ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и  3  в е р е с н я  1996  р о к у

                           10.00 година

           Веде засідання Голова Верховної Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі!

      Я  прошу  депутатів  підготуватися  до реєстрації.  Вставте

 правильно   картки.  Подивіться,  чи  вони  у  вас.  Проводиться

 поіменна реєстрація. В залі зареєстровано зі мною 375, бо в мене

 пульт  не  працює.  375  народних депутатів. Ранкове засідання і

 отже 6 сесія Верховної Ради розпочинає свою роботу, із чим я вас

 всіх і сердечно вітаю.

      (ОПЛЕСКИ)

      Перед  початком розгляду   тих  питань, які пропонуються на

 сьогодні,  я  зроблю  оголошення  про депутатські запити і деякі

 повідомлення.  Перед  тим  хочу  сказати, що  в  роботі сесії на

 початку  її  бере  участь Прем'єр-міністр України Павло Іванович

 Лазаренко, який зараз відбуде на зустріч із канцлером Німеччини,

 і  продовжуватиме  у  нас працювати Віце-прем'єр-міністр, Перший

 віце-прем'єр-міністр   Дурдинець  Василь  Васильович  і  міністр

 Кабінету Міністрів, Валерій Павлович Пустовойтенков.

      Поступили  депутатські  запити  до  Президента  України від

 депутата  Попеску  Івана  Васильовича  з  приводу катастрофічної

 ситуації  з  виплатою  заробітної  плати  працівникам  бюджетних

 установ  Чернівецької  області  у  зв'язку  порушенням частини 7

 Статті  47  Конституції України та закону України "Про державний

 бюджет  на  1996  рік" щодо своєчасного одержання винагороди за

 працю.

      Аргументація   досить   детальна,   пророблена,  відповідає

 вимогам  Регламенту.  Так  само,  як  і  запити Вітренко Наталії

 Михайлівни    до   Генерального   прокурора   України   стосовно

 порушення головним   управлінням військових  прокуратур  чинного

 законодавства   при   розгляді   звернень  щодо  притягнення  до

 кримінальної  відповідальності  генерал-майора  Прокоф'єва.

      І   Степанова  Михайла  Володимировича  запит  до  Прем'єр-

 міністра України і голови правління Національного банку стосовно

 порушень  Кабінетом  Міністрів  і  Національним  банком  чинного

 податкового     законодавства,    які,    вийшовши    за    межі

 своєїкомпетенції, телеграмами від 12 червня і  20 серпня змінили

 розміри   загальнообов'язкових   страхових  внесків  підприємств

 вугільної  промислововсті  до  пенсійного   фонду.

      Нинішня  Конституція,  тобто  діюча  Конституція передбачає

 направлення депутатського запиту до Президента за умови не менше

 третини  депутатів,  що  підтримують  цей запит, а решта запитів

 направляється  в  порядку,  визначеному  Регламентом,  тобто, не

 менше  п'ятої  частини  депутатів.

      Оскільки  ці  запити оформлені так, як вимагає Регламент, я

 просив  би  підтримати   рішення  про  направлення  цих  запитів

 адресатам.

      Ставлю  це  питання  на  голосування.

      "За" -

      Рішення    прийнято,    депутатські   запити   направляються

 адресатам.

      Також  інформую вас про те, що відповідно до статті   4.2.2

 Регламенту    Верховної    Ради    України   Поживанов   Михайло

 Олександрович  вийшов зі складу депутатської фракції "Соціально-

 ринковий   вибір",  а   Шеховцов  Олексій  Дмитрович - зі складу

 "Міжрегіональної" депутатської групи.

      Далі.  Вам  вчора... ми збиралися на  засіданні,  на нараді

 керівників  комісії  при  Голові Верховної Ради і окремо провели

 засідання погоджувальної Ради.

      Пропонується  такий  порядок. Голова Верховної Ради зробить

 на  12  чи  15  хвилин  вступне слово з приводу тих завдань, які

 стоять перед нами під час Шостої сесії. Потім  свої міркування з

 цього  приводу  і  з  приводу  тих  питань, що турбують фракції,

 групи,  тощо  - по 5 хвилин виступлять представники від фракцій.

      Крім  того  на  півгодини  запишемося  в  порядку загальної

 черги - так,  як передбачено Регламентом, щоб виступили депутати

 не  від  фракції,  а  від  себе  особисто. Після того розглянемо

 питання, внесені до  порядку  дня  на сьогодні. Всі ці питання -

 організаційного  характеру, без яких ми не можемо рухатися далі.

 І  потім  прийдемо  до  роботи у комітетах, у комісіях, групах і

 фракціях.  Це такий порядок дня на сьогодні. І я просив би вашої

 згоди підтримать цей порядок.

      Прошу проголосувати.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      МОРОЗ О.О., Голова Верховної Ради України.

      Шановні  депутати!  Прийняття  Верховною  Радою  України 28

 червня 1996 року нової Конституції України стало етапною віхою у

 розвитку української державності.

      Мені  вже  доводилося давати як оцінку історичного значення

 цієї  події  для  нашої  держави  і  суспільства,  так  і окремі

 характеристики   Основного   Закону.   Тому   зазначимо  ще,  що

 Конституція  України  за  своїм  змістом  є  справжнім втіленням

 компромісу    між    політичними   силами   різної   орієнтації,

 представленими   у  парламенті,  свідченням  існування  реальної

 можливості конструктивної співпраці цих сил переважної більшості

 народних депутатів України. Вважаю, що це визначальна передумова

 конструктивної  діяльності Верховної Ради нинішнього скликання в

 майбутньому,   в  тому  числі  успішної    роботи     парламенту

 впродовж Шостої сесії.

      Разом з тим з прийняттям Конституції України у нас нарешті

 появився  правовий  фундамент,  що  дає  можливість  реформувати

 державу    і   суспільство   на   демократичній   довгостроковій

 планомірній  основі,  більш організовано і ефективно при чіткому

 розподілі  функцій  та  владних  повноважень державних структур,

 забезпеченні  принципу  законності  в  діяльності усіх державних

 органів і посадових осіб.

      Виходячи    з   цих   передумов,   очевидно,   мають   бути

 сформульовані  завдання  на дану сесію,  сформований її порядок

 денний,  організована  робота  Верховної  Ради впродовж неї. При

 цьому слід насамперед визначити пріоритети і забезбечити якомога

 більш системний підхід до розгляду питань  ....................

 ...............................................................

 законодавчого   органу,   поступово  наближаючись  до  наукового

 обгрунтованого   планування   законодавчих   робіт.  Слід  проте

 відзначити,  що  і  6  сесія не буде цілком позбавлена надпевної

 стихійності   і   послідовності  у  діяльності  Верховної  Ради,

 оскільки  ми вимушені працювати   все  ще  в  умовах відсутності

 чіткої методології законодавчого процесу, затвердженні концепції

 та  програми  розвитку  законодавства,  до того не маючи підстав

 облишити  напрацьований  раніше і прийнятий в першому чи другому

 читанні  попередні  законопроекти, чимало  з яких тепер потрібно

 проаналізувати з точки зору їх відповідності Коституції.

      Однак  попри  згадані  об'єктивні труднощі,  ми все ж маємо

 можливість  дійти  згоди  при  визначенні  завдань Шостої  сесії

 та її пріоритетів.

      На    мій   погляд,  ці   пріоритети   складають   наступну

 послідовність   або  таку  логіку, обумовлену  прийняттям  нової

 Конституції України.

      На  перше  місце  слід  поставити блок питань, які умовно я

 називаю  організаційно-установчими,  що забезпечують організацію

 державної  влади  в Україні відповідно до Конституції України. В

 тому  числі формування нових інститутів держави. Переконаний, що

 найперше  ми  повинні  організувати державний апарат законодавчо

 таким  чином,  щоб  він  був  здатним  ефективно, із дотриманням

 режиму  законності  здійснювати  державне управління суспільними

 процесами та необхідні Україні реформи.

      При  цьому  першочерговим  завданням  має  бути організація

 діяльності  самого  законодавчого  органу  відповідно  до  вимог

 Основного Закону України.

      Вважаю,  що  це  не  лише  вимога  забезпечення  системного

 підходу  до  організації  державного  управління,  а й морально-

 політичний  імператив - приклад  поважного  ставлення  до  нашої

 Конституції, насамперед з боку законодавчого органу держави.

      Це  передбачає  прийняття цілого ряду організаційних рішень

 та   законодавчих  актів,  так  званого  парламентського  права,

 визначення  статусу  та  предметів  відання  комітетів Верховної

 Ради,  структури  та  завдання  її апарату, внесення відповідних

 змін  до  законодавства про статус народного депутата, прийняття

 Закону  про  Регламент  Верховної Ради України в новій редакції,

 законів  про  рахункову  палату,  закінчення  цієї  роботи,  про

 уповноваженого  Верховної  Ради  України  з  прав  людини, блоку

 законів,  що  визначають вимоги до правових актів Верховної Ради

 України   та   інших   органів.  Мається  на  увазі  Закон  "Про

 нормативно-правові  акти"  і  Закон  "Про  законі  та законоавчу

 діяльність  в  Україні",  про  зміни  до  Закону "Про міжнародні

 договори", Закону "Про державні програми", сформувати відповідні

 парламентські    структури    для   здійснення   міжнародних   і

 міжпарламентських зв'язків Верховної Ради України і т. д.

      У  цьому  ж  ряду  організаційно-установчих питань належить

 розглядати  прийняття цілої низки обумовлених Конституцією нових

 статутних  законів  і  внесення  змін  до  існуючих  законів, що

 визначають  правовий  статус  центральних  та  місцевих  органів

 виконавчої  влади,  органів  судової  влади,  органів  місцевого

 самоврядування, їх посадових осіб.

      Найбільш  невідкладними  з  цих актів є Закон "Про внесення

 змін  до  Закону  "Про  Конституційний суд", закони про Кабінет

 Міністрів  України,  про Вищу Раду юстиції, про Раду національнї

 безпеки  і  оборони  України, про Національний банк України, про

 Раду  Національного  банку  України,  про  Фонд державного майна

 України, про місцеве самоврядування.

      Я  окремо  хочу  наголосити  на  необхідності цього закону,

 якого вимагають сьогодні всі структури місцевої влади на місцях,

 і  конкретно,  я  вважаю,  що ми обговорювали це питання вчора у

 раді  фракцій,  на раді голів комісій про те, що приблизно із 12

 числа  цей  законопроект  буде  готовий  для  розгляду, потрібно

 запросити   представників   Рад   місцевого   рівня,  керівників

 областей,  обласних Рад, районих Рад і навіть дати їм попередньо

 нехай  вони  опрацюють цей закон для того, щоб він був реальним,

 щоб він виконувався на місцях.

      Закон  про  місцеві  державні  адміністрації, інші статутні

 закони.   Уряд  з  цим  не  можна....................  державних

 символів та статусу столиці України, як ............

      До   розгляду   зазаначених   питань  слід  віднести  також

 завершення конституціювання статусу Автономної Республіки Крим у

 складі  України.  Крім  того,  важливим завданням організаційно-

 установчого   характеру   є  також  формування  тих  центральних

 державних органів, у якому згідно з Конституцією бере участь або

 якесь  здійснення Верховна Рада України.

      До  цього ж блоку питань відносяться і ті, що передбачені в

 порядку  дня на сьогодні, і ті, що обговорювані  на нараді голів

 комісій   та   в   погоджувальній   раді  фракцій,  йдеться  про

 професійний  статус  депутата. На теперешній момент 10 депутатів

 визначилися  щодо  того,  що  працюватимуть  вони  у  виконавчих

 органах, 3 з них написали заяви про складання своїх депутатських

 повноважень, і  сьогодні  ми  це  питання вирішим. Ще 14 чоловік

 призначені   на  державну  службу,  але  не  розірвали  трудових

 відносин  із  Верховною  Радою.

      Не визначилися із своїм статусом стосовно вимог Конституції

 16 депутатів, збираючись це зробити в перші  дні  роботи  Щостої

 сесії.  Пропоную  їм  зробити  це на цьому тижні, щоб наступного

 тижня  сесія  без  суду  прийняла  відповідне  рішення. Тим, хто

 керується  порадами високооплачуваних  чиновників такого змісту:

 не  поспішайте,  мов, час підкаже абощо, підкажу і я від вашого,

 мабуть, імені: "Не майте ілюзій - Костиуцію мусять виконувати. І

 всі будуть її виконувати."

      Під  час  робти  в  комісіях  і  комітетах  прадьтеся щодо

 кандидатур  на  посади  заступника Голови Верховної Ради, членів

 Конституційного  Суду,  Вищої  Ради юстиції. Щодо заступника, то

 фракції і групи вже внесли письмово та усно декілька кандидатур.

 Зокрема, називались депутати: Раханський,  Семиноженко, Гетьман,

 Симоненко  Валентин  Константинович,  Сирота,  Мусіяка,  Суслов,

 Татаринов, Азаров, Череп. Називалися й інші прізвища.

      Треба  сказати,  що кожен з претендентів за своїми якостями

 може  займати  цю  посаду.  Це справді   достойні,   авторитетні

 депутати.

      Проте  я  просив  би,  щоб  уже  сьогодні фракції подали до

 Сектераріату  свої  пропозиції  у вигляді протоколів, а на своїх

 засіданнях  розглянули  процедуру вирішення цього питання, яка б

 не   суперечила   Регламенту.

      Також  ближчими  днями потрібно оговорити кандидатури до...

 від  Верховної  Ради  в  склад  Конституційного Суду. Відповідні

 пропозиці   будуть   внесені   через   Секретаріат   не  пізніше

 післязавтра.  Суд  ми  повинні сформувати у вересні місяці. Свої

 кандидатури дасть і  Президент   (він ще призначить),   і  з'їзд

 суддів, який   відбудеться   у   3 декаді.

      Це стосується й щодо трьох кандидатур до Вищої Ради юстиції.

 Просив би також порадити, чи це повинні бути депутати, які мають

 навантаження  таке  додаткове,  чи  це  повинні  бути від  імені

 Верховної    Ради    делеговані   функції   для   кваліфікованих

 спеціалістів-юристів.

      Другим,   але   не   менш   важливим  за  значенням  блоком

 пріоритетних  питань  для  розгляду  на  Щостій сесії я б умовно

 назвав  програмно-цільовий  блок.  Адже,  згідно  з Конституцією

 України, Верховна  Рада визначає засади внутрішньої і зовнішньої

 політики,   затверджує  загально-державні  програми  та  схвалює

 Програму  діяльності  Кабінету Міністрів України. Це означає, що

 парламент  має  розробляти  з  участю інших державних органів та

 ухвалювати   відповідні   рішення,   якими  визначаються  засади

 внутрішньої   і   зовнішньої   політики  України,  як  політичні

 орієнтири   для   формування   програми   діяльності   уряду  та

 загальнодержавних програм у різних сферах життя.

      З  урахуванням  представницького  характеру Верховної Ради,

 політична  структура  якої  безпосередньо  визначається  вибором

 народу,   засади   внутрішньої  і  зовнішньої  політики  держави

 парламент має визначати на строк своїх повноважень. Таким чином,

 кожного  разу буде реалізовуватись політична воля парламентської

 більшості   і   забезпечуватиметься  її  відповідальність  перед

 виборцями  за здійснюваний курс. І разом з тим буде виконуватися

 функція, визначена Конституцією.

      Як реалізувати дану вимогу Конституції в нинішній ситуації?

 На  мій  погляд,  це  можна було б зробити таким чином. Верховна

 Рада  України  невідкладно  утворює  робочу групу з депутатів та

 науковців,  а  також  представників  уряду  та  інших  державних

 структур,  які  розроблять проект засад внутрішньої і зовнішньої

 політики,   координуючи   цю   роботу   з  підготовкою  програми

 діяльності  уряду.  Відтак,  засадами  будуть  визначені основні

 напрями  та  принципи  державної політики на найближчі 2-3 роки,

 конкретизовані  в  Програмі  діяльності  Кабінету  Міністрів. Це

 дасть    змогу узгодити позиції папрламету і уряду на загальному

 рівні,  а  відтак   зняти  непотрібне  потистояння  при розгляді

 Програми  діяльності  Кабінету  Міністрів  у  жовтні  1996 року,

 виконавши  водночас вимогу  Конституції України.

      Ці  документи  мають слугувати орієнтирами при затвердженні

 Державного   бюджету   України  на  1997  рік,  що  є  одним  із

 найважливіших завдань  нинішньої  сесії.

      Розглядаючи  програмно-цільовий  блок  питань,  ми  повинні

 виходити  не  лише  з  тактичних  завдань, але і визначити більш

 віддалену  перспективу  діяльності  Верховної  Ради  України, її

 стратегію. Адже  зрозуміло,  що формування національної правової

 системи   і   правової держави  - справа  парламенту  не  одного

 скликання,  яка  вимагає  послідовності  і  наступності  процесу

 державного  будівництва.

      Мова  іде  про  необхідність розробки і прийняття загальної

 концепції   державно-правової  реформи  в  Україні,  необхідними

 складовими  якої мали б бути концепції реформування законодавчої

 функції   та  представницьких  органів  влади,  адміністративної

 реформи   та  реформування  правоохоронної функції  держави  або

 судово-правової реформи.

      На  жаль,  до  цього  часу ми знаходимся, образно кажучи, у

 вирі реформуючого  процесу,  але не оволоділи ним настільки, щоб

 керувати  ним цілеспрямовано, системно і комплексно розробкою та

 здійсненням  державно-правової   реформи.

      Найперше,  бракує  координації  дій  у  цьому  питанні  між

 різними   структурами   влади,   а  також  достатнього  науково-

 методичного  забезпечення  згаданих  реформ. Лише за останні два

 місяці  після  прийняття  Конституції  України Кабінет Міністрів

 видав два розпорядження  -  від  20  липня  за підписом Прем'єр-

 міністра  України,  яким  затверджено  склад міжвідомчої робочої

 групи  для  координації  робіт  з  підготовкою  проекту правової

 реформи  в  Україні, і  від 13 серпня за підписом першого Віце-

 прем'єр-міністра   України,   яким   доручено  Мінюсту  разом  з

 Верховним  Судом  розробити концепцію судово-правової реформи до

 листопада  цього  року.

      Я  вже  не  кажу  про  ряд указів Президента з аналогічного

 питання,  що  готувались  в  його апараті протягом останніх двох

 років  не  лише  без  узгодження з законодавчим органом, але і з

 Урядом. Результативність таких актів, як свідчить практика, дуже

 невисока.

      Виходячи   з  цього,  напередодні  сесії  ми  зустрілись  з

 Президентом  України  і  домовились  про  необхідність створення

 одного  координуючого  центру  розробки  і  здійснення державно-

 правової реформи. Це може бути, скажімо, координаційно-методична

 Рада  з  питань  державно-правової реформи на чолі з Президентом

 України,  сформована з представників законодавчого органу, глави

 держави,  уряду,  судової системи і інших правоохороннхи органів

 Національної  академії  наук  та  академії  правових наук і так

 далі.

      Завдання цієї ради - схвалення рішень загального характеру,

 що    стосуються   державно-правової   реформи,   які   матимуть

 рекомендаційний  характер для Верховної Ради України, Президента

 і  Уряду  при  прийнятті ними директивних та нормативних актів у

 процесі  здійснення  реформи.

      Робочим  органом координаційно-методичної ради можна було б

 визначити спеціальну групу при Верховній Раді України, до складу

 якої  можна  було б залучити найкращі наукові сили та практичних

 працівників  з  різних   юридичних  органів  і  установ.

      Попередньо   пропонується,  щоб  очолив  цю  роботу  перший

 заступних Голови  Верховної Ради  Ткаченко.

      Першим  завданням  згаданих  стурктур  має бути невідкладна

 розробка   загальної   концепції  державно-правової  реформи  та

 подання  її  на  розгляд  парламенту. Необхідною складовою такої

 концепції, очевидно, могли б бути напрями розвитку законодавства

 України   на   період   до  2005  року  та  орієнтовна  програма

 законопроектних  робіт  на цей період. До речі, нагадую, що такі

 розробки  Інституту  законодлавства  Верховної  Ради України уже

 проходили  першу апробацію наукової думки в травні цього року на

 науково-практичній конференції і отримали позитивну оцінку.

      Чому  я  зупинився  на  цій проблемі? Справа в тому, що без

 затвердження   загальнодержавної  програми  законодавчих  робіт,

 неможливо   планувати   та  системно  і  комплексно  здійснювати

 законодавчу діяльність парламенту.

      Ми   постійно   стикаємося   із   проблемою  неузгодженості

 законодавчих   ініціатив  Уряду,  Верховної  Ради,  а  інколи  і

 Президента України.

      Та  ж  сама  ситуація  повторюється  і тепер при формуванні

 порядку  денного  Шостої  сесії.  Уряд  пропонує  нам розглянути

 більше  сотні  законопроектів  в  той  час,  як на опрацювання в

 комісіях Верховної Ради уже знаходиться більш як 200 законів.

      Я хочу сказати, що комісії Верховної Ради і апарат протягом

 відпустки  працювали, на мій погляд, настирливо, цілеспрямовано,

 розглянувши  кілька  варіантів планових законодавчих робіт, і ми

 маємо  вже  на сьогодні досить добре відпрацьований проект, який

 вам  розданий і є на руках.

      Проте   вчора   поступило  від  Уряду  ще  значний  перелік

 законодавчих   актів,   в   тому  числі  частина  їх  направлена

 Президенту  для того, щоб вони були делеговані Верховній Раді як

 невідкладні.

      Таким  чином складається  ситуація, коли серед невідкладних

 питань створюється своя черга. Частково пропонуються ті питання,

 які  вже  включені в порядок дня, і ті, які ще не розглядалися і

 не були предметом відання тих чи інших комісій. Там працювати не

 можна.

      Тому  протягом  цього  тижня  я  просив  би всіх вас уважно

 подивитися  на  той варіант плану, котрий вам розданий, з іншого

 боку також його співставити з планом, який надійшов від Кабінету

 Міністрів,   щоб   максимально   врахувати  пропозиції  Кабінету

 Міністрів,  і   у   вівторок  наступного  тижня  ми б затвердили

 орієнтовний  план  законопроектних робіт на Шосту сесію так, щоб

 він  був оптимальним і міг бути виконаним  на основі пріоритетів

 і  загальної  логіки  конституційного  і законодавчого процесу в

 Україні.

      Безумовно, ініціативи Кабінету Міністрів (я повторюю ще раз,

 особливо  щодо  законодавчого  регулювання соціально-економічної

 проблеми) заслуговують на увагу.

      Я  про  цей  аспект  уже  говорив,  проте  ми маємо істотно

 підвищити   вимоги   до   вхідного  контролю  законопроектів  та

 планування  організації  їх  розгляду,  хто  б  їх не ініціював,

 інакше  ми  не  позбавимося стихійності і безсистемності в нашій

 роботі.

      Саме  з цією  метою апаратом Верховної Ради до вашої уваги,

 шановні   депутати,   запропонований   і  зведений  план  роботи

 комітетів  та розгорнутий план законотворчої роботи. Я хочу, щоб

 ви  на  них уважно подивилися, це там враховані всі ваші наміри,

 всі ваші пропозиції  про зведений план заходів. Окремо скажу, що

 Секретаріатом  узагальнені  плани  роботи  постійних  комісій на

 друге  півріччя  цього  року.  На підставі цих планів розроблено

 зведений  план заходів у Верховній Раді України на вересень і до

 кінця 1996 року.

      В  ньому  детально  виписано  помісячно,   помісячний режим

 роботи  Верховної  Ради,  основні  питання,  які  передбачаються

 розглянути  комітетами в порядку контролю за виконанням законів,

 постанов Верховної Ради і власних рішень: коли і куди плануються

 візити   по  лінії  міжпарламентських  зв'язків.  Дата  і  місце

 проведення  семінарів, конференцій і порядку стажування народних

 депутатів, дається  перелік  загальних заходів.  Цей  корисний і

 цікавий, на мій погляд, матеріал  надіслано комісіям, фракціям і

 групам для практичного використання.

      В   розгорнутому   плані  законодавчої  роботи, виходячи  з

 необхідності   розробки  нових,  уточнення  діючих  законодавчих

 актів,   що   пов'язано   з  прийняттям   Конституції   України,

 Секретаріатом  розроблений  розгорнутий план законодавчої роботи

 Верховної  Ради  на  ІІ  півріччя  1996  року, до якого включено

 більше 200  законопроектів, які вже в роботі у Верховній Раді. З

 них  значна  частина повністю підготовлена до розгляду на сесії.

 Він   складається   з   10   тематичних   розділів,   у  кожному

 законопроекті  вказана  основна комісія, склад супроводжувальної

 групи  апарату,  орієнтовний  термін розгляду законодавчих актів

 Верховною Радою.

      Ви  маєте  цей  матеріал  також  на  руках, я пропоную його

 схвалити  і  доручити комітетам взяти за основу при  організації

 законотворчої  роботи. Рішення з цього приводу ми також приймемо

 наступного вівторка.

      Третій   з   пріоритетів,  безумовно,  визначається  станом

 соціально-економічної  ситуації,  що склалася в Україні на даний

 момент.  Характеристики  робити  не  буду.  Економічна  ситуація

 загрозлива,  надзвичайно  складна.  Невиплати  заробітної  плати

 перейшли  межі,  допустимі  для  аналізу  і т. д. Я думаю, що ви

 продовжите це у своїх виступах, взявши для того слово.

      Виходячи   з   цього,   Верховна   Рада  повинна  здійснити

 оперативний   розгляд   і  прийняття  законів,  що  забезпечують

 реалізацію соціально-економічних заходів, передбачених програмою

 Уряду, як невідкладні.

      Таким  чином,  у  діяльності парламенту, Президента і Уряду

 України  визначаються,  на  мою  думку, певні акценти, зумовлені

 закріпленням  в  Конституції принципу розподілу функцій влади, а

 саме:   законодавчий   орган   має  зосередитись,  найперше,  на

 законодавчому  забезпеченні  організації  влади  на основі нової

 Конституції; Кабінет Міністрів повинен зосередитись переважно на

 вирішенні  соціально-економічних  проблем;  основною  ж турботою

 Глави  держави  стає забезпечення організованості і законності в

 діяльності  державного апарату, організація боротьби з корупцією

 та злочинністю, забезпечення правопорядку, національної безпеки,

 здійснення зовнішньої політики.

      І усі владні структури - у поєднанні їх зусиль, бо державна

 влада  єдина,  принаймні,  для  громадянина,  зобов'язані  діяти

 відповідно до найголовнішої конституційної засади, закріпленої у

 статті  3  Конституції  України:  "Права  і свободи людини та їх

 гарантії  визначають зміст і спрямованість в діяльності держави.

 Держава відповідає перед людиною за свою діяльність".

      Тож як державні люди ми,  народні депутати України, давайте

 будемо  відповідальними  представниками  народу. Сподіваючись на

 це,   закликаю   вас  до  конструктивної  результативної  роботи

 впродовж Шостої сесії.

      Спасибі за увагу.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  хто  хотів би виступити від фракції,

 пропонуйте своїх представників. Записалися. Будь ласка, я зараз,

 будь ласка, Гетьман, прошу. За ним Чиж.

      А ви запишитесь пізніше, після того, як фракції виступлять.

      ГЕТЬМАН В.П.

      Шановий  Голово,  колеги,  дорогі  наші виборці!

      На  високій  ноті мажорного акорду, прийнявши в останні дні

 Конституцію України, завершила роботу П'ята сесія Верховної Ради

 України. Нарешті суверенна Україна отримала свій Основний Закон,

 за  яким  кожна  гілка  влади  тепер  має  діяти  в  межах чітко

 визначеного  правового поля. З'явилась можливість не відволікати

 більше   час   і  сили  на  з'ясування  відносин,  а  весь  свій

 енергетичний  потенціал  направити  в  бік  вирішення конкретних

 економічних проблем.

      На жаль, не встигли відгреміти  фанфари, як вже чути далекі

 тривожні  сурми.  Декому  не  по  душі  досягнуті в останній час

 гармонія, порозуміння  у найвищих  гілках влади, і вже робляться

 спроби  знову  вбити  кілок  в  трикутник  відносин: Президент -

 Верховна Рада  - Кабінет  Міністрів.  Дехто  продовжує  діяти по

 інерції,  не  хоче помічати того, що норми Конституції є нормами

 прямої дії, їх необхідно виконувати всім і вже сьогодні.

      Зважаючи  на  це, депутатська  група  "Незалежні"  заявляє:

 найвищим пріоритетом роботи Шостої сесії  Верховної Ради України

 повинно   стати   наповнення   Конституції  України  конкретними

 законодавчими  актами,  що  дозволило  б  ввести  Основний Закон

 держави  в  повному  обсязі  за  коротший  строк.  З  цією метою

 необхідно терміново затвердити конкретний план-графік підготовки

 і  прийняття  законів,  які  випливають із вимог Конституції, не

 дозволяючи  будь-кому довільно тлумачити назву, суть і кількість

 відповідних   законів,   інакше  від  Конституції  України  може

 залишитись  лише її назва. Оскільки вже на протязі найблищих 15-

 20  діб  нам  належить  сформувати  Конституційний  Суд України,

 розглянути проект бюджету держави на 1997 рік, схвалити Програму

 діяльності  нового  Кабінету  Міністрів,  то  до  першочергового

 розгляду мають бути подані закони, які регламентують організацію

 влади  у державі, зокрема, про повноваження і порядок діяльності

 Кабінету   Міністрів,   про  порядок  організації  і  діяльність

 Конституційного Суду України, про Національний банк України, про

 організацію  місцевого  самоврядування.  Потребує  законодавчого

 затвердження  проект  Господарського  кодексу  України,  що  вже

 опрацьований  групою  українських провідних фахівців, але чомусь

 справа  з  цього  питання  не  рухається.  Єсть  ваші відповідні

 вказівки.  Як  і  минулого  разу,  депутатська група "Незалежні"

 вважає,  що  програма  діяльності нового Кабінету Міністрів може

 бути  схвалена,  лише виходячи з реальних фінансових можливостей

 держави,  в  рамках затвердженого бюджету на 1997 рік. Інакше ми

 знову   опинимся   в  ситуації,  коли  існує  паперова  програма

 попереднього уряду без її фінансового наповнення.

      На   жаль,   з   цього   приводу   об'єктивні  застереження

 депутатської  групи  "Незалежні"  не  лише  не були враховані, а

 навіть  у  декого  тоді  викликали  негативну реакцію. А тому ми

 наполягаємо,  щоб  на  цей раз наш парламент не припустився тієї

 самої   помилки.

      Наступне.  Верховна  Рада  України,  прийнявши Конституцію,

 виявивши  при  цьому  свої  найкращі  якості,  повинна  показати

 особистий  приклад  поважливого  ставлення  до  Основного Закону

 держави.   Маємо  на  увазі  оперативне  прийнятття  Закону  про

 Регламент   Верховної   Ради,   призначення   керівника  апарату

 Верховної  Ради,  затвердження  структури  і  кошторису апарату,

 визначення  і  затвердження  переліку  комітетів  та  обрання їх

 голів.

      Надзвичайно   важливо,   щоб   з   перших  кроків  втілення

 Конституції  в  життя ми б не допустили формалізму знов в стінах

 парламенту, адже вже зараз дехто із голів комісії Верховної Ради

 України  вже називає себе головами комітетів, яких Верховна Рада

 ще  не  обирала. Як відомо, депутатська група "Незалежні" ще рік

 тому  ставила  питання  про  сутттєву ротацію голів комісій, про

 кардинальний  перегляд кількості і складу постійних комісій, про

 зміщення   акценту   їх  діяльності  з  галузево-лобістських  на

 функціональні,  з  рівноправним  представництвом  від регіонів і

 фракцій.  Тепер це вже не наша пропозиція, а вимога Конституції,

 її  ні  в якому разі неможна проігнорувати, як дехто волів би це

 зробити, механічно змінивши назву "комісія" на "комітет".

      І   останнє.   Дієздатність   Верховної  Ради  України,  її

 ефективність великою мірою буде залежити від того, наскільки нам

 пощастить  зберегти  те  конструктивне  ядро  в  парламенті, яке

 дозволило  прийняти  Конституцію  і  підтримати  високий рейтинг

 Верховної Ради України.

      Тепер  вже  ні  в  кого  не може бути сумніву, що таке ядро

 можливе   лише   на   базі   центризму.   І  сповідаючи  принцип

 рівновіддаленості  від  крайніх  позицій як зліва, так і справа.

 Але,  на  жаль,  багато  з  нас  сьогодні  вже  розуміє,  що  та

 центристька  більшість,   репрезентована  депутатськими  групами

 "Незалежні",  "Центр", "Єдність", "МДГ", " Аграрники за реформи"

 та  інші в такому вигляді, як це є на сьогоднішньому парламенті,

 не має  перспективи.

      Настав  час на базі цих та інших депутатських груп, фракцій

 створити   організаційно  міцне  депутатське  об'єднання  іменно

 центриського  спрямування,  що  мало  б  на  меті, перш за  все,

 відстоювання принципів щойно прийнятої Конституції України.

      Конституція    потребує   захисту,   Конституція   потребує

 наповнення відповідними законами, Конституція вимагає практичних

 дій  вже  сьогодні.  Саме  на  позиції  центризму ми б запобігли

 небажаному втягненню парламенту в політичне протистояння.

      І два слова.  Шановні  народні  депутати, депутатська група

 "Незалежні"  в  сьогоднішньому  парламенті  залишаєтся, можливо,

 єдиною,  яка не опікається з боку жодної з  гілок  влад.

      В  своїй  політичній  парламенській  діяльності депутатська

 група  і  далі  буде  підтримувати всіх тих і кожного, хто не на

 словах,  а сьогодні конкретними справами буде відданий принципам

 Конституції України.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Слово  має депутат Чиж Іван Сергійович від фракції

 соціалістів, за ним Юхновський від "Державності".

      ЧИЖ І.С.

      Шановні   колеги - народні   депутати   України,   шановний

 Олександре  Олександровичу!

      Мені  виступати  легше,  оскільки  наша політична група має

 чітке  спрямування  політичне - це ліва фракція у Верховній Раді

 України.

      Сесія  Верховної  Ради  розпочинає свою роботу в умовах дії

 нової Конституції України. Верховній Раді, виконавчій владі люди

 довірили свою  волю  для  ствердження закону  справедливості.

      Аналіз  стану справ у державі свідчить про системну глибоку

 кризу,  яка охопила всі складові нашого суспільства: зупиняється

 вирбництво,  майже  остаточно  розвалене  сільське господарство,

 людина  праці  змушена бідувати, кинуті  напризволяще, голодують

 мільйони  пенсіонерів,  інвалідів,  працівників бюджетної сфери:

 вчителі, лікарі, військові, молодь, студентство. Борг держави по

 виплаті населенню зарплати, пенсій, стипендій, соціальних виплат

 перевищує 290 трильонів карбованців. Чергове підвищення плати за

 електроенергію,  газ,  комунальні  послуги  ліквідували  останню

 надію людей на поліпшення свого життя. Різко виросла смертність,

 скорочується  народжуваність  населення;  навчальні, лікувальні,

 культурно-освітні заклади не забезпечені елементарним, включаючи

 паливо на зиму.

      Нанесено нищівний удар по освіті: закриті тисячі дошкільних

 учбових  закладів,  скорочені  сотні  класів, гуртків, збільшена

 наповнюваність  класів,  відмінено  харчування  всіх  учнів  1-4

 класів,  введена  плата  за  підручники.  Усім цим, що я назвав,

 грубо  порушуються  цілий ряд статей Конституції України: Стаття

 24  щодо  рівності  прав громадян незалежно від майнового стану,

 Стаття  43  на  забезпечення права кожного громадянина на працю,

 Стаття   46   пенсійного   забезпечення  на  рівні,  не  нижчому

 прожиткового   мінімуму;   Стаття  48,  яка  гарантує  право  на

 достатній  життєвий  рівень,  забезпечення громадян харчуванням,

 одягом,  житлом; Статті 49 і 53, які забезпечують право людей на

 безкоштовну  освіту  і медицину   в  державних  закладах.

      Подібна  катастрофічна ситуація вимагає нагальних заходів з

 боку  всіх  гілок  влади.  На  часі негайне проведення засідання

 Верховної Ради України (це наша пропозиція) з участю Президента,

 Уряду,  на  якому  слід  обговорити ситуацію в країні, визначити

 заходи,  які  слід  здійснити негайно. Нас зобов'язують до цього

 пункти 5 Статті 85 Конституції, яка говорить про те, що Верховна

 Рада розробляє засади внутрішньої та зовнішньої політики.

      Сьогодні  Верховна  Рада  повинна дати відповідні доручення

 комісіям  Верховної  Ради  України,  до  яких  слід віднести (ми

 пропонуємо): жорстке послідовне дотримання Конституції, законів;

 посилення  контрольної  функції  держави,  особливо депутатських

 комісій;   вироблення   нової  науково обгрунтованої  соціально-

 економічної  політики, яка б забезпечила достойне життя кожному,

 розвиток  і  захист  власного  виробництва, повніше використання

 влавних можливостей держави.

      Ми   мусимо   негайно,  протягом  вересня,  прийняти  новий

 Податковий  кодекс,  завершити  цю  надзвичайно важливу  роботу,

 розблокувати,   стимулювати  виробництво.  Більш  виважено  і  в

 короткий  термін  підійти  до  завершення  розробки  і прийняття

 бюджету на 1997 рік.

      Ми  не  можемо  допустити  повторення минулорічних помилок,

 коли  бюджет  існує сам по собі, а Уряд хазайнує  як знає. Перед

 цим  потрібно   включити  в дію Закон про оплати праці, про межу

 малозабезпеченості, визначити таку межу не нижче 68 гривень, які

 Верховна Рада, власне, вже визначила в минулій своїй постанові.

      Ми  повинні негайно завершити роботу над розподілом владних

 повноважень  всіх  гілок влади. Мова йде про закони  про Кабінет

 Міністрів,  держадміністрацію,  місцеві  Ради.  Оскільки Кабінет

 Міністрів  у  відповідність  з  Конституцією  став вищим органом

 виконавчої влади, то слід рішуче розмежувати його повноваження з

 Адміністрацією   Президента,  розуміючи,  що  то  є  канцелярія,

 допоміжна консультативна служба глави держави, а не новітній ЦК.

 Серед  першочергових  завдань  формування Конституційного Суду в

 системі  демократичних  стримувань  і  противаг  цей  орган  має

 ключове значення.

      Ми   зобов'язані   прийняти   Закон   про  вибори  народних

 депутатів,  негайно  завершити  перехід  депутатів на професійну

 основу.  Дивно,  що ми ще сьогодні про це говоримо - Конституція

 чітко вказує терміни.

      Нам  потрібно  законодавчо, як зроблено в багатьох країнах,

 визначити  межі округів, щоб не допустити спекуляцій і потасовок

 в майбутньому. Ми повинні в другому читанні зрештою прийняти  як

 невідкладний  Закон  про  декларування  громадян.  Слід покласти

 край  незаконному  збагаченню  нових хазяїв життя. Доопрацювань,

 серйозних   коректив   і  змін  вимагають  закони  про  пенсійне

 забезпечення, вся система оплати праці, яка потребує докорінного

 реформування.   І  тут  потрібно максимально використати реформу

 грошову,  якщо  її  розглядати  не  просто  як  деномінацію,  як

 технічну  справу,  про  що  ми  відповідне  звертання зробили до

 Президента,  Прем'єра  і  до  голови  Національного банку. Ми не

 можемо,  не  маємо  права допустити потоптання норм, невиконання

 Конституції;  неприпустимим  є  продовження  політичної боротьби

 високого  чиновництва  проти демократії, власного народу за свою

 безмежно  неконтрольовану владу. Спроба замаху на нового Прем'єр-

 міністра   показала  демонстративне  неприйняття  криміналітетом

 конституційних      засад,     намагання     будь-що     досягти

 неконтрольованості,  зробити  це, щоб розправитися з політичними

 опонентами.

      Соціалісти   закликають всіх  депутатів,  виконавчу  владу,

 Президента   до  чесної  роботи: слід  перейти  за.........  від

 патріотизму в праздничній одежині до труда тяжкого.

      Дякую вам.

      ГОЛОВА.  Слово  має  Юхновський Ігор Рафаїлович від фракції

 "Державність". За ним виступатиме Кириченко.

      ЮХНОВСЬКІЙ І.Р.

      Шановний Олександр Олександровичу! Шановні депутати!

      Дозвольте  мені  щільно  триматися  в своєму виступі до тих

 проблем, які стоять зараз перед Верховною Радою.

      Перше. Про комітети Верховної Ради.

      Уважно  проглянувши,  що робили  наші комісії, випливає, що

 кількість   комітетів   у  Верховній  Раді  повинна  бути  різко

 скорочена.  Як  відомо  у  французькій  Конституції допускається

 не більше  6-ти комітетів у Верховній Раді Франції - у нас таких

 комітетів  може  бути  8.  Зокрема,  Комісія  з  питань правової

 політики  і  судової реформи, з питань державного будівництва, з

 питань соціальної  політики  і  праці - може  бути один комітет.

 Комісія  з  питань  охорони  здоров'я, з питань молоді і спорту,

 туризму,  з  питань  науки  і народної освіти, питань культури і

 духовності, питань свободи основ інформації - другий комітет.

      І  так, об'єднавши  різноманітні  комісії,  ми  утворимо  8

 комітетів,  які  не  можна  нормально,  можна нормально керувати

 Голові   Верховної   Ради;   відповідні   комісії   можуть  бути

 підкомітетами цих комітетів.

      Друге   питання.   Про   депутатів.  Згідно  до  статті  78

 Конституції  депутати  повинні  працювати  на постійній основі у

 Верховній  Раді.  Депутати  не можуть мати інший представницький

 мандат та бути на державній службі.

      Згідно  до  статті  79-ої, перед вступом на посаду депутати

 складають  присягу, присягу зачитує найстаріший за віком депутат

 перед  відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради, після

 чого   депутати  скріплюють  текст  присяги  підписами.  Відмова

 скласти  присягу  має  наслідком  втрату  депутатського мандату.

 Обидві статті мають бути виконані.

      У  зв'язку  з  тим,  усі  депутати  мають  бути увільнені з

 державних  посад  і  перейти  у  парламент.  Ми  повинні скласти

 комісію,   яка,   за   узгодженням  з  Президентом  і  Кабінетом

 Міністрів,   визначить   термін,   до  якого  депутат  має  бути

 звільнений   з   посади.  Ми  повинні  заборонити  ухилення  від

 виконання депутатських обов'язків.

      Як би ми не інтерпретували статтю 79-у, присягу ми прийняли

 абсолютною   більшістю   депутатів.   Цим  актом  Верховна  Рада

 засвідчила   дійсність  статті  79-ої  по  відношенню  до  цього

 парламенту,  до  нині  діючої Верховної Ради. Ті, що не прийняли

 присягу,  не  підписались під нею, мають бути увільнені з посади

 депутата. Іншого  виходу  в  нас  немає -  Конституцію  потрібно

 виконувати.

      Третє  питання.  Парламентська група "Державність" заявляє,

 що  перед  парламентом  України стоять 4 головні завдання.

      Перше   завдання  -впровадження  Конституції.  Це  означає:

 створити   новий   Регламент  Верховної  Ради,  створення  нових

 конституційних  органів, новий адміністративний поділ держави на

 рівнях місцевого самоуправління і прийняття інших законів.

      Друге.  Програма  виходу  держави  з економічної кризи, яка

 передбачає підйом виробництва, монетарну політику, направлену на

 створення  заощаджень,  необхідних для інвестиційної політики.

     І третє - впорядкування податкової системи, ліквідація пільг.

     Третє  питання   Верховної  Ради  - це  бюджет  України.

      І четверте - проблема державної безпеки.

      З  цього  приводу  я  хочу сказати, що "Державність" внесла

 Закон "Про зброю", який не внесений в перелік законів, які мають

 розглядатись у Верховній Раді.

      Четверте.  Не може бути і мови про нове розбиття парламенту

 на  групи  у  зв'язку  з  інтересами  групи  Президента  Леоніда

 Даниловича  Кучми  чи  групи  Прем'єр-міністра  Павла  Івановича

 Лазаренка,   чи   групи   Голови   Верховної   Ради,  Олександра

 Олександровича Мороза - Україна є держава і ми всі (і ми, і вони)

 повинні їй служити.

      Група   вважає,   що   співпраця, досягнута  при  прийнятті

 Конституції,   повинна   бути   продовжена.  Усім  же  ясно,  що

 Конституцію   ми   написали   для  україниської  держави,  а  не

 спеціально для Президента чи для Прем'єр-міністра, чи для Голови

 Верховної  Ради! Ми намагались розумно врівноважити владу, і нам

 це вдалося, тож продовжуємо цю практику і далі. В парламенті має

 утворитися  блок  парламентських  груп державницької більшості з

 відповідним розсадженням у залі.

      У  другому блоку більшості доцільно, щоб стала нова потужна

 парламентська   група,   створена   на   базі  груп  "Центру"  і

 "Державності",  які  готові  до  об'єднання, і  члени тимчасової

 конституційної   комісії    і   груп   депутатів,   які   з  нею

 співпрацювали,  і  депутатів  інших  груп  і фракцій, що бажають

 об'єднатись  у  нову  базову  групу  центриського державницького

 спрямування.  Якщо  аналітична консультативна  рада при Кабінеті

 Міністрів   стане  реальністю,  то  базова  парламентська  група

 опреться на  наробки  аналітично-консультативної  ради - цим  ми

 зблизимо парламент і уряд.

      П'яте.  Ми  повинні прийняти новий Регламент. Зокрема, всім

 слід  пам'ятати  статті 37 та 65 Конституції, що кожне посягання

 словами  чи  ділами  на  державність  України  карається, прояви

 зневаги до символів держави є протизаконними.

      Все  це  і  наявність  невідкладних  питань державотворення

 визначають  напрями  нашої  роботи  у  Верховній Раді, які можна

 визначити коротко: праця, взаємна повага і конструктивізм.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Дякую. Слово має Кириченко Сергій Олександрович від

 фракції "Соціально-ринковий вибір", за ним виступатиме Довгань.

      КИРИЧЕНКО   С.О.,    395  виборчий  округ,  місто  Херсон,

 Соціально-ринковий вибір.

      Шановні   колеги - народні  депутати!

      Той заклик, котрий прозвучав в словах Голови Верховної Ради

 про  конструктивну  роботу,  ми дійсно повинні матеріалізувати і

 втілити  в  реальні законопроекти,  реальну  роботу на цій 6-тій

 сесії.  І  дійсно  нам дуже важливо зберегти ту натхненну творчу

 атмосферу,  котра  була присутня в останні півтора місяця роботи

 Верховної  Ради,  уникнути політичних сутичок і протистоянь. І в

 обличчі   один  одного  ми  повинні  бачити,  перш  за  все,  не

 політичних  конкурентів, а людину, особистість, повну гідності і

 порозуміння.

      Далі.  А  тепер  конкретно.  Якщо  ми якнайскоріше наведемо

 дійсно  стабільний  довготривалий  порядок  у  Верховній  Раді і

 запровадимо  ефективний  процес роботи законотворчий у Верховній

 Раді,  тим  скоріше  буде  наведений порядок в суспільстві і тим

 скоріше    суспільство  і держава  вийде  з  кризи.

      Для   цього  ми  повинні  все  ж  таки  створити  нормальну

 політичну  машину  в  Верховній  Раді. Що мається на увазі? Нова

 Конституція  України  й так дає великі повноваження керівництву,

 і,  власне,  Голові  Верховної  Ради  України, але ми не повинні

 забувати,   що   без   задіяння  і  нормального  функціювання  і

 взаємопорозуміння   представників   різних   політичних   сил  в

 Верховній  Раді  досягти  результату ми не зможемо. І робота над

 Конституцією    це   дієво   показала.

      Я нагадую, що в плані законопроектних робот присутній такий

 законопроект, як Положення про погоджувальну раду. Все ж таки ми

 повинні   згадати   початок   роботи  взагалі  нашого  скликання

 Верховної  Ради, що ми починали з положення про групи і фракції.

 А  тому  ми  повинні  з  того  органу,  котрий  був  додатком до

 Президії,  котра  скасована, ми повинні все ж таки розглянути це

 положення, і щоб цей механізм був дієвий.

      Далі.  Наша  фракція  має назву "Соціально-ринковий вибір".

 Ринок  не  буде  ефективним,  не  буде  працювати,  якщо не буде

 соціального захисту.

      І питання грошової реформи. Є позитивним те, що з тіньового

 обігу  планується витягти в офіційний оборот велику суму грошей,

 котра  дорівнює  сьогоднішньому  офіційному  грошообороту.  І це

 повинно,  повинно ніби-то вирішувати велику кількість соціальних

 проблем, але  очікуване  не  завжди  є дійсно. Чому? Тому, що ми

 побачили,  на  жаль,  що все ж таки постанова Верховної Ради про

 реалізацію  в  процесі грошової реформи такої великої соціальної

 проблеми,  як  компенсація  знецінених  вкладів, вона все ж таки

 була усунута на невизначений час виконавчою владою.. І я вважаю,

 що  ті  конструктивні  пропозиції,  котрі напрацьовані фахівцями

 нашої   фракції   і   котрі   завтра  будуть  докладатись  на...

 економічній...  постійній  Комісії  з  економічних  питань, вони

 повинні  знайти підтримку  і в уряді - це наше спільне завдання,

 котре  ми  повинні  довести  до  логічного  завершення, щоб наші

 громодяни отримали те, що у них було забране.

      Далі. Я  також  хочу  нагадати  велику... вирішення великої

 проблеми,  і  ми  повинні цьому посприяти (і саме Верховна Рада)

 про вирішення питання заборгованості по заробітній платі.

      Я нагадую,  шановні колеги, що наприкінці  Шостої  сесії ми

 ратифікували  кредитну  угоду  на  500  мільйонів доларів, котрі

 повинні, власне, були направлені урядом на вирішення цих питань.

      Називаючи ці ряд проблем, я хотів би сказати слідуюче. Що у

 нас  повинна бути постійно здорова недовіра до виконавчої влади.

 І  ці  гроші,  котрі  ніби-то  з  тіні повинні вийти, вони знову

 підуть в тінь. Тому, що сама праця, сама робота виконавчої влади

 і  уряду є тіньовою   для нас. Чому?

      У  відповідній  мірі - тому,  що у  нас  немає контролюючих

 органів,  у  нас  не працює такий ефективний орган, як Рахункова

 палата.  А  саме  вона  буде  нашими  очами  і нашими вухами. Ми

 повинні якнайскоріше  створити  цей орган.

      Також  векликий  блок  проблем,  замкнутий на захист прав і

 свобод  людини і громадянина.  Вже другий рік перебуває в стінах

 цього парламенту  законопроект  про вповноваження з прав людини.

 Нарешті  цей інститут втілений в Конституцію України.  Я вважаю,

 що не треба відкидати цей розгляд цього законопроекту на жовтень

 і  листопад  цього  року. Ми повинні вже в вересні приступити до

 розгляду  цього    законопроекту,  тим  більше, що він настільки

 виважений,  настільки опрацьований, що майже є такі підстави для

 прийняття зразу і  в другому читанні.

      І  таким  чином,  якщо  ми  акцентуємо  наші  уваги  на цих

 проблемах,  ми дамо самі собі розпорошити на другорядні питання.

 Я  думаю,  ми  будемо  працювати  конструктивно і ми виправдаємо

 довіру наших виборців.

      Бажаю вам   всього найкращого.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Спасибі і вам. Слово має Довгань Сергій Васильович

 від  фракції  Селянської  партії. За ним  виступатиме Чорновіл.

      ДОВГАНЬ С.В.

      Шановні  колеги, я вважаю, що наша... роботу нашої сесії ми

 повинні  почати  все-таки  з обговоренння економічної ситуації в

 нашій державі.

      Тут  уже говорилось про ті складні моменти, які переживають

 наші  співвітчизники - і  про  виплати зарплати і таке інше, але

 причина   цього  полягає  в  тому,  що  практично  зупинено  все

 виробництво: і  промислове,  і сільськогосподарське виробництво,

 воно не зупинено, але воно працює в надзвичайно складних умовах.

       Ми  повинні  розглянути  в  цьому  контексті  питання  про

 підготовку   до  зими  житлово-комунального  господарства,  і  в

 частності, питання про  те,  як  буде  забезпечено селян твердим

 паливом,  тому що особливо незахищені верстви нашого населення -

 це   пенсіонери,  багатодітні  і  таке  інше,  які  сьогодні  не

 отримують  зарплату,  а  коли  її  отримують,  то  ви знаєте, що

 зарплата  сьогодні  в  колгоспах,  радгоспах,  чи  як воно зараз

 називається там -КСП, акціонерні товариства і таке інше, складає

 не  більше  3 мільйонів карбованців. За три мільйони карбованців

 сьогодні  і  хліба  не  купиш, не тільки щоб можна було вирішити

 питання із забезпеченням паливом. А для того, щоб нормально хату

 протопити зиму,  треба  не  менше  3-4  тонн палива...

      Тому  держава  з  цього  приводу, і бюджет у нас є, повинна

 прийняти  якесь  рішення,  щоб це паливо було так, як і раніше -

 дотувалось,  щоб   можна  було  виділити  цим  людям.

      Якщо  хтось  надіється,  що  це можна вирішити на місцевому

 рівні в бюджетах  цих місцевих -  ви знаєте, що вони сьогодні не

 спроможні  виплатити  навіть зарплату і пенсію пенсіонерам, а ми

 все  більше  і  більше  перекладаємо  проблем  для  вирішення на

 місцях.

      Знову   в   сільському  господарстві  завершуються  польові

 роботи,  збиральні  роботи. Ведеться підготовка до нового врожаю

 1997   року.  Сьогодні  складаються  такі  умови,  що  можна  на

 слідуючий  рік,  якщо  сьогодні  підтримати сільськогосподарське

 виробництво, уже на слідуючий рік якось більш-менш стабілізувати

 цю систему.

      Але   сьогодні  продовжується  практика,  коли  забирається

 зерно,  не заготавлюється,  як  скажем там чи не закупляється, а

 просто забирається і знову ж таки безплатно. Гроші не повертають,

 тому що їх в Державному бюджеті немає.

      Сьогодні  ми  говоримо  про  те, що наша техніка застаріла.

 Вона  застаріла і фізично, тому що не обновлюється 5 років. І що

 найбільш  важливо,  вона  морально  застаріла.  Наша  держава не

 спромоглася  за  останні  5  років  виготовити  ні одного нового

 зразка техніки - як сільськогосподарської, так і іншої.

      До речі, в роки Великої Вітчизняної війни, коли країна вела

 тяжку  війну із фащистськими загарбниками, було створено десятки

 унікальних  зразків  техніки, яка була ще після закінчення війни

 десятки  років  кращою  в світі. Ми сьогодні без війни не можемо

 цього  зробити. Я не думаю, що у нас немає можливості в країні -

 питання заключається в тому, що у нас немає бажання!

      Сьогодні  наші міністерства всі вийшли... В нас раніше було

 соціалістичне  змагання за виробництво. Сьогодні, мені здається,

 що  в  нас вони змагаються за те, хто більше заключить договорів

 із  різними іноземними фірмами для того, щоб повністю зруйнувати

 наше виробництво і потім стати васалами оцих всяких держав.

      Думаю, що при розгляді Програми нашого Уряду, на це питання

 ми повинні звернути особливу увагу.

      Які,  на  нашу  думку,  сьогодні треба було б в першу чергу

 прийняти  закони?  Після прийняття Конституції сьогодні потребує

 незамедлітєльного  прийняття   Закон про місцеве самоврядування.

 Вже в деякий раз іде формування місцевих органів влади. Сьогодні

 розпреділяються функції адміністрації Рад.  Вони не знають, кому

 і  на  кого  які  функції  будуть  покладені.  І  знову сидять і

 вижидають  чогось.  Тому  цей  закон  треба  приймати найближчим

 часом.

      Тут  вже  було  сказано,  що треба приймати Закон про уряд,

 тому  що  по  Конституції уряд у нас зовсім інші функції повинен

 виконувати, чим  сьогодні,  а він ще сьогодні являється відділом

 Адміністрації  Президента  (чи  як вона зараз там називається?),

 канцелярії  Президента.  Я  думаю,  що треба прийняти Закон "Про

 Президента"  і сформувати Конституційний Уряд, щоб влада в нашій

 державі стала працювати так, як це записано в нашій Конституції.

      Що   стосується   наших  внутрішніх питань - перейменування

 комісій - їх   просто   треба   привести   до   відповідності  з

 Конституцією, а потім, якщо треба, міняти там і укрупнять. Це ми

 можемо зробити, так сказати, в робочому порядку.

      Іще одне питання і буду закінчувати.

      Уряд  прийняв  рішення про передачу на місцеве фінансування

 професійно-технічної  освіти.  Таке  рішення - це  загибель  цих

 училищ:  вони  сьогодні  чи  завтра  будуть закриті, півмільйона

 дітей з 14 років із сімей таких, що не можуть дитину прогодувати,

завтра підуть і будуть ходити по-під мостами стояти грабити людей

 і таке інше, тобто поповнюють криміналітет нашої України.

      Тому  я  думаю,  що  це питання при розгляді програми Уряду

 розглянути і поставити  точки над "і".

      І  ще  одне  питання, я  вибачаюся,  наша Комісія по освіті

 повинна  дуже  уважно  стежити  за  тим,  чому ми навчаємо наших

 дітей.  Сьогодні  є  такий підручник історії, новітньої історії,

 який  вивчається  в  11  класі,  то  це  не  історія  України, а

 якийсь...................  на нашу історію. Я думаю, що це треба

 було  розглянути,  і  якщо  це  питання  не буде розглянуто, цей

 підручник  не  буде знятий з цього, я думаю, що ми не дамо добро

 на програму Уряду, яка буде нам...

      ГОЛОВА.   Я   прошу  дотримуватися  Регламенту.  Слово  має

 Чорновіл   Вячеслав   Максимович   від   фракції  Руху,  за  ним

 виступатиме Соболєв.

      ЧОРНОВІЛ В.М.

      Шановний Олександре Олександровичу!

      Мої попередники говорили не менше 6 хвилин -м ені вистачить

 5,5...

      Прошу мене не перебивати.

      Шановні колеги! Шановні виборці!

      Конституція України,  що  в муках народилася понад 2 місяці

 тому, заклала  правову  базу  існування  незалежної  української

 держави,  відкрила   простір   для  прискорення  економічних  та

 політичних реформ, з якими ми відстали на 3 чи 4 роки, хоч дехто

 спішив  так скромненько назвати нашу Верховну однією з найкращих

 парламентів  світу  за  те,  що  з  натугою, під занесеним мечем

 референдуму  домучили чотирирічний конституційний процес. Дійсне

 випробування  на  справжність  для  нашого депутатського корпусу

 відбудеться  саме  на  цій,  Шостій  сесії,  бо  вже помічається

 тривожна  тенденція  пригальмувати розгляд саме тих законів, без

 яких стимульовані Конституцією реформи неможливі.

      Згадайте, скільки говорилося в цьому залі і поза ним, і вже

 сьогодні  про  необхідність  якнайшвидчого  прийняття  на Шостій

 сесії  Податкового  кодексу,  без  чого неможливо ні стимулювати

 знесилене податками виробництво, ні сформувати реальний бюджет.

      І  що  ж  ми  бачимо  в розданому нам проекті? У вересні ми

 податками не займатимемося взагалі. Основні положення податкової

 політики в Україні розглянемо в першому читанні тільки в жовтні.

 Коли буде друге читання - не відомо. Як і вкрай важливого Закону

 "Про    податок    на    добавлену    вартість",   який   вперше

 розглядатиметься чомусь тільки в листопаді.

      Передбачається  друге  читання  вже розглянутих законів про

 податок  на  майно підприємств тільки у листопаді, а так званого

 податку на багатство, тобто на нерухоме майно громадян -тільки у

 грудні.

      Перше  читання  проекту Закону "Про оренду землі" знаходимо

 тільки  в  кінці  листопадевого  списку,  а розгляду Закону "Про

 єдиний податок на землю" не передбачено взагалі.

      Отож   плакав   наш  бюджет  наступного  року  дрібненькими

 сльозами, а з ним -і зарплати працівників бюджетної сфери.

      Що  це, неуміння керувати законотворчим процесом чи свідоме

 шкідництво  за  принципом:  чим  гірше  всій  державі, тим ліпше

 певним  політичним  силам,  що  паразитують  на антидержавній та

 антиринковій демагогії?!

      Наші    псевдоборці   за   соціальну   справедливість,   що

 наштампували стільки пільг і привілегій не тільки для бідних, що

 зрозуміло,  але  й  для  заможних,  або  вчорашніх  НКВДистсько-

 КГБістських  карателів,  чомусь  забули  включити  у план роботи

 Шостої  сесії  і  питання  погашення  внутрішньої заборгованості

 перед  нашими  громадянами  за знецінені заощадження станом на 2

 січня  1992 року, і абсолютно необхідні зміни до несправедливого

 пенсійного  закону, який відкидає частину наших громадян за межу

 виживання.

      Ці приклади ще раз підтверджують, що при всій першорядності

 економічних   і   соціальних   проблем  їх  успішне  розв'язання

 неможливе    без    прийняття   нами   важливих   політичних   і

 організаційних рішень, що випливають з Конституції.

      Через брак часу подаю тільки їхній неповний перелік.

      Перше  - привести   склад   керівництва  Верховної  Ради  у

 відповідність  із  положенням про прийняття рішень більшістю від

 повного  складу  Верховної  Ради,  тобто  вже  в  найближчі  дні

 розглянути   питання   про  переобрання  Голови  та  заступників

 Верховної Ради.

      Друге  -  прийняти    постанову    Верховної    Ради    або

 Конституційного  Суду,  що його потрібно якнайшвидче сформувати,

 про  позбавлення  депутатських  мандатів тих, хто відмовився від

 присяги  на  вірність  державі і Конституції, тих тобто, хто сам

 поставив себе поза конституційним правовим полем України.

      Оскільки  в  попередній  Конституції не було передбачено не

 тільки  присяга,  чим аргументують відмовники і їх їхній адвокат

 Олександр  Мороз, але й обов'язкова професійність парламенту. Ці

 два   питання  розглядати  тільки  у  пакеті,  щоб  не  надавати

 односторонніх  переваг  певній групі депутатів. Тому я просив би

 урядовців і  інших  не  спішити  з  поданням заяв - хай спочатку

 подадуть   заяви   про   звільнення  від  депутатських  мандатів

 антидержавники.

      Третє.  Організувати  при Верховній Раді короткочасні курси

 української мови, після завершення яких допускати до виступів на

 офіційних  засіданнях  Верховної  Ради та її комітетів і комісій

 виступи тільки державною мовою.

      Четверте.  Створити  комітети  Верховної  Ради,  скоротивши

 кількість   існуючих   комісій   та   забезпечивши   пропорційне

 представництво  в  комітетах  представників депутатських груп та

 фракцій.

      П'яте.  Прийняти  новий  закон  про політичні партії та про

 вибори  Верховної  Ради,  що  забезпечить, бодай для майбутнього

 парламенту,  повноту  складу і послідовність та передбачуваність

 рішень.

      Брак  часів  не  дозволяє мені продовжити цей перелік, хоча

 можна  було  б згадати і про необхідність прийняття законів, які

 стимулювали   б  аграрну  реформу,  тому що  ще кілька  років  з

 колгоспно-радгоспним  ладом - і ми  помремо  з  голоду. І тому я

 закінчив  виступ  з запевненням, що Народний Рух України та його

 фракції   у   Верховній   Раді   готові  співпрацювати  з  усіма

 політичними  силами,  які  хочуть  добра  Україні і її народові,

 політичної та економічної стабільності в нашій державі.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Дякую вам за лаконічність. Слово має Соболєв Сергій

 Васильович від фракції "Реформи". За ним виступатиме Татаринов.

      СОБОЛЄВ С. В.

      Шановні колеги, шановний головуючий!

      Питання, які  необхідно  розглянути  на Щостій сесії (а це,

 фактично,  головне   завдання,  яке  я  бачив  у  сьогоднішньому

 обговоренні), я розбив  би  умовно на декілька напрямків, і наша

 депутатська  група  сьогодні обговорювала перелік тих необхідних

 питань, які треба включити саме в першочерговий список.

      Я  хотів  би  почати  з  питання,  яке  є  невід'ємним  від

 загальної   політики  і  стратегії,  яка  проголошувалась  всіма

 попередніми    урядами.    Воно    стосується    обмежань,   які

 встановлюються  нашим  законодавством на виплати винагород чи то

 за  працю,  чи за працю, яка вже була створена в свій час. Я маю

 на  увазі ті обмежання, які встановлені пенсійним законодавством

 стосовно порядку виплати пенсій і я сподіваюсь, що новий міністр

 соціального  забезпечення  з своїм апаратом все-таки підтримають

 цілий ряд пропозицій і народних депутатів, і відповідних комісій

 Верховної  Ради  щодо  зняття  цих обмежень не лише до державних

 службовців  по виплатам пенсій, а до всіх громадян, які заробили

 свою пенсію.

      Друге  питання - це  питання,  яке стосується безпосередньо

 виплат  заробітної  плати.  На  жаль,  і  ми  це  бачимо по всіх

 графіках і звітах урядовців. Безпосередньо Міністерства фінансів

 і  казначейства.  Фактично стримування, які очікувалися в період

 виплат  і  виходу  масово  на  громадян у відпустки не відбулися

 стосовно  стримувань по заборгованності по заробітній платі. При

 цьому   практика  цих  виплат свідчить про те, що заборгованість

 зростає  і  фактично  ця  заборгованість  є  не лише в бюджетній

 сфері,   але   візьмемо  практично  по  всіх  галузях  народного

 господарства.

      Тому   друге   питання,   яке   необхідно   розглянути   як

 першочергове  в перші дні роботи сесії, це є саме питання виплат

 заборгованості, перш  за  все, бюджетним  установам;  і  питання

 можливості  погашення заборгованності через взаєморозрахунки між

 суб'єктами  господарювання.

      Третє суттєве  питання - це питання, яке потребує негайного

 втручання -  це   питання,  яке  стосується  пакету  податкового

 законодавства.

      Всі  ми  чудово знаємо, що рішення, яке було прийнято через

 указ  Президента  Російської Федерації про введення 20 відсотків

 податку  на  добавлену  вартість,  на  продукцію, яка стосується

 фактично  виключно продукції України, оскільки попередні рішення

 стосувалися всіх інших держав - крім держав, що входять в митний

 союз раніше - приводять зараз фактично до зупинення галузей, які

 завжди  були  конкурентноздатними  на  російському середовищі, а

 саме    металургічної   галузі.

      Крім  того, це одразу ж встановлює і свій режим спеціальний

 для  сільськогосподарської продукції.  Саме цей факт і, ну прямо

 скажемо, досить затягнуті і не вирішені питання на переговорах з

 представниками  російського  уряду стосовно податку на добавлену

 вартість,  змушують нас прискорити роботу по завершенню внесення

 змін і доповнень і прийняттю окремих питань стосовно податкового

 законодавство.  І  цілий ряд, комплекс  питань,  які  стосуються

 внутрішньої роботи Верховної Ради.

      Я  вважаю,  що  (і  це вчора практично було підтверджено на

 засіданні  з  представниками голів депутатських груп і фракцій),

 що  до  прийняття  і  внесення  змін  в  Закон  про Регламент на

 сьогодні  продовжує існувати, перш  за все,  орган,  який так чи

 інакше координує роботу внесення законодавчих актів на сесію -це

 рада, яка складається з голів комісії. І другий орган - це рада,

 яка складаєтся з голів депаутатських груп і фракцій.

       Друге  принципове  питання - це  питання,  яке  стосується

 переіменування,   як   воно   стоїть  в  порядку  денному.  Наша

 депутатська  група  і   особисто  депутат  Коліушко  розповсюдив

 матеріали,  наші пропозиції стосовно бачення кількості комітетів

 і саме головне -функціональних обов'язків між комітетами, а нині

 комісіями Верховної Ради.

      На  мій  погляд,  не можна................. функціонального

 забезпечення роботи  комітетів Верховної Ради.

      Окреме питання стосовно припинення повноважень. Так, ми теж

 підтримуємо ідею, що ті, хто не склали присягу, як цього вимагає

 Конституція  України,  теж  повинні бути в одному списку з тими,

 хто повинен скласти повноваження депутатів Верховної Ради.

      І останнє....................... на жаль, замах на Прем'єр-

 міністра,  останній  замах  (чи  то  спроба  замаху)  на  Голову

 Верховної Ради Криму чомусь не знаходить відповідного реагування

 вищим законодавчим органом - Верховною Радою України.

      Наша депутатська група наполягає на тому, щоб була створена

 спеціальна   комісія саме з Верховною Радою України, яка б могла

 розібратися  з  фактами  замахів  на  перших  посадових  осіб  в

 державі,  оскільки  це є принцип роботи парламенту, це є принцип

 захисту  тих  посадових  осіб, принаймі, яких ми призначаємо.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Дякую   і  вам.

      Слово  має  депутат...............  Анатолій  Орефійович  -

 представник,  лідер  групи  МДГ.

      За  ним   виступатиме  Ващук.

      Хто   хоче  ще  виступати,  запишіться  в Секретаріаті.

      ТАТРИНОВ.   Уважаемый   народные  депутаты,  коллеги!

      Межригиональная  депутатская группа обсудила первоочередные

 вопросы  начала  работы  Шестой  сессии  Верховної Ради України,

 организацию  деятельности.  И выносит на ваше рассмотрение свои,

 так  сказать,  умозаключения,  хотя  многие  вопросы,  они здесь

 перекликались,   и   во  многом  мы  сегодня  солидарны  с  теми

 выступлениями,  которые  здесь  вносились  отдельными группами и

 фракциями.

      Прежде всего, мы поддерживаем всех выступающих, что сегодня

 все  органы  власти,  все  ветви  власти должны придерживаться и

 работать  в  соответствии  с  новой  Конституцией  Украины.  Это

 первое, что должны работать. Значит, работу сегодня. В том числе

 Верховної Ради Україныи.

       Мы  согласны,  что  в  соответствии с Конституцией Украины

 надо  тем  депутатам,  которые не перешли на постоянную работу в

 Верховну    Раду   України  сделать  свой  выбор.  И,  Александр

 Александрович,  мы с вами солидарны, чтобы в течение этой недели

 мы знали, кто остается в Верховной Раде Украины, кто переходит в

 другие  структуры исполнительной власти. Этим мы заложим прочный

 фундамент  работы  настоящего  состава Верховної Ради, и заложим

 хорошее  основание для того выбора нового состава Верховної Ради

 України ,  который   произойдет  в 1998  году.

      Я   думаю,   что  при  этом  изменится  и  качественный,  и

 количественный  состав  депутатских  груп  и фракций, поменяется

 структура   Верховної Ради  України.

      До  решения  этого вопроса наша Межрегиональная депутатская

 группа считает, что не надо пока решать вопрос о переименовании,

 о  изменение  количества депутатских комиссий или комитетов, так

 как  при  новой  структуре тогда можно будет начинать вопрос или

 решать  его.

      В   принципе,   мы   согласны   оставить  количественный  и

 качественный  состав  депутатских  комиссий,  переименовав  их в

 депутатские  комитеты.

      Мы  не  возражаем,  чтобы  изменить  и структуру комитетов,

 сделать  их по количеству меньше, так как мы предлагали ранее, и

 изменив  функциональные  обязанности. Но это нужно решать только

 после  того,  как  мы  определим  полный  состав  Верховной Рады

 Украины.

      Параллельно  же  можна  поручить  соответствующим комиссиям

 разработать  документ  о  комитетах  Верховной Рады, положение о

 комитетах,  и тогда, чтобы мы не помешали нашей работе Верховной

 Рады,   вынести   этот  вопрос  на  рассмотрение  и  в  короткий

 промежуток  времени  решить  вопросы по структуре Верховной Рады

 Украины.

      А  пока  наработанные  законы  и  постановления  комиссиями

 должны  быть доведены до логического завершения.  Короче говоря,

 наша  внутренняя реорганизация Верховной Рады не должна помешать

 нашей работе и принятию основных законов и документов. Это самое

 главное, чтобы  мы  не  перешли  в  плоскость самореорганизации,

 перестройки и не занимались законами и постановлениями.

      Качественно  улучшило  бы  работу  Верховной  Рады создание

 координационного   совета   по   прохождению  и  первоочередному

 рассмотрению  законов.  Это  предложение поступило от Александра

 Александровича  Мороза.  Я  думаю,  что  из числа представителей

 Верховной  Рады  и  законодательной  ветви  власти, и Президента

 можна  было бы составить такой совет, и можна было бы через этот

 совет как раз вносить в зал те первоочередные документы, которые

 нужны  сегодня народному хозяйству и экономике Украины. Тогда бы

 мы,   так   сказать,   могли   бы   стереть  противоречия  между

 законодательной,  исполнительной  властью,  Президентом.  Мы  бы

 работали  как-то  сообща.  И вообще хочется, чтобы Шестая сессия

 Верховной  Рады  Украины отличалась тем, чтобы мы бы работали со

 всеми  структурами  власти,  работали  на  одни  законы, на одни

 тенденции, на улучшение экономики нашей Украины.

      Группа  согласна с предложениями ряда депутатских фракций и

 групп,  чтобы  мы  как можна скорее избрали Конституционный суд,

 Закон   о   местном  самоуправлении.  Я  скажу,  что  на  местах

 руководители   местных   органов   самоуправления   настоятельно

 требуют,   чтобы  этот  вопрос  был  рассмотрен,  потому  что  в

 Конституции очено ограничено описаны  функции  органов  местного

 самоуправления, и нам надо эти законы подработать и сегодня дать

 поручения  соответствующим комиссиям.

      Программа   Кабинета  Министров  должна  быть  рассмотрена,

 наверное,  как  это и сегодня заявлялось, наверное, до 10 или до

 15  сентября.  По  выплате заработной платы я останавливаться не

 буду, это вопрос очень больной и серьезный. Кстати, после нашего

 последнего  заседания  у  нас не только не улучшилось положение,

 оно  ухудшилось, и  долг  по зароботной плате в целом по Украине

 вырос,  поэтому  этот  вопрос  требует рассмотрения совместно со

 структурами......

      И  бюджет  на  1997  год - это внимательная работа, сложная

 работа. Я скажу,  как  наша  комиссия  и  депутаты от шахтерских

 регионов    предлагали    мне   ввести   дотацию   на   угольную

 промышленность.  Кабинет Министров не поддержал наше предложение,

 в  зале  мы  тоже  поддержки  не  нашли,  а  сегодня мы видим те

 процессы,  которые  сегодня  самые  главные  в топливной отрасли

 нашей Украины.

      Сегодня  угля  в  этом  году  будет  добыто  не  больше  70

 миллионов тонн, сегодня Довгань говорил, что нет сегодня топлива

 ни  в  сельских  местностях,  и  в городских  то же самое нет, я

 считаю,  что  мы  должны  при  рассмотрении  бюджета  однозначно

 определиться, что  эта отрасль требует дотации, а в целом я хочу

 пожелать  всем  депутатским  группам  и фракциям, всем депутатам

 плодотворной  работы в 6 сессии Верховного Совета Украины, чтобы

 эта сессия  стала отличительной чертой, была тем, что мы приняли

 самые  важные и нужные Законы, от которых экономика Украины, так

 сказать, начала свою поддержку.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Дякую. Слово має депутат Ващук Катерина Тимофіївна.

 Від фракції "Аграрники за реформу", за нею  виступатиме Сирота.

      ВАЩУК К.Т.

      Шановні колеги!

      Підтримуючи   попередніх  виступаючих  про  важливість  тих

 питань,  які піднімались ними, я б хотіла загострити увагу ще на

 таких ось моментах.

      Вважаю,  що на цій сесії, яка сьогодні так дружно розпочала

 роботу, основним все-таки повинен бути блок економічних законів.

 Ми  відійшли  до  такого рівня в економіці, коли далі відступати

 нікуди, просто нікуди.

      На  сьогодні  важко  жити промисловості України і неможливо

 жити українському селу.

      Тому законодавство, яке б стимулювало  розвиток  економіки,

 повинно  бути  основним в роботі Шостої сесії Верховної Ради. Що

 тут  я  бачу основним? Кодекс податкових законів. На сьогодні ми

 мабуть маємо найважчі часи, коли податки не виконують абсолютно

 стимулюючої функції   -  лише  фіскальну.  Та  й  фіскальної  не

 виконують,  так  як  бюджет  не  поповнюється із-за непомірності

 податків і платежів до бюджету.

      Тому,   якщо  ми  найближчим  часом  не  розглянемо  кодекс

 податкових  законів,  ми далі будемо тупцювати на місці, далі не

 зможе  рухатися  економіка, не зможуть працювати ніякі виробничі

 колективи.

      Ми  багато  разів  тут  проголошували,  що  45%  не повинен

 перевищувати  обсяг  платежів  і  податків до бюджету у прибутку

 господарських суб'єктів господарської діяльності. А на сьогодні,

 ви знаєте, що все це сягає майже 90%.

      Особливо   важливе  для  селян  вирішення  об'єднання  всіх

 податків   у  єдиний  податок  за  землю.  Тут  уже  це  питання

 піднімали. Як плату за землю.

      Питання вирішення питання ціноутворення. Те ціноутворення і

 той ціновий механізм, який є на сьогодні, уже фактично привів до

 того, що скоротилось на 30% творинництво України. Сьогодні кожна

 голова   великої   рогатої  худоби  приносить  збитки.  Біля  50

 мільйонів за минулий рік принесла збитку кожна корова.

      Може, це звучить дивно в цьому залі, але це страшні речі.

      Шановні  колеги,  і,  звичайно,  без  паритетності цін, без

 контролювання  питання  ціноутворення  в  нашій  державі  ми  не

 зможемо  нормально  господарювати  і  вести,  зокрема,  аграрний

 сектор економіки.

      Вважаю  також  необхідним  найближчим  часом  запланувати і

 провести наше засідання з участю всього Уряду, з участю Кабінету

 Міністрів, де  добре  зробити аналіз виконання нашого бюджету: і

 його формування, і його використання, його цілеспрямованість.

      Ми виділили, так сказати, пріоритетні галузі розвитку нашої

 економіки.   Вони  лише  на  бумазі  виділені.  Сьогодні  бюджет

 фактично, ну не працює з бюджетною сферою.

      Всі ми  їхали, ну, побувавши на першому дзвінку у школах, в

 інститутах,  технікумах. Я не знаю, мабуть, усім нам було стидно

 дивитись  у  вічі вчителям, які прийшли на новий навчальний рік,

 отримавши  останню  заробітну  плату  за  лютий  місяць.  Це є в

 нащому,  в  моєму виборчому окрузі і про це вели мову в кулуарах

 дуже  багато  депутатів.  Така  сама ситуація і з лікарями, така

 сама ситуація і з пенсіонерами, затримується оплата праці.

      Сьогодні  йде  грошова  реформа  і  все це посилює недовіру

 громадян  в  економічну політику уряду і в нашу з вами роботу. І

 тут  же  бюджет  не  виконує  плати за хліб, ми всього заклали в

 бюджет  закупівлю  5  мільйонів  тонн хліба, сьогодні закуплений

 хліб  просто  відшкодували  те, що взяли аванси, підключили туди

 мінеральні  добрива,  поставки  по  лізингу  по  тих  цінах, які

 продиктовані, і ніхто жодного карбованця не заплатив ще селянину

 за  хліб.  Якщо сьогодні не буде заплачено за хліб, ми тим самим

 закладаємо  уже  передумови  неурожаю  слідуючого  року, тому що

 попереду  великий  комплекс  сільськогосподарських  робіт,  який

 практично проводити ні за що:  люди  давно не получали заробітну

 плату,   росте  картотека  бюджетних  платежів  і  немає  за  що

 проводити осінь - все це невиконання бюджету.

      Я  завершую.  Шановні  колеги, вважаю, що реформування наші

 не повиннні ніякою мірою ні довибори, ні перевибори зробити так,

 щоб  у  нас  не  залишилось  часу  на  головне,  на  роботу  над

 економічними  законами.  Бажаю  всім  успішної  роботи  на благо

 України і народу. Дякую.

      ГОЛОВА.  Слово має... Дякую вам, Катерина Тимофіївна. Слово

 має  депутат  Сирота.  За  ним депутат Симоненко. Сирота Михайло

 Дмитрович  ,  від   фракції "Центр".

      СИРОТА М.Д.

      Шановний Голово! Шановні народні депутати!

      Після прийнятття Конституції України Верховна Рада перейшла

 у  якісно новий режим своєї діяльності. І сьогодні основою нашою

 повинно бути виконання всіх без виключення положень Конституції,

 кожного  слова, я б сказав, кожної коми цього Основного Закону -

 Конституції.  Тому  ми  з  самого  початку  повинні організувати

 роботу  Верховної  Ради на основі прийнятої Конституції України,

 не   відхиляючись   ні  в  чому,  починаючи  від,  без  сумніву,

 організації  комітетів,  а  не  комісій,  прийняття  Регламенту,

 закону  про  Регламент роботи Верховної Ради і всі ті положення,

 які сьогодні вимагає Конституція від Верховної Ради.

      Дійсно, якщо ми подивимся на створення наших комісій, то ми

 бачимо,  що  комісії  в  більшості  випадків  не  стільки  із-за

 соціальної державної необхідності виникали, скільки виникали із-

 за  наявності певних лідерів, які готові були очолити відповідні

 комісії.

      З  другого  боку,  ми  чітко розуміємо, що якщо ми сьогодні

 вв'яжемся у  боротьбу  по  реформуванню  комісій  у  комітети  і

 скороченню   їх   кількості,   то   це  може  завершитися  якраз

 блокуванням    і  роботи   Верховної Ради .

      Депутатська група "Центр" послідовно виступала за те, що ми

 повинні  мати  не  більше  7 - 8 комітетів по основним напрямкам

 діяльності   держави:   правова  політика,  соціальна  політика,

 гуманітарна  політика,  міжнародна діяльність тощо. Без сумніву,

 дуже  важко  орієнтуватися  народним  депутатам,  коли  2 голови

 комісій   економічного   профілю  один  і  той  же  законопроект

 відстоюють  зовсім  з  різних  боків,  то питається: а якже тоді

 голосувати  детутатам,  коли  2  комісії не дійшли згоди в цьому

 питанні?! Тому  можливо  тут  була  б вдале застосування гнучкої

 моделі.   А   саме:  організовуєм  7-8  комітетів  по  напрямках

 діяльності   нашої   держави   і  складовими  частинами  окремих

 комтітетів  входять  підкомітети  в якості сьогоднішніх існуючих

 комісій.  Іак, скажімо, в Комітет з питань права входить Комісія

 з політико-правової реформи, законності і правопорядку, боротьби

 з  організованною  злочинністю  і  корупцією.  І  тоді  б  ми, в

 принципі,  зберігли  і  ту  структуру,  яка  сьогодні  є і вже в

 майбутній  Верховноій Раді не створювали б прецедент, а дали 7-8

 основних комітетів. Більш того, ці комітети б дозволили комісіям

 в рамках комітетів домовлятися по всім законопроектам і виносити

 уже повністю узгоджені рішення на розгляд сесії Верховної Ради.

      Але  для того, щоб Верховна Рада змогла активно працювати з

 перших своїх днів,  без  сумніву,  за  умов того, що зникла наша

 структура  після  прийняття  Конституції,  яка формувала порядок

 денний,  Президія  Верховної  Ради  сьогодні  цю функцію на собі

 повинна  нести узгоджувальна рада керівників депутатських б груп

 і  фракцій.

      Тому  прийняття  положення  про роботу такої узгоджувальної

 ради  - це передумова  початку  роботи взагалі  Верховної Ради.

      З  другого боку, Верховна Рада не може виконати свою місію,

 якщо   вона   замкнеться  на  собі.  Депутатська  група  "Центр"

 послідовно  відстоювала  конструктивну співпрацю і з урядом, і з

 Президентом. Тільки об'єднання всіх гілок влади може забезпечити

 нормальне просування  вперед.

      Сьогодні  людям  всеодно, хто винен: чи уряд, чи Президент,

 чи  Верховна  Рада - сьогодні  всі ми уособлюємо в собі державну

 владу. І ми не зможемо доказати, хто сьогодні з нас кращий і хто

 гірший,  хто  винен  в  тому,  що  люди  не  отримують  зарплату

 зароблену, а  тієї пенсії не  вистачає на саме необхідне.

      І сьогодні, очевидно, наше завдання не приймати поправки до

 поправок   законів,   які   нам  закидиють,  завалюють  народних

 депутатів,  а  в  решті  решт  приймати  ті закони по податковій

 системі,  по  банківській  справі  і  по  всьому  іншому, що вже

 нав'язло в зубах, а нам його не дають. Якщо не дають, ми повинні

 в комітетах зробити самі і прийняти.

      І  останнє.  Сьогодні  нам  дуже часто говорять, що немає в

 Верховній Раді більшості. В кращому разі є ситуаційна більшість.

 Але   раз   в   раз   ця  ситуаційна  більшість  повторюється  і

 повторюється,   починаючи  з  прийняття  програми  Президента  і

 закінчуючи  314  голосами  при прийнятті Конституції. Сьогодні в

 нас ця більшість є, її потрібно тільки зорганізувати, зробити її

 реальною. І ця більшість повинна відстоювати і працювати основні

 положення Конституції, реальної економічної перебудови, розвитку

 духовності нашого народу.

      І  саме  цим  питанням,  і саме тій діяльності повинна бути

 присвячена  робота  нашої  Шостої  сесії. Дозвольте вам побажати

 цієї  плідної  роботи.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Дякую і  вам.

      Слово  має  депутат Симоненко Петро Миколайович від фракції

 комуністів,  за  ним  виступатиме  Меркушов.

      СИМОНЕНКО П.М.

      Шановні  народні  депутати!

      Розпочинаючи  Шосту  сесію,  перед  нами  в  котре  постало

 питання,  чи  ми  здатні  призупинити негативні процеси, чи ми і

 надалі,  незважаючи  на  катастрофічне зубожіння народу, зупинку

 виробництва  будемо  сприяти продовженню розвитку цих негативних

 процесів  і  реалізації  такої  політики.  Час, який минув після

 прийняття  Конституції,  засвідчує,  що всі політичні шахрайства

 про  необхідність  прийняття  саме такої за змістом Конституції,

 яка зразу ж покращить ситуацію в Україні, лопнули, як бульки.

      І  я  з  великою  тривогою  хотів би сьогодні сказати, якщо

 реалізація  в  такому змісті Конституції дає можливість сьогодні

 оголошувати  голодовку  вчителям  з Димитрова Донецької області,

 коли в нас в Закарпатській області Воловецький район не розпочав

 навчальний  рік,  коли  в  Івано-Франківській  області  теж один

 район,  в  Криму  з  579 шкіл 255 не розпочали навчальний рік, в

 Миколаївській  області 3  райони, в Одеській  - 4, в Рівненській

 окремі сільські школи, в Тернопільській 5 районів. І цей перелік

 ще   не   повно  складає,  так  скажемо,  враження  про  те,  як

 реалізується Конституція для наших дітей.

      Я хотів би сказати, як реалізують і починають реалізовувати

 Конституцію  наша  влада. На очах голови державної адміністрації

 Чернівецької   області   бойовики  тризуба,  які,  так  скажемо,

 охороняють,   порушуючи  закон,  Чернівецький  машзавод,  побили

 робітників,  які  обрані за законом і сьогодні повинні очолювати

 це акціонерне товариство.

      І  цей,  можна  так сказати, голова державної адміністрації

 сприаяє  тому,  бо  він  заявив,  що  "...  я не буду виконувати

 рішення  президії обласного суда в зв'язку з тим, що ця проблема

 вже стояїть дуже гостро, починаючи з квітня цього року"...

      Розглядаючи сьогодні   проблеми, які мають   відношення  до

 змісту  роботи  нашої на протязі Шостої сесії, на нашу думку, ми

 повинні  сьогодні  казати  не  про перелік законів, законодавчих

 актів,  а  їх  зміст,  який дасть можливість сьогодні правильно,

 об'єктивно  і  точно  визначити  основні  напрямки  реформування

 нашого  суспільства,  нашого  життя.  Життя  підтверджує, що без

 кардинальних  змін  в  економічній  політиці  держави  неможливо

 подолати  системно  глибоку  затяжну кризу, а тим паче підвищити

 життєвий  рівень.  Трудящі  в  більшості  доведені  до злиднів і

 відчаю.

      Переконані,  що  необхідно  зробити і здійснити таку модель

 економічного   розвитку,   яка  швидко  стабілізує  і  відновить

 виробництво,  ліквідує  безробіття,  суттєво  підвищить добробут

 громадян,  відновить  економічну  незалежність  держави, а також

 поглибить економічну інтеграцію і економічне зближення з Росією,

 з  ншими країнами СНД, створить умови для чесної праці незалежно

 від  форм  власності,  якщо вона направлена (це ми підкреслюємо)

 особливо на вирішення загальнонародних завдань.

      Успішно виконувати ці задачі можна і треба, якщо економічна

 політика  конкретизована  буде  в новій програмі Уряду, який нам

 належить, цю програму, розглянути.

      Ми глибоко переконані, що в ідеології сьогодні законодавчих

 актів   треба,   серйозно   переглядаючи   їх,  закласти  модель

 соціально-економічного  розвитку України, який би відкрив повний

 простір  для  всебічного розвитку продуктивних сил суспільства і

 забезпечив  високу ефективність праці і світові стандарти життя.

 І  це можливо  тільки  коли буде законодавчо забезпечена планова

 керована соціалістична ринкова економіка у нас в державі.

      Для відродження виробництва, зниження імпортної залежності,

 створення    власного   потужного   експортного   потенціалу   в

 законодавчих   актах   ми  повинні  сьогодні  вирішити  проблему

 енергозабезпечення. І  інші  є  проблеми,  які  б  дали сьогодні

 державі  реально  впливати  на  суб'єкти економічної діяльності:

 подальше  штурмове  роздержавлення загально народної власності є

 не  тільки  відвертим  пограбування, і це вже всі визнають - від

 комуністів  і  тих  зрілих  нормальних  політиків,  які сьогодні

 бачать, які наслідки ми маємо з цим, з цим процесом економіки.

      Через   це   ми   принципово   виступаємо  проти  подальшої

 приватизації,   і  треба  терміново  зупинитися  і  в  ідеології

 сьогодні, в змісті законодавчіх актів забезпечити захист простих

 наших трудівників.

      Коротко про агропромисловий комплекс. Ми вважаємо, що в цих

 законодавчих актах, які плануються розглянути  на  Щостій сесії,

 агропромисловому  комплексу  необхідно створити пріоритети умови

 розвитку.  Потенціал  сільськогосподарського  сектору  економіки

 України    достатній   для   забезпечення   народу   необхідними

 високоякісними продуктами харчування, а також отримання валютних

 надходжень від експорту сільськогосподарської продукції.

      Пріоритетний  розвиток  АПК  і виробництва сільхозпродукції

 держава   забезпечує   і  повинна  забезпечувати  через  систему

 заходів,    які    включають   державні   інвестиції,   пільгове

 кредитування.  Ціновий механізм, дотації, наукове і інформаційне

 забезпечення,  соціально-справедливу оплату праці.

      Серед цих  проблем, які нагально стали перед нами, не можна

 обійти  поза увагою і нашу грошову реформу. Якщо так розглядати,

 як  вона  сьогодні  запланована,  вона не вирішить принципово ті

 проблеми,   які  стали  сьогодні  перед  суспільством... Я зараз

 закінчую, Олександр Олескандрович!..

      По-перше,  якщо  без того не будемо враховувати, що тіньова

 економіка   зросла  до  критичної  межі  і  складає  близько  60

 відсотків і не придушивши....... кримінальних структур зведенням

 нової грошової одиниці, вони відтворять в розширеном варіанті  і

 зпровокують, як уже  це  було  не  раз, знецінення гривні. Серед

 проблем,  які сьогодні потребують вирішення, ми повинні напрямки

 обрати   вірні.   Це   проблема   соціального  захисту  і  наших

 пенсіонерів, студентів, науковців і таке інше.

      Ми, фракція комуністів, розуміємо і бачимо ціну цих реформ,

 які  відбуваються  в  суспільстві.  Але  ми за ті реформи, які б

 здійснювались  заради людей праці, а не за їх рахунок на користь

 чисто  кримінальної  відродженої необуржуазії України. Ось такий

 зміст  ми  пропонуємо,  щоб закладався на Шостій сесії. Це ще не

 повний  перелік - ми неодноразово  виступали  з  цієї  трибуни -

 закладався  в законодавчі акти, які треба негайно приймати у нас

 в державі.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Слово  має Меркушов Віктор Тимофійович від

 фракції "Єдність".

      МЕРКУШОВ В.Т.

      Шановні  колеги,  шановний  Голово!

      В   державі   відбуваються   надзвичайно  важливі  процеси,

 пов'язані  з  законотворчою  роботою,  стабілізацією  економіки,

 проводиться  грошова  реформа,  формується  Уряд, важким тягарем

 сьогодні  для  нашого  суспільства  є проблема виплати зробітної

 плати,  платні,  утримання  рівня  життя наших людей, соціальний

 захист.

      І  тому  дуже суттєвий є момент: в якому руслі почне роботу

 наша Шоста сесія Верховної Ради України.

      У нас є два шляхи. Перший і єдиний, на мій погляд, шлях -це

 шлях конструктивної праці.

      І  другий  шлях - почати  з  суперечок,  пошуку  винних  та

 розгляду другорядних питань, які заведуть нас у глухий кут.

      Тому,  розглянувши  запропонований  порядок  роботи  Шостої

 сесії,  група  вважала б за необхідне зосередити роботу сесії на

 двох  блоках  законопроектів.  Перше - це  блок  законів,  які б

 забезпечували  б  функціонування прийнятої Конституції в повному

 обсязі,  що  дасть  змогу  працювати  гілкам  влади  в правовому

 просторі, усунути...

      ГОЛОВА.   Віктор   Тимофійович!  Я  прошу  всіх  депутатів:

 послухайте колегу....

      МЕРКУШОВ  В.Т. ... Усунути  більшість  тих  суперечок,  які

 сьогодні існують між гілками влади, і плідно працювати.

      Я не буду давати перелік тих законів, вони були і в виступі

 Голови  Верховної  Ради  Олександра  Олександровича Мороза, вони

 були і в виступі моїх колег.

      І другий блок - це розгляд.....

      Будь ласка, тихіше розмовляйте!..

 ...законопроектів,  які  забезпечують  правову  бвзу  для  нашої

 економіки  і  це  надзвичайно сьогодні важливо. Головною складою

 цього  блоку,  на  наш  погляд, є законопроекти, які пов'язані з

 оподаткуванням.

      Крім  того,  у  нас дуже багато сьогодні законів, які треба

 доопрацювати. Я вам наведу лише один приклад - Закон "Про статус

 ветеранів війни". Я знаю, що кожен депутат приймає масу сьогодні

 виборців,  які  скаржаться  на цей закон, який не виконується до

 цього часу, і нам треба поставити крапку в цьому законі.

      На поточному тижні треба дати змогу депутатам визначитись з

 сумісництвом, дати доручення підготувати закон з цього приводу і

 після цього прийняти  остаточне  рішення  -  іншого  шляху в нас

 немає,  бо  як  ми  будемо  підстави  сюди підтягувати, які не є

 юридичними  підставами, то ніякого рішення ми з цього приводу не

 приймемо.

      Ми  повинні,  працюючи  сьогодні  в  комісіях  і  в групах,

 підготуватись  до  вирішення  наших організаційних питань, я маю

 перш  за  все,  обрання  заступника  Голови,  визначення  складу

 Конституційного   Суду   та   Вищої   Ради   юстиції.  І  зразу,

 відповідаючи на питання Олександра Олександровича, хто може бути

 в Раді  юстиції,  група  вважає,  що  це  не  залежить від того,

 депутатом  він  є  чи  не  депутатом - головним принципом є його

 рівень як фахівця.

      Щодо  перейменування  наших  постійних  комісій в комітети.

 Група вважає,  не можна  підходити  чисто  формально,  треба  ще статочно утрясти наші групи, наші фракції, вирішити питання, які

 комісії   будуть  працювати  далі,  які  може  треба  об'єднати,

 підготувати  закон  про  постійні комісії і після цього прийняти

 рішення.

      На  цьому  тижні  необхідно  конкретно  визначитись  з  тим

 переліком  законів,  з яких почати роботу нашої сесії наступного

 тижня. Група всім бажає депутатам Верховної Ради України плідної

 роботи протягом Шостої сесії і не тільки плідної в цьому залі, а

 дружньої роботи з іншими гілками влади (я маю на увазі виконавчу

 і судову владу). Дякую  за  увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую вам. Від фракцій виступили всі представники.

 Я  прошу  записатися...  Одну хвилиночку. Ще раз повторюю. У нас

 існує за аналогією практика, коли обговорення... тобто виступи з

 місць перед початком сесійних засідань проводяться записом через

 систему "Рада". І тому я прошу записатися всіх і у відповідності

 з   тією   чергою  ви  одержите  слово.  Півгодини  на  це  буде

 відводитися.  Ставлю...

      Будь  ласка,  проводиться  запис з місць. Прошу. І говорити

 будете  з місць 3  хвилини.

      Опублікуйте  список.  Дякую,  досить.  Слово  має  Кочерга,

 Дніпропетровська область.

      КОЧЕРГА

      Прошу...  Прошу  передати  моє слово Анісімову 178 виборчий

 округ.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Анісімов  має  слово.

      АНІСІМОВ Л.О.

      Уважаемый   Александр   Александрович!  Уважаемые  народные

 депутаты!

      Перечень  вопросов, которые предлагается нам рассмотреть на

 сессии Верховного Совета,  конечно, на какой ни посмотришь -и он

 важен, и  он нужен. Но все-таки есть определенные приоритеты, на

 которых  мы  должны сосредоточить  внимание,  и я  думаю, группа

 фракций,  совет  фракций  и  также совет комиссий на сегодняшний

 день  его  вычленят  и  определят.  А для того, чтоб им было это

 легче сделать,  я  думаю,  уже ряд предложений было сказано, и я

 думаю, что еще народные депутаты внесут эти предложения.

      Как бы мы все много ни говорили о большом успехе достижений

 всех    ветвей    власти    и    итоги -  это   успех   принятия

 Конституции,.......  ее статьи реальным практическим содержанием

 радости  и  гордости  жителям  Украины  этого  не  прибавить.  К

 примеру,  Статья 48:   "Кожен  має  право  на постійний життєвий

 рівень  для  себе  і своєї сім'ї, що включає........ харчування,

 одяг, житло".

      Я  думаю, комментарии  здесь  излишни,  и я не буду на этом

 останавливаться - уже люди об этом говорили. Поэтому я предлагаю

 конкретно,  Александр  Александрович:  для  того,  чтобы достичь

 какого-нибудь   успеха,  надо  быть  всегда  последовательным  в

 принятых решениях и контролировать их выполнение.

      К  примеру,  мы  с вами принимали решение, когда не вводили

 Закон   о   зароботной  плате,  что  каждый   квартал  мы  будем

 рассматривать вопрос  индексации  зароботной платы и пенсии - мы

 этого не делаем.

      Поэтому   нагромождать   все  время  законопроекты  и,  как

 говорится,    выражаясь   сельським   языком,   будем   говорить

 "скирдовать"  их - я  думаю,  это  не делает чести и достоинства

 Верховному Совету.

      Да,  нам  много надо сделать, мы в становлении государства.

 Но надо возвернуться  к этим законам и заставить выполнить того,

 кто на сегодняшний  день не выполняет.

      Второе  решение.  Александр  Александрович, вы лично давали

 свое  поручение, когда здесь докладывал бывшый министр финансов.

 Сегодня   поменялся.  Я  думаю,  что  все-таки  найдется  у  них

 нормальный  разум,  когда  мы запретили уравнивать пенсию, когда

 было  сказано  в  словах конкретным содержанием, что тех, кто не

 достиг  пенсионного  возраста и не работал, уравнять с теми, кто

 работает 30-40  лет.  Мы к нему снова нет вернулись, и хотя было

 поручение  Верховного Совета, и не выполнили эту миссию. Поэтому

 я думаю, все эти вопросы на сегодняшний день -это глобально.

      Вопрос  о законодательстве, о кодексе. Уже много говорили и

 много  о  нем  говорится.   Называется  цифра   -  45 процентов,

 ну,  это  все  все  же разговоры. Хотелось, чтоб 1977 год наши

 промышленники начали по-нормальному.

      И  последнее. Я с уважением отношусь к людям,  работающим в

 исполнительной   власти   и   больше,  конечно,  им  практически

 выполнять  все  законодательные  акты,  которые  мы  принимаем и

 принимать  решения  по  месту.

      Поэтому нужен, конечно, закон о Кабинете Министров, чтоб не

 было  кадровой  чехарды  и  человек,  пришедший  туда  работать,

 нормально  себя  чувствовал  и  чувствовал,  что  будет работать

 долго.

      Поэтому только практические действия с Кабинетом Министров,

 конкретный  конструктивный  диалог с исполнительной властью даст

 положительный  эффект.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Дякую.   Слово    має  депутат  Вернигора  Леонід

 Михайлович  з Полтавщини. Не бачу його. Найда Григорій Іванович,

 будь  ласка.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      НІКОЛАЄНКО.

      Я  повністю  згоден  з  виступаючими  тут  моїми  колегами,

 керівниками фракцій,  які  ставили  одне  з головних питань - це

 питання організації власного виробництва.

      В зв'язку з цим прийняття законів про податки, які б мусили

 сьогодні стимулювати виробництво і обов'язково не забути питання

 кредитування,   особливо   сільського   господарства,   тому  що

 міжсезонні  розриви  ми  ніяк  не  можемо  зліквідувати  з оцими

 цінами.

      Друге.  Я  хотів  би  звернитусь  сьогодні до представників

 Уряду  від  усієї  нашої  делегації  Херсощини  на ситуацію, яка

 склалась  на півдні  України  у  зв'язку  з  страшенною засухою.

 Сьогодні,  практично,  розпочався  посів  ранніх  озимих, але ми

 маємо  десь  50-30%  необхідного  насіння.  І те, що ми сьогодні

 завдяки  організаторській  ролі  там  і  нової  адміністраці,  і

 місцевої  влади,  беремо  і  чистимо там товарне зерно, то це не

 вихід  із  положення...

      І потрібно, щоб уряд, як це робилось взагалі в нашій державі

 не  один десяток років, зробив перекидку з інших областей. І ми

 в  ці  хлібниці  на  півдні  України,  на  Херсонщині  змогли  в

 наступному році 2-3 мільйони отримати зерна, а не 500-600 тисяч,

 як  нині.

      Обов'язково потрібно звернути увагу на енергетику, оскільки

 такий  неврожай,  то  свідомо   чи  несвідомо сьогодні керівники

 господарств  не  можуть платити за електроенергію, а відволікати

 не можна. Тому потрібне тут державне втручання.

      Останнє  питання,  але  воно  найбільш  болючіше.  Мені, як

 працівникові,  який  працював  і  в  виробництві,  і  в  освіті,

 найбільш  болить  те,  що  сьогодні  не  всі  розуміють значення

 освітянської  галузі  цього поля, де формується майбутній врожай

 для  всієї  держави.

      Ви  ж дивіться: під тиском Кабінету Міністрів заламали руки

 сьогодні  Міністерству  освіти,  і  вони одне за одним направили

 листи,    які   збільшили   наповнюваність,   зробили   платними

 підручники,  харчування  відмінили,  яке  було ще з післявоєнних

 років,  зняті часи на факультативи, трудове навчання, не введена

 фізкультура - третя  година,  на  вузівського  викладача  вдвічі

 збільшена нагрузка, на 32% зменшена кількість викладачів.

      А  профтехосвіта?  600  тисяч  людей там сидить, навчається

 дітей.  І  ми  сьогодні  хочемо передати на місцевий бюджет, а в

 областях  уже, скажімо, в місті Києві так новий мер написав таку

 візу:   "Прошу   внести   пропозиції   щодо   використання  бази

 профтехучилищ".  Це  там  надо  вже  відкривати  і  банки,  надо

 відкривати  міліції, якісь заклади. Краще відкриємо там тюрми, і

 в цих тюрмах сходу цих дітей будемо утримувать, тоді не потрібні

 нам   взагалі   ні  робочі  кадри,  ні  інженери  і так   далі.

      Я  закликаю  Уряд, закликаю депутатів зважено віднестись до

 цієї  проблеми.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Слово  має  депутат Хмара Степан  Ількович.

      ХМАРА С.І.

      Шановні депутати, крім законотворчої діяльності на Верховну

 Раду покладаються функції контрольні за виконанням закону.

      Я  вважаю,  що  ми  повинні звернути особливу увагу в цьому

 контексті  на те, що діється зараз в державі. Не є таємницею, що

 корупція стала епідемією, яка поразила всі гілки влади на різних

 рівнях.  Корупція  стала  основою  організованної злочинності. І

 якщо  це  зло  не  буде  поборене, то безперечно, що тут ми і не

 зможемо вийти з економічної кризи.

      Тому  я  вважаю,  що Верховна Рада найближчим часом повинна

 включити  в  порядок  денний  і розглянути питання про виконання

 программи  по боротьбі з організованою злочинністю. При розгляді

 цього   питання  повинні  прозвітувати  керівники  всіх  силових

 структур,  тому що боротьба ця ведеться незадовільно. Відомо, що

 дуже  серйозні справи кримінальні, особливо в галузі економічних

 злочинів,  не доводяться до кінця, вони просто глушаться. І тому

 вважаю,  що  Верховна  Рада  повинна до цього питання віднестися

 дуже  серйозно,  підготовити це питання якнайшвидше і розглянути

 вже в цьому місяці.

      Крім  всього  іншого  треба  нагадати, що ситуація склалася

 дуже складною і в правоохоронних структурах влади. Зокрема, мене

 особливо  турбує  стан,  який  сьогодні  є  в найбільшій силовій

 структурі,  в системі Міністерства внутрішніх справ, яке налічує

 570   тисяч   працівників,   але   ця   структура  щораз  більше

 криміналізується  і  до  такого  ступеня,  що  становить поважну

 загрозу для Національної безпеки України.

      Я  прошу,  щоб  найближчим часом це питання було включене в

 порядок  денний.  А  також  в контексті наведення правопорядку в

 державі,  я  думаю,  що  найближчим  часом  треба  повернутися і

 розглянути  все-таки і схвалити закон про декларування доходів і

 майна фізичних осіб.

      Ви  знаєте,  що  проект  про  декларування  доходів і майна

 фізичних  осіб...  ви  знаєте,  що  проект, законопроект цей вже

 більше  ніж  рік,  як  я  подавав,  але  цей  Закон так і не був

 прийнятий  і  відкладений,  як кажуть в довгу скриню. Це питання

 треба  виправляти,  тому  що знову таки без відповідної правової

 бази   не   може   бути  ефективної  боротьби  з  корупцієюю,  з

 організованною  злочинністю. Прошу дуже уважно віднестися до цих

 питань.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат Бондаренко. За ним виступатиме

 Борзих.

      БОНДАРЕНКО В.С.

      Шановні колеги!

      Я  хотів би поділитися своєю тривогою щодо ситуації в місті

 Києві  і  тим  протистоянням,  яке  сьогодні існує між Київською

 міською Радою в особі депутатського корпусу і її Головою.

      Не  маючи  законодавчого  регулювання  цієї  ситуації,  яка

 скалалася, не маючи  Закону  "Про  столицю",  ми  маємо постійний

 конфлікт, який розгорається і сьогодні набув дуже гострих форм.

      Справа в тім: як голова державної адміністрації міста Києва

 Леонід  Григорович  Косаківський усунений з цієї посади рішенням

 Кабінету  Міністрів, указом  Президента.  Одночасно  залишаючись

 головою   Київської   міської  Ради,  він  не  має  підтримки  в

 депутатському корпусі і не може ось уже декілька місяців зібрати

 сесійне засідання. В цій ситуації діяльність Київської державної

 адміністрації   практично   проходить   не   в  рамках, сьогодні

 встановлений  Конституцією, а поза цими рамками, тому що Рада не

 може  вплинути на ці процеси в повному обсязі.

      Тому  я  хотів  би,  щоб  сьогодні  ми  мали  на  увазі, що

 невирішення  цього  питання  по  Києву - це є ситуація, яка буде

 розповсюджуватись  по  Україні  в  зв'язку  з призначенням голів

 державних   адміністрацій   на  посади,  і  це  не  завжди  буде

 співпадати з особою Голови Ради.

      На  сьогодні  в місті Києві, на мі погляд, треба призначити

 спеціальну  парламентську  комісію, і потім, при розгляді Закону

 про столицю України до цього питання повернутися, маючи на увазі

 напрацювання  цієї  комісії, і  прийняти  закон і врахувати це в

 Законі про місцеве самоврядування і в Законі про столицю. От те,

 що ми маємо сьогодні в Києві.

      Я хотів би звернути увагу, що рішення депутатського корпусу

 про   відмову   в  довір'ї  голові  Київради,  воно  вмотивоване

 діяльністю  самого  голови  Київради пана Косаківського з цією ж

 Радою.

      Протягом  двох  років  жодного  разу  на  Раді не ставилось

 питання  про  депутатські  запити,  до  цього  часу  не  обраний

 заступник голови Київради, не розглядалися такі важливі питання,

 як накази виборців.

      В місті  Києві,  на  жаль,  залишились не підписаними деякі

 рішення  Ради,  прийняті  два роки тому під головуванням цього ж

 Леоніда Григоровича Косаківського.

      Все  це  призвело  до  того, що ми втрачаємо авторитет Ради

 Київської,  а  це - столична Рада.  І таким чином, вся структура

 Рад може мати від цього дуже багато збитку в авторитеті.

      Тому  я закликаю вас, шановні колеги, підтримати пропозицію

 про  терміновий  розгляд  Закону "Про столицю" та розгляд Закону

 "Про  місцеві  Ради  і  місцеве самоврядування" в тому варіанті,

 який  би зняв конфліктну ситуацію між державними адміністраціями

 та Радами, яка буде розповсюджена на всю територію України.

      Тому  я  ще раз прошу включити це до порядку денного Шостої

 сесії на найближчі сесійні засідання.

      ГОЛОВА. Слово має депутат Хомич. За ним - Петренко.

      Хомича немає.

      Петренко,  будь ласка, говоріть.

      ПЕТРЕНКО.

      Прошу передать слово Терещуку, 138.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Петренко.

      Кому? Терещуку?

      Василь Васильович,  будь ласка. Терещук Василь Васильович.

      ТЕРЕЩУК  В.  В., Маріуполь, Всеукраїнський Союз робітників,

 фракуція комуністів.

     Дякую,    Олександре   Олександровичу.

     Я   хочу   довести   до   відома  депутатів  ситуацію,  яка

 складається  навколо  робітничого руху в Україні. Всеукраїнський

 Союз робітників і горвиконком прийняв з цього приводу заяву:

      "20  серпня  Арбітражний  суд  Донецька  виніс рішення щодо

 примусового....................      громадського    об'єднання

 "Донецький    робітничий   страйковий    комітет",  якому   було

 інкриміноване   організацію   масових   безпорядків,   нанесення

 матеріальних збитків Донецькій залізниці.

      Вказане  рішенння  створює  прецедент дій державних силових

 структур  щодо  об'єднань  громадян, в першу чергу, робітничих і

 профспілкових  організацій.  З цього приводу ВСР уже робив заяви

 16 липня та 9 серпня і суть цих рішень викликає великі сумніви і

 заперечення. Спочатку -діями уряду відносно шахтарів і не тільки

 шахтарів:  створюються  жахливі  умови  існуваня  і  порушуються

 закони України та міжнародні угоди, які підписані Україною.

      Така  ж  політика  проводиться  відносно  робітників  інших

 галузей,  після  цього  влада  на  справедливий протест трудящих

 проти   такої   політики  відповідає  репресіями.  Рішення  щодо

 примусового розпуску об'єднання громадян виноситься арбітражним,

 а  не цивільним судом, що визначено і передбачено законодавством

 України, Конституцією і Законом "Про об'єднання громадян".

       В  процесуальному  змісті  цієї  дії таке нововведення дає

 можливість  виносити  вирок  без  доказів, свідків та навіть без

 відповідача,  що  значно спрощує процедуру припинення діяльності

 непокірних  об'єднань  громадян.  Виконком  Ради  ВСР вважає, що

 рішення  про  розпуск  Донецького  страйкому започатковує наступ

 урядових  структур на робітничий та профспілкові організації, що

 організують   робітничий   люд   на  боротьбу  проти  подальшого

 зубожіння внаслідок згубного курсу володарів.

      Прикладом    такого    ж   наступу   є   дії   Чернівецької

 облдержадміністрації,   про   які   вже   сьогодні  говорилося -

 використання   проти  робітників  Чернівецького  машинобудівного

 заводу  незаконних воєнізованих формувань "Тризуб" імені Степана

 Бандери.  Виконком  розглядає  ці  заходи  як початок наступу на

 основи  демократії  і  вимагає  припинити  цей процес, відмінити

 рішення Донецького арбітражного суду, яке суперечить Конституції

 України  і  законам  України,  припинити  звільнення робітників,

 порушення  закону на Чернівецькому машинобудівному заводі і інші

 дії проти активістів робітничого та профспілкового руху України,

 що  суперечать  закону.  В суспільстві, як відомо, діє закон, за

 яким дія  породжує  протидію, величини яких пропорційні, або, як

 кажуть у народі,  хто сіє вітер, той пожне бурю.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Оголошується перерва на півгодини. Прошу через... о

 12.30 бути всім на місці!

                              - 78 -

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВА.  Продовжуємо роботу. Слово має депутат Ковтунець.

      ОВТУНЕЦЬ В.В.

      Дякую,  прошу  передати слово народному депутату Філіпчуку,

 437 округ.

      ГОЛОВА.   Будь   ласка.   Будь   ласка,  Філіпчук  Григорій

 Григорович.

      ФІЛІПЧУК Г.Г.

      Дякую. Григорій Філіпчук, Чернівецька область. Шановні...

      ГОЛОВА. Я прошу уваги! Я прошу всіх слухать, і коли депутат

 передає  іншому  депутату  слово, не вигукувать з місця, тому що

 крик одного   заважає   слухать   іншому. Будь ласка.

      ФІЛІПЧУК  Г. Г. Шановні депутати! Я хотів би проінформувати

 вас  із  приводу  тієї  заяви,  яка  була  зроблена Симоненком і

 Терещуком.  Обстановка  в  Чернівецькій  області  в політичному,

 етнічному,   конфесійному   плані   сьогодні   є   нормальною  і

 стабільною. Безпосередньо те, що ситуація соціальна в зв'язку із

 виплатою   заробітною  платою - це  явище, характерне для  всієї

 України,  але  не треба сьогодні так вболівати за народ, а треба

 формувати нову ідеологію бюджету і дивитись сьогодні в економіку

 інакше,  як  ви  дивитеся.  Але  вболівальникам,  на моє приємне

 подивавуння, які  подивились  з  боку  Симоненка  і Терещука, не

 подобається,  власне,  те, що є в області, і хотілося б ситуацію

 цю зірвати.

      Так  от  я  скажу,  що спадок, який отриманий мною зараз як

 керівником області  по машінобудівному заводу - це страшна біда,

 яка  робилася  у  80-90-х  роках  на  рівні  великого  криміналу

 корупції і кооперативності. І зараз, коли справа пішла для того,

 щоб  нормалізувати  ситуацію,  щоб  появилися  робочі місця, щоб

 валюта  із-за  кордону приходила, а не відправлялася на Кіпр і в

 інші  місця, куди вона сьогодні захована від українського народу

 для  того,  щоб  сьогодні  в  бюджет  Чернівецької  області йшли

 надходження нормальні із машинобудівного заводу, який має велике

 для  нас значення і соціальне і економічне, сьогодні ми включили

 політиканство   і   думаємо,    що   підтримуючи  тих  чи  інших

 кримінальних  елементів, ми будемо фінансувати конкретну партію,

 яку представляє сьогодні Симоненко.

      Так  от,  я  хотів  би,  пане  Симоненко, вам сказати, що є

 рішення  Верховного  Суду, який призупинив дію Першотравневого і

 суду  обласного, і  тому  для  мене  сьгодні  виконувати рішення

 судової влади є першочерговим обов'язком.

      Ну,  а  для  того,  щоб  я  закінчив, власне,  свої мотиви і

 аргументи,  я  хотів  би  звернутися  з  єдиним до депутатського

 корпусу,     що     нам     сьогодні    таким..........    людям

 антиконституційникам не  треба  давати  слово, тому що згідно 79

 статті...

      ГОЛОВА. Будь  ласка,  виключіть мікрофон...

      ІЗ ЗАЛУ.... не  прийняли  присягу...

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      ГОЛОВА. Я прошу...

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Я  прошу  вас:  не  перетворюйте час для виступу у зведення

 політичних   рахунків.  Виступи  були  двох  депутатів,  які  не

 торкалися  і  не  назвали  ні  одного  прізвища,  не було ніяких

 закидів,  тепер  звучить  те,  що там якісь, значить, гроші, або

 що - розберіться,  суд  визначить  і  дасть оцінку, а ми говорим

 зараз про ті наслідки, про ту реакцію, яка хвилює людей.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Вас  не питають,  сидіть, будь ласка!..

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Будь ласка,  Діхтяренко.

      ДІХТЯРЕНКО, Золотоноша , Черкаська  область.

      Шановний  Олександр  Олександровичу, шановні колеги!

      Стаття  49 Конституції України гласить: "Кожен має право на

 охорону  здоров'я,  медичну  допомогу та медичне страхування". У

 державних  комунальних  закладах  медична  допомога  безоплатна.

 Існуюча мережа охорони здоров'я не може бути скорочена.

      Однак,  реальний стан  на місцях засвідчує, що медицина, як

 найголовніша  галузь людського життя, забута державою, перебуває

 поза увагою Уряду, майже не керується міністерствами.

      Тим   більше,  вже  навіть  по  УТ-1  в  офіційних  новинах

 робляться  заяви  урядовців  про  те,  що  на Україні безоплатна

 медицина  бути  не  може.  І  це  через  місяць  після прийняття

 Конституції!

      Як   наслідок - на   місцях   мережа   скорочується,  кадри

 звільняються,    у Києві престижні медичні заклади переведені на

 оплату  за  долари  і  простому  люду  недоступні.

      Враховуючи  все  це,  вношу  пропозицію  в вересні і жовтні

 цього  року  провести  день  Уряду  з  питань  стану та дальшого

 розвитку  медицини  в  Україні. В цей день варто заслухати звіти

 віце-прем'єра, міністра охорони здоров'я щодо концепції розвитку

 медицини в Україні, щодо мережі медичних закладів, щодо кадрової

 політики в цій галузі, щодо фінансового забезпечення цієї галузі

 в наступному році і на перспективу.

      Вважаю,  що  підсумком  дня  Уряду  повинно  стати внесення

 конкретних   пропозицій   Президенту,  Кабінету  Міністрів  щодо

 привернення  уваги  держави  до  стану  медичного обслуговування

 громадян   України.

      Нам не треба........... давати, що тут нічого не діється.

      Прошу  поставити  питання на  голосування.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Борзих.

      БОРЗИХ О.І.  Группа  "Центр".

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович!

      Я  в  основном  поддерживаю  направление  работы Верховного

 Совета   на   нынешней   сессии,   высказанное   в   выступлении

 Председателя Верховного Совета и руководителей фракций. Но хотел

 бы пожелать своим коллегам, чтобы мы как можно быстрее разрешили

 организационые вопросы, касающиеся Верховного Совета, приведение

 его в соотвествие с новой Конституцией.

      Но  и в то же самое время предостеречь от того, чтобы мы не

 увязли  в  этом  вопросе,  потому  что сейчас много среди коллег

 ходит   разговоров   о  том,  чтоб начать  переустройство  наших

 комиссий.  Если  мы влезем в этот вопрос, то мы долго из него не

 вылезем. Это - исходя из опыта прошлой работы Верховного Совета.

      Следующий  вопрос. Уважаемый Александр Александрович! У нас

 часто  в  практике  осталось  и  продолжает быть, что то, что мы

 здесь  принимаем  законы,  зачастую решением любого министерства

 выхолащиваются   эти   законы.

      В  частности,  чтобы  не  быть  голословным,  приведу такой

 пример:  22  декабря  1995  года мы приняли изменения к Закону о

 статусе ветеранов войны и гарантии из социальной защиты. В новой

 редакции  предусматривается  возможность  признания  участниками

 войны  лиц,  родившихся до 31 декабря 1932 года включительно, по

 уважительным   причинам   не  имеющих  возможность  предоставить

 документ,  подтверждающий  факт  работы  в период войны. И такой

 порядок должен  разработать Кабинет Министров.

      Так   вот,   Приказом  79  Министерства  социальной  защиты

 полностью  эта статья проигнорирована и, по сути дела, отменена.

 Я хотел бы, чтобы такой практики у нас больше не продолжалось.

      И  последний  у  меня  вопрос.  В  Луганской области, город

 Луганск,  вот   уже  несколько  месяцев  отменен  скорый  поезд.

 Пользуясь   здесь   присутствием первого  вице-премьера, Василия

 Васильевича  Дурдинца, я  хотел бы обратиться в нему.  Премьер-

 министру уже было письменно обращение. Это вызывает справедливое

 нарекание  жителей Луганской  области,  потому  что  это - самая

 дальняя область в Украине и не имеет скорого поезда.

      Я  хотел бы, чтобы этот вопрос был положительно, технически

 его можно после решить. Спасибо.

      ГОЛОВА. Лавринович.

      ЛАВРИНОВИЧ О. В., Дрогобицький район, місто Борислав.......

 фракція Народного Руху України.

      Шановні  колеги  і  шановний головуючий!

      Я сьогодні отримав надзвичайно велике задоволення від того,

 що  Голова  Верховної  Ради  наш сказав про те, щоб ніхто не мав

 ілюзій  і що Конституцію повинні виконувати всі. І я сподіваюсь,

 що  ми  зможемо  зробити,  щоб це було саме так. І тому хотів би

 сказати,  що  ми  розглядаємо  цей  Основний  Закон  як  великий

 національний  здобуток, використання його в будь-який політичних

 цілях є абсолютно неприпустимим.

      Питання,  які  сьогодні  піднялися  в цьому сесійному залі,

 стосувалися   дотримання   конституційних  норм,  зокрема,  щодо

 професійності   парламенту   і  89-ї  статті  Конституції,  щодо

 принесення  присяги. Неможливо, очевидно, допускати,  щоб  різні

 статті   Конституції  по-різному  намагалися  витлумачити  своїх

 політичних  інтересів.  Із  цим хочу запропонувати, щоб зараз по

 закінченню  відведеного  часу  було  поставлено  на  голосування

 доручення   правовій   комісії   Верховної   Ради  України  щодо

 підготовки тлумачення 79-ї статті Конституції, відносно тих, хто

 не прийняв присягу, і мехнізму втрати ними депутатського мандату,

 оскільки,  відповідно  до  перехідних  положень  до  сформування

 Конституційного  Суду  України,  Верховна Рада України має право

 тлумачити Закони і Конституцію України.

      Ми   повинні   все   вирішувати   законно, з  відповідністю

 Конституції.  Це  якраз  дуже  буде яскравим прикладом того, хто

 складе   зараз  нам  в  цій  ситуації  більшість  тих, хто  хоче

 відстоювати  Конституційні  норми  в нашій державі, щоб у нас не

 повторювалася  практика, коли хтось (чи той же шановний депутат,

 чи державний службовець) можуть свавільно тлумачити Конституцію.

      Звичайно  прикро,  що такі бувають. І для мене дуже прикро,

 що  17  липня  1996  року  Олександр Олександрович поставив свій

 підпис  під  листом,  яким  рекомендував Радам розглядати те, що

 називалося роз'ясненнями, але те, що втручається безпосередньо в

 поле  конституційних  норм,  чи  ми  не мали ніколи більше таких

 прикрих   інцендентів,   чи   все,   що  стосується  Конституції

 вирішувалося   законним   шляхом,   або  в  цьому  залі  те,  що

 передбачено повноваженнями і функціями або Конституційним Судом.

 Ми  повинні шанувати свою Конституцію і зробити це прикладом для

 наступних  всіх  складів  парламенту  і  для наступних поколінь.

 Історія  України повинна шануватися і в інших частинах, зокрема,

 ми  внесли  більше  року  законодавчу  ініціативу  щодо зміни 73

 Кодексу "Законів про працю".

      Ми  не  можемо  надалі, після прийняття  своєї  Конституції

 зберігати    державне    свято   України   7   листопада.   День

 Петроградського перевороту.

      Крім того хочу сказати, що Регламент однаковий має бути для

 всіх.

      Що   стосується   проблеми  символів,  ми  будемо  сьогодні

 розглядати  проект  постанови.  І,  очевидно,  є  потреба  після

 прийняття  Конституції,  щоб  в  сесійному залі державні символи

 були в повному об'ємі.

      МАРЧЕНКО  В.Р .,   348  избирательный  округ, прогрессивная

 Социалистическая партия Украины.

      Уважаемые  депутаты,  наша партия исходит из того, что курс

 экономических  и политических реформ, который проводится сегодня

 в    Украине,    направлен    на    уничтожение   отечественного

 товаропроизводителя, нашей экономики и государства в целом.

      И  те  глашатаи,  которые  под  лозунгами государственности

 отстаивают нынешний курс реформ, они работают как раз наоборот.

      Как   следствие   этих   реформ,   сегодня  останавливаются

 предприятия,   сегодня   масса   нашего  населения  не  получают

 раработной платы, пенсионеры в нищенском состоянии.

      Поэтому,  мне  представляется  главной  задачей  парламента

 сегодня - нужно  осознать  именно  то, что с нами делают сегодня

 доброжелатели  из  Международного  валютного  фонда,  и провести

 адекватную реакцию.

      Поэтому  мы предложили в порядок денный включить порядка 48

 вопросов.  Это  комплекс  вопросов,  рассмотрев которые мы можем

 исправить ситуацию и не допустить национальной катастрофы.

      Поэтому,  Александр  Александрович,  я прошу вас, чтобы эти

 вопросы   в   соответствии   с   Регламентом   когда   мы  будем

 рассматривать,  рассматривались  поочередно  и  была возможность

 аргументировать за их включение в порядок дня. Это первое.

      Второе. Есть масса проблем, или проблемы, которые связаны с

 принятием   Конституции.  И  мы  вносим  некоторые  вопросы  для

 изменения  статей  Конституции. В частности, приведу один только

 пример.

      48-ая  статья  Конституции противоречит всеобщей Декларации

 прав человека. И в минимальный жизненный уровень включены только

 стоимость жилья, продуктов питания и одежды.

      Международная    декларация,   ратифицированная   Украиной,

 требует,   чтобы  сюда  были  включены  расходы  на  медицинское

 обслуживание  и социальное обеспечение. Такие статьи правовые мы

 предлагаем для включения в порядок дня.

      Еще   один  вопрос,  который  сегодня  будируют  чорновилы,

 лавриновичи, юхновские,  филипчуки - о невыполнении Конституции.

 Так  вот  я  как депутат двух созывов утверждаю, что именно этим

 политическим  силам  не  нужна стабильность в Украине. С момента

 прихода  в тот Верхоный Совет  эти политические силы валили все,

 они  не  уважали  Конституцию,  они  не  уважали государственные

 символы,  они  не  уважали законы. Сегодня их практика такая же,

 потому  что  79-я   статья  Конституции  (откройте,  пожалуйста,

 уважаемые) и написано: "Перед вступом на посаду народні депутати

 України складають  присягу". Если это кому-то непонятно и желают

 политических  расправ,  то  они прежде всего наносят удар против

 Конституции.

      И    последний    вопрос,   Александр   Александрович,   по

 Черновицкому   заводу.   Там   идет  беспредел  и  Филипчук  его

 покрывает,   там  бандеровский  "Трезуб"  избивает  рабочих,  не

 пускает  людей  на завод, избивает законно избранное руководство

 акционерного общества.  Мы направили депутатский запрос вам. Вы,

 к сожалению, тормознули его и на имя прокурора и не зачитали.

      ГОЛОВА.  Дякую,  виключить мікрофон. Я не тормознув, я його

 записав  туди, куди ви написали, наклав таку резолюцію, якби все

 відразу  так  робилося,  як  вам  здається  потрібно,  то було б

 прекрасно.

      По  деяких  питаннях.  Я,  виходячи  з  тих  зауважень, які

 висловлювали   депутати,   хочу   нагадати,   що   всі   повинні

 дотримуватися  Конституції,  цей лейтмотив в багатьох виступах є

 чільним, і  я прошу вас, щоб ви не тільки самі керувалися ним, а

 вимагали від тих структур, які таким чи іншим чином залежать від

 Верховної   Ради.   Зокрема,  звучала  теза  про  те,  що  зараз

 закінчиться  призначення голів адміністрацій тощо. В Конституції

 в Перехідних положеннях записано, що виконують обов'язки головів

 адміністрацій  ті,  хто і виконував їх, і не треба робить нового

 перезатвердження,  а там,  де є в  цьому потреба -  звільняється

 людина  від посади і призначається інша, робити з цього кампанію

 перезатвердження  і,  так  би  мовити,  зміцнення якогось впливу

 абощо  немає ніякої потреби. В Конституції чітко з цього приводу

 сказано.

      Відносно  ситуації  із  законодавством  про  місцеві  Ради,

 зокрема,  про  Закон  про  місто  Київ  і тощо. Я просив би всіх

 утримуватися  від  одностороннього  трактування  тієї  чи  іншої

 ситуації,  тому  що  депутат  Бондаренко  тут  виступив із своєю

 позицією,  говорячи  про  ситуацію, але він не згадав про те, що

 він  не  має  сам  втручатися в цю ситуацію як депутат Верховної

 Ради.  Тобто,  він  не  може...  він  повинен буть або депутатом

 Верховної  Ради,  або  депутатом  міської  Ради. Так Конституція

 передбачає.  Тому, будь ласка, визначайтеся щодо... стосовно цих

 питань також.

      І  я  вважаю,  що  практично  всі  депутати  висловили свою

 турботу  про необхідність ефективної роботи парламенту на основі

 Конституції,  посилаючись  на цей... Виконуючи свій обов'язок, я

 буду  просити вас підтримки в тому розумінні, що коли хто буде з

 неповагою ставитися до Конституції або висловлюватися щодо цього

 буде так, я буду втручатися і не даватиму це робить, оскільки це

 передбачено  Регламентом  для  Голови  Верховної  Ради. Шанувати

 треба  Конституцію, подобається  вона  кому чи не подобається, і

 виконувати... дотримуватися Конституції всім. Спасибі.

      Тепер.  У  нас  є  кілька  питань,  які потрібно розглянути

 сьогодні.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Почекайте.  Що  голосувати?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Відносно...  Ага.  Давайте. Відносно тлумачення статті 79к.

 Готуйте  проект постанови з цього приводу, я оголошу її і будемо

 розглядати.

      Слухається  питання  про  припинення  повноважень  народних

 депутатів.  Оскільки всі проекти, внесені на ваш розгляд Головою

 Верховної  Ради,  тут не на всіх відмічено на всіх постановах, я

 хотів би коротко з місця прокоментувати ці проекти.

      По-перше,   депутати,   які  працюють  зараз  у  виконавчих

 структурах,    відповідно до  Конституції...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Петро  Володимирович,  ви, будь ласка, слухайте, коли йдуть

 засідання -  ми   проголосували  і  затвердили  цей  порядок  на

 сьогодні, 301  голос...

       Я   пояснюю:   депутати   Дурдинець   Василь   Васильович,

 Золотарьов  Анатолій  Іванович, Устич Сергій Іванович звернулись

 із  заявами  про  складення  своїх  депутатських  повноважень  у

 зв'язку з тим, що вони виконують свої службові обов'язки в інших

 структурах  влади.  Я  хочу  сказати,  і що це крок чесний, крок

 конституційний,  заслуговує на повагу. Я прошу вашої підтримки у

 прийнятті   постанови   про  дострокове  припинення  повноважень

 народних дептуатів України Дурдинця, Золотарьова та Устича.

      Ставлю на  голосування цю  пропозицію.

      Будь ласка,  проголосуйте.

      "За" -

      Рішення не  прийнято.

      Я...  одну  хвилинку, я хочу попередити тих, хто хотів би з

 цієї  справи  розіграти  фарс.  Вибачте мене за непарламентський

 вираз,  але  "кіна  не  буде" в цьому  відношенні. Тому  що  ...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Зараз  будуть  голосувати   всі,  будь ласка,   оголосіть.

      Йде   питання   ось  про  що:  мотивація,  чи  обговорення,

 мотивація є - заява депутата. І мотивацією є вимога Конституції.

 Тому   іншого  нічого    бути  не  може.

      І  я  прошу вас всіх сісти на місця. З мотивів голосування,

 Шейко,  будь ласка,   дайте   слово.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      ШЕЙКО П.В., 44 Бобровицький виборчий округ.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  в цьому залі не один

 народний  депутат  пропонував  трошки іншу процедуру позбавлення

 повноважень народних депутатів. Причому вчора на засіданні голів

 комісій   я   теж  вносив  пропозицію:  проголосувати  в  пакеті

 позбавлення  повноважень  тих,  хто  не  працює  на  професійній

 основі,  і  тих,  хто не присягнув народові і Україні. Це було б

 абсолютно чесно....

      ОПЛЕСКИ.

 ...  абсолютно  чесно, справедливо і регламентно. Тепер я ще вас

 закликаю, Олександре Олександровичу. Розпочалась Шоста сесія....

 .......зараз отримали результат-210 голосів, рішення не прийнято

 і не робити спроби голосувати другий, десятий  і сотий раз.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Рішення  не прийнято,   це питання  відкладається. Дякую.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      ГОЛОВА. Я  прошу  уваги. Увага!

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Зайдіть  всі  до залу, оголосіть. Тепер я прошу уваги, будь

 ласка.  У  пакеті  можна  ставити  те, що  не можна не ставити в

 пакеті.  А  тут  мова  іде  про  вимогу Конституції. І про заяву

 депутата. І потім, законодавці,  себто, Верховна Рада була мудра

 в  цьому відношенні, бо  якщо не буде прийнято рішення Верховною

 Радою,  то  я забов'язаний звернутися до суду. І суд вирішить це

 питання  однозначно  не в пакеті, а стосовно кожного претендента

 на рішення.

      І  я  хотів би, щоб ви (я маю на увазі тих, хто підтримують

 таку  позицію),  яку  висловив тільки що Петро Володимирович, не

 ганьбили  ні Верховну Раду, ні тих депутатів, які хотіли б чесно

 скласти  свої повноваження.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      В кого є з мотивів? 2 - "за", 2 - "проти", запишіться, будь

 ласка.

      Сокерчак, ви будете говорити? Будь ласка. Сокерчак, "за" чи

 "проти"? Проект постанови.

      Аннєнков - "за", Скіпальский - "проти", Лавриненко - "за",

 Ратушний - " проти"? Проти.

      Будь ласка, Сокерчак.

      СОКЕРЧАК В.М.

      Я прошу передати, Олександр Олександрович, слово Чижу Івану

 Сергійовичу.

      ГОЛОВА. Іван Сергійович Чиж, будь ласка.

      ЧИЖ І.С., Соціалістична фракція.

      Шановні  колеги!  Взагалі ми діємо, ті, хто голосують проти

 такого рішення  позитивно,  а  логічно - з усіх боків. Я не буду

 аналізувати   Конституції,   бо   це  абсолютне  порушення  норм

 Конституції  - розв'язання саме  позитивно  цього  питання  - це

 очевидно.  Але  є і інша логіка. Три депутати написали заяви, що

 вони складають повноваження. Уявіть собі, вони не можуть скласти

 перед Верховною Радою повноважень, оскільки Верховна Рада не дає

 на   це   згоду.   Значить   за  логікою  вони  повинні  скласти

 повноваження  там,  де вони працюють, а вони очолюють колосальні

 ділянки.   Скажімо,   Василь  Васильович,  він  же  ж  продумав,

 Дурдинець,  коли  писав заяву, він розумів, що треба працювати у

 Верховній  Раді.  Тому,  які  б  ми  взагалі майстри, знаєте тут

 вибудовувати  різні  химери,  але про що б ми не говорили, треба

 голосувати зараз саме з цього питання. Це по-перше.

      А  щодо  складання  присяги,  ну,  читаємо  норми,  читаємо

 конкретну норму.  Тут  же  ж  пояснювали  колеги-депутати. Ми на

 половині  скликання  прийняли Конституцію. І це позитивне явище.

 Але  з  цього дня не починається робота Верховної Ради. Вона вже

 триває. То  значить, все було, що?, до цього нелегітивне, раз ми

 зараз   тільки   починаємо  визнавати  повноваження?!..  Тому  я

 пропоную проголосувати за цю постанову.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Скіпальський  -"проти".  Я  прошу,  не  деригуйте.

 Сядьте на місце.

      СКІПАЛЬСКИЙ О.О., 66 виборчий округ.

      Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

      Безумовно,  що наступив час прийняття  Конституції - кожний

 депутат мусить визначитися, визначити своє відношення.

      Я розумію, що до цього треба деякі нюанси, треба влаштувати

 кожному вирішити і узгодити свої питання, але спішити цьому, я б

 не  хотів  і  не  рекомендував.  Чому? Ви зверніть увагу, більше

 всього  спішать  і підштовхують вас, Олександр Олександрович, до

 прийняття рішення, щоб депутатів позбавити повноважень ті хто не

 приймав  Конституцію,  голосував проти неї і не прийняв присяги,

 це пан Симоненко і його компанія.

      Це  повинно кожного чесного чоловіка в Україні насторожити,

 тепер,  я  вважаю,  що  не  прийнявши присягу і хитруючи навколо

 цього  питання,  депутати  хитрують  і  роблять це нечесно перед

 своїми виборцями.

      Тому  підтримую  позицію  шановного  депутата Шейко,  що ці

 проблеми треба вирішувати в комплексі.

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз пояснюю всім, що наданим мені правом  я

 скористаюся так,  як  визначено  Регламентом і Конституцією - ці

 питання в пакеті розглядатися не будуть.

      Зрозуміло?  Не  будуть!  І  прошу  вас   керуватися вимогами

 Конституції. Будь ласка, Анненков.

      АННЕНКОВ Є.І.

      Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты!

      У   нас  опять  повторяется  прежняя  история:  Конституцию

 депутаты  Чорновил,  Лавринович, Шейко говорили, что Конституция

 1978   года   нельзя   выполнять,   она   была   принята  другим

 государством, другим строем. Приняли новую Конституцию, и что же

 начинается?   Я  не  юрист -  я  рабочий,  в  Конституции  четко

 записано,  что  депутаты  не могут совмещать свою должность ни с

 какой другой деятельностью.

      Относительно   присяги.  Здесь  четко  написано:  избранные

 депутаты  принимают присягу на Первой сессии! А Шейко, где у вас

 принципиальность,  то  ли  в  комиссии, то ли как у человека? Вы

 можете менять свое мнение 5 раз на день...

      Когда  Конституция  принималась,  то голосовали не один раз

 постановление:  и  50  раз,  и  15, и 20. А сегодня вы говорите,

 чтобы не было повторного голосования. И в пакете. Вам, наверное,

 привыкли  в  пакете  принимать  все, как Конституцию принимали в

 пакете,  совмещали  совместимое и несовместимое. Пора, наверное,

 вам отказаться принимать пакеты!..

      ГОЛОВА. Дякую.

      Ратушний.

      Я  прошу  ще раз. Одну хвилинку, Михайло Ярославович, я вам

 надам слово.

      Будь  ласка,  припиніть  в залі дискусію стосовно того, хто

 приймав  Конституцію.  Конституцію  приймала  Верховна Рада. І я

 знаю  краще,  ніж  багато хто, хто як голосував. І тому докорять

 тут один одному сьогодні, заднім числом - це невдячна справа.

      Будь  ласка,  припиніть  це, і щоб воно ніколи не звучало в

 залі.

      Михайло Ярославович,  будь ласка.

      РАТУШНИЙ М.Я.

      Шановні  народні депутати, сьогодні на початку роботи сесії

 всі   задавалися   питанням:   чи   буде   парламент   працювати

 конструктивно, чи він працювати так не буде? Це випливає з того,

 чи  ми  будемо  сприймати  Основний  Закон  як цілісність, чи ми

 будемо  кожен вибирати ту статтю, яка кому буде подобатись. Якщо

 в  Конституції  записано  в 43-ій статті про своєчасне отримання

 зарплати,  значить  вона  повинна видаватися. Якщо в Конституції

 записано  в  79-ій  статті про необхідність прийняття присяги на

 вірність  Україні,  то  не  може бути, щоб 83 депутати не хотіло

 присягнути.

      Якщо  в  Конституції написано про неможливість сумісництва,

 то також це питання не може розглядатися саме по собі.

      З огляду на те, я думаю, що ми уважимо тих трьох депутатів,

 але,  справді,  існування  п'ятої  частини в парламенті, якщо ми

 хочем, щоб він був професійний, людей, які відмовляються служити

 тій державі, парламентом якої ми є, це є ненормально.

      І  тому  я  стою на тому, щоб ці питання, як і Конституція,

 розглядалися в комплексі і в цілості.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Шановні...  шановні  депутати, розглядаються заяви

 трьох   депутатів  про  складання  ними  повноважень.  Вносилася

 пропозиція  голосувати  ці заяви поіменно, розглядати це питання

 поіменно.  Це  не  персональне  питання - це питання про розгляд

 заяв.

      Хто   за   те,   щоб   поіменно   голосувати,  поставте  на

 голосування. Будь ласка...

      "За" -

      Рішення прийнято.   Голосування  йде  поіменно.

      Хто  за  проект  постанови,  внесений  на  ваш розгляд, про

 припинення повноважень депутатів Дурдинця, Золотарьова і Устича?

 Ставлю  на   голосування.   За   їх   заявами.

      "За" -

      Рішення  прийнято. Спасибі  вам.

      Я  хотів  би  подякувати найперше за мужній і чесний вчинок

 Василя  Васильовича  Дурдинця,  Анатолія Івановича Золотарьова і

 Сергія Івановича  Устича. Це справді вчинок, гідний Конституції.

 Так, як записано, так і треба працювать. І побажати їм успіхів і

 взаємодії  з   парламентом    на їхньому  місці роботи.

      (ОПЛЕСКИ)

      Одну  хвилинку,  почекайте.  Про проект Постанови Верховної

 Ради  України  про  переіменування  постійних  комісій Верховної

 Ради.  Так  називається  це питання. Але... я прошу вашої уваги!

 Мотиви  щодо  цього питання. Будьте уважні. На нараді при Голові

 Верховної Ради на раді голів комісій ми торкалися цього питання,

 виходили ось із чого. Я прошу уваги!

      Григорій Іванович Найда, Недвига,  я прошу уваги!

      Ми  виходили  ось  із  чого.  Сьогодні  в роботі в комісіях

 Верховної  Ради  приблизно  200 законопроектів. Більше 100 з них

 напрацьовані до такого рівня, який можна, власне кажучи, ставити

 на розгляд сесійного залу. В цих... ці роботи зосереджені були в

 комісіях, які сформували для того свої відповідні секретаріати і

 нам   потрібно  було  б  не  припиняти  законодавчу  роботу,  не

 переривати її.

      Я  мав  на увазі, що ми даємо другим пунктом цієї постанови

 доручення  відповідним  комісіям,  готуємо  Закон  про  постійні

 комітети  Верховної  Ради, де передбачаємо, по-перше, скорочення

 суттєво їх кількості -пропозиції щодо цього я вносив в 1994 році

 і  пізніше  вносили  інші  депутати.  Зокрема,  депутат Коліушко

 недавно  подав,  кілька  місяців  тому,  дуже хорошу постанову з

 цього приводу. Я думаю, що вона прийнятна.

      І  малось  на  увазі,  що  на розсуд Верховної Ради винести

 пропозицію таку: нехай комісії сьогодні працюють так, як є, а ці

 вимоги  ми  будемо  ставити до формування і запишемо в Регламент

 також   цю  вимогу  при  формуванні  Верховної  Ради  наступного

 скликання, щоб закон був таким.

      Одначе,   на   засіданні   ради   фракцій  прозвучали  інші

 пропозиції - що  треба цю роботу зробити тепер. Тобто, скоротити

 кількість   комісій,   створити   комітети,  зменшити  структуру

 відповідну і тому  подібне.

      Я   знаю,   наскільки   це   непроста  справа.  Але  є  тут

 компромісний  варіант.  Ми  можемо  готувати  цей проект, можемо

 розглядати   пропозиції   фракцій   щодо   персонального  складу

 комітетів,  щодо керівництва цих комітетів. І якщо Верховна Рада

 буде готова одномоментно припинити діяльність комісій і створити

 комітети  в  меншій  кількості з новим керівництвом, то це можна

 буде зробити.

      Але  так,  оскільки  це  непросто зробити, оскільки це може

 відбитися  а законотворчій роботі, я просив би прийняти сьогодні

 цю  постанову. Вона не заперечує такої можливості, адже мова іде

 про  те,  що  навіть  стилістично  ми не повинні відхилятися від

 Конституції  і  комісію,  слово  "комісія"  Верховної Ради ми не

 повинні відхилятися від  Конституції. І комісію, слово "комісія"

 Верховної  Ради  ми не  повинні  вживати, оскільки мова йде про,

 власне, комітет,  про  той  орган,  де формується проект того чи

 іншого   нормативного   акту.  Тому  я  поставлю  цей проект  на

 голосування,  якщо він не буде вами підтриманий, тоді я поставлю

 проект  тільки  з  другого  пункту  про те, якого змісту повинен

 він...  про доручення відповідним комісіям щодо підготовки цього

 закону.

      Можна  скорочено  його  обговорити?  Два "за" -два "проти",

 будь ласка, запишіться. Опублікуйте список. Гармаш, говоріть.

      ГАРМАШ Л.І., 375, город Харьков, Орджоникидзенский.

      Уважаемые депутаты, я думаю что для нас даже те, которые не

 приняли  присягу, в соответствии со статусом депутата Верховного

 Совета, где написано: "Я руководствуюсь Конституцией,  законом и

 совестью". В соответствии  с  этим  призываю  депутатов (раз  мы

 поставили,  что   создали  комитеты), так  давайте  доводить  до

 логоческого конца - выполнять Конституцию, комитеты, а не просто

 подменять  словом  "комитетом"  комиссии. Кроме того, вы знаете,

 Александр Александрович, я когда выступал, вы создавали в мае 94

 года  говорил,   когда  мы   будем  создавать  комитеты, то есть

 комиссии  под  личностей, которые у нас захотели ими стать, а не

 под структуру. У меня предложения два есть.

      Первое,  как  в  мировой  практике:  либо  комитеты  должны

 соответствовать  министерствам,  которые  есть  в  стране,  либо

 комитеты  группируют  3-4 министерства, тогда стройте нормальные

 управляемые  функции  государства. Я предлагаю комитеты в полном

 составе менять, то есть комиссии не переименовывать, а со... Ну,

 в течение короткого промежутка времени...

      ГОЛОВА. Тобто ви проти цього проекту в повному...

      ГАРМАШ Л.І. Да.

      ГОЛОВА. ... об'ємі. Коломойцев, будь ласка.

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Луганск,  депутатская  группа "Центр".

      Уважаемые  коллеги,  за  период нашего отпуска в экономике

 Украины  произошли  серьезные изменения. Но мы видим сейчас, что

 не   выплачивается   заработная  плата  врачам  и  учителям,  не

 обеспечивается  финансирование  приоритетных  отраслей народного

 хозяйства.

      То,    что   происходит   сегодня   в   приватизации,   без

 преувеличения можно назвать национальной трагедией Украины.

      И   если  говорить  о  том,  что  нужно  менять  количество

 комитетов,   да,   это  нужно  делать.  Потому,  что  необходимо

 создавать   профильные   комитеты,   в   том  числе  Комитет  по

 приватизации,  чтобы  взять  под  контроль Верховного Совета эти

 процессы.

      Но  с  другой стороны, действительно, и в нашей Комиссии по

 финансам    и    банковской    деятельности   наработана   масса

 законопроектов.

      И  сейчас,  если  мы втянемся в решение внутренних вопросов

 Верховного  Совета, мы от практической работы уйдем очень далеко

 и  очень  надолго.  И времени, как и денег, его или нет, или нет

 совсем. Так  вот,  сейчас  времени  нет.

      Поэтому  я прошу вас поддержать постановление о переведении

 названия  комиссий  на  комитеты,  и  дальше занятся практической

 работой, принимать  те  законы,  которые  крайне  необходимы.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Депутат Мірошниченко, ви будете "за" чи "проти"? Як

 скажете, тоді будемо визначати решту.

      МІРОШНИЧЕНКО

      Спасибо.  Уважаемый  Александр Александрович, я считаю, что

 не  стоит боятся перереструктуризации наших комиссий в комитеты,

 так как мы помним, сколько это заняло времени у нас на то, чтобы

 это  стабилизировать,  и  теперь  мы  в наследство оставим иному

 Верховному Совету вот это не очень благодарную работу.

      Поэтому  нужно не боятся, и все изучить, и мы можем сделать

 плавный переход из той ситуации, в которую мы попали.

      ГОЛОВА.  Косів.

      КОСІВ.

      Шановні   колеги!  Я  пропоную  прийняти  з  цього  питання

 резолюцію  з  одного  пункту:"Доручити Комісії з питань правової

 політики  розробити  новий  проект Закону про комітети Верховної

 Ради України".

      Чому? Залишаються  не виясненими  дуже  багато питань. Адже

 реформування  комісій - це  не  є  лише  формальний процес. Дуже

 важливим вияснити є інше: як буде проходити законодавча робота в

 цих   комітетах   і  в  якому  порядку  комітети  надалі  будуть

 представляти проекти законів для розгляду у Верховній Раді - оце

 є найголовніше.

      Другий  аспект  цього  питання.  Я  би  все-таки  вважав, я

 говорив  про  це  не  раз  на Президії, що ми можемо об'єднувати

 комітети,   комісії  і  депутський  корпус.  Але  що  стосується

 секретаріатів  комісій, які вже мають досвід багаторічної роботи

 у  певних  галузях,  то секретаріати комісій треба зберегти. Над

 цим  також  треба  подумати. Отже давайте приймемо таке рішення:

 доручити  відповідній  комісії  розробити  цей проект, і ми до 1

 листопада   його   приймемо.  А  зараз  формальність....  просто

 недоцільно проводити.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Добре.  Я  прошу,  одну хвилиночку, одни хвилинку,

 Василь  Степанович,  я  прошу. Зверніть увагу на одну обставину.

 Мова  йде про дві речі: одна формальна, а друга суттєва. Суттєва

 стосується  змісту  функцій комітету. Ми її не визначали, хоч ми

 знаємо, що вона в більшості буде співпадати з функцією комісії.

      А  назва  "комісія"  чи "комітет" -це формальна ознака, яку

 треба  зараз  усунути,  щоб  не було розбіжностей. Тобто усунути

 розбіжність  між  Конституцією  і  практикою використання різних

 документів.

      Тому   я  прошу  так:  як  ви  визначаєтеся,  я  ставлю  на

 голосування, проект, який вам внесений.

      За  основу,  а  тоді  будемо,  одну хвилину, будь ласка, за

 основу проект  постанови ставиться на голосування.

      "ЗА" -

      Рішення не прийнято.

      Одну  хвилиночку  пропонувалося другий варіант, прийняти цю

 постанову  з другого пункту, про доручення Комісіям відповідним,

 щодо  підготовки  щодо  проекту  закону  "Про комітети Верховної

 Ради". Ставлю на голосування цей проект.

      "ЗА" -

      Дякую. Рішення прийнято.

      Про проект Постанови про Регламент Верховної Ради.

      А,  в цілому, будь ласка, я ще раз поставлю на голосування,

 я пропустив.

      Будь ласка, в цілому.

      "ЗА" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Про  проект  Постанови Верховної Ради України про Регламент

 Верховної Ради України.

      Ви бачите, що тут є доручення два пункти.

      Перший.  Доручити  Комітету  з  питань  Регламенту  разом з

 Інститутом  законодавства на тільки, що не комітету, а комісії в

 даному  випадку, підготувати та подати на розгляд Верховної Ради

 України  до  1  січня проект закону про Регламент Верховної Ради

 України. Надзвичайно складний документ.

      І встановити, що Верховна Рада до набрання чинності законом

 про   Регламент   Верховної  України  здійснює  свою  діяльність

 відповідно  до  Конституції  України  і  тих положень Регламенту

 Верховної Ради, що не суперечать Конституції України".

      Ну, тут немає ніяких суперечень, тут все зрозуміло.

      Є запитання?

      Будь  ласка, хто хоче висловитися з цього приводу, коротко,

 за скороченою схемою,  будь ласка.  Будь ласка, запишіться.

      Кризський,  будь ласка.

      КРИЗСЬКИЙ.

      Прошу передать слово Марченко.

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые  депутаты,  Александр  Александрович,  в  целом я

 поддерживаю  этот  проект  постановления,  в целом. Но хотел бы,

 чтобы  было  дополнение, дополнение: в первом пункте после точки

 поставить: "Передбачивши в ньому (это в новом проекте Регламента

 или  в новом Законе про Регламент), передбачивши в ньому права і

 обов'язки більшості і опозиції".

      Сегодня правильно поднимали неоднократно депутаты, что кто-

 то  должен  нести  ответственность  за  проводимый  курс реформ.

 Бильшисть  сформирована, и Сироту я тут тоже поддерживаю, редкий

 случай, поддерживаю, что бильшисть в Верховном Совете есть.

      Нормой  цивилизованного  государства  является  легализация

 бильшости,   и   нормальным   демократическим   принципом   -это

 формирование  оппозиции: право на выступления, на содоклады и на

 программу.

      Поэтому    наш   Регламент   сегодня   обкединил   всех   в

 ответственности и безответственности.

      Поэтому,  если будем дополнено: "Передбачивши в ньому права

 і   обов'язки   більшості   і   опозиції",  -я  прошу  депутатов

 проголосовать за этот Регламент в целом.

      ГОЛОВА. Лавриненко.

      ЛАВРИНЕНКО М.Ф.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые  коллеги, я

 поддерживаю  предложенный  проект  постановления,  полагаю, что,

 действительно,  здесь  отводится  достаточно  времени  для того,

 чтобы  принять  закон  о  Регламенте,  который бы учитывал и как

 требования  самой  Конституции,  и  так  тот  опыт,  который  бы

 учитывал  и  как  требования  самой Конституции, и так тот опыт,

 которые  наработан  Верховным Советом данного созыва и чтобы там

 были исключены те недостатки, с которыми мы сталкивались часто в

 работе  предыдущей  сессии,  пользуясь  тем Регламентом, который

 утвержден.

      Я  просил  бы  коллег  народных депутатов поддержать данный

 проект и проголосовать за него.

      ГОЛОВА.  Є ще бажаючи виступити? Будь ласка, Петренко.

      ПЕТРЕНКО. Прошу слово передать Камінському.

      ГОЛОВА. Камінський.

      КАМІНСЬКИЙ Л.О.

      Дякую.

      Я  вважаю,  що  цей  проект  постанови,  який  сьогодні нам

 представлений,  він  логічний,  він  витікає з того, що прийнята

 Конституція, і тому потрібно переглянути нам Регламент, з одного

 боку. А з другого боку, його переглянути треба ще й тому, щоб не

 було  потім  спекуляцій,  бо  часто спекулюють на тому, що Носов

 розробляв, а хай тепер і Шейко попрацює, не спекулює на тому, що

 Регламент   порушується.   В   першу  чергу  Шейко  сам  порушує

 Регламент.

      Тому  я  пропоную  депутатам  проголосувати  за  цей проект

 постанови і підтримати його. Дякую.

      ГОЛОВА. Спасибі. Чиж.

      ЧИЖ І.С.

      Олександре   Олександровичу,   шановні   колеги,   депутат-

 соціаліст  Лавриненко  висловив  нашу  позицію, я єдине хотів би

 додати,  що  новий  Регламент  ті, що будуть працювати, зробіть,

 будь ласка, його таким, щом ним можна було користатися. Справа в

 тому,  що  це,  ну,  надзвичайно  важкий непростий документ, але

 стільки  відсилочних  моментів,  він  повинен відповідати на всі

 проблеми,  включаючи,  безперечно питання опозиції і більшості у

 Верховній  Раді,  прав депутатів в кожному конкретному випадку і

 тому його треба підтримати безумовно, цю постанову.

      ГОЛОВА.  За  основу можна ставити на голосування? Ставлю за

 основу.

      "За" -

      Рішення  прийнято.  В  цілому  можна?  Пропозиція  Марченка

 ставиться на голосування.

      "За" -

      Ставиться   в  цілому  на  голосування. В  цілому.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ви  не  давали  такої   пропозиції.

      "За" -

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      Про  державні  символи  України.  Відповідно до Конституції

 статті  20  передбачено,  що  Верховної  Ради  України  визначає

 державні символи конституційною більшістю: текс гімну затверджує

 і  проект Державного герба. Тому треба дати поштовх, початок ції

 роботи.

      Пропонується   варіант,   який   я   вносив  і  радився  із

 керівниками  фракцій  і  комісій.  Є 2 варіанти. Вони суттєво не

 відрізняються  один  від  одного,  але  перший  той, що у вас на

 руках.  Мова  йде  про  те,  що  ми звертаємося з пропозицією до

 Кабінету  Міністрів.  Разом  з  комітетом... комісіями Верховної

 Ради  України з питань державного будівництва, діяльності ради і

 самоврядування,  з  питань  культури  і  духовності -до 1 грудня

 цього  року  провести  конкурс  щодо  Державного герба України і

 тексту  Державного  гімну України та подати на розгляд Верховної

 Ради   України  пропозиції  про  визначення  державних  символів

 України, згідно вимог статті 20 Конституції України.

      Тому...  був  ще  такий  варіант.  Я  його теж вам оголошу.

 Складається  він  із двох пунктів. Зміст подібний. Перший пункт:

 запропонувати  Кабінету  Міністрів  України до 1 грудня провести

 конкурс,  згідно  із  вимогами  Конституції.  А  другий  пункт -

 доручити  комітетам  Верховної  Ради України з питань державного

 будівництва  і  діяльності  рад  і  самоврядування  та  з питань

 культури  і  духовності  взяти  участь  у  проведенні конкурсу і

 підготувати  пропозиції  щодо процедури розгляду Верховною Радою

 України   питання  про  державний  герб  України  та  про  текст

 Державного Гімну України.

      Якщо  ви не заперечуєте, давайте я поставлю цей 2-й варіант

 на  голосування.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Перший   варіант?   Висловитися,   хто   хоче  висловитися,

 запишіться.  За скроченоо процедурою немає заперечень? Це просте

 питання  про  організацію  роботи.  Немає  заперечень. Значить 4

 чоловіки. Моісеєнко, будь ласка.

      МОІСЕЄНКО В.М.

      Спасибо, Александр Александрович. У меня   2  вопроса.

      Ну,  во-первых,  я  поддерживаю то, чтобы бы было поручение

 все-таки    комиссиям,   как   главным   действующим   лицам   в

 законодательном  процессе,  а  не Кабинету Министров при участии

 комиссий. Поэтомй я б поддержал бы из этих 2-х документов первый

 вариант.  Ну,  как коммунист и как человек, который поддерживает

 тех  35 человек, которые считают, что была принята Конституция с

 фальсификацией,  и  о  чем  сегодня  не было сказано ни слова не

 представителями   Комисси   по   Регламенту,   не   руководством

 Верховного   Совета,   так  что  мнение  35  народных  депутатов

 орстается  никому не  нужным?

      Я  удивляюсь, почему  здесь  молчит  Шейко по этому поводу?

 Почему  мы  сегодня  и  завтра  не рассматриваем вопрос, который

 можно   было   за   полтора  месяца  изучить  досконально?  Ведь

 фальсификация  налицо,  об  этом  сказано  в  средствах массовой

 информации неоднократно!..

      Поэтому говорить о легетимности Конституции сегодня рано. И

 я  бы  поставил  вопрос о том, чтобы завтра мы заслушали Шейко с

 отчестом по этому вопросу.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Володимире  Миколайовичу  і  всі шановні депутати,

 Конституція,  як  ні  один  документ  законодавчий в Україні має

 найвищий  рівень  легітимності.  І  я  просив би не порушувати в

 цьому  залі  ніколи питань про фальсифікацію тощо. Я переконливо

 вас  прошу!  Якщо  буде  це повторюватися, я буду позбавляти вас

 слова наданими мені повноваженнями. Будь ласка.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Мулява.

      МУЛЯВА В.С.

      Я прошу передати  Мовчану  слово.

      ГОЛОВА.  Перед  тим,  як він  підготується,  я  відповім на

 питання.

      Ми  записали пропозицію, щоб Кабінет Міністрів розглядав це

 питання,  а  не  комісії,  тому  що ця справа вимагає, найперше,

 солідного  фінансування,  організаційної роботи на місцях. В нас

 таких  структур  немає,  в нас немає таких коштів. Це треба, щоб

 зробив  Кабінет  Міністрів, а на остаточному етапі ми розглянемо

 потім ці питання у Верховній Раді.

      Будь ласка,  Мовчан.

      МОВЧАН П.М.

      Шановний  Олександр Олександрович, шановні колеги!

      Мені   здається,   що   закрались  у  постанову  неточності

 редакційні,  я  хочу  так трактувати. Треба було б писати не про

 державні  символи,  тому  що  ми  проголосовували  20 Статтю, де

 означено і  малий герб, і великий. Між цими двома гербами великі

 розбіжності, які ми тут їх створили.

      І тому в Постанові треба було говорити про виконання Статті

 20   Конституції   України,  передовсім  це.

      Далі, ми в самому переліку сьогоднішніх питань знову писали

 про   проект  Постанови  Верховної  Ради  про  державні  символи

 України. Вони, фактично, визначені. І давайте ми будемо говорити

 якщо   уже   в  цьому  контексті,  то  про  десимволізацію,  яка

 необхідна,  починаючи  з  приміщення Верховної Ради і закінчуючи

 всіма державними малими структурами і найнижчими.

      І  великий  державний  герб,  безперечно,  мусить  бути тут

 схвалений,  так,  як  ми  це  і  передбачали,  коли  ми приймали

 Конституцію,   і   я  переконаний,  що  такий  довгий  строк  не

 потрібний - до  1  грудня.  Я  думаю, це справа короткого часу і

 найближчого   часу  у  зв'язку  з  тим,  що  держава,  фактично,

 введенням   гривні,   вона  підтвердила  зорієнтованість  на  ті

 емблеми, які  прийняті  історією.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  слово  ще  має  Юхновський,  і

 будемо... Так,  Юхновський  і Осадчук.

      ЮХНОВСЬКИЙ  І.  Р. Шановний Олександр Олександрович, я хочу

 внести невеличку ясність.

      Малий герб держави існує, і він існує і в Конституції. Мова

 йде  про  великий герб. Відносно великого герба ми справді маємо

 оголосити  конкурс. І я  підтримую  це.

      ГОЛОВА. Осадчук.

      ОСАДЧУК П.І., 206 виборчий округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!

      Власне  кажучи, питання гранично зрозуміле. Я пропоную, щоб

 постанова  називалася  не  про  державні  символи України, а про

 виконання  статті  20  Конституції  України про державні символи

 України.  І  щоб у цій постанові було чітко сказано: йдеться про

 проведення  конкурсу щодо Великого державного герба України. Це,

 власне,  буде виконаня Конституції. І у кінці цього тексту треба

 прибрати  два  рядки  і  закінчити  постанову так: "Та подати на

 розгляд  Верховної  Ради України свої пропозиції." А не щоб було

 написано про визначення державних символів України і так далі.

      Символи визначені в Конституції. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Відповідаючи  на  вашу  питання.

 "Державними  символами  України  є:  державний  прапор  України,

 державний  герб  України і державний гімн України". А дальше вже

 розписується  деталізація: що таке державний герб і там пишеться

 з  яких  конструкцій  він  складається, і згадка йде і про малий

 герб, який ми затвердили. Тобто ці норми вже затверджені.

      А  щодо  використання  їх,  опису  їх  тощо -це зобов'язана

 зробити  Верховна Рада. І я хочу почитати ще зараз закінчення 20

 статті:   "Опис   державних   символів  України  та  порядок  їх

 використання встановлюється законом, що приймається не менше, як

 2/3  від  конституційного  складу Верховної Ради України". Тобто

 використання, де, яку символіку державну використовувати -це теж

 норма  закону.  І  я  просив  би  комісії відповідні готувати ці

 закони  для  розгляду  на  Верховній  Раді.  Тут  не  треба  нам

 звертатися до Кабінету Міністрів.

      А  в  даному  випадку  йде  мова  тільки  про  два елементи

 державної символіки. Всі природно  розуміють, що це мова йде про

 Великий державний герб і про гімн, слова гімну, час для цього до

 1  грудня  нормальний,  ну,  наприклад,  якщо  ви  написали гімн

 сьогодні  то  це  не значитьт, що інші вважають, що не написали,

 уже  написали,  бачили, тому я прошу цей проект проголосувати за

 основу. Будь ласка.

      "ЗА" -

      Рішення не прийнято.

      Тоді я за основу ставлю другий варіант, ще раз прочитаю.

      Перше. Запропонувати Кабінету України до 1 грудня 1996 року

 провести   конкурс   щодо  державного  герба  України  і  тексту

 державного  гімну  України  та  подати на розгляд Верховної Ради

 України  пропозицію  про  призначення  державних, про визначення

 державних  символів  України  згідно вимог статті 20 Конституції

 України.

      Пункт 2. Доручити Комітетам Верховної Ради України з питань

 державного  будівництва,  діяльность  Рад і самоврядування, та з

 питань  культури і духовності взяти участь у проведенні конкурсу

 і  підготувати пропозицію щодо процедури розгляду Верховної Ради

 України   питання  про  державний  герб  України  та  про  текст

 державного гімну України, за основу ставлю цей варіант, а потім,

 за основу, а потім поправимо, я кажу за основу і зараз поправимо

 стилістично  і все. Будь ласка, прошу.

      "ЗА" -

      СОБОЛЄВ, будь ласка.

      СОБОЛЄВ С.В., Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Я   хотів  би,  щоб  ця  постанова  відповідала  статті  20

 Конституції. Там чітко написано: великий державний герб, тому  -

 по тексту великого державного герба і тексту гімну.

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  зачитую.  Я не проти, давайте добавимо

  великий,  але мова  от про що. Стаття 20 пише з самого початку:

 "Державними   символами  України  є  державний  прапор  України,

 державний  герб  України і державний гімн України". Що тут ще не

 ясно?

      ШУМ У ЗАЛІ.

      Так.  І  тому... Я ще раз прошу, і всі прекрасно розуміють,

 що  в складі державного герба України повинен бути і малий герб,

 який  тут  визначений.  Але  це  буде  державний  герб,  бо є це

 державний символ України.

      Ставлю  ще  раз  за  основу це питання на голосування. Будь

 ласка.

      "за" -

      З  словом  "великий"  ставиться  на  голосування,  з словом

 "великий".

      "за" -

      Рішення прийнято.

      В цілому можна проголосувать?

      Член комісії? А, склад комісії?

      Будь ласка, доповнення які є? Микола Олексійович.

      КИРИЧЕНКО

      Дякую.

      Олександре   Олександровичу,   я  думаю,  що  потрібно  нам

 доповнення  зробити.  За  основу  ми  прийняли.  До  20  вересня

 доручити Комісії з питань державного будівництва (я думаю, це її

 рідне питання) внести пропозицію по складу конкурсної комісії. І

 щоб  Верховна  Рада  персонально, і щоб Верховна Рада затвердила

 цей  склад,  щоб  не було ніяких сумнівів, хто входить туди, які

 люди, все-таки це державна символіка.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Прошу уваги.

      Ми  даємо  доручення  Кабінету  Міністрів,  я  не в порядку

 дискусії, а просто. І тут записали... І то його справа: створити

 комісію,  щоб  вона  була гласною, щоб брала, рівний доступ мали

 учасники  різні,  і щоб закритий це був конкурс. Я маю на увазі6

 ну,  автори...  не виявлялися до розгляду у Верховній Раді цього

 питання.  А  процедура цього розгляду питання передбачається вже

 такою,  якою  запропонують  ці  дві  комісії,  в  другому пункті

 записано і тоді, дивлячись на ті пропозиції, на ті варіанти, які

 будуть  виходити  в результаті конкурсу, ми бкдемо розглядати ці

 варіанти і вибирати той, який підтримає Верховна Рада.

      Тому...  Так  я  ще  раз  кажу,  ми... не ми розробляєм, ми

 затверджуємо.   Ну,  добре,  про  комісію  що  записати?  Внести

 пропозицію  про  створення  комісій  цим же... Кириченко, ще раз

 повторіть.

      КИРИЧЕНКО М.О.  Дякую.  329.

      Олександре  Олександровичу, це не суперечить одне одному. Я

 не  проти того, щоб всю організаційну роботу проводитеме Кабінет

 Міністрів,  центральний  орган  виконавчої  влади, але люди, які

 входитимуть  в  конкурсну комісію, я впевнений, що Верховна Рада

 має  право  запропонувати і склад цієї комісії затвердити. А всю

 організаційну, технічну роботу, все це хай цим коорденує Кабінет

 Міністрів.

      ГОЛОВА. Я прошу ще раз, Микола Олексійович, я поставлю вашу

 пропозицію  на  голосування,  будь  ласка. Ставлю на голосування

 пропозицію депутата Кириченка.

      "За" -

      Микола  Олексійович, не одержала потрібну кількість голосів

 і  я  пояснюю  ситуацію. Яким способом Кабінет Міністрів приймає

 рішення?  Постановою Кабінету Міністрів. Уявіть собі, постановою

 Кабінету  Міністрів  затверджена  система  конкурсу  і  складена

 комісія  з  урахуванням  думки  наших комісій двох депутатських,

 потім  цей  склад  подається  на  Верховну  Раду,  вона  його не

 затверджує   з  якихось  міркувань,  знову  повторюється  все  з

 початку,  втрачається час. Ми даємо доручення, або звертаємось з

 пропозицією  до  Кабінету  Міністрів. Він нам дасть в результаті

 кілька  варіантів  герба  і кілька варіантів тексту гімну, ми їх

 затвердимо  тут  на Верховній Раді. Процедуру цього затвердження

 доручено розробити двом нашим комісіям.

      Я прошу в цілому проголосувати цю постанову. Будь ласка.

      "За" -

      Дякую. Рішення прийнято.

      Я  ну  розумію  прекрасно,  що  ми  так  трошки  скучили за

 голосуванням,   за  роботою  такою,  за  дискусіями,  але  треба

 раціональніше  працювати. Просто скоріше працювати особливо там,

 де  немає  предмету  для  великої   дискусії.

      Шановні  депутати!  Ми розглянули ті організаційні питання,

 які  потрібно  було  вирішити  перед  початком сесії, враховуючи

 обставину...  нові  обставини, викликані прийняттям Конституції,

 вимогами  цієї...  цього основного закону, сьогодні, завтра і на

 цьому  тижні будуть працювати комісії і фракції, групи. У вас на

 руках є перелік тих документів, які треба розглянути. Крім того,

 ви   сьогодні  одержите  теж  (Секретаріат  це  забезпечить)  ті

 пропозиції  Кабінету  Міністрів,  які надійшли останнім часом. Я

 просив би дуже акуратно і зважено підійти до визначення переліку

 питань,  які  потрібно  буде розглянути на цій сесії. Це одне із

 ключових  питань,  які  ви  повинні  вияснити  під  час роботи в

 комітетах  і  групах.

      Дальші.  Щоб  не  було  таких, так би мовити, суперечок -чи

 проводиться   засідання   комісії   чи   засідання  комітету.  Я

 запропонував  би  таку схему.... А коли... чи фракції чи гупи...

 чи  комісії.  Я  запропонував  би  таку  схему. Засідання груп і

 фракцій  проводити з 16 -ї години, а засідання комісії проводити

 з  9-ї  чи  з  10-ї  години  ранку.  Тобто, після обіду працюють

 фракції  і групи, а до обіду працюють комісії. Немає заперечень?

 Тоді  я  цю  інформацію роблю в порядку оголошення. Все на цьому

 засідання закінчено. Прошу до наступного...........

      А,  ще одну секундочку, сядьте на місце. Сядьте на місце, я

 помилився.  Мова  іде  про висвітлення сьогоднішнього засідання.

 Оскільки  ми  не  приймали  загальну  процедуру  висвітлення,  є

 пропозиція це засідання подати сьогодні на телебаченні в повному

 обсязі,  оскільки  мова  іде  про  початок  роботи  сесії. Немає

 заперечень?

      Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію... постанову такого

 змісту.

      "За"-

      Ну, ще частина не голосувала. Я ставлю на голосування, будь

 ласка,  ставлю  на  голосування. Ну, картку вийняли.... частина.

 Будь ласка, голосуйте.

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Спасибі. До побачення.