ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  14   л ю т о г о  1996  р о к у

                      10.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

       ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні днпутати, члени

 Кабінету  Міністрів,  журналісти,  радіослухачі, всі,

 хто бере участь і чує наше засідання. Прошу депутатів

 підготуватися  до  реєстрації.  Будь ласка, увімкніть

 систему, прошу зареєструватися депутатів.

      Встигли  зареєструватися 314 депутатів, хоч я...

 так  досвідченим  оком  бачу, що багато більше. Тому,

 якщо буде потреба,  ми трохи пізніше зареєструмося ще

 раз для протоколу, так  би мовити.

      А  тепер  хочу  сказати,  що  ранкове  засідання

 оголошується   відкритим.  В  роботі  засідання  бере

 участь  Кабінет  Міністрів  на чолі з головою уряду з

 Прем'єр-Міністром   Євгеном   Кириловичем   Марчуком,

 народним  депутатом  України... Я хотів би звернутися

 до вас з такою пропозицією. Я використаю зараз кілька

 хвилин  часу  для  того,  щоб  оголосити  і  прийняти

 рішення   відносно  депутатських  запитів,  а  потім,

 враховуючи   те,   що   в  нас  сьогодні  надзвичайно

 напружена...  напружений  порядок  дня  і  ми  навіть

 скоротили  обідню перерву, є пропозиція скоротити  на

 1  годину.  Вчора ми про це домовлялися і на президії

 визначилися  щодо того.

      І, враховуючи те, що після розгляду 1-го питання

 в  інформації  уряду  про  хід підготовки до весняних

 робіт, я   просив  би, щоб ми не дуже  розтягували це

 питання,  бо, власне  кажучи,  не  від  нас  залежить

 ефективність   цих   робіт.   Щоб  ті  питання,  які

 виникають  у  вас  інколи  до  Уряду або що в процесі

 розгляду   того   питання  можна  було  задати  і  не

 витрачати  на  це  додаткового часу. Нема заперечень?

 Значить, будем вважать, що приймається.

      Тому  я  спочатку  оголошу  запити, які потрібно

 прийняти рішення щодо них відносно направлення.

      Тобто  запити  Костицького Василя Васильовича до

 Прем'єр-міністра  стосовно  не достатнього реагування

 Держкомзахисту  прав споживачів на депутатський запит

 щодо   збитків,  заподіяних  неплановим  відключенням

 енергії в автономній Республіці Крим.

      Драгомарецького  Сергія  Дмитровича  до Прем'єр-

 міністра  у зв'язку незадоволенням відповіді Кабінету

 Міністрів   на   звернення   стосовно   не  виконання я    я                           - 3 - я 

 постанови  Верховної  Ради  України від 4 лютого 1994

 року про майно загальносоюзне громадських організацій

 колишнього  Союзу  РСР  щодо  санаторії  в "Горний" і

 "Прикарпаття".

      І   Яворівського  Володимира  Олександровича  до

 Генерального  прокурора  в  зв'язку  з незадоволенням

 реагуванням   на   його   запит   стосовно  законості

 застосування   норм  права  при  розгляді  справи  за

 позивом  колективу  кафе "Тістечко" до представництва

 Фонду держмайна Мінського  арйону Києва.

      Ці   запити   мають  підстави  на  такий  статус

 депутатського  запиту оформленні чинним порядком так,

 як  це  передбачено регламентом. Але для того, щоб їх

 направити треба визначення депутатів. Проголосувати.

      Хто  за те, щоб направити ці депутатські запити,

 прошу проголосувати.

      "За" -

      Дякую. Рішення прийнято.

      Тепер,   у   вас   на  руках  розданнийь  проект

 Постанови  Верховної  Ради  "Про порядок фінансування

 централізованних  капітальних  вкладень  у 1 кварталі

 1996  року до затвердження державного бюджету на 1996 я    я                           - 4 - я 

 рік".

      Практика  традиційна,  з  одного  боку. З іншого

 боку,  передбачається дозвіл на використання видатків

 з  державного  бюджету  на  фінансування  центральних

 капіталовкладень,   централізованих   в   обсязі   20

 процентів  від  проектів  на  1  квартал. Тобто немає

 загрози  тут щодо перервитрат бюджету, з одного боку,

 а  з  іншого  боку,  ці  роботи треба вести зараз, не

 зупиняти, фінансувати їх потрібно.

      Тому,  щоб  прийняти  цю  постанову,  це питання

 треба  включити  до  порядку  дня  зараз. Я просив би

 вашої  згоди на те, щоб це питання включити розглядом

 зараз  на  порядок дня. Ставлю на голосування питання

 про  ключення  в порядок дня Постанову Верховної Ради

 України  "Про  порядок  фінансування  централізованих

 капітальних  вкладень  в  1  кварталі  1996  року  до

 затвердження Державного бюджету на 1996 рік".

      Ставлю  на  голосування  про включення в порядок

 дня.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Є  пропозиція:  проголосувати цю постанову. Вона

 короткого змісту: "З метою безумовного введення в дію я    я                           - 5 - я 

 об'єктів   та   потужностей   майже  100  відсоткової

 пускової  готовності, стабілізації роботи будівельної

 галузі   та   будівельної  індустрії,  безперебійного

 фінансування,  кредитування будівництва об'єктів, які

 фінансуються  за  рахунок  державних  централізованих

 капіталовкладень Верховна Рада України постановляє:

      Дозволити  Кабінету  Міністрів України здійснити

 фінасування   централізованих  капіталовкладень  в  1

 кварталі 1996 року до затвердження Державного бюджету

 України   на   1996   рік   в   межах  20  відсотків,

 передбачених  в  проекті  Державного  бюджету України

 видатків на зазначену мету".

      За основу ставлю на голосування, за основу.

      "За" -

      Дякую. За основу прийнято.

      Є  пропозиція  редакційна  внести таку зміну: от

 тут,  де  говориться  "майже 100 відсоткової пускової

 готовності",  в  документі  Верховної Ради не повинно

 бути  такого. Що значить таке "майже"? Вилучить треба

 ці  слова.  Мова йде про фінансування централізованих

 капіталовкладень.

      Немає   заперечень,  щоб  вилучити  ці  слова  і

 написати  просто:  "Зметою безумовного введення в дію я    я                           - 6 - я 

 об'єктів та потужностей пускової готовності". Все.

      Ще є пропозиції?

      Ставлю    на   голосування.   Будь   ласка,   із

 урахуванням цієї пропозиції. В цілому.

      "за"

      "За"  -265.  Просив  Білоус  нагадать... Рішення

 приймається.

      Слухається питання "Про законодавче забезпечення

 стабілізації  сільськогосподарського  виробництва  та

 формування полевозчих ресурсів на 1996 рік".

      Доповідач  -Гайдуцький  Павло  Іванович, міністр

 сільського господарства і продовольства України.

       Будь ласка, на трибуну.

      Прошу  звернуть  увагу  на те, що у вас на руках

 два  документи  з  цього  приводу  є,  або  два блоки

 документів:  підготований  Урядом  за  погодженням  з

 комісією   і  окремий  документ  комісії,  який  дещо

 відрізняється   від   цього   документу,   від  цього

 варіанту.

      ГАЙДУЦЬКИЙ    П.    І.    Шановний    Олександре

 Олександровичу, шановні народні депутати, члени Уряду я    я                           - 7 - я 

 і присутні!

      Останні  роки,  в  тому  числі  і в 1995 році, в

 сільському господарстві суттєво поглибились негативні

 процеси,   посилився  спад  виробництва  продукції  і

 знизилась  продуктивність  праці. Виробництво валової

 продукції  в  порівнянні  в  цінах  проти  1990  року

 скоротилось   на   третину,  а  продуктивність  праці

 знизилась на 25%.

      Очікуваний    в    1995    році    прибуток   по

 сільськогосподарських  підприємствах  складає  56,  5

 трильйона  карбованців,  що, практично, на рівні 1994

 року,  а  рентабельність  лише  8, 3%, або проти 1994

 року  тільки  40... тоді, як в 1994 році було 44, 5%.

 Кожне  четверте підприємство сільського господарства,

 а  таких  2  846 в системі Мінсільгоспроду, закінчило

 рік  із збитками на суму 24, 6 трильйони карбованців.

 У 1994 році таких підприємств було тільки 715, а сума

 збитків  складала  тільки 1. 8 трильойна карбованців.

 Повністю  збитковою виявилась галузь тваринництва, її

 рівень  збитковості  складає 18 відсотків, а загальна

 сума збитків складає 55 трильйонів карбрванців.

      На   порозі  економічного  і  фінансового  краху

 опинились       ще       недавно      високоефективні

 сільськогосподарські  підприємства промислового типу: я    я                           - 8 - я 

 птахофабрики,    тваринницькі   комплекси,   тепличні

 комбінати.

      Станом   на  1  жовтня  1995  року  кредиторська

 заборгованість    сільськогосподарських   підприємств

 постачальникам  досягла 327 трильйонів карбованців, а

 дебіторська  107  трильйонів  карбованців.  Абсолютна

 неплатоспроможність,     перевищення    боргів    над

 платіжними коштами, враховуючи і готову продукцію, на

 1.  10. 95 рокудосягла 149. 8 трильйона карбованців і

 збільшилась  проти  початку  року у 8. 7 рази. Якщо у

 91-му  році наявні платіжні кошти значно перевищували

 богри  і кофіцієнт платоспроможності і становив 1. 4,

 тобто  140  процентів,  то  в  1995 році борги значно

 перевищили     платіжні     кошти,    а    коефіцієнт

 платоспроможності  на  1 жовтня 95 року становив лише

 0. 54, тобто 54 проценти.

      За  попередніми  даними  перевищення  витрат над

 виручкою  від  реалізації  продукції  і послуг в 1995

 році складе 376 трильйонів карбованців, які злишились

 на  балансі  перехідним залишком як не сплачені борги

 на 96 рік.

      Крім   того,  прогнозується  перевищення  боргів

 перед  платіжними  засобами  в  96  році  на суму 313

 трильйонів  карбованців  і,  очікується по 96-му році я    я                           - 9 - я 

 загальна  сума дефіциту платіжних коштів на суму біля

 700   трильйонів   карбованців.  Головними  причинами

 такого  становища  є:  дальше поглиблення диспаритету

 цін  між  сільськогосподарськими  та  іншими галузями

 народного    господарства;    відсутність   механізму

 регулювання    та    підтримки    цін    і    доходів

 сільськогосподарських  товаровиробників. Якщо ціни на

 промислову   продукцію  і  послуги,  що  споживаються

 сільським  господарством,  у  1994  році  проти  1991

 зросли    у    19,    4    тисяч    разів,    то   на

 сільськогосподарську  продукцію  -лише  в  4, 5 тисяч

 разів.  За  10  місяців 1995 року аналогічна ситуація

 повторювалась, і ціни зросли відповідно у 2, 2 рази і

 1,  4  рази.  Внаслідок  диспаритету цін в зазначених

 масштабах  в  сільськогосподарських  підприємствах  у

 1994  році  проти  1990  року  втратили  641 трильйон

 карбованець, а в 1995 проти 1994 року -328 трильйонів

 карбованців.  Ці  кошти  фактично були використані на

 дотацію споживчого ринку та населення України.

      Крім   того,  цей  процес  призвів   до  різкого

 скорочення   закупок   і   використання  в сільському

 господарстві   у   1995   році  матеріально-технічних

 ресурсів,  особливо  техніки, засобів захисту рослин,

 мінеральних  добрив,  нафтопродуктів,  іншої техніки. я    я                           - 10 - я 

 Загалом, таким чином, аграрний потенціал скоротився...

 оновлення   аграрного  потенціалу  скотилось  в  7-12

 разів.

      Другою   причиною   було  посилення  переливання

 фінансових ресурсів із сільського господарства в інші

 галузі народного господарства...

      ГОЛОВА.  Павле Івановичу...

      ГАЙДУЦЬКИЙ            внаслідок      зазначеного

 диспаритету цін.

      ГОЛОВА.  Павле  Івановичу,  хвилиночку.  Я прошу

 паузи!  Я  звертаюсь  до  депутатів:  ви  вже  готові

 сприймати  цю  інформацію?  Вам  доведеться  приймати

 рішення, яке має відношення і до галузі, і до бюджету

 в  цілому,  тому  я прошу дуже уважно слухати. Микола

 Янович...    Олександр    Михайлович,   будь   ласка,

 сперечайтеся  тихіше!..  Я  прошу  уваги! Надзвичайно

 важливе питання, слухайте уважно...

      ГАЙДУЦЬКИЙ     Третьою   причиною  було  те,  що

 сільське   господарство   продовжувало  нести  великі

 соціальні  витрати на утримання і розвиток соціальної я    я                           - 11 - я 

 сфери. Назву тільки деякі основні цифри.

      У  1995  році  витрати  на  утримання,  ремонт і

 використання об'єктів соціальної сфери складали  63,9

 трильйони  карбованців, при цьому доцільно врахувати,

 що  половина  користувачів цієї соціальної сфери не є

 працівники сільськогго господарства.

      Фактично  на  цю суму сільське господарство дало

 соціальну   дотацію  населення  та  зменшило  витрати

 відповідно в бюджеті.

      Продаж   продукції  тваринництва  за  заниженими

 цінами  в  1995  році  складав  практично на рівні 55

 трильйонів  карбованців.  А  якщо врахувати необхідну

 рентабільність,   хотя  би  15  процентітв,  то  така

 дотація  сільського  господарства населення України в

 цілому споживчому ринку складала майже 100 трильйонів

 карбованців.

      Продаж   продукції   рослиництва  за  заниженими

 цінами фактично сьогодні уже облікованими на суму 18,

 7  трильйонів  карбованців.  Це теж соціальна дотація

 сільського  гсподарства  населення  України в вигляді

 продажу продукції за нижчими цінами.

      Четвертою причиною був високий рівень податків і

 обов'язкових  платежів і та причина, яка проявилась в

 1995 році, що в 1-ий податок на прибуток, як пільга в я    я                           - 12 - я 

 1995   році   для сільськогосподарських  працівників,

 фактично не спрацював.

      30   процентів   господарств   були  збитковими,

 значить  вони не мали прибутку, значить пільги на них

 не  поширилися.  Вся  галузь тваринництва в 1995 році

 виявилася  збитковою,  таким чином, пільга по податку

 на  прибуток  фактично  не  спрацювала для сільського

 господарства.

      А   інші  підатки,  які  платять  з  прибутку  в

 сільське  господарство,  складали  21 процент до суму

 прибутку.  Ми вважаємо, що такий.......... нормальний

 на рівні 10  процентів.

      5-ю причиною було відсутність традіційних джерел

 фінансування  - відсутність  кредитування,  сезонного

 розриву   витрат   на   виробництво.  Ну,  серед  них

 конкретні   причини   це   теж,  що  йшло  скорочення

 Державного контракта, а значить і державних коштів, в

 тому числі, і бюджетної позички на закупку продукції,

 зростала     заборгованість    і    дебіторська,    і

 кредиторська,   і   знизилось  кредитування  сезоного

 розриву у витратах виробництва.

      Якщо не зупинити ці процеси і не надати державну

 підтримку    продовольчому    сектору,    то   багато

 сільськогосподарських   підприємств   не  забезпечать я    я                           - 13 - я 

 проведення  весняно-польових  робіт  цього  року,  не

 забезпечать   стабілізацію   тваринництва  і  стануть

 банкрутами.  З  цією  метою  і  вноситься пропоновані

 заходи,  які  в  першу  чергу  будуть  спрямовані  на

 підтримку    продовльчого    забезпечення   продукції

 твариництва  і  на проведення весняно-польових робіт.

 Особливо  хочу  закцинтувати,  оскільки  ви бачите із

 змісту   документів,   що   основна   підтримка,  яка

 передбачається   у   запропонованних   вам   проектах

 нормативних актів, буде спрямована на твариництво.

      Хочу   коротко  зупинитись  на  ситуації  у  цій

 галузі.   За   самий  мінімальними  підрахунками  для

 задовільного   постачання   великих  міст  продуктами

 твариництва  необхідно  забезпечити їх закупки хоча б

 на  рівні  1995  року.  Особливо  необхідна підтримка

 твариництва  громадського  сектору,  мається на увазі

 колгоспи,  радкоспи.  Не  тому,  що  він  громадський

 сектор,  а  тому,  що  зараз ці підприємства сьогодні

 здійснюються   організовано   закупка   і   переробка

 продукції  твариництва і забезпечення через них наших

 бюджетних  утримувачів.  Це  лікарні,  армія  і  інші

 закриті установи, і інші бюджетні утримувачі.

      Справа  в тому, що в останні роки в громадському

 секторі  спад реалізації продукції твариництва значно я    я                           - 14 - я 

 випереджав  спад  виробництва  і  спад поголів'я.

      Ось   назву  окремі  факти.  Якщо  у  1995  році

 виробництво мяса протя 1990 року склало 38 процентів,

 то організовані закупки тільки 26 процентів. А рівень

 рентабільності  (...........) за це період з 90 до 48

 процентів,  в  2 рази практично. Виробництво молока в

 1995 році проти 1990 року було на рівні 50 процентів.

 А закупки тільки на рівні 33 процентів. Товарність за

 цей   період   знизилася   з   87  до  62  процентів.

 Виробництво  яєць  у  1995  році  протя  90 склало 40

 процентів.  Але  закупка тільки 23 проценти. А рівень

 рентабільності знизився із 88 до 49 процентів.

      При  відсутності  державної  підтримки  у галузі

 твариництва  спад поголів'я і виробництва продукції у

 1996 році буде більше, ніж у 1995 році, і ще більший,

 і   на   жаль,   буде   спад   закупок  продукції  по

 організованних  каналах і зниження товарності.

      В  1996  році  виробництво м'яса проти 1995 року

 без  підтримки,  якої ми просимо, очікується на рівні

 66%.  А  реалізація  тільки  на рівні 35%. Товарність

 прогнозується на рівні 29%. Виробництво молока в 1996

 році проти 1995 очікується на рівні 82%, а реалізація

 тільки  на  рівні  60%.  Товарність знизиться до 44%.

 Яєць в 1996 році проти 1995 планується одержавти 90%, я    я                           - 15 - я 

 а  реалізація  буде  складати  тільки 19%, товарність

 знизиться до 11%.

      Якщо  скорочення  закупок м'яса в 1996 році буде

 на рівні 1995 року, як прогнозується, тобто 769 тисяч

 тонн,   то   закупки   від   громадського   сектору  в

 організовані  канали найдійде тільки 339 тонн. Вперше

 ми  перейдемо такий так званий Рубікон, коли офіційні

 закупки,  організовані  закупки  будуть значно менші,

 ніж   спад  їх  за  поточний  рік.

      Аналогічно  по  молоку, скорочення молока в 1996

 році  проти  рівня 1995 року прогнозується на рівні 2

 мільйона  406  тисяч тонн, і буде закуплено в 5 разів

 менше,  ніж в 1990 році. По м'ясу закупка в 1996 році

 очікується  рпоти  1990 року  в 12  разів  менше.

      Якщо скорочення закупок яєць в 1996 році буде на

 рівні  1995  року,  як прогнозується, тобто 1 мільярд

 штук,  то  закупки  від громадського сектору складуть

 тільки 388 мільйонів штук, або в 22 рази менше, ніж в

 990 році.

      Я  підкреслюю  ці  показники  для  того,  щоб ми

 зрозуміли,  що спад реалізації в 1996 році проти 1995

 року   буде   більший  по  реалізації  продукції  від

 громадського  сектору,  ніж  в  1995  році проти 1990

 року.   Йде  натуралізація  сільського  господарства, я    я                           - 16 - я 

 знижується   рівень   товарності,  знижується  рівень

 організованих  закупок  рподукції, з яких, саме з цих

 каналів,   в   основному,  харчуються  наші  бюджетні

 утримувачі.

      Необхідно  підкреслити,  що  статистичні дані за

 січень   1996   року   повністю  підтверджує  прогноз

 зниження    виробництва    і   випереджаючого   спаду

 реалізації   продукції  тваринництва  в  громадському

 секторі, який є викладений за 1996 рік.

      Внаслідок    цього    гостро    стане   проблема

 забезпечення    продуктами   тваринництва   бюджетних

 утримувачів   і   закритих   установ,  що  вже  зараз

 відчувається  в багатьох містах, що викличе соціальну

 напругу.

      Збитки галузі тваринництва при цьому в 1996 році

 складуть   109   трильйонів  карбованців.  Дваматична

 ситуація,  яка  може  скластися в результаті невжиття

 заходів  щодо  підтримки варинніцтва і організації її

 продукції,  очевидна  на  прикладі  одного із районів

 Івано-Франківської області, де поголів'я  збільшилось

 корів.........., виробництво молока збільшилось на 23

 проценти,  а  реалізація  знизилась до 7 процентів, а

 товарність  знизилася  до  1  процента, як наслідок -

 закриті   установи   бюджетних   утримувачів.   Треба я    я                           - 17 - я 

 продукцію  завозити,  молоко,  зокрема, із сусіднього

 району.  Така  ситуація  нас  може чекати по багатьох

 районах і особлоиво в зоні великих міст.

      Тривождить і те, що в 1995 році темпи збільшення

 поголів'я  сільськогосподарських тварин і виробництво

 продукції  тваринництва  населення  теж знизилися. Це

 буде  мати  місце  і  в  1996 році, що підстверджують

 статистичні дані уже січня 1996 року.

      Для    недощення   цього   необхідно:   утримати

 реалізацію   продукцію  від  громадського  сектору  в

 організовані  канали  збуту продукції на рівні хоча б

 1995 року. Це перше.

      А  для  того,  щоб  забезпечити  це перше, треба

 забезпечити  рентабельні  ціни  хоча  б  на  рівні на

 продукцію  тваринництва  5-15  процентів.  Для  цього

 треба  створити  фонд підтримки виробництва і закупок

 продукції тваринництва, що в основному і пропонується

 в  проектах  нормативних  актів,  які  лягли в основу

 пропозиції.

      Слід   зазначити,   що  в  1993-1994  роках  уже

 проподилась  певна підтримка тваринництва за подібним

 механізмов,  який ми зараз пропонуємо. І ця підтримка

 дала позитивні результати, і я хочу навести приклади.

 Так  зниження  закупок  м'яса в 1994 році було в 1, 5 я    я                           - 18 - я 

 раза  нижче ніж у 1991, 1992, 1995 і очікувано в 1996

 роках.  Спад  закупок  молока  в 1993 році був у 2, 5

 нижчий   ніж  у  попередніх:  в  1991, 1992 роках і в

 наступному 1993 і 1995, 1996 роках.

      Зменшення  закупок  яєць  в 1993 році було в два

 рази менше, темп зниження проти попередньго року, ніж

 в  інших  роках.  Тобто  ми  пропонуємо  не просто не

 перевірені  заходи,  ми  пропонуємо все ті механізми,

 які  вже використовувалися частково в нашій практиці,

 і    з   урахуванням   більших   досконалостей,   які

 відпрацьовані за цей період.

      При  відсутності підтримки тваринництва, платежи

 в  бюджет  сільськогосподарської  галузі,  переробної

 промисловості  і  торгівлі, в 1996 році зменшиться на

 95   трильйонів   карбованців.   При   умові  надання

 підтримки платежів в бюджет 1996 році проти 1995 року

 збільшиться  на  15, 5 трильйона карбованців, а таким

 чином  загальна  сумарна втрата складе 110 трильйонів

 карбованців.

      Я  хотів  підкреслити цей факт. Якщо ми зараз не

 приймемо   заходів  до  підтримки  закупок  продукції

 тваринництва  і  не  виділимо  на  ці  цілі,  біля 90

 трильйонів  карбованців,  які  пропонуються в проекті

 нормативних  актів,  законопроектів,  то ми все рівно я    я                           - 19 - я 

 втратимо  110  трильйонів  карбованців,  але  це буде

 підсумком кінця року, а якщо це буде тільки фіскальна

 втрата  до  бюджету,  тільки  фіскальна.  Крім  цього

 втрачається   аграрний  потенціал  галузі,  внаслідок

 дальшого   зниження  поголів'я  худоби  і  птиці,  ми

 втратимо  обсяги виробництва, про які я говорив, вони

 реально  стануться  такі,  ми реально втратимо обсяги

 реалізації продукції, про які я говорив, вони стануть

 реальністю,  і  крім цього ці процеси затягнуться, як

 мінімум на два роки, 1997 і 1998 рік.

      Таким  чином  можна певно прогнозувати фіскальні

 втрати  до  бюджету  і на 1997 і 1998 рік відповідних

 пропорціях,  і обсяги виробництва і соціальну напругу

 продовольчу і на 1997 і на 1998 рік.

      Тваринництво, як мінімум реанімується за 3 роки,

 в кращому випадку за 4, за 5 років.

      Пропоновані   заходи   лише   дещо   підтримують

 товарність   виробництва   продукції  тваринництва  і

 сприяють     вирішенню     проблеми     продовольчого

 забезпечення,  для  того,  щоб ми переконалися, що це

 дійсно так, я приведу факти.

      Якщо   взяти   тільки   три   продукції,  тільки

 громадський  сектор,  молоко,  м'ясо,  і продаж яєць,

 тільки  реалізацію,  яка  буде  використана  потім на я    я                           - 20 - я 

 бюджетних  утримувачів  і  забезпечиться  закупкою їх

 тільки  на  рівні хоча би 5%6 це треба 400 трильйонів

 карбованців  при  обсягах  1995  року,  щоб  утримати

 обсяги реалізації на рівні 1995 року.

      У  пропонованих законопроектах пропонується хоча

 би  четверту  частину  цієї підтримки, тобто мова йде

 про 85 трильйонів карбованців.

      Коротко про, буквально, про суть пропозицій, які

 вносяться.  Пропонується  зменшити  податковий прес і

 зняти податок з натуроплати.

      Я  хочу нагадати шановним народним депутатам, що

 сільське   господарство   традиційно  використовувало

 натуроплату  як  форму  оплати  праці, тому що це був

 ресурсний,  це  був  ресурс  для  особистих підсобних

 господарств.

      І  друге,  що  сільське  господарство традиційно

 ніколи  не  платило податку з натуроплати, тому що це

 знову   ж   таки  ресурс  для  особистого  підсобного

 господарства.

      Друге   питання   -це...   І  на  цю  суму,  це,

 приблизно,  7, 8 трильйона карбованців, але це цифра,

 на яку ми вийшли методологічно із Мінфіном. Фактично,

 ця сума буде складати не більше, як півтора трильйона

 карбованців. Чому? я    я                           - 21 - я 

      Тому  що  в нас рівень натуроплати знижується. У

 1994  році  у  нас частка натуроплати складала 20% до

 доходів  колгоспників,  за  підсумками  1995  року ця

 частка складає вже 5%. Чому?

      Тому    що    йде    натуралізація    сільського

 господарства.  Голова колгоспу так розсуждає: "Якщо я

 не  маю за що заплатити колгоспнику зарплату і я йому

 даю молоком або кормами, то звідки я візьму заплатити

 податковій інспекції як податку із цієї натуроплати?"

      Тому  він не має ніякого обліку у господарствах,

 натуроплата іде за виконані роботи, і цим податком ми

 тільки  ще  більше  заганяємо  у  тіньову, у тіньовий

 сектор натуроплату.

      Друге.    Це    пропонується   Фонд   зайнятості

 зарахувати у Фонд підтримки продукції тваринництва.

      На   самом  ділі,  ми  пропонували  його  зняти,

 оскільки     немає    в    сільському    господарстві

 незайнятості,  навпаки:  є  вільні  робочі місця, які

 сільське господарство готове надати любим громадянам,

 всім громадянам України.

      Третє   -це   звільнення   з   податку,  верніше

 спрямування   податку   на   добавлену   вартість  на

 спеціальний рахунок у бюджеті і аккумулювання його на

 цьому  рахунку  для,  у  фонді,  для  фонду підтримки я    я                           - 22 - я 

 продукції тваринництва.

      Ми  обчислсли,  виходячи  із  реальної  динаміки

 надходження  цього  податку за останні роки, і вийшли

 на сума 71. 2 трильйона карбованців. Методологічно ця

 сума  получається  більша,  але за останні роки в нас

 методологічно  не  получалось ніколи податку, тому що

 там  задіяни  були  розрахункові обсяги виробництва і

 таке інше, які не підтверджквалися, тому ми стоїмо на

 тому,   щоб   керуватися   реальними   розрахунковими

 цифрами.  І  ряд  інших  положень,  які передбачені в

 проекті   постанови,   спрямовані   в   основному  на

 сприяння,.........  сприяння фінансового забезпечення

 проведення власне весняно-польових робіт.

      Оці  три  основні  позиції,  які  я назвав, вони

 мають    сприяти   підтримці   реалізації   продукції

 тваринництва  з  громадського  сектору  в  ув'язці  і

 сільськогосподарських       товаровиробників,       і

 переробників,  і  торгівлі.  Такий механізм підтримки

 сьогодні  використовувається  і в ринкових країнах, а

 саме він називається механізм підтримки цін і доходів

 фермерів, ми цей механізм звірили із практикою 93-94-

 х  роківі, і з практикою використання цього механізму

 в США, в Канаді і в країнах ЄЕС.

      Дякую за увагу. я    я                           - 23 - я 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до  доповідача?  Будь

 ласка,  запишиться,  хто хоче запитати. Нам вистачить

 10-15 хвилин?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не вистачить 10? Тоді 15 хвилин, будь ласка.

      Понеділко.  Яценко?  Будь  ласка,  Яценку  дайте

 слово.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, ну зрозуміло -Лавриненко вже не встигне, але

 то не страшно. Будь ласка,  Яценко.

      ЯЦЕНКО В.М., 157 виборчий округ.

      Дякую.

      У  нас  з Податкової  інспекції і у Міністерства

 сільського      господарства     і...................

 виникають     суперчки     навколо     питання    про

 оподаткування...  про  сплату  земельного  податку  з

 забруднених   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи

 територій.   Згідно  Закону  про  земельний  податок,

 згідно  Закону  про статус забруднених територій там,

 де     введено    обмеження    сільськогосподарського

 виробництва,  там  звільняються  від оподаткування ці

 землі і ці господарства. Але в останній раз від вас я я    я                           - 24 - я 

 одержав   усне   роз'яснення, що  це  так, -  дійсно,

 звільняються.  Від  вашого  заступника я одержав інше

 роз'яснення -що звільняється лише II зона, тобто зона

 відчудженння. Але ж ми спеціально вводили таку пільгу

 для  того, щоби там, на III і IV зоні, люди займалися

 відновленням  грунтів  і захистом їх!.. То чому ж оці

 суперечки,  і  коли  буде  в  кінці  кінців остаточне

 рішення з цього приводу?

      Дякую.

      ГАЙДУЦЬКИЙ    Я  думаю, що остаточно вирішити це

 питання  можна  при  другому читанні, слуханні Закону

 про  оплату  за  землю.  І можна оці позиції повністю

 уточнити.  Зараз цей закон, як ви знаєте, знаходиться

 в доопрацюванні після першого читання.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  у  вас  на  руках є

 проекти...  законопроекти  і проект постанови, тому я

 просив  би  зосередитися  на предметі оцих двох норм,

 нормативних   актів   в  запитаннях-відповідях.  Будь

 ласка.

      Вернигора.

      ВЕРНИГОРА Л.М., 332 виборчий округ. я    я                           - 25 - я 

      Я прошу Степенку передать...

      ГОЛОВА.  Василь Іванович Степенко просив слова.

      СТЕПЕНКО В.І., 331 виборчий округ.

      Шановний  Павло  Іванович,  я хотів би дуже, щоб

 моє  запитання послухав і Євген Кирилович... Я 2 рази

 звертався  з  депутатським  запитом,  і  Ви  сьогодні

 говорили,  що  створити  відповідні  умови  виробнику

 індивідуальному    селянину    для   реалізації   ним

 сільськогосподарської     продукції.    Нажаль,    ту

 відповідь,  яку  я  одержав,  це  знущання  здорового

 глузду,  це  не просто відписка -це знущання з селян.

 Сьогодні 1 торговий день селянин, я конкретно називаю

 Дніпропетровську,    обходиться    в    8   мільйонів

 карбованців,  здирають за всяк і все. Я не маю ввиду,

 що, ну, ці продукти не повинні проходитьь експертизу:

 повинні.  І  ці служби повинні працювать, і не служби

 винні  тут.  Чому на державні рівні в кінці-кінців ми

 не на словах, а на ділі не допоможем селянину? І чому

 Ви,  Павло  Іванович, як міністр, не станете насмерть

 на   захист   селян?

      Ще   хуже   діло  із  колгоспами,  радгоспами  і

 фермерами.  Я  Вам  наведу  ще 1 цифру. В Києві немає я    я                           - 26 - я 

 продуктів   сільськогосподарських.  Так  знайте,  щоб

 торгувать  в Києві яблуками, надо за місяць заплатить

 30   мильйонів   за  дозвіл  на  торгівлю.  Хто  його

 придумав?

      Тепер  ще  ввели  ліцензію на торгівлю.  Я хочу,

 щоб  Ви  відповіли, що Ви думаєте по цьому питанню, і

 Вам я запит робив - також, нажаль,  одержав відписку.

      Дякую.

      ГАЙДУЦЬКИЙ    Шановний Василь Іванович, я уважно

 вивчив  Вашу  проблему  і  чув  Ваш виступ по радіо -

 питання  дуже важливе і ми над ним працюєм. В нас уже

 готовий...

      (Шум в залі)

      В  нас готовий уже наказ по організації  оптових

 ринків  сільськогосподарської  продукції.  А сьогодні

 ринки    віддані   Коопспілці,  ви  знаєте,  але  там

 проблеми  єсть,  і  проблема  місцевих адміністрацій.

 Але,  якщо  конкретніше,  то  в цей механізм, який ми

 пропонуємо    по   підтримці   реалізації   продукції

 тваринництва, він дійде і до селянина, до селянського

 двору.  Тому що буде закупка колгоспом цієї продукції

 для  реалізації.  За цією підтримкою і у населення, і

 ми   розраховуємо,  що  в  значній  мірі  селянам  не я    я                           - 27 - я 

 придеться,   якщо   буде  введена  ця  підтримка,  не

 придеться  везти  молоко просто на базар, а продавати

 чи с колгоспного  молокозавода?

      І  скористається цим механізмом, я думаю, багато

 особистих підсобних господарств. А проблему сільських

 ринків    і   міських   ринків   треба   продовольчих

 виршіувати,  це  я з вами  абсолютно згоден.

       І   в  більшості.....................  оскільки

 воно не...  і з    місцевими адміністраціями.

       ГОЛОВА.   Василь  Іванович  Степенко  прекрасно

 розуміє, що відання ринками чи міською адміністрацією

 чи  кооперацією  не  має  значення. Гроші видирають у

 того,  хто  виробив товар не тому, інша причина, і ви

 це  добре  теж  розумієте,  треба розглянути і в тому

 числі  все  те, що зв'язано з ліцензуваннім продажу в

 Києві  товарів  і  потім  розібратись  там взагалі із

 правом  на  оптову  торгівлю, чому і скільки підписів

 потрібно  збирати,  скільки  треба, ну, вибачте мені,

 хабарів  давать   і  все  інше.

      Будь ласка,  Ричагов.

      РИЧАГОВ.  Прошу  передать  слово  Цушко, 315.

 я    я                           - 28 - я 

      ЦУШКО.

      Фракция   "Селянська  партія  України".

       Уважаемый  Павло  Иванович,  уважаемый  Евгений

 Кириллович,  я обращаюсь по решению Правительства, по

 постановлению   Правительства:   кредиты  1994  года,

 которые были выделены на закупку сельскохозяйственной

 продукции, 74 триллиона, из них по вашему ответу нам,

 депутатам,  в  сентябре  месяце  24  триллиона еще не

 вернулось. Так вы дали в абсолютных цифрах, без учета

 инфляции  и так  далее.

      Когда  вернутся  эти  деньги, и где они? В вашей

 постанове, предложенной нам, нету их, этих денег, что

 они  будут направлены опять на село. Давным-давно тот

 хлеб  с'ели.

      И   второй   вопрос.   Вы   пишите  в  4  пункте

 Постановления, что освободите от НДС кредитные линии,

 получаемые  от  США.  Скажите,  пожалуйста,  как  эти

 кредитные  линии  будут  выделятся, кому, какой элите

 хозяйства,  посреднику,  или  кому они попадут, какой

 механизм? Спасибо.

      ГАЙДУЦЬКИЙ   По  першому питанню. В нас сьогодні

 залишилось  неповерненої  бюджетної позички 1994 року

 на    зерно в межах 4 трильйонів карбованців, але є в я    я                           - 29 - я 

 залишках  зерна.  Я  хочу уточнити: зерно ще не з'їли

 1994  року,  воно  є  ще  в залишках у таких обсягах.

 Повернення   цеї   позики   включене   у  бюджет,  як

 фінансування   державного   контракту   1996  року  і

 поверення позики бюджетної 1995 року.

      По  другому  питанні,  що  стосується  кредитних

 ліній, ми опрацювали географію постовок за кредитними

 лініями  пального,  і  ми  передбачаєм так, щоб в усі

 області  рівномірно  в  основному були поставлені оце

 пальне  за  цими  кредитними лініями. Ми не допустимо

 того,  щоб  це  було завезено в одну область чи там в

 кілька   областей.   Розподіл  буде  здійснюватис  яі

 пропонуватися  комерційним структурам, які оформляють

 кредит,  рівномірно.  Валютно-кредитна  Рада прийняла

 рішення  по  нашій  пропозиції  узгодити  всі  канали

 поставок, реалізації, напрями і з (...........). І ми

 це будемо робити, ми це вже робимо.

      ГОЛОВА.  Дякую. Душейко Петро Григорович.

      ДУШЕЙКО П.Г.

      Шановні   виборці,  шановні  депутати,  шановний

 Голова Верховної Ради. я    я                           - 30 - я 

      Я   не   буду  наголошувати  на  тому,  в  якому

 складному    становищи    перебуває   наше   сільське

 госопдарство. Це зрозуміло кожному і всім. Але в мене

 конкретно о постанові.

      Значить,  все-таки цікавлять такі питання. Перше

 питання  і  основне.  Чи  реальні  надходження або те

 реальне,   що   отримує   сільське  господарство  від

 введення  в  дію, значить, змін і доповнеь до Декрету

 Кабінету  Міністрів  і нашої запропонованої Кабінетом

 Міністрів   постанови?   Чи   воно  дасть  можливість

 вирішити  хоча б питання про ведення весняно-польових

 робіт в оптимальні строки?

      Я,  наприклад,  такої  впевненості  не  маю. Бо,

 наприклад,  якщо  кредитування  державний контракт на

 закупівлю  буде  до 1 липня цього року, то до 1 липня

 всі господарства відсіються і вже треба готовиться до

 збирання.

      Наша  пропозиція  такого  плана,  що до 1 червня

 перенести  з розбивкою конкретно по місяцях, які суми

 використовувать  через  те,  що в народі говорять як:

 "Дорога  ложка  до  обіду,  а  після  обіду  вона  не

 потрібна".

      І  друге.  Все-таки цей документ і той документ,

 який   вносився Комісією по агропромисловому розвитку я    я                           - 31 - я 

 села, дещо розбіжні. І все-таки поясніть, будь ласка,

 (ще  знов повертаюсь) чи вистачить виділених ресурсів

 для того, щоб сільське господарство не загинуло?

      ГАЙДУЦЬКИЙ      Шановний    Петро    Григорович!

 Звичайно,   не   вистачить   цих   коштів.   Але  всі

 сільськогосподарські  роботи  не можуть орієнтуваться

 тільки  на  повне  бюджетне утримання. ТОбто тут мова

 йде  про якусь часткову підтримку з бюджету чи з боку

 держави в проведенні весняно-польових робіт.

      А що стосується вашого питання авансування, то я

 згоден  з  вами,  як міністр сільського господарства.

 Нам  треба  на  1  червня  ці аванси (і бажано, як ми

 сьогодні   опрацьовуємо   в  механізмі),  щоби     25

 процентів  процентів було після укладання контрактів,

 а  25 процентів до 1 червня і ще краще було б, якби у

 нас   був   конкретний   графік   по  мірі  укладання

 контрактів,   щоб   ми   давали   авансування   цього

 контракту.  Ми  будемо  в  цьому  плані  працювати. Я

 думаю,  що  міністр фінансів це чує і підтримає нас в

 цьому відношенні.

      ГОЛОВА.Глух.

 я    я                           - 32 - я 

      ГЛУХ І.В.

      ... дати слово Петренко, 153 округ.

      ПЕТРЕНКО

      Уважаемый Павел Иванович! У меня к вам несколько

 вопросов.   В  своем  выступлении  вы  отказались  от

 программы  Правительтства,  которая  была  принята  и

 утверждена  здесь на сессии Верховного Совета, потому

 что  редсказали  спад,  который  в 2-3 раза превышает

 намеченные  пункты.  Ответьте, пожалуйста, почему это

 вы сделали?

      Второе.    На    совещании   27   декабря   всем

 представителям  из  областей были розданы 14 основных

 документа,  которые  были  направлены  на  проведение

 весенне-полевых     работ.     Они    предусматривали

 поступление  всего порядка 200 триллионов вот за этот

 период.  Ни  один  из  этих документов практически не

 нашел   отражения   ни   в   законе,   ни  в  проекте

 постановлени.

      И   третий   вопрос,   дысбаланс   по  сельскому

 хозяйству  на  сегодня составляет 370 триллионов, это

 по  вашим  данным Министерства сельского хозяйтва, вы

 пытаетесь   сбалансировать  80  триллионами,  которые я    я                           - 33 - я 

 поступят   в  течение  года  порциями  от  налога  на

 добавленую стоимость. Что это за баланс?

      И  вы мне прямо скажите, почему отказываетесь от

 того,    хотя   бы   мизирного   проекта   закона   и

 постановления,  которой  был поддержан и разработан в

 комиссии,  который  практически  только дополняет эти

 пункты.

      ГАЙДУЦЬКИЙ    Шановний Анатолій Андрійович.

      Що стосується програми Уряду обсягів. В програмі

 Уряду,   крім   обсягів   передбачено   і   підтримка

 сільського  господарства,  і  в  даному  випадку, я у

 своєму  виступі  ув'язував,  що  ці  обсяги, тобто на

 рівні  1996  року, хоч в програмі передбачається спад

 проти  1995 року, 1996, але не в таких обсягах, як це

 могло  статися, в програмі передбачена і підтримка, і

 саме   сьогодні   йде  про  ту  підтримку  мова,  яка

 передбачена в механізмах, концептуально в програмі, з

 тим,  щоб  забезпечити  обсяги, які передбачені в цій

 програмі.

      Що  стосується другого питання з цих документів,

 які   готувалися.   Два   дні  назад  Прем'єр-міністр

 підписав   постанову  про  забезпечення  мінеральними я    я                           - 34 - я 

 добривами  і  з  того  пакету,  який  йшов  на  рівні

 Кабінету Міністрів всі  документи вже прийняті.

      Правда ще затягується їх реалізація, невиділення

 коштів  поки  на  ремонт,  поки  не виділені кошти на

 закупку техніки, опрацьовуємо механізм по мінеральних

 добривах,    з    цього   пакету   документів,   який

 обговорювався  на  всеукраїнській нараді, фактично не

 прийнято      два     документи,     які     сьогодні

 доопрацьовуються, через те, що є серйозні питання для

 узгодження,  саме  це  указ  про  передачу соціальної

 сфери  на  бюджетне  утримання  з  1997  року, але це

 період  1997  року,  як  ви  розумієте там ще є час і

 треба  попрацювати  над  цим  указом  і про підтримку

 (..........)  насінництва.  Але  там,  по  суті діла,

 питання йшло про одне -про фонд, ми працюємо над цими

 документами.

      Що   стосується   третього   вашого   питання  -

 збалансованності  -то  я  цифри про дефіцит платіжних

 ресурсів назвав тільки для порівняння, для того, щоби

 з'ясувати,  щоб  ви  зрозуміли,  яку  долю ми просимо

 підтримки  від  Уряду  і Верховної Ради. Збалансувати

 все  Бюдетом,  цей  дефіцит  фінансових  ресурсів  не

 можливо,  тому  що  то фінансові ресурси підприємств.

 Змішувати   Бюджет   і   змішувати   фінансовий  план я    я                           - 35 - я 

 підприємств  -це  абсолютно  не  правильно.  Тому,  я

 показав  дефіцит  по  всьому...  фінансових  ресурсах

 підприємств  і  частку, яку ми просимо для підтримки,

 щоби   хоч   частково   забалансувати   цей   дефіцит

 фінансових ресурсів підприємств.

      ГОЛОВА.  Павло  Іванович,  не  вийде так, що чим

 більше  буде  продуктивність сільського господарства,

 тим більший буде дисбаланс?

      ГАЙДУЦЬКИЙ           На     жаль,     Олександре

 Олександровичу,   в   цій   ситуації,   дійсно,   так

 получається, особливо по тваринництву, що той, хто...

 якщо  не  підтримати в даному случаї тваринництво, то

 той,  хто більше виробляє продукції тваринництва, той

 більше   заробляє   збитків.  Тут  треба  шукати  нам

 серйозні якісь зміни і механізми.

      ГОЛОВА. Це парадокси нашої економіки.

      Петренко ще просить уточнення.

      Будь ласка.

      ПЕТРЕНКО.  Павел  Иванович,  мне не понятны ваши

 манипуляции  с  этими документами, ведь все они были, я    я                           - 36 - я 

 решалися,  как  говорится,  в пользу министерства и в

 вашу. Вы просто, ну, не знаю, зачем обманываете здесь

 всех сидящих.

      И  вы  мне  не ответили: почему вы не согласны с

 тем, чтобы привлечь из ресурсов по внешнему долгу 100

 триллионов   под   продукцию   и   50  триллионов  из

 инфляционного  фонда,  тот,  что при банке? Для того,

 чтобы хоть как-то решить кредитование в этот период.

      ГАЙДУЦЬКИЙ       Значить, по последнему вопросу,

 я прошу пробачення, я не відповів на нього, дійсно.

      Я  за  те, щоби... І кредити нам треба сьогодні,

 як  мінімум,  40  трильйонів карбованців для весняно-

 посівної  кампанії  і  за  те, щоби Національний банк

 винайшов    можливість,    значить,    відносно   100

 трильйонів, які можна було би збільшити закупку зерна

 і  іншої  продукції,  а  потім  при  реалізації через

 Держкомрезерв  погасити відповідний зовнішній борг. Я

 за це, щоб це вирішилось.

      ГОЛОВА. Шевченко.

      ШЕВЧЕНКО В.Ф. я    я                           - 37 - я 

      Шановний  пане  міністре,  в  травні  95-го року

 Кабінет     Міністрів    прийняв    постанову    "Про

 додакткові  заходи  щодо підтримки розвитку особистих

 підсобних    господарств    громадян   і   селянських

 фермерських  господарств".  Ви  знаєте, цій постанові

 дуже  зраділи,  бо  вона виправляла ті прогалини, які

 були під час ухвалення бюджету. Зокрема передбачалося

 надати   Українському   державному   фонду  підтримки

 селянських,  фермерських  господарств  додатково  600

 мільйярдів  карбованців  за рахунок державних коштів,

 себто    стільки,    скільки    закладалося.    Потім

 передбачалось  ще  передбачити в проектах держбюджету

 на  96-й  рік,  на наступні роки кошти на спрямування

 зазнеченому  фонду,  ну,  і  так  далі,  повністю  не

 зачитую.

      Ви  знаєте,  цікаві  речі,  тут  виконавець  ви,

 Міністерство сільгосподарства і продовольства, оті от

 600  мільярдів,  себто  стільки  скільки  і  бюджетом

 планувлось,  вони  десь  ходили,  ходили і, по-моєму,

 наскільки   я   знаю,   ні  Мінсільгосппрод  ними  не

 скористався, ні Фонд підтримки сілянських фермерських

 господарств.

      Так само при бюджеті на 96-й рік нічого цього не я    я                           - 38 - я 

 враховано,  хоч доручалося це Мінсільгосппроду і Уряд

 мав  би проконтролювати. Чому так виходить? От. І яке

 може  тоді  бути  забезпечення?  Я  хотів  би, щоб ви

 відповіли,   передбачаючи,  що  ваша  відповідь  буде

 обговорюватись  на  з'їзді фермерів, який працюватиме

 завтра і післязавтра.

      ГАЙДУЦЬКИЙ    Спасибі.  Ми  внесли  пропозицію з

 тим,  щоби  збільшити  фермерський...  фонд підтримки

 фермерства в бюджеті, саме враховуючи цю суму. Це -що

 стосується конкретно цієї цифри.

      А  що стосується підтримки особистих підсобних і

 фермерських  господарств,  то саме по тваринництву їм

 найбільше потрібна підтримка. Особливо по фермерах. У

 нас  в  фермерських господарствах найслабше розвинуте

 тваринництво,    а   рослинництво   в   якійсь   мірі

 задовільно розвивається.

      І  особисті  підсобні  господарства. Там причина

 друга - немає мережі збуту продукції.

      Тому   оцей   механізм   підтримки  продукції...

 закупки  продукції тваринництва і буде спрямований на

 те,  щоби  підтримати  і  фермерське  тваринництво, і

 тваринництво  особистих  підсобних  господарств. І ця

 сума значно більша, ніж 600 мілярдів... я    я                           - 39 - я 

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка.

      Слово  має Даниленко Анатолій Степанович, голова

 Комісії   з   питань   агро-промислового   комплексу,

 земельних ресурсів та соціального розвитку села.

      Конкретно, будь ласка. Прошу уваги!

      ДАНИЛЕНКО  А. С.,  голова Комісії з питань агро-

 промислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та

 соцільного розвитку села.

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  шановний

 Євгене   Кириловичу,  шановні  члени  уряду,  народні

 депутати!

      Сьогодні  ми, дійсно, обговорюєм питання і маємо

 прийняти  відповідне  рішення  і  добитись  виконання

 цього   рішення   надзвичайної   ваги,  тому  що  від

 виконання   цього   рішення   залежить  наша  безпека

 продовольча   як  держав;  залежить,  як  ми  зможемо

 конкурентноздатною    продукцією   розрахуватись   по

 міжурядовим  угодам.  А  те,  що  ми  сьогодні маєм в

 порівнянні   з  попепредніми  роками  (якщо  говорити

 конкретно  в  цифрах  -Павло  Іванович  це  гооврив):

 среедньорічне   зменшилось   на   9   мільйонів  тонн

 виробництво  зерна; на 12,6 мільйонів тонн - цукрових я    я                           - 40 - я 

 буряків; соняшнику - на 414 тисяч; картоплі - на  2,2

 мільйона  тонн,  яку ми закупляємо сьогодні в Польщі,

 за кордоном, завозимо в Україну. Фруктів на 709 тисяч

 тонн, м'яса вже........ на 1, 7 мільйони тонн, молока

 на  5  мільйонів  тонн,  нажаль,  ми сьогодні масло ж

 знову  завозим  з  закордону,  а  також  яєць на 5, 2

 мільярди штук.

      Аналіз  нашої  діяльності  показує, що за січень

 1996  року,  ми  спрацювали  також  не  дотримуванням

 продукції: м'яса на 53 тисячі 700 тонн в порівнянні з

 січнем  1995  року, молока на 95, 4 тисячи тонн, яєць

 на 34,4 мільйона штук....

      ГОЛОВА............  Степанович,  я прошу хвилину

 уваги  і  всіх депутатів, будьласка, будьте уважні, з

 одного  боку,  а  з  іншого боку: ці цифри назвав уже

 Павло  Іванович,  будь  ласка, доведіть, що нам треба

 обов'язково  приймати  цей  закон  і цю постанову. Це

 дуже  важливо  сьогодні, тому що комісія     сьогодні

 повинна  бути тут застрільником. І я хотів би, щоб Ви

 от  зараз  це  зробили.  Я  вірю, що Ви це знаєте, бо

 вчора  Ви ввечері розповідали про підходи Ваші і тому

 подібне. Будь ласка.

 я    я                           - 41 - я 

      ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі.  Аналіз  показує, що при

 таких     темпах     падіння    сільськогосподарского

 виробництва  ми  можемо  попасти просто в колоніальну

 залежність і знищити свого товаровиробника, поставимо

 під загрозу наше майбутнє нашої держави.

      За   1995  рік  за  отримане  зерно  держава  не

 розрахувалась -понад 16 трильйонів карбованців винні.

 Заборгованість   по   зарплаті,   заборгованість   по

 платежах.  Сьогодні сільськогосподарські підприємства

 мають  у  своїх  господарствах  34  тисячі  500  тонн

 мінеральних  добрив. Недоорано 4 мільйони гектарів, в

 тому числі, під цукровий буряк -200 тисяч. Не досіяно

 162   тисячі   гектарів.   Тракторний  парк  сьогодні

 відремонтований  на 54 проценти. Паливом господарства

 не забезпечені.

      А   тому   комісія   декілька   раз,   Олександр

 Олександрович,  проводила  своє  засідання  і  я хочу

 сказати  спасибі Євгену Кириловичу, спільно працювали

 і  з  працівниками від Кабінету Міністрів, і сьогодні

 на розгляд Верховної Ради виноситься слідуючий....

      Я   хотів   би  висловити  думку  і  позиції  по

 слідуючих   напрямках,   що  потрібно  зролбити,  щоб

 застабілізувати   виробництво   сільськогосподарської

 продукції,    щоб    сформувати   належну   кількість я    я                           - 42 - я 

 продовольчих ресурсів.

      Перше,  що  потрібно  робити негайно, і якщо так

 конкретніше,  то  подобово,  погодинно.

      По  товарному  кредиту, дійсно, це першочергове.

 Євген  Кирилович підписав два дні назад про виділення

 півтора  мільярда  кубічних метрів газу для того, щоб

 можна    було    мінеральні   добрива   направити   в

 сільськогосподарське  виробництво,  але до цього часу

 ці  добрива  ще  не почали надходити, а вони сьогодні

 вже  мають  бути   в господарствах.

      По   Постанові   Кабінету  Міністрів,  де  чітко

 написоно:   5   трильонів  карбованців  на  закупівлю

 запасних  частин,  і 15 трильойнів на закупівлю нової

 тезніки.  По  суті  діла,  до  сьогоднішнього дня уже

 половина  місяця   лютого -  ні  однієї  копійки.

      16    трильойнів   карбованців   -не   проведені

 розрахунки   за   зерно.   І   дійсно,  наша  комісія

 розглядала  дане  питання,  і  хочу наголосити, що ми

 вносили   пропозиції   до  законопроекту,  який  буде

 розглядатись  завтра,  бюджет  1996  року,  і  ми  не

 випадково   записали  цифру,  і  просимо  піідтримати

 Верховну  Раду,  10  мільйонів  тонн  зерна, що дасть

 гарантію  безпеки  нашої України, що дасть можливість

 розрахуватись  за  ті енергоносії, які ми отримуємо з я 
 я                           - 43 - я 

 боку  наших  сусідів.

      Тобто,  ми дійсно, просимо направити ці ресурси,

 Петро  Кузьмич, не до 1 липня, а до 1 червня, тому що

 ці гроші потрібні сьогодні для того, щоб закупить. Ми

 не просимо, Олександр Олександрович, якихось подачок,

 і   це  не  якесь  таке  чисто  відомче  ми  сьогодні

 розглядаємо  питання.  Ми сьоодні розглядаємо питання

 надзвичайно важливої державної ваги. А тому для того,

 щоб  люди,  -чи  шахтар,  чи  вчитель, чи робітник, чи

 пенсіонер,  чи  студент,  -були  з  хлібом  і було до

 хліба,  сьогодні  ці  кошти  потрібно направити, дати

 можливість           запрацювати          виробництву

 сільськогосподарському,  ми отримаємо буквально через

 декілька місяців  віддачу.

      А   тому   пропонуємо   до  1  червня  направити

 відповідні  кошти.

      А  тут,  в  проекті Постанови Кабінету Міністірв

 написано це  все  до  1  липня.

      Я  хотів  би  сказати, і наша Комісія настоює на

 цьому,   чому   ми   записали   "спрямування  коштів,

 передбачених   в   державному  бюджеті  на  погашення

 зовнішнього  боргу  у сумі 100 трильйонів карбованців

 на закупівлю державних ресурсів і на розрахунки потім

 по  зовнішнім  боргах.  Я  думаю,  ми  сьогодні берем я 
 я                           - 44 - я 

 кредит  і  розраховуємся  цими  кредитами  за газ, за

 нафту платим ці кредити. Так може краще, не може, а я

 впевненний,  що  це  дійсно  так,  ці кредити, які ми

 берем,  направитит  товаровиробнику.  Він виробить цю

 продукцію,  перемолоти і розрахуватись потім борошном

 за   ті   енергоносії.   Тобто,   і   підтримка  буде

 сільськогосподарському     виробництву.     Наростимо

 продукції і звичайно надійде значно більше коштів.

      Ось   позиція  нашої  комісії  про  кредитування

 сільсського господарства. Ми це записуємо у постанові

 і  вносим  свою  пропозицію, щоб ті гроши, внутрішній

 той  борг,  те, що запрограмовано у нашом бюджеті. Ми

 не  влазим  і  не порушуєм тут бюджет, просто ми, по-

 другому  не  можна.  Просимо  і рекомендуємо Кабінету

 Міністрів  і  Національному  банку, щоб ці кошти були

 направлені,  при  чому в першому кварталі або хоча би

 на   початку   другого  квартала  в   агропромисловий

 комплекс і заразу ж ми отримаємо віддачу.

      На  жаль,  шановний  Віктор  Андрійович  у цьому

 напрямку  Національний банк  працює ще дуже слабо.

      Друге   і   надзвичайно   важливе  питання,  яке

 розглядала  наша  комісія  і  ми  також  свою позицію

 висловили  у тих документах, які єсть у вас на руках.

 Це   про  законодавче  забезпечення  по  стабілізації я 

                         - 45 - я 

 виробництва сільськогосподарської продукції.

      Мається  в  виду  те,  що сказав Павло Іванович,

 знаття  податку на натуроплату селян фонд зайнятості,

 стабілізація  тваринцької  прдукції. Тому що сьогодні

 за 1995 рік село отримало збитків, тільки за 1995 рік

 у сумі 327 трильйонів. А за ці 4 роки ця сума складає

 968  трильйонів  від неспаретету цін. Ось, як кажуть,

 де  корінь зла, ось якраз де причина. Як би в нас був

 паритет  цін, як би в нас була нормальна обстановка з

 цінами,  то, звичайно, цього б питання ми сьогодні не

 розглядали.

      А тому оці законопроекти, які сьогодні, які дуже

 тяжко  обговорювались на Президії Кабінету Міністрів,

 на Кабінеті Міністрів, робочою групою, звичайно, ми б

 хотіли  трошечки  ширше.  І  отут  Василь Миколайович

 я  не  можу  з  вами  погодитись  тому, що ви кажете:

 "Надати   бюжетну  позичку",  тобто  на..............

 Кабінету   Міністрів   (це  вчора  ввечері  запасили)

 затвердити  положення про порядок та умови розміщення

 довгострокової  державної  позики  розвитку  АПК.  На

 якому  рівні?  Я  думаю,  що  всі  ці справи потрібно

 робити   на   рівні   фінансових   управлінь  районів

 безпосередньо,  щоб  ці гроші акумулювались і сразу ж

 повертались   назад   товаровиробнику   на  підтримку я 
 я                           - 46 - я 

 виробництва тваринницької продукції.

      Тут  добрі справи записані про 30 трильйонів оці

 облігації.  А  хто  їх  сьогодні  купить?  У  кого  є

 сьогодні  гроші?  Коли  ті  гроші  повернуться назад?

 Тобто  те,  що  ми  сьогодні  розглядаємо законодавче

 забезпечення,    про   законодавче   забезпечення   в

 стабілізації     виробництва    сільськогосподарської

 продукції,   воно   сьогодні   не   дасть   відчутних

 результатів.  Це  якщо  при  нормальному підході, при

 нормальній  умови,  як  кажуть, при доброму ставленні

 одного  і  другого,  тобто товаровиробника і, в першу

 чергу,  державних  владних  структур, то буде віддача

 десь  аж  через  5,  через  6  місяців.  А  через 5-6

 місяців, ви розумієте, що буде літо, вже пора збирати

 хліб,  який ми маємо сіяти, буквально, через коротких

 проміжок часу.

      Про бюджет, який ми будемо завтра розглядати. Ми

 категорично будемо відстоювати свою позицію і просимо

 підтримки  народних  депутатів  про  те,  що потрібно

 записати  норму:  10  мільйонів  тонн зерна, що дасть

 можливість  нормально  потім працювати нашій державі.

      Ми  не  можемо погодитись, Петро Кузьмич, з тією

 позицією,  що  плата  за  землю,  яка збільшується, і

 разом  з  тим  згідно Закону "Про оплату за землю" ці я 
 я                           - 47 - я 

 гроші   повинні   бути   направлені   на  відтворення

 родючості  землі.  А  що  записано  в  нашому проекті

 бюджету  на 1996 рік? Я думаю, що сьогодні ми повинні

 вирішити   першочергове   завдання.   Ви  знаєте,  що

 товаровиробники  сільськогосподарські понесли затрати

 в   сумі  53  трильйони  карбованців  на  будівництво

 об'єктів соціального призначення, тобто: газ, дорога,

 водопостачання, лікарні і школи. І сьогодні..........

 потрібно  ці  гроші  в  1  кварталі  направить  назад

 товаровиробнику  на  спеціальний  рахунок, і ці гроші

 будуть направлені знову ж на відтворення виробництва.

 Ось над чим ми сьогодні повинні активно попрацювати.

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги шановні колеги і Анатолій

 Степанович,  справа  в  тому, що у вас ще є 10 хвилин

 часу  і  я просив би, щоб ви зосередилися саме на тих

 узгоджених  питаннях  з Кабінетом Міністрів, тому що,

 ви  можете  не  сумніватися,  ви  ж  знаєте, як я вас

 глибоко  поважаю. Але нам з трибуни Верховної Ради не

 треба  плакатися  на те, що треба когось закликати до

 чогось,  ми  вирішимо питання ті, що потрібно, але на

 основі  тих  узгоджених  дій.  Ви  працювали декілька

 днів,  тепер загітуйте депутатів відносно підтримання

 тих  позицій,  які  ви  виробили  разом  з  Кабінетом я 
 я                           - 48 - я 

 Міністрів, щоб ясно було, ось такі заходи вживаються,

 до податку там, до контрактів і тому подібне.

      І  тоді  на  цій  основі ми приймаємо рішення, і

 будь  ласка,  настирливіше,  позиція в даному випадку

 повинна бути все-таки узгоджена позиція.

      ДАНИЛЕНКО А.С.Добре я дякую, дійсно,я працював і

 наша  комісія  працювала з робочою групою з Кабінетом

 Міністрів  і  декілька  раз  приймав  участь в роботі

 засідання  Кабінету Міністрів, є спільні наробки, але

 разом   з   тим,  і  є  певні  неузгодження  і  деякі

 пропозиції від нашої комісії.

      Тобто  комісія  пропонує,  і проект постанови на

 руках,  пункт  3  спрямування  коштів  передбачених в

 державному  бюджеті  на  погашення державного боргу в

 сумі  100  трильйонів  карбоваааанців,  на  закупівлю

 державних  ресурсів  сільськогосподарської  продукції

 спрямування  її  на  погашення  зовнішніх  боргів,  у

 проекті  Постанови,  яка  подана  Кабінетом Міністрів

 цього  немає,  я  думаю  що  це дуже актуально і його

 потрібно вирішувати.

      Дійсно,  я  вносив вчора пропозицію на засіданні

 Президії  Кабінету  Міністрів  до  1  червня провести

 фінансування,  тут написано до 1 липня, ви розумієте, я 
 я                           - 49 - я 

 що  це  буде,  ці  кошти вже надійдуть з запізненням,

 також  комісія пропонує провести залік заборгованості

 між   сільськогосподарськими   товаровиробниками   та

 іншими  підприємствами  АПК, за платежами з бюджету і

 фінансовими  органами за видатками з бюджету, тому що

 взаємозалік   необхідний  заборгованість  по  бюджету

 сільськогосподарським  товаровиробникам  складає біля

 60 трильйонів карбованців.

      Борг держави в бюджет 47 трильйонів, получається

 13  трильйонів  карбованців.  Тобто,  необхідно,  щоб

 Бюджет,  Петро Кузьмич, провели відповідний залік. Ці

 кошти були потрачені на будівництво, на держконтракт,

 на інші, іншу сферу діяльності.

      Пункт  четвертий. Ми написали: "До надзвичайного

 фонду зараховуються суми ПДВ сільгосппідприємств, які

 реалізують  власну  продукцію  на  внутрішньому ринку

 України".  Чому ми записали: "надзвичайний фонд"? Та,

 тому,  я  так  думаю,  і  це  депутати  підтвердили в

 комісії,   що  надзвичайна  ситуація  із  формуванням

 продовольчих  ресурсів  в  нашій державі, надзвичайно

 складна.

      Тобто,  якщо ми записуєм: "надзвичайний фонд", -

 то  я  розумію,  що сьогодні, можливо, провести деякі

 обмеження  у наших командировках, у наших поїздках, у я 
 я                           - 50 - я 

 наших  накрутках  ще  в  чомусь. І ці гроші направити

 туди:     на     підтримку     сільськогосподарського

 товаровиробника. А це буде, дасть відчутні результати

 в формуванні продовольчих ресурсів.

      "Трьохпроцентні  відсотки виручки від реалізації

 підприємств    і    організацій   галузей   народного

 господарства, крім вугільної, сільськогосподарської і

 рибгосподарств,  за  рахунок прибутку, що залишається

 після   внесення   платежів  у  Бюджет".  Це  питання

 надзвичайно  гостро  дискутувалось у нашій комісії, і

 більшістю при голосуванні комісія дійшла до згоди, що

 потрібно  це  питання виносити і потрібно вирішувати,

 хоча  даже при прийнятті всіх цих змін і доповнень до

 законопроектів, як ми пирймем простанову, даже ту, що

 пропонує наша комісія, вона сьогодні в повній мірі не

 може  забезпечити  ті  потреби, ті потреби в грошових

 коштах,    матеріальних    ресурсах    для    повного

 забезпечення  формування  продовольчих ресурсів. А як

 ви   були   уважними,   я  на  самому  початку  своєї

 інформації,  свого  виступу  вас  проінформував, та й

 Павло  Іванович  -міністр  сільського  господарства і

 продовольства  у  своєму виступі ще раз це наголосив,

 що   сьогодні   ми   маємо  різкий  спад  виробництва

 сільськогосподарської продукції. я 
 я                           - 51 - я 

      Ну,  і  ще раз наша комісія також підтверджує в

 своєму  проекті постанови, щоб направити, розмежувати

 чітко  роботу Національного банку, направити кошти по

 графіку,  який  ми  пропонуємо для того, щоб ці гроші

 можна  було використати при закупівлі всіх необхідних

 матеріалів       для       проведення       комплексу

 сільськогосподарських робіт.

      Законодавче забезпечення змін і доповнень до цих

 законів, про які тільки що я вам сказав, і сказав про

 це  Павло  Іванович,  вони не дають повної підтримки,

 але  вони,  я  ще  раз  хочу вам нагадати, десь через

 півроку,  через 7-8 місяців, ну, можливо через 5 який

 сь  буде  свіженький вітерець, але буде це не раньше.

 Ось  по  суті  діла  ті розбіжності між тим проектом,

 який  подав  Кабінет  Міністрів,  і  між тим проектом

 постанови,   який   подала   наша  комісія  з  питань

 агропромислового комплексу.

      У мене все. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Запитання  до  Анатолія  Степановича є?

 Будь   ласка,   запишиться.   Поки  будуть  запитання

 записуватися,  то  я  прошу  вас  відповісти  на таке

 питання,  Анатолій Степановичу. Власне кажучи три тут

 відмінності  вашого  проекту від того, що дає Кабінет я 
 я                           - 52 - я 

 Міністрів.  Стосується  наближення  не місяць терміну

 платежів  по контракту, так? Там половина контрактної

 суми.

      Далі.   100  мільйонів  доларів  використати  на

 потреби  села  інвестиції тут, а потім обернуть їх на

 погашення  боргу  зовнішнього,  що  треба  безперечно

 погоджувать.  І  сума  контракту  на 10 мільйонів тон

 зерна,   хоч   ми   знаємо,   що  в  проекті  бюджету

 визначається  інша  сума.  Так  от, скажіть наскільки

 реально  те,  що  ви пропонуєте, бо якщо прийняти це,

 оце  повністю  міняє  систему  і координати бюджету і

 всього іншого? В чому тут не підтримує вас Уряд? Будь

 ласка.

      ДАНИЛЕНКО А.С.

      Те,  що  запропонувала комісія, і це дуже гостро

 обговорювалось,  ми не входимо в сферу діяльності, не

 порушуєм    бюджет,   проект   бюджету,   який   буде

 розглядатись  в  96-му році. Комісія просто підсилила

 пункти,  і  це не потрібно входити в бюджет, їх можна

 вирішити.   Але  на  сьогоднішньому  етапі,  шановний

 Олександре  Олександровичу, потрібно зрозуміти: що ми

 хочем? А ми хочем єдине -бути з хлібом, хочемо, щоб у я 
 я                           - 53 - я 

 кожній сім'ї був достаток. Оце -націлення комісії. Ми

 не входили в бюджет!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Худомака.

      ДАНИЛЕНКО  А.  С. Весь народ, і ви в тому числі,

 хочете...

      ХУДОМАКА  В.  П.,  Новомосковський  95  виборчий

 округ.

      Шановний  Анатолій  Степанович,  у  мене  до вас

 декілька запитань.

      Перше   запитання:  чому  не  були  пролонговані

 кредити  для  сільгоспвиробників? І навіть на грудень

 місяць минулого року... Це перше питання.

      Далі.   Чому   не   була   врахована  пропозиція

 комісії  -зменшення  відрахувань із фонду соціального

 страхування із 37% до 20%?

      І   третє   питання.  Я  зачитаю  вам  абзац  із

 постанови,  проекту  постанови.  Чи  узгоджений він з

 Кабінетом    Міністрів?   "Погашення   заборгованості

 сільськогосподарським     товаровиробникам     рибних

 господарств  та риболовецьких колгоспів, що потерпіли я 
 я                           - 54 - я 

 у  1994-1995  рр.  від  стихійного лиха, за кредитами

 комерційних  банків за станом на 1 січня 1996 року за

 рахунок Резервного фонду Кабінету Міністрів в межах 2

 трильйонів  карбованців".  І "... спрямування коштів,

 передбачених   в  Державному  бюджеті,  на  погашення

 зовнішнього  боргу  в сумі 100 трильйонів карбованців

 на      закупівлю      до      державних     ресурсів

 сільськогосподарської   продукції  спрямувати  їх  на

 погашення зовнішніх боргів".

      Дякую.

      ДАНИЛЕНКО  А.  С.  Спасибі  вам  за запитання. Я

 думаю,   що   це...   в  певній  мірі,  це  запитання

 стосується  і  шановного  Віктора Андрійовича Ющенка,

 голови Національного банку...

      Нєт, він єсть  -  справа  сидів...  Єсть  Віктор

 Андрійович...

      Але  я хочу сказати ось що: сьогодні при виступі

 Олександр Миколайович Коваленко сказав про те, що він

 поза  баланс   відніс  13,5  трильйонів   карбованців

 боргу,  нарахованих  процентів,  які сьогодні повинні

 сплатити сільськогосподарські товаровиробники. Я хочу

 сказати    (я   вчора   про   це   казав   Олександру

 Миколайовичу),  що  це  не  вирішує проблеми, тому що я 
 я                           - 55 - я 

 воно  сьогодні  віднесено, а завтра, як якась копійка

 прибіжить   (і   даже   те,   що  ми  сьогодні  будем

 вирішувать), то воно  ж знову ж, як кажуть, розстане,

 як вода в піску...

      Тому це питання (я знову ж повертаюсь до Віктора

 Андрійовича),  що  потрібно,  щоб Національний банк і

 сьогодні  тут  виступив, і сказав своє бачення і своє

 слово, а  що вони думають робить в цьому напрямку?

      Дякую  за запитання.

      ГОЛОВА.  Справа  в  тому,  що  запитання  трошки

 іншого стосувалося, але бачення зрозуміле. Ковтунець,

 будь ласка .

      КОВТУНЕЦЬ,   місто.........,  фракція  Народного

 Руху України.

      Шановний     Анатолію    Степановичу,    питання

 стосується   порядку   формувангня   Фонду  державної

 пітримки виробників тваринницької продукції.

      Фактично  Ви пропонуєте тут звільнити бюджет від

 надходжень по податку на добавлену вартість. От, якщо

 вже      іти      і     потрібні     якісь     пільгі ]

сільськогосподарському  виробникові,  то  чи не краще                      

 тут  поставити  питання  так:  давайте  звільнемо від

 цього  податку  і  хай  залишаються суми коштів тих у

 розпорядженні  товаровиробника,  то  принаймі це буде

 справедливо.  Хто  більше  випустив,  той більший має

 прибуток,  а не створювати якусь додаткову можливість

 перерозподіляти   кошти через  спеціальний фонд.

      Дякую.

      ДАНИЛЕНКО А.С. Я Вам дякую за запитання. Комісія

 так  і пропонувавла.

      ГОЛОВА.  Але при тому, шановний...(я до Ковтунця

 звертаюся),  що  вийде  так іще: хто більше виробить,

 той   більші  збитки  матиме.  Тут  особливість  цого

 механізму така. Ващук, прошу.

      ВАЩУК.

      Шановний  Анатолію  Степановичу,  чи не здається

 сьогодні  от  Вам,  як  доповідачу,  і все-таки самої

 головної нашої комісії, що прийняття.... От, сьогодні

 ми, якщо проголосуємо за цю постанову, без врахування

 того,  що  казали тільки що попередні колеги того, що

 ми  пропонували  зменшити відрахування до Соціального я 
 я                           - 57 - я 

 фонду,   до   Чорнобильського   фонду,   зняти   Фонд

 зайнятості,  інвалідські  відрахування.  Якщо  це  не

 зробити,  то  чи ця постанова щось дасть сьогодні нам

 для сільського товаровиробника конкретно? Як на мене,

 то  вона  практично  майже не міняє становища. То чиє

 виправденим  сьогодні  стільки  уваги  сільської Ради

 приділяти.... Верховної Ради приділяти...

      ГОЛОВА. І сільської теж....

      ВАЩУК.... і сільської теж. І щоб це просто було,

 як черговий якийсь таки крок. Надіються люди, що щось

 отримують, а фактично нічого. Урядова політика тут не

 змінюється  ні в якому разі.

      Ну,  малесенькі  якісь  там  мазки,  які нічого,

 фактично,  не  дадуть  селянину. То не чесніше просто

 встати  і  сказати:  дорогі  селяни,  нема  нічого  в

 держави,  нічого ми вам дати не можемо, от від цього,

 від  цього  можемо  звільнити,  а  далі виживайте, як

 можете.  Може,  так  буде  чесніше?

      ДАНИЛЕНКО А. Дякую  вам  за  запитання,  шановна

 Катерина  Тимофіївна. Я розділяю вашу біль і тривогу,

 яку ви висловили і в своєму виступі і запитанні. я 
 я                           - 58 - я 

      Я хочу тільки вам сказати, що вчора на засіданні

 президії  Кабінету  Міністрів йшла надзвичайно гостра

 дискусія,  і  даже  ті  мізерні, що, по суті діла, що

 проблемних  питань  на  тому рівні, на якому потрібно

 вирішувати,  воно  не  вирішує,  які були дискусії, і

 скільки  було з боку деяких членів Кабінету міністрів

 тормозів , тормозів  і ще  раз  тормозів.

      Конкретно   вони   виступлять   і  скажуть  свою

 позицію,  я  думаю, що вони будуть виступать, це наші

 колеги.

       ГОЛОВА.   Пшенична.

      Я   прошу  Чернявського,  не  збивайте  із  теми

 доповідача.

      ПШЕНИЧНА.

      Шановний  Анатолій  Степанович!

      В  мене до вас є два запитання. Перше: Постанова

 Верховної  Ради  України  "Про  підтримку  виробників

 тваринницької  продукції". То скажіть, будь ласка, ми

 збираємось підтримувати цю отрасль, але скажіть, чому

 чьогодні  так  багато худоби вивозиться з України? То

 ми  вивеземо,  а  потім  що,  будемо  підтримувати цю

 отрасль? Це  перше. я 
 я                           - 59 - я 

      І  друге.  Четверте  питання  цієї  Постанови  -

 установити в 1996 році податок на добавлену вартість,

 що  не  справляється з нафтопродуктами, придбаними за

 рахунок  кредитних ліній США. То я хочу тут спитати в

 вас,   який   буде  механізм  забезпечення  сільських

 господарств  нафтопродуктами? Ви розумієте, ми пишемо

 зачастую  дуже  добрі  такі  цікаві питання, але коли

 надходять весняно-польові роботи, то селяни остаються

 без  палива.

      І  третє  питання,  це  я  його  задаю,  щоб  ви

 відповіли моїм виборцям: скажіть, будь ласка, то коли

 ж  держава  розрахується з колгоспниками за те зерно,

 за  здану  продукцію  во  "Внешэкспортхлеб" ще в 1991

 році. Дякую.

      ДАНИЛЕНКО А.С.     Спасибі   вам.  Ви  задали  3

 питання.

      Перше  про  підтримку  твариництва.  Я  в  совїй

 інформації   вам   сказав,  що  ми  мали  збитки  від

 реалізації  твариницької продукції  за останні роки у

 сумі 968 трильйонів карбованців. І я вам сказав, що в

 січні  місяці  вже  94,  5  тисячі  тон  молока ми не

 дотримали в порівняні з січнем місяцем 1995 року.

      Чому  вивозять?  А  вивозять  тому,  що  ми  тут я 
 я                           - 60 - я 

 мусолили    декілка   раз   закон   про   особливості

 приватизації  в  агропромисловому  комплексі. Тому що

 сьогодні  єсть  монополія виробника, який сам по собі

 працює, не враховуючи інтереси того, що виробляє, хто

 працює  на землі. І монополія торгівлі. І сьогодні ці

 люди  покинуті  на проізвол. І вони мусять це зробити

 тому,  щоб  уторгувать  копійку по тих цінах і купить

 потім бензин.

      І   останнє.  Про  розрахунки  за  1991  рік.  Я

 зрозумів,  про пшеницю, яку продавали за валюту. Так?

 Не  тільки  за  1991  рік, а єсть за продукцію у 1994

 році  не розраховані. В 1995 році це в нас в середині

 країни  16  трильйонів  карбованців.  Я  думаю, що це

 питання  ви направили сьогодні до Кабінету Міністрів.

 І вони вам дадуть відповідь.

      ГОЛОВА.   Я   допоможу   Анатолій  Степанович  у

 відповіді вашій. Ми нічого ту не мусолили, між іншим,

 ми  прийняли  нормальний  закон,  і  треба,  щоб  він

 працював.

      Будь  ласка,  Пшенична,  на  друге питання дайте

 відповідь.

      ДАНИЛЕНКО А.С.    Нафтопродукти.  Кредитна лінія я 
 я                           - 61 - я 

 нафтопродуктів 100 мільйонів доларів США. Ну, це якщо

 перевести  вартість  одної  тони, то це буде десь 450

 тисяч  тон  бензину.  І  я  думаю,  потреба  і те, що

 сьогодні  направляється,  це  ж  якщо  ще вони будуть

 направвленні,   по  суті  діла  питань  не  вирішить,

 питання забезпечення  бензином і солярки.

      Але  от чому так записано. Я думаю, я погоджуюсь

 із депататом, який задавав запитання Павлу Івановичу,

 що  всіх  потрібно  ставити  у  рівні умови. Тут єсть

 питання.

      ГОЛОВА.   Спарава  в  тому,  що  це  20  частина

 потреби,  по-моєму,  села, якщо...

      ДАНИЛЕНКО А. С. Так.

      ГОЛОВА.  20  частина.  На  цій частині нагріють,

 певно  що,  дехто  руки,  а    чи село одержить її по

 пільгових цінах, то хто його знає. Так чи ні?

      ДАНИЛЕНКО А.С. Так, Олександр Олександрович.

      ГОЛОВА. Будь ласка, М'ясковський.

 я 
 я                           - 62 - я 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ

      Дякую.  330  Великомихайлівський виборчий округ,

 депутат М'ясковський, фракція "Комуністи України".

      Шановний  Анатолій Степанович! Я думаю, що нам з

 вами треба погодитись з нашою колегою Катериною Ващук

 про  те,  що треба чесно сказати про стан всім людям,

 які зайняті в агропромисловому комплексі.

      І,   мені   здається,  якщо  приймати,  сьогодні

 вибирати   з   постанови,  яку  запропонував  Кабінет

 Міністрів  і комісія, то я погоджуюсь з тим, що треба

 за  основу  брати  постанову комісії. Як ви давитеся,

 щоб  ми з вашого проекту постанови на другій сторінці

 зняли  це  відрахування в розмірі 3 відсотків виручки

 від  реалізації  продукції?  Тому  що  це знову новий

 податок.

      І  тепер. А для того, щоб контролювати цей фонд,

 який   буде   створений,   в   сумі   100  трильйонів

 карбованців,  то  треба  взяти  на  другій сторінці з

 проекту  постанови  КАбінету Міністрів про те, що тут

 треба   розробити  механізм  контролю,  щоб  воно  не

 розтринькалося    по    кишенях    чи    по   окремим

 господарствам.

      І  друге питання. Скажіть мені, будь ласка (я до

 голови  комісії).  Чому комісія сьогодні чітко і ясно я 
 я                           - 63 - я 

 не каже: чого не вернули кредити 1994 року  в сумі не

 4   трильйони,   а   24   трильйони,  з  них  19 - це

 Мінсільгоспрод і майже 5 - Держхарчопром.

      Дякую за увагу.

      ДАНИЛЕНКЛ А.С. Спасибі вам за запитання.

      По  трьохпроцентному  відрахуванню.  Я висловлюю

 думку  комісії,  так  як вирішили комісія, а нам тут,

 шановні  колеги  народні  депутати, дорогі мої друзі,

 треба  буде  опреділяти  шляхом  голосування. Чому ми

 винесли  це  питання  на розгляд на ваш? Тому що ще я

 раз повторюю: сьогодні для того, щоб не загинуло

 тваринництво,    а   мали   збитки   968   трильйонів

 карбованців потрібно цю галузь підтримати.

      Слідуюче   питання.   Контроль  за  ходом  цього

 використання,   звичайно   ми  хотіли,  щоб  тут  був

 надзвичайний  контроль, щоб кожна копійочка дойшла до

 того товаровиробника, якому потрібно заплатити.

      Про ті кредити, я сказав, вірніше, про спистання

 тих  процентів  і  кредитів  в  господарстві,  я  так

 зрозумів,  які  зазнали  стихійного  лиха,  ні,  а що

 Василь Петрович,..

      ГОЛОВА.  Він задоволений відповіддю. я 
 я                           - 64 - я 

      Будь ласка Борзих.

      ДАНИЛЕНКО А.С. Він не задоволений.

      ГОЛОВА.  Він потім підійде і ...

      БОРЗИХ О.І.   Уважаемый  Анатолий  Степанович, я

 продолжу  мысль  предыдущего  депутата  Мясковского в

 проекте  постановления  записан такой пункт, Кабинету

 Министров  України  розробити  положення  про порядок

 використання  коштів  надзвичайного  фонду  державної

 підтримки сільськогосподарського виробництва.

      Если  за создание фонда можна согласиться, то не

 видя  перед  собой  это положение, мы не знаем за что

 будем  голосовать,  зачастую  бывает,  что то, что мы

 принимаем,   а   положение   Кабинета  Министров  или

 Министерства  сельского хозяйства совершенно работает

 в  другую  сторону,  я  имею  в  виду,  вот у нас уже

 работает  скажем,  проект  постановления  о  списании

 процентов за кредиты банкам.

      Одни   тянулись   не   брали   эти  кредиты  или

 возвращали  вовремя,  а  те кто их набрался, а теперь

 списуются,  то  есть  в  неравное  положение ставится

 отдельное   предприятие,   как  вы  смотрите  на  эту я 
 я                           - 65 - я 

 позицию.

      И    второй   вопрос.   Как   комиссия   считает

 поддерживает  передачу  социальной  сферы  на  баланс

 сельских  советов,  скажем. Потому, что действительно

 Министр  Павел  Иванович  говорил,  что  много затрат

 идет.

      Но  ксожалению  на сегодня механизма передачи на

 местах  нет.  Как  вы  смотрите  на  эти два вопроса?

 Спасибо.

      ДАНИЛЕНКО А.С.Дякую вам за запитання. Дійсно там

 у    проекту    постанови   написано   про   списання

 заборгованості  у  сумі  2  трильйони  200  мільярдів

 карбованців.  Мова  йде конкретно за ті господарства:

 це  південний регіон (1994-ий, 1995 -ий рік), які від

 засухи постраждали, і Полісся.

      А  тепер  те, що ви кажете про передачу об'єктів

 соціального  призначення  на  баланс сільських Рад. Я

 був  би  щасливий,  щоб це було так і щоб це, дійсно,

 вони  працювали  так,  як  потрібно.  А сьогодні весь

 тягар   утримання  об'єктів  соціального  призначення

 приходиться    тримати    на   своїх   плечах   кому?

 Сільськогосподарським підприємствам. Тому що на баланс

 сільських  Рад  вони  не  передані,  а  якщо в кого й я 
 я                           - 66 - я 

 передані, то ви знаєте, які там кошти в тих сільських

 Рад.

      Це  надзвичайно актуальне питання, і ми до нього

 повинні  прийти,  тому  що  по-другому сьогодні в цих

 умовах  товаровиробник  просто не в змозі утримать ці

 об'єкти соціального призначення.

      ГОЛОВА. Так, Анатолію Степановичу, сідайте, будь

 ласка.

      Дякую.

      ДАНИЛЕНКО А.С.   Я дякую за увагу.

      ГОЛОВА. І вам спасибі. Сідайте,  будь ласка.

      Я   хочу  звернутцся  до  депутатів.  Записалося

 багато  на  виступи. Але треба нам визначитися чітко:

 або ми приймаєм сьогодні постанову, або направляєм на

 доопрацювання, зв'язуючи з Бюджетом, абощо. Бо інакше

 вийде так, що ми тут будем, потрясемо повітря, і це ж

 повітря прийде в село. І так: ніби, щось розглядали -

 нічого не визначили. Бо ... Так же?

      Треба йти за постановою, по пунктах постанови. І

 тому  я  просив  би,  щоб  не взагалі обговорювати, а

 відносно  того,  от,  наприклад,  передбачає комісія, я 
 я                           - 67 - я 

 там,  100  мільйонів  доларів  із зовнішнього кредиту

 використати,    запустити    у   сільгоспвиробництво,

 перекинемо.  Це,  власне  кажучи, мільйон тон хліба в

 контракті   на  закупку  можна  передбачити.  А  інші

 заходи,  на  що вони виходять: якщо ці гроші сьогодні

 надійдуть  до села і обсіється, і буде якась надія на

 те,  що  цикл буде відтворення, буде забезпечений, то

 тоді  є  рація  займатися  цими  питаннями. А якщо це

 нічого,   якщо   там  тільки,  ну  так  скажем,  десь

 косметичні   якісь  заходи,  то  тоді  не  треба  тин

 городить, треба виходити серйозно при розгляді питань

 про Бюджет, виходити із потреби балансу тощо.

      Тому,  давайте  так. У нас записалося на виступи

 14   чоловік,   ми   відведемо   півгодини,  так?  На

 обговорення,  орієнтуючись  на  те, що є від фракцій,

 від  комісій,  ну,  і окремі депутати. Тому я першому

 надаю  слово  від  двох  фракцій депутату Петренку. Є

 підпісані дві, представники фракцій, наполягають, щоб

 він  висткпив.  Нема  заперечень?  Будь  ласка, і від

 комісій будуть, звичайно.

      ПЕТРЕНКО А.А.

      Уважаемые  депутаты,  мы  долго и много работали я 
 я                           - 68 - я 

 над  проектами  и  тот,  который  представил  Кабинет

 Министров,  и  тот, который представила комиссия, и я

 вам хочу сказать, что небольшие разночтения в подходе

 к  этим  документам,  но они существенны. Поскольку в

 проекте  Кабинета  Министров  абсолютно нет стартовых

 возможностей  для начала весенне-полевых работ. Здесь

 в   зале  звучали  такие  моменты,  что  надо  честно

 признать  свою недееспособность и отказаться от села.

 Если  мы  это сейчас, проявим такую честность, то нам

 по  честному  надо собраться и уйти с этого зала всем

 вместе.

      Я   по   расхождениям  те,  которые  есть.  Вот,

 Александр  Александрович сказал о тех 100 триллионах,

 которые  предусматриваются  из  средств  на погашение

 внешнего  долга. Основные принципы погашения внешнего

 долга идут за счет того, что конвертируется наш купон

 и  рассчитываемся  с  Туркменией  и  с  Россией этими

 деньгами, долларами.

      Мы  предлагаем  эти  средства,  которые  вот  из

 такого  оборота 100 триллионов (это 1/3 всего навсего

 экономического   долга)   вложить   сейчас   в   виде

 госконтракта.  Не  госконтракта, а для закупки сахара

 и...  Да, госрезерва!... для закупки сахара и закупки

 подсолнечника.    То   есть   мы   простимулируем   2 я 
 я                           - 69 - я 

 направления:   подготовку   переработки  к  сезону  и

 подготовку...   и,  безусловно,  проведение  работ  у

 самих...  у  товаропроизводителей.  Эту работу упорно

 отказывается  делать  и  Минфин,  и Комитет резервов,

 считая,  что  это  будут особые задачи... А кто будет

 заготавливать?!  Почему...  есть кому заготавливать -

 это  функция  Минсельхоза, и если мы приложим к этому

 усилия, эти 100 триллионов можно реализовать.

      Второй  пункт  очень  важный.  Из 107 триллионов

 карбованцев,  которые Национальный банк направляет на

 покрытие  дефицита,  его надо (дефицита бюджета), его

 сейчас  надо  сконцентрировать. Мы не настаиваем, что

 это  50 триллионов -пусть это будет 40 триллионов, но

 их сейчас надо выдать в виде кредитов для того, чтобы

 дать  старт,  дать деньги, которые бы выходили из-под

 опеки  налоговых...  налогового ярма и других видов -

 те, что сейчас задержали. Это два момента.

      Третий  момент  -это  создание вот того фонда, о

 котором   так  много  говорит,  -поддержки  сельского

 хозяйства.  В  том виде, который предполагается,  что

 его   создавать:  какие-то  облигации,  какие-то  еще

 другие  источныкы  -они  явно не реальны. Мы все-таки

 предлагаем   разработать  Кабинету  Министров...  ну,

 настоящую    такую...    инструкцию,    порядок    по я 
 я                           - 70 - я 

 использованию  фонд...  средств  этого фонда, а также

 разработать   Положение   про   порядок   и   условие

 размещения   облигаций  долгосрочной  государственной

 поддержки развития сельского хозяйства. И в том числе,

 также и использование иностранных кредитов.

      Уважаемый  Евгений Кириллович, хочу Вам сказать,

 что  я  присутствовал  на  Кредитно-валютном совете и

 явно идут масса кредитов, которые рассчитаня якобы на

 поддержку сельского хозяйства по другим направлениям.

 Это   крупнейший   кредит  Джондиру?  -200  миллионов

 долларов,   это   крупные   кредитвына   приобретение

 горючего, и все это идет  бесконтрольно.

      Я  бы  просил  депутатов  и Комиссию по вопросам

 банков и финансов сделать проверку использования этих

 кредитов   именно   на  целевое  использование.  А  в

 остальном,  я  считаю,  Александр  Александрович, что

 надо  отправит  этот проект на доработку, принять эти

 пункты,  которые  предлагаются  комиссией,  может, за

 исключением  того  пункта,  о том, что он не подкемен

 это  3  процента  для  создания  фонда.  А  остальные

 реальные,  но требуют кропотливой роботы и со стороны

 Верховного совета, и стороны Кабинета Министров.

      Спасибо  за внимание.

 я 
 я                           - 71 - я 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Слово  має  Гетьман від Фракції

 незалежних,  і  від  Комісії, я так розумію, з питань

 банківської   діяльності...   Вінськи,   будь  ласка,

 підготуйтеся.

      ГЕТЬМАН.   Шановний   Олександр   Олександрович,

 шановні  колеги  депутати,  шановний Євген Кирилович.

 Все  те, що сказав міністр.............. про кризовий

 стан  сільського  господарства,  дійсно,  має місце і

 потребує  найскорішого і найсерьйознішої уваги з боку

 Президента, Кабміна і  Верховної Ради.

      Але  я  хотів  би  закликати  вас,  щоб  ми були

 свідомі  того,  що  підготовлений  проект, передбачає

 втрату  доходів  в  бюджет  в  сумі 139, 1 трильйонів

 карбованців.

      Адже  при вже сформованому проекті бюджета, який

 ми   будемо   завтра  розглядати,  знайти  неемісійні

 джерела  покриття  на  таку суму втрат бюджету просто

 неможливо.

      Треба  також  врахувати, що в проекті бюджету на

 1996  рік  навіть  не  враховані  кошти на підвищення

 заробітної  плати  під  заплановану  інфляцію.  І  це

 абсолютно ненормально: плануємо інфляцію 37%, а кошти

 на  те, щоб збільшити заробітну плату хоча на цю суму я 
 я                           - 72 - я 

 в нас  в  бюджеті  не  знайшлось  місця.

      Тепер уявіть собі ситуацію, коли ми погодимось з

 тим,   що   нам   пропонують.   Тоді,  якщо  цю  суму

 профінансувати  за  рахунок  емісії,  то  емісія  вже

 складе  не  107  трильйонів  карбованців,  а  416,  1

 трильйона  карбованців.  Це приблизно 11, 8% інфляції

 на  місяць,  але це призведе до зростання цін замість

 34%,  я  кі  заплановані в нашому бюджеті, до 273, 2,

 тобто споживчі ціни повинні зрости в 3, 4 рази.

      Невже,  я  хотів  би  сказати,  що уроки високої

 інфляції, яку пройшла Україна, нас нічого не навчила?

 Ми  втягуємось  у небезпечну гіперінфляційну спираль,

 коли наростаючі бюджетні витрати доводиться покривати

 за  разунок  роботи  друкарського станка?

      Необхідно  врахувати  те,  що  емісійне покриття

 зростаючого  дефіциту, найбільше вдарить, найперше, я

 хотів  би це особливо підкреслити, по селу, адже село

 має   сезонний   характер   виробництва  і  найбільше

 страждає від інфляції, і сплачує так звані інфляційні

 податки.   Допомога   за   рахунок   емісії,  а  отже

 прискорення  темпів  зростання  цін,  це  перш за все

 обман  бідних  людей,  які  найбільш  страждають  від

 інфляції.

      Є, на мій погляд, чотири проблеми, які необхідно я 
 я                           - 73 - я 

 прискорити вирішення в інтересах села. Перш за все це

 встановити  механізм  відшкодування дебітового сальдо

 ПДВ  для  села.  Дійсно,  обов'язок  бюджету -вернути

 кошти,  якщо  сплачений за сировину ПДВ перевищує ПДВ

 від реалізації.

      Друге.  Треба  визначити чіткій порядок списання

 безнадійної  заборгованості  по кредитам банків, і це

 правильно,  не  будь-кому  і не будь-яку а за чіткими

 правилами,  і  це необхідно прискорити, проект на цей

 рахунок уже є.

      Треба  скасувати пільги, які дозволяють багатьом

 структурам  ввозити  імпортні продукти харчування без

 імпортного  мита  пдв.  Виходить  ситуація,  коли  на

 власному ринку дискрімінується національний виробник,

 скажемо,   національне  масло  продається  з  пдв,  а

 імпортне без пдв та імпортного мита.

      У  цих умовах ніколи не стане на ноги наше село,

 бо  для імпорту створені пільгові умови. В результаті

 гроши  ідуть  не  нашему  селу, а в країни-імпортери.

 Даже  в  нашому рішенні, пункт 4, зверніть увагу, він

 лобірує  іноземного постачальника пального із вільняє

 його,  так  сказать, від цього. Цього ні в якому разі

 не  можна  допустити.  З  огляду на все це я хотів би

 сказати айголовніше. я 
 я                           - 74 - я 

       Я  пропоную  визнати все ж таки агропромисловий

 комплекс  як найбільш пріорітетну на сьогодні галузь,

 яка   найбільш   скоріше   дасть   віддачу,   але  не

 деклоративно.  І  не  через  такі, я б сказав, зовсім

 недоопрацьованні  і  недалекоглядні рішення необхідно

 все  ж  таки  знайти  через  призму бюджету необхідні

 кошти,  визначити  реальні  пріорітети. Їх сьогодні в

 нас  нараховується  у  бюджеті  75.  На  моє  глибоке

 переконання   ми   повинні   звести  їх  до  3-4.  Це

 агропрокомплекс,  це  соціальний захист населення, це

 енергетичний  комплекс. Визначити точкові пріорітети,

 які   дадуть   найбільшу   віддачу   перш  за  все  в

 експортному   потенціалі  країни.  Все  інше  повинно

 почекати наступного року.

      Тому  шановні друзі, колеги, я розумію, що своїм

 виступом  сиплю  сіль  на  відкриту  рану, але вважаю

 своїм  професійним  обов'язком  сказати правду. м ине

 можемо   підтримати   такого   рішення.   Це  створює

 видимість  полегшення, але реально породжує інфляцію.

 Наносить   серйозний  удар  через  зростання  цін  на

 матеріально-технічні   ресурси   і   різке  зростання

 споживчих  цін,  що знову ж таки вддарать по найбільш

 зубожілим верстам  населення.

      Я  хотів  би, щоб ви добре подумали, коли будете я 
 я                           - 75 - я 

 нажимати кнопку за прийняття такого рішення.

      Дякую  вам  за увагу і підтримаю пропозицію, яка

 надійшла  перед  цим  -відправити  на  доопрцювання і

 подумати над реальними коштами для підтримки села.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Вінський. Підготується Ващук.

      ВІНСЬКИЙ Й.В.

      Шановні    товариші!   Вінський,   Соціалістична

 фракція України.

      Мене  мої  товариші  уповноважили висловити нашу

 думку щодо запропонованих документів.

      Перше,  що  хотілось  би  сказати це те, що АПК,

 безумовно, зав'язано надзвичайно багато проблем, і їх

 необхідно  вирішувати.  Але  чи  вирішує  ці проблеми

 запропонований Урядом проект рішення нашого? Я думаю,

 що  всім  абсолютно  зрозуміло,  що він не вирішує ці

 проблеми. І з цього необхідно і виходити.

      Друге.   Абсолютно   ясно,   що  без  реанімації

 сільгосптоваровиробника   ніякої   держави,   ніякого

 цивілізованого  суспільства ми не побудуємо. Я вже не

 говорю   про   соціальний  спокій  в  державі  і  про

 стабільність итуації. я 
 я                           - 76 - я 

      Сьогоднішня    ситуація    в    агропромвсловому

 комплексі   -це   не   випадковість  якась.  Вона  не

 появилась не сьогодні, це закономірний результат тієї

 згубної  для агропромвслової нашої держави політики в

 сільському  господарстві. І тому абсолютно зрозуміло,

 що  якщо людей можна обманювати якийсь певний час, то

 землю  не  обманеш.  І  сьогодні  ця згубна політика,

 буквально,  вилазе і показує, так сказать, до чого це

 може призвести.

      Тому  ми переконані, що вивести агропромвисловий

 комплекс  з  катастрофи, куди він попав, можна тільки

 на  базі чіткої продуманої аграрної політики держави.

 І  я  тут  не  згодний з товаришами, які говорять, що

 вмовляли  когось  дати  на  самовідкуп  чи,  щоб самі

 спасались  як  могли  і  так  дальше. Ніхто вже в цій

 ситуації,  в  яку  попало  сільське  господарство, не

 врятується.

      Взагалі,  в мене склалось враження таке, що поки

 ми  не розженемо до кінця колективні господарства, то

 ніякого   принципового   грамотного  рішення  по  АПК

 прийматися  не  буде.  От  таке складається враження.

 Тому   що   ви   знаєте,   що  ми  до  цієї  проблеми

 повертаємось раз в півроку стабільно літом і зимою  і

 постійно   натикаємося   на   ті  самі  проблеми,  ми я 
 я                           - 77 - я 

 неодноразово  пропонували  механізм,  як вийти з цієї

 ситуації, на жаль і Верховна Рада і Уряд не підтримає

 наші   пропозиції   і  це  зрозуміло,  ми  реалізуємо

 програму  дещо  іншого  напрямку  і вона сьогодні дає

 свої результати.

      Що  ми  пропонуємо, цю проблему розділити на два

 аспекти,   перший   аспект  це  стратегічний  аспект.

 Безумовно  сьогодні  необхідно вирішувати стратегічні

 питання  розвитку  агропромислового  комплексу  через

 концепцію відповідну, через вирішення питань податків

 на  село,  ціноутворення  в  селі, заробітної плати і

 неплатежів,  держамовлення і багато інших проблем про

 які  ми  багато  говоримо  і  на  жаль,  вже протягом

 останнього часу не вирішуємо, не підступаємося.

      З  другого  боку у нас сьогодні середина лютого,

 незабаром  весна  і сьогодні агропромисловий комплекс

 абсолютно  не  готовий до проведення весняно-польових

 робіт, можна безумовно вишукувати невеличкі резерви і

 ресурси,  їх  можна  безумовно  знайти, як і пропонує

 Кабінет   Міністрів,   але   ми   сьогодні  абсолютно

 зрозуміли, що якщо ми не поставимо сьогодні село наше

 чітком конкретні і великі ресурси фінансові, то ніякі

 розмови  про  вирішення  тих проблем, які є в селі не

 може  бути,  тому  є  кілька  питань,  які  необхідно я 
 я                           - 78 - я 

 вирішити   сьогодні,   вирішити  принципово,  і  піти

 можливо  на  деякі  порушення  і  відхилення від того

 проекту бюджету, який нам запропонований.

      Ми підтримаємо позицію щодо державного контракту

 на  10 мільйонів тонн зерна і негайної оплати його до

 1  червня в повному обсязі, це порядка 300 трильйонів

 карбованців,  це  ті  реальні кошти, по-перше держава

 одержить  продукцію,  по-друге  ми  зможемо  все-таки

 повернутися до державної монополії на хліб.

      Ми можемо забезпечити наше суспільство від того,

 що  його  може  чекати,  якщо  ми не заготовимо цього

 хліба  цього року. І з другого боку ми дамо реально в

 сільське   господарство  ці  ресурси,  які  дозволять

 посіяти і обробити поля.

      Друге.   Ми  переконані,  що  необхідно  реально

 повернути   господарствам   їхні  затрати,  які  вони

 потратили  в попередньому році на соціально-культурну

 сферу.

      Це  гроші,  які  фактично  сільське господарство

 проавансувало,     (...........)     нашу    державу,

 прокредитувало   нашу  соціальну  сферу,  тобто  село

 віддало   державі,  і  сьогодні  необхідно  ці  кошти

 повернути.

      Ну,  ви  знаєте, що в Бюджеті в першому варіанті я 
 я                           - 79 - я 

 взагалі  не  передбачалось  повернення цих коштів, на

 сьогоднішньому   варіанті   це   всього-навсього   21

 трильйон карбованців, по підрахункам, які є в комісії

 ця  сума  складає 53 трильйони карбованців, тобто уже

 300  і  50-ти,  353  трильйоні карбованців -це те, що

 можна зробити уже сьогодні.

      Ми     підтримуємо     ідею:     направити    на

 агропромисловий   комплекс   100   мільйонів  доларів

 коштів,  які  нам  поступають, значить, з-за границі.

 Але  хотілось  би  попередити: ви знаєте, що ми часто

 вирішували  ці питання фінансові для села, і ці гроші

 йшли,  як  в пісок, і потім не можна було знайти, хто

 їх забрав і т. д. Так щоб не получилося і цього разу,

 що  ми  вирішуємо цю проблему, і ці гроші підуть не в

 село,  не  товаровиробнику, а на закордонні рахунки в

 швейцарських банках.

      Тому,   паралельно   з  вирішенням  цих  проблем

 необхідно  чіткий  контроль, і щоб гроші йшли іменним

 чином  в  кожне  колективне господарство, що їх можна

 було   порахувати,   облікувати,  і  можливо,  навіть

 спеціальний  механізм  контролю  за використанням цих

 грошей. Тому що тут ще є одна проблема.

      Ви    знаєте,   що   наші   сільськогосподарські

 товаровиробники   сьогодні  всі  банкрути,  величезна я 
 я                           - 80 - я 

 заборгованість   перед   Бюджетом   і   перед  іншими

 організаціями.  Якщо  ми  ці  гроші,  які ми сьогодні

 пустимо,  перекрутимо  через їхні рахунки і повернемо

 через  два  дня  знову  Бюджету,  то  нічого, ніякого

 ефекту з цих грошей не буде.

      Тому, необхідно все-таки продумати механізм, щоб

 ці    гроші    йшли    на   цільові   спецрахунки   і

 використовувались  тільки  на  потреби, щоб запустити

 сільськогосподарське    товаровиробництво,   щоб   ми

 сьогодні  могли зібрати хліб і посіяти і мати, з чим,

 так сказать, йти в слідуючий рік.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Ващук. За нею - Степенко.

      ВАЩУК К.Т.

      Шановні колеги, шановні члени Уряду, ми сьогодні

 маємо  дуже  важливе  питання,  і  звучить  воно дуже

 відповідально: "Законодавче забезпечення стабілізації

 сільськогосподарського   виробництва   і   формування

 продовольчих ресурсів".

      Але    коли   проаналізувати   детально   обидва

 документи: і той, що вноситься Комісією з питань АПК, я 
 я                           - 81 - я 

 і   той,   що  вноситься  Урядом,  -то  жоден  з  тих

 документів  не  виконує  навіть  близько тієї високої

 мети,  для  чого  він  приймається.  Не  буде  у  нас

 стабілізації сільськогосподарського виробництва, коли

 будуть прийматися такі, ну, косметичні заходи.

      Сьогодні  стан  у сільському господарстві такий,

 який вимагає не просто заходів чи мір, а надзвичайних

 мір.  І коли Уряд хоче справді повернутись обличчя до

 села,  то  і  заходи  ці  мають бути надзвичайні. Уже

 третій  рік сьльські товаровиробники, яких я сьогодні

 представляю  тут,  просять, вимагають, звертаються на

 всіх  ланках  до  Уряду,  до  Верховної Ради, давайте

 зробимо  реформу  податкової  системи  на селі, яка б

 стимулювала  виробництво  продукції.  Давайте введемо

 єдиний  податок  на  землю,  знімемо всі ті податки і

 нарахування,  які  сьогодні не те що не стимулюють, а

 створюють   ту   величезну  картотеку,  створюють  ті

 неспиятливі  умови,  яки  тільки  борги породжують, і

 тодт  буде  насправді  зняте  питання  паритетності в

 цінах.  Бо інакше, це тільки розмова про паритетність

 у цінах.

      Ми  не можемо, ми сьогодні не готові, це вимагає

 дуже  великої  підготовчої  роботи,  ми  сьогодні  не

 готові  прийняти  таке  рішення,  але  над  ним треба я 
 я                           - 82 - я 

 працювати,   хочаб   на   кінець  року  запропонувати

 кординальні міри у зміні податкової політики.

      Що   сьогодні?  Коли  у  нашом  господарстві  ми

 нараховуємо 6 мільярдів заробітної плати колгоспникам

 чи  нашим  пайовикам,(бо уже колгоспників нема у нас)

 так  треба  ще  плюс  картотеки  -це  буде 4 з лишнім

 мільярди  картотеки,  на  10, 5 міллірдів, це знаєте,

 яке  треба  потужне  господарство,  щоб  продавало  у

 місяць  продукції, і це її хватить тільки на зарплату

 і  виплату  нарахувань.  А  яку продукцію ми можем на

 таку  суму  назбирати  щомісячно  на  селі, га? Невже

 цього  ніхто  не рахує?!.. Значить, тому я вважаю, що

 якщо ми приймаєм такі заходи, то в цій постанові, яка

 сьогодні,  за  словами  пана  Гетьмана,  навіть і так

 руйнує бюджет, там взагалі майже нічого немає з того,

 що полегшить ту ношу, яку сьогодні несе селянин...

      Я  голосуватиму проти створення фонду, який буде

 стимулювати тваринництво. Скажіть, чому моїм салом та

 мене  по губах мають помазати?! Це ті: з тебе знімуть

 20%  ПДВ,  заберуть у який-то фонд, потім колись мені

 його  повернуть, прокрутивши через усі... всю систему

 того,  де  осідають гроші!.. Чи не простіше їх просто

 не знімати сьогодні з села?!

      Те  саме  стосується  фонду  зайнятості. Ну, хто я 
 я                           - 83 - я 

 сьогодні думає про те, чим зайняти того селянина, аби

 він  заробляв, а не крав, крім того господарства, яке

 на   території?  Фонди  зайнятості  сьогодні  всі  на

 машинах,  при гарних меблях...  Хто працює з тим, щоб

 тим людям дати роботу? Залиште ті 4%, і вони увійдуть

 в  сільське виробництво -куди їх направити, нам самим

 видніше  -ні,  ми створимо ще 1 фонд, який я не знаю,

 для чого створювати...

      От  де  треба зосередити і скерувати державі, як

 на  мою  думку,  це  в  тих  питаннях  (і я підтримую

 колег)  -це  щоб  ми  за  борги держави за газ, нафту

 розраховувалися,    стимулюючи    свого    сільського

 товаровиробника   -це   закупляти  продукцію  нашу  і

 платити не доларами, а платити нашою продукцією. Чому

 ми,   маючи   таку  міцну  і  відпрацьовану   систему

 заготівель,  заготівель  зерна  з  цілими  складами і

 елеваторами;   систему   закупок   і   Харчопрому,  і

 заготівель   іншої   продукції   віддали   на  відкуп

 комерсантів   закупівлю   зерна,   закупівлю   зерна,

 закупівлю м'яса, торгівлю нашим маслом. У нас купують

 по  10  мільйонів,  продають по 24. Та хай держава на

 цьому заробить, продаючи його по вищій ціні, заробить

 долари, що хоче, ну, але це буде здійснено планово. З

 двома,  з  трьома  вагонами  зерна жодне господарство я 
 я                           - 84 - я 

 нікуди не рушить, а це повинна зробити держава.

      І  ще. коли інфляція, ми говоримо, що інфляція у

 нас  буде  планова  37 процентів, чому ми сьогодні не

 можемо  говорити  про  40-процентний кредит для села?

 Чесно  дати  невеликий  кредит  і не треба створювати

 фондів,     не     треба     обманювати    сільського

 товаровиробника,  що  йому щось поступить. Ми візьмем

 кредит, купим, що нам необхідно, і не будем рахувати,

 що ми винні щось державі.

      Дякую   за увагу.

      ГОЛОВА. Степенко, будь ласка.... За ним Носов.

      СТЕПЕНКО.

      Шановний  Головуючий,  шановні  колеги,  шановні

 гості, члени уряду.

      Я   підтримую і обома руками голосуватиму за те,

 що  сказала Катерина Тимофійовна, і підтримую виступп

 Гетьмана.  Давайте  ми не на словах, а на ділі зробим

 3 речі.

      Перше.  Дійсно  зробим село приорітетним. Ну, не

 можна  ж  говорити -сьогодні ж 75 приорітетів у нас в

 державі: це ж абсурд. я 
 я                           - 85 - я 

      Друге.  Якщо в бюїджеті є 50 процентів сільської

 продукції,  отдайте 50 процентів селянам. Ми ж нічого

 не  просимо.  Ми просим: не забирайте безкоштовно те,

 що ми виробляємо. Дайте можливість працювати тому хто

 хоче, і може, і верніть борги. Ну, неможна ж так. Рік

 не платять за ту продукцію, яку забрали.

      Євгене  Кириловичу,  ми можем все  говорить, ну,

 конкретно.  Продало  госоодарство насіння кукурудзи -

 рік  не може отримать гроші. Ну, як же ж можна дальше

 готуваться  до  цієї  справи? А закуплять за бугром -

 гроші єсть. Я от не розумію цій постановки питання.

      І   ще   одне.   Ми   давайте  не  мучить  себе,

 Президента,    Кабінет    Міністрів   оцими   різними

 Постановами, вони нікому не потрібні. Давайте зробимо

 єдиний податок за землю, там небагато залишилось, щоб

 я як господар знав, на початку року я заплачу 9 чи 20

 мільярдів  податку,  і ту продукцію, яку я вироблю, я

 буду  нею розпоряджатись, і буду жити так, як працюю.

 А  то  ми  якісь  Постанови,  якісь  Укази Президента

 готуються!  Та  люди  добрі, якщо є гроші, давайте їх

 дамо, якщо нема, давайте не закручувать оце все діло,

 яке  абсолютно нікому  сьогодні  не  потрібно.

      Тепер,  розібратись-таки  з  різнимим  пліьгами,

 митом  і  так  дальше. Для імпортної продукції є, для я 
 я                           - 86 - я 

 нашої  нема.  Тому  я хочу сказать: давайте ми ніякої

 постанови  не  приймать, нічого це не поможе, повірте

 мені,  не  дай  Бог  ми  підемо ще на інфляцію! То це

 вдарить  по  виробнику сільськогосподарському, так як

 ми  ж сезонно виробляємо продукцію, і нам оці кредити

 прокрутяться десятки разів. І тільки нас цим питанням

 задушать.

      І  закінчуючи  свій  виступ,  я  ще раз офіційно

 хочу,   об   посчули   всі   виборці,  жителі,  Євген

 Кирилович,  звертаюсь  до вас: розберіться, ви рішуча

 людина,      наведіть      порядок     у     торгівлі

 сліьськогосподарською  продукцією! Я вам хочу сказать

 таке:  дозвіл  дається  на  торгівлю,  взагалі  я  не

 розумію,  що  це  таке за дозвіл, у одному з районів,

 допустім,   місця,  якщо  переїхав  в  другий  район,

 платить  штраф  75  мліьйонів! Ну, де це таке видано?

 Стоять  люди в снігу, в грязюці, на вітрі, на холоді,

 і  за  це  платять,  за  місце для  торгівлі!

      Я   вважаю,   що  повинен  видать  розпорядження

 Кабінет  Мінітсрів,  яким  заборонить  всі  побори на

 сільськогосподарську    продукцію,    чим   ті,   які

 встановлюють її  якість,  сертифікат  і так  далі.

      Дякую   за   увагу.

 я 
 я                           - 87 - я 

       ГОЛОВА.   Моцпан, далі  будемо   радитись.

      МОЦПАН.

      146  Амбросиевский  избирательный округ, фракция

 социалистов.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  уважаемые члены правительства.

      Всем  вам  известно  мое  отношение к Президенту

 Леониду  Даниловичу  Кучме.  Однако сейчас я буду его

 цитировать.    18   ноября   пресс-конференция.   Наш

 Президент    заявляет:   "Большинство   руководителей

 хозяйств  -это  помещики, а работающие в хозяйствах -

 крепостные. Я против купли-продажи сельхоз угодий, но

 каждый   должен   получить   сертификат   на   пай  и

 соотвественно  долю  произведенной  продуккции,  а не

 кланяться руковдителю". Конец цитаты.

      27   ноября   прошлого   года.   Выступление  на

 совещании   аграрников.   Наш   Президент   заявляет:

 "Колхоз  -это  не  кооператив,  как  записано  в  его

 уставе.   Необходимо   настоящая  коооперация.  Я  за

 сохранение  крупных коллективных хозяйств в сочетании

 с фермерством, где это возможно". Конец цитаты.

      Я подписуюсь под этими словами Президента. И тем

 не  менее   по-прежнему считаю, что сегодня Президент я 
 я                           - 88 - я 

 заслуживает  отставки.  Почему?  Да, потому что после

 этих  правильных,  на мой взгляд, слов и заявления, я

 не  вижу  ни  со  стороны  Президента,  в том числе и

 Верховного  Совета, конкретных дел по реализации этой

 идеи с сельском хозяйстве.

      И  мы  будем  по-прежнему  топтаться  на  месте,

 решать  вопрос  о  (...........)  кредитов. Кто этого

 заслуживает,  кто  этого не заслуживает. А посуществу

 мы  должны прямо признать -сегодня сельское хозяйство

 никем не управляется. Раньше оно управлялось партией.

 Реального    собственника   сегодня   нет.   Сельское

 хозяйство отдано на откуп руководителю. Многие из них

 превратили  колхозы,  совхозы  в  свои (...........),

 используют  по собственному усмотрению в целях личной

 наживы,  многие  из  них.  К сожалению среди них есть

 честные  руководители,  которые образно выражаясь, из

 полседних  сил тянутся, чтобы спасти производство для

 сельхозпродуктов.  Но  к  сожалению их меньшинство. И

 поэтому  вопрос  спасения  сельского  хозяйства  -это

 вопрос  собственника.  На  мой  взгляд,  это создание

 настоящих   сельскохозяйственных   кооперативов   или

 фермерство,  и если уж вам угодно формирование класса

 крупных   собственников,  землевладельцев  по  нашему

 помещику.  Против  чего  я  категорически  против. Но я 
 я                           - 89 - я  

 вопрос  управления  сельским  хозяйством через призму

 собственника мы обязаны решить.

      Далее.   До   постановления  Верховного  Совета.

 Раздаются  возражения,  надо ли давать 100 триллионов

 из   государственного  бюджета  и  50  триллионов  из

 Национального банка сельському хозяйству?

      А я задаю себе вопрос: "А если не дадим сегодня,

 мы  совершим  с  вами  посевную  компанию?  Мы сумеем

 обеспечить  урожай 1996 года?" Да я сознаю: это будет

 инфляция.  И,  возможно,  со  временем  осенью  народ

 разберется  и  с Президентом и с Верховным Советом за

 эту  инфляцию.  Но  сегодня  нужно что-то решать и не

 просто высчитывать какие-то проценты.

      Я согласен с предыдущими выступающими:  Степенко

 Василием  Ивановичем,  Ващук Екатериной Тимофеевной в

 том,  что нужна совершенно иная позилитика в сельском

 хозяйстве,  прекратить  это  никому  не  нужный завоз

 сельгоспродукции з зарубежа. Кто ее покупает? Мафиози

 и  богатейшая публика, которая меньшинство составляет

 в  обществе.  Можем  ли  мы  сегодня  это  допустить.

 Конечно нет.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Шановні  колеги!  Давайте порадимося як я 
 я                           - 90 - я 

 бути  дальше.  У  нас  попереду багато ще питань, і в

 тому   числі  пов'язаних  із  селом.  Будьте  уважні.

 Обговорення,  яке  відбулося  і запитання і відповіді

 свідчать  про те, що, очевидно, треба доопрацьовувати

 проект  документу,  який ми маємо на своєму розгляді.

      Тому я хотів би, ну, з мотивів голосування перед

 тим,  як  ставити  ці  питання на голосування, просто

 висловити  кілька  тих  міркувань,  які випливають із

 ваших виступів.

      Анатолій  Федорович,  я прошу уваги, будь ласка.

      Ну,   по-перше.    Мені   здається,  що  функція

 Верховної Ради ...

      Володимире  Романовичу,  сядьте,  будь ласка, на

 місце. Будь ласка, сядьте. Я прошу вас...

      Функція  Верховної  Ради  не полягає в тому, щоб

 організовувати  посівну компані, збиральну компанію і

 тому подібне. Вона полягає в тому, щоб ми підготували

 закон, який в автоматичному, власне, режимі  дозволяє

 виконавчій владі робити те, що їй потрібно.

      Виконавча влада просила в нас вертикаль. Ми дали

 їй  вертикаль  для  того,  щоб  вони здійснювали свої

 функції.  Тепер  скажіть:  під  цю вертикаль потрібні

 зміни  до  закону  якогось, до постанови? Вносіть цей

 проект, ми його приймем. я 
 я                           - 91 - я 

      Сьогодні   у  нас  є  на  розгляді  питання  про

 внесення   змін   і  доповнень  до  декрету  Кабінету

 Міністрів  про  прибутковий  податок  громадян,  який

 стосується   села.   Це  Уряд  вважає  потрібно  його

 прийняти.  Комісія  не  заперечує  ми  його приймемо,

 проект постанови.

      Є   два  варіанти,  один  від  Уряду,  один  від

 комісії,  відверто кажучи ні той, ні інший проблем не

 вирішує,   це  ми  добре  розуміємо,  тому  що  схема

 загальна  напрошується  така, і це звучало сьогодні у

 виступах.

      Державі  потрібні  хлібні  ресурси, цукор і тому

 подібне,  тут  свої потреби, скажемо 6 мільйонів тонн

 зерна,  або  що.  Ми  всіх  агітуємо про те, що треба

 біржу   використовувати,   ринкові   механізми  тощо,

 держава  тут, як суб'єкт господарювання теж виступає.

 Це  ж  для її потреб. Нехай вона в вигляді форвардних

 контактів закупить собі 6 мільйонів тонн хліба, зараз

 із  бюджету  виділить,  закладе  в бюджет, це не буде

 емісія  і  таке  подібне,  і тоді ми, гроші надійдуть

 зараз  для  селян,  вони  посіють,  вони  зберуть,  і

 віддадуть цей хліб, і все буде в порядку.

      Тобто   схема   приблизно   така,   але   як  її

 реалізувати,  давайте  в  цій  постанові відобразимо, я 
 я                           - 92 - я 

 тільки для того треба прийняти її за основу, але мова

 йде  про  те,  щоб її доопрацювати і разом з бюджетом

 розглянути, бо тут є багато питань, які контактують з

 бюджетом і ми не можемо з порушенням балансу приймати

 цей бюджет.

      Тому, я просив би вашої згоди на таку процедуру,

 проголосувати  зараз  закон  і прийняти цей закон, як

 поправки   до   декрету   Кабінету   Міністрів,  одну

 хвилиночку, я дам слово ще для виступу після перерви,

 потім  взяти  за  основу,  якийсь  проект постанови і

 відправити   а   доопрацювання   разом   з  Кабінетом

 Міністрів,  бо  не  може  бути тут такого, що Кабінет

 пропонує  щось  одне, комісія інше. А потім дивиться,

 що  ми  прийняли  те,  що  пропонував  якийсь суб'єкт

 законодавчої  ініціативи,  а  в  результаті  воно  не

 працює,  тому що в докір потім будуть кидать і селяни

 в першу чергу депутатам під час зустрічі.

      Така  схема.  Можна  іншу  процедуру,  ми можемо

 розглянути,   доопрацювати  потім  винести  це  немає

 суттєвого значення.

      Тому   я   пропоную,   ви   подумайте  над  цими

 пропозиціями, вони вносилися тут, в 12.30 зберемося і

 проговоримо. я 

                         - 93 - я 

               П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

      ГОЛОВА.  Я прошу прискорити сам процес входження

 депутатів до залу. Будь ласка. Будь ласка, сідайте на

 місце, сідайте.

      Павло   Сергійович,   Павло   Сергійович,  Павле

 Сергійовичу, сідайте,  будь ласка.

      Продовжуємо   засідання  ранкове.  Розглядається

 питання  про  зміни  до  деяких  законодавчих актів і

 прийняття постанови, що стосується  проблем села.

      Я  привертаю  вашу  увагу ще до одного фрагменту

 цього  розгляду.  У  вас в документах є проект закону

 "Про  внесення доповнення до статті 22 Закону України

 "Про  зайнятість  населнення",  яке вносить Комісія з

 питань   фінансів  і  банківської  діяльності,  і  це

 питання  погоджено  з  Кабінетом  Міністрів,  рішення

 Президії  з цього приводу теж є і Комісія аграрна теж

 підтримує  це  питання.  Тобто  є  в нас два закони і

 кілька   варіантів  проектів  постанови,  чи  проекту

 постанови,   нам   потрібно   визначиться  і,  Євгене

 Кириловичу,  будь  ласка,  ваші  міркування  з  цього

 приводу.

 я 
 я                           - 94 - я 

      МАРЧУК

      Дякую,    Олександре   Олександровичу,   шановні

 народні депутати, я хотів би перш ніж сказати по суті

 постанови  два  слова  суто інформаційного характеру.

 Оскільки  сьогодні  обговорення  винесених на розгляд

 проектів  документів  виглядало  під  час обговорення

 ніби  так,  як  це  єдині  документи,  які виносяться

 урядом  по  вирішенню  проблем  АПК,  то я хотів би в

 інформаційному  плані  повідомити  слідуюче, що після

 наради  з питань АПК, яка відбулася, де виносилось на

 розгляд   14  проектів  різних  документів,  постанов

 Кабінету   Міністрів,  проектів  указів,  постанов  і

 Верховної   Ради,  і  проектів  законів  я  хотів  би

 сказати,   що  уже  які  рішення  прийняті  Кабінетом

 Міністрів  безпосередньо  як складова частина заходів

 по  вирішенню проблеми АПК. Це ще не те, що хочеться,

 але  в  порядку  об'єктивності  я  називаю,  тому  що

 виглядало  так,  що те, що запропоновано, -оце і все,

 що нібито на що спромігся чи то Кабінет Міністрів, чи

 то одна комісія.

      По-перше,  прийнята постанова Кабінету Міністрів

 щодо фінансування, тобто 5 трильйонів карбованців (це

 на ремонт техніки. 1 трильйон вже виділено); прийнята я 
 я                           - 95 - я 

 постанова    Кабінету    Міністрів -  25   трильйонів

 карбованців  -  щодо  придбання   техніки;  постанова

 Кабінету   Міністрів   по  забезпеченню  мінеральними

 добривами  -1,5   мільярди кубометрів газу і кредит -

 120   мільйонів   американських   доларів;  постанова

 Кабінету... 1,5  мільярда кубів газу -це 23 трильйони

 карбованців,  які,  по  суті,  це  йде  на мінеральні

 добрива;  постанова  Кабінету  Міністрів про зниження

 ставок  в'їздного мита на критичний імпорт для села -

 прийнята,  задіяна;  постанова Кабінету Міністрів про

 підвищення  ставок на імпорт продовольства (це те, що

 сьогодні  говорили:  чому завозяться і т. д.) -це все

 прийнято,   задіяно.   Питання  в  тому,  що  не  все

 фінансується  так,  як  хотілося б, і не під все ще є

 реальні джерела.  Але під ці постнови організаційними

 заходами  вживаються  міри  для того, щоб вони почали

 діяти.

      Крім того, вноситься (і сьогодні ви розглядаєте)

 кредит - 100 мільйонів американських доларів (це десь

 20  трильйонів карбованців), але це не гроші (так, як

 сьогодні  говорилося) - це сторона, яка надає кредит,

 вона    не   надає   доларів  - вона   надає   світлі

 нафтопродукти. Тепер буде тільки за нами проблема, як

 грамотно  розпорядитися, щоб тут, дійсно, посередники я 
 я                           - 96 - я 

 не  понакручували  і  т. д. І, можливо,... технологія

 буде  відпрацьована.  Можливо,  виходячи з сезонністі

 (це  десь  там  450  тисяч  тонн),  можливо, почати з

 півдня,  який  першим починає весняно-польові роботи.

 75  мільйнів  доларів  (це  десь  15  трильйонів) -на

 гербіциди та  деяку  техніку сільськогосподарську.

      Крім  того,  те,  що  сьогодні  піддавалося  тут

 критиці,  я  думаю,  що  нормально коли резберуться і

 переконаються там наскільки вдало чи не вдало. Кредит

 щодо закупівлі 1 тисячі високотехнологічних комбайнів

 "Джондір" -це 40 трильйонів карбованців.

      Тобто  це  тільки ті заходи, які вже.... по яким

 вже  прийняті  рішення,  тепер тільки за організацією

 фінансування  за  організаційно-технічними  заходами,

 щоб   це   все   запрацювало.   А   те,  що  сьогодні

 запропоновано  - це,  як  складова  частина  віх  тих

 заходів,  які пропонуїються, які пропонувалися, і які

 обговорювалися на нараді , яка  була з проблем АПК.

      Я  ще  раз підкреслюю, щоб не склалося враження,

 що  сьогоднішні  документи -це тільки єдине те, на що

 зараз,  як  кажуть,  виходить  Кабінет  Міністрів. Це

 складова частина, досить суттєво ви знаєте інформацію

 і  чого вони коштують, і так далі.

      Я       підтримую     проппозицію     Олександра я 
 я                           - 97 - я 

 Олександровича  щодо того, щоб.... оскільки є варіант

 комісії  Анатолія  Степановича  Даниленка  і  варіант

 Кабінета   Міністрів,  обрахунки  у  нас  там  трошки

 різняться,  а суть -різниця дуже суттєва.

      І  в  зв'язку з тим, що завтра почнеться розгляд

 бюджету,  я  ппідтримую  ідею  про  те,  що  дати  на

 доопрацювання,  але термін, я не знаю, короткий: десь

 там  декілька  днів  максімум,  оскільки  роботи  вже

 починаються.    Але   у   в'язці   з   бюджетом.   Ми

 розраховуємо,  що  все-таки  надіємося,  в  крайньому

 разі,  і  просили  б,  щоб  бюджет  прийняти  в  1-му

 читання,  а  потім  його  доопрацьовувати,  доручивши

 Кабінету  Міністрів, як це передбачено регламентом, і

 при   доопрацюванні  в  1-шу  чергу  збалансувати  ті

 додаткові цифри, які є в цих і постанові, і в проекті

 закону допоанень, які виносяться на розгляд. Тобто, в

 межах  декількох  днів,  але  в  контексті з розгляду

 бюджетом,  підготовці  його  на  друге читання, потім

 вийти на прийняття. Дякую.

       ГОЛОВА.  А закони, ви не заперечуєте, що законі

 ті  два,  про  які  я  говорив,  можна  було  б зараз

 прийняти,  оскільки  вони суттєво не впливають там на

 ці   платежі.   Мова   йде   про   фонд   зайнятості, я 
 я                           - 98 - я 

 відрахування   до   фонду   зайнятості,  і  дейкі  що

 стосується  доходів  в  натуральній формі і їх спосіб

 оподаткування,  так  я розумію. Доповнення до Декрету

 про   прибутковий  податок  з  громадян.  Це  те,  що

 погоджено, і  вноситься  вами  як  ...

      Зараз, хвилинку.

      Але   перед   тим   я  просив  би  проголосувати

 припинення   обговорення  цього  питання.  Ставлю  на

 голосування.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Що, що?

      За - 191. Прийнято.

      Це   процедура,  рішення  прийнято.  Але  Борзих

 оголошений,  він  візьме   слово, буде  говорить.

      Будь ласка.

      ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую,  Олександр Олександрович.

      Дійсно,    як   сказав   Євген   Кирилович,   ці

 законопроекти,     матеріали    були    роздані    на

 всеукраїнській   нараді   з   питань  реформування  в

 агропромисловому  комплексі  26-27  грудня.  По  суті

 діла,  грудень,  кінець,  січень  і  лютий. А тому я,

 виходячи  з  того,  що  пропонує  Євген  Кирилович  і

 Олександр  Олександрович, ми не можемо цього приймати я 
 я                           - 99 - я 

 разом  з  бюджетом,  його  потрібно  прийняти зміни і

 доповненя  до  цих  запропонованих законопроектів, до

 прийняття  бюджету,  Олександр Олександрович .

      А  тмоу  я пропоную, якщо така ситуація, а нас є

 півдня,  в  нас  є  ніч, а завтра вранці опріділитись

 шляхом  голосування  перед початком розгляду бюджету.

 Другого  в  нас, Олександр Олександрович, немає. Тому

 що  як це буде декілька днів, це знову пройде дві-три

 неділі.  А  це  буде  просто біда не в АПК, а в нашій

 державі.

      Дякую  за  увагу.

      ГОЛОВА.   Борзих, будь ласка.

      БОРЗИХ О.І.

      Прежде   всего  я  поддерживаю  то  предложение,

 которое    сейчас    внес   Премьер-министр   Евгений

 Кирилович,  что  доработать эти два проекта и вынести

 на  рассмотрение вместе с рассмотрением бюджета. Но я

 хотел  бы  здесь коротко обратить внимание и Кабинета

 Министров и нашей  комиссии на такой факт.

      Во-первых,  не надо так мрачно говорить, что все

 в  сельском  хозяйстве  плохо.  Я  пирведу только два я 
 я                          - 100 - я 

 таких  примера.  Скажите, вот стоимость подсолнечного

 масла  было  до  уборки  урожая  28-30 тысяч за литр,

 скажем,  вот в регионе промышленном Донбассе. Сегодня

 12 тысяч за литр.

      И  второе.  В  нашей... 120 тысяч, 12 тысяч, 120

 тысяч и 280, прошу извенить.

      И  второе.  В  Луганской  области в промышленной

 области сегодня уже потребность населения покрывается

 по   молоку   от   частного  сектора,  от  подсобного

 хозяйства и по мясу более 50 процентов.

      К  сожалению,  вот эта  продукция  нигде,  ни  в

 докладе   министра,  не  учитывается.  И  скажем,  на

 Луганской  области принята такая программа как личная

 разрабатывается     по     (...........).    И    вот

 разрабатывается положение... Необходимо учитывать как

 эту продукцию взять, как ее довезти до потребителя. И

 мы  сегодня не должны, большинство выступающих здесь,

 и  Степененко  говорил,  и  Ващук,  что  мы не должны

 сегодня  думать  и  кричим,  что  у нас нечем кормить

 население.  Посмотрите  на  рынок.  У  нас  есть  чем

 кормить.

      А   другое  дело,  чтобы  возобновить  потенциал

 Украины  как экспорт сельскохозяйственной продукции и

 создать  для  этого условия и положения, регулирующие я 
 я                          - 101 - я 

 эти процессы, над этим, безусловно, нужно работать. И

 скажем,  здесь уже говорилось о плате на землю. Здесь

 роль  Верховного  Совета,  я  бы, например, предложил

 закон,  который  разрабатывается,  и во втором чтении

 будет  принят  плата за землю, скажем, учесть и такие

 положения, что сегодня собственник земли коллективный

 или  частный  по  территории сельхозугодий проходят и

 газопроводы  и  линии  электропередач,  но  никто  не

 платит  за  вот это использование земли. В тоже самое

 время  расценки  на  электроэнергию  растут,  на  газ

 растут  и  так  далее.  То  есть  найты  те механизмы

 реальной помощи селу, о чем здесь уже говорилось.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Дякую  дуже. Я прошу, знаючи Олександра

 Івановича   як   дуже   досвідченого  і  депутата,  і

 господарника треба прислухатись до йього міркувань. І

 щоб  не  склалося в радіослухачів враження про те, що

 він  був  там  некоректний,  то  він дещо інше мав на

 увазі.  Тому  що  ви самі прекрасно розумієте, що чим

 більше  спад виробництва, тим доля приватного сектора

 зростає,  але не проценти люди п'ють, а п'ють молоко.

 Тому  треба  говорити тут про обсяг реальний. Але про

 це  йшлося   в  доповіді  і  співдоповіді  тощо. Будь я 
 я                          - 102 - я 

 ласка.

      Ми  прийняли  рішення,  виступили  ті,  що  мали

 слово, але тепер...

      ГОЛОС З ЗАЛУ.       Не чути.

      Ми  проголосували  припинення  обговорення,  від

 фракцій  виступали.  В мене виникає запитання до вас.

 Сергію   Владиславовичу.  Все  правильно.  У  нас  не

 виспутило  ще  близько 12 фракцій, не 12, а 8 фракцій

 не  виступало  ще.  Якщо ви наполягаєте на тому, тоді

 коли  ми будемо  розглядати ті питання, що записані в

 порядку дня на сьогодні за вашою ж пропозицією?

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я прошу вас.

      (ШУМ В ЗАЛІ)

      Я не буду нікому давать слово, будь ласка.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.        Не чути.

      Я  ще раз прошу. Ми проголосували це питання під

 час розгляду Закону "Про оплату за землю". Встановили

 строк,  дали  доручення  комісії.  Тому зв'язувати те

 питання  з  нинішнім  просто немає рації. Там питання

 вже   визначено.   Зараз   треба  розглядати  питання

 відносно  законів  двох  і  вирішити питання відносно

 постанови.

      Я   прошу   вас:   ви  візьмете  слово  під  час я 
 я                          - 103 - я 

 обговорення  уже самого питання, під час голосування.

 Добре?

      Я  ставлю  на  голосування  проект  Закону  "Про

 внесення   змін   і  доповнень  до  Декрету  Кабінету

 Міністрів   України   про   прибутковий   податок   з

 громадян".

      Будь ласка.

      ЗА -

      ГОЛОВА. Була пропозиція поіменно, хто за те, щоб

 поіменно голосувати, будь ласка.

      ЗА -

      ГОЛОВА.   Це  ж  питання,  ставить  на  поіменне

 голосування,  у  вас  на  руках  цей  документ. Закон

 України  "Про  внесення  змін  і доповнень до Декрету

 Кабінету   Міністрів   про   прибутковий   податок  з

 громадян".

      Голосується поіменно.

 я 
 я                          - 104 - я 

      ЗА -

      ГОЛОВА. Можна в цілому цей проект проголосувати,

 ставлю   на   голосування.   Це  Закону,  будь  ласка

 спокійно.

      ЗА -

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято.

      Закон про внесення доповнень до статті 22 Закону

 України  "Про  зайнятість  населення". У вас на руках

 документ   підпісаний   комісією,   підтримується  ця

 позиція  Кабінетом Міністрів, я ставлю на голосування

 цей проект.

      ЗА -

      Можна в цілому його ставити?

      Ставлю на голосування.

      "за"

      Дякую. Рішення прийнято. "За" - 259.

      Тепер відносно постанови.

      Соболєв,  будь  ласка,  що  ви  хотіли сказати з я 
 я                          - 105 - я 

 цього приводу?

      СОБОЛЄВ  С.  В. (Соболєв, Запоріжжя, депутатська

 група "Реформи")

      Я   хотів   би   коротко   зупинитися  напротязі

 буквально   трьох   хвилин   на   питаннях,   які   є

 неприйнятливими  як  в  постанові, який запропнований

 Кабінетом   Міністрів,   так   і  в  постанові,  якій

 запропонованій  безпосередньо Комісією з питань АПК.

      Перш  за  все,  пропозиції,  які  поступили  від

 Кабінету  Міністрів. Я звертаю вашу увагу на те, що в

 разі,  якщо  сума  податку на добавлену вартість буде

 передана   в   спеціальний   фонд,  при  всіх  благих

 побажаннях  по  створенню  цього  фонду, фактично, ми

 отримаємо  по бюджетах сільських районів, сільських і

 селищних  Рад,  де  бюджети формуються в основному за

 рахунок податку на добавлену вартість, повні пробіли.

 І, таким чином, це треба буде компенсувати за рахунок

 відрахувань і дотацій з бюджетів областей.

      Тому,  в  мене  є  питання  до  голови бюджетної

 комісії.   Чи   закладено,   хоча   б  принаймні,  ці

 пропозиції в бюджеті на цей рік.

      Друге  питання, яке стосується четвертого пункту

 щодо    зняття    податку   на   добавлену   вартість я 
 я                          - 106 - я 

 безпоседеньо  на  нафтопродукти,  придбані за рахунок

 кредитної лінії Сполучених Штатів Америки.

      Я   хочу   нагадати,  як  тут  деякі  люди,  які

 пропонували  підтримати  зняття  податку на добавлену

 вартість  з  імпортованого,  з імпортованого вугілля,

 потім  вже, буквально через місяць, криком кричали за

 те,   щоб   встановити   рівні   умови  для  власного

 виробника  вугілля  і того вугілля, яке завозиться по

 імпорту.  Саме  тому  я  звертаю вашу увагу, що таким

 чином,  цією пропозицією ми фактично зупиняємо власні

 нафтоперегонні  заводи,  оскільки  ми ставимо їх не в

 рівні  умови  згідно з тими, хто не буде проплачувати

 податок   на   додану   вартість   безпосередньо   по

 нафтопродуктах,   закуплених   по   кредитній   лінії

 Сполучених Штатів Америки.

      Те,  що стосується постанови Верховної Ради, яка

 запропонована  комісіям, ми всі постійно виступаєм за

 зняття   і   зменшення  податку  на  логового  пресу.

 Подивіться,   я  звертаю  вашу  увагу,  на  4  пункт:

 відрахування   в  розмірі  3  відсотків  виручки  від

 реалізації  продукції,  робіт  і  послуг.  Всі чудово

 виробничники  розуміють,  що  це  чергове  збільшення

 податкового  пресу.  Саме  тому  я  вимагав слово для

 того,  щоб  при  доопрацюванні  цих проектів постанов я 
 я                          - 107 - я 

 були враховані ці пункти.

      І по суті, стосовно того, що було проголосовано.

 У  мене є дуже серьйозні заперечення стосовно пункту,

 який  ми  проголосували  першим. Це, я розумію, після

 прийняття  рішення  не  знаю  як  це відобразиться на

 рішенні  Верховної  Ради,  але  давайте проаналізуємо

 яким  чином йде використання тієї натуроплати, яка не

 обкладається  податком, вразі якщо це виплачується як

 натуроплата.  Та  уявіть  собі,  це  зараз  почнуться

 масові  зловживання, коли у вигляді натуроплати через

 конкретних      працівників     сільськогосподарських

 підприємств  будуть перекачуватись безпосередньо. Ну,

 час  покаже.  У  мене  власне  в  цьому  плані і було

 заперечення. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Все!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значить,  хвилиночку!  Іван  Григорович Грінцов,

 Сумська область. Грінцов!

      ГРІНЦОВ І.Г., 355 виборчий округ.

      Уважаемые  коллеги,  наш  вопрос рассматриваемый

 надо  разделить  на  2  вопроса.  Первый  вопрос -это

 перспектива  разития   агро-промыслового комплекса. И я 
 я                          - 108 - я 

 второй  вопрос - это  меры, которые мы должны принять

 для того, чтобы обеспечить проведение весенне-полевых

 работ.

      Поэтому  сегодня должен стоять один-единственный

 вопрос -обеспечение весенне-полевых работ. Я согласен

 с  предложением  Евгения  Кирилловича и хочу,  чтобы

 коллеги    обратили    внимание    на    высказывания

 председателя комиссии Даниленко Анатолия Степановича.

 Это   надо...  сегодня  не  надо  принимать  никакого

 решения - отложить  до  завтра,  и перед рассмотрение

 бюджета надо решить этот вопрос.

      Для   того,  чтобы  он  решился,  надо  поручить

 депутату  Марчуку Евгению Кирилловичу и попросить его

 как Премьер-министра обратить внимание на этот вопрос

 Гетьману,  Ющенко,  Даниленко,  Ткаченко, Гайдуцкому,

 Азарову. И...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,  если  надо Суслова -Суслова... Я не знаю!..

 отработать сегодня эти меры и завтра принять решение.

 И  если  они  не  дойдут   до консенсуса, тогда пусть

 правительство берет ответственность на себя!

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Анісімов, остання пропозиція... я 
 я                          - 109 - я 

      АНІСІМОВ Л.О.

      178 виборчий округ, Запоріжжя.

      Значит,  первое.  И  считаю,  что  даже  по 1-му

 чтению, если мы римем этот закон, 1-ым пунктом должно

 записываться:  мы как коллективный политический орган

 должны   определиться  и  уже  многие  говорили:  да,

 приоритет    сельскому    хозяйству.    Так    должны

 рекомендовать  Кабинету  Министров  при  рассмотрении

 социально-экономической    политики   в   государстве

 считать  1-ым  приоритетом  сельское  хозяйство.  Это

 должно  быть   записано 1-ым пунктом, потому что в 72

 приоритета,  пока  будут  разбираться,  не  дойдут до

 сельского хозяйства.

      Второе.  Я  против  бюджета  специального фонда,

 который   предлагается.   3   процента  с  реализации

 продукции     для    каждого    производителя    -это

 дополнительное бремя не только на производителя, но и

 на   каждого   покупателя.   Поэтому   он  не  должен

 рассматриваться во 2-м чтении, если мы отпправляем на

 доработку в 1-м чтении.

      Второе.  Учитывая  присутствие сеггодня Премьер-

 Министра  и  все  председателям  комиссий, и нам, как я 
 я                          - 110 - я 

 народным  деппутатам,  надо  учесть,  и упреждая всех

 разработчиков  закона,  что нормы и нормативные акты,

 касаясь  социального обеспечения, должны быть святыми

 в этом зале. Все законы, которые касаются социального

 обеспечения,  принимались на уровнен 1990 года, когда

 казна была в 2 раза  больше.

      А  на  сегодняшний день предлагается, к примеру,

 27   процентов   вместо  37  процентов  в  социальное

 страхование  сразу  залазим в Пенсионняй фонд. Другое

 направление  -12  процентов  чернобыльцев  наполовину

 отсекаем,  сразу  залазим к этой категории людей. Кто

 их  будет компенсировать принедостаче сеггодня, будем

 говорить, попполнения Государственного бюджета?

      Поэтому,  учитывая  вышесказанное, надо все-таки

 на  сегодняшний  день  отправить  его в 1-м чтении, и

 часть  высказанных  ппредложений  доработать, и такое

 количество   документов,   которые  мы  получили:  18

 предложений  комиссии, 18 дополнительных предложений,

 более 40 предложений, внесенные народными депутатами,

 в    этой,   будем   говорить,   чехарде   невозможно

 разобраться,  посидев даже 1 месяц. Поэтому, чтобы мы

 не начудили, не насмешили, предлагаю в 1-м чтении его

 принять,   отправить   на   доработку  и  вынести  на

 рассмотрение с учетом предложений народных депутатов. я 
 я                          - 111 - я 

      ГОЛОВА.   Я   звертаю  увагу,  що  регламент  не

 передбачає  прийняття  в  1-му  читанні постанови. Її

 можна  примати  за  основу,  але,  одну хвилиночку, є

 пропозиція     така.     Все-таки    відправити    на

 доопрацювання....    як   і   комісія   ппропонувала,

 вистуаючи. Я... візьмете слово від президії... візьме

 ще  Азаров.  Багато  депутатів висловлювалось з цього

 приводу, прем'єр-Міністр теж.

      Будь   ласка,   Азарову   коротку   на   секунду

 пропозицію,  на хвилину.

      Та  могли б  місця.

        АЗАРОВ.

         Уважаемые  народные депутаты, нравится Сергею

 Васильевичу  Довганю,  не  гравится, я должен сказать

 точку  зрения  бюджетной  Комиссии на рассматриваемый

 вопрос.  Ну, первую фразу я могу пропустить, а вторую

 уже  пойду  в  полный  голос.

      Уважаемые  коллеги,  бюджетная  Комиссия  завтра

 будет докладывать вам бюджет, и никакое постановление

 не будет Министерством финансов финансироваться, если

 эти  измения не будут внесены в бюджет. Так я говорю,

 уважаемый  Евгений  Кириллович  или  нет? я 
 я                          - 112 - я 

      Ни  одно  постановление  Кабинета  Министров,  о

 котором  Евгений Кириллович тут говорил, оно не имеет

 законной  силы,  пока  не  будет занесено в расходные

 статьи  бюджета.

      Поэтому,  уважаемые  коллеги, бюджетная комиссия

 завтра будет вносить на ваше рассмотрение 8 позиций в

 основном совпадающих с предложениями и Правительства,

 и  аграрной  Комиссии  по  увеличению  финансирования

 агропромышленного комплекса.

      Это  касается  создания  и  надзвичайного  фонда

 підтримки  села,  і  других  пропозицій,  о которых я

 сейчас  за  недостатком  времени не буду говорить. Но

 они сбалансированы, они учтены как в доходах, так и в

 расходах.  И  если  мы  сейчас,  я  отвечаю народному

 депутату    Соболеву,    приймем   решение,   которое

 содержится  и  в одной и в другой постанове по поводу

 ПДВ,  докладываю  вам,  что  такой  бюджет,  в  такой

 области, как Тернопольская, например, на 8 триллионов

 900  состоящий  из  ПДВ, лишится 7 триллионов дохода.

 Откуда  мы  будем  их  брать  с вами? Это же надо все

 сбалансировать!

      И  то,  что мы в течение 2, 5 месяцев занимались

 балансировкой   доходов   и   расходов  бюджета,  нам

 предлагается  следать  за  одну  ночь,  за вечер и за я 
 я                          - 113 - я 

 ночь! Это что, реально? Давайте будем смотреть правде

 в  глаза,  нравится  она вам или не нравится, давайте

 завтра  при  рассмотрении  всех  доходов  и  расходов

 бюджета   методом  голосования  определяем:  если  на

 приоритеты   агропромышленного  комплекса  направляем

 дополнительно  к  тому, что мы предлагем еще плюс 50.

 Значит, мы завтра же с вами приймем решение откуда их

 снять.  И  тогда это будут реальные деньги. Благодарю

 за внимание.

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Шановні   колеги,  я  прошу.  Треба  ставити  на

 голосування  таке  доручення.  Ну, по-перше, Анатолій

 Степанович  те,  що  ви  говорили я можу поставити на

 голосування,  але  і  можу  повернутися  до спільного

 засідання  двох  Президій  минулого  четверга,  де ми

 доручили  за два дні доопрацювати документи ті, що ми

 сьогодні розглядаємо. В суботу розглянути на Кабінеті

 Міністрів, у понеділок внести їх в Президію Верховної

 Ради  і  у вівторок затвердити як документи Верховної

 Ради, як Постанови Верховної Ради.

      Зв'язано  це  було також із прийнятттям бюджету.

 Оскільки  тут  є  витратні частини, які втручаються в

 поле  бюджету. Тільки вчора зміг Кабінет Міністрів, і я 
 я                          - 114 - я 

 природно,  бо  це  складне  виявилося  питання  дуже,

 узгодження  йшло  дуже  напружене.  І  вже після того

 узгодження появився новий варіант кращої від комісії,

 справді  він краще захищає інтереси села. Але всеодно

 він  поза балансом не може йти, поза бюджетом теж іти

 не може.

      Тому  пропонується  така  схема.  Дати доручення

 розробникам  всіх  цієї  постанови,  ввійти  до нас з

 одним  варіантом,  а  не  з  двома.  В  тому варіанті

 передбачити,  що  сільське  госоподарство  -це перший

 пріорітет   в  економіці  України.  І  розглянути  це

 питання,  проголосувати  у наступний вівторок. Часу у

 них на це вистачить для сільгоспробіт і тому подібне.

 Чи  сьогодні,  чи  через  три дні значення особливого

 немає сьогодні жще не має. Але рішення треба приймати

 у такій спосіб.

      Тому  я  просив  би,  якщо  ви  не  заперечуєте,

 проголосувати    постанову    про    направлення   на

 доопрацювання  цих  проектів постанови і внести їх на

 розгляд   Верховної  Ради  у  вівторок,  у  наступний

 вівторок.  У  наступний  вівторок... Та  при чому тут

 бюджет, а бюджет завтра будем розглядати.

      Ставлю на голосування  цей проект постанови.

 я 
 я                          - 115 - я 

      "За" -

      Дякую. За - 251. Рішення прийнято.

      Я  відповідаю на запитання там відносно бюджету,

 що  говорили.  Коли ми говорим про бюджет, то мається

 на  увазі  його  остаточний  текст, а він появиться у

 нас, якщо  ми  завтра  приймемо в першому читанні, не

 раніше,  ніж  через  20 днів. А вирішувати ці питання

 треба  сьогодні.  Тому треба узгоджувати позиції і ці

 параметри відображати вже в роботі над бюджетом.

      Які  ще є... З мотивів голосування є? 3 хвилини,

 будь   ласка,   запишіться, хто  хоче  висловитися  з

 мотивів.

      .............,  будь  ласка,  він  не  хоче вже.

 Ніколаєнко, будь ласка.

      НІКОЛАЄНКО

      Слово передаю голові Селянської партії Довганю.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Сергій Васильович.

      ДОВГАНЬ С.В.

      Шановні  товариші!  Я пропоную... Я не зрозумів,

 тому що тут дуже було багато пропозицій. Якій комісії я 
 я                          - 116 - я 

 доручено  доопрацювання  цього  проекту  постанови? Я

 вважаю,   тут   зв1язано  з  податками  дуже  багато,

 кредитами  і  таке  інше.  Треба,  щоб  в  цій роботі

 прийняла   участь   Комісії   з   питань  фінансів  і

 банківської  діяльності,  як головна комісія. Тому що

 бюджетна комісії, у неї свій інтерес, а аграрна -свій

 інтерес, а ця була б арбітром.

      ГОЛОВА.  Сергій  Васильович,  щоб цього не було,

 там  свій  інтерес  не  переважав,  то  мова  йде про

 суб'єктів   законодавчої   ініціативи.  тут  виступає

 суб'єктами:  Кабінет  Міністрів,  де узгоджуються всі

 інтереси;  і  комісія профільна, яка відповідає за це

 питання. Разом доопрацюють і внесуть  один проект.

      Парубок.

      ПАРУБОК

      М'ясковському Парубок передать.

      ГОЛОВА.   Згоден  він  з  цим.  Добре.  Катерина

 Трохимівна Ващук.

      ПАРУБОК  О.Н. М'ясковському.

 я 
 я                          - 117 - я 

      ГОЛОВА.  А,  М'ясковському,  я  зараз  дам, я не

 зрозумів, я думаю, що він каже:"Я згоден".

      Будь ласка, Ващук, потім М'ясковський.

      М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М. Спасибо.

      ГОЛОВА. А вже М'ясковський.

      М'ЯСКОВСЬКИЙ

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемый

 Евгений  Киррилович!  Вы  здесь  говорили  и называли

 конкретные  цифры  в постановлении, во что выражается

 вот  эта  помощь  или  конкретные  меры  по поддержке

 агропромышленного комплекса.

      Я думаю, что со мной согласятся мои коллеги если

 скажу  вот  о  чем,  дело  в  том, что распределение,

 имеется в виду и средств, и комбайнов, и тракторов, и

 средств  для  ремонта  техники  должно  быть гласным,

 тогда будет понятно куда пошли средства.

      Потому,  что вы знаете, начиная с 1994 года идут

 кривотолки  по кредитам, по комбайнам, по тракторам и

 так  далее,  и  тому подобное, если это будет гласно,

 пусть  это  будет мало, но люди будут видеть, что это я 
 я                          - 118 - я 

 справедливо,  и это будет между прочим подымать дух у

 людей,  и  авторитет  исполнительно и законодательной

 власти.

      ГОЛОВА. Дякую Михайло Михайлович, оскільки ви до

 мене  зверталися,  теж, то я думаю Євген Кирилович не

 буде   заперечувати,   як   я  скажу  селу  треба  не

 допомогати, його треба не душити.

      От  суть до чого зводиться, а цифр конкретних ви

 не назвали, ми говорили про підходи взагалі.

      Катерина   Трохимівна, будь  ласка.  Тимофіївна,

 прошу вибачити.

      ВАЩУК К.Т.   Я все-таки пропоную при уточненні в

 доопрацюванні,  аби  Кабінетом  Міністрів  були чітко

 розписані , не просто строки до першого червня, цього

 кредиту, який наперед буде заключатися за зерно, вони

 такі  іноземні назви мають, ф'ючерного, так. Щоб було

 написано  по  місяцях,  і  все-таки,  щоб не менше 50

 процентів  його  припадало на 1 квартал. Так, як саме

 тоді  будуть починатися весняно-польові роботи.

      І  друге.  Шановний  Олександре  Олександровичу,

 коли  я  казала  про  єдиний вид податку, як плата за

 землю,  я  мала  на  увазі  не  той  закон,  який  ми я 
 я                          - 119 - я 

 приймаємо,  той  закон не враховує, що це буде єдиний

 вид  податку,  він  не  змінює  концепцію  податкової

 політики  по  відношенню  до села. І коли збережуться

 всі  ті нарахування на оплату праці, коли збережуться

 всі  інші  види  податків,  саме  збільшення плати за

 землю  тільки  погіршить становище селян, а ніяк його

 не виправить, нічим силу не допоможе.

      То все -таки я пропоную у цій постанові записати

 пунктом,   що  розробити  нову  концепцію  податкової

 політики для села на основі єдиного податку, плати за

 землю  до кінця 1996 року. Щоб ми з новим бюджетом на

 сілдуючий   рік  уже  приймали  саме  таку  податкову

 політику по відношенню до села.

      ГОЛОВА.   Дякую,   Катерина   Тифмофіївна.  Дуже

 розумна  пропозиція,  як  завжди.  І  давайте  ми  її

 проголосуємо.   Тільки   тут  ситуація,  не  ситуація

 навіть,  а  закон  той,  котрий  ми  будем  приймати,

 повністю  підходить для цієї схеми, тільки там міняти

 треба  буде  вихідні  параметри, і не більше. Ціну на

 землю,  графік  чи  таблицю,  яка там є як додаток до

 першого пункту, буде проголосовано з іншими вихідними

 даними.

      Тому,   я   ставлю   на  голосування  пропозицію я 
 я                          - 120 - я 

 Катерини   Тимофіївни   відносно   того   окремо,  не

 зв'язувати з цією постановою, а окрема постанова:

      "Доручити   Комісії  з  питань  агропромислового

 комлексу   разом  з  комісією  з  питань  банківської

 діяльності  до  1 вересня (бо інакше ми не впровадимо

 тоді ту систему) розробити і запропонувати винести на

 Верховну   Раду   онцепцію  податкової  політики  для

 агропромислового комплексу". Зрозуміло?

      Ставлю   на  голосування  пропозицію  Ващук.  Це

 окрема постанова.

      "за"

      (Шум у залі)

      Хто   поважає   Катерину   Тимофіївну  зараз  ми

 побачимо. Будь ласка, проголосуйте ще раз. Пропозиція

 ж хороша,  доручення конкретне.

      Ставлю  на  голосування  ще  раз.  Я  прошу:  не

 заважайте вести засідання.

      "За" -

      Я прошу депутатів, які сидять у ложі уряду, будь

 ласка. Я прошу, Віктор Михайлович, Віктор Михайлович,

 при  всій  повазі  до  вас  обох, слухайте, що йде на я 
 я                          - 121 - я 

 засіданні.  Ви  відволікаєте  увагу,  я прошу вас, не

 підходьте,  будь  ласка, до ложі уряду. Сідайте, будь

 ласка.

      Ставлю ще раз на голосування пропозицію Катерини

 Тимофіївни     про   доручення   комісії   з   питань

 агропромислового комплексу

      (Шум у залі)

      Я  не  можу  вести  засідання, поки ви не будете

 робити  так,  як  це передбачається регламентом, будь

 ласка.

      (Шум у залі)

      Прошу вашої уваги!

      Прошу уваги!

      Ставиться  на  голосування,  ще  раз, пропозиція

 Катерини  Тимофіївни  Ващук  про  доручення комісії з

 питань агропромислового комплексу і з питань фінансів

 і   банківської  діяльності  підготувати  до  першого

 вересня  і внести на розгляд Верховної Ради концепцію

 податкової політики для агропромислового комплексу.

      (Шум у залі)

      А  концепцію  для  держави  ми  вже розглянули в

 першому читанні- я відповідаю на питання.

      Ставлю  на голосування. Я поясню вам потім що це

 таке. я 
 я                          - 122 - я 

      "За"-

      "За" треба голосувать.

      Рішення  прийнято.  А тепер пояснюю: особливість

 полягає в тому, щоб всі суми податків і платежів, які

 сьогодні    торкаються   товаровиробника   на   селі,

 зводилися  до  кількох податків, найперше. І основним

 із них був плата за землю, а все інше щоб не виходило

 за  межі тих податків,  які  сьогодні  платять, а щоб

 стимулювало    продуктивність    праці,  ефективність

 виробництва і т.д. Зрозуміло?

      "За" - 217, рішення прийнято.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Навіщо? Потім я з вами зустрінусь і поясню...

      Рішення прийнято.

      Розглядається     питання    про    забезпечення

 проведення  комплексу  весняно-польових  робіт в 1996

 році - в  режимі  Дня  уряду.

      Будь  ласка,  Гайдуцький Павло Іванович, міністр

 сільського господарства і продовольства. Є пропозиція

 на   все   це   питання   відвести  45  хвилин.  Тому

 визначайтеся,   бо  тут  багато  доповідачів...  Дуже

 коротко  і  конкретно,  що  буде робитися для того...

 Оскільки  таких  питань безліч - задають депутатам, і

 вони це... цю пропозицію вносили. Будь ласка. я 
 я                          - 123 - я 

      ГАЙДУЦЬКИЙ  П.І.,         міністр    сільського

 господарства і продовольства.

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  шановний

 Євгене  Кириловичу,  шановні  народні депутати, члени

 уряду, присутні!

      В  господарствах України склався напружений стан

 з  підготовкою  до проведення весняно-польових робіт.

 Обсях  робіт  збільшується  до 20 мільйонів гектарів,

 або  на  третину за рахунок недоораного зябу минулого

 року і необхідності досіву і пересіву окремих озимих.

 А  в  Автономній  Республіці  Крим,  в  Житомирській,

 Львівській,  Волинській і Херсонській областях обсяги

 робіт можуть збільшитись навіть у 2 рази.

      В  окремих  господарствах  не  вистачає насіння.

 Критична  ситуація  створилася  з  ремонтом  техніки,

 забезпеченням    мінеральними   добривами,   засобами

 захисту   рослин,  пально-мастильними  матріалами  та

 іншими  ресурсами.  Кошти на їх придбання в більшості

 господарств відсутні.

      В  минулому  році  посіяно  7,1  мільйони озимо-

 зернових  культур,  або  90%  до  плану. Стан посівів

 кращий  ніж  минулорічний.  В  доброму і задовільному

 стані  знаходяться  сьогодні  90% посівів. В минулому я 
 я                          - 124 - я 

 році  така...  такий  стан  охоплював  71% посіву. До

 пересіву  поки  що очікується 600 тисяч гектарів, або

 це приблизно 6% від посіяних. Такий стан і забезпечує

 насіння  для  весняної  сівби з урахуваннями досіву і

 пересіву  потрібно  1  мільйон 800 тисяч тонн насіння

 зернових,  що  в  господарствах  в  основному  є.  До

 посівних кондицій доведено 86 відсотків івд наявного.

 Про   те   в   Миколаївській,   Дніпропетровській  та

 Київській  областях  такого  насіння  є  менше  71-76

 процентів,        Кіровоградській,       Херсонській,

 Запоріжській  -61-65  відсотків,  в  Одеській області

 лише 43 роценти.

      Якість  насіння,  нажаль,  гірша,  ніж  минулого

 року.  В  окремих господарствах, особливо гірськихх і

 перегірських   районів  та........  не  вистачає  203

 тисячі тонн насіння, що буде виділено із Держресурсів.

      Умови  забезпечення,  які  відпрацьовані нам, це

 виплата  за  гроші  обмін  на  інші  види  продукції,

 одержання   в   позичку   і  одержання  насіння  ппід

 Держконтракт 1996 року.

      ..............Мінфіном,  Мінекономікою прийнятий

 такий документ на оці різні наппрями і форми обміну і

 руху  зерна,  і  одержання  насіння.  З цього приводу

 підготевлено   також  проект  розпорядження  Кабінету я 
 я                          - 125 - я 

 Міністрів України.

      З         урахуванням...........         минулих

 років.............. ппідприємства лише 130 тисяч тонн

 сортового  насіння  ярих, зернових, без кукурудзи або

 менше від потреби на 73 тисячі тонн.

      Значна  кількість насіння -це 31 тисяча тонн є в

 господарствах Українська академія аграрних наук, і на

 сьогодні  основна  проблема  полягає  в  тому, щоб їх

 закупити тим господарствам, які .........

      ГОЛОВА.  Павле Івановичу, хвилиночку.... Знову ж

 повторюю прохання, яке висловлював ппідчас проведення

 попередніх  Днів  уряду.  уряду  не заважайте слухати

 інформацію6   бо   будуть  іти  запитання.  Тому  всі

 депутати  сидять в залі, уряд на своєму місці в ложі.

 І,  будь  ласка, Андрій Прокопович, сядьте в зал і не

 заважайте   думать   Васлю   Івановичу.  Будь  ласка,

 сідайте...   Ніхто   не   підходьте,   не   заважайте

 працювать. Павло Іиванович, продовжуйте, будь ласка.

      ГАЙДУЦЬКИЙ     Аналогічний  стан  із  заготівлей

 насіння   цукрових   буряків,  кукурудзи,  сонячника,

 конопель, льону та  овочевих культур.

      Сорт..........  заку ппив насіння овочів, взявши я 

                        - 126 - я 

 відповідний  кредит.

      Особливо   турбує   нас   ситуація   по  насінню

 картоплі,  я  ка  є  в  наявності  272 тисячі тонн при

 потребі 627 тонн, або наявно фактично є 43%.

      Вирішити   це   питання  планується  за  рахунок

 закупки,  обміну  на  інші  види ресурсів і продукції

 насіння у насінневих господарствах та у населення.

      Поки що не ви рішується питання із забезпеченням

 насінням  гороху  в південних областях і насіння сої,

 собливо  в Донецькій  області.

      По    добривах,    ситуація   слідуючим   чином.

 Технологічна   потреба   в  сільському  господарстві,

 мінеральних   добривах  складає  під  весняно-польові

 роботи 2 тисячі тонн поживних речовин, в тому числі і

 азотних,  2  мільйони  тонн,  вибачте,  в тому ч ислі

 азотних   1  мільйон  тонн,  фосфорних  700  тисяч  і

 калійних  300 тонн.

      В  наявність сьогодні в господарствах є тільки 47

 тисяч  тонн  за нашими  даними.

     За   рахунок   поставки   зерна   до  держрезерву

 планується   надходження   300  тисяч  тонн  поживних

 речовин  та  270  тонн  поживних  речовин  за рахунок

 товарного кредиту  під  регіональний  контракт.

      Ц   З   цих   питань  на  днях  прийнято  Урядом я 
 я                          - 127 - я 

 постанову,    і   таким   чином,   разом   очікується

 надходження  647  тисяч  тонн  поживних  речовин.  Не

 вистачає  до  технологічної  потреби  1  мільйон  353

 тисячі   тонн,   на   загальну   суму  80  трильйонів

 карбованців.

      Таким   чином,   проти   технологічної   потреби

 недостача велика, а якщо порівнювати із забезпеченням

 минулого  року,  то  це, практично, на рівні минулого

 року.

      Тому  в  нас  прохання,  в нас ще опрацьовуються

 інші  напрями  поповнення  і розрахунків за добрива і

 поповнення  їх запасів, але сьогодні прохання таке до

 хімічних   заводів:   припинити  експорт  мінеральних

 добрив,  акопичити  їх  на своїх базах з тим, щоби як

 тільки  появляться  можливості в господарств чи це за

 зерно  чи  за  кошти,  щоб вони мали в наявності такі

 добрива для того, щоб забезпечити в першу чергу наші

 підприємства.

      По  пестицідах. В цілому ситуація із пестицідами

 вирішується  позитивно.  Їх  потреба  складає  3 чи 5

 тисяч  тон. На сьогодні є в наявності в господарствах

 і на базах агрохіму 14 тисяч тон, або це 3-4 відсотки

 до потреби.

      За   рахунок   комерційних  структур  на  умовах я 
 я                          - 128 - я 

 товарних   кредитів   та   інших   умовах  надається,

 передбачається   поставки   ухагрохімом  і  заводами-

 виготовлячами,  а також іншими посередниками 17 тисяч

 тон.

      Таким   чином,   загалом  потреба  в  пестицидах

 забезпечена  на  рівні 90 процентів відсотків. Я тут,

 враховано  тут  і  пестиціди, які будуть одержанні за

 іноземними  кредитними лініями, зокрема від Уряду США

 і  Уряду  Японії.  І  після  виконання  цієї програми

 забезпечення   недостача   пестицидів  буде  складати

 тільки   7-10   процентів  на  суму  приблизно  3,  6

 трильйона карбованців.

      По   техніці.  Важкою  залишається  ситуація  із

 використанням,  придбанням  і  використанням техніки.

 Техніка  у  1995  році  придбались тільки в основному

 землезбиральні комбайни, які були придбанні 2000 штук

 землозбиральних    комбайнів.    По    інших    видах

 сільськогосподарської  техніки  придбання  було  дуже

 незначне.

      Турбує  той  факт,  що  із  наявних  на сьогодні

 комбайнів  техніки  рівень готовності нижчий, ніж був

 минулого   року.   І  зумовлено  це  тим,  що  рівень

 зношенності  загальної  техніки нижче ніж у попередні

 роки. я 
 я                          - 129 - я 

      Сьогодні   справних   є   тракторів   тільки  66

 процентів,  плугів  -87  процентів, культоваторів -72

 проценти,  сівалок  -72.  Що на 5-10 процентів рівень

 готовності  техніки  нижче.  І тут ми проводим роботу

 про  те,  щоб  підняти  рівень технічної готовності і

 ремонтні  роботи  виконати. І тут дуже гостро потреба

 сьогодні  в  тих  коштах,  які  передбачені  на емонт

 техніки, а саме: 5 трильйонів карбованців для закупки

 необхідних  запчастин,  в  тому  числі  по критичному

 імпорту.

      Відповідна Постанова про забезпечення технікою і

 виділення  коштів на ці цілі (25 трильойнів) прийнята

 і  на  ремонт  техніки і виділення (5 трильйонів) теж

 прийнята.  Але,  на  жаль,  кошти ще не поступають  в

 Крим (1  трильйона) сьогодні  на  ремонт  техніки.  А

 особливо важливо, щоб ремонт провести до кінця лютого

 і завершити на початку березня.

      Одночасно  важливо  із  тих  25  трильйонів, які

 передбачені, придбати хотя би саму необхідну техніку,

 а саме -це енергонасищені трактори, які необхідні для

 виконання  ольових  робіт,  по  яких  у нас найнижчий

 рівень    зношеності,   вірніше   найбільший   рівень

 зношеності.   По   комбайнах   цього   року  частково

 вирішується  проблема  за рахунок придбання комбайнів я 
 я                          - 130 - я 

 ".........."  по  кредитній лінії, і ми розраховуємо,

 що  це  дасть  можливість  компенсувати  приблизно  3

 тисячі,   замінити   3   тисячі  комбайнів  "Дон", і,

 враховуючи  те,  що  в нас є 2 тисячі комбайнів "Дон"

 придбаних   минулого   року   і  "Нива",  можна  буде

 задовільно  вирішити питання збирання зернових в 1996

 році.

      Пально-мастильні   матеріали.   При  потребі  на

 лютий-травень  поточного  року,  тобто  під  весняно-

 посівну   компанію   автобензину   650 тисяч  тонн  і

 дизельного  палива   1   мільйон   150 тисяч тонн, на

 01. 02. 96 року  є 91 тисяча тонн бензину і 214 тисяч

 тонн  дизпалива.  ...................... приблизно 15

 процентів  по бензину і 20 процентів по дизпаливу -це

 примірно такий же рівень, як був минулого року. Але в

 цьому році дещо краща ситуація із наявністю пальному,

 в  цілому, і домовленості по їх одерженню на Україну.

 А  саме: є в системі Укрнафтопродукту 500 тисяч тоннн

 наявності  пального. Є за нашими данними, ми сьогодні

 працюємо   активно  з  комерційними  структурами,  на

 території України у комерційних структур ще 500 тисяч

 тонн,  світлих  нафтопродуктів,  загалом це 1000 тонн

 світлих нафтопродуктів.

      І  крім того по лінії іноземних кредитних ліній, я 
 я                          - 131 - я 

 буде   одержано  приблизно  450  тисяч  тонн  світлих

 нафтопродуктів    і    загальна   кількість   світлих

 нафтопродуктів,  які  будуть  в першій половині цього

 року  відповідає  потребі,  тобто 1 мільйон 800 тисяч

 тонн.

      Але  для  придбання  цих нафтопродуктів, які є у

 нафтопродукті  і  у комерційних структурах, за нашими

 підрахунками  треба хоча б 104 трильйони карбованців,

 тому дуже важливо, тобто господарствам потрібно. Тому

 дуже  важливо,  щоб  вирішилося  питання  про надання

 кредитів   у  першій  половині  року,  для  придбання

 пального, яке є сьогодні хоча  б на  Україні.

      ГОЛОВА.  Микола Іванович час вичерпаний.

      ГАЙДУЦЬКИЙ   Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, я звертаю вашу увагу

 на  процедуру  Дня Уряду, ви пам'ятаєте, що 10 хвилин

 має  доповідач,  питання  по  1  від фракції, поданні

 завчасно.

      Ми   порушуємо   з   одному  боку,  я  бачу  вже

 процедуру,  але  ніби  дотримуємося  відносно часу на

 інформацію,  а  запитання  подавали  окремі  депутати я 
 я                          - 132 - я 

 навіть по 10 питань, але так не повинно бути.

      По одному від фракції, питанні ті, що стосуються

 теми винесеної на розгляд.

      Тому,  я  просив  би  таким  чином.  У  нас є ще

 доповідачі,  цілий  ряд доповідачів, я маю на увазі і

 міністрів,    зокрема    Мазура,    Довжка,    голову

 Держкомітету    Сивульського,    першого   заступника

 Міністра  фінансів Пошивайло Валентин Констянтинович,

 заступник   Міністра   економіки   Бортник  Володимир

 Федорович.  Голова  правління Агротехсервісу народний

 депутат.

      Я  хочу таким чином одержати вашу підтримку і це

 не суперечить нашій процедурі.

      Павло  Іванович  відповідає  на  запитання, якщо

 вони не входять до його компетенції, а до компетенції

 іншого   міністра,   тоді   інший  відповідає.  Немає

 заперечень?

      У вас на руках є запитання, Павло Івановичу?

      ГАЙДУЦЬКИЙ       Є. Дозвольте?

      ГОЛОВА. Візьміть запитання, будь ласка, і будете

 відповідати.  Якщо  це питання стосуватиметься іншого

 представника Кабінету Міністрів, то він відповість. я 
 я                          - 133 - я 

      Євгене Кириловичу, можна так? Ви не хаперечуєте?

      МАРЧУК Є.К. Не заперечую.

      ГОЛОВА.    І   отак,   поки   ви   дійтете,   то

 (..........) перше запитання Сластьона.

      "Як  буде  забезпечуватись  Урядом  фінансове  і

 матеріально-технічне   забезпечення  весняно-польових

 робіт,   враховуючи  критичний  стан,  що  склався  в

 сільському господарстві? І хто буде нести персональну

 відповідальність     за    допущене    становище    в

 сільгоспвиробництві?"

      Прошу.

      ГАЙДУЦЬКИЙ        Я  по...  В  розрізі  ресурсів

 сказав  конкретно,  що на рівні потреби в мінеральних

 добривах, а там в нас проблема є, вирішується питання

 шлизом  одержання  півтора мільйона, півтора мільярда

 кубометрів  газу,  переробки його на азотні добрива і

 передачі господарствам під зерно для використання під

 весняно-польові роботи. Цей обсяг складає, приблизно,

 600  тисяч  тон  добрив, трошки більше рівня минулого

 року. Це одна проблема.

      Друге  питання  гостре  -це  пальне. Сьогодні по я 
 я                          - 134 - я 

 лінії  іноземних кредитних ліній ми уже маємо рішення

 валютно-кредитної  ради,  уже є договори на 450 тисяч

 тон  світлих  нафтопродуктів,  це  приблизно  20%  до

 потреби  на  весняно-польові  роботи.  І,  враховуючи

 наявність  у  господарств, це разом 35% до потреби на

 весняно  -польові роботи, а решта -стоїть питання про

 придбання   у   комерційній   структурі  (..........)

 нафтопродуктів,  то  пальне,  яке  там є. Але питання

 стоїть із потребою в коштах.

      Тому  я  ще  раз підтверджую: для цього потрібно

 відкрити  внутрішню  кредитну  лінію  для  того, щоби

 господарства  одержали  кредити і за кредити закупили

 це  пальне.  Ми  бачимо  такий  шлях  вирішення  цієї

 проблеми.

      ГОЛОВА.  Депутат Сластьон задоволений відповідю,

 я зрозумів, так?

     ГАЙДУЦЬКИЙ    Да, да.

      ГОЛОВА.  Будь ласка,

      ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.

      Національного Банку постанову завтра... я 
 я                          - 135 - я 

      ГОЛОВА.  Спокійно. Питання від центру, від групи

 Центру.   Як  уряд  планує  забезпечити  фінансування

 держконтракту  під насіння цукрових буряків, оскільки

 з заплановани    під   держконтракт   11   трильйонів

 карбованців  зараз  не виділено нжжодної копійки, так

 можна  зрозуміти,  а жодних коштів, жодної копійкі, я

 так розумію, хоч копійок у нас і нема.

      ГАЙДУЦЬКИЙ

      Значить  по  держконтракту.  Зараз постанова вже

 опрацьована  по  держконтракту,  указ, ви знаєте, вже

 прийнятий   і   механізм  опрацьваний  находиться  на

 розгляді  у Кабінету Міністрів, найближчим часом вони

 будуть  підписані. Механізмом передбачається так як і

 в  постанові,  яка  сьогодні розглядалась до 1 червня

 профінансувати   50  процентів  сум,  ті  виделені  в

 бюджеті,  завтра  будуть уточнення, розглядати будете

 уточнення до бюджету, в тому числі по цій частині, по

 всіх  8  позиціях  аграрних.  Ми  пропонуємо,  щоби в

 механізмі,   щоби   25   процентів  цих  коштів  були

 виділені,  проавансовані товаровиробникам зразу післі

 оці  дві  неділі, в межах двох неділь після укладання я 
 я                          - 136 - я 

 контракту, а решта 25 процентів - до 1 червня.

      ГОЛОВА.   Павло   Івановичу,   як   міністр   ви

 гарантуєте, що держава дотримує умови контракту, тому

 що прикладів депутати назвали, я можу і сам назвати у

 мене  в  окрузі така ж ситуація, контракт укладали на

 поставку гібридної кукурузи, а потім коли прийшла час

 реалізації  цього  зерна,  то держава каже у нас нема

 коштів,  ми не будемо; а збиткі нанесені, тому що вал

 зовсім  інший,  як  би  це  була  рядова  кукуруза  і

 гібридна,  інші параметри, інші показники. Гарантуєте

 ви, що держава дотримує умови контракту?

      ГАЙДУЦЬКИЙ   П.  І.  Олександре  Олександровичу,

 цього   року  збалансованість  коштів  по  бюджету  і

 натуральні  показники по плану соціально-економічного

 розвитку більш коректно, і ми домагаємся того, щоби в

 межах  тих  коштів  все те, що буде передбачено, було

 виділено  під  Держконтракт.  В  першу чергу, питання

 стоїть - зерно і насіння.

      ГОЛОВА.  Запитання  комісії...  групи "Єдність",

 Меркушов  підписав: коли по лізингу (в тому числі, за

 імпортом) в село будуть надходити трактори? я 
 я                          - 137 - я 

      ГАЙДУЦЬКИЙ П. І. Як тільки одержимо... будемо...

 а  ми будем їх одержувати, я так думаю, порціями, оці

 кошти   під   забезпечення   технікою   з   оцих   25

 трильйонів...  Ми  вже  довели  ліміти  по  областям,

 будемо  передавати  ці  кошти через обласні фінансові

 органи,    і    там   будуть   передаватися...   буде

 передаватися техніка або за замовленням областей буде

 централізовано   (це  вже  на  вибір  самих  обласних

 державних    адміністрацій   і   обласних   управлінь

 сільського  господарства)  буде  придбаватися техіка,

 будуть створюватися підприємства чи використовуватися

 існуючі підприєсмства - РТП, рай- і облхімі та інші і

 буде  передаватися  техніка на використання на умовах

 лізингу.

      ГОЛОВА.  Тоді як можна відповісти? Коли?..

      ГАЙДУЦЬКИЙ  П. І. Ми хочемо, щоб це почалося уже

 з завтрішнього дня!..

      ГОЛОВА.  А буде?..

      ГАЙДУЦЬКИЙ   П.   І.   А   буде,   коли  реально я 
 я                          - 138 - я 

 Міністерство  фінансів  зможе давати кошти. І по мірі

 того, як будуть ті надходження коштів.

      ГОЛОВА.  Ясно.

      ГАЙДУЦЬКИЙ  П.  І.  Ми  хотіли,  щоб  це було як

 максимум в першому кварталі...

      ГОЛОВА.   Які...   таке  запитання:  які  заходи

 приймає  уряд для забезпечення весняно-польових робіт

 паливно-мастильними матеріалами, запасними частинами,

 насіннєвим   фондом?   Симоненко.   Петро  Симоненко,

 фракція комуністів.

      ГАЙДУЦЬКИЙ   П.   І.   Значить,  по  пальному  я

 сказав...  Це,  що я можу тільки підтвердити, що сама

 така  суттєва підтримка - це оці 20%, які одержані по

 іноземних  кредитних  лініях, і вони вже узгоджені із

 поставками продукції на зворотній основі.

      ГОЛОВА.   Бортник   Володимир  Федорович,  може,

 точніше в цифрах відповісти на це запитання?

      ГАЙДУЦЬКИЙ    Нічого у нього точніше не буде. я 
 я                          - 139 - я 

      ГОЛОВА. Володимир Федорович, візміть слово, будь

 ласка.   Я   нагадую  депутатам  всім,  що  запитання

 подаються завчасно від фракцій за 5 днів не раніше...

 не  пізніше. І тоді... до них доповідач і відповідає,

 тому  не  підносьте мені зараз патрони, будь ласка...

 Волдимир   Федорович, можете говорить? Будь ласка. Не

 чуть. Може там пульт не... підключений.  Підготуйтеся

 поки  що,  а Довжок? у нас є голова комітету, може ви

 доповните,  будь  ласка,  сядьте  тут  на  це  місце,

 прошу...  Та він не встигне виступать, я чому і кажу.

 Будь ласка,  підійдіть до мікрофона... та нехай сідає

 там  говорить,  там  же...  Будь  ласка, "Свято место

 пусте  не  буває".  Будь ласка, значить, питання я ще

 раз   півторюю:   які   будуть   заходи   вжиті   для

 забезпечення  весняно-польових... проведення весняно-

 польових   робіт  паливо-мастильними  матеріалами для

 забезпечення      господарств      паливо-мастильними

 матеріалами? Будь ласка.

      ДОВЖОК        Для забезечення паливо-мастильними

 матеріалами    весняно-польових   робіт   в   системі

 Держнафтогазпрому   є   в   наявності   сьогодні   на

 нафтопереробних заводах понад  240 тисяч тонн світлих я 
 я                          - 140 - я 

 нафтопродуктів.

      Зараз   більшість  господарств  затоварені  цими

 продуктами,  тому що не йде викуп, тобто нема кошів в

 господарствах.  Зараз  Держнафтогазпром  вирішує   по

 конкретним     господарствам   питання   відпуску   і

 диспалива,  і  бензину  під майбутній врожай,  так би

 мовити.  Але ми робимо це не дуже багато. Ну, скільки

 звертається   господарств,   стільки  і  робимо.  Але

 хотілося  б щоб нафтопереробні заводи могли нормально

 працювати  і  була  сировина,  то  хотілося б, щоб ми

 відпустили  цю кількість найтопродуктів за кошти, які

 будуть у господарстві.

       ГОЛОВА.   Зрозуміло?

      Я  прошу уваги. Будь ласка, Роєнко хоче уточнити

 щось,   будь  ласка,  дайте  слово  Роєнко,  він  теж

 запитання таке  надіслав.

      30   секундр,   будь  ласка,  додаток  до  вашої

 записки.

      Прошу  уваги.

      РОЄНКО.

      Оця   відповідь   аж   ніяк   нікого  з  нас  не я 
 я                          - 141 - я 

 задовольнить  із  сльох  виробників.  Як же можна так

 відповідати,  що  ми  десь  якусь  невелику кількість

 виділяємо, це що, хто підходить з листом, чи випрошує

 ці  нафтопродукти,  дайте  конкретну відповідь? Дайте

 конкретну   відповідь:   все   таки,   я   к   будуть

 поставлятись   нафтопродукти   для   весняно-польових

 робіт?  Чітко  і  ясно,  щоб  це  було  ясно  і  нам,

 депутатам,  і  всім  сільгоспвиробникам, які сьогодні

 слухають  нас. І хто бере за це відповідальність, хто

 бере  на себе відповідальність? Дайте чітку конкретну

 відповідь!  Це не  відповідь!

      Дякую.

      ГОЛОВА.     Ще раз, слово............... має.

      ДОВЖОК  Я ще раз повторюю: нафтопродукти є в

 нафтопереробних  заводів, і вони готові відпустити за

 оплату.

      Якщо  конкретні  господарства звертаються до нас

 про  відпуск  нафтопродуктів під майбутній врожай, ми

 вирішуємо ці  питання позитивно.

       ГОЛОВА.  На  яких  умовах?  І в якій кліькості,

 ставить  птиання   депутат? я 
 я                          - 142 - я 

       ГОЛОВА.      На  умовах,  що  буде  оплачено по

 цінах,   які   є   сьогодні   будуть  оплачені,  коли

 появляться  кошти  в  господарствах  після реалізації

 врожаю.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      ДОВЖОК

      Безкоштовно    нафтопродукти    ми   не   можемо

 відпускати,  тому  що  це  веде до того, що загине...

 взаємоз....,   будь   ласка,  але  це  з  конкретними

 господарствами мусять бути вирішенні питання.

      ГОЛОВА.  Катерина Тимофіївна Ващук.

      ВАЩУК К.Т.

      Шановний  пане  (...........),  нас  слухає  вся

 Україна,  і  я прошу уточнити ваше ствердження зараз,

 що  ви  відпускаєте  нафтопродукти  в  кредит.  Тобто

 спочатку  даєте  нафтопродукти,  а  потім чекатимете,

 коли  ми за них оплатимо, коли продамо хліб чи що там

 ще в нас хтось купить.

      Бо  такого  нема.  На  сьогодні  система  "Утром

 деньги,  вечером  стулья".  Отака система. І через те

 сьогодні  село  нафтопродуктів  немає.  І Уряд має то я 
 я                          - 143 - я 

 знати  точно.  І в більшісті господарств картотека, і

 скоро   гроші   не   появляться.   І   якщо  не  буде

 (...........)  контракту,  а  крім  контракту  ще тої

 лінії, на яку ті гроші підуть, бо якщо вони підуть на

 розрахунковий   рахунок,   то   їх   з'їсть  бюджетна

 картотека.  То  ми  не  будем мати мастильно-паливних

 матеріалів.

      І  тому  треба  тут шукати вихід. І ми для того,

 мабуть, тут є, щоб його зараз найти. А не один одному

 сказати приємні слова.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Ще  раз  (...........)  слово  і  потім

 Бортник, будь ласка.

      ДОВЖОК           Мені це зрозуміло, але ми нафту

 купуємо  за  гроши.  І  без грошей ми просто зупинимо

 виробництво  нафтопродуктів.  Тому такої не може бути

 системи безкоштовно віддати нафтопродукти.

      Я ще раз повторюю, з конкретними господарствами,

 які   звертаються  до  нас,  ми  вирішуємо  конкретно

 проблеми. Але  це  виключення, а не правило.

      ГОЛОВА.  Короче,  таким  чином  ніхто  палива не я 
 я                          - 144 - я 

 одержить.   Так   можна  зрозуміти  відповідь  голови

 комітету.

      Бортник, будь ласка, Володимир Федорович.

      БОРТНИК В.Ф.

      Значить,      я...      Шановний      Олександре

 Олександровичу,  шановні  депутати,  я  хочу пояснити

 все-таки  як  буде  іти  забезпечення  у цьому році і

 нафтопродуктами,  і запчастинами, і технікою.

      Ну,    по-перше,    в    цьому    році    ніяких

 централізованних   поставок   палива  для  сільського

 господарства  не  передбачається, у   всякому разі на

 сьогоднішній день. І це абсолютно вірно. Значить, все

 паливо,  яке сьогодні є на заводах і інших, це паливо

 належить комерційним структурам, і вони мають ставити

 свої умови, як вони будуть ними торгувти.

      Є  постанова  Кабінету Міністрів, яка передбачає

 товарне  кредитування  паливом  сільськогосподарських

 виробників,  але,  наскільки  мені  відомо,  ні  одна

 комерційна    структура    такі    свої    умови   не

 запропонувала  для  цього. Тобто  всі чекають, коли в

 селі  появляться  гроші,  і  взяти  побільше  і  ціни

 підняти під сезон. Це що стосується палива. я 
 я                          - 145 - я 

      Є  один  єдиний  проект,  значить, який   віддан

 приватній    комерційній   структурі   (американський

 кредит),  може  там надійде 450 тисяч палива. Це може

 бути.  Значить,  ще залишалась там невелика сума (550

 мільйонів  доларів)  кредита,  може  буде  віддана ще

 якійсь структурі. Це що стосується палива.

      Значить,   по  запасним  частинам.  З  виділених

 коштів   -5   трильйонів,   значить,   3   планується

 централізовані   закупки  запасних  частин  критчного

 імпорта.  Значить, потреба в ресурсах запасних частин

 критичного  імпорта  -23  трильйона,  ну, 3 трильйони

 якусь  потребу  частково  задовольнять,  но  в цілому

 потреба  по запасним частинам на сьогоднішній день не

 вирішена,  я  думаю, що ми і ставим там питання, що 3

 трильйона   -це  достатньо.  Невелика  кількість  для

 запасних   частин,   враховуючи   стан   сьогоднішній

 техніки,  значить, і підготовки техніки, і враховуючи

 те,   що   сьогодні   селяни   заборгували  ремонтним

 майстерням  3  трфльойни  за  запасні частини, і на 3

 трильйони  є  сьогодні відремонтованої техніки, тобто

 тет  треба  буде вирішувати більш суттєво по запасним

 частинам.

      І   що   стосується   придбання  самої  техніки,

 значить,    і   передачі   її   в..............   Ну, я 
 я                          - 146 - я 

 заплановано 25 трильйонів, пока фінансування ще нема,

 але,  я  надіюсь, що воно буде і відповідь була дана,

 що   це  будуть  займатись  конкретно  області  через

 відповідні  певні  системи.  Може  це  буде здійснено

 централізовано   -це   буде  вирішувать  Міністерство

 сільського  господарства.  Поки  що  таких конкретних

 рішень в цьому питанні нема. Це з тієї інформації, що

 мені відомо.

      ГОЛОВА.  Мені  здається  відверта  інформація, і

 вона  для нас всіх дає відповідь на питання про зміст

 постанови,  яку ми повинні приймати, до тих пір, поки

 на   рахунках  господарств  не  з'являться  кошти,  і

 очевидно,  як  державний кредит під ту продукцію, яка

 потрібна    державі,    або    передоплата    держави

 господарствам,  до тих пір вони не закуплять палива і

 інших  матеріалів,  тому  це питання треба вирішити і

 мати  на  увазі,  що  ця політика економічна стосовно

 села,  яка  велася впродовж кількох років, привела до

 того,  что  ми  вже  восени половину озимого клину не

 виорали.

      А  тепер  це лягає на весняну оранку, це означає

 скидання врожаю і всього іншого, що з того витікає.

      Тому,  я думаю, що відповідь така незадовольняє, я 
 я                          - 147 - я 

 треба  шукати  вихід  і  найперше  зусиллями  Уряду і

 конкретно Міністерства сільгоспроду.

      Будь  ласка,  запитання  таке.  Як відомо в 1995

 році  зростання  виробництва в харчовій промисловості

 склало  4  проценти по відношенню до минулого року. В

 той   же   час  продовжується  падіння  (...........)

 виробництва,  які  на  вашу  думку прогнози, наслідки

 подальшого розгляду цих тенденцій.

      Я Володимира Петровича Семиноженка, автора цього

 запитання   попрошу   не   наполягати  на  відповіді,

 оскільки   це   не  зв'язано  з  весняними  польовими

 роботами  і  потім  іншим  разом  можна розглядати це

 питання.

      Від  групи  "Державність"  йде  запитання такого

 змісту, як Уряд приступаючи до весняно-польових робіт

 збирається   організувати   і  забезпечити  ефективну

 спріврацю  4  ланок,  а  саме  матеріально-технічного

 постачання, вирощування, переробки і збуту продукції.

      Як   він   буде   підтримувати   цей  баланс.  І

 узгодження  цих  позицій. Це запитання, я так розумію

 Юхновський готував.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Ми підтримуємо всі 4 ланки і ведемо

 роботу  про  те,  що  вони  тісніше інтегрувалися, як я 
 я                          - 148 - я 

 організаційно,   так   економічно.  І  щоб,  кінцевий

 результат,   працювали   на  кінцевий  результат,  як

 правило  розподіляли  його  між  собою,  а  не просто

 фіксував кожний на своїй стадії прибуток, що збільшує

 кінцеву ціну.

      Так,  що ми за підтримку всіх 4 стадій, щоб вони

 працювали в економічній співпраці.

      ГОЛОВА. Треба зрозуміти,....

  можна  так  сказати, що ви підтримуєте проект закону

 "Про    приватизацію    майна    в   агропромисловому

 комплексі",  і  тоді  прибуток буде від кінцевої ціни

 повертатися  до виробника, бо іншого механізму просто

 не існує.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.       Так,  ми навіть підготували ще

 один  механізм по реальній ув'язці після цього закону

 інтегрованих цих формувань у такі суцільні акціонерні

 товариства.

      ГОЛОВА.     Запитання     Стешенка    Олександра

 Миколайовича  від  комісії: "Який порядок проходження

 кредитів,  передбачених  для  заготівлі с/г продукції

 під   державне  замовлення  1996  року?"  Надзвичайно я 
 я                          - 149 - я 

 важливе   питання,   оскільки   ми  у  минулому  році

 переконалися,  що  половина  виділених  коштів блукає

 десь, поки попаде до сільгоспвиробника.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.       Значить,  в  цьому  році  ми в

 механізмі,  який  я  назвав, працювали по авансуванню

 державного   контракту,   передбачили  більш  жорсткі

 умови,    надання    авансів,   враховуючи   практику

 погашення,   отоварення  авансів  за  минулий  рік  і

 розрахунки   з   державою   за  всі,  і  в  томучислі

 розрахунки  за  добриво.  Передбачені більш конкретні

 умови   укладання   контрактів   і   конкретні  умови

 авансування  і відповідальність. І ми передбачаємо, в

 першу  чергу,  і рекомендуєм місцевим адміністраціям,

 обласним  і  районним державним адміністраціям, щоб в

 першу   чергу   контрактну   справу   вели   із  тими

 підприємствами,  які  є  в цьому відношенні надійними

 договірними  партнерами. Тобто, хто розрахувався і за

 аванс, і по контракту , і по добривах і т.д.

      ГОЛОВА.  Оскільки  це  питання повторюють багато

 депутатів,  от,  зокрема,  у  мене під руками депутат

 Лавриненко Микола Федорович теж саме ставить питання:

 "Як  забезпечується  оперативний контроль за адресним я 
 я                          - 150 - я 

 надходженням кредитів, засобів платіжних?"

       Будь  ласка,  Германчук  Петро Кузьмич -міністр

 фінансів відповідає.

      ГЕРМАНЧУК   П.   К.  Шановні  народні  депутати,

 Олександре   Олександровичу,   я   з   вами  не  можу

 погодитись,  що в 1995 році кошти блукали і десь вони

 пропали.  Дійсно,  це  було в 1994 році, коли була не

 відпрацьована схема кредитування або схема бюджетного

 фінансування державного контракту.

      Я   вважаю,   і  так  думає  міністр  сільського

 господарства,     що     тільки    через    кінцевого

 товаровиробника  може бути реальна схема забезпечення

 державного  контракту.  Що  я  маю на ввиду? Що кошти

 будуть   зосереджені   в   кожному  районному  центрі

 фінансовому  відділі  на  окремому рахунку державного

 бюджету,  де  по  звірці  за контрактування продукції

 відразу  товаровиробнику будуть надходити кошти. І не

 наша  справа  куда  товаровиробник  за  здану  або за

 контрактовану  ним  продукцію буде їх витрачати. Тому

 така  схема  знов  відпрацьована, до речі, в минулому

 році  із всіх коштів, Павло Іванович підтвердить, які

 пройшли  по  такій  схемі  жодної  копійки  нікуди на

 сторону  не  пішло  і всі вони безпосередньо отримали я 
 я                          - 151 - я 

 товаровиробники, тому ми тільки за таку схему в Уряді

 і  ніяких  посередницьких  структур,  і  ніяких інших

 товарних поставок за счет бюджету не буде.

      ГОЛОВА.  Одну хвидиночку. Уточнення. Лавриненко,

 прошу.

      ЛАВРИНЕНКО

      Уважаемый  Петр  Кузьмич.  Вы  же  знаете, что в

 прошлом  году  была уже такая ситуация, когда деньги,

 выделенные  под  весенне-полевые работы, они не дошли

 по  адресу.  А  как  только  поступили  в  районы эти

 деньги,  сразу  же  их  погасили,  за счет этих денег

 погасили задолженность колхозов...

      ГОЛОВА. Картотеку...

      ЛАВРИНЕНКО М.Ф.   Да, картотеку. И снова колхозы

 вынуждены  были  резать  скот,    вести их в Россию и

 получать  топливо  по бартеру. Точно также запчасти и

 прочее...  Поэтому  как  сделать,  чтобы  именно  эти

 средства  пошли  действительно по адресу и обеспечили

 весенне-полевые работы весны 1996 года? я 
 я                          - 152 - я 

      ГЕРМАНЧУК  П.  К.  Я  отвечаю  вам.  Те  деньги,

 которые... дело в том, что мы очень правильно сделали

 схему.  В  каком  плане?  Что  это деньги -не метсных

 бюджетов.  Эти  деньги  имеют целевой характер. Это -

 деньги Государственного бюджета и распорядителем этих

 денег   является   только   Министерство  финансов  и

 Министерство   сельского   хозяйства   как  кредитор,

 который  дает  эти  кредиты.  Поэтому  за  счет  этих

 денег -таких случаев не бывло!

      Другой  вопрос -если помните, что в этом зале мы

 рассматривали  этот вопрос трижды, когда вы поручили,

 чтобы  обеспечить  до 1... до 15 июля то, что сегодня

 говорил  Анатолий  Степанович, -что это было немножко

 поздно.  Это  -другой вопрос: наполнение этого счета.

 Но  списание  за  счет денег Государственного бюджета

 картотеки  -нигде  такого...  Если  даже  не дай Бог,

 такое будет, это будет строго наказываться! Это будет

 целевой  характер  денег! Это я заявляю всем, чтоб вы

 это знали!

      ГОЛОВА. І тоді ще маленьке уточнення ви зробіть,

 Петро   узьмич,   із  цього  приводу.  Джерелом,  або

 першопричиною   появи   таких   коштів  повинен  бути я 
 я                          - 153 - я 

 контракт - ви так...

      ГЕРМАНЧУК   П.  К.  Ну,  это  понятно...  Сейчас

 разработано,  Павел  Иванович  может  рассказать  эту

 систему  контрактования  -она  в  какой-то мере будет

 отличаться  от  той,  что  была,  но  само финансовое

 обеспечение   именно   будет   проходить   так,  чтоб

 действительно...  основная цель -чтобы каждая копейка

 попала    за    каждый    килограмм   сданого   зерна

 непосредственно до товаропроизводителя.

      ГОЛОВА. А в контракті там 2 цифрф: сума і обсяг.

 Тоді  виникає  питання. Наприклад, Павло Іванович, по

 якій ціні буде закуповувати держава хліб у селянина в

 цьому році?

      ГАЙДУЦЬКИЙ П. І. Значить, уже в Указі Президента

 це  передбачено, що хліб буде закупляться по біржовій

 ціні  на момент надходження зерна на хлібо-приймальне

 підприємство,  або на момент здійснення операції його

 викупу. По біржовій ціні!

       (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГАЙДУЦЬКИЙ  П.  І.  Значить,  якщо буде умова на я 
 я                          - 154 - я 

 момент  надходження,  тоді це і буде одночасно момент

 викупу!    А   якщо   буде   умова   на   зберігання,

 відповідально, то тоді - на момент викупу.

      Я  хочу  уточнити,  Олександр  Олександрович, до

 цього  року  у  нас було тільки дійсно по авансам два

 характерних   порушення:   частково  було  запізнення

 деяких  коштів  дійсно  доходів  от підприємств аж 31

 червня,  то  єсть,  липня,  і  друге,  що для деяких

 районів,  де  була  засуха,  що  ті  госоподарства не

 отоварили   аванс,  і  ми  послали  комісію,  і  вони

 підтрвердили,  що  дійсно,  в  багатьох господарствах

 була   засуха,   вони   не   могли   здати   зерна  на

 проавансовану  частину.  Але ми їм станом на 1996 рік

 зарахували  у  позику  це  зерно,  під  1996 рік вони

 будуть  повертати  його  зерном  урожаю  1996 ркоу на

 взаємно  погоджених  умовах.

       ГОЛОВА.    Ще   таке   запитання,   тут   група

 депутатів,  -Рудченко,  Бережний, інші, -задають таке

 запитання.  Одна  тонна  суперфосфата  коштує півтори

 тонни  зерна,  де  зерна  набрать на суперфосфат. По-

 перше.

      А по-друге, скільки потрібно міндобрив для села,

 хоч  би для посівних робіт, і скільки виробляється їх я 
 я                          - 155 - я 

 в  Україні?

      Будь ласка.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Питання диспаритету цін відомі, це,

 дійсно,  направляється і на такий важливий ресурс, як

 на добрива. Особливо на добрива, хотя обідно, що воно

 проявляється   на   всяких  дрібницях.  Колись  відро

 коштувало  один  кілограм  м'яса, тепер 10 кліьграмів

 живого  м'яса  коштує  відро. І це суцільні явища, на

 жаль,  він  не  зупинився,  це  процес.

      А  що стосується балансу добрив, то виробляється

 його  в  Україні  достатньо,  особливо  азотних,  але

 поскільки  наші  товаровиробники не могли в достатніх

 обсягах,  цих  обсягах викупляти ритмічно, то хімічні

 заводи  частину  добрив  експортували.

      Тому і сьогодні прозьба така, припинити експорт,

 щоби  накопичити  ці ресурси добрив і потім продавати

 чи  в  товарний  кредит  за  зерно  чи за гроші нашим

 товаровиробникам.

      А  що  стосуєтсья  калійних  чи фосфорних, то по

 фосфорних  зараз  є прийнята постанова і є комерційні

 структури,  які готові за свої кошти завезти апатит і

 переробляти  в  нас  фосфорні  добрива і продавати за

 зерно чи  за продукцію. я 
 я                          - 156 - я 

      А   по   калійним   рішаємо   питання  і  нашими

 (...........)  заводами частково і з Білорусією і при

 чому   тоже   на  умовах  поставки  під  зерно.  Вони

 погоджуються.

      ГОЛОВА.  Бережний  не  задоволенний  відповідью.

 Дайте  слово Бережному. Натисніть кнопку, будь ласка,

 там,  де  слово.  Він рідко говорить з місця, тому...

 Говоріть.  Перенесіть  картку  у  друге  місце.  Будь

 ласка,  говоріть. Я прошу технічна служба допоможіть,

 щоб він  задав запитання. А тим часом...

      Чи  будуть  господарства та фермерські колективи

 одержувати   кредити?   На  яких  умовах?  Чи  будуть

 видаватися  кредити,  чи  тільки під контракти будуть

 видаватися кошти?

      ГАЙДУЦЬКИЙ7       Якщо  мова  йде  про  бюджетну

 позичку, то вона буде тільки під держконтракт. А якщо

 мова йде про кредит, про якій сьогодні вже йшла мова,

 що  ми  просим поставити це питання, щоб Національний

 банк  нас  підтримав,  під закупку пального і можливо

 частково одобрив, то це питання треба вирішувать.

      ГОЛОВА.  Тобто це ще не вирішено. я 
 я                          - 157 - я 

       ГАЙДУЦЬКИЙ.        Це  ще  не  вирішено.  І  ми

 розраховуємо,  що це питання Національний банк поможе

 нам вирішити. Це треба вирішувати питання.

      ГОЛОВА.  Чи плануєм ряд відстрочок сплати пдв на

 нафтопродукти        державного        мита       для

 сільськогосподарських   товаровиробників  до  строків

 виробництва  готової  сільгоспродукції?  Ківшик. А чи

 планується  відстрочка, треба зрозуміти, так? Ківшика

 немає,  але  питання  залишилося.  Воно стосується не

 тільки Ківшика.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.         Якщо    буде   прийнята   ця

 постанова,  яка  сьогодні  внесена на ваш розгляд, то

 там  передбачається акумулювання податку на добавлену

 вартість  для  фонду підтримки і реалізації продукції

 тваринництва.

      ГОЛОВА.   Надзвичайно   важливе   питання  Найда

 запропонує: "Скільки виділяється коштів і яким фірмам

 для  закупівлі  сільгосптехніки за кордоном і скільки

 коштів   передбачається   виділити   для  організації

 власного    виробництва,    наприклад,   українського я 
 я                          - 158 - я 

 комбайна і іншої техніки?

      ГАЙДУЦЬКИЙ.         Значить,    ніяким   фірмам,

 наскільки  я  знаю, для закупівлі техніки чи пального

 не  виділяється.  Це іноземні кредитні лінії, товарні

 кредитні  лінії, які самі визначають де і який ресурс

 має  бути  закуплений.  Це,  мається на увазі, в тому

 числі   і   пальне   по   кредитній   лінії   США   і

 зернозбиральні  комбайни по кредитній лінії США.

      А  що стосується комбайнів, я думаю, відповість,

 можливо,   із  Мінмашпрому:  ілі  Владимир  Іванович,

 ілі...

      ГОЛОВА.   Мінмашпром   на   місці?   Хтось  може

 відповісти?

      А,   Володимир  Іванович  Кравчук,  будь  ласка.

 Заступник міністра, народний депутат України.

      КРАВЧУК В.І. Дякую, Олександре Олександровичу.

      Що  стосується  закупівлі, кредиту під закупівлю

 комбайнів,  ви  чули  інформацію  і знаєте інформацію

 Уряду  про  те,  що  планується кредити, використання

 кредитів на закупівлю комбайнів (..........).

      Що   стосується  виробництва  нашої  вітчизняної я 
 я                          - 159 - я 

 сільськогосподарської   техніки,   то  для...  згідно

 національної програми сьогодні, щоб забезпечити умови

 виробництва повністю сільськогосподарських машин, які

 потрібні   для   України,   потрібно   10  трильйонів

 карбованців на науку, але бюджетом передбачено тільки

 1, 4 трильйона.

      Що  стосується  виробництва  уже зпроектованих і

 розроблених  машин,  щорічно  державою  передбачалося

 бюджетну   позичку   в   розмірі   30-40   трильйонів

 карбованців на освоєння виробництва.

      На  жаль,  в Бюджеті на 1996 рік ці проблеми, ця

 бюджетна  позичка не передбачена. В зв'язку з тим, ми

 внесли  пропозицію.  І  я прошу, використовуючи даний

 момент,  прошу  депутатів,  щоб  ці  пропозиції  щодо

 виробництва  і  розробки  нової сільськогосподарської

 техніки були підтримані при розгляді бюджету.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Добре.  Я...  Павло  Іванович, можна...

 треба коментувать відповідь? Будь ласка.

      ГАЙДУЦЬКИЙ.    Ми...........  я в першу чергу за

 е,  щоб  ми мали власну надійну техніку, але щоб дуже

 хочу, щоб це була якісна техніка. я 
 я                          - 160 - я 

      ГОЛОВА.   Бережний,   будь   ласка,   запитання,

 уточнення   те   що......   Зараз  Бережний  запитає,

 ппотім.... Говоріть. Бачите там ...

      (Шум в залі)

      БЕРЕЖНИЙ О.Т. Олександр Олександрович, міндобрив

 не  достатньо.  В  прошлый  год  одни....  2 колгоспы

 заключыли суммами контракт на суперфосфат. За 250 тонн

 супера  400 тонн зерна. Вси сильхозныкы понимают, что

 це  катастрофичеська цифра. А кроме всего, на Украине

 просто..........  просто на экспорт продают и все. Но

 в   землю   хоть   вона   буде  частна,  коллективна,

 государственная  туда  надо  что-то  давать.  Все  це

 прекрасно  понимают. Я не согласен з тым, что министр

 отвеча  за половина министров, потом сам ходыть в ных

 просыть.

      Прошлий  год  за  комбайни...  купили  500 штук,

 вместо  10  тысяч,  а чим убирать? Опять буде міністр

 ходити,  просити  міністр  промишленності  ілі  другі

 сидять, не отвечають.

      Дальше.  У  Бортника булы определенна сумма ГСМ,

 яка  давыла цену коммерческим структурам. Тепер нема.

 Хто  беде  це робити. И просто абстрактно казати, я с я 
 я                          - 161 - я 

 цим не согласен, тому что минудобрений нема и нема их

 ниде и приблизительно.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Павло  Іванович.

      ГАЙДУЦЬКИЙ_.  Ну  по  добривах  я  сказав,  що є

 постанова,  яка передбачає півтора мільярди куба газу

 відправить  на  переробку  на  добрива. І це ми таким

 механізмом  одержуєм приблизно 600 тисяч тонн добрив,

 поживних  речовин. Це половина того, що потрібно. Але

 це  майже  на рівні минулого року. На інші додаткові,

 так  сказать,  поставки  шукаєм  сьогодні способи, як

 поповнити ці ресурси мінеральних добрив.

      Що    стосується    пального.   Дійсно,   раніше

 агротехсервіс частково давав пальне в централізованих

 механізмах,  але минулого року таким чином поставлено

 тільк  8 процентів. І основна доля випала на поставки

 через комерційні структури.

      ГОЛОВА.   Павло   Іванович,  останнє  запитання.

 Секундочку,  секунду. Сергій Мельник, фракція аграрна я 
 я                          - 162 - я 

 просить   дати  детальну  відповідь,  кому  конкретно

 будуть   виділені   кошти  на  пальне,  міндобрива  і

 гербіциди,  техніку  та  запчастини.  Кому  конкретно

 будуть виділені кошти.

      Прошу.

      ГАЙДУЦЬКИЙ .  Коштів  пальне  сьогодні немає для

 того,   що   були   виділені.  Якщо  це  йде  мова  з

 Міністерства сільського господарства чи звідки. Немає

 таких  коштів, напевне мова йде про іноземну кредитну

 лінію, американську на 100 мільйонів доларів, за якою

 передбачають  закупити  на  450 тисяч тонн нафти. Там

 основними  контрактантами  є, які пройшли вже рішення

 валютної   кредитної  Ради,  багато  разів  там  вони

 обговорювалися  ці проекти, 5 основних структур. І ми

 за    рішенням   валютної   кредитної   Ради   будемо

 узгоджувати  з  ними  схему розподілу цих, назву, цих

 ресурсів,  такі  структури,  ви  їх  опублікуйте, всю

 інформацію.

      І   будуть  рішення  Кабінету  Міністрів  ви  їх

 побачите,  це  Укрнафтопродукт, найбільшу партію має,

 це "Інтерагро" фірма, це фірма "Славутич" і "Меріам".

      Агротехсервіс  має заборгованість перед бюджетом

 в тому числі по іноземних кредитних лініях, і він, як я 
 я                          - 163 - я 

 притендент  по вимогах наповнення іноземних кредитних

 ліній, не попав туди на ці кредитні лінії.

      ГОЛОВА.  Хвилиночку,  останнє запитання відносно

 забезпечення  насінням.  Терець будь ласка Запорізька

 область.

      Одну хвилинку, в нього запитання, а тут ...

      ТЕРЕЦЬ В.М.   187 виборчий округ,

      Терець Валерій.

      В  мене  питання  більш  до Євгена Кириловича, я

 йому  написав,  але  хотів би уточнити це питання, ви

 знаєте,  і  Павло Івановичу, що з урожаю 95-го року в

 рахунок    виконання    державного    контракту    на

 заготівельні  підприємства  надійшло 98, 4 тисячі тон

 насіння   ярих,   зернових  культур,  що  складає  30

 процентів,  відсотків  держконтракту та 129. 3 тисячі

 тон  гібридного  і  сртового  насіння  кукурудзи,  що

 становить 80 відсотків державного контракту.

      У   зв'язку   з   відсутністю  достатніх  коштів

 державного    бюджету    заготівельні    підприємства

 практично  не  проводило  плати  за  гібридне насіння

 кукурудзи  та  в  ряді  областей  до  цього  часу  не

 виплачені  сортові  надбавки за насіння ярих зернових я  
 я                          - 164 - я 

 культур.  Заборгованість за заготівельних підприємств

 сільгосптоваровиробникам    за    гібридне    насіння

 кукурудзи  складає 14. 5 трильйонів карбованців, а за

 насіння ярих культур - 2.1 трильйони карбованців.

      У   зв'язку   з   неоплатою   насіння,  особливо

 кукурудзи   заготівельні   підприємства   не   можуть

 зараховувати  його до державних ресурсів і відпускати

 господарствам    на   весняну   сівбу   а   проводити

 перевезення  в  інші  області,  де  воно  відсутнє  в

 господарствах  і  державних  ресурсах.  Тому  в  мене

 питання, наверно, мабуть, Євген Кирилович дасть на це

 відповідь  чи буде виплачено товаровиробникам оці 16,

 6 трильйони карбованців за гібридне і сортове насіння

 кукурудзи і ярих культур?

      Дякую за увагу.

      МАРЧУК  Є.  К.  По мірі акумуляції коштів будемо

 викупляти.

      ГОЛОВА.  Будь ласка,... А, Євген Кирилович...

      МАРЧУК  Є.  К.  По мірі акумуляції коштів будемо

 викупляти.

      Друге.  На відповідальному зберіганні кукурудзи, я 
 я                          - 165 - я 

 яка     знаходиться,  -  вона являється     власником

 товаровиробника, і  якщо  він  може  її зараз вигідно

 продати, то в цьому немає ніяких перешкод.

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Зауваження  відносно  того,  що  перерва  йде, я

 сприймаю.  Будь  ласка, я сприймаю ці зауваження, але

 коли  ви  доповідали тут, на трибуні (пам'ятаєте...),

 то - за рахунок перерви... Не забули?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      На  тому  тижні... Будь ласка... Тому -спокійно,

 не треба зауважувать.

      Значить, шановні колеги, відпвідно до Регламенту

 і   порядку  проведення  Дня  уряду,  я  зобов'язаний

 підвести  підсумки...  підбити  підсумки  запитань  і

 відповідей із зробленої інформації.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу вас... Ну, ви ж вносили Регламент, Петре

 Володимировичу!  Ви вносили Регламент, проголосовано,

 записано  там.  І  там  немає питання про те, що усно

 задаються запитання доповідачу!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Потім я... Сідайте, Павле Івановичу, будь ласка,

 на місце. я 
 я                          - 166 - я 

      Я  хочу  сказати  таке:  запитання  й  відповіді

 продемонстрували,  мабуть,  з переконливістю, що уряд

 і, зокрема, окремі керівники відомств гарантій повних

 щодо  забезпечення  нормального  проведення  польових

 робіт  не дають. І тому я вважаю, що буде правильна в

 цьому   відношенні   думка   і  інших  депутатів  -їм

 рекомендація:  ви  маєте  всю повноту влади, вона вам

 віддана.  Ви  розумієте  суть проблеми. Якщо потрібно

 вирішити  щось  з  допомогою  законодавчого  органу -

 вносьте  пропозицію,  ми негайно вирішимо ці питання.

 Але  подивіться:  ні  кредитна політика на цей період

 стосовно  агро-промислового  комплексу, ні підписання

 контрактів,     ні     поставки    паливно-мастильних

 матеріалів,  ні  мінеральних  добрив  і  багато  чого

 іншого  (в  тому  числі, і техніки і все інше, не має

 під  собою  такого  грунту, щоб можна було сказати це

 твердо: уряд забезпечить, зробить і тому подібно.

      Подумайте ще раз, до прийнятя  посанови,  яку ми

 будемо  розглядати  ві второк, про що буде доповідати

 далі  Даниленко  у  ві  второк.  Врахуйте  це в цьому

 документі, бо сьогодні селянину треба чітко сказати і

 про  ціну, і про умови конраку, і про передоплату, чи

 про   кредит,  чи  про  субсидії,  чи,  як  завгодно,

 позички, як завгодно. я 
 я                          - 167 - я 

      Але якщо ми будемо далі рухатись таким чином, ми

 весною  вже не досіємо половину клину. Це надзвичайно

 велика небезпека, яка стоїть сьогодні перед Україною.

 Тому   треба   дуже   серьйозно  в  цьому  відношенні

 попрацювати.

        Верховна  Рада  готова  на  співпрацю  в цьому

 відношенні в будь який час, знову ж таки не рахуючись

 з часом.

      О  15  годині,  тобто,  через  50  хвилин,  буде

 вечірнє  засідання,  я  рпошу  депутатів скористатись

 перервою. 50 хвилин  перерва. Все.