ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и 19 б е р е з н я 1996 р о к у
10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати і гості
Верховної Ради. Прошу депутатів підготуватися до
реєстрації. Будь ласка, увімкніть систему.
Проводиться поіменна реєстрація.
Зареєструвалося 347 депутатів. Ранкове засідання
оголошується відкритим.... Це музика нова в зв'язку з
відвідуванням органого залу, мабуть...
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону "Про
статус народного депутата", потрібно прийняти рішення
щодо депутатських запитів Філіпчука Георгія
Георгійовича до Прем'єр-міністра у зв'язку з
невдоволенням відповідями Міністерства фінансів
України на запит стосовно ліквідації заборгованості
по заробітній платі працівникам бюджетної сфери в
Чернівецькій області,
Кириченка Миколи Олексійовича до Прем'єр-
міністра України стосовно відсутності відповідного
реагування Мінфіном, Мінкультури, Мінекономіки щодо
забезпечення утримання меморіалу воїнам Південо-
західного фронту урочищі Шумей....... Полтавської
області,
групи депутатів Парасунько, Юхимчук,
Марковська, Лантух, Яровенко, Кавун до Голови
Верховної Ради в зв'язку з відсутністю реагування на
звернення щодо забезпечення виконання постанови
Кабміну від 21. 04. 93 року номер 308 стосовно
кооперативно-житлового будівництва,
Саханя Івана Яковича до Прем'єр-міністра
України у зв'язку з невдоволенням частком вирішення
проблеми відшкодування населенню вкладів в Ощадбанку;
Чукмасова Сергія Олександровича до Прем'єр-
міністра, Генерального прокурора стосовно відсутності
реагування на зауваження Комісії з питань бюджету
щодо порушення процедури наповнення кредитних ліній,
що приводить до прямих збитків інтересів України та
проведення службового розслідування і прокурорської
перевірки щодо прийняття Постанови Кабінету
Мінітстрів ь 166 від 7 лютого 1996 року про
забезпечення сільського господарства зернозбиральною
технікою;
Яворівського Володимира Олеклсандровича до
Генерального прокурора України у зв'язку з
незадоволенням відповіддю Генеральною прокуратури на
запит щодо правомірності прорахунків коштів
Черкаським виробничим об'єднанням "Темп" нараховано
одній з військових частин Російської Федерації;
Симоненка Петра Миколайовича до Прем'єр-міністра
України, Генерального прокурора стосовно зволікання
Міністерством оборони і передачі Міністерству зв'язку
діапазонів частот для створення сотового мобільного
зв'язку, що стримує інвестування в економіку України
200 мільйонів доларів США та фінансування
Тернопільського фармакалогічного заводу, який
спеціалізується на випуску важливих медичних
препаратів;
Шевченко Володимира Івановича до Президента у
зв'зку з відсутністю відповіді на звернення депутата
стосовно виконання Указа Президента про паювання
землі та паювання землі сільським вчителям;
до Прем'єр-міністра у зв'язку з відсутністю
відповіді стосовно достовірності інформації про
погашення заборгованості з виплати заробітної плати
працівникам соціально-культурної сфери за 1995 рік та
вчителям Костопільського району Рівненської області
за грудень 1995 року;
Білоуса Вячеслава Олександровича до Президента
України, Генерального прокурора у зв'язку з
відсутністю реагування Міністерства фінансів на
депутатські звернення стосовно ліквідації
заборгованості з виплати заробітної плати
військовослужбовцям та щодо правомірності наказу
міністра оборони ь 20 у 1994 році.
Ці запити оформлені так, як передбачено
Регламентом, я ставлю на голосування питанян про їх
направлення відподвіно адресатам.
"За" -
Рішення прийнято. Дякую.
Відповідно до Регламенту у нас є ще 24 хвилини.
Якщо є якісь питання, ми домовлялися правда і
проголосували про те, що ми не будем використовувати
цей час. Але один раз у вівторок після відвідування
округів, я думаю, що це зробити можна, і після роботи
в комісіях теж.
Дальше. Перед тим як скористатися цим правом я
хочу вас проінформувати про те, що вчора відбулося
засідання Президії Верховної Ради. Президія
розглянула багато питань, я детально про це говорити
не буду. Але відносно режиму роботи учасники
засідання визначилися, що у зв'язку із розглядом ряду
невідкладних питань, а найперше розгляду у четверг
закону про державний бюджет на 1996 рік. Виникла
потреба працювати у нинішню суботу у пленарному
засіданні провести у понеділок і вівторок засідання.
А потім працювати в округах, щоб не ламати дальше
схему квітня місяця.
Учора це питання дуже ретельно обговорювалося за
участю керівників комісії і груп, і фракцій. І
прийняли власне одноголосно таке рішення. Я
сподіваюся на те, що ви підтримаєте такий режим,
іншого виходу у нас просто немає.
Тобто пропонується з 19 березня по 23, субота
включно, працювати у режимі пленарних засідань. 25
березня, 26, понеділок, вівторок, працювати теж у
пленарному режимі. 20 березня, середа, о 16 годині
провести спільне засідання комісії по представаленню
проекту Конституції України. Це завтра мається на
увазі. Це питання погоджено з Президентом і
визначенний, так би мовити, режим цього питання. І
21, четверг протягом всього робочого дня розглядати в
другому читанні проект Державного бюджету на 1996
рік. Ось така схема. Ну і само собою...
А після того, у вас перелік на руках є. На
п'ятницю і суботу теж визначені питання. Питання
важливі, і я просив би зорієнтувати себе і своїх
колег, і своїх референтів відносно такого режиму
роботи.
Будь ласка, запишіться, хто хоче висловитися,
якщо є потреба. Чи може будемо приступати до роботи?
(ШУМ В ЗАЛІ)
Будь ласка.
Досить. Опублікуйте, будь ласка. Будь ласка.
Я прошу, давайте першому. Симоненко.
СИМОНЕНКО
Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые
народные депутаты! Я хотел бы высказать несколько
предложений, которые основаны на том, что наши
товарищи из фракции вернулись из округов и
естественно ту обеспокоенность, которая звучит
сегодня, как в простых встречах, беседах, так и на
массовых мероприятиях, прошедших в это воскресенье,
они свидетельствуют вот о чем.
Продолжается, простите, ну, просто, мягко
говоря, неразбериха в бюджетной сфере с оплатой
заработной платы и, безусловно, сегодня одна из
проблем - надо скорейшее принятие этого бюджета или
завершение рассмотрения бюджета. Потому что первый
квартал заканчивается и полномочия, которые были даны
Кабинету Министров по использованию бюджетных
средств, они истекают.
Второе. Мне представляется, что сегодня надо
очень серьезно поговорить, в связи с подготовкой к
весенне-полевым работам и о том, что реально
происходит в селе. А там нет возможности сегодня
обеспечить в полном обкеме. Очень беспокоит
руководителей сельскохозяйственных предприятий то,
что до сих пор в государственной политике не
существует понятия поритета цен между продукцией
сельскохозяйственной и производственной. И это
сегодня уже свидетельствует о том, что в этом году
при том, что в меморандуме записано "государство
снимает с себя обязательство по закупке
государственного зерна" приведет к тому, что это
зерно переработают на спирт и снова будут только
водкой торговать и спекулировать.
Далее. В этой же проблеме очень серьезно
возникает вопрос по тем меморандумам и договорам,
которые подписывают с компанией (...........) на
закупку этих комбайнов.
Ведь это уже должны знать, что просто грабят в
очередной раз народ и кто-то, значит, пытается в
угоду тем советникам и тем, кто из-за рубежа
осуществляет политику геноцида на Украину просто
реализовать, так скажем, дальнейшее углубление вот
той ситуации критической в сельском хозяйстве.
Нас очень волнует сегодня, что по проблемам
пенсионного обеспечения, особено военнослужащих.
Сегодня в армии катастрофическая ситуация. Все те,
кто хотят превратить армию в обласные различные
формирования и в этом видят только реорганизацию с
учетом того, что социально не защищены
военнослужащие: пенсией они также не обеспечиваются.
Эти проблемы заслуживают того, чтобы мы потребовали
от исполнительной власти приведение в соответствие с
законодательной нашей частью.
Мне представляется, Александр Александрович, что
настало время отчет комиссии по телевидению
рассмотреть. Все те безобразия, которые там творятся.
Основные направления грошово-кредитной политики,
кошторыс Нацбанка.
И еще один вопрос. Я вчера на Президии поднимал
и прошу народных депутатов тоже прислушаться к нашему
мнению коммунистов. Коммунисты и Республиканская
компартия Крыма передают тревожную информацию о том,
что политические спекулянты сегодня рахжыгают страсти
вокруг проблем того, как вносятся те или иные
проблемы или вопросы в (я заканчиваю, последнее
предложение) и мы поддерживаем обеспокоенность
коммунистов Крыма и просим народных депутатов также,
чтобы в повестке дня был рассмотрен вопрос о
Конституции Крыма и было принято решение, так же, как
по Закону "Про освіту", и те проблемы, которые имеют
отношение к урегулированию проблем бюджетной сферы.
ГОЛОВА. Гетьман.
ГЕТЬМАН В. П. Шановні народні депутати, за
дорученням депутатських груп і фракцій я передаю
слово керівнику групи "Центр" Сироті Михайлу
Дмитровичу.
СИРОТА М.Д.
Шановний Голово, шановні народні депутати
України, дозвольте зачитати текст заяви депутатських
груп і фракцій Верховної Ради України.
"Виходячи з того, що Конституційна комісія
схвалила проект Конституції України і готова передати
його на розгляд Верховної Ради України, зважаючи на
те, що Президент України має зробити щорічну доповідь
про внутрішню і зовнішню політику України, та
враховуючи, що Кабінет Міністрів підготував проект
закону "Про Державний бюджет України на 1996 рік" для
розгляду у другому читанні, депутатські групи і
фракції пропонують:
1. Подання проекту Конституції України провести
на пленарному засіданні Верховної Ради 20 березня
1996 року о 12 годині 30 хвилин.
2. Розпочати розгляд проекту Державного бюджету
України на 1996 рік, поданий Кабінетом Міністрів для
розгляду у другому читанні з 26 березня 1996 року,
для чого робочий тиждень з 26 по 29 березня провести
в режимі пленарних засідань .
3. Погодитися з пропозицією Президента України
щодо заслухання його щорічної доповіді "Про внутрішню
і зовнішню політику України " на пленарному засіданні
26 березня 1996 року.
4. Передбачити, що в порядку денному на 19-22
березня повинні бути зняті питання, розгляд яких
доцільний лише після прийняття Конституції України та
прийняття Державного бюджету України на 1996 рік.
Зокрема, перенести для розгляду після прийняття
Конституції проект закону України про вибори народних
депутатів України, проект постанови Верховної Ради
України про припинення повноваження народних
депутатів, що не працюють на постійній основі у
Верховнїй Раді України. Такий текст заяви.
Крім того, на вимогу депутатських груп і
фракцій, керуючись положеннями регламенту роботи
Верховної Ради, ми вимагаємо перерви для того, щоб
члени депутатських груп і фракцій могли порадитися з
приводу формування порядку деного на цей і наступний
тиждень до 12 години дня. Дякую.
ГОЛОВА. Юхновський.
ЮХНОВСЬКИЙ. Я передаю слово Кендзьору.
КЕНДЗЬОР Я.
Шановний Голово, шановні народні депутати,
(Ярослав Кендзьор, Сокаль, Львівщина).
У зв'язку із рішенням Російської Думи про
денонсацію Біловежської угоди український народ і
Верховна Рада України повинні зараз остаточно
зрозуміти наміри російського імперіалізму і п'ятої
колони в Україні, яка останнім часом надзвичайно
активно почала працювати -це загони комуністів і
соціалістів, по суті по знищенню української держави.
Зараз усім стало зрозуміло, чому були такі
наполегливі намагяння нашого голови Верховної Ради,
ще вчорашнього соціаліста Мороза, а сьогодні вже
відвертого більшовика -Олександра Мороза -щодо вступу
українського Парламенту в Міжпарламентську Асамблею
СНД.
Україна не народилася в Біловежськіцй Пущі.
Україна народилася ще (якщо брати в цьому столітті) в
17 році, але потім знищена більшовиками. Україна в
останній час своєї історії народилася 1 грудня 1991
року. І сьогодні є абсолютно незрозумілим, коли вже
після рішення російської Думи в Україну приїжджають
депутати російської Думи (зокрема, ось недавно у Суми
депутат Потапенко) і відверто на території незалежної
держави Укроаїни заявляє про знищення, про ліквідацію
кордонів. Про знищення Української держави. Про
ліквідацію президентської структури і відсторонення
Президента від влади. Називає Президента
всенароднообраного корондьом і т. д. До яких пір наші
правоохоронні органи, служби відповідні не будуть
втручатися і не брати, вибачтейте, за шиворот і
викидати за межі України таких візитерів?!
Деякі комуністи сьогодні на радощах прийняття
російською Думою такого рішення відверто говорять про
те, що рішення російської Думи розв'язало їм кулаки.
Одним словом, сьогодні усю діяльність Компартії,
Сроцпартії по схваленню рішення російської Думи треба
розглядати як антиукраїнську, антидержавну
діяльність, і вона повинна підпадати під відповідні
статті Кримінального кодексу. І цими політичними
нарешті, врешті-решт повинні зайнятися і Генеральна
прокуратура, і Служба безпеки.
Я пропоную сьогодні припинити будь-які контакти
із російською Думою.
(Шум у залі, окремі вигуки)
І оця поїздка російської делегації, яка недавно
відбулася на запрошення шановного Мороза,...
ГОЛОВА. Виключіть мікрофон!..
КЕНДЗЬОР ... це був...
ГОЛОВА. Соболєв.
СОБОЛЄВ С.В., депутатська група "Реформи".
Шановні колеги, шановний головуючий!
Наша депутатська група підтримує заяву, яка була
зроблена головою депутатської групи "Центр", Михайлом
Сиротою.
Хотів би пояснити позицію нашої депутатської
групи щодо розгляду питань, які плануються на
найближчі два тижні.
Перше. Ми вважаємо не достойним і принизливим
представлення проекту Конституції України не на
пленарному засіданні- в відкритому режимі, де будуть
з'ясовані всі хиби і всі достойні сторони цього
проекту, а на закритому засіданні, на яких будуть
ніби-то представлені постійні комісії Верховної Ради.
Саме тому, ми вимагаємо гласного представлення
проекту Конституції України в відкритому режимі на
пленарному засіданні. І це можна буде зробити дійсно
о 12-30 20-го числа.
Друге. В зв'язку з тим, що практично завершена
робота над проектом бюджету, ми вимагаємо, щоб графік
роботи Верховної Ради був спланований таким чином,
щоб проект бюджету був розглянутий по моменту
підготовки його бюджетною комісією. Без щорічної
доповіді Президента розгляд проекту бюджету буде
проблематичним. Саме тому, є досить логічна
пропозиція -спочатку заслуати щорічну доповідь
Президента 26-го числа, а далі продовжити розгляд в
ппленарному ж режимі проект бюджету в 2-му читанні.
Саме таким же чином можливо було б вирішити
питання, які стосуються і пов'язані безпосередньо з
бюджетом на 1996 рік.
Саме тому, наша депутатська група підтримує
ідею про те, що необхідно оголосити перерву для того,
щоб деппутатські групи і фракції могли спланувати на
ці 2 тижні для розгляду головних питань, а саме,
проекту Конституції, затвердження бюджету і
заслухування щорічної доповіді Президента.
Дякую.
ГОЛОВА. Процев'ят.
ПРОЦЕВ'ЯТ, 268 виборчий округ, Самбірський
район, Львівщина.
Шановні колеги, шановні наші виборці! Я хотів би
підтримати виступ шановного колеги депутата Кендзьора
і зауважити ще одну дуже важливу річ, яку ми необхідні...
Олександр Олександрович, я рпошу вибаченя, я,
здається, до вас звертаюсь, пане Мороз, може, ви
прислухаєтесь?
ГОЛОВА. Я прошу... Ви говоріть, будь ласка,
говоріть.
ПРОЦЕВ'ЯТ. Дуже дякую.
Отже, я хотів би звернути увагу ще на одну дуже
важливу річ. Сьогодні Україна є членом Ради Європи, і
дію Російської Думи -найвищого законодавчого органу
держави, яка нещодавно була прийнята у Раду Європи,
без сумніву, суперечать всі м нормам, які прийняті у
цій організації. Більше того, вони загрожують безпеці
на величезному терені євразійського простору.
Тому я вважаю, що наша Верховна Рада -наш вищий
законодавчий орган, повинен прийняти відповдіно цього
відповідне звернення і рішення щодо парламенської
Асамблеї Ради Європи негайно розглянути питання рпо
рішенян Російської Думи щодо так званої денонсації
Біловезької Угоди.
І друге, я хотів би також підтвердити і
підтримати пропозицію рпо те, що Конституція
України -це фундамент розбудови майбутнього нашої
держави. Розглядати ї на якомусь закритому там чи
засіданні Коміії спільної Верховної Ради я вважаю
недоцільним. Всі громадяни України повинні почути з
цієї трибуни основні положення тієї Конституції, за
якою їм в майбутньому доведеться жити. На мою думку,
це дуже важливий момент, і намагання закрити розгляди
Конституції і її представлення на Верховній Раді від
всієї громадськості України. Це черговий, на мою
думку, комуністичний трюк для того, щоб і надалі
вводити все громадянство України в оману.
І третє. Я хотів би також підтримати пропозицію
щодо того, що Державний бюджет дійсно необхідно
розглядати лише після доповіді Президента. Ми бачимо,
що в порядку денному на сьогодні на цей день багато
другорядних питань. А ключові економічні питання так
і не розглядаються. Ми вносимо зміни і доповнення до
складу постійних комісій, ми вирішуєм питання про
припинення повноважень народних депутатів за мість
того, щоб думати про економічне майбутнє України тут
у залі Верховної Ради.
Дякую.
ГОЛОВА. Анісімов.
АНІСІМОВ Л.О.
178, город Запорожье, Анисимов.
Первый вопрос, который я хотел бы поднять и
поддержать ряд народных депутатов, которые здесь
выступали, вчера я об этом говорил Александр
Александрович на Президиуме, что вопрос по проекту
закона Украины про выборы народных депутатов Украины,
новая редакция, сегодня с повестки дня надо снять.
Я говорю об этом еще потому, потому что мы его
можем внести, но не проголосуем ни за одну норму и
потратим просто время, так как есть заявления ряда
фракций и ряда народных депутатов.
Второе. Здесь в этом зале уже неоднократно
звучат поручения исполнительной власти. И эти
поручения должны контролироваться и Секретариатом
Верховного Совета. Лично я с этого места, ив ы
ставили на голосование, сделал ряд предложений:
1. До 1. 04. 1996 года исполнительная власть
должна представить на рассмотрение в Верховный Совет
механизм разрешения кризиса неплатежей, который
сегодня приостановил действие и производство.
Отсутствие оборотных средств, отсутствие платежей на
сегодня показывает, что товарооборот, который кое-как
еще двигался по территории Украины, снижается к
нулевой отметке.
Второе протокольно решение, которое мы здесь
проголосовали, было направлено Правительству. И я
обращаюсь к Премьер-министру Марчуку -это рассмотреть
Правительству о целесообразности принятого решения,
которое не поддержал Верховный Совет, о межи
малозабезпечености -4. 800 и введена для одиноких
пенсионеров и для людей, достигших пенсионного
возраста, тоже одиноких.
Этим решением Правительство вызвало социальный
взрыв между этой категорией трудящихся, категорией
пенсионеров.
Я думаю, что вопрос этот надо снова поднять на
повестку дня, проконтролировать. И все-таки спросит и
министра финансов и людей, которые, обойдя Верховный
Совет (мы не поддержали такое решение), все-таки
приняли решение и столкнули, будем говорить, наших
людей, которые заслуженно сегодня должны получать
больше пенсии.
И вопрос номер три, который сегодня прошу, чтобы
вы поставили на голосование, уже неоднократно
звечащий в этом зале -это Закон об амортизации.
Правительство отозвало закон, поэтому мы должны
установить ему срок до 01. 04. 96 года, снова внести
на рассмотрение в Верховный Совет Закон об
амортизации.
Закончился 1995 год, зависшие неплатежи и куда
отнести эти деньги, особенно капитальный ремонт,
неизвестны. Как поступить, заканчиается первый
квартал, с ремонтом оборудования, когда отсутствуют
всяките инвестиции, я думаю, что это сделаем мы очень
хорошее действие по отношениям и поправим положение
нашей экономики.
Поэтому вопросы, которые звучат в этом зале и
имеют форму форму поручения Правительству, должны
контролироваться и здесь в этом зале информироваться
народные депутаты как выполняется то или иное
поручение.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Я пропустив випадково Мельника. Будь
лааска, тільки коротко, прошу.
МЕЛЬНИК С.
Житомирський сільський виборчий округ 161,
Сергій Мельник.
Шановний Олександр Олександрович! Шановні
народні депутати! Наша депутатська група "Аграрники
за реформи" звертає всіх вас увагу присутніх в залі
на необхідність ефективної роботи нашого парламенту
протягом цього і нступного тижня. Адже попередній
тиждень, ви знаєте, був пленарний і в зв'язку з
святами дещо був скорочений, після тижень роботи в
комісіях і практично ефективна робота парламенту в
деякій мірі звелась нанівець.
Нам необхідно, в першу чергу, сконцентрувати
нашу увагу на важливих економічних законах, які
сьогодні були запропоновані (їхні законопроекти) на
Верховну Раду і Кабінету Міністрів. Оце порядка 37,
які являлися одним із основних в бюджеті. І завершити
деяких законів, наприклад, такі, як освіту-вже їхнє
завершення -які вже готові.
Ми пропонуємо підтримати пропозицію депутатських
груп про те, що сьогодні необхідно насамперед
розглянути проект Конституції нашої держави, навколо
якої багато точиться, так, політичних, як кажуть,
баталій; Державний бюджет, який уже в другому читанні
необхідно приймати і потребують його на місцях. Адже
кожен з нас приїжджає в округ і занє, що перше
питання стає. Щорічну доповідь Президента.
Підтримую також пропозицію зробити перерву для
наради в групах і фракціях по повісці роботи на цей і
на послідуючий тиждень. Представлений також проект
Конституції провести на пленарному засіданні, що б
зняло багато протирічь у цьому залі і на місцях і
могли б тикать і депутати -зорієнтуватися -і наші
виборці на місцях.
А також пропонуємо Закон про вибори перенести
його розгляд після прийняття Конституції. Це дало б
можливість який закон, яка Конституція, який закон
(...........).
І останнє. Потрібно звернути увагу всіх вас,
народних депутатів, адже майже всі -це більше 250
чоловік, які обиралися від сільських виборчих
округів.
Шановні колеги-депутати! Сьогодні в
агропромисловому комплексі склалась надзвичайно
складна ситуація. На порозі весна, на порозі посівні
роботи. А тому я просив би вас усіх у цьому залі
присутніх підтримати ту позиція агарників в напрямку
того прийняття законів в постанові положень, які в
великій мірі покращали б економічний стан в
агропромисловому комплексі і дали селянам, робітникам
агропромислового комплексу виконату ту велику працю,
яка... і роботу, яка запланована в цьому році. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам. Ті питання, які потребують
з'ясування, я просив би вашої уваги на хвилину.
Відносно пропозиції депутата Симоненка. Там одна із
них відносно (... Джондір........) і договору про
поставку цієї техніки. Підготуйте, будь ласка,
депутатський запит або доручіть комусь із фракцій.
Нехай підготує. Ми звернемося до Кабінету Міністрів з
приводу роз'яснення з цього приводу.
Дальше. Звіт комісії про телебачення, нашої
спеціальної слідчої комісії.
Аксененко, коли готові будете доповісти?
Через тиждень? Будь ласка, на наступному тижні
включимо в порядок дня це питання. Візьміть на
контроль, я не звертаюся до Сергія Аксененка,
питання: "Кошторис Національного банку" і питання про
кримську Конституцію в порядку дня стоїть. Кримська
Конституція завтра і кошторис теж передбачений.
Гетьман, Сирота, заява відносно процедури
розгляду, подання Конституції.
Я звертаюся до груп, які з цього приводу
висловлювалися, до окремих депутатів, і хотів би
вияснити для себе найперше: хто звідки взяв, що хтось
збирався закрите засідання проводити? Це я до
Процев'ята звертаюся і до інших. Звідки ви взяли, що
планувалося закрите засідання? Спільне засідання
комісій, як це було і під час подання, представлення
бюджету тут, проводиться гласно, проводиться з
запрошенням тих, хто тут повинен бути, члени
Конституційної комісії зокрема.
Тому... Хто сказав, що без трансляції? Я ще раз
повторюю: хто сказав, що без трансляції? Ви придумали
і починаєте звинувачувать у цьому відношенні. По-
перше.
По-друге, є такий порядок: Президія Верховної
Ради визначає порядок розгляду тих чи інших питань. Я
вчора на Президії не чув жодного зауваження щодо
цього питання, більше того...
(Шум у залі)
Та почекайте, сядьте на місце! Чого ви кричите?
(Шум у залі)
Я попрошу: зупиніть Зайця, будь ласка.
(Шум у залі)
Причому питання про процедуру і час розгляду
подання Конституції я погодив з Президентом перед
тим. Тому в мене виникає питання: чому керівники
фракцій вважають необхідним спочатку бути на
засіданні Президії, голосувати за одне, а потім іти
до Президента, вирішувати по-іншому і приходити сюди,
вимагати змінити треба і процедуру і все інше.
Тому, ви порадитися безперечно, Михайло
Дмитрович, ви порадитеся, але за регламентом ви маєте
на це часу півгодини. Порадитися і будете вирішувати
питання.
Та заспокойтесь, я дам, підете на перерву.
Пропозиція Кендзьора, будь ласка, відносно там
моєї позиції, то ви собі як хочте там думайте,
міркуйте, ваша позиція теж зрозуміла, мене зворушує
безпуречно ваша турбота про Президента, тільки не
зрозуміло чому ви агітували, щоб голосували проти
нього?
Крім того, відносно засідання державної думи в
Україні, я перший зробив заяву. Перший. Почекайте її,
будь ласка.
(Шум у залі)
Тепер, будь ласка, відносно бюджету. Після
доповіді Президента, Президент звернувся із листом
про те, щоб доповідь його щорічна була 26 числа.
Перед розглядом питання про бюджет ми мали розмову з
ним і він сказав, що якщо ми, нам вдасться до 26
розглянути питання про бюджет, оскільки це зв'язано
там із цілим рядом питань загальнодержавних, то він
згоден доповідь зробити другого квітня.
Виявляється, що те, що ми домовляємося, інакше
сприймають дехто з депутатів. Я тоді цього просто не
розумію!.. Якщо це так потрібно було зробити, то ми
могли б із Президентом за його пропозицією
переставити ці питання... Але суть поялгає ось у
чому: я звернувся на основі діючої процедури з
пропозицією, щоб Президент за 2-3 дні направив
доповідь свою для того, щоб депутати з нею могли
ознайомитися. Одначе відповіді поки що немає.
Крім того Президент пропонує просто зробити
доповіді, не відповідаючи на запитання, які є у
депутатів. Тому зв'язувати ці 2 питання -про
доповідь, а потім про бюджет -немає ніякого сенсу,
тому що бюджет випливає із розгляду його у першому
читанні і з підготовки, яка вже завершена. Тому або
ми будемо робити за процедурою, або ми будем
політизувати дальше ситуацію. В цьому нема ніякого...
нема ніякої потреби.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Відносно Закону про вибори. Підійдемо до
розгляду -будь ласка. Є пропозиція Носова, до речі,
яка може бути прийнята навіть і без обговорення, яка
дає доручення комісіям. Будь ласка, можна так
розглянути... У вас є на руках всі ці документи.
Як ви пам'ятаєте, в дискусіях під час перщого
і... першого і другого разу обговорення цього питання
виникала ситуація така, що (і мотив такий був), що
потрібно мати такий закон про вибори, який би
гарантував формування Верховної Ради у будь-якій
ситуації. Тому... -це ваша справа. Будете знімати це
питання -знімайте, це не має значення. Вірніше,
значення має, тільки якщо будете вирішувати так -я не
наполягаю...
Пропозиції Мельника теж збігаються з тими, що
звучали тільки що.
Півгодини, будь ласка, перерва! На півгодини!
(Шум у залі, окремі вигуки)
Я ще раз прошу: будь ласка, об 11.20!
П І С Л Я П Е Р Е Р В И
ГОЛОВА. Готові розглядати питання? Прошу уваги.
Я ще раз прошу: скоріше сідайте на місця... Вже 20
хвилин майже... 15 хвилин вже зайвого часу
витратили...
ШУМ У ЗАЛІ
ГОЛОВА. Я прошу уваги. Голова фракції Сирота,
вірніше, групи депутатської "Центр", Сирота
пропонував проголосувати його пропозиції.
ШУМ У ЗАЛІ
ГОЛОВА. Я прошу, сядьте на місце. Одну хвилину.
Визначайтеся шляхом голосування. Я тільки хочу
сказати. Я поставлю по пунктах це на голосування.
Тільки одна обставина повинна бути врахована теж. Ще
раз повторюю, пропозицію щодо подання Конституції
мною погодженні з Президентом. Мова йшла про те, що
на спільному засіданні комісії, я пояснюю чому я так
ставив питання, тому що потрібно запросити сюди,
прийдуть члени Кабінету Міністрів, прийдуть члени
Конституційної комісії. Їх треба посадити у залі, щоб
вони не сиділи десь там на адресолях. Потім буде
представлення це момент передачи. Він Регламентом не
визначений. Але ми маємо аналогію, що це таке.
Виступає один співголова і інший з приводу
Конституції. Говорить те, що він вважає потрібним це
сказати. І без запитань і відповідей акт цей
відбувається. От на тому ставиться крапка.
Тому логічно було, оскільки не можна, щоб в залі
сиділи під час пленарних засідань не депутати. А
друге, якщо ми проводимо у пленарному режимі, то
треба якесь рішення приймати з цього приводу, що теж
не логічно. Президент погодився, що о 16 годині ми
проводимо у режимі засідання пленарного. От і все,
Якщо ви наполягаєте на іншому часі, давайте
проголосуємо, але це треба буде погодить ще з
Президентом.
Зараз хвилиночку. Я в такому режимі за вашою
згодою буду називати пункти, а потім автор цього
пункта і ще хтось за і два проти. І тоді обговорення.
Подання проекту Конституції провести на
пленарному засіданні 20 березня о 12. 30. Ну,
послухайте мене. Послухайте. Це пропозиція, вона
внесена поки що в вас до порядку дня. Внесена вона на
завтра на 16. 00 у порядку дня стоїть. Є пропозиція
перенести це на 12. 30, а друга пропозиція -не у
засіданні комісії, а у роботі в режимі пленарному
провести це все.
ШУМ В ЗАЛІ
Одну хвилиночку, я Сироті дам, а потім вам.
СИРОТА
Шановний Голово! Шановні народні депутати!
Взагалі то дев'ять депутатських груп і фракцій:
"Центр", "Єдність", "МДГ", "Незалежні", "Аграрії за
реформи", Народний Рух України, "Державність",
"Соціально-ринковий вибір" і частина позафракційних
все-таки вимагали до 12 години переви. Як у нас було
весь час на протязі четвертої сесії. Тому зараз ще
багатьох членів цих груп немає в залі. І, очевидно,
до 12 години не можна говорити за реальність
голосування. Треба все-таки було б прислухатися до
прохання дев'яти груп і фракцій і до 12 години
зробить перерву, як ми просили.
Тепер щодо подання проекту Конституції, щоб його
провести на пленарному засіданні 20 березня 1996 року
о 12 годині 30 хвилин. Я вже неодноразово звертався і
до членів і своєї групи, нашої групи "Центр", і до
членів інших груп, і до Олександра Олександровича, де
сказав, що при внесенні проекту Конституції,
більшість парламентів світу відбувається спеціальна
процедура із розгляду цього проекту і спеціальна
процедура роботи парламенту.
Тому, розглядаючи на пленарному засіданні
подання Конституції, ми ведемо із того дня офіційний
відлік часу неадходження проекту до Верховної Ради
України. І рішення може бути таким, що ми приймаємо
до розгляду проект Конституції і приймаємо рішення
про всенародне ознайомлення всієї Конституції через
всі засоби масової інформації.
Тому я просив би всіх своїх колег і дев'яти
депутатських груп і фракцій і інших депутатських груп
і фракцій, які не підписали наше звернення, все-таки
проголосувати за те, щоб подання проекту проводити на
пленарному засіданні. Тим самим підкресливши
офіційність того, що собою являє розгляд Конституції.
Дякую.
ГОЛОВА. Чиж, будь ласка.
ЧИЖ
Депутат Чиж, Литичівський, 414 виборчий округ,
Хмельницька область, Соціалістична фракція.
Шановні колеги! Шановний Олександре
Олександровичу! Спершу про процедуру. Як вам відомо,
ще зовсім недавно мене і народного депутата, члена
Соцфракції Брита, обзивали людьми, які блокують
конституційний процес, оскільки ми вносили
спеціальний закон про прийняття Конституції.
Було сказано, що ми такі ретрогради, не
розуміємо, що все в цих процедурних нормах
регламентних виписано, а ми щось хочемо натворити.
Пане Сирота, вам тепер зрозуміло, що такий закон
був потрібен?
Але то -деталі. Мені й зрозуміло дещо інше, про
що ми скажемо іншим разом. Зараз ситуація пішла, так
що закон, який ми пропонували, він уже ні до чого. Ми
вже зним запізнилися, значить є інші процедурні
норми, є Регламент. І хоча це Основний закон,
безперечно, це -Основний закон, але це все-таки
закон. І він повинен іти за всіма нормами, бо ще й
дуже важливий закон, за яким має жити Україна можливо
й через сотню років.
І тому я хотів би оце почуття відповідальності
збудити в тих, хто дуже любить обслуговувати
сиєминутну ситуацію і нинішніх керівників. Це другий
момент.
Нарешті третій. Пане Сирота і члени дев'яти
фракцій, який проект мають розглядати народні
депутати України? Де він? У кого з народних депутатів
тут в залі є проект?
Його не роздано. Те, що опубліковано в "Правді
України", то то не є офіційний проект. Тому процедура
внесення в зал документу, який фактично ще не
розданий, а озанйомлення з ним -нормальна процедура.
Для того, щоб ми прийшли до повномасштабного,
повноформатного розгляду Верховної Ради, знаючи що ми
розглядаючи.... розглядаємо, знаючи що ми будемо яке
рішення приймати.
Тому наша пропозиція така: підтримати рішення,
яке прийняла Президія Верховної Ради України,
розглянути внесений проект, почути, задати запитання,
поставити, якщо це потрібно. І нарешті, прийняти по
ньому рішення, давши доручення Президії, комісіям,
ті, які мають працювати, профільним і т. д.
Я на закінчення одну репліку депутату Кендзьору,
я не можу не сказати. Пане Кендзьор, звідки ви взяли,
що Соціалістична партія України підримує рішення
сусідньої, парламенту сусідньої країни? Я просив би
відповідати за свої слова, і це офіційний до вас
запит. Інакше, ми будемо, мабуть, якось вирішувати
наші питання в іншому порядку.
Дякую.
ГОЛОВА. Я прошу всіх дотримуватися регламенту.
Хто за пропозицію Сироти, візьміть слово.
Будь ласка, Соболєв.
СОБОЛЄВ С В.
(Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи)
Шановний товариш Чиж, чи не розкажете ви, чому
голова вашої партії Олександр Мороз заборонив
розповсюджувати проект Конституції, який був давним-
давно внесений, і на офіційний запит нашої фракції
розмножити 30 примірників була відповідь, що немає
грошей на це. Але це є гроші розповсюджувати якісь
там... Сьогодні тільки нам роздали Володимира
Безімянного якийсь, і інше, і т. д., і т. д. На це
гроші є.
Тому, вибачте, яким чином розглядати
Конституцію, чітко визначено в Регламенті. І я прошу
сьогодні не посилатися ні на які інші закони.
Друге питання. На якій підставі ми будемо
проводити спільне засідання комісій, коли йде розгляд
найвищого документу в державі? Для цього є нормальний
пленарний режим, на якому відбувається представлення
Конституції. І тому, не хочучи перебирати час, який
перебрав соціаліст Чиж, я закликаю взяти і
проголосувати за той варіант, який підготували 9 груп
і фракцій в поіменному режимі.
Дякую.
ГОЛОВА. Я зобов'язаний відповісти на претензію
до мене.
Справа в тому, що Конституційна комісія прийняла
рішення про передачу на розгляд Верховної Ради
проекту Конституції із доповненнями, зауваженнями,
які висловлені членами Конституційної комісії, але
тільки сьогодні, я ще раз підкреслюю, півгодини тому
секретар Конституційної комісії вніс документ у
Верховну Раду, я просто не міг його раніше
рохзмножить. Це перше.
А по-друге, він вніс не те, що проголосовано, і
тому дане доручення секретаріату розмножити те, що
проголосовано. І воно буде розмножено серед
депутатів.
Я ще раз повторюю, що внесений сьогодні
півгодини тому.
Будь ласка, "за" було, Донченко "проти". Ні?
"Проти", будь ласка, Донченко останій виступ, останій
виступ, будь ласка.
ДОНЧЕНКО
Фракция коммунитов.
Уважаемые народные депутаты, мы с вами
голосовали измение к регламенту, согласно которому
вся повестка дня утверждается Президиумом. Данная
повестка дня утверждена голосованием на Президиуме. И
я не понимаю, почему члены Президиума Соболев, Сирота
сегодня настраивают весь зал в плане того, чтобы были
нарушены наши же регламентно проголосованные нормы.
Второй момент. Я до сих пор не могу понять
откуда взялось 9 фрракций, я не знаю на сегодняшний
день после создания фракций социалистический ринковий
вибор, фракция МДГ. Она фактически распалась, и это
надо сегодня законстатировать, 10 дней после этого
прошло. Я бы не просил, чтобы сегодня, хто входит по
фракциям МДГ, что это группа на сегодняшний день.
Поэтому то, что внесено сегодня Президиумом, оно
проголосовано и это является нормой для работы в
депутатском зале. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, вирішили, проголосували 2 "за",
більше виступило 2 -за, 2 -проти. Будь ласка, МДГ і
все інше.
Секретаріату дане доручення завтра одержати
вичерпані відповіді відносно кількості фракцій і
членів фракцій у тих чи інших групах і фракціях,
участь депутатів у тих чи інших групах і фракціях,
будь ласка.
Отже, порядок дня у вас є, але зміни до нього,
хто за те, щоб подання Конституції провести тут на 2
питання, 2 питання: спочатку на пленарному засіданні,
верніше, о 12. 30, а потім на пленарному засіданні.
Тут 2 моменти. Тому 2 моменти окремо і голосуються.
Хто за те, щоб розглядати його не о 16 годині? Та я
ще раз прошу: оскільки тут 2 моменти...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Ну, будь ласка, я голосую вашу пропозицію -на
пленарному засіданні о 12.30. Ставлю на голосування.
"За" -
Рішення не прийнято.
Дальше. Розпочати розгляд проекту Закону "Про
Державний бюджет", поданий Кабінетом Міністрів для
розгляду в другому читанні, з 26 березня. Для чого
робочий тиждень -з 26 по 29, провести у режимі
пленарних засідань. Микола Янович, будь ласка, слово.
АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты!
ГОЛОВА. Будь ласка, увага!
АЗАРОВ М. Я.... На третью декаду месяца
запланирована сессия областных Советов во всех
абсолютно областях. Мы связывалысь буквально с каждой
областью, и просьба рассмиотреть в четверг, не
откладывая. Вчера и в субботу были обстоятельные, так
сказать, рассмотрения бюджета и процедуры у
Президента. Президент вчера вечером подтвердил, что в
четверг он согласен рассматривать, чтобы... сессия,
вернее, рассмотрела бюджет и не увязывает
рассмотрение бюджета с его доповиддю. Поэтому,
значит, на Президиуме вчера было рассмотрено это
решение. Материалы будут розданы сегодня. И в
четвергш с учетом небольших изменений, которые
внесены сейчас, которыми отличается представляемые
Кабинетом Министров на второе чтение документ от
принятого нами в первом чтении, есть все основания в
четверг его начать рассмотрение.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Михайло Дмитрович!.. Михайло
Дмитрович, ви не наполягаєте на тому, щоб переносить
на той тиждень розгляд бюджету, якщо його можна на
цьому тижні розглянуть? Сирота, дайте слово...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Він заяву зачитав!..
СИРОТА М. Д. Шановні народні депутати, чому
Сирота? Тому, що я оголосив заяву депутатських груп і
фракцій...
ГОЛОВА. Він заяву зачитав....
____________.... чому Сирота, тому що я
заголосив депутат... заяву депутатській групі
фракції... Олександр Олександрович, я все-таки
наполягаю на тому, щоб ми перший пункт проголосували
в поіменному режимі. Щодо другого пункту, то оскільки
9 керівників депутатської групи фракцій підписали цю
заяву, то нелогічно знімати з голосування будь-який
пункт...
ГОЛОВА. Михайло Дмитрович, шум дуже великий в
залі... В порядку дня на четвер у нас стоїть питання
про бюджет - день відведений. Це на кілька днів
ближче, ніж пропонується у Вашій заяві.
Президентом цке питання знову ж таки
погоджено....
СИРОТА. Олександр Олександрович, оскільки
прийняття Державного бюджету йде другим по важливості
пунктом після Конституції для депутатської групи
"Центр", ми можемо погодитися, щоб починати його
розгляд з четверга, якщо нам сьогодні буде розданий
проект, щоб ми могли ознайомитися з матеріалами....
ГОЛОВА. Буде розданий.... Вчора Президія
розглядала це питання, Микола Янович дав гарантію, що
сьогодні буде розданий...
Так, відносно проведення у пленарному режимі з
26 по 29 число, я з самого початку запропонував від
імені Президії працювати в понеділок і вівторок в
пленарному режимі, щоб ви могли ще 4 дні попрацювати
в округах. А ви пропонуєте весь тиждень...
Я просив би все-таки погодитися
на.............. на думку Президії, щоб ви 2 дні
могли попрацювать, але ефективно -не так, як ми зараз
витрачаємо 2 години часу на не потрібні речі.
Тому я прошу з 26, хто за те, щоб з 26 по 29,
тобто весь наступний тиждень працювати в пленарному
режимі? Ставлю на голосування.
"За" -
Тепер. Хто за те, щоб в понеділок і вівторок
працювати в сесійному режимі? Я прошу підтримати. В
понеділок і вівторок і субота... Субота, понеділок і
вівторок у сесійному режимі. І дать змогу на округах
попрацювати.
За -
Одну хвилинку.
Відносно, третя пропозиція, погодитись з
пропозицією Президента України щодо заслухання його
щорічної доповіді про внутрішню і зовнішню політику
України на пленарному засіданні 26 березня.
Ще раз... Одну хвилинку. Я поставлю на
голосування цю пропозицію, але я зобов'язаний вас
проінформувати, що вчора у мене...
Я прошу, не перебивайте, Поровський, сядьте,
будь ласка...
ШУМ У ЗАЛІ
Я зобов'язний вас проінформувати...
ШУМ У ЗАЛІ
Поставлю. Я прошу, Мовчан і Єльяшкевич, не
вигукуйте, сядьте, будь ласка.
Я зобов'язаний проінформувати вас про те, що
вчора у мене була розмова з цього приводу з
Президентом, і якщо, він погодився, що якщо ми бюджет
розглянемо в четверг, ну, скажемо, ближчими днями, то
він не проти доповідь робити 2 числа.
Але оскільки після такої домовленості був ще
лист від Президента, в якому він пропонує все-таки 26
числа дати йому можливість для виступу. Я поставлю це
на голосування. Тим паче, що вчора на Президії це
питання ставилось, але визначились про те, що треба
розглядати його пізніше.
Відносно поіменного голосування, хто за те, щоб
поіменно голосувати, будь ласка.
За -
Так, отже, хто за те, щоб 26 числа замість тих
питань, що визначенні у порядку дня, слухали ішла
доповідь Президента, будь ласка.
"За" -
Одну хвилинку. Питання про виключення з порядку
денного на 19 і 22 березня питань розгляд, яких
доцільніше лише після прийняття Конституції України
та прийняття Державного бюджету. Зокрема принести для
розгляду після прийняття Конституції проект закону
про вибори народних депутатів і проект постанови про
припинення повноважень народних депутатів, що не
працюють на постійній основі у Верховній Раді. Окремо
треба голосувати. Сирота окремо чи разом?
Сироті дайте слово.
СИРОТА М. Д. Шановний Олександре Олександровичу,
шановні колеги народні депутати України.
Я вважаю, що ми повинні голосувати весь пункт,
який записанний у заяві нашої депутатської групи.
І ще одне, Олександре Олександровичу, я все-таки
прошу вас, користуючись правами регламенту, поставити
перший пункт теж на поіменне голосування, точно так
же, як і четвертий пункт на поіменне голосування.
Дякую.
ГОЛОВА. Отже пропонується перенести, вірніше
зняти з обговорення питання про проект закону про
вибори і про проект постанови про припинення
повноважень. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Я
прошу сядьте на місце і не кричіть, будь ласка.
"За" -
Рішення не прийнято.
Я роблю зауваження депутату Жеребецькому.
Голосується поіменно, а він кричить мені, що треба
голосувати поіменно. Я оголосив перед тим. Будь
ласка.
ШУМ В ЗАЛІ
Будь ласка. Останнє на голосування про бюджет
другий пункт голосувати немає потреби, оскільки це
питання з'ясовано вже. А відносно першого пункту про
те, щоб так, як воно сформульовано, що подання
проекту провести на пленарному засідання о 12. 30
завтра, я ставлю на голосування.
Я оголосив поіменно, я ж не можу за кожним
словом говорить "поіменно".
"За"-
Дякую.
Про проект Закону України про вибори народних
депутатів України слово має Стретович Володимир
Миколайович.
ШУМ В ЗАЛІ
Відносно порядку дня. Відповідно до частини 6
статті 2. 5.1 Регламенту щотижневий перелік питань
уточнюється наприкінці тижня і поширюється серед
депутатів, не голосується. Рішення з цього приводу із
затвердженого переліку питань, погодженого переліку
питань приймає Президія разом із радою фракцій.
Дякую.
ШУМ В ЗАЛІ
Будь ласка. Рада фракцій і Президія засідали
вчора із 11 до 18 години.
Будь ласка, все. Стретович.
ШУМ В ЗАЛІ
Одну хвилиночку. Спокійно. Будь ласка.
ШУМ В ЗАЛІ
Я прошу, Стретович, говоріть. Володимир
Миколайович.
ШУМ В ЗАЛІ
Одну хвилинку, будь ласка.
ШУМ В ЗАЛІ
- 46 -
ШЕЙКО.
Шановні колеги-депутати! Я хочу вам хочу
зачитати... я вам хочу зачитати четверту частину
статті 2. 5. 1, яка говорить, що "розклад засідань
Верховної Ради для розгяду питань порядку денного
приймається Верховною Радою без обговорення, за
пропозицією Президії Верховної Ради, погодженою...
погоджувальною радою депутатських груп, фракцій".
Далі. "Рішення приймається більшістю голосів
депутатів від їх фактичної кількості."
Значить, всі ті пропозиції, які винесли Президія
з Погоджувальною радою по порядку денному, ми повинні
затверджувати Парламентом.
(ШУМ В ЗАЛІ)
ГОЛОВА. Я просив би, будь ласка, ще раз уважно -
відкрийте собі Регламент, почитайте. Увага.
Цей пункт. Так от, я ще раз читаю, а ви
слухайте. В кінці кінців, не кричіть з місця.
"Розклад засідань Верховної Ради для розгляду
питань порядку денного приймається Верховною Радою
без обговорення, за пропозицією Президії Верховної
Ради, погодженою з Погоджувальною радою депутатських
груп, фракцій. Рішення приймаються більшістю голосів
депутатів від їх фактичної кількості.
Якщо за наслідками голосування без обговорення
погоджену пропозицію буде відхилено або якщо
погоджену пропозицію щодо проекту розкладу засідань
Президією, Погоджувальною радою, депутатських груп,
фракцій не буде внесено, розклад засідань приймається
Верховною Радою після скороченого обговорення.
(Шум у залі)
Ви хочете проголосувати весь порядок дня?
Ставлю на голосування весь порядок дня.
"за"
Є пропозиція поіменно проголосувать. Ставлю на
голосування. Хто за те, щоб поіменно?
"за"
Ставиться на голосування порядок дня на тиждень,
субота включно, субота включно.
"за"
Ставлю на голосування порядок дня на сьогодні.
Поіменно.
"за"
В мене виникає питання: що ви хочете?
(Шум у залі)
Значить, я ще раз повторюю. Одну хвилиночку,
одну хвилинку. Я нікому не буду давать слово, я не
буду давать нікому слово, тому що вчора відбулося
засідання Президії разом, а члени Президії є і...
ШУМ У ЗАЛІ
є і, ще раз повторюю, і керівники фракцій і груп.
Єльяшкевич, і ще раз роблю зауваження, не кричить з
місця.
До тих пір, поки в Президію не входили члени
голов керівникі фракцій, поки ми окремо розглядали ці
питання на раді фракцій і на раді Президії, але
сьогодні двічі розглядати порядок дня там і там не
було потреби. Всі зауваження, які були у голів
фракцій і груп, з'ясовувалися і приймалися відповідне
ішення вчора на засіданні. Чому це раптом тепер, ми
вже 2 години витратили, вибачте мене, на воду в
ступі, а потім вимагаємо всі ефективної роботи
Верховної Ради.
Я пропоную ще раз таку схему. Закон про вибори
можна прийняти пропозицію депутата Носова, яке дає
можливість доопрацювати цей проект і не витрачати на
нього час. Доопрацювати, тобто віднести на повторне
перше читання. І це абсолютно, ну, не руйнує роботу
Верховної Ради, це вимагає буквально півгодини, ну,
сорок хвилин максимум розгляду. І дальше розглядати
ті питання, що віднесені на сьогодняшній розгляд.
За такою схемою можна ставити на сьогдні порядок
дня? Ставлю на голосуання ще раз цю пропозицію, щоб,
маючи на увазі, що буде тільки доповідь, відповідлі
на запитання. Верніше так, відповіді на запитання вже
були, ми навіть рейтінгове голосування провели, щоб
поставити після інформацію, пропозицію депутата
Носова, і не розглядати сьогодні широко це питання.
Ставлю питання на голосування. Порядок дня на
сьогодні затвердить, на сьогодні поіменно.
За -
Так по пунктах не можна голосувати.
Я не буду давать нікому слова!.. Тому, що...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Та немає сенсу проводити засідання, якщо хтось
собі щось убив в голову і думає,... і інших
загітував, що, бачте, не можна розглядать закону...
Чому не можна? Бо боїться розглядать...
(Шум у залі, окремі вигуки)
Є пропозиція... я прошу уваги!.. є пропозиція
така (якщо ви згодитеся) -Закон про проект Закону про
ибори народних депутаьтів України розглянути після
подання Конституції.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Після подання Конституції! Поіменно ставлю цю
пропозицію -щоб не сьогодні, а після подання
Конституції.
"За" -
Не приймається.
Після розгляду Конституції в першому читанні.
Будь ласка, ставлю на голосування.
"За" -
Не приймається.
Після розгляду Конституції.
(Шум у залі, окремі вигуки)
"За" -
(Шум у залі, окремі вигуки)
Не приймається.
(Шум у залі, окремі вигуки)
Є все-таки компромісна пропозиція, шановні
депутати, дати змогу сьогодні від 2-х комісій. Адже в
нас іде, послухайте уважно, у вас іде... у вас на
руках сьогодні 2 варіанти цього закону. Там треба
визначитися, дать треба доручення комісії, щоб
опрацьовувала 1 варіант... Є проект, запропонований
Носовим, який це передбачає.
Тому я пропоную дати змогу від комісії послуати
інформацію і прийняти постанову Носова, не
розпочинаючи обговорення, оскільки ми його вже
проводили в цьому залі. Це вимагатиме буквально 40
хвилин часу максимум.
І тому я ппросив би сьогодні разом із цим
документом затвердити порядок дня на сьогодні. Ставлю
на голосування. Прошу вас... Підтримайте, треба
починать робить...
ШУМ У ЗАЛІ
"За" -
Яка компромісна пропозиція в Суслова?........
Соболєва й .............. компромісні пропозиції?
СОБОЛЄВ, Запоріжжя, депутатська група "Реформи"
Можливо, всі групи і фракції пристануть на
наступну пропозицію. Фактично питання бюджету
вирішено. Тобто всі зійшлися на тому чим швидше, тим
краще його розглядати... В четвер воно стоїть,
заплановано чудово.
Друге питання, яке залишилось не вирішеним -це
питання, яке стосується порядку розгляду Конституції.
Тобто, якщо це буде вирішено наступним чином, що
Конституція розглядається в пленарному режимі, то
ми ми голосуємо за весь порядок денний і далі
продовжуємо роботу.
ШУМ У ЗАЛІ
ГОЛОВА. Так, будь ласка, ясно. Лавриненко, Ваша
пропозиція.
ШУМ У ЗАЛІ
Будь ласка.
ЛАВРИНЕНКО.
Уважаемые коллеги - народные депутаты, я хочу
напомнить о том, что эту сессию мы с вами определили,
как формируетс я порядок, повестка дня и как она
утверджается. Мы работали до сегодняшнего дня в
известном всем вам режиме. Сегодня внесена это
провокационное предложение для того, чтобы сорвать и
рассмотрение бюджета, и рассмотрение Конституции и
других очень важных вопрососв, по которым вчера не
было ни у кого сомнения, потому что голосовали за о
предложенную повестку дня все -и левые, и правые на
Президиуме, а потом сбежали в этого Президиума на
другой Президиум при Президенте и почему-то только
часть фракций приняла решение, а Верховный Совет
должен подчиниться. Народ нас избирал в этот
Верховный Совет, и давайте, коль мы договорились о
правилах работы, по правилам и работать, а не потому,
что у кого-то возникло какое-то политическое желание.
Я предлагаю сейчас рассматривать по порядку те
вопросы, которые уже есть, уже внесены и
проголосованы согласно тем правилам, которые были
внесены дополнительно на данную сессию.
ГОЛОВА. Шановні депутати, давайте так. Є ще,
так би мовити, прецедентне право. Ми всю минулу
сесію, всю минулу сесію працювали таким чином. І
затвердженого порядку дня, переліку питань Президія
Верховної Ради разом із Радою фракцій вибирали
питання на тиждень, і ми його не голосували, не
затверджували.
І такий порядок, вибочте мені, і такий порядок
під час відкриття четвертої сесії ми затвердили тут.
Тому тут потреби в тому немає ніякої зараз
переголосовувать.
Я за рпоцедурою вилучення з переліку питань,
тих, що пропонувала група фракцій, поставив ці
питання на голосування, вони не одержали потрібної
кількості голосів.
Тому для того, щоб не ламати порядок дня і все-
таки забезпечити нормальну роботу Верховної Ради, у
нас є необхідність розпочати засідання з першого
питання. Іншого просто немає.
Я оголошую перерву на 20 хвилин. О 12. 30
засідання.
я
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місця. Ні, все
нормально.
Так, я прошу уваги. Нагадую ще раз членам
Комісії з питань регламенту і депутатської етики і
навіть роблю делікатне зауваження голові комісї Петру
Володимировичу Шейку, що він зачитав норму
Регламенту, яка стосується порядку процедури,
затвердження порядку дня на сесії, а не на тиждень
або що.
І Олександр Миколайович, ви теж вичіть, будь
ласка, Регламент. Я читаю: стаття 2. 5. 1 "Розклад
засідань Верховної Ради повинен мати інформацію про
день і час проведення пленарних засідань не менше, як
за двотижневий термінь про порядок денний кожного
пленарного засідання, реєєстраційні номери, назви,
редакції та дати поширення серед депутатів проектів
документів, в тому числі альтернативних, що
стосуються включений до розкладу засідань питань".
Другий пункт. Будьте уважні, Петро
Володимирович.
Другий пункт. "Проект розкладу засідань
Верховної Ради готується Президією Верховної Ради
спільно з погоджувальною радою депутатських груп і
фракцій і повідомляється депутатам не пізніше як за
10 днів до відкриття чергової сесії".
Третє. "На засіданнях Президії Верховної Ради і
погоджувальної ради депутатських груп і фракцій
(підкреслюю ще раз -це одне засідання те, що робиться
у нас), на якому готується проект розкладу засідань
Верховної Ради, запрошуються представники від
Президента України та представник від Уряду". Це в
нас забезпечується.
Дальше. "Розклад засідань Верховної Ради для
розгляду питань порядку денного приймається Верховною
Радою без обговорення за пропозицією Президії
Верховної Ради з погоджувальною радою депутатський
груп і фракцій. Рішення приймається більшістю голосів
депутатів від її фактичної кількості".
Одну хвилинку. Зішліться на пунтк 2. 5. 2 і ви
побачите про що йдеться.
"Якщо за наслідками голосування без обговорення
погоджену пропозицію буде відхилено, або якщо
погоджувальну пропозицію щодо проекту розкладу
засідань Президії і погоджувальної ради депутатських
груп і фракцій не буде внесено, то розклад засідань
приймається Верховною Радою після скороченого
обговорення. Це зроблено 30 січня. Верховна Рада
затвердила порядок дня. Будь ласка, візьміть
постанову, подивіться.
І всю 4 сесію і нинішню ми працювали в такому
режимі.
Дальше. Зміни в розкладі засідань Верховної Ради
сдійснюються в порядку, зазначеному в частинах 1. 4
цієї статті. А в термінових випадках -в порядку,
зазначеному в частині 5 статті 2. 4. 4 і статті 3. 1.
7. Ми цим порядком скористалися, навіть поіменно
голосуючи пропозиції від груп і фракцій.
Таким чином, у нас всі регламентні норми
дотримані повністю. Якщо хто сомнівається -будь
ласка, даємо доручення голові комісії, він ще
протлумачить ці статті на свіїй комісії і дасть нам
на наш розгляд. А тим часом Стретович на трибуну,
доповідає питання з порядку дня.
Я... я нічого не... Я читаю документ. Будь
ласка.
ШУМ У ЗАЛІ
Ще раз повторюю: Стретович -на трибуну, будь
ласка. Будь ласка.
СТРЕТОВИЧ
Шановний Олександре Олександровичу! Шановні
колеги! Питання, що зараз ми слухаємо, стоїть в
порядку денному сесії з листопада минулого року
постійно в графі "Питання, що можуть бути розглянуті
при наявності часу".
Тут лунають репліки про те, що недоцільно
приймати зараз цей закон, в зв'язку з тим, що не
визначено запитання Кончтитуції, невідомо який буде
Парламент, якою биде виборча ситема.
Разом з тим. так чи інакше вибори будуть
відбуватися. Але досі попереднього творення Закону
"Про вибори" з 1992 року, коли він був поспіхом
прийнятий в 1993-ому, і велика кількість статей
пройла абсолютно недемократично, в результаті чого ми
перманентно втягнуті в вибори, показує, що над
законом про вибори треба працювати заздалегідь, не
боячись того, що в любий момент наступить той день,
коли парламент припинить свою роботу, а країна може
залишитися старим консервативним законом.
Це питання, що зараз слухається, почалося з
Постанови Верховної Ради від 1 червня 1995 року,
згідно з яким Верховна Рада постановила і доручила
постійній Комісії Верховної Ради України з питань
правової політики і судово-правової реформи
підготувати до 15 червня 1995 року, подати на розгляд
Верховної Ради проект нового закону про вибори.
Комісія запізнилася з підготовкою цього проекту,
і тільки 6 липня цей проект був вперше заслуханий в
цьому залі. І тоді ми прийшли до необхідності
рейтингового голосування по окремих позиціях щодо
закладення основи майбутнього закону про вибори тих
чи інших принципових положень.
Я не буду в вас забирати часу, оскільки тоді
відповідна доповідь була, ми проголосували тільки
рейтинговим голосуванням, я нагадую, і ці питання
рейтингового голосування зараз закладені в
виправлений проект закону.
Разом з тим, я хочу відзначити, що 16 січня, 17
січня в Верховну Раду України надійшло від Комісії з
питань державного будівництва і діяльності Рад і
місцевого самоврядування інший проект закону, який
підготовлений за нашим висновком на підставі нашого
закону, тільки змінена окрема редакцій статей, про
що я буду говорити нижче.
Отже, в новому проекті закону про вибори
закладається мішана система пропорціонарно-
мажоритарна, згідно яким половина із 450 депутатів
Верховної Ради обираються за партійними списками
пропорціональною системою, і половина -225 -
обирається за мажоритарною системою при одномандатних
виборчих округах.
Рейтингове голосування тоді показало, що за
мажоритарну систему виступало 76, змішану систему -
166, за пропорційну систему проголосувало 97. Разом з
тим, у залі поширені думки, що Україні слід перейти
однозначно до пропорційної системи, як це зараз
відбувається у більшості країнах Європи.
Але якщо ми подивимся фактичні дані, де ж існує
пропорційна система, то пропорційна система сьогодні
існує в таких державах, як Бельгія, Болгарія,
Буркіна-Фасо, Люксембург, Австрія та інші.
Разом з тим, країни, які звільнилися від, так би
мовити, незалежності новостворені країни звільнилися
від тоталітарного режиму і отримали свободу зовсім
недавно застосовують принцип мажорітарну
пропорційність. Це є однією з новацій цього закону.
Разом з тим, ми ввели в цей закон таку новацію,
що дозволяє в один день сформувати Парламент
своєчасно зекономивши загальнодержавні кошти. Мова
йде про те, що абсолютно знятий бар'єр явки на вибори
і відносна більшість виборів, не завлежно від того,
скільки прийде в змозі вибрати свого кандидата. При
цьому міняємо негативне голосування шляхом
вичеркування всіх, проти кого на позитивне, яке
відбувається внесення відповідної позначки, що
значить результатом голосування за певного кандидата.
При цьому це дає можливість тільки в двох
випадках абсолютно може виключатись, але може бути,
коли два кандидати наберуть однакову кількість
голосів, або за рішенням суду вибори будуть визнані
недійсними, тільки тоді будуть призначені повторні
вибори, які відбудуться по деяких округах.
Що стосується партійних списків за пропорційною
системою, то вибори можуть бути визнані недійсними
тільки тоді, якщо більше двох партій набере, не
набере 5-процентного бар'єру, якщо більша ця
кількість, то відповідно вибори визнаються дійсними і
таким чином, в день Парламент формується в один день.
Що має на увазі така норма -зняття відносної,
процентної ставки явки на вибори? В цій ситуації, на
нашу думку, просто учасники виборчого процесу чи це
кандидати в депутати по одномандатному округу, чи
політичні партії будуть зобов'язані воювати за
виборця. Тому що позитивне голосування зобов'язує їх
приходити на виборчу дільницю, я маю на увзі
виборців, і голосувати за того кандидата, якого вони
вибирають з тим, щоб не пройшов сусід, наприклад, і
не проголосував за свого і, таким чином, набрав
більшість.
В цій ситуації ми повертаємо, так би мовити,
виконання свого обов'язку взяти участь у виборах на
їх аво взяти участь у виборах і його реалізацію,
прийти і віддати голос тих, кому він надає перевагу.
Як в пропорційному списку, так і по одномандатному.
Така система застосовується в дуже багатьох країнах,
але опоненти говорять про те, що може статися так, що
1 депутат може бути обраний 100 тисячами виборців,
коли прийдуть всі по цьому округу, а другий депутат
може бути обраний десяттю виборцями, що практично
виключається, тому досвід показує і статистика, що в
середньому 70% виборців приходить, як правило, на
вибори. І з кожними наступними виборами ця цифра
знижається, і останні вибори, що відбулися в грудні,
вже цю цифру знизили вже приблизно в середньому до
35%.
Друга новація. Формування виборчих комісій -воно
поєднання адміністративної чіткості, фаховості і
політичного плюралізму для того, щоб діяльності
окружних виборчих комісій приймали участь всі
учасники виборчого процесу.
Списки виборців. Запроваджується механізм про
проведення постійного списку виборців з перевіркою на
1 січня поточного року. Причому ці списки (очевидно,
таку службу треба буде ззапроваджувати в місцевих
Радах) постійно коригуються і використовуються для
проведення референдумів, опитувань і інших державних
дій.
Кількісний бар'єр для партій. Хто ж буде
вважатися обраним в зв'язку з проектом закону? Ми
тоді говорили про 3%, однак рейтингове голосування
підняло цю цифру до 5%, до п'яти процентів, і за це
проголосувало 193 депутати. Таким чином6 в проект
закону закладається межа явки - 5%.
Ще одна новація. Пропонується голосування
здійснювати з допомогою відривних талонів, які будуть
мати постійну номерацію від першого номера до
останнього, за кількістю тих, хто має право голосу на
цій виборчій дільниці. Це дозволить проконтролювати,
скільки ж учасників (буквально за одну хвилину після
закінчення голосування!), скільки виборців взяло
участь в голосуванні і унеможливить фальсифікації
щодо вкидання або добавляння виборців. Причому одна
частина перфорується, де записується номер виборця,
хто взяв участь. А друга частина -безіменна для того,
щоб не можна було порушити таємницю голосування.
Дискусії у нас розгорнулися від того, який же
повинен бути у нас партійний округ -
загальнонаціональний чи регіональні виборчі округи?
Тут, у мене на столі, є закон, який підготовлений
працівником Українського фонду підтримки .............
Анатолієм Ткачуком, так він пропонує закласти
принцип, де будуть регіональні виборчі округи для
того щоби це представництво було по округах, а
відмовитись від загально-національного державного
округу.
Ми це питання проголосували теж рейтингом 17
жовтня і отримали такі результати. Регіональні
виборчі округи: за -52, загально-державний округ -117
депутатів. Цей принцип теж закладений в проект цього
закону.
Фінансування виборчих компаній. Фінансування
виборчих компаній і досі показує, що норма про
обмеження виборчого фонду привела до значних
зловживань, коли далеко не ті суми, які закладені в
Законі "Про вибори" використовуються кандидатами для
проведення виборчихх компаній.
Ми в статті 30 проекту закладаємо норму, яка не
обмежує використання виборчого фонду, а обмежується
тільки внесок одного фонду, що не може одного внеску,
що не може перевищувати 100 мінімальних зарплат. Але
разом з тим, проваджується в систему жорсткого
контролю, встановлюєм, що ці дані публікуються в
місцевій ппресів виборчи округах, а також в загально-
державній пресі, що стосується партійних фондів
підтримки виборів не пізніше, ніж за 2 дня до
проведення виборів для того, щоб вибори бачив той і з
яких джерел фінансується, і ці звіти відповідно
подаються до окружних комісій. Окружні комісії
оприлюднюють ці гасла.
Використання засобів масової інформації.
Записано, що кожен має безперешкодний доступ, але
обмежуються права тих працівників радіо, телебачення
і газет, які безпосередньо працюють в тих органах і
приймають участь в виборчому ппроцесі.
Підведення підсумків, я уже сказав, що
вважається обраним кандидат, який набрав відносну
більшість іншого кандидата із числа тих, хто взяв
участь..... виборців. У проекті ж, який буде
представляти Олександр Миколайович Стешенко, я думаю,
після мене, закладена цифра 25 процентів, не менше 25
ппроцентів тих, хто взяли участь в виборах. Вам
належить визначить визначитись з цим проектом.
І останнє, на що мені хочеться наголосити, ми в
першому наближенні, коли подавали проект, записали,
що право висунення кандидатів в депутати мають тільки
2 суб'єкти можуть бути виборчого процесу -це
громадяни, шляхом самовисунення із збору 2-х тисяч
підписів на свою підтримку, а також політичні партії
або їх блоки, які мають право на своїх з'їздах
висовувати своїх кандидатів.
Якщо партія зібрала по Україні сто тисяч
підписів, то вона стає учасником виборчого процесу і
має право висовувати своїх кандидатів також по
одномандатних виборчих округах.
Але під час розгляду влітку, а також..........
голосування ужовтні принесло рейтинг голосування такі
результати, що слід включити в цю норму і трудові
колективи.
І комісія після тривалої дискусії, хоча вважає,
так би мовити, цю норму сьогодні в умовах
багатопартійності і незначущою для виборчого закону,
її можна успішно вихилити (а зараз скажу чому)
погодилась з тим, що право висутення кандидатів мають
право також оклективи за місцем навчання або трудової
діяльності, і включила цю норму в проект Закону.
При чому, рейтингове голосування показало, що на
цьому наполягало 158 депутатів.
Чому ми виступаємо проти включення трудових
колективів? Комісія, мається на увазі. Але рейтинг
зобов'язав нас включити цю норму. Тому що сьогодні
трудовий колектив, це, наприклад, у містах, це
представинки, так би мовити, з різних територій, з
різних виборчих дільниць, які працюють на якомусь
великому підприємстві.
По-друге, в умовах багатопартійності, це
представники різних політичних поглядів і груп. І в
результаті оцей симбіоз, такий концентрат носіїв овлі
виражається в тому, що вони висовують свого
кандидати, а це, як показує практика, призводить до
того, що цей кандидат, який висунутий трудовим
колективом, керівник підприємства чи хто інший,
запускає кишеню в карман цього підприємства, і
фінансування виборчих кампаній в підтримку цього
кандидата здійснюється за рахунок цього підприємства,
яке його висунуло.
І в зв'язку з тим, ми, включивши це в закон,
просили б народних депутатів задуматься над тим, чи
треба допускати до числа суб'єктів виборчого процесу
трудові колективи.
І останнє. В статті 6 проекту, який підготувала
Комісія, заборонено балотуватись тим, хто несе
сьогодні службу. Я маю на увазі службовців Збройних
сил, міліції, інших правоохоронних органів, оскільки,
ви знаєте, у нас структури військові департизовані,
вони не мають створювати свої партійні осередки, а
саме проект закону спрямований на посилення
партійного впливу в маси і структурування суспільства
за партійним принципом.
Мені тут можуть зауважити, що цей закон написано
спеціально для тої чи іншої сили, але я хочу
заперечити, що умови партійної діяльності і в проекті
нової Конституції і сьогодні абсолютно рівні в
Україні для всіх учасників виборчого процесу. І коли
сьогдні лунає застереження про те, що, якщо ми
приймемо цей закон, то ліві сили наберуть більшість у
парламенті. Це означає абсолютно однакову можливість
для правих працювати з масами і переконувати їх у
своїй правоті.
Як показав досвід минулих виборів, що саме
Народний Рух, якщо брати по цьому принципу формувати,
як би цей закон діяв у 1994 році, то зараз був би,
мабуть, більшістю в Парламенті. Тому це питання я від
свого імені особисто відкидаю як надумане, тому що
всі умови для ведення виборчої кампанії абсолютно
рівні.
Так от ми заборонили приймати участь у виборчому
марафоні тим службовцям, які перебувають на
військовій службі у правоохоронних органах до моменту
звільнінення їх у відставку. Проект нашої паралельної
Комісії з питань державного будівництва передбачає
реєстрацію кандидатами в депутати цих суб'єктів з
поданням заяви про майбутнє звільнення від обов'язків
у разі їх обрання. І заносить пункт, який на мою
думку знову ж таки власну, і абсолютно недоречнішу на
період виконання обов'язків військовослужбовці,
працівники правоохоронних органів прикомандеровуються
до Верховної Ради. І ми тоді бачимо, що таким чином
військовослужбовці, що прийшли підполковниками через
4 роки виходять генералами і всім зрозуміло завдяки
чому це сталося.
Тому, щоб цього не сталося закладається ця
норма, щоб усунути військових, хай вони вибирають або
служити Вітчизні, служити державі, або ж займатися
політичною діяльністю, вступаючи до тієї чи іншої
партії. Це мої особисті коментарі в кінці.
На цьому я закінчую, оскільки ви детально кожен
знайомий з цим проектом. І коли сьогодні говорять про
те, що необхідно приймати знову ж таки проект цього
закону, я говорю, що це йде режим першого читання, це
не остаточне прийняття закону. І після його схвалення
в нашій редакції всі ваші пропозиції будуть
враховані і аргументовано ви......... на друге
читання.
А з другого боку, я хочу нагадати всім вам,
шановні мої колеги, про зобов'язання України перед
Радою Європи. На протязі року прийняти Конституцію, 4
закони: кримінальні, кримінально-процесуальні,
цивільні, цивільно-процесуальні, закон про вибори і
про політичні партії до 9 листопада. Коли Рада Європи
запитає про нас, про виконання своїх зобов'язань,
залишається півроку. Тому я просив би вас вдумливо
підійти, розважливо до цього процесу.
Я тільки ще одне застереження скажу, що навіяло
вже безпосередньо результат досвіду виборів в Росії
відносно цього принципу ж закладається у нас в
Україні. Очевідно, все-таки ми в ході доопрацювання
повернемося до ідеї того, щоб рівна кількість по
пропорційній системі і при можеритарній -це дуже
велика роскіш сьогодні на Україні. Очевидно, буде
зменшена кількість за партійним списком і збільшена
кількість за можеритарною системою, яка дає більш
реальне, так би мовити, відчуття політичної ситуації
в державі.
Я дякую вам за увагу. Не знаю подальшої
процедури чи будуть відповіді на запитання, чи
вислухають другого доповідача.
ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, я прошу і вас
хвилиночку, і уваги депутатів. У зв'язку з тим, що
цей проект..... Закон про вибори ми обговорюємо уже
сьогодні в четвертому засіданні ........, я маю на
увазі 6 жовтня, 12 жовтня 1995 року і 17 жовтня 1995
року, були запитання, відповіді і обговорення, і було
доручення доопрацювати спільний проект, але обидві
комісії знову ж таки не вийшли на спільний проект і
пропонують два самостійних проекти, до початку
засідання перед самим його відкриттям я вніс
пропозицію про те, щоб можна було заслухати і
інформацію або доповідь від Комісії з питань
державного будівництва. А потім, не перходячи до
процедури першого читання, дати доручення відповідним
комісіям про підготовку до першого читання на основу
проекту постанови, внесеного депутатом Носовим.
І таким би чином ми змогли все-таки
опрацьовувати не... будувати цей закон на
протистояннях між комісіями або на інших
альтернативних варіантах, а взявши концептуальні
підходи, які вже проголосовані тут у Верховній Раді
шляхом рейтингового голосування, дати можливість
комісії доопрацювати цей проект і винести його,
скажемо, через два тижні на перше читання.
СТРЕТОВИЧ. Олександр Олександрович, можна я...
ГОЛОВА. Будь ласка, якщо ....
СТРЕТОВИЧ_.... фразу одну. Я вам хочу сказати,
що комісія наша, коли готувала проект відповідно з
постановою Верховної Ради від 1 червня, вона залучала
Комісію з питань державного будівництва і ті 52
зауваження до законопроекту, що подала комісія з
питань державного будівництва в переважній більшості
своїй враховані. Про це свідчить і лист на ім'я
Верховної Ради від голови комісії, де зазначено:
"варіанти законопроекту, запропоновані комісіями не
містять значних концептуальних розходжень, але у
положеннях проекту, які пропонуються Комісії з питань
державного будівництва діяльності рад самоврядування,
на наш погляд, на погляд комісії, краще враховано
практику застосування чинного виборчого
законодавства, пропозицій Центральної виборчої
комісії, місцевих Рад народних депутатів".
Я вам кажу, що наш прект внесений був в зал 6
червня, проект Комісії з питань державного
будівництва -перероблений по суті, опрацьований-
внесений 17 січня 1996 року.
Тому я хотів... хочу, щоб про це знали депутати,
але в мене в руках немає постанови Носова, проекту,
про що мова йдеться, тому я не можу коментувати цей
документ.
ГОЛОВА. Цей документ є у всіх депутатів на
руках. Я хотів би сказати, все-таки погодити з
депутами. Якщо це буде розглядатися таким чином. Ще
раз повторюю: це не втручання в процедуру розгляду
питання першим читанням, абощо, тим більше, що ми цю
процедуру розпочали на попередніх засіданнях. Але це
дало б можливість підготувати узгоджений варіант,
який би був всіма сприйнятий.
Тому... Одну хвилиночку. Тому до відкриття
засідання цього я попередив, що можна розглядати
такий варіант.
Якщо ви з ним згодні, то можна було б дати слово
Стешенку і дальші проголосувати постанову, яка дасть
доручення про підготовку до першого читання цього
документу.
СТРЕТОВИЧ. Олександре Олександровичу, повірте,
що цей проект, над яким ми працюємо, яким
працювали... над яким працювали експерти не тільки з
України, а й також пройшов він опробацію в
Міжнародній фундації виборчих систем і був
опробований і в інших подібних закладах.
Сьогодні варто прийняти за основу в першому
читанні. Ми ж не вимагаємо його в кінцевому варіанті.
А потім всі ці пропозиції відшліфувати і вивести
на друге читання безпосередньо із допомогою двох
комісій.
ГОЛОВА. Зрозуміло.
Тоді, в зв'язку з тим, що відповіді на ці
питання були вже. Чи є ще якісь додаткові питання до
доповідача?
Є. Запишіться, будь ласка.
Але, враховуючи те, що ми багато часу витратили
вже -3 засідання вже провели на це питання -10 хвилин
буквально. Будь ласка, Худомака.
ХУДОМАКА В.П.
Як ваша думка, на яку структуру політичних
партій розрахований проект вашого закону про вибори?
СТРЕТОВИЧ. Дуже складне запитання, на яку
структуру політичних партій. Що мається на увазі: в
яких переважає монарх як правитель партії чи в яких
переважає демократичний централізм як основа побудови
партій. Будь ласка, уточніть. Тому що мова йде про
структуру, що які мають тільки центральні осередки і
регіональні чи тільки всі, зосереджені в Києві, а на
місцях немає. Я не зрозумів запитання.
ГОЛОВА. Він мав на увазі, що ви відповісте на
нормальні партії. І все буде в порядку.
СТРЕТОВИЧ. На нормальні партії, які є
багаточисельними, які мають підтримку в електорату.
ГОЛОВА. Моісеєнко, будь ласка.
МОІСЕЄНКО В.М.
(Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины",
Макеевский, Горняцкий)
Владимир Николаевич, у меня к вам несколько
вопросов. Я неоднократно ставил вопрос о том, что ни
в наш, ни проект нашей комиссии, ни проект вашей
комиссии не предусматривает, ну, современного уровня
контроля за подсчетом голосов при проведении выборов
народных депутатов. Я знаю о том, что вы в общем-то,
участвовая в работе Конституционной комиссии, уже
отказались от такого понятия, как народные депутаты
Верховного Совета, поддержав проект Конституции
Президента, но все-таки меня интересует, как вот эти
вот моменты все-таки улучшить в вашем варианте
закона. Ну, мне кажется, что надо изменить принцип
комплектования комиссий, ввести пропорциональную
систему комплектования комиссий, вывести из-под
диктата местных администраций, которые подчинены
Президенту и обеспечивают ему гарантию при победе.
И второй момент. Не кажется вам, что было бы
правильно изучить опыт Франции, Испании, так
называемых, наших демократических наших европейских
держав о применении прозрачных урн при голосовании
при закрытых формах бросания бюллетеня в конвертах.
Спасибо.
СТРЕТОВИЧ. Дякую, Володимир Миколайович, що
стосується першого запитання, то на думку авторів
законопроекту саме участь політичних партій у
виборчому процесі значно зменшить кількість тих
зловживань, які допускаються на виборах. Тому що
кожен буде конкурувати за перемогу як по
одномандатному окрузі, так і партійним списком. І ми
допускаємо до участі в окружних виборчих комісіях і
районих учасників виборчого процесу тільки ті партії,
які набрали 100 тисяч підпісів по Україні,
зареєстровані Центрвиборчкомом і тоді їх представникі
можуть бути введені безпосередньо в комісію.
Можнуть заперчити, що ця кількість може бути
здоровою, тому що 39 партій сьогодні в Україні, не
так легко зібрати 100 тисяч підпісіс у більшості
облатей України.
А що стосується прозрачних урн, то наскільки
мені відомо, така програма з допомогою Канадського
Уряду розроблялася в 92 році для того, щоб
забезпечити всі виборчі дільниці прозрачними уранами,
щоб це було видно як воно відбувається, але ми тоді
чомусь відхилили цей законопроект і зараз такі маємо
скриньки, що російською мовою означає:"хто во что
гаразд", по свіх виборчих дільницях. Але контроль за
підрахунками голосів закладається вже
пронумерований, проперфорованих бюлетенях і
відповідну участь цю суб'єктів виборчого процесу в
організації роботи виборчих дільниць.
ГОЛОВА. У нас перикаля не вистачило для того,
щоб драп зробить для таких урн. Будь ласка, Гетьман.
ГЕТЬМАН. Ну, я повторю ту істину, за яку я
казав, що у депутатських груп центриського
спрямування є одна тверда впевненість про те, що цей
проект закону і процедура його розгляду -це є
намагання певних політичних сил розпустити парламент.
І коли у нас сьогодні в цей закон вноситься основна
ідея, що партії, які сьгодні мають в своїй
чисельності менше 1 процента населення, можуть
представлять якусь політичну силу, то це, пробачте
мені, це міраж.
Тому у мене прохання до всіх народних депутатів
проголосувати проти. А до вас таке запитання: як ви
дивилися б на те, щоб цей закон можна було б
розглядати серьйозно після прийняття Конституції?
СТРЕТОВИЧ. Я відповідаю вам, Вадим Петрович, на
те, що якщо не буде такого закону прийнято навіть в
першому читанні, що посмлужить поштовхом до вибору
людьми своєї партійної належності у всьому
політичному спектрі від лівого до правого, то ці
партії убдуть завжди мати 1%, і ми будемо мати
неструктурований парламент, в якому не буде більшості
і не буде того, хто відповідає за стан в державі.
Сьогодні ми бачимо, що коїться, але нема в кого
запитати, тому що рішення приймається колегіально.
Більшості немає стабільної. Президентські вибори -
перемагають не лідери політичних партій і рухів, які
на себе беруть відповідальності, а хто краще зумів
організувати виборчі кампанії. І таким чином, ми,
якщо цей закон не будемо приймати, то ми постійно
будемо товктись. А що Конституція, я сказав: мова йде
про перше читання. На друге читання ці норми можуть
бути змінені з допомогою тих же фракцій
центристського спрямування.
Але коли проект закону 5 місяців стоїть в
порядку денному і його не розглядають, то сені не
зрозуміло, чому це не відбувається!.. Друге читання
відбудеться після прийняття Конституції, після
прийняття всміх законів, за 2 дні до закінчення
каденції (?) цього парламенту.
ГОЛОВА. Безсмертний.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р. П., 220 Макарівський виборчий
округ.
Шанонвий Володимире Миколайовичу, прошу вас
точніше висловити своє відношення до таких питань.
Перше - форма бюлетня і механізм голосування.
Друге -делегування голосу, так звана "таксис-
форма", а не попереднє голосування.
Третє - кількість депутатів.
І четверте - принцип поділу на округи.
Дякую.
СТРЕТОВИЧ В. М. Що стосується принципу поділу на
округи, то це питання буде визначатися окремо (я
почну з останнього), оскільки, якщо буде прийнята
така пропозиція -225, очевидно, з 450 треба буде
зменшити одномандатні округи, де їх розширити межі
границі вдвоє. Якщо буде прийнята цифра 300, то
відповідно це приведе до певної, так би мовити,
руйнації округів -це може бути сьогодні певним
застереженням до прийняття цієї ідеї в першому
читанні.
Форма бюлетня. Форма бюлетня буде традиційна, де
права частина буде займатися продрукованим номером і
прізвище, ім'я та по батькові того, хто прийняв
участь в голосуванні, із відповідними відмітками.
Ліва частина через перфорацію буде абсолютно чиста,
де буде зазначено кандидати, партії, блоки, все
повністю. І виборець, який прийде на виборчу
дільницю, відповідно взявши його, кине бюлетень. То
єсть, таємниця голосування буде збережена.
Що стосується............. голосів, то ми не
доускаємо попереднє голосування як це зараз
запроваджено в нинішньому законі. А це повинно бути
відбуватись безпосередньо в день проведення виборів.
Ми ще не дійшли до рівня, яка досягла Литва,
наприклад, інші країни Східної Європи, де
дозволяється голосування почтою за відпповідними
державними структурами та конвертами, де це все
передбачено. В цьому законі ми цього не закладаємо,
хоча, я думаю, варто над цим було б подумати.
ГОЛОВА. Головатий... Його немає в залі, так?
....... знає.... Міністр юстиції мусить знать...
Хмельовий.
ХМЕЛЬОВИЙ. Значит, я ппрошу передать слово
Моисеенко.
ГОЛОВА. Моісеєнко, будь ласка. Я вибачаюсь, тоді
я назвав........
МОІСЕЄНКО.
Спасибо Александр Александрович, я был не
удовлетворен ответом Владимира Николаевича на вопрос.
Моисеенко, фракция "Коммунисты". Почему? Потому сто
ушли от главного -от сути вопроса. А суть сводилась к
тому, что не имеют права политические партии
представляться, а формируют на пропорцинальной основе
Центризбирком и всю систему комиссий сверху донизу.
При участии, естественно, других общественных
формирорваний, что позволит устранить партию власти
от влияния на выборную систему.
И второй вопрос. Я хотел бы спросить. Вот й нас
15 марта Государственная Дума приняла историческое
решение о том, чтобы финансировать Беловежский
сговор, значит, возродить действия Советского Союза
на территории России...
ГОЛОВА. Я прошу утримуваться.... політичних
оцінок
МОІСЕЄНКО.... У меня вопрос. Как вот теперь вот
эти законодательные акты будут увязываться с теми
законодательными актами, которые, возможно, можно
было бы координировать в рамках СНГ?
ГОЛОВА. Будь ласка.
СТРЕТОВИЧ. Володимир Миколайович, історичне
рішення прийняла Державна Дума, дійсно, історичне,
але, певне, для вас і для певної кількості народних
депутатів. Для мене воно історичне тому, що тепер
Україна може зітхнути з полегшенням, що вона державна
субстанція на терені Європи, з своєю Конституцією,
яку ми приймемо, з розкладом СНД, і ми можемо
спокійно говорити про те, що, слава Богу, звершилось
те, на що давно чекали: російські...
ОПЛЕСКИ
... нові демократи показали своє справжнє
обличчя, за це їх треба подякувати. Це відносно
другої половини вашого запитання.
Відносно першого, щоб усунути партію влади і
відлучити її від виборчого процесу, то сьогодні, в
механізмі другого читання, я думаю, ми над цим
подумаємо, але як робити там, де є партія -виборчий
учасник, а в місцевості немає осередків партії, як
бути з цим, як формувати виборчу дільницю в цих
округах?
Я не розумію цього, тому що сьогодні ми,
закладаючи, вона формується відповідно
адміністраціями з залученням учасників виборчого
процесу. Повірте, що якщо тих партії буде 9 у
виборчій комісій, то ні про які махінації ніхто не
наважиться, тому що встановлена в нас чьогодні сувора
ідповідальність за порушення виборчого закону. І
стаття 51 нашого рпоекту дає вичерпний перелік, за
які порушення винні притягуються до відповідальності.
Це -порушення виборчих прав і порушення виборчого
законодавства.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.
Я ще раз прошу тих, хто запитує, і тих, хто
відповідає, уникати політизації цього процесу. Тому
що, по-перше, ніхто у Верховній Раді, за інформацією,
яка в мене є, не читав Постанову Думи. Можливо, це
було рішення внутрішнього характеру, яке стосувалось
як привід якись для того, щоб вирішити деякі
політичні питання. Не знаю.
Тому я просив би: не треба давати оцінку їм
сьогодні, оце питання не в порядку дня.
Будь ласка, Стешенко Олександр Миколайович,
голова Комісії з питань державного будівництва і
самоврядування.
СТЕШЕНКО О.М.
Дякую за надану можливість. Але я б хотів з
самого початку першим приступити до викладу
матеріалу, над яким працювала наша комісія. Мене
уповноважила сьогодні виступити з цієї високої
трибуни, дещо пояснити, але виключно на ваш розсуд,
тому що це буде мати юридичні наслідки уже сьогодні
навіть з цього приводу.
Після того, як Президія прийняла Верховноїю Ради
(прошу не зараховувати цей час), як прийняла
відповідну постанову про розробку нового закону, про
вибори нової редакції, я як голова комісії звернувся
до голови відповідної комісії. Це і відповідь на
питання чи треба там декілька законодавчих актів
одноразово вносити і таке інше.
Надсилаючи зауваження до проекту закону, вважаю
за доцільне запропонувати і включити до робочї групи
по його доопрацюванню представників нашої комісії. Це
звернення надіслав 22. 6. Володимир Миколайович 6
липня мені відповідає: "Проект вноситься комісією
одноособово, так як постанова Президії Верховної Ради
України щодо його спільного опрацювання з Комісією з
питань державного будівництва діяльності Рад і
самоврядування надійшла тоді, коли данний проект був
доопрацьований з урахуванням пропозицій і зауважень у
вище згаданних актах".
І можна було б на цьому вичерпати. І наша
комісія взагалі не претендувала на свій варіант, тому
що дійсно 1 червня постанова Верховної Ради першою
проводною комісією значилась Комісія з питань
правової політики. Але оце і все про, що може мова
йти сьогодні в цьому залі.
17 жовтня ми приступили до розгляду цього
законопроекту. Я вам зачитаю проект рішень, який
запропонувала комісія. І Володимир Миколайович 6. 07
підписав цей проект рішення: схвалити проект Закону
про вибори народних депутатів в першому читанні.
І друге. Доручити Комісії з питань правової
політики і судово-правоввої реформи доопрацювать.
Яле, як ви пам1ятаєте, під час голосування цей
законопроект набрав 96 голосів. Згідно нашого
Регламента (ось він перед нами) я відкриваю
відповідні положення його і звертаю вашу увагу на
главу 3. 2 "прийняття рішень" пункт 5: "Пропозиція
або проект акта, які не отримали необхідної більшості
голосів на підтримку вважаються відхилениними. Таке
відхилення проекту, акту заноситься до протоколу
пленарного засідання, як рішення Верховної Ради, у
разі необхідності оформляється відповідною постановою
Верховної Ради, якщо інший інший спосіб відхилення не
вимагається".
І ще одну статтю. Це сторінка 117 нашого
Регламента, стаття 6. 2. 12: "Відхилені Верховною
Радою законодавча пропозиція чи законопроект або
такі, що повторюють їх за суттю не можуть вноситись
на тій же або наступній позачергової сесії Верховної
Ради даного скликання".
І вже зовсім останнє, щоб вичерпати розповідь
над оціма митарствами і щоб тут не звинувачували мене
як голову комісії в якомусь, може, навіть
непрофесіоналізмі, що не раз тут звучало.
Доручення 17 жовтня в той день після того, як
був відхилений проект постанови, про яку я посилаюсь,
ми перейшли до рейтингового голосування по
концептуальних положеннях, про що ми декілька місяців
тому наша комісія пропонувала, було прийняте
доручення: "Комісіям Верховної Ради України з питань
державного будівництва, діялькості рад і
замоврядування та з питань правової політики і
судоправової реформи підготувати і внести на розгляд
Верховної Ради України на початку листопада цього
року проект Закону про вибори народних депутатів
України з врахуванням результатів рейтингового
голосування".
І ще одна стаття. 30 жовтня ми затвердили
положення про порядок надходження законодавчих актів,
де комісія, яка значиться першою, вона являється
провідною і головною. Тому з цього ми і почали,
повинні сьогодні розпочати працювати в цьому залі.
А тепер дякую за увагу. Я думаю, ми з'ясували
всі стосунки, а тепер по суті, але я тут уже виступаю
як доповідач, а не як виступаючий або щось інше і це
теж....
ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, дозвольте мені,
оскільки це стосується процедури розгляду цього
питання. Ви зробили правильні зауваження. Я сприймаю
ваші зауваження.
Справа в тому, що ви і записані в порядку дня
першим, а Стретович другим. Але, в зв'язку з тим, що
я нав, що це питання стоїть в порядку дня і знаючи,
що воно розглядалося в такій послідовності, я, не
читаючи це, (...........) в тій послідовності, яка
була мені зрозуміла, що вони є ці питання на
розгляді.
Це не протиріччя і це не якась підставка під
комісії. Я беру на себе цю вину, а вас прошу -
доповідайте по суті питання.
СТЕПЕНКО. Так, я дякую. Я дійсно счас
приступаю. Шановний головучий! Шановні колеги -
народні депутати! Хочу відразу звернути вашу увагу на
те, що Комісія з питань державного будівництва
діяльності Ради самоврядування підтрумує ідею про
необхідність досконалення чинного виборчого
законодавства, приведення його у відповідність з
вимогами з сьогодення.
Виходячи з цього, ми ще навесні минулого року
розпочали роботу над відповідним законопроектом. Ця
робота значно активізувалась у червні минулого року у
зв'язку з дорученням Верховної Ради та її Президії
двом комісіям з питань правової політики і нашій щодо
розролбки такого закону.
17 жовтня 1995 року у сесійному режимі Верховна
Рада внаслідок рейтинового голосування визначилась по
15 основних позиціях, які в певній мірі і було
покладено в основу поданого на ваш розгляд
законопроекту.
Окрім цього, як нам здається, в поданому
варіанті усунуто деякі надто важливі негативні
моменти попереднього варіанту законопроекту, які
мають надто принципове значення.
Перш за все мова йде про відтворення принципу
рівності прав і можливостей громадян обирати і бути
обраним.
Адже практично позбалялись права брати участь у
голосуванні громадяни, які в день виборів перебувають
у лікарні, в санаторіях і будинках відпочинку, у
відрядженнях, працюють за вахтовим методом,
знаходяться в інших місцях тимчасового перебування
громадян. Не мали права бути обраними до Верховної
Ради України військовослужбовці, зокрема офіцери,
прапорщики, мічмани. Надавались значні переваги у
веденні агітаційної роботи кандидатам, включених до
партійних списків еред іншими кандидатами. Перші,
наприклад, мали можливість розпочати агітаційну
кампанію за 95 днів до виборів, другі лише за 45
днів, обмежувались права у веденні передвиборчої
агітації кандидатів у депутати, які працюють у
державних друкованих засобах масової інформації у
порівнянні з їх колегами -працівниками недержавних
органів преси.
Право утворення власних виборчих фондів
надавалось політичним партіям, їх виборчим блокам,
незалежним кандидатам, в той час, як кандидати,
висунуті виборцями за місцем їх роботи, навчання або
проживання, були цього позбавлені.
Згідно з попереднім варіантом в окремих випадках
важко було застосувати на практиці положення щодо
формування виборчих комісій, складання списків
виборців. Недосконалий з точки зору дотримання
демократичних принципів, а інколи і звичайної логіки,
положення проекту закону щодо визначення обраного
депутата.
З цими зауваженнями важко не погодитися, якщо
проаналізувати статті 2, 12, 19, 24, 26, 30, 37, 42 і
47 -мі законопроекту, який викладено у лівій колонці
порівняльної таблиці, що запропонувала наша комісія
вашій увазі, в редакції від 17 січня цього року.
В основу нашого законопроекту покладено
положення Конституційного договору щодо проведення
наступних виборів народних депутатів України за
змішаною мажоритарно-пропорційною системою. В цьому
зроблена спроба врахувати результати рейтингового
голосування щодо основних положень виборчого закону,
на чому вже наголошувалось, зауваження науково-
експертного відділу, Секретаріату Верховної Ради до
попереднього проекту, пропозиції Центральної виборчої
комісії, Відділу з питань діяльності Рад Секретаріату
Верховної Ради, практичних працівників місцевих Рад,
а також практики застосування чинного законодавства
про вибори.
Тепер конкретно щодо розданого вам
законопроекту. Відповідно до нього половина
конституційного складу Верховної Ради України, це 225
народних депутатів, вибирається по одномандатних
виборчих округах за мажорітарною системою, інша
половина -за партійними списками по єдиному
багатомандатному виборчому округу на основі
пропорційного представництва.
Право обирати надається усім громадянам України,
які досягли 18-річного віку, крім визнаних судом
недієздатними, а також тих, хто за вироком суду
перебуває в місцях позбавлення волі, або відповідно
до рішення суду знаходяться у місцях примусового
лікування.
Це право реалізується шляхом створення виборчих
дільниць не лише у місцях постійного проживання
виборців, але і у лікарнях, в санаторно-оздоровчих
закладах, на суднах, які перебувають у плаванні, при
представництвах України за кордоном та в інших місцях
тимчасового перебування громадян України, які мають
право голосу.
Виборчі дільниці можуть створюватись у
військових частинах. Необхідність цього викликана як
проблемою забезпечення таємності, так і тим, що
значна кількість військових базується автономно, не
рідко за межами населених пунктів.
Законопроектом передбачаємо можливість
дострокового голосування виборців, які виїздять у
відрядження, працюють за вахтовим методом тощо.
Народним депутатом може бути обраний громадянин
України не молодше 25 років, який має право голосу,
постійно проживає в Україні не менше двох останніх
років - стаття 2.
Разом з тим, законопроект містить і певні
обмежання, зокрема, щодо осіб, які на день виборів
проходять строкову військову або альтернативну
невійськову службу. Вони не ожуть бути обранами
депутатами, оскільки виконують свій конституційний
обов'язок, а статус народного депутата передбачає,
передбачає роботу у Верховній Раді на постійній
основі.
Є деякі застереження щодо офіцерів, прапорщиків,
мічманів Збройних Сил України та інших військових
формувань, а також суддів і прокурорів, які на період
виборчої кампанії, а в разі обрання депутатами -на
період здійснення депутатських повноважень
звільняються від виконання своїх службових обов'язків
(стаття 2).
Законопроектом чітко визначено види виборів і
порядок їх призначення (стаття 7). проведення виборів
організовує Центральна виборча комісія, окружні та
дільничні виборчі комісії. Центральна виборча комісія
утворюється Верховною Радою України і є вищим
державним органом про організацію проведення виборів.
Голова, заступник голови, секретар та члени
Центрвиборчкому призначаються Верховною Радою за
поданням Президента України. Це положення
узгоджується з відповідною нормою Конституційного
договору -стаття 17, пункт 16 Закону "Про державну
владу" -і не суперечить аналогічному положенню чинної
Конституції України (стаття 97, частина 2, пункт 7).
Окружній і дільничні виборчі комісії утворюються
відповідно Цекнтральною виборчою комісією і
виконавчими комітетами (це теж принципово) сільських,
селищних, міських, міст без районного поділу,
районних у містах Рад. У Києві і Севастополі, де
функції виконкомів районних Рад здійснює
держадміністрація, дільничні комісії утворюються ним.
При утворенні виборчих комісій має враховуватися
думка щодо входження до їх складу представників
політичних партій, громадськості -це регламентується
статтями 3, 10-13 включно.
Окремі статті проекту закону присвячені
організації роботи виборчих комісій (стаття 14),
правовому статусу осіб, що входять до їх складу
(стаття 16).
Законопроект передбачає порядок оскарження
рішень і дій виборчих комісій. Враховуючи практику,
визначає компетенцію в цьому плані вище стоящих
виборчих комісій і суду. Строки подання та розгляду
скарг (стаття 15)
Право висування кандидатів у народні депутати
належить громадянам України, які реалізують його як
безпосередньо на зборах виборців за місцем їх роботи,
служби, навчання або проживання, так і через
політичні партії, їх виборчі блоки (стаття 4).
Законопроектом -статті 20-25 включно -
визначається6 на наш погляд, чіткий порядок висування
і реєстрації кандидатів у депутати по одномандатних
виборчих округах та партійних списках кандидатів у
депутати по одномандатних виборчих округах та
партійних списків кандидатів у депутатів по
багатомандатному виборчому округу, зняття кандидатом
своєї кандидатури, скасування рішень про реєстрацію
кандидата у депутати.
Зокрема, встановлюються однакові для всіх
конкретні строки висування кандидатів, відповідні
квоти як для зборів виборців, так і для партій.
Наприклад, право самостійно висувати список
кандидатів надається партіям, що нараховують не менш,
як 3 тисячі членів, а це проблематично, ми можем
погодити цю норму замініти. Або виборчим блоком, який
об'єднує таку ж кількість членів відповідних партій,
стаття 20. При висуванні кандидатів від регіоналних
відділень партій, блоків по одномандатних виборчих
округах, збори вважаються правомочними за умовою
участю в них не менше 2/3 членів відповідної партіі,
партій, об'єднаних в виборчий блок, що входять до
складу регіонального відділення конференції 2/3
делегатів.
При цьому на конференції має бути обрано не
менше 100 делегатів. Збори виборців правомочні, якщо
в них бере участь не менше 200 вибоців, які працюють
на відповідному підприємстві, в установі,
організації, навчаються в відповідному навчальному
закладі , проживають на відповідній теріторії.
Регіональне відділення парітій, блоку партій має
право висунути одного кандидата ппо кожному з
виборчих округів, утворених в регіоні, якщо в даному
окрузі є хоча б 1 місцевий осередок відповідної
партій , партій, об'єднаних у блок.
Збори виборців можуть висунути одного кандидата
по округу на теріторї якого знаходиться відповідне
підприємство, установа, організація, навчальний
заклад, де відбуваються збори або мешкають учасники
зборів за місцем їх проживання.
Закон передбачає право кожного учасника зборів
конференції висунути свою кандидатуру самовисуненням,
але кандидат вважається висуненим лише в разі, коли
його кандидатуру підтримують збори конференції. В
цьому випадку виключається висування людей, які не
користуються авторитетом, не здатних виконувати
повноваження деппутата, як представника народу, в
силу своїх організаційних, моральних, фізичних
якостей, тоб то тих, хто відомо не буде обраний.
В цілому ж запровадження передбачених
законопроекту порядку висування кандидатів у депутати
дає можливість вімовитись від необхідності звирання
підписів виборців на підтримку кандидатів, що, з
одного боку, ускладнює і затягує виборчий процес,
потребує додаткових коштів, з іншого боку, як
показала практика6 не гарантує від різного роду
фальсифікацій. Мова йде про претендентство у
кандидати.
Статті проекту закону щодо реєстрації кандидатів
у депутати, Стаття 24, гарантії дійльності -статті
26-30, якихось особливих новел не містять. Що
стосується і проведення передвиборчої ол агітації -
Статті 31-15.
У відповдіних положеннях законопроекту ми
намагались максимально законодавчо забезпечити рівні
можливості для всіх кандидатів у депутати,
передбачили санкції щодщо порушників закону пж до
можливого зняття відповідних кандидатів з реєстрації.
У законопроекті закладається вже опробований
порядок складання списків виборців дільничими
виборчими комісіями, які несуть відповідальність за
якість цих списків, Стаття 17.
Складання списків, та ще й постійних, про що вже
йшла мова, і попередній доповідач про це госорив,
виконкомами, виконавчими комітетами сільських,
селищних, міських Рад, як це пропонувалось в проекті
Комісії з питань правової політики, ми вважаємо
нереальним.
Врахуйте, що у великих містах сотні виборчих
дільниць, десятки, навіть сотні тисяч виборців,
відбувається досить значна міграція населення. З
огляду на це скільки потрібно часу на складання
списків, яка їх достовірність, а отже і цінність. І
це дуже проблематично.
Практично, нічого нового у порівнянні з чинним
виборчим законодавством не внесено і у статті, які
стосуються організації голосування, Статті 37-41.
В той же час
В той же час положення законопроекту щодо
підрахунку голосів, вижначення результатів виборів,
на аш погляд, сформульовано більш чітко Статті 42-45,
передбачено, що обраним (і це принципово) по
одномандатному округу вважається кандидат, який
одержав найбільшу у порівняну з іншим кандатом
кількість голосів, але не менше, як 25% голосів
виборців, внесених до списку.
В разі, коли по округу балотувався лише один
кандидат, для обрання депутатом він також має набрати
не менше 25% голосів, причому кількість голосів "за"
повинна переважати кількість голосів проти.
Вибори вважаються такими, що не відбулися в
разі, коли кількість виборців, які взяли участь у
голосуванні, меньше мінімальнонеобхідної для обрання
депутата, тобто меньша 25 відсотків. А також у
зв'язку з вибуттям усіх зареєстрованих по округу
кандидатів.
Окружна комісія може визнати вибори не дійсними
як по округу в цілому, так і по окремих дільницях. У
разі наявності порушень закону, які вплинули на
результати виборів. Хочу підкреслити саме на
результати виборів, а не голосувань, як в нас було в
чинному закону, і до чого це призвело, ви всі дуже
добре пам'ятаєте.
При виборах по багатомандатному виборчому округу
мандати розподіляються між партіями і блоками, списки
яких одержали не меньше 5 відсотків голосів виборців
пропорційно кількості одержаних ним голосів.
Вибори визнаються такими, що не відбулися, якщо
жоден партійний список не одержав 5 або більше
відсотків голосів виборців, які взяли участь у
голосуванні.
Вибори визнаються не дійсними в разі виявлення у
ході їх проведення або при підрахунку голосів
порушень виборчого закону, які вплинули на кінцеві
результати виборів стаття 44.
Окремим розділом законопроекту регулюється
порядок проведення повторного голосування, повторних
виборів, виборів замість вибулих депутатів в статті
47-50. Цей розділ враховує існуючу практику,
передбачає ситуації, які виникають або можуть
виникнути у реальному житті. Фінансування заходів по
підготовці і проведенню виборів в основному
здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету
України. Разом з тим згідно з законопроектом кадидати
в депутати політичні партії, виборчі блоки партій
можуть створювати власні виборчі фонди. Законопроект
встановлює максимальний розмір виборчого фонду,
порядок його створення і використання, передбачено
контроль, звітність а також санкції за порушення
встановленого порядку фінансування виборчої кампанії
статті 5-36.
Заключний розділ законопроекту статті 51-52
присвячено питанням, що стосуються відповідальності
за порушення виборчого законодавства, порядку
внесення змін і доповнень до закону.
9 березня (і це дуже важливо і на це я сьогодні
розраховував) відбулася робоча зустріч з одним із
авторів законопроекту в редакції від Комісії з питань
правової політики і судово-правової реформи, на якій
обговорювались підходи комісії до викладу окремих
статей і досягнуто домовленості акцентувати на них
вашу увагу з тим, щоб під час обговорення у сесіного
залі:
Перше. За пропохзицією авторів законопроекту,
який розглядався 17 жовтня минулого року, виборчий
бюлетень повинен мати відривний талон, який
залишається в дільничій комісії і є підставою для
встановлення кількості виборців, що отримали виборчі
бюлетені. Традиційно і у варіанті від нашої комісії
це встановлювалось за відповідними відмітками у
списку виборців, адже одержати виборчий бюлетень
можливо за умови власного підпису в списку виборців.
Ці норми викладено в статті 38 обох варіантів
законопроекту з тексту порівняльної таблиці.
Що в цьому позитивного? Дає можливість
додаткового контролю за кількістю бюлетенів,
одержаних виборцями, і це дійсно так.
З іншого боку -це ускладнює їх виготовлення,
затрати, але знову ж таки не гарантує від
фальсифікування.
Наступне. При заповнені виборчого бюлетеня
голосуючий разі голосування "за" робить відповідну
позначку напроти (ну, хрестик, як там пропонується),
яка свідчить про підтримку виборцем прізвища
кандидата, назва партії. А в разі непімдтримки -
взагалі не робить ніяких позначок. Це можна дізнатися
зі статей 40 частини 9 та 10.
Взагалі відхід від традиційного викреслення
прізвища кандидата чи назви партії з морально-етичних
норм має, безумовно, сенс. Але цим самим чи не
спростимо саму схему і не допоможем ми з
фальсифікацією під час голосування?
Друге. Пропонується виключити можливість
дострокового голосування виборців в разі зміни їх
місця перебування у період перед та в день виборів
(стаття 41 права колонка).
З моєї точки зору, поставлене питання заслуговує
на підтримку.
Третє. Щодо впровадження принципу позитивного
голосування. Тим паче, що комісія слушно зробила
наголос саме 9 березня, а не сьогодні на тому, що ми
в цій частині не врахували наслідки рейтинового
голосування. А саме: за цей принцип проголосувало 144
народні депутати, за принцип негативного
голосування -113.
Пропозиція зводиться до того, щоб вважати
обраним кандидата, який одержав більшу, в порівнянні
з іншими кандидатами, кількість голосів виборців, але
не менше, як 25 відсотків від тих, які взяли участь у
голосуванні. Підкреслюю. А навіть кількості виборців,
включених до списку.
Якщо з цією нормою погодитися, тоді треба, з
моєї точки зору, фіксувати кількісну явку виборців.
За ітєї ж умови, але якщо залишається один
кандидат, то норму 25 відсотків "за" та умову, що при
цьому голосів "за" більше, ніж "проти" можна цілком
замінити на норму "більше 50 відсотків виборців, які
взяли участь у голосуванні" і це повністю співпадає з
пропозиціями від Комісії з питань правової політики.
Четверте. Зверніть увагу на статтю 40 на
сторінці 36, права колонка предостанній абзац, в
якому йдеться мова про випадки, коли виборець голосує
не в приміщенні для голосувань. Пропозиція в цьому
випадку зводилась до того, що взагалі зняти цю норму.
Пропоную компроміс. Зняти слова "або з інших
поважних причин". Тут дійсно занадто як зловживать,
так і нарікань.
Я зупинився на основних положеннях, внесених на
ваш розгляд Комісією з питань державного будівництва,
діяльності Рад і самоврядування проекту закону "про
вибори народних депутатів України".
Враховуючи, що він досить (...........)
обговорюється на різних рівнях, хочу підкреслити, що
поданий законопроект не претендує на якусь особливу
виключність. Ми впевнені, що у хоід поопрацювання
законопроекту за результатами його обговорення ми
здатні його вдосконалити.
У разі прийняття проекту закону за основу
зможемо його доопрацювати з увахуванням висловлених
пропозицій і зауважень. І в кінцевому результаті
можна було прийняти закон, який конче необхідний
нашому суспільству. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. 10 хвилин. Запитання, будь
ласка...
СТЕШЕНКО. І ще одну секундочку. В зв'язку з
тим, що від комісії внесений відповідний проект
постанови про схвалення її у першому читанні і
зважаючи на те, що тут лунало декілька думок про
доречність його розгляду, пропоную компромісний
варіант: другим пунктом включити норму, яка б, ну,
гарантувала б, припустим, його розгляд у другому
читанні після прийняття Конституції, але за будь-яких
інших обставин. І це б могло нас об'єднати, але зараз
гаяти час -це просто неприпустимо, тому що
законопроект, він конче потрібний, і на сьогодні це
вже всім сьогодні зрозуміло. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, запишіться на запитання.
Горбатюк, будь ласка.
ГОРБАТЮК М.П.
(Горбатюк, 16 округ, місто Київ)
Шановний Олександр Миколайовичу, я вас прошу
відповісти на таке питання: які основні місця,
основні причини, ознаки, які відрізняють ваш проект
від проекту, який був в доповіді Стритовича. Отже,
які саме ознаки відрізняють, в чому їх важливість і
глибина і чому ви їх замітили півроку пізніше, а не
тоді, коли подавався цей перший проект.
СТЕШЕНКО. Я дуже дякую, це дуже влучне
запитання, досить складне, на півгодини. Принаймні,
ці принципові відмінності, вони викладені до 33
статей. Ось вони в мене видруковані. Я, щоб не гаяти
час, я з вами можу поділитися, ви самі спевнитесь,
коли відслідкується. Таблицю порівняльну, яку роздано
вам 17 січня цього року. Але звинувачення в адрес
того, чого ми сиділи, я виступав тут і через Голову
Верховної Ради видав видруковані пропозиції на 34
сторінках, які були, м'яко кажучи, відхилені, була
врахована тільки конституційна норма, це 89 стаття,
що стосується права висувати кандидата за місцем
роботи наших виборців. Оце, що принципове. Останнє
носило уточнюючий характер.
Якщо ви уважно прослідкували за тезами моєї
зараз доповіді і введення сесійного залу до основних
положень законопроекту в варіанті від комісії, я їх
виклав. Останні ми в стосунках, і з вами їх поділюсь.
Але, може, якщо зал буде цього вимагати, я можу
пройтися відповідно посилаючись на всі норма, як вони
сформульовані, сторінки, частини ілі положення і таке
інше.
Оце ж саме й виклакало з приводу того, що я
послався на відповідні регламентні норми, за те, що в
залі не треба порушувати процедуру, нагадав про те
рішення, яке ми прийняли 17 жовтня саме разом з вами
в цьому залі.
ГОЛОВА. Олександр Миколайович, він уже зрозумів,
ось він вже все зрозумів короче, будь ласка, Масенко,
будь ласка, Степенко.
СТЕПЕНКО.
Дякую. Олександр Миколайович, в мене до вас таке
запитання, я в принципі підтримую вашу позицію. Я
абсолютно буду голосувати проти цього проекту, який
предаставлений другою комісією, але у мене є для вас
таке запитання як до фахівця, якого я вважаю
фахівцем. От говорять, старий консервативний закон,
який передбачав висунення трудовим колективом, тобто
коли в колективі людина світиться, працює, її знають
і тому колектив висуває. Партія, 40 партій, якщо є
тисячу членів партії, значить це вже партія, то серед
тисяч чоловік по Україні буде мать 225 місць в
парламенті, а 30 з лишним мільйонів виборців також
будуть мать 225 місць. Так ви мені скажіть, який же
це прогрес?
І друге, як ви відноситесь, може я запам'ятував
сорокова стаття, то попередньє голосування під час,
коли кудись виїжджає кудись виборець, не краще її
взагалі виключити як таку, яка не відповідає
дійсності. Дякую.
СТЕШЕНКО. Василій Іванович, я дякю за
запитання, саме наша комісія і пропонує і тут
збігаються наші думки. Ми з автором законопроекту
зустрічалися 9 березня на що я наголошував, ми дійшли
такої спільної думки і я був здивований про що тут
доповідалось. Тому нема ніяких заперечень, я саме на
цьому й і наполягаю.
Тепер, що до права трудових колективів. Якщо ви
пам'ятаєте, я з самого початку виступав, посилаючись
на не відмінену діючу в нас... в наш час 89 статтю
нині діючої Конституції нашої держави.
І тут теж все і ми це врахували в нашому
законопроекті, але ми встановили, я все-таки вважаю
особисто, і менге комісія підтримала, за що і
вдячний, що ні аби який трудовий колектив, бо зараз
трудовий колектив 5 чоловік, а саме регламентує 200
чоловік. Це середній трудовий кодлектив, який взмозі
розібратись територіально, ну, з тими справами, які
належуть йому розглядаться.
ГОЛОВА. Пилипенко.
ПИЛИПЕНКО. Александр Николаевич, не считаете
ли Вы, что в Вашем проекте не обосновано заложено
неравенство агитационных возможностей кандидатов в
депутаты?... По-скольку....... не державных
средствах, если у тебя есть там 200 тысяч долларов,
как некоторые товарищи у нас сейчас прошли в
Верховный Совет и ты обязательно станешь депутатом
Верховного Совета Украины.
СТЕШЕНКО. Я думаю, що такого питання нема.
Воно чітко викладено. Якщо ви подивилися в
порівляльну таблицю в редакції від 17 січня або
окремим тиражем виданий в нас законопроект в редакції
від 29 лютого, то питання зразу всі будуть зняті.
Саме ми вирівняли повноваження тих кандидатів в
депутати, які працюють в державних і не державних, а
тут у клін обмеження було в законопроекті від
Комісії з питань правової політики тільки для тих
кандидатів, які працюють у державних засобах масової
інформації. А в не державних -там дещо інша була
точка зору.
Тому це все враховано, там все виписано.
ГОЛОВА. М'ясковський.
М'ЯСКОВСЬКИЙ.
Дякую. Олександр Миколайович, у мене є 2
питання. Перше по статті 13 і в Вас в цій статті, і в
іншому законопроекті іншому, іншої комісії
пропонується, щоб дільничі виборчі комісії утворювали
адміністрації фактично.
Я думаю, що ми сьогодні знаємо, що це можуть
бути звичні порушення, і тут не чітки виписані роль
представників політичних партій.
І нше, по статті 51, де йде розділ "Заключні
положення" відповідальність за порушення виборчого
законодавства в Україні. Тут написано -несуть
встановлену законом відповідальність. Чи не находите
ви, що треби цю відповідальність більш жорстко в
законі визначити, тому що, на жаль, ми зіткнулись з
тим, що ці порушення масові, на жаль, Центрвиборчком,
теж, мені здається, треба виписати, більш роль чітку
Центрвибочкому, не реагував на це. В мене є підстави.
СТЕШЕНКО. Дякую.
Я спочатку на 51 статтю, бо я її відкрив.
По-перше, чому йде посилання на норми чинного
законодавства? Верховним судом декілька місяців тому
внесені відповідні пропозиції щодо виплавлення того
становища, яке в нас склалось, дійсно, тупикова
ситуація. На Комісії на минулому тижні ми розглянули,
Комісія підтримала, зараз ці матеріали знаходяться в
Комісії з питань правової політики, вони ближчим
часом потраплять до нашого залу, і до того, як буде
прийнятий цей проект Закону як закон, ці положення
будуть виправлені.
Тепер щодо 13 статті, я цитую, в редакції від
нашої Комісії:
"Дільничі виборчі комісії утворюються
виконавчими комітетами, або органами, які здійснюють
їх сункції, вільських, селищних, міських, міст без
районного поділу, районних у містах Рад народних
депутатів. Все викладено, все враховано.
ГОЛОВА. Роєнко.
РОЄНКО. Олександр Миколайович, по Статті 22, тут
є такий абзац: "Збори виборців за місцем їх роботи,
служби, навчання або проживання по висуненню
кандидати в депутатів є правомочним, якщо в них
беруть участь не менше 200 виборців, які відповідно
працюють на даному підприємстві, в організації чи
установі, навчаються в навчальному закладі або
проживають на відповідній території виборчого округу.
Отут останнє. Або проживають на відповідній території
виборчого округу: село, район, місто чи в цілому
округ. Отут не ясно. Дайте пояснення.
Тому що можна, наприклад, в селі є
сільськогосподарське підприємство чи колгосп,
радгосп -раз -і жителі села. 200 може бути членів
колективу і 200 жителів села.
То я хочу уточнення, щоб ви дали.
СТЕШЕНКО. Ну, я думаю, читаючи так з
опалу, ну, мабуть, я вичерпну не можу дати на це
відповідь, але дійсно, якщо за місцем роботи тут
чітко фіксується і межі встановленні, то проживають
на відповідній території, мабуть, нам треба
поспілкуватися, якщо в вас є думка, яка тут, то
давайте ми разом опрацюємо. І я собі помічу і зверну
на це увагу, але це потребує якось додаткового
з'сування цих обставин.
ГОЛОВА. Товт.
ТОВТ М.М.
Дякую. Шановний доповідач, це питання і до вас,
і фактично я хотів би задати і до попереднього. Задаю
питання не лише від себе, (...........) від
міжфракційної групи національних меньшин.
Законодавство України, тобто декларацію прав
національності України законом України про
національні меньшини, уже взятими на себе
міжнародними зобов'язаннями України і те, який в
ближайший час Україна ще повинна на себе взяти,
передбачається представництво національних меньшин у
законоадвчому органі владі.
Хотів би у вас спитати і це хотів би спитати у
пана Стротовича також, як ви як автори передбачаєте
ці зобов'язання і як наші внутріні, так і наші
міжнародні у своїх законопроектах.
Дякую.
СТЕШЕНКО. Ну, ми виключно, я вам відверто
хочу сказати, ми виключно виходили з того, що
представники національних меньшин -це перш за все
громадяни України, які проживають на відповідній
території виборчого округу, працюють, навчаються і
вони мають такеж право як і корінне населення. Оце ми
з цих постулатів виходимо.
Не позавленні, безперечно.
ГОЛОВА. Дякую.
СТЕШЕНКО. Ну якщо ви пам'ятаєте, ми прийняли
Закон по Криму про участь департованих народів, ви
знаєте скільки тут було галасу, але як він спрацював,
це теж треба дослідити. Ну результати не дуже великі.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні депутати! Освільки ми вже тричі
обговорювали це питання на сесії, чи є у когось ще
вкрай необхідність виступити з цього приводу? В
процесі обговорення. Наполягаєте?
Тоді, будь ласка, опублікуйте список хто
записався.
Записалося на виступи 32 депутата. Я ще раз
підкреслюю: ми третій раз розглядаєм це питання, я
просив би вашої згоди, що ми відвели все-таки менше
часу ніж звичайно на обговорення.
ШУМ У ЗАЛІ
Ну, треба, якже...... До перерви є пропозиція,
так?
Будь ласка, Коліушко. За ним Носов.
КОЛІУШКО
Ігор Коліушко, 272 виборчий округ, депутатська
група "Реформи".
Шановний пане Голово! Шановні депутати! Закон,
який ми розглядаємо, є один із основних законів
функціонування парламентської демократії в держави. І
від якості цього закону, звичайно, залежить і якість
функціонування законодавчого органу в нашій державі.
Тому є прохання ставитися до цього, звичайно, з
великою серйозністю і не зводити розгляд закону до
якихось там міжкомісійних чи там міжгрупових,
міжфракційних розборок.
Що стосується проекту. Я думаю, що його можна
приймати. Проект, звичайно, підготовлено.......
комісією, яка і повинна була готувати цей Закон, - це
Комісією з питань правової політики та судово-
правової реформи. Цей проект можна приймати сьогодні в
першому читанні, хоча разом з цим хочу зробити кілька
зауважень.
В цілому, що стосується того факту, проти якого
багато виступає депутатів сьогодні: пропорційна чи
чисто мажоритарно, лише змішана пропорційно-
мажоритарна чи чисто мажоритарна система. Значить,
вся тенденція розвитку політичних систем
демократичних країн, принаймні, Європи впродовж
останніх півтора століття йде якраз в напрямку
єволюції: від мажоритарних до пропорційних виборчих
систем. В першу чергу тому, що пропорційні виборчі
системи задовільняють, набагато більше задовільняють
принципам ліберальної демократії, тобто дають
можливість кожному виборцю мати свого депутата в
парламенті, того депутата, за якого він голосує. Ви ж
розумієте, що ті виборці, які при мажоритарній
системі, чий депутат не пройшов у парламент,
фактично, не мають своїх представників у
законодавчому органі влади.
Тому поступовий перехід до пропорційної системи
через варіант змішаної системи є для України на
сьогодні, на мою думку, вкрай необхідний. Так, без
сумніву, сьогодні перевагу при цьому здобудуть ті
партії, які є більш організовані. Це, в першу чергу,
комуністична партія, це Народний Рух, це
Соціалістична партія, але давайте всі інші не спати і
працювати для того, щоб і ми мали можливості на
рівних виступати при пропорційних виборах. Разом з
тим, це залежить так само в значній мірі від того,
скільки буде тих списків, які не доберуть 5-
процентного бар'єру. Якщо наше суспільство
продемонструє такий рівень свідомості, як в Росії,
вірніше, рівень активності, як в Росії, висунувши
багато десятків списків партій, то, звичайно, в нас
пропорційність буде дуже приблизна.
Дальше? Єдине, єдине зауваження суттєве, яке
хочу зробити, оскільки, дійсно, регламент вже
вичерпаний, до проекту, внесеного нашою Комісією з
питань правової політики та судово-правової реформи,
це те, що, очевидно, недопустимо в разі необрання...
ненабрання більше, ніж одинм списком 5%-го бар'єру
оголошувати вибори завершеними і зменшувати кількість
парламенту в 2 рази. При цьому необхідно, на мою
думку, проводити повторні вибори по багатомандатному
виборчому округу. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Носов. Нема ще Носова. Ратушний. За ним
Сирота.
РАТУШНИЙ М.Я.
Шановні виборці, шановні народні депутати!
Цілком зрозуміло, що важливість цього закону і
прийняття його -це однозначно. Але ми зараз попадаємо
в правову пастку, про яку сьогодні говорив лідер
депутатської групи "Центр". Ситуація полягає така, що
ми починаємо зводити правову стіну -виборчий закон,
не побудувавши фундаменту, яким повинна стати
Конституція. Тобто однозначно -якщо в Конституції ми
не знаємо, як визначимося ми стосовно Конституції: чи
буде однопалатний парламент, чи двопалатний
парламент. Чи, як в проекті Конституції записано,
передбачається в нижній палаті 370 депутатів, чи... а
в верхній буде сенат 80 депутатів... Все це створює
певну невизначеність, яка не дає можливості чітко і
концептуально підійти до створення виборчого закону.
Тепер ми попадаєм ще в другу пастку, яка полягає
в тому, що унас є дві альтернативних, два
альтернативних законопроекти, які, власне, при моїй
симпатії і, власне, симпаії того політичного
середовища, яке я представляю, -Конгрес українських
націоналістів, вважаємо, що проект Комісії з правової
політики -він, без сумніву, є більш досконалий. Але
треба однозначно відзначити, що і в цьому проекті не
враховані ті пропозиції і ті зауваження, які 17
жовтня минулого ринку були (і подавалися і мною
особисто, і групою інших... і групою інших народних
депутатів).
Саме пропозиції, які забезпечують рівне
конституційне право всіх громадян обиратися, бути
обраними депутатами.
Так, не передбачається це право для
військовослжбовців і вводиться певна дискримінація
для них. Це раз.
Друге. Не забезпечується волевияв, повноцінний
волевияв народу в той спосіб.
Далі дається дуже високі повноваження, стаття
дає дуже велику деференціацію для виборчих
одномандатних округів. 12 відсотків кількості
виборців. Це дає можливість -ми знаємо з сусідніх
держав -фактично маніпулювати і створювати такі
виборчі округи для одномандатників, які не дадуть
можливості в сотанній момент обиратися тій чи іншій
людині. В принципі такий досвід ми вже маємо із
української практики.
Далі. Участь політичних партій в контролі за
виборчим процесом також обмежується статтями 11, 12,
13, 15, де власне говориться, що представники
політичних партій лише можуть бути спостерігачами, а
не членами тих чи інших комісій.
Немає різниці між партіями і виборчими блоками
(стаття 43). Якщо створюється виборчий блок, то йому
відповідно треба й набрати більшу кількість голосів,
ніж політичній партії. Не враховано це положення, яке
говорить про те, що не дозволяти брати участь в
виборчих блоках, які створюються спеціально під
вибори. І я це в своїх пропозиціях говорив. Треба
партії і блоки, які беруть учать у виборах, які
створені не пізніше, ніж за рік до виборів.
Тому, в принципі, моя пропозиція полягає така,
яка сьогодні прозвучала як позиція дев'яти
депутатських груп і фракцій і від частини
позафракційних -зняти все-таки цей законопроект з
порядку денного і вернутися до нього після того, як
ми тут в Парламенті визначимо соновні концептуальні
підходи до Основного закону Української держави, якою
є і повинна бути Конституція України. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Середа, прошу. А Михайло Ярославович, я
вже ставив на голосування цю пропозицію про зняття.
Ставив. Вона не набрала потрібної кількості голосів.
СИРОТА
Михайло Сирота, депутатська група "Центр".
Шановний Голово, шановні народні депутати,
взагалі депутатську групу "Центр" дивиє от та
наполегливість, з якою закон про вибори народних
депутатів вноситься до сесійної зали і ставиться
першим питанням і сьогодні.
Є першочергові закони, які пропонує нам прийняти
Кабінет Міністрів, є закони соціального захисту, в
решті решт є проект закінченої Конституції, проект
Конституції, яку подала Конституційна комісія.
Згідно з опису документів, що передаються
Конституційною комісією у Верховну Раду України, що
було прийнято в понеділок на засіданні о 10 годині
ранку по їхнім даним, по даним секретаря
Конституційної комісії Корнєєва був переданий:
-перше -проект Конституції України з рішенням
Конституційної комісії від 11 березня 1996 року про
схвалення та супровідним листом, всього 47 аркушів;
-друге -зауваження членів Конституційної комісії
о проекту Конституції України, схваленого 11 березня
96 року, 22 аркуші;
-третє -матеріали робочої групи, утвореної 24
листопада 95 року, із супровідним листом на 373
аркушах.
Хотілося б все-таки почати з того, щоб ми
визначилися як будемо приймати і розглядати
Конституцію. Без сумніву, ми не повинні прямо
проштампувати те, що нам подала Конституційна
комісія, ми повинні глибоко її обговорити, узгодити з
більшістю депутатських груп і фракцій текст і
узгоджений текст із виконавчою владою виносити на
обговорення Верховної Ради. І тому сьогодні, не
розглядаючи Конституцію, не визначившись з порядком
її розгляду на Верховній Раді, розглядати закон про
вибори народних депутатів не зрозуміло. Навіщо ми це
робимо?
Що стосується самого закону. Без сумніву, ми
повинні його розглядати і приймати, але лише після
прийняття Когституції України, де чітко буде
визначено6 а що ж собою уявляє законодавчий орган,
який його склад, на яких принципах він буде
формуватись. Щодо основної думки про...............
пропорційну систему, що пропонується в законі.
Сьогодні всіх членів партій, всіх 40 партій України
нараовується аж 400 тисяч чоловік, тобто менше 1
відсотку населення.
Очевидно, ще не прийшов той час, коли ми повинні
переодити на пропорційну систему, до цього ще рреба
підготовити суспільство -"неможна ставити воза
попереду коня".
Знову ж таки, коли ми не будемо іти сьогодні на
обрання по партійним системам, рушиться принцип
імперативного мандату, за яким кожен народний
депутат, що сьогодні обраний, відповідає перед своїми
виборцями, не може бути тими вирцями відкликаний.
Якщо ми будемо обирати по партійним спискам, депутати
будуть відповідати тільки перед своєю партією,
рветься зв'язок народного депутата безпосередньо з
виборцями. Тому це питання дуже серьйозне, надто
серьйозне, його треба розглядати лишет після
прийняття Конституції.
Тому, депутатська група "Центр" пропонує зняти з
розгляду цей законопрооект і визначитися щодо
процедури представлення розгляду і прийняття
Конституції Верховною Радою України.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні депутати, перед тим, як ви
підете на перерву, я прошу увагу... Перед тим, як ви
підете на перерву, я просив би, щоб ви обміркували
деякі питання, пов'язані з цим законом. Я прошу
уваги... будь ласка. Ну, по-перше, як ви пам'ятаєте 4
тижні тому група народних депутатів внесла проет
Закону Про порядок прийняття Конституції. Я не буду
говорити про тих, хто відхилив цей закон, посилаючись
на те, що є Регламент...
Але сьогодні як раз ті, хто посилався на
Регламент, вважає, що треба було б розглянути порядок
розгляду Конституції.
Тому я просив би: є Регламент-давайте будемо
користуваться Регламентом. А на основі цього
Регламенту порядок сам, положення, чи.........
процедуру нехай виборча комісія.......... Регламенту.
Вона одержить щодо цього доручення, вчора на Президії
розглядали, першу інформацію одержали. І я думаю, що
відповідно до того порядку і буде розглядатись
Конституція.
Конституція, -це знову ж таки для
розмірковування під час перерви, -Конституція, якщо
вожна прийме рішення про одну кількість голосів
депутатів, або про нішу кількість, то сам закон
визначає механізм орання. І внести зміни в нього
абсмолютно нескладно під час другого читання.
Дальше. Не прийняти сьогодні за основу -це
значить питання взагалі відкласти, і тоді ми не
будемо мати іншого виборчого закону, тому що
Регламентом передбачається, якщо ми не приймаємо
рішення, значить, відноситься це питання на
невизначений час.
Що це означає? Це означає блокувати наступні
вибори. У нас сьогодні недообрано майже 40 депутатів.
І ви знаєте, в яких муках проводиться це дообрання,
тому що в діючому законі є ті норми, які ускладнюють
цей процес, не дивлячись на те, що значна частина
депутатів, або кандидатів, а їх було більше 30, майже
37 чоловік, які мали підтримку по кількості там і 35,
і майже 40 тисяч голосів. Вони не мають депутатських
мандатів, тому що недосконалий був закон, його треба
змінювати. І це означає, що і дальше буде парламент
неструктурований, і не буде відповідальності за
прийняття рішень, бо не буде чітко визначеної
більшості і опозиції.
Далі. Хотів би підкрестилити, що обрання за нині
діючою системою в парламент за нинішніми цінами за
першим туром тільки означає приблизно 10 трильйонів
карбованців. Таким чином і це треба враховувати, коли
и готуємо такий закон.
Крім того, сказав ту Володимир Стретович, мені
здається, немає ні в кого сумнівів щодо того, що
треба все одно приймати закон про вибори до листопада
місяця, коли вже його треба розпочинати підготовку.
Дальше. У другому читанні ми можемо прийняти
постнову нашу, що в другому читанні розглядати цей
закон після або розгляду Конституції у першому
читанні, або взагалі після розгляду Конституції. І
тим самим ми знімемо оте протеріччя, яке сьогодні
викликає застереження у багатьох депутатів.
Я просив би, щоб всі ці нюанси ви обмізкували
так під час перерви обідньої. І, будь ласка, о 16
годині ми продовжимо розглядом це питання. З вашої
згоди я поставлю на голосування або ще кілька чоловік
виступить. Будь ласка, перерва.