ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 28 травня 1996 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, члени уряду, журналісти, запрошені й гості, шановні радіослухачі!

Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться реєстрація.

Зареєстровано 358 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

У роботі засідання бере участь увесь склад Кабінету Міністрів. Попросилися на засідання керівники обласних Рад. Поважаючи їх особливий статус, я хочу запросити їх зайняти місця у ложі Президії. Будь ласка, керівники областей, у ложу Президії.

Якщо там не вистачає місць, тоді, будь ласка, займіть ще гостьові місця. А в сесійному залі прошу не сидіти, щоб вам не заважали депутати. Будь ласка.

Поки вони будуть робити це, я оголошу невеликий повторний депутатський запит Хомича Миколи Васильовича до міністра оборони, у зв'язку з невдоволенням відповіддю на перший запит стосовно законності продажу приватною авіакомпанією "Хорс" літаків АН-12.

Оформлений запит як слід. Ставлю на голосування питання про передачу його на розгляд адресату. Будь ласка, голосуйте.

"За" - 302. Прийнято.

Стосовно процедури розгляду внесеного питання є необхідність обмінятися думками? Є. Відводиться на це п'ять хвилин. Запишіться, будь ласка. Опублікуйте список.

Депутат Глухівський. Будь ласка.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/, Я прошу передати слово Лавриновичу.

ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Фракція Народного руху України. Хочу сказати, що ми отримали

зараз порядок розгляду цього питання, де зазначено: про проект Конституції України /перше читання/, доповідачі - Сирота Михайло Дмитрович, Гмиря Сергій Петрович.

Ми приймали постанову Верховної Ради України про створення тимчасової спеціальної комісії, якій було доручено доопрацювати проект Конституції, поданий Конституційною комісією. Головою цієї комісії був обраний Верховною Радою України Сирота Михайло Дмитрович. Комісія виконала завдання, яке перед нею поставила Верховна Рада України, прийняла відповідне рішення. І голова цієї комісії, звичайно, мусить доповісти результати роботи.

А що стосується Гмирі Сергія Петровича, то я не знаю, хто дозволив собі тут друкувати його прізвище як співдоповідача, хто приймав рішення щодо цього, оскільки ані тимчасова спеціальна комісія, ані Верховна Рада України не доручали доопрацьовувати інший документ іншій комісії на чолі з Гмирею Сергієм Петровичем. І не було такого рішення прийнято ніде, включаючи навіть Президію Верховної Ради України. Тому це свавілля, яке зроблене, очевидно, Головою Верховної Ради України" мав бути виправлено.

Є окрема думка частини членів тимчасової спеціальної комісії. І ми, поважаючи думку кожного депутата, повинні її вислухати, і не більше, того. Ми не повинні порушувати наш Регламент і йти на поводі у тих, хто хоче сьогоднішній розгляд перетворити знову на політичні баталії.

ГОЛОВА. Добре. Свою думку навіть у цій ситуації ви маєте право висловлювати. Ви сказали - очевидно, і тому

я просив би: давайте запам'ятаємо всі... /Шум у залі/. Я прошу, заспокойтеся, не нервуйте, усе буде гаразд.

/До сесійного залу Верховної Ради України заходить Президент України Кучма Леонід Данилович/

ГОЛОВА. У роботі засідання Верховної Ради бере участь Президент України Леонід Данилович Кучма /Депутати встають, оплески/.

Депутат Вінський. Будь ласка, задавайте запитання.

ВІНСЬКИЙ Й.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Городоцький виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Як ви пам'ятаєте, у відповідності з нашою домовленістю на засіданні Погоджувальної ради депутатських груп /фракцій/ про те, щоб сьогодні розглядати питання, соціалістична і комуністична фракції зареєструвалися, і ми готові працювати в рамках тієї домовленості, якої ми досягли на засіданні Президії. Ми наполягаємо на тому, щоб це питання розглядалося у повному обсязі в чіткій відповідності з Регламентом Верховної Ради. Щоб обов'язково була дана можливість виступити всім депутатам, які записані на виступ, у тому числі й тим, які мали альтернативну думку в складі тимчасової комісії і не мали можливості її там реалізувати. Я наполягаю на тому, щоб була дана можливість виступити Гмирі. Це перше.

Друге. Ми ставили за умову нашої роботи у Верховній Раді повне висвітлення роботи сесії, виконання відповідної постанови Верховної Ради про висвітлення роботи сесії. Я хотів би, щоб ви дали відповідь, чи буде реалізовано це рішення, чи ні. Сьогодні у нас на засіданні присутній Леонід Данилович. На мою думку, і він як гарант міг би сказати своє слово тут: чи буде все-таки виконавча структура блокувати засоби масової інформації для Верховної Ради, чи не буде.

І ще одна проблема, яка виникла вчора. Я думаю, що для нашого суспільства, для всієї України звільнення Прем'єр-міністра з посади - це подія не така вже й пересічна. До того ж формулювання в указі одне, а прес-служба Президента дещо поіншому його інтерпретувала. Хотілось би також, ураховуючи, що є тут і Президент, і Марчук, щоб усе-таки ми отримали відповідь, що ж трапилось у виконавчій структурі, які мотиви звільнення Прем'єр-міністра. Тому що пояснення: перехід на професійну роботу у Верховну Раду... Якщо це так, то тоді треба більш як 50 депутатів, які працюють у виконавчих структурах, перевести на професійну роботу у Верховну Раду.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Шкрабак.

ШКРАБАК П.А., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область/.

Спасибо. Фракция коммунистов. Я хочу, товарищи, поддержать депутата, выступившего передо мной. Поступают предложения, чтобы в обсуждении проекта Конституции приняли участие только представители фракций. Я настаиваю на том, что каждый депутат имеет право принять участив в обсуждении этого вопроса. Вопрос самый сложный. И в обязательном порядке каждому желающему депутату должно быть предоставлено слово согласно нашему Регламенту.

Второе. Пользуясь тем, что здесь у нас присутствует Президент, желательно бы услышать информацию о вчерашнем событии, которое произошло в Украине, - об освобождении Премьер-министра.

И третье. Я хочу поднять вопрос о трансляции по радио и показе по телевидению работы сессии Верховного Совета по принятию Конституции. В обязательном порядке должна быть трансляция и по телевидению, и по радио.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Депутат Черенков.

ЧЕРЕНКОВ О.П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Біловодський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги! Уважаемые присутствующие! Я хотел бы также обратить внимание на то, что совсем недавно к Президенту Леониду Даниловичу Кучме Верховный Совет обратился с

вопросом, который был поднят здесь, в этом зале, о пребывании на должностях исполнительной власти депутатов Верховного Совета.

Тот шаг, который уже сделан в отношении Марчука, я считаю, должен быть продолжен. Я хотел бы подучить из первых уст ответ на этот вопрос Верховного Совета, заданный ранее.

Также я хотел поддержать своих товарищей, которые выступали, относительно полной радиотрансляции по первому каналу и также относительно передачи "Трибуна депутатских фракций" и так далее.

Процесс принятия Конституции, естественно, интересует всех граждан Украины, и в настоящий момент вопрос освещения очень важен. Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Поживанов. Будь ласка.

ПОЖИВАНОВ М.О., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Маріупольський - Жовтневий виборчий округ, Донецька область/. Я предлагаю согласиться с порядком рассмотрения проекта Конституции, чтобы сначала выступил председатель временной специальной комиссии Михаил Сирота, затем мы задали ему вопросы, интересующие нас. Дальше, я думаю, руководители фракций выскажут мнение народных депутатов - членов этих фракций. Внефракционные депутаты должны также иметь право на слово.

И, пользуясь случаем, я хотел бы сказать, что на сегодняшний день в Мариуполе, в целом по Донецкой области и по другим регионам нарастает волна не то что протеста, а недовольства принятием Закона о патентовали! предпринимательской деятельности. Мы этот вопрос рассматривали сегодня на заседании своей фракции и просим Президиум Верховного Совета вернуться к нему: это новые рабочие места, это люди, которых мы заставили заниматься этой деятельностью.

Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Товт. Останній виступ.

ТОВТ М.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Берегівський виборчий округ, Закарпатська область/, дякую. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я підтримую тих депутатів, які, виступаючи переді мною, висловилися про те, що в процедурі обговорення проекту Конституції кожний депутат, який на те претендує, повинен мати слово.

І, крім того, дозвольте висловити побажання від міжфракційних об'єднань, у тому числі й від міжфракційного об'єднання національних меншин. Якщо процедура буде така, що виступатимуть лише від фракцій і груп, просив би надати слово і представникам міжфракційних об'єднань, у тому числі міжфракційного об'єднання національних меншин.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Питання, що потребують погодження. Будь ласка.

Процедуру обговорення визначає сама Верховна Рада, а не Президія. Проте коли вчора на засіданні Президії йшлося про те, що буде доповідь від тимчасової спеціальної комісії і від групи депутатів, які мають окрему думку, виступить депутат Гмиря, то це ні в кого не викликало заперечень. Я не дав такого розпорядження, але це автоматично випливало із засідання Президії. Вам пропонується така схема. Якщо ви голосуватимете за іншу - давайте будемо голосувати іншу.

Далі. Регламент передбачав право кожного депутата, навіть члена комісії, виступити з окремою думкою. Це може бути так. Скажімо, вісім депутатів мають окрему думку і доручити депутату Гмирі виступити. А може кожен із восьми взяти по десять хвилин, як передбачено Регламентом, - будь ласка.

Стосовно повного висвітлення. Була пропозиція прийняти постанову про трансляцію нашого засідання в прямому ефірі по радіо і показ у повному запису по першому каналу телебачення у вечірній час, після 19 години. По першому каналу радіо зараз іде трансляція. А пропозицію щодо показу по телебаченню я ставлю на голосування. Будь ласка.

"За" - 330. Прийнято.

Запитання щодо Прем'єр-міністра. Євген Кирилович Марчук сидить у сесійному залі. Інші запитання, якщо є потреба, чи тепер, чи пізніше - то запитання не до Голови Верховної Ради. Запитання таке було. Є інформація, так би мовити, Президенту для роздумів. А ми зараз працюємо за порядком денним, який визначений на сьогодні.

Щодо права на виступ. Керуватимемося Регламентом. Я повторюю, що на засіданні Президії Верховної Ради вчора розглядалися пропозиції тимчасової спеціально? комісії щодо інформування нею Верховної Ради про результати роботи над доопрацюванням проекту Конституції. З цього приводу передбачено зробити доповідь, дати відповіді на запитання, дати змогу виступити з окремою думкою депутату і відповісти на запитання.

Ставлю на голосування пропозицію про таку процедуру початку роботи.

"За" - 246. Прийнято.

Скільки часу для доповіді просить Михайло Дмитрович? До години. Немає заперечень? Немає. На запитання - відповіді скільки часу відведемо? Є різні норми: до години, 40 хвилин...

Ставлю на голосування пропозицію про те, щоб на запитаннявідповіді відвести годину.

"За" - 252. Прийнято.

Сьогодні я зустрічався з депутатською групою "Центр", учора на засіданні Президії обговорили це питання. Для окремої думки, за Регламентом, під час розгляду, так би мовити, рядового документа надається 10 хвилин. Оскільки це проект Конституції, сьогодні висловлювалася така думка, - можна дати 20 хвилин. І на запитання та відповіді до 40 хвилин.

Прошу проголосувати цю пропозицію. Будь ласка.

"За" - 198.

Це процедура, прийнято /Шум у залі/.

Я повторю: це процедурне питання. Будь лавка, спокійно.

Увімкніть мікрофон депутата Шейка, хай процитує норму Регламенту.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України а питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні колеги депутати! Сирота має основну доповідь. Гмиря мав право виступити з окремою думкою, за Регламентом. Але в даному випадку, власне, він би не повинен виступати з окремою думкою, бо його окрему думку оформлено письмово і розповсюджено серед депутатів. Та Бог із ним!

Питання про те, чи мав він право на відповіді. За Регламентом йому такого права не надана. Він мав право виступити з окремою думкою без запитань і відповідей.

ГОЛОВА. У мене є пропозиція /Шум у залі/. Заспокойтеся, не хвилюйтеся? Пропозиція така: ми визначилися щодо послідовності обговорення, а коли підійдемо до цього моменту, то визначимося ще раз. Правильно чи ні?

Слово мав депутат Сирота, голова тимчасової спеціально! комісії - головної комісії. Повторюю: відповідно до Регламенту, ця комісія має функції головної комісії.

СИРОТА М.Д., голова Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проекту. Конституції України /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати? Шановний пане Президенте! Шановний Голово! Шановні присутні! Шановні громадяни нашої держави? Після внесення на спеціальному урочистому засіданні Верховної Ради України Президентом та Головою Верховної Ради проекту Конституції України, розробленого Конституційною комісією, розпочався заключний парламентський етап конституційного процесу.

Уже перше ознайомлення народних депутатів із проектом Конституції, внесеним Конституційною комісією, показало, що прийняття проекту Основного Закону навіть у першому читанні потребує його суттєвого доопрацювання.

Даний проект підготовлено на дійсно високому юридичному рівні, але в ньому не враховано повністю специфіку соціальнополітичної ситуації, що склалася на даний час в Україні.

Конституція є не тільки найвищим правовим документом, що закладає основу всього законодавчого поля держави. Передусім

вона повинна виконувати функцію суспільного договору, що враховує інтереси всього народу.

Спираючись на вимоги більшості своїх виборців, серйозні зауваження до проекту мали депутати майже всіх депутатських груп і фракцій. Тому в процесі обговорення поданого Конституційною комісією проекту пропонувалося доопрацювати даний Проект Конституції перед прийняттям його в першому читанні.

19 квітня Верховна Рада прийняла постанову про включення до порядку денного питання про Тимчасову спеціальну комісію по опрацюванню проекту Конституції України. Цього ж дня було прийнято ще одну постанову Верховної Ради України про подальшу роботу над проектом Конституції України, пункт 2 якої був такого змісту /цитую/: "Зважати за необхідне утворити Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України як головну з опрацювання проекту Конституції України".

Оскільки Конституція в найважливішим політичним документом суспільства, навколо того, яке саме завдання буде поставлено перед комісією і яким повинен бути її персональний оклад, серед депутатів розгорнулися гострі політичні дискусії.

Виникали питання: який саме проект Конституції брати за основу для доопрацювання, як провести процедуру погодження проекту з Президентом, чи потрібно забезпечувати пропорційне представництво депутатських груп і фракцій. Пропонувалися десятки проектів постанов із цього приводу, жодна з яких під час голосування не набирала потрібної кількості голосів. І лише 5 травня, майже через півтора місяця після урочистого представлення проекту Конституції, було прийнято Постанову Верховної

Ради України про створення Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проекту Конституції України такого короткого змісту: "Верховна Рада України постановляв: відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України створити Тимчасову спеціальну комісію з правами головної для доопрацювання проекту Конституції України, внесеного Конституційною комісією разом із зауваженнями і пропозиціями суб'єктів законодавчої ініціативи".

Таким чином, створеній тимчасовій комісії Верховною Радою України було доручено доопрацювати саме проект Конституції, внесений Конституційною комісією разом із зауваженнями і пропозиціями суб'єктів законодавчої ініціативи.

Комісія повинна була розглянути зауваження і пропозиції, які умовно можна поділити на декілька груп: пропозиції і зауваження членів Конституційної комісії; майже 1300 пропозицій і зауважень депутатів та інших суб'єктів законодавчої ініціативи, що надійшли в процесі обговорення на пленарних засіданнях Верховної Ради проекту Конституції, внесеного Конституційною комісією; пропозиції і зауваження Президента України; альтернативні проекти Конституції, внесені Християнсько-демократичною та іншими партіями і рухами, а також внесені окремими народними депутатами; і, врешті, пропозиції громадян, що надійшли до Верховної Ради.

Велику роль в попередньому опрацюванні всіх цих пропозицій і зауважень відіграла ініціативна груда депутатів із представників спочатку дев'яти, потім десяти і, нарешті, одинадцяти депутатських груп і фракцій. Члени ініціативної групи депутатів, працюючи по 10-12 годин на добу без вихідних і святкових днів,

протягом шести тижнів грунтовно опрацьовували всі подані пропозиції. При цьому склалася дещо парадоксальна ситуація: частина депутатів при обговоренні проекту Конституції витрачала максимум зусиль, критикуючи недоліки поданого проекту, а інші депутати, працюючи в ініціативній групі, враховували і виправляли ці недоліки. На пленарному засіданні критикувалася модель двопалатного парламенту, а в цей час група вже відпрацьовувала модель однопалатного парламенту. Критикувалося те, що в проекті немає права громадян об'єднуватись у профспілки, а група вже внесла відповідні доповнення до проекту. І так оперативно враховувалася максимальна кількість зауважень і пропозицій, що виникали при обговоренні проекту.

Я щиро вдячний усім народним депутатам, що брали участь у роботі групи і своїми пропозиціями допомагали максимально поліпшити і погодити поданий Конституційною комісією проект.

Напружено і плідно в ініціативній групі працювали депутати Дудченко, Омеліч, Селіфонтьев, Меркушов, Старовойтова, Самофалов, Попеску, Чашок, Стретович, Довгань, Лавринович, Лавриненко, Заєць, Юхновський, Безсмертний, Ярошинський, Бриг, Марковська, Соболєв, Костицький, Шишкін, Терьохін, Ємець, Мусіяка, Буткевич, Гетьман, Карнаух, Ольховський; Новіков, Кириченко, Чеботарьов, Терець, Ратушний та інші депутати.

Великий вклад у технічне опрацювання матеріалів зробила консультант групи "Державність" Валентина Дорожкіна.

Більшість депутатів, що працювали в ініціативній групі, увійшли і до складу Тимчасово? спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Конституції. Їх участь у роботі ініціативної групи значно полегшила працю нашої тимчасової комісії, оскільки, таким чином, майже всі члени комісії на початок роботи вже досконало володіли необхідними для доопрацювання матеріалами.

Враховуючи важливість дорученої Верховною Радою роботи по доопрацюванню проекту Конституції та зважаючи на надзвичайно великий обсяг зауважень і пропозицій, що надійшли до проекту, члени нашої комісії на першому засіданні, що відбулося б травня, серйозно обговорили порядок роботи комісії, який повинен був забезпечити її ефективну і чітку працю.

Члени комісії від фракції Комуністичної партії, які не брали участі в діяльності ініціативної групи, попросили час, необхідний їм для додаткового ознайомлення з робочими матеріалами.

З такою пропозицією члени комісії погодились, і саме тому наступне засідання комісії відбулося лише через 6 днів - 12 травня. На цьому засіданні вирішувалися організаційні питання За Регламентом Верховної Ради тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій Верховної Ради.

Закон про постійні комісії в статті 17 вказує на те, що основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться, якщо на них присутні більше половини членів від складу, визначеного Верховною Радою. Для нашої комісії це становило 15 депутатів. Оскільки ні в Регламенті, ні в інших законах не виписана процедура постатейного доопрацювання законопроектів, відповідно до частини першої статті 19 Закону про постійні комісії, де сказано, що комісія сама визначає організацію своєї роботи, члени нашої тимчасової комісії розробили і затвердили положення про порядок роботи, за яке проголосували 18 народних депутатів. Це положення було розроблено у строгій відповідності з вимогами Регламенту і чинного законодавства і дало можливість комісії ефективно і в стислі строки доопрацювати проект Конституції, внесений Конституційною комісією, разом з усіма зауваженнями і пропозиціями, які надійшли до нас.

У той же час треба відмітити, що частина членів тимчасової спеціальної комісії, які представляють фракції Комуністичної і Соціалістичної партій, не погодилися з прийнятим комісією положенням про порядок роботи і час від часу залишали засідання, беручи епізодично участь у роботі. Ці депутати подали свій проект Конституції, в основу якого було покладено проект, внесений Конституційною комісією і доопрацьований уже згаданою мною ініціативною групою депутатів. Внесення такого проекту було досить несподіваним

для більшості членів комісії, адже в процесі обговорення на пленарних засіданнях Верховної Ради фракцією комуністів був представлений проект, робочою назвою якого була назва: "Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки". Цей проект не передбачав інституту Президента. Найвищим органом державної влади визначалася Верховна Рада України. Ці та ряд інших положень концептуально повністю відрізняли проект, поданий фракцією комуністів, від проекту, внесеного Конституційною комісією.

Перший проект, поданий від імені шести членів нашої комісії від фракції комуністів, як я вже казав, мало чим відрізнявся від доопрацьованого тимчасовою спеціальною комісією.

Окремі нові положення цього проекту були враховані нами під час доопрацювання, але те, що названі депутати були часто відсутні на засіданнях комісії, не дало можливості повніше врахувати їхні пропозиції.

Разом із тим на засіданні Президії Верховної Ради України, що відбулося 22 травня, цей проект був поданий членами тимчасової спеціальної комісії від фракцій Комуністичної і Соціалістичної партій як альтернативний, що викликало здивування більшості інших членів комісії, оскільки комісія такого рішення не приймала. Адже всі альтернативні проекти вже вносилися на розгляд у парламенті під час обговорення цього питання на пленарних засіданнях, після чого Верховна Рада доручила нашій комісії доопрацювати проект Конституції, внесений Конституційною комісією, і внести на її розгляд єдиний доопрацьований проект.

На титульному листі цього вже розповсюдженого серед народних депутатів проекту стояла неточна назва комісії і неправильна дата її утворення.

З багатьма положеннями цього документа більшість членів комісії категорично не згодна. Наприклад, у частині другій "Перехідних положень" наведено таке /цитую/; "Вибори нового складу Верховної Ради України, Президента України, а також місцевих Рад народних депутатів проводяться не пізніше 9 місяців після прийняття Конституції". Така норма, на думку членів комісії, не тільки потребує величезних коштів для проведення серії позачергових виборів усіх рівнів, яких у держави зараз просто немає, але й може створити при одночасному переобранні всіх органів державної влади небезпечну дестабілізацію у суспільстві.

Таким чином, проект Конституції, внесений за підписами восьми народних депутатів, на думку комісії, не може сприйматися як альтернативний, і рішення комісії щодо розгляду його як альтернативного не приймалося. У той же час вік може розглядатися як окрема думка частини членів комісії щодо доопрацьованого комісією проекту Конституції. Тим більше що цей проект був широко розповсюджений не тільки веред наших депутатів, а й опублікований у "Голосі України". Причому склалася, на мою думку, парадоксальна ситуація. Газета "Голос України" була чи не єдиною центральною газетою, яка не опублікувала проект Конституції, внесений Конституційною комісією. Не опублікувала "Голос України" і проект, доопрацьований тимчасовою спеціальною комісією. І зовсім нелогічним є опублікування окремої думки частини народних депутатів, що входили до нашої комісії. Проте я думаю, що це більше проблеми колективу "Голосу України", ніж наші з вами.

Ми також вважаємо, що те, що в складі комісії не було позафракційних депутатів, хоч і незначною мірою. але не дало можливості повністю задіяти весь депутатський корпус у процесі доопрацювання проекту Конституції.

Щоб вийти а цього становища, комісія прийняла рішення про те, що позафракційні депутати можуть брати участь у роботі комісії з правом дорадчого голосу. Цим правом скористався, зокрема, депутат Ратушний, який брав участь у більшості засідань комісії і вніс рад пропозиції.

У процесі доопрацювання проекту було підготовлено кілька порівняльних таблиць. До першої увійшли альтернативі проекти Конституції, які була внесені від час пленарних засідань Верховної Ради, коли розглядалося дане питання. Дві порівняльні таблиці містили пропозиції народних депутатів, що були висловлені нами від час обговорення на пленарних засіданнях проекту Конституції, внесеного Конституційною комісією. У четвертій було зроблено порівняння проекту Конституції з нормами міжнародних актів. До п'ятої порівняльної таблиці було внесено пропозиції, що висловлювалися на сторінках центральних газет. Ці матеріалі в основному були підготовлені Комісією з питань прав людини, яку очолює депутат Буткевич.

Остання порівняльна таблиця була зроблена з допомогою Секретаріату Верховної Ради і містила майже 1300 зауважень і пропозицій від усіх суб'єктів права законодавчої ініціативи.

Окремо розглядали зауваження, пропозиції і доповнення, зроблені Президентом України, які на засіданнях комісії викладав і відстоював постійний представник Президента України у Верховній Раді Віктор Мусіяка.

На засідання комісії для розгляду окремих питань запрошувалися представники Верховного Суду, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, депутати Верховної Ради Краму, експерти з різних питань. Приходили на засідання комісії і багато народних депутатів України. Усе це давало можливість членам комісії отримати якнайширшу інформацію, необхідну для прийняття рівень при доопрацюванні проекту.

Крім того, члени комісії могли користуватись інформаційними порівняльними таблицями, підготовленими - депутатом Буткевичем, до яких були включені окремі положення конституцій багатьох країн світу. Зокрема, це стосувалося питань державної мови, одно- чи двопалатного парламенту, його назви, державної символіки, терміна "український народ", поділу повноважень між Президентом, парламентом та Кабінетом Міністрів тощо.

З усіма цими матеріалами через представників груп і фракцій, що працювали в комісії, могли при бажанні ознайомитися всі народні депутати.

Доопрацьовуючи проект Конституції, комісія врахувала максимальну кількість поданих пропозицій і доповнень.

Особливо велику увагу приділяли тим, які допомагали якомога краще погодити положення проекту між

депутатськими групами і фракціями і робили його значно прийнятнішим для більшості народних депутатів.

Багато зауважень враховувалося в поданнях альтернативних проектів, наприклад проекту Конституції, внесеного депутатами - членами Християнсько-демократичної партії, проекту депутата Карнауха та інших.

Комісією було враховано велику кількість принципових зауважень і пропозиції Президента України. Водночас ми змогли врахувати далеко не всі зауваження і пропозиції, що були зроблені Президентом. Зокрема, комісія не змогла погодитися а концепцією двопалатного парламенту, не була прийнята запропонована процедура розпуску парламенту, і було враховано ряд зауважень до розділу "Місцеве самоврядування" та інших розділів проекту. Незважаючи на це Президент з розумінням поставився до позиції комісії і після особистої зустрічі з її членами, виявивши політичну мудрість і волю і розуміючі, наскільки Україні потрібна нова Конституція, погодилися з доопрацьованим проектом Конституції, знявши всі свої зауваження, які комісія не змогла врахувати.

У процесі доопрацювання комісією проекту Конституції зміни і доповнення були внесені практично до всіх розділів проекту.

І зараз дозвольте мені спинитися на найважливіших змінах і доповненнях, що були внесені комісією до кожного розділу проекту Конституції.

У першому розділі під назвою "Загальні засади", до визначає основні положення побудови і функціонування

держави, найгостріше постала проблема, пов'язана з питанням власності. На думку багатьох членів комісії, у проекті Конституційної комісії детально виписані положення, які стосуються приватної власності. Але практично не вирішені питання, пов'язані з тим, хто є власником усіх природних багатств України.

У результаті гострих багатогодинних дискусій за ініціативою фракції Селянської парті! в цей розділ була внесена додаткова стаття такого змісту /цитую/: "Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної /морської/ економічної зони в об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу правомоччя власника здійснює Народна Рада Україні.

Кожен громадянин має право користуватися об'єктами права власності народу, а також набувати їх на праві приватної власності відповідно до закону.

Держава забезпечує захист усіх форм права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки".

На думку більшості членів комісії, внесення такої статті дав чітку відповідь, що всі природні багатства України належать її народові. А парламент від імені народу виключно через свою законотворчу діяльність здійснює правове регулювання цих питань.

Виходячи з принципу, що держава створюється для людини, а не людина існує для держави, комісія погодилася

з пропозицією депутатської групи "Реформи" і доповняла перший розділ статтею такого вмісту /цитую/: "Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади і органи самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в обсязі і у спосіб, передбачені Конституцією Україні та законами України.

Тобто ніхто не має права примусити людину робити те, що законом на передбачено. І, навпаки, органи державної влади повинні діяти виключно в рамках повноважень, передбачених Конституцією і законом, і не мають права робити те, що законами не передбачено.

Для посилення ролі місцевого самоврядування, за одностайної підтримки всіма членами комісії, стаття 5 цього розділу була доповнена нормою такого змісту: "Народ здійснює владу безпосередньо і через органі державної влади та місцевого самоврядування". Ми додали саме слова "місцевого самоврядування", яких не було в проекті, внесеному Конституційною комісією.

Виходячи з того що Конституція повинна містити норми прямої дії і кожен громадянин нашої держави повинен мати можливість захисту своїх прав незалежно від волі і бажання будь-яких посадових осіб, стаття 8 цього розділу була доповнена нормою такого змісту: "Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України гарантується".

Причому тепер, коли Україна, ставши членом Ради Європи, увійшла до європейського співтовариства, громадянин для захисту своїх конституційних прав може, в разі потреби, ввернутись і до найвищих органів правосуддя Європи.

Було також враховано пропозиції членів комісії - представників фракції Комуністичної партії і доповнено перший розділ ще двома новими статтями.

Перша стосується дуже важливої для нашої держави сфери - екології - і мав такий зміст: "Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання у співробітництві зі світовим співтовариством наслідків Чорнобильської катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу в обов'язком держави".

Друга стаття стосується питань захисту суверенітету нашої Вітчизни та забезпечення державної безпеки й оборони України.

Таким чином, перший розділ було доповнено п'ятьма важливими додатковими статтями.

Чи не найбільше політичних пристрастей і в комісії, та і в суспільстві загалом викликало обговорення розділу "Права і свободи людини і громадянина".

Одним із принципових питань, що виникло в процесі обговорення, було те, чи гарантує держава людині ті права і свободи, які записані в проекті Конституції.

Для того щоб дати однозначну відповідь на це питання,

комісія підтримала пропозиції фракції Селянської партії і в статті 22 цього розділу зробила суттєве доповнення, а саме: "Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані". Тобто комісія внесла додаткове слово "гарантуються", якого не було в тексті проекту Конституційної комісії.

Для посилення гарантованості прав і свобод по всьому розділу лейтмотивом враховані поправки від групи "Реформи" про те, що обмеження цих прав можливе лише за рішенням суду і в порядку, встановленому законом.

Дуже багато звернень надійшло до комісії з приводу того, що не передбачено в проекті Конституції права громадян на об 'єднання у професійні спілки. Справді, у проекті Конституційної комісії прямого згадування щодо професійно спілок не було. Розуміючи, що захист прав трудових людей можуть допомогти забезпечити саме профспілкові об'єднання, комісія доповнила статтю 36 цього розділу окремою частиною такого змісту: "Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності, та утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.

Усі професійні спілки мають рівні права".

Було зроблено багато доповнень і до інших статей даного розділу, у проекті Конституції розділ "Права і свободи людини і громадянина" складається з 50 статей. Це найбільший за обсягом розділ проекту Конституції України, і він в водночас чи не найбільшим порівняно з відповідними розділами конституцій провідних розвинених демократичних країн світу.

І саме цей розділ був чи не найбільш повно погоджений між представниками всіх депутатських груп і фракцій.

Опрацьовуючи цей розділ, члени тимчасової комісії зрозумілі, що без створення сильної і незалежної гілки судової влади не можна сподіватися на реальне забезпечення прав і свобод людини. Саме тому розділ "Правосуддя" був нами найбільш суттєво доопрацьований. Особливо активну участь у доопрацюванні цього розділу брали депутати Шишкін, Новіков, Костицький, Кириченко та багато інших народних депутатів.

По-перше, для посилення впливу громадян на рівень незалежності і справедливості судових рішень у статті 124 цього розділу була введена додаткова норма такого змісту: "Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних". Така норма, без сумніву підвищує рівень легітимності судової гілки влади.

По-друге, для того щоб судді могли приймати рішення, керуючись виключно законами, незалежно від будь-яких інших обставин, стаття 126 передбачає /цитую/: "Незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією України і законами України".

У статті 127 подаються положення, які жорстко регламентують вимоги до суддів, що, без сумніву, забезпечить якісне зміцнення суддівського корпусу.

Відповідно до загальновизнаних міжнародних норм у статті 129 наведені основні засади судочинства, що мав суттєво підвищити юридичний рівень судових рішень.

За аналогією з судовою практикою розвинених країн світу до розділу "Правосуддя" бую внесено додаткову статтю, що вводить до судової системи Раду Магістратури. Серед основних функції Раді Магістратури передбачено внесення подання на призначення на посаду або усунення з посади суддів, здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів та прокурорів тощо.

У проекті Конституційної комісії була подана модель двопалатного парламенту, уже попередив опитувавши позиції депутатів з цього приводу показало, що модель двопалатного парламенту може бути підтримана не більш як 90 депутатами. Саме тому комісія найбільш грунтовно переробила даний розділ, виписавши модель однопалатного парламенту.

Суттєві суперечності під час розгляду цього розділу почалися вже з його назви. Частина депутатських груп наполягала на збереженні назви "Верховна Рада України". Інша частина наполягала на запропонованій Конституційною комісією назві "Національні Збори України". Оскільки перша частина на сприймала слова "збори", а друга не могла погодитися зі словом "Верховна", як результат компромісу і врахування того, що всі ми в народними депутатами Україні, комісія погодилися з назвою "Народна Рада України". Така назва і була зафіксована в першій статті розділу четвертого, яка мав такий зміст /цитую/: "Єдиним органом законодавчої влади в Україні в парламент - Народна Рада України".

Багато пропозицій надійшло до комісії з приводу скорочення кількості народних депутатів, але враховуючи, що нинішнє співвідношення 80-100 тисяч виборців на одного депутата в оптимальною прийнятою у світі нормою, ми погодилися з кількістю, яка є, тобто 450 народних депутатів України.

Не було в проекті Конституційної комісії статті, яка давала б депутатові право запиту, яким, до речі, сьогодні користуються всі депутати.

Вважаючи, що в разі, коли такого права не буде, значно зменшаться можливості ефективної роботи народних обранців, комісія внесла в цей розділ додаткову статтю, що передбачає право народного депутата звернутися до посадових осіб із запитом.

За ініціативою депутата Гетьмана до розгляду було включено ще дві додаткові статті. Одна визначає, що грошовою одиницею України є гривня. До речі, така норма, що визначає статус національної грошової одиниці, є в конституціях більшості країн світу.

Друга стаття обумовлює функціонування ради Національного банку України, яка повинна розробляти основні засади грошовокредитної політики та здійснювати контроль за її проведенням.

Крім того, при доопрацюванні цього розділу комісією було внесено ще ряд доповнень і пропозицій, основною метою яких було забезпечення реальної системи противаг і стримань у взаємовідносинах законодавчої, виконавчої і судової гілок влади.

У п'ятому розділі "Президент України" для забезпечення виконання повноважень Президента як гаранта державного суверенітету і громадянської злагоди у суспільстві було внесено додаткову статтю про Раду національної безпеки і оборони України. Головою цієї ради визначено Президента України.

Опрацьовуючи шостий розділ "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади", комісія виходила з необхідності усунення дуалізму виконавчої влади, створення єдиної, чітко окресленої владної виконавчої вертикалі.

Така концепція була зафіксована вже в першій частині статті 113 цього розділу /цитую/: "Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади".

Як результат компромісу після тривалого обговорення. питання, як саме повинен призначатися Прем'єр-міністр, комісія спинилася на такій редакції /цитую/: "Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більше половини конституційного складу Народної Ради України".

Для посилення впливу парламенту на діяльність Кабінету Міністрів у статті 115 цього розділу передбачається, що не тільки Президент, а й Народна Рада України може висловити недовіру Кабінету Міністрів, що має наслідком його відставку.

У цій же статті для посилення політичної відповідальності за прийняття рішення парламентом чи Президентом про відставку Прем'єр-міністра передбачається, що відставка Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.

Чи не найбільше труднощів викликало в роботі комісії доопрацювання розділу "Місцеве самоврядування". Основна складність полягала в тому, як саме створити, ефективну виконавчу вертикаль на районному і обласному рівнях.

Адже за невеликий період існування нашої держави система регіональної виконавчої влади докорінно змінювалася вже декілька разів, що, безумовно, негативно позначалося на ефективності її державного управління.

Розв'язуючи дану проблему, комісія виходила з необхідності максимального збереження регіональних виконавчих структур, які вже в, закладаючи при цьому норми, які дадуть можливість цим структурам ефективніше працювати.

Багато пропозицій, що були внесені комісією до цього розділу, подали депутати Безсмертний, Дудченко, Терьохін.

Багато часу комісія витратила на погодження і доопрацювання розділу "Автономна Республіка Крим". Саме таку назву остаточно погодила комісія. Основна проблема полягала в тому, що думки окремих депутатів із приводу цього розділу були аж надто полярними. Частина радикально налаштованих: депутатів вважала, що в складі України може бути лише Кримська область, яка нічим не повинна відрізнятися від інших областей держави. Протилежно налаштовані депутати наполягали на наданні Автономній Республіці Крим максимально можливих повноважень.

На мій погляд, як максимально допустимий компроміс, цей розділ, названий "Автономна Республіка Крим", був доповнений двома додатковими статтями. Ці статті окреслюють коло питань, з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання, та визначають, які саме питання відносяться до її відання.

Для спокійного і планомірного впровадження в дію норм Конституції та забезпечення нормального процесу переобрання

представницьких органів державної влади комісія внесла зміни і до розділу "Перехідні положення".

Так, передбачається, що Верховна Рада України після. прийняття Конституції України здійснює повноваження Народної Ради України. Перші вибори Народної Ради України пропонується провести в березні 1998 року. Чергові вибори Президента України мають бути проведені в останню неділю жовтня 1999 року. Сільські, селищні, міські Ради та їх голови здійснюють визначені Конституцією повноваження до обрання нового складу цих Рад у березні 1990 року.

Таким чином, при доопрацюванні проекту Конституції в новій редакції було виписано б, додатково внесено 12 нових, суттєво змінено 29 і доповнено зміст 54 статей. Редакційні і термінологічні правки внесено в 34 статті.

За внесення такого доопрацьованого проекту Конституції для прийняття його Верховною Радою України в першому читанні на засіданні комісії, що відбулося 17 травня, проголосувало 17 з 28 членів комісії.

При розмноженні матеріалів, напрацьованих комісією, які були роздані народним депутатам, при комп'ютерному наборі були допущені окремі технічну помилки. Наприклад, у "Перехідних положеннях" проекту Конституції випав пункт 9, який, до речі, є у розданій вам порівняльній таблиці. Ця та інші технічні помилки будуть виправлені комісією в процесі підготовки проекту Конституції до другого читання.

Без сумніву, не тільки у членів тимчасової спеціальної комісії, а й у всіх депутатів, у всіх суб'єктів права законодавчої ініціативи, у Президента України є багато зауважень і доповнень до доопрацьованого нами проекту. Але більшість членів комісії розуміє, що той варіант, який запропонований вам для розгляду, то є варіант максимально можливої погодженості і координації, і саме тому ми вважаємо, що він повинен розглядатися Верховною Радою і прийматися і в першому, і в наступних читаннях, і в цілому.

27 травня тимчасова комісія на своєму засіданні ще раз обговорила можливу процедуру розгляду і прийняття Верховною Радою України у першому читанні доопрацьованого проекту Конституції. Комісія вважає, що після доповіді голови комісії і відповідей на запитання в межах часу, передбаченого Регламентом, можна заслухати окрему думку восьми членів комісії - представників фракцій Комуністичної і Соціалістичної партій, які не погодилися з доопрацьованим комісією проектом. Після цього, враховуючи те що процес обговорення проекту Конституції у Верховній Раді триває вже майже два місяці і в роботі тимчасової спеціальної комісії брали участь представники всіх депутатських груп і фракцій, заслухати виступи лише представників депутатських груп і фракцій, надавши їм для виступу згідно з Регламентом по десять хвилин кожному.

Комісія ще раз розглянула пропозицію Голови Верховної Ради Олександра Олександровича Мороза, яку він виголосив учора на засіданні Президії, щодо попереднього голосування 15-20 окремих найважливіших положень проекту і прийняла таке рішення.

Стаття 6.4.7 Регламенту передбачає, що в разі необхідності, зокрема за зверненням тимчасової головної комісії, якій доручено доопрацювання законопроекту, Верховна Рада України проводить обговорення і приймає рішення щодо основних положень, принципів, на який має бути доопрацьований законопроект.

Наша комісія такого звернення не робила, оскільки вважає, що кожну статтю проекту Конституції, як і проект у цілому, було доопрацьовано і позитивно проголосовано не лише більшістю присутніх на засіданні комісії, як того вимагає Закон про постійні комісії, а й більшістю затвердженого окладу комісії.

Таким чином, комісія на даному етапі виконала завдання Верховної Ради і внесла на її розгляд повний текст проекту Конституції, підтриманий більшістю членів комісії.

Саме тому ми пропонуємо проект постанови Верховної Ради України такого змісту: "Верховна Рада України Постановляє:

1. Визнати проект Конституції України невідкладним.

2. Проект Конституції України, доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією по доопрацюванню проекту Конституції , прийняти в першому читанні.

3. Доручити Тимчасовій спеціальній комісії по доопрацювання проекту Конституції України проаналізувати пропозиції і зауваження, подані народними депутатами України, та внести проект Конституції на друге читання 19 червня 1996 року".

Комісія пропонує сьогодні завершити обговорення поданого проекту Конституції в першому читанні і проголосувати поданий проект постанови, прийнявши таким чином проект Конституції у першому читанні.

І останнє. Усі ми, коро доля привела у Верховну Раду, дуже різні, усі ми маємо безліч серйозних і різних проблем, але земля, яка дає нам усім життя, Україна, у якій ми живемо і яку хочемо зробити щасливого, у нас одна. Усі ми, присутні у цій сесійній залі, несемо відповідальність за все, що діється в державі, за її майбутнє і за долю наших дітей. Ніколи протистояння, взаємні звинувачення, пошук винних не давали позитивних результатів. Лише наполеглива, чесна, спільна праця всіх нас, нашу країну може вивести на шлях розвитку, на якому ми зможемо подолати руйнівні негативні процеси, що останнім часом так швидко поширюються в нашому суспільстві.

Від нас із вами залежить мир і злагода в Україні, а відтак - і в усьому світі. Від нас із вами залежить, якими бути нашому майбутньому, майбутньому наших нащадків. Тож я прошу всіх вас об'єднати наші спільні творчі зусилля, які приведуть до побудови дійсно незалежної і щасливої держави. І почати це об'єднання треба з прийняття нової Конституції України.

Дякую всім вам /Оплески/.

ГОЛОВА. Спасибі. У кого є запитання, запишіться, будь ласка. Година відводиться на запитання.

Депутат Безсмертний. Будь ласка.

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Макарівський виборчий округ, Київська область/. Михайле Дмитровичу, я дуже просив би вас роз'яснити депутатам і радіослухачам, які зараз слухають нас, термін "український народ", який призвів до першого протистояння. Чому не можна в нашому випадку використовувати термін "народ України", для того щоб поставити крапку на цій дискусії?

Дякую.

СИРОТА М.Д. дякую, Романе Петровичу. Дійсно, уже з обговорення преамбули проекту Конституції в нашій тимчасовій спеціальній комісії почалися і розгорнулися великі дискусії з приводу того, який же термін повинен вживатися в преамбулі. Пропитую: "Ми, український народ - громадяни України всіх національностей, виражаючи свою суверенну волю..."

Частина народних депутатів, зокрема із МДГ, фракцій Селянської, Соціалістичної, Комуністичної партій пропонували замість терміна "український народ" вжити вислів "народ України".

Дуже велику роботу з цього приводу виконав голова Комісії з питань прав людини Буткевич Володимир Григорович. Він зачитував величезні порівняльні таблиці /я вам теж можу їх зачитати, але ви бачите, наскільки це великий

обсяг/, де зроблені викладки, які терміни вживалися в конституціях країн світу, які терміни вживалися в нашій державі і як було б найправильніше з юридичної точки зору врахувати це у проекті Конституції.

Можна почати з того, що цілий ряд конституцій передбачень таке. Конституція республіки і кантону Женеви: "ми, женевський народ", конституція Мексики: "ми, мексиканський народ", конституція Аргентини: "аргентинська нація", конституція Німецької імперії: "його величність король Прусії для зміцнення добробуту німецького народу...", бразильський народ, угорський народ, польський народ - перераховувати можна дуже і дуже довго.

Більше того, навіть у Конституції нашої радянської соціалістичної держави було сказано: "ми, радянський народ", хоча там, ви знаєте, було дуже і дуже багато різних народів.

Терміни "народ Америки" і "народ Естонії" були вжиті в конституціях цих країн. Та, на жаль, це було пов'язано з великим обмеженням виборчого права серед усіх мешканців цих країн.

Таким чином, більшість членів комісії погодилися з тим, щоб залишити запропоновану редакцію і мати термін: "ми, український народ".

ГОЛОВА. Депутат Ковтунець. Будь ласка.

КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Фракція Народного руху України. Шановний Михайле Дмитровичу! Моє запитання стосується другого абзацу статті 10. Вона гарантує право вживання поряд із державною мовою в місцях компактного проживання національних меншин іншої мови, прийнятної для більшості.

Чому комісія не спинилася на формулюванні, що вживається мова переважаючої в населеному пункті національної меншини? Адже тоді це був би реальний захист національних меншин. А так, коли не визначено механізм, я боюся, що ми не створимо належних умов для розвитку культури і мов національних меншин України.

Дякую за відповідь.

СИРОТА М.Д. Дякую вам. Справді, це питання теж дуже активно дискутувалось у нас на засіданнях комісії. Було внесено цілий ряд пропозицій. Зокрема, представники фракцій лівого спрямування пропонували ввести другу державну офіційну мову - російську. Були й інші пропозиції. Напружена робота комісії не привела до якогось грунтовнішого компромісу.

Водночас ряд суттєвих "зауважень і доповнень, поданих МДГ, могли б, на мою думку, привести до глибшого погодження наших позицій, а також урахування висловлених вами зауважень.

Тому я глибоко переконаний, що в процесі другого читання за участі не тільки членів комісії, а й усього депутатського корпусу, ми зможемо знайти правильне рішення, прийнятне для абсолютної більшості депутатів Верховної Ради України.

ГОЛОВА. Депутат Симоненко.

СИМОНЕНКО П.М., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Красноармійський виборчий округ, Донецька область/. Олександре Олександровичу! Прошу передати слово депутату Самойлик.

ГОЛОВА. Депутат Самойлик.

САМОЙЛИК К.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Чаплинський виборчий округ, Херсонська область/. Фракція комуністів України. Михайло Дмитровичу! Запитання перше. Ви сказали, що дуже багато депутатів використали своє право та подали вам проекти Конституції. Скажіть, будь ласка, чому ні сьогодні, ні раніше ваша комісія не надала нам висновків щодо цих проектів Конституції?

Друге запитання. Стаття 35 регулює право свободи світогляду, підкреслюю: світогляду, та віросповідання. Проте в цій статті вузько ставиться питання. Воно зводиться лише До права сповідувати релігію. Чому так? Адже ж світогляд - це не тільки релігія. Я питаю: "Церква /релігійні організації/ в Україні відокремлені від держави". А від школи? Хіба вас, Михайле Дмитровичу, та й усіх нас влаштовує те, що нині школи стали місцем паломництва представників різних релігій, полігон для себе відшукали в Україні навіть пастори африканського континенту? То як ви дивитеся на це питання?

І останнє запитання. У статті 41, де йдеться про недоторканність права приватної власності, записано, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Скажіть, будь ласка, а соціальну ситуацію воно може погіршувати?

ГОЛОВА. Я прошу вкладатися в одну хвилину.

САМОЙЛИК К.С. Закінчую. То скажіть, будь ласка, чому це не передбачено, адже в нас погіршується саме ситуація соціальна?

ГОЛОВА. Я прошу, візьмете слово і виступите, а зараз ставте запитання в межах однієї хвилини.

СИРОТА М.Д. Дякую за запитання, їх три.

Перше. Справді, на пленарних засіданнях Верховної Ради України доповідалися альтернативні проекти Конституції. Усі вони були вислухані, і за результатами їх обговорення Верховна Рада України прийняла рішення доручити нашій комісії доопрацювати тільки проект Конституції, внесений Конституційною комісією. Оскільки було дано саме таке чітке завдання Верховною Радою України, наша комісія опрацьовувала лише текст проекту Конституції, внесений Конституційною комісією.

Водночас депутати - члени комісії зверталися до різних проектів Конституції у пошуках компромісу і узгодження окремих неузгоджених питань. І тому багато норм тих альтернативних проектів використано в поданому вам доопрацьованому проекті. На деякі з них я звертав уже вашу увагу.

Стосовно статті 35, де написано, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Справді, віросповідання входить до поняття світогляду. Та оскільки ставлення до "Бога відрізняє людину від тварини і робить її справді людиною, то ми спеціально підкреслили саме слово "віросповідання". Що ж до питань освіти й науки, то вони регламентовані інтими статтями цього розділу.

У статті 41, яка регламентує право приватної власності, записано, що ніхто не може використовувати цю приватну власність на шкоду іншим, на шкоду екологічній ситуації, у тому числі й на шкоду соціальній ситуації, без сумніву. І основні норми, основні положення, які ми намагалися закласти і, на мою думку, заклали в цей проект, ось

які: все мусить виконуватися у строгій відповідності з вимогами Конституції і закону, і керуватися цим ми повинні не за рішеннями окремих посадових осіб, а тільки за рішенням суду.

ГОЛОВА. Депутат Марченко.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Александр Александрович, я хочу обратить ваше внимание, что по Регламенту время на вопрос, тем более по проекту Конституции, как минимум три минуты, и прошу вас не ограничивать это время одной минутой.

Прошу не ограничивать меня также, потому что я подал в комиссию вместе с народым депутатом Натальей Михайловной Витренко предложений на пять страниц печатного текста. Ни одно предложение комиссией не учтено. Поэтому первое предложенив вам, Александр Александрович: для того чтобы обосновать особое мнение, после доклада дать время для виступлений.

Я хочу задать такой вопрос докладчику. Будьте добры, обьясните, кто вам дал право не учитывать обращение Президента к Верховному Совету при подготовке проекта Конституции? Он обратился с письмом 7 сентября 1994 года, где говорит: "Вважаю, що відновлення конституційного процесу мав грунтуватися на таких засадах. Перше. Неухильне додержання принципів Декларації про державний суверенітет України, друге. Додержання принципу наступництва щодо положень чинної Конституції, які виправдовують себе на практиці, та проекту нової Конституції, які були підтримані народом при обговоренні цього документа. Трете. Додержання принципів Європейської хартії про місцеве самоврядування".

Друге запитання. У статті 113 проекту, який вами підготовлений, ви пишете, що Кабінет Міністрів в вищим органом у системі органів виконавчої влади. Чи може він бути вищим, коли в останньому абзаці ви закладаєте норму, що Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується актами Президента України? Тобто це - блеф.

Трете запитання. Назвіть, будь ласка, статті Європейської хартії про місцеве самоврядування, яким відповідає структура місцевого самоврядування, яку ви заклали у статтю 118.

І останнє. Звертався до вас, Олександре Олександровичу. Я - співавтор пропозицій про неприйняття цього проекту Конституції. Згідно з Регламентом теж прошу надати мені слово для обгрунтування.

ГОЛОВА. Я прошу вас, Володимире Романовичу. Запитання, які можна подати в письмовій формі і які ви, скориставшись цим правом, подали, не треба озвучувати. Я надам вам слово, ви виступите і проголосуємо те, що ви хочете. Яким буде голосування, я не гарантую.

Стосовно ж права, то ви ним скористаєтеся. Ви вже витратили хвилину на обгрунтування свого права. Будь ласка, не вигукуйте з місця, тому що ви можете слова й не одержати /Шум у залі/. На основі Регламенту знову ж таки.

Будь ласка, відповідайте.

СИРОТА М.Д. Дякую за ряд запитань. Усі пропозиції народних депутатів, які надійшли до комісії /а їх надійшло не мало не багато - майже 1300 на момент голосування проекту, і зараз уже їх є 2000/, відповідно до Регламенту обов'язково повинні розглядатися і враховуватися в процесі другого читання. Оскільки завдання стояло перед комісією дещо інше - доопрацювати текст проекту Конституційної комісії і внести його для прийняття в першому читанні як загальної єдиної концепції, то, без сумніву, ми й не могли враховувати окремі зауваження народних депутатів, але обов'язково зробимо це в режимі другого читання.

Ви запитували, хто дав мені право не враховувати зауваження Президента. Ніхто мені таких прав не давав. Я глибоко переконаний, і не тільки я - всі члени нашої комісії, що ми якраз і враховували звернення Президента, які стосувалися, зокрема, і Декларації про державний суверенітет. Навіть більше, якщо ви візьмете на себе працю і порівняєте Декларацію про державний суверенітет з проектом, доопрацьованим нашою комісією, то ви побачите, що в абсолютній більшості норм є збіг. Дійсно, дещо відрізняється, оскільки Декларація про державний суверенітет визначала, що єдиним вищим органом державної влади є Верховна Рада України. Однак, наскільки ви знаєте, сьогодні ситуація дещо змінилася: у нас є Президент, є у нас Кабінет Міністрів, Верховна Рада і є вже чіткий події на законодавчу, виконавчу й судову гілки влади.

Дійсно, перша частина статті 113 звучить так: "Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади". А остання частина цієї статті така: "Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується Конституцією України і законами України, актами Президента України". Нашою комісією напрацьована модель, коли Президент за погодженням із Верховною Радою України призначає Прем'єр-міністра і призначає за поданням Прем'єр-міністра всіх членів Кабінету Міністрів.

Як саме він зможе зробити це, якщо йому не дозволити видавати ці акти? Дійсно, такими актами повинен керуватися Кабінет Міністрів. Тут, навпаки, збережена абсолютна логіка і ніяких суперечностей немає.

Щодо структури місцевого самоврядування. Ви згадали Європейську хартію про місцеве самоврядування. Річ у тому, що більшість членів тимчасової спеціальної комісії були абсолютно переконані, що шлях, коли приміряється одяг із чужого плеча, не в найкращим для України. Україна повинна, використавши все краще, що напрацьовано всім світом, зробити свій український варіант місцевого самоврядування. Ми його вже робимо, і він буде в Україні, і я переконаний, що він буде найкращим у світі.

ГОЛОВА. Я прошу бути лаконічним у запитаннях і відповідях. Майже 150 чоловік записалися на виступ. І щоб не повторюватися в тих питаннях, що вже ставилися, я зобов'язаний зіслатися на Регламент, в якому говориться про

те, що висновки щодо альтернативних проектів, пропозицій робить тимчасова спеціальна комісія. У нас не було створено іншої комісії, і через те, що цих висновків немає, сьогодні депутати /ось у мене вже купа заяв/ наполягають на окремій думці. Це щоб не повертатися до цієї регламентної норми. Ці висновки повинні бути зроблені до першого читання.

Депутат Ткаченко. Будь ласка.

ТКАЧЕНКО С.К., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свобода слова та засобів масової інформації /Мелітопольський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Михайле Дмитровичу ! Мої виборці /особливо працівники прокуратури/ стурбовані тим, що в прокуратури забирається наглядова функція. Скажіть, будь ласка, як це питання обговорювалося в комісії і наскільки об'єктивно оптимальним в той варіант, який виписаний у даному проекті?

І ще запитання. Сьогодні дедалі більше зростав роль засобів інформації у всіх сферах життя суспільства. Як ви дивитеся на те, щоб як окремий було виписано розділ "Свобода слова", тим паче що в проекті Конституції навіть не згадується про національний інформаційний простір?

Дякую.

СИРОТА М.Д. Дякую вам за запитання. Передовсім я хотів би повідомити всіх народних депутатів, всіх присутніх

і слухачів, що Тимчасовою спеціальною комісією по доопрацюванню проекту Конституції України були зроблені висновки щодо всіх альтернативних проектів. І головний висновок був такий: для доопрацювання взяти за основу виключно проект Конституції, підготовлений Конституційною комісією, як єдино можливий для доопрацювання і прийняття Верховною Радою України. Так що такі висновки комісією були зроблені, і сьогодні я вам ще раз про це доповів.

Що стосується розділу "Прокуратура". Комісія на вимогу дуже багатьох народних депутатів внесла дві суттєві, на мій погляд, зміни. Були вилучені із функцій прокуратури наглядова, а також функція проведення попереднього слідства. Проте, розуміючи що таку реформу системи прокуратури не можна зробити відразу і це може мати негативні наслідки для стабільності держави, у перехідних положеннях тимчасовою комісією передбачено, що до того часу, поки не будуть створені відповідні державні органи, які займатимуться наглядовими функціями та здійснюватимуть розслідування, прокуратура зберігає ті функції, які передбачені чинним законодавством.

Стосовно проблеми засобів масової інформації і свободи слова. Я глибоко переконаний, що це аж надто важливо для нашої держави. І якщо ви зможете внести такі пропозиції на друге читання, я думаю, ар комісія обов'язково їх підтримає і врахує. Я як народний депутат готовий це зробити.

ГОЛОВА. Депутат Карнаух.

КАРНАУХ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Михайле Дмитровичу! У своїй доповіді ви сказали, що Конституція має бути суспільною угодою, об'єднувати український народ. У цьому зв'язку як ви вважаєте, стаття 10, де визначений статус державної мови, або стаття, де говориться про символіку, об'єднують український народ чи ні?

Наприклад, аналізуючи багато конституцій, я в жодній не знайшов, щоб у конституції закріплявся статус державної мови. Ви в проекті Конституції /стаття 92/ пишете, що статус мов визначається виключно законами.

Як ви під час роботи враховували ті моменти, яких можна уникнути і не закладати в Конституцію?

Дякую за увагу.

СИРОТА М.Д. Дякую, шановний Миколо Васильовичу, за це серйозне запитання. Дійсно, можна знайти причини, розвинувши які, закласти непорозуміння і розлад у суспільстві. Я думаю, що питання мови не є таким. Якщо в бажання домовитися, то, повірте, можна знайти мову, якою це зробити.

Якщо вже говорити про підводний, так би мовити, риф цієї статті, про те, що багато людей наполягали на тому, щоб зробити російську мову офіційною, то треба відзначити, що аналіз переважної більшості конституцій країн світу показує, що дві чи три мови є в тих країнах, які мають абсолютний

федеративний устрій. В унітарних державах практично завжди вживається лише одна мова.

І навіть можна навести приклад нашого близького північносхідного сусіда - Росії, де, незважаючи на величезне розмаїття народів, у конституції приведена одна державна мова - російська. Я думаю, вони зробили це абсолютно правильно.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Довгань.

ДОВГАНЬ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Великоолександрівський виборчий округ, Херсонська область/. Передаю слово депутату Снігачу.

ГОЛОВА. Депутат Снігач. Будь ласка.

СНІГАЧ А.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Великолепетиський виборчий округ, Херсонська область/. Шановний доповідачу! Головне запитання, яке задають виборці, - коли станемо краще жити?

У засобах масової інформації ви і ваші однодумці стверджуєте, що тоді, коли приймемо Конституцію в даній

редакції. Я погоджуюся з тим, що, можливо, тоді, коли приймемо Конституцію. Хоча тоді, коли приймали Конституційний договір, ми теж вірили, але побачили, що є.

Я хотів би сказати, що в альтернативному проекті Конституції, запропонованому Компартією України, в цілий розділ, яким охоплюються економічні і соціальні питання життя суспільства, тобто пропонуються правові основи для ефективної економіки держави.

У своєму виступі і я пропонував, але бачу, що цього немає. І хотів би знати вашу думку: що, Конституція поліпшить життя наших виборців?

Дякую.

СИРОТА М.Д. Дякую вам за запитання. Ви знаєте, що у мене з вами в дуже багато спільного, а саме: і у вас, і в мене є однакова кількість виборців, які задають нам абсолютно однакові запитання. Запитують люди і мене: коли ми станемо краще жити? І ні разу я не відповів їм так, як ви тільки що процитували, що ми станемо жити краще після того, як приймемо Конституцію. Якби це було так просто, то, повірте, ми знайшли б уже сьогодні 300 голосів та й зажили б краще.

Ні, краще ми житимемо тільки тоді, коли зрозуміємо, що критика, пошук супротивника і пошук ворогів не приводять до позитивного результату, що тільки об'єднання всіх наших сил, розуміння того, що в нас одна держава й однакове почуття любові до цієї держави і до наших дітей, може привести до успіху. Так що річ у цьому /Оплески/.

ГОЛОВА. Депутат Степанюк.

СТЕПАНЮК Д.П., постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый докладчик! Раздел X "Автономная Республика Крым" ваша комиссия существенно переработала, и спасибо за эту работу. Однако вопрос: все ли замечания по Крыму учтены?

СИРОТА М.Д. Дійсно, розділ "Автономна Республіка Крим" був одним із найважчих у досягненні компромісу. І те, що нам удалося на даному етапі зробити, в максимумом, на що спромоглася комісія. Проте я думав, що це той максимум, на який могло спромогтися будь-яке об'єднання, утворене для цього Верховною Радою України.

Не всі пропозиції були враховані. Як, скажімо, можна врахувати пропозицію дуже багатьох народних депутатів, які хотіли зробити Автономну Республіку Крим Кримською областю? Не змогли ми цього зробити.

Далі. Як ми змогли б урахувати бажання окремих депутатів ввести поняття громадянства Криму в унітарній державі, якою в наша Українська держава? Ми якраз і записали у статті 2, що Україна є унітарною державою.

Тобто не можна врахувати діаметрально протилежні пропозиції. Проте, розуміючи що ми робимо основу, ми сподіваємося на колективний розум усіх депутатів, які зможуть внести поправки. Ці поправки ще повніше будуть ураховані в розділі "Автономна Республіка Крим" і зможуть зняти всю ту напругу, яка сьогодні і штучно, і об'єктивно створюється навколо проблеми Автономно!

Республіки Крим.

ГОЛОВА. Депутат Чиж.

ЧИЖ І.С., заступник голови Комісії Верховної Раді України з питань соціальної політики та праці /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область/. Керівник Соціалістичної фракції. Шановний Михайле Дмитровичу! У мене кілька коротких запитань. Яка потреба творити Основний Закон неправовими методами? Річ у тому, що є велика кількість порушень Регламенту в самій підготовці цього проекту. Скажімо, немає висновків до першого читання. На питання щодо Європейської хартії ви відповіли абсолютно слабенько, скажу так. Оскільки наша держава - член Ради Європи, то казати про чужий піджак у цьому разі некоректно. І я думаю, що ви не претендуєте на ордени з приводу бездоганності вашого проекту. Ви сьогодні почуєте про це.

Ще два запитання. Який сенс приймати Конституцію, коли в перехідних положеннях передбачається фактично Президенту діяти по-старому ще три роки? То хай уже діє. може, по-старому, а якщо по-новому, то якісь нові виписувати моменти.

І далі. Дуже багато "восторгов" /вживу тут русизм/ відносно магістратури. На мій же погляд, це спроба абсолютно позбавити судову владу незалежності, підпорядкувавши її виконавчій гілці влади.

Будь ласка, дайте відповідь. Дуже вам дякую.

СИРОТА М.Д. Прошу, четверте запитання повторіть.

ЧИЖ І.С. Запитань було три. Останнє - моє дуже критичне ставлення до магістратури, оскільки це не що інше як підпорядкування судової влади виконавчій владі і позбавлення її незалежності як самостійної гілки.

СИРОТА М.Д. Щиро дякую за ці запитання, Іване Сергійовичу. Чи можна творити неправовими методами Основний Закон - Конституцію? Без сумніву, не можна, і саме тому на ви тимчасова комісія працювала, строго керуючись нормами Регламенту і чинного законодавства, ніде їх не порушуючи, в абсолютній відповідності з ними. І це я як голова тимчасової спеціальної комісії офіційно заявляю з цієї трибуни.

Я вважаю: ті люди, які працюють на результат, шукатимуть можливостей виконання роботи. Ті люди, які не хочуть отримати результат, шукатимуть причин, за допомогою яких ця робота може бути зірвана.

Тепер про мій виступ стосовно хартії. Справді, можна назвати мій виступ і слабеньким, і некоректним, але ж кожен із нас може мати свою особливу думку. Ви думаєте, що ця моя відповідь була слабеньке, некоректна. Я думаю, що ваше запитання було дуже сильне і влучне. І на цьому можна перейти до третього /Оплески/.

Ви звернули увагу на перехідні положення і не прямо, а опосередковано спинилися на

тому пункті, який викликав дуже активне обговорення в нашій тимчасовій комісії. Це питання стосувалося ось чого. Буде прийнята, дасть Бог, Конституція України. Для введення її в правове поле України потрібне, як мінімум, нагальне прийняття 20-25 законів. До того ж ми знаємо, наскільки зараз не встигаємо зі своєю законотворчою діяльністю і яка сьогодні черга законопроектів стоїть перед нами. А їх треба теж прийняти нагально.

Саме тому ми з розумінням поставилися до позиції Президента, який сказав: "А що ж ми повинні робити насамперед? Конституційні закони, які повинні ми приймати, дуже потрібні, а хто ж буде приймати ті закони, які сьогодні потрібні вкрай нашій економіці, нашій соціальній сфері?"

Саме тому ми погодилися з концепцією, запропонованою Президентом. Однак, враховуючи той не дуже, на думку багатьох членів, позитивний досвід, який уже мала ваша країна, коди Кабінет Міністрів видавав декрети, ми, на мій погляд, заклали механізм, котрий повністю нейтралізує негативні явища і дасть можливість реалізувати позитив. А саме: Президент України лише протягом трьох років після набрання чинності Конституції має право видавати схвалені Кабінетом міністрів і скріплені підписом Прем'єр-міністра укази лише з питань, не врегульованих законами, з одночасним внесенням відповідного законопроекту до Народної Ради України в порядку, встановленому цією Конституцією.

Такий указ Президента України вступає в дію тільки тоді, коли протягом 30 календарних днів з дня подавши законопроекту, за винятком днів міжсесійного періоду, Народна Рада України не приймає закон або не відхиляв внесений законопроект більшістю її конституційного складу. І діє такий указ до набрання чинності закону, прийнятого Народною Радою Україні з цех питань. То що є в цій нормі небезпечного?

Що стосується Ради Магістратури, то досвід розвинених країн світу, в яких Рада магістратури функціонує, показує, що якраз тієї загрози, про яку ви сказали, немає. Навпаки, за ефективністю діяльності їхня система правосуддя, на їх щастя, значно ліпше, ніж наша.

ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

АНІСІМОВ Л.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий округ. Запорізька область/. У меня к вам три вопроса. Первый вопрос относится к статье 10. Вы констатировали, и так записано в проекте Конституции, что Конституция имеет прямое действие. Как вы относитесь к словам "может употребляться язык"? Это же не прямое действие. Кто будет судьей: надо употреблять или нельзя употреблять? Я б их изъял.

И здесь же в статье 10. Все-таки есть предложение, чтобы украинский язык был государственным, а официальными языками были украинский и русский. Вы сделали разъяснение, ссылаясь на определенные государства. Но есть же государства и рядышком, недалеко от нас. Хотя бы взять Финляндию, где всего 6 процентов живет шведов, а есть два языка. И в бывших колониях остается в употреблении язык метрополий. Я буду выступать и расшифровку сделаю. Ваша позиция?

Меня интересует и вопрос кадров, которые, как мы знаем, решают все. Но кадровая чехарда и частая сменяемость ведут к нулевому варианту, к разрушению, к неуправляемости народного хозяйства. Пожалуйста, разъясните мне статью 106, часть первая, пункт 9. Президент "призначає Прем'єр-міністра" по согласованию с Верховным Советом. А освобождение Премьер-министра о должности согласовывает Президент с Верховным Советом или не согласовывает?

И что касается Конституционного Суда. Здесь устанавливается соотношение: 6 на 6 на 6, то есть от Верховного Совета - 6 человек, от Президента - б и от съезда судей -б. Не видите ли вы здесь, будем говорить, перевеса одной ветви власти - исполнительной, на практике сложившегося, над другой? Как бы вы отнеслись к соотношению 9 на 9?

Спасибо.

СИРОТА М.Д. Дуже дякую за запитання. Що стосується статті 10. Ви пропонуєте вилучити слово "може". Тут написано: "У місцях компактного проживання громадян, що належать до однієї або кількох національних меншин, поряд із державною мовою в діяльності органів державної влади та державних організацій може вживатися мова..." Якщо ми виключимо "може", то автоматично змусимо тих мешканців населених пунктів, хочуть вони цього чи не хочуть, користуватися цією мовою.

У проекті Конституції ж пропонується дійсно гнучка модель. Якщо люди хочуть, то можуть використовувати цю мову. А якщо не хочуть, то чи має право держава змушувати їх?

Далі. Що стосується двох мов у Фінляндії. Ви знаєте, напевно, що на початку століття у Фінляндії фінською мовою володіли лише 7 відсотків жителів, а 93 відсотки вживали шведську мову. Фінська мова почала розвиватися після того, як російський цар указом визначив офіційною /державною/ мовою одну - фінську. І тепер фінською мовою розмовляє більшість громадян. Сьогодні у них розглядається питання про вживання англійської мови як мови, прийнятної для більшості населення країни.

Що стосується плинності кадрів, про яку ви говорили. Мається на увазі те, як саме Верховна Рада і Президент впливають на кадрову політику Кабінету Міністрів. У розділі "Президент України" /стаття 106, пункт 9/ записано, що Президент України "призначає за згодою Народної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняв його повноваження та приймає рішення про відставку Прем'єр-міністра..." Тобто Прем'єр-міністр сам може подати заяву про відставку, і в такому разі Президент приймає рішення про його відставку. Але Президент також має право самостійно звільнити Прем'єр-міністра, точніше, не звільнити, а, як правильно сказав Микола Петрович Дудченко, відправити у відставку.

Проте, розуміючи, що це все-таки важке випробування для суспільства, наш комісія запропонувала додаткову норму, про яку я вже говорив і яка значно ускладнює здійснення такого кроку, а саме: "Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком відставку усього складу Кабінету Міністрів України".

І щодо третього запитання - про Конституційний Суд. Ваше зауваження збігається із зауваженням Президента України. Він теж наполягав на тому, щоб було 9 на 9 - порівну від Президента і парламенту.

У принципі, я як депутат не можу заперечувати проти такого підходу. Хочу лише пояснити, чому зупинилися на співвідношенні 6 на б на б. Багато народних депутатів висловлювали побоювання, що в разі якщо половину членів Конституційного Суду призначатиме Президент, а половину -

парламент, то може початися, що називається, перетягування членів Суду чи то на бік Президента, чи то на бік парламенту і це порушить стабільність представництва.

Враховуючи надзвичайну важливість ролі Конституційного Суду, ми подбали, щоб жодна з трьох гілок влади не мала переваги в Конституційному Суді України.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Анісімов. Будь ласка, уточнення.

АНІСІМОВ Д.О. Я хотел бы, чтобы поняли все народные депутаты. Назначая Премьер-министра, Президент обращается к Верховному Совету. А прекращая деятельность Кабинета Министров и Премьер-министра, обращается ли он к Верховному Совету или самостоятельно принимает решение? Этот вопрос в статье проекта изложен хитроумно. Вот что надо разъяснить.

И что касается первого вопроса. Вы ответили правильно, но б процентов населения Финляндии составляют шведы, язык которых наравне с финским имеет статус государственного языка. Поэтому не надо здесь перетягивать влево или вправо. Я думаю, что в результате обсуждения мы придем к общему знаменателю.

СИРОТА М.Д. Дякую. Ну, я як представник депутатської групи "Центр" навряд чи можу перетягувати вліво чи вправо. 6дине, що я можу робити, це стояти в центрі.

Тепер що стосується уряду. Президент має право без згоди Народної Ради України звільнити Прем'єр-міністра. Ви хочете, щоб це було чіткіше записано. Добре, у другому читанні ми запишемо чіткіше, щоб усім без винятку було зрозуміло.

ГОЛОВА. Не сприйміть як коментар, але я щойно повернувся з офіційної поїздки до Фінляндії. Там немає конституції, а статус мов визначено законом. Чотири основних закони виконують роль конституції.

Депутат Самофалов. Будь ласка.

САМОФАЛОВ Г.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Дзержинський виборчий округ, Донецька область /. Уважаемые коллеги! Я думаю, что при различных подходах к проекту Конституции мы все же должны воздать должное Михаилу Дмитриевичу Сироте за то, что он проделал большую работу и объективно осветил деятельность временной специальной комиссии.

Теперь, Михаил Дмитриевич, два вопроса к вам.

Первый вопрос. Межрегиональную депутатскую группу волновало и волнует, состоится ли второе чтение. С этой целью вчера на вечернем заседании временной специальной комиссии от нашей группы поступило предложение /и оно было проголосовано/ о том, чтобы сегодня проект постановления Верховного Совета, который вы назвали, голосовать не попунктно, а в целом три пункта сразу. Я этого от вас не услышал. Хотел бы, чтобы вы это подтвердили.

И второй вопрос. Члены Межрегиональной депутатской группы просят вас проинформировать депутатов о процедуре голосования проекте Конституции во втором чтении. Имеется в виду, к примеру, предложение Межрегиональной депутатской группы по проблеме языка. Как оно будет ставиться, как будет проходить голосование и сколько нужно голосов для того, чтобы найти компромисс?

Спасибо.

СИРОТА М.Д. Щиро дякую, Геннадію Григоровичу, і за оцінку моєї роботи, і за конструктивну і зважену позицію Міжрегіональної депутатської групи, що дійсно допомогло в багатьох питаннях знайти такі необхідні наш компроміси.

Що стосується другого читання, то я глибоко переконаний, що ми повинні провести друге читання і що воно відбудеться. Як голосувати? Голосувати треба проект постанови, без сумніву, в цілому. І саме мною було запропоновано назвати в цій постанові конкретну дату проведення другого читання, щоб ні в кого не було навіть можливості спекулювати на цьому. У Верховній Раді повинно відбутися, на мою думку, не тільки друге читання, а й, якщо це буде можливо, прийняття Конституції в цілому.

Що стосується процедури другого читання, то ми з вами вже два роки користуємося нею. Усі ті зауваження народних депутатів, які подані і ще будуть подані, ми включимо до порівняльної таблиці і по кожному з них комісія визначить свою позицію: враховуються, частково враховуються чи не враховуються.

Проте остаточне рішення прийматиметься голосуванням у сесійному залі і остаточною буде та редакція, за яку сесійний зал проголосує. Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Соболев. Будь ласка.

СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи / Xортицький виборчий округ, Запорізька область/. Депутатська група "Реформи". Шановний Михайле Дмитровичу! Я хотів би, щоб ви все-таки чітко висловилися стосовно такого "піклування" представників насамперед Соціалістичної фракції щодо дотримання Європейської хартії про місцеве самоврядування. Бо якщо ви подивитеся проект, який вони подавали попередньо, то чітко побачите вертикаль Рад. Там знищено місцеве самоврядування як таке.

Саме тому хотів би, щоб ви довели відповідність статей, де йдеться про місцеве самоврядування, Європейській хартії. Це перше.

І друга частина запитання. Прокоментуйте, будь ласка, фінансові й економічні можливості фінансування місцевих Рад, і насамперед селищних, сільських і міських, у розділі, який стосується порядку формування бюджету. Це те, про що всі депутати, виступаючи в округах, заявляли. Про порядок формування бюджету - від базового рівня до державного.

Дякую.

СИРОТА М.Д. Дякую вам, Сергію Владиславовичу. Я погоджуюся як народний депутат України з вашою оцінкою проекту, поданого Соціалістичною партією, і відповідності цього проекту вимогам Європейської хартії.

Тепер що стосується другої частини вашого запитання. Дійсно, наша комісія дуже жорстко, на мій погляд, виписала з допомогою представників групи "Реформи", як саме здійснюється фінансування місцевих органів самоврядування. І я, можливо, забрав би трошки часу, щоб зачитати цю статтю повністю, якщо в необхідність, або окремі її положення. Якщо цього не треба робити, то я прошу вас подивитися статтю 143 /в редакції Конституційної комісії це стаття 141/ і звернути увагу на те, які серйозні і суттєві зміни внесені до неї і наскільки вони відповідають вимогам Європейської хартії про місцеве самоврядування.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Ващук.

ВАЩУК К.Т., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. У мене є запитання щодо статті 102 "Президент України". Чи не є заслабким таке формулювання: "Президент України сприяє узгодженості у діяльності органів державної влади..."? Чи не правильніше було б: "забезпечує"? Для Конституції слово "сприяє" не дуже звучить.

І щодо статті 99 про грошову одиницю в Україні: "Грошовою одиницею України є гривня". Чи означає це, що є прийняттям парламентом Конституції ми відразу повинні перейти на гривни? І як це буде відбуватися?

І тепер запитання на прохання моїх виборців, зокрема пенсіонерів. У статті 46, де говориться про пенсійне забезпечення, записано: "Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням..." Зважаючи на те, що за умов ринкової економіки буде багато приватних підприємств і в перехідний період може бути багато несправедливості, чи не краще було б останній абзац статті викласти так: "Пенсії, інші види соціальної виплати та допомоги, які є основним джерелом існування, гарантуються державою і повинні забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом"? Тобто вставити слова: "гарантуються державою". А інакше не буде державних гарантія.

СИРОТА М.Д. Щиро дякую, пані Катерино, за ваші запитання.

Що стосується запитання стосовно статті 102. Остання частина цієї статті звучить так: "Президент України сприяє узгодженості у діяльності органів державної влади, їх взаємодії з органами місцевого самоврядування". До органів державної влади належить як Кабінет Міністрів, так і Верховна Рада України. Якщо ми напишемо, що Президент України забезпечує узгодженість, то це означає, що ми повинні змусити його керувати і Верховною Радою, і Кабінетом Міністрів, що, очевидно, не зовсім логічно. Тому тут записано саме таку норму: "Президент України сприяє..."

Друге ваше запитання стосується статті 99, введення гривні. На переконання усіх членів депутатської групи "Центр" і членів тимчасової спеціальної комісії давно вже настав час ввести гривню як національну грошову одиницю України. Поява такої норми в Конституції вселяє надію на те, що це все-таки буде зроблено. Який саме механізм? Якщо залишити так, як є, то це означає, що вже на другий день після прийняття Конституції треба гривню вводити. Оскільки ми розуміємо, що це пов'язано з певними технічними труднощами, то можна було б у перехідних положеннях регламентувати порядок введення в дію статті 99. А найкраще було б ввести гривню до прийняття Конституції. Та оскільки прийняття Конституції не за горами, то, думаю, можна спочатку ввести Конституцію, а потім гривню.

Останнє запитання стосувалося статті 46, присвяченої пенсійному забезпеченню. До цієї статті вносили багато зауважень депутати від різних груп і фракцій. Зокрема, до частини другої дуже суттєве зауваження, на мій погляд, зробив Віктор Петрович Брит. І те, про що ви зараз кажете, я вважаю, ми маємо записати до проекту Конституції. На засіданні комісії ваш доповнення обов'язково буде розглядатися. Більше того, ми запрошуємо і вислухаємо всіх депутатів, які хочуть взяти участь у нашій роботі. Ми, хочемо того чи ні,- старіюча країна, і від нашого ставлення до пенсіонерів залежать і майбутнє ставлення наших дітей до вас. Так що обов'язково це треба робити.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Поровський. Будь ласка.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Група "Державність". Українська республіканська партія. Шановний доповідачу! У мене до вас запитання, які стосуються статей 10, 13, 16.

Проект Конституції спрямований на забезпечення матеріального добробуту нашого народу. Водночас у статті 13, на мій погляд, недостатньо виписані функції держави щодо захисту інтересів національного товаровиробника.

Зокрема, я подавав пропозицію такого вмісту: "Держава здійснює протекціоністську політику щодо захисту інтересів вітчизняного товаровиробника та регулювання ціноутворення у межах держави". Це, вважаю, надзвичайно важлива функція держави, яка повинна бути зазначена в Конституції, як і ряд визначальних пріоритетів в економічній політиці держави.

Наступне питання. У статті 16 говориться, що найважливішими функціями держави є забезпечення економічної та інформаційної безпеки. Але чомусь упущено, що такою функцією держави є забезпечення і національної безпеки України. Чому в першому абзаці статті 16 немає цього положення?

І останнє. У статті 10 останній абзац не є, на мій погляд, нормою Конституції. У світі є країна, в якій, звернувшись російською до державного службовця, можна отримати відповідь російською. А чи я реалізую своє право, звернувшись до державного службовця українською мовою, отримати відповідь українською у будь-якому регіоні Україні? У мене іншої держави, окрім України, немає...

ГОЛОВА. Я прошу, завершуйте.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. І реалізувати його в іншій країні я не збираюсь.

ГОЛОВА. Відповідайте.

СИРОТА М.Д. Щиро дякую за ваші запитання. Що стосується останнього, то воно якраз і свідчить про серйозність мовної проблеми в Україні. Ваші зауваження і пропозиції до цієї статті, як і до статті 13, обов'язково будуть розглянуті і по можливості враховані комісією в режимі другого читання.

Водночас, думаю, у нас вистачить мудрості зрозуміти, що за толерантного ставлення до української мови і до всіх інших мов, з розвитком нашої економіки, коли Україна перетвориться на могутню державу, всі її громадяни за честь вважатимуть спілкуватися українською мовою, при цьому абсолютно вільно користуючись мовами народів світу.

І останнє, що стосується статті 16. Я ж не кажу, що ми відпрацювали бездоганний документ, який зараз треба прийняти 300 голосами в цьому залі, хоч це було б, на мій погляд, дуже добре. У режимі другого читання ми обов'язково врахуємо і цю вашу пропозицію.

Дякую.

ГОЛОВА. Оголошується перерва. Після перерви першим ставитиме запитання депутат Заєць.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу оголосити депутатам, щоб усі вони зайшли до залу. Будь ласка, сідайте на свої місця. Продовжується ранкове засідання.

На трибуні Сирота Михайло Дмитрович від тимчасової спеціальної комісії, йому ставить запитання депутат Заєць.

ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Михайле Дмитровичу! У своїй доповіді ви захищали появу у статті 13 такого положення: "Від імені українського народу правомоччя власника здійснює Народна Рада України". Фактично це положення перетворює Народну Раду на власника природних ресурсів.

Чи не могли б ви конкретно назвати аргументи на користь цього положення? Мені доводилося чути, що такий статус Народної Ради зумовлений тим, що вона формується шляхом виборів. Але ж і Президент, і органи місцевого самоврядування обираються виборцями. Чи можете ви послатися на конституції інших держав? На мою думку, ніхто, жоден орган влади не може в умовах системи розподілу влади виступати від імені українського народу і тим більша бути власником природних ресурсів.

Парламент здійснює повноваження щодо встановлення правового режиму власності. Це записано в пункті 7 статті 92 проекту Конституції. Чи не зайвий цей запис? За своїми наслідками він може мати і катастрофічний вплив на нашу систему. Це перше запитання.

І друге. Ми сьогодні повинні приймати рішення щодо другого читання. Відомо, що фракція комуністів подала на перше читання законопроект від імені 125 депутатів. Потім з'явився законопроект від 6 депутатів-комуністів і двох соціалістів, у якому зовсім вихолощено суть української державності. Скажіть, будь ласка, це зміна позиції цих лівих фракцій, чи, може, це якийсь тактичний хід для того, щоб повести Верховну Раду в іншому, непродуктивному, напрямі?

І чи можливо з цими лівими фракціями, які сповідують соціалістичний спосіб життя, комуністичну формацію, знайти компроміс, з тим щоб друге читання відбулося в першій половині червня?

СИРОТА М.Д. Дякую за запитання. Що стосується статті 13, де написано, що від імені українського народу правомоччя власника здійснює Народна Рада України. З цього питання відбувалися дуже серйозні дискусії на засіданнях комісії. Річ у тому, що народ сам, безпосередньо, не може здійснювати права власника. Саме тому більшість членів нашої комісії підтримала таку редакцію, що від імені українського народу правомоччя власника здійснює Народна Рада України, депутатів якої обирає безпосередньо народ. Проте це не значить, що Верховна Рада здійснює всі правомоччя власника. Вона лише регулює права власності через прийняття відповідних законів.

Що стосується того, що спочатку фракція комуністів подала один альтернативний проект, а потім шість депутатів від цієї фракції і два - від фракції соціалістів подали другий, який вони також вважають альтернативним. Це справді викликало деякий подив, оскільки не було чітко визначено думку цих фракцій а приводу того, які ж саме принципи в даному випадку вони відстоюють. І як зорієнтуватися: чи це зміна позиції, чи це тактичний хід? А взагалі - то це питання не до мене. Думаю, що представники фракцій соціалістів і комуністів самі доведуть свою думку до широкого загалу.

Чи можливий компроміс із цими політичними силами? Я вважаю, що сьогодні ми всі повинні наступити на горло своїм ідеологічним переконанням і зробити максимум для того, щоб зрозуміти один одного, піти назустріч один одному і прийняти Конституцію у Верховній Раді.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Мармазов.

МАРМАЗОВ Є. В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Олександрійський виборчий округ. Кіровоградська область/. Фракция "Коммунисты Украины". Михаил Дмитриевич, скажите, пожалуйста, а чем вызвано, что временная комиссия отбросила предложения

представителей коммунистов по решению социальных проблем нашего населения? Соответствующие статьи, изложенные в редакции временной комиссии, размыты. Ну, к примеру, предлагалось: вознаграждение за труд - не ниже официально установленного прожиточного минимума. В варианте комиссии: не менее минимальной заработной платы. Это две большие разницы. Вот объясните, почему отбросили наш, а приняли ваш вариант.

Далее. Рабочая неделя не должна быть более 42 часов. Пенсия не должна быть ниже прожиточного уровня. Предлагалось также, чтобы гражданам, работающим на государственных предприятиях и в организациях, и тем, кто нуждается в социальной защите, жилье предоставлялось государством бесплатно. Тут же никакой политики нет! Почему вы отбросили, не учли эти предложения? Разумные же предложения были.

СИРОТА М.Д. Дякую. Справа в тому, що обставини, в яких працювала комісія, склалися дещо незвично. Представники фракції комуністів внесли дуже багато цікавих пропозицій, але не завжди брали участь у роботі комісії. З цієї причини комісія просто не змогла врахувати частину їх пропозицій. Але всі цінні зауваження, зроблені ними, сподіваюся, наша комісія у процесі другого читання обов'язково врахує. Я також сподіваюся, що всі члени Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Конституції братимуть постійну участь в її роботі.

І я щиро закликаю всіх вас підтримати наш доопрацьований проект і після виступів представників депутатських груп і фракцій проголосувати за нього, прийнявши його у першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВА. Щось не так? Депутате Мармазов, будь ласка.

МАРМАЗОБ Є.В. Я не удовлетворен ответом. Ну как это так: мы не приняли, потому что нерегулярно являлись представители фракции коммунистов? Ведь это предложение было внесено письменно месяц назад. Почему же вы, если это разумное предложение, не приняли его и не внесли в проект Конституции?

СИРОТА М.Д. Дякую. Зрозуміло. Ви знаєте, навіть найрозумніша пропозиція сама по собі не вміє переконувати членів комісії. Ми працювали так, що кожна пропозиція відстоювалася тим, хто її вносить. Це перше.

Друге. Усі пропозиції, внесені окремими народними депутатами, будуть розглядатися в режимі другого читання. І якщо вони розумні і в цьому переконаються і члени нашої комісії, і вся Верховна Рада, то, без сумніву, знайдуть своє місце в нашій майбутній Конституції.

Дякую.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

Слово має депутат Гмиря з окремою думкою. 20 хвилин /Шум у залі/. Тому що так проголосувала Верховна Рада - 198 голосів. Це питання процедурне, і тут потрібна проста більшість від кількості депутатів, які взяли участь у голосуванні.

ГМИРЯ С.П., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Алчевський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги, уважаемые приглашенные, уважаемые товарищи избиратели! Вот передо мною текст моего выступления. Но, к сожалению, некоторые конфронтационные нотки, которые прозвучали в выступлении Михаила Дмитриевича Сироты, заставляют меня несколько изменить этот текст. Видит Бог, что в этом тексте больше говорится о том, что нас объединяет, чем о том, что нас разъединяет. Но так получилось, что мне придется его изменить, придется говорить с листа.

Итак, уважаемые коллеги, социально-политическое положение в Украине, кажется, достигло своей высшей точки. Жрецы радикальных рыночных реформ объявили в нашей стране великий пост, не выплачивая заработную плату в течение многих месяцев. Параллельно идут два процесса - процесс конституционный и процесс дальнейшего обнищания народа. И в этих условиях от того, какой будет наша Конституция, во многом зависит, будем ли мы катиться дальше по наклонной плоскости вниз.

Перед нами два проекта Конституции - один, предложенный большинством Временной комиссии по доработке проекта Конституции, и второй, предложенный ее меньшинством.

Не наша вина в том, что мы вынуждены были выйти на пленарное заседание с альтернативным проектом. Я могу сказать, что руководство комиссии сделало для этого все возможное. Были грубо проигнорированы статья 10 Закона о статусе народного депутата и статья 19 Закона о постоянных комиссиях Верховного Совета, которые предусматривают демократическую процедуру обсуждения и принятия решений. Грубо нарушался и Регламент. В результате мы имеем то, что имеем, как говорил классик украинской политической эстрады.

Прежде чем говорить об обоих этих проектах и попытаться показать, что наш проект лучше, логичнее и демократичнее, я хотел бы сделать два предварительных замечания.

Первое. Проекты во многом схожи. Ну, по статьям - где-то на 75 процентов, это общий или близкий текст. Да это и понятно, если учесть, что за основу в обоих проектах был взят проект Конституционной комиссии от 11 марта 1996 года.

В течение полутора месяцев мы кропотливо, без пропагандистского шума/я не хочу ничего плохого сказать о своих коллегах из большинства комиссий/ работали над этим текстом, учитывали все замечания субъектов законодательной инициативы, в том числе и замечания наших коллег. Что же здесь плохого, что же здесь крамольного? мы пошли на значительные уступки правому большинству Верховного Совета. Такой пример приведу. Коммунисты

-члены комиссии согласились на то, чтобы в наш вариант вошло положение о Президенте Украины. Это было для нас нелегким решением, однако мы пошли на него ради гражданского согласия в Украине, ради того, чтобы принять Конституцию в этом зале конституционным большинством - так, как это и положено.

Второе замечание. Приблизительно по 25 процентам статей наши мнения расходятся кардинально. В связи с этим идет много спекуляций, говорят, что, мол, если только 25 процентов всех статей у коммунистов не такие, как у их коллег, значит, коммунисты и социалисты просто-напросто блокируют процесс принятия Конституции.

Я хотел бы спросить у депутатов: скажите, пожалуйста, если вам предложат блюдо, на 99 процентов состоящее из доброкачественных продуктов и только на один процент - из мышьяка, согласитесь вы его съесть?

Теперь по существу. По каким же позициям мы расходимся? Первая позиция - это вопрос собственности. Я могу утверждать, что проект временной комиссии, предложенный вашему вниманию, ухудшен по сравнению с проектом от 11 марта 1996 года. Собственность, награбленная у народа, в статье 41 объявлена неприкосновенной. Ни о каком равноправии форм собственности речь в проекте не идет. Не совсем ясно, как будут защищаться ее государственная и коммунальная формы. Я уже не говорю о коллективной форме, о которой вообще нет речи в проекте Конституций. Это - колхозы. Если мы их развалим, то не будет хлеба в нашей стране.

Статьи 13 и 41 предусматривают торговлю землей. Я не буду говорить о том, к чему это приведет. Спекулятивная буржуазия, чтобы скупить землю, вздует цены на сельскохозяйственную продукцию, крестьянин вынужден будет продать свою землю, и в результате рабочие окажутся без хлеба, а крестьяне - без земли. И вспомним мы тогда слова, сказанные двести лет назад Александром Радищевым: "Звери алчные, пиявцы ненасытные, что крестьянину вы оставляете? Воздух!.." Да, один только воздух.

Кстати сказать, и с воздухом в проекте Конституции не все обстоит благополучно. Статья 13 официального проекта предполагает частную собственность на воздушное пространство. Я не буду много об этом говорить, вспомню детскую книжечку Джанни Родари "Приключения Чиполлино". Там очень четко говорится о том, как в некой деревне воздушный простор был объявлен частной собственностью. И вот один из главных отрицательных героев этой книги сеньор Помидор ежемесячно обходил деревню, измерял грудь людей на вздохе и на выдохе, а затем вычислял, какую арендную плату за землю они должны уплатить. Так неужели мы родились для того, чтобы эту грустную сказку сделать былью? В нашем проекте Конституции объявляется равенство всех форм собственности - государственной, коллективной, коммунальной и частной. Статья 45 нашего проекта Конституции гласит, что собственность не может быть средством эксплуатации одного человека другим.

Второй блок вопросов, на которых я хотел бы остановиться, касается социальных гарантий. Наш проект отличается тем, что предусматривает действенные механизмы реализации социальных гарантий. Вот здесь Евгений Васильевич Мармазов уже перечислял, какие гарантии предоставляются народу. В то же время в проекте наших уважаемых оппонентов этого, к сожалению, нет. Наш проект очень много дает народу в отличие от проекта наших уважаемых оппонентов. Все социальные гарантии, которые содержатся в проекте большинства, страдают декларативностью, они выписаны по принципу: коротко и не ясно.

Приведу такой пример. В тексте говорится о том, что образование и медицинское обслуживание в государственных учреждениях является бесплатным. Однако не сказано, как в нашем проекте, что сеть этих учреждений не может быть сокращена. В результате что получается? Одна школа, одна больница на всю Украину - и буква Конституции соблюдена. Об этом не стоит забывать. В проекте Конституции большинства не предусмотрено обращение граждан в Конституционный Суд, как это есть в нашем проекте.

Третий блок вопросов - проблемы организации народовластия. Здесь преимущества нашего проекта видны, с моей точки зрения, невооруженным глазом. Он, в частности, предусматривает более широкий круг вопросов для проведения референдума по народной инициативе. Наш проект Конституции, в отличие от проекта наших уважаемых оппонентов, предусматривает прямую народную инициативу, то есть внесение законопроекта в Верховный Совет, если его поддерживают 200 тысяч граждан, а по Конституции -один миллион граждан.

Наш проект Конституции, в отличие от проекта большинства, предусматривает предоставление права законодательной инициативы самой массовой организации трудящихся в Украине - профессиональным союзам, а Также Уполномоченному по правам человека.

У нас депутаты всех уровней ответственны перед народом т могут быть отозваны в любое время. Этого, к сожалению, в проекте большинства нет.

Четвертый блок вопросов связан о разделением власти, о компетенцией различных ветвей власти. И в этом зале, и за его пределами усиленно муссировался вопрос о том, что якобы проект,

доработанный временной комиссией, значительно сократил полномочия Президента. Я могу сказать, что это не так. По многим вопросам он их даже расширил. Так, к Президенту перешли некоторые полномочия, предусматриваемые в тексте проекта от 11 марта для Сената, в частности назначение глав дипломатических представительств, формирование Совета безопасности и обороны.

Президент фактически ставится над всеми ветвями власти, хотя в тексте демагогически провозглашается разделение власти.

Президент руководит внешней политикой, Президент руководит обороной, Президент назначает все кадры от Премьерминистра до главы районной администрации. Президент может распустить парламент, в то время как парламент не может даже наложить вето на указы Президента. Президент в течение трех лет, то есть на срок полномочий Леонида Даниловича, имеет право издавать указы по экономическим вопросам, которые имеют статус законов, и какие-то универсалы, которые, может быть, будут иметь еще большее значение, играть еще большую роль, чем законы.

Где же здесь сокращение полномочий? Наш проект исходит из принципа: сильный Верховный Совет, сильный Президент, сильный Кабинет Министров, сильная местная власть. Я не буду много говорить, у меня мало времени. Только один пример приведу. По нашему проекту и Президент, и Верховный Совет параллельно могут объявить референдум о доверии другой стороне. Если референдум проигрывается, потерпевшая поражение сторона уходит. Вот где баланс власти!

Четвертый блок вопросов, как я пятый, касается функций прокуратуры. Наш проект исходит из того, что прокуратуре должно быть предоставлено право общего надзора. Проект большинства это право отрицает. Мы считаем, что в условиях криминального и чиновничьего беспредела, который царит в стране, по меньшей мере безответственно отказываться от этой функции прокуратуры.

Следующий блок вопросов касается Автономной Республики Крым. Мы, разрабатывая свой проект, исходили из того, что ни одно право крымчан не должно быть ущемлено. И думаю, что нам удалось решить эту задачу.. Мы предусмотрели, что имеется Конституция Автономной Республики Крым, законы Автономной Республики Крым, что Верховный Совет ее имеет право законодательной инициативы в высшем законодательном органе Украины. Ничего этого, к сожалению, нет в проекте большинства. И какие социальные последствия это вызовет, никто сказать не может.

Еще один важный вопрос, может быть, один на самых важных - местное самоуправление. Здесь проект большинства выписан очень слабо. Вместо Советов народных депутатов существуют некоторые неопределенные советы /с маленькой буквы/, а вместо народных депутатов - советники. Местное самоуправление распространяется только на деревню, поселок, город. Фактически на район и на область оно не распространяется, поскольку те советы, которые предусмотрены, формируются неизвестно кем, неизвестно как и, извините меня, неизвестно для чего, поскольку они не имеют исполнительных структур. От всех этих недостатков свободен наш проект.

Еще один блок касается национального вопроса, в особенности языка. Это один из самых сложных вопросов, как вы знаете, в Украине. У меня сложилось впечатление, что наши уважаемые коллеги не были заинтересованы в том, чтобы как-то сгладить этот вопрос, чтобы снять его остроту. Как иначе можно объяснить, что в преамбуле вместо термина "народ Украины", понятного всем, употребляется термин "украинский народ"? Мы, левые, готовы на компромисс в этом вопросе.

Статья 10 нашего проекта. ../Шум у залі/. Я прошу еще несколько минут.

Мы, левые, исходим из того, что конфронтации нужно избежать. Статья 10 нашего проекта предполагает государственное двуязычие. Однако мы готовы пойти на компромисс и согласиться с формулой кандидата в Президенты Леонида Кучмы, от которой, к сожаление, он в последнее время отказался: украинский язык - государственный, русский - официальный. А вы готовы, уважаемые господа национал демократы? /Шум у залі/.

Наш проект исходит из того, что в полном соответствии с Декларацией ООН о правах языковых и национальных меньшинств, каждый человек независимо от национальности имеет право учиться на том языке, на каком он считает нужным, и выбирать язык как средство межнационального общения. Этого нет в проекте большинства, к великому сожалению /Шум у залі/. Нет, нет этого!

Теперь... Александр Александрович, я минуту прошу добавить, поскольку мне мешают говорить.

Вопрос о символике. Уважаемые национал-демократы, мы не хотим оскорблять украинскую символику, которая сейчас есть. Мы признаем, что миллионы людей ее почитают. Но признайте и вы, пожалуйста, что миллионы людей относятся к ней крайне негативно. Поэтому давайте решим вопрос о ней на референдуме, предложив альтернативные варианты. Тогда мы подчинимся любому решению. А вы?

И еще один вопрос. Сейчас стадо очень модным обвинять левых в том, что они противники суверенитета. В этом обвинялись и бывшие генералы КГБ, и бывшие диссиденты, которых эти генералы весьма умело сажали. Так вот, я вам хочу напомнить историю.

Средневековье. Инквизиция, охота на ведьм. Не нынешняя антикоммунистическая, а самая настоящая. Судят женщину. И вот некий старичок, который свято верит в ее вину, говорит: "Что там с ней разговаривать? Давайте посмотрим. Хвост у всякой ведьмы есть. Разденьте ее, посмотрите - к все". Раздели, посмотрели - нет хвоста.

Посмотрите, пожалуйста, есть ли хвост у нашего проекта. Статья 1 говорит о том, что Украина - суверенное государство. Кроме того, в нашем проекте дано более широкое понимание термина "суверенитет".

Мы не тянем суверена без его согласия в НАТО, как делаете это вы.

Статья 78 нашего проекта предусматривает, что... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу.

ГМИРЯ С.П. ...только на референдуме может быть рассмотрен вопрос о вхождении в межгосударственные соглашения. Теперь подведу некоторые итоги, уважаемые товарищи. Наш проект...

ГОЛОВА. Сергію Петровичу, одну секунду. Я прошу! Ну що ви затіяли дискусію? Іване Васильовичу, ніхто ж вам не пропонує роздягатися, щоб з'ясувати, чи є хвіст... Сідайте, будь ласка.

ГМИРЯ С.П. Я прошу еще три минуты, потому что меня . перебивали.

ГОЛОВА. Знайшли привід для дискусії. Спокійно! Сідайте. Говоріть, Сергію Петровичу: Я додам хвилину. Будь ласка.

ГМИРЯ С.П. Я подвожу некоторые итоги, уважаемые коллеги. Наш проект лучше по нескольким показателям.

Первое. Наш проект исходит из того, что ни одно право народа, зафиксированное в Конституции 1978 года, не должно быть ущемлено. Этого, к сожалению, нет в проекте большинства.

Второе. Мы исходим и пунктуально соблюдали все положения международных соглашений и Декларации о государственном суверенитете. Я уже показал, как соблюдали наши коллеги Декларацию ООН о правах языковых и национальных меньшинств. А уж о Декларации о государственном суверенитете не нужно и говорить.

Третье. Наш проект не идеологизирован. В рамках нашего проекта можно представить различное общественно-политическое устройство в Украине. В рамках нашего проекта можно представить Украину и "сверхнезалежной", и входящей в различные союзы, в зависимости от того, что скажет народ на выборах. Ваш же проект однозначно ориентирует Украину на построение дикого капитализма, осложненного синдромом пещерного национализма. Кому нужен такой проект? /Оплески/.

Кому нужен такой проект? Он нужен, во-первых, криминальной буржуазии, которая наворовала собственность. Он нужен, во-вторых, международным монополиям, которые хотят превратить Украину в плацдарм против России. Он нужен, втретьих, многочисленным чиновникам, которые хотят, пользуясь всевластием Президента, управлять от его имени.

Говорят, что это бывшие коммунисты. Эти люди относятся к настоящим коммунистам так же, как бывший ученик Христа Иуда к святому апостолу Петру Симону /Оплески/. Бывшие коммунисты показали, что партию можно продать, а настоящие коммунисты показывают, что ее нельзя купить. И последнее, товарищи. Мы настаиваем на том, чтобы здесь, в этом зале, были проголосованы основные положения проекта Конституции. Нам здесь говорят, что будет второе чтение. Я скажу то, о чем не сказал господин Сирота: второе чтение будет проходить тремястами голосами, и ни одно положение, если вы что-то захотите изменить, не пройдет. А если это не будет сделано и если этот проект будет принят за основу, а затем вынесен на референдум, как это уже грозят сделать в коридорах власти, то мы скажем своему народу: "Уважаемые товарищи! Конституционная комиссия в течение нескольких месяцев вила для вас веревку, временная комиссия эту веревку намылила. Так вот, знайте, веревка намылена, стоящая за спиной отцов Конституции криминальная буржуазия, похрюкивая от садистского нетерпения, ждет, когда вы сами добровольно сунете в нее голову. Сделаете это - лучшей жизни не будет".

Спасибо /Шум у залі. Оплески/.

ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Запишіться на запитання. Я просив би вашої згоди скоротити час на запитання із 40 до 30 хвилин. Проголосовано 40, я просив би

скоротити до 30. Ставлю на голосування пропозицію скоротити час на запитання до 30 хвилин. Будь ласка.

"За" - 128. Не приймається.

Залишається та норма, що проголосована, - 40 хвилин.

Депутат Марченко. Прошу.

Подивіться процедуру... /Шум у залі/. Не зривайте засідання, будь ласка. Сядьте, я відповім. Ще раз прошу, відніміть стенограму і не заважайте вести засідання.

Депутат Марченко. Будь ласка.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Сергей Петрович! Мы с вами как члены Конституционной комиссии являемся свидетелями того, как так называемые демократы и вместе с ними Президент отказались от разработки новой Конституции на принципах Декларации о государственном суверенитете, которая была утверждена всеукраинским референдумом 1 декабря 1991 года.

Мы видим, что этот проект Конституции нарушает и принципы Европейской хартии, нарушает традиции народа Украины. Этот проект Конституции объединяет в лице одного человека практически всю власть, и ни о какой демократии говорить не приходится.

Не считаете ли вы необходимым сегодня проголосовать постановление из одного пункте: отклонить как неприемлемый этот президентский проект Конституции, который немножко доработан этой комиссией, и поручить комиссии разработать

новый проект с учетом волеизъявления народа, выраженного 1 декабря 1991 года, на основе Декларации о государственном суверенитете? Спасибо.

ГМИРЯ О.П. Уважаемый Владимир Романович, я считал бы такой вариант оптимальным, поскольку проект Конституции, вам предложенный, во многом является тем, о чем вы говорите.

ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/, фракція Народного руху України. Ви дуже гарно розказуєте, доповідачу, але те, що написано у вашому проекті, викликав ряд запитань.

Перше. Не допускати привласнення результатів чужої праці. Коли ви носите сорочку чи їсте хліб, ви привласнюєте чужу працю? І коли професор пише вам економічну програму для КПУ - привласнюєте ви його працю чи ні?

І друге запитання. Крім "громадян" у вашому проекті в ще і "трудящі". То чим відрізняються трудящі від решти громадян? І чи не означає все це, що ви за 70 років ні на йоту не змінили своїх ідеологічних основ і хочете

повторити експеримент, який уже провалився в усьому світі? Дякую.

ГМИРЯ С.П. Спасибо. Очень интересный вопрос. Я, с вашего разрешения, сначала отвечу на второй вопрос, "Трудящиеся" от остальных "граждан" отличаются тем, что в наших условиях трудящихся грабят, их грабят, а остальные граждане - нетрудящиеся грабят трудящихся. В этом отличие.

Теперь по второму вопросу, который касается сорочки. Я могу оказать, что когда я покупаю сорочку, то кто-то пользуется результатами и моего труда. Происходит обмен, происходит нормальный обмен, и никто ничей труд не присваивает. И еще я хочу поблагодарить вас за то, что вы оценили, что я очень интересно говорил. Я гораздо скромнее отношусь к оценке своего выступления.

ГОЛОВА. Депутат Мармазов.

МАРМАЗОВ Є.В. Сергей Петрович, вы, пожалуйста, объясните всем, что в вашем, альтернативном, проекте четко определено, что запрещается предпринимательская деятельность депутатов, должностных лиц и так далее. В том же варианте, что предлагает временная комиссия, это требование размыто, там пишется, что "обмежується". Как это сопоставить? Мне не совсем понятно.

ГМИРЯ С.П. С моей точки зрения, наш проект выписан гораздо лучше. Наш проект: идет движение по улице, красный свет - все стоят. Проект большинства: красный свет, но кто-то стоит и говорит: "Товарищи или господа, если можно, не идите, пожалуйста, через улицу, сейчас машины будут ехать". Бросятся все переходить, и получится то же самое, что с нашими уважаемыми коллегами многостаночниками - теми, которые в разных креслах сидят. Им говорят: "Нельзя", а они отвечают: "Если нельзя, но очень хочется, значит можно". Совсем как у Шолом Алейхема,

ГОЛОВА.. Депутат Оробець.

ОРОБЕЦЬ Ю.М,, член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Промисловий виборчий округ, м. Київ/. Група "Реформи". Шановний доповідачу! Чому ви особисто не зупинилися на тих конкретних пропозиціях і на основних положеннях проекту, а зосередили основну увагу лиш на пропагандистських випадах? Ви говорили і про якісь "безхвості" варіанти, і про "без'язикість"...

Скажіть, будь ласка, невже, користуючись цією термінологією, можна здобути більшість не тільки в цьому залі, а й серед українського народу? Невже ви не розумієте, що елементи символіки, елементи мови - це елементи гідності? І, не поважаючи їх, ви не здобуваєте анітрохи ні прихильності, ні авторитету?

ГМИРЯ С.П. Спасибо. Хороший вопрос, я люблю толерантных оппонентов. Я не говорил в этот раз о безъязыких проектах. Может быть, скажу об этом в следующий раз.

Что касается вопроса о том, почему я больше давал критики. Если вы меня внимательно слушали, то в самом начале своего выступления я сказал, что 75 процентов нашего текста совпадает о проектом большинства. Поэтому я не считал возможным и нужным /я думаю, вы здесь со мной согласитесь/ останавливаться на тех положениях, которые у нас общие. Я считал нужным определить, что вас различает, для того чтобы, может быть, в дальнейшем найти согласие.

Что касается языка и символики, то это острый вопрос. Я хочу подчеркнуть, что Украина - это та страна, где /будем говорить правду/ половина населения говорит на одном языке, а половина - на другом. И когда кто-то говорит: "Внося положение о русском языке, вы оскорбляете половину населения", то я могу сказать, что когда вы ставите вопрос: "Можно ли /или нужно ли/ давать право государственного тому языку, на котором говорят 20 о лишним миллионов населения?",- вы оскорбляете эту половину. Но я вам этого не говорю, поскольку я столь же толерантен, сколь и вы.

ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый Сергей Петрович! Верховный Совет предыдущего созыва принял постановление, в соответствии с которым вопросы символики должны быть решены на всенародном референдуме. Насколько я знаю, этого постановления никто не отменял. Как член Конституционной комиссии можете ли вы дать ответ /хотя я этот вопрос должен был задать депутату Сироте/, на каком основании вопреки- решению Верховного Совета в проект Конституции большинства внесены вопросы, которые не должны вносится в силу того, что они пока не решены на референдуме?

Спасибо.

ГМИРЯ С.П. Я на этот вопрос отвечу коротко. По-моему, это сделано без всяких оснований и о нарушением закона. Закон должен соблюдаться, нравится он кому-то или нет. Сегодня он не нравится мне, завтра он не будет нравиться моим уважаемым коллегам. Нужно исходить из закона и ранее, принятых решений. Таков мой ответ.

ГОЛОВА. Депутат Довгань.

ДОВГАНЬ С.В. Передаю слово Самойлик Катерині Семенівні.

ГОЛОВА. Будь ласка, Катерино Семенівно.

САМОЙЛИК К.С. Сергей Петрович, мы и накануне рассмотрения этого вопроса, и сегодня слышим заявления о том, что 80 процентов или даже 90 процентов положений вашего проекта Конституции вошли в проект, доработанный временной комиссией. Не могли бы вы разъяснить, какие же положения нашего проекта Конституции действительно учтены временной комиссией?

И еще одно. В статье 35 того проекта, который мы рассматривали, говорится о свободе мировоззрения и вероисповедания. Но я нигде не вижу, чтобы в статьях, касающихся народного образования, школа была отделена от церкви. Ваша позиция?

И последнее. Не считаете ли вы необходимым, чтобы и назначение, и увольнение Премьер-министра Украины проводилось только с согласия Верховного Совета Украины? Сегодня мы являемся свидетелями того, что стояло Евгению Кирилловичу не так подумать и не так сказать, как официально принято, как тут же оделена попытка убрать человека о политической арены. Как вы относитесь к этому вопросу?

ГМИРЯ С.П. На третий вопрос отвечу так. У нас складывается такая ситуация, что, может быть, человек и не подумал, а только мог подумать, и его могут снять. Я считав, что, безусловно, парламентский контроль и за назначением Премьер-министра, и за его снятием должен осуществляться. Это одна из основных, стержневых частей принципа баланса власти. Разделение власти в нашем проекте не записано, но фактически оно там проводится. К сожалению, у наших уважаемых коллег этого нет.

Отделение церкви от государства. В нашем проекте это есть. И школы от церкви. У нас это тоже есть. Я считаю, что это должно быть обязательно.

Относительно тех наших положений, которые были учтены, хочу сказать следующее. Да, наши коллеги проделали определенную работу. Я ни в коем случае не хочу ее приуменьшить. Уверен, что они работали над проектом Конституции не меньше, чем мы, и так же старательно, так же серьезно. Но, к сожалению, по основным, принципиальным положениям предложения наши не учтены. Учтены только частности, уточнены формулировки. За это мы благодарны нашим коллегам. И мы ни в коем случав не обвиняем их за это в плагиате. Мы говорим: "Спасибо, что учли". Но учтите же еще и принципиальные положения!

ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

АНІСІМОВ Л.О. У меня к вам три вопроса.

Первое. Ваше видение того, как будут приниматься те нормы, которые не будут приняты Верховным Советом?

Второе. Переходные положения есть и в вашем проекте, и в проекте, предложенном группой. Как вы смотрите на то, чтобы внести все-таки норму, о которой сегодня много говорилось /и о которой я говорил, задавая вопрос/, - закон о Кабинете Министров, и дать ссылку на него, а не трактовку положений Конституции?

И третье. Вы коснулись вопроса о частной собственности. Он очень сложный. Мне показалось, что в ваших словах было больше негодования, чем здравого смысла. Не считаете ли вы, что эта статья, которая закладывалась законодателями /иди будет заложена/, частично дает право негосударственных инвестиций в нашу экономику? Пока ми еще не имеем такого закона.

И еще. Как вы смотрите, чтобы дополнить словами "право дает государство" и далее о формах собственности?

ГМИРЯ С.П. По третьему вопросу. Здесь я действительно выступал эмоционально. Но мое негодование было не по поводу наличия частной собственности, а по поводу отсутствия реальных гарантий защиты государственной, коллективной, коммунальной форм собственности. Ну, а что касается воздушного пространства, то, полагаю, вы согласитесь, что здесь просто абсурдное положение записано.

Относительно переходных положений и закона о Кабинете Министров. Выскажу только свое мнение по этому поводу, хотя выступаю от группы депутатов. Считаю, что такое положение могло бы быть записано в тексте.

Ну и о том, как следует принимать те статьи, которые не прошли. С моей точки зрения, - очень просто. По "статьям, которые не набирают конституционного большинства, проводится жесткое рейтинговое голосование. То есть голосуются две точки зрения - большинства и меньшинства. И эти статьи в альтернативных вариантах должны быть вынесены на референдум. Не весь проект Конституции, а именно эти статьи. Это будет демократический путь решения вопроса.

ГОЛОВА. Депутат Чиж.

ЧИЖ І.С. Соціалістична фракція. Прокоментуйте, будь ласка, статтю 18 у редакції тимчасової комісії. Питаю; "Народ і кожен громадянин має право чинити опір будь-кому,

хто здійснює спробу ліквідувати українську державу, конституційний лад, порушити її територіальну цілісність або чинити дії, спрямовані на захоплення державної влади чи спрямовані на обмеження конституційних прав і свобод, якщо інші, передбачені цією Конституцією, засоби не можуть бути використані".

Виходить так, що вже зараз ми з вами як депутати повинні брати штурмом Держтелерадіо, оскільки воно обмежує конституційні права і свободи, передусім депутатів. Ця стаття надзвичайно конфронтаційна, бо містить нечітке і багатозначне формулювання. Це перше.

І друге. Я вам дякую за те, що ви нарешті виписали в перехідних положеннях те, чого добивалися соціалісти з трибуни Верховної Ради. Я тут говорив про те, що не можна давати політичного хабара, що депутату ви надаєте право залишатися до 1998 року, Президенту - до 1999 року. З прийняттям Конституції з'являється нова правова основа, і потрібно, щоб на новій правовій основі були обрані всі гілки влади. Дякую.

ГМИРЯ С.П. Спасибо. Что касается первого вопроса, то эта статья по существу представляет собой ухудшенный вариант тех статей, которые принимались в конституциях ХVІІІ - начала XІX веков, в частности американской Конституции. Почему? Полагаю, американцам и в голову не пришло бы записать, что если ктонибудь выступает против ограничения конституционных прав и свобод, то его можно убивать. Что такое "ограничение"? Никто понять не может. Поэтому фактически эта статья дает возможности для полного беспредела.

Вот в прошлом году группа депутатов - 240 человек плюс Президент /я об этом как-то уже говорил/ подписали так называемый Конституционный договор. Я считаю, что этот договор является антиконституционным. И если я начну на основании этой статьи вести борьбу против этих депутатов, то это же будет 241 труп, вы понимаете? В таком виде статью принимать нельзя.

Я понимаю, против кого направлена эта статья. Но хочу сказать уважаемым коллегам, которые ее вставили, что эта статья - оружие обоюдоострое. Дальше я промолчу.

Теперь что касается второго вопроса. По нашему проекту через девять месяцев Верховный Совет, Президент, местные органы власти должны быть переизбраны. Здесь содержится два момента.

Первый момент. Необходимо, чтобы под новую Конституцию, под совершенно новую правовую базу были новые органы власти. С одной стороны, если мы сразу договоримся об этом, ни у кого не будет желания написать Конституцию под себя. А о другой, - будут новые функции. Нас и Президента не избирали под эти функции. Поэтому нужно, с моей точки зрения, переизбрать высшие органы власти.

И второй момент. Почему 9 месяцев? Я считаю, что в течение этих месяцев, работая совместно, Президент и Верховный Совет должны подготовить правовую базу, которую они передадут, тщательно поработав, новым органам власти, перед которыми и отчитаются, - закон о выборах и другие законы. Без этого нельзя. Поэтому наше предложение является компромиссным: 9 месяцев как следует поработаем и уйдем, и затем пусть народ оценит, хорошо или плохо мы работали.

ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Сергію Петровичу! Прошу вас, репрезентуйте свій проект, показуйте його кращі сторони. І це буде цілком нормально, у рамках Регламенту. Не треба роздягати те, що так тяжко узгоджувалося й напрацьовувалося.

І запитання по суті /вибачте за зауваження/. Роз'ясніть, будь ласка, термін, який ви використали, - "кримський народ". Перше.

Друге. Статтею 7 вашого проекту ви гарантуєте місцеве самоврядування, і це дуже добре. Статтею 143 ви робите райони й області суб'єктами самоврядування. Очевидно, тут сталася прикра помилка, бо всі ми чудово розуміємо, що суб'єкти самоврядування не можуть функціонувати без економічної та фінансової бази. Статті 145 і 146 ви запозичили з нашої редакції, але фактично відрізали ці органи від матеріальної та фінансової бази. То чи не погодилися б ви узгодити цей момент?

Дякую вам.

ГМИРЯ С.П. Отвечу сразу на последний вопрос. Мы, безусловно, согласны все делать для того, чтобы улусшбить проект. Если вы или мы вместе разработаем улучшенный вариант, в котором больше полномочий будет предоставлено районным и областным Советам, то такой вариант я буду только приветствовать. Давайте сядем с вами и поработаем.

100

К сожалению, когда разрабатывали регламент работы комиссии, мы не могли примять участие. Поэтому давайте сядем и поработаем, я полностью "за".

Термин "крымский народ". Ну, если он неточен... мы не претендуем на истину в последней инстанции, не защищаем каждую букву нашего проекта. Давайте дорабатывать /с учетом мнения крымчак/, заменим термин, если специалисты скажут, что он неточный.

И насчет того, чтобы представлять свой, а не критиковать чужой проект. Уважаемые коллеги! По-моему, вы предоставили право выступать с особым мнением. Вы были против содоклада. Так или не так? Я высказываю замечания по вашему проекту на основании нашего. Содоклад делается по своему проекту, а с особым мнением выступают, отталкиваясь от чужого. Думаю, что я прав.

ГОЛОВА. Прошу уваги!

Будь ласка, депутате Вітренко.

ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Сергію Петровичу! Я не буду вам ставити запитання по суті проекту Конституції, бо сподіваюсь, що пан Мороз згідно з Регламентом надасть мені слово, а хочу вас запитати по формі.

101

Я цілком згодна з думкою, що народу України вже видасть мотузку, та ще й намилену. Але сили не рівні. Засоби масової інформації якраз у руках тих, хто намилює цю мотузку!

То чи не вважаєте ви, що Верховній Раді слід сьогодні прийняти рішення, щоб в усіх теле- і радіопередачах як центральних, так і обласних, міських студій зобов'язані були надавати слово як тим, хто підтримує президентський проект Конституції, так і тим, хто проти нього. Бо вже слухати щодня, як вихваляє проект Конституції Кравчук, чи оспівує його Стоян, чи зомбує населення Ємець, просто неможливо.

Об'їздивши багато регіонів України, ми переконалися, що люди фактично не знають змісту проекту Конституції.

Як ви до цієї пропозиції ставитеся?

ГМИРЯ С.П. Что я вам по этому поводу скажу? Безусловно, освещение проекта Конституции должно быть полным и правдивым. Я не буду говорить -объективным, не может быть объективного журналиста, всякий журналист субъективен. Но, к сожалению, освещение проекта Конституции монополизировано одной стороной. Как говорит старая русская пословица, каждый кулик свое болото хвалит. Так что в любом случае, сами понимаете, что будет, если одна сторона захватит освещение конституционного процесса в свои руки. Необходимо это прекратить, необходимо добиться, чтобы все участники конституционного процесса имели право высказывать свое мнение. И пусть судит народ.

102

ГОЛОВА. Депутат Кочерга, а потім - депутат Заєць. Будь ласка.

КОЧЕРГА В.Г. заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Сергей Петрович! И вы, и большинство наших избирателей знают /и ощущают это на себе/ о том, что неизлечимой болезнью нынешнего общества является систематическая невыплата заработной платы. Как эту проблему разрешить, не знает даже Президент, если судить по ответам, которые он давал представителям шахтерских коллективов в Донецке во время своего пребывания там.

Скажите, пожалуйста, как в варианте, который разработан вашей депутатской группой, отражена политика заработной плат?

Спасибо.

ГМИРЯ С.П. В нашем проекте Конституции подчеркивается важнейший принцип: заработная плата - по результатам труда, то есть зарплата по труду. Это принцип,

103

который является одной из наших ценностей, сложившихся у нас в течение десятков лет, и отказываться от него, я думаю, ни в коем случае не следует. В проекте наших оппонентов этого нет...

Пан Пилипчук, я верю, что как экономист с огромным опытом вы сможете, даже будучи неправым, переспорить меня, орудуя конкретными фактами. Но, пожалуйста, не поднимайте руку, учтите, что мы с вами в разных "весовых" категориях: я - историк, а вы - экономист. Если я буду вам задавать вопросы по истории Древнего Рима, поверьте мне, я докажу вам, что Юлий Цезарь жил не две тысячи, а 600 лет назад. И вы ничего не сможете опровергнуть.

104

ГОЛОВА. Депутат Заєць.

ЗАЄЦЬ І.О. Спочатку кілька слів про те, як працювали комуністи і соціалісти над версією проекту Конституції, яку ви, Сергію Петровичу, представляєте з допомогою Олександра Мороза всупереч Регламенту.

Ви взяли текст Конституційної комісії і ті напрацювання, які зробила погоджувальна комісія, і вро-були добру препарацію статей. Візьміть статтю 1, на яку ви посилалися. Ви викинули слово "незалежна", тобто тезу, що Україна є незалежна держава. Візьміть статтю 2, де ви викинули тезу, що Україна є унітарна держава, де ви ввели приватну власність і багато інших речей.

Тобто я стверджую, що ваш законопроект - це суцільна препарація, зроблена для того, щоб викинути весь той український дух і ті механізми, що захищали українську державність.

У нас є ще один проект - це проект 125 комуністів, соціалістів і частини аграрників, якій називається "Проект Конституції Української Радянської Соціалістичної Республік!". Там ні про яку демократію, ні про які права людини мови немає.

Скажіть, будь ласка, як співвідноситься проект, який ви сьогодні доповідаєте /тобто законопроект, який, можливо, подібній до проекту 125-тя тим, що в ньому вихолощено український дух, українська державність/, із тими роздумами, про які ви говорите? Це що?

105

Тактичний хід чи це все розраховано таким чином: думаємо одне, а робимо друге, так, як це робили комуністи все своє життя?

ГМИРЯ С .П. Спасибо, Иван Александрович. Ваш вопрос по длине и по красоте напомнил мне сказки "Тысяча и одна ночь".

Я хочу вам ответить, во-первых, относительно терминов "независимое" и "унитарное". Что касается слова "унитарное", то мы исходили из того, что все определения, которые не несут смысловой нагрузки, должны быть изъяты из текста. У нас унитарность Украины закрепляется в отдельных статьях. Я ужа говорил о том, что у нас не записано разделение власти, но этот принцип проводится более четко, чем в основном проекте.

Относительно термина "независимое". Вы меня простите, пусть мне кто-нибудь объяснит чем суверенитет отличается от независимости. Если кто-нибудь считает, что это разные вещи, пусть так считает, а я буду пользоваться толковыми словарями.

Объясняю почему. Потому что вы вкладывали в понятие "независимость" явно другой смысл. Если та или иная партия соблюдает суверенитет Украины, не выступает против суверенитета Украины, то можно зависать, что она выступает против некой независимости. А поскольку термин не определен, то можно приписать что угодно. Можно приписать коммунистам, что мы связаны с Россией. Можно приписать Руху /здесь уже говорилось

106

об этом/, что вы получали деньги из-за рубежа. Не знаю, правда это или нет, не проверял.

С другой стороны, и нас, и вас на этом основании можно распустить. Теперь по поводу того /длинный вопрос, поэтому я вынужден давать длинный ответ/, как соотносится нам майский проект с проектом 125 депутатов. Учитывая положения проекта, который был представлен в свое время депутатами-коммунистами, и стремясь достичь согласия с правым большинством Верховного Совета, проявляя огромное стремление к компромиссу, мы взяли за основу проект от 11 марта. На основании этого варианта и с учетом проекта 125-ти мы подготовили новый проект Конституции.

А от того проекта мы не отказываемся и не отказывались. Если вы считаете, что мы входим в число 125 депутатов, то я еще раз подчеркиваю: наш проект предложен восемью депутатами. И я думаю, что наши коллеги по фракции коммунистов в социалистов нас поддержат, если мы предложим им голосовать за него. Так что согласие в Верховном Совете, если вы, Иван Александрович, нас поддержите, будет обеспечно.

Я не помню, по-моему, это все вопросы, да?

ГОЛОВА. Депутате Петренко, прошу /Шум у залі /.

ГМИРЯ С.П. Это желание идти на компромисс.

107

ГОЛОВА. Сергію Петровичу, Іване Олександровичу, ви ж члени однієї комісії, домовтеся там удвох. Навіщо ви зараз усіх у цю дискусію втягуєте! Зрештою, можна ж написати "суверенна, незалежна" - і теж буде нормально...

ПЕТРЕНКО М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Гайворонський виборчий округ. Кіровоградська область/. Шановний Сергію Петровичу, ви сказали, що за основу вами було взято проект Конституції, розробленій Конституційною комісією. Та я хотів би знати із чого виходили ви і ваші колеги, коли випустили статтю 64, де записано: "Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції і законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності".

У вас в альтернативному проекті я не знайшов цієї статті.

ГМИРЯ С.П. Простите, вы говорите о статье проекта большинства?

ПЕТРЕНКО М.І. Я кажу про ваш альтернативний проект, за основу якого ви взяли проект Конституції, розроблений Конституційною комісією, але статтю 64...

108

ГМИРЯ С.П. Выписали в варианте...

ПЕТРЕНКО М.Я. У вашому альтернативному проекті її немає. Адже така норма була і в Конституції ще колишнього Союзу.

ГМИРЯ С.П. Еще раз говорю, уважаемые коллеги: мы учитывали все предложения, высказанные субъектами права законодательной инициативы. По-моему, я достаточно ясно говорил об этом в своем выступлении. Если бы вы к нам пришли, мы бы учли и это, как многие положения, которые содержались в тексте наших коллег. Они любезно нам предоставили информацию, мы старались предоставлять им информацию о нашем тексте. И я считаю не недостатком, а нашей заслугой то, что мы многое брали из всех проектов и старались выработать проект, который устроит всех.

ГОЛОВА. Депутат Паламарчук.

ПАЛАМАРЧУК В.О., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Миколаївський сільський виборчий округ, Миколаївська область/. Сергію Петровичу! Подивіться статтю 16 проекту, доопрацьованого тимчасовою спеціальною комісією, і статтю 20 альтернативного проекту. Що там записано? Що на території України

109

забороняється створення й функціонування будь-яких озброєних формувань, не передбачених законом, а також перебування іноземних військ. Як особисто ви до цього ставитеся, ваша група? Якщо позитивно, чому це не відображено в альтернативному проекті? Дякую.

ГМИРЯ С.П. Мы считаем, что пребывание иностранных войск на территории государства возможно только при условии вхождения его в тот или иной военный союз. А в статье 78 нашего законопроекта говорится о том, что вопрос о вхождении Украины в политические, экономические, военные союзы решается только на основании референдума.

ГОЛОВА. Депутат Сластьон.

СЛАСТЬОН Ю.Ф., директор радгоспу "Заповіт Ілліча" Скадовського району /Голопристанський виборчий округ, Херсонська область/. Прошу передати слово депутату Найді.

НАЙДА Г.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Фракция коммунистов. Уважаемый Сергей Петрович! Политическое решение, принимаемое большинством, - это своего рода насилие по отношению к меньшинству. И с этим надо

110

согласиться. Собственно говоря, стиль, методы и манера работы нашей главной временной или временно главной комиссии - подтверждение тому, начиная с состава ее, положения и так далее.

В связи с этим хочу знать вашу точку зрения: юридически корректно ли и правильно ли выписана статья 37? Это первый вопрос.

И второй. Если Земец, как только он согласился работать в этой конституционной временно главной комиссии, был назначен вицепремьером, то не обсуждался ли вопрос, кем назначат Сироту за то, что он работал главой этой комиссии? /Сміх у залі/.

ГОЛОВА. Будь ласка, заспокойтеся. Я не почув запитання. Відповідайте, будь ласка.

ГМИРЯ С.П. По поводу статьи 37. Еще зимой и весной, работая в рабочей группе по разработке проекта Конституции, я говорил о том, что эта статья сформулирована крайне некорректно. В ней говорится, что подлежат запрету партии, которые выступают против независимости Украины. Под это, я уже подчеркивал, можно подвести что угодно. Я предлагал добавить: "которые путем насилия грозят ликвидации независимости Украины" - и далее по тексту. На первый план выносится именно насилие, а не угрозы. Ликвидация - это четко можно определить, это видно невооруженным глазом. Тогда с этой партией можно разбираться. А кто является угрозой суверенитету Украины? Вот здесь Иван

111

Александрович и Сергей Петрович Головатый кричат: "Коммунисты!" Я уверен, что, скажем, луганская делегация ответит по-другому. И, простите меня, Иван Александрович, это еще неизвестно, кто создает угрозу независимости Украины и ее суверенитету: мы или вы.

ГОЛОВА. Депутат Поживанов.

ПОЖИВАНОВ М.О. Предыдущему докладчику было задано много вопросов по разделу XІ "Местное самоуправление", в частности о соответствии его положений Европейской хартии о местном самоуправлении. В соответствующем разделе вашего проекта практически полностью сохраняется структура вертикальной подчиненности Советов, включая областные и районные. Базовый уровень - село, поселок, город - из вашего проекта Конституции фактически выброшен. Хотел бы услышать ваш комментарий по этому поводу.

И второе. В статьях 101 и 104, касающихся бюджета и бюджетной системы, и также финансовые статьи в разделе И вашего проекта практически не оставляют местным Советам базового уровня права на формирование своих бюджетов. То есть фактически местные налоги и сборы опять включаются в консолидированный бюджет, и мы на местном уровне не можем распоряжаться своими средствами. Почему это заложено в ваш проект?

Спасибо.

ГМИРЯ С.П. Мне очень понравился вопрос - конкретный, деловой, без примеси идеологии. Я не совсем согласен с

112

вами, что вопрос о местном самоуправлении в нашем проекте совсем не выписан. По-моему, у нас функции районных и областных Советов определены чуть лучше, чем в основном проекте.

Но проблема вот в чем: самый слабый раздел, который был И марта в проекте Конституционной комиссии, - это раздел о местном самоуправлении. Мы его дорабатывали, как могли, но за основу все-таки брали этот проект. Мне бы и самому хотелось, чтобы раздел этот получился лучше и у наших коллег, и у нас, но думаю, нам он удался значительно лучше.

И что касается вопросов о бюджете. Еще раз говорю: я не экономист. Давайте /если будет принят за основу наш проект/ встретимся с нашими людьми и поработаем вместе. Вам, как говорится, и карты в руки. Мне трудно конкретно отвечать на эти вопросы, я не чувствую себя достаточно компетентным.

ГОЛОВА. Депутат Вінський.

ВІНСЬКИЙ Й.В. Я уважно прослухав ваші коментарі. Маю відзначити, що ви надзвичайно влучно охарактеризували проект тимчасової комісії.

Як ви гадаєте, які аргументи використовуватимуть ваші політичні опоненти для того, щоб виправдати перед людьми варіант, внесений ними сьогодні на розгляд Верховної Ради? Адже ті зауваження, які висловлюе населения, свідчать, що його не можна приймати навіть у першому читанні.

113

ГМИРЯ С.П. Я, к сожалению, не расслышал вопрос.

ГОЛОВА. Будь ласка, повторіть запитання. Справді, нічого не чути. Подивіться, у вас закритий мікрофон.

ВІНСЬКИЙ Й.В. Ще раз повторюю. Які аргументи, на ваш погляд, будуть використовувати автори основного документа, внесеного тимчасовою комісією, щоб виправдати думку, що він - найкращий, що він найбільше відповідає інтересам людей, після того як ви подали свої аргументи, як! фактично каменя на камені не залишають від того проекту і говорять про те, що він нікуди не годиться і що його не можна приймати навіть у першому читанні?

ГМИРЯ С.П. Спасибо. Ну, мне сложно говорить о моих уважаемых оппонентах. Я хотел бы, чтобы они были не оппонентами, а коллегами и мы вместе очень дружно работали над всеми вопросами конституционного строительства в дальнейшем.

И, с другой стороны, мне не хотелось бы говорить о себе: кого я разгромил, кого не разгромил. Но я думаю, что серьезных аргументов в защиту не всего проекта, а тех положений, о которых я говорил /явно слабых во многом/, у уважаемых коллег нет. И в дальнейшем будет только сплошное давление на психику, мол, проект Конституции хороший, нужно его принимать. Или, если более умно будет осуществляться это давление, будут говорить: проект плохой,

114

очень плохой, но принимать Конституцию все же нужно, потому что без нее будет еще хуже.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Відразу хочу пояснити депутатам, які обурювалися тим, що ми дали можливість відповісти на запитання. Відповідно до Регламенту Верховна Рада самостійно вирішує, як організувати розгляд питань.

Послідовність розгляду питань визначено в Регламенті, а щодо процедурних моментів визначається сама Верховна Рада. До речі, учора на засіданні Президії ця пропозиція теж не відкидалася, тому тут немає ніякого свавілля абощо. Я хотів скоротити час на відповіді, але не одержав підтримки депутатів.

Тепер за Регламентом депутати, які ініціюють питання про неприйнятність проекту, мають право наполягати на тому, щоб розглядалася й голосувалася їхня пропозиція.

Відповідно до Регламенту внесено проект постанови з цього приводу, і депутат Марченко наполягає, щоб йому надали слово і він пояснив свою позицію.

Будь ласка. Про неприйнятність /Шум у залі/.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты? Проект, который внесен Временной специальной комиссией по доработке проекта Конституции, разработанного Конституционной комиссией, по своей структуре, в своей основе остался таким же, каким он был принят Конституционной комиссией и поддержан Президентом Украины.

115

Высказывая свое мнение о том проекте Конституции, мы привели аргументы, что его нельзя принимать. Нельзя принимать по той причине, что проект противоречит Декларации о государственном суверенитете Украины. Депутат Сирота, который говорил, что он соответствует положениям Декларации, как мне кажется, лукавил. Почему?

В Декларации сказано, что представляет народ Украины единственный орган - Верховный Совет и что непосредственное участие в управлении государством наши люди реализуют через депутатов всех уровней. Это главное. А в нынешнем проекте практически вся власть передается Президенту Украины.

Второй момент. В Декларации о государственном суверенитете важным элементом демократии является прокуратура, и прокурор /по Декларации/ подчиняется только Верховному Совету Украины. В проекте Конституции /как в предыдущем, так и в нынешнем/ изменены подчиненность и функции прокуратуры, что не соответствует Декларации о государственном суверенитете.

И третий момент - вопрос о собственности. То, как он решен в проекте Конституции, противоречит Декларации, где сказано, что земля, ее недра являются основой экономической независимости нашего государства и имеют статус общенародных.

В проекте Конституции, внесенном сегодня, как и в предыдущем, вводится частная собственность на землю, что не соответствует положениям Декларации о государственном суверенитете.

116

О правовой части этого вопроса. 1 декабря 1991 года на всеукраинском референдуме был подтвержден Акт провозглашения независимости Украины. В этом Акте написано: "здійснюючи Декларацію про державний суверенітет Украши, Верховна Рада України... проголошує..." Следовательно, всеукраинским референдумом подтверждено, что принципы Декларации о государственном суверенитете как основы новой Конституции являются таковыми, и Верховный Совет, и Президент, и Конституционная комиссия, и комиссия по доработке проекта Конституции были обязаны опираться на них.

Есть ли способы отказаться от этих принципов и как-то отойти от них? Да, есть. Каким образом это надо было сделать? Когда создавались Конституционная комиссия или комиссия по доработке проекта Конституции, в соответствии с Регламентом мы должны были утвердить положение о работе этой комиссии, а тапке дать ей техническое задание, а именно: на каких принципах готовить проект новой Конституции. К сожалению /и здесь депутат Сирота также лукавил/, ни первое, ни второе Верховным Советом не утверждено, к проект Конституции, который мы сегодня рассматриваем, не соответствует принятым решениям Верховного Совета. Он разработан не комиссией, а группой депутатов, которые вошли в эту комиссию. Потому что, еще раз подчеркну, положение об этой комиссии Верховный Совет не утвердил и технического задания комиссии не давал.

По содержанию, по структуре проект Конституции совершенно не отвечает ни результатам референдума, ни решению Верховного Совета о концепции новой Конституции,

117

ни Декларации. Если бы уважаемые депутаты, которые предлагают нам внести проект Конституции на совершенно других принципах, уважали наше государство как правовое, они обязаны были бы в соответствии с Законом о всеукраинском и местных референдумах внести проект постановления и отказаться от Декларации о государственном суверенитете.

Такой вопрос можно решить. И я прошу Александра Александровича обратить внимание на то, что эта норма регулируется Законом о всеукраинском референдуме /у нас была дискуссия по этому вопросу/. Как это делается? Вносится проект постановления об отказе от принципов Декларации о государственном суверенитете Украины как основы новой Конституции. И в случае, если Верховный Совет наберет по этому вопросу две трети голосов, он обязан провести всеукраинский референдум, и по результатам этого референдума Декларация может быть отклонена как основа новой Конституции.

До тех пор, пока это не будет выполнено, Декларация и результаты всеукраинского референдума действительны и являются обязательными для всех; для Верховного Совета, для Президента, для всех конституционных комиссий, которые созданы и будут создаваться.

Поэтому с точки зрения права, с точки зрения норм, утвержденных в нашем государстве, первым вопросом мы обязаны рассмотреть: соответствует ли проект, внесенный Конституционной комиссией или комиссией по доработке проекта Конституции принципам Декларации о государственном суверенитете.

118

И поскольку, с моей точки зрения, он этим принципам не соответствует, я вношу предложение записать в проекте постановления: "вважати проект нової Конституції, підготовлений тимчасовою спеціальною комісією, неприйнятим".

Хочу обратить внимание на процедуру голосования этого проекта. В соответствии с Регламентом - если зал проголосует одной третью голосов /подчеркну: одной третью, это записано в пункте І статьи 3.5.5 Регламента Верховного Совета Украины/, то данный проект отправляется в базовые комиссии по вопросам государственного строительства и деятельности Советов, по вопросам прав человека, правовой политики для исследования на соответствие его решению всеукраинского референдума. И если эти комиссии сделают заключение, что проект не соответствует решению, принятому на референдуме, он будет отклонен.

Поэтому наше предложение о неприемлемости этого проекта Должно голосоваться только одной третью голосов. И поскольку /еще раз обращаю на это ваше внимание/ этот проект не соответствует решению всеукраинского референдума и принципам Декларации о государственном суверенитете, прошу поставить это предложение на поименное голосование и отклонить проект как не являющийся правовым, как не соответствующий тому, что закреплено всеукраинским референдумом, решения которого имеют высшую юридическую силу.

Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми детально обговорювали цю пропозицію минулого разу. Є проект постанови, але є й рішення Верховної Ради про внесення на розгляд саме проекту,

119

доопрацьованого головною комісією. Я зобов'язаний поставити цю пропозицію на голосування, але, на мій погляд, ми повинні продовжувати роботу над проектом документа /Шум у залі/.

Ставлю на голосування проект постанови... Ви хочете виступити з мотивів? Одну хвилину. Усе, що стосується Конституції, голосується поіменно, ви це знаєте. Ідеться про проект, який у вас є на руках /Шум у залі/.

Я прошу, заспокойтеся. Ще раз пояснюю. Пропозиція про неприйнятність проекту розглядається відразу після того, як вона була внесена в процесі обговорення будь-якого документа. Депутат скористався правом на таку ініціативу. До того ж є група депутатів, яка пропонує те саме, і крім того, відповідно до статті 3.5.4 Регламенту поставити на голосування питання про вилучення однієї статті - статті, яка стосується символіки. Однак це можна вирішувати в процесі обговорення, бо це питання не про неприйнятність, а про вилучення статті. Про неприйнятність документа можна говорити, якщо він не відповідає якимось вимогам чи актам, прийнятим Верховною Радою. Ми подібний документ уже раз голосували. Тому я хотів би запропонувати, щоб ви голосували цей проект постанови, не обговорюючи його /Шум у залі/. Якщо ви наполягаєте, то, будь ласка.

Хто хоче висловитися з цього приводу? Два - "за", два - "проти". Чи один - "за", один - "проти", і цього досить буде? Так?

120

Будь ласка, запишіться. Опублікуйте список. Один -"за", один

- "проти"? Два - "за", два - "проти"? Ну, хай буде так, як передбачено Регламентом. Депутате Судницин, ви "за" чи "проти"? "Проти!" Депутат Таран? "За". Депутат Лавриненко. І депутат Ковтунець. От чотири депутати. Готуйтеся до виступів: Судницин, Таран, Лавриненко, Ковтунець. О 16 годині візьмете слово.

Перерва на обід.

121