ЗАСІДАННЯ   ШОСТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  18  с і ч н я  1996  р о к у

                      16.00 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.   Я  прошу  депутатів  підготуватися  до

 реєстрації.    Увімкніть    систему,    будь   ласка,

 проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєстровано    351...    зареєструвалися   351

 депутат...    ів,    правильно?   Вечірнє   засідання

 оголошується  відкритим. Ні, 350 і один -тоді вже буде

 вже без помилки.

      Продовжується  обговорення  проекту  бюджету  на

 1996    рік.   Слово  має   депутат Чечетов   Михайло

 Васильович, за ним виступає Чобіт від  Львівщини.

      ЧЕЧЕТОВ,  125  виборчий округ, Донецька область,

 Комісія по економічній політиці.

      Уважаемые  коллеги,  мы  с вами будем спорить до

 бесконечности,   до   тех  пора  и  правительство,  и

 парламент, и Президент, не определимся в главном и не

 ответим  на  1  главный вопрос: какой мы хотим видеть

 Украину  через  10-15  лет? Я сразу отбрасываю всякие

 "измы":  капитализм  или  социализм. Вне сомнения,  в

 базисе это государства будет смешанная экономика, где

 на  равных конкурентных началах будут функционировать

 и   государственная,   и   частная,  и  корпоративная

 собственность.

      Речь идет о другом. Какое государственное здание

 будет  воздвигнуто на этом фундаменте? То ли мы хотим

 увидеть  через  15 лет Украину могучей индустриальной

 державой,  то  ли  аграрной  страной,  то ли аграрно-

 индустриальным государством, то ли сырьевым придатком

 развитых стран?

      Когда    мы    определимся    с    перспективной

 моделью    государства,    можно   будет   определить

 приоритет.  Тоесть  те  отрасли  народного хозяйства,

 приоритетное  развитие которых и будет способствовать

 более   быстрому   построению   данного  вида  модели

 государства.

      И  после  установления системы приоритетов можно

 будет  определить и нужно будет установить основы или

 финансовою,  кредитную , бюджетную  политику.

      Уважаемые  коллеги,  есть  два подхода сегодня к

 рассмотрению бюджета на 1996 год. Первый подход более

 узкий,  более  приминивный:  затеять  сегодня спор по

 межотраслевой  и  межрегиональной  дележке  расходной

 части   бюджетного   пирога,   который  и  так  такой

 мизерный, что даже разработчики замахнулись на святая

 святых -науку и образование, при расчетах уже заранее

 анулировав уже 52 статью Закона "Об образовании", тем

 самым   значительно   уменьшили   зарплату  учителям,

 педагогам         профтехучилищ,        профессорско-

 преподавательскому  составу  вузов.

      Но  есть второй, более широкий, более глобальный

 подход, суть которого состоит в том, чтобы посчитать

 бюджет  на совершенно иных концептуальных принципах -

 на    основе    программы    выхода    из    кризиса,

 предусматривающей    реализацию    жесткой    системы

 государственных  приоритетов  в  экономике.

      Система  приоритетов,  образно  говоря, и должна

 стать  тем основным звеном, потянув за которое, можно

 будет  вытянуть всю  цепь.

      И  во-вторых,  откажаться от навязывания Мировым

 валютным  фондом жесточайшей монетаристской политики,

 дальнейшее  следование  в  фарватере  которой  просто

 губительно для  Украины.

      Надо идти от жизни, а житейская мудрость гласит,

 что  чем  меньше  денег, тем более концентрированее и

 целенаправленнее  они  должны  быть использованы.

      Приоритеты  должны быть установлены жесточайшие.

 Я  не  могу  понять:  если  мы  свами  хотим укрепить

 независимость нашего государства, то мы должны прежде

 всего  укреплять его экономическую независимость. А о

 какой  экономической  независимости  может идти речь,

 если   нефти  своей  практически  нет,  газа  нет,  а

 угольная  промышленность  положена  на  обе лопатки и

 бьется    в   предсмертных   судоргах   и   последних

 конвульсиях.

      Самый   главный  приоритет  -приоритет  в  нашем

 государстве  -это  топливно-энергетический комплекс и

 прежде  всего  угольная  промышленность.  Эту отрасль

 образно  сегодня можно сравнить с человеком, которого

 месяц  не кормили, и он бедный так истощал, что уже и

 ходить-то  не  может,  а  мы  ему  еще  к каждой ноге

 привязали  по  двухпудовой  гире  и  бросили в реку и

 смотрим,  выплывет  он или нет. Мало того, что ему не

 помогаем,  но  и  еще не даем гири с ног снять!

      Еще  в  бывшем  Советском  Союзе  лет 15 назад в

 недрах московских кабинетов на Калининских проспектах

 зрела  дьявольская  мысль  о  том,  что  надо Донбасс

 потихоньку  закрывать,  а падение обкемов добычи угля

 при  этом  перекрыть  приростом  мощностей  восточных

 угольных бассейнов.

      Единственное  что  сдерживало,  это не знали что

 делать  с  социальной  сферой.  Специфика  шахтерских

 городов  и поселков состоит в том, что они в основном

 строились  вокруг  шахты,  закрывается шахта, умирает

 поселок,  город.  Но  если  в  то  время Донбасс и не

 закрыли  то  финансирование  Донецкого  бассейна  уже

 тогда   резко   сократили,   а  в  годы  горбачевской

 перестройки, особенно в годы независимости Украины, в

 Киеве  абсолютно забыли, что Донбасс еще живет и хоть

 какие   то  средства  на  капиталовложения  ему  надо

 выделять.

      Донецкий    уголь    обвиняет   не   конкурентно

 способность.  Да  откуда этой конкурентно способности

 быть,  если  с  одной  стороны,  как я уже сказал нет

 никакого    финансирования    на   подготовку   новых

 горизонтов   добычи  угля,  а  с  другой  стороны  на

 стоимости   тонны  угля  как  гири  весят  социальные

 сферой,  колосальные  выплаты  по  регресам на многих

 шахтах в значительной степени превышающих фактический

 шахтный фонд зарплаты.

      Да  такой  уголь  по истине будет дороже золота.

 Где  логика  в том, что не так давно Украина в сотаве

 Союза  добывала  218  млн.  тонн угля в год, а сейчас

 практически  не  имея собственной нефти, газа порядка

 80  миллионов  тонн, то есть почти в три раза меньше,

 при  этом  добыча катострофически падает. Зачем нужно

 добить  угльную  отрасль,  как говориться до ручки, а

 затем  из руин, из развалин начинать восстанавливать,

 что   потребует   колосальных  затрат  во  много  раз

 привышающих   суммы,   которые   нужно   сейчас   для

 поддиржания и развития.

      Поэтому  для того, чтобы приоритетность развития

 угольной  отрасли  была не только продекларирована на

 бумаге,   а   был   конкретный   механизм,  финансово

 кредитный   механизм,  обеспечивающий  реализацию  от

 приоритетного     направления     нужно     очистить

 себестоимость    добычи    угля.    Вопервых   снять

 финансирование  социально-культурной  сферы, передать

 все   на   баланс  городов  и  поселков  с  частичным

 финансированием  этой сферы в течение 3-х лет за счет

 бюджета.

       Во-вторых,   полностью   снять   тонны  угля  и

 единовременные выплаты и регрессные выплаты шах терам

 и  производить  только за счет бюджета. Цена на уголь

 должна  быть  фиксируема.  А  отрасль,  как и во всех

 развитых странах  в целом дотируема из бюджета.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Слово   має   Чобіт   від   львівських

 депутатів,  за  ним  виступатиме Донченко. Донченко з

 Луганська.........

      А де Чобіт? Чобіта нема.

      Тоді, будь ласка, Донченко.

      ДОНЧЕНКО

      Уважаемые     народные    депутаты!    Уважаемые

 оставшиеся члены Правительства!

      Я  бы  хотел  сегодняшнее  рассмотрение  бюджета

 рассмотреть з двух аспектов.

      Аспект первый. Что такое сегодняшний бюджет? Это

 прежде   всего   материальное   воплощение  программы

 Правительство,   которое   мы   с   вами  поддержали.

 Непонятно  только почему сегодня отдельные депутаты и

 фракции,  которые  голосовали  за  программу, сегодня

 вдруг  не  устраивает  этот  бюджет.  Молг ли он быть

 другим,    данный   бюджет?   Да   конечно   же   это

 Правительство  не  могло  этого сделасть. И уважаемый

 министр   финансов   Германчук,   когда   представлял

 Правительства  прогрумму,  открыто сказал, что мы вам

 представили программу, пожалуйста, другой программы в

 Уряде  нет, вот така, какая есть, ёё подерживайте или

 не поддерживайте - это факт.

      В   то  время,  когда  рассматривалась  программ

 Уряду,  наша  фракция  коммунистов  выступала активно

 против этой программы, но вы нас тогда не поддержали.

 Так  чего  же  мы  теперь  ратуем и чемто недовольны,

 когда  рассматриваем   данный   бюджет?  Если  же  мы

 действительно  хотим  изменить  жизнь  народа, нашего

 товаропроизводителя  в  лучшую сторону, то необходимо

 существенно  изменить курс экономических реформ в том

 направлении,    которое   мы   предлагали   в   своих

 документах,   и   в   первую   очередь,   в   сторону

 государственного   управления   экономикой,  базовыми

 отраслями,   государственное   регулирование   других

 отраслей  на  базе  кредитной и налоговой политики. И

 только  на  этой  основе  можна  решить весь комплекс

 социальных    вопросов,    когда    заработает   наша

 промышленность. Это главное.

      Вывод.     Не решив    вопрос    по    изменению

 экономического   курса -  невозможно  и  сформировать

 бюджет в пользу народа и товаропроизводителя.

      И  второй момент, касающийся уже самого бюджета.

 Мы  должны  сегодня  рассматривать  его с позиции тех

 законов  и  документов,  которые приняли наши коллеги

 предыдущего созыва и мы с вами.

      Что  мы  смотрим  главную  статью  бюджета  -это

 доходная часть.

      Первое.  Вот  такое статья бюджета. "Надходження

 до  державного  фонду  сприяння зайнятості". Записано

 38,   7  триллионов  карбованцев.  Но  будет  ли  она

 выполнена?  Грубоко  сомневаюсь, потому что мы с вами

 уже рассмотрели предложение по изменении этого фонда,

 с  двух  процентов  до  одного,  и таким образом, эта

 статья уже автоматически будет снижена.

      Следующее. "Надходження від зовнішньоекономічної

 діяльності". 36, 9 триллионов. Что здесь оставляется?

 Насчитано  импортное  мыто  на  товары, что вводяться

 громадянами та суб'єктами.

      Однако,  ничего не сказано где доходы от системы

 работающей  на  нашей  таможни.  Где идут колосальные

 долларовые  средства,  за вкезжаемые к нам транспорт.

 Нникто  эти  деньги  здесь не учел. Они проходят мимо

 бюджета.

      Следующее.   Где  налог  на  майно  предприятий,

 который  заложен в программе и который еще не принят.

 Тоже не освещено.

      Третье.   Доход   от   приватизации  комунальной

 собственности.  А  проект  концепции  нам уже роздан,

 тоже  не  учтен.  То  есть,  доходная  часть  бюджета

 полностью  не соответствует тому, что будет сделано в

 1996 году.

      Ну   а  распределение  расходной  части,  вообще

 вызывает  огромное  удивление. Смотрим, на социальную

 защиту  населения  выделяется  в общей сложности 4, 4

 процента.  Я  не  хочу эти цифры сравнивать с другими

 странами,  тем  более,  с  высокоразвитыми, однако, я

 убедительно   прошу  наше  правительство,  Президента

 прекратите  говорить  о социальной целенаправленности

 реформ.  Не может она быть социально направлена, если

 только 4,4 процента выделяется на эту сферу.

      Мне совершенно не понятно, когда мы выделяем 200

 триллионов  средств  для  оплаты жертвам политических

 депресий,  в  тоже  время,  не выделяем ни копейки на

 содержания  домов-интернатов, престарелых и детей. Мы

 практически,  намного  меньше  выделяем  средств  для

 важных   отраслей  экономики,  как  сегодня  говорили

 многие, об угольной, об транспорте и так дальше.

      Полное неудомение вызывают цифры, финансирование

 и    частичной    оплаты    процента    по   кредитам

 предпринимателей  - 500   миллиардов,  фермерам  -950

 миллиардов, и  КСП,  то  есть,  тем  на  ком держится

 сегодня село - 250 миллиардов.

      Наверное,  исходя из выплаты, наверное, из этого

 можно сделать вывод, что, когда мы предложили принять

 сельскохозяйственную  программу  до 2000-го года и не

 финансируя   КСП,   мы   поставили   одну  цель,  она

 необходима  только  эта  программа  для  того,  чтобы

 узаконить  механизм  купли-продажи  земли.  И  ничего

 другого.

      Мне  бы  также  хотелось  услышать,  опираясь на

 какой   закон  сегодня  на  содержание  Администрации

 Президента   выделено  средств  столько  же,  сколько

 Кабинету Министров.

      Также   непонятно,   кто   и  по  какому  закону

 разрешает Правительству вмешиваться в расходную часть

 Пенсионного  фонда. Закладывать 120 триллионов доплат

 отдельным      категориям     граждан     до     межи

 малозабезпеченности.

      Считаю,  что  все  виды  доплат, компенсаций для

 пенсионеров  необходимо  выделить  отдельной  строкой

 Бюджета  и  сделать  ее  в  числе  первоочередных для

 финансирования.  И ни в коем случае не из Пенсионного

 фонда, а отдельной строкой из бюджетных средств.

      Ну,   и  в  конце-концов,  скажите,  пожалуйста,

 намечена  программа  закрытия шахт. Где строка о том,

 какие средства будут на это дело выделены?

      И мне также бы хотелось внести предложение по 17

 статье,  где идет вопрос об оплате земельного налога.

 Почему  не  освобождены от земельного налога дорожные

 организации?  Ведь  дороги у нас государственные, тем

 более,   мы   сегодня   пытаемся   снизить  налог  на

 содержание  дорог  с  1,  2  до  0,  6% и при этом не

 освобождаем от уплаты земли.

      То  есть,  мы, таким образом, закладываем гибель

 данной отрасли.

      Статья  23, где говрится об увеличении налога на

 собственность  автотранспорта.  Я  предлагаю изменить

 саму  методику  подхода  к  этому  и подойти к такому

 вопросу.  Не  в  полтора раза для всех увеличить этот

 налог, а только для тех, кто приобрел транспорт после

 1991 года, увеличить в 3 раза. Для остальных оставить

 так, как оно было до сих пор.

      И,  наконец,  статья  24-ая. Предлагаю исключить

 полностью,   так  как  она  полностью  вмешивается  в

 законодательное  поле,  связанное с оплатой учителей,

 деятелей культуры, науки и т.д.

      Мне      также     непонятна     участь     межи

 малозабезпеченности.   Ведь   Закон  про  межу  четко

 говорит,  третья  статья,  что Уряд "разом з Бюджетом

 подає рівень межі малозабезпеченості".

      Поэтому  предлагаю:  пока  не  будет  в  Бюджете

 отдельной       строкой       записана       величина

 малозабезпеченности,     данный    законопроект    не

 рассматривать.

      И,  заканчивая,  хочу сказать вот что, мне легко

 относиться  к  этому  законопроекту  по  той  простой

 причине,  что  наша  фракция  коммунисты находиться в

 оппозиции  к Уряду, и мы ее поддерживать не будем. Не

 буддем  до  тех  пор,  пока  не  будет  изменен  курс

 государства  на...  не  надо социализм, я говорю курс

 государства на экономического развития.

      И,   последнее,  возвращаясь  к  статье  8,  что

 касается  субвенций  разных  областей. По сравнению с

 прошлым  годом  наша Луганская область перешла из тех

 кто   давал  субвенции  в  число  тех,  кто  получает

 субвенции,  то  есть, об этом сегодня говорил депутат

 Борзых  очень четко, и сказал, н, я единственное хочу

 сказать,  что  та экономическая блокада, которая была

 оказана  в  96,  95-м  году  области,  если она будет

 продолжена  и  в  96-м,  то мы развалим Луганщину как

 экономический потенциал в целом. Спосибо за внимание.

      ГОЛОВА.   Я   переконливо   прошу  дотримуватись

 регламенту,  я  розумію,  що  визначали  10 хвилин, а

 потім  переголосували,  людина  готується,  раніше не

 встигає,  але все одно, більшість, хто виступав після

 визначеного  часу,  вкладається  в  5  хвилин. Пронюк

 зараз  покаже,  як  це  робиться,  будь ласка, за ним

 Яковенко.

      ПРОНЮК Є.В., 205 виборчий округ.

      Шановний   пане  Голово!  Шановні  члени  уряду!

 Шановні колеги!

      Прийняттям бюджету парламент запрограмовує (мені

 хочеться  сказати - закодовує)   життя  нашого народу

 на...  на  весь  1996  рік.  Критика  бюджету,  як ми

 бачимо,  доволі глибока. Суперечності досить важливі,

 і  єдина  мудрість у цьому може полягати лише в тому,

 що   ми,  зі   свого  боку,   і   уряд  маємо  шукати

 найоптимальніші  виходи  з  того  становища,  в якому

 опинилася  наша  економіка,  щоб бюджет був дійовим і

 міг справді впливати на життя нашого народу.

      В   методологічному   плані   бюджет   хибує  на

 неупорядкованість,    необгрунтованість   податкового

 пресу, що значно послаблює надходження до бюджету.

      Українська   Республіканська   партія   у  плані

 методологічного (щодо  складання  податків)  пропонує

 знизити їх до 25% з тим, щоби стимулювати виробництво

 і розширити грунт - кількість платників податків. Нам

 видається,  що це може... на цьому шляху треба шукати

 вихід,  і  на  цьому  шляху  криється, так би мовити,

 резерв  надходження  до  бюджету.  Деректори заводів,

 фабрик,  підприємці  скаржаться  на  велику кількість

 різних   податків   і   платежів.   Вони  справедливо

 домагаються єдиного сукупного податку, а держава мала

 би  потім  поділяти  його  за окремими статтями. Мені

 видається, що це справедлива вимога господарників.

      Так  само ми... я хотів би сказати, що я на боці

 тих  депутатів,  які різко висловилися за підтримку і

 відображення  цієї підтримки з боку держави в бюджеті

 таких  галузей, як освіта, наука, медицина.

      Буквально   вчора   мені............   з  округу

 з...........  знову  про...  профтехучилища. Я просто

 прошу    уряд   якось   втрутитися   оперативно,   бо

 профтехучилище  в наших умовах це не тільки навчанняі

 подготовка  кадрів, але певним чином, це і соціальний

 захист   отих  малозахищених  наших  родин.  І  прошу

 зважити.  Очевидно  тут  потрібно  думати  про  якісь

 переходи, але треба зважати і на цей бік.

      І  мені  хотілося  підтримувати... ту думку, яку

 висловив депутат Павловський про посилення регулюючої

 ролі   шляхом  бюджету,  регулюючої  ролі  держави  у

 проведенні реформ.

      Ми...  мені видається, що цей бюджет недостатньо

 використовує оцей... ну так би мовити, свою перевагу.

 Справді,   зараз  у  роки  переходу,  у  роки  реформ

 регулююча  роль  держави  у...  на шляху реформування

 нашого всього народного господарства просто величезна

 і бюджет мав би цим більше користуватися.

      Я  хотів  звернути  увагу  на  те,  що  ми часто

 говоримо   про  приорітети  і  про  приорітетність...

 нашого села в цілому... народному господарстві. Що до

 цьго,  то  все-таки  треба  було подбати, скажім, про

 соціальний  розвиток  села,  зокрема,  про  створення

 Державної  програми...........  сіл  України. Хоча би

 започаткувати цю... справу.

      Я  розумію,  що в мене зовсім мало часу, я хотів

 би  запропонувати  вилучити деякі статті з 3-ої.... з

 статті  видатків.  Мені  видається,  що  фінансування

 Центральної   спілки  споживчих  товариств  "Укр.....

 спілки"   просто   неможливо,   не   потрібно,   адже

 "..............."  має  навпаки  допомагати державі і

 розгортатися.  Але  в  наслідок того, що там не ......

 реформи,  пусті  магазини  і їх приміщення на селі, і

 вони  ще  будуть фінансуватися із бюджету. Я цього не

 розумію,  я  вважаю,  що  треба цю статтю вилучити із

 бюджету.  Те  саме,  і  вилучити  із  бюджету  статтю

 Фінансування  органів  СНД. Україна не є членом СНД і

 тому, я вважаю, що ми і так забезпечуємо виїзди нашим

 делегаціям  інемає сенсу виділяти для  цього.

      Тепер,    наш    бюджет   має   бути   соціально

 справедливим,  якщо  ми фінансуємо спілку піонерської

 організації,  ми  так  само  маємо  фінансувати  такі

 спілкии, як  "Сокіл" і "Тризуб".

      Я думаю,  що  це  було б  цілком  справедливо.

      І,  нарешті,  я  хочу  сказати, що наша Верховна

 Рада   має  ту  особливість,  на  відміну  від  наших

 попередників, що вона зовсім ігнорує, і, дщо речі, не

 лише Верховна Рада, а так само і Уряд, зовсім ігнорує

 таку   категорію,   як   репресовані.  У  статті  про

 повернення    депортованих    зовсім   не   значаться

 українсці,   це   треба   відзначити  нарешті,  і  на

 реалізацію  Закону  про реабілітацію жертв політичних

 репресій,  безперечно,  треба  посилити, бо ми просто

 виплачуємо  мізерні  с  уми,  що  вони ображають саму

 людську  гідність.

      І  я  прошу   в  решті  решт на  це зважити.

      Дякую  за  увагу.

       ГОЛОВА.  Я думаю, що треба кожному виступаючому

 називати   статті,   де   можна  провести  скорочення

 видарків  особливо.  І  можна  пропонувати,  кому там

 добавляти  або  що,  але  за  кооперацію  ви все-таки

 обрежніше   повинні   рекомендувати,  тому  що,  якщо

 сьогодні  цього  не  буде,  то  ви  мені скажіть, хто

 завтра у вас там у Тернопільській області повезе хліб

 у віддалене село або що. Ви самі прекрасно розумієте.

 Ну, я  не коментую, ви розумієте.

      Будь  ласка,  слово  має  Яковенко від Комісії з

 питань молоді. А потім я зараз подивлюся список.

      ЯКОВЕНКО.

      Уважаемые  коллеги,  можно  было бы, конечно, не

 выступать,  тем более, учитывая то, что многие из вас

 уже  поднимали проблемы молодежи. И на многие вопросы

 сегодня  ответили.

      Но  что  настораживает:  второй день мы пытаемся

 убедить   себя   в   том,  что  утверждаемый  сегодня

 документ,  или  обсуждаемый  сегодня  документ, после

 наших   дискуссий  станет  лучше  и  приобретет  силу

 закона.  Это,  к  сожалению, иллюзия, и чем раньше мы

 поймем  и откажемся  от этого,  тем  будет  лучше.

      Почему?  Анализ бюджета 1994, 1995 годов, проект

 1996  года,  а иначе их рассматривать нельзя, еще раз

 подсказывает   нам   и  утверждает  о  том,  что  для

 исполнительной   власти   законом   жизни   стало  не

 выполнять  те законы, которые сегодня принимается и в

 частности законы, которые называются бюджет.

      Если  он  и  будет  закон,  который  мы  сегодня

 примем,   если   его   примем,  то  будет  закон  для

 малоимущих,  нищих,  которые  возьмут  на  свои плечи

 основную  социальную  нагрузку,  основную нагрузку по

 доходной части бюджета.

      И  второе,  обсуждаемый  бюджет  скорее имеет не

 экономический  характер,  а чисто политический и цель

 которого    выполнить    требования    международного

 валютного   фонда   и  уничтожить,  откровенно  будем

 говорить Украину.

      Это  реальность  и такая она есть, поэтому у нас

 конкретно,  нашу  комиссию  интересует  такой простой

 вопрос.    Кто    конкретно    понесет    или   понес

 ответственность  за  развал  1994  года  бюджета,  за

 разворовывание  1995  года  и  кто  понесет конкретно

 ответственность  за бюджет 1996 года. Кто? Президент,

 Примьер  или  может  быть Вице-премьер пан Роман Шпек,

 которые  сегодня  заявил  по  телевидению  о том, что

 бюджет не притерпит радикальных изминений.

      А  это  означает,  что  не  все  в  стране будет

 продолжаться,  это  будеть означать, что наши старики

 будут помирать дальше, это означать дальше будет, что

 у  молодежи  будущего  нет  и  будет продолжаться уже

 сразу ужасающие факты типа таких.

      Первый,  горный  мастер  шахты "Александровской"

 повесился...........  Причина: нет денег, чтобы учить

 дочь.

      Второй    пример.   Слесарь-ремонтник...........

 металлургического   завода   бросился  под  коксовоз.

 Причина: не на что похоронить своего умершего отца.

      Мать-одиночка   пригласила   в  себе  малолетних

 детей,  выбросилась с седьмого этажа. Причина: потому

 что нечем их кормить.

      Ну  и  так  далее  такой список можна продолжать

 дальше.        Ну        при       этом       великие

 реформаторы..........  забывают очень простую истыну,

 касаюющуюся молодежи о том, что эта критическая масса

 в любой момент может взорватьбся.

      Сегодня   я   во  время  перерыва  встречался  с

 лидерами............ студенческой молодежи. Они очень

 внимательно  следять  за нашим обсуждением бюджета, и

 ответ  очень простой:............ на следующей неделе

 вот здесь под зданием, под дверьми этого здания будет

 находиться   молодеж,  которая.............  К  более

 активным  действиям,  сопростивлению  (иначе  другого

 слова      не      найдешь,     потому     что     их

 сегодня......................     пытаются    просто-

 напросто уничтожить).

      Какой  же  выход в этой ситуации? Здесь о многом

 говорилось,  но  я  хочу  просто  повторить для наших

 избирателей.

      Первое.   Категорически   отказаться   от  услуг

 Международного  валютного  фонда  и  его  помощников.

 Итогом  бюджета  1994 года, вы помните, была отставка

 нашего   Правительства.   К  сожалению,  кое  кто  из

 Правительства просто вырос по должностной лестнице, я

 думаю,  что и сегодня можна его отправить а отставку,

 ...............  люди  кое  кто  вырастет  еще  выше,

 поэтому в даной ситуации типа такого маленького юмора

 давайте предложим просто избрать ....................

 Международного  валютного  фонда  и отправим    на их

 историческуё  родину,  пусть  там  занимаются, а мы в

 своей Украине разберемся сами.

      Второе. Именить методологию подготовки к бюджету

 и   не   навязывать   вот   здесь   вот  нам  в  зале

 перераспредение   средств деления тришкиного кафтана,

 который и так абсолютно дырявый.

      Не  обманывая себя, отказаться от того огромного

 колическва  приоритетов, которые определены сегодня в

 бюджете,  определить главные (они сегодня определены)

 и сконцентрировать на них все средства.

      Четвертое.  Сделать  более  решительный  шаг  от

 чрезмерной  централизации  бюджетных  средств. Каждый

 регимон  должен  иметь столько. сколько он заработал.

 Иначе получается странная какае-то логика: сегодня те

 области,   которые   больше  всего  зарабатывают  для

 Украины  в  бюджет,  к  сожжалению,  ничего не имеют.

 Разве  это  нормальное  являние, как Донецкая область

 сегодня имеет всего лишь 40 процентов от того, что им

 необходимо.

      И  еще  такой  один  маленький  момент.  По всей

 видимости   реформаторы,   которые  закладывали  этот

 бюджет,  незнают  вообще  специфики  Донбасса,  когда

 утверждают  о  том,  что  необходимо передать стальну

 сферу  в  местные  бюджеты.  Ведь вокруг каждой шахты

 сегодня  находится поселок, с момента как умрет шахта

 умрет поселок, а это значит комуналка и все остальное

 к этому привязаное.

      И последнее. Отказаться от губительного принципа

 уменьшения  части  оплаты  труда  во внутрений баланс

 продукции.   Мы  считаем,  что  это  главная  причина

 современного  экономического  кризиса и вот здесь тут

 маленький    момент,   хотел   бы   просто   на   нем

 акцентрировать  внимание,  несколько раз говорилось о

 лигализации   теневого   капитала.  А  некоторые  мои

 коллеги   говорили   о   том,   чтобы   амнестировать

 зарубежный  вывезенный  капитал зарубежного банка под

 гарантии государства.

      Поэтому уважаемые избиратели получается так, что

 у  меня  украли,  затем я должен оправдать вора и его

 узаконить.

      И    последняя   буквально   фраза,   касающеяся

 Донбасса. У меня есть открытое письмо к Президенту, к

 Премьер-министру  и Морозу, я не буду его зачитывать,

 оно  очень  длинное. Но хочу зачитать одну всего лишь

 навсего фразу.

      "Вы,  уважаемые  отцы  государства, часто любите

 повторять,  что  в  Украине  панует мир і спокій, так

 знайте  же,  люди  проклинают  всех  и  вся, все чаще

 звучат  призывы  брать  топоры.  Такова, к сожалению,

 реальность.  Страшно,  что  этот  нарыв  когда-нибудь

 лопнет, беспредел вечно продолжаться не может".

      Так вот "нарыв" этот сегодня фактически лопнул.

      И   последняя  фраза,  персонально  для  Михаила

 Васильевича   Чечетова   и   моих   коллег  подобных.

 Сомневаются, социализм или капитализм.

      Социализм  -его  50  лет  после  войны  пытаются

 уничтожить. Передали власть, за 10 лет уничтожили.

      Спасибо.

      (О п л е с к и)

      ГОЛОВА.  Шановні  колеги,  оскільки  у  нас  іде

 обговорення і я звертаюся до деяких депутатів, будьте

 уважні.

      Оскільки   йде   обговорення  і  посилаються  на

 позицію  Кабінету  Міністрів,  вислови  деяких  Віце-

 прем'єрів  відносно деяких змін до бюджету, чи будуть

 вони  внесені  чи  ні,  я думаю, що цілком правильно,

 якщо сесія запропонує нашим депутатам, віце-прем'єрам

 висловитися з приводу цього Бюджету. І тому, я думаю,

 що   ми  не  будемо  обмежувати  5  хвилинами  Романа

 Васильовича  і  Віктора  Михайловича. Чи домовляться,

 можуть  сумувати вони час свій, як завгодно. І надамо

 їм  трибуну  через 2-3 депутати. І це буде правильно,

 тому  що  інакше повинні брати участь в обговоренні і

 інша сторона, тим більше, що вони -депутати Верховної

 Ради.

      Немає заперечень? Вони не записувались. Я думаю,

 що надамо їм слово все одно, так же?

      Значить,  слово зараз надається депутату Чобіту,

 за ним виступатиме Лановий.

      ЧОБІТ Д.В.

      Шановний пане Голово, шановні народні депутати і

 члени  Уряду,  питання  Бюджету є першорядним у будь-

 якій  країні,  бо вони дають відповідь на всі основні

 питання  економічної політики Уряду на наступний рік.

 Тому  Бюджет повинен бути чітким і ясним. Від цього у

 значній  мірі  залежить економічний розвиток держави,

 життєвий рівень її населення.

      Успіх  будь-якої  хорошої справи залежить від її

 правдивості.   Успіх   у   фінансовій  діяльності  не

 можливий  без  точних  обрахунків.  В  основу проекту

 Державного  бюджету  України  покладено  цифру у 1, 7

 квадрильйона    карбованців   валового   внутрішнього

 продукту.  Ця  цифра є базовою для обрахунку важливих

 якісних    показників   Бюджету.   Однак,   до   цієї

 визначально,  вихідної  цифри Урядом не подано жодних

 розрахунків.  Обрахунки, проведені економістами, дали

 з  цього  питання цілком різні цифри: 9 квадрильйонів

 карбованців  -цю цифру назвав Олександр Олександрович

 Мороз  і побудував на ній досить радісну перспективу,

 а економіст Богдан Рудейко визначив її у розмірі 5, 8

 квадрильйони карбованців, від чого стає сумно.

      Якою  методикою визначення валового внутрішнього

 продукту:  обрахунками  чи  прогнозами, -користувався

 Уряд,  невідомо.  Але якщо ця головна цифра Бюджету є

 хибною  в  своїй  основі,  то  яких наслідків від неї

 можна сподіватися?

      Викликає  тривогу  негативна тенденція зменшення

 частки  оплати  праці у валовому внутрішньому проукті

 України.  Саме в цій тенденції одна з корінних причин

 сучасної   кризи  економіки,  адже,  якщо  знижується

 заробітна    плата,    зменшується    і    купівельна

 спроможність   населення,   скорочуються  надходження

 коштів  виробникам  за  їх  продукцію,  а  відповідно

 зменшуються  податкові  надходження.  Через зменшення

 заробітних  плат останніми роками невпинно знижується

 і рівень споживання населення. За період з 90-го року

 він  зменшився  в  5 разів, отже у нас на Україні все

 дороге:   і   товари,  і  газ,  і  електроенергія,  і

 бензин,  -дешева  лише  робоча сила, вона у нас стала

 майже  безплатною,  а  Уряд  і  надалі  прогнозує  її

 зменшення.   Невже   не   зрозуміла   проста  істина:

 найкращим інвестором наших промисловості і сільського

 господарства,  її  головний споживач -населення, тому

 потрібно  думати  не  про те, як зменшувати заробітну

 плату, а про те, як її збільшувати.

      Видатки  потрібно зменшувати, але перед усім, на

 найпершочоргові  цілі, наприклад, підтримку привтного

 підприємництва, колективних і фермерських господарств

 та   інше.   Вилучити   потрібно  і  всі  видатки  на

 фінансування  всіх небюджетних установ. Найважливішим

 джерелом доходів бюджету є виробництво, тому потрібно

 вживати  заходів щодо його стимулювання, щоб відбувся

 ріст   вітчизнянного  виробництва,  потрібно  про  це

 дбати,   насамперед,  слід  усунути  штучне  створені

 перешкоди  і  труднощі,  до них відноситься абсолютна

 незахищеність   на  українському  ринку  українського

 виробника.  Яскравим  прикладом  цього  служить  факт

 заповнення   наших  магазинів  імпортними  продуктами

 харчування,  які  на  наш  сором  продаються  дешевше

 вітчизняних. Більша частина цих продуктів неякісна, і

 завозиться  на  Україну,  навіть, без сплати ввізного

 мита.  Цю проблему потрібно було вирішувати ще кілька

 років  тому,  механізм  простий:  розробити заходи по

 підтримці  власних  виробників  сільськогосподарської

 продукції  і  здійснити суворий контроль за ввезенням

 імпортних   товарів  та  збільшенням  на  них  ставок

 в'їздного  мита. Невже такі прописні істини не можуть

 збагнути  наші  міністри?!  Розумна митна політика не

 лише  сприятиме  росту вітчизняного виробництва -вона

 суттєво   вплине   на   поповнення  дохідної  частини

 Державного бюджету.

      Вкрай дивною і загадковою є ситуація, коли такий

 колосальний  Державний  бюджет  України  фінансується

 через...   не   через   державні,  а  виключно  через

 комерційні  банки,  які  заробляють  на цьому казкові

 гроші,   а   наші   міністр   фінансів   і  керівники

 Національного   банку   на   все   це   дивляться   з

 олімпійським спокоєм...

      В  проекті  Закону  про Державний бюджет України

 передбачається,    що    коефіцієнт   відрахувань   в

 загальнодержавний  бюджет  встановлюється  такий,  що

 більшість областей перетворюється на дотаційні - вони

 будуть   одержувати  фінансову  підтримку  у  вигляді

 субвенцій   з   Державного  бюджету.  Таке  положення

 вигідне,   передусім,   Міністерству   фінансів,   бо

 концентрує  в  його  руках  кошти,  але  створює масу

 труднощів  для  регіонів.  І головне - таке положення

 позбавляє  райони  і  області  стимулу  щодо  пошуків

 шляхів  збільшення  надходжень  в  місцеві бюджети. В

 результаті запровадження такої системи бюджету країна

 втратить  колосальні  суми коштів... Кому ж від цього

 буде вигідно?!

      Не  можу  погодитись  з думкою деяких депутатів,

 які  висловлюються  за  зменшення місцевих податків і

 зборів.  Навпаки  -   їх   слід   значно   розширити,

 обов'язкове значення повинен мати  (особливе значення

 повинен мати) податок з продажу імпортних товарів. Це

 (підкреслюю!) - місцеві  податки. Встановлювати їх чи

 не  встановлювати,  визначати  їх  розміри і величину

 повинні  місцеві органи влади. В усьому світі місцеві

 податки  і  збори  крім  суттєвого джерела поповнення

 місцевого  бюджету є важливим інструментом здійснення

 економічної  політики на регіональному рівні. Вважаю,

 що сьогоднішнє обговорення проекту Державного бюджету

 на 1996 рік, на відміну від попередніх років, пройшло

 досить плідно.

      Для  того,  щоб  наш  народ  почав жити краще, у

 нашій  державі потрібно навести елементарний порядок,

 а  розпочати  це  слід з Державного бюджету України -

 дзеркала нашої економіки. Давно пора!

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Слово  має  депутат  Лановий.  За  ним

 виступатиме  Мовчан.

      ЛАНОВИЙ.

      Шановні народні депутати! Хочу висловити глибоку

 стурбованість  з  приводу  бюджетного проекту на 1996

 рік. Це, на мій погляд, бюджет........... і кризового

 застою.  В  першу  чергу  тому,  що  він складений на

 основі  пропорцій  витрат 1995 року, а в 1996 році ми

 маємо значно меншу доходну і економічну базу для його

 складання.

      Він поданий несвоєчасно і ми не маємо можливості

 визначити   структурними  приорітетами  і  необхідним

 обгрунтування    найважливіших    наших   економічних

 виробничих і споживчих потреб.

      Цей  бюджет  поглиблює  державний  борг,  в тому

 числі  і внутрішній, і зовнішній, і, нажаль, пропонує

 нам  нестійкі  доходи до бюджету і не надійні джерела

 покриття  дефіциту.

      Для  чого нам подається бюджет? Для того, щоб ми

 могли    обгрунтовано    подивитись    на    витрати,

 визначившись   в   галузевих  і  в  загальнодержавних

 приорітетах.

      Для  того, щоб ми подивились як бюджет вплине на

 грошову ситуацію, валютну ситуацію, цінову ситуацію в

 нашій  країні, і ситуацію  заробітної плати.

      Ці питання ми сьогодні визначити не можемо, тому

 що   бюджет    складений  без  необхідних  програмних

 обгрунтувань  і  стуктурних  приорітетів.  Тому  що в

 структурі  витрат  ми сьогодні маємо зменшення частки

 соціальних   потреб, і  зменшення  частки  витрат  на

 економічні    потреби , і   витрати   іновастиційного

 характеру,  і  збільшення  витрат  на продуктивні. На

 отримання  органів  влади,  і  на  виплату процентів,

 погашення  позичок  обслугово?  боргів і інших зайвих

 витрат, які зростають  порівняно з   минулим роком.

      До  того  ж  ми  не можемо сьогодні визначити, в

 яких  галузях у нас зайві витрати, а в яких галузях в

 нас   повноцінні  витрати.  Тому  що  фінансування  в

 галузях і обгрунтування витрат не носить нормативного

 характеру,  і  ми  визначили,  що будемо фінансувати,

 точніш,  Уряд  запропонував тільки заробітну плату, і

 не   будемо   фінансувати   матеріальні   витрати   і

 експлуатаційні  витрати.

      В  результаті медицина отримує медичних засобів,

 лікувальних матеріалів тільки 10% від потреб, а армія

 отримує  3%  палива і 10% боєприпасів від необхідного

 комплекту.

      Тобто   цілі   комплекси   виробничі,  споживчі,

 соціальний  комплекс  в  нашій  державі  не отримують

 необхідного   фінансування  і  не  будуть  повноцінно

 функціонувати.

      В  той  же час у нас об'єктивно занижені витрати

 бюжету   в   першу   чергу   по  житлово-комунальному

 комплексу.  До речі, я хотів би сказати, що в бюджеті

 1996   року  пропонується  виплати  населенню,  тобто

 компенсійні  виплати населенню по житлово-комунальним

 послугам    реально    знизити   на   38   трильйонів

 карбованців,  якщо  привести  їх  до відповідних умов

 1996 року.

       І  в  той же час, дотації до цін знижені на газ

 на  105  трильйонів,  тверде  паливо  24 трильйони, а

 житлово-комунальне   господарство,  яке  фінансується

 частково   за   рахунок   Уряду   на   122  трильйони

 карбованців.

      Це   об'єктивно   необхідні   витрати,  тому  що

 комунальна  сфера,  житлово-комунальний  комплекс  не

 буде  мати  засобів  для  свого  існування  не  через

 платежі   від  населення,  адже  компенсації  насенню

 зменшені,  я  повторюю  (хто буде платити?), ні через

 державне  фінансування.

      Я хотів би також вашу увагу звернути на те, що в

 нас  будуть  об'єктивно  необхідні закупівлі ядерного

 палива,  інших  видів пального, але це не передбачено

 фінансуванням  з бюджету.

      Ми  також  маємо необхідні, об'єктивно необхідні

 витрати   на   підтримку   сільського   господарства,

 утилізацію  ядерних  і  хімічних  відходів,  і це теж

 додаткові  витрати  з бюджету.

      Я   погоджуюсь   цією   думкою,  що  заніженість

 місцевих   бюджетів   і   не   нормальне   нормативне

 фінансування  регіональних  місцевих бюджетів привіде

 до   того,  що  ми  породжуємо  поза  законні  фонди,

 позабюджетні  так  би  мовити  доходи,  які  повністю

 випадають з законодавчого поля регулювання.

      Бюджет.....  тим,  що  ми  не  створюємо  бюджет

 розвитку,  тобто  дуже  малі обмежені інвестиції і ці

 інвестиції   не   тільки   виробничого  характеру,  а

 інвестиції   сельске   господарство,  житло,  житлове

 будівництво  в  заходи по інвестуванню і кредитуванню

 машинобудування   і  інших  галузей  таких  як  легка

 промисловість, яки потребують сьогоднішнє оновлення і

 оживлення  для  того, щоб почати відновлення виходу з

 кризи.

        А   от  що  до  надійності  чі  не  надійності

 доходної    бази    бюджету.   Вже   говорилось   про

 завищенність КДВ, податку на добавлену вартість.

      Я  хотів  би звернути вашу увагу також на те, що

 арентні  платежі  до  пального,  яке видобувається на

 Україні  нафти  і  газ і різниця в цінах на газ, який

 поступає з Росії, закладені в бюджет як доходи в сумі

 265  трильйонів  крб.,  але  фактично  по  цім  видам

 матеріалів  оплата  в  95  році  не  була вище 20, 30

 процентів.   Отже   ми  можемо  сказатив,  що  бюджет

 закладається  не  достовірні доходи на суму приблизно

 80-185 трильйонів крб.

      Тепер   я  зверну  вашу  увагу  на  торгевельний

 платіжний  баланс  держави.  У нас платіжного балансу

 держави  поки  ще  нема.  Буде нам його неподаленість

 скласть,   але   торгевельний   баланс,  складаний  з

 дефіцітом в 1 мільярд 150 мільйонів доларів.

      По  балансу  офіційних розрахунків уряду там 760

 мільйонів  доходів і 1 мільярд 200 з чимось мільйонів

 виплат  Уряду.  Отже  ми  маємо  дефіцітний бюджет по

 урядовим  розрвхункам  на 466 мільйонів доларів разом

 дефіціт   платіжного  балансу  в  такому  скороченому

 вигляді  ми маємо 1 мільярд 616 мільйонів доларів. Як

 його  прокредитувати,  за  рахунок яких засобів? Якщо

 нема  кредитних  засобів  фінансування  того дефіциту

 платіжного  балансу,  то  ми  повинні  вишукати кошти

 нашого бюджету.

      Тобто    я    можу   підсумувати,   що   реальна

 дефіцитність  бюджету  буде приблизно на 11 процентів

 (за  розрахунками) вище ніж нам пропонується. А отже,

 інфляція складе не 50 процентів, а 250-300 процентів.

      Якщо  можна, я ще два слова скажу по пропозиціям

 щодо нашої роботи над бюджетом. Я повинен сказати, що

 якщо   ми   приймемо   високим  дефіцитом  бюджет   і

 збільшимо   витрати,  Уряд  може  кинути  погляд  так

 зневажливо на наші пропозиції і фінансувати   витрати

 бюджету  тільки  в  межах  надходження.  Це найгірший

 варіант  сбалансування,  тому  що не будуть надходити

 відповідні   витрати,   заробітна   плата,   бюджетне

 фінансування,  і  ми породжуємо нове коло неплатежів,

 розривів  фінансових  нашої  економічної  системи,  а

 отже - спад виробництва.

      Тому перед нами стоїть завдання: в обмежений час

 вирішити  декілька  важливіших питань. Що я пропоную?

 Ми  не повинні впадати в крайнощі і не шукати засобів

 руйнування,  повного  руйнування  нашої  економіки  і

 нашої  держави.  Я  думаю,  ми  повинні  поставити на

 найблищі  місяці  перед  Урядом завдання структурного

 характеру, які не потребують капітальних вкладень, що

 об'єктивно необхідно для структурних перебудов.

      Які  структурні  зміни  повинні будуть здійснені

 без капітальних вкладень? Це, по-перше, реорганізація

 системи  управління  в  державі,  про  що говорилось.

 Передачі  основної  частини бюджета регіонам. Змінити

 структурну   систему   оборони,   міліції  і  органів

 правопорядку.   Реорганізувати   сістему   соціальних

 допомог (вона не доходить до споживачів) і пенсійного

 забезпечення.  Провести  реальну  реформу  заробітної

 плати,  як  про  це  говорилось  вже давно. Нам треба

 також  змінити  організацію  і регулювання зовнішньої

 торгівлі   і   розрахунків,   щоб   не   мати  такого

 зовнішнього  дефіциту  торгівлі.  І здійснити зміни в

 системі   житлово-комунального  господарства,  інакше

 вона  фактично  перестає  функціонувати.  Але  це  на

 півроку.

      Тому  я  пропоную, щоб ми прийняли бюджет умовно

 на  цей  рік,  фактично  затвердити витрати тільки на

 перші півроку, через два місяці запропонувати уряду і

 отримати    документи   програмного   характеру   про

 проведення   відповідних   реорганізаційних   змін  і

 структурних перетворень без капітальних вкладень, щоб

 бюджет   другої   половини   у  нас  не  зависав  так

 ненадійних по витратам і по доходам, як бюджет першої

 половини року.

      Але   окрім   того,   треба  звичайно  терміново

 здійснити  те,  що  можна  зробити  за  найближчі два

 тижні.  Це  знизити,  де можливо, в будь-яких статтях

 державні    витрати    адміністративно-господарського

 характеру,  відновити  витрати  на  соціальний захист

 частини     компенсацій    по    житлово-комунальному

 господарству,  відшкодуванню боргів перед населенням,

 а      також      фінансувати     головні     системи

 життєзабезпечення, зупинити хаос у фінансах, оскільки

 у  нас функціонують не контролювані фонди і витрати з

 ніх.  Відмінити  надумані монопольні ціни по ланцюжку

 газ, далі, електроенергія і комунальні тарифи. Внести

 зміни  і  необхідне  обгрунтування щодо торгівельного

 балансу.  А  також збільшити нормативи відрахувань до

 регіональних бюджетів.

      Я  також  хотів  би  сказати,  якщо  можна ще 20

 секунд.  Кардинально змінити бюджетний процес. Ми вже

 декілька  років  зараз  працюємо  над  бюджетом і все

 попадаємо в одне і теж ............ ложе.

      Корінна    реорганізація   бюджетного   процесу,

 повинна  відбутися,  я  думаю,  таким чином. В першій

 половині  року ми повинні обговорити витрати бюджету,

 незнаючи  ще  пронозних  показників  по  цінам,  і по

 обігам  і  обсягам  виробництва.  Це  можна зробити в

 цінах  того  ж  року,  для  того, щоб ми узгодили між

 собою  і  в державі, з урядом структурні пріоритети і

 головні витрати без цінового фактора.

      А  в  другій  половині  року, уточнювати цінові,

 прогнозні показники макроекономічного стану, уточнити

 податкову  базу  і  внести  відповідні  зміни  митно-

 тарифного  та  податкового  регулювання,  щоб  звести

 необхідні   можливості  фінансування  і  врегулювання

 платіжного   балансу,  звести  Бюджет  з  мінімальним

 дефіцитом  в  цьому  ракурсі  і  реально прогнозувати

 інфляцію   в   наступному  році.  Тобто,  кардинально

 змінити  організацію і механізм розгляду, узгодження,

 взаємодії  Верховної  Ради,  місцевих  Рад і Уряду. А

 також   ми   тоді  маємо  змогу  змінити  підходи  до

 податкової  системи,  тому що ми весь час розглядаємо

 податки  тільки  в  кінці  року  і  не  встигаємо. На

 початку  року  ми  їх не розглядаємо, тому що кажемо:

 "Бюджет вже затверджений". Тоді в нас якраз і виникне

 можливість  напротязі року розробляти реформу і більш

 ефективну систему податків.

      Дякую.

      (Оплески)

      ГОЛОВА.    Володимир    Тимофійович,   ви   дещо

 перевищили  регламент,  як  ви помітили. Павло Мовчан

 його   зекономить,  за  ним  хтось  виступить:  Роман

 Васильович чи Віктор Михайлович.

       Будь ласка.

      МОВЧАН. Дякую.

      Шановні  колеги  і шановний пане Голово, я хотів

 би  сказати  про  те,  що не жахнули нас ці цфри, які

 вчора  наводив  Михайло  Косів,  коли  сказав,  що на

 українську книгу випадає всього 3% в державі. 3% -це,

 дійсно,  катастрофічний  стан.  І саме тому я не буду

 оскаржувати   сьогодні  тих  інвектив,  які  сьогодні

 прозвучали  на  адресу  просвіти,  звинувачуючи  її у

 бандерівщині. Просвіта, яка нараховує 127 років і має

 14 газет, 7 журналів, десятки лекційних груп, народні

 доми  просвіти,  кіноконцертні  різні групи і хцдожні

 самодіяльності сотні, вона, фактично, не брала жодної

 копійки  із  того  фонду, який називається: "Сприяння

 незалежній  пресі".  І  жодна  газета  наша  не брала

 жодної  копійки,  але сьогодні ми, фактично, займаємо

 нішу,  яка  була  свого  часу  підтримана державою на

 різних  рівнях.  І  це, я вважаю, що, як спростування

 тієї тези, що просвіта має такий характер.

      І хотів би зупинити свою увагу і пропозиції щодо

 можливого   поліпшення   ситуації  в  книговидавничій

 сфері.

      Першою  вважаю,  по можливості вважаю ініціативу

 щодо  звільнення  від  податку  українського друку та

 інших  видів інформаційної та комерційної діяльності,

 базованій на використанні української мови. Аргументи

 для  такого,  для  таких  коректив  наступні: існуюча

 практика  надання  прямих  або  опосередкованих пільг

 національній  мові  у всіх без вйянятку цивілізованих

 країнах.  Прикладом цього є Франція, яка послідовно і

 жорстко  відстоює  приоритетність  французької мови в

 умовах   все  більшого  натиску  міжнародно  вживаної

 англійської   мови.   Приклади   турботи   про   своє

 національне  мовне  середовище демонструє і Росія, де

 впроваджується  обмеження  на  використання іноземних

 мов,  зокрема,  для  вивісок та реклами. Несприятлива

 для  української  мови  дія  ринкового  механізму, що

 сформувався    зараз    в   книгодрукуванні,   пресі,

 концертній      діяльності.     Неконкуретноздатність

 українського  книгодрукування  визначається,  в першу

 чергу,  набагато  більшим  обсягом  ринку потенційних

 покупців російськомовної літератури, в першу чергу, в

 сусідній Росії.

      Можливість  друку  книг  дуже  великими тиражами

 робить  цей  друг  дешевшім,  а  ніж відповідний друк

 іномовних   книг,   коло  потенційних  покупців  яких

 обмежене   загальною   територією   України.   Однак,

 собовартість  російських  книг  ще  більше знижується

 тим,  що  та основа їх, основна їх маса, котра йде на

 експорт  в  Росію, звільняється від податку на додану

                         - 41 -

 вартість.  Таким  чином, існуюче законодавство робить

 друк   російськомовної  літератури  України  набагато

 вигідніше,  чим  друк власних книг українською мовою.

 Внаслідок  цього всі книгодрукуючі потужності України

 неминуче  перемикаються  (що й сталося) на друк більш

 дешевої   і   економічно  вигіднішої  російськомовної

 літератури.  Подібні  механізми  склалися  і  в інших

 галузях  мовно-культурної діяльності: кіноконцертній,

 відео-та   звукозапису,  в  рекламі,  в  комп'ютерних

 інформаційних  мережах.  В  галузі преси ще додатково

 впливає  дуже активна підтримка Росії російськомовних

 засобів   інформації  у  своєму  ближньому  зарубіжжі

 шляхом  надання паперу по пільгових розцінках, прямої

 або  посередкованої  фінансової підтримки. Відповідна

 державна   програма   прийнята   Росією  і  неухильно

 реалізується     відповідними    міністерствами    та

 держкомітетами   Росії.  З  боку  України,  на  жаль,

 відсутня   будь-яка   система  захисту  чи  підтримки

 власної  мови і власної культури. У свій час існували

 податкові пільги для підприємств, які друкували понад

 70%   продукції   українською   мовою.   Однак   вони

 ліквідовані  у  січні  1993  року  в рамках загальної

 боротьби   з   податковими  пільгами  декретом  уряду

 України.  Як потім виявилося, потужні лоби (?) швидко

 відновили  свої (дійсно, часто необгрунтовані пільги)

 лише  за  мову.  Не  знайшлося кому............ Тому,

 виходячи  з  фактичної  катастрофічної ситуації, коли

 тираж  українських книг впав майже до нуля, а в решті

 сферах недержавно-мовно-культурного вжитку українська

 мова  методично витискується на узбіччя, слід вживати

 надзвичайні  заходи  щодо  порятунку українськомовно-

 культурного  комплексу.  Оскільки руйнівний механізм,

 який  (було  вже  сказано)  має ринкову природу, то і

 заходи порятунку повинні мати ринковий характер.

      В  умовах  надзвичайного несприятливого стану ці

 ринкові   заходи   повинні   бути  адекватними.  Тому

 пропонується       повне       звільнення      всього

 українськомовного        культурного        комплексу

 (книгодрукування,  кіноконцертна  діяльність, театри,

 преса,   відео-  та звукозапис,   реклама   та   інша

 комерційна  інформація)  від сплати податку на додану

 вартість  і  тимчасове,  на  період відновлення -на 5

 років  -звільнення  від  сплати  податку на прибуток.

 Такий  підхід,  як  є не дивно, набагато дешевшим для

 держави,  аніж витрачати потім величезні субсидії для

 порятунку  мови  і культури. Втрати від введення цієї

 податкової пільги для держави як практично нульовими,

 оскільки    (як   було   вже   сказано)   комерційний

 українськомовний  обіг,  практично, відстуній, а тому

 відсутні   відповідні  податкові  надходження.

      Такий  підхід  є  односчасно  демократичним і не

 образовим  для  інших  народов  та  меншин,  оскільки

 російськомовна  продукція  в  силу  дії вищеозначених

 ринкових  механізмів і надалі буде конкурентноздатною

 в  Україні.  Щодо  народів, які виключно в Україні, а

 їхня  мова  використовується  переважно  на території

 України,  таких,  наприклад, як кримські татари. то є

 доцільно  надати їм такі самі пільги. Оскільки згідно

 діючого  законодавства  про  оподаткування,  зміни  в

 ньому можна вносити лише на початку нового бюджетного

 року,  необхідно вже  зараз внести ці корективи.

      Дякую.

      ГОЛОВА.    Будь    ласка,    слово   має   Роман

 Васильович Шпек, Віце-прем'єр-міністр...

      ШПЕК.

      Як народний депутат по 200 вибочому округу. Так,

 Олександр  Олександрович  надав  мені  слово,  я щиро

 вдячний,  і як народний депутат, я вперше виступаю із

 цієї трибуни.

      (Шум в залі)

      Шановний   Олександр   Олександровичу,   шановні

 колеги  народні  депутати  і  шановні  колеги  -члени

 уряду!  Дійсно  вчора  я  говорив,  що в парламенті з

 розпочатком   обговорення  проету  бюджету,  внесений

 урядом,   іде  пошук  компромісу,  пошук  можливостей

 поєднання  дбажаного  і  можливого.  І воно, напевно,

 робить    честь   всім,   хто   має   відношення   до

 державотворення  України,  я  маю  в  першу чергу, до

 законодавчої  влади,  яка  дає  поштовх  і імпульс до

 роботи уряду.

      Утвердження    державності...,   а   державність

 української  держави,  я  розумію,  наша  участь чи в

 Союзі  незалежних держав чи в Європейському союзі, чи

 якийсь відокремлений розвиток хоч його неможливо собі

 уявити,  але  його  можна  бачити  тільки  на  основі

 можливості   побудови  нашої  економіки  на  реальних

 фінансах.

      І  не дифіцит бюджету є сьогодні визначальний, я

 б пропонував на ньому не зосереджувати свою увагу.

      За   рахунок  яких  реальних  джерел  ми  можемо

 покрити  цей  дефіцит,  які  гроші дадуть поштовх для

 розвитку  економіки,  які  гроше, які будуть отримані

 громадянами  України  у  вигляді  пенсій,  заробітної

 плати   дійсно  зможуть  поглибити  внутрішній  ринок

 споживання  і  стимулювати  виробництво?

      Напевне, в першу чергу, -і це сказано в програмі

 діяльності  Уряду, яка була розглянута в цьому залі і

 схвалена  Верховною  Радою,-в  першу чергу за рахунок

 тих  галузей  економіки,  тих  секторів,  які  можуть

 сьогодні,  і мають потенційні можливості виробляти ту

 продукцію,      яка      буде     купуватись,     яка

 конкурентноспроможна, і в першу чергу на внутрішньому

 українському ринку, і зможе за рахунок ціни чи затрат

 на   виробництво  конкурувати  на  ринках  ближніх  і

 дальних  держав.

      Уряд  на  протязі останнього періоду прийняв ряд

 заходів,   які   створюють   сприятливі   умови   для

 вітчизняних   товаровиробників.   Це  в  першу  чергу

 торкається   аграрного  сектору,  сектору  переробних

 галузей  і  промислововсті,  це  галузі  ввізного  чи

 вивізного  мита,  других  видів о зборів чи податків,

 які  регулюють завнішньоекономічнуц  діяльність.

      Уряд започаткував тут конкретні кроки. В окремих

 кроках  ми потребуємо і підтримки Верховної Ради, те,

 що   в   межах  компетенції  законодавчої  влади.  Ті

 рішення,   які   Уряд   міг   прийняти,   виходячи  з

 компетенції  чи повноважень, які покладені на Кабінет

 Міністрів, Урядом прийняті.

      В  сьогоднішніх  умовах  важко  чи неможливо або

 нечесно було б пообіцяти більше, як ми можемо зробити

 чи  досягти. І не тільки розмір валового внутрішнього

 продукту,  його  складові чи дефіцит є визначальними.

 Реальність  фінансових  ресурсів,  які є на Україні в

 незалежності  від  структур  підпорядкування чи форми

 власності,  але  те  все,  що  може  бути  залучене в

 економіку,  і виходячи з пріоритетів, а пріоритети, я

 вже говорив, підкреслені в програмі діяльності Уряду:

 це   переробні  промисловості,  легка  промисловість,

 харчова,  сільське господарство, збереженням науково-

 технічного  потенціалу,  їх  можна  розвивати  тільки

 тоді,  коли  ми бачимо, що ті вклади в економіку вони

 будуть  направлені на збільшення виробництва валового

 внутрішнього  продукту,  як  основи  того,  що  можна

 розпреділити    серед   всіх   громадян   України   і

 розпреділити  так,  що знову не відбудеться чергового

 обідніння населення.

      Напевне,  вже  багато  було  сказано  і  з  цієї

 трибуни,  і  з  різних  політичних трибун, і в якійсь

 мірі  зрозуміло  і підтверджено  населенням,  народом

 України  про те, що високі цифри інфляції, вони не на

 користь  пересічному жителю України.

      Можливості  пошуку  компромісу  я бачу в процесі

 обговорення проекту Закону про бюджет України на 1996

 рік,  виходячи  з  тих  можливостей,  як  бачив Уряд,

 внесений проект закону. Вже півтора дня сьогодні ми з

 вами  його обговорюємо. Є зауваження, є пропозиції, є

 заперечення,  є  несприняття і воно закономірно. Всім

 нам хотілось кращого, вім би нам хотілось більшого.

      ШУМ.

      МОРОЗ.  Я  прошу,  ваш колега депутат виступає з

 своїм аналізом. Я прошу не заважати йому.

       ШПЕК.

      Я  виступаю  як  депутат не аналізуючи бюджет, я

 своє слово про бюджет висказав, коли його завізовував

 при  внесенні в Парламент, через те, що мене попросив

 Голова Верховної Ради.

      Я  вважаю, що воно буде не етично, якщо я буду з

 вами розмовляти тільки двома, давайте з усіма.

       ГОЛОВА.

      Я прошу не заважати виступати депутату.

      ШПЕК.  Пропозиції,  які поступили від депутатів,

 фракцій, комісій вони опрацьовані в уряді. Пропозиції

 серйозні,  але  треба  подумати як ми зможемо разом з

 вами їх реалізувати.

      Пропозиції  пропонують скорочення витрат бюджету

 на  300  трильйонів.  Притому  витрат  бюджету  на  2

 квадрильйони і 100 трильйонів.

      Є  можливість,  якщо  сумувати, не роздумуючи ці

 всі  пропозиції,  довести  бюджет до виконавчої влади

 при  умові  його дефіциту 44 відсотки. Я думаю, що це

 не наше завдання. Я думаю, що сьогоднішнє обговорення

 і  підготовка  проекту  бюджету  до першому читання з

 урахуванням  можливостей,  що  включити, що виключити

 дасть  можливість  нам  скоротити  відрив.  А якщо не

 дасть можливість скоротити відрив до першого читання,

 так   при   другому   читанні   коли  буде  виступати

 представник  уряду  з  проектом  бюджету,  ми внесемо

 знову  ж  таки свої пропозиції, як недопустити такого

 дефіциту   бюджету,  який  може  бути  руйнівним  для

 економіки.

      Шановні  колеги,  повірте, що хотілось всім бути

 добрим,  забезпечити всі соціальні програми, розвиток

 науково-технічних програм і розвиток виробництва. Але

 є  сьогодні реальна база, якою ми можемо оперувати. Я

 б  не хотів бути нечесним. Хоч популістом легше бути,

 як нечесним. Невдастся нам цього зробити, 44 відсотки

 дефіциту  бюджету  він  не дасть можливості утвердити

 українську державу, він не дасть можливість розвинути

 пріоритетні   галузі   чи   переробної  в  сільському

 господарстві,   чи  легкої  промисловості,  не  дасть

 можливість  розвинути  паливно-енергетичний комплекс.

 Це надто велика цифра.

      Я  думаю,  що  те все що сказано до мене і після

 того,   воно   повинно   бути   предметом  аналізу  і

 спілкування, пошуку компромісу. Але пошуку компромісу

 на  реальній основі. Україну інакше ми не вбережемо і

 не побудуємо.

      Ті  пропозиці,  в  основному які були висказані,

 вони  нам  були  в  Уряд передані в письмовій формі і

 вони  опрацьовані,  і є в нас порівняльні таблиці. Ми

 готові  говорити  про них, ми готові показувати, де є

 місце  для  поступки  чи  компромісу,  а  де потрібно

 поступитись стороні, яка пропонує.

      Я  прошу  всіх  вас прийняти участь в підготовці

 пропозицій  для  того,  щоб на наступному тижні можна

 було  розглянути  проект  закону  "Про Бюджет на 1996

 рік"  в першому читанні і зробити те все, щоб можливе

 і бажане поєднати.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую вам, Романе Васильовичу. Я тільки

 прошу  всіх,  хто  виступає  тут в залі, особливо від

 Кабінету   Міністрів,   не   акцентувати  питання  на

 прийнятті програми Уряду. Ви пригадайте ту дискусію.

      Переконував Кабінет Міністрів про те, що "ви

 обов'язково підтримайте нас сьогодні. Дайте нам змогу

 підготувати  план  соціально-економічного розвитку на

 1996 рік, ми дамо контрольні цифри, під ці контрольні

 цифри  буде  розрахований Бюджет". І тоді пов'язується

 відповідальність і Президента, який вносить Бюджет, і

 Верховної  Ради,  яка  його  контролює, затверджує, і

 Уряд, який його розробляє.

      А  воно  вийшло так, що програма писалася, ніби,

 одними,  а  Бюджет,  як  сьогодні йшлось із дискусії,

 писався  далеко  в іншому місці. А разом тепер хочемо

 звести  тут  під  час  дискусії  на  Верховній  Раді,

 причому  ще  і  попрікать  Верховну Раду тим, що вона

 програму  схвалила Уряду. Треба було тоді виходить із

 взаємозв'язку   цих   цифр,   цих   параметрів,   цих

 документів.

      Тому   я  застерігаю  вас:  не  робіть,  щоб  не

 доводилося мені коментувати виступи, бо ви ж депутат,

 крім того.

      Ну, я зрозумів вашу подяку, як докір. Так що...

       Будь  ласка,  від 264 округу слово має Пинзеник

 Віктор Михайлович.

      ПИНЗЕНИК В.М.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги.  Оскільки  я  в новій ролі виступаю, в якій я

 давно  не  був,  то  я  маю  можливість  колег  своїх

 покритикувати.

      Професійний  обов'язок  економіста  не  дозволяє

 мені   сказати,   що   в   бюджеті  немає  внутрішніх

 суперечностей, але це не ті суперечності, які б ми не

 могли  розв'язати.  Коли  готувався пакет рішень щодо

 соціального захисту населення, перша суперечність уже

 вилізла  на зовні -це недостатньо закладеність коштів

 на   соціальний  захист  населення.  Якщо  в  бюджеті

 закладається   інфляція  34  відсотки,  то  має  бути

 закладено,  як  мінімум 28 відсотків зростання коштів

 на соціальний захист населення. І це в самому проекті

 бюджету мало б бути закладено.

      Друге.  Я  хотів  наголосити,  як  на  ідеології

 розробки  бюджету,  вона  все-таки  відрізняється від

 того,   що   у  нас  було  раніше.  Бюджет  наможливо

 розробити, немаючи динаміки цін, тому що і доходна, і

 витратна  частина порахована в якіхось цінах. Тому не

 можливо  розробляти  бюджет, якщо не задавати наперед

 динаміку  цін.  Динаміка  цін  визначається  розміром

 грошової емісії на 96-й рік. На 96-й рік запланований

 дефіцит бюджету 427 трильйонів карбованців. З них 150

 трильйонів  -це неемісійне, неінфляційне покриття. Чи

 реальна  ця цифра? Так, я вважаю, що 150 трильйонів -

 вона  напружена,  але реальна. Я можу вам сказати, що

 на   однім   з  останніх  аукціонів,  де  продавались

 облігації уряду, було заявок на 2, 5 трильйони.

      Є   зовнішні   позики,   є  емісійне  інфляційне

 покриття - 107  трильйонів  карбованців.  І  саме 107

 трильйонів дають інфляцію на рік 34%.

      Чому нам потрібна така інфляція? Тому, що тільки

 при зниженні інфляції можна говорити про стабілізацію

 життєвого рівня і про відновлення інвестицій.

      У нас 410 трильйонів депозитів в банках, але всі

 вони  кладуться  на  строк  3-6 місяців, і тому ми не

 можемо   мати   структуру   довготривалих   кредитних

 вкладів. Тому, що пасиви банків є на короткий строк.

      Чи  можна якимось чином зробити реструктуризацію

 витрат   бюджету?   Можна.   Перш  за  все,  якщо  ми

 підтримаєм   один   одного,  що  найбільша  підтримка

 економіки урядом є повне фінансування бюджетних сфер.

 Я  вважаю,  що  ви повинні піти на серйозне обмеження

 капітальних  вкладень  в  користь соціального захисту

 населення. Чому? Чому?.. Виробничого характеру.

      З   одного  боку,  я  думаю,  вам  відоме  явище

 "прихованого дефіциту бюджету". Звичайно, зарплату ми

 не можем не платити. Економиться на яких витратах? Не

 оплачується  військове  замовлення, не оплачується за

 школу,  за  газ.  І  ми  цим  садим  економіку значно

 більше, ніж ми садимо, обмеживши виробничі капітальні

 вкладення.  Якщо школа не заплатила електростанції за

 електричну  енергію, то електрична станція не може не

 те  що  вести  капітальні  вкладення -  вона  не може

 заплатити  вугільникам  і  т. д. Ось де одна з причин

 кризи неплатежів! Вона лежить саме в бюджеті...

      Ми  можем знайти додаткові доходи, які в бюджеті

 не   враховані.

      Багато   разів   ми  гоаорили  про  неформальний

 сектор,  який  податків не платить. В першому читанні

 прийнятий     непоганий     проект     Закону    "Про

 патентинування",  він  за  розрахунками  Мінфіну  дає

 додатково  30 трильйонів карбованців.

      Друге.  Кілька днів назад ми ввели.... внесли ще

 1  проект  закону  про встановлення фіксованих ставок

 акцизу   на   деякі   товири.  Особливо  це  проблема

 стосується імпорту.

      Я  назву  вам  цифру,  що за минулий рік Україна

 отримала  акцизу  від  імпорту  товарів  на  суму  18

 мільйонів  доларів.  За моїми оцінками, тільки по 3-х

 товарних  позиціях,  якщо будуть всановлені фіксовані

 ставки   акцизного   збору,  тому  що  в  процентному

 відношенні   тікають  від  податків  занижуючи  митну

 вартість.

      Можна   отримати   додатково   доходів   600-700

 мільйонів  доларів. В бюджеті вони не враховані.

      Наступна  проблема.  Багато питань піднімалось з

 прводу співвідношення центрального місцевого бюджету.

 Я   б   хотів  сказати,  що  в  нас  крок  за  кроком

 зменшується  обсяг  дотацій  до  цін  з  переходом на

 адресні виплати населення.

      Дотації  до  цін,  а це дуже великий обсяг, вони

 були закладені в місцевих бюджетах. тому і зрозуміло,

 що   структура   співвідношення   між  бюджетами  має

 мінятись.

      Є  проблема, пов'язана з нормативами закріплення

 відрахувань  від  податків.  І  я  просив, я особисто

 відстоюю  позицію,  що  податок на добавлену вартість

 повинен  бути  повністю  закріплений  за  центральним

 бюджетом.   Чому?  Спрва  в  тому,  що  при  експорті

 продукції   і   особливо   для   галузей  з  сезонним

 характером   виникає   ситуація,   коли  підприємство

 сплачує ПДВ, а реалізації в нього немає. Особливо я б

 звернув увгу на це аграріїв.

      Бюджет   має   відшкодовувати.   Якщо  ПДВ  буде

 закріплений за 3-ма бюджетами, ніколди ця проблема не

 буде    розв'язана.    тому    відповідальність    за

 відшкодування  сезоного  сальдо  ПДВ  і підприємств з

 тривалим  циклом  може  бути  виконано  тількі в тому

 випадку,  якщо  ПДВ  буде  закріплений за центральним

 бюджетом.

      І  останнє. Ми можемо робити будь -які уточнення

 в  бюджет, міняючі, збільшуючи одну статтю, зменшуючи

 іншу.  Але  якщо  ми  вийдемо  за межі дефіциту, який

 покривається  ємісією  в  107  трильйонів,  нам треба

 робити  новий  бюджзет.  Чому? Тому що 107 трильйонів

 емісії  дає  інфляцію  34%  на місяць, якщо ми робимо

 емісію  більше,  то  енфляція  буде  не 34, а більше,

 значить  нам  треба буде перераховувати всі доходні і

 витратні  статті бюджету.

      Тому  компроміс  можна  і  треба  шукати в межах

 збереження  емісійного інфляційного покриття дефіциту

  бюджету.

      Дякую.

       ГОЛОВА.  Шановні  депутати, в нас виступило вже

 ,  за моїми підрахунками, 67 депутатів, є вже близько

 десятка звернень депутатів, щоб припинити обговорення

 дефіциту  бюджету.

      В  перерві  і  на  початку  вечірнього засідання

 керівники   фракцій   з   першим   віце-прем'єром   і

 заступником  Голови  Верховної  Ради  Дьоміним Олегом

 Олексійновичем  провели  невелику нараду за, скажімо,

 підсумками цього обговорення. Є пропозиція така, дати

 слово   Миколі  Яновичу  Азарову,  він  бачення  Ради

 фракцій,  бачення  своє  як голови профільної комісії

 викладе.

      Якщо  будуть якісь уточнення, доповнення або що,

 то  це  може  зробити  Олег Олекчійович, або я кліька

 слів,   і   припинити  на  цьому  обговорення.  Немає

 заперечень? Немає.

       Будь ласка,  Микола Янович.

      АЗАРОВ.

      Уважаемые  народные  депутаты!

        Впервые  мы  с  вами  так  как  и  положено

 Парламенту  детальнго  соблюдения  всех необходимых и

 требуемых  Регламентом  процедур, получив достаточное

 колличество  времени  рассматриваем проект важнейшего

 документа  для  нашей  страны.  И то, что мы пошли по

 процедуре,     предусмотренной    Регламентом    дало

 возможность   и   депутатам  и  комиссии,  комиссиям,

 фракциям  выступить  с  детальными  изложениями своих

 сооброжений по корректировке по основным направлениям

 концептуальным    изменениям   проекта   закона   про

 державный бюджет.

      В  комиссию поступило помимо стенограммы большое

 колличество    предложений   и   некоторые   из   них

 насчитывают по десять, по пятнадцать страниц и тебуют

 чрезвычайно    серьезного    изучения,    проработки,

 затребования  из  Кабинета  Министров  дополнительных

 материалов,  расчетов,  обоснований.  Все  это скажем

 прямо   делает   нериальным   представление  доповиди

 бюджетной  комиссии,  как  это  требует  Регламент на

 следующей неделе.

      Поэтому  сегодня  на  Раде фракций мы обговорили

 такой   порядок   дальнейшего   рассмотрения.  Значит

 следующую   неделю   как  и  того  требует  Регламент

 дословно  звучит  это  постоянная  Комиссия  з питань

 бюджета рассматривает поправки не больше двух недель.

 На  цей  период  не  призначается заседание Верховной

 Рады".   Не   призначается,   для   того   чтоб  дать

 возможность   тот   колосальный   материал,   который

 высказан депутатами, комиссиями, фракциями в процессе

 обсуждения,  взвесить,  анализировать  и  представить

 доповидь  бюджетной комиссии на первое чтение проекта

 закона.

      Поэтому  мы  договорили  таким  вот образом: что

 следующая  неделя  будет  заседания в комиссиях и тем

 самым мы успеем, чтобы через неделю где-то в    среду

 представить доповидь бюджетной комиссии.

      Ну,  а  несколько  слов  о  дальнейшей процедуре

 после  доповиди,  я  просто  по Регламенту скажу: что

 первое  чтение  проекта  Закона  про Державный бюджет

 начинается с доповиди посточнной Комиссии по вопросам

 бюджета.  После  этой доповиди проводится обговорення

 доповиди  и  на  голосование  ставится Постанова "Про

 схвалення  высновков и пропозиций постоянной Комиссии

 з   пытань   бюджета".   Якщо   такая   постанова  не

 пидтрымуется,  Верховна Рада приймає рішення  або про

 повернення  доповіді на  доопрацювання  в  постійную

 Комісію   з   питань   бюджета  або  про  розгляд  на

 пленарному  засіданні  всіх  поправок, що надійшли до

 постоянної Комісії з питань бюджету.

      Имеется   ввиду  вот  что.  В  выступлениях  вы,

 наверное,       заметили,      была      определенная

 неоднозначность:  одни  народные депутаты предлагали,

 например,   увеличить   расходы  на  оборону;  другие

 предлагали:  сократить.  естественно,  что  комиссия,

 высказывая  свое  мнение,  не  имеет  права принимать

 решение.   Каким  же  все-таки  путем  корректировать

 бюджет?  За  это  решение и по Регламенту и по закону

 остается  за  Верховной  Радой.  То есть, мы выйдем с

 предложением,  которое  должно  быть  либо  Верховной

 Радой  поддержано,  в  целом,  в  виде доповиди, либо

 поддержано в виде голосования по отдельным поправкам,

 предложенным  народными  депутатами.  В  таком случае

 документ  отправляется в Правительство на переработку

 с   указанием  ясных  направлений  переработки  этого

 документа.

      Кабинет Министров протягом двух тижнів доопрацює

 проект  бюджету,  відповідно  до схвалених доповідень

 Комісії   з   питань   бюджету  поправок  підтриманих

 Верховною   Радою   і   подає  доопрацьований  проект

 Верховній Раді на друге читання.

      Друге  читання  починається  з доповіді Міністра

 фінансів,  і  якщо  Кабінет  Міністрів  подає  проект

 бюджету,   в   якому  передбачено  дефіцит,  спочатку

 затверджується  граничний  розмір дефіциту державного

 бюджету.

      Ясно,   що   дефіцит   нам  потрібно  буде  його

 затверджувати.  И  я  бы  сейчас  в  этом коротеньком

 слове,  которое  посвящено больше Регламенту чем сути

 не  стал бы спорить ни с Виктором Михайловичем, я это

 сделаю когда буду делать доклад бюджетной Комиссии, в

 нем  постараемся  изложить  свое,  несколько  скажем,

 прямо   отличающееся   видения   проекта   Закона   о

 государственном бюджете.

      Після  затвердження  граничного розміру дефіциту

 державного  бюджету,  Верховна  Рада  приймає  проект

 Закона  про  державний  бюджет  постатейно. При цьому

 обговорення статей не проводиться, якщо Верховна Рада

 в  першому  читанні обговорювала і голосувала попраки

 відхилені постійною Комісією з питань бюджету.

      Якщо  під  час  постатейного голосування проекта

 бюджету   не  було  внесено  суттєвих  змін,  Кабінет

 Міністрів   може  запропонувати  прийняти  Закон  про

 державний  бюджет  в  цілому,  я  думаю, що такого не

 станеться,  і  ми в другому читанні будемо голосувати

 так, як це потребує Регламент.

      Вот  примерно  то,  что мы сегодня обговорили на

 раде  фракций,  и  сейчас  я  это  довожу до сведения

 сессии Верховного Совете.

      ГОЛОВА.  Микола Яновичу, так можна зрозуміти, що

 пропозиції, які вносили депутати стосовно, наприклад,

 затвердження  бюджету  1994  року  перед цим, вони не

 відхиляються, а будуть прийняті, як процедурні.

      АЗАРОВ    М.    Я.   Нет,   конечно.   Отчет   о

 государственном бюджете будет доложен в эти же сроки,

 он     готов.    Правительство    предоставило    нам

 дополнительные  материалы,  касающиеся тех замечаний,

 которые   Комиссия   по  вопросам  бюджета  высказала

 правительству,  и  в  настоящее  время  этот материал

 розмножен будет, он достаточно обкемный, приложение к

 отчету  об  исполнении  Бюджета. И будет дан народным

 депутатам на ознакомление.

      ГОЛОВА.  З  точки зору процедури якісь до Миколи

 Яновича  є запитання?

      Запишіться, хто хоче запитати.

      Ні,  до тої інформації, мається на увазі, тільки

 до цієї інформації.

       Будь ласка. 3 хвилини, будь ласка. По 30 секунд

 запитання.

      Радько.

      РАДЬКО В.І.

      Олександре   Олександровичу,  я  прошу  передати

 слово Марченко.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый  Николай  Янович,  а не считаете ли вы

 правильным   вот   внесенное   мною  предложение?  И,

 насколько   я   понял,   Александр   Александрович  в

 коментариях    его   также   поддержал,   что   перед

 утверждением  Бюджета 1996 год необходимо рассмотреть

 и   согласовать,   и  утвердить  програму  социально-

 экономического  развития  на  1996 год, чтобы под эти

 макропоказатели,  под  эти  социальные гарантии и под

 эти   приоритеты,   которые   там  должны  были  быть

 заложены, принять вот финансовое обеспечение Бюджета.

      Спасибо.

      АЗАРОВ  М.  Я.  Уважаемый  Владимир Романович, я

 считаю  правильным вначале определиться с финансовыми

 источниками,  которые  возможно  будет  направить  на

 структурную    перестройку    нашей   экономики,   на

 финансирование   социально-экономических  програм.  И

 будет  очень  правильно,  если  мы  в  свое  доповиди

 Бюджетной   комиссии,   которую  будет  рассматривать

 Верховна   Рада,   отметим,   в   каком   направлении

 Правительство  должно обозначить переработку Бюджета.

 То   есть,   определим   приоритеты  для  структурной

 перестройки   экономики,   определим  приоритеты  для

 стабилизации  работы  народного  хозяйства, обеспечив

 их,    указав   Правительству   надежные   финансовые

 источники.

      Я  не хочу забегать вперед, у нас наработано уже

 предложение,  которое  мы будем делать и обосновывать

 их, те финансовые ресурсы, которые можна будет на эти

 цели направить.

      ГОЛОВА. Писаренко.

      Немає.

      Швидкий.

      ШВИДКИЙ

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  шановний

 Микола  Янович,  я  уважно  слухав  виступи  народних

 депутатів,  і  тут  по крайній мірі, такі виступи, як

 виступ Ланового, виступ Пилипчука, виступ Терьохіна і

 виступ  віце-прем'єра  Пензеника носив концептуальний

 характер.  Як  ви  дивитесь  на  то,  щоб просити цих

 депутатів  підготувати  концепції податково-бюджетної

 політики,  оскільки  дуже  багато  в чому цей бюджет,

 який   запропонований,   ну,   не   має  тих  важелів

 внутрішніх,  які  б дозволяли поповняти як прибуткову

 частину,  так  і  витратну  частину.  Як  ви до цього

 відноситесь?   Такий   проект   концепції   бюджетно-

 податкової політики. Дякую.

      АЗАРОВ

      Ну,  тут,  собственно  говоря  два момента есть.

 Один  -перспективный,  которыя  я целиком и полностью

 поддерживаю,  и  хотелось,  чтобы  не  только  вот те

 народные  депутаты,  которые  перечислены,  но  и ряд

 других  народных  депутатов,  которые излагали вот за

 эти  2  дня  очень  четкие  представления об основных

 направлениях  бюджетной  политики,  -это долгосрочная

 перспектива,  ее  хотелось бы специально обговорить и

 вынести,   безусловно,   на  рассмотрение  Верховного

 Совета.  Есть  более,  скажем, краткосрочные, что ли,

 задачи  -это  формирование  бюджета  96-го  года.  И,

 здесь,  вот,  те  выступления, о которых вы говорите,

 будут   детально  изучены  на  заседании  комиссии  с

 участием  других  комиссий  и  с  участием,  конечно,

 правительства.

      ГОЛОВА.    Дякую.    Слово   має   Дьомін   Олег

 Олексійович.

      ДЬОМІН О.О.

      Шановні   народні   депутати,   як   уже говорив

 Олександр Олександрович, дійсно, пройшла така нарада,

 де  прийняли  участь  керівники  всіх  груп і фракцій

 депутатських  і  Перший  Віце-прем'єр уряду Лазаренко

 Павло   Іванович.   Значить,  ми,  фактично,  ще  раз

 консенсусом підтвердили те, що нам треба працювати по

 Регламенту,  згідно Регламенту. Тому ті пропозиції...

 і  підтримали  ті  пропозиції, які... про які говорив

 Микола  Янович.  Тобто,  хоча  ми з вами і затвердили

 графік  роботи  на  січень  місяць, але знову ж таки,

 повертаючись   до   Регламенту,  мабуть,  буде  більш

 правильним  наступний  тиждень  попрацювати по режиму

 знову   ж  таки  Регламента, над  бюджетом  постійній

 Комісії  по  бюджету  і комісії, до речі, які повинні

 свої пропозиції відпрацювати і подати до комісії (тут

 не  все  читав  Микола  Янович) тут і визначити своїх

 представників для роботи в Комісії по бюджету і т. д.,

 і  т.д.   І  форму  тих пропозицій,  які знову ж таки

 оговорені в Регламенті - інакше їх комісія розглядати

 не  буде.  Тобто,  для  цього всього треба час. Тобто

 наступний  тиждень попрацювати в комісіях, а з 29-го,

 коли у  нас  записано "робота в округах", ми все-таки

 повинні  працювати  в  пленарному  режимі.  Я  ще раз

 підкреслюю:  фактично  повним  консенсусом погодились

 всі  керівники  фракцій  за  такий  режим  роботи  на

 наступні 2 тижні з тим, щоб уже на тому тижні, з 29-го

 (ну,  Микола  Янович  каже,  що  це  буде десь 30-го,

 мабуть,  січня)  вийти з першим читанням, з доповіддю

 Миколі  Яновичу  і  з  тими  таблицями,  які  він теж

 напрацює.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція, щоб на те засідання, яке

 буде представляти в першому читанні бюджет, запросити

 керівників  обласних  Рад.  З їх участю розглянути це

 питання.

      ДЬОМІН  О.  О.  Так.  Я  перепрошую,  Олександре

 Олександровичу,  і,  мабуть, маючи на увазі, що у нас

 заплановано    на    наступному   тижні   повноважень

 новообраних депутатів, все-таки провести у вівторок з

 цього приводу пленарне засідання.

      ГОЛОВА.  Тут,  вранці  зареєструватися, відкрити

 пленарне  засідання, вирішити питання щодо прийняття,

 так   би   мовити,  проведенням  в  цей  зал  обраних

 депутатів  і працювати в комісіях. За такий порядок я

 просив би проголосувати, будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Дякую. Тим паче, що так і в регламенті записано,

 навіт  як  би  ми  не  проголосували,  то  так  треба

 працювать.  Добре...  Азаров  просить слово... Зараз-

 зараз...

      АЗАРОВ. Уважаемый Александр Александрович,

 уважаемые  народные  депутаты,  я  хочу чтоб это было

 отмечено,   так   сказать,   в   стенограмме   нашего

 заседания. Правительство  здесь присутствует.

      Значит, были требования народных депутатов...

      ГОЛОВА. Увага...

      АЗАРОВ....      сегодня     я     подписал

 соответствующее письмо, направленное Премьер-министру

 Марчуку,   чтобы   правительство  срочно  представило

 расчеты   по  меже  малозабеспеченности  до  доповоди

 Бюджетной  комиссии.

      Я  прошу, ну, это ко мне сейчас подошли, значит,

 и  поэтому  я хочу специально это отметить и усилить.

 Значит,   я   совершенно  официально  заяаляю  нашему

 правительству,  что  доповидь  Бюджетной  комиссии не

 будет  сделана в те сроки, о которых мы договорились,

 если   уряд  не  представит  соответствующие  расчеты

 вкомиссиях для  доклада.

      ГОЛОВА.            Спасибі.            Олександр

 Миколайович........... щось хоті сказать...

      АЗАРОВ.   Александр   Александрович,   уважаемые

 народные  депутаты.  Как  вы знаете, в статье бюджета

 есть  2  секретные  статьи:  13.... в проекте бюджета

 есть 2 секретные статьи: 13 и 14.

      Александр  Александрович, я просил бы Вас сейчас

 поставить  на  поименное голосование 1 вопрос: кто из

 народных  депутатов  ознакомлен  с  этими статьями и

 каким образом мы будем голосовать и принимать бюджет,

 если  я  знаю,  что  народные депутаты практически не

 имели возможности ознакомится с этими статьями. И для

 кого  эти  статьи  секретные? Для народных депутатов?

 Или  для тех, для которых они действительно оставляют

 секрет?

      И  я  хотел  бы  знать,  каки  образом  мы будем

 голосовать  эти  статьи  в том случае, если некоторые

 народные   депутаты,   которые   о   все-таки   имели

 возможность ознакомится с этими статьями, внести свои

 поправки? А я  уверен, что такие  будут.

      Принимать  закон,  не  зная за что голосовать, я

 думаю, неразумно нам  просто в этом зале.

       ГОЛОВА.  Я  гадаю, що в процесі підготовки цієї

 таблиці  кожна комісія дасть своїх представників, всі

 будуть  ознайомлені. Тобто, буде написано так, як там

 написано  але всі будуть знать, про що йдеться. Так я

 у нас  все, правда.

      Будь  ласка,  Чупахін.  Азаров.

      АЗАРОВ.

      В  проекте  Закона  " О Государственном бюджете"

 очень много статей, в том числе и 13 и 14. Я точно не

 знаю,   какой   порядок   ознакомления   с...........

 статьями   всих народных  депутатов.

      Я  полагаю,  что  все народные депутаты, имеющие

 доступ  или  допуск имеют право в спецчасти Верховної

 Ради  ознакомится с этой 13 и 14 статьей. Они имеются

 сейчас  в  спецчасти  Верховної  Ради. Я единственное

 что, не знаю  порядок, по  которому  ...

       ГОЛОВА.  Порядок відповідно правил поводження з

 секретними   документами.   Ви   всі  знайомі  з  цим

 положенням, на  основі  положення  і дійте.

      Олександр   Миколайович   вияснив  для  себе  це

 питання.

      Значить,   ми   погодили   загальний  порядок  в

 розгляді  бюджету надалі. Наголошую ще раз на тому що

 від   кожної   комісії  повинен  бути  представник  у

 бюджетній  комісії  працювати  разом  над підготовкою

 таблиці.  І повинні бути узагальнені всі матеріали за

 стенограмою нашого обговорення.

      Тепер, шановні депутати, я просив би вашої згоди

 на  такий  захід. Вчора я говорив про це на засіданні

 Президії.

      Юрій  Олександрович,  одну  хвилиночку, зверніть

 увагу  колеги  свого.

      Про  те  що у понеділок на три дні до Славатчини

 виїзджає    наша    урядова   делігація,   яка   буде

 налагоджуваті  контакти тисніше з Словатчиною, в тому

 числі  вивчати  досвід  їх  реформи, а він ще цикавий

 тим.  що  Словатччина,  корестуючись раніше послугами

 міжнародного валютного фонду вийти із контактів таких

 і самостійно наладить економіку. Теж цікавий здається

 досвід. Але для того треба наладити нормальні взаємні

 економічні  стосунки,  в  тому  числі взаємний захист

 інвестицій .

      У  1994  році  між  Урядами України і Словатчини

 підписаний  договір  про  взаємний захист інвестицій.

 Документ  з  цього приводу у вас є на руках. Президія

 Верховної   Ради   розглядаючи   вчора  цей  документ

 порекомендувала  ретифікувати його тут, тим більше що

 ще   1994   році   наші   колеги  у  Словатчині  його

 ратифікували.  І  тому  булоб,  мені  здається цілком

 логично,  як  би ну сприяючи цим стосункам ми провели

 зустрічні таки акти, ратифікували  цю угоду.

      заступник Міністра Гладучев...... тут присутній,

 якщо будуть , є потреба , то йому задать запитання.

      Тоді  я  прошу  проголосувати за включення цього

 питання у порядок денний на сьогодні.

      "За" -

      Віктор  Дмитрович, на трибуну. Єсть запитання до

 Віктора Дмитровича?

      (Шум в залі)

      У  кого  є  запитання,  запишіться.  Опублікуйте

 список. Будь ласка, 5 хвилин Болдирєв.

      БОЛДИРЄВ

      Честно  говоря  у  меня  нет никаких вопросов по

 этому   поводу.   Словакия  замечательная  страна,  я

 недавно   там   был,   вот   и   прызываю   всех  вас

 проголосвовать, ратифицировать этот договор как можна

 быстрее.

      ГОЛОВА. Брит.

      БРИТ

      Прошу    передать   слово   Наталье   Михайловне

 Витренко.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний  пане  Гладиш!  В мене перше запитання.

 Чому  все  ж  таки  на наше прохання Комісії з питань

 економічної    політики    і    управління   народним

 господарство,  щоб  залучати  комісії  при укладжанні

 таких  договорів  відразу,  щоб  ми  знали про що йде

 мова. І  ми, як комісія, виносили в зал парламенту, і

 депутати, які завжди поспішають в кінці дня, і завжди

 в  кінці  дня їм кидають таке питання, щоб вони знали

 про  що  йде  мова,  чому  все  ж таки, а ні Президія

 Верховної  Ради, а ні ви не реагуєте на таке прохання

 комісії Верховної Ради? Це перше питання.

      І  по-друге. Олександр Олександрович сказав, що,

 користуючись   кредитами   МВФ  Словакія  це  робить.

 Наскільки я знаю...

      ГОЛОВА.  Ні,  ви мене не зрозуміли. Я сказав, що

 вона відмовилася...

      ВІТРЕНКО Н.М. ...видмовившись від кредитів.

      ГОЛОВА. Так що ви неправильно зрозуміли.

      ВІТРЕНКО  Н.  М. Тому я хочу сказати, наголосити

 на  тому,  що  я  якраз підтримую цей закон, бо новий

 Прем'єр,   прийшовши   в   листопаді   1994   року  і

 непослухавшись   свого   президента,  відмовився  від

 кредитів МВФ, змінив чотири тисячі чиновників, змінив

 курс  економічних  реформ  і  зростання  внутрішнього

 валового  продукту і зростання обсягів твердої валюти

 і  падіння інфляції сьогодні в Словакії це досвід її,

 але  знову  ж  таки,  чомусь не при цьому є Комісія з

 питань  економічної  політики.  Чому  виконавча влада

 ігнорує виконання економічної політики.

      ГОЛОВА.  Віктор  Дмитрович, дозвольте я відповім

 на   запитання   Наталії   Михайлівни.   Тоді,   коли

 підписувався  договір  не  було ще комісії вашої. І в

 зв'язку  з  тим,  а  за  змістом  ви  підтримуєте  цю

 пропозицію, я ставлю на голосування проект Закону про

 ратифікацію.  Будь  ласка.  Я  ставлю  на голосування

 проект Закону в цілому.

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Засідання завтра розпочнеться о 10.00.