ЗАСІДАННЯ  ДРУГЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  16  с і ч н я  1996  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  депутатів  підготуватися  до

 реєстрації.  Вставте  картки.  Будь  ласка, увімкніть

 систему. Проводиться поіменна реєстрація. Будь ласка,

 активно.

      В  залі  зареєстровано  364  народних  депутати.

 Вечірнє  засідання оголошується відкритим. Ну, не всі

 встигли ще нічого, але.... зрозуміло...

      Слово  має Суслов Віктор Іванович. Продовжується

 розгляд питання... обговорення питання, яке оголошено

 і розпочате розглядом до обіду...

      Я  зараз подивлюся, хто виступає за  Сусловим...

 Вітренко...

 

      СУСЛОВ.

 

      Уважаемые  народные  депутаты, от имени Комиссии

 по  вопросам финансов и банковской деятельности прошу

 вас  поддержать  проект  закона  Украины  о  внесении

 изменений......

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку,.... Віктор Іванович, я

 прошу  Вас, хвилиночку. Шановні депутати, будь ласка,

 Іван   Сергійович,  Володимир  Максимович... Вячеслав

 Максимович,  я  прошу  уваги...  Надзвичайно  важливе

 питання,  прошу уваги. Віктор Іванович виступає, будь

 ласка...

 

      СУСЛОВ...  Прошу Вас поддержать проект закона о

 внесении    измнений   и   дополнений   к   некоторым

 законодательным  актам  по вопросам налогообложения и

 принять  его  в  первом  чтении.  Это  позволит  всем

 заинтересованным  народным  депутатам  провести более

 глубокую  экспертизу проекта, подать свои предложения

 комиссии, которые  будут учтены.

      Я  хочу  напомнить уважаемым народным депутатам,

 что  проект Закона "О налоге на добавленную стоимость"

 рассматривается  в  Верховном  Совете  уже  в течении

 целого  года.  Мы не смогли принять окончательно этот

 проект  в  связи  с  тем,  что  он содержал серьезные

 концептуальные     недостатки,     присущие    вообще

 действующему  на сегодня в Украине законодательству о

 налоге  на добавленную  стоимость.

      Сегодня  налог  на добавленную стоимость в нашей

 налоговой   системе   -это   средство  изкятия  части

 оборотных  средств предприятий, особенно в отраслях с

 длительным   производственным   циклом,   о  чем  уже

 говорилось.  В  наиболее тяжелое положение поставлены

 сельскохозяйственное    предприятие,   строительство,

 предприятия  тяжелой  промышленности.

      Кризис  неплатежей,  который  мы имеем сегодня в

 экономике     в     значительной    мере    следствие

 несовершенства    законодательства    о   налоге   на

 добавленную  стоимость.

      Те   изменения,   который   предложено  принять,

 направлены  на устранение этого недостатвка. Налог на

 добавленную  стоимость,  уплаченный  предприятием при

 покупке  сырья  и  комплектующих будет ему немедленно

 компенсироваться,  если  мы  примем  эти  изменения и

 дополнения.

      Кроме  того я хочу обратить ваше внимание на то,

 что   в  предложенном  вам  Постановлении  Верховного

 Совета  нет  норм прямого действия, нет смысла сейчас

 начинать  дискуссию  ол  по содержанию сторого пункта

 Постановления.   Здесь   госорится   о   том,  что  "

 надходження  від  податку  на  добавлену  вартість  в

 повному  обсязі  підлягають зарахуванню до державного

 бюджету  України",-я  подчеркиваю,-"  починаючи з дня

 опублікування Закону України "Про державний бюджет на

 1996  рік".  Имеется  в  виду, если это будет принято

 нами  в  Законе  "О государственном  бюджете".

      Поэтому  основное  в  этом пункте -это поручение

 Кабинету  Министров  в  двухнедельный  срок подать об

 изменениях  в  законодательстве  и  в  проекте Закона

 Украины  "О  государственном  бюджете  на  1996  год,

 необходимы   в   связи   с   зачислением   налога  на

 добавленную    стоимость    в    полном   обкеме,   в

 государственный  бюджет  Украины. Именно этот принцип

 зачисления  налога  на добавленную стоимость в полном

 обкеме  в  государственный  бюджет позволит обеспечит

 своевременную   компенсацию   уплаченного  налога  на

 добавленную стоимость предприятиям.

      Поэтому, он так же необходим. Спасибо!

 

      ГОЛОВА.  Вітренко  оголошена, будь ласка. За нею

 буде говорити Анісімов.

 

      ВІТРЕНКО

 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 колеги,  нам  запропонований зараз до розгляду проект

 Закону  щодо змін до одного з найважливіших законів з

 питань   оподаткування,   законів   на   податок,  на

 добавлену  вартість. Я хочу спочатку зосередити увагу

 всіх  депутатів на те, що знову порушується процедура

 розгляду законів. В комісіях непроробили цей закон, і

 я  не  розумію, чому сьогодні Верховна Рада розглядає

 проект, підготовлений комісією Суслова, не враховуючи

 проект  Кабінету  Міністрів,  розроблений  податковою

 інспекцією?  Він  направлений в Верховну Раду 9 січня

 1996  року.  Цей  проект розходиться з проектом, який

 нам  доповідав  Терьохін.  В  чому тут є розходження?

 Розходження  є  спочатку  в  тлумаченні  взагалі,  що

 потрібно  вважати об'єктом оподаткування. І коли ми з

 вами   розуміємо,   що   треба   змінювати  податкову

 політику,  то  треба змінювати її розумно, а не кожен

 раз  латаючи  чергову дирку. Бо ми тільки робимо нові

 дірки.

      Коли я в запропонованій нами, вченими в програмі

 запобігання національній катастрофі казали, що за два

 місяці   можна   припинити   руйнування  України,  як

 тенденцію   руйнування,   треба  змінювати  податкову

 політику, то треба було всі сили кидати на те, щоб за

 два місяці створити нову податкову політику.

      В   програмі   діяльності   Кабінету   Мінітсрів

 записано:  що  до  кінця  1996  року буде розроблений

 єдиний   Податковий   кодекс.  Якщо  навіть  хоть  це

 записано,   то   давайте,   дійсно,   зробимо  єдиний

 Податковий кодекс.

      До   чого   нас  закликає  сьогодні  Терьохін  і

 шановний  Суслов? Я хочу (я знаю, що часу мало), хочу

 кілька   привести   таких   прикладів.   Ось  об'єкти

 оподаткування.  Нам  пропонується  тільки три об'єкти

 оподаткування:   операції  з  реалізації  товарів,  з

 вивезення  і  ввезення.  тоді  як податкова інспекція

 передбачає   і   інше,   набагато   більше   об'єктів

 оподаткування.

      Далі.    Беремо   статтю   4.   Дивіться:   було

 оподаткування    оборотом    з    валового    доходу,

 пропонується  -з  контрактної вартості. Це є різниця:

 валовий доход чи контрактна вартість, яка укладається

 по контрактах.

      Далі  беремо  пункт 5 статті 4. Там де... Ні вже

 стаття 5 будемо брати. Де  перелік  товарів,   робіт,

 звільнених  від  податків.  Я  недарма задала питання

 Терьохіну:  "А  що  буде  мати  банк і комерційний, і

 Національний   банк?"   І   він  тому  і  обурився  і

 так  некоректно  відповідав  мені,  що  зрозумів,  що

 влучили  я  в  таку болючу точку. Чому? Читаємо пункт

 м):"Операції   звільняються  від  оподаткування,  які

 стосуються  обігу  національної  та  іноземної валют,

 включаючи  готівковий  обін  банкнот і монет", а було

 тільки,  що  звільнялись від оподаткування  операції,

 які  стосуються обігу валют, грошей і банкнотів, що є

 законними засобами платежа.  Тобто не весь готівковий

 обіг,  не  всі  операції  з валютою, як тому хочеться

 пану  Терьохіну,  не  тільки йому, ми розуміємо, кому

 хочеться.

      І останнє. Стаття 7. Зверніть увагу, було: "Сума

 податку  на добавлену вартість, що підлягає оплаті до

 бюджету,  визначається  як різниця між сумою податку,

 одержаного  від  покупців  за  реалізовані  товари, і

 сумою  податку,  що  сплачена".  Тобто спочатку треба

 було  отримати  суму податку, від реалізації товарів,

 що  пропонується  бо,  від  комісії.  Сума податку на

 добавлену  вартість, що підлягає внесенню до бю джету

 визначається   шляхом   зменшення   сум  податків  на

 добавлену   вартість   на  рахованих  у  складі  ціни

 реалізації  продукції.  Тобто  не одержаних коштів, а

 ціни реалізації продукції, якщо шановний пан Терьохін

 не  знає,  яка  сьогодні  криза із-за не платежів, що

 реалізована    продукція    вона    підготовлена   до

 реалізації, вона вже відгружена, але вона не оплачена

 і  ці  кошти не одержані, а він хоче, щоб податок був

 сплачений,  ну  то  я  просто шкодую, що він цього не

 розуміє.

      І  я  думаю,  що  наша  Верховна  Рада запобігла

 багатьох помилок в своїй роботі, якщо б не було таким

 чином розглядання питання.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Не через Регламент і нормальну

 процедуру,  а  в кидання його у Верховну Раду. Тому я

 пропоную  депутата  не  приймати  сьогодні  у першому

 читанні,  а  маючи  на  руках  і  пропозиції Кабінета

 Міністрів  і  податкової  нашої  інспекції,  ось тоді

 розглянути  нормально  ці  поправки  до  Закону  "Про

 податок на добавлену вартість". Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я хочу звернути увагу на те, що питання

 розглядається    відповідно   до   Регламенту,   воно

 своєчасно  внесене, вручено 22 грудня депутатам усім,

 ну  я маю на увазі, що воно вручено тоді депутатам, а

 до,  від  того часу пройшло майже 4 тижні, так що час

 для  проробки  у  нього  був.  Це  я ще раз прошу вас

 зверніть увагу на те. І тому можна говорити про зміст

 тут  немає  заперечень,  будь  ласка  дискутуйте, але

 відносно  процедури  вона дотримана, повністю так, як

 це передбачено Регламентом.

      Анісімов, будь ласка. За ним Пономаренко.

 

      АНІСІМОВ.178 , город Запорожье.

 

      Я хотел бы народных депутатов! Вернуть к истории

 появления НДС на территории бывшего Союза, поэтому вы

 наверное  все  прекрасно  помните  тот  момент  когда

 начала  разваливаться  экономика нашего государства и

 ничего не оставалось Горбачову предложить, как ввести

 один   из   налогов  на  пополнение  государственного

 бюджета.  Так,  вот  это  пополнение государственного

 бюджета,  где  мы  на  сегодняшний  день все пытаемся

 смотреть: пополняем мы его или не пополняем, -оно нас

 загоняет все время в угол.

      Вы,  наверно,  недавно помните историю, когда мы

 рассматривали  по  Автозазу,  город  Запорожье, когда

 частично,  будем говорить, дали приоритет и сняли НДС

 и  налог  на добавленную стоимость, так я вам сегодня

 констатирую,  как  факт,  что, практически, завод уже

 остановлен.  С  нового  года  он еще ни одного дня не

 работал.   А   мы  думали  и  некоторые  политики,  а

 некоторые  представители Кабинета Министров говорили,

 мы  ж,  убрав этот налог, не даем пополнения в бюджет

 государства. Так, то, что хотелось и думалось, оно не

 получается.  Только  обкемы производства могут спасти

 государственный бюджет и казну государства.

      Поэтому,  я  сегодня поддерживаю в данном случае

 Суслова  в этом плане. Я задаю себе вопрос: я уже два

 года  народным депутатом и каждый раз поднимаю вопрос

 на   всех  уровнях,  ставлю  его  ребром:  почему  не

 индексируются   обротные   средства.   Идет  инфляция

 голумпирующая,  обротные  средства  не индексируются,

 кризис   неплатежей   задавил  производство.  Мы  еще

 спустились  на  13-15%  с  плохим 1994 годом. Так это

 хоть чуть-чуть первый шаг, чтоб реабилитировать часть

 НДС,   который   накручивается,   так   называют,  на

 оборотные   средства   или   на   материалы,  которые

 покупаются.  Сегодня  можно  по-разному  подходить  к

 этому  вопросу,  по-разному.  И  я  думаю, что первое

 чтение  и  обсуждение  даст точки прикосновения. И не

 случайно  в  одном  из пунктов постановления записаны

 комиссии  одной  и  другой, и Кабинету Министров. И я

 прекрасно  понимаю  сегодня  Николая  Яновича  в  том

 плане,  что он болеет за бюджет местного уровня. Так,

 поэтому   и   делается   предложение,  чтоб  оно  при

 распределении это произошло.

      Поэтому,  этот  шаг  надо делать. На сегодняшний

 день  не надо умалчивать и рассматривать предложение,

 что  сделал  здесь и Пылыпчук. Оно как раз направляет

 на кредитование промышленного производства и частично

 дает  толчок,  чтоб  запустить  производство. Вот где

 надо  искать, будем говорить, тот источник пополнения

 государственного бюджета.

      Поэтому  НДС, конечно, по большому счету, потому

 мы  его не принимаем, что это не налог на добавленную

 стоимость. И не случайно Терехин здесь сказал, что мы

 еще  не  определили в правовом поле и не назвали, что

 это  такое.  Наверно  тут  уже  видно, я, здесь много

 сидит   экономистов   и  так  далее,  когда  какое-то

 кризисное состояние, монополист делает рентабельность

 50-80  процентов,  вот  там,  наверное,  надо  искать

 добавленную  стоимость  за счет цены, будем говорить,

 не  уменьшая  расходы  по  переделу.  Поэтому нам как

 законодателям  где-то надо определиться с этим, а это

 налог,  будем  говорить,  на  покупателя,  на каждого

 сидящего  здесь  и  на  каждого  приходящего покупать

 товар.  Поэтому,  конечно, движение надо делать: хоть

 пол шага, но надо его делать.

      Я  предлагаю в первом чтении принять, вынести на

 обсуждение,  дать  время  для  того, чтоб мы внесли в

 комиссию конкретное предложение, и более глобально по

 каждому пункту пройти во втором чтении, для того чтоб

 не  было повадно и некоторым банковским структурам, и

 не  было  повадно  другим,  кто  лоббирует, для того,

 чтобы  протолкнуть какую-то нить, а увидеть главное -

 дать задышать хоть чуть-чуть производству. Спасибо за

 внимание.

 

      ГОЛОВА. Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО

 

      422 виборчий округ. Депутат Пономаренко.

      Шановний  голова, шановні колеги, на наш розгляд

 запропонований  дуже  потрібні і зміни до закону, які

 вводять  його в нормальне економічне правове поле, як

 такий,    що    враховує    різницю   між   оплаченим

 товаровиробником  в  процесі виробництва продукції, і

 отриманим  в результаті реалізації. Бо до сьогодні ми

 фактично мали податок з обороту. Ще раз акцентую вашу

 увагу  на  кількох  найбільш  важливих  моментах, які

 врахують поправки.

      Податок на добавлену вартість включається в ціни

 товарів  за  ставкою  у розмірі двадцяти відсотків до

 оподаткованого  обороту.  Це буде нормою закону, а не

 тимчасовою   постановою,  як  це  було  до  сьогодні.

 Вводиться   норма   відшкодування  втрат,  які  мають

 підприємства,  що  випускають  продукцію технологічно

 складну   і   з   довгим   циклом   виробництва.  Це,

 насамперед,    ракетна    та    авіаційна    техніка,

 будівництво, кораблебудування, унікальне технологічне

 обладнання. Внаслідок інфляції ці підприємства завжди

 терпіли  значні  збитки,  бо  частка  ПДВ  в  ціні їх

 продукції,  звичайно  ж,  менша  від  ціни частки ПДВ

 закуплених  раніше матеріалів і комплектуючих. Тобто,

 ця  нова  норма  буде  працювати  на товаровиробника.

 Певні  побоювання  у  мене  викликає вміння державних

 чиновників  до  копійки  здирати з товаровиробнрика і

 якось  скромно  уникати своїх зобов'язань, коли треба

 повертати кошти.

      Але    стаття    8   визначає   термін   виплати

 відшкодування -10 днів з моменту отримання Податковою

 інспекцією фооррмленої підприємством декларації.

      І  третє  -поправки  до закону хоч в якійсь мірі

 враховують інтереси сільськогосподарського виробника:

 пункт  сьомий  враховує  сезонний харакетр реалізації

 продукції  і  дає  можливість отримати компенсації. І

 мене  дуже приваблює ще стаття 8 останнім абзацом, де

 написано:  "Суми,  не  відшкодовані  платнику податку

 протягом   визначеного   в   цьому   пункті   строку,

 вважається    бюджетною   заборгованістю.   На   сумі

 бюджетної   заборгованості  знаходяться  відсотки  на

 рівні  облікової ставки Національного банку України".

 Це дуже важлива норма.

      І,  користуючись  нагодою, хотілось би сказати і

 про  итний  податок,  який треба прискорено приймати,

 новий  митний  податок. Тому, що на сьогоднішній день

 явно застарів декрет Кабінету Міністрів від 1993 року

 "Про   порядок   обкладання   митом   предметів,  які

 ввозяться   громадянами  в  Україну".  Мова  йде  про

 славнозвісні отих 1400 доларів, на які безмитно можна

 ввозити товари в Україну. І разом з тим -2 мінімальні

 заробітні  плати  на посилки громадянам України тобто

 вивозити  якщо  більше 2 мінімальних заробітних плати

 посилками неможна -це абсолютно, ну, нерозумна норма,

 тому  що,  таким  чином,  родичі,  який  перебуває за

 межами   України,  не  можуть  отримати  посилку  від

 громадян України.

      Хотілось  би  також вказати на продаж харчування

 згідно  Закону  України "Про порядок обкладання митом

 предметів,  які  вивозяться  за  межі України і таким

 чином,  оскільки мито накладене величезне, маса людей

 вивозе  продукти харчування за межі України безмитно.

 Над  цим  теж треба працювать, я думаю, що це врешті-

 решт   войде?   в  нормальне  правове  коло  і  дасть

 можливість бюджету України отримати певні кошти.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, останній виступ Свято.

      Я прошу...

 

      СВЯТО, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

 

      Дякую  Олександр  Олександровичу. Шановні колеги

 депутати, ми сьогодні обговорюємо надзвичайно важливе

 питання,   а  саме  питання  про  податок  на  додану

 вартість  або  найуніверсальніший,  найефективніший з

 усіх видів податків.

      З   одного   боку,  позиція  бюджету  державного

 доходна  його  частина,  а  вона  найбільше регулярно

 забезпечується  як  раз  цим  податком,  а  з другого

 боку - виробник.

      Податок  на  додану  вартість використовується в

 понад  40  державах  світу.  Серед  них в 17 державах

 Європи.  Його  найлегше  державі взяти за виробника і

 суб'єктів оподаткування.

      З  другого  ж  боку,  від  нього важко і втекти.

 Вигідний   він   і   для   виробника,   тому  що  він

 використовується   з   видаткової  частини,  а  не  з

 прибутку.

      Так  от,  коли ми говоримо за Україну  і кажемо,

 що  в Україні цей податок на додану вартість є важким

 для  виробника,  так  є  важким.  Тому що є пролблема

 неплатежів   і   він   лягає  тягарем  не  тільки  на

 виробника... на споживача, а  і на виробника.

      Але,   шановні,   це   один   з  найрегулярніших

 надходжень   до   нашого   бюджету.   Завтра   будемо

 розглядати  бюджет,  і  буквально напередодні рогляду

 проекту  бюджету  на 1996 рік ми починаємо розглядати

 питання  про  податок  на  додану  вартість. Шановний

 Терьохін  Сергій  Анатолійович  в 1994 році в першому

 читанні  доповідав  нам  Закон "Про податок на додану

 вартість" і зараз залишається тільки прийняти позицію

 20%  базової  ставки. Джерела можливі ненадходжень за

 рахунок еприйняття оцієї базової ставки складуть біля

 139  трильйонів  карбованців. Це більше половини всіх

 можливих  ненадходжень до нашого бюджету.

      Ми  можемо  в  майбутньому розглядати і детально

 роглядати  цей  закон,  який  ми  сьогодні винесли на

 розгляд,  але  він  потребує  детального  і зваженого

 обговорення  розгляду.  А  зараз  на  порядку денному

 бюджет  держави  нашої.  А  тому  моя  пропозиція: не

 приймати  в  першому  читанні  цей  закон, а прийняти

 закон  в  другому  читанні  "Про  податок  на  додану

 вартість",  а  саме  закон  1994  року,  і  цим самим

 забезпечити  реальність  139 трильйонів надходжень до

 Державного  бюджету  України.

      Дякую  за  увагу.

 

       ГОЛОВА. Дякую  і вам.

      Шановні   колеги,  так  трапилось,  що  ми  ніби

 обговорили  цей проект за скороченою процедурою, тому

 що  виступило  два  депутати  за  підтримку, а два із

 стриманою  своєю  позицією  проти  прийняття  його  в

 першому  читанні.

      Я   перед   тим,   як   поставити   питання   на

 голосування,  хочу  з  мотивів  цього голосування два

 слова  про  це  сказати,  бо  про  це  йшла  сьогодні

 дискусія.

      Мова  йде  ось  про  що.  13  грудня  1995  року

 Верховна Рада України прийняла Постанову "Про основні

 положення  податкової політики і податкової реформи в

 Україні".

      Є в цій Постанові одне принципове положення, яке

 зобов'язує, власне, Комісію, і визначає її як джерело

 законодавчої  політики, пов'язаної із оподаткуванням.

 Я  думаю, що потреба в єдиному джерелі такої політики

 існувала   давно  і  це  добре,  що  ми  таким  чином

 визначились.  От  у  цій  постанові  є  5 пункт, який

 говорить,   погляньте,   він   стосується  не  тільки

 доручення комісії процедурного, але суттєво визначає,

 яким повинен бути цей закон.

      Зміст  такий.  "Комісія Верховної Ради України з

 питань    фінансів   і   банківської   діяльності   у

 двотижневий термін доопрацювати проект Закону України

 про   податок  на  добавлену  вартість,  передбачивши

 впровадження  механізму  щомісячного  відшкодування з

 державного   бюджету   перевищення  сум  податків  на

 добавлену вартість, сплачених підприємствами в складі

 матеріальних  витрат, над сумами податків, отриманими

 ними  у  складі  ціни  реалізації  продукції,  робіт,

 послуг,  в  тому  числі  при  її  експорті. Кабінетом

 Міністрів у двотижневий термін подати пропозиції щодо

 скорочення  пільг,  встановлених  згідно  з  Декретом

 Кабінету   Міністрів   про   податок   на   добавлену

 вартість". Це перший момент.

      Чому  ця  процедура  таким  чином передбачила, і

 чому  комісія доповідає виконуючи доручення Верховної

 Ради?

      Тепер, ще такий момент. Якщо ми не приймаємо цей

 закон, то тоді діє Декрет Кабінету Міністрів, який за

 змістом  своїм, для виробника важчий, ніж цей закон і

 зміни  в цей декрет були внесені в 1994-1995 роках не

 випадково.   Тепер   же,   ці  поправки,  які  раніше

 вносились  змінами  до  діючого декрету, пропонується

 внести як нову редакцію закону і відійти, виконати ще

 одну  функцію,  на  чому  ми  раніше з вами зійшлися,

 відмінити  норму  творення  з  допомогою  декретів  і

 перейти  на  нормальну законодавчу основу. Ось про що

 йдеться.

      Щодо  змісту цього документу. І депутут Анісімов

 і  депутат  Пономаренко, і доповідачі з цього приводу

 виступаючи  пропонували,  давайте  ми  розглянемо цей

 проект  у  першому  читанні  приймаємо і, в процедурі

 підготовки  до другого читання, потім визначимось, як

 ми   будемо  робити  зняття  цих  внесків  на  додану

 вартість, чи з ціни, чи з реалізації, чи інші, будемо

 враховувати механізми, про що говорила тут і Вітренко

 і інші депутати.

      Я   вважаю,   що,  враховуючи,  що  це  все-таки

 послаблення  податкової  політики  певне, але виникає

 питання  тут  із бюджетом про те, що (і Микола Янович

 говорив,   що   в  принципі  він  то  за), але  треба

 узгоджувати  це  питання  із  бюджетом.  Я вважаю, що

 цілком   нормальна  буде  процедура  прийняття  цього

 закону  в  першому  читанні, і дати змогу комісіям, і

 бюджетній в тому числі, і банківській, всім депутатам

 внести свої конкретні пропозиції до цього змісту.

      Тому  я, користуючись правом Головуючого, ставлю

 на  голосування  проект,  про прийняття цього проекту

 закону  в  першому  читанні,  в першому читанні. Будь

 ласка.

      Він з мотивів зараз візьме.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Микола Янович, будь ласка.

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Имело  бы  смысл

 принять   сегодня   единственно   ставку   процентную

 действия  декрета  ПДВ,  то есть изменения до Декрета

 ПДВ  -20 процентов. Потому что проголосовав сегодня в

 первом  чтении  -это  ж не одначает, что это законная

 норма,  подлежащая  исполнению налоговой инспекцией и

 всему остальному.  Это первое.

      Второе.  Неужели  вы  серьезно думаете, что если

 Державный  бюджет,  который  не  может расчитаться по

 зарплате,  буде вышкодовувать разницу между входным и

 выходным     НДС     всем    абсолютно    структурам,

 осуществляющим хозяйственную деятельность.

      Ну  давайте  все-таки  будем  реалистами, твердо

 смотреть на эти вещи.

      Александр  Александрович,  я вносил предложение,

 которое,   к   сожалению,   не   было  поставлено  на

 голосование:   установить  термин,  рассмотреть  этот

 закон,  поданый  Комиссии з пытань финансов, основных

 комиссиях  Верховной  Рады,  экономических  комиссиях

 прежде всего; установить срок очень жесткий и вынесты

 этот  закон для рассмотрения в первом чтении, а может

 быть  и  в  таком  оперативном  порядке  принять и во

 втором чтении.

 

      ГОЛОВА.  Я гадаю, що ми можемо зараз визначитись

 таким  чином:  підтримуючи вашу пропозицію, визначити

 ставку  20  процентів зараз, сформулюйте, як це буде,

 як  Постанова  Верховної  Ради, окремий документ. Ну,

 давайте  Закон,  Закон.  А  все  решта  за процедурою

 другого  читання  тільки строк визначимо два тижні на

 підготовку   цього   документу,  будь  ласка,  Віктор

 Іванович, прошу.

 

      СУСЛОВ В.І.Уважаемые депутаты!

      Действительно принятия закона в первом чтении не

 урегулировало  целый  ряд  вопросов  в  том  числе  и

 поставки налога на добавленную стоимость.

      Для  того,  чтобы  это  урегулировать  мы  можем

 временно   до   принятия   Закона  продлить  действия

 постановы  Верховного Совета установив эту ставку, от

 у  нас  в  плане,  в  повестке  дня сегодня следующий

 вопрос,  который  как раз касается вопроса временного

 урегулирования  некторых  проблем  уплаты  налога  на

 добавленную стоимость в том числе.

 

      ГОЛОВА.  Я думаю тоді давайте так, за процедурою

 під  час  розгляду другого питання ми це питання вашу

 пропозицію   врахуємо  вона  буде  вирішена  сьогодні

 продовживши  термін  дій  і постанови Верховної Ради,

 яка приймалася, якщо не помиляюся ще 1994 році.

      Так  зрозуміло.  Якщо  є інші пропозиції з цього

 приводу  Микола  Янович,  будь ласка, зараз буквально

 напишіть до кінця засідання сьогодні приймемо рішення

 інше,  якщо ви вважаєте потрібним, що треба закріпити

 цей,   це   рішення   іншим   документом,   а   зараз

 розглядається  питання  про внесення змін і доповнень

 до  постанови Верховної Ради, від 31 травня 1995 року

 про   застосування  статті  28  Закону  України  "Про

 державний  бюджет  України  на  1994  рік" від 22. 12

 вручено -це мається на увазі минулого року, доповідає

 Суслов Віктор Іванович, прошу.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые народные депутаты!

      Проект постановления Верховного Совета Украины о

 внесении  и  изменении, и дополнении до постановления

 Верховного   Совета   от   31   мая   1995   года  об

 использовании    статьи    28   Закона   Украины   "О

 Государственном  бюджете  Украины  на  1994  год" был

 внесен  на  рассмотрении сессии Комиссией по вопросам

 финансов и банковской деятельности 22 декабря. Проект

 был   доложен   на  пленарном  заседании,  однако  на

 голосование не ставился.

      Я  очень коротко повторно изоложу суть проблемы,

 тем более, что вопрос очень важен.

      Речь  идет  о  том,  что статьей 28-ой Закона "О

 Государственном  бюджете  Украины  на  1994  год" был

 введен  новый  порядок взымания налога на добавленную

 стоимость  и акцизного сбора с импортных товаров, был

 введен порядок взымания этих налогов на таможне. И он

 был  введен  сроком  на  1  год. Затем Постановлением

 Верховного  Совета  от  31  мая  1995  года мы с вами

 продлили действие этой нормы на 1995 год.

      На  сегодня  сложилась  ситуация,  она  вытекает

 просто из плохой практики Верховного Совета принимать

 изменения  к  налоговому  законодательству  Законом о

 бюджете, то есть, фактически, вводить его сроком на 1

 год,  когда  снова  не урегулирован вопрос о взымании

 налога  на  добавленную стоимость и акцизного сбора с

 импортных товаров.

      Если  следовать  логике  законодательства,  то в

 связи  с  тем,  что наша Постанова от 31 мая утратила

 силу,  вступает  в  действие  порядок, который был до

 1994  года. Конечно, мы не можем этого допустить и до

 внесения соответствующих изменений в законодательство

 предлагается    постановлением   Верховного   Совета,

 изменив второй пункт этого постановления, продлить до

 введения  в  действие  законодательных  актов Украины

 действие  того  порядка,  который  действовал  в 1995

 году.

      Вторая  проблема  -это проблема ставки налога на

 добавленную стоимость. Сегодня, приняв Закон в первом

 чтении,  который  предполагает  изменения  в  Декрете

 Кабинета Министров о налоге на добавленную стоимость,

 мы  вновь  приняли, правда в первом чтении, ставку 20

 процентов.   Этим  постановлением  в  свое  время  мы

 установили  ставку  налога на добавленную стоимость в

 20  процентов,  предлагается  продлить  действие этой

 нормы  до  принятия  во  втором  чтении закона. Таким

 образом,  предлагается внести следующее изменение. Я,

 кстати   хочу   сказать,   что  проект  постановления

 готовился   не   комиссией,  он  подготовлен  Главной

 налоговой    инспекцией,    Министерством   финансов,

 Министерством  экономики  и Минюстом, Государственным

 Таможенным       Комитетом       и      Министерством

 внешэкономических связей и завизирован руководителями

 этих  ведомств.  Так,  вот, предлагается пункт второй

 Постановления  Верховного Совета от 31 мая изложить в

 следующей  редакции: встановити, що до введення в дію

 відповідних законодавчих актів України застосовується

 механізм  справляння податку на добавлену вартість та

 акцизного   збору,  передбачений  статтєю  28  Закону

 України  " Про державний бюджет України на 1994 рік",

 з  застосуванням ставки податку на добавлену вартість

 в розмірі 20 відсотків.

      Кроме  того,  у  нас  есть,  и  оно вам роздано,

 заключение Юротдела. Также в комиссии есть заключение

 Высшего  арбитражного  суда  о  том,  что  упомянутое

 постановление  Верховного Совета от 31 мая вступило в

 действие  с  19  июня  1995  года.  В  связи  с этим,

 конечно, кто должен уплатить налоги, все уплатили, но

 в  этот  период,  пока  постановление  не  вступило в

 действие, надо урегулировать вопрос уплаты санкций за

 несвоевременную  уплату  налога  до вступления в силу

 постановления.  На  сегодня  этот вопрос урегулирован

 распоряжением  Президента  Украины  от 3 января этого

 года  "Про  заходи  щодо  впорядкування оподаткування

 товарів,     робіт,     послуг,    що    імпортуються

 підприємствами  з іноземними інвестиціями". Кстати, в

 этом  распоряжении говориться о том, что до вирішення

 цього    питання,   т.   е.   питання   оподаткування

 підприємств   з   іноземним   капіталом,  призупинити

 стягнення  з  підприємств  з  іноземними інвестиціями

 зазначених  податків  та  зборів,  а також фінансових

 санкцій  за  несвоєчасну  сплату  таких  подактів  та

 зборів.  Естественно,  такая  норма использоваться не

 может,  но  чтобы  урегулировать  проблему, мы должны

 принять  решение о неиспользовании штрафных санкций в

 период,  пока не действовало постановление Верховного

 Совета, ну а налоги, естественно, платить должны все.

 Поэтому  предлагается дополнить постановление пунтком

 третим   такого   содержания:  "Не  застосовувати  до

 підприємств  з іноземними інвестиціями пеню і штрафні

 санкції  за несплату податку на добавлену вартість та

 акцизного  збору по товарах в період з 18 лютого 1994

 року  до  19  червня  1995  року,  тобто  до моменту

 набуття чинності постанови Верховної Ради України від

 30   травня".  Предлагается  дополнить  постановление

 четвертым    пунктом:   "по   імпортованих   товарах,

 реалізованих   підприємствами   за   цінами,   розмір

 надбавки   до   яких   за   виключенням,  виробництва

 продукції,  робіт,  послуг, перевищував розмір ставки

 податку  на  добавлену  вартість,  а  по  підакцизних

 повинні    сплачуватися    у    загальновстановленому

 порядку".  Тоесть,  налоги с этих товаров должны быть

 уплачены.

      Пункт  5.  "Дозволити підприємствам з іноземними

 інвестиціями  провести розрахунки з бюджетом по таких

 товарах  на  протязі  не  більше  3-х  місяців  з дня

 набуття  чинності  цієї  постанови".  Тоесть дается 3

 месяца   предприятиям  на  то,  чтобы  они  доплатили

 неуплаченные  своевременно  налоги.  И  для ясности к

 этому  постановлению  необходимо  добавить  пункт  6,

 записав  в  нем,  что  "Постанова вводиться в дію з 1

 січня   1996   року".   Необходимость   этого  пункта

 вызвана...  22  декабря,  когда документ подавался. К

 сожалению, мы не успели его проголосовать.

      А  проблему  нужно  урегулировать  с 1 января. И

 здесь  есть  техническая  ошибка  в 3-ем пункте в том

 документе,  который вам... у вас записан "стосовувати

 з грудня  1995 року".

      Вот  это  "з  грудня 1995 року" -это техническая

 ошибка     в     документе,    который    завизирован

 министерствами  "з  грудня  1995  року"  не записано,

 поэтому ... это должно  быть изкято.

      Все, спасибо.

 

      ГОЛОВА. Чи є запитання доб Віктора Івановича? Є,

 так.  Будь  ласка,  запішіться, хто хотів би запитати

 його що. Опублікуйте, будь ласка,  список.

      Просив  би  дуже коротко, запитання і відповіді:

 10 хвилин. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО.

 

      У мене є таке запитання, вже декілька раз до вас

 задавав.  Ну, от ми розглядаємо доповнення до бюджету

 1994  року.  Коли  ми все-таки зробимо нашу податкову

 політику  і потім, якщо ми будемо якісь вносить зміни

 і  доповнення,  щоб  ми  знали, що це постійно, що це

 діється податкова політика. Сьогодні ви знаєте, які в

 нас  моменти в цій податковій політиці. І ми сьогодні

 затверджуємо   бюджет   1996   року,   завтра  будемо

 розглядать,   а  податкової  політики  немає.  Що  ви

 думаєте по цьому питанню і взагалі, що ваша Комісія в

 цьому  питанні  робить?

      Дякую.

 

      СУСЛОВ. Вопрос касается общих вопросов налоговой

 политики.  Поэтому  в  дальнейшем  мы  должны создать

 такую   систему   законодательства,   чтобы  подобные

 вопросы  у  нас  впредь  не  возникали.  То есть, все

 вопросы     налогового     законодательства     нужно

 регулировать исключительно законом.

 

       ГОЛОВА.  Василь Іванович, це питання розглянуте

 13  грудня,  і  прийнята  Постанова Верховної Ради. Я

 зараз   попрошу   Секретаріат,   щоб   вам   передали

 документи,   там  відповідь  на  ваше   питання.

      А зараз конкретно по цій постанові, я просив би,

 Хмара, будь  ласка, запитання.

      Він передає  своє  слово. Терьохін, прошу.

 

      ТЕРЬОХІН.

      Шановний  Віктор Іванович, поясніть, будь ласка,

 в  останньому  пункті  написано, що підприємства, які

 заборгували   сплатити   ПДВ,  можуть  сплатити  його

 протягом   трьох   місяців   з  моменту  виходу  цієї

 Псотанови.

      Скажіть,   будь   ласка,   яким   чином   будуть

 сплачуватись   штрафи  і  пені,  нараховані  для  цих

 підприємств,  чи  будуть  протягом  цих трьох місяців

 платитись  ці  штрафи?

 

      СУСЛОВ.  Честно  говоря,  ничего  не слышно, или

 что-то у нас с аккустикой или такой шум в зале?

 

      ГОЛОВА. З  акустикою.

 

      ТЕРЬОХІН.  Краще?

      Скажіть,  будь  ласка,  ви  в  останньому пункті

 написано, що підприємства, які не сплатили податок на

 додану  вартість,  можуть  сплачувати  його  протягом

 трьох  місяців.  Скажіть,  будь  ласка, яким чином чи

 будуть  протягом цих трьох місяців на них накладатись

 пені  і  штрафи,  чи ми звільняємо від пені і штрафів

 підприємства,  які  будуть  довносити ці ПДВ протягом

 наступних трьох місяців? Дякую!

 

      СУСЛОВ.  Из содержаня постановления следует, что

 любая задержка уплаты налогов в период после введения

 в  действие  постановления Верховного Совета, конечно

 подлежит обложению пенёй, штрафами и всеми санкциями,

 какие по законодательству положены.

      Таким   образом,   в   данном  пункте  не  будут

 уплачиваться   штрафы,  может  быть,  только  по  тем

 недоплатам,  которые  были  в  период  до  введения в

 действие постановления Верховного Совета.

 

      ГОЛОВА.  Це  мається  на  увазі  про  ліквідацію

 недоплат  протягом  трьох  місяців,  а якщо виникають

 нові недоплати, то по них треба платити пеню.

      Будь    ласка,    ще    Терьохін   незадоволений

 відповіддю. Чи незрозуміло йому щось з змісту?

 

      ТЕРЬОХІН

 

      Шановні  колеги!  Ми сьогодні виправляємо власну

 помилку,   коли  ми  не  сказали,  як  врегульовувати

 питання  до  прийняття  постанови  про  28 Статтю, до

 червня місяця. А тому, було б доцільно сказати, що ті

 підприємства,  які  не  сплатили ПДВ і не відсудили в

 арбітражних  судах,  мають  внести  ці  ПДВ, протягом

 наступних  трьох місяців, але без будь-яких штрафів і

 нарахувань пені. Чому? Тому що є нелогічним, з одного

 боку, однією рукою дозволяти їм довносити їм ПДВ, які

 вони  ненараховували в ціні реалізації протягом трьох

 місяців,  а  з  іншого  боку,  казати, що "ви можете,

 хлопці,  це робити, але будете штрафи і пеню платити"

 протягом цих трьох місяців.

      Тому, моя пропозиція наступна.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вас,  це пропозиція до змісту

 постанови,   ви   запитання   зараз  задаєте,  а  він

 доповідає.  Ми проголосуємо постанову за основу, а ви

 тим  часом  підготуйте  проект  доповнення,  який  ми

 проголосуємо теж. Прошу.

 

       ___________.    Я    прошу    слово    передати

 Безсмертному Роману.

 

      ГОЛОВА.    Роман   Вікторович,   здається   так?

 Безсмертний.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ

 

      Шановний   Олександр   Олександрович!   Шановний

 Віктор Іванович! Шановні колеги! Рік тому, приблизно,

 це  питання  обговорювалось,  я  думаю, що кінця-краю

 обговорення  йому  немає. Я тоді виступав проти цього

 податку  взагалі  і  проти  врегулювання  таким чином

 цього податку, і зараз буду виступати проти.

      Віктор  Іванович,  що вам заважало протягом року

 підготувати  законопроект про введення цього податку?

 Тому  що  як  би ви зараз не пояснювали залу, не єсть

 податок  на  добавлену  вартість,  на  митну вартість

 товарів,  не є зміна порядку -це за всіма положеннями

 єсть  новий  податок.  І  регулювати  його  постновою

 не можна.

      Тепер  ще  одне. Ми скільки раз вже повторювали:

 не  можна  заднім  числом  міняти податкову базу. Був

 розрив  оті  три  місяці чи шість місяців. Чому через

 рік  ми  повинні  бути  розумними заднім числом? Знов

 випало  зараз  розрив  майже  місяць.  Ми знову будем

 розумні  заднім  числом.  Тому,  попередній доповідач

 перед  вами Сергій Анатолійович тут доказував нам про

 природу  податку  на  додану  вартість. Ви виходите і

 спростовуєте його з точністю до навпаки. Говорите про

 ПДВ,  як  податок  з  обороту.  Ви  ж суперечите один

 одному, будучи в одній комісії.

      Тому   вихід   має   бути   такий:  пропонується

 законопроект  "Податок  на  додану вартість, на митну

 вартість товару".

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      Тоді   я  відповідаю  на  ваше  питання.  В  цій

 постанові,  до  речі,  і  передбачена  норма, яка дає

 відповідь  на  ваше питання: "до прийняття закону". І

 строк   визначається  по  підготовці  в  попередньому

 документі,  який  ми  вже  розглянули  і  прийняли  в

 першому читанні.

      Я  прошу:  давайте  запитання  по  змісту  цього

 документа.

      Будь ласка, Чапюк.

 

      ЧАПЮК Р.С.

      Я  знімаю питання.

 

      ГОЛОВА.  Він  знімає  питання, він підтримує цей

 проект.

      Пудрик.

 

      ПУДРИК В.Ю.

      Пудрык, Макеевка, 134 округ.

      Виктор Иванович, у меня к вам такой вопрос. Если

 предприятие  ввозит  импорт  на  территорию  страны с

 целью внутренних хозяйственных нужд, предположим, для

 развития    производства,   для   улучшения   техники

 безопасности.   Оно   должно  облагаться  налогом  на

 добавленную стоимость?

      Почему  я  спрашиваю?  В  свое  время  был  указ

 Президента  о  том,  что  товары,  которые ввозятся в

 страну    предприятиями    для    внутренних    нужд,

 освобождаются  от  этого  налога.  Сейчас  об этом ни

 слова не сказано.

 

      СУСЛОВ    В.   И.   Значит   это   постановление

 поставленной   вами   проблемы  не  имеет  ни  какого

 отношения.  Но  отвечая на ваш вопрос я могу сказать,

 что действует норма Указа Президента по которому ввоз

 для  собственных  производственных нужд предприятиями

 освобождается от налога на добавленную стоимость.

 

      ГОЛОВА. Тобто діє така норма, діє ні-ні це не ця

 постанова . Діє той Указ.

 

      СУСЛОВ В.И. Эта норма действует.

 

      ГОЛОВА.  Радченко  Галина  Федорівна.  Ви будете

 говорити?

 

      РАДЧЕНКО Г.Ф. Я не записувалася.

 

      ГОЛОВА.  Шейко.  Теж  не  хоче,  він  уже уяснив

 питання. Анісімов, Самофалов, будь ласка.

 

      САМОФАЛОВ.

 

      Виктор Иванович!

      Обьясните  пожалуйста  такую  ситуацию 1994 год,

 1995  год действует нормативный акт согласно которого

 все  должны вносить необходимо... в бюджет. Кто-то не

 вносит  в  бюджет  и  вы  хотите 3 пунктом освободить

 их.......... на каком основании ?

 

      СУСЛОВ В.И. Значит основание......................

 .........касается 1994 года кто не уплатили налог те,

 кто  был освобожден по решению Арбитражных Судов. Это

 проблема,      которую      мы      обсуждали      31

 мая.................   предприятия   с   иностранными

 инвестициями,   обращались   в   Арбитражные  Суды  и

 мотивируя,  что  изменения  порядков  уплаты налогов,

 есть  введение  новых  видов налогов, они ссылаясь на

 действующее  законодательство требовали освободить их

 от уплаты этих налогов.

      Так вот в тех случаях когда эти предприятия были

 освобождены  по решению Арбитражных Судов, теперь они

 не  будут уплачивать санкции. И это правильно потому,

 чтобы  если  было  решение  суда  освобождающее их от

 уплаты  налога,  то  взыскать  теперь  по  прошествии

 такого  периода  времени с них еще и санкции, которые

 за  этот  период  будут  многократно  больше  чем  не

 уплаченные  налоги.  Было  бы  не верно. Мы проводили

 довольно    много    консультации    с   участием   и

 представителями  Арибтражного  Суда  и  других. После

 того,    как    Верховный   Совет   разкяснил   своим

 Постановлением  от  31  мая (копия у вас есть) первый

 пункт был таким: "Роз'яснити, що пунктом б) статті 28

 Закону  України  "Про  Державний  бюджет" уточнюється

 механізм  (..........)  податку на добавлену вартість

 та  акцизного  збору з імпортних товарів, і зазначена

 норма не пов'язана з введенням нових видів податків".

 После  этого,  естественно,  платят  все, но там, где

 были    решения   арбитражных   судов,   они   теперь

 доплачивают,  если,  действительно, их продажная цена

 или  торговая надбавка превышала размер ставки налога

 на  добавленную  стоимость,  они  все  равно доплатят

 неуплаченные налоги. Но мы вынуждены освободить их от

 санкций.

 

      ГОЛОВА.  Немировський. Уже він зняв, уже вияснив

 своє питання.

      Чернявський. Згодні ви з пропозицією.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Сейчас скажу.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

 

      Дякую  за  можливість  сказати.  Я  думаю, що ми

 детально   це   питання   обговорювали  на  засіданні

 комісії,  і я говорив, що треба підтримати пропозицію

 Віктора Івановича і  на цьому закінчити обговорення.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Віктор  Іванович, сідайте, будь ласка. Є потреба

 обговорювать  чи в нас запитання були, власне кажучи,

 які  обгорені, процедура обговорення дотримана? Можна

 брати за основу цей проект простанови.

      Я  ставлю  на  голосування проект постанови, вам

 розданий   своєчасно,   пророблений  і  з'ясований  в

 процесі запитань і відповідей.  Будь ласка.

      "Постанова  Верховної  Ради "Про внесення змін і

 доповнень  до Постанови Верховної Ради України від 31

 травня  1995  року "Про застосування статті 28 Закону

 "Про  Державний бюджет України на 1994 рік" ставиться

 на голосування "за основу".

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.    Постанова   "за   основу"   прийнята.

 Доповнення  які будуть, будь ласка, вносив Терьохін з

 місця.  Будь  ласка,  давайте  з  трибуни, це скоріше

 буде.

      Будьте  уважні,  Віктор  Іванович  Суслов, прошу

 слухайте.

 

      ТЕРЬОХІН.

 

      В  пункті третьому, де написано не застосовувати

 з  червня,  поправка  вийшла,  з червня 95-го року до

 підприємств з іноземними  інвестиціями  пеню іштрафні

 санкції,  а  протирічить  пункту  5-му, який пише, що

 дозволити  підприємствам  з  іноземними  інвестиціями

 провести  розрахунки  з бюджетом по таких товарах на,

 протягом   не   більше  трьох  місяців.  Тобто  треба

 написати  у пункті третьому, що не застосовувати пені

 і   штрафи   на   протязі  всього  строку  проведення

 розрахунків  з  бюджетом,  тому що, з одного боку, ми

 кажемо,  що  вам,  ось вам 3 місяці -можете довносити

 ненараховані в ціні реалізвції ПДВ, а, з іншого боку,

 кажемо  -а  за  те  ми  вам  візьмемо  пеню  і штрафи

 накладемо. Тому в третьому пункті -не до червня, а до

 кінця  трьохмісячного  періоду, зазначеного у п'ятому

 пункті.

 

      ГОЛОВА.   Я  звертаюсь  до  депутата  Терьохіна.

 Оскільки,  Суслов  доповідаючи  сказав,  що трапилася

 технічна   помилка   і   в   варіанті,   завізованому

 міністерством   немає   строку,  там,  з  грудня  тут

 написано,  або  ще,  то  тоді  те, що ви говорите, не

 потребує, знімаю всі питання.

      Є  пропозиція  в цілому проголосувати цей проект

 постанови. Ставлю на голосування.

 

      Йде голосування.

 

      За -

 

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято. Дякую.

      Слухається    питання   про   проект   Постанови

 Верховної Ради України про розширення участі Збройних

 Сил  України  в  миротворчих  силах  ООН  та  надання

 інженерно-мостового підрозділу до місії ООН в Анголі.

 Тут  просить  слова  Хандогій  Володимир  Дмиторович,

 заступник   Міністра   закордонних   справ   України.

 Зважаючи  на те, що він трохи нездоровий, я просив би

 вас  уважно  слухати  його  і  якомога  продуктивніше

 працювати. Будь ласка.

 

 

      ХАНДОГІЙ     В.     Д.    Шановний    Олександре

 Олександровичу!  Шановні народні депутати! На розгляд

 Верховної  Ради  України  внесено  питання про участь

 контингенту  Збройних Сил України в миротворчих силах

 ООН  та  надання  інженерно-мостового  підрозділу  до

 місії  ООН  в Анголі. Шановні депутати мають у своєму

 розпорядженні   всі   необхідні   матеріали,  зокрема

 довідки,  відповідний проект постанови. Хотів би лише

 зупинитися  на  деяких аспектах цього питання, які на

 наш погляд, мають важливе значення.

      Україна  як  одна  з держав фундаторів ООН надає

 виключного  значення  діяльності  ООН  з  підтримання

 міжнародного  миру  та  безпеки, розглядаючи участь в

 цій  діяльності  як  можливий чинник своєї зовнішньої

 політики.  За  три  з  половиною  роки безпосередньої

 участі  в  миротворчих  операціях  ООН  Україна стала

 одним  із  значних країн контрибуторів військ. Станом

 на кінець 1995 року за кількістю наданого військового

 персоналу  ми  входимо  до  перших  25 країн серед 84

 держав-учасниць  цих  операцій.  Це  безумовно сприяє

 зростанню   міжнародного  авторитету  України  та  її

 Збройних  Сил,  відкриває  нові  можливості для більш

 вамогого  впливу  нашої  держави  на процесі світової

 політики.

      Участь України в миротворчих операціях працює не

 тільки на політичний авторітет  держави.

      Для військовослужбовців наших Зброєних Сил, як і

 для всіх військових інших країн це є цінною практикою

 взаємодії,  обміну військовим досвідом, набуття знань

 в урегулюванні конфліктів тощо.

      Почесну  місію  блакитних  шеломів  виконало вже

 близько 7 тисяч українських військовослужбовців, яких

 без  перебільшення можна назвати золотим фондом наших

 Зброєних Сил.

      Шановні   депутати,   фактом  визнання  вагомого

 внеску  України  в  миротворчі  зусилля ООН, високого

 професіоналізму  та  мужньості  і військовослужбовців

 служать  неодноразові  звернення  з боку секретаріату

 ООН  та  уряду  України  щодо  збільшення чисельності

 українського контингенту у складі миротворчих сил ООН.

      Надання   окремих   підрозділів  військового  та

 цивільного   персоналу   та  миротворчих  місій  ООН,

 розгорнутих сьогодні  в 16 гарячих точках світу.

      Ще  у вересні минулого року Генеральний секретар

 ООН  звернувся  до  нас з проханням надати інженерно-

 .........  підрозділ  та  групу  штабних  офіцерів до

 складу контрольної місії  ООН в  Манголії.

      До   речі,   Україна   вже   має  певний  досвід

 миротворчої   діяльності   під     егідою    ООН   на

 африканському  континенті. Так протягом 1994 року дві

 групи  цивільних  спостерегачів  від  України  вперше

 взяли   участь  в  операціях  ООН  з  моніторінгу  за

 процесом  виборів  у Південно-Африканській Республіці

 та Мозамбіку.

      Протягом    1993,    1994    років    українські

 авіакомпанії  залучалися  до  ряду  операцій  ООН  на

 комерційній основі з надання  гуманітарної  допомоги.

      Кілька  слів  з  історії операції в Анголі. Вона

 розпочалась...  ще  в грудні 1988 року. З жовтня 1993

 року  під  егідою  ООН в столиці Замбії місті........

 розпочався  переговорний процесс між Урядом Анголи та

 Національним  союзом  за  повну  незалежність  Анголи

 УНІТА,  які  у  серпні 1994 року висловили готовність

 запросити  миротворчі  сили для нагляду за припиненнм

 вогню,   роззброєнням,   для   контролю  за  процесом

 національного примирення.

      На  основі  досягнутих  угод  8 лютого 1995 року

 Рада безпеки ООН заснувала нинішню контрольну місію в

 Анголі.   Її   головною   метою  є  надання  допомоги

 конфліктуючим  сторонам  у  відновленні  миру  в  цій

 країні.

      На сьогодні в операції бере участь військовий та

 цивільний персонал з понад 30 країн світу, серед яких

 Росія,    Республіка   Корея,   Польща,   Португалія,

 Великобританія, Румунія  та  ряд  інших  країн.

      Хотів   би   інформувати,  що  згідно  останньої

 доповіді   Генерального   секретаря   ООН   військова

 ситуація   в  більшості  районів  Анголи  залишається

 спокійною.

      В    цілому   сторони   ангольського   конфлікту

 виконують   свої   зобов'язання   щодо   забезпечення

 належної  безпеки  співробітників  місії.

      Не  зважаючи  на  ряд  пробем  реалізації мирної

 домовленості  завдяки  міжнародним  зусиллям в Анголі

 спостерігається  певний  прогрес  в  плані просування

 мирного   процесу.   Про   це   йшлося,   зокрема,  в

 відповідній заяві Ради безпеки ООН від 21 грудня 1995

 року.

      Одним    з   найгостріших   питань   оперативної

 діяльность  місії  ООН  в  Анголі,  як  це підкреслив

 Генеральний  секретар  ООН  у своїй останній доповіді

 залишається питання забезпечення мостів та доріг.

      В   цьому  зв'язку  Секретаріат  ООН  наприкінці

 минулого  року повторно звернувся до України, яка має

 унікальний  досвід  у цій галузі, з проханням якомога

 скоріше,  не пізніше кінця січня 1996 року розмістити

 понтонно-мостовий підрозділ в Анголі для забезпечення

 виконання завдань по відновленню миру в цій країні.

      Шановні  народні депутати, дозвольте акцентувати

 вашу увагу ще на одному моменті: представлений на ваш

 розгляд   проект  постанови  містить  положення  щодо

 встановлення    загальної   чисельності   контингенту

 збройних  сил  України,  який  може  брати  участь  у

                         - 46 -

 миротворчих  операціях до  3 тисяч  чоловік.

      Проте  ця  пропозиція, скажу о відверто, не була

 підтимана  під  час  розгляду  проекту  на  засіданні

 комісії  з  питань  оборони  і державної  безпеки.

      Хотів   би  підкреслити,  що  зазначений  резерв

 потрібен    Міністерству   оборони   для   проведення

 повноцінної планової роботи та оперативного вирішення

 питань   щодо   підготовки   необхідного  військового

 контингенту  в  разі  відповідних звернень до України

 збоку  ООН.  Встановлення  такої  стелі  у свою чергу

 дозволить  Міністерству  закордонних справ оперативно

 реагувати на запити Генерального секретаря ООН, інших

 міжнародних  організацій  щодо можливостей Україною в

 плані надання контингентів.

      Наприклад,  вже  після  підготовки  проекту цієї

 постанови,   ми  отримали  новий  запит  Генерального

 секретаря  ООН  з  додатковим  проханням,  надати  до

 складу   емісії   Ванголі  ще  й  піхотний  підрозділ

 чисельністю до 300 чоловік.

      Такі  звернення ще раз підтверджують, що Україна

 розглядається    міжнародним    впістовариством,   як

 надійний  учасник  миротворчої діяльності, і свідчить

 про високу оцінку можливості Збройних Сил України.

      І   останнє,   шановні   депутати,   в   процесі

 підготовки  цього питання до Міністерства закордонних

 справ  зверталися деякі народні депутати з запитанням

 щодо  страхування  наших  військовослужбовців під час

 виконання емісії ООН в Ванголі.

      Хочу  проінформувати  і  запевнити  вас,  що  це

 питання знаходиться під постійним контролем не тільки

 Міністерства  закордонних  справ,  але  й організації

 об'єднаних нецій. Схема страхування в Ванголі така ж,

 як  скажімо,  в  операції  ООН на території колишньої

 Югославії.  Тобто,  щодо  страхування,  у разі втрати

 працездатності,  інвалідності,  смерті  або  хвороби,

 вирішується  організацією  об'єднаних  націй,  шляхом

 компенсації  за витрати держави, які вона несе згідно

 чинного  законодавства. Ви знаєте, існують відповідні

 постанови  Кабінету Міністрів про суми компенсаційних

 витрат,  які  надаються  загиблим, пораненим або тим,

 хто   втратив   працездатність,  які  відшкодовуються

 повною  мірою Організацією Об'єднаних Націй. Дякую за

 увагу!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Запитання  є?  Скільки  хвилин  відведемо? П'ять

 хвилин.  Я  прошу записаться. Виставте 5 хвилин, будь

 ласка. Пономаренко, Коган.

     

      ПАСЬКО С.

      Шановний Володимире Дмитровичу !

      Депут   Сергій   Пасько,   425  виборчий  округ,

 Черкаської області.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилину. Я прошу до уваги, не

 чуть нічого.

     

      ПАСЬКО С.

      Депутат   Сергій   Пасько,  425  виборчий  округ

 Черкаської області.

      У  мене  таке запитання. Які валютні надходження

 очікує Україна від участі її в миротворчих силах ООН?

      І  як  вчасно...  Друге запитання. Як вчасно ООН

 розраховується  із  країнами,  які  примають участь в

 миротворчих силах ООН?

      Дякую.

     

      ХАНДОГІЙ.   Відповідаю.   З   вашого  дозволу

 пошлюсь  на  дозвіл  операції  на території колишньої

 Югославії. Так от, відшкодування таке ж саме буде і в

 Анголі.  От  Україна  за роки своєї участі (це більше

 трьох  років  операцій  ООН  на  території  колишньої

 Югославії)  отримала   33   мільйони доларів, з яких:

 16, 9 (якщо я не помиляюсь)  мільйонів  доларів  було

 витрачено на утримання контингенту.

      Що до   строків  сплати  компенсаційних сум мушу

 сказати, що ООН розрахувалася з Україною за участь її

 контингенту  в  Югославії по жовтень місяць, включно,

 1995  року.  Є  відповідна  заборгованість  ООН перед

 Україною за розрахунки за наш контингент.

      Але  одночасно  хотів  би звернути вашу увагу на

 заборгованість  України перед Організацією Об'єднаних

 Націй інших статей її бюджету.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Коген, Анісімов.

     

      КОГЕН.     Прошу    слово    передать    товарищ

 Старовойтовой.

     

      СТАРОВОЙТОВА. 32 округ.

     

      Уважаемый Владимир Дмитрович!

      У меня два вопроса. Скажите пожалуйста если ваши

 предложения будут приняты Верховным Советом поедут ли

 туда  военнослужащие  срочной  службы  или  те кто на

 контрактной основе согласится туда поехать.

      И  второй вопрос. Известно, что в Анголе условия

 и  климатические, ну и так сказать и другие некоторые

 отличаются   от  условий  в  Украине.  Сможем  ли  мы

 обеспечить  наших  военнослужащих  в  плане их защиты

 питания,   медицинское   обслуживание   учитывая   те

 трудности,  которые  вообще  переживает  наша  армия,

 ясно,   что  они  будут  не  в  таком  положении  как

 военнослужащие    Соединенных   Штатов   или   других

 государств,  сможем ли мы обеспечить в этом отношении

 наших военнослужащих. Спасибо за внимание.

     

      ХАНДОГІЙ.

     

      Спасибо  большое я с вашего разрешения отвечу на

 второй вопрос.

      Я  с полной увереностью хочу вам заявить, что мы

 с   можем  обеспечить  должный  уровень  медицинского

 обеспечения  и  других  вопросов связанных с участием

 нашего  контингента в Анголе. Это уверенности..... на

 том,  что  наш  контингент численностью 200 и может и

 немножко  больше  будет человек, будет частью большой

 операции и будет принимать участие в этой операции на

 ряду с теми государствами, которых я уже вам назвал и

 Великобритания , Польща и другие страны .

      Поэтому  уровень  медицинского  обеспечения  для

 всех   будет   одинаковый,   существует  развитленная

 система    медицинского    обслуживания    участников

 миротворческих   операций,   которые   находятся  под

 контролем  Организации Обьединенных Наций, существуют

 международные     стандарты    -этого    медицинского

 обеспечения  поэтому  наш  контингент  будет получать

 такую   же   степень   медицинского   обслуживания  и

 обеспечения,  как  контингенты других государств. Что

 касается  вопроса  по поводу: контрактная или срочная

 служба,  -в  принципе  вопрос  скорее  к Министерству

 обороны.  Но,  насколько  я знаю, это будет смешанный

 контингент,  в  котором  будут  принимать  участие  и

 военнослужащие на контрактной основе, а также срочной

 сжбы.  Хотя  я  могу  в этом ошибаться, поэтому прошу

 этот вопрос адрессовать Министерству обороны.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов.

     

      АНІСІМОВ Л.О.

      (178, город Запорожье, Анисимов)

      Я один задам общий вопрос, я думаю, что народные

 депутаты   должны   знать   и   вы   охарактеризуйте,

 пожалуйста,  какая  военно-политическая  обстановка в

 Анголе,  чтоб  мы  принимали  более конкретно. Вопрос

 один.   Вопрос:   есть   ли   за   период  выполнения

 миротворческих  усилий  нашим государством погибшие с

 нашей   стороны  и  сколько,  если  такая  статистика

 ведется.   Гарантии  и  риск  при  выполнении  данной

 операции. И что от этого имеет казна государства?

     

      ХАНДОГІЙ.   Я   вкратце   сказал,  что  воеенно-

 политическая  обстановка в Анголе остается спокойной.

 На  сегодняшний  день  там существует процесс мирного

 возрождения   страны,   идет  этот  процесс.  И  ООН,

 контингенты   ООН  призваны  способствовать  сторонам

 ангольского конфликта в возрождении своей Родины.

      Что  касается  вопроса о гарантиях и о том, были

 ли  случаи смерти или ранения: да, такие случаи были.

 За  годы  пребывания  в  бывшей  Югославии погибло 15

 военнослужащих  и  больше  50  было  ранено.  Все эти

 военнослужащие,     как     я    говорил,    получили

 соответствующие,    вернее,    семьи   военнослужащих

 погибших    получили   соответствующую   компенсацию,

 соответствующую компенсацию получили и раненные после

 установления им инвалидности.

      А  что  касается государства, я приводил примеры

 по  Югославии. 33 миллиона было нам заплачено ООН, 16

 миллионов ушло на содержание контингента.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте.

      Мухін Володимир Васильович.

     

      МУХІН

     

      Шановні    народні   депутати,   відповідно   до

 доручення  от  20 грудня 95-го року комісія Верховної

 Ради з питань оборони, держбезпекі розглянула Подання

 Кабінету  Міністрів  України  "  Про проект Постанови

 Верховної  Ради  " Про розширення участі Збройних Сил

 України   у   Миротворчих   Силах   ООН".  Комісія  з

 закордонних   справ   і  зв'язків  з  СНД  підтримала

 зазначений    проект    положення,   тобто   вирішила

 положительно це питання.

      Наша  комісія  з  питань  оборони  і держбезпекі

 вважає  за  недоцільним в данний час приймати рішення

 щодо    розширення   участі   України   в   операціях

 Миротворческих  Сил  в ООН, або в ОБСЄ з установою до

 30-ти  тисяч  осіб граничної чисельності українського

 контингенту,  який може брати участь у миротворческих

 операціях под егідой ООН чи ОБСЄ.

     На думку комісії Верховної Ради, ми розглядаємо і

 приймаємо  рішення щодо кожного конкретного звернення

 Секретаріату  Організації Обкединенных Наций чи Уряду

 України   щодо   участі   Збройних   Сил   України  у

 миротворчих операціях ООН. Комісія з питань оборони і

 держбезпеки  погодилась пропозицію Кабінету Міністрів

 України   щодо   надання   у   зв'язку  з  зверненням

 Секретаріату  ООН до уряду України інженерної роти до

 Анголи   з   метою  підтримання  миру  і  безпеки  на

 території  цієї  країни. Комісія вважає, що необхідно

 встановити,  що на... та частка валютних надходжень в

 Україну  Секретаріату  ООН  за  миротворчу діяльність

 українського   контингенту   та   експулатацію  нашої

 бойової   техніки,  яка  залишається  після  покриття

 витрат  на  утримання особового складу, спрямовується

 на...   спрямовується   на   будівництво   житла  для

 військовослужбовців.  При  цьому дана позиція повинна

 бути  піддержана в Державному бюджеті нашої країни на

 1996 рік.

      Вважаємо  також,  що слід встановити контроль за

 використанням  українського контингенту в миротворчих

 силах ООН. В зв'язку з цим Комісія з питань оборони і

 держбезпеки  доопрацювала поданий Кабінетом Міністрів

 України  проект  постанови  Верховної  Ради  і внесла

 відповідні   зміни   і   доповнення  в  цю  постанову

 Верховної Ради. Тобто, які зміни ми пропонуємо?

      Ми   пропонуємо   вирішити  питання  тільки  про

 надання  возможності посилання двохсот осіб в Анголу,

 а  не  рішення  про  те, що буде "стеля" піднята до 3

 тисяч  осіб,  і Кабінет Міністрів сам буде вирішувать

 куда  коли посилать наші війська...

      Далі.  В  пункті  1  викласти  в такій редакції:

 "Взяти  участь  у  контрольній  місії ООН в Анголі та

 надати Інженерно-мостовому підрозділу чисельністю 200

 осіб   і   вважати   його   Українським  контингентом

 миротворчих сил ООН в Анголі".

      Пункт  другий  вилучити  і  відповідно з пунктом

 третім   вважати   пункт   другий.  Доповнити  проект

 постанови  новим  3-ім  і 4-им пунктом такого зміста:

 "доручити   Кабінету  Міністрів  України  забезпечити

 український  контингент  миротворчих сил ООН в Анголі

 необхідними  коштами,  беручи до уваги, що ці витрати

 будуть скомпенсовані  Секрертаріатом ООН.

      Третє.  Запропонувати Кабінету Міністрів України

 передбачити  в  Державном бюджеті України на 1996 рік

 норму,  згідно  з  якою, частка валютних надходжень в

 Україну  Секретаріату  ООН  за  миротворчу діяльність

 українського   контингенту  та  експлуатацію  бойової

 техніки,  яка  залишається  після  покриття витрат на

 утримання  його  особистого  склада  спрямовується на

 будівництво житла для військослужбовців. Щоб потім не

 шукали ці гроші: де  вони там є.

      І  далі.  Контроль  за виконанням... сказать, за

 виконанням Зброєними силами цього питання миротворчих

 сил в ООН покласти на постійну Комісію Верховної Ради

 з  питань  оборони і держбезпеки і Комісію закордоних

 справ.

      Тобто   ми   пропонуємо,  щоб  народні  депутати

 підтримали  посил  у  наші?  200  осіб  військових  в

 Анголу.

      Ви  знаєте,  що  Державний бюджет для армії дуже

 складний.  Вони  будуть там заробляти соответствующіе

 кошти.  І  ми  думаєм,  що  ці  кошти  должни  іти на

 покриття витрат нашої армії.

      І  я  ще раз, так сказать, додаю це, що потрібно

 кожне  питання  про  посилку  наших  військ за кордон

 вирішувать  вот тут, в цьому залі. Чи підтримуємо ми,

 народні  депутати,  так  сказать,  нашої  України  це

 питання чи не підтримуємо...

      Так  питання всі во всіх державах, цивілізованих

 державах.  Тобто,  наша  комісія  пропонує підтримати

 посилку  двохсот осіб військових до Анголи і щоб вони

 там  працювали і, так сказать, на благо нашої держави

 і на розвиток.

      І  ще я добавлю до цього, що там стоїть черга, і

 якщо  ми  не  підтримають,  то там будуть зовсім інші

 контингенти  і так  далі.

     

       ГОЛОВА. Спасибі.

      Запитаня до Володимира Васильовича є? 5 хвилин 6

 будь ласка, запишіться.

     

       МУХІН. Хорошо, буду по-русски отвечать.

     

       ГОЛОВА. Будь ласка, Лук'яненко, Маценко.

     

      ЛУК'ЯНЕНКО.

      Я  в  цілому  виступаю  за те, щоб підтримати цю

 пропозицію і спрямувати наш контингент в Анголу.

      Але  є  питання  таке: чи формуватиметься він на

 добровільній  основі   чи  якось  будуть  підбирати?

      І  друге  питання,  що кліматичні умови, які там

 зовсім   інші,   ніж  в  Україні,  можуть  створювати

 непередбачені     труднощі     для     самих    наших

 військовослужбовців.  Чи  передбачена  спільна  якась

 медична служба і перевірка бюдей, які туди поїдуть?

     

       __________.  Відповідаю.

      Я   так  понімаю,  що  це  питання  должні  були

 відповідати  наші  військові,  які  тут присутні, а я

 думаю,  що  вони можуть відповісти на це питання, всі

 наші  службовці,  які  поїдуть  туди в Анголу, будуть

 проходити   відповідне  медичне  обслуговування,  там

 будуть перевірятись і так  далі  і так  далі.

      Тому   це  питання   повністю  вирішується.

      А  що  стосується відбору, як це буде проходить,

 ну,  це  військове  питання,  я думаю, що якщо будуть

 такі  питання, то військові  відповісте.

     

       ГОЛОВА. Маценко, Свято.

 

      МАЦЕНКО.

      Я прошу  передати  слово  Кириченку,  329.

     

       ГОЛОВА. Кириченко, будь ласка.

     

      КИРИЧЕНКО

     

      Дякую.     Володимир     Васильович,     питання

 обговорювалось  у  комісії із закордонних справ. Ваша

 комісія   має   іншу   позицію.  Чому  комісія,  коли

 обговорює  з  нашою  комісією  не  зв'язались  голови

 комісій  і не провели, наприклад, спільного засідання

 по цьому питанню? Це перше.

      І   друге.  Ті  пропозиції,  які  пропонує  ваша

 комісія,   вони  узгоджувались  вами  з  відповідними

 міністерствами,   закордонних   справ,  Міністерством

 оборони, яка реакція Уряду в цілому?

      І  третє.  Чому  в  письмовій  редакції  проекту

 рішення вашого, комісії немає, не роздано?

     

       МУХІН.  Я  не  знаю, чому немає письмово,

 тому що ми це рішення прийняли і направили у Верховну

 Раду для того, щоб всі депутати отримали це.

      Повинно бути роздано.

      А  что  касается  комиссии закордонных справ, то

 здесь  есть  такая  тонкость, она пидтрымае то, чтобы

 дать  возможность  Кабинету  Министров,  чтобы он сам

 решал посылать в рамках вот этих 3 тыс. человек. Наша

 комиссия  считает,  и  так  во  всех парламентах мира

 существует,  что  обязательно  любая посылка военного

 континдента  должна  обсуждаться на этом парламенте и

 обязательно   парламент   должен  принимать  решения,

 именно наш парламент.

      Теперь,  что  касается  узгодженного питання про

 те, як будуть кошти использоваться? Это все полностью

 зависит  от  тогда  нынешнего зала Верховного Совета.

 Если  мы  примем  соответствующую постанову и запишем

 отдельной  статьей  в  бюджете  про то, что эти кошты

 будут   идти  на  Министерство  обороны,  они  только

 спасибо нам за это скажут.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято, Дорошевський.

     

      СВЯТО В.     416 округ

     

      Дякую,     Олександр    Миколайович.    Шановний

 Володимире  Васильовичу,  я хотів би почути, чим саме

 зумовлена цифра 200, а не 100, 300? Це з одного боку.

      Тепер   друге   запитання.  Чим  саме  зумовлена

 негайна     необхідність    присутності    військових

 службовців  з  України,  а  не з інших держав? І який

 механізм    пропорційності    в   плані   направлення

 військових представників в Анголу?

      І   ще   одне   запитання.  Які  надходження  до

 Держаного  бюджету  України  валютні  очікуються  від

 наших   військовослужбовців  Анголі,  і  які  видатки

 очікуються, коли вони будуть скомпенсовані?

      Дякую за увагу.

     

      МУХІН.  Ну добе. Все-таки це питання не до

 мене. Це, мабуть, питання до Хандоги. Але я скажу вам

 так:  що  очікується такм декілька мільйонів доларів,

 які   пойдуть   сюда.   Чому  200  чоловік?  Тому  що

 Секретаріат  ООН  запросив 200 чоловік. І чи працюють

 там  другі держави в Анголі? Це Хандоги вже відповів:

 працюють.  Це  дуже велика, хороша ситуація, коли ООН

 звертається  до  України  і просить Україну направити

 туда.  Це  повага  до України. Я кажу, що треба за це

 голосувати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорошевський.

     

      ДОРОШЕВСЬКИЙ

      Дорошевский,   34   округ,  фракция  "Коммунисты

 Украины".

      Уважаемый  докладчик!  Я  хотел бы уточнить один

 вопрос.    Скажите,   пожалуйста,   вот   кто   будет

 непосредственно  с  командования  НАТО  или  какой-то

 промежуточное     командование     руководит    нашим

 подразделением,  чьи  команды  он   будет выполнять и

 какое   влияние   Министерства   обороны   на  процес

 управления этой ротой, контингентом?

     

      МУХІН.   Хорошо.  Отвечаю.  Я  не  доповідач,  а

 співдоповідач. Это первое.

      А  второе. Конечно, будет наш министр обороны за

 это  отвечать,  Генеральный штаб, а командовать будет

 командующий  ротой,  который будет туда направлен. И,

 так  сказать,  это  только  наше командование, это не

 идет о НАТО там и еще  о чем-то  другом.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте.

     

      ___________. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги!  Єсть необхідність

 обговорювати? Нема. Голосуєм?

      Значить,   одну   хвилиночку.   От   Комісії   у

 закондонних  справах  депутат  Мостиський  просить  з

 місця ремарку зробить. Будь ласка. Кочерга?

     

      Андрій МОСТИЦЬКИЙ 67 виборчий округ.

     

      Шановні депутати!

      Комісія  в  закордонних справах і зв'язках з СНД

 на своєму засіданні так і спільно з комісією з питань

 оборони  і  державної  безпеки обговорила питання про

 розширення  участі Збройних Сил України в миротворчих

 силах  ООН.  І  ми одностайно прийшли до висновку про

 те,   що  справді  велика  честь  для  України,  коли

 Генеральний  Секретар  ООН  спеціально звертається до

 України  про  те,  щоб  ми  послали  свої  миротворчі

 війська в Анголу.

      Звичайно.  Наша  комісія стояла також за те, щоб

 ми не обмежувалися кількістю 200 чоловік, а визначили

 стелю  в  3  тисячі  чоловік і дали можливість нашому

 Міністерству   закордонних  справ  і  Міністерству  з

 питань оборони оперативно вирішувати ці проблеми, але

 сьогодні  я  вважаю,  що  ми  повинні  зробити крок і

 проголосувати  за цю Постанову про надання інженерно-

 мостового  підрозділу  до місії ООН в Анголі. Тому що

 зі  всіх  точок  зору  з  військової,  з міжнародної,

 фінансової  це  для  нас тільки виграшна справа. Тому

 комісія   в  закордонних  справах  просить  депутатів

 підтримати проект даної Постанови.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Кочерга, Жеребецький. І на

 цьому завершуємо.

     

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. 85.

     

      КОЧЕРГА  88  избирательный  округ,  город Кривой

 Рог.

     

      Ну   рассматриваем   мы  вопрос  посылки  нашего

 контингента   в   Анголу  очень  важно,  но  хотелось

 получить все-таки ответ на ряд вопросов на которые мы

 не получили ответ.

      Прежде   всего  Ангола  -это  не  Босния  и  там

 климатические  условия очень тяжелые там есть сегодня

 лихорадка.......  есть  СПИД  15  процентов населения

 болеют   Спидом   в   Анголе,  есть  малярия  и  есть

 тропическая лихорадка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  і в Києві є.

     

      КОЧЕРГА.  Поэтому  необходимо  все-таки  решить,

 решить  вопрос, все-таки ответить четко и однозначно,

 как  будут  наши, наши военнослужащие защищены в этом

 вопросе. И еще один вопрос.

      Почему   все-таки  зарплата  рядового  России  в

 Боснии  составляет  800 долларов, а зарплата нашего в

 Анголе  будет составлять 500 долларов? Надо, чтобы на

 этот вопрос ответили.

      И  третий  вопрос.  Насколько  мне  известно  из

 средств  массовой информации, рота, мостовая рота уже

 находится  в  Анголе,  а  мы  сегодня  обсуждаем этот

 вопрос:  посылать  нам  или  не посылать их в Анголу.

 Просил бы ответить и на этот вопрос.

      Спасибо за внимание.

      Я думаю...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми давайте так. Якщо

 хочемо  обсуждать  дальше  це  питання, обговорювати,

 точніше... Я зараз вам дам слово. Давайте ми тоді час

 оприділимо.  Я розумію, що питання, безперечно, єсть.

 Це наші діти, це наші сини. І ми повинні, дійсно, по-

 державному.  І  коль  винесена  на  розгляд Верховної

 Ради.

      Тому  я  хотів би надати слово Жеребецькому, він

 там по мотивам, а потім...

      (Шум у залі)

       Будь ласка, Жеребецький.

     

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.

      (Жеребецький , 270-ий округ)

      Шановний Головуючий, шановні колеги, ну, перш за

 все,  два уточнення. Чому наші солдати, які приймають

 участь  у миротворчих операціях отримують 800 або 500

 доларів,  а  не  3  тисячі,  як,  скажімо, миротворці

 Англії  чи Франції. Річ в тому, що решта, частина йде

 на  погашення  боргів  України  перед  ООН.  Це перша

 відповідь.

      Друге.  Ну,  треба  враховувати,  що  туди йдуть

 волонтери,  тобто  добровольці, люди, які йдуть брати

 участь  в  цих військових операціях, то вони, перш за

 все, відповідають самі за своє життя і здоров'я.

      І,  накінець,  третє зауваження, я хотів би його

 висловити  під  час цього обговорення. Ну, безумовно,

 за  постанову  щодо  інженерної групи по Анголі треба

 голосувати.  Але я хочу звернути увагу вашу щодо цієї

 дискусійної,  абзацу  щодо  граничної, 3 тисячі осіб,

 які  мають  приймати  участь,  наші миротворці, в цих

 операціях.

      Річ  в  тому, що згідно Конституційного Договору

 стаття  18 пункт 10: статус іноземних військ, а також

 порядок  використання  Збройних Сил України за межами

 України вирішує Верховна Рада.

      Тобто,  коли шановний голова комісії, пан Мухін,

 говорив,  що  встановивши  межу  у 3 тисячі тим самим

 даємо  дозвіл  Уряду  самому вирішувати куди посилати

 миротворців  -це  неправда,  ну,  тобто  це не зовсім

 вірно,  бо ми в кожному конкретному випадку вирішуємо

 куди посилати і скільки посилати. На тому, сприйнявши

 межу  у 3 тисячі, ми тим самим обмежемо і самих себе,

 тобто, якщо ми самі захочемо післати більшу кількість

 людей  за  кордон,  то  цим  положенням  ми  цього не

 зможемо  зробить. Тому, я пропоную все-таки, прийняти

 цю  постанову  і,  крім  того,  всерьоз обговорити це

 питання  про  граничну  межу  -3 тисячі. Це межа, яка

 накладає  обмеження  і  на  нас,  і  на Уряд, а що до

 конкретного  посилання, то ми самі будемо вирішувати,

 згідно Конституційної Угоди. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу висвітить хто записався на

 обговорення.

      5 депутатів, таким чином, 10 хвилин... Достатньо

 із  місця.  Будь ласка, Лупаков, Кочерга. Виставте 10

 хвилин.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  З  місця  я  прошу! Ми довше ходить

 будем по залу, чим виступать...

     

      ЛУПАКОВ  Є.  О.,  433  виборчий  округ,  фракція

 Народного Руху України.

      Шановні депутати!

      Як  військовослужбовець  смію  вас запевнити, що

 фінансування   військовослужбовців,  які  там  будуть

 працювати  (декого  хвилїє це...) -туди рвуться люди,

 черги  стоять. І правильно було скзано, що туди йдуть

 волонтери,  і проблеми з цим, що наших дітей хто туди

 не  хоче  посилати....  кого небажано, батьки кого не

 хочуть -туди не пошлють. Тому це... хвилюватись нам з

 цього питання нема чого.

      Про  медичне  забезпечення.  Теж  воно  йде  під

 контролем  ООН,  і це теж питання повинно бути знято,

 тому що там рівень медичного забезпечення - світовий.

      Питання,  що  там  хто-небудь  загине  чи ще що-

 небудь,  так я смію вас запевнити, шановні мої друзі,

 що  у нас на Україні без боїв, у нас тут гине щорічно

 більше  батальйону...  А  якщо  там, не дай Бог, що й

 трапиться  нещасний  випадок,  то  це  теж ніяких, як

 кажуть,  проблем  по цьому питанню (що посилати чи не

 посилати) не повинно стояти.

      Тому  я, підтримуючи ці всі постанови, прошу вас

 проголосувати  і  підтримати. Це, перш за все, тільки

 підвищить   рівень   наш,   наш   статус  України  як

 незалежної  держави...  Бо  показує,  що це повага до

 нас,  до України. Повага до нас світового товариства.

 І,  перш за все, Організації Об'єднаних Націй. Тому я

 всіх  вас  запрошую  проголосувати  і  підтримати  цю

 постанову Верховної Ради.

      Кількість,  звичайно,  -200 чоловік -це невелика

 кількість,  тим  паче,  для такої великої держави, як

 Україна.  Тим  паче,  ці  200  чоловік,  вони  будуть

 змінюватися  там  періодично,  і  це  тільки  йде  на

 користь  і  військовослужбовцям,  і  нашій державі. Я

 прошу підтримати цю постанову в Верховній....

     

      ГОЛОВА.  Я так розумію, Кочерга вже раз виступав

 і ще раз... Чупахін,  за ним Бутейко.

     

      КОЧЕРГА,  88 виборчий округ, місто Кривий Ріг.

     

      Я все-таки хотел бы, чтобы выступил перед нами и

 представитель   Министерства   обороны,   потому  что

 выступил  представитель Министерства иностранных дел,

 выступил   председатель   комиссии,  а  представитель

 Министерства  обороны,  который  посылает людей в эту

 гарачую  точку, не выступает.

      Поэтому  и  еще одно. Я все-таки хотел бы, чтобы

 вот в этом решении, которое мы принимаем, это решение

 мы  приняли  только  после того когда на рассмотрение

 Верховного Совета будет представлен пакет документов,

 регламентирующих  прибывание  наших  военнослужащих в

 составе  Миротворческих  сил в горячих точках мира, а

 также их реабилитацию после возвращения.

      И   второе,  второй  пункт.  Это  не  направлять

 воинские    контингенты    в    гарачие   точки   без

 предварительного   рассмотрения  целесообразности  их

 направления в Верховном  Совете.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА. Спасибі.  Чупахін, Бутейко.

     

      ЧУПАХІН, Соціалістична фракція України.

     

      Я  хотел  бы  остановиться на некоторых аспектах

 рассматриваемого вопроса.

      Первый.  Это политический. Он состоит в том, что

 напрвление  воинского  подраздедения  в  Анголу... мы

 направляем  это  подразделение  не для ведения боевых

 действий  или  для  рассоединения  воюющих сторон. Мы

 направляем    его    для   строительства   инженерных

 сооружений. В первую очередь: мостов и дорог.

      И  вот  представьте  только  одним  этим:  какое

 впечатление  останется у Анголы, если мы построим там

 мосты. Будет просто память об Украине.

      Люди  этой страны будут знать, что этот мост или

 эту  дорогу  построили  военные строители из Украины.

 Это первый, я считаю, положительный момент.

      Второй,  чисто  специфический  военный момент. В

 Анголе  будут  работать  наши  военные строители. Тем

 самым,  сколько пройдет через это строительство или в

 течение  одного  или  двух  лет  400-600, иожет быть,

 тысячи военных специалистов. За это время одни просто

 не потеряют  свою  квалификацию.

      Давайте подумаем о том, имеют ли они возможность

 заниматься  воинской  специальностью  здесь  у нас на

 Украине?  Конечно  же,  нет. Из-за всеобщего кризиса,

 который охватил который охватил нашу экономику, в том

 числе    и    вооруженные   силы   из-за   отсутствия

 финансирования   они   просто  не  имеют  возможности

 заниматься своей воинской службой по специальности. Я

 считаю,  что  это тоже положительный момент.

      И  только  лишь  исходя  из  этих  положительных

 моментов  нам  нужно  принимать решение о направлении

 специальных одразделений  в Анголу.

      Теперь   что   касается   трех   тысяч   человек

 ограниченной     численности.    Кабинет    министров

 предлагает   нам   установить  эту  численность  и  в

 дальнейшем   принимать  решение  самому.  Но  давайте

 подумаем,  есть  ли  разница в направлении инженерно-

 мостового  подразделения  в  какую-то другую страну и

 направление   пехотного  подразделения,  будем  прямо

 говорить,  мотострелкового.  Разница,  на мой взгляд,

 довольно     таки     существенная.    Мотострелковое

 подразделение  будет  участвовать в непосредственно в

 боевых   операциях  и  подход  к  этому  должен  быть

 совершенно другим.

      И  теперь  что  касается  различной  информации,

 которая  якобы говорит о том, что наша рота в Анголе.

 Очередная  ложь,  если  она  действительно была. Рота

 наша -это подразделение находится в Украине. Да, оно,

 практически готово к отправке, но оно на Украине.

      Что  касается  заработной  платы.  ООН  выделяет

 единую сумму на одного военнослужащего не зависимо от

 страны,  которая  направляет подразделение, то ли это

 Украина,  то ли  это Соединенные  Штаты.

      Страна  сама  устанавливает то ли дополнительную,

 то ли  меньше  до заработной  платы.

      И  последнее, Александр Николаевич, запись была,

 некоторым  даете  выступать два раза, некоторым даете

 выступать  без записи. Я прошу вас впреть недопускать

 таких нарушений.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Бутейко.

     

      БУТЕЙКО

     

      Дякую,  шановний  Олександр Миколайович. Шановні

 колеги,  я  розумію,  вже  всі  втомились  з  приводу

 розгляду  цього питання, я взяв слово, мавши на увазі

 сказати  наступне.  Україна  є  повноправний  учасник

 міжнародного  спілкування  сім'ї  народів  і як кожен

 член  сім'ї,  вона  має  виконувати  і  обов'язки,  і

 користуватись  правами.  У  даному  випадку, ми маємо

 ситуацію  в Анголі, необхідно відбудувати цю державу,

 допомогти  їй,  ми  в  скруті,  але  саме з допомогою

 нашого  мостобудівного  контингенту,  ми  можемо таку

 допомогу надати.

      Ви  пам'ятаєте,  що  при  радянській  владі, при

 союзі  багато наших фахівців працювало в цій державі,

 в   Анголі.   І   умови  звичайно  відрізняються  від

 українських,  ми  будемо з тривогою дивитись на наших

 хлопців,  які,  якщо  буде схвалено наше рішення, а я

 закликаю  до  схвалення, будуть там працювати. Але, я

 сподіваюсь,  що  якщо  ми схвалимо таке рішення, вони

 справляться з завданням з честю.

      Оскільки    тут    було    запитання    стосовно

 добровільності,  то  я  хотів би підкреслити, що саме

 формування   цього   контингенту   буде  виключно  на

 добровільній основі.

      І  наступне, як правило ми розглядаємо питання і

 економічних наслідків. Економічних збитків для нашого

 бюджету,  така  акція не передбачає, а навпаки. Тому,

 взявши  до  уваги  весь  цей  комплекс  обставин, я б

 закликав вас, шановні колеги, на підтримку постанови,

 яку  запропоновано  було  і  представлено  було нашим

 колегою Мухіним. Дякую!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Білоус, Алєксєєв.

     

      БІЛОУС

     

      Спілка   офіцерів   України.   Шановні   колеги,

 Володимир  Васильович не сказав, що коли розглядалось

 це  питання  на  комісії з питань оборони і державної

 безпеки,  то  члени  комісії,  голосуючи позитивно, в

 цілому,  за  це  рішення,  прийшли згоди, що потрібно

 зробити  запит до Міністерства фінансів України, тому

 що представники Міноборони і Міністерства закордонних

 справ  не  спроможні були надати нам інформацію, куди

 використовуються якраз ці кошти з 33 мільйонів, друга

 частина, яка йде не на утримання заробітної плати, на

 виплату, а, ну 16, тобто 17 мільйонів, на які цілі 17

 мільйонів  доларів  в  1995  році використовувались в

 Україні?  На  жаль,  на сьогоднішній день ніхто ще не

 проінформував  Комісію  з  питань оборони і державної

 безпеки.

      Тому  й  було вирішено, щоб в запропонований від

 комісії  постанові  Верховної  Ради  з  1996 включно,

 починаючи,  кошти  йшли  для  будівництва  житла  для

 військовослужбовців,     щоб    не    розраховувались

 військовослужбовці  за  якісь  борги,  хтось, колись,

 комусь винен.

      І останнє. Я як представник фракції "Реформи" (а

 фракція   "Реформи"   пропонує  підтримати  постанову

 Верховної  Ради  і  проголосувати  за надання роти до

 Анголи)  і  хотів  би  звернути  увагу Головуючого на

 сесії   Олександра  Миколайовича  на  те,  що  є  дві

 постанови,  щоб  чітко  було  визначено, щоб депутати

 знали  за яку постанову голосувати. Тому що Володимир

 Васильович наполягав якраз на тому, щоб голосували за

 постанову, яку представили Комісія з питань оборони і

 державної безпеки.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Алексєєв.

     

      АЛЕКСЄЄВ  В.Г.

      Владимир Алексеев, город Харьков.

      Уважаемые    коллеги!   Я   внимательно   слушаю

 дискуссию  в  нашем  зале  и  не  могу  отделаться от

 некоторого чувства фарисейства. Я вспоминаю те крики,

 которые  в  нас  постоянно раздавалиь: "Матери, ваших

 детей  пошлют  в Таджикистан и в Чечню!" И сейчас те,

 кто   нас   пугал   Чечней  и  Таджикистаном  активно

 выступают за то, чтобы послать войска в Анголу.

      Я  конечно  понимаю,  что  защищать  Африканских

 негров  это дело гораздо более почетное, чем например

 спасать  украинцев  от  побоища  в Предднистровье как

 было  в  1992  году,  вытаскивать  из под обстрелов в

 Таджикистане или защищать их права в Прибалтике. Куда

 прощье   это  предоставить  России  и  при  этом  еще

 поприкать за ее имперские амбиции.

      Нам  сейчас говорят, что мол в Анголе сейчас все

 спокойно, но туда где спокойно  , войска не посылают.

      А  даже  если там не стриляют, то вспомните хотя

 бы  о тех же крокодилах, спиде и лихорадке "эбола" от

 которой еще не нашли противоядия.

      Почетно,  да  почетно.  Но только такая почетная

 емиссия  в Боснии стоила Украине примерно 25 гробом и

 больше  50  раненых и покалеченых, нам не сказали, да

 замолчите вы Демянов со Львова, пожалуйста не мешайте

 выступать.

      Нам  не  сказали  какие  прогнозируют  потери  в

 Анголе , если нет.

      Наконец   33   миллиона  мы  получили  за  здачу

 войскнаем,  16 миллионов пошло на содержаниле солдат,

 простите  я  не  пойму  у  нас, что государство здает

 войска в наем и имеет от этого доходы, их получают не

 солдаты,  ну  а  что  касается  вот этой постановы, я

 считаю, что послать можна, ведь защищать негров, это

 гараздо   более   важно   чем   украинцев  в  том  же

 Преднистровье,   в   Таджикистане   или   Прибалтике.

 Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановані колеги!

      Всі  хто  записався виступив і час ми вичерпали.

 Більшість  виступаючих  внесло  пропозицію підтримати

 проект  від  Комісії  по  обороні  і прийняти його за

 основу,  від  Міноборони  настоюєте.  Хто у нас, будь

 ласка.

     

      Депутат Кочерга категорично настоює на тому, по-

 перше,  цікавить депутатів, чи дійсно, вже рота в 200

 військовослужбовців  уже  там працює? А після прийшли

 до нас на сесію порадиться. Чи це не так?

     

      СОБКО.    Шановні   народні   депутати,   згідно

 Розпорядження    Кабінету   Міністрів   і   звернення

 Секретаріату ООН.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги. Одну хвилиночку.

      Шановні  колеги,  давайте послухаєм. Якщо вже ми

 попросили представника Міноборони.

       Будь ласка.

     

      _____________  Міністерством оборони сформований

 інженерно-мостовий    підрозділ   на   базі   1500-го

 інжереного  центру  підготовки  інженерних  військ  в

 Каменець-Подільську  в  складі 200 чоловік. Напротязі

 трьох  місяців  офіцери,  сержанти  і солдати пройшли

 допідготовку  і  зараз в готовності до відправки. Всі

 100%  знаходяться,  можете  перевірити,  в  Каменець-

 Подільському.

      Для вирішення всіх питань безпосередньо в Анголу

 нами  два  рази  відправлялось дві групи по 3 офіцери

 для  вивчення  стану  справ  і  які  завдання  будуть

 виконуватись  в  Анголі.  Всі  питання  узгоджені  по

 харчуванню,  по  всім видам забезпечення. До речі, по

 медичному  забезпеченню  на території Анголи працює 6

 військових  шпиталів, і повністю медичне забезпечення

 бере  на  себе,  бере  на себе командування ООН. Крім

 того,   ми  відправляєм  разом  з  інженерно-мостовим

 підрозділом  6 фахівців медичної служби. 200 чоловік,

 які  зараз  находяться  в Кам'янець-Подільському, всі

 підібрані  по  фаху  і  в  добровільному  порядку. 73

 відсотка,  які  ми призвали по контракту запасу, і 27

 видсотків-солдати  і  сержанти  строкової служби, які

 добровільно   написали  рапорта,  а  також  заключили

 контракт, вони мали звільнятись в травні місяці цього

 року.

      Тому,  я рахую, комісію Міністерства оборони цей

 підрозділ  був  перевірений,  він повністю готовий до

 відправки і вирішення задач, визначених місією ООН.

      Прошу  постанову,  яка  запропонована комісією з

 питань оборони і безпеки, підтримати.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Значить,   ви   не   відповіли  на

 запитання  депутата  Кочерги,  який  сказав: "Чи вони

 тут, на місці, чи вони вже там?..." Щоб...

     

      СОБКО.  На місці...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тут,  на  Україні...  Сідайте, будь

 ласка.

     

      СОБКО.  Техніка  в  Кам'янеуь-Подільському

 вся, до останньої одиниці.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

      Значить,   шановні   колеги,   єсть   пропозиція

 прийняти за основу проект від Комісії по обороні.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, включіть систему.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

     

      Які  зауваження?  Зауваження і пропозиції вносив

 Мухін  по  всіх  трьох  пунктах.  А  точніше -другий,

 третій, четвертий... Ще єсть?..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю  на  голосування  в  цілому постанову від

 Комісії по обороні і безпеці.

     

      "За" -

     

      Прийнято рішення. Спасибі.

      Шановні  колеги,  давайте  порадимся.  У  нас ще

 трошки  часу  єсть...

      У  нас  єсть  питання  останнє про проект Закону

 України про ратифікацію Договору з "відкритого неба".

 Тут  заступник міністра є Закордонних справ, він же й

 доповідач. Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Володимир Дмитрович...

      Костянтин Іванович Грищенко, будь ласка.

      Я прошу до уваги!

     

      ГРИЩЕНКО  К.  І., заступник міністра Закордонних

 справ України.

      Шановний головуючий! Шановні депутати!

      Договір  з  "відкритого неба", ратифікація якого

 розглядається сьогодні Верховною Радою, на задум його

 творців   має  бути  одним  з  ключових  елементів  в

 структурі загальноєвропейської безпеки. Підписаний 24

 березня   1992   року,   Договір   став   результатом

 масштабних    зусиль   міжнародного   співтовариства,

 спрямованих    на    забезпечення    відкритості    і

 трансфертності....

     

      ГОЛОВА. Я прошу до уваги. Ну, нічого ж не чути в

 залі. Будь ласка.

     

      ГРИЩЕНКО....    відкритості   і   трансфертності

 Зброєних  Сил  та  військової  діяльності.  При цьому

 договір  концептуально базується на принципах........

 і  відповідає цілям і звавданням забезпечення безпеки

 і  стабільності  на  просторі,  що  охоплює  Північну

 Америку, значну частину Європи та Азиатську територію

 Росії до Тихого океану.

      Укаїна   підписала   договір   відкритого  неба,

 виходячі  з  відповідності  його  положень  і  цілей,

 принципам..........  творення та зовнішньої політики,

 проголошеним декларації "Про державний суверінітет" в

 воєній  доктрині  та  основних  напрямків  зовнішньої

 політики України.

      ......... відкритого неба, що встановлюється цим

 договором,    має    на   миті   сприяти   розширенню

 взаєморозуміння  і  довірія,  надаючи  всім державам-

 учасницям    можливість    беспосередної   участі   в

 спостереженні  за  виконанням  угод в галузі контролю

 над  озброєнням та розброєнням.

      В зборі інформації про військову діяльність, яка

 викликає....   за   непокоєння,  а  також  можливість

 вільного   доступу  до  такої  інформації,  отриманої

 іншими державами-учасницямі.

      Така    діяльність   значною   мірою   сприятиме

 запобіганню  можливим  військовим конфликтам, а також

 зміцненню регіональної безпеки.

      Для   інтересів  націолнальної  безпеки  України

 велике    значення    матиме   можливість   отримання

 інформації  про  військову  діяльність  і  дислокації

 Зброєних  Сил,  а  також  спостереження за виконанням

 іншими  державами-учасницями  угод  в галузі контроля

 нал  озброєнням  як  в  прикордоних,  так  і  в більш

 віддалених  країнах.  Ситуція,  в  яких  має  важливе

 значення для стратегічних інтересів України.

      Враховуючи те, що Україна на відміну від .....

 та  їх  союзників  на  даному  етапі.

      Не  може одержувати таку інформацію за допомогою

 супутників,   космічних   супутників  Землі,  договір

 відкритого  неба надає унікальну можливість не тільки

 збирати інформацію щодо інших держав-учасниць під час

 власних  спостережних польотів, але і мати у власному

 розпорядженні   дні   щодо  результатів  спостережних

 польотів  інших  держав.  Наявність  такої інформації

 дозволить,  зокрема,  підвищити  рівень  ефективності

 відповідних  національних  заходів  у  військовій  та

 військово-політичних   сферах.

      Положення договору містять відповідні передумови

 для реалізації політичних військових та господарських

 інтересів  в  нашій  державі.

      Дозвольте   в  зв'язку  з  цим  викласти  деякі

 мікування    зовнішньо-політичного   відомства   щодо

 необхідності  ратифікації  Україною  цього  важливого

 міжнародного  договору.  По-перше,  протягом  4 років

 існування сувереної, незалежної України ми послідовно

 проводили  курс  на активне входження нашої держави в

 європейське  та  світове  співтовариство,  розширюючи

 свою  участь  в  роботі  міжнародних організацій. При

 цьому,  оскільки  у  своїй зовнішній політиці Україна

 отстоює  підхід  "безпека  для себе через безпеку для

 всіх",   завжди   велику  увагу  приділяли  розбудові

 надійної всеохоплюючої системи безпеки і стабільності

 та  створенню  дійових механізмів її реалізації. Саме

 одним   з   таких  механізмів  і  має  стати  Договір

 відкритого неба.

      По-друге,  коло  держав,  що  підписали  Договір

 відкритого   еба  на  сьогодні  з  історичних  причин

 обмежується  країнами,  які  входили  або  входять до

 різних  політичних блоків. Разом з тим очікується, що

 набрання   договором  чинності  сприятиме  приєднанню

 інших,   позаблокових   держав.  З  цієї  точки  зору

 ратифікація  договору  Україною,  яка проголосила про

 свій  позаблоковий статус, стала позитивним прикладом

 і певним політичним здобутком и на міжнародній арені.

      По-третє,   необхідно   брати   до   уваги,   що

 нератифікація  Україною  договору  фактично  заблокує

 набрання ним чинності, що може завдати реальної шкоди

 ашим  зовнішньо-політичним  інтересам.

      По-четверте,    положення   договору   дозволять

 забезпечити   належний   захист  державних  інтересів

 України  в ході  його  реалізації.

      Перш  за все, мається на увазі приорітетне право

 України   під   час   спостережних  польотів  над  її

 територією,     використовувати     власний     літак

 спостережень.  На  сьогодні  два  літаки  для першого

 етапу   реалізації  договору  підготовлені.  З  метою

 підготовки  літаків  спостережень  для  другого етапу

 розроблено  державну  програму  реалізації договору з

 відкритого неба.

      По-п'яте,  хотів би зазначити, що на відміну від

 ряду інших угод в галузі контролю над озброєнням, які

 вимагали  коштів  на  знищення  озброєнь,  договір  з

 відкритого   неба   містить   в  собі  конструктивний

 елемент.  Він  полягає  у можливості надання поштофху

 для створення нових та розвитку існуючих технологій в

 авіаційній   та  радіоелектронній  промисловості  для

 розробки    необхідної    за    договором   апаратури

 спостереження і обладнання нею літаків спостереження,

 українських зрозуміло.

      Поширення  в  майбутньому режиму відкритого неба

 на   інші   сфери,  зокрема,  проведення  екологічних

 моніторів    навколишнього    середовищ,    дозволить

 реалізувати   на   практиці   наробки  в  цій  галузі

 Національної     Академії     наук,    Мінекобезпеки,

 національного космічного агенства. Це також дозволить

 меншими  витратами здійснити ряд програм, спрямованих

 на   дослідження  впливу  промислової  та  військової

 діяльності  на  стан  верхнього шару земної поверхні,

 атмосфери.   І   прибрежні   смуги  Чорного  моря  та

 басейнів, рік. Крім того, літаки спостереження можуть

 використовуватись   в   різних   народногосподарських

 галузях,   а   саме,   для   фотозйомки,   для  цілих

 ___________  та  фотографій,  для розробки земельного

 кадатства   України,  що  також  дозволить  скоротити

 витрати на ці цілі.

      За опрелюдненими даними російських фахівців, при

 одночасному   використанні,   передбаченої  договором

 апаратури   спостереження   для   цілей  екологічного

 моніторингу,    вартість    однієї   льотної   години

 зменшується  на  10  відсотків. А в разі встановлення

 додаткового екологічного обладнання на 50.

      Існує  і  можливість надання українського літака

 спостереження  на базі АН-74, в разі його підготовки,

 в оренду третім країнам, які не планують мати власний

 літак. Це буде робитись на комерційній основі.

      Шановні  депутати, виходячи з реальної ситуації,

 що  склалася, Міністерство закордонних справ виступає

 за  ратифікацію  Україною договору з відкритого неба.

 Що  на  нашу  думку  цілком  відповідає  національним

 інтересам  України. І закликаю вас, зваживши всі за і

 проти, проголосувати за ратифікацію цього договору.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   Константина   Іванович.

 Запитання  єсть  до  Константина Івановича? Єсть, да?

 Будь ласка, запишіться, 5 хвилин. Висвітіть.

      Шаланський, Кияшко.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ

      Дякую. 226, Кіровоградщіна, Шаланський.

      Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чому в

 нашій  хаті  за нами повинні спостерігати? Чому ми не

 створимо той літак, не обладнаєм його і самі за собою

 не будем спостерігати?

      По-моєму  це  було б правильно.  Я, власне, буду

 голосувать проти ратифікації цієї угоди.

      Дякую.

     

      ГРИЩЕНКО.   Я   вибачаюсь,   але   я  не  чув

 запитання.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не чути було запитання, Шаланський.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ

      Я  повторю  запитання: мені не зрозуміло, чому в

 нашій    власній   хаті   за   нами   хтось   повинен

 спостерігати?   Що   ми   самі   не  может  за  собою

 спостерігати   і.......?   І   за   ким   ми  повинні

 слідкувать, навіщо?

     

      ГРИЩЕНКО. По-перше, дякую за запитання.

      По-перше.   За   нами   на   сьогоднішній   день

 спостерігають. Як я вже сказав держави такі світу, як

 Сполучені  Штати,  Російська федерація, деякі інші, в

 тому  числі  Франція,  на  сьогоднішній  день  власні

 супутники,  розвідувальні,  які  якраз і виконують ці

 функції.

      Інтерес   у   договорі  виник  тоді,  коли  інші

 держави,  які  не  мають  такої спроможності, виявили

 інтерес  до   того,   щоб   заходи   транфертності  і

 відкритості,,  щоб  ті існуючі заходи вони могли самі

 перевіряти через відповідний міжнародний механізм.

      Саме   таким   механізмом  і  став  договір  про

 відкрите  небо  який дозволяє не тільки користуватися

 інформацією,  який збирає та чи інша держава власними

 засобами,  але мати доступ до інформації, яка зібрана

 іншими  державами  в регіонах, які становлять інтерес

 для відповідної держави учасниці.

      Тому   на  сьогоднішній  день  для  нас  інтерес

 представляє  можливість  якраз мати інформацію і щодо

 наших  сусідів  і  в  інших  регіонах, а також власне

 використовувати  літак  спостереження  наш власний. Я

 хотів   би   це   підкреслити  йдеться  про  те,  щоб

 спостережливі    польоти    над    нашою   територією

 виконувалися  виключно  літаком  українським на якому

 будуть  літати  екіпажи відповідних інших партнерів у

 часі.

      Але за умов використання нашого власного літака,

 за  умови  звичайно  супроводження,  а це передбачено

 договором  і  ми це плануємо, значить негативні якісь

 наслідки  у  порівнянні  з  цією  інформацією  так чи

 інакше  щодо України наші партнери отримують сьогодні

 вони зводять до мінімуму.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Кияшко, Сизенко.

     

      КИЯШКО.  108  Донецк,  Социалистическая  партия

 Украины.

     

      У меня два вопроса касающейся этой проблемы.

      Первый  вопрос.  Какие  преграничные  с Украиной

 государства  ратифицировали договор открытого неба. И

 второй  вопрос  несомненно  для  Украины,  которая не

 имеет своих спутников, не имеет возможности наблюдать

 за  тем,  что  происходить у соседей наверное выгодно

 вступать в этот договор открытое небо.

      А с другой стороны те государства, которые имеют

 спутники,  имеют возможность следить за всем тем, что

 происходить  на  Украине  какую они имеют выгоду тоже

 находясь в этом договоре в открытом небе.? Спасибо.

     

      ГРИЩЕНКО. Фактично крім Росії та Білорусії зараз

 всі учасники, всі держави, які підписали цей договір,

 вже  його ратифікували, включаючи, звичайно, всі наші

 держави, які з нами межують.

      Значить,  Росія  і Білорусь, вони виступають тут

 разом,  питання  про  ратифікацію  було  подано ще на

 розгляд  минулого  складу Державної Думи, ну, і через

 низку  суто уже внутрішньополітичних міркувань, як ми

 розуміємо,   це  питанння  було  відкладено.  Хоча  у

 консультативній комісій (..........)(..........), яка

 працює  над  імбліментацією цього договору, російська

 делегація  нас  запевняє,  що  це  питання  має  бути

 вирішено  Думою  до  березня  цього  року.  Звичайно,

 делегація,  яка  репрезентує  виконавчу структуру, не

 може  гарантувати  на  100  відсотків.  Але все за їх

 інформацієї  це  питання  буде  подаватись на розгляд

 найближчим часом.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сизенко.

     

      ГРИЩЕНКО.   В  чому  інтерес  інших  держав,

 держав,  які  мають  власність, ну, по-перше, вони не

 можуть ігнорувати побажання і вимоги інших держав. Це

 процес,    який   вимагає   певної   співпраці   всіх

 заінтересованих  в  тому,  щоб транспорантність і щоб

 була  впевненість  в  тому,  що  всі  угоди  в галузі

 контролю над озброєнями виконуються усіма учасниками.

 Для цього і створений був цей довір.

      Сизенко.

     

      СИЗЕНКО Ю.П.

      (Жовтневый,   Запорожье,   фракция  коммунистов,

 Сизенко).

      Скажите,  пожалуйста,  сколько самолетов и каких

 стран  будут  осуществлять  разведывательные полеты в

 1996-1997  году на территории суверенной Украины? Это

 первый вопрос.

      И     второй     вопрос:    сколько    обойдется

 налогоплательщикам  Украины  вот эти полеты, учитывая

 то,   что  любая  страна,  имея  оборонные  интересы,

 ественно,  защищает  свои  интересы. В данном случае,

 имея достаточно случаев даже с Министерством обороны,

 с  нашей авиацией, прискорбных случаев, мы это знаем,

 как  мы  сможем  защитить свои интересы. То, что наши

 интересы   будут   уходить   не   в   пользу   нашего

 государства, - это понятно.

      То  есть,  первый  вопрос.  Сколько  самолетов и

 каких стран?

      И  второй  вопрос: насколько это обойдется нашим

 налогоплательщикам.

     

      ГРИЩЕНКО. Значить, дякую за запитання.

      Значить,  пасивна квота для України становить 12

 спостеріжних   польотів  на  рік.  Я  вже  тільки  що

 відповів на частину вашого запитання, іноземні літаки

 за  умов,  як ми це плануємо, не будуть здійснювати у

 нас  польоти  над  нашою територією, оскільки Україна

 згідно  з  договором  має  приоритетне право надавати

 власний  літак  спостережень,  і  саме  це ми власні,

 тобто,   інспекція   пребуває   в   Україну   і   має

 використовувати  літак,  який  ми  надаєм,  на нашому

 літаку, але вони, звичайно, будуть замовляти маршрут,

 використовувати     обладнення,    яке    передбачено

 договором, -це досить складний механізм, але хотів би

 зазначити,   що   саме   можливість  використовування

 власного  літака  спостереження  і  надає  можливість

 виключити  як  раз ті аспекти, про що ви говорите. Це

 також  дає нам можливість значного скорочення витрат,

 пов'язаних з виконанням договору.

      Ми  виходимо  тут  з  розрахунків Міноборони, що

 витрати  на  завершення  підготовки  до  виконання та

 першій етап реалізації договору, -це раз,-це протягом

 трьох   років,  орієнтовно  має  складати  200  тисяч

 доларів США.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі,    сідайте,    Костянтин

 Іванович.   Чікал   Адам   Васильович,   у  вас  єсть

 доповнення  як  співдоповідач?  Коротко,  будь ласка.

 Заступник голови Комісії з питань оборони й безпеки.

     

      ЧІКАЛ  А.  В., заступник голови Комісії з питань

 оборони і безпеки.

      Шановний Головуючий! Шановні колеги-депутати!

      Договір  з "відкритого неба" став одним з перших

 міжнародних  договорів,  який  Україна  підписала  як

 незалежна держава. Приєднання України 24 березня 1992

 року  до  цієї  угоди  спрямовано,  перш  за  все, на

 розвиток   відкритості,   спряння   спостереженню  за

 виконанням  угод в галузі контролю над озброєнням. На

 розширення  можливостей щодо контролю та врегулювання

 кризових   ситуацій.   І  якщо  ми  сьогодні  тут,  у

 Верховній   Раді   ратифікуєм   цей   договір,   який

 підтвердить  прагнення  України  внести  свій  гідний

 вклад  в  подальший  розвиток процесу зміцнення миру,

 стабільності  та  безпеки. Для виконання завдань, які

 пов'язані  з  підготовкою  та  реалізацією договору з

 "відкритого неба", у Міністерстві оборони України, на

 яке  розпорядженням  Президента України від 10 грудня

 1992 року покладено реалізація договорів, у 1992 році

 в  центрі................(верифікації?)  Збройних Сил

 України  створено  відповідний відділ та 10-ту окрему

 авіаційну   ескадрилью,  "Блакитна  стежа"  з  місцем

 базування  -Бориспіль.  Україною  у період тимчасової

 дії   договору   виконано   на  согодні  11  спільних

 тринувальних    спостережних    польотів   з   іншими

 державами-учасницями Договору відкритого неба. Це все

 зроблено   з   метою  всебічної  підготовки  фахівців

 відкритоо  неба,  льотного та технічного персоналу 10

 окремої авіціоної ескадрилії.

      Ці  польоти  виконувались  в квітні 1994 року на

 території  Великобританії,  в  серпні  1994  року  на

 території США.

      Україна  ...  перша  серед держав колишнього ССР

 виконала такий політ. 2 польота в листопаді 1994 року

 і   травні   1995   року  на  територію  Федеративної

 Республіки Німеччини, в жовтні 1994 року на територію

 Словаччини   і   6   спільних  польотів  виконано  на

 території  України.

      Таким   чином,   всього   11   спостерігательних

 польотів.   Більшість   з   них  виконано  на  літаку

 спостереження    України    на   АН-30Б,   який   був

 підготовлений  в  короткий  термін  на базі серійного

 вічтчизняного літака АН-30 шляхом незхначних доробок.

      З   11   до  18  веречня  цього  року  проведена

 тренувальна    сертифікація    українського    літака

 спостереження  з залученням 28 експертів з 12 держав-

 учасниць Договору відкритого неба.

      Крім   зазначених   вище,   українські   фахівці

 відкритого  неба  приймали участь в інших міжнародних

 заходах.  Під  час  цієї  епізодичної складної роботи

 нашими   фахівцями   відпрацьовано  велика  кількість

 пропозицій    та    змін   до   керівних   документів

 Консультативної   комісії   з  відкритого  неба,  які

 спрямовані  перш  за все на захист інтересів України,

 пологшення умов іі участі  в цьому договорі.

      Шановні  колеги, я не буду забирати ваш час, всі

 ми  уже  змучені,  але  я би просив би вас підтримати

 сьогодні,  оскільки  наша  Комісія з питань оборони і

 державної безпеки роздивлялась цей проект. І сьогодні

 просить  вас  підтримати,  осккільки  ми  будемо мати

 змогу участвувати і получати інформацію.

      Спасибі.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Є  запитання до   Адама  Васильовича?

      Сідайте,  будь  ласка. Спасибі.

      Є  пропозиція єдина: про затвердження закону про

 ратифікацію. Що , обговорювати  будемо?

       (ШУМ  В ЗАЛІ)

      Шановні  колеги...  Одну  хвилиночку,  я  ще раз

 запитую  вас: будемо  обговорювати? Ні.

      Хто  за  те,  щоб  не  обговорювати, будь ласка,

 проголосуйте. А потім  вашу пропозицію.

      Будь   ласка,   начальний   Генерального   штабу

 Міністерства  оборони.

     

       СОБКО.

      Шановний головуючий, шановні народні депутати, я

 попросив  хвилину тільки ось для чого. Немає сумніву,

 що політично на сьогоднішній день ми виграємо, і даже

 в   деякому   військовому   аспекті   не   програємо,

 ратифікувавши   цей   договір.

      Про що я хотів вас просити, одне: на цей договір

 треба  виділити цільові кошти. Збройні сили не здатні

 виконати  цей  договір  без  виділення коштів. Про це

 просив вас і міністр ооборони ось в цьому документі я

 хотів звернути увагу вашу. Міністр просить, виконання

 договору  можливе  за  умовою  цільового фінансування

 витрат.  Чому  я кажу про це? Суми великі, 233 тис. 1

 тис.  916 доларів Сполучених Штатах. Чому? Я хочу вам

 нагадати,  як ми виконуємо договори всі інші? Можливо

 ви будете мати змогу порівняти нашу діяльність.

      Окрім  договору  "відкрите  небо",  ми виконуємо

 договір  про  звичайні  Збройні  Сили  в  Європі, між

 іншим,  за  цим  договором ми прийняли більше, як 300

 інспекцій.  Ми  маємо  також  змогу  таку ж кількість

 зробити  своїх  інспекцій,  але  ми зробили тільки 61

 інспекцію,   в   нас   немає  коштів.  Договір,  який

 називається  "віденський документ" це по забезпеченню

 безпеки  та  стабільності  в  Європі.  У  нас  за цим

 договором було 24 інспекції, а Україна зробила тільки

 8.  Договір  про  РСНД, ви знаєте, ракет середньої та

 меншої   дальності,   ми   теж  не  виконуємо  жодної

 інспекції,   це   нас   не   цікавить.   Договір  про

 стратегічно-наступальні озброєння зробили американці,

 16  інспекцій,  ми жодної. Нас давно вже проглянули і

 вздовж і впоперек.

      На нашій ненці Україні немає місця, де б не були

 іноземні інспектори.

      Я  вам  хочу сказати, це дуже важка справа. Але,

 хотів  би звернути увагу, що всі ці інспекції за наші

 кошти.    Ми    приймаємо   американських   і   інших

 розвідників,  показуєм  все,  що  у  нас є, але за це

 платимо гроші.

      (Шум в залі)

      Прошу, прймаючи до уваги цей договір, спланувати

 кошти.

      Спасибі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги!  Одну  хвилиночку.

 Попросили,   ми  дали  заступнику  міністра  оборони,

 начальнику Генерального штаба.

      Значить,  у  нас  записався  по обговоренню один

 депутат Кузьменко. Будь ласка, з місця.

     

      КУЗЬМЕНКО

      Спасибі.  Сергій  Кузьменко, фракція "Коммуністи

 України", Запоріжжя.

      Я повинен, по-перше, роз'яснити шановним колегам

 депутатам,  що далеко не одностайно Комісією з питань

 оборони  і  державної  безпеки. Я вважаю, що і те, що

 сказав  нам  зараз  тут  начальник Генерального штаба

 генерал  Лопата  і  те,  як  відповідав  на запитання

 заступник  міністра  закордонних  справ, свідчить про

 те,  що  для  України нічого практично цей договір не

 дає   крім   сумнівних   лаврів   по   втраті   свого

 суверенитету.

      Тому  я,  не  розповсюждуючись  більш  цю  тему,

 закликаю  всіх своїх колег відкинути цей договір і не

 голосувати  за його ратифікацію, як такий, що ущімлює

 суверенитет України і несе збільшення навантаження на

 бюджету, який і так дуже слабкий.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Голові комісії. Будь ласка, Мухін.

     

      МУХІН

      Знаете,  это  как  раз та ситуация, когда голова

 комиссии  должет  на  все  видповидать и должен здесь

 стоять и говорить честно, глядя в глаза.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Говорити тільки правду.

     

      МУХІН.  Ситуация  така.  Выгодное ли это договор

 Украине или не выгодный?

      Отвечаю. Выгодный. Я сейчас обьясню почему?

      Первое.  И  он  сам знает Начальник Генерального

 штаба,  что  в  этой  статье выгодны, однако мы будем

 утверждать бюджет и уважаемые народные депутаты. Если

 вы  и  мы  все  вот эти крохи дадим нашим Вооруженным

 Силам,  то  не  о  каких  Вооруженных Силах разговора

 вообще  не  будет  идти.  И Генерал будет выступать и

 здесь  говорить вот так, потому что он говорит это от

 без  исходности того что крохи дают, что невозможно с

 такими  деньгами содержать Вооруженные Силы, вот же о

 чем речь.

      Теперь что касается договора*.

      Значит   на  сегодняшний  день  все  государства

 подписавшиеся    это    соглашение    в   1992   году

 ратифицировали    эти   соглашения.   Официально   не

 ратифицировали    только    два    государства,    не

 ратифицировала Россия и Белоруссия.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. И Украина 3

     

      МУХІН.  И Украина естественно.

      Значит  ситуация  такая,  что  касается Росии, в

 России  имеется мощнейшая космическая разведка и наши

 Генералы  заходят  к  нам  в  Верховный  Совет  и  со

 спутников  уже  видят,  что Генералы зашли у Верховну

 Раду значыть там будут  пытання про оборону.

      Так  вот  смотрите последнее решение и заявление

 сделано Российским парламентом и Российская делегация

 заявление  группы сторон договора по "Открытому небу"

 Республики Белоруссия и Росссийской Федерации. Группа

 сторон  Республики  Белоруссии и Российской Федерации

 приветствуют  совместно  заявление  государств членов

 западно-европейского  Союза,  который присоединился и

 так  далее  принимаем  к сведенью и первое, заявление

 следующее делает.

      Первое.*  Оно очень достаточно большое заявление

 и  я  не буду здесь подробно останавливаться в каждом

 календарном  году после вступления в силу договора по

 "Открытому  небу" группа сторон-республик Белоруссия,

 Российская  Федерация  будет принимать наблюдательные

 полеты любых заинтересованных государств договоров на

 своей   территории  до  уровня  совокупной  пассивной

 квоты,  там,  заумные  слова.  Короче  говоря,  смысл

 такой,   что  Россия,  исходя  из  того,  что  многие

 европейские  державы  не  имеют космической разведки,

 исходя  из  доброжелательного  отношения,  исходя  из

 понимания     европейских     задач,    предоставляет

 возможность  полетов самолетов над своей территорией.

 То  есть... А ситуация такая: что касается Украины. Я

 вам  обкясняю, почему выгодно это Украине. Потому что

 на  сегодняшний  день,  не имея космической разведки,

 единственная   возможность   получить  хоть  какую-то

 информацию    -это   полеты   наших   самолетов   над

 территорией  Румынии,  над  территорией  Турции,  над

 территорией   других   государств.   Другого  способа

 получить такой информации мы не можем.

      Теперь  вопрос  заключается  в  том, сколько это

 будет  стоить.  Это  будет  стоить всего лишь порядка

 200-300 тысяч долларов. Это копейки, на самом деле. И

 начальник  разведки,  который  здесь сидит, может это

 дело подтвердить.

      И поэтому я понимаю, что зал на сегодняшний день

 не  готов  к  принятию этого вопроса. И не достаточно

 хорошо  разкяснено  этот  вопрос  во  всех  фракциях,

 комиссиях и т.д.

      Я могу сказать только следующее. Что Комиссия по

 иностранным   делам  приняла  положительное  решение,

 Комиссия по транспорту приняла положительное решение.

 И   наша  комиссия  рекомендует  ратифицировать  этот

 договор. Вам, конечно, решать эту проблему.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  колеги,  перед  тим,  як  поставить  на

 голосування, була внесена... Я прошу до уваги. Хто за

 те,   щоб...  Я  прошу  проголосувать,  щоб  поіменно

 голосувати по ратифікації.

       Будь ласка, включіть систему.

     

      "за"

     

      З вами порадились і так робим.

      Рішення прийнято.

      Ставлю   на  голосування  проект  Закону  "  Про

 ратифікацію договору ", будь ласка, голосуєм поіменно.

      (Шум у залі)

      Голосуєм поіменно.

      Спасибі. Рішення, закон не ратифіковано. Шановні

 колегі,  на цьому вечірне засідання завершуєм. Завтра

 сесія  розпочне роботу у звичайному режимі: з десятої

 години ранку.