ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 12 л и с т о п а д а 1996 р о к у
16 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Активніше. Проводиться поіменна реєстрація.
Зареєструвалося 362 депутати. Вечірнє засідання
оголошується відкритим.
На трибуні Ігор Коліушко. В нього ще 10 хвилин відповідей
на запитання. Задає запитання Степанов Михайло Володимирович з
Луганської області, прошу.
СТЕПАНОВ.
Уважаемый Игорь Борисович, предыдущий докладчик обвинил ваш
проект в том, что у вас слишком много процедурных моментов.
Ну, я с этим не согласен. Чем больше процедуры, тем меньше
места для экспромтов в попытке обойти закон. Но не пересали ли вы
с процедурой в статьях 8 и 9. Не проще ли было бы написать, что
в случае отклонения кандидатуры премьер-министра Президент не
имеет права выдвинуть ее во воторой раз. И не нужно этих двух
статей вообще.
А не кажется ли вам, что таким образом этимии статьями вы
открываете путь к тому, что Президент сам будет назначать без
согласия Верховного Совета премьера? Мы ж знаем, что такое
"неможливість Верховної Ради". Будут приглашать руководителей
фракций, уговаривать, и такая "неможливість" станет законом.
Пожалуйста.
КОЛІУШКО. Дякую за запитання.
Що стосується врегулювання процедури, то я ще раз хочу
погодитись, власне, з вами, і ще раз зауважити, що немає ніякої
з точки зору, скажем, принципових засад правового врегулювання в
державі немає ніякої різниці, чи ми тут, ми, парламент,
законодавчий орган в державі, чи ми врегульовуємо питання,
процедуру питання притягнення громадянина до відповідальності,
чи ми врегульовуємо питання здійснення судочинства в судах, чи
ми врегульовуємо питання виконання своїх функцій органами
виконавчої влади. Все це має вреугльовуватись законами.
І тому і Конституція передбачає це. Подивіться і статтю
відповідну про повноваження Верховної Ради, де чітко вказано, що
виключно законами врегульовується організація органів влади.
А остання стаття розділу, присвяченого виконавчій владі,
взагалі, чітко і однозначно вказується, стаття 120 Конституції:
"Організація повноважень і порядок діяльності Кабінету
Міністрів України, інших центральних та місцевих органів
виконавчої влади визначається Конституцією і законами України".
Що стосується проблеми 8-9 статті, дійсно, проблема тут є.
Але я сьогодні можу впевнено ствердити тільки одне, що в цьому
законі ми повинні знайти форму розв'язання цієї проблеми,
заповнити ту рпогалину, яку допустила Конституція в ситуації з
призначенням Прем'єр-міністра України. Не може виникнути такої,
скажем так, ми не маємо права залишити для майбутніх
парламентів, майбутніх Президентів ситуацію, що вони можуть
зайти в цей глухий кут і не матимуть правового механізму виходу
з нього.
Давайте шукати, можливо, щось там можна покращити,
вдосконалити. Можливо.
Це ми записали те, що в нас народилось в робочій групі, в
Комісії. Найоптимальніше сьогодні.
ГОЛОВА. Ландик.
Немає Ландика.
Мельник.
Мельник, будь ласка. Говоріть, будь ласка, говоріть.
Степенко Василій Іванович. Немає. Юхимчук.
ЮХИМЧУК.
Дякую.Депутат Юхимчук, Жмеринський виборчий округ номер 50.
Шановний Ігор Борисович, у мене до вас декілька запитань
такого порядку.
Скажіть мені, будь ласка, чи вважаєте ви за позитивне
наявність альтернативних законопроектів, тому що дуже останнім
часом надто багато ми маємо проектів альтернативних, як з боку
комісій, так і з боку Кабінету Міністрів.
Я гадаю, що все-таки залучення практиків до законопроектної
роботи -це єсть позитивне явище і нам треба теж прислуховуватися
сьогодні думки практиків. Це таке загальне в мене запитання.
Друге. Скажіть, будь ласка, яку організацію прийому
громадян передбачає сьогодні ваш законопроект щодо позиції
Кабінету Міністрів? Тобто, яка система передбачається в
організації прийому в структурі Кабінету Міністрів?
І останнє. Скажіть, будь ласка, народження структури
Секретаріату Кабінету Міністрів чи не породжуватиме знову ж таки
чергове збільшення апарату управління, черговий штат виконавчої
структури?
Дякую.
КОЛІУШКО. Дякую за запитання.
Без сумніву, наявність альтернативних проектів утруднює
нашу роботу і змушує тратити більше часу, який і так є дуже
дорогий в наших умовах, в цей парламентський час. Але, з другого
боку, альтернативні проекти дають можливість приймати якісніші
закони, тобто більш відшліфовувати ті проекти, які вносяться.
В данному випадку я і інші члени комісії абсолютно не були
настроєні на альтернативний проект. Взагалі те, що в документах
присвоїли нашому проекту назву "альтернативний", для нас було
певним здивуванням. Тому що, як вже говорив, роботу над цим
проектом почали ще в травні місяці. І початково склад робочої
групи за їх згодою були включені -перший заступник міністра
Кабінету Міністрів Селівон Микола Федосович, начальник
юридичного управлдіння Кабінету Міністрів Ващенко.
Пізніше, коли прийнялася Конституція, в Кабінеті Міністрів
сформували свою робочу крупу. Ми з професором...............
також були там включені. І все здавалося пішло нормально. Ми
приходили на перші засідання і пробували працювати разом. Але,
нажаль, робота будувалася таким чином, що одні виступали, а
другі без аргументації приймали рішення. В результаті ми не
дійшли згоди навіть по структурі закону. І цілий ряд інших
моментів. А що стосується структури, то зведення Секретаріату
Кабінету Мінстрів, як раз націлено на зменшення чісленності
апарату Кабінету Міністрів. Тому що на сьогодні там, крім того,
що власне є тим Секретаріатом, є ще, мабуть, дедсятки два або
три, так званих, галузевих відділів, які дудблюють в якійсь в
своїй мірі діяльність міністерств і тому повинні бути
реорганізовані на нашу думку.
ГОЛОВА. Кіяшко.
КІЯШКО.
Спасибо. Кияшко, 108, Донецк, Социалистическая фракция.
Уважаемый докладчик, я хотел бы задать вам несколько
вопросов следующего плана. Вот вы работали над законом в
Кабинете Министров, вот уже Анатолий Ефимчук задавал вопрос: в
какой проект больше штатаное расписание имеет ваш либо Кабинет
Министров. А я задал бы вопрос: вы не считали, сколько сегодня
людей работает в аппарате Кабинета Министров и принятие того или
другого варианта закона увеличит либо сокращает штатное
расписание?
Второй вопрос. Согласно статье 19 проекта Кабинета
Министров и 35 статье вашего проект предусматривается полномочия
Кабинета Министров в отношениях с различными ветвями
исполнительной структуры.
Значит, я обнаружил, что в вашем законопроекте практически
нет упоминания совершенно об Администрации Президента.
Сознательно это сделано либо случайно? Почему вы обежаете
Администрацию Президента, либо вы считаете, что в системе
исполнительной власти не должно быть дублирующих структур. То
есть, Администрация Президента наверху не должна существовать.
Спасибо.
КОЛІУШКО І. Б. Дякую. Я почну з другого. Ми не стараємся
нікого образити і обмежити. В проекті закону є цілий ряд норм,
які врегульовують відносини Кабінету Міністрів з Президентом і з
органами, які він утворює. Ставити в один... на один щабель і
виписувати відносини Кабінету Міністрів і Адміністрації
Президента ми вважаємо некоректно, тому що це різнопорядкові
речі. Кабінет Міністрів -це є вищий орган в системі виконавчої
влади. Адміністрація... причому конституційний орган і єдиний.
Адміністрація Президента -це є по теорії патронатна служба
Президента. Тому звичайно тут не може бути таких відносин.
Вінносини будуються між Президентом і Кабінетом Міністрів. Якщо
Президент доручає в якихось відносинах брати участь своїм
представникам (...........) і це так само має місце в проекті
закону розписано. Скрізь, навіть вимога вписується. Допустим,
коли формується робоча група, то про це інформується Президент
і, якщо поступають кандидатури від нього в склад робочої групи,
сформованої в Кабінеті Міністрів, то вони мають включатися. Що
стосується чисельності, то звичайно я точно зараз не назву, але
приблизно десь (...........) тисячі чоловік сьогодні складає, ну
я думаю, представники Кабінету Міністрів могли б точно назвати
цифру - скільки зараз працює в апараті Кабінету Міністрів.
Якщо будуть враховані наші пропозиції в повній мірі, так,
як вони є зараз в проекті, і десь більше навіть, тому що
підрозумівається, що не можемо ми врегулювати повністю проекти,
то, на нашу думку, оцей секретаріат Кабінету Міністрів повинен
нараховувати чоловік, ну може, 200, ну 300, тобто передбачається
скорочення. Але при цьому має бути підвищена роль міністрів, і
значна частина функцій, які роблять сьогодні галузеві відділи в
Кабінеті Міністрів, повинна бути передана на міністерства.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.
Перед тим, як запросити на трибуну Леоніда Івановича
Гармаша, я хотів би з'ясувати його позицію і думку депутатів
відносно висновків науково-експертного відділу про
неприйнятність розгляду проекту Закону про Кабінет Міністрів,
який вносить Леонід Іванович, оскільки мова йде про проект, який
за регламентними нормами має бути інакше оформлений, оскільки
він уже раз вносився на Верховну Раду Кабінетом Міністрів, цей
текст, і не був відкликаний відповідно до Регламенту і не
дотримані інші процедури. І також на предмет неприйнятність його
в зв'язку з тим, що він складений на основі попередньої
Конституції. Тому як неприйнятність за ознакою невідповідності
чинній Конституції.
Вчора на засіданні ради фракцій, голів комісій пропозиція
вносилася про те, щоб проголосувати спочатку питання про
неприйнятність цього проекту, а потім розглядати по суті.
Я хотів би в даному випадку все-таки зважити на
необхідність підтримати авторитет депутата, його право висловити
свою думку з приводу законопроектів. Я думаю, що він на це має
всі підстави, він глибоко є в матеріалі, бо він готував цей
проект і готував до нього аргументацію. Але ми могли б вийти з
цієї колізії таким чином, якби не заперечував Леонід Іванович.
Ми б дали йому слово першим виступати в обговоренні, і взяв би
він 10 хвилин на те, щоб міг висловити і свої позиції...
Одну хвилиночку, тут, ви розумієте, сьогодні доводите
авторство робити криміналістичну експертизу не доречно, і він на
це не претендує. Він може підтримувати, а може сказати: це я
написав, мої думки збігаються з тими, що були підготовлені. Тому
давайте простіше буде, якщо він виступить, тоді ми приймем
рішення після того як він зробить інформацію, будь ласка, не
будемо загострювати цю тему.
ГАРМАШ.
375 избирательный округ, город Харьков. Пролетарский.
Я хотел бы обратить ваше внимание, депутаты и комиссию,
которую возглавляет товарищ Шейко, что депутат имеет право
согласно закону то, что ему положено Конституцией, а все
остальные предложения и замечания, которые высказывают различные
органы, которые не имеют конституционного статуса, например,
секретариаты... Я сейчас скажу.
Я хочу обратиться к депутатам с одной лишь таким
выступлением. Я один из сторонников в этом парламенте, что
высший орган власти должны иметь закон, который регламентирует
права, обязанность, ответственность, -вот я на этом стою. Один
из депутатов, который требовал, чтобы все-таки в этот зал внесли
закон о Кабинете Министров, 6 лет незалежной Украине, сидит
орган, которые не имеет никаких полномочий, есть законы, есть
указы, есть распоряжения Кабинета Министров. Что же это за
страна, в которой высший орган исполнительной власти не имеет
собственного закона?
Так вот тогда, когда Звягильский внес закон и подписаный
Кучмой, было согласование, я его в 7-дневный срок через год
только внес опять, потому что когда депутат Гармаш наработал
собственный закон, вот здесь он в черновике лежит, его обставили
массой крючкотворства, чтобы доказать расчитай, посчитай, дай, у
меня институтов нет чтобы посчитать те или другие позиции.
Депутат прежде чем отдать закон сюда должен сдать все расчеты,
Президент, Кабинет Министров подписи поставили, а потом депутат
Гармаш задает: а где то что ко мне предкявляют, где расчеты?
Никто не ставит этих вопросов. Поэтому когда идет
политичческая игра и депутаты могут почитать мой текст, я
назвал, что идет вокруг закона о Кабинете Министров политическая
игра.
Меня не интересует, что там идет. Каждый перетягивает на
себя. Я депутатов вот здесь сидящих приглашаю однозначно четко
определить права премьер-министру, первому премьер-министру,
вице премьер-министрам, четких обязанностей и ответственность за
то, что делает курс.
Мы идем куда угодно, но ни один министр за тот курс не
пострадал и ни одному министру не сказали большое спасибо. Это
по вводной части.
Поэтому я обращаю ваше внимание: есть три текста оценок
нашего, так сказать, органа. Марчук подписал, но он как-то
забыл, что Конституция не 78-го года, а девяностого с поправками
последующими. Это к критике работы наших товарищей.
Что касается закона самого. В процессе работы над этим
законом, я работаю два года над ним, масса литературы и так
далее, прочитано и изучено с целью: как добиться того, чтоб наше
правительство имело достойный закон нашего правительства, и чтоб
каждое должностное лицо знало, за что оно отвечает и к чему оно
должно идти.
В данной ситуации хотел бы обратить ваше внимание. У нас
сегодня три закона. Почему три закона? Первый закон внесен
Гармашем, и комиссия, которая предлагает, Колиушко говорил о
том,.......... Иванович, когда мы будем разарбатывать закон, мы
вас пригласим в эту команду. Никто не пригласил в эту команду.
Приняли закон. А сегодня я хотел говорить о законе.
На сегодняшний день проблема закона Кабинета Министров -
это, прежде всего, структурное построение, чего законодатель
хочет и как строить закон о том, что же мы в конечном итоге
хотим получить. От структуры закона принципиально зависит все.
Сегодня мы имеем, фактически, три закона, но мать родная у
них, как Киев -мать городов славянских, есть закон Звягильского.
В правительственном законе и президентском одни и те же статьи и
структура та же. Только немного в конце -три или пять статей
поменяли местами. А название все осталось.
Далее. То, что я член Конституционной комиссии, то, что не
удалось внести в Конституцию с Президентской стороны,
под............ закона, вы почитаете его, втаскивается. И
Президиум нечаянно написали, потом выключили. И, оказывается,
написали мы, сколько Президент имеет министерств и ведомств,
Президенту надаем право кого-то назначать министром и так далее.
Закон есть закон, и все должно быть регламентировано.
В части постороения закона. Я уже на сегодняшний день
наработал поправки к закону Комиссии Колиушко, потом все знают,
я думаю, что депутаты поддержат его закон, я буду вас предлагать
за этот закон, с его недостатками, я готов с ними работать в
этом плане.
Я хочу сказат, первое, в структуре закона любого понятие
"термины", потому что без понятия "термины" не живет ни один
закон. Каждый чиновник, должностное лицо читает эти понятия
"термины".
Я думаю, первое, что должно быть, и в моем законе, к
сожалению, я не успел свои дать поправочки там,........... есть
термины и понятия, чтоб каждое лицо читало одно и то же: двери,
окна и все остальное одинаково. Иначе приходишь куда угодно, и
каждый читает то, что ему выгодно, к сожалению.
Это , что касается структуры данной ситуации.
Важно о складе Кабинета Министров. А здесь несего спорить,
Конституция признала, кто является составом Кабинета Министров.
Один "но" в законодательном............ -сколько министров
должно быть. Вот это наша функция: в законе уточнить -25, 40, 12
и так далее. уточним эту структуру -и не будет вопросов. А
персональный склад назначать будет Президент, как это и положено
по Конституции. Что касается склада.
Теперь формирования Кабинета Министров. Вопрос формирования
у нас очень сложный. Всегда мы Премьер-министров у нас в зале
избирали каким путем? В урночку бросали. Всех избирали.
В данной ситуации последнего Премьер-министра мы кнопочками
проголосовали.
Поэтому надо четко упорядочить эту норму: как мы выбираем,
каким и так далее. Это что касается формирования.
Неплохо прописано во втором проекте, я автора поддерживаю в
этом плане. Дальше идет вопрос: принципиальные повноваження
Кабинета Министров. Я согласен с авторами критики всех трех
проектов, что полномочия должны быть четко прописаны. К
сожалению, ни один проект этого не сделал. Я думаю, что мы
колективно эту исправим ошибку и будет нормально.
Затем идет речь о загальной компитенции Кабинета Министров.
Выписать более четко за что же он отвечает. К сожалению авторам
и мне не удалось это сделать. Я думаю с поправками мы сделаем.
И очень важный вопрос в данной ситуации. Я не хочу тратить
время, я хотел обратить внимание наших депутатов. То, что
касается Кабинета Министров, я думаю колективно мы распишем. Я
хотел бы ваше внимание обратить на один вопрос. Верховна Рада и
Кабинет Министров, органы Верховного Совета и Кабинета
Министров, и особенно важно для меня как депутата Верховного
Совета, выразителя интересов народа, одна позиция: народный
депутат и правительство.
Депутатский запрос, депутатское обращение и все остальные
нормы согласно Закона о статусе депутата они ушли в сторону.
Дальше, я не говорю о следственных комиссиях, тымчасовых
комиссиях и так далее. Я хотел бы, чтобы в законе четко было это
прописано нормы. И я буду настаивать и включать в повестку дня,
так сказать, заокн.
И особенно важно для меня как человека -это следущий
вопрос. Это организа... деятельность Кабинета Министров. Для
меня Премьер-министр и Кабинет Министров -это прежде всего орган
управления государственной собственностью. И вот в этой части мы
должны четко урегулировать, что он имеет право делать. А у нас
по Кожушко документы и других постановы. У нас получается, что
Кабинет Министров на всю Украину выдает постановления.
Надо четко разграничить. Постановления в развитии закона
для всех структур бизнеса государства -это общие постановления,
все правила игры. А там, где касается частного сектора,
извините, правительство не имеет права туда вмешиваться. А мы
так и хотим туда вмешиваться. Есть законы и все другие нормы,
которые регулируют эти отношения. Вот эта часть постановления и
решения.
(............) вопрос, обращаю ваше внимание товарищи
депутаты. Прежде всего, постаноление распоряжения решения -это
очень важный вопрос для любой деятельности государства, и
особенно это права членов Кабинета Министров, прежде всего
Премьер-министра. Я бы хотел видить и буду стараться писать
права премкер-министра, полную ответственность персонально его.
Раз мы написали, что с уходом премкер-министра, уходит Кабинет
Министров, значит вся команда на него работает. Тогда получается
что-либо -премкер и так далее. Первый вице-премкер -это ключевая
позиция также будет в этом законе. Мы должны обратить ее
полномочия, права прописать. Затем вице-премкеры, к сожалению
эта норма тоже тяжелая, также прописать очень четко надо. И
особенно, я хотел бы обратиться к дедпутатам. Это министры,
хватит из наших министров делать мальчиков для чего-то. Министр
обороны отвечает за оброну и имеет четкие полномочия. Не
выполняется законодательная база по обороне. Он имеет право
сказать все, кому положено должностным лицам. И за это не должен
страдать своею должностью. Он отвечает за оборону. Министр
внутренних дел отвечает за Министерство внутренних дел. Тогда -
да. А если, извините, бега Тома и Джери, тогда ничего не
произойдет. Итак, министр -ключевая фигура. Ключевая, у него
права и обязанности. Я добращаю ваше внимание на эту важную
норму.
В вопросе министерства. Потому что сегодня фактически
министерство и ведомство превратили в кого, в статистов. Они не
урпавляют своими отраслями. Они кивают на закон о предприятиях,
о декрете Президента. Бывший премкер-министр написал: не
втручается в оперативную деятельность. Вот я хотел разобрать,
как министерство понимает -директор открывает двери или с вашего
разрешения. Или все делает сам без вашего согласия. Сегодня мы
говорим о Тяжмаше, которое в........... районе, не понятно,
никто не управляет. Сегодня Пищепром, который продан целиком,
изменена форма собственности, несмотря на то, что Верховный
Совет принял не приватизируется и так далее. Так кто же
управляет экономикой страны? Минэкономики существует, которое не
решает ничего. Я не знаю во всяком случае. Если бы решал,
экономика бы развивалась.
Теперь, особенно важно -аппарат. Здесь идут нападки на
аппарат. Я не хотел бы этого делать. Я хочу, чтобы мы четко
сказали -для любого органа аппарат -необходимость. Но
оптимальный, профессиональный, хорошо оплачиваемый. Тогда мы
получим от него работу. Если просто механически рубать мы будем
его, никогда Кабинет Министров четко работать не будет.
Но здесь интересно, аппарат есть разный. Аппарат премьер-
министра, вице-премьера (...........) в Совете Министров, а
затем аппараты министерств и ведомств.
Следующий вопрос. Закон о госслужбе в этой же связи. Все
они выделены за счет 9 статьи (...........). Другой закон.
Фактически заработная плата и дургие вопросы для
Кабинета Министров не решены.
Еще один очень важный для меня вопрос как законодателя и
человека, который изучил эту проблему -заседания Кабинета
Министров. Это тот коллегиальный орган, который принимает
ответственное решение и согласно подписи должны нести
ответственность за те правильные и неправильные шаги. Поэтому
каждый лен имеет право голоса и поэтому я обращаю ваше внимание,
товарищи депутаты, обратите на эти статьи. Заседание. Должно
быть четко сформулировано. Каждый имеет права, полномочия и
ответственность. Если этого не произойдет, решение будет
неправомочным. Самое страшное, что у нас вся деятельность
происходит на сегодня(...........) экспертные оценки. У Кабинета
Министров должны быть службы, которые давали бы экспертные
оценки, а у верховного Совета свои экспертные оценки
деятельности Кабинета Министров.
Что касается рассмотрения и принятия решений. В законе
правильно прописано, что каждый имеет право, но за премьер-
министром остается окончательное решение (...........) он
персонально несет.
И вопросы, связанные с регистрацией нормативных документов
Кабинета Министров. Трасты показали нам, что мы не можем найти
там, что ж там происходит. Я -бывший директор, я вообще не
понимаю когда, если б я что-то подписал и у меня было в двух
экземплярах, мне букву "а" запрещали вешать на приказ. А у нас
оказывается появляется 2 документа, 3, 4. Никто не регистрирует
и так далее. Я поддерживаю авторов, что Миниюст должен
затвердить эти решения после подписи, а не Кабинет Министров.
Теперь вопрос -официальное опубликование документов. Мы
пока... практика показала -это самая проблема из проблем. У
населения нет газет, курьеры и так далее
ходят.............................. а самое главное,
оказывается: документы выходят в двух экземплярах и разные точки
по трастам.
Эта норма должна быть четко прописана, я прошу вас,
товарищи депутаты, обратите на эту норму, если мы ее не сделаем,
мы будем иметь массу трастов других.
Теперь рабочие................ органы. Это основа-основ для
Кабинета. Поэтому мы должны этот раздел или главу, или статью,
четко прописать, какие комиссии должны быть платные, какие
бесплатные, на договорных основаниях, очевидно, но Кабинет
Министров имеет право на это. Я думаю, это мы должны четко
прописать, эту норму.
И теперь вопрос, связанный... Я хотел бы обратить ваше
внимание, товарищи, на последнем, что я сокращу время свое.
Для меня как гражданина уже понятно: это раздел "Социальная
защита" Кабинета Министров. Я хотел бы обратить ваше внимание,
товарищи депутаты, на Премьер-министра, на первого вице-
премьера, на министров и премьеров. Если мы не решим заработную
плату, все условия гарантий труда, отставку и т. д., чтоб люди
знали, что они приняты на работу Верховным Советом, Президентом,
и их задача -служить государству, а государство заботится о них.
Если мы оставим этот вопрос опять прописан, как у нас тут
есть, в трех проектах, слабо спрячем под какие-то сукна, министр
должен знать: отставка раз, два, три, четыре, пять, законом
защищен от Президента, от парламента, заработная плата защищает
его трудовые, семейные отношения, тогда этот человек будет
трудится.
И, может быть, наша самая главная ошибка на сегодняшний
день, что мы не добились, не смотря на.....................
взгляды, несогласие с Кабинетом Министров, мы должны решить
социальную защиту Кабинета Министров. При наших политических
разногласиях мы должны одно знать: министр должен быть обеспечен
всем, у него голова должна болеть только об одном. Министр
обороны, Службы Безопасности -обеспечить безопасность страны,
народных депутатов и граждан страны, а его обеспечение обеспечит
то государство и правительство. Это касается социальной защиты:
отставка и т.д.
Особенно я хотел говорить о гарантиях в случае
террортстических актов, то, что мы сегодня уже видим, у нас
сегодня на повестке дня. Личная безопасность министров, я думаю,
что мы должны четко прописать эту норму, чтобы никому больше не
было повадно совершать террористические акты независимо нравится
нам премьеры и министры, для этого есть государство, апрламент
должен защитить свое правительство и членов правительства.
И в завершении я хотел бы обратить ваше внимание. О
профсоюзах, общественных организаций, политических партиях,
которые в этих законах полностью опущены. Как председатель
профсоюзной организациии наших депутатов я считаю, у нас должен
быть целый раздел посвящен отношениям профсоюзов с Кабинетом
Министров, я к уже не говорю о тех органах: Рахунковой Палате,
которые отсутствуют, я не говорю о правах человека и масса
других вопросов, и о Конституционном Суде. Права челловека будут
нарушаться прежде всего исполнительной властью, поэтому мы
должны четко поставить вопрос об ответственности исполнительной
власти за нарушения прав человека, гражданина и особенно хотел
бы обратить, за взаимоотношения с депутатским корпусом, потому
что возникает сегодня, что депутат являясь представителем
народа, исполнительной властью почему-то игнорируются. В
частности или в полной -как угодно, степень разная. Я обращаю
ваше внимание на поддержку нашего правительства в принятии
закона, в этой связи пакет законов: Верховный Совет, Президент и
все остальные законопроекты о высшей власти. если мы этого не
сделаем, то у нас получится, что этот закон работал в одном
плане, остальные - в другом и в сумме ничего не получится.
Я закончил свое выступление. Спасибо за внимание.
И в качестве реплики. Для меня человека, которого учила
школа, коммунистическая партия -честность, честность, честность,
и некоторые товарищи пытаются мне тут писать авторство
Звягильского. Я обкяснил тут почему я взял, то что там
согласовано со всеми Президентами, министрами, а у депутата нет
экономического института, который бы все посчитал.
И забегая вопросы, которые здесь задавались, о структуре
нашего Кабинета Министров, сколько численность его. Сразу там
где-то вопросы задавались, я здесь специально принес документ,
которые свидетельствует как вырос у нас Кабинет Министров за
время, так сказать, нашей с вами бурной деятельности в Верховном
Совете. До 14 тысяч человек, не включать еще надо те органы,
которые находятся на местах.
Все, Александр Александрович, я закончил. Приношу
извинения, не вложился.
ГОЛОВА. Є запитання до Леоніда Івановича? Запишіться, будь
ласка.
ГАРМАШ. Я предлагаю принять Колиушка закон вместе с нашими
замечаниями, коллективным трудом.... Внесем поправки. Спасибо
большое.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Леонид Иванович, є кілька
запитань.
Ну, так чому ж, є, записалися. Будь ласка.
Роєнко.
РОЄНКО.
423 округ, фракція Комуністи України. Шановний Леонід
Іванович. Як ви дивитесь, переді мною ці усі проекти. Цікаво, що
в проекті Президента України і в проекті групи, яку очолює
Коліушко, єсть присяга відповідно Кабінету Міністрів, членів
Кабінету Мінпістрів. Ви знаєте, набивається оскома. Президент
дає присягу, депутати дають присягу, міністри дають присягу. І в
той же час порушується... І тут все пишеться, "дбати про
добробут українського народу, виконувати закони і Конституцію".
І як правило, це нічого не виконується. Як ви вважаєте, який же
повинен бути механізм? Якщо не виконує присягу Президент,
депутати і члени Кабінету Міністрів? Дякую.
ГАРМАШ. Мировая практика постоянно... почитайте все
Конституцию, везде есть присяга. Я разделяю. Присяга
ответственного человека перед теми людьми, кому он присягает. В
данной ситуации я согласен, что присяга должна быть. Но в
присяге нет ответственности за то, что нарушил закон. Мы с вами
приняли присягу, но нет нормы ответственности депутата за
последующие нарушения присяги. А это должна быть одна из норм.
Нарушение присяги является освобождением от занимаемой
должности. Точно также и для Премьер-министра и других эта
присяга является основанием пойти в отставку. Полэтому присяга
должна быть четко прописана и последствия ее должны быть четко
сформулированы. Причем некоторые поправки по тексту присяги и
ответственности за нарушение присяги.
ГОЛОВА. Вітренко.
ВІТРЕНКО. Шановний Ленід Іванович. Ось я держу в руках,
тримаю три проекти і мені подобається, що у статті 15-й в вашому
проекті ви досить детально виписали відповідальність і
підзвітність саме Кабінету Міністрів України, бо в проекті, який
підписаний Кучмою, на це витрачено всього лише пів сторінки і це
чисто декларації. Відповідальності нема. Але в проекті Коліушко
передбачена політична відповідальність і більше нічого. Мені
здається, що ви саме тоу, що займалися дуже ретельно цим
питанням повинні були б розширити відповідальність і передбачити
інші норми. Які ще, на ваш погляд, повинні бути норми
відповідальності Кабінету Міністрів?
ГАРМАШ. В результате работы над этими вопросами
действительно получается, что, во-первых, когда писал
Звягильский и Гармаш, я позволю себе назвать так, там одно и то
же. И там те же люди работали и там. Но единственное, что я
думаю, почему убрали ответственность? я думаю, что очень удобно
делать и ни за что не отвечать.
Я думаю, должны соединить политическую ответственность
министорв, которые, так еще нет этики державной, в связи с
которой надо вот это будет внесено -раздел. Этика
государственных служащих или руководителя. В каких случаях
уходит министр? Опубликовали статью -дачи и так далее. Я думаю,
этого достаточно, чтобы уйти в отставку, если ты это сделал. Или
по суду засветил свое имя. Поэтому политическая ответственность
и другие должны быть. Я думаю, что мы коллективно это внесем.
ГОЛОВА. Моисеенко.
МОИСЕЕНКО. Моисеенко, фракция коммунистов Украины,
Всеукраинский союз рабочих.
Уважаемый Леонид Иванович, ну, мне ваш документ нравиться
больше хотя бы по тому, что он принят в рамках Конституции
до 28-го июля.
Вы знаете мое отношение к фальсификации голосования, здесь
неоднократно говорилось об этом. Я, рассматривая ваш документ на
заседании комиссии по государственному строительству, высказал
особое мнение по поводу того, что до тех пор, пока не будет
получен ответ о результатах голосования юридически выверенный и
так далее, рассматривать документы, принятые на основании
Конституции просто нет смысла, особенно когда речь идет о таком
органе, как Кабинет Министров.
В связи с этим я хотел бы задать вам вопрос: не кажется ли
вам, что в нынешних политических условиях все-таки правильнеее
было бы поддержать именно тот документ, который вы предложили, а
не те документы, которые сегодня уже предлагали до вас
докладчики.
И второй вопрос. Не кажется ли вам, что слишком ,
действительно, мягко у нас выражена ответственность перед
гражданами Украины Кабинета Министров.
ГОЛОВА. Будь ласка.
Я, когда говорил о законопроекте, я просто оцениваю
отношение зала, его настроение, поэтому мне трудно.
Я, конечно, за законопроект Звягильского, там много мне
симпатично и нравится. Но есть и вещи, которые не сопадают с
моими принципами. Но я учитываю зал, и самое главное -я
исповедую: правила игры должны установить в этой стране. Вот
исхожу из этого. И с учетом тех политических реальностей,
которые у нас, к сожалению, есть.
А самое главное -защитить соственный народ от неправомерных
действий Правительства. Я думаю, что так. Если мы это сможем -
выиграем все.
Я за государственные дела, и готов снять свой законопроект
в пользу любого законопроекта, который не нарушает г ражданские
права и Конституцию Украины.
Спасибо.
БІЛОУС. Місто Полтава, 317, Спілка офіцерів України, група
"Реформи".
Шановинй Леоніде Івановичу, чи проводили ви фінансову
експертизу вашому законопроекту по відношенню до інших
законопроектів, скільки він вартує? Тобтот в бюджеті України чи
буде зменшення чи збільшення витрат на цей законопроект, якщо ми
його приймемо?
І друге запитання. Чи відповідає ваш законопроект Хартії
європейській оп самоврядуванню?
Дякую за відповідь.
ГАРМАШ. В данной ситуации и мой законопроект, и все три,
ну, у них судьба иная. Я писал документ до Конституции, и
поэтому, может быть, новое явление, которое мы зписали и приняли
в Конституции, не нашло свое отражение.
Я думаю, что мы внесем поправку и приведем в соответствие.
Ну, я же не мог предугадать, о чем идет речь, вот с точки зрения
самоуправления. Я думаю, что сейчас там комиссия заседает, она
нам даст ответ на... В этом законе будет много спорного.
Администрации: закона нет, а уже функционирует. Аппарат:
Президент есть, Закона о Президенте нет. И так далее. то есть у
нас масса -вакуум правовой, и поэтому сейчас если мы не
сконцентрируемся, чтобы все привести и........... народ наконец,
чтобы мы были правовым государством. Ну, с учетом тех
обязательств, которые мы взяли.
С точки зрения экономики. Я нашел те цифры, которые
характеризуют за структуру Кабинета Министров. За два года
здесь: 1996, 1994. Администрация Президента -было 200 человек,
когда был Леонид Макарович, стало 590. Администрация Кабинета
Министров -почти 790 человек была, сейчас мы вот сократили.
Министерство экономики -937, а до этого было 650. И так далее.
Все цифры есть. И я думаю, что если бы Кабинет Министров еще
докладывал...
Важно другое. Я за экономические расчеты, но я как
гражданин и депутат могу взять калькулятор, который у меня
лежит, и примерно прикинутькак директор, ну примерно стоимость.
Если б я знал, документы получил от Кабинета Министров сколько
аппарат, сколько машин, сколько других вещей, я б наверное
просчитал, сколько самолетов и так далее. У меня ж нет никаких
цифр. Мы вообще не знаем что из себя представляет Кабинет
Министров, из расходы и так далее ни в прошлом, ни в нынешнем
году.
Я думаю, что мы должны исходить из оптима для решения этих
вопросов. И прежде всего, чтобы нам Кабинет Министров поставил
расчеты сколько надо. А, если нужно увеличить, я думаю для дела,
здесь нет противником правительства, чтобы дать дополнительные
деньги. Но гражданский контроль и роль Верховного Совета как
органа народа.
ГОЛОВА. Спасибі. Марченко.
МАРЧЕНКО.
Уважаемый Леонид Иванович, одной из центральный идей и
положений вашего законопроекта, который я всецело поддерживаю,
есть то, что исполнительная власть в лице Кабинета Министров
должна нести ответсвенность за работу государственной
собственности. И мне представляется в документе, который мы
должны принять за основу, это полжение ваше должно найти
отражение.
Вторым важным моментом. Это об ответсвенности членов
Кабинета Министров и их социальной защищенности. В 1992 году
еропейские государства собрались на конференцию и определили
норму демократии в такую структуру власти. Я зачитаю:
"Представительная по своему характеру форма правления, при
которой исполнительная власть подотчетна избранным
законодательным органам или избирателям. " Наша Конституция
нарушила все нормы демократического государства и устройства
власти. Не считаете ли вы, при полномочиях Президента
определенной статьями 106 Конституции, когда он припыняе
повноваження міністрів на їх посадах -с одной стороны. И с
другой -скасовує акти Кабінету Міністрів. Может ли быть в какой-
то форме Кабинет Министров защищен при таких нормах Конституции.
Спасибо.
ГАРМАШ. Я думаю, что единственное спасение от
нормы 106 -это Конституционный суд. Я думаю, что в данной
ситуации та палока-выручалочка, которая должна нас выручить и
защитить Конституцию и права человека. Если, конечно,
Конституционный суд, как мы его выбрали с трех частей, выполнит
конституционный долг : защита прав граждан и Конституции.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.
Шановні депутати, я хотів би привернуть вашу увагу до
одного нюансу нашого обговорення цього питання. І хотів би, щоб
ми скористалися тим досвідом, який набуваємо в процесі нашої
роботи. Тільки що ви прослухали доповідь автора або ініціатора
розгляду законопроекту. Він, знаючи, що це проект певною мірою
альтернативний іншим, з повагою ставиться до інших проектів. І
не вважає свій абсолютно правильним, таким, що тільки його треба
розглядати. І цього нам часто не вистачає. Тому є всі підстави
подякувати Леоніду Івановичу саме за такий зважений розумний
підхід. І ми врахуємо його думку під час обговорення, прийняття
рішення щодо законопроекту.
Тепер Стешенко Олександр Миколайович від комісії, будь
ласка. В мене складне завдання, оскільки комісія мала великий
вибір ,мала зробити висновки свої, будь ласка.
СТЕШЕНКО.
Шановний головуючий, шановні урядовці, шановні народні
депутати, сьогодні на розгляд Верховної Ради внесено декілька
законопроектів про Кабінет Міністрів України. Один з них
розроблений у Кабінеті Міністрів і подано в порядку законодавчої
ініціативи Президентом України, авторами другого законопроекту є
група народних депутатів, які входять до складу Комісії
Верховної Ради з питань правової політики та судово-правової
реформи. Саме ці матеріали і розглянуті Комісією питань
державного будівництва, діяльності рад і самоврядування.
висновки вам відомі.
Слід відзначити обидва законопроекти визначають місце
Кабінета Міністрів України у системі органів влади нашої
держави, основні засади його діяльності, компетенцію, функції. у
кожному із згаданих проектів закону є свої позитивні сторони,
але, на жаль, законопроекти не позбавлені певних вад і до цього
в комісії віднеслись з конструктивним розумінням.
Мені дуже імпонувала доповідь нашого колеги Коліушка в тій
частині, де віг акцентував свою увагу саме на тому, що падані
законопроекти ми повинні розглядати через призму відповідної, а
саме 8 мабуть статті чинної Конституції, де говориться про те,
що закони повинні прийматися на основі Конституції і відповідати
їй і саме через цю призму комісія і доручила мені виступити.
Характеризуючи позитивне, зупинюсь лише на тих недоліках,
що притаманні поданим на ваш розглид законопроектам і повинні
бути усунуті в доопрацьованому варіанті, що відкриє реальну
перспективу з прийняттям цього вкрай важливого і необхідного
державі закону.
Перш за все, ряд положень одного і другого законопроекту
потребують уточнення у зв'язку з неузгодженностю їх з нормами
Конституції України. Зверніть увагу. У статті 92 пункт 12
конституції чітко записано -цитую -"виключно законами України
визначаються організації і діяльність органів виконавчої влади".
Аналогічну норму, але більш широку, містить і стаття 120
Конституції. У частині 2 цієї статті записано: "Організація
повноважень і порядок діяльності Кабінету Міністрів України,
інших центральних та місцевих органів виконавчої влади
визначаються Конституцією і законами України".
В зв'язку з цим не зовсім зрозуміло, чому в статті 9
законопроекту, поданого Президентом України, та статті 4
законопроекту, поданого групою народних депутатів,
встановлюється, що зазначені питання регулюються також указами
Президента та постановами Кабінету Міністрів. Можна, звичайно,
послатись на положення частини третьої статті 113 Конституції,
згідно якого Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується
також і актами Президента України. Але тоді, на нашу думку, слід
було б чітко визначити коло і характер питань, з яких можуть
видаватися згадані акти. Мабуть, вони не повинні суперечити
чинним законам, мають прийматися на їх розвиток і в основному
стосуватися внутрішньої діяльності Кабінету Міністрів, тобто
майбутній закон повинен виключати можливість вільного тлумачення
деяких, як це не прикро, суперечливих положень Конституції.
Із змісту статтей 24-ої і 31-ої законопроекту, поданого
Президентом, можна зробити висновок, що місцеві державні
адміністрації утворюються не лише у районах і областях, а й у
районах міст Києва та Севастополя, що суперечить нормі частини
першої статті 118 чинної Конституції.
У законопроекті, поданому групою народних депутатів,
видається неправомірним визначення як одного з основних завдань
Кабінету Міністрів саме вироблення, я на цьому роблю акцент, а
не проведення державної політики у сфері економіки, економічного
розвитку, праці та соціального захисту населення (дивись статтю
2).
Хотілося б звернути увагу авторів законопроекту, що
відповідно до Конституції України (стаття 85 пункт 5 та стаття
92 пункт 6) це питання віднесено до компетенції Верховної Ради
України.
У даному випадку мова може йти лише про підготовку
Кабінетом Міністрів відповідних пропозицій про їх законодавчу
ініціативу.
Не повною мірою узгоджується з нормами Конституції
передбачений статтями з 6-ої по 9-ту законопроекту, розробленого
Комісією з питань правової політики, порядок розгляду Верховною
Радою питань, прийняття рішень, пов'язаних з призначенням
Прем'єр-міністра України.
Крім всього іншого, при цьому ігнорується вимога статті 89
Конституції, згідно з якою питання, віднесені до повноважень
Верховної Ради України, попередньо розглядають її комітети.
Взагалі у даному випадку роль комітетів Верховної Ради зведена
нанівець, про них у зазначених статтях навіть не згадується.
Можна було б навести і інші приклади невідповідності
положень цього законопроекту Конституції. Ну, скажімо, чи не є
дискримінаційною вимога статті 15 щодо обов'язкового володіння
особами, які входять до складу Кабінету Міністрів державної
мови, адже відповідно до статей 10 та 24 Конституції громадяни
України мають рівні права, які не можуть бути обмежані, в тому
числі і за мовними ознаками. Та й хто визначить критерії для
оцінки володіння мовою? Безумовно, міністр повинен знати
українську мову, інакше він просто буде не спроможним працювати
як не зможе належним чином виконувати своїх функцій, не маючи
відповідної фахової підготовки, певного досвіду тощо. Але про це
ми не говоримо у законі, мабуть доцільно виключити і згадане
положення.
Я досить детально зупинився на відповідності
законопроектів, які ми розглядаємо головному нашому закону -
Конституції України, оскільки в ній, я вже говорив, стаття 8
чітко визначає: закони та інші нормативно-правові акти повинні
відповідати їй, тобто Конституції, і ми не маємо права не
рахуватися з цим.
Тепер про деякі інші аспекти проектів закону. Законопроект,
поданий Президентом України не дає чіткого уявлення про
структуру Кабінету Міністрів, його органу. Окремі, застосовані у
ньому терміни не мають визначення. Наприклад, у статті 32
вживається термін президія Кабінету Міністрів, але проект закону
не містить ніяких даних щодо складу, порядку формування, функцій
цього органу, основні завдання Кабінету Міністрів, його
компетенцію, повноваження у законопроекті подані у загальному
плані, не передбачено механізмів здійснення повноважень.
Дещо загальними сприймаються і статті 18, 19 щодо
взаємовідносин Кабінету Міністрів з Національним Банком, з Радою
Національної безпеки і оборони України, деякі інші положення.
Слід відзначити, що законопроект, поданий групою народних
депутатів у цьому плані вигідно відрізняється від вищезгаданого.
Зокрема, в ньому досить детально пророблено статті, що
стосуються структури, повноважень Кабінету Міністрів, щодо
стосунків з іншими органами.
Разом з тим відповідні положення також потребують певного
доопрацювання з точки зору узгодження їх з чинним
законодавством. У зв'язку з цим не можна не сказати, що деякі
положення обох законопроектів видається недосконалими саме з
огляду на можливість їх практичного застосування в різних
умовах, які можуть бути продиктовані життям.
Ось приклад. Відповідно до частини 2-ї статті 6-ї та
частини 5-ї статті 7-ї і проекту закону, поданого Президентом
України, УКабінет Міністрів у разі закінчення повноважень або
відставки продовжує виконувати свої обов'язки до початку роботи
новосформрованого Кабінету Міністрів. Але не довше, ніж 60 днів.
Аналогічна норма є у статті 21 проекту Закону, поданому групою
народних депутатів. В чому недосконалість цієї норми? На наш
погляд у даному разі не враховується ситуація, яка може
скластися у зв'язку з непердбачуваною обставиною. Наприклад,
введення воєнного або надзвичайного стану, в інших нетипових
випадках. З огляду на це видається доцільним або зняти обмеження
в часі, або чітко оговорити дії у відповідних ситуаціях. Доречі,
фраза " до початку роботи" дуже не конкретна і може означати і
день сформування Кабінету Міністрів у правомочному або повному
складі і день першого засідання і якусь іншу дати.
Нереальним є і визначені законопроектом розроблені у
комісії з питань правової політики строки підготовки Кабінету
Міністрів програми своєї діяльності. Адже протягом місяця
новосформованому Кабінету важко зробити аналіз, необхідіні
висновки та розрахунки, на яких повинна базуватися їх програма,
а потім сформувати саму програму, здійснити експортну оцінку.
Звичайно, можна підготувати програму і за тиждень. Але хто
може гарантувати, що її не спідкає доля багатьох вже відомих нам
програм , і ми в цьому теж переконалися.
Що стосується розгляду програми діяльності уряду у
Верховній Раді, то строки взагалі тут обмежені. Протягом десяти
днів, зверніть на це увагу, з дня надходження до Верховної Ради,
жокумент має бути обговорений на засіданнях її комітетів за
участю відповідних членів Кабінету Міністрів, а потім на
пленарному засіданні Верховної Ради.
Тут, окрім усього, виникає питання, як ці строки
узгоджуються взагалі з відповідними положеннями регламенту
Верховної Ради? Обидва законопроекти не передбачають
необхідність періодичних виступів прем'єр-міністра, членів
Кабінету Міністрів перед населенням, зустрічей з ним. Адже
соціально-економічна і політична обстановка вимагає саме таких
підходів.
Потребують корегування і положення законопроектів щодо
соціально-побутового забезпечення членів Кабінету Міністрів.
Особливо це стосується законопроекту, поданого Президентом
України, але підтримую ту думку, що члени уряду повинні бути
все-таки забезпеченими працівниками в нашій державі.
Можна говорити і про інші недоліки законопроектів, яких, на
жаль, чимало, в тому числі і в редакційному плані. Але й
наведених прикладів, мені здається, досить, щоб зробити висновок
про недоцільність прийняття жодного з них за основу в поданій
редакції.
Разом з тим, беручи до уваги, що проект закону розроблений
у комісії з питань правової політики, поданий на розгляд
Верховної Ради групою ддепутатів, на наш погляд, пророблений
більш детально, містить досить аонкретну норму у порівнянні з
іншим законопроектом, який ми розглядаємо, його можна було б
після відповідного доопрацювання розглянути у повторному першому
читанні і прийняти за основу.
При цьому, безумовно, слід використати, врахувати положення
проекту закону, розробленого Кабінетом Міністрів, який містить
контруктувного що повинні бути враховані разом з пропозиціями
народних депутатів, виголошених сьогодні в цьому залі під час
обговорення.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.
В нас записалось на виступ 38 депутатів.
Ми рпоголосували 3 години Регламент для розгляду цього
питання. Використали вже 2 години 28 хвилин. Залишається 32.
Треба на це відвести 30 хвини на обговорення. Зрозуміло.
Ну, всі не встигнуть виступити, здадуть свої виступи до
Секретаріату вони будуть включені в протокол.
Заєць, будь ласка, перший виступає. За ним Чупахін від
фракції.
ЗАЄЦЬ.
Шановні депутати, перед нами поставлено завдання не тільки
прийняти Закон про Кабінет Міністрів, але і визначитись з
проектом закону, який взяти за основу, чи я кий взяти,
проголосувати за перше читання.
Щоб вирішити ці завдання, необхідно дати відповідь на
запитання: а чого ж ми бажаємо, чого хочемо, приймаючи цей
закон?
По-перше, ми хочемо уточнити місце і роль Кабінету
Міністрів у виконавчій гілці влади, бо місце і роль Кабінету
Міністрів у нашій Конституції окреслено в досить таких, я б
сказав, окреслено не досить достатньо.
По-друге, ми хочемо унормувати відносин и Кабінету
Міністрів з іншими органами державної влади.
По-третє, запровадити правові підстави для проведення
організаційної реформи Кабінету Міністрів.
Сьогодні не є секрет для всіх, що править все-таки
номенклатура, править чниовник, а не правлять політики, які
несуть за Конституцію політичну відповідальність.
Відповідь на преше питання щодо місця і ролі Кабінету
Міністрів у виконавчій гілці влади варто шукати, як у розділі 6
Конституції, так і в "Загальних положеннях" законопроекту
України.
Мені видається, що той проект, який подається комісією
Стротовича, він все-таки чіткіше визначає це місце Кабінету
Міністрів, хоча сюди варто внести деякі положення із
Конституції, які б пов'язували цей законопроект із Конституцією.
Що стосується унормування відносин між Кабінетом Міністрів
і зокрема Верховною Радою, то стаття 8 законопроекту про Кабінет
Міністрів від комісії Стротовича мені видається відходом від
Конституції. Там пропонується двома третинами обирати Прем'єр-
міністра, якщо 2 рази підряд Верховна Рада не дала згоду на
призначення Прем'єр-міністра Президентом. Думаю, що це просто
намагання відійти від пропрезидентської форми правління і
затвердити пропарламентську. Але це суперечить Конституції і
тому ми у подальшій доробці мусимо це положення виключити.
Що стосується організаційної реформи, отут якраз саме
головне. І мені видається, що із цих позицій проект комісії
Стротовича він значно кращий. Ми мусимо підняти роль міністра,
бо сьогодні між міністром і Прем'єром, і Президентом є кілька
таких рокладок, які фактично ревізують пропозиції міністрів.
А за яким це регламентом? Я думаю, що є ще 2...
ГОЛОВА. Я прошу завершити виступ свій.
ЗАЄЦЬ. Так, я завершую.
Підняти роль міністра. Одже ми повинні зняти ці дублюючі
ланки. І центральним пунктом цього проекту Стротовича і взагалі
нашої проблеми -це є обмеження на склад Кабінету Міністрів. Якщо
ми обмежимо склад Кабінету Міністрів, наприклад двадцятьма,
максімум двадцятьма п'ятьма особами, отоді справді ми закладемо
правові підстави для проведення організаційної реформи Кабінету
Мінстрів. Тоді, ми справді поставимо політику головним, а не
поставимо другорядним.
ГОЛОВА. Спасибі.
ЗАЄЦЬ. Нажаль,
ГОЛОВА. Будь ласка , сідайте, спасибі.
ЗАЄЦЬ. Олександр Олександровичу, дозвольте, ви порушуєте
постійно цей регламент. Так от зараз дайте мені можливість
завершити.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.
ЗАЄЦЬ. Я мушу завершити. Тому що, Олександр Олександрович,
встановив три хвилини регламенту замість п'яти. Але я закликаю
вас, шановні депутати, взяти за основу законопроект Стратовича,
ви дуже добре пропрацювати саме на предмет того, що він є все-
таки до певної міри відходив від президентської форми правління.
А це зайвий для нас турботи і протиріччя у виконавчій гілці
влади. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу всіх вас і тут, і в інших
місцях, коли ми обговорюємо чи говоримо про Конституцію,
державний устрій в Україні, то є критерії, за якими визначається
форма державного устрою. Вона в Україні не президентська. Тому я
просив би на це зважати. Будь ласка.
Слово має депутат Чупахін , за ним Оробець.
ЧУПАХІН.
Уважаемые народные депутаты, о том, какой интерес вызывает
поданный законопроект, говорит тот факт, что на его обсуждение
записалось 38 народных депутата. Да и, пожалуй, мы впервые в
нашей работе сталкиваемся с фактом рассмотрением сразу трех
альтернативных проектоо закона. Поэтому, обсуждение их вызывает
определенные трудности. Правда предварительная оценка проекта
закона в научно-экспертным оделом Верховного Совета и
выступления Александра Николаевича Стешенко -это задачу
несколько облегчает. Хотя и без этого даже беглое знакомство с
проектом народного депутата..... показывает, что он не
соответствует принятой 28 июня 1996 года Конституции Украины.
Думаю, что и сам Леонид Иванович не будет настаивать на обратном
и согласится с тем, что в этом случае может быть вполне
применено положение статьи 3. 5. 1 Регламента о непринятии
законопроекта.
Что же касается законопроектов, внесеных Президентом
Украины и групой народных депутатов, то, на мой взгляд, следует
отметить общность большинства их положений с той лишь разницей,
что они применяются в разных статьях.
В то же время субкекты законодательной инициативы не
обошлись и без общих ошибок, которые они позволяют без сомнения
поддержать один из законопроектов. Ток, определяя основные
задачи Кабинета Министров, авторы исходили естественноо из
содержания статьи 116 Конституции Украины. Однако исходили как-
то выборочно: кому что понравится. А есл и уж определять эти
задачи в соответствии Конституции, то в полном обкеме. Более
того, проектом народных депутатов Кабинету Министров
предоставлено право формировать внешнюю и внутреннюю политику
государства, что является прериготивой Верховного Совета. Там же
определено6 что Кабинет Министров заботится, а не обеспечивает,
как предусматривает Конституция, охрану природы, экологическую
безопасность рациональное использование природных ресурсов.
В обеих законопроектах вводится ограничение на право членов
Кабинета Министров быть народными депутатами. Я понимаю, что в
данном случае авторы исходили от обратного. Но такая
формулировка искажает конституционную норму и поэтому не может
быть принята.
Разработчики половинчаты в отношении признания актов
Кабинета Министров внеконституционными. То есть, они не
предполагают возмещение материальных и моральных убытков,
нанесенных физическим и юридическим лицам актами и действиями,
признаными неконституционными, как это определяется Конституцией
Украины.
Выходит, что проектом закона закладывается положение
аналогичной ситуации с доверительными товариществами. А почему
бы не предусмотреть возмещение убытков в таких случаях хотя бы
частично за счет средств, выделеных на содержание Кабинета
Министров.
В ряде статей и в большей степени это касается
законопроекта, внесеного народными депутатами, содержится, на
мой взгляд, положение более пригодное для сферы действия другого
закона -Закона о регламенте работы Верховного Совета Украины или
закона о Верховном Совете Украины.
Прежде всего, это относится к процедуре назначения Премьер-
министра и порядка рассмотрения программы деятельности Кабинета
Министров.
Также единодушны авторы и в представлении права Президента
отменять акты Кабинета Министров, однако такая отмена может
производится опять же согласно Конституции только указом
Президента, который издает их на исполнение Конституции и
законов Украины. Но этот момент ни в одном из проектов не
оговваривается.
Кроме того, в проекте закона, внесеном Президентом Украины,
Кабинету Министров без всяких ограничений предоставляется право
осуществлять управление обкектами государственной собственности,
включая распоряжения ими, право создавать резервные фонды
финансовых ресурсов, что также противоречит Конституции Украины.
Проектом народных депутатов в ярде случаев предполагаются
иные, нежели предусмотренные в действующих законах Украины,
сроки, либо опять же частичное изложение конституционных
положений.
Всего этого, а также того, что уже высказано в ходе
вопросов и ответов на эти вопросы, обсуждения народными
депутатами, достаточно, чтобы по той же статье 3. 5. 1
Регламента ставить вопрос о непринятии и остальных двух проектов
закона.
Однако, все изложенное я говорил не для того, чтобы
показать несовершенство предложенных документов, а с тем, чтобы
показать возможные пути их улучшения.
При всех недостатках проекта закона возможно наработать с
учетом высказанных замечаний и внести на повторное первое
чтение. Думаю, что в течение двух недель, отдав предпочтение
проекту закона, внесеному группой народных депутатов, в котором
все же, на мой взгляд, больше положительных моментов, Комиссия
по вопросам государственного строительства и деятельности
Советов и самоуправления при участии авторов вполне способна это
сделать.
Спасибо.
ГОЛОВА. Виступає депутат Оробець. За ним Семенюк від
комісії.
ОРОБЕЦЬ. (Юрій Оробець, місто Київ, група "Реформи")
Шановні колеги, коли Прем'єр-міністр теперішній зустрічався
в Москві перший раз в якості Прем'єр-міністра України, то
Прем'єр-міністр Росії Чорномирдін пожартував, що за його пам'яті
це п'ятий український Прем'єр-міністр.
Я не вважаю, що російська модель функціонування Уряду є для
нас зразком, але те що у нас 5 раз частіше міняється уряд -це
признак нестабільності нашої держави.
Порівнюючи 3 проекти законів, я однозначно можу сказати, що
за основу варто взяти проект, розроблений групою народних
депутатів на чолі з моїм колегою Ігорем Коліушком. Найважливіші
моменти, які повинні буту вирішені -це моменти призначення і
звільнення відповідальних посадових осіб.
Почнемо з призначення Прем'єр-міністра, нажаль кожен проект
тут має свої хиби. Якщо брати в президентському проекті, то
пропонується, що Президент має повторно вносити ту саму
кандидатуру, якщо Верховна Рада висловила незгоду. Одже цим
самим дається право ігнорувати політичну волю більшості
Верховної Ради України і таким чином зациклюючи цей процес
заставити Верховну Раду погодитися на тій кандидатурі, яка в
принципі політична не прийнятна. Одже цей шлях не підходить.
В проекті, запропонованим Ігорем Коліушко, пропонується 2
рази пропонувати, Президент пропонує кандидатури, якщо вони не
проходять, то пропонується щоб Верховна Рада пропонувала свою
кандидатуру і двома третями голосів. Чи будуть дві треті
голосів? Ніколи, це малоймовірне. І таким чином дається палочка-
виручалочка, яка порушує Конституцію-призначення Президентом
указом Прем'єр-міністра, що є порушенням чинної Конституції.
Одже і цей шлях так само є хибним.
На мій погляд треба згідно з чинною Конституцією записати,
що Президент вносить іншу кандидатуру за консультаціями з
відповідними головами фракцій Верховної Ради України.
Надзвичайно важливе -повисити політичну відповідальність
міністрів. І дуже важливим є питання яким чином призначається
заступники міністрів. Яка роль при цьому міністрів і прем'єт-
міністра? Заступники міністрів не входять до складу Кабінету
Міністрів. Якщо вони не входять, їх повинен призначати за
поданням прем'єр-міністр України, а не все робити через апарат,
адміністрацію Президента України.
Ні. Я дуже дякую за увагу. Можу сказати лише що дуже
важливим є механізм відкритого голосування за програму уряду, що
дає можливість політичної відповідальності більшості Верховної
Ради. Письмові пропозиції я направлю в комісію.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Будь ласка. Оголошена Семенюк Валентина Петрівна.
За нею виступає Вітренко.
СЕМЕНЮК. 159-й виборчий округ, депутат Семенюк.
Шановні колеги, народні депутати, детально проаналізувавши
всі три подані законопроекти в нашій комісії, ми чітко вивчали
всі, які були подані, побачили, що багато суто декларативних
положень закладені в тому чи іншому законі.
Крім того, слід відмітити, що потрібно в законопроекті,
який поданий зокрема Кабінетом Міністрів, відмітити таку деталь,
що основні положення Кабінету Міністрів слід розширити щодо
повноважень у сфері економіки. Немає чіткого закладеного принципу
відповідальності то за дії Кабінету Міністрів, за їхні
проведення реформ. Чітко не розписано повноваження щодо зміни
повноважень Кабінету Міністрів щодо питань зокрема при зміні
Кабінету Міністрів, про передачу портфелей від одного чиновника
до іншого.
Я думаю, що в поданих законопроектах, які сьогодні у нас
подані, слід об'єднати і схилити свою увагу на одному, на тому
законопроекті, який поданий групою народних депутатів.
Слід також зазначити і те, що у поданому законопроекті слід
чітко виписато все те, що дозволено робити безпосередньо
Кабінету Міністрів, виписати відповідно до принципу публічного
права.
Визначення повинно бути чітко розписано: все дозволено те,
що не заборонено законом.
Крім того слід також наголосити на те, що відповідно до
того, що у нас, наше законодавче поле регулювалось і
направлялось в основному того, що той чи інший представник
поїхав за кордон, привіз той чи інший законопроект. І створився
такий механізм, який ми чітко побачили: одні закони являються, в
основному копіюють Сполучені Штати, інші законопроекти
копіюються Радою Європи.
Так детально ми побачили, коли розглядали безпосередньо
програму демонополізації, антимонопольного законодавства. І от в
законопроекті, який поданий, стаття 11 -"Основні повноваження
Кабінету Міністрів" (це, зокрема закон, який подав Леонід
Данилович Кучма) записується, що Кабінет Міністрів здійснює
заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання
економіки.
Якщо аналізувати законодавче поле, яке в нас є відповідно
до демонополізації і якщо побачити відповідно до нашого
законодавства, яке реглює антимонопольне законодавство, то можна
побачити в цьому плані деяку нестиковку.
Тому свої зауваження відповідно до того, як проводити,
виписувати принципи повноважень Кабінету Міністрів в сфері
економіки, ми вважаємо, що тут повинно бути єдине правове поле,
так як ми являємось членами Ради Європи.
У всьому світі, і в тому числі ми як являємось представники
все-таки держави, регулюється питання антимонопольного
законодавства в такому ракурсі: тільки підприємство вийшло на
зовнішній ринок, Кабінет Міністрів, представники Урядових
структур займаються безпосередньо протекціоністською політикою в
сфері виходу даних підприємств незалежно від форми власності на
зовнішній ринок. Навіть якщо це підприємство являється
збитковим.
Всі свої зауваження відповідно до розділу повноважень
Кабінету Міністрів в сфері економіки, в сфері
зовнішньоекономічної політики, в сфері передачі портфелю від
одного чиновника до інших, ми передамо безпосередньо в
письмовому вигляді.
Дякую.
ГОЛОВА. Виступає Вітренко Наталія Михайлівна, за нею
виступає Горохівський.
ВІТРЕНКО Н. М. Наталія Вітренко, Конотопський виборчий
округ, Прогресивна соціалістична партія України.
Шановні колеги, потреба в тому, щоб прийняти Закон про
Кабінет Міністрів, нагальна потреба, вже виникла в Україні
влітку 1994 року. Тільки цим законом можна було захистити нового
Прем'єра, обранного в цьому залі, Віталія Масола захистити від
експансії Президента Кучми. І це не було зроблено. Не було
зроблено перш за все через позицію Олександра Мороза. Він здав
Масола, як і здав Марчука, тому що якраз визначення функцій
Прем'єр-міністра і прийняття Закону про Кабінет Міністрів чітко
б обмежило повноваження Президента. А була домовленість з Кучмою
по-братерські все ділити на двох.
Але ж змінюється все в Україні, ступень криміналізації
зростає. І, якщо в 1994 році в тіньовій економіці було меньше
половини валового внутрішнього продукту, зараз вже дві третини.
Приходять нові Прем'єри, кожен з яких вже має за собою більший
капітал і більше важить. І вже новий Прем'єр Лазаренко вносить
проект Закону про Кабінет Міністрів.
Цей проект закону -це гіпертрофія повноважень Кабінету
Міністрів з чітким порушенням Конституції. Зверніть, будь ласка,
увагу на статтю 10 запропонованого від Кабінету Міністрів
проекту, де до компетенції Кабінету Міністрів належить вирішення
питань, забезпечення прав людини і громадянина, забезпечення
законності.
Що це таке вже стало з Кабінетом Міністрів? Це стала
виконавча влада чи найвища законодавча влада? А в Конституції,
якщо перечитати 116 статтю пункт 2 записано, що Кабінет
Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод
людини. Це інша зовсім редакція. Чи забезпечує, чи вживає
заходів.
Далі більше. В цьому проекті порушується Конституція ще в
статті, яка регулює контроль за виконання бюджету. Ви розумієте,
де більше всього крадуть? Крадуть в виконавчій владі, крадуть в
Кабінеті Міністрів, там, де гроші, там, де кадри, там, де вся
інформація. Так ось, усуваючи Верховну Раду від контролю за
бюджетом, якраз проектом передбачено скинути цей контроль тільки
на рахункову поладу. Це стаття 15 проекту. А в Конституції чітко
записано, в Конституції відповідна стаття, стаття 85 про те, що
контроль за виконанням бюджету здійснює Верховна Рада. Таким
чином запропонований проект йде в порушення Конституції України,
запропонований проект починає перетягування ковдри з
Президентом. 5 хвилин за регламентом.
ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.
ВІТРЕНКО. Завершую. Тому 106 стаття Конституції буде
безумовно давати Президенту змогу відміняти акти Кабінету
Міністрів і таке інше. Я хочу звернути вашу увагу тільки ще на
два питання. Це стаття 12, яка передбачає інші питання
державного управління віддати Кабітету Міністрів. Ось приклад.
Вже є інше питання. Вже 8 листопада наші такі трударі в Кабінеті
Міністрів прийняли до друку написане про забезпечення діяльності
Конституційного суду, де Конституційному суду дани вже пільги,
дана така оплата, які не знають і депутати. І останнє. Я
пропоную прийняти сьогодні за основу проект запропонований
грурою депутатів на чолі з Коліушко. Але безумовно змінити там
відповідальність за державною власністю, відмінити присягу. Там
вона зовсім не потрібна. Для Кабінету Міністрів і додати
відповідальність.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Там скажите з місця потім.
Будь ласка, сідайте. Немає в вас часу, тому що за регламентом 3
хвилини, ми установили це на першій сесії. Ви тоді ще не були
депутатом, ви не знаєте про це. Сідайте. Сідайте на місце, будь
ласка.
Я просив би з місця репліки стосовно виступів депутатів не
кидать. Наталя Михайлівна тоді не була депутатом у... коли
вирішувалося питання про прем'єр-міністра.
(Ш у м у з а л і)
Не була депутатом. Вона працювала радником Голови Верховної
Ради і не знала про те, що проект, внесений Кабінетом Міністрів,
був відкликаний Кабінетом же Міністрів і що з цього приводу я
декілька разів офіційно письмово звертався до Кабінету Міністрів
з проханням направити проект закону на розгляд Верховної Ради.
Ну вона цього просто не знала, вона не була тоді ще депутатом, а
працювала радником Голови. Будь ласка.
Сядьте на місце.
(Ш у м у з а л і)
Горохівський, будь ласка.
ГОРОХІВСЬКИЙ.
Шановні Голово! Представники уряду! Народні депутати!
Комісія з питань ядерної політики і ядерної безпеки доручила
мені опрацювати законопроект про Кабінет Міністрів і внести
зауваження.
На своєму засіданні комісія більшістю голосів підтримала
пропозицію про прийняття закону... законопроекту у першому
читанні, але, зважаючи на декілька варіантів законопроекту, які
грунтовно опрацьовані, особливо варіант, розроблений комісією, а
також варіант, розроблений Кабінетом Міністрів, які
концептуально дуже мало чим відрізняються, а також зважаючи на
важливість самого питання, виникла пропозиція про те, щоби
створити робочу комісію із представників Кабінет Міністрів, а
також комісії і, врахувавши пропозиції... конструктивні
пропозиції, які будуть сьогодні висловлені, опрацювати і
розробити окремо новий законопроект, варіант законопроекту.
Тепер щодо зауважень. Насамперед, при творенні закону треба
суворо дотримуватися положень Конституції України. Також треба
керуватися, напевно, принципом функціонального, а не галузевого
розподілу влади, формування міністерств, тому що це дасть
можливість позбутися паралелізму, а також накладок і дасть змогу
поступового скорочення управлінського апарату.
Також треба закласти умови, щоб міністр міг сам формувати
свій, свою команду. Політична відповідальність Кабінету
Міністрів, напевно, повинна виражатися у забезпеченні
національної безпеки. І це повинно виразитися, напевно, у таких
положеннях, насамперед, це стосується укладення міждержавних
угод. І так, як Кабінет Міністрів відповідно до Конституції
підконтрольний Верховній Раді, копію отаких міждержавних угод
Кабінет Міністрів повинен надати у місячний термін Верховній
Раді.
Друге -це відповідальність за стан економіки, а також і за
бюджет. Оскільки Кабінет Міністрів являється відповідно до
Конституції вищим державним органом, то в Кабінеті Міністрів
повинна функціонувати державна мова, і працівники Кабінету
Міністрів повинні дотримуватися статті 10-ої Конституції
України. Це, звичайно, про це говорити, можливо, прикро, але в
цей перехідний період, коли працівники Кабінету Міністрів
розмовляють більшість російською мовою -це треба закласти у
закон.
Крім цього, потрібно, щоби будь-які структури Кабінету
Міністрів не були суб'єктом підприємницької діяльності, а його
працівники не могли займатися підприємницькою діяльністю.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово має Бандурка від своєї комісії. Немає.
Виступає Симоненко Валентин Костянтинович від фракції, за ним
Степанов.
5 хвилин.
СИМОНЕНКО В.К.
Уважаемые коллеги, первое что бросается в глаза
рассматривая 2 предложенных законопроекта -это различное
концептуальное видение места и роли Кабинета Министров в
государстве. Если в проекте, предложенном, будем так говорить,
президентским проектом -это привязка Кабинета Министров идет по
ряду важнейших факторов и прежде всего: назначение, назначение
Премьер-министров, формирование Премьер-министра, пониманию
управления президентской формы управления государством, то
в предложенной группой депутатов явно ориентирована и привязана
к форме парламентско-президентской форме правления.
Аналогичная ситуация связана и с отставкой правительства и
отставкой премьер-министров. Много или очень интересный вопрос о
программе деятельности правительства, и если в программе, в
проекте Презыдента, эти вопросы сказаны одной фразой, то в
предложенном депутатами, этот вопрос расширен и, на мой взгял,
достаточно емко выдержан и в духе Конституции, и в духе
имеющихся законов. Но сегодня нужно говорить, на мой взгляд, о
других наиболее важных моментах и речь идет прежде всего о
функциональной направленности в деятельности Кабинета Министров.
К сожалению, в рассматриваемых проектах довольно четко
просматривается традиционная отраслевая направленность
деятельности правительства. В обоих законопроектах жестко
определена структура Кабинета Министров. Естественно, что это
делается исходя из нынешней социально-экономической ситуации в
стране. Но социально-экономическая ситуация в стране
исключительно динамическое явление. Тем более учитывая
предстоящую структурную пересторойку национального производства.
Значит, определение структуры и численности Кабинета
Министров нельзя никак связывать только с сегодняшней отраслевой
сьтруктурой экономики. Да и других сферах нашей жизни. Инач
качественный разрыв между изменяющимся составом правительства и
его постоянно изменяющиеся функции будут постоянно
увеличиваться.
Теперь о самих функциях правительства. Казалось бы, это то
же саме, что и функциональная направленность его деятельности.
Но это далеко не одно и то же. Если обратиться к рассматриваемым
законопроектам, то на примере функций Кабинета Министров к
экономической области отнесены все, что образует понятие
экономики. Между тем, функциональная направленность деятельности
Кабинета Министров как раз и состоит в выделении, по крайней
мере, 6-7 звеньев, а точнеее стратегических направлений в
деятельности правительства, к которым должны привязаться
деятельность практически всех министерств и ведомств, и эти
направления должны быть сквозными для всех звеньев центральной и
региональной государственной исполнительной власти.
Кроме того, функциональная направленность деятельности
Кабинета Министров требует качественно иного уровня деятельности
таких межотраслевых и межфункциональных по своей сути
министерств, как Минэкономики, Минфина, Минвнешэкономсвязи.
Что касается так называемых чисто отраслевых министерств и
ведомств, то они, наконец, должны перестать быть исключительно
командно-распределительными центрами. Кстати, скоро и
распределять и делить нечего будет. А брать на себя функции,
имеющие чисто государственное значение. Все это, я считаю,
крайне принципиальные положения, и они должны быть отражены в
законе о Кабинете Министров. Без этоо мы постоянно будем дело
иметь с непрерывно растущим числом министерств и ведомств, и с
постоянно уменьшающейся эффективностью и функционированием.
Сегодня у нас почти 85 министерств и ведомств. В
Советском Союзе их было всего лишь 76.
Поэтому сегодня вношу предложение от имени группы
"Независимые" о том, что нам нужно принять в первом чтении
проект, предложенный группой депутатов.
ГОЛОВА. Я прошу уваги. Оголошений на виступ Степанов
Михайло Володимирович, за тим будемо радитись. Будь ласка.
СТЕПАНОВ.
Уважаемый Председатель, уважаемые депутаты!
Перед нами три проекта, и каждый из них должен решить одну
задачу: так развернуть шесть статей Конституции, которые
посвящены Кабинету Миинстров, чтобы получился действенный закон,
который мог бы ответить на те вопросы, которые ставит перед нами
наша жизнь и действительность.
Что касается проекта президентского, то мне кажется, что в
ем Кабинет Министров предстает не как высший орган
исполнительной власти, а как такая серенькая контора с размытыми
полномочиями.
Этот проект не дает ответа четкого, как формируется Кабинет
Миинстров, как он функционирует.
Вот, к примеру, статья 4 -"Порядок формирования Кабинета
Министров":
"Президент має право повторно запропонувати ту ж саму
кандидатуру Прем'єра".
Повторно -это как? Второй раз и все? Или повторно и ак до
бесконечности? Ответа в проекте нет.
Или возьмем статью 5 "Програми діяльності Кабінету
Міністрів". На основе чего формируется эта программа? На основе
указаний Президента, или на основе видения самого Премьера, или,
может быть, на основе указаний наших друзей откуда-нибудь из-за
рубежа? А почему бы в этой статье не написать четко, вспомним
статью 85 Конституции, что в основе программы Кабинета Министров
лежат основные засады, определяемые Верховным Советом, как в
этой статье и определено.
И вообще мне этот проект напоминает старый роман "Сатурн
почти не виден". Вотв этом президентском проекте о Кабинете
Министров Кабинет Министров как раз и не виден. И уже поэтому
я думаю стоит этот проект отклонить.
Что касается проекта группы народных депутатов, он на
порядок лучше. К примеру в статье 5 четко устанавливается, что
численность Кабинета не может быть выше 25 человек. И этот
предел должен уберечь Кабмин от разбухания и расползания по
разным фондам и национальным агенствам. Мы наконец должны понять
кто перед нами: министр, руководитель национального агенства или
просто уже агент чей-то.
Поэтому я думаю стоит поддержать именно это положение.
Положительное то, что в проекте Президент сам представляет
кандидатуру. У нас уже столько сменилось Кабминов, что пора
кому-то нести и ответсвенность, в том числе и Президенту за тех
людей, которых он предлагает.
К сожалению, мое время закончено. Спасибо.
ГОЛОВА. Я хочу порадитися з вами, шановні депутати. Ми
проголосували на сьогодні порядок дня і регламент роботи
сьогодні, процедуру визначили, за якою затвердили 3 години на
розгляд цього питання. Ми витратили на нього часу більше, ніж
передбачено було і було проголосовано.
Відповідно до Регламенту представники від фракцій
після закінчення обговорення мають право на виступ від фракцій.
Це так. У нас ще є 6 претендентів від фракцій, які всі
наполягають на тому, щоб виступити. Але тоді виникає питання,
вбити, так би мовити, грубо кажучи, у порядок дня питання -це
нібито обов'язок депутатів. І сесія це проголосовує, приймає. А
виконати те, що прийнято у порядку дня, -це вже обов'язок
голови. І тоді кожен вважає необхідним критикувати, що не
організована так робота, що не можна розглянути питань. А ми
визначили три години розглядати це питання. Це передбачена
регламентом норма. Використали більш, ніж три години. І тому, я
прошу, якщо є сьогодні від фракції виступи, крім того, що більше
20 виступів готових є депутатів, здайте в комісію, яка буде
працювати з документом. Це передбачено регламентом. В стенограмі
це все буде відображено навіть в стенограмі.
(Ш у м у з а л і )
Само собою.
(Ш у м у з а л і )
Тому я просив би так, якщо ви наполягаєте на тому, щоб від
фракцій виступи, Борис Дмитрович, рівнозначні фракції. Ваша не
перша, далеко не перша. Тому, є пропозиція так -припинити
обговорення. Поставимо на голосування, оскільки ми це
голосували. Друга пропозиція - виступати від фракцій.
Будь ласка.
(Ш у м у з а л і )
Ставлю на голосування пропозицію про припинення обговорення
цього питання.
"За" -
Рішення прийнято. Це процедура.
(Ш у м у з а л і )
Як діяти у даному випадку підкаже нам регламентська
комісія. Да ну, почакайте. Всі читають регламент, чому ви
думаєте тільки ви читаєте регламент.
Носов, дайте йому слово, будь ласка.
Як бути в такій ситуації, що ми раз проголосували за суму.
НОСОВ.
Справа в тому, що ми діяли з вами по статті 3. 3. 2,
визначивши загальний час для обговорення. Час вийшов, і
головуючий повинен оголосити припинення обговорення. Якщо хочуть
продовжити, то стаття 2. 3. 3 передбачає-треба додати час. Тобто
ви автоматично припиняєте обговорення. А питання ставите на
голосування, хто за те, щоб додати час. Тому що припинення
обговорення робиться великою більшістю. Це зовсім інша стаття 3.
3. 9. Можна навіть посередині обговорення, коли всім все
зрозуміло. Ми діємо по статті 3. 3. 2.
ГОЛОВА. Зрозуміло всім.
НОСОВ. Ми дієм по статті 3.3.2.
ГОЛОВА. Тому хто за те, щоб додати ще півгодини на
обговорення, прошу проголосувать.
"За" -
Не прийнято рішення. Значить, обговорення припиняється,
відповідно до Регламенту.
(Ш у м у з а л і)
Після... перед... ну, будь ласка, не... я прошу керівників
і представників фракцій: не вчіть мене Регламенту. Ну, будь
ласка, я, їй Богу, знаю не гірше, ніж ви, Регламент.
(Ш у м у з а л і)
Тому я прошу вас ще раз послухати. Ви ж не даєте слова
сказать. Я ще раз кажу: коли будемо обговорювати проект
постанови з цього приводу, для обгрунтування вашого проекту
постанови візьмете слово.
(Ш у м у з а л і)
Я пояснюю ще раз, що ваша фракція справді далеко не перша,
а 4 в запису на виступ. Четверта. Я це й показував, запрошував
сюди - подивіться, будь ласка. Ви відмовилися.
На ваш розгляд пропонується кілька проектів постанов.
(Ш у м у з а л і)
Я ще раз прошу. Я голосував за те, щоб додати час на
обговорення. Сесія не підтримує.
Та не тільки дві фракції. "Єдність", Селіфонтьєв. Підійшли
з запискою: обов'язково наполягають. МДГ так само. "Соціально-
ринковий вибір" наполягає. Будь ласка. Сідайте, будь ласка. Я
прошу. Спокійно.
Є три варіанти проекту закону. Вони супроводжуються трьома
постановами. Навіть чотирма, тому що фракція "Конституційний
центр" пропонує окрему постанову.
Крім того, депутат Кузьменко пропонує компромісний варіант
постанови. Я про нього скажу пізніше.
Мова йде про прийняття в першому читанні із іншими
наслідками, із наслідками, які випливають із Регламенту, того чи
іншого законопроекту.
Тому я просив би вашої згоди на таке. Спочатку
проголосувати одну норму: прийняти в першому читанні такий-то
проект, потім інший, потім інший. І той, який буде прийнятий за
основу, до цього проекту, до цього проекту постанови потім
додаватися будуть інші пункти постанови.
Немає заперечень?
Тепер окремий проект постанови, який не зв'язаний із, не
тісно зв'язаний з конкретним проектом, а від Конституційного
центру вноситься. Він вноситься вам.
Сирота, з місця, будь ласка, слово. Чи хто буде говорить
від вас? Будь ласка, аргументуйте з мотивів голосування.
КЛИМПУШ. Шановні колеги-народні депутати, шановні члени
Уряду, дійсно, необхідність прийняття цього закону і його
важливість підтверджується тим ходом обговорення в нашій залі.
Я хотів би звернути увагу на те, що, виходячи з Основного
Закону нашої країни -із Конституції наша депутатська група
віддає перевагу проекту, внесеному на розгляд Верховної Ради
Президентом України. Основний принцип, яким ми керувалися,
полягає в тому, що ми розглядаємо відповідність вимогам
Конституції та надзвичайно складне економічне становище країни,
що вимагає консолідації навкруг ідеї виведення з кризи економіки
України, покращення життя наших громадян, тобто це можливо
тільки при умові чіткого розподілу функцій і відповідальності
кожної гілки влади. Саме тому ми просимо підтримати розроблений
урядом проект, що враховує досвід декількох попередніх складів
Кабінету Міністрів, до якого внесені зміни, що витікають із
Конституції і ці зміни направлені на підвищення ефективності
діяльності Кабінету Міністрів.
Я розумію що він має деякі недоліки, ці всі недоліки за
браком часу ми подамо до нього зауваження і ми думаємо, що вони
будуть використані, але що стосується альтернативного проекту,
то я повинен сказати, що тут є питання найголовніше -там є
порушення, норми, які протирічать Конституції.
І останнє. Я хотів би сказати про те, о закон дійсно
повинен створити нові умови функціонування Кабінету Міністрів,
дійсно повинен змінити стиль, повинні бути захищені права і
обов'язки іністра як ключової фігури в Кабінеті Міністрів і це
повинен бути документ, який розглядається спільно з іншими
документами стосовно виконавчої гілки влади.
Прошу вас підтримати проект, який розраний групою
"Конституційний центр".
ГОЛОВА. Таким чином про прийняття у першому читанні проекту
закону про Кабінету Міністрів у варіанті, який запропонував
Кабінет Міністрів і внесений Президентом. Ставиться ця
пропозиція на голосування.
"За"-
Не підтримується цей варіант в такій редакції.
Проект, внесений групою депутатів прийняти у першому
читанні, ставиться на голосування. Групою депутатів, я маю на
увазі Коліушко, Стретович, Кармазін, Костицький і так далі,
Юрковський, Соболєв, Ткаченко і інші, Майборода і інші. Ставлю
на голосування.
"За" -
Рішення не прийнято.
Проект, який вносить депутат Гармаш. Будь ласка.
"За" -
Є пропозиція така: оскільки шляхом попереднього голосування
про 1 пункт постанови ми набрали найбільше голосів за варіант
постанови, який вноситься групою депутатів (Коліушком,
Стретовичем, Кармазіним, Костицьким, Майбородою, Мусіякою,
Рябцем, Соболєвим, Ткаченком, Шерейніним, Шишкіним, Юрковським і
так дальше), я прочитаю повністю текст постанови:
1. Прийняти в першому читанні проект Закону України про
Кабінет Міністрів України.
2. Встановити двотижневий термін для подачі суб'єктами
права законодавчої ініціативи зауважень та пропозицій до даного
законопроекту.
3. Доручити Комісії з питань правової політики та судово-
правової реформи доопрацювати проект з урахуванням поданих
зауважень та пропозицій, внести його на розгляд Верховної Ради
України в другому читанні."
Я за основу ставлю цей проект .
(Шум у залі, окремі вигуки)
"За" -
Тепер я вношу пропозицію доповнити перший пункт словами:
"Прийняти в першому читанні проект Закону України про Кабінет
Міністрів України, внесений депутатами Коліушком, Стретовичем та
іншими". Тому, що інакше не зрозуміло, який же проект
вносиситься, який береться за основу. І у третьому пункті:
"Доручити Комісії з питань правової політики разом з Комісією з
питань державного будівництва.." - це профільна комісія. (Шум у
залі, окремі вигуки). Разом з Кабінетом Міністрів! Разом з
Кабінетом Міністрів. Ці два доповнення можна проголосоувати?
(Шум у залі, окремі вигуки) Ставлю на голосування ці два
доповнення. Доповнення голосуються!
"За" -
Рішення прийнято. Є ще доповнення? Запишіться, хто
хоче зробить доповнення.
КОСТЮЧЕНКО. Я дякую. Я хочу передати слово Селіфонт'єву.
ГОЛОВА. Селіфонт'єв.
СЕЛІФОНТ'ЄВ.
Шановні колеги ми з вами зараз прийняли постанову,
незважаючи на те, що цей закон є дуже важливий для подальної
діяльності нашого уряду. Для того, щоб там не вихоластили ті
поняття, які були закладені і в законопроекті, який Президент
вніс, а там основа така була дуже гарна, тому моя пропозиція,
щоб обов'язково доопрацювання Кабінету Міністрів.
ГОЛОВА. Уже ми це проголосували. Підтримуємо це. Разом з
Кабінетом Міністрів, мається на увазі, враховуючи положення
проекту, внесеного Кабінетом Міністрів. Основні положення. Так.
Семенюк.
СЕМЕНЮК. Олександре Олександровичу, Шановні колеги, народні
депутати. Дві наділі для опрацювання цього законопроекту
звичайно дуже мало, тому мені здається, що треба збільшити час
для розгляду відповідного, і тим більше для погодження з
Кабінетом Міністрів. Поставити більший строк.
ГОЛОВА. Більший строк?
СЕМЕНЮК. Так. Відповідно до регламенту.
ГОЛОВА. Є пропозиція збільшити строк. Це для подачі
пропозиції. Два тиждня вистачить з головою, якщо хто хоче
серйозно працювати над проектом. Ви не наполягаєте на
голосуванні? Не наполягає.
Болдирєв.
БОЛДИРЄВ. Уважаемый председатель, уважаемые коллеги, вообще
не вижу повода для обсуждения. Давайте заканчивать обсуждение,
голосовать и переходить к следующему вопросу.
ГОЛОВА. Э пропозиція підвести риску під пропозиціями.
Ставлю на голосування в цілому проект, будь ласка. В цілому
законопроект ставиться на голосування.
"За" -
Рішення не прийнято.
Єльяшкевич.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Уважаемые коллеги, я просил бы еще раз
проголосовать в целом, но добавить конкретную дату, что мы во
втором чтении этт закон примем через месяц, так как он является
невидкладным, и без него очень сложно производить отношения с
Кабинетом Министров.
ГОЛОВА. Тобто, він вносить проозицію: "Та подати на розгляд
Верховної Ради до 10 грудня".
Ставлю на голосування цю пропозицію доповнення до третього
пункту Постанови: "Та подати його на розгляд Верховної Ради до
10 грудня".
"За" -
В цілому ставиться на голосування проект.
"За" -
Рішення прийнято. Спасибі.
Слухається питання про проект Закону про внесення доповнень
до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям
Закону Президенти про промислово-фінансові групи.
Доповідає Мінін Леонід Васильович -заступник міністра
економіки.
МІНІН Л. В. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые
народные депутаты!
На ваше внимание выносится проект Закона о внесении
изменений и дополнений в связи с введением в закон, в действие
закон Украины про промышленно-финансовые группы в Украине. Эти
изменения касаются в основном трех законов: закона о
предприятии, закона о налогообложении прибыли предприятий и
закона о пошлинах, о государственных пошлинах.
Сравнительная таблица нового и старого текста предлагаемых
изменений у вас имеется. В закон о предприятии предлагается
внести статью, которой оговаривается, что создание промышленно-
финансовых групп осуществляется в соответсвии с установленным
законодательством, то есть в соответсвии с законом о
промышленно-финансовых группах в Украине.
В Закон Украины о налогообложении и прибыли предприятий
вносятся изменения, касающийся ликвидации льгот для головного
предприятия промышленно-финансовой группы в соответсвии со
статьей 2 Закона Украины о промышленно-финансовой группы
Украины. То есть делается исключение для головного предприятия в
части налогообложения прибыли, которые направляются на
реконструкцию и развитие, как исключение для головного
предприятия.
В Закон о государственной пошлине предлагается внести
изменения, связанные с внесением пошлины за регистрацию
промышленно-финансовых групп в размере 1000 неналогооблагаемых
минимумов, а также связанных с процедурой внесения проекта по
созданию той или иной промышленно-финансовой группы.
Таким образом, внесение изменений продиктовано принятием
закона о промышленно-финансовых группах в Украине. И есть
просьба поддержать эти изменения в упомянутом законе.
Благодарю за внидмание.
ГОЛОВА. Шановні депутати, така ситуація. У зв'язку з
необхідністю проведення у відповідності з іншими законодавчими
актами після прийняття законо про промислово-фінансові групи
Кабінет Міністрів пропонує............. внести зміни. Вони в вас
викладені. Експертний відділ і комісія профільна і там
банківська діяльність відбулася це і профільна комісія.
Висловлюється на підтримку і вони повністю відповідають і
регламенту, і суті питання. Експертний відділ тільки пропонує,
що треба ще додатково внести доповнення до закону про єдиний
митний тариф. Окремо. Але це не заперечує необхідність прийняття
цього закону. Тому, якби ви не заперечували, я пропонував би
поставити на голосування цей проект. Його не треба, це зміни...
Будь ласка, запитання до заступника міністра, будь ласка пишіть
на запитання. Квятковський.
КВЯТКОВСЬКИЙ. Шановний доповідач, на скільки я зрозумів,
від оподаткування звільняються всі крім головного. Так?
МІНІН. Ні. Не налогообложение, а льгота. Исключаются
льготы, которые распространяются на остальные предприятия. В
связи с тем, что во второй статье закона о промышленно-
финансовой группы записано, что предприятия. ПФГ втрачає на
будь -які пільги з питань оподаткування, яке вона мала або може
мати згідно з чином законодавством України. Это касается
головного предприятия. Только головного предприятия. То есть,
оно лишается льготы в соответствии с законом.
ГОЛОВА. Іщенко. Він не наполягає.
Анісімов.
АНІСІМОВ. Уважаемые народные депутаты, я предлагаю принять
предложение, которое вносит Кабинет Минстров. Мы здесь полгода с
вами устанавливали некоторые детали и позиции по финансово-
промышленным группам. Давайте им сегодня дадим зеленую дорогу,
чтоб хоть одна финансово-промышленная группа заработала на
территории Украины. Надо поддержать это предложение Кабинета
Министров.
ГОЛОВА. Сизенко.
СИЗЕНКО.
177 Жовтневый, фракция коммунистов, Сизенко. Уважаемый
Александр Александрович! Уважаемые коллеги! На мой взгляд,
вопрос этот уже немножко запоздал, потому что в общем-то те, кто
хотел реализовать себя, попытался. То есть, мы как государство
надеялись, что Финансово-промышленная группа позволит нашим
предприятиям обкединить усилия и выйти из тяжелого положения. К
сожалению, этого не произошло. Эти изменения несут в себе еще
какую-то надежду поправить ситуацию. Я все-таки проголосовал бы
за это предложение. Но в то же время считаю, что оно немножко
запоздало.
ГОЛОВА. Вітренко.
ВІТРЕНКО.
Шановний Леонід Васильович, скажіть, будь ласка, які ще
будуть першкоди, щоб почав діяти цей закон? Ми скільки
займаємось цим законом. Вже б давно працювали промислово-
фінансові групи. Що ще буде вигадано вашим відомством чи
Адміністрацією Президента аби тільки створювались промислово-
фінансові групи, наші підприємства йшли б в Росію, включаючи
туди працювати, замість того, щоб створювати продукт на терені
України, щоб працювати на Україні? Зараз ми підтримаємо, я
думаю, вашу пропозицію, але скажіть, що ще ви вигадаєте, щоб не
працював закон?
МІНІН. Уважаемая Наталия Михайловна, эти дополнения в
сегодняшний закон ни на ёту не изменит существующего положения,
потому что, уважаемые народные депутаты, тот закон, который вы
приняли по промышленно-финансовой группе изначально
неработающий. И на основании этого закона, вас уверяю, у нас не
будут создаваться промышленно-финансовые группы. Мы...
ГОЛОВА. Леонід Васильович...
МІНІН. Кабинет Министров об этом говорил, когда готовили
этот проект...
ГОЛОВА. Ні, Леонід Васильович, я прошу хвилинку уваги. То
тоді виникає питання: а що, не Кабінет Міністрів вносив цей
закон?
МІНІН. Нет.
ГОЛОВА. А що...
МІНІН. Комиссия Суслова свой вариант протащила. простите
меня за грубое слово.
ГОЛОВА. Не "протащила", а це питання було погоджено з усіма
структурами і з Кабінетом Міністрів, і з Президентом в тому
числі, закон підписаний і повинен працювати. І ви пригадайте,
вернімося на рік назад. От як не приймем Закон про промислово-
фінансові групи, то упаде економіка. Прийняли -ні одної групи не
створено.
МІНІН. Александр Александр, предлагает другой проект.
ГОЛОВА. Хвилинку!
Ще рік назад, як не дамо дозвіл на будівництво Одеського
терміналу, то упаде економіка. Прийняли рішення -будується
термінал? Не будується. В чому справа?
МІНІН. Предлагался совершенно другой проект. Проект,
предусматривающий создание юридического лица без всех
ограничений, 100 миллионов долларов по обкему производства.
Проект предусматривал льготы определенные промышленно-
финансовым группам, то, что сделано в России, в принципе.
Нам закон никак не корреспондируется с нашими
потенциальными партнерами, с российским законодательством. И мы
сегодня вынуждены обходить этот закон, простите меня, уважаемые
народные депутаты, создавая в любой форме: в виде СП, в виде
акционерного общества те или иные виды обкединений.
ГОЛОВА. Леонід Васильович, ви внесли пропозицію про зміни
до законів. Очевидно, ви приймаєте, що закон повинен працювати.
І якби ви хотіли користуватися цим законом, то були б створені
промислово-фінансові групи. Але цей закон, який ми прийняли, він
відстоює інтереси товаровиробника в Україні.
МІНІН. Александр Александрович, мы выполняли постановление
Верховної Ради про введення в дію Закону України про промислово-
фінансові групи. Пункт 2. И мы виконали.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію про підтримання
проекту Закону про зміни до низки законів в зв'язку з введенням
Закону про промислово-фінансові групи.
Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За"
Я прошу ще раз, волиняни не проголосували. А, вони
вирішують результати голосування.
"За"
Прийнято рішення. Спасибі.
Шановні депутати, я прошу проголосувати склад тимчасової
слідчої комісії, якій пора почати працювати, яка... Ще раз,
будьте уважні!
Прошу проголосувати пропозиції щодо складу тимчасової
слідчої комісії з питань вивчення наслідків дії Кабінету
Міністрів України щодо встановлення спеціального режиму експорту
деяких видів товарів. Це рішення було Верховною Радою прийнято
11, 10 я так розумію, ну, тут технічна помилка. Ви пам'ятаете
коли ми розглядали, аналізували роботу уряду в зовнішньо-
економічної діялності, в сфері зовнішньо-економічної діяльності.
Пропозиції внесені, тому є потреба затвердити склад цієї
комісії, вона у вас на руках. Пропорційний принцип дотриманий.
Ставлю на голосування про затвердження складу цієї комісії, будь
ласка.
"За" -
Рішення прийнято.
Слідча комісія, за Регламентом, обирає собі голову
самостійно, а не Верховною Радою.
Оголошується перерва до 10-ї ранку завтра.