ЗАСІДАННЯ  ВІСІМДЕСЯТ  ТРЕТЄ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и  21   т р а в н я   1996  р о к у

                           10.00 година

 

         Веде  засідання  Перший заступник Голови  Верховної

                    Ради України  ТКАЧЕНКО О.М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доброго   ранку,  шановні  народні  депутати,

 доброго  ранку  всі,  запрошені  на  сесію Верховної Ради! Прошу

 вставити  картки, приступаєм до реєстрації. ...

      Давайте  ми...  У  нас  питання  єсть...  у 12 годин зробим

 перерву..    Прошу    включити   систему,   реєструємся.   Прошу

 реєструватись.

      В  залі зареєструвалось 323 народних депутати поки що, хоча

 я   бачу,  що  більше  значно.  Ранкове  засідання  оголошується

 відкритим.

      Шановні  колеги, дозвольте зачитати депутатські запити і їх

 прийняти.  Надійшли такі депутатські запити:

      Степанова  Михайла  Володимировича  до  Президента України,

 Голови  Верховної  Ради  стосовно  дій  Національного банку, які

 призвели  до  невиконання постанови Верховної Ради "Про внесення

 змін  до  постанови  Верховної  Ради "Про порядок введення в дію

 Закону  України "Про внесення змін і доповнень до Закону України

 "Про  пенсійне  забезпечення", в наслідок чого Пенсійний фонд не

 доодержав 15 трильйонів карбованців,

      Моісеєнко Володимира Миколайовича до Генерального прокурора

 України  в зв'язку з відсутностю відповіді на звернення стосовно

 правомірності  дій  мільких  органів  міста Стаханова Луганської

 області  щодо  утримання  по 500 тисяч карбованців з пенсіонерів

 буз  їх  згоди  на  благоустрій  міста.

      Я ставлю на голосування внесені запити народних депутатів.

      За -

      Запити  приймаються,  спасибі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, вчора ми на Президії

 розглянули  порядок  денний на цей пленарний тиждень, і у вас на

 руках  цей  документ є.

      Пропонується,  щоб  сьогодні  ми  розглянули невідкладні ті

 питання,  які  в  нас  є,  практично,  перехідними з попередньої

 сесії,  хоч  ми попередній тиждень в пленарному режимі працювали

 достатньо  продуктивно.

      Але  ряд  питань   ми  не  встигли  прийняти.

      Решта  питань  ті,  які,  безперечно,  були нами намічені і

 затверджені  та  травень  місяць.

      Є необхідність нам сьогодні, час на розминку відводити?

      Хто  за те, щоб без розминки приступити до розгляду питань,

 які  вчора   Президія  затвердила,  ,  прошу   проголосувати.

      За -

      Скільки  відведемо  часу  на  розминку?

      Півгодини  виставте,  30  хвилин ,  будь ласка.

 Запишіться, будь ласка. Моцпан, Степанов, будь ласка.

 

      МОЦПАН  А.  Ф.

 

      146 Амросевский избирательный округ, фракция "Социалистов",

 Моцпан.

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые коллеги.

      С января текущего года...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте так, щоб чуть було, які

 запитання  задають. Будь ласка.

 

      МОЦПАН  А.  Ф.  С  января  текущего  года наше государство,

 экономика вступили в крайне критическую ситиуацию, я полагаю. Мы

 говорим   сегодня  о  невыплате  заработной  платы  бюджетникам,

 шахтерам,  металлургам,  практически  всем работиющим в народном

 хозяйстве.

      Дажене   экономисту   этьо   понятно,   уважаемые  коллеги,

 уважаемые  избиратели,  экономика  агонизирует.  Это  не  просто

 кризис.  Все  это,  безусловно,  я убежден, результат преступной

 экономической  политики, которая была навязана стране еще в 1990

 годы,  а теперь мы ее продолжаем с подачи Президента Украины как

 предшествующего  Леонида  Макаровича  Кравчука,  так и нынешнего

 Леонида Даниловича Кучмы.

      Уважаемые  коллеги,  уважаемые  избиратели,  мы  не  сможем

 решить  вопрос  по ликвидации задолжности бюджетникам, учителям,

 врачам, шахтерам, металлургам, если честно не ответим на вопрос:

 нынишняя  экономическая  политика  преступна  по  сути, ее нужно

 немедлено   менять.   Все   вы   получили,  по-видимому,  проект

 постановления,    предложенный    депутатом    Смирновым.   Если

 правительство   не  разрешит  вопрос  задолжености  бюджетникам,

 поставить  вопрос  об  отставке. Я абсолютно с этим согласен. Но

 нужно  ставить  вопрос  не  просто  об  отставке  правительства,

 сегодня   нужно   ставить   вопрос  об  изменении  экономической

 политики.

      Поэтому,  представляя группу 34 народных депутатов Украины,

 сделавших  свое заявление, опубликовано в "Голосе Украины" за 28

 марта,  еще  раз  убедительно прошу вас: вопрос об экономической

 политике  ии  ее  курсе  нужно  поставить на повестку дня без ее

 изменения,   не  может  быть  и  речи,  о  нормальнои  жизненном

 существовании наших сограждан, не может быть и речи.

      Заявления  34  народных  депутатов  отвечают на этот вопрос

 следующим образом: национализация крупных и средних предприятий,

 коммерческих   банков,  жесткий  правительственный  контроль  за

 ценами,  за  заработной  платой,  в  конечном  итоге  -наведение

 элементарного  порядка  в  государстве.  Нужен жесточайший режим

 экономии......   созданы   условия,   когда   живет,  жырует,  в

 буквальном  лысле  этого  слова,  прослойка  общества.  А  народ

 безствует и ниществует. Мы на грани гражданской войны.

      Уважаемые  коллеги,  я призываю вас всех одуматься и честно

 ответить  на  вопрос,  что  эта  экономическая  политика по сути

 преступна, она требует решительных изменений.

      И   последнее.  Я  предлагаю,  уважаемые  коллеги,  сегодня

 рассмотреть вопрос о порядке трансляции пленарных заседаний. Что

 это  нас  загоняет  в  угол  какой-то  третий  канал. Избиратели

 обращаются,  говорят  о  том,  что  нас  не  слышно.  Я  еще раз

 повторяю,  что  здесь  преступники, в конечном итоге, собралися,

 которые  не  имеют права голоса и возможности общаться со своими

 изьбирателями. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов, Сікалов.

 

      СТЕПАНОВ

 

      Степанов, Славяно-Сербский избирательный округ.

      Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Я хочу обратить

 ваше  внимание  и  внимание  Правительства,  что  до  сих пор не

 ликвидированы  последствия техногенной аварии, которая произошла

 4 мая на нефтепроводе Лесичанск-Тихорецк. Эта авария поставила в

 критическое  положение  водоснабжение  трьех  городов: КИровска,

 стаханова и Брянки - целого региона Донбаса.

      В  связи  с  аварией был закрыт водозабор на реке Северский

 Донец,  к примеру, в городе Кировске вода подается в течении 1-2

 часов  в  сутки.  Население  вынуждено  брать воду в криницах, в

 открытых  водоемах.  И  это  неминуемо  приведет к новой вспышке

 эпидемии вирусного гепатита, который уже имело место в сентярбе,

 октябре  прошлого  годав городе Кировске. В часности предложения

 мои по строительству первой очереди водопроводного узла в городе

 Кировске,  которое ведется уже 5 лет, до сих пор осталось в этом

 году   без ответа.

      Я   прошу,   чтобы   Президиум  и  мы  решили  сейчас  алть

 протокольное поручение Правительству, чтобы этот вопрос в конце-

 концов  был  решен.  Потому что, если эту нефть уже убрали и уже

 ликвидуровали,  то  нихто  не  обращает  внимание на то, что эта

 авария  привела  фактически  к  ликвидации  водоснабжения целого

 региона и 3 шахтерских городов. У меня все. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сікалов. Дронь.

 

      СІКАЛОВ.   Александр   Николаевич,  прошу  слово  Бобриневу

 передать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобриньов, будь ласка.

 

      БОБРИНЬОВ

 

      Бобринев,   43   округ,   фракция   коммунистов.  Александр

 Николаевич,  я  вначале хочу оточнить: работает ли телевидение и

 снимает и работает ли радио. Работает. Спасибо.

      Уважаемые  депутаты! выступить сегодня подтолкнула передача

 "Акцент",  которую ведет некий Лапигура. Вчера он заявил, что не

 знает   чем   занимались   в   Верховном   Совете  Мясковский  и

 Драгомарецкий,  погибшие.  Я  спрашиваю  вас, здесь сидящих: "Вы

 тоже  не  знали?"  Многим  в  Украине  деятельность  Контрольной

 комиссии,  возглавляемой Сергеем Драгомарецким, стояла как кость

 в горле. Многие предприятия, благодаря ему, еще не разграблены и

 не прихватизированы как некоторые.

      А    кто    сегодня   может   усомниться   в   чесности   и

 принципиальности   Мясковского?  В  Одессе  люди  выразили  свое

 отношение к своим депутатам. И, несмотря на чинимые препядствия,

 почтить память погибших депутатов пришли тысячи-тысячи одесчан.

      Огорчает,  но  не удивляет то, что ни Президент, ни Кабинет

 Министров не прислали родственникам погибших соболезнований. И в

 этом   тоже   проявляется   отношение   президентской  власти  к

 Верховному  Совету.

      Теперь  следующее.  Настораживает  разные информации о том,

 как   произошла  гибель.  Коммунисты  не  верят  в  случайность.

 Слишком  много  их,  как  мы  не  верим в случайность, как погиб

 Шевченко  в  Севастополе,  только  избранный коммунист, народный

 депутат Украины.

      Как до сих пор мы не верим в то, что случайный был наезд на

 коммуниста Юрковского , избранного депутата.

      Вы   помните,   был   депутатский   запрос,   а  списки  из

 Генпрокуратуры,  из  МВД  пришли  -все нормально. Я блы лично на

 приеме  у  Генпрокурора.  Он  вызывает  зампредседателя, который

 занимался и спрашивает: "Вы проводили проверку?" Он говорит: "Да

 нет,  мы  дело  посмотрели и отправили назад". И сейчас я узнаю,

 что в Севастополе дело закрыли по Шевченко.

      Считаю,  что  созданная  следственная комиссия из депутатов

 должна  взять  на себя и дело Шевченка, чтобы посмотреть, как же

 это произошло. Считаю, они должны докопаться до истины.

      Фракция коммунистов требует тщательнейшего расследования. И

 обязательное заслушивание руководителей соответствующих ведомств

 на сессии Верховного Совета. Такое не может больше повторяться.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дронь, Жеребецький.

 

      ДРОНЬ  А.  А.  Прошу  передати слово керівнику депутатської

 групи "Незалежні" Вадиму Гетьману.

 

      ГЕТЬМАН В.П.

      Шановні  народні  депутати,  дорогі виборці, як вам відомо,

 напротязі  майже двох місяців ініціативна депутатська група, яка

 пізніше   була   легітимно  перетворена  в  головну  комісію  по

 доопрацюванню   проекту   Конституції,   внесено  Конституційною

 комісією, закінчила свою роботу, і народні депутати вже отримали

 на   руки   новий  доопрацьований  проект  Конституції.  Це  акт

 нерядового   значення.   Ввечері   повинно  відбутися  засідання

 Президії  Верховної  Ради  України  з  цього  питання. Але перед

 Президією,  перед  тим, як ми визначимося, яким чином нам внести

 цей  проект  на  розгляд  Верховної Ради, ми, п'ять депутатських

 груп  і  фракцій,  просимо  надати  відповідно до Регламенту 30-

 хвилинну  перерву  з  тим,  щоб  можна було проконсультуватися в

 групах  і  фракціях  з цього питання, і в 11 годин дня розпочати

 роботу сесії. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Жеребецький, Єськов.

 

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ

 

      270 Чернівецький виборчий округ.

      Шановні  колеги,  сьогодні  нам роздали проект Конституції,

 доопрацьований тимчасовою спеціальною комісією. В зв'язку з цим,

 перше,  я  прошу  поставити  на  голосування включення в порядок

 денний  цього  питання і, зокрема, щоб в порядок денний так само

 поставити   питання,   доповідь   Сироти,   який   би  роз'яснив

 особливості цього проекту порівняно з іншими.

      Друге,  значить,  в  місті  Човинограді,  звідки,  де є мій

 виборчий  округ,  другий  тиждень  страйкують  шахтарі.  І спава

 полягає  навіть  не  в тому, що людям з лютого місяця не платять

 заробітню  платню,  парадокс полягає в тому, що людям не платять

 заробітну   платню,  а  вони  все  одно  працюють,  деякі  шахти

 перевиконують  навіть план. Але справа в тому, що на виробничому

 об'єднанні Укрзахідвугілля накопичилося десь коло 300 тисяч тонн

 вугілля,   яке  не  беруть.  Електростанція  знаходиться  за  15

 кілометрів,  а  туди возять польське вугілля, яке по якості і по

 ціні  таке саме. Ситуація, розумієте, абсолютно драматична через

 те,  що люди, які лізуть в шахту на тяжку і небезпечну роботу не

 мають своїм дітям купити навіть, що, навіть хліба звичайного. Це

 питання  треба  вирішувати  негайно,  я не розумію чому сьогодні

 нема  прем'єр-міністра  і  ми  не говоримо про заборгованості по

 заробітній платні.

      Друге  питання.  Значить,  в  сусідньому  містечку, це з 15

 тисяч  жителів  яке  складається,  68  процентів дітей, а тут же

 понад  2  тисячі  дітей  хворі на тяжку хворобу, яка називається

 гіпоплазія зубів, тобто півторарічним дітям з зубів злізає емаль

 і  в  результаті  діти,  які  мають  3-4 роки, вони фактично без

 зубів. Причини виявити цієї хвороби ніхто не може. До цього часу

 більш  як  рік я б'юся, ходжу по різним інстанціям для того, щоб

 виділили  якісь  гроші  на експертизу, всі відмахуються і справа

 стоїть  на  тому.  Міністерство екології просто не має грошей на

 це.  Ситуація  така  сама  драматична,  як  колись  була в місті

 Чернівцях.  Накінець,  мені вдалося і керівнуцтву міста добитися

 того,  що виділено було 100 мільярдів карбованців на будівництво

 водопроводу, тому що вода, яка поступає небезпечна для здоров'я.

 Документи  ці лежать в Кабіеті Міністрів і особисто один з віце-

 прем'єрів  наклав  вето  через те, що грошей нема. Тобто я прошу

 вважати  це  депутатським запитом до Прем'єр-міістра, я надіюся,

 що він сьогоді буде, що це питаня треба розглядати егайно. Дітей

 треба вивозити з міста і накінець встановити, чому там робляться

 такі катастрофічні речі. Це наші діти. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Жеребе... Вибачаюсь, Єськов.За ним Самофалов.

 

      ЄСЬКОВ.   Александр  Николаевич,  я  прошу  передать  слово

 Немировскому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

 

       Уважаемый   Председатель,   уважаемые  народные  депутаты,

 уважаемые избиратели. При возвращении из города Одессы с похорон

 наших  коллег  Мясковского  Михаила Михайловича и Драгомарецкого

 Сергея  Дмитровича,  я  присутсвовал  на месте автокатастрофы во

 время  работы  следственной  комисссии  Николаевской  области  в

 составе   следователя   и   прокурора   области.  Я  обязан  вас

 проинформировать,   что  изучение  сегодня  ситуации  происходит

 сегодня   без   учета  акта  дорожно-транспортного  проишествия,

 который    был    составлен    плсле    аварии   непосредственно

 уполномоченными  лицами  города  Кривое  Озеро  и работников ГАИ

 Любашевского  района  Одесской области. Ситуация моделируется со

 слов  водителя  и со провождаю щего его лица, которые были одним

 из  участником  это автотранспортнрого проишествия односторонне,

 без  учета  независимых  свидетелей,  которые были на этом месте

 катастрофы.  А их было достаточно большое количество, там было и

 воинское   подразделение,   и  автобус  м  пассажирами  и  много

 легкового транспорта.

      Прошу  дать  принять  решение  и дать... обязать комисссию,

 созданную  Верховным  Советом, а также уполномоченне органы МВД

 об  обкективной  оценке  ситуации,  которая  притвела к дорожно-

 транспортному  проишествию.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Самофалов , Роєнко.

 

      САМОФАЛОВ. Александр Николаевич, я прошу  передать слово

 Попеску  Ивану Васильевичу  434  избирательный  округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ПОПЕСКУ  І.В.

 

      Шановний   Александр   Миколайович,   шановні   колеги,  за

 дорученям групи  МДГ  я   вповноважен  зробити  слідуючу заяву.

      Голові  Верховної  Ради,  Олександру Олександровичу Морозу,

 голові  тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по

 опрацюванню   Конституції  України  Михайлу  Дмитрорвичу  Сироті

 заяву:  Ми,  Попеску  Іван  Васильович  та  Старовойтова  Галина

 Максимівна,  представники  Міжргіональної  депутатської  групи в

 тимчасовій    спеціальній   комісії   по   опрацюванню   проекту

 Конституції  України,  підтримуємо  опрацьований  нашою комісієї

 проект  Конституції  для  винесення на розгляд Верховної Ради на

 повторне  1-е  читання  заумови  його подальшого розгляду в 2-му

 читанні з  урахуванням  зостережень  щодо:

      Перше.  Преамбула. Відносно розкриття термінов "український

 народ  та  українська  нація"  як  термінів  політичного,  а  не

 етнічного змісту.

      Друге.  Стаття  10. Щодо статусу мов України та про порядок

 їх офіційного використування.

      Третє. Стаття 11. Щодо відображення основних прав та свобод

 національних  меншин, згарантованих актом проголошення державної

 незалежності  України,  Декларацію  "Про  державний  суверенітет

 України",  Декларацію  "Права  національності  України",  Закону

 України  "Про  національні меншини в Україні", взятими на себе в

 Україну  міжнародні забов'язання.

      Четверте,    розділу   "Автономна   Респуліка   Крим"   щодо

 передбачення  наявності  Конституції  Автономної Республіки Крим

 тощо.

      Пропонуємо   внести   опрацьований  проект  Конституції  на

 повторне  пурше  читання  на  четверг  23  травня  1996  року за

 дорученням  Міжрегіональної  депутатської  групи Іван ВАсильович

 Попеску  -народний  депутат  України, 434 виборчий округ, Галина

 Максимівна  Старовойтова  -народний  депутат України 32 виборчий

 округ. Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

      Роєнко,  Кочерга.

 

      РОЄНКО.  Сьогодні  вже  кілька  депутатів  говорили вже про

 проект  Конституції України у варіанті, який розробила спеціална

 комісія.

      Я  повинен  сказати, що це підтвердження того, що все-таки

 доопрацювали   той   первинний   президентський   варіант,  який

 зроблений  з  поганої  глини,  з  якої навіть поганого горшка не

 можна  зробити.

       Це  підтвердження того,   фактично,  звершилось.

      Але я вношу пропозицію, ОЛександр Миколайович, був внесений

 альтернативний  проект,  який  був  вироблений робочою групою та

 комуністами,  які  їх  підтримали,  депутати,  теж  винесений на

 розгляд   Верховної Ради    в першому  читанні. Це   перше.

      Друге,  я хочу акцентувати увагу не тельки депутатів, але і

 всього  українського  народи  про  те,  щ  о  ми  вже, фактично,

 посіяли,  що змогли, хоча не всі площі по Україні посіяні, і вже

 госуємось  до збирання зернових культур. Цде навіть збирання вже

 кормових культур. Це добре, що селяни сьогодні, не з важєаючи на

 всі  колізії  в суспільстві, працюють, і хочуть зробити все, щоб

 нагодувати  свій  народ.

      Але  разом  з  тим,  ми знаємо, що кошти які виді лені були

 державою  під  державний  контракт,  значно  мало,  і  все  було

 закладено  під  те,  щоб  зробити  весняно-польові  роботи. І як

 наслідок   Україна   може  залишитись  без  хліба.

      Підтвердженням  цього  є  те,  що  сьогодні військові, наші

 сини,  які  служать  в армії, фактично, відпускаються додому, бо

 нема  чим  годувати.

      Я   зутрічався   з  військовими,  і,  фактично,  в  окремих

 відйськвих  частинах  немає  ні  м'яса,  а  якщо вже залишились,

 тільки  рибні  консерви.

      Разом  з  цим  стоїть  питання  про зняття вже недоторканих

 запасів  в армії. А якщо ми до цього спустимся, то це вважай, що

 вже  армії  в нас немає, її прийдеться розпускати і невідомо хто

 її буде завтра годувати взагалі.

      Разом  з  цим  я  хотів  би сказати, що поряд із погашенням

 заборгованості,  яка  сьогодні  ставиться у бюджетній сфері, вже

 працівники  правоохороних  органів  по  4  місяці  не  отримують

 заробітної  плати. І ми хочемо, щоб вони боролися із злочиністю.

 Тоді  їм  доведеться  іти  на  поклон  до  мафіозі,  які  будуть

 відповідно  їх годувати і вони будуть захищати їх інтереси. Лише

 прпийдеться  прийняти  варіант Конституції, який пропонується. І

 це все буде тоді чітко узаконено.

      І  хочу  повернутися знову ж до питання, що сьогодні селяни

 не  просять  нічого, крім того, щоб за 1994 рік вернули кошти по

 компенсації  за  зерно  соняшниових  і  цукрових  буряків,  який

 затерли настільки ці кошти, що найти їх практично не можливо.

      І  друге. Двним є те, що сьогодні лежить гібридна кукурудза

 на   елеваторах,   купляємо   за   кордоном   і  продаємо  потім

 товаровиробнику.  В  той  же  час  не  виплачуються під гібридну

 кукурудзу  кошти  і  виділяється  бюджетна  позичка під гібридну

 кукурудзу  1996 року. Сміх, гріх і годі. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Кочерга, за ним Сирота.

 

      КОЧЕРГА. Прошу слово передать Самойлик.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Самойлик, будь ласка, Катерина Семенівна.

 

      САМОЙЛИК К.С.

 

      Самойлик, фракція "Комуністів України".

      Шановні виборці, шанвоні колеги.

      В  суботу  18  травня в місці Києві відбулося Всеукраїнське

 материнське  віче  "Україна,  діти  твої  в  небезпеці". Прибули

 делегації  з  19  областей  нашої України, Республіки Крим, міст

 Києва  та  Севастополя.  Самі  великі делегації -це з Чернігова,

 Сум,  Житомера,  Львова  та  Івано-Франківська. Розглянули жінки

 питання,  яке  стосується  положення  сім'ї  та  жінки  в нашому

 суспільстві  та  про  участь  жінок  в  конституційному процесі.

 Присутні  були  і  жінки  різних  професій:  селянки, робітниці,

 академіки,  багатодітні  матері,  словом  всі  ті,  хто сьогодні

 народжує і виховує дітей для нашої УКраїни, а не для Заходу.

      Суть  розмови  зводилось  до  одного, це до засудження того

 курсу,   який  сьогодні  реалізується  в  нашій  державі.  Жінки

 вдумайтесь,  шановні  чоловіки,  жінки своєрідно відреагували на

 згубний  курс.  Вони  відмовляються сьогодні народжувати дітей в

 нашій  державі. Не можна було без емоцій, без сліз передати біль

 жінок,  які вимушені сьогодні посилати дітей жебракувати, красти

 свинячу  їжу  на  свино-товарній  фермі,  яби  якось своїх дітей

 прогодувати. На материнському віче   зі стурбованістю говорилось

 про  розділ  суспільства  за  майновою  ознакою.  Сьогодні у нас

 розділені  діти,  сьогодні розділені жінки, які обласкані увагою

 влади  і  ті,  хто  ледь  жевріє. Але ще раз підкреслюю: виховує

 своїх дітей саме для України.

      Кого  ж  було підтримати Президентові, Урядові, як не цих

 жінок,  трудівниць,  але на привеликий жаль, не дивлячись на те,

 що  організатори  материнського віче запросили перших керівників

 нашої  держави,  побоялися  не  те,  що  прийти  на  це  віче  і

 виступити,  а  навіть  прислати  свого  представника або чкогось

 листа.  Навідь  жіночі державні організації, яким оплачується ця

 посада, також не спромоглись сюди прийти, побоялися почути біль,

 горе  і  сльози  матерів.  Це  сором  для нашої держави і для її

 керівників.  Я  виконую  доручення всеукраїнського материнського

 віче   і   передаю   вам,   що  жінки-тьрудівниці,  жінки-матері

 висказували  про неприйняття тієї редакції Конституції, яка була

 надрукована,   запропонована  для  обов'язкового  схвалення.  Ця

 Конституція, говорю іхніми словами, це Конституція гарантованого

 вимирання нашого суспільства.

      Хочу  передати  вам  також  і  те,  що  жінки доручили мені

 передати  про  свою підтримку керівництво Верховної Ради України

 засудження  тих  тайних  вечерь, які проводяться в Адміністрації

 Президента, як таких, які загострюють обстановку в нашій країні.

 Я  передам  ці всі листи... Я закінчую, Олександре Миколайовичу.

 Але я ще раз хочу сказати: "Мені соромно, що і народні депутати,

 і  керівники,  ті,  за  кого проголосували жінки, не спромоглися

 прийти  до  тих,  на  кому ще тримається наша держава". Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сирота.  За ним Цебенко.

 

      СИРОТА

 

      Шановні  народні  депутати!  Шановний головуючий! 17 травня

 цього року Тимчасова спеціальна комісія по доопрацюванню проекту

 Конституції    України,    поданого   Конституційною   комісією,

 доопрацювавши  поданий проект, подала рішення про винесення нами

 проекту  на пленарне засідання Верховної Ради для прийняття його

 у  першому  читанні.

      Вчора відбулася зустріч членів нашої комісії із Президентом

 України  і  практично  узгоджено  повністю текст доопрацьованого

 нами  документу  з  Президентом.  Президент  теж підтримав нас у

 тому,  що  потрібно  доопрацьований  проект  винести  у  першому

 читанні.

      Оскільки  процедура  першого  читання  при розгляді проекту

 Конституції  не  була  закінчена,  або  просто зроблена перерва,

 сьогодні всі... сьогодні більшість членів Тимчасової спеціальної

 комісії  вважає  за  необхідно  продовжити  розгляд,  довівши до

 депутатів  текст  наших змін.

      Вам   всім   роздані   доопрацьовані  матеріали  у  вигляді

 суцільного тексту, а також у вигляді порівняльної таблиці.

      Таким  чином,  ми  сьогодні  наполягаємо  на  включенні  до

 порядку   денного   цього   питання   і   на   розгляді   нашого

 доопрацьованого  проекту  в  першому  читанні і прийнятті його у

 першому  читанні.

      як керівник депутатської групи "Центр" я наполягаю на тому,

 щоб  після розминки зробити півгодинну перерву для координації і

 прийняття остаточного рішення. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мені  не зрозуміла тільки ваша заява: вчора на

 Президії  вирішуєм  одне,  а  сьогодні виносите, з другою думкою

 виходите. Цибенко,  будь ласка. За ним Анненков.

 

      ЦИБЕНКО П.С.

 

      Спасибо    Александр   Николаевич,   (249-ый   Свердловский

 избирательный   округ,   Луганская   область,  Цибенко,  фракция

 коммунистов).

      Уважаемые  коллеги,  уважаемые  наши  избиратели, сегодня в

 повестке  дня  стоит  вопрос  об отчете Премьер-министра Украины

 Марчука   Евгения   Кирилловича,   о   выполнении  постановления

 Верховного   Совета   от   23   января  1996  года  о  погашении

 задолженности  по  зарплате,  пенсий  и  других  денежных выплат

 населению.

      Боюсь,  что  нам  в  очередной раз будет продемонстрировано

 виртуозное  умение  уходить  от  разговора по существу большой и

 трудной  темы. А ситуация продолжает ухудшаться. Об этом говорит

 и  положение  дел  на моем округе в городе Свердловске Луганской

 области.

      Доведенные  до  отчаяния  педагогические коллективы 24 школ

 города уже 8 дней бастуют. Они до настоящего времени не получили

 заработную  плату за январь, а преподаватели ПТУ даже за декабрь

 месяц.  Требование одно: выплаты заработной платы.

      Еще  более  трудная ситуация у медработников. Вот почему 13

 сотрудников  станций  скорой  медицинской помощи горда вынуждены

 были прибегнуть к голодовке. Она продолжается уже вторую неделю.

 Возникла  прямая  угроза  здоровью и даже жизни отдельных людей.

 Некоторые  голодающие  уже  по  нескольку раз теряли сознание, в

 организме начинаются необратимые процессы.

      Не лучшая ситуация и у пенсионеров города, которые только к

 9 мая получили пенсию за март месяц.

      Не  лучшая  ситуация  у  горняков.  Вот  почему,  уважаемый

 Александр   Александрович,   Александр   Николаевич   (я   прошу

 прощения),   я  просил  бы  мое  заявление  считать  депутатским

 запросом  в  адрес  Кабинета  Министров  Украины  и  персонально

 Премьер-министра.   Вопрос  один:  когда,  наконец,  реально,  я

 подчеркиваю     -реально,     Правительство    рассчитается    с

 задолженностью  по  зарплате, пенсиям, другим денежным выплатам.

 Дальше это терпеть нельзя. Сегодня эту ситуацию можно решить еще

 цивилизованными методами, завтра это будет сделать нельзя.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анненков..................

 

      АННЕНКОВ Є.І. Я прошу передать слово Гмыре.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анненков.

 

      АНЕНКОВ.  Прошу  передать слово Гмире Сергею Петровичу,

 240 избирательный округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

      ГМИРЯ

 

      Алчевск, фракция коммунистов.

      Спасибо.  Здесь  только  что  прозвучало  заявление Михаила

 Дмитриевича  Сыроты  о том, что, вот, необходимо уже послезавтра

 рассматривать  Конституцию  в повторном первом чтении. Правда он

 говорил  о  том,  что  первое  чтение  продолжается, я не совсем

 понимаю,  обсуждали  мы  одни  документ,  теперь будем обсуждать

 другой  документ,  а  все продолжается первое чтение. Это что-то

 мне   напоминает   бесконечные  мексиканские  сериалы,  которыми

 сегодня  травят наш народ. Я хочу сказать, что у нас у группы из

 8  членов  комиссии  есть свой альтернативный проект, который мы

 завтра  будем,  представим  Верховному Совету, но мы хотим чтобы

 процесс  обсуждения Конституции был демократичным, чтобы с нашим

 проектом  ознакомились  депутаты,  чтобы  с  документом, который

 наработан   нашими   уважаемыми   коллегами   тоже  ознакомились

 депутаты. Я совсем не понимаю откуда эта спешка, почему через, в

 течение двух дней, не читая проект, мы должны его обсуждать?

      Уважаемые  коллеги,  не  будем обращать внимание на то, что

 кто-то,  где-то,  когда-то, кому-то пообещал принять Конституцию

 толи к 8 июня, толи до президентский выборов в России. Мы страна

 суверенная   и  должны  действовать  в  соответствии  со  своими

 интересами.  Я хочу вам напомнить, что 1941 году одни достаточно

 известный  исторический  деятель  тоже  пообещал  провести парад

 подеды  7  ноября 41 года на Красной площади. Не получилось, ну,

 что  ж,  история  показала  что  это было только хорошо, а парад

 победы все же состоялся только прошел он под другими знаменами и

 руководили ими другие люди. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Селіфонтьєв.

 

      СЕЛІФОНТЬЄВ.

 

      Шановні колеги! Я хотів би звернути увагу на таку ситуацію,

 я  не  буду казати про те, що вже казали заробітна плата, пенсія

 та інші виплати, як кажуть, заборгованість... Саме погане те, що

 ми   не   маєм   зараз  чіких  пропозицій  яким  чином  це  буде

 врегульовано.  і  томц  мені  б  хотілось, що, коли ми будем цей

 слухати  звіт,  щоб  ми з вами отримали чіткі пропозиції по тому

 питанню  як будуть вони врегульовані, тому що на місцях, я беру,

 наприклад,  наше  місто  Кривий  Ріг,  в  Гірничо-металургійному

 комплексі  склалася  теж  надзвичайно тяжка ситуація не тільки в

 бюджетних  організаціях.  І,  не зважаючи на те, що неоднократно

 виїздили на місця керівники нашого Уряду, але по ці пори ніякого

 рішення,   яке   б  могло  б  задовольніти  і  підняти  на  ноги

 виробництво в гірничому Кривбасі по ці пори не прийнято. Це веде

 до  дуже серьйозної нестабільності в регіоні і тому необхідно це

 рішення приймати в першу чергу.

      І  ще  одне,  яке  хвилює  моїх виборців, я думаю, виборців

 всіх. Перше   - це ті  субсиді на комунальні послуги.

      Є  пропозиція,  щоб  урядовці,  високопоставлені  урядовці,

 бажано,  щоб  це  були  перші  особи,  висказали  і  чітко  дали

 гарантії,  що ті субсидії, які виплачуються населенню, не будуть

 враховуватись  прпи  приватизації,  тому  що  людей  залякують і

 кажуть,  якщо  ви  будете  отримувать субсидію, то ви не зможете

 приватизувати  свою  квартиру  і  таким чином люди бояться йти і

 отримувать субсидії.

      Моя  пропозиція  наполягає  в тому, що цю субсудію все-таки

 людям  гарантувати,  що  ніхто  не буде забрать у них назад їхні

 житла, їхні квартири.

      І  останнє.  Те,  що стосується Конституції. Ніякої гонки я

 тут   не  бачу  і  не  вважаю.  Єсть  проект,  який  напрацювала

 Конституційна  комісія.  Цей  проект єсть як плод погодження між

 багатьма   депутатськими  групами  і  тому  його  вносить,  його

 необхідно  обговорювать,  його  необхідно дивиться і приймати. І

 тому я підтримую пропозицію своїх колег. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні колеги, підведем ми підсумки

 тим  запитанням, пропозиціям, які були дані. Час, ми використали

 час - півигодини,  40 хвилин.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ну, будь ласка,  Володимир  Романович,  марченко.

      На  півслові...

 

      МАРЧЕНКО. Уважаемый Александр Николаевич, я обращаюсь к вам

 и  к  депутатам: пока не выяснится вопрос, идет ли трансляция по

 решению   Верховного   Совета   по  первой  программе,  пока  не

 выяснится, я предлагаю сессию не проводить. И депутатам выразить

 это  или  неучаствовать  в  работе  в качестве формы рпотеста, и

 настоять   на   том,  чтобы  была  трансляция,  потому  что  это

 беззаконие  полнейшее.

      Александр Николаевич, просьба такая: на эту неделю включить

 вопрос по сельскому хозяйству -масса проблем, второй вопрос, это

 обращается  и  Кравчук владимир Иванович, и другие дептуаты, и я

 также,  чтобы  внести  поправку в Закон "Про патентування деяких

 видів  підприємницької  діяльності"................  и Комиссией

 нашей  с  руководителем  подготовлена,  потому  что  налогом 200

 долларов  облагаются  лотки  разного  рода  и точки, люди только

 сегодня  могут  через  это заработать себе на жизнь, и мы готовы

 внести   это  изменение.

      И   третий   момент   -по  Конституции.  Выступает  Сирота,

 выступают другие депутаты. Мы приняли решение Верховного Совета,

 чтобы  Комисия  по доработке Конституции вынесла на утвердждение

 Верховного  Совета  в  соответствии  с  Регламентом  положение о

 работе  этой  Комиссии. Этого   не  сделано.

      вЫнесли, чтобы мы приняли техническое задание, а именно, на

 каких   условиях   разрабатывалась  эта  Конституция  -этого  не

 сделано, срок  подачи п редложений -  не  изменено.

      Я  хочу сказать: я и Наталия Михайловна Витренко подали эти

 замечания  предложения  в этот проект Конституции, сравнительной

 таблицы  нет,  они  не  учтены.

      Поэтому   я,   перед   тем   как   рассматривать  вопрос  о

 Конституции6  давайте  его включим в повестку дня саму процедуру

 подготовки  Конституции  ,  а  не  Конституцию  в первом чтении,

 потому  что  то,  что  подготовлено,  ещ  е  раз  повторю,  э то

 прилизанный   урод.   Худшего   проекта   Конституции  в  Европе

 придумать,  и  вообщем-то не  существует  и  придумать  трудно.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, депутат Моцпан підняв питання

 про  те,  щоб  ми  включили  в  порядок  дня  питання  про зміну

 економічного  курсу  розвитку нашої держави. Я думаю, що питання

 потрібно  внести  в  встановленому  порядку в Президію. Президія

 розгляне  і  ми  потім, як кажуть, відповідними аргументаціями і

 підготовленими  документами  винесем  на  розгляд  сесії.  Сесія

 прийме рішення.

      Щодо питання про порядок трансляції. Ми сьогодні це питання

 розглянем. І голова комісії Віктор Іванович нам по цьому питанню

 доповість. Ви пам'ятаєте, що ми з вами дали на попередній сесії,

 на  тому  тиждні,  доручення  до  Генеральної прокуратури по цих

 питаннях,  щоб  розібралася,  як виконується Постанова Верховної

 Ради з цього питання.

      Депутат  Бобриньов,  я  вибачаюсь  депутат  Степанов підняв

 питання  ро  ту  аварію,  яка  мала  місце  в  Лісічанську і про

 забезпечення  населення  двох  чи трьох міст питьйовою водою. Ми

 дамо   доручення   сьогодні  Кабінету  Міністрів  розібратися  і

 прийняти відповідні міри (..............) допомоги.

      Бобриньов підняв питання про ситуацію загибелі наших колег,

 народних  депутатів.  Ми  створили  з вами слідчу комісію, в яку

 війшло 6 народних депутатів. Внесена пропозиція ще дообрати туди

 3  народних  депутата.  І  я  думаю,  що  ця  слідча  комісія  з

 залученням    органів   СБ,   Міністерства   внутрішніх   справ,

 Генеральної  прокуратури  серйозно  з  цим  питанням  безперечно

 займеться  і по завершенню роботи буде проінформірована Верховна

 Рада.

      Депутат Гетьман підняв питання про те, щоб ми на прохання 5

 фракцій зробили перерву. Я вважаю, що в нас буде перерва з 12 до

 12.  30,  там  можна  всі  питання ці вирішить, щоб не преривати

 пленарний режим проведення сесії.

      І  друге  те,  що  о  18. 15 сьогодні відбудеться засідання

 Президії  Верховної  Ради.  Ми вчора на Президії по цих питаннях

 домовились.  Мене  тільки  одне  цікавить,  незрозуміле питання:

 "Чому  за ніч міняються думки в окремих депутатів, які приймають

 участь  в  Президії,  а потім на ранок приходять з іншою думкою?

 Хто впливає на них?"

      Тому  я  вважаю,  що  ми  о  18-15  по цих питаннях найдемо

 розумне рішення.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Це я вважаю, я думаю, що і ви так вважаєте.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Тільки кажете зовсім інше.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включити  в порядок денний доповідь Сироти. Я

 думаю,  я  не буду повторюватись з цього приводу, ми на Президії

 вчора розглянули, сьогодні остаточно, по п'яти основних пунктах,

 ми вас завтра на ранішньому засіданні проінформуємо, яке рішення

 прийме Президія.

      Про  страйк  шахтарів,  питання  тоже  піднято,  про хворих

 дітей.  Ми дамо по цих питаннях доручення і Мінздраву і Кабінету

 Міністрів.

      Депутат  Немировський підняв питання про аварію, ми вже про

 неї  говорили.  Попеску  зробив  заяву  НДГ, передана, вона буде

 врахована.

      Депрутат  Роєнко  підняв  питання про альтернативний проект

 Конституції  від фракції комуністів. Я думаю, що ми тоже питання

 це   вчора   розглядали   на  Президії,  І  сьогодні  воно  буде

 розглядатись в 18-15.

      Питання  фінансуивання  Міністерства  оборони.  Це питання,

 думаю,  слушне,  і  мав  би сьогодні при розгляді, а точніше при

 звіті  Кабінету  Міністрів,  з  якою  виступить  Голова Кабінету

 Міністрів  Марчук,  таке  питання  буде  задано, і  Марчук дасть

 відповідь, як проходить процес фінансування Мінсітерства оборони

 і забезпечення солдатів всім необхідним.

      Компенсація  селу. Я думаю, що це питання не нове. І дійсно

 в цій ситуація, в якій находиться наша економіка, КАбмін приймає

 відповідні  міри,  і  думаю,  що  сьогодні Євген Кирилович на це

 запитання тоже дасть відповідь.

      Депутат  Самойлик підняла дуже важливе питання, що, дійсно,

 провелосі  віче  жінок  України  19  областей  і  від виконавчої

 структури,  від  інших  органів  людей запрошували, керівників -

 ніхто  не  прийняв  участі  в  цьому.  Хоч у нас є цілі Державні

 комітети  нові постворювані. Я думаю, що це великий докір. Але я

 думаю,  що на цей докір ми повинні і відповідно зреагувати на цю

 зайву, яку зробили жінки і матері наші.

      Депутат  Сирота  вніс  пропозицію,  що  проект  Конституції

 доопрацьований  Узгоджувальною  комісією і готовий для того, щоб

 ми виносили його для розгляду і прийняли в першому читанні. Одне

 тільки  не  договорюється,  що  між  строками  -і  вголос  за це

 говорять -що, прийнявши проект в першому читанні, він зразу буде

 винесений   на референдм.

      Я  думаю,  давайте,  шановні  колеги,  ми будем, як кажуть,

 обачні  цих питаннях і не бдем сильно поспішати. Поспішати... Ми

 Парламент! І нас ніхто не може торопити. Яке рішення приймем, це

 воно  має  законну силу. І ніхто іншого рішення нам нав'язати не

 може.  Я  думаю, що це справа сесії Верховної Ради, а не окремих

 депутатів.

      Щодо  включення  до  порядку  денного, я ще раз кажу: ми на

 Президії вирішим і завтра запропонуєм саму процедуру винесення і

 розгляду  проекту Конституції  в  першому читанні.

      Цебенко.   По   звіту  Кабінету  Міністрів.  Сьогодні  звіт

 Кабінету  Міністрів  буде.  Ті  питання, які будуть виникать, ми

 безперечно  зможем  здати  прем'єр-міністру  і  одержим вичерпні

 відповіді.

      Депутат   Гмиря.   По   заяві  депутата  Сироти  як  голови

 спеціальної    комісії    про    порядок   обговорення   проекту

 Конституції -я вже сказав.

      Селіфонтьєв.   Чіткі   пропозиції   потрібно  по  виконанню

 бюджету.  То єсть, виплати   заробітної  плати.

      Я  думаю,  шановні  колеги, ми з вами одержали десь тиждень

 тому  назад графік виплати, а точніше погашення заробітної плати

 бюджетним  організаціям.  Сьогодні  буде, як кажуть, розкрити це

 питання  як  виконується  цей графік і яка перспектива погашення

 заборгованості по заробітній платі до кінця чи травня місяця, чи

 якогось  визначеного  числа  червня  місяця.  Я  думаю, ми на це

 одержим  з вами  відповіді.

      І  депутат  Марченко  підняв  питання,  а  точніше декілька

 питань,  щодо  трансляції  -перше питання. Я думаю, що ми з вами

 розглянем  інформацію  Голови Комісії Понеділка і визначимося по

 цьому.

      Включити  в  порядок денний, внесена пропозиція, питання по

 сільському  господарству.  Я  вважаю,  Володимир  Романович,  ви

 праві.  І  я  вас  підтримую.  Але потрібно чітко визначити, які

 питання. І хто по них буде доповідать.

      Будь  ласка,  я  вважаю,  що якщо ви внесете, в нас робочий

 тиждень, ми можем на ранішньому засіданні розглянути і поставити

 на голосування.

      По  Конституції. Я вважаю, що правильно внесена пропозиція,

 що,  дійсно,  ми вчора на Президії відзначали, що положення, яке

 повинні  були  розробити,  внести на затвердження, його ніхто не

 вніс. Тому, і були відповідні претензії до спеціальної комісії.

      Я  думаю,  що  одним  з  пенктів  постанови,  яку  ми будем

 сьогодні  розглядати  на  Президії, іменно пункт про це питання,

 яке  ви  піднімаєте.  Воно включено, до речі, першим. І потрібна

 відповідна  процедура.  Я  вважаю,  що  дуже  правильно. І цьому

 питанню ми сьогодні на Президії оприділимося.

      А  зараз  приступаємо  до  розгляду  питань, які внесені до

 порядку денного.

      Достатньо, ми 50 хвилин з вами працюєм.

      Я  хочу  оголосити  і  радіослухачам,  які питання сьогодні

 виносяться на розгляд Верховної Ради.

      Перше.  Про  основні  напрями  грошово-кредитної політики в

 Україні на 1996 рік.

      Друге.  Про  звіт  Прем'єр-міністра України Марчука про хід

 виконання  Постанови  Верховної Ради від 23 січня 1996 року "Про

 погашення  заборгованості  Державного бюджету України і місцевих

 бюджетів  за  1995 рік по заробітній платі, пенсіях, стипендіях,

 інших грошових виплатах населенню" та "Про заходи щодо погашення

 заборгованості по виплаті заробітної плати у небюджетній сфері".

      Інфорація   "Про  проект  закону  "Про  внесення  змін  про

 державне  регулювання  виробництва  і торгівлі спиртом етиловим,

 алкогольними  напоями  і  тютюновими виробами", тут нам потрібно

 проголосувати  і  про  проект  постанови Верховної Ради про стан

 виконання   деяких   законодавчих  актів  з  питань  висвітлення

 діяльності Верховної Ради, за що ттоже було сказано.

      І   останнє   питання,   у   нас  о  16  годині  вібудеться

 парламентське  слухання проекту закону України про внесення змін

 і  доповнень  до  Земельного  кодексу України. На це питання, на

 слухання   запрошені   з   усіх   областей   майже  120  чоловік

 спеціалістів різних рівнів.

      А зараз приступаємо до розгляду першого питання про основні

 напрями  грошово-кредитної політики в Україні, доповідач Ющенко,

 будь ласка, Віктор Андрійович.

      Перерва буде о 12 годині на 30 хвилин, будь ласка.

      (Шум у залі)

      Шановні колеги, через годину буде перерва у нас. Стоїть нам

 зараз  розривать  час? Не стоїть. Віктор Андрійович, будь ласка,

 на трибуну. Слухається питання, будь ласка.

 

      ЮЩЕНКО В.А.

 

      Вельмишановний  Олександре  Миколайовичу,  Шановні  народні

 депутати.   Вашій   увазі   представляється  монетарна  політика

 Національного Банку на 1996 рік.

      Рік   тому,  формуючи  нашу  ідеологію  в  галузі  грошово-

 кредитної політики, ми виходили разом з вами з того, що надметою

 діяльності центрального банку було і залишається захист грошово-

 кредитних    механізмів,    здатних   забезпечити   стабілізацію

 національної  грошової  одиниці.  Створення  в суспільстві та за

 межами  нашої  держави  атмосфери  довіри  до наших національних

 грошей  було і є найвищим пріоритетом роботи Національного Банку

 України,  без  цього,  говорили  ми рік тому, не можливо підняти

 суспільне   виробництво  та  забезпечити  ефективний  соціальний

 захист найбільш вразливих верств населення.

      Принагідно хочу заявити, що сьогодні ця наша з вами .......

 .........  ідея  має  бути  розвинена до нового рівня розуміння.

 Концептуальна база для  таких речей у нас мається -  це і основи

 дій уряду, і бюджет поточного року.

      Національний   банк   вважає,  що  ідея  стабільних  грошей

 сьогодні  може  формулюватися як поточне завдання щодо створення

 та  запуску  грошових  об'єктних механізмів, здатних забезпечити

 розширене   відтворення  реальних  національних  грошей.  Як  це

 зробити - трошки пізніше.

      Головна  стратегічна  мета грошової кредитної політики 1996

 року  полягає в забезпеченні зниження інфляції до рівня, який би

 не  перевищував  2,4...    2,5% в середньому на місяць і не вище

 34-40%  на  рік. І хоча серпень - березень.....  січень-березень

 поточного  року  дав  нам певне збільшення інфляції, завдання її

 зниження не може піддаватися під якусь значну корекцію. Справа в

 тому,  що  це і так досить високий рівень інфляції як для нашого

 виробника,  так  і  для стримання, закріплення досягнутого рівня

 життя людей.

      Світова  статистика  і  наш  власний, вище наведений досвід

 свідчить   про   те,  що  річні  рівні  інфляції,  вищі  за  30%

 унеможливлюють  тривке  підвищення життєвого рівня народу і тому

 постійно  провокують  розширення  прямого  втручання  держави  в

 економіку,  це - повернення в минуле.

      Досягнення головної стратегії монетарної політики 1996 року

 грунтується на виконанні ключових монетарних показників, які вам

 викладені в Основних напрямках Національного банку на 1996 рік.

      Я  хотів би, перш за все , характеризуючи основні параметри

 грошової  політики  року,  сказати  про  те, що основні напрямки

 грошово-кредитної  політики  розглядалися  на комісіях Верховної

 Ради  України  по  бюджету  і  по  банках, були висловлені певні

 зауваження,  які  були  враховані  у  матеріалах,  які  сьогодні

 представлені на ваш розгляд. Я хотів би сказати, що у січні 1996

 року  позитивне  підтвердження  цієї  політики було висловлено і

 адміністрацією  Президента  України. У березні 27 числа підписом

 міністра  фінасів  Гурєєва підтверджено, що параметри монетарної

 політики  виходять із основ бюджетної політики і основ дій Уряду

 на  поточний  рік  і декілька днів назад ми повторно запросили у

 Кабінеті  Міністрів погодження кінцвих монетарних показників, де

 также  отримали  позитивне  заключення  по параметрах монетарної

 політики.

      Я   хотів   би  сказати,  що  база  розрахунків  1996  року

 формуавлася   на   основі   номінального   валового  продукту  7

 квадрильйонів   472   трильйонів  карбованців,  які  затверджені

 парламентом  України. Реальне пвдіння валового продукту мінус 1,

 8 -2 відсотки, рівень інфляції 134 відсотки і дефіцит Державного

 бюджету 461  трильйон  карбованців.

      Тепер   по   суті   деяких  параметрів.  Виконуючи  рішення

 парламенту  в  рамках  національного  бюджету, Національний банк

 розробив  розрахунки  грошової  маси 1996 року, кінцеве значення

 якої  повинне  бути 971 тряльйон карбованців або перерости на 40

 процентів  від  січня  1996 року. Монетарна база прогнозується в

 розмрі  485  трильйонів  карбованців  або  з темпом преросту 137

 трильйонів  карбованців,  валові  міжнародні резерви банківської

 системи  повинні  зрростати  за рахунок........... Національного

 банку  на  валютному  ринку, хоча їх чисто складова знизиться на

 кінець  року приблизно у 393 мільйонів доларів США, дорівнює 820

 мільйонів  доларів  США.

      ....... і внутрінішній актив Національного банку повинні не

 перевищувати    648   трильйонів   карбованців.   Безумовно,  ми

 забезпечимо  чітке  виконання рішення парламенту щодо емісійного

 покриття  дефіциту  бюджету  у  сумі 107 трильйонів карбованців,

 причому в першому кварталі. В основному, це цифра уже виконана.

      Одним  із  складних завдань монетарної політики 1996 року є

 напвоення інших джерел формування дефіциту бюджету. Відповідно

 до   Постанов   Верховної   Ради   150   трильйонів  карбованців

 Національний  банк  разом  з  банківською  системою  повине буде

 відмобілізувати  на  ринку капіталів за рахунок емісій державних

 цінних  паперів.

      Таким  чином,  зробивши  питому  вагу  в  покритті дефіциту

 бюджету біля 35%, що в 8 разів вище рівня минулого року.

      Виходячи   з   цих   цілей,  Кабінет  Міністрів  України  і

 національний банк на початку січня цього року прийняв відповідну

 Постанову за номером 78, яка декларувала емісію державних цінних

 аперів   на   60  трильйонів  карбованців.  Відповідно  до  цієї

 постанови  Національним  банком було вже проведено 45 аукціонів,

 за рахунок яких було відмобілізовано 63 трильйони карбованців.

      Виконавши  цю  Постанову,  Національний  банк  звернувся до

 Міністерства   фінансів,   Уряду  України  про  прийняття  нової

 постанови,  яка  на  сьогоднішній  день прийнята, яка дає змогу,

 починаючи  з  травня  місяця  приступити  в  Україні  до  емісії

 безквотних  державних  цінних паперів.

      Два  відповідних  торги  Національний  банк дуже успішно по

 цьому  типу  облігаціях   провів.

      Крім  того,  Національний  банк вжив додаткових заходів для

 того,  щоб  створити  вторинний фондовий ринок, розпочала роботу

 фондова  секція  української  міжбанківської  валютної  біржі. І

 таким  чниом, започаткована міграція державних цінних паперів на

 вторинниму  ринку.

      Немаловажне значення було і те, що і з квітня минулого року

 Нацоінальний  банк  виступив  як  агент,  покупець  і  продавець

 фондового  ринку.  І, починаючи з середини квітня, повів активні

 операції  на фодовому ринку, заміщаючи пряме і руйнівне емісійне

 кредитування Уряду. Це  досить структурні і серйозні зміни.

      Крім того, в цьому плані Національним банком передбачено на

 поточний період здійснення ряду заходів, які повинні відповідати

 на  питання  створення  моделі  національного  ринку капіталів у

 завершеній формі. На сьогодні ми можемо з певністю доповісти, що

 за   перший  квартал  поточного  року  Національний  банк  і  ті

 завдання,  які  поставлені  параметром  по фінансуванню дефіциту

 бюджету,  розвинув  первиний  фондовий ринок, який формуєтьс яна

 базі  аукціонів  Національного банку. Учасниками первиного ринку

 за  настоянням  Національного  банку є виключно комерційні банки

 України,  які  мають  відповідні  ліцензії  для  участі  ку  цій

 процедурі.   Національний   банк  розроблює  математику,  захист

 інформативного   простору.   З   квітня  місяця  розробленний  і

 запущенний  вториний  фондовий  ринок.  І,  починаючи  з  лютого

 місяця,  Національний  бакн  дозволив еміграцію державний цінних

 паперів на міжбанківському ринку.

 

                              - 39 -

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, я просив би, ми розглядаєм те

 долгожданне питання. ті, хто не бажає слухать, вийшов в кородор,

 хто  хоче  ще побалакать, будь ласка, підіть поговоріть. Давайте

 будем слухать питання.  Будь ласка.

 

      ЮЩЕНКО В.А.       Крім  того,  Національний  банк  вжив  5

 екстренних заходів,  які б забезпечили розвиток ринку капіталу і

 забезпечили   безперебійне   фінансуваня   Уряду.  Це  створення

 деравжного  депозитарію  цінних  паперів  на  базі Національного

 банку,  забезпечення його математикою, обладненням, забезпечення

 функціонування депорахунків.

      На   сьогодні  ця  програма  у  першому  кварталі  повністю

 виконана,   переведена  у  автоматичне  програмне  забезпечення.

 Розпочато  ломбардне  кредитування  комерційних  банків. І таким

 чиом,  мені здається, ми назважди похоронили ту нездалу практику

 прямого інвестиційного  кредитування окремих програм.

      Прийнято  було  рішення  у  першому  кварталі 1996 року про

 дроблення  номіналу  від  100  мільйонів  до  10  мільйонів.  І,

 починаючи  із  12  травня  1996  року,  відбулися перші торги на

 Україні,  в  яких прийняла участь і пропозиція фізичних осіб. Це

 перші  торги,  які  нам  дають змогу напротязі другого, особливо

 третього   і  четвертого  кварталів  суттєво  змінити  структуру

 фондового ринку на Україні.

      Національний    банк    декілька   тижнів   назад   фондове

 резервування по державних цінних паперах. Слід відмітити  також:

 зараз  департамент  Національного  банку проводить методологічну

 велику  роботу з Міністерством фінансів, Фодом державного майна,

 Державної  комісії  з  цінних  паперів  та  Фондового ринку щодо

 створення концепції функціонування та розвитку Фондового ринку в

 цілому.

      Однак,   хід   продажу   державних   паперів   копазує,  що

 заплановано   дуже   напружене   завдання.  Ви  пам'ятаєте,  150

 трильйонів   може  бити  покрито........  дефіциту  бюджета  при

 .........  обороті  на  Фондовому  ринку в районі 330 трильйонів

 карбованців.

      На  нашу  думку, сьогодні необхідно вирішити ряд конкретних

 питань,  які........  повноту  цього  ринку.  В  тому  числі  це

 процедура  оподаткування  і звільнення від цих видів операцій по

 фондовим операція ...................

      Адже  аналогічна  норма вже успішно діє на первинному ринку

 державних   цінних   паперів.   Доцільно  також  було  відмінити

 стягнення мита за операції з державними цінними паперами, зняття

 обмеження  щодо  введення  в  дію  нових  видів державних цінних

 паперів.   І   просимо   Верховну  Раду  підтримати  нас  в  цих

 пропозиціях.

      Необхідно  також термінове прийняття цілого ряду законів, В

 тому  числі  про  державне регулювання ринку цінних паперів, про

 електронний   обіг  державних  цінних  паперів  та  національний

 депозитарій.

      В  цілому  ця  концепція  може  нас  привести до того, що в

 бюджеті  1997  року  ми  зможемо відмовитися від прямих кредитів

 Центрального банку  ........

      Безумовно  пропонується  у  монетарній  політиці  1996 року

 продовження  роботи   по  вдосконаленню  системи  рефінансування

 комерційних  банків. Основні елементи, які беруться на озброєння

 Центральним  банком  -це відмова від прямої емісії в екоономіці,

 вірніше   комерцційним    банкам,   в    організація   кредитних

 аукціонів.   Дуже  активний  розвиток, і  в  перший  квартал  це

 підтвердив нам. Ломбардного кредитування, кредитування державних

 і  комерційних  банків  під  заставу  державних  цінних паперів,

 здійснення   операцій   на  відкритому  ринку  державних  цінних

 паперів,  інтервенції  на  валютному ринку. Нацбанк виходитиме з

 того,  банк  одер.......... цих кредитів, має забезпечувати як і

 економічні  нормативи  по  своїй діяльності, підтримку державних

 програм,     здійснення    фінансової    дисципліни    суб'єктів

 господарської діяльності, дотримання кредитоспроможності та інші

 конкретні показники. Пр(...........) політика.

      Починаючи  з  1994  року ми з вами наполегливо до включення

 працювали  по  включенню  облікової ставки Національного банку в

 систему  механізму  регулювання  грошово-кредитного ринку. Можна

 сказати,  що  весь 1995 рік, за винятком двох періодів, проходив

 під режимом позитивної вибіркової ставки Національного банку. За

 останні 26 місяців відбулася стрімка динаміка у галузі облікової

 ставки   національного  банку,  ставки  комерційної  банківської

 системи і депозитної  ставки.

      З  початку 1995 рок відбулося поступове зменшення кредитних

 ставок  з  220  відсотків  на  рік  у січні до 105 у грудні і 81

 процента  в середньому на сьогодні.

      Кредитна   ставка   у  реальному  виразі  підтримувалася  в

 позитивному  рівні,  за  винятком  січня і лютого минулих років.

 Сьогодні облікова ставка Національного банку 70 відсотків. Після

 обід   правління   Національного   банку  планує  розглянути  на

 засіданні   питання   про   рівень  облікової  ставки  і  прийме

 відповідне  рішення  по  ситуації, яка склалася на ринку оптових

 промислових  і  роздрібних  цін за квітень і першу декаду травня

 місяця.

      Аналогічна  тенденція  була і в депозитні процентні ставки,

 що   дало   змогу   значно   активізувати  активність  кредитної

 діяльності  банківської системи і приблизити до кредитів десятки

 тисяч  суб'єктів  господарювання.

      В   цілому  можна  констатувати,  що  в  1994,  1995  роках

 відбулися  позитивні  зрушення  в  напрямі  наближення  реальних

 процентних  ставок,  проте  вони  ще не забезпечують ефективного

 регулювання  кредитного  ринку  та  належного захисту грошей, що

 зберігаться в банках.

      Тому,  Національний  банк  в  основах  1996  року, в основу

 політики  1996  року планує щомісячний розгляд розміру облікової

 ставки  з  урахуванням ніфляційних тенденцій. Аналогічний підхід

 буде   розповсюджений   на  відсоткові  ставки  за  кредити,  що

 продаються  на  аукціонах  із резолюцією Національного банку. І,

 починаючи  з  другого  півріччя,  безумовно, ми надіємося, що за

 рахунок  активізації фондового ринку, його насиченості, ми можем

 вийти  на  новий  якісний  показник ціноутворення на національні

 гроші  - це ціни фондового ринку.

      Сьогодні  ми  маємо 6 видів облігацій державних. Практично,

 розпочати   добові,   триденні,  міжбанківські  торги.  І  можна

 формально  сьогодні  говорити, що національна банківська система

 сьогодні  може  давати  ціноутворення  через  фондовий  ринок на

 добові, трьохдобові,тижневі, місячні і т.ін. гроші.

      Таким чином, ми стоїмо на порозі другого-третього кварталів

 на  утворенні  нового індекатора ціни на національні гроші, який

 може  стати  фондовий  національний  ринок. Це суттєво змінює як

 тактику, так і стратегію Центрального банку, політики процентних

 ставок. І це, безумовно, буде враховано управлінням у формуванні

 її у відповідний період.

      Готівковий  обіг. За 1995 рік готівка облігу виросла на 181

 трильйон  карбованців.  І  на  1  січня  1996 року тсановила 260

 трильйонів. На 20 травня - 305 трильйонів карбованців.

      За  цей період у готівковому обігу можна визначити наступні

 позитивні   тенденції,  які,  ми  вважаємо,  будуть  як  основні

 параметри політики і в 1996 році.

      Перше. Це зниження темпів зростання готівки в обігу. У 1, 9

 рази  нижче,  чим  у  1994  році,  і  разів  у  3  нижче,  чим у

 аналогічному періоді 1995 року.

      Стабільне  зниження рівня покриття емісій видач готівки. На

 сьогодні  ми можемо говорити, що з рівня 28,3 %  у 1992 році, ми

 прийшли  до  рівня  емісійного  покриття до 2,6%  за 4 місяці 96

 року. Це, безумовно, один із символів покращення збалансованості

 споживчого   ринку,  разом  з  тим  обсяги  готівкових  операцій

 залишаються  значними  і продовжують поширюватись. В 1995 році з

 кас  банків  було  видано  2.  1 квадрильйона карбованців, назад

 поврнулось 1. 9 квадрильйона карбованців.

      Установа  Національного  Банку,  комерційні  банки постійно

 забезпечують  необхідну  масу  готівки  для  своєчасної і повної

 виплати  зарабоітної  плати, пенсій та інших доплат, затримок  у

 виплатах  з  причин  відсутності  готівки в банках протягом року

 практично не було, як і по прчині відсутності коштів на рахунках

 комерційних  банків. Вся структура номіналів, я хотів зазначити,

 необхідних    для    забезпечень    нашого   готівкового   обігу

 виготовляється  виключно на національній.......... фабриці і дає

 щоквартальні ефекти в декілька десятків мільйони доларів.

      З  метою досконалення організації грошового обігу в 96 році

 передбечається:  провелення  єдиної політики в сфері готівкового

 обігу,  суворе  дотримання  законності  та постійний контроль за

 обсягами  готівки,  всебічне  сприяння  розвитку та впровадження

 нових  форм безготівкових рахунків, створення умов для залучення

 гоівки   населення   на   вклади   у  банки,  втілення  в  життя

 проекту.........  Конкретні  деталі  по  цих  проектах  я наведу

 пізніше.

      Стадільність  банківської  системи.  На 96 рік Національним

 Банком    відводиться    особлива   стратегія   у   забезпеченні

 стабільності  функціонування  банківської  системи.  Коротко про

 технічні  параметри.  Станом  на  1  січня  96  року  в  Україні

 зареєстровано  230  банків,  на  1.  04. 96 -232 банки, із них 2

 банки  -державні, 170 -акціонерні товариства, в тому числі 119 -

 відкриті,    51    -закрите,    59   -товариства   з   обмежаною

 відповідальністю.  Сума капіталів банківської системи на 1 січня

 96  року становить 122. 6 мільйона екю, станом на 1 квітня -205.

 7 мільйона екю.

      На  території  України діє майже 18 тисяч філій комерційних

 банків, мережа ощадного банку складає близько 15 тисяч установ.

      Слід  відзначити,  що  станом  на 1. 6. 96 р. загальна сума

 сплаеного  статутного  фонду  комерційних  банків  становить  59

 трильйонів  карбованців.  На  1.  1. 95 року була 8, 6 трильйони

 карбованців.  Ви пам'ятаєте, як було гостро -гостро і дискусійно

 приймалася і на Веорховній Раді, і в банківських системах вимога

 центрального  банку  про нарощування статутних капіталів банків.

 Сьогодні  я  хотів  би вам доповісти, що це завдання в 1995 році

 виконано  у  банківській  системі, і капітал банківської системи

 виріс за 12 місяців на 6, 9 рази. Ці кошти не були направлені на

 споживання, а були направлені на розвиток банківської системи. Я

 хотів  би  вам  подякувати  за  підтримку в цій частині політики

 Національного банку.

      На   протязі   1995  року  Національним  багнком  припинена

 діяльність  11-ти банків. Стратегічну політику нагляду 1996 року

 визначають  3  функціональні речі, які запроваджені Національним

 банком,  значна частина з яких (цих нововпроваджень) відноситься

 до  І  кварталу 1996 року. Відповідно до поправок до Закону "Про

 банки   і   банківську  систему"  та  доручення  Верховної  Ради

 Національним  банком  України  розроблено  механізм ліцензування

 банківських операцій і протягом 1996 року буде забезпечена 100%-

 на  повна  інвентаризація  всіх видів банківських операцій. Це -

 елемент................ контролю, який отримав Національний банк

 у січні 1996 року.

      Розвиваєються   також   механізми   попереднього  контролю,

 затвердження  Положення  про  економічні  нормативи  регулювання

 банківської    діяльності    з   відповідними   чотирма   базами

 розрахунків.  Сьогодні,  спираючись  на світовий досвід контролю

 економічних нормативів, Національний банк розробляє нову систему

 розрахунку   нормативів,   яка  базуєтбься  на  тому,  що  кожен

 комерційних  банк буде здійснювати їх розрахунки як щоденно, так

 і на звітну дату по середньозваженню на місяць.

      Безумовно,  велика уваша по інструментарії буде приділятися

 і  поточному  контролю  шляхом інспектування я хотів би сказати,

 починаючи  з  лютого  1996  року Національним банком затверджена

 Інструкція "По інспектуванню комерційних банків, яка регламентує

 процес  проведення  інспекцій  банків  від  етапу  планування до

 оформлення... висновків.

      Крім   того,   Національним  банком  розробюлена  концепція

 реформування  та розвитку банківської системи, яка дає відповіді

 на   забезпечення   стабільного   фінансування.   На   сьогодні,

 Національним банком пілготовлено і передано нп розгляд Верховної

 Ради України, Кабінету Міністрів України оновлені проекти закони

 про   Національний  банк  України, про  банківську систему,  про

 банківську  діяльність,  про  систему  валютного  регулювання  і

 ведеться робота  по підготовці  закону про  кредит.

      з  метою  збільшення  надійності і стабільності банківської

 системи   на  Україні,  зменшення  можливих  фінансових  ризиків

 постановою  правління Національного банку у січні 1996 року було

 затверджено  положення  "Про  порядок  формування і використання

 резерву  на  можливі  витрати,  втрати  за позичками комерційних

 банків".

      З  метою  забезпечення  захисту  платіжної системи України,

 інтересів  вкладників  банків,     надання  вкладникам  гарантій

 відшкодування   оштів   по   виплатам,  банкрутствам,  правління

 Національного  банку  в  січні 1996 року схвалено положення "Про

 міжбанківський  фонд обов'язкового страхування  в плані фізичних

 осіб.

      Національним    банком   розроблено   проект   закону   про

 страхування   депозитів,   який  знахордиться  на  узгодженні  в

 міністерствах  і  відомствах  до  прийняття  зазначеного  закону

 Національний  банк  проводить в дію тимчасовий порядок створення

 резерву,  де  відшкодування  вкладів  фізичних  осіб  за рахунок

 придбання  комерційними  банками  державних  цінних  паперів   і

 зберігання цих .......  у  резервах  центрального  банку.

      Крім  того,  Національним банком підготовленітакі документи

 як   рекомендації  щодо   реорганізації  комерційних  банків  та

 принципи  адекватного  реагування службі банківського нагляду на

 порушення в діяльності комерційних банків.

      Особливі  вимоги  Національнифм банком в поточному році вже

 поставлені  до...  відповідно  до чинного законодавства в подіях

 аудиторських  фірм.

      Як  відомо,  в  зв'язку  зтим,  що до чинного законодавства

 встановлена   вимога,   що   статутні  фонди  комерційних  банків

 формуються  лише за рахунов вільних власних коштів, Національний

 банк   в   Україні   розроблено  вибомги  до  форми  і  якості

 аудиторських  висновків незалежних аудиторських організацій щодо

 фінансового стану, платоспромоності та наявності вільних власних

 коштів  в  юридичних  осіб -  акціонерів.

      Цей  засіб  нам,  здається, дасть повну відповідь і безпеки

 того, що б уде забезпечена чистота капіталу як створених банків,

 так  і  банків,  які  створені на премет походження цих грошей і

 недопущення  входження в ту частину ринку наркогрошів чи грошей,

 які  носять  кримінальну  основу.

      Валютна  політика 1996 року. Валютна політика Національного

 банку      здійснюватиметься      в     контексті     реалізації

 визначних..............  напрямків,  основ,  а  також  відповідно

 програми  дій  Уряду  і  основи  бюджету  1996  року.

       Свою  поточну  діяльність 1996 року ми будемо спрямовувати

 на   активне   використання  обмінних  операцій  як  інструмента

 зменшення............  очікувань,  зменшення  різких  коливань у

 попиті  та  пропозиціях на іноземну валюту як в цілому по ринку,

 так  і  між  різними    сегментами   валютного  ринку.

      Створення і розвиток міжбанківського валютного ринку і його

 лібералізація, створення валютних резервів в обсягу, достатнього

 для ефективного управління лібералізованим валютним ринком.

      Два  слова  про  розвиток  валютного ринку, як бачиться від

 правлінням  Національного банку.  Але  невеличка  історія.

      Ринкові  валютні операції, як ви пам'ятаєте, були практично

 припинені  восени  1993  року. У другому-третьому кварталах 1994

 року були впроваджені валютні аукціоні Національного банку.

      У   четвертому   кварталі   1994   знову  почала  працювати

 міжбанківська  біржа, а з другого кварталу 1995 року проводяться

 прямі  міжбанківські  валютні  операції.

      Зрештою  з  серпня 1995 року розпочасвя поточних етап, який

 характеризується  тим,  що  карбованець за  всім  ознаками  став

 класичною валютою.

      На сьогодні політика Національного банку у галузі валютного

 регулювання  реалізована  майже  по  класичній схемі. Залишилися

 деякі   неврегульовані   моменти,  в  тому  числі  і  по  об'єму

 обов'язкових  продаж.  Мені  здається, що ми проведем відповідні

 дискусії  в  комісіях Парламенту і ці питання до другого читання

 закону  про  валютне  регулювання  нам  не будуть зняті. І таким

 чином,  ми  формально  можем говорити, що на перердодні третього

 кварталу   чи  на  протязі  третього  кварталу  ми  будемо  мати

 лібералізованний   по  всім  ознакам  і  академічно  сформований

 виалютний  ринок  України,  який  би  забезпечив  би  відповідні

 економічні  валютні мотиви, як експортерам, так і імпортерам.

      Обсяг  валютного  ринку  України  тільки  по трьом основним

 валютам:  долари  США, дойчмарки та російські рублі збільшуються

 із  332  мільйонів  доларів  у січні 1995 року до 1 міліарда 670

 мільйонів доларів у березні 1996 року, а саме  у 4,7 раза.

      Середньомісячні темпи приросту складали біля 400 відсотків.

 У  квітні  об'єм  валютного ринку виріс до 1, 7 міліарди доларів

 США  або  відповідно  до березня приріст становив 5 відсотків. В

 цілому  за квітень-січень поточного року, я хотів би підкреслити

 обсяги продажу трьох основних валют перевищили більше ніж у 3, 5

 раза, обсяги відповідного періоду минулого року.

      Змінюється  структура валютного ринку у прогнозі 1996 року.

 Ми   передбачаємо,   щозначно   виростає   об'єм  міжбанківських

 операцій.  На  сьогодні  він  виріс  із  6 процентів до 44. І ця

 тенденція по макрополітиці буде підтримуватися. Частка торгів на

 Українській міжбанківській валютній біржі навпаки зменьшилася із

 76,  коли  це  була  1 моноплія, до 14, 2 відсотків на сьогодні.

 Відбулася  децентралізація  валютного  ринку.  І  таким чином на

 сьогодні,   можна   сказати,  що  українські  комерційні  банки,

 починаючі  із  жовтня  минулого  року  вийшли  на міжбанківський

 валютний  ринок. І сьогодні доля міжнародних валютний операцій є

 обднією  із  суттєвих  статей поповнення ресурсних можливостей в

 Україні.

      Об'єм    цього    ринку  на  сьогодні  уже  становить  13,7

 процентів.   Єфективність   курсової   політики  підтверджується

 результатами  січня-квітня  уже  поточного  року. Тепми зниження

 курсу  в  січні  1996 року в три рази менше, ніж це мало місце в

 січні  1995  року. Розгляд динаміки курсу за останні три місяці,

 чотири  з половиною місяці може підтвердити те, що суттєвих змін

 у  рівні  арифметичному  значенні  корсу  національної валюти до

 вільноконвертованих валют не відбулося. Практично ми на сьогодні

 маємо  курсовий  рівень,  який  був характурний для українського

 карбованця на початку січня 1990 року.

      І  на  далі в 1996 році Національний банк буде спрямовувати

 свої   дії   на   забезпечення   стабільних   і   прозорих  умов

 національного   валютного   ринку ( ну  в  основах  політики  ці

 конкретні  кроки  викладені), формування та ефективне управління

 валютним  резервом Національного банку. При розгляді питання про

 кошторис Національного банку ви матимете змогу впевнитися, що ця

 стаття   доходів   Національного   банку  становиться  одною  із

 глобальних  статей  доходів, і Національний банк, правління буде

 приділять велику увагу розвитку цієї валютної активності.

      Крім  того,  Національний банк передбачає розвиток умов для

 повного  повернення  експортної  виручки на рахунки  українських

 уповноважений   банків   та   посилення  валютного  контролю  за

 експортно-імпортними   операціями,   і   забезпечення  подальної

 ліберизації умов функціонування валютного ринку України.

      Платіжна    система.    Процес   перетворення   в   області

 бухгалтерського  обліку  та  звітності  в  банківській сфері, як

 відомо,  здійснюється  відповідно до плану заходів, передбаченою

 Державною  програмою  переходу  України  на  міжнародну  систему

 обліку і статистики.

      Одним  із  актуальних  питань розвитку банківської системи,

 Національний  банк України вважає створення ефективної дієвої та

 безпечної   платіжної системи.

      В  цьому  напрямку  Національним банком України проводиться

 велика  робота по здійсненню в 1996 році розрахунків в народному

 господарстві  через національний кліринг, своєчасне прорахування

 платежів  до  бюджету  і  математичне  забезпечення  платежів по

 державному  казначейству,  інших  фінансових  внесків, завершені

 розрахунки підприємствам іншим в межах операційного дня.

      Особлива    увага   приділяється   питанню   міжбанківських

 розрахунків,   раціонального   використання   коштів   у   формі

 депозитів,  кредитів,  купівлі  і продажу цінних паперів.

      З  цією  метою  -ви пам'ятеєте -в січні 1994 року за вашого

 дозволу  була  запущена  перша в країнах СНД клірингова система,

 яка дала змогу практично зняти з повістки дня систему транспорту

 платежів і на сьогодні я хотів би ще раз підтвердити, що платежі

 по   банківській   системі   України   здайснюються   в   режимі

 псевдореального часу, напротязі 40 хвилин до півтора години.

      На  сьогодні  ці об'єми характеризуються: у січні місяці -2

 квадральйона   595   трильйонів   карбованців,  на  сьогодні  -3

 квадральйона  123  трильйони карбованців. Або приріст об'ємів до

 відповідного  періоду  минулого  року  становив  (...........) 2

 раза.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор  Андрійович,  скільки  ще  потрібно вам

 часу?

 

      ЮЩЕНКО В.А. Хвилин 7.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  7 хвилин. Будь ласка.

 

      ЮЩЕНКО В. А. На сьогодні ми маємо єдину проблемою, яка може

 серйозно  зашкодити  рітмічній роботі міжбанківської клірингової

 системи. Це  упровадження  дубліруючої   системи.

      Я не буду говорить про конкретні випадки, але декілька цифр

 хотів   би  сказати,  що  напротязі  1995  року  було  4  спроби

 проникнення   в  національно-платіжні  системи,  4  з  них  були

 присічені,  в тому числі 3 із них за 15 хвилин, інші -через ніч.

 Були спроби фізичного підриву клірингової системи, національної,

 де теж були знайдені взривні пристрої.

     І ми розумієм, що проникнення чи спроби проникнення, бажання

 проникнення завжди будуть. І ні одна система не буде забезпечена

 стопроцентно  у своєму функціонуванні. Але я просив би особливої

 вашої  підтримки  в діях Національного банку на 1996 рік в плані

 створення  дублюючої,  дублюючої  системи  основних  комп'ютерів

 клірингових  по обласних центрах і по національному центральному

 в  кліринговій палаті з винесенням цих центрів за межі обласного

 центру  для  того,  щоб  ця  система  була  надійно  забезпечена

 захистом  і тримала дублюючу систему електронних................

 по оборотах поперднього дня.

      Це  архіважливе питання. Ми його збираємся за рахунок наших

 фінансових   можливостей   профінансувати.   Але  просимо  вашої

 політичної підтримки.

      І  з  січня  цього  року  Національним банком в дію введено

 функціонування    мультивалютного   режиму,   який   полягає   у

 відокремленні  передачі  та  зберіганні  в  системі  електронних

 платежів   іфнормації   щодо   кожної   валюти   із  збереженням

 функціонального  призначення. Впровадження мултивалютного режиму

 дає     змогу     прискорити    міжбанківські    розрахунки    у

 вільноконвертованій  валюті,  оскільки при цьому не здійснюється

 конвертація іноземних валют.

      Окрему   увагу   заслуговує   проект................,  який

 заснували  16  комерційних банків України. Генеральна ідея цього

 проекту   є   створення   єдиної   національної  картки,  яка  б

 обслуговувала готівковий простір по всіх межах України.

      Сьогодні  засновниками  цього  товариства  є 17 комерційних

 великих  банків  України,  в  тому  числі Промінвестбанк, банк

 "Україна", Ощадбанк України, Укрсоцбанк та інші.

      Крім  того,  "Україна"  вже сьогодні почала функціонувати в

 системі  засобів  платежу  пластикових  карток, системи "Віза" у

 дев'яти   українських  комерційних  банків,  які  стали  членами

 міжнародної   системи.   Серед  них  Промінвестбанк,  Ексімбанк,

 Украінбанк,  "Аваль"  тощо.  Пластиковими  картками, я б хотів в

 порядку  інформації  вам  довести,  на  Україні вже користується

 понад 100 тисяч клієнтів цих банків.

      Нормотворча діяльність. Національним Банком в минулому році

 підготовлено  120 власних нормативних проектів, біля 12 законів,

 які   передані  на  розгляд  комісій  Верховної  Ради,  уряду  і

 Адміністрації Президента. На 96 рік ми плануємо продовження цієї

 роботи,  анмагаємся активізувати періодичну роботу Національного

 Банку, відкрито 3 періодичні видання, з яких 2 на сьогодні стали

 підписними  і досить рідкими, і користуються великим попитом, це

 "Вісник Національного Банку України" як основний матеріал, так і

 у  вигляді  окремих інформаційних додатків, це підписне видання,

 бюлетень  Національного Банку, який теж в цьому році становиться

 підписним  виданням  і  буде  розповсюджуватись  через  легальні

 канали    Міністрерства   зв'язку.   Продовжується   робота   по

 вдосконаленням    нормативного   забезпечення   розрахунків   та

 подолання  кризи  платежів, з цією метою будуть прийняті в новій

 редакції  такі  документи  як  інструкція  про порядок відкриття

 розрахункових  поточних бюджетних рахунків та валютних рахунків,

 положення  про  безготівкові  розрахунки, вдосконалюватиметься і

 нормативні   акти   з   питань  банківського  нагляду,  зокрема,

 положення  про  порядок ліцензування банківських операцій та про

 порядок   реєстрації   банків,   а   також  механізм  припинення

 діяльності банків.

      Окремим  розділом  програми  діяльності  банків 96 року, із

 некоторих  абзаців  є  грошова  реформа,  я  не буду вдаватися в

 характеристики  цього  розділу, тому що він регулюється окремими

 директивами  Парламенту і Президента, але ми його передбачаєм як

 з точки зору підготовчої роботи, безумовно Національним Банком і

 його   правлінням   планується   велика   робота  по  завершенню

 національної   бази   грошово-монетного  двору,  цеху  державних

 нагород,  Малинської  паперової фабрики, скарбниці, яка до цього

 часу  знаходиться  в орендованому приміщенні ЛТД і таке інше. Ми

 надіємся,   що   вінцем  1996  року  буде  забезпечення  бажаної

 стійкості    національних    грошей   і   створення   достатньої

 інфраструктури під ці функції Національного банку України.

      Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги, зщапитання будуть?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Запишіться, будь ласка.

      Скільки  відведем  часу  на запитання? До перерви? Ну, тоді

 нам потрібно порадиться з вами... Якщо ми Віктору Андрійовичу до

 перерви  зараз  будем  запитання  задавать, після переви у нас є

 списки, які записалися на обговорення, але у нас після переви, у

 12.   30   -виступ   Прем'єр-міністра.  І  я  хотів  би  з  вами

 порадиться...   Чому?  Ми  могли  б,  допустим,  пролонгувать  і

 перенести  трошки далі, но на 16-ту годину у нас 122 чоловікии з

 областей  запрошено  людей. І перенсти на другий день ми питання

 вечірнє  ніяк  не  можемо...  Ну,  я  хотів  би,  щоб  ми з вами

 порадалсь.  Якщо  ми зіжмемся так, щоб попрацювали, допустим, до

 12 - 12.20   (там трошки перерву меншу зробим), щоб завершить це

 питання.  А  потім  у  12  не  30,  а  допустим у 12. 40 -12. 50

 приступить до другого питання - доповіді ПРем'єр-міністра.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Як?.. Погоджуємся?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилиночку?

      Будь ласка, Швидкий. Юхновський.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ШВИДКИЙ.

      Скажіть, будь ласка, в мене  буде 2 питання.

      Перше   питання.   Чому   в  вашій  офіційній  доповіді  не

 відбито... факт неплатежів, який виник в нашій державі? Це також

 зв'язано з  діяльністю Національного   банку України.

      І  друге  питання.  Які  ще  законодавчі  акти потрібні нам

 прийняти  для того, щобь все-таки не було отих різних порушень і

 зловживаніь,  які  є,  ну,  скажем,  затримкою  донесення виплат

 населенню,  Єтакі  факти  і  іншими  фактами,  які мають місце в

 сучасній  фінансовій  сфері  в нашій, в  банківській  сфері?

 

      ЮЩЕНКО.  Що  стосується 1-го вашого запитання. Ми відносимо

 кризу   неплатежів   до   структурної  проблеми.  Проблеми,  яка

 кількістю грошей не лікується. І я хотів би вам привести приклад

 1993  року,  де  рівень  життя населення впав у 3 рази внасдідок

 того, що ми провели 4 заліки для того, щоб знять платіжну кризу.

      Але  опустили  рівень життя і мобілізацію обігових коштів і

 суб'єктів.......  до того рівня, що нам потрібно було на протязі

 2  інших років працювати іншими інструментами, щоб восполнять ці

 обігові кошти.

       Тому,  наша тактика в платіжній кризі заключається в тому:

 з  точку зору банківської системи ми на сьогодні бачимо 5 речей,

 які  треба  зробити  для того, щоб відрегулювати платіжну кризу,

 структурний  речей.

      В  першу чергу, провести інвентаризацію платежів стану на 1

 квітня.  Ви  знаєте,  51 процент неплатежів не підтверджується у

 період  проведення  вексельного  заліку.  4  років  останніх  не

 було......   платежів   між  суб'єктами  господарювання.  Робимо

 інвентарізацію.

      Другий   крок,  починаючи  з  1  липня  вводимо  режим  або

 попередні  оплати,  або  обов'язкового  вексельного  оформлення.

 Вексель  може  працювати як платіжний засіб на протязі 120 днів.

 На  121  день  вексель  або  відноситься на збитки підприємства-

 кредитора, яке відпустило і не востребувало суми, або анулюється

 платіжний засіб.

       І четверта група -це група черговості платежів. Черговість

 платежів,  по  яких  дискусія  проведена  вже  і  в  Уряді  і  в

 Адміністрації  Президента, Асоціацією українських промисловців і

 підприємців,  і  пропозиція  на  кінець  травня буде погоджена ,

 внесена  по  цьому  питанню.

      Оце  чотири  засоби,  які  відносяться від дій Центрального

 банку  і  банківської системи. Вони вн ас в основах політики, ви

 можете  знайти  дві  відповідні записи по цьому, і ми будемо над

 ними  рпацювати.

      Щодо  прострочених   платежів.

      Відповідно  до трьох Постанов Верховної Ради, на наш погляд

 сьогодні  діє  в  Україні достатня норма за несвоєчасну проплату

 комерційними  банками  причитающихся  платежів. Ви пам'ятаєте цю

 норму.

      Якщо   комерційний   банк   не  виконав  доручення  клієнта

 сьогодні,  в цей операційний день, на слідуючий операційний день

 власник  рахунку  безадцепній  формі  знімає  0,  5 суми платежа

 щоденно.  0,5   -це 108% річних. Тобто, міра дошкульна для того,

 щоб  контрлювати  процес  своєчасного  проходження  платежів.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Юхновський,  Пронюк.

 

      ЮХНОВСЬКИЙ.  Шановний  Вікторе  Андрійовичу. Характеризуючи

 оборот грошей, ви привели такі цифри, що за певний період видано

 2,   6   трильйона   карбованців,  повернулось  0,  9  трильйона

 карбованців.

      Питання  таке:  а  де  поділись  ці гроші? Чи враховано той

 факт,  що  гроші  можуть  бути  положені  десь на зберігання і в

 певний  комерційний  банк,  чи  в  ощадний  банк,  чи вина тут в

 цьому -дуже нихький рпоцент на вклади, які є в ощадному банку. В

 чому  діло,  чому не  відбувається нормальний  оборот грошей?

 

      ШВИДКИЙ.  Шановний.................., я хотів би це дуже

 цікаве  і  дуже ефетивне питання в якому плані? ЩО гроші, відтік

 їх   готівкою  демонструє  дуже  багато  параментрів  здоровості

 політики  чи  її  слабини.

      Я хотів би в тих цифрах, які я вам назвав, вони демонтрують

 те,  що  вперше  в  1995  році  Україна наблизилась до того, щоб

 практично  (..............)  грошей  поза каси банку, пратктичто

 дійшов до нуля.

      Останні 4 місяці 1996 року у нас практично немає емісії -2,

 8  відсотків  тільки  не вертається в каси банків. Безумовно, ви

 абсолютно праці, що різниця, яка вертається у каси банку або та,

 яка  залишається  в  (..............)  на  руках  населення, або

 обслуговує  тіньову  еокноміку,  або  іде депозит до банківської

 системи.

      Я  хотів  би  сказати,  що у перших 4 місяцях цього року ми

 бачимо  абсолютно  нову  тенденцію, яка на протязі 3, 5 років не

 було  на  Україні,  до  насп  рийшов  реальний  приріст  вкладів

 населення в касах банку. Якщо в минулому році у нас вклади росли

 на  2  проценти нижче, від темпів інфляції, то за 4 місяці цього

 року  приріст вкладів був вищий від темпів інфляції. Це говорить

 про  те,  що  ті 305 трильйонів, які за касами банку, уже почали

 рухатися  в  каси  банків  і  формувати  ресурс  для  короткого,

 середнього,   потім   довгого   кредитування.  Це  запорука  тих

 інвестиційних процесів, про які ви говорили. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пронюк, Даниленко.

 

      ПРОНЮК. Прошу передати слово мойому колезі пану Осадчаку.

 

      ОСАДЧУК.

 

      Шановний  Вікторе Андрійовичу, добре, що основні завдання і

 цільові    орієнтири    грошово-кредитної    політики    входить

 дебрилізація   зовнішньо-економічної   діяльності,  але  є  дуже

 багато   депутатів,  різні  політичні  сили,  які  вважають,  що

 потрібно  державна монополія на зовнішньо-економічну діяльність7

 Це відома проблема.

      Поясніть, будь ласка, популярно, що тут добре, а що пагано?

 І чому саме вони добиваються державної монополії? І питання, яке

 виходить  з  дуже  багатьох дискусій. Тут пропонують, наприклад,

 націоналізацію,  конфіскацію,  значить,  забрати  все,  що  є  в

 комерційних  банках  і порівну поділити за формулою Шарікова: "У

 всех все  отнять и поровну поделить".

      Скажіть,  будь  ласка,  на  скільки місяців вистачить цього

 національного  продукту,  якщо  його порівну поділити, і що буде

 потім?  Які  будуть  процесі  після  того,  коли  поділено  буде

 перетравлене? Дякую за увагу.

 

      ЮЩЕНКО.  Ну  по  дргому  запитанні  мені  дуже  легко  буде

 відповідати,  тому  що статутне багатство банківської системи, я

 назвав  на 1 січня 1996 року, 122 мільйони екю. Це приблизно 1/4

 валютного   споживання  держави,  1/4  місячної  потреби.  Тому,

 безумовно  це  ресурс...  Ми  навкаки......... Національний банк

 весь  час  ставим  питання, що національна банківська система не

 має адекватної потужності до потреб економіки.

      Національна банківська система повинна мати більше власного

 капіталу  для того, щоб вона ризикувала разом з економікою, коли

 вона  йде  в  еконмічні  процеси.  Банк,  який не має статутного

 капіталу   і  починає  ризикувати  в  кредитній  діяльності  -це

 авантюрист,  який може легко обанкротитися і від цього нічого не

 втрачаєш.

      Дуже серйозне питання по валютному регулюванню. 1995 рік ми

 посвятили  лібералізації  валютного  ринку  на дистанції клієнт-

 банк.  Що зробили? Починаючи від того, пом'ятаєте, рік починався

 з  того,  що  вся  виручка,  50  процентів  обов'язково  продажу

 продавалася  тільки виключно  в Києві, між банками не можна було

 мігрувати  ці  гроші.  Це  приводило  до  того,  що 50 процентів

 нашогго    обороту    обслуговувалося    по   нашому   валютному

 законодавству  за  кордоном. То єсть, Україна виступала, коли їй

 не  хватало,  критично не вистачало грошей, в той же час Україна

 виступала  на  Міжнародному банківському рнку, як кредитор. Тому

 що    треба    було   забезпречувати   процедуру   національного

 законодавства по обов'язковому продажу.

      Ми   лібералізували   і   сьогодні   основи   лібералізації

 торкнулись  в  основному  клієнта.  Які  говорять про те: кожний

 клієнт   має   банк-агент,   банк-агент   має   всі  законодавчі

 повноваження  по  здійсненню  всіх  валютних  дорученть клієнта,

 починаючи  від продажу валюти. Валюта продається безпосередньо в

 районі,  не  в  Києві  вибачте,  і  біржа не є тією обов'язковою

 перевалкою,  яка  трансформує  ці платежі. На сьогодні ми маємо,

 мені  здається,  крім  50  процентної  норми достатньо ефективну

 валютну політику для клієнта. І свідченням цього, я хотів би вас

 звернути на 3 цифри. Ще раз їх хочу повторить.

      Січень  1995 року. Об'єм валютного ринку України оцінювався

 в  332  мільйони  доларів. Проходить 12 місяців. Об'єм валютного

 ринку  становив  1 мільярд 100 мільйонів. Проходить ще 4 місяці.

 на  1  травня  1996  року  об'єм  валютного  ринку 1 мільярд 700

 мільйонів карбованців.

      Ви розумієте, що за 5 в 5 разів темпи валютного ринку у нас

 (...........).  Значить,  валюта  повірила  в нашу стабільність.

 Валюта  йде  туди,  де  стабілізація робиться. В 1994 році в нас

 були  процеси  зворотні. Ми втрачали валютний ринок. Яка природа

 цих  грошей, які до нас повертаються? Чи це репатріація виручки,

 яка  в  1993  році,  чи в 1992 році була вивезена? Чи це обороти

 експорту? Я не ставлю зараз цілі сьогодні пояснить це. Це окреме

 питання.  Я просто, як центральний банкір, хочу констатувати, що

 інструменти  валютної  політики  в  1995 році дали змогу в 5 раз

 збільшити  приток  валюти  до  України.  Це  завдяки інструменту

 валютної  політики в тому числі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко. Ткаченко, Запоріжжя.

 

      ДАНИЛЕНКО

      Шановний Віктор Андрійович, я не можу погодитись з вами, що

 ви  сказали:  "Вже  є  стабілізація  грошової  одиниці.  В нас в

 Україні  вже  в  населення  появляються  кошти  на зберкнижках".

 Можливо  в  когось  і  появляються, а в основної маси людей, хто

 працює  в  селі, на землі, не мають зарплати за зарплати, не має

 за  що  чоботи,  куфайку  купить,  щоб  на  роботу  йти, Вікторе

 Андрійовичу.

      І сьогодні ще деже багато господарств до цього часу сіють і

 не  з  їхньої  вини,  через те, що не було оборотних засобів, не

 було  коштів,  не  були виділені кредити, несвоєчасно направлені

 ресурси  під  Держконтракт,  несвоєчасно проведено розрахунки за

 урожай  1995  року.

      Виходячи  з  цього,  у мене запитання, Вікторе Андрійовичу.

 Чому  Національний  банк  самоусунувся  при  проведенні весняно-

 посівної  компанії  в формуванні продовольчих ресурсів в наданні

 кредитів  безпосередньо  сільськогосподарським товаровиробникам?

 Можливо,  ця  позиція  -ціленаправлена політика на руйнацію села

 чи,  можливо,  це  нерозуміння?  Дайте, будь ласка, відповідь на

 задане запитання. Дякую за увагу.

 

      ЮЩЕНКО.  Дорогий  Анатолій  Степанович,  це  не  перше і не

 друге.  Це  не  перше  і не друге, а це є наслідок пунктуального

 виконання  Національним  банком політики, яка затверджена вами в

 основах бюджету 1996 року. Я хотів ви привести цифри.

      Анатолій  Степанович,  ви  затвердили  дефіцит бюджету -461

 трильйон.   Емісію  Національного  банку  ви  затверджували  107

 трильйонів   карбованців,   яка  стопроцентно  йде  на  покриття

 дефіциту  бюджету.  Національний банк не має законодавчого права

 сьогодні хоч один трильйон поза 107 трильйонами випустити грошей

 в обіг.

      107  трильйонів  іде  на  консолідований бюджет, і в рамках

 бюджету фінансується державна програма по селу.

      І  в першій частині репліки ви сказали про вклади населення

 і т.ін. Я - економіст, я живу тільки тоді, коли є цифри.

      По  першому  кварталу  я  хотів би привести дві цифри. На 1

 січня  1996  року.  Депозити  населення, вклади, строкові вклади

 населення  були 26 трильйонів в банківський системі. В основному

 це  державний  Ощадний  банк  -26.  На 1. 05. 1996 року це 35, 5

 трильйона  карбованців, або приросли на 135, 9%. Рівень інфляції

 в цей період був 121,2, здається, проценти.

      Ми  можем констатувати, Анатолій Степанович, я розумію ваші

 турботи  і  ті проблеми, які ви піднімаєте. Але в даному випадку

 Національний банк чітко виконав ту директиву, яку ви прийняли.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть Даниленко.

 

      ДАНИЛЕНКО А.С.

 

      Олександр  Миколайович,  Віктор Андрійович, ви не дали мені

 чітку  відповідь  на моє запитання. Чи це нерозуміння ситуації з

 боку Національного банку у питанні формування кредитної політики

 по   відношенню   до  агропромислового  комплексу  і  формування

 продовольчих  ресурсів?  Чи  це  та ціленаправлена політика, яка

 сьогодні  проводиться,  щоб  знищить  село? Знищить основу нашої

 держави?  Дайте  мені коркретну відповідь на моє задане питання.

 От і все.

 

      ЮЩЕНКО  В. А. Ви задаєте мені політичне запитання, на яке я

 хочу дати економічну відповідь.

      Перше.   Політика   Національного   Банку   формується   не

 правлінням  Національного Банку, а основами економічною політики

 Уряду  і  бюджету на 96 рік. Ви передбачили що Національний Банк

 має  право видати тільки 107 трильйонів, ці 107 трильйонів йдуть

 виключно  з бюджету України. Скажіть, будь ласка, яку ініціативу

 крім цього Національний Банк повинен зробити? Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткаченко записан, за ним Діхтяренко.

 

      ТКАЧЕНКО.

 

      Вікторе  Андрійовичу, сьогодні майже нічого не будується на

 місцях,  особливо житлове будівництво. В кредитній політиці щось

 передбачається аби все-таки змінити на корись будівництва, тобто

 приватного будівника, тобто чи лібералізується кредитна політика

 відносно приватного будівництва житла, зокрема?

      Друге.   Таке   враження  складається,  що  призрак  гривни

 перестав бродити по Україні. Чи є для цього підстави?

      І  останнє.  От  зараз  прем'єр-міністр буде обіцяти нам що

 протягом  енного  часу,  скажімо, протягом двох-тьох тижнів буде

 погашена заборгованість по зарплаті. Тобто енна сума грошей піде

 в обіг. Чи є механізм у вас запобігти від цього підвищення цін?

      Дякую.

 

      ЮЩЕНКО  В. А. Дякую. По галузі капітальних вкладень на... В

 останні  4  місяці  у  нас  пішли  перши  позитивні  зміни  щодо

 активізації   цього   напрямку.  На  сьогодні  12.  1  трильйони

 карбованців  -це  кредитна підтримка довготермінових програм. За

 перший  квартал  0. 5 трильйона карбованців у нас пійшов приріст

 по   кредитних,   довготермінових   кредитних   вкладеннях,  цей

 приріст  -це  перший  симптом  у,  за  останні  два  роки.  Я не

 пам'ятаю,  щоб у нас приростала ця у реальному значенні позиція.

 Це свідчення чого?

      Перше   -комерційна   банківська   ситема   сама   піде  на

 ініціативне    підтримання    середнього    і   довготермінового

 кредитування,  але  умовою  цього процесу повинно стати коротке,

 середнє  і  довготермінове  депозування,  вкладення заощаджень і

 коштів  у  банківську  систкму.

      Про  те,  що  цей  процес  почався на Україні, я вам твердо

 заявляю.  Наслідком  того,  що,  допустим,  доля  кредитів  може

 вирости  на  серпень - на  вересень  місяць я вам теж однозначно

 заявляю,  якщо  ми  витримуєм  планки  фінансової  стабільності.

 Довготерміновий кредит вже почав пробивати свою історію.

      На...  У  параметрах  бюджету  1996  року спеціально під ці

 програми   передбачено,   здається,  670  мільярдів  карбованців

 відшкодування  процентної  ставки  і  10  трильйонів  бюджетного

 фінансування.  У  нас  є  домовленість  із бюджетом, з міністром

 фінансів про  те,  що  10 трильйонів, які в бюджеті закладені на

 бюджетне  фінансування, уряд підтримав пропозицію про те, щоб ці

 10  трильйонів  були  направлені на погашення.... на компенсацію

 процентів.   Сьогодні  процентна  ставка  -   70.   Уряду  легше

 компенсувати процент - 70% - чим видавати валюту кредиту - 100%.

 Тому  ці  кошти  будуть  направлені  (із згоди уряду і підтримки

 уряду)  на  цілі  довгострокової  програми.  Я  думаю,  це  нові

 можливості України в цьому році.

      Про   призрак   гривні   на   Україні.  Безумовно,  позиція

 Національного банку була і залишається одною: якщо ми даруємо на

 1996   рік   стабільні  макроумови,  другими  словами - якщо  ми

 будемо  достеменно відповідати за рівень контрольованої інфляції

 в  районі  1,  5  -2% (ті, які ви затвердили) в умовах бюджетної

 політики,  безумовно,  позитивне  питання на проведення грошової

 ерформи.  На  сьогодні,  безумовно,  є  проблеми, які формуються

 навколо   виплати   заробітної  плати,  навколо  індустріального

 сектору.  Якщо  нам  вдасться  ці проблеми вирішить, то клімат і

 макроумови, на мою думку, достатні для того, щоб говорити про...

 серйозно  говорити про грошову реформу. Це така офіційна позиція

 Національного банку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Діхтяренко, Кендзьор.

 

      ЮЩЕНКО В. А.... І по заробітній платі, по заробітній платі.

 Звичайно,  я  хотів  би  ці  коментарі дати після того, як Євген

 Кирилович  зможе  сказати,  по  яких  джерелах і в які строки ці

 гроші  будуть виплачені. Хоча я хотів би сказати, що на сьогодні

 Національний  банк  має достатні резерви для того, щоб нормальну

 емісію,  календарну (будем так) емісію по календарній заробітній

 платі  обслуговувати  нормально без сутєвих вибухів на цйіновому

 ринку. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Діхтяренко, Кендзьор.

 

      ДІХТЯРЕНКО.

      Шановний  Вікторе  Андрійовичу,  запитання  такого  змісту.

 Перше.  У  розділі  Грошове-кредитне  регулювання  в пункті 2 ви

 декларуєте,  що  Націоапнльний  банк буде здійснювати щомісячний

 перегляд  роду  дублікові  ставки  за  кредит,  забезпечуючи  її

 позитивний рівень.

      Пройшло 4 місяці, скільки разів Націоналний банк здійснював

 перелік  роду  дублікової  ставки за кредит? Адже про це сказано

 так  у вас  у напрямках.

      І  друге.  Чим  ви  можете  пояснити безпринципне ставлення

 Національного   банку   до   міністерства   фінансів,   яке  має

 заборгованість   Національному   банку  по  кредитах  понад  774

 трильйони  або  96  відсотків  від  загальної  суми внуорішнього

 боргу,  який  склався  з  1992  року? Чи зуміє Національний банк

 забезпечити  виконання  пункту  8,  розділу  самих  напрямів, де

 записано,  що кредити  Національного банку на............ будуть

 тільки  даватися на рівні облікової ставки? І яке ваше ставлення

 до постанови бюджетної комісії, яка нам роздала цю постанову, де

 записує, що  кредити давати  без сплати  вісотків. Дякую.

 

      ЮЩЕНКО.  Дуже  багато  ви  задали. Щодо облікової ставки. У

 поточному  році  Національний  банк  переглянув 6 раз облікову б

 ставку:  1  січня,  04.  03, 26. 03, 01. 04, 08. 04, 25. 04 і на

 другу половину дня сьогодні у нас передбачений розгляд облікової

 ставки  Національного  банку  з  урахуванням  квітня і поточного

 періоду  травня місяця.

      Я   думаю,  що  в  цілому  цей  показник,  він  виконується

 Національним банком без сутєвих зауважень.

      Щодо  заборгованості  уряду  Національним  банком.  Шановні

 народні   депутати,   ви   розумієте,   що   всі  774  трильйони

 карбованців  -борги  уряду  Національному банку -це є борги, які

 пов'язані  з  дефіцитом  бюджету, який був прийнятий відповідним

 парламентами.

      Інша   справа,   чому   1992   та  1993  рік  своєчасно  не

 пропонувалось  Урядом  затвердженян структури боргу і віднесення

 на   борг,   але   достеменно   і  твердо  я  вас  запевняю,  що

 заборгованість 774 трильйони -це є дефіцит відповідних років, і

 Національний  банк.............  вашу директиву по..............

 дефіцитів  відповідних  років.

      Інше  питання -це проценти, які нараховані по цим позичкам,

 вони  в  районі 30 трильйонів карбованців. І Нацональний банк на

 розгляді  Комісії  у  Миколи  Яновича  Азарова,  коли це питання

 розглядалось,  вніс пропозицію про те, що це позабалансова сума,

 і   ми   згодні,   щоб  період  1992-1995  років,  поскільки  це

 забалансовий   облік,   списати   і   нарахувати  за  Урядом  цю

 заборгованість. Чому?

      В   данному  випадку  я  роздвоююсь  і  буду  двати  двойну

 відповідь.

      З  одного  боку,  ваше  рішення  щодо фінансування Уряду на

 рівні  облікової ставки абсолютно академічне вірно. Уряд повинен

 знати,  що  для  нього  ціна  рушить  така  ж, як і до суб'єктів

 господарювання. І ми це декларуємо в основах політики.

      Друге,  але,  на жаль, в бюджеті 1995 року і бюджеті 1996 р

 року  теж  на  жаль,  коли розглядалась позиція сплата процентів

 НАціональному банку, там не значиться жодного проценту.

      І  перед  Національним банком сьогоні стоїть ділема: Закон,

 який   прийняла   Верховна  Рада  не  передбачає  сплати  урядом

 процентів  Національному  банку.  І отих 774 трильойнів і за тих

 107, які будуть видаватись Національним банком в 1996 році.

      Тому  це  питання,  звичайно,  Національний  банк  бачить в

 одному  рішенні,  але, на жаль, воно по ситуації так складаться,

 що   Уряд   по  107  трильйона  не  заплатить.

      Тому ми таку пропозицію теж вкладаємо в кошторис 1996 року,

 як  не   поступлення  цих  коштів.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР.  Шановний  Вікторе Андрійовичу, я хоу повернутись

 ще   раз,   але   трішечки  під  іншим  кутом  зору  до  питання

 національної  валюти.

      Відомо,   що   для  введення  в  обіг  національної  валюти

 необхідно  формування  цілого  фактору  позитивних  факторів для

 того,  щоб  реалізувати  оцю  акцію.  Як  на  вашу  умку, процес

 формування  отих  фаторів  економічних і інших до ведення в обіг

 національної  валюти,  іде  у  цьому  напрямку, який дасть змогу

 найближчим часом реалізувати?

      Друге.  107  трильйонів карбованців запланованої емісії. На

 сьогоднішній   день,   як  ця  уифра  реалізована  повністю  так

 недобрана, чи уже  перевищена? Дякую.

 

      ЮЩЕНКО.  Дякую  вам.  Безумовно, першою вимогою, з

 якою   ми   стикаємось  при  відповіді  на  проведення  грошової

 реформи, - це рівень фінансової стабільності.

      Я хотів вам привести одну цифру. Якщо ми з вами недосягаємо

 рівня  фінансової  стабільності  на рівні 5 відсотків на місяць,

 наприклад інфляції. Що таке 5 відсотків інфляції на місяць. І ми

 вводимо  реформу  наприклад.  За  8  місяць повністю вимивається

 монетний  ряд.  В Україні не буде при рівні інфляції 5 відсотків

 не  буде  жодної  ціни,  жодного  товару, ціна якого потребувала

 копійки  через  8 місяців. А ви розумієте, що монітарна частина,

 монітарний ряд скаладає близько 40 ппроцентів структури реформи.

      То  єсть  50  процентів  наших витрат на підготовки реформи

 може  за  8  місяців згоріть і не принести ніякого національного

 ефекту.  Тому  ми  підтримуємо  позицію  Уряду  в тому плані, що

 макромаяк  в  районі  2,  4  зваженої  ланцюгової  інфляції  -це

 достатня  фінансова стабільність для того, щоб проводити грошову

 реформу. Вона дарує нам рівень інфляції в районі 35 процентів на

 рік.  А  до  валютного курсу ми можем говорити, що, починаючи із

 січня  місяця  ми  відносно  сталий  валютний курс будем мати на

 протязі  всього  року.  То  єсть  це  достатні  засоби фінасової

 стабілізації  дл  ятого, щоб давати позитивну відповідь на час і

 режим проведення  грошової  реформи.

      Але  існує  інша  противага  -це  неплатежі.  Якщо  нам  її

 вдасться  зняти,  щоб  це  не  було  прямим емісійним тиском -це

 відповідь   одна  буде,  якщо  в  нам  будуть  інструменти,  які

 передбачатимуть емісію, - це інша відповідь.

      Заробітна  плата.  Це  теж  відповідь.  Якщо  ми  не найдем

 струкурного   рішення у цій проблемі через мобілізацію бюджетних

 поступлень  і тактики видатків, а підемо на абсолютне розширення

 грошового  ринку  і  інфляцію,  безумовно, це вже відповідь буде

 негатвна по цьому процесу.

      107   трильйонів  карбованців  відповімдно  до  економічної

 програми  ми  повинні  були  100 трильйонів, в тому числі і для

 погашення  зовнішніх  зобов'язань видати на 1 квітня, і 104 на 1

 травня. На 1 квітня ми видали 103 за рахунок падіння залишків на

 коштах  Уряду  і  на перше травня -104. Тут ми йдем чітка по тих

 параметрах,  які ми домовились.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Шановні колеги! Давайте ми порадимся.

 В  нас  за  30  хвилин потрібно оголосити перерву. Якщо ми після

 перерви  прийдем  до  обговорення,  переді  мною  лежать списки,

 записалося  20  депутатів народних, ми безперечно тоді не зможем

 розглянути  друге  питання  -звіт  Кабміна в лиці Голови КАбміна

 Марчука.

      В  мене про просьба, і це пропозиція ряду депутатів, щоб на

 цьому  ми  зараз  призупинили,  перенесли  обговорення  його  на

 четверг першим питанням. Чому на четверг? Тому що я розказав, що

 завтра  у нас 132 депутати від'їжджає на Шевченківські дні, і ми

 будемо  проводить  (з  вами   порадимся,  так  вчора на Президії

 вирішили)  в  режимі  роботи в комісіях завтра день, а в четверг

 першим  питання заслухаєм виступи, приймем постанову. НЕма інших

 думок? Хто за дану пропозицію, прошу проголосувати?

 

      "За" -

 

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну хвилиночку. Не зрозумів хтось?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Така   пропозиція   -що  обговорення  питання  по  грошово-

 кредитній  политиці перенести на четвер першим питанням. А зараз

 о  12.  30  заслухати  доповідь  прем'єр-міністра.  То  єсть, не

 переносить. І в 16 розглянути аграрне питання. Зрозуміло? Ставлю

 цю пропозицію   на голосування.  Прошу  голосувати.

 

      "За" -

      Оголошується перерва  на  30 хвилин.

                              - 78 -

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  прошу  зайняти  місця,  і

 приступаєм до роботи.

      Болдирєв, сідайте, будь ласка, півгодини достатньо було для

 того, щоб наговориться. Ще впереді в нас багато часу.

      Слухається   питання   про  звіт  Прем'єр-міністра  України

 Марчука  Євгена Кириловича про хід виконання Постанови Верховної

 Ради  від  23  січня  1996  року  про  погашення  заборгованості

 Державного  бюджету  України  і місцевих бюджетів за 1995 рік по

 заробітній  платі,  пенсіях,  стипендіях,  інших грошових виплат

 населенню та про заходи щодо погашення заборгованості по виплаті

 заробітної  плати  у  небюджетній  сфері. Будь ласка. На трибуні

 Прем'єр-міністр.

 

      МАРЧУК  Є.  К.  Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні

 народні   депутати,   питання   розв'язання  проблеми  погашення

 заборгованості   і  заробітної  плати,  грошового  забезпечення,

 стипендій,  пенсій  та  інших  грошових  виплат  населенню  є на

 сьогодні   найбільш   складною   і,   без  сумніву,  центральною

 соціально-економічною та політичною проблемою.

      Я  хочу  запевнити, що Уряд розуміє соціальне значення цієї

 проблеми,  її  важливість.  Ми  знаємо,  як  боляче  затримки  в

 виплатах платні та пенсій позначаються на наших громадянах.

      На  пленарному  засіданні  Верховної  Ради України 6 травня

 цього  року  під час розгляду цього питання народними депутатами

 були  повідомлені  дані  щодо заборгованості і заробітної плати,

 грошового  забезпечення,  пенсій,  стипендій  та  інших грошових

 виплат.

      За   даними   Національного  Банку  України  заборгованість

 заробітної  плати  працівникам підприємств, установ іорганізацій

 усіх форм власності, грошового забезпечення військовослужбовців,

 працівників  правоохоронних  органів становила на 1 травня цього

 року  177  трильйонів  карбованців,  у  тому  числлі працівників

 бюджетної сфери - 48.7 трильйона карбованців.

      Найбільша  заборгованість виплат заробітної плати має місце

 у Вінницькій, Київській, Донецькій, Запорізській, Харківській та

 Рівненській  областях.  На  1  травня  допущена заборгованість у

 виплаті  пенсій  з  Пенсійного  фонду  у  сумі  42.  4 трильйона

 карбованців. У цьому зв'язку хотів би сказати декілька слів щодо

 причин  по  суті катастрофічного стану, який склався у цій сфері

 економічних відносин, а також проінформувати вас про заходи, які

 вживає і вживатиме Уряд стосовно виправлення цього становища.

      Перш  за  все   про  причини  загального  характеру.  Добре

 відомо,  що  невиплати  платні  і  соціальних виплат є складовою

 більш  широкої проблеми -глобальної платіжної кризи, що тривалий

 період роз'їдає нашу економіку, особливої гостроти вона набула в

 останні  півтора роки. продов всього цього часу Урядом вживалися

 відповідні  заходи  однак вони, як засвідчують добре відомі всім

 вам  дані,  виявились  недостатньо  ефективними, тому що не були

 комплексними. Однак справа не лише в цьому, потрібно визначити і

 наявність  в наших діях методологічних прорахунків, в тому числі

 ми  виходили  в  якійсь  мірі,  виходимо  ще  й зараз з того, що

 породженням  неплатежів і відповідно невиплат заробітної плати є

 спад  виробництва.  Так, дійсно, це має місце, така залежність в

 дійсності існує, однак нині вона не є уже визначальною.

      Продовж   останнього  часу  спад  виробництва  визначається

 головним  чином, платеспроможним попитом держави, підприємств та

 організацій і населення.

      При  загальному  спаді  виробництва за 4 місяці виробництво

 товарів  народного  споживання  впало  набагато  більше.  Такого

 співвідношення зазначених темпів падіння ми не знали вже давно.

      Водночас  катастрофічно  зростають  оббсяги  нереалізованої

 продукції. То ж висновок є очевидним -що головною і визначальною

 для  нас  проблемою в занчній мірі є проблема реалізації. Пошуки

 виходу  з критичного стану, як нам здається, треба вести в цьому

 напрямку.  Країни  Центральної  та Східної Європи і Прибалтики і

 окремі   країни   СНД   змогли   подолати  кризи  виробництва  і

 забезпечити його  відчутний  ріст в окремих країнах - зокрема, у

 Польщі він нині наближається до 10% на рік - завдяки тому, що їм

 вдалося  вирішити  питання  стимулювання  при  помірних  (я саме

 підкреслюю), помірних, не низьких (до них ще далеко), а помірних

 темпах  інфляції  платеспроможного попиту у всіх його складових:

 попиту держави, суб'єктів виробництва та населення.

      У  цьому  зв'язку не можу не привернути увагу вашу, шановні

 народні  депутати,  до  проблеми  нашої монетарної політики, тим

 більше  ви  тільки  що,  зараз  заслуховувавали  доповідь голови

 Національного банку з цього питання і будете обговорювати його в

 четвер.

      Уряд  підтримує  дії  Національного  банку  щодо проведення

 активної політики  цінової  стабілізації.  Однак аналіз фахівців

 засвідчує,   та і весь перебіг подій в нашому економічному житті

 останнього   року   переконує  в  тому,  що  засоби  монетарного

 стиснення  інфляційних  процесів  мають свої об'єктивні границі,

 межі.

      По  суті,  інфляція  і економічна нестабільність поки що не

 переможені - вони  просто перетекли з одного сектора до другого:

 із  сектора  грошово-фінансового  в інші сектори, перш за все, в

 сферу виробництва.

      Інфляція  попиту  повернулася  в нас інфляцією прозиції, що

 відбулося в 2-му півріччі минулого року і продовжує мати місце в

 нинішньому році.

      Основні  параметри  грошової  еімісії на 1995 рік, схвалені

 Верховною   Радою,  було  визначення,  виходячи  з  прогнозовної

 інфляції  десь  у  238  відсотків, фактично ж вона становила 282

 відсотки.  Це  вимагало  відповідної  корекуії  грошової емісії,

 однак,  цьогол не було зроблено і в дійсності грошов маса зросла

 в  2,  13  сотих  рази  при темпапх інфляції в 2, 82 сотих рази.

 Тобто  була  на третину майже  меншою.

      І тут не пот рібно бути фахівцем грошової справи, щоб чітко

 передбачити  наслідки такого перебігу подій, темпи інфляції мали

 знизитися  і  -це відбулося, однак, при цьому мала зростати і до

 того надзвичайна напруга на фінансовому ринку. Власне, приблизно

 так і сталося.

      Я  переконаний  в  тому  і  на  цьому  хочу  з  усією силою

 наголосити:  ми  уже  дійшли  до порогу зниження інфляції з суто

 манетарними  засобами.  Подальше стиснення грошової маси веде ще

 більшого  загострення  платіжної  кризи  і  відповідно  до спаду

 вирробництва.

      В  свою  чергу,  спад  виробництва  здорожчує  собівартість

 продукції   і  їх  ціни.  Таким  чином,  спад  перетворюється  в

 основний чинник нових інфляційних імпульсів  і одночасно веде до

 зниження бюджетених надходжень і невиплат   платні та пенсій.

      В  результаті  ми  отримали  низьку  суперечливих чинників,

 вирішення  яких  не  підсильно  лише одному уряду і тут має бути

 досягнутв більш чітка взаємодія і уряду і Національного банку, і

 Верховної  Ради,  оскільки  вона  стосується  не  лише  широкого

 спектру   проблем,   пов'язаних   із   стимулюючою   виробництво

 політикою,  а  із  розвитком емісійного процесу. Ми маємо знайти

 оптимум між цими чинниками. Поки що ми, як кажуть, цим не можемо

 похвалитися.

      У  цьому зв'язку я вимушений порушити питання про наглядову

 Раду  за  діяльність НБУ як дорадчого органу, в яку б увійшли не

 лише представники Верховної Ради, але і виконавчої влади.

      Має    бути   інституціональне   забезпечення   відповідної

 збалансованості  названих  напрямків  економічної  політики.

      Про  створення такої ради розмови ведуться вже давно, однак

 справа   вже  завершальна  не  вирішена.

       Ще   одне   питання   загального  характеру,  яке  породжує

 проблеми,  які  сьогодні найбільшою мірою турбують. Хто сьогодні

 несе матеріальну відповідальність, за погану роботу, несвоєчасні

 платежі,  фінансові  махінації   з   невиплатами  платні?

      Формальнол, і якщо деталізовано підходити, персоналізовано,

 то    виходить, що  ніхто  ,  окрім   Уряду  як  такого .

      Уряд   поки   що   економічно  практично  не  має  важелів,

 ефективних  важелів впливу на цей процес. Ми намагаємось зробити

 все,   щоб   посилити   в   межах   існуючого   правового   поля

 відповідальність    економічних    суб'єктів    за   раціональне

 використання  фінансових  ресурсів,  однак  ми  буквально  щодня

 стикаємось   з  відсутністю  чіткої  законодавчої  регламентації

 стосовно  прав,  обов'язків  та відповідальності всіх сторін, що

 приймають  участь  у  взаємних  розрахунках  процедури погашення

 боргів за рахунок ліквідних активів, включаючи депозитні валютні

 рахунки, а також неліквідних цінностей, притягнення боржників до

 різних видів відповідальності, в тому числі і кримінальної.

      Одночасно   невирішеною   лишається  проблема  контролю  за

 касовими  залишками  грошей,  готівковим  обігом, який проходить

 поза   банками.   Я   не  збираюсь  перекладати  в  цьому  плані

 відповідальність  за  Національний банк, який безпосередньо несе

 відповідальність   з..............   грошового  обігу,  це  наша

 спільна   справа.  Але  не  вирішивши  питання  позабанківського

 грошового  обігу дає дуже проблем немало і урядовій, як кажуть,

 компетенції,  де  вертаютсья  цьому  позабанківському  грошовому

 обігу,  ми  вже  підходимо  до  того  рівня,  коли кожен другий

 карбованець  там ходить, ми проблему своєчасних виплат платні та

 пенсій також не розв'яжемо. Я в зв'язку з цим хотів би запросити

 вас,  шановні  народні  депутати,  до спільного пошуку і в цьому

 питанні,  про  яке  ми говоримо в продовж тривалого часу, однако

 поки що до взаємного рішення не підійшли.

      Таким   же   нагальним  залишається  проблема  банківського

 обслуговування  бюджету,  де  відчутних зрушень, не дивлячись на

 зроблене останнім часом, про що вже говорилося, поки що так і не

 сталося.   Все  це  один  взаємопов'язаний  ланцюг  проблем,  не

 розв'язавши  яких  вирішувати  проблему платежів, платні пенсій,

 стипендій   і  інших  соціальних  виплат  дуже  важко,  а  то  і

 неможливо.

      Я  особливо  наголошую  на цьому, бо йдеться про визначення

 фундаментальних   причин   проблеми,  яка  винесена  на  розгляд

 Верховною  Радою.  Скажу  відверто мене більше турбує, щоб ми не

 скотилися  до  розв'язання  лише  поверхових  далеко не основних

 чинників ситуації, яка склалася і тим самим закинемо проблему ще

 більшою мірою в глибину.

      Проблема  свогочасності  виплати  відзеркалює  основи основ

 економічної кризи. Це і наші прорахунки в економічній політиці і

 недостатня зваженість в деяких випадках і непослідовність.

      Тепер  про  деякі  конкретніші  справи. Я вже зазаначав, що

 однією  з  причин  стану,  який  склався  у  порушенні бюджетної

 дисципліни і прироховування доходів від оподаткування.

      Станом  на  1  квітня цього року -43, 8 тисяч підприємств і

 організацій зоборгували були державі 95, 8 трильйона карбованців

 податків   зборів   та   обов'язкових  платежів  відрахувань  до

 пенсійного  фонду  близько  100  трильйонів  карбованців. Великі

 втрати  зазнає  бюджет  в  наслідок  заниження  та  приховування

 належних  бюджетних  сум  чи  об'єктів  оподаткування. Тільки  у

 першому  кварталі  цього року державними податковими інспекціями

 донараховано,  тобто  те,  що  могло  б  зникнути, як кажуть, то

 нараховано 40, 6 трильйона карбованців.. Порушення в зарахуванні

 коштів  до  бюджету  допускає  майже  п'ята  частина банківських

 установ.  З  перевірених  1  842  установ  банків у 315 виявлені

 порушення, за які застосовано фінансових санкцій та пені на суму

 майже півтрильйона карбованців.

      Окремимі  місцевими органами влади слабо проводиться робота

 пов'язана  з  запровадження  та справлянням місцевих податків та

 зборів.  По мобілізації таких доходів в середньому по Україні на

 31  відсоток до річних розрахункових сум в Автономній Республіці

 Крим їх надійшло лише 16 відсотків, Миколаївській області - 19.

      На  стан фонмування коштів для здійснення загальножержавних

 заходів  негативно впливає і те, що і Уряд Автономної Республіки

 Крим, Київська міська державна адміністрація, цілий ряд обласних

 державних  адміністрацій  не  виконують  своїх  зобов'язань щодо

 перерахування коштів до Державного бюджету.

      За   розрахунками   в  1995  році  заборгованість  місцевих

 бюджетів  перед  Державним  бюджетом  України  становить   29, 6

 відсотків  трильйона  карбованців.  Із  визначених  47 трильйонів

 карбованців,  які  належить передати в поточному році з бюджетів

 Автономної   Республіки   Крим,   міста  Києва,  Запорізької  та

 Полтавської  областей  в  першому  кварталі  поточного  року  до

 Державного   бюджету   України   ніяких   перерахувань  не  було

 здійснено.

      Порушення   строків   виплати   заробітної  плати,  пенсій,

 стипендій  і  допомоги є також наслідками неналежного контролю з

 боку   міністерств,   відомств,   а  також  обласних   Київської

 та    Севастопольської   міських   держаних   адміністрацій   за

 раціональним використанням підвідоомчими їм закладами  бюджетної

 сфери коштів, що виділяються на оплату праці їхніх працівників.

      В  умовах  обмеженості  ресурсів,  що  виділяються останнім

 часом  на  утримання  бюджетної  сфери,  органи  місцевої  влади

 окремих  областей,  керівники закладів освіти, охорони здоров'я,

 культури,   наукових   установ   допускали  введення  додаткової

 чисельності   штатних   посад,   встановлення  доплати  надбавок

 стимулюючого   характеру,  в  тому  числі  і  регіональних,  без

 врахування  наяності  реальних джерел фінансування цих витрат. В

 окремих  випадках це здійснюється із популіських міркувань. Такі

 рішення  були в Донецькій, в Одеській області. Частково вони вже

 відмінені.

      На  ці  розрахунки  засвідчують  і  недосконалість  системи

 оплати  праці  працівників  закладів соціально-культурної сфери,

 відсутність  можливості  впливу  Уряду  на  формування  поки  що

 окладів,  доплат  і  надбавок  призвели  до  додаткових  вітрат,

 пов'язаних  із  витратою  заробітної  плати  в 1995 році на суму

 понад 100 трильйонів карбованців.

      На  1  січня  у  нас  була  заборгованість десь приблизно в

 районі   40   трильйонів   карбованців,   а  перефінансування  в

 результаті  вказаних  причин  було  більше  понад 100 трильйонів

 карбованців.  Зараз  цю  заборгованість  і  вона покривається за

 рахунок   доходів поточного року.

      Можна   навести   чимало   фактів   порушення  використання

 бюджетних  коштіві  на заробітну плату. Окремі керівники, в тому

 числі   і  бюджетних  установ,  за  наявності  заборгованості  і

 заробітної   плати   допускають   завищення  посадових  окладів,

 встановлюють   необгрунтовані  надбавки  і  доплати,  збільшуючи

 чисельність   працівників.  Зараз  завершується  перевірка  всіх

 міністерств і відомств в цьому напрямку, оскільки відносно цього

 були дані відповідні директиви і рішення Кабінету Міністрів.

      Тепер  про інше. Про здійснювані Урядом заходи оперативного

 характеру,  які  покликані вже найближчим часом певною мірою, як

 ми   сподіваємося,  переломити  ситуацію  в  проблемі  зарплати,

 пенсії, інших соціальних  платежів.

      За  останній час Урядом прийнято відпрацьовано в результаті

 довгої і тривалої роботи, відпрацьований цілий комплекс заходів,

 які, які зконцентровані в постановах Кабінету Міністрів, які вже

 введені  в  дію,  про,  на  подолання платіжної кризи і зниження

 рівня  інфляції,  по підвищенню відповідальності керівників усіх

 рівнів   за   дотриманням  бюджетної  дисципліни  і  боротьби  з

 інфляцією. На це також націлений Указ Президента про невідкладні

 заходи  щодо  забезпечення  своєчасної виплати заробітної плати,

 пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

      Цими  заходами  передбачається,  зокрема,  в оборотні кошти

 державних  підприємств  в  1996  році  дозволено  поповнювати за

 рахунок  10%  балансового прибутку, що спрямовується на ці цілі.

 Прибуток,  спрямований  на  цю  мету,  в  визначених в межах, як

 відомо,  звільнений  від  оподаткування.  Це  зменшує  податкове

 навантаження,   навантаження  суб'єктів  ринку.  За  попередніми

 розрахунками  лише  цей  захід,  як  ми  сподіваємось, збільшить

 оборотні   кошти   підприємств  на  суму  понад  200  трильйонів

 карбованців.

      На  поліпшення  стану  оборотних  коштів  спрямовано  також

 рішення   про  реструктуризацію  заборгованості  підприємств  за

 спожитий  у  1994  році  природний газ, поставлений з Російської

 Федерації   шляхом   переоформлення  заборгованості  на  Мінфін.

 Вістрочення  цієї  заборгованості також позитивно позначиться на

 фінансовому   стані   підприємств.   Очікується,   що  це  дасть

 довготермінову  позику  окремим  підприємствам на суму десь біля

 200 мільйонів доларів США.

      Підприємствам  промисловості,  транспорту, агропромислового

 та  будівельного  комплексу  надано  відстрочку до 1 грудня 1996

 року  у  сплаті  податків  і  платежів  до  бюджету та державних

 позабюджетних  фондів,  не сплачених платниками станом на1 січня

 1996   року,   та   сум  пені  штрафних  і  фінансових  санкцій,

 нарахованих підприємствам, організаціям на 1 січня 1996 року.

      Прийняття   такого   рішення   дасть  змогу  значною  мірою

 розблокувати  розрахунки  підприємств за невиконаними платіжними

 дорученнями,  суттєво  поліпшити  їх  фінансовий  стан,  а також

 забезпечити  виконання ними зобов'язань як перед бюджетом, так і

 працівниками   підприємств.   Прийнято   указ   Президента   про

 стабілізацію  фінансового стану підприємств, який містить заходи

 щодо  реструктурізації  платежів  між господарюючими суб'єктами,

 перенесення  терміну  погашення  фінансової допомоги, наданої на

 зворотній  основі, підвищення розміру коштів, що спрямовується у

 першочерговому порядку на невідкладні потреби підприємств до 15-

 20 відсотків до суми надходження їх на розрахункові рахунки.

      Не  дивлячись  на всі складності, реалізуються рішення щодо

 індексації  вартості  основних  фондів підприємств, врегульовано

 проблему  списання  витрат  на капітальних ремонт. На останньому

 засіданні  Кабінету Міністрів врегульована така важлива проблема

 як  погашення  з бюджету дебітового від'ємного сальдо податку на

 добавлену  вартість,  що  виникає  у  підприємств  з сезонним та

 довготерміновим  циклом  виробництва підприємств-експортерів. Ці

 заходи  мають  позитивний  вплив  на фінансовий тан підприємств,

 дозволять  спрямувати  частину  вивільнених  коштів на погашення

 заборгованості  по заробітній платі.

      Однак  проблема  реформування  податкової системи лишається

 поки  що  до  кінця  не  розв'язаною,  в  цьому відношенняі уряд

 підтримує   пропозиції   з'їзду   УСПП   щодо   реформування   у

 відповідності  з прийнятою Верховною Радою концепцією податкової

 системи  у  більш  стислі ніж передбачено строки. Сумарний ефект

 від  реалізації  вже  прийнятого  цього  указу  і пакету заходів

 перевищує 1 квадрильйон карбованців.

      В  рамках  реструктурізації  вугільної  промисловості цьому

 сектору  економіки  з  початку  року надана фінансова допомога в

 сумі  30,  трохи більше 30 трильйона карбованців. В одночас слід

 відзначити,  що  можливості  подолання кризи платежів за рахунок

 використання  резервів  держави практично вичерпується. Подальше

 здійснення  заходів  тільки за рахунок бюджету може призвести до

 зворотнього  ефекту  загострення  платіжної кризи та фінансового

 стану  підприємств в наслідок недофінансування бюджетних витрат.

 Ми розуміємо те, що зобов'язання зараз зосередити центр уваги на

 питаннях   структурної  перебудови  економіки,  реструктуризації

 фінансово хворих підприємств, залученню недержавних коштів у цей

 процес    з    метою    забезпечення    переходу    на    випуск

 конкурентноздатної   продукції,   що   користується  попитом  на

 внутрішньому і зовнішньому ринку.

      Ще одне питання організаційного забезпечення здійснення цих

 заходів. Критично оцінюючи свою роботу, ми далекі від того, що з

 метою   недопущення   погіршення  ситуації  зроблено  все.  Лише

 останнім  часом  на  засіданнях  Кабінету  Міністрів та Президії

 звернуто  увагу  на  те,  що  заходи, вжиті для поліпшення стану

 справ   в   системі   Мінвуглепрому,   Держнафтогазу,  Мінпрому,

 в   аргропромисловому  комплексі  недостатні.  30  квітня,  коли

 розглядались  такі  важливі  питання,  як  розв'язання платіжної

 кризи  та  причини  невиконання  доходів  бюджетів  всіх рівнів,

 вказано на необхідність серйозної активізації роботи центральних

 економічних  відомств.  Як  ви  знаєте,  понесли адміністративні

 стягнення  ряд міністрів і, в тому числі, до звільнення займаних

 посад.

      Разом  з тим відповідальність за існуючий економічний стан,

 я  думаю,  повинні  нести  всі  гілки влади зверху донизу. Ми не

 можемо   погодитися   з   тим,   що   лише  уряд  повинен  нести

 відповідальність  -значну частину відповідальності повинні взяти

 на себе органи на місцях, керівники підприємств і організацій.

      З  метою  мобілізації  додаткових ресурсів з сьогоднішнього

 дня  групи,  які  сформовані  на чолмі з Віце-прем'єр-міністрами

 виїхали, виїжджають, а деякі вже виїхали в регіони щодо вивчення

 в  усіх  регіонах і проведення перевірок повноти сплати податків

 та   інших   обов'язкових  платежів  суб'єктами  господарювання,

 цільового  використання  бюджетних коштів, передусім -на виплату

 заробітної   плати   і   інших   соціальних   виплат,  напрямів,

 ефективності  використання коштів підприємств, причин наростання

 заборгованості  заробітної  плати  їх  працівників.  Такі робочі

 групи  ми,  очевидно,  перетворимо на період виходу з критичного

 стану у постійно діючі.

      На   період   погашення  заборгованості  заробітної  плати,

 грошового  забезпечення  пенсій,  стипендій  та інших соціальних

 виплат  визнано  за  необх-ідно  здійснити в межах затвердженого

 Верховною   Радою  України  особливий  режим  витрачання  коштів

 відповідних   бюджетів,   який,   безумовно,  буде  введений  по

 узгодженнню  з  комісією  Азарова  Миколи Яновича. Мова йжде про

 запровадження в практику принципу розроблення оперативних планів

 доходів  і  витрат бюджетів, в яких передбачаєтьсчя фінансування

 перд  усім  витрат  на  заробітну  плату,  грошове  забезпечення

 пенсій,  стипендій і всіх інших соціальних виплат з розробленням

 відповідних  графіків  погашення  заборгованості  по відповідних

 статтях  витрат  бюджету,  запровадження мораторію на проведення

 видовищних  заходів,  що  не  пов'язані  із  загально державними

 святами  на  будівництво  і  капітальний ремонт адміністративних

 будинків і приміщень, спортивних та видовищних споруд, придбання

 офісних  меблів, обладнання для обслуговування адміністративного

 апрату, обмеження зарубіжних  відряджень тощо.

      Хоча  скажу  відверто,  що робити це потрібно з розумом аби

 остаточно не  підірвати до того вузькийц ринок.

      У зв'язку з прийняттям рішення Міжнародного валютного фонду

 при  надання кредиту......... в сумі біля 900 мільйонів доларів,

 до  бюджету  для  фінансування  першочергових витрат залучаються

 кошти   двосторонньої  фінансової допомоги.

      До  кінця  поточного  місяця ми завершуємо спрямування всіх

 технічних  та юридчних процедур для отримання кредиту в Японії в

 сумі  150 мільйонів доларів -це понад 27 трильйонів карбованців,

 а основну частину цих додаткових надхлджень......... направти на

 погашення   заборгованості   по   заробітній  платі,  пенсіях  і

 стипендіях,  допомогах грошовому забезпеченню, збалансувавши тим

 самим  спрямування  протягом 1-го кварталу 1996 року значних сум

 на  погашення  зовнішньої  заборгованості.  Хоча  знову  ж  таки

 відмічу,  що  особисто  добре  розумію,  що  спрямувати іноземні

 кредити   на   фонд  споживання  -це  не  найкращій  захід,  але

 продиктовано це надзвичайною  ситуацією.

      Відповідно  до  доручення  Президента від 30 листопада 1995

 року,     міністерствами     і    відомствами     Київськими    і

 Севастопольськими міськими державними адміністраціями розроблено

 заходи щодо економії бюджетних коштів забезпечення їх витрачання

 в  межах  асигнувань,  передбачених у відповідних бюджетнах. Для

 бюджетних  установ  загальнодержавного упорядкування передбачено

 обсяги   асигнувань   на   оплату  працю,  які  вони  не  можуть

 перевищувати.

      Міністерства і відомства і інші органи державної виконавчої

 влади, Уряд Республіки КРим, обласні Київська та Севастопільські

 державні   адміністріції   зобов'язані   забезпечити  скорочення

 державних витрат, припинити реалізацію раніше прийнятих програм,

 які не мають джерел фінансуванян, провести показники щодо мережі

 штатів   та  контингентів,  підвідомчих  установ  і  закладів  у

 відповідність  із розмірами коштів, передбачених на їх утримання

 у  дрежавному  і   місцевому  бюджетах.

      Одночасно  бачимо  нагальним  завдання  щодо про проведення

 глибокої  адміністративної  реформи  органів виконавчої влади іх

 суттєвим  скороченням  відповідних  управлінських структур. Такі

 пропозиції   в   найближчий   час   будуть  внесені  на  розгляд

 Президенту.

      Ми маємо намір рішуче припинити анархію та зловживажння, що

 допускаються  в  оплаті  праці  працівників бюджетних установ. В

 умовах,  коли більшість працівників місяцями не отримують по 10-

 15  мільйонів заробітної плати, заробітки окремих категорій, як,

 як  показали  проведені  перевірки,  становлять  50-70 мільйонів

 карбованців.

      Масового,  і в багатьох випадках необгрунтованого поширення

 набула  контрактна  форма  оплати  праці  працівників.  Є немало

 прикладів, які   підтверджують  цю  тезу.

      З  подібними явищами, а їх, звичайно, багато, ми їх знаємо,

 не  можна  далі  і  миритись,  і тому Кабінету Міністрів України

 підготовлені  і  затверджені,  будуть  затверджені  умови оплати

 праці   працівників   бюджетних   установ   і   організацій   із

 встановленням  нових  ставок  і  впорядкуванням  системи доплати

 надбавок.

      Відповідними   міністерствами  і  відомствами  підготовлено

 проект  Закону  України  "Про  внесення  доповнення  до  Кодексу

 України   про   адміністративні   порушення,   яким  передбачено

 посилення відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасній

 иплаті  заробітної  плати.

      Я  хотів  би просити Верховну Раду прискорити розгляд цього

 проекту.

      Я   вже   говорив,   що  заходи,  які  були  відпрацьовані,

 передбачали  відповідний  режим фінансування в останні місяці по

 погашенню  заборгованості по заробітній платі. Відповідно до цих

 заходів, не зважаючи на надзвичайно складні умови, з 1 квітня по

 20  травня  невиплату  заробітної  плати працівникам установ, що

 фінансуються   з   державного  бюджету,  перераховано  майже  31

 трильйон  карбованців  з  34,  5  трилйьона  заборгованості,  що

 склалися  на  1  квітня.  Тобто,  якщо  можна,  я довідково можу

 сказати,  що з 25 квітня по 6 травня десь 4 трильйони, з 6 по 20

 травня  -14,  7,  попереду  там  бул  10,  сумарно  31  трильйон

 карбованців.

      Сьогодні  завершено  буде  погашення залишившихся 3, 5-3, 4

 трилйьона  карбованців і за цей же період місцевим бюджетом було

 надано  допомоги на 4, 4 трильйона карбованців. Це десь половина

 того,  решту  ми  до  1 червня виконаємо. також до 1 червня буде

 вжито   додаткових   заходів  для  погашення  заборгованості  по

 грошових  виплатах  населенню і за квітень. Хоча для цього треба

 ще  багато зробити. Зараз ми працюємо над тим, щоб погасити до 1

 липня  заборгованість  у  виплаті  заробітної  плати працівникам

 освіти   за  квітень-травень  через  нестачу  коштів  у  бюджеті

 відпускні  педагогічним  працівникам, передбачається виплачувати

 помісячно, а не  зразу  так, як це було раніше.

      Щодо  заборгованості  по  соціальних виплатах громадян, які

 постраждали  в  наслідок  чорнобильської катастрофи, то у квітні

 нині  погашення  було  перераховано з Чорнобильського фонду 4, 1

 трильйона карбованців. І це дало можливість здійснити виплати 90

 відсоткам   одержувачів   таких   виплат.  Решту  заборгованості

 погашено в травні.

      Хотів  би  підкреслити,  що  кошти  на  ці  цілі видилілися

 виключно  з неемісійних джерел за рахунок поточних надходжень до

 бюджету і продажу державних цінних паперів.

      Всі ці організаційні, правові і інші заходи повинні суттєво

 позначитись  на стані нашої економіки, покращити доходну частину

 бюджету,  значить  і соціальні платежі. Я думаю, що про наслідки

 цих  заходів  КАбінет  Міністрів  повідомить Верховну Раду десь,

 приблизно, через місяць-півтора.

      Одночасно  я хотів би сказати слідуюче. Нинішній стан нашої

 економіки  такий ( на завершення), що вона практично на сьогодні

 не  забезпечує  навіть  щоденних  потреб  соціального характеру.

 Тобто,  буквально,  в  останні  тижні  це добре видно, що добові

 надходження  до бюджету практично не забезпечують добових потреб

 по   виплатах   зарплати,  пенсій,  доплат,  стипендій  і  інших

 надзвичайно актуальних платежів.

      Заборгованість  по  зарплаті  і  інших  соціальних платежах

 росте,  не  дивлячись  на  те,  що  вжиті заходи, які привели до

 погашення  за  перший  квартал. Я думаю, що настає час поставити

 питання і про зменшення податкового тиску на товаровиробників. Я

 думаю,  що  є резон вивчити питання про можливе зменшення НДС до

 10  відсотків, хоча б на 3 чи 6 місяців, вжити дієвих заходів по

 захисту вітчизняного товаровиробника, переглянувши імпортні мита

 і акцизні збори хоча б на товари, які наша промисловість має всі

 можливості   випускати,   перш   за   все   харчової   і  легкої

 промисловості.

      Я   думаю   підійшов   час   переглянути  в  бік  зменшення

 відрахувань  до  різних  фондів, як загальнодержавних, галузевих

 так  і місцевих і перевести всі позабюджетні фонди до Державного

 бюджету,  як,  до  речі,  це зробила Росія, забезпечуючи цільове

 використання цих коштів.

      Я  міг  би  привести дуже багато прикладів, що твориться на

 рахунках   цих   позабюджетних  фондів.  Вони  потрібні,  значна

 частина,  але  і  ставки  відрахувань  і їхнє  місце в бюджетній

 системі, я думаю, треба змінити.

      Я  думаю,  що  терміново  треба виходити на диференційовану

 податкову  політику,  звільниши прибуток від оподаткування, який

 іде  на  інвестування.  Видно  по всьому, що нам прийдеться дещо

 змінити  і  технологію  виплат із бюджету, визначивши пріоритети

 соціальних платежах, які...  про які вже йшла  мова.

      Здається, що варто було б тимчасово ввести обмеження витрат

 надзвичайно...   чи(...........)   зарплат  в  бюджетній  сфері,

 продовжуючи   нараховувати   на   окремі  рахунки  з  подальшими

 виплатами.  У  нас  є  і зарплати, і пенсії. Такі, яких, мабуть,

 різниці  немає  ніде  в  світі.  В  бюджетній сфері. Є абсолютно

 законні зарплати і пенсії в межах 180-200 мільйонів карбованців.

      Закон   про   кримінальну   відповідальність  про  несплату

 податків,  які  в  и  розглянули  в першому читанні, я просив би

 максимально  скоро  його розглянути. Прискорити його прийнятття,

 оскільки  я,  шановні  колеги,  завершуючи, хочу сказати в цьому

 плані  слідуюче,  що  вакханалія безвідповідальності за несплату

 податків  загрожує  вже  в  цілому державному устрію.

      Я  думаю, що ми прийдемо до необхідності розглянути питання

 про  залучення  можливо  і нашого валютного резерву до погашення

 заборгованості по зарплаті, пенсіях і інших соціальних платежах.

 Це  дуже  делікатне  питання,  його  не можна вирішувати наспіх,

 але  -я  ще раз кажу -картина, яка зараз розвивається, яка видно

 по  доходній  частині  бюджету  свідчить  про  те,  що  ситуація

 надзвичайно  гостра.  І  є  проблеми  безумовно  в  технології і

 дисципліні  в  міністерства  фінансів  видаткової  частини,  але

 головний корінь криється в іншому, про що йшла мова.

      Кабінет  Міністрів, я думаю, відізве законопроект про зміни

 до  закону  про  відповідальність  за контрабанду  для того, щоб

 переглянути   його  і  взяти...  підвищити  відповідальність  за

 контрабанду  горівчаних  і  тютюнових виробів, оскільки зараз це

 дуже серйозно дало про себе знати.

      В  принципі,  правильна  ідея  по  декриміналізації  деяких

 статей  по  контрабанді  виявилась, що в даний момент вона ще не

 своєчасна, треба переглянути.

      На  завершення  я  хотів  би  сказати,  що аналіз ситуації,

 організаційні  заходи, які вживаються зараз і ведуться Урядом, і

 всі  ті  прийняті, всі прийняті нормативні документи і Урядом, а

 також  Укази  Президента  можуть  і  мають  бути  підставою  для

 покращення  ситуації  в  цілому  в  економіці,  а значить -і для

 суттєвого покращення в сфері соціальних виплат. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  колеги,  скільки ми часу на запитання відведем? 30

 хвилин? 30 хвилин. Виставте, будь ласка, 30 хвилин. І запшиіться

 на запитання.

      Висвітіть.

      Ми  побудуємо  відповіді  на  запитання  таким  чином. Якщо

 Евгеній  Кирилович скаже, що кому-то з його замів дати відповідь

 на те чи інше питання, ми будем і до цього .........

      Степенко. За ним - Роєнко.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

      Шановний Евген Кирилович...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги!

 

      СТЕПЕНКО  В.  І. Я цілком підтримую вас у тому, що потрібно

 всім нам разом братися і виходити з цієї економічної катастрофи,

 в  яку  попала  наша  держава.  Але в мене питання трошки іншого

 характеру.

      Я  розумію,  що  ми  будем  виплачуть  своєчасно зарплату і

 будемо  виплачувати  пенсію  і  інше  все  те, що потрібно, коли

 запрацює  виробництво.  От чому аше розпорядження за номером 281

 про   виділення  кредиту  "Лвівхімсільгоспмаш"  для  виробництва

 оприскувачів, які краще за іноземні не виконане і коли я там був

 особисто,  розбирався,  людина, яка має відношення до сільського

 господарства, то там підрахували, що якби ці кошти були віділені

 за  рахунок  реалізації  цих  оприскувачів бюджет одержав би у 2

 рази більше коштів, чим був одержаний кредит. Як ви вважаєте, чи

 потрібно  все-таки  зайняться  тим питанням, щоб було за рахунок

 чого  в  першу  чергу, виплачувати і пенсії і заробітну плату? Я

 вам дякую.

 

      МАРЧУК  Я  говорив  в узагальненій формулі, але як раз ваше

 запитання  дозволяє  мені сказати більше деталізаовано, мова йде

 взагалі  про  проблему протекціонізму і взагалі проблему захисту

 вітчизняного   товаровиробника.   В  цьому  плані  є  ще  багато

 серьйозних  недоліків і, які стосуються і використання іноземних

 кредитів, нажаль, ви знаєте, кредитодавець він не рідко, а можна

 сказати  часто  він і вказує умови, і інколи навіть називає свої

 фірми  на своїй території, і, як кажуть, від проблемності чи, як

 кажуть  в народі, від бідності ми інколи вимушені на це йти, але

 я  ще  раз  підкреслюю,  і з цим конкретним фактом, я записав, я

 думаю,  що  ми  його  доведем до логічного кінця і безумовно для

 своїх  власних  товаровиробників  ми  будемо давати прерогативу.

 Єдине   безумовно   що  це  зовсім  не  значить  що  конкурентне

 середовище і що дляних будуть незалежно від рівня технологічного,

 їхнього  ресурсозбереженого фактора і витрат на виробництво того

 чи  іншої  одиниці  продукції,  що  на це ніхто не буде звертати

 уваги, по даному конкретному факту я додатково проімпульсую і, я

 думаю, що це, не думаю, а це питання буде вирішено позитивно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Роєнко. За ним Сокирчак.

 

      РОЄНКО В.Г.

 

      423 виборчий Уманський округ.

      Євгене  Кириловичу,  у  мене  таке  питання спочатку,  дуже

 коротке:   як   ви   відноситесь   до  того,  що  нам  перекрито

 інформаційну...................,  мається  на увазі, у Верховній

 Раді,  і  сьогодні  не  всі громадяним України чують, про що йде

 сьогодні  у  нас  мова  навіть?  А  тим  більше, це питання, яке

 сьогодні  цікавить кожного громадянина України, зокрема  тими...

 тих,  хто  працює і хто, відповідно, відпрацював і хоче отримати

 відповідно свою пенсію. Це перше питання.

      І  друге  питання.  У  мене  поступили  кілька депутатських

 запитів  вже  не тільки від бюджетних організацій - це медицина,

 освіта, культура, а й від військових і органів внутрішніх справ,

 що  заборгованість  надзвичайно  велика.  І поговорюють так, що,

 мабуть,  нас  будуть  вже мафіозні структури годувати, і тоді ми

 будемо  їх  захищати...  Отакі  вже  розмови  пішли!..  То  ми ж

 створюємо  колізію в цьому відношенні. Тому у мене і пропозиція,

 і  зразу  запитання:  як  ви відноситесь до цього, щоб ми повели

 себе скромно і відмовилися від заробітної плати всі вищі ешелони

 влади: і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і Президент з своєю

 командою  відмовилися  від  заробітної плати до тих пір, поки не

 буде виплачена...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Відключіть мікрофон!

 

      РОЄНКО.  ... всім людям ця заробітна плата?

      Дякую.

 

      МАРЧУК Є.К. Дякую.

      Я  можу  сказати,  що  у  нас  є один міністр, який отримує

 зарплату останнім в своєму відомстві. Це, правда, ще не всі, але

 такий міністр є, він тут знаходиться, в залі.

      Що    стосується    фінансування   правоохоронних   органів

 Міністерства  оборони.  Дійсно,  це  питання  має  дуже серйозне

 значення  з  точки зору соціального миру і стабільності в нашому

 суспільстві  і, безумовно, воно знаходиться в полі зору постійно

 і   Президента,   і  уряду.  Все  зв'язано,  безумовно,  з  тими

 пропорціями,  які  можна  тільки  виділити,  відверто кажучи, на

 фінансування правоохоронних... на Міністерство... правоохоронних

 органів Міністерства оборони.

      Я  можу назвати тут такі дані, якщо вас цікавить конкретно,

 цифри  по  фінансуванню Збройних Сил і правоохоронних органів. З

 Державного  бюджету, значить так, на ьзаборгованість на 1 квітня

 оборона  і правоохоронні була 12 трильйонів 283 мільярди, із них

 зарплата   11  трильйонів  600.  Всього  належало  виплатити  23

 мільйони 883 трильйони 883 мільярди. З бюджету перераховано було

 біля  10  трильйонів  карбованців. Таким чином, заборгованість в

 цій  сфері  ще  дійсно  є  і  вона  знаходиться,  як  кажуть, на

 першочерговому  плані,  але  в  такій  же мірі, в першочерговому

 плані знаходяться і освітяне, і культура і охорона здоров'я.

      Але  вимаєте  рацію.  Безумовно, повинен бути і він в межах

 тих  можливостей  і  пропорцій,  як і є відповідний пріоритет до

 цієї сфери службовців, які знаходяться на службі у держави.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сокерчак, Анненков. ... трансляціє іде...

 

      ____________. Я прошу не заважати мені...

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирилович, трансляція іде по 1-й і по 3-й

 програмі, я ж вам сказав.....  в перерві.

      ШУМ У ЗАЛІ.

 

      СОКЕРЧАК.  Олександр  Миколайович,  я  слухав  по радіо

 перше  питання,  коли доповідав Ющенко, я з'сую тоді деталі, про

 що  іде мова.  Трансляція іде...

 

      СОКЕРЧАК, 314  виборчий округ, Одеська  область.

      Шановний  Євген  Кирилович,  мені  як  члену  підкомісії по

 податках,  довелось  безпосередньо  працювати  над  Законами Про

 ставки акцизного збору..... про........... акцизного збору.

      Поки  вирішувалися організаційні питання про виготовлення і

 реалізації  марок,  звичайно, надходження до бюджету були менші.

 Але  зараз  марок  видано на багато мільйонів доларів за кордон.

 Але  сталось не передбачене. Актизувалось? масове проникнення на

 Україну  контрабанди,  особливо,  значить,  сигарет, алкогольних

 напоїв і автомобілів.

      Я  хотів  би  запитати,  що ж це таке уряд пропорнує і буде

 рпобити  для того, щоб якось запобігти цьому? Я не вірю тому, що

 оці  старушки і стрики, які торгують сигаретами зав  кордонами -

 це  ж  самі  чолниками завозять їх.

 

      МАРЧУК.  Це  якраз  ви зачіпаєте те болюче питання, яке

 стосується  балансу  між  відкритістю  економіки,  лібералізації

 зовнішньої торгівлі і цивілізованими механізмами регулюції.

      Я думаю, що той, хто отак, задаючи питання, ви знаєте, який

 жорсткий  механізм  існує  і  в  Євросоюзі,  і  в  інших,  інших

 об'єднаннях   держав,   чи  окремих  держав  щодо  обмеження  чи

 механізмів,   які  захищають  свій  внутрішній  ринок  при  всій

 відкритості економіки. Ця жорткість якраз і є предметом високої

 упорядокуваності   і розумного  балансу.

      Іте,  що у нас на сьогодні ми маємо таку ситуацію, особливо

 з  ввезенням  на  Україну  незаконним шляхом тютюнових виробів і

 лікеро-горілчаних,  там є декілька причин, одне я вже сказав, що

 навіть  самі  розмови, які пішли про те, що буде декримілізована

 стаття  по  контрабанді  вона  розм'якчила.  З  другого боку, це

 робота  митних  установ.  І третє, ми поки щоне довели до кінця,

 зараз   ця  проблема  доводиться,  і  в  тому  числі  із  участю

 міністерства  внутрішніх  справ. Це наведення порядку в транзиті

 через   Україну  вантажів  з  підакцизними  товарами.

      Майже  до  кожного  такого  великого,  як  кажуть, вантажу,

 прийдеться  ставити  супроводжувача  доти,  доки  він  не покине

 територію   України.

      І  це,  як  ми  підрахували, правда, там для цього потрібні

 відповідні  суми,  але, коли ми підрахували, то це буде дешевше,

 ніж   те, що зараз  відбувається.

      Так що це питання -правильно воно стоїть, і, я думаю, що ми

 тут  наведемо  порядом, хоча я повинен скзати, що викрутасів тут

 приходиться  зустрічати  дуже багато.

      І  я  б  хотів би також, щоб така благородна річ, як пільги

 для фондів і чорнобильського фонду, особливо різних гуманітарних

 проблем,  щоб  все-таки питання різного роду пільг комерційного,

 на комерційну діяльність, все-таки я б особисто просив всі фонди

 позбавити  таких  пільг.  Через  один  фонд, як через гігантську

 трубу,  заганяється в Україну величезна кількість таких товарів.

 Декілька  фондів  таких  було закрито указами, вірніше вони були

 ліквідовані  указами Президента. Але, безумовно, багато є різних

 фондів гуцманітраного характеру. Я просив би все-таки з пільгами

 тут почекати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анненков, Мельник.

 

      АННЕНКОВ  Є.  І. Анненков, Лисичанский избирательный округ,

 фракция "Коммунистов".

      Прежде всего, Евгений Кирилович разрешите вас поблагодарить

 за  то,  что  вы  в  отличие от других руководителей государства

 согласились  ответить на вопросы.

      Теперь,   вы   называли   срок  погашения  задолжености  по

 заработной  плате  и пенсии до 1 июня. Теперь же вы просите срок

 продлить  до 1 июля или же больше, даже до 15. А что будет, если

 этот срок опять же не выполнится? И кто понесет ответсвеность за

 то,  что  не  выполняются  решения  Верховного  Совета  и вашего

 Кабинета Министров?

      В  Луганской  области  сложилась  критическая  ситуация  по

 выплатам  бюджетникам и даже пенсии. А сложилось это, потому что

 (..............)  не  платят в бюджет и пенсионый фонд. Имеет ли

 такая возможность Кабинетом Министром оказать помощь в Луганской

 области в этих вопросах?  Спасибо за внимание.

 

      МАРЧУК. Мова іде не про всі види заборгованості зарплат, що

 ми  просимо  до  1 липня. Мова іде про ті, де зараз ми просто не

 встигаємо,  виходячи  з  тих  реальних моєливостей, які продукує

 економіка  фінансового характеру. Мов іде тільки про ці, тому що

 по  освіті,  я  вже  сказва,  що  ми  сьогодні заборгованість по

 першмоу  кварталу завершуємо, але вже є квітень зарплата і є вже

 травень закінчується і крім того відпускний період для вчителів.

 Ми то вирішили питання по першому кварталу, але зараз для цього,

 що  акумулювати  кошти  і  розтягнути  їх, щоб не залпово, в нас

 навіть залпово не вийде. Ми якраз, я якраз і назвав цю цифру.

      Що     стосується...........     в    Луганській    області

 заборгованість  працівників  бюджетних  установ  велика. Не сама

 більша  правда,  але  це  трильйон, на 1 січня було трильйон 164

 мільярди   карбованців,   на  1  травня  мільярд  934  мільйонів

 карбованців.

      Я  сказав, що 4 трильйони -надання домоги місцевим бюджетам

 по  зарплатам  ми  вже  зробили, і  до  1  червня залишок біля 4

 трильйонів ми виконаємо, але, безумовно, ми будемо дивитися і на

 баланси  співвідношення хто потребує перш за все такої допомоги.

 І  з ругого боку, кому давніше всіх ця допомога надавалась. Тому

 що  є  так,  що  і  допомога   гостра,  але... вірніше п, отреба

 гостра,  а допомога надавалася недавно. Тому якраз це виходить з

 тих  надходжень,  які  ми  і  з  економіки, і від продажу цінних

 паперів.  Ну і тепер вже у нас є абсолютно реальне і гарантоване

 джерело,  зовнішнє джерело фінансування нашого дефіциту бюджету,

 як   я   вже  сказав,  що  ми  його  використаємо  на  погашення

 заборгованості зарплати.

      Ну  і  крім  того, ми таки бачимо деякі прекмети ще не дуже

 серйозні,  що  надходження до бюджету зараз трохи, не сильно ще,

 але  трохи покращується. Як правило, на початку літа надходження

 до бюджету трохи покращується взагалі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельник, Ратушний.

 

      МЕЛЬНИК.

      Шановний  Євген  Кириловичу!  В  мене  буде одне питання по

 сільському господарству, друге питання по Чоннобилю.

      Перше  питання відноситься такого характеру. Що на сьогодні

 підприємтсва  переробки заборгували перед сільськогосподарськими

 товаровиробниками  за  продукцію, яку здали. В  той же час ми не

 можем   розрахуватися   за  електроенергію,  яку  нам  поставила

 держава.  І  виникає  така парадоксальна ситуація: держава винна

 господарству,  господарство  винне  державі  за  електроенергію.

 Приїжджають  з енергетичних оранізацій, відключають майстерні  в

 той  період,  коли  сьогодні посівна йде в повному (...........)

 завершується  підготовка  до  сінозбирання.  В  якій  мірі  Уряд

 приймає  для  того,  щоб  все-таки урожай мусим збирати і якимсь

 чином це уладнати. Це одне питання.

      А друге питання -наскільки достовірна інформація про те, що

 Уряд хочезнову повернуться до постанови ь600 по Чорнобилю про по

 перегляду   4  зони  зараження. Дякую.

 

      МАРЧУК Є.К. Я не  почув  кінця  запитання  вашого.

 

      МЕЛЬНИК.   600   постанова   по   перегляду   зон.   По

 Чорнобильській  аварії.

 

      МАРЧУК Є.К. Ні, ні. По  зонам  - ні.

 

      МЕЛЬНИК. Дякую.

 

      МАРЧУК Є. К. Що стосується електроборгів за електроенергію.

 У   нас   дійсно   є  серйозні  питання,  які  стосуються  всієї

 енергетичної  проблеми  і роботи самого міністерства енергетики.

 Хоча  борг  зараз  споживачів  міністерства  енергетики десь 230

 трильйонів  і питання, яке буде слухатись на днях про підготовку

 енергетичного   сектору   до  зими  1996  -1997  років  якраз  і

 пердбачає...  воно було підготовлене, але неякісно на вчора і ми

 його  перенесли...  я  його переніс на кінець тижня. Оскільки ця

 проблема  комплекса і системного характеру, зв'язана з загалоно-

 економічними  проблемами,  не вирішивши питання щодо розв'язання

 ситуації  з  боргом,  заборгованістю Міністерства енергетики 230

 трильйонів,  а  це  значить  веде  до  того,  що  воно  не зможе

 організувати  закупку,  ну  скажемо  так,  за  спрощеною  схемою

 пального  для  електростанцій  на зиму, то всі інші розглядання,

 всі інші заходи, вони не будуть мати якогось суттєвого значення.

 Тобто,  тут  знову  питання  економічного характеру... загально-

 економічного  характеру і  воно буде вирішено постановою.

      З  другого  боку,  безумовно це неподобство, я б сказав би,

 гріх  -коли  ми  не  можемо і Міністерство енергетики якраз йому

 поставлено   таке  завдання,  не  дивлячись  навсі  найскладніші

 технічні  проблеми,  які  дійсно є, які залишилися від колишньої

 (...........)   економіки   про   неможливості   сеперетного  чи

 вибіркового  відключення,  оскільки  зараз,  коли  відключаються

 об'єкти  і  підприємства,  які  нормально працюють. Скажемо так,

 розраховуються  за  електроенергію,  і  таким  чином наноситься,

 скажемо,  збиток.  Цього  далі  терпіти не будемо. І як не важко

 технологічно,   хай   це  буде  технічно,  якісь  там  тимчасові

 перекидки,  я  розумію,  що  не  можна  там  порушувати  техніку

 безпеки,  але  просто  кожен раз засвідчувати, що цього не можна

 зробити,  це  дуже  важко,  це  повинні  робити тільки, значить,

 безпосередньо  керівники  міністерств  і  відомств, це безумовно

 також. Але далі так не може бути. Прошу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратушний. Скіпальський.

 

      РАТУШНИЙ М.Я.

      Пане  Прем'єр-міністр, власне, слухаючи вас, я не зрозумів.

 Ситуація,  що  склалася  в  державі,  викликана  об'єктивними чи

 суб'єктивними обставинами?

      Коли приймалася Програма Уряду, коли затверджувався бюджет,

 і  з  ваших уст, і з уст інших високих посадових осіб виконавчої

 влади звучали слова про те, що буде наводитися жорсткий порядок,

 що  будуть  проводитись  кадрові зміни, особливо серед осіб, які

 займаються фінансово-господарською діяльністю в Уряді.

      Пройшов час. Відповідно цього нічого не зроблено.

      Тому,   виникає   питання:   хто  координує  чи  хто  керує

 діяльністю  Уряду?  Хто,  чи  хтось  справді  має  намір навести

 порядок, відповідати за свої слова? Це перше питання.

      Друге.  Ситуація  найскладніша  з  поставкою енергоносіїв з

 Росії.  Були відповідні розпорядження і ваші, і попередників про

 питання,   пов'язані   з  концерном  "Республіка  Інтер-газ"  по

 неповерненню   коштів   в  Державний  бюджет.  Коли  ви  думаєте

 виконувати  свої  розпорядження?  Тому  що  тут одна із основних

 проблем, викликаних в державі, як ви самі сказали.

 

      МАРЧУК Є. К. Про кадрові зміни. За цей час перший заступник

 із  заступників міністрів, декілька, не хочу називати, там цифри

 треба   підрахувати,   але,   мабуть,   за  цією  категорією  не

 відслідковує  громадська  думка.  Громадська  думка відслідковує

 тільки,  мабуть,  там  такі сенсаційні якісь звільнення, як там,

 наприклад,  Голову Держкомнафтогазу, що на Кабміні, як кажуть, з

 пропагандитським  акцентом  знімається.  А  те,  що  замінено за

 останній  час  десь  біля  30 керівників міністерств і відомств,

 заступників,  перших  заступників,  оце і є як раз ті зміни, про

 які  ви  говорите.  Я міг би назвати так, ну наприклад, вугільня

 промисловість  -міністра-не  тільки  міністра, майже вся колегія

 була  замінена  і  такі  зміни є. Питання інше: в якій мірі нові

 відповідають   тим   проблемем,   які   сьогодні   вони  повинні

 вирішувати,  для  цього  потрібен  час,  і тут також можуть бути

 помилки.

      Що  стосується  подальших  змін,  то вони є, відбуваються і

 будуть  відбуватися,  кадрових, і з цього ніякої трагедії нікому

 не треба робити і в тому числі і самих суб'єктів, як кажуть, цих

 дій.

      Друге  питання  що стосується взагалі проблему Програма дій

 Уряду  і які основні причини суб'єктивні чи об'єктивні? Я міг би

 зараз детально назвати цілий ряд об'єктивних причин, які є, хоча

 б    одну   назвати   -залишившийся   нам   технологічний   парк

 ресурсозатратний  і  енергозатратний,  який  щоб  змінити  треба

 декілька  сот  мільярдів доларів американських витратити і це не

 можливо  зробити  зразу,  не кажучи вже про інші питання. Але, я

 думаю,  що  годі плакатись над об'єктивними причинами, а саме як

 раз  безумовно  в  суб'єктивні  причини  залазити,  і  як раз ці

 постанови,  якщо  ви  їх  уважно подивитесь і указ Президента, і

 постанови  три  -це  системного  характеру  постанови, вони дуже

 важко  нам  давалися,  довго  працювали  експерти, професіонали,

 консультанти,   урядовці,  керівники,  директори,  -це  біля  50

 системно  пов'язаних заходів, які як раз націлені на зміну того,

 що ми називаємо суб'єктивні причини.

      Що   стосується   енкргоносіїв,   розрахунки  з  Росією  за

 енергоносії.  В  цій  проблемі є дві підпроблеми: одна з них -це

 проблема  зовнішніх  розрахунків,  друга проблема -це внутрішніх

 розрахунків. По першому кварталу цього року у нас з Росією немає

 розрахункових  проблем, але є розрахункові проблеми цих структур

 комерційних,  які  працюють  на внутрішньому ринку, розрахунки з

 споживачами  газу.  Це  проблема  інша, я міг би тут її детально

 розкривати,  але  якщо  ви  питаєте:  з Росією, то і на останній

 зустрічі, під час саміту СНД (зустріч була з Головою уряду Росії

 Чорномирдіним)  питання  розрахунків  за  газ  в  цьому  році не

 стояла, оскільки його на даний момент поки що немає. Хоча ілюзій

 не  повинно  бути  -попереду дуже багато складних проявлень цієї

 надзвичайно   важкої   проблеми,   яка   зв'язана  з  серйозними

 неплатежами   у   нас   всередині   країни,   яка,   як  кажуть,

 невідворотньо дасть про себе знати на зовнішньому полі.

      Крім  того,  Росія... я  вже  сказав,  що  керівництво  РАО

 "Газпром"  вийшло  на  рішення  про те, щоб майже повністю зняти

 товарне  покриття  розрахунків  і  вести всі розрахунки виключно

 валютою.  Зараз  був проведений недавно один раунд переговорів з

 головою  РАО "Газпром" (чи "Радгазпром") Яхілєвим, який був тут,

 в Києві. І переговори будуть продовжені.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Скіпальський. Кулаков.

 

      СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О., 66 виборчий округ.

      Шановний  Євген  Кирилович, як  відомо,  я  - ваш  колишній

 підлеглий,   добре  знаю  ваші  потенційні  можливості.  І  мені

 особливо   прикро,  що  структура,  яку  ви  сьогодні  очолюєте,

 демонструє  свою  слабкість, демонструє нерішучість, не піднімає

 економіку, а супроводжує її спад.

      Правда,  за 5 років на селі появилось зростання коней, а не

 нових  тракторів...  В  Армії  офіцери не можуть купити хліба, з

 гуртожитків  їх виселяють, квартир не дають... І щодень гірше...

 Де  вихід?  Що  робити? Невже держава, що мусить захистити себе,

 своїх людей, не може відпрацювати:

      Перше.  Механізм  контролю  за грошовим обігом, який ви тут

 розказали.

      Впровадити  податкову  систему  не  фіскальну, а стимулюючу

 виробництво.

      Євген  Кирилович, останнє: невже ви, колишній генерал Армії

 будете  терпіти, що владу візьмуть якісь призрачні створені нові

 десь  в Харкові з допомогою проМосковських сил тіньові кабінети,

 тіньові  уряди.  Я думаю, що ми можемо спільно і тут в Верховній

 Раді урядом .... почати наводити порядок  у державі. Дякую  вам.

 

      МАРЧУК. Щоб відповісти на питання, Олександр Олександрович,

 мені  треба  було  в  значній  мірі  повторити  свій  виступ,  а

 додатково  я  б  сказав  би  слідуюче. Що стосується того, що ми

 називаємо  наведення  порядку. Я б привів би декілька прикладів,

 коли  знімали  одного  чи  2-х директорів. Це йшло десь з рік чи

 півтора,  потім  судом  це  все  було виправдано і на завершення

 маємо те, що маємо.

      Мова  йде  про....  мова  йде  про те, відповідаючи на ваше

 запитання,   Олександр   Олександрович,  коли  ми  говоримо  про

 наведення   порядку,   то   я   далекий  від  думки,  що  тільки

 адміністративно жорсткими засобами це можна зробити, оскільки це

 можна  зробити  тільки  в  системі,  де діє відповідна структура

 влади.   Наведення   порядку   економічними   важелями  розом  з

 посиленням  ролі  держави  в  регулюванні внутрішніх процесів на

 сучасних  цивілізаційних  принципах  таких,  які  використовують

 майже  всі держави в Європі, я вже говорю і захист внутрішнього

 товаровиробника  і  відповідний  протекціонізм  і  так  далі. І,

 безумовно,  порція  чи  доза  держави  в  регулюванні  економіки

 повинна   бути  підвищена  не  за  рахунок  втілення  механізмів

 адміністративної  системи,  а  за рахунок втілення того , про що

 зараз  я говорив.

      Я  впевнений,  ми  зараз уже маємо інформацію про те, що на

 місцях  і для цього як раз і поїхали і поїдемо і я їду для того,

 що  ви  називаєте  наведенням  порядку  і  є  немало  величезних

 питальних знаків, коли доходна частина, тобто в бюджет по доходу

 місцевий,  виконаний  з  перевиконанням,  а зарплата вчителям чи

 освітянам....  та частина, яка виплачується з місцевого бюджету,

 не  виплачена.  Є  тут  питання  великі? Є. І для цього створена

 якраз  така  технологія  перевірки  вивчення  цього питання, яка

 обов'язково оприлюднена про результати. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Кулаков, Яворівський.

 

      КУЛАКОВ.    Шановний    Євгене   Кириловичу,   відомо,   що

 криміногенна  обстановка  в  різних регіонах України залишається

 складною.  І  постійно  погіршується. Це явище і хвилює і обурює

 громадян.

      Але  надзвичайно  хвилює  і  те, що існує заборгованість по

 виплаті заробітної плати працівникам правоохоронних органів, які

 знаходяться  в  боротьбі   із  злочинністю.

      Я  хотів  би запитати, чи існує на сьогоднішній день графік

 погашення  заборгованості  по  виплаті  заробітної  плати  даній

 категорії  працівників,  а  також  військовослужбовцям.

      Що  робиться  Урядом  по  недопущенню  такої заборгованості

 надалі?

       Ще  в  мене  одне запитання: чи не розписуємось у власному

 безсиллі,  тому що держава зараз не реагує на тіньові дії деяких

 кланів, в тому числі у сфері комерційної діяльності, коли навіть

 у Київській області, це місто Ірпінь та інші, знаходились і були

 склади із зберіганням контрабандних тютюнових виробів, і як вони

 потім реалізовувались, ці клани контролювали, куди їх і хто буде

 реалізовувати   надалі? Спасибі.

 

      МАРЧУК.  Питання  тіньової  економіки,  це  питання  не

 тільки  правоохоронних  органів, і питання тіньової економіки як

 явища   загальнодержавного,  це  проблема  всіх.  Окрім  методів

 правоохоронного  характеру,  які в икористовуються з якоюсь, ну,

 можна  сказати, традиційністю, хоча то є поле для творчості, але

 все-таки основні механізми виводу тіньової економіки на світло і

 повернення великих коштів, які пішли за кордон, до нас назад (до

 речі,  це  процес  уже  відбувається),  це, безумовно, проблема

 економічних  регуляторів.

      Значна  частина  в  тому,  що, вірніше чатина для вирішення

 цтієї   проблеми   запропонована   в  тих  проектах  законів,  в

 постановах  і  проектах  законів,  про  які  я  сказав.  Але  ви

 правильно  говорите  про  те, що п оки буде дефіцит, неплатежі і

 заборгованість  по  заробітній  платі, доти ми будемо винувати в

 тому, що криміналітет має соціальну базу і має опору, якщо можна

 так   сказати,   в  нашому  суспільстві.  Тому  ті  заходи,  які

 проводяться  по  лінії  Міністерства  внутрішнніх  справ і інших

 правоохоронних   структур   -це   одна   проблема.  А  вирішення

 соціальних  проллем -це питання загальнодержавне і що стосується

 оплати  праці працівникам правоохороних органів, такий графік є.

 Він  правда  не завжди, чесно скажу, точно виконується, оскільки

 надходження  не  завжди  співпадають з нашими очікуваннями. Хоча

 повинен  сказати, що з точки зору бюджетної дисципліни створення

 графіков  по  окремих категоріях -це далеко не найкращий елемент

 бюджетною  дисципліни.  Але  поки така кризова ситуація в нас є,

 такий графік в нас є і по освітянам, і по правоохоронцям.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ   В.  О.  Володимир  Яворівський,  Демократична

 партія України.

      Шановний  голово  Уряду,  я  приймаю  вашу діагностику цієї

 ситуації,  яка  склалася.  В  моєму Світловодську бюджет існує в

 основному  за  рахунок  тих дуже кволих, кволого, але приватного

 сектору.   Хоч   кілька   величезних   заводів  стоять.  Що  там

 відбувається?  Той  сектор, який повинен поповнювати наш бюджет.

 Директорат,  кий  справно  отримує  заробітну плату, або якщо не

 отримує,  то  вона  йому  практично і непотрібна, робить все для

 того,  щоб  не  видавати  заробітну  плату людям. Люди через 2-3

 місяці   відходять   від   цього   підприємства  і  під  активну

 приватизацію залишаться диретор і сотовариши. Це дуже небезпечна

 річ  для економічної ситуації, політичної ситуації, тому що "Кто

 был  никем,  тот станет ничем", коли закінчиться приватизація. Я

 дуже  хотів,  щоб  цей  момент  був не опущений Урядом. Яка ваша

 думка з цього приводу?

 

      МАРЧУК  Є.  К.  Процес приватизації взятий мною особисто на

 персональний  контроль із залученням првоохоронних органів, яким

 дані   відповідні   доручення  специфічного  характеру.  Дійсно,

 проблема  приватизації  на  сьогодні,  я в же про це говорив, ми

 ввійшли  в великий перерозподіл власності. проблема приватизації

 зараз  може  дати,  вірніше, в проблемі приватизації можуть дати

 про  себе  знати  надзвичайно  небезпечні  явища. Коли підходить

 приватизація    великих    об'єктів,    стратегічних   об'єктів,

 прибуткових,  виробничих  об'єктів,  і ми знаємо, що технологія,

 яка  використоавувалась,  коли  в  приватизації спочатку на дуже

 вигідних,  на  дуже привабливих умовах приймає участь зарубіжний

 інвестор,  з вигідними інвестиціями, і потім через півроку,  рік

 чи  півтора  доводить  підприємство,  як кажуть до ручки, знімає

                              - 121 -

 таким   чином   з   міжнароджного  ринку  конкурентноздатної  чи

 експортноздатної продукції.

      З  другого  боку,  безумовно, через сам процес приватизації

 відпрацьований   механізм   відмивання   грошей.  Чому  якраз  і

 правоохоронні  органи  сюди залучені. Головна мета -приватизація

 повинна   бути  максимально  прозорою.  І  цю  прозорість  можна

 забезпечити,  знову  ж  кажу,  не  тільки  за рахунок податкових

 контролюючих  органів,  тому  що  технологія створення видимості

 законності  в  приватизації відпрацьована до вищого пілотажу. Це

 все  за  великі  гроші робиться так, як виглядає ніби законно. І

 потім  такі  випадки,  про  які ви кажете, що виявиться "хто бил

 нічем, тот станет всем".

      Тому  приватизація,  я  просив би тут і підтримки Верховної

 Ради  якраз  саме  в цьому,  підтримки дій Уряду по максимальній

 прозорості, по максимальній відкритості всього цього процесу.

      Ми  з  свого  боку,  і  я особисто буду робити максимум для

 цього  процесу. Ми з свого боку, я особисто буду робити максимум

 для цього.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Євген Кирилович. Сідайте.

      Шановні  колеги,  єсть  пропозиція.  У  нас  записалося  на

 виступи, а ми працюєм по повній програмі реглементній 21 депутат

 записався  на  виступ.  Єсть  пропозиція  -відвести півгодини на

 обговорення  і  прийняти  рішення. Хто за дану пропозицію, прошу

 проголосувати.  Без  перерви працюєм. Ми комісії дамо в кінці...

 від комісії  дамо в кінці слово.

     

      "За" -

      Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     

      МАРЧУК  Є. К. Александр Александрович, я хотів сказати. Є 3

 письмових запитання. Я на них дам відповідь письмово.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   думаю,   Євген  Кирилович,  в  кінці  для

 заключення. Ну  в  кінці  дам  3-5 хвилин...

      Хто в нас виступить  від комісії? Суслов?

      За  Сусловим   буде   виступать Анісімов.

      Висвітіть, будь ласка, список записаних на виступ.

     

      СУСЛОВ

      Уважаемый  Евгений Кириллович! Уважаемые народные депутаты!

 Временная  специальная  комиссия  Верховного  Совета  Украины по

 изучению ситуации, которая сложилась в связи с звдолженностью по

 выплате  заработной  платы в бюджетной сфере, пенсий и степендий

 была  создана  Верховным   Советом неделю назад  15 мая.

      Естественно  время  было  ограничено,  но  комиссия  успела

 собрать  достаточный  материал  для  того,  чтобы предложить вам

 проект  постановления по рассматриваемому   вопросу.

      Итак,   как   вы   видите,   из  постановления,  январского

 постановления Верховного Совета задолженость по заработной плате

 должна  была  быть  погашена  до  15  февраля.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюсь.  Віктор  Іванович,  я вибачаюсь.

 Віктор Іванович...  Віктор Іванович...  Віктор Іванович.

      Шановні   народні   депутати!   Дайте   Прем'єр-міністру  і

 міністрам послухать за що мова йде. Ну я думаю, для цього час же

 є.  Ну,  не можна... Це раньше було: їде керівник в машині, йому

 кидають в машину письма. Ну, так же не можна, для цього час є.

     

      СУСЛОВ   В.   І.   Министерством   финансов  был  составлен

 соответствующий    график   погашения   задолженности.   Однако,

 фактически,  задолженность  по  заработной  плате  за 1995 год в

 основном  была  погашена  до  1  апреля  1996  года,  то  есть в

 нарушение представленного Министерством финансов графика.

      Начиная с 1 апреля по 16 мая этого года, то есть за полтора

 месяца,  задолженность  не  только не сократилась, а увеличилась

 еще вдвое и достигла величину в 61 триллион карбованцев.

      Задолженность  по  выплате  пенсий  и  денежной  помощи с 1

 января по 1 мая 1996 года возросла более, чем в 6 раз.

      Задолженность  по  стипендиям не погашена до сих пор еще за

 1995 год.

      Мы   провели   заседание  комиссии,  на  котором  заслушали

 Министерство образования, здравоохранения, Министерство обороны,

 Министерство  внутренних дел, Службу Безопасности, и убедились в

 том, что данные Министерства финансов и министерств во многом не

 совпадают,  в  частности  то, что считает Министерство финансов,

 что  оно  выдавало  Министерству обороны, МВД и т. д. на выплату

 зарплаты,  действительно  шло  как  общее финансирование по этим

 министерствам,  поскольку  там  расходы  на  выплату зарплаты не

 выделяются отдельной строкой. И это, конечно, породило в силовых

 наших  министерствах  крайне  тяжелую  ситуацию,  не допустимую,

 конечно, для настоящего государства.

      Все  это  свиделеьствует  о том, что ситуация с невыплатами

 заработной платы, пенсий и стипендий сегодня неуправляема.

      Мы  специально,  я надеюсь, будем еще рассматривать, говоря

 об  основных  направлениях денежно-кредитной политики, тот факт,

 что   безусловно   есть   взаимосвязь   межд  развитием  кризиса

 неплатежей,  ростом задолженности по зарплате и жесткой денежно-

 кредитной  политикой  Национального  Банка, которая проводится в

 последнее  время.  В  целом  в  комиссии нашей возобладало точка

 зрения,  которая сегодня была высказана и Премкер-министром, что

 нарастание  задолженности  по зарплате есть отражение ошибочного

 курса  экономической  политики, поэтому речь действительно может

 идти  об  изменеии  этого  курса,  но это не тема, собственного,

 доклада сейчас нащей комиссии.

      Мы   хотели   бы  специально  указать  на  отдельные  факты

 нарушения  Закона  Украины  "О  государственном  бюджете на 1996

 год", ну, как например, фактические поступления в Фонд топливно-

 энергетического  комплекса составили 2. 8 триллиона карбованцев,

 расходы  34  триллиона  карбованцев.  Мы  могли  бы  указать  на

 невыполнение  Правительством ряда законов, как обсуждавшийся уже

 нами  вопрос  о выплате, то есть, извините, о выдаче лицензий на

 правао экспорта спирта и алкогольных напитков.

      Мы  могли  бы,  и  отметили тот факт, что Национальный Банк

 Украины на протяжении 3 месяцев разрабатывал порядок отчислений,

 взносов  в  Пенсионный  фонд вместе с отчислениями по заработной

 плате,  вы  знаете,  что  наиболее  катастрофическая ситуация на

 сегодня  достигла ситуация с Пенсионным фондом, там не выплачено

 более 45 триллионов пенсий.

      Мы  отметили  то, что уже здесь и говорилось, что бюджет не

 собирает в полном обкеме необходимые налоги. Таким образом, если

 обратиться  снова  к  тому  постановлению, о выполнении которого

 сегодня  идет  речь,  это постановление от 23 января 1996 года у

 нас  есть  все  основания  констатировать, что это постановление

 Правительством  не  выполнено.  Поэтому  в первом пункте проекта

 постановления,  розданного  вам,  предлагается  признать  работу

 Кабинета    Министров    по   выполнению   этого   постановления

 неудовлетворительной  это настолько очевидно, что наверно тут не

 будет и большой дискуссии.

      По второму пункту у нас были разногласия в связи с тем, что

 постановлением   январьским   персональная   ответственность  за

 погашение  задолженности по зарплате (вы помните) была возложена

 на министра финансов, но, тем не менее, ряд членов комиссии (это

 набрало  большинство)  высказалось, что если неудовлетворительна

 экономическая  политика  в целом, то здесь должны фигурировать и

 вице-премьеры,  отвечающие  за  экономическую  политику, то есть

 Шпек  и  Пинзеник, которые должны так же отвечать за сложившуюся

 ситуацию.

      В  виду  того,  что  ситуация  кризисная,  комиссия  решила

 предложить  третий  пункт:  разрешить Кабинету Министров Украины

 использовать  200 миллионов долларов США из официальных валютных

 резервов    государства    с    целью   немедленного   погашения

 задолженности  по  оплате пенсий, стипендий и заработной платы в

 бюджетной  сфере.  На  сегодня, к сожалению, реальных финансовых

 источников   других   погашения  задолженности  у  нас  нет.  Мы

 находимся в ожидании поступления очередных кредитов. Собственно,

 наша  экономическая  политика  и  строится на ожидании очередных

 кредитов.  Но  пока,  на  сегодня  этих  денег нет, тем не менее

 деньги  должны  быть  выплачены, потому что уплата соответствует

 требованиям  Конституции  и  законов  Украины.  То  есть  в виду

 чрезвычайности ситуации мы предлагаем, имея в виду, что валютный

 резерв у нашего государства есть - он составляет более миллиарда

 долларов,  200  миллионов  долларов  на  эти  цели  потратить  с

 возможным  погашением потом за счет тех кредитов, которые должны

 поступить.

      Предлагается   установить   следующий   порядок   погашения

 задолженности:  помощь  на детей многодетным и одиноким матерям,

 пенсии, стипендии,...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Віктор  Іванович,  там  все  єсть  в  проекті

 постанови, на руках, депутатам роздано...

     

      СУСЛОВ  В.  І....   заработная  плата.  Ну,  это, вероятно,

 интересно и слушателям...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...заработная  плата,  другие  денежные  выплаты населению.

 Предлагается  также  дать  право  Кабинету  Министров Украины до

 полного   погашения   задолженности  по  пенсиям,  стипендиям  и

 заработной   плате  определить  в  тех  пределах  сумм,  которые

 подлежат  выплате, обязательную месячную сумму выплат не менее 5

 необлагаемых  минимумов доходов и... дать право приостанавливать

 выплату  пермональных  пенсий  и  надбавок,  о чем здесь говорил

 Премьер-министр.

      Дело  в  том, что даже, если мы проголосуем за расходование

 средств валютных резервов, конечно же, их будет недостаточно для

 полного  погашения  задолженности и придется... некоторое время,

 так сказать, делить эти средства по крайней мере нужно постоянно

 выплачивать  пенсии  тем,  кто  получает  минимальные  маленькие

 пенсии  и  это  должно деляться ежемесячно без всяких задержек и

 оттяжек.

      Пункт  6. Обязать Национальный банк Украины проводить выкуп

 избыточного  предложения  иностранной  валюты  на  Межбанковском

 валютном рынке за счет собственных ресурсов, включая емиссионные

 с  целью  недопущения  роста  курса  карбованца  более 185 тысяч

 карбованцев  за  21  доллар и соответствующих отношений к другим

 валютам.

      Это  нужно  подчеркнуть.  Дело  в  том,  что с жесткостью в

 денежно-кредитной   политики   Нацбанк   видимо  пережал  и  это

 выраззилось  в  том,  что,  не  смотря  на  кризисную ситуацию в

 экономике,   на   инфляцию,   падение  производства,  происходят

 парадоксальные вещи. А именно, растет курс карбованца. Если так,

 то  есть  возможность  выкупать  избыток валюты за счет ресурсов

 Национального  банка, в том числе эмиссионных, это не приведет к

 инфляции.  Это наоборот позволит стабилизировать валютный курс и

 по   крайней  мере  сохранять  какую-то  разумную  эффективность

 экспорта.

      Этот вопрос мы обсуждали предварительно с головой правления

 Национального  банка, однако у Национального банка тут есть одно

 замечание,  что  это  может  не  устроить Международный валютный

 фонд,  поскольку  не  полностью  соответствует  тем показателям,

 которые фонд утвердил.

      Значит,   надо  тут  исходить  из  следующего:  если  будет

 предложена  дополнительная  продажа  валюты  с  целью  погашения

 задолженности,  то  дальнейшее  повышение курса карбованца может

 карйне  губительно  сказаться  на производство. И , я думаю, что

 этот пункт в  данном случае обязателен.

      Седьмым,  последним пунктом проекта Постановления Кабинету

 Министров предлагается в двухнедельный срок подать предложение о

 сокращении  затрат в бюджетной сфере и увеличение доходной части

 бюджета. Спасибо.

      В  заключение  я  хотел  бы  отметить, что в содержательном

 докладе  премьер-министра есть целый ряд конкретных предложений,

 которые  соответствуют,  в  частности, и той политике, которую в

 законодательстве  проводит  Верховна  Рада,  и если будут поданы

 соответствующие   нам   законодательные  проекты  и  инициативы,

 безусловно,  они будут  поддержаны. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анісімов,  Немировський. По  3 хвилини.

      Якщо ми хочемо, щоб більше.......... прийняло участь.

     

      АНІСІМОВ. Уважаемый Александр Николаевич, уважаемый Евгений

 Кириллович,  уважаемые  народные  депутаты!

      Сегодня  один из сложнейших вопросов, которые рассматривает

 Верховный Совет. И от принятого нами решения, я думаю, не все на

 100%  будет  зависеть  его  исполнение.

      Сегодня сложность очень большая в том, что в первую очередь

 исполнительная  власть  в  1994  года с октября месяца, где были

 сделаны  определенные  оценки  о  человеке  труда, и его роль  и

 заработная плата  были  продекларированы,  а  факт  мы  получили

 совершенно   обратным:  зарплата  и  субкект  всех  реформ  -это

 человек, и связь здесь напрямую. Я бы не хотел сегодня вдаваться

 к резкой критике, а хотел предложить конкретные свои предложения

 по  поводу  улучшения  финансового  ассигнования  на  пенсионное

 обеспечение   и   выплаты   заработной   платы   в  хозрасчетных

 подразделениях.

      Евгений  Кириллович,  конкретно  к вам. На сегодняшний день

 согласно  принятого  решения  Верховным  Советом, что заработная

 плата, во время выдачи заработной платы вместе с нею отчисляется

 пенсионный  фонд,  первоочередные  платежи  в  процентах  пяти,

 которые   сегодня   стоят,   не  дают  возможность  хозрасчетным

 подразделениям  выплатить заработную плату. Это моментально надо

 в  корне  поменять,  потому что, не выплачивая заработную плату.

 Это моментально надо в корне поменять, потому что, не выплачивая

 заработную  плату  тем,  кто  зарарботал,  мы  не  всегнуем и не

 выплачиваем  заработную  плату  пенсионерам, чернобыльцам и всем

 остальным.

      Я  это предложение уже вносил. Такое протокольно ерешение в

 Кабинете Министров наверное есть.

      Второе.  Тянется  очень огромный шлейф и огромная нагрузка,

 будем   говорить,   на   хозрасчетное   подразделение,   которое

 зарабатывает   заработную  плату  и  пополняет  бюджет.  Это  15

 миллионов  пенсионеров, это льготники, чернобыльцы, возрастающий

 аппарат  и  так  далее. По аппарату уже вы высказались. Я думаю,

 что конкретные меры будут здесь приниматься.

      Но здесь надо не забывать одно. Постановление 725, о которм

 мы  с  вами  вместе  здесь очень много говорили, оно должно быть

 упразненно.  Сегодня  нет основний ссылки на бюджет. Мы его туда

 не  пропустили.  И  задержка  по заработной плате, издерживание,

 ограничение  заработной  платы  хозрасчетным подразделениям -это

 подрубливание сука на котормо мы сидим.

      Люди,   которые   зарабатывают   заработную  плату,  должны

 получать  сполна,  а  вместе  с  этим  они  асегнуют и пополняют

 государственный  бюджет.  Вы  четко  и конкретно сказали, прячут

 прибыль.  Правильно.  Поэтому  наступил наверное момент, когда с

 прибылью,  как таковой, которая на сегоднешний день из платежами

 и  налога  на  прибыль  перешагивает  до 80 процентов, надо тоже

 правительству  входить  сюда  конкретно  с прямым предложением и

 Верховный  Совет  вас  поддержит. Потому что, если идет огромное

 давление прибылью, она уходит в тень.

      И   конкретно  Министерство  социального  обеспечения.  Ну,

 давайте  все-таки  переступим  через себя и наберемся мужества и

 прийдем  с  законодательной  инициативой в Верховный Совет, хотя

 это очень спорный вопрос.

      Давайте   вспомним  старую  схему  в  Советском  Союзе.  15

 миллионов  пенсионером  и  с  каждым  днем  мы  пополняем.  Есть

 пенсионеры,  оторые  сегодня  работают и зарабатывают заработную

 плату  20  миллионов  и  получают  хоть  небольшую дополнительно

 пенсию.  Давайте  вернемся к формуле, которая была 300 рублей, и

 выше  отсекалась  пенсионеру,  работающему, участвующему в сфере

 производства. Это ж дополнительные асигнования. Где-то их искать

 надо.  Ведь  формула, которая срабатывает на сегоднешний день, в

 бюджет,  а  отсюда  з  директраспределения, она ж не получает из

 этого  ничего.  Поэтому  давайте  и  эти  формы   изыскивать  на

 сегоднешний день и говорить.

      И  последнее. По постановлению, розданному Сусловым. Я могу

 за  него  голосовать,  особенно за второй пункт, где говорится о

 недоверии  ряду  вице-премьеров, и конкретно называются фамилии,

 буду  голосовать  в  том  случаэ, когда по этому поводу выскажет

 своё  позицию  Премьер-министр. Ему работать с этими людьми, и я

 не  хочу, чтобы кадровая чехарда повторялася раз за разом. Смена

 Правительства  никогда  не  приводила и не приведет к улучшению,

 если не поменять в целом экономическую ситуацию.

      И  розданый  проект  постановления  на  сегодняшний    день

 другой   группою  людей.  Я  думаю,  что  все-таки  надо сегодня

 внимательно  посмотреть  и  согласиться  с позициею, высказанной

 товарищем   Сусловым.   Но   все-таки  четвертый  пункт,  Виктор

 Иванович,  я  с  вами  не  согласен. Если это касается бюджетных

 организаций,  давайте  с  такой  формулировкой четвертого пункта

 согласимся.  Если это касается хозрасчетных подразделений, такая

 формула  не  подходит, потому что закон УКраины гласит:"Вместе з

 заработной  платой  выплачивается  и  пенсия". А  мы  ставим все

 наоборот. Вперед пропускаем пенсию,  потом заработную плату.

      Давайте  уточним.  Если  хозрасчетные  подразделения -одна,

 бюджетные - вторая.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Немировський, за ним  Іоффе.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ

     

      Уважаемые   народные  депутаты!  Уважаемый  Премьер-минситр

 Украины Евгений Кириллович! Внимательно заслушав ваш доклад,  я,

 как многие народные депутаты, понимаю, что слождившаяся ситуация

 имеет  не  только  экономическую сторону, но привела и к сложной

 политической ситуации, которая сложилась в силу многих факторов.

 Это,   в  первую  очередь,  блокирование  работы  всех  отраслей

 государства, кризис неплатежей, разрушения социальной сферы. И в

 конечном  счете -это неплатежи по зарплате, пенсиям, стипендиям,

 компенсациям,  как  в  бюджетной  сфере,  так и во всех отраслях

 производства.   Это   не   случайность,  а  закономерность,  это

 результат  непродуманной  политики,  как  в  экономики,  так и в

 политике.  Это  результат  следования меморандума Международного

 валютного  фонда,  это  искусственный  дефицит  государственного

 бюджета,  который  обеспечивает  20-25 процентов потребностей. И

 кроме  того,  он оторван от местного бюджета и не дает полностью

 реальной    ситуации   в   экономической,   политической   жизни

 государства.

      От экономических законов и принципов никуда не уйдешь, и не

 спрячешся, и  не  поможет  здесь  ни..............,  ни иньекции

 Международного   валютного   фонда.

      К   этому   можна  добавить  безответственность  чиновников

 центральных   и  местных  органов,  безконтрольную  деятельность

 комерческих банков по обслуживанию государственного бюджета. Все

 это  создает  ситуцию  безвыходности  наших  граждан,  которые в

 полной  мере  и  на  себе  ощущают  все прелести демократических

 реформ.  Это  не  теория  академическая в кабинетах наших мудрых

 экономистов-реформаторов,     не     политическая    декларация,

 уба(...........)  нас  в этом зале, что мы не раз слушали с этой

 трибуны,    и    от    руководителей    высших   государственной

 исполнительной  власти.

      Как   мы   видим,   это  мало  что  дало  нашим  работникам

 просвещения, медикам, пенсионерам, молодежи. Нет даже перспектив

 для  оживления производства, а идет его дальнейшее разрушение. И

 что  особенно опасно в последнее время -интенсивно пошел процесс

 разрушения агро-промышленного  комплекса.

      Мы  сегодня  без  зарплаты.  А  завтра  будем без хлеба. Не

 помогут  здесь  ни  указы  Президента  по  неотложным  мерам  по

 обеспечению выплат и заработной платы. Платить просто не откуда,

 кроме  подаяния,  которые мы выпрашиваем во всех странах мира на

 то,  что  мы  сделали  с приватизацией и поступления практически

 сегодня  бюджет  мизерные.  Люди  уже  не верят ни в указы, ни в

 графики погашения задолжености, которые мы (...........). Они не

 просят,  они  требуют  оплатить их труд, получить от государства

 минимальные  средства  на существование.

      Возникает вопрос-доходят ли законы, я подчеркиваю, законные

 требования  наших  трудящихся, студентов, пенсионеров до высоких

 должностных  лиц? Знают ли они, что дальше жить в таких условиях

 немыслимо.  Отчет премьер-министра тому подтверждение. Хотя есть

 возможность  навести  порядок  в  государственной  и  особенно в

 бюджетной сфере.

      Необходимо строго спросить со всех лиц, которые лично несут

 ответственность  за  приватизацию, за роздачу денежных бюджетных

 средств,   как   это   успешно  делется  вице-премьерами  нашими

 уважаемыми,  нишими,  я  от фоакции, прошу прощения... министров

 финансов,  которых  неоднократно  заслушивали  мы  в  этом зале.

 Именно  их  действия  по розвалу финансово-экономической системы

 государсва,  который  занимает...  занимало  почетное  5 место в

 мире, сегодня  мы не  знаем, как  выйти   с положения.

      Именно  они  подписывают  международный  меморандум,  берут

 кабальные  кредиты.  Визируют  проекты валютных договоров, и при

 этом  мы констатируем, что формирование штата Кабинета Министров

 находится  в  ведении  не Верховного Совета, ни Премьер-министра

 Украины,  который  и  не  подбирал,  и  не  назначал  на высокие

 должности.

      Когда  речь  идет  о благополучии миллионов тружеников, нам

 пора  спросить, что же дала нам монитаристская политика, в каком

 состоянии находятся налоговые системы. Я хочу несколько примеров

 конкретных привести.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   думаю,   давайте  не  "примеры",  питання

 зрозуміле. Час!

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.   Как   идет   перераспределение  средств  из

 бюджета.  Я  понимаю  Евгения Кирилловича, когда он говорит, что

 государство   не  должно  уходить  от  решения  жизненно  важных

 элементов  в  общественной  жизни.  Однако, на практике мы имеем

 совершенно другие результаты.

      Хорошо,   я   тогда   несколько   цифр.  54%  прошло  через

 Министерство финансов, а 39% проходит через другие министерства,

 ведомства.  Очень  удобный  метод  распределения государственных

 бюджетных средств.

      Мы  дошли  до  того,  что  мы финансируем негосударственные

 коммерческие  структуры  с Государственного бюджета. На это есть

 специальные  статистические  данные.  Мы  финансируем  валютными

 средствами сегодня уже некоммерческих некоторых гражданских лиц.

 Может   быть,  нам  поможет  вице-премьер  Роман  Иванович  Шпек

 обкяснить, кто же получает эти валютные средства конкретно. Идет

 розбазаривание  государственных  средств, а мы сегодня ищем, как

 выплатить  пенсию,  как  помочь  нашей молодежи, как решить наши

 проблемы.

      Я  считаю,  что  необходимо  навести порядок в расходовании

 денежных  средств  и спросить с людей, которые работают, что они

 делают. А не могут они это делать -пусть занимают в общественной

 жизни то место, которого они достойны.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Іоффе. За ним - Буздуган.

     

      ІОФФЕ Ю.Я.

     

      Уважаемые  народные  депутаты,  уважаемый  Премьер-министр,

 уважаемые члены Правительства.

      Сегодня,  конечно,  рассматриваемый  нами  вопрос, я думаю,

 слушают  все  радиослушатели и все избиратели наши и жители всей

 Украины. И сегодняшние решения должны быть адекватны сложившейся

 ситуации.

      Евгений  Кириллович  в  свое  докладе  обрисовал фотографию

 событий,  которая  сложилась  сегодня,  и  я  с ней согласен. Та

 ситуация, которая сложилась, была отражена в докладе.

      Сегодня  мы  должны  принять решение и должны услышать, что

 будеть  дальше  поэтапно,  дать  аналитический  прогноз  и какие

 дейстия  должны  предпринять Кабинет Министров, и какие действия

 должен   предпринять   Парламент  мы  должны  пойти  на  встречу

 Правительству   в  том  плане,  чтоб  он  мог  реалищовать  свои

 действия, если они будут выполняться.

      Мы  совместно  сосуществуем  2  года в результате этого, не

 смотря  на  то,  что  каждый  день в этом зале, начиная с утра с

 разминки,    внезависимости   от   политической   направленности

 различных   депутатов,   различных  спектров  и  окраски  каждый

 выступает  и  старается  сказать  о  том,  что  он  не  допустит

 дальнейшего падения жизненного уровня трудящихся, он падает. Мне

 уже избиратели мои говорят: "Ну, что ты не можешь хоть раз выйти

 и крикнуть, ну, что я за народ, допустим, с утра". Я говорю, что

 не  могу,  потому  что  я знаю что это никак не влиет. Поэтому я

 думаю,  что  сегодня  мы  не  должны превратить это обсуждение в

 данную ситуацию.

      Мы видим перед собой следствие событий, следствие событий -

 это  сегодня  что  должны  людям  171 триллион -задолженность по

 зарплате  -и  в  четыре раза возросшую дебиторскую, кредиторскую

 задолженность  за последний год. Это результат событий, бороться

 надо с причинами.

      Я  хотел  бы  остановиться,  на  мой  взгляд,  с причинами,

 которые  влияют  на  эту  ситуацию. Прежде всего, это конечно те

 обкективные  причины  кризиса  экономики, в  котором пришли мы и

 пришло   Правительство  в  начале.  Второе  -это  действие  лиц,

 которые  этими  процессами управляют. Я скажу прямо, что сегодня

 на   мой  взгляд,  абсолютно  и  существует  четкий  разрыв,  он

 существует  на  уровне  экономического  блока  в  Правительстве,

 существует разрыв между указами Президента, решениями Верховного

 Совета,  решениями,  постановами Правительства и внедрением их в

 жизнь.   Ни  к  одному  практически  из  пунктов  ни  указа,  ни

 постанови, ни решения Правилтельства не пристыковуются неуклоные

 шаги  реализации этих действий, ни, собственно говоря, источники

 финансирования, если такие требуются.

      Я  хотел  бы  привести  конкретный  пример,  например,  где

 наиболее  гипертрофировано  отразились все вот наши неудобства и

 дела,  и  где  принимались  решения,  как-будто  направленные на

 экономию  бюджетных  средств  и  которые  принесли, эти решения,

 неисчислимые  беды  в развале производства, это... И, собственно

 говоря,  в  прямых  потерях  бюджетных  средств.  Это  -угольная

 отрасль,  которую  мы  здесь обсуждали неоднократно и по которой

 принимали решение. Я бы хотел начать с января 1995 года.

      Угольная  отрасль  катилась  вниз  все  последние годы -это

 четко  отражают  все  действия,  и  неразумные, том числе... Что

 принятие,  казалось  бы,  на  первый взгляд, будем так говорить,

 привлекательных решений в экономии, потом оборачиваются бедами и

 в  потерях  бюджета....  и в потере и пенсионного фонда, и всего

 остального...

      Так   вот,   1995  год,.  январь  месяц:  угольная  отрасль

 находилась   на   поддержке  государства  из-за  того,  что  она

 представляла  собой  монстр  и  требовала  реорганизации, катила

 вниз.  Однако кризисных явлений в сфере платежа, в сфере выплаты

 зарплаты    еще    не    было.    Принимается   решение   ввести

 внутриотраслевую рассчетную цену и лишить эту отрасль поддержки.

 Казалось бы -рыночные меры. Принимаем вот рыночные меры, которые

 принесут  доходы бюджету, ну сколько ж, мол, можно?!... Несмотря

 на  то,  что  вот  наша  комиссия, которую возглавляет Александр

 Михайлович  Кожушко,  и  ряд  депутатов (депутаты Сурга, депутат

 Янко,  депутат  Татаринов  и  я,  в  том  числе)  с этой трибуны

 говорили  о...  в  общем,  гибельности  этой  позиции,  это было

 принято...  И  принято здесь, в зале при просмотрении бюджета. В

 результате:  для гашения социальной напряженности в этой отрасли

 за  1995  год  было  выплачено  30 триллионов без правил игры по

 зарплате;  и 60 триллионов было прощено бюджетных и обязательных

 платежей. В результате - 90 триллионов потери!

      На  начало  года  задолженность  по зарплате в этой отрасли

 составила  34 триллиона. Разница между дебиторской и кредиторской

 задолженностью...

      Я выступаю от фракции!..

      ...,   а   гарантия   между   дебиторской   и  кредиторской

 задолженностью составила 132 триллиона карбованцев.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохіну слово надається. Спасибі.

     

      ІОФФЕ Ю.Я.      Нет, минуту!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. 5 хвилин.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ІОФФЕ  Ю.  Я. А ты каждый день... Моисеенко, ты говоришь...

 Та  каждый день такое мелешь, что на уши не натянешь, я ж ничего

 не говорю!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну чего ты говоришь,  а ты говоришь: не надо  ему  давать.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Слово   надається   Терьохіну,  за  ним  буде

 виступать...

     

      ІОФФЕ.   Я  хотел  бы...  я  хотел  2  слова  закончить,  я

 извиняюсь.

      Да,  я  хотел  бы  сказать следующее, уважаемые.... Ну, я ж

 тебе говорю:  ты каждый день мелешь  больше  меня в 15 раз...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  хотел  бы  сказать, уважаемый Евгений Кириллович, вот на

 примере  этой  отрасли,  это  яркий пример, что надо думать, что

 надо  давать  и аналитический прогноз соответствующим действиям.

 И,  когда ваши работники, возглавляющие экономическую службу, не

 могут....  на Кабинете Министров задаешь вопрос и спрашиваешь, а

 что  будет?  Дается  эта  постанова  в  аналитическом плане, дай

 различные  варианты , они не  отвечают, конечно, это позор.

      Нужны  люди,  которые  отсеют  у вас.... которые отсеют вот

 предложения и .......

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Терьохин...........   Увімкніть  мікрофон....

 Сідайте,  будь  ласка. За ним буде виступать  Буздуган. Сідайте,

 будь ласка.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Терьохін...  Ну,  будь  ласка,  Буздуган, а потом Терьохін,

 просяться помінять.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  в  кинці  скажу, ну, давайте, ми уже не будем шуміть. Ми

 хорошо  з вами працюєм продуктивно, давайте без криків. Ітак,...

 питання  хорошо завершено, будь ласка.

     

      БУЗДУГАН.

      Я  дякую Сергію Терьохіну за проявлену солідарність, за те,

 що він  поступився мені  чергою. Дякую.

      Шановні  колеги,  цю  проблему  Верховна Рада розглядає не

 один  раз  і  навіть  не  один  рік.  Взагалі  ця проблема має 2

 аспекти, я б так сказав би бюджетний і загальноекономічний.  Про

 бюджетний   аспект  я  говорити  не  буду,  тут  власне  виплата

 бюджетникам  заробітної  плати,  заборгованість по зарплвті і по

 пенсії  зараз досягла , ну,  під  100 трильйонів.

      Але  інший аспект, власне, загальноекономічний. Тут вже про

 це  говорилося,  що ця ситуація, яку ми маємо -це некара з неба,

 це   є  наслідок  тієї  політики,  яка  послідовно  проводилася.

 Почалася вона в жовтні 1994 року, ми всі пам'ятаємо оцей курс на

 прискорену  ліберелізацію. Які  була наслідки?

      Вже  через  3 місяці на 1 січня 1995 року заборгованість по

 заробітній  платі  склала  3, 6 трильойна карбованців, що склало

 приблизно   7%   цієї   маси  заробітної  плати.  Через  півроку

 заборгованість виросла в 8 разів і склала 23, 2 трильйони.

      На  кінець  минулого роу, на початок цього року вона зросла

 ще  в  16  разів,  і  досягла  57,  5  трильйони взагалі і 37, 6

 трильойни  по  бюджетниках.

      Тоді  Верховна  Рада  схаменулась  і  почала гасити пожежу,

 почали  збирати  і  викликати  Уряд,  давати  йому доручення про

 погашення  заборгованості.  Нам все пообіцяли, в результаті чого

 на  01.  02 заборгованість піднялась до 85 трильойнів, за 01. 03

 до   95  трильйонів.

      Ми  ще  раз зібрались та ще раз дали доручення, і на 01. 04

 це вже було 120 трильйонів, а на 01. 05 177 трильйонів, і зараз

 вона  перевищує  вже  200  трильойнів.

      Зразу  хочу сказати стосовно того, що в результаті цього ми

 забезпечили   стабілізацію   економіки,  ну,  хоча  б  кредитно-

 фінансовій  сфері,  хочу  сказати,  якщо  перерахувати  оці 1100

 трильойні    тільки    бюджетників   в   інфляційний   потенціал

 накопичений, це є приблизно 30%, а 177 -це приблизно 50% річних.

      Взагалі  ми  маємо  ситуацію  з людьми, які на всі ситуації

 мають  один  рецепт,  знаєте,  як  отой  чоловік, який зустрічає

 похоронну процесію і каже їм: таскати вам -не перетаскати.

      Вибачте,  зараз треба приймати трохи інші засоби. І вже про

 це  говорив  Віктор  Іванович:  йде  мова  про  зміну конкретної

 економічної   політику,  які  ми  маємо.

      Ми   мали   монитарну   політику,   яка   розвалила  баланс

 споживання.  І  не  треба  валити  на  економічні  труднощі. Да,

 валовий внутрішній продукт впав в 2, 5 рази, але заробітна плата

 впала  в  5  разів.  Кому  будуть  продавати свою продукцію наші

 підприємства?

      Більше  того,  під  прикриттям, я би сказав, превдоринкової

 фразеології,   що   відбувається?   В   нинішніх   умовах,  коли

 підприємства  не можуть  продати  свою  продукцію, хто виживає?

 Тільки  той,  хто  має можливість пройти в той чи іншій кабінет,

 вибити  той  чи  інший  кредит.  Що  це  означає? Це означає, що

 рішення  приймає не споживач, а бюрократ, тобто ми маємо систему

 відтворення      адмінистративно-командної      системи      під

 псевдоринковими гаслами на новому етапі.

      Що ж нам робити? По-перше, головне, що нам треба зробити, -

 це стосується не тільки цього, а і Конституції по цьому питанні,

 ке    ми    ще   будем   розглядати,   -це   створення   системи

 відповідальності  за  свої  дії.  Я  не  хочу нікого персонально

 ображати,  але вибачте, хто там в списку перший стоїть в другому

 пункті.  Роман  Васильович, я невеликий політик і не так давно в

 Верховній Раді. Да, я знаю, що ви це бачите. До речі,   вас пане

 Бойко  на  вулиці  чекають,  приїхали  ваші  виборці. Але Романе

 Васильовиче  я ж пам'ятаю, що розробником цієї програми були ви.

 Це  ж  правда? І відверто кажучи людям байдуже, чи програма була

 неправильна,  чи  люди  просто  не  справилися з виконанням тієї

 програми. Потрібно нести відповідальність за свої дії.

      Пройшло  півтора  роки  від  того  часу, як була введена ця

 програма.  Наслідки  ми  бачимо  на  своїй шкурі, ну не на своїй

 шкурі, на шкурі наших виборців.

      Тому,  що я пропоную. Я пропоную підтримати запропонованний

 проект. І  в мене  є два невеличких додатки до цього проекту.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  В  письмовій  формі  давайте. Ми їх зачитаємо.

 Слово надається Терьохіну, за ним Гетьман.

     

      ТЕРЬОХІН С.А.

     

      Шановні  народні  депутати,  я  не  буду  зараз аналізувати

 причини   виникнення  того  стану  по  платежах.  Аналіз  зробив

 Прем'єр-міністр, докладний аналіз. Але я хотів би поговорити про

 висновки, які були зроблені  з цього аналізу.

      По-перше.  Та  ідея,  що  сьогодні  в  Україні  недостатньо

 грошей,  вже достатьо розхожа ідея. Ви пам'ятаєте в 1994 році, в

 1995  році  проводилася,  так  звана, корекція курсу реформ, яка

 привела  тільки  до  зростання  емісії,  інфляції  і  до падіння

 життєвого рівня населення в кінці-кінців.

      Тому,  мені здається, що треба дуже обережно відноситсся до

 будь-яких пропозицій про збільшення там грошової маси паритетної

 інфляції.

      Я  хотів би......., Прем'є-міністр, звернути вашу увагу: ви

 були  праві,  якщо  при  цьому, що ви занвали 2,3 - 2,8 зростала

 плата за кредити. А кредити весь час зменшувались в своїй платі.

 Знаєте,  процента  ставка  падала.  І  це  показувало про те, що

 грошей  у  нас  забагато  в економіці. Але ці гроші, на жаль, не

 знаходяться   в  живій  економіці.  В  нас  з  врахуванням  всіх

 позабюджетних     фондів    прпиблизно    70    відсотків    ВВП

 перерозподіляється через адміністративний механізм, тобто йде до

 бюджету  різних  рівнів  або  через  якісь  фонди і не попадає в

 підприємства, які не можуть планувати свою виробничу і фінансову

 діяльність.

      Не було нічого сказано про те, що от депутат Анісімов добре

 говорив  про те, що Уряд достатньо цікаво відноситься до доходів

 населення.  З одного боку, ми кажемо, що їх треба збільшувати, а

 з іншого боку, податкові інспекції і досі продовжують обмежувати

 фонди споживання. Хоча ми з вами, коли приймали бюджет, викинули

 статтю  про  обмеження  фондів  споживання. А потім ми кажемо: а

 чому  ж  в Пенсійному фонді є дефіцит 60 трильйонів карбованців?

 Бо база штучно зменшується.

      Дійсно,  позитивно  було  те, що було сказано про заробітну

 плату  бюджетників.  Сьогодні  немає  ніякого економічного сенсу

 прив'язувати  заробітну  плату  бюджетників  по  середньому   до

 промисловості, не обмежуючі всі оті всякі премії, надбавки і так

 далі.

      Тому, позиція Уряду про те, щоб накласти мораторій на отакі

 додаткові заробітні плати, приймається і має бути підтримана.

      Стосовно оподаткування. Дійсно, податковий прес шалений. Ми

 всі  кажемо,  що  треба знижувати податки. Але давайте дивитися,

 які.  Прибуткові  податки  великі  мати  аморально.  Податок  на

 прибуток,  прибутковий  податок  з  громадян, прямі податки. Але

 такі податки, як податки на споживання, тобто ПДВ або акцизи -це

 є  податки  на  тих,  хто більше їсть. І їх зменшувати просто не

 етично. Треба зменшувати податки на прибуток.

      І далі. Коли... Вам всім роздана ця постанова, підготовлена

 якби  тимчасовою спеціальною комісією. Зараз з'ясовується, чи ця

 комісія за цю постанову голосувала.

      Справа в тому, що якщо ви подивитеся на третій... Я не буду

 говорити  про  другий  пункт.  Але всі знають, хто відповідає за

 видаткову  частину бюджету в Уряді. Якщо ви подивитеся на третій

 і  шостий пункт, то ви, шановні колеги, можете побачити, що вони

 один одному суперечать.

      Ну,  давайте  так.  З  нашого  державного валютного резерву

 продамо  200  мільйонів  доларів,  що  буде  означати  в  3 рази

 збільшення  валютного  курсу миттєво, бо це є замінник інфляції.

 Це гроші збільшаться на 200 мільйонів доларів в Україні. А після

 того  давайте  шостим  пунктом  застабілізуємо курс українського

 карбованця.

      Тобто,  що  буде.  1993  рік,  1992  рік, я перепрошую, пан

 Суслов   був   одним  з  ідеологів  фіксації  курсу  валюти.  Ви

 пам'ятаєте, які наслідки були після цієї фіксації?

      Те ж саме пропонується тут, але з іншим виворотом, скажемо.

 Це  приведе  тільки до шаленої інфляції, це приведе до зменшення

 валютних коштів держави, на яких фінансова структура цієї країни

 тримається.  Тільки  єдине,  що  у  нас залишилося, -це валютний

 запас, який накопичується Національним банком.

      Тому,  я  б пропонував всім звернути увагу на ту постанову,

 добру  постанову,  яку  приймала в 1995 році Верховна Рада. І ще

 раз  спитати,  чому  ця постанова не виконана, бо її виконання і

 привело б до того, що у нас не було б неплатежів. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово  надається  Гетьман.  За  ним Цебенко. І

 завершуєм.  Гетьман.

      У  нас  10  хвилин.  Я вибачаюсь. Голова комісії доповідав,

 тому  я  це  врахував.

     

      ГЕТЬМАН. Шановні народні депутати! Я думаю, всім зрозуміло,

 що   ми   маємо  класичний  приклад  того,  коли  неспроможність

 виконавчої  влади  своєчасно  розрахуватись  з заробітною платою

 дехто   намагається  перевести  в  сторону  монітарної  політики

 Національного банку України.

      Іншими  словами,  всі повинні зрозуміти: проект Суслова має

 на  меті  і  підсилити  інфляцію,  про  що говорив тут абсолютно

 правильно пан Терьохін. І, на жаль, це буде початком кінця, коли

 все-все   призведе   до   ще   більшої  економічної(...........)

 економіки.  Я  впевнений,  що  й  з  прийняттям цього рішення ми

 втратимо можливо останню надію стабілізувати економіку.

      Я  думаю,  що багато економістів в цьому залі розуміють, що

 там, де інфляція складає в місяць 10-15 процентів протягом будь-

 якого  періоду, ці країни ідуть прямою дорогою до гіперінфляції.

 Це   єсть тільки  справа  часу.

      Я Євгену  Кириловичу показував оцю таблицю, яка говорить за

 моніторинг країн, 26 країн, які з перехідною економікою за даною

 методіку  МВФ,  де  Україна  серед 26 цих країн знаходиться на 3

 місці зниз по темпам інфляції, по темпам ціновою інфляції. 10, 3

 процента ми маєм падіння ВВП у 1995 році, 329 процентів ми маємо

 до   наступного року цінову  інфляцію.

      Я  хотів  би  спитати: невже ми знову хочемо повернутися до

 того  періоду,  про що тут пропонується, щоб знову зафіксувати і

 знову розкрутити новий... нову, так сказать, хвилю інфляції? Оце

 ціна  нашої невизначеності і по суті в ситуації, коли реформація

 економіки  відбувається за сценарієм імпровізації, коли не існує

 свого,  нашого,  пробачте, Ерферда чи якогось Бальцеровича, коли

 за  кермо  тримається  декілька  економічних відомств і ніхто не

 відповідає  за  наслідки  цих реформ, тоді ми приходимо до таких

 рішень, про які нам сьогодні запропонували.

      Я прочитаю слова одного із економістів, якого всі знають, я

 скажу  хто це: стабілізація не може бути, не може дозволити собі

 бути  слабкою,  м'ягкі,  в  лапках,  засоби не створюють твердих

 валют.  Як  раз  це слова Ерферда, відомого економіста, міністра

 економіки,  який  в  самий тяжкий час для Німеччини взяв на себе

 кермо,  взяв відповідальність, зробив класичну грошову рефлорму,

 якою сьогодні, так сказать, вона есть у підручниках для вивчення

 як  робити  класичні  реформи,  грошові  реформи.  У  нас нажаль

 сьогодні  ніхто  не  хоче  взяти  на  себе цю відповідальність і

 наслідки  за  це  потім  будем,  так сказать, ми розхльобувати у

 цьому залі.

      Я,  шановні  колеги,  хочу  категорично  запропонувати бути

 проти  того,  щоб ми голосували за проект, який запропонував пан

 Суслов,  особливо  в  тій  частині,  коли  ми прямо втручаємся в

 діяльність  Національного Банку, це є абсолютно неомжливим, коли

 це  може привести до кризи правління Національного Банку України

 і,  як  розуміютьб  всі  депутати,  до  тих  наслідків,  про які

 сьогодні говорили ті, які розуміють до чого це може привести.

      Я всіх закликаю голосувати проти такого проекту.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сизенеко.

     

      ЦИБЕНКО.

     

      Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, свое выступление я

 хотел   бы   начать  с  обращения  к  Премкер-министру,  который

 присутствует  при  нашем сегодняшнем разговоре. И начать с того,

 что,   уважаемый   Евгений  Кириллович,  в  начале  сегодняшнего

 сессионного зеседания я сделал в ваш адрес как Премкер-министра,

 как главы Правительства депутатский запрос, ранее я направил вам

 письменно  по  тому  же вопросу, который сегодня обсуждается. Но

 поскольку  пан  Кулик,  ваш  подчиненный  лишил вас, а в большей

 степени - моих  избирателей,  права  услышать  этот  депутатский

 запрос, я его коротко повторю.

      Суть  запроса  состоит  в  том, что в моем округе, в городе

 Свердловске,   Луганской   области  вот  уже  вторую  неделю  24

 педагогических  коллектива  проводят  забастовку.  Уважаемые мои

 коллеги,  все  те,  у  кого еще осталось чем думать, вдумайтесь:

 бастуют учителя!

      Далее.   Медики  вынуждены  были  пойти  дальше  этого:  13

 человек,  работников  неотложной  медицинской  помощи прибегли к

 голодовке.  8  дней  продолжается голодовка. У некоторых из этих

 людей  уже  возникли серьезные проблемы со здоровьем. Поэтому на

 что я хотел бы в этой связи обратить внимание?

      Вопрос,  уважаемые Евгений Кириллович,: когда реально будет

 погашена  задолженность по заработной плате, пенсиям, стипендиям

 и другим денежным выплатам? Говорю об этом не случайно - потому,

 что  в  том  графике погашения задолженности, который предложило

 Министерство  финансов,  Луганской  области нет, а задолженность

 (ни  много,  ни  мало!) - 2  триллиона  карбованцев...  Из каких

 средств,   за   счет   каких   бюджетов   будет  погашаться  эта

 задолженность?!

      И два очень коротеньких вопроса. Первое - вы здесь говорили

 о  том,  что  заканчивается погашение задолженности по учителям,

 медикам,  другим работникам социальной сферы за март месяц. Люди

 добрые,  если  я  сейчас  проведу маленький экепримент и попрошу

 депутатов  поднять  руки  по  тем  округам, где еще за январь-за

 февраль  не выплачена заработная плата, я вас уверяю, что в зале

 будет  лес  рук!..  А  мы  говорим о том, что проблема марта уже

 решена - вот она на подходе, проблема апреля месяца!..

      И  вторая проблема, о которой я хотел сказать. Постоянно мы

 здесь  слышим  заявления  представителей Министерства финансов о

 том,  что  те  долги  -  это долги местных бюджетов. Отчасти это

 правда, но правда и другое, правда еще и в том, что министерство

 финансов  , предлагая проет бюджета Государственного, сделав все

 для  того,  чтобы  этим  бюджетом  разрушить местные бюджеты. То

 есть,  вначале  мы  разрушили местные бюджеты, а теперь говоримо

 том,  что  они  повинны  в  том, что не выплачивается заработная

 плата.

      И   последнее.  Я  поддерживаю  тот  проект  постановления,

 который  внесла комиссия во главе с Сусловым и хотел бы обратить

 внимание  своих  коллег еще на 1 деталь. Обратите внимание, мы с

 вами  получили  еще  и  проект  постановления  по этому вопросу,

 внесенный  Кабинетом  Министров  -интересная  ситуация:  Кабинет

 Министров   оценивает  свою  работу,  точне  говоря,  предлагает

 депутатам  оценить  свою  работу.  Ну,  по  меньшей мере, это не

 корректно.

      Поэтому,  уважаемые  коллеги,  я  вас  призываю поддерожать

 проект  комиссиии во  главе  с депутатом Сусловым. Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Для заключення слово надається Євгену

 Кириловчу.  Можна з  місця.

     

      МАРЧУК  Є.  К.  Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні

 народні  депутати,  розгляд  цього  питання,  я думаю, що він не

 завершує  нашу  роботу  з  цього приводу, я маю на увазі, роботу

 уряду.   Оскільки  я  уже  сказав,  що  в  кінці  тиждня  буде

 розгялнуто  цілий  ряд  питань нормативного характеру, а також і

 організаційні  групи  на  чолі з віце-прем'єром, які виїзджають,

 виїхали  вже  в  області, на місці будуть розбиратися з реальним

 станом  справ, до речі, і в Луганській області як раз ці питання

 щодо  фінансування  бюджету,  місцевого  бюджету і витрат будуть

 там,  будуть  активно  це  питання  з'ясовувати.  Безумовно,  ми

 знайдем   можливість   надати   допомогу   там,  де  межі  наших

 потенціалів  будуть  на  це нам давати підстави, я маю на увазі,

 надходження до бюджету, які зовнішні джерела, які ми намагаємось

 залучити - японськи  кредити  я маю на увазі.

      Інше.  Я  хотів  би,  верніше,  я  хотів  би  тут  ще також

 підкреслити  сутєву  обставину.  Вона  стосується і постанови, і

 різних  варіантів  постанови.  По-перше,  там,  де  пропонується

 Кабінетом  МІністрів  оцінка,  як  ви  бачите,  не робиться, там

 робиться формула "прийняти до відома", а оцінку, ясна річ, дають

 народні депутати і сесія в цілому.

      ЩО  стосується другого, чи який він там, по рахунку пункту, який,  де мова йде про конкретних осіб, я в зв'язку з цим звернув

 би  увагу  на  пропозицію  народного  депутата Носова, яка тут в

 проекті  документів  є,  і  мова йде про відпрацювання комплексу

 заходів  антикризового  характеру.

      До  цього питання ми підходили вже декілька разів. Ситуація

 розвертаєтсья  зараз  таким  чином,  що  ті  заходи, про які вже

 сказав,  я  думаю,  що  ми  зробили  помилку  не розіславши всім

 народним  депутатам  прийняті  Постанови  Кабінету  Міністрів по

 платіжній  кризі,  по  доходній  частині  бюджету, тому що це 55

 взаємнопов'язаних  системного характеру заходів. Вони не прості,

 це  не  для такого читання в тролейбусі, я думаю, що тут було б,

 можливо,  менше  запитань.

      Але  і  цих  50 з лишнім заходів, які в двох Постановах і в

 Указі  Президента  передбачені, і попередні нормативні документи

  ми виходимо з того, що вони дадуть позитивні результати, але, з

 наючи  вже,  маючи досвід, ми все-таки, в крайньому разі я хотів

 би  зараз  на  це  наголосити  увагу,  що  питання  антикризових

 заходів,  а  я  думаю,  найсерьознішим показником антикризовості

 являється  наростання заборгованості зарплати, все інше вторинне

 в  суспільстві,  третинне  і  яке  там  ще. І які б ми не шукали

 аргументи  самовтіхи,  радості  для  себе,  знаходячи ті чи інші

 позитивні  фактори,  а вони є, безумовно, і в сфері виробництва,

 І, безумовно, в сфері фінансової стабілізації. Все-таки, коли це

 явище  буде  залишатися...  Сьогодні зтось з виступаючих говори,

 нікого  з  конкретного  громадянина  не  цікавить,  що там Уряд,

 Парламент,   які   вони   там  вживають  заходи,  коли  наростає

 заборгованість   по  заробітній  платі.  Найсерйозніший  грізний

 показник кризи, який може підірвати багато чого. І якщо ен вжити

 системних  заходів  для  того,  щоб  його зупинити, то ми просто

 будем, я беру, ну я маю на увазі, Уряд будем за це відповідати.

      Тому я вніс би таку пропозицію. Це не проблема оголосити чи

 виразати недовіру Віце-перм'єрам, міністру. Я думаю, що це можна

 зробиит  там,  кого  це буде стосуватися тільки після того, коли

 розглянути  в принципі, якраз пропозиція Носова близька до того,

 що я хотів сказати, відпрацювання коплексу зазодів чи як це буде

 називатися,  чи  планом  антикризового  характеру  із  аналізом.

 широким  аналізом з залученням комісій відповідних, обговоренням

 цього  на  Кабінеті  Міністрів  питання  з визначенням глибинних

 причин.  Оскільки  сьогодні  і в доповіді не було можливості і в

 виступах   короткорегламентних   не  було  можливості  широко  і

 всестороннє  проаналізувати всі складові істини причин.

      Я  ще раз хочу підкреслити, ніхто не ставить під сумнів, що

 фінансова  стабілізація, що зниження інфляції-це тіі, як кажуть,

 постулати, на які треба дійсно орієнтуватися і відомо з усіх, як

 кажуть,  підручників  і  з  усієї  історії близької цього року і

 минулого,   коли  тільки  після  25  відсотків  річної  інфляції

 починаються  позитивні  процеси.  Нижче  вони не проходять. Коли

 інфляція там 40 і більше, майже нічого не відбувається. Але ми ж

 не  можемо  також  дивитися спокійно знову ж таки на цей фактор,

 про  який  я  кажу,  який  іде  із  ефективності економіки, коли

 наростає  заборгованість.

      Коли  за  3-4  місяці  заборговансть  по  зарплаті  в тричі

 зросла.   Які   б  ми  оцінки  не  прибумували,  треба  глибинно

 розібратися у всіх складових питаннях на рівні аж до конкретного

 керівника району чи директора заводу.

      І  тому  я  вношу  таку пропозицію: питання, яке стосується

 аналізу чи стосується бази економічної (сьогодні звучало там, це

 можна  називати  економіна політика чи технологія, чи техніка її

 виконання)   потребує   глибинного,   спільного,  неупередженого

 аналізу  причин  того  стану,  в  якому  зараз ми є з точки зору

 заборгованості  заробітної плати.

      І  я  б тоді запропонував би. По-перше. Друге питання зняти

 персоналіі, а розглянути окремо це питання. Спочатку на Кабінеті

 Міністрів  підготувати  його відповідним чином глибоко, провести

 аналіз з участю комісій, народних депутатів, а, можливо, потім і

 спільним  засіданням  Уряду  і  Верховної Ради. І тоді можна вже

 говорити про персоналії.

      Ну  про третій пункт сьогодні вже розмова йшла. Що... й тут

 оцінка  була  дана.  Мова  йде  про...  Ви  маєте  на  увазі 200

 мільйонів?  Безумовно,  да.  Якщо  це  зразу тягне за собою такі

 наслідки.  І,  мабуть.  це  не  Кабінету  Міністрів, якщо навіть

 дазволить. Це Національному банку, я так думаю, якщо ставити так

 питання, а не Уряду.

      Тому  я  б  запропонував  би  доручити  чи відредагувати ще

 пропозицію  народного  депутата  Носова,  відредагувавши її, яка

 звучить  таким:"Про  антикризове  регулювання  в  економіці". На

 необхідність звернути увагу Прме'єр-міністра України Марчука, на

 необхідність    невідкладної   розробки   Закону   України   про

 антикризове   регулювання  в  економіці,  згідно  з  дорученням,

 передбачений   постановою   Верховної   Ради.   І  підготовка  і

 обговорення  цього  питання  так,  я сказав, от тоді вона може і

 вивести на персоналі, якщо в цьому буде необхідність.

      Розгляд  сьогодні цього питання -я хочу ще раз сказати -для

 Уряду  він  не  завершується  і  робота  над  цею проблемою буде

 продовжена.

      Те,  що  стосується  питання:  коли  -задавались -коли буде

 завершена виплата по заборгованості по зарплаті. Ми передбачаємо

 по  першій  частині  до  кінця  травня  зробити і там, де ми вже

 говорили  по  освітянам,  по  місяцям  зробити  де це стосується

 відпускних.

      Я   приведу   вам,   шановне  товариство,  шановні  народні

 депутати, такий майже щоденний приклад. Окрім тих днів, коли йде

 викуп  цінних  паперів.  Доповідає  міністр скільки поступило за

 вчорашній день день надходжень до бюджету. Приблизно це десь так

 3  трильйони плюс-мінус вперед-назад. Буває інколи більше, буває

 менше.  Потреба  сьогодні,  на сьогодні 8-10... у крайньому разі

 ніколи  не  буває  3.  Це може бути 1 день, 2 дні, тиждень. Коли

 потчні  проблеми  тільки  соціального характеру складають більшу

 цифру, ніж поточні надходження. Тобто, добові.

      І  коли  це  повторюється  із  дня  в день, окрім -я ще раз

 кажу  -тих  днів,  коли  у  нас іде викуп цінних паперів. Там ми

 трохи,  як  кажуть,  заробляємо  більше(...........)  шляхом, то

 волею  чи  неволею,  як кажуть, виникає питання, що так не можна

 далі  продовжуватися,  тому що, ну скажу відверто і ви всі добре

 розумієте  за рахунок чого ми зараз розраховуємося з боргами. за

 рахунок  недофінансування  інших  статей  бюджету.  це  ж  ну не

 повинно  Тут  ми не повинні ховати голову в пісок. Я говорив про

 те,  що нам зараз, ми відпрацюємо, із комісією Азарова узгодимо,

 пріоритети фінансування на найближчі, там, 100 днів чи 120 днів.

 Але  це знову ж породжує оте прокляте питання: чи всі причини ми

 витягнули  на  поверхню  і по всіх причинах дали відповіді. Коли

 заборгованість  росте, щоденні надходження менші щоденних потреб

 тільки соціального характеру.

      Тому,  я пропонував би, вірніше, до постанови відредаговано

 включити доповнення народного депутата Носова. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  колеги, перед тим, як приступити нам до розгляду і

 прийняття постанови, я хотів би лише одну хвилину вашої уваги.

      Я  думаю,  що  сьогодні,  розглядаючи таке важливе питання,

 життєносне  питання, -це боль і тривога і наша з вами, Верховної

 Ради,  це  боль  і  тривога  виконавчої  структури, Президента і

 Кабінету Міністрів.

      Сьогодні,  слухаючи  трансляцію,  наші громадяни думають, а

 яке  ж  ми  приймем  рішення,  так як і ми з вами думаємо, яке ж

 сьогодні  рішення  прийняти.  Відповідь  на головне питання. Ми,

 мабуть,  повинні  подумати,  дійсно,  те, що було тут сказано. І

 якщо  ми  цього  після  розгляду  питання,  яке  ми  в постанову

 приймем,  не повернемся до цього питання, то сьогодні 21 травня.

 І  21  травня  ще  сіють  цукровий  буряк, сіють воняшник, сіють

 зернову  групу. Україна такого не пам'ятає в своїй історії. Це я

 приклад................  навів  для  того,  щоб ми думали, а за

 рахунок  чого може наповнюватись бюджет України, для того щоб ми

 могли  вести  розширене виробництво. Щоб ми могли людям видавати

 ту мізерну заробітну плату, яку вони одержують.

      Але  сьогодні  прозвучало і інше питання з виступу Прем'єр-

 міністра,  що  ми  повинні  з  вами надати пріоритет вітчизняним

 товаровиробникам.  Це  вже  доповідь.  Це вже тривога й Кабінету

 Міністрів,  який  зрозумів  що  ми  свого  товаровиробника, який

 дійсно наповнює бюджет, ми його поставили поза законом.

      Слідуюче  питаняя,  я  думаю,  що ми з вами затверджували і

 план,  а  точніше, програму  економічного  розвитку, соціального

 розвитку,  ми  затверджували  бюджет  з  вами, но ми сьогодні не

 почули   яка   ж  система  контролю  за  виконанням  і  програми

 економічного  і  соціального  розвитку,  яка система контролю за

 наповненням  бюджету.  Тому  я хотів би, щоб ми з вами приймаючи

 сьогодні   постанову  зважили  всі  сильні  і  слабі  сторони  і

 доповіді,  і  виспупів,  яких  в  запитаннях, які задавали, і ми

 повинні  прийняти  таку  постанову,  яка б дійсно зняла цю зубну

 боль,  яка  сьогодні прозвучала в цьому залі, яка звучить в усіх

 регшіонах  нашої  республіки,  що  люди  місяцями, по півроку не

 одержують  заробітної  плати. Тому я до вашого відому довожу, що

 сьогодні переді мною і перед вами лежать 6 проектів постанов.

      Перший  проект  постанови -це внесений комісією тимчасовою,

 яку  ми  з  вами  створили  і  тут заслухали інформацію депутата

 Суслова,  голову  комісії.  Перед  нами лежить проект постанови,

 внесений  Кабміном,  перед  нами  лежать  два проекти постанови,

 внесені депутатами Вітренко, Марченком. П'ятий проект постанови,

 внесений  Буздуганом.  І  Шостий -та поправка, за яку тут велась

 розмова, внесена депутатом Носовим. Якщо ми сьогодні, чи зараз з

 вами  даже по рейтинговому принципу поставим на голосування, щоб

 прийняти  із цих 6 проектів за один, за основу, я згоден і потім

 дати  доопрацювати,  я вибачаюсь, і шостий -це проект, внесенвий

 депутаом Смірновим. У вас він є? З двох пунктів, я вибачаюсь.

      Тому  я  просив  би, давайте ми по рейтінговому голосуванню

 поставим який проект набере найбільше голосів, ми тоді попросимо

 комісію тимчасову, щоб вона доопрацювала і через день повернемся

 для   того,  щоб  прийняти  виважену  постанову,  в  якій  чітко

 визначити  і  строки,  і  порядок  погашення  заборгованості  по

 заробітній платі.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Нема інших думок?

      Я ставлю на рейтингове голосування. А ми потім... по кожній

 постанові я дам слово.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  дам. Коли ми до вашої дійдем, я вам дамо слово. З місця.

 Сядьте, будь ласка, сядьте на місце...

      Я   ставлю   на  голосування:  прийняти  за  основу  проект

 постанови,  внесений  тимчасовою  комісією,  депутатом Сусловим.

 Будь ласка.

      Іде рейтингове голосування:

     

      "За" -

      170 голосів.

      Постанову  від  Кабінету Міністрів ставлю на голосування. Я

 не зачитую, маючи на увазі, що вона у вас єсть...

     

      "За" -

      124 голоси.

      Проект   постанови,   внесений   депутатом  Вітренко.  Єсть

 потреба...? З місця, з місця...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу до уваги!

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні колеги, шановний мій опонент Євгене Кириловичу!

      В  жовтні 1995 року, коли була доповідь Прем'єр-міністра по

 Програмі   діяльності   уряду   і   я  доповідала  альтернативну

 економічну  програму  запобігання  національній катастрофі, тоді

 Євген  Кирилович з трясущимися руками назвав менен провокатором.

 Провокатором  за  те,  що  я  сказала: здійснення такої програми

 обов'язково   призведе   до   національної   катастрофи!   І  ми

 запропонували  (я  читаю  тільки один абзац): терміново потрібна

 принципово  інша  стратегія,  інша  програма економічних реформ.

 Треба  чітко  усвідомити, що ніяка лібералізація і приватизація,

 ніяка   фінансова   стабілізація  не  виправдана  без  зростання

 виробництва,     Відновлення    керавоності    економікою,    її

 оздоровлення.  В  тому меморандумі Міжнародного валютного фонду,

 який  підписав  Євген  Кирилович  і  слова немає про відновлення

 виробництва.  І  не  є  такою  метою  діяльність  Уряду. Тому ми

 запропонували  постанову,  де 1-м пунктом є висловлення недовіри

 всьому  Кабінетові  Міністрів  на  чолі  з  Євгеном  Кириловичем

 Марчуком.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     

      ВІТРЕНКО.  Друге. Запропонувати Президенту України до кінця

 травня  цього року....

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Відключіть мікрофон.

      Значить, я ставлю на голосування внесений проект.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      "За"-

      71 голос.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      МАРЧУК.   Олександр   Миколайович,   можна   я   одне

 речення...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     

      МАРЧУК....  оскільки  Наталія  Михайлівна цитувала, я

 хотів нагадати, що можна глянути в стенограмі... Шановна Наталія

 Михайлівна  я  вас  не  називав провокатором тоді, мова йшла про

 акцію,  яка...  в  якій  приймали  участь  декілька осіб, так що

 Наталію Михайлівну  Вітренко я  провокатором  не  називав.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Володимир Романович, будь ласка, ваш

 проект.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу  до уваги.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты, уважаемый коллега бывший или коллега в

 лапках  Мовчан:  послушай,  проводил    реформы, теперь посмотри

 результаты  их деятельности.

      Итак,  я  хочу обратить ваше внимание, уважаемые депутаты и

 избиратели,   которые  нас  слушают.  Идет  грубейшее  нарушение

 Регламента    и   процедуры.   Люди,   которые   подготовили   в

 установленном  порядке  проекты постновления, имеют право на 10-

 минутное   обоснование  этих проектов.

      Александр  Николаевич  при  всем уважении к нам дает только

 одну  минуту.

      В  этой  связи,  нравится  кому-то  или  не  нравится,  всю

 ответственность за то, что происходит в этом Верховном Совете, в

 нашем государстве несет Президент, его Правительство, которое он

 назначил  и  руководство  Верховного  Совета.

      Однако предложения мои в Постановлении связаны с тем, что в

 нашем государстве грубейшим образом массовым способом нарушаются

 права  человека.

      Я  обращаю  ваше  внимание на 25 статью Всеобщей декларацию

 прав  человека,  Конвенцию  о геноциде.

      Поэтому  я  вношу  предолжение первым пунктом Постановления

 звернутысь  до  Ради  Єропи  и  Організації  об'єднаних  націй з

 проханням  розлідувати виконання міжнародних справ свобод людини

 в   Україні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отключіть   мікрофон.

      Я  ставлю на  голосування  внесений  проект  за  основу.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Ви  не  мене  питайте,  а  в себе підніміть, на свому місті

 сидіть,  і там вам отакі роздані проекти. А ви по залу бігаєте і

 питаєте, який.

      За -

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Вноситься на ваш розгляд, на рейтингове голосування проект,

 внесений депутатом Смірновим. З місця, будь ласка, одну хвилину,

 Смірнов.

     

      СМІРНОВ. Шановний Олександр Миколайович, шановні колеги!

      Сьогодні  Прем'єр-міністр  розписався  у  повному краху так

 званих  ринкових  реформ  і  перетворення  України  на  суцільну

 табачну  плантацію.

      Цей  черговий  звіт  знову може нічого не дати і може стати

 безрезультативною  двогодинною  балаканиною.  Таке  враження, що

 Прем'єр-міністра довго, вперто і успішно підставляють, роблячи

 його крайнім, а потім здадуть, як непотрібну шахову фігуру.

      Оскільки  певни  час  тому  Уряд  прийняв рішення про повну

 виплату  заборгованості  до  1  червня,  то,  підтримуючи проект

 Постанови   Суслова,   я  пропоную  в  третьому  пункті  замість

 визначення  в  аобсолютних  цифра  -200  мільйонів  доларів США,

 поставити  просто  "кошти",  і  далі за текстом, аніж п'ятим і 6

 пунктом  з  мого  проекту  Постанови  взяти другий пункт. У разі

 невиплати до 1 червня 1996 року заборгованих енсій та заробітної

 платні  працівникам бюджетних організацій та установ, розглянути

 на  пленарном  у  засіданні Верховної Ради України 4 червня 1996

 року питання про висловлення недовіри Кабінету Міністрів України

 в повному складі. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  ставлю  на  голосування внесенний

 проект  депутатом  Смірновим, з  урахуванням  його поправки по 3

 пункту.

     

      "За" -

      Я  знаю  за  яку  поправку  мова  іде. Ви не хвилюйтесь. Це

 поправка іде по-передньому проекту, не по його.

      Таким чином, шановні колеги, у нас єсть Носова, я вибачаюсь

 Носова  єсть  дійсно  внесена поправка, вона вам роздана. Я йому

 даю 1 хвилину з місця. Будь ласка.

     

      НОСОВ.  Моя  поправка  відноситься  до  всіх  проектів, які

 роздавалися.  В будь-який може бути вставлена. Я проти того, щоб

 виражати  недовіру  Прем'єру  і  міністрам  тому,  що виновником

 всього  цього  є  не вони, а є Президент. Треба міняти або курс,

 або Президента. Програма Президента повністю відповідає програмі

 міжрегіонального  блоку  реформ.  Беремо його, читаємо. В жовтні

 він  ніс  доповідь  повністю відповідає цій програмі політичній,

 партія  яка підтримала його. Відповідно до тої доповіді зроблена

 програма  Уряду  лібералізаторська.  Зал  підримав, а тепер ті ж

 самі  лібералізатори  кажуть,  як  це воно сталося, що немає чим

 платить.  То  це  ви  спроектували,  так воно і сталося. Читайте

 історію.  І (..............) ціни тримав, зарплатню тримав, хто,

 що  вироблятиме  робив.  Південна  Корея  виходила  тільки  так.

 Післявоєнна  Європа  виходила  тільки  так.  Вони  вирішили,  що

 зробивши  бардак  в  державі,  вони  щось  отримують. А тепер ще

 обуруються,  що  грошей  не  платять лібералізатори. Тому дійсно

 треба просто міняти курс.

      Я  хочу підкреслити тільки одну деталь, що Прем'єр говорить

 про  заходи,  а  в  мене мова іде про закон. Це різні речі. Тому

 що   закон   буде   пов'язаний   з   необхідними  обмеженнями  у

 здійсненнями   прав   на   свободу   підприємництва,  договорів,

 конкуренції,  права на страйк. І зачатки цього, скажімо, є вже в

 сусловському...  проекті депутата Суслова чи комісії суслова, де

 пропонується   не  повністю  виплачувати  заробітню  платню.  Це

 протирічить   всім   міжнародним   документам.   І   саме  це  є

 надзвичайною обставиною. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги!  Поправка  до  того

 проекту,  який  ми з вами будем приймать, безперечно, заслуговує

 на  увагу,  і  я  цю поправку ставлю. Тест її єсть, але не в тій

 редакції,  яку  сказав  депутат Носов, тут текст трошки інший, я

 його зачитаю.

      "Доповнити  проект  постанови Верховної Ради пунктом такого

 змісту:  "Звернути увагу Прем'єр-міністра України Марчука Євгена

 Кириловича  на необхідність невідкладної розробки проекту Закону

 України   ро  антикризове  регулювання  в  економіці.  Згідно  з

 дорученням  передбаченим  в постанові Верховної Ради України про

 введення  в  дію  Закону України про Державний бюджет України на

 1996 рік".

      Я... Це доповнення ми проголосуєм, а вже в яку постанову ми

 його  введем... ТОму це вже справа інша. Я ставлю це доповнення,

 внесене  депутатом  Носовим,  на  голосування.  Хто  за  те, щоб

 поіменно? Настоює Носов. Іменно ця поправка.

      Заспокойтесь.

      Нормальна поправка, що тут незрозуміло?

     

      "За" -

      Я ставлю на голосування внесену поправку.

      ШУМ У ЗАЛІ

      До  тієї  постанови,  яку  ми  приймем, я скажу пізніше. Ну

 подождіть.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Будь ласка.

 

      "За" -

      Таким  чином,  шановні  колеги,  ми  проголосували за п'ять

 проектів.  Один  з  проектів  від  тимчасової комісії набраз 177

 голосів,  другий  проект  набрав 166 голосів. Внесений депутатом

 Смирновим. Решта -менше: 124, 71 і 76.

      Я   думаю,   що  мабуть  єсть  така  необхідність  доручити

 тимчасовій  комісії  з  урахуванням  уже теї поправки, за яку ми

 проголосували,  внесену депутатом Носовим...

      ШУМ В ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку,  ми не набрали.... (...........) голосів.

 Дати   можливість   комісії   тимчасовій  доопрацювати.  Ну  всі

 правильно розуміють, один я неправильно   розумію!

      Я  просив би, щоб комісія доопрацювала і ми з вами в четвер

 уже  доопрацьований  проект із цих 6 -а в основу покладений все-

 таки  по  рейтинговому  голосуванню  проект від комісії -винесем

 один проект і примем на сесії в четвер на ранішньому засіданні.

      Немає  інших  думок? Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 Голосуєм.

      Я думаю, що вони  за  сьогодні, за  завтра доопрацюють.

     

      "За" -

      Спасибі. Прийнято.

      Оголошується перерва до 16 години.