ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО СЬОМЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 18 ч е р в н я 1996 р о к у
16.45 година
(продовження засідання)
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Дронь , будь ласка.
ДРОНЬ.
Оскільки виступаю від депутатської групи "Незалежні", я
прошу дозволити говорити мені 10 хвилин. Сьогодні, мабуть, ні в
кого не виникає сумнівів, що стоврення соціально орієнтованої
ринкової екноміки України можливо лише за умов корінної
перебудови, ресурса погинаючого самоїдського, я би сказав,
народного господарства, яке ми маємо зараз.
Тому розробка проекта програми, яку ми сьогодні
розглядаємо, є надзвичайно актуальна. І я з великою повагою
відношусь до заступника мінітсра Мініна, але вважаю, що це
питання мав би доповідати як мінімум віце-прем'єр-міністр, але
то справа Кабінету Міністрів.
З представленого проекта програми, не дивлячись на його
значну декларативність, недостатню конкретність все ж
проглядається нова модель економіки України, галузева структура
яокї наближається до пропорції розвинутих країн світу.
Важливо, що передбачається зростання галузей, спрямованих
на задоволення потреб людини. Можна погодитись з багатьма
напрямами структурних макроекономічних змін, які запропоновані
авторами. І я, не дивлячись нанегативну оцінку цього проекту з
боку деяких депутатів вважаю все ж таки за можливе прийняти його
в 1-му читанні, дати можливість нашій економічній комісії з
урахуванням......... депутатів доопрацювати його. Добре сьогодні
дуже виступала Наталія Михайлівна і ми тоді б мали цей документ,
бо, якщо повернемо Кабінету Міністрів, то навряд чи скоро ми
його будемо мати, а програма нам конче необхідна.
Тепер хочу висловити деякі свої зауваження, пропозиції.
Перше. Вважаю, що в новій моделі не повиністю враховується
геоекономічні та геополітичні фактори, які впливатимуть на
економіку держави в найближчій перспективі. Саме ці фактора, а
також природно-кліматичні особливості, зайнятість населення і
гососвідченість та довід аовинні бути враховані при визначені
нової економічної системи. Вона має бути відкритою і з значним
впливом зовнішніх чинників. Отже потрібно більш чітко
визначитись із зовнішньо-економічними зв'язками України,
врахувавши при цьому наші довгосрокові інтереси.
Друге. Найбільш слабким місцем у програмі є, на мій погляд,
роз фінансово-організаційного забезпечення структурної
перебудови, хоча це одне з головних питань. Перераховані в
проекті джерела фінансування, а саме, заощадження населення,
амортизайційні відрахування, кошти від приватизації є
примарними. 150-200 мільярдів доларів ми не наберемо.
Нещодавно віце-прем'єр-міністр Роман Шпек в пресі назвав ще
40 мільярдів доларів іноземних уже інвестицій, які потрібні для
цієї мети7 Але є сумнів, що Україна одержить і цю суму. Адже за
останні чотири роки отримано всього 750 мільйонів доларів, тобто
по 3, 5 долара в рік на душу населення. На порівняння, Естонія,
Угорщіна, Чехія, Литва, наприклад, одержали від 60 до 116
доларів. Причиною тут, безумовно, є те, що у нас продовжується
спад виробництва, не розвинена ринкова інфраструктура, не
конвертована національна валюта, головне -нестійкий політичний
клімат. І наврядчи ми зможемо розраховувати найближчий час на
достатній інвестицйії із-за кордону. А виходячи з того, что
світова економіки вступила в фазу дефіциту капіталу і в
перспективі.
Тому, як мені видається, акцент треба робити на власні
сили. І тут важливим джерелом є, так званий, тіньовий капітал,
який за визначенням фахівців контролює сьогодні біля 50
відсотків валового внутрішнього продукту. Це явище, як ми
розуміємо, не стільки пов'язано не стільки з кримінальною
природою наших підприємців. Хоча і це є. Оскільки з діючою
податковою кредитної політики держави. Змінивши їх, ми могли б
створити сприятливі умови для приток величезного капіталу у
вітчизняне виробництво.
Третє, на чому я хочу зупинитися, -проект програми визначає
пріоритетними практично всі галузі народного господарства. Хоча
пріоритетний підхід в економіці, це завжди стратегічний
політичний підхід. Отож, виходячи з цього, треба внести
відповідні корективи до переліку пріоритетних галузей. Треба їх
скоротити і залишити дійсно стратегічні.
Глибоко переконаний, що нова модель нашої економіки повинна
мати індустріальне обличчя, а значить, пріоритетною має бути
обробна промисловість в (...........) сфері, які, по-перше,
сприятимуть оновленню основних фондів на рівні кращих досягнень.
І по-дреге, будуть конкурентно спроможними на світовому ринку.
Світовий досвід свідчить, що початок підйому економіки
починався з будівництва реконструкції транспортних магістралей.
Чомусь в проекті мова про це зовсім не йде.
У будівельному комплексі пріоритетний має бути розвиток
житла. це, по-перше, призведе до розв'язання найгострішої
соціально-економічної проблемою, що реально існує в нашій
державі. А по-друге, сприятиме інвестиційному пожвавленню в
величезному секторі економіки, які технологічно пов'язані з
будівництвом і дасть нові робочі місця.
На жаль, автори запропонованого проекту не дооцінюють ці
фактори. Зокрема не можна ставити за мету скорочення будівництва
житла за рахунок держави. Далі скорочуватись нам нікуди.
В минулому році введено в експлуатацію житла в 4 рази
менше, ніж це вводилось щорічно 5 років тому. При таких темпах
задовольнити 2. 5 мільйони сімей, які стоять на черзі моєжливо
буде лише через 40 років, а держава зобов'язалася це зробити. І
в ринкових умовах держава повинна споруджувати соціальне житло
для забезпечення певних категорій людей і досвід найбільш
розвинутих країн про це свідчить. До речі...
10 хвилин, я закінчую вже.
До речі, про недооцінку вирішення житлової проблеми з боку
виконавчої влади свідчить і відсутність до цього часу
відповідної державної програми. Я говорив не раз, що мова йде не
про конкретні цифри, про обсяги введення житла, а про (це дуже
лякає Кабінет Міністрів), а про організаційно-технічні,
фінансово-економічні заходи по поступовому переведенню житлової
сфери на ринкові рейки.
ГОЛОВА. Анатолій Андрійович, я вас дуже прошу. Ви вже...
ДРОНЬ.30 секунд, я закінчую.
Було запевнення Президента, було рішення Верховної Ради про
розробку такого документу Кабінетом Міністрів ще в минулому
році, але й досі нічого не зроблено. Змушений констатувати, що
концепція нової житлової політики, яку ми затвердили рік тому,
не реалізується. Справа забезпечення людей житлом заходить у
глухий кут. Старі підходи тут не діють, нові ми не
запроваджуємо.
Закінчуючи, хочу сказати, що, заглядаючи в далеке майбутнє,
що ми намагаємось зробити через концептуальний варіант програми
перебудови економіки, ми повинні сьогодні предметно займатися
ділом.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Степенко Василь Іванович.
Прошу ще раз: не порушуйте Регламент.
Будь ласка. Ну, Василь Іванович завжди дуже лаконічно
виступає.
СТЕПЕНКО В. І. Шановні товариші, шановний головуючий, ми,
дійсно, сьогодні розглядаємо, якщо так почитать і не думати,
надзвичайно важливе питання: програма структурної перебудови
економіки. А потім задається питання: а що ми перебудовуєм, яку
структуру. Хіба в нас є така структура, яка сьогодні працює?
Я хочу, щоб ви, Олександре Олександровичу, мене уважно
послухали і дали, може, відповідь перед тим, як будем постанову
приймать, і я думаю, що відхилять цю структурну перебудову.
Але де чітка економічна програма Уряду? Де в кінці кінців
пакет економічних законів? І новий Прем'єр Павло Іванович
говорив: "Підготовлений пакет економічних законів".
Я хочу знати: є вони в Верховній Раді чи їх немає? Чи знову
будуть вішать все на Верховну Раду, шукать кота в темній кімнаті
чорного і говорить, що в цьому винна Верховна Рада.
Я коли читаю ось оцей документ, з дозволу сказать,
документ, і там написано: "Буде досягнуто", хочеться запитать за
рахунок чого це буде досягнуто? Де там буде комплексний
економічний підхід до виходу з оцієї економічної кризи? Ну, в
кінці кінців де там захист вітчизняного товаровиробника?
Ви розумієте, коли ми говоримо чому не працює виробник -не
годяться податки, інвестиції, не має цільових кредитів. Так,
вони повинні ібуть і це повинно буть зроблена програма, а от
цією перебудовою і податками ми нічого не досигнемо. Просто, ну,
не розумієшь чому це так. І дійсно в нас уже є структури, в нас
є Кабінет Міністрів у нас уже скільки управлінського персоналу,
а справи не має. Я ще раз хочу повернуться до теми підтримки
вітчизняного товаровиробника. Якесь іде ідолопоклонство
зарубіжній техниці, у нас є прекрасні керівники, прекрасні
фабрикі, заводи, які сьогодні хотять вироблять продукцію,
спільні підприємства створюють, але їм ніхто не допомогає. Я був
на Львівхімсільгоспмаші, говорив із керівництвом Бородянки, з
Днепропетровська, де випускається "Європак", оприскувачи і
запитував: а скільки у вас раз були з Міністерства сільського
господарства чи з комітета, створеного вновь по
сільгоспмашинобудуванню. Та ні були не разу, і весь час їздять
за кордон.
Знаєте, Темирязів говорив таку цікаву річ, я думаю, що у
нас деякі міністри і ті, хто відповідає живуть по цьому лозунгу,
ну, воно на російській краще звучить. Темірязів говорив так, що
"Жизнь прекрасна еще и тем, что можно путешествовать". І от вони
тільки путешествуют всюду за кордон, а якщо спитать різко: а що
ти відтілля привіз? Нічого ж не скаже. Тому, я вважаю, що якщо
ми будем серйозно цим питанням зайнятись, то нам потрібно
відхилити цю структурну перебудову і розглянути комплексну
економічну програму у підтримку товаровиробника. Я не спеціаліст
по вугіллю, по енергетики, але я скажу за сільське господарство.
Сьогодні всі бачать, що сільське господарство гине і це не
лозунг якийсь, це не підняття курсу акцій, там уже піднімать
нічого. Але... ну, якщо стоїть, ще можна піднімать, а тут уже
зовсім нічого не стоїть.
І всі це бачуть! От ідуть жнива: немає горючого, немає
нічого... І ніхто в цьому питанні не розбирається!.. Скільки ми
балакали за єдиний податок на землю. Де він є?! Чому ми сьогодні
не дамо можливості давать... працювать...
Олександре Олександровичу, я закінчую!..
...дать працювать тому, хто хоче працювать. Ведь село ж
нічого не просить - село тільки каже: ви нам заплатіть за
вироблену продукцію! І я хочу привести одну-єдину цифру: якщо
продукція сільського господарства подорожчала десь в 70-120
тисяч разів, то те, що ми купляєм, у 500-800 тисяч разів. За яку
перебудову, за яку структуру ми говоримо?!
Я просто пропоную і прошу, шановні колеги, відхилити цю так
називаєму Програму і дійсно поставити питання перед урядом -дати
чітку економічну програму виходу нашої держави із кризи.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Будемо далі обговорювать?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, є по...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, будь ласка, від комісії Павловський просить. Але 3
хвилини всеодно... Від комісії Павловський, але 3 хвилини
всеодно...
ПАВЛОВСЬКИЙ М. А., 406 виборчий округ, місто Хмельницький,
Українська Республіканська партія.
Я хочу... не хочу критикувати Програму, бо критика вже
була... Я хочу давати конкретні пропозиції, виходячи з світового
досвіду, з досвіду розвинутих країн або тих країн, які мають
позитивні результати при переході до ринкових відносин.
Перш за все, я хочу наголосити на тому, що структурна
перебудова - це стратегічне завдання держави і отже воно повинно
охоплювати все наше господарство, всі наші галузі.
З другого боку, поскільки це перехідний етап, то в сфері
фінансів монітарна політика просто не здатна вирішити ці
питання. І отже, потрібно звернути особливу увагу на захист
свого ринку і свого виробника.
Справа в тому, що ринкові ідеї -вони міжнародні, і дуже
добре спрацьовують , але не для всіх країн.
Тому треба, щ об ми добре розуміли: одна схема дій ринкових
механізмів в світі, і друга -дії в межах однієї держави.
Особливість тут полягає в тому, що якщо ми кажемо про
світовий масштаб, то там ідуть світові ціни.
Так от, я хочу звернути увагу нарощних депутатів, що
світові ціни -це ті ціни, які випливають із сприятливих умов
виробництва із застосуванням сучасних технологій, які
отримуються при високій ефективності праці.
Якщо з цього виходити, то можна розвинути дальше думку
шановного доповідача, заступника міністра Мініна і сказати так:
виходячи з ц ього на сьогоднішній день вся без виключення
продукція України є неконкурентноспроможна. А що робити далі?
Або держава зникає, або ми шукаємо шляхи, як зробити цю
продукцію конкурентноспроможною. А її можна зробити тільки
захистивши свій ринок і свого виробника.
З другого боку, думаючи про якість виробництва. А якість
виробництва отримати без застосування нових технологій, без
застосування своєї науки знову ж таки неможливо.
І якраз в нашій програмі немає і слова про науку.
А наука повинна йти разом з виробництвом.
Я хочу послатись на досвід розвинутих держав.
Так от, в мене час вже закінчується, тому я тільки одну
фразу скажу. Так от, якість виробництва в Сполучених Штатах
Америки забезпечує її наука. Наша наука не використовується
зовсім.
Таким чином ще є одна причина -про фінансування. Інвестиції
потрібні велики. Але справа в тому, що головним джерелом
фінансування мають бути наше власне фінансування, наш бюджет. Я
хочу звернути увагу на те, що проблема неплатежів і інші
проблеми пров'язані з тим, що більше половини грошей з нашого
бюджеу іде на фінасування іноземних фірм прямо чи посередково.
Отжде тут є над чим подумати і завдання номер одни -це
затавити наші гроші працювати на наше виробництво. А щоб це
вирішити, то потрібно виходити не просто з переліку пріоритетів,
а повинні бути програми націлені на кінцеву продукцію. І все що
у нас є. Державні підприємства, приватні підприємства, науку,
все мобілізувати, зробити їх надгалузевими і все мобілізувати на
вирішення цих, в першу чергу, науково-містких програм.
Тому я пропоную добавити в цьому розділі, в цій програмі
цілий розділ і так його назвати "Захист свого ринку і свого
виробника". І все, що я казав, якраз повинно ввійти
концептуально у цей розділ. В такому випадку можна з цією
добавкою прийняти цю програму в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні депутати! Я прошу вас, користуючись
регламентом, представники від груп і фракцій, їх записалося,
зараз появляється ще більше, мають право брати участь в
обговоренні. Але якщо, очевидно, з усіх виступів і запитань і
відповідей випливає те, що буде відхилений цей проект, то
давайте дамо змогу працювати над ним. Тобто, відхиливши цей
проект дамо доручення комісії відповіддній разом з Кабінетом
мінівтрів працювати над документом. А відповідно до регламенту
ті, хто мають свої пропозиції, через Секретаріат долучають до
стенограми, і вони враховуються при підготовці.
Я чому так говорю? Тому що було вже кілька пропозицій
припинити обговорення. Я ставлю на голосування пропозицію про
припинення обговорення, будь ласка, Саме тому, що вона серйозна.
Будь ласка, ставлю на голосування пропозицію про припинення
обговорення.
"За" -
ШУМ В ЗАЛІ
Може хтось не пам'ятає, що 211 голосів треба. Вже після
сьогоднішнього дня -211. Не встигли. Ще раз ставлю на
голосування. Про припинення обговорення.
"За" -
У нас був проект, який внесла комісія, такого змісту:
"Доручити Комісії Верховної Ради України з питань економічної
політики та управління народним господарством разом з Кабінетом
Міністрів України доопрацювати проект Програми структурної
перебудови економіки україни, відповідно до зауважень і
пропозицій постійних комісій Верховної Ради України та народних
депутатів України і внести на розгляд Верховної Ради України для
прийняття в першому читанні."
За основу такий проект можна ставить на голосування?
Ставлю.
"За" -
За основу прийнято. В мене є пропозиція: першим пунктом
записати все-таки те, що випливало з обговорення, -відхилити
проект, внесений Кабінетом Міністрів, зміст якого не розкриває
потреб структурної перебудови економіки України.
Перший пункт. А потім -доручення комісії... доручити
комісії разом з Кабінетом Міністрів, але мова йде... і повторно
внести на розгляд Верховної Ради. Ось так. Нема заперечень?
Ставлю на голосування, а потім вам дам слово.
"За"-
Пилипчук, прошу.
ПИЛИПЧУК В.М.
(Депутат Пилипчук)
Я просив би, ви зробили добавку, доповнення, я його хотів
внести, але чуть-чуть ще ширше.
ГОЛОВА. Будь ласка, доповнення.
ПИЛИПЧУК В. М. Перше. Програми такі -це досить-такі
серйозні документи і вимагають великих зусиль Уряду, банків, це
є державна політика. То треба добавить не тільки зміст, а й
мети, тому що такі програми в світі, от приклад, в Японії,
розроблялись на наступне. Це забезпечення, щоб Уряд це мав, як
орієнтир для роботи, забезпечення глобальної конкурентоздатності
української економіки.
Друге. Забезпечення глобальноконкурентної здатності
структури валового внутрішнього продукту і національного доходу
і продуктивності праці.
Третє. Забезпечення конкурентного рівня життя в Україні і
забезпечення конкурентного рівня продукції української і
забезпечення конвертованості зовнішньої власної валюти.
Оце ті цілі, ради яких розробляються подібні програми. А в
нас це набір заходів, який не має чіткого визначення якісних
цілей і кількісного їх обгрунтування.
ГОЛОВА. Депутат Пилипчук вносить пропозицію додати до
пункту, другого пункту, таке доповнення: "При розробці програми
виходити з потреби:..."-і те, що він сказав, три пункти.
Конкурентоздатності економіки і все інше, те, що він сказав.
Немає заперечень?
Ставлю на голосування цю пропозицію.
"за"
Є ще пропозиції? У вас, Терещук, будь ласка. Азарову зараз
дам. Терещук.
ТЕРЕЩУК.
Дякую, Олександре Олександровичу, в мене заперечення було
по тій постанові, постановці мети структурної перебудови, яка
була зараз запропонована депутатом Пилипчуком. Мені здається, що
з такої постановки мети випала людина, а ...
ГОЛОВА. Додати? Давайте додамо перший пункт ваш. Соціальна
періорієнтація економіки, те що говорила Вітренко в своєму
виступі, так?
ТЕРЕЩУК. Так, ця пропозиція що була висловлена Вітренко і
також я хотів би додати: створення робочих місць в Україні.
ГОЛОВА. А це і є одна з умов.
ТЕРЕЩУК. І по-третє, я хотів би, щоб до цієї постанови було
акож долучене те, щоб створення умов для всебічного розвитку
громадян України.
ГОЛОВА. Ну, я прошу, давайте ми це все, це в Конституції
все можна записать. А тут конкретне питання про структурну
перебудову економіки, соціальна переорієнтація економіки і
підвищення добробуту людини, тобто ждодати до пунку, який
говорив Пилипчук ще слово соціальна переорієнтація екноміки,
верніше, соціальна орієнтація економіки. Так? Я ставлю на
голосування це доповнення, будь ласка, я прошу Азарову слово і
давайте будем завершувать.
За-
То вже під час підготовки до другого читання, до першого,
тоді вже ми інше внесем.
Азаров, будь ласка. Прийнято.
АЗАРОВ М.Я.
Уважаемые народные депутаты, когда мы на комиссии
расматривали эту программу, то обратили внимание на отсутствие
источников финансирования этой программы, не визначат они в
программе, поэтому такое предложение вноситься: дополнить
постанову уряду при доробці програми визначить джерела
фінансування этой программы.
ГОЛОВА. Джерела фінансового покриття. Зрозуміла пропозиція
Азарова? Ставлю на голосувавння як окремий пункт. Не ставьте на
голосування. Кабінету Міністрів при представлені Верховній Раді
проекту програми передбачити джерела покритття фінансових витрат
на її реалізацію. Зрозуміло. Так я сказав?
"За" -
"Передбачити джерела покриття фінансових витрат на її
реалізацію". Зрозуміло. Так я сказав? Визначити -не передбачити,
а визначити джерела покриття витрат на її реалізацію. Можна так
ставити на голосування?
(Шум у залі, окремі вигуки)
Не можна? Пилипчук каже: не можна... Будь ласка.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, це дуже важко - треба Програму на 20 років, а фінансове
покриття - щороку...
ПИЛИПЧУК В. М. Шановні колеги, ми дуже часто привикли
називать любий набір заходів програмою... Є дуже чітке
визначення програми - так само, як і статуса депутата, так і
статус програми. Вона передбачає собою сценарій розвитку подій в
часі і в просторі, граф цілей, граф ресурсів і взаємозв'язані
кроки по їх мобілізації для досягнення мети. Тобто завдання
уряду - розробить не комплекс заходів, а дійсно програму,
виходячи із її назви, бо в саме слово "програма" включається
граф цілей, граф ресурсів і розвиток подій, мобілізація їх в
часі і просторі.
ГОЛОВА. Очевидно... Давайте так: Микола Янович, можливо,
пропустив той факт, що Верховна Рада в першому читанні прийняла
Закон про державні програми. Він у плані роботи на цій сесії в
другому читанні. Там визначається все, що потрібно бути даним до
програми. Давайте на це зважимо... Але ви наполягаєте на цьому
голосуванні? Я підтримую Сусло... Азарова. Давайте проголосуємо,
вона не завадить, бо у нас ще Закону про програми нема.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Воно зайвим не буде! Я повторив...
(Шум у залі, окремі вигуки)
А, звичайно. Це пере... потім я вам розкажу!..
Голосується пропозиція Азарова.
"За" -
Ні, то я одному Мовчану сказав...
Проект голосується в цілому. Будь ласка. Потім уже...
"За" -
Рішення прийнято. Спасибі.
Павловський Михайло Антонович від лічильної комісії має
слово.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Шановні народні депутати, дозвольте зачитати протоколи
лічильної комісії по обранню в виборах суддів Верховного Суду
України.
Перший протокол засідання лічильної комісії Верховної Ради
України "Про затвердження форм і бюлетеня для таємного
голосування по виборах суддів Верховного Суду України".
Присутні: заступник голови лічильної комісії Павловський,
секретар лічильної комісії Стретович. Члени лічильної комісії:
Бобриньов, Чукмасов, Кузнєцов, Сидоренко, Брит, Осадчук, Лінчак,
Шаланський, Левченко, Білас, Запорожець, Сокерчак, Капустян,
Ярошинський, Бублик, Ратушний, Бережний, Єльяшкевич, Буздуган,
Горбатюк.
Слухали про затвердження форми бюлетня та таємного
голосування по виборах суддів Верховного Суду України. Лічильна
комісія вирішила затвердити форми бюлетня для таємного
голосування, яким ви голосували.
Протокол другий. Засідання лічильної комісії Верховної Ради
України від 18 червня 1996 року. Присутні: названі всі товариши,
слухали про підсумки таємного голосування по виборах суддів
Верховного Суду України. У бюлетень для таємного голосування по
виборах суддів Верховного Суду України були включені
кандидатури: Колесник Микола Андрійович і Матюжак Ярослава
Василівна.
На підставі результатів таємного голосування лічильна
комісія встановила: загальна кількість народних депутатів
України, обраних на час проведення сесії -421, кількість
народних депутатів України, повноваження яких визнані Верховною
Радою України -418, кількість народних депутатів України, які
одержали бюлетні для таємного голосування -296, кількість
народних депутатів України, які взяли участь в голосуванні -289.
Результати голосування. кількість голосів, поданих за
кандидата.
Колесник Микола Андрійович -271, Матюжак Ярослава
Василівна - 272.
Колесник Микола Андрійович 18, Матюжак Ярослава Василівна -
17.
Відповідно до статті 97 Конституції України та пункту 2
Статті 3. 7. 3 і пункту 3 Статті 3. 7. 5 Регламенту Верховної
Ради України лічильна комісія вирішила вважати обраними сиддями
Верховного Суду України Колесника Миколу андрійовича та Матюжак
Ярославу Василівну.
І підписи.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Беремо до відома інформацію лічильної Комісії.
Вітаємо обраних членів Верховного Суду.
(ОПЛЕСКИ)
Побажаємо їм, щоб вони судили справедливо, з зав'язаними
очима.
Так, дивились тільки на закон.
Прошу до уваги питання про...
ШУМ У ЗАЛІ
Почекайте, ні. Хто сказав?
Відповідно до Регламенту, на жаль, немає Носова у залі.
Відповідно до Регламенту Постанова за підсумками таємного
голосування не приймається.
Ми приймаємо до уваги інформацію Комісії, акт свій про
обрання своїх людей ми вже визначили отам в урнах.
Тому приймати постанову, бо інакше вийде так, як не
прийняли Постанову, так не дійсне голосування.
Правильно чи ні? Правильно.
От і Олег Олексійович каже, що правильно, так що як хто не
вірить, то , будь ласка, подивіться.
Запорожець підходив до мене з одним питанням важливим,
послухайте уважно. Я просто з технічних причин, а він ще просто
не встиг помітить, коли ставив на голосування постанову
попередню.
Будь ласка, Запорожець.
Ну йдіть на трибуну, скоріше буде. Тільки, будь ласка, одну
хвилину. Одну хвилину, прошу.
ЗАПОРОЖЕЦЬ.
Шановні народні депутати! Я не встиг доповнення до
попередньої постановии виголосити стосовно цілей, які визначити
при підготовці програми структурної перебудови в економіці.
Шановний Володимир Мифодійович виголосив декілька цілей,
але серед них навіть не згадано внутрішній ринок. Необхідність
його розвитку і насичення товарими власного вітчизняного
виробництва.
Я вважаю, що це повинно бути першої із цілей, які повинні
переслідувати структурну перебудови економіки. І пропоную
проголосувати, як доповнення до пепоредньої постанови.
ГОЛОВА. Я розумію, що це десь відхилення від проекту, але
це не закон, а постанова до відхиленого проекту.
В пункті два, підпункті, який вносив депутат Пилипчук
поставити рисочку, тире і пропозицію Запорожця про орієнтацію
економіки на потреби внутрішнього ринку треба передбачити, щоб
виходили з цього теж. Я прошу підтримайте цю пропозицію як
доповнення до прийнятої тільки що постанови.
"За" -
Дякую.
Тепер в цілому ще раз, треба так робить, ще раз ставиться в
цілому постанова.
"За" -
Спасибі, прийнята постанова.
Ми розпочали розглядом питання про патентування деяких
видів підприємницької діяльності. Одну хвилиночку. І попередили
і я дав гарантію, що після 17 години ми це питання розглянемо.
Олександра Володимирівна, будь ласка.
Шановні депутати! Перед тим, як вона буде доповідати, я
просив би вашої згоди на те, щоб ми сьогодні обов'язково
розглянули питання про державни й і матеріальний резерв і
обов'язково питання про споживчу кооперацію. Тому що ці питання
тягнуться в нас уже давно. І... півроку. А за ними тисячі і
мільйони людей.
ШУМ В ЗАЛІ
Я прошу до уваги. Будь ласка, Олександра Володимирівна.
КУЖЕЛЬ.
Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! 22
марта 1996 года в зале Верховного Совета был принят очень важный
Закон "О патентовании некоторых видов пидпрыемныцькои
дияльности".
Мы все с вами знаем, что когда избырались, к насм
обращались наши избиратели с тем, чтоб был наведен порядок с
многими ларьками, которые непрерывно выростают на и портят
архитектуру городов с непрерывными дикими рынками, с тем
количеством челноков и спекулянтов, которые сегодня достаточно
загромоздили нашу страну.
Поэтому и возник вопрос о том, что необходимо пополнить
доходную часть бюджета теми, кто укрывается от уплаты налогов.
Нет запрета на деятельность предпринимательскую в виде розничной
торговли, однако все должны платить доходы в равной степени: и
те, кто работает на производстве, и те, кто занимается
торговлей.
В предложеных на ваше рассмотрение зминах та доповненнях
учтены замечания, которые поступили в вашу комиссию. Я хотела бы
сконцентрировать ваше внимание конкретно по тем замечаниям. Это
по статьям 1,2,3 и 8.
Основное замечание было сделано и основные протесты,
которые прошли по городам, это были протесты физических лиц,
которые занимались торговлей на рынках.
Если вы обратите внимание на странице 2 по пункту 1 частыну
3 статти 1 викласти в такій редакції, то суб'єкти
підприємницької діяльності фізичної особи, які сплачують
ринковий збор, сплачують податок на промисел, здійснюють продаж
вирощених в особистому підсобному господарстві і сплачують
державне мито, ці фізичні особи звільняються від сплати на
придбання патенту. І дія цього закону на них не поширюється.
То есть, предложения народных депутатов по выведению этой
части населения из-под действия этого закона учтена.
Чем здесь аргументировала комиссия? Тем, что на сегодняшний
момент те, кто торгует на рынках, которые организованы органами
"місцевого самоврядування", эти граждане платять все на
сегодняшний день рыночный сбор. И этот рыночный сбор
распределяется там между поступлениями на рынок по его
содержанию на "місцевий бюджет".
Поэтому, до внесения изменений в Закон по сбору рыночному
предложено этот, физические особы, которые платят этот сбор,
освободить от действия этого закона, и только при внесении
изменений можно будет что-либо решать по этому виду торговли.
Также внесено изменение по вашей просьбе в пункт "Лотки",
который называется "что такое пункты розбрибной продажи
товарив", расширено. Что зедсь, если лотки берутся и прилавки в
оренду, то не покупается патент, потому что уже платится
арендная плата на рынках, которые основаны "рішенням органів
місцевого самоврядування".
Дуже багато пропозицій, ваших предложений пришло по
дифференциации уплаты патента. Я хотела бы рассказать народным
депутатам, что цифры, которые здесь предкявлены, это не есть
цифры простого расчета. Ну, как например, вообще откуда пошла
статистика, что необходимо все-таки регуливать питання, которое
идет продажи на рынках.
Вот посмотрите по Министерству статистики данные.
Большинство непродовольственных товаров население покупает на
рынках, на неформальных рынках, которое обусловлено более
низкими ценами.
Вот по тканям. 1995 год, первый квартал. Всех тканей было
25 процентов на рынке куплено, уже в 1996-ом - 35.
Трикотажные, вироби із хутра. В 1995 -ом -706 в 1996 -ом -
80.
Панчішно-шкарпеткових виробів -39% в 1995-ом и уже 59 в 96,
то есть тенденция роста больше продажи идет на рынках в связи с
тем, то там есть большие возможности уйти от налога и контроля.
Поэтому по вашим предложениям, по расчету налоговой инспекции,
на основании их проверок и анализа вскрытых доходов по уплате в
бюджет была предложена такая дифференциация, что на территории
городов Киева, областных центров, а также на территории
аэропортов, залізничних вокзалів, річкових і морських портів не
залежно від місця їх розташування суму еквівалентну 160 екю, це
200 доларів.
На території міста Севастополя, міст обласного
підпорядкування і районих центрів в сумі, еквівалентній 80 екю,
це десь приблизно 100 доларів, звлежно від курсу Національного
Банку. В інших населених пунктах, еквівалентну 40 екю -це
приблизно 50 доларів, це десь 9 мільйонів карбованців.
В статью 6 в абзац 13 дополняется там, где є перелік
об'єктів товарів, які продаються безоплатно, не продається
патент, ви знаєте, що там було хліб, борошно, сіль, молоко, дуже
багато періодичні видання там були, але добавляється
безалкогольні напої, це, товарів націонльнального виробництва,
це мінеральна вода, сітро і так далі, морозиво. Ще є доповнення
депутатів за цей час, коли розглядали, внести сюди яйця і м'ясо
птиці. Це перечень товарів, які на реалізацію не продпється
патент.
Нові частини, які доповнили закон. Це за вашими
пропозиціями було вставлено, що ці суб'єкти підприємницької
діяльності, які займаються продажом періодичних видань, то
супутним ним товарам теж дається безоплатний патент, це
надруковані книги, ноти, карти, ручки, олівці.
Також я прошу вас посмотреть на пункт 8 -Суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю.
Ми з першого пункту перенесли їх на 8, щоб виділити, що таке
фірмова торгівля. Они имеют право на получение бесплатного
торгового патента и фиромовая торговля -здесь имеется в виду,
что мы защищаем собственного товаропроизводителя. То есть, если
это делается... например, вот приводили пример: майонез
украинский, он имеет возможность, сам этот завод торговать без
приобретения патента, а если торгуют польским майонезом, они
должна покупать патент и торговать. Этот пункт предусмотрен для
защиты собственного товаропроизводителя.
В связи с обращением Комиссии по социальной защите
(конкретно - депутат Чиж просил) вставить такой пункт (и мы его
поддерживаем в комиссии), вставить после девятого пнукта пункт
такой: "Спеціалізовані установи роздрібної торгівлі для
обслуговування інвалідів, що визначені місцевими органами
самоврядування, мають право на отримання безплатного торгового
патенту при умові торгівлі безакцизними товарами". То есть,
чтобы через эти установы инвалидов не пошла торговля водкой и
сигаретами, то есть не было спекуляции на их льготах.
Также здесь учтено обращение Министерства обороны, чтобы в
киосках, которые торгуют на территории воинских частей, тоже
освободили от патента при условии (мы написали), что они будут
продавать там необходиму атрибутику для военных.
Уважаемые народные депутаты, я попросила бы вас обратить
внимание, что в статье 8, последнее: доповнити статтю 8 новими
частинами такого змісту - в последний абзац по просьбе Налоговой
инспекции, поддержанной Кабинетом Министров, просят вилучити
такий розділ, де написано: у випадку, якщо протягом строків
встановлених... Цей розділ подразумевает, что Налоговая
инспекция должна опечатывать те киоски, которые не платят
торговый патент. Мы не можем, в принципе, поддерживая Налоговую
инспекцию, поставить их в условия, когда опечатав киоск, она
должна нести ответственность за то содержимое, которое в есть
этом киоске. Я думаю, что мы поддержим их и вылучим этот пункт.
Вот, в основном, те основные пункты, на которые хотелось бы
обратить ваше внимание. Все они практически учтены.
Единственный спорный момент, который здесь... момент
в разговорах с депутатами возникнет - это момент (я прошу вас
обратить) самая первая поправка -это статья 3 пункт 1. В старой
редакции мы освобождали всех предприятий системы Укркоопспилки
от приобретения патента. Однако, по опыту налоговой инспекции,
она здесь присутствовала постоянно на заседаниях комиссии при
рассмотрении этого закона, они предложили нам, что освободить от
покупки на патент только предпиятия это организации, которые
находятся на территории "сільських і селищних органів місцевого
самоврядування".
Обосновывая это тем, что, действительно надо поддержать
здесь и стимулировать, чтобы развитие этих предприятий шло
больше в " сільських і селищних" органах, а там, где есть в
городских, они должны платить... покупать патент на общих
основаниях с другими.
Также во время подготовок " змін і доповнень" в комиссию
поступали ппедложения от народного депутата Бабича и Ассоциации
коммерческих украинских банков, где они просили из Закона "Про
патентуавння деяких видів підприємницької діяльності" убрати...
ассоциация просила убрать вообще покупку патента, а народный
депута Бабич просил снизить ставку до 10 долларов.
Наша комисссия отклонила это. В связи с чем? На покупку
патента сумму с 200 на 10. Почему? У нас есть статистика, мы ее
взяли, рассматривали на комиссии. В среднем каждый обменный
пункт имеет в месяц не менее 1000 долларов дохода... Поэтому уж
200 процентов... И мы считали так, что мы сегодня на
Железнодорожном вокзале в Киеве стоит 8 обменных пунктов. Если
они не выгодны, если это дорого -мы не будем против, что если
останется 1 и будет работать по закону...
ШУМ У ЗАЛІ
Да... конкуренция должна быть одинакова, однако, однако,
налоги должны платить все, вы сами об этом говорили, что налоги,
чтоб платили все.
Спасибо большое, Какие будут.....?
ШУМ У ЗАЛІ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання будуть?
ШУМ У ЗАЛІ
Запишіться, будь ласка... Я би хотів би, шановни колеги,
порадиться, щоб так запитання 5 хвилин д остатньо?
У нас три... Каждому? Хорошо.
На кожного по 5.
Всі хотять видадать патенти чи получать?
Роєнко, Яценко.
РОЄНКО. Скажіть, будь ласка, а від того, що ми внесемо
зміни, ми вже ж приймали закон чи змінення, а тапер будемо
вносити зміни, яка економічна ефективність від цього,
надходження, зокрема, в бюджет нашої держави?
Чи це тільки гра, чи ми знову дали можливість торгувати, як
хотіти? І вони так, і не будуть платити в бюджет, і вдіповідно
кошти.......... і так само будуть торгувати, як торгували на
всій розсуд?
Будь ласка, є таке економічне обгрунтування крім того, що
тут написано про внесення змін і доповнень? Дякую.
КУЖЕЛЬ. Я вам очень благодарна за вопрос. Я хотела бы вам
напомнить, что в ту Постанову, которую мы приняли с вами, когда
приняли закон, то мы с вами дали поручение Кабінету Міністрів,
чтобы через полгода применеию этого закона по подведению бюджета
полугодового нам дали анализ поступления денег, потому что мы
много раз с вами сталкиваемся с тем, что есть, пробегают через
Кабинет Министров определенные законы, что то принесет большую
доходную часть бюджета.
В принципе, мы понимаем, что сегодня э то должны быть
поступления в бюджет, потому что по анализу налоговой инспекции,
который она показывала в Комиссии, то киоски, практически, 80%
просто не платят нлоги в бюджет.
Какие будут поступления?
Многие начинают спекулировать на том, что многие закроются
киоски, закроются обменные пункты. Мы должны с вами понимать,
что вот эти организованные демонстрации большей частью были
организованы самим рекетом, который сегодня хозяйствует на
рынках.
Потому что сегодня теми сборами, которые платят люди на
рынках придется им делится с государством. И это надо четко
понимать.
Поэтому мы должны начинать наступление, через полгода
заслушаем Кабинет Министрво, сделаем выводы. Наверное нужно
будет вносить корректировки. То, что это наступление мы должны
делать -это совершенно точно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми повинні спрощувать це питання, тому що ті,
хто працює на ринку, то тоже робочі місця. Ми так спрощуємце
как-будто це ринок, це не ринок, це ми його стоврили такий.
Будь ласка, Яценко, за ним Семенюк.
СЕМЕНЮК
159 виборчий округ, депутат Семенюк. Яценко передав мені
слово.
Шановний Олександре Миколайовичу! Шановна Олександра
Володимирівна! Народна мудрість говорить:"Поспішиш -людей
насмішиш". І так трапилося з тим законом, який був прийнятий на
поспіх, і ми бачим сьогодні результат, що сьогодні люди, які
заробляли собі на прожиття відповідною торговлею, були
позбавлені цього відповідного заробітку.
Хочу звернутися до своїх колег народних депутатів ті, які
ратують за прийняття Конститції бігом, швидко, щоб не був такий
результат, як відповідно до дії цього закону.
А тепер конкретно по законопроекту. Відповідно до
пропозиції, яку подавала аграрна комісія, які того разу були не
враховані, ми давали пропозицію, щоб дійсно Укоопспілку
звільнити від патентування. Це одна із тих орагнізацій, яка
сьогодні організовує торгівлю на селі. Ви ж в своєму
законопроекті передбачаєте непатентування лише в сільських і
селищних місцях органів самоврядування. Скажіть, будь ласка, за
рахунок чого будуть перекриватися затрати на транспортні
витрати, якщо не будема надавати пільги в оподаткуванні в містах
і у відповідних районах, і обласних центрах.
Дайте мені, будь ласка, відповідь. Дякую.
КУЖЕЛЬ. Дякую, Валентына Петривна, но я хотела б всем
сказать, уважаемые коллеги, что этот закон мы приняли вместе все
здесь. И поэтому друг другу, наверное, здесь давать какие-то
замечания... Мы не спешили, мы разбирали, понимали важность, но
понимали, что будут сложности. И я вам могу сказать, что не все
депутаты, Валентина Петровна, поддерживают освобождение
Укоопспилки от патентування. И многие депутаты... К стати, я к
ним тоже отношусь, я бы не выносила здесь этого закона, и
физические особы. Потому что мы сегодня идем на поводу.
И, Александр Николаевич, разрешите с вами не согласиться.
Это не рабочие места. Учителя, которые... и рабочие, которые не
имеют сегодня работы, они не имеют начального капитала на
спекуляцию товарами Турции и Польши. Это занимаются совершенно
не люди наши. Это не свободные места.
А к сожалению, и тех людей, которые торгуют сегодня на
базаре, мы на предприятия уже с вами не вернем. Им уже это
совершенно другой момент.
Я думаю, что дальнейшим изменением к этому закону, что мы
потентование введем и физическим особам, потому что люди должны
понимать, что каждый вид деятельности должен платить налог.
На мой взгляд, Валентина Петровна, по Урккоопспилке. Я
согласна, что это очень важная организация. И я бы даже, может
быть, согласилась с вами, но я подходила к Виталию Никифоровичу
Ильину, он здесь присутствует, потому что сама поддерживаю, в
общем-то, ближе ваше предложение. Он говорит, что это нельзя
делать, в связи с тем, что по их опыту работы, по опыту
Укркоопспилке это очень доходная организация. А именно сложность
их, действительно вы правы, нерентабильны. Это районные и
селищные.
Так вот. Мы их освобождаем, потому что вы знаете, что идет
это на себестоимость, они налог с этой суммы не платят. мы
освобождаем, а городские, где большие доходы, считаем, что они
должны платить на равных.
Как зал решит, так и будет. Но вопрос, я считаю, имеет вес.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Володимирівна, сідайте. Спасибі.
КУЖЕЛЬ ... не в первом...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Суслов. Суслов іде за вами.
Співдоповідач.
ГОЛОСИ НЕ ЧУТИ
А ми тоді повернемся до цього. Сідайте. Віктор Іванович.
СУСЛОВ
Уважаемые народные депутаты! Комиссия по вопросам финансам
и банковской деятельности также рассмотрела ситуацию,
сложившуюся вокруг закона "О патентовании некоторых видов
предпринимательской деятельности, проект от комиссии вам роздан.
Я думаю, что у нас егодня нет другого выхода, кроме как в той
или иной редакции этот проект принять.
То есть, как я уже говорил, предлагается перенести дату
введения в действие закона до того момента, пока мы его сможем
исправить, то есть до введения в действие того проекта, о
котором нам докладывала сегодня Александра Владимировна Кужель.
Поэтому может быть два варианта: либо мы принимаем проект,
представленный Комиссией по экономической политике в первом
чтении и одновременно постановой по первому чтению вводим норму,
которую мы предлагаем, то есть ввести "в дію Закон України про
патентування деяких видів підприємницької діяльності одночасно з
введенням в дію Закону України про внесення змін і доповнень до
Закону про патентування деяких видів підприємницької
діяльності", либо, если в первом чтении не проходит проект, то
эту постанову, мы считаем, все равно нужно принять, иначе закон
снова автоматически вступит в действие с 1 июля этого года в
соответствии с принятым нами 24 мая этого года постановлением
"Про внесення зміни до пункту 1 Постанови Верховної Ради України
"Про введення в дію Закону України "про патентування деяких
видів підприємницької діяльності".
Поэтому, я предлагаю поставить вначале проект,
представленный комиссией по экономической политике, в первом
чтении. Если он будет принят в первом чтении, то принять и нашу
постанову вместе с этим проектом в первом чтении. Если он не
будет, то поставить на голосование одну постанову. Спасибо.
ШУМ У ЗАЛІ
ГОЛОВУЮЧИЙ. До Віктора Івановича? Запитання?
Віктор Іванович, Віктор Іванович, до вас запитання є.
Є до Віктора Івановича запитання?
Нема. Сідайте, будь ласка.
Бажаючі виступить є записані. Записані.
Я прошу висвітити.
Шановні колеги, я просив би на виступи відвести 10 хвилин.
Достатньо? Усім дать? Ну, всім, то всім. Хто за те, щоб відвести
15 хвилин, прошу проголосувать.
За-
Про 15 хвилин на обговорення відведення часу.
Будь ласка, Чурута.
ЧУРУТА.
Уважаемые народные депутаты, на наше расммотрение
выностится изменения к закону, который еще не вступид в силу, и
это вообщем-то, с одной стороны, показательно. Передо мной
письмо Президента Александру Александровичу Морозу с просьбой
внести этот вопрос на рассмотрение Верховного Совета Украины.
Что же в этом письме пишет наш Президент? Ну, во-первых, меня
поражает оформление этого документа, когда сектор регистрации
законопроектов, здесь написано: зарегистрировано 10. 10. 95
года, удивительно. Но Президент в конце стоит число 13 червня 96
року. Это уже вопрос к нашему Секретариату. О чем же здесь пишет
Президент? Причиною майже одностайного не прийняття закону є
його очевидна спрямованість проти інтересів дрібних торговців,
особливо тих, хто працює у віддалених районах з низьким рівнем
рентабельності. А не об этом ли я говорил тогда, когда мы
принимали закон в первом чтении и когда мы принимали закон во
втором чтении. И кто его выносил? Абсолютно верно, господин
Пинзеник с господином Терьохиным.
Второй момент, на который указывает здесь Президент, что
треба зазначити що запропоновані розміри плати за торговий
патент встановлено без врахування існуючих економічних та
соціальних реалій. Об этом я спорил на комиссии Таранова и
Чапюк, и Терьохин тогда мне рассказывали, что цифры, ставки
патентов взяты с потолка -200 долларов. И вот как закон вступит
в силу -поживем, увидим: большие ставки -будем снижать;
маленькие -будем повышать.. Так вот, закон еще не вступил в
силу, видим, к чему это привело... И Президент теперь именно на
это упирается и просит нас рассмотреть этот закон.
Далее. Основним недоліком закону - недиференційований підхід
до розмірів вартості патенту. И пишет чуть ли не моими словами
(плагиат!): "Не можна порівнювати рентабельність роботи кіоску,
розташованого в центрі міста Києва та у невеликому провінційному
містечку". Вы помните, когда комиссия, наша Комиссия по
молодежи, спорту и туризму (в частности, лично я) предлагали
поправки к закону, который был принят в первом чтении,
установить градацию: для города Киева, для городов с меньшим
населением и так - до мелких населенных пунктов с населением до
50 тысяч человек. Но тогда, к сожалению, зал это отверг, и вот
сейчас мы к этому возвращаемся. Хотя я должен заметить, что наша
градация-дифференциация была более жесткой, которую сейчас
предлоджила комиссия...
Я не буду долго задерживать время, чтобы дать возможность
выступить остальным... Но хочу вас призвать к тому, чтобы мы
сегодня проголосовали за проект постановления, который
предложен... который предложен комиссией Суслова. Почему? Да
потому, что те изменения к закону, которые сейчас нам предложены
комиссией Таранова, они очень сырые -там не учтены мои поправки,
которые были еще к тому чтению, вот... И поэтому нам необходимо
время для того, чтобы доработать эти изменения; для того, чтобы
внести дифференциацию не только для субкектов, которые записаны
в третьей статье, а также и для четвертой, для пятой статьи.
Нам также нужно, необходимо расширить перечень тех товаров,
на которые будет выдаваться бесплатный патент.
И кроме того, надо будет там посмотреть и разграничить нам
физических и юридических лиц по торговле медикаментами.
Поэтому я призываю вас проголосовать за проект
постановления, который внес Виктор Иванович Суслов. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов, Симоненко.
СТЕПАНОВ
Уважаемый Председатель, уважаемые депутаты! После принятия
этого закона и весь Верховный Совет и каждый депутат, конечно,
испытали определенное давление и вот у меня в руках письмо моих
ихбирателей -вот этих самых торговцев из города Кировска, и надо
сказать, конечно, в письме Президента есть определенная доля
трезвого подхода, но как это все, этот самый предполагаемый
дифференцировнный подход предлагается в этом самом
постановлении? Наверное, нужна более дробная градация, чем та,
что предложена. Киев и областные центры -160 экю, Севстополь и
места и города областного подчинения -60 и все остальные 40. Но
почему мы не учитываем, что такие города областного подчинения
как Мариуполь или Кривой Рог в несколько раз больше иного
областного центра? И что у нас еть? Районные центры, где, может,
по 15, по 10 тысяч человек и есть более крупные города и
населенные пункты. Поэтому, наверное, если уже подходить и
подходить с этим дифференцированным подходом, наверное, нужно
подойти с иным подходом, не чисто административным, а, если
рынок определяется более или менее количествм населения.
Наверное, нужно определить миллион население -столько -то экю,
500 тысяч -300 тысяч и так далее. И можно в сельских населенных
пунктах, там, где менее 100 человек, можно вообще давать, по
моему мнению бесплатный патент или то, что было предложено
Бабичем до 10 экю.
И мне непонятно все-таки почему не только вот это
положение, которое вызвало столько споров по оплате за патен,
почему в законе, который только что принят, вдруг появилась
только поправка? я не знаю чем это можно обкяснить, ялично вижу,
что это попытка какого-то лоббирования и мне хотелось бы вот с
Александрой Владимировной немножко поспорить. Да, вы п равы, те
реформаторы и те, которые реформируют нашу экономику, они не
вернут народ с рынка. Но при ином подходе, при тех позициях,
которые левые силы редлагают в том курсе мы этих людей все-таки
вернем и не всегд они на этих рынках останутся.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко.
СИМОНЕНКО.
Уважаемые коллеги-депутаты, уважаемый Александр Николаевич!
Данная проблема находится в центре внимания всего
общества, и не секрет: ни кучмовская Конституция, на обсуждение
которой мы убивали и убивлаи столько времени, ни Коснтитуционный
договор, который вообще ничего не дал, а только отменил действие
всех действующих законов, ни экономические законы мы здесь
рассматриваем, а вот это то, что здесь происходило с поджегом
плакатов, с тем, что лавочники закрывали свои ласки, с тем, что
на базарах находились пикеты, с тем, что происходили митинги и
демонстрации -вот, что находилось в центре внимания общества.
К сожалению, этого телевидение не показывало. А жаль
почему-то! Ведь это тот класс взрощенный, на которого ныне
реформаторское правительство, оказывается, делало всю ставку.
Именно оно оказалось самое более активно и самое более
противодействовало так называемым рыночным реформам. Не правда
ли?
Ведь когда у общества отбирали сбережения, когда отбирали
вклады, отбирали сберкнижки, никто не вышел на площадя и не
потребовал: что же происходит? И вот наконец-то активная часть
общества активно запротестовала, и вот это уже радует.
А протест был выражен в связи с тем, в связи с двумя
вещами.
Первое, это то, что попытка режима задушить то, что еще
"як-то животіло на Україні" действительно вызвало резкую
отрицательную реакцию.
И второе, второе то, что власть строит сегодня не рыночную
экономику, а криминальную "малину" И это доказывает нынешний
Закон "О патентовании".
Я член Комиссии по экономической политике и хочу по этому
поводу сказать свое особое мнение, которое отличается к тому,
что сказала здесь Кужель. Ну, есть и конкретные предложения6 а в
общем я должен призвать и как мой предыдущий, передо мной
выступающий, чтобы все-таки мы прислушались к тому, что сказал
Суслов и нужно обязательно проработать и доработать этот закон,
потому что так его принимать нельзя.
Я приведу только конкретные примеры. Скажем, статья 1 часть
третья пердлагает нераспространять действие этого закона на
торговую деятельность субкектов предпринимательской деятельности
юридических лиц, размещенных на территориях сельских и
поселковых органов самоуправления. Вслушаемся, непонятно почему
киоск на территории сельсовета или поселкового Совета
исключается, а находящийся на другом конце села, нет.
Статья 2 часть три. Опять пытаются закрепить отвергнутую
Верховным Советом подход, чтобы субкект предпринимательской
деятельности брал патент за местом расположения пункта розничной
продажи товаров, для выездной торговли это не подходит. Это
похоронит розничную торговлю. Не мытьем, так катаньем чиновник
хочет уничтожить все, что от него прямо не зависит.
Статья 3 часть четыре. По сравнению с законом сделан
прогресс в дифференцировании подходов платы за патент на
совершение торговли. Однако, сведение всех пунктов торговли
расположенных в центрах и в городе Киеве независимо от места
расположения и специализации не совсем правильно. Уже об этом
здесь только что говорили. Это касается и остальных населенных
пунктов.
Предлагаю в законе утвердить предложенные суммы как
максимальные, а не минимальные, что доказывалось здесь, для
оплаты за патент. Дав органам местного самоуправления прямо
право уменьшать стоимость патентов в зависимости от расположения
пунктов розничной продажи. Волноваться, что местные органы будут
поголовно всем снижать, не стоит, они заинтересованы в
поступлении в бюджет.
Здесь же регламентируется срок действия торгового патента -
жестко 12 месяцев. А если предприниматель заболел, а если он
прервал деятельность, как быть?
Здесь же в статье 8 и в самом законе предлагается различные
карательные меры -штраф около 5 тысяч долларов.
Вчерашний... Владимировна, вчерашний рабочий, ушедший с
предприятия виживать, с него требуют 5 тысяч долларов штрафа.
Это ли не сумасбродство! Это прямое сумасбродство! Это попытка
задушить людей, которые еще как-то выживают. Ото государство
преступно по своей сути, которое принимает такие законы. Поэтому
я предлагаю отправить в комиссию Суслова на доработку, чтобы
учитали все-таки все мнения и мысли. Спасибо.
ШУМ В ЗАЛІ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Піменова. Ну підождіть. Ну... Федорин
виступить. Ну чого ви так турбуєтесь?
ПІМЕНОВА
Вы помните, как мы принимали этот закон. Ну, будем говорить
сразу, что то, что нам опять сейчас дали, подставили в очередной
раз Верховный Совет. Он очень сырой. Александра Александровна
подходила ко мне и говорит: "Давайте мы здесь быстренько
подредактируем , подчистим и все остальное."
Значит, во-первых ни в коем случае этот закон сегодня
рассматривать нельзя. Он сырой и мы все об этом знаем. Его
немедленно нужно отправить.
Теперь. Я задаю вопрос Александре Александровне. Что
такое... Владимировне. Прошу прощения. Что такое патент?
Патент - это право на ... ну дозвіл на торгівлю.
Я читаю. В статье 1 Закона "О потребительской кооперации",
вокруг которой так много разговоров. Законом государства
определяет и дает право (...........) вести торговую
деятельность. Скажите мне, противоречит это не только, по-моему,
самому законодательству Украины , но даже здравому смыслу.
При этом система потребкооперации имею закон, разрешающий
ей осуществлять торговую деятельность, платит 11 лицензий на
право торговли. Сегодня платят право торговли на
продовольственный, непродовольственные, парфюмерные, драгоценные
металлы. Скажите, еще какое право должна купить система
потребкооперации и в городе, и в селе? Скажите, мы все сидим
законодатели, это вообще, это право жить купить остается только.
Уважаемые товарищи-представители комиссии, система
потребкооперации как одна из тех, которые уплачивают абсолютно
все виды налогов, а вы говорите, что главной идеологией вашего
закона -вытащить на всет теневую экономику и обложить ее
налогами. Только что вы об этом говорили, госпожа Кужель.
Уважаемые товарищи депутаты, я прошу вас отправить и дальше
даже не рассматривать этот проект закона в комиссию Суслова. У
нас есть профильная комиссия, которая должна заниматься налогами
в нашем государстве, и комиссия Суслова понятия об этом законе
не имеет. На каком основании, почему комиссия Таранова? Пусть
вместе рассматривают и пусть пригласят всех тех, кто работал в
прошлый раз над этим законом, кто знает, что это такое, и мы
тогда докажем всю правоту очередной вот этой, извините меня,
бумажки, а не закона. И давайте так: не будем, уважаемые
депутаты, подставлять себя в очередной раз. Все-таки нам надо
научиться себя уважать. Отправить закон и принять постановление
Суслова, и только когда он будет рассмотрен в комиссии, только
сюда его вынести. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Федорин.
ФЕДОРІН.
(Федорін Ярослав, Голосєєвський виборчий округ ь 4, фракція
Народного Руху України)
Шановний головуючий, шановні народні депутати, я спочатку
хотів би все-таки попросити дотримуватись Регламенту і в нашого
головуючого, і надавати слово згідно тих списків, які були
проведені. Вже сьогодні вдруге я не можу попасти на цю трибуну в
зв'язку з тим, що ті люди, які записалися пізніше, потрапляють
раніше.
А тепер по суті, тепер по суті. Звичайно, прийняття такого
закону необхідне. Ви подивіться зараз на вулиці Москви, Сакт-
Петербургу, де майже абсолютний порядок і дисципліна, і чистота.
І тому, усунення, звичайно, торговців із вулиць і придання цьому
цивілізованих рамок, звичайно, дуже потрібне.
Але, шановні колеги, якщо в нинішніх умовах нам оцих людей,
які по суті були кинути нами в зв'язку з економічною кризою,
кинуті на ці вулиці, на цю торгівлю зараз позбавити ще й цього
не великого доходу, то ми просто зіграємо погану службу своїм
людям.
І в зв'язку з цим звичайно треба внести поправки до того
закону, який ми прийняли, щоб все-таки ці люди могли, особливо
фізичні особи, торгувати і отримувати найменший цей свій
прибуток, який вони отримують. В зв'язку з цим фракція Народного
Руху підтримує ті зауваження і ті поправки, які внесені комісією
і Президентом до цього закону і, зокрема, фракція Народного Руху
підтримує те, що фізичні особи не звільнялися від відповідного
оподпткування, верніше отримання цих патентів. Також ми
підтримуєм те, що вартість патентів була диференційована,
можливо закон слід відправити, прийняти в першщому читанні ці
поправки, відправити на доопрацювання і цю диференціацію згідно
з пропозицією Степанова доопрацювати, але диференціація така має
бути.
Також вважаємо, що ці доповнення до переліку товарів, що
звільняються ід патентування також слід прийняти. І останнє.
Все-таки ми будемо латати довго всі наші дири із нашою
податковою системою. Мені здається, і уже направлялося
відповідне подання у Президію Верховної Ради, що нам треба
кардинально разом з урядом підійти до реформування податкової
системи, нам слід створити спільну парламентсько-урядоку комісію
по реформуванню податкової системи і приведення її до
міжнародних норм. Тому що наша податкова система зараз тіки
працює в самоїдному режимі: все більше і більше податків
вводиться і скоро ми нашого виробника задавимо так, що він якщо
хто зможе втече за кордон, а хто не зможе втікти за кордон
просто-напросто свою підприємницьку і виробничу діяльність
закінчить.
В зв'язку з цим пропонуємо прийняти у варіанті комісії
Таранова прийняти цей закон в першому читанні і попрацювати ще
над ним. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Час ми використали, шановні колеги. Ще
не тільки ви, ще є Товт, Шевченко, Слободенюк, Семенюк,
Єльяшкевич... Ну, часу у нас немає...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Шановні колеги! Шановні колеги, одну хвилиночку!
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ви настоюєте сильно? Ну, Шевченко, будь ласка.
ШЕВЧЕНКО , Фастівський виборчий округ.
Шановні колеги, із ухваленням цього закону ми, справді,
передали куті меду. І, звичайно ж, до нього треба терміново
вводити (вважаючи на строк введення його в дію), вносити певні
поправки.
Суть мого виступу зводиться до того, що ми повинні ухвалити
цей закон у першому читанні і доопрацювати, тому що є деякі
моменти, які викликають серйозне заперечення. К прміру, мені не
зовсім зрозуміло, чого ми підійшли до такої градації ставок на
патенти, як для... розшифровка по мітам, упираючися у конкретні
суми по стелі. І причому, наголошуючи тут, що чого все це... всі
ці ставки залежні від... застосовуються незалежно від місць
розміщення торгових точок. Вибачте, будь ласка, розумієте, на
сьогоднішній день іще не відомо, де вигідніше торгувати: в
сільській місцевості за 40 екю, аніж... чи у районнму центрі, де
обов'язково треба платити 80 і де які такі місця, де навіть
безплатно людей не затягнеш туди, щоб вони будь-чим торгували.
Наводиться аргумент, що введення диференційованих ставок
"від... до..." криє небезпеку застосування хабарів. Але ж,
вибачайте, хабарі можуть застосовуватися в тих випадках -ми
дозволяємо піднімати ставки в місцях курортних і т. д.; хабарі
можуть застосовуваться в тих місцях, де ми визначаємо, де
кінчається межа ................, а де починаються.
Тому, на мою думку, було б правильно застосувати
диференційовані ставки "від... і до..." і дозволити місцевій
владі регулювати там. Якщо ми побоюємося, що тут може бути
хабарництво, можна розробити механім -хай би приймали ці ставки
виконкоми місцевих Рад, і потім дозволити органам місцевого
самоврядування в подальшому підтверджувати ці ставки.
Так само викликає деякі заперечення і перелік товарів за
торгівлю з якими гне застосовується платне патентування.
Приміром, не зрозуміло, чому увільняються дрібні підприємці, які
торгуватимуть яловичиною і салом і водночас буде накладатися
платний патент на тих, хто, скажімо, торгуватиме м'ясом птиці,
торгуавтиме м'ясом кролятини, допустим, баранини, а це
спеціалізовані підприємтсва сільськогосподарські, які теж мусять
збувати продукцію. Чому не зрозуміло не зроблено такі пільгові
пом'якшення для тих, хто торгує рибою і так дилі і тому подібне.
Якщо вже користуватися цією логікою, то, вибачте, яловичина -це
навіть і не телятина, а свинина -це м'ясо свинина, а не сало.
Тому давайте підіймемо на предмет розширення списку теж
більш обачливо. І, наприклад, ще такий 1 момент. Ми пам'ятаємо,
що колись підприємців, торгівців ми обкладали вже патентом на цю
діялльність. Тепер, податкова інспекція кваліфікує їх, як
суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб, от, згідно
із нашим же ж попереднім ось цим законодавством. І таким чином
ці люди вдвічи покарані, тому що із них вимагає податкова
інспекція також зараз брати платний патент.
Час не дозволяє, я закругляюся, пропоную все ж таки
прийняти в 1-му читанні, повернутися до цих дрібних
недоречностей, ми стоїмо на правильному шляху і можемо нормально
вийти з ситуації, якщо ми уважненько ще раз пройдемо статтях.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. ......Олександра Володимирівна завершує.
КУЖЕЛЬ.
Уважаемые коллеги, я прошу минутку внимания, чтобы...
ШУМ У ЗАЛІ
... Уважаемые коллеги, я прошу внимания... Не надо махать,
давайте минуточку внимания...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Володимирівна, ви виступайте... ви
виступайте, будь ласка...
КУЖЕЛЬ.
Уважаемые коллеги, я прошу обратить внимание, я благодарю
всех, кто выступил, однако прошу обратить ваше внимание, чтобы с
водой мы н е выплеснули ребенка. Какая есть опасность, и я прошу
на это обратить ваше внимание.
Я не возражаю и поддерживаю, что если очень хорошие были
предложения, что по этим замечаниям, которые связаны с
"роздрібною торгівлею" получить ваши замечания, и можно на
втором чтении их рассмотреть.
Однако, я прошу обратить ваше внимание, что этот закон,
кроме этих поправок и кроме ваших выступлений, которые касаются
розничной торговли касаютс я вопросов заправочных станций,
обменных пунктов и игрального бизнеса.
Поэтому у меня к вам просьба большая, я прошу обратить
внимание: Закон, касающийся розничной торговли, не вводить с 1
июля, а с вашими замечаниями во втором чтении рассмотреть его, а Закон, касающийся всех остальных пунктов, то есть, обменных
пунктов, заправочных станций и игрального бизнеса, ввести с 1
июля.
А по розничной торговле давайте еще раз доработаем, Наталья
Пименова, Чарута работали в Комисси. И еще раз рассмотрим его
здесь.
ну, давайте по розничной торговле еще раз повторяю
предложения, в постанове:
"Ввести в дію Закон "Про внесення змін і доповнень...."...
ввести в дію Закон "Про патентування з 1 іюля, а розділ
рознічной торговлі з змінами та доповненнями прийняти в першому
читанні.
То єсть, с первого июля будут налоги платить обменные
пункты, игральные аппараты, заправочные станции, а по розничной
торговле мы еще с вами поработаем и с учетом ваших изменений
внесем.
Пожалуйста, я прошу поддержать, потому что если мы
сегодня...
Я про это и говорила , я поэтому и прошу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка,
Я думаю, що хороша пропозиція.
шановні колеги, я ставлю на голосування проект постанови,
внесений від комісії по економічним питанням і розвитку народно
господарського комплексу в редакції комісії, але прийняти закон
у першому читанні.
Будь ласка, голосуєм.
Я прошу голосувати.
"За" -
Друга пропозиція, одну хвилиночку. Друга пропозиція, яку
внесла Олександра Володимирівна Кужель, що роздрібний
товарообіг...
ШУМ У ЗАЛІ
Ну счас, ну одну хвилиночку. Я ставлю на голосуванння ту
пропозицію, яку внесла доповідач Кужель, що роздрібний
товарообіг виключити, а залишити в проекті постанови тільки
ігрові, правочні і так далі. Я ставлю цю пропозицію на
голосування, то єсть, проект постанови і статті редакції.
"За" -
ШУМ У ЗАЛІ
Одну хвилиночку. Я ставлю на голосування проект постанови
внесений Комісією з питань фінансів і банківської діяльності.
Значить я зачитаю його. Верховна Рада постановляє:
1. Пункт перший постанови Верховної Ради України по
введення дію Закону про патентування деяких видів
підприємницької діяльності викласти в такій редакції.
"Ввести в дію Закон України про патентування деяких видів
підприємницької діяльності одночасно з введенням в дію Закону
про несення змін і доповнень до Закону України про патентування
деяких видів підприємницької діяльності".
2. Визнати такою, що втратила чинність постанова Верховної
Ради від 24 травня 1996 року про внесення змін до пункту 1
Постанови Верховної Ради "Про введення в дію Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності".
3. Постанова набирає чинності з ня прийняття.
Я ставлю на голосування. Голосуйте.
"За" -
Я вибачаюсь. Я ставлю тоді цей проект Постанови з
поправкою. Тею, що внесла Олександра Володимирівна. Будь ласка,
голосуєм.
ШУМ В ЗАЛІ
Я прошу, ви, як шумите, я зачитую поправку. Олександра
Володимирівна сказала. Ми голосуєм. Ну, будь ласка, на трибуну
ще раз. Іде розмова за те...
КУЖЕЛЬ О.В.
Імеется в виду, что с 1 ююля вступит в действие Закон в
части "патентування видів діяльності: обмінні пункти, ігральний
бізнес і заправочні станції". По роздрибной торговле вступит
только тогда в силу, когда мы с вами примем "Внесення змін та
доповнень".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм. Олександра Володимирівна, і ви
голосуйте.
"За" -
Спасибі. Прийнято.
ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ
Одну хвилиночку. Шановні колеги! Шановні колеги! Я прошу
зайнять місця. Ми сесію не завершили. Я ще з вами пораджусь.
___________. Шановні депутати! Для того, щоб прийняти ваші
зауваження, я прошу, якщо ви не прийняли сьогодні в першому
читанні термін тиждень, щоб через тиждень винести його знову з
вашими зауваженнями.
ШУМ В ЗАЛІ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Комісія доопрацює і внесе.
КУЖЕЛЬ. Так щоб ви дали зауваження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Володимирівна, сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, ми час...
ШУМ У ЗАЛІ
Одну... Ми з вами домовилися, що ще потрібно розглянути два
законопроекти. Я просив би, щоб ви дали згоду, щоб ми розглянули
невеликий закон про державний матеріальний резерв і про внесення
змін і доповнень до Закону про сопживчу кооперацію.
Давайте ми напротязі півгодини приймем. Ну, ви знаєте, що в
нас, три дні будем працювать над Конституцією.
Хто за те, щоб продовжити роботу до 19-ої години? Я прошу
проголосувати. Я прошу підтримати, до 19-ої години.
"за"
Одноголосно. Оголошується перерва. На цьому вечірнє
засідання завершуєм. Оголошується перерва до 10-ої години
завтра.