ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ*

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  6  г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

      Веде  засідання  Перший заступник Голови  Верховної  Ради

      України  ТКАЧЕНКО О.М.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, прошу ставити картки

 і зареєструємся. Включіть, будь ласка, систему.

      Зареєструвалося  331  народний  депутат.  Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

       Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

       Вітренко Наталя Михайлівна звертається до Прем'єр-міністра

 України  стосовно обгрунтування необхідності прийняття Кабінетом

 Міністрів    Постанови   про   тимчасове   обмеження   вивезення

 давальницької  сировини  для  виробництва  окремих видів готової

 продукції  від  30  листопада  1996  року  за  номером  429, яка

 суперечить  чинному законодавству оскільки обмежує ввіз 39 видів

 готової  продукції,  а  не  вивіз  окремих  видів  давальницької

 сировини.  Прошу проголосувати.

       За -

       Шановні колеги.  Щось не зрозуміло?

      Я  прошу зайняти місця і давайте голосувать. Включіть, будь

 ласка, систему і проголосуєм.

      "За" -

      Охріменко   Конститантина  Олександровича  до  Генерального

 прокурора   України  в  зв'язку  з  невдоволенням  відповідю  на

 звернення   стосовно   перевірки   обставин  смерті  громадянина

 Гайового і необхідністю проведення належної експертизи.

      Прошу проголосувать.

      "За" -

      Шановні  колеги,  я  не  розумію,  ми  на  сесію прийшли чи

 поговорити.  Ну,  не голосує 100 чоловік. Або так голосуйте, або

 так. Ну, так  же не можна.

      Група депутатів: Симоненко, Марковська всього 21 чоловік до

 Прем'єр-міністра   України  стосовно  необхідності  оприлюднення

 списку авторів та посадових осіб, які розробляли пакет законів з

 питань  оподаткування, та  притягнення  їх  до відповідальності,

 оскільки ні з юридичного, ні з економічного погляду ці документи

 не  відповідають  ідеям  захисту вітчизняного товаровиробника та

 покращення  життєвого  рівня  широких  верств населення, в першу

 чергу, незахищених.

      Чернявському , будь ласка, слово.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую, Олександре Миколайовичу.

      Депутат Чернявський, Сумський виборчий округ.

      Я хотів би доповнити те, що ви сказали. Виступаюячи вчора в

 Сумах,  Президент повідомив Україну і тих, хто там були, про те,

 що ці законопроекти, які погіршують різко стан нашого населення,

 соціальний  захист,  з  ним  не  погоджені,  і  що він ніколи не

 допустить цього.

      Тому  я  думаю,  чого  ж  ми  це  кілька  днів  обговорюємо

 законопроекти, які не погоджені з керівником нашої держави?

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Група   депутатів...  Шановні  колеги,  група

 депутатів  запит  зробила,  ми  повинні  направиить,  а  Кабінет

 Міністрів  і  Прем'єр-міністр  дадуть нам відповідь. Я ставлю на

 голосування цей запит.

      "За" -

      Група  депутатів:  Хмельовий,  Хунов,  Камінський  та інші,

 всього  27  чоловік  звернулись  до  Прем'єр-міністра  України в

 зв'язку   з   невиконанням   доручень   Кабінету  Міністрів  про

 відновлення  роботи  Славянського  солевиварювального комбінату.

 Будь ласка, голосуєм.

      "За" -

      Шановні   колеги,   для   заяви   я  надаю  слово  депутату

 Яворівському. З місця, з місця.

      Заява поступила вчора від Яворівського. Я йому надаю слово.

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Володимир   Яворівський,   Демократична   партія   України,

 Світловодський  виборчий округ. Шановні колеги! Шановні виборці!

 Ця моя заява -це не імпровізація. Я багато над нею міркував. Ось

 її  зміст.

      "Шановні  народні депутати! Через рік практично ми складемо

 свої  повноваження.  Уже  зрозуміло, що ми не зможемо принципово

 змінити  економічну  ситуацію,  мабуть  не наступить і злагода в

 політичному  житті.  Та  ми  маємо час, щоб (...........) хоча б

 один гріх, який стався за нашою участю, або за нашого потурання.

 на  популярному  гаслі  боротьби  з корупцією та місцевою мафією

 багатьох  з  нас  обрано  до  парламенту.  Та й другий Президент

 України поклав це гасло в основу своєї програми і виграв вибори.

 Та  вся  щоденна  робота  по  викоріненню  цього розповсюдженого

 суспільного  зла лягла на прокуратуру. Перш за все на Генеральну

 прокуратуру  і на  позицію  і  дії Генерального  прокурора.

      Згадайте,   як   шаленно   закрутився   каральний   маховик

 незабутнього  Дацюка  в 1994 році. Суспільство затамувало подих.

 Справа  заступника  міністра  Сухіна,  справа  "Бласко", кривава

 справа  Бортника,  справи Мушка, Рудика, Звягільського, Климова,

 "Земля і люди". Ми, як і наші виборці думали: нарешті, нарешті в

 цій  державі  рівний  перед  законом  не лише дядько, який вкрав

 підводу  зерна,  не  тільки касирка, яка поцупила з каси два-три

 мільйони  купонів,  а й броньовані акули, які вихопили з держави

 мільйони  доларів, урядовці найвищого рангу. Одні були кинуті до

 в'язниці,  інші  втратили  добре  ім'я,  третім назавжди зламана

 доля.  А останнє слово має право сказати лише суд, і тільки він.

      Гучні  справи на судових засіданнях почали розсипатися одна

 за   одною,   бо  з'ясувалося,  що  вони  брудно  і  тенденційно

 сфабриковані  за  вказівкою  Генпрокуратури.  Виправдано Сухіна.

 Голова  Верховного  Суду  букувально  вихопив  з  камери Рудика,

 справу  Мушка  повернуто  слідству  як  таку,  що  провадилася з

 грубими  порушеннями.  Міфологічна  справа Звягільського досі не

 має  законного  обвинувачення. І ми під усну імпровізацію Дацюка

 прийняли  радикальне рішення. Нас мусять зрозуміти наші виборці,

 ми  нікого  з названих тут і не названих не виправдовуємо, ми не

 судді  і не прокурори, люди обрали нас для того, щоб ми захищали

 істину  і  демократичне  правосуддя.  Отож, коли з'ясувалося, що

 бурхлива діяльність Дацюка на посаді Генпрокурора відкинула наше

 суспільство,   яке  хоче  жити  у  правовій  державі,  назад  до

 політичних  розправ,  до  тоталітаризму,  до зведення рахунків з

 політичними  чи  економічними  суперниками,  ми  не  маємо права

 мовчати.

      Зізнаюся,  я  також  був  одурений,  як  і  багато  з  вас,

 правоохоронним  фофсоричним блиском очей Дацюка на нашій трибуні

 та  його  міфотворчістю про мільйони вкрадених доларів. Сьогодні

 Дацюка  перевели  до транспортної прокуратури на теплий південь.

 Що,  так  і  завершимо  цей  жорстокий  шарж  на  культ  права і

 справедливості?  Чи  наберемось мужності і таки доведемо народу,

 що в цій державі щось міняється на краще?

      Тому я й пропоную, хоч це сьогодні й не дуже популярно, але

 все-таки  ми  знаємо,  що  Генпрокуратура сама сьогодні порушила

 проти  себе цю справу, але вони цього зробити не зможуть. Тому я

 й  пропоную  створити  об'єктивну  комісію з народних депутатів,

 розібратися в цій справі. Хай вони нам з цієї трибуни, буде їхня

 доповідь,  і  тоді  приймемо  нормальне  рішення.  Текст заяви я

 передаю  для розмноження у Секретаріат і проект постанови також.

 Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Селіфонтьєв.

      СЕЛІФОНТЬЄВ.

      Шановний   Олександр   Миколаєвич,  шановні  колеги!  Зараз

 склалася  дуже  незвичайна  складна ситуація в освітян. Я маю на

 увазі  не  тільки  заробітну  плату,  а  те,  що всупереч Закону

 України   про   освіту,  всупереч  розпорядженню  Президента  по

 реформуванню  системи  профтехосвіти,  всупереч програми уряду і

 рішень   прем'єр-міністра.  Мінфіном  вже  розпочата  робота  по

 передачі   на   місцевий   бюджет   закладів   протехосвіти   та

 педагогічних  вузів.  Мені  зрозуміла ця позиція, тому хотілося,

 щоб  мати  роз'яснення,  на  якій  підставі  порушуються  ці всі

 закони,  які  я  перерехував  і  на  якій  підставі йде збурення

 освітян,  збурення цих колективівбудь ласка, коли не прийнято ще

 ніякого  рішення  тут  нами  в  нашому  залі,  коли є відповідні

 рішення,  які  ніхто  не  відміняв.  І  ці заклади освіти, які є

 основою нашої освіти знаходяться на державному бюджеті. Хотілося

 б мати відповідь. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Шановні   народні   депутати,  для

 оголошення:  відповідно  до  статті 4. 2. 2 Регламенту Верховної

 Ради  України  повідомляємо про входження до складу депутатської

 групи Конституційний центр народного депутата України Голубченка

 Анатолія  Костянтиновича.  І довідка. В середині листопада цього

 року  Голова  Верховної  Ради оголосив про дострокове припинення

 повноважень народного депутата Костенко Юрія Івановича у зв'язку

 з  надходженням  до  Верховної  Ради  України рішення київського

 міського  суду  від  18  жовтня  цього року. У зв'язку з тим, що

 Костенко  Юрій  Іванович  звернувся з скасацією, з скаргою на це

 рішення  до  Верховного  суду  України,  київський  міський  суд

 прийняв рішення до його розгляду. Справа розглядалася 4 грудня в

 Верховному  суду  України  і  за рішенням судової колегії скарга

 була  залишена  без  задоволення,  а рішення Київського міського

 суду  про  безстрокове припинення повноважень народного депутата

 Костенка -без змін.

      Таким   чином,   відповідно  до  статті  3.121    Цивільно-

 процесуального кодексу та статті 243.25  ЦПК, рішення Київського

 міського суду набрало законної сили. Тому повноваження народного

 депутата  України Костенка Юрія Івановича вважаються припиненими

 з  5  грудня  1996  року.  В  зв'язку  з  цим  прошу Секретаріат

 Верховної  Ради  внести  корективи  у  попереднє розпорядження в

 частині строку припинення повноважень Костенка Юрія Івановича.

      Щодо   інших   народних   депутатів,  хто  ще  сподівається

 втриматись на двох стільцях одночасно, прошу ще й ще раз зважити

 усі  фактори  (не лише юридичні, а й морально-етичні) й приймати

 самостійне рішення, без допомоги суду. Хто сподівається, що його

 врятує  Конституційний  Суд, то  мушу застерегти -  ця категорія

 справ   до   Конституційного   Суду  немає  ніякого  відношення.

 (Оплески).

      А  зараз  переходимо  до  розгляду  питань,  які внесені до

 порядку денного.

      Шановні  колеги,  в  зв'язку  з  тим,  що  Стоян  Олександр

 Миколайович  попросив  питання, яке вчора ми перенесли, сьогодні

 щоб  розглянути і проголосувати про звільнення від оподаткування

 грошових  коштів  на  подарки,  прохання  перенести на 12.30.  А

 зараз -  по порядку  ті  питання,  які  у нас в порядку денному,

 перейти  до  їх  розгляду.  (Шум  у залі, окремі вигуки). Ви що,

 хочте  питання  для  розминки?  Єсть  такі бажаючі? (Шум у залі,

 окремі вигуки). Ну, ми вчора розминались до піввосьмої вечора!..

 Давайте працювать. (Шум у залі, окремі вигуки).

      Я просив би 10 хвилин відвести, а потім перейдем до... Будь

 ласка, запишіться.

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги, спокійно. Будь ласка, відповідно до

 рішення  Верховної Ради, прийнятого нами ж, Верховною Радою, час

 для  оголошення  розминки визначається раз у вівторок на початку

 роботи.  Вчора,  одну  хвилиночку,  вчора  ви  почали  розглядом

 питання,  сьогодні  продовжується його розгляд, іде обговорення.

 Будь ласка.

      Степенко Василь Іванович, прошу до слова.

      СТЕПЕНКО.

      Шановний  головуючий,  шановні  колеги депутати, нам обіцяв

 уряд,   що  ми  одержем  пакет  документів,  які  дійсно  дадуть

 можливість працювати вітчизняному товаровиробнику.

      Якщо  глибоко  проаналізувати  той,  так називаємий, пакет,

 який  ми  одержали,  то  ніякої  підтримки товаровиробнику ми не

 бачимо.  Мене дивує одне питання. Якщо в пакеті подається закон,

 то  чому  не наложено на підприємство, конкретне на якесь, чи це

 буде  завод, чи фабрика, чи колгосп, на товаровиробника, і чітко

 сказано,  щоб  він  відпрацював рік і одержав стільки-то валової

 продукції, скільки-то прибутку.

      Якщо  брати  по  старих  законах податкових буде стільки-то

 податку, якщо  по нових, буде стільки-то.

      Це  не  зроблено.  Я  думаю,  що  це не зроблено, ця справа

 свідомо. І все-таки надо дать можливість.

      Шановні  товариші,  селяни  особливо, і ті, хто сьогодні ще

 хоче  і може працювать з надією чекали цього пакету і думали, що

 ж  виріше  Верховна  Рада: дійсно цей зашморг буде знятий, и він

 залишиться таким, як був?

      І  те,  що  сьогодні,  наприклад,  в  селі ми платим 21 вид

 податків, а потім ще нескінченні побори за право на торгівлю, за

 раво,  єдине,  що  не  беруть  -за  право,  що ти дихаєш ще оцим

 повітрям.  І безкінечна бюрократична тяганина, не можна вирішить

 ніякого питання.

      І  ми  тут  всі  винні  не  ті  служби,  які створені, вони

 добросовісно виконують рішення ті, що і ми прийняли, і Президент

 і  Кабінет.  А,  дійсно,  винна  сама  система  оцих  страшних і

 незрозумілих податків.

      Тепер  ми  оцінимо  ще  на нерухомість, і читаєм, що ж таке

 нерухомість?  Це  земля і постійно розташовані на ній будівлі та

 споруди. Замле на нерухомість попала!

      Знову,  як  у  тому пакеті, що відізвав Президент. Ну, це ж

 взагалі смішно: як же тоді подавали  без Президента?

      Тепер  відізвав!  Що ми думали, на пенсіонерах, на каліках,

 на  тих  самих афганцях, чорнобильцях піднять економіку держави!

 Та  ми  її  ніколи  не піднімем! Тепер це зрозуміло стало. Тепер

 давайте  ще на землю! Уже селянина ми з вами отут раз одурили! Я

 тоді  виступав  і  казав:  не  надо  принімать  податок на землю

 додатково,  давайте  єдиний  податок  на  землю  приймем!  Тані,

 знаєте,  ми потім попустим це діло! І сьогодні платить селянин і

 за землю і так само платить всі остальні податки.

      Якщо говорити реально, я хотів, Віктор Михайлович Пинзеник,

 ви  мене  слухаєте,  я  б  хотів  вам  так  наглядно, ну, щоб ви

 зрозуміли, за що я веду мову!

      Ви знаєте, коли ми вчились з вами в інституті, то був такий

 розрахунок.  Для  того,  щоб  корова давала молоко, вона повинна

 жить.  Щоб  вона  жила,  на  100  кілограм  ваги треба дати одну

 кормову  одиницю.  Якщо,  наприклад,  450 кілограм молока, то ми

 давали  4,  5  кілограми  кормових одиниць. Я закінчую. І я диву

 давався, як був секретарйом райкому. Приїзджаю в колгосп, стоїть

 корова, дають 3 кормові одиниці і ще дає 3 кілограми молока. Ну,

 повинна ж загинуть!

      Так  оце  точно такий пакет придумав Кабінет Міністрів, щоб

 давати три кормові одиниці, брати три кілограми молока і система

 ця ще жила. Колгоспи не пропадуть. Де ви найдете таких людей, що

 їм нічого не платять, а вони працюють і ще й підтримують.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Моцпан, за ним Ковтунець від фракції.

      МОЦПАН.

      Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги.

      Выводы  профильной  комиссии Верховного Совета, Комиссии по

 вопросам финансам и банковской деятельности и Научно-экспертного

 отдела    сходятся    в   одном.   Предлагаемый   правительством

 законопроект  о  налогообложении  недвижимости  экономически  не

 обоснован,   а  потому  может  иметь  непредвиденные  социально-

 экономические оследствия. Вдумайтесь, уважаемые колленги, в этот

 вывод: непредвиденные социально-экономические последствия. А кто

 же будет потом ответ держать перед народом за эти непредвиденные

 социально-экономические  последствия,  если  мы  будем принимать

 подобные законопроекты, законы.

      Считаю,  что  законопроект  не  может  быть принят в первом

 чтении,  в  лучшем  случае  отправлен  на доработку. Утверждения

 уважаемого  Виктора  Михайловича  Пинзеника,  что  закон  на 754

 процентов посвещен налогообложению физических лиц имущества, и в

 первую  очередь  багатых,  считаю  мафиози, ибо только нечестным

 путем,  путем ограбления собственного народа и государства можно

 было  скопить  невидимое  багатство  в  виде недвижемости, мягко

 выражаясь,  сомнительно.  Особенно,  если учесть реплику Виктора

 Михайловича  о  том,  что  он  якобы  договорился  с багатыми но

 необходимости   уплаты   налога  на  недвижимость,  то  есть  на

 построенные ими трехэтажные особняки и тому подобное.

      Хотя   итдея   налогообложения   имущества   богатой  части

 население  по  высоким  ставкам, я беспорно, как и вы, уважаемые

 коллеги,  поддерживаю.  Весь  вопрос  лишь в том, как обкективно

 оценить   имущество  богачей.  Этого  механизма  в  предлагаемом

 законопроекте  нет.  А  без  этого эффективность действия закона

 будет равна нулю.

      В тоже время, как у нас уже стало нормой, причем преступной

 нормой,  от  подобных  нововведений пострадают рядовые граждане.

 Законопроект   предполагает,  что  налогообложению  не  подлежат

 домостроения  граждан,  площадь  которых  не  превышает  21 метр

 квадратный  общей площади на каждого члена семьи плюс 10 местров

 квадратных  в  целом на семью.То есть, вводится та же санитарная

 норма, что и в оплате за газ.

      Что  это означает, многие избиратели в полной мере испытали

 на себе. Семьи, которые имеют низкие денежные доходы получать от

 государства социальные льготы в налогообложении их недвижимости,

 то  есть, домостроений. Представте себе, люди старшего поколения

 ограничивая  себя  во  многом, построят для себя жилище, причем,

 как   правило,   довольно  таки  скромное,  а  теперь  пойдут  к

 государству с протянутой рукой за льготами по налогообложению их

 домостроения.

      Как  отмечено  в  выводах  профильной  комиссии  и  научно-

 экспертного  отдела, налогообложение недвижимости ставит в более

 сложное   условие   промышленные   предприятия   в  сравнении  с

 посредническими,  тобиш коммерческими структурами. Таким образом

 мы  и  далее  будем суживать собственное производство на радость

 иностранному товаропроизводителю.

      И, наконец, последнее. Только лишь реформирование налоговой

 системы,  на  что  направлен рассматриваемый ныне законопроект в

 Верховной   Раде,  в  том числе и Законопроект о налогообложении

 прибыли   предприятий,   даже   если  допустить  наличие  в  них

 рационального  зерна,  проблема  выхода  экономики из кризиса, а

 следовательно  преодоления  позорной нищеты людей, не может быть

 решена.  И вам, реформаторы, должно быть это прекрасно известно,

 в   первую  очередь.  У  нас  не  кризис  производства,  который

 переживал мир, скажем в 1929-1933 годах, у нас кризис управления

 собственности, поражден этой преступной хозяйственной политикой.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати!  Я  прошу,  по-перше,  місцеві

 діалоги  ведіть тихіше. Зважаючи на те, що говориться з трибуни.

 А  ті, хто говорять на трибуні, говоріть з меншим темпераментом,

 щоб  не заважати сусідам. Ви розумієте... Будь ласка, Ковтунець.

 Тільки прошу вас увага. Увага. Обговорюється надзвичайно важливе

 питання.

      КОВТУНЕЦЬ.

      Володимир  Ковтунець,  місто  Рівне, фракція Народного Руху

 України.  Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати!

 Обговорюючи будь-який законопроект із пакету, поданого Кабінетом

 Міністрів  звичайно не можна говорити... не говорити про пакет в

 цілому.  Не  можна  не  говорити і про те, що окремі положення з

 цього  пакету  ми  не  підтримаємо  і  треба  шукати компромісні

 рішення, шукати  деякий  вихід.

      Мова,  перш  за все, іде про пропозиції Кабінету Міністрів,

 про   збільшення   пенсійного   віку   і  про  ліквідацію  Фонду

 соціального  страхування,  з  чим  наша  фракція звичайно ніколи

 також  не  погодиться. Але це не означає, що ми повинні сьогодні

 загальниковою   критикою  відкинути  все,  що  пропонує  Кабінет

 Міністрів.  Адже  в  першу  чергу  ми  з вами протягом практично

 всього  періоду нашої діяльності працювали над тим, щоб зменшити

 податковий  тиск на товаровиробника. Ми вже прийняли 2 серйозних

 рішення з цього приводу в податковій системі, але треба приймати

 рішення більш кардинальні. І 2 законопроекти, які ми обговорюємо

 вчора і сьогодні стосовно податку на прибутокі податок на майно,

 це  якраз  ті  законопроекти, які не просто зменшують податковий

 тиск  на  працюючого товаровиробника. Я повторюю, на працюючого.

 Це  ті  законопроекти,  які  повинні  змусити працювати на благо

 суспільства те майно, яке знаходиться у власності і підприємств,

 і  фізичних осіб.

      Адже  не секрет, що сьогодні простоюють під замком добротні

 приміщення,  які  повинні  приносити  користь  і  в  цей  же час

 приватні   підприємства,   які  виробляють  добротну  продукцію,

 змушені  ютитися  в  підвальних  непристосованих для виробництва

 приміщеннях  і  ніяких  інших  методів  впливу  на тих бездарних

 керівників,  які  самі  не вміють працювати і не дають робити це

 іншим, ми не маємо, крім економічних, методів впливу. Природньо,

 що   запропонований  законопроект  має  цілий  ряд  неточностей,

 недоліків  і над ним треба працювати, але не можна усуватися від

 цієї  роботи  нам,  народним  депутатам, тому що саме ми, знаючи

 ситуацію  на  місцях  краще,  ніж  будь-хто,  можемо  зробити їх

 такими,  щоб  вони  не  завдавали шкоди нашій економіці і нашому

 виробництву.

      Стосовно  законопроекту  про  нерухомість я повинен сказати

 наступне.  Що  суттєвого  доопрацювання потребує методика оцінки

 нерухомого  майна,  з  одного  боку, а, з іншого боку, процедура

 введення   в  дію  новозбудованих  об'єктів.  Оскільки  якщо  ця

 процедура  буде  віддана тільки на відкуп нашим урядовцям, нашим

 чиновникам,   то   не   виключено,   що  ті  гроші,  які  будуть

 спрямовуватися    в    інвестиції,   які   ми   звільняємо   від

 оподаткування,  вони  не  будуть  врешті-решт  оподатковані як і

 податок  на  нерухоме майно, оскільки залишається можливість, не

 вводячи  офіційно  об'єкти  в експлуатацію, експлуатувати їх для

 виробничого призначення, бодай, частково.

      І тому в цьому відношення потрібні надійні запобіжники, щоб

 нас  знову  не обвели кругом пальця. Не можна не сказати про те,

 що  з  боку  Уряду  для реалізації таких законопроектів потрібні

 серйозні  адміністративні заходи, що врешті-решт в нашій державі

 потрібно  наводити  дисципліну,  що  Уряд  повинен бути Урядом -

 господарем  в  своїй  державі,  а не лише спостерігачем того, що

 відбувається,  не  лише займати таку пасивну позицію, тому що, я

 повторюю,  дуже  багато  керівників,  які  просто  пасивно  себе

 ведуть, дбають не про виробництво, а про свої власні інтереси.

      Сьогодні  не  важко  передбачити,  які  політичні сили, які

 угрупування  в  нашому  парламенті будуть голосувати проти цього

 законопроекту.  Це,  в першу чергу, ті, хто представляє інтереси

 підприємств,  котрі, маючи величезні основні фонди, не можуть чи

 не   вміють   організувати   належним  чином  виробництво  і  не

 експлуатацують ці фонди з ефективністю.

      З  іншого  боку, проти цього законопроекту будуть виступати

 сьогодні  ті,  хто  вже  має  приватне нерухоме майно, нажите не

 завжди за чесно зароблені гроші або, бодай, за гроші, з яких, за

 капітали,  з  яких  чесно  законно сплачено податок. Так ці люди

 будуть   сьогодні   проти  цього  законопроекту,  і  я  пропоную

 голосування по законопроекту провести в поіменному режимі.

      Наша  фракція  пропонує  прийняти цей законопрект в першому

 читанні.  І  кілька секунд, які у мене залишаються, я використаю

 на  внесення  ще  однієї  пропозиції  від  фракції.  У зв'язку з

 постановою,  яку  прийняли  наші  колеги в Російській Федерації,

 фракція  пропонує  після розгляду данного питання повернутися до

 розгляду  порядку денного і в сьогоднішній порядок денний внести

 два  питання  -законопроекти  про  статус  інозимних  військ  на

 території України і законопроект про виведення військ Російської

 Федерації із території України.

      Ми  не  можемо  бути  пасивними  спостерігачами, як на нашу

 цілісність,   на  нашу  незалежність  і  безпеку  зазіхають,  не

 зважаючи  на  думку  світової  громадськості, і ця громадськість

 поки що  на жаль перебуває в стані мовчання. Дякую за увагу.

       ГОЛОВА.   Будь   ласка,   слово  має  Поровський.  За  ним

 виступатиме Анісімов від  фракції.

      ПОРОВСЬКИЙ.

      Микола Поровський, українська республіканська партія, група

 "Конституційний центр".

      Шановні   колеги   депутати,  перед  тим,  як  внести  свої

 пропозиції  до  законопроекти про нерухомість, я хочу зазначити,

 що   Голова   Верховної  Ради  Олександр  Мороз  всупереч  своїм

 обов'язкам,  визначених  статтьою  4.  3.  8  Регламенту не вжив

 сьогодні  заходів  щодо  охорони  та  захисту  честі  і гідності

 Верховної   Ради  України,  як  це  його  зобов'язує  Регламент,

 оскільки............   вчора   споплюжили   депутати   комуністи

 вирішенням  сесійному  залі  криваво-червоних  прапорів на честь

 сталінської   Конституції.   Цей  акт  блюзнірської  наруги  над

 пам'ятью   мільйонів  невинних  жертв,  замучених  комуністичним

 режимом  у  таборах  і  тюрмах,  відповідно  до тієї сталінської

 Конституції  через  невжиття заходів заступника голови Ткаченком

 зганьбив  честь  і  гідність  Верховної  Ради.  Послідовні  анти-

 українські,  антидержавні дії депутатів -комуністів, постійні їх

 заклики  осбливо  депутата  Моісеєнка  до  страйків, зруйнування

 економіки  України спрямовані на те, щоб зупинити промисловість,

 і цим привести до абсолютної невиплати пенсій, зарплати трудящим

 людям,  спричинити  погіршення  ситуації  з  виплатами  лікарям,

 вчителям і цим зруйнувати суспільство.

      Підняття   в  сесійному  залі  Верховної  Ради  сталінських

 прапорів  я  сприймаю  як  безумство новітніх геростратів, які в

 ім'я  безумної ідеї та щоб прославити своє нікчемне ім'я, готові

 знищити  наше  суспільство,  українську державність, всіх людей,

 які люблять Україну.

      Я  вимагаю  від  Голови  Верховної Ради здійснити визначені

 Регламентом  його  обов'язки і подати до суду подання на предмет

 позбавлення  депутатів  статусу,  які  вчинили антиконституційні

 дії, статусу народного депутата України.

      Законопроект  про податок на нерухоме майно має здійснювати

 соціально-справедилвий  перерозподіл  прибутків шляхом стягнення

 податків до Держбюджету в інтересах соціально незахищених верств

 населення.  І  я  вважаю, що такий законопроект потрібен. Тобто,

 ідея  законопроекуту  полягає  в  тому,  щоб  ті прибутки, котрі

 юридичні  особи  приховали  від  оподаткування  і  спрямували  в

 основні фонди своїх підприємств чи споруди, використовуючи їх як

 акумулятор  для  капіталу,  щоб  вони  оподатковувалися  вже цим

 законом і унеможливили приховання коштів від оподаткування.

      А  що стосується нерухомого майна громадян, індивідуального

 майна,  то  за  цим  законом  мають  оподатковуватися  передусім

 (підкреслюю):   розкішні   вілли,   багатоповерхові  котеджі,  а

 отримані   від  цього  податку  кошти  спрямовувати  на  виплати

 багатодітним  сім'ям,  немічним  і інвалідам. Тобто, здійснювати

 соціальну  функцію  закону.  На  жаль,  цього  чітко не видно із

 законопроекту,  запропонованого Урядом. Пропонується знову, як і

 в  попередньому  законопроекті,  одна  ставка оподаткування -від

 площі.

      Тому я пропоную, щоб будівлі класифікувати на 6 категорій і

 ввести  коефіцієнт  1  для  першої  і  другой категорій, а третю

 категорію - ввести коефіцієнт 100, для четвертої категорії...

      ГОЛОВА.  Завершуйте, будь ласка..

      ПОРОВСЬКИЙ  М....  коефіцієнт  500,  для шостої категорії -

 коефіцієнт 1000.

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

      ПОРОВСЬКИЙ  М.  Наше з вами завдання  -   вдосконалити  цей

 законопроект...   Регламент   був   5   хвилин - прошу  мене  не

 перебивати. Верховна Рада не голосувала за...

      ГОЛОВА. Будь ласка, виключіть мікрофон.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ІЗ ЗАЛУ. .............................................

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.   Я   прошу   всіх   депутатів   витрачати  час  за

 призначенням,  тобто  говорити  по  темі.  А  оскільки закид був

 зроблений  в  мою адресу, що я не виконую своїх обов'язків, то я

 хочу   сказати,  Григорію  Васильовичу  і  вам,  що  вчора  мені

 трапилося  на моніторі спостерігати інциденти, котрі були тут. Я

 скажу,  що  вони  робилися  родичами, через дядьків Отєчества. І

 тому,  будь  ласка,  робіть  для себе всі висновки і не ганьбіть

 себе, свого імені і Верховної Ради.

      А  зараз має слово Анісімов Леонід Олександрович від фракції

 "Соціально-ринковий вибір". За ним виступатиме Черенков.

      АНАСІМОВ.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович,  я  б,  наверное,  в  рассмотрении  всех законов,

 которые нам предлагаются, не был бы таким категоричным.

       Вы  помните  мое выступление, когда мы рассматривали налог

 на  имущество  предприятий,  и я, действительно, выступал против

 такого  решения: в это кризисное состояние нашей экономики он не

 давал  никакого  положительного  эффекта   и  нес с собой только

 разрушение.

      Давайте   посмотрим   на  пакет  законов,  который  нам  на

 сегодняшний  день  предложен,  без  эмоций,  без  скандалов, без

 политического  подтекста.  Я  могу  только  сказать  одно, будем

 говорить, положительное, в адрес сегодня Правительства и Виктора

 Михайловича, что, конечно, сделана корректировка, и это приятно,

 будем говорить,  осознавать, читая документ.

      Помните,  налог на имущество предприятий, который мы с вами

 рассматривали,   туда   включалось   все:   строение,  оборотные

 средства,  вся  активная  часть,  ценности,  материалы. Конечно,

 такой  вариант  никогда  не  мог  приниматься  и  быть  принят в

 Верховном Совете.

      Сегодня   предлагается  нам   с  вами  рассмотреть  позицию

 однопроцентного  налога  на  имущество предприятий, и, наверное,

 надо брать не только хозрасчетные подразделения, а все структуры

 хозяйственной   деятельности,   которые   именуются  под  словом

 "будівля".

       И,  наверное,  надо  здесь,  Виктор  Михайлович, поставить

 точку,  потому  что  дальше  идет  словосочетание "споруда" -это

 только   введет  в  заблуждение  или  те  органы,  которы  будут

 стягивать налоги даст возможность трактовать, как хочется.

      Поэтому  положительно здесь, что сегодня выводится активная

 часть.

      Так  как  я  ближе  сегодня  прикасаюсь  к металлургическому

 комплексу,   строения   -доменная   печь,   мартеновские   печи,

 конверторы,  прокатные  станы,  которые,  действительно, сегодня

 дорогостоящие,  имеют,  будем  говорить,  сумму  стоимости,  они

 исключаются  от  налогообложения.  Корпус, под которым находятся

 эти  сооружения,  они,  конечно,  будут просчитаны, и с них надо

 будет братиь налоги.

      Я   возвращаюсь   все-таки  Виктор  Михайлович  все-таки  к

 бюджетной  резолюции, которую принял Верховный Совет. Я думаю, я

 уже  говорил,  на  Комиссии  с базовых отраслей мы рассматривали

 неоднократно,  что  все-таки,  кто  хочет  много,  тот иногда не

 получает  ничего.  И, если уже здесь на сегоднешний деньне будет

 принят этот законопроект в первом чтении и будут какие-тов даном

 случае  сделаны  и будут еще делаться замечания и предложения. Я

 все-таки  хотел  бы,  чтобы  правительство вернулось к бюджетной

 резолюции  и выполнило ее. А в бюджетной резолюции, что касается

 налога на имущество, мы записали следующее содержание: "Налог на

 имущество  предприятий,  которые сдаются в аренду". Я думаю, это

 тоже, будем говорить, поплонение Государственного бюджета и надо

 на  это  смотреть  внимательно  и  вносить  его в зал Верховного

 Совета.

      Второе,  о  чем  бы  я  хотел  на сегоднешний день сказать,

 особенно  вопрос,  который  касается  налогообложения  квартир и

 имуществ   граждан.   Мы  в  этом  зале  с  вами  не  поддержали

 предложение   Шеховцова   и   наверное   уже   ушли   от  этого,

 подразумевая, что не будет субсидий, а они как были, так и есть.

 Поэтому  то,  что  мы  отвергли,  мы сделали плохую услугу своим

 избирателям,  поэтому предлагаемая формула на сегоднешний день с

 увеличением квадратных метров надо бы согласиться. И надо Виктор

 Михайлович все-таки посмотреть, потому что то, что вы предлагали

 для  городских  жителей 20+10=30, да, в хрущевках, девятиэтажках

 30  квадратных метров -это двухкомнатная комната или квартира. А

 если  возьмем  город  Киев  и  другие,  поэтому  наверное должна

 появиться   формула:   комната   плюс   комната  для  одиного  и

 пенсионера.  Вы  поняли о чем я говорю? Потому что двухкомнатная

 квартира   бывает  и  40  квадратных  метров.  А  для  одинокого

 оставшегося, не разменивать же ему бежать, а на сегоднешний день

 на него сразу же будет  накладываться определенный налог.

      Я думаю, эту корректировку и поправку надо сделать, если мы

 будем  рассматривать  вопрос  во  втором  чтении.  Я обращаюсь к

 народным  депутатам  и  хочу сказать, давайте мы с вами не будем

 как  это есть в одной повести в басне, как собака на сене: сидит

 и сама не кушает и другим не дает.

      А  вот  почему  я  высказываю такое мнение. Вносился Кодекс

 налогооблжения  Натальей  Витренко  и  командой. Мы его приняли?

 Отвергнули. Вносился Пилипчуком и командой, в которой работал я.

 Мы   его  приняли?  Мы  его  отвергнули.  Вносились  предложения

 конкретные  о  разблокировании фонда заработной платы Сусловым и

 его  командой.  Мы его приняли? Мы его отвергнули. Что мы хочем?

 Что  мы  хочем,  в принципе?  Мы  не разблокируем сегодня, будем

 говорить,   ни   фонд   заработной   платы,  ни  налогообложение

 производителя, и говорими, что она не будет работать.

      Я  вчера  говорил  и  повторяю, в том шуме кто-то может был

 неслышен,   но   есть  формулировки,  записанные  Правительсовм,

 который  подавал  нам  законопроект.  Говорят: с принятием этого

 закона Правительство берет на себя обязательство увеличения ВВП,

 к   примеру,   на   1, 7  раза.  В  случае  непринятия - падение

 производства  с  4  до  10  процента. Вторая формула и абзац чей

 остается?  Неверное  наш с вами, частично с Правительством, если

 мы этого не приймем.

      И   последнее,   Александр   Александрович.   Что  касается

 формулировки  "будівля"и  особенно  то,  что  появилось статья 8

 "Консерваци"  недвижимости -это положительный результат. Но надо

 остановиться  на  первом  абзаце,  Виктор  Михайлович. А то, что

 сегодня   законсервировано   и  завтра  может  быть  запущено  в

 производство,  конечно  нельзя отдавать в Фонд имущества для его

 распродажи  и растранжиривания. Я буду поддерживать законопроект

 в   первом   чтении   с   замечаниями   и  предложения,  которые

 предлагались. Но в постановляющей части, если мы будем приводить

 законы  в  действие,  только  в  пакете. Потому что по комбинату

 "Запорожсталь"  мы  наложили  всю эту схему -это смягчение фонда

 заработной  платы  до  32  процентов с 52 и снижение всех других

 норм,   которые   закладываются   в  пакете,  оно  конечно  дает

 положительный  результат. Но если выборочно и отдельно, никакого

 результата мы не получим.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.    Черенков,   за   ним   Яворівський,   як   автор

 альтернативного роекту.

      ЧЕРЕНКОВ.

      Беловодский избирательный   округ,  фракция  коммунистов,

 Всеукраинский союз рабочих, Черенков.

      Уважаемые  коллеги! Когда мы в этом зале говорили о миссии,

 то на улицах поднимались цены, когда мы сегодня говорим о налоге

 на   недвижимости,   происходит...   руководителем   предприятий

 создаются  комиссии и сейчас я вам гарантирую, что идет массовое

 списание   основных средств.

      Я  касательно  промышленности  в АПК в часности, вы знаете,

 что  значительное  сокращение  поголовья на сегодня оставило без

 животных   многие   технологические  помещения.  И  все  конечно

 реководители предприятий ждали: наконец-то, наконец-то изменится

 ситуация и мы можем увеличить обкем производства и заполнить эти

 помещения.

      Сегодня  эти  помещения  будут  списаны.  С введением этого

 налога    половину   производственных   мощностей   перейдут   в

 непроизводственные  мощности, будут составлены акты на досрочное

 списание, по кирпичику разнесутся и будут построены новые дачи и

 виллы.  Причем,  стоимость  их  будет  ничтожная. Потому что все

 будет  достаточно  обесценено.

      Мне   не  понятен  вообще  подход  нашего  правительства  к

 разрешению  этого очень сложного вопроса. Ну вот даватйе, я все-

 таки  вчера  в шуме, наверно никто не понял то, что я сказал. Но

 вот  динамика  показныкив  розвытку  економики  Украины  в  рази

 прийняття пакету документов про внесенни змин до законодавства и

 читаю.

      Неофициальный ВВП, теневой ВВП в 1995 году составлял 70, 8,

 а  на  конец  полномочий  нашего  Кабинета  Министров  он  будет

 составлять  77,  3.  Да  о  каком  же снижении теневой экономики

 рассказывает нам Кабинет Министров, подавая этот законопроект.

      Я  хотел  бы сказать еще дополнительно относительно АПК. Вы

 понимаете,  сегодня  налог  НДС  20  процентов в условиях, когда

 реализационная   цена  сельхозпродукции  ниже  себестоимости  он

 убийственным  является.  И  введение  этогоналога  особенно  для

 предприятий,  которые  сегодня роботают на 20 процентов мощности

 вынуждены  работать  в  силу развала Советского Союза и от того,

 что они были задействованы на весь обкем союзный по потребности,

 в  частности  Луганск,  "Тепловоз",  производил  97%  тепловозов

 бывшего Союза. Так разве может он оплатить те громадные здания и

 сообружения,  или  на  сегодня можно ли говорить о прибыли этого

 предприятия? Этот налог является преждевременным, на сегодня его

 принимать  нельзя, вопрос с повестки дня необходимо снять, и как

 остальные другие законодательные акты.

      Я  все-таки  хотел  бы, чтобы Кабинет Министров сам отозвал

 эти  законопроекты, переработал их и последовательно подал сюда.

 Мы  полтора  года  назад  только  приняли налог на прибыль, мы ж

 просмотрели  вопрос, чтоб этот налог имел порядок введения этого

 налога,  ввели  постановой  Кабинета  Министров,  чтоб  не  было

 инструкций.  Сегодня,  введя  весь  этот  пакет,  неограниченное

 количество   инструкций   остановят  предприятия  работающие  на

 полгода как минимум.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Слово  має Яворівський Володимир Олександрович. За

 ним виступатиме Іоффе від "Конституційного центру".

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

      Шановні народні депутати, я в порядку денному зазначений як

 співдоповідач,  але  шаную  і  ваш  час і те, що тут дуже багато

 сказано. Я прошу 5 хвилин, Олександре Олександровичу.

      (Володимир   Яворівський,   Демократична   партія  України,

 Світловодський виборчий округ)

      Шановні  колеги,  питання,  яке ми розглядаєм, ясна річ, не

 просте,  на  ньому  вже  тут  появилося  чимало і спекуляцій, і,

 скажімо,  Моцпан  уже говорить про те, що обдирають цей нещасний

 народ.  Я  тільки хотів би, щоб ми мали не таку куцу пам'ять, як

 ми  маємо,  коли недавно ще був податок і на дерево, і на дим, і

 курку. Весь світ має два основних податки на селянина, на людей,

 які  живуть,  скажімо,  в  сільській  місцевості:  це податок на

 нерухомість  і  податок  на  землю.  Я  завершую  це  тим, що ми

 повинні, подобається це комусь чи не подобається, але рухатися і

 привчати  наших  громадян  до виду податку на нерухомість, яка є

 ознакою чи багатства, чи бідності. Це абсолютна аксіома, мабуть,

 дискутувати неможна.

      Законопроект, який я вніс, народився в демократичній партії

 України.  Ми ще на початку цього року звернулися і до виконавчої

 влади, мабуть, віце-прем'єр Пинзеник про це знає, і до Верховної

 Ради,  внісши  цю  ідею  про податок на нерухомість. Згодом було

 підготовлено  мій  законопроект.  Я  дуже  радий, що прогресивна

 соціалістична партія близнят цих подається зараз як свою ідею, і

 я  дуже радий. Якщо мало ідей, будь ласка, беріть скільки хочете

 і виступайте з цими ідеями. У нас є їх багато. Будь ласка.

      В  чому  суть  цього  законопроекту.  Я ще раз кажу, що він

 сьогодні,  коли  ми  розглядаємо всю концепцію податкову, він не

 пропонує  і  не  ставить  питання  про  те,  що  це повинен бути

 абсолютно  автономний  законопроект.  Він  просто  готувався  на

 багато  раніше.  Я  вірю в те, що ті ідеї, які закладені в цьому

 законі,  можуть  абсолютно  нормально  увійти  у  нашу  загальну

 податкову  концепцію.  Цей законопроект не у всьому суголосний з

 тим,  що  подав  Кабінет  Мінітстрів,  дуже  часто,  так мовити,

 податкова  ідеологія персікається з тим законопроектом. Я тільки

 хотів  підкреслити,  в  чому  його суть, ідеологія, щоб довго не

 займати часу.

      Суть його в тому, що звичайно, значна частина людей в нашій

 державі  живе  дуже  бідно. І все те, що збудована, ясна річ, на

 рівні  мазанок,  якихось  перших  будинків.  Через  те, податок,

 закладений  в  нашому  законі,  на  ці,  скажімо, будівлі, на цю

 нерухомість повинен бути чисто символічний. Навіть для того, щоб

 привчати  людей  до цього можливого податку. Але ми закладаємо в

 цей  законопроект  оті  нові міста, які сьогодні виросли довкола

 Києва,  довкола  районних  містечок.  Ви  це  прекрасно  знаєте.

 Напускати  правоохоронні  органи  на  ці  будівлі,  це абсолютно

 нічого  не  дасть,  тільки подвоїть і потроїть корупцію. Через я

 думаю,  що  і  для  тих  людей,  які  побудували  ці будинки, це

 нормальний варіант узаконення цього. Якщо людина знайшла 30, 40,

 50 тисяч доларів, щобь після 1991 року, коли частина людей пішли

 на  дно,  а  дуже  невеличка почала різко підніматися догори, то

 якщо  найшли такі гроші на будівництво, то хай сьогодні знайдуть

 ці гроші для того, щоб заплатити податок на нерухомість. В такий

 спосіб ми їх і легалізуємо. І я думаю, що це дуже нормально.

      Ще  одна  ідея,  яка є в цьому законопроекті. Ці гроші, які

 будуть  зібрані,  вони саме із податку на оці сучасні, сьогодні,

 так  після  1991 року збудовані будинки, повинні йти не просто в

 наш   бездонний   Державний   бюджет.   А  ми  ставимо  в  цьому

 законопроекті    дуже    конкретне    запитання:   він   повинен

 локалізуватися  на  місцевому  рівні, і за рахунок цих грошей ми

 змогли б сьогодні повертати... повертати гроші і ті борги, які є

 сьогодні,  перед  вкладинками  ощадних  кас. Причому взяти певну

 вікову  категорію,  скажімо, від 75 років і вище, і практично за

 ці  гроші ми могли б абсолютно безкровно, спокійно, цивілізовано

 розрахуватися  із  цією  категорією вкладників. На наступний рік

 можна було б узяти категорію трошки нижчого віку.

      Вся,  я ще раз кажу, весь механізм... можна сперечатися про

 ставки -  я, скажімо, залишаю це питання відкритим - щодо ставок

 податку,  їх  можна  збільшувати  чи зменшувати, і ці цифри, які

 виставлені  в  законі,  вони умовні. Ми готові подати їх на ваш

 розсуд.

      Я  завершую  тим,  що  я би пропонував все-таки любдям, які

 хочуть думати і про майбутнє, і про нормальний наш бюджет, і про

 людей,  все-таки  в  першому  читанні  приймати  закон,  поданий

 Кабінетом  Міністрів,  хоч  він  мені  в  багатьох  моментах  не

 подобається,  але  це  -перше читання, створити групу, я готовий

 увійти  як  автор  цього  законопроекту до цієї групи і рухатися

 далі.

      І  завершую, Олександре Олександровичу, тим, що я підтримую

 пропозицію,   яка   тут  прозвучала.  Питання  дуже  важливе.  І

 сьогодні, після розгляду цього питання, поставити... повернутися

 нам  все-таки до розгляду кримського питання -це дуже важливо. І

 ми можемо спокійно розумно його розглянути.

      Дякую.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА. Будь ласка, якщо у вас є запитання до Яворівського,

 підійдіть до нього і запитайте. (Шум у залі, окремі вигуки). Але

 не  треба... Одну хвилинку! Як автор альтернативного проекту він

 попросив  часу,  щоб взяти участь в обговоренні поданого проекту

 Кабінетом  Міністрів, законопроекту. Він має на це право. Він час

 одержав,  а  ви за процедурою біжіть до нього переговоріть, а не

 кричіть, не репетуйте на весь зал. Будь ласка.

       Парламентській  термін.  Українське слово "репетувати". Ви

 не читали? Подивіться у словнику, будь ласка.

      Слово має Іоффе, за ним виступатиме Симоненко.

      ІОФФЕ  Ю.  Я.

      Уважаемые  коллеги,  безусловно,  сегодня  мы рассматриваем

 наиважнейший вопрос жизни всего государства на следующий год.

      Я   хотел   бы   отметить,   что  система  налогообложнеия,

 безусловно,  требует  реформирования.  И  сама  идея  облегчения

 налогообложения  на  заработную   плату  и  вообще  в  целом  на

 производителя, безусловно, нужна. И она является актуальной.

      Поданный пакет и конкретный налог внимательно обсуждался на

 фракции "Конституционный центр". Я хочу сказать, что большинство

 нас  приняло  определенное  решение. И я бы хотел довести его до

 членов парламента.

      Казалось  бы нало  на  имущество преследует благие цели. На

 мой   взгляд,   так  как  это  изложено  в  проекте,  на  взгляд

 большинства  наших  фракций,  закон,  мягко  говоря,  не  совсем

 доработанный.  Во-первых,  он  непрямого действия.  Его основные

 положения мы будем определять в самом бюджете. И это - первое.

      Второе. Если взять и сравнить,  казалось  бы,  в комплексе,

 весь пакет законов преследует единую цель -облегчить давление на

 товаропроизводителя.  Но  нам  нужно  сравнить сегодня различные

 структуры:  завод  с  большим  числом  сооружений и не совсем на

 плаву,  средний  завод  и  завод,  который  сегодня  находится в

 хорошем состоянии, в финансово-экономическом состоянии.

      Второе.  Колхоз,  КСП, шахту, посредническую фирму, частное

 предприятие.  Так  вот,  если  мы  сравним,  то, безусловно, для

 посреднической   организации   такой  закон  является  абсолютно

 выгодным.

      На  наш  взгляд, в целом, если применить его сейчас в таком

 виде,  то  в  целом, может быть, и уменьшится налогообложение на

 все   предприятия,   но   это,  безусловно,  будет  как  средняя

 температура  по  палате,  в  которой  один  умер,  а  у  другого

 температура  39.

      Поэтому,  безусловно,  мы  четко  должны  иметь выводы, что

 будет  н  а  конкретном  предприятии  при введении этого налога:

 уменьшается   алог   на   прибыль,  но  увеличивается  налог  на

 сооружения. Как это будет на тех заводах, где нельзя, вообщем-то

 законсервировать, и часть  цеха  приходится эксплуатировать.

      Безусловно,   налог  преследует  благие  цели,  потому  что

 заставить товаропроизводителя все мощности, которые у него есть.

 но  мы  должны  состыковать  сегодняшние  эти благие намерения к

 существующим  положениям на наших предприятиях, получится ли это

 или нет?

      Думаю,  что  не  совсем.  Бзусловно,  налог  нужно вводить,

 особенно  в  части  той,  особенно,  что  касается,  как тут уже

 выступали   до  меня  мои  коллеги  в  том,  что  сегодня  нужно

 выробнять,  вообщем, так социальную нагрузку на людей, у которых

 имеются   дворцы,   у  которых  имеются  небольшие  квартиры,  я

 абсолютно  тут согласен с Виктором Михайловичем Пинзеником в той

 и   в   этой   части,   абсолютно   согласен.  Но  что  касается

 производителя,  я думаю, что здесь закон не доработан. Он должен

 четко  и яснго отражать, как это отразится на них.

      И  я  думаю, что должен быть сдаелан экономический прогноз,

 как  это  повлияет  в  комплекте, как это сложится на конкретном

 предприятии,  когда  сложится налог на доход, на лежачем сегодня

 предприятии, которых большинство, и налог на вот это имущество.

      Я  думаю, что во многих случаях он возрастет. Именно на вот

 этих  предприятиях.

      Поэтому,  безусловно,  понимая  необходимость,  и абсолютно

 поддерживаем   идею  Президента  Украины  по  поводу  уменьшению

 налогового пресса на товаропроизводителя, я думаю, и большинство

 фракций  считает, что нужно создань по этому закону определенную

 группу  в  виде  согласительной  комиссии  и  отправить  его  на

 доработку  на  первое,  второе чтение. Я думаю, в этом случае он

 может быть в ближайшие же дни доработан и внесен на рассмотрение

 Верховного  Совета  втом виде, когда ни у кого не будет вызывать

 никаких  сомнений. И тогда его можна будет поддержать. В целом я

 абсолютно   и   наша  фракция  поддерживает  савму  идею  в  том

 направлении изменение налогообложения.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Слово  має Симоненко Петро Миколайович, за

 ним Соболєв.   Від фракції.

      СИМОНЕНКО П.М.

      Уважаемые  коллеги  народные  депутаты,  рассматривая  этот

 проект, еще и еще раз убеждаешься, что, к сожалению, дьявольская

 машина,   механизм   государственного   разрушения,  и  особенно

 экономики,  включилась на сегоднешний день на полную мощность. И

 надо  так же ж, понимая вот эти процесы, сказать откровенно, что

 всю  ответсвенность за разрушительную политику в (............),

 приведшую  уже  экономику  Украины к развалу и деградации, а наш

 народ   и   об  этом  свидетельствует  последнее  выступление  к

 страданиям   и   нищите,  должны  взять  в  соответсвующие,  как

 структуры, так и лица: Президент, Правительство, те политические

 силы,  которые  по  случаю  и  без  такового  лобизают  нынишнюю

 плановую   власть,   заявляя,   что   необходима   либерализация

 государственного   правления,   необходима   либирализация  цен,

 либирализация внешней торговли, приватизации, комерциализации, и

 все то, что связано с этими процессами.

      Импортированая   с   запада   идеология   либирализации   в

 исполнении доморощенных наших манитористов розвалила. И это надо

 также признать  нашу огромную страну.

      В  каких условиях принимаем мы закон? Еще раз хочу привлечь

 вше  внимание,  что обкем валово-внутреннего продукта сократился

 более,  чем  в  два  раза,  розваливаются  не  только  отдельные

 предприятия,   а   и  целые  отрасли: легкое,  перерабатывающая,

 машиностроение,     производство     строительных    материалов,

 электронное.  Небывалая криминализация привела к созданию самого

 мощного в мире теневого сектора, который уже составляет более 60

 процентов.  Потребительский  рынок наводнили заморским мотлахом,

 который  оккупировал  просто  Украину.  А 2-3 процента населения

 сегодня  также,  окупировав  народ  и  взяв его, по сути дела, в

 кабалу,  они  сегодня  жируют  и  получают  все  удовольствия от

 предлагаемой нам жизни.

      Предлагаемый   бюджет   и   пакет  налоговых  законов  -это

 продолжение  издевательства  над народом, это путь полной потери

 экономической  независимости Украины, самостоятельности, а также

 и  политической.  Это  путь  и  того же ж геноцида, о котором мы

 сегодня должны откровенно говорить.

      Мы,   коммунисты,  неоднократно  предлагали  свое   видение

 недопущения  национальной  катастрофы, мы имеем свою развернутую

 экономическую программу выхода из кризиса. Однако власть имущая,

 сколько  мы  это не предлагали, Кабинет Министров отвергает наши

 предложения,  отвергает,  потому  что они служат интересам наших

 рабочих    Украины,    крестьян,    учителей,    военнослужащих,

 пенсионеров.  Власть  же  служит  панам,  пидпанкам и зарубежным

 янкам сегодня.

      Так  продолжаться  не  может.  Мы  вплоть  до  Центрального

 комитета  партии,  в  фракции  глубоко изучали весь этот пакет и

 сегодня  вынуждены  заявить, как коммунисты-депутаты, что больше

 никакими  уловками  не  удастся заполучить наши голоса за законы

 против  нашего  народа.  А  поддерживая своего коллегу-коммунита

 Черенкова,  могу  только дополнить: сегодня в некоторых сельских

 районах у нас заработную плату уже выдают стенами коровников.

      Предлагаемый  сегодня закон, вышедший из под пера господина

 Пинзеника  и  его  команды,  как  всегда  страдает экономическим

 авантюризмом,   изощренной   научностью   и   беспощадностью   к

 национальным  интересам.  Лежащие  уже  предприятия,  у  которых

 монетаристы   выгребли   оборотные   средства,   а   иностранцы

 оккупировали рынок сбыта, лишенные реальных финансовых ресурсов,

 несмотря  ни на что будут облагаться новым налогом независимо от

 хозяйственно-экономической  деятельности.  Есть  прибыль  или ее

 нет,  неважно  для  разрушителей.  А  прибыли-то нет и не будет,

 сегодня это всем уже очевидно.

      Еще   раз  привлекаем  ваше  внимание,  уважаемые  народные

 депутаты.  И Конгресс может с успехом Соединенных Штатов сегодня

 сказать:  "Вы  верной  идете  дорогой,  товарищи,  выполняя нашу

 резолюцию   ь120   по   уничножению   остатков  социалистической

 экономики путем уничтожения крупных и средних предприятий".

      Поэтому  мы  вносим  предложение -проект отклонить и в этом

 случае  еще,  коль  речь идет о крупнейших государственных наших

 решениях,  мы  должны  наверное  и потребовать. Давайте, если вы

 предлагаете  такие  авантюры,  пускай Совет безопасности Украины

 подписывает   тогда  решение  о  внесении  подобных  законов  на

 рассмотрение.

      Но  я хотел бы, пользуясь возможностью, сказать о некоторых

 заявлениях,  которые  звучат  особенно  из  уст  Президента, как

 нового отца нашего народа об отмене внесеных предложений, что он

 не допустит.

      Я  бы  хотел  спросить -куда он раньше смотрел? Раньше хоть

 детям  конфетки  давали,  когда  гоаворили, а сегодня вот такими

 отменами  он  косточки  бросает нашим гражданам и нашему народу.

 Сколько можно играться с народом, выполняя же его программу и им

 же  назначеные  министры. Наивно думаю, что Президент не знал об

 этом.  А  если он этого не знал, в народе есть хорошая поговорка

 "Бери шинель - и иди  домой".

      Раздаются обвинения и в той части, что видите ли коммунисты

 не  дали  возможность  вчера там принять. Различные политические

 профсоюзные  лидеры об этом заявляют, что не дали -я заканчиваю,

 последнее предложение -новогодние подарки. Еще и еще раз говорю:

 уважаемые  господа, кто по радио лопочет об этом. Ну у Сирка вам

 очи   позычать,   как   говорится,  не  привыкать,  но  еще  раз

 напоминаю  вам,  что  6  лет назад, когда была власть трудящихся

 бесплатно детям давали эти все праздничные подарки и этим лишний

 раз  свидетельствовали  о  том,  что  дети -это будущее Украины.

 Спасибо.

      ГОЛОВА.   Слово  має  Соболєв  Сергій  Владиславович.  Далі

 будемо...   візьме  слово Пинзеник. Заключне  слово.

      СОБОЛЄВ С.В.

      Соболєв,   Запоріжжя.   Виступаю   від  депутатської  групи

 "Реформи".

      ГОЛОВА.  А потім візьме слово Пинзеник Віктор Михайлович, я

 сказав.

      СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги!

      ГОЛОВА.  А  ви  не почили, бо ви шумите дуже. Ви спокійніше

 ведіть себе в залі. Будь ласка. Говоріть.

      СОБОЛЄВ  С. В. Шановні колеги! Шановний головуючий! Шановні

 представники  уряду! Я не буду пропонувати цікаві новели, які не

 передбачені  Конституцією щодо підписання проектів законів Радою

 національної  безпеки.  Ми  тут  бачимо,  що проекти законів всі

 підписані  прем'єр-міністром,  вони  ідуть від уряду і саме тому

 наша  депутатська  група  хотіла  б висловити цілий ряд побажать

 щодо конкретного проекту закону, який ми зараз розглядаємо.

      Наша  депутатська  група  вважає, що концептуальний підхід,

 який   вибраний   Урядом  стосовно  цілого  ряду  положень,  які

 висвітлені  в  новому проекті закону, а саме: спроба об'єднати в

 одному  проекті  закону  фізичних і юридичних осіб, спроба чітко

 виділити  в  данному проекті не лише постатейно, але й цілий ряд

 новел,  нове поняття, яке передбачається введенням даного Закону

 про податок на нерухоме майно, безумовно, заслуговує на увагу.

      Крім  того,  цілий  ряд  пропозицій,  які  пролунали  вже в

 процесі   підготовки   цього   проекту,   дали   змогу  все-таки

 конструктивно підійти до нього, до його обговорення.

      В  той же час, ми хотіли б зробити цілий ряд зауважень, які

 є концептуально, на наш погляд, невірними, і які дають змогу при

 даних   формулюваннях  цілого  ряду  статей  зробити,  фактично,

 чиновника, податкову адміністрацію, чи то представника державної

 адміністрації   безпосередньо  виннимив  маніпуляціях  стягнення

 даного податку.

      Перше. Я хотів би звернути, шановні члени Уряду, вашу увагу

 на   те,  що,  фактично,  в  законопроекті  пропонується  досить

 непогана норма, яка стосується цілого ряду, перш за все, великих

 підприємств  щодо  скасування сплати даного податку за рішеннями

 державних  адміністрацій на підставі постанов Кабінету Міністрів

 і рішень Кабінету Міністрів.

      На   наш  погляд,  ми  знову  опинимось  в  ситуації,  коли

 супермонополісти,  які  сьогодні  контролюють все в цій державі,

 будуть   пробивати   свої   рішення   чи   то   через  податкові

 адмінстрації,  чи  то  безпосередньо  через  Кабінет  Міністрів,

 вимагаючи звільнення саме цих підприємств від даного податку.

      Саме  тому,  ми вважаємо неприпустимим введення даних норм,

 ці  норми  повинні  стосуватися абсолютно всіх підприємств. А от

 яким  чином  врахувати  статус  підприємств,  які  на  сьогодні,

 дійсно є непрацюючими, які на сьогодні не зможуть піднятися і за

 рік,  і за два, але яким дати можливість стартового капіталу для

 того,  щоб  вийти  на  достойний рівень. Це повинно врегульовано

 бути безпосередньо в цьому законодавчому акті.

      Другий принциповий момент. Це, коли вводити данний податок.

 На  наш  погляд,  якби цей податок було введено, ну принаймні,

 1991  чи  1992  рік,  цей  податок  ще б зпрацював би більш-менш

 ефективно.  Зараз,  на  наш  погляд,  безпосередньо  в постанові

 проведення,  коли  ми  підійдемо  до  завершення  роботи над цим

 документом,  треба  дати  чіткий  порядок,  який  би  врегулював

 поетапність  його  введення.  Що я маю на увазі. Подивіться, яка

 величезна  робота  повинна  бути  проведена  щодо введення цього

 податку.  Перш  за  все, інвентарізація і облік майна, створення

 єдиної   комп'ютерної  системи  обліку,  створення  цілого  ряду

 підрозділів, які б контролювали все майно, яке знаходиться зараз

 в  Україні.  Бо  не  секрет,  що  цілий  ряд об'єктів взагалі не

 підлягають  ніякому  контролю.  Саме  тому,  на  наш  погляд, це

 повинно бути поступов і поетапно.

      Саме  тому,  я  пропонував  би  наступне. Парламент повинен

 визначитись  перш  за все концептуально. Бо виривати, наприклад,

 податок на нерухоме майно, відриви від податку на прибуток, нову

 концепцію,  яку  подав  уряд,  відриви  від  податку  на  додану

 вартість,   нову  концепцію,  яку  подав  уряд.  Це  в  принципі

 неможливим.  Саме  тому,  наша  пропозиція  є  наступна.  Всі ці

 рішення   повинні  прийматися,  враховуючи,  що  вони  вводяться

 одночасно,  або  вводяться таким чином, щоб це було сплановано в

 бюджеті.  Інакше,  вихопивши  одні  закони,  ми фактично зірвемо

 ситуацію в бюджеті.

      І  останнє.  Наша  депутатська  група пропонувала б урдяду,

 все  -таки  ще  раз  повернутися  до  розгляду пропозицій, які я

 висловив  в своєму виступі, які стосуються безпосередньо порядку

 введення  податку  на  нерухоме  майно. І тому, наша депутатська

 група пропонує наступне. Оскільки, у нас є на сьогодні цілий ряд

 законопроектів,  які  одночасно  пов'язані, і пов'язані, перш за

 все,  за  наступним  головним  законопроектом, який є бюджет. Ми

 пропонували  б  цю  зв'язку  робити  обов'язково  в комплексному

 розгляді.

      І  останнє.  Оскільки  наш парламент не спромігся привітати

 Збройні  Сили  України,  я хотів би від імені нашої депутатської

 групи,  від  імені  всіх  військових, які попросили мене про це,

 привітати Збройні Сили України з річницею їх створення.

      Дякую. (Оплески).

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  варто приєднатися до пропозиції фракції

 "Реформи"  всім  фракціям,  тим  більше,  що вчора на урочистому

 засіданні  від  Верховної  Ради  України  я привітав всіх воїнів

 України. Так що це, думаю, ще доповнення теж доречне і сьогодні.

 (Оплески).

      Будь ласка,.. одну хвилиночку!.. Свято від групи незалежних

 виступає.  А потім  - Віктор Михайлови Пинзеник. Василь Петрович

 Свято.

      СВЯТО В.П.

      416 виборчий округ, Хмельничина, група "Незалежні".

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановні  колеги-депутати,  я  хочу  задавати вам одне-єдине

 сьогодні питання: що ми робимо? З точки зору пріоритетів. Кінець

 року  на  носі,  як  календарного, так і бюджетного... Внесли ми

 законопроект   один,   а   потім   другий  бюджету...  Що  зараз

 головніше - бюджет  1997  року  чи оцей пакет документів, а саме

 мається  на  увазі законопроекті податкової нової політики? Так,

 реформи  потрібні.  Але,  з  точки зору отого пакету документів,

 його  вирішення,  якщо  ми б навіть й сьогодні вирішили, то його

 введення  в  законодавче  поле  України  потребує біля 97 змін в

 законодавчних  документах, в 97 документах. Це за оцей час можна

 зробити,  шановний  Вікторе Михайловичу?! То чи можна зв'язувати

 оцей пакет документів з проектом бюджету на 1997 рік?

      Друге. Бюджетна резолюція, яку ми прийянли на 1997 рік. Там

 сказано:  "Доходна  частина  бюджету  -46 відсотків від валового

 внутрішнього продукту".

      Шановний  Президент  в  своїм звіті, щорічній доповіді, нам

 заявляв:  соціально  орієнтована політика, а виходячи з того -48

 відсотків від валового внутрішнього продукту.

      Маємо  два проекти, шановний, Вікторе Михайловичу. З одного

 боку  той,  який був внесений, -42 відсотки. Порушення бюджетної

 резолюції? Порушення. Порушення слів Президента? Порушення.

      А в цьому останньому проекті -34, 7 відсотка. Шановні, куди

 йдемо  і  що робимо? Час тратимо. Зараз питання бюджету, питання

 бюджету  97  року  на  тій  основі,  яка  зараз  є, яка прийнята

 законодавчо. Це- по-перше.

      А   тепер   відносно  законопроектів  податкової  політики.

 Малєвський,  колега наш, задавав питання вчора, чи є розрахунок?

 Я   відповім:   є   розрахунок.   Розрахунок,  шановний  Вікторе

 Михайловичу, це представлений останній варіант бюджету на 97 рік

 на основі оцих законодавчих актів про податок.

      Які  результати цих розрахунків? Чи краще стане жити народу

 чи гірше? Згідно моїх розрахунків, оцінок тих цифирок, що там є,

 гірше, шановний, Вікторе Михайловичу.

      Валовий  внутрішній  продукт. Говорили за зростання на 1, 7

 відсотка.  А  я перерахувавши і виходячи з практики міжнародної,

 офіційно заявляю -падіння валового внутрішнього продукту від 13,3

 до 23,3 відсотка в порівнянні з роком минулим.

      Друге   питання.   Питання  соціального  захисту,  шановні.

 Пенсійний  фонд,  попередній  бюджет,  який  був  внесений на 97

 рік,  -10,  6  млрд.  Це  -9,  3, шановний Вікторе Михайловичу.

 Покращення чи погіршення на 1,3 млрд.?

      Слідуюче,  АПК, якщо взяти одну з статей бюджету- "Підтримка

 тваринного виробництва", попередній бюджет -200 мільйонів, в цей

 50  мліьйонів.  Шановний  Вікторе  Михайловичу,  то  що,  від 14

 вересня  вже  поголів'я  зросло  і  теба менше виділяти в 4 рази

 видатків як таких?

       Рибництво:  десь  20  мільйонів, зараз -10. Знову за такий

 короткий проміжок часу скоротилось?

      Наука з 810 мільйонів до 494 мільйоінв. То що, ми добиваємо

 своє майбутнє?

       Скорочення  інвестицій, галузевої науки, до чого йдемо? 0,6%

 від бюджетний виатків ,  в Америці - 5, навіть в Росії  - 3%.

      Атомна  енергетика  -взагалі  немає! Шановні, та то ж крах,

 колапс  а  слідуючий  рік? Закінчується компенсаційне паливо! Де

 гроші  будемо  брати, а кожного року потрібно біля 300 мільйонів

 доларів  на  уран  на...............  Що  робити  будемо? Колапс

 енергетичний у зв'язку  з  критичною частотою.

      Виходячи  з  цього,  шановні,  мої пропозиції: так, важливі

 законопроекти  про оподаткування в плані отих віянь, ядей і тому

 подібне, але вони зараз не на часі, на них великий час потрібен.

      Нам   треба   насамперед  подумати  про  народ  як  основне

 багатство.   А   тому   приймати   бюджет  1997  року  на  одній

 законодавчій основі, яка нами  забезпечена парламентом.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Слово  має Віктор Михайлович Пинзеник.

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановний Олександр Олександрович, шановні

 колеги!

      Я хотів би висловити вдячність за конструктивне обговорення

 закону,   який  з  самого  початку  розглядався  як  надзвичайно

 непростий закон.

      І  я  дума,  що  слушні  дуже  рпопозиції  і  аргументовані

 зауваження,   які   висловлювались   для  цього  закону,  дадуть

 можливість   нам  прийняти  зважене  і  компромісне  рішення,  а

 можливості  для таких компромісів є.

      Я  хотів би дещо зупинитись на окремих позиціях, на окремих

 зауваженнях,  висновках,  які  тут   висловлювались. Перш за все

 щодо соціального спектру. Хотів би ще раз відзначити, не 21 плюс

 10.  Звільнення,  соціальна  норма  передбачає  21 метр на члена

 сім'ї і плюс 10 на сім'ю, тобто сім'я з трьох чоловік в місті 73

 метра  звільнення,  сім'я  з  трьох  чоловік  на селі 100 метрів

 звільнення. Додатково до цієї норми сім'ї, які отримують житлові

 супсидії,  звільнюються  від  сплати.  Тобто одинокій пенсіонер,

 який  живе  у  великій квартирі, в селі, в будинку вибачте, буде

 звільненний від сплати цього податку. Інакше кажучи, ідея, яка в

 залі  висловлювалася комуністами, але сьогодні не підтримується,

 вона  стосується  тільки оподаткування тих крупних будинків, які

 виникли  навколо  Києва  і  інших  міст.  Воно зовсім не зачепає

 абсолютну   більшість   населення   України,  тільки  найбагатшу

 частину.

      По-друге,  я підтримав пропозицію Володимира Олександровича

 Яворівського,  ви  бачили в бюджеті, ця частина податку повністю

 зараховується  в  бюджети територіальних громад. По-друге, можна

 було  б  використати  частину  надходжень  від  цього податку по

 фізичних  особах  для  компенсації втрат громадян від знецінення

 заощаджень.  Адже  ми, прийнявши  рішення  про 131 мільярд, який

 перевищує  в  3-4  рази  обсяги консолідованого бюджету України,

 тобто  чотирьохрічний  бюджет, ми не визначили і не дали джерела

 його  фінансування. Це були б джерела фінансування заможні люди,

 найзаможніші  люди,  сплачуючи  цей  податок,  ми  дамо  його на

 компенсацію заощаджень громадянам.

      Питання  інвентарізації. Щодо юридичних осіб такої проблеми

 не  існує,  оскільки  береться балансова вартість, вона в обліку

 вже  йде.  Відносно фізичних осіб. Податок не вводиться відразу,

 податок  сплачується  два  рази.  Ми орієнтовно з березня квітня

 хочемо  ввести  систему орієнтації нерухомості, якщо ви приймете

 відповідні законодавчі акти, які в дному з законів є.

      Допустимо,   станеться   такий   випадок,   що   хтось   не

 зареєструвався.  Але  в  нас в проекті закону передбачена норма:

 незареєстроване  майно,  по відношенню до нього не можна вживати

 жодних  юридичних  дій. І  хай  навіть цього року ми з когось не

 знімемо податок. Через два роки хтось захоче продати, подарувати

 будинок,  він  не  зможе  цього  зробити,  він зобов'язаний буде

 сплатити  податок  за  минулі  роки.  Але  давайте починати, тут

 знов  я  б  підтримав  позицію  Володимира Яворівського, давайте

 починати  це  дуже непростий податок у введення, давайте починати

 брати цей податок з багатих людей.

      Ми  сьогодні  обговорення  проводили  в  аграрній  фракції,

 вибачте,  в  аграрній  комісії.  Є  можливість  тут і додаткових

 компромісів   щодо   консервації   майна.   Можливо  не  відразу

 застосовувати  функці  Фонду державного майна, а дати певний час

 для  можливого  використання,  тільки  після  того  задіяти Фонд

 державного майна.

      Можна  й подумати про прозицію народного депутата Анісімова

 про  застосування цієї норму і по відношенню до підприємств, які

 здаються в оренду.

      Далі.  Є  ще  додаткові   компроміси,  про  які я говорив у

 вчорашньому  виступі.  Можливість  дещо  стримати  амортизаційні

 норми  по  старих  основних  фондах, але застосувати нові з 1997

 року,  щоб стимулювати інвестиції, і піти з першого року на дещо

 нижчі  ставки  оподаткування  нерухомості.  І  далі поступово їх

 нарощувати так, як це зробила, наприклад, Росія.

      Щодо  землі.  Якщо  ви  уважно повернетесь до цього закону,

 вона не включена в базу оподаткування. Її треба буде робити, але

 це  складна проблема, яка пов'язана з оцінкою землі, і крім того

 це  потребуватиме внесення  змін  в Закон про оплату за землю. І

 саме  тому  ми  вивели  з  цього  закону оподаткування землі.

      Що  стосується  посередників,  Юлій  Якович  Йоффе  був  би

 абсолютно  правий, якби цей податок заміняв податок на прибуток,

 але  ми  не звільняємо посередників від сплати цього податку. Не

 маючи  податку на майно, вони все одно будуть сплачувати податок

 на прибуток так, як і в ниниішніх умовах це відбувається.

      Уряд  вважає, що ті пропозиції, які висловлені тут, слушні,

 конструктивні.   Вони   можеть   бути   враховані   і  треба  їх

 враховувати.  я  думаю,  що  в  процесі  роботи будуть додаткові

 пропозиції,  які  треба  буде врахувати. Уряд просить підтримати

 пропозицію про прийняття проекту в першому читанні. Дякую.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, слово має Ігор Васильович Квятковський

 від комісії як  співдоповідач.  Заключне  слово.

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.

      Під  час  обговорення  я  просто розумію, що навіть ті, хто

 виступали в обговоренні мабуть не зрозуміли самого тексту. Немає

 взагалі економічного обгрунтування цього закону. Воно відсутнє.

      З  1979  року  не  було  опису  основних  фондів. Про що ми

 кажем?!  Пан  Анісімов, якщо ви вважаєте, що на Запоріжсталь цей

 закон  нічого  не  накладе,  то  вас, коли ви туди приїдете, вас

 просто  поб'ють. Бо введення податку на майно направлено перш за

 все     проти    шахт,    гірнично-збагачувальних    комбінатів,

 металургійних комплексів, енергетичного господарства, проти тих,

 хто експлуатує газо-і трубопроводи та електромережі. Зате зовсім

 не  торкається  ні  торгівців  газу  та  інших  посредників,  ні

 фінансових інституцій.

      Дійсно,  давайте вже казати правду. Закон про оподаткування

 прибутку  підприємств  і  Закон  про  оподаткування  нерухомості

 взагалі  не  зв'язані.  І  їх один до одного здійснюють тому, що

 реального  обгрунтування ні того, ні того закону немає. Реальних

 планів  надходження  до  бюджету, відведення в дію нового Закону

 про  оподаткування прибутку підприємств уряд скласти не в змозі,

 тому  для  підстраховки і тільки для цього пропонує ввести Закон

 про оподаткування нерухомого майна. Але ми при цьому всі повинні

 чітко  усвідомлювати,  що  введення  цього  податку  в 1997 році

 призведе   до  того,  що  ми  повністю  знищимо  виробництво  і,

 починаючи  з  1998 року, платників будь-яких податків взагалі не

 стане.

      А тепер щодо оподаткування майна багатіїв. Це все популізм,

 інакше,  як  по купілві-продажу об'єктів нерухомості: квартир та

 житлових  будинків,-оподаткування  не буде. А ви підійдіть на ці

 біржі  і подивіться, які загальні суми продажу квартир. Квартира

 в  Києві  в  250  кв.  м продається за тисячу гривень. Про що ми

 кажемо?

      Так,  Комісія  з  питань  фінансів і банківської діяльності

 переконана в необхідності Закону про податок на нерухомість. Але

 ми  бачимо,  що  запропонована Урядом редакція цього тексту не в

 змозі забезпечити реального оподаткування житла багатіїв і в цій

 частині  носить  чисто  популістський  характер  і є неприкритою

 спробою на хвилі голого популізму накласти додатковий податковий

 тягар  на  промислові  і  сільськогосподарські підприємства, щоб

 остаточно їх знищити.

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги!  Одну хвилиночку! Та ні, прізвища

 завжди,  Леоніде  Олександровичу...  Ніхто  вас не вб'є, Леоніде

 Олександровичу, ну, будь ласка.

      Ну,  дайте  Анісімову  слово  для  репліки, 1 хвилину, будь

 ласка.

      АНІСІМОВ.

      (178, Запорожье, Анисимов)

      Я еще раз говорю товарищу Квятковскому, хоть он меня назвал

 и  "пан". Вы внимательно слушайте, когда идет выступление, потом

 будете   делать   аргументацию.  Последние  слова  были  сказаны

 следующего  содержания:  "Закон  может  иметь только силу тогда,

 когда  будет  вводиться  в  пакетах  с  разблокированием  фондов

 заработной   платы".  И  если  вы  их  никогда  не  считали,  то

 просчитайте, то действительно будет платить предприятие меньше в

 бюджет  государства,  чем платит на сегодняшний день. Потому что

 разблокируется  на 20% Фонд заработной платы. А вы лепите только

 один закон.

      ГОЛОВА.  Дякую,  дякую, спокійно. Спокійно, шановні колеги!

 Будь  ласка,  я  прошу, спокійно, не сваріться між собою. Ще раз

 прошу.

      Ми  провели обговорення, витративши на нього більше години.

 Вчора  в запитаннях, відповідях і в доповідачах теж обмінювалися

 думками.  Таким  чином  ми більше 2 годин аналізували цей закон,

 додаючи до того часу, який був витрачений в комісіях і фракціях.

      Поза   всяким  сумнівом  в  цьому  законопроекті  є  багато

 раціональних  зерен, які потрібно було урахувати, особливо, якщо

 ми  сьогодні  не  можемо  оподатковувати  операції  із приватною

 нерухомістю, я маю на увазі житлом, присадібними різними дачними

 будиночками специфічного розміру і так дальше. І тому пропозиція

 оподатковувати  через  площу,  це  розумна пропозиція, бо інакше

 ніхто   не   зможе   проконтролювати  реальність  тих  чи  інших

 фінансових  операцій.  Це  потрібно  зробити,  і безумовно тут є

 раціональне  зерно.  Але  поряд із цим виникає така правова, я б

 сказав  юридична  чи  процедурна  колізія,  яким  чином  це  все

 зробити.  Нам  пропонує  Кабінет  Міністрів  прийняти  в першому

 читанні,  а  комісія  пропонує  інший  проект, який зводиться до

 того,  що  потрібно  допрацьовувати  цей  проект  разом з участю

 відповідної   комісії   Верховної  Ради.  Тому,  я  поставлю  на

 голосування  і одну, і іншу пропозицію. А вас прошу визначитися,

 оскільки мова йде про надзвичайно серйозний документ.

      Проект,  який  вносить  Кабінет Міністрів, проект постанови

 ставиться  на  голосування  про прийняття цього проекту закону в

 першому читанні,будь ласка.

      "За" -

      Цих  голосів на вистачає для прийняття в першому рішенні.

      Я  ставлю  на голосування пропозицію, яку вносить Комісія з

 питань  фінансів  і  банківської  діяльності, яка зводиться до 4

 пунктів:

      1.  Направити поданий Кабінетом Міністрів проект закону про

 податок на нерухоме майно, на нерухомість на доопрацювання.

      2.  Комісія  Верховної Ради з питань фінансів і банківської

 діяльності  разом  з Кабінетом Міністрів України створити робочу

 групу  по  доопрацюванню  поданого  проекту  закону  України про

 податок на нерухоме майно, нерухомість.

      3.  Кабінету  Міністрів  України в термін до 30 грудня 1996

 року  подати  Верховній  Раді  України необхідні розрахунки щодо

 соціально-економічних наслідків, відведення в дію закону України

 про  податок  на  нерухоме  майно,  нерухомість,  вартість  його

 релаізації.

      4.  Кабінету Міністрів України доопрацьований Закон України

 про  податок  на  нерухоме  майно, нерухомість подати на розгляд

 Верховної Ради України до 15 січня 1997 року.

      (Шум   у   залі,   окремі   вигуки)   Одну  хвилиночку,  ми

 проголосуєм, а потім я дам вам слово.

      Я  ставлю  на  голосування  за основу поданий законопроект,

 поданий  проект  постанови.  За  основу!  (Шум  у  залі,  окремі

 вигуки).  Комісії,  да..  Я  потім  дам. За основу! (Шум у залі,

 окремі вигуки).

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Доповнення. Віктор Михайлович, будь ласка.

      ПИНЗЕНИК  В. М. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 колеги!

      Перший  пункт  і другий не... вони суперечать один одному -

 направити  Кабінету  Міністрів  на  доопрацювати,  а  другий дає

 доручення  комісії  створити  робочу групу по доопрацюванню. Так

 хто доопрацьовувати: Уряд чи комісія?

      Далі...

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги!..  Вікторе Михайловичу, відразу я

 відповім на це запитання, а потім ви дальше продовжите.

      Постанова, як кожен документ Верховної Ради, розрахована на

 розумних  виконавцій.  І  там  зрозуміло,  що буде першу скрипку

 грать  Кабінет  Міністрів,  але  комісія  не усувається від цієї

 роботи - вона буде разом працювати.

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Олександре Олександровичу, тут два пункти

 суперечать - хто  буде  доопрацьовувати.  Повертається  Уряду на

 доопрацювання...

      ГОЛОВА.  Кабінет Міністрів!

      ПИНЗЕНИК В.М. Тоді другий пункт не потрібен!..

      Третє. Шановні колеги, я... ми не чули тут зауважень, які б

 не  можна  було  врахуивати  протягом найближчих кількох днів. Є

 зауваження?  Ми  готові  їх  доопрцювати і протягом тижня внести

 проект.  Нам  не  зрозуміло, чому треба вносити цей проект аж 15

 січня! Ми готові його внести найближчим часом.

      ГОЛОВА.  Вікторе  Михайловичу,  можливо,  ви  не знаєте -ми

 обговорювали  на  початку  сесії  це  питання, і якщо тільки цей

 законопроект убде готовий до розгляду і внесений до нас, ми його

 негайно,  у  невідкладному  порядку  будем  розглядати  -як  всі

 податкові законопроекти.

      Таким  чином, тут можна погодитися з цим, що строк 15 січня

 можна  було  б  не визначати в постанові. Як тільки буде готовий

 цей  законопроект,  ми  його зразу... відразу розглянемо. (Шум у

 залі,  окремі  вигуки).  Можна так? (Шум у залі, окремі вигуки).

 То... а, не пізніше! Так? Давайте... Є пропозиція -не пізніше 15

 січня, маючи на увазі, що ми зможемо його розглянути буквально і

 15 грудня.

      Ставлю на голосування доповнення редакційне: не пізніше  15

 січня. Проголосуйте.

      "За" -

      Прийнято   рішення.

      Запишіться,  хто хоче ще доповнення зробить. Ну, я не можу,

 тому  що  десь  12 піднятих рук. Обуряться. Будь ласка. 5 хвилин

 вистачить. Масенко.  Степенку дайте слово.

      СТЕПЕНКО  В.  І.  Я дякую Масенку за те, що дав мені слово.

 Олександр  Олександрович,  у  мене  є конкретна пропозиція, чому

 селяни  противляться  тому, щоб його прийняти? Я вже говорив, що

 нерухомість  і  земля,  щоб  не  получилось так. Ну краща у мене

 пропозиція,  щоб єдиний розрахувати податок за землю і виключити

 по  сільському  господарству  плату  за  нерухомість, те, що тут

 виступали  і  говорили,  що  пусті  приміщення, за їх прийдеться

 платить.

      І  тоді,  якщо  це буде доопрацьовано, щоб земля не була як

 нерухомість,  і  знову  ми  ще  один податок введем на землю, не

 знявши  ні  одного  податку,  які  сьогодні  діють  в сільському

 господрастві.

      Дякую. Просто врахувати це при розробці.

      ГОЛОВА. То це в робочому порядку.

      СТЕПЕНКО В.І. Да, да, да.

      ГОЛОВА. В робочому порядку. Добре. Камінський, будь ласка.

      КАМІНСЬКИЙ. , 141 округ, Соціалістична фракція.

      Дякую.

      У  мене  пропозиція не до цього закону, а взагалі. Ми вчора

 подали  депутатський  запит  на  ім'я прем'єр-міністра з приводу

 того,  що той пакет документів, який подано в Верховну Раду, він

 не  відповідає  ну  ніяким, ні юридичним, ні економічним нормам.

 Тому  я  пропоную,  Олександр  Олександрович, ви згаяли вже дуже

 багато  часу на оцей, так званий, пакет документів і гаємо далі.

 Скільки  ж  може  працювати  Верховна  Рада  безплідно? Ну що ми

 перелопачуємо оці закони, які не підготовлені!

      Я   пропоную   взагалі   весь   цей   паке   відправити  на

 доопрацювання, щоб він був поданий таким, щоб можна було над ним

 працювати.  Ну  що  ми  робимо?  Ми  тільки  гаємо  час. Давайте

 працювати над тими проектами, які підготовлені добре! А це таке:

 ні  те,  ні се, подали -нате, хлопці, копирсайтесь в тому багні,

 що ви подали, а ми щось  будемо  своє робити!

      Тому  я пропоную весь пакет цей відправити зразу і не гаяти

 на нього часу.

      ГОЛОВА.   Дякюу. Олександр  Сергійович Єльяшкевич.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Прошу передать  слово Квятковскому.

      КВЯТКОВСЬКИЙ  І.  В.. Шановні депутати, я хотів би звернути

 вашу  увагу  на  те,  що  ніякого протиріччя між першим і другим

 пунктом немає, бо перший пункт каже: направити поданий Кабінетом

 Міністрів проект закону на доопрацювання.

      А куди направити - каже другий пункт: Комісії Верховної Ради

 України  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності разом з

 Кабінетом  Міністрів  створити  робочу  групу  по доопрацюванняю

 поданого   проекту.

      А   тому  потрібно,  перш  за  все,  уважно  читати  проект

 постанови.

      І  ще  одне,  депутат  Єльяшкевич  просить  додати в проект

 Постанови до 30 грудня цій Комісії Кабінет Міністрів зобов'язати

 надати списки по інвентаризації майна підприємств.

      ГОЛОВА.   Тобто,  подати реєстр своєріщний, так я розумію?

      Сформулюйте   чіткіше,   щоб   можна   було   поставить  на

 голосування.

      Дайте слово Єльяшкевичу.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С. Я просив би, щоб ми прийняли в Постанові

 пункт,   щоб  зобов'язати  Уряд  провести  інвентаризацію  майна

 всього,  а  також,  щоб  до  30  грудня нам подали списки майна,

 скільки будівель, споруд і так далі в загальній кількості.

      ГОЛОВА.   Це можна зробити? Будь ласка, Пинзеник.

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановні  народні  депутати,  не  потрібно

 інвентарізації  майна,  оскільки  є  балансова  вартість. А, по-

 друге,  який  статус  закону,  що  ми  приймаємо  рішення.  Якщо

 відхилити...   Це   Урядом  поданний  проект  закону.  По  суті,

 передбачає  перший  пункт направити на доопрацювання, але другий

 пункт  визначає, що доопрацювання буде комісія вести, а не Уряд.

 Тому  я  тоді пропоную перший пункт направити Кабінету Міністрів

 на доопрацювання. Він  носить  цей проект закону.

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Мова іде про те... пропозиція, по-перше,

 є  пропозиція  Єльяшкевича,  якщо  є  вже цей, по суті, документ

 реєстрації  чи результати реєстьрації, тоді тим простіше його до

 30  числа  направити у Верховну Раду. А друга пропозиція Віктора

 Михайловича зводиться до того, що треба вилучити другий пункт. З

 цим  теж  можна  погодитися,  маючи  на  увазі, що все одно буде

 комісія  працювати над цим законопроектом. Я прошу, не кричіть з

 місця.

      Пропозиція Єльяшкевича ставиться на голосування.

      "За" -

      Пропозиція  Віктора  Пинзеника  про  зняття  другого пункту

 ставиться  на  голосування.  Ну,  він вніс пропозицію, чому я не

 повинен...  він же депутат.

      "За" -

      Не підтримується.

      Суслов  Віктор  Іванович, будь ласка. Тому що використанний

 час  відведенний.  А  він  від  комісії має право. Пояснюю норми

 Регламенту.

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты,  я  прошу послушать меня как

 председателя комиссии. В данном случае второй пункт, конечно же,

 можно  снять, потому что посмотрите, что получается. Проекты нам

 поданы  недоработынные.  Доработка всех законопроектов сейчас во

 всех  постановах  возлагается  на  нашу комиссию, у которой есть

 свой  план  работы.  И  естественно, что трудно расчитывать, что

 силами  комиссии  нам  удастся  сделать  то,  что  не удалось на

 протяжении последнего года сделать Кабинету Министров. Поэтому у

 меня нет никаких возражений, если Виктор Михайлович считает, что

 второй  пункт  не нужен, и Кабинет Министров сам доработает этот

 проект,  давайте  снимем  второй  пункт.  Это  нормально и пусть

 работают.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Шановні депутати! Зважте на одну обставину. Кабінет

 Міністрів  прицює  над  пакетом документів і норми одного закону

 повинні  кореспондуватися  із  нормами інших законів, і в даному

 випадку  пропозиція  Віктора  Михайловича  і  Віктора  Івановича

 збізаються.  Маючи на увазі, що вони все одно будуть працювати в

 контакті  -це  природно,  тому  я  просив би зняти другий пункт.

 Ставлю на голосування, будь ласка. Підтримайте, будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Можна   в   цілому   голосувати?   Ставлю   в  цілому.  Час

 використаний  для внесення пропозицій. В цілому, з мотивів потім

 візьмете, якщо є потреба. В цілому голосується постанова.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Спасибі. Немировський, що з мотивів?

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

      Уважаемые   коллеги!   К   этому   закону   необходимо  еще

 экономическое обоснование, потому что доработать в такое время и

 потом  просчитать последствия его применения, надо чтобы Кабинет

 Министров..........    законом,    просчитал   последствия   его

 применения. Иначе мы можем иметь много неприятностей...........

      ГОЛОВА.  Володимир  Лукич,  це вимога Регламенту, подається

 закон із фінансово-економічним обгрунтуванням.

      Питання  завершене.  Хто  за  те,  щоб завершити дискусію з

 цього приводу, ставлю на голосування?

      "За" -

      Рішення  прийнято. Це  процедура.

      Шановні  депутати!  Є  така пропозиція. У нас з ініціативою

 виступило кілька... багато депутатів, вірніше так сказати, щоб у

 сесійному порядку розглядом на Верховній Раді розглянути питання

 про  ситуації, які зараз... яка виникає зараз у нас у зв'язку із

 відомими  черед  засоби  інформації  рішеннями Російської Думи і

 Ради Федерацій Росії. Я думаю, зводяться власне ці пропозиції до

 включення  до порядку дня і розгляду проектів законів про статус

 іноземних  військ  на  території України та про вивід російських

 військ  з території України. Так, є ця пропозиція. І поза всяким

 сумнівом  ми  не  можемо  бути  байдужими, остільки мова йде про

 втручання  у  внутрішні справи України в той чи інший спосіб. Ми

 повинні, як законодавчий орган, відреагувати на цю ситуацію.

      Паралельно   Комісія  в  закордонний  справах, Борис  Ілліч

 Олійник  напрацьовують свої варіанти бачення цього питання і теж

 пропозиції внесуть на наш розсуд. Я запропонував би таким чином.

 Зараз  ми  розглянемо  коротке  питання,  яке  треба  завершити,

 вчорашнє  розпочати  про  постанову  Верховної Ради відносно там

 новорічних подарунків тощо. А тим часом Борис Ілліч візьме слово

 і  потім  запропонує,  ми  приймемо  якесь  рішення  щодо  цього

 моменту. Нема заперечень? Немає.

      ІЗ ЗАЛУ. (НЕ ЧУТИ)

      ГОЛОВА.  У  зв'язку  з  тим,  що  постанова  про  ту...  та

 постанова,  котру  я  оголосив,  ще не роздана вам -це трапиться

 десь хвилин через 20-30 -тому ми після 12. 30 її розглянемо.

      А   зараз   розглядається   питання  про  проект  постанови

 Верховної  Ради  України  про  звільнення...  ой,  це не те. Про

 проект  Закону  України  про  структуру  державного внутрішнього

 боргу  України за станом на 1 січня 1996 року і граничний розмір

 державного   внутрішнього   боргу   на  1996-1997  роки.  Андрій

 Володимирович Литвин - заступник міністрів фінансів запрошується

 на трибуну.

      ЛИТВИН  А.  В.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  відповідно до Закону України про державний внутрішній

 борг   України  одночасно  з  затвердженням  Державного  бюджету

 України  встановлюється  структура і граничний розмір державного

 внутрішнього боргу.

      Відповідно до зазначеної норми законодавства на ваш розгляд

 пропонується  проект  Закону  України  про  структуру державного

 внутрішнього  боргу  України  за  станом на 1 січня 1996 року та

 граничний  розмір  державного  внутрішнього  боргу  на 1996-1997

 роки.

      Законопроект  умовно  можна розділити на кілька частин, які

 містять  важливі взаємопов'язані норми щодо оформлення правового

 поля,   необхідного   для  належного  обслуговування  державного

 внутрішнього  боргу України, що склався, та проведення подальшої

 роботи  стосовно  позичань  Уряду  для забезпечення фінансування

 загальнодержавних  програм. Перш за все, це структура державного

 внутрішнього  боргу України за станом на 1 січня поточного року,

 яка   фактично   склалась  відповідно  до  прийнятих  рішень  та

 проведеного фінансування.

      Дозвольте  нагадати,  що  при  прийнятті в 1992 році Закону

 України  про державний внутрішній борг УКраїни, був установлений

 лише  граничний розмір державного внутрішнього боргу на 1992 рік

 у  сумі  1  трильйон карбованців. Структура ж боргу, на жаль, не

 була затверджена, хоча відповідні матеріали були відпрацьовані.

      До  проекту  структури державного внутрішнього боргу, як це

 передбачено  законом,  включена  заборгованість  Уряду  по  його

 позичаннях.  Я хочу це підкреслити. Тобто, по строкових боргових

 зобов'язаннях  у  вигляді одержаних кредитів та випущених цінних

 паперів.

      Проект   структури   боргу   складений  згідно  з  вимогами

 четвертого  розділу  "Структури бюджетної класифікації України",

 затвердженої  Верховною  Радою  України  12  липня  цього  року.

 Державний внутрішній борг України, який за станом на кінець 1995

 року  становив  8  мільярдів  2,1    мільйона  гривень,  містить

 насамперед  такі  складові:

      1.  Забогованість  перед  юридичними особами за внутрішніми

 позиками  у  сумі  253, 3 мільйона гривень або 3, 2 відсотки від

 загальної  суми  боргу.  За  рахунок  випуску і розміщення серед

 юридичних  осіб в 1995 році внутрішніх позик було профінансовано

 видатків державного бюджету на суму 16, 4 мільйона карбованців.

      2.  Заборгованість  перед  Національним  банком  України  у

 розмірі  більше  7,7    мільярдів  гривень,  що  становить  96,8

 відсотка від загальної суми боргу. Згадана забогованість на 99,9

 відсотків  складається із заборгованості за позиками, одержаними

 для  фінансування дефіциту люджету 1991-1995 років відповідно до

 законів про бюджет, який приймалися Верховною Радою. І у залишку

 за іншими позиками та зобов'язаннями перед Національним банком.

      Слід  зазначити,  що  із  згаданих  7,7   мільярдів гривень

 заборгованості  за  кредитами  Національного  банку України  3,4

 мільярди  є  нарахованими  відсотками  за зазначеними кредитами.

 Враховуючи ту ситуацію, яка склалася в економіці, значний розмір

 дефіциту   державного  бюджету,  а  також  те,  що  ці  відсотки

 рахуються   на  позабалансових  рахунках,  пропонується  списати

 задану  заборгованість,  тобто  3,  4  мільярди  гривень. Я хочу

 підкреслити,  що  ця  пропозиція  була  внесена,  опрацьована  і

 погоджена   під   час   розгляду   матеріалів   щодо  матеріалів

 внутрішнього  боргу  в  постійних  комісіях  Верховної Ради і не

 викликала заперечень народних депутатів.

      Прийняття  цієї  пропозиції  дозволить  зменшити  державний

 внутрішній   борг   більш,  ніж  на  6  відсоткових  пунктів  по

 віднешенню   до   валового   внутрішнього   продукту.   Стосовно

 заборгованості  перед  Національним  банком  України  за  іншими

 позиками і зобов'язаннми, то така заборгованість сформувалася на

 протязі  1991-1993  років,  як  результат  здійснених  заходів з

 індексацією   та   компенсацією   грошових   втрат  підприємств,

 організацій,  громадян  після  лібералізації  цін на тіл високих

 темпів   інфляції.   Це,   насамперед,  проведенняя  за  рахунок

 отриманих від Національного банку коштів, в 1992 році індексації

 оборотних коштів державних підприємств, організацій, компенсація

 грошових  втрат сільськогосподраським товаровиробникам, списання

 їх  заборгованності  за банківськими позичками, здійснення інших

 заходів по фінансовому оздоровленню сільського господарства.

      Банківські   показники  структури  державного  внутрішнього

 боргу   відображені  відповідно  до  стандартів  бухгалтерського

 обліку,  тобто  за  фактичною вартістю виникнення. В матеріалах,

 поданих   разом  із  структурою  державного  внутрішнього  боргу

 наведені деталізовані позиції по джерелах виникнення боргу.

      Враховуючи  пропозицію  України  до  Міжурядової  угоди про

 принципи   і   механізми   обслуговування   внутрішнього   боргу

 колишнього  Союзу  РСР  в  частині  того,  що угода повинна бути

 пов'язаною  з розподілом активів і пасивів колишнього державного

 банку  СРСР та з метою нормалізації фінансового стану резедентів

 України  до структури боргу також включено заборгованність перед

 тими з боку органів Союзу РСР.

      При  цьому  оговорюється  переоформлення  такого  боргу, як

 заборгованність   Союзу   РСР  перед  Україною,  з  тим,  щоб  у

 подальшому  переговорному  процесі  з  країнами  СНД  вирішувати

 питання  грунтовного розподілу обслуговування відповідних часток

 внутрішнього боргу Союзу РСР.

      Граничний  розмір  державного внутрішнього боргу України на

 1996  рік  пропонується  встановити розміри 10, 5 млрд. гривень,

 виходячи  з  таких  показників.  Розмір  державного внутрішнього

 боргу  за  станом  на  січень  96  року  -це  8  млрд.  гривень.

 Нарахування  заборгованності перед Національним банком України з

 нарахованими  відсотками  по  кредитах,  одержаних  в  1993-1995

 роках  -3,  4  млрд.  гривень,  про це я зупинявся вище. Розміру

 кредитів  Національного  банку  України на фінансування дефіциту

 державного бюджету на 1996 рік та прогнозованих відсотків по них

 і  максимальної  заборгованності по державних цінних паперах, що

 випускаються в обіг в 96 році, це - 4,2 мільярди гривень.

      Граничний  розмір державного снутрішнього боргу на 1997 рік

 визначений  у  сумі  17,  8  мільярдів  гривень.  Зазначена сума

 складається   з  прогнозованого  граничного  розміру  державного

 внутрішнього   побру  на  1996  рік  10,  5  мільярдів  гривень,

 вирахування   погашення   та  виплати  доходу  в  1996  році  по

 внутрішніх державних позиках 1995 -1996 років -1, 9 млр гривень,

 випуску  в  1997  році  облігацій  внутрішнього  держаної позики

 відповідно  до  показників уточненого державного проекту на 1997

 рік  з  урахуванням, я вже сказав, уточнених його показників -це

 9, 3 млр гривень.

      Враховуючи викладене, державний внутрішній борг за станом а

 1   січня  1996  року  без  урахування  відсотків  за  кредитами

 Нацоінального  банку  України  становить  8, 8% по відношенню до

 ВВП.

      На  1996 рік борг прогнозуєтсья на рівні 12, 4% до валового

 внутрішнього  продукту, і на 1997 рік відповідно 16,7%.

      Шановні народні депутати! Прийняття законопроекту дозволить

 створити  необхідне підгрунтя для подальшої реалізації норм щодо

 державного  внутрішнього боргу. Просимо прийняти проект закону в

 першому  читанні,  щоб  доопрацюванні  його  на  другому читанні

 врахувати ауваження народних депуатів і пропозиції, які лунають.

 І, як це вимагається законом, вже встановлювати граничний розмір

 державного   внутрішнього   боргу   відповідно   до   показників

 Державного бюджету та  разом з  його затвердженням.

      Дякюу за увагу.

      ГОЛОВА.   Прошу, у дептуатів є запитання до до доповідача?

      Запишіться,  будь  ласка,  на  запитання.  Далі, мабуть, не

 публікуйте. Охріменко.

      ОХРІМЕНКО.

      Передайте Кочерге, 122 округ.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      КОЧЕРГА,  122  избирательный  округ  Добропольский, фракция

 коммунистов Украины.

      Спасибо.

      Почему что  в  вашей   информации  уважаемый  докладчик не

 прозвучало:  обкем  долга  по вкладам населению. Сколько же все-

 таки  государство  должно  для возмещения наслению по вкладам на

 сберигательные  книжки?  И  если  у  вас есть данные перед вами,

 пожалуйста,  обозначте  обкем  этого долга в динамике, начиная с

 1992 года.

      ЛИТВИН А.В.   Я  хочу  звернути  вашу увагу, що в структурі

 державного   нутрішнього  боргу  і  це  наведена  в  додатку  до

 пояснювальної   записки,   розписані   конкретні   суми.  І  там

 відображені ті суми, які вже громадянами отримані. Для того, щоб

 проплатити  ці  суми  компенсації, індексацію, Урядом були взяті

 кредити  в  Національнмоу  банку  і  Уряд по тих компенсаціях по

 часткових компенсаціях їх було прийнято рішення громадянам гроші

 виплатити.

      Я   ще   раз   підкреслюю:   в   тих  матеріалах,  які  вам

 роздані  є додаток до пояснювальної записки і там відображені ті

 часткові  компенсації,  по  яких  приймалися  рішення. Це кілька

 Указів    Президента,   це   Декрет   Кабінету   Міністрів,   це

 сороковідсотков    компенсація,    стовідсоткова    компенсація,

 двохсотвідсоткова компенсація. І ці гроші громадянами отримані.

      Якщо  ви  маєте  на  увазі  рішення, яке прийнято Верховною

 Радою  про  схвалення у другому читанні закону 22 листопада, там

 більше 131 мільярда гривень, то я хочу зауважити на один момент.

 Значить,  21  листопада Уряд і подав проект Закону про державно-

 внутрішній  борг.  І  тут  відображені ті позиції, фактично, які

 склалися  станом  на  1  січня 1996 року. По тому законопроекту,

 який  схвалено  Верховною  Радою України відображене на 1 жовтня

 1996 року. Це перший момент.

      І  другий момент. Державний внутрішній борг, як і будь-який

 фінансовий  показник, наука точна. І тут відображені ті цифри по

 тих  законодавчих  нормативних  актах,  які  набули  чинності. Є

 конституційна процедура набуття чинності ...

      ГОЛОВА. Андрій Володимирович, одну секундочку. Він зрозумів

 вже.

      Мова  йде  про  те,  що закон ще не введений, не підписаний

 Президентом.  От  про  що  йдеться.

      Оголошується перерва на півгодини.

      Андрій  Володимирович,  поки що поспілкуйтесь з депутатами,

 можливо, відповісте на ті питання, які їх цікавлять.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   я   прошу  заняти  місця,

 продовжуєм сесію.

      Будь  ласка, на трибуну заступник міністра. Висвітіть, будь

 ласка,   список   хто   записався  на  запитання.  Скільки  часу

 відведемо?  15  хвилин достатньо? Достатньо. Виставте 15 хвилин.

 Будь ласка, слово для запитання Донченко. За ним Красняков.

      Запросіть  людей до залу.

      ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.

      ДОНЧЕНКО.

      Старобельский  избирательный  округ,  фракция  коммунистов.

 Уважаемый заместитель министра, у меня к вам таких 2 вопроса. Вы

 в  своем  докладе  сказали,  что предлагается списание средств и

 обрисовали   государственные  предприятия,  колхозы  и  совхозы,

 Национальный   банк.   Ничего   не   было   упомянуто  по-поводу

 комерческих банков, инчего не было сказано по-поводу комерческих

 структур.  А  мы знаем, что такая фирма, как (.. Атон.........),

 получала   под   государственный  контракт  огромное  количество

 средств.  Причем  в  долларах.  Ничего  об этом не сказано. Я бы

 хотел для себя как это отражено в структуре внутреннего долга.

      И  второй  вопрос.  Все-таки  на  тот  вопрос,  который вам

 задавал мой коллега Кочерга, вы не дали ясного ответа. Речь идет

 о  том,  что  Верховный  Совет  принял  закон  по  видшкодуванню

 заощаджень  громадян. И он вступать должен в силу по финансовому

 обеспечению  с  1997  года. Ничего вы не сказали по поводу того,

 что   в  1997  году  как  будут  предусматриваться  в  структуре

 внутреннего  долга  сумма  видшкодування  заощаджень или хотя бы

 назвать  процент  сколько  это процентов внутреннего долга будет

 составлять.  Это очень важно для моих избирателей и для нас всех

 с  вами  здесь  даже  сидящих. Я бы попросил прокомментировать 2

 этих 2  ответа. Спасибо.

      ___________. Стосовно тих боргів, які пропонується списати.

 Ви  затронули 2 момента: по Національному банку і по комерційних

 структурах,   пов'язавши  це  з  державними  підприємствами.

      По  державних  підприємствах  по  індексації,  значить,  ця

 індексація проведена в 1992 році, Верховна Рада приймала рішення

 про  виділення  кредитних  ресурсів.  Ці  кредитні  ресурси були

 отримані  Урядом  і  відповідно спрямовані на індексацію коштів.

 Вся заборгованість тепер рахується як заборгованість Уряду перед

 Національним  банком  України, комерційних структур там немає. В

 тим  матеріалах,  які вам роздані, там чітко записано: "державні

 установи і організації".

      Стосовно  прийняття  Верховної  Радою  Закону  про державні

 гарантії  захисту  заощаджень.  Там  неведена  цифра 131 мільярд

 гривень.  Внутрішній  валовий продукт прогнозується на наступний

 рік 106, 6 мільярдів гривень, відповідно ми можемо співвіднести,

 це  складе більше, з урахуванням того боргу, який є, більше 130%

 від  валового внутрішнього продукту.

      Чому воно тут не відображено, я ще раз хочу підкреслити, що

 тут відображаються ті нормативні акти, які набрали чинності.

      Хочу  ще  раз  підкреслити, що є конституційна процедура на

 обрання  чинності  закону.  Як  тільки  він  набере чинність, ми

 будемо  включати.  Але хочу підкреслити, що це перше читання. На

 друге  читання  відповідно  до  умов  закону повинно йти разом з

 показниками Державного бюджету.

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Донченко, будь ласка.

      ДОНЧЕНКО.

      Вы  не  совсем правильно меня поняли. Я все-таки просил бы,

 все   здесь   сидящие  прекрасно  понимают,  что  сразу  вернуть

 заощадження  неможливо. Я поэтому вас и спрашиваю, какой процент

 вы  готовы  сегодня  заложить  во внутренний борг 1997 года, для

 того  чтобы  начать  сплачивать  заощадження: 1, 2, 5, 50%, -это

 ваше  право,  вы  должны  нам  показать,  сколько  это будет. Вы

 говорите,  что  это 131 процент, да это понятно, что вы сразу не

 сделаете.

      ________________  Значить,  це  запитання вже звучало і при

 доповіді   уточнень   до   показників  бюджету.  Я  можу  тільки

 повторити,  що  з  нашої  точки  зору  в  1997  році це потрібно

 розпочинати  цей  процес,  якщо  його  розпочинати  з 1998 року.

 оскільки  1997 рік передбачається проведення податкової реформи,

 ми  повинні хоча б подивитися, яке буде наповнення бюджету в цих

 умовах.  І  визначатися  тоді  з  механізмом,  на якій період це

 розтягнути.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. ..............

      _____________ .  Прошу передать слово Моисеенко, 131.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко,будь ласка.

      МОІСЕЄНКО.  Спасибо  Евгений Васильевич, Моисеенко, фракция

 "Коммунисты Украины", всеукраинский союз рабочих.

      У  меня  к  вам  два  вопроса. Вы знаете, я так и не увидел

 индексации вкладов наших граждан по линии сберегательного банка,

 ведь   это   как   было,   так  и  остается,  внутренним  долгом

 государства.  И  тогда  вопрос,  мне не понятно на счет валютной

 оценки  предыдущих  долгов,  производилась  она  или нет, был ли

 перерасчет на реальную стоимость сегодняшних спредств.

      Я  думаю, что все-таки мы, если не поумнеем в связи с этими

 вопросами,  связанными прежде всего с индексацией вкладов на 100

 процентов их утрат и взятие государства на себя обязательств, то

 18  марта  люди  на  всеукраинское  забастовке выскажут по этому

 поводу  не  одно  из  своих  соображений и возможно очень жостко

 выскажут. Спасибо.

      _____________.  Я намагався відповісти на це питання, перші

 два  запитання  цього  теж  стосувалося.  Як  тілько воно набуде

 чинності  цей  закон  відповідно, якщо там буде визначено, що це

 державний внутрішній борг, відповідно воно буде включено. Тут ми

 включили  ту заборгованість, ті суми, по яких прийняті рішення і

 які набули чинності ті рішення.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО.  Спасибо,  я  говорю  не  о  том законе, который

 принят,  а  о  реально  стоимости.  Вы  помните,  что индексация,

 которая  принята  в  законе  1, 05. Вы ж прекрасно понимаете как

 финансист,  что  за  это время одних процентов по обычном вкладе

 выросло  больше,  чем в 5 процентов. А речь идет о том, что даже

 по  самым  скромным  подсчетам  2. 66 должна быть индексация. И,

 возможно,  к  тому  моменту,  когда будет реально определен этот

 государственный  долг,  там уже будет 3 и выше процента... Вот о

 чем идет речь! Когда будут ваши предложения по этому поводу?

      ЛИТВИН  А.  В.  При  обговоренні цього питання на Верховній

 Раді,  коли  розглядалися  різні  схеми компенсацій, там звучали

 різні  суми. В тому числі, і 2, 66. Якщо не помиляюся, сума, яка

 в це виливалася, це близько 300 мільярдів карбюованців. Верховна

 ж Рада все це обговорила і прийняла рішення. (Шум у залі, окремі

 вигуки).

      ГОЛОВУЮЧИЙ. ................., Пасько.

      ___________.

      Прошу слово передати Шкрабаку, 293 виборчий округ.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      ШКРАБАК

      Спасибо.

      Уважаемый  Андрей  Владимирович,  вот  уже  4 или депутатов

 подряд  задают одно и тое же, пракчтисеки, вопрос один и тот же,

 что   конкретно   ответьте:   за  эти  долги  государства  перед

 избирателями, перед нашими вкладчиками.

      Насколько  мне  известно, государство вообще не хочет брать

 на   себя   эту   обязанность,   считая,   что   это   долг   не

 государственный,  а  долг  Ощадного  банка... Скажите конкретно,

 пожалуйста,  взяло  ли государство на себя обязательство покрыть

 эти  долги  Ощадного  банка  бывшего  Советсткого  Союза, или не

 взяло? Одним словом - да или нет. Этих 131 мильярд гривен.

      Спасибо.

      ЛИТВИН А. В. Я хочу ще раз підкреслити, що про те, що треба

 відшкодовувати  ті  втрати,  які  понесли  громадяни  на протязі

 темпів...  того періоду, який пройшов, темпів інфляції, які тоді

 відбулися,  над  цим  питанням  паралельно  працювали  і Уряд, і

 верховна Рада України.

      Верховною  Радою  України  було прийнято рішення: як тільки

 воно  вступить...  набере  чинності,  буде  включене в державний

 внутрішній борг. Я ж про це й кажу...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пасько. Глухівський.

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й., 422 виборчий округ.

      Шановний  доповідачу,  я  пропонував  би розглянути питання

 компенсаційних   витрат  за  індексацію  коштів,  які  громадяни

 України  на  1. 1. 95р. в будівництво кооперативного житла. Адже

 ми  говорим про необхідність індексації грошових заощаджень, які

 люди мали на ощадкнижках, і це, очевидно, видно, безперечно, але

 чому  ж  ми  ігноруємо тих людей, які десятками років, десятками

 років, підкреслюю, платили за житло, яке не будувалось, їх кошти

 використовувла  держава, а сьогодні їх знову змушують платить ті

 ж  самі  кошти.  Як  ви  думаєте,  це  справедлио,  чи  треба їм

 повернути ці гроші?

      Дякую.

      ____________.   Ну,  я  хочу  сказати,  що  ті  кошти,  які

 направлялися  на  кооперативне будівництво, використовувалося на

 будівництво  кооперативами  цими.  Кооперативи  контролювали хід

 будівництва і хід використання  цих коштів.

      Ще,  що я хочу підкреслити,, що внутрішній борг -це похідна

 величина  від  стану виконання державного бюджету, тобто якщо не

 вистачає   поточних   надходжень   до   бюджету  для  того,  щоб

 профінансувати  видатки, держава виходить на ринок, бере кредити

 чи  то  Національного  банку, чи комерційних банків, чи випускає

 ринкові   зобов'язання   у   вигляді   цінних   паперів   і  уже

 отриманітаким   чином  кошти,  спрямовані  на  фінансування  цих

 видатків.  І  от  тоді  на  першому  етапі складається державний

 внутрішній  борг,  тобто  тут  не  тільки індексація коштів, які

 вкладені   в   кооперативи,   про  які  ви  сказали,  а  і  інші

 загальнодержавні програми.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Глухівський. Мішура.

      МІШУРА. 277 виборчий округ.

      Шановний  пане  заступнику  міністра,  з відповідей, які ви

 давали   на   вже  ті  питання,  що  пролунали,  слідує,  що  до

 внутрішнього   боргу  ще  не  залучені  ті  борги,  які  держава

 сприйняла  як  внутрішні,  щоб  скомпенсувати  заощадження наших

 громадян.  Ну, з тієї причини, що закон ще не вступив в силу, що

 він ще не підписаний Президентом.

      Я  хотів  би  вас  запитати,  чи  розмір внутрішнього боргу

 автоматично    збільшиться   після   підписання   цього   закону

 Президентом,  а чи нам треба буде приймати зміни і доповнення до

 того  закону,  який  ми  сьогодні  розглядаємо  про встановлення

 граничного внутрішнього боргу на 97 рік?

      І   друге   запитання  до  вас  такого  характеру.  Дійсно,

 внутрішній  борг держави різко зросте, він зросте з 17 мільярдів

 до  148  мільярдів. Чи зможе Україна обслуговувати такий великий

 внутрішній борг?

      Дякую.

       ___________.  Я хочу підкреслити, що ми просимо роглянути

 законопроект в першому  читанні.

      Відповідно,   якщо   вступить  в  силу  закон  і  там  буде

 відзначено,    закріплено    законодавчо,   і   воно   не   буде

 конституційної   сили,  що  де  державний  внутрішній  борг,  ми

 зобов'язані його включити.

        Стосовно  другої  частини  до  структури, стосовно другої

 частини  вашого  запитання, наскільки обтяжливо буде для держави

 обслуговувати  цей  борг.  Звісно,  це буде, дійсно, дуже важко,

 оскільки 130%  до  ВВП -це надзвичайно висока величина. Наприклад,

 вимогою   для   вступлення   в   сферу  обігу  по  Європейському

 співтовариству,  до  сфери  обігу  нової  валюти  європейської -

 "євро",  це  одна з вимог - неперевищення державного внутрішнього

 боргу,  державного боргу тих країн, які туди вступають, за риску

 55-60% до ВВП.

      До  таких  величин,  як 130% ВВП країни, які розвивались на

 ринкових умовах, йшли  десятками, сотнями років.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, Єльяшкевич і ваші колеги там,

 ну, тихенько там!

      Я розумію, що ви за справу говорите,  але...

      Будь ласка, Мішура, Милява.

      МІШУРА.  Моє  запитання  вже  задали  Тому  я передаю слово

 Володимиру Моісеєнко, 131 виборчий округ.

      МОІСЕЄНКО.  Вы  знаете, мы вчера обсуждали пакет документов

 Кабинета  министров  на  заседании Комиссии, и там присутствовал

 ваш коллега Матвейчук. Значит, на мой вопрос по поводу того, что

 в  теневом  векторе  экономики  обращается  почти  45%  денежной

 наличности,  ни  он, ни замминистра экономики внятного ответа не

 могли  дать.  Вдь  такая  денежная  масса потребует ни много, ни

 мало -   паралельной банковской системы.

      Сегодня идет речь о том, чтобы выявить эти деньги и выявить

 эту  банковскую  систему.  Я  подчеркиваю  речь идет не о просто

 сохранении  денег  в  мешках, чулках, подвалах. речб идет о том,

 что   эта  многомиллиардная  масса  должна  постоянно  работать.

 Учитывая  то,  что  эта  сумма не вошла в кассовую наличность. Я

 думаю,  что  теневые  деньги  не вошли внаши долги, о которых мы

 сегодня  говорим  и погашение их. Я хотел бы, чтобы вы высказали

 как финансист свой взгляд по этому поводу.

      Есть или нет у нас теневая банковская система? Или нет ее?

      ___________. Дійсно, кошти, які обертаються, частина коштів

 грошової маси, яка обертається поза банківською системою, а саме

 у  вигляді  готівки,  вона  обслуговує ту частину економіки, яку

 дуже  важко виявити, обкласти податками і примусити працювати не

 тільки  на  окремих  суб'єктів  господарювання,  але  і  на  всю

 економіку  в  цілому. Стосовно тої тіньової банківської системи,

 тоя  думаю,  що  тут відповідь на це запитання випливає із самої

 постановки  запитання. Якщо кошти знаходяться в готівці, то вони

 зняходяться  поза  контролем  банків.  І наше завдання полягає в

 тому, щоб залучити ці кошти, витягти їх з позабанківского обігу,

 залучити   їх   в   банківський   оборот,  тоді  ми  зможемо  їх

 контролювати і примушувати працювати  на інтереси економіки.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Мулява. Час закінчився. Я оголосив Муляву.

      МУЛЯВА.   Дякую.   197   вбиорчий   округ,   місто   Калуш,

 Конституційний центр, Українське козацтво.

      Я просив би вас подумати над таким питанням. Я звертаюсь до

 вас  не лише як до фахівця, не лише як до заступника міністра, а

 як до громадянина, який повинен мати відповідальність і моральну

 і духовну, і не лише по своїх функціональних обов'язках.

      Скажіть,  будь  ласка,  якою  мірою  ці  астрономічні цифри

 внутрішнього   боргу  і  та  геометрічна  прогресія, з якою вони

 зростають,  залежить  від попереднього періоду господарювання до

 оголошення   і   до,   власне,   прийняття   Акту  про  державну

 незалежність України?

      І  друге.  Скажіть,  будь  ласка,  як  ви  вважаєте,  чи  є

 механізм,  щоби можна було, і яка ваша думка, що от сетрифікати,

 які  на  державне  майно,  які  десь приблизно в 12 раз втратили

 вартість,  який  механізм, щоб їх перевести у внутрішній борг? І

 як  ви  бачите  перспективи власне виходу із ситуації, бо нам же

 треба вносити якісь пропозиції до другого читання? Тому яке ваше

 бачення? Що ми маємо робити, щоб  розрахуватися, власне, по всіх

 позиціях внутрішнього боргу?

      Дякую за відповідь.

      _______________.  Стосовно залежності величини внутрішнього

 боргу  від темпів його зростання  від результатів господарювання

 за   попреденій   період,  то,  я  думаю,  що  набуття  Україною

 незалежності   не   має  безпосереднього  відношення  до  темпів

 зростання  державного  внутрішнього  боргу. Темпи його зростання

 залежать  від  того,  яким чином у нас складається бюджет і яким

 чином  його  дефіцит.  Яким  чином  складається  у  нас  доходна

 частина,  залежить  від  напрацьованого  досвіду  за  попередній

 період.  І  тому той стан, який у нас стався -це, можна сказати,

 безпосередньо  потрібно  сказати, що це результат господарювання

 за  попередній  період  незалежно  від того, в яких умовах і при

 якій    соціально-економічній    формації    це   господарювання

 проводилось.

      Величина внутрішнього боргу -це прямо залежне  від того, як

 працює  економіка  сьогодні.  Якщо  вона працювати на підйом, то

 тоді  співвідношення  державного  внутрішнього боргу до валового

 внутрішнього   продукту   починає  рости  меншими  темпами,  ніж

 зростання  валового  внутрішнього  продукту.  Тобто  це  напряму

 залежить  від тих результатів господарювання, з якими ми ввійшли

 в нашу незалежність.

      Стосовно   сертифікатів,   які   були  видані  як  часткова

 компенсація і по яких можна приватизувати майно. Я думаю, що тут

 питання  не  тільки  таого  грошового  забезпечення, а питання в

 тому,  щоб наша приватизація, якщо вже вони випущені, якщо люди,

 які  повірили  в це, отримали ці сертифікати, то наше завдання в

 тому,  щоб реальна вартість того майна і ті механізми, через які

 вони   приватизуються,   реальну   вартість   яку   ми   знаємо,

 відображалася...  виливалася  в  ринкову  вартість  і  тоді люди

 будуть  діяти в тих умовах, коли будуть реальну вартість бачит і

 механізм  їх приватизації дозволять їм отримувати дійсно реальну

 вартість   оцих   сертифікатів. Тобто, тут...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій  Володимирович,  сідайте,  будь  ласка.

 Суслов  Віктор Іванович.

      Шановні  колеги, я прошу до уваги. Сесія ще не закінчилася.

 Сідайте, будь ласка, і  давайте  працювать.

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты! Я буду очень краток. Закон о

 структуре   государственного  внутреннего  долга  Украины  очень

 нужен,  так  как  он устанавливает обкем финансовых обязательств

 государства.

      Я  напомню,  что проект этого закона неоднократно выносился

 на  сессионное заседание Верховного Совета, но до сих пор не был

 принят  даже  в  первом чтении в связи с тем, что эти проекты не

 учитывали,  ну главным образом в связи с тем, что эти проекты не

 учитавали   обязательства   перед  населением.

      Правительство  представило  очередной  доработанный проект,

 который  мы  предлагаем  принять  в  первом  чтении.  И я поясню

 почему.

      Конечно,  мы,  например,  считаем,  что должны быть списаны

 долги  перед  правительством.  Правительства  перед Национальным

 банком  в  большем  обкеме,  чем  здесь предлагается списать. Мы

 считаем,  что  необходимо расшифровать обязательства государства

 перед населением детально и уточнить цифры, но принятие в первом

 чтении ускорит принятие закона окончательно.

      На   сегодня  закон,  который  мы  приняли,  по  индексации

 сбережений граждан рока еще не подписан и не вступил в действие.

 Поэтому,  естественно,  что  показатели,  которые заложены в тот

 закон, не были внесены в этот проект, но они будут внесены после

 принятия  этого  проекта  в  первом  чтении  в случае подписания

 Президентом  Закона  по индексации вкладов, или точнее, Закона о

 государственных   гарантиях   возобновления  сбережений  граждан

 Украины.

      Так  вот,  если  мы хотим, чтобы реальные выплаты гражданам

 начались быстрее, мы должны ускорить процесс прохождения и этого

 законопроекта  тоже.  Принять  в  первом  чтении,  внести в него

 необходимые дополнения и принять окончательно не позже, конечно,

 чем  будет  принят  Закон о Государственном бюджете на следующий

 год  с  тем,  чтобы  и в бюджете предусмотреть необходимый обкем

 выплат.

      Поэтому  мы  просим  проголосовать  за  принятие  проекта в

 первом чтении.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  Віктора Івановича запитання є? Запишіться,

 будь  ласка.  5  хвилин  достатньо,  я  так  розумію. Виставте 5

 хвилин.

      Степенко. Кудревич.

      СТЕПЕНКО.

      Можна 5 хвилин, раз попав я?

      Олександр Миколайович, я прошу передать слово Пєхоті.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      ПЄХОТА.

      Василь Іванович, дуже дякую тобі.

      Віктор  Іванович, ви не думали над таким питанням: сьогодні

 держава  заборгувала  громадянам,  і в свою чергу створився борг

 громадян  перед державою за комунальні послуги, за житло і т. п.

 Колись  була така практика заліків. Може, продумати систему, щоб

 на ті збереження, які має пенсіонер, він міг би хоча б заплатити

 за  ту  квартплату  і  комунальні послуги. І тоді б у нас і борг

 зменшився, і не було б таких неплатежів, які сьогодні ми маємо в

 цій системі. Дякую.

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемый  Владимир  Юрьевич, вы поднимаете

 важный  вопрос,  но  к  сожалению  он  к  этому проекту не имеет

 никакого  отношения.  Поэтому,  что  касается  зачетов  взаимных

 долгов  государственных  граждан, это  другой вопрос. Сегодня мы

 должны определиться со структурой госудаственного долга, включая

 задолженость  государства  перед  юридическими  лицами,  как  вы

 видите  по структуре и физическими лицами. То есть утвердить эту

 структуру  и утвердить те цифры, которые здесь представлены и не

 вызывают  сомнений.  С  учетом  того,  что  на второе чтение ряд

 показателей этого закона будут конечно же уточнены.

      Коллеги,   я   прошу   вас   не   тратить  время  и  просто

 определиться:  мы  примем  в первом чтении или нет. Если нет, то

 надо  понимать,  что  дольше  не  будут  признаны  обязательства

 государства по той структуре , которая вам предложена.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кудревич, Немировський.

      Кудревич.

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Виктор  Иванович,  не  считаете  ли  вы, что

 суммы, указанные во внутреннем долге являются условными, так как

 они фактически не отражают те показатели по времени образования.

 И как выйти с этой колизии?

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые народные депутаты, такая проблема

 возникает  действетельно,  так  как задолженость государства как

 перед   юридическими,   так  и  физическими  лицами  естественно

 возникала в разные периоды времени, но она учтена здесь так, как

 она  и  учтена  должна  быть.  То  есть,  там, где есть решения,

 связанные  с  индексацией  задолжености,  эта  сумма  может быть

 увеличена.   Поскольку   таких   решений   не   было,  сумма  не

 увеличивалась.  Но  я  не  думаю,  что кто-то из депутатов будет

 ставить вопрос о том, вы ж обратите внимание, свыше 90 процентов

 задолженности -  это задолженность  Правительства  Национальному

 банку.  Неужели  мы  с  вами будем настаивать на том, чтоб общая

 величина задолженности была проиндексирована и наш пустой бюджет

 обязался   выплатить   Национальному  банку  больше,  чем  здесь

 указано?!..

      В данном случае, например, то, что мы обсуждали на комиссии

 предварительно,   мы   собирались   вообще   ставить   вопрос  о

 дополнительном  списании   задолженности   Правительства   перед

 Нацбанком,  понимая,  что  сегодня  важнее эти деньги потратить,

 допустим,  на  выплату  зарплаты,  чем  их  из  бюджета  платить

 Национальному  банку,  который,  в  общем-то, находится в вполне

 удовлетворительном финансовом состоянии...

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Платовський.

      ПЛАТОВСЬКИЙ Є.В.

      Пропоную  закінчити  запитання  і  прийняти  рішення шляхом

 голосування.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Нема інших думок? (Шум у залі, окремі

 вигуки).  Я  думаю,  шановні колеги... Віктор Іванович, сідайте,

 будь  ласка.  У  вас  єсть  на руках два проекти... (Шум у залі,

 окремі  вигуки)  Та я не забувся - я враховую ту пропозицію, яку

 вніс  Віктор  Іванович  і  вносить депутат Платовський: будем ми

 обговорювать  чи...?  (Шум  у залі, окремі вигуки)... щоб час не

 гаять?  Настоюєте  на  обговоренні? (Шум у залі, окремі вигуки).

 Ну,  записалися на виступи з трибуни 7 депутатів. Я, безперечно,

 не  можу  ігнорувати  те, що депутати записалися. Давайте тільки

 опреділимо,  скільки  ми  часу  відведемо?  (Шум  у залі, окремі

 вигуки).  10  хвилин?  (Шум  у  залі,  окремі вигуки).

      Ви  що,  не  знаєте, яке ми рішення приймем?! Знаєте... І я

 знаю...  (Шум  у  залі, окремі вигуки). Ну, побалакаєм зато... Я

 думаю, що цей закон у наших з вами руках - як проголосуєм, так і

 буде.  Але  я  просив  би:  давайте  15  хвилин  відведем і дамо

 можливість депутатам виступить по 2-3 хвилини. Не заперечуєте?

      Черенков,  Вітренко, будь ласка.   Вітренко немає, бачте, і

 хорошо буде. Ярошинський, Моісеєнко. Будь ласка. По три хвилини.

      ЯРОШИНСЬКИЙ

      337  Гощанський,  Ярошинський  Богдан,  голова  Української

 республіканської партії.

      Треба  сказати,  шановні  депутати,  прямо  і  відверто, що

 антиекономічна  політика,  в тому числі, як показало неприйняття

 вами  жодного з податкових законів, а в ньому робилася хоч якась

 спроба  зменшити  податки  і  зробити  можливим  надходження  до

 бюджету,  кредитна політика, банківські особливості та зв'язана

 з  ним  політика  буде  постійно  збільшувати  граничний  розмір

 внутрішнього  боргу  і буде приводити поступово і поступово, але

 безперервно до національної катастрофи.

      Ставлячи  питання,  що ми робимо,  як  тут  у  залі  я чув,

 відповідь  можна  давати  різну,  але очевидно, що з прекрученою

 суспільною  свідомістю,  будованою на уяві про податкову колишню

 систему і за принципом "давайте не змінювати або змінювати  щось

 так, щоб нічого не змінювалось", ми не тільки будем знищувати, а

 нищимо  те, що раніше створювалось. Заборгованність держави буде

 збільшуватись,  і  ми перетворимо в повних злидарів тих, хто нас

 обрав.

      Українська  республіканська  партія  проти розгляду питань,

 відірваних   від   аналізу  причинно-наслідкових  зв'язків,  які

 привели  до  існування  злоякісних  явищ.  Якщо  не  вирішуввати

 найтікучащі,  найболючаші  питання,  то  ми  знаємо добре, і тут

 немає   жодної   людини,   яка  не  думає  інакше,  що  будь-які

 затвердежнні  цифри  не будуть дотримані.

      Їх відкине саме життя, збанкрутуюча економіка, і видумувані

 вами  ж паперові, повторюю, паперові спеціальні вигадки, вони не

 будуть дійснені.

      Але  в  цієї  проблеми  є  інший  аспект. В тому, що владні

 структури  і  ми  з вами не шукаємо виходу з того становища, яке

 склалось,  і абсолютно не ведуться пошуки щодо джерел припинення

 оцього   страшного   явища,   яке  ми  сьогодні  обговорюємо,  і

 головуючий   хотів   би   сьогодні  зовсім  без  обговорення  от

 затвердити  так звані цифри.

      Сьогодні   можна   не  говорити,  чи  говорити  про  активи

 колишнього  СРСР,  але  треба говорити про зброю, яка віддається

 задарма  у  вигляді чотирьох бьюджетів України, задарма сусідній

 державі  і  яка  агресивно  налаштована  до  нашої країни, треба

 говорити  про  ракетні  підводні  вчорашні  човни  і сьогоднішні

 літаки, треба говорити про ті газові перевитрати, про які не раз

 звучалосьогодні   в   залі,   треба   говорити   про  можливість

 використання  внутрішніх резервів і встановлення світових цін на

 експортні  товари,  треба  говорити  рпо  транзит вантажів через

 територію   України,  пам'ятаючи,  що  інші  країни,  наприклад,

 Австрія, мають величезний здобутки.

      Я  відчуваю, що  багато декому не хочеться цього слухати.

      Я  хочу  сказати  про  те, що треба говорити про скорочення

 витрат  на  держслужбовців,  які  проїдають  задарма наш бюджет,

 треба  у  неможливості  реальних  втрат від зовнішньоекономічної

 діяльності  і  так  далі.  Інакше  ми постійно будемо виконувати

 ласкаві  прохання  головуючих  та  голів Комісії, і за формулою,

 придуманою  першим Президентом України -"маєте те, що маєте" або

 "маємо  те,  що  маємо",  ми  будемо  визначатись  і будемо далі

 продовжувати  бути  тимчасовиками,  виконавцями  прохань,  а  не

 законодавчими   господарями  країни.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Моісеєнко, Носов.

      МОІСЕЄНКО.  Уже  в третий раз с этой трибуны мне приходится

 выступать   по  вопросу  структуры  внуреннего  государственного

 долга,  имеется в виду за эти 1994, 1995, 1996 год. И один и тот

 же   вопрос   я   всегда   ставлю   перде   наши  залом  и  пред

 правительством.   Давайте   ж  проиндексируем  те  сбережения  в

 нормальном  размере,  которые  были  оставлены в государственных

 банках  Украины  и  ССР  на тот период, то есть на 1 января 1992

 года. И давайте поймем, что это государственный долг, потому что

 именно  государство  розбазарило эти деньги. Тогда речь шла о 90

 миллиардах   рублей,   потом   речь   шла   о  32  квадриллионах

 карбованцев.  Сегодня речь идет о нескольках от, там порядка 354

 сот миллиарда гривен.

      Что  же  мы видим в этой структуре, которая нам предложена?

 Всего  2  миллиарда  гривен.  Могу  я,  представляя избирателей,

 согласится  с этим? Нет, не могу. У мне складывается вопрос: где

 взять  деньги?  Отвечаю:  "Деньги  в теневом капитале". Господин

 Пинзеник  имел  неосторожность  назвать интересную цифру, что за

 последний год теневая денежная наличность увеличилась с 25 до 45

 процентов,  то  есть  почти  вдвое.  Это при условии проведенной

 денежной  реформы.  Я  не  просто  так задал сегодня замминистру

 финансов вопрос. У нас, что действует теневая система банка? Да,

 действуют  теневая  система  банка.  Потому  что  любой человек,

 трезво  мыслящий, понимает, что если 45 процентов денежной массы

 производит  денежный  оборот,  прибыльный денежный оборот, то ее

 невозможно  реализовывать наличностью, просто не возможно. Иначе

 у нас все пассажиры в самолетах и поездах будут ездить с мешками

 денег. А такого, как видит реальная практика, нет.

      Значит,  возникает  вопрос:  "Где вращаются деньги, в каких

 установах?".  И  я  глубоко  убежден в том, что наши банки ведут

 сегодня двойную  финансовую игру: государственную и теневую.

      Поэтому  нашему  Министерству финансов, Службы безопасности

 Украины,  МВД,  прокуратуре, непосредственно Национальному банку

 Ющенко, наверное, есть  смысл  в течение месяца-двух изучить эту

 ситуацию и дать нам отсюда, с трибуны Верховного Совета ответ на

 этот вопрос.

      Я  ставлю  это,  как  депутатское  обращение и настаиваю на

 том,  чтобы  оно  было включено в повестку дня. Теневые деньги в

 таком обкеме - это более чем серьезно.

      И  в  конце  я хочу вам сказать. Вы знаете, смешно выглядят

 законопроекты,  которые  нам предлагает Правительство, последние

 документы.  Вы  посмотрите,  зал  голосует  72  голоса вчера, 95

 голоса  сегодня,  100  голосов  с натяжкой. Я вношу предложение:

 если  Правительство не в состоянии подготовить документ, который

 воспринимается хотя бы полторастами голосами депутатов, те люди,

 которые   готовят   этот   документ,   должны  уйти  в  отставку

 автоматически.  И вношу предложение, чтобы Регламентная комиссия

 продумала этот вопрос и  внесла его на рассмотрение.

      Я  дальше время рабочее терять на пустобрехство вокруг этих

 документов,   с  позволения  сказать,  не  могу.  Сколько  можна

 раскывать их бездарность в конце-концов?

      Спасибо,  товарищи, за внимание. Если кто-то не поймет, что

 надо  так  делать,  я  думаю,  18  марта  всеукраинский народ на

 забастовке скажет свое слово.

      До свидания.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Носов, Свято.

      НОСОВ.

      Шановні  депутати!  Щодо  внутрішнього  боргу  у  нас  було

 засідання  Комісії  бюджетної.  Там виникли цікаві питання. Банк

 наполягав  спочатку,  щоб  йому повернули ці проценти по наданих

 кредитах.  Але  виникає  питання:  куди  він  витрачати буде? Що

 більярдні   буде  будувати?  Банк  у  нас  начеб-то  є  державною

 установою,  тому  оці  відносини  саме  надрукованих  грошах між

 банком і Урядом з процентом, мені були незрозумілі. Але оскільки

 Уряд  ці  гроші  отримані  використовував непрямим фінансуванням

 безпосерднім,  а через посередників, через комерційні банки, то

 всі ці прокрутки тепер і зробили нам інфляцію. Я проти того, щоб

 списувати.  Я  взагалі  не  розумію  поняття,  що таке списувати

 кошти.  Покладіть золотий запас і на цю суму ми вам спишемо. Оце

 й  буде.  Якби  у  нас  лежав  золотий  запас, виникла проблема,

 продали, є кошти, надрукували гроші відповідні.

      Не  було  тоді  золотого запасу. Надрукували наперед. Тепер

 заднім  числом  кладіть  запас,  будемо списувати. Отаку схему я

 розумію.  А  просто списувати -я не знаю що. Ну, крім того, якщо

 Верховна Рада прийняла вже рішення про зарахування на внутрішній

 борг  отих боргів по ощадних боргів... ощадних знесків громадян,

 то  треба  було їх сюди і включити, бо вже Верховна Рада з цього

 приводу  рішення  приймала.  А  не  чекати,  коли закон ввійде в

 справу.  Ще  раз  повторюю,  що  я  не  розумію  що таке списати

 заборгованість, якщо відповідний "золотий запас" не покладений у

 комору держави. Покладіть, тоді і списуйте. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято. Степенко.

      СВЯТО.

      Дякую,  Олександре Миколайовичу. Василь Свято, 416 виборчий

 округ, Хмельниччина, група "Незалежні". Шановні колеги депутати!

 Я  хочу поставити питання слідуючим чином. Прив'язати це питання

 до Державного бюджету. І нікому не секрет, що "злодій у законі"-

 державні мужі -розкрадають Державний бюджет.

      Я  буду  говорити  словами цифр. А саме: я питання піднімав

 від  мікрофона  за бюджет 1994 року. Де поділося 50, 7 трильйона

 карбованців?  Це  бюджета, який був прийнятий 2 грудня 1994 року

 за  місяць  до його закінчення. А тепер структура. Де поділося в

 плані  тих  50  зайвим  трильйонів?  20  трильйонів з них -це ті

 видатки,  які  пішли на емісійне посуплення до бюджету. Потрібно

 було  112  трильйонів. Уряд  зробив  запит на 132  трильйони.

      З  30,  7  трильйонів  10  пішло, шановні, на непередбачені

 видатки.  І  знаєте  які  непередбачені  видатки?  Підготовка до

 осінньо-зимового  періоду.  Шановні,  то  як  2  грудня до осені

 готуємося?  Тому  я і ставив питання чітко і однозначно -хто той

 "злодій  в  законі",  прізвище,  ім'я,  по  батькові.  Це  перше

 запитання.

      Друге.  Державний  бюджет 1995 року. Є дуже цікавий рядок в

 бюджеті:  "Народне  господарство". Це той моло....., під який ми

 списуємо  величезні кошти, коли не дофінансовуєм по інших рядках

 бюджету,  то, зокрема, в 1995 році по народному господарству під

 рубрикою  "інші  непередбачені  видатки"  і  т.  п.  аж на 118 %

 перевиконали   1995   року   бюджет.  В  той  же  час,  пенсійні

 надходження,  які  були  в  фонді 4, 6 трильйона, не були видані

 людям: то що, люди занадто велику пенсію отримують?

      Я  розраховував  і  сам  перераховував  бюджет  1996  року,

 шановні.  Піднімав  питання,  ставив від мікрофону перед Миколою

 Яновичем  Азаровим.  Шановний Микола Яновичу, бюджет по доходній

 частині  1996  року  обважений  або  обкрадений  більше,  як  на

 півквадрильйона.  А  якщо  конкретно  відносно цифр, як мінімум,

 547, 6 трильйона. Хто той злодій в законі, хто ці гроші під себе

 підгріб?

      Потім  я  поставив  чітко питання. Я викликаю дискусію, щоб

 мені сказали: "Боря, ты не прав, Вася, ты не прав". Було гробове

 мовчання в залі.

      Виходячи   з  цього,  шановні,  я  хочу  сказати  слідуюче,

 відносно  внутрішнього  боргу.  Так,  внутрішній борг -ідея дуже

 важлива,  і  саме  знаєте  в  чому, Міжнародний валютний фонд не

 тільки довів до тієї погибелі Україну, в якій ми є, але й навчив

 нас багато чому.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Петрович, ви праві, сідайте.

      СВЯТО  В.  П.  В  мене  5  хвилин, я маю право говорити від

 комісії, від групи.

      І  от, виходячи з того, хочу сказати, чому він мене навчив,

 Міжнародний  валютний  фонд,  а  саме  слідуючому:  щоб  оживити

 виробництво,  не  маючи коштів, а в нас політика дорогих грошей,

 вилучення  коштів  із  грошового  обігу  грошової  маси це треба

 залучити     внутрішній     борг    держави.    Реструктуризація

 взаємозаборгованості   через   внутрішнього   боргу  держави  як

 гарантом  взаєморозрахунків  дати  гарну  старозабути  вексельну

 систему.  Шановні,  не  вистачає  грошей  векселя замінити, і не

 треба  імісії  робити. От, виходячи з того, тут я хочу сказати і

 за   внутрішній   борг,   і   за   зовнішній.   Зміна  механізма

 обслуговування боргу, а саме яка: не обслуговування процентів, а

 виплата  самого  боргу  як  такого.  В  такому випадку борг буде

 зменшуватися,  в  такому  випадку  світло  у кінці тунелю, як по

 відношенню  до  внутрішнього  боргу,  так  і  по  відношенню  до

 зовнішнього   боргу.   Тому  що  наші  достойні  учні  і  Віктор

 Михайлович   Пинзеник,  і  Роман  Васильович  Шпек  міжнародного

 валютного фонду працюють на розграбування виробника.

      Виходячи з того, шановні, я закінчую. Проводжу думку. Треба

 примати   цей   законопроект,  але  без  цих  списань,  шановний

 Андрію Володимировичу, 3. 4 мільярди. Тому що ці 3. 4 мільярда -

 це оті факти, за які я сказав.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я оголосив Степенка, я просив би дати йому.

      СТЕПЕНКО.  Шановні друзі, я хотів би, Андрій Володимирович,

 спокійно  внести  вам  деякі  конкретні  пропозиції. Що я маю на

 увазі.  Перше,  що  говорив  тут і Свято, і всі, хто виступав. Я

 взагалі  не розумію, як це питання не пов'язувати з бюджетом. Це

 сьогодні  зрозуміло,  як  божий день, і не треба тратити часу. І

 хочу  підтримать те, що задавав мій колега Пехота запитання тут.

 І я перед цим виступав, хотів би, щоб ви врахували таку деталь.

      Я  розумію,  що  винний  там  банк,  внутрішній борг. Це ми

 може  і  спишемо.  Наші  люди,  пенсіонери  особливо,  коли вони

 втратили   вклади.   Практично   вони  невинні,  ці  гроші  десь

 спрацювали, бо не получались і оці міста, камінні палати царські

 кругом великих міст і малих... Ці ж гроші десь працюють?!

      І  от  коли  пенсіонера переживає, бідолаха, що його будуть

 виселять  з  квартири,  а це ж реальні вже йдуть погрози (ну, ми

 приймем ще там 2 рази Верховною Радою), то все-таки врахувать!..

 І  якщо  він  винен  за квартиру (а він каже: у мене є гроші, ви

 заберіть  їх  у  мене  із моїх вкладів!), то їх проіндексувать і

 дать  можливість  людям  частково  борги...  Вони  все  рівно не

 заплатять!  При  оцьому  положенні, що ми довели пенсіонерів, ви

 зрозумійте,  вони  ж  все рівно не заплатять!.. Буде гаситься, в

 якійсь мірі, борг, і ми будем все-таки віддавать людям борги ті,

 перед якими ми винні.

      І  ще  одне. Я тоді вносив пропозицію в письмовій формі (на

 жаль,  я  не  був, як розглядали погашення заощаджень), що якщо,

 наприклад,  помирає людина і у неї єсть якісь вклади, то чому ми

 не можем передбачить (навіть давайте певну суму тут продумаєм!),

 щоб  віддавать тим бао дітям, або на кого записаний заповіт. Щоб

 людину  можна  було просто похоронить. У мене була делегація від

 Полтавщини - ветерани війни, праці - вони вже нічого не просять,

 вони  вже  знають, що це немає тут ніяких реалій щось змінити...

 Вони просять одне: віддайте оці гроші, зараз хоронять нірше, чим

 в  1943  хоронили під Сталінградом. І це ж правда! Давайте ми...

 невже ми на це не знайдем гроші, щоб реально все це зробить?!..

      І  іще  одне.  Все-таки я хотів задать питання. Ну, реально

 сказать  правду, який же він є, цей борг? Я.. хто розбирається в

 цій  справі, розуміє, за що я говорю... Якщо не розрахувались із

 виробниками  продукції  за  1994  рік  іще...  А хто ж врахує ту

 інфляцмію?! І якщо та сума, яка є, сьогодні законодавство не дає

 можливості  забрати  з того, хто винен, цей борг, так ми давайте

 тоді  чітко  й  чесно  скажем.  І  не  будем  в отой Міжнародний

 валютний  фонд,  що  він хоче, щоб стільки там було процентів...

 Все  це  чепуха! Ніхто, крім самих себе, нам добра не бажає і не

 зробить!  Це  повинні  зробить  ми,  в  тому  числі  й  депутати

 Верховної Ради!

      Тому  я  б  хотів, щоб все це було питання враховане. І хоч

 якийсь  мізер  того, що ми винні людям, щоб ми потрошечку почали

 віддавати.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,  таким  чином  час  ми  використали.

 Шановні  колеги, у вас на руках є два проекти: один від Кабінета

 Міністрів,  який погоджений із Мінфіном, із Національним банком,

 і другий проект, який внесений комісією фінансової і банківської

 діяльності.

      Я   ставлю,   щоб  прийняти  за  основу  проект  постанови,

 внесений Кабінетом Міністрів. Берем закон у свої руки і починаєм

 працювать.

      "За" -

      Я  ставлю  на голосування прийняти закон в першому читанні,

 внесений  від  комісії,  будь  ласка.  Голосуєм. Про прийняття в

 першому читанні.

      "За" -

      Єльяшкевич  поправочку,  пожалуйста.  Одну хвилиночку, одну

 хвилиночку. Не встигли? Ну зараз встигнемо. Будь ласка.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.   Уважаемый   Александр  Николаевич,  уважаемые

 коллеги,  в  принципе,  я  должен  был  выступать от депутатской

 группы "Реформы". Я бы хотел все-таки сказать несколько слов.

      Безусловно,  если  мы  сейчас  не  примем,  на  мой взгляд,

 неправильный  проект,  будет еще хуже. Почему? Потому что вопрос

 внутреннего  долга  законодательно не урегулируется. И мы должны

 взять,   так  сказать,  дело  мира  в  свои  руки,  перефразируя

 известные слова, и доработать его уже в нашей комиссии, учитывая

 то,  что, действительно, внутренний долг должен быть реальным и,

 прежде всего, реальным по отношению к населению.

      Поэтому  я  предлагаю  добавить  еще  один  пункт  в проект

 постановления,  "що  передбачити  перегляд  розміру внутрішнього

 боргу  у  питаннях,  пов'язаних  у  боргових зобов'язаннях перед

 населенням".

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зрозуміло.

      Я  ставлю  проект  в  прешому читанні за основу. А потім ми

 доповнення. Одну хвилиночку.

      Від Комісії.

      "За" -

      Спасибі.

      Я  ставлю  на  поправку  внесення,  а  точніше,  доповнення

 депутата Єльяшкевича.

      Будь ласка, підтримайте.

      "За" -

      Спасибі.

      В  цілому  ставлю.  Ще  є?  Наталія Михайлівна, будь ласка,

 Вітренко.

      ВІТРЕНКО. Дякую, що слово, шановний Олександр Миколайович.

      Я хочу додати до постанови такі прпооизції. Ми вже створили

 з вами рахункову палату і призначили голову рахункової палати.

      Доручити як перше завдання Рахунковій палаті, щоб коли буде

 виноситись  на  друге  читання  проект, цей внутрішній борг, щоб

 дали  повністю,  розписали  повністю, що значить списується 3, 3

 трильйони  карбованців,  куди  йде  це списання. Бо поздоровляти

 Армію  із святом ми всі гаразді, а пояснити Армії, куди ці гроші

 ділись  і кому їх списали, чи колговпам, чи за вивезення зброї -

 оце ми розкривати не хочемо.

      Тому  таку  пропозицію, щоб це доручити Рахунковій палаті і

 на друге читання оце  розкрити, я вношу  до залу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

      Я  думаю,  що  пропозиція правильна, але ми дамо доручення,

 тому  що ви знаєте, голова Рахункової палати тільки обраний, там

 ще нема апарату.

      Ми доручення дамо таке протокольне, і, безперечно, на друге

 читання, щоб  депутати одержали.

      Тому я ставлю в цілому з поправкою, яку вносив Єльяшкевич і

 ми її підтримали - Постанову в першому читання з поправкою.

      "За" -

      Прийнято.

      Шановні  колеги,  і  протокольне  доручення. Хто за те, щоб

 надати  таке  протокольне  доручення  рахунковій  палаті,  прошу

 проголосувати. Пропозиція внесена.

      "За" -

      Для певності підтримали.

      Шановні  колеги,  ми  вчора  з  вами  повинні були прийняти

 постанову,   дали   на   доопрацювання,   про   звільнення   від

 оподаткування  грошових  коштів, які спрямовуються на проведення

 новорічних  і  різдв'яних  свят  для  дітей  та підлітків, та на

 придбання  новорічних  та  різдв'яних  подарунків.  Такий проект

 доопрацьований  з  вашими  зауваженнями  і пропозиціями. Він вам

 розданний на руки. Єсть пропозиція, одну хвилиночку... Якщо єсть

 запитання...  Ну,  шановні  колеги,  я просив би підтримати, ну,

 опрацювали дві комісії і я вважаю, що тут питань немає.

      Я  прошу  проголосувати за основу спочатку, а потім внесете

 поправку. За ветеранів я вам  дам слово.

      "За" -

      Хтось  не  зрозумів?  Я не розумію, чому не голосують 92? У

 них, що дітей і онуків немає. Будь ласка, я прошу

      Не голосують тільки ті, хто дітей не любить.

      "За" -

      Спасибі.

      Які  доповнення, будь ласка. Запишіться, хто на доповнення.

 Будь ласка.  На всі пропозиції і грошей не хватить.

      Пронюк, Биченко.

      ПРОНЮК.

      Тимсенецький, 205, Євген Пронюк, Українська республіканська

 партія.

      Шановний  пане  Головуючий!  Я  просив  би  вас,  щоб  ви в

 постанові  відбили  такий  пункт,  щоби  після  новорічних  свят

 Верховна   Рада   одержала  звіт  про  використання  коштів,  як

 виконавчою владою виконано нашу постанову.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.  Я  пропозицію  Пронюка  ставлю  на

 голосування,   щоб   після   святкування   прозвітувались  перед

 Верховною Радою , як використані ці кошти. Будь ласка.

      "За" -

      Трохи голосів не набрали.

      Биченко, Піхота.

      БИЧЕНКО.

      Тут  в  другому  абзаці  записано  порядок, який взагалі не

 можна  так записувати: "податок на добавлену вартість, сплачений

 підприємствами,  які реалізують новорічні подарунки, відноситься

 на  собівартість".

      Отже  всім  відомо,  що  податок  на добавлену вартість уже

 після  ціни  цього  вироба  іде, тому просто неграмотний запис і

 треба це все виключити. Ви розумієте?

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да,  зрозуміло.  Я  ставлю пропозицію депутата

 Піхоти на голосування.

      "За" -

      Говорун, будь ласка.

      ГОВОРУН. Прошу надати слово депутату Донченко.

      ДОНЧЕНКО.

      Спасибо,    Владимир    Пилиппович.    Уважаемые   коллеги!

 Действительно, этот вопрос уже выносится второй раз в сессионный

 зал  и  второй  проект  постановления намного лучше, чем тот был

 предложений.  Особенно  в  третьем  пункте,  где четко оговорено

 сумма, которая не должна превышать сегодня новогоднего подарка и

 поэтому  я  бы просил вас сегодня не залазить глубоко в дебри, а

 просто  сейчас  его  взять  и  проголосовать  в  целом.  Там уже

 вылизывать практически нечего. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги!  Я  думаю,  що  давайте  ми

 Коломойцеву.   Він   вносив   той   раз  пропозицію.  Пропозиція

 заслуговує на увагу. Він внесе її. Будь ласка, Коломойцев.

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Я  здесь.  Коломойцев, Луганск, депутатская группа "Центр".

 Уважаемые  коллеги!  Значит,  я только за, чтоб принять вместо с

 вами  узгодженый  проект.  К сожалению, когда разработчики этого

 узгодженого  проекта делали, они на мои требования и предложения

 внимания  не  обратили. Поэтому я предлагаю поддержать внесенный

 узгодженый  проект,  но  добавить туда 1 пункт, который касается

 напрямую  ветеранов  Великой  Отечественной  войны.  Этот  пункт

 звучит    так:   "Встановити,   що   продовольчі   товари,   які

 спрямовуються   суб'єктами  господарської  діяльності  юридичним

 особам,  метою  діяльності  яких  не  є  отримання  прибутку  на

 формування   новорічних   благодійних   подарунків,   за   умови

 документованого підтвердження особистого отримання подарунків на

 благодійних    урочистостях    конкретним   учасниками   Великої

 Вітчизняної   війни,   дітьми  або  їх  батьками  не  підлягають

 оподаткуванню".

      Конкретно,  что это дает. У каждого из нас с вами на округе

 есть  Советы  ветеранов. Это органы, которые не преследуют целью

 получение прибыли. И точно так же есть предприятия, вот у меня в

 Луганске  есть  кондитерская  фабрика,  которая имеет на складах

 конфеты,  но,  и  точно  так  же  есть  комбинат хлебопродуктов,

 которые  имеют  макароны,  но  они  не  могут их просто так дать

 Совету  ветеранов.  А  сейчас, если мы приймем этот пункт, Совет

 ветеранов  по обращению и моему, вашими на ваших округах получит

 эти  продовольственные  наборы  и  четко  их  раздаст  конкретно

 участникам войны.

      Я  предлагаю  поименно  с  записью в ведомости, я предлагаю

 этот  пункт  поддержать.  Это  делается  уже  несколько лет, вот

 депутат  Степанов,  мы  вместе  с  ним в Луганске это делаем, на

 заводе Октябрьской революции проводим. Предлагаю поддержать этот

 пункт,   это   позволит  ветеранам  нормально,  значит,  сделать

 подарки.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Я   думаю,   що  пропозицію  вчора

 підтримали тоже цю. Я просив би її підтримати, внести цей пункт,

 а  точніше,  пропозицію,  яку  вніс  Коломойцев.  Вона  подана в

 письмовій  формі,  є у мене, я її можу ще повторить. Я просив би

 підтримати. Ставим на голосування. Я прошу підтримати.

      Олександр Михайлович, голосуйте.

      "За"

      Єльяшкевич,  там є така поправка Єльяшкевича, я її скажу: у

 другому  пункті  лише  вироби,  кондитерські вироби вітчизняного

 виробництва.  Вчора за це якраз велась мова і було підтримано. Я

 просив би підтримати це. Я ставлю на голосування.

      Цю пропозицію вносив і Стоян і Єльяшкевич. Це доповнення до

 другого пункту.

      "За" -

      Спасибі.

      І  я ставлю на поіменне голосування пропозицію Коломойцева.

 Я прошу підтримати.

      (Шум у залі)

      Хто за те, щоб поіменно проголосувати. Він вніс пропозицію.

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Я  ставлю  постанову  в цілому з тими поправками, за які ми

 проголосували, як постанову. Я прошу проголосувати.

      "За" -

      Спасибі , прийнято.

      Слухається  питання  про  проект  постанови  Верховної Ради

 України  про  ввізне  мито на патоку, будь ласка. Святков Леонід

 Васильович,    голова    Державного    комітету    по   харчовій

 промисловості.

      СВЯТКОВ   Л.  В.  Шановний  Олександр  Миколаєвич,  шановні

 народні   депутати!  З  метою  подальшого  поліпшення  структури

 експорту,  збільшення експортного потенціалу України, збільшення

 надходжень  до  бюджету,  захисту нашого виробника уряд вносить

 пропозицію  встановити  вивізне мито на патоку, милясу в розмірі

 50 екю на 1 тонну.

      Чим викликана необхідність внесення такого законопроекту? В

 цьому  році одержавно валовий збір цукрового буряка 26 мільйонів

 тонн,  це  дає  можливість  отримати  1  мільйон  300 тисяч тонн

 патоки.  На виробництво етилового спирту потрібно 850 тис. тонн;

 на  виробництво  дріжджів -100 тис. тонн і десь близько 600 тис.

 тонн для кормовиробництва. Уже маємо дефіцит по патоці!

      На  сьогоднішній  день близько 100 тисяч патоки вивезено за

 межі  України. Середня ціна вивезеної патоки за межі України -2,

 5  долари  за тонну. Сьогодні спиртові заводи готові закупить по

 85 доларів за тонну патоку для виробництва спирту.

      якщо  сьогодні  говорить  економічне обгрунтування, 1 тонна

 патоки  при  вивозі за кордон коштує 85 доларів. Якщо виробити з

 патоки  спирт,  то  20  декалітрів  спирту  з  1 тонни патоки на

 експорт   приносить   експортної   виручки  180  доларів;  з  10

 декалітрів  виробляється  горілка,  яка дає додатково до бюджету

 633  гривні.  Значить,  перероблена 1 тонна патоки додатково дає

 100  доларів  валютної  виручки і 630 гривень акцизного збору до

 бюджету.  Тим  більше,  будуть працювати наші підприємства -люди

 будуть  отримувати  заробітну плату, на заробітну плату -податок

 до Пенсійного фонду.

      Я просив би депутатів підтримати цей законопроект.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   До   Леоніда   Борисовича   будуть

 запитання? (Шум у залі, окремі вигуки). Запишіться, будь ласка.

      Шановні колеги, я просив би 10 хвилин. Достатньо? Виставте,

 будь ласка,  10 хвилин.

      Кірімов. Семенюк.

      КІРІМОВ І.З., 218 виборчий округ.

      Шановний  доповідачу, ви сказали, що тонна патоки коштує 85

 доларів.  Це  -наша  ціна,  це -міжнародна ціна. І чи не може ця

 патока коштувати дорожче?

      Дякую.

      ____________.  Середнєзважена ціна патоки, яка вже вивезена

 за  кордон,  -82, 5 долари. Зараз на світовому ринку ціна патоки

 десь  близько 85 доларів. Буде коливатись ця ціна, заводи готові

 заплатить світову ціну.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенюк. Ярошинський.

      СЕМЕНЮК. 159 виборчий округ, депутат Семенюк.

      Шановний  Леоніде  Борисовичу, я, звичайно, з вами згодна і

 підтримала  б  вашу  пропозицію  при одній  умові,  якби  було б

 державне  замовлення на цукровий буряк, на патоку, і той прибуток

 від    вашої    галузі    поділявся    із    тими   колективами,

 сільськогосподарськими  підприємствами,  якби від того прибутку,

 який ви будете мати.

      Але  сьогодні тенденція, яка іде, ваша галузь, дійсно, буде

 мати  відповідний  прибуток.  А  скажіть  мені,  будь  ласка, чи

 прораховували    ви,    скільки   отримує   сільськогосподарське

 підприємство   прибутки   від   реалізації   тієї   тони  патоки

 безпосередньо на ваші підприємства?

      Дякую.

      ____________.   Я  вам  відповідаю,  якщо  ваше  колективне

 підприємство  сьогодні  реалізувало  патоку  через Миколаєвський

 термінал  по  ціні  82, 5 долара, воно отримає 2, 5 долара. Якщо

 спиртовий  завод  купив  за 85 доларів, господарство отримало 85

 доларів.

      Але  те, що з патоки зробили, і працюють всі підприємства і

 додатково  в  бюджет прийде 600 гривень з однієї тони патоки, то

 це  є  і  пенсіонерам,  і  на  утримання медицини, і культури, і

 освіти.  Це  є  формування  бюджету. А якщо просто патока пішла,

 господарство отримало ту саму суму, а в бюджеті коштів немає.

      Господарство  ту  ж  саму  суму отримує. Ми готові платить.

 Світова  ціна  сьогодні стрибне до 110 доларів, ми будем платить

 110 доларів.

      Є довідник світови цін на патоку, кожний день ми отримуємо,

 і ми  будемо патоку закуплять по світовим цінам.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Леонід   Борисович,  я  вибачаюсь,  Валентина

 Петрівна  мала  на увазі ось що, що є експорт патоки і відповіну

 ціну,  за яку ви сказали, і є ще ринок спірту, за який ми тут не

 говоримо.  І вигідність з урахуванням глибини переробки, вона це

 мала  на  увазі,  що  якщо ми сьогодні заробимо з вами 75 чи 100

 мільйонів  на  патоці,  то  по еквіваленту на переробку на спірт

 буде  мінімум  200-250  мільйонів, а в переробці на горілку буде

 мільярд.  Ведеться  мова,  чи  сировиною, чи...  Вона це мала на

 увазі. Я так зрозумів?

       Спасибі.

      ___________.  І це мається на увазі, держава отримує, бюджет

 держави,  а не бюджет іншої держави.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   зрозумів.   Мається  на  увазі,  що  якби

 господарствам,  враховуючи  те,  що  державне  замовлення  звели

 нанівець, державне замовлення, якби цю патоку не експортувать, а

 господарство  могло на давальницьких умовах перероблять спирт чи

 технічне для палива, чи на продажу, чи переролять на горілку, то

 господарство  у  5-7 раз мали б більший прибуток. Ось що мається

 на увазі.

      ___________.   Олександр   Миколайович,   ми   ці   питання

 розглядали і прийшли до того, що держава встановила монополію на

 виробництво  спирту  і  горілки,  і це все поступить у Державний

 бюджет, а не в комерційні  структури.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Леонід   Борисович,   ви  ведете  розмову  як

 державний керівник, і дуже правильно ведете.

      Валентина  Петрівна  веде  розмову як аграрник, який продає

 виробвину  за копійку, а вона хоче за карбованець  продать.

      ___________.    Так,    якщо    ми    не   встановимо,   ми

 візьмемо................  на  патоку,  вона  продаєтсья  по  тій

 ціні........

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ярошинський, будь ласка.

      ЯРОШИНСЬКИЙ.  Шановні народні депутати, я думаю, що всім не

 подобається  негідна  поведінка  Олександра  Миколайовича,  який

 старається  постійно  донести тільки свою думку до виборців і до

 цього  залу.

      Тим часом у мене є надзвичайно важливе питання, яке полягає

 в  наступному.  Ось  ви  пропонуєте  підвищення  на  50 екю, ну,

 фактично,  вартості  товару  в  (............).  Як це вплине на

 конкурентну   здатність  цього  виду  української  продукції  на

 світовому  ринку?  І чи не приведе це до наступного, до того, що

 ми вже тут не раз голосували, коли ми свої благі починання гарні

 у  пошуку  грошей  (............)  втрачали будь-які надходження

 взагалі  Україну  від зовнішньо-економічної діяльності. Поясніть

 мені.

      ___________. Шановний народний депута, я ще раз говорю вам,

 підкреслюю,  що  встановлення  вивізного  мита  на  патоку і цей

 законопроект, направленний  на збільшення експортного потенціалу

 України.  І  якщ  експортувати  патоку,  то  це  сировина, це не

 розвинена люба держава світу поможе це робити. Ми робимо глибоку

 переробку,  підвищуємо  експертний  потенціал  в  2,  5  рази  і

 збільшуєм  надходження до бюджету. Це не для того, щоб вона була

 там  кокуретнтноспособна.  У  світі немає такої патоки. І патоку

 вивезуть із задоволенням з України, а ми робимо перепону цьому.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  В  цьому і біда в таких перепонах, не до кінця

 продуманних.

      Степенко, Магда.

      СТЕПЕНКО. Олександр Миколайович, я дякую.

      Ну,  по-перше,  тут  було  сказана якась негідна поведінка.

 Просто,  коли  людина-професіонал  щось  поясняє, то ви, шановні

 демократи,  слухайте і робіть висновки, а не нада тут... Тут іде

 річ  за  дуже  серйозні  речі  іде.  Степенко  завжди говорив за

 народ, а ви не понімаю за що ви говорите.

      У  мене  єсть  до вас, Леонід Борисович... Мені подобаються

 ваші  чіткі  відповіді.  Я  знаю, що ви знавець цієї справи, але

 все-таки  ви ще раз переконайте, що тільки той, хто на ділі хоче

 помогти  своєму  товаровиробнику,  буде  голосувать  за це. Як є

 монополія  на  горільчані  вироби,  то  вона  повинна буть. І ми

 повинні  перероблять глибину, все залишать у себе і давать людям

 робочі  місця. І я думаю, що по цьому питанні ми проголосували і

 прийняли правильне рішення.

      Але  ще  раз  хочу  уточнить.  Ви  от  говорите,  що  85 ви

 заплатите.  А  скільки  прибутку  отримає ваша галузь, якщо я не

 помились,  ви  сказали  600  грівнів  і  100  не  буде  в бюджет

 перераховано,   так?  Дякую.  Ну  скільки  народу  от  він  хоче

 уточнить. Скільки народу  буде грошей?

      _______________.  Народу  коштів  буде... Значить додатково

 бюджет  отримує з 1 тонни 633 грівни -це тільки акцизного збору.

 Але, якщо врахувати про те, що це треба робить більш такі (ну як

 сказать?)   детальні   розрахунки,   це   буде  працювать  кожне

 підприємство.  Підприємство  працює,  чоловік  отримує заробітну

 плату,  єсть  нарахування  на  заробітну  плату.  Це  буде  наша

 продукція в магазинах.

      Давайте  подивимось  з іншого боку питання. Сьогодні патока

 меляса  буде  вивезено у Молдову. На молдовський заводах лікеро-

 горілчаних   буде  зроблена  горілка  "Молдова"  і  привезена  в

 Україну. То хто від цього виграє?

      Сьогодні   патока   уже   працює  по  схемі.  Вивозиться  в

 Німеччину.  Робиться  в Німеччині горілка "Кайзер", завозиться в

 Україну  і  в  Росію.  То  хто  від цього виграє? Хіба від цього

 сільський товаровиробник виграє, якщо патока вивозиться туди, чи

 виграють громадяни України, чи виграє бюджет України?

      І  якщо  в  наступному  році  буде  50  мільйонів  цукрових

 буряків,  цей  закон не потрібно буде приймати, цієї патоки буде

 досить. Але  коли  сьогодні  дефіцит патоки, коли не вистачає на

 внутрішній  ринок і дати можливість вивезти її за межі України і

 зупинити виробництво внутрі держави -це буде зовсім нерозумно.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я в кінці дам пояснення.

      Будь ласка, Магда.

      МАГДА.

      Я прошу передати Немировському, 309, як члену комісії.

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Уважаемый   докладчик,  а  не  лучше...  Это  одностороннее

 обкяснение.  А  почему  б  нам  не  дать товаропроизводителю или

 владельцу патоки цену ту, которую он бы не искал бы покупателя в

 Молдавии  или  где-то,  и учитывая, что спиртовая промышленность

 является     государственной     монополией,    там    необходим

 государственный контракт и нормальные закупочные цены? Как вы на

 то смотрите?

      ___________. Спиртовые заводы сегодня по нормальным мировым

 ценам  закупают  патоку.  Цена  будет  выше на мировом рынке, мы

 больше   спиртовые заводы  будут платить.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Леонід Борисович, спасибі. Сідайте.

      Шановні колеги, я буквально 1 хвилину. Перед тим, як надати

 слово  -хто,  Цушко виступить -я хотів би, щоб ви вдумалися в те

 запитання,  яке  поставила  Валентина  Петрівна.  Не всі його до

 кінця   зрозуміли.   Глибину   питання.  А  так  зразу  спрощено

 наотмаш...  Да,  дійсно  держава  буде  мати  вигоду. Ту, за яку

 сказав  Леонід  Борисович,  і  тут ніякого сумніву ніхто не... в

 цьому  не  сомнівається.  Вона ставить питання -господарства яку

 вигоду  мають? Господарства.

      Якби  сьогодні  господарствам дозволили давальчиську патоку

 не  продавати,  то  єсть,  не  продавати  в державу по тій ціні.

 Держава  хорошу  ціну  дає.  Чи  експортну, чи внутрішню. А дать

 можливість  переробить  цю  патоку  на  спирт,  на  горілку,  то

 господарства  ті,  що  сьогодні  економічно  практично  не мають

 можливості  вести  розширене виробництво, вони б мали вигоду в 5

 раз більшу. Тому що на цукрі сьогодні господарства вигоди вже не

 мають.  Цукор  перестав  буть  рентабельним. Ось за що мову вона

 вела.

      Тому  ми не ставим під сумнів, що не прав Леонід Борисович.

 Він прав. З державних позицій. Но колгосп, радгосп чи фермер -це

 тоже державні  підприємства. Будь ласка, Цушко.

      ЦУШКО.

      Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  коллеги! Если

 говорить  об  этом  вопросе,  можно  говорить  в  контексте  той

 хронологии,  которую  мы  принимали в этом зале. Значит, если вы

 помните,  мы  принимали  Закон про государственное регулирование

 производства  алкогольных  напитков и спирта. Тогда мы приняли 7

 статью,   где   разрешали   давальческое   сырье.  Правительство

 выступило  с  инициативой  отменить  эту  статью,  давалльческое

 сырье.  мы поддержали, что государственные заводы, все спиртовые

 заводы,  государственные  заводы  ввели монополию. мы поддержали

 отмену давальческого сырья при условии, что наше государство или

 его представитель -Державный комитет по пищевой промышленности -

 примет  все  меры,  для  того чтобы сделать госзаказ на патоку и

 зерно.

      Задаемся  вопросом:  зделал  ли  наш Госкомитет госзаказ на

 патоку и гарантирует закупку патоки по тем ценам, которые сказал

 Леонид   Борисович   -председатель  комитета  -именно  по  ценам

 мировым? Нет, этот вопрос не решен.

      Наша   комиссия   приняла   такое  решение,  что  мы  можем

 поддержать и поддерживаем это решение как временное, как еще раз

 уступка   к   тому,   чтоб   Правительство   доказало,  что  оно

 действительно  думает  о  Государственном бюджете, думает о том,

 чтобы  через  спирт,  переработав  патоку.  Но  возникает вопрос

 производителя:  действительна  ли  эта патока будет скуплена или

 просто  мы  закрываем  и  повторяем ошибку, которую я выступал в

 этом  зале и поддерживал Закон про запрет вывоза скота и шкур. В

 итоге  я, действительно, согласен с тем, что говорит моя коллега

 Семенюк, которая говорит, что мы тогда просто-напросто ошиблись.

 Ошиблись  мы  по  той  причине,  что приняли первый шаг, который

 поддержали  Кабмин,  о  запрете  на вывоз скота, но Кабмин после

 этого не разработал механизм, который безпошлинно разрешал вывоз

 именно  скота  для производителя. И этим мы этот закон привели к

 тому, что сейчас Кабмин сам дал предложение отменить этот закон.

      Такое  же  повторилось  по черным металлам, по металлолому,

 был Указ Президента, после этого - отменен.

      Я  боюсь, и говорил нашему уважаемому председателю комитета

 на  комиссии, что мы повторяем эту ошибку. И повторяем мы еще ее

 по  одной  причине,  что  у  нас,  мы  приняли  в  этом  зале  и

 ратифицировали  договор о свободной торговле с десятью странами:

 с Прибалтикой и еще с семью странами бывшего СССР, странами СНГ.

 Через  эти  угоды  о свободной торговле действует принцип: через

 третью  страну.  И  ничего  мы этим Законом про ввивезне мито не

 закрываем,  потому  что  все,  кто  захотят вывезти беспошлинно,

 будут вывозить через третие страны.

      Другой  вопрос, что если мы соглашаемся с этим, мы даем еще

 раз   карт-бланш   нашему   Правительству  доказать,  что  через

 госзаказ,   действительно,  они  заплатят  нашим  производителям

 патоки   -конкретным   колхозам.  Мы  ж  колхозам  закрыли  все.

 Александр  Николаевич  прав.  Мы закрыли им давальскую схему, мы

 закрыли  все.  Мы  сейчас  закрываем  им  через этот закон вывоз

 патока,  то  есть  сахаропроизводящим  предприятиям мы закрываем

 одно,  чтобы  он выбирал покупателя, заграничного, патоку ему по

 хорошей   цене   или  продавать  нашим  спиртзаводам.  Вот  наши

 спиртовые  заводы  должны  доказать  свою конкурентоспособность,

 потому  что  у них ликвидная, высокоприбыльная продукция -спирт.

 Должны это доказать. Они добиваются другим путем. Через запрет.

      В  принципе  комиссия  поддержала это. Лично свое мнение, я

 считаю,  что  это  ничего  не  даст. Но, я выступаю от комиссии,

 предлагаю поддержать, но поддержать как условно и посмотреть еще

 раз,  на что способна именно наше правительство предлагает такое

 проект.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Шейко.

      ШЕЙКО.  Шейко,  444  бобровицький  округ.  Шановний  Василь

 Петрович,  мені абсолютно подобається, як підходить ваша позиція

 як  народного депутата, як члена комісії. Власне уряд попав в ту

 ситуацію,  в  яку  він  повинен був попасти, коли пропонував нам

 приймати  монополію  на  спирт.  Ось,  щоб  зробити спирт, треба

 півтора  мільйони  хліба в держзамовленні мати і всю патоку, яка

 вироблятється, на наших цукрових заводах.

      Скажіть,  будь  ласка,  чи  відпрацьовувала  ваша  комісія,

 скажем,  такий  варіант.  Ну, Бог з ним, погодимося, як ви кажет

 тимчасовий  засіб.  Але  спроекцирувати вихід кінцевої продукції

 або  спирту,  або  горілки, яку буде держава реалізовувати будь-

 куди.  Із  тої суми розраховуватися за цю патоку, про що говорив

 Олександр Миколаєвич і колега Семенюк. От таку проекцію зробити,

 скажімо,  в той кінцевий варіант, а не просто собі забрати......

 патоку і на тому кінець.

      І  друге  запитання,  абсолютно  коротеньке.  Скажіть, будь

 ласка,  як  на  ваш погляд, менше стало хабарництва на спиртових

 заводах  при  реалізації  спирту  при  введенні монополії на цей

 спирт держави чи більше.

      ЦУШКО  В.  П.  Начну  со  второго  вопроса.  Спасибо вам за

 вопросы.  Считаю,  что  это  вопрос  к  нашим правоохранительным

 органам,  я не смогу ответить. Нет такого обследования. Ну, а по

 вопросу о монополии. Понимаете, государство в принципе, и мы тут

 поддержали,  сделали  правильный  шаг  -монополии.  Но надо было

 начинать  от  источника  -от  продукции,  и  заканчивать готовой

 продукцией.  Мы  же  сделали  только  сегмент один -производство

 спирта. Естетственно, что очень сложно!

      Сейчас  мы,  говорю  еще  раз,  принимает решение залом. Но

 даем, по моему мнению (поддерживаю Семенюк) загубить колхозы, на

 том  единственном еще, поддержать спиртопроизводство. Но в то же

 время  я не уверен (я еще раз говорю) -я обследовал вот эти наши

 угоды  через... по свободной торговле, через третьи страны будет

 вывозиться.  И  мы  не  достигнем  этого  результата,  и об этом

 говоприт наш Закон, принятый тут, про вывоз скота и шкур.

      Поэтому  нужно  решать.  Там Минюст предлагает на 4 месяца,

 Дерком...  и  по  пищевой  промышленности и Кабмин предлагают до

 июня.  Можно  поддержать  и еще раз. Но именно в итоге спросить:

 что  с  этого  получили?  И  кто  будет отвечать за этот убыток,

 который  посадят дальше хозяйства, именно производящие и имеющие

 патоку?  Потому  что  мой  коллега  Сокерчак  имел встречу вот в

 Балтском  районе  с  производителями сахарной свеклы и спрашивал

 (это,  Леонид Борисович, я вам отвечаю, потому что в моем округе

 нету  этих  хозяйств),  но  он  говорит,  что  встречался  и все

 говорили,  что нету вообще ни одного спиртзаводая, кто обращался

 на  закупку этой патоки... В Балтском конкретно районе, Одесской

 области.

      Поэтому  вот  такой  ответ.  А  решать залу. Давайте решать

 вместе!

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шпановні  колеги,  я хотів би з вами

 порадиться. Давайте ми дамо тим, хто підняв: Степенко, Вінський,

 Мулява,  і  на  цьому...  (Шум  у  залі, окремі вигуки) Ще мають

 бажання?  (Шум  у  залі, окремі вигуки). Ну, давайте виставим 10

 хавлвн, запишіться, будь ласка,  тоді...

      ___________. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  На  виступи,  да? (Шум у залі, окремі вигуки).

 Ну,  будь  ласка,  давайте...  (Шум  у залі, окремі вигуки). Хто

 там?..  На  виступ  записались:  Моцпан,  Семенюк,  Чернявьский,

 Степенко. Все. Будь ласка. Всім чотирьом дамо.

      Моцпан, будь ласка. За ним Семенюк.

      МОЦПАН  А.  Ф.,  146 Амвросіївський виборчий округ, фракція

 соціалістів.

      Уважаемый    Александр   Николаевич,   уважаемые   коллеги,

 уважаемый Леонид Борисович!

      Рассмотрение  предалагаемого  законопроекта  говорит о том,

 что  не  следует  останавливаться на полпути. И неслучайно здесь

 звучали вопросы Валентины Петровны Семенюк и Петра Владимировича

 Шейко, неслучайно.

      Нельзя останавливаться на полпути. Либо мы вводим монополию

 на производство спирта, водки и ее реализацию государственную, и

 тогда   мы   перекрываем   все   каналы  возможных  махинаций  и

 одновременно  знаем,  какая часть из выручки, полученная в доход

 государства,  пойдет  нашему сельскому хозяйству, зараннее будет

 определено,  либо мы будем принимать какие-то полумеры, не решая

 вопрос в принципе.

      Глубоко  убежден, я думаю, большинство депутатво убеждены в

 этом, что один из важнейших источников пополнения доходной части

 нашего  бюджета,  государства, реализация программы по сельскому

 хозяйству,  по  образованию,  по  медицине,  в  том  числе  и по

 социальной защите населения, является введение монополии, полной

 монополии   государства  на  производство  и  реализацию  вино-

 водочных изделий, табачных изделий.

      Вот по этому пути следует идти, уважаемый Леонид Борисович,

 уважаемое  правительство,  готовить  такие  законопроекты  и чем

 быстрее,  тем  лучше.  Мы только таким образом и закроем вопрос.

 Неслучайно  здесь говорил и представитель комиссии Сушко, какими

 обходными  каналами  у нас будет вывозиться меляса. А если будет

 введена государственная монополия от производства до реализации

 виноводочных  изделий, мы будем иметь четкое поступление средств

 в  доходную  часть бюджета, а следовательно с полным  основанием

 можем  сказать,  что  сможем  продатировать сельскому хозяйству,

 допустим,  животноводство,  о  чем  говорит  наш уважаемый глава

 правительства  Павел  Иванович Лазаренко, а возможно и некоторые

 другие работы по сельскохозяйственному производству.

      Я  согласен  с  выступающими  и  предлагаю, конечно, данный

 законопроект  приянть,  ввести соответствующие ставки на экспорт

 мелясы  за  границу,  но  вместе  с  тем,  Александр Николаевич,

 однажды   уже  принималось,  по-моему  в  ноябре  прошлого  года

 протокольное  решение  правительству подготовить законодательную

 базу  по  введению монополии на ликеро-водочные изделия. Давайте

 мы  еще  раз  поставим  этот вопрос и проголосуем. Сроки укажем.

 Пусть Правительство готовит нам законопроекты по введению полной

 государственной  монополии  на производство и реализацию ликеро-

 водочных изделий.

      И нечего, как говорится, вокруг да около ходить. Спасибо за

 внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Семенюк, Чернявський.

      СЕМЕНЮК В.П.

      Шановні колеги- народні депутати!

      Ви  пам'ятаєте,  в травні місяці цього року я виступала від

 Комісії  з  питань  агропромислового  комплексу, де говорила, що

 приймати  Закон  про  вивізне  експортне  мито  на  живу  худобу

 неможливо.  І  ось вам результат: до прийняття нашого закону про

 заборону, збитковість тваринництва для підприємств АПК становила

 16%, зараз в даний час - мінус 36. Кому му допомогли?

      Відповідь  на  це запитання дає наш Кбаінет Міністрів, який

 уже подав прпоозицію про те, щоб відмінити даний закон, тому що,

 фактично, ми допомогли Великобританії реалізувати той скот, який

 в  них був, вірніш, була вспишка хвороби.

      Сьогоднішній закон -це також замовлення, як говорив тут мій

 колего Цушко, для тих підприємств, які сьогодні будуть закупляти

 в  нас  за  безцінь патоку і через вільну торгівлю реалізовувати

 відповідно   ту   продукцію,   яка   сьогодні   для  колективних

 сільськогосподарських підприємств є збитковою.

      Я  прошу,  шановні  колеги  мої  народні депутати, зверніть

 увагу на ті розрахунки, які я подала в сесійний зал. Для мене, я

 завжди  вважаю,  що  ручним  управлінням  депутата  повинні бути

 ручка, папір, цифри,  а потім уже кнопка "за" чи "проти".

      Тому,    розробляючи   отакі   вдіповдіні   розрахунки,   я

 прораховувала,  що  буде  мати  колективне  сліьськогосподарське

 підприємство  при  врожайності 300 центнерів буряка з гектара. А

 виявляється, и будемо мати 325 гривень збитків.

      А  підприємства спиртової галузі і торгівлі.  А ви повірте,

 що  ми  ввели  монополію  на  виробництво  спирту  монополію,  а

 торгівля  все-таки  сьогодні  іде,  ви знаєте в чиїх руках. Тому

 потрібно все-таки не поспішати з прийняттям цього законопроекту,

 потрібно мати відповідне державне замолвення на буряк, на цукор,

 на (............) і реголювати це все питання.

      Сьогодні  поданий  законопроект  порушує впершу чергу закон

 про    колективне    сільськогосподарське    підприємство,   про

 пріоритетний  розвиток села, про власність. Хотіла б сказати, що

 в данний час Уряд прийняв неординарні мірі. Да, можливо потрібно

 іти.  Він  втсановив  розподіл готової продукції між партнерами,

 створив   узгоджувальні   комісії   при   районних   управліннях

 сільського  господарства,  при  обласних.  Це,  ви знаете, що 30

 відсотків  дається  на основі, лишається за переробку у заводах,

 60   відсотків   віддається   колективнми  сільськогосподарським

 підприємствам.

      На  жаль,  Антимонопольний комітет, який повинен стежити за

 діями  монопольних  утворень  не  упереджує,  не попереджає і не

 втручається  в  те,  щоб сьогодні не допускати таких відповідних

 порушень.  Якщо  подивитися  на цифри, то ми бачимо, що, дійсно,

 держава і торгівля при 10 відсотках мінімум затрат буде мати 100

 відсотків  прибутку,  а  колективне  господарство  -це  ж  також

 представники  наші,  це  тіж самі робочі місця, це таж заробітна

 плата  в  колгоспах,  це таж техніка, це тіж мінеральні добрива,

 які сьогодні повинні бути. Сьогодні держхарчепрому, Міністерству

 сільського  господарства потрібно займатись відновленням оптової

 торгівлі, вишоковувати ринок збутку продукції, відпрацьовувати з

 сільськогосподарськими  товаровиробниками  на основі заключенних

 договорів на спільну діяльність, враховуючи інтереси держави. Не

 потрібно  сьогодні  лобувати  ту  сторону  і  мати прибуток одна

 галузь,  а  інша  галузь  буде  збиткова.  Це  все  повинно бути

 взаємоув'язане.

      Я   ще   хотіла   б,   шановні  колеги,  народні  депутати,

 звернутись.   Ми,   дійсно,   приймали   в   трвані  відповідний

 законопроект.  Сьогодні  ми уже маємо результат. Тому я попрошу,

 шановні   колеги,   прорахувати,  подивитися  і  Мінсільгоспроду

 спільно   з   Держхарчопромом   підійти   до  питання:  державне

 замовлення,    державний   контракт,   розподіл   прибутку   між

 товаровиробниками",    а    потім   вносити   такий   відпвідний

 законопроект,  щоб  потім  ми  не  жалкували.  Тваринництво  уже

 збиткове, якщо приймем, то буде ще і це рослинництво збиткове.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Чернявський, будь ласка, Степенко.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні колеги! Я хотів

 би   розпочати  свій  виступ  із  такого.  Навіть  коли  України

 виробляла  48-50  мільйонів  тонн  цукросировини  і відповідно 5

 мільйонів  чи  бьільше навіть -6-7 мільйонів тонн цукру, то тоді

 був  вираз  у виробництві, цукровиробництві такий: трати цукру в

 патоці.  Це  не  дивлячись  на  те,  що  навіт  вті часи народне

 господарство  України забезпечувалось патокою на 50 відсотків. В

 минулому  році  (хоч  ще  рано  його,  я маю на увазі в минулому

 сільськогосподарському  вже  або в нинішньому календарному році)

 ви  знаєте,  що цукросировини вироблено майже в 2 рази менше. То

 це  дефіцит  патоки  в  народному  господарстві складає понад 70

 процентів.

      І  я  не  згоден  з Валентиною Петрівною лише в одному, все

 решта   я   погоджуюсь,  в  одному  -кожний  день  запізнення  з

 прийняттям цього закону нашого сьогоднішнього веде до того, що і

 ті  крохи  патоки... Ви розумієте,  що  ми прийняли монополію на

 цукровиробництво,   і   комерсанти  зараз  діють  іншим  шляхом,

 вивозячи патоку за безцінь, переробляють на ту ж горілку і потім

 горілку ввозять сюди до нас.

      Тому   я  вважаю,  що  це  протягнення  або  відкладення  з

 прийняттям  закону  -це шкідливо для нашого бюджету. Але я хотів

 би,  Леонід  Борисович  шановний,  вас  застосувати  все-таки  в

 майбутньому  інше.  Ви  знаєте,  що  в багатьох країнах не існує

 поняття  "заборона  на  вивіз".  Наприклад,  у Сполучених Штатах

 Америки  не  забороняється  вивозити  зерно.  Вези  ти куди його

 хочеш,  але  держава  перед тим заплатила у півтора раза вище за

 зерно  для  своїх потреб, ніж на світових цінах. Ви кілька разів

 сьогодні   підкреслили,  що  ви  платите  по  світових  цінах  і

 підкреслили,  що  633  гривні  отримує  держава прибутку. Але ви

 забули,   що   посіви   цукрових   буряків  на  Україні  щорічно

 скорочуються.  Гектар  цукрового буряка в нинішньому році вперше

 за історію дає колосальні збитки товаровиробникам.

      Якщо  ми  цим шляхом підем дальше, то в наступному році вже

 буде  не  26  мільйонів  вироблено  цукросировини  або цукрового

 буряка  на  Україні,  а  значно  менше,  тому що затрати на його

 виробництво  не окупаються. Тому треба продумати механізм і один

 із  шляхів  у  вас є. Якщо держава отримає не 633 гривні із тони

 меляси,  а  тільки  400 і це державі буде вигідно, а вам ніде не

 нада  буде стоять: ні на кордоні, нікому -щоб цю мелясу, бо мені

 буде  вигодно  її здати вам. І ви поділитесь із товаровиробником

 своєю,  так  сказать,  своїм прибутком. Заохочується виробництво

 цивілізованим  шляхом,  заохочується  виробництво  в  наступному

 році.   Я  зможу  придбати  добрива  знову,  я  зможу  заплатити

 заробітну  плату  людям  і  це буде спонукати до того, що я буду

 зацікавлений  в  кінцевому  результаті...... виробництва. Отут я

 погоджуюсь  з  Валентиною  Петрівною,  яка  говорила  про те, що

 дійсно  -я  говорив  і  тоді  -чого  вивозять  шкіри  і худобу з

 держави. Тому  що  ми  платим  їм  мізерні   ціни.

      Нас   же   зараз,  Олександр  Миколайович,  оце  -добре,  я

 закінчую  -що  ми встановили вроді би вільні товаровиробнику, де

 угодно.  Вивізіть  тону  зерна  куди завгодно зараз  не то, що з

 України,  з  області  -це  знову  ж  тільки отим структурам дано

 право,  можливості  вірніше,  які  можуть  на відповідних етапах

 заплатити і вивезуть, а так заборона. Не пускай за межі області,

 за  ежі  України  і всьо. Платіть ціну і ніхто нікуди не повезе.

 Дякую.  І тут Леонід Борисович, я вважаю, що оцю постанову прошу

 всіх  колег  підтримати  зараз, але не надовго. Може............

 заказати,  що  через  2-3  місяці з урахуванням оцих............

 повернутись  до цього питання.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко. Мулява. І   завершимо.

      СТЕПЕНКО В.І.

      Шановний   головуючий,   шановні  колеги,  шановний  Леонід

 Борисович,  мене  хвилює  одне  питання, що коли розбираєм якісь

 політичні   інтриги,   30,  40  записано  виступаючих,  коли  ми

 розбираєм  питання,  я  б сказав, надзвичайної ваги економічної,

 особливо  для  села,  ви  бачите,  скільки  людей в залі. І таке

 враження    складається,   що   240   чи   скількись   сільських

 представників від округів села і вродє це нас і не стосується.

      Я  як людина, яка практично займаюсь цим питанням, хочу вам

 сказать  таке.  От  запропонували  нам  сьогодні  ціну.  Я  хочу

 підтримати  Семенюк  і  підтримати Чернявського, який виступав в

 деяких  питаннях, запропонували ціну 85 доларів. Ну, і задається

 зразу  питання  перше:  втрачаєм  ми чи не втрачаєм. Конечно, не

 втрачаєм, якщо світова ціна 82 чи 83, платять 85, вродє, тут все

 і  нормально.  Тут  іще  тільки  один  момент: чи є гарантія, що

 заплатять  гроші, бо тому що буде ж так, як у нас уже практика є

 у цьому ділі. Але я категорично проти того, що ми сьогодні, коли

 не   приймемо  цієї  постанови,  подивіться,  які  у  нас  умови

 переробки на давальчеських умовах цієї ж меляси. Завод зразу 50%

 забирає  меляси тільки за переробку. Вдумайтесь, що я кажу, це ж

 правда, цифра та, що є.

      Тепер  далі.  Накручується  стільки накруток, що цей бідний

 колгосп, він уже не радий тому спирту.

      І  третє  питання.  Коли  якісь  яка  продукції.  Начинають

 спиртом   видавать  заробітну  плату,  начинаються  зловживання,

 починається горе людське, з спирту починається.

      Тому  оця  система,  яка сьогодні існує, умови переробки на

 давальчеських.........,  вона нічого не дасть. І якщо ми приймем

 це, що тільки переробить на наших спиртових заводах, потім, коли

 отримають прибуток, отут треба подумать, і я б просив, колеги, і

 вас,  Леонід Борисович, якщо отримуєте ви прибуток, і я б хотів,

 щоб,  Валя, піддержала і ти мене в цьому плані, наприклад, здало

 100  тонн  господарство  меляси  -з  того  прибутку 50 процентів

 прибутку  перерахвать  господарству  за компенсацію за придбання

 мінеральних удобрень, чи на соціальний розвиток села. Тобто, щоб

 село  отримало ось оці прибутки. Але, я ще раз хочу повторити, я

 не  розумію,  коли  підготовлюються такі рішення. Ви помните тут

 виступали  ці оратори за ввізне мито на худобу і на шкіри. Що ми

 зробили? Я розмовляв по цьому питанню з професором етого дела, у

 нас директор м'ясокомбінату Конопля Микола Миколаєвич з Полтави.

 Прекрасно.... Він каже, що ми не порадилися із вами, ми ж не зла

 хочемо  нашій державі. Зараз усе забито, ніхто їх у нас не бере.

 А я з цими оце зараз протягне, буде точно тоже з малясом. Її те,

 що  казав  Чорнявський,  за дві неділі весь маляс скуплять, і на

 цьому все кінчиться.

      Тому,  я  вношу пропозицію: прийняти як тимчасове цей закон

 на  патоку,  допустимо, урожаю 1996 року. А потім повернутися до

 цього  і  розробити такий механізм, щоб не було так, що спиртові

 заводи  жирують за рахунок колгоспів, а колгоспі бідні не можуть

 звести  кінці  з  кінцями. Сьогодні я підтверджую те, що говорив

 Чернявськи,  Олександр  Миколаєвич,  ви  то понімаєте, за що йде

 мова. В мене душа за це болить. Дайте я закінчу за півхвилини.

      Я   хочу   підтримать   Чернявського.   Сьогодні  практично

 виробництво  цукрового буряка збиткове. І ніякої патоки на торік

 не  буде,  якщо  ми  не  підійдемо  до  цього  питання.  Хіба це

 нормальне  явище,  вдумайтеся.  Ми  так підрахували, бігучі такі

 рахунки.  Виручка  грошова, я не кажу за прибуток, його ніхто не

 порахує, у 10 разів більша получається за патоку, за відходи, за

 оцю  гадость,  я  вибачаюсь,  чим за цукровий буряк. Так хіба це

 нормальне явище, хіба це нормальна економіка?

      Тому, я прошу, давайте ми приймемо як тимчасове, а механізм

 оцей продумаємо, щоб оцей прибуток пішов на село. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Мулява.

      МУЛЯВА  В.  С.  Мені  вельми  і  вельми подобається турбота

 аграрників.  І  хочу  сказати, що мені їхні турботи зрозумілі...

 (Шум у залі, окремі вигуки).

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюсь!  Я  прошу до уваги! (Шум у залі,

 окремі вигуки).

      МУЛЯВА  В.С.... Моя базова стаціонарна освіта -економіст, і

 мені  зрозуміло,  про  що  мовлять  тут наші аграрники. Але якщо

 говорити   про  проект  нинішнього  закону,  то  можна  говорити

 сьогодні  не про те, що не поспішати треба, а можна говорити про

 те,  що  ми  дуже  запізинилися з прийняттям такого закону, бо ж

 гляньте,  яку  ми  ситуацію  в  Україні -кругом завалено якимось

 закордонними в'їздними імпортними горілками, винами і т. д., які

 дешевші наших, а наші заводи стоять і робочих місць немає.

      Тому  мені  думається  так, що от аграрники, попри всі їхні

 тривоги,  які  вони  тут висловлювали, вони все-таки кажуть, що

 давайте  приймемо  на певний період, подивимся, що з цього буде,

 чи  справимся  ми  з  тими  завданнями,  які  випливають з цього

 закону?

      Я  побіжно  займаючись,  так  склалося, бо у мене запит був

 такий,  питанням  виробництва  сухого  жому  і  перспектив  його

 експорту   перконався   в  тому  з  допомогою  економістів,  які

 займаються  цими проблемами, що десь 70 відсотків рентабельності

 могла б мати Україна, виробляючи сухий жом і поставляючи його за

 кородон.

      Але  побіжно  виникло  питання  і  про  виробництво меляси,

 патоку про його експорт, про виробництво спирту, і я ще раз і ще

 раз  переконався  в  тому,  що  сьогодні цей проект закону треба

 приймати  негайно,  ми  з  ним  припізнилися,  а те, що говорять

 аграрники, треба тримати руку на пульсі і в разі потреби вносити

 корективи.

      Леонід  Борисович, справді тут Олександр Миколайович правду

 сказав,  виходить  з  державницьких  позицій, але ж у нас у залі

 сесійниму  ми  сидимо  для  того,  щоб  державницький  інтерес і

 загальнонародний  інтерес  задовольнити. Мало дбати, скажім, про

 один  чи  декілька  колгоспів,  треба  про  них дбати, але треба

 подбати    про    те,    щоб   виграючи   в   загальнонародному,

 загальнодержавному   плані   підставити  плече  нашому  сьогодні

 сільському  господарству  і дати можливість для розвитку його. І

 мені   додається,   що   цим   законом,  якщо  невідразу,  то  в

 перспективі,   ми   досягнемо   і   загальнодержавного  інтересу

 задоволення і виробників сільськогосподарської продукції.

      Дякую  вам  за  увагу. Я закликаю всіх проголосувати за цей

 закон.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги,  підведем  підсумки

 приймем цей закон про вивезне мито.

      Я вважаю,  що, безперечно, ми повинні підтримати і прийняти

 його.  Але  з  вашого дозволу я хотів одну хвилину не тільки для

 роздумів,  а  для  того,  щоб  внести  тут  пропозицію,  щоб ми,

 приймаючи  цей  закон,  подивились,  можливо,  десь  у  січні, у

 лютому-місяці,  як  підійти взагалі до цього питання, масштабно.

 Перше.

      У   нас   два   монополісти: виробничник  на  сировину   і

 переробник - 192  цукрові  заводи, які переробляють цю сировину.

 Виробничники  мають  17  мільйонів  населення  -село, вони мають

 населення  в  межах  з містечками біля цукрових заводів, в межах

 200 тисяч.

      Ми  часто  задаємо таке запитання: як вижити селу? Та село,

 скільки  не  буде,  якщо  воно  не  буде  мати  або дотацію, або

 ділитись  по  кінцевому  результату,  ніколи  село не буде вести

 розширене  виробництво.  Це  мало-мальські грамотному економісту

 зрозуміло.

      Тому  всі  знають, що у всіх країнах світу розвинутих, село

 дотаційне.  не тому, що вони не так працюють, а по специфіці тої

 продукції,  що вони являються сировинною базою.

      Тому  я  вважаю,  що  ми  з  вами  на  цьому  етапі повинні

 прийняти,  але  на  слідуючий рік Аграрній комісії розробити цей

 закон,  до  якого  ми повертались ще 4 роки назад, що держава по

 кінцевому  результату, переробляючи любий вид сировини, ділилась

 з господарствами в еквіваленті, скільки господарства поставляють

 в державні закрома.

      І  якщо  ми цього не зробимо, то ніколи село не буде, чи то

 фермер,  чи  то  радгосп,  чи  то КСП, ніколи не буде мати міцну

 економіку,    ніколи    село   не   буде   розвивать   соціальну

 інфраструктуру.

      Вивід  простий:  ми  правильно  зробили  те рішення, яке ми

 прийняли,  коли  заборонили працювати з давальницькою сировиною.

 Тому  що  з  господарства 50% брали задаром, на 50% господарство

 комійку заробляло.

      Сьогодні нам потрібно перейти в вищий клас і прийняти закон

 про   розподіл   прибутку   по  кінцевому  результату.  Це  буде

 глобальний  підхід  до  розвитку  села,  до  розвитку  всіх форм

 власності.

      А  зараз  ми  з  вами  хотіли, щоб ми з вами підтримали цей

 закон  і  ті  пропозиції,  які  внесені  і  прийняли  його в тій

 редакції, яку вносить Кабінет Міністрів і Державний комітет.

      Я ставлю на голосування.

      "За" -

      Оробець  не  встиг  добігти.  Будь ласка, включіть систему.

 Займіть   місця   і  працюєм.  Будь  ласка,  голосуєм.  Вінський

 голосуйте.

      "За" -

      Шановні  колеги,  одну хвилиночку, не може такого бути, щоб

 211  знають, що то з системою не те. Я просив би переголосувати.

 Будь ласка.  Голосуєм.

      "За" -

      Спасибі. Бачить Бог, що тричі хотіли, но не получилось.

      Сідайте,  будь  ласка,  і  заспокойтеся. Василь Іванович що

 таке?  Запросіть  до  залу  депутатів.  Шановні  колеги, не надо

 поіменно,  закон  зрозумілий  і  простий.  Я думаю, що правильно

 внесла  Валентина Петрівна, що це тимчасово ми його приймаєм, до

 урожаю  1997  року.  І тут Леонід Борисович тоже за це сказав. Я

 прошу  підтримати. Голосуєм, Валентина Петрівна...

      "За" -

      Сідайте, будь ласка.

      ГОЛОВА. Шановні депутати! Зараз комісія за вашим дорученням

 готувала  заяву.  От вони заходять до залу, зараз проголосують і

 буде нормально все. Будь ласка.

      Система   не  працює  так,  як  треба?  Сідайте  на  місце.

 Зосередилися, спасибі. Будь ласка, Володирим Михайлович, сідатйе

 на  місце.  Ну  все  в  порядку.  Будь ласка. 250 чоловік у залі

 сидить, не можуть проголосувать, аж дивно.

      Ставиться  на  голосуання проект закону, внесений Кабінетом

 Міністрів. Будь ласка, проголосуйте.

      Проголосуйте, будь ласка.

      "За" -

      Не прийнято рішення.

      Питання переноситься на наступний тиждень.

      Будь ласка, порадьтеся, як бути тут у фракціях, у комісіях.

 Я  ставлю  на голосування питання про перенесення голосування на

 наступний тиждень. Будь ласка, ставлю на голосування.

      На наступний тиждень.

      "За" -

      Прийнято рішення. Це  процедура.

      Будь  ласка,  Борису Іллічу, ви поки що підготуйте. Мається

 на увазі завізуйте або що і мабуть треба роздать депутатам. Нема

 часу?  Ну  давайте  так  тоді.  Я  прошу  уваги.... Ні, це трохи

 пізніше,  ви  поки що підготуйте документ, а зараз ми розглянемо

 питання  про...  Михайло  Васильович  Чечетов,  будь  ласка,  на

 трибуну.  Про  зауваження  Президента  до  Закону  про  державні

 програми.

      Ви  пам'ятаєте  ситуацію.  Ми  голосували  300  голосів, не

 вистачило  голосів. Вирішили  врахувати   можливі зауваження.

      ЧЕЧЕТОВ  М. В. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые

 коллеги!  Я  не  знаю,  стоит  ли  мне  повторять то вытупление,

 которое было, но я просто кратко напомню суть вопроса. Мы с вами

 приняли  Закон  о Государственных программах в октябре месяце во

 втором   чтении.   Закон   поступил  Президенту,  от  Президента

 поступило  3  замечания.  Комиссия  детально  рассмотрела  эти 3

 замечания  и позиция комиссии полностью на 100 процентов совпала

 с  позицией. Я об этом докладывал в прошлый раз 2 недели назад с

 этой  трибуны. Позиция комиссии тогда на 100 процентов совпала с

 позицией, с выводом экспертного и юридического отдела Верховного

 Совета,  суть  которого  состоит  в  том,  что замечания -они не

 существенны  -носят  общий характер и их следует отклонить эти 3

 замечания.

      Я  тогда докладывал эту же позицию комиссии с этой трибуны.

 В  те  замечания,  которые  были  сформулированы Президентом и я

 повторяю,  они не касались конкретно каких-то статей и конкретно

 не были выписаны, были такого общего плана, общего характера -на

 принципиальны.

      Когда  мы  ставили  на  голосование  и  позиция... комиссии

 просила  переголосовать ту редакцию закона, которая была принята

 нами  во  втором  чтении  в  этом  зале. Но не хватило несколько

 голосов  до 300 голосов. Выступил тогда -помню -депутат народный

 депутат  Кармазин,  суть  которого сводилась... выступление было

 такого  общего  плана о том, что по одному замечанию Президента,

 где речь шла о том, что якобы Верховный Совет немножко превышает

 свои  контрольные полномочия. Я еще раз говорю по этому вопросу,

 что в этом законе как раз четко процедура контроля отталкивается

 от статей Конституции. Мы предусматриваем то, что лимит денежных

 средств  от  реализации,  разработки программ будет утверждаться

 Верхонвым  Советом, будет закладываться в Государственный бюджет

 и  вполне естественно и закономерно парламент должен реализовать

 свою   главную  контролирующую  функцию  -функцию  за  контролем

 использования денежных средств, которые были заложены в бюджете.

 то  есть, по итогам года предусмотено выступление или информация

 Кабинета  Министров  о  реализации этих программ и использовании

 средств.  Поэтому  здесь  никаких  отклонений  и  расхождений  с

 Конституцией нет.

      И  после  этого  я  просил с этой трибуны, чтоб выступающий

 народный  депутат  уже  Кармазин  сформулировал более четко свое

 предложение  и  дал  бы  в комиссии. Но прошло уже 3 недели и ни

 одного замечания в комиссию письменного не поступило.

      Поэтому  я опять-таки отталкиваюсь как от решения комиссии,

 так  и  от  заключения  экспертного  отдела, юридического отдела

 Верховного  Совета  Украины, здесь на 100 процентов наши позиции

 совпали о том, чтобы отклонить эти как несущественные замечания,

 замечания   общего  характера  Президента  и  проголосовать  300

 голосами  законопроект в той редакции, в которой был принят нами

 вместе с вами во втором чтении.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Є пропозиція така: взяти до уваги висновки комісії

 і  поставити  на голосування цю пропозицію в середу. 300 голосів

 щоб голосувати, треба , щоб було 300 чоловік у залі.

      ЧЕЧЕТОВ. Спасибо.

      ГОЛОВА. Добре, сідайте, будь ласка.

      Про  проект Закону про внесення змін до статті 3 Закону про

 податок  з  власників  транспортних  засобів та інших самохідних

 машин  і механізмів............... Олексій Іванович, будь ласка.

 Закон малий, 5 хвилин вам досить на інформацію?

      ________________    Шановний   Олександре   Олександровичу,

 шановні  народні  депутати,  на  ваш розгляд виносяться зміни до

 статті  3  Закону  України  про податок з власників транспортних

 засобів та інших самохідних машин і механізмів. Внесення змін до

 Закону  про  податок  з  власників транспортних засобів та інших

 самохідним машин і механізмів спрямовано на врегулювання діючого

 законодавства   щодо   надання   пільг   громадянам   -власникам

 транспортних  засобів  та  інших  самохідних машин і механізмів.

 Проектом  зазначеного закону передбачається, що особи, зазначені

 у  статті 1 та 2 Закону про статус і соціальний захист громадян,

 які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи. Стаття 12,

 13,  14,  15  та  16  Закону України про статус ветеранів війни,

 гарантії  їх  соціального  захисту,  статті 9 Закону про основні

 засади  соціального  захисту,  ветеранів праці та інших громадян

 похилого  віку в Україні звільняються від сплати податку на один

 легковий автомобіль з об'ємом двигуна 2200 кубічних сантиметрів.

      Я хочу наголосити на тому, що в діючому законодавстві, який

 в  нас  діє,  не сказано про об'єм двигуна і не сказано про один

 автомобіль. Тобто, сьогодні пільговик може мати і 1, і 2, і 3, і

 декілька  автомобілів.  Тому,  вноситься  така  пропозиція. Крім

 того,  особи,  зазначені в статті 3, 4, статті 14 Закону України

 про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які постраждали в

 наслідок  чорнобильської  катастрофи,  звільняються  від  сплати

 податку на один легковий автомобіль з об'ємом двигуна також 2200

 кубічних  сантиметрів  протягом  сроку  до їх відселення із зони

 гарантованого,   добровіьного   відселення  із  зони  посиленого

 радіоактивного  контролю.  Проектом постанови Верховної Ради про

 введення  в  дію  Закону  України  про внесення змін до статті 3

 Закону України про податок з власників транспорту та інших машин

 і  механізмів  передбачено  приведення  відповідних законодавчих

 актів,  зокрема  вищеназваних  у  відповідності  із зміну тексту

 закону,  що  дасть  можливість  узгодити  норму  цим  законом із

 статтею   1  Закону  України  про  систему  оподаткування,  якою

 встановлено,  що  ставки,  податки  й  пільги щодо оподаткування

 можуть змінюваться тільки законами про оподаткування.

      Стосовно  тих  зауважень,  які  (на комісії розглядалось це

 питання  Верховної  Ради),  значить,  були зроблені зауваження і

 пропозиції   щодо   уточнення   поданого  проекту.  Значить,  ці

 зауваження,  в  принципі, можна врахувати, тому що це стосується

 тільки уточнення статей.

      Спасибі за увагу.

      ГОЛОВА. Чи є запитання до повідача? Запишіться, будь ласка.

 5 хвилин буквально.

      Кузьменко.

      КУЗЬМЕНКО С., "Комуністи України", Запоріжжя.

      Спасибі.

      У мене 2 запитання.

      Отут  ви  пропонуєте  виключити  пункт  "б" (у порівняльній

 таблиці  таке  є),  тобто  виключити  установи й організації, що

 фінансуються  з  Державного  бюджету,  в  межах  встановлених їм

 лімітів  кількості транспортних засобів. Це означає, що бюджетна

 організація  крім  того,  що  вже платить якісь податки, буде ще

 додатково  платити  податок  на  транспортні засоби. Тобто у неї

 зменшиться  об'єм коштів, які вона може направляти на свою пряму

 діяльність. Так це чи ні?

      ___________. Да. Це ви дуже вірно помітили. У тому проекті,

 який   запропонував   і  вніс  на  розгляд  Уряд,  пропонувалася

 формуліровка  "крім  тих  утснов,  що  фінансуються  з бюджету",

 розуміючи  таким  чином,  тільки ми добавляли "у межах лімітів",

 установлених   лімітів.   Тобто   бюджетна   установа,  якщо  їй

 передбачено  лімітом  і передбачено в кошторисі 3 автомобіля, то

 за  3  автомобілі  легкові він не повинен сплачувати. А якщо він

 утримає  все-таки  5  автомобілів, що це не повинно бути, то хай

 безплатно.

      Комісія розглянула це і вважає, це вносить пропозицію таку,

 уряд такої пропозиції не вносив.

      ГОЛОВА.   Панасовський.  Будь  ласка,  дайте  ще  Кузьменку

 сллово.

      КУЗЬМЕНКО. Спасибі.

      Я  так  зрозумів, хотів би, щоб зрозуміли депутати, що якщо

 ми  приймаємо  виключення  цього  пункту,  то  школа-інтернат  з

 державного  бюджету,  на балансі якої знаходиться пікап, пиріжок

 для перевезення, наприклад, продуктів чи таке інше, повинно буде

 додатково платити податок на цей автомобіль.

      ____________.  Ні,  трошки  не  так.  В  тому проекті, який

 запропонував уряд.

       КУЗЬМЕНКО. Я маю на увазі остаточну редакцію.

      ____________. А остаточна -це редакція від комісії. Це так.

 Тому   треба   вирішити  якраз  це  питання,  значить,  депутатм

 треба вирішити, тому що від комісії воно вносилося так.

      ГОЛОВА. Свято.

      СВЯТО. Дякую, Олександре Олексадровичу.

      Василь Свято, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Шановний  доповідачу, кажуть, народна палиця о двох кінцях.

 Одним  когось хоче вдарити, другим себе зачепиш. Так ось з точки

 зору мого питання.

      З  одного  боку  тут  є  два аспекти -торгівля автомобілями

 приватинми  особами  і  залучення  до цієї торгівлі тих осіб, що

 мають пільги. Це -одне питання. А друге питання це -організація,

 підприємства,  які  будуть  платить додаткові платежі податкові,

 коли ми цей закон приймемо.

      Правильно я зрозумів чи ні?

      Дякую за увагу.

      ____________.  Значить,  перше  питання. Те, що ви сказали,

 воно не відноситься до цього закону, тому що стосовно реалізації

 оподаткування  автомобілів  це регулюється зовсім іншими нормами

 законодавства. Це перше.

      Друге. Стовоновно другого питання я можу відповісти, що ні в

 якому   разі   ні   на  одну  копійку  не  збільшуються  платежі

 транспортного   податку,   оскільки   це  приводиться  тільки  у

 відповідність   з   законом   про  статус  чорнобильців,  статус

 ветеранів  війни  і  статус  ветеранів  праці.  Тільки  в  цьому

 узгодження  оцих законів. І те, що передбачено зараз ставки, які

 діють, вони так і продовжують діяти.

      ГОЛОВА. Цушко.

      ЦУШКО. Уважаемый докладчик, я буду содокладчиком после вас,

 но все-таки  я  хочу,  чтобы  вы  четко  от  имени Правительства

 ответили залу. У нас льготы те категории чернобыльцев, ветеранов

 войны, ветеранов труда теряют или  нет   по проекту Кабмина?

      ___________.  Повністю  залишається.

      На  що  я  наголошував, це тільки те, що в статті 3 закону,

 який  діє на цей час кожен пільговик, я не буду казать, і я можу

 привести приклади, скілки в нас пільг по категоріям автомобілів,

 яких   автомобілів,   яка  категорія  скільки  їх  має  (такі  є

 статистичні   дані),  єдине  обмеження,  яке  вводить  ця  норма

 закону  -це один автомобіль на одного пільговика. 2 200 кубиків,

 тобто це 150 кінських сил автомобіля. Тобто, якщо ви будете мать

 "Мерседес -360", то вам прийдеться заплатити за ці останні...

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка.

      Василь Петрович Цушко.

      ЦУШКО.   Уважаемый   Александр   Александрович,   уважаемые

 народные депутаты!

      Комиссия  полностью  поддержала этот проект, потому что это

 идет   упорядочение   и   решение   приведение   в  соответствие

 законодательства  по  налогообложению,  то  есть,  все льготы по

 налогообложению  должны  быть  в  законах пон алогообложению. Но

 Комиссия  добавила  свою  поправку в этот законопроект: все-таки

 пункт  "б"  исключить, то есть не давать никаких налоговых льгот

 бюджетным организациям. Я согласен с коллегой Кузьменко, если он

 говорит  о  интернатах. Но почему вы не говорите о тех бюджетных

 организациях,    возьмем,    например,    наше   государственные

 администрации,   которые   уже  ездят  на  супер-машинах,  очень

 шикарных, а деньги идут с бюджета. И если мы имеем в виду защиту

 интернатов и так далее надо заложитьв ихние кошторисы этот налог

 и  ничего  они  от  этого  не  проиграют.  Зато мы заставим наши

 бюджетные   организации,  которые  с  налогов  живут,  думать  о

 количестве автомобилей, которые они используют.

      Сравните  даже  любой  сельский  район.  Раньше  в сельском

 районе имел там машины где-то четыри, там райком партии вместе с

 райсполкомом,  а сегодня это не менее 10 автомобилей. Все сели в

 седло.

      Поэтому предлагается этот пункт исключить, чтобы эти льготы

 не были, а когда будут платить налоги, будут думать. И следующее

 замечание  комиссии,  мы обращаемся к Кабмину. Все-таки это есть

 нашей пояснительной записке в розданных законопроектах, что все-

 таки   законы   давались   отработанные.  По  этому  закону,  он

 маленький,  но  два  раза подавались документы с незначительными

 изменениями и через 2-3 месяца опять подали изменения.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Зроузміло  все?  Є  запитання  якісь?  Будь ласка,

 Вінський.

      ВІНСЬКИЙ Й.В.

      Вінський, Соціалістична фракція.

      В  мене  таке  питання. Скажіть, в комісії якесь економічне

 обгрунтування  оцієї  ситуації  проводились?  І  скільки це воно

 взагалі   добавляє,   зменьшує   і   як  воно  відобразиться  на

 функціонуванні  транспорту і так дальше?

      ___________. Значит, если по льготам вы имеете в виду, дана

 информация   всего  лишь ограничивается отдельным автомобилем. И

 это  логично.  Потому  что  любому  льготнику  до  2200  кубиков

 разрешается покупать. Потому что у нас получается 2-3 автомобиля

 и все идут льготными.

      А  если  по бюджетным организациям, фактически расчета нет,

 мы исходили из логики и сегодняшнего состояния дел.

      ГОЛОВА.  будь  ласка, не сперечайтеся. З місця можете взяти

 слово і посперечатися.

      Донченко, Єльяшкевич.

      ДОНЧЕНКО.

      Донченко, фракция коммунистов.

      Уважаемый  коллега Цушко! Я все-таки хотел бы уточнить один

 для  себя момент. Вы исключаете из списка льготников вот то, что

 говорил   коллега  Кузьменко,  то  есть,   дома-интернаты,  дома

 престарелых,   медслужбу  и  так  дальше.  Может  быть  все-таки

 оговорить,   тот  ряд   положений  или,  допустим,  те,  которые

 необходимы. Вы всех их убираете. Что такое сейчас отдать бюджету

 и  заложить,  мы это уже проходили. Как только туда заложили, от

 туда ничего не получают. То есть, сегодня оговорить какие службы

 должны  иметь  льготы, в каких пределах -это несложно сделать. А

 не просто так, как одним чохом вы все это убираете.

      Поэтому  давайте  все-таки пересмотрим именно это положение

 этот   момента  закона.  Я  готов  сейчас  поддержать.  Если  не

 согласимся  на  это  дело,  тогда  мы  ничего  не  достигнем. Мы

 заставим  эти организации имеющие одну-две машины платить налог,

 который перекроет все остальное.

      ЦУШКО.  С вами соглашаюсь, но тогда мы должны принять закон

 в  первом  чтении,  во  втором  чтении внести. Но вы согласитесь

 тоже,  то у нас именно в органах, которые живут за счет бюджета,

 происходит тоже ... Уже ездят на таком, что ...

      Ну,  уважаемый  коллега,  давайте  в  первом чтени приймем,

 внесете свою поправку, мы утчем.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  от  у нас виникає потреба тоді, коли

 закон  попав  на  трибуну кожному внести свою кому, поставить. А

 треба це робить у комісіях, щоб тут відпрацьований був документ,

 погоджений  між  комісіями і не виникало питання від  соціальної

 комісії,  яка ніби-то не бачила, що цей документ  підготовлений,

 від бюджетної комісії і тому подібне.

      Тому,  я  думаю,  що  треба було б погодиться з пропозицією

 Цушка,  у першому читанні проголосувати закон, а ви доопрацюєте,

 на тому тижні проголосуємо остаточно.

      Можна таким чином?

      Ставлю  на  голосування  в першому читанні. Пропозиція була

 така.  Будь  ласка,  прошу  підтримайте  проект закону в першому

 читанні. У першому читанні.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Шановні  депутати!...  Одну  секунду,  потім.  Є пропозиція

 депутата   Єльяшкевича   дати   протокольне  доручення  Кабінету

 Міністрів,   щоб  дали  інформацію  про  кількість  автомобілів,

 легкових  автомобілів  у  бюджетних організаціях України. В тому

 числі  іноземного  виробництва.  Ну  правда,  сьогодні в нас все

 іноземного виробництва.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Не  заперечується?  Вважаємо,  що  є  таке  доручення. Будь

 ласка.

      Шановні  депутати!  Депутатська група по співробітництву із

 парламентом  Росії  протягом  кількох  годин працювала зараз над

 підготовкою  заяви  Верховної  Ради щодо прийняття 5 грудня 1996

 року федеральними зборами Російської Федерації пакету документів

 відносно  міста  Севастополя та розподілу Чорноморського флоту і

 пропонує  на  ваш  розгляд  текст  цієї заяви. Я просив би вашої

 уваги. Будьте  уважні.

      5  грудня   1996  року  Рада  федерацій  федеральних зборів

 Російської  Федерації  ухвалила  пакет документів, зокрема заяву

 про  статус  міста  Севастополя,  які  мають на меті проголосити

 російський  статус  українського  міста  Севастополь.  По  суті,

 Російстка  Федерація висуває територіальні претензії до України,

 посягає  на  її  суверенітет.

      Нагадаємо,  що  подібні  недружні  акції російської сторони

 щодо  України не поодинокі. Зокрема, 16 жовтня 1996 рокуДержавна

 Дума  Росії  прийняла  проект  Закону  Російської  Федерації про

 припинення  розподілу  Чорноморського   флоту.

      Верховна  Рада  України  в  своїй заяві від 18 жовтня цього

 року  розцінила  ці  дії  як грубе порушення основоположних норм

 міжнародного  права, посягання на суверенітет України, поставила

 під  загрозу  укладення  широкомасштабного договору про дружбу і

 співробітництво   між   Україною  та  Російською  Федерацією.  У

 згаданій  заяві було застережено, що в разі........... напруги з

 боку   російської   сторони   щодо  розподілу  флоту  і  статусу

 Севастополя  Верховна  Рада  України  буде змушена відповідно до

 Конституції    України   наполягати   на   негайному   виведенні

 Російського Флоту з території України.

      На   жаль,   російська   сторона  не  прислахалася  до  цих

 застережень,   навпаки,   останніми  своїми  акціями  загострила

 ситуацію до крайньої межі.

      Зважаючи   на   подібні  недружні  дії  Федеральних  Зборів

 Російської  Федерації,  Верховна  Рада  України  заявляє рішучий

 протест    щодо    фальсифікації,   зокрема,   довкола   статусу

 Севастополя, який є невід'ємною частиною України, відкидає будь-

 які  територіальні претензії до України і оцінює їх, як свідомий

 підрив  безпеки  в Європі. Якщо певні особи в Росії мають якийсь

 сумнів  у  цьому, то ми надамо їм відповідні історичні довідки і

 документи, які однозначно підтверджують український статус міста

 Севастополя. Статус Севастополя не підлягає обговоренню.

      Верховна  Рада  заявляє,  що  місто  Севастополь  був,  є і

 залишиться  українською  територією. В Україні ніхто і ніколи не

 вестиме  ніякі  переговори, що суперечили б Конституції України,

 її  законодавству  та  національним  інтересам,  вели  б  до  її

 територіального розчленування.

      Виходячи  з  вищезазначеного, Верховна Рада України вносить

 на  обговорення  проект  Закону  про  вивід  російських військ з

 території  України  і  звертається  у  міжнародні  інституції  з

 приводу посягань на наш суверенітет.

      6 грудня 1996 року."

      Я прошу проголосувати за основу цей проект, за основу.

      "За"

      Рішення  прийнято.  Які  уточнення, доповнення? Будь ласка,

 запишіться. Опублікуйте список. 10 хвилин.

      Ніколаєнко,  будь  ласка. Я так небагато часу відвожу, тому

 що дуже продуктивно працювали в комісіях, готуючи цей документ.

      Ніколаєнко,будь ласка.

      НІКОЛАЄНКО. Ніколаєнко, 402, Іванівський, Херсонщина.

      Шановний  Олександре Олександровичу, без сумніву ті, події,

 які  відбуваютьс  навколо  Чорноморського  флоту,  турбують всіх

 депутатів,  весь  народ  України  і моїх, зокрема, виборців. Але

 мене  дивує все-таки те, що ми перепроводимо переговори з Росією

 чи   по   телефону,   чи  отак,  обмінюючись  рішеннями.  І  ота

 парламентська  група,  на  мій погляд, ще не запрацювала. І мені

 здається,  що  дядя  Сем  упевнено  веде що Україну, що Росію до

 конфліктів, ми підігруємо цьому загальному плану, приймаючи один

 одного непродумані рішення. Я просив би там не шуміть за плічми.

 Я вважаю, що Росія абсолютно діє неправильно, тому що нагнітаючи

 ситуацію  по  абсолютно  зрозумілому питанню, оскільки Хельсінки

 визначили  територію  держави,  тут  нема що дискутувати. Але ми

 піддаємось  з  вами  на  те, що нас ведуть. І отак, приймаючи ці

 заяви  весь  час,  ми  нагнітаємо ситуацію. Я просив би все-таки

 зваженіше  віднестися  до  цього  документу  і все-таки провести

 нормальні  переговори  на  рівні голови Верховної Ради, на рівні

 голови Думи, голів комісії, вияснити особливості.

       ГОЛОВА.  Станіслав  Миколайович, я прошу уваги. Будь ласка,

 оскільки  була не пропозиція,  а  просто висловлення думки, то я

 хочу  сказати,  я  б  хотів  би  застерегти, парламент України і

 парламент  Росії  займатися  питаннями  розподілу  чи  Флоту, чи

 території, це не наша функція. Ми можемо давати тільки політичну

 оцінку прийнятим рішенням. І сьогодні не наша вина, що до такого

 кроку  вдалися  наші  колеги  з  Росії.  І  ми повинні адекватно

 відреагувати  на  це,  але  не беручи на себе те, що не потрібно

 робити парламентом. (Оплески).

      Я прошу уваги. Будь ласка, Вернигора.

      ВЕРНИГОРА Л.М.

      Шановний Олександре Олександровичу, я...

      ГОЛОВА.  Я  ще...  Леонід  Михайлович,  я  прошу  вибачити!

 Сіаніславе  Миколайовичу  а  відносно необхідності співпраці, ви

 абсолютно праві, і таке доручення дане, і робота ця розпочата.

      Будь ласка.

      ВЕРНИГОРА  Л.  М.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  я

 цілком  підтримую текст цього звернення, але мені здається, що в

 кінці  там  треба  зазначить,  що  ми  не "звернемося", а що "ми

 звертаємось".

       ГОЛОВА. А тут написано: звертається!..

      ВЕРНИГОРА Л.М. ...А, тобто це вже ми приймаєм як...

      ГОЛОВА. Заява -  це офіційний документ Верховної Ради, яким

 МЗС користуючись, звертається у відповідні інстанції.

      ВЕРНИГОРА Л.М. ВсЕ, питань нема!

      ГОЛОВА.  Кузьменко.

      КУЗЬМЕНКО

      Спасибі.

      Олександре  Олександровичу,  я вважаю, що оскільки ми маємо

 справу   з...  не  з  Президентом  Росії,  а  справу  з  палатою

 російського парламенту, то було б карще не писати там "Російська

 Федерація  робить  кроки",  а  писати "Верхня палата", або "Рада

 Федерацій",  або  "нижня  палата", тобто відокремити народ Росії

 від  тих  політиків недолугих, які таким чином роблять... (Шум у

 залі, окремі вигуки).

      ГОЛОВА. Давайте... вони самі в себе розберуться!.. Оскільки

 парламент  є  виразником народу, то цього ми не можемо робити...

 (Шум  у  залі,  окремі  вигуки).  Вони  там  у себе розберуться!

 Давайте... Хай вони розбираються! Ми ж... Будь алска. Чемерис.

      ЧЕМЕРИС

      Львів, Українська Республіканська партія.

      Наша функція, звичайно, не лділити флот, а створити правову

 базу  для  президента  і  Уряду,  за  якою  вони  повинні  вести

 переговори  щодо Севастополя і Чорноморського флоту. Тому у мене

 є пропозиція в плані реалізації нашої сьогоднішньої заяви.

      У  нас  в  порядку  денному стоїть проект Закону про статус

 Чорноморського  флоту. Він уже давно стоїть в порядку денному. І

 останнім  упнктом, здається, нашої заяви ми заявляємо, що будемо

 приймати  цей  закон.  Але  я  прошу  поставити  його у вівторок

 наступного   тижня   зранку,   тому  що  він  вимагає  буквально

 нагального  прийняття, нагальної реалізації у зв'язку, особливо,

 з прийняттям такого рішення Радою Федерації.

      ГОЛОВА.  Я розумію. Мова йде зараз про доповнення до заяви.

 Є  якісь  іще?  Нема  більше. Ставлю на голосування в ціллому цю

 заяву. Будь ласка, в цілому.

      "За" -

      Рішення   прийнято.  Спасибі  за  підтримку.  Я  думаю,  що

 реагуючи на зауваження депутаів, зокрема Станіслава Миколайовича

 Ніколаєнка,  хвилинку,  треба  доручити нашим депутатам, я хотів

 звернути  увагу  вашу  іще  на  те,  що  до цієї заяви додається

 довідка,  підготована  Міністерством  закордонних справ і нашими

 дипломатичними   іншими  інституціями  і  науковими,  і  урядом,

 вірніше, де викладена вся юридична сторона цієї справи.

      Тобто  ми маємо все обгрунтування для того, щоб приймати не

 тільки таку заяву, а й інші робити кроки.

      Шановні  депутати,  вам розданий проект засідань на середу.

 Хочу  привернути  вашу  увагу по поводу того, що у вівторок буде

 день  уряду  з  питань, які проголосовані Верховною Радою, тобто

 про  стан справ в промисловому комплексі України і про ситуацію,

 що склалася у.............. галузі, заходи щодо її поліпшення. а

 після   обіду  відбудуться  засідання  комісій,  а  у  середу  і

 наступний тиждень весь іде в сесійному режимі, ідуть засідання з

 тими  тільки  змінами,  щоб  обідня перерва змінена для роботи в

 комісіях. Зрозуміло?

      Тепер, я іще раз, користуючись нагодою, я мабуть пропустив,

 нам    потрібно    було   по   ратифікації   проголосувати.   Ми

 проголосували це відразу.

      Ні, проголосували.

      Про  проект Закону про ратифікацію угоди між Урядом України

 і  Урядом  Ісламської  Республіки  Іран, про уникнення подвіного

 оподаткування та попередження ухилень стосовно податку на доходи

 і майно.

      Є якісь заперечення?

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Про  проект Закону України про ратифікацію угоди між Урядом

 України  та Урядом Республіки Білорусь, про сприяння та взаємний

 захист   інвестицій.   Ставлю   на   голосування,   будь  ласка,

 підтримайте.

      "За" -

      Не  робіть же політично питання із пустої за формою справи.

 А  за суттю мова йде про те, що... мова йде про працевлаштування

 громадян України... вибачте мені, про сприяння і взаємний захист

 інвестицій.  Це  ж,  ви подумайте, ще раз ставлю на голосування,

 будь ласка.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Та не слухайте ви декого з "бородатих"! Будь ласка.

      "За" -

      Про  проект  закону України про ратифікацію угодиміж урядом

 України    та    урядом    Чеської    Республіки   про   взаємне

 працевлаштування    громадян   України   та   громадян   Чеської

 Республіки.

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Шановні  депутати,  ще  раз, користуючись нагодою, хотів би

 від вашого імені привітати всіх людей, для яких пагони на плечах

 є  і  формою, і  суттю  їхнього  життя, і всіх їхніх сімей. Всім

 сім'ям їхнім, близьким побажати добра, щастя, успіхів і підняття

 престижу війської  професії.

      До побачення.