ЗАСІДАННЯ СТО СЬОМЕ

                       ЗАСІДАННЯ СТО СЬОМЕ

                          Частина сьома

     Сесійний зал Верховної Ради України.  6  година  15  хвилин.

/Продовження/

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Прошу всіх депутатів сісти і заспокоїтися. Спокійно.

Сядьте, будь ласка, на свої місця. Нам треба розглянути ще багато

статей.

     СИРОТА М.Д.  Шановні  колеги!  Робота не закінчилася,  прошу

займати свої місця.  Ну що ви робите?  Кому  потрібні  ці  дешеві

ефекти?

     ГОЛОВА. Я,  по-перше,  хочу  запросити  вас  до  продовження

роботи.  Тільки сядьте на свої місця. І, подруге, хочу, щоб у вас

не було такого відчуття,  що тут хтось переміг,  а хтось програв.

Ми всі виграли або всі програли, якщо будемо...

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги,  давайте  продовжувати  роботу,

прошу вас.

     ГОЛОВА. "Автономна Республіка Крим".  Назву цього розділу ми

проголосували.

     СИРОТА М.Д.  Назву  проголосували  -  "Автономна  Республіка

Крим".

     Давайте цей розділ проголосуємо в цілому.  Ми ж у пакеті вже

голосували. Давайте в цілому і тепер проголосуємо. Ми ж урахували

всі вимоги кримчан.

     ГОЛОВА. Розділ X ставиться на голосування в цілому.

     СИРОТА М.Д.  Прохання підтримати,  шановні колеги. Враховано

всі пропозиції кримчан. Прохання проголосувати.

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

     "За" - 316. Прийнято.

     Розділ "Місцеве самоврядування". Назва голосується...

     СИРОТА М.Д.  "Місцеве самоврядування",  розділ XІ.  Прохання

підтримати назву.

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

     "За" - 313.

     Голосування поіменне.

     Стаття 140. Є зауваження?

     СИРОТА М.Д. Комісія просить статтю 140 підтримати в цілому.

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  А де ми пропустили районні в містах

Ради?

     СИРОТА М.Д.  Ця поправка врахована комісією.  Я зачитаю  її.

Одну секундочку, треба її знайти.

     Шановні колеги,  поправку Президента, що стосується районних

у містах Рад, враховано.

     ГОЛОВА. То про систему. А місцеве самоврядування? У нас же є

регіональне самоврядування, як і місцеве, і Президент погодився з

цим.  Районна ланка, обласна ланка, районна в місті ланка повинні

бути самоврядними / Шум у залі/.

     Прошу уваги.  Сядьте  всі  на  свої  місця!  Депутате Заєць,

скільки я можу про це говорити?  Депутате Осташ,  сядьте на  своє

місце.

     СИРОТА М.Д. Шановні колеги, вам було роздано таку пропозицію

комісії,  щоб статтю 140 доповнити частиною шостою такого змісту:

"Питання  організації,  управління  районами в містах належить до

компетенції міських Рад".

     Ось така поправка  була  прийнята  комісією.  З  урахуванням

доповнення комісії, я прошу проголосувати статтю 140.

     ГОЛОВА. Одну хвилинку...  Анатолію Костянтиновичу,  сідайте.

Сядьте всі. Прошу уваги.

     У частині  першій  статті  140  треба   відразу   перекинути

місточок   до   того,   що  було  в  попередніх  статтях  і  було

проголосовано.  Тобто статус регіонального самоврядування повинен

бути визначений відразу - район у місті,  район, область. Якщо ми

цього не запишемо, то зламаємо систему державного управління.

     СИРОТА М.Д.  Ні,  шановні колеги,  комісія підтримала тільки

частину шосту, яку я зачитав.

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко має слово. Увага!

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую. Шановні колеги, я прошу звернути увагу

на мою поправку на сторінці 672 у вигляді частини до статті  140,

яку  я  пропоную  викласти після частини третьої.  Вона має такий

зміст:  "У  містах  з  районним  поділом  місцеве  самоврядування

здійснюється  на районному та загальноміському рівнях у порядку і

межах, визначених законом",

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги,  ми  місяць  погоджували  це  з

депутатськими  групами  і  фракціями.  Якщо  ми так запишемо,  то

зруйнуємо систему місцевого самоврядування в цьому  розділі  і  в

інших розділах.

     Комісія підтримала   тільки   одну   поправку  Президента  і

Прем'єр-міністра. Додати частину шосту. Якщо ми й це приймемо, то

зруйнуємо систему, закладену в проекті Конституції.

     Базовий рівень  -  село,  селище,  місто.  Це базовий рівень

самоврядування.

     ГОЛОВА. Я поставлю вашу,  Олександре Миколайовичу,  поправку

на голосування.

     Депутат Кондратюк мав слово. Будь ласка.

     КОНДРАТЮК А.О., член Комісії Верховної Ради України з питань

державного   будівництва,   діяльності   Рад   і   самоврядування

/Вінницький   виборчий   округ,   Вінницька   область/.  Шановний

Олександре Олександровичу! Моя поправка стосується районних Рад у

містах.  Я  прошу записати у частині третій:  "міські,  районні у

містах ради та  їх  виконавчі  комітети".  Якщо  ми  їх  сюди  не

включимо,  то районні Ради залишаться без виконавчих комітетів. І

в розділ про територіальний поділ включені районні у містах Ради,

і в розділ "Перехідні положення" включені. Чому ж у статтю 140 не

можна їх включити?  Тоді  це  вже  буде  система.  Інакше  це  не

система.

     СИРОТА М.Д.    Виходить   система   така.   Базовий   рівень

самоврядування - село,  селище  чи  місто.  Вони  створюють  свої

виконавчі комітети.  А поправка,  прийнята нами раніше,  дозволяє

місту зробити відповідні виконавчі структури в районах  міста.  І

це буде діяти, шановні колеги.

     ГОЛОВА. Може, спочатку зробимо так. У нас є поправка, яка не

викликає заперечень:  "Питання організації управління районами  в

містах належить до компетенції міських рад".

     Я так розумію, що вона не викликала заперечень.

     Депутат Севрюков. Будь ласка.

     СЕВРЮКОВ В.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради

України з питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і

зв'язку /Малиновський виборчий округ,  Одеська область/. Спасибо,

Александр Александрович. Уважаемый докладчик! Сейчас Председатель

Верховного  Совета  очень четко отметил:  в предыдущем разделе мы

акцентировали внимание на том,  что у нас есть районные Советы, а

вот в этом разделе, который мы сейчас обсуждаем / в голубой книге

есть наши поправки /,  мы потеряли районный Совет  в  городе.  То

есть   теперь   неизвестно,   как  формируют  районы  города  эту

представительную власть. Где она? Её здесь нет, она потеряна.

     СИРОТА М.Д.  Пояснюю. У статті 118 малися на увазі райони та

області.  А тут,  якщо ми маємо поняття "райони в містах",  то це

вирішує міська Рада.

     СЕВРЮКОВ В.  В.  А депутатов кто избирает в районные  Советы

города и кого они делегируют?

     СИРОТА М.Д.  У місті депутатів обирають безпосередньо жителі

міста,  і вже тоді  міська  Рада  визначається  з  функціями  Рад

районів міста.

     Давайте підтримаємо цю концепцію, шановні колеги.

     ГОЛОВА. Можна  ставити  цю  норму  на  голосування?  Ще  раз

зачитую:  "Питання організації управління в  містах  належить  до

компетенції міських рад". Ставлю цю норму на голосування.

     СИРОТА М.Д.   Основна   заслуга  в  розробці  цього  розділу

належить  фракції  Селянської  партії  і   групі   "Державність",

депутатам Безсмертному і Дудченку. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. "За" - 298.

     СИРОТА М.Д.  Іване  Олександровичу,  підтримайте,  ви ж член

нашої комісії.

     Не спрацювали картки,  Олександре  Олександровичу.  Прохання

повторити голосування.

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування цю норму.

     "За" - 307. Дякую.

     Михайле Дмитровичу  чи  Романе  Петровичу,  я просив би вас,

якщо  можна,  коротко   пояснити   депутатам   суть   організації

самоврядування і місцевих Рад. Справа ось у чому. Той варіант, що

записаний тут,  діяв кілька років у Польщі,  і вони змушені  були

змінювати законодавство й організовувати ради на обласному, тобто

на воєводському і на районному рівнях.

     Ми передбачаємо  ступінчасті  вибори,  а  не  прямі,  як  це

потрібно.  Чому  ми  вибудовуємо  таку  модель,  яка руйнує діючу

систему?

     СИРОТА М.Д.  Шановні  колеги,  ми  не  можемо  зараз   чітко

передбачити,    яким    шляхом   буде   рухатися   наше   місцеве

самоврядування.  Тому ідея була така: виписуємо рамочні концепції

і   перекладаємо  це  все  на  закон,  який  приймається  простою

більшістю.  Це гнучка модель,  яка дасть змогу побудувати те,  що

вимагає наш час. Не можна зараз передбачити, яка модель найбільше

влаштовуватиме Україну  через  2-3  роки.  А  закладена  в  цьому

розділі концепція дозволяє гнучко реагувати на ситуацію.

     Прошу надати  по дві хвилини Роману Петровичу Безсмертному і

Миколі Петровичу Дудченку.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

колеги! Цей розділ розкриває так звану гро

     мадівську теорію  самоврядування.  У  чому полягав основ ний

принцип  цієї  теорії?  Самоврядування  здійснюється  на   основі

первинної організації громад села, селища і міста. Село, селище і

місто обирають відповідно сільську,  селищну та міську Ради,  які

мають   свої  виконавчі  структури.  А  на  основі  асоційованого

представництва формуються районна та обласна Ради,  які  обирають

своїх голів.

     Виконавчі повноваження,  що  стосуються  обласних і районних

Рад,  здійснюють тільки  адміністрації.  Невипадково  Ради  мають

вплив на адміністрацію. Який вплив - ми з вами вже визначили.

     Ще одне.   Зверніть   увагу  на  доповнення:  "добровільного

об'єднання в сільську громаду кількох  сіл".  Це,  по  суті,  дає

змогу на рівні сільського району здійснювати самоврядування.

     Олександре Олександровичу,  ми осмислили і врахували  досвід

Польщі,   і  ця  формула  дозволяє  на  рівні  сільського  району

здійснювати самоврядування.  Проте ми розуміли й те,  що сільські

райони  -  занадто  велика  структура,  тому  в  разі  проведення

адміністративних реформ їх може бути дві чи  три  -  залежно  від

того, як ця структура розвиватиметься.

     Ще одне  дуже  важливе,   що   закладено,   з   точки   зору

перспективи:   функції   адміністрації   будуть   змінюватися,  і

найвірогідніше те,  що голови  адміністрацій  будуть  здійснювати

функції  префекта.  Тому і районні,  і обласні Ради,  можливо,  в

перспективі  будуть  утворювати  відповідні  виконавчі  органи  і

здійснювати   свої  повноваження,  а  також  те,  що  випливає  з

громадівської теорії. І сільські, і селищні, і міські Ради можуть

створювати  дирекції  по  управлінню спільним майном,  створювати

спільні бюджети на рівні кількох населених пунктів для  виконання

конкретних  програм.  Одне слово,  це дуже широка концепція,  яка

дозволяє діяти нинішній системі і розвиватися їй у перспективі.

     Я прошу вас звернути особливу увагу на  те,  що  доповнення,

внесене  до проекту Тимчасовою комісією,  випливає з Європейської

хартії  місцевого  самоврядування.  Це   процедури   обрання   та

функціонування виконавчих комітетів.

     Єдине, що відрізняє їх від нині діючої системи,  - це те, що

в селах, селищах і містах обираються не голови Рад, а голови сіл,

селищ  і  міст,  які  головують  на  засіданнях  Рад  і  очолюють

виконавчі органи.

     Дякую.

     СИРОТА М.Д.  Прошу надати слово Миколі Петровичу Дудченку як

співавтору /Шум у залі/.

     ГОЛОВА. Я надам вам слово, Петре Степановичу / Шум у залі /.

Оскільки це надзвичайно складна тема,  я просив би перед,  тим як

голосувати,  відвести  10  хвилин,  щоб  депутати  висловили свої

міркування. Але дуже коротко, максимум по 2 хвилини.

     Депутат Дудченко.

     ДУДЧЕНКО М.П.  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые

коллеги!  Буквально несколько  слов  к  тому,  что  сказал  Роман

Петрович   Бессмертный.   Хочу  обратить  ваше  внимание,  что  и

районные,  и областные  Советы  в  проект  Конституции  включены.

Причем   районный   Совет   избирается   непрямыми   выборами,  а

формируется соответственно базовыми органами  местной  власти,  а

затем  районные Советы формируют областные Советы.  Таким образом

достигается квалифицированное представительство снизу  доверху  и

заинтересованность людей,  которые представляют базовый уровень в

районе, а район - в области.

     По этому   же   принципу   строится    бюджетная    пирамида

самоуправления,  то есть снизу доверху,  а государственный бюджет

распределяется сверху  донизу.  И  здесь  сочетаются  интересы  и

верхов и низов.

     Социальные программы   утверждаются   районными  Советами  и

исполняются   местными   администрациями.    Поэтому    есть    и

исполнительный аппарат органов местного самоуправления.

     Полномочия исполнительного    аппарата    органов   местного

самоуправления  и  администрации  могут  перераспределяться,  как

сказал Роман Петрович, в широком диапазоне.

     Все это вопросы будущего закона, в который потом можно будет

периодически вносить изменения.  Мы не стали фиксировать ситуацию

в Конституции.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Петро Степанович Степанов.

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомісії  Koмісії  Верховної  Ради

України з питань соціальної  політики  та  праці  /  Ватутінський

виборчий   округ,   Луганська   область   /.  Спасибо,  Александр

Александрович.  Синяя книжка,  поправка 138, страница 370 / Шум у

залі /.

     Послушайте, пожалуйста, уважаемые народные депутаты!

     "Местное самоуправление   наделяется  правом  самостоятельно

решать вопросы местного самоуправления  в  рамках  Конституции  и

законов Украины.

     Местное самоуправление       осуществляется       гражданами

непосредственно и через органы местного самоуправления: сельские,

поселковые, городские, районные в городах,

     районные, областные   Советы   депутатов   трудящихся  и  их

исполнительные  органы.  Районные  в  городах  Советы   депутатов

трудящихся   являются  составной  частью  системы  самоуправления

города.

     Районные и  областные  Советы  представляют  общие  интересы

граждан сел, поселков, городов".

     Прошу поставить на голосование.

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку,   ми   ще  не  голосуємо,  поки  що

з'ясовуємо. Вашу поправку я поставлю на голосування.

     Депутат Чиж. За ним - депутат Юхимчук /Шум у залі/. Потім ви

будете говорити, депутате Чемерис.

     ЧИЖ І.С. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Я прошу  уваги.  Мене  як  колишнього  голову  сільської  Ради  і

працівника  обласної  Ради  абсолютно не пере конала аргументація

Романа Безсмертного. Теорії багато, будувати самоврядування можна

по-різному.  Проте  доведіть мені,  що ця двоступінчастість краща

від прямого формування Рад населенням.

     ГОЛОВА. Багатоступінчастість, багатоступінчастість...

     ЧИЖ І.С.  Чому багатоступінчастість є кращою, ніж формування

Рад   прямими   виборами?  Аргументів  немає  ніяких.  Просто  не

подобається ця система,  і  вирішили  зробити  багатоступінчасту.

Уявіть собі ситуацію:  на рівні села, селища, містечка -обираємо,

а вже в районну Раду -  висуваємо,  призначаємо,  в  обласну  так

само.  Уже  обраних посилаємо до районної,  обласної Рад.  І вони

навіть  на  рівні  районної,  обласної  Ради  виконують   частину

делегованих державних функцій, скажімо, затверджують бюджет.

     Отже, виходить  так:  люди  фактично  не  обиралися  прямими

виборами знизу догори,  вони не мають представницького мандата, а

функції виконують якоюсь мірою  і  державні,  скажімо,  бюджетні.

Тому  мене  цей  аргумент  абсолютно не переконує.  На мою думку,

треба було б обирати і депутатів,  і голів  усіх  Рад,  включаючи

обласних, прямими виборами. Але я не наполягаю на цьому, бо бачу,

що не пройде.

     А от стосовно  Рад  я  просив  би  врахувати  редакцію,  яка

викладена  на сторінці 682 у поправці 59.  Звучить вона так:  "До

складу сільської,  селищної, районної у містах, міської, обласної

Ради  входять  депутати,  які  обираються  населенням відповідної

території на основі загального,  рівного, прямого виборчого права

шляхом таємного голосування терміном на чотири роки".

     Решту статей я не зачіпаю. Це - принципово, і мені здається,

ця редакція краща, аніж та, яку ми придумали.

     Дякую.

     ГОЛОВА. До  того  ж  вона  не руйнує систему самоврядування.

Романе Петровичу, будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Іване Сергійовичу! Шановні колеги!

Ця  пропозиція  є реалізацією зовсім іншої концепції,  так званої

державницької   концепції    побудови    самоврядування.    Іване

Сергійовичу,  та  модель,  яку закладено в проекті,  по-перше,  є

набагато  дешевшою,  по-друге,  вона  набагато  краще  відображає

потреби населення. Тому що люди обирають не начальника з області,

а людину в конкретному окрузі - в селі,  в селищі,  в місті - і в

районі, і в області вона представлятиме інтереси свого населеного

пункту.  Тому якраз оця поправка повністю нівелює  ту  концепцію,

яка закладена в розділі.

     ГОЛОВА. Депутату Чижу - одну хвилину.

     ЧИЖ І.С.  Романе  Петровичу,  але ж концепції можна закласти

які завгодно.  А ось таке елементарне питання.  Тепер  на  якійсь

території  обирається  депутат  обласної  Ради.  Він  намагається

захистити інтереси населення цієї території, реалізувати їх своєю

діяльністю.

     А як  може  реалізувати ці інтереси призначений представник,

який не прив'язаний реально до цієї території, бо він обирався на

рівні села,  а його послали до районної Ради, а потім, може, і до

обласної?  Як він буде відповідати... / Шум у залі /. Я ж не кажу

про  голів  Рад,  яких,  справді,  призначали.  Я  вам  кажу  про

депутата, який повинен працювати в окрузі.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги,  в районній Раді депутати,

які  делегуються  туди  сільськими,  селищними  Радами і міськими

Радами міст районного підпорядкування,  відстоюють позиції  своїх

сіл,  селищ, міст. В обласній Раді ці депутати відстоюють позиції

мешканців районів  і  міст  обласного  підпорядкування.  Вони  не

прив'язані  до  конкретного  округу.  В  область  вони  йдуть  як

представники району і відстоюють інтереси району,  а в район - як

представники населеного пункту. Це перше.

     Друге. Закон    має    реалізувати   принцип   пропорційного

представництва від міста і села.  Воно буде цілком  справедливим.

Ми не стали закладати цю норму до проекту Конституції.

     ГОЛОВА. Депутат Чемерис. За ним - депутат Юхимчук.

     ЧЕМЕРИС В.В.   Українська  республіканська  партія.  Шановні

колеги!  У мене є невеликі доповнення до  чотирьох  статей  цього

розділу.  Вони, власне, не мої, це рішення Київської міської Ради

народних депутатів про проект Конституції України, яке прийняте у

квітні. Ці поправки ніким не придумані. Вони взяті з Європейської

хартії місцевого самоврядування.  Я не  буду  тут  зупинятися  на

концепції.  Я думаю, що вона є загальновідомою, бо визнана в усій

Європі.

     Я прошу врахувати ці поправки,  оскільки вони  є  і  вимогою

конкретної  місцевої Ради,  вимогою Європейської хартії місцевого

самоврядування.

     ГОЛОВА. Депутат Юхимчук. Будь ласка.

     ЮХИМЧУК А.П.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань

прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин

/Жмеринський виборчий округ,  Вінницька область/.  Дякую. Шановні

колеги!  Я прошу хвилинку уваги.  Річ у тому,  що цей розділ є не

менш важливим,  ніж попередній.  Ідеться про те,  як ми будемо  в

регіонах  здійснювати  державну  політику,  через які інституції

будемо здійснювати внутрішню політику нашої держави.  Сьогодні /я

думаю,  Романе  Петровичу,  ви мене зрозумієте і підтримаєте / на

рівні районів і областей практично закладається двовладдя. Ми цей

період  уже  пройшли.  Я  розумію,  нам потрібно вносити зміни до

структури влади.  Але тоді,  коли була адміністрація і коли  була

Рада /районна, обласна/, стосунки між адміністрацією і Радою були

суперечливі.  Тому  я  запропонував  у  своїй  поправці  49,  щоб

Президент  делегував частину повноважень у здійсненні керівництва

державною власністю  голові  виконавчого  органу,  оскільки  нині

влада   в  регіоні  /якщо  ми  хочемо  навести  порядок/  повинна

здійснюватись одноосібно.

     Крім цього, я хотів би привернути вашу увагу до поправки 52.

Вона нібито врахована комісією,  але в тексті проекту Конституції

її немає.  Тому я хотів би,  Романе Петровичу,  щоб або  ви,  або

Голова зачитав її і сказав,  чому вона не врахована.  Там ідеться

про відповідальність  керівників  районних,  обласних  виконавчих

органів. І це зовсім не враховано у попередніх статтях.

І9

     Я ще раз наголошую,  що на рівні регіону - району, області -

закладається двовладдя у відносинах між районною,  обласною Радою

й адміністрацією.  Я прошу на це зважити, бо ця вертикаль, яку ми

хочемо закласти, нам, на жаль, не вдається.

     Я прошу за ці дві поправки проголосувати.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Олександре   Олександровичу,    я    можу

пояснити...

     ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка. Прошу уваги.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Справа в  тому,  що  тут  закладено  єдину

виконавчу  владу.  Невипадково у частині,  де йшлося про державні

адміністрації,  ви побачили повноваження,  делеговані  районними,

обласними  Радами  місцевим  адміністраціям.  Тепер  у Раді немає

виконкому, у неї є апарат. З питань місцевого самоврядування Рада

приймає  акти,  які зобов'язана виконувати місцева адміністрація.

Тому ми якраз врахували суперечності, які були між представниками

Президента і Радами та їх виконкомами, і пішли таким шляхом: Рада

приймає бюджет,  приймає програми соціально-економічного розвитку

району, області, а місцева державна адміністрація виконує бюджет,

реалізує цю програму і звітує перед районною,  обласною Радою про

їх виконання.

     Треба мати на увазі і той момент,  що  Рада  може  висловити

недовіру   голові   адміністрації   і   двома  третинами  голосів

відправити його у  відставку.  Таким  чином,  є  єдина  виконавча

влада, є вплив регіональних представницьких органів і є взаємодія

між виконавчою і представницькою владою /Шум у залі/.

     ГОЛОВА. Спокійно.  Депутат Лавриненко.  Останній виступ.  Не

ображайтеся, будь ласка.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Уважаемые  коллеги,  с  тем,  что объясняет

Роман  Петрович,  нельзя  согласиться,  ибо  здесь  уже  заложено

противоречие.  Обратите внимание: мы уже проголосовали статью 71,

где говорится:  "Вибори до органів  державної  влади  та  органів

місцевого  самоврядування...  відбуваються  на основі загального,

рівного і прямого виборчого права..." /Шум у залі /.

     ГОЛОВА. Миколо Федоровичу, одну хвилинку, прошу вибачення.

     Почекайте, він зараз все розкаже.  Не заважайте  йому.  Будь

ласка.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф. А в статті 141 говориться про те, що районні

та обласні Ради формуються не прямо,  а відповідно  сільськими  і

селищними та районними і міськими Радами. Тобто протиріччя тут не

можна допускати,  щоб в одній статті говорилося про вільні, прямі

вибори, а інша стаття цей принцип руйнувала.

     І далі.  Відповідно до статті 118, яку ми вже проголосували,

місцеві державні адміністрації підзвітні й підконтрольні Радам  у

частині  повноважень,  делегованих  їм  відповідними районними чи

обласними Радами.  А в статті 143 знову ж таки протиріччя:  таким

правом районні, обласні Ради вона не наділяє. А згідно з частиною

другою статті  19  проекту  "органи  державної  влади  та  органи

місцевого  самоврядування,  їх  посадові  особи зобов'язані діяти

тільки на  підставі,  в  обсязі  та  у  спосіб,  які  передбачено

Конституцією   України  та  законами  України".  Ви  бачите,  яке

протиріччя?

     І останнє щодо Європейської хартії місцевого самоврядування.

Ніде  у  світі органи місцевого самоврядування не делегують своїх

повноважень державним органам.

     ГОЛОВА. Дякую.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Для цього Європейська хартія передбачає, що

органи самоврядування утворюють свої виконавчі органи.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Безсмертний.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Шановні   колеги!   Справа   в  тому,  що

самоврядним рівнем визнаний  базовий  рівень.  Це  село,  селище,

місто. Вони є суб'єктами самоврядування. Там повністю реалізовано

положення хартії щодо виборності, і ніяких суперечностей у статті

72 немає.

     Районні, обласні  Ради - це так звані представницькі органи,

які виражають спільні інтереси сіл,  селищ, міст, які знаходяться

на території району чи міста. Тому і тут не може

     бути ніякої   суперечності.  Це  відповідає  хартії.  Хартія

дозволяє мати асоційовані представництва.

     І ще я хотів би відзначити ось що. Ми йшли таким шляхом, щоб

у  Конституції  одне  й те саме положення не повторювалося двічі.

Якщо написано,  що вони діють "на підставі, в обсязі та у спосіб,

які   передбачені   Конституцією  України",  то  це  означає,  що

положення,  зазначене в  попередньому  розділі  щодо  повноважень

Ради, реалізовується цією Радою, і його не потрібно повторювати.

     ГОЛОВА. Усе. Михайле Дмитровичу, ставайте за трибуну.

     Я просив би і Михайла Дмитровича, і Романа Петровича, і всіх

присутніх вислухати мене, оскільки було дуже багато пропозицій. Я

цей  розділ  спеціально  аналізував.  На  жаль, і  мої  правки не

враховано.

     Мені здається,  що можна було б піти  таким  шляхом.  Спосіб

формування   органів  місцевого  самоврядування  і  регіонального

управління можна було б  забезпечити  традиційно,  тобто  прямими

виборами, а функції записати ті, які є властивими для самоврядних

органів і самоврядних організацій. І це було б нормально. Тому що

до районної Ради обов'язково увійшов би голова Ради, Можна було б

навіть передбачити обрання його  за  посадою.  А  вибори  були  б

прямі,  і  ми  таким чином узгодили б обидві позиції і,  до речі,

заклали б традицію  переходу  від  однієї  системи  управління  й

організації представницької влади до іншої.

     Тому я  хотів  би  поставити  все-таки  на  голосування  про

позицію,  яку вніс депутат Чиж /Шум у  залі/.  Одну  хвилинку,  я

прошу  не  перебивати мене.  У нас балачки йдуть" другу добу.  Би

терпіти не можете, коли вам зауваження роблять, а собі дозволяєте

таке.

     СИРОТА М.Д. Шановні колеги, зберігайте спокій.

     ГОЛОВА. Зміст   такий:   "До   складу  сільської,  селищної,

районної в містах,  міської,  обласної ради входять депутати, які

обираються населенням відповідної території на основі загального,

рівного,  прямого виборчого  права  шляхом  таємного  голосування

терміном   на   чотири   роки".   Нічого  не  ламається,  функції

залишаються...

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

     "За" - 211. Не прийнято.

     Стаття 140 в редакції комісії ставиться на голосування...

     СИРОТА М.Д.   Вона   проголосована   в   цілому,   за    неї

проголосували 307 депутатів.

     ГОЛОВА. А коли її голосували?

     СИРОТА М.Д. Ви ставили на голосування.

     ГОЛОВА. Ми  голосували  тільки поправку Президента.  Я ще не

встиг забути...

     СИРОТА М.Д. Можна подивитися стенограму. Стаття 140 в цілому

проголосована  з  поправкою  Президента  307  голосами.  А ми вже

почали обговорювати статтю 141.

     ГОЛОВА. "До складу сільської, селищної, міської ради входять

радники,  які обираються жителями села,  селища,  міста на основі

загального,  рівного,  прямого виборчого  права  шляхом  таємного

голосування строком на чотири роки"

     СИРОТА М.Д.   Шановні   колеги!   Якщо  проблема  полягає  в

радниках, то назвіть їх депутатами. Це ж не принципово,

     ГОЛОВА. Давайте все-таки назвемо депутатами.

     СИРОТА М.Д. Давайте вже назвемо депутатами і проголосуємо .

     ГОЛОВА. Голосуємо цю норму із словом "депутати".

     СИРОТА М.Д..  Перша частина голосується в редакції  комісії,

тільки замість слова "радники" записати "депутати".

     ГОЛОВА. Голосується перша частина.

     "За" - 305.

     СИРОТА М.Д.  Замість  слова  "радники"  записати "депутати".

Але, шановні колеги, треба мати на увазі, що там, де написано

     "народні депутати",  йдеться про тих, хто прийде, дасть Бог,

на наші місця. А це просто депутати.

     ГОЛОВА. Частина  друга:  "Територіальні  громади  на  основі

загального,  рівного,  прямого виборчого  права  шляхом  таємного

голосування  обирають голову відповідно села /сільської громади/,

селища,  міста строком на чотири  роки,  який  очолює  виконавчий

орган ради, головує на засіданні ради".

     Ставлю на голосування.

     СИРОТА М.Д. Підтримайте, будь ласка, редакцію комісії.

     ГОЛОВА. Голосується частина друга.

     "За" - 313.

     "Статус голови,  депутатів ради,  виконавчих органів та їхні

повноваження,  порядок   утворення,   реорганізації,   ліквідації

визначаються законом".

     СИРОТА М.Д.   Універсальна   формула.  Прохання  підтримати,

шановні колеги /Шум у залі/. А ми з вами будемо приймати закон.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     "За" - 304.

     Була пропозиція   депутата  Буздугана  останні  дві  частини

вилучити з цієї статті. Я не знаю як ви ставитеся до цього? / Шум

у залі/.

     "Районна рада формується сільськими,  селищними та  міськими

радами  району,  а  обласна  рада  -  районними,  міськими  /міст

обласного підпорядкування/ радами області". Депутат Болдирєв.

     БОЛДИРЄВ Ю.О.  Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Я

прошу вас открыть синий альбом на странице 373.  В конце страницы

моя поправка 25.  Смысл этой поправки в том, чтобы исключив части

четвертую и пятую статьи 141, избирать районные и обласные Советы

и их председателей прямым голосованием.  При этом я позволю  себе

зачитать   весь   механизм.  В  данном  случае  это  будет  часть

четвертая. "До складу районної ради входять голова та депутати.

     До складу обласної ради входять голова, депутати, а також за

посадою голови районних та міських /міст обласного значення/ рад.

     Голови та  депутати  районних  та  обласних  Рад  обираються

мешканцями районів та областей на основі загального,  рівного  та

прямого виборчого права шляхом таємного голосування".

     Таким образом,  необходимо исключить части четвертую и пятую

и вместо них включить предлагаемый мною текст.

     Прошу вас  поддержать.  Это  сохраняет   прямую   выборность

районных и областных Советов и их председателей.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Поправка    депутата    Болдирєва    ставиться    на

голосування.

     СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує.

     ГОЛОВА. Голосується  поправка.

     "За" - 181.

     Не вистачає голосів.

     СИРОТА М.Д. Шановні колеги, давайте проголосуємо ...

     ГОЛОВА. Є ще така пропозиція депутата Буздугана. Оскільки ми

говоримо, що статус голови, депутатів Ради, виконавчих органів та

порядок  їх  утворення  /а  ми  раніше говорили про територіальні

громади/ визначаються законом,  то,  можливо,  все це виписати  в

законі, а ці дві норми проголосувати разом.

     СИРОТА М.Д. Ну, давайте проголосуємо.

     ГОЛОВА. Дві   останні  фрази.  Та  воно  й  зараз  виписано.

Депутате Стешенко, будь ласка.

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги!  Ті проблеми,  які  ми  зараз

розглядаємо,  надто  важливі,  адже ми за п'ять років провели вже

п'ять реорганізацій, тому ми не можемо сьогодні помилятися...

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Ще раз прошу уваги. Говорить голова

комісії. Прошу уваги!

     СТЕШЕНКО О.М.  Досить  уже  експериментів.  Прошу  вас  усіх

звернути увагу на мій виклад цієї статті на сторінці 679,  що, на

мій погляд, охоплює всі ті питання, які ви зараз порушували.

     Цю статтю я пропоную викласти в такій редакції:

"Ради народних депутатів складаються з депутатів,  які обираються

на  основі  загального,  рівного  і  прямого  виборчого права при

таємному голосуванні строком на 4 роки відповідно до  закону  про

вибори.   Депутати   підзвітні   своїм  виборцям  і  можуть  бути

відкликані  ними  в  порядку,  визначеному  законом.  Голови  Рад

обираються  Радами  з  числа  депутатів,  за  посадою очолюють їх

виконавчі комітети,  організують  роботу  Рад  та  їх  виконавчих

комітетів".  Це  відповідає  статті  3  Європейської  хартії  про

місцеве самоврядування, і врахування цього дасть нам змогу

     продовжити розгляд  цього  надто  важливого  розділу.  Прошу

звернути  увагу  на  лаконізм  викладення статті і проголосувати,

підтримавши її.

     ГОЛОВА. Я прошу,  шановні депутати!  Це принциповий  момент.

Треба визначитись.  Я вас не агітую, але я хочу звернути увагу на

безліч колізій,  з якими ми сьогодні зіткнулися. Якщо голова Ради

відповідного рівня обраний прямо виборцями, а потім його зміщують

з посади...  Це може бути з різних причин.  І Рада  вже  не  може

обрати  нового  голову.  То  що,  знову  треба проводити загальні

вибори?  А ми ж  передбачаємо  тут,  що  голови  відповідних  Рад

обираються на основі прямого виборчого права.  Треба це робити на

сесії.  Тому формула Стешенка якраз і підходить.  Вона не зачіпає

їх  функцій.  Функції  залишаються  ті  самі,  що  записані у цих

статтях.

     Я ставлю пропозицію депутата Стешенка на голосування.

     "За" - 226.

     Опублікуйте результати голосування по фракціях.

     СИРОТА М.Д.  Шановні  колеги!  Прошу   підтримати   редакцію

комісії / Шум у залі /.

     ГОЛОВА. Я ще раз ставлю цю пропозицію на голосування.  Прошу

всіх голосувати. Як хочете, але голосуйте всі.

     СИРОТА М.Д. А в комісії інша модель, шановні колеги.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     "За" - 229.

     СИРОТА М.Д. Шановні колеги.../ Шум у залі /.

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Прошу   вас  звернути  увагу  на

роздруковку цього голосування.  Ті,  хто сьогодні  не  голосував,

будуть  через півроку виступати ініціаторами змін до Конституції.

Тому що організувати владу буде  просто  неможливо,  це  буде  не

двовладдя, а чортзна-що, якщо говорити так занадто інтелігентно /

Шум у залі /.

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги! На районному і обласному рівнях

голови обираються відповідними Радами.  Це вже враховано в тексті

статті.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування частину четверту статті 141.

"Районна рада формується сільськими, селищними та міськими радами

району,  а  обласна  рада  - районними,  міськими /міст обласного

підпорядкування/ радами області".

     СИРОТА М.Д.  Комісія  просить  підтримати   дану   редакцію,

шановні колеги.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     "За" - 269.

     Миколо Петровичу, послухайте, будь ласка. Якщо об'єднати все

те,  що говориться про процедуру формування Рад,  яку  пропонують

депутати Стешенко або Чиж,  де механізм самоврядування передбачає

ті ж функції,  то це було б,  на мою думку, нормально... Ну ви не

зараз  же  зустрічаєтеся  з  виборцями,  тому  послухайте.  От ми

говоримо,  що  голова  обласної  Ради  обирається  представниками

районних  та  міських  Рад.  Але ж ми знаємо,  що голова обласної

адміністрації буде призначати кожного голову районної Ради,  який

потім  перейде під його керівництво,  буде заглядати йому кожного

дня в зуби і ніколи не матиме своєї думки.

     Хіба не зрозуміло,  для чого це робиться,  а ми всі мовчимо,

бо нас це не цікавить, бо ми вже вирішили корінні питання.

     Миколо Петровичу, будь ласка.

     ДУДЧЕНКО М.П.  Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые

коллеги.  Во-первых,  этот текст был принят  в  первом  чтении  в

редакции Конституционной комиссии.  Наша комиссия только улучшила

его,  внеся дополнения.  Во-вторых,  обращаю ваше внимание на то,

что   председатели  районного  и  областного  уровней  избираются

соответствующими Советами. Это записано в той же статье.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

     ДУДЧЕНКО М.П.  А в части третьей этой статьи говорится,  что

другие вопросы организации местного самоуправления, формирования,

деятельности и ответственности его органов определяются  законом.

Сделано   это   сознательно,   чтобы   в  дальнейшем  можно  было

реформировать и реконструировать местное самоуправление.

     ГОЛОВА. Миколо   Петровичу,   Володимире   Мефодійовичу    і

Олександре Івановичу,  я два тижні тому зустрічався з керівниками

районів і  заступниками  голів  обласних  Рад.  Тут,  в  Академії

управління. Всі вони в один голос просять зберегти систему прямих

виборів і вибори Радами керівників відповідних  органів.  Вони  ж

керівники виконавчих структур.

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги, давайте подумаємо, як нам дійти

консенсусу.

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  четверту  норму  цієї   статті   на

голосування. Частина четверта, повторюю.

     "За" - 263.

     Не набирає  потрібної  кількості  голосів.  Давайте  без цих

двох,  а потім визначимо в законі. Там написано, що "визначається

законом".  От у закон і запишемо.  Можна так?  Одну хвилиночку! А

останню частину  залишимо.  Тут  написано:  "голова  районної  та

обласної ради обирається відповідною радою і очолює її виконавчий

апарат".

     Можна так проголосувати? Голосуємо останнє речення.

     "За" - 344.

     Стаття 141 голосується без частини четвертої в цілому.

     "За" - 335.

     Стаття 142.  "Матеріальною і  фінансовою  основою  місцевого

самоврядування   є  рухоме  і  нерухоме  майно,  доходи  місцевих

бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній

власності територіальних громад сіл, селищ, міст..."

     Давайте додамо райони в містах.  Отже,  "районів у містах, а

також  об'єкти  їхньої  спільної  власності,  що  перебувають   в

управлінні районних і обласних рад".

     Хто перебиває? Будь ласка.

     СТРЕТОВИЧ В.М.  До  цієї  частини  є моя поправка.  Вона під

номером 101 у жовтій книжці. Подивіться, що тут написано:"...що є

у  комунальній власності територіальних громад..." Але комунальна

власність - це і є власність територіальних

     громад. Тому пропонується вилучити  слово  "комунальній".  А

якщо   вже  вживати,  то  "комунальної  власності",  інакше  буде

тавтологія.  Одне із слів треба  вилучити,  краще  "комунальній".

Тоді  буде  така  редакція:"...що  є  у  власності територіальних

громад сіл, селищ і міст..."

     ГОЛОВА. Спокійно,  будь  ласка!  Депутат  Стретович пропонує

вилучити слово "комунальній".  Голосуємо частину першу статті 142

без слова "комунальній".

     Можна статтю   142   без   слова   "комунальній"   в  цілому

голосувати? Ставлю на голосування.

     "За" - 320.

     ГОЛОВА. І "районів у містах" тут додано.

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ні,  ні, "районів у містах" немає. Редакція,

запропонована комісією.

     ГОЛОВА. Одну   хвилиночку!   Статтю   141   депутат  Юхимчук

пропонував викласти у такій редакції: "Керівники всіх гілок влади

та їх структурних підрозділів підзвітні перед народом

     України і несуть персональну відповідальність  за  допущення

спаду соціальноекономічного розвитку,  їх збагачення протиправним

шляхом  карається  законом.  Керівники   державних   органів   та

місцевого  самоврядування зобов'язані захищати економіку та ринок

держави,  постійно  піклуватися  та  нести  відповідальність   за

розвиток   вітчизняного  виробництва,  культури,  науки,  освіти,

духовного збагачення громадян України".

     Анатолію Петровичу, дуже хороша стаття, тільки це для закону

візьмемо. До Конституції вона не має...

     СТРЕТОВИЧ В.М.  І ми вже статтю 141 проголосували в  цілому,

Олександре Олександровичу.

     ГОЛОВА. Доповнення? Депутат Носов. Прошу.

     НОСОВ В.В. Шановні депутати, у статті 142 до частини третьої

треба додати таке речення.  Тут записано:  "Держава бере участь у

формуванні доходів місцевого  самоврядування".  Пропоную  додати:

"здійснює контроль за законним,  доцільнім, економним, ефективним

використанням цих коштів та належним їх обліком".  Тому що в  нас

тепер виходить так:  прокуратури не буде, Лічильна палата туди не

проходить..  А хто ж контролюватиме?  Ось Генеральна  прокуратура

подала нам...  Депутат Азаров може підтвердити:  там хто що хоче,

те і робить. А якщо держава залишає частину податків, стягнутих з

людей   під   погрозою   кримінального   покарання,  то  треба  й

контролювати, куди йдуть ці видатки.

     Я прошу підтримати.

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Я   підтримав   би   пропозицію  Владислава

Васильовича,  за  винятком  слова  "ефективним".  Тому  що  слова

"доцільний", "економний" якраз і означають "ефективний".

     НОСОВ В.В. Та це різні речі! Не плутайте.

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ну це ж Конституція, Владиславе Васильовичу.

Не треба сюди води наливати. Комісія того не підтримала.

     ГОЛОВА. Поправка депутата Носова ставиться на голосування.

     "За" - 218

     Депутат Стешенко.

     СТЕШЕНКО О.М.  Дякую.  Шановні колеги,  мені здається, що до

статті  142,  яка  визначає  фінансовий  стан  органів  місцевого

самоврядування,  і це ні в кого не  викликає  ніяких  заперечень,

доцільно ввести дві норми.  Перша норма така:  "Держава фінансово

підтримує місцеве самоврядування".  Це європейська норма. Якщо ми

хочемо  дійсно  закріпити  статус самоврядних органів від села до

області, то ми повинні її ввести.

     І друга норма:  "втрати органів місцевого самоврядування, що

виникли  внаслідок рішень органів державної влади,  компенсуються

державою".  Це теж дуже принципово. Коли ми розглядаємо виконавчі

органи  місцевого  самоврядування  в  єдиній структурі виконавчих

органів,  тоді  ми  дійсно  зможемо  підтвердити  ту   тезу,   що

самоврядування   -   це,  говорячи  російською,  "всевластье"  на

відповідній території. А інакше це буде просто фікція.

     ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, давайте підтримаємо,

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ні,  просто я  не  бачу  поправки,  про  яку

йдеться. Назвіть,  будь  ласка,  її  номер,  бо  так  немає  чого

підтримувати.

     СТЕШЕНКО О.М. Сторінка 690, поправка 96 у жовтій книзі.

     СТРЕТОВИЧ В.М. Шановні колеги! Ідеться про те, щоб доповнити

частину третю словами: "Держава фінансово підтримує

     місцеве самоврядування.    Витрати     органів     місцевого

самоврядування,  що  виникли  внаслідок  рішень органів державної

влади, компенсуються державою".

     Є пропозиція підтримати  поправку  депутата  Стешенка,  вона

підсилює дану норму.

     ГОЛОВА. Прошу   підтримати   пропозицію  депутата  Стешенка.

Ставлю поправку на голосування.

     "За" - 294.

     Ще раз ставлю на голосування.  Зважте, що комісія підтримує.

Нормальна поправка, голосуйте.

     "За "- 315.

     Який номер поправки? Слово надається депутату Чижу.

     Одну хвилиночку! Були пропозиції, щоб включити трансляцію на

радіо. Можна? Не треба? Добре, давайте закінчимо, а потім...

     ЧИЖ І.С.   У   мене  поправки  загального  характеру,  проте

принципові.  Звідки виникло те,  що  я  пропоную?  У  статті  133

розділу  "Територіальний  устрій України" ми додали на пропозицію

Президента слова:  "райони у містах".  Тому в  цьому  розділі  ми

повинні зафіксувати не тільки те, що є сільські, селищні, міські,

а й районні  у  містах  Ради.  Адже  туди  обирати  потрібно.  Це

принципово,  і  я  просив би проголосувати за те,  щоб таку зміну

внести до цього розділу.

     ГОЛОВА. Ще раз назвіть номер поправки.

     ЧИЖ І.С. Моєї поправки до розділу немає, але таке доповнення

виникло  у  зв'язку  з  тим,   що   ми   прийняли   поправку   до

територіального устрою.

     ГОЛОВА. Ні, я так не можу, це з голосу, Іване Сергійовичу.

     СТРЕТОВИЧ В.М. Немає конкретно виписаної поправки,

     ГОЛОВА. Є така поправка.

     СТРЕТОВИЧ В.М.Тоді назвіть номер поправки, сторінку.

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Кондратюку. Поправка 39.

     КОНДРАТЮК А.О.  У  статті  140 у третьому абзаці після слова

"міські" потрібно додати "районні у містах".  І все  вирішується.

Так   само  і  в  статті  141  після  слова  "міськими"  написати

"районними у містах радами".  І таким чином  вирішується  питання

виборів голів районних у містах Рад.

     ГОЛОВА. Пропозиція   депутата   Кондратюка   ставиться    на

голосування

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Оскільки це є нормою закону,  а ми у проекті

Конституції записали,  що визначення районного поділу в містах  е

прерогативою міських Рад, тому комісія не підтримала цю поправку.

     "За" - 163.

     ГОЛОВА. Статтю   142   в   цілому   з   поправкою,   яку  ми

проголосували,  ставлю на голосування.  Будь  ласка,  підтримайте

її... Вибачте, прошу зняти з голосування.

     Депутат Запорожець давно просив слова. Будь ласка.

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М.,  секретар  Комісії Верховної Ради України з

питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів

/Миколаївський  міський  виборчий  округ,  Миколаївська область/.

Шановні народні депутати!  Прошу звернути увагу на поправку 98 на

сторінці 690.  Ідеться про те,  що у статті 142 і в статті 143 не

визначено конкретно, хто є суб'єктом (розпорядником) комунального

майна,   бо   територіальна  громада,  якій  належить  комунальна

власність,  юридичною  особою  не  є.  Тому  доцільно   визначити

конкретно, хто виступає юридичною особою і представляє правомоччя

власника. І для цього слід додати після частини другої статті 142

частину   третю,   виклавши  її  в  такій  редакції:  "Від  імені

територіальної громади  правомоччя  власника  комунального  майна

здійснює  відповідна рада".  І у зв'язку з цим частину третю цієї

статті відповідно вважати частиною четвертою.

     СТРЕТОВИЧ В.М. Пане Запорожець, будь ласка, номер поправки і

сторінка.

     ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М. Поправка 98 на сторінці 690.

     ГОЛОВА. "Від  імені  територіальних  громад  правомоччя /чи,

може,  правоможність/  власника   комунального   майна   здійснює

відповідна Рада". Так? Я думаю, що правильно сказано.

     Володимире Миколайовичу.

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Комісія  розглядала  цю поправку і відхилила

/Шум у залі/.

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги!   Пропозиція   депутата   Запорожця

ставиться на голосування.

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Вона  юридично неграмотна,  оскільки Рада як

представницький орган не може здійснювати правомоччя...

     ГОЛОВА. Увага, іде голосування.

     "За" - 152.

     Шановні депутати!  У зв'язку з тим що телебачення,  радіо та

інші  засоби  масової  інформації  не  бачать,  що  Верховна Рада

працює,  а о 7 годині передали  інформацію,  що  фактично  у  нас

нічого  не  виходить,  Верховна  Рада  нічого  не  робить  і тому

подібне,  тобто триває "зміцнення" авторитету Верховної Ради  /як

ви розумієте,  усе це робиться не випадково/, я пропоную прийняти

рішення про включення засідання Верховної Ради у прямий ефір.

     Після того,  як увійдете в ефір, надасте мені дві хвилини, я

зроблю коротеньку інформацію.

     СИРОТА М.Д.   Шановні   колеги!  Тимчасова  комісія  просить

підтримати дану пропозицію.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     СИРОТА М.Д. Підтримайте, будь ласка, шановні колеги!

     ГОЛОВА. Постанова  про  відкриття  трансляції  по  радіо  на

першому каналі.

     "За" - 345. Рішення прийнято.

     Одначе я  просив  би  бути  дуже  стриманими,  лаконічними і

працювати оперативно.

     Так, стаття 143 /Шум у залі/. Можна в цілому голосувати?

     СИРОТА М.Д. Прохання підтримати, шановні колеги.

     ГОЛОВА. Стаття 143. Ставлю на голосування.

     СИРОТА М.Д.  Шановні  колеги,   детально   виписана   норма,

прохання підтримати.

     ГОЛОВА.

     "За" - 308.

     ГОЛОВА.Доповнення депутата Стешенка. Будь ласка.

     Одну секундочку...   Я  просив  би  депутатів  і  доповідача

врахувати таке.  Треба сказати відверто,  що в цьому розділі дуже

багато  огріхів.  Тому  щодо  не зовсім точно виписаних норм слід

зробити відсилку на закон. Потім ми зможемо виправити цю справу в

законі,  щоб ми потім мали більший діапазон для руху.  Інакше тут

може бути багато такого,  що потім  важко  буде  виправити.  Тому

зараз  треба  ставити рамкові норми,  які можна було б коригувати

законом.

     СИРОТА М.Д. Стаття 143 проголосована, зараз стаття 144...

     ГОЛОВА. Депутат Стешенко говорить.

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги!  Я вважаю, що частини перша і

друга  цієї  статті  виписані  добре,  а  от що стосується частин

третьої і четвертої,  то хочу звернути вашу увагу на ту редакцію,

яку  я  подав на сторінці 694 за номером 112.  Пропоную записати:

"Органи місцевого  самоврядування  наділяються  законом  власними

повноваженнями   і   делегованими   їм  повноваженнями  державної

виконавчої влади.  У межах власних повноважень  органи  місцевого

самоврядування  діють  самостійно,  під свою відповідальність.  У

здійсненні делегованих їм повноважень державної виконавчої  влади

органи  місцевого  самоврядування  є  підконтрольними відповідним

державним адміністраціям,  Кабінету Міністрів України, Президенту

України,  а в Автономній Республіці Крим - також її уряду".  Така

редакція  забезпечить  керованість,   самостійність   і   взагалі

ефективність у роботі.

     Дякую.

     СИРОТА М.Д. Шановні колеги, тут, можливо, треба прислухатися

до   пропозиції  Олександра  Олександровича  Мороза.  Давайте  не

приймати поспішних рішень,  давайте дамо люфт на  закон,  шановні

колеги. Стаття 145...

     ГОЛОВА. Але  ми  поки  що  розглядаємо  статтю  143.  Ми  її

проголосували? Усі норми проходять?

     СИРОТА М.Д. Так, усі норми пройшли, 308 голосів.

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, ще раз, будь ласка.

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги,  чому я саме зараз ставлю цю

проблему? Я виходжу з того, що найближчим часом, якщо ми приймемо

саме  цей розділ /я вже впевнений,  що приймемо,  так само,  як і

Конституцію/,  ми будемо готувати два законопроекти - про місцеве

самоврядування в Україні і про державну виконавчу владу. І там ми

відрегулюємо  всі   ті   взаємовідносини.   Але   в   Конституції

записувати, що ми можемо делегувати якісь повноваження...

     Повноваження повинні  бути  не  делегованими,  їх  можна  як

делегувати,  так і  забрати.  Вони  мають  бути  чітко  визначені

законом.  Тоді  статус  органів  місцевого  самоврядування дійсно

відповідатиме своїй назві,  коли вже ми вступили до Ради Європи і

підтримуємо Європейську хартію про місцеве самоврядування.

     Дякую.

     СИРОТА М.Д.   Давайте   замінимо   "делегуватися"   на    "і

надаватися".

     ГОЛОВА. Так,   давайте   все-таки   запишемо:    "надаватися

законом".  Ставлю  на  голосування цю  пропозицію.

     "За" - 325.

     Стаття 144... Яка? Де саме? Поправка 116?

     СИРОТА М.Д. Сторінка 695.

     ГОЛОВА. "Частину першу статті 143  після  слів  "у  порядку,

визначеному законом" доповнити словами "призначають, забезпечують

проведення  та  реалізацію  результатів  місцевих   референдумів,

утворюючи" і далі за текстом.  Ну, щодо права проведення місцевих

референдумів написано правильно,  він уже говорив про  це.  Слово

має депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   коммунистов   Украины.   Спасибо,

Александр Александрович.  Вот здесь, мне кажется, пропущено очень

важное  слово  "призначають".  Получается,  что  органы  местного

самоуправления    только    обеспечивают    проведение    местных

референдумов, но не могут назначать их.

     СИРОТА М.Д.    Шановні    колеги!    "Призначають    місцеві

референдуми" - з цим можна погодитися. А якщо "забезпечують

     проведення та реалізацію результатів",  то це трошки не  те.

Давайте,  може,  дамо  у  такому  вигляді:  "призначають  місцеві

референдуми"?

     ГОЛОВА. Я  ставлю   на   голосування   пропозицію   депутата

Моісеєнка.

     "За" - 153.

     Стаття 144.   "Органи   місцевого   самоврядування  в  межах

повноважень,  визначених  законом,  приймають  рішення,   які   є

обов'язковими до виконання на відповідній території.

     Рішення органів  місцевого  самоврядування  з мотивів їхньої

невідповідності   Конституції   України   чи   законам    України

зупиняються   у   встановленому   законом  порядку  з  одночасним

зверненням до суду".

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги!  Ви бачите,  що в обох частинах

статті зазначено, що питання регулюються законом.

     Прохання підтримати в цілому.

     ГОЛОВА. Можна?  А  тоді  доповнення?  Будь  ласка,  в цілому

голосується, а потім доповнення.

     Слово має депутат Стешенко.  Він працював над  цим  розділом

більше за всіх,

     СТЕШЕНКО О.М.   Шановні  колеги!  Заспокойтеся,  всі  будете

задоволені. Статті 144, 145 і 146 виписані добре. І я прошу зараз

проголосувати їх у пакеті.

     СИРОТА М.Д. Щиро дякую, Олександре Миколайовичу, щиро дякую.

     ГОЛОВА. Статті 144, 145 і 146 ставляться на

голосування в цілому.

     "За" - 349.

     Розділ ХІІ "Конституційний Суд України".  Голосується  назва

розділу.

     СИРОТА М.Д.  Прохання  підтримати  назву  розділу,   шановні

колеги.

     ГОЛОВА. Назва розділу!

     "За" - 350.

     Є пропозиція голосувати весь розділ у цілому.

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги!  Прошу підтримати в цілому весь

розділ.

     ГОЛОВА. Статті І47-153 голосуються в цілому.

     "За" - 346.

     Розділ ХІІІ  "Внесення  змін  до  Конституції".  Тут   треба

розуміти...

     Вибачте, випустили  доповнення  до   статті   151   депутата

Бутейка.   Він  не  раз  нагадував  про  нього.  Зачитую  статтю:

"Конституційний Суд України за зверненням Президента України  або

Кабінету   Міністрів   України  дав  висновки  про  відповідність

Конституції  України  міжнародних  договорів,  що  вносяться  для

ратифікації.

     За поданням   Верховної   Ради  України  Конституційний  Суд

України дав  висновок  про  додержання  конституційної  процедури

розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з

поста в порядку імпічменту".

     Депутат Бутейко. Будь ласка.

     БУТЕЙКО А.Д.  Дякую.  Шановний  Олександре   Олександровичу!

Шановні колеги!  Я хочу привернути вашу увагу до моєї поправки за

номером 42 на сторінці 710.  Я  пропоную  привести  цей  текст  у

відповідність із частиною першою статті 9 та пунктом 7 статті 85.

     Мова йде ось про що.  Стосовно  договорів  -  ми  по  всьому

тексту проекту Конституції використовуємо формулу, що держава дає

згоду на  обов'язковість  прийняття  рішень  щодо  них  Верховною

Радою.  А  в  цій  статті  вжито  термін "ратифікація".  Так от у

чинному Законі про міжнародні договори і у  Віденській  конвенції

про  міжнародні  договори  1969  року  використовується термін не

"ратифікація", а "згода на обов'язковість". Тому, щоб у нас всюди

була уніфікована термінологія, я й пропоную внести поправку, вона

міститься на сторінці 710 за номером 42.  Тільки в  ній  допущено

помилку.  Я  прошу  вас  проголосувати за текст у такій редакції:

"Конституційний Суд за зверненням Президента України або Кабінету

Міністрів  дає  висновки  про  відповідність  Конституції України

чинних  міжнародних   договорів   /а   не   "чинним   міжнародним

договорам"/  або тих,  що вносяться до Верховної Ради України для

одержання її згоди на їх обов'язковість для України".

     ГОЛОВА. Дякую.  Пропозиція  депутата  Бутейка  ставиться  на

голосування.

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги, члени Конституційної комісії це

підтримали,  тільки воно не голосувалося. Практично це редакційна

правка, давайте її підтримаємо.

     ГОЛОВА.

     "За" - 321.

     ГОЛОВА. Депутат Грабар просив слова. Будь ласка.

     ГРАБАР М.Ф. Шановні народні депутати, я просив би вас уважно

вислухати мою пропозицію.  У статті 150 є перелік суб'єктів,  які

мають право звертатися до Конституційного Суду.  Сказано,  що від

Верховної Ради  ініціатива  може  виходити  не  менш  як  від  45

депутатів.  А  також  сказано,  що  може  одноосібно  зробити  це

уповноважений Верховної  Ради  з  прав  людини.  У  мене  є  така

пропозиція, вона була внесена офіційно, в письмовому вигляді: щоб

це мав  право  робити  також  Голова  Верховної  Ради  від  імені

Верховної  Ради.  І  я дуже прошу вас не пов'язувати це питання з

тим,  представник якої політичної сили очолює Верховну  Раду,  бо

завтра Голова може змінитися.  Ідеться про статус Верховної Ради,

і Голова,  якого обирають у цьому залі,  повинен мати таке право.

Прошу проголосувати цю пропозицію.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

     СИРОТА М.Д.  Шановні колеги, я думаю, що нічого страшного не

буде, якщо ми підтримаємо цю поправку.

     ГОЛОВА.

     "За" - 265.

     ГОЛОВА. Там записано:  45  депутатів.  Я  думаю,  що  Голова

Верховної  Ради  при  потребі  завжди  знайде  45 депутатів,  які

підготують...

     СИРОТА М.Д. Він і більшість знайде, не тільки 45...

     ГОЛОВА. Микола  Федорович  просить  ще  раз   проголосувати.

Давайте   проголосуємо.   Треба  тоді  написати:  Голова  або  45

депутатів.

     "За" - 260.

     Шановні депутати!  Голова  Верховної  Ради  -   не   суб'єкт

правовідносин, а посадова особа. Суб'єктом є Верховна Рада.