ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  30  с і ч н я  1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА.    Доброго   ранку,   шановні   депутати,

 представники уряду, журналісти, радіослухачі!

      Прошу  депутатів  підготуватися  до  реєстрації.

 Будь  ласка,  активніше. Вставте  картки. Проводиться

 поіменна    реєстрація.    312    депутатів   встигло

 зареєструватися.   Ранкове   засідання   оголошується

 відкритим.

      Шановні  депутати,  25  січня  на 55 році життя,

 раптово    помер   народний   депутат   України   від

 Бориспільського  виборчого  округу номер 208 Київська

 область,   голова   підкомісії   Комісії   з   питань

 економічної    політики    та   управління   народним

 господарством   Михайло   Васильвич  Заборний.  Прошу

 вшановати  пам'ять  про  Михайла  Васильвича хвилиною

 мовчання.

 

      Прошу   сідати.

      Відповідно  до  вимог  Регламенту,  до частини 4

 статті  12  також  відповідно  до частини 4 статті 12

 Закону  "Про статус народного депутата" Верховна Рада

 має  приймати  рішення  про направлення депутатського

 запиту  відповідному  органу  або посадовій особі, до

 яких його звернуто.

      І  в  зв'язку з цим є депутатський запит Михайла

 Володимировича  Дорошевського  до  Президента України

 стосовно   відсутності   реагування   на  депутатські

 звернення  щодо  виконання  протоколу наради з питань

 роботи   підприємств   оборонного   комплексу   міста

 Феодосії.

      А зміст  запиту  такий:

      "  У  відповідності до протоколу наради за вашою

 участю  по  питаннях  роботи  підприємств  оборонного

 комплексу,  яка  проходила  в Феодосії 31 серпня 1995

 року Кабінет Міністрів України повинен був розглянути

 і  вирішити  ряд  пробллем щодо поновлення військово-

 промислового   комплексу   міста  Феодосії.

      Аналіз    виконання    вищезгаданого   протоколу

 засвідчив, що певна робота Кабінету міністрів України

 в цьому питанні проведена, однак ряд порушених питань

 залишилось  частково  або  зовсім  невирішеними.

      Оскільки  звернення  депутати,  він  пише:  "Мої

 звернення  до  вас  у грудні минулого року не знайшли

 відповдіного   рішення  в  адміністрації  Президента,

 змушений  у відповідності до статті 12 Закону України

 "Про статус народного депутата України" звернутись до

 вас  із дептуатським запитом, повідомити, коли будуть

 здіснені  передбачені  вказаним  протоколом  наступні

 заходи:

      1.  Про  виділення в бюджеті на 1996 рік окремим

 рядком  фінансування закупівлі військової техніки, що

 виготовляється  виробничим  об'єднанням  "Море".

      Про  надання  фінансової підтримки у виробничому

 об'єднанні  "Море". Цільовий кредит під 3-5 процентів

 річних  загальної  вартості 2 мільйони доларів США та

 150 мільярдів карбованців.

      Про  компенсацію  витрат  у  цьому об'єднанні на

 утримання     об'єктів     соціальної    сфери.    Не

 профінансовано  179 мільярдів карбованців.

      Про  перегляд  програми  (...........)  з  метою

 максимального залучення до її виконання підприємства-

 організації  в АПК міста Феодосії.

      Для  того,  щоб направити цей... депутат на ім'я

 Президента   потрібно   проголосувати.  Я  ставлю  це

 рішення, пропозицію вірніше, на голосування.

      Хто   за   те,   щоб   направити  цей  запит  до

 Президента, прошу визначитися шляхом голосування. Так

 передбачено   регламентом.  Я  ще  раз  пояснюю,  так

 передбачено регламентом.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Для  того,  щоб  направити  запит  досить п'ятої

 частини  голосів депутатів. Із 416 це буде 84 голоси.

 Це  на  майбутнє,  якщо хто... Поснюю ще раз, шановні

 колеги.   Значить,  депутатський  запит  направлений.

 Відповідно  до  регламенту  передбачена п'ята частина

 голосів  потрібна  для того, щоб прийняти рішення про

 нак......  депутатського запиту, тобто 84 депутати. В

 данному  випадку  ця  норма  перекрита  з  запасом. І

 реагувати  Президент  чи  той,  до кого звертаються з

 приводу   депутатського   запиту  має  відповідно  до

 Регламенту  Закону  "Про  статус народного депутата".

 Зрозуміло?

      Всі  інші, а що стосується звернень, не потрібно

 рішення  сесії, просто звернення, запити, депутатські

 запити  саме оформляються таким чином. Тому на цьому,

 на  це привертаю увагу (...........) з п'яти сесійних

 засідань,  щоб  кожен  знав,  як користуватися своїми

 правами,  і  звертався  справді з запитами з важливих

 державних питань.

      Тепер.  В  порядку  інформації  ми  зараз  будем

 розглядати  питання  ті,  що винесені до порядку дня,

 але  в порядку інформації: на третьому поверсі групою

 народних  депутатів  організована виставка чудова, на

 мій  погляд, виставка "Льон України". Я хотів би, щоб

 ви  подивилися  і  зважили  на ті можливості, які має

 наше  льонарне вирорбництво і виробництво льону, його

 переробка,   які   відкриває  перспективи,  як  можна

 використати   потужності  наших  підприємств,  легкої

 промисловості зокрема. Ясно, так?

      Тепер.  У  вас  на  руках  перелік  питань,  які

 потрібно   включити  до  розгляду  на  п'ятій  сесії.

 Питання  обговорене  у  фракціях,  групах,  тричі  на

 Президії,  і  є  пропозиція,  щоб  ви  підтримали цей

 порядок,  схвалили  його шляхом голосуваня. Ставлю на

 голосування.

 

      "За"-

 

      Я  ще  раз  повторюю:  обговорювати це питання в

 сесійному  режимі  немає  ніякої  рації,  тому що всі

 комісії   свої   пропозиції   внесли,   починаючи  із

 четвертої   сесії   ми  до  цього  питання  раз-пораз

 поверталися,  кілька  разів  комісії вже узгоджували,

 скорочували  загальний  перелік  до......  кількості,

 яка  там  передбачена,  а  в кого запитання виникають

 питання  відносно  розминки  тощо, то порядок і режим

 роботи  сесійних  засідань  проголосований  Верховною

 Радою  в перший день. Там передбачено, що відводиться

 (і   завтра  подивіться  порядок  дня  на  завтра)...

 відведено   різне,   а  для  оголошення  депутатських

 запитів  до  10  хвилин  відводиться  для  того,  щоб

 скористатися цим правом. 10 хвилин використано.

      (Шум в залі)

      Я  ще  раз...  це  проголосовано в Регламенті. В

 Регламенті,  до речі, записано... Я прошу, я прошу не

 вступати в  дискусію, не  взявши  голосу.

      У  Регламенті  записано:  "приймається  порядок,

 визначений  Регламентом,  якщо  інше  не визначається

 Верховною  Радою". А Верховна Рада шляхом голосування

 визначила порядок -10 хвилин щодня... до 10 хвилин на

 такі питання.

      Які запитання в кого є? Запишіться на запитання.

 5 хвилин на запитання. Будь ласка.

      Опублікуйте  список.  Будь ласка, Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.

      Яворівський,  Світловодськ,  Демократична партія

 України.

      Шановний  Олександре  Олександровичу  і  шановні

 колеги!

      За   великими   глобальними  питаннями,  які  ми

 розглядаємо: бюджет, Конституція вже ось-ось -я хотів

 би  просто  нагадати  про  2 таких болючих житейських

 питання,  які ставлять і в моєму окрузі і не тільки в

 моєму окрузі виборці.

      Це    питання   начебто   звичайне.   Олександре

 Олександровичу,  я  вже  кілька  депутатських запитів

 писав  і  хочу просто, щоб почули наші і виборці -хто

 дав  розпорядження  на  заборону  пересилки  посилок,

 скажімо,  до Росії. На таке враження, що хтось зробив

 це  просто   навмисно.

      Живуть  родичі,  знайомі.  Гора  листів до нас в

 Комісію  з  прав людини і до мене, я к до депутата. Я

 просто  роблю  цей запит. Це треба негайно відмінити.

 Родичі,  знайомі.  Я  ще раз кажу: це просто на рівні

 політичної   провокації.  Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу,   ви  взяли  5  хвилин  для

 з'ясування  процедури  перед голосуванням конкретного

 питання.

      А   це  -звертайтеся  до  Міністерства  зв'язку,

 Єфремова,  до  міністра. І я згоден звернутися. Я вже

 не  один  раз  звертався.  Так що давайте звертатися.

 Якщо  є  запит  -оформляйте  це  так,  як потрібно. Я

 думаю, що там немає особливих проблем. Хоч це не таке

 просте  питання.  Дем'ян.

 

      ДЕМ'ЯН Г.

      Григорій   Дем'ян,  Турківський  виборчий  округ

 ь281, Конгрес   українських  націоналістів.

      Шановний  пане Голово! Шановні народні депутати,

 уже  кілька  місяців  переноситься,  і  то,  тільки в

 питаннях,  які можуть бути розглянуті, а не вводиться

 до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради,

 дуже  важливе  питання,  яке  стосується,  практично,

 мільйонів   громадян   України  -про  вирішення  долі

 учасників  національно-визвольної боротьби 1940-1960-

 их років.

      Я  ще  раз  наголошую,  що  ці  люди  є найбільш

 покривджені і упосліженими у тій державі, за яку вони

 вели велику боротьбу.

      Друге питання, яке чомусь не включено до порядку

 денного  нашої  пленарної  роботи,  -це  питання,  що

 стосується  нафтопроводу  "Дружба",  яке висловлено у

 заяві   трьох  фракцій:  "Державність",  "Реформи"  і

 Народний Рух.

      І останнє, пане Голово, до вас безпесередньо.

      Чи  не  видається  вам,  що оце штучне обмеження

 прав  на  депутатські  запити  є виявом дискримінації

 природного права народного депутата України.

 

      ГОЛОВА.   Відповідаю,   що   це   не   є  виявом

 дискримінації  -це є дотримання норми Регламенту, яка

 має силу закону.

       Будь ласка, Магда.

 

      МАГДА І.І.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 депутати,   ви   знаєте,  що  на  1  люте  призначена

 забастовка шахтарів, і ми не повинні були обійти мимо

 цього питання, тому що, до чого це приведе?

      Сьогодні   на   електростанціях  України  запасу

 палива,  я  маю  на  увазі  вугілля,  на  2-3 дні, і,

 практично, станції працюють з коліс. Як тільки навіть

 один  день  буде  затирмка в відвантаженні палива, це

 приведе  до  паралічу  не  тільки  економіки,  а й до

 замерзання тепломереж і взагалі будинків жителів.

      Тому,  ми  не можемо обійти це питання, чому: ви

 знали  і  Президія знала, -чому ми не хочем послухати

 уряд та й самі обговорити це питання.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  я  гадаю,  що це питання відомо

 всім,  але  щоб осторонь не стояла Верховна Рада цієї

 справи  було  правильно,  як  би ми доручили комісії,

 комісіям  Кожушка,  Стретовича і Жира, розглянути всі

 обставини,  пов'язані із цією подією, з цими намірами

 страйкуючих,  і  внести відповідні пропозиції або для

 уряду,  або  для  Верховної  Ради,  якщо  в тому буде

 потреба.  Вчора  ми так побіжно, не побіжно, а досить

 ретельно  торкались  цього  питання  підчас  розгляду

 порядку  дня  засідання Президії, я думаю, що можемо,

 Верховна  Рада могла проголосувати за таке доручення,

 щоб  вона  розглянула  всі ці, комісії розглянули всі

 всю  сукупність  питань,  які  пов'язані  із намірами

 шахтарів, страйкуючих шахтарів.

      Немає  заперечень? Тобто я хочу від вашого імені

 проголосувати   доручення  трем  комісіям,  щоб  вони

 розглянули   весь   комплекс  питань,  які  порушують

 шахтарі,

      (Шум у залі)

      Я  розумію,  і  бюджет  в  тому числі, і комісія

 бюджетна, так, - 4 комісії.

      (Шум у залі)

      Я  ще  раз прошу, пропозиція така, якщо ви її не

 підтримуєте  -не  голосуйте.  Мова  йде  про  те, що,

 хвилиночку,   щоб   доручити  Олександру  Михайловичу

 Кожушко,    Володимиру    Миколайовичу    Стретовичу,

 Олександру   Олександровичу   Жиру,   Миколі  Яновичу

 Азарову   розглянути   весь   комплекс   питань,  які

 висувають  сьогодні  шахтарі,  для  того,  щоб внести

 відповідні пропозиції. Може, це будуть для уряду, для

 Президента, для Верховної Ради.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, Кожушко. Я ще одну хвилину додам...

 

      КОЖУШКО О.М.

      Уважаемые коллеги!

      Наша  комиссия  трижды рассматривала этот вопрос

 по  выполнению  принятого решения Верховного Совета 5

 ноября 1995 года. Дважды рассматривала этот вопрос на

 Президиуме.  Вчера на Президиуме я докладывал решение

 нашей  комиссии,  которое  подано  в  соответствии  с

 Регламентом. Президиум... Что мы требовали? Вынесение

 этого   вопроса  в  порядке  контроля  по  выполнению

 принятого  решения.  К сожалению, Президиум не принял

 этого   решения  и  поручил  еще  на  2  недели  трем

 комиссиям  снова  возвратиться  к  этому  вопросу.  Я

 считаю,  что ничего за 2 недели эти не изменится, все

 останется  на прежних рубежах -это просто оттягивание

 вопроса решения судьбы шахтеров!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.   Значить,   прождовжуючи   думку,   яку

 висловив    Олександр    Михайлович,   я   можу   вам

 запропонувати:  або ми це питання до порядку включимо

 своїм  рішенням  зараз (скажем, на цей тиждень), або,

 справді, виконаєм рекомендацію Президії щодо розгляду

 цього  питання  (в  тому  числі,  бюджетної Комісії і

 іншими   комісіями,   які   стосуються   економічного

 комплексу   нашого,   нашого...).   Тоді  можна  буде

 говорити   ро   реальні  речі,  про  те,  яким  чином

 задовольнити   вимоги   цієї...   представників  цієї

 галузі.  Тобто,  можна  включати  на  цей  тиждень це

 питання, або включити його після додаткового аналізу,

 зробленого відповідними комісіями.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я   прошу  депутатів:  сядьте,  будь  ласка,  на

 місце!..

      Тому  є  2  пропозиції: перша -наполягає комісія

 Олександра  Михайловича  Кожушка про те, щоб включити

 на  цей тиждень питання про інформацію, про виконання

 постанови Верховної Ради від 5 жовтня, яка стосується

 шахтарської   галузі.   Ставлю   на   голосування  цю

 пропозицію.

 

      "За"  -

      Приймається рішення.

      Якщо це так, то тоді... проблєму, котру піднімав

 Магда  Іван  Іванович, вона вирішується цим питанням.

 Таким чином, реакція буде відповідна і, я думаю, що в

 даному  випадку  сесія  прийняла  правильне  рішення.

 Пєхота.

 

      ПЄХОТА. Олександр Олександровичу, в мене питання

 по регламетуі тому я просив би передати слово Носову,

 який є авторитетом з цих питань.

 

      НОСОВ.  Шановні депутати, я хочу повідомити... і

 в   Головуючого   просто  уточнити:  чи  затверджуємо

 порядок  денний  сесії,  тобто  на  півроку,  то  цей

 порядок     денний     підлягає     обговоренню     і

 питання................  голосуванням,  як ви знаєте.

 Чи  розклад  засідань,  тому  що  нам роздали розклад

 засідань,  якщо  розклад  засідань,  то його не треба

 обговорювати.  Згідно  з  частиною  4 статті 2. 5. 1,

 розклад  засідань голосується без обговорення, бо він

 погоджується  на  депутатських  групах,  фракціях. Це

 раз.

      І   друге.   В   залежності   від  того,  як  ви

 відреагуєте    на    наступну   інформацію,   можливо

 прийдеться включати питання до порядку денного.

      Я  з  прикрістю  хочу сказати і Комісія бюджетна

 відмічає,  що  в  газеті  "Голос України" за 20 січня

 вміщена  постанова  Верховної Ради України про проект

 закону  України  про  внесення  змін  і  допоснень до

 деяких  законодавчих  актів  з  питань.  Там з'явився

 пункт  2-ий,  який  Верховна  Рада  не голосувала. На

 президії  вам  про це доповідав Азаров. Хочу сказати,

 що  коли  ми  голосуємо  законопроект  за  основу, то

 дійсно  можна потім оформити поставнову, яка містить,

 що   прийняти   за   основу,  спрямувати  в  комісію,

 доопрацюватиі  подати,  і  тиких  окремих  пунктів ми

 голосуємо.

      Але   ту  йде  мова  про  інше:  встановити,  що

 надходження  від  податку  на  добавлену  вартість  у

 повному  обсязі  підлягають зарахуванню до Державного

 бюджету України, починаючи з дня опублікування Закону

 України "Про Державний  бюджет".

      Це  вже  норми  закону,  вони в нас врегульовані

 Законом "Про бюджетну систему" і Законом "Про Бюжет".

 Просто   так   постановою  його  не  вписують,  це  є

 фальсифікацією .

      Я  просив би вас, оскільки згідно з Конституцією

 Президія  приймає  рішення  по  опублікуванню  актів,

 опублікувати  спростування саме цього пункту, тому що

 згідно   з   Регламентом  ваш  підпис  на  документах

 означає,  що  рішення  ці  були прийняті, а насправді

 воно   не  прийнято.

      Мені  не  хотілося  б  наполягати  на  тому, щоб

 скасування  цього  акту включалось окремим пунктом до

 Порядку денного .

      Дякую.

 

        ГОЛОВА.    Я    зхобов'язаний   проінформувати

 депутатів проте, що всчора Президія Верховної Ради це

 питання  з'ясовувало  ретельно.

      І   вона   дала   доручення   Комісії  з  питань

 Регламенту  і  депутатської  етики вивчити це питання

 додатково,  але  при  тому  виходили  з  того,  що ця

 постанова має строк дії два отижні, і вона стосується

 ідготовки Урядом пропозицій до відповдіних законів.

      І  виходило  з  того, що у Законі "Про державний

 бюджет " передбачати порядок приктріплення податку на

 добавлену   вартість,   тобто  надати  цьому  податку

 статусу  державного, загальнодержавного бюджету.

       Це,  ще  раз  повторюю,  пропозиція до Кабінету

 міністрів.  Він  вноситиме  свої  варіанти на розгляд

 Верховної  Ради,  це  буде  не  пізніше  як через два

 тижні,    одну    хвилинку.   І   тому   вважати   це

 фальсифікацією  ніяк  не можна.

      Крім того, я розумію, що Постанова про прийняття

 в  першому  читанні  проекту  закону  повинна  було б

 голосуватись  постатейно.

      Трапилось  так,  це  не  обов'язково, між іншим,

 трапилось   так,   що  першу  частину  засідання  при

 розгляді  цього  питання вів Олександр Миколайович, а

 після  перерви  я  продовжував.  І  я проводив тільки

 голосування  по  цій   постанові.

      Так  вчора  ми  зійшлись на тому, розглядаючи на

 Президії, ут немає і натяку на якусь фальсифікацію.

 І  в  зв'язку  з тим, що ця постанова знову ж таки, я

 повторюю,  тимчасової  дії  протягом  двох тижднів, і

 вона  буде  перекрита  рішенням  Верховної  Ради щодо

 пропозиції  Кабінету  Міністрів. Тому приймати окрему

 якусь  акцію  з цього приводу чи там спростування або

 що немає ніякої потребу, бо там нічого спростовувати.

      Я прошу останнє зауваження, пропозиція Ковтунця,

 бо я забрав його  час.

 

      КОВТУНЕЦЬ  В.  В.  Дякую.  Володимир  Ковтунець,

 фракція "Народного Руху України".

      Шановні  колеги, вже в друге ми з вами не можемо

 проголосувати  за  перелік  питань порядку денного. Я

 думаю,  що  причина  дуже проста. Ми пропонуємо такий

 порядок  денний,  який заздалегіть не буде виконаний.

 ів  цьому  порядку  денному  перемішанні  питання  як

 першочергові,  надзвичайно важливі для держави, так і

 питання  другорядні,  які можна розглянути, якщо буде

 для того час.

      Тому, щоб вийти з цього тупика я пропоную: нехай

 Президія  ще  раз  повернеться  до  данного  питання.

 Включить  до  невеликого  порядку денного, невеликого

 обсягу  питання  першочергової  ваги, які обов'язково

 мусять  бути  розглянуті  нашою  сесією.  І саме оцей

 порядок  денний  затвердити,  тобто  такий, який буде

 виконано.

      А всі інші питання додатково включати до порядку

 денного  з  розрахунку  на  тиждень,  на  два по ходу

 роботи тоді, коли у нас з'являється для цього вільний

 час.  І  обов'язково  виключити  з цього питання, які

 можуть  викликати і в залі, і в суспільстві політичну

 конфронтацію. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Значить,  я  ще раз підкреслюю.

 Шановні  колеги,  не  піднімайте руки, я нікому слово

 давать не буду. Хто записався, той має слово, інших я

 все рівно давать не буду. Опустіть руки, будь ласка.

      Значить, пояснюю ще раз, більше місяця витратили

 комісії  і фракції на аналіз тих питань, які потрібно

 включити  до  порядку  дня.  З урахування саме рішень

 комісій  і  фракцій  складенний  загальний перелік. В

 зв'язку  з  тим,  що  він  передбачає  розгляд  такої

 кількості   питань,   які   не  спроможна  розглянути

 Верховна Рада на сесії, ми записали з двох частин цей

 перелік.

      Перша  частина  та,  що  повинні бути розглянуті

 питання,  а  друга частна: можуть бути розглянуті при

 наявності  часу.  І таким чином ми виходимо на більш-

 менш   обтимальну  кількість  питань.  Що  це  справа

 непроста,  то  ви  переконуєтеся,  бо  кожен із своєї

 позиції  аналізує цей перелік. А там він складений із

 врахуванням   готовності   питань,  терміновості  їх,

 пропозиції  Кабінету Міністрів, пропозиції Президента

 і,  безперечно,  з  врахуванням  всіх  цих пропозицій

 висновки комісій.

      Тому   відповідно   до   регламенту  ми  повинні

 обговорити  цей перелік. Я дам на це... Ми розпочнемо

 обговорення таку процедуру. Тільки я хочу сказати, що

 надіятись  на  те, що впродовж, скажемо, півгодини ми

 визначимося  краще  ніж  визначалися протягом півтора

 місяця  всі  комісії,  сумнівно.  Тому,  я вважав би,

 потрібно  коротко обговорити це питання, але все-таки

 рішення приймати.

      А  щоб  його  розпочати,  то  я  пропоную на цей

 тиждень  (у  вас  перелік  на  руках  питань), на цей

 пиждень   з   врахуванням  проголосованої  пропозиції

 Кожушка,   проголосувати   перелік  питань,  а  потім

 перейти до розгляду тих, починаючи із переліку питань

 на сесії. Зрозуміло?

      Хто за те, щоб перелік питань, запропонований на

 тиждень,   на  тиждень  цей  схвалити  з  урахцванням

 пропозиції   Кодушка,  яка  вже  проголосована?  Будь

 ласка. Я  ще раз повторюю: на тиджень цей.

 

      "За"-

 

      Я  вас  прошу,  послухайте!  Ще  раз пояснюю: на

 тиждень  пропонуються  питання  (у  вас  список  є на

 руках),  коротка  постанова  з цього приводу враховує

 ваші  пропозиції,  комісій  і  фракцій, обговорена на

 Президії  двічі,  включене питання, про яке наполягав

 Кожушко.

      (Шум в залі)

      Відносно   того,   що   переставлять,  то  треба

 подивиться за що голосувать ще, нема документа, треба

 дать же можливість підготуватися.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу  ще  раз: підтримайте цю пропозицію. Що

 ви, Пейгалайнен? Запишіться, будь ласка.

      Ще  3  хвилини,  будь  ласка,  на пропозиції. До

 порядку  дня  на   тиждень.

       Сизенко, будь ласка.

 

      СИЗЕНКО Ю.П.

      Александре  Александровичу, я думаю, что сегодня

 важнейшие  вопросы  прежде  всего касаются жизни тех,

 кто находится  внизу.

      Мы  привыкли  говорить  о  людях здесь с высокой

 трибуны  и  это  касается  и  Кабинета  Министров,  и

 Президента. Это касается и Верховного Совета. И очень

 часто  люди,  обращаясь  к  нам,  говорят  о том, что

 сегодня  нечем  прожить...  сегодня  нечем прокормить

 семью.  Сегодня  стоят  проблемы, которые касаются, в

 том  числе  и  коммунального хозяйства.

      Совсем   недавно   ко   мне   обратилась  группа

 представителей,  скажем, бытовых сферы услуг, которые

 говорят: если ранее, может это не характерный пример,

 но  если  ранее,  скажем, раз в неделю в студенческих

 общежитиях  меняли  постели, если ранее для роддомов,

 для  больницы это было чаще, то сегодня -раз в месяц,

 раз   в  полтора  месяца.

      То  есть,  мы  сегодня стоим на пороге эпидемий.

 Такие  эпидемии  уже  случались: и эпидемии холеры, и

 чумы,  и  многих других заболеваний. И вот те вопросы

 предотвращения этого всего -а мы на пороге весны -они

 стоят  очено и  очень  важно.

      И  второй  момент  касается  коммунальных услуг.

 Этот  вопрос стоит у нас в повестке дня. Ну я считаю,

 что  если  координальных решений принято не будет, то

 нам  будет  конечно стыдно перед нашими избирателями.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Чиж.

 

      ЧИЖ

      Шановні      колеги!     Шановний     Олександре

 Олександровичу!

      Чиж,  Соціалістична   фракція.

      Ми  свою позицію висловили щодо порядку денного.

 Вважаємо,  що треба на кожен тиждень, на кожен місяць

 в  порядок  денний  вводити  такі  питання, які конче

 необхідно  розглянути  без  яких  просто неможливо. Я

 думаю,  що не закрито питання щодо підвищення різкого

 підвищення   цін.   Тому   що   це   знову  абсолютно

 антилюдська  акція,  просто  слів  немає.  Ми позицію

 висловили  в своїй фракції своєю заявою певною. Треба

 з  цим  питанням  розібратися. Я думаю, що питання не

 закрито.   І нам  треба  до нього  повертатися.

      Тепер  я би хотів, користуючись нагодою, сказати

 два   слова,   два   слова   відносно  позиції  групи

 депутатів,  яка  працювала  в  Страсбурзі.  У  нас  є

 відповідна  заява,  ми її подамо в офіційному порядку

 до Президента України Кучми.

      Йдеться  про те, що член Уряду, народний депутат

 Головатий   зайняв,   ну,   я   б   сказав,   позицію

 антиросійську, то це м'яко сказано, працював фактично

 проти  свого  Уряду  в  Комітеті  парламентському, на

 прес-конференції  допустив вислів типу того, що Росія

 вповзла  на пузі в Раду Європи. І я думаю, що це дуже

 шкодить  нашій  державній  політиці.  І  я  думаю, що

 Президент відреагує на таку позицію  члена Уряду.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Красняков.

 

      КРАСНЯКОВ Є.В. (Красняков, фракция коммунистов)

      Я  хотел  бы  начать  свое замечание с того, что

 поддержать  все-таки  ту  тезу, которую высказал Иван

 Сергеевич Чиж, по поводу позиции министра юстиции.

      Просто  непонятно,  если это член Правительства,

 Правительство  дает  добро, Правительство высказывает

 свою  точку  зрения,  и вдруг министр голосует против

 собственного решения Правительства.

      И  теперь второе. Александр Александрович, у нас

 стоит  очень важный вопрос в повестке дня о концепции

 новой  Конституции  Украины. Он поставлен на пятницу.

 Мы  хорошо  знаем и, анализируя сегодня повестку дня,

 такой  важнейший  вопрос  просто не будет рассмотрен.

 Почему  у  нас...  У  меня  в руках вырезка из газеты

 "Голос  Украины",  у нас иностранные какие-то юристы,

 советники  могут уже рассматривать тему такую: "Новая

 Конституция Украины -шлях для утвердження... и т. д.,

 и  т. д. А мы не можем определиться, Верховна Рада не

 может опеределиться с концепцией новой Конституции.

      Предлагаем  перенести,  этот вопрос перенести на

 среду.  В общем-то, мы сняли бюджет на среду, давайте

 поставим   на  среду  этот  очень  важный  вопрос,  и

 поставим его первым, первым.

      И  самое  последнее. Давайте опять возвращаться,

 возвращаться  по Комиссии по закордонных справах. Там

 назрела   такая   ситуация,   что   там  надо  вопрос

 разрешать.

 

      ГОЛОВА. Ще раз.  Будь ласка, час використаний для

 пропозицій.

      Юрій Петрович......

      Сизенко.    Всі    питання...   Я   прошу,   ну,

 заспокойтесь,  ну,  будь  ласка, перестаньте, потім в

 коридорі  ви  з'ясуєте всі питання, як захочите, будь

 ласка.  Питань  злободенних  багато.  Цими  питаннями

 повинна  займатися  виконавча  влада.  На  пропозицію

 Президента  і  Кабінету  Міністрів  у червні минулого

 року  вони  отримали всі повноваження, щоб вирішувать

 ці  питання. Специфіка законодавчого органу полягає в

 тому,  що  вона може розглядати ті питання, які мають

 нормативний   характер,   які   повинні   завершитися

 прийняттям   відповідних   докумантів,  законодавчого

 нормативного  характеру.  Тому,  якщо  за ініціативою

 суб'єктів   законодавчої   ініціативи   буде  внесена

 пропозиція,   наприклад,   про   розгляд  конкретного

 питання,  наприклад,  про  побут  студентів, або що і

 буде  підготовлені документи, пройдуть через комісію,

 Президію  і  будуть розглянуті у сесійному залі, тоді

 ми включим це питання і розглянемо, а просто тому, що

 це біда, ми розглядати не можемо, бо немає у нас того

 механізму.  Це  можна  зробити  в  постанові Кабінету

 Міністрів або Указом Президента за півдня вирішити це

 питання  за  одну годину, якщо є можливість, то інше,

 ми  не  втручаємось  в  ту діяльність. Тому я не можу

 ставити на голосування це питання просто так, тому що

 воно справді важливе.

      Пропозиції соцфракції враховані -вони в переліку

 дня,  у  переліку  питань є і в графіку навіть роботи

 передбачені,   що   вони  якраз  співпадають  з  цими

 пропоз...   з   намірами   групи,   яка   входить  до

 соціалістичної фракції. Я розумію... думаю, що це все

 слушно.

      Пропозиція  Володимира  Кириловича... Олексеєнка

 відносно  перенесення  з....  з  розглядом питання із

 тих,  що  будуть  розглянуті  при  наявності часу, до

 основних питань -це питання про плату за землю, Закон

 "Про  плату за жемлю"... Я вважаю, що слушне питання,

 бо на основі його формується доходна частина бюджету.

 Її  треба  було б розглянути раніше. Тому я ставлю на

 голсоування  пропозицію Олексеєнка про перенесення на

 цьому   тижні  питання  із  розряду  тих,  що  будуть

 розглянуті  при  наявності  часу, до основних питань.

 Будь   ласка,   прошу   проголосувати.   А   Президія

 визначиться коли, на який день поставити їх.

 

      "За" -

 

      Питання  вирішене.  Пропозиція Краснякова... Ну,

 вона   -те,   що   стосується   Мінюсту  і  міністра,

 зокрема...  Це  не  тема для обговорення на Верховній

 Раді.    Його    призначав   Президент,   визначалася

 позиція...  Ні,  так  тут  така  справа  -то  позиція

 Кабінету   Міністрів,  а  там  кожен  депутата,  який

 представлений Парламентською Асамблеєю, відстоює свою

 політичну позицію. Вона комусь подобається, комусь не

 одобається  -вона  його.  Але ми беремо до уваги всі,

 але він має право на таку позицію...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ми  не  призначаєм  міністрів  і ми не звільняєм

 міністрів!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь   ласка...   Ну,   сядьте,  заспокойтеся...

 Сядьте...

      Тепер  відносно  розгляду  питання про концепцію

 Конституції.  Воно на п'ятницю записане, є пропозиція

 на середу. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

 

      Будем тоді в п'ятницю розглядати. Ставлю питання

 таким  чином.  Ставлю  питання  таким  чином, я прошу

 вас..., одну хвилиночку... Я ствлю перелік питань і в

 ньому  можна голосувати знову ж таки різні варіанти і

 перестановки, перелік питань на цей тиждень.

      (Шум в залі)

      Який? Я не можу всю інформацію від разу піймать,

 та ще ідеї.... Є пропозиція групи депутатів перенести

 питання  про  Контрольну  палату  на  четвер  замість

 середи,  оскільки  в  середу  комісія приймає... бере

 участь   в   засіданні   Кабінету  Міністрів  і  буде

 розглядати  питання  удосконалення  законодавства про

 приватизацію.

      (Шум в залі)

      Я    прошу...   Пропозиція   ця   ставиться   на

 голосування  про  те перенесення із середи на четвер,

 будь ласка. Яще раз поставлю... Спокійно...

 

      "За"  -

      Рішення прийнято.

      Значить? в  четвер буде.

      (Шум в залі)

      Одну хвилиночку. Питання про перенесення місцями

 питань - це  процедурне питання, тому про Конституцію

 питання вирішене... на середу.

      Я  прошу....  я  знаю регламент не гірше за вас.

 Ну, будь ласка, не підказуйте....

      На...  з  урахуванням проведеного голосування на

 цей   тиждень   ставиться  питання  про  затвердження

 порядку дня на цей тиждень. Будь ласка, проголосуйте.

 

      "За"  -

      Рішення  прийнято.

      Розглядається  питання  про  перелік питань на 5

 сесію,  про  затвердження  цього переліку питань, або

 схвалення.

      Є  потреба  обговорити його, з урахуванням того,

 що  півтора  місяці  ведеться   обговорення.

      Хто  за  те,  щоб  голосувати  без обговорнення,

 прошу  проголосувати,  або  за  скороченою процедурою

 принаймні?

      "За " -

      Питанян процедурне  приймається.

      Тому  я  ставлю  на  глосування  перелік питань,

 схвалення  переліку  питань  для  розгляду  на п'ятій

 сесії з урахуванням обговорення в комісіїх, фракціях,

 і тричі обговорення на Президії Верховної Ради?

      Будь  ласка,  ставлю  на   голосування.

      Я  п рошу, приступить до роботи потрібно, ну, це

 просто не  зрозуміло.

      "За " -

      Будемо  обговорювати?

      Будь ласка, запишіться 15 хвилин на монітор, хто

 хоче     взяти   участь в  обговоренні?

      Опублікуйте  список.

      Драгоморецький , прошу.

 

      ДРАГОМОРЕЦЬКИЙ.

       Уважаемые  коллеги,  уважаемый  Председатель!

       Вы  знаете,  какая  ситуация  сложилась в сфере

 приватизации  и  корпорратизации Госпрома.

      Комисия   Кожушко   этот   вопрос   вынесла,  мы

 поддерживаем.

      В Постановлении есть требования проинформировать

 Верховної   Ради   о   ситуации  с  приватизкацией  и

 Президиум   Верховної Ради   вообще.

      Положение  "О  Контрольной  комисиии  Верховного

 Совета по вопросам приватизации есть требование, тобы

 контрольная  комиссия  каждый  год  на ряду с отчетом

 держмайна  информировала Верховный Совет о ситуации с

 приватизацией.

      Поэтому  я  предлагаю включить отчет контрольной

 комиссии Верховного Совета по вопросам приватизации в

 повестку дня пятой сессии.

 

      ГОЛОВА.  Чиж.

 

      ЧИЖ І. С. Депутат Чиж, Летичивський 414 виборчий

 округ, Хмельницька область, Соціалістична фракція.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги,  ми  маємо кілька пропозицій. Перша і основна

 пропозиція.  У  нас  в  плані розгляд бюджету на 1996

 рік,   безперечно,  цю  роботу  трреба  прискорювати,

 розглядати,  але  ми пропонуємо обов'язково в порядку

 денному  поряд  з  бюджетом  поставити  про  вартісну

 величину  межі  малозабезпеченості, оскільки це прямо

 

 витікає    із   закону   про   вартісну,   про   межу

 малозабезпеченості,  про введення Постанови Верховної

 Ради,  про  введення  в  дію  статей  9, 10, 33 та 34

 Закону  "Про  оплату  праці", оскільки це статті, які

 регулюють  рівні оплати праці і регулюють компенсації

 за несвоєчасну виплату заробітної плати.

      А  загалом ми пропонуємо затвердити цей перелік,

 Олександре  Олександровичу,  як  орієнтовний, саме як

 орієнтовний  перелік  5 сесії з тим, щоб кожен місяць

 уточнювати,  як  ми і пропонували, уточнювати з цього

 орієнтовного  переліку питання, які до конче потрібно

 розглянути на сесії Верховної Ради.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Мішура.

 

      МІШУРА.   225,   Кіровоград,   Мішура,   фракція

 "Комуністів".

      Значить,   я   підтримую   те,  що  сказав  Іван

 Сергійович,  що потрібно затверджувати цей порядок як

 орієнтовний,  вносити  зміни.

      І  в  числі  першочергових змін я просив би такі

 голосувати питання. Тут у цьому залі неодноразово вже

 звучало, що найбільш важливими питаннями сьогодні для

 України є прийняття нової Конституції і бюджету.

      Я  просив  би  поставити на голосування питання,

 щоб  ми  розглянули  і  концепцію Конституції, щоб ми

 розглянули і порядок прийняття Конституції. Документи

 у  нас  на  цей рахунок єсть.

      І   що  стосується  бюджету:  всі  питання,  які

 пов'язані    на    бюджет,    треба    розглядати   в

 першочерговому порядку. Оце такі в мене пропозиції.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Мармазов.

 

      МАРМАЗОВ. Марченко прошу передать.

 

      ГОЛОВА. Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Александр Александрович, я предлагаю порядок дня

 на  всю сессию не утверждать, а утверждать помесячно.

 Потому  что  проблемы  в  обществе  нарастают с такой

 быстотой, что мы обязаны будем включать в порядок дня

 вопросы, которые необходимо крайне решать.

      А  почему  не  на  весь период сразу? Потому что

 для включения в порядок дня нужна 1/3 голосов, а если

 мы  сейчас  за  все  проголосуем,  мы тогда не сможем

 вопросы включать.

      И   конкретное   предложение.  Президент  создал

 команду  и  опубликовал  для подготовки звита за свой

 период   или   за...,   доповидь   по   году.  В  его

 выступлениях   и  публикациях  мы  слышем,  что  наша

 экономика,  наш  жизненный  уровень постоянно растет.

 Мы  как  депутаты  встечаясь  со своими избирателями,

 анализируя работу предприятий сельского    хозяйства,

 видим  что-то  не  так.  Более  того,  наоборот - все

 становится хуже.

      Вношу   предложение:  в  порядок  дня  вместе  с

 доповиддю   Президента   от   Комиссий  экономической

 политики,   бюджетной   были   сделаны  альтернативно

 информация  и  анализ  состояния дел, и чтобу три эти

 комиссии  выступили  с  содокладом.  Это  процедурный

 вопрос.

      И  второй  вопрос.  Поскольку важнейшим вопросом

 сегодня   становится   принятие   Конституции,  то  я

 предлагаю:   включить  в  порядок  дня  на  следующую

 неделлю   или  вот  в  ближайшее  время  вопрос  "Про

 припинення  дії Конституційної угоди". Потому что это

 так:  неконституцийнный,  он ограничивает право наших

 избирателей,  Верховного  Совета  процедурно  принять

 Конституцию в соответствии с процедурами зиписаными в

 нашей  Конституции.   Поэтому  если  мы  приостановим

 действие  или вообще его правильнее будет анулировать

 этот   Конституционный   договор,   то  наш  народ  и

 Верховный Совет может нормально принять Конституцию и

 тем  и более того -подготовить вот решение Верховного

 Совета   по   подписям   избирателей   о   проведении

 опережающего   Референдума   по   основным   вопросам

 Конституции. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Хмельовый.

 

      ХМЕЛЬОВЫЙ А.П.

      Хмельовой, 140,  фракция коммунистов.

      Значит,   я   уже  так  где-то  мое  предложение

 перекликается  с Иван Сергеевичем Чижом. Значит, мы в

 прошлом  году  в апреле приняли Закон об опате труда,

 но приостановили своим постановлением основные статьи

 9  и 10 , 33 и 34.

      Но  при  этом, постановлением предусматривалось,

 что  Правительство при заключении Генеральной угоды с

 федерацией профсоюзов эти вопросы будет регулировать.

      Но  так  мы,  к  сожалению, не контролируем свои

 постановления,  поэтому я предлагаю внести в повестку

 дня  пятой  сессии -рассмотреть ход выполнения даного

 постановления.

      И  следующее.  Все  мы,  наверное,  я думаю, без

 исключения    принимали...   вернее   обещали   своим

 избирателям,   что   будем   рассматривать  вопрос  о

 компенсации  вкладов.  Я  думаю,  хотя  бы  концепцию

 погашений  этих  вкладов  необходимо  рассмотреть при

 всем том, что у нас сегодня нет денег в бюджете и все

 остальное.  Нам  необходимо  рассмотреть  на 5 сессии

 этот  вопрос. Люди  ждут  от нас   ответа.

 

      ГОЛОВА. Тима.  Тима,  я  просив.

 

      ТИМА

      Прошу  передати  слово  Ілясевич,  282.

 

      ІЛЯСЕВИЧ Я.М.

      Шановні  депутати!  Ми знову розглядаємо порядок

 денний  і  знов  в  порядку  денному ми побачимо дуже

 багато  текучих питань. Дійсно, відведений нам час ми

 повинні  використовувати    більш рацільнально.

      Справа  в  тому,  що  є  корінні  боленосні  для

 України  питання,  які  обходять стороною нас з вами.

 Перш  за  все  ми  повинні  визначитись  із основними

 доленосними    питаннями. Так  ми  в

      і  розуміємо,  що  бюджет фактично нікудишній. І

 разом  з  тим  ми  бачимо  безліч  указів Президента,

 безліч  підписаних  ним  Угод, до речі, які діють уже

 після підписання, і вони не відображені в Бюджеті.

      Невідомо.  Кругом  кажуть,  що вони дуже корисні

 для   України.   Якщо  вони  корисні,  чому  вони  не

 відображені  в Бюджеті? Якщо вони шкідливі, чому вони

 знов не відображені?

      Ми з вами вносили пропозиції про накладення вето

 на  окремі  укази  Президента, на окремі угоди. Де ці

 наші рішення? Вони не винесені.

      Я  пропоную винести, перш за все, такі доленосні

 питання,   як  питання  оподаткування.  Саме  податки

 душать нашу промисловість. Як питання накладання вето

 і оцінки тих чи інших міжурядових угод.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Мовчан.

 

      МОВЧАН   П.   М.  (198-ий Коломиївський  виборчий

 округ, група "Державність")

      Шановні      колеги,     шановний     Олександре

 Олександровичу, я вважаю, що ми не повинні створювати

 ілюзії,  що  ті  300 питаня, які є в переліку на 5-ту

 сесію,  ми  можемо  розглянути.  Немає  у нас потреби

 самих себе випереджати і побивати рекорди.

      На    мій    погляд,   треба   зосередитися   на

 найважливіших  пунктах,  які  стосуються, передовсім,

 соціальної   сфери   і   фінансової.  Бюджет  -це  те

 найважливіше,  на  чому  ми  мусимо  зосередити увагу

 виключно  у  лютому  місяці. І переглянути всі норми,

 які  закладені  в попередніх законах, які ми приймали

 тут,  в  законах про оподаткування. І цьому ми мусимо

 зосередити   свою   увагу.  Політичні  питання  треба

 виключити   із  списку,  які  можуть  дестабілізувати

 ситуацію як в Парламенті, так і в самій державі. І до

 них  я  відношу,  передовсім, питання, яке ми тут уже

 розглядали  не  один  раз,  і воно не мусить бути, не

 мати  місце  у  цьому  переліку -це про прилучення до

 Міжпарламентської асамблеї в зв'язку з ситуацією, яка

 складється   в   Росії   напередодні   президентських

 виборів.

      Далі.  Я  хотів би в зв'язку з цим зробити певну

 інвективу   щодо   того,   щодо   позиції,   скажімо,

 Головатого у Раді Європи.

      Справа в тому, що Дума, яка пред'явила претензії

 територіальні  до  України,  так  і не спростувала чи

 спроможеться  друга  Дума,  новоскликана, на те аби у

 цьому  складі  це  питання  зняти  і  не  мати жодних

 зазіхань,  тому,  я  вважаю, що включення питання про

 МПА  абсолютно  недоречне. І моя пропозиція зводиться

 до  того,  що  ми мусимо зосередити увагу виключно на

 соціальних  і економічних питаннях, і тому розглядати

 треба  щотижнево,  а  не загальним переліком, якій ми

 сьогодні хочемо прийняти. Дякую.

      Далі  ще  одне  питання, яке я хотів би сказати,

 воно стосується як раз соціальної сфери -це те, що ми

 не  передбачили  внесення  змін і доповнень до Закону

 України "Про реабілітацію жертв політичних репресій",

 а  це  є, ви розуміїте, гострим соціальним питанням і

 тому   треба   в  лютому  місяці  його  як  найскорше

 розглянути. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Головко.

 

      ГОЛОВКО

 

      Уважаемый   Олександр   Олександрович,   большое

 спасибо. Владимир Головко. 318 округ. Полтава. Группа

 Реформы.

       В  нашем  порядке  денном, в нашем порядке я не

 вижу  россмотрения  Закона о " Пенсионном обеспечении

 войсковослужбовцев  та  особ  начальницкого  родового

 складу  внутришних справ".  Почему  этот законопроект

 должен  стоять  в  порядке  денном сейчас? Потому что

 необходимо отрегулировать и привести в соответствие с

 Законом " О статусе ветеранов" пенсионное обеспечение

 и военнослужащих и работников внутренних органов, они

 ждут этого, и особенно инвалиды.

      И   вторая   проблема,   которую   я   хотел  бы

 подчеркнуть,  -  это одесский  терминал.  Избирателей

 очень  волнует,  когда будет строиться вторая очередь

 питания  Украины,  источника  энергетического питания

 Украины.    Потому    что    без   этого  источника -

 действительно,  нам  диктуют все, что угодно, в плане

 энергетического обеспечения другие страны.

      И  еще я хотел бы подчеркнуть то, что все больше

 на    улицах    городов    молодых    матерей   сидят

 попрошайничают с детьми. Проблема молодых семей очень

 остро  стоит.  И  мои избиратели, при встерече с ними

 просили   подчеркнуть,   чтобы  мы  при  рассмотрении

 бюджета  учитывали  эту  проблему и оказали всяческую

 помощь  им,  потому что пенсионеры, родители содержат

 этих молодых матерей и детей, которые не имеют сейчас

 работы  и не имеют возможности кормить своих детей. Я

 хотел  бы,  чтобы  рассматривая бюджет и рассматривая

 порядок  денный на эту сессию, мы непременно учли эти

 проблемы.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Шандрюк.

 

      ШАНДРЮК  О.  І.,  266 виборчий округ, Українська

 Республіканська партія.

      Шановний пане Голово!

      26  листопада, під час обговорення і голосування

 питання   про  приєднання  України  до  Євразійського

 Об'єднання  вугілля і сталі нами в залі було прийнято

 рішення повернутися  до цього питання через місяць. І

 доручення  було  дано  Кабінету Міністрів підготувати

 необхідні аналітичні матеріали. Пройшло вже 2 місяці,

 3  тижні.  Ви  особисто  на  засіданні  Президії дали

 доручення   працівникам   Секретаріату   включити  це

 питання  до порядку денного, але його нема. І я прошу

 вас  включити це питання, повернутися до нього і дуже

 хотів  би,  щоб  воно  розглядалося  в  пакеті  з тим

 питанням  про стан у вугільній промислововсті, яке ви

 доручили  Комісії  базових  галузей,  бо  загроза над

                         - 41 -

 Донбасом є реальна...

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Сластьон.

 

      З ЗАЛУ. Сласьон передає Ніколаєнко...

 

      НІКОЛАЄНКО С.М., 402 виборчий округ.

 

      Я  по-перше,  звертаюся  до всіх депутатів. Оцей

 політичний  підтекст,  який  сьогодні  існує  в нашій

 Верховній  Раді,  і  по затвердженню порядка дня, він

 абсолютно ні до чого.

      Ми  повинні  сьогодні  затвердити  цей порядок і

 врешті-врешт  почати  спокійно  нормально  працювати.

 Єдина пропозиція, шановний, Олександр Олександровичу,

 вона  невелика  така. Оскільки ми тиждень назад рівно

 прийняли  постанову  про  те,  що ми забов'язали уряд

 повернути    заборговность   по   заробітньой   платі

 бюджетникам,   є   пропозиція  в  п'ятницю  невеличку

 інформацію  хвилин на п'ять, щоб нам доповіли, а що ж

 там  робиться?  Тому  наскількі нам відомо, зараз уже

 пішли  інші  проплати,  скажімо,  там за газ, за інші

 потреби державні, а ці проплати не ідуть.

      Скажімо,  Міністерство  освіти  за цілий тиждень

 минулий  отримало всього 800 мільярдів карбованців. І

 це питання абсолютно не вирішується. Завтра тут буде,

 під  стінами Верховної Ради, кілька тисяч учителів із

 усієї  України  -що  ми  їм  будем  говорити? Що буде

 говоритти  уряд? Тому я пропоную затвердити порядок і

 поставити невеличку інформацію.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Час використаний для обговорення

 цього  питання.  Я, правда, дивлюся, що ті хто вносив

 пропозицію,  залишили  зал.  Я  їх запрошую до залу -

 голосувать  же  будемо...  Частина  з тих, хто вносив

 пропозицію.

      Прі  тому  хочу  нагадати  норму  регламенту,  я

 процитую...  нагадаю всім і собі теж. Стаття 6. 4. 1,

 будьте  уважні. "Пропозиція щодо кожного питання, яке

 пропнується   включити  до  проекту  порядку  денного

 сесії,  подається  з  супровідною запискою і проектом

 закону,   постанови   чи   іншого   документа,   який

 пропонується прийняти за цією пропозицією. Пропозиція

 повинна  також відповідати іншим вимогам, вкладеним у

 главі  6.  2.  Будь  ласка,  прочитайте,  що 6. 2 -це

 вимоги  до  пдготовки  питань  до  розгляду  на сесії

 Верховної Ради.

      А  то  у нас багато звучить таких пропозицій, що

 добре  було  б  розглянути:  а  як  саме? Турбує всіх

 питання,  ну, наприклад, одеського терміналу, як його

 розглядати?  Ми  землю  відвели. Це функція Верховної

 Ради, а рештою займається виконавча влада. Хай будує!

      Тим  більше,  що спекуляції щодо цього терміналу

 півтора   року   більше   року   точились   кругом  в

 суспільстві.  виявилось,  що  коли  вирішила Верховна

 Рада   тепер   це   питання,  тепер  уже  немає  кого

 звинувачувать  і  ніхто  і не будує, і не має причини

 для  подальшої   дискусії.

      Тому   ще   раз  попереджую:  проект  Постанови,

 обгрунтування   розглядається   так,  як  передбачено

 статею  6.  2  і  включається  в  порядок  дня. Немає

 заперечень.

      Тепер   ті   питання,   які   треба   погодитиь.

 Інформацію  про приватизацію, про хід приватизації за

 минулий  рік,  це  питання регламентне, я підкреслюю,

 регламентне,  воно  передбачає, це щорічні звіти Фонду

 державного  майна,  який  відповідає  перед Верховною

 Радою.  Я пропоную включити в порядок дня до переліку

 питань  на  цю сесію питання про звіт Фонду держмайна

 про  хід  приватизації  в 1995 році.

      Будь  ласка, проголосуйте.

      "За" -

      Приймається , процедурне  питання.

      Пропозиція  Івана  Сергійовича Чижа про вартісну

 межу  малозабезпеченості,  і  друга  пропозиція о про

 затвердження   орієнтовного   графіку,   орієнтовного

 переліку  питань,  а  потім щомісяця дозатверрджувати

 так, як виникатимуть так би мовити інші ситуації.

      Я  думаю,  що  можна пристухатись до одного і до

 другого питання.

      Про  вартісну  межу  малозабезпеченості,  у  нас

 готові  документи  з  цього приводу?

      Чижу  слово  дайте.

 

      ЧИЖ.

 

      Шановний  Олександр Олександрович, це номра, яка

 випливає з самого закону, ми зобов'язані при розгляді

 бюджету   затверджувати  вартісну  величину  межі.

      Треба  дати доручення Уряду про те, щоб він вніс

 вартісну  величину  до  розгляду  питання  про Бюджет

 офіційно. І все, і тоді, тобто, тут чогось особливого

 не потрібно: вносить Уряд, і ми затверджуємо цифру.

 

       ГОЛОВА.  Ну,  то тоді це не окреме питання, це,

 власне  кажучи, це  процедура  розгляду   бюджету.

      Одну  хвилинку, я   відповідаю  конкретно.

      То   само   собою.   Я   потім,   цю  пропозицію

 повторювали ще депутати, я її назву обов'язково. Одну

 хвилинку, почекайте.

      І   пропозиція  Чижа  затверджувати  орієнтовний

 перелік,  маючи на увазі корекцію його щодо змісту на

 кожен  місяць. Я поставлю в кінці перед голосуванням,

 оставлю цю пропозицію на голосування.

      Теж саме пропонує Мішура.

      Відносно  того,  щоб з доповід'ю Президента була

 співдоповідь.  Пропозиція депутата Марченко. Я думаю,

 що  не  викликає сумніву ця пропозиція. Так чи інакше

 аналіз  потрібно  робити  і висновки, мабуть, давайте

 розглянемо,   нашим   реглоаментом   не   передбачено

 обговорення   доповіді   Президента.  Але  тут  треба

 визначатися,  якщо  аналіз  такий  робити, треба його

 обнародувати і якщо є потреба давайте обговоремо його

 у Верховній Раді.

      Хто  за  включення  у  порядок  дня  як окремого

 питання цієї пропозиції, прошу проголосувати.

 

      "За" -

 

 

 

      Так.  Відносно  припинення  дій  конституційного

 договору,   про   включення  питання  припинення  дій

 конституційного договору. Треба... Ще раз я пропоную,

 одну  хвилиночку,  я з голосу поставити це питання не

 буду,  не  буду  ставити  на  голосування.  Так  як і

 передбачено    регламентом   підготуйте   пропозиції,

 розглянемо  і  включемо  в  перелік  тих  питань, які

 будуть  на  кожен  місяць  виноситься. Я не маю права

 ставить на голосування питання це.

      Проведення  в  повному  обсягу закону про оплату

 праці.  Пропозиція Чижа з цього приводу звучала, вона

 є  як  пропозиція  фракції.  Це  питання  включене  в

 перелік, який вам наруки розданий. Подивіться уважно.

 Мова йде тільки: на який місяць її розглядати, в який

 час. Очевидно, його треба розглядати перед бюджетом.

      Тому  пропозицію  з  цього  приводу: про розгляд

 перед  бюджетом, про введення в повному обсязі Закону

 про оплату праці ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Приймається рішення.

      Про  концепцію  повернення  вкладів. Надзвичайно

 важливе   питання   -пропозиція  Хмельового.  Готуйте

 проект документів і будемо включати.

      Ілясевич  Ярослав  Михайлович,  ваші  пропозиції

 повністю  збігаються  з  опублікованим і розданим вам

 переліком  питань.  Будь ласка, уважно читайтеся в ці

 пропозиції.

      Мовчан.  Не  триста  питань  включено, а 214. Ми

 можемо...  Це  різниця  суттєва. Ми можемо розглянути

 при хорошій організації, якщо не будемо  щодня робити

 розминку  по годині. То тоді це буде якраз оптимальна

 кількість. Я просив би на це зважити.

      Відносно вилучення з розгляду питання "Про МПА",

 щоб  вилучити  його, треба проголосувать 278 голосів,

 тому що проголосовано було сесією про включення після

 розгляду бюджету. Але ви вносите пропозицію, я ставлю

 питання  "Про  виключення  з  переліку питань питання

 "Про входження України до МПА"".

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Закон  "Про реабілітацію жертв репресій", воно в

 переліку,    мені   здається,   стоїть.   Ставлю   на

 голосування  пропозицію  до  включення  до  основного

 переліку цього питання. Ставлю на голосування.

 

      "за"

 

      Ну,  при  нагоді ми його ставим на кожен місяць,

 коли  там  при  місяці  буде  розглядатися, на місяць

 план, якщо підтримується ця процедура.

      Пропозиція  Головка  про  пенсійне  забезпечення

 військовослужбовців.   От   за   вами   сидить  зараз

 виконуючий обов'язки Голови комісії, вашої ж комісії.

      Виникає  питання,  чому ви це питання ставите на

 сесії, не провівши його через комісію?

      Тому,   якщо   буде  воно  готове,  це  питання,

 повністю,  будь ласка, ми тоді окремо його розглянемо

 і  включимо.  Тим паче, що 3 тижні тому Верховна Рада

 прийняла  один із законів, який стосується пенсійного

 забезпечення військовослужбовців.

      Відносно  одеського терміналу -тут питань немає.

 Землю ми відвели.

      Шандрюк  -відносно угоди про ратифікацію вугілля

 і сталі, інформації Уряду з цього приводу.

      Перед  розглядом  питання, Олександр Михайлович,

 перед  розглядом  питання  про  вугільне,  про галузь

 шахтарську,   будь   ласка,  візьміть  ще  від  Уряду

 інформацію  про  ті  матеріали, які потрібно було нам

 надати  перед розглядом, перед ратифікацією договору,

 умовно  кажучи,  про  євразійську  систему "Вугілля і

 сталь". Зрозуміло, про що йдеться, так?

      Візьміть  цю  інформацію  і  потім,  коли будете

 доповідати з цього приводу, дасте цю інформацію.

      І  пропозиція  Ніколаєнко  затверджувати перелік

 питань.

      Значить,  є  кілька  пропозицій. Перша поступила

 така:  затвердити  орієнтовний перелік питань н п'яту

 сесію,   маючи   на  увазі,  що  щомісяця  ми  будемо

 конкретні   питання   затверджувати,  раз  у  місяць.

 Зрозуміло?

      (Шум у залі)

 Олександр  Миколайович,  я  до  Карпова звертаюся, ви

 правильно  кажете  норму Регламента, але в Регламенті

 теж  написано  дуже  розумна  думка  -"якщо  інше  не

 визначено  Верховною Радою".

      Тому  є  пропозиція  депутатів.  Що,  я  можу її

 відхилити  цю  пропозицію?  Не можу. Тому я ставлю на

 голосування.  Про  затвердження орієнтовного переліку

 питань   для   розгляду   на  5  сесії.  Будь  ласка,

 проголосуйте.

 

      "За" -

 

      Не  приймається  рішення.

      Є  пропозиція затвердити повністю перелік питань

 на  5  сесію.  Ставлю  на  голосування. З урахуванням

 проголосованих  уже   в перелік   цеї  пропозиції.

 

      "За" -

 

      Теж не приймається.

      Я хочу  запитати  - що  ви  хочете?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Поіменно.

      Ставлю  на  голосування. Хто за те, щоб поіменно

 проголосувати  порядок?

 

      "За" -

 

      Приймається  рішення.

      Одну  хвилинку. Голосується така пропозиція, або

 така постанова. Орієнтовний перелік питань на 5 сесію

 Верховної  Ради  України  затвердити.  Передбачити...

 Пункт   другий.  Передбачити  щомісячне  затвердження

 переліку питань, враховуючи орієнтовний перелік.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю  на  голосування.

 

      "За" -

      ГОЛОВА. Поіменно.

      Рішення прийнято.

      Пояснюю   для  тих,  у  кого  реакція  повільна:

 затвердження   на   щомісяць   із   переліку   питань

 передбачає  право  вносити інші питання відповідно до

 регламенту і затверджувати їх, будь ласка.

      Всі здається питання вирішили ми?

      Слухається  питання  про Проект Закону України "

 Про  внесення змін і доповнень до Кодексу "Про шлюб і

 сім'ю   "   України.  Друге  читання.  Ніна  Іванівна

 Карпачова,  будь ласка.

      Хочу  повідомити, що сьогодні, на сьогодняшньому

 засіданні  присутні група представників дипломатичних

 місії Бельгії, Ізраілю, Італії, Канади, США, Франції,

 Швейцарії, Угорщини

       Будь ласка, Ніна Іванівна.

 

      КАРПАЧОВА

 

      28   Алуштінський   виборчий   округ.  Автономна

 Республіка Крим. Народний депутат Карпачова.

      Шановний   голове,   шановні  народні  депутати,

 шановні  виборці,  сьогодні на розгляд Верховної Ради

 України  внесенно  у другому читанні законопроект про

 зміни  та  доповнення  до  Кодексу  про шлюб та сім'ю

 України.  Воно  стосуїться  таких надзвичайно гострих

 проблем,  як  усиновлення дітей-сиріт, а також сплати

 аліментів.

      Головной  по  підготовці цього закону до другого

 читання  була визначена Комісія з питань прав людини,

 національних  меншинств  і  міжнаціональних відносин.

 Перед нами постала ділема: або піти шляхом звичайного

 вдосконалення    правових    норм,    що   стосується

 усиновлення  дітей-сиріт  іноземними громадянами, або

 спочатку   -провести   ретельне   вивчення   проблеми

 усиновлення в цілому, тобто фактично вперше здійснити

 моніторінг   з  наступнім  урахуванням  практики  вже

 чинних    законодавчих    норм   в   новій   редакції

 законопроекту.

      Саме     недосконалість     аналізу    правового

 регулювання   питань   внутрішнього   і  міжнародного

 усиновлення,  відсутність  контролю  з  боку  органів

 виконавчої  влади  за усиновленням українських дітей-

 сиріт  іноземцями призвели до того, що був накладений

 мораторій.

      Як  голова  робочої  групи  по  підготовці цього

 законопроекту  хотіла  б  доповісти про підсумки цієї

 величезної  практичної і аналітичної роботи, яка була

 проведена за цей час.

      Робоча    групра   з'ясувала,   що   міждержавне

 усиновлення  набуло  в  Україні (дякую...) за останні

 роки  масового  характеру.  Так,  в  1990  році  було

 всиновлено іноземними громадянами 2 дитини; у 1991 -8

 дітей;  у  1992  -197  дітей;  у 1993 -392 дитини; до

 липня  1994  року,  тобто  до  прийняття  нами з вами

 мораторію,    -203   дитини.   Сьогодні   вже   можна

 констатувати,  що  на  час  розгляду у Верховній Раді

 законопроекту  в  першому  читанні жоджна структура в

 державі не володіла точною інформацією щодо кількості

 дітей,   усиновлених   іноземними  громадянами.  Так,

 Верховній   Раді   України   була   надана  Кабінетом

 Міністрів  інформація,  що  починаючи  з  1990  року,

 інроземними громадянами було всиновлено з України 447

 дітей.   В   дійсності,   як  з'ясувала  комісія,  на

 території  України  було  всиновлено  іноземцями  802

 дитини.  Переважна їх більшість усиновлювалась в такі

 країни,  як:  Сполучені  Штати  Америки  -471  дитина

 (тобто,  60%  від  загальної  кількості усиновлених);

 Італія  -155  дітей;  Ізраїль  -70  дітей; Канада -43

 дитини;  Німеччина  -16  дітей; Швеція, Бельгія -по 5

 дітей;  в  Швейцарію  -4 дитини; Франція, Данія -по 3

 дитини; в країни СНД було всиновлено 12 дітей (тобто,

 1, 5%).

      Копітка  робота  з  виїздом народних депутатів в

 регіони    виявила    безпрецедетні    факти,    коли

 всиновлювались   діти,   яким   виповнилось  на  день

 всиновлення   10,  5  і  навіть  2  дні...  Найбільше

 подібних  випадків  виявлено  в  таких  областях,  як

 Львівська   -31   та   Одеська  -18.  Низку  подібних

 прикладів   можна   б  булоб,  нажаль,  продовжувати.

 Іноземці  переважно  майже 80 відсотків встановлювали

 дітей віком до 3-х років. Слід зазначити, що з них 60

 місячних немовлят.

 Встановлені   факти,   коли  іноземці  підбирали  для

 всиновлення  дітей  навіть прямо в пологових будинках

 та   кліничних   лікарнях.   Більшість   дітей   було

 всиновлено    іноземцями    із    закладів    системи

 Міністерства охорони здоров'я, майже 80 відсотків.

      За  наслідками перевірки Генеральної прокуратури

 встановлено,  що  протягом  останніх  років в Україні

 діяло    18    міжнародних    зарубіжних   релігійних

 комерційних   організацій,   які   прводили   активну

 посередницьку діяльність щодо всиновлення українських

 дітей.

      Відсутнісь   законів,   норми   прямої  дії  про

 заборону   такого   роду   посередницької  діяльності

 сприяло масовому вивозу дітей........ із України саме

 через  посередників.

      Рабоча  група  всановила факти, коли всиновлення

 дітей  іноземними громадянами відбувалось взагалі без

 присутності  всиновителєй,  тобто  заочно. Генеральна

 прокуратура      також     виявила,     що     окремі

 Облдержадміністрації,    зокрема    Дніпропетровська,

 укладали   прямі  угоди  з  іноземними  фірмами  щодо

 всиновлення дітей, а на рахунки  облдержадміністрації

 перераховувалась  валюта,  що не пріпустимо за чинним

 законодавством України.

      Хочу  зазначити,  що  за  рамками  цієї доповіді

 залишається   справа Тернопільських дітей, які 4 роки

 тому  були  вивезені в Сполучені Штати на трьомісячне

 оздоровлення і лікування, але і досі перебувають там.

      Під  час  мораторію,  за дорученням Міністерства

 закордоних   справ,   консульські   установи  України

 провели  значну  роботу щодо встановлення контактів і

 взяття на  консульській облік всиновлених  дітей.

      Виявилась  досить  сумна  картина. Із 802 дітей,

 усиновлених іноземцями, вдалося знайти і поставити на

 консульський  облік  в  закордоних  установах України

 лише  171  дитину.  Для  нашої  країни,  де  сьогодні

 ускладнюється  демографічна ситуація, на що негативно

 впливає  Чорнобильська  катастрофа.

      Збереження    генофонду    нації   є   проблемою

 першочергової ваги, тому кожна втрачена людина, а тим

 більше  дитина-сирота, для якої держава є і батьком і

 матір'ю,    потребує   повсякденного   піклування   і

 надійного захисту  з   боку  держави.

      Шановні народні депутати, робоча група Комісії з

 питань  рав  людини за своєю ініціативи вивчила також

 становище  із  усиновлення дітей-сиріт, і дітей, якпі

 залишились  без  батьківського піклування громадянами

 України.

      Це   було  важливим,  оскільки  подібне  питання

 ніколи  в  Україні  не  вивчалось  комплексно.

      Ми  навіть  сьогодні  не  маємо  статистики щодо

 кількості  дітей-сиріт  в нашій  державі.

      Вперше  зроблена спроба зібрати і проаналізувати

 матеріали   за  останні  5  років  щодо  стану  справ

 всиновлення  дітей-сиріт  семе  громадянами  України.

 Простежується  ряд  тенденцій.

      По-перше,  майже на 50% збільшилась за останні 5

 років  кількість дітей-сиріт та дітей, які залишились

 без0  батьківського піклування.

      А  по-друге,  попри соціально-економічну кризу і

 різке  погіршення  матеріального становища переважної

 більшості   українських   сімей,  кількість  бажаючих

 всиновити  дітей  серед громадян України не тільки не

 зменшилась, а  зросла  майже  вдвічі.

      Загальновідомо,  більшість сімей сьогодні бідує,

 але  бажаючі  всиновити  дітей  прагнуть  забезпечити

 нетільки  їх  матеріальні  потреби, хоч це і важливо,

 головне  для  них,  ввести  маленьку  людину в сім'ю,

 встановити   для   неї   родинний  затишок,  обігрити

 батьківською  любов'ю.

      Робоча  група  з'ясувала,  що  в Україні взагалі

 немає   жодної  області,  де  не  було  би  черги  на

 всиновлення   дітей.   А   в   таких   областях,   як

 Житомирська,  Дніпропетровська,  місто  Севастополь в

 черзі  доводиться  чекати  по 5-6  років.

      Таким  чином  о  виникає питання: чому іноземним

 громадянам   за   напрочуд  короткі  терміни  вдалося

 всиновлювати наших дітей, яким ледь виповнювався один

 місяць від народження, а наші громадяни перебувають в

 черзі  роками?  І  це при тому, що в Україні офіційно

 зареєстровано   близько  одного  мільйона  безплідних

 подружніх  пар,  переважна  більшість з яких бажали б

 мати  дітей  через  всиновлення.

      З'ясувалось,   що  в  державі  не  існує  чіткої

 вертикалі,  яка  б забезпечувала розгляд питань опіки

 та піклування, координації зусиль між центральними та

 місцевими органами виконавчої влади.

      Шановні   колеги,  потреба  у  внесенні  змін  і

 доповнень  до  чинного  законодавства, яка регулює ці

 питання    надзвичайно   гостра.   Доцільно   негайно

 переглянути   його   і  привести  у  відповідність  з

 міжнародними  нормами  у  галузі захисту прав дітей і

 перед  усім  Конвенції  ООН про права дитини, основні

 норми   якої  вперше  імпромінтуються  в  національне

 законодавство України.

       В     запропонованому     вам     законопроекті

 підготовлена нова редакція глави 14 про  усиновлення,

 удочеріння, кодексу про шлюб та сім'ю та координально

 змінений підхід до  міждержавного всиновлення.

      Згідно  пропозиціям  депутата Олександра Мороза,

 Сергія  Соболєва,  Євгена  Пронюка  разом  з проектом

 закону   в  пакеті  подається  розроблений  Кабінетом

 Міністрів проект-положення про порядок передачи дітей

 на  всиновлення в сім'ї громадян України та іноземних

 громадян.

      Тим самим вперше у Верховній Раді застосовується

 процедура  розгляду  на законодавчому рівні одночасно

 як  проекту  закону, так і акту виконавчої влади щодо

 його  реалізації.

      Новації  щодо законопроекту полягають в тому, що

 він  передбачає  створення  єдиного державного центру

 всиновлення  дітей  при  Міністерстві освіти України.

 Такий    піджхід    цілком   відповідає   міжнародним

 стандартам  прав дитини, викладенним в акті конвенції

 про   захист   дітей   та  співробітництво  в  галузі

 міжнародного усиновлення.

      Діяльність  центру має сприяти усиновленню дітей

 перш  за  всае,  ія  на  цьому  наголошую, громадянам

 України,  а  також  контролювати  процес  усиновлення

 дітей іноземними громадянами.

      Одне  з  найважливих  питань у законопроекті -це

 визначення  структури,  яка  має приймати рішення про

 всиновлення.  Зважаючи на те, що зосередживши в руках

 однієї   гілки   влади   введення  обліку  підготовки

 матеріалів  та  прийняття  рішень,  як це передбачено

 чинними   правовими   нормами  призвело  до  масового

 порушення законодавства та зловживань.

      Комісія  дійшла висновка і пропонує вам, шановні

 народні депутати, підтримати пропозиції про прийняття

 рішення про усиновлення у садовому порядку. Додам, що

 у   більшості   країн   світу  вирішення  питань  про

 усиновлення   проводиться   саме   таким  чином.  Для

 збереження   контактів  з  усиновленими  діться,  які

 залишаються  громадянами  України,  та  поважаючи  їх

 право,  згідно  статті  8  конвенції  ООН  про  права

 дитини,   на   збереження   своєї   індивідуальності,

 включаючи   ім'я   та   громадянство,  запропоновано:

 доповнити  статтю 112 Положенням "Про зняття таємниці

 усиновлення  у випадках усиновлення українських дітей

 іноземними громадянами".

      Принципово новим є положення, що переважне право

 серед  іноземних  громадян на усиновлення українських

 дітей  мають  громадяни  країн, які уклали міжнародні

 договори з Україною щодо усиновлення дітей-сирін.

      Зберігається за усиновленими дітьмя громадянство

 України  до  досягнення ними 18-річного віку. В нормі

 закону    закріплено    положення    про   здійснення

 консульською  установою  за межами України нагляду за

 станов утримання та виховання усиновлених дітей.

      Шановні  колеги!  Наш  законопроект стосується і

 такого  важливого  питання,  як  призначення  розміру

 аліментів  і  порядку їх сплати. За даними статистики

 сьогодні в Україні розпадається практично кожна друга

 сім'я.  І  в  багатьох  з них рано чи пізно виникають

 питання  сплати аліментів. тому, виходячи з інтересів

 дітей,  запропоновано змінити положення про стягнення

 аліментів,  яке  визнає  їх  мінімальний  розмір. Цей

 розмір становить на одну дитину не менше 25 відсотків

 мінімальної  заробітної  плати, яка складає сьогодні,

 як відомо, в Україні 60 тисяч карбованців.

      Ясна  річ,  що за 15 тисяч карбованців неможливо

 купитит  дитині,  а  ні  буханець  хліба, а ні пляшку

 молока. Беручи до уваги, що Указом президента України

 від   25   листопада   1995   року   встановлено   не

 оподаткований мінімум доходів у розмірі 1 мільйон 700

 тисяч  карбованців,  Комісія  з  питань  прав  людини

 схиляється  до  того, що визначати мінімальний розмір

 аліментів на неповнолітніх дітей не менш ніж половину

 цього  мінімуму.   Тобто мінімальний розмір аліментів

 (якщо   ви   проголосуєте,   шановні   колеги)   буде

 встановлений у розмірі 850 карбованців.

      Робоча    група    Комісії    з    прав   людини

 проаналізувала  пропозиції,  що  надійшли  від  інших

 комісій   Верховної   Ради,  від  народних  депутатів

 України,  Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури

 та Верховного суду України. Більшість з них враховано

 в  остаточній редакції законопроекту. Ми вдячні всім,

 хто   проявив  увагу   до  цієї  роботи.

      Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати! На

 ваш  розгляд  сьогодні  представлено  підсумок  майже

 річної  законодавчої  роботи.  Ми  сподіваємося, що в

 цьому  залі знайдемо підтримку нашим пропозиціям, які

 грунтуються  на ретельному вивченні запропонованих до

 вашої  уваги  питань.  Найголовніше,  з чого виходила

 робоча    група,    -це    приведення   Національного

 законодавства  України у відповідність з міжнародними

 стандартами  в  галузі  прав  людини,  де  головним є

 пріоритет   інтересів  дитини.  Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги!  Ми  приступаєм до

 процедури    другого  читання.

      Які  зауваження  єсть  щодо  назви Закону? Іх не

 було   внесено  і  тому  ми  на  цьому,  значить,  ми

 розпочинаєм  розгляд  із  тих  статей, які визначені.

 Стаття  33.  Було  зауваження  від  Комісії  з питань

 Регламенту,    депутатської    етики,    забезпечення

 діяльності депутатів.

      Пропозиція  від цієї комісії відхилена. Вважаючи

 те, що по цих питаннях передбачена Постанова Кабінету

 Міністрів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      По  процедурі?  Будь ласка. А? Будь ласка. Округ

 який? 119 округ включіть, будь ласка.

 

      СІКАЛОВ В.І.

      Спасибо.  Фракция  коммунисто,  Горловка.

      Я,  в общем-то, работал с вами в одной комиссии,

 Нина   Ивановна.   Вопросов  нет  -нужный  закон.  Но

 давайте,  скажем  так, последовательно выступать уж и

 выполднять   свои   решения.

      Год назад, немножко больше, когда рассматривался

 этот   вопрос,   мы   давали   доручення  Генеральной

 прокуратуре, было такое дело? Было.

      Сегодня где доповидь генпрокурора: сколько детей

 вывезено, куда они вывезены, кто конкретно виновник?

      Поэтому,   я  считаю,  что,  в  первую  очередь,

 необходимо  поставить  вопрос Генпрокуратурой, пускай

 они дадут нам четкую, обкективную информацию. И после

 этого приходить к рассмотрению закона.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  будь ласка.

 

      КАРПАЧОВА. Це до мене запитання, так?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  дійсно,  рік тому

 назад  при розгляді цього питання було дано доручення

 Генеральній   прокуратурі.   Генеральна   прокуратура

 розглянула і дала інформацію по розгляду, по вивченню

 розгляду даного питання.

       Будь ласка, Ніна Іванівна.

 

      КАРПАЧОВА.  Шановні колеги, я би хотіла пояснити

 на  запитання  депутата Валерія Сікалова, що, дійсно,

 згідно  нашої  Постанови  від 26 липня 1994 року були

 дані  доручення і Генеральній прокуратурі, і Кабінету

 Міністрів, і Міністерству закордонних справ.

      Що  торкається  Генеральної  прокуратури,  я  би

 хотіла  пояснити. Були дві інформації від Генеральної

 прокуратури,   які  надійшли  на  Верховну  Раду,  ці

 інформації   є   в   Верховній  Раді,  з  ними  можна

 ознайомитися.  І,  до речі, я б хотіла додати, що при

 підготовці  цього  питання  ми  з'ясовували конкретні

 пропозиції  і Генеральної прокуратури, що згідно саме

 тої інформації, яка додавалась до розгляду до другого

 читання,    конкретних   пропозицій   і   Генеральної

 прокуратури   що  згідно  саме  тої  інформації,  яка

 додавалася до розгляду до другого читання, конкретних

 пропозицій  Генеральної  прокуратури,  яка торкається

 конкретних змін і доповнень до чинного законодавства.

      Я   розумію,   що  ваше  питання,  перш  за  все

 стосується,   скажем,   того   криміналу,   який  був

 встановлений Генеральною прокуратурою. Дійсно, в усіх

 інформаціях,    які    надійшли    від    Генеральної

 прокуратури, про це було повідомлено Верховній Раді.

      Якщо   буде  така  потреба,  то  ми  можемо  при

 голосуванні  за  Постанову сьогодні по слуханню цього

 законопроекту   в  Верховній  Раді  можемо  конкретно

 додати  Генеральній прокуратурі конкретний пункт, щоб

 Генеральна  прокуратура  підготувала саме звіт, звіт,

 окремий  звіт для Верховної Ради з цього питання. Але

 по  другому  читанню це не передбачено, на привеликий

 жаль, регламентом. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Сікалов  не задоволений, будь ласка, ще

 раз включить.

 

      СІКАЛОВ.

 

      Значит,    Олександр   Олександрович,   согласно

 регламента,  вот,  я  прошу  внести сейчас в повестку

 дня  или  точнее  поставить  на  голосование вопрос о

 доповиди  Генеральной прокуратуры. Пускай Генеральная

 прокуратура  или  Генпрокурор  здесь  нам даст четкий

 обоснованый  ответ:  кто  виновен  в  том,  что наших

 украинских    детей    безнаказанно,    безконтрольно

 вывозили,  продавали  за  границу?  Вот такой вопрос.

 Прошу  поставить  на голосование. А потом рассмотреть

 закон,  вопросов  нет  -закон  нормальный и он должен

 сегодня  работать,  и мы должны его принять во втором

 чтении. Но сперва доповидь Генпрокурора.

 

      КАРПАЧОВА

      До  речі, я вчора мала співрозмову з Генеральним

 прокурором   Ворсіновим  і  він  мене  повідомив,  що

 сьогодні буде його заступник, я не знаю, чи хтось є з

 Генеральної  прокуратури?

      Немає.  Обіцяли,  що  сьогодні, нажаль, прокурор

 Генеральний  не  зміг сьогодні бути на цьому питанні,

 обіцяв  бути його заступник. Генеральний прокурор мав

 визначити  хто,  і  саме  комісія  наша наполягала на

 тому,   щоб   обов'язково   були   присутні  сьогодні

 представники   як   Генеральної  прокуратури,  так  і

 Кабінету  Міністрів,  Верховного  Суду,  Міністерства

 юстиціі, я бачу, .......... справи, що фактично всі є.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Іванівна.

 

      _____________

 

     Так.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, ми сейчас вияснимо

 чому  немає,  буде,  безперечно,  представник. Ми щас

 приступім  до  розгляду  його  по  процедурі  другого

 читання,     запросимо    представника    Генеральної

 прокуратури  чи зама, якій би, мабуть, після розгляду

 перед   тим,   як  приймать  нам  з  вами  відповідну

 постанову,  заслухать  їхню  інформацію.  Я думаю, що

 так...  І ми попросим олександра Олександровича Жира,

 голову  комісії  зараз провести розмову з Генеральним

 прокурором.  І  хто  цим питанням займався, кому було

 дано  доручення  персонально Генеральної прокуратури,

 щоб  негайно  прибув  і  десь  туда, під час дня... Я

 думаю, ми послухаєм інформацію після... перед тим, як

 приймати рішення.

 

      КАРПАЧОВА  Н.  І.  Дозвольте  постатейно, згідно

 другого читання...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Давайте    приступим   постатейно

 працювать...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      КАРПАЧОВА Н.І. Дозвольте пояснити!

      Шановний    Олександре   Миколайовичу,   шановні

 колеги...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Шановні  колеги,  прийнята  пропозиція запросити

 представників   Генеральної   прокуратури,   щоб  нам

 доповіли. Цілком слушна пропозиція!

      Саме  на  друге  читання  винесений законопроект

 врахував  всі  зауваження  і  пропозиції  Генеральної

 прокуратури,  які  випливали саме з порушення чинного

 законодавства.  Комісія  це  врахувала.  І,  до речі,

 навіть  не  тільки  наша  комісія,  но  і  Комісія по

 боротьбі  з  організованною  злочинністю,  з  якою ми

 разом  розглядали  цей  законопроект, підтримувала ці

 пропозиції,  які  внесено  до другого читання. Тому я

 пропоную   зараз,   шановні   колеги,...   Олександре

 Миколайовичу,   мабуть,   надати   дійсно  інформацію

 Генеральної прокуратури -вона була не одна, було 2 чи

 3  за  цей  час...  Перша  інформація  ще  надавалася

 Верховній    Раді   попереднього   скликання.   Нашій

 Верховній  Раді надавалося дві інформації письмові на

 ім'я Олександра Мороза. Їх можна зараз роздрукувати і

 дати  депутатам,  якщо  депутати будуть настоювати на

 тому...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю... шановні колеги, ми зараз

 це  зробим...  Ми роздрукуєм... Но я думаю, що... Ну,

 будь ласка,... Ми просто час гаєм. Мішура, будь ласка.

 

      МІШУРА      , 225 виборчий округ.

      Ви  все  правильно  кажете, шановна доповідачко,

 але навіщо потрібна інформація прокуратури? Для того,

 щоб ми знали, як це робилось; механізм. Для того, щоб

 закласти в цьому законі, в доповненнях до закону такі

  норми,  які,  так  сказать,  не давали

 можливіст  у майбутньому оці всі речі робити з нашими

 українськими дітьми.

      Тому  я  пропоную  і це не просто пропозиція від

 мене, чи там від Сікалова. Значить, мова йде, що єсть

 рішення   Верховної  Ради,  Ви  назвали  це  число  в

 минулому....  в 1994 році, що перед тим, як ми будемо

 слухати  в  другому  читанні, повинна бути інформація

 Генеральної  прокуратури. То, давайте, ми і виконаємо

 рішення  Верховної Ради, своє рішення, а потім будемо

 розглядати вже  в 2-му читанні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, шановні колеги, я думаю, що

 з  пропозицією  депутата Мішури можна погодиться. Але

 для  цього  давайте  ми тоді зробимо, як кажуть, такі

 зміни. Давайте ми, зараз перейдем до розгляду другого

 питання.  За  цей час ми запросимо тих, кому давалось

 доручення  попереднє  рішення Верховної Ради, ми дамо

 їм   можливість  виступити,  а  потім  приступимо  до

 процедури   другого   читання.   Не  заперечуєте?  А?

 Заперечуєте. Яка процедура? Косів, будь ласка, а тоді

 Кармазін.

 

      КОСІВ.

 

      Шановні  народні депутати, я знаю, як довго Ніна

 Іванівна   Карпачова   добивалася   постановки  цього

 питання  в  порядок  денний.  Сьоогодні він у порядку

 денному  стоїть.  Якщо  хтось із вас, шановні колеги,

 думає,  що  він  моментально із доповіді Генерального

 прокурора зорієнтується в усіх тонкостях статей цього

 зкону,  то  це  -ілюзія.  Це  треба  було працювати у

 комісіях,  то  треба  було  працювати  разом  з Ніною

 Іванівною,  а  тоді  ви  би, так би мовити, могли тут

 вловити  ті  лазівки, які є для того, щоб здійснювати

 зловживання щодо цього закону.

      Я   особисто  працював  над  цим  законом.  Мені

 здається,   що  він  складений  добре  і  ми  повинні

 заслухати   Генеральну  прокуратуру  обов'зково,  але

 тільки  в тому аспекті, що робиться і що вже зроблено

 для  відподвіного покарання тих, хто здійснив злочин,

 торгуючи нашими дітьми за кордон.

      А зараз постатейно треба приймати закон, бо якщо

 ми  його  відставимо,  то  я  боюсь, що ми його знову

 відставимо  на  цілий  рік,  так,  як  ми  це зробили

 минулого  разу, а  його треба     приймати  негайно.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.    Спасибі.

      Я  думаю,  давайте,  шановні  колеги, пропозицій

 багато, і  всі   пропозиції  слушні.

      Але  ми  давайте  прислухаємось  і до заступника

 голови  комісії,  і  до  голови  комісії.  Якщо  вони

 працювали,  врахували,  а  ви подивились цей закон по

 тих  статтях,  які  внесені зауваження і допопвнення,

 давайте ми постатейно пройдем, заслухаємо інформацію.

 Якщо  в  когось  є якісь, ми можемо його перенести на

 третє  читання,  і  в  третьому читанні тоді прийняти

 його остаточно.

      Кармазін.

 

       КАРМАЗІН.

      Шановні  народні депутати, так сталось, що вчора

 під   час  розмови  Генерального  прокурора  з  Ніною

 Іванівною, я якраз сидів біля Генерального прокурора,

 ми  мали  зустріч,  і  я  чув відповідь і чув, що від

 відповідав. Це зовсім  два   різні  питання.

      Шановні   народні  депутати,  повірте  мені,  ці

 Комісія  і Ніна іванівна зробили багато для того, щоб

 цей  закон  прийняти,  і  з  кожним  днем  віддаляючи

 прийняття  цього  закону  ми збільшуємо шанси для тих

 людей,  які  нечесним  образом  будуть створювати оці

 передумови, які були   у Львові  зараз.

      І  я  дуже  вас  прошу:  давайте  другим пунктом

 заслухаємо  інформацію  Генеральної  прокуратури, але

 вона  ніяк  не  вплуне на це рішення, ніяк не вплине.

 Тим   більше,   що   кримінальна  справа  там  ще  не

 завершена.

      Тому  Генеральний  прокурор  не скаже нам всього

 того,  що  можна сказати. Це розслідування, пов'язане

 ще  з  виїздом  за  кордон,  там  треба допитувати ще

 свідків, там  дуже  великі  і   серьйозні  проблеми.

      Тому  я  прошу  вас повернутись до цього закону.

 Цей  закон  повинні  ми  були прийняти, зміни сюди ще

 півроку  назад.  Ми вже запізнилися. Давайте не будем

 далі запізнюватися, шановні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніна  Іванівна. Да підождіть, ну...

 Хмара,  будь ласка.

 

      ХМАРА С.І.  Хмара...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Що там таке? Включіть пер...

 

      ХМАРА С.І. 271 виборчий округ, Хмара.

 

      Я  підтримую цю пропозицію, що треба закон зараз

 розглянути  обов'язково  в  другому  читанні і швидше

 його прийняти.

      Але хотів би звернути таку вашу увагу на те, щоб

 в  постанові,  яку  будемо  приймати обов'язково було

 відзеркалено   той  стан  справ  незадовільний,  який

 мається  на  сьогодні  і як проводиться розслідування

 так званої справи дітей.

      Ще  раз  хотів би наголосити, що йде дуже велика

 дезінформація, що ніби справа дітей, це тільки справа

 вчиненних тих здлочинів на Львівщині.

      Хочу  ще  раз  сказати,  що  ця  справа  з  вини

 генеральної    прокуратури    не   набула   належного

 висвітлення   і   розслідування,   бо  ті  злочини  і

 зловживання  при усиновленні мали місце майже у всіхь

 областях України.

      На  жаль,  працівники Генеральної прокуратури не

 об'єктивно  віднеслися до цього і була дезінформована

 Генеральна прокуратура.

      І  тепер  цій  справі  чинеться  шалений опір. Я

 хотів би, щоб ви звернули на це увагу. І досі слідчо-

 оперативна група не має змоги виїхати за кордон...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Марченко,  за  ним Білас і на цьому

 завершуємо.

 

      ХМАРА. Дайте завершити.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Степан  Ількович, все зрозуміло. Ви

 правду кажету, ми все розуміємо.

      Будь ласка, Марченко і Білас.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Уважаемый    Александр    Николаевич!   Я   буду

 поддерживать этот закон. Мы считаем...

      (Шум в залі)

      Александр Николаевич!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.. Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Я  еще  раз  говорю:  мы будем

 поддерживать  этот  закон,  потому  что действительно

 необходимо законодательно урегулировать все процессы,

 о которых сказала Нина Ивановна. Они остры. Однако, я

 просіл   бы   процедуру   рассмотрения   сделать  или

 предложить такой, как вот предлагали другие депутаты.

 А   именно:   чтобы   выступил  в начале  генеральный

 прокурор.  Почему?  Потому  что мы у прокурора должны

 уяснить:  где   были   лазейки   в  законодательстве;

 нерешенные  вопросы;  и  прикрывает ли этот закон эти

 лазейки;  где были злоупотребления должностных лиц по

 торговле  детьми, для того чтобы мы, голосуя закон во

 втором  чтении  (а  процедура его педполагает, что во

 втором чтении каждая статья принимается или по каждой

 статье   принимается   решение),   чтобы  мы    когда

 принимали  решение  мы  с полным осознанием говорили,

 что   мы   вот   этим  изуверским  дельцам  поставили

 преграду.

      И мне хотелось бы обратиться к Косиву, поскольку

 Львовщина там лидирует в продаже незаконной детьми, я

 просил бы, зная вас как опытного депутата, не ставить

 вопросы  процедурные наоборот, защищая тех, простите,

 кто занимался незаконной торговлей детьми.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Білас.

 

      БІЛАС

 

      Шановні   народні   депутати  України!  Шановний

 Головуючий! Я підтримую пропозиції ваші, і давайте ми

 не  будемо  даремно  гаяти  час,  приступимо зараз до

 постатейного   слухання   закону,   який  розроблений

 надзвичайно  досконало  і  його  прийняття  дозволить

 зараз   нам   усунути   прогалини   у   Кримінальному

 законодавстві,    в    першу    чергу,    і   повинно

 кориспондуватися,  до  речі Ніна Іванівна, цей закон,

 який   ви  підготовили  із  доповненнями  до  чинного

 Кримінального Кодексу України.

      А  це  другий  момент,  про  який зараз ведеться

 розмова.    Олександр    Миколайовичу,    ця   справа

 знаходиться  під постійним контролем Комісії з питань

 боротьби  з організованою злочинністю і корупцією. Це

 інше питання. Я хочу вас закликати: давайте не будемо

 завчасно  екзальтувати самих себе, зал в стадії... на

 стадії  розслідування... кримінальна справа на стадії

 розслідування,  вона  ще  не  є  завершена. Я не буду

 зараз,  за  браком  часу,  акцентувати  увагу на ряді

 питань.  Ми  вже  тричі слухали на засіданні комісії,

 але якщо потрібно буде -але це вже друге питання - як

 співдоповідь  до  доповіді Генерального прокурора, ми

 можем  інформацію  надати.  Але  це  пізніше.

      А  зараз  перейдемо до потрібного Закону України

 щодо  материнства  і  дитинства, яким ми уже відстали

 від житття, не прийнявши його вчасно. Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Я  зрозумів, що це не запитання до Ніни

 Іванівни,   а   була   пропозиція   просто.  Я  Івана

 Григоровича в даному випадку повністю підтримую, тому

 що нам документ, Закон цей, потрібен Закон.

      Більше того, в проекті постанови, як ви звернули

 увагу,   там  навіть  є  пропозиція,  і  мабуть  Ніна

 Іванівна  про  це  говорила, що можна посилити навіть

 дії  прокуратури  в  цьому  випадку  у  формі слідчої

 комісії  Верховної  Ради. Якщо потрібно буде така, ми

 визначимося  і приймем таке рішення. А сьогодні треба

 приймати  закон.  Бо ми не можемо... ми тут відстаємо

 від  тих  процесів,  що є насправді сьогодні в нашому

 суспільстві  і  їх треба  оформити  законодавчо.

      Запитання ще до Ніни Іванівни? Це з приводу...

      Я прошу, ми йдемо за процедурою другого читання.

 Постатейне  іде...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Тобто, щоб спочатку прокуратура, а потім?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      В  мене  є... Одну хвилинку, я думаю, це влаштує

 всіх. Зараз я вам дам слово. Це влаштує всіх.

      У  нас  між  другим і третім читанням є час. І в

 цей  період  обов'язково,  щоб  прозвучала інформація

 Прокуратури.  Якщо  сьогодні після обіду може зробити

 Прокуратура,  давайте  приймемо,  запросимо, уточнимо

 зараз...   Олександр   Миколайович,   уточніть  зараз

 можливість таку. Вже займаються. Буде ця інформація.

      (Шум у залі)

      Ні,  ви не зрозуміли, колеги. Будь ласка, уважно

 подивіться   на  норми  Закону.  За  ці  норми  можна

 голосувати,  якщо  будуть Прокуратурою навіть жахливі

 речі  названі  чи  навпаки, чи все буде благополучно,

 все  одно, за ці норми голосувать потрібно, бо вони є

 суть механізму вирішення проблем шлюбу і сім'ї.

      Ну,  ми  інше  питання.  Добре,  я...  Тобто, ви

 пропонуєте, щоб зняти з розгляду?

      (Шум у залі)

      Ми  будемо  мать  цю  інформацію, обов'язково. Я

 хочу...  Давайте,  я  ставлю  на  голосування.  Перед

 прийняттям постанови заслухати інформацію...

      Ніна Іванівна,  будь ласка.

 

      _КАРПАЧОВА.  Шановні колеги, ви пам'ятаєте, як в

 1994-му  році,  яка  відкрита  була політична бійка в

 цьому  Парламенті  по цьому Закону. Ми наклали з вами

 мораторій.   Майже   вже   півтора   роки  існує  цей

 мораторій   -мораторій  на  усиновлення  наших  дітей

 іноземними   громадянами.   Я  дала  досить  ретельну

 інформацію   вам   сьогодні   в   доповіді:  де  були

 зловживання  і  які.  Прокуратура  з'ясовує, а винних

 можем  визначити  ми з вами, законодавці. Тільки суд,

 тільки суд має визначити винних.

      Я  пропоную,  шановні колеги, приймаючи до уваги

 всі  ваші пропозиції, вони абсолютно слушні, записати

 в проекті постанови сьогодні: створити слідчу комісію

 депутатську    разом   з   працівниками   Генеральної

 прокуратури   для   з'ясування   всіх  цих  питань  і

 поставити крапку. Я знов наголошую на цьому, як і при

 першому   читанні,   -це   різні  речі:  закон,  який

 торкається  питань  усиновлення,  і кримінальні факти

 зловживань,-це  різні речі. Нам треба сьогодні йти за

 другим   читанням,  яке  сьогодні  стоїть  у  порядку

 денному,  ми з вами за це проголосували вже на сесії,

 а  до  третього читання, давайте зробимо таким чином:

 запросимо  Генеральну  прокуратуру, буде зроблена нам

 повна  інформація,  до  речі,  треба  тоді  не тількі

 Генеральну  прокуратуру  запрошувати,  мабуть, і інші

 структури,  а  після цього будемо приймати в третьому

 читанні  законопроект.  Але  ми гальмуємо з вами час.

 Тому  що  іноземці  сьогодні  -це не тільки громадяни

 далеких  від  України  країн,  це,  перш  за  все,  і

 росіяни,   які  сьогодні  теж  позбавлені  можливості

 всиновлювати  наших  дітей,  і  інші  громадяни інших

 країн  СНД, які сьогодні за нашим мораторієм не мають

 можливості   всинослювати  наших  дітей-сиріт,  а  ви

 знаєте,   що   практично  переважна  більшість  родин

 лишилась  на  теріторії цих країн. Тобто нам сьогодні

 треба   вже,  знімаючи  мораторій,  враховуючи  і  ці

 питання.

      До речі, шановні колегі, якщо є довіра мені, так

 з'ясувалось,  що  така  довіра була до нашої комісії,

 то, повірте, що ми дуже наполегливо працювали над цим

 питанням, до речі, разом з Комісією з питань боротьби

 з  організованою злочинністю, я на цьому наголошую, і

 практично  кожна  норма  цього закону вона відповідає

 саме    тому,   щоб   яким   чином   законодавчі   на

 законодавчому   рівні   сьогодні   забезпечити,  саме

 належним чином усиновлення наших дітей, щоб перекрити

 всі ці лазейкі, які до сьогодні ще існують. Я розумію

 ваш  емоційний  підхід до цього питання, ми пройшли в

 нашій  комісії  саме  через  це.  Але  я пропоную: не

 гальмувати  це  питання,  бо  це  питання  долі наших

 дітей. Це принципове питання.

      І,  друге  питання,  -це аліментні справи. Ми не

 можемо сьогодні далі чекати, щоб дитина сьогодні мала

 мінімальний  розмір  15  тисяч  карбованців. Я просто

 прошу   вас,   шановні   колегі,   перейти  зараз  до

 конструктивної роботи з урахуванням ваших пропозицій.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ніно  Іванівно,  ще  раз  прошу  -зміна

 процедури  розгляду  цього  питання  фактично означає

 перенесення  розгляду  цього  питання,  тому  ще  раз

 повторюю:  ви  одержите інформацію про розслідування,

 проведене  Генеральною  прокуратурою.  А  зараз треба

 розглядати проект закону. Зняти його з розгляду можна

 тільки  шляхом  голосування  -278 голосів. Тому, будь

 ласка,  опустіть руки -я слів більше нікому навать не

 буду. Ідемо за процедурою другого читання. Все. Дякую.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну,... піднято... в залі зараз піднято 12 рук!..

 Ну,  чому,  на  підставі чого я буду оголшувати зараз

 обговорення... Яке? Інформація так, як передбачено за

 Регламентом, подана. Питання включено до порядку дня.

 Розглядаємо,   по   суті  кожної  статті  ви  внесете

 зауваження свої, якщо воно є в середній колонці...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Де ця інформація? Значить, одну хвилиночку...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу вас: спокійно... Не можна...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  не  чую  там...  Я  не  чую зараз... Ну, будь

 ласка,  не  можна  з місця кричать!.. Спокійно... Ну,

 чому...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу  вас,  Леоніде  Васильович... ну і інші

 депутати  -і  Костюченко, і Вітренко, і інші так само

 мають  право  -вони піднімають руки... Не передбачено

 процедурою обговорення питання в другому читанні!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      КАРПАЧОВА Н.І. Я можу відповісти...

 

      ГОЛОВА.  Спокійно,  не  треба  відповідать. Ніна

 Іванівна, ви занадто довго відповідаєте - коротше...

      Відповідь  така: інформація з прокуратури -зараз

 даємо  розпорядження  -буде роздрукована і у вас буде

 на   руках.   Інформація   Генеральної   прокуратури.

 Підходить це?

      (Шум в залі)

      Ще   раз,   будь   ласка,  Ніна  Іванівна,  Ніна

 Іванівна, це не передбачено теж порядком розгляду...

 

      ____________. Я вибачаюсь...

 

      ГОЛОВА.  Спокійно...  Значить ще раз повторюю. О

 13  годині,  будь  ласка,  будьте уважні, о 13 годині

 Генеральна    прокуратура   готова   для...   зробити

 інформацію    для    депутатів.    Можна   розглядати

 постатейно?

      (Шум в залі)

      Яка   потреба?...   3   хвилини,   будь   ласка,

 процедура... Запішіться хто хоче з процедури...

      (Шум в залі)

      Семенюк, будь ласка...Семенюк.

 

       СЕМЕНЮК, 159 виборчий округ

 

      Прошу    передати    слово    Симоненку    Петру

 Миколаєвичу.

 

      ГОЛОВА. Симоненко, будь ласка...

 

      СИМОНЕНКО,  Фракція комуністів

 

      Шановний   Олександр   Олександровичу,   шановні

 народні  депутати!  Я  хотів  би привернути? увагу до

 слідуючої  проблеми. Якось у нас така ситуація цікава

 виникає.  Як  дойдемо...  приймаємо.............. тут

 рішення   до   проблеми  якоїсь,  приймаємо  рішення,

 створюємо   комісії.   Яких  тільких  комісій  мі  не

 настворили.  Мова йде про ті ж гроші, як друкувалися.

 Зараз,  вчора,  на президії Верховної Ради розглядали

 питання,  що у нас відбувалося в серпні минулого року

 і  знову  ми...........  і не розбираємось в суті. Як

 держава  створює  механізми  для  того, щоб грабувати

 свій  народ? Як сьогодні, які особи  причеті до цього?

      Зараз  розглядається  питання:  який механізм на

 підставі   діючого   закону   вони  використували, ці

 злочинці,  щоб  вже торгувати дітьми України? А ми не

 розібрались  в механізмах, щоб через створення нового

 закону захистити.

 І  дійсно,  треба,  щоб, я вам кажу, я згоден з Ніною

 Іванівної,-не  треба,  може, називати посадові особи,

 які  тут  в  залі  сидять  у  нас,  так? І хай то суд

 розбирається  щодо  їх причетності,-але вони  повинні

 нам  розказати,  який механізм використовувався, і як

 ми  через  створення нового закону повинні захистити.

 Чому  фракція  вчора,  і  заслухавши  інформацію Ніни

 Іванівни, і розглянувши у себе, принципово наполягає,

 що  спочатку заслухати Прокуратуру, хай вона викласть

 механізми ці, а потім вже приймати закон.

 

       ГОЛОВА.  Згода, Петре Миколайовичу. Тільки, щоб

 комісія  якраз  і  всі  Комісії,  що  розглядали  цей

 проект,  враховували  ці  механізми.  І якщо буде вам

 інформація,  це  не  означає, що ви тоді застраховані

 від  помилок  у  самому  змісті  закону.

      По конкретній кожній нормі ви можете сказати, це

 дає  підставу  для  зловживань  чи  не дає основи для

 зловживань?

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Так  цим  і  займається  Верховна Рада .

      Юристи  керуються тільки законом, який прийнятий

 тут, у  Верховній  Раді.

      Косів.

 

      КОСІВ.

        Власне,   хто   проаналізував  ретельно  першу

 колонку  і  останню колонку, яка пропонується нам для

 прийняття, той, очевидно, спостеріг там ті механізми,

 які  і  передбачаються  в законодавстві для того, аби

 зробити  заслін  перед зловживаннями продажу чи інших

 якихось зловживань  нашими  дітьми.

      Я  дивуюсь,  що  фракції  лівого  напрямку, я би

 цього е  вживав,  цього механізму  не  побачили.

      І  навіть  в  пилу  полеміки  політичної такому,

 знову  ж  таки  досвідченому депутатові, як Володимир

 Марченко,   не  варто  було  б  обвинувачувати  інших

 депутатів,  які  хочуть  приймати  цей закон, що вони

 ніби то тим самим потурають тим, хто торгував дітьми.

 Це   різні  два  підходи.  Один  підход  -кримінал  і

 інформація  прокуратури,  а  інший  підхід -це власне

 законодавство  і  ті  механізми,  які мають поставити

 край зловживанням у цій галузі. Не лише на мою думку,

 але  на  думку  спеціалістів,  які  працювали над цим

 законом, такі механізми у цьому законі передбачені.

      І  власне  останнє. Ми можемо їх побачити тільки

 тоді,  коли будемо приймати закон постатейно. А як же

 ми    їх   інакше   побачимо.   Абстракто,   загально

 обговорюючи це питання - це не можливо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Використанний  час.  Костюченко

 просив  з'ясувати  одну  обставину, яка прозвучала до

 цього  етапу  розгляду  питання.  Де Костюченко? Будь

 ласка.

 

      КОСТЮЧЕНКО.

 

      Спасибо  Александр  Александрович.  Я думаю, что

 все  стали  свидетелями,  в  том числе радиослушатели

 Украины,  как  Нина Ивановна, уважаемая мною коллега,

 юрист   по  побразованию,  обвинила  Днепропетровскую

 область   в   том,  что  в  Днепропетровской  области

 продавались   дети   и   деньги   поступали  на  счет

 госдержадминистрации.

      Я  хотел  бы напомнить, уважаемая Нина Ивановна,

 что  этот  факт, практически не существующий, вынесен

 на  эту  трибуну  не  знаю  с  каких  мотивов. И хочу

 сказать,  что были очивидно, я работал в тот период в

 области  председателем  исполкома, были такие мотивы,

 наверное,  душевные порывы иностранных граждан, когда

 они  приходили  в  наши  детдомы,  в наши комнаты для

 малолетних  и  видели  там  состояние,  так  сказать,

 финансово-экономическое,   и  могли  давать  какие-то

 перечисления   на   содержания   этих  домов  в  виде

 мецената.

      Поэтому   я   хотел   бы,  чтобы  Нина  Ивановна

 извенилась  перед  Днепропетровской  депутацией  и не

 сравнивала нас с львовским делом по торговле детей.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу вас будьте делікатні у висловах

 своїх всі. Прошу, 30 секунд.

 

      КАРПАЧОВА.  Олександре Олександровичу, дозвольте

 відповісти  моєму  шановному колезі. Сама інформація,

 яка  стосується  Дніпропетровської  області, яка була

 сьогодні  зроблена  в  доповіді,  взята  з інформації

 (якщо  ви  уважно  слухали  доповідь),  з  інформації

 Генеральної  прокуратури.  І зараз ця інформація буде

 роздрукована і надана вам з перших джерел.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Нагадую  ще  раз.  Будь  ласка,  Сергій

 Дмитрович,    попросіть    колег   ваших...   Михайло

 Васильович!  Михайло  Васильович,  ви б краще з таким

 голосом   в  обговоренні  брали  участь..............

 Спокійно.

 

      КАРПАЧОВА.    Я    тільки   хочу,   Олександре

 Олександровичу,...

 

      ГОЛОВА. Ніна Іванівна, Ніна Іванівна,  спокійно,

 ще  раз.  Я  вчора  спеціально  зустрічався  з вами і

 просив  вас переконливо: розглядаємо проект закону, а

 не   розглядаємо  слідчі  страви.  Тому,  за  дужками

 залишаємо  одне,  то  буде  в інформації прокуратури,

 з'ясуємо  все,  що  потрібно.  Мова йде про абсолютно

 нормальний  і  вкрай  необхідний закон, який потрібен

 нам сьогодні. Ось про що йдеться.

      Тому  і  завдання  доповідача  і всіх депутатів:

 прийняти  закон.  А  то  вже інша справа, вжити інших

 заходів.  Але  це  інше питання. Подумайте ще раз над

 цією  колізією.  Перерва до 12-30 і з перерви відразу

 розпочинаємо розгляд постатейний цього закону.

 

               П І С Л Я    П Е Р Е Р В И

     

 

      ГОЛОВА.    Галина   Федорівна,   не   затримуйте

 депутатів, будь ласка.

      Сідайте, сідайте, будь ласка.

      Тут  у  перерві  депутати  радилися і прийшли до

 висновку  такого,  що незалежно від змісту інформації

 Прокуратури,  аліменти  декому  треба платить. Треба,

 щоб у Законі було записано як це робить потрібно тому

 є  пропозиція  розпочати з тих статей, які стосуються

 того. Бо це перші статті цього Закону.

      Будь ласка,  сідайте.

      Щоб  не  виникла  ні в кого підозра, що депутати

 відмовляються від розгляду цього питання, бутім-то це

 їх стосується. Будь ласка.

      Ніна  Іванівна, на  трибуну.

      Розглядається   питання  за  процедурою  другого

 читання.

      Чи  є  якісь  зауваження  до  назви  Закону "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Кодексу про шлюд та

 сім'ю"?  Немає.  І  не  було    зауважень.

      І  до  першої статті цього Закону, яка зводиться

 до  того...  до  такого змісту "внести до Кодексу про

 шлюб  та  сім'ю  України  такі  зміни  і  доповнення:

 частину  першу  статті  33 викласти в такій редакції.

 Розмір  аліментів,  що стягуються на користь одного з

 подружжя,    який   є   непрацездатний   і   потребує

 матеріальної    допомоги,    визначається   судом   у

 частковому   відношенні   до   заробітку   доходу,  з

 урахуванням   матеріально-сімейного   становища  обох

 сторін,  а  також  можливості одержання утримання від

 дітей."  При цьому можливість одержання утримання від

 дітей для одного з подружжя, котре є непрацездатним і

 потребує  матеріальної  допомоги,  не  звільняє друге

 подружжя від сплати аліментів.

      Це  перша норма. Тут є новація, котра стосується

 часткового   відношення  до  заробітку,  доходу,  яка

 відрізняє  його від попередньої редакції, а решта все

 залишається за змістом.

      Можна  голосувати?  Вірніше,  є заперечення щодо

 цього?

       Будь  ласка,  Валентина  Петрівна. Якщо в вашій

 середній колонці є ваші пропозиції.

       Будь ласка, Семенюк, Валентина Петрівна.

     

      СЕМЕНЮК  В.  П. (159-ий, виборчий округ, депутат

 Семенюк)

      Олександре    Олександровичу,    шановна    Ніна

 Іванівна,  я відносно четвертої пропозиції до статті,

 до  першої...  статті  33.  Зокрема,  я пропонувала в

 розмір  аліментів зараховувати також натуроплату, яка

 стягується в зазначених розмірах статті 82.

      Справа   в   тому,   що   зараз   в  колективних

 сільськогосподарських    підприємствах,   навіть   на

 великих    підприємствах    і    взагалі,   видається

 натуроплата.

      Тому, не можна вирахувати всю заробітну плату. Я

 вношу  пропозицію  цю, враховую ще із-за того, щоб ця

 натуроплата  відповідно  до  ринкової  ціни входила в

 заробітну плату і проводились відповідні дорахування.

 Тому  що,  сьогодні  в основному такий іде розрахунок

 із, в колективних господарствах і на підприємствах.

      Тому,  я  попрошу  врахувати  мою пропозицію. Ця

 пропозиція  була  обговорена і в Житомирі ра обласній

 нараді,  і  з  багатьма  я  зустрічалася  з  жіночими

 радами. Це  пропозиції від жінок. І япрошу врахувати.

     

      ГОЛОВА. Ніна Іванівна,  будь ласка.

     

      КАРПАЧОВА.  Шановна Валентина Петрівна, до речі,

 я  хочу,  перш  за  все,  подякувати  вам,  що ви так

 наполегливо працювали разом з нашою комісією по цьому

 законопроекту.

      По-друге,  хочу пояснити, що Постановою Кабінету

 Міністрів  України  від  26 лютого 1993 року за ь 146

 передбачено        з        членів        колективних

 сільськогосподарських  підприємств  утримання, цитую:

 "аліментів,   провадити  з  сум,  одержаних  ними  за

 роботу,  включаючи вартість натуральних видач", тобто

 це вже передбачено Постановою Кабінету Міністрів.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Ніна  Іванівна,  мова  йде  про  норму

 закону.

      Валентина   Петрівна,  ви  не  задоволені?  Будь

 ласка, ще раз.

     

      СЕМЕНЮК В.П.

     

      Шановна  Ніна Іванівна, ми розробляємо і вносимо

 зміни  до  діючого  закону.  Те,  що  ви  назвали, то

 являється  підзаконним  актом,  давайте ми внесемо ту

 відповідну норму до діючого закону, і проголосуємо за

 неї. Я просто наполягаю. Дякую.

     

      КАРПАЧОВА

      Шановна  Валентина Петрівна, я хочу пояснити, що

 саме стаття 33 передбачила за першим читанням, що має

 розмір   аліментів  визначатися  судом  у  частковому

 відношенні  .........

      в  подвідомчому  акті  така  норма передбачена і

 вона  має  обов'язково застосовуватися. Якщо депутати

 будуть  згідні  з  тим, щоб врахувати як норму прямої

 дії,  можна  її  додати,  записати  тоді в статті " у

 частковому    відношенні   до....................   з

 урахуванням  натуроплати".  Але вона передбачена, і я

 ще  разпідкреслюю,  в  постанові. Треба додержуватись

 чітко  постанови  Кабінету  Міністрів  при,  значить,

 без...., значить...

     

      ГОЛОВА. Ніна Іванівна, ....

     

      КАРПАЧОВА....  при стягненні аліментів членів

 колективних сільськогосподарськіх підприємств...

     

      ГОЛОВА.  Ніна  Іванівна,  я  прошу...  Вам то не

 потрібно....  Ваша пропозиція, який це пункт? 4 чи 3-

 ій?

     

      ____________. 4-ий...

     

      ГОЛОВА.  4-ий  пункт...  Вона  пише таким чином:

 доповнити  статтю  33, будьте уважні, такими словами:

 " в розмір аліментів зараховується також натуроплата,

 яка стягується в розмірах, зазаначених в статті 82 ?

      Тобто,   я   трохи   переставив   там  редакцію.

 Помітили,  да?  Зрозуміло?  Немає  заперечень? І Ніна

 Іванівна  погоджується, комісія тобто погоджується. Я

 можу    ставить    на    голосування?   Будь   ласка,

 доповніть....  одну  хвилиночку,  Василь  Петрович, і

 Вашу  будемо  глосувати  пропозицію...

      Ставиться   ця   пропозиція,  поправка  номер  4

 Семенюк  Валентини  Петрівна,  на  голосування,  будь

 ласка.... Треба підтримать, ну, все правильно...

     

      "За" -

     

      (Шум в залі)

      Мені  не зрозуміло, хто проти аліментів?

      (Шум в залі)

      А?  Так,  я  прошу  оголосіть,  щоб депутати всі

 зайшли до залу.... Василь Петрович Свято, наполягаєте

 на  Вашої  пропозиції?  Він  пропонує  першу  частину

 доповнити....   статті.....  доповнити  словами:  "на

 період  відсутності  і  виявлення  суб'єкта стягнення

 аліментів   аби   його   непрацездатності  встановити

 матеріальний захист дитини державою".

      Ця   норма   діє  сьогодні,  між  іншим.  Василь

 Петрович, будь ласка.... Дайте Сваято слово.

     

      СВЯТО.

      

      Дякую, Олександр Олександрович .

      Шановні  народні депутати, дуже багато випадків,

 коли суб'єктів стягнення аліментів розшукують роками.

 То  я  ставлю  питання  так: то що, повинні страждати

 діти?  В  чому їх вина, що батьки втікають, не дбають

 про   їхнє   виховання,   і  не  створюють  умов  для

 проживання  або  виживання?

      І  другий  момент  -непрацездатний  батько. Дуже

 багато  людей,  понад  95%,  коли зарплата нижче межі

 малозабезпеченості.

      То  як  ми розділимо цю суму, і чи достатня буде

 ця  сума   для того, щоб  прогодувати  ту дитину?

      А  тому  я вніс конкретну пропозицію, а саме: на

 період  відсутності  і  вичвлення суб'єктів стягнення

 аліментів   або   його   непрацездатності  встановити

 матеріальний  захист  дитини  державою.  Демографічна

 ситуація  така  в  Україні,  що  смертність перевищує

 народженість,  і  ц  цифра  зростає.  А  тому  дитина

 повинна  бути  на захисті  держави.

      Дякую  за  увагу.

     

 

       ГОЛОВА.  Я  прошу  всіх,  хто  обгрунтовує свої

 пропозиції,  не  перевищувати регламент, він визначає

 одну  хвилину.

      Ніна  Іванівна.

     

      КАРПАЧОВА.  Шановний  Василю Петровичу, шановні

 колеги!

      Згідно  Закону  України  "Про  державну допомогу

 сім'ям   з   дітьми"  глава  11  саме  передбачає  ту

 ситуацію,   коли   батьки   ухиляються   від   сплати

 аліментів, або  коли  їх стягнення  неможливо.

      Додам,  що  Кабінет Міністрів 10 січня 1996 року

 за  номером  34  видав  постанову,  якою  передбачено

 підвищення   розмірів   державної   допомоги  окремим

 громадянам,  де встановлена пряма норма про тимчасову

 допомогу  неповнолітнім  дітям,  батьки  яких, цитую:

 "ухиляються  від  сплати аліментів або коли стягнення

 аліментів  не  можливе". Посилання йде також на главу

 закону 11. Ця сума передбачає 470 тисяч карбованців.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Пропозиція Свято ставиться на

 голосування. Будь ласка. Він наполягає. Він має право

 наполягати.

     

      "За" -

     

      Василь  Петрович, ви не журіться, що не прийнята

 ця  норма.  Справа  в  тому,  що аліменти -це значною

 мірою  ще  і  моральний  фактор.  Якщо  люди розумні,

 порядні, дорослі між собою чомусь розходяться, то там

 не виникаєь проблема відносно утримання дітей. А якщо

 немає  порядності,  то тоді тільки для того, щоб інші

 знали,  що  це  за стосунки, тому вводиться ця норма.

 Тому  що  для  тих  людей, які не можуть утримувати і

 розходяться,  але  дітей  спромоглися надбати, то цей

 аліменти    не   виручаються   всеодно.   І   держава

 зобов'язанна  і  правильно процитувала Ніна Іванівна,

 зобов'язанна   утримувати,   допомагати   утрманню  і

 вихованню цих дітей.

      Тому  неконкретна тим більше така пропозиція, бо

 ви  почитайте  уважно,  не  було механізма реалізації

 цієї   пропозиції.   Вона  повинна  бути  точною,  як

 юридична  норма.  Тому депутати не підтримали, але це

 зовсім  не означає, що вони вважають, що не потрібно,

 щоб держава не турбувалася за таких дітей.

      Ще  пропозиції  до  1  статті  є?  Немає  інших.

 Пропонували  депутати після того, як зайдуть до залу,

 переголосувати     те,    що    Валентина    Петрівна

 рекомендувала   в   статті   4.   Я  більше  не  буду

 користуватись цим правом. Але на прохання депутатів я

 ще  раз поставлю на голосування пропозицію про те, що

 в  розмір  аліментів зараховується також натуроплата,

 яка  стягуються  у  розмірах, зазначених у статті 82.

 Зрозуміло.

      Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

      Голосуйте.

     

      "За" -

      Не  вистачило  9 голосів. Сумніваються депутати,

 очевидно, в тому, що треба щоб стягувалася...

      Поіменно?  Хто  за  те, щоб поіменно голосувать?

 Будь ласка.

      (Шум в залі)

      Давайте. Голосується: хто за те, щоб поіменно.

     

      "За"-

     

      Ставиться  поправка  4 на голосування поіменно в

 тій редакції, яку я зачитав.

      Давайте, щоб не було ...............

     

      "За" -

      Дякую. Прийнято рішення.

      З цією поправкою можна 1 статтю голосувать?

      Василь  Петрович ми проголосували вашу поправку.

 Все, дякую.

      Стаття    з    цією   поправкою   ставиться   на

 голосування, будь ласка. Увага! Прошу.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую.

      Стаття  2,  вірніше  пункт  2:  у частині першій

 статті   82   слова   "але   не  менше  25  процентів

 мінімальної  заробітної  плати" замінити словами:"але

 не   менше  одної  другої  неоподаткованого  мінімуму

 доходів".  Це новація, якої раніше не було. Зрозуміла

 ця  норма.  Вона  не  викликає  заперечень. Є потреба

 голосувати? Немає.

      У  статті  89  пункт  3. Назву статті після слів

 "розмір     аліментів     на"     доповнити    словом

 "непрацездатних". Немає  заперечень?

      Є  тут  нова  норма,  яка  передбачає  у частині

 першій  слова  "у  твердій  грошовій  сумі"  замінити

 словами   "у   частковому   відношенні  до  заробітку

 доходу".   Тобто,   те,  що  проголосовано  в  першій

 поправці.  Теж  не  викликає  заперечень.

      А  частину  другу  доповнити  словами "і не може

 бути   меншим   половини   неоподаткованого  мінімуму

 доходів  на  кожну  дитину".  Теж  кореспондується  з

 попередніми  нормами.

      Таким  чином,  до  другої  і третьої норми немає

 заперечень.

      До  четвертої  норми.  Це на третій у нас іде на

 наступній сторінці, сторінці 4 в статті 90. У частині

 першій  слова  "у  твердій  грошовій  сумі"  замінити

 словами   "у   частковому   відношенні  до  заробітку

 доходу".   Тобто,   приведення   у   відповідність  з

 редакціями  попередніми.

      Нема  заперечень.

      Наступна    поправка    теж   стосується   цього

 приведення  у відповідність норм Кодексу. До 5 статті

 теж  саме,  та  ж  сама норма. Тобто, ми слова там 50

 процентів і так дальше замінюємо на ту ж... на той же

 параметр, який  визначений  в  попередніх статтях.

      Те   ж  саме  -6  норма.  І  природньо  вона  не

 (...........).

      Таким   чином,   пункти   Закону   2  -7...  2-6

 ставляться   на   голосування.   Будь   ласка,  прошу

 проголосувати.  Ні  в  кого  заперечень  не було, всі

 поправки  враховані. Дружно.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Тепер,    зміни    до   статті   101:   "Поняття

 усиновлення, удочеріння".

      "Усиновлення,     удочеріння     є    оформленим

 спеціальним   юридичним   актом   прийняття  в  сім'ю

 неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки".

      Пункт  8  нашої  поправки,  вона  теж врахована:

 доповнити кодекс статей 101.1 такого змісту:

      "Особи, які можуть бути усиновлені.

      Усиновлення  допускається щодо дітей та виключно

 в  їх  інтересах. Діти, від яких відмовилися батьки в

 пологовому  будинку,  можуть  бути  усиновлені в разі

 наявності  письмової  згоди  батьків  на  усиновлення

 після досягнення ними двомісячного віку".

      Немає  до  101-102-ої статей Кодексу зауважень у

 тій редакції, як пропонує комісія?

      Немає.   Приймається.   Ці   норми,   до   речі,

 кореспондуються із нормами міжнародного права, де теж

 такі терміни вживаються.

      Пункт   9-ий.   "Статтю  102  викласти  в  такій

 редакції: "Органи, що приймають рішення про усиновлення.

      Усиновлення  дітей  провадиться за заявою особи,

 яка   бажає  усиновити  дитину  у  судовому  порядку.

 Присутність  усиновителів  при  прийнятті рішення про

 усиновлення   є   обов'язковою".   Не   викликає   це

 заперечень ні в кого.

      Дальше. Стаття 102. Це 10-а поправка. Уточнення:

 десята норма. 102.1.

      "Сцентралізований облік дітей-сиріт і дітей, які

 залишилися без опіки, піклування батьків.

      Керівники    закладів,   у   яких   перебувають,

 утримуються   або  виховуються  діти,  зобов'язані  в

 тижневий  термін  з  дня,  коли  їм  стало відомо, що

 дитина  залишилася без піклування батьків, повідомити

 про це органи опіки і піклування районних, районних у

 містах   і   містах  Києві  і  Севастополі  державних

 адміністрацій,   виконавчих   комітетів,  міських  чи

 районних у містах Рад.

      Органи  опіки  і піклування районних, районних у

 містах  Києві  і Севастополі державних адміністрацій,

 виконавчих комітетів міських чи районних у містах Рад

 у  місячний  термін з дня надходження інформації щодо

 зазначених   дітей   та   в   разі   неможливості  їх

 усиновлення,  передачі  під  опіку,  піклування чи на

 виховання  в  сім'ї громадян України, надсилають дані

 про них до уряду Автономної Республіки Крим, обласних

 Київських   та   Севастопольських  міських  державних

 адміністрацій.   Уряд   Автономної  Республіки  Крим,

 обласні  Київська  та Севастопольська міські державні

 адміністрації  у  місячний  термін  з дня надходження

 інформації  та в разі неможливості усиновлення дітей,

 передачі  їх  під опіку, піклування чи на виховання в

 сім'ї  громадян  України  на території даної чи будь-

 якої  іншої  області  України зобов'язані передати цю

 інформацію    до   Центру   усиновлення   дітей   при

 Міністерстві   освіти  України  для  централізованого

 обліку.

      Зверніть  увагу  -це  останні слова, це новація,

 яка  установлює  зовсім  інший  порядок  і наведення,

 власне кажучи, порядку у цьому процесі.

      За не виконання вимог, передбачених частинами 1,

 2    і   3-єю   цієї   статті,   надання   новоріч...

 недостовірних  даних,  а  також  за  дії, пов'язані з

 приховуванням  дитини  від  усиновлення, передачі під

 опіку,  піклування  чи  на виховання в сім'ї громадян

 України,  керівники  закладів,  в  яких  перебувають,

 утримуються  або  виховуються  діти,  посадові  особи

 відповідних   органів   державної   виконавчої  влади

 Автономної  Республіки  Крим,  областей міст Києва та

 Севастополя,  та  органів  місцевого  самоврядування,

 несуть     відповідальність     згідно    з    чинним

 законодавством України. Зрозуміло.

      Тут зауваження враховані всі, вони не викликають

 заперечень.   Для   того,   щоб  спростити  процедуру

 розгляду  цього  питання  подальше,  верніше,  щоб не

 повертатися  до  цих  норм,  я  просив би вашої згоди

 проголосувати  статті  101-102.  1  -те, що прочитане

 мною,  в  такому  порядку, як я вам виклав. Ставлю на

 голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є   зауваження  у  вас?  До  якої  статті?  Одну

 хвилинку...

     

      "За" -

     

      Рішення  прийнято.

      Я прошу - в кого є зауваження, раніше підіймайти

 руки, щоб можна було...............

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      У  вас...?  Ольга  Миколаївна?  Галина... Галина

 Максимівна Старовойтова, будь ласка.

     

      СТАРОВОЙТОВА Г.М., Кримська область.

      К  меня  вопрос такого содержания: значит, у нас

 централизованный  учет  вот  этих деток предусмотрен,

 которые  требуют  опеки.  И  предусмотрен  сбор  этих

 данных в Центре по усиновленню дітей при Міністерстві

 освіти України... Это новое образование. У нас сейчас

 еще  его  нет - это новая какая-то структура. А каким

 образом    этот   механизм   будет   действовать   до

 установления...  до  образования  вот этой структуры?

 Это первый вопрос.

      И  во-вторых,  нельзя  ли  каким-нибудь  образом

 сделать этот учет, не создавая новой структуры?

      Хотелось бы получить ответы на эти вопросы.

     

      ГОЛОВА.   У   нас...  Ніно  Іванівно,  ви  дайте

 відповідь на це запитання, але скажіть і про те, що у

 нас   Центру  такого  загальнодержавного  взагалі  не

 існує, а його треба будь-де створювати... Прошу.

     

      КАРПАЧОВА  Н.  І.  Шановна...  Уважаемая  Галина

 Максимовна! Статья 102.1  предусматривает  (впервые!)

 создание  единой государственной структуры в Украине,

 которая  могла  бы осуществлять централизованный учет

 детей-сирот    и    детей,   которые   остались   без

 родительской  опеки  и попечительства.  Прежде всего,

 это  норма,  предусмотренная  Международной  Гаагской

 Конвенцией по международному усыновлению детей-сирот.

 Мы   впервые - для  того,  чтобы  навести  порядок  в

 вопросах  усыновления  наших  детей-сирот  не  только

 иностранцами,  а,  прежде  всего,  нашими украинскими

 гражданами, должны создать такую структуру.

      Речь не идет о том, что это будет какой-то новый

 монстр,    согласованый    вопрос   с   Министерством

 образования,  что  в  рамках  штатного  расписания на

 сегодня,  будет  создана очень небольшая структура,

 которая  будет  собирать  в банк, иметь банк данных и

 собирать,  так  сказать,  те данные, которые касаются

 постановки   детей-сирот   на   учет,   а  также  тех

 родителей, которые желали бы их усыновить, как внутри

 Украины прежде всего, так и за рубежом.

      Но  это  будет  централизованная  стуктура.  Для

 этого  надо  нам  создать  такой  центр. Почему,  при

 Министерстве образования, я бы хотела  пояснить.

      Я  говорила уже в докладе о том, что вертикаль в

 нашем  государстве, которое касается вопросов опеки и

 попечительства до сегодняшнего дня не существует.

      Поэтому,  учитывая, что на местах органы опеки и

 попечительства прежде всего занимаются этой проблемой

 отделы  народного  образования, вывести эту вертикаль

 жестко  на Министерство образования и замкнуть под их

 контролем.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Дякую... це питання...

     

      КАРПАЧОВА. А вторая часть вопроса , я поясню....

     

      ГОЛОВА............ну,  це .......норма .......

     

      КАРПАЧОВА.....   что   предусматривается   по

 постановлению, если мы примем сегодня закон, но, то ли

 во  втором,  то  ли в 3-ем чтении будем, так сказать,

 смотреть     по     ходу     нашего     рассмотрения,

 предусматривается  определенный  срок  на  протяжении

 месяца или двух, как будет сегодня проголосовано, для

 ттого, чтобы такая структура  была создана.

      Проект положения такой стуктуры уже разработан и

 Министерство   образования   готово   сегодня   такую

 структуру в рамках своего штатного  расписания создать.

     

      ГОЛОВА.  А  проекет  постанови...  про  введення

 цього  закону  передбачає термін, протягом якого буде

 зроблена  і  ця  робота.  Так що, я вважаю, що як раз

 пропозиція,  і правильно депутати підтримали її, вона

 вводить  в  державі єдиний порядок у цій справі. Будь

 ласка. Питання? .....................Ну,.....

     

      КАРПАЧОВА.   Прошу   не  нарушать  регламент...,

 уважаемый Голово...

     

      ГОЛОВА.  Ніна  Иванівна,  будь  ласка,  я  роблю

 зауваження ...

     

      ____________. Не чути, не чути...

     

      ГОЛОВА. Галина Василівна..............

     

      КРАНДАКОВА, 38 виборчий округ

     

      Я   хотіла   б   запитати:   чому   іменно   при

      Міністерстві  освіти?  Це  питання  юридичне, це

 питання  представників Міністерства охорони здоров'я,

 це   питання   представинків,   дійсно,  Міністерства

 освіти.   Але  це  і  комплексне  питання.  Якщо  вже

 створювати  такий  центр,  то при Кабінеті Міністрів,

 але  з  представниками всіх верств, заінтересованих в

 вирішенні всіх питань.

 

      КАРПАЧОВА.  Дозвольте  пояснити,  шановна  Олена

 Василівна,  що  саме опіка і піклування суто жорсткої

 вертикалі  сьогодні  в  державі  не  займається жодна

 структура.  Це  питання розпорошено: різні структури,

 різні відомства сьогодні займаються цим питанням.

      Тому  сьогодні пропонується вдосконалений підхід

 до  питання  опіки і піклування в нашій державі. Саме

 це  питання  перш за все по функціям належить перш за

 все  органам  освіти, бо навіть на місцях перш за все

 органи   освіти  здійснюють  опіку  і  піклування  за

 правилами,  які  сьогодні  існують в нашій державі по

 опікі і піклуванню. Ці правила і досі не змінені.

      Три міністерства сьогодні, практично, займаються

 одноразово   цим   питанням:   Міністерство   охорони

 здоров'я, з якого було всиновлено, я вже наголошувала

 в   доповіді,  80%  наших  дітей-сиріт,  Міністерства

 соціального   забезпечення,  з  якого  жодної  дитини

 іноземці не взяли на всиновлення, ми розуміємо, чому,

 бо  там  саме,  дійсно,  хворі  діти,  і Міністерства

 освіти.

      Тому  пропонується  удосконалити  цей механізм з

 правової точки зору і такий центр, який, я кажу, буде

 здійснювати  тільки  функції контролю і там буде саме

 знахощдитись  банк  даних  на цих дітей і на громадян

 України,  які бажають  усиновити  наших  дітей.

     

       ГОЛОВА.  Ніна  Іванівна,  я і на вас звертаюсь:

 норми  Регламенту під час розгляду питання стосуються

 і доповідача. Будь ласка, стисліше.

      Мова   йде   про  те,  що  треба  ввести  єдиний

 державний  порядок.  Це  передбачено сьогодні в такій

 формі,   що   функції  центру  будуть  зосереджені  в

 Міністерстві   освіти,   оскільки   первинні   низові

 організації  цьому  міністерству теж підпорядкованні,

 деякі  з  них.  І  тому тут немає ніякого протеріччя.

 Будь  ласка.  Ми  вже проголосували цю норму. Я прошу

 вас.

      Стаття  102.  2  "Облік  дітей,  які можуть бути

 усиновленні  і  облік  осіб,  які  бажають  усиновити

 дитину".  Я  зачитую  ці норми, тому що це нові норми

 законів  чи  кодексу  нашого,  яких  раніше  не було.

      "Облік  дітей,  які  можуть  бути усиновленні, а

 також  облік  осіб,  які  бажають  усиновити  дитину,

 ведеться  органами  опіки  і  піклування  районних, в

 районах  і  містах  в  Києві  і Севастополі державних

 адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних

 і   містах   Рад,   Міністерством  освіти  Автономної

 республіки   Крим,   управліннями   освіти  обласних,

 Київських,    Севастопольських,   міських   державних

 адміністрацій,  а  також Центром по усиновленню дітей

 при    Міністерстві   освіти   України   в   порядку,

 встановленному Кабінетом Міністрів України.

      Облік  іноземних громадян, які бажають усиновити

 дітей, ведеться виключно Центром по усиновленню дітей

 при Міністерстві освіти України".

      Немає  заперечень?  У  вас  є  заперечення? Який

 номер  поправки  вашої?  Немає  поправки. Дякую. Я не

 чую,   що  ви  говорите,  будь  ласка.  У  кого  були

 зауваження.  Тут  були  зауваження  у... Ні в кого не

 було  тут. Врахована одна пропозиція Карпачова і вона

 врахована.

      Будь  ласка,  дайте  слово  (...........)  Ольга

 Миколаївна.

     

       ПШЕНИЧНА.

      Шановна  Ніна  Іванівна,  цього  питання,  облік

 дітей,  які  можуть  бути  усиновленні, а також облік

 осіб, які бажають усиновити дитину, ведеться органами

 опіки і піклування районних (...........) і так далі.

      Я  хочу сказати, шановні депутати, ви розумієте,

 я  так  думаю, що сьогодні центр цей він не може бути

 при Міністерстві освіти, його сьогодні треба зробити,

 щоб він був при Кабінеті Міністрів.

      І я скажу чому. Я працювала завідуючою районо. У

 нас   у   районному   відділі  народної  освіти  була

 одиниця   -інспектор,   який   займався  оцими  всіми

 справами,  то  єсть  всі  документи  він готував, але

 рішення  приймала  Рада по опіці. Розумієте? І те, що

 ми   сьогодні   хочемо,   щоб  це  був  центр  у  при

 Міністерстві  освіти,  це не зовсім буде зручно. Я не

 проти.  І освітяни будуть займатись цим питанням. Але

 у  нас  є  діти і дошкільного віку. Розумієте? Діти є

 хворі, діти є різні.

      Тому  це  повинна бити Рада, яка буде вирішувати

 ці питання. Прошу це врахувати.

     

      ГОЛОВА. То давайте... Тут нема заперечення тому,

 що  ви кажете? Мова йде про облік, він повинен йти по

 цій  вертикалі.  А структурно, на кожному рівні влади

 треба   передбачити   тоді    хто  цим  займається  і

 конкретно  чи  це Рада опікунська, чи питання Комісії

 по усиновленню тощо.

      Ніна Іванівна, будь ласка.

     

      КАРПАЧОВА.  Шановна  Ольга  Миколаївна! Мова йде

 про  облік  дітей, які можуть бути усиновлені і осіб,

 які бажають усиновити дитину саме перш за все не всіх

 дітей,    які    сьогодні    по   міжвідомчим   нашим

 структурам................,  а  мова  йде  тільки про

 дітей,  які  можуть  бути всиновлені. Це зовсім інший

 правовий статус дитини.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.      Це     не     вирішення     питання

 про............., це тільки обік дітей.

     

      КАРПАЧОВА.    Абсолютно.    Тобто   всі   діти

 залишаються  по  своїх  міністерствах, не хвилюйтеся,

 але  облік  буде  саме  сестися  Центром  дітей,  які

 підлягають всиновленню - це різні речі. Дякую вам.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, Анатолій Юхимчук. Він брав

 участь   підготовці   цієї   норми.  Прошу,  Анатолій

 Петрович.

     

      ЮХИМЧУК А.П.

     

      Дкую,  шановний Олександр Олександрович! Шановні

 колеги!  тут  варто  врахувать  одну  особливість, що

 центр  цей  буде  мать  раду,  і рада буде охоплювать

 представників    Міністерства    охорони    здоров'я,

 Міністерства  юстиції в першу чергу, тому що на ланці

 області   це   буде   координаційна  рада,  яка  буде

 вирішувати питання усиновлення. Тому центр обліку -це

 одне, а координаційна рада і ті, хто будуть входити в

 ці структури - це зовсім інше. .............

      

      ГОЛОВА. Це в положенні повинно бути передбачено.

     

      ЮХИМЧУК А.П. Безперечно, дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я  просив  би підтримати статтю 102. 2.

 Поіменно?  Добре.  Ставиться  на  голосування  102. 2

 стаття,  будь  ласка.  Тут  немає  посягань  на права

 Кабінету  Міністрів  абсолютно   або перевищення прав

 одного міністерства.

     

      "За" -

     

      Дякую.

      Стаття  100.  2. 3 теж змісту про недопустимість

 посередницької діяльності щодо усиновлення дітей.

      "Посередницька   комерційна    діяльність   щодо

 усиновлення   дітей   і   передач   їх   під   опіку,

 піклування  чи  на виховання в сім'ї громадян України

 або  громадян  інших   держав   - забороняється."

      Я  думаю,  що  це  не  викликає заперечень... ця

 норма.

      Так,  стаття  103  пропонується в такій редакції

 усиновителів.    "Усиновителем    може   бути   кожен

 повнолітній дієздатний громадянин. Між усиновителем і

 усиновленою  дитиною  повинна  бути різниця у віці не

 менше  15  років.  За  наявності  поважних  причин цю

 різницю  може  бути  скорочено під час розгляду заяви

 про  усиновлення.  У  разі усиновлення дітей родичами

 різниця   у   віці   може...   між   усиновителями  і

 усиновленими  до  уваги  не  береться. Не можуть бути

 усиновителями  особи,  позбавлені  батьківських прав;

 особи,  які подали завідома неправдиві документи щодо

 усиновлення;  особи, які бажають оформити усиновлення

 з  метою  отримання  матеріальної  чи  іншої  вигоди;

 особи,   які  були  усиновителями,  якщо  з  їх  вини

 усиновлення було скасовано або визнано недійсним."

      Зауважень   тут   було   чимало,  але  вони  всі

 враховані.  Або  частково  враховані.  Крім двох: від

 суду і  прокуратури - які  відхилені.

      Є  зауваження  по  цих  пропозиціях? Будь ласка,

 Кочерга.

     

      КОЧЕРГА

      122  округ.  Я  вообще  предлагаю в норме статьи

 102. 3 не только "посередницько-комерційна", а вообще

 "посередницька діяльність" надо запретить, независимо

 от того на  комерцийни   чы не комерцийни.

      "Посередницька   діяльність   щодо   усиновлення

 дітей,  передачі..."  и  так  дальше по тексту. Ось в

 такой   редакции,  в такой  форме.

     

      ГОЛОВА.  Віталій  Герасімович,  я  взагалі-то не

 знаю,  але  кожне  усиновлення  -воно  іде десь через

 інформацію    і    тут    можна    класіфікувати   як

 посередництво.  Я  не  знаю,  як правильно зробити. У

 газеті  опубліковано,  або  у  відомостях пішло -це є

 посередництво своєрідне. Тільки важливо, щоб вигоди з

 того ніхто не мав. От то інша справа.

      Ніна Іванівна,  будь ласка.

     

      КАРПАЧОВА.   Я  хочу  додати,  шановний  Віталію

 Герасимовичу,  що саме посередницькі послуги, скажем,

 адвокатських  контор  або нотаріальних контор -це і є

 посередницькі    послуги.    Але    вони    є    саме

 некомерційними.  І,  як  правило,  вони  відбиваються

 державними   установами.   Це   принципово.  Тому  ми

 записали посередницьку комерційну діяльність.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Він не заперечує.

     

      КАРПАЧОВА.  Якщо  часно,  вона  має ліцензію від

 держави.

     

      ГОЛОВА. Дайте Кочерзі слово.

     

      КОЧЕРГА В.Г.

      Народные   депутаты,   отличить   посредническую

 деятельность  коммерционную  от некоммерционной очень

 сложно, вы ж понимаете.

      Поэтому,     уже    само    понятие    допущение

 посреднической  деятельности уже предусматривает, что

 она все-таки будет коммерческой, как правило.

     

      КАРПАЧОВА. Шановний Віталій Герасимовичу, я хочу

 додати.  Дійсно,  ваша  пропозиція  слушна і вона, до

 речі,  буде врахована Комісією з питань прав людини в

 тих  самих змінах і доповненнях, які мають бути після

 того,  як  ми  проголосуєм  за  цю статтю як за норму

 прямої   дії   саме   в   Законі  "Про  посередницьку

 діяльність".  Вибачаюсь,  в  Законі  "Про  підприємчу

 діяльність". От там має бути вже конкретна норма. Тут

 тільки  норма прямої дії вводиться, але вона має бути

 конкретизованою в тому самому законі.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Зрозуміло.   Він   не  наполягає.  Він

 погодився.

      До  103-ої  статті  немає зауважень інших... І у

 вас є, Старовойтова?

      Галина Максимівна,  будь ласка.

     

      СТАРОВОЙТОВА Г.М. (32-ой, Старовойтова).

      Я   хотела   бы   поддержать  поправку,  которую

 предлагала   Генеральная   прокуратура.   Это   28-ая

 поправка.  Значит,  дополнить  список лиц, которые не

 могут быть усыновителями: "Особами, що знаходяться на

 обліку   у   психо-неврологічних   та   наркологічних

 диспансерах    або    перебували   на   лікуванні   у

 вищезгаданих установах і осіб, що не мають постійного

 місця  роботи  або  інших  установлених законом видів

 прибутку,  що  відповідає  прожитковому  рівню на час

 усиновлення" .

      Я вважаю цю поправку дуже важливою.

     

      ГОЛОВА. Ясно.

     

      КАРПАЧОВА.

      Дякую.  Галина Максимівна, перш за все, я хотіла

 би  сказати,  що  дійсно  сьогодні  значна  кількість

 громадян  України на превеликий жаль позбавлена права

 навіть мати роботу. Скажемо один з членів родини може

 працювати,  а  іншим  сьогодні  немає роботи. Якщо ця

 сім'я  вважає  всиновити  нашу  українську дитину, то

 чому  ми  маємо  закладати  саме  в нормі закони, які

 обмежуть  ії  ці  права.  Сьогодні вона безробітна, а

 завтра,  мабуть,  на  щастя в неї буде робота -це по-

 перше.

      І,  по-друге,  що  торкається  хвороби.  Це дуже

 принципово,   шановні   колегі,  я  би  так  сказала,

 принципова пропозиція. Ми сьогодні з'ясували саме при

 підготовці  цього питання, що багато громдян України,

 навіть,  інвалідів  беруть  сьогодні  наших  дітей на

 усиновлення.  І  хвороба сама не може бути як таковою

 підставою  для того, щоб людина не мала такого права,

 тобто хвороба може лікуватися. Тому це обмеження прав

 людини,  комісія це питання з'ясувала і запропонувала

 саме  цю  поправку Генеральної прокуратури відхилити.

 Дякую.

     

      ГОЛОВА.

      Одначе поправка внесена, депутати наполягають на

 голосуванні  цієї  поправки,  і  мова йде про те, щоб

 захистити  дітей  від можливих, так би мовити, гірших

 варіантів  утримання  і  виховання, якщо мова йде про

 наркоманів,      котрі     лікуються,     або     про

 психоневрологічних  хворих,  або що, вони можуть бути

 вилікувани,  як вилікуються тоді будуть усиновлювати.

 І  тому  давайте  -є  пропозиція,  ми  її  ставим  на

 голосування. Визначаться депутати шляхом

      Голосується    поправка   28   від   Генеральної

 прокуратури. Так?

 

      "За" -

     

      Проходить ця поправка.

     

      КАРПАЧОВА Н.І.  Но я нагадую - це обмеження прав

 людини, ми їх порушуємо...

     

      ГОЛОВА.  Ніна Іванівна, те, що ви зараз сказали,

 це не входить, не передбачено Регламентом...

     

      КАРПАЧОВА Н.І     ....   Якщо   людина  сьогодні

 непрацездана -  завтра не може отримати роботу!..

     

      ГОЛОВА.  Ніна Іванівно... Ніна Іванівно, я прошу

 вас, роблю зауваження - ви не...

     

      КАРПАЧОВА  Н. І.... Мова  не йде про наркоманів,

 шановні колеги...

     

      ГОЛОВА. Ніна Іванівно, ще раз підказую: Верховна

 Рада  не  помиляється!  Проголосована  норма...  Будь

 ласка... А якщо потрібно поправку вводить якусь -тоді

 введете  поправку  нову... І прошу - не коментуйте цю

 роботу...

     

      КАРПАЧОВА   Н.І.   Не  обмежуйте  моє   право як

 доповідача!.. Олександре Олександровичу,...

     

      ГОЛОВА.  Ніна  Іванівна,  буде  заступник  інший

 доповідать.    Будь   ласка.   Це   теж   передбачено

 Регламентом...

      Стаття   103,...     102.3,  103  ставляться  на

 голосування  з  поправкою  проголосованою  вже,  будь

 ласка.    З   поправкою   двадцять   восьмою.   Прошу

 зосередитися...

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      12-й пункт поправки, чи змін -  це стаття 103.1,

 нова  редакція:  "Особи, які мають переважне право на

 усиновлення..."  -  надзвичайно   важлива  для  нашої

 ситуації  стаття. "... За наявності кількох осіб, які

 бажають усиновити одну і ту ж дитину, переважне право

 надається:

      1. Родичам (незалежно від місця їх проживання).

      2. Громадянам України.

      3. Особам, в сім'ї яких проживає дитина.

      4. Особам, які усиновлюють двох або більше дітей

         (сестер,   братів),  не  розриваючи  родинних

         зв'язків".

      Зрозуміло, так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ольга... Олена Василівна, будь ласка, Крандакова.

     

      КРАНДАКОВА О.В., 38 виборчий округ.

      Третій  пункт цього... цієї статті: "... особам,

 в  сім'ї яких проживає дитина..."  і "... особам, які

 усиновлюють    двох    або   більше   дітей..."   Яке

 громадянство   цих осіб  -  це громадяни  України  чи

 громадяни світу?

     

      ГОЛОВА.  Ніна Іванівна...

     

      КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за запитання.

      Ця  стаття  торкається  і  громадян  України,  і

 іноземних громадян.

     

      ГОЛОВА.   Уже   пункт  2,  який  передбачає,  що

 громадяни України мають переважне право, говорить про

 те, що це - універсальна норма.

     

      КАРПАЧОВА.  Якщо  родичі  проживають  за  межами

 України,  наприклад,  в  Росії  чи в Білорусії, то їм

 надається  переважне  прваво, не залежно від місця їх

 проживання.  Головне  в  цій  статті  -це прерогатива

 громадян України саме.

      ГОЛОВА. Так...

     

      (Шум в залі)

     

      КАРПАЧОВА.  Пояснюю.  Є роз'яснення Міністерства

 юстиції, що проживання і перебування -це ррізні речі.

 Що  торккається наших, скажемо, тернопільськіх дітей,

 то  вони  сьогодні не проживають за межами України, а

 перебувають  за межами України. Проживання передбачає

 постійне місце проживання.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Добре.  Стаття 103. 1 більше заперечень

 не  викликає. Не викликає? Ставлїю на голосування....

 Кочерга...  Ви  пропонуєте 4-ий і 3-ій пункт помінять

 місцями?  Кочерга, будь ласка...

     

      КОЧЕРГА.

     

      У  меня  есть  вопрос.  Уважаемая Нина Ивановна,

 обоснуйте,  пожалуйста....  пункт  3-ий статьи 103.1:

 тоесть лицам, у которых есть уже в семье ребенок, еще

 они  имеют преимущество  перед другими семьями.

      Мне кажется, что наоборот, надо бы поощрять тех,

 которых...  Не,  в  целях интереса ребенка возможно и

 так...  Но  надо  и  учитывать  и  те...  те семьи, в

 которых  по разным причинам, ну, нет детей и не может

 быть  своих детей. Может быть, их тоже надо иентересы

 иметь ввиду?

     

      КАРПАЧОВА.   Я   благодарю  Вас  за  вопросы.

 Действительно,    3-ий    пункт    предусматривает...

 "переважне  право  особам,  в  сімм'ї  яких  проживає

 дитина. Тобто, якщо скажемо, є родини, які вимагають

 всиновлення  цієї дитини, і єсть сім'я, яка вже взяла

 цю  дитину на.......... вона вже проживає, тто можуть

 бути, до речі, і родичі, і сусіди, то вона, ця родина

 саме,  буде  мати переважне право, тобто, якщо дитина

 там   вже   проживає   фактично.  І  це  питання  має

 вирішуватися виключно судом.

      Ми з вами вже проголосували за судовий порядок.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Ніна  Іванівна,  я  все-таки вважаю, що

 правильно  каже Кочерга, що треба було б поміняти 3-ю

 і 4-ту позиції.

     

      КАРПАЧОВА.  Вони не суперечать одна одній. Це

 в конкретніз абсолютно випадках буде вирішуватися....

     

       ГОЛОВА.   Записані   чотири  пункти  в  порядку

 пріоритетності.  Тут  же  запусано  так,  "Особи, які

 мають  перше  право" так  би  мовити.

     

      КАРПАЧОВА.        Олександр       Олександрович,

 пріоритетність, дійсно, дана всім чотирьом категоріям

 громадян, які тут же передбачені в статті.

      А    преророгативу,   їх   пріоритетність   буде

 вирішувати  саме  суд в конкретній ситуації, виходячи

 саме    з  інтересів  дитини.

      Дякую.

     

       ГОЛОВА. Так що добре, одначе наполягає Яковенко

 і  Кочерга,  щоб  поміняти  місцями 4 і 3 пункт, і це

 суті  не  міняє.

      Але порядок буде десь домінувати під час рішення

 цього питання  в суді.

      Будь  ласка,  хто  за  те,  щоб поміняти місцями

 пункт  3 і 4?

      "За" -

       Не  приймається  рішення,  залишається  так, як

 було.

      Поправки  враховані  всі тут.

      Григорович  Ліля  Степанівна , будь ласка.

     

      ГРИГОРОВИЧ.

      Стосовно  відстоювання інтересів дитини в мене є

 одне  питання: чи опікуни являються тими особами, які

 мають  право   першочерговорсті  в усиновленні дитини?

     

      КАРПАЧОВА. Шановна Ліля Степанівна, ссаме через

 масові   порушення   при   всиновленні   наших  дітей

 іноземними  громадянами  і виникла стаття 103. 1, яка

 дає  право  переважне  при  усиновленні  перш  за все

 громадянам України. Це пріоритетна норма. Ми виходили

 саме  з  того,  що івнують в м на сьогодні, це було в

 доповіді   з'ясовано,  масові  порушення  усиновлення

 наших  дітей  саме  іноземними  громадянами.

      Дякую.

     

        ГОЛОВА.  Запитання  було  інакше:  чи не варто

 було  б визначити переважне право і опікунів, які вже

 фактично  турбуються  про дітей, якщо інші всі норми,

 чому  я  в  даному випадку і казав про пріоритетність

 позицій,  якщо всі інші норми дотримані, то, можливо,

 тоді  опікуни  повинні  мати  переважне право поряд з

 іншими?

     

      КАРПАЧОВА.  Шановний  Олександр  Олександрович,

 саме  пункт  3  цієї  статті,  як  правило, опікуни і

 проживають  разом  з  дитиною.  Ця норма включає саме

 правовий статус опікунів, якщо про це йшла мова.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Ніна  Іванівна  пункт 3 можна читати по

 іншому.  Що  якщо  двоє,  дві  сім'ї хочуть усиновити

 дитину,  а  в  одній  сім'ї є своя власна дитина, а в

 іншій  немає, то перевагу має та, в якій єсть дитина.

 І  це  Кочерга запитував, тому що ця сім'я має досвід

 виховання.  А якщо проживає дитина, тоді треба писати

 ще  один  пункт:  "проживає  дитина,  котра  підлягає

 усиновленю".  Це буде інша норма.

     

      КАРПАЧОВА.  Сьогодні  вона  може  підлягати

 усиновленню, завтра ні. Це різні речі. Я наполягаю на

 тому,  шановні  колеги, що в кожному окремому випадку

 саме  суд має приймати рішення з цього приводу. Ми не

 можемо в законі передбачити всі абсолютно норми.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Значить,  Лілія Степанівна я прошу вас,

 ви  свою  пропозицію  внесіть як доповнення до закону

 окремо,  воно  повинно  пройти  повну процедуру. Будь

 ласка.

      Стаття   103.   1  ставиться  на  голосування  в

 редакції, з якою я вас ознайомив. Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Стаття 105 "Згода батьків на усиновлення дітей".

 Для   усиновлення  дитини  необхідна  письмова  згода

 батьків.  Згода  батьків  повинна  бути  свідомою, не

 примусовою,   без   отримання  будь-якої  винагороди,

 засвідченна ноторіально або адміністрацією державного

 дитячого  закладу,  в якому перебуває, утримується чи

 виховується  дитина.  Письмова  згода  батьків надана

 через збіг тяжких обставин не може бути підставою для

 усиновлення.  Батьки можуть дати згоду на усиновлення

 тільки після народження  дитини".

      Зрозуміла  редакція  (...........).  Будь ласка,

 Кочерга  із  Дніпропетровщини  слово просить. Ми йдем

 тут напевне порушення регламенту в зв'язку...

     

      КОЧЕРГА В.С.

     

      Шановна  Ніна  Іванівна!  А  чим обумовлена така

 норма?   Письмова   згода  надана  через збіг  тяжких

 обставин не може бути підставою для усиновлення.

      Будь ласка, поясніть.

     

      КАРПАЧОВА.  Дякую  за запитання. Дійсно, слушне,

 серйозне  запитання.  Ми  в  комісії, коли вивчали це

 питання,  дійшли  висновку,  що  бувають такі випадки

 (вивчили  практику), що деякі батьки примусово або за

 винагороду   дають  таку  письмову  згоду.  До  речі,

 сьогодні   така   письмова   згода   для  батьків  не

 встановлена,  щоб  вона  була нотаріально засвідчена.

 Тому ми записали конкретну правову норму, що якщо під

 примусом  або  за отримання будь-якої винагороди буде

 дана  така  згода, то саме через судовий порядок вона

 може бути скасована.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Ніна  Іванівна,  ви  не  відповіли  на

 запитання.  Я  мушу  зробить вам з цього привону, ну,

 свою  якось  непорозуміння. Адже кожна письмова згода

 батьків  на  усиновлення  є вияв тяжких умов, чому не

 можуть  батьки  здійснювати свої батьктвські функції.

 Вони пишуть згоду на це. Це підстави для того є тяжкі

 умови викликані різними обставинами.

      І  потім,  коли  ми говоримо про там під впливом

 тяжких  обставин  ця  згода  надана батьками, то якщо

 батько  погоджується  на  те,  що він відмовиться від

 своєї  дитини,  то  може  вже цю дитину краще віддати

 іншим  батькам,  якщо він може таким чином своє право

 чи   свій   обов'язок   ним   таким   чином  довільно

 розпоряджатися?

     

      КАРПАЧОВА.  Шановний Голово! Є різні ситуації,

 через  які  може  бути  збіг тяжких обставин. Я знову

 наголошую  на тому, що в кожному конкретному випадку,

 виходячи  саме  з  інтересів дитини, суд має приймати

 таке рішення.

      Я  можу  вам  зараз  (якщо  ви  дасте  мені час)

 навести  конкретні  приклади,  що  таке може сьогодні

 бути  збіг  тяжких  обставин.  Якщо  ви  дозволите, я

 поясню на конкретному прикладі.

      Шановні колеги! У нас сьогодні в Києві є справа,

 коли двоє дітей: син у громадянки міста Києва загинув

 в  армії, виконуючи свій військовий обов'язок; донька

 була  її  вбита;  лишилась дитина. Практично ця жінка

 навіть  збожеволіла. Вона потрапила в лікарню. І саме

 в  лікарні  до неї прийшла оця посередниця і каже їй:

 "Ти  не в змозі виховувати свого онука. Віддай його."

 І  ця людина, яка знаходилась саме в лікарні в тяжких

 обставинах,  саме  через  збіг  тяжких  обставин була

 змушена дати згоду.

      Вона дала таку згоду. Знайшлася сім'я, яка взяла

 цю  дитину.  Пройшло майже 3 місяці. Ця людина, як то

 кажуть,  відправилася  від  своєї  хвороби і зараз ця

 бабуня,   якій   сьогодні  всього-навсього  50  років

 вимагає  повернення  своєї  дитини і це вже практично

 неможливо.   Бо  в  Законі  записано  -тільки  просто

 письмова  згода.  Вона дала її. Но дала її саме через

 збіг   тяжких  обставин.

      І  ось  саме  через суд сьогодні, якщо буде така

 норма,  такі  люди в таких випадках зможуть повернути

 свою дитину   в  свою сім'ю.

      Саме  (...........)  (...........) з питань прав

 дитини  вона  передбачає,  перш  за  все,  повернення

 дитини  в   її  біологічну  сім'ю.  Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  тоді  ще  поясніть,  як

 узгодити  дві...  два  речення  в цій нормі. Слухайте

 уважно.

      "Для усиновлення дитини необхідна письмова згода

 батьків.   Згода   батьків   повинна  бути  свідомою,

 непримусовою,  без  отримання  будь-якою  винагороди,

 засвідчена нотеріально, або адміністрацією державного

 дитячого  закладу, в якому перебуває, утримується, чи

 виховується  дитина".

      Зрозуміло, що підставою повинні бути обставини в

 цій  сім'ї для  тих  батьків.

      Дальше ми пишем: "письмова згода батьків, надана

 через  збіг  тяжких  обставин, не може бути підставою

 для  усиновлення".

      Суперечність.    Протиріччя.   А   ми   попереду

 написали, що суд визначає. Це функція суду -визначити

 чи  це  під  тиском було зроблено, чи добровільно. От

 про що  мова.

      Ніна  Іванівна.

     

      КАРПАЧОВА. Тут доповнення. Бо це друга практична

 частина  кінець першої, до речі, частини він доповнює

 і   роз'яснює.   Примусова   і   отримання  будь-якої

 винагороди.

      Тобто,   може  бути  примусовою,  може  бути  за

 винагородою,  а може бути через збіг тяжких обставин.

 Це різні речі.

      Олександре Олександровичу, вони роз'яснюють одна

 одну.  І не  протирічать  одна одній.

     

      ГОЛОВА. Була пропозиція депутата Кочерги, щоб це

 друге  речення  із  першого пункту вилучити, оскільки

 воно   не   розкриває   суть,  а  вірніше  передбачає

 протиріччя  в  цій  нормі.

      Я  ставлю  пропозицію  Кочерги на голосування. І

 другий  Кочерга  теж  підтримує.  Два Кочерги вносять

 пропозиції.

     

      "за"

     

      Рішення не приймається.

      Ще  зауваження  є  до  цієї  статті?  Я  бачу  в

 основному жінки.

      Вітренко,  будь ласка. Вітренко,  будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановна  Ніна  Іванівно, я думаю, що ви, дійсно,

 тут  не  до  кінця  розібралися.  І дуже шкода, що не

 врахували  думки  депутатів,  щоб  спочатку виступила

 перед  нами  Прокуратура.  Те, що нам дали за 1994-ий

 рік  інформацію,  якраз  і  не  є  відповіддю  ось на

 сьогоднішнє  от зараз питання. А якщо б був прокурор,

 він  би  сказав,  що  "ось  я так вважаю", наприклад,

 письмова  згода  батьків  надана  через  збіг  тяжких

 обставин  -це  саме  те,  що  не  дасть  змоги нікому

 усиновити. о якраз у всіх сьогодні тяжкі обставини.

      Тому,    я    пропоную   в   поіменному   режимі

 проголосувати  зняття  оцього  речення,  щоб  не було

 відмови  нашим  громадянам  України,  коли є, дійсно,

 потреба  і є необхідність в усиновленні дитини. А ось

 суд   пусть   і  вирішує,  через  які  обставини  іде

 усиновлення чи удочеріння.

      Тому  я  пропоную  поставити це на голосування в

 поіменному режимі.

     

      ГОЛОВА.  Ви  пам'ятаєте тезу з одного фільму: "А

 де в нас прокурор?"

      Прокурор є і інформацію ви одержите. Все буде...

 Одержите.

      Відносно  того,  щоб  проголосувати  цю поправку

 поіменно, будь ласка, можна проголосувати поіменно.

      Кочерга  ще  раз  просить  слова, але це (ще раз

 повторюю) стосується тих статей, які нові взагалі є.

       Будь ласка. Інше...

     

      КОЧЕРГА. Уважаемые народные депутаты, я хочу еще

 вас представить себя на месте тех, той семьи, которая

 усыновила. Вот представьте себе: воспитывает 5, 7, 10

 лет,  потом оказывается, что через 10 лет, что вот та

 семья,  которая  отдала  ребенка или дала согласие на

 усыновление,   вы  понимаете  тоже  позицию,  поэтому

 давайте  будем  учитывать не только одной семьи, но и

 другой  семьи,  которая  уже воспитывает. А для того,

 чтобы доказать согласие...

     

      ГОЛОВА.

      Говоріть до мікрофона.

     

      _____________

      Не работает.

     

      _____________

     

      Не чути в мікрофон.

     

      КОЧЕРГА. Есть судебный порядок, Нина Ивановна, и

 можно    будет    доказать,   если   в   этом   будет

 заинтересована  та  семья,  которая  дала согласие на

 усыновление.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  Ніна  Іванівна вже не наполягає,

 вже  можна  зняти друге речення з першої частини цієї

 норми.

     

      КАРПАЧОВА.

      Шановні  депутати,  голосуйте, ми запропонували.

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Ще раз наполягаю, депутати,

 проголосувати  зняття другого речення з першої норми.

 Ставлю на голосування. Поіменно.

      Це проголосували хто "за" те, щоб поіменно.

 

       Тепер    ставиться    поіменно   ця   норма   на

 голосування. Будь ласка.

     

      КАРПАЧОВА. Ми вже двічі голосуємо.

     

      ГОЛОВА.........  другого речення, яке суперечить

 першому реченню.

     

      _____________

     

      Нібито.

     

      ГОЛОВА. Рішення прийнято. Дякую.

      Стаття  105 в цілому голосується, будь ласка. Із

 цією проголосованою поправкою. Прошу уваги.

     

      "За" -

     

      Дякую.

      Стаття 106  - Усиновлення  без  згоди  батьків -

 "Усиновлення  може  бути проведено без згоди батьків,

 якщо:

      1. Батьки невідомі.

      2. Батьків позбавлено батьківських прав.

      3. Батьків  визнано  недієздатними або безвісно

 відсутніми.

      4.  Батьки понад 6 місяців не проживають разом з

 дитиною  і  без поважних причин не беруть участі в її

 вихованні  та  утриманні,  не  проявляють щодо дитини

 батьківської уваги і турботи".

      Частину  1 статті 110, після слова... а, це інша

 норма - я прошу вибачити!..

      Стаття   106.   Зауваження   до   106-ї   статті

 враховані.  Ті,  що  поступали.  І  в тому числі, від

 Верховного Суду. Можна голосувати її?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще раз Кочерга, Дніпропетровської.

     

      КОЧЕРГА

      Шановна Ніна Іванівно, тут  перечислено 4 норми,

 при яких можна усиновлювати, але я щось не бачу такої

 норми: "якщо  батьки  померли..." Як  тоді бути? Якщо

 померли...  Тут написано багато... багато різних... а

 якщо померли батьки? В автомобільній катастрофі...

     

      КАРПАЧОВА  Н.І.  Якщо померли, то згоду вони, на

 жаль, дати вже не в змозі...

     

      КОЧЕРГА

      Я   розумію,   так  тут  же  написано,  що  "...

 усиновлення  без  згоди батьків..." -написано. Тут не

 потрібна  згода  батьків!..  Оце  і тоді, якщо батьки

 померли, то згоду ж не потрібно...

     

      КАРПАЧОВА Н. І. Якщо померли, то, дійсно, вони і

 не в змозі дати цю згоду, і вона не потрібна, бо нема

 кому  її  дати... Тому стаття  106-та саме передбачає

 усиновлення  без  згоди  при  живих батьках, але в їх

 відсутність  (скажем,  коли  вони невідомі на протязі

 трьох років).

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу - у нас у правовідносинах буває

 багато   таких   ситуацій,   які,  здається,  повинні

 спиратись   просто   на  логіку,  звичайно...  Ну  як

 записати  без  згоди  батьків, якщо вони померли, ну,

 звичайно,...  ну,  не можна цього записувать. Це само

 собою зрозуміло.

      Я прошу: в кого ще є запитання... є в когось?

      (Шум в залі)

      А  тут  записано,  якщо  не відомі батькі... Ну,

 залишили   дитину...   народилась,    залишила   там,

 підкинула. Скількі в нас таких  випадків є.

      Починаючи  від  Шевченко,  читайте.  Будь ласка,

 Терьохін... Ні  з його..........

     

      ТЕРЬОХІН.

     

      Шановна   доповідачка,  розкажіть,  будь  ласка,

 докладніше   зміст   4-го   пункту,  якщо  батьки  не

 приділяють  батьківської  уваги. Я, наприклад, з цією

 роботою  сина  вже  не бачу півроку. А є процедура, є

 процедура позбавлення батьківських прав, тобто, якщо,

 якщо..........     комісії     вирішили     позбавити

 батьківських прав батьків, то вони, дійсно, втрачають

 право на подання згоди. Але дуже така розмита норма в

 4-ому    пункті.    Як    воно   буде   на   практиці

 використовуватися?

      Дякую.

     

      КАРПАЧОВА.   Дякую   за  запитання,  шановний

 колего. Саме стаття 106 в існуючій редакції викледено

 саме  пункт  4-ий, який ми сьогодні запропонували. Ми

 більш конкретизували цю 106 статтю, доповніши її 3-ма

 пунктами.

      Що  торкається  пункту 4-го, то, дійсно, мабуть,

 ну,    переважна  більшість депутатів   сьогодні   не

 приділяють,  скажемо,  але  з  поважних  причин  того

 батьківського  піклування, так будемо враховувати, до

 своїх дітей.

      Ми лишили без змін ту саму норму, яка сьогодні є

 в  Кодексі  про  шлюб  та  сім'ю. Коли батьки понад 6

 місяців не проживають разом з дитиною -це по-перше. І

 без  поважних  причин не беруть участь в її вихованні

 чи утриманні.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.    Дякую.    Я   просив   би   депутатів

 утримуватися   від двозначностей у своїх висловах, бо

 може  прийти  до  такого  висновку,  що, якщо депутат

 працює  певним чином, то в нього дитина бути не його.

 Так воно прозвучало тільки що.

      (Шум в залі)

      Я  прошу  уваги... Будь ласка, спокійно. Тут ось

 яка  обставина.  Ніна  Іванівна, він ось про що каже:

 депутат  чи  не депутат навіть, віддав свою дитину до

 батьків,  до  діда  і  до  баби, і 6 місяців з різних

 причин  не  появляться  там.  Погляньте, все записано

 так, щоб позбавити його батьківських прав.

      Можливо,   тут   це   пункт  пропустить,  а  суд

 визначить, коли . Тут  є  досить  інших  обставин.

     

      КАРПАЧОВА.    Олександр    Олександрович,   тут

 принципова  норма.

      Я  розумію  жарт,  шановні  колеги, але ця норма

 існувала в старій редакції Кодексу про шлюб та сім'ю.

 І,  практично,  декілька  років  тому  ця  норма була

 змінена  саме на 6 місяців. Раніше в Україні існував,

 як  і  в  Радянському  Союзі,  норма існувала рік. Ми

 скоротили цю норму, і вона сьогодні дійсно слушна, ця

 норма.

      Мова  йде,  тут  акцент  має  бути,  що  саме на

 протязі  6  місяців, коли не проживає з дитиною, або,

 скажемо,  не  має  батьківського піклування і турботи,

 тіль   саме   при  таких  обставинах  може  відбутись

 усиновлення без  згоди  батьків.

      Це  принципове.  І  це,  до речі, існуюча норма,

 проголосована  нами  в  першій редакції, вона існуюча

 норма   Кодексу.  Вона  беззмінно  дається  на  друге

 читання.

     

       ГОЛОВА.  Шаланський, будь ласка, тут є поправка

 Шаланського, ви  бачите.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ.

      Дякую,  Олександр Олександрович .

      Шановна  доповідачко,  я просив би уточнити таку

 ситуацію: в статті 101. 1 ми прийняли норму, що діти,

 від  яких  відмовились  батьки  в пологовому будинку,

 можуть  бути  усиновлені  в  разі наявності письмової

 згоди  батьків  на  усиновлення після досягнення ними

 двохмісячного  віку.

      У  двохмісячному  віці ми такої згоди батьків не

 отримали,   тепер   змушуємо  цю  дитинку  6  місяців

 перебувать у пологовому будинку або в домі малютки до

 прийняття  такого рішення. Так  чи ні?

     

      КАРПАЧОВА.  Зовсім  не так, шановний  колего.

      Я   хочу   пояснити.   На   жаль,   треба   мені

 повернутись, якщо шановний Голово дозволить, щоб я не

 порушувала  саме  норми Регламенту, до 101. 1, тоді я

 поясню ще раз. Або я поясню  тільки  по  106.

      101.1  вже  проголосована.

     

      ГОЛОВА.   Пояснюйте   коротко.   Правильно   там

 проголосовано.  Там  стосується  права  батьків, а це

 стосується права держави без батьків.

     

      _____________. Дякую. Абсолютно так.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Він  уже згоден. Я прошу, які є

 пропозиції? 4 пункт голосувати будем?

      Кочерга  із Донецька. Терьохін наполягає, щоб...

 Кочерга.

     

      КОЧЕРГА В.Г. 122 избирательный округ, Кочерга.

     

      Я  все-таки,  уважаемые коллеги, хотел бы, чтобы

 очень  внимательно  отнеслись  к  части 4 статьи 106.

 Может  быть  давайте  мы  в  конце напишем: "если это

 будет доказано в судебном порядке".

     

      ГОЛОВА.   Справа   в  тому,  що  всі  норми  про

 усиновлення   вирішуються  судом.  І  наш  прекрасний

 гуманний суд ніколи не допустить того, що якщо батько

 десь  з  обставин  різних не був з дитиною 6 місяців,

 щоб   позбавити  його  батьківського  права.  Так  що

 давайте будемо... Будь ласка, це ж діюча норма, діюча

 сьогодні норма, вона ніде...

     

      КАРПАЧОВА. Це не поправка, це діюча норма. Ми

 не можемо її вилучати взагалі.

     

      ГОЛОВА.   Я   прошу   статтю  106  поставити  на

 голосування.  Голосується  поіменно,  як всі. Взагалі

 давайте  будем  голосувати  всі статті поіменно. Будь

 ласка.     Будьте уважні!

     

      "За" -

     

      Щось  не зрозуміло? Будь ласка, номер округу. 42

 номер,  42 округ. Ми повинні проголосувати цю статтю,

 вона важлива.

     

      ПІМЕНОВА  Н.  П.  Пименова,  42, Симферопольский

 избирательный округ.

      У  меня  вопрос  такой. Вот к пункту 3. "Батьків

 або.....  відсутніми...".  Вот какая ситуация в нашем

 криминальном  обществе.  Выкрали  родителей  с целью,

 затем  усыновление  этих  детей. Прошло три года, как

 говорит  Нина  Ивановна,  чтобы  установить,  что они

 безвестно пропавшие. Появляются эти родители.

      Каким  образом  будет  разрешена трагедия защиты

 прав   родителей,   которых   в  свое  время  сделали

 искусственно  без вести пропавшими, и вновь родители,

 которые усыновили детей.

     

      КАРПАЧОВА.  Спасибо, Наталья Петровна. Значит,

 пункт   3   статьи   106   действиьтельно  определяет

 усыновление   без   согласия   родителей,  когда  они

 являются или "недієздатними або безвісні відсутніми".

      Действительно,   через   три  года,  если  такие

 родители  найдутся,  то  в общем-то, действительно, в

 судовом  порядке  они  могут  обратиться  и поставить

 вопрос  о  восстановлении  себя  в  правах, скажем, в

 родительских.   Но   сегодня  нормой  закона  это  не

 предусмотрено.  И та самая норма, которую вы вылучили

 со   105   "Збіг   тяжких  обставин"  могла  би  бути

 застосована  судом  в цьому конкретному випадку. Але,

 на привеликий жаль, ви її вилучили.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Наталія  Петрівна, будь ласка, зверніть

 увагу  на таку обставину. Ситуація майже міфічна, щоб

 сталося  так,  щоб  той,  хто  хоче всиновить дитину,

 спочатку  приховав на півроку чи на рік батьків. Тому

 що  це перший привід для того, щоб знайшли його, коли

 ти  заявиш  право  на усиновлення. Тому, я жумаю... А

 оскільки    ми   передбачили   заборону   комерційної

 діяльності,  зв'язану з цим, то і посередник відпадає

 в даному випадку. І тому тут суд має розібратися сам.

 І  в  кожній  ситуації,  я  думаю,  що тут є підстави

 розібратися в судовому порядку.

      Я  прошу,  ми  не  обговорюємо в першому читанні

 закон, ми обговорюємо процеду і друге читання.

      Василь   Петрович,  сідайте,  будь  ласка.  Все.

 Дальше  ідуть  поправки  ті,  які вже стосуються норм

 діючого   Кодексу.  Тому  я  прошу  ще  раз  поіменно

 проголосувати   106   статтю   в  редакції,  яка  вам

 запропонована.

      Будь ласка.

     

      КАРПАЧОВА. Я прошу підтримати. Це дуже важлива

 стаття.

     

      ГОЛОВА.  Це,  до  речі,  захист  прав  дітей, як

 майбутнє громадян.

     

      "За" -

      Дякую.

     

      ___________. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  14  пункт  частину  1  статті 110 після

 слова  "  необхідна"  доповнити  словами  "засвідчена

 нотаріально"   -це   кореспондується   з  попередньою

 проголосованою вже нормою. Немає заперечень?

      15  пункт  у статті 111 частину першу після слів

 "про   усиновлення"  доповнити  словами  "громадяними

 України,   а   також   іноземними   громадянами,  які

 перебувають у шлюбі з громадянами України".

      Доповнити    статтю   частиною   другою   такого

 змісту  -це нова норма -"іноземними громадянами заява

 про   усиновлення   дітей-сиріт,  які  проживають  на

 території України, подається до Центру по усиновленню

 дітей   при   Міністерстві  освіти  України".  Оце  є

 установлення  того  порядку,  який  не дає можливість

 робити   з   цього   якісь  зловживання...  допускати

 зловживання.

      Так.   До   14   не  було  зауважень.  До  15  є

 зауваження,  я  бачу.

      Кочерга  із  Дніпропетровська.

     

      КОЧЕРГА

      Шановний Олександре Олександровичу! Шановна Ніна

 Іванівна!  Тут  є  така  норма, що повинна засвідчити

 бути  нотаріусом. Але сьогодні у нас існують державні

 нотаріуси  і  приватні.  І багато зловживань сьогодні

 йде   від  приватних  нотаріусів.  Тому  я  хотів  би

 уточнити: тільки державний нотаріус чи любий нотаріус

 може  засвідчити  це? Дякую.

     

      КАРПАЧОВА.  Шановний  колега!  Мова  йде про в

 цілому  нотеріальне  засвідчення.

      Якщо  приватна  нотеріальна контора має лицензію

 від  держави, вона теж може нотаріально засвідчити цю

 дію.  Дякую.

     

      ГОЛОВА. Кочерга  слово  ще  хоче.

     

      КОЧЕРГА

      Я  пропоную  встановити норму "тільки державні".

 Тому  що приватні нотаріуси сьогодні не виправдовують

 того,  що  вони  нотаріуси.  І дуже багато зловживань

 вони...

     

      ГОЛОВА.  Детутат Кочерга пропонує в усіх нормах,

 які  стосуються нотаріаьних контор, або нотаріального

 посвідчення   чи   довідки  нотаріальної,  засвідчену

 нотаріально    передбачити   -"засвідчити   державним

 нотаріатом". Так? В  усіх  нормах.

      Пропозиція   має   право   на   існування,  вона

 ставиться на голосування. В усіх нормах. Щоб до цього

 не повертатися.

      Все  голосується  поіменно.

     

      "За" -

     

      Рішення не прийнято, одного голосу не вистачило,

 одного голосу не вистачило.

      Я  пропоную  до  цієї  позиції повернутися після

 проголосування всього закону, тому що вона стосується

 всіх норм.

      (Шум у залі)

      Наполягають   ще   раз   голосувати?  Не  будуть

 говорити, що це порушення Регламенту?

      (Шум у залі)

      Ні. Ставлю на голосування ще раз.

     

      "за"

     

      Дякую.

      Редакційно   тут   відпрацюємо   і  в  постанові

 передбачимо  внесення  змін до закону "Про нотаріат",

 бо   там  є  перелік  функцій,  які  може  виконувати

 нотаріат, нотаріат.

      До  15-ої  поправки  не  було зауважень. Тому, я

 ставлю на голосування з урахуванням цієї норми.

       Будь   ласка,   Іван   Григорович...   Прізвище

 випало...   Депутат  від  Дніпропетровської  області,

 новий депутат.

      Кириленко,  будь  ласка. Ну, він не встиг подати

 раніше зауваження, бо не був депутатом.

      Прошу.  Будь ласка.

     

      КИРИЛЕНКО І.Г.

     

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  шановний

 доповідачу,   пропоную   сотанній   абзац,  де  норма

 записана   так:   "Іноземними  громадянами  заява  на

 усинолвення  дітей-сиріт, які проживають на території

 України, подається до Центру по усиновленню дітей при

 Міністерстві     освіти     України.",    -доповнити:

 "Обов'язково  рішення  приймається за згодою місцевих

 органів влади". Може ж так...

     

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку, продовжуйте.

     

      КИРИЛЕНКО  І.  Г. Я вибачаюсь, може так бути, що

 дитиною-сиротою  займалися  місцеві  органи  декілька

 років, а потім десь в міністерстві тільки приймається

 рішення   без  їхньої  згоди.  Я  пропоную  цю  норму

 поповнити цими словами.

 

      КАРПАЧОВА

      Шановний  Іване Григоровичу, я хочу пояснити, що

 саме  стаття  111  друга  частина  передбачає подання

 заяви  іноземними  громадянами про усиновлення дітей-

 сиріт,  які проживають на території України до Центру

 по всиновленню, тобто, щоб взагалі іноземець, якщо не

 буде  існувати  двусторонніх угод між Україною, як це

 вже  мають  деякі  країни,  до  речі,  з  нами,  буде

 подавати  таку  заяву, перш за все, ця заява має бути

 зафіксована  в цьому Центрі. Після цього, як він буде

 на  черзі  в цьому Центрі перебувати певний термін, і

 дитина,  яку він хоче усиновити, не менше року, ми до

 цього   зараз  дійдемо,  тільки  після  цього,  цього

 громадянина будуть направляти до місцевої гілки влади

 і  саме  там  буде  відбуватись усиновлення. Центр не

 буде усиновлювти. Всиновлення, як і було раніше, буде

 йти  адміністраційним шляхом на місцях, але остаточне

 рішення,  крім адміністративного порядку буде приймти

 суд.  Тобто  ми пропонуємо змішаний порядок прийняття

 рішення про усиновлення. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Це  прозорість процесу. Дуже правильно,

 Ніна Іванівна, дякую за роз'яснення.

      Ставлю  на  голосування пункт 15 в редакції, яка

 вам знайома і прочитана вже, будь ласка. Голосуйте.

      Дякую. Прийнято рішення.

      16-й  пункт.  Статтю  12 доповнити частиною 5-ою

 такого змісту. Нова редакція: таємниця усиновлення не

 поширюється  на  випадки усиновлення дітей іноземними

 громадянами.   Зрозуміло?  Тому,  що  це  не  травмує

 дитину,  бо  вона відірвана буде від того середовища,

 де була раніше. Немає заперечень? Нема.

      Стаття  113. Викласти у такій редакції (це пункт

 17):  "Усиновлення  виникає  з часу набрання чинності

 рішення суду про усиновлення". Теж зрозуміло -повинна

 бути межа, чи...

      Дальше. 18-та поправка: доповнити Кодекс статтею

 113.1  такого  змісту:    "Порядок  передачі дітей на

 усиновлення  та  здійснення  контролю  за  умовами їх

 проживання  і виховання..."  - назва така - "... поря-

 док передачі дітей на усиновлення, а також здійснення

 контролю  за  умовами  їх  проживання  і  виховання в

 сім'ях    усиновителів    встановлюється    Кабінетом

 Міністрів України". Нема заперечень?

     

      КАРПАЧОВА Н.І. Щановний Олександре Олександрови-

 чу,  я  хочу  просто  нагадати,  шановні  колеги,  що

 сьогодні  вперше  разом  з  законопроектом подано для

 вашого   розгляду  проект  порядку  про  всиновлення.

 Тобто,  відомчий  акт.  Як  відомо, буває дуже часто,

 коли  відомчі інструкції гальмують норми законів, які

 ми   тут   приймаємо.  Тому  ми  сьогодні  додали  до

 законопроекту  саме  проект Положення про усиновлення

 наших   дітей,   щоби   там  були  враховані  і  ваші

 пропозиції, які сьогодні будуть лунати в цьому залі.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Немає заперечень?

      Стаття   112...   тобто  пункти  16-18  поправок

 ставляться на голосування. Увага!

     

      "За" -

     

      Прийнято рішення.

      Пункт 19. У статті 124 із назви статті виключити

 слово   "недопустимість".   Тобто,   звучатиме   вона

 тільки...  доповнюється  такою  частиною: "Скасування

 усиновлення  після  досягнення усиновленим повноліття

 допускається,  якщо діяння усиновленого (усиновителя)

 загрожують    життю    або    здоров'ю    усиновителя

 (усиновленого), його  подружжю  або  їх  дітям". Ніна

 Іванівна...

     

      КАРПАЧОВА Н. І. Я хотіла би пояснити... Шановані

 колеги, була пропозиція народного депутата Ігнатенка,

 (виборчий   округ   363).   Наша  комісія  дійшла  до

 висновку,  що  можна  запропонувати  на друге читання

 таку редакцію саме його пропозиції.

      Але  я хочу наголосити на тому, що ця стаття, ця

 норма   закону   буде   торкатися   суттєвих  змін  в

 Цівільному  кодексі.  Тобто, якщо скажемо, громадянин

 позбавляє,   скасовує  усиновлення  після  досягнення

 усиновлення тобто його дитини повноліття, лишає його,

 скажемо,  свого батьківського піклування і розриває з

 ним   родинні   стосунки,   то  виникає  питання:  як

 вирішувати майнові питання?

      Якщо, скажемо, це.. ця особа, яка вже набула 18-

 річного   віку,   скажемо,  є  не  працездатною.  Тут

 виникають  дещо деякі колізії в законі. Тобто, на ваш

 розсуд  ми  пропонуємо  цю  норму,  а ви, будь ласка,

 голосуйте.

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА.  Отже,  зрозуміла ситуація. Але тут мова

 йде  зараз  не  про  майнові відносини, а про загрозу

 життю...  батькам  або  дитині.... От, що є підставою

 для    розторгнення,    скажем,   оцього   акту   про

 усиновлення. Зрозуміло? Тому  я прошу....

     

      КАРПАЧОВА.    Комісія    підтримала....    цю

 пропозицію

     

      ГОЛОВА.... поставити на голосування цей варіант,

 який  внесений  на ваш розгляд. Поправка 19 ставиться

 на  голосування  в  редакції,  котра  є перед  вашими

 очима . Будь ласка.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      20 поправка. Із назви статті 109... 99 виключити

 слова   "усиновлення   в   Україні  дітей  іноземними

 громадянами  та  усиновлення  дітей,  які  іноземними

 громадянами .....

      У  частині  першій  і другій слова "Міністерство

 освіти   України   "   замініти  словами  "центру  по

 усиновленню дітей при Міністерстві України".

      А частину 3-ю, 4-у виключити.

      Мені  здається,  обгрунтування тут достатнє, все

 це  приведено вже в відповіді........ проголосованими

 раніше статтями, тому не викликає ніяких заперечень.

      Стаття....  пункт  21  доповнити Кодекс статтями

 199.  1,  199.  2,  199. 3, 199. 4, 199. 5 стосується

 усиновлення    дітей,    які   громадянами   України,

 іноземними   громадянами   на  території  України.  В

 зв'язку  з  тим,  що це... стаття важлива, я читаю її

 зараз, щоб і радіослухачі знали, про що йдеться.

      "Усиновлення  дітей,  які є  громадянами  України,

 іноземними    громадянами    на   території   України

 проводитьс  відповідно  до  глави  14 цього Кодексу у

 випадках,  коли  були  вичерпані  всі можливості щодо

 усиновлення,  взяття  під  опіку,  піклування,  чи на

 виховання  в  сім'ї громадян України, та коли ці діти

 перебувають  на  обліку в Центрі по усиновленню дітей

 при  Міністерстві освіти України не менше одного року

 з  дня  взяття їх на облік за умови одержання дозволу

 Центру.

      В  разі,  коли  іноземні громадяни перебувають в

 родинних   стосунках   з   дітьми,   або   у  випадку

 захворювання    дитини    на   хворобу,   передбачену

 переліком,    затвердженим    Міністерством   охорони

 здоров'я   України,   усиновлення   провадиться   без

 дотримання  строків  перебування  на централізованому

 обліку дітей.

      Усиновлення  дітей,  які  є  громадянами України

 іноземними    громадянами    на   території   України

 дозволяється.

      Діти,  які  є  громадянами  України, можуть бути

 усиновлені  громадянами інших держав у випадках, коли

 відповідно  до  законодавства  держави-усиновителя їм

 будуть забезпечені всі права в обсязі не меншому, ніж

 передбачено  законодавством  України. А також коли їм

 будуть  забезпечені гарантії і норми, які встановлені

 при  усиновлені  за  законами  країни-усиновителя.

      За усиновленими дітьми зберігається громадянство

 и до досягнення їми   18-річного    віку.

      Стаття   199.  2.  Із  цього  переліку,  який  я

 зачитав.

      Усиновлення  дітей  іноземними  громадянами, які

 перебувають   в   шлюбі   з  громадянами  України  на

 території   України.

      Усиновлення   дітей  з  сімей  громадян  України

 іноземними  громадянами,  які  перебувають  в шлюбі з

 цими  громадянами  на  території  України провадиться

 відповідно  до  глави 14 цього Кодексу так само, як і

 громадянами   України.

      Стаття   199.  3.  Усиновлення  дітей  ,  які  є

 іноземними  громадянами  або особами без громадянства

 на   території   України   громадянами  інших  держав

 провадиться  за  законодавством України, якщо інше не

 передбачено  міжнародними  договорами  України.

      Стаття  199.  4.  Переважне  право  серед  інших

 іноземних   громадян  на  усиновлення  дітей,  які  є

 громадянами України і проживають на території України

 мають іноземні громадяни країн, які уклали міжнародні

 договори  з  Україною щодо  усиновлення дітей-сиріт.

      Укладання  договорів  провадиться  з урахуванням

 Конвенції  ООН  "Про  права  дитини  та законодавства

 України".

      І нарешті стаття 195 "Нагляд за станом утримання

 та    виховання    дітей,   усиновленних   іноземними

 громадянами".

      Нагляд  за станом дітей, усиновленних іноземними

 громадянами  України,  здійснюється за межами України

 за  дорученням Міністерства закордонних справ України

 відповідною   консульскою   установою,  в  яких  діти

 перебувають  на  обліку до досягнення ними 18-річного

 віку  у  порядку  встановленому  Кабінетом  Міністрів

 України.

      Одже на ваш розгляд тут пропонується 5 статей. Є

 пропозиція  окремо розглядати. 199. 1. Які зауваження

 до  цієї статті у тих, хто вносив пропозицію або  тих,

 хто  не  зрозумів  його  зміст,  змісту  цієї  норми?

 Зрозуміло?

      До  199.  2  є зауваження? Вони враховані ті, що

 вносилися.

      Теж саме до 199.3. Враховане зауваження.

      194  так само. Є у вас до 199. 4?

      Будь  ласка,  до  199.1 - 199.3   ставляться  на

 голосування норми, прошу. Будьте уважні!

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      199.4 Марченко прошу.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

     

      Шановна  Ніна  Іванівна, я внесу дві пропозиції.

 Перша, на мій погляд, редакційна, але вважаю, що вона

 має юридичне навантаження.

      Останнє     речення:     "Укладання    договорів

 проводиться з урахуванням положень Конвенції ООН "Про

 права  дитини  та законодавство України"". Я пропоную

 "урахування"  замінити "у відповідності до положень".

 І   тому   воно  буде, останнє  речення  буде  таким:

 "Укладання  договорів  проводиться  або провадеться у

 відповідності  до  положень  Конвенції ООН "Про права

 дитини та законодавство  України"".

      На  мій погляд, це більш точніше буде юридично і

 буде зобов'язувати. Це перше.

      По  друге.  Якщо  глянути  оцей папірець, який є

 довідкою прокуратури (тим більше річної давності), то

 тут записано, що деякі закордонні посередницькі фірми

 та їх посередники беруть з них, тобто з перепродачів,

 до  10  тисяч  американських доларів, в тому числі на

 хабарі,   що........  і  так  далі,  і  так  далі.  І

 Міністерство   закордонних   справ   каже,  що  немає

 відповідної законодавчої бази.

      Тому  мені не зрозуміло, чому це переважне право

 беду  надаватись  саме країнам, які заключили з нашою

 державою   міжнародні   договри.  Я  пропоную:  зняти

 переважне  право,  а  зобов'язати і давати можливість

 іноземним  громадянам усиновлювати наших дітей тільки

 в  тому  випадку,  коли  ця  країна заключила з нашою

 відповідні міжнародні договори.

      Тому пропоную: статтю 199.4:

      перше  (назва статті "Права іноземним громадянам

 на усиновлення дітей". Так назвати цю статтю.

      Далі.  Зробити редакційну правку, але вона все ж

 таки змінить суть: "Право на усиновлення дітей, які є

 громадянами України і проживають на території України

 мають іноземні громадяни країн, які уклали міжнародні

 договори  з  Україною  щодо усиновлення дітей-сиріт".

      Чому  моя така пропозиція? Тому що якзо буде між

 міждержавна  домовленість або договори, то саме нашим

 дітям  ми  дамо  захист  правовий,  коли  вони будуть

 продивати на території іншої держави.

     

      ГОЛОВА. Ніна Іванівна, що...

     

      КАРПАЧОВА.   Дякую,  Володимир  Романович.  Що

 торкається першої пропозиції щодо редакційної правки,

 я  цілком  з  вами згодни. Що торкається вашої другої

 пропозиції   про   переважне  право  інших  іноземних

 громадян:  якщо  сьогодні записати просто: міжнародні

 двосторонні, то скажемо, ми практично перекриємо десь

 на   рік,   а,   мабуть,  ще  більше  практично  буде

 продовжено мораторій дефакто.

      Сьогодні,   як   відомо,   Україна   вже  уклала

 двосторонні  договори  про  правову допомогу з такими

 країнами,  як Польша, Литва, Молдова, Естонія, Грузія

 і  деякі  інші  країни  і  підписала  і  ратифікувала

 багатосторонню   конвенсію  про  правову  допомогу  і

 правові    відносини   у   цивільний,   сімейних   і,

 кримінальних справах ще в 1993 році.

      До  речі,  цю конвенсію підписали такі країни як

 Білорусія,    Вірменія,    Казахстан,    Таджикистан,

 Узбекистан,  Росія, Україна.

      Я   хочу   на   цьому  наголосити,  бо  сьогодні

 практично  з  кожною  республікою бувшого Радянського

 Союзу практично ми вже маємо двосторонні договори про

 правову допомогу і там є глава, яка торкається питань

 усиновлення.

      Що  торкається  таких країн, які сьогодні беруть

 переважні більшості наших дітей на усиновлення, то ми

 пропонуємо  укласти  такі  двосторонні  угоди. Але це

 дуже  непроста  така,  знаєте,  пропозиція.  Її треба

 вивчати і   певний  час.

      Тому  ми  записали переважне право, то биш якось

 підстігнути  ці  країни.  Тобто,  якщо буде хоть одна

 країна,  яка  буде  заключати з нами такі двосторонні

 договори,  то  тільки  в цю країну поїдуть наші діти.

 Тільки  в  цю  країну  через усиновлення. В інші вони

 взагалі  не  поїдуть.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Пропозиція Володимира Романовича

 цілком слушна, як завжди. Її треба підтримати. Те, що

 стосується відповідно до положень, а відповідно серед

 інших  -зверніть  увагу,  що  всі  попередні  норми є

 визначенням     порядку     усиновлення    іноземними

 громадянами.  А це мова йде про переважне право серед

 інших  іноземних  громадян.

      Тобто,  це  повинні бути громадяни тих держав, з

 якими  підписано  відповідний договір, те, на чому ви

 наполягаєте,  і вони керуються відповідною конверцією

 ООН.

      Тому   я  просив  би  -давайте  проголосуємо  із

 урахуванням   першої  поправки  Марченка  цю  статтю.

 Ставлю на  голосування. Будь ласка.

     

      "За" -

     

      До статті... Прийняте  рішення.

      До  статті  199.  5 не було зауважень. Ставлю на

 голосування і  потім  підем на перерву.

     

      КАРПАЧОВА.   Олександре   Олександровичу,   не

 зрозуміло.   Перша   поправка  Володимира  Романовича

 торкалася сутто редакційно.

     

      ГОЛОВА.  Ніна  Іванівна,  все  зрозуміло.  Преша

 поправка  стосується  того,  що  він  говорить "не із

 урахуванням положення, а на основі положень". Так, як

 він   сказав. В стенограмі  це   відображено.

     

      КАРПАЧОВА. Так, но була друга поправка. Ми її не

 голосували.

     

      ГОЛОВА. Не голосували. Він відмовився.

     

      ________________ Зрозуміло, дякую.

     

      ГОЛОВА. Кочерга,  будь ласка.

     

      КОЧЕРГА  В.  П.  (Кочерга, 88-ий виборчий округ,

 місто Кривий Ріг)

      Тут  стаття  199. 5 " Нагляд за станом утримання

 та    виховання    дітей,    усиновлених   іноземними

 громадянами,   здійснюється   за  межами  України  за

 дорученням Міністерства закордонних справ відповідною

 консульською  установою".  На  сьогоднішній день це і

 Міністерство іноземних справ підтвердить, що сьогодні

 у   нас   з   багатьма   країнами  нема  консульських

 стосунків. Як у цьому випадку бути?

      Сьогодні   майже   вся   Африка   не  має  таких

 стосунків, і багато країн в Європі не мають.

     

      КАРПАЧОВА.  Шановний  колега,  саме  199. 4, яка

 надає   переважне   право   з   країнами,  які  мають

 двосторонні  угоди,  і виключає можливість, коли наша

 дитина  буде  в  тій  країні  встановлюватись, в якій

 взагалі  не  існує  таких  дипломатичних  установ. До

 речі,  нашею комісією було з'ясовано питання, що саме

 в  Мальті,  в  Новозеландії,  де  опинилися наші діти

 через міждержавне усиновлення, не існує дипломатичної

 установи навіть.

     

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. 199. 5 -ви не наполягаєте

 на голосуванні , на зауваженні?

      Я прошу вас...

      До   199.   5,  будь  ласка,  Марченко.  Останнє

 зауваження, бо вже більш ніхто не претендує.

     

      МАРЧЕНКО  В.  Р. Александр Александрович, я все-

 таки не к этой, а поправку по 4, 199.4.

      Дело в том, что я бы хотел бы, чтобы вы услышали

 мою  мотивацию.  Если  мы  в  статье  заложим  норму:

 "переважне  право",  -то этот закон будет действовать

 все  время,  пока  мы  его не изменим. Если мы в этой

 статье  дадим  только  право  на усыновление странам,

 которые  заключили  с  нами международные договора, а

 постановлением по вводу этого закона на год на какой-

 то,  как  просит  Нина Ивановна или предлагает, дадим

 право,  занчит,  регулировать  без  этого, то мы этим

 механизмом  будем  стимулировать  как раз и обязывать

 наши службы, наши институты государственные, как раз,

 чтобы   те  государства,  которые  выходят  с  такими

 проблемами   или   предложениями,   они  эти  вопросы

 урегулировали   договорами,   и  наши  дети  получили

 правовую  защиту  в  тех странах, в которых они будут

 жить.

     

      ГОЛОВА.  Володимір  Романович, послухайте уважно

 ще раз коротенько. Те, що ви говорите дуже правильно,

 тільки  що  це означає редакцію нову тих статтей, які

 ми  вже  раніше  розглянули  або  ті,  які  навіть не

 попадали  в цей перелік. А в даному випадку, мова йде

 тільки  про  переважне право іноземних громадян серед

 інших,  звернить  увагу,  там  написано. Тому можна з

 повною  певністю  сказати, що крім тих, які підписали

 договори  не  буде  йти  усиновлення, бо це переважне

 право   буде   розповсюджуваться   на   весь   процес

 усиновлення.

      Так я розумію, чи ні, Ніна Іванівна?

     

      КАРПАЧОВА.  Ви  правильно  розумієте,  Олександр

 Олександрович.

     

      ГОЛОВА.  Так,  я  правильно розумію. Дякую, Ніна

 Іванівна.

      199-5,  будь  ласка,  ставиться  на голосування.

 Зауважень  тут  немає.  Прошу,  в  редакції,  яка вам

 запропонована, будь ласка.

      Дякую.  Всі  статті... Одну хвилину -не прийнято

 рішення!   Ще   раз   прошу:   будь   ласка,  ще  раз

 проголосуйте!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну   нема   ж  зауважень  ніяких - це  хтось  не

 зорієнтувався...   Будь   ласка.  Ще  раз  ставлю  на

 голосування. За вимогою депутатів!..

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Тепер - подальша процедура буде після перерви.

      О 16-й годині, будь ласка, заходьте до залу!