ЗАСІДАННЯ СТО ДРУГЕ

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Шановні депутати! До порядку денного в нас було включене одне питання, я його вам потім нагадаю. Та спочатку давайте зареєструємося /Шум у залі/.

Прошу підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

Зареєструвалися 370 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Шановні колеги, будьте уважні. Два тижні тому /це питання повністю пов'язане з тим, чим ми займаємося/ на пропозицію групи "Аграрники за реформи" і на прохання депутата Ростислава Чапюка вносилася пропозиція замінити його в складі Тимчасової спеціальної комісії Катериною Ващук у зв'язку з тим, що за сімейними обставинами він не може брати участі в роботі комісії до 30 червня. Думаю, треба зважити на цю

обставину. Питання було включене в порядок денний, ми голосували, але це було у п'ятницю ввечері, в нас тоді просто не вистачило голосів. Тому дозвольте ще раз поставити на голосування питання про тимчасову заміну Ростислава Чапюка Катериною Ващук у складі Тимчасової спеціальної комісії.

Можна голосувати?.. Ні, 300 голосів не обов'язково.

Ставлю на голосування.

"За" - 256. Прийнято, спасибі.

Будь ласка, Михайле Дмитровичу. Якщо не помиляюся, до перерви ми мали перейти до статті 19, так?

За норму голосів набрали, за статтю в цілому - не набрали.

Я ще раз кажу: ми розглянули всі поправки. Вони або вже голосувалися, або вже охоплені відповідними нормами.

Будь ласка, стаття 19 - додаткова. "Органи державної влади..."

СИРОТА М.Д., голова Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Конституції України /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Ні, це друга частина. Перша частини - "Правовий порядок в Україні", сторінка 117.

ГОЛОВА. Стаття 19: "Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством".

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, комісія просить підтримати таке формулювання.

ГОЛОВА. Це ціла стаття чи частина?

СИРОТА М.Д. Це перша частина статті 19: "Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити..." і далі за текстом. Прошу підтримати цю редакцію.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування щойно прочитану норму.

"За" - 337. Прийнято.

До цієї ж статті додаткова норма: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в обсязі та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України".

Немає заперечень ні в кого?

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю частину другу статті 19 на голосування.

"За" - 344. Прийнято.

Тоді може всю статтю проголосуємо? Доповнення до статті є? Які доповнення? Номер поправки? 437? Депутатові Запорожцю слово. Зачитайте текст поправки і аргументацію. Прошу.

ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Миколаївський міський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановні народні депутати! Шановний Голово! Я вважаю, що друга частина статті 19 має закінчуватися таким чином: "і сумлінно виконували свої обов'язки в інтересах держави, суспільства і громадян".

Гадаю, це доречно і необхідно, бо діяльність посадових осіб і органів державної влади та місцевого самоврядування пов'язана з прийняттям багатьох рішень, які так чи інакше стосуються певних інтересів держави, суспільства й громадян. Діючи тільки на підставі, в обсязі і у спосіб, передбачені Конституцією України та її законами, чиновник однак має можливості приймати рішення не обов'язково на користь держави, суспільства й громадян, а й зокрема на власну користь. Більш того, він може просто саботувати будь-яке рішення. Тому треба обов'язково визначити спрямованість діяльності чиновників, а саме: в інтересах держави, суспільства й громадян, а також критерій якості їхньої діяльності - сумлінне виконання обов'язків.

ГОЛОВА. Який номер поправки, ще раз скажіть.

ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М. Поправка 437.

ГОЛОВА. Поправка 437. Що скаже про це комісія?

СИРОТА М.Д. Комісія вважає, що це, без сумніву, правильна пропозиція, але навряд чи це може бути нормою Конституції. Це схоже скоріше на службову інструкцію. Тому комісія вважає, що включати це до тексту Конституції недоцільно.

ГОЛОВА. Зрозуміло, але ж і нема сумніву в тому, що ця редакція правильна, так?

СИРОТА М.Д, Тільки в Конституції навряд чи потрібно це виписувати.

ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні? Так. Ставлю на голосування цю норму.

"За" - 100. На жаль, не вистачило голосів. Депутате Симоненко, будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Красноармійський виборчий округ, Донецька область/. Спасибі. Поправка 141 у синьому додатку. Мова йде про те, що слід було б почати цю статтю такою тезою: "Держава відповідає перед людиною за свою діяльність". А далі вже йде, що правовий порядок грунтується на такихто засадах, і закінчити другу частину цієї статті словами: "Свою діяльність вони підпорядковують інтересам усього суспільства, а не

якоїсь окремої його частини".

Це дуже принципова річ. У нас дуже й дуже багато зауважень до структур виконавчої влади, які значною мірою захищають окремі, так би мовити, кланові чи інші інтереси. Тому я хотів би попросити народних депутатів підтримати тезу про те, що держава відповідав перед людиною за свою діяльність, - почати статтю цією тезою. А закінчити тим, що свою діяльність вони підпорядковують інтересам усього суспільства.

СИРОТА М.Д. Це поправка 142.

СИМОНЕНКО П.М. 142? Вибачте. Так, 142.

ГОЛОВА. Яка думка комісії?

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Ця редакція відрізняється тим, що додається перше речення: "Держава відповідає перед людиною за свою діяльність". А ми вже записали у статті 3 цю норму і тому вважали, що не варто повторювати її ще раз у цій статті.

Прочитайте, будь ласка, друге речення другої частини статті 3: "Держава відповідає перед людиною за свою діяльність". Це повністю враховано.

Що стосується тези "Свою діяльність вони підпорядковують інтересам усього суспільства, а не якоїсь окремої його частини", то це, на думку комісії, цілком зрозуміло й так...

ГОЛОВА. "Свою діяльність вони підпорядковують інтересам усього суспільства, а не якоїсь окремої його частини". Маються на увазі органи державної влади.

Михайле Дмитровичу, давайте підтримаємо. Це нормально записано.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, давайте голосуванням визначатися. Комісія вже визначилася.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування додаткову тезу до другої частини статті: "Свою діяльність вони" цебто органи державної влади,"...підпорядковують інтересам усього суспільства, а не якоїсь окремої його частини".

Правильна норма, ставлю її на голосування. Підтримайте, будь ласка.

"За" - 210.

Ставиться на голосування в цілому стаття з двох частин, які вже одержали підтримку.

"За" - 307. Прийнято.

Стаття 20 /Шум у залі/. Я не зрозумів, у чому річ.

СИРОТА М.Д. Стаття 20 стосується державної символіки.

ГОЛОВА. Стаття 20, яка не викликає сумнівів, так?

СИРОТА М.Д. Так, сторінка 128.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Довкола цієї статті було дуже багато дискусій раніше й тепер. Ця стаття була дискусійною ще під час розгляду її у Верховній Раді минулого скликання.

Є два підходи, які не стосуються змісту Конституції, точніше, стосуються і змісту, але дають можливість вирішення цієї проблеми. Група з шести депутатів і частина інших, зауваження яких викладено в цій книжці, пропонують питання, що стосуються державної символіки, винести в окремий конституційний закон або передбачити так, як це робиться в багатьох конституціях: символи визначаються окремим законом... Та я прошу, не нервуйте, я ж поставлю на голосування, як передбачено.

А друга пропозиція - виписати ці норми безпосередньо у статтях Конституції. Тому давайте спочатку визначимося щодо загального підходу: чи внесемо це в Конституцію, чи воно буде поза Конституцією.

СИРОТА М.Д. Але ж, шановний Олександре Олександровичу, комісія вимагає, щоб і ця стаття розглядалася точно

за тою ж процедурою, як і всі інші, тобто тільки в разі неприйняття цієї норми можна говорити про організацію подальшого розгляду цієї норми Конституції. Це - погоджений текст, його підтримали в комісії 16 народних депутатів, і я прошу його ставити на голосування точно так, як і інші частини.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування першу тезу статті 20: "Державний прапор України - синьо-жовтий стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг".

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати таку редакцію.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 202

/Шум у залі/.

Я роблю зауваження сусідам. Будь ласка, не ображайте один одного! Спокійно /Шум у залі/.

Інші пропозиції, будь ласка. Поправка 464... /Шум у залі/.

По фракціях? Будь ласка, покажіть результати голосування по фракціях. Ще раз прошу: не нервуйте, спокійно.../Шум у залі/.

Шановні депутати! Мені здається, що детально визначати, описувати символи в сесійному залі навряд чи доцільно. Тут можна зробити так: якщо ця пропозиція не набирає конституційної більшості, то давайте проголосуємо пропозицію, щоб державна символіка визначалася окремим конституційним законом.

СИРОТА П.Д. На якій підставі? Тоді спочатку треба проголосувати пропозицію про вилучення цих норм... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Спокійно, будь ласка, не нервуйте...

Давайте тоді проголосуємо всі три частини: про прапор, герб, гімн, а потім визначимося. Так? /Шум у залі/.

СИРОТА М.Д. Так.

ГОЛОВА. "Державний герб України - Знак Княжої держави Володимира Великого золотої барви на синьому щиті".

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати дану редакцію.

ГОЛОВА. Комісія це підтримує. Ставлю на голосування /Шум у залі /. Спокійно.

"За" - 193. Не прийнято.

Висвітіть результати по фракціях для тих, хто сумнівається.

Будь ласка, поводьтеся тихіше - будете все чути. "Державний гімн України - національний гімн "Ще не вмерла Україна".

СИРОТА М.Д. Комісія підтримує це.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 192. Не прийнято.

Як ви дивитеся на те, щоб записати до цієї норми "мелодія пісні"...

СИРОТА М.Д. Для цього поправку треба голосувати.

ГОЛОВА. Але не записано так.

СИРОТА М.Д. Давайте четверту частину проголосуємо /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Четверта частина: "Столицею України є місто Київ" /Шум у залі/.

СИРОТА М.Д. Комісія підтримує і цю норму, шановні колеги.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 344. Прийнято.

Тепер пропоную проголосувати пропозицію /вона не раз вносилася/ про те, щоб державні символи визначалися окремим конституційним законом.

СИРОТА М.Д. Яка це поправка? /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ця поправка вносилася багатьма... Ну чому ж не голосується? Це законодавча пропозиція... /Шум у залі/.

Стаття в цілому ставиться на голосування.

СИРОТА М.Д. Комісія пропонує підтримати.

"За" - 130. Не прийнято /Шум у залі/.

Будь ласка, спокійно.

Оскільки стаття проголосована в цілому і не набрала потрібної кількості голосів... /Шум у залі /. Не чути - попросіть сусідів, які галасують і не знають, чого хочуть...

Прошу, заспокойтеся. Сядьте, будь ласка. Засідання ще не завершено. Я прошу, Ігоре Рафаїловичу...

Не чую... Сядьте, я дам вам слово /Шум у залі/.

СИРОТА М.Д. Через шум більшість депутатів не чули, що стаття 20 у цілому була поставлена на голосування.

ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко наполягає на слові. Будь ласка.

МОІСЕЄНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые коллеги! Речь идет о поправке 475, которую еще не голосовали. Она гласит: "Державним гаслом Української РСР є "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!"

Вы знаете о том, что в течение 70 лет наша Советская Украина процветала, хотя жила и работала под девизом Коммунистической партии Советского Союза, который гласил: "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!"

Вы знаете, что этот девиз олицетворяет позицию людей труда, которые производят материальные блага и создают материальные ценности, которые обеспечивают национальное богатство любого государства. Предусматривается единство, мирное содружество и братство трудящихся классов.

Поэтому я прошу всех депутатов, которым дороги свободный труд, равенство и братство, проголосовать "за".

ГОЛОВА. Будь ласка, вимкніть мікрофон. Шановний Володимире Миколайовичу! Я звертаю вашу увагу на те, що ми розглядаємо зараз питання про державні символи. А в символах гасел немає. Якби йшлося про рубрику для газети - це можна було б писати, але це, я вважаю, не предмет для обговорення у Верховній Раді.

Ставлю на голосування вашу пропозицію.

СИРОТА М.Д. Комісія не погоджується з цим. Державним гаслом Української РСР справді було "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!", але яке це має відношення до держави Україна?

ГОЛОВА. Голосується доповнення, депутата Моісеєнка.

"За" -51 /Шум у залі/.

Шановні колеги! Багато разів вносилася пропозиція, щоб питання державної символіки врегулювати окремим конституційним законом. Ставлю на голосування цю пропозицію /Шум у залі/.

З цього приводу? Депутате Симоненко... Одну хвилинку!

Номер поправки називайте й говоріть. Будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. Поправка 166. Це з нашого синього тому. Вона такого змісту; "Питання про державні символи України -Державний прапор України, Державний герб України, Державний гімн України - вирішується конституційним законом на основі результатів всеукраїнського референдуму.

Столицею України є місто-герой Київ, статус якого визначається окремим законом".

Ось як пропонуємо ми і хотіли б, щоб народні депутати нас підтримали. Тут сформульовано і демократично, і з огляду на те щоб це питання не стало якимось проблемним, не було предметом з'ясування, скажімо, ставлення до нього.

Пропонується записати саме так: на основі референдуму, і визначається конституційним законом.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує таку поправку /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування доповнення такого змісту /ще раз повторюю/: "Символами України є її Державний герб, Державний прапор та Державний гімн України. Порядок їх використання визначається конституційним законом. Столицею України є місто-герой Київ. Статус столиці визначається законом". Так? Це зміст того, що прочитав депутат Симоненко /Шум у залі/.

Зрозумів. Ставлю на голосування поправку, яку вніс депутат Симоненко.

"За" - 149.

Ще раз прошу, не вигукуйте. Звертаюся до тих, хто хоче заблокувати розгляд Конституції у Верховній Раді: зараз я проведу поіменну реєстрацію, список по фракціях опублікуємо. Усе буде так як треба. Ще раз прошу: не кричіть з місць. Я все одно не чую, що ви кричите. Тільки гвалт стоїть у залі...

Пропоную всім проводити розгляд цих питань так, як визначено Регламентом. Якщо ви вважаєте за потрібне голосувати "проти" - голосуйте "проти". А блокувати розгляд цих питань ніхто не має права.

Незважаючи на те що деякі статті зараз розглянуті й проголосован і не так, як наполягала значна частина депутатів, ці депутати працюють. А це - своєрідний шантаж: давайте запишемо саме так. І не думають про те, що цим самим можна підірвати прийняття Конституції, навіть якщо це робитиметься референдумом. Думати треба...

Депутате Носов, будь ласка. Називайте номер поправки.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Я хотів висловитися з процедури. Якщо пропозиції не підтримані, то ця стаття випала з Конституції і буде регулюватися законом мимо нашої волі. Тобто вона все одно буде регулюватися законом, і ставити на голосування пропозицію про врегулювання цього питання законом не треба. Не треба мучитися. Ця стаття випала. Законом будемо регулювати. А закон щодо цього вже є, він буде собі діяти, як було раніше, та й усе.

ГОЛОВА. Ну, це роз'яснення. Депутате Старовойтова, будь ласка.

СИРОТА М.Д. Але ж ця стаття не випала. Вона залишається, бо прийнята в першому читанні.

СТАРОВОЙТОВА Г.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Красноперекопський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Уважаемый Александр Александрович! У меня поправка 454, и я прошу поставить ее на голосование. Она сформулирована так: "Державними символами України є прапор, герб, гімн, їх опис і порядок користування встановлюються законом.

Столицею України є місто Київ".

Прошу поддержать меня.

ГОЛОВА. Ставлю це на голосування, але пропозиція подібного змісту вже голосувалася.

Що ви мені показуєте? Хіба я не бачу?

"За" - 127.

Ну який сенс голосувати?! Ви всі чудово розумієте, що в даному випадку не пройде жодна поправка. Ні - дайте ще мені слово!.. /Шум у залі/. Усе голосується поіменно.

Проводиться поіменна реєстрація.

Зареєструвалися 285 депутатів.

Опублікуйте список по фракціях /Шум у залі/.

Ось тут видно, хто зараз блокує засідання Верховної Ради. Зареєстровано: комуністів - 79, з групи "Реформи" - 8, МДГ - 22, з Руху - 0, з "Єдності" - 27, з "Центру" - 19, соціалістів - 26, "Соціально-ринковий вибір" - 20, "Аграрники за реформи" - 18, "Незалежні" - 19, Селянська партія -22, "Державність" - 4, позафракційні - 21. Тобто "Реформи", Рух і "Державність" блокують засідання Верховної Ради /Шум у залі/.

Я пропонував би повернутися до цієї норми після розгляду наступних статей. І запрошую тих, хто блокує зараз засідання Верховної Ради: зайдіть до залу й зареєструйтеся, щоб ми могли продовжувати розгляд інших статей.

Зверніть увагу на те, що норми інших статей... /Шум у залі/.

Я поясню, хто проти. Депутат Єльяшкевич вимагає, щоб я зараз оголосив на всю Україну, хто проти державної символіки. Я кажу таким чином: ніхто не проти державної символіки, але державної символіки поки що в Україні, на жаль, немає.

СИРОТА М.Д. Як немає?

ГОЛОВА. Легітимної державної символіки поки що немає.

СИРОТА М.Д. Є державна символіка України, є, шановні колеги, є символіка, визнана в усьому світі /Шум у залі/. То хочеться комусь, щоб не було, а символіка України є.

ГОЛОВА. Потрібне уточнення, що вона...

СИРОТА М.Д. Подивіться прапор, який над цим куполом.

ГОЛОВА. ...визначена простим законом, простою більшістю.

СИРОТА М.Д. Не дамо ми вам зняти його, не дамо /Шум у залі/. То для вас "тряпка", а для нас це прапор!

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, заспокойтеся /Шум у залі/.

СИРОТА М.Д. У цьому так, але референдумом затвердимо /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ну який смисл?..

Депутат Симоненко. Номер поправки називайте.

СИМОНЕНКО П.М. Поправка 142. Шановні колеги народні депутати! У зв'язку з тим що ми розглядаємо перший розділ "Загальні засади", то нам слід було б чітко визначитися щодо того, які можливості має наш народ для праці, щодо фінансової, податкової, цінової, митної, інвестиційної політики, щодо захисту з боку держави здоров'я громадян, щодо виховання, розвитку освіти, науки, культури й охорони сім'ї.

Усе це є в поправці 142, Олександре Олександровичу, і якщо є можливість розглянути ці пропозиції /я хотів би все ж таки, щоб народні депутати проголосували за них/, то можна було б проголосувати їх як додаткові статті до кожного з цих розділів.

Я можу їх обгрунтувати, Олександре Олександровичу?

ГОЛОВА. Будь ласка, хвилинку підождіть /Шум у залі/. Можна ставити на голосування вашу пропозицію?.. Тоді вибачте мені, я не можу ставити на голосування й давати оцінку.

Михайле Дмитровичу, ваша думка щодо цієї пропозиції, будь ласка.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Поправка 142 - це додаткові статті /тут їх близько 10/, доповнення до "Загальних засад".

Комісія розглядала ці поправки. Частина з того, що тут є, враховано і в розділі "Загальні засади", і в наступних розділах Конституції. І оскільки це зміни, я б сказав, концептуального характеру, то комісія не погодилася враховувати ці статті в тому вигляді, в якому вони подані.

ГОЛОВА. Який номер поправки?

СИРОТА М.Д. Поправка 142 на сторінках 49-52.

ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

СИМОНЕНКО П.М. Шановні народні депутати! Мова йде от про що. Ми /ще раз наголошую/ розглядаємо "Загальні засади", тому пропонується ввести додаткову статтю 14: "Основою економічної і соціальної організації суспільства в Україні є вільна праця людей, забезпечення для всіх громадян рівних вихідних умов у соціальній сфері, однакових можливостей користуватися результатами вчасної праці без зрівнялівки і утриманства.

Держава регулює в інтересах трудящих питання праці та заробітної плати, професійної підготовки кадрів, соціального захисту громадян, у тому числі від безробіття, визначає права та обов'язки державних органів і трудових колективів у цих питаннях, запобігає монополізації виробництва, яка суперечить інтересам суспільства. Вирішення цих питань узгоджується з профспілками, яким гарантується свобода дій на підприємствах, в установах і організаціях".

СИРОТА М.Д. Щодо цієї статті. Комісія прийняла рішення, що вона носить декларативний характер. І включати в Конституцію такі слова, як "без зрівнялівки і утриманства"... То ж не норма Конституції, шановні колеги.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Ну почекайте, не можна ж двічі наводити аргументацію з одного приводу.

Ставлю на голосування.

"За" - 127. Не прийнято.

Депутате Кочерга, будь ласка.

КОЧЕРГА В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Хотел бы возразить против тех аргументов, которые сейчас привел пан Сирота.

Как вы обратили вникание, этот раздел Конституции называется "Общие положения". И я как один из соавторов, один из шести народных депутатов хотел бы предложить вам рассмотреть нашу поправку /в синем журнале на странице 51/, в которой речь идет о здоровье. И еще одну /дополнительную/ статью 18 об образовании, науке и культуре.

Мы предлагаем дополнить "Общие положения" Конституции статьей такого содержания: "Держава, піклуючись

про здоров'я народу, визначає систему охорони здоров'я, форми і засади медичного і санаторно-курортного обслуговування населення, забезпечує його доступність для всіх громадян на основі поєднання різних видів медичної допомоги, професійної і народної медицини, удосконалення профілактичної і лікувальної роботи, санітарної служби, розвитку фізичної культури і спорту".

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Така стаття є в розділі "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", оскільки вона стосується людини. І взагалі, якщо зараз у залі 263 чоловіки, то який сенс голосувати? Адже для того щоб внести таку зміну, треба, щоб як мінімум 300 чоловік проголосували.

Я вважаю, що ми зараз повинні вирішувати організаційні питання, а не розглядати проект Конституції.

ГОЛОВА. Будь ласка, не піднімайте галасу в залі. Вечірнє засідання продовжується. У залі зараз немає 300 депутатів, бо члени названих мною /за результатами реєстрації/ трьох фракцій забрали картки й залишили зал, блокуючи засідання Верховної Ради. Нібито можна було сподіватися на те, що ця норма одержить підтримку 300 голосів.

Пропозиції вносилися справді компромісні, конструктивні. Одну з них - як проект - тільки що оголосив депутат Носов. Вона зводиться до того, що державними символами є герб, прапор і гімн України і Верховна

Рада затверджує ці символи. Для Конституції норма підходить, а Верховна Рада визначиться потім. Власне кажучи, так це є до сьогодні. Можна було закріпити цю позицію. Проте частині депутатів хочеться більшого. Але ж треба думати, чи буде це бажання підтримане і в сесійному залі, і в суспільстві. Сумніви щодо цього є досить великі.

Тому треба працювати над іншими нормами, а до цієї ми повернемося і потім будемо визначатися. А щодо голосування інших поправок, то депутати мають право їх проголосувати, визначити ставлення сесійного залу до тієї чи іншої позиції. Це стане основою для подальшої роботи над проектом. Тому норми, які їх автори пропонують голосувати, треба голосувати. Тільки варто зважати на важливість цієї поправки. І немає ніякої необхідності припиняти засідання.

Будь ласка, депутате Симоненко.

СИМОНЕНКО П.М. Я ще раз звертаюся до вас, шановні колеги народні депутати. Слід усе ж таки в цьому розділі висловити наше ставлення й закріпити майбутні напрями розробки тих чи інших законів з приводу ось такої норми: "Держава створює умови для всебічного виховання громадян, розвитку освіти, науки і культури, зміцнення інтелектуального потенціалу суспільства, національно-культурного піднесення української нації, всіх націй і національних груп, які проживають в Україні.

Суспільство і держава зберігають і захищають інтелектуальну, культурну і художню спадщину, заохочують культурну і наукову творчість, сприяють розмаїттю духовної сфери, поширенню здобутків науки і культури, забезпеченню доступу до них усіх громадян, розвитку міжнародних зв'язків у сфері науки, культури, виховання та освіти".

Ще одну можна зачитати?

ГОЛОВА. Досить поки що цього. Який номер поправки?

СИМОНЕНКО П.М. Це поправка 142 у синьому томі.

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, що скажете?

СИРОТА М.Д. Комісія вважає, що це стосується розділу "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", а не "Загальних засад".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 137. Не прийнято.

Одну хвилиночку. Спокійно.

Будь ласка, депутате Шейко. Номер поправки.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів / Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Ви ж бачите безперспективність роботи, тому що для обговорення будь-яких питань у нас немає кворуму. Це щодо процедури.

Я хотів би заспокоїти громадян України й наші місії за кордоном: у нас усе-таки є державна символіка, і вона регламентується статтею 166 чинної Конституції, в якій говориться: "Символами України як незалежної держави є її Державній герб. Державний прапор та Державний гімн.

Державний герб України, Державний прапор України та Державний гімн України затверджуються Верховною Радою України".

Верховна Рада попереднього скликання 14 лютого 1992 року затвердила символи нашої держави, які, дай Боже, існуватимуть тисячу років як мінімум.

І друге. Стаття 20 не може регулюватися законом, як дехто тут хотів це подати, бо ми проголосували частину четверту цієї статті 344 голосами і цю статтю треба передати комісії для доопрацювання на трете читання відповідно до частини 3 статті 6.6.9 Регламенту. Тому будьяких рішень відносно статті 20 Верховна Рада приймати вже не може. Вона може дати комісії доручення, щоб оці три частини, які не одержали потрібної більшості, доопрацювати на повторне друге або на третє читання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я не сподівався на таку підтримку з боку Петра Володимировича щодо коментарів Регламенту... Поправки до трьох частин цієї статті можна розглядати як пропозиції, які вже ставилися на голосування. І тут немає ніяких суперечностей. А робити висновки про те, що Верховна Рада не має права працювати над цією нормою тільки з тієї причини, яку назвав Петро Володимирович, м'яко кажучи, некоректно. Тому давайте будемо працювати.

А відносно того, чи налякалися наші зарубіжні слухачі і суб'єкти правовідносин, то, я думаю, вони не злякалися. Ми розглядаємо в другому читанні проект Конституції. Усе йде нормально. Будь ласка, не нервуйте. А те, що буде така акція - блокування розгляду Верховною Радою проекту Конституції з будь-якого приводу, в тому числі і з цього приводу, - це ж передбачалося і раніше. Усі про це знають.

СИРОТА М.Д. Ні, не всі, Олександре Олександровичу. Я не знав цього...

ГОЛОВА. Уточнюю: усі знали, крім Михайла Дмитровича. Депутат Кочерга. Будь ласка.

КОЧЕРГА В.Г. Фракция "Коммунисты Украины". Я как член Временной специальной комиссии по доработке проекта Конституции хочу проинформировать народных депутатов о следующем. Несмотря на то что значительная часть членов комиссии поддержала нашу поправку, она включена в проект Конституции почему-то в усеченном виде. А речь идет об очень важном направлении деятельности нашего государства - о молодежной политике. Мы предлагаем включить в проект Конституции такую дополнительную статью:

"Держава охороняє сім'ю як основний осередок суспільства, надає їй необхідну допомогу.

Постійним соціальним захистом користуються матері і діти.

Молодіжна політика в Україні спрямовується на забезпечення молоді умов для найповнішого розкриття її можливостей та здібностей, отримання загальної і професійної освіти, створення робочих місць відповідно до професійної підготовки молодих людей з урахуванням потреб суспільства, Державні органи спільно з молодіжними, профспілковими, спортивними й іншими організаціями розробляють і здійснюють програми підтримки молодих і багатодітних сімей".

Я хочу сказать, что кроме нашего предложения, внесенного от имени фракции коммунистов, проблемы молодежной политики нигде не отражены в проекте Конституции. Я хочу еще раз попросить народных депутатов очень внимательно отнестись к этой статье и проголосовать за нее.

Спасибо /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу не заважати мені вести засідання. Будь ласка, сядьте на свої місця. Я ще раз повторюю: поправка 406 проголосована як альтернативна до редакції комісії /Шум у залі/.

Я зараз прочитаю її. Якщо це не так, я не надам вам слова... "Державна політика Української РСР спрямовується на відродження народу України як самостійної і рівноправної складової частини нової великої історичної спільності людей - Радянський народ, яка на основі зближення всіх класів і соціальних верств, юридичної і фактичної рівності..." /Шум у залі/. Я читаю те, що написано:"...всіх націй і народностей, їх братерського співробітництва".

Ви пропонували цю норму... Будь ласка, послухайте мене: ми проголосували норму в редакції комісії, до якої ваша поправка є альтернативною. Там записано: "Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права" /Шум у залі/.

Я пояснюю: ваша поправка є альтернативною цій нормі.

МОІСЕЄНКО В.М. Нет, извиняюсь, моя поправка дополняет...

ГОЛОВА. Якщо ви не розумієте, що таке альтернативна поправка, тоді сідайте, будь ласка. Я пізніше вам поясню це ще раз /Шум у залі/.

Голосується поправка депутата Кочерги.

"За" - 97.

Ще які є поправки?

Депутат Заварзін. Будь ласка. Який номер вашої поправки? /Шум у залі/.

Навіщо з процедури? Процедура визначена Регламентом. Я її дотримуюсь.

Буль ласка, увімкніть мікрофон депутата Заварзіна.

ЗАВАРЗІН М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Красноармійський міський виборчий округ, Донецька область/. Александр Александрович, в настоящее время две группы и одна фракция блокируют заседание Верховного Совета, а именно: "Рух", "Реформи", "Державність". Сейчас мы рассматриваем жизненно важный вопрос, но не можем набрать 300 голосов. Я считаю, что рассматривать сейчас проект Конституции нецелесообразно, поэтому предлагаю перейти к рассмотрению других вопросов -экономических, социальных, касающихся задолженности по выплате зарплаты и так далее. А этот вопрос перенести на другое время, когда эти господа перестанут блокировать заседания Верховного Совета и будуть уважать свой украинский народ. Крика о их стороны мы слышим много, а дела - никакого /Шум у залі/.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Олександре Івановичу, навіщо ви це робите? Прошу уваги. Ми не можемо переривати розгляд проекту Конституції і переходити до розгляду інших питань.

Якщо ви визначитеся щодо припинення обговорення проекту Конституції у другому читанні, тоді перейдемо до розгляду інших питань. Але якщо ми зараз почнемо, наприклад, розгляд питання про патентування підприємницької діяльності або якогось іншого питання, то ви ж скажете, що не маєте того чи іншого документа. А по пам'яті ми не все можемо згадати. Отже, зараз треба розглядати лише проект Конституції.

Ще раз пояснюю: в тому, що ми робимо, є повний сенс. Бо ми відсепаровуємо пропозиції і зауваження, які надійшли в порядку законодавчої ініціативи. Ви можете бути певними, що за вашу поправку, яку ви зараз аргументуєте, ті, що вийшли з залу, голосувати не будуть. Тож нехай голосує решта. Засідання Верховної Ради продовжується.

Переходимо до розгляду розділу II: "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина".

Є ще поправки до першого розділу?

Депутат Лавриненко. Будь ласка.

ЛАВРИНЕНКО М.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги, у меня есть несколько поправок. На странице 26 записан текст дополнительной статьи к разделу I. "Україна є рівноправним учасником міжнародного спілкування, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі, не входячи до будь-яких військових блоків. Дотримуючись принципів суверенної рівності та взаємовигідності, держава укладає

міжнародні договори за волевиявленням народу, вступає в політичний та економічний союз із країнами СНД і таким же чином виходить з нього". Прошу эту поправку проголосовать.

Предлагаю включить в проект две дополнительные главы: "Экономическая система Украины" и "Социальное развитие Украины". Это поправки 13, 14, 15 на страницах 27 и 28. Их также надо проголосовать.

ГОЛОВА. Пропозицію депутата Лавриненка ставлю на голосування.

"За" - 130 голосів.

Я прошу депутатів не дивуватися з таких результатів. У нормах Конституції не можна записувати назви інших держав, об'єднань, організацій тощо, бо тут можуть бути зміни. До Конституції записуються права держави, права суспільства. Якщо ми запишемо СНД, то хто дасть гарантію, що через місяць не зміниться назва. І нам доведеться міняти в Конституції норму. Це те ж саме, що записати, наприклад, НАТО. Не можна до Конституції записувати не властиве для нашої держави.

СИРОТА М.Д. Комісія врахувала в інших частинах багато з того, що пропонував депутат Лавриненко.

ГОЛОВА. Отже, розділ I ми завершили.

Ще є поправка до розділу I?

Поправка 15 депутата Лавриненка. Будь ласка.

ЛАВРИНЕНКО М.Ф. Стаття такого змісту: "Основу економічної системи України становить сукупність елементів багатоукладного господарювання, яка базується на приватній, публічній та змішаній формах власності".

Наступна стаття: "Держава визнає приватну власність громадян України, якщо вона та законна природа її походження задекларовані в Україні у встановленому законом порядку".

Наступна стаття: "Публічною власністю держава визнає всі форми існування державної власності, а саме: 1/ загальнонаціональну; 2/ регіонально-муніципальну; 3/ комунальну та всі види державних підприємств, у тому числі казенні підприємства, державні, комерційні та орендні підприємства, змішані державні підприємства, державні пакети акцій.

Держава гарантує розвиток усіх елементів багатоукладної економіки України та створює, рівні правові умови для функціонування та охорони всіх форм власності".

ГОЛОВА. Миколо Федоровичу, ці статті ми вже проголосували. Проголосовані і частини їх. Тому ми вже не повертаємося до цих пропозицій.

Розділ II: "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" /Шум у залі/.

Це добре. Люди думатимуть про те, що треба голосувати.

СИРОТА М.Д. У редакції до другого читання комісія додала: "та обов'язки".

ГОЛОВА. Так, після слів "права, свободи" додано "та обов'язки".

Ставлю на голосування назву розділу - "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Прошу голосувати.

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати цю редакцію.

ГОЛОВА. "За" - 200 голосів.

Покажіть, будь ласка, результати голосування по фракціях. Як бачимо, блокують засідання три фракції, їх немає в залі. Точніше, частина з них сидить на балконі і спостерігає.

До назви якісь дополнения були?

Який номер вашої поправки? /Шум у залі/.

Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

МОІСЕЄНКО В.М. Уважаемые коллеги! Я предлагаю такое название второго раздела: "Государство и личность". Мне кажется, что оно будет более полно отражать взаимные обязанности государства и личности. Такая формулировка является более приемлемой, тем более что ее поддержали в свое время 125 народных депутатов.

Спасибо.

СИРОТА М.Д. Треба сказати, що "личность" українською мовою означає "особа". А тут "особистість".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 112.

Ще одна пропозиція?

Депутат Красняков. Будь ласка...

Що ви мені показуєте? Я ж бачу. Я вже пояснював, що веду засідання так, як того вимагає Регламент. А те, що деякі депутати хочуть зараз керувати так, як раніше цього хотіли інші... Такий парламент, нічого не вдієш... Треба працювати і з ними, бо вони ж порушують Регламент. Чи не так? Переговоріть з ними. Деякі з них на балконі сидять, деякі - у буфеті, в інших місцях.

Будь ласка.

КРАСНЯКОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти / Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Я прошу народных депутатов обратить внимание на поправку 5 на странице 134. Мы предлагаем заменить название раздела II и записать так: "Гарантії прав і свобод людини". Прошу также обратить внимание на поправку 6. Я предлагаю в каждую статью, содержащую гарантии, записать слова "держава гарантує". Так в чем же тут недоразумение? Почему мы не можем так назвать раздел и включить сюда гарантии права человека?

СИРОТА М.Д. Позиція комісії така. Оскільки ми вже записали до назви розділу II "Права, свободи та обов'язки людини", то якщо ми врахуємо поправку 5, назва цього розділу буде звучати так: "Гарантії прав, свобод і обов'язків..." Це буде не зовсім правильно. Хіба можна гарантувати обов'язки?

Що стосується поправки 6 - "держава гарантує", то в статті 22 цього розділу ми написали: "Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані". Тому комісія вважає, що поправку 6 враховано, а поправку 5 відхилено /Шум у залі/.

Ми не боїмося гарантій, навпаки, у статті 22 ми написали: "права і свободи ... гарантуються".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку депутата Краснякова.

"За" - 125.

Вношу пропозицію припинити розгляд статей проекту Конституції. Немає заперечень? Немає. Прошу всіх залишатися на своїх місцях. Прошу припинити трансляцію засідання по радіо, оскільки питання, включене до порядку денного, сьогодні вже не розглядатиметься.

Михайле Дмитровичу, сідайте, будь ласка, на місце.

Я прошу депутатів, які сидять на балконі, і тих, що сидять у залі, зважити на одну обставину. Акція, до якої вдалися деякі депутати, була запланована давно. Її мета - поставити умову перед Президентом: оскільки Верховна Рада, мовляв, не здатна розглядати проект Основного Закону, треба його виносити на референдум. Вони добре розуміють, що це буде марна трата грошей і часу. Бо коли ми говоримо про символи як засоби консолідації суспільства, то ми повинні зважати також і на деякі обставини, пов'язані з роботою Верховної Ради минулого скликання.

Ви пам'ятаєте, як вирішувались питання про символи: в якій ситуації і хто вирішував, скільки разів воно голосувалося, які були результати. А якщо говорити про герб, то тоді ставився на голосування так званий малий герб України, а не Державний герб України. Коли мова йшла про гімн, то голосувалася музика, а не слова. А тепер дехто з обуренням говорить: "Як це так? Ви сидите в цьому залі і не шануєте державні символи!" Поправкою до Конституції, до тієї Конституції, за якої був обраний попередній склад Верховної Ради, символи передбачалося визначити їх описом. І зміни до Конституції, про які тут говорилося, були внесені після голосування питання про символіку. Тобто у нас немає легітимної державної символіки. На жаль, це так.

А державною символіка може стати тоді, коли ми цю норму проекту Конституції пропустимо, а проголосуємо простою більшістю всі державні символи. Тоді ми знатимемо, чому деякі депутати наполягають на тому, що, мовляв, сьогодні ми приймемо цю символіку, а наступний склад Верховної Ради її може змінити. Так знайте, що наступна Верховна Рада може мати такий склад, який все змінить.

Але ж навіщо це робити? Вона буде, скажімо, або повністю "правою" /уявімо собі таку ситуацію/, або повністю "лівою". Але ж усі ризуміють, що це неможливо. Суспільство у нас таке, що ми матимемо приблизно такий же склад Верховної Ради, яким є нинішній. І сьогодні треба вибудовувати політичну структуру суспільства таким чином, щоб ми могли нести відповідальність за прийняте рішення. Адже багато чого закладається і виборами на

багатопартійній основі, і багатьма іншими обставинами. Але однією з умов цього є і прийняття Конституції. Ми повинні її прийняти. І тому той, хто вважає, що такими діями він допомагає Президенту чи собі, насправді робить ведмежу послугу і Президенту, і собі., і державі.

Я звертаюся до здорового глузду кращих представників тих, хто залишив засідання: порадьтеся з колегами і давайте включимо цю норму або до розділу "Перехідні положення", або до тієї статті, яку вже зачитував депутат Носов.

Я прошу, Владиславе Васильовичу, ще раз прочитайте ту статтю, бо дехто не знає про що йдеться.

НОСОВ В.В. Я пропонував тут статтю 166 чинної Конституції, а саме: "Символами України як незалежної держави є її Державний герб, Державний прапор та Державний гімн. Державний герб України, Державний прапор України та Державний гімн України затверджуються Верховною Радою України". Та й усе.

Річ у тому, що ми не затвердимо цього і конституційною більшістю. Хай собі залишається регулювання законом.

ГОЛОВА. Зрозуміли. Не можна так? Вадиме Петровичу, будь ласка, як ви пропонуєте?

ГЕТЬМАН В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності / Тальнівський виборчий округ, Черкаська область/. Я вважаю, ми повинні пам'ятати про те, що сьогодні символи у нас є. Які вони - це вже інша справа. Але залишити державу без символів, прийняти пропозицію Носова і сказати непевно, є герб, є прапор... А який прапор, який герб? А потім колись він буде затверджуватись... Це значить, немає держави. Тому треба шукати якийсь інший вихід з цього становища.

Я теж разом з нашою групою пропонував свого часу, щоб десь зробити запис про те, що до прийняття конституційного закону залишаються символи, які діють нині. Але сьогодні треба сказати, що держава є, символи є, і вони діють, ці символи.

ГОЛОВА. Тоді це норма розділу "Перехідні положення". Чи не так, Вадиме Петровичу? Це є нормою розділу "Перехідні положення", а не основного тексту проекту Конституції, Тобто записати, що в міждержавних і внутрідержавних відносинах використовуються символи, прийняті Верховною Радою минулого скликання, до прийняття конституційного закону.

ГЕТЬМАН В.П. Я голосував, щоб символи залишилися в Конституції, але треба шукати вихід із становища. Якби така норма була запропонована., я проголосував би й за це.

ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла. Які ще міркування будуть з приводу цього?

Депутат Дорошевський. Будь ласка. Ще 5 хвилин на цю тему.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Феодосійський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, уважаемые гости на балконе, которые покинули зал и парализовали работу Верховного Совета, - фракция "Рух", группы "Державність", "Центр" и "Реформи"!

Я хотел бы сказать, что мы здесь находимся только для того, чтобы строго соблюдать законы, преемственность законов и работать строго в соответствии с законом.

Есть норма закона, которую только что прочитал нам Носов. Это не он ее составил, это норма действующего закона. И ми сейчас должны подчиняться действующему закону.

Да, действительно, в первом чтении большинством голосов была принята эта норма, которая в принципе отвечала мнению части депутатов Верховного Совета. Все они прекрасно знали, что 300 голосов она никогда не наберет, но потянули.

Получилось. Но нельзя же из политики шантажа, нажима и выкручивания рук строить Конституцию государства, которое создается на века.

Поэтому я хочу сказать: есть два выхода из ситуации. Первый. Поскольку статья не набрала нужного количества голосов, согласно Регламенту она выпадает независимо от того, что была принята в первом чтении. Это регламентная норма, и практически к этой статье нужно будет еще возвращаться. Второй выход. Поскольку пройден определенный путь, есть определенные наработки, я считаю, что можно перенести один к одному текст статьи из предыдущей Конституции. А она гласит, что герб, флаг и гимн определяются законом. Нужно создать специальную комиссию из представителей всех фракций, привлечь специалистов и поручить этой комиссии найти компромиссный вариант статьи о гимне и гербе, который бы объединял нацию.

И еще. Я представляю Автономную Республику Крым, где есть противоположное мнение. Там склоняются к символам другого направления - российского. И если мы будем вот так упираться, то кончится тем, что вместо унитарного государства у нас получится как минимум два государства: восточное и западное. А может еще получится и так, что Галиция, которая не должна "керовать" 24 областями, перейдет туда, куда она хотела. Останется нормальная Украина.

Поэтому я еще раз хочу сказать: мы стоим на пороге очень серьезных политических потрясений. Надо искать политический компромисс, а не нахально выкручивать руки, пользуясь временным большинством и предательством некоторых депутатов.

ГОЛОВА. Ще 3 хвилини у нас є. Хто ще хотів висловитись?

Кірімов Іван Захарович. Будь ласка.

КІРІМОВ І.З., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Група "Державність". Я з великим сумом виступаю зараз, бо мені дуже не по душі те, що ми зайшли в тупик. І мені, звичайно, соромно. Я уважно слухав мого шановного колегу Дорошевського. Але ж тими словами, які він говорив, ми потрясаємо повітря, а не серця.

Тому я пропоную зробити перерву, щоб керівники наших фракцій і груп ще раз порадилися і свідомо, розумно підійшли до того, що зроблено, щоб зважили на наші традиції, на звичаї, на те, чого досягла попередня Верховна Рада, тому що відкидати це все не можна. Вона зробила велику справу, і потрібно цю справу продовжувати.

Я не хотів би, щоб у цьому залі сьогодні починалася тиха революція, щоб ми поверталися до того, через що вже раз переступили. Це потрібно не лише Україні, а й усім колишнім республікам Радянського Союзу, всьому світовому співтовариству.

Тому я вважаю, що нам треба підходити до цих питань зважено, спокійно і по-державному мудро. Адже на нас дивляться мільйони наших виборців, і ми виглядаємо надто погано, коли ось так поводимося. Ми говоримо один одному погані слова. Ми вважаємо, що кожен з нас наймудріший, але

в принципі програє спільна справа, програє наша Україна. Тому я ще раз закликаю всіх колег депутатів: потрібно припинити сьогодні засідання, порадитись у фракціях і групах, щоб знайти компроміс, без якого просто неможливо далі працювати.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Капустян.

КАПУСТЯН В.Н., член Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Карлівський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні народні депутати! Ви знаєте, гірко і боляче брати в руки цей документ, який називається проектом Конституції України. "Ми, Український народ" - відкинули, "багатовікову історію українського державотворення" -

відкінулі, "Україна є унітарною державою" - відкинули. Те, що Україна є правовою державою - визнали, а верховенство права в Україні - відкинули. Символіку - відкинули. Мову українську - відкинули. То конституцію якої держави ми приймаємо?

Я хотів би, щоб усе-таки ми сьогодні у Верховній Раді задумалися над цим. Мені здається, для цього нам треба зробити перерву. Не Президент повинен виносити Конституцію на референдум, а Верховна Рада. А ще краще, якби ми не витрачали народні гроші на референдум, а тут прийняли Конституцію України. Бо що ми сьогодні зробили, відкинувши все? Давайте ще викреслимо слово

"України" і буде тоді конституція Дорошевського, Моісеєнка і... "Союза".

ГОЛОВА. І Капустяна, до речі. І тоді буде конституція Капустяна /Шум у залі /.

Отже, шановні колеги, давайте висловлюватися точніше. Питання про українську мову не відкинуто, і ви це добре знаєте. Питання про верховенство права - питання дискусійне. Ідеться не про політичну, а про юридичну дискусію. Що стосується символіки, То давайте визначимось. Адже ця конфліктна ситуація назрівала з самого початку. Усі це добре розуміли. І якби ми не записали "Знак Княжої держави..." Усі розуміють, що за княжої доби Володимира були різні символи. Треба чітко визначати, про що йдеться.

Те ж саме про інші норми. Немає тут трагедії. Я ще раз повторюю: ми можемо домовитися, знайти вихід із цієї ситуації. Але треба працювати. Думаю, це всім зрозуміло.

Тому я пропоную: зараз ви ще раз порадьтесь у групах і фракціях відносно ситуації, що склалася. Завтра о 9 годині Рада фракцій збереться у залі Президії. Повторюю: о 9 годині в залі Президії. До побачення.