ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України. 23 квітня 1996 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Прошу депутатів сісти на місця й підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

У залі зареєстровано 342 народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Шановні депутати! О 12.04 ми проголосували таке рішення: після того, як буде підготовлено проект постанови про створення Тимчасової спеціальної комісії, ми відразу поставимо його на обговорення для прийняття рішення, перервавши обговорення інших питань. Тому голосували вдруге з цього приводу немає потреби. /Шум у залі/.

На засіданні Ради фракцій і груп повно розглядали процедуру й зміст рішення, яке має бути прийняте, щодо створення Тимчасової спеціальної комісії. Підготовлено проект

постанови, який завізували представники МДГ, групи "Аграрники за реформи", фракцій Селянської партії, комуністів, соціалістів, груп "Незалежні" та "Соціально-ринковий вибір". Вагаються поки що члени групи "Єдність". Вони, я так зрозумів, просто не встигли порадитися між собою. А група "Реформи", фракція Руху і, я так зрозумів, група "Державність" вважають, що таку постанову не можна приймати.

Проект, котрий вноситься названими представниками груп і фракцій, я зараз вам прочитаю.

"Постанова Верховної Ради України про проект Конституції України.

Верховна Рада України постановляє:

1. Для доопрацювання проекту Конституції України, внесеного Конституційною комісією разом із зауваженнями та пропозиціями членів Конституційної комісії та з урахуванням пропозицій інших суб'єктів законодавчої ініціативи, утворити відповідно до глави 4.6 Регламенту Тимчасову спеціальну комісію, сформовану з представників депутатських груп і фракцій.

Затвердити голову та персональний склад Тимчасової комісії /список додається/".

У цьому списку такі прізвища; "Аграрники за реформи" - Чапюк, Стретович;

"Державність" - Юхновський, Безсмертний;

"Єдність" - Омелич, Меркушов;

"Комуністи України за соціальну справедливість та народовладдя" - Гармаш, Гмиря, Долженко, Дроботов, Кочерга, Пейгалайнєн;

МДГ - Попеску, Старовойтова;

"Незалежні" - Гетьман, Ольховський;

"Рух" - Лавринович, Чорновіл;

"Реформи" - Соболєв, Костицький;

Селянська партія - Довгань, Дудченко;

"Соціально-ринковий вибір" - Новіков, Кириченко;

"Соціалісти" - Ніколаєнко, Лавриненко;

"Центр" - Сирота /голова комісії/, Буткевич.

Відповідно до прийнятої раніше процедури... Одну хвилинку, не піднімайте руки. Ми можемо зараз обговорити цей проект за скороченою процедурою і визначитися шляхом голосування.

Група, яку представляє Михайло Дмитрович Сирота, наполягає на перерві. Регламент дозволяє це, але що ми робили весь цей час? Ми ж радилися.

Тут усе зрозуміло. Я просив би вас визначитися шляхом голосування. /Шум у залі/.

Я ще раз кажу: право вимагати у вас є. Я надам, звичайно, слово. Запишіться, будь ласка, на обговорення і одержите слово, домовтеся, хто передасть слово депутату Сироті.

Запишіться, хто бажає взяти участь в обговоренні цього проекту за скороченою процедурою.

Депутате Попов, ви за чи проти? Проти. Депутате Тихонов? Проти. Депутате Круцик? Утримується. Депутате Пейгалайнен? Теж проти. Депутате Чорновіл? Проти. Депутате Процев'ят? Проти. Депутате Брит? За. Депутате Анненков? Проти. Депутате Кармазін? Проти. депутате Анісімов? За.

Таким чином, депутати Попов та Тихонов виступатшуть проти, Брит і Анісімов - за. Депутате Попов, прошу.

ПОПОВ Д.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Александр Александрович! Во-первых, на утреннее заседании мы договорились о том, что будем продолжать обсуждение проекта Конституции, а потом сформируем временную комиссии.

Во-вторых, в списке членов временной комиссии нет внефракционных представителей и представителей от группы национальны: меньшинств.

Поэтому у меня есть такое предложение. Прежде чем рассматривать проект постановления о временной комиссии, добавить в список двух депутатов от Крыма, одного - от группы национальных меньшинств и двух представителей... /Шум у залі/. Эти группы не были представлены в Конституционной комиссии.

ГОЛОВА. Будь ласка, зверніть увагу: тут депутат Попеску записаний від групп національних меншин, депутат Старовойтова - з Криму.

ПОПОВ Д.А. Александр Александрович, дедутат Попеску - представитель от МДГ, которая его делегирует.

ГОЛОВА. Ваша позиція зрозуміла. Але список можна доповнити потім.

Депутате Брит, будь ласка.

БРИТ В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики -/Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Рішення, яке прийняла Рада фракцій і груп, я вважаю найбільш розумним і прийнятним. Але для того щоб розблокувати це питання, зняти напругу й нарешті затвердити склад тимчасової комісії, пропоную записати останній абзац пункту І у такій редакції: "Затвердити персональний склад Тимчасової комісії /список додається/, а слово "голову" вилучити. Нехай члени комісії на своєму першому засіданні самі вирішать це питання, і тоді нам його, може, буде легше розглянути.

ГОЛОВА. Вікторе Петровичу, ви правильно пропонуєте, крім одного: Верховна Рада зобов'язана обрати голову. Ця функція Верховної Ради визначена Регламентом.

Слово має депутат Тихонов.

ТИХОНОВ Ю.Т., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Нікопольський сільський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Прошу передать слово депутату Сироте.

ГОЛОВА. Будь ласка.

СИРОТА М.Д., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Голово! Шановні народні депутати!

Згадайте наше ранкове засідання. Ми просили поставити проект постанови, який запропонували наші депутатські групи і фракції, на поіменне голосування. За пропозицією Голови депутат Носов дав певне трактування, і після цього питання про те, щоб голосувати наш проект постанови, навіть не ставилося.

Після обідньої перерви з'явився проект нової постанови, яка має таку ж точно назву, як і та, яку підготували ми. Оскільки застереження депутата Носова таким чином знято, ми вимагаємо поставити наш проект постанови на голосування першим, як такий що був поданий раніше /це відповідатиме Регламенту/, і проголосувати його в поіменному режимі.

Дякую.

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, у поіменному режимі буде голосуватися все. Документ розглядається в комплексі. У даному випадку назва "Про проект Конституції України" є одним з елементів узгодження частин тексту. У тому проекті постанови це не враховувалося, і я тут висловлюю не власну позицію, а позицію представників фракцій.

Будь ласка, депутате Анісімов, прошу. /Шум у залі/.

АНІСІМОВ Л.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Александрович! Хотелось бы, чтобы мы все-таки слушали друг друга. Как только мы начинаем разворачивать дискуссию по этому вопросу в Верховном Совете или на заседании Президиума, всегда заходим в тупик.

Перед тем как началось рассмотрение проекта Конституции Верховным Советом /перед обеденный перерывом/, собрались руководители и представители групп и фракций и выработали такой проект постановления. Если мы сейчас втянемся в дискуссию - где какую запятую поставить и так далее - мы снова завалим этот проект.

Сегодня учтены многие пожелания, предложения, выдержана пропорциональность /хотя кто-то соглашается, кто-то не соглашается/, И мы идем на это, чтобы внести на рассмотрение в первом чтении /я еще раз подчеркиваю: в первом чтении/, сгладив острые углы: законопроекта, который представлен Конституционной комиссией. При рассмотрении его в первом чтении каждый будет иметь право выступить и отстоять свою точку зрения. А группа народных депутатов, которую мы утвердим, проинформирует нас, где они пришли к согласию, дорабатывая проект, а где этого согласия не было достигнуто. Будет выслушано

мнение депутатов, которые не согласны о той или иной позицией, и уже в зале путем голосования каждый из нас определится, быть или не быть данному положению или данному пункту.

Поэтому я призываю всех народных депутатов не затягивать этот процесс, а принять это постановление. Проект уже рассмотрен и слева, и справа, в нем уже сглажены все угли, которые можно было сгладить. Это компромиссный вариант. Мы все-таки должны создать эту комиссию, чтобы она имела определенный юридический статус и отрабатывала все нормы, которые предлагают народные депутаты /и те, кто уже выступил, и те, кто еще будет выступать/, потому что мы не подводили черту под выступлениями по проекту Конституции.

Сегодня кое-кто высказывает замечание, что мы еще не рассмотрели проект Конституции. Однако никто и не прерывает рассмотрения. Просто при рассмотрении любого вопроса мы устанавливали и соблюдали некий порядок, давали право подготовить вопрос определенной группе депутатов /сегодня это специальная комиссия/. Поэтому, давайте сделаем тек, чтобы она начинала работать. Работы очень много, и этот проект надо принять.

Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я поставлю зараз на голосування цей проект, але хочу, щоб ви звернули увагу на таке. Ініціативна група з представників депутатських фракцій і груп досить продуктивно працювала вже протягом двох тижнів і підготувала матеріал, який може бути предметом обговорення.

Для того щоб він став предметом обговорення, треба кадети цій комісії статус головної, тобто тимчасової спеціальної комісії. Тому я просив би вас визначитися шляхом голосування.

Була внесена пропозиція обговорити за скороченою процедурою: два - "за", два ~ "проти". Її проголосовано, процедуру дотримано.

Ставлю на голосування проект постанови, який я прочитав. Визначайтеся шляхом голосування.

"За" -107. Не приймається.

Будь ласка, продовжуйте засідання. /Шум у залі/.

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Соболєв від групи "Реформи". Будь ласка. За вами - депутат Ілясевич.

СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Xортицький виборчий округ.

Запорізька область/. Шановні колеги! Я це скажу навіть за рахунок тих десяти хвилин, які виділені для виступу від депутатської групи, адже та, що відбувається в цьому залі... Найкращий знавець Регламенту

Носов мовчить, коли бачить, що один проект ставиться на голосування, а другий, який має точно таку назву, але трошки інший за змістом, - не ставиться. Вибачте, так вести сесію просто не можна.

А тепер по суті проекту Конституції. Я розумію, що декому вигідно нагнітати ситуацію в залі, щоб комуністи не могли дивитися на "Реформи", Селянська партія - на Рух, і зробити все, щоб жоден проект не пройшов. Схвалення проекту, я думаю, вигідне всім, хто сидить у цьому залі. Інша справа, що дискусії слід вести, не ображаючи один одного, не ображаючи законопроект і тих, хто подавав цей варіант. Під час дискусії слід оперувати термінами, тезами, змістом статей, розділів, якщо хочете. Я хотів би щоб ми повернулися до дискусії саме в такому плані.

Що пропонує депутатська група "Реформи"? Хто мав змогу працювати з нашими представниками в складі цієї, нехай не затвердженої Верховною радою, але все-таки постійно працюючої комісії, звернули увагу, що найбільша кількість пропозицій відносилася до двох розділів, а саме тих, які стосуються парламенту України і виконавчої влади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Виступав голова групи. Не чути ж його.

СОБОЛЄВ С.В. Саме тому я схотів би зупинитися на цих розділах, на принципових питаннях, які стосуються виконавчої влади і представництва виконавчої влади безпосередньо на місцях.

Але насамперед хотів би звернути звагу на статті, які так активно критикувались у цьому залі, - ті, що гарантують нашим громадянам елементарний соціальний захист. На наш погляд, після доопрацювання практично двох десятків статей запис у "загальних засадах" дає можливість врахувати пропозиції абсолютної більшості депутатських груп і фракцій, які стосуються принципових положень соціального захисту населення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Владиславовичу, ще раз перепрошую. Шановні колеги! Депутата Мухін, вийдіть у коридор, там поговоріть.

Депутат Пинзеник! Вікторе Михайловичу, сядьте, будь ласка. Ви рідко буваєте на засіданнях, а прийшли - й не даєте працювати. Якщо ви вже тут, то хоч попрацюйте.

Будь ласка.

СОБОЛЕВ С.В, Другий принциповий момент - це стаття 27 у розділі "Права і свободи людини і громадянина", яка стосується права громадян на отримання і на збирання інформації. Наша депутатська груш внесла пропозицію, яка була підтримана групами "Соціально-ринковий вибір" та іншими. Ми врахували, що право на розповсюдження інформації і на отримання інформації - святе право, і тому обмеження, які можуть бути встановлені в проекті Конституції, є порушенням цих прав. Саме тому пропозиція нашої

депутатської групи /і вона тепер врахована в абсолютній більшості статей при доопрацюванні проекту Конституції/ полягає в тому, що будь-яке порушення, прав громадян, закріплене в Конституції, можливе лише у випадках, визначених окремими законодавчими актами, і найголовніше - за рішенням суду.

Ще один принциповий момент стосується виконавчої влади. На наш погляд, погоджувальна комісія, в якій працюють члени десяти депутатських груп, знайшла компромісний варіант, а саме: Прем'єр-міністр призначається Президентом за згодою парламенту; Прем'єр-міністр подає Президенту перелік міністрів, і Президент затверджує його; відставка будь-кого з міністрів як окремих членів уряду неможлива ні за рішенням Президента, ні за рішенням парламенту, але можливе висловлення вотуму недовір'я уряду в цілому як парламентом, так і Президентом, Це дає гарантію, що в цій ложі сидітиме справді одна команда, яка відповідатиме за всі свої дії.

І, використавши свої 6 хвилин, я спеціально перериваю виступ для пропозиції. Оскільки сталося брутальне порушення Регламенту, прошу ті 4 хвилини, які залишилися, використати для того, щоб проголосувати проект, підтриманий десятьма депутатськими групами і фракціями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ілясевич. За ним - депутат Терещук. /Шум у залі/.

Ставлю проект десяти груп і фракцій, який був внесений раніше, на голосування. На пропозицію депутата Соболева.

Прошу голосувати.

"За" - 148. /Шум у залі/.

Депутат Ілясевич... Депутате Терещук, будь ласка. За ним - депутат Терен.

ТЕРЕЩУК В.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область/. Шановні депутати, шановна президіє! Шановні радіослухачі! Бурхливі дебати, що відбуваються зараз у Верховній Раді, свідчать про те, що за питанням про Конституцію стоять дужа й дуже гостро певні інтереси. Захист цих інтересів і зумовлює те обурення і гой пафос висловлювань одних депутатів проти інших.

Хочу теж виступити від певної частини депутатів: від фракції комуністів у Верховній Раді України, від представників Всеукраїнського союзу робітників у Верховній Раді України,

Аналізуючи проект Конституції, я хотів би звернуті вашу увагу дещо на інші аспекти, про які в цьому залі, на жаль, мова ще не йшла. Прошу вас поставитися до них серйозно, тому що за ними стоїть не тільки дуже й дуже значний інтерес певного прошарку цього суспільства, а й певний шлях і перспектива розв'язання того клубка проблем, який виник в Україні навколо проекту Конституції.

Тож перше. В яких умовах відбудеться розгляд проекту Конституції? В умовах, коли так звані демократично та національне свідомі кадри з колишніх компартійців

зробили з України те, що свого часу греки зробили з Троєю. Передусім перетворили Україну на державу, в якій дуже й дуже загострилася ситуація через значне розшарування населення України за рівнем життя. Від цього не останньою мірою залежить криміналізація суспільства. Троя, мабуть, не знала такої криміналізації, якої тепер зазнає Україна, і це єдине, в чому наша держава нині доганяє й переганяє так звані передові країни світу.

А тепер хотів би звернути вашу увагу на проект Конституції з позиції простого трудівника. Що турбує його, якщо в нього запитати, чого він хотів би від Конституції України? Мабуть, найперше - мати можливість працювати. Найголовніше - це праця, гарантії на працевлаштування.

Як ви знаєте, у президентському проекті Конституції -у статті 38 - записано, що держава створює умови. Але...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Павле Івановичу, дайте представникам уряду можливість послухати. У вас що, більше часу немає? Так же не можна. /Шум у залі/.

ТЕРЕЩУК В.В. Я прошу компенсувати втрачений час.

Хотів би звернути увагу на таке. Якщо стосовно права на працю держава тільки "створює умови", то право приватної власності /стаття 36/ держава гарантує. Тобто те, що зараз має певний прошарок населення /а це дуже

незначний прошарок/, держава хоче гарантувати, а забезпечити людям можливість працювати - цього в проекті Конституції не передбачено.

Наступний момент - охорона праці, створення умов, щоб люди могли спокійно виконувати свою роботу. На жаль, у проекті немає статті про охорону праці.

Кожен робітник хотів би мати гарантовану оплату праці. А в статті 38 записано лише право на винагороду за працю, а не оплату праці. І що це означає: "винагорода за працю"? Мабуть, слід було б записати "рівна плата за рівний труд", а також гарантувати своєчасність оплати за виконаний обсяг робіт. На жаль, цього теж немає в проекті Конституції.

Так само не гарантується державою розподіл випускників професійно-технічних училищ, середніх та вищих учбових закладів, які хотіли б працювати на підприємствах. Зараз немає цієї можливості, і в проекті Конституції цього не передбачено.

І в статті 48, де йдеться про право на освіту і де можна було б записати тезу про гарантоване працевлаштування, цього, на жаль, теж немає.

Не гарантований державою і відпочинок, хоча в статті 40 проголошується право на нього. Ви чудово знаєте, що нині відпочинок може собі дозволити тільки той, у кого є значні суми доларів. Решта "відпочиває" на своїх ділянках, для того щоб звести кінці з кінцями.

Щоб право на працю та інші права були справді забезпечені Конституцією, у цьому

важливому документі повинен бути розділ "Економічна основа державної політики", де якраз і визначалося б, за рахунок яких економічних ресурсів держава буде забезпечувати права й свободи людини. Цього розділу в проекті Конституції немає, а коли так, то тоді весь зміст економічного забезпечення прав і свобод зводиться до статті 36, до гарантій права на приватну власність. Тобто лише той, хто матиме приватну власність, зможе забезпечити для себе права й свободи.

Тому втрачають сенс статті 16 і 19, в яких проголошуються свобода і рівність прав людей. Маєш гроші - маєш права, на маєш грошей - не маєш прав. Маєш гроші - отримаєш житло, не маєш - не отримаєш. Маєш гроші - забезпечиш свій життєвий рівень.

У проекті Конституції сказано, що кожен має право на достатній життєвий рівень. А насправді ж тільки той, у кого є "доляри", зможе забезпечити собі цей рівень. І це закріплено статтею про гарантію приватної власності.

Маєш гроші - вилікуєш свою дитину, тому що поряд із державною системою охорони здоров'я, яка розвалюється, створюється приватна система для тих, хто має гроші, А державна дедалі більше перетворюється на платну систему, і люди позбавляються можливості отримати безплатну медичну допомогу.

І тому одразу виникає запитання: а як же в таких умовах майбутня Конституція дасть можливість трудівникам захищати свої інтереси? Так, у проекті не передбачене право на створення профспілок. Його автори не подумали про те, що таке право слід закріпити в Конституції.

Хоча в статті 34 проекту проголошується право громадян на збори, мітинги, демонстрації, але воно може бути обмежене в інтересах національної та громадської безпеки. Так само і право на страйк /стаття 39/ може бути обмежене в інтересах національної безпеки. А хто визначає ці інтереси? А визначає той, кого найбільше підсилює ця Конституція, - Президент України, якому якраз і відводиться основна функція захисту інтересів приватних гласників.

Право на участь громадян у державному управлінні записане в одній із статей, але, на жаль, не передбачається право трудових колективів, профспілок висувати кандидатів у народні депутати, не мають вони і права законодавчої ініціативи.

І тому зрозуміло, що будь-який трудівник, прочитавши уважно цей проект Конституції, визначить його як документ, що захищає інтереси того, хто створив, а точніше - награбував свою приватну власність. І саме для цього створюється сильна влада президента як гаранта недоторканності награбованої власності.

Влада відмежована від виборців, по-перше, двома палатами, а по-друге, тим, що не передбачене право відкликання

Президента виборцями. Йому підпорядковані прокуратура і суд.

Що ж треба для того, щоб Конституція по-справжньому захищала інтереси трудівників?

Закінчуючи свій виступ, я хотів би наголосити /я вже казав це/, що конституції не дарують, конституції виборюють. І для того щоб мата Конституцію, яка буде захищали інтереси трудівників, потрібна організація самих

трудівників, організація їх у систему влади, що грунтуватиметься на радах робітників, трудящих підприємств, установ і організацій як органах базового рівня, потрібна відповідальність і підзвітність влади трудовим колективам. Для цього вибори у вищі ради можливі лише за умови обрання до ради трудового колективу і відповідно відкликання з ради будь-якого рівня - у разі відкликання з ради трудового колективу.

І тому трудовим колективам потрібно боротися за право контролю за виробництвом і розподілом продукції, за право контролю за адміністрацією. Лише це дасть можливість самим трудівникам створити економічні умови для того, щоб забезпечити свої права і свободи. Робітникам і селянам треба зараз виконати роль Геракла, очистивши авгієві конюшні України від того, чим їх зашарували.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Таран. За ним - депутат Кочерга.

ТАРАН /ТЕРЕН/ В.В., член Комісії Верховної Рада України з питань науки та народної освіти /Кременчуцький-Автозаводський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні мої колеги! Без перебільшення сама історія сьогодні запитує в кожного з нас, чи приймемо ми найвищий правовий документ, що утвердить Україну як перспективну державу, рівну серед рівних у сім'ї вольній, новій європейських народів, чи нас теж стосуватимуться слова, сказані українським

гетьманом Іваном Мазепою про його сучасників : "Проз незгоди всі пропали - самі себе звоювали..."

Давайте не влаштовувати соціалістичного змагання на те, хто сміливіше обпаплюжить всенародно обраного Президента. Голова Верховної Ради не вручатиме за це перехідного вимпела, та й депутат Моісеєнко не поступиться своїм червоненьким прапорцем.

Не будемо на зразок депутата Ніколаєнка дорікати депутату Осадчуку за те, що той працював у ЦК партії. Очиститися й покаятися ніколи не пізно. І, товариші комуністи, які познищували храми й постріляли священиків і тепер посилаються часто на Біблію, нагадаю вам, що навіть біблейський розбійник покаявся на хресті. Тільки політичні розбійники не каються на хресті мільйонів жертв голодоморів.

Олесь Гончар, прекрасний український письменник, зумів піднятися до вершини "Собору". І тільки народжений повзати буде плазувати все життя...

У цьому достойному залі, шановні депутати, не повинен блукати привід Шарикова з пістолетом у руках чи з собачим серцем. У нас має бути ділова, конструктивна розмова, і предметом її має стати внесений Конституційною комісією проект нової Конституції.

Цей проект стверджує Україну як соціально-правову державу, як державу соціально спрямовану. Я наголосив би й на тому, що майбутня Конституція має бути також і регіонально спрямованою, тобто такою, що максимально враховує інтереси регіонів. На мою думку /хочу підкреслити, що це на мою думку, я не буду наполягати на ній категорично/, саме на принципі бікамералізму, тобто на принципі двопалатності, парламент міг би достойно представляти інтереси регіонів, бо люди, які конкретно знають, що таке Донецьк, що таке Кременчук, що таке Харків, і на найвищому рівні змогли б відстоювати їхні інтереси.

На перспективу йдеться про формування бюджету з урахуванням регіональних проблем, тобто в ідеалі - за принципом знизу вгору, а не навпаки, про обов'язкову передачу частини владних повноважень на місця. Тож ідеться про розумну децентралізацію, а не про федералізацію, як дехто намагається тут зобразити. І в сенаті не повинно надаватися переваг одному регіону перед іншим тільки через те, що один регіон густіше населений. Американці це зрозуміли ще 200 років тому. Саме такий принцип закладено у статті 5 Конституції США: кожен штат у сенаті має двох представників - і великий Нью-Йорк, і маленька Алабама, і, скажімо, далека Аляска.

Я наполягав би й на тому, щоб у Конституції була записана верхня межа податку. Адже економісти давно підрахували, що коли із зароблених 100 доларів виробникові залишають менше 32, то обсяг виробництва падає, починається приховування податків, набирає сили тіньова економіка.

У Радянському Союзі, де була нещадна експлуатація трудівника, виробникові залишали /я хотів би привернути до цього увагу товариша Терещука, який перед цим говорив про гарантії оплати/ із зароблених 100 карбованців найбільше - 25 і найменше - 7.

Дня порівняння у Сполучених Штатах Америки, де був і є капіталізм, навіть під час Другої світової війни виробникові залишали не менше 44 доларів США, Президент Картер, як ви знаєте, спробував було підняти трохи податки, і в Сполучених Штатах Америки /не в нашій розбитій Україні!/ почався спад виробництва. До речі, це коштувало Картеру президентства. І саме тому, що інерція цього грабіжницького оподаткування лишилася донині - і ви всі з тим погодитеся - саме тому в нас простоюють заводи, фабрики, не виплачується людям зарплата.

Тому слід на конституційному рівні ввести заборону обкладати людей великими податкам. Приклади таких фінансових застережень є в конституціях багатьох країн. Зішлюся для прикладу на щойно згадувану конституцію США, Відповідне фінансове застереження обумовлене в ній поправкою 8, яка забороняє стягувати з людей великі штрафи, надмірно високі грошові застави. Посилатись можна й на інші конституції.

Тут неодноразово цитували Томаса Джефферсона. Нагадаю і я, що автор Декларації незалежності США неодноразово наголошував на необхідності того, щоб народ, який обрав для себе свободу, користався задля свого блага цими політичними свободами.

Так, благо народу нерозривно пов'язане з його суверенністю, а тому Конституція мусить чітко гарантувати незалежність Української держави. Особи, які виступають проти держави, мусять бути покарані, а антидержавні політичні партії, як це ведеться в усьому світі, повинні бути розпущені. Держава має оберігати себе задля миру, задля добробуту її громадян, бо інакше маємо сумний приклад Білорусії, яка ледве встигла приєднатися до Москви, а вже з 1 травня /як тут було сказано/ утричі зростає плата за житло й комунальні послуги. Ту ж Білорусію вже не запрошують до Москви на вирішення проблем Чорнобиля - її вже не вважають /той же Єльцин, до речі/ за державу, за неї вирішує Москва. Ось вам ціна так званої інтеграції.

Шановні колеги! Хотів би звернути увагу на те, як з прицілом на можливий референдум депутатами-комуністами вже ведеться спекулятивне залякування людей новою Конституцією. Як казали єзуїти: "Мета виправдовує засоби".

Із парламентської трибуни людей по-фарисейськи переконують, що, мовляв, якщо буде прийнята нова Конституція, то злодіям проститься все вкрадене ними майно. Вибачте мені, але хіба після прийняття Конституції перестануть працювати прокуратура, суд, хіба перестане діяти Кримінальний кодекс? І де в Конституції записано, що виправдають злодіїв?

Так, Конституція передбачає узаконення приватної власності на рівні з державною. Але приватної, а не нажитої нечесним способом. І щоб розібратися, що зароблено, а що вкрадено, є і завжди буде суд.

У всьому світі приватна власність визнана. То що, вона у всьому світі узаконює крадене? І давайте скажемо чесно; хіба в тій самій Німеччині, де спокон віку є приватна власність, більше крадуть, ніж у нас? На превеликий жаль і на наш сором, - там, де "все вокруг колхозное, все вокруг мое".

Як кажуть у народі, на злодії шапка горить. За тих ще сталінсько-брежнівських конституцій і сам Радянський Союз існував за рахунок грабунку. Давайте поміркуємо. У 1917-1918 роках пограбували так званих поміщиків і капіталістів. Потім пограбували - і нещадно, до 12 мільйонів було жертв голодомору - українське селянство. Потім - старше покоління пам'ятає - з усієї Європи йшли сюди ешелони, не кажучи вже про законні репарації. І сьогодні це на заводі "Арсенал", де я багато років працював /я теж центральний українець, а не якийсь, так би мовити, націоналіст із Західної України/, донині стоять верстати з написом: "Німеччина, 1934 рік".

Потім пограбували наших дітей і внуків: нашу, дорогі мої земляки-полтавці, найкращу у світі нафту викачали за 40 років. Лісів в Україні лишилося 2 проценти. Нікелю і марганцю майже немає, вугілля теж. Це кого пограбували? Хіба не наших онуків і наших дітей? Грабували 25 мільйонів в'язнів ГУЛАГу, використовуючи їх щоденний рабський труд. І коли не стало більше кого грабувати, економіка лопнула, і розвалився Радянський Союз.

При всій повазі і при всьому пієтеті до політичних в'язнів Радянський Союз розвалили не Чорновіл і не Лук'яненко. Радянський Союз сам лопнув, бо лопнула його економіка, побудована на грабунку.

Так що, дорогі люди мої, нам і далі потрібна така Конституція, за якою все належить усім, я точніше - золотій партійній мафії? Вам дуже не подобається те, що я сказав, але все-таки це є правда. Згадаємо хоча б тих директорів трастів, яких треба садити в тюрму, і так далі.

І останнє. Я хочу перефразувати слова відомого царського міністра, який, звертаючись до більшовиків, сказав: "Вам нужны великие потрясения, нам нужна великая Россия", Вам потрібні соціальні бурі, товариші комуністи, нам потрібна Україна, яка відкидає комунізм і яка претендує на роль нормальної світової держави.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я хотів би зауважити, що нас слухають не тільки в цьому залі, а по всій Україні. Прошу вас говорити ближче до теми. Про що йдеться у виступах? Або повторюємо те, що вже сказали, або просто йде нікому не потрібна полеміка.

Слово надається депутатові Кочерзі. За ним - депутат Шевченко.

КОЧЕРГА В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украини". Уважаемые товарищи избиратели! Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты! Сегодня мы обсуждаем вопрос огромной политической

важности. От того, насколько будущая Конституция будет отвечать настроениям и чаяниям народа, зависит ее жизненность и действенность.

Мы, коммунисты, уверены, что принятие Конституции, реально отражающей состояние общества, Конституции, способной мобилизовать людей на преодоление экономического краха и политического кризиса, даст каждому надежду на лучшую жизнь.

Вот почему левый блок Верховного Совета так ответственно, так тщательно подходит к рассмотрению этого важного вопроса. Вот почему мы еще раз обращаем внимание людей на опасность Той практики, которую избрал правящий режим для того, чтобы во что бы то ни стало принять пропрезидентский проект Конституции, Для этого назначен специальный "начальник" проекта Конституции Емец, для этого трудовым коллективам под видом разъяснения проекта Конституции навязывается решение по его одобрению, наконец, для этого создана система сбора, а вернее фильтрации и искажения информации о собраниях и внесенных предложениях и замечаниях к проекту.

Совершается, товарищи, крупномасштабное преступление, которое можно квалифицировать по признакам статьи 172 Уголовного кодекса Украины, предусматривающей ответственность за служебный подлог. И в это преступление втянуты очень широкие слои должностных лиц, кстати, людей честных, но дисциплинированных.

Если действительно Конституция будет навязана народу таким образом, он ее не воспримет и она не сработает.

Я разделяю мнение многих выступивших здесь коллег о том, что проект

Конституции, предложенный в качестве основного, сырой, сработанный наспех. Хотя и говорят, что над ним работают уже пять лет, он не совершенен.

Ряд товарищей детально проанализировали разделы Конституции, которые касаются прав граждан и гарантий этих прав. Эту тему хотелось бы продолжить и мне.

Наряду с такими социальными правами, как право на труд, отдых, лечение и так далее важнейшим является право на безопасную и защищенную государством жизнь. Особенно актуальной эта проблема стала сейчас: власть предержащие, навязав обществу курс дикой капитализации, практически спровоцировали вал преступности, оставив нашего гражданина один на один с преступником.

Количество совершенных в прошлом году преступлений в стране выросло более чем на 12 процентов, зарегистрировано более 640 тысяч преступных посягательств. Только умышленных убийств совершено более 4,5 тысячи. Это составляет более трети всех потерь Советского Союза в Афганистане за все десять лет войны. Необычайные масштабы приобрела организованная преступность, перед которой государство практически капитулировало.

В этих условиях весьма своевременными были бы меры конституционного характера, направленные на укрепление органов, ведущих борьбу о преступностью, обеспечивающих законность и правопорядок. Это прежде всего милиция, прокуратура, суд, органы государственной безопасности.

Но мы знаем, что сотрудники милиции практически раздеты и разуты, месяцами не

получают заработной платы, не получают продовольственных пайков. Практически рубятся под корень такие органы как суд и прокуратура. Анализ соответствующих разделов проекта Конституции, предложенного в качестве приоритетного, показывает, что они нуждаются в серьезной доработке.

Вы помните выступление Генерального прокурора Ворсинова, который как практический работник, возглавивший Генеральную прокуратуру, говорил о серьезных недостатках раздела VІІ "Прокуратура" проекта Конституции. Одним из таких недостатков является то, что в будущей Конституции предлагается лишить органы прокуратуры /Генерального прокурора и подчиненных ему прокуроров/ функций общего надзора. Между тем сохранение этой функции за прокуратурой будет в полной мере отвечать Декларации о государственном суверенитете Украины, в которой однозначно написано, что высший надзор за точным в одинаковым исполнением законов осуществляется Генеральным прокурором. Почему же составители проекта Конституции "забыли" об этой "мелочи"? Может быть, эта Функция прокуратуры считается ненужной, надуманной?

В подтверждение фактов, которые изложил в своем выступлении Генеральный прокурор Григорий Трофимович Ворсинов да и другие выступавшие /и депутат Шишкин, и депутат Старовойтова/, хотелось бы сказать, что общий надзор за соблюдение законов имеет существенное значение для защиты прав граждан, интересов общества и государства. Он способствует достижению более высокого уровня и качества работы государственного аппарата, положительно влияет на укрепление законности.

Вот несколько цифр, товарищи. Только в прошлом году прокурорами выявлено в порядке общего надзора более 100 тысяч нарушений законов. По протестам прокуроров отменено более 18 тысяч различных нормативных актов. По требованию прокуроров к различным видам ответственности привлечено более 38 тысяч чиновников.

Я вынужден еще раз задавать вопрос: так кто же "забыл" вписать в функции прокуратуры осуществление общего надзора? По-видимому тот, кому не выгодны законность и правопорядок в обществе.

Думаю, было бы правильным восстановить за органами прокуратуры также роль координатора работы правоохранительных органов по борьбе с преступностью, так как идея создания координационных комитетов по борьбе с преступностью при Президенте и на местах оказалась явно нежизнеспособной.

И, наконец, вызывает сомнение предложенный в проекте порядок назначения Генерального прокурора. Практически это еще раз подтверждает, что Президент хочет подчинить все и вся только себе: и суд, и прокуратуру в данном случае. Правда, в проекте предлагается согласовывать назначение Генерального прокурора с Сенатом, но мы же знаем, как предусматривается формирование Сената. Эти палата Верховного Совета будет полностью пропрезидентской, поэтому и Генеральный прокурор, если такой порядок будет принят, тоже будет выполнять только волю Президента. А о том, насколько ценит кадры Президент и его окружение, свидетельствует четырехмесячная волокита со смещением о должности бывшего Генерального прокурора, который практически развалил эту систему и дискредитировал себя как руководитель.

Далее. По мнению многих специалистов, изучавших предложенный проект Конституции, одним из самых слабых разделов является раздел VІІІ "Правосудие". Составители его , как, впрочем, и многих других разделов, ограничились всего лишь декларативным признанием равноправия всех ветвей власти. Посмотрите, с какой тщательностью /я бы сказал - с любовью/ выписаны разделы, касающиеся прав Президента, его выборов и так далее. А если проанализировать этот раздел, - в нем сплошные недомолвки, Так, в статье 123 говорится: "Система судов в Украине строятся по принципам территориальности и специализации... Внешне судебными органами специализированных судов являются соответствующие высшие суды". Какие это специализированные суды? Думается, судебную систему сейчас должны

составлять общий и арбитражные суды. Другой реорганизации не выдержит ни наш налогоплательщик, ни кадровый потенциал нашего государства.

В той же статье 123 /часть пятая/ упоминается об органах судейского самоуправления. Что же это за органы? Тоже непонятно.

Не выписаны также функции судов. В частности, кто будет заниматься исполнением судебных решений? Это, я считаю, непростое упущение, так как мы знаем, что в последнее время функции исполнения пытается возложить на себя министерство юстиции.

Таким образом, товарищи, я еще раз повторяю: эти разделы требуют существенной доработки. И я оказал бы, что эти разделы - и "Правосудие", и "Конституционный Суд", и "Прокуратура" - наиболее удачно выписаны в проекте, предложенное Коммунистической фракцией и поданном на рассмотрение от имени 125 народных депутатов.

Поэтому при доработке проекта Конституции предлагаю именно эти разделы взять оттуда.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Шевченку. За ним - депутат Мулява.

ШЕВЧЕНКО В.Ф., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Народний рух України, член Українського козацтва. Шановний головуючий!

Шановні колеги! Один народний обранець - наш колега - казав; мої виборці - люди як люди, а вип'ють - стають електоратом, Так от недавно один представник електорату, розговівшись, брав мене за петельки й допитувався: "Над чим ви там чубитеся? Місяць тому тільки дописували цю Конституцію, ніхто її ще в очі не бачив, а я вже півроку чую з вашого парламенту, яка вона погана. Тільки ніхто не сказав, чому погана".

Отут, як кажуть, і собака заритий. Прихована суть усіх цих наших дебатів зводиться не до того, що краще, а що гірше в проекті, а зовсім до іншого: буде прийнята Конституція чи на всій підготовчій роботі буде поставлено жирний хрест? І тоді б разі якщо на головний трон спільного, радянського простору сяде товариш Зюганов, який самовтішно заявляє, що між російськими та українськими комуністами не бачить принципової різниці, бо й справді ті й інші відстоюють ідею великої Росії, "старший брат" допоможе зробити таку конституцію, яка потрібна.

Таке обговорення проекту без виходу на конкретний результат

- якщо його можна назвати обговоренням - дуже смішне й дешеве, як і безкінечні доведені до абсурду заяви та звернення лівих до людей.

Одна наша колега, оспівуючи історичний внесок її партії в становлення Української держави, навіть похвалилася тим, що саме комуністи народили перший проект Української Конституції, не сказавши, однак, коли це було: чи в 1917, чи 1936, чи, може, у 1937 році... І тепер лишається гадати.

Правда, шановний Петро Симоненко в одній із своїх чергових заяв уточнив, що його однопартійні опублікували проект Конституції УРСР минулого року. Так от у моєму окрузі /а він туди недавно їздив і на власні очі побачив, як "багато" виборцівфастівчан тягнеться до конституційних засад партії СимоненкаМоісеєнка/ депутати місцевих Рад перепитують мене: як могло статися, що десять груп і фракцій Верховної Ради з власної ініціативи день у день, з ранку до вечора напрацьовують погоджений варіант проекту Конституції методом консенсусу, щоб цей проект влаштовував усіх, а комуністи готують тим часом палкі промови про народні злидні та обпльовують із цієї трибуни спільне напрацювання? Бо в них, бачите, є свій проект. І ви його називаєте народним?

Чому ж ви з цієї трибуни не розказуєте людям, що ми розглядаємо проект, над яким працювала повноважна комісія, що складалася з представників від Президента, Верховного Суду, Вищого арбітражного суду, Верховної Ради /причому всіх її груп і фракцій/, тобто це був зріз усіх соціальних груп і політичних віянь суспільства. Чому не кажете, що до роботи над проектом Конституції залучалось чимало експертів і вгехкано вже багато грошей, що експерти підтвердили відповідність проекту кращим надбанням світового конституційного напрацювання. Що півроку кожне формулювання цього проекту в суперечках

відточувалося до останньої коми й крапки. То невже кавалерійськими наскоками на цю трибуну ми зараз з ходу поліпшимо цей проект? Та в умовах безпартійних виборів тут зібралося чотири сотні потенційних авторів власних конституцій, і немає в природі формулювань, які задовольнили б усіх.

Ці копирсання- в проекті будуть безкінечними, і якщо ми проект, який дістався нам важкою попередньою працею, не візьмемо за основу, а відкинемо, Конституції буде капець. Україна вже не матиме ні часу, ні коштів, ні сил для того, щоб поновити цю роботу спочатку.

У політичному нетерпінні ми перестанемо поважати себе, договорившись тут, вибачайте, до найпримітивніших дурниць. Котрий день звідси хвилями розливаються стогони про усікання соціальних прав. Любимо ми грати на болючих струнах людських душ. Договорилися до того, що проект буцімто позбавляє громадян права на працю. Звідки ви це взяли, запитую я вас? Хіба не діятиме Кодекс законів про працю? Читайте уважно статтю 38 проекту, там усе це прекрасно викладено.

Множаться якісь вигадки про скасування права на безплатну освіту. Та що, після цього не діятиме Закон про освіту? Це право закріплене там у статті 48.

Ті самі дурниці говоряться тут про безплатну медицину. Та відкрийте очі! Я прошу людей не слухати наших штатних "плакальників". Колись була така професія на селі, і, до речі, ви представляєте цю штатну фракцію "плакальників" нашого парламенту... Будь ласка, не перебивайте, дайте мені виступити. Усе це в проекті Конституції закладається, усе це там є.

До неможливого ми засмальцювали також і поняття народовладдя. Та, навпаки, отаке народовладдя, як тепер, тобто безладдя в державі, у людей уже в печінках сидить. Адже люба Пейгалайнену безпомічна, неспроможна влада Рад - це ж "великий світовий винахід", із яким ми зайшли в глухий кут цивілізації. Саме така влада і владарює по цей час. А ті безпорадні представники з цієї трибуни тільки й здатні виспівувати довгу пісню про народне життя, ні перед ким і ні за що не відповідаючи, оскільки їх обрано за умовами, за схемами формування оцієї неспроможної влади.

Ми вже договорилися до того, по треба когось судити за Конституційний договір, набувши про те, в які умови було поставлене рік тому наше суспільство, як його лихоманило. І завдяки цьому Конституційному договору, який підтримали й оцінили в усьому світі, ми хоч рік пожили в цьому суспільстві спокійно.

Один представник союзу трудящих заявив у цьому залі про те, що бачте, в нас у проекті Конституції не гарантована

винагорода, а гарантована тільки оплата праці. То я хотів би його спитати: за що винагорода? Якщо чоловік прийде на роботу п'яний і нічого не зробить, то, звичайно, ніякої винагороди він не заробить. А цей депутат хоче, щоб йому була гарантована плата невідомо за що.

Як тільки в цьому проекті ми почали закладати якісь нормальні зачатки сильно? влади, так і почалася обструкція. То я хотів би запитати: чого ви хочете? У своєму проекті, який ви пропонуєте замість погодженого, ви хочете закріпити соціалістичний лад. І це ви називаєте демократією? Це тоді, коли демократичні конституції всього світу гарантують людям спектр можливостей і право вибору способу життя, занять, участі в трудових відносинах і тому подібне.

Ви чомусь не говорите людям про те, що в кожному демократичному суспільстві є норми обмежень особистих прав і свобод у випадках, коли дії особи шкодять суспільству. Чому ж, критикуючи проект, не говорите про те, що в проекті Конституційної комісії закладено лише дев'ять обмежень, а в демократичній Європі визнаються демократичними близько тридцяти обмежень? Чому ніхто з вас не говорить про те, що норми запропонованої Конституції є вже не декларацією, а документом прямої дії? У разі утисків соціальних прав і свобод особи наш громадянин уперше в українській історії завдяки Конституції, посилаючись саме на неї, а не на інші законодавчі акти, зможе відстоювати свої права в суді.

Ми вже кілька днів здіймаємо лемент, що за цією Конституцією держава чогось нам не даватиме. Та відкрийте очі!

Ця Конституція має іншу ідеологію. Права не випрошують у держави, права надаються людині. І статті про права та свободи людини виписані в цьому проекті Конституції так, як, мабуть, мало в яких конституціях світу. Визнаймо ж ці очевидні речі,

І принагідно запитаю в тих, хто з усіх сил блокує проект Конституції, вихолощуючи з нього український дух. Чи багато ми зробили для цієї держави за два роки, то відроджуючи КПУ, то вступаючи в міжпарламентські асамблеї, щоб зараз стільки кричати "дайте!"?

Я хотів би послатися ще на один приклад Ми кілька днів невідомо для чого мусолимо проект постанови, запропонований нашим спікером, і не розглядаємо спільне надбання десяти груп. Заради чого це робиться? Я пропонував би всім фракціям і групам увести в цю комісію своїх представників. Нехай вони там засідають щодня з ранку до вечора і погоджують цей проект Конституції. А ми почекаємо трошки, поки попи все погодять і вийдуть на компромісний, прийнятний дія суспільства варіант, а потім проголосуємо за те, щоб туди увійшло і приєдналося 16 комуністів. Бо до цього, бачте, ніхто з них не знайшов часу самому підійти й ударити палець об палець.

Гадаю, цілком очевидно, що в нас діється з проектом Конституції. Хто хоче її мати - той її матиме. Конституцію ми повинні прийняти, народ її чекає, бо хоче захиститися нею від будь-яких посягань на демократію, на його права, свободи та незалежність.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутатові Муляві. За ним виступатиме депутат Симоненко /Одеса/,

МУЛЯЛА В.С., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Калуський виборчий округ, ІваноФранківська область/, Група "Державність" Українське козацтво.

Шановні колеги народні депутати! Шановні представники і члени Кабінету Міністрів! Шановний головуючий і наші виборці! Оте, що ми чуємо сьогодні з трибуни Верховної Ради, являє собою, власне, палітру, партійно-політичний спектр соціального розкладу сил в Україні. То є реальність, і ніхто з мас не має права знехтувати тою реальністю. А це означає, що ми зобов'язані зрозуміти один одного й порозумітися, бо маємо одну державу, один народ і від не розв'язуваних проблем усі страждають.

Але для цього ми повинні вміти слухати, Тільки. в такому разі можна почути й зрозуміти один одного. Одне з найскладніших мистецтв - це не мистецтво говорити, а мистецтво слухати. Звичайно, коли кричати, то не почуєш не лише когось, а й своєї власної думки.

Отже, ми сьогодні намагаємося порозумітися, щоб прийняти Основний Закон України, Це той закон, з якого мають виростати всі інші базові закони і те законодавство, яке має забезпечити реалізацію норм Основного Закону України. І все це, врешті-решт, має бути спрямоване на соціальну стабільність суспільства, його єдність, позаяк без соціальної стабільності та єдності суспільства ми не можемо досягти ні матеріального, ні духовного добробуту, ні фізичного, ні морального здоров'я, через брак яких страждають уст: і ліві, і праві, і центр, і той електорат, який за ними стоїть, особливо наші рядові трудівники міст і сіл, які потребують допомоги.

Депутат Моісеєнко показував тут фото померлого від голоду. Я хотів би сказати, що це зобов'язує нас усіх - і тих, хто створив громадські комітети, і тих, хто збирає мільйони підписів за проведення референдуму - використати цей процес для того, щоб побачити, хто справді потребує нашої допомоги, і надати її кожному, хто потрапив у біду.

А з приводу померлих від голоду я хочу вам сказати, що найбагатших суспільствах у найбагатші роки мають місце такі випадки, коли люди похилого віку, не маючи родичів, знайомих, захворіли, не контактують із зовнішнім світом і потрапляють у біду. Але нас це зобов'язує сьогодні через нашу матеріальну скруту... Я хотів би, щоб у залі не кивали головами, бо в 1947 році я теж був пухлий від голоду, а з 1921 по 1946 рік - усього за 26 років - було організовано три голодомори. Тому сьогодні через матеріальну скруту внаслідок економічної кризи кожний, хто потрапив у біду, потребує нашої пильної уваги, його потрібно підтримати усім нашим соціумом.

Хотів би сказати ще й про те, що коли я слухав депутата Стешенка, то напружено чекав, чи знайде він хоч щось позитивне у запропонованому проекті Конституції. Але ні, все у нього було лише негативне.

Але ж ми маємо подякувати Конституційній комісії за те, що ряд розділів і статей виписані на рівні вимог і досягнень світового стандарту, особливо розділи, які стосуються прав, свобод і гарантій людини і громадянина. Ряд інших розділів теж виписано скрупульозно і з урахуванням міжнародного досвіду, але я покривив би душею, якби бачив тільки позитивне.

Є багато позитивного, скажімо, і в тій статті, де йдеться про те, що держава захищає всі форми власності і господарювання, їх соціальну спрямованість, закладав можливість змагальності всіх форм власності/Але не треба виділяти приватної власності окремо, як було колись, коли виділялася соціалістична форма власності як єдина форма власності, яка визнана в суспільстві. Мені здається, що змагальність усіх форм власності і господарювання дасть можливість якнайшвидше відновити нашу економіку. І чудовими є норми Конституції прямої дії, які уможливлюють відшкодування збитків, завданих людині,- не лише матеріальних, а й моральних.

Але у проекті Конституції є просто дивовижні речі. Скажімо, стаття 9 проекту - це просто абракадабра. Начебто все добре: "Міжнародні договори, ратифіковані відповідно до Конституції, що набрала чинності для України, є частиною її національного законодавства". Але читаємо далі: "Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції, можливе..." Маймо розум! Як це може бути, щоб укладення міжнародних договорів суперечило Конституції? Далі, правда, написано:"...лише після внесення відповідних змін до Конституції. А це вже, даруйте, алогічна абракадабра. Якщо їх укласти після внесення відповідних змін до Конституції, то тоді вони вже не будуть суперечити Конституції. Тому треба було б записати так: "Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції, є неможливим". І поставити крапку. А якщо хтось хоче укласти якийсь міжнародний договір, то повинен змінити норму Конституції, а не записувати речі, які є просто образливими

для держави і для нашої національної гідності. Треба сказати, що такі речі є і в багатьох інших статтях, але я не маю можливості робити зараз логічний аналіз. Хотів би тільки зауважити, що коли створювалася Конституційна комісія, а потім робоча група, то до фахівців, які опрацьовували проект Конституції, не завадило б долучити ще й логіка, щоб не смітити міжнародну громадськість.

Є й інші статті, які певного мірою є образливими для будьякого громадянина України. Коли говориться про Українську державу, то маємо обов'язково враховувати, яку ми державу будуємо і на якому підгрунті. Тут дуже часто і багато говорилося образливого, без знання суті справи. Я хотів би, щоб ті, хто недавно ще був у Комуністичній партії і вийшов з неї, і нинішні комуністи згадали, що є теоретичні розробки.

Правда, Володимир Ульянов /по матері - Бланк/ написав роботу "До питання про національність і автономізацію", коли фактично перебував під домашнім арештом у Йосифа Сталіна - Джугашвілі. Так ось Володимир Ульянов пише: "Нікуди не годиться абстрактна постановка питання про національну справедливість. У житті така абстрактна постановка питання реалізується дикою і страхітливою національною несправедливістю".

Для того щоб досягти національної справедливості, треба компенсувати ті втрати, які завдає - свідомо чи несвідомо, навіть мимохідь - той, кого він називав великодержавним великоруським держимордою /так він і каже: "великодержавний держиморда"/. І наводить карколомні приклади, коли справді зневажаються елементарні норми. Тому коли Болдирєв

каже про те, що є якісь поети - "отсиденты", про якусь помсту, то я хотів би знати, де він бачить ту помсту. Якщо сьогодні говорити про забезпечення якихось національних культурних інтересів, то якраз про національні меншини в Україні дбають, а не дбають про корінне населення. Воно і сьогодні залишається упослідженим, залишаються упослідженими мова і культура України.

Хочу сказати, що саме українська національна ідея, за дослідженнями сучасних учених /і не лише українських/ і за свідченням міжнародної громадськості, визнана однією з найбільш демократичних і гуманних серед національних ідей усіх народів світу. І сьогодні в тому, щоб вибудувати справді демократичну і правову державу, щоб люди жили в матеріальному добробуті і в духовному багатстві, мають бути зацікавлені не лише українці, а й росіяни, і євреї, і всі інші національності. Тим більше що у проекті Конституції гарантується забезпечення національно-культурних інтересів усіх національних меншин. А от відносно того, що мають бути якісь ще додаткові мови поряд із державною мовою, повинен підказати нам міжнародний досвід. Там, де справді є держава, немає потреби

шукати ще якоїсь державної мови. На грунті державної мови мають усі порозумітися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги, спочатку починаємо говорити про одне, а наприкінці - зовсім про інше. Це ж не лекція. Учора лекцію читали і Сталіна хвалили за те, що він національним питанням опікувався, а сьогодні вже по-іншому...

Слово надається депутату Симоненку, За ним - депутат Глухівський.

СИМОНЕНКО В.К,, голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Північний виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги! Вот уже около 30 часов в Верховном Совете идет политическое обсуждение проектов Конституции. Хорошо это или плохо? Убежден, что хорошо. Хорошо, что обсуждение проектов Конституции в Верховном Совете, в этом зале, вообще состоялось. Хорошо, что сорвался план "всенародного" одобрения, отлично отрежиссированный в обход Верховного Совета. Хорошо, что здесь высказывается огромное количество различных, порой взаимоисключающих положений и предложений. Наш народ должен узнать, услышать все "за" и "против" проектов. Все мы должны встрепенуться, проявить активность и помнить, что мужество создает демократическое государство, а безразличие и беспечность ведет к деспотизму и диктатуре. Вот почему спираль рассмотрения проекта Конституции за последние четыре года делает уже третий виток. И, как показали сегодняшние голосования, этому витку не видно конца.

Для начала, уважаемые коллеги, разрешите процитировать выдержку из одного интервью, напечатанного в далеком и близком 1993 году в газете "Московские новости".

Вопрос корреспондента "Московских новостей": "Когда, повашему, будет окончательно решен вопрос о том, какой республикой будет Украина?" Ответ: "Он практически решен. Этот вопрос согласован с Конституционной комиссией, и этот вариант бил опубликован для всенародного обсуждения. Из выступивших 30 членов комиссии 25 - поддержали идею парламентско-президентской республики. Сейчас вопрос рассматривается в Верховном Совете. Я против проведения референдума по этому вопросу, потому что уже и так все ясно. А Президент в таком случае будет выполнять функции немногим более широкие, чем английская королева. Это уже не так плохо".

Второй вопрос корреспондента "Московских новостей": Ваше отношение к попытке Ельцина реформировать орган представительной власти в России?' " Ответ: "Отрицательное. Форма представительной власти существует во всех демократических странах. Как ее называют - не имеет значения. Такими органами власти должны были быть и Советы. Только они никогда не выполняли полностью свои функции".

Естественный вопрос: чьи это слова? Совершенно точно, что это слова не Петра Симоненко и даже не Ивана Чижа, Отвечавший на вопросы в 1993 году был одним из первых трех лиц нашего государства, и сейчас он имеет позиция по упомянутым проблемам с точностью наоборот. Но дело здесь не в конкретном человеке, а прежде всего в экономическом положении страны, в том, в

каком состоянии находится наше общество. Я убежден, что пока не будет закончен передел государственной собственности, стабильности в нем не будет, и не будет стабильности во мнении лидеров тех или иных партий.

Именно поэтому проект Основного Закона надо воспринимать как важнейший теоретический и практический документ. И необходимо понять, что в конечном итоге его реализация будет зависеть от коренных интересов политических, социальных, национальных и иных групп, стоящих у власти.

Принять действенную Конституцию - это значит, образно говоря, пошить костюм для всего украинского общества, который был бы одновременно к Впору, и немножко навырост. Для этого необходимо максимально использовать уже имеющийся пятилетний опыт нашего государственного строительства, о котором мы, как правило, практически забываем.

В июне прошлого годя был подписан Конституционный договор. Главной целью его, как вы помните, было сохранение согласия в обществе /правда, не понятно, кто его тогда пытался нарушить/, консолидация всех политических сил по ускорению экономических реформ, построение вертикальной исполнительной власти. А что же мы имеем на практике? То, что происходит сейчас: - это даже не противостояние. Это политическая и экономическая "холодная" война. Идет она прежде всего в структурах исполнительной власти, достигая апогея на уровне город - область.

Или возьмем Закон о Президенте Украины. Он также принимался под вполне конкретные политические задачи и цели. Но кто возьмется сейчас оценить эффективность

этого закона, если, конечно, не хочет иметь больших неприятностей? Ведь совершенно очевидно, что целевая задача, стоявшая в декабре 1991 года перед институтом президентства Украины - ускорение реформ и быстрейший вывод общества из кризиса, - не выполнена.

Вспомните, как мирно "почил в Бозе" институт президентства в Крыму. Задуман был под одного совершенно конкретного человека. Выбрали другого - и никто не встал на защиту всенародно избранного президента. Спектакль, задуманный как триумф, превратился в трагедию и закончился фарсом.

Анализируя небольшой, но весьма поучительный опыт государственного строительства в независимой Украине, можно сделать вывод, что труднейшей задачей для нас оказалось сочетание принципов демократии и красивых, но абстрактных и суровых реалий жизни, веками складывающегося менталитета народа. Но именно это и не учитывается в проекте Конституции, подготовленном Конституционной комиссией.

Поддерживаю своих коллег, которые предостерегают граждан Украины от чрезмерных надежд, возбуждаемых у них ретивыми агитаторами и прорабами ускорения конституционного процесса: мол, примем хорошую Конституцию и обеспечим тем самым политическую стабильность, гражданский мир и согласие, решение социальных проблем. Это опасное заблуждение! Я бы сказал, болезнь, которую можно назвать "конституционным недержанием". Все зависит не только от Конституции, как бы она важна ни была, но и от реальной расстановки политических сил, от их умения и желания идти на компромисс, от механизма, с помощью которого Конституция будет воплощаться в жизнь. Причем сами

механизмы не надо дополнительно выдумывать и прилагать к Конституции. Они должны быть вмонтированы в текст, если хотите, в логику и идеологию Основного Закона.

Возьмем несколько примеров. В проекте, представленном Конституционной комиссией, предлагается создать двухпалатный парламент - Национальное собрание. Но разве авторы проекта не понимают того, что это является непреодолимой преградой на пути развития и без того слабых ростков украинского парламентаризма? Эта законодательная ветвь власти, все ее функции - и прежде всего функция контроля обречены на полное усыхание.

Разве не ясно, что под предлогом ликвидации "своевластия" Советов набрасывается узда на, возможно, неудобное для власть имущих волеизъявление самоорганизованного народа? Многие там, в ложе бенуар, радуются и говорят, что уничтожили "советскую матрешку". Уничтожили "матрешку"! "Матрешки" больше нет! Они даже не подозревают, что эта система "матрешек" -исторический символ славян, их своеобразный генетический код. Грустно! Не политики, а рабкоры от политики.

Чуть ли не каждый выступающий при обсуждении проекта Конституции делал замечания к разделу "Местное самоуправление". Это не случайно. Ведь местное самоуправление -это питательный бульон, в котором зарождается демократия. Нет местного самоуправления - нет демократии.

А чего лишен предлагаемый проект Конституции? Прежде всего положений о волеизъявлении народа через органы местного самоуправления, о местных референдумах и иных формах непосредственной демократии, о самостоятельности и независимости органов местного самоуправления, их ответственности за решение вопросов местного значения, а именно: защиты прав и интересов населения региона; о выборности органов местного самоуправления, оптимальной децентрализации, реальной управляемости территории.

На мой взгляд /а я 22 года был депутатом городского Совете, из них 9 лет - председателем/, этот принцип не только идеальный и правильный в функционировании системы местного самоуправления. Он одновременно является реальным рычагом самостоятельного развития территории.

Необходимо отметить, что в разделе "Местное самоуправление" якобы /я хочу это подчеркнуть/ "вкрались" несуразные положения. Это очень странно, учитывая квалификацию авторов. Например, почему во втором абзаце /это статья 138/ районные и областные Советы не вошли в перечень органов местного самоуправления, и в третьем абзаце они таковыми называются.

Или вот еще такое: в статье 145 нормы, регулирующие порядок формирования районных и областных Советов, являются признаками многоступенчатой системы выборов и нарушают прямое избирательное право. И таких "перлов" рассыпано по проекту немало. Это заранее заготовленные мины и бомбы.

В заключение, уважаемые коллеги, хочу подчеркнуть: Конституция крайне необходима, но она должна созреть. Конституционный процесс должен обязательно нести в себе новый поиск путем согласия и компромиссов всех политических сил к групп. Но всем нам - говорящим, а в основном слушающим и смотрящим - надо помнить, что слово "Конституция" может быть волшебной палочкой для диктатуры а удушения ростков демократии, заменяющих грубое насилие хитростью и демагогией. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський. За ним - депутат Гармаш.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Депутатська група "Державність" Шановний пане головуючий! Шановні колеги народні депутати! Пані і панове! Уже в декількох виступах під час обговорення проекту Конституції це обговорення порівнювалося з виставою, політичним шоу. Важко з цим не погодитися. Справді, відчувається досвідчена рука режисера, який мусив спішно перервати лікування і особисто прибути минулої середи на прем'єру. І відбувається ця вистава за всіма канонами драматургії.

Почалася вона, як ми пам'ятаємо, з інтродукції, вступу, коли минулої середи відмовилися реєструватися комуністи і їхні вірні соратники - соціалісти. Потім була нарада за кулісами. Буди в цій виставі і репліки головуючого, і театральні його вибачення стосовно ситуації з колоною.

Найвище режисерське мистецтво з викручуванням рук було виявлено у п'ятницю і сьогодні при маніпулюванні проектами постанови, які голосувалися. І вся ця режисура скерована в одне русло: будь-що перешкодити конструктивному обговоренню того варіанта Конституції, який опрацювала й подала на розгляд Верховної Ради Конституційна комісія, одним із співголів якої є, до речі, вищезгаданий режисер.

Найвищою нотою у запереченні цього варіанта Конституції звучали тут істеричні заклики кількох народних депутатів про його неприйнятність, бо він буцімто не базується не Декларації про державний суверенітет України.

І взагалі диву даєшся, коли бачиш і чуєш, як ті, хто в Верховній Раді минулого скликання, будучи переконаними комуністами і відвертими українофобами, проголосували за Декларацію виключно під тиском Народної ради і під страхом перемін, які бродили в Росії, нині цю Декларацію так палко люблять. Разом з ними полюбили її майже всі представники фракцій комуністів і соціалістів у нинішній Верховній Раді. Та ця любов лише на поверхні, а всередині - люта ненависть до неї, бо на це вказують їхні дії, спрямовані на те, щоб поховати асі завоювання, які проголошені Декларацією. Це і створення депутатської групи "Союз", і заклики до реставрації СРСР, і все глибше затягування нас до СНД, і прославлення Лукашенка, президента Білорусії, з закликами наслідувати його ганебний приклад.

Панове-товариші, не треба наряджатися в тоги палких прихильників Декларації, бо це чистої води фарисейство. Величезна роль в історії України Декларації про державний суверенітет України. Її значення таке, як і знаменитого Четвертого універсалу Центральної Ради. Але ж ніхто зараз не вимагає, щоб нинішня Конституція базувалася виключно на Четвертому універсалі Центральної Ради. Декларація була прийнята Верховною Радою в 1990 році. Тоді наша держава іменувалася УРСР, був ще живий СРСР. Після того минуло вже більш як п'ять років, і щось-таки змінилося за цей час? Та для комуністів і соціалістів у Декларації, на мою думку, найважливішим якраз є тільки те, що в ній наша держава іменувалася УРСР. їм дуже хочеться, щоб воно так іменувалася і далі, та не тільки

іменувалася, зле й залишалася за суттю складовою частиною великої комуністичної імперії, і це підтверджує їхній варіант Конституції, відомий під тигром "Моісеєнко-Симоненко-125", із виступу товариша Моісеєнка ми почули, яка доля чекатиме Україну, якщо прийняти його Конституцію. Україну чекає налигач, на якому її поведуть на старе місце до імперської конюшні, а хто буде незгідний, то для тих реставрують ГУЛАГ. А для певної частини Верховної Ради, мабуть, відкриють на Соловках філіал.

Як на мене, то з усього, що було сказано, найконструктивнішою була пропозиція, внесена дев'ятьма, а потім десятьма депутатськими групами і фракціями:

1. Взяти за основу єдиний варіант, запропонований Конституційною комісією.

2. Утворити погоджувальну комісію, погодити цей варіант між фракціями і з Президентом.

3. Внести цей варіант на повторне перше читання". Проте цей шлях прийняття нашої Конституції не влаштовує лівицю парламенту і його керівництво, яке повністю належить, як відомо, до лівиці. І тому минулого тижня в залі запахло нафталіном; відчинила скриню і почали Витягати з неї старі варіанти зокрема той варіант, який напрацювала Верховна Рада минулого скликання у 1998 році і яку представив Буздуган, який не мав до неї ніякого відношення.

Може, на той час цей варіант був і непоганим, але ж минуло три роки. Знову на поверхню виплив варіант - прообраз сталінської Конституції зразка 1936 року з серпочками і молоточками на обкладинці та ряд інших. І зрозуміло чому: чим більше їх викинуть на обговорення, тим менше шансів, що буде схвалено варіант, запропонований Конституційною комісією.

Я не хотів би кидати тінь на варіант ХДПУ. Це непоганий варіант, але ж він з'явився у цьому загальному кошику. Адже не виставив свого варіанта КУН, хоч він і був опублікований у пресі. Мали свої варіанти і Рух, і УРП, але вони сказали: будемо працювати в погоджувальній комісії і свої пропозиції вписувати в єдиний варіант.

Однак курс на зрив конституційного процесу було взято на самому початку - ще в понеділок минулого тижня на засіданні Президії Верховної Ради. Там провідники соціалістів і комуністів, товариші Симоненко і Чиж, взялися чорнити варіант, напрацьований Конституційною комісією. Вони часто вживали одне слівце з репертуару естрадних сатириків - "одобрямс". Смакуючи у своїх виступах це слівце, вони натякали на те, що на місцях обговорення проекту Конституції відбувається формально. Буцімто наші громадяни схвалюють варіант Конституції, напрацьований Конституційною комісією, не читаючи його, бо буцімто він широко не публікувався. Хочу сказати, що це неправда. Проект досить повно опублікований у "Голосі України". У моєму виборчому окрузі його опублікували всі районні газети.

Я побував у своєму окрузі на багатьох таких обговореннях, Це були багатолюдні зібрання, на яких були присутні всі верстви населення, всі політичні сили. На одному з таких обговорень мені більше години ставили запитання з приводу проекту Конституції. То чи могло б це бути, якби люди не читали його? Було душ багато зауважень і пропозицій. Я маю цілу пачку тих пропозицій. Деякі з них я зараз вам зреферую.

Перше. Один з виступаючих на обговоренні слушно зазначив, що проголошення незалежності в 1991 році після трьох століть визвольної боротьби - це Боже провидіння, й ім'я Бога має бути в Конституції. Вносилася така пропозиція; у преамбулі після слів "ми, український народ" додати слова

"з волі Божої живучи на своїй споконвічній землі і творячи Українську державу" і далі за текстом. Цю пропозицію мого виборця я підгримую.

Друге. Схвалили мої виборці статтю 14 проекту Конституції. Ця стаття дав право чинити опір будь-кому, хто посягатиме на Українську державу, її територіальну цілісність. На обговоренні доповідач розповів, як він у своєму селі вже скористався цим не конституційним ще правом, застосувавши його до осіб, які намагалися збирати підписи за поновлення СРСР і проведення випереджувального референдуму. Але доповідач запитав; якщо це право реалізує одна людина, то це ще не народ, і дві людини, мабуть, не є ще народом. То скільки ж громадян, разом узятих, повинні браги "за шкірку" тих, хто посягатиме на нашу державу?

І доповідач запропонував замість слів "народ має право" записати "громадяни України мають право" і далі за текстом. Цей же доповідач висловив позитивне ставлення своїх односельців до статті 32, яка забороняє діяльність тих партій, дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України. І це добре, бо нині такі партії в Україні, на жаль, ще є.

Трете. Мої виборці висловили своє задоволення наявністю в проекті Конституції статті 15, що закріплює нинішні державні символи, під якими нас знає уже весь світ. У цьому зв'язку мені дуже прикро було чути минулого тижня у виступах панів - товаришів соціалістів, нардепів Брита і Чижа сентенції про те, що буцімто нинішні наші державні символи роз'єднують наш народ. Неправда це. Як може роз'єднувати нас наш чудовий герб, золотий тризуб? Цей знак прийшов до нас... / Шум у залі /. Прийшов до нас із сивої

давнини, ще від трипільської культури. Він був освячений нашим першокнязем Володимиром Великим і відтоді став гербом держави України-Руси.

Повторно його було взято як наш герб Центральною Радою в 1918 році за поданням великих державних діячів, до речі соціалістів, Винниченка і Грушевського. А нинішніх соціалістів і комуністів цей герб дратує. Більше того., вони його ненавидять. Багато хто з них навіть не носить депутатських значків, бо там є, тризуб.

Чому, запитую я себе? Яка причина цієї ненависті? Мені пригадався один епізод. До мене на прийом прийшов один виборець і розповів мені свою історію. Він відсидів за колючим дротом 15 років за тризуб, його туди кинули сталінсько-беріевські енкаведисти за те, що у 1950 - році він, тоді ще учень 10 класу, перемелював з одного довоєнного журналу тризуб і показував цей малюнок своїм однокласникам. Ось яка ненависть була тоді у сталінських опричників до тризуба, бо він був символом боротьби за незалежність. Цю ненависть успадкували від них; нинішні комуністі і соціалісти, які хочугь цю ненависть нав'язати всім нам у цьому залі, всьому народові. Від імені своїх виборців я прошу вас, панове-товариші: не баламутьте народ.

Четверте. Просять мої виборці чіткіше сформулювати статті 38 і 41. Замість положення про те, що кожен має право на одержання зарплати, не нижчої від визначеного законом мінімального її розміру, записати в проекті: "Мінімальна зарплата в державі, у будь-якому секторі, не може бути меншою від визначеного законом прожиткового мінімуму".

Це ж саме записати і щодо пенсій, які мають забезпечувати не просто гідне прожиття: "Пенсія не повинна бути меншою від прожиткового мінімуму".

П'яте. У статті 63 порушена болюча тема - податкова політика. З одного боку, податковий прес нищить виробника, а з другого - багато підприємців ухиляються від сплати податків, ховаючи своє виробництво у тінь. Тому в цій статті треба записати про те, що ухиляння від сплати податку - це державний злочин. Крім того, у цій статті мусить бути визначена верхня межа оподаткування.

Я підтримую пропозиції моїх виборців. На жаль, мій час вичерпано. Я хочу закінчити свій виступ тим, про що думають мої виборці. Вони вважають, що Україні дуже потрібна нова Конституція.

Шановні колеги, не випробовуймо терпіння наших виборців, не затягуймо без кінця конституційний процес. Наші виборці чекають від нас конструктивної праці і нової Конституції незалежної України.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гармаш. За ним - депутат Кендзьор.

ГАРМАШ Л.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Орджонікідэенський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты! Мы сегодня обсуждаем очень важный документ, который будет определять жизнь нашей страны на длительное время.

И, возможно, наши дети не захотят его изменить, если мы примем его в соответствии с нормами международного праве и исходя из интересов наших граждан.

Изучая эту проблему, я специально взял с собой Конституции разных- стран, чтобы сравнить проект нашей Конституции с накопленным мировым опытом. Что же, там заложено, а что у нас?

Первое, на что хочу обратить ваше внимание, - это структурное построение проекта Конституции. Я думаю, что многих необходимых разделов в нем нет. Я предлежу внести в него структурные изменения, потому что эта структура не соответствует необходимым требованиям. Кроме того, внутреннее расположение статей также противоречит мировому практическому опыту.

Теперь относительно сути проекта Конституций. Для меня как учителя истории и права основным является закон, по которому мы учили детей, как нужно жить в этом государстве. Хороша или плоха Конституция - законодательный орган ее утверждает, а мы живем по ней. Давайте посмотрим, чему я буду учить детей, когда вернусь в школу. Что такое Конституция? Это права человека в государстве. Не Президента, не парламента или других государственных структур, а гражданина этой страны, который избирает парламент от своего имени, давая ему поручение осуществлять те или иные его права. Парламент создает правительство, которое должно управлять этим государством и защищать человека, гражданина этого государства. Парламент утверждает атрибуты государственности - гимн, герб и так далее.

Так вот я хочу обратить ваше внимание /и в этом я солидарен с депутатом Носовым/ на то, что Конституция должна читаться Конституционным Судом. К сожалению, у нас нет Конституционного Суда из-за политических амбиций некоторых народных депутатов, сидящих в зале. Конституционный Суд, руководствуясь этим документом, должен четко определять, кто прав, кто виноват.

Но а данном случае я обращаю ваше внимание на то, что если судьи Конституционного Суда, его председатель будут руководствоваться этим текстом, то никогда не смогут определить, кто из двух прав, Я не знаю, как он будет это делать.

В Конституции должно быть четко выписано, что гражданин, группа граждан или политическая партия могут обратиться в Конституционный Суд для защиты своих прав. А в этом документе ни партия, ни гражданин не смогут найти положение о том, как им защитить свои права.

Поэтому я считаю, что формулировки данного проекта Конституции не соответствуют мировому стандарту. Фемида - то окажется слепой. Это первое.

Второе, Относительно полномочий Конституционного Суда. Очень интересно выписаны эти статьи, особенно 145 и 155. Оказывается, что право обратиться в Конституционный Суд имеют Президент, 75 депутатов и так далее. А как же быть гражданину, права которого будут нарушать все? Где его право? Может он обратиться в Конституционный Суд для защиты своих прав? Здесь много политических партий кричат о том, что проект замечательный. Тогда скажите, где я как

гражданин могу защитить себя и свою семью? Нет здесь таких прав, Я не могу обратиться в Конституционный Суд для защиты своих прав. Уполномочены на это 75 депутатов. Где я буду искать этого депутата, чтобы он меня защитил?

Следующий документ, очень важный для меня как человека, который не будет больше парламентарием, а будет просто гражданином. Я хочу голосовать за принятие Конституции, которая не унизит мое достоинство гражданина. Некоторые депутаты забыли, что они народные депутата, пока здесь сидят. Примут Конституцию, поедут в округа и будут просто гражданами этой страны. Вот это и должно быть основополагающим для любого человека. К сожалению, наша Конституция этих прав не гарантирует.

Интересно следующее. Крым. У нас две статьи противоречат одна другой. В одной статье говорится об унитарном государстве. Кто учил праву детей, тот объяснял, что это значит. А затем появляется какая-то Автономия Крым. Так мы унитарное или федеративное государство? Ответьте, ведь закладывается и то, и другое.

Следующее. Раздел "Права и свободы человека и гражданина". Вот здесь основной камень преткновения. Я прочитал Конституцию Украинской ССР и ныне действующую Конституцию. Там эти положения выписаны юридически правильнее. Другое дело, что они иногда не выполнялись, такое было, но мы сегодня еще больше их не выполняем.

Относительно законодательного органа. Для любого человека, изучающего конституционное право, особенно законы других стран, понятно, какие полномочия

возлагаются на парламентариев. Наши же парламентарии стараются сами себя зарезать. Вас сюда избирали для того, чтоб вы защищали гражданина-избирателя или себя? Я, например, пришел сюда защищать моих избирателей. Если кто-то другой пришел защищать себя, то распишитесь, пожалуйста, о своем бесправии.

В этом проекте Конституции парламент лишается многих полномочий и прав. Я уже не говорю об экономических возможностях создания двухпалатного парламента. У нас сейчас депутаты сидят по 6 - 8 человек в одной комнате. В экономическом аспекте эта проблема требует изучения.

Дальше. Верхняя и нижняя палаты уравнены. Смотрите, кто придет в нижнюю палату? Депутат 18-летнего возраста. Это нормально, демократично, хорошо. И желательно, чтобы этих парламентариев было 99,9 процента. А вот в верхнюю палату придут люди с 30-летним опытом. Ну как же они могут быть равные? У одних седина пробивает, а у других, извините, неизвестно что...

Следующее. Несовместимость мандатов. Мы уже видим, как это гарантируется в нашей деятельности. Сегодня 72 депутата сидят в других креслах, а в зале пусто.

Теперь относительно неприкосновенности. Это интересная норма. В проекте Конституции эти статьи выписаны хорошо. Я думаю, что их надо оставить. Тот депутат, который отстаивает интересы народа, всегда будет подвержен влиянию администрации. Это однозначно. Есть небольшие исключения, когда депутат ворует. Что же делать? Бывают такие исключения, в семье не без урода.

Относительно голосования "особисто" /опять записано "особисто"/. Что оно предполагает? Мы уже видим, как многостаночники трудятся в зале. Ми видим, народ видит, прессе видит, но все молчат. Разве это корректные правила игры? А потом говорят: коммунисты там что-то сделали... Девять голосов не хватило. В зале сидит 150 человек, а на табло - вон какая цифра... Я четыре года смотрел по телевизору заседания предыдущего парламента. Я видел весь этот спектакль, И этот парламент - повторение предыдущего один к одному.

Относительно других: аспектов, на которые также хочется обратить внимание. Президент страны. Роз мы выдумали эту должность, давайте правильно ее выпишем: дадим полномочия, определим ответственность. Извините, в проекте Конституции полностью не отражены импичмент и все остальные вопросы.

В конституциях всех стран мира четко определяется. кто заменяет президента в случав его болезни и так далее. В конституции Соединенных Штатов расписано все: кто будет, в каких случаях... В нашем Законе о Президенте Украинской ССР сказано, что Президент приносит присягу на Конституции, а он присягая на Библии. Идет, извините, жульничество сверху донизу.

Говоря о правительстве, можно сказать, что сегодня правительство - фактически мальчик-заложник, извините, у Президента. Президент предлагает варианты, но сам их не исполняет. Зачем нам правительство? Давайте введем должность вице-президента, уберем

Администрацию Президента и скажем, что эта Администрация и есть правительство. И пусть оно там варит кашу, а мы будем с ним работать в рамках

законной Конституции, отправлять в отставку и так далее. Если это не произойдет, все, что мы здесь говорим, останется в воздухе, потому что Администрация Президента...

Что это такое? Что за географическое открытие? Есть секретариат - пожалуйста, правительство есть - пусть правительство работает. Но полномочия Премьер-министра должны быть четко определены. Депутат Гармаш внес свое предложение по этой части. Три месяца, прошло после решения Президиума Верховного Совета о том, чтобы внести на рассмотрение Верховного Совета проект Закона о Кабинете Министров. До сегодняшнего дня его нет.

Время моего выступления заканчивается. Я внесу свои предложения фактически во все статьи проекта Конституции, Но я обращаюсь к депутатам, здесь сидящим: голосуйте за Конституцию как граждане страны, а не как депутаты. Если вы увидите, что ваши права будут защищены этой Конституцией, можете без политической трескотни голосовать, а если нет, то не голосуйте. Извините.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кендзьор.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Фракція Народного руху України. Шановні виборці! Шановні народні депутати! Послухавши декілька днів

дебати, виступи, проаналізувавши обговорення проекту Конституції, я зрозумів одне: скільки б з цієї трибуни не наводилася аргументи представниками одного депутатського блоку, який виступає з позиції комуністичної ідеології, з позиції Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки, скільки б не наводилися аргументи з боку депутатів іншої частини нашої Верховної Ради, усе одно позитивного ефекту не буде. Одні будуть виступати за Конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки, згідно з якою Україна має бути просто частиною Радянського Союзу, а інші, як мені здається, марно витрачають час, наводячи якісь дуже серйозні аргументи, аналізуючи кожну статтю і спростовуючи, вибачайте, облудну брехню тих депутатів, які хочуть залякати народ в тому, що запропонований Конституційною комісією проект Конституції є антинародним, призведе по диктатури і до того ж не забезпечує відповідних гарантій, свобод і демократичних засад нашого життя.

Так ось я визнаю, що оскільки поверхом вище плідно, спокійно, продуктивно, конструктивно працюють представники дев'яти депутатських груп і фракцій, то хай вони спокійно доводять свою роботу до завершення... /Шум у залі/. І, підготувавши цей проект Конституції, доопрацювавши і погодивши його відповідно з іншими представниками груп і фракцій, з представником виконавчої структури нашої держави, приймуть спільне рішення про винесення цього проекту Конституції на референдум. А з цієї трибуни, мені здасться, українському народові, нашим виборцям треба в основному пояснювати всю облудність більшовицької демагогії, яка вже кілька днів лунає в цьому залі.

У нашій новітній історії, шановні виборці, шановні народні депутати, маємо тут визначальні дати, а саме: перша дата - день прийняття Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року, друга - день проголошення Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року і третя - всеукраїнський референдум 1 грудня, який підтвердив положення Акта про незалежність нашої держави. І ось для того щоб уже на п'ятому році існування нашої держави завершити правове оформлення становлення нашої держави, нам потрібна четверта дата -день, коли буде прийнята демократична Конституція незалежної Української держави. Усі ми розуміємо, що тут уже буде підведено риску під усіма тими дискусіями, суперечками з приводу того, бути чи не бути Українській державі. Все буде визначено до кінця. І ми всі розуміємо, чому такий дикий, шалений, буквально звірячий оскал виявляють щодо цього далеко ще не досконалого варіанта Конституції, який запропонувала Конституційна комісія, чому так дико противляться цьому варіанту представники комуністів, соціалістів і всіх інших шовіністів у Верховній Раді. Та тому, що вони розуміють: програвши бій за цю Конституцію, вони програють його раз і назавжди, навічно.

Тоді вже розмов про радянську соціалістичну Українську державу не буде. Бо буде Основний Закон - паспорт нашої держави, який поставить на місце і цю п'яту колону. Я розумію, чому так дико виступають ці представники проти поданого варіанта. Та тому, що, прийнявши цей варіант Конституції, ці антидержавні, антиукраїнські політичні сили виявляться поза Конституцією, поза законом, проект якого, з точки зору комуністів, соціалістів і всіх інших комуношовіністів,

має найбільше недоліків. Та вони про це вголос і відверто не говорять. При всій їхній, вибачайте, нахабності, вони соромляться про це говорити вголос.

Найбільшим недоліком цього проекту Конституції є те, що він підводить риску і ставить остаточну крапку на існуванні системи Радянської влади і структури Радянської влади. Він гарантує найважливіше, що потрібно українському народові - право приватної власності, на базі якої український народ збудує собі нормальне демократичне і багате суспільство.

І ось щоб цього вголос не говорити, наші комуністи, які не соромляться заявляти, Що вони є правонаступниками, що вони є гордими послідовниками колишньої Комуністичної партії і всіх її злочинних подвигів, ураз стали палкими прихильниками демократичних свобод, гарантій, які вони ніби все життя відстоювали. І це представники тієї політичної сили, яка впродовж свого панування найдешевшим матеріалом для будівництва комунізму і соціалізму вважала конкретну людину і цілі народи. Саме ця політична сила за час свого панування перемолола більшу частину, і до того ж кращу частину, Українського народу.

І тепер ці фарисеї від Симоненка, від Моісеенка, від усіх інших блюзнірські нібито захищають демократію, права, гарантії і свободи українського народу. І український народ про це повинен знати, тому що, повіривши ще раз, в останній раз, піде туди, звідки вороття не буде.

Звичайно, цинізму і лицемірству цих політичних, сил немає меж. Враз /сьогодні вже говорилося про це/ усі комуністи і соціалісти полюбили Декларацію про державний суверенітет і не говорять, чому вони перейнялися Любов'ю до Декларації. Аргументи такі: у Декларації сказано, що від імені українського народу може виступати лише Верховна Рада. Ми пам'ятаємо 1990 рік, коли ще існував Союз. Приймаючи Декларацію про державний суверенітет, ми тоді розуміли, що означає формула "від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада..." Не Москва, а Верховна Рада навіть тодішньої Української Радянської Республіки. Ось що малося на увазі.

Я розумію, чому ви полюбили Декларацію. Та тому, що там є згадка про співдружність незалежних держав у складі Радянського Союзу. Ось чому ви її дуже полюбили. Значить, нам потрібно сьогодні відновити Радянський Союз, щоб реалізувати принципи Декларації.

З моменту прийняття Декларації пройшла ціла епоха. Щез з Європи наш гнилий, кривавий комунізм. І, повірте, шановні колеги більшовики, Україна не найдурніша з європейських країн. Вона не дозволить залишити в себе резервацію більшовизму. Вона вимете більшовизм, як вимели його Всі народи Європи: і поляки, і болгари, і мадяри, і чехи, і словаки, і всі інші. І, як уже говорилося з цієї трибуни, якщо щось має відмерти, має загинути і стати мотлохом історії, - обов'язково це станеться.

Який має бути подальший хід конституційного процесу? Погоджувальна депутатська група завершить свою роботу, під цим проектом підпишуться депутати, які хочуть добра Україні, погодивши його з Президентом України, і проект буде винесений на референдум. Переконаний, що референдум буде успішним; А всі ті, хто категорично противився прийняттю цього варіанта Конституції, залишаться поза законом Української держави. /Шум у залі/.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заспокоїтися. Думаю, що цей виступ ще раз підтвердив, що внесений проект Конституції заслуговує на увагу.

Ми вичерпали час вечірнього засідання. На завтра залишилося записаних на виступи ще 60 депутатів - представників комісій, груп та інших депутатів. Це перше.

І друге. Учора на засіданні Президії було чітко визначено перелік питань до порядку денного, які конче необхідно розглянути на цьому пленарному тижні. Кожен із вас має перелік цих питань. Пригляньте його, будь ласка, до завтра. А вранці ми визначимося, чи продовжуватимемо обговорення проекту Конституції, чи будемо розглядати питання, заплановані на цей тиждень.

На цьому вечірнє засідання оголошується закритим.

Завтра пленарне засідання розпочнеться о 10 годині. На все добре.