ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ СЬОМЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 14 т р а в н я 1996 р о к у
16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Я прошу вибачити за затримку -займались
конституційними питаннями з Комісією.
Віктор Герасимович...
Готуйтесь до поіменної реєстрації.
Проводиться поіменна реєстрація.
Реєстрація фіксує 360 депутатів в сесійному залі, вечірнє
засідання оголошується відкритим.
Прошу уваги. Ми закінчил и тільки що статтю 19,
проголосували. Почали 20 статтю.
До 20 Статті були зауваження у Драгомарецького. Прошу.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Уважаемые коллеги, поправка 125 в першому
примірнику до Статті 20. Речь идет о чем? О визначенні
початкової ціни майна, що приватизується.
Мы предлагаем к тексту, запропонованому Комиссией,
добавить: "При цьому трудовому колективу безоплатно передається
майно набуте за рахунок частини чистого прибутку підприємства
відповідно до Статті 18 Закону України "Про підпримства в
Україні".
Хочу сразу предупредить, что речь идет не о том, чтобы весь
чистый доход предприятия может быть использован на приобретение
приватизированного предприятия.
В Статье 18 Закону про підприємства говорится так, что если
в статуте, в уставе, который, естественно, утверждается органом
приватизации, в частности министерством ил и комитетом, есть
положение о том, что частка чистого прибутку после налогов и
всех остальных платежей в бюджет, что эта частка может быть
передана во власность коллектива.
Как правило, коллективы эту частку майна используют в
варианте вознаграждения, то есть в варианте денежных выплат, как
правило.
Если мы включим это предложение в эту статью, то мы тем
самым будем способствовать инвестированию и снижению
инфляционного наката.
ГОЛОВА. Геннадій Юрійович, будь ласка. Що комісія визначила
з цього приводу. Це сторінка 44, 125 поправка у першому тексті.
УГАРОВ Г. Ю. Комиссия и в том варианте, и в этом варианте
настаивает на своем предложении. Поэтому я предлагаю поставить
на голосование. Есть позитив в том, что говорит Сергей
Дмитриевич, безусловно, есть.
ГОЛОВА. Можна ставить на голосування? Анісімов я дам слово.
Да, ні Анісімов говорить і ви будете говорить.
АНІСІМОВ Л.О.
178, Запорожье, Анісімов.
Уважаемые народные депутаты, я попрошу обратить внимание на
предложенную норму. Для того, чтоб проголовать Александр
Александрович, нам надо уснить с вами, что предлагается и что
имеется в виду. Или это месячная норма, или это годовая прибыль
чистая заработаная трудовым коллективом.
Поэтому здесь, получив дополнительно ответ, пускай бы
Драгомарецкий прокоментировал, тогда можно выносить вопрос на
голосование. Потому что вместе с тем и слушает нас сегодня, я
думаю, и некоторые руководители предприятий.
УГАРОВ. Ну, прибыль бывает только годовая, поэтому по
итогам.
АНІСІМОВ Л. О. И Александр Александрович и дальше. Ведь
чистая будем говорить как таковая прибыль она имеет у нас форму
распределения. Первое, идет на выплату или фонд, будем говорить,
поощрения. Вторая часть идет на фонд развития предприятия.
Третья часть идет на фонд социальное развитие, куда входят и
путевки, и все остальное.
Поэтому так смешать и определить, хотя я поддерживаю норму,
которая дает дополнительно взять дополнительно акций. Но хотел,
чтоб Драгомарецкий прокоментировал. Что имелося комиссией за
прибыль или часть этой прибыли, которая остается в коллективе.
ГОЛОВА. Ще Пилипчуку, а потім Драгомарецькому ще раз для
коментаря. Пилипчук.
ПИЛИПЧУК
Депутат Пилипчук.
Шановні колеги! Ми розглядали в попередніх статтях
залучення інвестицій. Для чого? Для того, щоб попованить
оборотні кошти, піднять технічний рівень виробництва,
автоматизацію, продуктивність праці і так далі. Якщо ми цією
нормою дозволим трудовим колективам за рахунок прибутку зробить
це, то тоді у нас............ оборотні кошти ще більше. Це буде
і мобілізація фіскальної функції державою оборотних коштів
підприємств, і підприємства підуть на це. Але після цього
зупинеться через те, що в них не буде оборотних коштів. І в
зв'язку з цим,. це дуже шкідлива пропозиція, тому що вони
призведе до дальшої кризи неплатежів, бо підприємства на
сьогоднішній день мають заборгованість, вони повинні
розрахуваться. Вони повинні мать оборотні кошти для відновлення
процесу виробництва і господарської діяльності. І якщо вже
хочете зробить такий подарок трудовому колективу, то можна то
зробить за викуп, але в росрочку, з погашенням в росрочку.
Бо якщо запишете так, на те всю клюнуть трудові колективи,
але після цього наступить новий виток колопса неплатежів і
вимивання оборотних коштів, зменшення обсягів виробництва.
ГОЛОВА. Драгомарецький, останнє слово.
Сімченко. Правильно........
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ
Уважаемые коллеги! Депутат Пилипчук понял все с точностью
до наоборот. Дело в том, что по статье 18 Закона " Про
підприємства" в статутах, вот они действуют эти статуты, в
статутах есть строчка, что "частина чистого прибутку залишається
у власність колективу". Вот эти статут действуют сегодня.
Что происходит сегодня? Эта частина чистого прибутку, яка
залишається у власність используется на выплаты видив наличных
денег. Если мы дадим возможность эту частыну чистого прибутка
использовать на инвестирование, для того, чтоб потом коллектив
при приватизации получил эту часть бесплатно, то тем самым мы
снизим инфляционный бум. А за счет снижения инфляции заодно и
збережем оборотные средства. Не надо. Я посмотрел эту статью
внимательно.
ГОЛОВА. Зрозуміло.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Она действует все-равно.
ГОЛОВА. Пропозиція пункт 125 в редакції Драгомарецбкого
ставиться на голосування.
Думки прозвучали за і проти. Голосуйте.
"За" -
Не підтримана пропозиція.
Я нагадую, що голосування йде поіменно. Семенюк, прошу.
СЕМЕНЮК В. П. 159 виборчий округ, депутат Семенюк. Шановні
колеги - народні депутати! Шановний доповідачу!
ГОЛОВА. Номер поправки.
СЕМЕНЮК В. П. Я хочу відносно пропозиції 127, яку подано
Кабінетом Міністрів. Де записано, що витрати, пов'язані з
проведенням аудиторських перевірок відшкодовуються за рахунок
підприємств, що приватизуються.
Справа в тому, що сьогодні держава, передаючи у приватну
власність, не повинна покладати функції на відповідні
організації і сьогодні передані зокрема на аудиторські фірми.
Є у нас відповідно контрольно-ревізійне управління, яке
може виконувати цю роботу, не беручи за це відповідні кошти. Тим
більше, що відповідно до статті 18, ми проголосували, що дану
норму залучуються органи фінансові. Якщо ми будем ще покладати
відповідні повноваження на приватний аудит, вони перед цим
будуть знати і фінансову стан даного підприємства.
Тому я вважаю, що сьогодні потрібно залучати контрольно-
ревізійне управління, яке сьогодні не потребує додаткових витрат
від підприємств.
ГОЛОВА. Ясно. Чи є інші думки з цього приводу? Кабінету
Міністрів, будь ласка. Що... Не Кабінету, а що Фонд майна скаже
з цього приводу.
БОНДАР. Дійсно, проведення аудиторських перевірок в процесі
приватизації -дуже велика проблема для більшості трудових
колективів. І там далі в статті є вилучення для об'єктів малої
приватизації, щоб не проводити, найкраще взагалі було б зняти цю
норму для процесу приватизації. Тому що коштів у трудових
колективів нема.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Таран з цього приводу що скаже і
закінчим
ТАРАН М. В. Уважаемые депутаты, уважаемые радиослушатели, и
слушают, наверное, прав был Анисимов, нас очень многие люди
сегодня.
Я хотел бы все-таки поддержать пропозыцию о аудиторской
проверке. Дело в том, что сегодня контрольно-ревизионная комисия
или учреждения контрольно-ревизионные подчиняются Кабинету
Министров. Ведет приватизацию Кабинет Министров, ведет
приватизацию, контролирует Кабинет Министров. А аудиторская
проверка -это проверка нейтральная, нейтрального органа.
Аудиторская проверка, ее материалы итоговые рассматриваются
только в коллективе. Благодаря ей будут внесены поправки все,
уголовно не наказуемые, так сказать. А если КРУ проверило, это
уже достояние правоохранительных органов.
ГОЛОВА. Комісія, що нам скаже останнє. Геннадій Юрійович,
прошу.
УГАРОВ Г. Ю. Ну, во-первых, для депутата Семенюк, что
аудиторская деятельность и деятельность контрольно-ревизионного
управления -это несколько разные виды деятельности. И смешивать
их здесь, ну, не то, что нельзя, это неправомочно абсолютно, их
смешивать.
И предложение здесь сказано, понимаете, предприятие идет на
приватизацию. Надо показать все, что есть: с чем оно идет, как
оно идет и почему оно идет.
ГОЛОВА. Тут Валентини Петрівни пропозиція передбачає,
очевидно, адресування таке: якщо не підприємство платить за
аудиторську перевірку, то тоді хто? Ясно, що якщо приватизація
здійснюється на користь трудового колективу підприємства, то він
повинен платити. А якщо приватизацію здійснюють підприємства на
користь третьої особи юридичної чи фізичної, то чому колектив
повинен платить за аудиторську перевірку? От тут виникає
питання.
УГАРОВ Г. Ю. Значит, можно предусмотреть, так сказать,
двойной стандарт в этой норме засчет потенциального покупателя
или засчет предприятия.
ГОЛОВА. Це інша справа. За рахунок потенційного покупця.
Тоді це інша справа.
Теж не можна?
Ну, є ж думка Фонду держмайна, що можна підтримать Семенюк.
Думка Тарана -не треба підтримувать, хоч він сумнівається,
я бачу по очах. Ігор Висильович, що ви скажете?
___________.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати, ви
знаєте якщо це буде за рахунок покупця, то він зробить все для
того, щоб оцінка вартості майна була мізерна, цього допускати не
можливо. На сьогодні зберігалася ситема, що це за рахунок
державних коштів. У нас дуже багато підприємств, які не то що не
можуть оплатити послуги аудиторських фірм, а й виплатити
заробітну плату, тому я підтримую пропозицію пана Бондаря для
того, щоб взагалі зняти цю статтю.
ГОЛОВА. Взагалі зняти цю статтю.
КВЯТКОВСЬКИЙ. За рахунок коштів від приватизації, то це інша
річ.
ГОЛОВА. То інша справа.
УГАРОВ. В конечном счете заказчиком аудиторской проверки
будеит то или иное представительство Фонда Держамайна и за счет
денег, да, видшкодовуеться.
ГОЛОВА. Вітренко. Вітренко, я сказав.
ВІТРЕНКО Н.М.
Я вважаю, що знімати цю статтю ні коїм чином не можна, тому
що аудиторська перевірка це незалежна експертна оцінка вартості
майна що приватизується. І як раз в незалежній ексертній оцінці
повинні бути зацікавлені як трудовий колектив, бо сьогодні людей
обдурюють, штучно знижують ціну основних фондів і приватизують,
кажуть, що це вже коштує в 10-20 разів або в 100 разів менше ніж
дійсна ринкова ціна є. А ось хто відшкодовує ці витрати, то тут
Фонд майна повинен запропонувати, що якщо розпорядником
власності виступає Фонд майна, то Фонд майна повинен чи він
оплачувати ці як раз витрати з аудиторською перевіркою, чи
власник, новий власник, який стає розпорядником майна. Але
знімати цю статтю і погоджуватись ...
ГОЛОВА. То я к ви пропонуєте, будь ласка. Це вже так
дебатувалося. Як ви пропонуєте записать?
ВІТРЕНКО Н. М. Я пропоную як тут записано: витрати,
пов'язані з проведенням аудиторських перевірок, відшкодовуються
за рахунок підприємств що приватизуються. Додати можна: "... або
власників, яких... або нових власників підприємств". І щоб це
вирішував Фонд майна.
ГОЛОВА. Ну вже ж тільки що виявилося, що не можна за
рахунок власників, бо вони будуть так оплачувати аудит, що
нічого не буде варте те майно.
УГАРОВ Г.Ю. Есть предложение: "... або приватизаційних
коштів".
ГОЛОВА. Ще раз Семенюк, і я... і ставим на голосування.
Будь ласка.
СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.
Шановні колеги-народні депутати!
Згадайте той час, коли в цьому залі наща контрольна Комісія
з питань приватизації доповідала про діяльність трастів і всіх
підприємств, які сьогодні були фактично приватизовані без
індексації основних засобів, на протязі двох років. Це, зокрема,
підприємства агропромислового комплексу. Якщо ми сьогодні
покладемо повноваження, право приймати участь в перевірці
підприємства перед тим, як воно буде йти на приватизацію, за
участю контрольно-ревізійного управління, не буде допущено того,
що було допущено агропромислового комплексу; постійно Кабінет
Міністрів буде контролювати приватизацію і індексацію. Тому я
підтримую Фонд державного майна. І Кабінету Міністрів все-таки
треба цю норму Кабінету Міністрів вилучити. Підтримайте цю
пропозицію. Сьогодні у нас є відповідний орган, який не потребує
додаткових затрат, він зобов'язаний і даже бажає це робить!
ГОЛОВА. Зрозуміло. Була пропозиція вилучити цей абзац.
Ставлю на голосування цю пропозицію. Увага!
"За" -
Не приймається такий варіант...
Ну, тоді залишається, значить, "платить за рахунок
підприємств". В кінці кінців член колективу індивідуально від
цього не відчує, а буде це віднесено (так чи інакше) або на
продукцію, або на що інше...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, коментувать... Ну що ж тут коментувать? Ну я...
Послухайте: ми 1 абзац провели, 8 чоловік виступили... Ну це ж
не робота!
Я прошу проголосувати, є ще до 20 статті зауваження? Є.
Новіков, прошу. Номер поправки?
НОВІКОВ. Уважаемые депутаты, мы прошли по всему, что
Комиссия по приватизации утверждается Верховным Советом.
Поэтому в статье 20 пункте 1 по методике оценки я прошу
изменить, что "затверджується Верховною Радою за поданням
Кабінету Міністрів".
Почему єто делается? Потому что ми до сегодняшнего дня не
имеем этой методики оценки, все имущество продается за бесценок,
і это связано с тем, что оценка основных фондов, она влечет за
собой изменения аммортизационных отчислений и так далее и так
далее, на что Кабинет министров никогда не пойдет, потому что
для него это большие , так сказать, проблемы.
На это может пойти только Верховный Совет, или мы всегда
будем иметь положение, когда все продается за бесценок. И потом
мы не будем знать, куда делась страна, потому что бессмысленно
нам назначать комиссии, и все остальное, утверждать законы, если
всю страну продают за копейки. Мы должны методику эту
утверждать.
Тогда мы утвердим цену и полностью завершим цикл, так
сказать, нормальной приватизации.
Поэтому прошу поддержать, чтобы до "методики, яка
затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів",
то есть пункт 1 изменить.
ГОЛОВА. Я в даному випадку пропонував би, я розумію, що це
не функція Верховної Ради, але справа в тому, що ми затвердили
вже попереднє положення про особливу роль Верховної Ради в цьому
роцесі.
І тому треба вже, вже приводячи у відповідність з
попередніми нормами записувать саме так. Кабінет Міністрів подає
методику - Верховна Рада її затверджує.
УГАРОВ. Олександр Олександрович, тоди мы должны давать себе
полностью отчет о в том, что с методикой мы автоматически берм
на себя разработку и утверджение всех нормативных документов,
которые будут следовать вместе с этой методикой. Значит мы такой
отдел Министерства финансов, фактически, можем упразднить, так
как мы этим делом будем заниматься, аналогичные отделы и
управленя по все министерствам, которые заинтересованы. Это
чисто нормативные документы. Если они не правильные, то мы
должны требовать приведение их в соответствие с законом.
Но разрабатывать и настаивать на этом, это, по меньшей
мере, просто нереально.
ГОЛОВА. Я прошу хвилинку, ніхто ж не каже, що ми їх будемо
розробяти. "Що податься Кабінетом міністрів". І той відділ
залишиться.
ШУМ У ЗАЛІ
Я прошу. Уточнення, викликане приведенням у відповідність
норм.
Ставиться на голосування пропозиція депутата Новікова. Що,
після слова що затверджується Верховною Радою за поданням
Кабінету Міністрів. Ставлю на голосування.
"За" -
Рішення прийнято.
І ще одне. Ми можемо, якщо буде процес іти нормально і
будем бачити, що все іде гаразд, ми можемо прийняти постанову
про передачу частини функцій Кабінету Міністрів при потребі.
До 20 статті ще які пропозиції? Будь ласка, Новіков.
НОВІКОВ О. В. Уважаемые депутаты, поправка 131, которуя я
подававл, значит, там дополнения, что при приватизации должно
указываться...
УГАРОВ Г.Ю. Это поправка к 21 статье, а не к 20.
НОВІКОВ О. В. А извените, значит, тогда к 21. Ну, значит
тогда аперед уже, раз взял слово.
ГОЛОВА. Можна в цілому голосувати 20 статтю? Стаття 20
ставиться на голосування.
"За" -
Я ще раз повторюю, до тих 117 депутатів, стаття 20 із
проголосованими поправками ставиться на голосування в цілому.
Прошу підтримати, бо треба рухатися дальше. Ставлю на
голосування ще раз. Всі зрозуміли? Голосується, будь ласка.
"За" -
Є ще потреба обмінюватися думками? Одну хвлину. Бондарь
прошу.
БОНДАРЬ.
Я думаю, що тут все ж таки проблема в тому, що Верховна
Рада забрала на себе функції по затвердженню методики оцінки.
Якщо б я вам показав цей документ, який розробляв минулу
методику, її просто неможливо затвердити Верховною Радою. Там
бухгалтерські документи, акти оцінки, які просто носять чисто
нормативних характер і видаються на виконання закону, прийнятого
Верховною Радою.
Ми жодного разу не відходили від принципів, закладених в
законі. Для того, щоб методику змінювати, корегувати з рівнем
цін, нам треба оператвність внесення змін в методику. Ми не
зможемо це зробити через Верховну Раду. Неможна все забирати все
рішення нормативних документів на Верховну Раду.
ГОЛОВА. Ніхто їх не забирає. Будуте робити так, як і
робили.
БОНДАРЬ. Це нормативний документ, Олександр Олександрович.
ГОЛОВА. Я розумію. Це підзаконний акт, але справа в тому,
що ми підзаконними актами скільки зіпсували законів, вивернули
їх назовні, що тепер не подивишся, не видно що головне: закон чи
нідзаконний акт, чи норматив відомства.
Тому в цьому випадку, я думаю, що пройдемо школу разом
нормальну все буде так, як слід. Це ж не по кожному
підприємству, не по кожному ж підприємству, це загальна......
БОНДАРЬ...... зараз проведена індексація основних фондів,
треба вносити терміново зміни в методику оцінку.
ГОЛОВА. Значить треба внести зміни.
БОНДАРЬ. Ми ж не проведемо через Верховну Раду швидко.
ГОЛОВА. Проведемо. Ви ж бачте, проходить.
Будь ласка. Ще є зауваження. Дригомарецький.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Александр Александрович, поверьте мне,
снять вопрос по аудиту и эта статья пройдет как по маслу. В этом
плане я господина Бондаря пидтрымую повнистю.
Вопрос по аудиту. Давайте снимем и все. И статью
проголосуем.
ГОЛОВА. Добре, я ставлю на голосування пропозицію
Драгомарецького.
УГАРОВ. А каким образом звучит это предложение, Александр
Александрович? Что значит снять вопрос?
ГОЛОВА. Абзац, який торкається аудита. Ну ставим на
голосування, чоловік вніс пропозицію.
УГАРОВ. НЕт, нет в последней колонке стоит предложение
комиссии, Александр Александрович, а не предложение Сергея
Дмитриевича.
"За" -
Залишається, так?
Будь ласка, так треба балакать менше. Треба балакать менше
тоді, коли йде голосування. Вітренко, будь ласка.
ШУМ В ЗАЛІ
Павло Сергійович, треба не говорить під час голосування.
ВІТРЕНКО Н.М.
Олександр Олександрович! На мій погляд, стаття не пройшла
тому, що тут треба прислухатись до Фонду майна. Методику не
повинен кожен раз, методику, затверджувати Верховна Рада
України.
В нашій комісії економічної політики розроблений вже Закон
про оцінку майна. Якраз Верховна Рада повинна затвердити Закон
про оцінку майна, а розробка методики -це справа виконавчої
влади. І Кабінет Міністрів повинен це робити. А ми повинні
контролювати на скільки методика відповідає Закону про оценку.
Тому в такому контексті, якщо тут записати "на основі
Закону про оцінку майна, прийнятому в Верховної Ради", а
методику розробляє і затверджує Кабінет Міністрів.
ГОЛОВА. Ну тут же так і написано. Тому давайте... Є ще один
варіант. Ми практикуємо це, наприклад, у Комісії з закордонних
справах при під час призначення послів, тощо. Деякі норми з
бюджетної комісії погоджуються Кабінетом Міністрів під час
розгляду видатків по бюджету. Особливо використання резервного
фонду.
Ну в мене таке враження, що воно нікому не потрібне.
Коли... говоряться ж речі, на мій погляд, не зовсім дурні.
Пропонується -послухайте уважно-залишити в тій редакції, як тут
записано, тільки додати одне слово, що "затверджується Кабінетом
Міністрів України за погодженням з комісією, з профільною
комісією Верховної Ради".
А профільна - з питань економічної політики.
ШУМ В ЗАЛІ
Що? Що?
ШУМ В ЗАЛІ
Я ж ставив на голосування. 135 голосів знять аудит
пропонує. Значить, не проходить ця норма.
Тому, тому я просив би так: давайте, якщо ми вже
проголосували ропозицію Новікова -213 голосів. Відмінити це
рішення я не можу зараз. І... бо поставим на голосування -воно
не набере потрібну кількість голосів.
Значить, ще раз я пояснюю. Можливий варіант такий. Ми
затвердимо 1-2 методики. Якщо це буде не підходить Верховній
Раді за формою чи за змістом роботи, ми приймем постанову про
передачу цієї функції Кабінету Міністрів. І все.
Можна ставити ще раз двадцяту статтю на голосування?
В цілому ставлю на голосування двадцяту статтю. Ну,
почекайте. Будь ласка, підтримайте. Поіменне голосування йде.
"за"
Знімається до третього читання.
Стаття 21: "Джерела коштів для придбання державного майна,
що приватизується". Є зауваження?
Новіков, поправка.
НОВІКОВ О.В.
Уважаемые депутаты, поправка 131-ая -это то, что нужно
дополнить словами: "з подання відомостей про джерела надходження
коштів". Эти несколько слов меняют в принципе ситуацию, так
сказать, в стране, потому что мы либо выясняем, откуда пришли
деньги на приватизацию, или не выясняем. И тогда у нас идет
отмывка капиталов грязных со всего, так сказать, мира и у нас. И
потом уже никогда не найдем источников и, так сказать, никогда
не найдем порядка в этой стране.
Мало того, есть технология. Не буду просто занимать ваше
время. Как отмываются деньги: это когда одна и а же сумма
проводится по принципу домино на приватизации 100 предприятий по
цепочке и при этом ни разу не проплачивается.
Поэтому, это технология, которую прошел весь мир. Нам не
стоит про это идти. И только тогда, когда будет подтверждение,
что эти деньги есть реально в наличии, что эти деньги чистые,
что эти деньги заработанные, тогда человек может что-то купить
или, там, юридическое лицо и т.д. и т.д.
Поэтому, прошу поддержать. Либо мы нормальная правовая
сторона, либо мы криминальная сторона по отмывке грязных денег.
Прошу поддержать.
ГОЛОВА. Геннадій Юрійович.
УГАРОВ Г. Ю. Я думаю, что все заинтересованы в том, чтобы
не участвовали деньги, заработанные нечестным путем.
Поэтому, убеждать здесь зал в этом нет никакой
необходимости.
Источник поступления доходов и декларация о доходах -это
все совместимо. Если человек, как в нашей редакции сказано, что
"подати до органу приватизації декларацію про доходи", он
показывает сколько и откуда, и откуда, поэтому, я считаю, что в
нашей комиссии мы достаточно ответственно подошли и обозначили
все...
ГОЛОВА. Я розумію, одну хвилиночку, я прошу вас, треба
визначитись шляхом голосування. Пропозиція Новікова зводиться до
наступного: при придбанні об'єкта приватизації за рахунок
грошових коштів на суму що перевищує 50 мінімальних заробітних
плат, покупці, фізичні особи, цебто громадяни, повинні подати до
органу приватизації декларацію про доходи, а далі Новіков додає,
з поданням відомостей про джерела надходжень коштів.
Я розумію, що одне й теж, але це уточнення, це посилення
формули. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Увага!
Голосуйте.
За -
Не підтримується. Голосування поіменне, я підкреслюю.
Дальше йдемо. Ще є зауваження які? А чого ви претензії до
мене, так скажіть їх ...
(Шум у залі)
Все правильно, я ж не винен, хоч і теж разом із вами винен
у тому, що зараз нема на засіданні членів Кабінету Міністрів,
депутатів, я так дивлюся, хто б має сидіть тут? Шпек, Пинзеник,
Ємець, Євтухов, їх же нема в залі. Де сидить Засуха? Де
сидить... і так дальше. Де, до речі, члени Президії, які тут
мають сидіти?
(Шум у залі)
Так наслухаєшся звідси вигуків про те, що треба регламенту
дотримувать, а це що не регламент? Регламент передбачає сидіти
на засіданні кожному.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Спокійно! Це інша тема, а поки що мова йде про те, що ми не
проголосували з визначенням джерел, але декларація змістом своїм
передбачає вияснення джерел.
УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно справедливо!..
ГОЛОВА. Ще дайте Новікову слово.
НОВІКОВ О.В.
Уважаемые депутаты, дело в том, что здесь просто
неправильно вас проинформировали. Декларация о доходах -это
декларация о личных доходах гражданина. Но дело в том, что есть
заемные средства. То есть человек говорит: у меня нет ни
копейки! Но у меня банк какой-то там... какой-то непонятный,
аргентинский дал деньги, и я за это покупаю... И нормально. Так
вот вопрос в том, что здесь, в статье предусмотрены заемные
средства. Но вопрос в том, что не понятно, откуда они и что! Он
теперь не может говорить, он просто скажет: у меня заемные
средства.
ГОЛОВА. Дуже правильно...
НОВІКОВ... и будьте здоровы! И именно так будут покупать
всю нашу страну, чтоб вы знали! Поэтому я вам говорю, что не
будьте вы просто идиотами, потому что вас будут просто на этом
обводить, потому что поверьте мне как юристу, что... юрист не
читают законы, он читает из них исключения. Поэтому поверьте
мне, что читать будут именно исключения. И поэтому нас всех
просто..................... тогда эту статью просто не нужно
принимать, потому что все эти декларации будут по бок посланы...
ГОЛОВА. Бондар, будь ласка.
БОНДАР
Я хочу сказати депутатам, що третій пункт 21-ї статті
передбачає захист від цього, що каже депутат Новіков:
"Безготівкові розрахунки..." Тобто йде все через банківські
рахунки: якщо рахунок в банку, то там все відомо, звідки гроші,
інакше вони будуть "грязні". Якби готівкові ми приймали гроші,
тоді було б питання. Навмисно тут записано -тільки в
безготівковій формі, через рахунки в банку.
ГОЛОВА. А якщо й банк такий?
БОНДАР І ніяких позичених коштів не може бути!
ГОЛОВА. Вибачте мені, а у нас же такі приклади бувають, що
й банк такий!..
БОНДАР Банки повинні контролювати, які кошти вони тримають
на рахунках - це їх обов'язок.
ГОЛОВА. Тобто, ви вважаєте... ви ще підтверджуєте: немає
тут заперечення проти змісту?
БОНДАР Ні, ми навмисно вводимо для фізичних осіб декларацію
про доходи, тому що це - їх особисті. А якщо юридичні особи, то
вони мають рахунок в банку..................
ГОЛОВА. Тут іде мова про фізичні особи! Ви ж дивіться
абзац, я прочитав його... Мова про фізичні сооби. Якщо це
передбачено, що йде з рахунків через банк, якщо інші кошти
(навіть які не входять в його доходи), то правий тут Новіков, що
ми посилити повинні цю норма посиланням на джерела надходжень
цих доходів. От і все! Ну чому ж ми заперечуємо один одному?!..
Я ще раз ставлю на голосування пропозицію Новікова і рпошу
пдітримати її. І голосування поіменне йде.
За -
Рішення прийнято.
Можна всю статтю голосувати?
Квятковський.
КВЯТКОВСЬКИЙ. Шановні депутати, поправка Новікова
стосується не цього абзаца, а пункту другого -"покупці і
іноземні інвестори". От і все.
ГОЛОВА. То що ви пропонуєте?
Так, покупці і іноземні інвестори. "Підприємства з
іноземними інвестиціями набувають державне майно у процесі
приватизації з оплатою його вартості в національній валюті на з
агальних підставах". Тобто, ці підстави стосуються і іноземців.
КВЯТКОВСЬКИЙ. За поданям відомостей про джерела надходження
коштів.
У нього б ув пункт 2.
ГОЛОВА. Яка поправка, скажіть?
КВЯТКОВСЬКИЙ. 131 поправка. Стаття 21, пункт 2, а пункт 2
стосуєтсья виключно іноземного інвестора.
ГОЛОВА. То я ж її прочитав тільки що.
У 131 поправці... А, це Новіков що пропонував.
Олександр Васильович, ми проголосували це для громадян и, а
виносили, я так зрозумів, для інозеців?
І для громадян України. Тоді на загальних підставах буде
відноситься і до іноземців. Зрозуміло, так? Зрозуміло.
Ще зауваження.
Драгомарецький, будете говорить, чи ви будете Володимира
Лукича слухать?
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Уважаемые, вот как раз в связи с репликой
Квятковского я хотел бы задать вопрос, что такое "сплата його
вартості в національній валюті на загальних підставах"? Может
быть, есть смысл вот как раз пункт 2, последняя фраза. Может
быть, ну, вы представьте себе: приватизировали за 100 миллионов
карбованцев, а заплатили через год деньги6 что это эвообще б
удет?
Я предлагаю на загальних підставах эту фразу убрать и
написать: "... відповідно до чинного законодавства України в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України". Мы избежим
очень многих вариантов.
ГОЛОВА. Вибачте, ми тільки що за вашою пропозицією
голосували, що це буде за порядком, визначенним Верховною Радою,
а тепер Кабінетом Міністрів.
Мені здається формула "на загальних підставах" відповідає
цій вимозі так, як і для громадян України.
Можна голосувати? Стаття 21 за пропозиєю Драгомарецького
(..............) голосується всіма. Будь ласка, проголосуйте за.
"За" -
Прийняте рішення.
22 стаття. "Порядок визначення розмірів емісії
приватизаційних майнових сертифікатів та їх номінальної
вартості". Враховані зауваження. Інших не поступало.
Драгомарецький, будь ласка, де ваші у попередньому тексті.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д. Так, є тут.
ГОЛОВА. Вилучити друге речення. Друге речення такого
змісту: "Обсяги емісії приватизаційних майнових сертифікатів та
їх номінальна вартість становляться відповідними актами
законодавству України".
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д. Так, а вот там вот посмотрите,
пожалуйста, еще примірник к першому 133 поправка. И это
принципиальная поправка.
ГОЛОВА. Доповнити такими словами "приватизаційні майнові
сертифікати мають купону форму і можуть використовуватись
частинами для розрахунків при придбанні об'єктів приватизації".
УГАРОВ Г. Ю. Сергей Дмитреевич, она настолько
принципиальная, что мы сейчас весь процесс приватизации должны
остановить, забрать все сертификаты, которые имеют некупонную
форму, напечатать их заново и раздавать.
ГОЛОВА. Драгомарецький говоріть.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д. Геннадий (..............)
Значит, уважаемые коллеги! Майновый сертификат в Законе " О
уінних паперах і фондовій біржі" був в купонной форме. В
постановлении от 29 июля (с чего мы начали наш тернистый путь на
дороге парламентаризма) мы подтвердили эту купонную форму. Как
же можна сейчас в этом законе от этой купонной формы отказаться?
К стати, у нас приватизация потому и не идет, что нет этой
купонной формы. Из-за того, что нет купонной формы
привлекательные обкекты собирают ажиотажный спрос на аукционах,
и цена доходила до одной тысячи.
Спасибо Фонду держмайна, что прошлым летом они приняли
решение ограничить номинал в 25 тысяч. Конечно надо вернуться к
купонной форме.
ГОЛОВА. Геннадій Ігоревич, прошу.
Законодавець не може йти за порушником закону. Якщо
визначено так, як законом, то тоді хай він думає, що він видає,
що друкує і що роздає. А за порушення закону відповідать треба.
Новіков, будь ласка. Давайте ми так: проголосуєм цю норму,
а тоді подивимося. Поправка, до цієїж поправки? Будь ласка,
Носов.
Та зніміть голосування. До цієї ж норми міркування іншого
депутата, а потім я поставлю на голосування. Новіков, прошу.
НОВІКОВ. Уважаеыме депутаты, у меня совпадает мое
предложение с комиссией по приватизации, потому что я ее член, и
она меня поддержала в этом плане, но просто я подавал раньше
поправку, и она как раз предусматривает это, что
приватизационные майновые сертификаты могут обмениваться на
купонные книжкы для расчета. То есть, человек может сейчас
сертификат, который есть, вложить целиком в одно предприятие. Но
умные люди в одно предприятие не вкладывают. И, к стати,
практика восточных стран, которые шли по пути приватизации,
бывших соцстран, была иногда така, что получали люди купонные
книжки, подали одновременно в несколько предприятий и могли уже
смотреть, где выгодней и так и проще.
Поэтому мы должны предусмотреть такое право наших граждан.
То есть, человек если захочет, напишет заявление, получит
купонную книжку и разменяет свой сертификат.
Мало того, при аукционах может быть цена не кратная одному
нашему ваучеру, как мы его называем. А может просто половина
ваучера, доля и так далее.......... наш ваучер сиротский, вот с
этим надо бороться, то сейчас за этот ваучер галоши нельзя
купить. Мы будем бороться за то, чтоб он был стоил настоящую
цену. И вот тогда его придется дробить. Потому что это уже будут
приличные деньги. И поэтому я прошу вас дать право нашым людям
то, которое имеют право всех бывших соцстран. Почему мы
издеваемся над своими людьми? Спасибо.
ГОЛОВА. Це не ми. Це не ми. Це... зараз ми запишем так, як
слід. Драгомарецького пропозиція, підтримана Новіковим і не
відкинута комісією...
УГАРОВ Г.Ю. Нет, она комиссией отклонена.
ГОЛОВА. А чому? Поясніть тоді. Чому - поясніть.
УГАРОВ Г. М. Я уже сказал это в своем выступлении. В том,
что сейчас прийдется вернутьвсе, что уже роздано. Причем,
предусмотреть полностью перерасчет всех возможных уже
поступлений, и тех, которые только планируются поступить. То
есть, полностью завернуть процесс обратно, каким бы он не был:
или очень хорошим, или очень плохим...
ГОЛОВА. Генндій Юрійович, справа ж не в тому хороший чи
нехороший, справа в тому -законний чи незаконний.
Якщо законний, то...
УГАРОВ Г. Ю. И тут же пофамильно назвать всех виновных,
оговорить меру наказания и так далее.
Давайте тогда будем делать именно так.
ГОЛОВА. Я ще раз кажу: ми не повинні йти за хвилею процесу.
Будь ласка.
БОНДАР. Я розумію, що були такі норми прийняті
Верховною Радою, але давайте виходити з сьогоднішньої ситуації.
Більше 60 відсотків населення отримало сертифікат такий, як
є і більше 40 відсотків уже вклало. Не можна зараз змінювати
механізм, тому що та, ті люди будуть в різних умовах, ніж
нинішнім, яким будуть видавати.
Тобто зараз реальна ситуація вже не дозволяє змінювати цей
механізм. А не тому що там помилково чи ні.
___________. Ну есть предложение -давайте голосовать,
собственно говоря.
ГОЛОВА. Я прошу ще раз. Ви знайдете вихід, якщо дасте
додатки до сертифікатів. Я не знаю, як це будете робити, але
робіть по-закону. Ви це зробили незаконно. Тепер шукайте вихід.
Закон передбачав купонну форму.
З цього приводу у вас? Будь ласка, Ігор Васильович.
КВЯТКОВСЬКИЙ. Олександре Олександровичу, розумієте, є
реалії. Я також ратував за рупонні книжки. Але зараз, якщо ми
змінюємо фактично принцип випуску цінних паперів, якими є
приватизаційні папери. Ми просто створюємо............ ситуацію,
що ні те, що ми хочемо зараз ввести, діяти не буде. І те, що
діє, воно також діяти не буде.
Тому, я проти зараз, коли 40%, а то і 50 вже вклали ці
папери, змінювати умови випуску, це приведе тільки до погіршення
ситуації. Тільки.
ГОЛОВА. А як же буть з тими законами, що раніше прийняті?
Як буть із ними?
Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.М.
Олександре Олександровичу, я пропоную цю статтю зараз зняти
відразу і її відкласти на третє читання. Цей закон в нас вже
гуляє по залу рік. За цей рік стільки змінилося, і зараз оця
чума 90-их оків, оця омана людства про компенсаційні
сертифікати, що людей вимушують брати їх, трудові заощадження
змінювати на сертифікати і вкладати в невідомо які об'єкти, це
все потрібно розкрити в цій статті.
Ми зараз не вийдемо на рішення, воно не готове. Я пропоную
відкласти до третього читання і зробити вже не про купонну
книжку, вести мову. Тому, треба сьогодні вже радикально
підходити, треба створювати фонд загальнодержавний, і людям тим,
хто не вкладали і не будуть вкладати сертифікати, відшкодовувати
їх частину власності. І це потрібно буде передбачити в цій
статті.
ГОЛОВА. Ви підтримуєте?
УГАРОВ Г.Ю. Снять статью на третье чтение.
ГОЛОВА. Це означає, що буде йти приватизація тим же
методом. І ми тоді дочекаємося внесення змін тоді, коли вже не
буде чого приватизовувати.
Одну хвилинку, ну не можна ж так сказать, що вбили
чоловіка -тепер, бачите, технічно не можливо, щоб він став
живим. А, принаймні, при цьому хтось має відповісти за те, що
стріляв.
А тому, пропозиція та, що вносить Вітренко, вона не входить
в суперечність із тим, що тут є. Випуск купонних сертифікатів,
сертифікатів у купоній формі може працювати, може бути придатним
і при компенсаційних сертифікатах, і в процесі приватизації і
так дальше, мова йде про принцип сам. А тут записано як це
рабиться, і стаття називається "Порядок визначення розмірів
емісії приватизаційних майнових... Це ж 22 стаття. Так же? та їх
номінальної вартості, правильно. Так що тут, це одне другому не
суперечить. Севрюков.
СЕВРЮКОВ.
Александр Александрович, мы еще, на мой взгляд, не
учитываем одного момента у нас до 1 июля граждане должны
получить имуцщественные сертификаты, времени осталось совсем
немного.
ГОЛОВА. То що з цього?
СЕВРЮКОВ. Был указ Президента по этому поводу.
(Шум у залі)
Так я как раз об этом и говорю, мы сейчас обсуждаем второе
чтение, будет и третье третье чтение, чтобы мы это учли, она у
нас не учтено.
ГОЛОВА. Драгомарецький ще.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Уважаемые коллеги, я прошу вас не уходить в
сторону. Комиссией уже подготовлен проект постановы по поводу 1
июня и хочу сообщить вам, по международным обязательством
Украины майнови серитификаты должны дияты до 99 года. Внесен
проект будет немедленно на Президиум, он готов, но я хочу вас
убедительно порпосить, ну, не может законодательный орган
постоянно писать законы, нарушающие другие законы. У нас здесь
четко оговорено, тем более 24 миллиона граждан еще вообще не
получили эти сертификаты. Ну, не надо же... Получается так, что
один раз совершили неправильный поступок, значит надо всю жизнь
потом спотыкаться. Ну, давайте же станем на позицию закона и
кстати доверие к приватизации за это тоько возрастет.
ГОЛОВА. Ще раз повторюю і ставлю на голосування пропозицію
Контрольної комісії про те, що приватизаційні майнові
сертифікати мають купонну форму і можуть використовуватись
частинами для розрахунків при придбанні об'єктів приватизації.
Написано відповідно до інших законів. Ставлю на голосування і
прошу підтримати цю пропозицію -у нас немає іншого виходу. Будь
ласка, голосуйте.
"За" -
Голосування поіменне, нагадую.
Рішення прийняте.
Стаття 22 в цілому ставиться на голосування. В цілому!
(Шум у залі, окремі вигуки)
А, у вас зауваження до цього...?
(Шум у залі, окремі вигуки)
То ви помилилися в голосуванні!..
Ставлю в цілому статтю 22, з урахуванням проголосованих
поправок. Увага! Ще раз нагадую: голосуйте статтю 22!
"За" -
Рішення прийнято.
- 39 -
Стаття 23 - "Використання грошових коштів, одержаних від
приватизації". Зауважень не було. Були зауваження? Номер,
Новіков, говоріть...
УГАРОВ Г. Ю. Нет, а уже зауваження идут без номера,
Александр Александрович, поэтому здесь... в произвольном
порядке...
ГОЛОВА. А, ясно... Та є. 134-та Новікова.
НОВІКОВ О.В. Уважаемые депутаты, дело в том, что здесь
поправка номер 136, которую я давал. Это очень серьезная
поправка. Почему?
Дело в том, что тут по редакции предусматривается....,
которую предлагает комиссия, перечисление денег в местные
бюджеты, а та редакция, которая была нами уже проголосована, она
предусматривала, что эти деньги используются только на
перевооружение предприятий и создание новых рабочих мест.
Обкясняю, почему это очень важно.
Дело в том, что Россия, как только закончился этот балаган
с ваучерной приватизацией и началась уже денежная, настоящая
приватизация, за буквально 2 квартала на улицу выбросили 20
миллионов абочих. У на селе где-то в 3 раза меньше -к нам придет
7 миллионов рабочих. И это уже будут те пенсионеры,
которые............. к нам не дошли. Это уже придет настоящий
пролетариат. И он уже станет говорить по-другому!
(Шум у залі, окремі вигуки)
Поэтому здесь уже ситуация, что если мы оудже продаем
предприятия, то все деньги должны быть направлены на создание
рабочих мест.
Хватит издеваться над народом: если продали вы завод, так
дайте ему другое место работы, а не выбрасываете его в переход
жалобные песни петь по милости наших депутатов.
Ппоэтому это очень принципиальная поправка, и я прошу ее
проголосовать.
ГОЛОВА. Тобто, ви пропонуєте статтю 23 залишити пункт
перший у варіанті перше читання. Так?
Олександр Миколайович, будь ласка.
БОНДАР. Справа в тому, що депутати посилались на
бюджет вже прийнятий, на 1996 рік, де передбачені в місцевих
бюджетах кошти від малої приватизації.
І тому якщо зараз їх не направляти, місцеві бюджети, то
доходна частина до місцевих бюджетів може бути змінена. По малій
риватизації тільки надходять кошти в місцеві бюджети. Все.
УГАРОВ. В новой редакции присутствует положение о
создании рабочих мест.
НОВІКОВ. Не надо - присутствует!
Уважаемые депутаты, значит тут идет опять сознательный
обман.
Дело в том, что из местных бюджетов, и вы уже все это
хлебнули на себе, в бесспорном опрядке автоматически убираются
деньги на оплату там.........., и так дале и так далее и так
далее.
То есть, мы должны понимать: заводы продадут, передадут в
оплату за газ, деньги идут в Туркменистан или еще куда-то, а
наших людей выбросят на улицу.
Поэтому прошу вас все-таки поддержавть так, как я говорю,
потому что иначе мы будем иметь проблемы, с которых именно с нас
спросят, потому что мы сегодня п ринимаем это решение.
Мало того, я бы пошел еще на формулировку, что
положение........... расходование этих денег должно утверждаться
не Кабмином, а нами, потому что Кабмином опять же перечислит
деньги в Туркменистан.
Поэтому прошу хотя бы эту норму принять, или принять даже в
более жесткой форме, в том что порядок расходования э тих денег
утверждается Верховным Советом. Спасибо.
ГОЛОВА. Я на підтвердження того, що сказав Новіков, хочу
нагадати, що під час голосування першого Закону "Про
приватизацію" тут, у Верховній Раді, якщо не помиляюсь, в 1992
році б ула передбачена норма, що кошти, одержавні від
приватизації, не можна використовувати на покриття дефіциту
бюджету.
І тому те, що тут передбачалось в старій редакції, це
правильна норма. Бо інакше це означає проєдання основних фондів.
Так скільки ми в бюджеті передбачили доходів від
приватизації? Нуль. Скільки? Ну, так чого ж ви голову морочете
один одному. Ігор Васильович прошу.
КВЯТКОВСЬКИЙ.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати, в
мене складається враження, що деякі депутати провокують зал на
прийняття таких рішень, на які Президент точно накладе вето. І
це призведе, дійсно, до того, що нині діючий закон про
приватизацію буде діяти. Що ми робимо?
Я перепрошую, я проти статті 22 голосував, проти. На табло
був ноль. І складається враження, що хтось дійсно цим керує.
ГОЛОВА. На табло могло бути ноль, а ви записані правильно.
Я не можу гарантувати за систему. Провірте на розпечатці
матеріал, який буде. І потім хто ж гарантує, що ви натиснули на
цю кнопку? Це може бути випадковість. Може ви не на свою
тиснули. Подивіться. Будь ласка, не треба про це.
Поки що на голосування ставиться поправка, внесенна
депутатом Новіковим, відносно того, щоб зберегти у першому
пункті редакцію попереднього змісту; редакція, яка була
передбачена в діючому законі, перший пункт. Зрозуміло? Ставлю на
голосування. Будь ласка, увага. Голосуйте. Поіменне голосування.
"За" -
УГАРОВ. Редакция действующего закона не
предусматривает создание новых ........
ГОЛОВА. Ще раз повторюю, редакція звучить так:"Кошти,
одержані від продажу державного майна, зараховуються до
позабюджетного державного фонду приватизації, позабюджетних
фондів пріватизації Республіки Крим та адміністративно-
територіальни одиниць".
ШУМ У ЗАЛІ
Новікову дайте ще.
НОВІКОВ. Уважаемые депутаты, дело в том, что... Это я
выступаю за редакцию, которая была проголосована в первом
чтении, а теперь, если вам это не травится, так проголосуйте за
снятие. Потому что мы уже за это проголосовали, так что нечего
здесь обманывать нас. Я....... за редакцию действующего закона,
а тот который мы же с вами приняли в первом чтении. Не нравится
снимайте, но попробуйте это сделать.
ШУМ У ЗАЛІ
ГОЛОВА. Одну секунду. Давайте з цією розберемось.
У принуципі, я можу поставить на голосування пункт 1
поправки, яка запропонована тепер від комісії. Як вона набере
потрібну кількість голосів, то вона залишається, як не набере,
то залишається діючий закон.
ШУМ У ЗАЛІ
Ну це правильно?
ШУМ У ЗАЛІ
Але ж тут є справді... Ні в першому читанні він залишився.
ШУМ У ЗАЛІ
"Кошти одержані від продажу державного майна зарахуються до
позабюджетного державного фонду приватизації, позабюджетних
фондів приватизації Автономної Республіки Крим та адмінітративно
територіальних одиниць і спрямовується на відшкодування витрат,
пов'язаних з приватизацією, кредитування технічного
переозброення риватизованих підприємств, розвиток підприємництва
та створення та створення нових робочих місць у межах, що
визначяється державною програмою приватизації до місцевих
бюджетів в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів".
Ну до місцевих бюджетів це ми визначили Законом "Про
бюджет" і тому там, власне, нічого з відти не виділяється, це
тільки формальний запис, а змістом тут є прередбачені створення
робочих місць і науково-технічний прогрес. Давайте, якщо це
так...
УГАРОВ. Александр Александрович, я прошу прощения, но
в редакции комиссии точно эти же слова. О чем сейчас депутат
Новиков ломал копья битых 15 минут. Один к одному, точно эти же
слова, которые вы предлагаете принять и с первого чтения, точно
такие же слова.
ШУМ У ЗАЛІ
ГОЛОВА. Так, це питання ми з'ясували.
Драгомарецький.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д. Уважаемые коллеги, у меня поправка
тоже вот к этой части статьи. Проблема этой статьи заключается в
двух вопросах. Во-первых, в какие фонды идут деньги. И, во-
вторых, на что они тратятся. И если они идут во внебюджетный
фонд приватизации, то знайте: там порядка никогда не будет,
потому что внебюджетные фонды никогда не контролируются.
Поэтому, наша поправка, комиссии, сводилась к тому, что
кошты идут в бюджеты с целевым использованием. Вот тогда эти
деньги будут идти на рабочие места, на инвестирование, на
технику новую и т. д. 135 поправка в першому прымирныку. И тогда
отпадут все противоречия.
ГОЛОВА. Геннадій Юрійович, я думаю, що, давайте, це буде
компроміс.
Редакція поправки 135-ої у вас є перед очима, вона знімає
протиріччя між цими двома пропозиціями.
Тобто, мова йде про те, що зараховуються кошти до бюджетів,
але використовуються за цільовим призначенням.
Я пропоную підтримати цей варіант. Нема запречень.
Олександр Миколайович не заперечує.
БОНДАР. Все ж таки треба зробити хоч одне обмеження, що
"крім коштів на забезпечення процесу приватизації". Ну, не можна
ж взагалі все забрати. За що ми будем платити посередникам, за
експертні оцінки, за...?
ШУМ У ЗАЛІ
ГОЛОВА. Я прошу...
УГАРОВ Г. Ю. Тем более, что второй пункт четко говорит о
запрете покрытия дефицита бюджета. то есть, эта мера уже
предусмотрена.
ГОЛОВА. Шановний Олександре Миколайовичу, Геннадій
Юрійович! Коли ви пам'ятаєте, коли ми розглядали підсумки, звіт
Фонду держмайна і програму приватизації на 1996 рік, то
виявилося, що всі вилучені кошти від приватизації десь на 90%
витрачаються на потреби цього процесу, на заробітну плату, на
все інше. Навіщо це робити? Там було 90 відсотків передбачено
витрат на ці потреби, тому те що записано, воно не відкидає
того, що ви говорите. І Драгомарецького формула правильна, її
підтримують депутати, давайте підтримаємо її всі разом і стане
це нормою закону. Я ставлю на голосування цю пропозицію. 135 в
першому тексті обгрунтування зробив Драгомарецький. Я прошу
підтримаєте це.
За-
Рішення прийнято. Вся стаття ставиться на голосування, будь
ласка, 23 стаття голосується з поправкою. Увага!
За-
Стаття 24 -Безоплатна передача державного майна. Ну, тут
все написано переконливо, правда воно на практиці інакше трохи
діє, але норма є. Ставлю на голосування 24 статтю. Є зауваження?
будь ласка, Леонід Михайлович Вернигора.
ВЕРНИГОРА.
Олександре Олександровичу, тут же дивіться, що ж написано
враховано частково редакційно, але повністю не враховано
концептуально. Ми ж просимо, щоби крім житлового фонду безплатно
залишили трудовим колективам їх соціальну інфраструктуру. Чого ж
вони все повинні її викуплять? А от Радам так можна безоплатно
передать. Я думаю, якщо відмовиться колектив від цієї структури,
тоді, будь ласка, передайте Радам місцевим, якщо вони
відмовляться -на аукціон, куди завгодно, а треба залишать за
ними. Я прошу проголосувать.
ГОЛОВА. Драгомарецький. З цього приводу? З цього приводу?
Та... Ну з цього приводу, питаю. Будь ласка. Я поставлю на
голосування.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Уважаемые коллеги! Дело в том, что обратите
внимание 140 поправка в першому прымирныку.
Действительно, обкекты социальной культурной сферы.
Инфраструктуры сейчас колосальные проблемы. Котельные,
трубопроводы, газгольдеры содержать некому. Поэтому бесплатная
передача дает возможность их дельнейшей эксплуатации на
договорных условиях с местными органами власти. Поддержите,
пожалуйста, 140 нашу поправку. Она не противоречит тому, что
предлагал Вернигора.
ГОЛОВА. Леонід Михайлович, підтримуєте? Вернигори і
Драгомарецького поправка. Чому вона відхилена комісією, Генадій
Юрійович?
УГАРОВ Г. Ю. Ну, потому что это все, ну как основной смысл.
Основной смысл учтен. Есть... учтено положение, что трудовой
коллектив может отказаться; учтено положение, что в случае
отказа обкект идет на... на приватизацию. Но, насколько я знаю,
сейчас трудовые коллективы...
ГОЛОВА. Якщо це враховано, То, тим більше, у вас немає
заперечень...
Редакція поправки 140 Драгомарецького, яку підтримують
Вернигора і Стоян у іншій поправці, ставиться на голосування.
Вона не суперечить тому, що пропонує комісія, тому тим більше
повинна бути підтримана. Ставлю на голосування.
"За" -
Підтримайте, будь ласка.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Прийняте рішення.
Стаття 25 - "Пільги працівникам підприємств, що
приватизуються". Будь ласка, Новіков.
НОВІКОВ О. В. Уважаемые депутаты, я прошу... тут поправка
143, значит, добавить слова -не только, когда отказываются от
содержания, потому что очень часто не отказываются от содержания
и при этом не содержат! То есть понятие "при ненадлежащем
содержании или нецелевом использовании", потому что я думаю, это
не тольк в моем городе, но думаю, что в каждом из ваших
городов... У меня один обкект стоит посреди города разрушен, там
это уже сейчас пристанище каких-то бродячих собак... А второй
обкект используется, фактически, как публичный дом... Хотя это
предусматривался как профилакторий для рабочих, но поскольку все
это сейчас стоит, то это часто не понятно что... Поэтому,
действительно, -не целевое использование. И с этим безобразием
надо заканчивать, потому что эти могильники посреди нащих
городов никому не нужны -их надо продавать! Если не хотят их
содержать, коллектив, и не может содержать, но он не принял
решение продать: или ждет лучших времен, или просто директор не
хочет продавать, потому что он сам пользуется услугами этого
публичного дома. Понимаете?!.. Поэтому здесь, если нормально не
содержится, пусть она хотя бы продастся нормальным людям.
Поэтому эта поправка -довольно серьезная, нормальная, она никому
не мешает жить -она только помогает убрать из наших городов вот
эти непонятные обкекты. Прошу поддержать.
ГОЛОВА. Дуже оригінальна агрументація, безперечно, мова йде
про якісь польові умови.
Але все-таки давайте, хто ж буде визначати належне
використання основних фондів майна, хто визначає? Значить, треба
записувать тоді, хто визначає належне використання. Суд?
А, тут не написано, тоді треба записувать.
ШУМ У ЗАЛІ
Добре, поправка Новікова ставиться на голосування.
Будь ласка.
За -
Не підтримана вона.
Я прошу уваги. Ми проголсоували цю статтю в цілому.
Стаття 25, які ще зауваження до 25 статті? Я прошу вас будь
ласка, до 25 статті, Драгомарецький слово має.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Уважаемые коллеги, посмотрите, пожалуйста
151 поправку в першому примірнику. Там речь идет о том, что
создается господарське товариство, і оно испольлзует сертификаты
ля приобретения обкектов приватизации.
Мы предлагаем добавить эту частыну о 3 доповныты пунктом 2
и тетим обзацом. Во-первых, что право в цих господарських
товариствах мають працівники участвовать "працівники медичних
дитячих культурно-освітніх закладів, профспілкових комітетів,
інших установ і організація, які обслуговують працівників
підприємств, що приватизуються, але не є членами їх трудових
колективів, також користуються цими п ільгами".
Это что позволено? Особенно это актуально для малых
населенных пунктов.
ГОЛОВА. Ясно, все зрозуміло. Дальше.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. И добавить еще: "Право на першочергове
придбання акцій за їх номінальною вартістю н а суму і за рахунок
приватизаціяного майнового сертифікату мають члени сімей
працівників підпримств та осіб, вказаних в абзаці 1 цієї
частини".
УГАРОВ. Что можно сказать по этим пунктам? Что касается
членов семей, Сергей Дмитриеевич понимаете, что одно дело льгота
для самого работника. Давайте тогда определять степень родства,
которые имеют право для льгот и я вас поддержу в самых ваших
невероятных предложениях. Это первое.
И второе. Я хочу сказать одну общую фразу, которая будет
касаться всех предложений по льготам. Уважаемые коллеги, льгота,
которая распространяется на 90 процентов, население сего бы то
нибыло становится не льготой, а нормой. Понятие льгот -это есть
понятие льгот. Поэтому, если мы хотим дать льготы всему
населению Украины, давайте не будем называть это льготами, а
давайте это назовем нормой для всего населения Украины.
Поэтомуя прошу не спекулировать этими понятиями на каждлого
работника, на члена семьи, на друга члена семьи и так далее.
Сергей Дмитриеевич, согласитесь со мной, что это правильно. Если
вы предлагаете конкретных работников там медицинских, детских,
культуропросветильских учереждений, давайте будем работать над
этим вопросом.
ГОЛОВА. Є пропозиція така. Геннадій Юрійович є пропозиція
така. Проголосувати перший абзац. Це буде справедливо і буде
відповідати можливостям в процесі приватизації, можливостям
держави. Бо якщо говорити справді про всіх членів сімей, то це
ми говоримо про все населення України. Згоден Драгомарецький?
Перший абзац. Згоден.
Я прошу вас. Ну, як згодні, то чого ж говорить. Будь ласка,
дайте слово Драгомарецькому.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д. Уважаемый докладчик, я просил бы вас
вести себя корректно. Я же не из фракции "Ринковий вибір",
поэтому я спекуляцией не занимаюсь. Это, во-первых.
Во-вторых, підтримую пропозицію председательствующего и
хочу подчеркнуть, что когда мы подтягиваем инфроструктуру
предприятий, мы же соединяем интерес. Ну, давайте это сделаем.
Обслуживают предприятия какие-то организации, ну почему не
подержать там этих людей?
УГАРОВ Г. Ю. Я с вами полностью согласен уважаемый Сергей
Дмитриеевчи.
ГОЛОВА. Ще раз прошу і роблю зауваження Сергію Дмитровичу,
не ображайте членів інших фракцій. Вони мають такі ж права, як і
всі. Навіть люб'язно кажуть, що цього не можна робити.
То ви не погоджуєтесь на перший абзац? Погоджується. Ігор
Васильович, будь ласка, я буду ставить перший абзац.
КВЯТКОВСЬКИЙ. Я хотів би звернути увагу депутатів на те, що
після прийняття цього абзацу, всі громадяни нашої України
бьудуть користуватись правом на безоплатне пільгову передачу
майна по номіналу за безцінні сертифікати.
Бо працівники цього підприємства проживають в усіх районах.
Всі районні лікарні обслуговують працівників цього підприємства.
Всі дитячі культурні заклади також обслуговують. Ну давайте
дійсно створювати абсурдну ситуацію, яка вже йде.
ГОЛОВА. Пропозиція Драгомарецького в пункті першому
ставиться на голосування.
"За"-
Не вистачило голосів.
А може давайте подумаєм, Сергій Дмитрович, ми не створюємо
ситуацію, коли рощзкриваємо поле для зловживань. тому що немає
чітко визначених критеріїв. Обслуговуються працівники
відповідного підприємства поліклінікою, яка має статус міської.
І номінально за цим законом, за цією нормою, що ви пропонуєте
треба цих працівників медичної установи і прибиральниць, і
лікарів і так дальше включати в ..........
Але ж вони не тільки їх обслуговують інші підприємства, які
теж приватизуються, вони і там пільгами повинні користуваться.
Це ж не випасано все.
УГАРОВ. Вы только что сказали абсолютнол верные слова, на
которые я хотел бы акцентировать внимание зала. Редакционная
колонка, которую предоставила вашему вниманию комиссия, и
является плодом вот таких вот взвешеных и очень достаточно
осторожных размышлений.
И если мы написали, что учтено частично, значит оно
действительно учтено частично.
К сожалению, сейчас начинает складываться ситуация, когда
редакция, представляемая комиссией, полностью отметается, а идут
те поправки, которые не проработаны. Они не носят достаточного
юридического смысла, не достаточно аргументированы, хотя внешне
выглядят исключительно привлекательно. Поэтому я прошу обратить
внимание на то, что ...
ГОЛОВА. Я прошу... Ми (...........) повністю...
УГАРОВ.... является тоже достаточно хорошо
подготовленым документом.
ГОЛОВА. Генадій Юрійович, Сергій Дмитрович, ми повністю
виконали процедуру. Но ваша пропозиція на набрала потрібної
кількості голосів. Анісімов, прошу.
АНІСІМОВ
178, Запорожье, Анисимов. Я прошу обратить внимание
народных депутатов, что как раз мы подошли к той статье, где
набирают смысловую нагрузку все те слова декларативные, которые
были сказаны до этого. Отдавая приоритет трудовому коллективу. А
приоритет трудовой коллектив может получить в том плане, от
количества акций сколько он может получить от приватизированого
обкекта.
Напоминаю всем, что идет приватизация разговор о крупных
предприятиях: металлургического, машиностроительного комплекса.
Так вот, я вносил попрвку следующего содержания под номером 146.
Она не учтена и не прошла. Которая сводилася к следующему.
На сегодняшний день по установившейся практике по законам,
которые сегодня можна применить для приватизации, здесь мы с
вами продекларировали, что трудовой коллектив имеет право
выкупить основной пакет акций. Так вот, стоимость основного
пакета акций на сегодняшний день, то есть берем мы право
выкупить его за приватизационный сертификат рабочим 50% его
стоимости и 5% плюс к сертификату еще имеют инженерно-
технические работники. Так вот это все в сумме получается на
крупном предприятии порядка 8-9% акций. То есть, никак уже тут
основной пакет акций не крутится: ни влево, ни вправо. И то,
стоит очень большой вопрос: как его выкупить, даже если взять
кредиты.
Потому что на одном из металлургических предприятий, чтоб
инженерно-техническим работникам выкупить 5% акций, надо
заплатить каждому полтора миллиарда купоно-карбованцев. Это еще
не проиндексированы основные фонды, где на сегодняшний день
Правительство занимается этой индексацией.
Поэтому, я предлагаю, если в случае всех процедур,
заложенных в данном законодательном акте, трудовой коллектив не
набирает до 30% акций, ему до этой суммы отдать на льготном
основании бесплатно. И эту разницу не отдавать, чтоб его проел
трудовой коллектив, а направить с аккумулированных на эти акции
деньги на восстановление производства и на инвестиции
производства.
Поэтому, прошу вас поддержать эту норму. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм. Я прошу голосувати.
"за"
Рішення прийнято.
Ще по 25-ій статті є?
Немає зауважень більше. Я ставлю 25-у статтю в цілому.
За-
Рішення прийнято.
26 стаття -Спеціальні гарантії працівникам підприємств що
приватизуються та приватизованого підприємства. Є зауваження до
26 статті? Драгомарецький, будь ласка, Сергій Дмитрович.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Коллеги, посмотрите, пожалуйста, в статье о
социальной гарантии працивникив приватизованых пидпрыемств 156
порпавка. 156 порпавка -доповнити частину другу такої редакції:
не допускається звільнення працівникі приватизованого
підприємства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним
органу протягом 6 місяців івд дня переходу права власності.
УГАРОВ Г. Ю. Комиссия считает, что вопросы увольнения,
вопросы трудовых споров, которые могут возникнуть в связи с этим
и все последующие вопросы, касающиеся трудовых отношений на
конкретном производстве, должны рассматриваться в
соответствующем законодательстве. Мы считаем, что предложение
безусловно хорошее, но это не поле деятельности этого закона,
поэтому пункт 2 статьи 27 и вынесен в редакции комиссии.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Юрійович, Драгомарецький погодився.
Марченко.
МАРЧЕНКО Я не могу согласиться с докладчиком, потому что
правовые отношения в соответствии с законом, ныне действующим,
они работают на тех предприятиях, которые были в
общегосударственной собственности или в коллективной
собственности и так далее. Процес приватизации совершенно
специфический, меняется собственник и в этой связи именно со
сменой собственника люди, которые работали раньше на этих
предприятиях, должны иметь какие-то социальные гарантии. Поэтому
предложение Драгомарецкого, как минимум, это -тот минимум, чито
можно предложить людям, необходимо поддержать и я предлагаю
депутатам проголосовать за них.
УГАРОВ Г. Ю. Уважаемый депутат Марченко, я прошу вас
внимательно прочитать колонку, которую предлагает наша комиссия:
"З дня прийняття рішення про приватизацію розірвання трудового
договору з працівником підприємства, що приватизується, з
ініціативи власника або вповноваженого ними органу не
допускається". Это то, что предлагает Сергей Дмитриевич! А
дальше пошли исключения. Простите меня, разве не имеет права
директор предприятия уволить человека, злостно нарушающего
трудовую дисциплину, который обвинен в воровстве и т. д.? Имеет
право. Это может уволить любой руководитель, директор,
собственник и т. д. Это все исключения, перечислены в колонке,
которую предлагает наша комиссия.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Юрійович, спасибі, але Драгомарецький
і Марченко не погоджуються... Я ставлю поправку 156-ту на
голосування.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я прошу до уваги! Голосуємо за 156 поправку, внесену від
комісії контрольної.
"За" -
Шановні колеги, голосуйте, не шуміть.
Поправка не набрала. Ще які єсть зауваження до 26-ї статті?
Ну, будь ласка, Марченко.
МАРЧЕНКО В. Р. Уважаемые депутаты, 118 человек не
голосовало. И я хочу сказать тот комментарий, который дал
докладчик, -исключения там по пьянке, по воровству... Именно как
раз эти вопросы урегулированы нынешним законодательством и дают
право собственнику, независимо то ли это чатсный собственник, то
ли государственный, увольнять рабочих. Поэтому поправка, которую
предложил Драгомарецкий, как раз соответствует специфическим
условиям, а именно -процессу приватизации и социальным
гарантиям. Я обращаюсь к тем, кто не проголосовал -118 -
поддержите, пожалуйста.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз голосуємо, будь ласка.
За -
Поправка приймається.
Які ще зауваження до 26 статті? Нама.
Голосуємо в цілому з п рийнятою поправкою.
Голосується 26 стаття з поправкою.
За -
Примається о 26 стаття.
27 Стаття. "Оформлення угод приватизації".
Які є зауваження? Нема зауважень. Єльяшкевич, будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Я рпошу обратить внимание на пункт 3 статьи 27.
Тут появляестя договор купли-продажи с отлагательным условием.
Дело в том, тут возвращаясь к тем инвестиционным
обязательствам, которые мы рассматривали в статье 18. Тут и
юридически неправильно выписно, и противоречит самой статье 18.
В статье 18 написано, что "типова форма договру про передачу
пакету акцій затверджується Кабінетом Міністрів". Тут же
записано, що затверджується Фондом державного майна України.
Более того, если в такой редакции будет записано, то
тогда, фактически, инвестиционное обязательство будет
выполняться не сразу, а после проходжения определенного срока, в
то врямя как надо было записать, что первоначально оплачивается
стоимость акций, а только после этого выполняется инвестиционное
обязательство.
Поэтому я просил бы пункт 3 перенести так же, как и часть
статей, на третье чтение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Юрійович?
УГАРОВ Г.Ю. С этми можно согласиться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іде розмова по 27 статті 3 пункт. Внесена
пропозиція про перенсення його розгляду на третє читання. Я
ставлю на голосування внесену пропозицію. Про перенесення пункту
3 статті 27 на третє читання, тобто на доопрацювання.
"За" -
Рішеня не приймається.
Драгомарецький, будь ласка.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д. Уважаемые коллеги я прошу посмотреть
163 поправку контрольной комиссии в першмоу примірнику. Здесь
идет раскрытие преступлений, обязательств по передбаченні
бізнес-планів або планів приватизації.
Я хотел бы добавить в эту статью следующее положение:
"Термін дії зазначенних зобов'язань не повинен перевищувати 5
років, а що до підприємств монополістів, підприємств
військовопромислового комплексу, що підлягають конверсії
галузевих, науковдослідних інститутів до
проектноконструкторських бюро, інших підприємств і установ
приватзації, які здійснюються за погодженням з Кабінетом
Міністрів України. Останнім затверджується порядок контролю за
їх діяльністю".
Почему? Потому что меняется профиль (..............). Тут
есть одна опасность. Главная ценность в НИИ, вот приватизируется
НИИ. Какая там главная ценность. Это архивы. Сегодня их можно
обратить за бесценок, а потом использовать аж никак, как
довесочек.
Поэтому я хочу, чтобы этот момент был регламентирован.
Иначе мы научно-технический потенциал свой потеряем на будущее
точно. Пожалуйста, давайте дополним эту статью вот этим моим
абзацом. 163.
УГАРОВ. Комиссия считает, что установление сроков в первом
случае 2 года и то, что предлагает Сергей Дмитриевич:
пролонгировать на пожизненное ввиде установления порядка
контроля за их деятельностью, а это пожизненное уже, это уже
пожызненно. Мы предлагаем достаточно большой срок -в течении 5
лет, чтобы контролировать из деятельность, опять же по
согласованию с Кабинетом Министров. Есть 2 года и есть 5 лет.
Поэтому я ситаю, что предложение комисии, именно редакция
комиссии более полно отвечает тем требованиям, которые изложены
в этой статье.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Драгомарецький........... , будь ласка.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Ну даже с точки зрения жизни нашего
парламента, разве термин, який не може перевищити 5 років, це
пожизненно. Как раз, может быть, немножко из кризиса выползим и
сохраним этот научный потенциал. Это раз.
Во-вторых. Кабинетом Министров Украины затверджуется поряд
их контроля. Ну, Геннадий Эдуардович, какая проблема в этом,
обкясните.
УГАРОВ. Сергей Дмитриевич, проблемы никакой кроме того, что
предприятие стало акционерным обществом. Им владеют, оно
негосударственное. Но, за ним осуществляется контроль Кабинета
Министров, не за государственной формой собственности
осуществляется контроль. Это можна предусмотреть в других
законолдательных актах, об уголовной ответственности и
разбазаривании имества, за нанесение вреда государственным
интересам, за преступную деятельность против интересов
государства. Но это предприятие негосударственной формы
собственности и вы это прекрасно понимаете. Какой может быть
контроль за этим предприятием?
Нет, то что такой контроль, безусловно, контроль может
быть вплоть до постановки полицейского кордона вокруг этих
предприятий. Я считаю, что процес контроля должен быть...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, не нада сперечаться. Я 63 поправку від
комісії, якої виступив Драгомарецькй, ставлю на голосування.
163 поправка. Йде мова, точніше спір за 2 чи за 5 років.
"За"
Приймається поправка від Контрольної комісії.
Степанов. Ще по 27 статті є зауваження? Немає. В цілому з
поправкою, прийнятою від Контрольної комісії. Я ставлю на
голосування. Я прошу голосувати.
"За" -
Приймається стаття.
28 стаття. "Право(...........) власників". Є зауваження?
Немає. Я ставлю 28 статтю в цілому.
"За" -
Приймається 28 стаття.
УГАРОВ. И последняя 29 статья.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 29 стаття. "Відповідальність для порушення про
приватизацію". Будь ласка, Новіков.
НОВІКОВ. Уважаемые депутаты! Последняя, так сказать,
просьба. Прошу поддержать поправку 177. Почему, значит. Дело в
том, что у нас вес эти нарушения чиновников в порядке, там,
приватизации, при проведении приватизации в этой статье
предусматривается только штраф.
Ну неужели не понятно, что сумма взятки будет увеличена
ровно на сумму штрафа? Он будет все эти штрафы платить каждый и
каждый день нарушать Закон.
Поэтому мы все знаем, что люди жалуются и обижаются, что
при приватизации вытворяют что попало. Ну хотя бы с работы снять
можно этого чиновника или нет? Я не так много прошу. Я не э не
прошу его повесить посреди Киева. Я прошу его снять з работы.
Если он повторно совершил те же самые нарушения в течение года,
ну хотя бы снимем его с работы, а остальное уже пусть делает
народ. Прошу поддержать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це яка поправка?
УГАРОВ Г. Ю. Уважаемые депутаты, уважаемые депутаты, в
порыве законотворческой инициативы не надо набрасывать в этот
закон нормы других законов. Условия и увольнения чеоловека,
какой бы он проступок должностной не совершил, это норма КЗОТа -
Кодекса законов о труде.
А штрафы, штрафы мы уже пишем. Поэтому, увольнение, давайте
решим этот вопрос в КЗОте, где он будет полностью уже, так
сказать, выписан достаточно. Это не защита проворовавшегося
чиновника, это не норма этого закона.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Новіков, будь ласка.
НОВІКОВ О. В. Уважаемые депутаты, это как раз и есть
подмена понятий.
Дело в том, что если мы в этой статье предусматриваем
административную ответственность в виде штрафов, то, что вообще
традиционно относится к админкодексу, то почему мы не можем
предусмотреть здесь такую же дисциплинарную ответственность
ввиде снятия с работы? Это опять же попытка защиты этих всех
чиновников. Раз мы уже вмешались в нормы административного
права, ожно вмешаться и в нормы трудового права. Тем более, что
эта норма специфическая, связанная только с деятельностью в
процессе приватизации. И не связана ни с чем другим. Поэтому, ни
в каких других нормах закона это предусмотреть не возможно.
Мы здесь предусмотрели, какие нарушения предусмотрены, и
предусмотрели ответственность за них -снятие с работы. Ничего
страшного здесь нет, кто-то порядок наведет, я вам гарантирую
хотя бы тем, что оторвем от кормушки вот этих чиновников,
которые любят это нарушать.
Прошу все-таки поддержать, потому что иначе тогда мы просто
будем не знать, что говорить людям, когда все эти нарушения
будут делаться, а с работы снять нельзя.
Прошу вас поддержать.
ШУМ У ЗАЛІ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію, а точніше
поправку, внесену Новіковим.
"за"
Поправка не набрала голосів.
Драгомарецький по 29-ій.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С. Д. Уважаемый Александр Николаевич, вы
знаете, вот постоянно в комиссии возникает проблема такого рода:
что определена величина штрафа, зафиксирована она в договоре, а
вот порядок стягивания этого штрафа не определен. Поэтому я
просил бы прислушаться к, удержание этого штрааф, я просил бы
прислушаться к предложению нашей комиссии, которая добавляет в
нукт первого предложения 4 статьи такое положение: покупці, що
не сплатили за об'єкт приватизації, придбаного шляхом викупу на
аукціоні або за конкурсом протягом 60 днів з моменту укладання
чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу
приватизації пеню в розмірі і порядку, що встановлюється
Кабінетом Міністрів України. А то этого порядка нет, и постоянно
возникают конфликты.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 178 поправка ставиться на голосування.
За-
Я прошу голосувати.
Поправка приймається. Ще зауваження по 29 статті? Нема
більше. Я ставлю на голосування в цілому з поправкою.
За -
Приймається і остання 30 стаття у першому тексті, у другому
нема, вона є у першому тексті -Спори, що виникають у процесі
приватизації. Ннема зауважень? Вона коротенька - голосуєм.
За -
Приймається.
Таким чином, шановні колеги, у нас єсть ряд статей, по яких
ми з вами не проголосували. І ряд підпунктів до статей. Це
заставляє нас з вами прийнять постанову про прийняття в другому
читанні даного закону, домовиться на протязі двох тижнів
доопрацювать і через дві неділі винести на третє читання, щоб в
цілому вже прийнять закон.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Дві неділі!
Чи єсть інші думки?
З ЗАЛУ. Ні, немає.
УГАРОВ Г.Ю. Только у меня единственное предложение к залу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
УГАРОВ Г. Ю. Две недели, две недели - это, к сожалению,
очень короткий срок для... Почему? Я обкясню. Масса поправок
сегодня голосовалась с голоса, они не були подготовлены, они
вносились просто... ну, для того, чтобы их внести. Запись должна
быть рассмотрена. Надо их все учесть, посмотреть то, что нами
уже принято. Обкем работы - чрезвычайно велик. Поэтому я прошу
зал согласиться не на две недели - хотя бы на месяц. Это...
поверьте, что это диктуется обстоятельствами, а не желанием
затянуть работу!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми давайте приймем проект за основу, а потім...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Будь ласка, М'ясковський по процедурі.
Я тільки прошу: не шуміть, підняли руку - мені видно
хорошо...
М'ЯСКОВСЬКИЙ М. М., 310 Великомихайлівський виборчий округ,
Одеська область.
Уважаемый Алдександр Николаевич и уважаемый докладчик!
Я бы просил не бросать в зал такие... залпы словесные о
том, что много поправок были не подготовлены. Мы голосовали, к
вашему сведению, все поправки, которые были внесены в
сравнительную таблицу.... Причем в разных этих самых... в разных
документах - не могли свести в одну... И поправки эти
подготовилда комиссия контрольная по приватизации. И они все
были внесены! Поэтому я бы просил извиниться, что эти... между
прочим, все поправки вносились с голоса!
УГАРОВ Г.Ю. Я не сказал: все поправки...
М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М. Сказали!..
УГАРОВ Г. Ю. Это во-первых. Во-вторых, после того, как
будет расшифрована стенограмма, я вам покажу обкем поправок,
которые внесли с голоса...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, зрозуміло... Спасибі.
УГАРОВ Г.Ю. и мы с вами вернемся к этому...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Марченко.
УГАРОВ Г.Ю. Я просил о сроке!
МАРЧЕНКО. Уважаемый Александр Николаевич, есть предложение,
я соглашаюсь и со сроками и с тем, чтобы говорить и рпинести и
принять.
Но есть одна статья, которая является ключевой, а именно
22. Именно сертификаты.
так получилось, что мне не предоставили слово для
аргументов, когда ее рассматривали. Я обращаю внимание на то,
что если не будет изменен принцип приватизации, и не будут
отменены и пересмотрены те сертификаты, даже втом виде, в
котором оно проголосовано, наша приватизация и реформы на этих
принципах будут не созидать экономику, а только делить, только
разрушать.
Поэтому при третьем чтении я бы рпоголосовал за этот закон,
если бы п ри третьем чтении мы бы поручили Комисси по
экономической политике и другим комиссиям соответствующим
глубочайшим образом изучить уже практику проведения приватизации
через сертификаты в других странах, и пока не поздно изменить
нам вот эту методологию приватизации. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Дорошевський.
ДОРОШЕВСЬКИЙ. Увжааемый Александр Николаевич, уважаемые
коллеги!
Я считаю, что действительно сегодня сделана очень большая
работа, и практически в основном статьи приняты в нормальном з
аконодательном порядке в строгом соответствии с Регламентом.
Поэтому 2 недели срока, которые вы предлагаете для работы
Комисси, это вполне нормально для доработки небольшой части
статей, а с учетом того, что нам, практически остается где-то
работать еще месяц, скажем, июнь и полиюля будем уже готовится к
отпускам, значит, нам все наши долги надо подгонять уже сейчас.
Поэтому я поддерживаю ваше предложение, и считаю, что если
уже появится необходимость добавить время, то это тогда, когда
будет докладывть здесь комиссия.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Семенюк.
СЕМЕНЮК. Шановний Олександре Миколайовичу, шановний
доповідачу! Ми в цьому залі допустили одну помилочку, я хотіла
б, щоб ми її на третьому читанні усунули.
Суть цієї помилки зводиться до того, що ми в цьому залі
неодноразово говорили, що депутати, які працюють не напостійній
основі у Верховній Раді, повинні залишитися і перейти працювати
у Верховну Раду, щоб не лобіровати ті чи інші закони, які
вигідня для виконавчої струтури.
Відповідно до проголосованого пункту 2 статі 13, де ми
записали: "... для забезпечення гласності та прозорості
приватизації до складу комісії з приватизації об'єкта в
конкурсній комісії можуть входити депутати Верховної Ради
України".
З приводу цього я хотіла б все-таки зробити наголос на те,
що, якщо депутати Верховної Ради затверджують програму
приватизації, ми не можемо входити до складу комісії з питань
приватизації. Чому я так говорю.
Ми склали підсписок підприємств, які не підлягають
приватизації. Наприклад, Черніговський хлібокомбінат номер 1,
нове підприємство, було включене до списку підприємств, які не
підлягають приватизації. Але при допомозі деяких наших депутатів
все-таки були включенні в приватизацію.
Тому я вважаю, щоб не було лобування в тій чи в інший
стороні, сьогодні цю норму потрібно переглянути. Давайте не
будемо лобувати ми депутати в тих комісіях, де будуть приймати
участь приватизації. А представники Кабінету Міністрів хай
перейдуть працювати на постійну основу.
Я прошу цб пропозицію врахувати при третьому читанні.
Дякую за увагу.
УГАРОВ Г. Ю. Уважаемые депутаты, не надо давать пожелания
нашей комиссии. Есть регламент третьего чтения. Если вы его
напишете ваше предложение, оно будет обязательнов этой таблице.
Давайте будем работать по нашему регламенту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Пронюк.
ПРОНЮК Є. В. Тисменецький 205, Євген Пронюк, Українська
республіканська партія.
Шановний головуючий, шановні колеги.
Робота над другим читанням цього законопроекта мені
видалася сьогодні доволі неполідовною. Ми цим законом внесли
багато суперечностей у справу власної в цілому приватизації. І
тому, щоб виправити це становище треба безперечно дати місяць
комісії розібратися в цьому.
Нам доведеться багато положень ще переголосовувати, якщо ми
хочемо сприяти економіним реформам. Тому я за місячний термін
для роботи комісії.
ГОЛОВУЮЧИЙ.Кірімов.
КІРІМОВ.
218 виборчий округ, "Державність", Кірімов.
Шановний Олександре Миколайовичу! Шановний доповідачу!
Шановні виборці! Я би хотів зразу сказати, що комісія старанно
попрацювала над даним законопроектом, потрібно віддати їй
належне. Незважаючи на те, що в залі було багато різних
зауважень, але вони підуть на користь.
Однак я хотів би ось що зауважити. Справа в тому, що майже
на кодній сторінці даного законопроекту є громатині помилки. Є
слова, які не відповідають точності викладу думки, є слова
русизму і інші. Тому я хотів би порадити, що при підготовці
даного законопроекту до третього читання треба буде старанніше
попрацювати для того, щоб було цей закон приймати чітко тим, хто
булде ним користуватися, легко, і що недарма ж кажуть, що хто
ясно мислить, той ясно викладає. А тут поки що, на жаль, дуже
важкі фрази. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Єльяшкевич.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ.
Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".
Уважаемые коллеги, в связи с тем, что сегодня были приняты
поправки, которые в целом меняют ход приватизции, в частности
поправки по серьезным льготам, трудовым коллективам до 30
поцентам крупных предприятий бесплатно передается и так далее и
так далее. Я думаю, что Фонд Госимущества должен предоставить
расчеты: хватит ли имущества на все приватизационные
сертификаты. И поэтому я считаю, что необходимо дать время
серьезное для того, чтобы проработать этот вопрос. Необходим как
минимум один месяц.
И еще. На мой взгляд, то что мы не прошли некоторые статьи,
речь должна идти не о третьем чтении, а о повторном втором
чтении этих статтей, потому что там еще будут серьезные
дискуссии.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Драгомарецький.
ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ. Уважаемые коллеги! Я предлагаю, у нас еще
есть время, подошли люди и вот те, кто не голосовал посмотрели,
все-таки вернуться к третьей статье и проголосовать ее. Не надо
подставлять Президента. Чтобы заставлять его нарушать документ,
который он сам подписал и подписали мы с вами. Статья 3 в
редакции контрольной комиссии. Том более, что потом мы
проголосвали по-существу так же само.
"Законодавство України про приватизацію складається з цього
закону, інших законодавчих актів, що регулюють здійсненя
приватизації". І все.
Давайте сейчас проголосуем и избавим комиссию от мук
творчества в этом плане.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Таран. І на цьому завершимо.
ТАРАН. Уважаемые депутаты! Уважаемый Александр Николаевич!
Я поддерживаю 2 таких вопроса. Драгомарецкого. Действительно
подошли люди, которые были заняты. Сегодня ряд мероприятий есть
серьезных. Сельхозники собрались. Там проводят свои...
Поэтому третью статью переголосовать -раз. И второе: две
недели, я считаю, достаточно. Если не будет достаточно этого
времени, это комиссия Верховного Совета и на Президиум обратится
о продлении этого срока возможно. Или вйдет с этим обращением в
Госимущество в Фонд.
Теперь, за второе или третье чтение. Есть у нас Регламент,
я уже трижды повторял: согласно Регламенту у нас осталось третье
чтение, несколько статей буквально. Если сегодня снять с
повестки дня третью статью, останется, буквально, две.
УГАРОВ Г.Ю. И от комиссии.
Я благодарен всем депутатам за очень плодотворную работу
над сегодняшним законопроектом, очень благодарен. Мнение
комиссия свое высказала. Просьба работать в соответствии с
Регламентом по процедуре третьего чтения.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Юрійович, по третій статті внесена
Драгомарецьким пропозиція, щоб ми переголосували третю статтю.
Не заперечуєте?
Я ставлю на переголосування третю статтю.
За-
Прийнято. Від Кабміна перед тим як приймать постанову ми
Олександр Миколайович, будь ласка.
БОНДАР.
Я просив би шановний депутатів все-таки дать строк Фонду
Держмайна і Кабінету Міністрів підготувати справочкою розрахунки
в наслідкі прийняття цього закону в другому читанні, щоб у нас
був час. Щоб ми роздали депутатам перед третім читанням, там
дуже суттєви є проблеми, які нам треба визначити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам потрібно прийняти постанову
про прийняття цього законопроекту в другому читанні, але
потрібно визначитись. Внесена пропозиція дві неділі дати строк
доопрацювати і відповідно, зробитьи відповідно розрахункі, в що
це виллється, прийняття цього закону.
І друга пропозиція: на протязі місяця дать доопрацювать.
Тому я ставлю на голосування прийняття цього закону в
другому читанні і дати можливість комісії разом з Кабінетом
Міністрів на протязі двох тижнів доопрацювати і подати на третє
читання. Ставлю на голосування.
"За" -
Я прошу голосувати.
Рішення прийнято.
Спасибі за плідну роботу. На цьому вечірнє засідання сесії
оголошується закритим.
Завтра розпочнем роботу о 10 годині!