ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  12  в е р е с н я  1996  р о к у

                             10 година

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати і гості Верховної

 Ради,    журналісти,    радіослухачі!   Прошу   всіх   депутатів

 підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося  350  народних депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Про  депутатські запити. Надійшло 3 депутатськийх запита до

 Президента  і  2  до Кабінету Міністрів, персонально до Прем'єр-

 міністра  і до віце-Прем'єр-міністра.

      Трохи  детальніше  про  запити  до  Президента.  Від  групи

 депутатів  Майборода,  Юрковський  -всього  10 чоловік. Надійшов

 депутатський  запит  в  зв'язку з звільненням указами Президента

 керівників  районих  адміністрацій  Автономної республіки Крим у

 порушення  Конституції  України.  Йдеться посилання на перехідні

 положення  Конституції, за якими керівники адміністрації районів

 і  областей  працюють так, як і були призначені вони раніше і не

 потребують  додаткового  перепризначення. А в тих випадках, коли

 виникає  потреба, переходять вони, скажемо, керівниками Рад, які

 були обрані, тоді вирішується це питання.

      А  крім  того,  мова  тут  в  даному  запиті йде про те, що

 переслідуються  керівники  за  політичними  мотивами.

      Петренка  Миколи  Івановича  до Президента України стосовно

 ситуації,   що   склалась  на  території  України  у  зв'язку  з

 ліквідацією шахтно-пускових установок міжконтинентальних ракет.

      Є  серьйозна  аргументація,  посилання  на  скарги жителів

 Кіровоградщини, сіл і міст Кіровоградщини, що під час ліквідації

 цих ракет страждають люди, руйнуються будівлі і таке інше.

      Створюється  комісія,  створювалась  з цього приводу кілька

 разів,  але  поки   що   ефекту  ніякого  нема.

      Семенюк Валентини  Петрівни  до  Президента України, Голови

 Верховної   Ради   України  стосовно  стану  дотримання  чинного

 законодавства    щодо   реформування   земельних   відносин   та

 відповідність займаній посаді голови Державного комітету України

 по  земельних  ресурсах.  Тут теж цілий ряд фактів про порушення

 Земельного   законодавства,   про   невиконання   доручень  щодо

 земельної  реформи,  невтручання  Комітету в ситуацію, при цьому

 споглядальна така позиція. Пропонується, щоб Президент розглянув

 ці  питання  і  у Верховній Раді створити відповідну Комісію для

 того, щ об проаналізувати ситуацію. Я думаю, що Комісію цю треба

 буде  доручити  Комісії з питань агропромислового комплексу, щоб

 створили  і можна  розглянути  цю  ситуацію більш   детально.

      Оскільки  за  Регламентом кількість голосів для направлення

 запитів  до  Президента і до інших структур різна, то я спочатку

 ставлю  а  голосування  запити  до  Президента.  Вони  оформлені

 відповідно до вимог   Регламенту.

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Запит  Ігнатенка Олександра Степановича до Прем'єр-міністра

 України  у  зв'язку з нехтуванням приватизаційного законодавства

 стосовно  порядку  реалізації  майна і нерухомості Збройних Сил,

 яка  реалізується  не  Фондом держмайна через аукціони, а фірмою

 "Укрінмаш".  Ви  пам'ятаєте, вчора, під час заслуховування звіту

 Фонду держмайна це питання також звучало з подачі депутата Найди

 і інших депутатів.

      Степанова  Олександра  Петровича  до  віце-прем'єр міністра

 України    Кінаха    стосовно   вирішення   проблем   державного

 геологічного  підприємства  "Чернігівнафтогазгеологія". Проблеми

 обгрунтовані  і  їх вирішувати справді потрібно. Ці запити також

 оформлені відповідно до  вимог Регламенту.

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію  про направлення цих

 депутатських запитів. Прошу.

      "За"-

      Рішення   прийнято.   Характерно,   що  такою  ж  кількістю

 голосів -288.

      Я  оголошую заяву депутатської групи "Аграрники за реформи"

 і фракції Селянської партії України. Це заява зводиться до того,

 що   вони,   представни  цих  двох  фракцій,  усвідомлюючи  свою

 відповідальність,   як   депутати   від   сільських  округів  та

 безпосередніх  працівників  агропромислового  комплексу, бажають

 об'єднати  свої  зусилля  для прийняття вкрай необхідних законів

 аграрної  сфери,  а  також  кваліфіковано  і  вагомо відстоювати

 інтереси,  як  то  кажуть,  в межах існуючого законодавства. І в

 зв'язку  з  цим  вони  хочуть  об'єднатися  в  депутатську групу

 "Аграрники України".

      За   дорученням   спільного  засідання  фракції  "Селянська

 партія"  і  групи  "Аграрники за реформи" членами організаційної

 ради  визначені  депутати  Гошовська, Довгань, Душейко, Карасик,

 Мельник,  Попов, Чулаков. Після того, як вони справляться із тим

 завданням,  котрі  для  себе  самі  поставили збороть відповідні

 заяви  тощо, тоді ми оголосимо про створення такої фракції. Поки

 що мова  йде  про  наміри,  про створення   нової   фракції.

      Відповідно  до  статті  4.  2.  2 Регламенту Верховної Ради

 України  Соціалістична  фракція  Верховній  Раді  повідомляє, що

 депутата  Чупахіна  Александра  Михайловича  включено  до складу

 осіб,   уповноважених   представляти   фракцію.

      Шановні  депутати!  У  нас у порядку дня на сьогодні стоїть

 питання  про  заступника  голови  Верховної  Ради України. Вчора

 після  засідання сесійного ввечері відбулося засідання керівнків

 груп і фракцій, де ми розглядали процедуру розгляду підготовки і

 вирішення питання про заступника голови Верховної Ради і прийшли

 до  такого  висновку: оскільки фракції і групи запропонували нам

 12  достойних  кандидатур  і  було б, мабуть, неправильно обійти

 увагою  кожного  із циз кандидатур, причому кожна з яких має всі

 підстави  для того, щоб зайняти це місце і кожен з них достойний

 такої  посади,  ми порадилися і вийшли таким чином. По-перше, за

 Регламентом   кандидатуру  для  призначення  заступником  голови

 Верховної  Ради  вносить  голова Верховної Ради. Але не хотів би

 нехтувати  позицією, думкою депутатів і на згоду керівників груп

 і  фракцій  нам  потрібно  зараз визначитися шляхом рейтингового

 голосування щодо підтримки тієї чи іншої кандидатури із тим6 щоб

 потім  на  основі  цього, так би мовити, волевиявлення депутатів

 Голова  Верховної  Ради  мав  всі підстави пропонувати конкретну

 кандидатуру  для  розгляду  на   сесійному  засіданні.

      Таким  чином, ми сьогодні повинні зробити попереднє, так би

 мовити,  попередній  розгляд  цього  питання  із  тим, щоб потім

 визначений  претендент,  підготувавши  всі  разом  із Комісією з

 питань  депутатської  етики  і  Регламенту,  підготувавши всі ті

 матеріали, які предбачені Регламентом, для розгляду депутатами в

 комісіях,  фракціях і групах, щоб потім, маючи всі ці матеріали,

 зустрівшись   з   усіма  фракціями  і  групами,  претендент  міг

 розглядатися  в  сесійному  залі  як  кандидат на призначення на

 посаду заступника Голови Верховної Ради.

      Таким  чином, ми могли б зробити результативне голосування,

 розгляд  цього  питання відповідно до вимог Регламенту наступної

 середи.   А   сьогодні  вирішити  це  питання,  так  би  мовити,

 рейтинговим порядком, щоб можна було точніше зробити вибір.

      Про  що  йдеться?  Фракції  і групи запропонували (я ще раз

 повторюю) 12 кандидатів. Знову ж таки вчора звучало на засіданні

 ради  фракцій  питання  про те, що, якщо, може, можливо б, краще

 було   б  відразу  йти  за  Регламентом:  пропонувати  конкретну

 кандидатуру  і  потім  її  відстоювати. Бо, мовляв, якщо котрась

 кандидатура  набере  переконливої кількості голосів, то це буде,

 нібито, підрив авторитету того чи іншого претендента.

      Я  хочу  відразу  відхилити цю тезу. І вчора погодилися всі

 представники   фракцій,   що   із  середовища  політичної  еліти

 суспільства, яким є Верховна Рада на сьогодні, навіть згадування

 про  висунення  того  чи  іншого  претендента  -це  вже  є доказ

 авторитетності  цієї  люидини  у  сесійному залі, а значить, і в

 політичному житті України.

      Якщо  це  справді так і розуміти, тоді немає ніяких підстав

 сумніватися  в  тому,  що  кожна  із  цих  осіб,  кожен  із  цих

 кандидатів є людиною високодостойною і може претендувати на таку

 посаду у парламенті України.

      Я   називаю  в  алфавітному  порядку  прізвища  кандидатів,

 представлених на цю посаду фракціями. Будь ласка, увага.

      Азаров  Микола Янович, 1947 року народження, росіянин, член

 партії   праці.   Закінчив  Московський  державний  університет,

 геолог-геофізик,  доктор  геолого-мінералогічних наук, професор,

 голова   постійної   Комісії   з   питань   бюджету,   висунутий

 Міжрегіональною депутатською групою.

      Анісімов   Леонід   Олександрович,  1947  року  народження,

 росіянин,   безпартійний.  Закінчив  Запорізький  індустріальний

 інститут,  інженер-металург, голова підкомісії постійної комісії

 з  битань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку

 регіонів.  Висунутий  депутатською  фракцією  Соціально-ринковий

 вибір.

      Бабич  Валерій  Георгієвич, 1953 року народження, росіянин,

 член  ХДПУ.  Для  радіослухачів скажу -Християнсько-деморатичної

 партії України. Закінчив Київський торгово-економічний інститут,

 економіст,  член постійної комісії з питань економічної політики

 та  управління  народним  господарством.  Висунутий депутатською

 групою "Єдність".

      Ващук  Катерина Тимофіївна, 1947 року народження, українка,

 безпартійна.  Закінчила  Луцький  педагогічний інститут, вчитель

 історії,  Горохівський  сільськогосподарський технікум, агроном,

 член  постійної  Комісії в закордонних справах і зв'язках з СНД.

 Висунута депутатською групою "Аграрники за реформу".

      Гошовська   Валентина   Андріївна,  1948  року  народження,

 українка,    безпартійна.    Закінчила    Київський    державний

 університет,  філолог;  Національно-юридичну  академію  України,

 юрист,  професор,  член  національної  комісії у справах ЮНЕСКО,

 член  постійної  комісії  х  питань  науки  та  народної освіти.

 Висунута депутатською фракцією Селянської партії України.

      Лавринович  Олександр  Володимирович, 1956 року народження,

 українець,  член  Народного  Руху  України.  Закінчив  Київський

 державний університет, фізик, кандидат технічних наук, заступник

 голови  постійної  Комісії  з питань правової політики і судово-

 правової  реформи. Висунутий депутатською фракцією "Народний Рух

 України".

      Мусіяка   Віктор   Лаврентійович,   1946  року  народження,

 українець,    безпартійний.   Закінчив   Харківський   юридичний

 інститут,   правознавець,   кандидат   юридичних  наук,  доцент,

 професор,  член  постійної  Комісії з питань правової політики і

 судово-правової  реформи,  член  Контрольної  комісії  з  питань

 приватизації. Висунутий депутатською групою "Реформи".

      Симоненко  Валентин  Костянтинович,  1940  року народження,

 українець, безпартійний, закінчив Одеський інженерно-будівельний

 інститут, інженер-будівельник, кандидат економічних наук, голова

 підкомісії   постійної  Комісії  з  питань  базових  галузей  та

 соціально-економічного розвитку регіонів. Висунутий депутатською

 групою "Незалежні".

      Сирота  Михайло Дмитрович, 1956 року народження, українець,

 безпартійний,  закінчив Київський інженерно-будівельний інститу,

 інженер-будівельник,  кандидат технічних наук, доцент, заступник

 голови   постійної   Комісії   з  питань  екологічної  політики.

 Висунутий депутатськими групами "Центр" та "Державність".

      Суслов  Віктор  Іванович,  1955  року народження, росіянин,

 безпартійний,   закінчив   Харківський   державний  університет,

 економіст, кандидат економічних наук, голова постійної Комісії з

 питань фінансів і банківської діяльності. Висунутий депутатською

 фракцією Селянської партії України.

      Татаринов   Анатолій   Арефійович,  1947  року  народження,

 українець,   безпартійний,   закінчи   Донецький   політехнічний

 інститут, гірничий інженер, академік суспільних наук, політолог,

 заступник   голови   постійної   Комісії   з   питань   паливно-

 енергетичного  комплексу, транспорту і зв'язку; член Контрольної

 комісії   з   питань   приватизації.  Висунутий  Міжрегіональною

 депутатською групою.

      Череп  Валерій  Іванович,  1940 року народження, українець,

 безпартійний,  закінчив  Криворізький  гірничо-рудний  інститут,

 інженер-будівельник,  голова  постійної Комісії з питань базових

 галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів. Висунутий

 депутатською групою "Центр".

      Ще  раз повторюю про те, що я мав би велике задоволення від

 того,  аби  кожен  із  цих,  чи будь-хто із циз претендентів був

 заступником  Голови  Верховної  Ради,  оскільки кожен із них має

 всі... великий досвід і всі інші підстави бути на цій посаді.

      Чи   є  в  кого  запитання  стосовно...?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Запишіться,   будь   ласка...   стосовно   цих  кандидатур.

 Запишіться.

      10  хвилин,  будь ласка. Судницин.

      СУДНИЦИН.

      Прошу   передать  слово Ельяшкевичу.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ

      Херсон,  депутатская   група  "Реформы".

      Уважаемые   коллеги,   в   принципе  вопрос  о  руководстве

 Верховного  Совета  так или иначе давно уже назрел. И, Александр

 Александрович,  в  принципе процедура впервые такая предлагается

 вами,  действительно, солидная с биографиями наконец. Кроме того

 как  требует Регламент и декларация о доходах как вы говорили. К

 сожалению,  когда,  например, избирали премьер-министра, об этом

 забыли.

      Но  мне  бы  хотелось  бы  сказать  о  следующем. Мы забыли

 включить  в  повестку  дня вопрос отчета Председателя Верховного

 Совета.  В  соответствии  с  Регламентом  это  необходимо делать

 ежегодно.  И прежде чем избирать заместителя, необходимо оценить

 работу  и  Председатела  Верховного  совета  и 1-го заместителя.

 тогда,  конечно,  это было бы легче.

      Ну, и в пиинципе, Александр Александрович, мне кажется, что

 лучше  было  бы,  если  бы  вы самы в соответствии с Регламентом

 выдвинули единственного кандидата и зал бы определился.

      А таким образом просто можно перессорить депутатские группы

 и фракции тем более, что достойных кандидатов у нас 420 человек,

 а  не 12  или другое там  количество.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Відповідаю на цю пропозицію. Ми вчора обговорювали

 на  погоджувальній  раді  процедуру  розгляду  цього питання. Це

 питання  включено  до  порядку  дня.  Мені, справді, потрібно, я

 відверто  кажу,  треба спертися на думку сесійного залу. І тому,

 якщо  ви  наполягаєте  на  включенні  питанння  про  звіт Голови

 Верховної Ради, пропонуйе, готуйте це питання, будемо розглядати

 в установленому Регламентом порядку.

      Будь ласка,  Жеребецький.

      ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.

      Я  прошу слово    передати Шейку.

      ГОЛОВА. Шейко, будь ласка. Шейко,  а не  Шейку.

      ШЕЙКО

      444  Бобровицький  округ.

      В  нас  від  депутатської групи "Конституційний Центр" буде

 виступати з заявою з цього приводу Микола Григорович Жулинський.

 Я тільки хотів би з процедури.

      Шановні  колеги,  давайте  ми  не повторимо тієї серьйозної

 помилки,   яку  ми  допустили  при  обранні  заступників  Голови

 Верховної Ради   на  початку  роботи  сесії  даного  скликання.

      Тоді  ми поступили, грубо порушивши Регламент, провівши оті

 ж   рейтингові  голосування,  які  сьогодні  пропонує  Олександр

 Олександрович.  Вони  не  кореспондуються  з Регламентом, це по-

 перше,  а по-друге, я вважаю, що Голова Верховної Ради провів не

 достатньо   консультацій   з  керівниками  депутатських  груп  і

 форакцій з приводу того,щоб ми все-таки  звузили перелік, список

 кандидатур,  і  пришли десь близько до єдиної думки по висуненню

 заступника  Голови  Верховної Ради .

      Я  таку  процедуру,  як  пропонує  Олександр Олександрович,

 оскільки вона протирічить Регламенту, сприйняти не можу.

      Дякую  за  увагу.

      ГОЛОВА.  Шановний  Петре  Володимировичу,  ця  процедура не

 суперечить  Регламенту,  по-перше,  а  по-друге, це не вирішення

 питання остаточно, а  я просто  прошу   поради  депутатів.

      А по-друге, ми досить грунтовно радились з керівниками груп

 фракцій,  і я не розмію, що дає вам підстави говорити про те, що

 консультацій  було   недостатньо.

      Зокрема,   вчора   ввечері   жодного   заперечення  жодного

 керівника  груп  і фракцій  щодо  цієї  процедури  не  було.

      Коломойцев.

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Луганск,  депутатская  группа "Центр".

      Уважаемый  Александр Александрович, для меня нет сомнения в

 том,   что  все  названные  кандидатуры  являются  действительно

 достойными  людьми на  занятие  этого  поста.

      Но  для  меня  главным  является вопрос профессионализма. В

 связи  с  этим  я хотел бы, чтобы вы как Председатель Верховного

 Совета,  который  будет  опираться  в  своей  работе  на  своего

 заместителя,   которого  мы  изберем,  сказали  нам,  какой  круг

 вопросов  будет курировать, вести этот заместитель, потому что вам

 с ним  работать. Без  названия  фамилии,  разумеется.

      Для того, чтобы, например, я, как и многие другие депутаты,

 мог  сделать  выбор,  в  первую очередь, во главу угла поставить

 профессионализм.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Шановний  Валерій  Едуардович,  коло  питань  для

 заступників Голови Верховної Ради визначене Регламентом. Основні

 функції   заступника   Голови   Верховної   Ради   зводяться  до

 координації   дій  комісій  з  профілю  правового,  контакти  із

 правоохоронними  органами, Верховним Судом, Прокуратурою тощо, а

 також  виконання  інших  функцій,  які  викликані  перш  за  все

 досвідом  конкретної  людини.  Якщо  це  буде  спеціаліст, який,

 наприклад,   професіонал   з  регіональної  політики,  він  буде

 займатися  цими  проблемами додатково. Якщо це спеціалітст-юрис,

 він  буде  займатися  координацією  здійснення державно-правової

 реформи.  Якщо  це  спеціаліст в бюджетній чи банківській сфері,

 він  буде  займатися податковою політикою, економічною реформою,

 координацією  дій  відповідних  комісій  Верховної  Ради.  Таким

 чином, ще раз повторюю, функції визначені, найперше, Регламентом

 Верховної Ради.

      Будь ласка. Чивюк.

      ЧИВЮК.

      Дякую. Олександре Олександровичу! Я хотів би звернути увагу

 всіх  наших  колег  депутатів на певну недоречність представника

 групи  "Реформи",  який замість того, щоб обговорювати конкретне

 питання, що стосується виборів заступника Голови Верховної Ради,

 знову  в який раз підкидає нам якісь проблеми, що не зв'язані  з

 цим питанням щодо Голови. Це недоречно.

      Далі.  Я хотів би звернути вашу увагу, можливо, після того,

 як   ми   ознайомимось  з  цим   доволі   таки  великим  списком

 претендентів, можливо, дати можливість хтось із них,  враховуючи

 проголошений  список,  проявить  певну  скромність  чи з якихось

 інших мотивів зміме свою  кандидатуру.

      Далі.  І  хотів би перед тим, як ми голосували чи ретингове

 голосування,  чи  щось  інше, що все ж таки була визначена чітка

 процедура.  Якщо  це  рейтингове,  кого  ми повинні підтримати в

 плані  1  голос,  чи  за всіх підряд, а потім уже ви вносите, як

 Голова   Верховної   Ради,   на   таємне  голосування  конкретну

 кандидатуру і ми визначаємось таємно. Дякую.

      ГОЛОВА.  Я  хочу відповісти на це питання таким чином. Мова

 йде  не  про  визначену Регламентом процедуру обрання на посаду.

 Там  все  чітко  записано,  вся  процедура.  Але,  якщо ми зараз

 частину  цією процедури перенесемо на розгляд у сесійний зал, то

 це означатиме процедуру безпосереднього висунення кандидатів.

      Таким  чином,  якщо  котрась кандидатура не буде обрана, то

 вона  позбавляється  права  на  участь  у наступних розглядах. А

 цього  я не хотів би допускати, тим паче, що, я ще раз повторюю,

 це  всі  достойні  кандидати. Тому Регламент буде дотриманий при

 розгляді цього питання у результативному голосуванні.

      Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО

      Моисеенко, фракция"Коммунисты Украины". Уважаемый Александр

 Александрович!  Я не совсем согласен с тем, что здесь все так уж

 сильны  и  достойны  и  хочу  сказать  о  том, что коммунисты не

 принимают участия в этот раз. Почему? Потому что они находятся в

 оппозиции  к  правящему  режиму  и  я думаю, что у нашей фракции

 нашелся  бы  ни  одна  фигура  более  достойная и авторитетная в

 народе Украины, чем те, которые здесь названы.

      Вместе  с тем, меня интересует другой вопрос. Я знаю, что у

 нас  в  Верховном  Совете  есть 2 обкединения депутатских. Это -

 "Рабочая  Украина"  и  "Союз".  Интересно, были ли предложеня со

 стороны  этих   двух  депутатских   обкединений?

      Я прекрасно понимаю, что у рабочих нет шансов быть избраным

 (их  всего  9  человек в Верховном Совете) и о своем мнении они,

 наверное, выскажутся по этому поводу 23 октября на Всеукраинской

 акции  протеста  и я поддерживаю эту акцию, но все-таки хотелось

 бы  получить  ответ:  было ли или не было предложения со стороны

 этих   двух обкединений.

      ГОЛОВА. Володимир Миколайовичу, обрання заступника Голови -

 це   за  Регламентом,  який  має  силу  закону,  це  прерогатива

 конкретних  депутатів,  депутатського  корпусу. Фракції в даному

 випадку  лише  пропонують  ті  чи  інші кандидатури, а остаточне

 рішення  прийме  сесійний  зал,  тобто  кожен  депутат,  чи  він

 комуніст, чи належить він до іншої фракції, висловить одноосібно

 свою   думку.   Від  груп,  об'єднань,  на  які  ви  посилалися,

 пропозицій  не  надходило.  Тому я пропоную лише ті кандидатури,

 котрі  пропонувалися  вже групами депутатів, фракціями і групами

 депутатів.

      Ампілогов.

      АМПІЛОГОВ  В.  Ф.  Я  прошу передать слово Кравчуку Леониду

 Макаровичу.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      КРАВЧУК Л.М.

      Шановний  Олександре Олександровичу, я так, як і ви, гадаю,

 що  будь-хто достоєн того, щоб бути заступником Голови Верховної

 Ради.  Але  я  також  гадаю,  що,  мабуть,  вам  було  б  бажано

 визначитись,  з  ким працювати. Тому що 420 чи 12 -це не можна з

 усіма. Але це ваше право. Я не про це хочу.

      Я  гадаю, що нам потрібно перше, ніж це питання розглядати,

 поставити  на  голосування,  принаймні,  це  питання, які ми вже

 почали  розглядати.  Тому  що  в нас Регламент такий цікавий, що

 його  можна  тлумачити,  як  хто захоче. Як я його читав, то там

 чітко  написано,  що  Голова пропонує кандидатуру. Але можливо і

 такий  варіант. Але комісії і групи, які з вами спілкувалися, це

 не  є  легітимне вирішення питання. Легітимне -це коли позначено

 точно  в  Конституції  або  в  Регламенті.  Якщо  є  сумніви, то

 поставте,   будь   ласка,  на  голосування,  щоб  Верховна  Рада

 проголосувала,  що  ми будемо визначати заступника Голови сесією

 шляхом  рейтингового  голосування,  і  ви  будете  брати в ньому

 участь,  як  всі депутати, не маючи переваги як Голова Верховної

 Ради.

      ГОЛОВА.  Я ще раз пояснюю, Леоніде Макаровичу, і вам, що ми

 розглядаємо  зараз  питання  не  про  обрання  заступника Голови

 Верховної  Ради,  а я прошу поради депутатів з приводу того, щоб

 опертися,  з  надією  опертися  на  думку  сесійного  залу. І це

 питання  не  нове  сьогодні,  воно  справді  виникло вже раніше,

 обговорювалися різні варіанти. Ви пригадуєте, що коли ми обирали

 заступників  голови першого і заступника голови Верховної Ради і

 не  мали ще норм Регламенту, ми так чи інакше використовували цю

 процедуру, бо всі ті спроби голосування в пакеті тим більше були

 своєрідними  рейтінговими  голосуваннями. Більше того, ми і тоді

 використовували принцип рейтінгового голосування, тому прецедент

 таки  є,  але  я,  само  собою,  поставлю  на  голосування  саму

 процедуру,  я  думаю,  що  вона  буде підтримана. Я дякую вам за

 пораду.

      Ніколаєнко.

      НІКОЛАЄНКО   Слово Чижу передаю.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Чиж.

      ЧИЖ

      Соціалістична фракція.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги  народні

 депутати,  після  прийняття  Конституції  голова  Верховної Ради

 наділений  більшими повноваженнями і безперечно він міг би діяти

 в   рамках   Регламенту,   висуваючи   сьогодні   кандидатуру  і

 добиваючись,  скажімо,  результативного  голосування.  Олександр

 Олександрович  пішов демократичним шляхом на пораду з залом і, я

 думаю,  тут  якихось  нюансів  підводних бачити не потрібно, тим

 більше  що  вчора голови, керівники фракцій зрозуміли так, що це

 нормально і підтрмали цю процедуру.

      Я  єдине  що хотів сказати, що є 2 фракції, які не висунули

 кандидатів:  соціалістична  і фракція комуністів,-і це зовсім не

 значить,  що  у в наших рядах, вибачте, всі іншого порядку рівня

 відповідальності  і  підготовки.  Я  можу назвати всіх буквально

 членів  своєї  фракції,  які  готові  за  рівнем  підготовки, за

 відповідальністю,  за  фаховою  ознакою  посісти  місце  поруч з

 головою  Верховної  Ради,  нагадаючи, що голова обирався ще коли

 фракцій  не  було,  він  не представник фракцій. Але ми цього не

 зробили саме для того, щоб Верховна Рада не загрузла в питаннях,

 скажімо,  зв'язаних з тим, що у нас є голова і можуть бути якісь

 дискусії.

      Я  пропоную  щоб  ми  вийшли  шляхом  рейтингу, підтримавши

 процедуру   Олександра  Олександровича.  Він  бере,  скажімо,  5

 чоловік,  які  наберуть  найбільший рейтинг, для того, щоб потім

 залу  запропонувати  вже  результативно  конкретні  прізвища.  Я

 думаю, що такий варіант буде найбільш прийнятним і демократичним

 для всіх груп і фракцій, хто висунув своїх кандидатів.

      Дякую. Прошу підтримати.

      ГОЛОВА.  Я  прошу... Я прошу вас... Я прошу погодити шляхом

 голосування процедуру... таку процедуру. Ставлю на голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка, підтримайте  -  це  думка  всіх  фракцій,  яка

 висловлена була вчора... вчора на засіданні керівників фракцій.

      "За" -

      Рішення прийнято. Це - процедурне питання.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Це процедурне питання!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  ще  раз  пояснюю:  я питав вас. Прошу погодити процедуру

 розгляду  цього  питання.  Що  ж  ви  хочете  ще?! Це процедурне

 питання. Таким чином...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Прошу уваги!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      З якого приводу?

      Азаров, будь ласка.

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые народные депутаты!

      Ну  если  так,  2  слова  сказать  по  процедуре -я считаю,

 процедура - абсолютно нормальная. Это мое мнение.

      Но  с  точки  зрения  выдвижения  моей кандидатуры, я хочу,

 конечно, сказать слово благодарности фракциям, многим депутатам,

 которые  подходили  и  говорили:  не снимай. Но, вместе с тем, я

 снимаю,  александр  Александрович,  свою  кандидатуру -я подумал

 внимательно...  И  хочу  народных депутатов обратить внимание на

 кандидатуру,   выдвинутую   нашей   фракцией,  "Межрегиональной"

 депутатской группой, Арефьева... Татаринова Анатолия Арефьнвича,

 которого  я  знаю более десятка лет. Это высококвалифицированный

 грамотный  специалист.  И  хочу  сказать...  у  меня еще есть 18

 секунд  регламента!..,  что  должность  заместителя Председателя

 Верховного   Совета   требует  взвешенности,  жизненного  опыта,

 знаний,   профессионализма.  И  всеми  этими  качествами  сполна

 обладает Анатолий Арефьевич.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Дякую вам.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Названі  мною...  Гошовська,  будь  ласка,  хоче назвати...

 виступити , будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Це  не обговорення питання. Це не обговорення питання, будь

 ласка.

      ГОШОВСЬКА.

      Дякую.  Шановний,  Олександре Олександровичу, високоповажні

 колеги.  Я  вдяна за увагу до моєї особи з боку фракції і з боку

 вас. Однак, я дуже добре розумію за ці 2 роки, що ми з вами такі

 загалтні  поняття,  як  займенники  і  применники  в  цьому залі

 розуміємо  по-різному.

      У  мене, як  і в кожної мислячої людини іде, будем сказать,

 поглад  свій  інший трішки на деякі процеси, що відбуваються. Це

 вже  далеко світогляд не догматично-концериатвний, який дозволив

 би мої погляди вмістити в прокрустове ложе"лівих" чи "правих". І

 я  б  не  хотіла,  щоб  хтось в ролі наглядачів за цією складною

 ідеологічною  розумовою  і сердечною роботою спостерігав. Я дуже

 вам  дякую і знімаю також свою кандидатуру.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Таким  чином,  Катерина  Трохимівна,  будь

 ласка... Тимофіївна...

      (Ш у м  у  з а л і)

      ВАЩУК К.Т.

      Шановні  колеги, я  хочу  звернутись  до всіх депутатів і з

 особливою вдячністю до колег по нашій фракції і до аграрників за

 те,  що  висунили  мене  на цю високу посаду. Вона, дійсно, дуже

 відповідальна.

      І  я  вважаю,  що  крім тих обов'язків, будуть покладені на

 заступника,  є  ще  1  ділянка,  на  яку,  на  жаль, сьогоднішнє

 керівництво  Верховної  Ради  звертає мало уваги -це на роботу з

 депутатми,  на  те чим ми живем, як ми живем, як ми працюємо, на

 наші  проблеми і турботи. І хотілося б, щоб та людина, яка займе

 ту  посаду,  більше  спілкувалась  з  депутатами,  тому  що,  не

 дивлячись  на те, що ми обранці народу і за спиною у нас десятки

 тисяч  виборців,  ми  такі  самі  живі люди своїм життям, своїми

 проблемами,  своїми  болями,  і  часто  нам буває без уваги дуже

 незатишно.

      Але  я  все-таки вважаю, що два аграрники уже є керівниками

 Верховної  Ради,  і  третій  буде  забагато  уваги  до аграрного

 сектору,  який  її  заслужив, і який, на жаль, справжньої уваги

 так  на  сьогодні  і не  має.

      Але,  знімаючи  свою  кандидатуру,  я вважаю, що є людина у

 Верховній Раді, яка за останній час провела дуже велику і плідну

 роботу  по приняттю нашого основного закону Конституції. І прошу

 тих  колеги,  які  зважають  на  мою  думку,  підтримати Михайла

 Дмитровича   Сироту.  Це  молода  людина,  перспективна,  в  неї

 майбутнє,  я голосуватиму  за  нього .

      Дякую  всім,  хто  підтрумавав  мене.

      (ОПЛЕСКИ)

      ГОЛОВА.  Таким  чином,  можна  ....

      Одну  хвилинку,  ну,  ви ж  не  в  списку...

      Валерій  Іванович   Череп...

           (Ш у м  у  з а л і)

      ЧЕРЕП В.І.

      Шановні   колеги,   після  прийняття  Конституції,  мабуть,

 сьогодні  головне,  над чим повинні працювать всі гілки влади, в

 тому числі і Верховна Рада, це блок економічних питань.

      На  жаль,  нам  сьогодні  поки  що  не сказали чітко, але в

 Регламенті і в Конституції є, над якими питаннями буде працювать

 або  відповідать заступник Голови Верховної Ради. Це блок питань

 економічних,  це чіткий зв'язок між президентськими структурами,

 виконавчими  структурами  і  регіонами,  це  інші  питання,  які

 відносяться до компетенції заступника Голови Верховної Ради.

      Дуже  відповідальна  посада  в  цей  складний  період  і  в

 політичному плані.

      Я   є   головою   Комісії   базових  галузей  і  соціально-

 економічного   розвитку  регіонів  України,  я  є  член  фракції

 "Центр",  на сьогоднішній день працюю разом з моїми колегами над

 питаннями  економіних  реформ, тому я на даному етапі дуже дякую

 всіх,  хто  висував  мою  кандидатуру,  тому числі нашу групу, і

 знімаю  свою  кандидатуру  на посаду заступника Голови Верховної

 Ради.

      Дякую всіх, хто мене підтримує, дякую.

      ГОЛОВА. Спасибі, Валерій Іванович.

      Можна приступити до голосування? Будь ласка. Будьте уважні,

 будьте важні. Прошу уваги.

      Отже  чотири  названі  у  фракціях претенденти на цю посаду

 зробили  самовідводи  -це  їхнє  право.  І  я хотів би їм просто

 подякувати  за  свій,  так  би мовити, відповідальний крок у цей

 момент.

      Тепер  тут  надійшла  ще  пропозиція  про самовисунення. Ми

 врахуєм,  коли будем розглядати це питання на Верховній Раді, як

 основне питання. Поки що я раджуся відносити їх кандидатур,  які

 ви назвали. Будь ласка.

      Анісімов  Леонід  Олександрович.  Хто  хоче  підтримати  цю

 кандидатуру, проголосуйте, будь ласка. Ставлю на голосування.

      "За" - 53 голоси.

      Бабич Валерій Георгійович. Ставлю на голосування.

      "За" - 60.

      Лавринович Олександр Володимирович.

      "За" - 114.

      Мусіяка Віктор Лаврентійович.

      "За" - 165.

      Симоненко Валентин  Костянтинович.

      "За" - 187.

      Сирота  Михайло Дмитрович.

      "За" - 153

      Суслов Віктор Іванович.

      "За" - 144

      Татаринов Анатолій Арефійович.

      "За" -  173

      Я  дякую  всім  за  висловлену під час голосування позицію,

 буду  звертатися до Голови Комісії з питань депутатської етики і

 Регламенту  щодо підготовки всіх документів щодо тих кандидатур,

 які я буду пропонувати на розгляд комісіям і фракціям. Очевидно,

 це  буде  2-3  кандидатури,  які будуть обговорені у фракціях і

 потім   послідовно   будуть   висунуті.   Подивимося:  2  чи  3.

 Порадимося.

      Все, дякую. Це питання завершено.

      Про  проект  закону  України "Про ратифікацію Договору "Про

 дружні  відносини  і співробітництво між Україною і Федеративною

 Республікою  Бразилія". Доповідач -Хандогій Володимир Дмитрович,

 заступник міністра закордонних справ України.

      Будь ласка. Прошу уваги.

      ХАНДОГІЙ  В. Д.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 народні  депутати,  сьогодні на ваш розгляд винесено питання про

 ратифікацію Договору "Про дружні відносини і співробітництво між

 Україною і Федеративною Республікою Бразилія".

      Для  України,  яка  проводить  збалансовану  багатовекторну

 політику.

      ГОЛОВА. Я прошу уваги! Шановні депутати, я прошу всіх сісти

 на місце. Доповідає заступник міністра закордонних справ.

      Черкащани, будь ласка!

      Олександр Петрович, сідайте!

      Доповідайте, будь ласка.

      ХАНДОГІЙ  В.  Д. Шановні народні депутати, для України, яка

 проводить збалансовану багатовекторну політику, Бразилія -одна з

 найвпливовіших держав Латинської Америки є важливим партнером.

      За  обсягом валового внутрішнього продукту Бразилія посідає

 8   місце  в  світі,  ця  країна  входить  в  десятку  провідних

 індистріальних   країн.  Заінтересованість  Украіни  у  розвитку

 співробітництва  з  Бразилією  визначається  багатьма факторами,

 так, рівень розвитку Бразилії міг би забезпечити попит на високі

 українські   технології   та   науцкові   досягнення,  продукцію

 українського  машинобудування та високотехнологічного війського-

 промислового комплексу.

      Ділові  кола  Бразилії  виявляють  інтерес  до  промислових

 виробів  України,  ціни  на які нижчі порівнянно зі світовими. У

 нас  є  реальна можливість закріпитись на місцевому ринку, вийти

 на ринки сусідних країн, зокрема, Чілі, Аргунтини, Уругваю.

      Бразилія  користується  і  великим політичним авторитетом у

 світі,  вона  може  стати  ефективним партнером нашої держави на

 міжнародній  арені.  Саме  під  цим  кутом  зору  ми розглядаємо

 договір  про  дружні  відносини і співробітництво між Україною і

 Фередаривною   Республікою   Бразилія,   який   був   підписаний

 Президентом  України  Леонідом Даниловичем Кучмою та Президентом

 Федеративної  Республіки  Бразилія  Фернандом  Енріке Кардозо 25

 жовтня  1995  року  під час офіційного візиту Презилента України

 до цієї країни.

      Цей     договір     закладає     політико-правові    основи

 довгострокового  конструктивного  і  динамічного співробітництва

 між  двома  країнами.  У  договорі,  зокрема,  зазначається,  що

 Україна   та   Федеративна   Республіка  Бразилія  розвиватимуть

 відносини  між  собою  як  дружні  держави, керуючись принципами

 суверенної  рівності,  незастосування  сили  чи  погрози  силою,

 мирного  вирішеня спорів, невтручання у внутрішні справи, поваги

 до   національних   меншин,  право  народів  на  самовизначення,

 виконання міжнародних зобов'язань.

      Згідно з договором Україна і Бразилія координуватимуть свої

 зусилля  з  метою  підтримання та зміцнення миру в усьому світі,

 нерозпоивсюдження  заборони  зброї масового знищення, досягнення

 загального і повного роззброєння.

      Підписавши цей договір, Україна т Бразилія домовились також

 сприяти  розвиткові взаємовигідного і всебічного співробітництва

 в  галузі  економіки,  науки  і  технологій; торгівлі, култури і

 освіти,  охорони здоров'я, засобів масової інформації, туризму і

 спорту.

      Договором  передбачається  подальше  розширення  договірно-

 правової  бази,  що стимулювати розвиток торгівлі та інших видів

 економічного   співробітництва  між  двома  країнами,  включаючи

 заохочення та взаємний захист інвестицій.

      Договірні    сторони   зобов'язалися   сприяти   розширенню

 контактів як по лінії державних організацій та науково-дослідних

 закладів, так і між окремими громадянами.

      Окремо  в  договорі  зафіксована  готовність сторін сприяти

 розвиткові   культурних,  просвітніх  зв'язків  між  громадянами

 Бразилії українського походження і Україною.

      Договором   передбачено   двостороннє   співробітництво   у

 боротьбі  з організованою злочинністю, міжнародним тероризмом, з

 незаконною  торгівлею  наркотиками  та психотропними речовинами,

 контрабандою всіх видів.

      Шановні  народні депутати, підписаний договір не суперечить

 зобов'язанням   України   та   Бразилії   за   чинними  для  них

 двосторонніми  та  багатосторонніим  міжнародними  договорами та

 угодами  і  не спрямований проти третіх країн. Договір укладений

 строком  на  10  років.  Його дія автоматично продовжуватиметься

 щоразу  на  наступні  5-річні періоди, якщо договірні сторони не

 домовлять про інше.

      Згідно   із   статтею   10   договір  підлягає  ратифікації

 відповідно  до  внутрішньодержавних процедур кожної з договірних

 сторін.

      Свого   часу   договір   був   погоджений   з  відповідними

 міністерствами  і  відомствами.  Відповідальним  за  виконання є

 Міністерство закордонних справ.

      За  своїм  змістом  він  повністю  відповідає  національним

 інтересам України.

      Цей  договір  є  першим  шарокомасштабним документом такого

 рівня,  укладеного  між  нашою  державою  і  країнами  Південної

 Америки.

      З  огляду  на  вище викладене, прошу прийняти Закон України

 "Про    ратифікацію    Договору    "Про   дружні   відносини   і

 співробітництво   між   Україною   і   Федеративною  Республікою

 Бразилія".

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, чи є потреба задавати запитання?

 Є?  Все  зрозуміло.  Тоді  з  вашого  дозволу... А, є запитання?

 Запишіться,  будь  ласка, на запитання.

      Опоблікуйте  список. Будь ласа, 10 хвилин. Бандурка.

      БАНДУРКА.

      Шановний доповідачу, Бразилія цей договорів ратифікувала чи

 ми тут перші?

      ХАНДОГІЙ.  Відповідаю.  В  Бразилії  договір знаходиться на

 столі  парламенту  для  ратифікації.  На  сьогодні договір ще не

 ратифікований, але стоїть на черзі. Буквально ближчим часом буде

 ратифікований.

      ГОЛОВА.   У   них   просто  менш  організований  парламент,

 очевидно. Будь ласка, Алексеєнко.

      АЛЕКСЕЄНКО.

      Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь  ласка,  а які товари

 будуть завозити з Бразілії?

      ХАНДОГІЙ. Шановні народні депутати, я не готовий відповісти

 конкретно  за  номенклатурою  товарів,  які  будуть  завозити  з

 Бразилії  після  підписання  цього  договору.  Але  з точку зору

 Міністерства    закордонних   справ,   як   зовнішньополітичного

 відомства,   цей  договір  створить  необхідну  базу  і  відкриє

 можливості для найширшої співпраці з Бразилією.

      Моя   особиста   точка  зору,  що  Україна  могла  б  стати

 експортером і   продукції сільського  господарства  зокрема.

      ГОЛОВА.   За   малим,   Володимир   Дмитрович   утримався

 відповісти  тією  старою  історією, що завозять із Китаю. Але...

 питання по суті. Парубок, будь ласка.

      ПАРУБОК. Прошу  слово передати  Діхтяренку, 420.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ДІХТЯРЕНКО

      Черкаський.

      Шановний  Володимере Дмитровичу, запитання до вас наступне.

 Перше.   В   угоді   записано,  що  вона  сприятиме  активізації

 зовнішньо-торгівельного   товарообороту,   Чи   не   можна  дещо

 деталізувати   цифрами   даний  тезис,  я  маю  на  увазі,  щодо

 товарообміну  між  країни  на  сьогодні,  і що передбачаєтсья на

 перспективу.

      І  ще  записано,  що  щодо  вигідних  умов після приєднання

 України   до  світової   отрагізації  торгівлі,  що  це  дасть.

      І   друге,   яке   стимулювання   дає   данна   угода  щодо

 інвестиційних вкладів, прогноз, цифри, тобто ваше бачення?

      Дякую.

      ХАНДОГІЙ. Шановний Олександр Олександрович, шановні народні

 депутати,  я  занотував  запитання народного депутата і з вашого

 дозволу  я  відповім  йому  цифрами,  я  не  хочу зараз говорити

 загальні  фрази,  але  відповідні  цифри  будуть надані депутату

 Діхтяренко сьогодні.

      ГОЛОВА. Добре  ,  Магда.

      МАГДА.

      Шановний  Володимир Дмитрович, я теж цікавився торговельним

 балансом, але я почув відповідь Діхтяренко, і тому чекати.

      ГОЛОВА. Добре, і  Магді  теж.

      Степенко.

      СТЕПЕНКО.

      У   мене   не   запитання,  у  мене  пропозиція,  Олександр

 Олександрович.

        Володимир  Дмитрович, я вважаю, доповів професіонально, і

 дивіться,    що   тут   написано:   про   дружні   відносини   і

 співробітництво   між   Україною   і   Федеративною  Республікою

 Бразілія.

       Ну,  ми  проголосили  незалежною  нашу державу, маємо свою

 Конституцію,  ну,  чому  ми  не повинні підтримать? Тому я прошу

 всіх  колег  підтримать цей закон, і ми повинні з усіма країнами

 мати  дружні  відносини  і співробітничати.

      Дякую.

       ГОЛОВА. Відповідно до Регламенту пропозиція про припинення

 обговорення голосується відразу,  ставиться на голосування.

      Хто  за  цю  пропозицію, прошу  проглосувати.

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Проект Закону про ратифікацію договору про дружні відносини

 і  співробітництво  між  Україною  і  Федеративною Республікою

 Бразилія   ставиться  на голосування. Прошу  підтримати.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

      Ще  один  подібного  виду  документ  про  проект  постанови

 Верховної  Ради  України  про  внесення  доповнень  до постанови

 Верховної   Ради   України   про   відкриття  дипломатичних  або

 консульских представництв  України.

      Володимир    Дмитрович    Хандогій,    заступник   міністра

 закордонних справ  з цього приводу говорить.

      ХАНДОГІЙ В.Д.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  В  мене  є дуже коротке повідомлення з цього приводу.

 Серед  держав  Центральної та Південної Америки, які за багатьма

 критеріями  могли  б стати важливими політичними та економічними

 партнерами України, можна сьогодні виділити наступні: Республіка

 Перу,    яка   заінтересована   в   продукції   машинобудування,

 мінеральних   добривах,  війській  техніці,  літаках   цівільної

 авіації,   партовому   та   енергетичному   обладнанні;   Східна

 Республіка    Уругвай    у   співробітницькій   сфері   морского торговельного  транспорту  та сільського господарства; Республіка

 Венесуела  -важлива  нафтовидобкувна країни; Республіка Болівія,

 яка  готова  до  залучення  українських спеціалістів до роботи у

 геологорозвідці   та   гірничо-рудній   промисловості,  а  також

 заінтересована   у   продукції   машинобудування  та  Республіка

 Колумбія - країна,  яка..................  приєднання в наступні

 три роки.

      Враховуючи  вищезазначене,  на ваш розгляд вноситься проект

 постанови Верховної Ради щодо внесення зазначених вище держав до

 переліку  країн,  де  передбачається відкриття дипломатичних або

 консульських представництв України.

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Нема   запитань?  Ставлю  на  голосування  проект

 постанови з цього приводу.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Спасибі. Наступного разу, я комісію прошу, не  треба писати

 так:  вставити  між тими і тими словами. Треба писати: доповнити

 список  переліком  таких  країн.  Тоді  вставити  відповідно  до

 алфавіту. Спасибі.

      Про  проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону

 України   "Про  державне  врегулювання  виробництва  і  торгівлі

 спиртом  етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та

 тютюновими   виробами"   стосовно  статті  7.  Леонід  Борисович

 Сладков,  голова  Державного комітету по харчовій промисловості,

 запрошується   до   слова.  Співдоповідачем  буде  Цушко  Василь

 Петрович. Прошу.

      СВАТКОВ Л.Б.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  Згідно  Закону "Про державне регулювання виробництва,

 торгівлі  спиртом  етиловим, коньячним, плодовим та алкогольними

 виробами"   Кабінет   Міністрів  в  липні,  серпні  прийняв  ряд

 постанов, які   посилюють  державне  регулювання.

      Згідно   цього   закону  статті  7,  дозволялась  переробка

 давальницької сировини на спирт і на лікеро-горілчаті вироби.

      Згідно   цієї   ж   самої   статті,  порядок  переробки  на

 давальницьких  умовах    регулювався  Кабінетом Міністрів.

      Постановою  ь882 Кабінетом Міністрів з 1 серпня призупинено

 приймання  давальницької  сировини від давальців на підприємства

 державної форми власності. І приймається сировина державна.

      Ця робота (за цей короткий період) я хочу сказать який дала

 результат.  Якщо  за  1  півріччя  цього року до бюджету держави

 надійшло 37 трильйонів від цієї галузі (від виробництва спирту і

 лікеро-горілчатих  виробів),  то за 2 місяці роботи в цих умовах

 до  Державного  бюджету  надійшло 73, 5 трильйони. А за останній

 тиждень  роботи  з  введенням  акцизної марки до бюджету держави

 надійшло 7  трильйонів (тільки за  тиждень).

      Я   прошу  підтримати  пропозицію  Державного  комітету  по

 харчовій  промисловості,  пропозицію  Уряду  про  те, щоб внести

 зміни  до  7 статті закону. Частини 2, 3, 4 виключити, а частину

 5,  6,  7 вважати відповідно частинами 2, 3, 4. Це комісія... це

 питання  розглядалось  на  комісії,  де буде співдоповідач. Вони

 вносять  пропозицію  про внесення змін до закону, щоб можна було

 переробляти  на  давальницьких умовах виноград, так як виноробні

 заводи  сьогодні не мають коштів для закупки цієї сировини. Ми з

 цим питанням погоджуємось.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до  доповідача? Запишіться, будь

 ласка. Опублікуйте список.

      10 хвилин. Будь ласка, Дем'ян.

      ДЕМ'ЯН Г.В.

      (Григорій Дем'ян, Турківський виборчий округ)

      В  мене  запитання,  швидче  прохання  до  вас більше, пане

 Голово, ніж до доповідача.

      Ви  знаєте,  і  то  до  якоїсь міри із вашої ініціативи, що

 значна   частина  депутатів  Верховної  Ради  не  присягнула  на

 вірність Україні, чим поставила себе поза законом...

      ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

      Шановний  Георгій  Васильовичу,  відповідно  до  Регламенту

 (послухайте   мене),  відповідно  до  Регламенту,  якщо  депутат

 запитує   не  по  суті  питання,  я  зобов'язаний  зробити  йому

 зауваження  або  припинити йому давати слово. Будь ласка! Або не

 давати  йому  слово.  Вибачте мені. Георгій Васильович, вибачте.

 Коли  ми  будем розглядати це питання, тоді поставите його. Будь

 ласка, будь ласка, поговоріть. Якщо у вас є запитання до Леоніда

 Борисовича,   будь   ласка,  дайте  слово  Дем'яну.  Прошу  вас,

 запитуйте не мене, а його.

      ДЕМ'ЯН  Г.  В. Я вам сердечно дякую за вашу тактовність, за

 ваш державницький принцип у всьому, що ви робите.

      ГОЛОВА. Спасибі вам, спасибі!

      (Сміх у залі)

      Я   прошу,  не  ображайтеся,  але  треба  по  суті  питання

 розглядать.

      Степенко.

      СТЕПЕНКО  В.  І.  Я думаю, Олександре Олександровичу, що це

 найрозумніший заключний виступ був Дем'яна у Верховній Раді.

      (Сміх у залі)

      А  по суті у мене, Леонід Борисович, таке до вас запитання.

 Я записався там виступать, я буду повністю підтримувать, я стояв

 і  стоятиму на тому, щоб була державна монополія на виготовлення

 всіх алкогольних напоїв лікеро-горілчастих.

      Я  хочу  до  вас  таке  питання, ви професіонал, я вас дуже

 добре  знаю  і  буду  підтримувать  навіть тому, що ви цей закон

 вносите  чи поправку. Ви мені скажіть, скільки було вилучено або

 реалізовувались  фальсифікованої горілки, вина, лікеро-водочних,

 виробів, був такий аналіз чи не був? Тому що у кожній двері удже

 стояли гуральні і виробляли з марками найкращі напої, які тільки

 є.

      ГОЛОВА. І з Грецькими етикетками.

      СТЕПЕНКО. Да. Ну, етикетки були, а утром те, що ви казали з

 Індії,  все  равно  вже  й  те  не  помогало. Пожалуйста, Леонід

 Борисович.

      СЛАДКОВ. Шановний Василій Іванович, я дякую за запитання. Я

 хочу  сказать  таке, шановні народні депутати, втратила контроль

 над  виробництвом спирту і лікеро-горільчатих напоїв і мав право

 виробляти  хто хотів, як хотів і де хотів, тисячі випадків, коли

 люди  отравлялись, пили неякісну горілку. Державні підприємства,

 де  вироблялась  якісна  горілка  були  практично  зупинені.  16

 відсотків  виробництва  йшло  тільки  в торгівлю, потужності, 16

 відсотків.

      Ми  зійшли  до  того,  що якісної горілки реалізовувалось в

 місяць  150-120  декалітрів.  Після введення цих актів Кабінетом

 Міністрів,  після  введення  акцизної  марки  сьогодні в щоденну

 торгівлю  реалізовується  населенню  50 тисяч декалітрів якісної

 горілки, яка пройшла контроль, яка поступає в магазини з сплатою

 всіх  податків. Ми гарантуємо якість цієї продукції. Все інше що

 було  неякісне,  що було із чорного ринку все сьогодні очищено і

 не поступає на прилавки, не поступає до наших людей.

      ГОЛОВА. Моцпан.

      МОЦПАН.

      146 Амбросиевский избирательный округ, фракция социалистов.

      Уважаемый   Леонид   Борисович,  я  безусловно  поддерживаю

 предложение  правительства  в  законодательном  плане о введении

 монополии  государства  на  производство  и  реализацию  спирта.

 Цифры,  которые  вы  назвали,  которые  поступят  в наш бюджет в

 доходную   часть  впечатляющие,  вообще я не помню за 2 с лишним

 года  работы  в  парламенте,  чтоб иное другое законопредложение

 правительства  давало  такие  ощутимые  результаты  пополнения в

 доходную часть бюджета.

      У  меня  вопрос следующий. Если вы готовы на него ответить,

 буду   благодарен.   Если   нет,   прошу,   чтобы   ваш  комитет

 распространил эту информацию в стенах парламента. А именно:

      1.  Когда,  по  чьей  инициативе  была  отменена  монополия

 государства на производство и реализацию спирта?

      2.  сколько  потерял  Государственный  бюджет  от  отказа в

 монополии  государства  на  производство  спирта,  вино-водочных

 изделий?

      Чтоб   ясно   избирателям   (бюджетникам,  пенсионерм)  мог

 популярно   пояснить,   каким  образом  страна  доводила  их  до

 нищеты!..

      Спасибо.

      СЛАДКОВ. Я дякую вам за підтримку.

      На  протязі  трьох-чотирьох  років  створювалась нормативна

 база    і    приймались    закони:    "Про    лібералізацію    в

 зовнішньоекономічній діяльносмті", "Про давальницьку переробку".

 І  все  це  сприяло  тому, що різні структури і держава втратила

 контроль  за  регулюванням  й  виробництвом  цієї  продукції. На

 протязі   двох-трьох   місяців   внесені  нормативні  акти,  які

 приводять все це в нормальне русло.

      Які  надходження  зараз, я вам продемонстрував. Значить, це

 все  було  втрачено.  Це було втрачено сотні трильйонів, якщо на

 трильйони  перевести,  а якщо в доларах -це до мільярда доларів.

 Мільярди доларів!

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Він  просить  -популярно.  Це  значить,  що  треба

 назвать прізвища. Так же? Ну, будь ласка,  говоріть.

      СЛАДКОВ.  Олександре  Олександровичу,  це  потріб... це є у

 вас  -ви підніміть стенограму розгляду закону України, як попала

 давальницька  переробка.  В  першому  проекті закону не було! Ви

 підніміть  стенограму, ви ж краще знаєте, чим я... Я ж не вносив

 закон і не голосував!.. Ви ж... У вас у стенограмі все записано!

 Шановні народні депутати!

      ГОЛОВА.  Леонід Борисович, ви ще були депутатом тоді...

      СВАТКОВ. Ні, не був депутатом! Це прийнято...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Олександре Олександровичу, це принято в грудні 1995 року.

      ГОЛОВА. Ну, будь ласка.

      Коломойцев, прошу.

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.

      Прошу передать слово Шейко.

      СЛАДКОВ.  Шановні  народні депутати, я думаю, що тут навіть

 питання  не  виникає.  Я  дуже прошу вас підтримати... і комісія

 підтримає -буде виступать представник від...

      ГОЛОВА.  Коломойцев говорить, будь ласка.

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е. Прошу передать слово Шейко.

      ГОЛОВА. Шейко.

      ШЕЙКО

      444  Бобровицький  округ.

      Шановний  доповідачу,  ви  тут так легко орієнтуєте зал, що

 немає  проблем.  Я  теж  абсолютно  за  державне  регулювання  і

 монополію  лікеро-горілчані вибори і спирт.

      Але я хотів, щоби і уряд і ви діяли в межах права. Є закон,

 який  дозволяє  переробляти  на....  через давальницьку сировину

 продукцію,  виробляти  спирт і реалізовати  товаровиробникові.

      Ми  продовжили  недавно  дію  його,  на  1997 рік навіть по

 давальницькій  сировині.  Скажіть,  будь ласка, чому ви осбисто,

 порушивши закон анправляєте документи за своїм підписом на місця

 із-за  бороною виконання закону? І  хто в  принципі ?

      Заключені  договора  на рік, на 2 роки, проведені попередні

 оплати  і сьогодні скажіть, будь ласка як вийти вийти з ситуації

 тим   товаровиробникам,   які   провели   оці  домовленності  на

 реалізацію спирту, ну, скажімо, закордон чи в межах України?

      Чому   комітет   ваш   допустив   порушення  законодавства,

 направивши лист на  місця за вашим  підписом?

      СВАТКОВ.  Шановний  народний депутат, давайте розберемся чи

 порушено  закон чи ні. Давайте читати, стаття 7 -чітко написано,

 от  давайте  слухать. "Порядок переробки на давальницьких умовах

 определяє Кабінет Міністрів...

      ГОЛОВА. Визначає.

      СВАТКОВ....  визначає  Кабінет  Міністрів". Чітко написано.

 "Форма  власності спиртових заводів державна". Кабінет Міністрів

 визначив  умови  як  приймать  -приймали.  З  1  вересня Кабінет

 Міністрів  визначає  тимчасово  призупиняєм з 1 серпня переробку

 приймання  на  давальницькій умові опшорних компаній, всіх інших

 компаній, приймаємо зерно з державної засіки.

      Ми  сьогодні  знаємо  скільки пшениці 5-го класу, у вас тут

 багато  аграрників.  Призупинити. Що порушив, який закон порушив

 Кабінет  Міністрів?  Він  визначає  порядок  роботи.  Це  перше.

 Послухайте.

      Друге  питання.  Всі  сільські  товаровиробники,  хто  тут

 сидить  у  залі,  хоч  когось обідили, чи комусь не вернули його

 спирт,   чи  не  реалізували  туди,  куди  хотів  реалізувати  в

 розразунках - за  техніку,   за  гербіциди,  за  пестициди?

      Є  форма роботи, є нормативні документи, які направлені, як

 реалізувати  цей  спирт  і  як   туди  направити  кошти.

      От  нема,  на  жаль  Катерини  Тимофіївни,  у  неї  теж  ця

 проблема,  і вона могла б розказати, як вона вільно вирішується.

 але  спирт не йде в гуральні, не йде на ту горілку, яка робилась

 у ванні, не травлять наших людей і сплачуються всі податки.

      І  Кабінет  Міністрів сьогодні просить, щоб призупинити дію

 оцього,  щоб  не  було  такого.

      Ви ж розумієте, що ми просимо, ми просимо навести порядок в

 ержаві  на  державних  підприємствах.

      ГОЛОВА. Чернявський.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.  Шановний  Леонід  Борисович,  тоді  з  вашого

 виступу можна зробити висновок, що тисячі і мільйони українців,

 студентів, вчителів, медиків, які сьогодні не отримують заробітну

 плату,  в  значній мірі не отримують належну, таку, так сказать,

 заробітну   плату,   не   отримує  населення  України,  ну,  як,

 лікувальної допомоги, і освітяни, і так дальше, то це зв'язано з

 тим,  що  багато  недоліків  було  в  цьому  питанні.

      І тоді виникає питання, чому тільки після приходу Лазаренка

 почав   наводитись   порядок  в  цьому  питанні?  І  хто  понесе

 відповідальність   за   оті  збитки,  завдані  державі  існуючим

 порядком?

      Дякую.

      СЛАДКОВ.  Я  дякую  вам  за  запитання.

      Відносно  відповідальності -це не моя компетенція. Відносно

 того,  що  Уряд  вносить  сьогодні,  Уряд бачить як резерв, Уряд

 сьогодні  наполегливо працює над тим, щоб можна було ліквідувати

 заборгованість  по заробітній  платі.

      Одні  із  самих дохідних статей бюджету -це питання роботи,

 виробництва  і  реалізації спирту, лікеро-горілчаних і тютюнових

 виробів.

      І  тому  ми  звернулись  за підтримкою до Верховної Ради для

 того,   щоб   сьогодні   наповнити  бюджет  і  розрахуватись  по

 заробітній платі і по соціальним виплатам.

      ГОЛОВА.  І  правильно  зробили,  що звернулись. Будь ласка,

 Цушко Василь Петрович, коротка інформація.

      ЦУШКО В.П.

      Главный  идеолог чего? Я хочу напомнить, уважаемые коллеги,

 когда  я  докладывал  Закон  про  державное  регулирование этого

 вопроса,   вспомните,   почему   возник   вопрос.  Дейтвительно,

 Правительство  не  подало,  чтобы  было  давальческое  сырье,  и

 Комиссия по финансам и банкам поддержала.

      Но  когда  в  зале перешли именно из-за 7 статьи к третьему

 чтению, из-за чего? Потому что аграрии подняли вопрос. Александр

 Николаевич  вел  заседание  и  тоже  сказал,  что: "Люди добрые,

 Правительство,  мы  согласны  с этим, но решите главный вопрос о

 госзаказе для спиртзаводов на пшеницу".

      С  приходом, действительно, председателем комитета Сладкова

 Леонида Борисовича и нового Премьера, значит, этот вопрос решен.

 И  в  данном  случае  при  решении  вопроса госзаказа  снимается

 вопрос   о   давальческом  сырье.  И  наша  комиссии  опять  это

 поддерживает.

      О  том  задавал  вопрос  коллега  Моцпан,  и вспомните, он,

 коллега   Раханский   (я   еще  других  могу  назвать),  которые

 настаивали  на этом. Ответ был тогда, что Правительство не может

 нам  обеспечить. Так что виновник того, что было такое положение

 в государстве, Правительство, которое действовало в декабре 1995

 года,  конкретно.  И товарищ Карасик Владлен Михайлович, который

 тоже настаивал на этом, а сейчас кричит из зала.

      Значит   дальше.   Комиссия  сейчас  предлагает,  чтобы  мы

 поддержали  это,  а  для  виноделия  и  плодов  и ягод переробки

 оставить,  на  этом госзаказ не введен государством. И для того,

 чтобы  переработать виноград до реализации вина, виноматериалов,

 проходит четыре месяца до его созревания.

      Мы с Правительством фактически в лице Леонида Борисовича об

 этом   говорили,   они  поддержали,  поэтому  просим  поддержать

 согласованый проект комиссии и Правительства.

      Спасибо.

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Василя Петровича?

      Матковський. Є два запитання: Раханський та Матковський.

      Матковський, будь ласка.

      МАТКОВСЬКИЙ

      Шановний співдоповідачу! Може це і не до вас запитання, але

 все ж таки можливо з основним доповідачем ви відповісте.

      Я  звичайно  за підтримку цієї зміни і мови немає, але от в

 мене  виникла така ситуація на окрузі. Коли десь в червні місяці

 цілий  ряд  фермерів (буквально їх кілька десятків) здали мелясу

 на один з Житомирських спиртозаводів. І в угоді, яка підписана і

 має,   як   то   кажуть,   юридичний  характер  з  приводу  того

 повноцінний,  передбачено, що розрахунок повинен проводитись там

 спиртом  і так  дальше.

      З  1  вересня ввійла в дію оця, значить, постанова Кабінету

 Міністрів.  Як  в  тому  випадку  поступити? Ви розумієте, я, як

 юрист,  розумію,  що  вони  мають  право  вимагати того, що було

 передбачено в  угоді. Як   в  цьому  випадку   поступити?

      ЦУШКО.  Уважаемый  коллега Матковский! Дело в том, что наше

 правительство в принципе действует правильно, но то, что отмечал

 коллега  Шейко  (действовать немножко не с того начинаем) было б

 логично,  если  б  оно  в  июле  месяце подало проект закона и я

 уверен,   что   зал   бы   поддержал.   А  они  сначала  сделали

 постановление,  которое,  в  принципе,  нарушает  закон, а после

 подали закон. И вы видите, что зал, я думаю, примет этот закон.

      То  же самое возникло: коллега Шейко обращался с директором

 конкретного  завода,  приезжал,  в нашу комиссию обращался... Мы

 ничего  не  могли  делать, потому что сегодня возникает вопрос у

 производителя  -что  выполнять:  закон, постановление Верховного

 Совета или  постановление  правительства.

      И  следующий  вопрос,  который  будет  докладывать  наш зам

 председателя  комиссии  Сокерчак, об этом и говорит, что у нас в

 принципе   действует   правительство  правильно  для  пополнения

 бюджета,  но  правовое  поле  нарушает.  Нарушает  законы. И это

 Верховный Совет должен сегодня поставить вопрос ребром: что надо

 прекратить  это  делать,  надо  подавать,  убеждать зал и зал, я

 думаю,  будет  поддерживать.  Не меньше патриоты мы государства,

 чем   члены  нашего правительства.

      ГОЛОВА. Василь Петрович, я прошу вас і всіх інших депутатів

 керуватися єдиним принципом. Якщо уряд порушує закон, то він діє

 неправильно.  Треба  спочатку  закон  виправити,  а  потім діяти

 відповідно  до закону.

      І  тому  ніхто:  ні  Контитуція, навіть якщо для Президента

 передбачені  там  певні  зміни  в  економічному законодавстві на

 перехідний  період  із  подачою  потім відповідних пропозицій на

 Верховну  Раду,  то це ще дозволяється. Уряд таких кроків робити

 ніяк   не  має  права.  І  це  питання  можна  було  б  вирішити

 елементарно: підготувати проект указу Президента з цього приводу

 з   послідуючим   затвердженням  його  на  Верховній  Раді.  Так

 передбачає Конституція.

      А  в  даному випадку Уряд діяв з порушенням закону, і на це

 треба звернути увагу, до речі, навіть і в нашій постанові.

      ЦУШКО.  Мы  об  этом в постановлении от 11 июля перечислили

 все, все постановления Правительства, которые нарушали закон. На

 это реакции не было, к сожалению.

      ГОЛОВА. Я кажу: давайте передбачимо. Запропонуйте текст -ми

 закладемо.

      ЦУШКО.  Александр Александрович, есть при докладе Сокерчака

 следующий вопрос, там есть все это.

      ГОЛОВА. Добре.

      Ще є?

      Раханський,     будь     ласка,     оголошений,    Анатолій

 Варфоломійович.

      РАХАНСЬКИЙ А.В.

      (30-ий виборчий округ, Євпаторія, Раханський Анатолій)

      Шановний  Василь  Петровичу,  скажіть,  будь  ласка,  як ви

 вважаєте,  якщо  держава  візьме  на  себе  монопольне  право на

 виробництво спирту, то чи закладені в бюджеті будуть на 1997 рік

 кошти на придбання сировини: зерна, меляси? Це перше питання.

      І  друге  питання.  Які,  на ваш погляд, потрібно терміново

 внести  ще  зміни  та доповнення, і до яких законів та постанов,

 щоб цей закон працював на повну силу?

      Дякую.

      ЦУШКО.  Ну,  по первому вопросу я скажу то, что нам говорил

 Премьер-министр  при  встрече  с  аграриями,  что  решается этот

 вопрос,  изыскивается  возможность  на  закупку одного миллиона,

 кажется,  тонн зерна. Но это Леонид Борисович знает более точно.

 И  на  закупку  мелясы  уже  в 1996 году с введением с 1 августа

 этого их постановления, Правительства.

      А  на  1997  год  это  логично,  если мы принимаем закон. Я

 думаю,  они  тоже,  при  докладе  Леонид  Борисович  на комиссии

 сказал, что этот вопрос решается, о госзаказе.

      Какие  постановления?  Ну,  в  работе  комиссии сейчас есть

 поправки, поданные Кабмином. И я вам вчера говорил и приглашал к

 сотрудничеству,  чтоб  вы участвовали. Будут они рассматриваться

 на  аграрной  комиссии,  на нашей комиссии, так что там мы можем

 сделать все, чтоб этот закон работал в полной мере.

      ГОЛОВА. Є бажаючі висловитися?

      Будь ласка, опублікуйте список. Дайте мені.

      Моцпан,  прошу.  15  хвилин  вистачить за кількістю тих, що

 записались. 15 хвилин виставте на моніторі. Моцпан Анатолій.

      МОЦПАН

      146 Амбросиевский избирательный округ, фракция социалистов.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  коллеги,

 вопрос   введения   монополии   государства  на  производство  и

 реализацию  спирта  стал  весьма  актуальным.  И  мы должны быть

 признательны   новому   премкеру,   главе   правительства  Павлу

 Ивановичу Лазаренко, которые решился на решение данной задачи.

      У  меня  есть основания полагать, уважаемые избиратели, что

 последнее резкое выступление в прессе против главы правительства

 вызвано  прежде  всего  тем,  что именно он подобными акциями, а

 именно  введением монополии государства на спирт, произвродство,

 реализацию  спирта ущемил, кардинально ущемил интересы некоторых

 спиртовых  королей, котрые наживаются, обогащаются фактически за

 счет  децентрализации  в  государстве произвыодства и реализации

 спирта.

      Здесь уже не раз звучало с парламентской трибуны цифра, по-

 моему ее называл и глава правительства, что потери государства в

 год  от  отказа  на  монополию  производства  спирта  составляют

 порядка  миллиарда  долларов  -это колоссальная цифра. Вспомните

 бывший Советский Союз, каков процент был доходной части бюджета,

 поступления от реализации винно-водочных и табачных изделий? Да,

 это можно сказать аморально на подобных вещах пополнять доходную

 часть,  но  другого выхода на сегодняшний день нет. Если сегодня

 монополия  государства на производство, реализацию спирта винно-

 водочных  изделий,  табачных  изделий  позволяет  нам  регулярно

 выплачивать  заработную  плату  учителям,  врачам,  пенсионерам,

 бюджетникам,    обеспечивать    более    или    менее    главные

 конституционные    гарантии   право   человека   на   бесплатное

 образование,    бесплатную   медицинскую   помощь,   мы   должны

 использовать эту возможность и всячески ее поддерживать.

      Я  считаю  у  нас не может быть на сегодняшний день другого

 мнения  и  считаю,  что  предложение  правительства по изменению

 статьи  7  Закона  "О государственном регулировании производства

 спирта  этилового, конкячного" нужно безусловно принять, и таким

 образом  создать  уже  хоть  определенный  задел  для пополнения

 доходной части бюджета.

      Я   считаю,  что  данное  предложение  следует  поддержать.

 Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.    Слово    має    депутат    Раханський   Анатолій

 Варфоломійовиич.

      РАХАНСЬКИЙ А.В.

      30 виборчий округ, місто Євпаторія.

      Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

      Держава  сильна  не чиновничиством, а розумними і діяльними

 людьми,  високою  трудовою  мораллю  цих  людей. І якби, шановні

 колеги,  рік  тому  урядовці  з Кабінету Міністрів, Міністерство

 фінансів  (які,  до речі, вносили цей законопроект) не допустили

 помилок  в  розрахунках,  подаючи на розгляд сесії проект Закону

 України  про державне регулювання виробництва й торгівлі спиртом

 і  алкогольними  напоями та тютюновими виробами, або ми, шановні

 колеги, своєчасно поправили б їх, то сьогодні ми не розглядали б

 терміново проект Закону про внесення змін до цього закону!.. І в

 бюджеті   України   були  б  ті  необхідні  кошти  для  покриття

 заробітної плати вчителям, лікарям, пенсіонерам, студентам...

      Якщо  ви  пам'ятаєте, при обговоренні в минулому році цього

 проекту  закону,  мені,  на  жаль,  не  вдалося переконати бувше

 керівництво Мінфіну (а їх представник вносив цей проект закону),

 а  також  більшість  вас, більшість своїх колег -  вас, шановних

 депутатів, -  що прийняття  закону  в  такому  вигляді  не дасть

 можливість  Державному бюджету отримати додатково більше... біля

 300 мілярдів карбованців.

      А  шановний  Сватков,  голова Держкомітету в своєму виступі

 сказав, що 420 трильйонів карбованців держава загубила в бюджеті

 грошей.  А,  до  речі,  поповнення бюджету за рахунок цих коштів

 дало  б  можливість розрахуватись на сьогоднішній день з боргами

 по  заробітній  платі  з  бюджетниками, допомогти людям похилого

 віку, оманутим чисельними трастами. І, на жаль, нашою державою -

 знеціненням їх заощаджень.

      Працюючи   постійно  з  Мінфіном,  хочу  відмітити,  що  за

 короткий  термін  часу  багато змінилось в кращу сторону в цьому

 міністерстві,  тому що, мабуть, міністр прийшов більш досвідчена

 людини.  Але  помилку потрібно нам виправляти, хоча вона занадто

 догорого обійшлась для нашої країни в цьому році.

      Тому,  шановні колегі, внесені зміни до цього закону, прошу

 підтримати  без  всякого сумніву. І прошу проголосувати поіменно

 за  внесення ціх  змін.

      Вважаю,  що  для  того,  щоб  цей  закон  працював з повною

 віддачею  для Державного бюджету України, потрібно терміново і я

 задавав  Цушку  запитання.

      Перше.   Переглянути   ставки  ввізного   мита  на  імортні

 горілчані  вироби, пиво, безалкогольні напої, тютюнові вироби та

 інші товари народного споживання. Чому? Тому, якщо ми зараз дамо

 право,  монопольне права на виготовлення горілки, то ми не будем

 знати  куди  цю горілку дати -у нас дуже багато горілок сьогодні

 завозиться   із-за  кордону гіршої, до речі,  якості.

      Друге.  внести  зміни  до  Закону  1993 року "Про порушення

 порядку  подання  даних  державних  статистичних  спостережень".

 Майте  на  увазі, є такий закон. Якщо я прозвітувався невірно за

 ту   продукцію,  яку  я  з  10  одиниць  продукції...  Закінчую.

 Голосуєте, так?

      Дякую. Прошу підтримати зміни  до закону і  голосувати.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  депутат  Гармаш.  Його  немає в залі

 зараз. Шейко.

      ШЕЙКО.

      Шановний    Олександре   Олександровичу,   шановні   колеги

 депутати.  Ну,  як  ви розмієте, я спиртом не займаюся і його не

 реалізую,  але ситуація, яка в мене склалася в окрузі, мене дуже

 хвилює.  І,  скажемо  так,  діє  законодавство,  яке  дає  право

 регулювати  ці  всі  процеси.

      Колись  в  колишній  державі,  тому що була монополія її на

 лікеро-горілчані  вироби, прибутку від реалізації цієї продукції

 хватало  на  утраминня  армії  і міліції.

      Потів все це пішло в середньовіччя і отака ситуація виникла

 сьогодні  на   Україні.

      Я  сьогодні  хотів  би  подякувати Прем'єр-міністрові за ті

 дії,  які  робить  Уряд в частині наведення державного порядку в

 цій  справі.

      Але  знову  ж  таки  закликаю,  надії,  які  не протирічять

 діючому  законоадвству.

      Підготовлена  в  Комісію  довідка.  І  тут  в  додатку,  ви

 подивіться,  13  рішень Кабінету Міністрів, прийнятих за останні

 два місяці,  які  протирічать  прийнятим  нами  законам.

      Я  вважаю,  що  це  абсолютно  неправильні  дію,  при тому,

 задаючи запитання голові Комітету, який, скажімо, із начальником

 податкової інспекції підписує документи, дає вказівки на місях,

 скажімо, так реалізовувати, або так реалізовувати, останнім часом

 пішли  тільки телефонні туди вказівки. І все це деморалізувало в

 якійсь мірі процес виробництва і реалізації цієї продукції.

      Абсолютно   конкретний   приклад,  причому,  це  трагічно

 закінчується  отакі  дії,  Бобровицький радгосп-технікум -сильне

 господарство у Бобровиці, воно виробняє 15 тисяч тонн хліба. Має

 право  по  закону  реалізовувати,  виробляти  і так  далі.

      І  воно ззаймалось, причому настільки точно в межах права,

 що  точніше,  мені  здається,  зробити  не  можна.

      Але  заради  отаких вказівок сьогодні Прокуратура відкриває

 кримінальну  справу  по  цьому  господарству,  причому, скажімо,

 заступник  начальника міліції обласної Чернігівської Нестеренко,

 і  заступник  прокурора Пивовар відкривають кримінальну справу з

 приводу   неуплати   цим   господарством   акцизного  збору  при

 реалізації  спирту  за кордон.

      Я  їм  задаю  питання:  скажіть, будь ласка, де це в законі

 записано,  що  реалізація  спирту за кордон облагається акцизним

 збором? Нема такого. А чому ви відкриваєте кримінальну справу? А

 нам  так  хочеться,  такий  приблизно  висновок.

      Тому   я  звертаюсь  до  міністра  внутрішніх  справ  і  до

 Генерального  прокурора все-таки  оцінити дії Прокуратури в межах

 того  закону, який сьогодні діє.

      Я  хотів би, щоб сьогодні Уряд, і я підтримаю, двома руками

 буду  голосувати  за зміни до цього закону, але хотів би, щоб ми

 дали  чітку  відповідь: де Уряд передбачив в бюджеті 1996 або на

 1997  рік  кошти  на  закупівлю  одного  мільйона тонн хліба для

 переробки,  як  він  буде реалізовувати через державні структури

 меласу,       яка       буде      вироблятися      колекстивними

 сільськогосподарськими  підприємствами, і яким чином ми накінець

 врегулюєм  ті процеси, які сьогодні безконтрольно відбуваються в

 Україні?  Не  тільки порушення закондавства іде колеги, договора

 заключені  на  рік,  ідуть  розборки кримінальні, ну, хіба ж так

 можна допускати до такої ситуації проблему?

      Я  підтримую  в  цілому  цю постанову, але дуже прошу діяти

 активно  і  комітетут,  і податковим інспекціям, і Уряду в межах

 законодавства.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Чернявський. Василь Іванович, ви готуєтесь до слова

 чи не будете виступать?

       ЧЕРНЯВСЬКИЙ

      Дякую.  Я думаю, що дехто слушно  підказує, що треба сіяти,

 правильно, для того, щоб спирт робити, треба ...................

 Це  я  вдячний  за  цю   підказку.  Але  я хочу сказати, шановні

 колеги,  Олександр  Олександрович,  да,  дійсно, Верховна Рада в

 якійсь мірі теж спричинна до того, що сталося в цій галузі. Тому

 що  прийнявши  закон,  ми  не  продумали,  що окремі ділки (я по

 іншому  не  можу  називати  їх), як  п'явки присосалися до цього

 питання.

      І, шановний Петро Володимирович, я вас не перебивав, потому

 що  я не хочу тих захищати, які на бідах аграрників хотіли, і не

 тільки  хотіли,  а  нажилися. Тому що Леоніду Борисовичу задавав

 питання: "Скільки бюджет України втратив від цієї шкоди, і  чого

 ми її так пізно помітили?" Хіба сьогодні те, що до цього часу 25

 трильйонів  карбованців  селу не відшкодовано за соціальну сферу

 за минулий рік - це не є наслідком того питання.

      Хіба  про  те, що ви знаєте, я неодноразово задавав питання

 Пінзенику,  який  тут  був:  "Чому  не  розрахувалися за зерно?"

 Вдумайтесь,  1994  року  сільськими  товаровиробники. Хіба це не

 наслідки тої дії того закону? Тому що в бюджеті були б кошти для

 цього, щоб ми відшкодували.

      Якщо сьогодні ми говорим про... що треба соціально захищати

 населення  України,  то  давайте  назвемо  від  кого  і  чому ми

 захищаємо,  коли  з  1  січня  студенти  профтехучилища  чи учні

 профтехучилищ  не  отримали  степендію.  Коли  практично у вищих

 навчальних закладах сьогодні уже питання про степендію зникає.

      Працівники  інших бюджетних організацій місяцями по півроку

 і  більше  не  отримують  заробітну  плату.  А  чи  не біди села

 пов'язані  тут  у  тому, що про те, що вже сьогодні про зарплату

 говорити  в  рядових  господарствах  навіть мови не приходяться.

 Хотя   би   придбати  необхідні  товари  для  самого  проведення

 виробництва.

      Тому  я  просив  би  вас всіх підтримати дану постанову. Це

 не...  наведе  повний  порядок у... і в цьому питанні і в решті,

 але  в  якійсь  мірі буде спричинювати до вирішення тих проблем,

 які   сьогодні   в   нашім   суспільстві.  Дякую.  І  просив  би

 підтримати....

      ГОЛОВА. Дякую. Василь Іванович Степенко має слово. Останній

 виступ.

      СТЕПЕНКО   В.  І.  Я  прошу,  шановні,  2  хвилини,  згідно

 регламету, я записався на виступ. Я що хочу уточнити? Я займався

 особисто  цією  проблемою  і  я знаю, хочу підтримати і в деякій

 мірі  Шейка  по цьому виступу і, Леонід Борисович, звернуться до

 вас.

      Перше -це продажа меляси і продажа зерна на спирт. Щоб була

 гарантія закупівель... закупівлі у товаровиробників і повернення

 тих грошей, які   вони  їм  винні.

      Але до цього практика була така. І давайте глянем правлді в

 вічі.  Коли  ми  продавали  мелясу,  її  в  нас просто не брали.

 Крутились  різні  комерційні  структури.  Вдумайтесь,  тільки за

 переробку  брали  50  процентів.  І  потім  цей спирт завозили в

 господарства.   Скільки  було  зловживань!  Люди  задавали  мені

 декілька  раз  питань:  невже  в нас немає держави? І я єдине, я

 завжди  виступав і казав: спитати з тих, хто не виконує закон. Я

 прошу,   Олександре   Олександровичу,   за   те,   що   порушили

 законодавство  і  не  дали  дильше  травити  наш люд, ради Бога,

 давайте хоть не вказувать по цьому питанні Кабінет Міністрів.

      І  останнє.  Говорять: аморально. А хіба не аморально, коли

 було  заполонені  всі  ринки  наші  лікеро-горілчаними  виробами

 сумнівної  якості.  Я не вірю, що до вас не зверталися з тим, що

 люди  труїлись,  люди  помирали.  Ми  гробили  своє виробництво,

 забирали  робочі  місця. І сьогодні ще іде розмова: підтримувать

 чи не підтримувать.

      Я  прошу підтримати і ще раз прошу проголосувати це питання

 поіменно.

      Я дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,   ми  обговорили  це  питання

 відповідно до Регламенту. Я хочу тільки всіх привернуть увагу до

 одного,  до  суті одного заторкнутого тут питання, але воно десь

 так  екстреполюється  в  суспільну  свідомість,  і треба акценти

 акценти розставити.

      Давайте  проаналізуємо  доходну,  витратну  частину  нашого

 бюджету  і  подивимося,  за  рахунок чого сьогодні бюджет не має

 коштів для покриття видатків на освіту, охорону здоров'я тощо.

      І ми побачимо, що справа не в цьому законодавстві, не в цих

 нормативних  актах,  а  у  помилках  при  розрахунках джерел для

 надходження,   надходжень  до  бюджету.  По  цій  статті  бюджет

 виконується.  Інша  справа,  що  могли буть більші доходи. Це ми

 врегулюємо цим законодавством.

      Тому,  говорити  про  те,  що  от  погано  сьогодні в світі

 живеться,  и  на  Україні, тому що несвоєчасно ми прийняли такий

 закон,  це  не зовсім відповідає дійсності. Ви розумієте, про що

 мова йде.

      І  я  хотів  би,  щоб  ми  прийняли  цей  закон  і прийняли

 відповідне  доручення  Кабінету Міністрів щодо прискорення інших

 нормативних актів, про які згадував і депутат Раханський, і інші

 депутати: і Шейко, і інші депутати.

      Тому  я  ставлю  проект  закону  "Про  зміни до Закону "Про

 державне  регулювання  виробництва  і торгівлі спиртом етиловим,

 коньячним   і   плодовим,  алкогольними  напоями  та  тютюновими

 виробами" на голосування.

      Будь ласка, уважно.

      "За"

      301. Рішення прийнято.

      З  цього  приводу  у вас є проект постанови. Я пропоную цей

 проект  поставити  за  основу  на  голосування,  за основу, будь

 ласка.

      "За"-

      Рішення  прийнято, "за" -297. Є в мене ще доповнення такого

 змісту,  яке  вніс  Анатолій Варфоломійович Раханський, але воно

 сформульовано,  ми  з  ним разом його відредагували таким чином:

 запропонувти  Кабінету  Міністрів  терміново  подати  на розгляд

 Верховної  Ради  доповнення  до  нормативно-правових  актів щодо

 порядку  подання  даних  державних  статистичних спостережень та

 перегляду ставок ввізного мита на імпортні горілчані та тютюнові

 вироби. Зрозуміло?

      Ще раз прочитаю: запропонувати Кабінету Міністрів терміново

 подати  на  розгляд  Верховної  Ради  доповнення  до нормативно-

 правових актів щодо порядку подання даних державних статистичних

 спостережень  та  перегляду  ставок ввізного мита на інмортовані

 горілчані  та  тютюнові вироби. Зрозуміло. Ставлю на голосування

 це доповнення.

      "За" -

      Рішення  прийнято,  "за"  -289.  Є ще доповнення? В цілому?

 Так? В цілому, ставлю на голосування в цілому.

      "За" -

      Рішення прийнято, "за" - 297.

      Слухається питання про внесений Кабінетом Міністрів України

 проект  Постанови  Верховної  Ради України "Про внесення змін до

 пункту  1 Постанови Верховної Ради України від 15. 09. 95р. "Про

 порядок  введення  в  дію  Закону  України "Про акцизний збір на

 алкогольні напої та тютюнові вироби".

      Стосовно 3 абзацу, Леонід Борисович, я вас прошу.

      СВАТКОВ.   Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 народні депутати!

      По  закінченню  цієї  сесії  Кабінет  Міністрів вніс проект

 постанови  до  Верховної  Ради, який стосувався строків введення

 акцизної   марки.  Ви  підтримали  Кабінет  Міністрів,  прийняли

 постанову  про  введення  акцизної  марки  на  алкогольні  напої

 вітчизняного   виробництва  міцністю  більше  26  градусів.  Але

 постановою   Кабінету   Міністрів   введена   акцизна  марка  на

 алкогольні напої, міцність яких більше 8, 5 градусів. І сьогодні

 ця  робота  вже ведеться. Ми прискорили введення акцизної марки.

 Можливо,  ми  тут десь... ну, затронули трошки закон, приблизили

 його.  І  сьогодні вносимо повторно - розглянути це питання, щоб

 ввести  акцизну марку по алкогольних напоям із вмістом більше як

 8,5%  з 1 вересня; а по тютюнових виробах, вироблених в Україні,

 з 1 жовтня 1996 року.

      Шановні  народні депутати, мені тільки не зовсім зрозуміло,

 чому   постанова...   проект  постанови  Кабінету  Міністрів  не

 доведений і не розданий вам кожному... А розданий тільки з цього

 приводу  проект  комісії  Верховної Ради. Комісія розглянула  це

 питання,  не  підтримала. І в той же час комісія вносить перелік

 постанов  Кабінету  Міністрів.  І є висновки, що вони суперечать

 чинному законодавству.

      Можна   сьогодні  коментувати  майже  кожну  постанову,  що

 Кабінет  Міністрів  тут  не  порушував  чинне  законодаство.

      Ну,   наприклад.   Я  одне  тільки  прокоментую,  Олександр

 Миколайович....  Постанова  номер  665  "Про  припинення  видачі

 ліцензій  суб'єктам  підприємницької  діяльності  на виробництво

 горілки  і  лікеро-горілчатих  виробів".  Згідно  закону Кабінет

 Міністрів  уоповоноважує орган видавати ліцензії. В зв'язку тим,

 що  були  непорядки  в цьому, призупинили дію пункту 4 постанови

 Кабінету Міністрів рішенням Кабінету Міністрів на 2 місяці  поки

 було    створено    управління,   яке   займається   обстеженням

 передліцензійним,  поки були розроблені нормативи на кожиний вид

 горілки, а не виробництво горілки як взвгвлі розколотили спирт з

 водою  і це вже горілка. Ні, горілка кожна має технологію, кожна

 має регламент горілки, кожна має рецептуру і назву.

      І  зараз  визначено порядок видачі ліцензій і немає в цьому

 порушення законодавства.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Звичайно,  самі  ми готуємо, не тільки ми, готують фахівці,

 готують  юристи,  готують  і там, де є зауваження, де перевищимо

 повноваження, там є  зауваження.

      Да,   про  введення  акцизной  марки,  можливо,  ми  трошки

 перевищили  повноваження,  приблизились трохи. Але хочу сьогодні

 сказати  таке,  що 1 тиждень роботи з акцизною маркою і коли вся

 продукція  з  акцизною  маркою  поступає  в торгівлю, коли немає

 неучтьонки,  коли  все  легалізовано і сплачуються податки, за 1

 тиждень  доход  7 трильйонів -ви тільки вдумайтесь. Ми за місяць

 стільки не  отримували.

      (Ш у м  у  з а л і)

      І  тому  я  просив  би,  Олександр  Олександрович,  в цьому

 плані....  Олександр  Миколайович,  є  проект внесений Кабінетом

 Міністрів  і  єсть проект, внесений комісією. Я просив би, щоб і

 цей  проект  і  депутати  ставили  на голосування, якщо вже щось

 говорити.

      Сьогодні  точиться  розмова навколо введення акцизної марки

 на  тютюнові  цигарки  вітчизняного  виробництва.

      У   нас  сьогодні,  практично,  не  готові  дві  фабрики  -

 Феодосійська  і  Одеська,  які  виробляють  Одеська  -1% цигарок

 України,  Фодосіська  -4. Вони будуть не голові і з нового року.

 Вони будуть не голові, у них немає коштів і не може орінтуватись

 і  Уряд,  і Верховна Рада, і наше законодаство на найвідсталіше

 виробництво,  яке  сьогодні неконкурентноздатне і воно ніколи не

 буде.   Ті   фабрики,   які   в   Києві,  чи  в  Харкові,  чи  в

 Дніпропетровську,  вони  готові  і все сьогодні починають клеїти

 акцизну марку на склад, для того, щоб вже потім пішла реалізація

 з  акцизною   маркою.

      Шановні  народні  депутати,  я  дуже  вас  прошу підтримати

 позицію Кабінету Міністрів.

      Дякюу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Питання до  Леоніда  Борисовича   будуть?

      Є  запитання? Будь  ласка,  запишіться,  5  хвилин.

      Витавте  5  хвилин. Масенко,  за  ним  Чернявський.

      МАСЕНКО.  Дякую.

      Леонід  Борисович,  мова  оце  йде про акцизну марку тільки

 там,  де  буде  виробляться  лікеро-горілчані вироби, чи там, де

 будуть реалізовуватись? Який процес, механізми впровадження цієї

 марки,  де  її брать і як її можна спростити? А то я знаю, що на

 реалізацію,  так  це  треба  брати  тільки у обласній податковій

 інспекції.  Це  ж  не зручно зовсім. Не можна цей механізм якось

 спростити?

      СВАТКОВ.  Я  дякую  за  запитання.  Я  хочу сказати, що цей

 механізм,   він   уже  доведений  і  він  працює,  марки  видані

 податковій  інспекції  по  місцю знаходження виробника. Виробник

 марку  наклеює і дає в торгівлю. Торгівля не прийме без акцизної

 марки.

      Але  вперше  на  24  серпня  проводилась інвентаризація. Ті

 залишки,  що  були  в торгівлі, вони брали в обласних податкових

 інспекціях, оклеювали, щоб йшла реалізація.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський, Моїсеєнко.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Дякую. 353, Сумщина.

      Шановний Леонід Борисович! Я думаю, що ми це питання досить

 обговорювали  на  комісії.  В  окремих депутатів з цього приводу

 єсть  різні  думки. Я пропоную і просив би всіх колег підтримати

 це.  В  чому?  В  тому  що,  знову  та ж сама причина -додаткове

 надходжнення  в  бюджет,  якщо ми хочемо, щоб це було, то це вже

 хорошо.

      Але,  Леонід  Борисович,  чи по вашій недоробці, чи по вині

 знову  ж..........  спеціальних  структур  сьогодні подекуди вже

 виникають  перебої  з  постачанням  горілки.  Чи не це є причина

 оцього, що ми приймем це рішення, цю постанову Уряду?

      Дякую наперед за відповідь.

      СВАТКОВ.  Шановний  Олексій Пилипович, ситуація складується

 така,  що  ми сьогодні реалізацією горлки в 2-3 раза перевищуємо

 її  виробництво.  Йде реалізація навіть із складів. Із прилавків

 магазинів  витіснена  чорна  горілка.  І сьогодні йде інтенсивне

 наповнення  ринку.  Реалізація,  я  говорив,  перевищує 50 тисяч

 декалітрів  на  добу.  Такого  виробництва  у  нас  немає,  і ми

 насичуєм.  Якщо  де ще в магазини, куди ще не встигли заповнити,

 ми  заповнимо  всі ніші на ринку і нашими потужностями ми досить

 потужності  для  того,  забеспечити  всі торгові всіх споживачів

 якісною горілкою з акцизною стрічкою, сплатою всіх податків.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко, за ним Кияк.

      МОІСЕЄНКО. Моисеенко, фракция  коммунистов  Украины.

      Леонид  Боорисович,  вы сказали, что от этого введения этой

 акцизной  марки мы выигрываем порядка 6 триллионов карбованцев в

 день, не в день, а за неделю, за неделю. Ну сейчас уже несколько

 изменилась цифра.

      Я   хотел   выяснить   такой  вопрос.  Вот  у  нас  в  ходе

 монополизации  губернатором  Донецкой области Щербанем водочного

 производства   в   Донецкой   области   было,  я  думаю  насенен

 существенный  вред  нашему  государству  вот неприменением таких

 марок.  Я бы хотел услышать цифру, есть ли у вас по регионам, ну

 скажем  так,  цифры,  которые могли бы пополнить Государственный

 бюджет  в  случае,  если бы вот применялась эта марка, скажем, в

 прошлом году.

      Почему  я задаю этот вопрос? Потому что мои избиратели (это

 в основном шахтеры, рабочие) постоянно возмущены этим процессом.

 И  я  думаю,  что  одной  из  проблем,  которые будут подняты 23

 октября  на  Всеукраинской  акции  рабочих с протестом по разным

 позициям,  в  первую  очередь,  наверное,  будет  идти  то, как,

 скажем, безнравственно используются бюджетные деньги и как у нас

 в  теневой  экономике  оседают те деньги, которые должны были бы

 пополнить    Государственный   бюджет,   естественно,   зарплату

 учителей, дотации шахтерам, льготы и т.д., и т.д.

      СВАТКОВ.  Я  вам дякую за запитання. Але можу сказати таке,

 що  в  минулому  році  абслютно  вся  переробка  проводилась  на

 давальницьких  умовах.  Як  спирту, так і вироблялась горілка на

 давальницьких  умовах.  Значить,  це  було  ухилення  від сплати

 акцизу,  від  сплати  інших податків. По регіонам таку цифру, це

 треба  робить детальний аналіз, скільки випущено плашок горілки,

 на  яких  умовах,  якими фірмами, скільки пішло за кордон. Але в

 цілому  по державі десь втрати склали близько 400 трильйонів, по

 державі в цілому за рік.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь. Питання з'ясоване, але я хотів би,

 Леонід  Борисовичу, щоб оцей зал істину знав не тільки ту, що ви

 кажете, считається, що це істина. Істина є і інша.

      Ви знаєте, коли держава не закладає в бюджет жодної копійки

 на  заготівлю  сировини,  жодної  копійки  на  модернізацію,  на

 переробку,  на  все  решту,  то  це  не враховується сьогодні. А

 враховується  тільки  факт,  тому що останні два місяці працював

 ваш  комітет на давальницький сировині, ви одержали прибуток. Ми

 побачим,  коли закладе в бюджет 100 чи 200 трильонів, а потім на

 модернізацію і т. д. Тоді побачим прибутки. Ви ж собівартість не

 врахували.  Ну,  це між іншим, щоб просто люди знали, тому що ви

 видали  таку цифру, як будто до нас ті, хто приймав, то були, як

 кажуть,  безпідставні. Я думаю, що ні. Надо просто об'єктивно це

 оцінить. А зараз Кияшко, будь ласка.

      КІЯШКО С.М., 108, Донецьк, Соціалистична партія України.

      Спасибо,   Александр   Николаевич.

      У меня 2 вопроса к уважаемому Леонид Борисовичу.

      Первый   -это   по   тому  перечню  постановлений  Кабинета

 Министров, по вопросам изготовления, торговли спиртом етиловым и

 так  далее, которые нарушают законодательство Украины. Вот у нас

 целый список этих постановлений. Ответьте, пожалуйста, насколько

 эти  постановления  нарушают  и  сколько  из  этого списка из 12

 постановлений  Кабинета  Министров  по  настоящему действительно

 нарушают законодательство  Украины.

      И  второй  вопрос в продолжение того, что сказал Моисеенко.

 Злоупотребление  с  акцизной маркой по Украине наблюдалось очень

 много  и  вы цифру эту говорили. О том, что бюджет не пополнился

 там  десятками   триллионов  карбованцев.

      Хотелось  бы  спросить:  возбуждено  ли  хоть  одно дело по

 злоупотреблению  вот  этими акцизными сборами, акцизными марками

 что  делает  министерство  в  этом направлении. Спасибо.

      СВАТКОВ Л.Б.  Якщо  говорити...  я  дякую вам за запитання.

 Якзщо  говорити  про  весь  цей  перелік,  то  я  скажу,  що оця

 постанова,  що  вноситься  повторно, та, що прийнято 2 постанови

 про  заходи щодо впровадження марок акцизного збору, ми це єсть,

 ну  можна  сказать  -це є й пряме порушення закону, потому що по

 закону передбачалось 1 січня, а ввели достроково.

      Це  є  порушення,  ми приблизили, але це я не вважаю, що це

 кримінальне порушення закону, це когось якось десь обідили. Якщо

 говорити  відносно  далі.  Ну от, наприклад, повтанова ь464 "Про

 заходи щодо посилення контролю за ввезенням підакцизних товарів,

 їх   переміщення".   Передбачалось   по   закону,  що  хто  ввіз

 підакцизний  товар, поставив вексиль, реалізував товар, потім по

 векселю  сплатив  акциз.  Але  сьогодні ввезли товар, роздали по

 кіоскамі  фірми  нема.  Акцизу  нема.  В  доході  в бюджеті нема

 коштів. Призупинили дію цих векселів. Але це ж не закон уже, це,

 ви  розумієте,  це  норми  роботи  і  як орган виконавчої влади,

 Кабінет  Міністрів, так само як ми перед цим розглядали в статті

 7.  Він  же  не  заборонив,  він  призупинив дію по прійомке від

 одних,  взяв  від держави сировину і, а тоді попросив вас внести

 зміни  і  доповнення. Я розумію, що от цим законом, що ми вносим

 повторно проекту ми приблизились трохи, це ми порушили, ми десь,

 якось  можливо,  ну,  вибачте  нас,  але  ж  ми все це робили на

 користь державі.

      Відносно  того,  що сказав Олександр Миколайович. Олександр

 Миколайович,  я  вдячний  за  ваше зауваження. Значить, сьогодні

 питання  вирішено  про сировину цього року і сировину наступного

 року повністю. За рахунок фінансування закупки фуражного зерна в

 повному  обсязі,  меляса  за  рахунок  тієї  бюджетної бюджетної

 позички,  які  сьогодні  ще  заводи  винні  і  потім  це дає нам

 розкрутку  і  сьогодні  внесений  проект.

      Я хотів би, щоб тут аграрники мене уважно послухали, проект

 до  Кабінету  Міністрів  на  те, що заводи наші отримають статус

 заготовача,  і вони на пряму будуть вам проплачувати прямо кошти

 на  закупку  чи  зерна  фуражного  і  все  це буде йти в рахунок

 державного контракту вам на спеціальний рахунок.

      Сьогодні  всі  заводи  по  мелясі  уже укладають договора з

 сільгоспідприємствами і сьогодні вже навіть авансують, щоб можна

 було  за  ці  кошти розпочать збирання цукрових буряків, наперед

 проплачують.  Я  дуже  прошу  вас  підтримати  дії уряду в цьому

 плані. Якщо ми десь щось порушили, я розумію, але постанова дуже

 сердита, яка внесена комісією і все-таки вона, ніхто тут зухвало

 не   діяв,   щоб   когось   обідить  товаровиробника  чи  нашого

 громадянина.  Сьогодні потрібно соціально захистити пенсіонерів,

 вчителів,  всю  соціальну  сферу для цього потрібні кошти і уряд

 над цим працює.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипчук і завершуєм.

      ПИЛИПЧУК В.М.

      Ви  знаєте, ніякою доцільністю не можна оправдать порушення

 законів,  просто  вчасно  треба  вносить законопроекти і змінить

 закони, тому що багато знайдеться і підприємців, які скажуть, що

 я  робив  на  користь державі, але я тут порушив закон. Через...

 якщо  ми,  Верховна  Рада поважаєм себе, то ми не приймаєм ваших

 пояснень доцільності. А є... якщо ми хочем, щоб і Верховна Рада,

 і наші громадяни,  бізнесмени були законопослушними, то ніхто не

 повинен  порушувать закон, в тому числі і Кабінет Міністрів. І я

 проголосую  за цю постанову, хоча в одному випдаку -якщо не буде

 введення заднім числом.

      Що  ви  пропонуєте?  З  1 вересня ввести. Ну де це бачено?!

 Коли   ми   покінчим   цю  практику?  Верховна  Рада  від  цього

 авторитету...   не   підіймається   авторитет   Верховної  Ради.

 Віднесіть  термін  на майбутнє. День, два -скільки вам треба -чи

 місяць,  скільки  треба для виробників, але не проголосуєм ми за

 введення   заднім   числом,   бо  ми  губим  свій  авторитет  як

 законодавчий  орган  -ми  теж  порушуєм цим самим закон, ми даєм

 негідний приклад для наших громадян і бізнесменів.

      СВАТКОВ Л. Б. Я вдячний за це зауваження. Давайте приймем з

 15  вересня.  Сьогодні  12,  давайте  приймем з 15-го... Давайте

 поправку  внесіть  таку  -з 15-го, ми будем працювати. Я не буду

 заперечувати, але я хочу сказати: воно введено, воно працює, дає

 результат. І друге я хочу сказати...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      І  друге  хочу  сказати. Шановні народні депутати, жоден...

 жодна  фірма,  яка  з  нами працювали і жодний бізнесмен, який з

 нами   працював,  здав  на  переробку  (тут  задавали  питання),

 знаходиться його сировина, проведена інвентарізація, розроблений

 механізм,  доведений  до  кожного:  як  спрацювати,  пріоритетно

 продати.   Ми  повинні  ж  йти  до  цивілізованого  якогось,  не

 міняти... Ви купили, продали - все як... як ці норми!..

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

      СВАТКОВ Л.Б. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить, шановні колеги, співдоповідач просить

 12 хвилин. У нас часу - хвилина буквально залишилася.

      Ну,  оголошується  перерва  на  півгодини,  а після перерви

 продовжим. Будь ласка.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я прошу зайняти місця, будем

 продовжувати  роботу  і  запросіть,  будь  ласка, людей до залу.

 Сокерчак  Вячеслав  Михайлович, член Комісії -питань фінансів та

 банківської діяльності, співдоповідач...

      Людей  запрошуйте до залу. Будь ласка.

      СОКЕРЧАК В.М.

      Шановні  народні  депутати, як вам уже відомо з попередньої

 доповіді  голови Держхачпрому Сватка Кабінет Міністрів звернувся

 до Верховної Ради з проханням позачергово розглянути поданий ним

 проект  постанови  Верховної  Ради  України Про внесення змін до

 пункту  1  Постанови Верховної Ради України від 15 вересня 1995

 року  "Про  порядок  введення в дію Закону України "Про акцизний

 збір  на  алкогольні  напої  та  тютюнові  вироби"   з тим , щоб

 запроводити маркування алкогольних напоїв, вироблених в Україні,

 з  змістом  спирту  більш,  як  8,  5  відсотка  з  1 вересня, а

 тютюнових виробів власного виробництва з 1 жовтня цього року.

      На  жаль,  доповідач  сказав,  що проект постанови Кабінету

 Міністрів   не   розданий  депутатам,  а  я  хочу  уточнити: він

 зареєстрований  під  номером 2484 і розданий, значить, 2 серпня

 1996  року  і  розданий депутатам буквально в 1-й день, значить,

 роботи  сесії.  Так  що  він повинен бути на руках в депутатів і

 вони мають  можливість ознайомитись  із  цим  проектом.

      Комісія  Верховної  Ради  України  на  своєму  засіданні  4

 вересня  1996  року  ролзглянула цей проект постанови і пропонує

 парламенту  відхилити  його,  як недостатньо обгрунтований.

      Таке  рішення  Комісії  базується на аналізі стану справ по

 запровадженню  марок  акцизного  збору  на  вітчизняні виноробні

 тютюнові  підприємства,  а  також  на  досвіді введення акцизних

 марок  на імпортні алкогольні напої і особливо імпортні тютюнові

 вироби.

      Торгівля  цим  товаром  без  акцизних марок, в тому числі з

 рук,  н  абула  такого  широкого розмаху, що стає очевидним факт

 наявності не проблем з марками акцизного збору, а в налагодженні

 дійової  повсякденної  роботи  по  реалізації і контролю діючого

 законодавства.  А  якщо  конкретніше,  то потрібно на державному

 рівні  боротись з нелегальним ввозом імпортних сигарет без марок

 акцизного  збору, які сьогодні заполонили і ринки, і переходи, і

 вулиці.

      Крім  того,  Верховна Рада України протягом останнього року

 ініціативи виконавчих органів влади вже тричі розглядала питання

 про  терміни  впровадження  марок  акцизного збору, і всього два

 місяці  тому 11 липня 1996 року прийняла Постанову, в якій чітко

 визначила  свою  позицію  в цьому  питанні.

      Тобто,   ми   погодились  з  тим,  з  пропозицією  Кабінету

 міністрів,  ле  тільки  в  тому,  щоб  з  1  вересня запровадити

 маркуваня алкогольних напоїв власного виробництва змістом спурту

 етилового  більше  як  25%, які і дають 90% надходжень акцизу до

 бюджету  від алкогольних напоїв. Ця Постанова від 11 липня в вас

 теж є на  руках в  довідковому  матеріалі.

      В той же час Верховна Рада України не підтримала пропозицію

 Кабінету   Міністрів   щодо  скорочення  термінів  зарповадження

 акцизних  марок  на  вина,  в  тому числі й шампанські, тютюнові

 вибори,  не тому, що ми проти намірів Уряду вишукати резерви для

 поповнення  бюджету, а тому що більшість вітчизняних підприємств

 по  випуску  вин,  сигарет  поки  що технічно не підготовлені до

 наклеювання  марок  з  1  вересня  чи  з  1 жовтня, як наполягає

 Кабінет  Міністрів. А готуються до цього нововведення відповідно

 до  Постанови  Верховної Ради Україн почати маркування з 1 січня

 1997  року.

      Комісія  має  об'єктивну інформацію про технічну готовність

 підприємств,  об'єднань,  фабрик,  цього  важливого  заходу,  як

 кажуть, з перших рук, тому що ми двічі запрошували керівників на

 наради  і розібрались  в цій  справі.

      Тому  комісія, як вже було сказано, запропонувала в першому

 пункті   проекту  постанови  відхилити  внесений  Урядом  проект

 постанови, як недостатньо обгрунтований. І на цьому можна було б

 поставити крапку. В підтвердження цих слів і висновки комісії  я

 хотів  би,  щоб  депутати  Верховної Ради ознайомились з листом,

 який  ми  отримали,  буквально, ось 10 вересня від Укртютюна. Де

 написано таке:

      "Кабінет  Міністрів постановою від 19 серпня 1996 року ь978

 про  заходи щодо запровадження марок акцізного збору на тютюнові

 вироби   відтчизняного   виробництва    відмінив  дію  постанови

 Верховної  Ради  України  про  порядок введення в дію Закону про

 акцизний  збір  на  алкогольні напої та тютюнові вироби стосовно

 порядку застосування  марок акизного збору з 1 січня 1997  року.

      Керівництво  асоціації  Укртютюн  неодноразово  доводило до

 відома   Уряду  України  про  відсутність  коштів  на  придбання

 апаратів  для  наклеювання  акцизних  марок. В даний час 5 із 11

 підприємств  не  готові  до випуску продукції з акцизною маркою.

 При потребі 48 маркувальних апаратів ними придбано лише 14 штук.

      Крім   того   на   складах   підприємств  тютюнової  галузі

 накопичилось  625  вагонів  готової  продукції  для  наклеювання

 вручну  (Вслухайтесь,  шановні  депутати) акцизних марок, на які

 необхідно  22-25  робочих  днів  з повною зупинкою обладнання по

 виробництву  тютюнових  виробів. Від цього бюджет втратить понад

 11,5 тисяч гривень.

      Необхідно   зазнати,  що  введення  маркування  вітчизняної

 продукції не дасть додаткових надходжень до бюджету. Враховуючи,

 що на багатьох підприємствах відсутнє обладнання для наклеювання

 акцизних  марок, і  його  поставка по налагодженню роботи требує

 значного часу, просимо зупинити дію постанови Кабінету Міністрів

 України від 19 серпня 1996 року ь978".

      Ось, шановні колеги, це інформація, яка являється   істиною

 і  все те,  що було сказано попереднім доповідачем, я вважаю, що

 воно  було не зовсім точне.

      Але,  пам'ятаючи  про  те, що ще... що в пункті 2 постанови

 Верховної  Ради  України  від  11  липня  ми  зробили  запис. Ви

 пам'ятаєте,   ми   проголосували  за  цей  запис,  значить,  278

 депутатів  11  липня  відмітити,  що  Кабінет  Міністрів України

 продовжує  приймати  нормативні  акти,  які  суперечать  діючому

 законодавству, запропонувати Кабінету Міністрів негайно привести

 у   відповідність   з  чинними  законодавчими  актами  постанови

 Кабінету Міністрів від 20 червня ь665, 666. Три постанови і одне

 розпорядження.

      Ми  проаналізували:  які ж висновки зробив Уряд, значить, і

 зрозуміли, що  ніяких.

      Аналіз  постанов,  які суперечать податковому законодавству

 показує,  що Уряд і його структури займаються постановотворчістю

 з  елементами  правового  негілізму. І я вважаю, що якраз це дає

 тіньовим  кримінальним  структурам,  значить, накопичувати зараз

 капітал.  Тому  що получається нерозбериха: діє Закон і в той же

 час діє постанова, яка  намагається перекреслити дію  закону.

      Но   самий   головний...   значить,  самої  головної  шкоди

 завдається  якраз тим, що зарубіжні фірми -інвестори, які в нас,

 сьогодні   (ви   знаєте,   що   працює   6  тютюнових  фабрик  з

 інвестиціями)   вважають,  що  ніякої  правової  держави  ми  не

 будуємо,   а   що  як  і  раніше,  так  і  зараз,  говорячи  про

 законодавство стабільне, ми його перекреслюєм постановами уряду,

 які  нижчі,  ніж  закон  України.  І  в  той же час зобов'язуємо

 виконавців  через  інспекції  -податкові  інспекції  -на  місцях

 стягувати за цей час, значить, за це штрафи.

      Я  хотів  би, що народні депутати зрозуміли -чому Комісія з

 питань фінансів і банківської діяльності не тільки вважає, що не

 можна   першим   пунктом   підтвердити  запропоновану  постанову

 Кабінету  Міністрів,  але  і  вирішила  все-таки  проаналізувати

 постанову  у  вас є на руках аналіз цих постанов, які суперечать

 податковому  законодавству.

      І,  для  приклада,  хотів би просто вам зробити малесенький

 коротенький аналіз постанов Кабінету Міністрів. Ви знаєте, я вже

 говорив  про  те,  що  тільки  11  липня  Верховна  Рада України

 погодилась  із  пропозицією  Кабінету  Міністрів про те, щоб з 1

 вересня  запровадити  маркування  алкогольних  напоїв з міцкістю

 більше 20 процентів, відсотків спирту.

      Але Кабінет Міністрів 20 червня уже видав таку постанову, і

 ми,  таким  чином,  підтримали  Кабінет Міністрів. Ми думали, що

 приймаючи  отой  другий  пункт постанови, Кабінет Міністрів все-

 таки  зробить  висновки  і  буде  подавати  пропозиції про зміну

 законів,  а  потім  вводити  ту  чи іншу постанову, через закони

 проводити свою політику , податкову політику.

      Але, на жаль, цього не сталося, і через це ось 30 липня, не

 дивлячись  на  те, що Верховна Рада прийняла відповідне рішення,

 приймається   таке:   про  доповнення  пункту,  значить,  першої

 Кабінету  Міністрів від 20 червня, де написано, щоб пункт перший

 постанови  Кабінету  Міністрів  20  червня  про  заходи  і т. д.

 доповнити  словами:  "Із  вмістом етилового спирту більш, як 8 з

 половиною  відсотків". А це означає, що ми вивчили і пропонували

 на  вина пока що і шампанські не наклеювати марки, тому що немає

 готових  підприємств  і  нема  достаньо  ліній.  І  в мене є теж

 підтвердження  із  місць  про  це.  А Кабінет Міністрів все-таки

 всупереч  закону приймає свої рішення. Я вважаю, що це не зовсім

 солідна постановка , позиція Кабінету Міністрів.

      Якщо аналізувати далі, то постанова... Між іншим, в ті

 запропонованій  постанові не йшлось зовсім про тютюн. Але ось 19

 серпня,  не  дивлячись  на  те,  що  ми  залишили введення марок

 акцизного збору на тютюн із 1 січня 1997 року, Кабінет Міністрів

 приймає  таку  постанову  ь  978  від 19 серпня "Про заходи щодо

 запровадження   марок   акцизного   збору   на  тютюнові  вироби

 вітчизняного виробництва.

      І  написано,  от  послухайте  перший  пункт цієї постанови,

 може,   в   вас   її   немає  на  руках:  "Попередити  суб'єктів

 підприємницької  діяльності,  що  з  1 жовтня 1996 року тютюнові

 вироби  вітчизняного виробництва, які виробляються, зберігаються

 та   транспортуються   чи  реалізуються  без  обклеювання  марки

 акцизного  збору,  крім  тих,  що  експортуються  за межі митних

 кордонів України, підлягають конфіскації або знищенню відповідно

 до законодавства".

      Значить,   першою   частиною   законодавство   розрушується

 повністю,    а    другою    будуть    конфіскації   відповідного

 законодавства.

      Я вважаю, що, ну треба ж в кінці кінців якось мати і повагу

 законодавчого органу, якщо ми вже один раз розглянули і все-таки

 залишили термін Верховної Ради в силі, і за це проголосувало 278

 чоловік, то я думаю, що все-таки треба було б Кабінету Міністрів

 зважити на цю обставину.

      Є  інші пропозиції, через те, шановні товариші депутати, це

 тут  дуже  багато  таких  пропозицій,  я ось не можу зрозуміти і

 такої  постановки  питання  постанова номер 963, де написано про

 те,  що про заходи щодо посилення контролю за ввезення в Україну

 алкогольних   наопїв,   де  написано,  що  зазначені  кошти  від

 вилучення  при  перевезенні повинні бути зараховані на депозитні

 рахунки  митниць  за місцем реєстрації суб'єктів підприємницької

 діяльності.  А  чому  не  на  державний  бюджет,  не  на рахунок

 державного  бюджету,  а  на  митниць?  Так що ми тоді робимо? Ми

 збираємо до бюджету чи роздаєм з бюджету?

      І  через те, я вважаю, що деякі депутати і депутат Шейко, і

 депутат  Пилипчук  в  своїх виступах по попередньому закону дуже

 вірно  сказав,  що в кінці кінців треба ж наводити порядок, якщо

 ми  хочимо, щоб закони виконувалися і постанови виконувалися, то

 треба щоб вони відповідали одне іншій.

      В зв'язку з тим я хотів би вам привести і деякі листи, тому

 що  ж  це  не  голословно,  ось  у  мене є ціла пачка листів, де

 написано  чітко,  що  в  зв'язку  з  тим,  що постанова Кабінету

 Міністрів,  а  це  лист  від  агропромислової  фірми  "Серпо"  з

 Херсону,   пишуть:  в  зв'язку  з  тим,  що  постанова  Кабінету

 Міністрів  України  номер 852 від 30 липня про доповнення пункту

 першого  постанови  Кабінету Міністрів і так дальше пишеться, що

 воно  суперечить постанові від 1 липня 96 року, де визначається,

 що  обкладається,  де  марка  наклеюється  чи  з  8  з половиною

 відсотки, значить, вмісту спирту чи з 25, то написано: в зв'язку

 з тим, що ці суперечності хибно впливають на нашу працю, просимо

 повідомити що насамперед виконувати виробникам -закон України чи

 постанову  Кабінету  Міністрів?  З  повагою генеральний директор

 Богданов. Лист великий, я не хочу його читати повністю.

      Республіканський   Кримський,   значить,   рада  профспілок

 "Єдність"  те  ж  написала  що  по  винам  робиться.  Та  ж сама

 ситуація -"Філіп Моріс", "Дункан" ось ці листи. Ось уже виступав

 депутат Шейко, його лист, який торкається як раз і цього закону,

 який  я  сьогодні  співдоповідаю.  Висновок  нашого Секретаріату

 Науково-експертного  відділу з поданого проекту свідчить про те,

 що  Юридичний відділ вважає за неможливе приймати заднім числом,

 оскільки  ви  самі  розумієте,  що  сьогодні  вже  12,  значить,

 серпня...  то  єсть  12  вересня, а Кабінет Міністрів пропонував

 ввести з 1 вересня -вище 8, 5% алкогольні напої, -то це означає,

 що  якщо  ми  сьогодні проголосуєм, ми підтримаєм про те, що з 1

 вересня, заднім числом вводити. Через те Юридичний відділ вважає

 неможливим таку постановку питання.

      Комісія    вирішила:    з   метою   ліквідації   зазначених

 правопорушень  і  недопущення  подібного в майбутньому, значить,

 включити  в  цю  постанову крім 1-го пункту і інший пункт такого

 змісту:  "Вважати  неприпустими  прийняття  в травні-серпні 1996

 року Кабінетом Міністрів України постанов з питань виробництва і

 торгівлі  спиртом  етиловим,  алкогольними напоями та тютюновими

 виробами,  які  свідомо  порушують  закони  України  (а  перелік

 додається,  шановні  депутати,  і  він  у  вас є -там ми привели

 всього-навсього  привели  по  13,  значить,  постановам Кабінету

 Міністрів,  но  їх значно бітльше). Відміттити, що більшість цих

 постанов всупереч застереженням і вимогам діяти в рамках закону,

 викладеними в постанові Верховної Ради від 11 липня 1996 року, і

 мають  розцінюватись  як  виклик  принципу  верховенства  права,

 зазначеному  в Конституції України. Звернутися (третій пункт)...

 звернутися  до Президента україни, Кучми як гаранта дотримання в

 Україні  Конституції  і  законів  з  проханням невідкладно вжити

 заходи   по   проведенню   зазначених   вище  постанов  уряду  у

 відповідність  з  чинним  законодаством,  або  скасувати  їх.  А

 посадових  осіб,  які  зухвало  ігнорують  чинне  законодавство,

 притягнути до відповідальності".

      І  наостанок  що  я  хотів би сказати, щановні депутати. Що

 отут   приводились  цифри  про  те,  що  вже  дали,  який  ефект

 запроваджені...  я не буду сперечатись із попереднім доповідачем

 з цього приводу, але у мене є статистичні дані, які говорять, що

 ці  цифри  зовсім  не  такі.  Чому? Тому, що за липень (ось дані

 Головної   податкової   інспекції)   за  липень  надійшло  не  7

 трильйонів  карбованців  за  дві  неділі,  як  було  сказано,  а

 надійшло  акцизного  збору  700  мільярдів  карбованців. Це ж...

 трильйони  і  мілярди -це різні! 7 трильйонів і 700 мільярдів! І

 якраз  акцизний  збір  у  цих  податках  складає 85%. Давайте ще

 прикинем  сюда  15%  -це буде 1 трильйон карбованців, но не 7! 1

 трильйон  за  місяць,  а  не  7 за 2 неделі. Я вважаю, що трреба

 підтримати  дії  уряду  в тому, що хочуть навести порядок, але я

 вважаю,  що  неможна  допускати  того, щоб цей порядок наводився

 всупереч  законів,  тому  що  ми створюємо такі інценденти, коли

 підприємства  для того, щоб відстояти своє законне право повинно

 звертаться   до   суду  і  керуваться  законом.  І  суд  повинен

 арбітражний   враховувати   закон,   а   не  постанову  Кабінету

 Міністрів. Для чого ця тягянина, коли ми можем законодавчо це все

 врегулювати.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      СОКЕРЧАК. У мене  все,  я  дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ............  Михайлович,  запитання будуть? Будь

 ласка,  запишіться.  Скільки  часу потрібно? 5 хвилин достатньо?

 Будь  ласка,  10 хвилин  виствте. Старовойтова, Чапюк.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Чапюк, будь ласка. .... Тоді  Матковський.

      ЧАПЮК.

      Значить, я повністю згоден з вашими висновками і з проектом

 постанови,  котрий  пропонує  комісія, але, будь ласка, все таки

 скажіть  хто  крім прем'єр-міністра в уряді винуватий в от такій

 вакханалії і  беззаконності, будь   ласка. Дякую.

      СОКЕРЧАК.  Дякую  за  запитання.  Ми  запрошували  на  нашу

 комісію,   був,   правда,   з   Кабінету  Міністрів  представник

 Укрхочопрому, значить, голова харчопрому, товариш Сватко і через

 те   ми  запитання  задавали.  Ну,  мабуть,  віце-прем'єр,  який

 веде...........  питає, тому  що  ми отримали   цієї відповіді.

      Розумієте,  давайте так логічно поміркуємо. Раніше при тому

 прем'єр-міністрів  по  цих  порушень  в........... законодавстві

 буле  менше. Зараз їх більше. Я нічого не хочу сказати про Павла

 Івановича,  треба  підтримувати всі інціативи в цьому плані, але

 треба і поважати  закони.

      Я вважаю, що  це, мабуть,  Прем'єр-міністра.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Матковський,  Немировський.

      МАТКОВСЬКИЙ.

      Шановний   доповідачу,  ви  правильно  наголосили  тут,  що

 правове  поле отими постановами Кабінету Міністрів порушені і не

 1-ю  постановою.  І  сьогодні  перед  нами стоїть завдання, яким

 чином  виправити  це.  Можливо, також постановою, а, можливо, на

 рівні  закону,  тому  що  Постанова не буде мати такої сили, щоб

 сьогодні все це зробити.

      Але  очевидним  є,  як  то кажуть, та ситуація, що завтра в

 залежності   від  того,  що  ми  приймемо,  будуть  сотні  справ

 арбітражного  судді  про  порушені права, які випливали з угод,

 які  вкладені   буквально    оце  річної   чи  якої  давності.

      Ваша  думка:  як нам зараз вийти з цієї ситуації, прийнявши

 Постанову  чи  інший нормативний акт, щоб навести у порядок і не

 допустити  дальше  вакханалії,  яка  назріває?

       Дякую.

      СОКЕРЧАК.     Дякую  за  запитання.

      Звичайно,  пропозиції  з  Кабінету  Міністрів були такі, що

 давайте ми, підтримайте нас і законодавчо врегулюйте це діло.

      Але  ми  так  зрозуміли, що якщо ми сьогодні не призупинимо

 цього,  то буде  таке  продовжуватись.

      Головне  не  те,  що ми сперечаємось чи не згоді з чимось з

 Кабінетом міністрів, головне те, що ми сьогодні заводимо в оману

 підприємства,  які повинні користуватись і Постановами Кабміну і

 законами.

      Тяк ось, я вважаю, що 3 пункт нашої Постанови пропонує все-

 таки  звернуться до Президента про відміну цих постанов Кабінету

 Міністрів, з другого боку, таку вже Постанову, як від 20 серпня,

 ми  провели через закон, через Постанову нашу  Верховної Ради 11

 липня   і вже  підтримали.

      Але  Кабінету  Міністрів  показалось  мало,  вони  захотіли

 більше.  Вважаю, що треба поставити законодавчу рамку. Я приведу

 вам  приклади,  коли  наші  підпримства,  особливо  в  тютюновій

 промисловості  не готові з 1 жовтня наклеювати марки. Особливого

 прибутку  це  не  дасть  до  бюджету, тому що це треба затратити

 бюджетні  кошти  на  друкування,  а  потім вилучити поповнення в

 бюджет  з  ....

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не  надо  популярно,  все  зрозуміло.

      Немировський,  Масенко.

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Уважаемый  Вячеслав  Михайлович, будьте добры, ваше мнение,

 Постановление   Кабинета   Министров   приводит   к   сокращению

 производства или его уселичению?

      И  еще  одно.  Выполнение  работ  вручную  по наклейке этих

 марок,  не  привело ли это к дополнительным расходам и повышению

 цен,  которое  мы  сегодня  наблюдаем?

      СОКЕРЧАК.  Володимир Лукич, я вже відповів на першу частину

 вашого   запитання.

      А  на  другу частину запитання, це ж і Укртютюн написав про

 те,  що  для  того,  щоб 625 вагонів готової продукції без марок

 акцизного  збору,  які  не  будуть  продані до 1 жовтня, якщо ми

 підтримаєм   Кабінет  Міністрів,  то  треба  20-25  днів  вручну

 наклеювати. А це ж не пляшка, що витягнув ящик, наклеїв зверха і

 все.  Це  треба  розк,  наклеїти,  а  згідно  з  положенням  про

 наклеювання марок, вони повинні бути під целованкою заклеєнні, а

 не  зверху.  Значить це буде сама настояща, значить, ну, я знаю,

 фікція в контролі за цим дєлом.

      Я  вважаю,  що  це будуть додаткові витрати. І ось Укртютюн

 говорить про ці витрати.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Масенко, Цушко.

      МАСЕНКО. Прошу передати слово Моісеєнко.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко, будь ласка.

      МОІСЕЄНКО.

      Моисеенко, фракция коммунистов Украины.

      Уважаемый  Вячеслав  Михайлович! Я полностью согласен с той

 оценкой,  которую вы, отвечая на вопрос, дали Правительству, его

 голове  нашему,  Лазаренко,  Премьер-министру. И согласен с тем,

 что у нас сегодня порядка пока не прибавляется, о чем говорит то

 пикетирование,  которое будет сегодня на Площади Независимости у

 памятника  Ленина,  и  23 октября у нас рабочие выйдут, выскажут

 протест  тому, что происходит в стране, лишения все и так далее.

      Я  хотел  задать  вопрос  в  каком  плане?  Вот  все-таки в

 комиссии  прорабатывался  экономический  эффект  от введения вот

 этих  арок?  Есть  у  нас  реальная  возможность  расчитывать на

 улучшение состояние с бюджетом и с дальнейшими выплатами?

      Спасибо.

      СОКЕРЧАК. На другу частину питання відповідаю. Звичайно, із

 доповілі  Леоніда  Григоровича є економічний ефект відповідний в

 зв'язку  з  тим, що маркується горілка і міцні алкогольні напої.

 Чому?  Тому  що,  ви  знаєте, якщо в вартості пляшки горілки 135

 тисяч  карбованців  складав  акциз,  а  пляшка продається за 140

 тисяч карбованців -це означає, що взагалі від цієї пляшки ніяких

 податків  не  знімають.  А  це  було  і  в  Одесі,  і в Києві де

 завгодно.  Зараз  горілка  подорожчала,  мабуть,  це  вводить  в

 русло.  Але  з  другого  боку, я бачу, що в магазинах зменшилась

 кількість вітчизняної горілки. І це теж факт сьогодні. І це ж не

 перший  тиждень вже.

      Я  вважаю,  що  потрібний контроль. Да, марки дадуть деякий

 ефект,  якщо  податкова  інспекція,  відповідні  органи, митниця

 будуть  боротися,  крім цього, крім нелегального випуску на наші

 підприємства  і  тим...  з тим, що нелегально ввозиться. Тому що

 шкода  від  нелегального ввоза значно більша, ніж від того, що в

 нас  випускається нелегально. У нас є можливість проконтролювати

 і  закони,  між  іншим,  які  сьогодні Цушко доповідав, і від 15

 вересня,  які  ми  в минулому році приймали. Є пункт 5, пункт 7,

 який  дає  можливість  контролювати.  На  жаль,  засоби контролю

 сьогодні не діють, дуже малоефективно діють.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Цушко. Філіпчук.

      ЦУШКО.

      Уважаемый  Вячеслав  Михайлович, после принятия Конституции

 фактически  в  Конституции  отрегулирован  вопрос, что Президент

 имеет  право  принять  до законодательства регилирование вопроса

 любого  принять  указ.  Если  бы это постановление правительства

 было  б  оформлено  указом -это было б, как вы считаете, законно

 или  нет?

      СОКЕРЧАК.  Василь  Петрович, в зв'язку з тим, що це питання

 вже урегульовано законом, це теж було б незаконним.

      Я сьогодні вдячний Президенту, що він цього не зробив.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Філіпчук. Сахань.

      ФІЛІПЧУК Г.Г.

      Прошу  передати  слово Манчуленку.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Безсмертний, будь ласка. Щось  я не  бачу.

      МАНЧУЛЕНКО.

      Георгій  Манчуленко,  435...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань, будь ласка.

      САХАНЬ.

      Шановний  доповідачу!  Виходячи з того, що дійсно дії уряду

 порушили закон і зрозуміло, що миритися з цим, мабуть, не можна,

 я  переконаний,  що ми повинні звернути, значить, увагу уряду на

 неприпустимість  дій.  Але,  в той же час, поряд з тими листами,

 які  ви  зачитали  від  товаровиробників,  можна було б зачитати

 набагато  більше  листів,  де  люди  ставлять  вимоги -виплатити

 заробітну  плату, виплатити пенсії і так далі, і так далі. То чи

 маємо  ми  право так, значить, відкидати, скажімо, і засуджувати

 дії  уряду  по  відносно того вишукування коштів для розв'язання

 найболючиших проблем сьогодення, які є в державі?

      СОКЕРЧАК.  Я хотів би, щоб мене зрозуміли. А хіба те, що ми

 пропонуємо  все  ввести  в рамки закону і закон уже діє, ми що -

 проти  того,  щоб  бюджет  поповнювати?  Ми  не  проти. Але ж ви

 знаєте,  що  поповнення бюджету йде за рахунок виробництва. Якщо

 буде  порядок  у  виробництві,  якщо  буде стабільна законодавча

 база,  якщо  буде  контроль  за  надходженням  не тільки з наших

 підприємств, а з-за кордону, то тоді буде й поповнення бюджету.

      Ну,  а  що  робити підприємцям сьогодні, які не знають, чим

 керуватися?  Постановою закон дає одні терміни, і вони вже давно

 прийняті:  рік  тому  назад закон прийнятий. Ось 15 вересня буде

 рік оцьому закону. А ми вже тричі переглядаємо терміни введення.

 І підприємства ще не готові.

      Я  розумію,  що, може, ті, як одеська фабрика, може не буть

 готова  і  з  1 січня. Але це вже проблема одеської фабрики. Але

 інші   фабрики   готуються  і  автомати  купляють,  треба  ще  ж

 відлагодити  автомати  і  т.  д.  Я вважаю, що треба триматись в

 рамках закону.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко, Манчуленко.

      СТЕПЕНКО  В. І. Шановний доповідачу, я підтримую вас в тому

 плані, що потрібно закон все-таки дотримуватись, але, ви знаєте,

 як  ці  закони  дотримувались,  і тим більше діяла Конституційна

 угода. І тут вини Верховної Ради, я вважаю, абсолютно немає і що

 комітет  шукав якісь шляхи, щоб поповнити бюджет. Це закономірно

 і це тільки потрібно підтримувать.

      Але в мене друге питання до вас особисто як до представника

 Комісії  з  питань  фінансів  і  банківської  системи. Чому сама

 комісія  не  стала  ініціатором  цих законів, цих поправок, коли

 вона  бачила, що це наносить ущерб, збиток нашому бюджету, що це

 порождає   ще   більше   мафіозні   різні  структури,  тобто  не

 вструтилась,  а  сьогодні виступає у ролі судді. Я вважаю, що це

 не  зовсім  правильно,  і  я  б  хотів почуть вашу думку з цього

 питання.

      Дякую.

      СОКЕРЧАК. Василь Іванович, якщо сьогодні комісія вважає, що

 треба  думку  Верховної  Ради,  яка  (отут  було  проголосовано,

 мабуть,  і  вами) поважати і Кабінету Міністрів, то, я думаю, що

 тут же нічого такого протиправного немає в цьому ділі.

      Якщо ми сьогодні говорим про те, що терміни, які запропонує

 Кабінет  Міністрів, протирічать закону, то треба було б Кабінету

 Міністрів  подати  спочатку  пропозиції  про  зміну термінів. Но

 треба вивчити реальну ситуацію на місця.

      А чому комісія не вивчила?! Комісія вивчила, я вам називаю:

 ось  тютюн...  І  в нас є два по змінам теж. Чому ми не вивчили?

 Вивчили, і я готов доповісти, якщо буде час для цього додатковий

 даний.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Манчуленко.

      МАНЧУЛЕНКО Г.М.

      (Георгій   Манчуленко,   435-ий   виборчий  округ,  фракція

 Народного Руху України)

      Шановний  співдоповідачу,  мене  цікавить  таке питання. Чи

 можна підробити акцизні марки?

      І  друге.  Безперечно,  що  така  ситуація,  яка склалася в

 протиріччях  між  постановою Верховної Ради і Кабінету Міністрів

 України  -це  є не нормально. А з другого боку, де знайти кошти,

 які  повинні  поступати  в  бюджет для того ж таки, щоб потім ці

 кошти виплачувати борги по зарплаті бюджетникам? Дякую.

      СОКЕРЧАК. Ну, ви самі розумієте, що сьогодні в вік прогресу

 немає  такого  чого  б  неможна було б підробити, в тому числі і

 марку  акцизного  збору, яка має значно менше елементів захисту,

 ніж  лолари,  але  й  долари  теж  підробляють.  Так  що ви самі

 розумієте - можна- і мабуть вже й підробляють.

      А  де вишукати кошти? Ну, звичайно вишукувати треба кошти і

 методом,  які  пропонує Кабінет Міністрів в рамках закону. Я про

 це вже говорив, я не хочу повторювати. Но давайте розберемся ось

 з  таким, сьогодні поки що маркування тютюнових виробів власного

 виробництва   не   проводиться,  воно  повинно  бути  згшідно  з

 постановою  Верховної  Ради  з  1  січня 97 року, але контроль і

 нормальні ставки акцизного збору, і ми обіцяли підприємствам, що

 це   буде   стабільність,   дали   можливість  все-таки  уже  на

 сьогоднішній   день   виконати   більше  чим  на  120  відсотків

 надходження   акцизу   від   тютюнової   промисловості  власного

 виробництва.  А  тепер  собі  уявіть  якби  ми  призупинили отой

 нелегальний  увіз  і  нащі  б  сигарети  користувалися б більшим

 попитолм  тоді ще, то що було б? Це були б більші надходження до

 бюджету  чи не більше? Я думаю, що більше було б. Так що ви самі

 розумієте,  можна  і  так  і  так, але все повинно бути в рамках

 закону,   якщо   ми  прийняли  Кнституцію  і  хочимо,  щоб  вона

 виконувалася, Конституція.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вячеслав  Михайлович,  спасибі,  сідайте, будь

 ласка.  Є  бажаючи  висловити свою думку з цього приводу? Є, да?

 Записано?  Висвітлить,  будь  ласка,  хто  записався  на виступ.

 Моцпан,  Степенко, Суслов, Олексєєнко, Араханський. Ну, Степенко

 вже виступав, я думаю, він не буде.

      Моцпан, за ним Суслов.

      МОЦПАН  146 Амбросиевский...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу по 3 хвилини, це в нас займе 12 хвилин,

 будь ласка.

      МОЦПАН.  146  Амбросиевский  избирательный  округ,  фракция

 социалистов.

      Уважаемый    Александр   Николаевич,   уважаемые   коллеги.

      Выступление   Василия  Михайловича  Сокерчака  убедиительно

 свидетельствует  о  том,  что  наш  исполнительный  высший орган

 власти,   центральное  правительство  в  принятии  постановлений

 вышло,  скажем  так,  за  законодательное  правово поле. С одной

 стороны.

      Но,  с  другой  стороны,  нельзя  не признать, что принятие

 постановления  от  30  июля  1996  года,  когда мы с вами были в

 отпуске,  безусловно,  было  направлено  на  пополнение доходной

 части бюджета. Конечно, правыльно звучало предложение о том, что

 с  таким  же...  с  таким...  решением  мог  выйти  и Президент,

 подписав  соответствующий  указ.  потом, с выходом нас на роботу

 после  каникул,  был  бы утвержден. И тем не менее, давайте все-

 таки  посмотрим  на  реальности.  Они  звучали  здесь в вопросах

 коллег   докладчикам.  Что  все-таки  это  -факт  положительный.

 Введение   акциозной   марки   обеспечивает   (как   отмечено  в

 пояснительной записке) в какой-то мере навести порядок с уплатой

 налогов.  Я  цитирую  дословно:  "Це  в  значній  мірі позбавить

 можливості   недобросовісних   товаровиробників   і   імпортерів

 ухилятись  від  сплати  податків, в тому числі акцизного збору".

 Безусловно,  полного  порядка  в  этой  вопросе  нет.  Как и нет

 порядка в завозе импортных алкогольных и табачных изделий -здесь

 мы  имеем  дело  со  сплошной  контрабандой. Но это -первые шаги

 правительства! Мы должны поддержать.

      Поэтому мое предложение следующее, уважаемые коллеги. У нас

 2 проект постановления Верховного Совета. Тот, который предложил

 Кабинет Министров, за подписью главы правительства, Лазаренко по

 постановлению  Верховного  Совета  Украины  от  15 сентября 1995

 года.  И проект постановления по этому же документу, но Комиссии

 по вопросам финансов и банковской деятельности.

      Уважаемые  коллеги,  исходя  из,  как говорится, требований

 жизни и сложившихся реальностей, я считаю, что нам нужно принять

 проект  постановления Верховного Совета в редакции, предложенной

 Кабинетом  Министров,  но  ввести  туда следующий пункт, который

 можно  было  дать  в  известной  редакции  от комиссии. Цитирую:

 "Звернутися  до Президента україни Кучим як гаранта дотримання в

 Україні  Конституції  і законів з прохання забезпечити прийняття

 постанов уряду згідно з діючим законодавством".

      Ну,  скажем  так, мы признаем факт нарушения правительством

 действующего  законодательства.  Обращаем  внимание Президента и

 надеемся,  что  впредь  подобных  коллизий возникать не будет. А

 главное  мы поддерживаем действие правительства, направленные на

 увеличение поступлений в доходную часть бюджета.

      Я  думаю  тут  нас  в этот отношении агитировать каждого не

 нужно.

      Спасибо за  внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Суслов, за ним Олексєєнко.

      СУСЛОВ.

      Уважаемые    неародные    депутаты,   Верховный   Совет   и

 правительство  едины в своих поисках путей пополнения бюджета. Я

 хочу напомнить, что ровоно год назад Верховна Рада приняла Закон

 "Про акцизный сбор с табачных и алкогольных изделий" и в течение

 года  мы  приняли  целый  пакет законодательных актов, которые и

 служат   сегодня  основой  для  увеличения  доходов  бюджета  от

 подакцизных товаров.

      Впрос, который сегодня обсуждается, несколько другой. В том

 числе   это   впрос   о   том   имеет  ли  право  правительство,

 руководствуясь   безусловно   благородными   целями   пополнения

 бюджета  нарушать  законы  и к каким последствиям такая практика

 приведет,  если  Верховный  Совет  в  той или иной форме с такой

 практикой огласится?

      Значит,   суть  вопроса,  действительно,  очень  проста.  Я

 напоминаю,   что  11  июля  Верховный  Совет  рассмотрел  проект

 постановления,   поданного   правительством,   и   согласился  с

 досрочным  вводом  марок  акцизного сбора на крепкие алкогольные

 напитки крепостью  свыше 25 процентов.

      Ранее,  как известно, Верховный Совет установил, что в этом

 году  вводятся  марки на импорт,с 1 января 1997 должны были быть

 введены  марки  на  все  алкогольные  напитки и табачные изделия

 отечественного  производства.

      Так  вот,  после  того,  как  11 июля Верховный Совет такое

 решение пинял, правительство издало постанову, в которой вопреки

 решению  Верховного  Совета ввело досрочно акцизную марку на все

 алкогольные  напитки  и  предписало  ввести марку с 1 октября на

 табачные  изделия.

      То  есть,  тот  случай,  когда  нет  никаких  сомнений, что

 правительство  действовало  сознательно, нарушая законодательные

 акты  Верховного  Совета, или, как нам сказал один представитель

 Правительства  на  Комиссии:  Правительство руководствовалось не

 законом,  а  интересами  государства.  Вот  над этим тезисом нам

 полезно  всем задуматься. Вы не случайно дали достаточно большой

 список постановлений, в котороом Правительство руководствовалось

 не законом, а интересами государства, как они считают.

      Кстати, то, что эти постановления нарушают-таки действующее

 законодательство,  это  подтверджено  и экспертизой юридического

 отдела  Верховного Совета.

      Так  сот,  если  такая  практика  будет в той или иной мере

 здесь  признаваться  под  предлогом интересов государства, то мы

 зайдем  очнь  далеко,  это  будет  и  нарушение  Конституции,  и

 разрушение  правового  поля,  и  это  приведет  к крайне тяжелым

 последствиям,  и  история  нас  все-таки  должна  здесь кое-чему

 учить.

      Что  же касается того, почему мы не согласились с переносом

 срока,  да подумайте сегодня: предлагается нам задним числом с 1

 сентября  ввести  марку. Все равно, если мы даже примем, что она

 вводится  с 1 сентября, по Конституции эта норма с 1 сентября не

 вступит.

      Значит,  получается,  по  Конституции  на сегодня действует

 норма, что эта марка на алкогольные напитки крепостью менее 25%,

 она  все  равно н е  введена.

      Значит,  как  бы  мы  не  принимали  задним  числом те, кто

 пострадал от этой меры, все равно имеют право обращаться в суды,

 и суды, конечно, решат в пользу тех, кто пострадал от незаконных

 решений  Правительства.

      Так  в  том-то  и  суть  дела, что нельзя принимать вначале

 постановление  Правительства  даже  самое лучшее, потом пытаться

 его узаконить. Потому что даже если мы хотим пойти навстречу, по

 срокам  эти  решения  не совпадут, и решения Правительства будут

 незаконны, и Правительство будет проигрывать судебные процессы.

      Что  же  касается  введения  досрочного  марки  на табачные

 изделия.  Сегодня  12  сентября,  большинство  табачных фабрик у

 нас -это фабрики с большими иностранными инвестициями. Они к нам

 обратились    и    информировали,    что   они   руководствуются

 законодательством   действуюцим.   Пришел   представитель  такой

 фабрики  и  сказал:"Я не понимаю, как может Правительство издать

 постановление  о том, что моя собственность, моя продукция будет

 конфисковываться  с  1  октября, если я выполняю все законы, где

 записано, что эту марку должен клеить с 1 января".

      Мы  можем  сейчас  поменять  срок.  Но смотрите, остается 2

 недели  до  1 октября. У людей есть определенная программа ввода

 этих  автоматов.  Есть бизнеспланы и прочее. Как будет выглядеть

 Верховный  Совет,  который  за  3  месяца  до наступления  срока

 начинает  хаотически  менять эти сроки, заставляя что-то вводить

 досрочно и, как вам уже говорили, возникает проблема в том числе

 с  продукцией, которая на сегодня выпускается без марпок. Она до

 это срока не будет реализована и уже выпущена.

      То   есть,  нет  никакой  необходимости  Верховному  Совету

 пытаться   подлаживаться   и   узаканивать  незаконные  действия

 Правительства.   Я   еще   раз  подчеркну,  что  мы  работаем  с

 Правительством  вместе  и находим взаимопонимание, и если только

 мы  найдем  взаимопонимание  в  главном в том, что все мы должны

 руководствоваться   законами  и  выполнение  закона  как  раз  и

 соответствует  интересам  государства,  вот  тогда  мы  добкемся

 реального успеха.

      Поэтому  комиссия  и  предложила  в  постановлении пункт, в

 котором  таки  и  предлагает  обратиться  к Президенту Украины с

 предложением  привлечь  к  ответственности  тех должностных лиц,

 которые  сознательно готовят решения противоречащие действующему

 законодательству.    Надо   стремиться    к   повышению   уровня

 правительственного     аппарата,     любой     чиновник   должен

 руководствоваться законом и уважать закон.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати! Я закликаю всіх до необхідності

 дотримання регламенту, а маю зараз приємність повідомити вас про

 те,  що  в  дипломатичній ложі сьогодні присутні гості Верховної

 Ради   України   делегація  Комітету  у  закордонних  справах  і

 коституційних   питаннях................   Норвегії  на чолі  із

 його Головою паном Блакенборгом.

      ( О п л е с к и )

      Хочу  особливо  наголосити,  що  в  складі  цієї  делегації

 знаходиться керівник парламенту Норвегії пані Грьонда.

      ( О п л е с к и )

      Я  хотів  би  від  вашого  імені, від імені Верховної Ради,

 побажати  успіху  делегації  в  розв'язанні тих питань, які вони

 поставили перед собою на час перебування в Україні і процвітання

 і миру державі Норвегії.

      ( О п л е с к и )

      Слово  має  депутат Олексєєнко.

      ОЛЕКСЄЄНКО В. К.

      151  Маринский  избирательный  округ,  Олексеенко.

      Шановні  колеги!  Шановна  колегія!  Ми сьогодні розглядаєм

 дуже  важливе питання і мені дуже прикро, коли всі кричать: "Все

 ясно, давайте приймать рішення і все".

      Те,  що  рішення і то, що уряд пішов на ці... на це діло, і

 те, що должно буть оці всі справи під державним контролем -ніхто

 не  заперечує  з  нас.  Але ж ми сьогодня другий співдоповідь із

 наших  комісій  доповідає,  що  це  є  порушення  закону.  Це  є

 порушення.

      Так  коли  край буде цим порушенням? Колега спрашує, Чапюк:

 "А  хто  винен  із  Кабінету  Міністрів?" А я вам скажу: готовив

 комітет   Харчопрому  перший  закон.  Там  єсть  віза  Сваткова.

 Готовила ці постанови. Там тоже єсть віза Сваткова. І я не знаю,

 з  якою  неповагою  Сватков сьогодні прийшов сюда на цю трибуну,

 щоб  переконати  нас  в  тому,  що ті всі закони і постанови, що

 прийняті  Кабінетом  Міністрів,  вони не суперечать ніяким нашим

 законам.

      Давайте ж будем в кінці кінців, як то кажуть, покласти край

 цій  справі.  Ви  ж дивіться, що робиться. Прийняли постанови, а

 тепер  на  місцях,  что делается? Той спирт, що був перероблений

 місяць   тому,  але  був  не  забраний,  уже  начинає  податкова

 інспекція  перераховувать  по  новій  податки,  виходячи з нових

 постанов.  На якій підставі? Це що, це є викручування рук, чи що

 це?

      Точно так же сьогодні прийняли хліб. А ставили ті, особенно

 южні  господарства,  що  осталися  без  фуражного зерна. Но його

 забрали на спирт. Да, це потрібно державі. Ну, так ви ж до цього

 часу ще не розрахувалися! А коли ж це буде положено цьому край?

      І  сьогодні,  розглядали  попереднє  питання за Бразилію. Я

 задав  питання,  а  що ж будем оттуда, чим будем торгувать з тою

 державою? Перевели на шутку. А є така інформація, ну, я хотів би

 її  почуть  із  перший  уст,  які  будуть.  Оказивається,  наше

 вівчарство  загубили,  а  шерсь будем ввозить з Бразилії. Так до

 яких пір ми не будем поважати друг друга?

      Тому  я  рахую, що сьогодні надо прийняти ту постанову, яка

 подана від комісії, і просить урядові структури, що таких більше

 постанов щоб нам сюди засилали.

      І  останнє,  Олександре  Олександровичу.  Є у нас в рішенні

 Верховної  Ради,  і я добре пам'ятаю, іще минулого скликання, що

 кожний  новий закон, який подається у Верховну Раду, обов'язково

 повинні бути розрахунки.

      Сьогодні  Сватков хоче всіх нас покорить тим, що за неділю,

 бачите, гроші. А ви що, раніше не считали тих грошей? Виж раніше

 їх  тоже считали! Так чому ви раніше в розрахунках не казали, що

 ми тут втрачаєм, давайте ми приймемо так ілі так. А тепер заднім

 числом ми всі мудрі.

      Я  прошу,  Олександре  Олександровичу,  і  це надо щоб була

 вимога до Секретаріата що нема у законі ілі у проекті змін яких-

 то  додаткових  розрахунків:  що це буде в бюджет, що це буде на

 виплату пенсій, на зарплату, не надо сюди його взагалі приймати.

 Це,  як  кажуть,  не  надо  бросать  нам його суди щоб потім нас

 звинувачували і Президент, і прем'єр що ми затягуємо розгляд цих

 питань,  а  ми  до  цього закону повертаємось третій раз, а його

 можна було решіть один раз.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую. Я не зупиняв виступаючого, оскільки ще один

 записаний  тільки,  так  же? Анатолій Варфоломійович Раханський,

 будь   ласка.  Треба  звернуть  увгу  на  те,  що  ці  нормативі

 безперечно  важливі  дуже,  але  вони впливатимуть на формування

 бюджету   наступного  року,  наступного  року  і  ми,  тобто  це

 законодавство   і   наша   постанова   не  заперечує  можливості

 формування бюджету, доходної його частини. Будь ласка.

      РАХАНСЬКИЙ А.В.  30 виборчий округ, Євпаторія.

      Шановні  колеги,  любе  подання  урядом змін до законів при

 тому  через  такий  короткий  період говорить про те, що проекти

 законів  готуються  не  зовсім  якісно  як  зі  сторони Кабінету

 Міністрів, так, вибачте, і зі сторони комісій. Кабінет Міністрів

 не мави права видавати постанови, які суперечать статтям закону.

 І  я,  до  речі, попереджав фахівців, я з ними зустрічався перед

 цим  і казав, що ви будете нариватись на неприємність, не робіть

 цього.

      Будучи  в  Прем'єр-міністра  я  те  ж  про  це  говорив: не

 потрібно  цього  робити.  Але вже зробили, допустили помилку. Як

 вийти  з  цього положення? Ви дивіться, що трапилось тут за цією

 трибуною?  Доповідач  говорить  одне,  а співдоповідач з комісії

 говорить  друге;  один  каже, що є акцизні марки, другий каже що

 нема;  один  каже  що є технічні умови для їх наклейки, а другий

 каже  що  нема.  Ну,  що  ж  це воно робиться, дорогі друзі? Так

 потрібно  зібратися  і мабуть вияснити хто повинен краще знати -

 повинен  краще  знати  хазяїн цього положення -голова державного

 комітету   харчової  промисловості  що  в  нього  робиться.  Або

 винороби  повинні  краще  знати,  яке вино: чи до 8 градусів, чи

 після 20 градусів?.. Це потрібно все, щоб знали фахівці.

      Багато  різних  пропозицій  з  місць.  Ну,  на них не треба

 сильно  звертати  уваги,  тому  що  що директор заводу, то різна

 пропозиція...

      Пропоную:

      1. Запропонувати Кабінету Міністрів відмінити ці постанови,

 які суперечать чинному законодаству.

      2.  Внести  Кабінету  Міністрів  терміново, в тижневий чи в

 десятиденний  строк доопрацювати і внести на розгляд в постанови

 Верховної  Ради  України ці змінив до закону. Вони важливі. Якщо

 подивитись  по  кожному  закону  (я  їх  продився  кожну,  кожну

 постанову!),  дуже  й дуже важливі. До речі, я згідний з деякими

 постанови,  тому  що  вони,  дійсно,  сьогодні  якщо  не  будуть

 внесені,  вони  не  будуть  працювати  і  будуть... ну, неякісно

 зроблений  був первоначально цей проект закону. Тому їх потрібно

 вносити. І вважаю, що з цієї колізії потрібно вийти таким чином.

 Но їх потрібно внести. Сьогодні  - неможливо, мабуть.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сватков дві хвилини просить для заключного

 слова.  Леонід  Борисов  Сватков,  голова  комітету.  Державного

 комітету.

      СВАТКОВ  Л.  Б. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 народні депутати!

      Не є ми такі порушники закону, як нас виставляється тут, на

 трибуні!  Згідно  закону  тютюнові  вироби  і  алкогольні  напої

 обклеюються акцизною маркою. Це написано в законі!

      В   постанові  написано:  коли  обклеювати  імпортні,  коли

 обклеювати  наші,  коли  обклеювати  ці... Ми просимо прискорити

 термін! І прискорюєм термін.

      Ми  не  порушили  -назвіть  хоч  одну статтю закону, яку ми

 порушили?! В законі написано - обклеюється. Все!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А  в  постанові... дальше... я скажу, ось лист тієї галузі,

 за  яку  читаю.  "Тютюнпром":  "Просимо вже наклеювати марки з 1

 вересня". І вже клеють і складають на склад, а продукція готова,

 яка  не реалізована, вона буде накопичуваться. І сьогодні була і

 алкогольна  продукція без марки, її вклеїли, обклеїм і цю. І тут

 найдем  способ  обклеїти для того, щоб не розпечатувати цю кожну

 пачку і не наносити такі збитки. Це перше.

      Може,  і у вас є листи, це листи із самої фабрики, але я ще

 раз  хочу сказать кого кого........., тому і листи ці приходять.

 Ви  ж  зрозумійте  що  це  за питання! Сьогодні з кожної фабрики

 щоденно  1 автомобіль нєучтьонной продукції  виходе на  ринок.

      Міністерство   внутрішніх  справ  проконтролювало,  знайшли

 хіщєнія,  колосальні  хіщєнія.  Ми  ж робимо, ми розумієм, що ми

 робимо. Це перше  питання. Це  відносно тютюну.

      Друге  питання. Відносно алкогольних напоїв міцністю більше

 25  градусів.  Хто,  коли поміряє і хто взна, коли це нелегальна

 "маліновка",  "рябіновка", в якій 24, 5 градуси, нелегальна, без

 акцизної  марки попаде і потравить наших людей у магазинах? Ми ж

 не  хочемо.

      Я  розумію, дуже слушне зауваження зробив депутат Пилипчук,

 ми  просимо  з 1 вересня до 8, 5 -це вірно, не з 1-го, давайте з

 15-го, з 20-го внесемо термін. Це можна зробити, готові клеють і

 ця  продукція іде  вмагазини.

      Але  и  не  можем  сьогодні допускати того, щоб неврахована

 продукція,  нєучтьонка,  ліва  сумнівної  якості йшла на прливки

 магазинів  і  травила  наших  людей.  Коли купила акцизну марку,

 зафіксувались  і  це  кілька  поставлена в магазини. Магазин без

 цього  не  прийме.  Це  контроль,  це державне регулювання цього

 виробництва.

      І   я   просив  би,  шановні  народні  депутати,  прийняття

 постанови  в  редакції  тій,  в якій винесла комісія Суслова, це

 практичноо  перекреслює всю ідеологію в цій роботі і перекреслює

 навіть ті доповнення  до закону,  яки  прийняті перед  цим.

      Дякую  за  увагу.

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Леонід   Борисович...  я  прошу  уваги.  Леонід  Борисович,

 сідайте, будь ласка, сідайте.

       Я  хочу  сказати,  що  Леонід Борисович спеціаліст в своїй

 галузі,  безперечно.  І  тут  відносно  того,  як клеїти акцизні

 марки,  ви  можете  розповідати,  але  ви, будь ласка, не клейте

 Верховній  Раді  Постанову і Закон, відносно Постанови і Закону.

 Це  не  потрібно  робити. Закон вводиться в дію Постановою, і це

 зв'язані   речі,  зв'язані  нормативно-правові  документи.  І  в

 Конституції   записано,   що  Верховна  Рада  приймає  закони  і

 постанови.  А  кожен  закон супроводжується постановою для того,

 щоб він вчасно і грамотно увійшов у правове поле держави.

      Коли  ви  говорите про те, що готові підприємства, так ось,

 готова  довідка,  датована 10 вересням від Української асоціації

 виробників   тютюнових   виробів  та  заготівельних  підприємств

 Укртютюн,  де  говориться, що на даний час 5 з 11 підприємств не

 готові  до  випуску  продукції з акцизною маркою. При потребі в 48

  маркувальних апаратів  ними  придбано   лише 14  штук.

      Крім   того,   на   складах  підприємств  тютюнової  галузі

 накопичилось,  це  я  для  курців  нагадую,  625 вагонів готової

 продукції,   для   обклеювання  вручну  акцизними  марками  якої

 необхідно від 22 до 25 робочих днів з повною зупинкою обладнання

 по  виробництву  тютюнових  виробів.  Від  цього бюджет втратитю

 понад 11  тисяч 250  гривень.  І  так  далі,  і так  далі.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Генеральний  директор Асоціації Укртютюн  підписав.

      Так  от я пропоную таким чином. Прошу уваги. Мені здається,

 що  ми  повинні дотримуватись закону перш за все і самим приклад

 показувати  відносно  закону  перш  за  все,  а  не  можна  його

 порушувать.

      Але  з  іншого  оку  ми  хочемо,  щоб і на зустріч піти тим

 побажанням комітету і Уряду, які викликані потребами життя. Тому

 ми  повинні  прийняти,  на  мій  погляд, постанову, яку пропонує

 Комісія Верховної Ради, я поставлю і той і той, обидва варіанти,

 але   запропоную   і  вам,............  Борисовичу,  і  Комісії:

 попрацюйте  ще,  можливо  ви  знайдете  в Постанові інші строки.

 Мова, наприклад, може йти про 15 жовтня там, 1 листопада тощо, і

 тоді  все  це  буде  погоджено, з'ясовано, можна буде прискорити

 придбання тих автоматів і все інше зробити.

      Але  зараз  просто від... Автомати для наклуювання акцізних

 марок  я маю на увазі. І щоб зараз не створювалася колізія, ніби

 як  протистояння,  ми  просто  не  можемо  обійти факт порушення

 закону відповідними структурами Кабінету Міністрв.

      Так  чи ні? Це відповідно до Конституції. Тому я спочатку в

 порядку  надходження  ставлю проект постанови, який надійшов від

 Кабінету Міністрів. Ставлю на голосування за основу.

      "За" -

      Рішення не підтримано, пропозиція не підтримана.

      Тоді  ставиться  на голосування за основу проект постанови,

 який  вноситься комісією, маючи на увазі, що ми все-таки дамо ще

 доручення, доповнимо про прискорення підготовки поправок.

      Ставлю на голосування, будь ласка.

      "За" -

      Я прошу 75 депутатів голосувати.

      Ще раз ставлю на голосування, будь ласка, зосередьтеся.

      "За" -

      Прийнято.

      Які   доповнення?   Є   пропозиція  запропонувати  Кабінету

 Міністрів  внести  чи  рекомендувати  Кабінету  Міністрів внести

 пропозиції  щодо  перегляду  строків  введення закону в дію. Але

 вони  тоді  з  комісією опрацюють і внесуть нам, і ми внесемо ті

 строки,  які відповідають Конституції. Можна таке запропонувать?

 Редакційно ми оформимо це, як постанову.

      (Ш у м  у  з а л і )

      А вони зацікавлені в тому, щоб терміново це зробити.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Мається  на увазі -спільну пропозицію. Кабінету Міністрів і

 комісії. Спільна пропозиція.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Давайте  протягом тижня. Нам яка різниця? Ми можемо і через

 тиждень  розглянути.  "Запропонувати  Кабінету Міністрів разом з

 комісією  Верховної  Ради  протягом тижня внести пропозицію щодо

 зміни   строків  введення  закону..."  -за  текстом.  Ставлю  на

 голосування. Доповнення  до проекту  постанови.

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Ще  є  доповнення? Вітренко, будь ласка.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      В  мене  пропозиція  до  третього  пункту  постанови, де ми

 звертаємось  до  Президента України Леоніда Даниловича Кучми, як

 гаранта  Конституції,  щоб притягти до відповідальності тих, хто

 порушив  закони  України.  Щоб  далі  така  ганебна  практика не

 продовжувалась  і  щоб  не  було  такого пікетування як сьогодні

 громадян   України,   які   об'єднуються,   працівників  дрібно-

 роздрібної  торгівлі,  давайте  встановимо  термін -щоб до кінця

 вересня  Президент  України  розібрався і покарав винних. Щоб ця

 практика не  стала  постійною  практикою Кабінету Міністрів.

      Тобто,  сюди  включити термін. До третього пункту. До кінця

 вересня.  Притягти  до   відповідальності.

      ГОЛОВА.  Наталя  Михайлівна, я поставлю на голосування вашу

 пропозицію.  Який  термін? Але функція Президента, ви розумієте?

 Ми  можемо  йому  запропонувати,  але він визначає... Пропозиція

 Вітренко  ставиться на  голосування.

      "За" -

      Не  вистачає  трохи  голосів.

      Ставлю   в   цілому   на  голосування  проект  постанови  з

 доповненням,  яке  ми  проголосували.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі всім.

      Розглядається  питання  про проект постанови Верховної Ради

 України  "Про  внесення змін до Постанови Верховної Ради України

 про  встановлення  стипендій  Верховної Ради України курсантам і

 слухачам вищих військових навчальних закладів".

      Доповідає Чікал Адам Васильович -заступник голови Комісії з

 питань оборони і державної безпеки.

      Будь  ласка,  стисло,  оскільки питання вичерпно ясне. Будь

 ласка.

      ЧІКАЛ А.В.

      (Чікал,  156  виборчий  округ,  Бердичів,  заступник Голови

 Комісії з питань оборони і державної безпеки)

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, Комісія

 з  питань  оборони  і  державної  безпеки підготовила і сьогодні

 виносить проект постанови Верховної Ради України на ваш розгляд,

 в   якій   передбачені   поправки   згідно  з  прийняттям  нової

 Конституції.

      Верховна  Рада  України  ще  в  червня  1995  року прийняла

 рішення   про  встановлення  стипендій  Верховної  Ради  України

 курсантам і слухачам вищих військово-навчальних закладів.

      Метою введення стипендій ставилось те, щоб підняти на вищий

 рівень  дисципліну,  підвищити  престиж вищої школи, моральне та

 матеріальне  заохочення  курсантів і слухачів при здобутті вищої

 освіти в вищих військових навчальних закладах.

      Цією  ж постановою Верховної Ради України було визначено 54

 стипендії,  в  тому числі 44 стипендії для курсантів і слухачів,

 які  навчаються  у  вищих  учбових  закладах  для  Збройних  Сил

 України,  5 стипендій для курсантів і слухачів, які навчаються у

 вищих  учбових  закладах для Служби Безпеки України, 3 стипендії

 для  курсантів і слухачів, які навчаються у військово-навчальних

 закладах   державного  комітету  у  справах  охорони  державного

 кордону  України і 2 стипендії длоя курсантів, які готуються для

 Національної Гвардії України.

      Цією   ж  постановою  ми  з  вами  встановили  розміри  цих

 стипендій,   які   складають  для  курсантів  -подвійне  грошове

 утримання,  для  слухачів  цих  навчальних закладів у розмірі їх

 грошового утримання з підвищенням на 100 відсотків їх посадового

 окладу.

      Постановою   Верховної   Ради   України   про  встановлення

 стипендій  Верховною  Радою  України  курсантам і слухачам вищих

 військових   навчальних   закладів   передбачається  призначення

 зазначених  стипендій  на  один  навчальний  рік  за  наслідками

 екзаменаційних  сесій,  які  подаються  керівниками  відповідних

 міністерств  і  відомств,  а  також  які погоджуються з комісією

 Верховної Ради  України з питань оборони і державної безпеки.

      В  зв'язку  з  тим,  що згідно з новою Конституцією України

 такого органу як Президія Верховної Ради України не передбачено,

 комісія  з  питань  оборони  і  державної безпеки вносить проект

 постанови  про внесення відповідних змін до зазначеної постанови

 Верховної   Ради   України.   Запропоновані   комісією  зміни  і

 доповнення,  уточнює  порядок  призначення  зазначених стипендій

 згідно  з  Конституцією  України.  Зокрема,  передбачається,  що

 призначення  стипендій  курсантам  і  слухачам  вищих навчальних

 закладів  проводиться  не  за постановою Президії Верховної Ради

 України, а за розпорядженням Голови Верховної Ради України, який

 погоджує  з  Комітетом Верховної Ради України з питань оборони і

 державної безпеки".

      Враховуючи  те,  що  стипендії  призначаються  щорічно  з 1

 вересня  на  1  навчальний рік, комісія звертається до Верховної

 Ради,  до вас, шановні депутати, з проханням розглянути сьогодні

 і підтримати внесені пропозиції.

      Прийняття  і  реалізація  зазначеної  постанови  додаткових

 коштів  не  потребують.  Поект постанови, всі документи, а також

 порівняльна таблиця роздані і є у вас на руках.

      Дякую за увагу. Прошу підтримати! У мене все.

      ГОЛОВА.  Чи  є запитання? Є одне запитання в Бандурки. Будь

 ласка.

      БАНДУРКА О.М., "Центр", Харківська область.

      Шановний  доповідач,  як  ви  дивитесь  на  те, щоб до цієї

 постанови  добавити:  учбові  заклда  МВС  України?  Їх -18... Я

 порівнюю  з  Національною  гвардією: 1 училище на 600 чоловік -3

 стипендії.  У  вузах  МВС  (а  я є голова ради ректорів, то цією

 цифрою  володію)  -24  тисячі курсантів і лсухачів. І якось вони

 залишились поза увагою Верховної Ради.

      Ми просили  би і депутатів підтримати це - добавити "учбові

 заклади  МВС  України",  без  збільшення  квоти і без додаткових

 витрат,  а  в  межах  тих,  що  вже  затверджено  стипендій, які

 передбачені для військово-навчальних закладів.

      Дякую. будь ласка.

      ГОЛОВА.  Адам Васильович, будь ласка.

      ЧІКАЛ А.В. Спасибі, Олександр Маркович, за запитання.

      Я  вважаю  також,  що потрібно внести зміни. І щоб ті люди,

 які  навчаються у вищих учбових закладах Міністерства внутрішніх

 справ  також  отримували стипендії  Верховної Ради. Але сьогодні

 наша  Комісія з питань оборони і державної безпеки, яка готовила

 ці  зміни  до  проекту, яку ми внели, ми курируєм ці відповідні

 міністерства і відомства, які я уже називав.

      Я  вважаю, що  можна сьогодні попросити наших колег, щоб ми

 останнім  пунктом  можем  зараз  внести  і запропонувати комісії

 Жира,  яка  відповідно  курирує  ці  відомства  і, я думаю, вони

 будуть прийняті. В тому числі я вважаю, що можна общу квоту, яка

 установленая  уже  на сьогодні 54 стипендії, не нарушая, зробити

 перерозподіл. І це не буде потребувати лишні кошти.

      Друге.  От ми установили квоту для Збройних Сил, це найвища

 квота  -44  стипендії,  але за поданням міністра оборони України

 сьогодні  вони  не викоритсали повністю цілком цю квоту і тільки

 іспользували   42.  То  єсть,  можна  зробити,  на  мій  погляд,

 перерозподіл і  це  не потребує  дополнітельних   коштів.

      Спасибі.

      ГОЛОВА. Безуглий,  будь ласка.

      БЕЗУГЛИЙ.

      Шановний  доповідачу, я ще 1 питання. А яка ж все-таки буде

 стипендія?  Тому що в останніх в наших вузах освіти, в вузах ті,

 які  готують  і  лікарів  і другіх, там стипендія 1, 5 мільйони.

 Скільки  ж  буде  тут  стипендія?  Я  і  так знаю, що в МВС? там

 стипенія  сьогодні  достатньо  велика   і,  мабуть,  не треба її

 підвищувать.

      ЧІКАЛ.  Спасибі.  Відповідаю.  Згідно з постановою, якою ми

 рік  прийняли  Верховною  Радою  України  ми визначились там, що

 стипендії получають курсанти 3, 4, 5 курсов.

      Ви запитали мене, скільки буде стипендія для тих людей, які

 її  одержують.  3  курсу -це буде приблизно 36 гривень, на гроші

 попередні це 3 600. Для 4-5 курсу на 2-3 гривни більше.

      Якщо, забігая вперед і щоб не задали повторно таке питання,

 я відповім, що на рік для цих 54 стипендій потрібно 29, 6 тисячі

 гривн.

      Я  вважаю, що це зовсім мізер, і том у прошу і звертаюсь до

 вас,  колеги,  щоб ми підтримали, і люди, які пішли за здобуттям

 цієї  освіти,  ну, мали хоч якусь-то маленьку відзначку від тих,

 хто гірше  намного занімається.

      Спасибі.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  отримання  стипендій Верховної

 Ради  -це  не  скільки матеріальний, як моральний фактор. І мені

 здається,  на це треба зважати в першу чергу. Ви пам'ятаєте, тут

 же  половина  сидить  колишніх  стипендіатів  високи, мається на

 увазі.

      Тому  є пропозиція, давайте так, Олександре Марковичу, якщо

 ви  не заперечуєте, можливо, ми окремо ще приймемо постанову про

 введення  такої  стипендії   для ....

      Дайте  Бандурко  ще  слово.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Сідайте  ,  будь ласка.

      БАНДУРКА.   Шановний   Олександр   Олександрович,   я  буду

 підтримувать  цю Постанову, але ж вона не звучить: "Про внесення

 змін  до  Постанови  Верховної  Ради  України  "Про встановлення

 стипендій".  Тобто, можна зразу одночасно внести і Постанову про

 вищі  учбові заклади МВС, про внутрішні війська. Це ж не вимагає

 ні  коштів,  ні  штатів.

      І  Комісія  з  питань  безпеки  теж  не  забороняє. Це ж ми

 вносимо  зміни  зразу  до постанови, яку приймали про стипендії.

 Нічиїх  інтересів  не  зачіпає.

      Я  прошу  поставити  на голосування.

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      Іванов,  будь ласка,   що  ви хотіли.

      ІВАНОВ.

      Иванов, Харьков.

      Александр  Плександрович,  вы  сказали,  что  стипендия  не

 столько  материальный  как  моральный  стимул.  Вот  я  хотел бы

 спросить.   У   Харькове  было  высшее  танковое  цчилище  имени

 Верховного  Совета Украины. Так. Ныне....... этого названия нет.

 Мы   вводим  стипендии  Верховного  Совета  Украины,  а  как  же

 моральный  стимул?  Сталкиваем  училище, которое лишилось своего

 названия.

      Пожалуйста.

      ГОЛОВА.   Ви   знаєте,   це  питання  не  зв'зане  з  темою

 сьогоднішнього  обговорення.  Є рішення... Ну звичайно моральний

 фактор.  Є рішення видно Кабінету Міністрів про присвоення цього

 звання  і  про позбавлення цього звання. Мені здається, що треба

 відновити  звання  "імені  Верховної  Ради  України".  Це було б

 нормально і справедливо.

      Валентина Андріївна, будь ласка.

      ГОШОВСЬКА В.А.

      Олександре  Олександровичу! Я погоджуюсь оголосно з тим, що

 необхідно  такі стипендії. Але концептуально лакає інший підхід.

 От  сьогодні  у шановного депутата прозвучало, що вони курірують

 відповідні  міністерства і так далі. Завтра по охороні здоров'я,

 післязавтрого  по фінансах. Адже були стипендії прийняті комісєю

 науки  і  освіти  стипендії Верховної Ради. Чому в контексті цих

 стипендій  і  не  виділяти...  Сьогодні  от  ви  чуєте Олександр

 Маркович   називає.   Я  боюсь,  що  цей  процес  набере  іншого

 характеру.  Я  гадаю, що цим повинна займатися комісія галузева,

 науки і освіти і в контексті розробляти необхідні всі ці галузі.

 А окремо поділяти сьогодні військових... В нас є медики, в нас є

 працівники  сільського  господарства  в такому стані і педагоги,

 так що... Дякую.

      ГОЛОВА. Валентина Андріївна, давайте зробимо таким чином. Я

 розумію,  що йдеться саме про моральний фактор і про відзначення

 тих,  хто серйозно працює в будь-яких галузях суспільного життя.

 І  тому  дамо  доручення  ми  Комісії  з питань освіти, хай вона

 продумає  і  з  точки  зору витрат бюджету тощо цю пропозицію. А

 поки   вже  вирішимо  вже  те  питання,  де  постанова  прийнята

 Верховною  Радою,  і її треба відрегулювати, поскільки змінилася

 ситуація.

      Можна на голосування ставить чи ні? Із поправкою Бандурка.

      Проект  постанови  разом з поправкою Бандурка, яка озвучена

 була  тут...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тоді  почекайте.  Давайте  спочатку  проект  постанови  з а

 основу  голосуєм,  а  потім  я  озвучу те, що пропонує Бандурка.

 Ставлю на голосування. Будь ласка, зосередилися.

      "За" -

      Рішення   прийнято.

      Тепер  поправка  Олександра Марковича зводиться до того, до

 цієї  постанови.  "Прошу в пункті 4 після слів "вищих військових

 навчальних  закладів"  додати "та учбові заклади МВС України", а

 після  слів "голови Служби Безпеки" додати "міністром Внутрішніх

 Справ". Поширення постанови про встановлення степендій Верховної

 Ради курсантами і слухачами вищих військових навчальних закладів

 на  учбові  заклади  МВС  усунене. Справедливість коли внутрішні

 війська  та  органи Внутрішніх справ в цьому питанні залишаються

 поза   увагою Верховної Ради.

      Зрозуміло. Тобто, стосується трьох фрагментів. Слова "вищих

 військових  навчальних  закладів".  Тобто,  додаються "та учбові

 заклади  МВС  України".  І  дадається  друге слово "міністрів...

 міністр  Внутрішніх  Справ".

      (Ш у м  у  з а л і)

      (...........)  говорить  ще.

      ЧІКАЛ. Шановний Олександре Олександровичу! Я всьо зрозумів,

 але  тут  же  потрібно  зробити перерозподіл, оскільки визначено

 постановою Верховної Ради, що 44 степендії -це для Збройних Сил.

 Ось...

      ГОЛОВА. Я зрозумів. Одну хвилиночку. Олександре Васильович,

 мова  йде про те, що це дещо змінює зміст попередньої постанови.

 При розподілі цих степендій. Тому, оскільки це цифра невелика, я

 прошу Станіслава Миколайовича, як представника вашої комісії, як

 представника  комісії  і...  а, і Володимир Юхимович, пропозицію

 Гошовської  треба реалізувати стосовно всіх вузів і в тому числі

 передбачити  для  Міністерства  внутрішніх  справ. Добре? Тоді я

 ставлю  на  голосування цю пропозицію. В цілому проект постанови

 проголосувати.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Без доповнення.

      "За" -

      Не  прийнято  рішення. Тоді разом із доповненням Олександра

 Марковича ставлю на голосування.

      Будь ласка.

      "За"

      Враховано все, проголосовано. Працюйте дальше.

      Про  проект  постанови Верховної Ради України "Про внесення

 змін  до  Постанови  Верховної  Ради від 4 лютого 1994 року "Про

 перелік  товарів  продукції, на які встановлюється акцизний збір

 та ставки цього збору".

      Доповідач   Ільїн  Віталій  Никифорович  -Голова  державної

 податкової адміністрації України.

      Прошу.

      ІЛЬЇН  В.Н.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  ставки  акцизного збору з моменту введення на Україні

 акцизного  збору  та  прийняття  Декрету Кабінету Міністрів "Про

 акцизний  збір"  були  передбачені Постановою Кабінету Міністрів

 від  26  грудня  1992  року,  а починаючи з 10 лютого 1994 року,

 Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року.

      На  сьогоднішній  день  це  питання  врегульоване Верховною

 Радою  України,  враховуючи  те,  що  ставки  акцизного збору по

 різних  групах  товарів  передбачені чотирма законами України, а

 саме: законим України "Пр ставки акцизного збору і ввізного мита

 на  тютюнові  вироби",  який введено в дію з 2 березня 1996 -го,

 "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та

 алкогольні  напої"  (введено  в дію з 28 травня 1996 року), "Про

 ставки  акцизного  збору  і  ввізного  мита на деякі транспортні

 засоби  та  шини  до  них,  введено  з  12  червня та про ставки

 акцизного  збору  ввізного мита на деякі товари, введено в дію з

 12 серпня.

      В  зв'язку  з  тим,  що  ставки акцизного збору передбачені

 вищезазначеною постановою з виходом поіменованих законів України

 не  були  відмінені  ні  одним  з  них  в  практичній діяльності

 виникають  питання  яку  ставку  акцизного збору по тій чи іншій

 групі товарів необхідно застосовувати.

      Підготовлений  проект  постанови,  що  вноситься на розгляд

 сесії Верховної Ради України погоджений з комісією має відмінити

 постанову  Верховної  Ради України від 4 лютого 94 року як таку,

 що  втратила  чинність  у  зв'язку  з  прийняттям пакету законів

 України,  що  регулюють  перелік  підакцизних  товарів та ставки

 акцизного збору в Україні.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  запитання до Віктора Нікифоровича є?

 Немає.  Сідайте,  прошу вас. Депутат Сокерчак, співдоповідач від

 комісії просить слова, Вячеслав Михайлович, будь ласка.

      СОКЕРЧАК. Я  дууже  коротко. Віталій Нікифорович все сказав

 про  цей  закон,  єдине,  що  можна  було б Кабінету Міністрів в

 зв'язку  з  прийняттям закону про перелік товарів 11 липня можна

 було  б  відкликати  цю  постанову  і  все  було б вирішено, але

 поскільки  він  не  відкликав,  ми  все-таки змушені вирішити це

 питання  і треба підтримати ту пропозицію, що він вніс, прийняти

 проект  постанови  з  4 пунктів, які внесені на розгляд сьогодні

 депутатам Верховної Ради.

      Прошу підтримати.

      ГОЛОВА. Від комісії.

      СОКЕРЧАК.  Да, і від комісії, це комісія підготувала, прошу

 підтримати цю постанову.

      ГОЛОВА.  Немає  запитань  до  Сокерчака?  Можна  ставити на

 голосування?

      Ставлю  на  голосування  проект  постанови,  який  внесений

 комісією  за  погодженням  з  податковою інспекцією, будь ласка,

 визначиться шляхом голосування. За основу.

      "За" -

      В  цілому  можна  проголосувати?  Доповнень немає. Ставлю в

 цілому на голосування.

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Спасибі.  Дякую,  вірніше,  хоч  і  так

 правильно.

      Про  проект  Закону  україни  "Про внесення змін до Декрету

 Кабінету  Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"

 щодо  пункту  6 статті 21 доповідає Черенков Олександр Павлович,

 член Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.

      ЧЕРЕНКОВ О.П.

      Уважаемые  коллеги, на рассмотрение... на ваше рассмотрение

 предлагается  внесение  изменений в Декрет Кабинета Министров "О

 подоходном налогес граждан" в статье 21, пункт 6.

      Вопрос  очень  простой  и касается лишь буквально цифрового

 смысла.  Дело  в  том,  что в 1993 году, когда ввелся в действие

 этот  декрет,  уровень инфляции составлял 10 тысяч процентов. На

 сегодня эта учетная ставка Национального банка составляет 40%.

      Вам  роздана сравнительная таблица, в которой предоставлены

 в  левой  колонке  -редакция  действующего  декрета,  а в апрвой

 колонке  мы предлагаем, на сегодня комиссия предлагает уменьшить

 размер пени с платы до удвоенной ставки Национального банка. Ну,

 сравнительно  я  скажу,  что  в  левой колонке стоит 1800%, а на

 сегодняв  правой  колонке  мы  предлагаем 80% -это как раз будет

 отражать  к  нынешнему  реальному  положению  вещей  в отношении

 величины пени.

      Я  хотел  бы дополнительно к этому сказать, что в отношении

 АПК,  в  частности, действие этого декрета принесло существенный

 вред.  Будем  говорить,  несмотря  на  то,  что  действовал этот

 декрет,  повышенная  ставка  пени  в условиях того что хозяйство

 иногда  выплачивало  заработную  плату в натуре по причине того,

 что  государство  из года в год своевременно не расчитывалось за

 поставку  сельськохозяйственной  продукции.  И  в  то  же  время

 насчитывалась такая колосальная пеня.

      Но,   поскольку,   этот   вопрос   требует  дополнительного

 рассмотрения то на ваше рассмотрение сегодня предлагается просто

 сегодняшним числом изменить эту ставку. Прошу его поддержать.

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до доповідача? Немає. Сідайте, будь

 ласка.  Хтось хотів би висловитисяз... А, в вас запитання, прошу

 вибачити.  Я  прошу...  є запитання, тому, будь ласка, Олександр

 Павлович, Степенко має....  у селян, будь ласка.

      СТЕПЕНКО, 331  виборчий  округ, Полтавська область.

      Шановний   доповідачу,   в   мене  до  вас  таке  запитання

 конкретне.  Ви правильно сказали, що не нараховувалась заробітна

 плата, нараховувалась натуральна заробітна плата. І тут, мабуть,

 я  буду  голосувать  за те,  щоб   прийнять.

      Але  ілі  протокольно,  ілі записати тут постанову, що все-

 такки  відмінити  оту  всю  пеню, яка була нарахована. В чом тут

 річ? Олександр Олександрович, господарству гроші не заплачені за

 проддукцію,  розумієте.  От, за електроенергію виставляють пеню,

 зараз  виставляють.  Так  само  ж і тут получається за заробітну

 плату.  А  господарствам  не  винно,  тому що тому що йому винні

 держава  30  мільярдів  карбованців,  а воно винно, наприклад, 2

 мільярди.  І  получається, що 2 рази тут винен товаровиробник, я

 маю в виду сільськогосподарця.

      Як оце питання- чи ви проробляли, чи окремо його розглянуть

 чи може  дійсно  дописать сюди в цю  постанову?

      Я  дякую.

      ЧЕРЕНКОВ. Спасибо, Василий Иванович, за вопрос. Дело в том,

 что  как  раз  изначально  на  комиссии я и ставил этот вопрос о

 снятии  пени. Но разрешить его задним числом не удалось. Поэтому

 я  хотел бы и поддерживаю ваше предложение и от себя лично хотел

 бы,   чтобы  было  сегодня  дано  протокольное  поручение  нашей

 комиссии,  чтобы  рассмотреть  вопрос действительно о скасовании

 пени  незаконно...  нет,  точнеее она законно начислена, излишне

 начисленной.  Потому  что мы где-то, именно Верховный Совет, ну,

 несвоевременно  рассматривал  этот вопрос, прошло почти 4 года с

 момента  разработки  этого  декрета,  и за этот период, конечно,

 очень  много  изменений произошло в денежно-кредитном обращении.

 Особенно, в процентной ставке банка.

      Поэтому  такое протокольное доручення надо дать обязательно

 нашей  Комиссии  рассмотреть  этот  вопрос.

      К тому же, сегодня действует Указ Президента о формировании

 государственных  ресурсов,  который предполагает забрать зерно у

 крестьян,  а  рассчитаться  лишь  до  1  декабря,  при  этом, не

 насчитывая,  не  считая,  что  это  товарный  кредит, за который

 дополнительно    государство    должно   дополнительно   платить

 работникам  АПК.

      ГОЛОВА.Катерина  Тимофіївна ,  будь ласка.

      ВАЩУК.  Шановний доповідачу, я підтримую пропозицію про те,

 що  треба дати протокольне доручення, але би просила, щоб в тому

 протокольному дорученні відбити ще один момент як такий.

      Ми    от    сьогодні   розглядали,   що   не   дотримуються

 законодавства,   і   Кабінет  Міністрів  своїми  розпорядженнями

 додаткові  збори  вводить. Так от, зараз появилась така колізія,

 до  мене  звернулись  виборці  округу,  що  нараховуються  зараз

 додаткові нарахування, податки на натуральну плату для селян.

      Ми  своїм  рішенням  зняли це у залі, нашому залі Верховної

 Ради.

      А  ось  прийшло розпорядження Кабінету міністрів про те, що

 пенсійний   фонд,   і  ще  якісь  нарахування  нараховуються  на

 натуральну  оплату.

      Один   раз   вона  дається,  те  зерно  сьогодні,  і  яке

 виплачується,  скажімо, вчасно. Вся інша заробітна плата селянам

 вже  давно  не  виплачується,  місяцями.  І навіть на це знайшли

 момент,   як  накласти  додаткові  нарахування.  Законом  це  не

 передбачено.

      Тому  я  би  просила,  щоб  в цьому протокольному дорученні

 знайшло місце і питання оподаткування натуральної оплати селян.

      Дякую.

      ЧЕРЕНКОВ.  Дело в том, что я вас поддерживаю, поскольку АПК

 ввиду  заниженых  со  стороны  государства  и  поддерживания цен

 постоянно   инвестирует  нашу  перебудову  на  сегодня.  Поэтому

 аграрникам требуется помощь.

      ГОЛОВА.  Пилипчук і Паламарчук потім, і все.

      ПИЛИПЧУК.

      Депутат Пилипчук.

      Я  пропонував би ще кілька заходів зробить для того, щоб не

 розрушать економіку господарств.

      Перше.  Ми повинні прийняти рішення про те, що закупівельна

 ціна  на  сільськогосподарську  продукцію не повинна бути нижчою

 ніж на біржових  торгах. Це перше.

      І друге. Що за період до повного розрахунку з моменту здачі

 зерна  і  до  повного  розрахунку  в  ціну  додатково ще повинна

 оплачуваться   процент   по  банківському  депозиту.  Так  то  є

 нормальні економічні відносини.

      ГОЛОВА. По вартості зерна.

      ПИЛИПЧУК.  По вартості зерна. От якби господарство сьогодні

 продало,  взяло гроші і поклало в банк на депозит і кожен місяць

 йому депозит, то так само і держава повинна то забезпечувати.

      Тобто ціна не нижче на біржових торгах, но і не вище, можем

 скажем, по біржових торгах і плюс банківський депозит.

      ГОЛОВА. Будь ласка, запитання ще Паламарчук.

      ПАЛАМАРЧУК.

      Паламарчук, 291, Миколаївська область.

      Шановний Олександре Олександровичу! Діюча редакція закону у

 розмірі  5  процентів  пені  суми недоплати за кожний день і так

 дуже велика. Це ми розумієм і це ми  зразу же відложили.

      Кожен  громадянин, який отримував доход у банку, в трасті і

 по  і  по  сумісництву і так далі він ризикую, що це............

 впаде  у  пірахунках  і він вже стає потенційним боржником. Якщо

 взяти 5-6 місяців, то може набігти сума цієї пені.

      Але,   шановні   народні   депутати,   шановний  Олександре

 Павлович,  запропонована  редакція...  Я вибачаюсь, що я як член

 комісії  ми з вами чуть раніше це не згодили. Щоб стягувати пеню

 у  розмірі  облікової ставки нашого Національного банку від суми

 недоплати  за  кожен день прострочення нереальна. Зараз облікова

 ставка  Національного  банку вона доходить до 45 процентів. Так?

 Так.  То де ж візьме такі гроші рядовий громадянин? Це по-перше.

 Як  ви  розраховуєте?  Що,  його  судути будуть, що, його будуть

 майно  описувать  і  як же буть тим рядовим гражданам невеличких

 таких  міст, як Очакіїв, Новоодеса, Маріуполь і ряд других таких

 міст,   селах?  Ніколи  не  ведуть  підрахунків  і  почнеться...

 налогова  адміністрація  вже  придавлювать цих людей на місцях і

 переслідувати їх. Судові справи і так далі...

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ПАЛАМАРЧУК....  Тому  вважається,  що це недоцільним. Це я

 так  вважаю.  Може  щеякась часть народних депутатів. Тому, будь

 ласка,   роз'ясніть, якщо ви можете це  зробити.

      ЧЕРЕНКОВ.  Дело  в  том,  что это не относится к физическим

 лицам.   Это   относится   к  коллективным  сельскохозяйственным

 предприятиям,  которые  вместо физических лиц, вместо членов КСП

 фактически  производят оплату подоходного налога. И это касается

 промшленных  предприятий, которые выдают заработную плату в виде

 натуры.  Она  исчислялась  в виде заработной платы, но в связи с

 отсутствием наличных средств и вообще средств на расчетном счете

 у  предприятий вместо этой заработной платы предприятия выдавали

 натурой. Ну я имею ввиду промышленной продукцией: кастрюлями так

 далее. А вы знаете: по поездам торгуют.

      Так  вот,  в  даной ситуации тогда исчисляется налог. Мы же

 предлагаем  40  -удвоеная  ставка  Национального  банка.  не  40

 процентов, как сегодня она, а 80 процентов. Вместо 1800. Точнее,

 мы   предлагаем   просто-напрсто   снизить   это  и  привести  к

 нормальному  разумному  уровню. Вот  это  и  все...

      ГОЛОВА.   Дякую.   Сідайте,   будь   ласка.  Чи  є  потреба

 обговорювати  це  питання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тоді  оголошується   перерва  до 16 години.