ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ  ПЕРШЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  3  ж о в т н я  1996  р о к у

                             15 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, оголосіть, нехай зайдуть всі до залу.

      Підготувались, будь ласка.

      Проводиться  поіменна  реєстрація.

      Вечірнє  засідання  оголошується  відкритим.

      Будь  ласка,  слово  має  заступник голови Комісії з питань

 правової  політики  депутат Лавринович.

 

      ЛАВРИНОВИЧ.

 

      Шановні  народні  депутати, шановний пане Голово! Комісія з

 питань  правової  політики  провела  своє  засідання,  на  якому

 розглянула  запропоновані  до розгляду Верховної Ради України на

 предмет   обрання   до   складу   Конституційного  суду  України

 кандидатури  Винокурової  Людмили  Федірівни  і  Сінченка Сергія

 Григоровича.

      В засіданні Комісії  взяли  участь   10  членів  Комісії.

      Під  час  розгляду цього питання встановлено, що Винокурова

 Людмила  Федорівна  за  всіма ознаками відповідає вимогам статті

 148   Конституції   України   як   кандидат   на   посаду  судді

 Конституційного    Суду    України   і   вимогам   Закону   "Про

 Конституційний Суд України".

      В   підсумках  обговорення,  яке  відбулося  в  комісії,  з

 урахуванням  відповідей,  які  давала Людмила Федорівна, і інших

 наявних  джерел  інформації  щодо  неї Комісія з питань правової

 політики   і   судово-правової   реформи   прийняла  рішення  не

 рекомендувати  Винокурову  Льдмилу  Федорівну  для обрання судею

 Конституційного  Суду України.

      Пропозицію  про підтримку проголосувало за один, утримались

 від рекомендації - 8, 1 не взяв участь у голосуванні.

      По кандидатурі Сергія Григоровича Сінченка під час розгляду

 встановлено,  що Сінченко Сергій Григорович відповідає практично

 всім  вимогам,  які  є  в  Конституції  України  і в Законі "Про

 Конституційний  Суд".  Є  одне  застереження  комісії,  яке вона

 виносить  на  розгляд  Верховної  Ради  України, воно стосується

 частини  3  статті  148  Конституції  України,  яка  вимагає від

 канадидата на посаду судді Конституційного Суду України протягом

 останніх  20  років проживати на території України. Це проблема,

 яка   потребує  тлумачення  в  плані  конституційного  права  чи

 цивільного. Сьогодні в нас є велика кількість нормативних актів,

 які  тлумачать  і регулюють питання постійного місця проживання.

      Аналогічна  ситуація  була з паном Кононенко, кандидатом на

 посаду  судді  Конституційного  Суду  України  на  З'їзді суддів

 України,  який  протягом  трьох  років  також  був  відсутній на

 території  України  і  З'їзд  суддів включив його кандидатуру до

 голосування.  Однак,  було  констатовано, що при цьому необхідно

 тлумачання  цієї норми Конституції з тим, щоб з'ясувати, що, які

 критерії, власне, повинні бути в даному випадку для встановлення

 нормативу постійного проживання.

      Підсумки  голосування  на  підтримці  кандидатури  Сінченка

 Сергія   Григоровича   комісія  проголосувала..  членів  комісії

 рекомендують  Верховной  Раді  України  обрати  Сінченка  Сергія

 Григоровича членом Коснтитуційного Суду України.

      Таким   чином   два  утримались,  один  не  брав  участь  у

 голосуванні.  Таким  чином  Комісія з питань правової політики і

 судорво   правової   реформи   рекомендує   для  обрання  членом

 Конституційного Суду  України Сінченка Сергія Григоровича.

      В  одночас  ми звертаєм увагу про необхідність врегулювання

 конституційоної  норми,  яка  сьогодні  потребує  тлумачення для

 того,  щоб  в  майбутньому  були  точні  критерії для осібь, які

 будуть   претендувати   в   наступному   на   заняття   посад  в

 Конституційному Суді України.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Запитання є до доповідача? Запишіться, будь

 ласка.

      Сокерчак.

 

      СОКЕРЧАК. Депутат Сокерчак, 314 округ.

      Все-таки  мені  не  зрозуміло  Олександр  Володимирович. Ви

 сказали,  що  відповідає  всім  ознакам  кандидатура Винокурової

 Людмили  Федорівни, а потім таке голосування. Все-таки результат

 чого таке голосування?

 

      ЛАВРИНОВИЧ.  Результати  голосування,  очевидно,  пов'язані

 були  з  тим, що під час обговорення висловлювалось ставлення до

 зазначеної   кандидатури   по   її  відповіді  на  питання,  які

 задавались   на...  комісії,  з  одного  боку.  З  іншого  боку,

 наявності  інформації, скажімо, відомостей про її роботу в інших

 якостях.  Я  не  знаю.  Треба...  кожен  член  комісії  мав свою

 персональну  мотивацію.  Той,  хто  підняв  руку  "за",  ті, хто

 утримались  під  час голосування. Проти кандидатури не голосував

 ніхто.  Але  підтримку  вона  отримала  тільки  від одного члена

 комісії.

 

      ГОЛОВА. Парасунько. Марковська.

 

      МАРКОВСЬКА

      Шановний  пане  Олександре,  я прошу сказати, все-таки дати

 відповідь.  Єдина  жінка,  яка  претендувала бути на цій посаді,

 раптом  чоловіки,  які працюють в цій комісії дають її негативну

 відповідь.  То  єсть,  не приймають. То все-таки з яких положень

 виходила  ця   комісія?  Це   одне.

      А  по-друге. Ви говорите, що якщо людина не проживала в цей

 час  на  території  України.  А  якщо  вона  була у відрядженні?

 Наприклад,  в космосі. Був космонавтом. То це не рахується? Вона

 живе на тераторії України чи вона не живе на території України?

 

      ЛАВРИНОВИЧ.  Ну  тут є 2 питання. Перше питання. Знаєте, я

 би  не  ставив  тут  акцент  на  6 по ознакам статі. Ми все-таки

 обираємо...  тут  у  нас  не конкурс певний, який проводиться, а

 обрання  судді  Конституційного  суду України. І тому тут зовсім

 інший критерій. А що стосується мотивів, я думаю, вам тяжко буде

 з'ясувати,  коли  зараз на табло висвічується, наприклад, 198 чи

 228  -чому, з яких міркувань хто проголосував за, а хто проти. І

 ніхто  не  має право вчинити допит вашому сусіду чому він власне

 так  проголосував. Це   його власне право.

 

      ГОЛОВА.  Це  не означає, що у нас члени комісії позастатні.

 Так  же? Вони  мали...

      Будь  ласка. Таранов, прошу.

 

      ЛАВРИНОВИЧ. По другому питанню. Ви знаєте, я тому і сказав

 вам,   що  це  є  велика  проблема,  яка  потребує  спеціального

 тлумачення.   Є   проблема  не  тільки  в  космосі,  є  проблема

 відрядження  на  рік,  на  2,  на  3 в інші держави для роботи в

 дипломатичних  місцях, для стажувань, навчань. Але... Ну ті, хто

 цікавився,   скажімо,   цими  прецендентами,  коли  йде  розгляд

 цивільних  справ  в  судах,  де  фігурує  необхідність вирішення

 питання  постійним  місцепроживання,  там  зовсім інші критерії.

 Коли  йде  розгляд  питання  в  конституційному  праві,  виникає

 питання -дана людина платила податки в якій державі брала участь

 в  голосуванні,  в  виборі  її  вищих органів, органів місцевого

 самоврядування.

      Тут   є   безліч   проблем,   які  потребують  нормативного

 врегулювання  і  це  питання  для  офіційного  тлумачення данной

 частини   Конституції України.

 

      ГОЛОВА. Таран.

 

      ТАРАН.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні

 депутати!  Я  пропоную  завершити  обговорення  прямо зараз. Так

 виходить, що ми окремі особи обговорюємо подвічі, тричі, задаємо

 питання,  окремо  розглядають їх судьби і т. д., дають їм оцінку

 на комісіях. А весь останній загал тут обговорили коротко.

      Тому  пропоную  проголосувати  зараз.  Ми  віддали свої вже

 голоси в рейтинговому голосуванні...

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  припинити  обговорення  -так  треба

 розуміть пропозицію Тарана, припинити запитання до доповідача.

      Ставлю  на голосування цю пропозицію. І, між іншим, розумна

 пропозиція.

 

      "За"

      Прийнято рішення. Сідайте, будь ласка.

      Висновки  комісії,  а це один із висновків двох комісій, не

 заперечують   право   кожного   депутата  робити  свої  висновки

 самостійно шляхом таємного голосування.

      Тому,  нам  потрібно  буде  внести  в бюлетень для таємного

 голосування запропоновані 6 кандидатур, але перед цим треба, щоб

 ви мали змогу задати запитання двом претендентам, з якими ви тут

 на трибуні не зустрічалися.

      Слово  має  Людмила  Федорівна  Винокурова.  Я  прошу її на

 трибуну.

      Увага!

      Будь ласка, не хвилюйтеся.

 

      ВИНОКУРОВА Л.Ф.

      Добрий  день,  я  вітаю вас. Я не знаю, з чого починати, чи

 щось   про  себе  розповісти,  чи  послухати  ваші  запитання  і

 намагатися відповідати на них.

 

      ГОЛОВА.  Людмила Федорівна, ми про вас все знаємо. Написано

 в довідці.

 

      ВИНОКУРОВА  Л.  Ф. Я не звикла, тому я нічого не чую, що ви

 кажете.

 

      ГОЛОВА. Допоможіть, Євгене Вікторовичу.

      Я  думаю,  що  правильніше буде, щоб задати їй запитання, і

 тоді  з'ясується  те,  що потрібно з'ясувати перед голосуванням.

 Запишіться  хто  хоче  задати  запитання  Людмилі Федоровній. Ми

 минулого разу давали по 10 хвилин на відповіді кожному. Я прошу,

 Чурута.

 

      ЧУРУТА. 251 Стахановский избирательный округ.

      У  меня будет вопрос, который связан с только что прошедшим

 обсуждением  закона  о  Конституционном  Суде  в третьем чтении.

 Виктор  Иванович Шишкин, который так же выставлялся на этот пост

 как  судья Конституционного Суда, говорил, что інші правові акти

 Верховної  Ради України -це дасть тлумачення Конституційний Суд,

 то  вот  на ваш взгляд, что вы как претендент на этот посткак бы

 вы  сейчас  могли,  так  сказать, высказать свою точку зрения що

 таке інші правові акти Верховної Ради України?

 

      ВИНОКУРОВА  Л.  Ф.  Вы  знаете, этот вопрос уже возникал во

 время  встречи  с  представителями  фракции  Рух  и  сегодня  на

 комисси,  но  я  и первый раз, и во второй раз, и думаю, что это

 очень  правильная позиция, ответила таким образом, что поскольку

 я  не  просто  доцент кафедры или рядовой гражданин, а поскольку

 благодаря   вам,  и  я  за  это  независимо  от  результата  вам

 признательна, значит, кандидат возожный в члены Конституционного

 Суда,  то  если  уже  сейчас этот вопрос вызвал такие оживленные

 дискуссии,  то просто безответственно с этой трибуны высказывать

 вам свое отношение к этому вопросу.

      Конституционный  Суд  принимает  решение  коллегиально, это

 высший  коллегиальный  разум.  И  я  поставлю  себя  в  неловкое

 положение, даже если голосование будет, допустим, в мою пользу и

 думаю, что это  не правильный прецедент был бы создан для такого

 рода   ответов   на  вопросы  и  свои  высказывания  собственных

 суждений.

 

      ГОЛОВА.  Кочерга.

 

      КОЧЕРГА Віктор, 88 виборчий округ.

      Шановна  пані,  якими все-таки, яким основним документом ви

 будете керуватися у своії діяльності, будучи вже завтверджені на

 цю дуже високу посаду?

      І  стосовно емоцій. Чи будете ви керуватися інколи емоціями

 і не тільки іншими законодавчими актами?

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ну, емоції - це не законодавчі акти...

 

      ВИНОКУРОВА  Л.Ф.  Ви  знаєте, стосовно емоцій -  безумовно,

 дуже хотілося  б не керуватися ними, так? Але я - жива людина, і

 тут я нічого не можу обіцяти, безумовно...

      А  стосовно  закону, то... ну, що можна сказати? Безумовно,

 це  головний  закон,  який  треба  поважати.  І  є  дуже  відоме

 висловлення,  чи  прислів'я  (я  не знаю, як можна сказати), яке

 зводиться  до  цього, що "Общество, которое не выполняет законы,

 обречено  на гибель". Если речь идет просто вообще об обществе и

 вообще  о  законах,  то,  безумовно,  дуже  трепетне  відношення

 повинно бути саме до Конституції -  я думаю, що це відомо навіть

 студенту І курсу і не тільки юридичного факультету.

 

      ГОЛОВА.  Кочерга. Семенюк, прошу.

 

      СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.

      Шановна Людмило Федорівно, в першу чергу, я не стільки хочу

 задати  вам  питання,  а скільки, звичайно, звернутися до колег-

 депутатів.

      Сьогодні  в  сесійному  залі із 420  депутатів  -  лише  17

 жіночок.  Сьогодні  в уряді лише одна жінка. Жінка, говорять, це

 берегиня  миру, злагоди, берегиня миру, який сьогодні... повинен

 сьогодні бути серед чоловічого загалу.

      Претендентом  на  члена  Конституційного  Суду  є  ви, одна

 жінка.  Я  хочу  звернутись до колег-депутатів, все-таки давайте

 оберемо  Людмилу Федорівну членом Конституційного Суду не тільки

 як  хорошого  фахівця,  а в першу чергу, як жінку, яка, можливо,

 зуміє,  працюючи в чоловічому колективі сплотити їх і вирішувати

 питання, які будуть сьогодні на користь.

      Дуже вам всім буду вдячна.

 

      ГОЛОВА.  Запитання зрозуміло. Будь ласка, Шеховцов.

 

      ШЕХОВЦОВ О.Д.

      Будь ласка, Носову слово передайте.

 

      ГОЛОВА.  Зліва Носов, будь ласка.

 

      НОСОВ  В.В.   Я хочу задати запитання. Коли складали проект

 Закону  про  постійні  комісії,  дуже  важко  було  сформулювати

 підстави  для  відхилення  кандидатури комісією. Оскільки нам не

 вдалося  з'ясувати  у  доповідача  за  якими  критеріями вони не

 підтримали ваших кандидатур, в мене виникає питання -чи не могли

 б  ви пригадати, які вони вам запитання задавали. Чи політичного

 характеру,  чи,  скажімо,  висловити наперед думку з тих питань,

 які можуть стати предметом розгляду.

      Тобто,  якщо  це були некоректні питання, лдюди не отримали

 відповідей і проголосували проти. Чи, можливо, було щось інше. У

 нас   є   приклад,  коли,  скажім,  на  заступника  Генерального

 прокурора   комісія  відмовляла  в  зв'язку  з  тим,  що  людина

 нелогічно думає.

      Вона  заводить... наступні події заводиті наперед, скажімо,

 більше  в  неї  ціла  в нього виходить менше, ніж частинка. От в

 мене  запитання  про ті питання,  які вам  задавали.

 

      ВИНОКУРОВА  Л. Ф. Дякую. Ви занєте, янічого не можу сказати

 стосовно некоректної поведінки членів комісії, тому що вона була

 дуже  коректна і я не вважаю, що ці питання, які піднімалися, що

 їх  неможна  піднімати.  Інша  справа  як  відповідати. Чи бажає

 хтось,  що він повинен дійсно наперед відповісти на дуже складне

 запитання.

      Хтось,  може,  вважає,  що  так  можливо, я не вважаю. Тому

 ніяких  зовсім  претензій до  комісії немає.

      Ще  виникло  питання,  ну,  стосовно 1-го питання я вже вам

 відповідала,  яке  саме  виникало  питання  сьогодні і з ранку і

 потім.

      Стосовно  2-го  питання,  то воно стосувалося моєї роботи в

 Міжнародному  комерційному  арбітражному суді. Я дуже задоволена

 своєю  роботою  в  цьому  суді.  Це  перший  суд  такого рівня в

 Україні. Завдяки голові суду Побільченко? Ігорю Гавриловичу, він

 завоював   дуже  великий  авторитет.  Він  вже... в нас вже були

 представники арбітражного суду прі Міжнародній торговій палаті у

 Франції.  Вже  були  арбітри з... дуже відомого вам, ну, ті, хто

 хаймаються  господврською  діяльностю,  я думаю, відомого суду в

 Стокгольмі такого  рівня.

      Тому  я  не  думаю,  що можна було б задавати питання таким

 чином,  що  там  за  ваша робота в комерційних структурах. Це не

 комерційна  структура,  це  постійно  діючий  третейський суд. І

 кажу,  що зовсім не помиляюся, що і іноземці, які потрапляють до

 нас  за  позивами,  вже,  думаю,  мали можливість переконатись в

 тому,  що  суд  дуже  об'єктивний  і приймає рішення на підставі

 тільки закону.

 

      ГОЛОВА.  Пронюк.

 

      ПРОНЮК. У мене до вас як до претендентки, є два запитання.

      Перше.  Скажіть, будь ласка, якою мовою ви читаєте лекції в

 університеті,  оскільки  ви  там  працюєте  і викладаєте?

      І  друге  запитання.  У  своїй  роботі  чи  там,  чи  ось в

 Міжнародному  суді арбітражному, коли ви розглядаєте суперечливі

 питання,  то  яким  позиціям  ви  надаєте  перевагу:  ви надаєте

 перевагу  розгляду  з  позицій  верховенства  права чи з позицій

 верховенства  закону?

 

      ВИНОКУРОВА   Л.  Ф.  Дякую.  Стосовно  першого  питання,  я

 викладаю  свої  предмети російською мовою і мені дуже, я не дуже

 зручно себе відчуваю перед вашої аудиторією, тому що я відчуваю,

 що  в  мене  є  так  званий "молдавський акцент". Я народилась в

 Україні,  українка за походженням, але 16 років жила в Молдавії.

 І  тому  вважала, що мені якось прикро розмовляти рідною мовою з

 таким акцентом.

      Але, безумовно, намагаюсь переходити на українську мову. Це

 по-перше.

      І,   може,   тут   грає   роль  свою  те,  що  господарське

 законодавство,   воно  взагалі-то  було  перш  за  все  союзним.

 республіки  мали  таку  можливість, але дуже в обмежених межах -

 розвивати   господарське   законодавство  республіканське.  Тому

 закони були тільки загальносоюзні.

      Що   стосується   другого  питання,  то,  ви  знаєте,  коли

 розглядається конкретна справа, то перш за все треба вирішувати,

 яке  саме  право за контрактом узгодили сторони, розумієте? Якщо

 такого  не зроблено, то тоді ми повинні вишукувати право, яке за

 законом  повинно  застосовуватись.

      Якщо  такого  нема, то тоді ми повинні вирішувати справу на

 підставі  міжнародних  норм.

      Я  думаю,  що  тут  не  зовсім можливо дати відповідь на це

 питання  так,  як  ми  звикли це робити взагалі по відношенню до

 будь-якого закону. Бо це конкретний контракт, конкретна справа і

 є практика застосування норм того чи іншого права.

 

      ГОЛОВА.  Євген  Пронюк просто не точно поставив запитання у

 цій частині. Будь ласка,  Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., Херсон,   депутатська   група "Реформи".

      Уважаемая   Людмила  Федоровна,  скажите,  пожалуйста,  вот

 Международный  коммерческий  арбитражный  суд  кто  из известных

 представителей  Кабинета  Министров  и  Администрации Президента

 входит в его состав?

 

      ВИНОКУРОВА Л. Ф. Я думаю, если вы уже задаете такой вопрос,

 то вы знаете кто туда входит. Поскольку регламент нашего суда не

 является  каким-либо секретным документом, не представляет собой

 никакой  тайны,  то  я  могу  еще раз нзвать вам этих людей. И я

 понимаю зачем вы вопрос этот задавали.

      Значит,  это  Федор  Глебович Бурчак, это Николай Федосович

 Сильвон,  Владимир  Николаевич Стротович. Может быть еще кого-то

 забыла.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Ну,  є  представники  різних структур. Вже

 зрозуміло. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

      Сергій Григорович Сінченко, будь ласка.

 

      СІНЧЕНКО С.Г.

      Шановні  народні депутати, я глибоко вдячний вам... Дві-три

 хвлини  вступне  слово. Я глибоко вдячний вам за несподіване для

 мене,  як  представника  від  лівих фракцій, високий рейтинг, що

 дозволив  мені  попасти  у  шестірку  кандидатур-претендентів на

 посаду  до  Конституційного Суду України.

      Але я не кращий, а такий же як більшість із вас. І відверто

 скажу,   що   мені  подобається  динамічна,  цікава  робота,  як

 народного   депутата  у  Комісії  по  боротьбі  з  організованою

 злочинністю  та  корупцією.

      Мені  дуже  хотілось  максимум корисного для моїх виборців,

 які  мене  обрали  народним  депутатом,  які  ще сподіваються на

 покращення   їхнього   життя.  Мені  дуже  хотілося,  як  голові

 Тимчасової  слідчої  комісії  по  перевірці  діяльності довірчих

 товариств   довести   справу   до  кінця  і  прийняти,  нарешті,

 постанову,  яка  перспективу  розрахована на можливе матеріальне

 відшкодування  хоча  б  частково,  хоча  б  не  всім, а найбільш

 соціально незахищеним категоріям обдурених шахраями вкладників.

      Ця робота вже занад-то довго чекає своєї черги до включення

 до  порядку  роботи  сесії.  Та зараз мова йде про Коституційний

 Суд.  Висока  честь і довіра товаришів змушує мене дати згоду на

 балатування на цю високу і відповідальну посаду.

      Одразу  скажу,  що  я  голосував  проти Конституції, але не

 проти  неї,  як такої, а проти окремих принципових положень, які

 не  покращують,  а погіршують, на мій погляд, рівень соціального

 захисту народу України. Перед цим це ліквідація гарантій прав на

 працю  і  відпочинок,  безоплатну  освіту, медичне забезпечення,

 прав на безоплатне житло і таке інше.

      Я  вважаю помилкою в умовах зростання злочинності в Україні

 і   тотального   невиконання   закону,   відібрання   у  органів

 прокуратури права загального нагляду за виконанням законів.

      Але  нова  Конституція  України,  як  незалежної суверенної

 держави,  прийнята  і  ця данність незаперечна. Для мене не було

 питанням  складення  присяги  на  вірність  Україні.  Адже  таку

 присягу  на  вірність народу України я вже давав у 1991 році, як

 військовослужбовець. І ніколи від не відступлю.

      І якщо ви мене зрозумієте, якщо на то ваша добра воля, і  я

 можливо  буду  обраний  до Конституційного Суду, обіцяю, що буду

 принциповим, об'ективним і незалежним ні від яких посадових осіб

 і політичних впливів, а служіння виключно Закону зроблю головним

 критерієм  своєї  майбутньої  діяльності.  Але  назавжди  я буду

 залежний  від...  але завжди я буду залежний від своєї совісті і

 від  певності  в  те,  що те, що я роблю іде на благо народа, на

 благо нашої держави, а не всупереч цьому.

      І  вибачте  мене, мої дорогі виборці, мені дуже прикро, але

 не користі ради, а в ім'я вищих інтересів держави я роблю такий,

 несподіваний навіть для самого себе,  крок. Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  Сергій  Григоровичу.  В  зв'язку з тим, що

 Конституція  визначає... чи вірніше Закон про Конституційний суд

 визначає    час    приведення    до   присяги   обраних   членів

 Конституційного  суду,  в вас ще буде час завершити ту розпочату

 роботу  по  довірчих  товариствах.  Тому  що  там  місяць строку

 передбачається.   Я   сподіваюся   на   це.  Є  запитання  до...

 Запишіться, будь ласка.

      Список  опублікуйте. Ковтунець.

 

      КОВТУНЕЦЬ В.В.

      Володимир   Ковтунець,   фракція  Народного  Руху  України.

 шановний   претенденте!

 

      ГОЛОВА. Сергій  Григорович -  звуть.

 

      КОВТУНЕЦЬ  В. В. Імпонує ваш досвід і ваша освіта, і те, що

 ви  збираєтеся  так серйозно підійти до наступної своєї можливої

 роботи,  але  скажіть, будь ласка, яким чином ви втрапили в таку

 неприємну  компанію -групу "Союз", яку сотворив свого часу інший

 Симоненко,  Іван  Симоненко, і яка... перебування в якій, власне

 кажучи,  не  дуже  імпонує  людині,  яка  збирається відстоювати

 інтереси    держави. Дякую.

 

      СІНЧЕНКО.  Відповідаю.  Якщо  дуже  уважно  продивились цей

 список,  то фамілія Сінченка Сергія Григоровича в цій групі нема

 і не було.

 

      ГОЛОВА. Пронюк.

 

      ПРОНЮК . Прошу передати  слово  пану  Шейку.

 

      ГОЛОВА.  Ну  це Ковтунець навмання запитав, я так зрозумів.

 На  всяк  випадок.

 

      ШЕЙКО.

      Шейко,  444  Бобровицький  округ. Шановний колега! Скажіть,

 будь   ласка,   факт   голосування   проти  Конституції  і  факт

 неприйняття присяги народові України і Конституції, і державі-чи

 не  є  це  гріхом не тільки перед Конституційним Судом, суддею в

 який ви претендуєте, але є гріхом перед Богом.

      Дякую.

 

      СІНЧЕНКО.  Шановний  Петре  Володимирович, якщо ви маєте на

 увазі  мене, то присягу я прийняв (до вашого відома). А те, що я

 голосував  проти  окремих  положень Конституції, які протирічать

 моїй  передвиборній  програмі,  моїм  зобов'язанням  перед моїми

 людьми,  які  в  мене  повірили,  то  це  моя особиста справа як

 депутата. Але Конституція є, і я їй буду служити.

      А присягу я прийняв. Зразу, як всі приймали, тоді й я.

 

      ГОЛОВА. Кочерга.

      Спокійно,  будь ласка. Спокійно! Я прошу, шановні депутати,

 ну  заспокойтеся,  бо  ми  зараз  почнем виясняти, хто голосував

 проти  Конституції  з  самого  початку. Ті, хто сьогодні задають

 запитання прискіпливо не тут, а в інших місцях. Будь ласка!

      Кочерга.

 

      КОЧЕРГА.

      (122-ой изибрательный округ, фракция "Коммунисты Украины")

      Уважаемый  Сергей  Григорьевич, я уже информировал народных

 депутатов   о  том,  что  ваша  кандидатура  рассматривалась  на

 заседании  Комиссии  по  законности  и  правопорядку.  И мы, так

 сказать,   взвесили   ваши  рассуждения  вокруг:  голосовал  -не

 голосовал Конституцию и по другим вопросам.

      Вот  в  докладе Комиссии по правовой политике было сказано,

 что  вы  якобы отсутствовали на территории Украины на протяжение

 какого-то  времени.  Проясните,  пожалуйста,  вот этот эпизод из

 вашей биографии.

 

      СІНЧЕНКО. У 1997 році...

 

      ГОЛОВА. 1987 -ому, очевидно.

 

      СІНЧЕНКО.  1978  році  і по 80-ий рік я був, учився в вищій

 школі   КДБ  СРСР  місті  Москви.  Я  був  туди  відряджений,  "

 откомандирован  для  учебы" и знову повернувся на Украину в своє

 управлінняе по Луганскій області.

 

      ГОЛОВА.   Тобто  був  у  відрядженні.  Ясно.  Череп.  Череп

 утримається від запитання. Чурута.

 

      ЧУРУТА . 251 Стахановский.

      Уважаемый  Сергей  Григорьевич,  вы  возглавляли  тимчасову

 слідчу  комісію  по  перевірці  діяльності  довірчих  товариств.

 Значит,  у меня будет вопрос, связанный именно с этой комиссией.

 Доклад  мы ваш видели, читали, но почему то этот вопрос никак не

 может,  никак  не  вносится  на  рассмотрение  всего  Верховного

 Совета.  Пожалуйста,  еще  раз  скажите, может быть там какие-то

 есть  подводные камни, которые не дают вынети этот вопрос сюда в

 зал,  и  вообще  если  вы будете избраны судьей Конституционного

 Суда,  я этого искренне вам желаю, то кто тогда продолжит вместо

 вас эту работу?

 

      СІНЧЕНКО.  Как  я  уже сказал, комиссия завершила работу по

 изучению  всех  материалов,  у  нас  есть выводы, мы подготовили

 постановление  и  было  бы  желательно  как  можно  быстрее  это

 постановление   принять,   но   в  основном  это  теперт  вопрос

 процессуального  характера  и  он  больше,  надо  его адресовать

 нашему  председателю  Верховного  Совета  когда он нас включит в

 повестку  дня,  когда  вы  за  это  дело  проголосуете.  Я готов

 ответить  и  доложить,  причем  это сейчас надо делать как можно

 быстрее,  потому  что  время  уходит и нас всех как депутатов на

 каждом своем округе избиратели берут и трясут как грушу.

 

      ГОЛОВА.  Я звертаюся до Секретаріату, запишіть, будь ласка,

 на  нступний  сесійний  тиждень  інформацію  комісії по довірчих

 товариствах.  Це  питання включено в перелік питань на цю сесію,

 проголосовано і тому є всі підстави його розглянути. Будь ласка,

 Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ

      Яворівський, Світловодськ, Демократична партія України.

      Шановний  мій  кандидате,  я  почув  у  вашій  відповіді на

 попереднє  запитання  через  те  у мене до вас запитань немає.

      Я  просто використаю свій час для того, щоб вам подякувати.

 Я  абсолютно переконаний, що сьогодні Україна вписала в правничу

 світову   історію  абсолютно  унікальну  сторінку:  людина,  яка

 голосувала проти Конституції, тепер буде служити цій Конституції

 і її одстоювати. Я вам дуже вдячний за це.

 

      ГОЛОВА.  Білас Іван Григорович.

 

      БІЛАС І.Г. Спасибі.

      Сергію  Григоровичу,  я  з  вами,  працюючи на протязі двох

 років  у  Комісії з питань боротьби з корупцією та організованою

 злочинністю,  безперечно, знаю вас як принципового депутата і, я

 б  сказав,  порядного  юриста.  І  в  разі обрання вас бажаю вам

 тільки успіхів на цій ниві.

      Але  скажіть,  будь  ласка,  як  юрист:  ви  сказали, що ви

 запропоновані  до  складу  Конституційного  Суду  від лівих сил.

 Чому? Як на мене, це пропонується від Верховної Ради... Але якщо

 ви  так сказали, то в такому разі, будь ласка, в разі обрання що

 у вас превоалювати - думка юриста чи симпатії лівих сил?

      Спасибі.

 

      СІНЧЕНКО  С.  Г.  Іван  Григорович,  я  думаю,  что вы сами

 понимаете,  что  ответить  по-другому... юрист не может ответить

 по-другому.

 

      ГОЛОВА.  Сергій Григорович!..

 

      СІНЧЕНКО  С.  Г.  Естественно,  я  буду руководствоваться,

 прежде  всего,  соображения  законности.  Для меня будет прежлде

 всего  закон.  Но  если этот закон войдет в противоречие ч моими

 личными  убеждениями, я просто оттуда уйду Иван Григорьевич. Мне

 там нечего будет делать...

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Байрак.

 

      БАЙРАК

      Спасибі, Олександре Олександровичу.

      У  мене  більше  теж  вже  не  запитання, тому що попередні

 колеги вже задали і відповідь прозвучала (те, що мені хотілося).

 Але  я  хотів сказати, що дуже вірно, що ми кандидатів вивели на

 трибуну  і змогли їх побачити і почути. Бо я тепер знаю напевне,

 що  голосувати за вас я не буду, тому що в своєму виступі видали

 дуже  багато  (може,  навіть  багато) відвертих таких речей, які

 тепер можна до... ну, хто що не зрозумів, то вже ясно все...

      Тому спасибі  за  відповіді  і за вашу  відвертісь.

 

      ГОЛОВА. Степанов. Михайло Володимирович Степанов.

 

      СТЕПАНОВ. Я отказываюсь от вопроса, потому что хотел именно

 по  доверительным обществам спросить и  уже ответ получен.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Масенко.

 

      МАСЕНКО. Степенко просить.

 

      ГОЛОВА. Будь  даска, Василь Іванович.

 

      СТЕПЕНКО. Сергій Григорович, я тоже з вами працюю в комісії

 і  вважаю  вас  людиною людиною порядною принциповою і чесною. І

 прошу  не  ображаться на оті запитання, які видають інтелектуали

 од  народу  і  які...  Ну,....  зрозуміло.  Які  відносяться  до

 категорії  3-б класу.

      А  в  мене до вас таке запитання. От як ви вважєаєте чому у

 нас  така  низька  виконавча  дисціпліна в законі? І от  не буде

 так,  що ми оберем Конституційний Суд, суд признає, що якісь дії

 викнавчої  влади  неконституційнм, але у Верховної ж Ради не має

 других  сил крім закона, крім переконання і як в такому питанні,

 ну,   в   такому  положенні діять?

      Як  ви думаєте який повинен бути механізм все-таки, щоб те,

 що признано було Конституційним Судом було обов'язково виконано?

      Дякую.

 

      СІНЧЕНКО.  Спасибо.  Василий  Иванович,  это  очень широкий

 ворпрос,  я  так  скажу.  И  вот  только  узкая  часть его этого

 вопроса. Мы должны посмотреть сами на себя вот на этот зал. Ведь

 мы иногда сами закладываем противоречия в свои же положения.

      Мало  того,  в наше правоаое поле вторгается Президент. Или

 мы   гуляем,  значит,  там,  где  уже  постанова  есть  Кабинета

 Министров, собственно  говоря,  в  своей постанове.

      То  есть,  изначальная  законодательная  нечистота  и 1 раз

 стоит  сделать  какой-то  сбой  закону  и оно наварачивается как

 снежный  ком. Это  1 из причин.

      А  вообще  у вас очень большой вопрос и требует детального,

 как  говорится,  очень  длительного    разкяснения.

      А  Конституционный  Суд,  я счиатю, самое главное, чтобы ни

 одно,   с   самого  начала  его  деятельности  ни  одно  решение

 Конституционнного суда  не должно быть н евыполненым.

      Если хотя бы один будет сбой, это будет то же самое.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте,  будь ласка.

      Спасибі,  Сергій  Григорович.

      Шановні  депутати, я прошу лічильну комісію зібратись зараз

 в  кінозалі,  а  всіх  вас  попередити  про  те,  що голосування

 відбудеться  в  традиційному  порядку,  вам добре відомому, біля

 столів  реєстрації через 10 хвилин. З таким розрахунком, щоб ви,

  до  16  проголосувавши, зайшли у зал. Ми запросили на 16 годину

 Уряд,  який зробить інформацію з приводу тих питань, що включені

 до  порядку  дня. І  приймемо відповідне  рішення.

      Далі.  Я ще раз повторюю своє прохання, котре звучало тут в

 залі.  Переконливо  прошу проголосувати за внесені кандидатури і

 за  кандидатуру  заступника  голови  Верховної Ради. Голосування

 буде  йти  разом, звичайно, різними  бюлетенями.

      Ясно.

      Спасибі  вам ,  перерва на  10  хвилин.

      Шановні  депутати,  після  того,  як зайдете до залу, перед

 інформацією Уряду ми ще пройдемо там розгляд одного питання.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, заходьте до залу. Ще раз прошу заходьте

 всі до залу, сідайте на місця.

      Продовжується  вечірнє  засідання.  У роботі засідання бере

 участь  Кабінет  Міністрів  України  на  чолі  з  віце-прем'єром

 Михайлом Васильовичем Зубцем.

      Перед  тим,  як буде інформація, яка сьогодні передбачена у

 порядку  дня,  я просив би, щоб ми закінчили розпочате розглядом

 питання  про виведення із складу арбітражних судів групи суддів.

 У вас на руках постанова про звільнення голови арбітражного суду

 міста     Севастополя     та     суддів    арбітражних    суддів

 Дніпропетровської,    Донецької,   Закарпатської   і   Київської

 областей.

      Відповідно  до статті 126 Конституції УКраїни та статті 15

 Закону   Украюни   про   статус  суддів  Верховна  Рада  України

 постановляє:

      Звільнити  у  зв'язку  з  поданням  заяви про звільнення за

 власним   бажанням   Козирьова   Костянтина   Юрійовича,  голову

 Арбітражного  суду Севастополя; Гулу Валентину Леонідовну, суддю

 Арбітражного  суду  Дніпропетровської  області;  Захарову  Олену

 Василівну,  голову Арбітнажного суду Донецької області; Лукачину

 Михайла  Ілліча, суддю Арбітражного суду Закарпатської області і

 Борисонко  Ірину  Іванівну,  суддю  арбітражного  суду Київської

 області.

      Є  дані  анкетні  з  цього  приводу.  Тут  присутній голова

 Арбітражного  суду  України  Притика  Дмитро Микитович і, якщо є

 потреба, можна йому задати запитання.

      Будь  ласка,  на  трибуну  на  секунду.  Може  будуть якісь

 запитання. Нема запитань?

      (Ш у м  у  з а л і )

      Депутати  говорять,  що  все ясно їм із тих документів, які

 представлені. Тому я ставлю цей проект постанови на голосування.

 Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую вам.

      Ще  хочу  проінформувати  вас,  що  у нашому засіданні крім

 членів  Кабінету Міністрів беруть участь голови Комісій з питань

 агропромислового  комплексу  обласних  Рад народних депутатів із

 Закарпаття,  Миколаївської  області, Полтавської області, деяких

 районів,   закрема:   Жовківського  району  Львівської  області,

 Київської  облради, Хмельницької облради, Чернігівської обласної

 Ради  і  інші  шановані  спеціалісти  в  цій  галузі.  Вони  тут

 присутні. Якщо будуть у когось виникать питання до них, зокрема,

 то можна буде це питання поставити.

      Слово  має  Зубець Михайло Васильович, віце-прем'єр-міністр

 України.  Інформація  Уряду.  Питання слухається про особливості

 стану агропромислового комплексу України. Будь ласка.

 

      ЗУБЕЦЬ. М.В.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!   Як   і   раніше,   більшість  питань,  які  повільно

 вирішуються в АПК, залежить від фінансового стану галузі. А він,

 цей  стан,  залишається  і  на  сьогоднішній день, на жаль, дуже

 тяжким.

      Переважна   частина   сільських  товаровиробників  відчуває

 хронічний  дефіцит  платіжних засобів і не спроможна здійснювати

 нормальни процес відтворення. Загальна суму просрочених платежів

 постачальникам  і підрядникам на 1 серпня становила 1 мільярд 87

 мільйонів  гривен, що майже в 2 рази більше, ніж було на початок

 року.

      Заборгованість   по   позичках  банків  була  14  мільйонів

 гривен  -збільшилася в 1, 5 раза, і по просрочених відсрочках за

 користування  позичками  банків -6 мільйонів гривен, в 1, 3 раза

 більше,  чим  було на початок  року.

      На розрахункових рахунках сільськогосподарських підприємств

 на  1  вересня  було коштів на суму 17, 4 мільйона гривен. Це на

 5,  8  мільйона  гривен, або 25 відсотків, менше, ніж її було на

 цей  час  торік.

      В  той же час сільським товаровиробникам за зерно і насіння

 в   рахунок  державного  замовлення  державою  недооплачено  402

 мільйона     гривень.

      Крім  того,  заборгованість  за  гібридне насіння кукурудзи

 урожаю   минулого   року   -136,   3   мільйона  гривень.  Вкрай

 незадовільно  фінансується  із  Державного  бюджету  програми  і

 заходи    в    агропромисловому   комплексі.   На   27   вересня

 профінансовано  316  мільйонів  гривень  в  уточнених показників

 бюджету , або  34  проценти до  прогнозу   9 місяців.

      Державні  програми  селекції в рослинництві та тваринництві

 профінансовано  на 31%. Протиепізотичні заходи на 27%. Роботи по

 закладці  багаторічних  насаджень  на  15%,  роботи по земельній

 реформі,  охороні земель на 12%. Рибогосподарські заходи, лісове

 господарство профінансовані на третину, водогосподарські на 26.

      Що  ж  робиться  Урядом,  щоб  пом'якшити фінансову кризу в

 агропромисловому комплексі? Перше -відстрочено до 1 грудня цього

 року  підприємствам агропромислового комплексу заборгованість по

 сплаті   податків   і   платежів   до   бюджету   від  державних

 позабюджетних  фондів  та сум пені, штрафів і фінансових санкцій

 станом на 1 січня 1996 року. Відповідно до статті Закону України

 "Про  Державний  бюджет  на  1996  рік"  відстрочено 7 тисяч 117

 підприємствам на суму 116 мільонів гривень.

      Проведено        взаємозалік       сум       заборгованості

 сільськогосподарських  виробників за електроенергію належними їм

 сумами  компенсації  вартості  будівництва  об'єктів  соціально-

 культурного призначення на селі за станом на 1 червня цього року

 на  суму 75 мільйонів гривень. (Постанова Кабінету Міністрів від

 4 липня 1996 року)

      На   умовах   вказаної  постанови  Прем'єр-міністр  України

 Лазаренко доручив провести другий етап взаємозаліку за станом на

 1  жовтня,  який  передбачено завершити 25 жовтня. Попередньо ця

 сума буде складати біля 35 мільйонів гривень.

      Для   того,   щоб   завершити  розрахунки  за  зерно,  буде

 поставлено    товаровиробникам   пальне   у   відповідності   до

 еквівалентів  обміну,  затверджених  постановою  Уряду,  а також

 комбайнів   та  вантажних  автомобілів  за  рахунок  коштів  від

 повернення  позичок,  наданих  в  1994-1996-их  роках.  Ці кошти

 орієнтовно складають 211 мільйонів гривень.

      Будуть  спрямовані  повернуті  позички  на  зерно в рахунок

 державного  замовлення  в повній сумі для проведення до 1 грудня

 1996  року  остаточних рахунків з товаровиробниками. Це сума 240

 мільйонів гривень.

      Опрацьовується   питання   відшкодування   товаровиробникам

 витрат  від  стихійного  лиха, ви знаєте 19 областей і Автономна

 Республіка  Крим  -250  мільйонів гривень, а також відшкодування

 населенню   Кременчуцького  району  Луганської  області  збитки,

 задані лісовими пожежами -3 мільйона гривнів.

      Ситуацію  фінансову  в  ресурсному  забезпеченні сільського

 господарства,  поєднання  несприятливими  погодними  умовами  та

 організаційними   недоречностями   призвела  до  зниження  проти

 минулого   року  виробництва  ряду  видів  сільськогосподарської

 продукції.

      Передбачається отримати до 27 мільйонів тонн хліба, що на 6

 з  половиною  менше  прошлого року, цукрових буряків на рівні 26

 мільйонів,  також менше на 3 з половиною мільйони тонн, соняшник

 на рівні 2. 3 мільйона тонн, дещо більше картошки, значно більше

 картоплі  -16.  6, більше овочів -6 мільйонів тонн, менше молока

 на  1.  3,  менше  м'яса  на 0. 4, дещо більше яєць, вовна також

 зменшується  -9.  6  тисяч  тонн.  Для  того щоб одержати хоч ці

 скромні для нас показники потрібно ще багато зробити.

       До  збирання  ще  залишилося  близько  30  тисяч  гектарів

 зернових  і  зернобобових культур -це переважно гречка(120 тисяч

 гектарів),  просо(біля  50 тисяч гектарів), сорга, люпин, рис та

 інші  культури  (біля  60  тисяч  гектарів).  Збирання  зернової

 кукурузи,  яке  знаєте  тільки розпочалося, передбачено на площі

 десь півмільйона гектарів. Посіяно озимих на земной зелений корм

 на  сьогоднішній день 7. 1 мільйони гектарів або 76 відсотків до

 прогнозу, в тому числі на зерно 6 з половиною мільйонів гектарів

 або  також  76  відсотків. Це дещо більше протів посіву прошлого

 року, в прошлому році на цю дату було посіяно 5.6 мільйона.

      Закінчено майже повністю посів озимих у південних областях:

 Кировоградська,  Донецька,  Харківська,  Полтавська, Херсонській

 області.  В  оптимальні  строки  посіяно  4 з половиною мільйони

 гектарів  або  74  відсотки,  це  майже  на  20 процентів більше

 попереднього  року.  Залишилось  сіяти  озимини  2.  1  мільйони

 гектарів, з яких допустимі строки при існуючих темпах робіт буде

 посіяно  біля  1  мільйона  гектарів.  Всього очікується посіяти

 озимих на зерно біля 8 млн. га, що біля 95% прогнозу.

      Мінеральними  добривами під посів озимини ми забезпечені на

 третину.   З  застосуванням  мінеральних  добрив  також  посіяна

 приблизно третина площ озимої пшениці.

      Під  урожай  1997  року  поставлено  110 тонн МПК, з них 59

 тисяч -  фосфорних,  що  дало  можливість  забезпечити  посів  з

 внесенням  у  рядки  по  7  кілограмів  на  гектар  дірочої  (?)

 речовини (в прошлому році було внесено 5).

      Цукрові буряки із площі 1 млн. 306 тис. га використано біля

 200  тис.га,  або  16%.    Якщо  порівняти з минулим роком, то в

 минулому році було 23% викопано.

      Із  наявних 18,6 тисяч буряко-збиральних комбайнів у роботу

 задіяно на сьогоднішній день біля 14 тисяч, якими (при вироботці

 3,5  га  за  добу)  можна  викопати не менше 47 тисяч.   За умов

 хорошої погоди (а попередні прогнози, які нам дав Гідромет -  до

 25  жовтня  передбачена тепла погода, без опадів), за умов такої

 погоди на площі цукрових буряків у кількості 1 млн. 200 тис. га,

 що  залишилося  збирати,  корнеплоди  можна  викопати за 26 діб,

 тобто протягом жовтня місяця. При високій організації праці. При

 високій   організації   праці   -  я  дивлюся, депутат  Карасик

 улибається, ми позавчора говорили це і на Аграрній комісії...

      Необхідно  відмітити  (сьогодні ми получили інформацію), що

 ті  отряди,  які  збирають  на сьогоднішній день цукрові буряки,

 мають  хороші  успіхи,  і це дає нам надію вірити в те, що ми на

 основній  площі  все-таки,  Владлене Михайловичу, зібрати врожай

 цукрового буряка.

      Соняшник зібрано на площі близько 500 тис. га із 1 млн. 880

 тисяч  гетарів  або  на  26  процентах  проти  685  тисяч або 30

 відсотків в минулому році на цю дату.

      Для  завершення збиральних робіт у жовтні необхідно за добу

 збирати  не менше 50 тисяч  гектарів. Чи  реально  це  чи ні?

      Вчора  ми  зібрали  за  добу  86  тисяч  гектарів.  Насіння

 сонячнику,   на  жаль,  має  підвищену  вологість,  а  тому  для

 недопущення  його  псування  організовується  сушіння  на  токах

 доставлено з поля вороху, використовуються сушильні   потужності

 хлібоприймальних підприємств  і олійно- жирових комбінатів.

      Овочі  зібрані  на  площі  71  000 гектарів або на половині

 площ,  одерждано  продукції  майже в 2 рази менше проти минулого

 року.    Незадовільне   іде   їх   збирання   в   Миколаївській,

 Тернопільській,   Херсонській,  Запорізьській   областях  та  в

 Криму,  де зібрано   всього  до 20  відсотків  від прогнозів.

      Залишається   до  збирання біля 20 тисяч гектарів цибулі, 9

 тисяч  моркви,  60 тисяч столових буряків, 30 тисяч капусти, 120

 тисяч  гектарів  товатів.  Картоплю  викопано  на площі 40 тисяч

 гектарів бо майже половина.

      Ділянок  гібридизації  курудзи  до  збирання  очікується 80

 тисяч  гектарів,  при  середній  урожайності  12  центнерів буде

 одержано  при  виході  70   відсотків  біля  75  тонн насіння.

      Виорано на зябь 4, 5 мільйонів гектарів або 30 відсотків до

 прогнозу -це дещо більше минулого року, але, на жаль, далеко від

 того, щоби нам  потрібно.

      На  30  жовтня  в  рахунок  виконання державного замовлення

 надійшло  4  мільйони 527 тисяч тонн хліба або 90 відсотків його

 виконання і 21  процент  від наволоту.

      Пшениці   закуплено  3  мільйони  529  тисяч  тонн  або  87

 відсотків  до  встановлених обсягів, товарність складає також 21

 відсоток.

      Незадовільно   проводиться   продаж   зерна   в  Автономній

 Республіці   Крим,   де   виконання   державаного  замовлення  з

 урахуванням  зерна  на відповідальному зберіганні становить лише

 43  відсотки.

      В   Одеській   області  72%,  Кіровоградській  74%,  Івано-

 Франківській   73%   і  в  Чернівецькій  області  держзамовлення

 виконано  всього лише на  третину.

      Вирощуванням  заготівлею  рису  у  нас  займаються,  як  ви

 знаєте,  три  області:  Автономна  Республіка  Крим,  Одеська  і

 Херсонська  області. Державне замовлення всього по рису 50 тисяч

 тонн.  Очікуване  надходження  біля  50-ти. На сьогоднішній день

 заготівля  почалась  в Криму. Здано  900 тонн.

      Складним  залишається становище з забезпеченням господарств

 пально-мастильними   матеріалами.   Для   завершення   осіннього

 комплексу  польових  робіт  необхідно  в  жовтні  270 тисяч тонн

 автобензину  і  450 тисяч  тонн  дизпалива.

      На  1  жовтня  в  господарствах є в наявності 60 тисяч тонн

 автобензину і близько тисячі тонн дизпалива, що становить 22% до

 потреби  жовтня.  Тобто  не  вистачає  в  жовтні  210 тисяч тонн

 автобензину і  350   тисяч  тонн  дизпалива.

      Уряд   вишукує   можливості   більш   повного  забезпечення

 господартсв  пальним.  Уже  надійшло  по американській кредитній

 лінії  два танкера -біля 80 тисяч тонн дизпалива і 17 тисяч тонн

 автобензину.

      Цієї  кількості  -45  тисяч  тонн  дизпалива -поставляється

 господарствам  під  фінансування  державного замовлення за здане

 зерно.   Решта   -34   тисячі   тонн   дизпалива  -поставляється

 господарствам  10  областей  в обмін на насіння соняшнику згідно

 укладених  договорів.

      Всього    буде    поставлено    під   державне   замовлення

 господарствам  350 тисяч тонн дизпалива, тобто те, чого зараз не

 достає.

      В наявності на нафтопереробних заводах, базах нафтопродукту

 концерну  Украгротехвервіс та комерційних структурах є 136 тисяч

 тонн  автобензину  і 85  тисяч  тонн   дизпалива.

      Таким  чином, потреба в пальному в жовтні буде забезпечена,

 але   для   цього   в  господарствах  повинні  бути  кошти,  які

 вишукуються  Урядом  під  фінансування  державного замовлення на

 зерно.

      Зараз  опрацьовується  питання про закупівлю нафтопродуктів

 по  німецькій  кредитній  лінії  на суму 100 мільйонів німецьких

 марок.  Підготовлено  проект  постанови  Уряду  про  закупівлю 4

 мільйонів  тон  нафти  з  Росії.  Ця нафта буде переробляться на

 наших  заводах.  Розрахунки  за неї будуть проводиться грішми та

 сільськогосподарською  продукцією. Це дасть можливість поправити

 становище  з  нафтопродуктами АПК в листопаді і грудні. На жаль,

 ми  не  змогли  зупинити  спад  обсягів  виробництва продукції і

 твариництва.   За   8   місяців  цього  року  виробництво  м'яса

 скоротилося на 1 відсоток, молока на 36, яєць на 11, вовни на 42

 відсотка.

      Загальна  численність  громадського твариництва зменьшилася

 на  14  відсотків.  З  метою  ліквідації збитковості виробництва

 продукції  стабілізації твариництва у перше в проекті державного

 бюджету  на 1997 рік передбачено фінансова підтримка цієї галузі

 поки ще скромною сумою 200 мільйонів  гривень.

      Програмою  діяльності Уряду передбачено широке впровадження

 інтегрованих   формувань   на   базі   сільськогосподарських   і

 переробних  підприємств.  Приклади  такі  у нас є. Це акціонерне

 товариство  Бердичівської,  Житомирської  області по переробці і

 реалізації молока, це виробничий торгівельний концерн "Привілля"

 Луганської області переробка і реалізація м'яса та інше.

      Однак,   слід  відверто  сказати,  що  в  наступному  році,

 виходячи  з наявної кормової бази, навіть стабілізувати ситуацію

 в  твариництві  буде  занадто непросто. На 30 вересня цього року

 заготовлено  кормів  грубих  -60  процентів, сіна -50 процентів,

 сінажу -72 процентів, силосу -40 процентів, зернофаражу -занадто

 дуже  мало  на  сьогоднішній  день,  фактично 2, 5 мільйона тон.

 Всього,  якщо  перевести  у  кормові  одиниці  забезпеченість на

 (............)   складає   дещо  більше  10  центнерів  кормової

 одиниці.  Це  майже  на 4, 5 меньше прошлого року. Через значний

 недобір   зернофуражу   та  силосу  забезпеченість  громадського

 твариництва  кормами  на  зимівлю  1996-1997  року очікується на

 рівні  75  і  не  більше відсотків. У минулому році цей показник

 сягав 82 проценти.

      Ми  орієнтуємо  господарників  на  сувору  економію кормів,

 міжгосподарського  обміну  їх,  максимальне  використання гички,

 продовження пасовичного періоду на природних кормових угіддях та

 занад-то  складної  роботи  по  перекідки поголів'я із південних

 областей, центральної і північної області для відгодівлі.

      Переробка  цукрових  буряків.  До сезону переробки сировини

 підготовлені   всі  цукрові  заводи  галузі  -191.  Загальна  їх

 потужність  508  тисяч  тонн  переробки  буряків  на  добу. План

 завантаження цукрових заводі такий: мінімальна завантаженість до

 30  діб роботи очікується на 9 заводах, в межах 30-50 діб -на 64

 заводах, в межах 580-80 діб -на 94 заводах, більше 80 діб -на 24

 заводах   Київської,  Чернігівської,  Харківської  і  Ровенських

 асоціацій.

      Середня   тривалість   виробничого  сезону  при  очікуваних

 обсягах  заготівлі  сировини може бути в межах 65 діб. Переробку

 цукрових   буряків   через  несприятливі  погодні  умови  заводи

 розпочали  зі  значним  запізненням  проти  погоджених графіків.

 Сьогодні  працює  100  цукрових заводів, перероблено більше 1, 8

 мільйонів  тонн буряків, вироблено близько 150 тонн цукру. Темпи

 постачання  цукрових  бюряків  на  заводи щоденно нарастають і в

 найближчий час будуть працювать всі підприємства.

      Декілька слів за іноземні кредити. Протягом 1992-1996 років

 агропромвсловий  комплекс  одержав  іноземних  кредитів  на  942

 мільонів  доларів США або 52 відсотки від їх загального обсягу в

 державі. Оформило кредитів на суму 1, 1 мільйонів доларів США  -

 53  відсотки  від загального обсягу. Заборгованість по іноземним

 кредитам на 1 вересня становить 385 мільйонів доларів США або 43

 відсотки  загальної  заборгованості в цілому по Україні.

      Такою   в   загальних   рисах  на  сьогодні  є  ситуація  в

 агропромисловому  комплексі. Дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання до Михайла Васильовича? я бачу, що

 є. Запишіться, будь ласка.

      Михайло  Васильович,  таке універсальне запитання. Оскільки

 ви  доповідаєте  зараз, інформуєте у Верховній Раді ситуацію про

 ситуацію  -щоб  ви хотіли від Верховної Ради, що вам не вистачає

 для того, щоб вирішити ці проблеми, про які ви так сьогодні, ну,

 досить конкретно сказали?

 

      ЗУБЕЦЬ   М.   В.  Олександре  Олександровичу,  я  дякую  за

 запитання.  Дійсно,  ми  вчора розглядали це питання на аграрній

 комісії.  Ми  там  якраз і обговювали це питання. Я думаю, що ці

 питання  в  основному викладені в проекті постанови. Це буде нам

 допомога, якщо   вона   буде  прийнята.

 

      ГОЛОВА.  Масенко.  Скільки  час  у  відведемо на запитання?

 Півгодини. Півгодини. Будь ласка.

 

      МАСЕНКО.

      Шановний Михайле Васильовичу, в и людина нова на цій посаді

 і  мені  хотілось би перше питання задати вам в такому плані. ви

 повністю  схвалюєте  ту  політику  державну,  яка проводиться по

 відношенню до сільськогосподарського товаровиробникав державі.

      І  друге.  Ви  заявляли про те, що, згідно рішення Кабінету

 Міністрів,   проведено   взаємозалік  заборгованості  держави  і

 підприємств  за  електроенергію. Я, наприклад, такого не знаю. В

 Полтавській  області   було  таке   проведено  чи ні?

 

      ЗУБЕЦЬ  М.  В.  Значить, перше. Чи повністю я згідний з тою

 політикою,  що  проводиться по відношенню до АПК. Результатами -

 ні.  А політикою -так. Тому що вона обозначена і у постановах, і

 в  указах  Президента, і в Законі про приорітетний розвиток, і в

 Законі  про  Державний  бюджет.  Я  не можу тут не погодитись. А

 з результатами, на жаль, я не згоден. Потому що я вам сказав, що

 ми  ще дуже багато не виконуєм цих постанов...

 

      ГОЛОВА. Чернявський.

 

      ЗУБЕЦЬ  М.  В.  По взаємозаліку. Ми провели взаємозалік. Ви

 знаєте,  що  держава заборгувала селянам за затрати, понесені за

 будівництво   об'єктів  соціально-культурної  сфери,  і  те,  що

 господарства  заборгували  державі  за  електроенергію.  Ця сума

 складає (я вам сказав) 750 мільйонів гривень.

      В Полтавській області також проведений. Я, на жаль, не можу

 зараз  сказати,  по  яким  районам,  по  яким господарствам, але

 проведено.  Зараз  готовиться  робота (я вам сказав) станом на 1

 жовтня  іще  провести  за  3  місяці  цей  взаємозалік. Він буде

 складати  по  нашим  прогнозам десь рівні три з половиною, будем

 говорить,   мільярда  карбованців.  І  даже  пропоцьовуєм  зараз

 питання, щоб авансом провести такий взаємозалік до кінця року.

 

      ГОЛОВА. Чернявський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую.

      Шановний  Михайло  Васильович, я думаю, що ті цифри, які ви

 навели,  це  вони говорять самі за себе. Але я хотів би про таке

 ще запитати.

      Ніде  не  зустрічається: ні в пресі, ніде, -про те, скільки

 перед  селянами  заборгували  по заробітній платі. Сьогодні діти

 пішли  в  школу.  Ну,  просто люди, коли ми оце були на виборчих

 округах, буквально приходять і плачуть. Нема дітей в що вдіти. І

 це  питання  перед  бюджетними  організаціями  ставиться,  що ми

 заборгували.  А  перед  цими працівниками, які сьогодні все-таки

 нас годують, навіть і ніде не чути.

      А  ви  знаєте,  що  за  те, що ми не розрахувалися по зерну

 навіть за 1994 і т. д., ви цими цифрами добре володієте, знаєте,

 але  як  же  Уряд  буде  вирішувать це питання? Це ж питання....

 керівник, попередній міністр (я не буду Анатолію Іллічу нічого з

 цього приводу), але ж попередній, ви знаєте, заключив колективну

 угоду  про  те, що ми маємо виплачувати заробітну плату двічі на

 місяць. А ми вже роками скоро не будем виплачувати.

      І  ще одне я хотів би... А як же по Академії аграрних наук?

 Коли  ми  будем  розраховуватись і по соціальній сфері, по решті

 питань?

      Дякую наперед за відповідь.

 

      ЗУБЕЦЬ.  Ви  правильно  говорите,  що ми тут не зуміли даже

 десь  рекламно  сказать,  скільки  ж  ми  заборгували селянам по

 заробітній  платі.  Це  визвано двома причинами, і в першу чергу

 великою   кількістю   бартерних  операцій,  тому  сьогодні  даже

 обрахувати,  чітко  сказати  скільки ж ми заборгували врахування

 того,  що  натуроплати  багато  видається,  дуже тяжко, особливо

 сейчас,  коли  проведено  частина  видачі, ви знаєте, заробітної

 плати  зерном,  другою натуроплатою. Хотя у нас відома ця цифра,

 вона достатньо висока і зараз думаємо як з нею розпрацювати.

      І  друге  питання по аграрній академії. Я розумію, що ви як

 керівник  наукової  установи,  а  я  як  керівник  академії, яка

 повинна  відповідати  на  це,  нажаль  і  наука, нажаль, і наука

 фінасується  на  сьогоднішній  день  так,  як  і система АПК. Ми

 фінансуєм  у  наукових  організаціях на сьогоднішній день тільки

 частину  заробітної  плати, не фінансуєм ні соціальні об'єти, ні

 капіталовкладення,  ви знаєте, що на 12 процентів профінансовані

 всього капіталовкладення в системі аграрної науки, нажаль так на

 сьогоднішній день.

 

      ГОЛОВА.  Шевченко. Шевченко говорить. Ровно, Рівно. Рудик

 

      РУДИК.

      Шановний   Михайло  Васильович,  я  знаю  вас  давно,  мені

 приємно,  що  така  людина  як  ви очолюєте, я би сказав аграрну

 роботу,  но я вас уважно вислухав і я не вірю в те, що ми з вами

 зробимо  все  можливе,  щоб сьогодні ми зібрали урожай і взагалі

 відродити  те,  що  ми  знищили  за  ці  роки.  Я думаю, шановні

 депутати згідні, коли проходили вибори, коли проходять, коли всі

 все  обещають. І мені попалась таке звернення нашого Президента,

 коли  він хотів бути Президентом, він звернувся до керівників. Я

 зацитую  дещо,  як  ви  прокоментуєте  це?  "Я категорично проти

 нинішнього  курсу  на  розвал колективних господарств, нині вони

 основний  виробник  і годувальник, і в разі їх розпаду ми будемо

 змушені приймати закордонні благодійні торби з борошном". Тому я

 гарантую,  що  в  разі мого обрання державні органи влади будуть

 забезпечувати    стабільне    постачання    пального,   техніки,

 мінеральних добрив та гарантують закупівлю сільськогосподарської

 продукції і своєчасні розрахунки з виробником.

       Я виступаю за зміцнення податків та пільгових перерахувань

 безпосередньо   в  сільськогосподарські  підприємства.  Це  було

 сказано 26 червня 1994 року у................рішень.

      (Оплески)

      Пройшов  час,  і  ми з вами бачимо -кроме розвалу більше ми

 нічого  не  бачимо! Це я заявляю як керівник господарства. Як ви

 прокоментуєте цю...?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Михайле Васильовичу.

 

      ЗУБЕЦЬ М. В.    Я  не  можу не погодитися з тим, що сказав

 Президент даже тоді, коли він проходив цю передвиборчу кампанію.

 

      ГОЛОВА.  Говоріть  ближче до мікрофона. Я прошу уваги! Будь

 ласка, говоріть.

 

      ЗУБЕЦЬ М.В.  Я повністю згоден з цим, що там було сказано -

 так же само, як і ви. І я хочу, щоби ви вірили в те, що я вірю -

 що  ми  для  того і сидимо  тут (ви - у Верховній Раді, а я -  в

 Кабінеті  Міністрів)...  я знаю вас як хорошого господаря, ви не

 зробите те, щоб розвалилось ваше господарство -ви навпаки робите

 все,  щоб  воно  було  кріпке, вам це пока вдається, я думаю, що

 вдасться... Повірте мені, а я вам, що ми повинні це зробити, щоб

 те, що сказав Президент, було виконано.

 

      ГОЛОВА.  Михайло Васильовичу,...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...Я  прошу...  Ви відповіли дипломатично, але ж є Програма

 дій  уряду.  А  в  Програмі  дій  уряду  якраз навпаки записано:

 основний  захід  щодо агропромислового комплексу -це перетворить

 землю  в  товар, звільнить всі заборони щодо продажу її і т. п.,

 паювання, все -той механізм, який веде до розвалу господарства.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ЗУБЕЦЬ М.В.   Олександре  Олександровичу, значить, я думаю,

 що ми будем розглядати Програму дій уряду і на Верховній Раді, і

 попередньо   ми  домовилися  розділ  агропромисловгго  комплексу

 розглядати на засіданні комісії на слідуючій неділі.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло. Будь ласка, Немировський.

 

      ЗУБЕЦЬ М.В. ... Я думаю, що ми відпрацюєм ці всі механізми,

 зумієм  розказати,  що  ніхто із державних і владних структур не

 хоче  зробити  те,  щоб  ми  розпродали  цю  землю.  Щоб  ви всі

 зрозуміли. Тому не  треба  цього  боятися.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.   Уважаемий   Михайло   Васильевич  несколько

 вопросов   очень   кратко.   Вы  знаете,  что  сейчас  убирается

 подсолнечник  в  очень  сложных  условиях  и  в  это же время он

 потребует  сушки.  Выключается  оп 12 по 14 часов электроэнергия

 хозяйства. Как  смотрите на  этот  вопрос.

      Второй  вопрос.  За  неуплату  хозяйственных  своевременных

 плптежей   в   бюджет  штрафные  санкции  баснословные,  сегодян

 кртотека  стоит за  счет  этих  штрафных  санкций.

      В  свою  очередь  государтсво  3  года  не  расчитывается и

 никаких санкций. Как вы видите решение  этой   проблемы?

      И     3-я  проблема.  Мы  знаем, что у нас сегодня 3-летний

 запас  шерсти,  которая единственное сырье на Украине и является

 сырьем  для  легкой  промышленности.  Мы  заключаем  договор  на

 покупку  и  импорт шерсти и абсолютно не закупаем собственной. И

 цены  мизерные.  Не  пора  ли  ввести  мыто  на  импорт по вашим

 предложениям?

 

      ЗУБЕЦЬ.  Я  хочу повністю согласитись з тим, що ви говорити

 по відключенню електроенергії, думаю, що там у проекті постанови

 Верховної  Ради  написаний  цей  хороший  пункт, я думаю, що він

 поможе нам вирішити  ці проблеми.

      По  санкціям  також.  Також. Ви занєте, ми прийняли рішення

 таке,  що  до  1  грудня  зняти ці всі штрафні санкції дещо, щоб

 облегшити,  скажем,  ну,  цю  тяжесть   господарю.

      І по шерсті прийнята повтанова, щоб закупити цю всю шерсть,

 виділити  кошти  Харківській  вовняній фабриці і щоб вирішити цю

 проблему  в цьому році. Хоча ви абсолютно правильно говорити, що

 потрібно  поставити питання перепони завозу шерсті за кордону. В

 цьому  плані ми  будемо працювати.

 

      ГОЛОВА.  Скоро  із  шерстью  не  буде   проблем,  тому що в

 Україні залишилась третина овець, третина овець. Так що скоро не

 буде  шерсті.

      Будь ласка, Мельник.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      МЕЛЬНИК.

      Шановинй   Михайло  Васильович,  звичайно,  я хоть.....  за

 шерсть, але депутат........... сказав: овець немає і скоро їх не

 буде,  їх  повирізають.  Так що............ багато......... А от

 друга    справа   -31   процент   селекції   в   господарському?

 тваринництві,  це  що?  Ми  з  одного  боку  плодили  інститути,

 добиваемого  в  АПК,  добиваем  ще  щось. Тепер давайте селекцію

 доб'ємо в нашому державотворенні. ящко можна так назвати.

      Куда  це  годиться і  куда  ми  йдемо? Це  перше питання.

      Друге.  Я  хотів  би  почути  від  вас.................  Ми

 знаємо,  що  у  нас спад виробництва повністю -це всім відомо,

 але,  на  жаль ви не зупинились на таких питаннях, а коли ж буде

 забезпечено  паритет цін між сільськогосподарською продукцією та

 продукцією  промисловості? Щоб ми не просто говорили, що дороге,

 що  дешеве,  воно  повинно   мати  співвідношення між  собою.

      І   інше  питання:  а  чому  ж  держава  не  бере  на  себе

 зобов'язання    по    постачанню   товаровиробників   сільського

 господартсва  пальним та технікою не через комерційні структури,

 а щоб вона брала на себе цю відповідальність. Ви ж подивіться, в

 одному  районі  60  тисяч,  в  другому  40  той  самий бензин, в

 третьому ще якась інача цифра. Куда це годиться? І кругом тільки

 оці...

      Спасибі,  хватить.

 

       ЗУБЕЦЬ  М.  В.  Мені  приємно,  що  ви піднімаєте найбільш

 болючі   питання  про  фінансування  двох  програм  -селекції  в

 рослинництві  і тваринництві, які, на жаль, на сьогоднішній день

 профінансовані  тільки  на  третину.  Думаю,  що  до  кінця року

 ситуація  буде  значно  поправлена  по фінансуванню цих програм.

 Зараз приймаються міри, щоб завезти поголів'я імпортної молочної

 худоби,  а  це  в  розвиток  цієї  програми  вчора  ми  отримали

 серьйозну  суму  коштів  з  цієї  програми. Думаю, що вона буде

 вирівняна.

      Надійшли  кошти  в  систему племоб'єднання, щоб викупити ту

 поголів'я  племінне,  яке було продано на аукціоні, ви знаєте, у

 червні місяці цього року. Думаю, що це питання буде прослаблене.

      По  паритету  цін.  Ми вчора говорили на засіданні аграрної

 Комісії,   що  це  найбільш  болюче  питання,  яке  ви,  дійсно,

 правильно,  справедливо  піднімаєте.

      Ми  працюємо  в  цьому плані, на жаль, успіхів особливих на

 сьогоднішній   день   немає.  Дуже  складне  це  питання,  і  ми

 обозначили,  що  воно  одно з цих питань, рядом з податками, які

 повинні    відпрацюватись    так,    щоби    пішло   виробництво

 сільськогосподарське.

      Постачання  пальним.  На  привеликий жаль сьогодні державні

 структури,  які  займаються  постачанням пального, поставили нам

 пальне,  яке  значно  по ціні дорожче, чим комерційні структури.

 Чому  ми  не повинні підтримувати чи створювати, будем говорить,

 конкуренцію між  ними і брати там, де це подешевше.

      На  сьогоднішній день, на жаль, ще раз повторюю, комерційні

 структури,  які поставили паливо по американським кредитам на 41

 долар  дешевше,  чим ті, що поставили державні структури. так що

 тут  ще  питання  потребує  серйозного  вивчення  і кому віддати

 пріоритет.  Напевно тому, хто продає дешевше, а лешевше сьогодні

 получилося у комерційних структурах.

 

      ГОЛОВА.  Боженко.

 

      БОЖЕНКО. Прошу передати слово Шкрабаку.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Шкрабак.

 

      ШКРАБАК П. А.

      Дякую.  Шановний Микола Васильович, я розумію, що ви правду

 не   скажете   на   нашій   трибуні   те,   що   ви  думаєте  по

 ссельскохозяйственному процессу, який проходить у нас в Україні.

      У  мене  3  питання  таких до вас є. Скажіть, будь ласка, в

 прошлому  році ми, Україна зібрала більше 80 тисяч тон гібрідної

 кукурудзи.  І Уряд казав, що у нас Росія купляє більше 20 тисяч.

 У  февралі місяці будуть гроші і тоді поступлять (............).

 Скажіть, будь ласка, продали ми Росії цих 20 тисяч тон гібридної

 кукурудзи чи ні? І де ті гроши, якщо продали?

      І    друге    питання.    Склалися    нові   відношення   у

 сельскохозяйственному  производстве.  Скажіть,  будь  ласка,  чи

 Міністерство   сільського   господарства   розробляє  нові  такі

 рекомендації  по  сельскохозяйственному  виробництві?  Я  маю на

 увазі те, що сьогодні наверно не нада казати колгоспам, де сіяти

 і  коли  сіяти. А сьогодні люди не знають, як оформити документ,

 як  продати  за  рубіж  ту  тонну  зерна  чи  друге  діло. Чи ці

 документи розробляються і будуть даватися на міста нижче?

      І   третє   питання.  По  кредитах,  цих  же  американських

 кредитах.  Ну  ви  кажете, що ми багато, почти мільярд, сільське

 господарство  получило.  Ну  воно  ж  їх не получило на розвиток

 сільського  господарства, це все отими по 250 тисяч перекриті ці

 кредити,  і ця нафта, яка зараз іде сюди. Скажіть, а на розвиток

 сільськогосподарського виробництва буде що-небуть даваться чи не

 буде?

      Дякую.

 

      ЗУБЕЦЬ. З державний запасів гибридної кукурудзи ми Росії не

 продавали.    Продавали    гибридну   кукурудзу   Росії   окремі

 підприємства,   скажем,  Черкаське  підприємство,  яке  виробляє

 насіння  кукурудзи,"Маіс". Воно деяку кількість продавало Росії,

 тому що  наші виробники не брали.

      Чи розробляє Мністерство сільського господарства документи?

 Ну    такого   нової   організаційної   структури   як   навчити

 сільськогосподарського  товаровиробника торгувати продукцією, як

 оформляти  документи.  Ці  питання відпрацьовуються сьогодні і в

 Міністерстві сільського господарства і ми будемо в найближчі дні

 озглядати   цю   систему   на  засіданні  ради  по  реформуванню

 сільського господарства.

      По  кредитам.  І  придбання  техніки і зараз ми плануємо ще

 вирішити  проблеми  придбання  потужних  тракторів   і придбання

 техногологічних  ліній, заводів по переробці -це ми відносили до

 системи  агропромислового комплексу. Ми не плануємо використання

 інвестицій  для закупівлі, скажем, ну насіння і іншої продукції.

 Це  не потрібно сільському господарству. Також використовуються,

 ви знаєте, інвестиції для закупівлі ядохімікатів, гербицидів. Це

 все для сільського господарства.

 

      ГОЛОВА. Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО.

      Григорій  Манчуленко, 435 виборчий округ, фракція Народного

 Руху України.

      Шановний  Михайле  Васильовичу,  у  мене  до вас є декілька

 запитань.  Що  конкретно (...........) Кабінет Міністрів України

 по  поверненню  боргів  селянам?  Скажімо,  до кінця цього року.

 Помісячно. Перше.

      Друге.  Відносно  впорядкування відключення електроенергії.

 Бо  виходить  дивна  економіка, коли переривається технологічний

 процес,  так  яка від цього буде економіка? А люди просто криком

 кричать від  цього.

      Наступне.  Яка передбачається підтримка фермерсва в Україні

 і  доведення  до   завершення  земельної   реформи?

      Наступне. Розвиток малого підприємництва в агропромисловому

 комплексі.  Мається  на  увазі  по  переробці  овочів,  фруктів,

 установлення  міні-хлібопекарень і тому подібне. І конкретно -що

 для АПК записано в проекті бюджету на 1997 рік. Дякую.

 

      ЗУБЕЦЬ М. В. Ну про повернення боргів. Я в своїй інформації

 вам   сказав,   що   відстрочено   до   1   грудня  платежі,  по

 заборгованості  взаємозалік  боргів  за...  не  боргів, а те, що

 повинна   держава   була  заплатити  за  об'єкти  соцкультсфери,

 проводить  цей взаємозалік. Різниця у несплаті державою за здане

 хліба,  ви  знаєте,  згідно  постанови  це  буде  повернуто до 1

 грудня.  Та к що основні ці позиції будуть так. М и заборгували,

 держава  заборгувала  за  зерно,  за  ціни, різні ці ціни зерна,

 здане  ще в 1994 році також передбачене постановою повернути їх.

 Провести...   не   взаємозалік,  провести  залік  до  державного

 замовлення  насіння  гібридної  кукурудзи. Там тоже десь порядка

 130 мільйонів гривень. Це все передбачено зараз розрахуватися на

 протязі   цих  оставшихся   місяців.

      По  електроенергії питання вже піднімалось і я вам говорив.

 Одним  із  ефективних таких факторів, щоби ми не відключали, щоб

 нам   не   відключали  електроенергію  на  селі,  це  проведення

 взаємозаліку.  Думаю,  що він допоможе це зробити. ну і та, якщо

 буде прийнята постанова сьогодні Верховною Радою, думаю, так, що

 дещо  нам підможе в цьому плані.

      Підтримка  фермерства передбачена і в бюджеті, і в програмі

 діяльності Уряду передбачається підтримка фермерства.

      І  по  спорудженню мініпекарень, мініцехів по переробці, ну

 ви знаєте, це безпосередньо діяльність виробника на місці. Це не

 наші  функції, і люди дуже-дуже багато в цьому плані працюють. І

 я думаю, що на сьогоднішній день це правильно.

 

      ГОЛОВА. Круцик.

 

      КРУЦИК  Р.  М. (202-ий, Рогатинський виборчий округ, Івано-

 Франківська область, Конгрес українських націоналістів)

      Шановний  Михайло  Васильович,  я  хотів  би задати вам два

 запитання.

      Ті  кошти,  які сьогодні виділяються на соціальний розвиток

 села   є  дуже  невеликими.  Але  все  ж  таки  в  бюджеті  вони

 закладаються,  і  вони  є.  Я  зараз  назву  вам деякі цифри. Ви

 сказали скільки держава заборгувала на цю статтю, але я вам хочу

 назвати  декілька  цифр,  вони  не  мої, це цифри Служби Безпеки

 України,  про те, що ці кошти мізерні, які виділяються, на жаль,

 ідуть   іменним   призначенням   через  Міністерство  сільського

 господарства на комерційні структури.

      От   приклад   вам   по   Івано-Франківській  області.  267

 мільярдів  -це  в старій грошовій одиниці -пішли іменником через

 комерційні  структури.  І тільки 73 мільярди пішли через обласну

 державну адміністрацію. А в області маємо 64 недобудовані школи,

 532  кілометри газопроводів, які гниють в землі, тому що вони не

 задіяні.  І,  як бачите, кошти виділяються на людей, які далеко-

 далеко не мають ніякого відношення до соціального розвитку села.

      Ну,  є факт, встановлений правоохоронними органами. Але вже

 й  цього  року  із  318  мільярдів прийшло тільки 5 мільярдів на

 обласну державну адміністрацію, і продовжують міністр сільського

 господарства  і його заступники іменним призначенням виділяти на

 недержавні  структури  і на різні комерційні структури ці кошти.

 Це перше запитання.

      Друге  запитання.  Івано-Франківська  область, ви знаєте, в

 основному  це  гориста  місцевість.  І  цього  року  ми мали три

 повені:  весняну  повінь,  мали  літню  і мали тепер, на початку

 вересня і навіть з людськими жертвами. Відомо сьогодні що уряд з

 Резервного  фонду  виділив  24  трильйони -це те ж старі грошові

 одиниці на покриття цих розходів.

 

      ГОЛОВА. Я прошу вас, ну, вже ж  2 хвилини.

 

      КРУЦИК....  але  чомусь  з близька 9 областей відсутня

 Івано-Франківська область.

 

      ГОЛОВА.  Дякую,  дякую,  виключить  мікрофон,  будь  ласка,

 виступайте,  відповідайте. Ну, неможна ж так, 1 хвилина дається,

 ви даєте 2 хвилини 20 секунд.

 

      ЗУБЕЦЬ  Ви  знаєте  я  нажаль  немаю  цих матеріалів, що ви

 назвали,  що вам дала Служба Безпеки по нецільовому використанню

 коштів,   які   потрібно  було  направити  на  погашення  затрат

 соціально-культурної   сфери,   і  ви  знаєте  -не  можу  зовсім

 погодитися  з  цим що це дійсно так, тут щось перепутане. Діло в

 тому,  що  із  25 трильйонів карбованців, старі будем говоріть в

 грошовому   виразі,   які   держава   повинна   була   виплатити

 безпосередньо гоподарствам, Міністерство сільського господарства

 і  взагалі  держава не виплачувала ще ні одного карбованця, вона

 провела  взаємозалік,  взаємозалік  на  соцкультзатрати, провела

 взаємозалік  тільки  сім  і три десятих, сім і сім, сім і п'ять,

 близько  там  я  називаю,  трильйони карбованців. То як могли ці

 кошти  попасти кудись, коли це проведено тільки взаємозалік? Тут

 щось  не  те, я не знаю глибини, но тут щось не те. Может другіе

 кошти, но не кошти соцкультсфери - це точно.

      І  по  повіні,  я  вам  говорив  зараз  що  по  19 областях

 доопрацьовується  матеріал  за  ті  всі стихійні біди, які були,

 буде напевно там і Івано-Франківська.

 

      ГОЛОВА. Ландик...

 

      ЛАНДИК.

      Шановний   Михайло   Васильович,  ви  дійсно  розповіли  на

 картину, яка є зараз в сільському господарстві, ви назвали цифри

 скільки  треба ще збирати, але ми все-таки тут на Верховній Раді

 хотіли  почути  все-таки пропозиції від вас як воно буде зібрано

 чи  буде  зібрано  і що треба робить. І тому в мене до вас перше

 запитання:  чому  ви не виходите з пропозицією до Верховної Ради

 що  все-таки на оцей час виділяти студентів, виділяти військових

 чи  це  вже  не  ринково,  це  вже  якось не зрозуміло. Це перше

 питання.

      І друге питання. Теж би хотілось би знати, чому все-таки ми

 зменшуємо  ввесь  час виробництво льону, при тому, що бавовни не

 маємо.

      Дякую.

 

      ЗУБЕЦЬ   М.   В.   Значить,  перше  питання,  ви,  напевно,

 справедливо піднімаєте -ми й вчора обговорювали на комісії це, і

 зараз в Міністерстві сільського господарства підготовлений такий

 проект.  Ті області, де це потрібно, послати (так ви говорите) і

 військових,  і  студентів.  Но вчора і сьогодні ми, і кожен день

 зв'язуємося  з  областями,    деякі області відповідають, що нам

 цього не  потрібно. Якщо потрібно, то ми (як уже господарі своєї

 мікродержави) самі це питання вирішуємо.

      Деякі  області категорично сказали, що це нам не потрібно -

 ви  лучше нам дайте пальне, а техніка у нас єсть відремонтована,

 ми без студентів зберем цей урожай.

      Но,  тєм нє менєє, як говорять, ми підготовили такий проект

 документ,  єсть... Головне, щоб зібрать любими силами сейчас, ми

 говорим: даже єслі  й руками, то треба його збирати...

 

      ГОЛОВА.  Кочерга.

 

      ЗУБЕЦЬ... І друге питання, по льону. Абсолютно погоджуюся з

 вами, що наше Полісся без лоьну - ну, яка перспектива виживання?

 Це - економічна  стратегія  спасіння  Полісся. Так же само, як і

 хміль  і,  скажем,  картошка.  Зараз  також поставлено питання і

 думаю,  що  в  найближчі дні ми вирішим (в якому плані питання)?

 Лежать  величезні  запаси  льоно-волокна.  Ми  хочемо його зараз

 викупити,  дать  пеперобним  підприємствам,  щоб  запрацював цей

 механізм, щоб на слідуючий рік не зменшити посіви.

     І дальше. Ви правильно говорите - це дуже гостре питання, що

 легка  промисловість  підіймає  питання:  кінчайте  ви цей льон,

 давайте  будем  заніматься  бавовником. Комусь, напевно, вигідно

 завозить  його  (його  ви  знаєте)... Зараз вносять пропозицію -

 давайте будем сіять бавовник у Херсонській області. Це - утопія,

 я  вам  прямо  скажу.  Ніколи він там не визрівав і не потрібен,

 потому  що  це  екологічно (ви знаєте яка) тяжка культура. Треба

 йти по шляху катанізації нашого льону і виробляти продукцію типу

 бавовни і виробляти тельмо-волокно, яке у нас є.

 

      ГОЛОВА.  Кочерга.

 

      КОЧЕРГА,   122   Добропольський  виборчий  округ,  Донецька

 область.

      Вы   правильно,   Михаил   Васильевич,   отметили  в  своей

 информации о том, что в Донецкой и других областях южной степной

 зоны  значительно...  получен  недобор  и  концкормов,  и грубых

 кормов.   И  даже  есть  такое  предложение  у  правительства  о

 переброске молодняка в другие зоны.

      Но  дело  в  том,  что в бедственном положениии находится и

 основное  и маточное стадо. Дело в том, что от продукции от него

 мы не получим без поддержки правительства и вряд ли сможем его в

 полном  обкеме  сохранить. Есть реальная угроза сброса маточного

 поголовья.

      Что в этом плане планирует  правительство?

      И  второе, сявзанное с первым. Основной причиной недобора в

 этом   году   и   грубых  и  концентрированных  кормов  является

 значительный  обмен......  спашки, которая была проведена в этом

 году.

      Сейчас хозяйства и моего округа и в целом области выполнили

 задание  по посеву озимых, но исчерпаны все запасы горючего. Что

 делается  для того, чтобы не допустить опять недостаток прошлого

 года  и  обеспечить  в  этом  году обкемом таким горючего, чтобы

 поднять всю  зябь?

      Спасибо.

 

      ЗУБЕЦЬ.  Я в информации говорил какие меры принимает сейчас

 правительство, чтобы полностью обеспечить до конца года горючим.

 Использование  и кредитов, и покупка нефти в России, переработка

 тут  и  мы к концу года закрываем эту проблему. Это что касается

 горючего.

      Что касается спасения маточного поголовья. Да, к сожалению,

 тот  страшный,  будем  говорить,  та  страшная  засуха,  которая

 коснулась Донецкой области, она сильно подорвала кормовую базу и

 обеспечение животного ...... кормами.

      Значит   и   вчера   мы   говорили   с  заместителем  главы

 обладминистрации  по  этим вопросам. Ну, так, есть прогнозы, что

 мы  все-таки  в  Донецкой  области  маточное поголовье полностью

 сохраним.

      Думаю,   и   в   этом   плане   будет   и   оказана  помощь

 концентрированным  кормам.

 

      БОРЗИХ. 238 , город Луганск.

      Уважаемый  Михаил  Васильевич,  я  не  сторонни  к  слишком

 сгущать   черные  такие  краски  по  положению  дел  в  сельском

 хозяйстве,  потому  что  об  этом говорит и наличие продуктов на

 рынках  и  в магазинах, и стабильная их цена. Но, видимо, что-то

 мы  не  то  вместе с вами делаем, потому что потонциал сельского

 хозяйства резко  уже  упал и мы  пришли  до  критической  точки.

      Мне  по-человечески  понятно, почему и Кабинет Министров, и

 Президент  поступают,  что мы все делаем для того, чтобвы дежать

 сельськое  хозяйство  Украины  в  изоляции.  Я  имею в виду, что

 сегодня  не проблема вырастить сельскохозяйственную продукцию, а

 сегодня  проблема  ее  реализовать.  Мы  потеряли рынки сбыта -и

 бывшие  страны  СНГ,  и  другие мировые рынки сбыта. Потому что,

 практически,  ет  в  озможности такой тягар и таможенной службы,

 все  ,  что... нет  дывижения  в этом  плане.

      Как  вы смотрите  на этот  вопрос?

      И   второй   у  меня  к  вам  вопрос.  Сельскохозяйственные

 производители  сегодня  могут  зарабатывать  не  только  за счет

 производства сельхозпродукции. Скажем, земля сегодня находится в

 коллективной   или   частной   собственности,  по  ней  проходят

 газопроводы,  нефтепроводы,  линии  электропередач.  Почему  эти

 коммерческие  структуры  сегодня  дерут  втридорога  с сельского

 хозяйства,  а за использование земли под этими продуктопроводами

 не платится ни копейки? Как вы смотрите на эти проблемы?

 

       ЗУБЕЦЬ.  И  по  первому и по второму вопросу так же, как и

 вы - очень  положительно.

      По  рынках,  вы  правильно  заметили, что это наша страшная

 беда, которая застала нас врасплох. Раньше все у нас забиралось,

 мы  все поставляли, государство забирало. Сейчас, когда мы стали

 говорить о рынках и забыли, что их у нас нет. Они от нас уплылы.

 Поэтому  мы  сейчас  и ведем серьезную работу, как закрепить нам

 рынок  России  -основной  потребитель  нашей продукции.

      И  сейчас  активно  ведется  работа  по входжению Украины в

 систему СЭВ, вы, наверное, знаете, -это европейские государства,

 пять  государств  уже  вошло,  организовали  это, рынок, сводный

 рынок.  Недавно  было  заседание  в  Словакии,  я  был  на  нем,

 присутствовал на нем, и мы ведем активную работу, чтобы не позже

 как  через  год  мы  вошли  в этот европейский рынок. Только это

 поможет  нам  решить  ту проблему, которая нас загнала сегодня в

 угол, когда мы выращиваем продукцию и не знаем, куда ее деть.

 

      ГОЛОВА.  Михайло  Васильович,  дякую.  Сідайте, будь ласка.

 Спасибі.

      Шановні депутати, за регламентом інформація, як правило, не

 обговорюється.  Але ми передбачили сьогодні прийняття постанови.

 Перед  тим  потрібно  заслухати  думку комісії з цього приводу і

 взяти  участь  в  обговоренні  її.  Тому я до чого вас закликаю.

 Інформація,  зроблена Михайлем Васильовичем, говорить власне про

 те,  що  притензій  до  Верховної  Ради  з приводу законодавчого

 забезпечення  всіх  робіт  у агропромисловому комплексі немає. Є

 закон  прекрасний  -земельний  кодекс,  є  закон  про колективне

 підприємство і про все інше. Можна працювати.

      Тобто   проблема   у  реалізації  того,  що  передбачено  і

 законами,  і  програмою Уряду, і тому подібне. Тому, будь ласка,

 якщо  ми  будем  брати участь в обговоренні, не говорити про той

 жахливий   кричущий   стан,   який   є   сьогодні  в  сільському

 господарстві.  Пропонувати  те  Уряду,  що  на  ваш погляд треба

 здійснити  сьогодні  і  виходити  з  того,  що  ми розглядаєм це

 питання  у порядку контролю за виконанням закону про бюджет 1996

 року  згідно  з  яким  цілий  ряд статей витратних і доходних не

 виконується так, як це  передбачено  законом.

      Будь ласка, слово має Анатолій Степанович Даниленко, голова

 Комісії з питань агропромисолового комплексу.

 

      ДАНИЛЕНКО А.С.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  шановні члени Уряду.

      Я  хочу  на самому початку свого виступу сказати про те, що

 наша  Комісія  з  питань  агропромислового  комплексу, земельних

 ресурсів  та  соціального  розвитку  села  всі  свої пропозиції,

 бачення  щодо  покращення  роботи  агропромислового  комплексу у

 формуванні   надійної   кількості   продовольчих   ресурсів,  що

 забезпечили  б  нормальне  життя  наших громадян, нашої держави,

 подала ще 2, 5 місяці назад у Кабінет Міністрів.

      Реакції  ми  не  відчули і невипадково комісія на черговому

 засіданні    визнала    стан    в   агропромисловому   комплексі

 надзвичайним.   Відсутність   розпрямованої  державної  аграрної

 політики,  ігнорування  Урядом  вимог  ряду законів України і не

 виконання  власних  рішень  з  питань  розвитку агропромислового

 комплексу  привело  до  різкого  поглиблення кризових явищ в цій

 галузі,  поставило під загрозу формування еобхідних продовольчих

 ресурсів  для  потреб  населення та підвищує соціальну напругу в

 суспільстві.

      Нинішній   стан   в   агропромисловому   комплексі  вимагає

 термінового вжиття радикальних  заходів, насамперед, докорінного

 покращення    ціонової    політики,    кредитно-фінансового    і

 матеріально-технічного     забезпечення    сільськогосподарських

 товаровиробників та змін податкового законодавства.

      Я виступав раніше з цієї трибуни і казав прогнози, які були

 обраховані  спеціалістами,  і  вони  говорили про те, що при цім

 відході  ми будемо мати, як максимум, 23-24 мільйони тонн зерна.

 А  тому,  Михайло  Васильович,  я  не можу з вами погодитись, як

 спеціаліст,  про  те... Ви тоді виступали і казали, що ми зберем

 хліба  на  рівні 1995 року. Я не можу погодитись, що викажете 27

 мільйонів  не  буде.  Якщо  ми  сьогодні  наберем  при  тому, що

 сьогодні  направим  всі ресурси, про які ви говорили, і закінчим

 комплекс сільськогосподарських робіт, то буде не більш, як 23, 5

 мільйони  тонн  зерна. Це говорить про те, що ми збираємо в 1996

 року більш, як у два рази в порівнянні в минулими роками.

      Якщо  говорити за виробництво молока, м'яса, то ви, Михайло

 Васильович,  про це сказали. Я хочу тільки наголосити про те, що

 за   вересень   місяць,  шановні  колеги,  вдумайтесь  в  цифру,

 зменшилось  поголів'я  великої  рогатої  худоби  (закони  ми тут

 приймали у цьому сесійному залі), із інформації міністерства, на

 338  тисяч  великої  рогатої  худоби  за вересень місяць, в тому

 числі  корів  на  38  тисяч.  Безпосередньо........ зерна було б

 значно більше, якби Урядом були враховані пропозиції комісії, це

 дійсно  так,  ще  в  лютому-березні  цього  року щодо поліпшення

 фінансово-кредитного   і   матеріально-технічного   забезпечення

 галузі сільського господарства. На жаль, до нас не прислухались.

      Кошти   згідно   з   укладеними   в  лютому  договорами  до

 господарств  або  не доходили, або ж дуже з великим запізненням.

 Замість  належних  60 процентів до 5 липня ці кошти своєчасно не

 надійшли.   А   сьогодні  стоїть  питання  формування  ресурсів.

 Особливо зернових ресурсів.

      Я  дуже  жалію, Михайле Васильович, шановні члени уряду, що

 тут  немає шановного мною Василя Миколайовича, міністра з питань

 економіки,  і  шановного  Віктора  Михайловича  Пинзеника, Віце-

 прем'єра,  який  сьогодні  очолює  і очолював... веде політику в

 програмі  економічного  реформування.

      Я хочу сказати, це всім відомо, що первинним всігда було, є

 й  буде  виробництво. І скільки б ми не брали сьогодні кредитів,

 на жаль, ми їх направляєм не туди, куди потрібно. І скільки б ми

 сьогодні не позичали в іноземців коштів, а нам за них прийдеться

 розраховуватися,  це зрозуміло всім: і економістам, і агрономам,

 і  ветеринарним  лікарям  -всім спеціалістам. Я хотів би, щоб це

 зрозумів і шановний Віктор Михайлович Пинзеник, і міністр Василь

 Миколайович   Гурєєв.

      (Ш у м  у  з а л і)

      З   а   останній   рік   кількість   збиткових  господарств

 збільшилась  вдвічі  і  сягає  сьогодні  понад  5 тисяч. Першими

 гинуть звичайно слабкі господарства. Але по чиїй вині вони стали

 сьогодні  слабкими?

      Проект  про відсутність палива, Михайло Васильович, теж яку

 в  дали  інфомацію  сьогодні про те, що господарства забезпечені

 паливом і є сьогодні в агротехсервісах. Ми також маєм інформацію

 і  сьогодні  депутати  говорять  про  інше. М и не можемо копати

 цукровий  буряк. А при самому активному копанні цукрового буряка

 нам  при  цьому  підході,  як  мінімум,  потрібно 60-50 днів. Як

 мінімум.

      Історія   прошлого  року  пам'ятаєте,  яка  погода  була  в

 листопаді  місяці.  Так давайте ж будем прямо казать і чесно -до

 кого  ж,  до чого ж ми підходим і під яку загрозу ми ставим нашу

 державу.

      Так,  проект  постанови  Кабінету  Міністрів  про виділення

 коштів агропрому на закупівлю нафти ходить по кабінетах протягом

 декількох  місяців.  Я  про  це  знаю.  Я  особисто був по цьому

 питанню  у  Павла  івановича.  Але,  на  жаль,  з  вини Кабінету

 Міністрів  я  думаю,  що  сьогодні  в  нас є агротехсервіс, єсть

 Олійник  Євгеній  Федорович,  підсилили  сьогодні агротехсервіс.

 Чому  б сьогодні не передати ресурси і безпосередньо не передати

 паливо,  тобто  бензин,  солярку  господарствам 6 а взамін узяти

 зерно і  цукор ?

      На  жаль, з вини знову ж таки, Михайло Васильович, ви за це

 несете відповідальність, до цього часу ця робота не зроблена.

      Загальна  суму неплатежів сільськогосподарських підприємств

 складає близько 2 мільярдів гривень, що майже вдвічі більше, ніж

 на початку року.

      Станом  (знову  ж  повторюю,  хочу  повторити), станом на 1

 жовтня,   Михайло  Васильовичу,  шановні  члени  Уряду,  Шановні

 народні  депутати,  зібрано  (я  ще раз хочу повторити) сьогодні

 залишається   більше,  як  мільйон  гектарів  цукрового  буряка,

 потрібно  збирати.  При  таких  темпах,  які ми маємо, (я ще раз

 повторюю)  ми  будем  збирати  їх  понад до двох місяців. І така

 ситуація  аналогічна  і  з  зерновою  кукрудзою, і з іншим рядом

 сільськогосподарських культур, і не з вини сільськогосподарських

 товаровиробників, тому що наші люди працювати вміють.

      Але  через  те,  що держава, державні владні структури хліб

 забрали,  сказали: "Давайте, заготовляйте, а розрахунки проведем

 до 1 січня 1997 року". Вибачте, такого немає ні в одній державі.

      Причиною    такої    надзвичайно   критичної   ситуації   в

 агропромисловому  комплексі,  зокрема  в  його головній галузі -

 сільському   господарстві,   є  те,  що  Урядом  не  забезпечено

 виконання  вимог  і  положень ряду законів та постанов Верховної

 Ради України.

      Переш  за все, Закону України "Про Державний бюджет України

 на    1996    рік"    в    частині   забезпечення   фінансування

 агропромислового комплексу.

      За   станом   на   19.   09.   1996  року  на  потреби  АПК

 профінансовано 312 мільйонів гривень проти того, що потрібно 925

 мільйонів  гривень,  передбачених  бюджетом  на  9  місяців, або

 всього-навсього біля 33 процентів.

      Ще   до   кінця   цього   року   для   закінчення   осінніх

 сільськогосподарських   робіт   потрібно  понад  3  з  половиною

 мільярди гривень. На жаль, їх сьогодні в господарствах немає.

      Знову повторюю, хочу сказати про те, що біля 1 мільйона 970

 тисяч  тонн  пшениці,  зерна,  яке  сьогодні  законтрактовано  у

 ресурси  держави,  не  профінансовані,  бо  держава  не  провела

 розрахунки.

      Аналогічна  ситуація і в комітеті з питань водних ресурсів,

 з питань рибного господарства, тому що ці кошти до цих комітетів

 міністерств не надійшли. І як наслідок, програми не виконуються.

      Михайло   Васильович   доповідав  про  те,  що  проводиться

 взаємозалік   по   поверненню  тих  25  трильйонів  карбованців,

 карбованців-купонів  на  той  час  це  було. Я думаю, що Михайло

 Васильович,  по-перше,  ми  порушуємо  закон,  тому що в бюджеті

 чітко написано строчка -відшкодувати господарствам, але якщо вже

 уряд  прийняв  рішення  в  цій ситуації, тому що немає оборотних

 коштів,   то   потрібно   прискорити  це  питання  і  не  тільки

 електроенергію, те саме і з газом, подивіться що у нас робиться.

      Про  захищеність  сільських  людей,  Михайло Васильович, ви

 нічого  абсолютно  не  сказали. Ще з лютого місяця люди на руках

 тримають  так  звані судсидії, документи на......... одної тонни

 вугілля,  а  в  стінах  цього  парламенту Верховна Рада прийняла

 постанову,  що  сьогодні  як мінімум для того, щоб не замерзнути

 потрібно  людині  отримати  хотя  би  2-2.  5  тонни вугілля, цю

 брикету.  Так  от  з  лютого  місяця  сьогодні  люди тримають ці

 відповідні  документи  на  руках,  але палива нажаль через те що

 немає у місцевих бюджетах коштів, не можуть отримати і буквально

 з  15  жовтня починається опалювальний сезон, а як же цим бідним

 людям жити, як же їм обігріватись?

      Я  думаю, Михайло Васильович прошу вас, зверніть увагу тому

 що  люди уже в 95, 96 році замерзали -є такі випадки непоодинокі

 в  Україні,  а якщо ми їх підведем до такої ситуації, то це буде

 просто катастрофа.

      Отримання   пенсій   пенсіонерам  міських,  сільських,  ну,

 вибачте,  хіба  можна сьогодні розділяти на 60 на 40 відсотків і

 давати ті нещасні 20 і 30 гривень, сьогодні пенсія складає до 43

 гривні,  звичайно  за  них  прожити  неможна  та  ще  й  вони не

 впорядковане отримання. Я хотів би просити, Михайло Васильовичу,

 щоб  звернув  уряд  відповідно на це питання, звернув уряд на це

 питання увагу.

      Про  послуги  газифікації, надання послуг зрідженим газом в

 цьому  напрямку  взагалі  робота  з боку місцевих органів влади,

 обласних адміністрацій майже не проводиться.

      Я  хотів  би  б  сказати  декілька слів про те, що ми маємо

 внаслідок   цінової  неконтрольованої,  нерегульованої  політики

 ціноутворення. Продукція  сільського господарства у порівнянні з

 іншими  галузями  обезцінена: на одного працюючого отримано лише

 21,  3  мільйони карбованців прибутку (а в промисловості -123, в

 будівництві   -понад   100  мільйонів,  на  транспорті  -275,  в

 матеріально-технічному  забезпеченні -303 мільйони). Я думаю, що

 тут  якраз і шановний (якщо він шанований -він дійсно шанований)

 Віктор  Михайлович  і  Василь Миколайович повинні сказати з цієї

 трибуни  і  там же ж людям заявити, що дальше ж так працювати не

 можна.

      Я хотів би б сказати декілька слів про наших студентів, про

 наше  мабутнє,  тому  що без кваліфікованих кадрів ми не зможемо

 рухатись  вперед, ми не зможемо проводити реформу, яку необхідно

 проводити  у нашому агропромисловому комплексі, про необхідність

 наближення  людини,  щоб  вона  мала  можливість  розпоряджатись

 результатами  своєї  праці. Студент у сільських навчальних вузах

 отримує  від  7  до...  від  5  до  9  гривень в місяць, і то із

 запізненням на 2, на 3 місяці...

      Якщо  говорити  про те, що сьогодні грошова реформа у нас в

 країні  закінчилась і вона пройшла на високому рівні, я ніколи в

 житті  не  погоджусь з Віктором Михайловичем, який заявив нашому

 народу  і на весь світ про те, що вона пройшла нормально... Так,

 дійсно, ми сьогодні маємо свою валюту, ми сьогодні маємо грошову

 одиницю.  Але  давайте ми ж подивимся чесно і скажем, що це ж не

 за  рахунок  нашого  народу,  не за рахунок наших людей, тому що

 сьогодні заробітна плата сягає 20, 30, 40 гривень і не більше, а

 квартплата, а газ, електроенергія? Якраз цього не хватає...

      Тому  я  не можу погодитись (і це не тільки моя думка, а це

 думка  більшості  членів нашої Комісії з питань агропромислового

 комплексу.  Якщо  говорити  про  те,  як  розцінюють  наші члени

 комісії   проект  бюджету,  який  поданий  Кабінетом  Міністрів,

 Програму діяльності уряду, я думаю, шановний Михайло Васильович,

 це все буде просто... просто...я не можу такого слова підібрати,

 але  ми  зобов'язані  сьогодні  те,  про  що йде мова, зробити -

 причому  невідкладно,  тому що якщо ми ці питання не вирішим, то

 бюджет  1997  року,  програма - воно  просто..  її  не буде кому

 розглядати і не буде для чого! ..

      Я  знаю  проте,  що  народ  сьогодні на грані терпіння, але

 думаю,  що  наш  народ  наскільки  розумний  витривалий,  а вам,

 Михайло  Васильович,  я хотів би поросити і вимагаю, як депутат,

 як  громадянин  донести  ту тривогу і саме головне: сьогодні, ну

 другого немає, перше -це направити бюджетні кошти. Ми не виходим

 за  рамки  якісь  інші там, ми хочемо, щоб кінець кінцем всі ті,

 хто  несе  відповідальність  в першу чергу за виконання законів,

 поважали  себе і  поважали  навколо  себе людей.

      І  тому  я  прошу,  Михайло  Васильович, терміново потрібно

 прискорит  надходження  коштів.  Я  думаю,  що народнпі депутати

 доповнять  те,  що  я висловив від комісії і від с ебе особисто,

 але  хотів би, щоб ця розмова була, Михайло Васильович, не такою

 рядовою,  не  такою  обиденною,  як  ми проводили вже не раз при

 зустрічі  з  вами,  тому  що  дальше  по  суті  діла межу ту вже

 переступати неможна.

      Я дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Дякую і вам, сідайте, будь ласка. Шановні депутати,

 записалося  на  виступ  19  чоловік. Я переконаний, що нам всім,

 всім,  хто  записався,  є  що  сказати  та  власне всім, хто тут

 присутній.  Але  я  повторюю  знову  те  ж побажання -говоріть з

 приводу  або  рекомендацій  або  вимог  до  уряду,  виходячи  із

 необхідгності  виконувати  Закон  "Про бюджет", а відвести на це

 питання 20 хвилин, тому що ситуація виключно зрозуміла всім.

      Степанов  Михайло  Володимирович,  за ним Масенко Олександр

 Миколайович. Ідіть  сюди.

     

      СТЕПАНОВ.

      Уважаемый  Предсекдатель, уважаемые депутаты. Ну, я не буду

 говить  как  призывает  наш  Председатель  о  тяжелом  положении

 сельского  хозяйства,  хотя  мне  есть  о чем сказать. Общаясь с

 избирателями,   с   руководителями,   делаешь  вывод,  что  если

 сравнить,  что  было  лет  10  назад и теперешнее положение -это

 полный разгром.

      Я   буду   говорить  об  этом  Постановлении,  которое  нам

 предлагаемт Комиссия з питань  агропромислового   комплексу.

       Я  не  знаю, видел ли это Постановление юридический отдел,

 потому  что  у  меня  возник ряд вот таких интересных вопросов к

 составителям этого  проекта.

      Ну, вопервых, я после принятия нынедействующей Конституции,

 сомневаюсь,  что мы можем давать Правительству вот такие наряду,

 как  "забезпечити  в  повтому  обсязі,  терміново виділити і так

 далі".

      По-моему,  это  уже  не  дело  Верховного Совета. Верховный

 Совет  принимает  законы, аопределяет программу правительства, а

 Правительство  уже  само  и  "терміново  виділяє  і забезпечує в

 повному  обсязі".Это  первое.

      Второе.  Здесь предлагается провести организаторскую таботу

 по  "широкому  залученню людських ресурсів, в тому числі учбових

 закладів для  надання     сільському  господарству  допомоги".

       Для  того,  чтобы  это  сделать,  мы  должны  прежде всего

 изменить  положение  в  Законе  "Про  освіту", где категорически

 запрещается  всякое  отвлечение  учащихся  на  полевые  и прочие

 работы.

      И,  наконец,  здесь  вот  так,  знаете, очень тонко обойден

 очень  острый  для  нас  всех- вопрос.

      Я   цитирую:   "Пролонгувати   до  1  вересня  всі  долгові

 зобов'язання   (я   подчеркиваю  -"всі"!)  сільськогосподарських

 підприємств перед бюджетом  станом на  1  жовтня".

        Все  мы  прекрасно  знаем,  что  в  бюджет входит нынче и

 пенсионный  фонд,  я не против, чтобы долги в бюджет продлить, я

 буду  голосовать  "за",  но если здесь скрывается и, возможность

 для  сельськохозяйственных  предприятий  не  платить  пенсионный

 фонд,  то  я  предлагаю  здесь написать "крім пенсійного фонду".

 Потому  что  мы  уже  имеем  случаи,  когда  Правительство  шлет

 телеграммы на  шахты,  разрешает угольной промишленности по два

 месяца  не  делать  взносы в пенсионный фонд, чтобы этого еще не

 было  и  для сельского хозяйства. Получается, что за счет нищих,

 пенсионеров  мы  датируем угольную промышленость, а теперь будем

 датироват  еще  и сельского хозяйства. Поэтому я предлагаю здесь

 четко  написать:  "...  крім  пенсійного  фонду".  Чтобы не было

 возможностей  для руководителей сельского хозяйства уйти от этой

 обязаности. Но к сожалению мое время кончилось.

      Спасибо за  внимание.

     

      ГОЛОВА.    Масенко, за ним Степенко.

     

      МАСЕНКО.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати.

      Ви  знаєте  я  себе  якось  ніяково  почував,  коли отут на

 трибуні   стояв   віце-прем'єр-міністр   з   питань   сільського

 господарства.  Він  практично  зробив  статистичний  аналіз того

 стану  справ, який є в сільськогосподарському виробництві. Але ж

 не  сказав  а  як  вийти  з  цієї  ситуації,  в яку загнане наше

 сільське  господарство.  Ви  знаєте  стидно  було  слухати  його

 відповідь про те, що він підтримує ту політику державну відносно

 сільського  господарства, яка не дає позитивних результатів. Ну,

 що  тут  можна  чекати  в  подальшому?  Та, зрозуміло, що воно і

 дальше валитиметься, вже дальше нікуди.

      А  чому ми опинилися в такій ситуації? Мені дивно, прикро і

 стидно,  коли  серед депутатів тут частина виходить на трибуну і

 влаштовують   плач  Ярославни,  що  як  ми  опинилися  у  такому

 скрутному  становищі.  А  хто в цьому винен? А винні ті, що отам

 сидять,  що  отут  сидять,  всі  ми  разом схвалювали програми і

 президенські,  і  урядові, які довели наше сільське господарство

 до  цього  стану. І всі намагаються якось найти якісь об'єктивні

 причини.  Повірте,  що  цих причин немає. Це одні причини тільки

 можуть  бути  -тільки стихійне лихо. А решта, то все суб'єктивні

 причини.

      Таку  наругу,  яка  робиться  по  відношенню  до сільського

 господарства,   можуть  витримати  тільки  система  колективного

 господарювання.  Одноосібники,  фермери вже б давно розвалилися,

 не дивлячиь на те, що вони ще мають  пільги по оподаткуванню.

      Я   вас   закликаю,   я  вас  прошу,  молю  і  благаю  всіх

 реформаторів,  так  званих,  з вас проситься одне: дайте свободу

 селянину,  не заставляйте його силою закону, указу, чи постанови

 робити,  що  ви  хочете.  Дайте свободу, і хай селянин працює. Я

 прошу  вас застосувати один принцип відносно села: не треба селу

 нічого давати, не забирайте тільки з села. Одне вас проситься, і

 село  виживе, і село буде працювати. Вв ж дивіться, ціни обіщали

 на  зерно,  на сільськогосподарську продукцію по 30 мільйонів за

 тонну,   а   вже   дали   з   казначейства   обрахунки,  там  що

 заборгованість  складає, як порахуєш, так 23 мільйонів за тонну.

 Ну кого ми обдурюєм, і поки це буде?

      Я  хотів  би,  Олександре  Олександровичу, звернутись ще до

 вас,  до віце-прем'єра і до міністра. Все-таки дайте розшифровку

 детально   отих   37   процентів   профінансованих  на  сільське

 господарство.  Які  господарства,  в  якій  кількості  і де вони

 профінансовані?

      Що  я  пропоную  зараз,  так  як не було ніяких пропозицій?

 Розробити,  застосувати на протязі трьох днів надзвичайні заходи

 допомоги    сільськогосподарським   товаровиробникам   з   метою

 забезпечення        проведення        осіннього        комплексу

 сільськогосподарських  робіт.  Ну  що  це за держава? А якби, не

 доведи  господи,  оце  війна  була,  так  щоб ми не найшли чим і

 танки...  Та  я  не хрещуся. То тільки Чорновіл хреститься двома

 руками,  але  він  всеодно своїх гріхів не відмоле, хоть і двома

 хреститиметься. Але якби, так щоб ми не знайшли чим би заправити

 танки  і  літаки. Це  не держава, це не відношення до сільського

 господарства.

      І   на   закінчення   ще  закінчення  ще  одне,  Олександре

 Олександровичу,  прошу,  щоб внести таке доповнення у постанову.

 Ну  написано  в  проекті постанови: до 15 листопада відзвітувати

 про виконання постанови. Та позамерза все до 15 листопада. Де ми

 живемо? Чи ми на Масі, чи де? До 15 жовтня і не дальше треба щоб

 розвітували, як іде хід сільськогосподарських робіт.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Тут  написано -до 20 жовтня, але не хотів би ще 20

 жовтня  таке ж  засідання  проводить.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну  в  мене  на  руках  до 20 жовтня. Ну це окреме питання.

 Степенко, будь ласка. За  ним  Чернявський.

     

      СТЕПЕНКО.

      Шановний  головуючий!  Шановні  колеги!  Шановні  виборці і

 члени  уряду! Ви знаєте, влада -сильна правдою. Я це не один раз

 говорив і от коли ми говоримо один одному правду, ми можем вийти

 з  положення,  а  якщо ми говорим неправду -ми ніколи з нього не

 вийдем.  Ну ви от послухайте. Сьогодні була доповідь -я розумію,

 нові люди - і віце-прем'єра, і голови комісії.

      В  комсомолі  колись був такий лозунг, красивий лозунг -"Не

 пищать, а робить справу." Як на флоті -робить, поки не зробиш.

      Ну  що  ви  сьогодні  почули?  Який  вихід  з становища. Ну

 абсолютно іде  розміва.

      Я хочу внести конкретні пропозиції. Я б хотів... Я розумію,

 Анатолій Ілліч, ви тільки (...........) (...........) Я не вірю,

 що  ви не понімаєте ситуацію. Я знаю по спільній роботі, бачив в

 окопах(...........)  Віктора  Олексійовича.  Ну  раді  Бога,  ну

 прислухайтесь  ви, ну зробіть якусь раду там з кращих керівників

 господарства!  Тому що ці всі... В нас немає сьогодні аграрників

 у  Верховній Раді з організованих. Ви ж чули й сьогодні. Обратно

 там  кажуть:  як  це,  Селянської партії не буде? Це ж партія...

 вибори  ж  скоро. Что же  ми  делаєм.

      Її  не  буде.  І  оцих  порад  не  буде нормальних. Я вношу

 пропозицію, щоб щось рішить нада конкретно, а не взагалі.

      Перше  питання. Я вас прошу. Ви говорите за взаємозалік. За

 який  взаємозалік  можна  вести  мову, коли в взаємозаліку умова

 така:  якщо погоджується той, хто винен за здану продукцію селу.

 та  що  це  за  взаємозалік?  Навіщо  знущаться  з цього? Тепер.

 Скасувати  негайно.  Штрафи,  різні  пені  за  те, що не платить

 сільховиробник.  якщо  держава  йому  винна гроші. Ну хіба це не

 можна  зробить ,  хіба  ви  цього не  бачите.

      Друге.  Єдиний  податок  на  землю.  Скільки за нього можна

 балакать?  Я  вам скажу, Михайло Васильович, я коли був, от була

 розмова  і  на  комісії, так званій аграрній, і була в Кабінеті,

 мене звинували, кажуть: "Що це Степенко, він же хоче, щоб сильні

 були!"  Так  хто ж калік, кроме нас, люблять в світі екномічних,

 скажіть мені?

      Ми  не дамо можливість тому, хто хоче працювать. Хіба це не

 завдання людей нових, які туди прийшли?

      Третє питання: розрахунок за продукцію. Та, в кінці кінців,

 хіба це вже так важко, або сказать, розраховуємось, сказать: "Ми

 пошуткували". Ніяких грошей не буде.

      Третє  питання: підтримка власного виробника. Шура, я прошу

 не заважать. Підтримка власного виробника.

      Ви  дивіться,  я  писав  за  це  в "Голосі України", я буду

 називать... за 30 серпня. Ми везем отой мотлох зарубіжний, сотні

 тонн  пшениці, тисячі тонн, тисячі тонн соняшнику, ячменю. Хіба,

 ви думаєте, я наводив вам: Львівський хімагро.... Ну, поняли, що

 воно  таке.  Агромаш.  Бородянка.  Одеський завод по виробництву

 плугів:  та  там  же  142 роки вже їх роблять. За рубіж можна за

 зерно домовляться, а тут - ні.

      І  іще останнє. Олександре Олександровичу, я прошу, може, я

 тільки боюсь, щоб...Ну, я не сказав те, що я думаю, до кінця.

      Підтримка   тваринництва.   Ну,   хто   ж   буде  вироблять

 тваринницьку  продукцію, якщо, ви кажете, дотації розробляються.

 Де  вони,  покажіть  мені?  Я  їх  не  бачу. Кожна велика рогата

 худоба,  голова  великої  худоби  дає збитки господарству (я вам

 точні  цифри  даю)  16  мільйонів,  або 160 гривень. Хто буде її

 вироблять?

      Ви    мені    ще    останнє    скажіть:    протиепізоотичні

 міроприємства...  Люди  добрі, схаменіться, тому що, якщо ми тут

 втратимо, то вже взагалі буде ні з чим працювать. І за селекцію,

 і за все інше.

      І на закінчення я хочу зачитати з "Голосу України". Був мій

 колега  по  першому  збору Павличко, який казав, що колгоспи -це

 чуть  лі  не  злодії.  Дивіться:  що  він  сьогодні  пише: "Якщо

 сьогодні  згори  буде  команда  розшматувати  колгоспи  чи КСП і

 зробити  з  них  щось  таке  невідоме, то залишимось без хліба і

 будемо   мати   новий  революційний  клас.  Я  б  хотів,  щоб  і

 Яворівський, мій друг і опонент, і всі схаменулись поперед новим

 революційним класом. Дякую

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Зараз...  Я прошу, ну, я не міг перебивати

 таку  гарячу  промову  Василя  Івановича,  як ви розумієте, тому

 Чернявський, за ним Чулаков.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні члені уряду,

 шановні  колеги, шановний народ України! Пам'ятаєте мій виступ у

 лютому місяці з цієї трибуни, коли я сказав прогноз що нас чекає

 по  кінцю року? Якби ви знали яка буря знялася у всіх кругах, що

 Чернявський  сказав.  Маємо  сьогодні, по Кравчуку, те що маємо.

 Половина  продукції немає не хліба, ні молока, ні м'яса, нічого.

 Якщо   прислухатись   до   Степенка,  то  я  з  ним  погоджуюся,

 схаменуться  треба  нам  і  схеменуться всім, тому що сьогодні я

 чув,  що  в  Малазії,  Гонгонзі  і так дальше уже праця уже дуже

 дорога, треба дешеву робочу силу і це нам напевне готують.

      Я  повинен вам сказати сьогодні без емоцій виступати просто

 неможливо, тому що вже, якщо раніше сміялись, плакали, надіялись

 на  щось  люди,  сьогодні  наші  виборці  як у том анекдоті лише

 сміються,  тому  що вже взяти з них нічого, по року не отримують

 заробітну плату, а з їх всяки побори, всяки побори, штрафи і так

 дальше.  Несвоєчасно  заплатив туди, несвоєчасно заплатив туди і

 таке інше, і нажаль я, звичайно мені легше критикувати і Михайла

 Васильовича, і Анатолія Ілліча, тому що це, як сказать, ми разом

 співпрацювали  і  так  дальше,  але  я  критикував  і Саблука, і

 Тарасика  в  тому, що вони неправильно інформували і керівництво

 держави, що це не той шлях, яким сьогодні ідемо.

      Дивіться,    Михайло   Васильович,   насінництво   сьогодні

 практично   знищено.  Кожне  господарство  насінницьке  сьогодні

 поставлено перед вибором  -  знищити племінну худобу, чи знищити

 насіння,  еліту  і  т. д. на корм. Щото надо... Ми же прийняли в

 бюджеті на підтримку селекції і в тваринництві, і в насінництві.

 Де  ці  кошти?  Чому  вони  не виділені і не використовуються за

 призначенням?

      Потім.  Проводили  багато  висловів  у Чубинськом (?). Дуже

 великі  затрати  проводили  на  це, дуже велика реклама, але там

 одиночні  були  машини і худобу, Михайло Васильович, це прямо по

 вашій вже лінії  -  сьогодні  арбітражні суди Сумщини займаються

 тим, що відшкодовують із господарств оті 50%, які ми обіцяли, що

 повернем тим, хто придбає на аукціонах племінну худобу, сьогодні

 відшкодовують  і  ми  заробляєм  з  більшим,  так сказать, борги

 господарств,  враховуючи, що ще треба платити арбітражним судам,

 а  там  до  10%,  це  надто високі суми. Ми є виділили в бюджеті

 кошти на відшкодування тих 50%. Знову - де ж вони?

      Я  вже  не  говорю...  Закінчую, Олександре Олександровичу,

 от..  Я  вже  не  говорю  за  те,  що  сьогодні  1 день не бідне

 господарство, не з низькою продуктивністю - господарство, яке доє

 сьогодні  пуд  молока,  за  місяць  не  може,  здавщи це молоко,

 відшкодувати   затрати   на  електроенергію,  на  різні  поточні

 витрати,  не говорячи вже про затрати... Що ж це таке робиться?!

 Яка  ж  це цінова політика -підтримка отих 200 мільярдів гривень

 на  1995 рік -  це  вже  великий  шлях  уперед,  але  ж  він  не

 відшкодовує те, що заплановано...

      Я  думаю,  що  не віривши ці питання надвичайно складні, ми

 напередодні  розгляду  і  Програми  уряду, і бюджету, якщо ми не

 вирішимо  їх  отут зараз всі разом, то сьогодні говорити про те,

 що в наступному році буде урожай... Сьгогодні ж уже не ..........

 не  вносять добрив 7 кілограм, ми вже говорим, що внесли, так це

 дуже багато. А 150 треба!

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Чулаков Євген Родіонович від фракції аграників, ну,

 від  фракції... Я  прошу  все одно  вкладатися  в Регламент.

     

      ЧУЛАКОВ.   Шановні  народні  депутати,  сьогодні  Олександр

 Олександрович   Мороз   оголосив  про  об'єднання  2-х  фракцій:

 Селянської  партії  та  "Аграники  за  реформи"  в  єдину  групу

 "Аграрники  України".  До  об'єднання  в  аграрну  групу привела

 ситуація, котра склалася в Агропромисловому комплексі.

      2 роки роботи в Верховній Раді цього скликання показали, що

 розрізненість  депутатів  дозволили окремим структурам проводити

 законодавчу  політику,  котра  привела  нас  до такого страшного

 становища.

      Сьогоднішнє  звернення комісії АПК ми просили б рахувати як

 звернення  депутатської  групи  "Аграники України". Я не знаю як

 реагувати  на... шановного депутат Борзих, але хотів би сказати,

 що  дійсно наша думка -сьогодні на селі дуже складне становище і

 приккрашить нам не треба  цього.

      В  середньому  отакі дані я хотів би привести. В середньому

 рівень  задоволення  попиту людей в Україюні в 1995 році складав

 по  молоку  -46  відсотків,  по  м'ясу  -30, по картоплі -34, по

 овочам - 30,   по  фруктам - 19.

      В  поточному  році,  вірогідно,  впадуть  ще данні на 10-15

 пунктів.

      Особливо   негативно  для  здоров'я  людей  є  недотримання

 біологічно  необхідного  тваринного  білка.  Рівень  задоволення

 попиту  по  цій  групі  товарів  складає 30-46%.

      Катастрофічно бідний харчування на вітаміни і амінокіслоти,

 які  мають  надходити  з  овочами  і фруктами  - 19-30%.

      Проте,  найбільш характерним для оцінки ситуації є динаміка

 попиту  на хлібопродукти-74% всього. Картопля -34. По цим групам

 по  данним Мінздраву ринок був раніше пересичений, а зараз кожна

 четверта  людина  України  не доїдає  хліба. Відкіля ж візьмуться

 діти?

      Ми   не  повинні  сьогодні  допустити  чергового  плачу,  а

 добитись конкретних  дій  з боку  Прем'єра  та  Президента.

      І  ставимо  конкретні  питання.  Кажуть,  що  треба  гроші.

 Відкіля  їх взять? Звертаємось до виконавчої влади: віддайте те,

 що  належчть селянинові, те, що заплановано в бюджеті. Конкретно

 я  називаю.  В  бюджеті закладено 160 трильйонів карбованців під

 закупку. Надано половину. Віддайте 80 трильйонів карбованців під

 закупівлю  зерна,  буряка,  соняшника.

      Друге.  В  бюджеті  заплановано 25 трильйонів карбованців -

 повернення   за   будівництво  соціальної  сфери.  9  трильйонів

 повернулись  заліком  за  електроенергію, чим, правда, остаточно

 загубили   будівельників   села,   але  все-таки  повернули.  16

 трильйонів -ми ставимо питання сьогодні віддати. 6, 5 трильйонів

 карбованців  за  зерно 1994 року до цьогго часу не повернуто. Ми

 також ставимо питання віддати.

      Сьогодні  виробник  здва  більше  1  мільйона  тон  зерна в

 рахунок  Держконтракту та регіонального замовлення, а це складає

 20 трильйонів карбованців. Продукція сьогодні лежить в державних

 застіках, а  грошей немає. Віддайте.

      Питання   повернення  грошей  селянинові  треба  вирішувати

 негайно.   До   15   жовтня  треба  віддати  ці  120  трильйонів

 карбованців. І ці гроши ми не просимо, а вимагаємо. Це дозволить

 і  досіяти  озимену  на  Півдні, і убрати, і переробити буряк на

 площі в мільйон 300 тисяч гектарів, і убрати сонячник на площі в

 півтора  мільйони  гектарів,  і  вспахати  зяб  на  площі  в  20

 мільйонів гектарів. Якщо ми цього не зробимо, то половина врожаю

 залишиться  у  полі.  Ми  пропонуємо і конкретні заходи, просимо

 Верховну Раду  затвердити, а Кабінет Міністрів її виконати.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Карасик  Владлен  Михайлович,  там  одна  хвилина

 залишилася. Будь ласка.

     

      КАРАСИК В.М.

      Уважаемые  товарищи, положение в агропромышленном комплексе

 сегодня   сложное   и   я   полностью   согласен  с  предыдущими

 выступающими,  которые  излагали  суть проблемы. Но я думаю, что

 это   предмет  особого  разговора,  и  скорее  всего  он  должен

 произойти при обсуждении программы Правительства.

      Сегодня,  товарищи,  мне  кажется,  мы  несколько  ушли  от

 главной темы. И к сожалению, уважаемые коллеги, не все вы знаете

 истинное  положение  вещей, которые сложылись в агропромышленном

 комплексе  на  сегодняшний  день.  Сегодня ситуацию как-то можна

 исправить,  и  я  не  разделяю оптимизма уважаемого мной Михаила

 Васильевича,  что  задача будет решена. Если Президент, Премьер-

 министр,  парламент,  вы,  Александр   Александрович,  все ветви

 власти  не  приймут чрезвычайные меры по спасению уже выращеного

 урожая,   значит   Украины   останется,   заявляю  вам  со  всей

 ответственностью,  без  сахара,  без  подсолнечного  масла и без

 зерна кукурузы, так как половина площадей уйдет просто под снег.

 Вот какая реалия на сегодняшний день.

      Я    не    хочу   делать   полного   анализа   всего   хода

 сельскохозяйственных  работ  осеннего комплоекса. Остановлюсь на

 близкой  мне  теме  уборки, и теме уборки и переработки сахарной

 свеклы.  Вдумайтесь,  товарищи,  на  сегодняшний  день  ситуация

 такая,  какая  не была за все послевоенные годы. Тогда, когда мы

 убирали  сахарную  свеклу... Вот сидит Василь Михайлович, знает:

 подкемниками  и  коньми.  Вдумайтесь: на сегодняшний день убрано

 всего  лишь  10-12  процентов  свеклы.  Я сегодня переговорил со

 многими  районами: не убирают не только колхозы, целые районы не

 убирают.

      Мы   свеклу   не  уберем,  если  мы  не  прыймем  всех  мер

 неординарных.  Свекла убирается в сентябре 50%, а сегодня 10-12.

 Вы вдумайтесь!

      На сегодняшний день из 192 сахарных заводов работает только

 71. 121 завод не работает по Украине.

      На   сегодняшний   день   сделано   не  150  тысяч,  Михаил

 Васильевич,  а  всего лишь 83 тысячи тонн сахара, если в прошлом

 году сделано было полмиллиона.

      Поэтому, главные причины я не услышал. Надо прямо говорить:

 главные   причины   состоят   сегодня...  Не  место  говорить  о

 диспаритете  и  прочем.  Главная причина сегодня: нет дизельного

 топлива, не отремонтированы комбайны, низкая дисциплина.

      И  если  мы  сегодня  не  поймем  этого,  и  если в течение

 ближайших двух-трех дней, уважаемый Михаил Васильевич, уважаемый

 Павел  Иванович,  мы  не  получим дизельного топлива. Вы привели

 сегодня  прекрасные  расчеты, но мы ж их слышим не первый раз. А

 дизельного  топлива нет, нет сегодня запасынх частей, в колхозах

 нет копейки для того, чтоб их приобрести.

      Сегодня  я  вношу предложение: найти их где угодно, у любых

 источников,   даже  в  государственном  резерве,  дать  какую-то

 копейку   колхозам,  совхозам  для  того,  чтоб  мы  убрали  уже

 вырощенное. дать какие-то минимальные кредиты.

      Поэтому,  уважаемые  коллеги,  я  не так часто выступаю, но

 сегодня  я  благаю  вас,  умоляю  вас -примите это постановление

 Верховного  Совета.  Если мы его не примем, завтра будет поздно.

 Благодарю  за  внимание.

     

      ГОЛОВА.  Ми  закінчили  обговорення інформації співдоповіді

 голови  комісії.  на  ваш розгляд пропонується проект постанови,

 який   я  зараз  прочитаю в  постановчій  частині.

      "Верховна Рада   постановляє:

      1.  визнати,  що  невиконня  урядом  в повному обсязі вимог

 законів  України  "Про Дежаний бюджет України на 1996 рік", "Про

 пріритетність  соціального  розвитку  села  та  агропромислового

 комплексу  в  народному  господарстві",  постанов Верховної Ради

 України   "Про  подолання  кризового  стану  в  агропромисловому

 комплексі"  та  "Про  забезпечення  проведення  весняно-польових

 робіт  в 1996 році" в значній мірі зумовило подальше ускладнення

 ситуації  в агропромисловому комплексі і поглибило кризове явище

 і  підвищило  соціально-правову  в  суспільстві,  поставило  під

 загрозу   економічну  безпеку   держави.

      2.  З  огяду  на  надзвичайне  становище, в якому опинилося

 сільськогосподарське  виробництво, зокрема проведененя комплексу

 осінньо-польових   робіт   та   підготовки  до  зимівлі  Кабінет

 Міністрів  України  забезпечити  в  повному обсязі виконня вимог

 законодавчих  актів,  зазначених  в  пункті  1  цієї  постанови.

      Терміново виділити сільськогосподарським товаровиробникам у

 вигляді  товарного  кредиту пально-мастильні матеріали, техніку,

 запасні  частини,  мінеральні  добрива,  засоби  захисту та інші

 матеріально-технічні   ресурси,   які  знаходяться  у  власності

 держави,  включаючи  державний резерв та в структурах інших форм

 власності.

      Заборонити  відколючення енергії, електроенергії і газу, що

 виділяється  для  потреб сільськогосподарських товаровиробниів в

 період для виконання основних технологічних виробничих процесів.

      Провести   організаторську  роботу  по  широкому  залученню

 людських  ресурсів,  насамперед  військових  частин  та  учбових

 закладів,   наданню   господарствам   допомоги   всіма  наявними

 технічними  ресурсами  для  прискорення  завершення збору урожаю

 цього року.

      Запровадити постійний контроль щодо забезпечення проведення

 всього  комплексу  осінно-польових  робіт  в  допустимі  строки.

 Формування  продовольчих  ресурсів, фінансування та кредитування

 потреб  цієї  галузі,  виділення для них необхідних матеріально-

 технічних  ресурсів,  а  також  посилити вимогливість до органів

 місцевої  влади всіх рівнів та керівників міністерств і відомств

 з цих питань.

      Запровадити  систематичне  широке висвітлення стану справ в

 агропромисловому  комплексі,  створити  при  Кабінеті  Міністрів

 України   комісію   по   розв'язанню   надзвичайних  ситуацій  в

 агропромисловому комплексі на чолі з Прем'єр-міністром.

      Пролангувати  до 1 вересня 97 року всі боргові зобов'язання

 сільськогосподарських  підприємств,  риболовецьких господарств і

 цукрових  заводів незалежно від форм власності та господарювання

 перед бюджетом станом на 1 жовтня 96 року.

      Провести   до   25   жовтня   цього   року   розрахунки   з

 сільськогосподарськими  товаровиробниками  за реалізовані ними у

 1994  році  зерно  державі.  При  розробці  Податкового  кодексу

 включити  в  нього  пропозиції,  викладені  в  проекті концепції

 податкової політики в агропромисловому комплексі, розробленому в

 Комісії   Верховної   Ради  України  з  питань  агропромислового

 комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села.

      3.  Кабінету Міністрів України про виконання цієї постанови

 доповісти Верховній Раді України до 15 листопада 1996 року.

      Тут  є  ще цілий ряд проектів документів, доповнень до цієї

 постанови,  які  вносять  депутати Петренко, Донченко, Черенков,

 Борзих,   Степанов,   Єськов,   Анісімов  і  інші.  Я...  Ландик

 виступав... Я прошу за стенограмою комісії, взявши за основу цей

 документ,   підготувати   остаточну  редакцію  цього  документу,

 згадавши там і те, що пропонував депутат Степенко відносно пені,

 відносно  тарифів,  таможних  тарифів і т. п. Я прошу цей проект

 постанови проголосувати за... проект постанови за основу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я за основу прошу проголосувати! Будь ласка.

     

      "За" - 290

     

      За основу рішення прийнято 290 голосів.

      Доповнення,  будь ласка, дайте комісії Даниленка доповнення

 у  кого, хто є  пропозиції, будь ласка, ми в постанові поставимо

 остаточне  голосування  на  завтра. А... завтра примем постанову

 остаточно,   тому   що   врахувати    неможна,   ну   так  можна

 проголосувать,  але  треба записати все те, що буде корисним для

 уряду завтра в ранці.

      Тепер.   Була   пропозиція,   прошу   уваги.   В  контексті

 сьогоднішньої  інформації  Кабінету  Міністрів, депутат Анісімов

 просив  кімлька  хвилин, 1 хвилину буквально для пропозиції, яка

 повинна  бути  нами використана, я просив би надати йому слово 1

 хвилину,  будь ласка. Увага.

     

      АНІСІМОВ.

      Уважаемые народные депутаты, уважаемые члены правительства.

 Пользуясь   вашим   присутстивием   в   предверии   рассмотрения

 Государственного  бюджета, хочу напомнитиь некоторые нормативные

 акты,  которые  должны  быть  выполнены  и представлены депутатм

 Верховного  Совета.  Один  из  них  -это расчетная величина межы

 малозабезпечености  и  ее  нормы. Это социальный норматив нашего

 благополучия и при рассмотрении Госудасртвенного бюджета я лично

 буду  предлагать,  чтоб  это  стало  преамбулой Государственного

 бюджета.

      Но   эта  норма  говорит  о  следующем. Перед рассмотрением

 Государственного   бюджета   вместе  Правительство,  профсоюзные

 организации  подают  расчетную норму народным депутатам. Поэтому

 предлагаю    народным   депутатам   поддержать   меня,   сделать

 протокольное  поручение  Правительству,  чтобы к 15 октября 1996

 года эта расчетная норма межи малозабезпечення была представлена

 в Верховный  Совет.

      В  случае  непредставления  ее депутатам Верховного Совета,

 предлагаю не рассматривать Государственный бюджет на 1997 год.

      Прошу за  это проголосовать.

      

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Я  позавчора  відправив  листа

 Кабінету  Міністрів з цього приводу, і підтримую повністю те, що

 пропонує Леонід Анісімов, і прошу проголосувати таке протокольне

 доручення  Кабінету  Міністрів з приводу необхідності до 15 числа

 представити    Верховній    Раді    розрахункову    норму   межі

 малозабезпеченості для її затвердження перед розглядом бюджету.

      Ставлю на голосування цю  пропозицію. Будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято, 276 голосів.

      Депутати,  які  не  виступили,  але  записались  на  виступ

 обговорення  інформації  Уряду, я прошу свої пропозиції здайте в

 комісію  для  опрацювання і врахування в проекті постанови, який

 ми завтра остаточно проголосуємо.

      Слово  має  голова лічільної комісії. Будь ласка. Заступник

 голови лічільної комісії Павловський Михайло Антонович.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

      Шановний Голово, шановні народні депутати.

      Дозвольте  оголосити  протоколи лічільної комісії. Протокол

 номер 28 засідання лічільної комісії Верховної Ради України "Про

 затвердження  форми  бюлетня для таємного голосування по виборах

 заступника Голови Верховної Ради України".

      Лічільна   комісія   вирішила  затвердити  форму,  якою  ви

 голосували.

      Протокол  номер  29  засідання  лічільної комісії Верховної

 Ради  України.  Присутні  члени  лічільної  комісії. Слухали про

 підсумки  таємного  голосування  по  виборах  заступника  Голови

 Верховної  Ради  України. У бюлетень для таємного голосування по

 виборах  заступника  Голови Верховної Ради України була включена

 кандидатура  Мусіяки Віктора Лаврентійовича.

      На   підставі  результатів  таємного  голосування  лічільна

 комісія   встановила.   Загальна  кількість  народних  депутатів

 України,   обраних  на  час  проведення  сесії  -418.  Кількість

 народних  депутатів України, повноваження яких визнані Верховною

 Радою  України  -418.  Кількість народних депутатів України, які

 одержали   бюлетні  для  таємного  голосування  -338.  Кількість

 народних депутатів України, які взяли участь в голосуванні -333.

      Результати   голосування.   Кількість  голосів  поданих  за

 кандидата - 277.

      (ОПЛЕСКИ)

      Кількість  голосів  поданих  проти  кандидата  -55.  І один

 бюлетень визнаний недійсним в зв'язку з надписом  "Вітаю".

      (СМІХ В ЗАЛІ).

      Відповідно  до частини першої статті 88 Конституції України

 та  статті  4.  3.  6 Регламенту Верховної Ради України Лічильна

 комісія  вирішила:  вважати обраним заступником Голови Верховної

 Ради України Мусіяку Віктора Лаврентійовича.

      Підписи.

      (ОПЛЕСКИ)

     

      ГОЛОВА.   Михайло   Антонович,   одну   хвилиночку   уваги.

 Михайло  Антонович, я думаю, що у нас є всі підстави поздоровити

 Віктора  Лаврентійовича  з  високою  довірою, і з відповідальною

 посадою і нехай він сяде на своє місце, будь ласка.

      (Оплески)

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Протокол  ь 1 засідання Лічильної комісії

 Верховної  Ради  України  про  затвердження  форми  бюлетня  для

 таємного  голосування  по  виборах  членів,  по  виборах  членів

 Конституційного Суду України.

      Лічильна  комісія  вирішила  затвердити  форму,  по якій ви

 голосували.

      Протокол  ь  2  засідання Лічильної комісії Верховної Ради.

 Присутні  члени  Лічильної комісії слухали про підсумки таємного

 голосування по виборах членів Конституційного Суду України.

      У  бюлетень  для  таємного  голосування  по  виборах членів

 Конституційного   Суду   України   були   включені  кандидатури:

 Винокурової  Людмили Федорівни, Костицького Михайла Васильовича,

 Мироненка  Олександра  Миколайовича,  Розенка Віталія Івановича,

 Сінченка Сергія Григоровича і Яценка Станіслава Сергійовича.

      На   підставі  результатів  таємного  голосування  Лічильна

 комісія   встановила:   загальна  кількість  народних  депутатів

 України,  обраних  на  час проведення  сесії  -  418;  кількість

 народних  України,  повноваження  яких  визнані  Верховною Радою

 України -418; кількість народних депутатів України, які одержали

 бюлетні   для  таємного  голосування - 334;  кількість  народних

 депутатів України, які взяли участь в голосуванні - 323.

      Результати   голосування.  Кількість  голосів,  поданих  за

 кандидата:

      Винокурова Людмила Федорівна:  180, проти - 143.

      Костицький Михайло Васильович: 235, проти 88.

      (Оплески)

      Мироненко Олександр Миколайович: за - 231, проти - 92.

      (Оплески)

      Розенко Віталій Іванович: за - 239, проти - 84.

      (Оплески)

      Сінченко Сергій Григорович: за - 199, проти 124.

      І Яценко Станіслав  Сергійович. За - 287. Проти - 36.

      (Оплески)

      Відповідно  до  пункту  26  частини 1 статті 85 Конституції

 України  та  глави 3. 7 статті 5. 2. 7 Регламенту Верховної Ради

 України   лічильна  комісія   вирішила:

      вважати   обраними  членами  Конституційного  суду  України

 Костицького    Михайла    Васильовича,    Мироненка   Александра

 Миколайовича,  Розенко  Віталія  Івановича  і  Яценка Станіслава

 Сергійовича. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати,  дозвольте  від  вашого  імені

 привітати  обраних  в склад, призначених Верховною Радою членами

 Конституційного   Суду,  суддями  Конституційного  Суду  Михайла

 Васильовича   Костицького,  Олександра  Миколайовича  Міроненка,

 Віталія  Івановича  Розенка,  Станіслава  Сергійовича  Яценка  і

 побажати  їм  успіхів  у  роботі,  а  цей успіх буде визначатися

 їхньою принциповою позицією і вірністю Конституції і законам.

      Я хочу від вашего імені сердешно їх привітати з обранням.

      О П Л Е С К И.

      Крім  того, я хотів би првітати теж і високим рівнем довіри

 до  інших кандидатів, які балотувались на цю високу посаду, тому

 що  в  нашому непростому сесійному залі одержати, наприклад, 200

 чи  199  голосів  , чи 180 -це надзвичайно складно. І тому це ще

 одне підтвердження, що висунуті достойні кандидатури, які можуть

 виконувати  відповідальні  ділянки  роботи  за довірою Верховної

 Ради.

      Крім  того,  я  вваждаю,   що   ближчим часом ми внесемо ще

 кандидатури  на  обрання  в склад Конституційного Суду і ми таки

 сформуємо Конституційний Суд в тій  частині,  котра    належить

 Верховній  Раді  України.

      Хочу...

      Протокол  не  затверджується,    підписується  Постанова.

      Прошу  ще  раз,  користуючись  нагодою, побажати всій нашій

 Верховній  Раді  у зв'язку з обрання заступника Голови Верховної

 Ради    успіхів  у  поліпшенні законодавчого  процесу.

      Роботи  буде  дуже  багато  для Віктора Лаврентійовича, для

 всіх  вас,  для Комісій. Я сподіваюсь на те, що ця робота буде

 реалізована  успішно.

      Спасибі. Засідання відбудеться завтра о 10 годині ранку.

       А,  хвилинку.  Віктор  Лаврентійович  просив  слова.  Будь

 ласка.  Слово має заступник Голови Верховної Ради Мусіяка Віктор

 Лаврентійович.

     

      МУСІЯКА  В.  Л.  Я хочу всім вам щіро подякувати за довіру.

 Повірте  це  для  мене  висока  честь. І повинен вам, можливо це

 чисто  приватна  така  моя оцінка, але я вважаю, що знову правим

 оказався  наш  Президент,  шановний Леонід Данилович Кучма, коли

 він сказав, що у цієї Верховної Ради  здоровий  організм.

      Дякую вам.

     

      (ОПЛЕСКИ)

     

      ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійович, спасибі вам за слова "Правий

 був Президент", але ще більш права Верховна Рада .

      Спасибі.