ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  ТРЕТЄ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  15  л ю т о г о  1996  р о к у

                      16.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Запрошую  зареєструватися депутатів.

      Депутати  зареєструвалися  340 картками. Вечірнє

 засідання оголошується відкритим.

      Слово   має  Косів  Михайло Васильович,  за  ним

 виступатиме   Гошовська.

      КОСІВ М.В.

      Шановний  Голово  Верховної Ради! Шановні колеги

 народні  депутати!  Шановні члени Уряду України! Мені

 доводилось  виступати  з  цього  приводу попереднього

 разу   і  від  імені  Комісії  з  питань  культури  і

 духовності.    Я    тоді   намагався   проаналізувати

 запропонований  проект Державного бюджету на нинішній

 рік  з  точки зору тих цифр, які виділяються в галузі

 культури.

      Сьогодні   хочу  наголосити  на  тому,  що  наші

 зусилля  якось  переконати бюджетну комісію і Кабінет

 Міністрів  у  тому, що відведені абсолютні витрати на

 культуру  не  покривають  не  те,  що  мінімальних її

 потреб, а навіть дуже часто не забезпечують потреб на

 зарплату і утримання закладів культури, не увінчалися

 успіхом.

      Я  хочу  сказати,  що  цей  рік для цілої галузі

 культури буде дуже важким. Уже зараз такі заклади, як

 музеї, у яких зберігаються безцінні скарби не тільки

 духовної,   а   і   матеріальної   культури  України,

 поставлені  під  загрозу,  бо  немає коштів навіть на

 утримання  сигналізації  і відповідної військової чи,

 власне, озброєної, точніше, охорони міліцейської.

      Але не тільки цей аспект нашу комісію турбує. Ми

 говорили:  якщо держава не може забезпечити в повному

 обсязі  функціонування,  бодай,  на  грані  виживання

 закладів     культури,     то     давайте     зробимо

 переструктуризацію чи структурну систему введемо, аби

 було  абсолютно  чітко, ясно, що держава бере на своє

 утримання.

      Якщо,  наприклад,  йдеться  про  таку галузь, як

 кінематографія,  яка  усіх,  очевидно, нас хвилює, то

 має   бути,   очевидно,  абсолютно  точно  визначено,

 скільки, виробництво скількох фільмів цього року може

 започаткувати   і   забезпечити  своїм  фінансуванням

 держава.  Ми  хочемо,  щоб  кожна  витрата,  яка буде

 зафіксована  в бюджеті мала точний адрес і видавалася

 під  абсолютно  конкретні  програми.  Але,  нажаль, і

 цього  у  запропонованому  матеріалі  ми  не знайшли.

 Отже,  я  годаю,  що коли не буде враховано при наймі

 те,  скільки ми витрачаємо цього року на видавництво,

 скажімо,  книг,  на книгодрукування, скільки має бути

 по    галузі   міністерства   відповідно   преси   та

 інформації,  а  скільки  по  міністерству  культури і

 мистецтв?  Скільки виділяється на утримання Головного

 управління,   державного   управління   архівив,   то

 переплив  чи  периливання  і  латання  дір, ще більше

 ускладнить можливості нашого бюджету.

      Тут  уже  говорилося,  але  я  не можу повторити

 також  і  те, що тих 500 мільярдів, які відповідно ми

 розписали на творчі спілки, і які пропонуються зняти,

 а  знову  ж  таки  влити  цю  суму в загальний бюджет

 міністерства  культури  абсолютно  є недопустиме, бо,

 скажімо,  Спілка дизайнерів, художників, театральених

 діячів,   фотохудожників,   музична   Спілка,  Спілка

 композиторів    і   майстрів   народного   мистецтва,

 кінематографістів,     пфсьменників,     журналістів,

 архітекторів,   а   також   Товариство   зв'язків   з

 українцями    за    межами   України   -Всеукраїнське

 товариство  "Просвіта"  -якщо все це виносить всього-

 навсього  500  мільярдів карбованців, то їх абсолютно

 адресно треба розписати. Як... в протвному разі, якщо

 цього  не буде, створиться враження, що Верховна Рада

 є абсолютно... ну, антикультурною і натидуховною... Я

 хотів  би  закликати  вас,  шановні  колеги, не бурім

 цей...  і цей гріх на влсну душу, бо це абсолютно нам

 не потрібно!

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   слово   має  Валентина

 Андріївна  Гошовська  від  Комісії  із питань науки і

 освіти. Будь ласка. За нею виступатиме Олійник.

      ГОШОВСЬКА В.А.

      Дякую.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні депутати!

      Для тих, хто вважає, що проблеми освіти, науки -

 це  другорядні  речі  в порівнянні з економікою, мушу

 нагадати  аксіому,  що  з часів промислової революції

 темпи  економічного росту тісно пов'язані з розвитком

 освіти.   І   з   розвиткомя,   насамперед,  людських

 ресурсів. А отже для вирішення цієї проблеми потрібні

 значні   інвестиції   в  освіту.  У  цьому  контексті

 прагматичні  американці  керуються висловом: "Якщо ви

 вважаєте,  що освіта коштує занадто дорого, спробуйте

 скільки коштує невігластво!".

      Шановні  депутати, дозвольте ще раз нагадати, що

 виходячи  з  пріоритетної ролі освіти в ХХI столітті,

 враховуючи  конкретні  запити  і об'єктивні ситуації,

 Верховна Рада свого часу прийняла Закон про освіту, в

 якому  стаття  56  зобов'язує  виділяти  на  освіту з

 бюджету  не  менше  10% національного доходу. Однак і

 уряд,   і   Верховна  Рада,  нехтуючи  цією  вимогою,

 очевидно, на власному досвіді переконаються скільки ж

 коштує  невігладство?  Адже  процес руйнування освіти

 набрав  загрозливого  характеру.  За  останні  лише 5

 років    кількість    дитячих   дошкільних   закладів

 скоротилася   майже  на  20  відсотків,  скорочуються

 ппрофесійно-технічні училища і загальноосвітні школи.

 Про  якість  освіти  і  виховання  в  ВУЗах,  школах,

 училищах,  дитячих садках, де напівголодні педагоги і

 викладацько-професорський  склад  навчають  таких  же

 напівголодних   дітей   і   студентів,   говорити  не

 приходиться.

      Все   це   потребує   глибокого  усвідомлення  і

 термінових надзвичайних заходів з боку держави.

      Однак,  якщо  за  розрахунками  і  ппропозиціями

 Комісії  з питань науки та народної освіти мінімальні

 потреби  в  установі  закладів  освіти  на  1996  рік

 становлять  525  трильйонів карбованців, то в проекті

 Державного бюджету пропонується 350. І не зважаючи на

 всі   наші   пропозиції,   обгрунтування   ця   цифра

 залишилася незмінною.

      Якщо  ми  не  додамо, як мінімум, 170 трильйонів

 карбованців,  то  нам  потрібно, очевидно, чи нам, чи

 Кабінету  Міністрів  набратися  мужності  і  прийняти

 рішення,  щоб  дати  відповідь на далеко не риторичні

 запитання:  коли,  де,  скільки закриємо ВУЗів, шкіл,

 ПТУ?   Тобто,  чесно  сказати,  що  держава  невзмозі

 забезпечити  своїм юним громадянам відповідну освіту,

 а не залишати віч на віч місцеві органи влади з таким

 стихійним  лихом, яке є і   вже ще більше  буде.

      Пропзиція  ж  Бюджетної  комісії  про  зменшення

 видатків  з  Державного  бюджету на освіту на суму 32

 трильйони  848  мільярдів  карбованців  в  зв'язку  з

 передачою,   як  пропонується,  фінансування  ПТУ  на

 місцеві  бюджети наша комісія вважає неприйнятною і з

 цього приводу є наші обгрунтування , і ви вчора також

 могли  змогу з ними ознайомитися.

      Подібний  експеримент  з  ПТУ уже здійснювався в

 1989-1992    роках,    він    закінчився    тотальним

 розбалансуванням системи підготовки робітничих кадрів

 в  країні,  скороченням  контингенту учнів  ПТУ на 20

 відсотків,  зменшенням  кількості  спеціальностей  на

 третину.

      Цілком    зрозуміло,    що    повторення   цього

 експерименту   приведе   до  остаточного  зруйнування

 професійно-технічної освіти.

      Виходячи  з  цього  Комісія  з  питань  науки та

 народної   освіти   вважає   неприйнятним   зменшення

 видатків  з державного бюджету на професійно-технічну

 освіту   передачу   ПТУ  на  фінансування  в  місцеві

 бюджети.

      Віддаючи   належне   копіткій  серьйозній  роботі

 Комісії з питань бюджету, по врахуванню наших окремих

 пропозицій,  теж  ми  вважаємо ...

       ГОЛОВА.   Валентина  Андріїввна...

      Теж  я  вас дуже прошу, полтавчани, ну, невже ви

 не можете говорить так, щоб інші області не чули, ну,

 будь ласка.

      ГОШОВСЬКА.   Ми  ще  раз  привертаємо  увагу  і

 депутатів,  і  комісій  про  те,  що  все ж необхідно

 виділити ту необхідну суму 520 трильйонів карбованців

 на  потреби  освіти.

      І  закликаю,  аби  ми  ні  в  яких контекстах не

 редагували  статтю 52 Закону "Про освіту", пропозиції

 про  джерела  фінансування,  вчасно  нами  внесені до

 бюджетної  комісії  і  сподіваємось,  що  вони ще раз

 будуть переглянуті. А висновки і зауваження бюджетної

 Комісії   потрібно,   очевидно,  відправити  Кабінету

 Міністрів   на  доопрацювання.

      Дякую.

       ГОЛОВА. Дякую вам за локонічність с тому числі.

      Слово  має Олійник Борис Ілліч, голова Комісії з

 питань   закордонних   справ.   За   ним  виступатиме

 Піменова.

      ОЛІЙНИК.

      Шановний Олександр Олександрович, шановний Уряд,

 шановні  колеги!

      На  підтвердження  сумних  тез  колег  Косіва  і

 Гошовської  я  процитую вам телеграму від комітету по

 Шевченківських  преміях,  який,  можливо,  засідає  у

 Спілці  письменників.

      Ми   надзвичайно   стурбовані   ситуацією,   яка

 склалась  у  зв'язку з проектом ліквідації бюджетного

 фінансування творчих  спілок   України.

      Готується    фактичне    знищення   професійного

 українського  мистецтва.  Отже, упокой, Господи, душу

 раба  твого.  Близьке  до  цього стану і Міністерство

 закордонних  справ, оскільки на такі ставки проводити

 активну  зовнішню  політичну  діяльність  хто знає чи

 вдасться.  Але  я  не  схильний  істерикувати у нас є

 справді неперехідні, незаперечні позитиви.

      Категорично  відкидаю будь-яки намагання списати

 всі негаразди на Прем'єра, котрий тільки но взявся за

 кермо,  намагаючись вивести ситуацію з (...........).

 Але то вельми тяжка справа, оскільки його попередники

 заклали  так  званні реформи, темну ідею руйнації. Ці

 страждальці за народ уже обібрали його до  нитки.

      Ну,  де  ви  бачили  державу, в якій би понад 90

 відсотків  успішно долали межи виживання, якихось 5-7

 потопали  в розкошах награбованого, де знікровлюється

 військовий  технічний потенціал армії, коли з'явилася

 безприцендентна  категорія  бездомних  офіцерів, коли

 розкрадається і розпорошуються державні секрети, коли

 мафія   вже   вростає  в  політичні  структури,  коли

 цілеспрямовано  зачиняється  заводи,  фабрики, шахти,

 тобто  ті  опори,  на  яких  має стояти держава. Коли

 вперто  намагаються, як у 30-х колективізувати масово

 деколективізувати село, полишивши на призволля ще всю

 соціальну   сферу  в  купі  з вдовами,  фронтовиками,

 пенсіонерами і так далі.

      Коли  в  принципі  знищено  національне  кино  з

 кіностудією  Довженко, а кіноекрани окапував непотріб

 з духовних смітників закордоння, коли по суверенній і

 соборній   розгулюють   місіонери  чужих  нам  вір  і

 ідеологій.

      Так  от,  коли  все це та інше скласти до купи і

 кинути  на шаль (...........), то що тоді залишається

 чинити  Прем'єрові. Одже ми маємо оцінювати бюджет не

 в  ідеалі,  а  виходячи з суворих реалій, на позичках

 МВС  суверенітет  не  збудуєш  і  не  вбережеш. Обсяг

 передбаченної   допомоги   на  1996   1  мільярд  958

 мільйонів   доларів,   а  обслуговування  зовнішнього

 боргу складає 1 мільярд 226 мільйонів тих же доларів.

 Отже  сума допомоги міжнародних фінансових джерел, по

 суті,  зрівнялася  з  виплатами  на обслуговування та

 погашення боргу.

      Говорять,  що  треба  знаходити резерви. Я, якщо

 мене запитають, то я просто скажу: обговорюючи проект

 бюджету депутати внесли чимало резонних пропозицій та

 порад   аби   повернути  його  на  зустріч  інтересам

 трудового   люду.   Твердо   стою   на   тому, що без

 запровадження  надзвичайного стану в економіці, ми не

 зможемо перебрати ситуацію з чужих у свої руки. Конче

 необхідно  прийняти  Закон  про  декларацію доходів і

 майна,  до  якого  найближчий проект депутата Степана

 Хмари.    В   проекті   передбачено   ціле   розгілдя

 приорітетів  від 15 до 50. Ва відсутності коштів слід

 зосередитись  на  трьох-чотирьох,  і, перш за все, це

 мають  бути  вітчизняні  наукоємкі  виробництва,  які

 найскоріше дають віддачу.

      Згідно  домовленості  Уряд ще мав виділити нашій

 державі кошти на ліквідацію ядерної зброї. Якщо вони,

 справді,   надійдуть,  то незрозуміло,   чому  це  не

 відображено в бюджеті.

      Україна  в  1992  році  вивозила  своюї тактичну

 ядерну  зброю  до  Росії,  компенсації не отримано. В

 проекті бюджету  на   1996  рік   доходів   по статті

 "Компенсація  за  тактичну  ядерну  зброю"  чомусь не

 передбачено.   Україна   платить  за  енергоносії  за

 світовими  цінами,  отже і нам треба брати за транзит

 теж за світовими цінами.

      Нарешті  треба  переглянути  приватизацію. Круто

 змінити   податкову  політику.  Селекціонувати  склад

 іноземних  радників від орадників, праведних фахівців

 відділити  від  справжніх  розвідників.  Задля  цього

 прийняти на взірець американського Закон про агентів.

 І  тоді нам стане зрозуміла ролі, принаймні, агентури

 Інституту Крібла.

      Допомогти  Президентові  вирватися  із сатурного

 кільця  суфлерів,  котрі  нашіптують  і  доносять, як

 заштатні стукачі різні небелиці, щодо якихось таємних

 намірів   Верховної   Ради.  Тих  шептунів  розвелося

 стільки, що небаром доведеться заводити на радіо нову

 рубрику "Концерт за листами слухачів".

      (О п л е с к и)

      Як  суверенна  держава -Україна має навести лад,

 передусім  вдома,  і  не  тільки належно реагувати на

 візити   Лужкова   та   інших   "десантників",   а  й

 рекомендувати     деяким     іноземним     дипломатам

 дотримуватися  свого  статусу  і  наших  національних

 законів,  особливо у період передвиборних кампаній, у

 розв'язані   наших   внутрішніх   проблем,   зокрема,

 кримської.

      Одне  слово,  бути господарями в своїй хаті, так

 як  відомо,  своя права і воля святая, те що Верховна

 Рада  здатна  на  співпрацю  і  з  Президентом,  і  з

 Прем'єром,  вона,  до  речі,  довела  і  обговоренням

 бюджету.  Отже,  в  своїй  хаті  своя правда, і треба

 брати кермо в свої руки.

      Дякую за увагу7

      (О п л е с к и)

      ГОЛОВА.   Слово   має   від   Комісії  з  питань

 соціальної політики Піменова Наталья Петрівна.

      ПИМЕНОВА Наталья Петровна, автономная Республика

 Крым, 42 Симферопольский избирательный округ

      Уважаемые   депутаты!   Уважаемый  Председатель!

 Уважаемые товарищи избиратели!

      Комиссия    по    социальной    политике,    уже

 высказывавала  свои  предложение  и  оценку  бюджета,

 который нам представлен на 1996 год. И в целом, после

 сегодняшней   таблицы,  которую  мы  сегодня  с  вами

 обсуждаем,  социальная  защита населения нисколько не

 будет улучшаться, а будет и далее ухудшаться.

      Учитывая  сложность  сегодняшней  нашей  работы,

 когда   мы   должны   сегодня  дать  свои  конкретные

 предложения  по представленной нам таблице, я поэтому

 хочу  остановиться  только  на  некоторых  поправках,

 которые  предлагаются в данной таблице и на некоторых

 предложениях.

      Первое.   На   странице  третьей  поправка  6  о

 включении  в  бюджет  Фонда  социального страхования,

 средства  которого,  как вы знаете, как правило, идут

 на оздоровление наших трудящихся пока еще и на оплату

 по нетрудоспособности.

      Такой  подход  латания  дыр, как включение Фонда

 социального  страхования  в  Государственный  бюджет,

 комиссия  не  только  не поддерживает, но и выступает

 резко против решения таким образом даного вопроса.

      К  сожалению, мы с вами уже являемся свиделелями

 того,  как  не  по  назначению  используются средства

 Пенсионного фонда.

      Поэтому,  имея горький опыт, Комиссия социальной

 политики   считает   целесообразным   и   необходимым

 сохранить   ныне   действующую   систему  социального

 страхования   до   принятия   закона   о   социальном

 страховании,   который   в  корне  может  изменить  и

 средства   поступления,   механизм   образования   их

 средств,  его  исполнение,  контроля  и многих других

 вещей.

      Поэтому, я хочу обратиться к коллегам-депутатам,

 которые   распространяют   в   нашем  зале  различные

 обращения,  вплоть  до  Генпрокуратуры,  о  том,  как

 сегодня   нужно  расправиться  с  Фондом  социального

 страхования.

      Второе.  На содержание домов-интернатов и других

 учреждений  социального обеспечения на 1996 год нудно

 59   триллионов   карбованцев.   В   проекте  бюджета

 предусмотрено  только 26 триллионов. Это на уровне 44

 процентов.

      С  учетом  специфики контингента, содержащейся в

 этих   учреждения,   мы   просим  бюджетную  комиссию

 увеличить   эти   ассигнования  дополнительно  на  30

 триллионов карбованцев.

      Кроме  того, мы считаем, что в статье расхода на

 оборону   отдельной   строкой   необходимо   выделить

 финансирование обкектов социально-бытового назначения

 при ликвидации и расформировании воинских частей, как

 это было заложено в резолюции по бюджету.

      К сожалению, мы уже имеем горький опыт того, как

 при   расформировании   воинских   частей  совершенно

 бесхозными,   никому   не   нужными   остаются  жилые

 кварталы,  жилые дома со всем соцкультбытом. Это тоже

 нужно учесть в нашем проекте бюджета.

      Далее.  Конкретная  поправка 96-ая о предложении

 прекратить  финансирование  в  сумме  587  миллиардов

 карбованцев   учебным   заведениям  Коопсоюза.  Когда

 впервые  здесь  рассматривался  этот  вопрос,  многие

 депутаты  решили, что 587 миллиардов карбовнцев нужны

 Укоопсоюзу  для  того,  через бюджет, чтобы содержать

 свой  аппарат.  Хочу  сказать, что отдельные депутаты

 глубоко  заблуждаются.  Дело в том, что общие затраты

 на  подготовку  кадров  системы Укоопсоюза, а система

 имеет  более  500  тысяч  рабоих мест это наши с вами

 сегодня   покрытие   безработицы,   составляет  2.  2

 триллиона   карбованцев.   Ежегодно   наше   народное

 хозяйство   Украины   благодаря   учебным  заведениям

 Укоопсоюза  получает  22  тысячи  специалистов, в том

 числе 7 тысяч специалистов высших учебныз заведений.

      Скажите мне, разве это не государственный заказ,

 разве   это  не  выполнение  государственного  заказа

 системой Укоопсоюза? До 95 года Укоопсоюз не выделял,

 не   выделялись  средства  из  бюджета,  и  Укоопсоюз

 выделял  средства  за счет, включая вернее затраты на

 свои учебные заведения за счет издержек. Однако после

 принятия  Закона " О налогообложении предприятий" все

 эти  затраты  включаются в счет прибыли. Правильно ли

 это?  Государственный  ли  подход? Нет. Поэтому прошу

 вас,    уважаемые    депутаты,    поправку,   которая

 предлагается  об исключении финансирования стипендий,

 заработной  платы  преподавателей  учебных  заведений

 Укоопсоюза,    которые    кстати    587   миллиарбдов

 карбованцев   -только   покрытие   одной  трети  всех

 расходов,  все  остальные  расходы Укоопсоюз берет на

 себя.

      Мы   с   вами   уже   и   так  задавили  систему

 потребкооперации   налогами,   кроме  государственной

 системы  налогов,  которые они платят систематически,

 это можно проверить по отчетности, мы ввели различные

 сертификаты,   патенты,   лицензии.   Сегодня  мы  не

 помогаем потребкооперации -это понятно, у государства

 нет  денег,  но  сегодня  мы  можем  помочь  тем, что

 согласно  государственного  проекта  государственного

 контракта   по   подготовке   кадров  Укоопсоюз  идет

 навстречу,  готовит  этих людей и дает дополнительные

 рабочие места.

      Я  еще  раз обращаюсь к вам, уважаемые депутаты,

 поддержать   меня  и  проголосовать  против  поправки

 Пронюка  о  снятии  финансирования  учебных заведений

 Укоопсоюза.

      И  последнее,  нам сегодня с вами роздали проект

 роздела  доходів  та  видаткив між державним бюджетом

 України   та  бюджетом  Автономної  Республіки  Крим,

 областей,  міста  Києва та Севастополя". Я хочу здесь

 чисто   редакционнцю   правку:   попросить  бюджетную

 Комиссию пункт 12 "Фінансування заходів, пов'язаних з

 поверненням..."   и  не  выделять  отдельно  никакого

 народа,   а  написать  одной  строкой  -"Фінансування

 заходів,   пов'язаних   із  поверненням  депортованих

 народів".

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Слово  має депутат Квятковський

 від групи з питань фінансів і банківскьої діяльності.

 За ним виступатиме Селіфонтьєв.

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В., 49 виборчий округ.

      Шановні депутати!

      Хотів  би  звернути  вашу увагу тільки на деякі,

 але  суттєві  положення  запропонованого  нам проекту

 бюджету, з якими, безумовно, не можна погодитись.

      Перше -це включення коштів державного Пенсійного

 фонду    до    Державного   бюджету.   Таке   цільове

 притягування    пенсійного   фінансового   мішка   до

 Державного  бюджету  приводило  і  буде  приводити до

 використання  цих  коштів  не  для  своєчасних виплат

 пенсій,  а до прокручування їх структурами, які вхожі

 до  Мінфіну.  Ось  в  чому причина постійних затримок

 виплат пенсій для наших виборців.

      Друге   -це   продовження   політики   ущемлення

 місцевих  бюджетів  за  рахунок  централізованого.  В

 запропонованому   проекті   бюджету   ми   закладаємо

 підвалини  майбутніх  страйків  не  тільки  шахтарів,

 металургів, а й освітян, медиків, робітників закладів

 культури.  Що  мається на увазі? Ви проаналізуйте всі

 укази Президента щодо підвищення заробітної плати для

 цих сфер. В кожному з них міститься положення про те,

 що  підвищення  заробітної  плати провести за рахунок

 кощтів  місцевих бюджетів. Цілком природньо запитати:

 а  за  рахунок чого ж ми будемо підвищувати заробіток

 вчителям  і  медикам, якщо ми в цьому бюджеті місцеві

 бюджети просто обкрадаємо?!

      Третє   -це   включення  до  проекту  Державного

 бюджету  бюджету  Націоанльного  банку  України, чого

 немає  в  жодній  країні  світу.  Це  прямий  крок до

 знищення  національної банківської системи, це прямий

 крок  до  розкручування  шаленої ніким не стримуваної

 інфляції,   бо   Національний  банк  стане  одним  із

 відділів    міністерства    фінансві,    а    апетити

 Міністерства   фінансів   що   до   друкування  нових

 емісійних грошей ми всі знаємо.

      Четверте.  Стосовно  внутрішнього  боргу  і його

 обслуговування.   В  проекті  бюджету  передбачається

 покриття  третини  його  дефіциту  за  раунок випуску

 державних  внутрішніх  облігацій,  але  для залучення

 чистих  150 трильйонів карбованців, як вже казав ппан

 Гетьман,  під  ці  цілі нам фактично потрібно продати

 облігацій на суму 330 трильйонів карбованців....

      ГОЛОВА.    Ігор   Васильович,.......   я   прошу

 хвилиночку       уваги.       Шановні       депутати,

 полтовчане,  Ківшик,  я Вас уже, ну, ради бога прошу,

 ну, говоріть тихіше в кінці кінців, одне. Друге, ми ж

 голосувать   будемо.   Цеь  проблеми  важливі  і  він

 говорить  про  важливі  речі,  доповідача  я  маю  на

 увазі,.......  виступаючий  Ігор Васильович, а ви так

 ніби  не чуєте. Кожного ж думка буде голосуватися, це

 все  ж  важливе  надзвичайно...  Не  сприймаєте,  так

 мовчіть  собі. Будь ласка.

      КВЯТКОВСЬКИЙ.    Для............    чистих   150

 трильйонів  карбованців  під  ці  сили  нам  фактично

 потрібно  ппродати  облігацій  на суму 330 трильйонів

 карбованців,  бо  доход  по   них повинен складати не

 менше  100-105 відсотків річних, а для обслуговування

 цього  боргу нам пропонують знизити відповідні статті

 з 96 трильйонів карбованців до  36 трильйонів.

      Ми просто знищимо ринок державних цінних паперів

 і  відповідно жодного карбованця з такою безграмотною

 політикою  ми до Державного бюджету не залучимо, бо в

 проекті   цього   бюджету   вже   закладено  механізм

 неспроможності   вчасного   погашення   державой  цих

 облігацій.  А  тому  купувати  ці  облігації ніхто не

 буде.

      Пояснення   пана  Азарова  з  цього  приводу  не

 витримує  ніякої критики, бо на фінансовій комісії ми

 розбирали структуру і механізм погашення внутрішнього

 боргу  і  з'ясувалося,  що Мінфін хоче знову обманути

 вкладників    і    населення,    повернувши   їм   не

 проіндексовані  заощадження. Я вже не буду казати про

 ті  нові  податки  на  підприємствах, які закладені в

 ідею  проекту  бюджету  на  1996  рік, і   які просто

 створять  такий  шалений  податковий тягар, що просто

 знищить нашу економіку.

      І останнє. Дивує відношення міністра фінансів до

 Державного  бюджету.  Це  можливо  тільки у нас: в той

 час,  коли  проект бюджету розглядається на комісіях,

 міністр фінансів  йде  у відпустку.

      Ми неодноразово запрошували міністра фінансів на

 нашу  Комісію по фінансовій та банківській діяльності

 і  саме  з  приводу  розгляду питань бюджету, але він

 жодного  разу  не  появився.

      В  будь-якій  країні  такого  міністра  фінансів

 зняли  б  з  посади  в  той же день. Комісія з питань

 фінансової   та  банківської  діяльності  вважає,  що

 запропонований  проект  Державного  бюджету  потрібно

 відхилити, бо це бюджет подальшого знищення економіки

 України,   це   бюджет   подальшого  винищення  наших

 пенсіонерів,   це   бюджет  подальшого  знущання  над

 працівниками  бюджетних  сфер.

      Комісія   також   прийняла  рішення  про  вимогу

 відставки міністра фінансвів пана Германчука з посади

 за  поданий   проект  бюджету.

       ГОЛОВА.  Запрошується    до виступу Селіфонтьєв

 від  групи  "Єдність".  І Комісія з питань науки, він

 просить ще  одну  хвилину.

      За  ним  виступатиме  Болдирєв.

      СЕЛІФОНТЬЄВ.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги! При обговоренні Заокну України "Про державний

 бюджет"  наша група подала ряд пропозицій, які давали

 змогу   прийняти   бюджет   з  урахуванням  місцевих,

 регіональних  інтересів  і потреб. Уважно розглянувши

 поданий  проект  Державного  бюджету,  на  превеликий

 жаль,  більшість  наших  пропозицій врахованими ми не

 побачили.

      Тому ще раз хотів би звернути на них вашу увагу.

 Перше.   Не   дивлячись   на   те,  що  запропоновано

 диференційні   нормативи   відрахувань   до  місцевих

 бюджетів,  багатьох  регіонів  практично залишились в

 гіршому становищі, ніж вони були в 1995 році. Видатки

 фактично   зменшились  на  рівні  1995  року,  хоч  і

 передбачений  їх зріст  в  1,3   рази.

      Це  сталось  внаслідок передачі із Державного на

 місцеві   бюджети  витрат,  пов'язаних  з  утриманням

 місцевих  державних адміністрацій, держкапвкладень та

 інших, що зменьшило загальну суму збільшення видатків

 майже  на  одну  тритину. І фактично витрати місцевих

 бюджетів   зростають   в   один   (...........)  рази

 порівняно з фактом 1995 року.

      Саме  вражаюче в цих показниках є те, що місцеві

 бюджети  не  були  проіндексовані,  не  зхважаючи  на

 зростання  цін,  тарифів,  заробітної плати. У 3 рази

 місцеві бюджети виконані порівняно з проіндексованими

 бюджетами всього в 1, 3 рази. Виникли великі борги на

 1. 01. 1996 року.

      Таким  чином, нам пропонують варіант, де видатки

 нижче   видатків  1995  року.  І  зараз  забезпечення

 соціальних  програм у нас буде на рівні 50 відсотків.

 З  цим  миритися  ми  не  можемо.  В  цьому  варіанті

 порушена Постанова Верховної Ради України від 23. 01.

 1996  року,  на  основі  якої  повинна бути погашенна

 заборгованість   в  бюджеті  на  1.  01.  1996  року.

 Персональна   відповідальність   лежить  на  міністрі

 фінансів.  Вважаємо,  що  Кабінет  Міністрів  повинен

 доповісти  по державному і місцевому бюджетам по всіх

 статтях.  Чи  збільшуються витрати в зв'язку з цим чи

 ні.

      Показники,  які приведенні по зростанню цін в 1,

 6-1, 7 рази пов'язанні з витратами місцевих бюджетів.

 Якщо  ціни зростають в 1, 7 раз, то і витрати повинні

 зростати   в  1,  7  раз  бао  витрати  повинні  бути

 збільшенні  на суму боргів. Іншого виходу немає. Інше

 в нас буджети будуть дуже в паганому стані.

      Тепер розглянемо які є зміни в доходній частині.

 По-перше,  пропонуються  різні  нормативи відрахувань

 від  пдв.  При  чому  середній  норматив зменьшується

 порівняно  з  1995 роком від 63, 1 до 56, 3 відсотки.

 Головний  недолік  полягає в тому, що різні нормативи

 розраховані   незалежно   від  розвитку  регіонів  їх

 екології,   (...........)   і   навантаження,  а  під

 видатки, які склалися.

      Таким  чином,  нормативи  10  областей  та Криму

 зменьшенні  порівняно  з  1995  роком, що приведе  до

 витрат,  які  дорівнюють... От якщо взять, наприклад,

 якійсь    окремі    областя    там   Харьківську   чи

 Дніпропетровську,    то    втрати    бюджету   будуть

 дорівнювати фонду заробітної плати працівників освіти

 без  нарахувань.  Ви  тільки  подивіться, яке це може

 виклакати   соціальне  напруження,  і  як  це  в  нас

 відобразиться на наших соціальних програмах.

      Є   ще   пропозиції,   котрі   потребують  свого

 відображення.  Зима  довела,  що  відсутність запасів

 палива на електростанціях паралізувала промисловість.

 Є   ропозиція:   на   ціли   виділити  15  трильйонів

 карбованців  (вони  там  закладені  у  бюджеті), а на

 підтримку підприємств -8 трильйонів. Тому що, на нашу

 думку,   15   трильйонів   -це   і   є  ця  підтримка

 підприємств.

      Закон  доповнити  такою  статтею.  До  прийняття

 Закону   України   про   амортизацію,   амортизаційні

 відрахування на капремонт основних фондів відображати

 у  звітності  по фактичних видатках і призупинити дію

 пункту   9   частини   1  Закону  про  оподаткування.

 Передбачити  збільшення коштів на передачу соціальної

 сфери на селі.

      Ще  одна  дуже  велика  проблема.  В  Державному

 бюджеті   передбачається  передати  ПТУ  на  місцевий

 бюджет.  Тут  уже  моя  колега доповідала, що не ні в

 якому  разі  не  слід  робити, тому що це призведе до

 небажаних  результаті.  Тим  більше, зараз є соціація

 профтехосвіти.   (Мене   просто   просілі   сказати).

 Розпорядження Президента створена комісія, яка працює

 над  реформування  цієї  галузі.  Надо  дати змогу їй

 попрацювати і вирішити всі ці питання.

      Разом з тим ми розуміємо, що без бюджету не буде

 фінансової   стабілізації   та  дисципліни.  Тому  ми

 вважаємо:  бюджет  у  першому читанні можна прийняти,

 але при умові:

      1.  Залишити  нормативи відрахувань ПДВ для всіх

 на рівні 1995 року.

      Я   на   цьому   наголошую   і  прошу  підтримки

 депутатів.

      2. Важливе. Перевиконання нормативних показників

 по   доходах   повинно   залишатися  в  розпорядженні

 місцевих  бюджетів.  Це  підвищить відповідальність і

 зацікавленість роботи на місцях.

      Це   два  пріоритетних  напрямки,  які  я  прошу

 депутатів підтримати.

      І тепер стосовно, я прошу вас, по науці. Ми дуже

 вдячні   бюджетній   комісії,  яка  знайшла  все-таки

 можливості  і  збільшила  видатки  на 18, 5 трильйона

 карбованців  на  науку.  Хоча  ці  кошти  не  в змозі

 зупинити  те обвальне падіння, що особливо проявилося

 за  останні  два-три  роки.  Але  треба відмітити, що

 комісія  не  узгодила  свої дії з нашою комісією щодо

 розподілу цих коштів.

      Тому  ми  пропонуємо, впершу чергу, направити 12

 трильйонів  130  мільярдів  карбованців  Національній

 Академії наук. Також ми підтримуємо ідею фінансування

 юридичної  енциклопедії,  у тому числі, 130 мільярдів

 будуть направлені на ці цілі.

      Далі.    Пропонуємо    направити    1   трильйон

 карбованців  на підтримку Академії аграрних наук, яка

 зараз  є у критичному стані. До речі, це узгоджується

 загальним  підходом допомоги аграрному сектору. Решту

 коштів треба додати у державний іноваційний фонд, але

 при  тій  умові, що вони будуть дійсно використані на

 розвиток  не виробництва взагалі, а лише на розробку,

 на  підтримку  тих  технологій,  нових ідей, товарів,

 зразків,  які  можуть  бути конкурентноспроможними на

 світовому  ринку  або  замінити  продукцію критичного

 імпорту.

      Тому  ми пропонуємо, врахувати подані зауваження

 нашою  комісією  у  повному  обсязі,  а  не  окремими

 частками, як це зроблено.

      Також,     мені     хотілося    б,    Олександре

 Олександровичу, шановні колеги іще раз наголосити, що

 не    виконується   Постанова   Верховної   Ради   по

 відшкодуванню    і   графік   той,   який   був,   по

 відшкодуванню    заборгованості    заробітної   плати

 бюджетним  установам, в тому числі, освітянам. По цей

 день  вона  не  виконана,  ідуть  великі затримки, це

 стосується без винятку всіх галузей.

      Тому  ми  наполягаємо,  щоб графік дотримувався,

 придати  йому  більше  як  можна  гласності  і  звіти

 заслухати на своїх комісіях.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Я все-таки прошу депутатів дотримуватися

 Регламенту.  Тим паче, що мені здається, що у єдності

 вашої  комісії  немає розбіжностей щодо погляду на ці

 питання, з яких ви виступали.

      Будь   ласка,  Скіпальский  має  слово.  За  ним

 виступатиме Чепер.

      СКІПАЛЬСЬКИЙ

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 депутати! Шановні виборці!

      Важливість  чіткого  державного  бюджету, який є

 регулятором  успішного  функціонування всіх державних

 органів   в  країні,  гарантує  її  обороноздатність,

 безпеку, виробництво і економічний підйом соціального

 спокою, а також авторитету України.

      Тому, кожне не продумане рішення, кожна помилка,

 кожна  помилкова  стаття -це неритмічність державного

 механізму, що вносить напруження або непорозуміння.

      Економічне  становище,  що  склалося  в державі,

 значно  позначилося на фінансовому стані Збройних Сил

 України, Служби Безпеки України, прикордонних військ,

 Міністерства    внутрішніх   справ,   інших   силових

 структур. Обсяги фінансування протягом останніх років

 зменшились   настільки,  що  не  забезпечують  навіть

 обов'язкових платежів, а саме, оплату речового майна,

 комунальних послуг, витрат щодо призову та звільнення

 виплат по державному страхуванню військовослужбовців.

      Безумовно,  що ті статті, які ми сьогодні бачимо

 в  нашому  Державному бюджеті, по всім напрямкам дуже

 важливі,   але   мені   особливо   болюче  як  людині

 військовій.  В  Збройних  Силах  проходять службу всі

 діти:  і  ваші  діти,  шановні депутати, і діти наших

 людей,  які  працюють  в сільському господарстві, які

 працюють,   а,   можливо,  не  працюють  сьогодні  на

 підприємствах.  І  коли  держава  сьогодні  не може в

 повній  мірі  забезпечити  їх годування і одяг, то ті

 кошти,  які  передбачаються  в сьогоднішньому проекті

 бюджету, не дозволяють це виконати.

      Тому,  нам  особливо боляче, що сьогодні Збройні

 Сили,   інші   силові  структури  залишилися  десь  в

 другорядному, на другому плані.

      Подивіть:  якщо  ми  сьогодні через неможливість

 закупівлі палива для авіаторів України не можемо дати

 певний  на  літ годин, то повністю льотчики втрачають

 кваліфікацію.  А  яка  значна сума, а яка значна сума

 для підготовки кожного пілота, ви, напевно, знаєте.

      Крім  того,  якщо  ми візьмемо діяльність Служби

 Безпеки,   мінімальні   потреби,   які  складають  31

 трильйон,  і  те, що ми виділяємо, -16 трильйонів -це

 забезпечить існування структури 5-6 місяців.

      В  останні  роки  склалась така є тенденція і на

 утримання  прикордонних військ. Сьогодні забезпечення

 прикордонних   військ  становить  стрілецькою  зброєю

 77%(?).   Боєприпасами   -66,   речовим   майном  -50

 відсотків,   і   ми   хочемо,   щоб   ці  бійці,  які

 сьогодні........    на    кордоні   представляють   і

 демонструють  нашу  незалежну Україну не мали доброго

 одягу  і  ходили  в рваних, пробачте, в рваній одежі,

 представляти  і  зустрічати іноземців, які приїджають

 до нас.

      На  великий  жаль  час,  5 хвилин, дуже малий. Я

 хотів  би,  користуючись  ситуацією,  показати, що не

 завжди  правильні і продумані рішення. От по бюджету,

 по  Збройним  Силам  передбачено загальна чисельність

 132   трильйони,   але  уже  в  зв'язку  з  прийнятою

 постановою  Уряду  від 25 грудня 1043, не враховано 9

 трильйонів,   які  йдуть  автоматично  на  підвищення

 державних   служдовців,   уже   мінус   9,   значить,

 залишається 122, і так по багатьом іншим напрямкам.

      Я  хотів  би  запропонувати  де взяти резерв, бо

 кожний  депутат хоче запропонувати. Шановні депутати,

 всі  ми  знаємо, що 45-55 відсотків державних коштів,

 які  є  в  Україні,  ходять  по  за межами державного

 бюджету, ходять в тіньових структурах. І я вважаю, що

 саме  фінансування  цих  силових  структур, про які я

 кажу,  дозволять  відібрати  і  повернути в державний

 бюджет  ці  кошти,  і це найголовніше завдвння і нас,

 присутніх, і Уряду, який тут находиться.

      Навести  порядок  на кордонах і на митницях, щоб

 митники  за  100  доларів  не  пропускали  хабаря, не

 пропускали вивоз за кордон на 100 тисяч (і такі факти

 ма маємо).

      Навести порядок в налоговій політиці.

      Дуже  мене  турбує, як і багатьох тут депутатів,

 ситуація,   пов'язана   із  культурою.  Запропоноване

 фактичне    знищення    творчих   спілок,   товариств

 "Україна",  "Просвіта", що роблять надзвичайно багато

 для  українського національного духовного відродження

 та формування громадянин суверенної держави. Загальна

 сума на їх потреби складає всього десь 400 мільярдів,

 а ми їх залишаємо.

      І   останнє.   Шановний  Борис  Ілліч,  ви  дуже

 правильно,  напевно,  сказали,  що радники -шпигуни і

 треба  дуже розібратися. Але мене дивує таке питання:

 чому  ми  не  розберемося,  що  навіть тут, із складу

 нашої   Верховної   Ради   існують   якісь   емісари,

 дворушники,    які,    прикриваючись    депутатськими

 мандатами  їздять постійно за інструктажами в Москву,

 отримують  в  Москві...  отримують  і проводять якісь

 наради  Місхорі  за... і т. д. Це що, не емісари?! Це

 також емісари і треба по ним наводити порядок.

      Закінчуючи     свій     виступ    від    фракції

 "Державність",  я  хочу  сказати,  шановні  депутати:

 треба прийняти цей хоча і не зовсім досконалий, але і

 уряд  і особливо ми з вами повинні сісти з олівцем...

 І   я   прошу,  пане  Азаров,  ви  не  використовуєте

 потенціал  фахівців, в тому числі по Збройним Силам -

 сісти, обрахувати, щоб все було диференційовано.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Слово має депутат Череп, голова Комісії

 з  питань  базових  галузей.  За ним виступатиме, по-

 моєму,... Свято.

      ЧЕРЕП В.І., 350 виборчий округ.

      Шановні колеги!

      Хотілосб  би  підкреслити,  що  впереше  розгляд

 такого  важливого  питання,  як  бюджет,  проходить в

 чіткому правовому полі згідно з Регламентом.

      Бюджетна  Комісія  провела  величезну аналітичну

 роботу,  як  висловився  колега Микола Азаров, бюджет

 1996   року  -кризовий.  Це,  на  жаль,  так.  Бюджет

 розрахований  на  виживання  держави.  Як  кажуть -на

 сьогодні,  не  враховуючи  стратегічного курсу виводу

 еконміки   України   з   кризового   стану.   Тому  і

 розробникам  бюджету  і Бюджетній комісії не вдалося,

 на  наш  погляд,  головного -розробити бюджет, яки би

 органічно   поєднав   прогаму   діяльності   Кабінету

 міністрів з бюджетною політикою.

      Перше. На думку членів Комісії з базових галузей

 в проекті закону практично відсутні фінансові джерела

 для    струтовної?    перебудови    і    стабілізації

 виробництва  і підвищення її ефективності. Тому дивує

 той  легкий  пдхід,  з  яким  і Кабінет Міністрів, і,

 нажаль   Бюджетна   комісія   підійшли   до   Розділу

 інвестиційної   політики,   вносячи    пропозиції  по

 скороченню   капітальних   вкладень   зі  150  до  90

 трильйонів.   Такі   дії   зведуть  нанівець  і  Указ

 Президента    "Про   структурну   передову   Паливно-

 енергетичного  комплексу,  в  тому  числі,  вугільної

 промисловості    і    програму    уряду   по   легкій

 промисловості,  які  визначені,  як пріоритетні. Адже

 всім   відомо,   що   без  інвестицій  не  може  бути

 позитивних зрушень в базових  галузях. Приклад тому -

 минулий  рік.  В  минулому  році  освоєно капітальних

 вкладень  по  всім  формам  власності на 35 відсотків

 менше,  ніж  у  1994.  І,  як  результат, із поіменно

 включених  274  найважливіших  об'єктів в дію введено

 тільки   38   -15  відсотків.  Ресурси...........,  а

 результатів немає.

      На нашу думку, треба чітко визначити пріоритети.

 Наприклад,     продукція     військового     напрямку

 Харківського  тракторного заводу користується попитом

 і дає великі прибутки тому в валюті. Але підприємство

 потребує  інвестиції,  треба  надати гроші, кредити і

 бюджет   держави   отримає   через   податки  солідні

 надходження     в     доходну     частину    бюджету.

 Такі  є............  обгрунтування, треба провести по

 всім  галузям  і  конкретним  підприємствам  і  чітко

 визначити пріоритети.

      Слідуюча  - соціальна.   В  тому  числі  житлова

 політика.    В   програмі   "Деятельность"   Кабінету

 Міністрів соціальна політика є стратегічним завданням

 діяльності  уряду, так записано. Але записане одне, а

 планується  зовсім  інше.  В  минулому році введено в

 експлуатацію  житла 8 мільйонів квадратних метрів, що

 складає  84  відсотки від попереднього року.

      В  той  же  час  вдумайтесь  в  цифру:  житлово-

 будівельними   кооперативами   побудовано  всього  3%

 житла.  На сьогодні сотні домів, які споруджуються за

 рахунок  кооперативний  азконсервовані,  гроші  людей

 обезцінюються,  трильйони карбованців зариті в землю,

 а так званих незавершених будов все більше і більше.

      Грошей   в   бюджеті  немає.  Єдиний  вихід,  як

 записано в програмі дій Уряду, довгострокові кредити.

 Треба   доручити   Кабінету   міністрів   и  разом  з

 Національним  банком терміново відпрацювати положення

 і  механізми  надання кредитів під заставу з виплатою

 банкам  різниці  на  інфляціонні витрати з Державного

 бюджету. Посторюю, тільки  різниці.

      Слідуюче.  Ми  повинні  поважати закони держави.

 Якщо в законі записано, що витрати сільгоспвиробників

 на   будівництво  житла  і  соціальні  сфери  повинні

 компенсуватись  за рахунок держанвого бюдюжету, треба

 компенсувати  факричні  витрати, тобто 53 мільйони, а

 не  21,  як  записано  в    проекті   бюджету.

      І  ще  одне.  Указом  Президента в 1996 році 20%

 житла  і  30%  соціальної сфери передається на баланс

 підприємств  у комунальну власність. А це 23 мільйони

 квадратних метрів житла. На його утримання планується

 компенсація  в  сумі 25 трильйонів. На самому ділі, в

 декілька  разів  менше, ніж треба від потреби. Адже

 невиршіння  цього  питання  несе непродумані збитки і

 розбалансованість   в   реалізаціях   державного   та

 консолідованого бюджету.

      І    одна    пропозиція   для   роздумів   наших

 макроекономістів,  перш  за  все  Віктора  Пинзеника.

 Трошки  історії,  буквально цифри. В 1990 році бюджет

 складав  37  мільйрдів  в тих цінах. Вклади населення

 дорівнювали 103 мільярди, тобто три річні бюджети або

 300  відсотки. Ці гроші весь час працювали в обороті.

 Зараз  бюджет  ми з вами приймаємо 3, 7 квадрільйони,

 вклади 36 трильйонів всього, тобто 1%. Триста і один!

 В  населення  ьсогодні на руках 278 трильйонів! Треба

 продумати  механізм  залучення цих капіталів в оборот

 через  підняття  ставок або випуск цінних паперів. Ми

 вже з вами задіяли сертифікати, треба в цьому напрямі

 дуже  і дуже  ретельно попрацювати.

      І  зовсім  останнє. Я не погоджуюсь з тою тезою,

 що Національний банк повинен фінансуватися з бюджету.

 Він повинен бути незалежним тому, що Націнальний банк

 є гарантом держави у міжнародних відносинах.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Слово  має  Свято  Василь  Петрович від

 Комісії з питань ядерної політики. За ним виступатиме

 Моісеєнко.

      СВЯТО  В.  П.  416  виборчий округ, Хмельничина.

 Заступник голови Комісії з питань ядерної політики та

 безпеки.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги депутати,  шановний Уряде, шановні виборці!

      Ми   сьогодні  обговорюємо  надзвичайно  важливе

 питання6   питання   про  бюджет  нашої  держави,  як

 дзеркало соціально-економічного стану нашої держави.

      А  дивлячиь і уважно аналізуючи як ми зараз його

 оьбговорюємо  бюджет, бачу, що нагадує це обговорення

 перетягування  покривала  дуже маленьких розмірів. І,

 мабуть,  ніхто  не  буде  заперечувати  в тому, що не

 можна  нам всім тим покривалом вкритися, а тим більше

 зігритися.

      Виходячи  з того, коли не вистачає коштів, треба

 ставити  питання не про розпорошення тих можливостей,

 які  є,  а про їх концентрацію на головних напрямках.

 Так  от з точки зору пріоритетів. Пріоритет номер 1 -

 це  соціальний захист громадян України, це збереження

 людей  як  найбільшого  багатства.  Але,  на жаль, не

 шляхом проєдання, а через оживлення виробництва.

      З  точки  зору  пріоритетів  в  виробництві  -це

 аграрно-промисловий  комплекс, хліб номер один. Ніхто

 не  заперечить  тому,  що всім треба їсти. Не було на

 цій  землі  таких, хто б міг жити і не їсти. Не було,

 не має і не буде.

      А тому ми всі повинні, в доброму розумінні цього

 слова,   бути    (...........)   аграрно-промислового

 комплексу.   І  коли  шанований  нами  Микола  Янович

 заявляє,   що   у   два  рази  збільшив  вибатки  для

 аграрнопромислового комплексу аж до 40 трильйонів, то

 я  поставлю  одне  єдине питання. Аграрнопромисловому

 комплексу  треба  зараз  біля  500 трильйонів, навіть

 600. 300 трильйонів -на закупку зерна держконтрактом,

 65 трильйонів -державної позички за реалізоване зерно

 1994-1995  року;  50 трильйонів -державні резерви для

 зерна;  цукровий  буряк  -207  трильйонів. Виходячи з

 того,   шановні,  що  ми  робимо?  Ми  руйнуємо  наше

 сільське  господарство.  Хто  годує  народ?  Руйнуємо

 колективне ведення господарства.

      Візьміть   Америку   для  прикладу.  Там  13,  8

 відсотка  великих  потужних  господарств  з  розміром

 землі  400-512  гектарі до  920 гектарів   випускають

 77,  5  товарної  продукції.  Рентабельними являються

 такі   господарства,   які  мають  землі  більше  280

 гектарів.  А господарства до 74 гектарів - збикові. З

 кожного  гектару  збиток  31  далар  на  гектар.  600

 гектарів, якщо господарство має позитивний результат,

 має прибуток 131 долар на гектар.

      А  по  цій  причині  в  повному обсязі пропоную:

 прийняти поправку ь163, дуже розумна поправка.

      Тепер    приорітет    ь2   -паливно-енергетичний

 комплекс.  Я  виступаю  не  як  лоббі,  з  точки зору

 атомної  енергетики,  а  з  позиції державної. Атомна

 енергетика  -наше  майбутнє, наша перспектива. Запаси

 уранових руд на 100 а то й 150 років. А тому я ставлю

 питання, шановний Микола Яновичу, про включення нашої

 поправки  ь130  в  повному обсязі - 18 трильйонів 198

 мільярдів  карбованців,  включаючи добудову Південно-

 української   атомної   станції,  включаючи  добудову

 Запорізької  атомної  станції.  Включаючи роботи, які

 зв'язані  з  Східним гірничо-збагачуваним комбінатом.

 Там де видобувається уранова руда.

      Шановні  колеги  депутати, я хочу і бути лоббі з

 позиції    вугільного    комплексу.   Нам   нав'язали

 д'явольське   слово  "рекструкторизація".  Я  задавав

 питання  шановному  Татаринову. Кажу, з цих шахт, які

 закривають, там же є такі, які могли б працювати. Так

 є, але коштів не вистачає.

      А  я  буду  говорити  зараз на мові спеціалістів

 вугільнодобувної  промисловості,  закриття.  А я буду

 говорити  "консервація".  Консервація є двох видів: є

 суха  і  мокра консервація. Те що ми будемо робити, а

 саме,  мокру  консервацію  робити,  ми погубимо раз і

 назавжди  нашу  вугільну  промисловість.  А  тоді нам

 будуть диктувати ціни, які брати.

      І  ось  виходячи  якраз  з  цього, треба ставити

 питання  про підтримку тієї пропозиції, поправки, яка

 йде  під  номером  163. А ця поправка під номером 163

 говорить,  що для вугільної промисловості потрібно не

 виділення   коштів   в  розмірах  305,  5  трильйонів

 карбованців. Із них 116 трильйонів дотації.

      Шановні   колеги   депутати,   ми  економимо  на

 сірниках, а програємо державу. Тому, якщо ваша ласка,

 я ще кілька слів скажу в цьому відношенні....

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА.   Василь   Петрович,  я  прошу.  Шановні

 депутати,  будь  ласка.  Василь  Петрович,  ви  якраз

 показуєте  зразок,  як  треба говорити по поправці до

 бюджету.  Тільки  так,  як  ви  говорите  треба  було

 починати 4 хвилини тому. Ви розумієте?

      Це  якраз  є  суть у поданні обговорення першого

 читання, поправки і відстоювання позицій.

      СВЯТО.  А  тому, вирішення цієї проблеми можливо

 тільки  через  введення,  шановний  Уряде,  карткової

 системи,  другого  виходу  у  нас  немає.  І не треба

 боятися  того  слова  карткова система, тому що зараз

 130  грам  хліба  згідно споживчому кошику -це гірше,

 ніж  було в блокованому Ленінграді. На кілька місяців

 повинна  бути  введена карткова система і перерахунок

 бюджету вже з урахуванням карткової системи.

      Шановні  колеги-депутати,  я  звертаюся до вас з

 пропозицією:   не  приймати  в  першому  читанні  цей

 законопроект, а направити на доопрацювання.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Слово має депутат Моісеєнко від Комісії

 з питань державного будівництва, за ним - Бандурка.

      МОІСЕЄНКО В.М.

      Уважаемые  товарищи,  выступая  от  Комиссии  по

 государственному  строительству, деятельности Совет и

 самоуправлению   я   как   комунист   буду  честен  и

 откровенен перед вами в освещении наших позиций.

      Первое.  Вчера  мы  требовали:  принимать бюджет

 можно      только      после     принятия     границы

 малообеспеченности  и минимальной зарплаты и пенсии в

 размере не ниже прожиточного минимума. Сегодня -это 6

 миллионов 810 тысяч с обязательной индексацией.

      Второе.  Недавно  от нашей комиссии я докладывал

 изменения  в  концепцию  по  подготовке проекта новой

 Конституции   Украины.   В   одном   из  основных  ее

 положений    -упразднение   вмененно   установленного

 института  Президента на Украине. Сегодня Президент и

 его  структуры стоят налогоплательщикам Украины более

 30 триллионов карбованцев.

      Поэтому,  наше видение прекратить финансирование

 Президента и его структур.

      Я  уже  говорил  сегодня,  что это чрезвычайного

 значения  решение  позволит раз и навсегда прекратить

 противостояние между  Президентом, Верховным Советом,

 Правительством  и  народом,  возродить конструктивную

 систему  управления  государством. И как первый шаг к

 этому,   комиссия   на  последнем  заседании  приняла

 решение   о   подготовке   закона   об  Администрации

 Президента,   которого   сегодня,   которая   сегодня

 превышает   свои   полномочия,   о  чем  неоднократно

 говорили   депутаты-коммунисты,  настаивали  депутаты

 Марченко, Витренко и другие.

      Предложение    о    прекращении   финансирования

 Президента   и   его   структур   имеет  чрезвычайное

 значение.  И  поэтому, вношу предложение обсудить его

 отдельно  на  следующей  неделе во вторник, и принять

 судьбоносное решение для народа Украины.

      Третье.  Следующим последовательным шагом в этом

 процессе   как  неоткемлемой  части  конституционного

 процесса     является    проведение    всеукраинского

 референдума   по   основным   положениям  Конституции

 Украины.  Комиссия приняла решение об это и направила

 в ноябре 95 года в Кабинет Министров Украины. На него

 получена   отписка   из   Министерства  финансов  без

 определения стоимости референдума. Поэтому мы требуем

 немедленно    выделения    необходимых   средств   на

 проведение   этого   референдума.   Экономия  от  его

 проведения  будет  громадной. Например, народ конечно

 же  поддержит  социалистическую государственную форму

 экономики,   а   это  значит,  что  реально  начнется

 возрождение  производства,  то  есть  доходная  часть

 бюджета реально, подчеркиваю, реально начнет расти, а

 также   прекратит   свое   всевластие  мафия,  а  это

 колосальные средства.

      Второе.    Народ    однозначно   выскажется   за

 двуязычие.  А  это  значит, что не надо будет тратить

 десятки   триллионов   карбованцев   на  переучивание

 практически    полностью   русскоязычного   населения

 Украины  на украинский язык. Но если говорить об этом

 конкретном  примере,  то комиссия подготовила закон о

 двуязычии  на  Украине  и  внесла  его в повестку дня

 сессии.  Поддержите и вы во многом укрепите бюджет, и

 снимите политическое напряжение в обществе.

      Как   и   ранее   мы   не  можем  согласиться  с

 докладчиком  по  поводу того, чтобы на передачу жилья

 угольщиков  местным  советам  было выделено только 25

 триллионов  при  необходимости  порядка 70 триллионов

 карбованцев.

      Я  вас  призываю,  не  шутить  с  жильем  людей.

 Холодная  зима  уже  показала,  что  нельзя  оставить

 миллионы членов семей угольщиков в разрушенном жилье.

      И последнее. Противоречие на финансово-бюджетной

 основе  между  местными  администрациями  и Советами,

 Советами  и  советами  самоуправления  микрорайонов и

 другими  нарастают. Одним из главных факторов влияния

 на  это является включение небюджетных фондов Советов

 в   консолидированный   Государственный   бюджет.   В

 комиссию  поступают  предложения  с мест о сохранении

 внебюджетных   средств   у  местных  Советов.  Нельзя

 зарезать  курицу,  несущую золотые яйца! И фактически

 погубить самоуправление на Украине...

      Чтобы  решить освещенные мною проблемы, комиссия

 на  посденем  заседании приняла решение о внесении на

 рассмотрение Верховного Совета Украины правового акта

 по денонсации Конституционной Угоды, ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...тем более, что в июне истекает срок ее действия, а

 значит,  нужен Закон Украины о порядке выхода Украины

 из действия антиконституционного сговора.

      Члены  комиссии  и  я как коммунист уверены, что

 при   реализации   высказанных   предложений   бюджет

 действительно  станет реальным и будет способствовать

 выходу Украины из кризиса.

      Спасибо за внимание.

      (Шум у залі, окремі вигуки,  оплески)

      ГОЛОВА.   Слово   має  депутат  Бандурка.  Петре

 Іллічу і Євгене Вікторовичу, я що би вас попросив: ви

 кричите  так  -ви  голос  зірвете!.. Не треба... Будь

 ласка,   спокійно...  Я  до  Пронюка  і  до  Осадчука

 звертаюся...  Будь  ласка,  подержіть його для кращих

 часів!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

      БАНДУРКА О.М., 390 виборчий округ.

      Шановні  колеги,  я думаю, що ця дискусія -не за

 рахунок мого часу?!..

      Шановнй Голово! Шановний уряд! Шановні колеги!

      Програма  уряду,  яка  схвалена  Верховною Радою

 України, і власні рішення вищого законодавчого органу

 України  значну увагу приділяють зміцненню законності

 і  правопорядку  в  державі. Думаю, що нікого не слід

 переконувати,  що  без  наведення  порядку  в державі

 вирішення  проблем боротьби зі злочинністю, посилення

 прав  і  свобод  людини  Україну не вивести із кризи.

 Якщо, шановні колеги, кожного із нас запитать з цього

 приводу,  то всі висловляться за те, що пріоритетом в

 діяльності   держави   повинен   бути  захист  життя,

 здоров'я, майна, честі і гідност громадянина.

      Якщо держава не здатнва цього зробити, то навряд

 чи  громадянин буде таку державу поважати і захищати.

 Але  чи  знаходиться  відображення в проекті бюджету?

 Комісія   з   питань  законності  і  правопорядку  за

 дорученням  якої  я виступпаю пропонувала виділити на

 утримання  органів  Внутрішніх  справ  та підрозділів

 внутрішніх  військ  109  трильйонів  карбованців і ця

 цифра  підтрималась рядом інших комісій. Але в пректі

 залишилося  68, 4 трильйони і 9 трильйонів за рахунок

 місцевогго  бюджету,  як  той місцевий бюджет виконує

 це, думаю,   кожному зрозуміло.

      Тобто  проапозиції Комісії з питань законності і

 рравопорядку  Бюджетною  комісією  проігноровані. МВС

 буде фінансуватись десь близько на 60 процентів -це ж

 нонсенс,  шановні  колеги.  Всі ви хочете і люди теж,

 щоб  МВС  працювало на всі 100 процентів, а зарпплату

 платит    тільки    наполовину   передбачається.   Ми

 розуміємо,   що  задовільнити  потреби  правоохороної

 системи вцілому не вдасться, але скорочувати не слід.

 Я  як  раз,  якщо  брати  питому  вагу  з  попереднім

 бюджетом 1995  роком, то іде скорочення.

      Якщо  брать 1994 рік, порівняти -теж скорочення.

 І  от  ми  розглядали  також  пропозиції  по утриману

 кримінально-виправної системи на утримання установ по

 виконанню   покарань.   Пропонували   40   трильйонів

 карбованців - не  получилося,  розуміємо.  В  бюджеті

 передбачені  23 трильйони, або 50 процентів від суми,

 яка   потребується.  І  тут  істина  проста.  Шановні

 урядовці,   шановні   депутати,  якщо  ви  не  хочите

 утримувати міліціонера, то будете утримуавти злочинця

 в  тюрмі,  який  дорожче  обійдеться.  А  міліціонеру

 зарплату  принесуть окремо.

      ГОЛОВА. Олександр Маркович, я Вам ще додам часу.

 Я  прошу,  одесити  і  інші  депутати, у президії так

 само,  Яковенко,  Олександр  Миколаєвич,  ну,  не вже

 неможна  сперечаться  за  дверьми  сесійного  залу. Я

 просто  не можу збагнути оцього! Йде ж ефір усе, чути

 все!

      Ну,  я  розумію,  якщо  сперечатись над статтями

 бюджету можна, але ж там треба олівцем і мовчки!

      БАНДУРКА. Шановні колеги, я звичайно, говорю про

 речі,  які,  може,  не всім і подобаються. Кожний тут

 намагається  на себе ковдру потягнути. Але скорочення

 витрат   на   боротьбу   із  злочинністю  закономірно

 приводить  до  зростання  злочинності і до збільшення

 витрат на юремні установи.

      Можна  говорити  про те, що на державну програму

 боротьби   із  злочинністю  на  1996  рік,  і  на  ту

 програму,    яка    розробляється   згідно   програми

 діяльності  Уряду, в бюджеті не передбачається жодної

 копійки,  жодного  карбованця,  бо  копійок  в нашому

 обіході  немає.

     Це    коли  ми  скорочуємо  на ранню профілактику

 злочинності,  на раннє попередження злочинності, тоді

 збільшуємо  на  одну  третину  на  утримання  судів і

 збільшуємо  на  утримання  тюрем.  Де  ж  розум  і де

 здоровий  глузд?

      І  останнє.  Якщо програма, яка розробляється на

 1996-2000  роки  не  буде фінансуватись, то вона буде

 просто  пустою  декларацією.  Я  минулий раз говорив,

 коли розглядалась програма Уряду, і це повторюю.

      Комісія  вважає,  що  і  Генеральна  прокуратура

 обділена  увагою нашої бюджетної комісії, тому що теж

 фінансується  тільки на 50%. І, напевно, ми ніколи не

 будемо  задоволені  работою  Прокуратури. Справа не в

 прокурорах,  а  справа  в  тому,  в  яке становище ми

 ставимо  Прокуратуру  і Органи  внутрішніх  справ.

      В  системі  МВС працює 40 тисяч працівників, які

 потребують    квартири,    на    квартирному   обліку

 перебувають. Ми рпосимо кошти по статті 6 "Видатки на

 фінансування        будівництва       житла       для

 військовослужбовців та осіб рядового і начальницького

 складу   Органів   внутрішніх   справ   розділити  по

 відомствам,  а  не  давати  загалом  15 трильйонів на

 Міністерство  оборони, хоча стаття передбачає і МВС в

 тому  числі.  Ми  просимо  виділити  2,  9  трильйона

 карбованців,   щоб   мати   можливість   дати   житло

 інвалідам, сім'ям погибших та особам, що звільняються

 на  пенсію.

      Шановні   депутати,   я   прошу   ці  пропозиції

 підтримати  при  голосуванні.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Дякую  і вам. Слово має депутат Чиж від

 фракції "Соціалістів", за ним виступатиме Шейко.

      ЧИЖ І.С.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги.

      Безперечно,   той  документ,  який  ми  сьогодні

 обговорюємо,  ті пропозиції комісії відрізняються від

 того,  що  ми  мали,  коли  Уряд  подав з двомісячним

 запізненням до Верховної Ради  проект бюджету.

      Комісія зробила, як на наш погляд, все, що могла

 зробити  або  майже  все,  але  чи могла зробити вона

 більше  і  краще.  Думаю,  навряд.  Тому що ділемо ми

 сьогодні  в  1996  році  половину від того, що мали в

 1990  році. І коли я бачу своїх колег на цій трибуні,

 які   відстоюють   інтереси   галузі  чи  конкретного

 регіону,  то я розумію, що вони це роблять ніби добру

 справу,  але  знову  ж  повторю  те,  що сказав вчора

 звідси.   Ми  завжди  в  конкретних  питаннях  будемо

 наштовхуватися  на  загальні,  якщо їх кординально не

 змінемо, не зробимо, не вирішемо.

      Таким  питанням є зміна курсу економічних реформ

 в   нашій   державі,   кординальна  зміна  курсу.  Це

 принципова   позиція   нашої  фракції  і  соціалістів

 зокрема.

      Цей    бюджет   навіть   припудренний   Комісією

 Верховної  Ради все-таки працює на поглиблення кризи,

 об'єктивно.  Тому  що  він  начеб-то виконує функуцію

 соціальну або намагається виконувати, але разом з тим

 виробництво при цьому не рятується. Цей бюджет нищить

 соціальну  сферу, цей бюджет обслуговує нинішню владу

 і  нинішню  політику  розвалу.  Це взагалі суперечить

 принципам  і  програмним засадам, і я переконанний, в

 передвиборних платформах більшості народних депутатів

 України.

      Соціалістична   фракція   свого  часу  по  цьому

 бюджету вносила 5 абсолютно принципових моментів, які

 первною  мірою  враховані  комісією,  але недотатньо.

 Зокрема, ми вимагали, що бюджет повинен забезпечити і

 межу малозабезпеченості і введення Закону "Про оплату

 праці".  Вчора, як бачили, зробили певний підхід, але

 це  ж  не повний обсяг, це не те, що треба було б. Ми

 вимагали  і  пропонували  комісії  про те, щоб бюджет

 передбачив   видатки  на  соціальних  захист, освіту,

 медицину,  АПК  не  менше  25  відсотків  сумарно.

      Ми  вимагали  і  просили,  щоб  виділили окремим

 рядком кошти на авансування до 1. 06. 96 року закупки

 в  держресурси  10  мільйонів тонн зерна. І, до речі,

 зараз  тут же ж попутно скажу: уже зараз треба думати

 про  повернення монополії держави на торгівлю хлібом.

 Відпустили,  закупок  нема,  не  дай бог збой буде, а

 недосів  великий,  ви  знаєте,  що  в селі буде збой.

 Найгірша   спекуляція   в  Україні  -буде  спекуляція

 хлібом. Уже зараз про це треба думати.

      Нарешті,  ми  за  те щоб перерозподіл відбувався

 бюджетів  на  користь  регіонів. Певною мірою комісії

 вдалося,  це  треба  просто  об'єктивно  сказати,  на

 відміну від того, що подавалося, але все-таки регіони

 обділені.

      І  нарешті,  що  стосується  реалізації законів,

 статей  тих  законі,  які  діють,  які  прив'язані до

 бюджету: і про освіту, і про підприємства і так далі.

      Чи  могло,  ще раз підкреслюю, щось бути краще з

 того, що подається? Думаю, що навряд, якщо не змінити

 кардинально  політику. Ви дивіться: ринок прихованого

 безробіття  у нас складає десь там приблизно, кажуть,

 що за деякими оцінками до 10 мільйонів нселення. Ми в

 бюджеті     виключаємо,     зменшуємо    фінансування

 зайнятості. Що ми робимо? Ви знаєте, що зараз забрали

 з  рахунків  служб занятості гроші, віддали шахтарям.

 Це  може  і  треба.  Але  служби  занятості  зараз на

 поховання  не можуть безробітному, нема грошей. Ми що

 не  розуміємо ще це таке? Хоч безробіття треба було б

 легалізувати.  Відносити в ранг державної проблеми, а

 не  ховати. Це є все тягне за собою проблеми загальні

 держави.

      Є   тут   вимагання   про   те,   щоб   закласти

 обслуговування  внутрішнього  боргу.  Взагалі, цікаво

 виходить:  банк  емісійні  гроші  кинув тоді державі,

 тепер живі гроші треба віддати.

      Я  розумію,  що  є  проблема  в  банків,  але що

 жирують усі, банкам тільки нашим так погано живеться.

      Нехай  влада  розбереться,  скільки  спускається

 шахтарів  в  шахти,  а  скільки  в  конторах  сидить.

 Скільки  в  заводоуправліннях, а скільки в заводських

 цехаха.  І  особливо, в системі, скажімо, в тій де ще

 можна управляти.

      Ми  переконані,  що  треба  повернути  монополію

 держави і себто поповнить бюджет.

      По-перше,  я  вже говорив, що стосується лікеро-

 горілчаних  виробів,  що  стосується  реальної  плати

 арендної  за  ті  приміщення,  за  ті  площі, що здає

 держава,  а  вони  задуже  смішну ціну здаються. Мзда

 правда тому хто здає, вона більша, переважає ту ціну.

 Монополію   на   торгівлю   сировинними  матеріалами,

 монополію  на  всі  валютні  операції,  монополії  на

 скупку золота і все інше.

      На  жаль,  час вийшов. Я хочу сказати, що в нас,

 той  хто  каже,  що  держава бідна, розводить руками,

 грошей  немає,  у нас гроші є, у нас немає влади, яка

 начебто  задекларована,  що вертикаль вся є, яка хоче

 займатися  державою, яка б обслуговувала 90 відсотків

 людей, а не 5 відсотків злодіїв.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Слово має депутат Шейко -голова Комісії

 з  питань  депутатської  етики.  За  ним  виступатиме

 Кузнєцов.

      ШЕЙКО

      Шановний   Голово!   Шановні   колеги  депутати!

 Шановні члени Уряду!

      Я  виступав на сесії і зробив акценти на окремих

 статтях  бюджету, які на думку моїх колег по комісії,

 і  на  мій  теж  погляд, повинні були враховуватися в

 роботі бюджетної комісії.

      Я  відмічаю  це до честі комісії про те, що вона

 чітко  йде  по  Регламенту,  вона проводить абсолютно

 точну процедуру проходження бюджету в сесійному залі.

 Але,   на  жаль,  не  є  чіткою  позиція  комісії  до

 пропозицій  народних  депутатів,  окремих  комісій  і

 інших суб'єктів законодавчої ініціативи.

      Уже  нарікали  мої  колеги  на  те,  що  не  всі

 зауваження  депутатів  вималюванні  в  таблицю,  і до

 речі,  я  теж робив пропозиції, але, на жаль, вони не

 попали чомусь для обговорення.

      Зато,  мені  здається,  від  комісії  самої дуже

 багато пропозицій є, притому комісія зробила тактичну

 помилку,   що   вона  схилилася  від  стратегії,  від

 макроекономіки  і  зійшла  на абсолютно, ну, скажемо,

 місцеві  якісь  варіанти  фінансування  тих  чи інших

 програм.   Це   є,  мені  здається,  недоліком  якраз

 запропонованого проекту.

      Ну,  конкретно по прикладах. Я, колеги-депутати,

 хотів  би,  щоби ми себе, скажімо, не ганьбили по цих

 пропозиціях  і не знімали оті крихти із культури, які

 ми  зараз  знімаємо. І якщо той трильйон не влаштує і

 не полагодить нам ситуацію по Державному бюджету, то,

 скажімо,  та допомога для Спілки письменників, Спілки

 архітекторів,   інших   творчих   спілок,  вона  буде

 серйозною допомогою для творчої роботи.

      Якщо   ми,   скажімо,  не  даємо  150  мільярдів

 карбованців на підтримку незалежної преси, то давайте

 тоді  знімемо  із  газети  "Голос  України" -власного

 органу  парламенту,  це  буде,  скажімо,  ну  хоча би

 чесно.

      Тому, я вважаю, що ці позиції повинні залишитися

 в бюджеті і бути фінансованими.

      Тепер.   Я   дуже  тоді  акцентував  на  закупці

 продовольства  нашій  державі. Виділяється на цю мету

 50   трильйонів   карбованців.  Це  250  мільйонів  -

 еквівалент  в доларах. За ці гроші ми зможемо купити,

 ну  скажімо,  максимум  2  мільйони тон хліба. А де ж

 держава  ще  буде брати 8 мільйонів тон для того, щоб

 полагодити  нормальне  життя  нашим громадянам. Знову

 десь  будемо  шукати  його за кордоном, коли цей хліб

 буде  в  нас  знаходитись,  не  фінансуватись і знову

 поступати  за  кордон.  А на тих акцизах, які вводить

 Росія,   це   знову   обезцінення   грошей  і  втрата

 продукція.

      Тепер.  Мені здається, комісія зробила достатньо

 серйозний  акцент  і  тиск  на  місцеві  бюджети.  На

 місцевий   бюджет  перевалюється  достатньо  серйозні

 цифри  по  капіталовкладенням.  При  тому,  для  мене

 абсолютно  не зрозуміло, чому 31 трильйон виходить на

 утримання  місцевих  державних адміністрацій знову на

 місцеві  бюджети.  Це  є  органи державної виконавчої

 влади.  І  якщо  сьогодні  не  отримає бюджетна сфера

 заробітку,   то  завтра  не  буде  отримувати  глава,

 скажімо, районної чи обласної державної адміністрації

 і   його   апарат,   який   керує  економікою,  керує

 територією -це є небезпечно, мені здається, методично

 помилковим в проекті державного бюджету.

      Шановні  колеги,  наступна  наша пропозиція тоді

 зводилась до того, що ми повинні підійти нормально до

 фінансування соціальної сфери і особливо на селі. Тут

 колега  Азаров  підтвердив  про  те, що фінансування,

 скажімо,   спорту  буде  йті  через  Мінмолодьспорту.

 Здається   це  багаторічнахибна  практика,  і  колега

 Піхота   дужеточно   вималював  як  раз  ситуацію  по

 олімпійських підготовках. Скажімо, товариство "Колос"

 готує  сьогодні  третину  спортсменів-олімпійців і не

 отримує  по  державному бюджету жодної копійки і воно

 не  отримає  через  Мінмолодьспорту.  Тому  я в друге

 вимагаю передбачити окремим рядком фінансування цього

 товариства,  тому що це є здоров'є на селі, і є от та

 фізкультура,    якою   ми   сьогодні   практично   не

 займаємось.

      Шановні  колеги, я хотів би по бюджету Верховної

 Рари  знову  ж таки акцентувати. Тут говорили про те,

 що   треба   скорочувати   апарат   управління.   Да,

 незаперечно,  треба  скорочувати.  Але  скажіть мені,

 будь  ласка,  коли  можна  в якийсь конторі чиновника

 підскоротити? От тих, що............ БМВ, про які тут

 йшла   мова,  то  як  можна  скоротити  450  народних

 депутатів,  вони  є  в  нинішньому  скликанні  і вони

 будуть  в  наступному,  якщо  ми  не  приймемо іншого

 закону.  І  очевидно  цю  категорію  наших громадян і

 законодавців  треба  теж  фінансувати. Оцей зал ми не

 здамо  в  комерцію  комусь,  а  будемо  тут проводити

 сесійні  засідання,  і офіси комісій теж вони повинні

 бути  в  належному вигляді і достойно, по-європейські

 хочаб виглядати. Для цього треба фінансування... Тому

 думати  треба,  яким чином скорочувати оці видатки. Я

 підтримую, значить, не тільки ті 6, 1 триьйонів, а 8,

 1,  які  я  тоді  пропонував -як голова комісії я маю

 право так говорити, тому що у нас є абсолютно точні і

 конкретні розрахунки.

      І  наостаннє.  Шановні колеги, дуже є дві хитрих

 якихось  таких  пропозиції, притому ті, які не були в

 проекті  подані  Кабінетом  Міністрів... Ну, скажімо,

 виділяються  якісь  гроші на фінансування міста Києва

 як   столиці  України.  Ми  ж  знаємо,  яка  ситуація

 сьогодні    по    адміністарціях    -самочинно    мер

 розпоряджається   бюджетом,   ігноруючи   волю   Ради

 Київської  міської.  Тому  ми  що,  хочемо,  не маючи

 Закону  про статус столиці, ми хочемо латати бюджет і

 підправляти  помилки  мера?! Я думаю, що це не зовсім

 правильно.

      І  останнє.  Я  не проти того, щоби був резерв у

 Президента,  але  бачу -Кабінет Міністрів не подає...

 Комісія пропонує резервний фонд. Невеликі гроші, ясна

 річ,  але  давайте  ми затвердим положення і, дійсно,

 хай Президент має свій резервний фонд. Тому я думаю і

 пропоную: нічого не станеться, якщо ми через тиждень,

 в  четвер  наступний  -ще  попрацюємо до цього часу з

 Кабінетом  Міністрів і, продовжуючи термін розгляду в

 першому   читанні,  розгянемо  бюджет  по  скороченій

 процедурі і приймемо його в першому читанні.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Слово   має   депутат  Кузнєцов  Павло

 Сергійович від фракції комуністів. За ним виступатиме

 Вітренко як ініціатор пропозиції.

      КУЗНЄЦОВ П.С.

      Уважаемые    депутаты!   Уважаемые   избиратели!

 Уважаемый Председатель!

      Сегодня  у  нас  праздник  -впервые  мы  слушаем

 бюджет   полностью   в  соответствии  с  Регламентом,

 который разработал Верховный Совет!

      Я  напомню  вам, что когда мы пришли в Верховный

 Совет  почти  2 года тому назад, мы получили бюджет в

 виде  26  страничек  машинописного  текста...  Теперь

 каждый  из вас имеет на руках 4 тома бюджета со всеми

 расчетами,  выкладками  и  т.  д.  И это, в общем-то,

 результат  работы  Верховного  Совета.  Мы потихоньку

 входим  в  нормальное законотворческое русло, которое

 присуще любому парламенту любой страны.

      Но  сегодняшний...  так  сказать,  положительным

 моментом  является  то,  что  мы  заслушали, я считаю

 прекрасный    доклад,    со   схемами,   диограммами,

 таблицами,   который   показывает   насколько  глубко

 опустилась   экономика   нашей   страны  на  дно.  И,

 действительно,   возникают  некоторые  ассоциации  по

 поводу   слова   "дно".   Вы  все  прекрасно  помните

 ппрекрасный  спектакль  Максима  Горького  "На  дне".

 Действительно,  дно  падения  настолько гглубоко, что

 дальше   ужет   падать  вроде  бы  и  некуда.  страна

 превратилась  в босяков и баронов. Единственно чем мы

 отличаемся  от  персонажей "На дне" -так это тем, что

 они жили все в ночлежке, а наша незалежная держава не

 имеет  средств  даже  на  строительство  ночлежек, ен

 говоря уже о строительстве жилья, заводов и фабрик.

      Зато  реальных баронов у нас хоть отбаваляй. То,

 что  создавалось трудом 4-х пколений советских людей,

 оказалось  возможным  разбаяритьб  и  разбазарить  за

 каких-то  10  лет.  Наши  реформаторы  разбили  колбу

 термоса, в котором находилась наша страна и по закону

 ссобщающихся  сосудов  все  богатства державы, будучи

 более  дешевыми,  уплыли  туда,  где  были деньги -на

 Запад.

      Теперь   мы   сидим   без  сырья  в  нетопленных

 квартирах со стоящими заводами и фабриками и делим те

 крохи,  которые  остались  от  60-процентной  теневой

 экономики.

      Рассмативая  настоящий  бюджет,  так  и  хочетсч

 спросить  у  господина   Президента:  это  и  есть та

 коррекция  реформ,  о  которой  в  прошлом ггоду было

 столько   трескотни?   Бюджетная   политика  в  любом

 обществе  выражает  определенняе  интересы - интересы

 определенных  группп и класса. Но позвольте спросить:

 чьи  интересы  выражает  бюджет, который мы сегодня с

 вами  рассматриваем?  Рабочих? -Нет. Крестьтян? -Нет,

 интеллигенции? -нет. Может быть пенсионеров, так тоже

 ведь   нет.   а   может   бюджет   выражает  интересы

 нарастающегося класса ппредпринимателей? Так их здесь

 тоже  практически  не  видно.  Единственно кому он на

 руку  и  чьи  интересы  он  не  затрагивает,  так это

 теневого  капитала  мафиозных  клановых  структур,  а

 также компрадорской буржуазии.

      Бедные  станут  еще  беднее,  богатые станут еще

 богаче.  И  на  фоне  этого  разговора  о  социальном

 согласии  в  обществе только успокомительная таблетка

 для  смертельно  больного государства. Стабилизация в

 Украине  исходя  из  хтого  бюджета  -это  стабильное

 состояние   трупа,   у   которого  температура  равна

 температуре окружающей среды.

      Из   азбуки   экономики  известно,  что  оживают

 прозводства,   хозяйства,   люди,   когда  они  имеют

 возрастающее  поступление  денег.  Деньги  -это кровь

 общества.

      Мы,  сворачивая  денежные поступления, умертвили

 экономику, а вместе с ней и живущий в ней народ. Наша

 фракция   предлагала   в   обескровленную   экономику

 впрыснуть  хотя  бы кровезаменители, но Правительство

 во  главе  с  Президентом  отвергло  этот  путь, и вы

 знаете,  что  бюджетный  дефицит  повышен  всего лишь

 навсего на  0,2 %.

      И на фоне всеобщего сокращения ассигнований есть

 все-таки  структуры,  которые  не испутывают при этом

 особых неудобств. Это властные структуры, практически

 не  сокращаются на них расходы. Нет никакой связки ни

 у  Правительства,  ни  у президентской рати в поисках

 новых  доходов,  зато  расоды  сохраняются на прежнем

 уровне. Хочется вспомнить Ленина и его правительство,

 которому   был  присущ  аскетизм  в  период  бедствий

 страны,   а   мы   находим   средства  для  замены  в

 Администрации  Президента  БМВ  на "Мерседесы", можем

 позволить себе содержать такое количество генералов и

 адмиралов,    что   позавидует   даже   процеветающее

 государство.

      Главное  бремя налогов перекладываем не на т ех,

 у кого много денег, а на тех, кто едва сводит концы с

 концами.

      Об  этом  свидетельствует  и  баланс  финансовых

 ресурсов, который рассчитан при Министерстве финансов

 под   руководством   Пятаченко.   Бюджетная  комиссия

 сделела  все,  что могла, учтя абсолютное большинство

 замечаний  и  пожеланий  депутатов.  Ну и что? Бюджет

 стал  настолько хорошим, что разительно отличается от

 внесенного  Президентом?  Да  ничего  подобного, он в

 прилизаном   виде   отражает  все  то  же  -программу

 Президента без всякой коррекции и даже эрекции.

      Сократили  резервный фонд Кабинета министров -ну

 и   что?  Это  что,  спасло  экономику?  Можно  много

 говорить о том, насколько бедственно положение нашего

 госудасртва,  но  наша  фракция  внесла  очень  много

 предложений.  И  мы, учитывая то, что сложилась такая

 ситуация, считаем, что жить с бюджетом все-таки лучше

 чем жить без бюджета.

      Нам  необходимо  отрегулировать  все  те спорные

 вопросы,  которые  возникли и выносить этот бюджет на

 второе  чтение.

      Благодарю вас за внимание.

      ГОЛОВА.   Слово   має  депутат  Вітренко,  автор

 ініциативи. За нею виступатиме  Драгомарецький.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні  колеги, розглядаючи державний бюджет на

 1996  рік,  ми  з  Володимиром  Романовичем  Марченко

 внесли   пропозицію  слідуючої  постанови.  Звикайте,

 зхвикайте до цього. ...слідуючої постанови.

      Перший  пункт.  Відхилити  проект закону України

 про  державний  бюджет  України  на  1996 рік. І чому

 відхилити?  На  початку, пояснюючи  таким  чином нашу

 постанову,  ми пишемо: "враховуючи  прийнятті рішення

 Верховної   Ради   України  про  можливсіть  розгляду

 державного   бюджету   на   1996   рік  тільки  після

 затвердження Верховною Радою України вартісного рівня

 межи   малозабезпеченості   і   звіту  про  виконання

 державного  бюджету  на  1994  рік, розглядати бюджет

 1996 року".

      Я  хочу  наголосити саме на тому. Якщо ми з вами

 намагаємось, щоб нас поважали, перш за все ми повинні

 себе  поважати  самі. Ми прийняли вже, проголосували,

 щоб  межа  і звіт були до розгляду проекту бюджету на

 1996 рік.

      Чому  саме  це  потрібно  зробити?  Вчора  я вже

 виступала з приводу межі і не буду повторювати, що як

 раз   перекручення   економічної  логіки  і  спочатку

 розгляд про мінімальну заробіну плату і пенсію, а лиш

 потім про межу змінив повністю акценти на економічній

 політиці  держави.  І  після  мого  виступу ви змогли

 чітко в залі це побачити.

      Якщо  я  кажу  про  те, що найголовніша цінність

 України  - це  її  народ.  І  звідси  треба  будувати

 економічну політику, то пан Гетьман каже, що це буде,

 на  це буде витрачено 5 трильйонів карбованців. тобто

 для нього і його команди найвища цінність -це гроші.

      Так  ось  давайте  спочатку  вирішемо де найвища

 цінність.   Якщо   найвища   цінність  -народ,  треба

 захистити  людей від вимирання. Бо сьогодні, коли йде

 масове   недоїдання,  вчені   Інституту   Кібернетики

 побудували  модель:  що  буде з Україною в 2014 році,

 коли  буде  збережений  такий  раціон  харчування, як

 сьогодні.  Якщо прийняти нормальний рівень харчування

 за одиницю, сьогоднішній середній рівень харчування -

 0,  61. При збереженні такого рівня харчування в 2014

 році  населення  України  скоротиться  на 22 мільйони

 чоловік.   Ось   що   таке  межа,  що  таке  побудова

 економічної  політики, виходячи з неї. І далі давайте

 будувати  політику  далі.

      Виникає  питання:  "Де  взяти  гроші?"  Де взяти

 гроші?  Розкриваю  питання. З України вивезено в 1995

 році  20 тисяч тон льону із 32 тисяч його вирощеного.

 Вивезено  за  демпінговими  цінами.  З України в 1995

 році вивезено 5 тисч 400 тон вовни із усього настригу

 7 тисяч 500  тон.  Тобто,  вивозиться:  льон,  вовна,

 шкіра,  продуктивний  і  інша  худоба продуктивна. За

 якими цінами? Які будуть кошти в державі?

      І  далі.  Чому  ми поставили обов'язково розгляд

 звіту  бюджету  за  1994  рік?  Я вже наголошувала на

 цьому.  Тут  потрібно, дійсно, розслідування вести. В

 1994  році 1 лютого ще та Верховна Рада приймає Закон

 України  "  Про  бюджет 1994 року". Теж сперичаються,

 сидять   розумні  люди,  вивіряють  куди,  які  кошти

 направити.  Потім  приходить вже нова Верховна Рада і

 12 грудня 1994 року вже нова Верховна Рада.

      Я  тоді  ще  не  була депутатом, шкода, а ви вже

 були  депутатами,  затверджує  новий Закон про бюджет

 1994 року. Де статті настільки відрізняються одна від

 одної, що за рік видно, яка зміна.

      І  що далі? А далі, ми з вами отримуємо звіт про

 бюджет  1994  року.  І  в цьому звіті знову вже третя

 переміна  всього того, що було проголосовано 2 грудня

 1994 року, за місяць.

      Які  зміни? Тільки два приклади. Надходження від

 зовнішньоекономічної     діяльності.     У     лютому

 голосується,  що  це  буде 22 трильйонів карбованців,

 тобто  6, 8 відсотків доходної частини бюджету. Уже у

 грудні планується всього лише 2, 6 відсотків доходної

 частини бюджету. І у звіті нам дають -1, 8 відсотків.

 А   куди   ж  весь  експорт  подівся?  Куди  поділися

 надходження?

      Тому  мені  дуже  шкода, коли витрачають розумні

 люди  час для того, щоб прийняти бюджет, який не буде

 виконувати  цей Уряд. І треба спочатку з'ясувати, хто

 порушив   бюджет   1994   року,  до  відповідальності

 притягти хто порушив, потім закласти нормальні базові

 поняття   в   новий   бюджет   1996   року.   І  тоді

 затверджувати бюджет 1996 року.

      Тому   ми   пропонуємо   другим   пунктом  нашої

 Постанови  до  23  лютого  1996  року,  розглянути  і

 прийняти  рішення з питань межі малозабезпеченності і

 звіту  про  виконання  державного  бюджету 1994 року.

 Тільки  після  цього приймати, розглядати бюджет 1996

 року.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую  вам. В порядку інформації. В нас

 передбачена  Постанова  відносно  бюджету  1994 року,

 притягнення     до     відповідальності,    доручення

 прокуратурі. На жаль, Уряд інший.

      Будь  ласка,  Драгомарецький. За ним виступатиме

 Довгань.

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д.

      (Драгомарецкий, Одесса, Председатель контрольной

 комиссии  по  вопросам приватизации Верховного Совета

 Украины)

      Уважаемые  коллеги,  вчерашнее  обсуждение  межи

 малозабезпеченности  и  минимальной  заработной платы

 показало,  что  страна пришла к совершенно логичной и

 обкективной  точке. Заработная плата минимальная -это

 денежное  выражение фонда жизненных средств участника

 производства как работника простого труда.

      Скажите,   пожалуйста,   если   эта  минимальная

 заработная      плата      меньше,      чем      межа

 малозабезпеченности, то, извините, приведу вам цитату

 Маркса:  "Рабочая  сила  воспроизводится  в хиреющем,

 состоянии   только  воспроизводя  свои  физические  и

 физиологические потребности". О какой промышленности,

 о  каком  сельском  хозяйстве идет речь, если главная

 производительная   сила  общества  -человек,  который

 кормит,   одевает   и   обувает   страну,   не  может

 осуществить   даже   простое   воспроизводство  своей

 рабочей силы?

      Я   привожу  эти  примеры  не  для  того,  чтобы

 постонать  лишний раз и сказать: "Ах, как плохо!", -а

 для  того,  чтобы  подчеркнуть,  что любая экономия в

 бюджете  для  нас  чрезвычайно актуальна. Надо искать

 любые  возможности экономии, и прежде всего, когда мы

 говорим о производителей, которые не воспроизводятся,

 то   надо   задать   вопрос:  а  как  воспроизводятся

 чиновники?

      Ни  в одном законе Украины, ни в Конституции, ни

 в  Конституционном  договоре  нет документов, которые

 определяют  ункции Администрации Президента. Если нет

 функций,  так  нет  и  ответственности. Тем не менее,

 влияние   этого  органа  огромное.  Сегодня  мы,  по-

 существу,  имеем  два  правительства.  И  если мы эти

 правительства привели бы сюда, то не хватило бы места

 в   ложе   Правительства,   чтобы   им  разместиться.

 Требуется   в   бюджете   2  триллиона.  Я  настаиваю

 предложения Мясковского голосовать: не два триллиона,

 а ставить 100 миллиардов. Ибо на 2 кабинета министров

 у   страны,  которая  находится  в  таком  тяжелейшем

 положении,   нет  средств.  Более  того,  управляющий

 орган, если он лишний, -это не просто пассивно лишняя

 вещь,  это  орган,  который  мешает работать. Поэтому

 будет дважды эффект.

      Следующее.  Резервный  фонд -50 триллионов. Надо

 было  бы  очень  серьезно  о резервном фонде Кабинета

 Министров разобраться и выяснить куда, вконце-концов,

 тратятся  эти  деньги.  Ведь если на Администрацию мы

 тратим  2  триллиона,  а  Виктор  Михайлович Пинзеник

 сказал,  что  у  нас  субсидии будут 5 триллионов, то

 разве  это не существенная экономия. А резервный фонд

 50 триллионов, и мы не знаем куда он расходуется.

      Вопрос  Национальной  гвардии, которая подчинена

 Президенту,   слава   богу,   что  на  нас  никто  не

 собирается   нападать.   Но  это  же  катастрофа,  мы

 совершенно  не  можем  себя  защитить  и Национальная

 Гвардия  здесь  не  поможет,  что против собственного

 народа  его  направлять?  Сэкономив  эти  деньги, эти

 десятки   триллионов  мы  бы  могли  в  конце  концов

 предусмотреть  компенсацию  того, о чем каждый из нас

 из  популистских  побуждений  или  искренне  говорил:

 страна  должна расчитаться с теми, кого она ограбила.

 Речь   идет   о   компенсации  вкладов  в  сбербанках

 населению.

      Теперь  я  хочу  отметить  еще  один  момент. Мы

 привыкли  к  тому,  что Правительство по той или иной

 причине нас не слушается. Но странно, когда бюджетная

 комиссия не выполниет рекомендации Верховного Совета,

 ведь  Верховный  Совет  предусматривал и рекомендовал

 бюджетной  комиссии  предусмотреть поддержку угольной

 промышленности   в   самом   важном   государственном

 документе страны  - бюджете.

      Теперь   конкретные  предложения  по  пополнению

 доходной части.

      Первое.   Эти   предложения   вносилиь,  но  они

 проигнорированы.  Необходимо  законом о бюджете на 96

 год  внести  изменения  в  декрет Кабмина об акцизном

 сборе,   и   установить   единый  порядок  исчисления

 акцизных сборов для отечественных и импортных товаров

 ибо,   не   решив   эту  проблему,  мы  оставим  нашу

 промышленность  один  на  один  с импортером, который

 находится  в  значительно  лучшем состоянии. Это тоже

 самое,  что  меня  сегодня  поставить на три раунда с

 Майком Тайсоном. Это совершенно безнадежное дело, это

 понятно.

      Следующий   момент.  Важный  источник  бюджетных

 доходов,     особенно     местных    бюджетов    -это

 государственные  пошлины,  уплачиваемые  при  продаже

 акций  акционенрных  обществ и других ценных бумаг. В

 настоящее  время,  обратите  внимание, из более чем 4

 тысяч  акционерных  обществ  страны  только  20 имеют

 живые   акции,   фактически,   то  есть  мене  одного

 процента,  что  является  грубейшим нарушением закона

 Украины  и действующих нормативных актов, фактически,

 более 6 миллионов граждан Украины ограблены напрямую!

 А остальные -косвенно!..

      Третье  -бюджет... и еще 1 источник бюджета -это

 доплата,  которую  внести  хозяйственные  субкекты за

 госимущество,  незаконно приватизируемое по сниженным

 ценам.  Соответственные  работы  должны провести Фонд

 госимущества и Минэкономики.

      Заканчивая,  я  хочу  сказать следующее. Сегодня

 как  никогда  актуальна ленинский тезис. Актуален! Мы

 никогда не смолжем решить частные вопросы, сколько бы

 ни обходили... ни говорили о персонале, если не решим

 общие!   Ибо   решая   частные,  мы  неизбежно  будем

 наталкиваться  на  общие!  На  общие...  Надо сказать

 совершенно   откровенно   и   честно.   Горький  опыт

 подтверждает,  реальность  горькая  подтверждает, что

 исторически   безперспективная,   тупиковая  политика

 тотальной  капитализации  страны,  ведущая  к  откату

 селитных (?) форм госкапиталистического производства,

 к  архаичным  формам капиталистического производства,

 дикому  капитализму потерпела полный и сокрушительный

 провал!        Так        же        само       провал

 потерпела...........................              из-

 за..................  Совершенно  ясно, что источники

 сырья,  энергии, топлива у нас -в странах СНГ! Там же

 источники,  там  же  рынки реализации -не будет этого

 кругооборота,     не    будет    воспроизводственного

 процесса  -о  каком  источнике  бюджета  вообще можно

 говорить?!       В      условиях      государственно-

 монополистической экономики нам надо...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Все -заканчиваю, господин Танюк, вы мне постоянно...

       Надо  сказать:  государство  должно  прекратить

 играть  роль  ночного сторожа, стыдливо прячущегося в

 своей     будке!    Государственно-монополитстической

 экономикой  надо управлять! Тогда будет бюджет, тогда

 будет    производство    и   тогда   будет   сельское

 хозяйство... иначе не будет ничего!

      ГОЛОВА.   Слово   має   депутат  Довгань  Сергій

 Васильович  від  фракції,  але  він там за скороченою

 процедурою  виступає.  За ним виступатиме Болдирєв. Я

 прошу!.. Спокійно...Угаров!

      ДОВГАНЬ   С.   В.,   Селянська  партія  України,

 Херсонська    область,   400   Великоолександрівський

 виборчий округ.

      Шановні колеги!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА. Сергій Васильович, дайте змогу одесивтам

 заспокоїться  після  виступу  Драгомарецького... Будь

 ласка.

      ДРОВГАНЬ С.В.

      Шановні колеги, ми вислухали сьогодні дуже добре

 підготовлену    доповідь   Мандатної   комісії,   ой,

 Бюджетної комісії....

      (Шум в залі)

      Але  ця доповідь , але ця доповідь була схожа на

 доповідь  на  вченій  Раді  якогось  інституту. Але я

 хотів  би  привернути вашу увагу до того, що в нашому

 залі сидять не академіки і не професора, а люди, яким

 суспільство  вручило  свою  долю  і майбутнє. Тому ви

 повинні  приймати  рішення  політичного  характера  в

 першу  чергу.  а  тоді  уже робити акдемічно виважені

 орзрахунки,  які  забезпечать  виконання  політичного

 рішення. Яке......... політичне рішення? Я вважаю, що

 ми  сьогодні, розглядаючий цей дуже мізерний і бідний

 бюджет,  все-таки  повинні  найти в собі сміливість і

 визначити  якісь  пріоритети.  Всі  депутати  про  це

 говорили  і  майже  бодавляюча більшість говорила, що

 найпершим   пріоритетом   являється   Агропромисловий

 комплекс.

      Другим  таким  пріоритетом,  я вважаю, може бути

 Паливноенергетичний  комплекс,  і тут було сказано ще

 про  наукоємкі  виробництва. А це значить що, якщо ми

 визначаємо ці пріоритети, то ми повинні взяти на себе

 сміливість, ну, скоротити витрати на інші галузі, без

 всякого  популізму  сказати нашому суспільству, нашим

 виборцям, що: шановні товарищі, сьогодні ми забираємо

 гроші  на те, щоб прогодувати вас, на те, щоб зігріти

 вас,  завтра  в  нас будуть гроші на те, щоб дати вам

 робочі місця, щоб вас одягнути і таке інше.

      Значить,  в  такому  ключі, я вважаю, ми повинні

 вести    сьогодні  мову  про бюджет.

      Я  хотів  би  зупинитись на декількох поправках,

 тому  що представники агропромислового комплексу, тут

 виступав   товариш  Михайло  Васильович,  Представник

 комісії апековської, він назвав усі ті показники, які

 внесені  і  фракцією  Селянської  партії  України,  і

 фракцією   "Аграрники  за  реформи",  і  депутатської

 комісії  по  АПК.  Ці цифри ви знаєте, але я хотів би

 звернути  увагу  на  те, що ці цифри ви знаєте. Але я

 хотів  би  звернути увагу на те, що ці цифри не можна

 вважати, що вони направляються, як ми звикли це чути,

 для  вирішення  проблем  колгоспів, голів колгоспів і

 таке  інше.

      От  така  є  цифра,  ми пропонуємо виділити 10 т

 рильйонів на водопостачання. На жаль, на сьогоднішній

 день,  в  кінці 20 століття, в нас ще є такі райони в

 нашій  республіці, де воду підвозять кіньми, машинами

 і  таке інше, воду ту, яку повинні пити люди. Є такий

 район,  Нижньосирогільський,  я  там був ще не будучи

 депутатом,  зустрічався  з  керівництвом  району, так

 ось,  вони  воду  п'ють  із калюж. Там є така система

 зрошувальна,  яка  з  Запорізької області збрасується

 вода  із  хімікатами, з добривами і таке інше, і люди

 вимушені  цю воду використовувати на те, щоби її, так

 сказать, на   свої  потреби.

       ГОЛОВА. Я прошу уваги, одну хвилинку. Зарудний,

 в  вас  що  там,  мікробюджет на місті? Заспокойтесь,

 будь  ласка.  От  згадав  про  коней,  зразу зашумів.

 Спокійно.

      ДОВГАНЬ.   Це   один  з  тих  прикладів,  що  ті

 пропозиції, які вносять депутати-аграрники, вирішують

 загальнодержавні проблеми, проблеми соціальні, всього

 нашого населення.

      І  ще одне питання. 228 трильйонів ми пропонуємо

 в  поправці  205  виділити  на  придбання  зерна. Нам

 кажуть,  що  немає грошей, і таке інше. Є такі гроші.

 100  мільярдів ми пропонуємо з тих грошей, які будуть

 виплаченні на покриття боргу зовнішнього-економічного

 боргу  і  які плануються віддати грошима. Ми вважаєм,

 що  це абсолютно антидержавна політика. Тому що, якщо

 ми   віддамо   гроши  за  рубіж,  то  ми  підтримаємо

 виробників  зарубіжних  держав.  А  якщо  ми закупимо

 продукцію  агропромислового  комплексу  в себе і цією

 продукцією  розчитаємося,  скажем, із Туркменістаном,

 із Росією, то ми підтримаєм свого товаровиробника. Ми

 дамо  робочі  місця  своїм  людям  і вирішим проблеми

 соціального захисту всього населення.

      Я   вам  скажу  таких  прикладів  можна привести

 багато.  І  всі  поправки,  які ми запропонуємо, вони

 направленні  на вирішення загально-державних проблем.

 Тому  я  надіюсь  і думаю, що всі депутати, а тут 220

 депутата,    які    представляють   аграрні   округи,

 підтримують    пропозиції    наших   цих   інституцій

 депутатських.  І  ті поправки, які запропонували наша

 комісія  і фракції, будуть прийняті. Якщо ці поправки

 не  будуть  прийнятті, значить, нам треба сказати, що

 ми  все-таки  не  народні  депутати.  І  напрасно нас

 вибрали.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Сергій  Васильович,  ви  ж самі до мене

 підходили  і  сказали,  що хвилину ви віддаєте на той

 виступ,  а  ви перебрали в себе. Да, з яких 7, ви дві

 хвилини перербрали часу навіть крім того.

      Будь ласка, Болдарєв Юрій Олексійович від МДГ.

      БОЛДАРЄВ Ю.О.

      Спасибо,  Александр Александрович, я также как и

 вы Александрович.

      Уважаемый   председатель,   уважаемые  депутаты,

 уважаемое правительство.

      Я  выступаю,  надеюсь  в самом конце обсуждения,

 надеюсь,  что  мы  сегодня  дойдем  до голосования. И

 поэтому  я  позволю  себе  в  кратце  после тех ярких

 выступлений,  которые  прозвучали  вот  буквально  за

 несколько  человек  передо  мной,  высветить  как  бы

 главные  отличия  того  бюбджета, который вам сегодня

 предлагается в первом чтении от того, что было подано

 Министерством финансов.

      В  чем  же  эти  отличия? На мой взгля (и уже об

 этом говорили, напрымер, уважаемая Наталья Михайловна

 Ветренко об этом говорили), что в нашем  государстве,

 начиная  с  1992  года,  господствует  очень  опасная

 тенденция.   Государство  пытается  скесть  общество.

 Государство не оставляет обществу никакой свободы для

 экономического  движения.  То  есть, все время растет

 чиновничий    аппарат,    все   время   увеличиваются

 гомсударственные    расходы,    фонды   общественного

 потребления  сокращаются,  доля  местных  бюджетов  в

 консолидированном   бюджете   государства  все  время

 сокращается.   Это  очень  опасная  тенденция.  И,  к

 сожалению, она пока что еще нами не преодолена.

      И вот бюджетна комиссия, внимательно  рассмотрев

 предложения  других  комиссий, предложения депутатов,

 изучив более 400 поправок, пришла к выводу, что самое

 главное сегодня - это хотя бы не изменить, но хотя бы

 начать изменение этой опасной тенденции, в которой мы

 с вами живем уже не один год. А именно: мы решительно

 сократили    расходы   Государственного   бюджета   и

 решительно   увеличили   расходы   местных  бюджетов,

 поскольку се мы с вами, не только Киевские чиновники,

 не  только  депутаты,  живушие  в  Киеве, а мы прежде

 всего    представители    своих    избирателей,    мы

 представытели  своих  регионов,  мы представители той

 промышленности,  того сельского хозяйства, которое на

 местах. Мы представители своих избиратели -это прежде

 всего.  И  вот этот дисбаланс (а вы знаете, что в том

 бюджете, который был подан, в Государственном бюджете

 сосредотачивалось 78 процентов всех расходов и только

 22  местных  бюджета),  мы  изменили  этот  дисбаланс.

 Сегодня   в   том  бюджете,  который  сегодня  должен

 голосоваться,  государству принадлежит 65 процентов и

 местным  бюджетам  -35,  то  есть,  на  13  процентов

 больше - это в 1,5 раза больше чем предлагалось.

      В результате нашей работы над вашими поправками,

 мы  прибавили  100  триллионов  на  социальную защиту

 населения,   45   триллионов   на   образование,   17

 триллионов  на  здравоохранение.  Это  все реализация

 ваших предложений.

      Я   думаю,   что   несмотря  на  все  недостатки

 сегодняшнего  бюджета,  несмотря  на  всю ту критику,

 справедливую   часто  критику,  которая  звучала  при

 обсуждении,  мы  сегодня  все же должны проголосовать

 данный бюджет.

      После  выступления депутата Свята у меня на душе

 свято,  потому  что я услышал выступление депутата не

 заангажировано   никакими   частными  интересами,  не

 зааганжированого    интересами   отраслей,   каких-то

 промышленных  групп,  не  зааганжированого интересами

 банков.   Я  услышал  выступление  человека,  который

 свободно   и   открыто   зависит   только   от  своих

 избирателей.  Сказал,  как  необходимо  двигать  нашу

 страну через бюджет.

      Мне   очень   понравилось  это  выступление,  но

 совершенно   не   понравился  вывод.  Я  считаю,  что

 необходимо  сегодня наш бюджет проголосовать в первом

 чтении  по  надоработку правительству, для того чтобы

 через  две-три  недели во втором чтении принять его в

 улучшеном виде.

      Огромное спасибо за внимание.

      Да,  МДГ  предлагало голосовать бюджет поименно.

 Извините, я забыл.

      ГОЛОВА.  Слово  має депутат Пустовойтовський від

 бюджетної комісії. За ним Пасько.

      Я  прошу  одну хвилиночку. Нам треба порадитися,

 будемо  продовжувати  чи  припиняємо  обговорення,  а

 завтра... Цифри не сприймаються.

      Тоді  я  прошу,  одну  хвилиночку, спокійно. По-

 перше, я прошу тих 120 депутатів, які взяли квитки на

 поїзди,  здайте  їх  назад,  це  легко в нас робить у

 касі, і зорієнтуйтесь на те, що ви поїдете додому, на

 округи   після   15.   00,  а  вранці  ми  продовжимо

 обговорення  цього  бюджету  і  інших питань. Вкінці-

 кінців, є порядок, і не поспішайте, встигнете.

       Будь ласка, Пустовойтовський.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.

      Уважаемые     коллеги,    уважаемый    Александр

 Александрович, уважемые члены Правительства!

      Не  смотря  на большую работу, проведенную всеми

 комиссиями,  и  тот  огромный труд, который проделала

 бюджетная   комиссия,  ее  секретариат,  (..........)

 провела...

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги!  Говорить  представник

 бюджетної комісії. Перший заступник голови комісії.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ  В. С.... которая провела более

 30  заседаний  с  участием  более  130  руководителей

 министерств,  ведомств,  областей,  принятие  бюджета

 1996 года, как мы видим, очень проблематично. В самом

 деле:  может  ли  быть  хорошим  бюджет  государства,

 экономика   которого   находится   в  таком  глубоком

 кризисе. И сколько бы мы здесь не упражнялись, как бы

 мы  не делили этот лоскуток, мы ничего не закроем. Мы

 не способны сегодня этого сделать.

      Мы  могли  бы  пойти с вами на дефицит. Но, если

 нет  неинфляционных методов его покрытия, мы приведем

 еще к худшим последствиям, чем мы сегодня планируем.

      Академическая   наука   нам,  с  одной  стороны,

 показывает,  то в предложенном бюджете есть опасность

 недополучения   вот   в   этом  куцом,  недополучения

 поступлений  от  налога  на  прибыль предприятий и от

 налога  на  НДС.  Возможна более резкая инфляция, чем

 планируется.

      Группа      ученых     научно-исследовательского

 института  при  Министерстве  финансов  считает,  что

 предложенный   бюджет   может   позволить   сократить

 инфляцию  до  34%,  то  есть  то,  что планируется, и

 увеличить  фонд  потребления  на  45, 9%, больше, чем

 планируется.

      Какой  из  прогнозов сбудется? И сбудутся ли они

 вообще?  Покажет  время.  Пока  же  мы видим страшный

 развал, высокую социальную напряженность в обществе и

 очень  трудно  предсказать,  что  будет  в  ближайшее

 время.   Поэтому   было   бы  целесообразно  быстрее,

 спокойнее отнестись к тем поправкам, которые заложены

 бюджетной  комиссией, спокойно проголосовать наиболее

 спорные  моменты  постатейно, принять поправки и дать

 Кабинету  Министров  над ними работать, потому что мы

 все  отлично  понимаем, что это только полдела. И тот

 бюджет,  что мы примем будет также плохо выполняться,

 как  выполнялся бюджет 95 годахотя мы к нему подходим

 уже более граммотно, более глубоко и более обширно.

      Проводимые  в  нашей  стране  курс  реформ довел

 экономику   от  состояния  шока  до  состояния  комы.

 Ситуация в стране накалена до предела, да и как может

 быть   иначе,   если   зарплату,   не  обеспечивающую

 минимального  прожиточного минимума не выплачивают по

 3-6  месяцев.  Идет деградация нации, и только слепые

 могут этого не видеть.

      Разве  мы  моглы  когда нибуть предполагать, что

 увеличив  минимальную зарплату, вчера это произошло в

 25 раз, мы не дотянем ее даже до уровня 1 киллограмма

 копченной      колбасы.      Необходимо     изменение

 экономического  курса  и  промедление  с  этим  может

 привести к неуправляемым последствиям.

      Идеология  чрезвычайных  экономических  мер  для

 наших словий еще не разработана и не принята. Но есть

 работа  авторского  коллектива  во  главе  с  Наталье

 Михайловной   Витренко,   есть   соображения   других

 высококвалифицированных  специалистов и ученых. Нужны

 экстренные  меры. И для этого должна быть разработана

 и  принята  Верховным  Советом идеология чрезвычайных

 экономических мер и план действий, чтобы чрезвычайные

 экономические  положения не превратились в какую-либо

 чрезвычайную диктатуру.

      Итак, я предлагаю. Доработать завтра и утвердить

 выводы  и  предложения  бюджетной Комиссии. Направить

 правительству.    Принять    решение   по   поручению

 правительству   разработать   идеологию  чрезвычайных

 экономических  мер  в  стране  к  5  марта сего года,

 учитывая  остроту положения. Вместе с планом действий

 правительства и Верховного Совета.

      Пригласить   к   подготовке   такого   документа

 специалистов  и  создать  им  необходимые условия для

 плодотворной  работы,  чтобы  был разработан... чтобы

 были    разработаны    и   альтернативные   варианты.

 Рассмотреть,  принять  их  в  первой  половине  марта

 необходимо, эти  документы.  И  принять решительные и

 энергичные  действия.  Это  зависит  от  всех  ветвей

 власти.  И в этом только выход из тягчайшего кризиса,

 в  котором находится наша страна. Баланс терпения уже

 исчерпан...

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.   Дякую  вам.  Я  прошу  уваги,  шановні

 депутати! Продовжимо ми обговорення вранці, але перед

 тим  я  просив  би  вас: час  у  вас буде - подумати,

 поспілкуватися  між  собою  у  фракціях,  можливо,  у

 комісіях і зважити на деякі речі.

      По-перше,  те,  що пропонували багато депутатів,

 вносили свої пропозиції сьогодні, агітуючи за те, щоб

 вони  були  прийняті...  одну хвилиночку!.. це не той

 шлях   і   не  той  метод,  і  не  та  процедура,  що

 передбачається  під  час прийняття бюджету в  першому

 читанні.  Розглядаться  можуть тільки ті пропозиції -

 це...  вірніше, дехто сьогодні скористався часом, щоб

 використати процедуру подання бюджету і представлення

 його  у  Верховній  Раді. Тому майте на увазі, що все

 те, що появилося нове, розглядатися не буде! Тому, що

 це  потребує  знову  ж  30  засідань  комісії  і як у

 святому писанні сказано: цьому царстві не буде кінця.

 а  ми  не  можемо  допускати,  бо  час у нас обмежени

 фінансовим роком. І треба бюджет приймати якійсь.

      І друге. Але яки саме, це вже від нас залежить і

 від уряду. І друге. Я хочу звернути увагу на те, що у

 нас  сьогодні  рівень  виробництва  проти  1990  року

 зменшився  менше ніж удвічі. Власно кажучи, по всьому

 валовом  продукту, а ми все інколи ще хочемо поділити

 і підтягнути ту чи іншу  сферу, думаючи, що в нас по-

 перше,  ті  ж  самі показники ВВП, а по-друге, що вна

 тіж   самі  матеріальні  запаси  і  резерви,  які  ми

 розграбували,  ні  ми, я вибачаюся, а розграбовані за

 останні  роки. Тому я просив би, щоб все ми зважили ,

 бо є параметри, які виставив уряд, і є параметри, які

 пропнує комісія. і нам треба вибирати із 2 зол менше.

 Очевидно так.

      Я  ще  раз  кажу:  я  не  агітую, я хочу, щоб ви

 подумали, зважили яким чином нам приймати рішення, бо

 його доведеться якесь приймати.

      Засідання   продовжиться   завтра  о  10  ранку.

 продовжиться це обговорення. Пасько виступає першим.