ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  30  с і ч н я  1996  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Підготуйтесь, будь ласка, до реєстрації.

 Я  звертаюся  до  депутатів.  Увімкніть,  будь ласка,

 систему. Проводиться поіменна реєстрація.

      В  залі  зареєстровано  344  депутати.  Я маю на

 увазі і  Олександра Миколаєвича, який вийшов......

      Вечірнє  засідання  оголошується  відкритим.  Ми

 розглянули   в  другому  читанні  проект  закону  про

 внесення  змін  та  доповнень  до Кодексу про шлюб та

 сім'ю.

      Пропонується такий порядок. Ми у другому читанні

 проголосуємо   весь   закон   так,   як   передбачено

 регламентом,  а перед прийняттям постанови заслухаємо

 інформацію  прокуратури так, як це вимагали депутати.

 Так  чи  ні?

      Немає   заперечень.   Тому   в  редакції,  котра

 проголосована  постатейно  і,  навіть,  окремі статті

 голосувались в вигляді? окремих норм, закон у другому

 читанні  ставиться  на голосування в цілому у другому

 читанні. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Іепер  відносно  інформації прокуратури. В нас є

 начальник  управління  прокуратури,  який  займається

 цією  проблемою.  Будь  ласка,  начальник управління,

 прошу. Ні... одну хвилиночку.

      Я    тільки   що   переговорив   з   Генеральним

 прокурором,  він  доручає начальнику управління, який

 безпосередньо? займався цією  проблемою...

      Прошу, Танцюра, так здається?

      Як  прізвище?

      Віктор Борисович   Танцюра, прошу, будь ласка.

 

      ТАНЦЮРА.

       Шановний   Олександр   Олександрович,   шановні

 народні депутати!

      Я  являюсь  начальником  управління  Генеральної

 прокуратури,  і  як  осказано Головою Верховної Ради,

 займаюсь  проблемою. Але ля займаюсь проблемою тільки

 розслідування   конкретної   кримінальної  справи  по

 Львівській області. Всі останні питання це не мої.

       Кримінальна    справа   розслідується   слідчою

 частиною   відділу   прокуратури  Львівської  області

 заарештовано  три  посадові  особи медпрацівників, їм

 пред'явлено  звинувачення  за  зловживання  службовим

 станом, за службовий підлог, викрадення чужих дітей.

      Всього   по   справі   встановлено   135  фактів

 незаконного  усиновлення  іноземцями  дітей.  По  цих

 питаннях  і  по цих фактах проводиться розслідування.

 18  грудня  1995 року Міністерством закордонних справ

 направлені  в посольства України в Сполучених Штатах,

 в  Канаді,  в  Швейцарії,  в  Німеччині, у Франції, в

 Італії   направлені   листи   про   надання  правової

 допомоги про допитит усиновителів і всі інші питання,

 які  з цього випливають. У США усиновлено 80 дітей, у

 Канаді  -25, в Італії -26, Франції і Швейцарія по 1-2

 дитини.

      Ми  поставили питання у своїх листах про те, щоб

 у   Сполученних   Штатах,   в   Канаду  та  в  Італію

 компетентні  органи  цих  держав, щоб дали дозвіл  на

 в'їзд  наших оперативних працівників, у кожну державу

 по   два   оперативні  працівники  прокуратури  і  по

 можливості для участі в проведенні слідчих дій там на

 місті.

      Генеральним  прокурором  строк  розслідування  і

 тримання  під  вартою  заарештованих продовжено до 18

 місяців до серпня  1996 року.

      В мене все Олександре Олександровичу.

 

      ГОЛОВА.   Які   будуть   запитання   до  Віктора

 Борисовича?  Запишіться,  будь  ласка,  на запитання.

 Скільки  хвилин?  Ну,  подивимся  залежно  від  того,

 скільки  запишеться.  Опублікуйте список. Будь ласка,

 Кочерга. 15 хвилин. Прошу.

 

      КОЧЕРГА В.Г. 122 избирательный округ.

 

      Уважаемый  докладчик,  я  хотел  бы узнать какие

 эшелоны    власти    задействованы    при   нарушении

 законодательства  по  тому  делу,  которое  вы сейчас

 раследуете? Это первый вопрос.

      И  второй вопрос. Скажите, пожалуйста, исходя из

 того  обкема  работы,  который  вы сейчас выполняете,

 нужна   ли   вам   поддержка,   скажем,   специальной

 следственной комиссии Верховного Совета или вы как бы

 полагаете раследование и по этим эпизодам, которые вы

 расследуете,   и  по  другим  можно  обойтись  силами

 Генеральной прокуратуры?

      Спасибо.

 

      ТАНЦЮРА.  Значить, по тій інформації, що мається

 в   кримінальній   справі,  ви  мене  зрозумійте  теж

 правильно,  я  не  можу  сказати  які ешелони владних

 структур задіяні. Задіяні багато: від заксів; медичні

 установи;  держадміністрації,  які  давались дозволи;

 УВІРи, де видавались закордонні паспорти і таке інше.

      Посадові    особи,    які   будуть   встановлені

 причетними  до  скоєння злочинів, їм буде дана, їхнім

 діям  буде  дана оцінка, і потім буде тільки вирішено

 питання  про  ту чи іншу міру відповідальності. Зараз

 говорити  конкретно про когось або на когось я просто

 не можу.

      І  по другому питанню. Я думаю, що в Генеральній

 прокуратурі  достатньо  сил  для  того, щоб закінчити

 розслідування у продовжений строк.

 

      ГОЛОВА. Віктор Борисович, скажіть, будь ласка, у

 вас  подані  з прокуратури матеріали річної давності.

 Що  після  того  не  було  змін  ніяких?  Чи  це десь

 відкладенні були ці питання, ніхто ними не  займався,

 що немає свіжішої інформації? Будь ласка.

      Я  повторюю  ще  раз.  Подані  матеріали  річної

 давності.    Ще   підписував   колишній   генеральний

 прокурор.   Що  після  того  ніяких  слідчих  дій  не

 проводилося, заходи не вживалися передбачені?

 

      ТАНЦЮРА В.Б.Конкретно по кримінальній справі?

 

      ГОЛОВА. Да, і по кримінальній справі,   в цілому

 по справах, пов'язаних із дітьми.

 

      ТАНЦЮРА В. Б. Олександр Олександрович, я не знаю

 що  там  в  доповідній  записці  написано. Я знаю, що

 слідчо-оперативна    група    працює   конкретно   по

 кримінальній справі по Львову. Які там ще відомості в

 доповідній записці? Вибачте, але я цього не знаю.

 

      ГОЛОВА. Теж річної давності.

      Будь ласка, Парасунько.

 

      ПАРАСУНЬКО М.В.

 

      Дякую.  Шановний Віктор Борисович! Скажіть, будь

 ласка,  в  процесі  розслідування  цієї  справи,  яка

 хвилює  мільйони  людей, чи ви схилялися до досвіду в

 інших  країнах, сусідніх цивілізованих. Чи там є такі

 випадки  подібні,  як  це трапилося в нас з проблемою

 усиновлення,  передачі  в  інші сім'ї за кордон і так

 дальше? Будь ласка, назвіть.

 

      ТАНЦЮРА. Ні, ми цього питання не виясняли.

 

      ГОЛОВА. Степенко.

 

      СТЕПЕНКО

      Віктор  Борисович, 331 виборчий округ, Степенко,

 Полтавська    область,    Комісія   по   боротьбі   з

 організованою  злочинністю і корупцією.

      Ви   знаєте,   що  ми  давали  півроку  назад  з

 ініціативи  комісії запит до Генеральної прокуратури,

 приймали  відповідне  рішення,  щоб  розслідували  ці

 факти  в  Одеській  області, в Київській, не тільки у

 Львівській.  І ми потім ставили питання. Я хотів, щоб

 ви  відповіли чи ця справа сейчас ведеться і чому, ну

 я  вважаю  -це  неповага до Верховної Ради, що річної

 давності дали цей звіт. Тому що ми свіже давали і ще,

 правда,  був   Генеральним  прокурором  Дацюк.

      В   мене  таке  питання.  Там  стояло  що  немає

 фінансів   для   того,   щоб   виїхати  за  кордон  і

 розслідувати  ці  діла. Ви скажіть, тому що це хвилює

 всіх  людей  України,  чи  вирішується  це питання на

 сьогодні,  чи  не вирішується. Що являється тормозом,

 що так довго ведеться ця кримінальна справа, адже там

 скоро  уже  ну  вийдуть  всі строки по цій справі. Це

 перше  питання.

      І  друге  дуже  коротеньке.  Що  вам  нада  ще з

 законодавчої  ініціативи,  щоб  дійсно боротися з цим

 страшним  злом.

      Я  думаю, тут Верховна Рада не при чому. Якщо ив

 маєте  ініціативу,  ви вийдете з неї і ми тут приймем

 закон,  який потрібний для того, щоб дійсно ефертивно

 боротися   з  цією справою. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ТАНЦЮРА

      Я   вам   відповім   зразу   на  друге  питання.

 Кримінальний кодекс є. Статті в Кримінальному кодексі

 є. Так що  я  думаю, що...

 

      ГОЛОВА. Дітей крадуть теж.

 

      ТАНЦЮРА.  Стаття  за викрадення чужої дитини

 є, зловживання, за хабарництво, і все остальне є. Так

 що  якісь  зміни  ще до Кримінального кодексу в цьому

 плані вносити, я думаю, що немає потреби.

      А щодо стосується вашого першого запитання, то я

 вам  доповім. Дійсно, в минулому році направляли у...

 7  обласним  прокурором направлялось завдання якраз в

 тій  області, де найбільше, найбільша кількість дітей

 всиновлена    іноземними    громадянами.    За   тими

 доповідними  і  інформаціями, які надійшли з областей

 фактів порушення закону не встановлено.

      Після  того,  як  ми були на комісії 1 листопада

 цього  року  ми знову дали завдання ще трьом обласним

 прокурорам  і також враховуючи публікації, які були в

 пресі. Зараз чекаємо відповіді на них.

 

      ГОЛОВА. Так,  будь ласка, Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО В.М.

      (Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины")

      Уважаемый   Александр   Александрович,  я  прошу

 передать слово Краснякову.

 

      ГОЛОВА. Красняков.

 

      ТАНЦЮРА.    Можна  говорити  за  кошти для

 поїздки за кордон тільки тоді, як уже визначиться, чи

 дадуть  дозвіл на поїздку чи ні і скільком дадуть: чи

 шести, як ми просимо, чи меншій кількості оперативних

 працівників.

 

      КРАСНЯКОВ     Є.    В.    (Красняков,    фракция

 "Коммунисты")

      Уважаемый Виктор Борисович, хотел бы получить от

 вас   ответы   на  следующие  вопросы:  скажите,  так

 называемое,  дело  про  продаже  детей, которое у нас

 звучало, расследуется уже на протяжении полутора лет.

 Когда   же   все-таки   будет   завершено   полностью

 расследование?

      Второй  вопрос.  Скажите,  какое  участие  и как

 занимается  львовская прокуратура, как помогает нашей

 Генеральной     прокуратуре.    Неужели    там    нет

 специалистов,    которые    бы   за   столь   большую

 протяженность,  отрезок  времени не занимаются или не

 расследуют? Как они помогают?

      Третий  вопрос. Вы назвали в общем-то тех людей:

 медсестра,  старшая медсестра и т. д. Скажите, кто из

 высокопоставленных     чиновников,     представителей

 исполнительной  власти, кто подписывал документы, кто

 давал  разрешение  вот  этой  медсестре  или  тому же

 врачу. Кто давал разрешение?

      И,  Александр  Александрович,  и  второе,  самое

 последнее  наше  замечание.  Ну,  мне кажется, что на

 трибуне  все-таки  стоит человек, который не обладает

 полностью   информацией.  У  нас  есть  в  той  нашей

 справке,    еще    подписанной   бывшим   генеральным

 прокурором,  о том, что такие: и Львовская область, и

 Тернопольская   область,   и  Одесская  область,  -мы

 сегодня  только одну область. И в общем-то информации

 обкективной мы не получим.

      И,  завершая  свое выступление, хотел бы сказать

 следующее: мы дошли до того, что когда-то в 18-м веке

 янычары  или  арания  детей  сегодня сами своих детей

 заганяем туда, отдаем, не знаю куда.

      Три вопроса конкретных, прошу ответить.

 

      ТАНЦЮРА.  Правильно  вы  ставите  вопросы, я вам

 перед  этим  сказал,  что  я отчитываюсь конкретно по

 уголовному  делу,  а  не  о проблеме вообще. Проблема

 существвует.

      Вы  говорите, что посадили медсестру или не, там

 не   медсестра,   там   сидит  два  главных  врача  и

 заместитель   главного  врача  Центральной  районнной

 больницы, и два главных врача областного масштаба.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Одну секундочку, шановні колегі,

 ви  зважаєте на те, що йде інформація з приводу діла,

 яке  розслідується,  не можна всього говорити, й тому

 він,  по-перше, може менше знає, але по частині всієї

 справи він може інформувати тільки в тих межах, як це

 дозволено  законодавством. Це... я... спокійно. Це у,

 будь  ласка, одну хвилиночку, це, по-моєму, на вашому

 окрузі, Степан Ількович, будь ласка, ваше питання.

 

      ХМАРА.  Вікторе Борисовичу, скажіть як розуміти,

 що,  ну, звичайно, під великим тиском, але працівники

 прокуратури,  в тому числі Генеральної теж спричняютя

 до  гальмування розслідування цієї справи. Конкретний

 факт  -з  травня  місяця фактично з групи люди готові

 були виїхати за кордон, але Генеральна прокуратура не

 вжила належних... належним чином відповідних заходів,

 щоб ці люди виїхали.

      Далі.  30  листопада  минулого  року Генеральний

 Прокурор  підписав  документи  для того, щоб отримати

 дозвіл  на  в'їзд  у  відповідні країни нашої слідчої

 групи. Але у вашому Управлінні ці документи пролежали

 18   днів,   і   якби   я  не  підняв  це  питання  в

 депутатському  запиті,  то,  мабуть,  вони б іще досі

 лежали... Як це розуміти?!

      Так само - як розуміти те, що випадки, фактично,

 спричинилися  до  цькування  начальника регіонального

 Відділення   боротьби   з  організованою  злочинністю

 майора  Пилипчука,  на  якого  вчинено  було  замах 7

 грудня  минулого  року  і  який,  фактично,... заради

 якого   ця   справа  народилася...  Тепер  ця  людина

 піддається психологічному тиску. Ви теж зі свого боку

 нічого не вживаєте, щоб успішно розслідувалася справа

 про замах на Пилипчука. А ці речі, я вважаю (і тут не

 треба  доказувати),  вони  дуже  пов'язані. Чому така

 позиція    у    деяких   відповідальних   працівників

 Генеральної прокуратури?!

      І ще, останнє. Скажіть, будь ласка, чи проведено

 службове  розслідування:  з  чиєї вини були затримані

 документи  для  відправки  нашої  слідчої групи? І чи

 покарані,  відповідно,  дисциплінарно  ці  люди, ваші

 працівники вашого Управління?

 

      ТАНЦЮРА.      Я   зрозумів   ваше   питання   -

 відповідаю.  Значить,  сьогодні, наскільки я розумію,

 слухається  справа  про  дітей,  а  не  про  замах на

 вбивство Пилипчука...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Друге. Ви говорите, що у Генеральній Прокуратурі

 створюється  тиск, чи бойкотування розслідування цієї

 справи.  І говорите, що з квітня місяця минулого року

 йдуть...

      Значить,  я вам доповідаю, що у серпні 1995 року

 перший  раз  звернулася  Обласна  Прокуратура  листом

 просто.  Ми  їм  роз'яснили, що небхідно зробити, які

 документи  представити,  які переклади і все. А потім

 уже ми їм вертали на дорогу.

      30  листопада Генеральний Прокурор (ви правильно

 сказали)  підписав,  але  ви  неправильно сказали, що

 вони у нас лежали 18 днів, тому що 4 грудня 1995 року

 ці  матеріали  відправлено  в  консульське управління

 Міністерства  закордоних  справ.  А  вже  18 грудня -

 відправлені в наші посольства за кордон.

 

      ГОЛОВА. Чиж.

 

      ЧИЖ,  414  виборчий  округ, Хмельницька область,

 Соціалістична  фракція.

      Шановний  Вікторе  Борисовичу,  я не дивуюся, що

 більше   антидержавних   і   антилюдських   дій,   що

 засвідчуються  торгівлею  дітьми, тут взагалі страшно

 подумати,  вчинено  на  острові свободи і демократії.

 Там уже давно, нажаль, в тій області немає влади і не

 править нею  закон, нажаль.

      Але  в  мене  є кілька питань до Вас. Перше: хто

 ініцюював  кримінальні справи у Львівській області по

 фактах  викрадення  дітей  чи  місцеві  правоохоронні

 органи    чи    центральні,    зокрема,   прокуратура

 генеральна?

      Друге.  Хто  є куратором Генеральної прокуратури

 саме   з   цих  проблем?  А  тому,  що   відчувається

 кураторство  дуже мудре, як в нас дітей розкрадають і

 майбутнє  України залишають взагалі.

      І  нарешті,  третє.  Чи  передана  хоч  1 судова

 справа  до...  хоч  1 справа до суду вже завершена по

 цих фактах?

      Дякую.

 

      ТАНЦЮРА.  Значить, порушена кримінальна справа в

 1994  році  заступником начальника відділу нагляду за

 дотриманням  законів  спецпідрозділами  по боротьбі з

 організованою   злочиністю   прокуратури   Львівської

 області.

      У  січні  1995  року  прокурором  за  статею 172

 "Службовий    підлог".    Прокуратура,    перевіряючи

 матеріали, знайшла ці фальшиві розпорядження. У січні

 прокурор  Турківського  району Львівської області теж

 порушив  справу  по  таких  же  фактах за статею 172.

 Потім  ці справи були об'єднанні в одне провадження і

 прийняті   слідчою   частиною   відділу   нагляду  за

 додерженням законів  спецпідрозділу.

      Зараз  в  групі  працює  4  слілдчих  на чолі із

 начальником слідчої  частини.

 

      ГОЛОВА. Хто куратор є?

 

      ТАНЦЮРА.    Значить,   у   Львівській   обласній

 прокуратурі   контроль   за   розслідуванням   справи

 здійснює  начальник  відділу,  а в Києві здійснює моє

 управління, в тому числі і я.

 

       ГОЛОВА.  Ну, так ви не можете тоді говорити, що

 в  не  в курсі, бо ви ж координуєте  всю роботу.

      Будь ласка, Левченко.

 

      ЛЕВЧЕНКО.

      Уважаемый  Виктор  Борисович,  из  ваших ответов

 ясно,  что  закон  вполне нормально удовлетворяет все

 ваши  возможности.

      Скажите пожалуйста, что тогда является причиной:

 халатность  лиц,  начиная  от  вице-премьера и кончая

 врачами?

      Как  вы  видите выход из этой ситуации, вожможно

 изменить, принять такой закон, чтобы вообще запретить

 вывоз  детей?  Вы  понимаете, что по сей момент все у

 нас  в порядке. И закон, и есть виновные лица, и о800

 человек  все-таки  вывезли.  Как  вот  в связи с этим

 законом, что  можно придумать?

 

       ТАНЦЮРА.

      Я  що  можу  відповідсти? Кримінальний кодекс є.

 Але  все  рівно, і приватні особи, і посадові скоюють

 злочини  в  тій  чи  іншій  сфері , і  відповідать за

 статтяи  Кримінального  кодексу.  І  в залежності від

 того,  у  кого,  із яких посадових осіб буде виявлено

 склад злочину, тоді і буде пред'явлено обвинувачення.

      Говорить  зараз  про  те,  що  починаючи з віце-

 прем'єра  і  до когось, хтось в чомусь винуватий я не

 можу  і не  маю  права.

 

       ГОЛОВА.   Дякую. Сідайте  , будь  ласка.

      Я  в  доповнення до відповіді на запитання Івана

 Чижа  хочу  сказати,  що  це питання в Кримінальнеому

 порядку  розпочато на основи Постанови Верховної Ради

 від  26  липня 1994 року. Це щоб була ясність, звідки

 появились  кримінальні  справи.

      А  те, що вони зволікаються вже півтора року, не

 розглядаються  належним  чином,  то  це  теж факти, в

 цьому  ми переконались, готуючи це питання на розгляд

 у  Верховну  Раду.

      І   навіть   те,   що  начальник  відділу  зараз

 говорить,  що  він  некомпетентний,  при  тому будучи

 відповідальним Генеральній прокуратурі за всю систему

 перевірку.

      Тому  була  пропозиція  під  час  доповіді, Ніна

 Іванівна  говорила про те, що приймаючи постанову про

 прийняття  цього  проекту  закону  у другому читанні,

 варто було б створити слідчу комісії з депутатів, яка

 б  допомогла  прокуратурі  з'ясувати прізвища, обсяги

 втручання  і  все інше, щоб поставити крапки над і. Я

 розумію,  що  це  не підміна прокуратури, а це просто

 допомога   там,   де    можливо   просто   працівнику

 прокуратури  не  дають  відповідних документів або не

 дають  відповідної інформації.

      Тому  я  просив би, якщо можна давайте розглянем

 постанову  про  закон,  який  ми розглядали у другому

 читанні  і  разом з тим там дамо доручення відповідне

 пов'язане із цією конкретною кримінальною справою.

      Я  ще раз прошу, ми не слідчий орган тим паче. І

 зараз все, скажем, якісь конкретні факти аналізувати,

 розслідувати  ми  не  можемо, це не функція Верховної

 Ради.

      Одже   я  прошу  уваги.  Зараз,  ну,  почекайте.

 Пропонується до розгляду проект постанови. Які будуть

 думки  з  цього приводу у депутатів? Запишіться, будь

 ласка.  Щодо  процедури які міркування будуть? Я вніс

 процедуру  таку.  Приймати  постанову  і  в постанові

 передбачити   створення  у  комісії,  як  пропонувала

 комісія,  група  депутатів,  яка  працювала  над  цим

 документом,  щоб  дати можливість грунтовно з'ясувати

 всі  обставини,  що  цікавлять депутатів. І не давати

 зараз  якихось  там  передбачень,  які основані не на

 документах.

      Будь  ласка, Євдокимов. А де Євдокимов, до речі,

 я щось давно його не бачив?

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ. Євдокимов Найде передает слово.

 

      ГОЛОВА.  Заварзін.

 

      __________.

 

      У  меня  такой  вопрос,  я  хотел  бы  Александр

 Александрович,

 

      ГОЛОВА. Заварзін

 

      ЗАВАРЗІН

 

      Спасибо, Александр Александрович. Во-первых. Мне

 бы  хотелось,  чтобы  прежде  чем внести предложение,

 чтобы    Генеральная    прокуратура    ответила    по

 тернопольской  области.  Когда  за подписью нынешнего

 депутата, а тогда председателя обсовета было вывезено

 126  детишек,  53  из них не вернулись из-за границы.

 Это  в  1992  году. А сегодня Генеральная прокуратура

 нам об этом не говорит ничего, а это 53 судьбы.

      Поэтому я полностью поддерживаю ваше предложение

 и   предложение   депутатов  о  создании  депутатской

 комиссии  и  предлагаю  включить  в  нее прежде всего

 Кочергу Виктора Герасимовича. Это раз.

      Второе...   Кочергу   Виктора   Герасимовича,  я

 извиняюсь.

      И  второе.  В решении записать о том, что отдел,

 которым  руководит  (я  фамилии... Танцюра, по-моему)

 Танцюра,  не соответствует своей должности и, по всей

 вероятности, ему не место там сегодня.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас, ми не можем розглядати такі

 питання  кадрові,  це  є  колегія  прокуратури,  вона

 розбереться. То не наше питання.

      А відносно комісії, то інша справа.

      Безуглий, прошу.

      Це не наше питання, спокійно. Спокійно. ........

 

      БЕЗУГЛИЙ А.Г.

      298  Новокаховский  избирательный округ, фракция

 социалистов.

      Уважаемый   Александр   Александрович!  Я  здесь

 все-таки  тоже  настаиваю  избрать именно независимую

 депутатськую    комиссию    не    для   того,   чтобы

 расстледовать,   а   для  того,  чтобы  под  контроль

 поставить,  потому  что  прокуратура  просматривается

 полтора года и до конца нашего избрания ничего она не

 расследует. Детей как вывозили, так и будут вывозить.

 Потому  что  есть заинтерисованные лица там, для того

 чтобы  это  дело  не  расследовалось.  Так  и  будуть

 волынить ........до конца.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дуже правильна пропозиція. Хмара.

 

      ХМАРА С.І.

      Дякую. Хмара, 261 виборчий округ.

      Я  підтримую таку пропозицію: можна два варіанти

 тут  запропонувати:  або   спеціальну групу депутатів

 ще  включити  і  доручити  контроль за розслідуванням

 цієї   справи  Комісії  по  боротьбі  з  корупцією  і

 організованою  злочинністю,  але  підсилити її групою

 депутатів, за  яких  тут  проголосувати.

      Бо  якщо не буде контролю за розслідуванням цієї

 справи,  то  документи  з  Генеральної  прокуратури в

 консульський  відділ буде йти більше, як 2 тижні. Тут

 пан  Танцюра  трошечки злукавив. Може і відправили 4,

 але  я...  4  грудня,  але  я  знаю,  що ці документи

 в  консульські  управління  Міністерства  закордонних

 справ  потрапили  через 2 тижні. Знаю, бо зв'язувався

 спеціально  з  цього  питання з міністром закордонних

 справ.  Але  Генеральна  прокуратура і пан Танцюра не

 цікавилися  -якою  поштою  відправили  і  скільки  ці

 документи   йдуть   з   Генеральної   прокуратури  до

 консульського  управління,  яке  десь  приблизно  500

 метрів одне від  другого  розташовані.

      Розумієте,  що  робиться?  Потрібний контроль за

 розслідуванням  цієї  справи.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Дем'ян.

 

      ДЕМ'ЯН

      Пане  Голово!  Шановні  депутати! Ви пане Голово

 часто  любите повторювати, що депутат за свій час має

 право   перед  мікрофоном  співати.  Докажіть  оце  і

 постарайтеся вислухати те, що я хотів би вам сказати.

      Сьогоднішнє   обговорення  питання  про  ганебні

 явища, пов'язані із торгівлею дітьми, перетворилося в

 чергове  політичне  шоу  певних  сил для настроювання

 однієї  частини   українців  проти  інших.

      Це  ті  самі  сили,  які  систематично гальмують

 реформування  економіки  України,  ведуть  заклики до

 всіляких   виявів   непокорень.  Зараз  організовують

 страйки і  так  дальше.

      Може   вже   пора  за  правилами  соціалістичних

 змагань,  які  ввели  в практику оті ж сили, створити

 комісію,  яка  би  визначила в цій справі переможців.

 Хто  ж  найбільше  зробив...  найбільше  шкоди завдав

 Україні,  найбільше  затримав реформування економіки,

 найбільше   сіє   розврат   між   різними   частинами

 української  нації, як це сьогодні робить горезвісний

 депутат  Чиж.

 

      ГОЛОВА. Шановний депутате Демьян, оскільки ви до

 мене  звернулися  з  такою  пропозицією, то я теж вам

 відповім, що краще б ви заспівали. (Оплески)

      Я  не знав, що Степан Ількович Хмара відноситься

 до  Комуністичної  партії чи до Соціалістичної, але з

 вашої подачі так, ніби, звучить.

      Конкретне   питання   розглядається,   конкретні

 пропозиції  депутатів.  Мене не цікавить, хто до якої

 фракції відноситься, як записані, такому і слово даю.

      (Шум у залі)

      Так,  використаний час, будь ласка, використаний

 час.  Тому, я прошу вас... Ніна Іванівна, будь ласка,

 на трибуну.

      Пропонується    проект    постанови,    внесений

 комісією,  з  поправками поки що такими: дати не до 1

 березня,  а  до 1 квітня в пункті першому і третьому,

 передбачити  строки,  які  дають  доручення  Кабінету

 Міністрів  тощо,  взяти за основу цей проект, а потім

 додати  ті  ще пункти, які будуть вносить депутати, в

 тому числі і про створення слідчої комісії.

      Ставлю  на  голосування  проект "за основу", "за

 основу".  Будь ласка.

      Ніна Іванівна, "за основу",те, що ви пропонували.

 Голосуйте.

 

      "за"

 

      Добре,  дайте  Ніні  Іванівні слово. Хвилиночку,

 Ніні  Іванівні  слово  дайте.  Говоріть.  Будь ласка,

 говоріть.

 

      КАРПАЧОВА.  Шановні  колеги,  я  прошу поставити

 проект   постанови,   перш   за   все,   на  поіменне

 голосування.

      А,  по-друге,  я  прошу  вас  звернути увагу, що

 пункт  перший  і  другий,  і третій, перший і третій,

 який  встановлює  саме  термін  введення в дію нашого

 закону,  з 1 березня, Кабінету Міністрів до 1 лютого,

 треба  розробити  і  подати  тут  Верховній  Раді  на

 розгляд деякі пропозиції щодо приведення законодавчих

 актів  України у відповідність саме з цим законом. Як

 відомо, день слухання нашого законопроекту на протязі

 тривалого  часу було перенесення, тому я прошу внести

 зміни  до  першого  пункту:  замість  першого березня

 поставити  перше  квітня,  а  в  третій пункт замість

 першого   лютого   поставити   перше  березня.  Тобто

 перенести   цей   термін  рівно  на  місяць  як  було

 затримано  з  розглядом  цього  питання в парламенте.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА.    Хвилиночку,   хвилиночку,   зрозуміла

 пропозиція, тобто за основу можна поставити? Можна. А

 потім  пропозиціі  по конкретні депутати висловлювати

 ще свої міркування. Прошу. Проект постанови ставиться

 на  голосування,  за  основу,  прошу.  Із доповненням

 відносно  1-го  квітня  і...  а дельше, будь ласка. А

 дальше будем голосувать.

      Голосуйте.

      Дякую. Які пропозиції? Білас, прошу.

 

      БІЛАС.

 

      Спасибі.  Шановний  голове, шановні колегі, я не

 буду  повторятись,  але  в  даному  випадку  ви  самі

 змушуєтесь  знову  же  повторити  то, що я говорив на

 ранковому засіданні...

      Є   комісія,  постійна  комісія  Верховної  Ради

 України, яку  ми  утворили спільно,р азом - Комісія з

 питань   боротьби   з   організованою  злочинністю  і

 корупцією,  на  контролі  в  якої  знаходиться  і  ця

 справа, про яку йшлася мова. І яку, я ще раз кажу, не

 потрібно завужувати на якісь львівські площини...

 

      ГОЛОВА.  Звичайно!

 

      БІЛАС  І.  Г....  Тому  що на третьому заісданні

 нашої  комісії  (і  мені як заступнику голови комісії

 доручено   здійснювати   контроль)  зверталася  увага

 (знову  же!) здійснити  перевірку  на території інших

 областей,  що  навмисно не зробили. І я впевнений, що

 навмисне  сьогодні  тут  стояв начальник Управління і

 тому і все звелося тільки до "львівського питання"...

      Будьте  ласкаві,  у  постанові  дайте  доручення

 постійній комісії, яка є у Верховної Ради (не плодімо

 нікому не потрібних додаткових слідчих комісій!), і в

 певний  термін  наша  комісія  відзвітується. Але - в

 межах України.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Кіяшко, прошу.

 

      КІЯШКО С.М., 108, соціалістична фракція, Донецьк.

      Уважаеыме  коллеги,  по этому делу, о котором мы

 сегодня  говорим,  то  есть  по  вопросу  усыновления

 детей,  наша  комиссия,  Комиссия  по правам человека

 занимается уже больше года.

      В  частности,  я  выезжал  во  Львов  как раз по

 вопросу,  связанному  с продажей, с потерей, с кражей

 львовских  детей.  Поэтому  я  не согласен с Биласом,

 который  хочет замкнуть на себя, на одну комиссию все

 эти вопросы.

      Я  считаю,  что  необходимо создать следственную

 комиссию   из  депутатов.  Можут  быть,  из  комиссии

 Биласа,  из  нашей  комиссии,  совместную эту группу,

 которая  бы разобралась, что делается в этой ситуации

 на Украине (не только во Львовской области -допустим,

 у  нас  в  Донбассе,  либо в Крыму, либо в Одессе). И

 завершила, допустим, эту работу к концу этой сессии.

      Поэтому прошу поставить этот пункт голосовать...

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Кияк.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Круцик, прошу.

 

      КРУЦИК Р.М.,      202  виборчий  округ,  Івано-

 Франківська область.

      Шановні народні депутати! Шановний Голово!

      Тут    трошки    неясно    пояснив   представник

 Генеральної   Прокуратури...   Справа   полягає,   що

 стосується  "львівської  справи", полягає в тому, щоб

 завершити  кримінальну  справу,  необхідно відправити

 слідчу групу хотя би в ці 3 держави.

      І  це  питання  піднімалось  на нашій комісії. І

 давалось  доручення  Генеральній  прокуратурі зробити

 це.

      Але сьогодні, як випливло з виступу представника

 Генеральної   прокуратури,   вони   не  хочуть  цього

 зробити.

      І  я вважаю, що в постанові має бути відображено

 окремим   пунктом   якесь  звернення  до  Генеральної

 прокуратури, щоб  не зволікали власне з цим.

      Вони   єдине,   що  зробили  -продовжили  термін

 слідства.  А  в  напрямку  для  того, щоб запеспечити

 оплату поїздки групи цієї  нічого не зроблено.

 

      ГОЛОВА.  Я  гадаю, що ми не можемо в деталях так

 розписувати,  але створити комісію чи доручити якійсь

 комісії   для   контролю   за   ходом   розслідування

 кримінальної  справи  ми має можливість. А вона ттоді

 визначиться,  що треба зробити, як проявити ініціатву

 на місці. Так  чи ні?  Не так? Вітренко, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО.

 

      Олександр  Олександровичу,  мені здається, що не

 треба  створювати  ще одну слідчу комісію. Функціями,

 які  записані в Конституції і в регламенті діяльності

 Верховної   Ради,  функції  контролю  за  реалізацією

 закону - це як раз функції комісії.

      Є  в  нас  комісія, є шановна Ніна Івановна -хай

 працює.  Бо сьогодні всі депутати перетворяться вже в

 слідчих.

      Ви  запитайте  Кириченка  Сергія,  він  вже  в 4

 слідчих комісіях. Нам потрібно буде створювати слідчу

 комісію  по  бюджету  1994  року, та це інше питання,

 тому  що  воно  все  державне  і  тут  різні  комісії

 задіяні. А це важливе питання треба, щоб комісія весь

 час  -це права людини, права дитини, весь час комісія

 контролювала  б сама. І доповідала б нам.

      І до речі, на мій погляд, Генеральна прокуратура

 повинна затвердити свою колегію на Верховній Раді, як

 це  потрібно  зробити і теж нке так реагувати на наші

 всі  вимоги,  а  щоб  ми  відчували,   що  Генеральна

 прокуратура   займається   контролем  за  реалізацією

 законів.

      Тоді  кожен  буде  робити  свою справу, а не всі

 разом   і нічого не  робити.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Але  Ви  праві.  Кожна  комісія

 повинна виконувати... здійснювати контрольні функції,

 але  є  контрольні  і  контрольні?, в які де потрібно

 спеціальні  доручення,  де  потрібно з'ясувати, взяти

 якісь  документи, подивитися і регламент передбачає в

 яких випадках створюється слідча комісія, бо вона має

 значно більші повноваження, ніж просто комісія.

      Тому,  очевидно,  тут  можна  розглядати так, що

 підкомісія,  котру  очолює  Ніна  Іванівна,  її можна

 надати   функції   спеціальної  комісії,  спеціальної

 слідчої, і хай вона перевіряє, якщо вона цього хоче.

      Все.

 

      КАРПАЧОВА.  Шановні  колеги,  дозвольте  ще раз

 звернути  вашу увагу, що сьогодні ми з в ами прийняли

 закон,   я   дуже   вдячна   вам  за  це,  саме  який

 законодавчим   шляхом  регулює  питання  встановлення

 наших  дітей.

      А   є   питання  чисто  слідчі,  чим  займається

 прокуратура,  а  є питання, які торкаються контролю з

 боку наших законодавчих комісій, як це передбачається

 саме  Конституцією  і Регламентом.

      Я  би  пропонувала  ось  що.  Дійсно,  Комісія з

 питань    боротьби    з   організованою   злочинністю

 займається  цим  питаням, займаються депутати з нашої

 Комісії   з   питань  прав  людини,  тобто  ми  йдемо

 паралальним  шляхом.

      Або   сварити   слідчу   комісію   і  надати  їй

 повноваження.  Якщо  ми  створюємо  слідчі комісії по

 різним  питанням,  то мені здається, доля наших дітей

 того  варта,  щоб  дійсно  спокійно,  об'єктивно, без

 емоцій,  як, скажемо так, на законодавчому рівні, так

 і  вивчивши  практику,  з'ясувати всі ці питання, без

 обвинувачень.  А  конкрено,  щоб  все  було поступово

 з'ясовано.

      Тому  я  пропоную  або  на базі Комісії з питань

 боротьбі  з  організованою  злочинністю,  скажемо,  з

 доданням  депутатів  з  нашої  комісії  створити таку

 комісію,  щоб  вона займалась повністю цим питанням і

 контролювала  його.  Наша комісія абсолютно з себе це

 питаня  не  знімає.  Ми як контролювали, так і будемо

 робити  постійний  моніторінг  з  цього  питання, або

 створити  слідчу  комісію  за  Регламентом від різних

 фракцій,  щоб  потім  не було обвинувачень, що якась,

 скажемо,   певна   політична  сила,  скажемо,  подала

 тенденційно ці  питання.

      Тобто  є дві о пропозиції: або на базі Комісії з

 організованою  злочинністю  з доданням нашої Комісії,

 або   слідча   комісія   за   Регламентом   з   усіма

 повноваженнями.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати,  треба  закінчувати

 розгляд  цього питання. Є пропозиція конкретна. Кожна

 комісія  займається своїм профелем, своєю роботою. Це

 питання готується комісією з питань прав людини.

      Тому  є  пропозиція додати до пункту, 4, 5 пункт

 проекту  постанови  такого  змісту  записом:  "Надати

 Комісії  з  прав  людини  права  спеціальної  слідчої

 комісії   для   контролю   за   ходом   розслідування

 кримінальної   справи,  пов'язанної  із  усиновленням

 дітей-сиріт    іноземними    громадянами".   І   все.

 Почекайте.

 

      КАРПАЧОВА.        Шановний       Олександре

 Олександровичу,  у  нас  не вистачить фахівців. Треба

 обов'язково  залучити  Комісію  з  питань  боротьби з

 організованою злочиністю.  Наполягаю на цьому.

 

      ГОЛОВА.  Ще раз прошу. Почекайте.   Ви ж знаєте,

 що  спеціальна  слідча  комісія має право залучати до

 цієї  роботи,  котрою вона займається, спеціалістів з

 різних  галузей,  в тому числі і депутатів інших, ну,

 про що мова йде.

      Тому  я  пропоную  ще  раз  проголосувати,  будь

 ласка,   проголосувати   такий   пункт   на   вашу  ж

 пропозицію.   Надати  Комісії  з  прав  людини  права

 спеціальної  слідчої  комісії  для  контролю за ходом

 розслідування  кримінальної  справи  про  усиновлення

 дітей-сиріт іноземними громадянами в 1990-1994 роках.

      Хто за це доповнення прошу проголосувати.

 

      "За" -

 

      Хтось   не  зрозумів  ще?  Забули,  що  поіменно

 голосується?  Ставлю  ще  раз  на  голосування,  будь

 ласка.  Ще  раз не ставте на голосування. Повторюю ще

 раз  формулювання.  Будь  ласка, зніміть голосування,

 зніміть. Будьте уважні.  Увага!

      Пункт п'ятий постанови. будь ласка, спокійно.

      (Шум в залі)

      Сядьте, будь ласка. Проголосуєм, візьмете слово.

      П'ятий  пункт:  "Надати  Комісії  з  прав людини

 права  спеціальноюї  слідчої  комісії для контролю за

 ходом    розслідування    кримінальної   справи   про

 усиновлення   дітей-сиріт  іноземними  громадянами  в

 1990-1994 роках.

 

      ___________.  Тільки  не  кримінальних справ. За

 ходом.

 

      ГОЛОВА. За ходом розслідування.

      А тоді доповните ще, ну про що мова йде?

 

      "За"-

 

      Так.  Які  доповнення  ще  будуть? Кочерга, будь

 ласка.

      До цього підпункту? Скажіть.....

 

      КОЧЕРГА

      Кочерга.

      Александр   Александрович,   у   меня   есть  не

 дополнение,  а  просто  надо  правильно  формулировку

 сделать.

      Предоставить  вот  этой  Комиссии  з прав людини

 права следственной комиссии. И все. А дальше, если мы

 говорым  по  контролю  -это  уже  не  следственная, а

 контрольная будет комиссия.

 

      ГОЛОВА.  Ні.  В  тому  то  й  справа,  що ми для

 конкретної прави надаємо права.

 

      КОЧЕРГА      То  тогда   она  не следственная, а

 контрольная комиссия.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Ще будуть доповнення? У Найди

 доповнення? Зараз.

 

      НАЙДА

      396  округ,  фракция  коммунистов, город Херсон,

 Найда.

      Я   хотел   бы,  уважаемые  депутаты,  Александр

 Александрович!   Ясно   одно:   у  нас  рассматривала

 комиссия  это  Гришки  Омельченко этот вопрос полтора

 года,  значит,  ничего  не  добилась. Теперь комиссия

 Карпачевой  будет  еще полтора года рассматривать. Но

 все  рассматривают  одни  и  те  же  люды  во главе в

 Колинькой.

      Значит,   у   меня   есть  предложение:  просить

 коллегию   Генеральной   прокуратыры   заменить   тех

 товарищей,  которые  занимались  этим  делом и пускай

 назначат  новых.  Может те быстрее рассмотрят. Ну так

 же  нельзя.  Сколько  ж  мы будем слушать вот эти все

 позывы  через  газеты,  через  радио,  что  ничего не

 выполняется,  потому  что кто-то что-то мешает. А они

 палец о палец ничего не делают.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу:   пропозиції   до   проекту

 постанови.

 

      НАЙДА. Поручіть коллегіі Генпрокуратури.......

 

      ГОЛОВА. Спокійно. Вимкніть, будь ласка, Григорію

 Івановичу.

      Днями    ми    будемо    затверджувати   колегію

 прокуратури  і там поставити ці питання. Таки слідчих

 комісій,   або  таких  питань,  які  проходили  через

 Верховну  Раду,  або  з  ініціативи  Верховної  Ради,

 розглядалося. Не  одно вже є.

      Тому я  прошу, нормально  записано.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Права слідчої  для  забезпечення контролю.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Віктор  Герасимович,  як  правильно  записать по

 Регламенту?

      Ще раз дайте  слово  Кочерзі.

 

      КОЧЕРГА В.Г.

      122округ.  Кочерга. "Предоставить право Комиссии

 по...  з  прав людыны права следственной комиссии". И

 все. А дальше они определятся, что им надо делать.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА. Тоді, на який строк?

 

      КОЧЕРГА В.Г. На период... Ну как?

 

      ГОЛОВА.  На  період  розслідування  кримінальної

 справи,  пов'язаної  з усиновленням дітей громадянами

 іноземних  держав. Правильно   чи ні?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Це  редакційне  уточнення.  Не заперечують проти

 нього  депутати?  Ні.  Воно  приймається  як таке, як

 рішення.

      Носов, будь ласка.

 

      НОСОВ

      Шановні  депутати!  Шановний  головуючий!  Ми не

 можемо  просто  робити  слідчих  комісій.  Ми  слідчі

 комісії робимо на певний випадок і на певне завдання.

 

      ГОЛОВА. Так  пояснили ж.

 

      НОСОВ  В.  В.  Так  я ж його й пояснюю. Що треба

 визначити завдання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну   так  він-то  пропонує  інше,  він  пропонує

 слідчих  і  більше  нічого.  А  з  якого  питання -не

 пропонує.

      Там  має  бути зазначено - яке конкретно...

 

      ГОЛОВА. Ми правильно проголосували?

 

      НОСОВ В.В. Правильно.

 

      ГОЛОВА.   Правильно.   Все.  Віктор  Герасимович

 знімає  свою пропозицію. Вона  не враховується.

      В цілому ставлю на голосування проект постанови.

 Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.  Дякую.

      Ніна  Іванівна, отут іще є положення про порядок

 передачі   тідей,   але  це  положення  для  Кабінету

 Міністрів. Так же?

 

      КАРПАЧОВА.  Дозвольте  пояснити.

 

      ГОЛОВА.  Ні,  одну  секундочку.  Ви поясніть: це

 Кабінету Міністрів, чи наш  документ. Будь ласка.

 

      КАРПАЧОВА.    Шановні   колеги,   шановний

 Голово,  в поданому разом з проектом закону положенні

 "Про   порядок  передачі  дітей,  які  є  громадянами

 України  на  усиновлення  в сім'ї громадян України та

 іноземних  громадян"  розроблено  Кабінетом Міністрів

 разом  з  Комісією з прав людини. Це положення згідно

 пункту   шостого   статті  6.  7.  3  нашого  з  вами

 Регламенту  має  бути  доопрацьована після прийнятого

 нами закону. Тобто, ви як депутати маєте право згідно

 з  цією  частиною  нашого Регламенту подати конкретні

 пропозиції, зауваження щодо цього положення. Я просто

 просила  би вас, Олександре Олександровичу, визначити

 певний  термін,  щоб  не зволікати з прийняттям цього

 положення. Це, по-перше.

      І,  по-друге.  Що  саме для того, щоб впровадити

 цей  закон  в дію, Комісії з питань прав людини треба

 буде ближчим часом разом з Кабінетом Міністрів подати

 на   ваш   розгляд   цілу  низку  законопроектів,  що

 стосується  змін  і  доповнень  в наше законодавство,

 перш  за  все,  в  кримінальне,  в адміністративне, а

 також,   що   торкається   судового  порядку  саме  в

 цивільно-процесуальний   кодекс.  Це  надзвичайно  ще

 велика робота, яка предстоїть нашій комісії.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Отже,  шановні  депутати, до розгляду в

 третьому читанні цього законопроекту, а треба, щоб...

 Так, ви ж пропонували, щоб друге і третє читання...

      Одну хвилиночку, спокійно.

 

      КАРПАЧОВА. Ми  проголосували  в цілому вже.

 Проголосували  за  закон,  просто  внести треба в цей

 закон.

 

      ГОЛОВА.  Почекайте трохи. До виконання постанови

 ось до 1 квітня (тут терміни встановлені для Кабінету

 Міністрів,    для    комісій   Верховної   Ради   для

 розслідування  тощо),  в  цей  же  час  нам  потрібно

 погодити  положення  про  поярдок усиновлення, який є

 документом Кабінету Міністрів, але який відповідно до

 Регламенту повинен враховувати побажання депутатів.

      Тому,  я прошу комісії і ви, як основна комісія,

 впродовж  двох  тижнів  зберіть пропозиції депутатів,

 які  вважатимуть  потрібні  внести,  потрібним внести

 зміни  до цього положення, передайте ці зауваження до

 Кабінету Міністрів. Якщо буде потреба погодити їх або

 на  Президії, або в сесійному залі, хоч я сумніваюся,

 що  в  тому  є  особлива  потреба,  і  нехай  Кабінет

 Міністрів працює відповідно до цього положення. Таким

 чином,  будем  вважати, що закон прийнятий остаточно.

 Постанову   про   введення   його   теж  прийнято.  І

 залишається  виконати ті пункти, які передбачені цією

 постановою, а також підготувати до порядку введення в

 дію  в  повному  обсязі  цього  закону,  і  зміни  до

 законодавства,  про  які  ви тільки що говорили, і до

 кодексів   відповідних,   і   до   окремих   законів.

 Зрозуміло, так?

 

      КАРПАЧОВА. Так.

 

      ГОЛОВА.  Це питання вважається закінче розглядом

 у  Верховнії  Раді.  Дякую  розробникам  за увагу від

 імені учасників засідання. Дальше.

      Звертався   Богдан   Бойко  відносно  репліки  з

 приводу  дискусія, котра тут була. Я хочу сказати, що

 в  деякіх  виступах були некоректності щодо того, ієї

 чи  іншої посадової особи в минуломуц і тепер, в тому

 числі  щодо  депутатів,  давайте  будем вибачать один

 одному.

 

      _____________

 

      Можна сказать?

 

      ГОЛОВА. Потім скажете в різному. Я прошу.

      (Шум у залі)

      Сядьте,  з місця візьми сліво, будь ласка. Дайте

 Бойко слово.

 

      БОЙКО

 

      Шановні депутати, шановні виборці. Богдан Бойко.

 360 виборчий округ. Народний рух України.

      Я   хотів  би  спростувати,  тут,  випад  деяких

 депутатів-комуністів,   які  хочуть  скористатись  із

 ситуацією,  яка  склалася у загальній, в загальному в

 державі  з  питаннь усиновлення дітей. Дійсно в січні

 місяці 1990-го року мною було підписано розпорядження

 про відправлення на лікування і відпочинок 126 дітей,

 не лише дітей-сирот. Закінчення повноважень виконкому

 закінчився  в  квітні  місяці,  оскільки були введені

 обласні  державні  адміністрації.  Решту  проходження

 цієї  процедури  лягло  на  державні адміністрації. І

 хотів  би  я  бачити будь-кого тут з радителів прав -

 комуністів, які б відмовилися відправити на лікування

 126 дітей із інтерантів!..

      Інша  справа, що наше законодавство не дозволило

 вирішити це питання в законному порядку...

      Якщо   хтось    із   депутатів   особисто   хоче

 поцікавитись  у мене цим питанням, я відповім в любій

 доступній для мене формі.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

 

      ГОЛОВА.  Береться  до  уваги  ваше зауваження. Я

 думаю,  що комісія буде аналізувати - вона крапки над

 "і" розставить... Я думаю, що...

      Анатолій   Петрович   Юхимчук,   будь  ласка.  І

 завершуємо це питання.

 

      ЮХИМЧУК А.П.

      Дякую, шановний Олександре Олександровичу.

      Шановні   колеги,   інформація   нашого  колеги,

 Бойка,  вона  влучна,  об'єктивна, я вважаю... Але не

 цьому  залу  треба  пояснювать  про ті речі, які були

 допущені,   а   єсть   процедура   слідства,  і  вона

 установить,  чи  це було законно, чи це було прийнято

 розпорядженням   представника  Президента  чи  голови

 обласної  Ради.  Але  про  те,  що сталося, -воно має

 факт,   воно   не  красить  тих,  хто  підписував  ці

 документи...  А  я  думаю,  що діти до цього часу там

 єсть,  доля  їхня сьогодні не вирішена, тому -не наша

 компетенція: ставити оцінку тому чи іншому керівнику,

 а це зробить сьогодні Генеральна Прокуратура...

 

      ГОЛОВА.  Дякую.

 

      ЮХИМЧУК   А.   П....   А  я  би  хотів  би,  щоб

 представники   Генеральної   Прокуратури,   щоб  вони

 використовували  свою функцію законодавчої ініціативи

 і  щоб  вносили в закон своєчасно поправки з тим, щоб

 не було того, що сталось.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Слухається  питання  про  зауваження  Президента

 України до Закону "Про особливості приватизації майна

 в  агро-промисловому  комплексі".  Це  питання, як ви

 пам'ятаєте, визначено у...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Воно є в порядку денному!

      Будь ласка, Єгудін Володимир Ілліч, прошу.

     

      ЄГУДІН В.І., 39 виборчий округ.

     

      Уважаемые   товарищи,   в  соответствиии  с  тем

 поручением,  которое  на  прошлой  неделе дала сессии

 Верховного  Совета комиссия, наша комиссия рассмотела

 все претензии, которые были к этому закону со стороны

 Президента.

      У   вас   на   руках  находится  закон,  который

 указывает  на  те  учтенные предложения, которые были

 высказаны Президентом.

      Прежде  всего,  это  касается  статьи 3, которая

 снимает  вопрос   о   том,   что   свободные  ваучеры

 сельскохозяйственных  производителей,  тоесть, людей,

 наших людей, не будут  использованы в приватизации.

      Поэтому  в  статье  3 внесены дополнения, что 51

 процент,   не  менее  51  процента  акций  передается

 товаропроизводителям с учетом акций населения.

      Значит,   для   того,   чтобы  в  дальнейшем  не

 остановить  этот  процесс,  вы  знаете,  что в законе

 записано  о  создании  доверительных  обществ  внутри

 сельскохозяйственных   кооперативов   и   все  других

 предприятий  не  зависимо  от  форм  власности, кроме

 государственной.

      Значит,   создание  этих  обществ  доверительных

 позволит  каждому  предприятию  вложить  ваучеры свох

 членов............   того  предприятия,  которое  они

 посчитают возможным.

      Дальше.  Претензии  по  3-ей статье были к тому,

 что   такой  же  порядок  был  и  предложен  для  тех

 предприятий,  которые уже приватизированы.  Поэтому в

 статье 3, значит, в 16 абзаце, мы снимаем, мы снимаем

 выражение  "такой  порядок  застовується також на вже

 приватизовані  підприємства"  и,  таким  образом,  мы

 говорим  о  том,  что те предприятия, которые сегодня

 уже приватизированы, они дополнительный выпуск  акций

 осуществляют   и   дальше   мы   пропонуемо   порядок

 использования тех акций, которые сельскохозяйственные

 предприятия будут выкупать у тех предприятий, которые

 уже приватизированы.

      О  чем мы сегодня хотим сказать? Мы говорим, что

 дополнительный  выпуск  акций  мы сегодня и не только

 понуждаем  предприятия  производить,  но  предприятия

 сами     вынуждены    будут    сегодня    производить

 дополнительный выпуск акций, и их сегодня нужно будет

 реализовать.

      Мы  говорим только об одном, что те предприятия,

 которые  сегодня заняты в агропромышленном окмплексе,

 в   первую   очередь   они   должны   продать   акции

 сельхозпроизводителям    зоны    обслуживания    этих

 предприятий.

      В  той  же  статье  3,  там,  где  мы  госорим о

 предприятиях,  которые  приватизируются  и  не  имеют

 договорных  отношений ос сельхозпредприятиями прямых,

 мы  предлагаем  сегодня включить дополнительно слова:

 "Без урахування вимог частини першої цієї статті".

      Это касается  бесплатной  передачи 51%  акций.

       Президент предкявил к нам претензии к тому, что

 мы  не учли сегодня внось созданные предприятия, и мы

 установили  срок, по которому мы будем рассчитываться

 с  предприятиями  сельскохозяйственными  на период не

 менее  5 лет. Мы дописываем, что предприятия, которые

 созданы  вот  в  этот  период, до 5 лет, учет сданной

 продукции будет производится со дня их образования.

      Серьезные  претензии были к статье 21. Мы меняем

 название  этой  статьи  и  называем  ее "Перетворення

 підприємств,   створених   шляхом  викупу  державного

 майна,   зданого   в  оренду  в  відкриті  акціонерні

 товариства".

      І  здесь ми исключаем реприватизацию в статье 21

 и   говорим   о   том,   что   предприятия,   которые

 приватизированы  способом  аренды  с выкупом, обязаны

 осуществить дополнительный выпуск акций и продать их,

 будем говорить, на тех же основах, которые по статье 3.

      Но   мы   здесь  говорим:  "у  разі  невиконання

 положень  цієї статті протягом 6 місяців підприємцем,

 визначено  стаття 2, 13, 15 цього закону і виключно з

 державного  реєстру підприємств. А їх майнових статус

 приводиться   відповідно   до  чинного  законодавства

 України".

      Ну,  я  думаю,  что  любой  руководитель  такого

 предприятия  просто  не  допустит  к  тому,  чтоб  мы

 сегодня   применяли  к  нему  такие  санкции.  Я  вам

 обкяснил   о   том,   что  инфляция  идет.  И  каждое

 предприятие      обязано     сегодня     нарабатывать

 дополнительные деньгти для собственного производства.

 И  я  думаю, что такой выпуск акций будет осуществлен

 каждым предприятием в отдельности.

      И   еще,   значит,   в  статье  3  и  21,  здесь

 напечатаны,  то  есть здесь включены такие подпункты.

 "Акціонери,  (...........) товаровиробники, фізичні і

 юридичні  особи  мають  переважне  право на придбання

 акцій, дополнітельно випущенних акцій".

      Вчера  заседала  комиссия и мы просим, значит, в

 статье   3,   значит,  черным  шрифтом  выделены  два

 подпункта    -исключить.   И   в   статье   21   тоже

 (...........) выделено: "акції, які не були викуплені

 сельскохозяйственимі       товаровиробниками      для

 встановлених   для   них  квот,  протягом  6  місяців

 реалізуються     на     потужних     засадах    серед

 сельскогосподарскіх  товаровиробників, що використали

 визначенння квоти тоже ісключіть.

      Мы  считаем,  что  это вызвет спекуляцию ценными

 бумагами  и  прочим,  значит,  из  закона  эти пункты

 исключить.

     

      ГОЛОВА.   Шановний  Володимире  Іллічу,  колізія

 зрозуміла.  Ви  пам'ятаєте розглядали проект закону -

 243  голоси  проголосувало  депутатів,  243  депутата

 підтвердили правочинність попередньої редакції. Тепер

 зміни внесенні такі, що, ну, якимось чином враховують

 зауваження не Президента.

      Я  хотів  вас запитати, Володимире Іллічу. От по

 пункту  3  доповнення частини першої, яке передбачає,

 по  суті,  в  ряд  поставило  фізичні, юридичні особи

 товаровиробників,   которі   приватизують   переробні

 підприємства.

      Іявімо  таку  ситуацію:  господарство  за квотою

 передбачає  приватизацію,  наприклад, п'яти процентів

 вартості  молокозаводу.  Уявімо собі так. По вартості

 це  рівно  скільки,  наприклад, як п'ять сертифікатів

 конкретних  фізичних  осіб. Тоді в цьому господарстві

 вони  що, в порядок конкурсу визначаються: чи це буде

 фізична   особа   брати   участь  в  приватизації  чи

 юридична? Ми ж цього не повинні записати протиріччя у

 законі.  А  ми  тут  записали  такий порядок, що тоді

 невідомий механізм. Як же це право реалізується? Будь

 ласка.

     

      ЄГУДІН.  Значит  мы  долго спорили по этому

 вопросу,  и,  действительно,  он  вызывает  некоторые

 сомнения.  Мы  говорим  о  том,  что у нас 51 процент

 акций          получает          сельскохозяйственный

 товаропроизводитель,     то     есть     общественная

 организация.

      (Шум в залі)

      А,  я  прошу  прощения.  Значит 51 процент акций

 получают   у  нас  товаропроизводители,  общественная

 организация.    Кроме    того   мы   имеем   сегодння

 доверителные   общества,   которые  собирают  ваучеры

 своего   предприятия.  Ну,  условно  колхоза.

      У  нас  сегодня  часть  собственности  дальше по

 статтям,   она   будет  продаваться  залученням  этих

 ваучеров.  Поэтому  та  часть,  которая будет собрана

 доверительными  обществами,  она  будет направлена на

 приобретение дополнительных акций других предприятий.

     

      ГОЛОВА.  Тут  треба записати чітко, тут не можна

 так  записувать,  що  щось  так  ми увляємо, що буде.

 Тоді  це  треба  записувать  цей  механізм.  Це норма

 закону.  Так не можна. Ми ж тут створюємо протиріччя.

      Будь ласка.

     

      ТКАЧЕНКО.

      Шановні  колеги!  Володимир Ілліч! Якщо прибуток

 сворюється  живою  працею  (давайте вдаримося трохи в

 політекономію),  то  ви  пам'ятаєте  і сьогодні акції

 продать  на  ринку  тим,  хто  не  працює, то єсть не

 приймає участі у виробництві, він буде експлуатувать.

 Що?  Тих,  хто там працює. Воно за собою поведе через

 рік,  через  два  серйозні  колізії&

      Тому  що  в  селі  сьогодні,  всі  тут сидять чи

 більшість  знає, 60-65 процентів тих, хто не працює -

 пенсіонерів.

      А  тепер давайте ми, як кажуть, ще продамо акції

 на стороні тим, хто взагалі на селі не живе. А просто

 має  гроші і купив... на фондовому ринку купив акції.

 Хто   їх  буде  тоді  оплачувать?  Він  же  не  схоче

 дивіденди  свої  понизить.  Це тих, хто працює в селі

 він  буде на тих дивідендах, які що, відкладуться від

 прибутку.

      А  він  не  схоче  на  амортизацію вкладать. Він

 скаже - давайте  мені зразу  гроші.

      Тому   цього  не  можна  робить.  І  це  внесена

 поправка  я  не  знаю  ким.  Ми  ж  її  відкинули  цю

 поправку.  Це  вчора  щось появилося.

      Ми повинні передати безплатно, безкоштовно кому?

 Товаровиробнику на селі.

     

      ГОЛОВА. Юридичній  особі.

     

      ТКАЧЕНКО. Юридичній особі. І нікому не продавати

 на стороні. Іначе селянина знов будуть експлуатувать.

 Спасибі.

     

      ГОЛОВА.  Олександре  Миколайовичу,  правильно ви

 говорите.  Тільки  це  чуть-чуть  інша  інший  акцент

 потрібно  на  цій  нормі. Тут треба виписати порядок,

 яким  би майновий сертифікат фізичної особи в селі не

 вступав  в  протиріччя  із цією часткою... із часткою

 юридичної особи, часткою на акції, яка забирається у,

 скажемо,  для  товаровиробника,  юридичної  особи  із

 переробного підприємства.

      Будь ласка, дайте Даниленко.

     

      ЄГУДІН.  Нет.  Тут  же идет вопрос о том, что мы

 выпускаем   эти   акции.   Только   другим   способом

 приобретаем.

     

      ДАНИЛЕНКО.  Дозвольте  я трошечки доповню так,

 як  я  розумію.  Справа  в  тому,  що за домовленістю

 членів  трудових  колективів  в  трудовому  колективі

 створюється   довірче   товариство   тих  людей,  які

 безпосередньо   працюють  в  трудовому  колективі.  І

 дійсно,    Олександре   Олександровичу,   там   норма

 записана.  Якщо трудовий колектив приватизував забрав

 ту  частинку, яка йому положена і розмістила акції, в

 них  не  получилось  розміщення,  акції не розмістили

 вони   в тому підприємстві.

      Довірче   товариство   за  дорученням  трудового

 колективу  має право розміщати ці акцітї в залежності

 від  того,  скільки вони розмістять там, наприклад, в

 цементному   заводі,   в   молокозаводі,   в  якомусь

 комбінаті  іншому.  (..........)  по  закінченні,  по

 закінченні року, по закінченні в залежності від того,

 як працював той чи інший колктив, де були вложені, де

 були  вложені  сертифікати,  надходить  ця  кількість

 грошей   сюди   знову   в  довірче  товариство,  і  в

 залежності  від  того,  скільки було цих сертифікатів

 вкладено   в   те  чи  інше  підприємство,  ділиться,

 Олександре     Олександровичу,    кількість    грошей

 надходжень  прибутку  на  один  сертифікат.  Ось суть

 довірчого товариства.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Дякую, Анатолію Степановичу, тільки те,

 що  ви  так  гарно  розказали,  треба щоб було нормою

 закону. Так, як ви розумієте, то це ви розумієте так,

 а  інший  розуміє  інакше.  А  в  законі повинно бути

 написано так, а не інакше.

      Тому,  є  пропозиція така, якщо вже записано так

 конче, як тут передбачено, то треба закінчити словами

 такими,   виділені   слова:   "Не   менше  51%  акцій

 підприємств,  що приватизуються, включаючи розміщення

 приватизаційних майнових сертифікатів членів трудових

 колективів      відповідних     сільськогосподарських

 підприємств, через довірчі товариства, створені в цих

 трудових колективах". Отоді можна так говорити.

     

      ЄГУДІН.      Здесь      так      и     записано:

 "Сельскогозяйственные       предприятия       создают

 доверительные       общества      для      выполнения

 представительской  деятельности  с  ценными  бумагами

 видповидно до законодавства Украины".

     

      ГОЛОВА. Де це ви пишете?

     

      ЄГУДІН.   А   вот,   пожалуйста.   Это  страница

 четвертая, 15-ый...

     

      ГОЛОВА.    "Сільськогосподарські    підприємства

 створюють    довірчі    товариства   для   здійснення

 представницької   діяльності   з   цінними   паперами

 відповідно  з  законодавством  України".  Це загальна

 фраза,   вона   нічого   не   визначає  стосовно  тої

 конкретної   ситуації.   Можете   через   це  довірче

 товариство брати участь в приватизації металургійного

 комбінату. Так?

      Тому,  Терьохін.  Я  поставлю  на голосування цю

 пропозицію,  яку  ви погодили з депутатами, а потім я

 вам дам слово. Чи зараз ви хочете?

       Будь ласка, Терьохіну дайте слово.

     

      (Шум у залі)

      ТЕРЬОХІН.      Я      перепрошую,     Олександре

 Олександровичу,      шановні     депутати,     згідно

 законодавства   про   довірчі   товариства,  вкладені

 ваучери  через  таких  посередників, справа абсолютно

 добровільна.   Тому,   якщо   так   записати,  як  ви

 пропонуєте,   Олександре   Олександровичу,  то  треба

 сказати  іншим  шляхом:  що  для робітників сільських

 господарств   обов'язково  треба  вкладувати  ваучери

 через  довірчі  товариства,  а  це  є порушення інших

 законодавчих   актів,   взагалі   волі   вибору   при

 приватизації. Це по-перше.

      І,  по-друге,  Олександре  Олександровичу,  ось,

 таке  враження,  що ті, хто формулював останню норму,

 от  яка в законі зараз, просто не дочитали зауваження

 Президента,    воні   написали   -враховані,-а   вони

 абсолютно  не враховані. От давайте припустимо, що на

 переробному   підприємстві   працюють  люди,  які  за

 ваучери  можуть  купити  більше  51  процент акцій, а

 такого не передбачено. Тобто що з ними робити? Немає,

 хоча  Президент  на  цьому зосередився і сказав, що є

 члени  трудового  колективу підприємства, будь ласка,

 спочатку  задовольніть їх, після того, що хочите, той

 робить.  Яким чином передаються сільськогосподарськім

 товаровиробникам?  Але  знову  так.  І  от  Олександр

 Миколайович  поставив  чітке  питання  про  те,  кому

 передаються  юридичній  особі чи фізичній особі? Це є

 ключове питання.

      Ви  знаєте,  що Президент наполягав на тому, щоб

 передавалися   фізичній   особі,   але   після  того,

 добровільно  фізична  особа  може  передати в довірче

 управління,  яке  створюється  товаровиробником. Лише

 такий   спосіб   не  порушує  принципи  приватизації,

 принципи вибору, вільного вибору кожного колектива...

 члена колектива сільгоспвиробника. В іншому випадку я

 просто   б  не  радив  голосувати  за  оцю  от,  мені

 здається,   абсолютно  не  виважену  і  абсолютно  не

 враховану пропозицію.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Ілліч...  Володимир Ілліч, будь

 ласка.

     

     ЄГУДІН. Я  могу ответить?

     

      ГОЛОВА.   Будь ласка...

     

      ЄГУДІН. Значит, я...

     

      ГОЛОВА.    Ви   скажіть,   що   зустрічалися   з

 Президентом з  цього приводу...

     

      ЄГУДІН.  Я  должен  вам сказать, что тогда,

 когда  мы  с  вами  рассматривали  закон  и  в первом

 чтении, и во втором чтении, и в первом варианте, и во

 втором    варианте,    норма    сельскохозяйственного

 предприятия   как   общественная   организация -  она

 существовала.  И, в  принципе,  Президент  не  вносил

 зауважень  именно  по  этой  норме...  Основная норма

 касалась тех ваучеров, которые сегодня... то есть, на

 те  ваучеры,  на которые, было сказано, что не хватит

 государственной   собственности.   Поэтому   мы  учли

 зауваження Президента и, кстати.... не, ну это...

     

      ГОЛОВА. Все. Дякую. Ну, ви ж доручили Володимиру

 Іллічу - він  гарно  відповідає  так...  оскільки  як

 людина компетентна...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, раз серйозно, тоді Степенко, будь ласка...

     

      СТЕПЕНКО В.І.

      Дякую.  Олександре  Олександровичу,  я  іще  раз

 повторюю,   з   якою   метою  робиться  приватизація.

 Приватизація  переробних  підприємств робиться з тією

 метою,   щоб  не  дать  монополістам  задушити  село,

 задушити        колективні       сільськогосподарські

 підприємства,       які       виробляють       98-99%

 сільськогосподарської    продукції.    І   тому   оця

 поспішність - вона нікуди не годиться.

      Я  тільки  б  єдине  підтримав, якщо це ми будем

 голосуваать -те, що ви сказав, що, дійсно, ці фізичні

 особи...   Але   тут,  якщо  на  практиці ...  оте  ж

 обратно - що теоретично воно получається, а практично

 ні.  А  якщо  це  підприємство... ну, одне вигідніше,

 друге - ні...То давайте не ламать тут ніяких стріл, а

 просто   приймем   те,   що   було  -51%  безкоштовно

 товаровиробникам.  І  все!  А  так  люди....  ну,  не

 зрозуміють нас!..

      І  іще вдобавок. Це для вас особисто, Олександре

 Олександровичу...  Якщо  це діло буде прийнято, я вас

 прошу,  я  вас  умоляю  від  імені селян.... Я був на

 нараді  у  Полтавській  області,  там  мені  доручили

 виступить і передать вам -вони говорили так, що надо,

 щоб  роз'яснили  людям  що  воно  таке.  В селі немає

 юристів,  розумієте? В селі немає спеціалістів по цій

 справі  і  замість  тогго,  щоб  це шоу устраівать по

 телебаченню   ггрупи   там,   фракції,   а   взять  і

 роз'ясніть, дійсно, бо це надзвичайно важливе питання

 для села.

      Я вам дуже дякую.

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Ілліч, Ви вже пояснили і іще

 робимо  1  уточнення.  І  те,  що  сказав Терьохін, і

 взвгвлі,   всі   ми   повинні  виходити  з  того,  що

 приватизація  майна  в сільській місцевості особливо,

 це  не  абстракція  якась.  Мова  іде  про  конкретні

 підприємства, пов'язані із сільгоспвиробництвом.

      І   бувають   такі  села,  які  можуть  на  свої

 сертифікати  викупити  все  те,  що  є в районі. Єсть

 переробні     галузі,     пов'язані    з    сільськім

 господарством.

      Нє,   по   кількості   є.   Чому?  По  кількості

 візьмемо... я можу взяти в окрузі і в своєму, де я по

 55  тисяч у селі........... може викупити весь район.

 Ні, право її в сертифікаті. Це ж ось про що іде мова.

      А  ми  тепер розподілили по квотах цю частку між

 прідприємствами.    Тепер   виникають   питання:   як

 рівноправність забезпечити серед цих людей? От іменно

 через  приватизацію  юридичними  особами, де створені

 довірчі товариства, які цю частку реалізують. То тоді

 можна   забезпечити   і   елемент  справедливості,  і

 забезпечити   ефективністть  використання  переробних

 підприємств,  зв'язаних із сільгоспвиробництвом.

      А  якщо ми так записуєм, як тут записано поки що

 пропонується,  то  це  буде  колізія. Ми в протиріччя

 поставимо   і   фізичну   особу,   яка   є  власником

 сертифікату,  і  з юридичною особою, яка має право за

 цим  законом  брати участь у приватизації переробного

 підприємства.

      Ось  чому  треба дописати, я ще раз півторюю, цю

 статтю     таким     чином     "     не     державним

 сільськогосподарськім    підприємствам,   колективним

 сільськогосподарські   підприємства,   спілки  селян,

 колгоспи,  спілки  кооператів, акціонерні товариства,

 селянські  фермерські  господарства  та інші суб'єкти

 сільськогосподарських  підприємств не державної форми

 власності  передається безплатно не менше 51 відсотка

 акцій,   що   приватизуються,   включаючи  розміщення

 приватизаційних майнових сертифікатів членів трудових

 колективів      відповідних     сільськогосподарських

 підприємств  через  довірчі  товариства,  створені  в

 колективах     товаровиробників.

      І далі  за текстом.

      То  тоді  можна  захистити  і  зв'язати оці дві,

 вирішити  оце  протиріччя. Зрозуміло.

      Ще  є думки  з  цього приводу?

      Шаланський  і  Валентина  Петрівна,  і  на цьому

 дякую.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ.

      Я  хотів  звернути  нашу  всіх  увагу  на те, що

 Президент   у  своєму  обгрунтуванні  говоре,  що  ми

 порушуємо закон. Вийдіть на любий базар і подивіться,

 де  скуповуються  іменні сертифікати, це не порушення

 закону? Як, куди вони потім вкладуться? А ми говоримо

 про  те,  що  на сьогоднішній день в нашій державі, я

 більш   сім  впевнений,  в  1996  році  площі  посіву

 цукрових   буряків   будуть  зменшені,  поскільки  на

 сьогодні вже відомо, скільки і як обкрали селян.

      Не  провівши  оцей  51%  розподіл  акцій,  ми ще

 дальше  заженемо  сільське  господарство  в тупик, ми

 розоримо  наші  переробні підприємства. Це візьміть і

 шерсть, і  картоплю, і що хочете.

      Я  вас  прошу,  у  тій  редакції, яку тільки що

 сказав  Олександр Олександрович, давайте підтримаємо,

 вона  дуже  правильна  і проголосуємо. Дальше тягнути

 нема куди. Я вас дуже прошу, давайте проголосуємо.

      Дякую.

     

      ЄГУДІН.   Спасибо за поддержку.

     

       ГОЛОВА. Валентина Петрівна, остання пропозиція,

 і  будемо  іти.

     

      СЕМЕНЮК.

      Шановний  Олександр Олександрович, я дуже вдячна

 вам  за підтримку, тим більше, що у нас робиться так,

 як  казав  Биков у свій час: " Як "Мессера" заволіть,

 так Валєнтіна Петровна". Але ц е так, до справи.

      Але  лсправа  в  тому,  що  ту  колізію,  яку ви

 замітили,  це дуже правильно, лі я опропонувала вчора

 на  засіданні комісії, і ми навіть проставили питання

 і  проголосували,  щоби  все таки ту норму змінити. І

 підтримую,  потрібно  все таки вашу думку врахувати і

 проголосувати. Це  перше.

      І  друге.  Такий  порядок,-це  відповідно  до 16

 пропозиції,  -такий  порядок  застосовується також на

 вже  приватизованих  підприємствах.  Я  просто умоляю

 його  залишити у відповідній нормі, тому що та цифра,

 яку  я називала, 1284 підприємства, які приватизовані

 за  останній  4 квартал, це вже є результат дії цього

 закону.

      Якщо  ми  сьогодні  не  залишимо  цю  норму, тим

 більше,  що  закладено  механізм  як  його  виконати.

 Потрібно лишити цю норму. Це друге.

      І  вчора на засіданні комісії було вилучено на 5

 сторінці  два верхніх абзаци. Я прошу їх не рахувати.

 І  на  12  сторінці останній абзац також воно було не

 враховано,  вилучено рішенням комісії. Я просто прошу

 його врахувати.

     

      ГОЛОВА.  Валентино  Петрівно, я прошу ми давайте

 підемо  послідовно,  як  дойдемо до тих пунктів, тоді

 будемо  голосувати.

      Таким чином я пропоную статтю, оскільки у першій

 статті  проголосовано  і  ні  в  кого  заперечень  не

 викликає,  статтю  3  викласти  в  редакції, яка мною

 тільки  що  прочитана,  зокрема  виділені  слова  "не

 меньше    51    відсотка    акцій    підпрємств,   що

 приватизуються,      включаючи      про      зміщення

 приватизаційних майнових сертифікатів, члени трудових

 колективів     від     імені    сільськогосподарських

 підприємств"  додати  до  того  фразу  "через довірчі

 товариства, створені в колективах товаровиробників".

      І  цю  статтю 3 із такою поправкою проголосувати

 до  закінчення, а потім до нього вернемося там, де на

 5  сторінці  акціонери-сільгоспвиробники. Те, що ви і

 пропонували Валентина Петрівна. Тобто права сторона в

 3  статті в правій колонці у редакції першого пункту,

 яку  я прочитав, а решта до сторінки 5, до сторінки 5

 голосується, будь ласка.

     

      "За" -

      Хтось  не  зрозумів,  я  бачу.  Ще раз ставлю на

 голосування.   Я   прошу   вибачити:   ми  цей  закон

 голосували    у    поіменному   режимі   весь.   Тому

 продовжується в тому ж поіменному режимі, будь ласка.

     

      ЄГУДІН.   Здесь,  чевидно,  не  голосуют  только

 потому, что мы с вами не договорились по... Откройте,

 пожалуйста  четвертую  страницу,  где  такой  порядок

 "застосовуєтся     також    на    вже    приватизовні

 підприємства".  То  есть,  вот тут мы не договрились.

 Поэтому, очевидно.......

     

      ГОЛОВА.  Та ні, не тому. Справа в тому, що текст

 на четвертій сторінці не змінювався.

     

      ЄГУДІН. Изменился.

     

      ГОЛОВА. Де? Крім трьох рядків внизу?

     

      ЄГУДІН.  4,  16  "такой  порядок  застосовується

 також на вже приватизовані підприємства".

      (Шум в залі)

      А? Я знаю, но тут...

     

      ГОЛОВА. Так, прошу уваги. Давайте так: голосуємо

 тільки  пункт  перший  статті  3, тобто перший абзац.

 Перший я прочитав.

      Будь  ласка, ставлю на голосування. Перший абзав

 3 статті в тій редакції, яку я прочитав.

      Все голосується поіменно.

     

      "За" -

     

      До другого абзацу зміни є якісь.

     

      ЄГУДІН. Нет.

     

      ГОЛОВА. Немає до другого абзацу змін.

      Третій.

     

      ЄГУДІН. Нема.

     

      ГОЛОВА.  Четвертий. На четвертій сторінці третій

 абзац.

     

      ЄГУДІН.  Такой порядок застосовується також

 на вже приватизованих підприємствах.

     

      ГОЛОВА.   Де  це  записано?  Вилучаються  слова,

 проголосовані  раніше  "такий  порядок застосовується

 також на вже приватизованих підприємствах". Можна так

 голосувати!

     

      ЄГУДІН. Я считаю, что можна.

     

      ГОЛОВА.  Та, ну, почекайте, Анатолій Степанович.

 Ви  доручили  Володимиру  Іллічу,  він справляється з

 своїми функціями. Будь ласка.

     

      ЄГУДІН.   Значит,  эти  слова...  Вот  Валентина

 Петровна сейчас как раз задала этот вопрос и сказала,

 что  есть  механизм  выполнения  вот  этого  речення,

 которое  мы хотим снять. К большому сожалению, такого

 механизма   нет.  Я  согласен  сегодня  с  Валентиной

 Петровной  и  с  теми,  кто говорит, что приватизация

 этих предприятий не всегда честно проводилась. Но это

 уже  не  тема  этого  закона.  Это  тема  прокуратуры

 занятия, это тема другого закона. Оставить его можно,

 но как выполнить?

      Вот   сидит   Фонд  имущества.  Мы  очень  долго

 говорили. Ну, пожалуйста.

     

      ГОЛОВА.   Володимиру  Іллічу,  справа...  Зараз,

 зараз, та ні, чекайте. Справа в тому, що... Валентина

 Петрівна, спокійно. Справа в тому, що ми ж подальшими

 нормами  розписуєм,  як здійснюється приватизація вже

 приватизованих  підприємств.  Наприклад,  там,  де ми

 йдемо  про приватизацію шляхом оренди з викупом. Ми ж

 розписуєм  цей механізм. А ми тут раптом вилучаємо. А

 то  ж,  ситуація така: приватизований яким способом -

 уже  приватизовано.  І  там  ми  розписуєм  механізм,

 власне  кажучи,  переприватизації.  А  чому  ж ми тут

 вилучаєм ці слова?

     

      ЄГУДІН.  Дело  в  том,  что  там  мы расписываем

 дополнительный выпуск акций и продажа акций.

     

      ГОЛОВА. І тут так само можна зробити, чому ні?

     

      ЄГУДІН. Тогда нельзя так их же порядок!

      Так их же порядок нельзя писать. Мы же говорим о

 безоплатной  передаче  51%.  А  как  передать  на тех

 предприятиях, которые уже приватизованы?

     

      ГОЛОВА. Валентина Петрівна, прошу.

     

      СЕМЕНЮК. Шановний Володимир Ілліч, я ще раз хочу

 нагадати,  що  сам  механізм  закладений. Два роки не

 йшла   індексація  основних  засобів.  Відповідно  до

 Закону "Про пріоритетний розвиток села" (стаття 4)

 при приватизації була порушена відповідна норма. Тому

 тут  ми  заклали  механізм,  як  зробити.  В  52 рази

 індексуємо     основні     засоби.    51    -передаєм

 товаровиробникам,   1%   можна   поділити   між  тими

 підприємствами,  які працюють. Сам механізм є. Тільки

 головне,  що цю норму треба вилучити, тому що ті, хто

 уже  викупив  через  оренду  з викупом, бояться цього

 повернення.   Якщо   ми   будемо  чекати  Закону  про

 реприватизацію,  а  ви  мені повірте, що якщо ми його

 даже  і  приймем  в  цьому  залі,  то  ми  бачимо, як

 накладалося  вето  на  цей закон і бояться повернення

 цієї  частки. Повірте мені, що ми дочекаемся до того,

 що   такі  галузі,  як  уже  вівчарство,  льонарство,

 хмелярство  уже  вмерли.  Я  ще  раз  повторюю: хміль

 почали завозити із Словакії, з Турції -вовну.

      Підприємства,   які   сьогодні  викуплені  через

 оренду     з    викупом,    не    враховують    цього

 товаровиробника.  Думаючи  про  юридичну  норму, ми в

 першу  чергу  повинні  думати  -спасайте галузі. Цілі

 галузі.  Я вже не говорю про колективні господарства.

 Прошу  вас  прсто  врахувати  цю пропозицію.

      Тим  більше,  що  вчора  ми  дуже  довго  з вами

 говорили  по  цьому  питанню.  Я  розумію,  що  Фонду

 державного  майна  потрібно якось виходити із колізії

 по  сертифікатах, відповідно до тієї роботи.

      Але  ж  чому  порушував  Фонд  державного  майна

 головний закон -закон про приорітетний розвиток села.

 Я  думаю,  що селяни, які сьогодні, взагалі депутати,

 які  присутні  від  сільських  районів, їм прийдеться

 відповідати  -чому  ми сьогодні, законодавці, бачачи,

 що  порушується Закон про приорітетний розвиток села,

 не виправляем  цю  помилку.

      Тому я прошу врахувати цю пропозицію. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Валентина Петрівна, все правильно. Мова

 йде про те, щоб залишити проголосовану проголосований

 рядок  у  тексті  закону.

      Так,  як  у  лівій  колонці  приведено,  як  уже

 проголосовано було Верховною Радою. Нема заперечень?

      Будь ласка. Ну він підтримує нас.

     

      ТАРАСЕНКО. Шановний Олександре Олександровичу!

 Шановні  народні  депутати!  Якраз  ця  норма, що вже

 стосується  приватизованих  підприємств,  я  хотів би

 пояснити,  що  приватизація  майна в агропромисловому

 комплексі  здійснювалась,  в  основному,  за вимогами

 Декрету    Кабінету    Міністрів    про   особливості

 приватизації.  Тобто, утворення відкритих акціонерних

 товариств. І  через аренду  з викупом.

      Тепер  давайте подумаєм, якщо залишимо цю норму,

 як  ми  до  тих, що здійснювались по Декрету Кабінету

 Міністрів. Адже там здійснювалось так: що контрольний

 пакет   акцій,  не  менше  51-го  відсотка,  належить

 трудовому  колективу разом з товаровиробниками. Як ми

 тепер порушемо оцю норму? Якими механізмами здійснимо

 це?

      Я   думаю,  що  і  Президент  зробив  зауваження

 відповідно до цього, тому і вилучила комісія, і треба

 підтримати, що не голосувати цю норму.

     

      ГОЛОВА.  Тут  записано як. Тут же й записано як:

 випуском  додаткових акцій, а ви, Кабінетом Міністрів

 і фондом відрегулююте порядок, терміни, коли це можна

 зробити.  Це  не  означає,  що моментально в один раз

 випустить,  бо обесціняться акції. Подумати, як треба

 зробити.  Але сам принцип він має бути передбачений в

 законі.  Інакше  позбавляється права товаровиробникі,

 які дають сировину на ті підприємства.

      (Шум у залі)

      Марченко, будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО

     

      Олександр  Олександрович,  я  хотел бы напомнить

 представителю    Фонда   государственного   имущества

 Тарасенко,  бывшему  депутату  Верховного Совета, что

 когда  мы  в  том  Верховном  Совете приняли законы о

 приватизаци,  они  паршивые,  они, там, на разрушении

 были,  то  сразу это ощутили селяне. Они вышли, у нас

 было  слушание  здесь,  и  тогда  решением Верховного

 Совета  было  принято,  напомню  до  того, когда Фонд

 государственного   имущества,   Кабинет  Министров  и

 Президент  начали  хитрить  и  играться  в этот общий

 дележ,  именно  тогда,  в  Верховном  Совете (и можно

 документы   поднять  -я  это  хорошо  помню),  селяне

 поставили  вопрос,  и  было  проголосовано,  что  51%

 должно   быть   как   раз...   у   производителей,  у

 товаропроизводителей.  И  все,  что  сейчас  вот  это

 делается,   -это   все   направлено   на   разрушение

 комплексов,  на то, чтобы лишить товаропроизводителей

 права  получать  часть  прибыли  от  перерабатывающих

 предприятий и т. д.

      Поэтому,   уважаемые   депутаты,   я   предлагаю

 проголосовать  "за",  и  это  голосование  считать (в

 соответствии    с   Конституцией,   с   законом)   по

 большинству  голосов. И вето Президенту, если он, так

 сказать...,  автоматически  считать  сброшенным,  или

 отторгнутым  вето   Президента.   А   если  он  будет

 настаивать,  и  приватизация  будет  продолжаться  по

 этой,  по  его  предложенной схеме, а также по схеме,

 которую предлагает Тарасенко и Кабинет Министров -все

 равно мы наведем порядок: их посадим в тюрьму всех, а

 нащи...  а  наши предприятия и сельские производители

 будут иметь эту собственность именно в своих руках, в

 своем распоряжении.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Давайте не будем поки що нікого в

 тюрми  садить, тому що ще Тарас Григорович сказав про

 це правильно: "Все мовчить, бо благоденствує..."

      Прошу... Є пропозиція конкретна - вона визначена

 в   лівій   колонці -  залишити   в   редакції,   яка

 голосувалася  вже  у Верховній Раді, те, що записано.

 А, власне кажучи, і... і...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, я прошу...

      Попову?  Будь  ласка.  Останнє зауваження -це за

 короткою схемою йде, за процедурою... Попов.

     

      ПОПОВ  Д.А.,    308  Бєляєвський виборчий округ,

 Одеська область, Селянська партія.

      Александр   Александрович,  я,  во-первых,  хочу

 поддержать  Семенюк. В каком плане? Значит, мы должны

 сегодня  четко  представить  себе,  что если не будет

 принята  эта  норма,  мы не только развалим сырьевика

 как    товаропроизводителя  -  мы   развалим   легкую

 перерабатывающую  промышленность,  потому что сегодня

 во   всех  хозяйствах  организованы  предприятия  без

 всякого стандарта по переработке. Это противоречит не

 только    санитарным    нормам,    но    и   затратам

 государственных  средств!  Поэтому  сегодня, принимая

 эту   норму,   мы  отрегулируем  и  не  будем  искать

 сырьевика в Турции! То есть, мы спасем обе отрасли -и

 перерабатывающую           промышленность,          и

 сельськохозяйственное  производство.  просто  другого

 выхода нет.

      Поэтому  те  доводы,  котоыре  говорят, что были

 допущены   ошибки,   их  надо  исправлять.  И  именно

 сегодня,    именно  отрабатывая  этот закон.

      Спасибо.

     

       ГОЛОВА.  І  взагалі,  нащо нам турецька шерсть?

 Залишаємо  так,  як  було в ліввій колонці. Ставлю на

 голосування  ще раз цю пропозицію. будь ласка, будьте

 уважні, голосують  усі  "За".

      "За" -

      Прийнято  рішення.

       Тепер  у  нас  внизу  абзац  6,  так  тут зміна

 записана.   Володимир  Ілліч,  без  урахування  вимог

 частини  1  цієї  статті, це до тих підприємств, які,

 власне  кажучи,  не  є предметом приватизації в такий

 спосіб,   але   розміщені   в  зогні  дії  переробних

 підприємств. Нема зауважень до цієї поправки? Бачите,

 самий найнижчий абзац на сторінці 4. Нема заперечень?

 Нема.

      Тоді  вважаємо  погодженими.

      А   тепер   два   останні  абзаци  цієї  статті:

 "Акціонери    -сільськогосподарські   товаровиробники

 фізичні  і  юридичні  особи  мають переважне право на

 придбання акцій переробних і сервісних підприємств на

 вторинному  ринку  цінних паперів зони обслуговування

 цих  підприємств".

     

      ЄГУДІН.   Комиссия   предлагает  снять  эти,

 первое  и второе.

     

       ГОЛОВА. "І в разі відмови акціонерів, зазначених

 цією   статею,   від   придбання   акцій  в  порядку,

 визначеному  частиною 9 даної статті, переважне право

 на   придбання   акцій   мають   сільськогосподарські

 товаровиробники       зони      сільськогосподарських

 підприємств".

      Чому... Одну   секундочку...

     

     ЄГУДІН.  Я могу  обкяснить, почему.

      Тогда,  когда мы серьезно разобрались в том, что

 такое  вторичный  рынок  ценных бумаг, мы поняли, что

 допустили  ошибку, поэтому мы просим снять и первый и

 второй  абзац.

     

       ГОЛОВА.  Поясніть,  будь  ласка,  чому  це так?

 Популярно.

     

       ЄГУДІН.  Ну,  потому  что  тогда,  когда мы

 выходим  на  сторичный рынок ценных бумаг, -это то, о

 чем    говорил   Александр   Николевич,   -начинается

 спекуляция  ценными  бумагами, и мы открываем путь ко

 вторичной  продаже  этих  ценных паперив. То есть, мы

 даем  сами змогу этим предприятиям вторично продавать

 бумаги.

     

      ГОЛОВА.  А  як  буде здійснюваться,.............

 все одно...... буде....

     

      ЄГУДІН.  А  тогда,  когда  появится  рынок

 ценных бумаг, начнут работать законы по рынку ценных

 бумаг  и все. Зачем мы будем опережать собития и сами

 предлагать  торговлю ценными бумагами. Да, перекупят.

 Пойдет перекупка предприятий.

     

      ГОЛОВА.  Інша  думказа  скороченою  схемою. Інша

 думка, Терьохін.

     

      ТЕРЬОХІН.

     

      Шановні   колеги,  тут  треба  так:  або  будуть

 продаватися акції, додатково випущені або не  будуть.

 Або  вони  будуть  іменні і нікуди не будуть діватися

 тобто  мертвим грузом будуть лежати у підприємств....

 у  громадян. Або будутть продаватися. Я міг би вам ще

 раз  нагадати,  що  ринок  ціних  паперів  -це  ринок

 спекуляції  ціними  папераіи і того іншого не буває і

 закони,   якщо  ми  приймемо,  серійно,  вони  будуть

 затверджувать спекуляцію уіними паперами. Ну, якщо ви

 хочете     вирішити,     щоб    громадяни    отримали

 товаровиробники  отримали  акції, поклали в шухлядку,

 не  маючи  права  продати, давайте......... знімемо 2

 абзаци.

      Якщо  ви  хочете все-таки їм сказати, що завтра,

 якщо  це  виробництво  їм  не  підходить,  бо  воно є

 збитковим,  припустимо,  і  вони хочуть позбутися цих

 акцій, виручити якісь  гроші, треба залишати.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Валентина  Петрівна і розробники цього,

 авттори  пропозиції  щодо зняття. Уявимо ситуацію. Ми

 здійснили приватизацію первинно так, як передбачено в

 1   пункті  цієї  постанови,  а  потім  господарство,

 виходячи   з   свого   фінансового   стану,  вирішило

 скористатися  можливістю  реалізувати  свої акції для

 того,  щоб  придбати,  грубо  кажучи, млина в себе, в

 господарстві.

      А  ці  акції  реалізувати  на фондовому ринку як

 юридична  особа. Але тут ми закладаємо норму, що якщо

 появляється  на  ринку  в тій зоні ці папери, то інші

 товаровиробники   мають   переважне   право   на   їх

 придбання.  Тобто  ми  не  порушаємо  1  пункт  нашої

 постанови.  Тобто  ми  стимулюємо саме збереження цих

 акцій  за відповідним товаровиробником. Тому вилучати

 їх,  мабуть,  навряд  чи  доцільно  було  б. Це оці 2

 пункти. Мабуть, їх треба було  б залишити.

      Валентина Петрівна

     

      СЕМЕНЮК  В.  П.  159  виборчий  округ,   депутат

 Семенюк.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  справа  в

 тому,  що  це  пропозиції,  яку,  зауваження,  яке не

 вносив Президент. Це перше.

      І  грунтувалась зняттям від нашої комісії тільки

 із-за  того,  що  цю  норму  ми  спочатку відрегулюєм

 законом про колективне, змін до закону про колективне

 сільськогосподарське підприємство, а потім відповідно

 зможем унести цю пропозицію. Тому що законодавча база

 про  цінні  папери ще у нас фактично майже не працює.

 Це перше.

      Друге,  яке  основне  зауваження.  Як  ми  можем

 говорити  тільки про нову емісію цінних паперів, якщо

 ми  хочем  закласти  цю норму. Тому враховуючи те, що

 Президент  не  давав  цю  норму  нам, а відповідно до

 постанови ми вносим пропозиції, потім внести зміни до

 закону     про     колективне    сільськогосподарське

 підприємства  до  закону  про  цінні папери і внесемо

 відповідну норму. Тому що це буде основою Президенту,

 щоб   він   не  давав  нам  такі  зауваження.  То  ми

 відрегулюєм    спільним    законом   про   колективне

 сільськогосподарське  підприємство.

     

      ГОЛОВА.  Давайте будем виходити з того, що в нас

 ще  немає законів, які регулюють обіг цінних паперів.

 Тоді в тому законі можем передбачити ці питання.

      Ще одна пропозиція Шаланський і все, будь ласка.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ А.М.

     

      Дякую, Олександре Олександровичу. Я хочу сказати

 таке.  Ну,  не  можна  один  крок  ступить  у ринкові

 відносини,   а   дальше   не  йти.  Якщо  не  має  на

 сьогоднішній  день  врегульованого  поля,  то  це  не

 значить,  що  ми не можем постановою віднести якимось

 чином оцю норму закону до порядку (...........).

      Але   якщо  вже  єсть  ринок  цінних  паперів  і

 вторинний  і  первинний,  то  чому  ми обмежуєм права

 власника  акцій  розпоряджатись  ними  вільно.  Це не

 справедливо.  І  закон пишеться то не на сьогоднішній

 день  тільки. Він буде діяти протягом певного періоду

 і  дай  бог  значного періоду. Тому я пропоную ці два

 абзаца   залишити,   проголосувати   їх,  а  якщо  на

 сьогоднішній день не врегульоване поле, то постановою

 привести це у відповідність.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція. Цушко наполягає на

 своєму  слові.  Ну,  давайте, враховуючи те, що він і

 переробка  і  сировинник, і депутат крім того всього,

 даємо слово. Будь ласка.

     

      ЦУШКО В.П.

      Спасибо.   Александр   Александрович!  Уважаемые

 коллеги!  Тут  права  комиссии.  Дело  в  том, что мы

 обеспечиваем    справедливость   при   первом   этапе

 приватизации.  Если  уже  есть  акции, уже хазяин сам

 решает   что   делать.  Потому  что  в  таком  случае

 получается:   например,  пиватизировали  молокозавод,

 собственник доверяет или директору, или если при КСП,

 как  записано,  создается  товарищество по..., то они

 выпускают    дополнительные   акции,   например,   на

 вторичном  рынке -это уже действительно... Ну, решили

 на  собрании, что выпускаем дополнительное количество

 акций   для  продажи,  и  на  эти  деньги,  допустим,

 развивать   производство  или  для  вклада  в  другое

 предприятие.  А  если  мы запишем вот это, тогда надо

 будет  бегать  за  каждым и просит: "Слушай, я завтра

 выпускаю  дополнительные акции, а ты их у меня купи".

 А если он не хочет покупать, значит нельзя выпускать.

      Поэтому   Комиссия   правовая  прошу  поддержите

 комиссию.

     

      ГОЛОВА. В смысле, що?

     

      ЦУШКО В.П.   Чтобы снять эти два азбаца.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Є дві пропозиції.

      Перша: зняти. Друга: залишити.

      Хто  за  те,  щоб  зняти  ці  два абзаци, які не

 вносилися  Президентом, які не вносилися Президентом?

 Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Хто за те, щоб залишить? Ставлю на голосування.

     

      "За"-

     

      Тих,  що  хочуть  залишить  менше,  ніж  тих, що

 хочуть знять.

      Тому  я  прошу  тих,  хто  хоче зняти -активніше

 голосуйте.  Будь  ласка, ще раз ставлю на голосування

 про   зняття  цих  двох  пунктів  до...  будь  ласка,

 увага...  до  врегулювання  цієї  норми  Законом  про

 обіг...

     

      ЄГУДІН. Коллективного предприятия.

     

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Тим  більше, навіщо нам сваритися з Президентом.

 Він  не  вносив таку пропозицію, а ми проголосуємо. А

 тоді знов  будемо  мати  неприємності. Будь ласка.

      До   статті   4...   А,  одне  зауваження.  Одне

 зауваження.  доповнення.

      Розподіл  акцій  між державними, колективними та

 іншими............  підприємствами,  організаціями  і

 так далі і надання послуг в середньому за 5 років, що

 передують  року  приватизації,  а  ті,  що створені в

 період  менше  5  років,  за  час цієї діяльності. Ну

 зрозуміло.

     

      ЄГУДІН. Ну я  думаю, что это справедливо.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  це доповнення.

 Будь ласка. Увага.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      До  статті  5, 6 ніяких зауважень не було. 7 теж

 не потребує переголосування.

      Так,  почекайте.  Немає  ж тут зауважень ніяких.

 Так  як  було, так  і  залишилось.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Володим Ілліч,  що тут?

     

      ЄГУДІН. Нет ничего.

     

      ГОЛОВА. А, може на анступній сторінці. Ні, нема.

      Валентина Петрівна, будь ласка, що ви хочете?

      7 стаття.

     

      СЕМЕНЮК В. П. 41 пропозиція. 159 виборчий округ,

 депутат Семенюк.  8 сторінка.

     

      ЄГУДІН.   Мы   не   дошли   еще   до   нее,

 Валентина...

     

      СЕМЕНЮК В.П. Ой,  я выбачаюсь. 8  стаття.

     

      ГОЛОВА. До 7 нема? Є.

     

      СЕМЕНЮК  В.  П.  Одненька.  Пропущено  слово. 41

 пропозиція. "Що  відбулися".

     

      ЄГУДІН. Відбулася, або  розпочата.

     

      СЕМЕНЮК  В.  П.  Або  розпочата.  41 пропозиція.

      Відповідно  до  того,  що ми проголосували уже у

 третій статті, відповідно залишити цю норму.

     

      ЄГУДІН. Все правильно , теперь да.

      

      СЕМЕНЮК. Так, як ми проголосували у тій статті.

     

      ЄГУДІН. Вопросов быть не может.

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло:  привести  у  відповідність,

 тобто залишити попередню редакцію.

     

      СЕМЕНЮК. Так так.

     

      ГОЛОВА.    Немає   заперечень,   це   редакційна

 поправка, голосувать не треба.

      Я  пояснюю  ще раз. Ми проголосували, знявши два

 абзаци.  Там змінювався порядок приватизації під час,

 вірніше,  обігу  цінних  паперів  під  час вторинного

 обігу,  так.  А  тепер, оскільки ми зняли, то і треба

 залишити попередню редакцію. Все.

      Дев'ята стаття не змінювалася. І десята теж.

      В одинадцятій статті було передбачено раніше, що

 "приватизація майна радгоспів-технікумів здійснюється

 у  разі зміни їх цільового призначення (реорганізація

 в  товарне  виробництво)  згідно  з рішенням Кабінету

 Міністрів   України,   затвердженим  Верховною  Радою

 України".

      А  тепер  ми  зняли, оскільки, ну, зрозуміло, що

 немає...  Ну,  немає потреби ніякої її затверджувати,

 тому  що  є  перелік того, о затверджується Верховною

 Радою, а це не наша функція.

     

      ЄГУДІН. Совершенно верно.

     

      ГОЛОВА. Нема заперечень? Нема.

      Наступні  статті без змін. Стаття 16, ага... Теж

 у  відповідність  приводиться:  "А  ті, що створені у

 період  менше  5  років  за час їх діяльності..." -не

 викликає заперечень.

      У   статті   18   додали:   "...   та   лісового

 господарства". Теж не заперечує ніхто.

      Стаття  21: "Перетворення підприємств, створених

 шщляхом  викупу  державного майна, зданого в оренду у

 відкриті акціонерні товариства". Чи є зауваження.

     

      ЄГУДІН. Тут уточнение просто.

     

      ГОЛОВА. Це уточнення, а останній абзац?

      Залишається,   як   тут  пропонується  у  правій

 колонці.

     

      ЄГУДІН.  Ні,  ні, знять його. Мы ж договорились,

 что  снимаем в той статье, где додаток есть, третьей,

 и снимаем его в 21-ой. Это то же самое.

     

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло, так?

     

      ЄГУДІН. Да.

     

      ГОЛОВА.  Тобто  останній  абзац у... шріфтом, що

 виділено  тут  знімається  із  розгляду.  Хто  за  цю

 пропозицію, будьте уважні. Одну хвилвночку, зараз, по

 цьому?  Шевченко, прошу.

     

      ШЕВЧЕНКО.

     

      Шановні  колегі, я звертаю увагу на формулювання

 не  по  суті,  а  саме  по формулюванню, по редакції,

 поскільки можуть буть різночитання. Не..............,

 а  ті що створені в період менше 5 років -це ж стаття

 16,  та  ще й пропушена кома, за час їх діяльності. Я

 пропоную,  давайте зробимо простіше. Напишемо: ті, що

 існують менше 5 років.

      І  аналогічну поправку внесем також і в 4статтю.

 Буде все дуже чітко і ясно, не буде різних тлумачень.

     

     ГОЛОВА.  Я  думаю, що правильно він говорить, -це

 редакційна.   Не   треба  голосувати.  Це  редакційне

 уточнення.  Так,  так,  це юрвідділ запишить цю зміну

 редакційну, вона не потребує голосування.

      Мова йде про зняття останнього абзацу статті 21.

 Ставлю   на  голосування,  оскільки  таких  зауважень

 Президент не вносив.

     

      ЄГУДІН. Ну, це не останній абзац, на... страниці

     

      ГОЛОВА. На сторінці 12.

      Прийнято рішення.

      Стаття   21  на  сторінці 13 - новація.  У  разі

 невиконання    цієї   статті   протягом   6   місяців

 підприємство визначив в статтях 2, 13 15 цього закону

 підлягають    виключенню    з    державного   реєстру

 підприємств,   іх.....   новий   статус   приводиться

 відповідно до чинного законодавства України.

      Зняти теж?

     

      ЄГУДІН. Ні, ні, залишається.

     

      ГОЛОВА. Це пропозиція робочої групи, вона тільки

 посилює  статтю  і  не  зміняє її суті, ні. Є потреба

 голосувати? Немає. Приймається.

      Тепер більше поправок не було. Ясно. в цілому.

      Тепер   я   хочу  підводку  зробить  таку  перед

 голосуванням  в  цілому,  шановні  депутати.  Ми,  як

 бачите,  в основному врахували зауваження Президента.

 І  щоб  його  позбавити  від  сумнівів,  я прошу вас:

 проголосуйте  278  голосів! І ми введемо закон в дію,

 допоможемо Президенту озброїти його і виконавчу владу

 інструментом для здійснення приватизації в АПК.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу - запросіть до залу всіх...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Голосування йде поіменно, як весь цей закон...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

       ГОЛОВА.  Будь ласка, уважно, зосередились. 278,

 а не 288.

      Прошу  вас.  Ще  раз опублікуємо цей список, щоб

 депутати  були реабілітовані, бо було кілька помилок,

 тих  депутатів, які проголосували  "За" ....

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

       Ні,  ні, нехай не треба. Закон "Про особливості

 майна в агропромисловому комплексі", який враховує, в

 основному,  зауваження Президента, ставиться в цілому

 на  поіменне  голосування. Прошу,  в цілому.

      "За" -

      Хтось  не зрозумів,  що треба  голосувать?

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      погляньте,   проти  тільки  9  депутатів,  і  то

 випадково,  меня  здається.

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Одну хвилинку, я прошу тих 34, що не голосували,

 проголосуйте. І ті, що утримались 14,  проголосуйте,

 і  ви не  помилитесь. Все  зарахується.

     

      ЄГУДІН.   Крестьяне  все  поймут.

     

       (ШУМ   У   ЗАЛІ)

      Десь  не  працюють?...

      Ще  раз   проводжу  голосування.

      Григорій  Герасимович,  голосуйте.

      "За" -

      Ну,  погляньте,  появився  Григорій Герасимович,

 проголосувало  но  7  чоловік більше.

      (Шум в залі)

     

      ____________. Треба ще...

     

      ГОЛОВА.  Я  не  жартую,  шановні, ми повинні, ми

 повинні користуватися своїм правом, яке визначили 240

 депутатів.   Пам'ятаєте,  я  на  трибуні  виступав  і

 просив: не записуйте дві третіх, записуйте половину -

 це  нормально,  це в усьому всіті так робиться... Але

 хотілося  буть святішим ніж Папа Римський декому.

      А  тепер видно, що свята сутана трохи заважає. І

 заважае,  до  речі, і Президентові, він  тепер мусить

 думать,  як...........  з  цій  колізії.  Вводити цей

 закон  ніби...  ми  ж  механізм  заклали,  його треба

 подолати  вето.  Так  от,  щоб  подолати,  треба  278

 гооосів.  І  виходить  так, що враховані зауваження і

 підготовленпі норми....

      (Шум в залі)

      Ще треба ставити на голосування?

      (Шум в залі)

      Зрозуміло,   що   треба?  В  останнє  ставлю  на

 голосування. Будь ласка, зосередилися. Прошу вас... в

 цілому...   в   останнє....   Увага,"за"   голосуйте.

 Шевченко,  голосуйте  "за".  Я  в  Фастові  скажу, що

 правильно голосували.

     

      "За" -

     

      Так, закон  прийнятий.

      (Шум в залі)

      Будь   ласка,  закон  прийнятий.  З  Перзидентом

 розмова  була  тоді Олександра Миколайовича, відносно

 того,  що  він,  подивіться  яким  іти  по врахуванню

 зауважень.  Ми  власно врахували ці всі зауваження, я

 думаю, що Перзидент підпише закон про введення його в

 дію.

      Секундочку,  я  розумію, пропозиція Ваша є та що

 ми вже проголосували з ранку. Будь  ласка.

      Тепер,  відносно  постанови, ми її проголосували

 ще  в  перший  раз,  розглядаючи.  Тому постанова про

 порядок  введення  в  дію  я ставлю на голосування за

 основу, будь ласка. Постанова про порядок введення.

     

      "За" -

     

       Які  доповнення  до  постанови?  Будь ласка, є?

 Дайте слово депутату.  Не зрозуміло? Тихонов.

     

      ТИХОНОВ.

     

      Александр    Александрович,    я   (...........)

 введения   сегоднешнего   закона,  рассмотрения.  Вот

 смотрите,  мы  этот закон уже приняли ранее во втором

 чтении  и  даже в третьем и пятом. Но самое печальное

 то,  что  мы  сегодня исключали абзацы, которые мы не

 голосовали.    Надо    было   вводить   (...........)

 исключать,  мы  не  должны  были исключать эти абзацы

 вообще. И не ставить  на голосование.

     

      ГОЛОВА.  Пояснюю, ми виключили тільки ті абзаци,

 які   включенні   були   комісією   вчора.   Вони  не

 голосувалися  раніше і не виносилися Президентом.

     

      ТИХОНОВ....   Верховна   Рада   их   раньше   не

 голосовала, зачем ей было сегодня голосовать вообще.

     

      ГОЛОВА. Юрій Тимофійович, я прошу, все дотримано

 відповідно   до  регламенту.  Марченко,  Сушко,  будь

 ласка.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

     

      Я    тоже    обращаюсь    к   депутатам,   чтобы

 проголосовали  за  это  постановление.  И,  Александр

 Александрович,  для  того, чтобы вето снималось двумя

 третями голосов необходимо за эту статью было набрать

 две  трети  голосов.  Если  за  этот  конституционный

 договор, это уродство, которое принято, проголосовано

 240,   то   не   может   быть   право   вето  снимать

 квалифицированным  большинством.  Мы  вето  нормально

 снимаем    большинством    Верховного   Совета   -это

 соответствует    и    Конституции,    и   закону,   и

 международной практике, как вы сказали.

      Поэтому  мне  представляется:  раз  и навсегда в

 этом  зале нужно определить, что вето будет сниматься

 нормально  в соответствии с Конституцией большинством

 голосов.  А депутатам предлагаю: проголосовать за это

 постановление.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Цушко. Останнє зауваження.

     

      ЦУШКО В.П.

      Цушко, 315 Тарутинский округ.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 коллеги!    Я    предлагал,   когда   разрабатывалось

 постановление: в перечне исключить два слова, которые

 находятся в скобках "сады и  виноградники".

      Обкясняю почему. Дело в том, что многие совхозы,

 которые имеют садоводство и виноградарство, по разным

 причинам  последние  годы  повыкорчевывали. И сегодня

 из-за   каких-то   50  гекратов,  где  200,  где  100

 гектаров,  но  не  основное  это  производство, будут

 ходить  кланятся  или  в Кабмин, или в Укрсадвинпром,

 потому  что  это  по ихней подаче. Но в Укрсадвинпром

 сегодня  входят  только  400  хозяйств,  а  остальные

 находятся в Минсельхозпроде и так далее.

      Поэтому  я  с Владимиром Ильичем обсуждал, он не

 возражает   против   этого,   но  комиссия  почему-то

 поддержала, чтобы эти слова вставить. Но это дает...,

 не  повлияет  на  приватизацию, единственно дает, что

 руководителю надо приезжать в Киев и умалять:"Давайте

 включайте меня в приватизацию, потому что у меня сады

 есть, там 100 гектаров или 50 и так далее".

     

      ГОЛОВА. ТО що ви пропонуєте?

     

      ЦУШКО  В.  П. Я предлагаю: "сады и виноградники"

 два слова исключить.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Володимир Ілліч.

     

      ЄГУДІН. Почему "сады и виноградники" попали

 в  перечень, по которому Кабинет Министров дает право

 на  приватизацию?  Потому  что  в статье 4 Земельного

 кодекса  четко  записано,  что эти насаждения, сады и

 виноградники, не подлежат приватизации. Поэтому... А?

 Совершенно  верно.  Поэтому нам надо статью Земльного

 кодекса  менять  или  принимать  сейчас  так. А когда

 будем Земельный кодекс там тогда записывать.

      Вот  поэтому  комиссия просто не смогла выйти из

 этой коллизии.

     

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція:  в  цілому проголосувати

 постанову.   Будь  ласка,  зосередилися,  голосується

 постанова в цілому.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято. Дякую.

      Будь ласка, сідайте.

     

      ЄГУДІН. Спасибо всем.

     

      ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми використали час свій.

 Я,  користуючись  потребою  такою і нагодою, хотів би

 від  вашого  імені  подякувати організаторам виставки

 "Льон  України".  Ми  були  свідками,  бачили, що там

 зроблено.   Подякувати  ініціаторам  -депутатам,  які

 потурбувалися   про   те,   щоб   ця   виставка  була

 організована.   Тому   що   ми   розкрили  колосальні

 перспективи,  які  має ця галузь в Україні, і можливо

 дехто   вперше   сьогодні  побачив,  що  це  теж  наш

 незрівняний ні з чим  експортний  потенціал.

      Але  перед  тим,  як  експортом  займатися  цією

 продукцією  треба  було  б  одягти  наших українських

 чоловіків  і  жінок  у те, що можна зробити з льону і

 побачити,  що  воно буде найкраще в світі. Треба буде

 звернутися і до Уряду і очевидно розробити відповідну

 програму  розвитку  льонарства  в  Україні  і під час

 розгляду бюджету подивитися можливості підтримки цієї

 галузі  і  в  цьому  році  вже.  Тому  що  те, що тут

 побачили,  свідчить  про  колосальні можливості нашої

 легкої  промисловості  зокрема  і  в  цій всій галузі

 льонарства  для  стабілізації економіки України.

      Подякуємо  і  учасникам,  і організаторам в тому

 числі,    і   Вітренко,   яка   займалася   конкретно

 організацією цієї виставки. Спасибі.

      (Оплески)

      Завтра засідання  відбудеться  о 10 ранку.