сьогодні  на  місцях все-таки мають місце зловживання

 щодо  цільового  направлення  коштів. Гроші, можливо,

 десь   і  є,  але  їх  використовують  не  завжди  за

 призначенням.

      Тому і функція контрольно-ревізійних органів тут

 теж   повинна   бути   передбачена.  Я  думаю,  що  і

 прокуратура,  і  центральному  контрольно-ревізійному

 управлінню треба таке дать протокольне доручення.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Юхимчук.

      Я       прошу       вибачити,       Пономаренко.

 Бронислав............, прошу.

     

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й.

      (422-ий  виборчий  округ,  місто  Сміле, депутат

 Пономаренко)

      Шановний Олександре Олександровичу, я кілька раз

 вже намагався пробити питання щодо компенсації виплат

 за оплату ліків аптекам, аптекоуправлінням.

      Сьогодні  склалася така ситуація, коли аптеки не

 можуть  закупляти  найнеобхідніші  ліки для населення

 тільки тому, що держава не компенсує те, що ми з вами

 постановили щодо пільгового виділення ліків ветеранам

 війни. Це питання обов'язково треба заслухати.

      Крім  того,  є ще два питання, які теж вимагають

 нашого  обговорення  або  заслухування Уряду. Питання

 про  компенсацію за оплату за бензин ветеранам війни,

 і  питання  оплату,  компенсацію за надання пільгових

 путівок.  Оці  три  питання  я  просив  би відповісти

 Володимира  Макаровича,  він абсолютно не відповів на

 це,   я   прошу   врахувати  на  наступне  засідання,

 слухання.

     

      ГОЛОВА.   Ви,   будь   ласка,   підготуйте  свої

 пропозиції  до наступного Дня Кабінету Міністрів, Дня

 Уряду,  оскільки  їх треба пропустити через комісію з

 питань  хорони здоров'я. Наскільки це сьогодні гостре

 питання,  воно  певно,  що гостре. Обгрунтування його

 зробити  і  тоді  ми  подивимося,  які два питання ми

 включимо на наступний День Уряду.

      Юхновський.

     

      ЮХНОВСЬКИЙ.

     

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати,   нам   весь  час  не  вистачає  грошей  на

 заробітну   плату,  разом  з  тим,  на  підприємствах

 скопилась   величезна   маса  нареалізованих  товарів

 черкез  те,  що  зараобітна  плата людей і купівельна

 спроможність  дуже  низькі.  В результаті ми не можем

 звести якось баланс, кінці з кінцями.

      Я  хотів  би  попросити,  що  ви  поставили таке

 питання  на  Верховну  Раду,  щоб  нам  сказали,  яка

 кількість є наявних товарів в середині держави, і яка

 кількість   грошей  в  середені  держави,  грошей  по

 зарплаті  і грошей взагалі. Щоб ми могли збалансувати

 своє  співвідношення між пропозицією, яка є в державі

 і  між  попитом, який є в державі. Інакше ми не можем

 нормально  говорити, ми говорим або про одну сторону,

 або  про  другу сторону, а баланс пропозиції і попиту

 ніколи тут не розглядається.

     

      ГОЛОВА.   Ви,   будь   ласка,  сформуєте  це  як

 депутатський  запит,  ми  його  оформимо для Кабінету

 Міністрів,   можемо  включити  потім  для  Дня  Уряду

 принаймі або окремо його розглянути.

      Свято.

     

      СВЯТО В.П., 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановні  колеги-депутати,  сьогоднішній день -це

 ще  раз  вияв  тої  неповаги до законодавчого органу,

 Верхоної  Ради.  І  з  точки  зору виступу Володимира

 Макаровича,  то  я хотів би запитати, на якій позиції

 знаходиться   він.  Чи  на  позиції  невігластва,  не

 розуміючи,  що говорить; чи на позиції -розуміючи, що

 говорить,  і продовжуючи робити те, що робить?.. А це

 вже позиція злочину! А тому, з точки зору причини...

     

      ГОЛОВА.   Василю   Петровичу,   я  прошу  вас...

 Положення  про  День  уряду не передбачає обговорення

 виступів. І я просив би вас...

     

      СВЯТО В.П. У мене пропозиція!

     

      ГОЛОВА....  пропозицію,  будь  ласка,  і на тому

 закінчимо...

     

      СВЯТО  В. П. У мене пропозиція... Так от з точки

 зору  причини:  те,  що  ми зараз маєм, наслідки, -це

 якраз  результат причини, зв'язаний з цілеспрямованою

 політикою  дорогих грошей, вилучення грошей із обігу.

 Тому   і   політика...   вірніше,  заборгованість  по

 зарплаті, тому і проблема неплатежів між виробником і

 споживачем...

      Тепер  з  позиції наступу на соціальний захист і

 виробництво  -це  вияв  політики дефіциту фіксованого

 бюджету.  Країна  -в  ста.....  ції!  І треба ставити

 питання  чітко  грошового  еквіваленту тих продуктів,

 які  псуються,  першої  необхідності!  Введення  їх в

 доходну   частину   бюджету   і   вирішення  проблеми

 забезпечення   матеріально   людей   не   нижче  межі

 малозабезпечення!

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Чиж. Останній виступ.

     

      ЧИЖ  І.  С.,  Летичівський  414  виборчий округ,

 Хмельницька область, Соціалістина фракція.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 члени уряду, колеги-депутати!

      Я  думаю,  що  всім  очевидна  неефективність  в

 принципі  такого  заслуховування,  хоча  і  по-іншому

 також  не можна, бо День уряду потрібен як інформація

 щодо  розвитку  ситуації  в  тому чи іншому напрямку.

      Але  я б хотів би, щоб ми акцннт робили на тому,

 що  є,  бо депутати краще від урядовців знають, що є,

 бо вони бувають, зустрічаються з людьми, а на тому що

 буде.  І  в цьому випадку в мене питання, скажімо, до

 наступного  Дня Уряду. Ну, от, скажімо, таке: біда із

 безробіттям,  яке  приховано  страшно  і  яке  просто

 вибух.... може........... страшний вибух соціальний.

      Разом  з  тим,  кошти  відповідного  фонду зараз

 зараовані  і  фактично  Служба  зайнятості не володіє

 жлдними   зараз   ресурсами,   навіть   на  поховання

 безробітного,  то я хотів би знати питання: це що вже

 політика,  ми  що вже скасували в 33 році, нема в нас

 безробітних, чи як це воно має бути?

      Тепер.  Відносно  питання розширення чиновничого

 апарату,   вчора   ми   в  Хмельницькому  з  народним

 депутатом.......      зустрічалися      з     пресою

 республіканською,   яка   там  представлена.  Питання

 навіть  журналісти  ставлять: доки будуть розширювати

 цей  апарат?  маса  цих  служб,  я б хотів би також у

 в'язці   з   дефіцитом   загальним  бюджету  показати

 наскільки  ці кошти ідуть, як вони використовуючи, як

 це  впливає  на соціальні..... і маса інших проблем.

 Тобто,  що  буде,  які к координальні кроки діються і

 будуть  вживатися,  а не те, що є  реально...

      Дякую......

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  ще раз прошу вас -питання

 надзвичайно  важливе.  В  комісії розгляньте питання,

 підготуйте  його  верніше  для  розгляду на Верховній

 Раді   про  склад,  чисельність,  динамику  зростання

 адміністративного  управлінського  апарату. Це те, що

 завжди  декларується,  як  предмет  для  скорочення і

 поліпшення  бюджетної  ситуації в цьому відношенні. І

 весь   час   відбуваєтьс  процес  зворотній,  зростає

 апарат. Давайте розглянемо це питання, але підготуйте

 відповідним чином.

      Порядок  дня  на  цьому  вичерпаний, я прошу вас

 зосередитись на тих питаннях, які є в Комісіях.

      До  побачення.