ЗАСІДАННЯ  ШЕСТИДЕСЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и  18  к в і т н я   1996  р о к у

                           15.00 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  члени  Уряду,  журналісти, всі

 учасники засідань, керівники областей.

      Я  думаю, буде правильно, я звертаюся до депутатів, давайте

 запросимо наших колег, представників областей, до залу. Заходьте

 сюди.  Будь ласка, впускайте сюди своїх депутатів. Заходьте. Всі

 до  залу.  Заодно  і  Конституцію  приймем. Ще раз запрошую всіх

 представників  від  областей,  учасників  слухань  сьогоднішніх.

 Сідайте до залу. Будь ласка, опускайтеся до низу.

      Володимир Михайлович, там закінчили цю процедуру?

      Шановні   депутати!   Шановні   члени  Кабінету  Міністрів!

 Журналісти, гості Верховної Ради! Шановні радіослухачі!

      За  рішенням Верховної Ради сьогодні проводиться слухання з

 порядком  дня  "Про 10-ту річницю Чорнобильської катастрофи". Ми

 запросили  на  це  слухання  представників  влади різних рівнів,

 представників   громадських   організацій,  спілок,  людей,  які

 постраждали  від Чорнобильської катастрофи. І є пропозиція така,

 щоб  ми  активно взяли участь у цих слуханнях, надали можливість

 витупити  тим,  хто  передбачений  програмою  слухань і тих, хто

 бажає  взяти  участь  у  обговоренні  цієї  проблеми  і прийняли

 відповідні резолюції.

      Слово  для  виступу надається Віце-прем'єр-міністру України

 Дурдинцю   Василю Васильовичу. Прошу.

      ДУРДИНЕЦЬ В.В.

      Шановний   Голово!   Шановні   народні  депутати!  Учасники

 парламентських  слухань! Дорогі співвітчизники!

      За тиждень минає 10 років від того дня, коли сталася аварія

 на Чорнобильській атомній електростанції.

      Ця  безпрецидентна техногенна  катастрофа -  найбільша у XX

 столітті як  за  масштабами, так і наслідками - розколола навпіл

 наше  життя.  Вона забрала десятки життів, прирекла до страждань

 мільйони  людей,  змусила  їх жити у постійній тривозі за власне

 майбутнє,  за  долю  своїх  дітей  і наступних поколінь, змінила

 оточуюче їх середовище і навіть психологію. До Чорнобиля і після

 Чорнобиля для населення України - це зовсім різні епохи.

      Сумний  ювілей  події,  що  набрала  маштабів  національної

 трагедії  і  стала  передусім  слушною  нагодою  для  того,  щоб

 узагальнити  і  довести до народу все, що відомо на сьогодні про

 причини  і  обставини  аварії,  зробити  уроки з неї, пригорнути

 увагу  української  міжнародної  громадськості  до чонобильських

 проблем   та  становища  потерпілих,  оцінити  зусилля  держави,

 спрямовані на  зменшення  наслідків лиха, визначитися, що робити

 далі. Саме це становить суть заходів, пов'язаних з 10-ю річницею

 Чорнобильської  катастрофи і діяльності оргкомітету з підготовки

 до цієї дати.

      Значним  внеском  у  вирішення цього завдання є національна

 доповідь  України  "10  років  після  аварії  на  Чорнобильській

 атомній  електростанції",  підготовлена  фахівцями міністерств і

 відомств,  визначними  вченими. Незважаючи на певні недоліки, ця

 фундаментальна  праця  створює  основу  для вироблення подальшої

 політики держави щодо розв'язання чорнобильської проблеми.

      За  минулі  10  років  робилося чимало спроб розібратися із

 суттю  Чорнобильської  аварії  і  причинами, що призвели до неї.

 Слід   однак   сказати,   що   завершеної   і   експерементально

 підтвердженої версії до цього часу, на жаль, не створено. Аварія

 на  4-му  блоці Чорнобильської атомної станції сталася 26 квітня

 1986  року під час випробувань однієї з проектних систем безпеки

 енергоблоку   станції  з  реактором  РБМП-1000,  яка  передбачає

 використання механічної енергії обертання ротора-турбогенератора

 для    вироблення   електроенергії   за   умов   повної   втрати

 енергопостачання   атомної   станції  і  максимальної  проектної

 аварії.   За   останню   брався  розрив  трубопроводів  великого

 діаметру, контуру багаторазової примусової циркуляції.

      Випробування почалися о першій годині 23 хвилини 4 секунди,

 а  вже  трохи більше, ніж за півхвилини оператор натиснув кнопку

 аварійної  зупинки  реактора,  і  усі поглинаючі стержні системи

 управління захистом почали занурюватися в реактор.

      Чому рішення про включення аварійного захисту було прийнято

 саме  в  цей  момент, досі встановити не вдалося. Однак, замість

 заглушення,  реактор  вибухнув,  зруйнувавши  будівлі  і споруди

 станції  та  викинувши  в  оточуюче  середовище велику кількість

 радіоактивних  речовин.  Однак,  хоч як важко визначити реальний

 збіг  обставин,  що  призвели  до катастрофи, витоки її лежать в

 конструкції  реактора,  який  допускав в роботу джерела найвищої

 небезпеки з неадекватною системою захисту.

      Спеціальна  урядова  комісія  з вивчення причин та обставин

 аварії  на  Чорнобильській атомній станції, яка була створена за

 рішенням Кабінету Міністрів України, розглянувши увесь раніше не

 досягнений  широкому  колу  дослідників документальний матеріал,

 дійшла  висновку,  що  основною причиною аварії стали специфічні

 ядерно-фізичні  характеристики  реактора  РБМК-1000,  обумовлені

 конструкцією  його  активної  зони,  низька ефективність системи

 управління  та  захисту,  хибна  конструкція стержнів аварійного

 захисту   реактора,   низька   якість   типового  технологічного

 регламенту.

      Ядерна   енергетика   в  Радянському  Союзі  розвивалася  і

 функціонувала   в   лещатах   жорсткої  централізованої  системи

 управління, вона виросла з надр військово-промислового комплексу

 і  успадкувала  властиву  йому  всеохоплюючу  таємність.  Навіть

 спеціалісти,  що  працювали  в  цій  системі,  одержували  ще ту

 інформацію, яка обмежувалася їх вузькою професійною орієнтацією.

 Матеріали  проо справжні причини інцендентів на атомних станціях

 взагалі  не  доходили до персоналу, а осідали у перших відділах.

 Це  не дозволяло своєчасно здобувати уроки і вносити корективи у

 практику проектування і експлуатації атомних електростанцій.

      За  таких  обставин накопичувалися і своєчасно не усувалися

 уміови  для  подібної аварії. Цьому сприяла і відсутність на той

 час   спеціальної  законодавчої  бази  та  інстуьтів  незалежної

 ексертизи,  а  також розвинутої системи державного регулювання я

 дерної безпеки.

      Надмірна   централізація,   намагання  применшити  масштаби

 катастрофи  негативно  відбилися  і на затягуванні рятувальних і

 аварійних робіт у  перший період.

      Тодішнє  керівництво  СРСР  виявилося  не  готовим осягнути

 проблеми,  породжені  Чорнобилем, що вело до не припустимо... не

 припустило  до............  інформації  зволікання  з прийняттям

 рішень.

      Екстрена   евакуація   великих   мас   людей   із  особливо

 забруднених  міст  і  сел  10-и  і  30-кілометрової зони ЧАЕС...

 здається фахівцями вчсього світу одним з найефективніших заходів

 щодо захисту людей.

      Однак,  рішення  про  її  проведення було прийнято Урядовою

 комісією  СРСР  із-за пізненням від кількох годин до кількох діб

 доля різних населених  пунктів.

      Неможна простити і замовчування колишніми союзними, а також

 тодішніми  республіканськими  властями  факту йодної небезпеки в

 продовж   гострого  періоду.  Прогаяння  із  здійсненням  йодної

 профілактики  населення  істотно  знизило  її ефективність або й

 зробило безглуздою.

      В  СРСР був досвід ліквідації великої радіаційної аварії на

 Південому  Уралі  в  1957  році, однак, відмінності насамперед у

 масштабах  і факторах радіаційної небезпеки значно обмежили його

 використання.

      На  жаль, більшість того, що було відомо на момент аврії, в

 тому числі і спеціальні рекомендації, не було витребувано.

      Хід  ліквідації  наслідків чорнобильської катастрофи умовно

 можна  поділити  на  три етапи: гострий -з 16 квітня по листопад

 1986  року,  ліквідація очевидних наслідків аварії -це 1987-1990

 роки,   довгострокові   планові   заходи  щодо  знищення  впливу

 негативних  чинників  на  життя  постраждалих людей та наступних

 поколінь -  це  період  з 1991  року.

      Перший  гострий  етап  виявився  особливо важким, поскільки

 аварія   була   позапроектною.  Повне  зруйнування  реактора,  з

 вивільненням   у   довкілля   я  радіактивних  речовин  у  таких

 величезних  обсягах  фахівці  атомної промисловості всього світу

 вважали еймовірним або малоймовірним. Через те навіть спеціальні

 формування  виявились не готовими до дій за таких обставин. А це

 посилило згубні наслідки аварії, небезпечність аварійних робіт.

      Скажемо,  горіння  десятків  тонн  графіту  у  зруйнованому

 реакторі  обумовило  підняття  радіактивних  речовин  до верхніх

 шарів  атмосфери,  а засобів пожежогасіння, адекватних характеру

 пожежі,  не  було.  Не  було не лише в СРСР, а й в усьому світі.

 вогонь  на четвертому блоці станції було приборкано лише завдяки

 героїзму і самопожерві пожежних та експлуатаційного персоналу.

      Те, що зроблено людьми для упокорення атома, який вийшов з-

 під  контролю,  було  вищим від людських сил, але ті, кого народ

 потім  коротко  назвав  ліквідаторами,  і служби їх забезпечення

 неймовірними зусиллями угамували зруйнований реактор і менш, ніж

 за  півроку спорудили над ним укриття, що одержало пізніше назву

 "саркофаг".

      Це  виявилось  можливим  також  завдяки високому технічному

 рівню   вітчизняних   проектних   і   будівельних   організацій,

 професіоналізму  спеціалістів.

      Складна  технічна  споруда забезпечила знищення до мінімуму

 радіактивних викидів з реактора, принципово поліпшила радіаційну

 обстановку на промисловому майданчику атомної станції, зменьшила

 психологічну напругу серед населення, але зроблено це було надто

 дорогою ціною.

      З    числа   ліквідаторів   гострого   періоду   237   були

 госпіталізовані  за припущенням отриманого ними переопромінення.

 У 134 з них було встановлено діагноз гострої проминевої хвороби.

 29  пожежників  і  співробітників  станції  невдовзі  померли. 2

 чоловіка загинули під час вибуху та пожежи. Близько 2000 чоловік

 отримали місцеві проміневі ураження. Багато учасників ліквідації

 наслідків  аварії  втратили  тут  здоров'я  і  не  дожили  до її

 десятеріччя.

      Із числа постраждалих у наслідок аварії на сьогодні померло

 167  тисяч  653  особи.  При  цьому  у 4229 випадках встановлено

 причинний  зв'язок з аварією. Серед таких 2929 ліквідаторів.

      Прошу   вшанувати  пам'ять  загиблих  і  померлих  хвилиною

 мовчання.

      Дякую.

      До  ліквідації  наслідків  катастрофи були залученні великі

 контенгенти людей. У першу чергу пожежні, особовий склад органів

 внутрішніх  справ,  зброєних  сил,  цивільної  оборони,  медичні

 працівники та спеціалісти інших галузей. У 1986-1990 роках через

 зону пройшло близько 650 тисяч чоловік, у тому числі у перші два

 роки біля  200 тисяч  чоловік.

      Сьогодні  ми  складаємо  їм  сердечну вдячність за участь у

 цій  складній  і  небезпечній  справі.  У  першочергових роботах

 першого  і других етапів брали участь підприємства і організації

 та громадяни всього колишнього Радянського Союзу.

      Висловлюємо  щиру  подяку  всім,  хто,  наражуючи  себе  на

 небезпеку,  допомогав  Україні  в  час  великих  випробувань. На

 другому  етапі  державні  структури  вирішували  складні питання

 підвищення  безпеки діючих енергоблоків станцій. Здійснено цілий

 комплекс  заходів  щодо вдосконалення конструкції окремих вузлів

 реактора,  підвищення  ядерної, радіаційної та пожежної безпеки,

 поліпшення  якості  експлуатаційної документації. І це дозволило

 посилити надійність реактора і станції в цілому.

      Будувалося  місто  Славутич  для  есплуатаційного персоналу

 станції  та  житло  для  евакуйованих,  створювалась розгалужена

 система  радіоекологічного  та  медикосанітарного моніторингу на

 забруднених територіях.

      Нагадаю,  що  на  першому  та  другому  етапі  у ліквідації

 наслідків   аварії  була  задіяна  значна  частина  економічного

 потенціалу тодішнього Радянського Союзу.

      Початок  третього  етапу ліквідації наслідків аварії с 1991

 року  співпав  з  розпадом  СРСР.  Україна залишилась наодинці з

 проблемами   породженими  Чорнобилем. Тепер нам самим доводиться

 підтримувати   безпеку   і  вирішувати  подальшу  долю  особливо

 небезпечного  об'єкту  укриття, мати справу з зоною відчудження,

 800    могильниками    високорадіоактивних   відходів,   ставком

 накопичувачем,  горячими  ділянками  у  10-ти кілометровій зоні.

 Величезні  території в 74 районах 12 областей України забруднені

 цезієм-137  понад  1 кюрі на квадратний кілометр. Правонаступник

 СРСР  -Росія  у  подальших  роботах  на  території України та їх

 фінансуванні  з  вересня 1991 року участі не бере. України тепер

 сама  опікується  3 мільйонами 200 тисячами постраждалих, в тому

 числі  і  350  тисячами  учасників  ліквідації наслідків аварії.

 Тіпльки  здорових  серед  яких  зменшилась з 78 відсотків у 1987

 році до 20 відсотків у 1994 році.

      На  все це потріпбні величезні кошти і матеріальні ресурси.

 Ліквідація  наслідків  аварії  лягла  важким  тягарем  на  плечі

 економіки,   яка   від  самої  аварії  вартість  виведених  і  з

 використання основних і обігових фондів, об'єктів інфраструктури

 та  природних ресурсів зазнала безпосередніх збитків на суму, що

 перевищує 10 мільярдів доларів США. Значними були побічні збитки

 та  втрачена вигода. Труднощі посилювалися поглибленням кризових

 явищ в економіці.

      Все   це   вимагало   вироблення   довгострокової  політики

 української  держави  щодо  подолання  наслідків  Чорнобильської

 катастрофи. В основу її стали, прийняті Верховною Радою України,

 концепція   проживання   населення   на   територіях  України  з

 підвищеними   рівнями   радіації   в  результаті  Чорнобильської

 катастрофи,   а   також   законів  України  про  правовий  режим

 територій,  що  зазнали  радіоактивного забруднення в результаті

 Чорнобильської  катастрофи  та  про  статус  і соціальний захист

 громадян   України,   що  постраждали  внаслідок  Чорнобильської

 катастрофи.

      Для  реалізації  прийнятих  законодавчих актів, координації

 зусиль  подолання  наслідків аварії вірішення питань соціального

 захисту постраждалого населення в жовтні 1990 року було створено

 Державний  комітет  у  справах  захисту  населення від наслідків

 аварії  на  Чорнобильській  АЕС,  який з 1991 року перетворено в

 міністерство,  як  і  утворення  спеціальної постійної комісії у

 Верховній  Раді  України,  з  якою ми тісно співпрацюємо. Все це

 підкреслило  загальнодержавне  значення  Чорнобильських проблем,

 довгостроковість  їх  вирішення  та державний масштаб необхідних

 для  цього  засобів.

      З  1992  року  у складі Державного бюджету України створено

 фонд   для   здійснення   заходів   щодо   ліквідації  наслідків

 Чорнобильської  катастрофи та соціального захисту населення, чим

 було  законодавчо забезпечено відносну стабільність фінансування

 Чорнобильської  програми.

      Культура  безпеки при викоритсанні атомної енергії в цілому

 гарантується  зараз закладеними основами ядерного законодавства,

 створенням  незалежних органів державного регулювання ядерної та

 радіоаційної  безпеки.

      З  1992  року  діє  незалежний  орган регулювання ядерної і

 радіоаційної  безпеки  -Державний  комітет  України  з ядерної і

 радіоаційної    безпеки.   Зараз   це - адміністрація   ядерного

 регулювання   Міністерства   охорони   навколишнього  природного

 середовища   ядерної  безпеки.

      Багато   хто   з   учасників   парламентських  слухань  має

 безпосереднє  відношення  до того, що було зроблено за останні 5

 років.

      Дозвольте поінформувати про проведену за цей період роботу,

 доповісти  про  заходи,  які  вживає  нинішній  склад  ураду  на

 пріоритетних   напрямках   ліквідації  довгострокових  наслідків

 аварії  та  плани на майбутнє. Хотів би підкреслити, що протягом

 останніх  5  років,  не  зважаючи  на важке економічне становище

 держави,  питома  вага  видатків  Чорнобильського фонду в обсязі

 валового    внутрішнього   продукту   майже   не   зменшувалася,

 залишаючись  у  межах 1. 8 до 2. 5 відсотка до нього і складаючи

 від  7.  5  до  5. 8 у минулому році державного бюджету України.

 Тільки  за період з 92 по 95 рік витрати на ліквідацію наслідків

 аварії перевищили суму еквівалентну 3 мільярдам доларів США.

      Сьогодні можна з певністю сказать, що радійційна обстановка

 в Україні стабілізувалася і надійно конролюється моніторинговими

 системами   Чорнобилю,  Держкомгідромету,  Міністерство  охорони

 здоров'я,   Мінсільгоспроду,   Мінлісгоспу.   Створено   систему

 розрахунків  ефективних  доз  опромінення,  що враховує сумарний

 ефект  зовнішнього  та  внутрішнього  факторів  згідно  з чинним

 законодавством   визначено   на   забруднених   територіях  зони

 безумовно  обов'язково  та  добровільно гарантованого відселення

 посиленого радіаційного контролю.

      Визначено  особливу  територію  -зону  відчуження -створено

 систему її управління, проводиться робота по стабілізації радіо-

 екологічної    ситуації    зони   запобіганню   нерозповсюдження

 радіонуклідів за її межі, створенню безпечних умов зберігання та

 переробки  радіоактивних  відходів,  водоохоронні і лісоохоронні

 заходи.

      Розроблені   концептуальні   положення  щодо  погодження  з

 радіоактивними   відходами   та   особливостей   існування  зони

 відчуження.  Започатковано  випуск  вітчизняної дозометричної та

 радіометричної  апаратури. С точки зору гарантування радіаційної

 безпеки  населення  на  сьогодні  нас сьогодні особливо турбують

 такі проблеми.

      Перше.  Подальша  доля  укриття, експлуатації і підтримання

 безпеки  якого  лягає  важким  тягарем  на державний бюджет. Вже

 виконано  великий  обсяг  робіт  щодо підвищення надійності його

 конструкцій,  роботи  щодо  стабілізації, комплексного посилення

 споруди   продовжуються.   Однак,  у  перспективі  нам  належить

 перетворити  його  на  екологічно безпечну систему, адже в ньому

 близько 200 тонн ядерного палива.

      Проведений  за  допомогою  європейської комісії міжнародний

 конкурс,  в  якому взяли участь найбільші фірми Європи, показав,

 що  завдання таких масштабів не під силу окремим, нівть найбільш

 потужним,    компаніям.    Для    цього    потрібно   об'єднання

 інтелектуальних  сил,  сил  і економічних ресурсів.

      За  сприянням  цієї ж комісії розроблено техніко-економічне

 обгрунтування  будівництва  "Укриття  -2".  Уряд  розраховує  на

 активне   співробітництво   міжнародного  співтовариства  у  цій

 справі,  аж  до  повного  розв'язання проблеми укриття, і робить

 активні зусилля у цьому напрямку.

      По-друге,  тяжкою спадщиною залишається більш, як 800 місць

 захоронення  радіоактивних  відходів,  так  званих, могильників,

 споруджених   у  гострій  фазі  аварії  без  належної  проектної

 проробки.  В  них  тимчасово  захоронені  тисячі  тонн елементів

 зруйнованого   реактора   і  радіоактивних  уламків  будівельних

 конструкцій,   техніка,  забруднений  грунт,  зібраний  під  час

 дезактивації територій.

      Вирішенню  проблеми  "могильників"  певною  мірою сприятиме

 введення  в  дію  центру з переробки і захоронення радіоактивних

 відходів   "Вектор",   будівництво   якого   розпочате   у  зоні

 відчуження.

      По-третє,  небезпечні  також  і надзвичайно гарячі ділянки,

 які  ще  і  зараз залишаються у десятикілометровій зоні стнації.

 Так,  на лівобережній частині в заплаві ріки Прип'ять на ділянці

 у  кілька  квадратних кілометрів знаходиться понад 14 тисяч кюрі

 стронцію-90,  більш, як 700 кюрі плутонію, що в разі інтенсивної

 повені  могли  б  бути  змиті  у Дніпро. І тільки 13-кілометрова

 дамба,  збудована в 1993 році, захищає це джерело водопостачання

 більш, як 30 мільйонів чловік від забруднення.

      Без  вирішення цих проблем, радіаційний захист населення не

 можна  вважати  гарантованим, адже існуючу ситуацію може змінити

 стихійне  лихо  катастрофічного  характеру.  Це  повінь,  лісові

 пожежі і смерчі.

      Не   можна   забувати   і   того,   що  помітне  підвищення

 радіаційного  фону  проти  природного спостерігається на тертині

 території  України.  Забруднення  цезієм-137  -більше  1 кюрі на

 квадратний   кілометр   охоплює  7%  території,  15%  лісів,  5%

 сільгоспугідь.  Сильне  забруднення  стронцієм-90  і  цезієм-137

 зареєстровано  на  площі  більше  3 400 квадратних кілометрів. У

 зв1язку   з  високим  рівнем  забруднення  -більше  15  кюрі  на

 квадратний  кілометр -із обігу вилучено 180 тисяч гектарів орних

 земель і 157 тисяч гектарів лісів.

      Забруднення  територій  і  пов'язане  з  цим  виведення  із

 використання   природних   ресурсів,   виробничих   потужностей,

 об'єктів   інфраструктури   відчутно   вплинули   на  соціально-

 економічний   розклад  Київської,  Житомирської,  Чернігівської,

 Рівненської та Волинської областей.

      Поліські  райони, що протягом багатьох років до аварії були

 дотаційними,  за цих умов, доповнених економічною кризою, зайшли

 у  безвихід .

      В  Агропромисловому комплексі, тут давелося перепрофілювати

 окремі    виробництва,   змінювати   асортимент   продукції.   У

 постраждалих  районах  спостерігається  тенденція до зменшення б

 площ  орних земельі поголів'я худоби в колективних господарствах

 і в одночас зростає  поголів'я корів та коней в  особисих.

      Це  породжує додаткові проблеми. На сьогодні населення, яке

 проживає  на  забруднених  теріторіях, основне дозове радіаційне

 навантаження  отримує  за  рахунок  внутрішнього  опрмінення, що

 формується   від  споживання  продукції  місцевого  виробництва,

 особливо молока і м'яса, виробленого у  приватному секторі.

      У цьому зв'язку слід сазати, що, починаючи з 1992 року, вся

 молочна  та м'ясна продукція колективних госоподарств відповідає

 вимогам  діючих тимчасових допустимих норм, хоч її забрудненість

 і  первищує доаварійний  рівень.

      В  той  же  час молоко, отримане в особистсх господарствах,

 забруднене  в  2-5  разів  більше, ніж у колективних забруднення

 досягає  от 200 до  500  бакарелів  на літр.

      Таким  чином,  сільське населення поставляє державі чистішу

 продукцію,  ніж  споживає саме. У зв'язку з цим основну увагу на

 наступному   етапі  необхідно  спрямувати  на  приватний  сектор

 сільськогосподарського  виробництва.  Вирішити  це  питання  вже

 давно  можна  і  необхідно  було  за рахунок виділення населенню

 достатньої   кількості    пасовищ   та   сіножатей   за  рахунок

 громадського сектору.

      Українськи  радіологи  розробили  систему  контрзаходів, що

 включають...........  і  меліорацію  грунтів,  кормові  добавкиі

 переробку продукції, технології від годівлі худоби під контролем

 накопичування  цезія-137  в  організмі  та інші, що дозволяють у

 півтора      -десять      разів      зменшувати      забруднення

 сільськогосподарських продуктів.

      Реалізація  їх  до  того  ж економічно виправдена, оскільки

 вони,  як правило, ппідвищують урожайність сільськогосподарських

 культур  і  продуктивність  тварин.  Справа  за  тим,  щоб ширше

 впроваджувати  ці  розробки  у   практику.

      Максимальну  кількість  радіонуклідів накопичили ліси. Вони

 продовжують  їх  міцно  утримувати  в  лісовій  підстилці  та 5-

 сантиметровому  шарі  грунту.

      Йде  інтенсивне  забруднення  харчових,  мається  на  увазі

 гриби,  ягоди,  лікарських  та  кормових  ресурсів лісу, а також

 деревини.

      В  зв'язку  з  цим стало неможливим вести лісовирощування у

 традиційний  спосіб. Потрібні малолюдні та безлюдні технології і

 техніка,  адаптована  до  нових  умов.

      Кабінет  Міністрів  разом з обласними адміністраціями і алі

 працюватиме  над   вирішенням  цих  проблем.

      Соціально-економічна   реабілітація  забруднених  територій

 потребує  значних  капітальних  вкладень.  Відновлення Поліських

 районів більше, ніж інші, залежатиме від залучення інвестицій, в

 тому  числі і іноземних для модернізації застарілого обладнання,

 розвитку  конкурентноздатних виробництв і сучасної господарської

 інфраструктури.

      Для  цього  необхідно  стимулювання потенційних інвесторів,

 включаючи  пільгове  оподаткування.

      Пріоритетним   напрямком  діяльності  Уряду  у  розв'язанні

 чорнобильських   проблем   є   соціальний  захист  постраждалого

 населення.  Найважчим  соціально-психологічним  потрясінням  для

 людей  стала  евакуація  населення  в 1986 році та довготривалий

 процес  обов'язкового  переселення.  Населення  міст  Прип'яті і

 Чорнобиля  було забезпечено житлом в містах України, переважно в

 Києві  і  Чернигові,  1  040  сімей  було  евакуйовано  за  межі

 України -  в Молодову,  Прибалтику,  Російську  Федерацію.

      Наприкінці  1993 року 493 сім'ї виявили бажання повернутись

 в  у,  де  вони  забезпечені  житлом.  Для  розміщення людей, що

 переселялись у Північних і центральних районах Київської області

 було  побудовано  102 селища -7 530 будинків садибного типу, 201

 об'єкт    соціально-побутового   призначення,   155   кілометрів

 автошляхів,    284   кілометрів   водогону,   252   артезіанські

 сверловини.  І  це дозволило у 1986 році, ще до настання холодів

 забезпечити   житлом  все   евакуйоване  сільське  населення.

      В   1987-1988   роках  реалізувались  урядові  заходи  щодо

 створення   нормальних   умов   для  життєдіяльності  населення,

 населених   пунктів   Київської,   Житомирської,   Черніговської

 областей і прилеглих до 30-ти кілометрової зони станції.

      Всього  за  ці  роки  було  побудовано  3764  садібні  і 25

 багатоповерхових   будинків,   201   об'єкт  культрно-побутового

 призначення   торгівлі,   в  зв'язку  комунального  господарства

 здійснювалися будівництво і реконструкції шляхів.

      За  1991-1995  рокі на забрудненних територіях при зниженні

 реальних  обсягів  будіведльної програми зроблено навіть більше,

 ніж  за  часів  СРСР.  В цих районах побудовано 15 тисяч одиниць

 житла, школи та дошкільні заходи на 34 тисяч місць, лікарні на 2

 тисячі   ліжок,   полікліники  та  амбулаторії  на  6,  5  тисяч

 відвідувань,  4,5  тисячі газопроводів і інше.

      У    північні    райони    Корестенський,   (............),

 Маленський,  Ємельчинський,  Лугінський, Овруцький Житомирської,

 Камінь-Каширський   Волинської,   Сарненскій   та  Ракетнянський

 Рівненської  областей  вперше  подано  природний  газ  для  чого

 прокладено 443  кілометрів  газопроводів високого тиску.

      У  1988  році  вважалося,  що  основні  обсяги  робіт  щодо

 переселення  постраждалих  виконані. Але після додаткової оцінки

 забрудненних   територій  почалося  переселення  людей  із  зони

 обов'язкового, безумовного відселення.

      За  1990-1995  рокі переселено майже 12 тисяч сімей із зони

 обов'язкового,  безумовного відселенни та 10 тисяч сімей із зони

 добровільного відселення.

      Однак проблема облаштування постраждалих все ще залишається

 гострою.  На  територіях  обов'язкового  відселення  продовжують

 проживати  6  тисяч  сімей.  У  зоні відчудження залишається 357

 сімей. Приблизно 80 сімей, евакуйовані ще 1986 році, тісняться у

 двох-трьох  чоловік  або  в  сім'ї  в  одній хаті. І їм потрібні

 протягом  цього  і  наступних  років  надати  окреме помешкання.

 Очикають  отримання  у позачерговому порядку ще 16 тисяч сімей з

 зони  добровільного  відселення, більше 8 тисяч інвалідів, 42, 5

 тисяч ліквідаторів другої категорії.

      До 26 квітня цього року має бути надане житло всім сім'ям з

 дітьми  з  Полісського  району  Київської  і Народицького району

 Житомирської  областей,  які  виявили  бажання виїхати. У ці дні

 стають  до  ладу  дитяча  лікарня  в  Боярці  Київської області,

 онкологічний   диспансер   в   Чернігові,  пологовий  будинок  в

 Кам'янець-Подільському,  два  оздоровчих заклади на Житомирщині,

 дитяче ендокринологічне  відділення в Києві.

      Всі   ці   об'єкти   здатні   реально  полегшити  становище

 постраждалих.  Зведено будівельниками  в рекордний термін.

      Це  зовсім не означає, що в цій справі немає недоліків а то

 і  неподобств.  Сьогодні  Президія  Кабінету Міністрів за участю

 багатьох   народних   депутатів   детально,  гостро  і  критично

 розглянула хід виконання вимог Президента, рішень уряду з питань

 будівництва  об'єктів,  пов'язаних  з  відселенням  громадян  із

 забруднених територій.

      Віддаючи  належне великій роботі, яку за 10 років зроблено,

 Президія   Кабінету   Міністрів  чітко  визначила  пріоритети  і

 практичні  заходи  щодо  повного  розв'язання  невирішених  досі

 проблем.  Ніякого  спокою у нас не буде поки не буде вирішено по

 кожній  сім'ї,  кожному  чорнобильцю  усіх  питань, з якими вони

 стикаються  щоденно  і  які  передбачені  чинним законодавством,

 рішеннями уряду.

       Шановні  народні  депутати.  З  вересня  минулого  року  з

 ініціативи   уряду   велася   перевірка  працівниками  урядового

 апарату,    контрольно-ревізійними    управліннями,    Мінфіном,

 правоохоронними    органами,   роботи   Мінчорнобилю,   обласних

 держадміністрацій   в  ефективності  та  цільового  використання

 коштів  Чорнобильського  фонду,  що направлялися на фінансування

 капітальних  вкладень.  Перевірками виявлено серйозні порушення.

 Уряд  вважає,  що  Мінчорнобиль  недостатньо  ефективно здійснює

 роботу  з  плануванням  будівництва,  організації та контролю за

 спорудженням   об'єктів   Чорнобильської  будівельної  програми.

 Організацію  справи  міністерств  в основному звело до розподілу

 коштів   між  замовниками,  за  умов  скорочення  асигнувань  це

 призвело  до  великих обсягів незавершеного будівництва. Близько

 тисячі незавершених об'єктів незавершенних об'єктів руйнується і

 розграбовуються  в  той  же  час як у 95 році розпочиналися нові

 аналогічні призначення. Це веде до того, що не виконуються вкрай

 необхідні  роботи,  так, надзвичайно довго споруджується у Києві

 Центр радіаційної медицини.

      Будівництво  селища  Вільча  в  Харківській області з усією

 інфраструктурою  мало  бути  завершено три роки тому, але і досі

 тут    немає   найнеобхідніших   об'єктів   соціально-побутового

 призначення, не докладно розібралися тут із становищем і зробимо

 все, щоби в цьому і в наступному роках завершити спорудження цих

 об'єктів і вирішити всі питання, які ставили чорнобилці, які там

 проживають, перед нами.

      Під  час  перевіро  в  Київській,  Житомирській,  Сумській,

 Вінницькій,     Кировоградській,    Полтавській,    Рівненській,

 Чернігівській,  Чернівецькій  областях виявлення факти завищення

 вартості  будівництва  об'єктів  на  10  і  більше  відсотків із

 споруджених  протягом  останніх  5  років  15  тисяч  будинків і

 квартир в основному для переселення громадян із зони безумовного

 обов'язкового   відселення   2   тисячи   100   заселені  іншими

 категоріями  осіб.  Не  дивно, що виконання завдань Президента і

 Уряду   стосовно   відселення   громадян   із  зони  безумовного

 обов'язкового  відселення  Київської  та Житомирської областей з

 року в рік не виконується.

      Виявлено  чисельні випадки не цільового використання коштів

 Чорнобильського  фонду,  встановлено  порушення  при  проведенні

 дезактиваційних  робіт,  факти  розкрадання товарно-матеріальних

 цінностей  у  зоні  відчуження.  Як я уже вам доповідав сьогодні

 Урядом  і  це  питання  розглянуто, доручено більш детально щодо

 кожного факту розібратися і відреагувати. По кожному факту, де є

 ознаки  злочину  матеріали  направити  на розгляд правоохоронних

 органів  і Уряд до цього питання ще раз повернеться.

      Серьйозні  претензії  пред'явлені  і  до  керівництва  ряду

 обласних  державних  адміністрацій, хоча на засіданні Уряду було

 відзначено  величезну  роботу,  яку  вони  за  цей  час провели.

 Здійснення  намічених  заходів  Уряд бере під жорсткий контроль.

 Одним  із  найбільш  важких  наслідків аварії є погіршення стану

 здоров'я  постраждалого населення. Найбільш виражені порушення в

 стані  здоров'я  зараз  виявляються  у  осіб, які брали участь у

 ліквідаціїнаслідків  аварії  у 1986 році, особливо у тих із них,

 хто працював на промисловому майданчику атомної станції, а також

 тих, хто продовжував працювати більше 5 років у зоні відчуження.

 В   районах   радіаційного   забруднення  і  місцях  компактного

 переселення  стан  здоров'я  населення  посилено  контролюється.

 Впроваджується  розробна методика тероїдної паспортизації дітей,

 покилкана захистити тих, що зазнали йодного удару 1986 року.

      За  результатами  диспансеризації  з  1987 року число осіб,

 визнаних здоровими серед усіх груп постраждалих, зменшилось.

      В  1994  році визнані здоровими лише 21% евакуйованих і 32,

 5% дітей, що значно нижче відповідних показників 1987 року.

      Аналіз  свідчить,  що  на  забруднених  територіях найбільш

 поширеними   є   захворювання  органів  дихання,  кровообігу  та

 травлення,  вроджені  вади і новоустворення. З 1990 року помітно

 зростають  онкопатології  щитовидної залози у дітей, і вже зараз

 загальна  кількість  хворих,  які  були  дітьми та підлітками на

 момент аварії, перевищила 600 осіб.

      Фахівці України, Білорусії та Росії одностайно відносять до

 груп  максимального  ризику  ліквідаторів  1986  -1987  років та

 дітей, які народилися від опромінених батьків.

      Введення  в  дію  нових  лікувальних  установ  з найновішим

 обладнанням,   впровадження   сучасних   методів   лікування   в

 оздоровленні  дітей  та  дорослих  за  межами  зони радіаційного

 забруднення,  під час якого вони уважно обстежуються і одержують

 лікарську допомогу, будуть сприяти більш ефективній реабілітації

 потерпілих.  Соціальні  компенсації  у  формі  доплат  дозволять

 поліпшити умови життя і харчування людей.

      На  жаль, можливості Чорнобильського фонду багато, набагато

 менші,  ніж  потреба  в  коштах, щоб збільшити асигнування на ці

 цілі,  необхідно  виправляти становище, насамперед, в економіці.

 Уряд змінив і змінює і пріоритети щодо використання і витрачання

 коштів фонду.

      Вивчення  на  місцях свідчать, що населення вважає: заходи,

 які  вживалися  для  подолання  наслідків  аварії, недостаніми і

 малоефективними.

      Суперечливі  дані  про  аварію  та  її  наслідки  в засобах

 масової  інформації  багаторазово  збільшують  негативний ефект.

 Недовір'я  до офіційних джерел інформації не до кінця подолано і

 до  сьогодні.  Це  знижує ефективність реабілітації насамперед у

 соціально-псизологічному    плані.   Більше   80%   переселенців

 вважають, що вони не набагато щасливіші в порівнянні з тими, хто

 залишився жити на забруднених територіях.

      Для  багатьох  ліквідаторів  характерне  постійне  відчуття

 психологічного  та  соціального  дискомфорту,  незахищеності  та

 несправедливості. І ми не можемо не враховувати цю думку у своїй

 повсякденній роботі, ці настрої людей.

      Чорнобильська   аварія  1986  року  за  своїм  масштабом  і

 спектром  викинутих  радіонуклідів  та  кількістю населення, яке

 отримало  додаткове  опромінювання,  не  мала  аналогів  і  тому

 вимагала  розробки  нових  рішнеь  і  що обумовило особливу роль

 наукового супроводу всіх етапів роботи.

      За  10 років вітчизняні українські вчені за активної участі

 загальновизнаних  світових  наукових  центрів  провели величезну

 роботу  щодо  уточнення  та  прогнозування  короткотермінових  і

 довготермінових  медичних наслідків аварії. Українськими вченими

 були  освоєні  принципово нові методи визначення поглинутих доз,

 форм існування радіонуклидів у воді і грунтових розчинах, оцінки

 міцності,   сорбції   радіонуклидів   грунтом  та  меліорантами,

 раннього  прогнозування  онкологічних  захворювань, лікування та

 реабілітації  хворих,  розроблені  комп'ютерні  моделі поведінки

 радіонуклидів    в   екологічних   ланцюгах,   виконані   оцінки

 ефективності контрзаходів.

      Провідними   інститутами  європейських  країн  підтверджено

 наукові  дані  та  методики,  що  використовуються  українськими

 вченими  для оцінки забруднення об'єктів зовнішнього середовища,

 продуктів  харчування,  інтенсивності  міграції  радіонуклидів в

 грунті і біологічних ланцюгах.

      Разом  з  тим,  як  показують перевірки, і на цій ділянці є

 значні  недоліки.  Недостатня  координація  наукових дослідних і

 дослідно-конструкторських робіт, дрібнення і дублювання тематики

 тільки  по  Національній Академії наук (у 1995 році виконувалося

 242   теми),  слабке  впровадження  наукових  розробок  знижують

 ефективність  використання  коштів  Чорнобильського  фонду, який

 спрямовується на  наукову діяльність, з  цим ми також покінчимо.

      Не  зважаючи  на  здійснені  заходи, чернобильскі пробллеми

 продовжують  бути  гострими  і  як видно з усього залишатимуться

 такими  ще  ппротягом  тривалого  часу, особливо, якщо врахувати

 нинішній стан нашої економіки.

      Програма  діяльності Кабінету Міністрів, схвалена Верховною

 Радою,   передбачає  уточнення  напрямів  державної  політики  у

 итаннях  ліквідації  наслідків аварії на чорнобильській станції,

 вихдячи   з   пріоритету   медичної   і   соціальнопсихологічної

 реабілітації    населення    економічного    і    еконологічного

 оздоровлення теріторії і господарств відповідних областей.

      Розроблено  і  ближчим  часом на розгляд Кабінету Міністрів

 України  буде  внесено  проект Національної програми мінімізації

 наслідків Чорнобильської катастрофи на 1996-2000 роки.

      Як  відомо,  у  1993  році  вже  була спроба розробити таку

 програму,  але вона не була затверджена тому, бо виходила лише з

 вимог   законодавства   і  не  враховувала  реальних  фінансових

 можливостей держави.

      Нинішня програма визначить 3 головні цілі. Перша -зменшення

 загального  ризику  втрати  здоров'я  постраждалим  населенням і

 особливо ліквідаторами та  дітьми.

      Друге.  Мінімізація   екологічних економічних та соціально-

 психологічних наслідків.

      І   третє.  Забезпечення  соціально-економічнихх  умов  для

 постійного проживання населення в  забруднених районах.

      Реалізація    деяких    заходів   ппрограми   потребуватиме

 подальшого    вдосконалення    Чорнобильського    законодавства,

 підвищення адресності , допоги постаждалим, хворим,  інвалідам.

      Проекти   окремих   документів   вже  передані  на  розгляд

 Верховної  Ради  інші, намічено розробити і Уряд сподівається на

 тісну  і  подальшу  співпрацю  із  народними  депутатами  у  цих

 питаннях.

      Слід  окремо сказати про долю самої Чорнобильської  атомної

 станції.   позвції  Уряду  в  цьому  питанні  добре  відомі.  Ми

 підтверджуємо   свої   наміри,  закріплені  у  Меморандумі  "Про

 взаєморозуміння між урядом України і Урядами країн Великої сімки

 і  Європейської комісії про закриття до 2000 року Чорнобильської

 атомної станції. Але без реальної конкретної фінансової допомоги

 світового   співтовариства   Укрїна   в   зв'язку   із  складною

 економічною ситуацією не може  пти на такий крок.

      У  свій  час,  зробивши вибір на користь статусу безядерної

 держави,  Україна,  не  зважаючи  на запевнення деяких країн про

 фінансову  підтримку,  поки що не одержала адекватної фінансової

 допомоги  на  вирішення    цієї  проблеми.

      Напередодні  сумної  дати  -10-річчя Чонобиля, лідери країн

 великої  сімки візьмуть участь у конференції з ядерної безпеки у

 Москві.  Українська  сторона  чекає,  що  ця подія не залишиться

 непоміченою  на  такому  високому  форумі ,і для участі в якому

 запрошений   Президент  України  Леонід  Данилович Кучма.

      Ми розраховуємо, що завдяки зусиллям урядів окремих країн і

 міжнародних  організацій  світове  співтовариство зробить рішичі

 кроки,  спрямовані  на  ліквідацію  наслідків  найбільш  значної

 техногенної  і  екологічної  катастрофи  в  історії  людства.

       ДОзвольте   з   цієї   високої  трибуни  висловити  урядам

 зарубіжних   країн,  міжнародним  неурядовим  і  благодійницьким

 організаціям  всього  світу глибоку вдячність за розуміння наших

 проблем,  допомогу  в  подоланні  наслідків аварії, у полегшенні

 становища   постаждалого   населення,  особливо  в  лікуванні  і

 оздоровлення дітей, яких вони приймали і приймають, як рідних.

      Жителі  України  назавжди  збережуть  найтепліші почуття до

 громадян  усіх держав, які допомагали і допомагають нам пережити

 цю  біду.

      Завершуючи  доповідь,  хотів  би  ще  раз  підкреслити,  що

 турбота  про  учасників  ліквідації  наслідків  аварії, тих, хто

 постраждав  від  неї,  завжди буде в центрі уваги уряду, органів

 державної  виконавчої влади всіх рівнів. Нині такі люди живуть у

 всіх областях. Держава через труднощі в економіці не може повною

 мірою  забезпечити   їх  усім  необхідним.

      Тому  ми  звертаємось  до  місцевих  органів  влади: будьте

 уважні до повсякденних потреб, адже вони нерідко скаржаться і на

 затримку   соціальних   виплат,   і  на  неможливість  одержати

 передбачені   законом  пліьги,  ліки  і  просто  на  відсутність

 звичайного     людського   тепла.

      Уряд   посилюватиме   вимогливість   до  держадміністріцій,

 керівників    інших    органів   державної   виконавчої   влади,

 підприємств,   установ  та  орагінзацій  за  ставлення  до  цієї

 категорії  населення.

      Наш  спільний обов'язок -турбуватись про людей повсякденно,

 а  не  тільки  до  важливих  дат.

      Тяжкі  випробування,  які  принесла нам ядерна трагедія, не

 зламали,  а  загартували  український  народ.  Ми  впевненні, що

 Україна відродиться із попилу Чорнобилю, переборе всі труднощі і

 увійде  до найбільш розвинутих країн світового співтовариства, а

 її громадянами стануть заможними і щасливими.

      Рекомендації,  які сьогодні будуть прийняті, ми обов'язково

 врахуємо  при  доопрацюванні  проекту  національної  програми  і

 будемо використовувати у своїй практичній роботі.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Спасибі   Василю  Васильовичу.  Чи  є  потреба  у

 запитаннях? Василю Васильовичу, як ви там пропонували? Володимир

 Михайлович...

      Справа  в тому, що регламент слухань не передбачав запитань

 і  відповідей, коли готувалось. Так комісія пропонувала. Є змога

 просто висловитися. Хто хотітеме, висловиться. Ви маєте для того

 можливість. І є тексти документів у вас, ви можете доповнення до

 них  зробити,  уточнення  і  так  далі.  Так  що мова іде не про

 дискусію,  власне  кажучи,  іде  про  констатацію  факту  чиєюсь

 пропозицією щодо зміни ситуації на краще.

      Депутати  деякі хвилюються з приводу того, що потрібно буде

 приймати  рішення,  як  визначиться,  що ми не реєструвалися. Ми

 реєстрацію проведемо після 17 години.

      Будь   ласка,   слово   має   голова   Комісії   з   питань

 Чорнобильської   катастрофи  Верховної  Ради  України  Володимир

 Михайлович Яценко.

      ЯЦЕНКО В.М.

      Шановні народні депутати, шановні гості.

      В  цій доповіді я не збираюсь говорити про технічну сторону

 проблему,  про  причини  аварії,  про  винних. Перша частина -це

 справа політиків, точніше фахівців, а не політиків. По-друге, це

 досить  чітко викладено у доповіді Василія Васильовича Дурдинця.

 По-третє,  спеціальні  комісії  Верховної  Ради України минулого

 скликання  і спеціальна Комісія 28 З'їзду Компартії України дали

 вичерпну  відповідь  на  всі  ці  і  інші  питання.  І вони були

 опубліковані  у пресі.

      Очивидно,    буде    правильно   приділити   більше   уваги

 законодавчому  забезпеченню  процеса  подолання  наслідків  цієї

 катастрофи.  Виправденним  буде  і  те,  що  сьогодні ми повинні

 зупинитися  не  стільки  на тому, що вдалося зробити, скільки на

 невирішених проблемах, а про те, що зроблено, можна почитати і в

 національній   доповіді,   яка   всім  роздана,  і  на  виставці

 подивитись, яка працює на третьому поверсі.

      Вважаю  за геобхідне, перш за все, віддати належне героїзму

 тих  людей, що врятували світ від ще більш негативних наслідлків

 катастрофи.  Честь і слава справжнім ліквідаторам, я підкреслюю:

 справжнім  ліквідаторам,  і  тим  людям,  які  допомагали долати

 катастрофу.  Честь  і  слава  і  тим  людям, кто сьогодні живе і

 працює  на  забруднених  територіях,  долає труднощі і приносить

 користь нашій державі.

      Нагадую,  що  радою  міністрів  України, місцевими органами

 влади  і  управління  з перших днів аварії здійснювались  заходи

 спрямовані  за  зменшення  впливу на здоров'я людей радіаційного

 забруднення,  що сталося в результаті Чорнобильської катастрофи.

 За  термін  1986-1990 років Урядов було прийнято 116 постанов та

 розпоряджень  з  питань  ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС. І

 завдяки  їх реалізації був виконаний величезний обсяг робіт, про

 що також йшлося в доповіді.

      Але   незважаючи  на  це,  обстановка  у  вражених  районах

 залишалася   надзвичайно   складною,   загосрювалися   проблеми,

 пов'язані   з   відсутністю   детального  обстеження  та  оцінки

 радіоаційної  обстановки, всебічного і об'єктивного інформування

 населення   про   радіоекологічну   ситуацію   з   невиправданим

 зволіканням   розробки   республіканської  концепції  проживання

 людини  за забруднених територіях, не було визначено статусу 30-

 ти   кілометрової   зони   та   інших   забруднених   територій,

 забезпечення   надійний  захист  потерпілих  від  Чорнобильської

 катастрофи.

      Не  виконувались  рішення  Уряду  по забезпеченню населення

 забруднених районів чистими продуктами харчування, оздоровленню,

 лікуванню,  дозиметричному  обстеженню  і  так  далі і так далі.

 Ситуація, що складалася була детально проаналізована у створеній

 Комісії Чорнобильської катастрофи Верховної Ради ХІІ склакання і

 оговорено на сесії Верховної Ради Української РСР.

      29  березня  1990  року Президія Верховної Ради Української

 РСР,   враховуючи   пропозицію  народних  депутатів  та  широкої

 громадскості  республіки  про увічнення пам'яті народу трагічних

 подій,  пов'язаних  з  аварією  на ЧАЕС, та з метою застереження

 ядерних   катастроф   своїм  указом  оголосила  26  квітня  днем

 Чорнобилдьської трагедії. І щорічно такий день є в Україні.

      Одним  із  переших  рішень............. Верховної Ради була

 постанова  про  додаткові  заходи  по  оздоровленню  дітей,  які

 проживають  в  зонах радіаційного забруднення. Ця постанова була

 видана  25  травня  1990  року.  1990  рік  був оголошений роком

 оздоровлення  дітей,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської

 катастрофи.

      В  результаті  провадження  системного  підхід до вирішення

 проблем  подолання  наслідків Чорнобильської катастрофи в лютому

 1992 року була прийнята концепція проживання людей на територіях

 з підвищенням рівня радіаційного забруднення. Базовий принцип її

 полягає в тому, що для критичної групи населення -діти 1996 року

 народження  -величина  ефективно  еквівалентної дози додаткового

 опромінення,  пов'язана з катастрофою, не повинна перевищувати 1

 мілізівер,  0, 1 бера на рік і 70 мілізівертів (...........) бер

 за  життя.

      На  базі  цієї концепції створені чорнобильські закони, про

 які  ви  знаєте.  Це  дозволило законодавчо закріпити статус зон

 радіактивного  забруднення в залежності від ступенів негативного

 впливу    на   здоров'я   населення,   визначити   критерій   та

 першочерговість  відселення,  створити  контроль за забезпеченим

 проживанням,  налагодити, якщо хочете по великому рахунку, умови

 життя на   забруднених територіях.

      Після  проголошення  акту  неза... про незалежність України

 першочерговим  постало питання фінансування всієї Чорнобильської

 програми   за   рахунок  власного  бюджету  України.  Постановою

 Верховної   Ради  України  про  (...........)  республіканського

 бюджету  на  1992  рік від 20 грудня 1991 року. У складі бюджету

 створено фонд для здійснення захода по ліквідації Чорнобильської

 катастрофи  в обсязі 19 відсотків від фонду оплати праці. Пініше

 постановою  Верховної  Ради  про  порядок  введення в дію закону

 про(...........)  доходів підприємств і громадян від лютого 1992

 року було встановлено 12 відсотків від фонду заробітної плати.

      Цими  постановами  було  законодавчо  забезпечено  відносна

 (...........) фінансування всього конмплексу проблем, пов'язаних

 з  Чорнобильською  катастрофою.

      Неодноразово  на  засіданнях комісії з питань катастрофи на

 сесії  Верховної  Ради  України розглядалося питання контролю за

 виконанням  прийнятих  рішень.  Ми  зробили  системою проведення

 виїзних засідань комісії на радіаційно забруднених територіях.

      Для  реалізації  зазначених  заходів  Урядом  України  була

 підготовлена,  а  Верховною  Радою  2 вересня 1993 року прийнята

 концепція    Національної    програми    ліквідації    наслідків

 Чорнобильської  катастрофи і соціального захисту громадян на 94-

 95  роки  та  на  період  до  2000  року,  але до цих пір нажаль

 програма  Урядом  не затверджена. Прчина -нестача коштів, про це

 знову  таки  говорилось у доповіді. Тому ми змушені були перейти

 на  щорічне затвердження Мінчорнобилем плану подолання наслідків

 аварії, але нажаль і ці програми виконуються незадовільно.

      На початок 96 року на територіях, що зазнали радіоактикного

 забруднення  проживає  майже  2. 5 мільйона чоловік із них 500 у

 зоні  відчуження,  15  з  половиною  тисяч  у зоні обов'язкового

 відселення і майже 500 тисяч в зоні добровільного, майже мільйон

 500 тисяч в зоні добровільно гарантованого відселення, більшість

 яких  займається  сільським  господарством  на  вражених землях.

 Причом  останнім часом спостерігається зниження якості медичного

 обслуговування в забруднених районах, зокрема це медичні пункти,

 а  добратися  до  районої  лікарні  стало  проблемою,  людям  не

 створено  належних  умов  для життя та праці в багатьох випадках

 побудовані    за    рахунок    Чорнобильського   фонду   об'єкти

 соцкультпобуту   руйнуються,   розкрадаються.   Мотив  один  -не

 вистачає коштів на їх утримання.

      На  1  січня 96 року за даними статзвітності на квартобліку

 знаходилось  94 тисячі сімей, з них сім'ї ліквідаторів наслідків

 аварії  48  тисяч,  56  тисяч  користуються правом позачергового

 отримання  житла,  7 тисяч сімей інвалідів-ліквідаторів. Якщо ми

 будемо  відселяти  людей  із  зони  добровільного  гарантованого

 відселення   такими   темпами   як   зараз,  то  нам  для  цього

 потребується  50 років. З кожним роком все виразніше виявляється

 тенденція   до   погіршення   стану   здоров'я   дітей,  зростає

 смертність,    збільшується   чисельність   працездатних   серед

 населення що постраждало внаслідок Чорнодильської катастрофи.

      Сьогодні нажаль можна констатувати, що запропоновані заходи

 протирадіаційного,   соціального  та  медичного  заходу,  що  не

 дозволило забезпечити здоров'я постраждалих на до........ рівні,

 не  створило  надійних  заходів  на  шляху  розвитку цілого ряду

 захворювань.

      По   третьому,   четвертому   роках   після  аварії  почали

 реєструватися раки щитовидної залози, всплеск раків, сьогодні ця

 паталогія   і   в   світі   навіть   визначена,   визнається  як

 радіоіндукційну    в    зв'язку    з   катастрофою.

      По  даним  Мінохорони здоров'я за період з 1988 по 1994 рік

 померло  150  тисяч  чоловік  з числа потерпілих і ліквідаторів,

 смертність  серед  ліквідаторів виросла порівняно з 1987 роком в

 6,  8  разів.  серед  учасників  ліквідації  аварії  питома вага

 здорових  зменшилась  з 75% в 1987 році до 27% в 1994-ому, серед

 дорослого  евакуйованого  населення 57 і 21 відсоток відповідно,

 серед  дорослих, які мешкають на загородних територіях, -51 і 24

 відсотки відповідно.

      .....................факторам,        характерним       для

 Чонобильської  катастрофи,  призвела до зростання захворюваності

 серед  дітей,  особливо  це  відмічається по класу новоутворень,

 захворювань    крові,   кроветворних   органів,   аномалій   від

 народження,  хвороб  нервової  системи та органів чуття, органів

 травлення.

      Структура  захворюваності  дитячого населення, яке проживає

 на   заруднених   територіях,   перше   місце  займають  хвороби

 ендокринної  системи,  порушення  обміну  речовин  та імунітету,

 друге   -хвороби  органів  дихання,  третє  -органів  травлення.

 Додайте  до  цього  факти,  які  приводились,  про  те, що у нас

 офіційно  уже  50  тисяч  інвалідів  плюс  одна  тисяча щомісяця

 добавляється інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи.

      В  чому  справа?  Чому  такий поганий стан справ? По-перше,

 медична  наука  ні  вітчизняна,  ні світова поки що не може дати

 однозначної відповіді на залежність здоров'я людей від малих доз

 радіації.  Це  завдання  залишається  найактуальнішим.  Не  менш

 актувальнішим  і  завдання  прогнозування  розвитку  цього  ряду

 захворювань і створення надійних перепонів на шляху розвитку цих

 захворювань.

      По-друге, знову-таки не вистачає коштів. Ми часто чули, і в

 цьому  залі  також,  про  зловживання чорнобильськими коштами. І

 тому  ми  домовилися  з віце-прем'єр-міністром України Дурдинцем

 Василем  Васильовичем  в  вересні  минулого  року  про  ретельну

 перевірку  всіх  ланцюгів  використання  коштів.  Результати  ви

 можете  почитати,  декілька примірників ми розмножили, і є, будь

 ласка, але, власне кажучи, вони вже в деякій мірі опубліковані в

 пресі.

      Але  справа  не  в  цьому.  В  перевірці  комісії  Кабінету

 Міністрів  та  КРУ  Мінфіну ефективності та цільове використання

 коштів    Фонду   для   здійснення   будівництва   об'єктів   по

 Чорнобильській  будівельний  програмі  за  9  місяців  1995 року

 виявлено  139  мільярдів  карбованців,  які  використані  не  за

 цільовим  призначенням. Це становить 1% від профінансованих сум.

 Найбільші суми порушені в Житомирській області -3. 96 мільярдів,

 в   Чернівецькій   4   мільярди,  в  Одеській  0,  7  мільярдів.

 Перевірками   в   Житомирській,   Вінницькій,   Кіровоградській,

 Полтавській,  Рівненській, Сумській, Чернігівській, Чернівецькій

 областях  виялвно  кількість  фактів...  значну кількість фактів

 приписок  та  порушень  при  здійсненні  розрахунків за виконані

 роботи на загальну суму 14 мільярдів карбованців.

      В  ході  перевірок  встановлено  більше  7  тисяч  випадків

 переплат  компенсацій на загальну суму 90 мільярдів карбованців,

 або 2, 7% від загальної суми. Найбільшу суму переплат виявлено в

 Черкаській,  Луганській та Дніпропетровській областях. Переважно

 порушення  пов'язані  з  виплатою  компенсації  сім'ям  і дітям.

 Окремі  обласні адміністрації не забезпечили чіткого контролю за

 цільовим   і   повним   використанням   Чорнобильського   фонду,

 переклавши   і   функції   на   громадські   об'єднання  і  інші

 підприємства  і  організації.  Таким чином, перевірку завершено.

 Але  висновки  іще  слід  зробити  правоохоронним  органам, крім

 Кабінету  Міністрів.  Правоохоронним органам (підкерслюю!), а не

 політичним  свистунам зробити, щоби відділити використання не за

 призначенням і зловживанням, розкраданням і т.п.

      Оскільки  будівництво  дороги  в  селі,  куди переселяються

 постраждалі люди, не дивлячись на те, що її нема в .............

 списку,  но  є  злочини,  можливо,  є  помилкою,  а можливо, є і

 необхідністю. Але і це ще не все.

      Слід   подумати   і   про  внесення  змін  і  доповнень  до

 Чорнобильського  Закону,  який  я  пропоную  вже  протягом п'яти

 місяців.  Йдеться  про  зловживання  при  оздоровленні  дітей  і

 дорослих.  Стаття  30  дозволяє  супроводження  дитини  дорослою

 людиною -батьком або якоюсь іншою дитиною. Коли я вам пропоную в

 черговий  раз:  давайте  врешті-решт  ці зміни до закону! Стаття

 30  -читайте  наші  пропозиції -давайте викреслимо пілдстави для

 зловживань! В черговий раз роздаються заклики: ганьба! Припинити

 розгляд Чорнобильського Закону і т.д....

      Але  і  це  ще  не  все.  Перевірка виявила витрачені не за

 призначенням  мільярди,  тобто...  ну,  0,  5-1%  від загального

 обсягу  фінансування.  Навіть  по  цій  малій сумі треба зробити

 висновки  і  притягти  винних  до  відповідальності. Як сьогодні

 підкреслив на засіданні Президії Кабміну Євген Кирилович Марчук,

 аморально  витрачати  кошти  не  туди,  куди, ну, ми беремо їх з

 кишені українського народного........

      Але  не  завершена  перевірка  по  0, 5 відсоткам мільярдів

 доларів  сполучених  Штатів  Америки,  про  що  йшлося  в  листі

 Президента  України  от  12  жовтня  1995  року.  Йшлося про те,

 дослівно,  що  за  рахунок митних пільг лише, які перетинають...

 при перетинанні.... кордонів України, митні пільги склали в сумі

 415  мільйонів  доларів  Сполучених Штатів Америки. Це майже 100

 мільярдів  карбованців українських, це вже сума трохи більша. Ці

 кошти  розподіляються сьогодні междусобойчіками, так званими, не

 ідуть на оказаніє допомоги ліквідаторам, інвалідам, потерпілим і

 так  далі, і так  далі.

      Сума  ця  вже прирівнються к загальній сумі Чорнобильського

 фонду  за  1995  рік.  В  цьому  плані  я звертався до Уряду, до

 Генпрокуратури -відповіді поки що остаточной не одержав.

      Звертаюсь  в  черговий  раз  і  до депутатів Верховної Ради

 України:  давайте в решті-решт внесемо зміни до статті 61, що до

 пільгового  оподаткування  Чорнобильських  організацій,  давайте

 надамо  пільгу  тільки людям цю, тільки громадським об'єднанням,

 які  носять  загальноукраїнський  міжнародний  характер. Щоби не

 ділити,   я   підкреслюю   ці  трильйони  на  троїх,  щоби  вони

 здійснювався  їх  розподіл  в  тих  органа,  які  мають сьогодні

 контрольно-ревізійні  органи.  Щоби  справжни...  по справжньому

 допомагати  людям, а не купляти за рахунок цих коштів іномарки і

 прочу атрибутику сучасного бізнесмена.

      Вимагаємо  відповідне запитання: хто і на які цілі в грудні

 року  попцупив з Чорнобильського фонду 10 трильйонів карбованців

 і  до  цих  пір  в  повній  мірі  не  повернув,  не дивлячись на

 неодноразові  звернння  нашої  комісії, доручення Верховної Ради

 України  і Прем'єр-міністра України.

      На  які  цілі  ппішли  до  цих пір однозначної відповіді не

 дано,  але  10  трильйонів карбованців поцуплені всупереч Закону

 України "Про Державний бюджет на 1995  рік".

      Тут, як кажуть, " игра идет по-крупному", тут вже йдетьс не

 по....... процент, йдеться рпо 100 % Чонобильського фонду.

      Тому  і  відчуває  Комісія  такий  шалений  тиск, тому і не

 припиняються  погрози  і  провокації  на  її  адресу.  Але ми це

 витримуємо.  Тому  і вимагаємо від Генпрокуратури дати остаточну

 відповідь  і  на  ці  запитання крім тої перевірки, яка сьогодні

 зроблена.

      Але  повернемось  до  перевірки  ще  раз.

      Цікавий  висновок, що міститься у матеріалах перевірки на 4

 сторінці. Зверніт, будь ласка, увагу, у кого є на руках.   Цитую:

      "Для  того,  щоб таких порушень не було, треба удосконалити

 закондавство  України з питань соціального захисту постраждалого

 населення  з  метою збереження лише тих пільг, які безпосередньо

 пов'язані   з   відшкодуванням   державної   шкоди,   заподіяної

 чорнобильської  катастрофи  здоров'ю  та  майну  громадян.

      Уточнити   перелік   населених   пунктів,  розташованих  на

 радіактивно   забруднених  територіях  з  урахуванням  критеріїв

 визначення  зон радіактивного забруднення, передбачених статею 2

 Закону    України    і т.д. і т.д."

      В   перекладі   на   звичану   мову   це   означає   кінець

 чорнобильським  законам  для всіх ліквідаторів, потерпілих, крім

 інвалідів,  крім  тих  людей,  яким  доказано,  що все, сьогодні

 заподіяно  шкоду   здоров'ю.

      І  в  другій  частині: да здравствует сумнозвісна Постанова

 Кабінету  Міністрів  ь 600, яка штучно ліквідує третю і четверту

 зону радіактивного забруднення і суттєво скорочує другу зону.

      В цьом у плані я хотів би відповісти чиновникам, що зробили

 такий  висновок:  підкреслюю,  Кабмін такого висновку не зробив-

 чиновники,  які  робили   перевірку.

      Ми  зробимо  все,  щоби  цього  не  допустити.  Те  ж  саме

 відповімо  і  тим,  хто  хоче  розколоти  чорнобильський  рух на

 інвалідів і неінвалідів і ліквідувати третю і четверту категорії

 постраждалих.

      Чорбильський  рух повинен бути єдиним, міцним, твердим, всі

 ті   люди,   як   і  постраждали  від  наслідків  чорнобильської

 катастрофи.

      Замість  скорочення  чорнобильських  програм, ми пропонуємо

 інші заходи, вони роздані народним д епутатам. Будь ласка, після

 резолюції  ви  їх маєте почитати. Але, щоби слухачі знали, деякі

 витримки   зацитую:

      " Із ситуації, що склалась, можливі д ва виходи. А ситуація

 яка?  1996 рік -фінансуються пліьги і компенсації чорнобильських

 бюджетним  законом, який ми з вами затвердили, на 39%, тобто, на

 третину.

      Які  пропонуються виходи? Перший самий простий те, що я вам

 сьогодні   казав,  на  якому  наполягають  насамперед  фінансові

 органи.  Суттєво  перекроїти  чорнобильські  закони,  штучно без

 належного  обгрунтування  належно реабілітацій скоротити перелік

 населенних  пунктів,  що  віднесенно до радиактивно-забрудненних

 територій.   Комісія   з   питань   Чорнобидльської   катастрофи

 категоричнов  иступала  і виступає проти подібного антилюдського

 по суті підходу.

      Ми   пропонуємо   вирішувати   фінансування  чорнобильської

 проблематики  не  шляхом  скорочення  програм,  а  шляхом пошуку

 додаткових  джерел  фінансування, (............) досконалення, а

 не скорочення чорнобильського  законодоавства.

      Що  мається  на  увазі?  Ми  пропонуємо  прийняти у другому

 читанні  закон  про внесення змін і доповнень до чорнобильського

 закону, в якому акцент зміщується насамперед на захист дітей, як

 найбільш постраждалої частини населення, як найбільш сприятливої

 до   радиакційного   забруднення.   Упорядковується   діяльність

 Чорнобильських   громадських  організацій  завдяки  чому  кошти,

 одержанні  від  підподаткування  і  мита, будуть працювати не на

 окремих ділків, а на більшість ліквідаторів-потерпілих. Загальна

 сума   таких  потерпілих,  вона  прирівнюється  загальною  сумою

 чорнобильського річного фонду.

      Пропонуємо  також відновити чорнобильський податок для всіх

 бьез   виключення  підприємств.  Це  також  дасть  додатково  60

 трильйонів  арбованців.  Крім  цього,  Верховна  Рада  України у

 лютому 1991 року прийняла закон про правовий режимі території. В

 статті   6   якого  визначено:  реалізація  робіт  по  подаланню

 наслідків  Чорнобильської  катастрофи  здійснюється  за  рахунок

 державного  бюджету  України,  а також інших фінансових заходів.

 Для   цього  в  системі  банкві  України  створюється  кредитно-

 фінансовий банк "Чорнобиль".

      Таке  рішення було не випадковим, оскільки і раніше і зараз

 кошти Чорнобильського фонду використовуються не за призначенням,

 як ви бачите. Реалізація цього положення дозволила б забезпечити

 впроваджену   господарську   практику,  проточного  банківського

 контролю  за  цільовим  використанням коштів, які виділяються на

 реалізацію чорнобильської програми.

      Спеціаплісти    банків    (............),    безпосередньо,

 виконавців  робіт  проводити  перевірку  правильності формування

 попередньої  і  фактичної  цінної  роботи, що сприяла б зниженню

 собівартості.  Через банк можлива реалізація, економічна вигідна

 реалізацій   окремих   об'єктів   незавершенного  будівництва  і

 повернення  коштів  в  Чонобильській  фонд.  Сьогодні  в Україні

 стоять  недобудовані тисячу об'єктів незавершенного будівництва.

 Раніше  у  нас  була  228  постанова  і  ми могли розмахнуться і

 розмахнулися.  Сьогодні  коштів  не  вистачає,  об'єкти  стоять,

 руйнуються.  Я  працюю з керівниками областей, кажуть:"Не хочуть

 люди брати". Так невже ж ці кошти, які вкладені громадян України

 варто,  щоб  вони  розруйнувались до кінця? Чи варто зайнятись в

 решті-решт цією проблемою?

      Відомо, що на реалізацію Чорнобильської програми поступають

 кошти  від  іноземних інвесторів, фінансово.......... закордону.

 Ви пам'ятаєте публікації в пресі, що робилося з  цією допомогою,

 хто  на  цьому  нажився  і так далі і так далі. Ми поклали цьому

 край,  уже  поклали. Але якщо поступає ця допомога, то чому вона

 десь в тіні повинна проходити, а чому не наявно? Ми розпочали цю

 роботу.

      Тут  будуть  виступи по цьому питанню, але справа не в них.

 Я  хочу  підкреслити.  Перше.  Ми  все  робили по закону, і тому

 абсолютно  спокійні  в цьому плані. Всі кроки від самого першого

 до  самого останнього здійснено під наглядом Національного банку

 України.  Самі перші.......... Зверну увагу на те саме перше, це

 те, що записано в Законі України "Про правовий режим території".

      Ну і фактично Мінчорнобиль України і цей банк, який хочемо,

 щоб він задіян був, хоча б частково на реалізацію чорнобильських

 програм,   півроку  працюють  в  умовах  постійної  безперервної

 перевірки  всіх  оргів. Сьогодні повторно дано даручення Євгеном

 Кириловиче  Марчуком  СБУ,  МВС,  Генпрокуратурі  було доручення

 його,  до  речі, ще в січні 1996 року, але до цих пір остаточних

 висновків нема, щоб все-таки поставити на цій проблемі остаточну

 крапку.  Але  заявляєм  вам  відповідально абсолютно, що жодного

 карбованця  бюджетних  коштів  не  поступало  в  цей  банк  і не

 прокручувалось   по   цьому   банку.  Робота,  підкреслюю,  лише

 розпочалася у відповідності із законами України.

      Пропозиції комісії. Ми можемо приймати координальне рішення

 по  концепції і законам лише за умов створення надійної наукової

 бази.  Ми  можемо іти на переведення населених пунктів категорій

 чистих  лише  за  умов  використання  всього  комплексу робіт по

 реабілітації    населеного    пункту,    проведення   детального

 дозиметричного  і  медичного  обстеження, роз'яснення громадянам

 всього і вся, як кажуть.

      Тому  той  проект, який сьогодні находиться в нашій комісії

 по знову таке видання такої постанови ми абсолютно не підтримуєм

 і  наполягаєм  на  тому,  щоби  робота проводилась саме по такій

 технології.

      Ми  пропонуємо  діяти так і просимо вашої підтримки. У кого

 є  інші  пропозиції,  готові  до співпраці абсолютно відкритої і

 відвертої,  тільки  не  за  принципом  "гадять",  а за принципом

 "працювати".

      Тим  більше,  що  розраховувати  на  велику  допомогу із-за

 кордону  не  варто.  це  можна  однозначно заявити за підсимками

 останньої Віденської конференції. Делегацію України там очолював

 Євген  Кирилович  Марчук  -наш  прем'єр-міністр.  Наприклад, всі

 наслідки   Чорнобильської   катастрофи   та  здоров'я  населення

 пов'язані  з  стресовим...  пов'язують  із  стресовим  станом та

 страхом, який зробили політики, лякаючи населення радіацією.

      Інший висновок. Приводиться думка, що вплив радіації привів

 не  стільки,  скажем,  впливу  радіації (...........) погіршення

 стану   здоров'я,  а непрофесійні рішення  політиків.

      І  цікаві  і такі висновки, що можна жить у 30-кілометровій

 зоні,  кроме  територій  "рижего  леса  і некоторих пятен города

 Припяті".

      Навколишнє   середовище   було  викинуто  під  час  ядерних

 випробувань   40   тисяч   одиниці   радіактивності.   Під   час

 Чорнобильської  катастрофи - 400 одиниць  радіактивності.

      "Мы  пережилы  ядерное  испытание...  а  нет.  Мир  пережил

 ядерное испытание, мир переживет и Чернобыльскую катастрофу."

      (...........)  не буду цитувати. Такі висновки не поодинокі

 були  і    досить  таки   наполегливі.

      Врешті-решт   вони  і  зводяться  до  того,  що...  точніше

 висновки   зводиться   до   того,  що  наслідків  Чорнобильської

 катастрофи фактично не існують. Але Чорнобильську атомну станцію

 треба  закрити.

      Делегація  України і Білорусії висловили свою чітку позицію

 і в багатьох наша позиція знаходить підтримку. Суть її полягає в

 тому,  що  чорнобильська  проблема є комплексною і це об'єктивна

 реальність. І закриття ЧАЕС можна необходимо розглядати тільки в

 комплексі   з  іншими  проблемами,  при  забезпеченні  надійного

 фінансування   з  боку заходних країн.

      Сама  України цю проблему не вирішить. Не тому, що не хоче,

 а   тому,   що   не   зможе,  оскільки  це  коштує  у  5  річних

 чорнобильських бюджетів при наймні.

      Хочу  пригорнути  увагу  до  того факту, що реальна загрозу

 Чорнобилю  існую  до  цих  пір для всіх країн світу. Близько 800

 місць тимчасового поховання радіоактивних відходів зосереджено в

 заплаві  річки  Прип'ять,  це  велика  кількість  і  плутонію, і

 стронцію, і цезію. Ну, врешті-решт що? Абсолютно не зникає ризик

 критичного  рівня  забруднення  головної  водної артерії України

 Дніпра,  а  за  ним  і  Чорного  моря,  тому  ми розраховуємо на

 посилення   міжнародного   співробітництва,   а   не   допомоги,

 підкреслюю,   співробітництва.   Об'єднення   інтелектуальних  і

 матеріальних    ресурсів   світового   товариства,   міжнародних

 організацій,  науково-ділових кіл, зацікавлених приватних осіб з

 метою  подолання  наслідків  Чорнобильської катастрофи, розробки

 наукових   технологій,   спрямованих   на   соціально-економічну

 реабілітацію  забруднених  територій,  зняття  загрози вивезення

 радіонуклідів  за  межі  зон  забруднення,  розв'язання проблеми

 ЧАЕС,   реформування  енергетичної  галузі  в  Україні,  спільне

 використання.......  світової  лабораторії  30-кіометрової зони.

 Саме  такий  підхід  приніс  би  найбільшу  користь  і світовому

 співтовариству і народу України.

      Ми,  до  речі,  розіслали  в усі наші посольства за кордони

 кмплекти  матеріалів  по  наслідкам  Чорнобильської катастрофи і

 просили  би  їх  провести роботу по роз'ясненню позицій України.

 Крім  того,  ми  не  залишається нерегульованим до кінця правові

 питання   радіаційної   безпеки,  радіаційного  захисту  людини.

 Необхідно в розробленій нині Конституції включити право громадян

 на  захист  відшкідливого  фактору оточуючого середовища, в тому

 числі  радіоактивного, та відшкодування матеріальних збитків від

 шкоди,  заподіяної  здоров'ю. Правовий захист повинен базуватися

 на:    системі   законодавчих   актів,   правил.................

 радіактивного  та  соціального  захисту  населення,  своєчасному

 доведенні   широкому   загалу,   створення   ефективної  системи

 державного  регульювання  в  ядерній галузі, над цим ми працюємо

 разом  з  ядерною  комісією, і вже 2 закони, про які ви знаєте в

 минулому   року   прийняли.   Передбачається  велика  робота  по

 впровадженню   механізмів   вирішення  енергетичних  проблем  та

 проблеми    безпеки    атомних   станцій,   забезпечені.........

 контролем,  прокурорським наглядом, адвокатським та нотаріальним

 службам  за  виконанням  законодавчих актів, наданні безоштовних

 кваліфікованих  консультацій з питань використання законодавства

 інформації   на  рівні  забруднення...  про  рівні  забруднення,

 опромінення  і  можливі  медичні  наслідки, своєчасному розгляду

 заяв,  скарг  та  позив  громадян  в судові органи та інше. Цими

 актами  буде  завершено  формування в державі правового поля при

 вирішенні  питань  використання  ядерної енергії та радіаційного

 захисту.  Буде  створена  надійна законодавча база для того, щоб

 Чорнобиль в Україні ніколи не повторився.

      Чорнобильська  комісія  Верховної  Ради  України нинішнього

 скликання  з  першого  свого  засідання  визначилась: не греметь

 кастрюлями, образно кажучи, а працювати. Працювати заради людей,

 не  скорочувати  чорнобильський Закон, а вдосконалювати їх, щоби

 виключити    можливість    зловживать,   не   скорочувати   зони

 радіаційного  забруднення  штучно,  без наукового обгрунтування,

 шукати  додаткові  джерела  фінансування, крім Державного бюдету

 України.

      Ми  поставили  завдання  -навести  в цій справі порядок, ми

 наводимо   цей  порядок,.............  йде  супроти  цього,  але

 порядок  цей  ми наведемо разом з Кабінетом Міністрів України, з

 Мінчорнобилем України обов'язково.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимир Михайлович.

      Шановні  колеги, доповідь і співдоповідь по питанню, яке ми

 розглядаєм,  завершено.  Записались  в  нас на виступи, і я хочу

 надати   слово   заступнику   голови   Київської  обласної  Ради

 Примаченко Миколі Івановичу. За ним виступить Бондарєв, Житомир.

      ПРИМАЧЕНКО М. І. Шановний Голово, шановні народні депутати,

 шановні запрошені, нелегкі випробування випали на долю столичної

 області.  Вже  10  років Київщина живепід чорним крилом страшної

 біди, яка не тільки скалічила життя понад одного мільйона людей,

 що становить третину від всіх постраждалих на україні, не тільки

 нанесла  величезні  збитки народному господарству, а й на багато

 років  вперед  скоригувала  наші  плани,  нашу  життєдіяльність.

 Назавжди  залишаться  в  людській  пам'яті ті перші години і дні

 після  аварії,  коли  весь  потенціал  України  був задіяний для

 евакуації і влаштування постраждалих, для приборкання четвертого

 реактору.  В  доповіді  Кабінету  Міністрівна  нашу  думку  дана

 справедлива оцінка проведеній роботі.

      Однак  Чорнобиль  -це ще не історія, Це наша дійсність, яка

 вимагає  постійно думати про знедолених людей, шукати можливості

 для   їх  відселення  із  небезпечних  територій  і  соціального

 захисту.  А  дійсність  сувора: за останні роки в області у 81-ї

 дитини   інвалідність,  пов'язана  з  наслідками  Чорнобильської

 катастрофи,   35-ти  дітям  видалено  щитовидну  залозу,  утричі

 виросло  захворювання  крові  у  дітей.  7,  6тисячі чоловік уже

 одержали   статус   інваліда-чорнобильця.  В  той  же  час  дуже

 тривожно,  оли навіть на міжнародних зібраннях, які відбуваються

 тепер,  напередодні  10-ї  річниці чорнобильської трагедії, чуєш

 заспокійливі голоси: мовляв, згубність аварії для здоров'я людей

 для  здоров'я людей ще не повністю доведена. В той же час тисячі

 людей,  які  проживають на забруднених територіях, сподіваються,

 що їх не не залишать з бідою сам-на-сам, чекають допомоги з боку

 держави, причому допомоги всебічної і конкретної.

      На  жаль,  ми не завжди виконуємо свій обов'язок перед цими

 людьми.  За 10 післяаварійних років на Київщині зроблено багато,

 щоб  забезпечити нормальне життя в ситуації, яка склалася. Можна

 було  б  перераховувати  цифри  про кількість об'єктів, квартир,

 будинків,  кілометрів  водо-і  газопроводів,  але  не  досягнуто

 найголовнішого -і сьогодні, на 10-ти роках після трагедії в зоні

 відчудження  проживає  близько  500  сімей,  в зонмі безумовного

 обов'язкового  відселення  -1, 1 тисячі. Вже не 1 раз і не однію

 постановою  встановлювалися  строки їх відселення, вле виконання

 будівельної  програми  зривалося  з  тих  чи  іншиух причин, а в

 основному    -чрез   недостаток   фінансування.   Лише   завдяки

 наполегливості  нинішнього  уряду  у цьому році вже надано житло

 переважній  більшості  сімей  з  дітьми,  що  проживають  в зоні

 обов'язкового  відселення,  в квітні місяці вони всі, хто бажає,

 матимуть можливість отримати житло в екологічно чистих регіонах.

      Викликає  закономірну  тривога  доля  решти  сімей.  А це в

 основному  люди  похилого  віку,  які  там  проживають. Атже, на

 Чорнобильську  будівельну  програму  на  нвнішній  рік в області

 виділено  значно  менше  коштів від потреби. Тому ми не виконали

 свої  забов'язаннями  перед тими, хто з 1986 року, ю а таких 200

 сімей  взагалі не отримали житла, ппроживаютьт по 2-3 сім'ї в 1-

 му  будинку 600 сімей. перед інвалідами -чорнобильцями, а всього

 сімей в області, які чекають житла відповідно до Чорнобильського

 законодавства, понад 10 тисяч.

      Тому  вважаю, що мінчорнлбилю необхідно переважну більшість

 коштів   Чорнобильської   будівельної  програми  сппрямувати  на

 будівництво   житла  та  інших  об'єктів  соціальної  сфери  для

 переселенців.  Не  від доброго життя така пропозиція, адже через

 відсутність коштів не будуються в новозбудованих селах, у містах

 виробничі  об'єкти,  об'єкти  соцкультпобуту.  Людям не вистачає

 роботи,  шкіл,  дитсадків, магазинів. Ще багато будинків в селах

 іванківського  району, який прилягає до 30-кілометрової зони, та

 в  населених  пунктах,  де проживають евакуйовані, не опалюються

 газом.

      Ми розуміємо складність економічної ситуації в Україні, але

 мова  іде  про здоров'я і життя тисяч безневинних? людей, які до

 цього чсу сподіваються на співчуття державі до них. І  це змушує

 нас  постійно  ставити  ці питання перед Урядом, шукати шляхи їх

 вирішення.

      Добре,  що  наша  спільнв  робота з Урядом, з Мінчорнобилем

 останнім часом у цивх питаннях стає конкретнішою, прогнозованою.

 Цьому   сприяє  і  розробка  Національної  програми  мінімазації

 наслідків Чорнобильської катастрофи  до  2000 року.

      Звичайно,   що   потреби  області  значно  більші  у  плані

 мінімізації,  ніж  лімітів,  які  Мінчорнобилем запропоновано на

 послідуючі   роки   і  це  насть  можливості  своєчасноі  сповна

 виеонувати  чорнобильське законодавство.

      До  речії, зараз виплата пільг і компенсацій проводиться із

 значним запізненням. Часто у борг оздоровлюютьс я діти.

      І  далі.  Місто Славутич -то є здобуток України. Це сучасне

 місто  з  розвинутою інфраструктурою як символ відродження. За 8

 років  реалізована  та  продовжується реалізовуватись програма

 реабілітації як території, так і соціальної  сфери  в  цілому.

      Але,  на  жаль,  з  причин  критичного  фінансового стану в

 атомній  енергетиці,  будівництво місти приктично призупинено. І

 на  сьогодні залишається недобудованим навіть перша черга згідно

 з генеральним  планом  забудови.

      На  закінчення  хочу  сказати,  що  в повсякденній роботі з

 постраждалими    людьми   всі   ми   відчуваємо   недосконалість

 чорнобильського   законодавства,  особливо  у  питаннях  захисту

 дітей,  організації  їх  зарчування,  надання  окремих  пільг  і

 компенсацій  постраждалим    першої  категорії.

      І   до   цього   часу  не  відпрацьовано  механізм  виплати

 компенсацій  за  залишені  переселенцями в зоні будинки, який би

 сповна     компенсував  ці  витрати.

      Просив   би   парламент  плідніше  попрацювати  в  напрямку

 вдосконалення цього закону та вироблення механізму дій всіх його

 положень.   В   ці   дні   скрізь  проводиться  багато  заходів,

 присвячених  10  річниці  чорнобильської  катастрофи. Але ми всі

 маємо  пам'ятати,  що  постраждалі люди потребують уваги не лише

 під  час  підготовки  до  річниць,   а  й  постійно.

      Дякую  за  увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Слово   надається  Бондарю  Валерію  Петровичу,  заступнику

 голови Житомирської обласної Ради, за ним иступить Урупа.

       БОНДАРЬ   В.   П.   Шановна  Президія,  шановні  депутати,

 запрошені!

      Лічені  дні  залишились  до  26  квітня  -сумної 10 річниці

 чорнобильської  трагедії,  яка, по суті, змінила все наше життя,

 розділила  його  на  дві  епохи -   до  і  після  Чорнобиля.

      Це  були роки тяжкої роботи, про що сьогодні і говорилось у

 доповідях.

      І  об'єктивно сказати, що зроблено немало. Але і об'єктивно

 буде  те,  що  залишилось значно більше, залишились великі борги

 перед  ліквідаторами, перед потерпілими, перед усім народом да і

 самою природою.

      А  тому  сьогодні  важливо  визначитись  на  якому етапі ми

 знаходимся,  яких помилок на протязі оцих 10 років наробили і на

 що треба звернуть увагу і які зробить корективи. Тому що проблем

 не  стало меньше. Можливо вони не такі гострі, як евакуація, але

 їх   кількість   значно   зросла.   Коло  питань,  пов'язанне  з

 радіаційним   забрудненням,  розширелося.  Вирішувати  їх  стало

 складніше через хронічну нестачу коштів.

      Я  повністю підтримую виступ мого колеги Приймаченко Миколи

 Івановича,  бо ті проблеми, про які він говорив, вони притаманні

 і   Житомирщині.   Тільки  є  ще  одна  особливість.  Крім  цієї

 чорнобильської  біди  Житомирщина  має свої специфічні проблеми,

 притаманні поліссю.

      Тому  я  не  буду  повторюватися, а лише зупинюсь на деяких

 питаннях,  що  потребують  вирішення.  Перше -це в законодавчому

 плані. Необхідно все ж таки ще раз повернутись до окремих статей

 закону  і  особливо закону про статус і соціальний захист. Я маю

 на  увазі,  це,  починаючи  перша  стаття  4,  яка  говорить про

 самостійне  право кожного громадянина на самостійне переселення.

 У  відповідності з цією статею Кабінет Міністрів прийняв порядок

 706  постановою про порядок переселення. Ця постанова вступила в

 супереч  4 статті і по суті відміняє законне право на самостійне

 переселення кожного громадянина.

      То  треба чи змінити статтю 4, чи внести відповідні зміни у

 цей порядок, у 607 постанову.

      Необхідно   вирішити  питання  молодих  сімей,  які  живуть

 сьогодні  з  батьками.  За  10 років утворились нові сім'ї. Це є

 життя.  В  той  же  час цілоутворенні сім'ї бажають персилитися,

 батьки  ні  в  якому разі свою домівку покидать не хочуть. Як не

 б'ємся ні механізму, ні законного рішення поки що не вироблено.

      Слідуюче.  Зовсім  не  зрозуміло  і  вкрай необхідно зняття

 заборони на направлення молодих спеціалістів віком до 35 років в

 зони  забруднення  на роботу. Я маю на увазі лікарів, вчителів і

 інших спеціалістів. Таким чином ми створюємо резервацію. Бо тому

 що  незрозуміло: малі діти можуть жити на забрудненій територіі,

 вчитись і так далі, а дорослі молоді спеціалісти не можуть. Тому

 це питання требьа також зняти, бо сьогодні реальність такова: 50

 відсотків  спеціалістів,  як у медицині, так в аграрному секторі

 на цій території не хватає.

      Необхідно    розглянути   теж   статут   зони   безумовного

 обов'язкового  відселення,  що відповідно буде сприяти вирішенню

 питань  реабілітації  земель  цієї  зони, виробленню статусу тих

 людей,  які проживають в цій зоні і це реальність. Поки що ми не

 знайшли  механізму  юридичного їх відселення. І це питання також

 не сприяє забезпеченню виконання Чорнобильського законодавства.

      Сьогодні  в  область надійшли пропозиції щодо перегляду зон

 населених  пунктів  по забрудненню. Я думаю, що всім вам відомо,

 що це є повернення до відомої всім 600 постанови. Тільки різниця

 в  тому,  що  перший  розподіл  на  зони забруднення він йшов по

 щільності  забруднення.  Сьогодні  вже  підхід  дещо  інший:  по

 ефективній  еквівалентній  дозі,  яку  нараховували за останні 4

 роки.  Можливо,  це  і  вірно,  можливо,  це  є  реальна  оцінка

 радіаційної  ситуації, але ми сьогодні нічого не робимо  в плані

 роз'яснення   народу.  Як  сказати  і  прийти  мені  практичному

 працівнику  чому сьогодні село було в третій зоні, а завтра воно

 стає четвертою. Що ми за ці роки настільки поліпшили умови життя

 цих людей? Ні. То також тут потрібно найти розумні рішення.

      На  наш  поглид,  мабуть, не треба бьуло б сьогодні ставити

 питання  про  перегляд зон. А, можливо, піти на скорочення пільг

 якихось, які не відшкодовують напряму втрати людини за здоров'я.

 Можливо  це  було б краще. Давайте порадимось, давате ну знайдем

 вихід з цієї ситуації.

      Друге.   Вкрай  необхідно  прискорити  прийняття  уточненої

 Національної  програми  по  ліквідації  наслідків  аварії.  Я не

 помиляюсь,  чому  кажу:  "Ліквідація  наслідків  аварії". Бо, до

 речі,  же  з'явився якийсь новий термін, не знаю, хто його вніс.

 "По  мінімізації  наслідків  аварії". Що це за термін? Невже хто

 мені  може  пояснити, невже ми вже повирішували всі ці проблеми,

 які   безпосередньо   відносяться до  аварійних?

      І що стосується наших пріоритетів по направленню коштів. На

 погляд  районних  представників,  які  є  з нашої області, голів

 держадміністрації,   людей,   які  практично  безпосередньо  там

 займаються,  для  забрудненої  території це подальше продовження

 газифікації  населених  пунктів. Особливо  сільських.

      Ну   до   чого  ми  допрацювалися?  Провели  ми  в  області

 газифікацію   і,   спасибі   Уряду  за  кошти,  Мінчорнобилю,  9

 забруднених  районів  отримали  газ.  Але  газофікували по 20-25

 квартир  в селі, а  інших  50  чи  70  ще невідомо  коли.

      То  як  пояснити: одним -да, іншим -ні. Це теж проблема. Її

 треба  вирішувати.

      Друге     питання     у     плані     поліпшеня     ведення

 сільськогосподарського  виробництва.  Ми,  здається,  теж  треба

 пере(...........)  наші  кошти  на  цб  справу.  Якщо ми зробили

 велику   роботу   люди   в  1987,  1988  роках  по  агрохімічній

 зедактивації  -я  маю  на  увазі (...........), вапнування і так

 далі  -то  вже  в  1990,  1991,  1992  і  до цього часу ми маємо

 наслідок.   Рівень   забрудненої  продукції  вище  нормативів  -

 невеликий.  Але  сьогоднішні  кошти,  які вкладаються за останні

 роки,  свідчить  про  те, що ми повернемось на рівень 1986, 1987

 роках  вже  через  рік,  через  2.  Якщо  під  цю справу не буде

 виділено    коштів.

      І  я хотів би ще про одне сказать тут про одну таку справу.

 Я   мав  честь  приймать  участь  у  останніх  двох  міжнародних

 конференціях,  які  розглядали  10-річчя,  наслідки  10-річчя, і

 відчувається така думка багатьох вчених закордонних в тому числі

 із,  як  ми  кажемо, з малого зарубіжжя, що особливо шкідливи...

 шкоди  здоров'ю сам Чорнобиль не наніс бо є багато факторів, які

 крім цього сприяють. Ну, то я хотів би щобмабуть це люди, які не

 живуть, не знають ситуації.

      Сьогодні  статистика  області  свідчить  про  те,  що  раки

 щитовидної  залози у дорослих в 4 рази збільшились, біля 5 тисяч

 інвалідів,  серед  яких  82  відсотки  -люди працездатного віку.

 Першому  місці  -це  за  інвалідність по злоякісним пухлинам, на

 другому  місці  -серцево-судинні  захворювання.  То мабуть треба

 дивитись на цю проблему дещо по іншому.

      І   останнє.   Планується   перехід  і  НКРЗУ  готує  новий

 нормативі  щодо  продуктів харчування, допустимі рівні, в той же

 час, база обладнення, приладів, які б на місцях могли б схватити

 ось  ці  невеликі  величини,  практично нема. Таким чином, на цю

 проблему теж необхідно сьогодні, як кажуть, звернути увагу.

      І  я  закінчую.  Вдячний за те, що мене вислухали. Єдине, я

 хотів  би просити і можливо зі мною погодяться всі інші, щоб оці

 матеріали,  які  на  Чорнобильське читання в Парламенті оформити

 окремоюброшурою,  дати його для широкого кола в користування. Це

 буде і допомогоа нам на місцях.

      І  останнє.  Як  бувший  народний депутат, депутат минулого

 склакання,  повірте,  сьогодні  на  цій трибуні якось навіть, на

 російській  мові  кажучи, обидно, коли значну кількість народних

 депутатів  не байдуже відносяться до Чорнобильської тематики, бо

 ми  бачимо  скільки  сьогодні  в  залі є депутатів. Вибачайте за

 відвертісь.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Слово  для  виступу  надається  Урупі Миколі Миколайовичу -

 Голові Іванківської районної Ради Київської області. За ним буде

 виступать Андрєєв.

      УРУПА  М. М. Майже наперед знаю, що мій виступ не поправить

 положення  в  тих  питаннях, на яких хочу зупинитися. Тому що за

 два роки відтоді, як мене обрали Головою районної Ради, написано

 стільки  листів, звернень до різного рангу керівників держави, а

 зрушень   практично   ніяких.  І  роблю  висновок,  що  епіцентр

 Чорнобильської  катастрофи  перемістився  десь  далеко  від того

 місця, де він стався.

      Сьогодні    багато    державних    діячів,    прикриваючись

 переселенцями,  ліквідаторами тягнуть чорнобильські кошти або на

 батьківщину,  або  в  свій  округ.  І в співдоповіді  Володимира

 Михайловича   Яценко   звучали   слова,  як  ці  кошти  сьогодні

 використовуються.   Зрозуміло,   цих  коштів  всім  сьогодні  не

 вистачить.  Тому  і  стоять  сьогодні  в  нашому районі біля 30-

 кілометрової  зони  недобудовані  об'єкти,  перетворивши  його в

 якісь  руїни. Всі делегації, керівники країни і багато хто з вас

 в  Чорнобиль,  зону  відчуження, на Чорнобильську атомну станцію

 їдуть  через наш район. То чи не потрібно хоча б уже на сьогодні

 показати  людям  або  створити  більш-менш  нормальні  умови для

 жителів, які сьогодні там залишилися і проживають.

      Недоречними  вважаємо докори про те, що сидимо в держави на

 шиї.  Земляки  мої добросовісно сьогодні працюють біля проволоки

 колючої,    і    в    минулому    році   збільшили   виробництво

 сільськогосподарської  продукції  на  30%,  на  9,  4% збільшили

 виробництво    промислової   продукції   і   товарів   народного

 споживання.  Практично,  всі служби сьогодні в районі працюють і

 навіть деякі обслуговують сусідній Поліський район. Але ж не всі

 питання  ми  можемо  вирішити  самотужки.  Тому на деяких я хочу

 зупинитись і настійливо просити допомоги.

      За перші 5 років після аварії з району виїхало 2 тисячі 400

 молодих  сімей,  що  породило  гостру  кадрову  проблему. Молоді

 спеціалісти  до  нас  не  їдуть,  а  випускники  наших шкіл, які

 повертаються  після вузів і середніх спеціальних закладів згідно

 діючого  законодавства не одержують статус молодого спеціаліста.

 Це   породжує   додаткові  проблеми,  отже  потрібні  відповідні

 поправки в законодавстві для потерпілих регіонів.

      Слідуюча  проблема  -механізм  фінансування  чорнобильських

 програм. Всі кошти на об'єкти та інші витрати ідуть тільки через

 міністерства  та  відомства,  і в результаті частина з них там і

 зникає.  Не  зрозуміло,  чому  ці  об'єкти  і  витрати неможливо

 фінансувати  напряму!..  Хоча  сьогодні  я  не  можу скзаати, що

 Мінчорнобиль не зацікавлений у виконанні своєї програми...

      Третина  населених  пунктів  нашого району -в ІІІ зоні, всі

 інші -в ІV. Проте з 80-ти населених пунктів на сьогоднішній день

 газифіковано  лише 21. У 18-ти роботи розпочато і припинено. при

 таких  підходвх,  як  в останні роки, для завершення газифікації

 району  потрібно  буде ще 40 років!.. Ще 10 років буде зводитися

 нова  райлікарня,  коли  виділятиметься на неї як на 1996 рік по

 100 мільярдів карбованців. А її вже будують 4 роки... І це в той

 час,  оли в деяких районах (в тому числі і Київської області) на

 чорнобильські кошти такі об'єкти зводяться за рік-два.

      7   років   тому   розпочалось   спорудження   в   Іванкові

 фізкультурно-оздоровчого   центру   з   критим   басейном,  який

 необхідний,  в  першу  чергу, для молоді та дітей. Та вже 4 роки

 там,  як  то  мовиться, і кіт не валявся... Об'єкт знаходиться в

 центрі  елища  і  вже  починає розвалюватися, а наші діти влітку

 змушені  лізти  в  брудну  річку  Тетерів,  яка, до речі, тече з

 Житомира, і в притоки та озера.

      Мені  недавно  довелося  побувати  у  місті  Василькові,  і

 показали  нам красивий басейн, в якомцу купаються діти. А басейн

 цей  збудували  4 роки! Ну, то Васильков сьогодні розміщений, чи

 знаходиться від Чорнобиля за декілька... за 200 кілометрів!.. То

 це  ж...  чи  не прикро?! І навіть і мені було дуже боляче на це

 дивитися...

      Потребує  посилення  уваги  і  питання оздоровлення дітей в

 закладах  України  оздоровчих.  Виділених  на  1996  рік  грошей

 вистачить  ледь  на  1/4  частину.  А  решта  що,  не діти? Це ж

 майбутнє   наше!   І  от  зверніть  увагу:  тісний  зв'язок  між

 демографічною     ситуацією     і    недостатнім    фінансування

 чорнобильських програм - прямий о очевидний. Хто сьогодні захоче

 жити  в  брудному,  причорнобильському районі, де немає належних

 умов  для  проживання, відпочинку і лікуванню? Достатньо скзати,

 холодна  вода сьогодні в райцентрі подається по графіку, тому що

 не  вистачає  скважин. Всі кажуть: чорнобильскі гроші тут не при

 чому,  будуйте  за  рахунок  бюджету районого, обласного. Гарчої

 води немає зовсім, відключено газ від котелен. 5 років не працює

 лазня,. Немає коштів на реконструкцію.

      Підрізає   без   ножа   район   і  те,  що  автотранспортне

 господарство,  яке,  до  речі,  обслуговує і щн один потерппілий

 район   Поліський не одержує компенсацій   в державі.

      За   безплатне  пільгове  перевезення  майже  90  процентів

 пасажирів.  сьогодні  борг  понад 50 мільярдів карбованців. і ця

 проблема,  яку потрібно сьогодні негайно вирішувати, адже другий

 місяць  по  району  автобуси  не  курсують,  а  це  -єдиний  вид

 транспорту. Я вже не кажу про дуже складну морально-психологічну

 ситуацію  в  районі.  Особливо серед таких працівників бюджетних

 установ і організацій, як медики, вчителі, працівники дошкільних

 закладів.

      Невиплата  їм  по  декілька  місяців  зарплати позбавляє ці

 категорії  можлвості  не лише спокійно почуватися, а і нормально

 працювати. І це позначається, на  жаль, потімс на  інших.

      Отож  прошу  допомогти  і  в  цьому  ппитанні.  За  рахунок

 мізерних  надхлджень до райбюджету, ми самі цю напругу ніколи не

 знімемо.  Атже  район  сільськогосподарський,  в  зоні  Полісся,

 забруднений. Отож, без допомоги держави в нинішні  часи існувати

 просто не може.

     До  речі,  за  наші проблеми в сільському господарстві, ятут

 говорити  не буду. Що це... тому що це -окрема розмова. Можливо,

 мені.........   Павло   Іванович   Гайдуцький  дасть  відповідні

 доручення своїм підлеглим і в найближчий час вони вмдвідають наш

 район,  щоб  дати  хочи  би  якісь  рекомендації,  тому що їх на

 сьогоднішній  день немає.

      Єдине,   на   що   жителі   Іванківського  району  сьогодні

 висловлюють  і  яхочу висловити вдячність -це за те, що в нашому

 районі   на   протязі   року   не  виключається  електроенергія.

 Персональне  спасибі  на  це міністру енергетики, електрофікації

 Олексію  Миколайовичу............  це  він особисто займався цим

 питанням.

      На   закінчення   хочу   подякувати  за  надану  можливість

 виступити  в  цьому залі і надіюся, що до проблеми Іванківського

 району, названих мною і дуже багатьох не названих, надалі з боку

 Уряду,   Парламенту  і  навіть  Президента  буде  більше  уваги,

 розуміння  і  конкретної  допомоги  в  їх  розв'язанні. Дякую за

 увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Слово надаєтсь я Андрєєву Юрію БОрисовичу -президенту СОюзу

 "Чонобиль України". За  ним  виступить  Пономаренко.

      АНДРЄЄВ  Ю.  Б.  Уважаемый председатель, уважаемые народные

 депутаты!

      От  всей  нашей  многосоттысячноё  организации выражаем вам

 глубокую  благодарность за поддержку предложения "Союз Чернобыль-

 Украна"  за  проведение  парламентских слушаний по всему спектру

 проблем,  рожденных  чернобыльской  катастрофой.

      Начну  не несанксационного заявления: запад нам не поможет,

 в  итоговых  документах  закончившейся  в  Вене  сессии МАГАТЭ в

 тысячи   аз   занижают   ущерб   здоровью   граждан   вследствие

 чернобыльской катастрофы, допускают возможность прожывания семей

 с  детьми  в  зоне  отчуждения,  рекомендуют  принять  стоберную

 концепцию.  У  нас  пока  семиберная, то есть, допускают принять

 дозу, соответствующую острой лучевой болезни первой степени.

      Основной   причиной   ухудшения   здоровья   нас  призывают

 признать, цитирую, "высокополитизированное освещение последствий

 аварии,   которое   привело   к   возникновению  психосоциальных

 последствий  среди  населения, носящих эксценсивный, серьезный и

 долгосрочный   характер.

      Крайне  трудно  отделить  эти  последствия  от последствий,

 связанных  с  распадом  СССР".

      Конец  цитаты.

      Мы  надеялись  получить  помощь  при  переходе  из  ядерной

 державы  в безкядерную -помощи нет. Мы ждем финансовую помощь на

 вывод  ЧАЭС из эксплуатации до 2 000 года. Пока об этом говорят,

 и то не конкретно. То есть, рассчитывать, что мировое сообщество

 примет  цчасние в финансировании решительных шагов, направленных

 на  ликвидацию  последствий  самой  значительной технологической

 катастрофы  в  истории  чеолвечества  из-за  непризнания учеными

 Запада   обкективности  оценок  аварии,  сделанных  украинсткими

 специалистами,   не   приходится.  А  значит,  опора  только  на

 собственные    силы,   для   чего   необходима   законодательная

 возможность   чернобыльским   орагизациям   искать,  накапливать

 средства  и оказывать  индивидуальную    помоцю  пострадавшым.

      Наша  организация  за 5 лет оказала помощь более 15 тысячам

 семей,   потерявшим  кормильца,  оплачены  тысячи  дорогостоящих

 курсов  лечения,  сотни  сложнейших  операций,  в  том  числе по

 трансплантации органов протезирования.

      Примеры. Государство на протезирование выделяет 8 миллионов

 карбованцев.  Недостающие  800 миллионов карбованцев доплачивает

 наша  организация.  Ликвидатору  Казаку  из Бараша Тернопольской

 области  требовалась  сложная  операция на сердце стоимостью 570

 миллионов.  Все  село  продало  скот,  но  собрало  только часть

 необходимой  суммы.  За счет средств организации Союза Чернобыль

 разных   областей  Украины  операция  сделана.  Пока  он  еще  в

 больнице, но состояние здоровья удовлетворительное.

      Шестилетнему  Назару  Иванову Бродевского района Львовоской

 области  сделана  за  счет  средств  Союза  около 50 операций на

 горле. Мальчику сохранен голос.

       Восьмилетней  девочке  из  Киева необходима трансплантация

 легких  и  сердца.  Жить  осталось 2 месяца. Такие операции ни в

 Украине, ни в России не делают.  Кто поможет?

      В  прошлом  году  мы  построили  мемориальную могилу первым

 погибшим чернобыльцам. В этом году будет открыт памятник воинам-

 чернобыльцам.    Выпускается    книга     памяти    погибшим   и

 (............) чернобыльцам Украины.

      Мы  можем  эффективно  поддерживать  усилия  государства по

 спасению жизни чернобыльцев и их детей, но для этого надо завтра

 принять  закон  в  целом  "О  дополнениях  закона  "О  статусе и

 социальной  защите  чернобыльцев""  продукт компромисса Кабинета

 Министров,   Комиссии   Верховного   Совета,  организации  Союза

 Чернобыль Украины.

      Наша  организация впервые не пекитирует Верховный Совет. Нл

 коспромисс  очень  легко нарушить. Поэтому альтернатива принятия

 закона может  быть крах возможнойтей чернобыльцев на выживание.

      Мы   верим  вам.  Иначе  вселенский  плач  по  чернобыльцам

 выявится  самым  пошлым  фарсом форисействующих политиков. Закон

 сделает  более  реальную  социальную защиту инвалидов, учасников

 ликвидации  аварии,  пострадавшее население второй категории, то

 есть  более пострадавшие категории. Значительно улучшит оложение

 детских  программ.  Одневременно  мы  за  решительное сокращение

 льгот двум категориям чернобыльцам.

      Первое  -это инвалиды с незаслужено завышенными пенсиями за

 100   и   даже   за  200  миллионов  карбованцев.  эти  люди  из

 номенклатуры  и  однодневшиков. А у чернобыльца-дезактиваторщика

 пенсия по инвалидности 10-15 миллионов. Для нас это морадерство.

      Вторая группа -это чернобыльские комерсанты, которы создали

 около   200   чернобыльских  организаций  из  3-15  человек  для

 использования  налоговых льгот в корысных целях. Немало из среди

 приглашенных   присутствует   и  сегодня.  У  них  есть  деньги,

 здоровье, влиятельные опекуны.

      И  последнее. У доли министров Минчернобыля и министерства.

 Первый министр Готовчин Георгий Александрович погиб в результате

 профессионально  поставленной  травли  и  клеветы  в его адрес и

 министерства. Сейчас его именем называют пароходы, улицы, школы,

 устанавливают  мемориальные  доски.  Ради светлой памяти Георгия

 Александровича   заявляем:  мы  более  других  заинтерисованы  в

 выявлении  истинных причин и виновников нецелевого использования

 государственных чернобыльских средств, но вдумчивом и тщательном

 расследовании.   А   фарс   к   очередной   дате   ничего  кроме

 безнадежности  не  оставляет.  Пролшу  вас  расмотреть и принять

 проект закона в целом. А голосование вести поименно.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Слово надається Пономаренко  Віктору

 Михайловичу,   міністру  охорони  здоров'я  України,  заступнику

 міністра, я вибачаюсь.

      За ним буде виступать Ворсінов.

      ПОНОМАРЕНКО В.М.

      Глубоко уважаемый Председатель! Глубоко уважаемые депутаты!

 Безпрецендентная  по  своему  характеру Чернобыльская катастрофа

 поставили  перед  здравоохранением поставила ряд новых серьезных

 задач,  как  фактического,  так и  организацийонного, и научного

 плана.  Медицинские, реабилитационные и дозиметрические проблемы

 послечернобыльского  периода  не  имеют аналогов и отличаются от

 других  известных  в  мире  случаев  массового облучения. Прежде

 всего,   это   количество   пострадавших,  сложность  источников

 облучения(...........)  комплекса  негативных  побочных факторов

 нерадиционного   происхождения.   Учитывая   эти  обстоятелства,

 Министерством  здравоохранения был принят ряд контрмер. С 1986 к

 оказанию    медицинской    помощи    пострадавшим   привлекались

 практически все медицинские учреждения Украины.

      Непосредственно  в  работах  в  30-километровой  зоне брали

 участие   2,  5  тысячи  врачей,  5  тысяч  средних  медицинских

 работников  и  студентов.

      С  первых  дней  были  организованы бригады специалистов по

 осмотру  и  обследованию  дозиметрии, эвакуировано все население

 ликвидаторов.  Эвакуация,  являясь решающим мероприятием на ряде

 территорий.  Однако  перед  здаравоохранением  стояла  задача  -

 создать   действующую   систему   оказания   медицинской  помощи

 пострадавшим.

      В   1986   году   были   созданы  первые  специализированые

 учреждения,     Центр    радиационной    медицины    украинский,

 Специализированый   диспансер   радиационной  защиты  населения,

 создана   сеть  специализированых  диспенсеров,  диагностических

 центров в Ровно, Житомире, Киеве, Чернигове; пердвижных выездных

 поликлиник   в  Киевской,  Ровенской,  Житомирской  областях  по

 оказанию   диагностической   и   лечебной  помощи  пострадавшим.

 Организован    и    работает   Центр   экстремальной   медицины,

 подготовлены  сотни специалистов по этому  разделу.

      Сегодня медицинскую помощь пострадавшим постоянно оказывают

 более   300   лечебных  учреждений.  Среди  них  77  центральных

 районных,   23   обласных  больницы  для  взрослых  и  детех,  9

 специализированых   диспансеров,   Украинский  специализированый

 диспансер радиационной  защиты.

      Одна   из   серьезнейших  проблем,  с  которой  мы  сегодня

 столкнулись   и   об   этом   шел   уже   сегодня  разговор  это

 обеспеченность врачебными кадрами на контролируемых территориях.

      Скажем,   Киевской,  Житомирской,  Черниговской,  Ровенской

 областях   показатель  колеблется  25-35  человек  на  10  тысяч

 населения,  что  значительно  ниже  среднего  по  Украине,  но и

 среднего   по   этим   же   областям.  10-летний  опыт  показал,

 единственно     реальную    контрактную    форму    использовани

 специалистов.  Принят  сейчас регламент об обязательной оработке

 выпускников   институтов   по   направлениям,  но  он  входит  в

 противоречие  с  Чернобыльским  законом  и здесь видимо проблему

 нужно рассматривать отдельно.

      Сегодня на медицинском учете находится 2 миллиона 750 тысяч

 человек.  Учитывая  то  обстоятельство,  чтобольшая часть из них

 требует   предметного   контроля   был  создан  и  функционирует

 национальный регистр пострадавших, который насчитывает 480 тысяч

 лиц,   в   первую  очередь  ликвидаторов,  эвакуированных,  лиц,

 проживающих в зоне безусловного отселения и имеющих высокие дозы

 облучения  на  щитовидную  железу.  Кроме того, регистр 36 тысяч

 человек  сегодня  существует военно-медицинский и регистр Службы

 Безопасности.

      Деятельность  научных  учреждений направлена на минимизацию

 медицинских   последствий,  в  первую  очередь  на  профилактику

 предупреждения   заболеваний  индуцирующих  излучениями.  Ученые

 Украины  ведут  большое  количество  проектов  международных и с

 всемироной  организацией здравоохранения, комиссией Европейского

 Сообщества,  специалистами  Японии  и  целого ряда стран. Я этим

 хотел  подчеркнуть  то обсоятельство, что выводы в оценке уровня

 здоров'я  в  целом  по  многим позициям определены с участием, с

 комисионным участием зарубежных специалистов.

      Я  как  врач  не могу не остановиться на показателях оценки

 здоровья  пострадавшего  населения.  произведено  в  5  областях

 териоидная  паспортизация,  в  результате которой около полутора

 тысяч  детей  отнесены  сегодня  к  группе риска по заболеваниям

 щитовидной  железы.  Должен  вам  сказать, что из этой группы 60

 процентов  детей,  заболевих  раком  щитовидной  железы  из этой

 группы, группы риска.

      Анализ  показал,  анализ  заболеваемости  раком  щитовидной

 железы  у детей показал, что за 5 лет до аварии зафиксировано 59

 случаев,  а  за  период с 1986 по 1995 -ый -256 случаев. Причем,

 ядолжен  подчеркнуть,  что вклад Киевской области и города Киева

 составил 45 процентов. Общее количество заболевших, которые были

 детьми и подростками на момент аварии, на сегодняшний день -669.

 Этот  показатель  заболеваемости  в 3 с половиной раза превышает

 сегодня средний по Европе. И в 10 раз дочернобыльский уровень.

      Беспокоит   состояние   здоровья   детей,   родившихся   от

 ликвидаторов.  Серди  детей  этой  группы  более высокая частота

 новообразований,    заболеваний   крови,   врожденных   уродств,

 заболеваний нервной системы.

      Вторая    очень    серьезная,    беспокоящая   нас   группа

 пострадавших    -это   ликвидаторы   непосредственно,   особенно

 работающие на площадке в 1986-1987 году.

      По  результатам  ретроспективной оценки доз у этих людей 15

 % из них имеют, дозы превышают 250, а 7 с половиной -500 и более

 милизигерд.  Анализ динамики заболеваемости ликвидаторов говорит

 о  довольно  серьезных негативных тенденциях в этой группе. Так,

 за  годы  наблюдения общая заболеваемость выросла с 1988 по 1995

 год  в  3  раза,  в том числе злокачественные образования, я это

 подчеркиваю, 5 раза. Это органы пищеварения, дыхания, щитовидной

 железы, органов кроветворения.

      Особого   внимания   заслуживают  среди  ликвидаторов  рост

 заболеваний,  онкологических заболеваний крови, для которых риск

 развития   негативных   вот   этих   эффектов   наиболее  высок.

 Установлено,  что  максимальное число впервые выявленных случаев

 лейкозов   зарегистрировано   среди   ликвидаторов,  принимающих

 участие  в  работах  во втором квартале 1986 года. В сравнении с

 анализом  по  Украине  отмечается  достоверное увеличение уровня

 заболеваемости  лейкозами  у  мужчин-ликвидаторов  в  возрастной

 группе -30-39 лет. Смертность ликвидаторов после аварии за 9 лет

 выросла   в   4,   5   раза.  На  сегодня  экспертными  советами

 установлено,  что  2 929 человек, причина их смерти была связь с

 радиационным облучением.

      Сегодня  существует  целый  ряд  проблем, и о них нельзя не

 говорить.   Многие   сегодня   обозначены.   Прежде  всего,  это

 отсутствие  финансирования  на  оказание лечебно-диагностической

 помощи.   Вот   та   неудовлетворенность  в  проблемах  питания,

 медикаментозного  обеспечения  в  общем-то  сводится к тому, что

 лечебные  учреждения  практически  не  имею  финансовых средств.

 Фактически прекратилось прекратилось трехразовое питание детей в

 школах,  дошкольных учреждениях, что предусмотрено постновлением

 Кабинета  Министров.  Серьезные сложности (об этом говорилось) в

 отношении  оздоровления  детей.  Сегодня Минздрав предложил  2,5

 тысячи  коек  для  оздоровления детей, но практически отсутствие

 финансовых средств не дает возможности реализовать.

      И еще один вопрос, который сегодня был поднят.  В Украине в

 течение   многих   лет  не  заканчивается  строительство  Центра

 радиационной  медицины.  Сегодня  товарищ  Андреев говорил о тех

 серьезных  средствах,  отвлекаемых  для  лечения пострадавших за

 рубежом. 80-120 тысяч долларов стоит пересадка костного мозга за

 рубежом. И тем не менее, в течение трех лет мы не можем внести в

 приоритетный  список  Агентства  по  технической  помощи готовый

 проект  по  созданию в Украине Национального центра по пересадке

 костного мозга.

      И последнее. Министерство здравоохранения считает, что если

 первые  10  лет Чернобыльской трагедии фактически было посвящено

 установлению   границ  катастрофы,  созданию  в  соответствии  с

 угрозой  уровней  радиационной  опасности,  необходимой  степени

 контрмер  социальной  защиты  потерпевших, то текущее, следующее

 десятилетие  необходимо  сконцентрировать  на... государственные

 усилия  на  вопросах  медицинского  обеспеченния  потерпевших  и

 оздоровления,    реабилитации,   социальной   защиты,   созданию

 надлежащих условий жизни населения.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Я просив би виступаючих дотримуваться

 Регламенту,  тому  що ми ж тоді не дамо всім з урахуванням часу.

 Слово  надається  Ворсінову  Григорію  Трохимовичу, Генеральному

 прокурору України. За ним буде виступать Колєснікова?

      ВОРСІНОВ Г.Т.

      Уважаемые участники совещания! Почто 10 лет отделяют нас от

 глобальной   катастрофы,   затронувшей   множество   людских   и

 государственных    проблем:   социально-экономических,   научно-

 технических,  политических,  а  также  немало правовых вопросов,

 решаемых  в том числке и нашими органами.

      Как  известно,  в  11-й  день  аварии  на ЧАЭС туда выехала

 группа    работников   прокуратуры   Украины,   котры   провела,

                              - 76 -

 расследовала  обстоятельства  случившегося. Виновные должностные

 лица  были  привлечены к уголовной ответственности.

      Только  в 1986 году на территории 30-километровой зоны ЧАЭС

 сотрудники  органов прокуратуры отработали 4000 человека-день. С

 тех  пор  работа  по  надзору  за  соблюдением  законодательства

 радиактивно-ядерной безопасности  находится в  центре внимания.

      Как  свидетельствуют  наши проверкив последние годы местные

 органы   власти   управления   значительно  ослабили  работу  по

 ликвидации  последствий  Чернобыльськой  аварии  и  безопасности

 людей,  не  принимают должных мер по исполнению законодательства

 по  социальной  защите лиц, пострадавших от  атомной катастрофы.

      Остаются   серьезные  претензии  к  органам  исполнительной

 власти  в  части.....  не  надлежащего исполнения ими требований

 законодательства об обеспечении граждан, потерпевших в следствии

 чернобыльской катастрофы, жильем в экологически чистых регионах.

      Распространены    факты    заселения   жилья,   построеного

 средствами  Минчернобыля Украины гражданами, которые не являются

 переселенцами или потерпевшими от ядерной катастрофы.

      Использование   не  по  назначению,  самовольное  заселение

 устующих  домов,..........  средств,  выделеных  для  ликвидации

 последней  катастрофы  на  нужды местных хозяйств и коммерческих

 структур.

      Такие   нарушения   выявлены   в   Житомирской,   Киевской,

 Волынской,  Черниговской, Ровенской, других областях. К примеру,

 в    следствии    бесконтрольности    со   стороны   Житомирской

 госадминистрации,   безответственного   отношения  руководителей

 местных  органов  исполнительной власти допущено заселение более

 ста   жилых  домов,  построеных  для  переселенцев  на  средства

 Минчернобыля  специалистам местных хозяйств, которые не являются

 потерпевшими от аварии на АЭС.

       По  данным  фактам  органами  Прокуратуры  были возбуждены

 уголовные   дела,  и  в  отношении  руководителей  Брусиловского

 Бровкинского   районов,   Собачко,   Лотоцкого,   которые  путем

 злоупотребления   служебного   положения  при........  служебных

 оязанностей незаконно заселили 18 домов семьями, которые не были

 ереселенцами.

      Лотоцкий,  Собачко  осуждены. Кроме того в целях устранения

 названных   нарушений  Прокуратурой  области  внесено  в  органы

 исполнительной  власти  50 документов реагирования на незаконные

 решения  исполнительных  органов и предкявлен иск об взыскании в

 пользу         государства         многомиллиардные        ссуды

 карбованцев,............ которые незаконно присоединила к своему

 жилищному   фонду   16   домов,  построенных  для  переселенцев,

 заселение   их местными  жителями. Иск  судом   удовлетворен.

      Судами  также  рассмотрено  и удовлетворено 30 рпокурорских

 исков  о  признании выданных ордеров на заселение чернобыльского

 жилья   недействительными  и  выселение  лиц,  незаконно  в  них

 рпоживающих.

      В   Ржищенском   районе   Волынской   области  на  средства

 Минчернобылыя   построено   село   Дубище,  предназначенное  для

 заселения семьями, пострадавшими вследствие аварии на ЧАЭС.

      С разрешения районной госадминистрации 11 домов в этом селе

 ыли  представлены  людям,  не  имеющим  прав на их заселение. По

 представлению  областного  Прокурора  руководители  района  были

 освобождены  от  занимаемых  должностей  и  уволены.

      Приняты  меры  к выселению жильцов из этих домов в судебном

 порядке.

      В   ряде   случаев   средства,   выделяемые  на  ликвидацию

 последствий  аварии  на атомной станции незаконно использовались

 на хозяйственные нужды, передавались в коммерческие структуры.

      Так  Ровенским  управлением  по  делам  защиты населения от

 последствий  аварии  на  ЧАЭС  перечислено  на  депозитные счета

 коммерческих  банков  более полутора миллионов карбованцев, а на

 дивиденды  от  них  приобретен  автобус для Дубровицкой районной

 госадминистрации.

      Областным  управлением  капитального  строительства этой же

 области  безосновательно предоставлялись коммерческим структурам

 значительные    денежные   средства   под   видом   аванса   для

 строительства  жилья  для  переселенцев.

      По  этим фактам возбуждены и расследуются уголовные дела. А

 всего    по    инициативе   прокуроров   Волынской,   Винницкой,

 Житомирской,  Киевской,  Кировоградской, Харьковской, Черкаской,

 Черниговской   областей   возвращено  в  Государственный  бюджет

 милиарды карбованцев, предназначенных для ликвидации последствий

 Чернобыльской катастрофы и использованы не по назначению.

      Распространенны  случае  нецелевого  использования средств,

 выделенных  на  ликвидацию  последствий аварии непосредственно в

 зоне Чернобыльской АЭС.

      Так    в    октябре   1995   года   акционерному   обществу

 "Атомпромздравница"     научно-производственному     обкединению

 "Припять"  было перечисленно почти милиард карбованцев на оплату

 командировки  председателя профкома обкединения на Международный

 конгресс   Вашингтон-Соединенные Штаты.

      Только  после  вмешательства  органов  прокуратуры указаная

 сумма  возвращена  государсту.  Вы.........  факты  перечисления

 указанных  средств  за учебу различным учебным заведениям, в том

 числе  и  негосударственных  лиц,  на  государственных  лиц,  не

 состоящих  в  трудовых  отношениях  спредприятиями чернобыльской

 зоны.

      Как  свидетельствуют  конкретные  проверки,  не  смотря  на

 принятые  меры, экологическая обстановка 3-ти киломметровой зоны

 и других загрязненных радиацией территорий остается напряженным.

 В 1995 году только в 30-ти киломметровой зоне выявлено более 200

 нарушений  законов  об  охране окружающей природной среды. Обкем

 токсических  отходов  в  Киевской  области  в три раза привышает

 выделенные   лимиты,   в   тоже   время  план-график  ликвидации

 несанкционированных  свалок в зоне отчуждения 1994-1995 годах не

 выполнен.  Резерв  траншей  для  складирования токсичных отходов

 отсутсвует.  А  строительство новой свалки, начатое в 1993 году,

 до  настоящего времени не окончено. Обкем работ выполнен лишь на

 15 процентов.

      Не   случайно,   что   в  зоне  отчуждения  отмечены  факты

 проникнованеия  радионуклидов  в  подземные  воды  и  сохранение

 радиоактивных отходов, которое проводилось в 1986 году.

      Особую  тревогу  вызывает продолжающееся нарушение закона о

 режиме  пересечения  зоны  отчуждения  неконтролируемого  вывоза

 материальных   ценностей.   Так   без   согласования   соцслужбы

 радиационной   безопасности  ЧАЭС  вывезено  на  дачные  участки

 емкости,  уровень  радиационного загрязнения которых значительно

 привышал   контрольный.  Пресечена  недавно  попытка  реализации

 загрязненных радионуклидами восими вертолетных двигателей.

      На   эти   и   другие   нарушения  законодательства  органы

 прокуратуры соответственно реагировали. Возбуждено ряд уголовных

 дел,  внесено  20  представлений,  более  20 человек осуждены. А

 всего  по нарушениям Чернобыльского законодательства в 1995-1996

 года  внесено  500 документов нашего реагирования. Работа в этом

 направлении   продолжается.   Мною   даны  указания  подчиненным

 прокурорам  его в дальнейшем активизации.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається Колесніковій Валентині

 Прокопівні, дитячий фонд Міжнародного союзу  "Чорнобиль".

      За нею буде виступать Тетельмен.

      КОЛЕСНІКОВА В.П.

      Шавновний пане Голово! Шановні депутати! Шановні добродії і

 мої побратимі чорнобильці!

      Мені  дуже  приємно, що ви дали свою згоду виступити на цій

 високій  трибуні  матері чорнобильця, жінці, всім нам, кому дуже

 болить  це чорнобильське лихо. Але мені дуже боляче, що сьогодні

 в  цьому залі так мало сидить наших шановних народних депутатів.

 На  жиль,  я  більше  бачу  вас, чорнобильці, ті, які кожен день

 поряд  плече  о плече вирішують або намагаються допомогти комусь

 вижити,  вижити  перш  за  все нашим дітям. І тому треба сказати

 велику  ошану  цим  людям, які мають витримку, високим посадовим

 особам  і  сидять у цьому залі і не пішли. Значить їм теж болить

 наше горе.

      Можливо,  мій  виступ  буде  мати не таку державну вагу, як

 ваш,  вельмишановні добродії, але прошу зважити на те, що в моїй

 особі  ви бачите всіх чорнобильских матерів, жінок,  дружин, які

 просили  донести  вам  свої  болі,  горе та  хвилювання. Все, що

 спробую  сказати  вам,  це біль людини, яка більшу частину свого

 життя  прожила  в  Чорнобилі.  Це  до  вас  буде  звертання моєї

 громадянської  совісті  та обов'язку перед тими людьми, які мені

 та  моїм  колегам  по  дитячому  фонду,  міжнародній організації

 Союзчорнобиль,  дитячим Чорнобильським благодійним фондом дійсно

 благодійним  фондом  доводиться  постійно допомогати вижити, або

 бути  похованими,  яким  далеко  не  байдужа доля чорнобильських

 дітей  і  всіх  дітей України. Прошло 10 років з того часу, коли

 весь  світ пронизало слово Чорнобиль і 5 років як прийнято закон

 по  чорнобильській оцій страшній біді. Що стало з дітьми нашими?

 Як   чорнобильським   неофіційним,   так  і  чорнобильськими  не

 признаними   чорнобильцями   закон   обумовив  певні  льготи  та

 компенсації  соціального  та  медичного  порядку  для дітей, але

 виконання його породило масу суперечностей, антогонізму як серед

 дорослих,  так  і  серед  дітей.  Ми дорослі вирощуємо покоління

 агресивно  настроєних  дітей,  тому  що  не  зуміли, читайте, не

 захотіли  правильно  виконувати  статті закону, який досить таки

 був  гуманий, коли ми його приймали, які передбачають ряд статей

 в тому числі безкоштовне посилене харчування дітей дошкільних та

 шкільних учбових заходах, особливо це стосується міста Кієва.

      Не відпрацювали механізм виконання закону таким чином, щоби

 дитина  спокійно  вилікувалась,  спокійно  виросла,  знала, що в

 скрутній   ситуації  їй  допоможуть.  Нажаль  залишилось  гарним

 побажанням відкриттям спеціалізованих реабілітаційних центрів, в

 першу ергу, для онкохворих дітей та для дітей і матерів з ними.

      Ми  сьогодні  рахуємо  скільки  дітей вивезли за кордон для

 операцій  з приводу видалення щитовидної залози у дітей, лейкозу

 або  інших  тяжких  хвороб.  Наша  організація  теж неодноразово

 допомогала таким дітям і ми відправили на лікування до Німеччини

 16  онкохворих  дітей,  і ми відправили до Америки на операції 3

 тяжкохворих  дитини, але нажаль мушу вам сказати, що я підтримую

 в  даний  час виступ Андреєва, не поможе нам усім закордон, якщо

 ми  самі  собі  не  допоможемо.  Чому  я  так кажу? Нашому фонду

 довелося   опрацювати   прекрасну   програму   Польтероксін  для

 Євросоюзу.  Ви  знаєте,  що діти, які прооперовані з нагоди раку

 щитовидної залози, вони не можуть жити без цього препарату, як і

 багато  інших  людей,  які  хворіють на щитовидну залозу. І що ж

 виявляється?  Пройшло  багато  ступенів розгляду цього питання в

 Євросоюзі,  але  грошей  на  альтероксин вони не дали. Про що це

 говорить?  Не  болить  їм наше горе. І не розуміють вони його до

 кінця.

      Великі  політики  роблять  велику  політику,  а  нам  треба

 виживати   наших  дітей.

      Батьки,  діти  яких  гаснуть як свічки від незрозумілих для

 них  хвороб,  від  страшних діагнозів, які самотужки намагаються

 витягнути  дітей  із краю прірви життя і смерті, не мають пункту

 закону,  який  давав  ьи їм право матеріально і морально сказати

 дитині , що  наша  держава  про них не  забула.

      На  жаль,  викидаючи  останні  кошти  із сімейного бюджету,

 потерпаючи далеко від сім'ї, бо дитина мусить лікуватись в Києві

 чи  області.  Матері  не  мають  певності, що діти видужають, не

 мають    права    на   матеріальну   підтримку   держави,   щоби

 супроводжувати   дитину,   старшу   10  років,  на  лікування  в

 санаторій.  А  що  робити,  якщо  дитина  онкохвора і має 14 -18

 років?

      Більше того, матері не можуть безкоштовно пролікувати дітей

 як  в  медичних  закладах, так і в санаторіях. Поцікавтесь, будь

 ласка,  скільки  дітей чорнобильських пролікувалось в санаторіях

 за  минулий   рік.

      Я  живу  у  чорнобильському будинку, в якому живе понад 600

 сімей,  мушу  вам сказати: майже ціле літо ці діти знаходились в

 Києві  і ніде вони не виїжджалиі про кого тут говорять з високих

 трибун, я не знаю. Але ці діти були тут.

      Можна    було    розповідати   та   констатувати   проблеми

 чорнобильських юнаків, яких прикликають до лав української армії

 з  повним  набором  хвороб.  Про  те,  як доводиться оволодівати

 хворим  дітям   знаннями.

      Я  хочу вам сказати, що з 28 березня по 5 квітня цього року

 4  громадські  дитячих об'єднання благодійні організації зробили

 марш з чорнобильських матерів. Ми проїхали 10 областей України і

 сьогодні, якщо в залі є присутні люди із цих областей, то я хочу

 сказати  найщирішу  подяку обласним адміністраціям і громадським

 союзом   "Чорнобиль",   Київської,   Житомирської,   Волинської,

 Тернопільської  і  Хмельницької, Івано-Франківської, вінницької,

 Черкаської, Кіровоградської, Полтавської областей за те, як вони

 нас  приймали, як прідних людей. Нам було дуже приємно на серці,

 коли  нам  в  Полтаві показали прекрасний дитячий садок, за який

 вони  воюють,  щоб  він став реабілітаційним центром. А вони вже

 його   зробили   таким,   зробили,   дякуючи   ентузіазму   цієї

 завідуючої...  Одну  хвилиночку. І дякуючи ентузіазму тихвчених,

 які доклали до цього зусиль.

      Такий же садок є і в Кіровограді. Але нам було дуже боляче,

 коли    в   Снятинському   районі   Івано-Франківської   області

 розказували,  що  два села, які розділені шляховою дорогою, одне

 признано  потерпілим,  а інше-ні, від Чорнобильської катастрофи.

 Хоча  доза забруднення радіацією грунтів в тому, що не признана,

 вища,  ніж  у тому, що признана потерпілим від Чорнобиля. Така ж

 ситуація в Тальнінському районі.

      Ви  мені хочете сказати, щоб я закінчила свій виступ. Можна

 було  би  його  продовжити  набагато  далі.  Але  сьогодні  мені

 хотілося  би  сказати  таке.  Ми  підтримуємо все, що опрацювала

 комісія,   що  опрацювали  наші  громадські  організації  згідно

 доповнень  і  змін,  чорнобильський  наш  Закон, там є прекрасні

 пункти.  Але  прошу  вас,  не  забудьте,  будь ласка, установити

 постійний  процент  відрухвання  коштів для дітей пунктами цього

 закону,  потерпілих від Чорнобильської катастрофи, в першу чергу

 для   дітей-інвалідів  Чорнобиля,  які  мають  онкозахворювання.

 Рахунок  пропонуємо  відкрити при Мінчорнобилі, кошти мають бути

 недоторканими  для інших програм, як це робилося досі із цими 12

 процентами, які відраховуються.

      У випадку неможливого лікування онкохворих дітей на Україні

 передбачати  законом  можливість  лікування  їх  за  кордоном за

 рахунок дрежавних коштів, передбачати законом кошти на відкриття

 спеціалізованих реабілітаційних центрів для лікування онкохворих

 дітей,   в   першу   чергу  прооперованих  з  приводу  видалення

 щитовидної залози і захворювання лейкозом. Здійснювати виконання

 пунктів закону, якими передбачено безкоштовне придбання ліків, і

 в першу чергу для дітей-інвалідів Чорнобиля, не обмежуючи сумою,

 згідно  наказів  медичного  керівництва держави, яка на сьогодні

 складає  всього  500  тисяч  карбованців. Яка мати, в якої хвора

 лейкозом  дитина,  може  купити ці ліки за 500 тисяч?! Це просто

 сміщно говорити...

      Урівняти  безкоштовне  харчування  у дошкільних та шкільних

 учбових  закладах  України  дітей,  що мають статус потерпілих і

 які  не  мають  статусу,  передбачивши додаткові виплати коштами

 сім'ям   дітей,  що  потерпіли  від  Чорнобильської  катастрофи,

 відповідно  статей  закону.  Про  що  я  говорю?  про  це ми вже

 говоримо  6  років!  Коли діти в одній столовій -одна п'є сік, а

 інша  на  неї  дивиться,  одна  їсть  апельсин,  а  інша  на неї

 дивиться...  Люди  добрі,  да  батьки  ми  чи  хто  ж  ми  такі?

 Варвари!..  Що  ж  ми  виховуємо?  Щоб одна дитина стала ворогом

 іншій дитині?! В нашій державі... А ми мріємо про майбутнє нашої

 України...  Не  буде  його,  якщо  ми  не змінимо нічого в цьому

 питанні!..  І  ососбливо  це стосується міста Києва, де проживає

 найбільше  евакуйованих  і переселених, не враховуючи забруднені

 території.

      Я закінчую...

      За  дорученням  президента  нашої  організації Шовкошитного

 Володимира Федорович прошу сприйняти слідуючу інформацію. У 1986

 році  рятували  Україну  представники всіх республдік колишнього

 Союзу.  Сьогодні ліквідатори І і ІІ категорії інших тепер держав

 приїздять на Україну з посвідченнями, які забороняють безоплатне

 користування  транспортом,  в  той  час,  як в інших державах -в

 Росії,  Білорусії і Молдавії -вони користуються єдиними правами.

 просимо  внести  в закон пункт, який би дозволяв пересування цих

 громадян   по   Україні   на   тих  правах,  якими  користуються

 ліквідатори-мешканці України. Лише пересування -не лікування, не

 що інше -лище пересування! Вони всі просять нас про це постійно!

 Вони  кажуть:  ми  ж  вас  рятували,  Україну!  Допоможіть нам в

 цьому...

      Я дуже дякую вам за увагу. І якщо мої слова дійшли до ваших

 сердець,  а  я  хочу  вірити,  що це саме так, то давайте ми всі

 разом,  всі гілки державної влади, всі громадські структури, які

 працюють дійсно для того, щоби врятувати наших дітей, допоможемо

 їм вижити, допоможемо їм мати майбутнє!

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      (Оплески)

      Слово   надається   Тетельміну  Володимиру  Володимировичу,

 заступнику  Голови  Комітету  Держдуми  Російської  Федерації  з

 питань екоології. За ним виступить Холоша.

      ТЕТЕЛЬМІН.

      Уважаемые депутаты Верховной Рады, депутаты Государственной

 Думы  Российской  федерациивсместе  с  вами  скорбят  по жертвам

 Чернобыльской катастрофы.

      Мирный  атом,  несущий  людям тепло и свет показал, чем он

 может   обернуться,   если   он   попадает   в  неумелые,  в  не

 профессиональные,  в  не  подготовленняе  руки.  И чернобыльская

 катастрофа  сродни  огромной  разрушителной войне. И последствия

 этой  катастрофы  будут  долгие и многие поколения отзываться на

 судьбах украинцах,  беларусов и русских людей.

      На  территории,  загрязненной  этой  катастрофой, проживало

 почти 5 миллионов людей, почти пол миллиона россиян участвовалов

 ликвидации Чернобыльской  катастрфы.

      Территория России тоже очень пострадала от этой катастрофы.

 Гамма  скемки,  проведенная  с  высоты  несколько  тысяч  метров

 показали,   что   15   процентов  территории  европейской  части

 Российской  федерации  загрязнены  радионуклидами, цезием-137. В

 том  числе,  около  58  тысяч  квадратнык километров оказались с

 уровнем  загрязнения  более  1  кюри на квадратный километр. Это

 свыше  4,  5 тысяч населенных пунктов. В этих населенных пунктах

 проживают люди со татусом социально-экологического, так сказать,

 статуса,  они  имеют  право  на  этот  статус и они попадают под

 действие нашего  Российского закона  по Чернобылю.

      Чернобыльское загрязнение почвы задело 19 областей России и

 республик.  Чернобыльская  беда  пришла  на Украину, Белоруссию,

 россию от того, что решения в ядерной области принимались только

 на  высшем  уровне.

      Стратегия   ядерного   развития  формировалась  монопольно.

 Общество  информировалось  только о достижениях мирного атома, а

 какие-либо  альтернативные точки зрения отсеккались еще на самых

 нижних этажах.

      Сейчас  следует  отметить,  что  многие,  принятые вот таки

 образом,  стратегические  решение  оправдали,  прошли  испытание

 временем.  И  в  80-е  годы,  мы  знаем, появилась целая система

 атомных  электростанций6  которые  сегодня,  как показало время,

 незаменимы.

      Сейчас   в   России   ,   например,   работает   9  атомных

 электростанций,  которые в прошлом году выработали 103 миллиарда

 киловатт-часов  электроэнергии,  что  эквивалентно  40 миллионам

 тонн  нефти.

      Однако  монополизм  в  принятии  вот такого рода решений не

 привел  к  недооценке критериев безопасности, массовое внедрение

 атомных     элекстростанций    столкнулось    с    недостаточной

 технологической  культурой  всего  нашего  общества.  Реакторные

 установки,  как показала практика, содержали крупные технические

 недостатки,  не  сознавалась  опасность  нерегламентных действий

 персонала,   отсуствовал   независимый  от  ведомства  надзорный

 контрольный  орган. И  в результате   грянул  Чернобыль.

      Вслед за этим, как мы знаем, произошел политический, а ныне

 еще  и экономический кризис. Антиядерный настрой, как мы помним,

 заставил     правительство     Армении     остановить    атомную

 электростанцию.  Тогда  Верховна Рада України наложила мораторий

 на   строительство   АЭС,   Россия   остановила  строительные  и

 подготовительные  работы на 40 площадках АЭС, а Германия, как мы

 помним,  остановила 6 ядерных  энергоблоков, и ядерная энергетика

 еще  долго будет являться "козлом отпущения", и это законно, это

 справедливо.   Но   конструктивная  критика  ядерной  энергетики

 содержит   всего   три   составляющих.   Первое  -это  опасность

 расползания   ядерного  оружия  (эту  проблему,  кстати,  мы  не

 недооцениваем,   мы   понимаем,  что  это  серьезная  проблема),

 вторая  -это  возможность  тяжелых аварий. Я думаю, что еще одна

 такая  катастрофа  -и  ядерная энергетика просто должна кануть в

 Лету.

      И  самое  главное,  самое  опасное  сегодня -это накопление

 радиактивных отходов. Я с удовлетворением услышал о том, что ваш

 парламент  принял  Закон  "О  государственной политике в области

 обращения  с радиактивными  отходами"

      Государственная   Дума  бьется  над  этим  тяжелым  законом

 трудной судьты уже очень давно, очень долго. Но сопротивление со

 стороны  определенных  ведомств  настолько  сильное, что нам 450

 депутатам Думы  не удается приодолеть это сопротивление.

      Два  раз  Президент накладывал вето на закон об обращении с

 радиактивными  отходами.  Сопротивление  со  стороны  Минатома и

 Минобороны  очень  и  очень  сильное.  И никто не хочет... Да, и

 вообще  все  экологические законы они идут поперек хозяйственных

 структур.  Никто  не  хочем  ограничивать  свою деятельность вот

 рамками наших экологических законов.

      Я  не  являюсь  экологическим  экстремистом.  Я не выступаю

 против  ядерной  энергетики  как  таковой, но мы депутаты должны

 заставить  атомщиков  навести  порядок  в  их  собственном доме.

 Атомщики  должны  отказаться  от ориентации на замкнутый ядерно-

 топдливный  цикл.  Сегодня  он  опасен  и  для  общества,  и для

 природы.   Это   я   знаю,  потому  что  сам  являюсь  депутатом

 Государственной   Думы   от   Красноярского   края,   от  города

 Красноярска,  того  города,  где  в  течение  многих десятилетий

 нарабатывался оружейный плутоний, того города, который загрязнил

 на протяжении многих сотен киломметров самую крупную реку России

 Енесей.

      И  сейчас,  как  вы  знаете, отработавшее ядерное топливо с

 Украины  вывозится  туда  к  нам,  в  мой  родной  Красноярск на

 хранение  и  переработку.  Наши  экологи  естественно  этим, так

 сказать, не очень довольны, потому что переработка отработавшего

 ядерного  топливо  и  вообще  радиохимическое производство самое

 опасное  производство  в  мире. Естественно, такое соседство нам

 красноярцам не нравится.

      Но  мы  мы  очень  робко возникаем против этого, потому что

 понимаем,  что  Украина  решает  сегодня самую тяжелую проблему.

 Украина  находится  на  острие чернобыльской проблемы. И поэтому

 вот  те  три  эшелона,  которые поступили отработавшего топлива,

 которые  поступили  с  Украины  к  нам  в  Красноярск,  они  уже

 хранятся. До переработки еще дело, конечно, не дошло, потому что

 завод  "РТ-2"  еще не построен. Но вот такая взаимопощь, конечно

 же, полезна. Это я думаю, в этом я не сомневаюсь.

      И нам надо бы наверное вот такого рода взаимодействие, нам

 депутатам,  может быть, на уровне парламентов как-то узаконить и

 утвердить,  потому  что  сейчас все это делается на уровне таких

 договоренностей,   на  уровне  предприятий,  на  уровне  атомных

 электростанций.

      И вообще нам, депутатам надо.. Ну что сделали наши депутаты

 Государственной  Думы? Мы приняли Закон об использовании атомной

 энергии,  мы приняли закон  в январе, Президент подписал Закон о

 радиационной  безопасности населения, мы не приняли, но работаем

 над  Законом,  о котором я уже упямянул о радиоактивных отходах,

 мы   недавно   приняли  Закон  о  финансировании  особо  опасных

 предприятий    ядерно-технологического    комплекса,    где   мы

 предписываем  на 40 процентов в начале каждого года авансировать

 такие  предприятия,  иначе  может  грянуть  опять  же  беда.  Мы

 предполагаем принять Закон о ядерном страховании, о безопасности

 атомных   электростанций,   об   обеспечении   безопасности  при

 испытанни,  хранении  ядерного оружия. То есть проблем еще очень

 много.  И  я  предлагаю  вот  нашей  Государственной Думе, вашей

 Верховной  Раде как бы разработать и принять совместно концепции

 атомного  права. И  Украине  этой концепции не хватает, и России

 этой  концепции  не хватает. Нас с вами обкединила общая беда, я

 думаю,  що  три  славянских  народа должны выручать друг друга в

 ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы.

       Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      ОПЛЕСКИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово  надається  Холоші Володимиру Івановичу,

 міністру Мінчорнобиля України, за ним виступить Матійко.

      ХОЛОША В.І.

      Шановний   Головуючий!   Шановні  колеги!  Шановні  народні

 депутати!

      Мінчорнобиль  як  організація,  яка  знаходиться  на вістрі

 проблем, а я повинен сказати, що ми разом з обласними державними

 адміністарціями  як  ніхто відчуваєм тиск цього тягаря, який нам

 дістався  в  спадок.

      Тому  від  імені  міністерства  я хотів би подякувати за ці

 парламентські  слухання,  які  тут  відбулися,  за  той  розгляд

 проблем, які стосуються чорнобильських проблем і їх вирішення, і

 хотів  би  сказати,  що  основні положення, які були викладені в

 програмі  Уряду,  в  тому  числі  й  критичні  положення, на наш

 погляд,  допоможуть об'єктивно розібратися з сьогоденням і більш

 об'єктивно  прийняти  рішення  в майбутньому.

      Тут  багато прозвучало критики, яка стосується використання

 чорнобильських  коштів, використання коштів на місцях. Я повинен

 сказати,  що  ми  теж  були ініціаторами того, щоб хоч раз за ці

 останні  роки провести перевірку цільового використання коштів і

 розібратися,  починаючи  від  міністерств і кінчаючи районними і

 сільськими  радами.

      На жаль, тут ми зустрілися з певними труднощами і тому я не

 можу  не  подякувати розуміння проблеми зі сторони (...........)

 мінфіна,  яке  провело  тотальні  перевірки  в  своїй фінансовій

 системі   і  знайшло  ці  80  мільярдів  коштів,  які  були  або

 переплачені, або використані не за призначенням. Причому частина

 цих  коштів   повернута  до бюджету.

      Не  можу не подякувати іншим відовствам, які займалися цією

 проблематикою. І ми розраховуєм, що така допомога буде надаватис

 нам  і в подальшому, тому що в нас контрольних органів на місцях

 немає.  А  силами  наших  трьох  працівників  нашого  управління

 фінансового  контролю  та  ревізій  Мінчорнобиль в минулому році

 провів   11   перевірок,  результати  яких  були  розглянуті  на

 відповідних  рівнях.  Деякі  посадові  особи  були притягнуті до

 дисциплінарної  відповідальності.  Це  17  посадових  осіб.  721

 притягнута   до  матеріальної  відповідальності.  Ряд  справ  ми

 передали  у Генеральну прократуру і у відповідні органи, але все

 ж  таки  ми  повинні  розуміти,  що при виконанні чорнобильської

 програми,  якою  займаються  виключно фактично всі органи влади,

 від  сільрад до міністерств, питання дійового контролю цільового

 використання   коштів   є   надзвичайно   складним.   Це  на  це

 накладається  також те, що в умовах постійного зниження реальних

 можливостей   Чорнобильського  фонду,  пов'язаних  із  зниженням

 внутрішнього  валового родукту і фонду заробітної плати в ньому,

 потреби   чорнобильського  законодавства  виконуються  на  33-40

 відсотків.  Ви  знаєте,  через  зниження потенційних можливостей

 Чорнобильського фонду, які стали відомими Мінфіну ще на прикінці

 93  року  не  була  затверджена  національна програма ліквідації

 наслідків   Чорнобильської   катастрофи  і  соціального  захисту

 громадян  на  94-95  роки і на період до 2000 року. І це також є

 однією  з  причин  того,  що  ми  не можем регулярно фінансувати

 програми.

      Ви  знаєте  те,  що ми кожного року затверджуєм програму по

 всім  напрямках,  в  тому  числі  і  на  96 рік і нажаль реальне

 фінансування значно нижче ніж те, яке можна було б, яке потрібно

 на  виконання  законодавства.  В  цьому випадку проблеми ті, які

 поставлені  можна  вирішувати двома шляхами. Перший шлях -давати

 ті  кошти  всю  суму,  яка  потрібна на виконання законодавства.

 Другий  шлях  -це не виконувати законодавство або зупиняти деякі

 статті  законів.  Ми постійно знаходимось у цій ситуації, коли у

 нас  все  зростає  заборгованість  фонду  перед виплатою пенсій,

 пільг,  компенсацій і таке інше і в цій ситуації як би нам тяжко

 не  було  ми все-таки повинні будемо прийняти якісь рішення, які

 стосуються  збалансування  і  дільш  регулярного  виконання  тих

 програм  і тих бюджетних цілей, які передбачаються.

      Тому,  на рівні міністерства ми подали пропозиції до Уряду,

 ви  знаєте,  що  є Програма діяльності Уряду, яка передбачає ряд

 планових   кроків   для  того,  щоб  вирішувати  ці  проблеми  в

 майбутньому.  І  хочемо ми того, чи не хочемо, в майбутньому нам

 прийдеться повернутися і розглянути такі питання, як відповідна,

 затвердження  відповідної  національної  програми  по імунізації

 наслідків Чорнобилської катастрофи на 1996-2000 роки. І це дасть

 змогу  все-таки  в  межах  асигнувань, передбачених у Державному

 бюджеті   на   заходи,   пов'язані   з   ліквідацією   наслідків

 Чорнобильської катастрофи і соціальним захистом населення, більш

 конкретно    та    детально   доводити   планові   завдання   до

 облдержадміністрацій  та  зацікавлених  міністерств  і  посилити

 контроль  за  їх виконанням. Тоді не буде відмов про те, що щось

 недофінансовано  і  тому  кошти  були  передані  на  інші  цілі.

 Прийдеться  приймати  відповідну  постанову  або  про  створення

 контрольно-ревізійних груп в наших обласних управліннях, або про

 якісь  цілеспрямовані  перевірки  використання  фонду на місцях.

 Прийдеться  нам  розглядати  пакет  законодавчих  актів з питань

 соціального   захисту   постраждалого   населення  та  уточнення

 переліків   населених   пунктів,  розташованих  на  радіоактивно

 азбруднених  територіях.  І тут ми підтримуємо позиції комісії і

 Союзу "Чорнобиль України", яка тут прозвучала, що не зважаючи ні

 на  які, не зважаючі на ті проблеми, які ісунють у ряді комісій,

 все  ж таки закон у другому читанні треба приймати, і чим швидче

 ми його приймемо, тим буде краще.

      Прийдеться  нам  вирішувати  ті  проблеми,  які пов'язані з

 капітальним  будівництвом.  Ви  знаєте,  що  в  1990 році 228-ою

 постановою та іншими постановами було розпочато близько 15 тисяч

 об'єктів   чорнобильського  спрямування  для  вирішення  проблем

 Чорнобиля.  Зараз  реальні  фінансові  можливості  не дозволяють

 закінчити  ці об'єкти, і близько тисячі з них кинуті, тому що не

 можна їх добудувати. Очевидно, треба буде вирішувати питання або

 передачі  частини  цих  об'єктів  на  баланс  органів  державної

 виконавчої  влади  на  місцях  (за  умови  їх  згоди), а частину

 прийдеться,   очевидно,  через  аукціонну  продажу,  через  Фонд

 державного майна якимось чином реалізовувати на аукціонах.

      І  прийдеться  нам  вирішувати,  очевидно, ті проблеми, які

 пов'язані із договорними цінами у будівництві для того, щоб все-

 таки  в умовах нестачі коштів, який на сьогодні є в капітальному

 будівництві,  більш  ефективно  використовувати  ті  ліміти,  ті

 фонди, які є, на ці цілі. Щоб прискорювати і збільшувати пускові

 програми   і   вводити   більше   житла  і  об'єктів  соціальної

 інфрастурктури.

      І  на  закінчення  я хочу відмітити, або зупинитись на дуже

 болючій  проблемі.  Що б ми  не говорили про ті конференції, які

 відбулися  і  у  нас,  і  за  кордоном,  ми  все-таки повинні на

 десятому   році   після  цієї  пам'ятної  дати  сумної  все-таки

 визначитися  з  частиною  тих  людей,  того  населення,  яке  на

 сьогодні  проживає  на  забруднених  територіях  і  фактично  не

 з'явило  бажання  відселитися.  То  я  думаю,  і такі пропозиції

 подані,   вони  зараз  критикуються  в  обласних  адміністраціях

 (виступав  тут  і  Валерій  Павлович Бондарєв, і Микола Іванович

 Приймаченко),  але  це  болюче  питання  всеодно  прийдеться нам

 вирішувати.  Я розумію, що не можна вирішувати просто так -зняти

 зони  і  залишити  людей   напризволяще,  але все-таки з масовим

 переселенням  людей,  тим  більше  після  того, як вони отримали

 фактично свої 80% дози, яку вони мають, очевидно, треба все-таки

 закінчувати   і   більше   коштів   вкладати   в   контзаходи  в

 сільськогосподарському  виробництві,  в  приватному секторі, щоб

 люди  отримували  чисту  продукцію,  в  інфраструктуру населених

 пунктів   (дороги,   шляхи,   соцкультпобут)   і   забезпечувати

 санітарно-гігієнічні умови для цього постраждалого населення. Це

 болючі  питання,  вони  мають  різні  відтінки.  В тому числі, і

 політичний   відтінок.   Але  нам  їх  прийдеться  вирішувати  і

 вирішувати найближчим часом.

      Я  розумію,  що  тут буде ще багато суперечок і буде багато

 критиков  в тому числі і в адрес Мінчорнобилю, який проводить цю

 роботу.  Але цю роботу прийдеться робити, як би тяжко її не було

 робити, її прийдеться робити.

      На  цьому  я  хотів  би закінчити свій виступ, побажати вам

 всього найкращого, перш за все здоров'я від імені міністерства і

 смпасибі вам  за увагу.

      ГОЛОВА.  Спасибі  Володимир  Іваеовичу,  слово має Анатолій

 Семенович  Матєйко, головний лікар Республіканського оздоровчого

 центру  матері  і  дитини.  За  ним  кілька  хвил ппросила слово

 Алексеєва....

      МАТЄЙКО.

      Шановний   Головуючий,   депутати,   запрошені.  Аналізуючи

 показники  здоров'я  населення  України, постраждалого внаслідок

 Чорнобильської  катастрофи  за  10  минулих  років,  розроблених

 Центором  медичної  статистоки сумісно з інформаційноаналітичним

 центром  "Тех........."... ці показники доказують, що не все так

 гарно,  як  це  вважає  в  своїх  висновках  МАГАТЕ  та  недавян

 коннференція в Відні.

      Я прошу подати табло. Ці дані надзвичайно свіжі, достовірні

 і  приголомшлеві  і  більшість  з вас їх бачить зараз вперше. це

 реалії  життя.  подальш ці дані будуть даватись в порівняні 1987

 року  з 1995.

      Прошу  звернути  вашу  увагу,  що  по  Україні  це здебільш

 відсотки,  а  там,  де  потерпілі  регіони -це рази. Поширеність

 захворювань  по  хворобам, якщо по Україні 23 відсотки, то серед

 потерпілих  3, 2 рази... в 3, 2 рази зросла. А захворюваність по

 Україні збільшилась на 3, 6 відсотки, в потерпілих регіонах в 3,

 8.  Ви  бачите,  там  захворювання крові органів дихання........

 кіскової  систем. Як ви бачите, по Україні відсотки, а там рази.

 Це -доросле населення. Я прошу другу таблицю дати. Ще там одна у

 нас  є.  Вот ета, да? То дорослі, а це діти до 14 років це на 10

 тисяч.

      Як  ви  бачите,  хвороби  серед  дітей зменшились на 15% по

 Україні.  Але  серед   потерпілих  вони  зросли  в  2,1  рази .

      Захворюваність  на  і  зменшилась  на  20,  1%,  але  серед

 потерпілих більшилась   в 2,5  рази.

      Ви  бачите,  що  б  ільш  всього  новоутворень, захворювань

 крові, нервової  системи. Це  реалії  цього життя.

      Первинна   інвалідність   у   ліквідаторів   за   10  років

 збільшилась  в 24, 2 рази, у евакуйованих і відселених в 4, 6, у

 проживаючих  на  забруднених  територіях   в  1,7  раза.

      Невже  ці статистичні дані н е є доказом дії чорнобильської

 катастрофи?

     Чи може дійсно це надбання багатокомпонентної ядерної війни,

 що  відбулась  на  Україні,  є  надбанням  тільки України, і цей

 ядерний  колігон  нікому вже не потрібний для досліджень? Чому ж

 медики  працюють  ще  над  цею бідою, не отримують по 3-4 місяці

 заробітної  платні,  не  фінансуються господарчі витрати майже

 рік,  фінансування охорони здоров'я в б юджеті 1996 закладено на

 30% від потреб. А після коректування залишено 10%, але за перший

 квартал  профінансовано  6,2  %  від  потреб.

      Віктор   Михайлович  тут  розказував,  як  тяжко  працювати

 медикам.  Потрібно сторюват и умови, бо дарма ж ніхто не працює.

 Розумні  медики  вже  втікають від такої безглухдої медицини. Ми

 вміємо лікувати, але треба, як вже казали, лікувати у себе, а не

 за  кордоном  і створювати ці умови тут, а не гроші розвозити по

 всім  краям.

      Негативні   зміни  в  стані  здоров'я  різних  контингентів

 постраждалих  спостерігаються  на  фоні аналогічних змін в стані

 здоров'я   всього   населення  України,  але  вони  мають  більш

 виражений  характер.  Є  всі  підстави вважати, що Чорнобильська

 катастрофа  зачепила  глибинні  процеси,  що  проходять  в живій

 природі,  в  організмі  людини.

      Заподіявши    значний   соціально-економічний   і   медико-

 біологічний  збиток,  вона  зпровокувала  подальший  розвиток ще

 більш   глобальної   медико-біологічної  аварії,  розпочатий  ще

 задовго  до  Чорнобиля.  Експерти  вважають, що погіршення стану

 здоров'я населення Європи і країн СНД пов'язано з незадовільними

 умовами  життя  і  станом навколишнього середовища, проблемами з

 водопостачанням і харчуванням.

      До цього Чорнобильська катастрофа добавила ще і радіаційний

 фактор, на локалізацію якого і були направленні основні зусилля.

 Через  10  років  стало очивидним, що при постановці задачі щодо

 захисту   населення  від  наслідків  катастрофи  необхідно  було

 враховувати   всі   глобальні  потреби  збереження  і  зміцнення

 здоров'я людини, збереження генофонду нації.

      Уроки   Чорнобиля   постійно  вимагають  системазувати  всю

 систему знань, накопиченних про здоров'я постраждалих, осмислити

 раніше поставленні задачі  по охороні здоров'я.

      У   зв'язку   з  цим  доцільно  було  б  доручити  Кабінету

 Міністрів,  основуючись  на  законах  України,  рекомендаціях  і

 принципах   (............)   і  інших  міжнародних  організацій,

 розробити        довгострокову        національну       програму

 соціальноекономічного владикобіологічного і радиаційного захисту

 населення.   До   того   ж   необхідно   дати   науковий  аналіз

 альфа-забрудновачів,  бо  їх  дія  в 10 разів сильніше дії бета-

 частини.

      Переконанний,   що  Україна,  звернувшись  до  інших  країн

 Центральної   і   Східної   Європи,   країн  СНД  з  ініциативою

 скоординувати   спільні  зусилля  у  цьому  напрямку  і  надавши

 правдиві  статестичні  данні, які не потрібно залучувати, знайде

 розуміння і підтримку.

      Я  впененний  у  тому, що така ініциатива приверне увагу до

 всього  людства,  тому  що те, що було в Відні, як розказують то

 цього  ж  не дали. А як же люди можуть сказати, що є катастрофа,

 якщо цих данних немають. Їх треба давати.

      І  пропоную  всі матеріали і виступ парламентських  слухань

 видати окремою брошурою до 10 річниці і винайти кошти для цього,

 бо  тут сказали дечого багато гарного.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Спасибі   вам.   Слово  має  Вікторія  Вікторовна

 Олексєєва   голова   оргкомітету  асоціації  "Донори  кісткового

 мозгу". За нею виступатиме Яценко Володимир Михайлович, заключне

 слово.

      ОЛЕКСЄЄВА В.В.

      Уважаемые   депутаты!  Уважаемый  Александр  Александрович!

 Уважаемые  участники паламентских слушаний! За 10 лет, прошудших

 после   Чернобыльской   аварии   в   результате   проявления  ее

 долговременных  последствий,  продолжает  расти количество жертв

 этой  экологической  катастрофы.

      Я  представляю  неюольшую группу людей, которые не являются

 жертвами  Чернобыля,  но добровольно разделили их боль и судьбу.

 Это доноры костного мозга для людей с пораженными кроветворящими

 органами  вследствие  радиационного  воздействия.  К  сожалению,

 число  таких больных по Украине растет, и они жизненно нуждаются

 в    операции   трансплантации   костного   мозга,   взятого   у

 соответствующего  донора.  Значит  растет и необходимость в такм

 виде донорства.

      Несмотря   на   малочисленность   этой  категории  граждан,

 отсутствие правового регулирования порядка взятия костного мозга

 и  неопределенность  прав  таких доноров не стимулирует развитие

 этого   направления  донорства,  что  ставит  под  угрозу  жизнь

 потенциальных энципиентов.

      Доноры  костного  мозга  бескорыстно оказали помощь жертвам

 Чернобыля фактически спасая или продляя им жизнь. Но если судьба

 чернобыльцев  контролируется государством, то донорство указаных

 категорий,  сопровождающаяся  госпитализацией донора, нарушением

 целостности кости  и  временной  нетрудоспособностью не учтено в

 законодательстве.

      Материалы   к проекту  положения  доноров  в 1994 году были

 направлены Союзом " Чернобыль" Украины Правительству Украины, но

 реакция отсутствует по сей день.

      Сегодня у большинства доноров костного мозга наблюдаются те

 или  иные  патологии  в  организме.  Они  не  имеют  возможности

 бесплатного   полного  медицинского  обследования,  приобретения

 необходимых едикаментов.

      Ассоциация доноров костного мозга призвана защищать права и

 интересы  этой  категории наших граждан. Подобные организации за

 рубежем   существуют.   Они  поддерживаются  на  государственном

 уровне.  На  Украине ассоциация доноров костного мозга находится

 только  в  процессе своего становления, но именно здесь в стане,

 пережившей   ядерную   катастрофу,  она  вправе  расчитывать  на

 понимание и поддержку.

      Украинская   общественность  должна  быть  информирована об

 этом дорогом  не финансовом в этическом плане способе сохранения

 или  продления  жизни.  Люди  должны знать какой ценой спасается

 каждая конкретная уникальная неповторимая жизнь.

      Украинское  законодательство  предусматривает ряд льгот для

 доноров  крови.  Эти  люди  могут расчитавать на благодарности и

 уважение  общества.  Но те, кто ради спасения жизни других людей

 подвергают  себя  большим  страданиям, не имеют такого статуса и

 как  бы  юридически не  существуют.

      Выступающий  ранее  замминистра здравоохранения Пономаренко

 говорил    о    персективах    создания   Национального   центра

 трансплантации   косного  мозга,  но  много  ли  найдется  таких

 добровольцев-доноров,  знающих,  что они в последствии останутся

 без  внимания  со стороны  государства?

      Я  благодарна вам за то, что вы выслушали меня и надеюсь на

 поддержку  законодателей.

      Прошу  в  проект  рекомендаций даных парламентских слушаний

 внести  пункт,  который  бы  предусматривал  разрешение  вопроса

 законодательного  регулирования  статуса и прав доноров костного

 мозга.  То ли в виде отдельного закона, то ли в виде изменений -

 дополнений  к  существующей  законодательной  базе. Поверте, это

 нужно не только донорам, но и тем, кто в недалеком будущем может

 потребовать  их   помощь.

      Статистика говорит, что   число   таких лиц  растет.

      Я  надеюсь  на  понимание и помощь доноров в социальной как

 законодательной так и исполнительной ветвей власти. Думаю, что в

 этом они найдут такое взаимопонимание, какое находят между собой

 донор  и   (...........) . Спасибо.

      ГОЛОВА.  Спасибі,  Вікторія  Вікторівна.  Я думаю, що тут є

 присутні  члени  комісії  з  питань  охорони здоров'я. На перших

 порах  вони  могли  б  зробити...  врахувати  ваші  пропозиції у

 вигляді  поправки  до  закону  про донорство взагалі і мабуть це

 треба  зробити,  бо  там  невеликої  поправки  треба, пільги там

 невеликі,  але  все-таки  статус  цих людей визначити потрібно і

 статус   організації , яка  займається  цією проблемою.

      Шановні  колеги!  В нас безперечно тут більше у статистиці,

 яка   проводилася   тут   і   Анатолієм  Степановичем  і  іншими

 виступаючими. Більше гіркого, ніж радісного. Ми це все прекрасно

 розуміємо,  але  ну  ми  не  можемо  бути зовсім песимістами, ми

 повинні  дивитися  об'єктивно  на  ті речі, що є. Це ситуація, в

 якій  ми  живемо  і будемо жити. Я просив би, підводячи підсумки

 нашого  семінару  чи  слухання  нашого,  надати слово Володимиру

 Михайловичу   Яценку  голові  комісії  з  питань  Чорнобильської

 катастрофи.

      ЯЦЕНКО.

      Шановні  народні  депутати,  шановні  члени  Уряду, шановні

 гості.  По-перше,  я хотів би висловити щиру вдячність всім, хто

 сьогодні  виступав,  вінс  пропозиції  обов'язково ми повинні їх

 врахувати,  особливу вдячність членам комісії і тим, що сьогодні

 працюють  і  тим, з якими ми працювали в тому складі. Це Валерій

 Петрович Болдирєв, Володимир Олександрович Яворівський, Анатолій

 Семенович  Матійко,  які  знайшли  можливість  сьогодні  побути,

 висловити свої пропозиції.

      Я  хотів  би  нагадати,  що  дійсно  26  квітня  буде  день

 Чорнобильської  катастрофи,  повинні  бути  приспущені  на  всіх

 урядових  будинках  місцевих  рад  народних  депутатів, місцевих

 адміністрацій  даржавні  прапори  України і це обов'язково треба

 зробити.  Цей  день  будут і загальнодержавні заходи, і прохання

 також   всім   місцевим   куерівникам,  які  сьогодні  присутні,

 влаштувати   такі  заходиі  на  місцевому  рівні.  Але  очевидно

 головним  заходом  буде,  якщо  ви зустрінетесь з ліквідаторами,

 інвалідами,  постраждалими  людьми  і  хоч  чимось,  хоч можна в

 крайньому  випадку  словом  допомогти  цим  людям.  Не  дай Боже

 створити нам із цієї дати якийсь черговий фарс, влаштувати якісь

 благодійні  обіди і потім це показувати по телебаченню, не варто

 цього  робити,  треба віддати людям належне, допомогти чим можна

 фактично, конкретно в їх нелегкому житті. І очевидно важно і те,

 що  ми  після сьогодняшніх слухань і взагалі перед чорнобильські

 дні  і  чорнобильські  дні, які будуть проводитись в Україні, не

 склалося   у   людей,   не   посилилася   в   душах  людей  така

 безнадійність.

      Очевидно  ми  повинні зробити все, щоб вселити надію в души

 людей  і  надію  на  те, що можна долати наслідки Чорнобильської

 катастрофи.  І  те  покоління, яке пережило цю страшну трагедію,

 воно  не  втрачено  для України,  не втрачено для нашої держави.

 Можна  вижити,  можна  долати  і  ми  повинні  формувати у людей

 активну життєву позицію, долати ці труднощі для того, щоб вижити

 самим  і  вижити нашим дітям, онукам і так далі, і так далі. Для

 цього робиться, повинно бути зроблено все можливе.

      Пропоную    рекомендації,   доопрацьовані   з   урахуванням

 зауважень  і пропозицій, внесених народними депутатами України і

 запрошеними  під час обговорення, прийняти сьогодні і винести на

 затвердження Верховної Ради України.

      І  пропоную  також  забезпечити  трансляцію  сьогоднішнього

 засідання,   присвяченого  парламентським  слуханням  з  приводу

 десятої річниці Чорнобильської катастрофи.

      Спасибі.

      ГОЛОВА. Спасибі, Володимир Михайловичу.

      Я  хотів  би  два  слова  буквально,  або  кілька  моментів

 зачепити, завершуючи наші слухання.

      Тільки   що   була   в  нас  зустріч  із  Прем'єр-міністром

 Великобританії  Мейджором.  І одна з тем нашої розмови торкалася

 проблем  Чорнобиля,  тим  більше, що у контексті проблем ядерної

 безпеки,   чому   буде  присвячений  саміт  у  Москві,  важливою

 складовою  частиною  буде  і питання, пов'язане з Чорнобильською

 катастрофою.  Є  готовність  з боку кіл зарубіжних більш активно

 працювати  в напрямку подолання наслідків катастрофи, але ви всі

 прекрасно  розумієте,  що  розраховувати  на  чиюсь допомогу тут

 доводиться не занадто. Треба шукати власні можливості.

      І  тому,  тема,  думка,  яка  кілька разів прозвучала тут у

 виступах  про  те,  що  треба  розвивати  свою  медицину,  треба

 створювати  ті  центри,  які  потрібні сьогодні, враховуючи нову

 ситуацію,  в  тому числі з станом здоров'я наших людей, треба ці

 можлиовсті розвивати і витрачати кошти на лікування людей тут, у

 нас6  нашими  можливостями,  тим  більше, що природний потенціал

 України,  і..............  логічний  зокрема,  такий, якого нема

 ніде в світі. І треба використати цей потенціал.

      Те,  що  стосується  законодавчого  забезпечення  всіх  тих

 пропозицій,  котрі  прозвучали або ще не прозвучали. Я думаю, що

 ніхто не може ображатися на пасивність нашої комісії і Комісії з

 питань  Чорнобильської  катастрофи,  з питань ядерної безпеки, з

 питань  охорони здоров'я. Вони будуть брати собі в план роботи і

 будуть  готувати  ті  документи,  котрі  повинні стати юридичною

 підставою   для  захисту  інтересів  і  захисту  життя  громадян

 України, та і не тільки України.

      Я просив би в цьому відношенні до більшої акивності заклади

 науки  -і  великої нашої академії, Національної Академії наук, і

 галузевих   академій  (зокрема,  Академії  сільськогосподарських

 наук),  бо  на  тих  виставках,  які, частину експозиції якої ми

 бачили  тут, на третьому поверсі і яка організовувалася декілька

 тижнів  тому у Будинку торгівлі, ми бачили, що потенціал справді

 колосальний   -є  розробки  і  практичні  результати  у  вигляді

 пристосувань,   приладів,  систем  цілих,  які  мають  ну  такий

 проривний характер, на рівні ноу-хау. Зокрема, те крісло, яке ви

 бачили сьогодні тут, яке дає... через яке варто було б, можливо,

 пропустити,  розробивши  відповідну  методику, всіх тих, хто має

 посівдчення  "Учасник  ліквідації",  або ліквідатора. Щоб зняти,

 може,  оцей...  отой  елемент суб'єктивності при вирішенні цього

 важливого  питання, за котрим і доля людей, і фінанси держави. Я

 думаю,  що  тут  би  найшлося  багато ще застосувань тих і інших

 розробок6  котрі  є.  І  працювати  в  цьому  напрямку  науковим

 установам більш напружено, а Кабінету Міністрів і законодавцям в

 бюджеті визначати для цього потрібні кошти.

      Я  б  хотів  такж  сказати  про  те,  що  не  так давно, ну

 буквально  тиждень тому, в зв'язку з десятиріччям Чорнобильської

 катастрофи  парламентські  делегаціюї Білорусії, росії і україни

 побували  в  районах,  найбільш  вражений  внаслідок  аварії  на

 території  цих  країн.  Вони  переконалися,  що  і  в  Росії,  в

 Білорусії,  в  Україні  спільні  проблеми,  але вирішуються вони

 нарізно,  а  треба  вирішувати разом, бо є дуже багато зв'язаних

 доль  навіть  -не  просто  проблем,  а  доль  людських.  І їх не

 можна7..   вірніше,   їх   ефективніше  можна  розв'язати,  якщо

 координувати  свої  зусилля  і допомагати один одному. Необхідні

 узгоджені дії по реабілітації території, по соціальному захисту,

 по   медицині   та  по  багатьох  інших  напрямках...  подолання

 наслідків аварії.

      Висновки, які зроблені під час цієї Міжпарламенської акції,

 враховані  в рекомендаціях.    ці рекомендації роздані деутатам,

 вони  є  у  вас  на  мтолах  і  юх  було б долцільним підтримати

 принаймі  учасниками нашого слухання і Верховною Радою в цілому.

 Там  є звернення цих 3-х парламенських делегацій до парламентів,

 глав  держав  і  урядів  до міжнародних організацій, до світової

 наукової  громадськості.

      Я  думаю,  що  ми передбачимо і в нашому проекті документу,

 який повинна приняти Верховна Рада з цього приводу, посилання на

 оцінку  підходів  таких  3-х парламентів  або  3-х парламенських

 делегацій.  А  в  цілому,  завершуючи  наше слухання, я хотів би

 сказати,  що  це -один із фрагментів тої загальної роботи, котра

 ведеться   в   напрямку   десятиріччя,   відзначення  його,  але

 відзначення  не як дати якоїсь пам'ятної тощо. Це дата, яка весь

 час  фіксує,  приковує  нашу увагу до цієї події, до того, що ми

 живемо  в  зовсім  нових координатах. Як правильно сказав Василь

 Васильович  в  своїй  доповіді  про  те,  що  це  -період,  етап

 розвитку,   мабуть,   світа. Для  наших  людей  він  найгостріше

 проявися.  26  квітня  1986  року  почалась переоцінка цінностей,

 почався   новий   відлік   для   життя  ,  для  розвитку  нашого

 суспільства,  і  особливо  це  відбилось для України, для нашого

 населення.  Тому  такі заходи, вони повинні бути систематичними,

 регулярними, але мова йде не тільки рпо форму, а і про зміст цих

 заходів, щоб за ними завжди слідувало і поліпшення законодаства,

 матеріально-фінансове  і організаційне забезпечення всього того,

 чого   люди   чекають   від  нас  як  від  представників  влади,

 представників  громадського  активу.

      Тому я хотів би сердечно подякувати і урядовцям за участь в

 цих  слуханнях,  депутатам,  запрошеним,  керівникам громадських

 організацій,  керівникам  місцевих органів влади, обласних рад і

 адміністрацій,  і  представникам  з районів, з міста Прип'яті, я

 бачу,  тут  мер Удовенко знаходиться, Удовиченко, і всі учасники

 цього слухання, я сердечно вам всім дякую, керівництво Верховної

 Ради  найперше,  просів  би  вибачити,  що  не  всі депутати тут

 присутні,  ми  зараз  працюємо  в  конституційній  комісії,  там

 приблизно 50 депутатів зайнято, міжнародна конференція продовжує

 роботу з питань безпеки і ядерної втому числі в Європі., там теж

 зайнята в тому числі велика група депутатів. І весь час ця тема,

 ця проблема в матеріалі, в роботі в наших комісіях. Хоч би через

 те,  що  кругом,  де  б  не  були  депутати,  з  відки б вони не

 обиралися,  там або проживають ліквідатори, або це зони ураженні

 і, на жаль, цього добра в Україні вистачає, тому депутати ніколи

 не мають можливості відчувати, що ця проблема подолана і вона їх

 не  стосується.  Вона  весь  час тут присутня в роботі Верховної

 Ради.

      Перед  тим,  як  завершити засідання, я просив би депутатів

 залишитися   у   залі,  щоб  порадитися  з  кількох  процедурних

 моментів.  А  всіх інших учасників засідання... я сердечно дякую

 вам за  роботу, за ту увагу, яку ви приділили цьому семінарі.

      Всього вам  найкращого.