ЗАСІДАННЯ  ШЕСТИДЕСЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  12  г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.   Добрий   день,  шановні  депутати,  представаники

 Кабінету   Міністрів,   журналісти   і  радіослухачі!

      Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь   лааска,   сідайте  на  місця.  Проводиться  поіменна

 реєстрація.  Зареєструвалося  293  депутати.  Ранкове  засідання

 оголошується відкритим.

      Про  депутатські  запити. Болдирєва Юрія Олексійовича запит

 до   міністра   вугільної  промисловості  стовоно  ситуації,  що

 склалася   в   зв'язку   з   консервацією  шахти  ім.  Калініна,

 виробничого  об'єднання  "Донецьквугілля"  та  правомірності дій

 керівнивцства шахи і  об'єднання;

      Лук'яненка  Левка Григоровича до міністра економіки України

 стосовно позиції міістерства щодо проблем за споживання контролю

 ха  споживанням  природного  газу  власного  виробництва  і умов

 реалізації лічильників газу населенню;

      Алексєєва Володимира Геннадійовича до голови Служби безпеки

 України   стосовно   доствірності  повідомлень  засобів  масової

 інформації   про   участь   агітаційних   груп  з  інших  держав

 в підбурюванні  шахтарських заварушень  в Україні;

      групи   депутатів:   Бондаренко,   Соболєв,   Горбатюк   до

 Генерального прокурора України у зв'язку з відсутністю відповіді

 на   їх  звернення  стосовно  порушень  житлового  законодавства

 колишнім керівником Київської міської державної адміністрації.

      Бондаренка  я  не  бачу,  є відповідь з прокуратури з цього

 приводу.  Вчора  я її розписав, тому ви можете ознайомитись і не

 направляти цього запиту.

      У зв'язку з цим  я вилучаю ці запити з переліку.

      Симоненка  Івана  Петровича  до  голови  Верховного  Суду у

 зв'язку з невдоволенням відповіді на зверення стосовно перевірки

 законності  і обгрунтованості ухвали судової колегії в цивільній

 справі Чернігівського  областного суду у справі Шила.

      Горбатюка  Мирослава Пилиповича до Прем'єр-міністра України

 стосовно  проведення  розслідування  обставин приватизації майна

 інституту  "Південдніпроскло",  який  Псоатновою  Верховної Ради

 віднесений  до об'єктів, що не підлягають приватизації, оскільки

 є  єдиним  в  Україні по проектуванню для підприємств скляної та

 фарфоро-фаянсової промисловості.

      Групи  депутатів  -Хмільовий,  Шевченко  та інші, всього 10

 чоловік,  до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  зволікання  з

 вирішенням   питання   про   поновлення   роботи   Слав'язського

 солевиварюваного  комбінату.

      Запити  оформлені,  як передбачено Регламентом. Я ставлю на

 голосування  питання про направлення їх адресатам.

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Я   ще  раз  повторю:  якщо  бажаєте  направляти  оформлені

 депутатські запити як слід, то голосуйте. Ставлю на голосування.

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Шановні  дептуати, зараз ми приступаємо до розгляду проекту

 закону про податок на    доходи  фізичних осіб.

      Але  я  хотів  би  привернути  вашу увагу до того, що треба

 максимально   сконцентрувати   свої   зусилля  на  розгляді  тих

 законопроектів,   які  безпосередньо  стосуються  до  підготовки

 бюджету  97  року.  І саме цим будемо керуватися, я думаю, що ви

 підтримаєте  такі  підходи,  ми  повинні  розглядати виключно ті

 законодавчі акти, котрі безпосередньо працюють на бюджет.

      Позавчора разом з Президентом і прем'єр-міністром проведена

 була зустріч, в якій брали участь голови фракцій, і ми дійшли до

 висновку, що ризикувати з прийняттям бюджету на 97 рік на основі

 податкового  законодавства,  яке  не  прийняте, тобто неіснуючих

 законів, неможливо.

      Тому  передбачається,  що  завтра  зробить  доповідь Голова

 бюджетної   комісії,   доповідь   бюджетної  комісії  з  приводу

 підготовки    бюджету,    спираючись    на   існуюче   податкове

 законодавство.  Якщо  ми  на  прикладі  цього,  що  зараз  закон

 розглядаємо,   тих  законів,  які  будуть  ще  розглядатися,  що

 передбачають   чи   зменшення   тиску,  чи  зменшення  тиску  на

 виробника,  чи  зменшення  тиску  на  Фонд оплати праці тощо, ми

 будемо   вводити   ці   закони   відповідно  до  процедури,  яка

 передбачена  і  Регламентом,  і відповідними законами з тим, щоб

 потім  ці  закони вводилися протягом бюджетного року і працювали

 знову ж таки на захист бюджету.

      Інакше  є ризик не мати бюджету 97 року. Я хотів би, щоб ви

 з  розумінням  поставилися до цієї проблеми і завтра розглядаючи

 це  питання  і розглядаючи зміст тих законів, які пропонуються в

 Верховній  Раді.  Зрозуміло? Так? Це я в порядку інформації, про

 що був зобов'язаний вас повідомити.

      Слово  для  доповіді... Процедура яка була з цього приводу?

 Скіпальський.

      СКІПАЛЬСЬКИЙ.

      Дякую, Олександр Олександрович.

      66 виборчий округ, Скіпальський.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  під  час вчорашнього

 пленарного   засідання   депутат   Симоненко  в  своєму  виступі

 запропонував  доручити  Генеральній  прокуратурі України вивчити

 законність діяльності Головного управління розвідки. В зв'язку з

 публікаціями  в  російських і деяких українських засобах масової

 інформації  про причетність до торгівлі зброєю та наркотиками.

      Я  особисто  занепокоєний  не  менше,  ніж народний депутат

 Симоненко,  спробами  дискредитиції  ГУР, які звинувачують нас в

 торгівлі зброєю та наркотиками. Дуже серйозне питання.

      Крім  того, постійні нападки засудження виконавчих структур

 в махінаціях пов'язаних з торгівлею зброєю вимагають  термінової

 внесення повної ясності.

      Вважаючи,  що існування такої інформації є не випадковим, а

 цілеспрямованим  актом  іноземних  спецслужб, що кидають тінь на

 зовнішньо-економічну і політичну діяльність наши структур, прошу

 вас  поставити дане питання на голосування і створити Спеціальну

 депутатську   комісію   для  проведення  розслідування  вказаних

 проблем. А моїх колег депутатів щиро прошу підтримати.

      Я  можу  проінформувати  ваш, шановні колеги, що три місяці

 тому  я  звернувся до Генеральної прокуратури з питання вияснити

 хто  це робить і матеріали там знаходяться. Є матеріали в Службі

 безпеки, яка має також. Всі ці матеріали в виконавчих стурктурах

 є. Але цього мало.

      Сьогодні  потрібна  спеціальна депутатська комісія, тому що

 йде  цілеспрямована  компроометація  наших  спеціальних служб. Я

 прошу   поставити   це  питання  на  голосування  для  утворення

 спеціальної депутатської комісії.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Це  продовження  питання, яке вчора розглядалося і

 голосування  було  з цього приводу. Але, я думаю, для завершення

 цього питання я прошу підтримати пропозицію Скіпальського про...

      (Ш у м  у  з а л і )

      Так,  Скіпальського,  Симоненко.  Це одна і та ж пропозиція

 про  створення  спеціальної  комісії депутатською для з'ясування

 обставин по тій інформації, яку зробив вчора Петро Миколайович.

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Таким   чином   голови   фракції   внесіть  пропозицію  про

 пересональний склад цієї комісії, ми його проголосуєм потім.

      ГОЛОВА....  попросив,  щоб відключили на хвилину трансляцію

 на  республіку, щоб  порадитися  з  такого приводу.

      Будь  ласка,  прошу  уваги. Йосип Вікентійович, будь ласка,

 прошу  уваги.

      Позавчора,  зустрічаючись із Президентом, я порушив питання

 про  неправомірність  дій  уряду і Президента відносно приміщень

 Верховної  Ради. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів, яка

 видана  на  основі Указу Президента, прийнято постановою рішення

 незаконне  про передачу банківського... будинку Банківської 5/7.

 Спочатку  було  просто для Кабінету Міністрів, потім після того,

 як  були  відповідні там переговори, конфлікти тощо, видано нове

 розпорядження Конституційному суду.

      Учора  ввечері  служба охорони Президента -до речі, служба,

 яка  теж  не  передбачена  Конституцією  і  іншими документами -

 виставила  охорону  біля  цього  приміщення.  Сьогодні вранці не

 пропускають   нікого  на  територію  цього  приміщення,  яке  ще

 продовжується...  де  продовжується  ремонт. І нарешті зараз вже

 під керівництвом міліції і служби охорони вибили таким чином -на

 російській  мові  "внедряется"  Конституційний  суд у приміщення

 Верховної Ради.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Значить, я розумію, що це -ну на російській мові -"правовой

 беспредел". Я не находжу адекватного вислову українською мовою.

      Є  Закон і розпорядження майном за Конституцією здійснює...

 державним  майном  здійснює  Кабінет Міністрів на основі Закону.

 Закон,  прийнятий в 1992 році передбачає цю міру за виключенням,

 тобто  розпорядження  за  виключенням  майна, яке знаходиться на

 балансі Верховної Ради.

      Я хотів з вами порадиться, що робить в цій ситуації.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  вам, я розумію, я не хочу обговорювати зараз це питання,

 тому  що  ви  нічого не порадите, тому що ви будете радити дії в

 межах  закону.  Але  треба, щоб закон діяв для всіх, а не просто

 для  одних  людей.  Постанова  з цього приводу Верховної Ради не

 правочинна,  тому що діє сьогодні закон, на основі цього закону,

 і  Конституція,  на  основі  Конституції  Голова  Верховної Ради

 розпоряджається  майном,  яке  знаходиться  на балансі Верховної

 Ради.   Відповідно   до   цього  я  підписав  розпорядження  про

 переселення  туди  комісій,  в  яких  сьогодні  немає місць, про

 розміщення,  тимчасове розміщення в одному з поверхів рахункової

 палати,  якої  теж місць немає. Яким чином, я просив би відвести

 буквально 5 хвилин часу, пропозиції з цього приводу.

      Запишіться,  хто  хотів  би  висловитися.  Ну,  будь ласка,

 Омельченко, якщо він просить. По одній хвилині, будь ласка.

      ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

      Шановні  колеги, я безпосередньо від імені комісії займався

 цим  питанням.  Листи,  звернення від комісії, були направлені в

 Кабінет Міністрів України безпосередньо на ім'я Прем'єр-міністра

 Павла  Лазаренка  з  проханням відмінити незаконно підписану ним

 постанову  з цього питання.

      Коли  не було виконано законні вимоги повернення приміщення

 на  баланс Верховної Ради України, від імені комісії я звернувся

 до   Президента   України   і  до  Генерального  прокурора,  щоб

 Генеральний  прокурор опротестував це незаконне рішення Кабінету

 Міністрів.

      Олександре  Олександровичу,  ви правильно сказали, що закон

 на  стороні Верховної Ради. І було б гарно, якби виконували всі,

 починаючи   від   Президента,  преі'єр-міністра  і  Генерального

 прокурора  України.  Є  дві  пропозиції,  які випливають чітко з

 діючого  законодавства  і Конституції України. Перше. До речі, і

 ви,  і  я  зверталися до Генерального прокурора з цього питання.

 Генеральним прокурором заходів не вжито було.

      Ми  будемо  слухати  Генерального  прокурора  у вівторок чи

 середу  по  питанням  виконання законодавства України. І одне із

 питань,  яке  буде  порушене  це  є  питання: включити в порядок

 денний   сесії  Верховної  Ради  України,  це  інше  питання.  І

 поставити просто: про довіру чи недовіру Генеральному прокурору,

 який не виконує діюче законодавство.

      Друге. Прем'єр-міністр України порушив Конституцію, причому

 грубо.  І  це  викладено  в  вашому листі на його ім'я і в моєму

 листі. Чому ми не можемо не поставитит питання на Верховній Раді

 тут  і  поставити  питання  про недовіру такому прем'єр-міністру

 України,  який  розтопчує  Конституцію,  порушує закони України.

 Давайте все робити в рамках діючого законодавства.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Буздуган.

      БУЗДУГАН.

      Дякую. Шановні колеги! Комісія з питань соціальної політики

 та  праці  -це  була  одна  з  тих комісій, яка мала зайняти там

 приміщення.  На сьогоднішній момент у нас сидить по 4 депутати в

 одній  кімнаті.  Тому  я пропоную зараз створити невеличку групу

 депутатів  під  керівництвом  голови Комісії з питань Регламенту

 депутатської   етики  та  забезпечення  діяльності  депутатів  і

 направити  туди. Я побачу, як вони будуть діяти проти депутатів,

 які  мають  депутатську  недоторканість,  як  вони  їх  туди  не

 пустять.

      ГОЛОВА. Кузнєцов. Будь ласка.

      КУЗНЄЦОВ.  Уважаемые  коллеги! Наша комиссия бюджетная тоже

 должна  была переехать в это помещение, и у нас люди разбросаны

 по  разным этажам, сидят тоже в кабинетах по 3, по 4 человека. Я

 предлагаю  действительно,  во-первых,  обращение  к Генеральному

 прокурору   о   соблюдении   законодательства   нашей  страны  и

 незаконных   действиях,   так   сказать,  Кабинета  Министров  и

 Администрации  Президента,  с одной стороны. А с другой стороны,

 действительно,  может  надо  выставить  пикет  туда из депутатов

 сейчас  порядке протеста? Вот такое мое предложение...

      ГОЛОВА.  Шейко, будь ласка.

      ШЕЙКО П.В.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      За   дорученням   керівництва   парламенту   наша   комісія

 розглядала.. (Шум у залі, окремі вигуки).

      ГОЛОВА.  Увага. Увага!..

      ШЕЙКО  П.  В....  варіанти  передачі  цього  приміщення  за

 пропозицією  Кабінету  Міністрів.  Ми  одностайно висловились за

 недоцільність  передачі будинку по Банковій, 5/7 і залишили його

 за Верховною Радою так, як воно і належить.

      Тому я просив би доручити сьогодні просто, я прошу доручити

 нашій  комісії - ми  назавтра  на  ранок винесем вам коротенький

 проект  закону,  і  ми  його  всі,  мені  здається, проголосуємо

 нормально.

      ГОЛОВА. Лупаков.

      ЛУПАКОВ Є.О.

      Дякую.

      Я  підтримую  Омельченка.  І треба питання зараз поставити,

 довгом  не  відтягуючи.  На  той тиждень запросити сюди, дійсно,

 Генерального  прокурора.  І  тільки  тут,  прямо тут вирішити, в

 кінці  кінців,  законність  і виконання ним своїх функціональних

 обов'язків.  Чим  дальше ми будем відтягувати, бо Президент сюди

 не  прийде,  а  Генерального  прокурора... І якщо він не буде...

 відмовиться  виконувати  свої функціональні обов'язки, поставити

 питання  про  доцільність  його  перебування  подальшого  на цій

 посаді.

      ГОЛОВА.   Я,   в   порядку   інформації,   також...   Петро

 Миколайович, будь ласка!.. Олександре Олександровичу....

      Позиція   голови   Конституційного   Суду:  Іван  Артемович

 Тимченко  говорить  так - оскільки  в  Конституції  записано, що

 розпоряджається  Кабінет  Міністрів,  то це значить правильно. І

 Конституційний   Суд   це   підтримає.  І  це  я  для  тих,  хто

 сумнівається  в  необхідності повного формування Конституційного

 Суду.

      І  якщо  я ставлю питання -так що, виходить, можна прийняти

 постанову і Кабінету Міністрів виселить Верховну Раду звідси?!

 Можна, - каже, - можна...

      (Ш у м  у  з а л і)

 Кризський.

      КРИЗСЬКИЙ.

      Спасибо. Александр Александрович, это очень сложный вопрос.

 Мы  разбирали  вопарос на комиссии и правильно вы здесь сказали,

 что  вот это вот охрана -это незаконно созданное военизированное

 формирование.

      Этот  вопрос  немедленно  нужно  поставить  в повестку дня.

 Рассматривая  бюджет,  мы  должны поставить вопрос о недопущении

 финансирования  незаконно  созданного  воинского  формирования.

      А   сейчас,   я   считаю,   необходимо  и  правильно  здесь

 предложение  было  -направить все-таки группу народных депутатов

 туда   и   чтобы  там  на  месте  разобрались  по  чьей  команде

 выполняются  антизаконные эти действия?

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  час  використаний.  Лук'яненко, будь

 ласка.

      ЛУК'ЯНЕНКО.

      Шановний пане  Голово, шановні депутати.

      У  нас  є  1 дуже добрий вихід -Адміністрація Президента по

 суті  є своєрідне, так сказать, ЦК. Вона занадто велика. В нашій

 владі  ту  адміністрацію  скоротити.  Їх  є  600. Цілком 60 буде

 цілком  достатньо.

      ОПЛЕСКИ.

      І   проблема   буде   розв'язана.   Я  би  не  хотів,  щоби

 адміністрація   Президента   перетворювалися  у  другий  Кабінет

 Міністрів.  Цю  пропозицію  ми колись вносили і я зараз вношу цю

 пропозицію,  щоби  Адміністрацію Президента скоротити бодай в 10

 раз. І їм не треба буде приміщення. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Так, дякую.

      Я  прошу  проголосувати  доручення  Генеральній прокуратурі

 негайно  розглянути питання про неправомірність прийняття рішенн

 Кабінету Міністрів. Сьогодні.

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Я звертаюсь до Секретаріату, підготуйте

 зараз, я підпишу   подання.

      Дальше.  Доручити  Комісії  з  питань депутатської етики на

 місті зараз з'ясувати обставини і запропонувати на завтра проект

 закону  про...

           (Ш у м  у  з а л і)

      Сьогодні  внести  на розгляд Верховної Ради проект закону з

 цього  приводу. Будь ласка, я ставлю на голосуванняцю прпоозицію.

      "За" -

      І доручення Комісії з питаннь нацональної оборони і безпеки

 на завтра підготувати проект Закону про Державну службу охорони.

 І підпорядкування її Службі безпеки  України.

      Ставлю на голосування.

      "За" -

       Рішення прийнято.

      Питання  про  Адміністрацію,  про  фінансування  ми  ще раз

 розглянемо  під  час розгляду бюджета. Яка пропозиція? Марченко,

 будь ласка.

      МАРЧЕНКО.  Уважаемые депутаты, мне хорошо известны события,

 произошедшие в Белоруссии. Там начало диктатуры произошло потому,

 что парламентариев не пустили в средства массовой информации.

      Александр   Александрович,   мы   замалчиваем  вопрос,  что

 депутатский   канал   вообще   незаконно,   и  трибуна  фракции

 незаконно,  значит,  исчезла.  Я  прошу в пакете этих документов

 поручить  комиссии по депутатской этики, чтобы подготовила закон

 и  узаконила, значит, право депутатов-парламентариев высказывать

 свое  мнение о происходящем.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Я  з  вами  повністю  згоден  із  цього  приводу.

 Доручення  давалося  вже,  я  звертався до всіх структур, в тому

 числі  до  Кабінету  Міністрів,  але  у  формі  закону  це треба

 розглянути  Понеділку  і  Шейко.  Доручення  Понеділку  і  Шейко

 підготувати  проект  Закону  з  цього  приводу. Будь ласка, і на

 наступний  сесійний  тиждень.  Будь ласка, тому що це питання за

 один день не підготується.

      Готові вже питання? Підготоване це питання? У Понеділка? На

 завтра  включити в порядок дня питання про Закон про висвітлення

 роботи  Верховної  Ради.  Ставлю  на  голосування.  Будь  ласка,

 підтримайте. Це стосується всіх фракцій.

      "За" -

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято.

      Будь  ласка,  включіть  тепер  "Раду"  на республіку, а тим

 часом слово має Віктор Михайлович Пинзеник, будь ласка.

      Петро Миколайович, Петро Миколайович...

      ПИНЗЕНИК.

      Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  депутати  і

 слени  Уряду!  Я  радий  можливості  знову  зустрітися  з вами і

 представити  вам  від  імені  Кабінету  Міністрів  проект Закону

 України  про  податок  на  доходи  фізичних  осіб.  Які  основні

 особливості і характеристики нового проекту закону.

      Перша.  В  якості  об'єкту  оподаткування  закон встановлює

 сукупний  оподаткований  доход за рік, як різницю скоректованого

 валового   доходу   на  суму  витрат  платника  податку.   Тобто

 вводиться  стандартна  ідеологія для всіх режимів оподаткування,

 для всіх видів податку, різниця валових доходів, валових витрат.

      У   валовий  доход  включається  усі  отримані  доходи,  як

 грошові,  так  в матеріальних і нематеріальних формах. При цьому

 не    враховується    в    складі    валового    доходу,   тобто

 неоподатковується,  сума  державних допомог, житлових субсидій і

 винагород,   кі   виплачуються   з   бюджету,  пенсії,  вартість

 безоплатного   харчування,   одягу,   який   використовується  у

 виробництві,   крім   одягу,   який   можна   використовувати  в

 повсякденному вжитку.

      З  метою  оподаткування  з  валового доходу знімається суми

 компенсацій  отриманих  від держави за відчужене майно, вартість

 майна, яке повертається власнику корпоративних прав, суми виплат

 з  фондів професійних та творчих спілок, суми коштів від продажу

 житла,  що  використовується,  як основне місце проживання, суми

 відрахувань  на  пенсійне забезпечення, соціальне страхування та

 деякі інші види.

      Вперше   передбачається  включити  в  зменшення  податкових

 зобов'язань  суми  процентів,  сплачених  по іпотечних кредитах,

 тобто  кредити,  які  беруть громадяни під індивідуальне житлове

 будівництво.  Суми  коштів  і  майна,  які передаються у вигляді

 пожертвувань  не  прибутковим організаціям у розмірі 4 відсотків

 теж відноситься на зменшення бази оподаткування.

      Друга  особливість.  Спощується  шкала нарахування податку.

 Замість діючих 5 ставок -10, 15, 20, 30 і 40 -вводяться 3 ставки

 податків: 10, 20 30.

      Третя  особливість.  Соціальна спрямованість підготовленого

 проекту закону. Це проявляється в наступних моментах закону. По-

 перше, в діапазоні до 10 неоподаткованих мінімумів зараз діють 2

 ставки:  від  1  до  5  мінімумів  -відсотків,  від  5 до 10 -15

 відсотків.   В  новій  шкалі  до  10  неоподаткованих  мінімумів

 застосувується тільки ставка 10 відсотків.

      По-друге.   Пільга   у   сплаті   надається   в  розмірі  2

 неоподаткованих мінімумів. Зараз така пільга надається в розмірі

 1  мінімуму.  Така  пільга  є  особливо  значимою для громадян з

 низькими доходами.

      По-третє.  Гранична  ставка  оподаткування  встановлена  на

 рівні  30  відсотків.  Тобто,  на  рівні оподаткування прибутку.

 Більшість  ставки  оподаткування  приведуть  тільки  переходу  в

 тіньову   діяльність.  Створення  приватної  структури  дозволяє

 задовільняти   особисті   потреби  із  застосуванням  ставки  30

 відсотків.

      По-четверте.   Надається   право  зменшення  оподаткованого

 доходу  на  суму  процентів  за  іпотечний кредит, отриманий для

 будівництва   житлового будинку  або  квартири.

      Крім   соціальної   спрямованості,   ця   норма   покликана

 стимулювати  індивідуальне  житлове  будівництво,  сприяти більш

 повному   завантаженню   потужностей   будівельних  організацій,

 підприємств  будівельної  промисловості.

      По-п'яте.  Додатково  до єдиної соціальної пільги надається

 пільги   окремим   категоріям   громадян:  самотній  матері  або

 батькові,  на  одну  дитину  до 16 років, матері або батькові на

 одну  дитину  до  16 років, якщо один з батьків не має основного

 місця доходу, пільга в розмірі двох неоподаткованих мінімумів.

      Особам,  що  мають  особливі  заслуги  перед  Батьківщиною:

 учасникам   бойових   дій,   інвалідам  війни  та  деяким  іншим

 категоріям  громадян,  -в  розмірі  10 неоподаткованих мінімумів

 доходів.

      Безумовно,  загальне  зменшення податкового навантаження, в

 першу  чергу на найменш захищені категорії, найменш, категорії з

 найменшими   доходами,   з   метою   недопущення  втрат  бюджету

 потребувалось  закриття  шпарок,  які  раніше  дозволяли уникати

 оподаткування.  На  жаль,  таких  шпарок  у  нас в законодавстві

 чимало.  Я  хотів би відзначити кілька з них. Перший приклад. Як

 виплачується    сьогодні    заробітна    плата    і   уникається

 оподаткування?  Відкривається  депозит, під виглядом зарплати на

 депозит  нараховується  10  тисяч  відсотків. Через відсотки, по

 суті, виплачується заробітна плата, яка не оподатковується.

      Другий  приклад.  Легковий автомобіль, куплений за 50 тисяч

 доларів,  проданий  за 100 доларів. По суті, це видана зарплата,

 сьогодні вона не оподатковується.

      Страхові  виплати, які діють за принципом: сьогодні внесені

 на  рахунок,  завтра  з  рахунку  зняті.  По  усті, це є виплата

 заробітної  плати,  і  особливо страждають від цього пенсіонери,

 тому   що  на  такі  страхові  платежіне  йдуть  нарахування  на

 соціальне страхування.

      Відразу   необхідно   зазначити,   що   подані  до  проекту

 зауваження щодо оподаткування страхових платежів не відповідають

 дійсності.  Не  підлягають оподаткуванню страхові відшкодування,

 отримані  у зв'язку із втратою працездатності або життя. Йдеться

 про оподаткування тих доходів, які за своєю суттю є заробітком.

      Всі  ці  шпарки  в  оподаткуванні  законом  закриваються, а

 масштаби цього явища є досить великими. За 10 місяців цього року

 інші  грошові  доходи,  які  подаються  в  нашій звітності, крім

 заробітної плати, пенсій, доходів від підприємницької деяльності

 від  присадібного сільського господарства складали майже півтора

 мільярда  гривень. В останні 2 місяця інші доходи, по суті з них

 не  сплачуються  податки,  складають  230-240  мільйонів гривень

 щомісячно.

      Четверта  особливість  закону.  Базова  шкала оподаткування

 застосовується  для  оподаткування  доходів  за  основним місцем

 роботи.  Закон  не  дозволяє  мати одночасно 2 і більше основних

 місць  роботи.  Хоча  неосновних місць роботи можна мати скільки

 завгодно.  Доходи за неосновним місцем роботи оподатковуються за

 ставкою 30 відсотків з подальшим річним перерахуванням.

      П'ята    особливість.    Закон    передбачає   2   варіанти

 оподаткування   фізичних   осіб,   які   ведуть   підприємницьку

 діяльність  без створення юридичної особи. Перший варіант або за

 нормами  цього закону, або другий варіант -сфіксований податок у

 ромірі  20  неоподаткованих  мінімумів доходів на рік. Вибір цих

 варіантів здійснюється самостійно платником податку.

      Шоста особливість. Дуже багато питань і дискусій виникало з

 приводу оподаткування доходів від продажу нерухомості.

      У  зв'язку  з  цим  ми  хотіли б дати наступні роз'яснення.

 Проект закону передбачає два режими оподаткування таких доходів.

 Перший  режим  застосовується  по  відношенню  до нерухомості та

 права  власності,  до  якої набуто на момент чи набуття чинності

 цим  законів.  Другий  варіант  застосовується  по відношенню до

 майна  отриманого  після набуття чинності цим законом. За першим

 варіантом  оподаткуванню підлягають доходи за мінусом соціальних

 пільг. Соціальні пільги передбачені для самотньої особи 2 тисячі

 неоподаткованих    мінімумів,    для    подружжя    -  3  тисячі

 неополаткованих  мінімумів, для... на кожного і наступного члена

 сім'ї - додатково  1 тисяча неоподаткованих мінімумів.

      Наприклад,  для  сім'ї з трьох чоловік пільга складає 60, 8

 тисяч гривень.

      Однак    і   в   цьому   варіанті   передбачена   соціальна

 спрямованість:  чим дорожче майно (тобто чим багатша особа), тим

 меншу   вона   отримує   пільгу  звільнення  від  оподаткування.

 Наприклад,   якщо  продається  нерухомість  вартістю  500  тисяч

 гривень  (це  десь  приблизно 300 тисяч доларів), то пільга буде

 складати тільки 10 тисяч гривень.

      Фізична  особа,  яка скористалась пільгою, повинна до кінця

 другого  року,  який наступає з моменту надання пільги, придбати

 аналогічний  будинок  для  проживання.  Ця  норма  теж викликала

 дискусію.  Однак  ця норма дуже важлива. Для того, щоб відділити

 громадян,  що  продають квартиру з метою зміни місця проживання,

 від  тих  громадян,  які купують щоденно квартири і продають їх,

 тобто займаються підприємницькою діяльністю.

      Другий   варіант   стосується  оподаткування  дохзодів  від

 нерухомості,  право  власності  якої набуто після введення в дію

 закону.   Цей   варіант  передбачає,  що  прибуток  від  продажу

 нерухомості  визначається  як  різниця  з  коштів, отриманих від

 продажу, і вартості придбання.

      По-друге,  кожний  платник податку отримує пільгу: за кожен

 рік   проживання  в  цьому  будинку  сума  нарахованого  податку

 зменшується на 10%.

      Сьома  особливість.  Вперше  передбачено надання податкових

 пільг  щодо  відшкодування  втраченого майна. При цьому сукупний

 доход  зменшується  на  суму  вартості втраченого майна. Під час

 обговорення виникало питання: чому сума страхового відшкодування

 включається  в доход? А тому, що при цьому фізична особа не несе

 втрат, і втрачене майно компенсується страховими платежами. Тому

 і доходи і витрати платника податку збільшуються.

      Тобто,  ніяких  збільшень  податку  тут  не  виникає.  І по

 доходах  відбито  страхове  відшкодування  і  по  витратах  сума

 втраченого  майна.

      Якщо  ж  страхування  не  було,  збільшується  лише витрати

 платника податку, тобто зменшується база нарахуваня прибуткового

 податку.

      Проект  закону  спрямований на зниження рівня оподтакування

 громадян  з  відносно  низькими  доходами.  Зменшення граничного

 розміру  податку, що робить можливим перехід від... до легальної

 діяльності з одночасним розширенням бази опдаткування за рахунок

 включення    в   оподаткування   доходів,   які  раніше  уникали

 оподаткування.

      Метою   цього   закону  є  і  стимулювання  індивідуального

 приватного   будівництва   та   інвестування  громадян.  Кабінет

 Міністрів  просить підтримати  внесений проект закону.

      ГОЛОВА.  Запитання до доповідача є? Запишіться. Будь ласка,

 Шестаков.   15  хвилин на запитання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ШЕСТАКОВ.

      Передайте Витренко, пожалуйста.

      ГОЛОВА. Не зрозумів.

      ШЕСТАКОВ. Витренко слово передайте.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Вітренко.

      ВІТРЕНКО.

      Я  щиро вдячна. Віктор Михайлович Пинзеник, я хочу, щоби ви

 зараз  нам,  депутатам,  пояснили  яким чином ви вносите закон в

 парламент.  Ми  зараз  будемо  витрачати час і розглядати закон,

 який   виявляється   навіть   з   податковою  адміністрацією  не

 погоджений.  Яким  чином  Кабінет Міністрів працює над законами,

 щоб   ані   виконавчи   структури,  ані  суспільні  організації,

 громадські організації нічого про  ці закони не знали.

      І  потім  ми  на  себе приймаємо незавдоволення всіх верств

 суспільства. Поясніть , будь ласка.

      ПИНЗЕНИК   В.   М.   Шановна  Наталія  Михайлівна,  я  дуже

 переживав,  що  вам не вдасться задати сьогодні питання. Я радий

 що це вдалось.

      Наталія   Михайлівна,   закон   погоджений   з   податковою

 адміністрацією.  Прошу  подивитись  довідку  про  погодження. Це

 перше.

      Друге. Уряд може представляти тут в парламенті тільки Уряд,

 а податкова адміністрації не є  Кабінетом Міністрів  України.

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Процедура розгляду законопроектів не

 передбачає візування цього законопроекту у податковій інспекції.

 Але ми це беремо  до уваги при розгляду питання по суті.

      Будь ласка, Ківшик.

      КІВШИК.  Чи  не думаєте ви, що перш ніж приймати цей закон,

 потрібно прийняти все-таки визначити неоподатковану межу.

      І  ще  одне. продажа будинку селянином, який він будував за

 свої  кошти,  держава йому не давала нічого, і тепер при продажу

 він платитиме налог такий самий, як за квартиру платить той, хто

 продає міську квартиру.

      ПИНЗЕНИК В. М. Мабуть, тут є сенс. Ми це, по суті, зробили,

 коли  ввели  норму  в  закон про оподаткування, в проекті закоун

 прооподаткування  рухомості. Очевидно, є тут питання соціального

 плану,  пов'язане  з  тим,  що  в  селі ніколи не будували майже

 будинки за рахунок коштів держави. Це можна врахувати додатково,

 тобто  збільшити пільгу для громадян, які проживають в сільській

 місцевості.

      ГОЛОВА.  Левченко.

      ЛЕВЧЕНКО.  Прошу передать слово Цибенко.

      ЦИБЕНКО.  Спасибо.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  у  меня предложение и

 вопрос.  Ну,  во-первых,  предложение.  Я  считаю, что Верховный

 Совет, депутаты свое отношение к пакету налоговых документов уже

 выскажали.  Поэтому нет необходимости рассматривать эти вопросы.

 А  для того, чтобы нам не остаться вообще без бюджета на 97 год,

 нам необходимо работать, собственно, с бюджетом.

      И  второе.  У  меня  собственно вопрос. Я хотел бы обратить

 внимание  депутатов на статью 7 этого проекта закона. В нем речь

 идет о налоговых льготах. Так вот, речь идет о том, что в статье

 7. 1. 4 одинаковыми льготами пользуются Герои Советского Союза и

 участники боевых действий во время Второй Мировой войны.

      Я  хотел  бы  понять,  о  чем  идет речь. Если речь идет об

 участниках Великой Отечественной войны, это одно дело. Если речь

 идет   о  лесных  братьях,  которые  стреляли  в  спину  воинам-

 освободителям, это совершенно иное. Я прошу пояснить.

      ПИНЗЕНИК.   Ну,  деякі  воювали  в  Іспанії.  Повинні  бути

 віднесені до учасників бойових дій.

      ГОЛОВА. Будь ласка, у нас є закон.

      ПИНЗЕНИК. Ну, люди воювали і в 39 році.

      ГОЛОВА.  Вікторе  Михайловичу,  у нас є закон про ветеранів

 Великої  Вітчизняної війни. На основі закону повинні відповідати,

 цього   закону,  повинні  відповідати  інші.  Тому  це  треба  в

 редакційному порядку виправити.

      Степенко, будь ласка.

      Ми   не   можемо   приймати  закон  на  основі  неіснуючого

 законодавства.

      СТЕПЕНКО.  Олександре Олександровичу, дякую. Прошу передати

 слово Масенку, 330 виборчий округ.

      МАСЕНКО. Дякую , Василю Івановичу.

      Віктор  Михайлович,  ну  на  мою думку законопроект занадто

 складний.  Якщо в ньому десять процентів депутатів зуміють ньому

 розібратися, то це буде добре. А як для простих людей, як попаде

 туди   на  загал,  я  не  знаю,  як  вони  будуть  складати  оті

 декларації.

      Але   от   два  таких  питання.  Скажіть,  будь  ласка,  як

 стягуватиметься  оцей  податок  на  фізичних  осіб  для тих, хто

 працює  на  підприємствах, припустимо, на державних чи ще десь у

 працедавця,    і   ті,   які   займаються   безпосередньо   самі

 підприємництвом.  Чи  прибутковий  податок  з  громадян буде тут

 також паралельно стягуватись чи не буде?

      І  інше питання. Якщо от... Є от тут справедливість у цьому

 положенні?  Якщо  громадянин економив на витратах протягом року,

 ну,  розуміючи  там, я вже грубо так, кажучи, чи на смерт, чи на

 щось  таке. Витрати в нього менші, він би міг би їх потратити на

 свої  потреби,  але він спрямовано це робив, щоб витратив менше.

 То  виходить  тут  податок  тоді чистий прибуток вийде більший і

 податок буде більший тоді. Чи це справедливо тут чи ні?

      ПИНЗЕНИК.   ПО  другому  останньому  вашому  запитанню  тут

 проблем  не  виникає.  Вони  раз  оподатковані, більше ніколи не

 оподатковуються.

      Якщо   підляють   оподаткуванню,   тобто   вийшли  за  межі

 передбаченого законодавством..........

      По-друге.  Того  питання не виникає. Доходи оподатковуються

 раз.  І  якщо  вони  виходять за межі передбачені законодавстовм

 соціальних пільг.

      По-друге.  Що стосується оподаткування фізичних осіб, тобто

 які  самі займаються підприємницькою діяльністю. Передбачено два

 аріанти.

      Перший  варіант. Фізична особа веде облік доходів, витрат і

 оподатковується   по   закону,   як   громадяни,   як  будь-який

 громадянин.

      Або  другий  варіант.  Вона обирає право платити фіксований

 податок  раз  в рік в обсязі 20 неоподаткованих мінімумів. Право

 обрання  фіксованого податку дозволяється, якщо обороти фізичної

 особи,   суб'єкта  підприємницької  діяльності  перевищують  600

 неоподаткованих мінімумів доходів на рік.

      В  одному  і  другому випадку фізична особа не звільняється

 від зобов'язання вести облік доходів, витрат.

      По-третя. Якщо за результатами року, оборот перевищує 1 200

 неоподаткованих   мінімумів,   така  фізична  особа  зобов'язана

 провести перерахунок сплати податку по цьому закону.

      І  останнє.  Відносно питання просто чи непросто. Ми вже не

 один   раз   переконувались,   що   закон  не  допускає  простих

 формулювань.  Що  стосується  більшості громадян, для них ніякої

 складності  немає. Тому що вони мають одне місце роботи, вони не

 мають  таких доходів, як дивіденди, проценти і дуже часто навіть

 не знають це. Дл я них існує шкала, яка існувала.

      Однак,  ми  в  останні роки зустрічаємся збільшою кількістю

 фактів,  коли  не...  розумні  люди,  я  б  сказав,  знаходять в

 (...........)  в  існуючому законодавстві і взагалі не оплачують

 доходів.   Тобто,   зани...   податків,   тобто  занижують  базу

 оподаткування.  Для  них виписані норми досить складно. А просто

 тут виписати  неможливо.

      ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.

      Ні. Один. Один раз  у  працедавця.

      ІЗ ЗАЛУ. Які?

      ПИНЗЕНИК   В.   М.   Від   10   до   30  відсотків.  До  10

 неоподаткованих мінімумів -10 відсотків. Сьогодні в цей діапазон

 потрапляло 2  ставки: і 10, і 15.

      ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.

      Ні.  Один  раз.  Це  один  і той же самий податок. Один раз

 сплачується.

      ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.

      ГОЛОВА. В законі  дещо не так   написано....

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Олександре Олександровичу, ну я просив би,

 як  коли  депутати дають зауваження, нехай показуують статтю, де

 написано  так. Я прошу ще раз вислухати мене. Фізична особа має,

 яка  займаться  підприємницькою діяльністю. Всі інші потрапляють

 відразу   як   оплачують   у   працедавця.  Ті,  хто  займається

 підприємницькою  діяльністю. Їм дається право обрати один з двох

 режимів.

      Перший  режим. Він платить податки так, як будь-яка фізична

 особа.

      Другий  варіант. Він має право вибрати фіксований податок в

 рік.  Фіксований  податок в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів

 дозволяється   обрати,  якщо  оборот  від  його  діяльності  600

 неоподаткованих  мінімумів доходів  в рік.

      Все. Один або   другий  варіант.

      ГОЛОВА. Ясно. Чавюк. Нема  Чавюка.  Малєвський.

       МАЛЄВСЬКИЙ.

       404,  Херсонщина,  Малєвський, фракція "Комуністи". Віктор

 Михайлович,  мені  жаль,  що  цей  закон  доповідаєте  ви,  бо я

 органічно  не сприймаю вас. Ви стільки раз обманули наші надії і

 скажіть, будь ласка, чи є фінансове обгрунтування цього закону?

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Розрахунки  надходжень  до цього поза цим

 проектом закону вам роздані в пакеті, який надсилався вам раніш.

      ГОЛОВА. Чивюк

      ЧИВЮК М.В. Прошу передати слово Глуху, 290.

      ГЛУХ І.В.

      Я   вважаю,  що,  на  мій  погляд,  шановні  колеги,  треба

 одинаково  відноситись  до  тих  законів,  що представлє Кабінет

 Міністрів  через  кого-небудь,  навіть через Віктора Михайловича

 Пинзеника.  Тому  що  закон  ми просили 2 роки назад, ще щоб цей

 закон  діяв,  і  над  ним  багато працювало фахівців, і, на, мій

 погляд,  такий  закон  можна  було б сьогодні прийняти в першому

 читанні,  і навіть тому, що він дуже складний і в обговоренні ми

 нічого не виясним.

      Але  певні  такі зауваження і предостороги є. Наприклад, на

 перший  погляд  складається  враження,  що  цей  закон,  дійсно,

 заплутаний,   і   чи   не  треба  буде  збільшувати  чисельність

 податкових інспекцій для того, щоб виконати цей закон?

      І  ще  одне. Хотілось би почути, як сам механізм повернення

 надміру  сплачених податків передбачається оцим законом, тому що

 чисто  так,  по  цих, ну, з цього закону не видно, як це буде на

 практиці виконуватись.

      Дякую.

      ПИНЗЕНИК В. М. Іван Васильович, окремий розділ цього закону

 передбачає,   що  в  кінці  року  громадяни  зобов'язані  подати

 податкову   декларацію.   При   поданні   податкової  декларації

 проводиться  перерахунок  сплаченого  податку  за річною шкалою:

 надмірно  сплачені  податки повертаються, недоплачені стягуються

 додатково.

      Є  тут одна дуже важлива норма, яка стосується декларування

 доходів.  Сьогодні  декларування  доходів  не  працює  і не може

 працювати,  тому  що  декларування  доходів  за  принципом, коли

 податкова  інспекція повинна ганятися за всіма, це потребувало б

 нам мати мільйонну податкову адміністрацію. Якщо ви зауважили, є

 тут  норма, яка стимулює громадян подавати податкову декларацію,

 тобто  не  податкова  інспекція шукає громадян. А самі громадяни

 мають стимул звернутися у податкову адміністрації для оформлення

 річної декларації.

      А  що  стосується  деяких  проблем,  що відносно складності

 виходу,  то я ще раз хотів би наголосити. Вони стосуються таких,

 як  дивіденти,  корпоративні  права, роялті і так далі. Це речі,

 які  у  нас появилися як нові елементи нашої економічного життя,

 але  які  не  врегульовані і через які сьогодні проходять значні

 втрати  доходів  бюджету.  Я  назву  вам  ще  раз цифри. Півтора

 мільярда  гривень  за 10 місяців пройшло як інші грошові доходи.

 Тобто  не  зарплата,  не  пенсія,  не степендія, не допомоги, не

 підсобне госоподарство , а інші.

      ГОЛОВА. Шаланський.

      ШАЛАНСЬКИЙ  А.М.

      Дякую   Олександре   Олександровичу,   226,  Кіровоградщина

 Шаланський.

      Останнє   ваше  зауваження,  Віктор  Михайлович,  в  законі

 передбачено  стиму  добровільності  оформлення  декларацій свого

 доходу оподаткованого говорить, підтверджує про те, що сьогодні,

 мабуть, не всім громадянам нашої держави потрібно мать і освіту,

 бо  не  всі  її будуть заповнять. Хто не має доходу, той не буде

 платить.

      Але  в  мене інше питання. Яка реальна можливість отримання

 від  податку  по  статті 13 пункт 13. 1. 4. Під вартістю продажу

 розуміється  вартість  нерухомості,  зазначеному  в  ноторіально

 завіреному   договору  купівлі-продажу.  На  сьогоднішній  день,

 мабуть,  ви  теж  знаєте,  що  по  Києву чотирикімнатна квартира

 продається  за  200  чи  250  утрірованих доларів по ноторіально

 завіреної  декларації.  Це  одне  питання.  Як же оцінить дійсну

 вартість  цього  житла? І слідуюче питання. Позиція статті 9. 9.

 Не  включається  до  складу  основних доходів заробітна плата, а

 також  інші  доходи, що виплачуються фізичній особі з-за кордону

 або  нерезидентам.  Це  що, для шпинунів, що вона потрібніша для

 України? Для чого така пілька? Дякую за увагу.

      ПИНЗЕНИК.  Я  з  задоволенням  вніс  норму оподаткування на

 резидентів.   Ну,  наприклад,  громадяни  США...  ввести  норму:

 громадяни  США  повинні  платити подаки Україні. Хто за? Всі за.

 Хто  проти? Американці проти. Чому це нерезидент повинен платити

 (який  живе в США, чи в Англії, чи у Франції), повинен платити в

 бюджет України?!

      По-друге,  тут справді виникло одне питання, яке стосується

 визначення  резидента.  Мені  дуже прикро як економісту, що таке

 зауваження  могла  написати  Податкова  адміністрація...  Про що

 йдеться?

      Уявіть  собі ситуацію. По нашому законодавству резидентом є

 будь-який  громадянин, який прожив на території держави 183 дні.

 А  що  робити  з  особою, яка має доходи підприємства в Україні,

 буває  в Україні 5 разів на рік, а живе на Кіпрі, у Ліхтенштейні

 або ще десь? Ця особа вже не резидент. Резидент Ліхтенштейну! Ми

 його.. Але він - громадянин України. Податкова інспекція каже по

 зауваженнях,  що  його  оподатковувати  не  треба.  Вибачте,  не

 Податкова   інспекція,   а  той,  хто  підписав  зауваження.  Ми

 записали,  що  ця особа як громадянин України і отримує доходи в

 Україні, зобов'язана платити полаток.

      Характерний приклад - арешт батька Штеффі Графф. Він сидить

 в  тюрмі  за подібне порушення: саме на грі резидента, нечіткого

 визначення поняття "резидента".

      Що стосується вартості нерухомості. Сьогодні немає ринкових

 цін,  і  ми  їх  не  можемо застосовувати. Але як ми врегулювали

 проблему  з  приводу  продажу,  нотаріальне  посвідчення продажу

 об'єктів  нерухомості?  Ця  проблема  дуже  серйозно стояла, і я

 вдячний  адвокатам  з  Луганської  області, які давно ставили це

 питання, і пропозиціям по їх вирішенню. Ми встановили мінімальні

 ціни,  по  яких  здійснюється  нотаріальне  посвідчення договору

 купівлі-продажу.  Із  цих мінімальних цін ми знімаємо податок.

      Є  необхідність уточнення цього механізму, але цей механізм

 значно  кращий,  ніж існує ця ситуація, коли оформляється продаж

 квартири, вартістю сотні тисяч доларів, за 500 чи 600 доларів.

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Співдоповідь Пилипчука

 Володимира  Мефодійовича, як автора альтернативного проету, будь

 ласка.   Це   не   співдоповідь   верніше,   а  доповідь  автора

 альтернативного   проекту.   А  співдоповідь  робитеме  Сокерчак

 Вячеслав Михайлович.

      ПИЛИПЧУК.

      Шановні   клеги,  я  просив  би  уваги  при  розгляді цього

 закону,  тому  що  він  дуже  складний, по-перше. По-друге, дуже

 страшний, як і страшна особа, яка тільки що його доповідала.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА. Я прошу, без образ.

      ПИЛИПЧУК.  Цей  ліричний виступ я підтвержу своїми словами.

 На  запитання  Масенка  чи ще раз оподатковуються по результатам

 року  доходи,  отримані  особою  за  основним місцем роботи, пан

 Пинзеник сказав - ні.

      Так  я  вам  читаю  статтю  закону,  про  що він просив. Що

 "валовим  дохододом  є  загальна  сума доходу платника податку з

 усіх джерел". А джерел є 3. 3 групи джерел: основні, неосновні і

 пасивні.

      І  якщо  ви звернетесь до таблиці на сторінці 9 в урядовому

 варіанті,  то  там  окрім  податку,  який  ви сплачуєте в момент

 отримання заробітної плати, в момент отримання основного доходу,

 то по результах року, якщо у вас на протязі року заробітна плата

 уже  1  раз оподаткована, складає 120 неоподаткованих мінімумів,

 то ви 10 відстків від суми отриманої заробітної плати ще в кінці

 року повинні  ще  внести.

      Я  вам підтвердив це статею 4, пункт 4. 1 і 4. 2. 1. Доходи

 отримані..... за основним та іншим місцями роботи включаються до

 валового доходу.

      Якщо  ж  ваша  заробітна плата, по якій ви як фізична особа

 уже  один  раз  були  оподатковані  по  соновному  місцю роботи,

 складає  на  рік  більше 120 неоподаткованих мінімумів, тобто на

 сьогоднішній деньь 120 неоподаткованих мінімумів - це десь ...

           (Ш у м  у  з а л і)

       Неоподаткований  -17 помножте... Якщо в рік у вас складає,

 то  и  будете  платить ще додатково 20%. 2 000 гривень на рік. І

 якщо  у вас понад 800 неоподаткованих мінімумів, то ви додатково

 ще будете платить 30%.

      А  тепер  перейдемо  до  суті  розбіжностей  запропонованих

 Кабінетом Міністрів законопроектом і запропонованим мною. Перше,

 що  Кабінету  Міністрів  пропонує оподатковувати доходи фізичної

 особи  вне  залежності,  скільки  у  цієї  фізичної  особи  ї на

 утриманні  людей.  Вона одна, чи в неї 5 дітей, чи в неї ще двоє

 інвалідів  чи двоє пенсіонерів -немає значення, доходи, отримані

 на  протязі  року,  оподатковується. Цей підхід я вважаю в корні

 невірним принципово.

      У  зв'язку  з  чим  мною  запропонований  законопроект, але

 запам'ятайте,  це додатковий податок, якого ще ніколи не платили

 в нашій державі, законопроект, за яким доходи визначаються не на

 фізичну  особу,  а на члена сім'ї. При чому в поняття "член сім'ї"

 включається  не тільки діти до 16 років, бо на сьогоднішній день

 є  діти,  які  не  працюють, є діти, які працюють і не отримують

 заробітної плати, є батьки-пенсіонери, які нездатні вижить на ту

 пенсію,  якщо її не дають. У зв'язку з цим сім'єю вважаються всі

 родичі  першої  лінії і їх сукупний доход, всіх членів сім'ї, за

 підсумками   року  ділиться  на  членів  сім'ї.  І  таким  чином

 визначаються їхні доходи.

      І тепер питання принципове. Ми хочемо оподатковувати людей і

 тримати їх в бідності чи ми хочемо створити середній клас, чи ми

 хочемо   оподатковувати   наддоходи?  Вище  того,  що  являється

 середнім  класом.  Проект  уряду означає тримати всіх нижче межі

 бідності,  бо  доход  170  гривень  це не є доход, але він вже в

 проекті  уряду  оподатковується  ставкою  10  процентів.  То  на

 сьогоднішній  день  90-100  гривень  треба  платити за квартиру,

 харчування  не  менше  200  гривень,  але  це  вже  доход,  який

 оподатковується .

      У  проекті  уряду  у витрати валові сім'ї чи фізичної особи

 включено   лише  три  статті.  Ви  можете  їх  побачити.  Валові

 витрати  -стаття  6.  До  них  відносяться проценти, сплачені за

 користування  і  потечними кредитами. Сума витрат не врахована в

 минулих  роках  і  сума  коштів  або  майна  переданих у вигляді

 пожертвувань,  благодійних  внесків. Оподатковується різниця між

 валовими  доходами  і валовими витратами. Але в валових витратах

 немає  плати  за  харчування,  витрат  на  харчування, витрат на

 одежу,  витрат  на утримання хворих, витрат на лікування, витрат

 на  навчання  членів  сім'ї,  немає  весільних витрат, витрат на

 захоронення  членів  сім'ї,  які  померли, витрат, пов'язаних із

 сплатою  аліментов  членами  сім'ї,  витрат на відпочинок немає,

 витрат  на  придбання,  ремонт побутової техніки. Всього цього у

 валових  витратах  сім'ї  немає. Але одночасно у валових доходах

 фігурують доходи отрамині від фізичних і юридичних осіб.

      Наприклад, якщо на сьогоднішній день у селі зібрались люди,

 родичі  і  побудували  квартиру  комусь,  бо грошей немає, разом

 побудували,  то ви зобов'язані, як людина, яка будує квартиру це

 все внести в свої доходи, вартість будівництва житла у вас буде,

 як  доходи.  Якщо  прийшли,  вибрали  картоплю  або вивезли гній

 старій  бабці,  то  все  це  її  буде  доходи. А у витрати це не

 включається.  І ви зобов'язані будете заплатить, так сказать їй,

 ще й заплдатить податок с цього. І одночасно при всій цій важкій

 ситуації  у  нас  вважається багатим уже за цією шкалою, це той,

 хто  ає 170 гривень доходу, вище 170 гривень доходу. Таким чином

 ми  концервуєм  рівень  бідності, якщо впровадим цей декрет, цей

 закон  Кабінету  Міністрів  на  тому,  що є. Бо все, що вище 170

 гривень вже оподатковується, вважається над доходами сім'ї.

      В  зв'язку з цим я пропоную у валові витрати  включить ( ви

 отримали  розповсюджений  документ  і  додатково статтю 6, із-за

 технічних неполадок вони була  в вущому складі).

      Суму фактичних ви(...........) сім'ї по страхових випадках,

 витрати,  пов'язані з будівництвом житла для членів сім'ї і його

 облаштуванням,  проценти,  сплачені за користування іпотечними і

 іншими  кредитами,  суми повернення кредитів -це є ваші фактичні

 витрати.  Орендну плату за орендоване членами сім'ї житло. Що на

 сьогоднішній  день  роблять? Люди, які не мають змоги платить за

 квартиру.  От  уявіть собі була сім'я. Чоловік помер, залишилась

 трьохкімнатна квартира у бабки. Якщо вона її продає, вона мусить

 платить ще з того податки. Що вона робить? Вона здає в оренду це

 житло,  наприклад,  за  700  доларів,  а  наймає собі орендну...

 орендує  житло за  50 доларів. На різницю  живе.

      То  в  варіанті  уряду  орендну  плату, яку отримує бабка в

 доходи  плюсуються,  але  орендну  плату за найняте нею житло не

 мінусується як валові витрати. І то все вважається доходами.

      Далі.  Плата  за  навчання  всіх  членів сім'ї. Як би ми не

 казали,  але  на  сьогоднішній день є збори і кажуть в школі -то

 принесіть   то   по   40   гривень,  то  50  гривень,  то  треба

 поремонтувать  школу,  то  треба  те  зробить,  те є. Є плата за

 утримання   в   дошкільних  навчальних  закладах.  Є.  Плата  за

 лікування. Витрати на самі ліки. Да в самій лікарні вже не мають

 коштів,  щоб кормить. Кажуть: "Приносьте їжу або даватй е гроші.

 упіть  бінти,  купіть  ліки" і так далі.

      Треба  виходить  із  реалій сьогоднішнього життя. Витрати з

 утриманням  домогосподарок.  Є  люди, які нездатні пересуваться,

 інваліди  і так далі. Їм треба утримувать... Це є витрати чи ні?

 Є.

      Витрати,  пов'язані з оплатою ритуальних послуг у фактичних

 витратах.  А  також  витрати  на  ритуальні  послуги  родичів  і

 знайомих.  Є  родичі,  які  не  здатні то заплатить? Якщо людина

 заплатила,  будучи  чуть  багатшою  за  родичів,  це повинно теж

 включаться  у  валові  витрати.  Весільні  витрати,  витрати  на

 народження   дітей   повинні   включаться  у  витрати?  Повинні.

 Пожертвування  на  утримання будинків інвалідів і т. д., витрати

 на  харчування  членів  сім'ї,  витрати  на  придбання, ремонт і

 обслуговування  побутової  техніки  і радіоапаратури, витрати на

 сплату  комунальних  послуг  і послуг за житло. то є витрати? Є.

 Чомусь Уряд забув це включити у витрати перш, ніж оподатковувати

 сукупні доходи.

      То  я хочу сказати пану Пинзенику як представнику Уряду, що

 рядові  члени,  рядові  громадяни  сім'ї  ці  витрати  несуть із

 власного бюджету, з власного бюджету.

      Окрім   того,   запропоновано  Урядом,  щоб  продажа  житла

 прирівнювалась  до  отримання  доходів.  Ну скажіть, будь ласка,

 люди,  які  побудували  своє  житло за власні кошти, продадуть і

 повинні  30%  ще  сплачувать под ту, за мінусом тієї подачки, що

 Уряд  подав. Але, окрім цього, ще й 30% із прибутку. Тобто, якщо

 балансова  вартість  10  тисяч доларів, а ви продали за 20 тисяч

 доларів,  то  ще й з цієї різниці 30% повинні сплатить у вигляді

 податку.

      Я  пропоную  перше  житло,  яке  продає людина напротязі 10

 років  як  основне, не оподатковувать зовсім. Бо виникають різні

 випадки:   розлучення,   померли   члени   сім'ї,   зміна  місця

 проживання, з'їжджаються -роз'їжджаються. І людина тоді платить,

 коли  продає,  податок і тоді, коли купує, то вона ж теж оплачує

 податок,  бо  той, в кого вона купує, суму тих податків, які він

 сплачує,  він  сплачує  в  ціну.  Те саме відноситься до першого

 автомобіля,   який   продає   напротязі  трьох  років.  Квартиру

 напротязі, одну квартиру напротязі 10 років без оподаткування, а

 автомобіль  на  протязі  трьох років. Кожен наступний автомобіль

 оподатковується,    але    за    і   кожна   наступна   квартира

 оподатковується  її  продажа,  але  за  м'якшою  ставкою, ніж це

 запропоновано  в  урядовому  проекті.  Окрім  того,  в  урядовом

 законопроекті  податковій  інсекції, надаючи такі права, що коли

 поступила  інформація  про  те, що ваші витрати більші, ніж ваші

 доходи,  то  податкова інспеція має право доказать зворотнє. Для

 цього  вона повинна описати ваше майно, прийти, подивиться чи то

 є дійсно так чи ні, чи ваші витрати відповідають. Тобто в даному

 випадку порушується принцип недоторканості житла, які заложені в

 Конституції.

      Друге.   Якщо   буде  податковою  інспецією,  на  її  думку

 визначено,  що  ваші витрати більші, ніж ваші доходи, або, що ви

 скрили  доходи  ті,  що  я  казав  вам, зійшлися люди да помогли

 відремонтували радіо, телеапаратуру і так далі, і ви не включили

 то,  як доходи ваші, то податкова інспекція має визначити, що ви

 є  винний. Перше. Друге. Визначить міру покарання. І третє. Міру

 покарання   привести   у   виконання.  Тобто  надаються  функції

 тонтонмакуті.   Бе   суду.   Я  пропоную.  Я,  який  пережив  11

 розслідувань,  із  1992  до  1996  року  я  можу сказать тим, що

 кричать: мало. То їх ще тут сидить 93 штуки, і вони кожен місяць

 подавать  в  податкову інспекцію, що Пилипчук, Іванов живе не по

 средствам.  І  кожен місяць в мене буде поліція описувать майно.

 То  після  цього застрелиться треба або емігрувать. Бо це вже 11

 раз робилося. Знаєте, то є в усьому межа.

      В  зв'язку  з цим мною пропонується, що у випадку, якщо має

 таку  інформацію Податкова інспекція, вона повинна звернутись до

 суду,   що  я  занизив  свої  доходи,  або  витрати  у  мене  не

 відповідають  доходам.  І  якщо  мені  докажуть те, то мене тоді

 карають -  не в безспірному порядку, як це сьогодні приписується

 ПОдатковій  інспекції...  Але  якщо  не  докажуть,  то Податкова

 інспекція  повинна возмістить мені моральні витрати! Бо те, що я

 сьогодні  нажив  в  результаті  борців  цих за... з Пилипчуком і

 гіпертонію  там, і язви і т. д., мені сьогодні ніхто не оплатив!

 Мене 11 раз розслідували, не доказали ніякої вини... Треба тепер

 щоб  той,  хто  ініціював подачу до суду, поніс витрати по за...

 моральну шкоду, і одночасно ще штрафні санкції сплатив так само,

 як і передбачається  -  за ухилення від сплати податків фізичної

 особою.

      Відносини повинні буть одинакові: якщо фізичні особа скрила

 сої  доходи, вона повинна буть покарана у вигляді штрафів і пені

 за  цей  час.  І так само  -  Податкова інспекція. Але не тільки

 Податкова  інспекція,  бо  тоді  кошти  йдуть  із  бюджету,  а й

 посадова  особа  Податкової інспекції, яка подала подання на те,

 що   їй   хтось  сказав,  що  той  чи  інший  живе  за...  не  у

 відповідності з своїми доходами.

      Таким  чином,  підводячи  підсумок,  я  повинен сказать, що

 такий  податок  повинен  буть, оскільки появились окрім основних

 джерел  (як  заробітної  плати) ще і пасивні джерела (доходи від

 роялті   (?),   процентів,   дивідендів),   хоча   вони   можуть

 оподатковуваться кінцевим податком в момент отримання їх.

      Окрім того є неосновні доходи, які (гонорари, в тому числі,

 і  подарунки  і  т. д.), і ці доходи також повинні якимось чином

 оподатковуваться,  але  все  це  повинно  мать законну прдставу.

 Подакова  інспекція  не повинна мати функції.........., стрілять

 спочатку, а розбираться потім.

      Все  це  повино  буть  поставлено  на  правову основу і всі

 претензії  як  юридичної  особи доподаткової інспекції і навпаки

 повинні   вирішуваться   через   суд.   І  питання,  що  повинні

 оподатковуать ці доходи не фізичні особи, а групи осіб, які єсть

 сім'єю.  і одни другго підтримує в цей нелегкий час. І доходи на

 душу  населення.  На  душу, на члена сім'ї оподатковуються, а не

 фізичні особи.

      І третє. Якщо ми ставим за мету не тільки вийти з бідності,

 але  й  одночасно створить середній клас, тоді я пропоную ставку

 отриманих  сукупного  оподаткованого  доходу,  валовий  доход  і

 валові витрати 600 доларів на члена сім'ї вище. Вище 600 доларів

 різниця  між  валовими  доходами і валовими витратами на рік уже

 починає оподатковуватись в розрахунку на одного члена сім'ї.

      Якщо ми не залишим цієї віддушини, то, по-перше, у людей не

 буде   можливості   накопичить,  не  буде  можливості  зайнятися

 підприємницькою  діяльністю.  Не  буде... а законсервувать її на

 тому  низькому,..........  низькому  рівні  доходів, яка вона на

 сьогоднішній день має.

      Ми  ніколи  не  створимо  середній  клас,  а в зв'язкуз цим

 ніколи  не  вирішим  проблеми безконфліктності суспільства. Тому

 що, коли  іде  поляризація на надто бідних і надто багатих, тоді

 відсутність  конфліктів  є  як  випадковість,  а не як результат

 системи.

      Коли  ми  створимо  суспільство, де основна маса є середній

 клас  і  дуже маленька частина є надто багатими і надто бідними,

 тоді конфлікти  можна  уникнуть як результат створеної системи.

      А тепер я готовий  відповісти на  ваші запитання.

      ГОЛОВА.   Запишіться,   будь   ласка,   хто  хоче  запитать

 Володимира Мефодійовича.

      Опублікуйте  список.

       Марченко, будь ласка.

      МАРЧЕНКО.  Владимир  Мефодиевич,  выслушав  ваши аргументы,

 которые  критиковали  проект,  поданный  Кабинетом  Министров, в

 значительном   количестве   и  по  существу  этих  аргументов  я

 разделяю.  И считаю, что Кабинет Министров, который подал Виктор

 Михайлович  Пинзеник, которого вы охарактеризовали как страшного

 человека, а я поддерживаю в этом вас, принимать нельзя.

      Я  хочу,  чтобы  вы  ответили на такой вопрос, на который в

 очередной раз ответить юлил Виктор Михайлович, отвечая народному

 депутату  Витренко. Он сказал, что этот законопроект "погоджений

 з Податковою  інспекцією".

      І  от  погодження так звані, погодження, або непогодження -

 зауваження адміністрації на 5 строрінках.

      Серед  них  такі, що "структура проекту позбавлена логичної

 послідовності,  вона  спирається  на тексти статей інших законів

 або проекти законів, які не прийняті  Верховною Радою".

      Далі,   тут  таке  є:  "Дозволяє...  Не  висвітлює  порядок

 оподаткування  доходів  від  продажу  акцій,  дає змогу уникнути

 оподаткування доходів фізичних осіб, порушує права людини і таке

 інше".

      Я  хотел  бы,  чтобы  вы  ответили, что вы согласны с такой

 критикой  Налоговой  инспекции законопроекту, который дал Виктор

 Михайлович  Пинзеник,  сказал  при  этом, что он согласовол свой

 законопроект с этой инспекцией?

      ПИЛИПЧУК.  Я  відповідь  розділю  на  дві  частини.  Перша:

 законодавча  ініціатива Уряду не передбачає з кимось погодженні,

 так само, як законодавча ініціатива кожного депутата -кожен може

 без погодження подать.

      Але друге, з характеристикою і висновками, що це є страшний

 законопроект  і  порушує  конституційні права людини і консервує

 нижчі  межі  бідності  і  існування  наших  людей.  Я  абсолютно

 розділяю, у зв'язку з чим будучи занепокоєним цим законопроектом

 і  знаючи  оці  можливості  еквілибристики  Пинзеника,  сказать,

 видать  в  конфетиум, завернуть не те і написать інше, я висунув

 свій законопроект.

      ГОЛОВА.  Я прошу, Володимир Мефодійовичу, ще раз прошу вас,

 будьте   коректними  в  висловах,  тому  що  таким  чином  можна

 звинуватити   будь-кого,   якщо  хтось  комусь  не  подобається,

 неприязний.

      ПИЛИПЧУК.  Я  погоджуюсь  з  вами, але скажіть, будь ласка,

 коли  запитують  віце-прем'єра,  чи оподатковуються ще доходи по

 результатах за рік, він каже - ні. І от тут стаття 4 і 4.2.1 ...

      ГОЛОВА. Дякую. Спокійно.

      ПИЛИПЧУК. Записано, що всіх видів доходів.

      КОЛОМОЙЦЕВ.   Коломойцев,   Луганск.   Депутатская  группа

 "Конституционный  центр".  Владимир  Мифодиевич,  мы и на группе

 слушали  вашу  концепцию.  Я  внимательно  посмотрел  концепцию,

 которая предложена Владимиром Михайловичем Пинзеником ...

      ГОЛОВА. Виктор Михайлович.

      КОЛОМОЙЦЕВ.  Виктором  Михайловичем. Только один вопрос. К

 сожалению,  в  обоих  проектах  я  не увидел очевидного для меня

 положения.  Люди,  которые  отработали всю жизнь на нашу страну,

 которые  сейчас  на  пенсии и получают ее не вовремя, я говорю о

 ветеранах,  о  пенсионерах,  я  считаю,  должны  платить  меньше

 налогов, чем те, кто имеет большие доходы и сейчас тут 30-40 лет

 работают.  То  есть  в предложенной концепции правительством был

 налог  на транспортные средства. Стоит эта развалюха "Жигули" 10

 и  15  лет  в  гараже  у  пенсионера,  пенсию он получает сейчас

 маленькую и еще должен платить за эту машину.

      Так  вот я хочу спросить. Предусматривает ли ваша концепция

 диференциацию  платы  налога  физических лиц с учетом возраста и

 социального положения?

      ПИЛИПЧУК. З врахуваннямь віку не передбачає. А передбачає з

 врахуванням  доходів.  Якщо  в нього більше 600 доларів на особу

 приходиться, то тоді немає значення він молодий чи він є старий.

 Він  є забезпечений, він платить податок. А я вважаю, що це ігри

 в  пільги,  це ними треба давним-давно закінчить. Є доход, немає

 значення ти старий чи молодий, ти інвалід чи не інвалід. Якщо ти

 маєш   2, 5  тисячі  длоларів  на  місяць, ну чого ти не повинен

 платить  податок?  Хоть  ти  герой  Советского  Союза,  хоть  ти

 інтернаціоналість чи боєць у партії, чи хто б ти не був. Питання

 доходів оподаткування...

      ГОЛОВА. Я прошу уваги.  Малєвський.

      МАЛЄВСЬКИЙ.

      Малевский, фракция "Коммунисты", Херсонщина.

      Ви  сказали, що у вас немає вибору чи застрелитись і втекти

 за  кордон.  Невже  ви  не  знаєте,  що  є  найпрощий  вихід -це

 повернути державі, якщо це майно людина незаконно награбувала. І

 це  майно,  допустим,  людиною  незаконно  награбовано. І згідно

 вашого  проекту,  до  якого класу ви себе відносите? І я не бачу

 різниці великою між вашим варіантом і Пинзениковим.

      ГОЛОВА.  Я  прошу  ще  раз, шановні депутати. Ну давайте не

 будемо випікіроваться. Мова йде про проект документу. На останню

 частину відповідайте.

      ПИЛИПЧУК.   Вам   винесені  два  законопроекти,  ви  можете

 голосувать  за  варіант  урядовий, можете голосувать за варіант,

 внесений мною, а  можете не голосувать за обидва варіанти.

      ГОЛОВА. Анісімов.

      АНІСІМОВ.

      178,  Запорожье, Анисимов.

      Владимир   Мифодиевич,  мне  приходилось  с  вами  работать

 последнее  время, особенно по Налоговому кодексу. В принципе, вы

 в   даном   случае   прогрессируете.   Сегодняшний  законопроект

 показывает,  что  действительно есть здравые мысли и хотелось бы

 обратиться  к народным депутатам: в первом чтении поддержать ваш

 законопроект.

      И  вы  все-таки  подтвердите  еще  один  факт,  который  вы

 говорили. Предлагаемая норма, будем говорить Кабинета Министров,

 и сегодня ваша более смягченная это новый вид налога, который не

 существует у нас.

      ПИЛИПЧУК.  Да, його не було до внесення Кабінетом Міністрів

 цього  свого  законопроекта, цих податків не було. Це додатковий

 податок,  але  по  своїй  суті  він  задумувався  як  податок на

 наддоходи  багатих осіб, а по тому, що заложено, то він виявився

 податком,  включаючи  і самих бідних, в яких 170 гривень на душу

 населення приходиться вже оподатковані.

      ГОЛОВА.  Я  прошу  звернуть  увагу  на  те,  що  у  проекті

 постанови,  яка  прикладається до проекту, внесеного Пилипчуком,

 передбачено введення  цього закону  з 1998 року.

      ПИЛИПЧУК. Так.

      ГОЛОВА.  Тобто,  потрібну  підготовку,  доопрацювання,  все

 інше  -все  можна  зробити:  і  підготовку  кадрів, і нормативну

 документацію, і тому  подібне.

      ПИЛИПЧУК. Я ще пропоную, я дякую Олександре Олександровичу,

 пропоную, що всі питання по оподаткуванню фізичних осіб і щоб не

 було  отого  порушення  Конституції,  треба виписать законами. У

 урядованому  законопроекті  дуже  часто  написано:  визначається

 Кабінетом  Міністрів,  визначається подотковою адміністрацією. Я

 вважаю,  що  треба, прийнявши цей закон, як податок на наддоходи

 людей,  треба  всі  остальні,  що  супроводжують його виконання,

 прийняти теж законами на протязі перших півроку наступного року,

 на  протязі  других півроку навчить все населення користування і

 заповнення  декларації  і  права  відповідальності  зобов'язання

 фізичних  осіб  і податкової інспекції і тільки з 1998 року його

 вроваджувать в життя. От ще одна відмінність урядового...

      ГОЛОВА. Моцпан.

      МОЦПАН.

      146  Амросиевский избирательный округ, фракция социалистов.

 Уважаемый   Владимир   Мефодиевич,   как   ваш   законопроект  и

 законопроект  правительства  предусматривает  учет  доходов  тех

 граждан   нашего   общества   и  членов  их  семей,  которые  на

 сегодняшний  день  нигде  не  работают,  но, между прочим, живут

 неплохо?

      Предусматривает  ли  ваш  законопроект  учет доходов данной

 категории  граждан? А их, надо сказать, немало в последнее время

 появилось внашем обществе.

      Спасибо.

      ПИЛИПЧУК.  Будь  ласка.  З  наступного року в нас вводяться

 ідентифікаційні  коди  податковою  інспекцією. Кожна людан в нас

 буде закодифікована як платник податку. І де б він які доходи не

 отримав, в якому місці, окрім нелегальних, звичайно, то всі ті в

 любому  на  території  України, то це буде акумулюваться на його

 кодовий номер напротязі року. Зрозуміло, так?

      Інший  варіант,  той, що був запропонований Урядом, що якщо

 хтось живе не по доходам, то тоді треба, щоб це був, подавали до

 суюу,  визначали  в  судовому  порядку, провівши відповідні дії,

 доказавши,  і  потім  оподатковувати.  Іншого варіанту не буває.

 Якщо  в вас є інший варіант визначить скриті доходи, будь ласка,

 подайте або поділіться, я буду радий тому.

      ГОЛОВА. Юхимчук.

      ЮХИМЧУК.

      Дякую. (депутат Юхимчук, Жмеринський округ)

      Володимир  Мефодійович,  я  би хотів звернутися до вас, а в

 вашій особі до всіх надзвичайно нерозумних економістів, щоб мені

 і  моїм  виборцям  ви чітко пояснили, чи є сьогодні у цю скрутну

 хвилину для життя нашої України заробітна плата, яка, практично,

 не  виплачується  місяцями,  доходом  кожного  члену сім'ї? І чи

 можем  ми сьогодні навколо цього доходу, ну, формувати концепцію

 податкової  системи?  Якщо  це,  дійсно,  є  доходом -150 гриень

 навіть,   можливо,  не  кожний  получає,  чи  є  це  доходом  на

 сьогоднішній день?

      Дякую.

      ПИЛИПЧУК.  Ну,  ви  знаєте, я вам скажу, що на сьогоднішній

 день  з  тими  доходами, які має населення, жить, не крадучи, не

 можливо. Це перше.

      Друге.   Види   крадіжок,   які   є,   або   уникнення  від

 оподаткування. Це приробіток, якій люди наймаються, переробляють

 в  тому  чи  іншому місці, і на сьогоднішній день цих доходів не

 показують. Чи винні ці люди на сьогоднішній день? Ні. Держава на

 сьогоднішній  день  не  створила  умов для того, щоб акумулювать

 порядка  7 мільйонів працездатного неселення в Україні для того,

 щоб  акумулювать  у  офіційному, легальному секторі економіки. Я

 відношу  це на нашу вину -парламенту, Президента і уряду, в тому

 числі  всі  троє  виноваті.  Вже  питання інше, яка доля вини на

 кожному  лежить.  Але  рівень  доходів на сьогоднішній день є за

 офіційною   статистикою,  це  доходи,  які  не  дозволяють  жити

 нормально. А в багатьох випадках не дозволяють і вихивать.

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка. Слово для співдоповіді

 має...

      (Шум у залі)

      Хвилиночку.  Бобриньов, я думав він виступать хоче. Він хоче

 запитання  задать.  Будь  ласка,  Бобриньов.  Він  в  оподатковій

 інспекції працював, спеціаліст, будь ласка.

      БОБРИНЬОВ.   Бобриньов,  43  округ.  Я  не  специалист,  но

 немножко  поработал  в налоговой инспекции. Владимир Мифодиевич,

 обсчитывали   ли   вы,  на  сколько  нужно  увеличить  налоговую

 инспекцию для того, чтобы контролировать по вашей системе. Это -

 первое.

      Второе.  В каждой семье необходимо будет иметь бухгалтера с

 высшим  образованием, потому что я закончил специально на уровне

 техникума  финансового, и то с трудом разбираюсь. Вот посмотрел,

 как  подсчитать.  Кроме  того,  увеличить  в  два или в три раза

 нужно  количество суддей для того, чтобы, как вы сказали, в суды

 подавать.  Вот  это,  обсчитывалось  ли кто. Потому, что доходы,

 которые будут от поступления этих налогов, они скедятся вот теми

 всеми  окладами,  довольно  высокими,  которые должны получать и

 налогов. Я считаю, они должны выше получать. Вот этот вопрос .

      И  второй  момент.  У  вас  написано, что сейчас и у вас, и

 Пензеника,   у   Кабинета   Министров,   извините,   уже  сейчас

 увеличивается  налог  с  физической  особы, которая с постоянным

 местом  уже  тыск на тех, кто мало получает. У нас сейчас ставка

 10%, 15%, 20% и т. д. идет. А вы сразу 10% и 20% -15% исключили!

 Нужно,  может  быть,  добавить  было тех, кто больше получает? А

 этот,  кто  10%  у  вас  уже  сейчас..  ну,  тыск  на людей, кто

 бедный!..

      ГОЛОВА.  Давление, давление!..

      БОБРИНЬОВ. Да, да...

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      ПИЛИПЧУК В.М.  Ну, перше. Що витрати на те, що ви сказали -

 на  кількість податкових  інспекторів і на бухгалтерів - у моєму

 законопроекті  у  порівнянні  із урядовим законопроектом ніяк не

 змінюється,  бо  цей...  той самий облік треба вести. Так що тут

 додаткових витрат немає, звичайно.

      Відносно...  відносно  доходів за основним місцем роботи. Я

 цієї ставки оподаткування,  які запропонував Уряд -  за основним

 місцем роботи - не чіпав через те, що виникає питання бюджету. І

 тут,  дійсно,  треба  було  б  обраховувать,  якщо...  якщо  б я

 пропонував зменшення ставки, чи  збільшення  -  тут треба було б

 оперувати конкретними цифрами.

      Але  по  податку,  який  не існував на сьогоднішній день, я

 підняв  набагато  вище  рівень  неоподаткованої  межі. Тобто цих

 доходів  до  бюджету  не  було  на сьогоднішній день. Але те, що

 пропонував Уряд, - це оподатковувать бідних; те, що пропонується

 мною, - це оподатковувать надто багатих в оподатковій шкалі!..

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Сокерчак  Вячеслав  Михайлович  говорить -  з співдоповіддю

 виступає  як  заступник  голови  Комісії  з  питань  фінансів  і

 банківської діяльності.

      СОКЕРЧАК  В. М., заступник голови Комісії з питань фінансів

 і банківської діяльності.

      Шановні народні депутати!

      Комісія з питань фінансів і банківської діяльності вчора на

 своєму засіданні розглянула проект Закону України про податок на

 фізичних  осіб,  поданий  Кабінетом  Міністрів  в  складі пакету

 податкових законів.

      Депутатами  нашої  комісії висловлена спільна думка про те,

 що   проект   закону  структурно  непогано  побудований - значно

 розширює  податкове  поле, охоплюючи всіх фізичних осіб, а в той

 же  час  намагається  понизити  тиск  на  менш  забезпечені слої

 населення.

      Комісія вважає, що проект закону, значить, дещо по-новому в

 нашій  країні  вирішує  питання  оподаткування фізичних осіб і в

 цілому  можна назвати його в цьому прогресивним.

      Крім  того, відмічалось, що автори законопроекту намагались

 привести  цей  закон  до  світових,  а  більше  до  європейських

 стандартів,  які сьогодні в тій чи іншій країні використовуються

 і  діють практично  в більшості крвїн Європи.

      Новим  в  цьому  законі  є  і те, що застосовуються поняття

 валового доходу громадян. Тобто, весь доход на протязі року. Але

 застосовуються і прогресивні шкали і податку з фізичних осіб. Ви

 бачили  в  таблиці від 10 до 20, від 20 до 30 відсотків -3 шкали

 відповідної  кількості  неоподаткованих  мінімумов,  про що вжке

 говорилось  і  доповідачем  і співподовідачем по альтернативному

 проекту з цього  питання.

      Є  ще  ряд  позитивних,  на  нашу  думку,  підходів в цьому

 законі, що може вважати      його як  більш прогресивним.

      Разом  з  тим,  членами  нашої комісії було висловлено дуже

 багато  зауважень  як раз по цьому проекту. Не дивлячись на його

 прогресивність,  ми  добре  розуміємо, як важко буде сприяйнятий

 цей  закон населенням України. Тобто фізичними особами при умові

 економічної нестабільності, економічного практичного розвалу при

 умові,  що  значна  частина сьогодні наших громадян як бюджетної

 сфери,  так  і  сфери,  значить,  госрозрахункової  не отримують

 заробітної  плати.  Тобто, маючи на бумазі доходи, а фактично їх

 не отримують.

      Офіційні  сьогодні співвідношення працюючих і пенсіонерів ,

 офіційну я  значить  веду  мову, один до одного або 14 мільйонів

 пенсіонерів,    14   мільйонів,   значить,   працюючих.   Такого

 співвідношення  немає  ні  в  однієї  країні  світу.  І ви  сами

 розумієте наскільки це важко при цій ситуації вводити цей закон.

      Крім  того, разом з неофіційно працюючими у нас получається

 працюючих  22  мільйони.  Тобто,  8  мільйонів  чоловік сьогодні

 практично  працюють самі десь, а не показують свої доходи. Через

 те,  на нашу думку, цей закон буде дуже важко сприйматись, хоча,

 значить,  ми  самі  розумієм,  що  щось  треба  в цьому напрямку

 робити.

      Значить,    стоїть    завдання   навчити   людей   спочатку

 оподатковувати  свої  доходи,  тобто  декларувати  спочатку свої

 доходи.

      Ми  сьогодні  розуміємо, що дуже багато проблем, що існує в

 реєстрації фізичних освіб, і це теж одна з проблем.

      На  нашу  думку  закон  важко  читається.  Ми думали, що це

 тільки  начим членам Комісії важко його читати. але ось сьогодні

 запитання те ж саме стоїть, крім того, у висновках і зауваженнях

 Федерації  профспілок,  які  підписав  Олександр  Стоян, а також

 Податкової  адміністрації науково-експертного відділу, якраз про

 це говориться.

      Якщо ми  говоримо, що Закон повинен охоплювати всіх фізичних

 осіб,  він  повинен  бути  написаний  такою мовою, яку розуміють

 фізичні особи.

      Ну, на жаль, вчора ми, ну, не на жаль, а це непогано, що ми

 вчора  слухали  доповідь  з  цього  приводу нашої Комісії Василя

 Васиьовича Регурецького з податкової інспекції, і подумали, чому

 оцією  мовою,  якою  вчора  він  нам  пояснював  оцей  закон, не

 написано в оригіналі цього закону?

      Якби  б  так,  тоді  б розуміли не тільки члени Комісії, а,

 мабуть, і громадяни.

      Мені  здається,  що  сьогодні  буде  запитання  про  те, чи

 погоджений  проект закону з адміністрацією, і була відповідь, що

 він  погоджений. Я не заперечую, що він був погоджений, але все-

 таки,  мабуть, зауваження податкової адміністрації, які сьогодні

 досить-таки обгрунтовані, їх треба приймати. Тому що не можна не

 погодитись  з таким висновком, що структура цього закону створює

 передумови для виникнення    ускладнення його застосування.

      Прийняття  проекту  закону  в  даній  редакції  призведе до

 збільшення  витрат,  пов'язане  з  його  адмініструванням.  І це

 вірно, ому що, дійсно, чим складнішою мовою написаний, чим більш

 аплутані  статті, тим важче його виконувати, тим більше помилок,

 і им більше судових справ і різних непогоджень і суперечностей в

 цьому законі.

      Крім  того,  ми  вчора  робили  зауваження, і це підтримано

 всіма  членами  Комісії, і, до речі, це є у висновках експертів,

 які  нам  подали  сьогодні  у  Верховну Раду про те, що побудова

 закону,   структура   не   зовсім  відповідає  тій  логікі,  яка

 передбачена  і  регламентом прийняття цього закону, посилання на

 ті  статті,  які  ще  будуть, тільки попереду, зовсім недоцільне,

 тому  що  зовсім  незрозуміло,  як  приймати  такий закон. Треба

 спочатку  приймати ту  задню статтю, а потім передню.

      Якщо  приймати  так,  тоді  задня може бути непринята, тоді

 нічого  не..............  з цього нашого закону. Здається, що це

 теж суттєве доопрацювання, про це ми теж на комісії говорили.

      По  проекту  Володимира  Мефодійовича  Пилипчука.  В  нашій

 комісії  його не було вчора обговорення, чесно вам скажу, тому що

 не  всі члени комісії встигли його прочитати. Можна погодитись і

 з  деякими  зауваженнями,  які  він  сьогодні висловив по поводу

 закону  Кабінету  Міністрів,  хоча на нашу думку, не все так, як

 він  сказав.  Мабуть,  це  тому,  що  в  нього альтернативний і,

 здається,  свій  закон  кращий,  чи  свій  проект  кращий. І тут

 об'єктивності не зовсім достатньо, щоб оцінити проект Кабміна.

      Мені  здається, шановні народні депутати, висновок сьогодні

 нашої  комісії  остаточно  не прийнятий по цим законам. Чому? Я,

 мабуть,  постараюсь  вам  довести  це  і  ви погодитесь зі мною.

 Буквально   вчора   перед   розглядом  на  комісії  ми  отримали

 зауваження  і  податкової  адміністрації,  і науково-експертного

 відділу на два дня раніше, отримали альтернативний проект, то ми

 всі   з   вами   за   те,  щоб  прийняти  нормальний  закон  про

 оподаткування  фізичних  осіб.  То давайте ми, мабуть, подивимся

 уважно на всі ці зауваження, на один і другий проект, співставим

 їх,  постараємся найти щось краще в обох варіантах цього проекту

 закону, поправити відповідно до тих зауважень, які сьогодні є. Я

 думаю,  що  виступаючі  депутати  ще  сьогодні  висловлять їх, і

 тільки  тоді  ми  зможем  з  вами остаточно визначитись, в якому

 напрямку нам іти в оподаткуванні фізичних осіб.

      А  сьогодні спішити з прийняттям цього пакету, мабуть, буде

 недоречно,  тим  більше,  що напруження сьогодня дуже великі і в

 залі  і  в суспільстві. Мені здається, що якраз оце головне, чим

 ми повинні з вами керуватися.

      Комісія  наша  остаточно  не  визначилась,  були  голоси за

 підтримку   проекту  Кабінету  Міністрів,  були  проти,  були  з

 намаганням  доопрацювати  цей  проект,  так  що  вирішувати залу

 Верховної Ради України.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Запитання є до В'ятчеслава Михайловича? Запишіться,

 будь ласка. Пилипенко.

      ПИЛИПЕНКО.

      Пилипенко, Джанкой, Крым, фракция  коммунистов.

      Не  кажется  ли  вам, что мы слишком много внимания уделяем

 этому  закону?

      Дело  в том, что в структуре доходной части на 1997 год там

 всего   0, 6  процента,  на  1996  этот  показатель  составлял 6

 процентов.  Для  сравнения  я  могу  сказать, что в американском

 бюджете  подоходный  налог  с  граждан составляет 44 процента. И

 единственная  цель  этого  законопроекта  -именно  защитить  тех

 богатых   людей   от   налогов,   которые   они  должны  платить

 государству.   Потому  что  не  нормально,  когда  такой  низкий

 показатель.  Не  считаете ли вы, что просто, как говорится, наше

 Правительство или гора мышь и ничего больше?

      Все у меня.

      СОКЕРЧАК.  Дякую  за  запитання.  Ну  ви самі розумієте, що

 проект  поданий  Кабміном в пакеті, відноситься до проектів, які

 повинні  розглядатися  невідкладно.  І  так ч и інакше ми з вами

 повинні били сьогодні обговорювати. Це перше.

      Друге.  Ми  вчора  на  комісії  відмічали  про те, що у нас

 непогано   працює   сьогодні  Закон  про  оподаткування  доходів

 громадян,  подоходний налог, я вибачаюсь. На 90 відсотків те, що

 заплановано,  виконується.  Це  якраз  ідин із тих податків, які

 сьогодні  не  викликають заперечень. Збір на 90 відсотків. Інших

 податків  у  нас  таки  немає,  які так збирались. Н нашу думку,

 можна було б не спішити з цим законом, а добре опрацювати його.

      Разом  з  тим  ми  самі  розумієм  з  вами,  що на сьогодні

 суспільство  розшароване на багатих і бідних. І якщо сьогодні не

 приймати  отакий  Закон  оподаткування  фізичних  осіб,  а треба

 приймати  його,  щоб дійсно багаті платили більше, а бідні, якщо

 вони  мають  що  платити,  вони взагалі не платили. То нам такий

 закон   приймати  треба,  але  з  врахування  побажань  народних

 депутатів і громадян, які розуміють, що такий закон треба.

      Ви  знаєте, зо цей закон відноситься до місцевих податків і

 зборів.  Це  буде  відходити  до  місцевих податків. І там теж є

 проблема із наповненням місцевих бюджеті.

      ГОЛОВА. Будь ласка. Моцпан.

      МОЦПАН.

      Прошу передать слово Шевченко, 133 округ, пожалуйста.

      ГОЛОВА. Шевченко.

      ШЕВЧЕНКО.

      Уважаемый  докладчик!

      Скажите,  пожалуйста, можно ли, по вашему мнению, по мнению

 вашей  комиссии точнее, вообще рассматривать проект этого закона

 раньше,   чем  будет  узаконена  минимальная  заработная  плата,

 минимальная пенсия, минимальный прожиточный минимум, который, на

 мой  взгляд,  должны  быть точкой  отсчета  при  этом.

      И  второй  вопрос.  Скажите,  по  мнению комиссии, с какого

 дохода целесообразно начинать обложение налогов -10 минимальных,

 там,  20,  30  и  так  далее.  Но  их,  к  сожалению,  пока нет.

 Пожалуста.

      СОКЕРЧАК   В.  М.  Справа  в  тому,  що  на  комісії  вчора

 відмічалось,  я  в  доповіді  про  це  не  говорив, тому що наша

 комісія   не   визначилась.   Я   все-таки  вважаю,  що  повинен

 визначитись  зал.  Ми  дійсно  відмічали  про  те,  що  сьогодні

 приймати  за  базу оподаткування мінімальну заробітну плату, та,

 яка є, вона не була індексована. Це просто не зовсім вірно. Тому

 що  дійсно,  треба,  щоб  вона  індексувалась.  Тоді можна якось

 визначатись.  Кількість. Але кількість неоподаткованих мінімумів

 зменшилась  проти того, що планувалось. Я теж з вами погоджуюсь,

 що  нам  треба  було  б  уважно  розглянути проблему мінімальної

 заробітної  плати,  мінімальної  пенсії,  для  того,  щоб  потім

 (...........)  навчатись.  А  який  же  ж  мінімальний  доход ми

 повинні  з вами  оподатковувати.

      Комісія  теж,  в  принципі,  підтримує  таку позицію, як ви

 говорите.  Звичайно  треба  було б розібратись в тому і приймати

 це.

      Але  ви  самі  розумієте,  що при такій наповненості нашого

 бюджету,   який  планується  на  1997  рік,  економічно  підняти

 заробітну  плату  я  просто  не... просто не знаю як це зробити,

 чесно  скажу,  тому  що  з яких джерел. Треба наводити порядок в

 економіці,  треба,  щоб працювало власне виробництво, треба, щоб

 люди  заробляли  заробітну  плату,  працюючи  руками, і звичайно

 відрахування на   Пенсійний  фонд  щоб  теж  були  належні.

      ГОЛОВА. Хмильовий.

      ХМИЛЬОВИЙ.    Прошу   передать   слово   Витренко   Наталии

 Михайловне.

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Дякую, Анатолію. Я хочу задати питання не

 тільки  до  колеги  Секерчака  але  й  до  Голови Верховної Ради

 Олександра Мороза.

      Я  розумію,  що  я  представляю  опозиційну силу, і хоч я і

 голова  підкомісії з питань податків і цін, і хоч ми представили

 свою  концепцію податків, мене не залучають ін до яких розробок.

 Але   поважаючи   право   депутата  Пилипчука,  який  вніс  свій

 законопроект  стосовно  цього питання, я вважаю, що не допустимо

 виносити отакий розгляд на Верховну Раду. Комісія не висловилась

 з  цього  приводу,  з  Державною  податковою  адміністрацією  не

 погоджено,  що  б  не  казав  пан  Пинзеник,  бо такі зауваження

 принципові  концептуальні -це не є погодженням. І всі протиріччя

 виносяться  в  зал, для того щоб ми витратили тут дві години, не

 прийняли ніякого рішення, хоч самий Закон про податок з фізичних

 осіб дуже потрібен сьогодні в державі, бо звідки ж брати кошти з

 бюджету? Підприємства платити не можуть, а багаті люди не хочуть.

      То  я  прошу  вас  відповісти  на питання, чому порушується

 Регламент  Верховної  Ради  і  виносяться  такі  не підготовлені

 питання до залу?

      ГОЛОВА.  Це  запитання  до  мене, я відповідаю вам, Наталія

 Михайлівна.

      Залучить  депутата  можна до будь-якої роботи, якщо він має

 на те бажання. Це перше.

      А,  по-друге,  ми проголосували в сесійному залі постанову,

 за якою законопроект, який стосується податкового законодавства,

 розглядається в невідкладному порядку Верховною Радою.

      Найдійшов   законопроект   від   Кабінету   Міністрів,  він

 розглянутий  в  комісії, комісія доповідає. Поряд з ним внесений

 законопроект  ініціативно  депутатом.  Як альтернативний він теж

 подається  на  розгляд,  і  Верховна  Рада  визначається з цього

 приводу.

      Якщо   потрібно   доопрацьовувати  проект,  то  його  можна

 доопрацьовувати  тільки шляхом прийняття рішення Верховною Радою

 про  таку  процедуру, про доопрацювання. Інших методів Регламент

 не  ередбачає.  Якщо  ви  в цьому сумніваєтеся, почитайте ще раз

 Регламент.

      Будь ласка, Вячеслав Михайлович.

      СОКЕРЧАК   В.   М.   Я  думаю,  що  Наталія  Михайлівна  не

 сумнівається,  що це саме так. Я вам сказав про те, що ми проект

 Володимира  Мефодійовича  не  розглядали,  тому  що невідкладний

 проект  Кабінету  Міністрів. А оскільки сьогодні він, дійсно, по

 одній  і тій самі темі -оподаткування фізичних осіб, а тема дуже

 важлива  і  ви  самі говорили про те, що такий податок потрібний

 конче,  то  сьогодні  треба  визначитись  з залом. Думка комісії

 нашої  зрозуміла.  Вона  в якійсь мірі на найшла узгодженості по

 проекту  Кабміну,  але це не говорить про те, що сьогодні зал не

 може   прийняти  рішення  про  доопрацювання  одного  чи  іншого

 проекту, ящо таке можливо. Зробити порівняльну таблицю для того,

 щоб  винести  на  повторне  перше читання, обговорити той пакет,

 якій вже буде прийматися і допрацьовуватися Верховною Радою.

      ГОЛОВА.   Якщо   потрібна   аналогія,   Наталя  Михайлівна.

 Доповідалася  програма  дій Кабінету Міністрів, а ви виступили з

 альтернативною, яка не обговорилася комісією. Будь ласка.

      Головко.

      ГОЛОВКО.   Дякую,   Олександре   Олександровичу.   Шановний

 Вячеслав Михайлович...

      ГОЛОВА. Побачимо , за що проголосуємо.

      ГОЛОВКО.  Владимир Головко, 318, Полтава. Шановный Вячеслав

 Михайлович,  будь  ласка, скажіть, як на ваш погляд, дійсно, цей

 законопроект  ідеологічним,  послідовним,  і він зможе покращити

 ситуацію , направлену на оподаткування фізичних осіб. Це- перше.

      І по-друге. Чи може цей законопроект вивести нашу заробітну

 платню  з  тіньової  економіки.  Тому  що,  на  мій  погляд,  30

 процентів  максимально  не  буде  сприяти  тому,  що  вийдуть із

 тіньової  економіки  ті, хто отримує великі кошти. Тому що у нас

 дуже  непослушн  держава.  Недоцільно  чи  було би змінити до 20

 процентів макимальну ставку?

      І  третє. Як ви враховуєте, чи можливо обкладати налогом на

 фізичну особу людину, яка будинок продала свій за білльші кошти,

 а  потім  купила  собі за менші кошти. І цей прибуток, який вона

 отримала, логічно чи обкладати податком?

      Дякую.

      СОКЕРЧАК.  Ну,  ви говорите, чи логічно приймати цей закон?

 Якщо дивіться на пакет проектів, які подані Кабінетом Міністрів,

 то  цей  закон являється логічним продовженням того пакету, ви ж

 самі розумієте.

      В   цілому  тиск  податковий  планується  знизити,  а  базу

 оподаткування   розширити.  Якраз  прийняття  цього  закону,  як

 передбачається    проектом    Каюміну,    він    розширєю   базу

 оподаткування. Хоча ви праві в тому, що не зовсім об'єктивно, не

 зовсім справедливо підходить до деяких видів оплат...

      Тепер  ви  говорите: чи збільшує він доход громадян? Ну, ви

 самі  розумієете,  що  тут стоїть питання про те, щоб всі доходи

 громадян   (тут   внесено   таке   поняття,  як  "валовий  доход

 громадян"),  щоб все-таки якщо... якщо громадянин має доход, щоб

 все-таки  він  платив  податок з цього доходу. І коли ви кажете:

 оцей  варіант планується -чи продає одну будівлю, а купляє іншу,

 то  інша  будівля,  вона, звичайно, з оподаткування викидається,

 тому  що...  А  прибуток,  який  вона  отримує від продажу, вона

 повинна  все-таки оподатковувати. Ну це -логіка цього закону! Ви

 питаєте:  и  справедливо  це,  чи несправедливо? Ну, якщо своїми

 руками  людина  будувала будинок, то нібуто й несправедливо... А

 якщо стоїть питання про те, що сьогодні дуже важко розібратися з

 тими  будинками  -  чиїми руками  вони  будуються? - то, мабуть,

 справедливо... Розумієте?

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Дякую. Сілдайте, будь ласка.

      Шановні   депутати,   під   час  запитань,  які  задавалися

 доповідачам  і  співдоповідачу, ну з'ясувалася, власне, загальна

 позиція  депутатів до поданих проектів. І тому мені здається, що

 якщо  виходити  з потреби підготовки законодавства для прийняття

 бюджету,  то  в  будь-якому  випадку  цей  законопроект  реально

 впливати  на  формування  бюджету не буде. І депутат Пилипенко з

 цього  приводу  привів  цікавий  аргумент щодо ролі у формуванні

 Державного бюджету прибуткового податку.

      Але   у  зв'язку  з  цим  я  просив  би  скоротити  час  на

 обговорення  до  15  хвилин,  щоб потім шляхом голосування можна

 було  б  визначитися  щодо долі цих законопроектів. (Шум у залі,

 окремі вигуки).

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так?  Ні,  ну, як? Без обговорення неможна, тому що питання

 внесене.  Я  вносив  би...  вношу  пропозицію,  щоб після переви

 виділити  15  хвили     на обговорення цих законопроектів. Після

 перерви.

      Ставлю  на  голосування  процедуру.  Там  уже  записані  20

 чоловік.

      "За"-

      Прийнято  рішення.  Будь ласка, оголошується перерва до 12-

 30. Не запізнюйтесь.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВА.  Продовжується засідання.

      Слово має   Олександр Миколайович Масенко, за ним Семенюк.

      А, Семенюк нема, вона отпросилась  на засідання  групи.

      Іоффе за ним.

      МАСЕНКО.

      Шановний  Головуючий,  шановні  депутати! Податком проектів

 законодавчих  актів,  які  стосуються податків в Україні Уряд ще

 раз  підтвердив,  про  те,  що  сподіватись  на покращення життя

 українського   народу   -марна   справа,   тому  що,  практично,

 втілюється  програма  капіталізації  Президента,  яка, ми вже на

 практиці  пересвідчилися,  що  ні до чого кращого не приводить у

 нас в Україні.

      Як  би   не намагався  віце-прем'єр  Пинзеник  переконувати

 дептуатів  і  громадськість України в необхідності і доцільності

 прийняття  оцього  пакету законодачих актів і зокрема Закону про

 податок доходи фізичних осіб, як би в свій час не надривав голос

 депутат  Поровський,  стверджуючи  про  те,  що  коуністи  своєю

 позицією е дають змоги своєчасно розглянути і прийняти цей пакет

 законопроектів  і  бюджет  у  цілому, я думаю, кожній нормальній

 людині розуміло і стає страшно, яка податкова навала насувається

 на громадян  України.

      Мимоволі згадуються оті шкільні роки, коли ми вивчали твори

 Франка,  де  він  писав,  що навіть за те, якщо дим виходив не в

 димоход,  а у вікно,  так і то брали податок.

      І  воно  не дивно, що Віктор Михайлович з тих країв, і він,

 напевне,  запозичив все те, щоб вводити такі податки. Ми знаємо,

 які були подушні і таке інше.

      До  чого  тільки може призвести народ України оце безглужде

 реформування? Чому ми завжди все списуємо тільки у тих, хто хоче

 нав'язати  антилюдську  якусь  економічну  політику?  Чого ми не

 беремо  всього того хорошого, що було у нас? Ми бачили на власні

 очі  і  пережили.  Обходились  же  ми  без  надмірної  кількості

 податків   і   забезпечували  наповнюванність  доходної  частини

 бюджету,  забезпечували  його  бездифіцитність.  Ні.  Нам тільки

 треба щось вводити нове і незрозуміле.

      Про   те,   що   цей   законопроект   занадто  складний   і

 незрозумілий,  я  вже  задавав  запитання  і говорив про це, і я

 вдячний колезі Пилипчуку, який також, я вважаю його економістом,

 ви  дещо  вищого  рівня, ніж я, але йому також багато в чому цей

 законопроект був незрозумілий, так як і мені.

      Я  його  уважно  прочитав,  але думаю, якщо доведеться його

 втілити  в  життя  і застосовувати в практиці, то ми будемо мати

 багато  непорозумінь,  так  як  саме складання  декларації, а не

 стільки  декларація,  розуміння  сутті самого податку, і як себе

 поводити громадянам під час його розрахунку і сплати, ну, дуже і

 дуже незрозуміло.

      Я  твердо  переконаний у тому, що в повній мірі цей податок

 будуть сплачувати тільки ті фізичні особи, які отримують основні

 доходи у вигляді заробітної плати на державних підприємствах, на

 тих  підприємствах,  де функціонує колективна форма власності. А

 так,  як  ми знаємо, що основна маса підприємців зараз знаходить

 шляхи  і  ухиляється  від сплати податків, то так вони, я думаю,

 будуть і надалі поступати , ці податки не будуть сплачуватися.

      І   ще  один  момент,  який  би  я  хотів  підтримати,  він

 згадувався, вже що, ну, незрозумілим являється, як те, що нажите

 ще за тих часів, кому воні гарні, кому не гарні, я соціалістичні

 маю  на увазі. Но воно буде продаватися і ще й оподатковуватися.

 Якщо  людина  це  може  продавати,  то  тільки  з тою метою, щоб

 забезпечити   собі  мінімальне  прожиття.  Не  для  якогось  там

 прибутку. І те буде оподатковуватися.

      Враховуючи  оці  всі  недоліки  у  запропонованому  проекті

 закону,  я  вважаю,  що  треба  вважати  його,  як неприйнятним,

 відправити  на  доопрацювання,  а потім, якщо буде така нагальна

 потреба, повернутися для обговорення в першому читанні.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Оскільки  ви  говорили, посилаючись на фракцію, то

 вважаєм, що це виступ від фракції був. Ви 5 хвилин використали.

      Будь ласка, Іоффе, за ним Моцпан.

      ІОФФЕ.

      Уважыемые  коллеги!  Безусловно, я думаю, что согласны все,

 что  в  целом  наша  налоговая сыстема требует (мы об этом уже с

 вами  говорили  и  обсуждали) изменения и должна соответствовать

 сложившейся  ситуации сегодня в обществе, как экономическая, так

 и политическая.

      Безусловно   Закон,   которые   поданы   два   проекта,   о

 налогообложении на физических лиц имеет право существование. Нам

 одано  два  проекта. Тут нельзя не согласится с тем, что сказала

 Наталья  Витренко  о  том, что безусловно очень плохо они прошли

 через нашу комиссию. Профильная комиссия второго проекта даже не

 раасмотрела.

      Поэтому  надо  сказать,  что  эти  два  закона, два проекта

 закона поданы на абсолютно разной идеологии. И разная идеология,

 и  разная  методология  составления этих законов. На мой взгляд,

 наличие  в  обоих  законах,  будем так говорить, и положительных

 сторон.   Закон,  который  подал  колега  Пилипчук  имеет  более

 преимущественные  положения,  более имеет право на жызнь. Потому

 что он сделан на подходах, имеющих большее человеческое лицо.

      Что  имеется  ввиду? Что я хотел бы сказать? Прежде всего у

 нас  в законе, который подал Пилипчук учитывается, берется доход

 на  каждого члена семьи. Не делается вот так, как я уже когда-то

 говорил,  средняя  температура по палате. Всем поровну, каждому,

 независимо 10 членов семьи или сколько еще.

      Второе.  Имеется  такая посылка, как создание благоприятных

 условия  для  создания  вот  этого нашего то, о чем мы все время

 говорим   и   казалось   бы  все  к  этому  стремятся  -создание

 зажиточного  среднего человека, создание среднего слоя. То есть,

 создаются условия здесь. И этот закон дает предпосылки.

      Третье.  В  этом  законе,  который  предложил,  опять же во

 втором  проекте,  имеется такая посылка как, будем так говорить,

 прогрессивное  налогообложение  с  определенного дохода на члена

 семьи.  Можно спорить о цифре 600 долларов, 300 или 100, однако,

 думаю,   что  это  положительно.  Если  мы  говорим  о  каком-то

 равенстве  и  о  каком-то...  каких-то  приоритетах и о какой-то

 справедливости,  то это  надо обязательно  вводить.

      Поэтому,  я  думаю,  что,  учитывая вот эти все положения и

 учитывая   вот   это   будем,   так  сказать,  прямо  никудышнее

 прохождение  через комиссию. Я думаю, что нам надо искать что-то

 среднее  между  тем, что было сказано и, взявши, я думаю, именно

 идеологию,  методологию  из  второго  проекта,  проекта, который

 подал Владимир Пилипчук, отправить эти оба закона на доработки и

 чтоб  нам сюда внесли доработаный закон, который был бы приемлем

 для  всех.  Который  безусловно все довольны в обществе не будут

 любым  налогам,  но  он  должен  хотябы  нести какие-то элементы

 справедливости  для  членов  общества.  Хотя  всем он неприятен,

 потому  что  это  уже  Закон о  налоге.

      Это    позиция    фракции    большинства   членов   фракции

 "Конституционный  центр"  и  выступаю  я  от  имени фракции и мы

 предлагаем  этот  закон  отправить  на  доработку  и,  взявши за

 основу, закон Владимира  пилипчука. Спасибо.

      ГОЛОВА. Спасибі. Виступає Моцпан від фракції. За ним Пудрик

 від  фракції.

      МОЦПАН.

      146Амросиевский  избирательный  округ, фракция социалистов,

 Моцпан.  Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые коллеги!

 Тут  в  своем выступлении уважаемый Владимир Мефодиевич Пилипчук

 сообщил   нам  о  том,  что  мы  прекрасно  знаем.  Общество  на

 сегодняшний день чрезвычайно поляризовано на бедных и богатых.

      Уважаемый  Владимир Михайлович, Уважаемый Виктор Михайлович

 Пинзеник!   Это   вы,   общественные   деятели,  5-6  лет  назад

 инициировали  переход  государства  на рельсы рыночной, то бишь,

 капиталистической экономики, поделили мы людей на очень нищих, и

 их  большинство,  и  очень  богатых,  их  крайнее меньшинство. А

 теперь   вынуждены  вводить  налог  на  физические  лица,  доход

 физических лиц.

      А теперь позвольте по существу. Что есть, уважаемы коллеги,

 общее  между законопроектом, который предлагает Правительство, с

 которым  выступал  Виктор Михайлович Пинзеник, и законопроектом,

 который   предлагает   наш   коллега...............   Мефодиевич

 Пилипчук?  Общее  есть  одно, что облагается: облагается разница

 между валовым доходом и валовым расходом конкретного физического

 лица.  Только  вы  обратите  внимание,  вот здесь уже начинается

 существенная   разница.   Если   в   предложенном  законопроекте

 Правительства  перечень валовых расходов конкретного физического

 лица  крайне  узок,  буквально  проценты  по кредитам ипотечного

 банка,  добровольные пожертвования, между прочим, оговорено, это

 надо  отдать  должное  справедливости разработчикам, 4 процента.

 Добровольные пожертвования может быть неприбыльным организациям,

 фондам  от  совокупного  дохода  за текущий год. И в то же время

 целый перечень, свыше 30 валовых расходов, предлагает внести нам

 в  действие  уважаемый  Владимир  Мефодиевич Пилипчук. Уважаемый

 Владимир  Михайлович, если я эти валовые расходы посчитаю у себя

 на округе, которое существенно снижает базу налогообложения, то,

 извините  за откровенность, меня повесят. Обратите внимание, что

 вы  предлагаете внести в валовые расходы, расходы на свадьбу, на

 лечение,  а мы прекрасно понимаем, где это может быть лечение, в

 сельской  амбулатории  стоимостью  1  гривна или за границей, на

 Кипре,  на  Канарских  островах и т. п. Расходы на строительство

 жилья,  кто сейчас, уважаемый Владимир Мефодиевич, может строить

 жилье?  Очень  богатые люди. И все это вы предлагаете, извините,

 Владимир  Мефодиевич,  я  при  всем  моем уважении к вам не могу

 понять  идеологии  предложенного  вами законопроекта. Зачем это

 все включать? Чтоб вообще богатые не платили?

      В  в  известной  степени  согласен  с  Владимиром, Виктором

 Михайловичем Пинзеником. Да, действительно, его идеология, и это

 надо   признать,   обкективно   предусматривает,  или  идеология

 предложенного  Правительством  законопроекта,  обложение налогом

 очень  богатых  людей  общества.  И  в  этом  отношении я с ними

 солидарен.   Конечно,   безусловно   считаю,   что  предложенный

 законопроект  правительством, в первом чтении, пожалуй, не стоит

 принимать,   потому   что   здесь   звучали  очень  существенные

 замечания.  Отправить  его  на доработку. И безусловно, взять за

 основу  предложенный  правительством  законопроект.  Ибо, на мой

 взгляд,  ближе  к  поставленной цели, а именно к налогообложению

 очень  богатой части общества, то есть к перераспределению, если

 уж  так  говориться, юридическим что ли путем, коль уголовным не

 получается.   Доходов   очень   богатых   людей   на   интересах

 значительной части бедной части населения нашего общества.

      И  уважаемый  Виктор  Иванович  Пинзеник,  с аналитического

 отдела  Верховного  Совета  правильно  замитили,  что  внедрение

 данного   законопроекта  может  вызвать  рост  налоговых  служб,

 численность  налоговых  служб. Так вот уважаемые коллеги, что вы

 мы  на  сегодняшний  день  имеем  в  нашей  Украине.  У нас один

 налоговик  приходится на 718 человек, граждан государства. В США

 один  налоговик, налоговый инспектор на 2169 граждан, в Японии -

 на 2170 граждан.

      Уважаемые  коллеги,  если  мы  будем  иметь  столь раздутый

 государственный  аппарат,  в  том  числе  и налоговых инспекций,

 неужели вы думаете, что мы сумеем существенно пополнить доходную

 часть  нашего  бюджета.  Да ни в коем случае, это исключено. Эту

 проблему тоже нужно нам решать в конечном итоге.

      И   последнее,   уважаемые  коллеги.  Я  понимаю,  что  мои

 некоторые  предложения  в  последнее время вызывают недовольство

 моих  коллег  и  так  далее.  Но  я  глубоко  убежден,  это  мое

 предложение  16 октября этого года Александр Александрович Мороз

 поставил  на  голосование, оно получило всего 151 голос, решение

 принято. Но пока Президент, народные депутаты, министры по своим

 доходам   не  будут  привязаны  к  среднестатистическим  доходам

 граждан с коэффицентом, скажем, 1, 5 плюс 2 на это тяжелое время.

 Законопроекты  способны  поднять  экономику, мы с вами не сможем

 принять.   Здесь   нужно   прямая   наша   с  вами  материальная

 заинтересованность. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Слово  має  Пудрик від фракції, за ним виступатиме

 Жовтяк.

      ПУДРИК.

      Уважаемые  коллеги,  я хочу сказать, что в данном случае мы

 имеем даже  не  2  проекта  этого закона, а целых 3 - если взять

 замечания  комиссии  Азарова  и Податковой инспекции, то это уже

 третий закон, который, в общем-то, концептуально не вяжется ни с

 одним, ни со вторым, ни с третьим...

      Наша  фракция,  рассматривая  данный  законопроект, сделала

 следующие  выводы: что, в принципе, такой закон нужен, необходим

 сегодня,  но  не  с  точки  зрения  того, как говорил предыдущий

 оратор, -так сказать, чтоб забирать деньги у самых богатых. Если

 идти  по этому принципу, как определить: кто самый богатый? Один

 имеет доход 100 гривен, а второй - 200. Тот, что 200, уже богаче

 перед тем, что 100 и т. д., и т. п. Здесь очень сложно выделиить

 в  систему вот тех людей, или тех особ, которые наиболее богатые

 и  наиболее  бедные.  А  самые  богатые  - их там  1-2%  в нашем

 государстве,  о  них  мы  вообще  не будем говорить. А говорим о

 среднем человеке.

      Фракция,  изучив  данный  вопрос,  пришла к выводу, что нам

 нужно  предложить  залу  сделать  специальную комиссию какую-то,

 рабочую  группу,  которая  доработает  данные  проекты, с учетом

 замечаний  Налоговй инспекции, на основании проекта Пилипчука. И

 вынесет  в  зал  его  в  ближайшие  дни  в  первом чтении. Своих

 кандидатов в эту группу мы готовы прелдставить.

      Все. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Велике спасибі за оперативність.

      Будь  ласка,  слово має Жовтяк Євген Дмитрович. Будь ласка.

 За ним слово Роєнко, від фракції теж.

      ЖОВТЯК Є.Д.

      Києво-Святошинський виборчий округ N 219.

      Шановні виборці, шановні народні депутати!

      Я хотів би вас всіх закликати до тверезого розуму і згадати

 всіх  свої  обіцянки передвиборні, які ви давали на виборах, які

 відбулися вже майже 3 роки тому... 2,5  роки ми говорили про те,

 що  податковий  прес занадто високий; 2,5  роки ми ганьбили Уряд

 за  те,  що  він  не подає нам законопроектів, які знизили б цей

 податковий прес. І в то й же час самі теж нічого не подавали...

 І,  нарешті,  Уряд  зважився,  проявив  полтичну  волю  і  подав

 законопроекти,   які   суттєво   знижують  податковий  прес.  Ми

 перетворюємо  розгляд  цих  законопроектів  у  політичне  шоу  і

 намагаємся, не читаючи їх, відмести.

      На  жаль,  час,  відвелений  для виступу, не дає можливість

 детално  проаналізувати  поданий  законопроект. Але я хотів би в

 своєму  виступі  розмести  2  міфи,  які  в  цьому залі сьогодні

 мусуються.  Мусуються вперто, мусуються безперестано і мусуються

 всупереч будь-якій здоровій логиці, вспуреч будь-якому здоровому

 глузду.

      Те,   що  тут  говориться  всідчить  про  те,  що  жоден  з

 виступаючих не читав законопроект про податок на доходи фізичних

 осіб.  Не  кажучи  уже  про  те, що ніхто не читав законопроект,

 поданий шановним Володимиров Мефодійовичем Пилипчуком. Не читали

 цей законопроект  і члени нашої комісії.

      Єдине,  що можна сказати про цей законопроект, що він уже 1

 раз  вносився  у сесійну залу депутатів минулого скликання і був

 відхилений. Ми ж цого гне прочитали, тому що він нам був поданий

 тільки  перед  смим  засіданням  нашої  комісії і просто фізично

 ніхто не зміг прочитати.

      Що...  які  ці міфи? Міф перший про те, що в цьому законі ,

 який   сьогодні   доповідав  шановний  віце-прем'єр  є  подвійне

 оподаткування.  Значить, цей міф якщо хстось доставить собі труд

 прочитати  пункт  10. 6 поданого законопроекту -цей міф повністю

 відмітається. Тому що тут написано: "сума податку розрахована на

 базі   сукупного  податкового  доходу  утриманого  за  пісумками

 звітного  року  зменшується  на..." і перераховується всі ті на,

 про які тут з цієї трибуни так багато говорили і про які говорив

 і  шановний Володимир Мефодійович Пилипчук.

      У   жарких  20-хвилинних  дебатах  під  час  перерви  ми  з

 Володимиром  Мефодійовичем  обговорили  цю  тему.  І  він твердо

 залишився  ри думці, що подвійне оподаткування існує, але визнав

 той  езаперечний  факт,  що  це  подвійне оподаткування дорівнює

 нулю. Тобто, ніякого подвійного оподаткування   немає.

      Тому,   шановні   депутати,   я  ще  раз  вас  закликаю  до

 зваженості.

      Тепер,   міф   другий   про   оподаткування   квартир,  про

 оподаткування будинків,  які продають громадяни.

      Якщо  ми знову-таки надамо собі працю і відкриємо статтю 13

 Закону,  то ми прочитаємо, що тут встановлюється неоподаткований

 мінімум.  І  цей  неоподаткований  мінімум для сім'ї з 4 чоловік

 становить  85  тисяч  гривень.  Тобто, навіть продаючи квартиру,

 звичайну  трикімнатну  квартиру  в  центральних  районах  Києва,

 ніякого податкування не існує.

      Для   чого  ж  проводиться  проводиться  оце,  пропонується

 ввести   це   оподаткування?   Для   того,   щоб   підвести  під

 оподаткування  тих,  хто  займається  перепродажем  цих квартир,

 тобто  тих,  хто  постійно  купує  і продає, купує і продає, той

 згідно  з  цим  законом,  уже  попадає  під  оподаткування, і це

 нормаьлно.

      На сьогодні у нас уснує мито при такому перепродажі. Але це

 мито  стимулює  до  приховування,  до  заниження  доходів.  А та

 формула, яка запропонована в законі, стимулює покупця показувати

 реальну  іну.  І тобто ми цим самим проводимо, виводимо операції

 по  перепродажу  квартир,  появляється  стимул для виведення цих

 операцій з тіньового обігу  на світ Божий.

      На  жаль, мій час вичерпався, але я всіх народних депутатів

 закликаю  до  зваженості,  закликаю прочитати цей законопроект і

 проголосувати   за   його   прийняття   в   першому   читанні  і

 доопрацювання  в  Комісії з врахуванням вісіх кращих пропозицій,

 які   є   в   законопроекті  шановного  Володимира  Мефодійовича

 Пилипчука.

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Шановний   Євгене   Дмитровичу,   відповідно   до

 Регламенту  зараз кожний з депутатів міг би взяти на хвилину час

 для репліки з приводу образ, які ви нанесли їм. По-перше.

      Я,  наприклад,  особисто  беру  собі  за правило і маю таке

 правило кожен законопроект, який розглядається в сесійному залі,

 вивчати  попереднє.  І,  пробачте, із вашого виступу не виходить

 висновок  про  те, що ви прочитали цей законопроект, бо не можна

 за  5  хвилин  зробити  такі  узагальнення  і  говорити про всіх

 депутатів.  Тому  я  просив  би  вас іще раз беріть, будь ласка,

 відповідальність  за  те,  що  ви  говорите.  А  те, що потрібно

 розглядати  закон,  безперечно. Є в ньому суттєві недоліки, це ж

 видно  було  і  по запитаннях-відповідях, і по змісту експертних

 оцінок, і по висновках податкової інспекції, і по багатьох інших

 аргументах.  Будь  ласка,  будьте  стриманими.  Цього  робить не

 можна.  Прошу.  Роєнко,  за  ним Терьохін від фракції. І на тому

 завершимо обговорення, бо ми вибрали вже ....

      РОЄНКО.

      Шановні  народні  депутати, данний закон по своїй назві дає

 підстави  казати,  що  він  потрібен, особливо в тій частині, що

 стосується  зняття  податків  з тих, хто обкрадає народ, хто має

 надприбутки.  Проте  насторожує те, що закладено в його змісті в

 окремих статтях.

      Приклад.  В  статті  ь  1,  пункті  1.  4  -основний доход,

 говориться:  будь-які  доходи,  джерело виплат яких перебуває за

 межами України, не вважається основними доходами. Це ж на першій

 сторінці  цього  закону вже написано, закладено в цьому проекті.

 На  кого ж тоді працює ця стаття? Ясно на кого -на тих, хто може

 перебувати за кордоном, хто отримує там прибутки відповідно, або

 кладуться  певні  кошти за пропаганду відповідно. Ну я би назвав

 би  і  нашого  шановного Пинзеника, і Шпека, і Чорновіла навіть,

 які бувають за кордоном, відповідно отримують певну за це плату,

 являючись  представниками  нашої  держави  і  радниками,  то  їм

 платять. Я слишав, це невигідно, щоб обкладатися податком, хоча,

 з  другої  сторони,  стаття  28 говорить про усунення подвійного

 оподкування  і  там  щось  згадується  про  те,  що  не  повинні

 обкладатися  податком,  бо  ці  прибутки,  які  отримуються з-за

 кордону  вони -капітали і кошти обкладаються там податком. Але я

 в цьому дуже і дуже сумніваюся, що саме так і є.

      Разом  з  цим  треба сказати, що в статті 7 "Зменшення суми

 нарахованого  податку"  тобто  пільги,  він  заперечує Закон про

 статус  ветеранів  війни  і  їх  соціальний  захист, тому що тут

 беруться  всі під одну грибінку. Коли ми в тому законі відмітали

 і  визначали  чітко  хто  являється  учасником бойових у Великій

 Вітчизняній  війні,  то  тут уже всі являються учасниками війни,

 враховуючи і липових наших героїв -бандерівців. А також тих, хто

 служили у фашистських дивізіях.

      Йде  мова  про  репресованих  осіб.  Також  хто належить до

 репоресованих  осіб?  Я  б сьогодні хотів би сказати про те, щоб

 тут  треба  визначати  тоді  закон  чи приймати Закон про статут

 жертв бандерівців. Тому це теж невизначено.

      Є  питання  відносно статті 8 "Про ставки податку". Тут теж

 потрібно  попрацювати відповідно, щоб у нас не було, що основний

 тягар  податків  лягає  на  людей  праці:  робітників,  селян  і

 інтелігенцію,  яка працює відповідно на свіїх робочих місцях, не

 займаючись іншою діяльністю.

      І  щось  подібне,  що  цей  закон  подібний,  який  ми  вже

 розгялдали  проект  Закону  про податок на майно підприємств. Де

 теж  говорилося  про  те,  що ми обкладемо податком саме багатих

 людей,  а  фактично  по своїй суті ми знову ж вижимаємо із людей

 простих. Тому тут неприємлимість цього закону вже відчутна.

      Ми  вважаємо,  що  цей закон можна приймати ліше тоді, коли

 він буде добре доопрацбований, але перд цим треба прийняти Закон

 про  декларацію  доходів  і майна. Інакше ми не можемо тут чітко

 визначити,  а  все-таки  хто  отримує надприбутки, і які податки

 повинні  платити,  з  якої  саме  нульової  позиції  ці  податки

 потрібно платити.

      Також  у цьому законі не визначено, що робити з натуральної

 оплатою  праці,  зокрема,  в  колективних  сільськогосподарських

 підприємствах,  де  на сьогодні така натуральна плата єсть і яка

 законом визначається, що вона не обкладається податком.

      В  цей період, коли безробіття, коли низька заробітна плата

 і несвоєчасність її виплати, скриваються також прибутки й доходи

 окремих  категорій  населення, що мають надприбутки і відповідно

 ці  надприбутки  отримують злочинним шляхом, то говорить про те,

 що  цей  закон  треба  відхилити,  відправити  на доопрацювання,

 прийняти  закон,  як  я  вже казав, про доходи... про декларацію

 доходів  і  майна;  відповідно врахувати оці всі пропозиції, які

 сьогодні  вносяться депутатами, і потім можна виносити ще раз на

 розгляд.  Тому  що, як кажу, що все-таки єсть тут смисл приймати

 такий  закон, але його відповідно опрацювати і опрацювати закон,

 який  пропонує...  вірніше, проект закону, який пропонує депутат

 Пилипчук.

      Ну  і  те,  що  -на  завершення  -те,  що внесла зауваження

 податкова   адміністрація,   Державна  податкова  адміністрація.

 Скільки  тут  недоліків в цьому законі. Він теж говорить про те,

 що  єсть  недоліки у проекті даного закону і говорить про те, що

 його треба  відхиляти.  Дякую  за  увагу.

      ГОЛОВА. Терьохін.

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні   народні   депутати!   Дійсно,  столо  вже  доброю

 традицією  коли  закони,  розроблені  Кабінетом  Міністрів,  або

 постанови  потім  кампілюються деякими депутатами і вносяться як

 свої  власні якісь ідеї. Ну ви знаєте, шановна Наталя Михайлівна

 зробила  це  з  амортизацією. Ось Володимир Мефодійович Пилипчук

 теж  взяв  закон,  який  підготовлений був Кабінетом Міністрів і

 розширив  його на  валові  витрати.

      Я  хотів  би  звернути  вашу  увагу, шановні колеги, що той

 принцип  оподаткування сім'ї, як пропонує Володимир Мефодійович,

 застосовується  в  4 країнах. Це фашистська Німеччина, це Італія

 при (...........) і це Іспанія при Каудільє. І трошечки є Канаді

 навіть сьогодні, але крім Квебеку. Мабуть звідти і порадили.

      По-друге,  я  б  хотів  звернути  ще  вашу  увагу на валові

 витрати. Ну, я не знаю, чи нормально взагалі говорити про те, що

 якщо   людина   захотіла   збудувати   собі   такий  український

 п'ятиповерховий  сарайчик,  то  вона має за це не платити ніяких

 податків,  а навпаки, отримувати непряму субсидію з держави. Або

 те  саме  робиться  з  "Мерседесиком"  таким теж маленьким. Або,

 наприклад,  з  поїздкою на Канари, як депутат Моцпан говорив вже

 тут.  Я  думаю, що це просто аморальний підхід, який, ну просто,

 несерйозно обговорювати в нашій Верховній Раді.

      Що,  що  я  хотів  би,  що я хотів би ще додатково сказати.

 Депутат  Роєнко  вашу  увагу  привернув до того, що не платиться

 основний  доход  з  ,  не вважається основним доходом кошти, які

 отримані   з-за  кордону.  Правильно,  тому  що  основний  доход

 оподатковується  за  шкалою  від  мінмуму  до  максимуму. А з-за

 кордону оподатковується з повною ставкою -30 відсотків, мінімуму

 немає,  повна  ставка  йде.  Тобто, всі доходи, які з-за кордону

 оподатковуються більше і рішуче.

      Далі. Ви знаєте, коли кажуть, ось депутат Масенко каже, ось

 знову  багато  в  нас  є податків, величезний прес. Та, навпаки,

 Уряд запропонував пакет, який зменшує на одну третину податковий

 прес.   Між   іншим,  коли  вам  говорили,  шановний  Олександре

 Олександровичу,  що  не  буде  зміни в доходах бюджета від цього

 джерела,  говорили  про  те, що ті легальні доходи, які сьогодні

 оподатковуються,  не  будуть  більше оподатковуватися. Але закон

 направлений  на  те, щоб знайти шпарки і оподаткувати нелегальну

 економіку.  І  тільки  від цього в 3 з половиною рази планується

 збільшити  доходні  джерела від цього податку і прийти, як хтось

 тут  казав,  до  нормальної,  до достатньо високої суми, яка має

 зараховуватися до Державного бюджету.

      Я  вам  сказати, от наприклад, депутат Пилипчук пропонує не

 оподатковувати  проценти.  Але  ви всі прекрасно знаєте, що якщо

 хтось  хоче  отримати хабаря, не треба це робити в конверті, ні.

 Йому  відкривають  депозитний  рахуночок, на який зараховують

 10  000  процентів  на  день,  і  після  того  без оподаткування

 віддають.  Те  саме  робиться  з  акціями.  Ви  знаєте,  що таке

 привілійована  акція?  Коли  вам дається ця привілійована акція,

 всім  акціонерам  платиться  3 процентів на рік дивідентів, а на

 привілійовану 10 000 платиться , і теж не оподатковується.

      На  жаль, в мене теж немає привілійованих, в мене є прості.

 Так  ось, шановні колеги, я взагалі не ставився серйозно до того

 проекту,   з   великою   повагою  я  до  Володимира  Мифодієвича

 відношусь.  Але  недарма  минула Верховна Рада теж відкинула цей

 проект,  причому  прийняла  його з таким самим формулюванням, що

 він  не  є  серйозним.  Він  дає  пільки  для  тих,  хто отримує

 надвисокі доходи і дискримінує тих, хто отримує маленькі доходи.

 Сенс  цього  податку  це  справедливе суспільне перерозподілення

 доходів  громадян.  І  він  є,  між  іншим,  найбільш  соціально

 переорієнтований  із  всіх  податків,  які  подавалися Кабінетом

 Міністрів.

      Тому,  шановні  колеги,  я,  чесно  кажучи,  пропонував  би

 кінцеве   рішення   не   приймати   не   розібралися.  Олександр

 Олександрович,  дійсно,  не можна було казати, що всі не читали.

 Але  багато  не  читали.  І  тому  просив  би, щоб на тиждень ми

 рішення  відклали.  Хай  Кабінет Міністрів розбиреться в свойому

 нутрі  і подивиться, чого це Азаров присилає ці зауваження, які,

 між   іншим,   подивитеся   термінологічного   характеру,  а  не

 копцентуального.  Колись  весь  час  над  цим  законом працювали

 багато  податківців  з його відомства. Мабуть, він не звертав на

 це  увагу.  І  за  тиждень його знову внести і розглянути його в

 першому читанні. Дякую.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Свято  просить  3  хвилини.  Він від

 фракції записаний чи від групи. Але 3 хвилини , будь ласка.

      СВЯТО  В.П.

      416 виборчий округ, Хмельниччина, група "Незалежні".

      Шановні  колеги-депутати, я знову буду задавати те питання,

 яке я задавав донедавно, в п'ятницю минулу - що ми робимо?! То з

 оцієї точки зору, в плані пріоритетів що нагальніше -  Державний

 бюджет  1997  року чи даний закон? Чи дасть даний закон щось для

 бюджету?  Вже  багато  говорили - ні!  Чи  нагальний він в плані

 майбутнього? Так, але не зараз! Я ще раз кажу: на носі новий рік

 астрономічний,  на  носі  новий рік бюджетний, а у нас бюджет не

 прийнятий... Це - питання номер 1.

      Тепер -  до шановного  Володимира  Мефодійовича питання. Ви

 знаєте,  в Святому Письмі сказано: "Не суди, не судимий будеш!".

 Не осуди. З цієї точки зору я пам'ятаю зустріч мою першу, ставши

 депутатом,  з  Віктором  Михайловичем  Пинзеником   (Шум у залі,

 окремі  вигуки)....  в  готелі  "Салют"...  (Шум  у залі, окремі

 вигуки).... І там були Лановий, там був Пилипчук, там був Віктор

 Михайлович  Пинзеник.  І  вони  виступали  з своїми економічними

 платформами.  Під  кінець  говорив  резюме Віктор Мхайлович, він

 сказав:  наша ідеологія,  наша суть  -  спільна.  А з точки зору

 відмінностей - десь на 10%. Але то на рівні форми, а не змісту.

      А  тому  я говорю за "святу трійцю" -  Пинзеник, Пилипчук і

 Лановий.  Шановні, тепер не треба від одного відмахуватися, а за

 інше забувати! І от, виходячи з того, я й так і ставлю, шановні,

 питання.

      Шановний Володимире Мефодійовичу, коли ви є істинний -тоді,

 2,5 роки назад, чи зараз?

      Слідуюче, шановні, конкретно по суті даного закону. А саме:

 якщо ми такий закон приймаємо (він дуже є важкий, складний), але

 ми  повинні  мати  основну базук для його прийняття: економічно,

 теоретично,   прикладну,   аргументовану.   Ми  відмовилися  від

 основного  показинка  -  мінімальний споживчий бюджет.  А він є,

 шановні, десь порядку 300 гривнів на місяць!

      Ми  говоримо  за  межу  малозабезпеченності, ми говоримо за

 прожитковий  мінімум,  ми  говоримо за цілу купу інших критерієв

 розмаїття. І вже запуталися в них. А основна індекативна форма в

 тому фідношенні-індекатор це є мінімаьний споживчий бюджет, який

 показує  перехід  від  середнього  рівня  забезпечення  до рівня

 малозабезпечення або до рівня бідностії.

      Слідуючий   рівень  -це  рівень  мінімум  прожитковй,  який

 показує перехід  від бідності до  злиднів.

      І  третій  рівень  -це  рівень  мінімального фізіологічного

 виживання.  Це  рівень,  який  показує  перехід  від  злиднів до

 надзлиднів. Це той рівень, який показує небезпеку дя відновлення

 життя.

      От  вам з точки зору засад теоритичних еконмічного підходу.

 Так, закон  нагальний,  закон необхідний, але нас в черговий раз

 намагаються  в хащу 3 сосен завести, щоб  лісу не  побачити.

      А  тепер  з  точки  зору  думки комісії, а семе нашої групи

 "Незалежні", і моєї особистої позиції. Група "Незалежні" прийшла

 до  рішення, щоб приймати в 1-му читанні. Моя позиція особиста -

 цей  закон  направляти  на  доопрацювання,  а не приймати в 1-му

 читанні,  тому що 1-е читання -то є концепція, то є стратегія. А

 друге  читання,  вибачте  за  слово, то тактика, то є вже слалом

 вже,  коли  понабивали  количків,  тоді важко вертітися, щоб між

 тих количків щось , ну,  стратегію нову ідеології провести.

      Дякую  за  увагу.  Вибачте,  що  я  трішки  не стримав свою

 обіцянку перед Олександром Олександровичем і замість 3 хвилин на

 півтори більше....

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Ми  розглядаєм зараз надзвичайно

 важливий   закон.   І   справді  треба  регулювати  відносини  у

 суспільстві  і  особливо  після  того, як воно матеріально стало

 диференційованим.

      Тому  треба  знайти формулу такої диференціяції і ставлення

 держави  до багатства керівних людей і використання частини того

 багатства на потреби суспільства в формі податку тощо.

      Але  мене  турбує,  що,  розглядаючи  такий важливий закон,

 працівники   владних  структур,  які  повинні  були  б,  мабуть,

 найперше  цікаве -це те, щоб цей закон був розглянутий. І круом,

 виступаючи  у  пресі як державотворці, як захисники дерави і все

 інше,  не беруть участі в засіданнях Верховної Ради, їх нема, бо

 їм  ніколи,  вони  дбають про державу, виходить так, а тут немає

 їх.

      Тому   я  вважаю,  що  доручення  Верховної  Ради  прийняти

 Постанову від 2 липня буде реалізоване. Я всім нагадую ще раз, і

 відсутнім тут депутату Шпеку, і депутату Кальнику, і Лазаренку і

 іншим:  треба  буть  тут,  на  засіданнях, коли вирішуються такі

 важливі питання.

      Будь ласка, Пинзеник говорить. Потім Суслов.

      ПИНЗЕНИК. Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги!

 Зараз  йде  Кабінет  Міністрів  і  Кабінет  Міністрів  проводить

 засідання.  Я  вдячний за обговорення, яке пройшло. Дуже приємно

 чути, коли  висуваються аргументи і аргументується позиція.

      Та  дуже  важко  зрозуміти,  коли  аргументації  немає, або

 робиться  абсолютно  протилежний  висновок на основі документів,

 які тут є.

      І,   безумовно,   дуже   важко  сперечатись  з  Володимиром

 Пилипчуком -він все-таки академік, а я простий економіст. Але на

 кілька речей я  хотів би звернути увагу.

      Безумовно,  я  хотів  би  почути  аргументацію,  що  ми  не

 знижуємо оподаткування бідних верств населення. Які аргументи ми

 наводимо?  Сьогодні  до  10  мінімумів існують дві ставки -10% і

 15%. Уряд пропонує в цьому диапазоні одну ставку -10%. Зниження?

 Зниження?

      Друге,  що  уряд  пропонує.  Неоподаткований  мінімум  один

 звільнявся  раніше,  уряд  пропонує  два.  Зниження  це  бідних?

 Зниження.

      Третє.   У   нас   за   розрахунками,   до  речі  Олександр

 Олександровичу,  це  дуже  велика  стаття  доходів  бюджету.  За

 розрахунками -2, 4 млрд. 7 відсотків доходів з введеного бюджету

 дає  цей  податок.  І кожен місяць його частка зростає. Це -2, 2

 відсотка валового внутрішнього продукту.

      Виникає  запитання,  якщо ми знижуємо податок на бідних, за

 рахунок   чого   в   нас   доходи   зростають?   Я   дякую  всім

 депутатам,   які   наводили   аргументовані  приклади  того,  як

 закриваються  дірки,  шпаринки  в  оподаткуванні, тобто ми не за

 рахунок  збільшення  податку  отримаєм,  а  за  рахунок тих, які

 сьогодні податки не отримували.

      Я  нагадаю  вам  ще  один  приклад.  Чи  є зарплатою, якщо,

 вибачте, комусь оплачена поїздка, дружині чи донці, в Середземне

 море?  Сьогодні  не  є  оподаткованою,  не оподатковується. Уряд

 пропонує  вважати  це  доходами і оподатковувати. І це абсолютно

 нормальн  річ  в  будь-якому  світі. В капіталістичному, в будь-

 якому   суспільстві  доходи  багатших  людей  оподатковуються  в

 більшій  мірі,  ніж  доходи  найбідніших. І через такий механізм

 оподаткування  вони  перерозподіляються  в  користь  іншим. Чи є

 аргументованою  позиція  ,  що ми оподатковуєм доходи по продажу

 квартити?  Знову  ж  таки,  давайте уважно подивимось відповідні

 статті   закону.   Три   тисячі  неоподаткованих  мінімумів.  Не

 оподатковується на сім'ю і не оподатковано кожного члена сім'ї.

      Але  коли  вводиться  ідеологія,  що  треба на членів сім'ї

 ділити  доход, виникає дуже цікаве питання. Оформивши опікунство

 над  трьома  гарними  жінками  двадцятирічними  і опікуючи їх ми

 надаєм право особі, яка оформила опікунство опікуючих щоденно не

 платити податки. Поділити на них.

      Друге.   Якщо  виходити  із  ідеології,  що  валові  доходи

 платника  податку  мають  бути  зменшені  на  алові витрати6 то,

 вибачте,  ми  тоді  взагалі  повинні припинити розгляд будь-яких

 податкових  законів.  Податку  нема. Чому? Підприємство отримало

 прибуток,  цей  прибуток  матеріалізується в основні фонди, коли

 іде  відновлення, він матеріалізується в основні фонди, коли йде

 відновлення,  він  матеріалізується  в матеріальні ресурси, коли

 йде   поповнення   обігових   коштів.   Будь-який  прибуток  він

 витрачається   на   якісь   цілі.   Те,  що  пропонує  Володимир

 Мифодійович,  це  означає -звільнити багатих, щоб вони нічого не

 платили податку.

      Далі.  Я  погоджуюсь  з  висновком  депутата  Бобриньова. У

 випадку,  якщо  нам  доведеться  іти на врахування членів сім'ї,

 треба   буде   мати   бухгалтера   в  кожній  сім'ї.  Податкових

 інспекторів тоді треба мати буде дуже велику кількість.

      Я  хотів  би  ще  раз  налогосити,  що закон був погоджений

 Головною  державною  податковою  адміністрацією.  Я  прошу взяти

 документ,  який  подавав  Уряд, в переліку осіб, які погодили, і

 те, що висловлено -це є особиста позиція людини, якій направлять

 цього  листа.  Документ  опрацьовувався,  і  ви  знаєте  хто має

 поставити  тут  візи,  і  вніс  документи  Уряд,  і посилання на

 Головну   державну   податкову  адміністрацію  не  вживати.  При

 погодженні   документів  не  було  зауважень  з  боку  Державної

 податкової адміністрації.

      В  нашому  варіанті  проекту  є  пільги  соціальні.  І вони

 пов'язані  з утриманцями. Я наводив дані про ті пільги. На дітей

 членів сім'ї до 16 років, залежно від того, чи має людина роботу

 чи  не  має,  немає  основного  місця роботи -пільга більша, має

 основне  місце роботи - пільга менша.

      Я  закликав  би  народних  депутатів,  якщо ми згадаєм свої

 висновки,  виступи,  які  ми робили тут раніше, то не суперечить

 цей закон тим пропозиціям і тим ідеологічним установкам, про які

 ми  говорили.  Безумовно в будь-якому законі, не буває ідеальних

 законів  навіть,  які  ми  приймаємо, є проблеми, є питання, які

 треба врегульовувати.

      Я  просив би народних депутатів підтримати проект в першому

 читанні  і  доопрацювати  його  з  врахуванням ваших зауважень і

 пропозицій.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Суслов Віктор іванович від комісії.

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Я  попросил слово в связи с

 тем,  что  сегодня  мы  рассматриваем  последний законопроект из

 налогового  пакета  правительства. Я говорю "последний", так как

 проект Закона о налоге на добавленую стоимость по согласованию с

 Президентом  Украины  и  премьер-министром  вноситься  не будет.

 Будет  вноситься тот проект, который прошел 2 чтения в Верховном

 Совете  с  учетом также законопроекта, поданого правительстом по

 налогу  на добавленую стоимость. Я уварен, что мы Закон о налоге

 на добавленую стоимость имеем все шансы принять окончательно.

      Теперь  несколько  замечаний  по  ходу рассмотрения проекта

 Закона  о  налоге  на доходы физических лиц. Основной вопрос, на

 который  мы  должны  сразу  же  дать  ответ,  следующий. Дает ли

 срочное  принятие  этого  закона  дополнительные доходы бюджету.

 Докладчики вчера комиссии и сегодня говорили о том, что сколько-

 нибуть  заметного  увеличения  доходов бюджета это не дает. И не

 даст.   Это   важно   нам   сегодня  с  точки  зрения  срочности

 рассмотрения   проекта.

      Во-вторых,  связан  ли  вообще  этот  законопроект каким-то

 образом   с   проектом   Закона  о  бюджете  на  следующий  год.

 Выясняется,   что   никаким  образом  не  связан  и  он  мог  бы

 рассматриваться  обычным путем без излишней спешки, которая, как

 вы  видите,  просто  приводит  к  взаимным обвинениям о том, кто

 читал,  кто  не  читал  и  кто  как  читал.  Как-будто кто-то из

 депутатов  не  успел прочитать закон это означает, что он просто

 обязан голосовать"за". А я допускаю, что кто-то может и не успел

 прочитать.

      Таким образом, у меня, например, складывается мнение, что в

 виду   того,   что   в   налоговом  пакете  оказалось  несколько

 законопроектов, в действительности никак не связаных с принятием

 Закона  о  бюджете, то речь идет о вполне сознательной политике,

 связаной   с задержкой  принятия Закона  о бюджете.

      Что касается вопроса согласования с налоговой инспекцией, я

 считаю,  что  это дело исполнительной власти и пусть разбираются

 между  собой.  Ни  я  ни  вы  не  должны здесь выступать конечно

 арбитрами в споре между, там, Кабинетом Министров или податковой

 администрацией,  или  еще  кем-то. Но мы вправе принять решение,

 которое  требует, чтобы разночтения были согласованы, потому что

 это ведь не единственное замечание.

      Вот   я   только  что  получил  анализ  проекта  Закона  от

 податковой  администрации  про  податок на прибуток пидпрыемств,

 где утверждается, что он содержит очень существенные недостатки,

 ставящие   Украину  в  невыгодные,  в  частности,  в  невыгодное

 экономическое положение в отношениях с Россией.

      Я как Председатель комиссии не могу не обратить внимание на

 эти   замечания,   это  тоже  будет  влиять  на  дальнейший  ход

 рассмотрения законопроекта. Поэтому, пусть исполнительная власть

 все-так   доводит   до   идеала   законопроекты  и  доработанные

 законопроекты  подает сюда. Тогда мы сможем эффективно принимать

 решения.

      Теперь,  что  касается  решения  комиссии.  У  нас вчера на

 заседании  комиссии  ставился  на голосование вопрос о поддержке

 этого  проекта  в  первом  чтении.  К сожалению, это предложение

 голосов   не   набрало,  и,  таким  образом,  комиссия  не  была

 поддержана.  Это  к  вопросу  о  том:  определилась комиссия, не

 определилась и как она определилась.

      Поскольку  в комиссию официально не поступал проект закона,

 поданный  депутатом  Пилипчуком,  у нас не было поручений по его

 рассмотрению,  этот проект комиссией не был рассмотрен, и здесь,

 действительно,  комиссия  никак не определилась, хотя, я считаю,

 что  сегодня,  приняв  решение  о  доработке  проекта, поданного

 Правительством,  с  учетом  замечаний, высказанных депутатами, с

 учетом проекта, который подан депутатом Пилипчуком, мы, конечно,

 можем  согласиться  с  тем,  что  проект этого закона может быть

 внесен  на  повторное первое чтение, там есть ряд полезных идей,

 безусловно,  прогрессивных  идей.  Но  спешки в его принятии, то

 есть обязательного условия принятия этого закона до рассмотрения

 Закона  о бюджете, нет. Он вполне может быть рассмотрен и принят

 после закона, после принятия Закона о государственном бюджете на

 следующий год.

      И  как  итог  рассмотрения законопроекта я хотел бы сказать

 следующее.  У  меня  есть  опасения,  что  политическая  интрига

 удалась  на  славу.  Во-первых,  рассмотрение  проекта  закона о

 бюджете  Украины  на  1997  год задержано. Его принятие в ввод в

 действие с 1 января следующего года очень проблематично. После 1

 января  кое  у  кого  может  появится соблазн, если мы не примем

 закон  о  бюджете,  говорить  о  том,  что  вот причина невыплат

 зарплаты и многих других колизий. Не хотелось бы, чтобы это было

 так.

      Во-вторых,   налоговый   пакет  с  прицензуозном  названием

 экономический    рост.    Действительно,    сегодня   мы   можем

 констатировать  -не принят и до начала бюджетного года принят не

 будет.  Вы знаете, почему он не принят. Потому что таков уровень

 подготовки   этого  проекта.  Теперь,  конечно,  есть  основания

 утверждать,  что  не  выход  из  кризиса причина -это непринятие

 пакета. И развивать определенную пропагандистскую кампанию. Я об

 этом  говорю  затем,  чтобы  всем  нам  не  хотелось,  чтобы это

 действительно  было  так,  потому что, в конце концов, понимание

 единства  власти  должно  быть  как  законодательной,  так  и  в

 исполнительной  власти.  И  все  мы  заинтересованы  в  принятии

 реальных  решений. Так вот, я считаю, что в сложившийся ситуации

 Верховный Совет, используя свои конституционные права о принятии

 закона  по  вопросам  налогообложения,  это  наше исключительное

 право,  должен,  конечно  же,  ускорить  принятие  тех  законов,

 которые дают реальное увелечение доходов бюджета.

      Мы,  конечно  же,  многое делаем. Как, например, вчера, как

 ограничили  большие  льготы  при  ввозе  иностранных  товаров  в

 Украину,   завтра   комиссия   вам   подасть   полный   перечень

 законопроектов,  которые нужно приостановить или принять в связи

 с  теми  льготами,  которые  все  еще  сохраняются  при  импорте

 инотранных  товаров  в  Украину. Я думаю, что мы сможемо принять

 такое решение.

      Сегодня,  я  надеюсь,  у нас хватит воли принять решение по

 сокращению   отчислений  и  начислений  на  фонд  оплаты  труда.

 Законопроект  вам  роздан.  На следующей неделе будет подано еще

 несколько  таких  же  конкретных и реальных предложений, которые

 дают и будут давать реальные результаты. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Пилипчук.

      ПИЛИПЧУК  В.  М. Шановні колеги, тут уже звучало про те, що

 подібний  законопроект  мною вносився в 1993 році. Отоді, в 1993

 році  я  передбачав,  що  ця  проблема  виникне  і її треба буде

 вирішувать...  Так  само,  як  в 1993 році я пропонував зменшить

 податковий  тиск на  виробника,  бо  інакше  виробники продукції

 будуть знищені. Так сталось...

      Потім,   коли   Уряд   почав   вносить  пакет  податків  на

 посередника - ліцензування, квотування, сертифікація, патенти -я

 казав,  що  цього  не  слід  робить,  бо  ми  знищим  торгівлю і

 посередництво.

      Тепер  третій  етап,  коли  вже  на фізичних осіб вносяться

 законопроекти  про  додаткове оподаткування... Я вважаю, що його

 сьогодні  не  слід приймать, але у зв'язку з тим, що був поданий

 законопроект,   я   його   спішно   переглянув,   але  грунтовно

 доопрацював  і  так,  як  тут Терьохін казав, я не видаю його за

 свого,  бо в посланні до парламенту я кажу, що мною перероблений

 законопроект,  поданий  Урядом.  Тобто, я переробив, виходячи із

 концепції   оподаткування  не  фізичних  осіб,  а  доходів,  які

 припадають на одного члена сім'ї.

      В зв'язку з цим - по цьому законопроекту. Для того, щоб над

 ним можна було працювать, або відкинуть - проголосувать це. Слід

 визначиться, що є об'єктом оподаткування - доходи фізичної особи

 чи  доходи,  які припадають на одного члена сім'ї? Тоді можливий

 конструктив  в  дальнішому опрацюванні цього законопроекту, який

 буде прийнятий, можливо, на 1998 рік чи інший... чи пізніше. Але

 концепцію  треба  визначить! Урядова концепція, де фізичні особи

 оподатковуються,  чи  доходи,  які  припадають  на  одного члена

 сім'ї.

      Тепер  відносно пакету законопроектів, поданих Урядом. Я на

 зустрічі, яка відбулась у Голови Верховної Ради разом із Головою

 Уряду,  пропонував такий підхід: щоб не було спекуляцій відносно

 того,  що пакет, поданий Урядом, не прийнятий у зв'язку з чим не

 досягнута   стабілізація.  Запропонувать,  щоб  призупинили  дію

 законів  існуюючих  сьогодні податкових і прийняли без змін, без

 жодної  зміни пакет, запронований Урядом на 1 квартал 1997 року.

 І   новий   проект   бюджету.   Він   під  ці  податкові  закони

 розрахований.  І 3 місяці праці покажуть, якщо це дійсно так, як

 рекламують і дуже добре законопроекти, вони зменшують податковий

 тиск,  то нам нічого не залишиться як подякувать Уряд і прийнять

 рішення  про  продовження  дії  цих  всіх  законів  на останні 9

 місяців 1997 року.

      Але  я  впевнений,  що...  проявляться ці закони зовсім по-

 іншому.  І  в  зв'язку  з  цим  негативно  проявляться. Особливо

 податок на додану вартість з механізмами їх нарахування і сплати

 і   виникнення   податкових   забов'язень  і  штрафних  санкцій,

 проявляться  уже  в  січні  місяці.  І тоді всі побачать істину,

 реальну картину від пакета податкових законів, внесених Урядом.

      Але  у  нас  буде  можливість  доопрацювать  його і в цьому

 грудні місяці і за 1 квартал 1997 року з тим уже врахуванням тих

 відхилень   від бажаного, які  проявить  нам життя.

      І  тим  самим  ми  знімемо  всі спекуляції навколо того, що

 Парламент  або не прийняв законопроектів, запропонованих Урядом,

 або  відремонтував  їх таким чином, що вони не дали бажаного для

 Уряду ефекту.

      Або   друге.   Ми  зумієм  одночасно  виявить  негативні  і

 позитивні  тенденції з провадженням нового пакету і за грудень і

 3 місяці 1-го кварталу зумієм відкоректувать таким чином, що вже

 ні  в  кого не буде спекуляції, але останні 9 місяців наступного

 року ми взмозі будемо працювати за нормальним изаконами.

      І  я  просив  би з цього питання визначити позиці Уряду: чи

 погоджується Уряд на  запропоновану мною схему?

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги.

      Пропозиція Володимира Мефодійовича, пропозиція, яка звучала

 на  тій згадуваній ним нараді для парламенту неприйнятна. ому що

 ми не маємо права проводити експерименти.

      Ми  повинні  розраховувати  наперед,  дивитись  на наслідки

 очікувані.

      До  речі, той же Віктор Михайлович Пинзеник там заперечував

 проти  такої  методики,  оскільки  за  його  розрахунками  ефект

 повинен появитись   тільки в другому півріччі.

      Але поза всяким сумнівом, при застосуванні нових податкових

 законів,  або  нових  підходів,  загрожує  великою  недоімкою  в

 бюджеті в першому кварталі.

      Якщо додати до тих неплатежів, які є сьоодні, до нинішнього

 стану  реального  дефіциту  бюджету,  то це буде дуже небезпечна

 справа.

      Але  в  даному  випадку  ми  обговорюємо  конкретний проект

 закону.  У  нас є на руках кілька пропозицій. Одна з них внесена

 Урядом  про  прийняття  в  першому читанні і доопрацюванні цього

 проекту.

      Група депутатів, вірніше, багато хто з депутатів виступав і

 пропонував брати в першому читанні за основу проект, який вносив

 Пилипчук.

      Частина  вносили пропозиції щодо відправки на доопрацювання

 всього  масиву нормативних положень, і винесення прискоренної її

 підготовки  і  розгляду  в  посторному  першому  читанні, про що

 говорив, зокрема, Віктор Іванович Суслов.

      Ось такі приближно є пропозиції.

      Є  ще  пропозиція  депутата  Коропенко  і  Терьохіна, зміст

 зводиться  до  того, щб направити на доопрацювання проект закону

 України  ро  податок  на  доходи фізичних осіб, взявши за основу

 проект,  поданий  Кабінетом Міністрів України, і друге: Кабінету

 Міністрів  України  разом  з  Комісією  Верховної Ради України з

 питань   фінансів   і   банківської  діяльності  протягом  тижня

 доопрацювати  зауваження  народних  депутатів  та  подати проект

 зауважень народних депутатів та подати проект Закону на повторне

 перше читання до 20 грудня 1996 року.

      В  будь  -якому  разі, навіть спираючись на важливість таку

 прийняття  рішення,  ми  помічаємо,  що  до прийняття Закону про

 бюджет  на  1997 рік ми навряд чи зможемо не те, що ввести в дію

 цей  закон, а забезпечити його введення всім масивом нормативних

 документацій,   підготовки   кадрів  і  тих  перемін  у  системі

 стягування   податків,   що   випливає   із   проектів   закону,

 законодавства.  І  ми  виходимо  з того, що при нинішньому стані

 диференціації  суспільства  треба  врегулювати ці питання, і тут

 автори обох проектів сходяться в тому, що треба це робити.

      Тому  я  в  такій  послідовності і ставлю на голосування, а

 після  того  вже  дам  слово на 20 секунд просив Жовтяк, але вже

 після ого, як ми проголосуємо це питання.

      Одже,  першим  на  голосування  ставиться проект постанови,

 який  запропонував Кабінет Міністрів і про який доповідав Віктор

 Михайлович. Ставлю на голосування.

      "За" - 114.

      ГОЛОВА.    Рішення    не   підтримується.   Пропозиція   не

 підтримується депутатами. "За" - 114 голосів.

      Тоді  я ставлю на голосування пропозицію, яку висловили, от

 зміст  такий,  як  дали  Карпенко-Терьохін,  тільки  тут  є  два

 варіанти.  Одни  виступали, взявши за основу проект, який вносив

 Пилипчук,  а,  я  тут  неправий.  Є пропозиція проект постанови,

 внесений  депутатом  Пилипчуком  про  те, щоб прийняти в першому

 читанні  його  варіант  і  дати  доручення  доопрацювати,  і  де

 передбачається введення цього проекту  з 98 року. Зрозуміло?

      Ставлю   на   голосування   пропозицію,  яку  вніс  депутат

 Пилипчук.

      "За" -

      ГОЛОВА. Теж не підтримано.

      Тепер  ще один варіант, який за змістом подібний, але там є

 одна суттєва відмінність. Мова йде про те, що треба направити на

 доопрацювання  проекти  законів,  але взщявши за основу або той,

 або  той.  Одни  є,  взяти за основу Кабінет Міністрів, а другий

 Пилипчука.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Одну хвилинку.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  розумію.  Направити  на  доопрацювання  проекти так? Але

 взявши  за  основу  тоді  або, або. Тому давайте так. Ви з місця

 зрозуміли,   я   зачитав  проект,  який  підписали  Коропенко  і

 терьохін. Тепер, взявши за основу пропозицію Кабінету Міністрів,

 варіант  Кабінету  Міністрів. Ставлю на голосування цей варіант.

 Направити  на доопрацювання,  взявши  за основу проект, внесений

 Кабінетом Міністрів.

      "За"-

      Ставлюна   голосування   цей  же  проект  постанови,  тобто

 направити  на  доопрацювання  проекти,  взявши  за основу проект

 Пилипчука. Ставлю на голосування.

      "За" -

      Теж не вистачає голосів.

      Тому   я  ставлю  на  голосування  пропозицію,  яку  вносив

 депутат   Суслов.   Вони   зводиться   до   того:  направити  на

 доопрацювання  проекти  Закону  України  про  податок  на доходи

 фізичних осіб.

      А  дальше,  друге.  Кабінету  Міністрів  разом  з  комісією

 Верховної  Ради  доопрацювати  і  до 20 грудня внести на розгляд

 Верховної Ради.

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Спасибі. Жовтяк має слово. Прошу уваги.

 Євген  Дмитрович, говоріть. Євген Дмитрович, вийдіть на трибуну,

 бо там не чуть. Говоріть.

      ЖОВТЯК Є.Д.

      Шановні колеги! Впилу, як кажуть, полеміки я допустив деяку

 неточність,  сказавши,  що  ніхто не читав цих законопроектів. Я

 хотів  би  вибачитись.  Звичайно  я  мав  на  увазі, що при тому

 графіку  роботи,  який  у  нас  є,  ніхто не мав можливості дуже

 детально  з  ними ознайомитись, тому що, наприклад, наша комісія

 вчора  розглядала  5  законопроектів  за  2  години  і  звичайно

 детально розібратися в всіх цих питаннях, які сьогодні виникали,

 неможливо.  Тому  ще раз прошу вибачення і все-таки закликаю вас

 при   повторному   розгляді   підтримати   в   першому   читанні

 законопроект уряду як більш послідовно викладений. Дякую.

      ГОЛОВА.   Береться   до   уваги  слова  Євгена  Дмитровича.

 Слухається  питання  про проект Закону України про внесення змін

 до Декрету Кабінету Міністрів про державне мито щодо сплати мита

 за  позови  замовників  і  виконавців  держконтракту.  Доповідає

 Чоботарьов Валентин Павлович -голова підкомісії Комісії з питань

 економічної   політики  та  управління  народним  господарством.

 Будьте  уважні.

      ЧОБОТАРЬОВ В.П.

      Шановні  депутати!  Цей  законопроект,  по-перше,  не такий

 складний,  як  попередній,  а по-друге, і за об'ємом всього аж 2

 абзаци.  Але я трошки  нагадаю  вам  передісторію.

      Ми  в  грудні  минулого  року  прийняли  Закон про поставки

 продукції  для  державних потреб. 12 листопада прийняли поправки

 до  деяких  законів, (...........) Закону про підприємства... до

 Закону про підприємництво і про соціальних захист інвалідів, які

 ми  змілили  у  зв'язку  з  прийняттям  попереднього  Закону про

 поставки  продукції для державних потреб. Але так вже вийшло, що

 це вже наша, мабуть, вада в багатьох наших законів, що закони ми

 приймаємо,  але  механізми для їх застосування не завжди є. І на

 нашому  засіданні,  я  нагадую,  12  листопада  були  висловлені

 пропозиції  щодо  того,  що  Закон  про  поставки  продукції для

 державних  потреб  в  повному обсязі може бути застосований лише

 тоді, коли ми змінимо Декрет Кабінету Міністрів про сплату мита.

 Це стосується того, що замовники і виконавці державних замовлень

 не  можуть  інколи  подати до арбітражного суду, тому що це мито

 складає, наприклад, для, по майновим справам, 10 відсотків.

      Наприклад,  на  10  мільйонів  котракт, для того, щоб, якщо

 державний  замовник  не  виконав цього контракту, треба сплатити

 мільйон  гривень.  Але  виконавець і так не має, не отримував ці

 гроші  при  суцільній кризі неплатежів, при відсутності обігових

 коштів,  цей  закон,  хоча  він  існує,  але  він  не  може бути

 застосований. Тому, на виконання доручення Верховної Ради від 12

 листопада  Комісія з економічної політики та управління народним

 господарством разом з Комісією по банкам і фінансовій діяльності

 розробила  Закон  про  зміни  до  Декрету Кабінету Міністрів про

 сплату державного мита. Я навіть зараз зачитаю, тому що тут дуже

 невеличкий об'єм.

      "Доповнити  статтю 4 Декрету Кабінету Міністрів України про

 державне  мито  пуктом  39 такого змісту: "Державні замовники та

 виконавці  державного  замовлення  за позовами про відшкодування

 збитків,   завданих   у  процесі  укладання,  внесення  змін  до

 державних  контрактів,  невиконанням  або  неналежним виконанням

 контракту  на  поставку  продукції  для державних потреб". Тобто

 вони  звільняються  від  сплати  цього мита. Це дасть можливість

 Закон про поставки продукції для державних потреб застосовувати

 в повній мірі, маючи на увазі і те, що точно таке формулювання є

 і в самому законі. тобто, ми Декрет Кабінету Міністрів приводимо

 у відповідність до прийнятого нами закону.

      В мене все.

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  підтримати голосуванням цей проект.

 Можна?  Я  ставлю  на  голосування проект цього закону, внесений

 Чеботарьовим. Будь ласка. Підтримуваний 2 комісіями.

      "За" -

      Ще  раз  ставлю на голосування. Будь ласка. Не встигла рука

 дотянутися до пульта.

      "За" -

      Рішення прийнято . Спасибі.

      На   прохання  ініціаторів  постанови  Верховної  Ради  про

 створення   спеціальної   комісії   для  перевірки  правильності

 використання   коштів,  виділенних  на  ремонт  Палацу  культури

 "Україна",  про що прийняла рішення Верховна Рада. Я просив би у

 зв'язку  з тим, що дати можливість працювати цій комісії, список

 вам  поданий.  Затвердити  цей  список,  щоб  є  попередня  така

 інформація  про  те, що.......... такі документи то, щоб не було

 нарікання.  Хай  комісія  ця працювала. У вас в порядку дня є. Я

 ставлю на голосування затвердження цього списку. Будь ласка. Там

 продумано все.

      "За" -

      Я прошу вас. Ще раз , будь ласка, проголосуйте.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про проект Закону України про внесення змін до статті  2.22

 Закону   про   зайнятість  населення.  Доповідає  Суслов  Віктор

 Іванович,  будь  ласка.  (Шум  у  залі,  окремі вигуки). Що, що?

      Проект  постанови,  який  вам теж розданий, з цього приводу

 теж  ставлю  на  голосування,  будь ласка. Будь ласка. Ставлю на

 голосування,  бо  ми  тільки список затвердили (?). (Шум у залі,

 окремі вигуки). Зараз...

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки).

      Рішення  прийнято,  будь  ласка, то помилка технічна. За...

 відповідно  до Конституції, треба 150 голосів для прийняття цієї

 постанови.

      Будь ласка, говоріть, Віктор Іванович.

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты, я буду краток, поскольку при

 обсуждении   законопроекта,   поданного  Комиссией  по  вопросам

 финансов  и  банковской деятельности в первом чтении, состоялось

 достаточно продолжительное обсуждение как проблемы начислений на

 фонд  заработной платы в целом, так и конкретно от начислений на

 фонд  заработной  платы,  которые  идут  для  формирования фонда

 занятости  в  Украине, в соответствии с действующим 22-й статьей

 Закона  Украины  про  занятость  населения.  Поэтому  я  не буду

 повторять  тот  анализ,  который  давался, - использования  этих

 средств,  целесообразности,  о том, что нужно переходить к новым

 принципам формирования этого фонда на основе страховых взносов и

 т. д. - я надеюсь, что все вы об этом помните...

      После принятия  закона  в  первом  чтении  (вы видите - вам

 роздана    сравнительная    таблица)    наиболее   обстоятельные

 предложения  поступили  от  депутата  Рычагова, которые частично

 учтены.  Я  напомню,  какие изменения в 22-ю статью предлагается

 внести.   В   основном,   содержание  статьи  остается  прежним.

      Предлагается  пункт  2  статьи записать по части источников

 формирования  его. "Державний фонд сприяння зайнятості населення

 є  самостіною  фінасовою систомою і утоврюється на державному та

 місцевому  рівнях  за  рахунок  асигнувань Державного і місцевих

 бюджетів,   розмір  яких  встановлюється  Законом  України  "Про

 Державний  бюджет України на поточний рік", добровільних внесків

 об'єднань  громадян  зарубіжних  фірм і інших надходжень, коштів

 Служби   зайнятості,   отриманих   за   надання  платних  послуг

 підприємствам  та  організаціям  і  частини прибутку підприємст,

 установ   та   організацій,  що  створюються  Державною  службою

 зайнятості".

      Таким  образом, здесь предлагается изкять следующее, что он

 может    формироваться    за   "рахунок   обов'язкових   внесків

 підприємств,  установ,  організацій  всіх  форм  власності, крім

 сільськогосподарських      підприємств,      які      займаються

 виробничогосподарською або комерційною діяльністю".

      Кроме   того,   из   статьи  предлагается  изкять  пункт  3

 следующего  содержания:"Розпорядником  коштів  Державного  фонду

 сприяння  зайнятості  є  Державна служби зайнятості". Вы видели,

 что  право распоряжения средствам фонда привело к многочисленным

 злоупотреблениям.

      Поэтому   предлагается   оставить   пункт   "Положення  про

 Державний  фонд  сприяння  зайнятості  населення  затверджуються

 Кабінетом  Міністрів  України" и таким образом Кабинет Министров

 определит порядок  использования этих  средств.

      У  нас с вами сегодня есть возможность окончательно принять

 решение  о  сокращении  начмслений  на Фонд зароботной платы и я

 прошу поддержать это предложение и наконец сделать 1-й, но очень

 важный шаг по пути  сокращения обложения наших предприятий.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Запитання? Ми обговорювали це питання. Будь ласка,

 сідайте   на   місце.   Слово   має  перший  заступник  міністра

 соціального  захисту... міністра праці,  міністра праці.

      Будьте  уважні.

      СОРОКІН.  Шановний Олександр Олександрович, шановні народні

 депутати!  Зараз  відмовитись  від  відрахувань  підприємствених

 коштів  до  Фонду  зайнятості,  на  нашу,  думку, передчасно. За

 останній  місяць  становище  на  ринку  праці дуже ускладнилось.

 Рівень офіційного безробіття на перше грудня цього року в цілому

 в Україні перевищив 1%.

      За  розрахунок  місцевих  адміністрацій,  які не увійшли до

 Міністерства  праці,  рівень  безробіття в 1997 році становитиме

 майже  2,  5%, а кількість безробітних, які будуть зареєстровані

 на протязі року, становитиме понад 1 мільйон чоловік.

      Тільки  на  забезпечення  першочергових  виплат -це виплати

 допомоги  по  безробіттю,  виплати вихідної допомоги робітникам,

 які    вільняються,    забезпечення   перенавчання   незайнятого

 населення,  знадобиться  понад  500  мільйонів  гривень. А це не

 забезпечують навіть і 2% надходжень, які існують зараз.

      Тому  відміняти цю позицію без вирішення питання безджерела

 фінансування  не  можливо.  І  це  може  призвести  до небажаних

 соціальних аслідків.

      І зараз я винен зачитати ще раз витяг з звернення до Голови

 Верховної  Ради  Прем'єр-міністра  Павла  Івановича  Лазаренка з

 цього питання.

      Цитую:

      "Виникло становище, коли до одного чинного закону одночасно

 вносяться зміни двома різними законопроектами.

      Чинний  закон  України  про  зайнятість  населення  пройшов

 експертизу    Міжнародної    організації    праці,    відповідає

 міжнародному   досвіду,  відповідно  до  цього  закону  проблему

 захисту  від  безробіття  вирішуються  на  принципах соціального

 партнерства   і   у   фінансуванні   пов'язаних  з  цим  заходів

 обов'язково беруть участь власники підприємств і роботодавці.

      Внесення  такої  зміни до статті 22 робить зазначений закон

 недієздатним,   а   проголошені   в   ньому  соціальні  гарантії

 декларативними, празведе до руйнування системи державних органів

 Служби  йнятості,  створення  якої розпочато в 1991 році і ще не

 закінчено.

      Це  рішення  повністю  звільняє  власників  підприємств від

 відповідальності   за  звільнення  працівників,  порушує  вимоги

 Конституції  України не погіршувати соціальний захист громадян.

      І  тому  ми  вважаємо,  що  повинен існувати державний фонд

 сприяння   зайнятості   населення,   який   є  загальнодержавним

 бюджетним  цільовим  фондом,  самостійною  фінансовою системою і

 утворюється  на  державному  та  місцевих  рівнях  як за рахунок

 обов'язкових відрахувань підприємств, так і інших надходжень.

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Зрозуміло.  Позиція  ясна,  сідайте  будь  ласка.

 Буздуган, комісія що думає з цього приводу?

      БУЗДУГАН. Дякую.

      Шановні  колеги,  ми вже невперше розглядаємо це питання, я

 просто  дивуюся на ту димову завісу, яку зараз розвісили довкола

 цього дуже простого питання.

      По-перше.  Чи  можемо  ми  приймати  це рішення? Однозначно

 можемо. це в компетенції Верховної Ради.

      По-друге.  Як  ми  маємо приймати це рішення? Це рішення ми

 маємо приймати конституційною більшістю. Я звертаю вашу увагу до

 ст.  46 Конституції. Я знову зачитаю перший і другий абзац.

      "Громадяни  мають  право  на  соціальний захист, що включає

 право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової

 втрати   працездатності,   втрати   годувальника,  безробіття  з

 незалежних  від  них  обставин,  а  ткож  у  старості та в інших

 випадках,  передбачених законом. " Тобто безробіття перераховано

 в конституційних загальних гарантіях .

      Читаю другий абзац.

      "Це  право  гарантується  в  загальнообов'язковим державним

 соціальним  страхуванням  за рахунок страхових внесків громадян,

 підприємств, установ і організацій. "

      За  пропозицією  комісії  Суслова ми зараз маємо відмініити

 обов'язкове  державне  страхування  від безробіття. Ми можемо це

 зробити,  але  це  треба робити конституційною більшістю. Це по-

 перше. Що називається правовий аспект проблеми.

      Другий  аспект.  Я  не  буду  говорти  про те, що соціальні

 проблеми  намагаються  знову  вирішувати  за  рахунок  бідних і,

 мабуть,  найбідніших,  за  рахунок  безробітних.  Я  не знаю, як

 взагалі   ми   могли  розглядати  це  питання  без  економічного

 обгрунтування.   Віктор   Іванович  пропонує  виділяти  кошти  з

 державного  бюджета.  Чи  є  зараз  додаткові кошти в державному

 бюджеті  на ці потреби? Віктор Іванович, згідно до Регламенту ми

 маємо  вносити  питання,  яке  збільшує видатки з бюджету тільки

 одночасно з пропозицією , де взяти додаткові гроші.

      І  останнє.  Мабуть,  ну  якщо  не головне, то дуже важливе

 питання для конкретної економічної сітуації.

      До   Верховної  Радина  на  ім'я  Олесандра  Олександровича

 надійшов  лист  за  підписов Прм'єр-мінсітрра України Лазаренка,

 який просив не приймати цього рішення і я поясню чому.

      осі  наступне  питання  ми  будемо  розглядати  -це питання

 внесення  змін  і  доповнень до проекту Закону про зайнятість. В

 чому  вони  полягають?  Тут  є  багато  моментів,  але  головний

 момент  -це  стаття  26. Я звертаю вашу увагу на сторінку 13 цих

 поправок.

      Про що йдеться, вже зовсім простою мовою. Кабінет Міністрів

 запропонував  і Верховна Рада підтримала в першому читанні такий

 момент.  Сьогодні, коли людина звільнюється, їй підприємство має

 виплатити  трьохмісячну  допомогу, трьохмісячну заробітну плату.

 На  дуже  багатьох підприємствах зараз немає не те, що виплатити

 цю  допомогу,  не  можуть  виплатити  заробітну  плату.  І  тому

 склалася  така тупікова ситуація. З одного боку, людям не можуть

 заплатити  заробітну  плату,  з  ругого  боку,  немає  грошей на

 виплату отієї допомоги, не можуть людей звільнити.

      Кабінет   Міністрів   запропонував   таку   процедуру.  Хай

 підприємство  платить  тільки  один  місяць, а ці два місяці  ця

 гарантія  буде виплачуватися з Державного фонду зайнятості. Саме

 до  ього і ведуть оці поправки, які ми наступним питанням будемо

 голосувать.  Спітайте  підприємців,  що  їм  легше   заплатит 10

 відсотків  до  Фонду  зайнятості,  але  дати можливість зільнити

 людей,  яких  вони  не можуть утримувати чи підтримати пропозцію

 Віктора Івановича?

      Тому,  завершуючи  свій виступ, я хочу сказати. По-перше. Я

 прошу вас не підтримувати цю пропозицію.

      По-друге.  Зараз ми будемо розглядати, і я думаю, ми можемо

 підтримати позицію Уряду.

      І  по-третє.  Олександр  Олександрович, я прошу все-таки це

 дуже  важливе  питання  проголосувати  поіменно,  щоб народ знав

 своїх героїв.

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Суслов,   будь   ласка,   довідка.   Це   питання

 обговорювалося двічі в сесійному залі, тому голосувати треба.

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые народные депутаты! Прочитайте еще

 раз таблицу. Потому что я боюсь, что на некоторых могут повлиять

 не   совсем,   так   сказать,  правильные  трактовки  внесенного

 законопроекта.  Никто  не  ликвидирует  Фонд занятости, никто не

 отнимает  у  граждан  никаких  социальных гарантий. Конечно цель

 поддержки  безработных  благородная, но она не более благородна,

 чем  цель  цель поддержки многодетных матерей или одиноких и так

 далее, или  пенсионеров,  инвалидов и так далее.

      Значит,  таким  образом,  речь  идет  о  других  источниках

 (...........).  Фонд  занятости  за  счет  бюджета  будет  иметь

 столько,  сколько  мы  с  вами  здесь утвердим, принимая Закон о

 бюджете.

      Что  касается дополнительных источников дохода бюджета, так

 мы  между  прочим  каждый  день  этим занимаемся. Принятое вчера

 решение  по ограничению льгот дает дополнительные источники. То,

 что  мы  примем  в  ближайшее  время,  также дает дополнительные

 источники   дохода   бюджета.   Но   давайте   задумаемся,  что,

 провозгласив  необходимость  и  поняв  сокращение  начислений на

 заработную плату, с большей степенью вероятности мы ж не примем,

 мы  уже  не  приняли решение по Чернобыльскому фонду. Едва ли мы

 что-то  примем  по  Инновационному, дорожного строительства и по

 другим  многочисленным фондам, потому что за каждым фондом стоит

 ведомство,  которое  распоряжается этими деньгами вне бюджета. В

 данном  случае  для  меня  вполне понятно почему выступает здесь

 Минсоцзахыст.  Да  потому  что Служба зайнятости в системе этого

 министерства   и   естественно  министерство  имеет  возможность

 распоряжаться   какими-то   деньгами,   которые   вроде  бы  как

 гарантированные и не совсем бюджетные, да. Поэтому хотим навести

 порядок в налоговой и бюджетной системе. Решение надо принимать.

 Но  я  подчеркиваю,  что это не означает ни ликвидацию фонда, ни

 ликвидацию  социальных  гарантий.  Идея,  которую выдвинул здесь

 уважаемый   депутат   Буздуган,   что   такие   решения   только

 конституционным     большинством    не    проходит.    Налоговое

 законодательство    -а   это   относится   именно   к   налогову

 законодательству -принимается по регламенту простым большинством

 голосов. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  остільки  це питання обговорено не один

 раз  у  сесійному  залі, ви з'ясували всі вже позиції і вони тут

 викладені.  Я  ставлю на голосування пропозицію, яку внесено від

 Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.

      Поіменно?  Ну,  будь  ласка,  хто  за те, щоб поіменно? Ну,

 давайте  спочатку  простим,  а потім поіменним, давайте. В будь-

 якому результаті, мається на увазі, в будь-якому результаті.

      Будь   ласка,   голосується  пропозиція  Комісії  з  питань

 фінансів  і  банківської діяльності. Будь ласка. Цебто, остання,

 четверта   колонка   проекту,   п'ята   колонка.   Увага!   Юрій

 Олексійович, ну сядьте, будь ласка.

      "За"

      Рішення не приймається.

      Є   пропозиція,   яку  вносив  депутат  Ричагов,  її  можна

 перенести  було б сюди, маючи на увазі, що півпроцента від Фонду

 споживання  закладається  у  доходну частину для створення Фонду

 сприяння, півпроцента.

      А? При формуванні бюджету.

      БУЗДУГАН.  Шановні  колеги,  я  хочу  пояснити, що норматив

 відрахування  до  соціальних  фондів  Верховна  Рада  затверджує

 щорічно  при прийнятті бюджету. Той норматив, який ми закладемо,

 навіть  якщо  це  буде  0  відсотків,  тобто  нічого,  це будемо

 приймати все одно ми під час прийняття бюджету.

      ГОЛОВА. Ну, була пропозиція голосувати поіменно. Хто за те,

 щоб поіменно, я ставлю на голосування.

      "За"

      Поіменно  голосується  проект,  внесений  Комісією з питань

 фінансової діяльності. Будь ласка. Ну, так ви ж так наполягали!

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Хвилинку, я вибачаюсь. Неможна.

      (Шум у залі)

      Значить, працює діюча норма закону.

      (Шум у залі)

      Хто за те, щоб ще раз проголосувать, проголосуйте. Поставте

 на  голосування.  Хто  за те, щоб переголосувать. Я зобов'язаний

 виконувать волю сесійного залу. Хто за те, щоб переголосувать?

      "За" -

      Ставлю на голосування.

      "За" -

      Шановні  депутати,  я прошу заспокойтеся. Я хотів сказати з

 мотивів  голсування таке. Я справді підтримав теж пропозицію про

 скасування  оцього  джерела  формування фонду, але з іншого боку

 давайте  подивимося на те. Так чи інакше це передбачає додаткові

 видатки з бюджету, якого ні з чого формувати. Це так, це правда.

 Ми  до  цього  питання  можемо  повернутися  ще раз, але у січні

 місяці.

      (Шум у залі)

      Як  я можу сказати? Питання вирішене. Я не можу нав'язувати

 цю думку.

      Перерва до 17 години. Комісії засідають з 15 до 17.