ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  2  ж о в т н я  1996  р о к у

                             16 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   депутати,   займіть  свої  місця,

 підготуйтесь до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

      376   депутатів   знаходяться  в  залі.  Вечірнє  засідання

 оголошується відкритим.

      Ми повинні завершити не питання, включене до порядку дня, а

      питання,  пов'язане з підготовкою до завтрашнього розгляду.

 Себто, ви, депутати, повинні підказати членам ради фракцій, яким

 чином  опрацьовувати  пропозиції щодо кандидатур для висунення в

 склад Конституційного Суду.

      Ви давали? Не будете давать? Ну так назвіть їх, бо я вже...

 записав. Давайте, будь ласка. Дайте мені  прізвища.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Прошу  уваги.

      Процедура  висунення  до  Конституційного  Суду  кандидатів

 визначена  Регламентом.

      Крім  того ми зараз пишемо закон, готується до прийняття, і

 залишилось   три  статті  про  цю  процедуру  і  в  Законі  "Про

 Конституційний Суд".

      Тим  не  менше,  нам  відкладати  далі  розгляд питання про

 формування   Конституційного   Суду   не   можна,   оскільки  це

 конституційна  норма.  І  в  перехідних  положеннях  Конституції

 передбачено  формування  Конституційного  Суду  протягом певного

 періоду  з  часу  прийняття Конституції.

      Цей   час   сплив.  Тому  потрібно  зараз  визначатись.  І,

 виконуючи,  керуючись,  буквально,  нормою Конституції як нормою

 прямої  дії.

      Керівники  фракцій  запропонували,  не керівники, а фракції

 запропонували  ряд кандидатур і просять, щоб сесійний зал шляхом

 рейтингового голосування визначився щодо цих кандидатур.

      Я  коротко  називатиму прізвища і коротко представлятиму ці

 кандидатури,  а  потім  будемо  шляхом  рейтингового голосування

 визначатися відносно ставлення до цих  кандидатур депутатів.

      Я  просив  би вас зосередиться і зважити на одну обставину,

 це  я  вже від себе кажу, дбаючи в данному випадку про авторитет

 Верховної  Ради.  Ми  5  кандидатур із тих, що я називатиму, уже

 обговорили  тут,  представлялися вони, називалися. Я просив би в

 числі  інших підтримати ці кандидатури, тому що інакше не зручно

 буде  перед  цими  людьми.  Зрозуміло?  Ще  раз  підкреслюю  -це

 рейтингове голосування.

      За  алфавітом.  Група  "Реформи" пропонує внести у бюлетені

 для  таємного голосування Івана Григоровича Біласа, юриста, який

 має дві вищі, не дві вищі освіти, а двічі доктор і історичних, і

 юридичних  наук. Має відповідний досвід роботи і працює сьогодні

 заступником  голови  Комісії  з  питань боротьби з організованої

 злочинності.

      Я на рейтингове голосування ставлю цю кандидатур і прошу її

 підтримати.  Я  всі назву: Білас, Винокурова, Говорун, Євграфов,

 Колінько,   Костицький,   Мироненко,   Недригайло,  Ольховський,

 Розенко, Старовойтова, Шишкін, Яценко, Сінченко. Тільки Сінченко

 я не там назвав, він повинен іти після Розенка. Зрозуміло.

      Називаю  ще  раз  кандидатуру  Біласа  Івана  Григоровича і

 пропоную   шляхом  рейтингового  голосування  визначитится  щодо

 можливості включення до списку для таємного голосування.

 

      "За" - 174.

      Вінокурова   Людміли   Федорівна.   Ви   незнайомі  з  цією

 кандидатурою. Я зустрічався з нею. Пропонує... Сьогодні. Ну, по-

 перше, давайте так.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ну  я скажу так, навіть якби й так, як ви запитали, то було

 б   приємно,   тому   що  молода  симпатична  жінка,  1953  року

 народження.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ну я не знаю чи вона зараз тут є. Секретаріат подивіться, є

 вона тут чи нема.

      Я  характеристику даю коротку. Вона працює доцентом кафедри

 господаського    права    юридичного    факультету    Київського

 національного  університету  імені Шевченка, арбітр міжнародного

 комерційного  арбітражного  суду  при торгово-промисловій палаті

 України.  Ще  раз  повторюю,  1953  року  народження.  Із  наших

 кандидатів  одна  жінка.  І  було б дуже пристойно, щоб Верховна

 Рада   рекомендувала   саме   жінку.   Крім   того,   спеціаліст

 господарського  права.  У  Конституційному  Суді,  який сьогодні

 представлений, поки  що від Верховного Суду, від з'їзду суддів і

 Президента  немає  спеціалістів цього профелю, а більшість справ

 Конституційного   Суду  хочемо  ми  того  чи  не  хочемо  будуть

 стосуватися  господарського  права.  Тому,  на мій погляд, можна

 було  б  підтримати  цю  кандидатуру. Ну принаймні зараз, шляхом

 рейтингового  голосування.  Я  так  настирливо, ніби агітую, але

 мова  йде,  в  даному  випадку про те, що це пропозиція депутата

 Буткевича,  який    добре  її  знає.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь   ласка,   я   ставлю  на  голосування.  Я  ставлю  на

 голосування. Я прошу,  підтримайте.

 

      "За" -

      Взагалі можна було б і обрать так та й без мороки.

      Говорун  Володимир  Філіпович,  наш  депутат, ви його добре

 знаєте.  Пропонують фракція аграрників і фракція комуністів. Тут

 присутній.  Вибачте, фракція "Незалежні". Ставлю на голосування,

 на  рейтинг...

 

      "За" - 199.

      Євграфов  Павло Борисович. Був на на цій трибуні. Це один з

 претендентів, який у комісії, котра його розглядала, не викликав

 ніяких  заперечень.  Ми  його  вже двічі тримали тут на трибуні.

 Прошу   висловити   своє  ставлення  до  нього.  Євграфов  Павло

 Борисович   працює  зараз  у  Криму.  До  речі,  характерно,  що

 представник   кримського  регіону.

 

      "За" -

      Колінько  Ольга Михайлівна.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Пропонується  фракцією  Руху. Я коментувать не буду. Ставлю

 на  голосування.

      "За" - 98 голосів.

      Костицький    Михайло    Васильович,    його    кандидатура

 розглядалася тут, доктор наук, солідний професіонал, спеціаліст.

 Прошу підтримати цю кандидатуру.

 

      "За"

      Спасибі.

      (Оплески)

      Мироненко   Олександр   Миколайович,   Мироненко  Олександр

 Миколайович,  його об'єктивка, вірніше, він перед вами виступав.

 Працює...  Зараз,  хвилиночку,  я скажу вам його характеристику,

 тому що, може, не всі запам'ятали.

      Ні, я зобов'язаний сам сказати.

      Мироненко  Олександр  Миколайович,  1942  року  народження,

 працює   заввідділом  Інституту  держави  і  права  Національної

 академії  наук,  має  великий досвід, член-кореспондент Академії

 правових  наук України, академік Української академії політичних

 наук,  доктор філософських наук. В галузі права працює весь час,

 практично.  Дуже солідна людина, і ніяких заперечень немає проти

 його висунення.

      Він  був  тут, виступав, відповідав на запитання. Відповіді

 його сподобалися.

      Ставлю на голосування.

 

      "За" - 247.

      Недригайло   Валентин   Михайлович,   наш   депутат,  юрист

 досвідчений,    має   великий   досвід   практичної   роботи   в

 правоохоронних  органах, генерал-полковник, має дві вищі освіти.

 Ну,  зараз  це  небезпечно  говорить, пропонується фракцією МДГ.

 Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Результат   є.  Ольховський  Борис  Іванович,  пропонується

 аграрниками  і  незалежними.  Ще  раз  повторюю:  аграрниками  і

 незалежними,  проявив  себе... Прошу уваги! Підніміться, щоб вас

 побачили.   Погляньте  який  солідний  чоловік,  будь  ласка,  і

 зверніть  увагу на те, що він працював і в конституційній групі,

 в тимчасовій спеціальній комісії по підготовці Конституції, знає

 предмет   добре,  має  всі  підстави  бути  обраним.  Ставлю  на

 голосування.

 

      "За" -

      Розенко  Віталій  Іванович,  витупав  тут перед вами, двічі

 вичтупав.  Із  числа  претендентів єдиний хто має досвід роботи,

 практичної   роботи   в   галузі   міжнародного  права.  Людина,

 перевірена в різних ситуаціях, має свою думку -не гнеться в один

 чи  інший  бік,  стоть  на основі закону, працює. Працював свого

 часу  заступником міністра Внутрішніх справ, ректором Академії і

 т. д. Ставлю на голосування цю кандидатуру. Ще раз повторюю -він

 двічі був на трибуні. Прошу підтримати.

 

      "За" -

      Сінченко  Сергій  Григорович, наш колега. Тут присутній, ви

 його добре знаєте. Він висунутий комуністами. Працює в Комісії з

 питань  організованої  боротьби з злочинністю, заступнком голови

 комісії.    Принциповий,   надійний   представник.   Ставлю   на

 голосування.

 

      "За" -

      Старовойтова   Галина  Максимівна.  Не  потребує  особливих

 характеристик,  бо всі її добре знають -вона активно веде себе і

 у  складі  парламенту, особливо-в тимчасовій спеціальній комісії

 по  підготовці  Конституції  працювала дуже плідно, представниця

 Криму і крім того - жінка.

 

      "За" -

      Явно депутати не хочуть втрачать жінок із свого складу...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Але   це   нічого   не   значить,  тому  що  це  рейтингове

 голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Шишкін Віктор Іванович...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одна реакція говорить про те, що всі його добре знають.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Має  великий досвід роботи практичної, працював Генеральним

 прокурором,  головою  обласного  суду,  заступник голови комісії

 Верховної  Ради,  обраний  членом  Вищої  ради  юстиції  з'їздом

 суддів, тобто і там користується  авторитетом.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Пропонує  фракція Руху.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю  на голосування.

 

      "За"-

      Ще  раз  повторюю,  це  не має юридичної сили, але з іншого

 боку, якщо аналізувать, то нащо нам втрачать гроші депутатів?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Яценко   Станіслав   Сергійович  -доктор  наук,  завідуючий

 кафедрою  університету,  який  ні  в  кого  не  викликав жодного

 заперечення   і  тоді в  сесійному  залі.  І  висловлювалося  на

 засіданні  ради  фракцій,  що якби про нього йшла мова,  то його

 безперечно  обрали  б членом Конституційного Суду.

      Я  ставлю на рейтингове голосування його кандидатуру, прошу

 підтримати.

 

      "За"-

      Це  інформація  для  роздумів  для  погоджувальної  ради. Я

 просив  би  членів  погоджувальной  ради  після  18-ї  години на

 короткий  термін  на  хвилин  15 зібратися в  залі Президії.

      А   тим часом  будем  розглядати інші  питання.

 

      ГОЛОВА.  Депутат  Бутейко внесений був групою "Центр" 04.09

 було  рішення таке.

      Антон  Денисович  вважає,  що  не  потрібно розглядати його

 кандидатуру, він вважає це недоцільним. Тому взятий самовідвід.

      Слухається   питання   про   проект  Закону  "Про  субсидії

 населенню для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних

 послуг.

      Доповідає Штепа Наталія Петрівна -голова підкомісії Комісії

 з  питань  соціальної  політики  та  праці.

      А співдоповідь буде у автора -Шеховцова Олексія Дмитровича.

      А що з  процедури? Пізніше.

 

      ШТЕПА  Н.  П.  Уважаемый  Председатель,  уважаемые народные

 депутаты,  уважаемые  избиратели  граждане  Украины.

      Комиссия  по вопросам социальной политики и труда совместно

 с  народным  депутатом Украины Шеховцовым подготовила к третьему

 чтению проект Закона "О субсидиях населению по возмещению затрат

 на  жилье"  и выносит  его на ваше  рассмотрение.

      При этом Комиссия, учитывая неоднозначное отношение к этому

 законопроекту...

 

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Наталія  Петрівна, хвилиночку, заспокойтесь, тихо.

 жінка  доповідає  перед вами,  будь  ласка,  спокійно.

      Говоріть.

 

      ШТЕПА.   При   этом   комиссия,   учитывая  неоднозначность

 отношения  к  этому  законопроекту  и  этому  вопросу  в целом в

 Верховном  Совете,  в  Кабинете  Министров  и  обществе в целом,

 вносит   сегодня  на  усмотрение  народных  депутатов  2  крайне

 противоположных  по  своему  содержанию  проектов  постановления

 Верховного Совета. И прошу вас на это обратить внимание.

      Первый  проект  Постановления  "Об  отложении  рассмотрения

 данного законопроекта". Принятием такого решения Верховный Совет

 фактически    поддерживает    выводы    Кабинета   Министров   о

 преждевремености законодательного закрепления механизма жилищных

 субсидий.  И  реализует  предложения,  с  которыми правительство

 официально обратилось в Парламент.

      Но  хочу  подчеркнуть,  что  при  этом  комиссия Верховного

 Совета    и    Кабинет   Министров   придерживается   совершенно

 диаметрально  противоположных взглядов на проблематику вопросов,

 связанных   с   программой   жилищных   субсидий.   Комиссия   и

 правительство пришли к общему мнению в одном, что все положения,

 обусловленные  законопроектом,  в  основном  уже  отрегулированы

 правительственными  постановлениями  и  нет ложной потребности в

 законодательном    закреплении   сегодня   нет,   что   жилищно-

 коммунальное  хозяйство  на  сегодня продолжает быть дотационной

 отраслью, которая находится в системе активного реформирования.

      А  поэтому  законодательное  закрепление  положения данного

 неотработанного  механизма предоставления субсидий станет только

 преградой  к  дальнейшему  совершенствованию  и  будет вынуждать

 Верховный   Совет   постоянно   возвращаться   к  изменению  его

 положений.

      Правительство  согласилось  с  выводами комиссии о том, что

 законодательное  закрепление механизма в предоставлении жилищных

 субсидийвозможно  только  при условии реформирования действующей

 системы  социальных  гарантий,  заработной платы и пенсий. Кроме

 того,  комиссия  считает,  что  должно быть как одним из главных

 условий   уменьшение   количества  семей,  которые  нуждаются  в

 субсидиях  хотя  бы  до  20 процентов. А на сегодня это около 80

 процентов населения.

      Проповедники  рыночных  идей  в сфере жилищно-коммунального

 хозяйства   явно   позабыли,   что   правительство  неоднократно

 заявляло,  что  сроки  внедрения  новых  тарифов  по жилью будут

 зависить  от  реальной  платежеспособности населения, что в этом

 вопросе  не  может  быть поспешности, так как речь идет о мерах,

 которые   касаются   бюджета  каждой  семьи,  а  также  создания

 соответствующего климата в обществе.

      Чтоже изменилось в экономике, в обществе, социальной защите

 граждан  за последнее время, что позволило Правительству поднять

 планку  ен  на жилищно-коммунальные услуги до 80 процентов от их

 себестоимости?  Повысился  жызненный  уровень  трудящихся?  Нет.

 Плетежеспособны  наши граждане? Тоже нет. Оживилась экономика? К

 сожалению нет.

      В   промышленности   продолжается   падение   производства.

 Реальные денежные  доходы  населения  только  в первом полугодии

 этого   года  по  сравнению  с  четвертым  кварталом  1995  года

 сократились  на  1,  9  процентов.  При  этом  тарифы на платные

 услуги,  в  основном жилищно-коммунальные, выросли с начала года

 на  63,  7  процентов. И по заключению самого Кабинета Министров

 были в текущем году основным инфляционным фактором.

      В марте нынешнего года, как вы помните, в щорічній доповіді

 Президента України подчеркивалось, что государственная программа

 жилищных  безналичных  субсидий -это один из важнейших элементов

 социальных  гарантий  для  малообеспеченых слоев населения. Хочу

 привести  только  несколько цифр. По состоянию на 10 апреля 1996

 года  неселением  Украины  было упрачено за жилищно-коммунальные

 услуги только 42 процента от общей начисленной суммы. Не уплатил

 за  услуги  каждый  второй  квартиронаниматель -это 55 процентов

 населения  или   4, 4 миллиона семей. Из них 2, 7 миллиона семей

 или  61  процент  населения  имеют  задолженность за два и более

 месяцев задолженность. А это еще только данные за арпрель месяц,

 когда с августа было новое повышение цен на жилищно-коммунальные

 услуги.

      По  состоянию  на 1 сентября 1996 года только по Автономной

 Республике Крым общий размер задолженности по субсидиям составил

 (даю  еще в старых карболварцевых выражениях) 262 миллиарда 791,

 4  миллиона  карбованцев  на  жилищно-коммунальные  услуги и 227

 миллиардов  164,  3 миллиона на твердое топливо. И вот при таких

 показателях  правительство  принимает в июле решение о повышении

 квартирной  платы и дает указание государственным администрациям

 обеспечить,  начиная  с  августа, возмещение населению стоимости

 коммунильных  услуг  в  размере -не менее 80 процентов их полной

 тарифной  величины.  И таким образом в очередной раз ставит нас,

 Верховный  Совет,  который работал над законопроектом и над этой

 проблематикой  вопроса,  перед случившимся фактом и новым витком

 напряженности  в  обществе,  и  перед  дилемой  -что же делать с

 законопроектом.

      Комиссия,  в даном случае, определилась. Она на даном этапе

 против   принятия   такого   закона,   против   законодательного

 закрепления  отвергнутой обществом, правительственной программой

 жилищных  субсидий,  ставящих  граждан  Украины  в  унизительное

 положение  -просителей  помощи  у  государства,  которое должно,

 согласно   новой  принятой  Конституции,  обеспечить  социальную

 направленность  государственной  заботы о народе  Украины.

      А    если    внимательно    посмотреть   раздел   программы

 правительства,  которую  мы  с  вами  получили  и  которую будем

 рассматривать  в  этом зале, а также проект бюджета на 1997 год,

 то  выполнение  программы  жилищных  субсидий  -это практически,

 извините  за  выражение, мыльный пузырь, который не выполнился в

 этом  году и  не   будет   выполнен  в  1997  году.

      Учитывая,  что  на рассмотрение народных депутатов внесен и

 подготовлен  к  третьему  чтению  законопроект и соответствующий

 проект  постановления, необходимо заслушать и народного депутата

 Шеховцова  Алексея  Дмитриевича  -автора  этого законопроекта, а

 затем  и  всем  вам  определиться: по какому постановлению будем

 принимать  окончательное  решение.

      Однако  я  хотела  бы  в  заключении обратить внимание всех

 народных  депутатов  на  то, что в случае принятия такого закона

 вся ответственность за антинародную политику в жилищных вопросах

 ляжет на Верховный Совет. А рыночные эксперименты над гражданами

 Украины,  которые  ведутся  в  этой  сфере экономики, приобретут

 законодательно правовой  статус. Благодарю  за  внимание.

 

      ГОЛОВА.   Це  інформація  до  розгляду  питання  у  другому

 читанні. Тут не треба запитувать, все зрозуміло.

      Чи є потреба? Є потреба?

      Ну, будь ласка, тоді буквально протягом 6-7 хвилин, тому що

 це  не...  Я ще раз пояснюю: це за процедурою другого читання не

 передбачається взагалі. Але якщо...

      А механізм... Немає потреби.

      Наталія Петрівна, сідайте, будь ласка, спасибі вам.

      Олексій Дмитрович Шеховцов - автор законопроекту. Будь ласка.

 

      ШЕХОВЦОВ  О.  Д.  Уважаемые народные депутаты, у нас с этим

 законопроектом  сложилась,  по-моему,  уникальная  ситуация.  Я,

 депутат  второго  созыва,  не  помню, чтобы при полном неприятии

 законопроекта   Правительством  и  профильной  комиссией  автору

 удалось довести законопроект до третьего чтения.

      Тем  не  менее, у нас сегодня третье чтение. Я напомню, что

 законопроект,  закон принят во втором чтении в начале февраля, и

 мы не приняли 3 статьи, по Регламенту только эти 3 статьи должны

 рассматриваться.

      И  поэтому, в сравнительную таблицу внесены поправки только

 по статьям 2, 3 и 8. Второй, третьей и восьмой.

      Но  поскольку  так  получилось, что Кабинет Министров очень

 долго  думал  по поводу своих замечаний ко второму чтению и я их

 получил   буквально   уже   стоя   на   трибуне,  и,  докладывая

 законопроект  во  втором  чтении, я внес в сравнительную таблицу

 (комиссия  с  этим  согласилась) замечания Кабинета Министров по

 всем  статьям, для того чтобы депутаты имели информацию и полное

 представление  о  том,  чем  не  устраивает законопроект Кабинет

 Министров.

      По  статьям  второй,  третьей  и восьмой комиссия замечания

 Кабинета Министров рассматривала. По остальным статьям - нет.

      Кроме   того,   с   принятием   Конституции   были  внесены

 редакционные   изменения,   которые   привели   в   соответствие

 терминологию  с Конституцией, в том числе и в те статьи, которые

 по Регламенту мы не имели права трогать.

      Но  это  касается,  еще  раз  говорю,  только  редакционных

 уточнений.  Ну, скажем, названия органов власти, исполнительных,

 местных Советов и т.п.

      И   появилась  десятая  статья,  против  которой  возражает

 юридический   отдел.   Она   касается   порядка  распространения

 программы  субсидий  на  тех, кто имеет задолженность по оплате.

 Первоначально    предполагалось,   что   эта   норма   будет   в

 постановлении,  так  у  нас  традиционно  и было, но поскольку в

 Конституции  мы  записали, что Кабинет Министров постановлениями

 нашими   в  своей  деятельности  не  руководствуется,  а  только

 Конституцией,  законами  и  актами  Президента, я вынужден был с

 учетом  новой  ситуации  преложить  эту статью и с постановления

 перенести в законопроект.

      Суть  ее,  кто  читал,  предельно понятна -дать возможность

 вовлечь в программу субсидий тех, кто по обкективным причинам, а

 статья сформулирована так, что в качестве обкективной признается

 вся  политика  власти,  то есть на первом этапе -довольно слабая

 информированность  населения, затем очень жесткие нормы, а затем

 люди  погрязли в долгах и они уже просто утратили интерес к этой

 программе,  потому  что им выдвигали в качестве предварительного

 условия  оплату.  Сначала  вообще  говорят  в категоричной форме

 оплату  долгов,  а  потом  в  рассрочку.  Эта  статья предлагает

 несколько иной механизм для вовлечения в программу субсидий.

      Вот что касается конкретно таблицы сравнительной. Поскольку

 на  всех  этапах  и  в  первом  чтении, и во втором, и в третьем

 постоянно  встает  вопрос  о  том, что этот закон не нужен и вот

 сейчас   от   комиссии  докладчик  опять  приводил  аргументы  о

 нецелесообразности  принятия  этого закона, я вынужден перед тем

 как приступить к какому то голосованию постатейному или какой-то

 иной  процедуре  все-таки  попытаться  свое  видение изложить на

 аргументы   комиссии  по  социальным  вопросам  по  труду  и  на

 аргументы правительства.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Олексій  Дмитрович,  ми  будемо  йти  за

 процедурою  третього  читання.  Так  от  я  хотів  перед тим, як

 дискутувати  це  питання сказати ось про що: субсидії сьогодні є

 фактом  нашого  життя, вони регулюються лише постановою Кабінету

 Міністрів,  але  втручаються  у кожну сім'ю і тому треба, щоб ці

 субсидії  робилися  на  якійсь законні підставі. Цим диктувалися

 дії   автора  законопроекту  Шеховцова  і  цим  диктувалися  дії

 депутатів, які у першому і другому читанні розглянули цей закон.

 Тому  зараз  є  пропозиція  така,  його  розглянути і прийняти в

 третьому   читанні,   а потім  порадимося  щодо  процедури  його

 введення і тому подібне.

 

      ШЕХОВЦОВ  О.  Д. Собственно говоря, и с комиссией была така

 договоренность,  то  мы  посмотрим три оставшиеся статьи, примем

 текст.  Когда  станет вопрос о принятии закона в целом, выступит

 представитель  от  комиссии,  который  изложит  аргументы против

 принятия  закона, а я изложу аргументы за принятие. И тогда, при

 голосовании в целом... А, очевидно, еще от правительства захотят

 высказаться  (опять-таки  уже  по поводу принятия или непринятия

 закона).  То  есть,  фактически,  введение или не введение его в

 действие.   Ну,   несколько нарушился  порядок  -  Пименова  уже

 выступила - решайте, как.

 

      ГОЛОВА. Штепа виступила! Ну, деталі це... Давайте... Наталя

 Петрівна  виступила... Тому давайте так: все-таки є процедура -у

 порядок  дня  внесена  питання для третього читання. Ми пройдемо

 статті,   визначимося   по  окремих  статтях,  які  є  предметом

 дискусії,  а потім обговоримо в цілому, як і за пропозицією, яку

 вніс  тільки що Шеховцов. Ми дамо ще слово комісії, ви і Кабінет

 Міністрів  в  особі  заступнка міністра фінансів, і потім будемо

 приймати  рішення  остаточно. Я прошу вас, треба таким чином -це

 найскоріший  шлях. Будь ласка, олексій Дмитрович, беріть на себе

 ініціативу.

 

      ШЕХОВЦОВ О. Д. Я напоминаю, что мы не проголосовали вторую,

 третью, восьмую статьи...

 

      ГОЛОВА.  Друга стаття...

 

      ШЕХОВЦОВ О.Д. ...Текст перед вами, вторая статья...

 

      ГОЛОВА....   "Норми   споживання  послуг,  на  оплату  яких

 призначаються  субсидії".  Тут  були  послуги,  на  оплату  яких

 призначаються субсидії. Тут були зауваження Кабінету Міністрів -

 відхилені вони, і пропозиція Шеховцова врахована.

 

      ШЕХОВЦОВ  О.  Д. Тут предложения автора, комиссии. Депутаты

 не  подавали  к  третьему чтению (не члены комиссии) учтены. Ряд

 предложений   Кабинета  Министров  не  учтен.  Какие  не  учтены

 предложения?   Те,   которые   предлагали   снизить   нормы   до

 установленных   кабинетом   Министров.  Вот  такие  предлрожения

 Кабмина отклонены. Депутатские все предложения учтены.

 

      ГОЛОВА.  Є  запитання  у  авторів зауважень до цієї статті?

 Немає.  Тоді я ставлю на голосування статтю 2, яка запропонована

 у правій колонці комісією.

 

      "За" -

 

      (Ш у м  у  з а л і)

      Назвіть норму, будь ласка.

 

      ШЕХОВЦОВ.Законопроектом...

 

      ГОЛОВА. Давайте я прочитаю, Олексій Дмитрович, оскільки тут

 українською мовою,  я прочитаю, що  написано тут.

      "Субсидія призначається для відшкодування витрат на житло в

 межах таких норм споживання і окремих послуг. Норма володіння чи

 користування  загальною   площею  житла  та  норми  користування

 комунальними  послугами  для отримання субсидій встановлюються з

 розрахунку  21  квадратний  метр  на  1  особу  і  додатково  21

 квадратний метр на всю  сім'ю.

      Якщо сім'я, яка складається лише з непрацездатних осіб, має

 по  1 жилій кімнаті на кожного члена сім'ї і дадатково не більше

 1  жилої  кімнати  на  всю сім'ю, субсидія призначаєтьсмя на всю

 загальну  площу квартири.

      Окремим  сім'ям, виходячи з конкретних обставин за рішенням

 виконавчих   органів  відповідних  Рад  або  місцевих  Державних

 адміністрацій  чи  уповноважених  ціми  органами  комісій можуть

 призначатися  субсидії  незалежно  від  розміру  загальної площі

 житла за рахунок коштів, передбачених для надання субсидії.

      Рішення  про  це  примається протягом 10 днів з дня подання

 заяви".

      І  дальше.  "Споживання  електричної  енергії на місяць для

 квартир,   будинків,   необладнаних  стаціонарними  електричними

 плитами  75 кіловат -годин на особу, яка проживає одна. Або на 1

 з  членів сім'ї та додатково 15 кіловат-годин на кожного з інших

 членів сім'ї, але не більше 150 кіловат-годин на сім'ї.

      Для    квартир,    будинків,    обладнаних    стаціонарними

 електричними  плитами  або  електроапалювальними  приладами -100

 кіловат-годин  на осбу, яка проживає одна або на одного з членів

 сім'ї  та  додатково...  або на 1 з членів сім'ї та додатково 25

 кіловат-годин на кожного з інших членів сім'ї, але не більше 200

 кіловат-годин на  сім'ю.

      Споживання   скрапленого газу в балонах на рік -40 кілограм

 на особу, яка проживає одна або на сім'ї з 2-х осіб та додатково

 20  кілограм  на  кожного з інших членів сім'ї, але не більше 80

 кілограм на  сім'ю.

      Споживання  вугілля  на  рік  -2 тонни на сім'ю, якщо сім'я

 проживає  в  будинку, квартирі з опалювальної площі не більше 42

 квадратних  метрів і 2, 5 тонни на сім'ю, якщо опалювальна площа

 більше,  ніж  42  квадратних  метри.

      В  разі  споживання торфобрикету замість вугілля відповідні

 норми  збільшуються на  50  відсотків.

      Норми  споживання  вугілля населенням Автономної Республіки

 Крим  затверджуються  Урядом  Автономної Республіки Крим, але не

 вище  норм,  встановлених цим  законом.

      Норми   споживання,   які   не   визначено   цим   законом,

 затверджуютсья  в  установленому  законодавством порядку. У разі

 відсутності  лічильників  витрати  на  оплату відповідних послуг

 враховуються   при   призначення   субсидій   повністю  в  межах

 затверджених  норм.

      Ось  така  стаття  пропонується на   ваш  розгляд.

       У  вас  ще  зауваження є? Орест  Дмитрович,  будь ласка.

      Климпуш,  ваше  запитання.

 

      КЛИМПУШ.  Дякую,  Олександр Олександрович .

      Шановний  доповідачу,  я  хотів би запитати, тут розглянуті

 деякі показники, але немає звичайних дров. А переважна більшість

 аших  громадян  топлять  дровами  і  тільки дровами. І для них є

 вугілля,  як  кажуть,  мрія,  яка  нездійснена.

      Тому  чому  немає  тут чітких вказівок і чітких регламентів

 стосовно  дров?

 

      ШЕХОВЦОВ. Я согласен, что чітких вказівок на счет дров нет.

 Но  смысл  самого  закона  в  том, что гражданам предоставляется

 помощь  государства  по оплате затрат, которые, фактически, ведь

 исчисляются в гривнах теперь, в наших карбованцах.

      И  я  не видел бы проблемы, чтобы местные органы власти при

 невозможности   физически   обеспечить   углем   6  заменяли  бы

 эквивалентным  топливом  -дровами  н а сумму, эквивалентную двум

 тоннам.

      По моим представлениям, законопроект этому не препятствует.

 Конечно,  зная  особенности  нашего применения законодательства,

 может  быть,  было  бы  лучше и все расписать. Ну, на все случаи

 жизни.

 

      ГОЛОВА.  Орест  Дмитрович,  там  можна було б добавити "або

 дровами  веквіваленті".

 

      ШЕХОВЦОВ.   Если  депутаты  поддерживают,  и  оно  несложно

 формулируется   на  слух,  да,  или  в  эквивалентной  стоимости

 дровами.

 

      ГОЛОВА.  Або  по  вартості.  Або  еквівалент  по  вартості.

 Подивитись  треба.  Вартість  все-таки  в  кожному регіоні різна

 вартість  дров. У  лісі  менеш,  в  степу  більше.

      Будь ласка, ще  зауваження?

      Пропозиція Ореста Климпуша відносно того, щоб передбачити в

 еквіваленті   до   вугілля,   так?  Кількості  еквівалентної  по

 теплоздатності,  розуміється  так.  По вартості? Давайте так, по

 вартості  до вугілля. Ставлю на голосування. Пропозиція Климпуша

 голосується.

 

      "За" -

      Ясно.  Не вистачає голосів.

      У кого ще зауваження були? Марковська.  Ну, почекайте Орест

 Дмитрович  не  в  тому справа, що поіменно. Поставим і поіменно,

 але не можна голосувати з голосу. Рік цей законопроект на руках,

 а ви не внесли пропозицію свою.  Будь ласка.

 

      МАРКОВСЬКА   Н.   С.  Дякую.  Олександре  Олександровичу  і

 шановний   Шеховцов   доповідачу,  я  хочу  спитати  одне.  Оцим

 законопроектом ми втручаємся в Ради, люди вистрояться в черги за

 цими субсидіями і це буде социальний взрив. Крім того, ви пишете

 тут  в  свому законопроекті, що із розрахунку 21 квадратний метр

 на  одну  особу. Це загальна площа чи це житлова площа? Як це ми

 будемо розраховувати?

      Є  такі мери міст, особливо в Вінниці, і з подачи можливо і

 їх беруть загальну площу і за балкони. Це теж враховується, якщо

 балкон  застекленний по суті справи. То це тоже враховується, як

 загальна площать. То це як будуть брати ці супсидії і з балконів

 тоже?

 

      ШЕХОВЦОВ. Дело в том, что здесь записана норма володіння чи

 користування   загальною   площою   житла.   Понимаете?  Никогда

 законодатель не будет в состоянии выписать все, в том числе, что

 считать  загальной площою, считать ли балконы или лоджии. Всегда

 отдается  какая-то  часть  работы  на откуп правительству и даже

 местным органам власти, исходя из представлений о здравом смысле

 и о том, что мы все работаем на общие интересы.

      Что касается первой части вопроса. Ну оно совершенно к этой

 статье  не  относится. Оно отнсится к общей дискуссии. Так нужно

 ли  принимать  закон?  Я готов выступить и  изложить свое мнение

 почему  нужно  и  можна  принимать  закон.  Но к этой статье это

 отношение не имеет.

      Я  только  вкратце замечу. Уже 3 с половиной миллиона семей

 пользуется программой субсидий. И как бы ни был мучителен процес

 сбора  справок и оформления, а это полностью на совести Кабинета

 Министров,  все-таки  они  пользуются  и  проблему  свою решили.

 Проблема  олько стоит в том, как сделать эту программу доступной

 для всех тех, кто в помощи реально нуждается.

 

      ГОЛОВА. Кондратюк Анатолій Олексійович.

 

      КОНДРАТЮК. Кондратюк, позафракційний.

      Я  уже  говорив  по поводу субсидій і не раз. Що постановою

 від  24  березня 1995 року Кабінет Міністрів порушив грубо Закон

 про  статус  ветеранів  і гарантії їх соціального захисту. Цілих

 п'ять  статей.  Після  цього  в  кінці  минулого  року  я  давав

 пропозицію  Свято.  Ця пропозиція була прийнята: компенсувати до

 15 січня витрати ветеранів і учасників Ведикої Вітчизняної Війни

 у  зв'язку  з порушенням статей 12, 15 Закону України про статус

 ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту.

      Це  признав  Єршов, признав Кальник, який тут присутній, що

 дійсно  було  порушення.  Одна  до  цього  часу  ці  витрати  не

 компенсовані.

      Слідуючий  момент.  По  поводу цієї площі, про яку говорила

 Марковська.......... документах ця площадь по-різному. В статусі

 ветеранів жила площадь, в постанові від 24 березня ця площадь не

 загальна,  а  тільки  опалювальна.  В  вашому  законі ця площадь

 загальна.  От  така  нісенитниця  вона  на  місцях  грає проти і

 Верховної   Ради,  і  Кабінету  Міністрів  і  прочєє.  Там  ціла

 несуразність в цій справі.

      Я абсолютно согласен з Наталією Петрівною, цей закон тільки

 підірве   авторитет  Верховної  Ради,  його  нада  не  приймать,

 відповідно...

 

      ГОЛОВА.  Анатолій Олексійович, дякую, зрозуміла ваша думка.

 Треба  за   1  хвилину  говорить.

 

      КОНДРАТЮК....  і  на  цьому  закінчити.  Іначе  ми визвем

 дійсно  взрив. Потому що тут, крім цього, даже й цим працівникам

 субсидій  з  березня  місяця  не  плотять  зарплату. І также...

 

      ГОЛОВА. Виключіть  мікрофон. Анатолій  Олексійович...

 

      ШЕХОВЦОВ.   Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый

 Председательствующий!  Всеравно вот я уже в третий сталкиваюсь с

 тем,  что  попытка  говорить  о  конкретных  статьях  и о тексте

 переводится  депутатами    в  плоскость...

 

      ГОЛОВА. Общих  рассуждений.

 

      ШЕХОВЦОВ.... дискуссий о том, нада-не нада, бедные люди-

 не  бедные,  получают зарплату работники отдела сбсидий или нет.

 Поэтому  я  прошу,  давайте  согласимся  с  тем,  что есть смысл

 проголосовать эти 3 статьи без вопросов и без дискуссий. таблица

 роздана  17  сентября,  все  могли  ознакомиться, все там ясно и

 понятно.   Если   эти   статьи   не   будут  проголосованы,  это

 автоматически означает, что необходимости в такой дискуссии нет.

 Я  сойду  с  трибуны  -закон не будет принят. И отложим в долгий

 ящик.

      То  есть, по сути дела хоть так, хоть этак будет поддержано

 предложение  комиссии  по  вопросам социальной политики и труда.

 Если  же,  вопреки  ожиданиям,  эти  статьи будут приняты, тогда

 будет  смысл  развернуть дискуссию о том -принимать закон или не

 принимать.  И  тогда  и  Кондратюк, и Марковская возьмут слово с

 места  3  минуты и выступят. Мне кажется, это более продуктивная

 процедура.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Спасибі.  Із  цього  приводу,  оскільки ми

 дискусію  розпочали,  та  ні,  ви  покажіть -де ваша пропозиція.

 Анатолій Олексійович, нема. Буздуган від комісії, будь ласка.

 

      ШЕХОВЦОВ.  В  вопросе Кондратюка, кстати, нет вопроса, нет.

 Для квартир можно говорить только об общей площади.

      Там все  отаплаваемое.

 

      ГОЛОВА. Олексій Дмитрович, та він вже зрозумів. Будь ласка,

 Буздуган.

 

      БУЗДУГАН.

      Дякую.   Шановні   колеги!  Я  звертаю  вашу  увагу  на  ту

 процедуру,  яку  ми  вам пропонуємо, саме на процедуру. Зараз ми

 голосуємо  3 статті, які залишилися. Нам треба довести цю роботу

 до  кінця. Після того, як ми зробимо цю роботу, ми визначаємося:

 ми  вводимо цей закон в дію, чи не вводимо. Коміссія пропонує не

 вводити  його  в  дію.  Але  про це ми поговоримо після того, як

 проголосуємо  ці  3 статті. Давайте  швиденько їх проголосуємо і

 займемося  дійсно  роботою.

 

      ШЕХОВЦОВ.  Ну,  я прошу прощения. Все-таки тогда речь будет

 идти  не о трех, а о четырех. Я же сказал, что мы добавили 10-ую

 статью в переходные положения.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Будьте  уважні: я ставлю на голосування третю статтю і хочу

 звернуть вашу увагу ще на те.

      Ну, чому ж не проголосуєм?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  ставлю  на  голсоування  статтю в редакції, яку пропонує

 автор і комісія. Третя стаття голосується. Будь ласка.

 

      "За"

 

      Так навіщо тоді до цієї статті, як вона не підтримана?

      (Ш у м  у  з а л і)

      По якій?

 

      ШЕХОВЦОВ.  Уважаемые народные депутаты, уважаемые депутаты,

 есть процедура: статья не принята -она отправляется на повторное

 третье  чтение,  вносите  поправки. Но я сразу скажу: причем тут

 балконы  и лоджии? Балконы и лоджии имеют значение, когда службы

 коммунальные   назначают   оплату   за   жилье.  Вот  тогда  они

 пристегивают эти метры -и люди этим возмущены.

      Когда  мы  говорим об обратном процессе, о компенсации, тут

 это  никакой  роли  не играет. Если у человека и с балконом, и с

 лоджией  40 метров, то по этомй норме он получит субсидию на всю

 площадь,  то  есть  это то, о чем вы говорите, имеет отношение к

 порядку  определения  цены.  Но  закон  этого не регулирует, это

 регулируется нормативными актами Кабмина.

      То  есть,  это  совершенно разные материи. Зачем тут на это

 ссылаться?

 

      ГОЛОВА.  Депутат  Климпуш  пропонував  поіменно голосувать.

 Варто чи не варто це робить?

 

      ШЕХОВЦОВ.  Я считаю, в это нет смысла, в принципе. Мы часто

 голосуем социальные законы под давлением поименного голосования.

 Хоть я и стою на трибуне, докладываю социальный закон о льготах,

 по сути дела, я считаю, что практика наша завела нас так с этими

 льготами, что...

 

      ГОЛОВА.  Значить,  ще  раз...  Ну,  я  прошу  вас, депутати

 шановні,  17  вересня вам розданий цей документ, а тепер на слух

 кожен  хоче  добавити  ще  своїх  20 копійок. Ну, не можна цього

 робити!  Тому  що  ми  зайдемо далеко, ми можем написати так, як

 колись  голосували  по  деяких  законах  у  90-91 році, ще тепер

 розібраться не можемо з ними про пільги. А мова йде про те, якщо

 сьогодні  субсидії  даються,  то  вони  повинні  мати  під собою

 законну  основу. Так чи ні? От тому треба проголосувати закон, а

 про порядок введення подумать. Ну, дайте Довганчину півхвилини.

 

      ДОВГАНЧИН. Дякую Олександре Олександровичу, тут зрозумійте,

 що  еквівалент між електроенергією по вартості і тонною вугілля,

 ви  ж  інженер-механік,  розумієте  що  це  воно  зовсім  не те.

 Еквівалент може бути по теплотворній здатності, ще по чомусь, но

 тільки не по вартості, не по ціні. Раз.

 

      ГОЛОВА. Звичайно.

 

      ДОВГАНЧИН.   Друге.  Про  субсидії  ми  говоримо,  про  які

 субсидії  йде  мова?  Сьогодні  ніхто  нікому  ніякі субсидії не

 плотить, не плотить -це ми лише розказуєм і нема ніяких субсидій

 абсолютно, служби є, а субсидій нема.

      І    третє.    85   кіловат,   якщо   пенсіонер   заощаджує

 електроенергію  у  нас є границя -менше 85 кіловат йому субсидію

 не  нараховують,  Олександре  Олександровичу,  людей затсавляють

 перетрачати  електроенергію,  щоб  він получив субсидію. Ну, при

 чому цей закон?

 

      ГОЛОВА. Ну, я ще раз прошу, не я вношу закон.

 

      ШЕХОВЦОВ.  Причом  ваши вопросы, извините? Норма гласит,

 что если гражданин израсходовал такое количестко электроенергии,

 то   ему  обязаны  компенсировать,  потому  что  это  социальный

 минимум.  А  вот  если  он  недорасходовал  как быть? То это уже

 механизм  финансового  учета,  это правительство решает и то что

 оно  так  решило  -это к нему вопросы. Закон не содержит никаких

 норм, касающихся того как оформляется, какие справки собираются,

 как  производится финансовый учет и так далее. Так что эта часть

 вашего вопроса не ко мне и вообще не к месту.

      Что  касается  того,  нужны  ли субсидии при общем развале.

 Уважаемые  народные  депутаты,  когда  мы  все,  а по-моему все,

 выступаем за то, чтобы существовал понятный, прозрачный обществу

 "минимальный  споживчий кошик", то мы себе реально представляем,

 что  в  нем  должно  быть.  Хотя  потом  он выражается в ценовом

 эквиваленте.

      Суть  этого закона, если отвлечься от всех этих дискуссий о

 том, у нас антинародное правительство или нет, сводится к тому -

 установить   ли  законом  этот  кошик  минимальный  в  отношении

 коммунальных потребностей населения. толькои всего! Что является

 минимальны потребительским бюджетом, минимальной потребительской

 корзиной конкретно по коммунальным платежам. Не более, не менее!

 Но почему-то постоянно депутаты пытаются увести этот вопрос...

 

      ГОЛОВА.  Деякі депутати!..

 

      ШЕХОВЦОВ   О.   Д....   в   сферу   политических  дискуссий

 справительством...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, ще раз прошу...

 

      ШЕХОВЦОВ   О.   Д.  Я  лично  -за  голосование  без  всяких

 дискуссий!.. А депутаты постоянно хотят подискутировать...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку! Я прошу... Почекайте!.. Анатолій

 Олексійович,  шановні депутати, давайте визначимося таким чином:

 всі  тут,  в  залі  (або,  принаймні, відсотків 95) вважають, що

 треба не субсидії давати,...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 ...а  нормальну  заробітну  плату,  пенсію,  стипендію тощо. Але

 сьогодні субсидії є, і треба, щоб вони були законними. Тому...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилинку! Тому, розуміючи, що це закон тимчасової дії,

 треба  визначити  цей  мінімальний споживчий кошик на комунальні

 послуги.  І  Шеховцов  це  пропонує. Вносилась пропозиція статтю

 другу   голосувати  частинами,  оскільки  вони  викликають,  так

 сказать,  сумніви.  Саме: одна стаття (чи одна норма) суперечить

 іншій, тому...

 

      ШЕХОВЦОВ   О.   Д.  Нет,  там  нет  противоречащих  норм...

 Александр  Александрович,  все-таки я два слова добавлю к вашему

 комментарию.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ШЕХОВЦОВ  О.  Д. Вот не будет такого уже, чтобы были только

 дотации и не было программы субсидий! Ну, мне не верите - ладно.

 Богатая  Швеция, в которой и уровень пенсий, и зарплат достойный

 (поверьте,  достойный!). Тем не менее, фактически используют две

 программы - программу  сдерживания цен (по-нашему, дотировани) и

 программу  адрессной  помощи.  Одно другого не исключает - важны

 всего  лишь  пропорции:  действительно,  какую  часть  населения

 державть на субсидиях, а какую часть -на зарплате. Но (я еще раз

 говорю): одно другого не исключает!

      А  при  той  ситуациии,  куторую  вы не хуже меня знаете по

 зарплатам  и  пенсиям  мы реально вынуждены нравится вам это или

 нет  малообеспеченным  оказывать  помощь.  И  тогда у нас встает

 вопрос,  а  в каких размерах? Пока что эти размеры, этот минимум

 определило правительство.

      Я  считаю,  что  он  не соответствует представлениям нашего

 населения,  наших избирателей о том, в какой же мере государство

 должно   им помагать.

      И  предлагаю  установить  несколько  более высокий минимум,

 несколько  более высокий.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  прошу уваги. Аналіз дискусії з

 приводу  розгляду  з приводу 2-ї статті цього закону показав, що

 частина  депутатів не розуміє суті цього законопроекту. І тому в

 мене  є  така  пропозиція аби ви, прошу, щоб ви її ппідтримали -

 перенести  розгляд цього закону  на наступний  сесійний тиждень.

      А  тим часом доручити всім комісіям розглянути цей проект у

 себе на засіданнях і оформити протоколом своє ставлення до цього

 проекту.

      Інакше це буде просто, ми кожен будем добавляти по комі, по

 цифрі,  по  метру,  атолку від того не  буде.

      Хтоза   цю  пропозицію,  перенести  на  наступний  сесійний

 тиждень   розгляд   цього   закону,   доручивши   всім  комісіям

 проаналізувати  його  зміст  і  протоколом оформити ставлення до

 закону,  ставлю на  голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю на голосування, підтримуйте, будь ласка.

 

      "За"-

      Рішення прийнято. Спасибі.

 

      ШЕХОВЦОВ.  Я благодарю за внимание и жду приглашение от

 комиссий  поучаствовать  в  ваших  заседаниях,  чтобы я мог дать

 пояснение.  И,  кстиати,  предлагаю  комиссиям приглашать туда и

 представителей  Кабинета Министров.

      Спасибо  еще раз.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  Секретаріат  взять  на  контроль  графік

 проведення  засідань  комісій з цього приводу і про час засідань

 повідоміти  Шеховцова  і Кабінет Міністрів. І комісію, звичайно,

 Буздугана.

      Про  зауваження Президента до Закону України "Про звернення

 громадян". Юхимчук Анатолій Петрович, член Комісії з питань прав

 людини,  національних  менших  і міжнаціональних  відносин.

 

       ЮХИМЧУК.

       Шановинй Олександр Олександрович, шановні колеги!

       Верховною  Радою  України 5 червня 1996 року було прийнято

 закон  України "Про звернення  громадян".

      Важливість   такого   законодавчого   акту   відображено  в

 підтримці  народних  депутатів  України,  які у 253 голоси "за",

 "проти"  -ноль  засвідчили  незалежно  від  політичних  поглядів

 потребу  в такому  законі  для  українського суспільства.

      Відповідні   позитивні  відгуки  щодо  актуальності  даного

 закону висловлені місцевими органами державної влади і місцевого

 самоврядування,  які  досить  активно  прийняли участь у процесі

 розробки  законопроекту.

      Водночас  27  чевня 1996 року, керуючись вимогами і нормами

 Конституційного  договору  між  Президентом  України і Верховною

 Радою  України,  зокрема  Статею  23,  що  мав  чинність  на час

 прийняття  законопроекту,  Президент  України надіслав Верховній

 Раді   України  зауваження  до  Закону  України  "Про  звернення

 громадян",  що також підкреслює важливість такого правового акту

 для громадян України та відповідних державних інституцій.

      У   своїх   зауваженнях  Президент  України  наголосив,  що

 зазначений  закон давно очікувався державними органами, органами

 місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, а також

 громадянами.

      До   цього   часу  в  Україні  користуються  законодавством

 колишнього Союзу  РСР або  відомчими  інструкціями.

      Свого  ж  законодавчого акту, який би регулював ці питання,

 немає.

      Підкреслено   також,   що   даний   закон   матиме   широке

 застосування,  і  по своєму змісту повинен бути доступним як для

 службоих  осіб,  так  і для  громадян.

      Виходячи  з  актуальності  закону,  Президент  висловив ряд

 зауважень,  які   на  думку  Комітету,  Комісії  Верховної  Ради

 України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин  і

 міжнаціональних   відносин   вдосконалюють  законодавчий  акт  і

 регламентацію  правових  відносин  між органами державної влади,

 місцевого    самоврядування,   підприємствами,   установами   та

 громадянами.  Основні  зауваження стосуються статей 1, 3, 4, 11,

 12  першого  розділу  "Загальні  положення";  статей  14, 16, 20

 другого та 21, 22  третіх розділів данного закону.

      Запропоновані  також  зауваження  щодо редакційних поправок

 окремих  статей  закону.  Відповідно  до  статті  94 Конституції

 України  та  Регламенту Верховної Ради України Комісія Верховної

 Ради  України  з  питань  прав  людини,  національних  меньшин і

 міжнаціональних  відносин  на своєму засіданні від 10 липня 1996

 року  врахувала  практично  всі зауваження суб'єкта законодавчої

 ініциативи  та  вирішила  винести  Закон  України "Про звернення

 громадян"  на  розгляд  Верховної  Ради  України  з  урахуванням

 зауважень  Президента  України,  що  містяться  у  розданній вам

 порівняльній таблиці.

      Шановині  колеги,  цілком  природно  і зрозуміло, що автори

 окремих норм і статей цього закону, до яких надійшли зауваження,

 мають право на висловлення і відстоювання власної позиції. Разом

 з тим, усвідомлюючи значення Закону "Про звернення громадян" для

 суспільства, особливо на данному етапі, коли в силу обставин, що

 склалися  у  социально-економічному  розвитку держави, громадяни

 змушенні вдаватись до державної підтримки та соціального захисту

 у своїх зверненнях на адресу органів державної влади.

      Комісія   просить   вашої   підтримки   данного  закону  із

 зауваженнями  Президента  України  і сподівається на розуміння і

 об'єктивність,   які   будуть   висловленні  у  наслідок  вашого

 голосування.  В  котре  переконанний, що данний закон необхідний

 для  України.  Він  стане  на  захист  конституційних  свобод  і

 гарантій громадян України.

      Щиро дякую за увагу і підтримку.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  Анатолій  Петрович доповів про

 суть  зауважень  Президента  і  про  те,  що  вони практично всі

 враховані   комісією,  тим  більше,  що  це  були,  як  правило,

 зауваження  редакційного  характеру. Можна розглядати постатейно

 зараз,  а  можна  голосувати  в  цілому.  Є  зауваження?  А нащо

 (............) записуваться, коли пропозиція..., коли в третьому

 читанні зауваження не розглядаются в процесі обговорення.

      Давайте по конкретних статтям, якщо є для цього потреба. До

 назви,  і  розділу,  і  преамбули нема зауважень і не було. Вони

 проголосовані Верховною Радою.

      До 1 статті враховані зауваження.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Можна   в   цілому   голосувать?  Крім  однієї  статті,  де

 відхилена.  Давайте  пройдемо  цю  статтю.

      Президент вважає, що порядок прийому громадян в статті  21,

 організацію  прийому  громадян  вищими посадовими особами... Тут

 написано  ак (нами запропоновано): "Вищі посадові особи держави:

 Президент,  Голова  Верховної  Ради,  Прем'єр-міністр здійснюють

 прийом у встановленому ними порядку". Ми це проголосували.

      А Президент пропонує записати так:"Питання прийому громадян

 Президентом  України,  Головою  Верховної Ради України, Прем'єр-

 міністром   вирішується  цими  посадовими  особами  сомостійно".

 Власне  теж  саме сказано, тільки що? Не зовсім відповідає назві

 статті.  Стаття називається "Організація прийому" і повинна мати

 інший, я б сказав так, відмінковий навіть ряд.

      Тому  я  просив  би  підтримати в даному випадку пропозицію

 комісії.  Ви наполягаєте на редакції Президента?

     

      ЮХИМЧУК.   В  даному  випадку...  Олександр  Олексаедрович,

 дозвольте?  Шановні  колеги!  В  даному  випадку  редакція,  яка

 запропонована комісією, вона зобов'язує сьогодні в законодавчому

 плані організацію прийому даними вищими посадовими особами.

      В  редакції  Президента  тут  трошечки, я б сказав би, єсть

 певна  самостійність  у  вирішенні  чи  приймать, чи не приймать

 вищими посадовими особами.

      Я  гадаю,  що  практика  засвідчує,  що  ці  особи  повинні

 сьогодні  саме  особливо в такий період, який заставляє сьогодні

 іти людей до цих інституцій... Тому прийом  обов'язково  повинен

 буть.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  вибачити.  Давайте, щоб не було дискусій

 зайвих. До статті 1 нема зауважень? Нема.

      До статті 3, де було зауваження Президента, воно враховане.

      До статті 4 так  само.

      До статті 5 враховано зауваження, не викликає заперечень.

      До   статті   12.  Назви  цієї  статті  пропонує  Президент

 записати - "Сфера  застосування  цього закону".

     

      ЮХИМЧУК. Комісія   врахувала.

     

      ГОЛОВА.  Нема  зауважень? І друга поправка, вона врахована.

 Дія цього закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг

 громадян,   встановлених   Кримінально-процесуальним,  Цивільно-

 процесувальним і Трудовим законодавством.

     

      ЮХИМЧУК. Врахована. Комісія  підтримала.

     

      ГОЛОВА. Так. Стаття 15. Ну  почекайте, будь ласка.

      (ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ)

      Ну  що ж по 12 . Будь ласка, які зауваження у вас?

     

      ЮХИМЧУК. Там немає. Все враховано.

     

      ГОЛОВА.  Ну  почекайте  до  14. 12 ж зараз іде. Будь ласка,

 Кузьменко.

     

      КУЗЬМЕНКО С.Л.

      Спасибі.  Сергій  Кузьменко, "Комуністи України". Я не можу

 погодитись з рішенням комісії -врахувати зауваження Президента і

 вилучити  пункт,  який  у  першій  редакції  звучав таким чином:

 "Заяви  героїв  Радянського  Союзу, Героїв Соціалістичної праці,

 інвалідів  та  учасників Великої Вітчизняної війни, інвалідів та

 ветеранів  траці,  учасників ліквідації аварії на Чорнобильській

 АЕС,   багатодітних   сімей,   одиноких  матерів  та  колективні

 розглядаються першими керівниками державних органів...

     

      ГОЛОВА.  Сергій Леонідович! Виключіть мікрофон, будь ласка.

 Це 14 стаття. Ми 12 обговорюємо зараз. Праву колонку дивіться.

     

      ЮХИМЧУК.  Дивіться  праву  колонку.  це ще не дійшли до цеї

 статті. Ми зараз по 12 мову ведемо.

     

      ГОЛОВА.  До  14  статті. Зауваження Кузьменка стосуються 14

 статті. Будь ласка,  Анатолій  Петрович.

     

      ЮХИМЧУК.  В  даному  випадку  комісія  врахувала зауваження

 Президента,   є   заключення,   пропозиції   науково-експертного

 відділу,  де є певна аргументація, що сьогодні на адресу органів

 державної   влади,  місцевого  самоврядування  надходить  велика

 кількість звернень саме цієї категорії громадян.

      Тому,  в  даному  законі  в  статті  20  в правій колонці в

 частині   третій   передбачено  пільговий  прийом  громадян  тих

 категорій, які визначені в нашому законодавстві.

      Тому,  широке  таке  висвітлення  і перелік таких категорій

 вважає  Президент  не  потрібним. І є з цього приводу заключення

 юридичного відділу і науково-експертного відділу Верховної Ради.

     

      ГОЛОВА.  Хто  підтримує  редакцію, яку відстоював тільки що

 Кузьменко?   Аргументація   тут   зайва  не  потрібна.  Я  прошу

 проголосувати.   Будь  ласка,  підтримайте  депутата  Кузьменка,

 Кочерги.

     

      "За"

     

       Голосів не вистачає.

      До цієї статті ще?

      Пейгалайнену, будь ласка, дайте слово.

     

      ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.

      (Пейгалайнен,      фракция     "Коммунисты",     Харцизский

 избирательный округ)

      Александр  Александрович, рассматривая статьи 14, 15, 16, я

 не  могу  согласиться именно с Предложением Президента исключить

 часть вторую. И вот почему.

      Во-первых,  мы  знаем,  что сегодня герои Советского Союза,

 герои  Социалистического  Труда,  а также другие граждане других

 классификаций  имеют  полное  право  на  то,  чтобы их принимали

 первые  лица  государственной власти, предприятий, хозяйственные

 руководители   и  прочие,  прочие.  Это  сегодня  узаконено  тем

 законодательством, которое действует.

      По  нашей же Конституции, за которую я не голосовал, но зал

 проголосовал,  статья  22  четко  говорит:  "При прийнятті нових

 законів  або  внесенні  змін  до  чинних законів не допускається

 звуження змісту до обсягу існуючих прав і свобод".

      Поэтому  мы  не имеем право именно здесь ограничивать права

 наших  уважаемых  при том граждан, поэтому я настаиваю, чтобы мы

 сохранили именно эту часть вторую в статье 14, 15 и 16.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Анатолій Петрович.

     

      ЮХИМЧУК А. П. Шановні колеги, для того щоб ми сьогодні дали

 можливість  жити  і  діяти  цьому  закону  нам  потрібно  по тим

 пропозиціям,  що  ви  пропонуєте,  набрать  в  першу  чергу  300

 голосів - це раз.

      Друге.  Я звертаю вашу увагу на те, що в статті 20 в правій

 колонці  мова  йде ось в якому напрямку: звернення громадян, які

 мають   встановлені   законодавством   пільги,  розглядаються  у

 першочерговому  порядку,  тобто  у  нас  є  закон про соціальний

 статус  ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту, у нас

 є закон про соціальний захит... аварії на Чорнобильській атомній

 станції,  він  передбачений  сьогодні  і  ці категорії повинні в

 пільговому  порядку  прийматься  органами  державної  виконавчої

 влади.  Тому  широке  тлумачення  і  висвітлення цих категорій в

 нашому  законі  вважають  всі  інституції,  які  дали заключення

 недоцільним.

      Ну,  ви маєте право на відстоювання своєї позиції, однак, я

 кажу,  що ми можем затримати впровадження цього закону тільки за

 того...

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   депутатів,   в  тому  числі  депутата

 Пейгалайнена  зважить  наодну обставину, тут перераховані власне

 кажучи  всі  категорії  тих людей, що звертаються, якщо потрібно

 буде  приймати першою особою колективне звернення, то завжди той

 хто  пише  скаргу  знайде ще два підписи, щоб була це колективна

 скарга.  І  таким  чином  всі  керівники  організацій,  установ,

 починаючи  з  районої  ланки  будуть  займаться  тільки прийомом

 громадян.

     

      ЮХИМЧУК А.П. Безперечно, безперечно.

     

      ГОЛОВА.   І   тому,  підримуючи  вашу  пропозицію  стосовно

 шанованих  членів  нашого  суспільства,  я  б записав би тут, це

 відніс  би  тільки  на  адресу  героїв Радянського Союзу, героїв

 соцпраці,  інвалідів війни. От хоть би ці три категорії, тоді це

 буде інша справа. Інвалідів війни.

      Я  прошу,  якщо  ви  не заперечуєте, давайте підтримаємо цю

 норму, яка запропонована тут у лівій колонці.

     

      ЮХИМЧУК  А. П. В такій редакціі можна погодитись, але треба

 голосувать 300 голосів.

     

      ГОЛОВА.  Мова  йде  про  те, що ці категорії громадян мають

 пільги  щодо  розгляду  їх  справ,  але  ті пільги не стосуються

 прийому  їх першими посадовими особами. А ми пропонуємо в даному

 законі,  щоб  зважити  на  цю  обставину,  3 категорії громадян:

 Героїв з праці, Героїв Радянського Союзу (тобто Героїв війни, як

 правило) і інвалідів війни. І цього буде досить -  так вистачить

 для всіх керівників, хто веде прийом громадян!

      Можна  ставить  на  голосування?  Ставлю  на голосування цю

 пропозицію.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Тоді  автоматично  це  переноситься в 15-ту і 16-ту статті,

 так я розумію?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні, ні, ні - це не долання виплат, це не подолання виплат...

      Ставлю  на  голосування  і  15-ту,  і 16-ту статті з такими

 поправками, які приводяться у відповідність з 14-ю статтею:

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Можна голосувати в цілому закон?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      З  цими проголосованими поправками закон в третьому читанні

 голосується  в  цілому  в  редакції,  яку запропонувала комісія.

 Ставлю на голосування:

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі. Постанова тут приймається, ні?

     

      ЮХИМЧУК.  Дякую. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Чи ми вже її прийняли?

     

      ЮХИМЧУК. Там є постанова, да.

     

      ГОЛОВА.  А,  є проект постанови у вас... він перед вами. За

 основу ставиться на голосування:

     

      "За" -

      Прийнято  рішення.

      Як  1  стаття...  1-й пункт цієї постанови з урахуванням це

 означає,   що   ми   врахували  повністю  чи  як?  Чи  частковим

 врахуванням чи  як?

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ЮХИМЧУК. Практично   ми  більшість зводиться...

     

      ГОЛОВА.  Ну,  з  урахуванням  так  і є. Тоді в цілому можна

 приймати? Ставлю на голосування.

     

      "За"-

     

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      Про  проект  Закону України про внсення змін і доповнень до

 Кримінального  та  Кримінально-процесуального кодексів України і

 Кодексу   України  "Про  адміністративні  правопорушення ,  щодо

 посилення  відповідальності  за  посягання  на  життя, здоров'є,

 майно  суддів,  працівнків  правоохоронних  органів,  осіб,  які

 беруть участь в охороні громадського правопорядку та громадян".

      Друге  читання. Олександр Маркович Бандурка доповідає, член

 Комісії з  питань законності і правопорядку. Увага.

     

      БАНДУРКА.  Шановні  джепутати,  шановний  Голово! Степенко,

 вгамуйтеся!  Це про ваш захист іде мова.

     

      ГОЛОВА. Олександр Марковиич, не робіть зауважень депутатам,

 а робіть інформацію...

     

      БАНДУРКА. Я їх закликаю до роботи. Шановні депутати, в 1-му

 варіанті  цей  закон  був вручений вам 3-го березня 1996 року. 6

 березня розглянутий в 1-му читанні і відправлений для підготовки

 на 2-е читання, переданий вам знову був 9-го липня, а додатки до

 нього  3-го  вересня.

      Про  що  йде мова? В старому законодавстві відповідальність

 за  посягання  на  життя,  здоров'я  і майно суддів, працівників

 правоохоронних  органів  та  осіб,  які  беруть участь в охороні

 громадського порядку та громадян, подавалась, якщо штрафи, то це

 в карбованцях і відносно мінімальної заробітної плати.

      Додатки,  які вам роздані, передбачають перерахування такої

 відповідальності   в   гривнях   і  відносно  за  базу  береться

 неоподаткований  мінімум.

      Яка  різниця.  Ви  знаєте, що мінімальна заробітна плата 15

 гривень,  неоподаткований  мінімум  доходів громадян 17 гривень,

 але  якщо  йде  про  штрах  про  100  гривень, то це вже різниця

 набігає в 200 гривень між старим покаранням і новим. Тобто, мова

 йде  про  реальне  посилення  відповідальності - це раз.

      І  друге  -про  реальне посилення покарання, яке м оже бути

 реалізоване.  Бо  коли  сьогодні  дають  відстрочку покарання чи

 умовинй  термін  покарання,  чи іреальну міру, але немає де його

 утримувати,  місця  позбавлення  волі  переповнені,  то  штраф є

 найбільш  діюча  міра  впливу на  правопорушника.

      Для  другого  читання  поступило  декілька  пропоизцій, які

 Комісія  з питань  законності  і  правопорядку  врахувала.

      В кожній статті цього закону зміни йдуть, оті перерахування

 з   карбованців   на   гривні  з  мінімального  неоподаткованого

 мінімуму, з мінімальної зарплати на неоподаткований мінімум.

      Я  пропоную  таку форму, Олександр Олександрович, роботи. Я

 називаю статтю, міру покарання в новій формі по тих перерахунках

 і ставимо на голосування. Як нема заперечень, тоді, може, підемо

 і блоками,  будемо  йти  зразу  по  декілька  статей.

     

      ГОЛОВА.  Закон, назва, преамбула змін не має, перша частина

 в   Кримінальному  кодексі  України.  Посилання  іде  на  статті

 відповідні   цього   кодексу.  Комісія  з  питань  законності  і

 правопорядку  внесла поправку змістом: "Санкцію у вигляді штрафу

 у  пропонованій нормі слід залишити таку, яка передбачена чинною

 статею  181 прим. згідно з законом номер 4195 Верховної Ради від

 8.  2.  1995  року  і икладенний текст. Немає заперечень? Немає.

 Приймається.

       Стаття   189.   2.  Погроза  працівникові  правоохоронного

 органу.  Врахована  пропозиція  Комісії  з  питань  законності і

 правопорядку.  Більше тут не було зауважень.

     

      БАНДУРКА.  Тут  іде  просто  перерахування, що карається

 позбавленням  волі  на строк до 2 років, або виправними роботами

 на  той  же  строк,  або  штрафом  від 50 до 200 неоподаткованих

 мінімумів   доходів   громадян.   Тобто   сучасна   термінологія

 подається.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.   Стаття   189.  5.  Умисне  знищення  або

 пошкодження    майна,    що   належить   судді   чи   працівнику

 правоохоронного   органу.  Відредагована  стаття  відповідно  до

 диспозиції  частини  1  статті  179.  5. Немає заперечень? Нема.

 Приймається.

      Стаття 100...

      

      БАНДУРКА.  Слідуюча стаття 189. 4 с значком. За подіяння

 телесних   ушкоджень.

     

      ГОЛОВА.  Немає зауважень. Врахована диспозиція.

      190 не було зауважень.

     

      БАНДУРКА.  Стаття  189. 5 вона врахована.

     

      ГОЛОВА.  Ми ж це вже пройшли. Я вже про 190.

     

      БАНДУРКА.  190 не було зауважень.

     

      ГОЛОВА.  На  сторінці 4 все перейшло із першого читання без

 змін, проголосовано.

      Стаття  176.  3  -це іншого кодексу. Якого це кодексу, будь

 ласка.

     

      БАНДУРКА.  Це кодексу про  процесуальні порушення.

     

      ГОЛОВА.  Так,  Процесуального кодексу. Враховане зауваження

 Комісії з питань законності. Нема зауважень.

      Дальше,   стаття  176.  5  цього  кодексу  виключається  за

 пропозицією депутата.

     

      БАНДУРКА. Вона просто поглинається іншими статтями.

     

      ГОЛОВА. Стаття 188, врахована поправка. Нема зауважень.

      188-1 теж врахована.

      Стаття 189-3, теж врахована поправка.

      Всі поправки враховані.

      

      БАНДУРКА.  Є  останнє.  На  сьомій  сторінці. Це стаття 185

 Кодексу   України   про   адміністративні   правопорушення.  Теж

 враховано.

     

      ГОЛОВА.  Теж  врахована поправка. Можна в цілому ставить на

 голосування? Ставлю в цілому проект Закону, який вам зачитував з

 самого  початнку про внесення змін і доповнень до Кримінального,

 Кримінально-процесуального     кодексів     і     Кодексу    про

 адміністративні правовпорушення. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Василь Іванович, проголосуйте, будь ласка.

      Ну він не  втиг,  він  в  дискусію  вступив  із Олександром

 Марковичем,  не  втиг  проголосувать. Я ставлю на голосування ще

 раз. Будь ласка.

     

      "За"-

      Прийнято рішення.

      Про  проект  Закону  про  амністію осіб, які брали участь в

 масових  акціях  протесту  проти несвоєчасних виплат заробітної,

 пенсії,  стипендії та  інших  соціальних виплат, ... липень 1996

 року. Доповідач переконливо  просить перенести це питання на два

 тижні  пізніше.  Я  ставлю  на  голосування  цю пропозицію. Вона

 аргументована ця пропозиція. Будь ласка.

       Будь   ласка,  про  перенос  розгляду  цього   питання  на

 листопад місяць.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про проект Закону України

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Про  проект  Закону  України  про  внесення  змін до деяких

 законодавчих  актів  щодо  посилення  відповідальності у вигляді

 штрафу. Хандурин Микола Іванович, заступник міністра юстиції. Є?

 Будь   ласка.   Це  проект,  внесений  Президентом  з  проханням

 розглянути  його невідкладно.

     

      ХАНДУРИН М.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  На  ваш  розгляд вноситься проект закону про внесення

 змін    до    деяких    законодавчих    актів   щодо   посилення

 відповідальності  у  вигляді  штрафу.

      Цей   проект  закону  підготовлено  на  виконання  програми

 заходів   щодо   запобігання   злочинності  у  сфері  економіки,

 затвердженої  розпорядженням  Президента  України  від 10 лютого

 1995  ь35 та заходів щодо розв'язання кризи платежів і підтримки

 вітчизняних  виробників.

      Реалізаці я програмних засад реформування економіки вимагає

 здійснення   додаткових  заходів.  У  тому  числі  вдосконалення

 правової   бази для  боротьби   із  злочинністю.

      Законопроектом передбачається підвищення штрафних санкцій у

 законах України про ветеринарну медицину, про надзвичайний стан,

 про  колективні  договори і угоди, про статус депутатів місцевих

 рад   народних   депутатів   про   забезпечення  санітарного  та

 епідемічного   благополучча   населення,   про  відповідальність

 підприємств   та   їх   об'єднань,  установ  та  організацій  за

 правопорушення  у  сфері  містобудування,  про  виключно морську

 економічну  зону  України та у Декреті Кабінету Міністрів від 17

 травня  1993  року ь53 "Про  державний  кредитний    нагляд".

      Крім того, у законопроекті пропонується обчислювати розміри

 трафних   санкційпо   відношенні   з  розміром  неоподаткованого

 мінімуму  доходів  громадян,  а  не  у співвідношенні з розміром

 мінімальної заробітної плати, як це існує у діючих законах.

      Значить6  цей  мінімум  регулярно корегується відповідно до

 офіційної  зміни  рівня  заробітної  плати  і тому є оптимальною

 базою  для  визначення  зазначених  сум.

      Значить,  якщо в и подивитесь на порівняльну таблицю, то ви

 побачите,  що  розміри  штрафних санкцій не збільшуються. Раніше

 вони  обчислювались від мінімальної заробітної плати, зараз -від

 неоподаткованого  мінімуму доходів громадян. Значить, мінімальна

 межа   і  максимальна  дещо  зменшені  з  урахуванням  того,  що

 неоподаткований   мінімум   доходів   громадян  дещо  вище,  ніж

 мінімальна заробітна плата.

     

      ГОЛОВА.  Так,  будь  ласка,  зрозуміла  інформація.  Власне

 кажучи,  це  приведення норм тих законів, які діють сьогодні, до

 порядку   застосування   штрафів,  який  прийнятий  нами  вже  в

 більшості  законодавчих актів. Ми приводимо зараз ці законодавчі

 акти до таких нормативних мір покарання.

      По-перше, замінивши неоподаткованими мінімумами...

     

      ХАНДУРІН. Да, тут мова йде про адміністративні порушення.

     

      ГОЛОВА.  Просто  категорію  мінімальних  розмірів  зарплати

 замінили:   "неоподаткованих  мінімумів  доходів  громадян".  Це

 загальна  категорія,  і  вона  доречна.  І  деякі посилення норм

 штрафних санкцій, де порушення тих чи інших норм законів.

      Можна проголосувати в цілому? Ну, тоді ідем по статтях.

      Закон   України   "Про   ветеринарну   медицину".  У  ваших

 документах  це,  ось  така порівняльна таблиця, бачите? Дивіться

 її, будь ласка.

      Ну, будь ласка, запитання є до доповідача?

     

      ХАНДУРІН. І подивіться, будь ласка, на порівняльну таблицю.

 Існуючий закон і те, що пропонується.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, запишіться, хто хоче задать запитання.

      Ну, по записах видно, що 10 хвилин вистачає.

      Матковський, прошу. Це запитання для доповідача.

     

      МАТКОВСЬКИЙ.  Шановний доповідачу, дійсно, ви були присутні

 в  нас на комісії і виникає так у суспідльстві таке враження про

 те,  що,  значить,  невигідно  сьогодні,  мов,  то  є  соціально

 несправедливим     підвищувати     величину     адміністративних

 кримінальних  штрафів. Скажіть, будь ласка, ваш погляд на те, на

 популярність,  так  сказати,  сьогодні  таких заходів і чим воно

 викликано.

      Дякую.

     

      ХАНДУРІН.  Добре.  Я  вас  просив,  щоб ви подивились на

 порівняльну  таблицю  ті  законопроекти, які пропонуються зараз,

 вони   не  підвищують  розмір  штрафних  санкцій.  Діючи  закони

 передбачають    цей    розмір    відповідно    до   мінімального

 відштовхуючись  до  мінімальної заробітної плати, а пропонується

 перейти   до   неоподаткованого  мінімуму  доходів  громадян.  І

 мінімальний розмір дещо зменшин, і максимальний, якщо подивитесь

 уважно,  то  буде  третій  законопроект,  де  вносяться зміни до

 Адміністративно-процесуального    кодексу,   там   дійсно   ваше

 зауваження  слушне,  його потрібно розглядати. Який теж сьогодні

 буде розглядатись.

     

      ГОЛОВА. Кочерга.

     

      КОЧЕРГА   122   избирательный  округ,  фракция  "Коммунисты

 Украины".

      Николай  Иванович,  вы тогда на комиссии рассматривали этот

 законопроект.

     

      ХАНДУРІН Це не цей, це буде третій стоять в повісці дня. Це

 не цей.

     

      КОЧЕРГА  Я  считаю,  и  Александр  Александрович,  и  прошу

 внимание  народных  депутатов,  дело в том, что когда принимался

 админкодекс,  тогда  был  жизненный уровень не, намного выше чем

 сейчас.   За   это   время   мы,   смотрите,   денежные  вклады,

 сберегательные  вклады  в  кассах не проиндексировали, то есть я

 хочу  сказать,  что сейчас фактически получается в несколько раз

 усиление ответственности, значит, в виде штрафов получается.

      Может  быть есть смысл, учитывая падение жизненного уровня,

 пересчитать   таким  же  образом  и,  скажем,  размеры  штрафов,

 диффиринцированный подход.

      Вот  мнение Николая Ивановича и может быть во втором чтении

 мы эти вопросы еще доисследуем.

     

      ГОЛОВА.  Ваша  пропозиція

 не має юридичного розв'язку -це навіть я, не юрист розумію, тому

 що  в  різні  умови  ставляться  ті,  хто  порушує  закон.  Одні

 (враховуючи   те,   що  вони  вкладники  і  можна  відносно  них

 диференційовано вчинит), і інші не мають вкладів ніяких. А закон

 не має права бути таким...

     

      ХАНДУРІН.  Тобто  тут  не  можна  відходити  від... да, від

 майнового  становища  між  менш  забезпеченння,  бо  є  особи  і

 середньозабезпечені,  і  більш  забезпечені. Тобто то вже... той

 орган,  який  буде накладувати стягнення, повинен враховувати ці

 обставини.

     

      ГОЛОВА.  Райковський.

     

      РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.

      Уважаемые депутаты, уважаемый Николай Иванович!

      У  меня  есть,  так сказать, свои предложения и замечания к

 этому  закону.  Так?  Но я хочу высказать мнение, что этот закон

 необходимо  принять  в  первом  чтении,  а на второе чтение наша

 комиссия  там  посмотрит, учтет те, так сказать, замечания, и мы

 поработаем с Минюстом и все решим проблемы, которые есть сегодня

 по этому законодательству.

      Так что прошу ее поддержать и принять в первом чтении.

     

      ГОЛОВА.  Степанов.

     

      СТЕПАНОВ

      Уважаемый  докладчик,  как  я  понял из ваших слов, уровень

 штрафа,  в  принципе,  не  меняется  -мы  меняем  один  норматив

 (минимальную   заработную   плату)  на  другой  (неоподаткованый

 минимум)...

      Скажите,  не  связано ли это с тем, что такой норматив, как

 минимальную  заработную  плату  устанавливает Верховный Совет, а

 неоподаткованый  минимум... ну, устанавливается только Кабинетом

 Министром.  Собственно,  он  был  не так давно еще изобретен. Не

 связано  ли это с тем, что правительство хочет в этом плане как-

 то развязать себе руки?

      И  я вообще не совсем понимаю: если штрафы не уменьшаются и

 не увеличиваются, зачем это все делать?!

     

      ХАНДУРІН. Значить, у цьому році уже вами прийнято багато

 змін  до Кримінального кодесу, до Адміністративно-процесуального

 кодексу.  І всі ці зміни... у всіх цих змінах штраф обчислювався

 від   неоподаткованого  мінімуму  доходів  громадян,  а  не  від

 мінімальної заробітної плати.

      Але  ті  закони, які пропонуються (я вас просив: подивіться

 порівняльну  таблицю)  -те,  що  існує.  Різниці  майже  нема. І

 максимальна... максимальний розмір границі, якщо є там, де 200

 мінімальний   розмір   заробітної   плати,   подивіться  є?  180

 неопаткований мінімум, тобто вонопрведено в івдповідність і ваші

 зауваження  враховані.

     

      ГОЛОВА. Хунов... Анісімов.

 

      ХАНДУРІН.  Ми  тільки впорядковуєм діюче законодавство, яке

 вже є.

     

      АНІСІМОВ,  178  , Запорожье .

      Я   хочу  вам  задать  такой  вопрос  и  сделать  конретное

 пожелание. Ну, первое. Закон подан Кабинетом Министром, я думаю,

 что в  1-м чтении  мы его должны принимать.

      Ну  при  рассмотрении вопроса каждой структуре исполнитеной

 власти  все-таки  координируйте  свои  действия  и относите ее к

 тому,  что  касается  денежных  вкладов.  То ли, будем говорить,

 выплат,  то  ли  это сегодня мы рассматриваем штрафные санкции к

 декрету   Кабьинета  Министров,  кооторый  заморозил  индексацию

 доходов  населения.

      В  1992  году  это произошло. Мы 60 тысяч имели минимальную

 заработную  плату , подняли Верховным Советом до 1, 5 миллиона и

 1, 7, будем говрить сегодня гривны, 17 гривен имеем необлагаемый

 минимум,  то  будем  говорить,  выходя  сюда  к нам, в Верховный

 Совет,  я  думаю,  что  постановочные вопросы должны звучать и в

 Кабинете  Министров  для  того,  чтобы  мы  здесь  не  утраивали

 определенные разборки, потому что к нам избиратели обращаются не

 в  состоянии обратиться даже в суд по какому-нибудь рассмотрению

 вопроса.  Это  все  из  той же оперы, что допустило определенные

 правонарушение , ему   надо  плптить  штрафные  санкции.

      И  то,  что вы говрите надо будет рассмотреть местным... на

 местном  уровне.  Я  думаю,  что  на  сегодняшний день не каждая

 административная комиссия вникает в вопрос именно состояния того

 или другого  гражданина.

      Поэтому  я  за то, чтобы его принять в 1-м чтении, а во 2-м

 чтении пересмотреть  все эти нормы,  которые  предлагаются.

     

      ХАНДУРІН.  Значить,  я хотів ще відповісти на ваші питання,

 що  кожен громадянин має право оскаржити дії посадової особи про

 накладення  адміністративного  стягнення  у районий міський суд,

 який  може  переглянути  рішення  адміністративного органу, який

 наклав стягнення.

     

      ГОЛОВА. Борзих.

     

      БОРЗИХ.  Уважаемый докладчик!

      Я поддерживаю тот законопроект, который вы докладываете. Но

 я  хотел  бы  вас  как  заместителя  министра  спросить за такую

 проблему.

      Дело в том, что сегодня трудно для всех, но одни стараються

 что-то     делать     и     выращивать,     скажем,     касается

 сельскохозяйственного  производства,  а  другие,  когда приходит

 осенний  период,  все  это  убирают.  То есть, особенно там, где

 близко  промышленные  города  этот...........  принимает,  я  бы

 сказал,  национальное  бедствие. Практически, невозможно никакую

 культуру   сохранить.   Как   вы   смотрите  на  то,  чтобы  для

 расхитителей, оно кажется, мелко, но посеют подсолнечник поле, а

 его  убирать,  когда  комбайн  заходит,  уже  нечего.

      Как вы смотрите на ужесточение штрафов по этому вопросу?

      И  второе  по  отношению  к  земле.  Проходят трубопроводы,

 электроопоры,  зачастую наносится ущерб землепользователю, и он,

 практически, нет законодательства, чтобы возмещать эти штрафы.

      Спасибо.

     

      ХАНДУРІН.  Значить,  мова  йде  про,  я  на останнє питання

 відповім, якщо шкода заподіяна землекористуванню, порушення прав

 землекористування,  то  ця  шкода  відшкодовується  в  цивільно-

 правовому  порядку,  тут  не в порядку штрафу. Штраф йде в доход

 держави.

      Можна    сперечатись,    це   питання   буде   в   третьому

 законопроекті,  я повинен, після цього докладає другий -зміни до

 Кримінального  кодексу, а потім до Адміністративного кодексу. І,

 дійсно,  можна  сперечатись  по  кожній статті, яку санкцію: або

 зменшити  дещо  мінімальну  межу,  а максимальну  збільшити.

      Але в цьому законопроекті не йде мова про ці порушення, про

 які ви казали.

     

      ГОЛОВА.  Радько.

     

      РАДЬКО. Шановний доповідачу, я хочу задати питання в зовсім

 іншому  тоні.

      Скажіть,  будь  ласка,  це  відноситься  до  тих людей, які

 сьогодні  знімають  пам'ятники, наприклад, (............) долині

 чи  ні? Тобто вони не дають вказівки. Змінюють назви вулиць, там

 (............), наприклад, вони видатні діячи чи ні?

      Я  хотів  би  вас,  як  людину,  яка відповідає, я ще задам

 питання  інше,  але, як людину, я вас запитую: відноситься це чи

 не відноситься?

     

      ХАНДУРІН.  Ми  розглядаєм  конкретний  законопроект  і ваше

 питання  не  є  предметом розгляду цього законопроекту, про який

 іде зараз мова.

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Сідайте,  будь ласка, на місця. Микола

 Іванович  спасибі.  Записалося 2 виступаючі. Будь ласка, з місця

 Моісеєнко і Поровський.

     

      МОІСЕЄНКО.   Моисеенко,   фракция   "Комунистов   Украины".

 Уважаемые  коллеги, я хотел бы обратить ваше внимание на то, что

 эти  документы  вообще  сегодня в принципе не приемлимы. Почему?

 Потому   что   подход   к   составлению   штрафов  на  основании

 необлагаемого  минимума  сегодня  просто  смешен.  Я приведу вам

 несколько примеров и вы поймете  о чем идет речь.

      Ну,  вот  к примеру. Я зачитываю. Административные комиссии

 исполнительного  комитета  селещной  Рады народных депутатов має

 право   одночасно  вирішити  питання  про  відшкодування  винним

 майнової   шкоди,   якщо   її   сума   не  перевищує  одного  не

 оподаткованого мінімума, то  есть 17 гривен.

      Вы  меня  извините.  Зачем  тогда  вообще  этот  поселковый

 сельский Совет и его административная комисссия? Он же не сможет

 рассмотреть даже элементарных санитарных вопросов.

      Или  другой  пример. Из другого документа, который нам тоже

 был  предложен. Статья 56. "Действия спрямованые на насильницьку

 зміну  чи  повалення  конституційного  ладу  або  на  захоплення

 державної   влади"   частина   друга,  абзац  другий.  Карається

 позбавленням  волі  на  строк  до  5  років  або  штрафом  до 90

 неоподаткованих   мінімумів  доходів  громадян.  То  есть,  1530

 гривен.

      Вы  меня извените за государственный переворот и поверження

 нашого  державного ладу полторы тысячи гривен штрафу. Это просто

 смешно. Я понимаю, что такие цыфры могли рассматриваться в былое

 время,   огда  разница  в  доходах  между  гражданином,  скажем,

 высооплачиваемым    и    самым    низкооплачиваемым    составлял

 приблизительно 1: 4, к 5. Но сегодня, когда соотношение в сотни,

 в  десятки  тысяч  раз доходов наших граждан, вот именно вот эти

 вот штрафы прыводят к тому, что сегодня господа, так называемые,

 мини бизнесмены просто хомят и работникам исполнительных органов

 власти  на местах и так далее. Причем совершенно не реагируют на

 их  замечания,  понимая,  что  для  них  бросить этот штраф -это

 камариный укус.

      Поэтому я вношу предложение. Эти документы в корне отложить

 и переработать, исходя из нынедействующей ситуации. Причем ввожу

 в качестве коэффициента  предложение о том,  чтобы коэффициентом

 был  среднемесячный  доход  гражданина,  нарушившего то или иное

 правонарушение,  совершившее  которое  карается административным

 наказанием  в  виде  штрафа,  за  предыдущий  год  на  основании

 декларации   и   так   далее,  и  так  далее.  Тогда  это  будет

 существенно, и тогда любой гражданин будет переживать за то, что

 он  сделал.  А  наши  местные  органы  власти  наконец-то станут

 властью,  а  не  болтунамы, которые пытаются уговорить непонятно

 непонятно что сделать.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Володимир Миколайович, дуже хороша ваша пропозиція.

 Мені  здається,  можна  було  б відредагувати в другому читанні,

 конкретно  внести в проект закону. Але треба відпрацювати і саме

 до  другого  читання.  Поровський  до  іншого  закону записався.

 (...........) до цього, да? Будь ласка, Валентин Михайлович.

     

      НЕДРИГАЙЛО.

      Шановні    народні    депутати    і   шановний   Олександре

 Олександровичу!  Цей проект закону розглядався у нас в комісії і

 просто  виникла  велика  сварка  щодо логіки підходу конструкції

 цього   закону.  Бо  більшість  наших  членів  комісії  вони  не

 підтримали  такої  логіки  і  такої  ідеології  щодо  підготовки

 проекту  цього   закону.

      Тому  я  і направи в п'ятницю і ви тут озвучили, Олександре

 Олександровичу,  депутатський  запит  щодо антигуманних проектів

 законів про підвищення штрафів за адміністративні правопорушення

 деякі   злочини в  Україні.

      Перша  позиція  там,  де  ми  підвищуємо штрафи і заміняємо

 покаранням позбавлення волі. І друге кримінальне покарання -то є

 лгічним,  бо колінії зараз переповнені, в колонії ми направляємо

 2-3,  ще  менше років засуджених. Нема там уже чого їсти, бюджет

 дуже  низький.  Єле-єле там, як кажуть, зводять кінці з кінцями.

 Там  є  логіка.  А ось де підвищуються штрафи за адміністративні

 правопорушення,  то той є, на мій погляд, алогічним. Бо весь час

 у   нас   був  присутній  мінімум  заробітної  плати  -60  тисяч

 карбованців,  а  потім  його підвищили в 25 разів. ви розумієте?

 Тому  встановлюється такі штрафи, як тут звучало, що просто наші

 люди  їх не зможуть платити. І оце якраз воно така сама позиція,

 як,  наприклад,  податки  за  перевезення  деяких  товарів  з-за

 кордону,  тих  же  автомобілів. Підвищили були ці податки -і цей

 бізнес  скоротився,  і  держава  почала  зменшувати до себе, так

 сказать, прибуток коштів.

      Те  ж  саме буде тут, якщо ввести ці позиції, їх просто, ці

 штрафи, не будуть платити.

      Я,   шановні   народні   депутати,   привожу  тут  декілька

 прикладів,  бо  наш шановний замміністра, ми тоді казали: там не

 все  сьогодні  звучить  правдиво, там є позиції, де штрафи дуже,

 дуже підвищені.

      Ось  два  приклади.  Якщо  зараз  штраф за перехід вулиці в

 недозволеному  місці,  він  становить півтора-чотири з половиною

 гривні,  то  після  введення  цього закону він буде, уже платити

 людина  8  з половиною -17 гривень. А за пошкодження, наприклад,

 зелених  насаджень  зараз  адміністративний  штраф  3, 4 і до 17

 гривень,  а  буде  вже  17 -51 гривня. Це при середній пенсії 40

 гривень і при середній заробітній платі 80-100 гривнів.

      Повторюю,  що  населення буде фактично неспроможним платити

 такі  штрафи,  і  це  призведе до зростання соціальної напруги в

 суспільстві і з'явиться ще одна підстава для невдоволення.

      Тому  я  вважав,  що наш шановний Мінюст, він просто підвів

 Павла Івановича Лазаренка, подавши ці документи. У нас в комісії

 це все напохапок було, значить, вивчено.

      І   тому   я,   шановні   народні   депутати  і  Олександре

 Олександровичу,  пропоную,  щоб  цей закон сьогодні не приймати,

 відправити  назад в комісії, щоб і другі комісії, які займаються

 соціальним захистом людей, подивилися і потім, як кажуть, штрафи

 ці  діють  нікуди  поспішати  не треба і десь через місяць можна

 його знову внести на розгляд.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.   Шановний   Валентин   Михайлович,  дякую  вам  за

 висловлення  своєї позиції, але тут є одна обставина -цей проект

 закону  внесений  Президентом як невідкладний, оскільки на нього

 так   як   і  на  інші  законопроекти  ведуться  розрахунки  при

 формуванні  бюджету  і позабюджетних, там, фондів. Тому я просив

 би так, те що ви пропонуєте стосується конкретних законопроктів,

 конкретних  законів  і  конкретних  кодексів,  я  пропонував  би

 підтримати   Броніслава   Станіславовича   в   цьому  відношенні

 Пономаренка,  прийняти  його  в  першому  читанні,  а до другого

 читання внесете пропозицію такі-то статті вилучити, ми їх окремо

 розглянемо і це буде  конструктивна робота.

      А  сьогодні треба голосувати в першому читанні проект цього

 законодавчого акту. До другого читання ми поправимо і внесемо ту

 пропозицію, яку  пропонує Володимир Миколайович відносно розміру

 диференцтйованого залежно від доходу громадянина. Це теж розумна

 пропозиція   і  справді  вона  буде  стримувати  тих,  хто  хоче

 порушувати закони і буде йому чим розраховуватися.

      Можна  ставить  на голосування? У першому читанні ставиться

 проект закону на голосування.

     

      "За" -

      Ну, я прошу вас: зосередьтеся ще раз!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь   ласка,   не  було  ж  інших  пропозицій.  Ставлю  на

 голосування ще раз. Будь ласка. будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      "За" -

      Прийнято.

      Я  прошу комісію (Олександ Маркович, ви зараз представляєте

 її): до  другого читання підготуйте з урахуванням невідкладності

 цього  закону,  себто  удвічі  скорочується  термін підготовки -

 опрацюйте к слід і подайте на розгляд Верховної Ради.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Шановні  депутати, останнє питання стосується змін у складі

 постійних  комісій  Верховної  Ради.  Ми пропускаємо на завтра 2

 проекти  законів про (знову ж) про штрафи, які доповідає міністр

 юстиції,  заступник  міністра юстиції. 3, вірніше. Але прошу: ви

 візьмете  їх,  подивіться дома, щоб було про що говорити. Щоб не

 було  про  що  говорити  -щоб було... щоб знали про що говорити!

      Постанова  Верховної  Ради,  проект пропонуєтся про обрання

 народного  депутата  Германчука  Петра Кузьмича членом постійної

 Комісії  з  питань  економічної  політики та управління народним

 господарством.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю на голосування. Будь ласка.

     

      "За"-

      Германчук не проголосував. Будь ласка, голосує нехай.

      Ще раз ставлю на голосування, будь ласка. Підтримуйте, будь

 ласка.

     

      "За"-

      Депутата Півторака? Володимира Вікторовича членом постійної

 Комісії  Верховної  Ради  з  питань  правової  політики, судово-

 правової  реформи.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Немає  заперечень? Ставлю  на  голосування.

     

      "За"-

     

      ГОЛОВА. Депутата Рудика Івана Леонтійовича членом Постійної

 Комісії   Верховної  Ради  з  питань  боротьби  з  організованою

 злочинністю  і корупцією.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Депутат...  я  прошу  уваги.  Депутат  має  великий  досвід

 контактів  з  цією  Комісією,  і  тому  мені  здається, що треба

 підтримати, я ставлю на голосування, будь ласка, підтримайте.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Комісія  пропонує.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Я  скажу.

      "За" -

      Я не встиг сказати. Комісія пропнує, але проти, я не встиг

 сказати, що  проти.

      Я прошу вас, Іван Леонтійович, давайте так. В нас Комісія з

 питань  боротьби  з  організованою  злочинністю  перевантажена,

 мається на увазі, багато дуже там і представників різних фракцій

 і груп.

      Тому  я  прошу  вас  як  спеціаліста з економіки, фінансів,

 сільського господарства, будь ласка, або в Комісію з економічної

 політики,  або  в Комісію з питань фінансів, социального захисту

 населення,  регламентну  комісію. Вибір великий. Якщо ви згодні,

 давайте зараз запишемо у будь-яку комісію.

      Дайте  слово  Рудику.  Будь ласка, говоріть. Я хочу сказати

 тільки,  що постанова комісії з цього приводу і думка комісії не

 важлива.

     

      РУДИК.

     

      Шановні  депутати,  я  дуже вдячний, що найшли сьогодні час

 депутати  послухати  мене  і  дати  можливість сказати мені пару

 слів.  Я  вам дуже вдячний Олександре Олександровичу, що ви мені

 пропонуєте  другу комісію. Але це право депутата у другу комісію

 я  не піду. Я хочу працювати тільки в тій комісії. І якщо газету

 понаписували  різну  дурницю,  що  я хочу піти в ту комісію, щоб

 вирішити  свої  особисті  справи,  то  це неправда. Мої особисті

 справи  нема  що  вирішувати, їх за мене вирішили режисьори, які

 знаходяться  тут  в  Києві. І я хочу працювати в цій комісії, це

 право моє депутата.

     

      (Ш у м  у  з а л і )

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати! Іван Леонтійович сказав правильно

 відносно  права депутата вибирати собі комісю за профілем своїм,

 за  уподобанням,  за  перконанням.  Міркування  комісії  з цього

 приводу  значення  не має, тому що ми формували комісії, коли ще

 комісії не було. І протоколів до уваги не брали.

      Ну  якщо  аргументованою,  а мені здається аргументована ця

 пропозиція  Рудика,  я ставлю її ще раз на голосування, хоч би з

 того,  що він працює на постійній основі, але його табелювати не

 можна, зарплати платить не можна, тому що він не член комісії. А

 табелювання нас проводиться по комісіях. Тому я ставлю ще раз на

 голосування цю пропозицію, будь ласка.

     

      "За" -

     

      (Ш у м  у  з а л і )

      Шановні  колеги!  Ну  наполягають  на  голосуванні  -я можу

 поставити.  Ну  справа  не в тому, що голосувати -не голосувати.

 Справа в тому, що людині -депутату треба бути обов'язково членом

 якоїсь  комісії. І тому... Ну ви розумієте, ми ж зараз ставимо і

 його  у  таку незручну ситуацію. Секретаріат, бухгалтерії в тому

 числі.  І  голову  комісії Омельченка теж. Я прошу, підтримайте,

 будь ласка.  Підтримайте. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Ведіть  агітацію,  Іван  Леонтійович,  серед депутатів, щоб

 прогосували  за вас. Так. А тепер у мене ще одне прохання. У нас

 буквально  2 хвилини потрібно. Ну ми тримали тут день заступника

 міністра  внутрішніх  справ  Чернишова  Валерія  Серафимовича. У

 нього  одна  стаття  до Кедексу і Президент просить, щоб його...

 Про   адміністративні   правопорушення.   І   Президент  просить

 невідкладно розглянути це питання.

      Ну, 2-3 хвилини буквально. Я прошу вас!

     

      ЧЕРНИШОВ  В. С.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  на  ваш розгляд виноситься проект закону України "Про

 внесення  доповнення  до  статті  222-ої  Кодексу  України  "Про

 адміністративні правопорушення", підготовлений МВС України разом

 з Мінюстом та Генеральною прокуратурою України.

      Згадана    стаття    визначає   підвідомчість   справ   про

 адміністративні   правопорушення,   які  розглядаються  органами

 внутрішніх  справ.  Вона  встановлює також компетенцію посадових

 осіб,   котрі   мають  право  розглядати  справи  про  конкретні

 адміністративні   правопорушення   і  накладати  адміністративні

 стягнення.

      Проектом  пропонується,  крім  раніше  визначених посадових

 осіб,  додатково  надати  право дільничним та старшим дільничним

 інспекторам   міліції   розглядати  справи  про  адміністративні

 правопорушення,  передбачені статтями 177. Це придбання самогону

 та  інших  м'ясних,  спиртних  напоїв домашнього виготовлення. І

 частинами  першою,  другою статті 178 розпиття спиртних напоїв в

 громадських  місцях  і  поява  в  громадських  місцях  у п'яному

 вигляді Кодексу України про адміністративні правопорушення.

      Внесення  таких змін до кодексу України Про адміністративні

 правопорушення   викликано  перш  за  все  надходженням  до  МВС

 чисельних  пропозицій  з  цього  приводу  з місць від практичних

 працівників,    які    здійснюють    роботу    щодо   припинення

 адміністративних  правопорушень. Надання такого права дільничним

 інспекторам міліції буде сприяти оперативному вирішенню на місці

 питання  про  притягнення  правопорушників до відповідальності і

 стягнено  з них штрафи, передбачених санкцією зазначених статей.

 Це  буде  також  сприяти підвищенню ефективності профілактичного

 впливу на порушників антиалкогольного законодавства.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Комісія не заперечує проти такого?

     

      ___________. Ні, не заперечує.

     

      ГОЛОВА. Жир, будь ласка, Олександр Олександрович, з місця.

     

      ЖИР О.О.

      Шановні колеги, це питання розглядалося на комісії двічі, і

 комісія  не  має ніяких заперечень проти внесення запропонованих

 змін.  Тому  ми  прохаємо вас підтримати запропонований проект і

 проголосувати   його   сьогодні  як  закон.  Рішення  комісії  -

 одностайне по цьому питанню.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  цей  проект закону. Можна

 ставити?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ставлю на голосування:

     

      "За" -

     

      Рішення не прийнято.

      Є пропозиція  комісі  Олександра  Олександровича  -  ще раз

 уважно  подивіться  цей  закон  і  винесіть  його  на  наступний

 сесійний тиждень.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  звертаюся:  комісія  розглдядала всебічно. Щоб не вийшло

 так, що ми підвищуємо функції, скажем, дільничного міліціонераФ.

 Але,  з  іншого  боку, ми повинні дати йому ті повноваження, які

 потрібні  для  наведення поррдяку у громадяських місяцях. І ні в

 кого   це не викликало  заперечень.

      Я  прошу  замміністра  сісти  на  своє місце. Сідайте, будь

 ласка, на  місце.   Спасибі  вам  за  доповідь.  Наполягають  ще

 депутати  проголосувать?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Сідайте на місце,  я  вам  сказав.  Будь  ласка, сідайте на

 місце.  Є   потреба  обговорити  щось?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Є пропозиція така: проголосувати, якщо ні -тоді обговорити.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю на голосування.

     

      "За"-

     

      Спасибі.  Засідання  розпочнеться  завтра  о 10-й годині, а

 зараз голови  фракцій підійдіть в зал Президії.