ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ДРУГЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  13  л и с т о п а д а   1996  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Прошу підготуватися до реєстрації депутатів.

      Приготувалися. Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося    359    депутатів.    Вечірнє   засідання

 оголошується відкритим.

      Ми  до  перерви задавали запитання міністру з приводу цього

 закону.  І  під  час  перерви  підходило  багато  депутатів і до

 представника Кабінету Міністрів, і до мене теж відносно того, що

 і  над  цим  проектом  треба  попрацювати. Але всі розуміють, що

 треба приводити його у відповідність із правовим полем сучасним.

      Я не знаю, як би ви не проти були, зробити і яким чином. Все

 одно  ці  поправки треба вносити, приняти їх в першому читанні і

 доручити  комісіям, хай його підготують так, щоб його можна було

 їх приймати остаточно.

      Як  ваша  думка  з  цього приводу? Можна це зробить? Тоді я

 ставлю  на голосування проект постанов, який у вас є на руках. У

 першому  читанні  схвалити і доручити Кабінету Міністрів разом з

 комісіями  підготувати до другого читання з урахуванням всіх тих

 зауважень, які висловлять депутати.

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      107  чоловік  ще не  розібрались, що  робити.

      Ще раз ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Спасибі , рішення  прийнято.

      Я  прошу  і  Комісію,  і Міністерство юстиції (шукав слово)

 серйозно  опрацювати  всі  деталі  цього  законопроекту.  Бо він

 стосується  кількох  проектів, кількох законів. Ви розумієте, що

 повинна  бути  абсолютно точна відповідність із тими законами, і

 кореспондуватись ті поправки повинні бути одна до одної.

      Ви  одержали  варіант  проекту Закону України про тимчасову

 заборону  стягнення  з  громадян  України  пені  за  несвоєчасне

 внесення лати за житлово-комунальні послуги.

      Є  пропозиція  його  послідовно так і рпоголосувати по ряду

 процедури другого читання. Іван Сергійович Чиж, на трибуну, будь

 ласка.  Він  робить  спочатку  коротке пояснення, а потім будемо

 роглядати.

 

      ЧИЖ.  Шановні  колеги,  виконуючи  ваше  доручення, народні

 депутати  створили  таку  тимчасову  Комісію.  Було  9  народних

 депутатів , працювало в ній.

      Розглядали  пропозиції  всі,  які  надійшли  в ході першого

 читання, прийняття закону у першому читанні.

      Коротко  хочу  ще  раз  нагадати  про  суть справи. І потім

 пояснення, чому наша група вирішила депутатська так чи інакше по

 тому чи іншому  статті і нормі.

      Закон, нагадаю, вирішує абсолютно локальну проблему. Ще раз

 нагадую  депутатам:  локальну  проблему,  не  глобальну проблему

 зміни  всіх  пріоритетів  економічних  чи зміни взагалі напрямку

 якогось  економічного  розвитку. Ідеться про зняття пені. І тому

 наша  група  депутатська  виходила з того, що треба зробити його

 більш-меньш  грамотно,  а якщо точніше, в правовому плані зовсім

 грамотно,  щоб  не  викликати  прийняттям цього закону, скажімо,

 вето  на  нього  і  реально  закладаючи якись великі параметри і

 розмахуючись  на  щось  велике, ми реально могли просто пеню цю,

 дати  їй  зелене  світло  через,  скажімо, неграмотну підготовку

 проекту. Це перший момент, тобто локальність проблеми.

      Другий момент. Я хочу нагадати народним депутатам, що нашим

 же  рішенням,  а після того відбулося рішення постанови Кабінету

 Міністрів  в  1995  році  жовтня  місяця була постанова Кабінету

 Міністрів,  не  діяли,  пеня  не бралася. Правда, як виявилося в

 ході   засідання   нашої  комісії  по  доробці  цього  закону  і

 підготовці  до  другого  читання,  в  ряді регіонів таки бралися

 пеня.  І  тому  тут  є  один  пункт,  я прочитаю весь закон, він

 короткий,  чуть піздніше, де ми і це врахували, врегульовуючи цю

 проблему.

      Тому  ідеться про те, що оскільки термін дії цієї постанови

 Кабінету   Міністрів   закінчився  жовтнем  і  фактично  Кабінет

 Міністрів   тоді  включає  механізми  знімання  пені,  ми  своїм

 законом,  а  ми  мусимо приймати закон, оскільки Конституція так

 від нас вимагає, продовжуємо захищати людину, перед якою держава

 в  свою  чергу не виконує своїх зобов'язань по заробітній платі,

 пенсіях, інших виплатах. Це другий принциповий нюанс.

      Тому,  я  ідучи вже по статтях закону, я готовий відповісти

 на  запитання  депутатів. Дякую всім, хто взяв участь з народних

 депутатів,  прийшов з своїми пропозиціями. Дискусії були гарячі.

 Але саме оця мотивація зумовила такий текст, який є  тут.

      Принциповий   момент,   скажімо,  що  найшов  відхилення  в

 комісії,   хоча  голосування  було в двічі   вже  по-остаточному

 тексту.  Це  пропозиція  народного  депутата Марченка і Вітренко

 народного депутата стосовно запису про те, що норми цього закону

 про  невзяття  пені  або  про  тимчасову заборону, пені діють до

 остаточного  прийняття  Закону  про  оплату праці і про пенсійне

 забезпечення.

      Ми  дійшли  все-таки згодою більшістю, п'ять, голосів проти

 чотирьох  і записали, відхилили цю норму. Чому? Я хочу нагадати,

 що  фактично  статті 33, 34 і 10 включені нами Закону про оплату

 праці,  виключена  одна  стаття,  друга частина статті 9, якою в

 Законі  про оплату праці записано, що мінімальна заробітна плата

 не  повинна  бути  нижчою межі малозабезпеченості. Оця стаття не

 діє.

      По-перше.  Норми цього закону треба вводити -це однозначно.

 Це   позиція   нашої   комісію,   яка   представила  вам  і  цей

 законопроект.  Ми  доповідали  з  цієї  трибуни  цей закон, і ми

 стоїмо  на  тому,  що треба вводити. Але листом Голови Верховної

 Ради  на  ім'я  Прем'єр-міністра  Лазаренка вимагається внесення

 нових  розмірів  мінімальної заробітної плати і фактично на тому

 тижні ми будемо розглядати Закон про оплату праці. І я думаю, ми

 все-таки його введемо механізми, повне включення закону. Але тут

 він  абсолютно  недоречний.  Воно з юридично-правової точки зору

 неграмотно.

      І  записом  таким ми спровокуємо тільки вето на цей закон в

 цілому.  Тобто локально проблему не розв'язуємо. Це наше глибоке

 переконання, членів особливо Комісії нашої соціальної політики і

 праці.  Тому,  ще  раз кажу, закон треба вводити, але тут він не

 лягає, так би мовити, в цю норму.

      Василь  Іванович  Степенко  пропонував  доповнити не тільки

 "виплат  населенню", але і "по розрахунках з товаровиробниками".

 Тобто,  ну, мотивація депутата абсолютно правильна. Він говорить

 про те, що проблеми виникли з оплатою праці, з усім, не тому, що

 хтось  не  хоче  платити,  а  тому, що держава з тим же селом не

 розраховується, і виходить такий завал. Як же ж тут бути?

      Ми  вважаємо, що запис в 1 статті "у зв'язку з невиконанням

 державою  зобов'язань"  певною  мірою і це, так би мовити, своєю

 вагою  поглинає,  що  називається,  цю  проблему  і тому, Василь

 Іванович,  ви  пішли  на  те.  Якби  ми зачепили тільки проблему

 товаровиробника чи аграрного комлекса, ми ніколи не випишемо всі

 проблеми -чому так сталося зараз в державі.

 

      ГОЛОВА. То  норма  іншого закону.

 

      ЧИЖ.  І  норма  іншого  закону, і тут єсть проблема. Ми ось

 через  цю  загальну норму невиконання державою зобов'язань якось

 враховували і вас, тому прошу зрозуміти цю проблему.

      Пропозиції  народного  депутата  Чурути враховані в частині

 розгляду  на  пленарному  засіданні  саме тоді, щоб поінформував

 Кабінет Міністрів. Таким чином, більшість пропозицій враховані і

 зараз  закон, я просто, Олександре Олександровичу, прочитаю. Він

 дуже  короткий.

 

      ГОЛОВА.  Ні,  ні.  Хвилиночку.  Йде зараз процедура другого

 читання.  Це  все-одно  треба   розглядать постатейно.

      Іван  Сергійович,  тільки,  враховуючи  специфіку  розгляду

 цього  закону,  депутати  під  час  обговорення  першому читанні

 ставили  питання  ще  й  таким  чином.  Сьогодні  очікувана пеня

 закладається  як стаття доходу до бюджету. Треба цього уникнути.

 Тому  потрібно  якийсь  період вибрати для того на час дії цього

 закону,   тому  що  це...  стаття  2,  що  тут  записана,  можна

 дискутувати  -чи так її записувати чи ні -але треба було б чітко

 записати,  що на період до 1 січня 1997 року. За цей період пеня

 не  знімається.  А дальші... тому що пеня є ще й стимул до того,

 щоб  платить квартплату. Адже мова йде не тільки про тих, хто не

 мають зарплати, не мають доходів, а мова йде про тих, хто просто

 не платять. То їх же треба простимулювать, щоб вони розуміли, що

 якщо не платить, то будеш дорожче, тобі дорожче обійдеться.

      Іван Васильович, як ви відреагували на ці пропозиції?

 

      ЧИЖ.  Я  думаю,  що ми не можем так записувати -до 1 січня,

 тому що реально тут стаття 2 в нашій теперішній редакції звучить

 так,  що  дія  цього  закону  поширюється  на  час  до  усунення

 Кабінетом  Міністрів  України  причин,  зазначених  у статті 1 і

 прийняття відповідного рішення Верховної Ради України.

      Якщо    Кабінет    Міністрів    15   грудня   погасить   ці

 заборгованості,  то  може  ми  16  приймемо  рішення, заслухаємо

 Кабінет  Міністрів  і  приймемо  рішення про те, що цей закон не

 діє.

 

      ГОЛОВА. Добре, підійдемо до цієї статті, почнемо дискусію.

      Перший  пункт  стаття  1:"У зв'язку з невиконанням державою

 зобов'язань  по  виплаті  заробітної  плати, пенсій, стипендій і

 інших   грошових   виплат   населенню   тимчасово  забороняється

 нараховувати по розрахунках на 1 жовтня 1996 року та стягувати з

 громадян  України пеню за несвоєчасне внесення плати за житлово-

 комунальні послуги".

 

      ЧИЖ  І. С. Олександре Олександровичу, по-перше, тут помилка

 технічна: "з 1 жовтня", з 1 жовтня.

 

      ГОЛОВА. Бо до першого було врегульовано раніше.

 

      ЧИЖ І.С. Да, да. З першого жовтня.

      І  ще  одне  є.  До  самої назви закону є особлива позиція,

 скажімо,  члена  нашої  такої  тимчасової  групи  Пилипчука. Він

 пропонує  назвати  його:  "Про врегулювання питань, пов'язаних з

 житлово-комунальними послугами". Ми відхилили.

 

      ГОЛОВА. Почекайте, хвилинку, то підем дальше.

      "Кошти,  стягнуті  з  громадян  України  в  вигляді пені по

 розрахунках  за  житлово-комунальні послуги за період з 1 жовтня

 1995 року зараховуються в майбутні платежі за житлово-комунальні

 послуги".

      Зрозуміло  це, так? Тут не треба пояснювать, все зрозуміло.

 Я розумію, та всі зрозуміли.

      Назва  закону  така  пропонується:  "Про тимчасову заборону

 стягнення  з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати

 за житлово-комунальні послуги".

      Так, до назви, назву можна голосувати?

      А  де  ж  ваші  зауваження? Я ж просив тоді, щоб передали в

 комісію, ну!

      Я прошу, не треба. Можна голосувати?

      Ставлю на голосування назву.

 

      "За"

      Запитання:  електроенергія, плата за електроенергію входить

 в комунальні послуги?

 

      ЧИЖ І. С. Ми вважаємо, що це житлово-комунальні, а як же. І

 от  комісія, Кожушко Олександр Миколайович підтверджує, входить,

 безумовно.

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція:  у  цьому першому пункті після слів

 "житлово-комунальні  послуги"  в дужки і написати, що там є, щоб

 не  було  зайвих запитань потім. Розшифрувати житлово-комунальні

 послуги. Що це плата за житло, газ, телефон і все інше.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Так чи ні.

 

      ЧИЖ.  Телефон  не  можна  сюди вписувати. А все інше -вода,

 опалення,  плата  житла,  комунальні  послуги. Електроенергія, я

 думаю, що треба включити.

      (Ш у м  у  з а л і).

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  спокійно.  Поки  він  на  місті сидить,

 знайдіть закон , де передбачено , що є комунальні плата.

      Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Я знаю.

      (Ш у м  у  з а л і).

 

      ЧИЖ. Норма прийнята, ця частина.

 

      ГОЛОВА.  Стаття  перша, ставиться в запропонованій редакції

 на голосування. Є зауваження. Одну хвилиночку. Карнаух, будь ласка.

      Зніміть , будь ласка, Карнаух.

 

      КАРНАУХ.

      Микола  Карнаух,  депутатська группа "Незалежні".

 Шановний  Іван Сергійович, ми з вами дискусію, і я звертав увагу

 на  те,  що  згідно  статті 3 Конституції України держава дійсно

 відповідає  перед  людиною за свою діяльність. Але держава -це є

 тільки  один  суб'єкт,  а як бути з тими людьми, які працюють на

 приватних   підприємствах,   колективних   сільськогосподарських

 підприємствах?

      Я  пропоную  доповнити  цю статтю і після слів: "державою "

 записати  -підприємствами, оганізаціями і установами різних форм

 власності і далі за текстом.

      Дякую.

 

      ЧИЖ. Микола Васильович, ми дійсно дискутували довго в нашій

 групі  і  дійшли  ось  якого  висновку.  Справа  в тому, якщо не

 виплачують  підприємства  різних  форм  власності,  в тому числі

 приватні, то держава всеодно несе відповідальність. То хоч би за

 Конституцїєю подивіться, які норми регулюють ці питання.

      Далі. Навіть отакий аргумент називався у нас на комісії (ми

 не  переконали, правда, Миколу Васильовича..), що якщо, скажімо,

 в  перехідних  положеннях  Конституції  записано, що прокуратура

 здійснює  загальний  нагляд  за дотриманням законодавства, то це

 вже  є  функція держави, так би мовити, контролю. І ми не найшли

 формули, як розписати. Якщо ми напишемо: підприємства такі -а ще

 інше  що можна записать, ми ж не вичерпуєм оцей перелік?! І може

 завжди  виникнути  якийсь  об'єкт,  який не зайшов у цей перелік

 наш,  і люди, які там працюють, не отримають, будуть виключені з

 цього переліку.

      Ми  пішли  на  те,  щоб  все-таки  залишити  загальну  таку

 формулу, розуміючи, що це - і працівники інших сфер.

      Отак ми, така логіка наших була міркувань, чому такий запис

 відбувся.  То  давайте, якщо Верховна Рада вирішить по-іншому...

 Але тоді ми перелік ніяк повний не зробим!..

 

      ГОЛОВА.   Спокійно!   Будь   ласка,  менше  говоріть,  Іван

 Сергійович. Коротше говоріть - я не так сказав...

      Масол Віталій Андрійович, будь ласка.

 

      МАСОЛ В.А.

      .........ласка,  слово "держава" замінити на слово "уряд" -

 держава не відповідає, Уряд відповідає. Це по-перше.

      По-друге,  слово  "тимчасово  забороняється"  я  б  записав

 "звільнити",   тому   що   ми   відкладемо   і   все  буде  далі

 нараховуватись. І тоді далі все можна по тексту прийняти.

      Я  вношу дві пропозиції: слово "держава" замінити на "уряд"

 і   слово  "тимчасово  забороняється"  -  "звільнити".  Прийняти

 остаочне сьогодні рішення. (Шум у залі, окремі вигуки).

 

      ЧИЖ  І.  С.  Віталій  Андрійович, але ваші пропозиції були.

 Стосовно   "держави"   ми   теж   дискутували -  була пропозиція

 "Кабінету" у зв'язку з невиконанням Кабінетом Міністрів. Давайте

 "урядом"   проголосуєм,   можна  чи  "державу",  чи...  Хоча  ми

 вважаємо,   що   якщо  Верховна  Рада  також  не  до  кінця,  що

 називається, забезпечує, так що є тут момент...

 

      ГОЛОВА.  Іван  Сергійович  і  Віталій Андрійович... Віталій

 Андрійович, (Шум у залі, окремі вигуки) одну хвилиночку! Ну ви ж

 неточні, Віталій Андрійович, мова йде про те, що якщо "уряд", то

 це  мова  йде  про  бюджет  тільки. Уряд не відповідає за те, що

 підприємство не виплатило зарплати...

 

      ЧИЖ І.С. Так. Так... (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Ну,  вам краще знать - давайте будем писать так...

 (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ЧИЖ І. С. І про "тимчасово заборону"... (Шум у залі, окремі

 вигуки) Колеги, про тимчасову заборону - я все-таки думаю, що це

 точніше,  бо думаю, що не назавжди ж буде виключена пеня... (Шум

 у залі, окремі вигуки) А у нас...

 

      ГОЛОВА. Шановний Карнаух Микола Васильович. Ви ставили свою

 пропозицію.  Хвилиночку,  я поставлю зараз на голосування. І всі

 депутати. Давайте, щоб зняти оце протиріччя, і догадуваться, хто

 там  винен,  хто  не  винен,  записати просто так: " У зв'язку з

 невиплатами  заробітної плати, пенсій, степендій, інших грошових

 виплат   населенню   тимчасово   забороняється,   чи   тимчасово

 звільняється  відрахування"  -і  так далі за текстом. І тоді тут

 охоплюється  і  організації,  і установи, і бюджетні організації

 тощо.

      Так, Карнауха пропозиція ставиться на голосування.

      Я  думав,  що  ви вже все підготували так, що нічого вже не

 треба буде коректирувати.

      Пропозиція Карнауха голосується.

 

      "За" -

 

      Не набрала вона потрібної кількості голосів.

      Пропозиція  депутата  Масола.  Будьте уважні. Замість слова

 "держави"  пишеться  "урядом",  а  далі,  скажіть,  будь  ласка,

 скажіть  іще,  Віталій  Андрійович.  А,  звільнити.  "У зв'язку з

 невиконанням  урядом  зобов'язань  по  виплаті заробітної плати,

 пенсій, степендій, інших грошових виплат населенню звільнити

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      МАСОЛ. Я хотів би попросити.

 

      ГОЛОВА.  Віталій  Андрійович  слово  "держави"  заміним  на

 "уряд", а там нормально написано. Так? Оця нормальна редакція.

      Є  пропозиція  голосувати  те,  що  запропонувала  комісія.

 Ставлю на голосування цю пропозцицію пункт перший, ст. 1. Та ні,

 ми не "уряд" пишемо "державою."

      Голосується редакція комісії.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Степенко.

 

      СТЕПЕНКО. Іван Сергійович, я вам задаю ще раз питання. отут

 а  другій  сторінці  є моє доповнення, тут ви написали: частково

 враховано.

      Я  записав:  "...  де  чітко ви значити, що за 1995 рік від

 стягнення  пені звільняються всі    громадяни  України".

      Якщо  це  приймається,  я хотів би, щоб ви це роз'яснили, і

 щоб  це було в стенограмі, тоді я знімаю перше те, що я говорив:

 дописати "і по розрахунках з товаровиробниками".

      Що  я  маю  на увазі. Я ще раз хочу повторити, щоб це чітко

 було ясно. І загальна норма тут не пройде, і це не норма другого

 закону,  Олександр  Олександрович.  Справа в тому, що держава не

 відповідає   за   виплату   заробітної   плати   в  колективному

 господарстві. Вона  просто  не дала  гроші.

      Я рпиводив конкретний приклад. Господарства здало продукції

 на  35  мільярдів  у  тих  грошах, а не може оплатить заробітної

 плати. І тому тут люди не отримують зарплати з вини держави.

      ............розкажіть, Іван  Сергійович це  положення.

 

      ГОЛОВА.  Я до Володимира Івановича Шевченка звертаюсь: будь

 ласка,  сядьте   ближче один до одного.....

 

      СТЕПЕНКО.     Дуже  шумно, просто важко працювать, я просив

 би колег...

      Іван  Сергійович, я ще раз: якщо це враховано, ще раз чітко

 сказать, що в 1995  всі  звільняються, тоді  зрозуміло все.

      Дякую.

 

      ЧИЖ.  Василь  Іванович,  я  ще раз пояснюю. Діяла Постанова

 Кабінету  Міністрів,  Вона тричі пролонговувалась, яка звільняла

від  сплати пені саме тому, що люди не отримували. Отут ми з вами

 піднімали це питання.

      1995 рік врегульований, реально почала діяти норма от зараз

 з 1996 жовтня місяця. Чому ми і закон приймаємо. Тобто, 1995 рік

 ми   відсікаємо,   там   врегульовувалась   Постановою  Кабінету

 Міністрів.

 

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Так, спокійно.

      Стаття 2.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Та перша  стаття проголосована.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу  уваги.  Іван Сергійович. Електроенергія, зв'язок,

 радіо, мається на увазі, тощо. Скільки карг у мене зараз лежить,

 що радіо не працює, по-перше, а, по-друге, пеня за нього росте.

 

      ЧИЖ. Олександре Олександровичу, житлово-комунальні послуги,

 зараз вам пояснить голова комісії, але якраз...

 

      ГОЛОВА.  Слово  Буздугану.  Одну  хвилиночку.  Будь  ласка,

 увага.

 

      БУЗДУГАН.

      Олександре Олександровичу, шановні  колеги.

      Ми  не зможемо зробити повний перелік. Наприклад, в окремих

 будинках  є  мусоропровід,  в  окремих  немає.  Ми  не можемо це

 записувати.  В  офіційних  документах  є  наступне формулювання:

 "Водопостачання,   газ,  електрична,  теплова  енергія  та  інші

 послуги".   Можемо   так   і   записати,   якщо  вже  є  бажання

 розшифрувати.  Водопостачання,  газ, електрична, теплова енергія

 та інші послуги.

 

      ГОЛОВА.  Тоді  треба  записувать  буквально  так,  в  дужки

 записувать:   Квартплата,   а  дальше  плата  за  те-то,  те-то.

 Виписувать  так,  як...  те, що складає навантаження на сімейний

 бюджет. Приймається ця пропозиція?

      Чурута, будь ласка.

 

      ЧУРУТА. Чурута, 251 Стахановский  округ.

      Я полностью вас поддерживаю Александр Александрович, только

 надо четко записать, вот как сейчас зачитал Буздуган: квартирная

 плата,  отопление,  газ,  электроенергия.  И  он дальше говорит,

 дальше  записано:  "і  інші  послуги".  Значит, мы должны сейчас

 четко  здесь записать без слова "інші послуги". Потому что, если

 мы   сейчас   не   запишем  вот  так,  мы  здесь  высшие  органы

 законодательные, то там на местах вообще не разберутся никогда.

 

      ГОЛОВА.  Тому  я  прошу  так,  ми зараз розглянемо до кінця

 проект   закону,   а  те,  що  в  дужках  тут  записати...  Юрій

 Олексійович, сядьте поряд із Олександром Михайловичем і запишіть

 правильно,  тому  що  там є багато нюансів, які стосуються і тої

 сфери економіки,  за яку він відповідає.

      Так.  2  стаття.  Та по першій ми  розглянули всі поправки,

 всі.

     Ні,   ні.   Будь  ласка,  до  2  статті.  Дія  цього  закону

 поширюється  на  час  до  усунення  Кабінетом  Міністрів  причин

 зазначених у статті 1 і прийняття відповідного рішення Верховною

 Радою України.

      Не  знаю.  Давайте,  можна  так  розглядати. А я б поставив

 питання  це  навпаки.  Верховна  Рада може ще раз прийняти такий

 закон,  що  виникне  ситуація  подібна.  Але  це  означає, що ми

 вводимо постійно цю норму, постійною практично. І тоді стимул до

 оплати  квартирних  послуг і тому подібне, комунальних послуг не

 буде  у того, хто не хоче платити. Я маю на увазі не тих, хто не

 одержує  зарплату,  а  тих хто одержує зарплату, але не платить.

 Для нього сьогодні пеня є той стимул, що він мусить заплатить. А

 таким чином ми встановлюємо постійну норму.

 

      ЧИЖ. Олександре Олександровичу, ну, зараз будуть пропозиції

 від  Михайла  Івновича  Чурути  і від інших депутатів. Якраз тут

 пропонувалось  навпаки,  щоб  записати  Закон  про  оплату і про

 пенсійне.  Ми  ж  обмежилися  такою загальною дещо формулювання,

 стимулюючи  тим  самим  Кабінет  Міністрів  до  розв'язання цієї

 проблеми з оплатою праці і з пенсіями.

      Тобто  логіка  є  в  ваших  безумовно словах, але і в наших

 міркуваннях також.

 

      ГОЛОВА. Чурута.

 

      ЧУРУТА.  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважамый Александр

 Александрович!  Вы  говорите, что это будет стимул для населения

 платить  заработную,  вернее  платить квартирную плату. З другой

 стороны  эта  статья  будет  хороший  стимул для государства как

 можна  быстрее  погасить  задолженность  по  виплате  заработной

 платы.

      Поэтому  я  предлагаю принять в той редакции, в которой она

 есть.  Если  зал  этого  не  приймет, тогда я буду настаивать на

 своей поправку вот, которая здесь на этой странице есть.

 

      ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні своєї поправки?

      Так,  ще  зауваження  були  з цього приводу. Марченко, будь

 ласка.

 

      МАРЧЕНКО.   Александр   Александрович!  Я  прошу  дать  мне

 возможность выступить с аргументацией по предложению, которое...

 

      ГОЛОВА. Говоріть, говоріть.

 

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Нет,  ну  это не по этой статье. Началось

 обсуждение  второй  статьи в предложении комиссии. Я считаю, что

 надо  поддержать  предложение  комиссии.  Но я хотел выступить и

 предложить,   чтобы  второй  статьей  было  не  статья,  которая

 записана  здесь,  а  предложение,  которое  мы подали с Наталией

 Михайловной  Витренко  и на рабочей группе поддержал Пожеванов и

 Чурута.  И  тогда  бы  закон состоял из 3 статей. Я просто прошу

 дать возможность мне тогда аргументировать додаткову статью. Да.

 

      ГОЛОВА. Третю статтю. Аргументуйте. Тому що вона пов'язана.

 Якщо її приймать, то тоді треба цю не приймати.

 

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Нет. Вы знаете, я считаю, что ту, которая

 разработал  рабочую группу, мы все были едины в том, что вот эту

 вторую  статью необходимо принимать именно в таком виде, которую

 подала  рабочая  группа. Значит, я думаю зачитать... Ну не надо.

 Но,  понимаете,  на  рабочей  группе  разделились мнения: какие,

 значит,  статьи  или какие функции государства считать таковыми,

 которые  не  дают  возможность  людям  выплачивать  коммунальные

 платежи.

      Рабочая  группа  или вот то, что подано комиссией говорит о

 том,  что  только  идею  невыплаты заработной платы. Только идея

 невыплаты.  Но мы знаем, что уровень заработной платы сегодня не

 позволяет  проплатить  коммунальные услуги, жилищно-коммунальные

 услуги.  И  поэтому  исходя  и  опираясь на требования статьи 48

 Конституции,   мы   говорим   о  том,  что  минимальный  уровень

 заработной  платы и пенсии должны быть таковми, чтобы люди могли

 выплачивать.   И   когда   они   получат  такую  возможность  от

 государства   выплачить,   тогда  будет  правильное  требование,

 которое  вы  проводите,  что  наказывать  неплатильщиков  именно

 пеней.  Но  пока  государство  этого не сделало, мы считаем, что

 второй  пункт,  а именно: уровень минимальной заработной платы и

 пенсии  -необходимо  также  считать причиной, по которой люди не

 могут проплатить за свои жилищно-коммунальные услуги. А для того

 чтобы  решить  эту  проблему,  мы внесли простое предложение: до

 введення, то есть, до введення Закону про оплату праці в повному

 обсязі  і  Закону про про пенсійне забезпечення в повному обсязі

 звільнити  громадян  України  від  сплати  пені  за  несвоєчасне

 внесення плати за житлово-комунальні послуги.

 

      ГОЛОВА.    Володимир   Романович,   одну   хвилиночку.   Ви

 продовжите.

      Уявіть  собі,  ми на тому тижні розглянули закон, відмінили

 Декрет, ввели в повному обсязі. Тепер ця норма суперечить нормі,

 записаній в пункті 2. Як буть тут?

 

      МАРЧЕНКО  В. Р. Вы знаете, Александр Александрович, оно как

 раз  не  будет  противоречить.  Почему? Потому что мы показываем

 причину   неплатежей   за  жилищно-коммунальные  услуги  -именно

 минимальные уровни  заработной платы и пенсии.

      И  как  только  Верховный  Совет  примет  это  решение,  то

 автоматически  вторая  причина,  она отпадет. Потому что как раз

 статьей  3  этого  законопроекта  мы  говорим  о  том,  что если

 уберутся две причины, а именно: это невыплата заработной платы -

 первая,  и второе -изменятся уровни минимальной заработной платы

 и пенсии, - то после этого будет начисляться пеня.

      И  последний  штрих, Алекснадр Александрович. Значит, мы на

 комиссии  рабочей,  разделилось  мнение  не включать нашу статью

 только  по  той причине, чтобы вроде бы как не навредить. Потому

 что,  там,  или  Президент  может  наложить  вето,  или  Кабинет

 Министров   может  не  исполнять.  Но  наша  статья  выходит  из

 требований  48  статьи  Конституции. И Верховный Совет, и группа

 депутатов  могут  аппелировать  по  защите  интересов  граждан в

 Конституционный Суд.

      Поэтому  мне  представляется:  необходимо выполнить функцию

 Верховного Совета и эти две причины неплатежей, значит, записать

 как  таковыми,  которые  не  позволяют  или  не  обязывают людей

 платить пеню.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.    Пропозиція    Марченко-Вітренко   ставиться   на

 голосування.

 

      "За"

      Не  вистачило  голосів.  Я  просив би ще з цього приводу не

 робить  трагедій,  вона,  справді,  як буде прийнята такою, вона

 буде  суперечити  другому  пункту,  уже  підтриманому комісією і

 вами.

      Тому,  тут  є суперечність, подивіться уважно, почитайте ще

 раз.  Одна другій статті суперечить. Так що давайте не будемо на

 це зважати.

      Степенко,   після  слів  "  виплатам  населенню"  доповнити

 словами  -по  розрахунках з товаровиробниками. Ви виже з'ясували

 чи наполягатимете на голосуванні? З'ясував.

      Пилипчук.     Відхилина     пропозиція,     він    пропонує

 демонополізувати  систему  житлово-комунального господарства з 1

 січня  1997 року. З 1 січня 1997 року відмінити плату за житлову

 площу  в  тій  частині,  що  спрямовується  на  ремонт  житла  з

 одночасним     виданням     зобов'язань    по    його    ремонту

 квартиронаймачів, що являються його власниками.

      По-перше,  це  норма  постанови,  а  не  закон, ви зверніть

 увагу.  Це норма постанови. А закон з цього приводу треба писати

 закон,  який  встановлює, що так і так змінюється система оплати

 за житло і комунальні послуги.

      Дайте слово Пилипчуку.

 

      ПИЛИПЧУК. Шановні колеги, депутат Пилипчук.

      Причиною  несплати  за  житло  є не тільки низька заробітна

 плата,  але  й  висока  оплата  комунальних  послуг і за житлову

 площу.  І  на  сьогоднішній  день  виникла  ситуація. Звернулася

 бабця,  що  вона  не  здатна  того платить. Бо пропонували на 20

 процентів піднять, а увесь час піднімають на 40.

      Я  займався  цим питанням, я пішов в ЖЕК, я пішов в ліфтове

 господарство.  І  я побачив, чому підняли не на 20 відсотків, як

 була постанова уряду, а на 40 відсотків, а потім в півтора рази.

 Через  те,  що заробітна плата в ЖЕКах збільшилась, через те, що

 штат  людей  в  ЖЕКах  і в ліфтовому господарстві збільшився. Не

 можуть  люди  це  на  своєму  бюджеті  терпіть.  У зв'язку з чим

 виникає   ситуація,   що  ці  кошти  за  житлову  площу  повинні

 спрямовуваться  і  акумульовуваться  для  ремонтів.  Ремонти  не

 проводяться.  А  якщо  виникає проблема, то люди платять за свої

 кошти оплачують ці ремонти.

      В  зв'язку  з  чим пропонується ліквідувати не тільки першу

 причину  платежів,  але  й  другу.

      Другою  причиною  є завищена квартирна плата. І у зв'язку з

 цим   люди   оплачують   бездіяльність   одних  людей  і  просто

 мошейнічество, бо гроші збираються, але ремонти не проводяться.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло...

 

      ПИЛИПЧУК  В.  М....  І  ми  повинні  це  проголосувать. І я

 пропоную - в поіменному режимі.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ЧИЖ  І.  С.  Володимир Мефодійович, ми дискутували з вами з

 цього   приводу.   Абсолютно  поділяючи  ваші  з  цього  приводу

 побоювання  і справедливі міркування, ми все-таки вважаємо (і це

 так  воно  є)  - це норма  іншого  закону.  Давайте ініціюйте як

 народний депутат -ми вас підтримаємо -тут йдеться про пеню, а не

 про комплексне вирішення проблеми житлового господарства. І тому

 так ми й вирішимо.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив  би  Володимира Мефодійовича: підготуйте

 поправку до закону, який регулює систему відносин громадянина за

 житло  із  державою  чи  з  іншим власником. Це не... дещо не до

 цього закону. Він не наполягає на голосуванні. Так же?

 

      ЧИЖ  І. С.  Олександре  Олександровичу,  я знайшов -  можна

 уточнити.

 

      ГОЛОВА.  Так, так це само собою. Михайленко.

 

      МИХАЙЛЕНКО С.М.

      Уважаемый Председатель, уважаемые коллеги-депутаты!

      Статью  2  в  такой  редакции,  как предлагает комиссия, ее

 голосовать  нельзя.  Я  с  вами  полностью  согласен,  Александр

 Александрович,  что  она таким образом написана, что будет вечно

 действовать  норма  вот  эта  нестягивания пени. То есть нельзя,

 чтоб  Верховный Совет принимал юридические документы, которые не

 имеют юридической  точности.  То  есть она неточно написана - ее

 никак нельзя, скажем, расшифровать -  что имеется в виду и когда

 прекратится действие.

      Я предлагаю статью 2 вообще не голосовать - оставить статью

 1  только  лишь,  и понятно, что этот закон будет действовать до

 тех  пор, пока он не будет отменен Верховным Советом. То есть не

 писать сколько он будет действовать -он будет действовать до тех

 пор, пока Верховный Совет не примет другого решения.

      Но  я  все-таки  хотел бы поддержать предложение Пилипчука,

 которое  вот  только  что  он тут представлял, которое на второй

 странице...

 

      ГОЛОВА.  Сергій Михайлович, він уже зняв його!..

 

      МИХАЙЛЕНКО  С.  М.  Нет, и тогда изменить название закона -

 так,  как  он предлагает. "Про врегулювання питань, пов'язаних з

 житлово-комунальними  послугами".  И тогда это будет норма этого

 закона.  И тогда этот закон будет состоять из статьи 1 -  статьи

 Пилипчука, і що він... и статьи 3, що він набуває чинності з дня

 опублікування.

 

      ЧИЖ. Тоді це буде інший закон.

 

      __________. Чому інший? Як раз норма цього закону.

 

      ЧИЖ. Закон про урегулювання питань, пов'язаних.......

 

      ГОЛОВА.  Закон  про  тимчасову заборону стягнення пені. Уже

 проголосовано.

      Прошу. От у нас так буває, Сергій Іванович, не ображайтеся.

 У нас часто буває так: щось маленьке хочемо вирішити, а потім до

 нього  всі  світові  проблеми  прив'язать. Цього не можна робить.

 Треба робить послідовно.

      Будь ласка. Давайте до першої статті дужки проголосуємо. Що

 в дужках написано.

 

      БУЗДУГАН.   Шановні  колеги,  ми  тільки  що  зв'язалися  з

 міністерством комунального господарства.

 

      ГОЛОВА. Увага.

 

      БУЗДУГАН.   Вісім   видів   послуг:   водопостачання,  газ,

 електрична  енергія,  теплова енергія, водовідведення, утримання

 експлуатації  житла  та прибудинкових територій, смітєзбирання і

 ліфтове господарство. Оце ми можемо включити в дужки.

 

      ГОЛОВА. Це і квартплата?

 

      ЧИЖ.  Да.  Квартплата  і  комунальні  послуги.  І  далі йде

 розшифровка комунальних послуг.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Що в дужках написать зрозуміло?

      Я  ставлю  на  голосування, щоб записати в дужках, розкрити

 суть  комунальних  послуг  і  не використовувати слово "та інші"

 конкретно. Будь ласка.

 

      "За" -

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Тепер  так.  Дискусійна  стаття  друга. Уже висловилися всі

 стосовно  поправок  до  неї.  Ставиться  на  голосування, будьте

 уважні.  Друга  стаття:  "Дія цього Закону поширюється на час до

 усунення  Кабінету  Міністрів,  причин,  визначених  в  ст. 1 і

 прийняття  відповідного  рішення  Верховною Радою України". Будь

 ласка.

 

      "За" -

      Рішення не  прийнято.

      Я  просив  би  об'єднати  ст. 3 із цією статею таким чином,

 будьте уважні.

      Послухайте  уважно, що вносив пропозицію депутат Масол, він

 в цьому питанні все-таки розуміється добре.

      Статтю  2 поєднати із ст.3 і написати так:

      "Цей закон набуває чинності з дня опублікування, його норми

 діють на період до 1 січня 1997 року".

      Якщо  після  того  виявиться  знову пеня, ми знову приймемо

 закон і її скасуємо.

      Але  не  можна  сьогодні  в рівні ставити того, хто не хоче

 платить за житло, і того, хто не може платить.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Я не наполягаю. Якщо...

 

      ЧИЖ. Олександр Олександрович, можна проголосувати, але явно

 видно, що...

 

      ГОЛОВА. Петро Кузьмич, ану, будь ласка,  скажіть ви.

      Германчук говорить. Будь ласка,  хай професіонал скаже.

 

      ГЕРМАНЧУК.  Я  підтримую  рішення  Віталія  Андрійовича, це

 абсолютно правильно. Тому що так, як записати, воно не буде мати

 ніякої  юридичної  сили.  Тому  чітко визначити до першого, так,

 як...

 

      ГОЛОВА.  Я ще раз. От Давайте забіжимо на 4 місяці наперед.

 Уявімо  собі  ідеальну  картину,  що  виплати майже збігаються з

 датами    виплати   заробітної   плати,   і   вже   майже   нема

 заборгованості, але ще є. Уявімо собі: винні ще там 10 мільйонів

 гривень.  Уже вступає в дію ця норма чи ні?  Ще  не  вступає.

      І потім перед Верховною Радою постане потреба проголосувати

 припинення  своєрідної  пільни.  Ви  уявляєте,  яка  буде  потім

 реакція  на  те, що ми нібито зупинили пільгу, бо комусь ще десь

 не  виплачують?  І  його  обділяє нібито держава. В тому числі і

 Верховна Рада.

      Краще   зробити  інакше.  У  нас  із  1995  року  починаючи

 накопичується  пеня.  Ми  сьогодні рпиймемо закон -звільнити від

 сплати  пені.

      Якщо не буде усунуто причин, передбаченних у фонді першому,

 то  ми  ще  раз  приймемо закон. Але то буде, розумієте, то буде

 об'єктивно  і  правильно  зроблено. А так, як ми запишемо, то ми

 ставимо,  я  б  сказав,  у  юридичну  таку  дуже  погану позицію

 Верховну Раду, да і не тільки Верховну Раду, і не про це мова, і

 населення теж.

      Тому  ставиться  на голосування пропозиція, я вніс її. Будь

 ласка.  Цей  закон  набуває  чинності  з дня опублікування, його

 норми діють на період до 1 січня 1997 року.

      Є  з  мотивів  потреба? Будь ласка, запишіться на виступи з

 мотивів  4 чоловіки.

      Іванов.

 

      ІВАНОВ В.О. Прошу  слово передать Алексееву.

 

      ГОЛОВА.   Будь  ласка.

 

      АЛЕКСЄЄВ В.Г.

      Уважаемый  Александр  Александрович, я думаю, что мы это не

 должны  голосовать, поскольку мы можем попасть в ситуацию, когда

 гора  родила  мышь.  Вот мы сегодня с утра разбирали этот закон,

 сейчас  разбираем.  И  получается,  что мы его на полтора месяца

 принимаем.  Ну, зачем же такое нужно?

      Я думаю, что эти причины не будут устраненны до 1 января. И

 по  сему  я  думаю,  что не следует указывать этот окончательный

 срок, до ликвидації оцих от причин.

 

      ГОЛОВА.  Але  у бюджеті 1997 року не можлива пеня. Це перша

 причина. По-друге, не на півтора місяця, а на півтора року, бо з

 1995  року  пеня  наростає,  а ми законом знімаємо цю пеню. Це ж

 зрозуміло.

      Мирошниченко. Вибачте, Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

      Олександре Олександровичу, уважаемие колеги.

      Дело  в  том,  что  мы  немножко  одностронне рассматриваем

 данный  вопрос.  Мы  не  выплачиваем  уже год заработной платы и

 государство,  и  предприятия,  никто не несет ни копейки никакой

 ответсвенности  по  выплате  зарплаты.  И никто не хочет об этом

 вспоминать.

      И почему мы должны терять время, через полтора месяца опять

 рассматривать,   терять   целый   день   на  этот  вопрос.  Надо

 проголосовать  то,  что  есть  в  постанове.  И если будет решен

 вопрос,  то никаких проблем в этом зале не будет для того, чтобы

 вынести решение.

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Лукич  правильно  говорить.  Оскільки я

 вношу цю пропозицію, то я зобов'язаний відповісти на неї.

      Так,  правильно.  Ми  написали:  "населення  звільняється".

 Інакше  провести  градацію неможливо. Але, якщо ми так запишемо,

 то  ми  звільняємо  від  відповідальності  тих людей, які можуть

 можуть платить, а не платять. І пеня наростає за рахунок цього.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Скільки б не було.

      Мірошниченко.

 

      МІРОШНИЧЕНКО.

      Пожеванову  передать.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, немає Мірошніченка. Поживанов.

 

      ПОЖИВАНОВ.

      Уважаемый    Александр   Александрович!   Спасибо   Людвигу

 Николаевичу,  что  он слово передал. Нельзя этот закон принимать

 вообще  сегодня, потому что мы принятием даного закона полностью

 угробим всю систему жилищно-коммунального хозяйства.

      На  сегодняшний день, вы возьмите данные за сентябрь месяц,

 практически  по  Украине проплата была до 80 процентов. Я говорю

 данные  по своему городу, потому что первым октября заканчивался

 срок  невзятия  этой  пени.  То  есть люди нашли и заплатили. Мы

 никогда  не решим вопросы по свету, по отоплению, по крышам там,

 швам  и  всему  остальному то, что есть по жилищно-коммунальному

 хозяйству.  Отвечают это в районах, в городах там, где живут. Ни

 государство,  областной  уровень, за эти вещи не отвечает. Здесь

 должна быть единственная норма, если не выплачивается заработная

 плата  или  пенсия,  то точно также пеня должна насчитываться. И

 только  таким  образом  люди должны получать задержанную плату в

 пой  пеней.  По  другому  мы  развалим полностю систему жилищно-

 коммунального хозяйства.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЧИЖ. Точно также піднімав колега цю проблему і у нас там на

 комісії.  Справа  в  тому, що він правий в тій частині, що Закон

 про  оплату  праці  повинен  діяти,  а  там є механізми, коли за

 несвоечасну  виплату,  так звана, пеня, тобто компенсується. Але

 то інший закон. В цьому випадку з 1995 року не ставиться пеня і,

 слава  Богу,  вже  валити,  я думаю, нема що, не розвалилося. ми

 повинні  захистити  наших  людей,  бо  держава  не виконує своїх

 зобов'язань. Тут же зрозуміло.

      Я  паралельно таку ще пропозицію. Якщо не пройшла ця стаття

 2,  давайт  е  проголосуєм на вилучення її і лишиться стаття 1 і

 стаття  2, яка цей закон набуває сили, а мотивація, за яким вона

 може  відмінено  закон, в татті 1. Будуть ліквідовані ці. Тобто,

 ми в любий момент можем вернутися. На вилучення можна ...

 

      ГОЛОВА. Таким чином, я ставлю на голосування пропозицію.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так  чотири  виступило.  4  ж  виступило. Цей закон набуває

 чинності  з  дня  опублікування, його норми діють на період до 1

 січня 1997  року.  Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Ставиться  на голосування пропозиція, яку комісія пропонує.

 Дія  цього  закону  поширюється  на  час  до  усунення Кабінетом

 Міністрів  України  причин,  зазначений  у  статті 1 і прийняття

 відповідного   рішення   Верховною   Радою  України.  Ставлю  на

 голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Стаття  3.  Цей закон набуває чинності з дня опублікування.

 Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      В  цілому ставиться на голосування  закон.

 

      "За" -

      Спасибі.

      Шановні  депутати,  і  тепер  я  повертаю  вас  ще  раз  до

 процедури розгляду таких законопроектів, от чому.

      Вчора  так  гостро  і  я  відповідав  на ті пропозиції щодо

 включення  до  порядку  дня  тих  чи  інших  питань, це питання,

 здається,  не складне. Дві норми закону. Але якщо вони своєчасно

 підготовлені,  проаналізовані  в  комісіях,  то  тоді  не гуртом

 сесійний зал пише закон, а пишуть професіонали.

      Я  прошу  вас  ще  раз не просто наполягати на включенні до

 порядку  дня того чи іншого питання, а готувати його, тому що 90

 процентів  роботи,  ефективності  роботи Верховної Ради залежить

 від роботи в комісії і в комісіях.

      Розглядається      питання     про     проект     концепції

 зовнішньоекономічної політики України.

      Доповідає  міністр зовнішньої, міністр зовнішньоекономічних

 зв'язків і торгівлі Сергій Григорович Осика.

      Будь ласка.

 

      ОСИКА С.Г. Дякую за надане слово.

      Перш  за  все,  я прошу пробачення за ранковий інцедент, не

 тому  що,  як  хтось казав, я від чогось ховаюсь, а тому що було

 узгоджено,  що  має  бути  Подолєв.  І  так  мені  було  про  це

 проінформовано. Але я прошу пробачення ще раз.

      З  огляду  на  те, що проект концепції, шановний Олександре

 Олександровичу, і шаноні законодавці, це вже друга редакція, яка

 вийшла   після   детального  доопрацювання  з  восьми  комісіями

 Верховної  Ради  і експертною комісією Секретаріату, з огляду на

 те, що є всі матеріали необхідні, то я, і з огляду на Регламент,

 буду  намагатися доповідати стисло з тим, щоб надати більше часу

 на запитання, які, ясна річ, більше цікавлять, ніж моя доповідь.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!  Вашій  увазі пропонується проект концепції зовнішньо-

 економічної  політики  України,  який було розроблено авторським

 колективом  протягом 1993-95 років. Вона базується на положеннях

 Конституції  України,  враховує  завдання  економічних реформ та

 програми  дій  уряду,  схваленою  Верховною  Радою України. Крім

 погодження  з 16 міністерствами і відомствами проект направлявся

 до  8  комісій  Верховної  Ради  України, як я вже казав про це.

 Плідна   співпраця   велася   з  науковцями  світової  економіки

 міжнародних   відносин,   Українського   інституту   міжнародних

 відносин,    Київського    університету,   Київсьго   державного

 економічного університету.

      Хочу   особливо   зазначити,   що  це  вже  друга  редакція

 концепції.  І  починачи  з  травня  цього  року  автори постійно

 співпрацювали  з  членами  комісій  Верховної  Ради,  а  також з

 науково-експертним відділом Секретаріату Верховної Ради України,

 яким листом від 6 травня цього року вніс суттєві зауваження, які

 і були враховані на завершальному етапі роботи над коцепцією.

      Користуючись  цією  нагодою,  хотів  би  висловити особливу

 подяку  членам  тих комісій та фахівцям експертному відділу, які

 брали  участь  в  цій  нелегкій  роботі.  На  сьогоднішній  день

 концепція   повністю   відповідає  Конституції  України,  діючим

 законам  України,  нормам  міжнародного  економічного права. І я

 фактично довготерміновою, своєрідною..........., розрахованою на

 10  років  і  визначаю  головні напрями вдосконалення зовнішньо-

 економічного  законодавства  і  формування зовнішньо-економічної

 політики  нашої  держави.  Структурна  концепція складається з 5

 розділів.  Враховуючи  те,  що в вас у кожного є повний комплект

 документів   дозвольте   дуже   стисло  зупинитися  на  основних

 системоутворчих   положеннях   цих  розділів.

      Основні     напрямки     зовнішньо-економічної     політики

 сконцентровані  в  трьох  етапах. Перший етап, розвиток в умовах

 завершення  першого  етапу  економічних реформ -це 1996-98 роки.

      Другий етап -це розвиток в умовах другого та третього етапу

 економічних реформ - 1998-2000 рік.

      Третій етап - інтенсивний розвиток - 2000-2005 рік.

      Безумовно,  що  цей  поділ  має  відносний характер і ще не

 означає,  що  навіть  теоретично не існує передумов передчасного

 виконання  тих  чи  інших  заходів. Більш того, найбільш суттєві

 зауваження  зроблені  ще  в  травні  цього року, під час першого

 розгляду  концепції  в  комісіях вже були враховані в діяльності

 нового Уряду, і на їх основі зроблені конкретні кроки.

      Так,  тільки за останні 8 місяців (а якщо більш конкретно -

 за   останні  4  місяці)  було  розроблено  39  актів  з  питань

 регулювання імпорту, які були направлені, перш за все, на захист

 національного  товаровиробника через різні прямі прямі тарифні й

 нетарифні, митні і інші заходи.

      Запроваджені   заходи   направлені  на  економічний  захист

 виробників,   створення   умов   здорової   конкуренції  товарів

 вітчизняного  та  імпортного  виробництва  на внутрішньому ринку

 України,  збільшення надходжень до Державного бюджету, зменшення

 загальних обсягів імпорту тощо.

      Зміст   першого   етапу   полягає   в  тому,  що  необхідно

 забезпечити зростаючу динаміку зовнішньоекономічної діяльності в

 умовах  кризової  ситуації  в  економіці  України.  І  зворотній

 зв'язок   між   зовнішньоекономічною  діяльністю  і  внутрішньою

 економічною  ситуацією.  Це має забезпечити виконання щонайменше

 трьох   головних  завдань,  а  саме:  зростання  експорту.  Так,

 наприклад,   за   8   місяців  поточного  року  в  порівнянні  з

 аналогічним  періодом  в  1995-му експорт зріс на 2, 6 мільярдів

 доларів  США,  чи  на 27, 4%. Раціональне скорочення імпорту, що

 має  стимулювати  внутрішнє  виробництво  та  забезпечити захист

 національного  товаровиробника. І в цілому -конкретні кроки щодо

 підтримки    національного    товаровиробника    через   тарифні

 торговельно-технічні,   нетарифні,   митні   і   інші  заходи  і

 інструменти.

      Документ  носить  системний  харакетр  і  в  цілому містить

 програмно-цільовий  підхід, коли є конкретна мета і вся програма

 дій пов'язується  з її виконанням.

      Другий   етап логічно  пов'язаний  з  першим  і  передбачає

 викоритсання  на  підставі  завершення  ситуації,  пов'язаною  з

 кризовою,  нових  інструментів  таких,  наприклад, як реалізація

 великих  інвестиційних проектів і крупної структурної перебудови

 нашої економіки.

      Дуже  важливим  є  і  третій  етап.  При  цьому треба чітко

 зрозуміти, що його рамки не є абсолютною і незмінною матрицею чи

 константою,  і що він писався, виходячи із сьогоденної ситуації,

 при  цьому  необхідно  врахувати  три  таких фактори. Досягнення

 нових   ринків   ніякою   мірою  не  буде  пов'язане  з  втратою

 традиційних.  І  якщо,  припустимо,  в  94-95 роках.............

 використання експорту забезпечувалося за рахунок його збільшення

 у  торгівлі з дальнім зарубіжжям, вже в 96-ому році це йшлося за

 рахунок збільшення обсягів, так сказать, експорту до країн СНД.

      Друге. У будь-якому випадку головним торговельним партнером

 України  залишається Російська Федерація щонайменше на найблажчі

 5-7 років.

      І  третє.  Те,  що  автори  початково заклали методологічні

 підходи,  які  включають  регіональну  недескримінацію  розвитку

 зовнішніх   економічних  зв'язків  з  регіонами,  інтеграційними

 угрупуваннями,   це   є   кримтисенцією   ефективної  зовнішньої

 економіки  та  гарантії  її  гармонійного розвитку й економічної

 безпеки нашої держави.

      Вже  зараз ведеться активна робота по налагодженню зв'язків

 із  країнами  СНД,  із  країнами  Балтії, із країнами ЦЕВ, тобто

 Центральної  Європи,  колишньою  РЕВ,  із країнами Європейського

 союзу, нафти  і так далі і так далі.

      При  розгляді  концепції  не  треба  ще  забувати,  що  цей

 документ  фактично  є  доктриною і служить цільовою матрицею при

 розбудові  законодавчою бази. І має забезпечити послідовність та

 повну   поступовість   при   прийнятті   законодавчих   актів  у

 зовнішньоекономічній галузі за весь період дії концепції.

      По  першому  етапу  це,  практично,  вже  робиться  на базі

 схваленої вами дій Уряду і цією н изкою законодавчих актів, який

 передбачено прийняти на  її виконання.

      Шановні  законодавці,  вам пропонується другий варіант, чи

 друга  редакція,  який  був  докорінно  переопрацьовано протягом

 цього  літа.

      Звичайно, не існує границь досконалості.

      Проте   прошу  вас  схвалити  зазначений  проект,  що  має,

 безумовно,  виключне  значення  для  подальших кроків у розвитку

 нашої зовнішньоекономічної політики.

      Дякую  за  увагу.

      І  ще  одне. Я прошу надати мені можливість з огляду на те,

 що були письмові зауваження, які надійшли уже в той час, коли їх

 не  можна  було  врахувати, то на деякі, які мають, скажімо так,

 принципови  характер, я  ще хотів би дати відповідь.

      Перше,  це  йдеться  про  останній  лист Експертної комісії

 Секретаріату.  Зауваження  таке,  що  взагалі  не треба приймати

 концепцію  з  огляду  на  те,  що  ще  не прийнята довгострокова

 концепція  економічного  і  соціального,  так  сказать, розвитку

 України на 10 років.

      На перший погляд, це слушне зауваження.

      Але  на  другий  погляд,  якщо вона не прийнята, і взяти за

 основу  логіку  авторів  цього зауваження, тоді не мона прийняти

 жодного економічного закону чи соціланого закону.

      Друге.  Йдеться  про те, що мала бути надана весь загальний

 інструментрій,   тобто  весь  перелік  ще  законів  і  Постанов,

 підзаконних актів і так далі. Я хочу нагадати, що йдеться не про

 програму дій Уряду чи про план якийсь, а йдеться про концепцію.

      У  нас,  на  жаль,  в  нашому законодавстві немає юридичної

 дифеніції,  що є концепція і яка у неї функція, що є докутрина і

 яка  є  у  неї функція, чим вони відрізняються, що є план і що є

 програма.

      А  в перекладі з латинської концепція -це система загальних

 поглядів на те чи інше  явище.

      Але  я  ще раз хочу звернути вашу увагу на те, що по першій

 частині  концепції фактично вона врахована в програмі дій Уряду,

 яку ви вже схвалили.

      Третє зауваження воно є і в зауваженні комісії Таранова. Це

 те,  що треба поставити, як одну із головних, мету досягнення до

 1998  року позитивного сальдо у торговельному балансі. Це було б

 дуже   добрим.  Але  всі  автори  концепції  виходили  з  повної

 реалістичності    і   відвертості   в   її розробці.

      Досягнення  позитивного  сальдо  при  нашій енергоємкості і

 матеріалоємкості  за  півтора року -це фактично не можливо, тому

 ідеться про те, щоб послідовно зменьшувати і зменьшувати суттєво

 від'ємне  сальдо.  Наприклад, якщо воно у нас було при обороті у

 1994  році  27 мільярдів доларів, у нас було мільярд 8 і десятих

 доларів,  то за 8 місяців поточного року ми маємо фактично обсяг

 1994,  а саме 25, 4 при сальдо 627, 3 мільйони, тобто зменьшення

 в три рази. А  (............) це більше, як в 60 відсотків.

      Є  ще  одне зауваження, що деякі абзаци з другого етапу про

 захист  вітчизнянного  виробника  мають бути перенесені у перший

 розділ.  У  першому розділі фактично кожний захист має за мету у

 стисненному  вигляді  цей  захист.  Але  взагалі  це  зауваження

 слушне, його можна сформулювати. І це нормально.

      Я  дуже  йому  вдячний особисто за це цікаве зауваження від

 комісії  Кожушко.  Ідеться  про те, що треба відпорювати, іскать

 інструментарії    ефективного   захисту   від   недобросовістної

 конкуренції  і  так далі  законодавче.

      Я хочу звернути увагу, що цей процес вже почався. 27 червня

 був  прийнятий  Указ Президента від захисту від недобросовісного

 імпорту.   Зараз   вноситься   проект   Указу  від  захисту  від

 недобросовісного  імпорту  сільськогосподарської продукції і так

 далі.

      Більш  того,  я  думаю,  що  десь у січні ми зможемо внести

 проект   чотирьох  законів  взаємопов'язаних.  Це  буде  перший,

 так  сказать,  у  СНД7 Це проект від захисту від імпорту, який є

 об'єктом  субсудування, від захисту від імпорти, який є об'єктом

 демпінгу,   про   загальний   режим   іпорту   і  про  процедуру

 застосування  цих законопроектів.

      Є  зауваження,  я  трохи про це сказав в своїй доповіді про

 це,  чому  розписано  більш детально концентуально наші стосунки

 торговельні з Росією.

      По-перше, ми виходили з Конституції, з розуміння того, що у

 нас  є рівність економіних стосунків з усіма країнами. Але, якщо

 робити, припустимо, з Росією, то треба зробити і з СНД в цілому,

 в  Балтією в цілому, з нафти в цілому, з ЄС в цілому і так далі,

 тобто  зробити  на цій підставі ще щонайменше сім концепцій, так

 сказать,  вже  більш  зорієнтованих,  так  сказать, на конкретні

 країні і конкретні , так сказать, угрупування.

      І  ще  одне зауваження. Це було від Кожушко пов'язане з тим,

 що  треба  більш  активно  застосовувати  кількісний  захист від

 недобросовісної конкуренції. То звертаю знову увагу на те, що це

 передбачено  в  означених  указах  і  проектів законів,  які вже

 фактично готові.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, запишіться на запитання.

      Оскільки  вже  на  запитання  10  хвилин  відповідав Сергій

 Григорович, то ще 20 хвилин, будь ласка. Опублікуйте список.

      Будь ласка,  Павловський. За  ним Ратушний.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Народний  депутат  Павловський,  406  виборчий округ, місто

 Хмельницький.  Шановний  Сергій Григорович, скажіть, будь ласка,

 от   в   розділі,   яки   й  відноситься  до  співробітництва  з

 міжнародними  організаціями -чому немає там такого запису, що ми

 будемо  з цими організаціями співпрацювати на наших умовах, а не

 наїх  умовах.  Тому  що  вони  своїми умовами втручаються в наші

 внутрішні  справи, нав'язують нам модель економічну і таке інше.

 От. Чи передбачається, чи потрібно все-таки чітко сказати, що ми

 будем працювати на наших умовах, які вигідні Україні?

 

      ОСИКА.   Дякую   за  ваше  запитання.  Пояснення  таке.  Ви

 розумієте, в чому справа. Що в існуючих більш як 400 міжурядових

 організацій,  починаючи  з  ООН  і всіх її спеціалізованих, вони

 створюються   державами   на   підставі   угод.  Кожна  держава,

 приєднуючись  чи вступаючи в цю організацію, вирішує для себе за

 якими  правилами  вона  буде з нею співпрацюватиме: за правилами

 уставу і інших ще документів чи не буде приєднуватися.

      Якщо  ви  мали  на  увазі, припустимо, Міжнародний валютний

 фонд,  то  це  питання було б вирішено, коли ми приєднувалися до

 Міжнародного  валютного  фонду.  Я можу пояснити це ще простіше.

 Якщо,  припустимо,  ми намагаємося брати участь у кубкі УЕФА, то

 ми  не  можемо сказати УЕФА, що УЕФА грайте за нашими правилами.

 Ми  не  можемо  сказати ООН, що грайте за нашими правилами. Інша

 справа і тут я з вами абсолютно згодний, що при вирішенні тих чи

 інших  питань,  пов'язаних  з конкретними стосунками і з тими чи

 іншими   організаціями   ми   маємо  стояти  на  підставі  наших

 національних  інтересів,  нашої  Конституції  і  це  є  наш, так

 сказать,  головний оріентир. І це є нормальним. І в пеерговорах,

 і  в прийнятті рішення.

      Припустимо,  коли йшлося про прийняття рішень, які ви потім

 схвалювали, то я, припустимо, особисто займав по деяких питаннях

 дуже жорстку позицію і домагався того, щоб вона приймалась.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратушний. За ним - Ярошинський.

      Ярошинський. Вінський.

 

      ЯРОШИНСЬКИЙ.

      (Ярошинський,   Гощанський,   337-ий,   Голова  Української

 республіканської партії)

      Шановний Сергію Григоровичу, по-перше, у мене таке враження

 складалося,   що  автори,  коли  створювали  концепцію,  дійсно,

 розтягнули  її  в  часі  і, здається, що вони створювали її поза

 простором і часом і поза існуючими реаліями.

      По-друге,   в   мене  є  питання.  Ось  система  державного

 регулювання  в  цій  сфері,  яку  ви  визначаєте,  це не система

 керівництва  одним  підприємством,  як  одним  тілом,  а система

 відносин  з  десятками  різних  підприємств,  підприємств різних

 галузей.

      Чому  не  враховано  в  концепції  ситуація,  що ситуація в

 різних  галузях різна, а тому рівень відносин в різних напрямках

 повинен визначатися от по-різному.

      По-друге,  от  сьогодні  ми  перебуваємо  на грані третього

 тисячоліття.  Україна  має  можливості наростити обсяги експорту

 сьогодні  високотехнологічної  продукції,  таке  як  транспортні

 літаки,  танки,  кораблі  військового, цивільного призначення та

 інше.   Але   для   цього  треба  змінити  ідеологію  і  існуюче

 регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

      Чому  ви,  знаючи  про те, що сьогодні багато політичних та

 інших  організацій  ставили  перед  вами  вимоги  саме  в такому

 напрямку  -концентрувати  свою  думку, чому ви і далі тримаєтеся

 логіки 1991-1993 років?

     

      ОСИКА.

      Дякую за ваші два запитання.

      Я  не можу погодитися, що ми її творили без огляду на час і

 простір.  10  років -це навіть план для сім'ї соь ще нормальної,

 сім'ї, а для держави це не час.

      Якщо  ми  будемо  жити  день і все, то нам не треба взагалі

 приймати  і  законів,  планів  і  так далі. Тому, я думаю, що 10

 років  -це  дуже  короткий час для концепції, саме я підкреслюю,

 для  концепції,  тому  ще раз скажу, це не план, це не програма,

 це -концепція, це -доктрина, це -система ще головних поглядів на

 процес .

      По-друге.  Секторальний  розділ.  Ви  розумєте,  що  в чому

 справа.  Якщо  нам  взяти,  припустимо  70  існуючих  галузей  і

 підгалузей  і врахувати в концепції......... Це вже документ має

 бути  і  секторального  напрямку.  Тоді це як з угрупуваннями, з

 географічною  структурою. Ми брали найбільш важливі і притаманні

 риси для кожної галузі і форми спілкування.

      Третє.  Я сам особисто за те, щоб ми виходили на нові ринки

 з  літаками, з ракетами, з технологіями, але треба зрозуміти, що

 ми  у світі не одні. І є правила, які треба підтримувати. І хочу

 вас проінформувати. Що стосується,припустимо, ракет.

      Є  угода,  до  неї  входять  26  країн, які виготовляють ці

 ракетні  технології.  І  ми  2,  5  роки  працювали над тим, щоб

 приєднатися   і   працюємо  до  цієї  угоди.  І  саме  це  стало

 результатом  того,  що був підписаний проект про спільний запуск

 нашого  "Зеніту"  на морській платформі -Росія, США, Україна. Це

 конкретний приклад.

      Що  стосується літаків, то це контракти, які йдуть і по АН-

 140 (це новий літак), і по АН-70 і так далі.

      Є  конкретна робота, припустимо, із Європейсьвким Союзом, і

 вона  завершується.  Це  Угода  про  торгівлю  у  галузі ядерних

 матеріалів  і  ядерних  технологій.  І  ми домоглися того, що це

 стало  пунктом  у  торговельній  угоді  з  ЄЕС у 1995 році на 10

 років.

      Тому  ця робота йде. Но нам не треба думати, що нас відразу

 швидко пустять на ринки, на яких ми самі ніколи не працювали -ми

 виготовляли  цю  продукцію для когось третього, і вони працювали

 ще  на  цих  ринках,  а  ми  виконували  плани і заказ наряду. І

 більшість  з цих підприєжмств взагалі не знало, куди це йде і як

 це  йде.  Щоб  ви  знали,  вихід  на  1% що нового ринку коштує,

 принаймні,  по  технологіях  високого  рівня  500-600  мільйонів

 доларів  на  рекламу  і т. д., і т. д., і т. д. Я вже не кажу на

 цю, так сказать, іншу роботу, пов'язану з маркетингом і прочим.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  просив  би більш коротше лаконічно задавати

 запитання, подавати запитання і так же відповідати на їх.

      Вінський, Парасунько.

      (Шум  у  залі,  окремі  вигуки)  Ну, не складен запитання -

 популярності не потрібно...

     

      ВІНСЬКИЙ

      Олександр   Миколайович,   прошу   передати   словро  Чижу,

 керівнику Соціалістичної праці.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     

      ЧИЖ  І.  С., Летичівський 414 виборчий округ, Соціалістична

 фракція.

      Пане міністр, у мене, думаю, буде змога виступити і оцінити

 вашу концепцію, але зараз - 3 конкретних питання.

      За  даними Мінстату - січень-вересень  цього  року - імпорт

 товарів  на  суму  71,5   мільйонів доларів показано як імпорт з

 невизначених  країн.  Поясніть,  будь  ласка,  що це за країни і

 звідки ми цей імпорт отримуємо.

      Питання  друге.  Та ж статистика свідчить, що за цей період

 ми   здійснювали  експорт  у  179  країн,  при  цьому  найбільші

 експортні  операції  ми  мали  з  Росією (42%). В той же ж час у

 першу  двадцятку  країн входять Віргінські острови (Британія). І

 причому,  якщо  перераховувати  на  дущу населення (там 20 тисяч

 чоловік всього живе), то це - 5 тисяч доларів, тоді як з Росією -

 40 доларів.  З тими ж Штатами - трошечки більше долара. Що це за

 Віргінські  острови,  які наші там інтереси? Будь ласка, це дуже

 цікаве питання, мені здається.

      І,   нарешті,  третє  питання.  Скільки  у  складі  імпорту

 продовольчих   товарів  і  чи  так  нам  потрібно  продовольство

 імпортне, коли ми загубили з вашої допомоги активне село своє.

      Дякую. Будь ласка, чекаю відповіді.

     

      ОСИКА.   Дякую   за   ваше  приємне  запитання.  Постараюся

 відповісти так, щоб вас задовольнити.

      Перше  питання.  Невизначені  країни. Ви розумієте, в чому

 справа?   Торгівля   -це   справа   складна.   Часто-густо  дуже

 перепродаються товари, йдеться ситуація про зміну коносаментів і

 сертифікатів походження. І коли іде перетинання митного кордону

 ще  досить нормально не обладненого, то тоді з'являються ситуації

 із  невизначеною країною походження. Тому і введений відповідний

 код,  що  країна  походження  перша  не  визначена.  Це на перше

 питання.

      Друге.  Ви  чудово  знаєте,  що  Вержинські  острови,  як і

 Багамські і інші, це -чорна зона. Чому йде тоді статистика через

 Вержинські чи Кальманські, через Швейцарію, припустимо? Тому що,

 на  жаль,  ми  працюємо  на  умовах "фоб" чи на умовах "дав". Ми

 продаємо не на умовах "сі" чи "фас" і так далі. Тобто ми продаємо

 в  своїх  портах  і продаємо на своїх кордонах. А потім вже вони

 йдуть, ці товари, через другі, треті і четверті руки. Це зрозумі-

 ло.

      Для  того,  щоб  ми  працювали  на,  так сказать, умовах чи

 поставок інших, нам треба мати свій більш розвинений флот.

      І, прошу пробачення, третє питання яке було?

      Офіційна  цифра по імпорту продовольства 4, 6 за останніх 8

 місяців.

      Але  ця  цифра  офійного імпорту. Я думаю, що тут багато ще

 рпацює  селнок. Ми можемо тільки розрахунково зрозуміти, скільки

 це.  Тому  що  ми  отримали  податку  від  "човника" по ввезенню

 від фізичних  осіб за 8 місяців  62  мільйони гривнів.

      Тобто,  я  дума,  що  обсяг  йдеться десь про 400 мільйонів

 гривень.

      Але сьогодні чи завтра виходить нова ще постанова, це перша

 в нашій історії, коли по всій групі товарів 1-24 коду......... це

 є  всі  харчові  продукти, йдеться значне підвищення і вводяться

 сквозь  них  комбіновані  ставки, тобто крім в процентах до 30 і

 вище, ставиться ще екю, щоби не було гривнево-митної вартості.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Парасунько, Ландик.

     

      ПАРАСУНЬКО.  Дякую.

      Олександр Миколайович, я прошу передати слово Яблонському.

     

      ЯБЛОНСЬКИЙ. Дякую,  Михайло Васильович.

      Шановний  пане  міністре!  Я  з зацікавленням вислухав вашу

 доповідь, але чи я не все зрозумів, чи за браком часу, мабуть не

 зміг все зрозуміти.

      Якщо   можна,   назвіть   мені   головні  пріоритети  нашої

 зовнішньо-економічної політики.

      І друге, ви говорили  про регулювання  імпорту.

      Якщо  це  не  секрет,  скажіть,  будь  ласка, які механізми

 регулювання  імпорту  продукції  третьосортних,  п'ятисортних  і

 взагалі  різних,  які  заполонили  наш ринок, а для українського

 товаровиробника  вже місця не залишилось. Якщо можна, я хотів би

 почути  відповідь на ці прості легенькі питання для вас, але для

 народу дуже важливі.

     

      ОСИКА.  Я  розумію  вашу  іронію,  але це питання, які дуже

 непрості і дуже  нелегкі.

      На   перше  питання  мені  можна  відповісти,  але  це  все

 прописано  чітко  в  Концепції,  де  чітко сформульовані головні

 пріоритети. Тому я не  хочу повторюватись.

      А  друге питання, що ідеться про реголювання, якщо знову ви

 повертається  про продукти харчування.

      Перше.  Я вже сказав, що ми прийняли документи, які по всій

 цій  групі  підняли ставки і ввели комбіновані ставки. По-друге,

 ще в травні ми прийняли спеціальну постанову по головних товарах

 (............), по повному стовбчику єдиного тарифа. Що це дало?

 Це  дало конкретні іскать інструменти для митниці, для того, щоб

 нараховувати  відповідні  податки  і  так  далі  з тим, щоб його

 обмежувати.  Тому  що  найбільш неякісні продукти ідуть не через

 офіційний імпорт, а через човник чи через контрабанду.

      Це  діє  питання  ще  більш складним з огляду на те, що, на

 жаль, ми не маємо ще обладненних кордонів належним чином. І якщо

 у  нас  є  4  тисячі  кілометрів  кордонів,  де  є  1 тисяча 400

 проходів,  а  ми  маємо  263 пункти митних, то звідси ми маємо і

 таки обсяги продукції, яка не враховується.

      Я  прошу  пробачення,  але це абсолютно пов'язанні питання,

 тому  що,  якщо  іде  офіційний  імпорт,  томи застосовуємо ще і

 сертифікати  якості,  і це прийнята відповідна постанова, і інші

 документи.  Зараз  ми  взагалі  розглядаємо можливість обмеження

 ввезення  фізичними особами продуктів харчування, що можуть дуже

 швидкот портитися.

      Але,  якщо  у нас є ті чи інші прозорі кордони, то ми маємо

 те,  що  ми  маємо,  як  ми  вже звикли казати: і контрабанду, і

 нелегальне завезення.

     

      ГОЛОВА.  Я думаю... Катерина Семенівна не потрібно.

      Тут  питання...  Я  знаю,  що  ми  втрачаємо  свої ринки за

 кордоном  і  втрачаємо  свій  ринок  внутрі  своєї  держави. Ось

 причина.  Тому  опреділяючі  концепції  і  головні  напрямки -це

 потрібно  враховувати.  Якщо  ми  і там втратили і тут врачаємо.

 Європа нам ще ніколи добра не приносила.

     

      ОСИКА С. Якщо можна, то я скажу ......

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландик, будь ласка, за ним  Камінський.

     

      ОСИКА  С. По експорту зернових ми в цьому році в 3, 5 разів

 його збільшили. Це я, як коментар.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландик, будь ласка.

     

      ЛАНДИК.

      Шановний Сергій Григорович! Я хотів би два запитання вам.

      Перше.  В конценції записано, що важливим резервом розвитку

 експортного  потенціалу  буде використання можливостей конверсії

 оборонної  промисловості.  Протягом 80 років продукція приладо-і

 машинобудування  має  стати домінуючою в експорті країни. Хто це

 сказав?  Нам  би хотілося таке. Що робить нашому машинобудуванню

 зараз,          сільськогосподарському          машинобудуванню,

 верстатобудуванню,    вугільному    машинобудуванню,   хімічному

 машинобудуванню.  Хто  сказав,  що  зараз  прям таки у оборонної

 промисловості  вищий  потенціал?  І  як  це  ви могли записувать

 знову? Я б хотів би на це отримать відповідь.

      І  другу відповідь. Чому все-таки ваша комісія практично не

 працювала  з Комісією у закордонних справах і зв'язках з СНД? Ви

 що вважаєте, що ми ніхто ні в чому не розбираються...

     

      ОСИКА  С.  Дякую  за  ваші  питання.  По-перше.  Там  і  не

 написано, що ми вже маємо конверсію. А там записано, що ми маємо

 потенціал,  а  ми  дійсно  маємо. І це мета -його ще задіяти цей

 потенціал.

      А  друге,  шановний Валентине Івановичу, ви знаєте, що наша

 співпраця  іде.  Так  сказать, інша справа, що треба вирішити як

 співпрацювати  і  хто веде цей напрямок чи Комісія у закордонних

 справах,  чи  Комія з економічних питань, чи може створити якусь

 підкомісію  між цими комісіями? Тому що ви знаєте, що ми і к вам

 приходимо  і там працюємо. І це ви знаєте чудово. І це ми з вами

 ще не раз вже,  сказать,  обговорювали.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Камінський.

     

      КАМІНСЬКИЙ.

      Шановний  Сергію  Григоровичу!  Ось  ви у розділі стосовно,

 який  визначає  участь  у  міжнародних  економічних організаціях

 пишете,  що неодмінною умовою швидкого реформування національної

 економіки  її  інтеграції є співробітництво з такими фінансовими

 монстрами,  як  Міжнародний  валютний  фонд, Світовий банк і так

 далі.  Але  ж  світовий  досвід  показує,  що  саме  країни, які

 відмовились   від   їхніх   рекомендацій,   от   в  тих  країнах

 реформування  економіки  іде швидко. А в тих, які слідують їхнім

 рекомендаціям,  ті  довічні боржники. Що на що вже Джефрі Сакс і

 той   доводить,   що   ті,  хто  слідує  за  рекомендаціями  цих

 організацій  ці плетуться десь і ледве-ледве животіють. А ви оце

 таке пишете.

      Я не розумію, чи це ви не розумієте куди ми ліземо, чи ви з

 друзями  з  вашими  вже  працюєте  в  цих  організаціях.  Як  ви

 вважаєте,  хто  ж помиляється? Джефрі Сакс, світова практика, чи

 ви  помиляєтесь? Прошу відповісти  на запитання.

     

      ОСИКА.  Дякую  за запитання. Першими... частина відповіді в

 тому,   що   мене   особисто  Міжнародний  валютний  фонд  і  ці

 організації  не люблять і критикують. Тому там іде запис про те,

 що  з  ними  треба співпрацювати ефективно. Про досвід ще країн,

 які  з  ними  не  співпрацювали,  мені  невідомо.  Якщо  ви його

 назвете, то добре.

      Якщо  сказати,  що  Радянський  Союз  (...........)  він не

 входив.  Це  дійсно. Але він розвалився і одна з причин того, що

 він мав  неефективну   економіку.

      Тому  ще  раз  кажу.  Йдеться  про  нормальну  і  ефективну

 співпрацю  з  урахуванням  своїх  інтересів.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Сідайте, сідайте.

     

      ОСИКА. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Михайло  Васильович Чечетов від кімісії. Ви короче

 будете.  Вам  менше часу  треба? Будь ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты,  концепція  зовнішньоекономічної  політики є складовою

 частиною  загальнодержавної  стратегії,  викладеної  у доповідях

 Президента  україни,  вона тісно пов'язана з основними напрямами

 економічної,   соціальної  та  зовнішньої  політики,  схваленими

 Верховною  Радою  України,  та  концепцією пріоритетних напрямів

 розвитку науки і техніки.

      Законодавчою    базою   концепції   є   Конституція,   інші

 законодавчі акти та міжнародні договори України.

      У  ході  підготовки концепції зовнішньоекономічної політики

 України  враховувалися  результати  аналізів  стану  та розвитку

 економіки  України,  її  зовнішньої  торгівлі.  В основу проекту

 покладено    принцип   забезпечення   національних   економічних

 інтересів держави з урахування необхідності диференційного рівня

 державного управління на різних етапах реалізації концепції.

      Концепція  є  документом,  розрахованим  щонайменше  на  10

 років,  її  основні  положення  повинні  враховуватися  під  час

 формування  та реалізації як дострокових, так і поточних програм

 зовнішньоекномічної діяльності.

      Концепція  розроблена  з  урахуванням  завдань,  які стоять

 перед   економікою  України,  загалом,  її  зовнішньоекономічною

 політикою зокрема.

      До   стратегічних   цілей   розвитку   зовнішньоекономічної

 діяльності  України належать цілеспрямоване сприяння структурній

 перебудові  економіки  України,  зміна участі України у світовій

 економіці  як щодо товарної спеціалізації, так і щодо договірно-

 правових   та   політичних   умов,   забезпечення   економічного

 суверенітету та безпеки держави.

      Досягнення  цих  цілей  передбачає  вдосконалення валютної,

 експортної,  митної  та іншої форм контролю зовнішньоекономічної

 діяльності  для оптимального збереження і розширення традиційних

 для  українського  експорту  товарно-регіональних............ на

 світовому  ринку  з  метою  підтримки і нарощування вітчизняного

 виробництва, скорочення імпорту товарів непершорядного значення,

 державну  підтримку та раціональне використання імпорту товарів,

 які  мають  важливе економічне і соціальне значення, максимальну

 диверсифікацію   ринків,   постачання  економіки  енергоносіями,

 іншими   стратегічно   важливими  сировинними  та  матеріальними

 ресурсами,   накопичення   власних   та  ефективне  використання

 зарубіжних   фінансових  активів  і  матеріальних  ресурсів  для

 прискорення    структурно-технологічної   перебудови   економіки

 країни,  призупинення  спаду  виробництва  і  початкування  його

 зростання.  Створення  потужно-експортного  потенціалу і значною

 питомою  вагою  в  його  структурі,  виробів  машинобудування та

 послуг,  посідання  в  країну  належного  місця  у  міжнародному

 розподілі    праці,    включаючи   уходження   за   міжнародними

 спеціалізованих  галузей  відділу  виробництва  ринків торгівлі,

 фінансів та робочої сили.

      Заканчивая  свое  выступление, я хочу акцентировать еще раз

 внимание   на   тех   основных  четырех  принципиальных  момента

 концептуальных, которые содержатся в концепции.

      Первое.   Что   касается   експортной   политики.  То  есть

 прослеживается  через всю идеологию этой концепции главная мысль

 о  переориентации  в  перспективе  сырьевой структуры экспорта в

 сторону   экспорта   высоких  технологий  наукоемкой  продукции,

 продукции  машиностроения.  В  области импотной политики. Главна

 цель   защитить   своего   товаропроизводителя.  И  здесь  четко

 обговаривается с одной стороны -предусматривается стимулирование

 импорта запчастей, стимулирование импорта комплектующих изделий,

 дефицитного  сырья,  которое  обеспечили  производство  на своей

 территории.   В  то  же  время  предусматривается  регулирование

 импорта  той  продукции,  которая  не  является,  не относится к

 продукции  первой  необходимости................ методами, а при

 помощи  экономических  регуляторов,  при  помощи соответствующих

 тарифов,  налоговых  пошлин.  Это  речь идет и о ликеро-водочных

 изделиях  и  о табачных изделиях, и в целом о другой продукции с

 целью защиты своего товаропроизводителя.

      Третий  момент,  который  принципиально  хотелося отметить.

 Речь  идет  о  ликвидации отрицательного сальдо внешне-торгового

 балланса.  Много вопросов было по этой проблеме и при обсуждении

 на  комиссии.  Действительно,  хотелось бы записать буквально на

 первом  этапе,  я  думаю,  и  авторы  были не против. Хотели это

 записать,  что  на  первом  этапе  1996-97  годах  ликвидировать

      отрицательное  сальдо  внешне-торгового  балланса.  По всей

 видимости,  наверное,  правильно -авторы исходили, прежде всего,

 из тех существующих жестких экономических и финансовых реалий, в

 которых  живет  наше и существует наше сегодняшнее государство и

 наша сегодняшняя экономика функционирует.

      Поэтому здесь записано более реалистично, то есть на первом

 этапе - в 1996-1997 году - предусматривается удержать это сальдо

 в абсолютной величине на уровне 1995 года, а начиная с 1998 года

 предусматривается   поэтапное   снижение   отрицательное  сальдо

 внешнеторгового  баланса.  Я повторяю  еще  раз -  это  отвечает

 сегодняшним реалиям, в которых функционирует наша экономика.

      Ну,  и  еще 1 такой принципиальный момент, который хотелось

 отметить, -  это  вопрос  о  приоритетности  внешнеэкономической

 деятельности.   Здесь   довольно   жестко   вот  эти  приоритеты

 обозначены, сказано и о том, что одним из главных приоритетов во

 внешнеэкономической деятельности, в торговых отношениях являются

 внешнеэкономические  связи  и  торговые  связи,  прежде всего со

 странами  СНГ,  со  странами Балтики. Даже более жестко записана

 формулировка,  где говорится (я почти дословно по памяти говорю)

 о   том,   что,  так  сказать,  вот  без  учета  этих  паритетов

 установления  внешнеэкономических связей и торговых отношений со

 странами  СНГ и Балтики, ну просто, так сказать, бесперспективно

 говорить о стабилизации в целом экономики Уукраины.

      Но,  в  то  же  время,  здесь это предполагает, и концепция

 предполагает  и  дальнейшее  развитие  экономических,  торговых,

 внешнеэкономических  отношений  и  с другими западными странами,

 ориентируясь  в  перспективе  на  интеграцию экономики Украины в

 мировую систему хозяйства.

      Комиссия   по  экономической  политике  рассмотрела  данную

 концепцию.   Она,  кстати,  уже  во  второй  раз,  так  сказать,

 поступает  в  комиссию. И комиссия приняла решение вынести ее на

 рассмотрение сессии, одобрить. И в проекте постановления главный

 пункт,    мне   кажется,   где   записано   поручение   Кабинету

 Министров.....   поскольку   концепция -  это своего  рода,  так

 сказать,  идеология  экономической  поли...  внешнеэкономической

 политики  государства,  допустим,  на  10  лет.

      А  уже  конкретика  должна  быть  воплощена в пакете, или в

 блоке  законодательных  актов,  законов  Украины, которые должны

 идти в развитие этой концепции внешнеэкономической деятельности.

 И,  в  частности, в проекте постановления, здесь и оговариваются

 поручения   Кабинету   Министров  "...  до  1  липня  1997  року

 підготувати  та внести на розгляд Верховної Ради України проекти

 першочергових   законодавчих   актів,  які  випливають  із  цієї

 концепції.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Немає запитань. Є? Будь ласка, запишіться на

 запитання. Опублікуйте список. Радько.

     

      РАДЬКО. Дякую.

      Радько, фракція комуністів.

      Шановний   доповідачу   чи  співдоповідачу,  ви  так  гарно

 розказали,  що  в  цій  концепції  ми  орієнтуємося на Російську

 Федерацію, тобто на нашу бліжню сусідку. Так поясніть мені, будь

 ласка,  такий  пункт концепції. Лібералізація експорту капіталу,

 заміна  дозвільної системи контролю за інвестисуванням за кордон.

 Що  це  таке.  Тобто,  кому  ми  експорт  капіталу даєм. І далі.

 Лібералізація  руху  робочої  сили.  Як  це,  за вашими словами,

 діється це.

      Дякую за увагу.

     

      ЧЕЧЕТОВ.   Ну,   во-первых,   что  касается  приоритетности

 установления внешнеэкономических связей з країнами СНД і Балтії,

 я  просто  процитирую  страницу  восьмую  данной  концепции, где

 дословно   записано:   "Пріоритетним  завданням  для  України  є

 забезпечення  взаємовигідних і стабільних економічних зв'язків з

 країнами   СНД,   які  утворили  економічний  союз  із  країнами

 Балтики".   І   далі.   "Без   створення   умов  для  ефективних

 торговельних   відносин   з   ними   досягнення  стабілізації  у

 вітчизняному суспільному виробництві неможливі."

      Поэтому  для  того, чтобы вот этот тезис или вот этот пункт

 концепции  был  реализован,  мы должны и принять соответствующие

 законодательные  акты,  которые и позволили б реализовать данную

 концепцию в части приоритетности отношений со странами СНД.

      Я   еще  раз  говорю,  что  это  -идеология.  Идеологию  мы

 поддерживаем.  Но  теперь,  чтобы  она  была реализована, нужны

 конкретные законодательные акты.

      Что  касается  экспорта капитала, то речь идет о том, что у

 нас  должны  быть  созданы нормальные условия в экономике, тогда

 будет не выгодно капитал просто вывозить за рубеж.

 

      ГОЛОВА. Чапюк.

 

      ЧАПЮК.Дякую.

      Михайло   Васильович,   ятеж  поділяю  ідеологію  концепції

 зовнішньо-економічної   діяльності   повністю.   Але  мене  крім

 ідеології цікавить .......... практика.

      Питання  не  зовсім до вас, більше було до міністра, але не

 підійшла  моя  черга.

      Але я вам тоді  задам,  може,  вам міністр допоможе.

      "На   ваш   запит,-це   мене  інформує  митниця  офіційно,-

 інформуємо  про  проходженн  я  вантажу  картоплі  на  територію

 України  у вересні-жовтні 1996 року через митні пости Волинської

 митниці  в кількості 4 тисячі 500 тонн по ціні 75-98 доларів США

 за  тонну".  В  той  час,  коли  на  Волині тисячі і тисячі тонн

 картоплі,  яку  нікуди  не можна вивезти, яка буде марнуваться і

 гнити теж.

       От прошу, таке  практичне питання,  дайте мені відповідь.

      Дякую.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Я опять-таки попытаюсь ответить. Если что, Сергей

 Григорьевич просто мне поможет.

      Опять-таки,  здесь  очень  жестко  выписан  тезис  о защите

 своего  товаропроизводителя.  В  частности импорта, подчеркнуто,

 что стимулировать импорт, я почти дословно цитирую по памяти то,

 что  в программе, в концепции, стумулировать импорт прежде всего

 запчастей,   конмплектующих   изделий,   стратегического  сырья,

 которое идет, тот импорт, который идет для развития производства

 внутри страны.

      Что  же  касается  импорта товаров не первой необходимости,

 табачных  изделий,  ликеро-водочных  и  продуктов  питання и так

 далее,  то  в  этой ситуации предусматривается как раз запретная

 политика   государства,   в   частности,  за  счет  установления

 таможенных пошлин,  соответствующих тарифов и так далее.

      Но  опять-таки  это  тезис,  который  декларируется, но для

 того,  чтобы  он  в  жизни работал и сейчас, мы должны наполнить

 реальным  законом  дать,  и  потребовать  от Кабинета Министров,

 чтобы этот закон реализовывался.

      Может быть, Сергей Григорьевич дополнит просто, пожалуйста.

     

      ГОЛОВА.  Майборода. Дайте ще слово.

     

      МАЙБОРОДА.  Прошу слово передати депутату...

     

      ГОЛОВА.  Депутат  (............)  скаже  зараз. Будь ласка,

 Сергій Григорович.

     

      ОСИКА.  Як тільки було помічено, що збільшився імпорт цього

 продукту,  а  саме картоплі. За одну ніч була прийнята постанова

 по  введенню тарифної ставки 50 відсотків і 0, 3 екю за кілограм

 на картоплю за одну ніч.

      Ви  розумієте  в  чому  справа?  Що  потоки  (............)

 відслідковуються не так швидко, як хотілося би.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу Ростислав Степанович і Сергій Григорович,

 ви  сядьте ближче і з'ясуйте ці нюанси, а суть зауваження Чапюка

 зводиться  до  того,  що  Уряд зобов'язанний прогнозувати. Всі в

 світі  знають  яка в нас картопля родить і не тільки картопля. І

 всі  в  стосунках з Україною розраховують на той реальний баланс

 товарів,  який  в  нас  буде  виробленний.  Одні ми не встигаємо

 зробити  це і змушені тоді, Сергій Григорович, вночі приймати цю

 постанову.

      Правильно  Чапюк  каже,  треба  було  за два місяці до того

 прийняти відповідну постанову і тоді б картопля була у споживача

 наша, не гірша ніж польська.

      Майборода. Куз'єв, будь ласка.

     

      КУЗ'ЄВ.

      В  мене  теж  саме  питання, але вже трошки відповіли. Я не

 встиг  задати  питання  пану  міністру.  Нещодавно  представники

 Комісії  з  питань  науки  та  народної  освіти  переюбували  на

 Черніговщині.  І  ось  нам  там  задали питання і не один раз. З

 Польщі везуть нам картошку, а в нас в цьому році великий урожай,

 то куда  нам свою дівати. І от я теж вас питаю: куда?

      Вони  кажуть,  що  ж  то  за  стратеги у нашому Уряді? Будь

 ласка, дайте відповідь.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Вже  відповідь  була дана на це запитання. Михайло

 Васильович відповідайте.

     

      ЧЕЧЕТОВ.  Ну,  я  еще  раз говорю, здесь уже речь идет не о

 концепции. Если говорить о концепции, то здесь очень правильно и

 чисто,    так   сказать,   тезис,   касающийся   защиты   своего

 товаропроизводителя выписать очень правильно даже. Речь идет уже

 опять  таки  о  конкретных  конодательных и нормативных актах, о

 введении.  И с другой стороны, о выполнении этих законодательных

 и нормативных актах со стороны исполнительной власти.

     

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      В обговорення записалося 13 депутатів.

      Поровський  має  слово,  будь ласка. За ним виступає Ландик

 від Комісії у закордонних справах.

     

      ПОРОВСЬКИЙ.

      Микола Поровський, група "Конституційний центр", Українська

 республіканська партія.

      Шановні  колеги депутати! Для зовнішньоекономічної політики

 України  до  останнього  часу  найхарактернішою рисою чи ознакою

 була безсистемність і невизначеність. Адже збільшення експорту з

 України  не  може  бути  самоціллю  у нашій зовнішньоекономічній

 політиці.

      Запропонований  Кабінетом Міністрів проект дає відповіді на

 цілий   ряд   питань.   Ця  концепція  покликана  чітко  вказати

 пріоритети   в   зовнішньоекономічній   діяльності  і  покликана

 визначити   таку  спрямованість  зорвнішньоекономічної  політики

 України,   котра   забезпечить  геополітичні  інтереси  України.

 Належну   участь   в   світовій   економіці,  як  щодо  товарної

 спеціалізації, так і щодо політичних завдань.

      На    які    ж    країни   мають   розповсюджуватися   наші

 зовнішньоекономічні   пріоритети?  Куди  має  бути   спрямований

 вектор  зовнішньоекономічної  політи  України,  на країни Сходу,

 Заходу, Півночі чи Півдня?

      Звичайно,  ринки  збуту  продукції  України  знаходяться  в

 країнах  Співдружності  незалежних  держав  на терені колишнього

 Радянського   Союзу.   Але   країни  з  передовими  технологіями

 знаходяться  і  в  Європі.

      Я  був надзвичайно здивований, почувши щойно від заступника

 Голови  Верховної Ради Ткаченка таку фразу, що Європа нам нічого

 доброго  не  принесла.  Звісно,  будучи одягнений у європейський

 костюм,  роз'їжджаючи на "Мерседесі", закуповуючи комбайни "Джон

 Дір",  експортуючи насіння кукурузи відоме вам можна такі фрази,

 що  Європа  нічого  доброго  не  принесла, але я хотів би, щоб і

 кожен  громадянин  отримав  стільки  доброго  з  Європи, скільки

 отримав хоча б Ткаченко.

      А  тому  я  хочу  зазначити,  що  Концепція має забезпечити

 виконання  стратугічних  геополітичних  завдань,  вона  має бути

 спрямована   на   створення   Україною  міцного  економічного  і

 політичного  блоку  країн-союзників.  А тому я хочу нагадати вам

 концепцію,  яку  відстоювала  Українська  республіканська партія

 щодо   створення  економічної  співдружності  країн  Балтійсько-

 Чорноморської   дуги.

      Саме  ці  країни  можуть  забезпечити  належні геополітичні

 інтереси    України.    Саме    в   співдружністі,   економічній

 співдружності  країн  Балтійсько-Чорноморської  дуги  від  країн

 Балтії  через  Польщу,  Словатчину,  Руминію, Болгарію ми можемо

 забезпечити і політичне співробітництво, в тому числі проведення

 узгоджених  зовнішньо-політичних  міжнародних акцій, і укладення

 військових  угод  про  вдосконалення національних армій і систем

 оборони,  і  економічну  взаємодопомогу  та прискорення розвитку

 джерел  енергії,  взаємодопомогу у здійсненні економічних реформ

 та підвищення  життєвого рівня.

      Зрештою    в    економічній    співдружності    Балтійсько-

 Чорноморських  країн  Україна  може  забезпечити  свою домінуючу

 роль, створити свій економічний союз, свій політичний союз.

      Я   вважаю,   що   третій  розділ  програми  треба  суттєво

 переробити,  я дарую нашому міністру бюлетень ліній партій країн

 міжмор'я,  зроблений  Українською  республіканською  партією, де

 викладена  концепція  створення  економічної співдружності країн

 Балтійсько-Чорноморської  дуги. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Закінчуйте... Спасибі.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка...  Секунду.  Не вигукуйте з місця. Будь ласка,

 для  довідки  - "Джон Дір" випускають  в Америці, не  в Європі.

      Будь ласка, Ландик має   слово. За ним  Білоус.

     

      ЛАНДИК.

      Шановні   колеги!   Шановна  Президія!  Питання  підвищення

 ефективності   зовнішньо-економічної   діяльності   України   на

 сучасному  етапі  має дуже   важливе значення.

      Концепція   зовнішньоекономічної   політики   є   складовою

 частиною  загальнодержавної  стратегії,  викладеної  в доповідях

 Президента України та у Програмі Уряду України.

      Розвиток  експорту  має бути спрямований на повне зупинення

 спаду вітчизняного виробництва і в подальному його нарощування.

      Саме  головне у цій роботі є підтримання на належному рівні

 зовнішньоторговельного  балансу  України.  І  це,  дійсно,  дуже

 нормально.

      Але  давайте,  шановні, все-таки подивимося на концепцію і,

 наприклад,   написано:  на  другому  етапі  ми  орієнтуємося  на

 поступове   зменшення   обсягів   експорту   продукції  хімічної

 промисловості,  електроенергетики  та чорної металургії. Та це ж

 повний кінець експорту.

      Ми  давайте подивимося тільки на структуру нашого експорту,

 що  ми  сьогодні  експортуємо:  до 90 відсотків оце, що сказано,

 експортується, бо друге... Я вважаю, що не дуже приємно слухати,

 але другого у нас не купують, і друге не є.

      І  якщо  сьогодні  зупинити  і  ці:  металургійну і хімічну

 промисловість,  -так  тоді  ж  не  зрозуміло,  що  ж  воно буде.

 Навпаки,  треба  збільшити експорт цієї продукції, на кошти, які

 ми отримуємо, треба закупити обладнання і нарощувать виробництво

 нової  продукції. А тут так прекрасно написано, і нічого не можу

 сказать.  Але  все-таки  це  є зупинка, і не хотілося б, дійсно,

 отут читать у цій інтересній програмі, я нічого не можу сказать,

 то  що  концепцію  зовнішньоекономічної  політики, але це дуже і

 дуже  неприємно  дивитися  мені  все-таки як і фахівцю у цій, як

 кажуть, і цій роботі.

      Далі написано: зменшення обягів, надання гарантій Кабінетом

 Міністрів  України  щодо  іноземних  кредитів сприятиме розвитку

 експорту.

      Тож  давайте,  як  це зрозуміти? Зменшили гарантії, то ж не

 будемо  купувать обладнання, не будемо купувать нові технології,

 не  будемо  закуповувати  ноухау,  все зменшили. Як же піднімать

 якість  нашої  подукції. Як її можна продавать, і хто її купить.

 Ми  ж  давайте  дійсно  подивимся  на  наш,  як кажуть експерти,

 подивимося  на  наш,  що якість продукції, хто купе. А тут чітко

 написано  в  концепції  -зменшити  і  так  далі.  Дуже інтересно

 сказано:  на  третьому  етапі  реалізації  зовнішньо-економічної

 політики  наукойомкої  галузі  економіки  мають  стати  головним

 фактором   розвитку   експорту.   Це   стосується   елактроніки,

 виробництва засобів автоматизації і так далі.

      Та  тож  думайте,  шановні  колеги,  ми  вже  тут  і Японію

 переганяємо.  Та  чи  ми можемо зараз змагатися і казать про те,

 чого  дійсно  не буде. Тому все-таки, як би тут не казалося, але

 немає   того   головного,   щоб   я   сказав  би,  як  допомогти

 підприємству,  щоб  ми вивозили. Щоб зменшити фракт при експорті

 продукції,  тільки  зменшення фракту, як це робиться у Південній

 Кореї,  як  це  робиться  у  Японії.  Як  це  робиться  навіть у

 Сполучених  Штатах.  Це  зменшення  податків і може вивозити. Ми

 неконкурентноспоможні   і  ціна  на  наші  товари  теж  не  може

 куповуваться іноземними покупцями.

      Тому  я  хотів  би  все-таки  сказать  -велика  тут  робота

 проведена,  нічого скажеш. Дійсно, вона вже не один рік ведеться

 за  конепцією зовнішньо-економічною діяльністю. Вона дійсно десь

 4  роки  працює  на  концепцію.  Але  в  такому  вигляді, як нам

 представлена  концепція,  ми вважаємо, що її приймати неможливо,

 її треба ще допрацювати , а потім приймати.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Слово має Білоус, за ним Чиж. Від фракції Чиж.

     

     БІЛОУС  В.  О.,  317  виборчий  округ, місто Полтава, Спілка

 офіцерів україни, фракція "Реформи".

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

      Концепція,  дійсно,  є  однією  і  повинна бути з складових

 частин  загальнодержавної політики в розвитку стосунків з іншими

 країнами світу.

      Критично оцінюючи концепцію, я хотів би звернути вашу увагу

 на  першу  сторінку  проекта,  де  написано,  що  прийняття цієї

 концепції пов'язано з внутрішніми факторами, зокрема, перехідним

 станом економіки.

      Я  хотів би запитати присутнього міністра і співдоповідача,

 кі  це  перехідні  фактори  заважають  нашому Уряду, зокрема, по

 даним  спеціалістам,  до  60%  імпортних товарів не обкладуються

 в'їздним митом. То що, потрібно вводити спеціальну концепцію?!

      До  речі,  до  вашого  відома, шановні колеги, що до серпня

 цього  року  оті курячі окорочка, які продаються на Україні, які

 звели   до  того,  що  наші  птахофабрики  стоять  і  не  можуть

 реалізувати  свій  товар,  а  цей  товар  набагато  гірший, який

 продається,  імпортний,  не  обкладався  в'їздним  митом. То що,

 потрібно  було  якусь  концкпцію  розробляти  і  писати,  що  це

 зв'язано з перехідним періодом?!.. Я так не вважаєю.

      Наступне.  Написано  на сторінці 4, що 1) розвиток в умовах

 кризи  йде  тут...  підвищення  або  уніфікація  ставок акцизних

 зборів   на   імпортні  товари,  незалежно  від  їх  походження;

 підвищення   специфічних   ставок   в'їздного   мита,   а  також

 забезпечення  повного  надходження митних платкжів до Державного

 бюджету.  Ну, це якраз в розвитку того, що я говорив. Оцей пункт

 є  декларативним,  і  він...  Да,  можуть  заперечити,  щро це -

 концепція,  але  ж  я  говорив,  що  треба чекати, щоб цей пункт

 записати,  щоб  зробити,  щоб  платили  податки,  мито до нашого

 бюджету. Я не розумію, навіщо такі речі робити?..

      Наступне.  Другий розділ. Сторінка шість. Розвиток в умовах

 стабілізації  98-2000  роки. А слухайте, хто це вже визначає, що

вже  стабілізація  наступе  в 98-ому році? Я не думаю. Де це було

 затверджене, що в Конституції записано чи десь парламент приймав

 закон  чи  концепцію. Тому я хотів би звернутися до доповідача і

 співдоповідача,  і  до  вас,  колеги, щоб ми критично оцінили цю

 концепцію,  зробили  письмові  зауваження  і після доопрацювання

 винести її на повторне обговорення.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Слово  має  Чиж  від  фракції  соціалістів. За ним

 виступатиме Ярошинський.

     

      ЧИЖ.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги. Я

 недаром  ставлю  міністру  конкретні запитання, тому що навіть з

 відповіді  на  них  ми  побачили,  яка у нас зовнішня економічна

 діяльність, і як воно відбивається на економіці нашої країни.

      В  мене  кілька загальних питань, які ми, очевидно, повинні

 поставити, коли розглядаємо такий важливий документ.

      По-перше,  що  то  таке  концепція,  яка правова вага цього

 документа, на якій основі ми можемо приймати його? В Конституції

 чітко  записано: "Веховна Рада України визначає засади зовнішьої

 і  внутрішньої  політики". Йдеться про важливу складову зовнішню

 політику  держави.  Я  розумів  би, якщо Кабінет Міністрів подав

 такі  засади, принципи, і ми б їх схвалили. Але те, як оформлено

 цей   документ,   це  ніщо  інше,  як  чергова  доповідь.  Ви  ж

 подивіться,  з ним працювати неможливо. Тридцять сторінок тексту

 не по статтях, не по параграфах, йде як розділи, як доповіді.

      Ми  посилаємося  в цьому випадку на сторінки і це, до речі,

 суперечить регламентній нормі ст.6.4.4.

      Але  якщо  це  зважати  як формальну ознаку, то є абсолютно

 конкретні рпоблеми.

      Я  переконаний,  і наша фракція, що не може бути зовнішньої

 торгівлі без добре налагодженого ринку внутрішньої  торгівлі.

      Міністр  "вдало"  (в лапках в цьому випадку кажу) поєднує в

 одній особі і ту і іншу торгівлю.

      Як  це на користь нашої внутрішньої торгівлі -зрозуміло, ми

 бачимо те, що  ми маємо.

      І  як  це буде, скажімо, якби цю концепці схвалити, я зараз

 спробую на кількох прикладах з  цієї  концепції сказати.

      Перше.  Ця концепція, в принципі, ніяк не співвідноситься з

 програмою  Уряду, який  тут затверджувався у Верховній Раді.

      Далі.   Визначено,  що,  буквально,  в  перших  рядках,  що

 Концепція    визначає    цілі,    завдання,   основні   принципи

 зовнішньоекономічної  діяльності і механізм їх реалізації. В той

 же  час  в  самому  документі  повністю  відсутні розділи, які б

 визначали   завдання   зовнішньоекономічної   діяльності,  чітко

 виписані і механізми  реалізації цих завдань.

      Далі. Не зрозуміло, що таке от на сторінці 2 цілеспрямоване

 сприяння   структурній   перебудові  економіки  країни.  Ну,  як

 загально розумна ніби-то теза зрозуміла, а по суті, що це таке?

      А  тим  часом  це  визначено  як  найпершу стратегічну ціль

 зовнішньоекономічної політики.

      Цілі взагалі визначені неконкретно, розмито, я б сказав, і,

 даруйте, непрофесійно.

      Вже  говорили  колеги,  я  повторюсь,  визначено  в розділі

 другому три етапи реалізації зовнішньоекономічної політики. Один

 1996-1997   рік,  єтап  розвитку  в  умовах  кризи,  далі  -етап

 стабілізації  1998-2000  рік,  і інтенсивний розвиток -2000-2005

 рік.

      Ну,  по-перше,  я  не  знаю, чому одна з складових Кабінету

 Міністрів  робить  так  градацію,  етап  розвитку  стабілізації,

 відносячи  на  1998  рік, бо Кабмін уже визначив, що нібито 1997

 рік  буде етапом стабілізації. І плюс ввп ріст має 1, 7 відсотка

 відбутися.

      Зрозуміло,   що  і  1997  рік  і  1998  рік  -це  прекрасно

 (............)  наміри  і  не більше того, бо нормальні експерти

 заперечують  незалежні  можливості  такого розвитку. Тому це все

 називається   середньопотолочная  градація,  розрахунки  і  вони

 говорять про формальний підхід до цього документа у розробників.

      Впадає  у вічі повторення у першому, другому етапах одних і

 тих   же   завдань.  Тоді  нащо  етапи,  як  завдання  тіж  самі

 реалізують. Етапи ж різні.

      Особливу  увагу  треба  звернути на стимулювання, а точніше

 відродження  иродженого  виробництва  у  нас  в  державі власних

 кормів для твариництва, медикаментів, дитячого харчування. Тут у

 цій залі постійно це звучить.

      Дивимося  оцю,  так  звану,  концепцію.  Ідеться  про те...

 замість   стимулювання   власного   виробництва,   ідеться   про

 стимулювання,   ввезення   дефіцитних  кормів  для  твариництва,

 дитячого  харчування  тощо. Цю тезу можна було б тут розгортати.

 Питається,  так  коли  ж  ми  власне  виробництво  взагалі будем

 забезпечувати, як тут поєднати одне з другим?

      У  розділі  6 участі в Міжнародних економічних організаціях

 розкритий   цей   розділ   зовсім  недостаньо.  Ну,  названі  ці

 (............) і так далі, і Міжнардний валютний фонд, ясна річ.

 Але   суті   не  носить  цей  розділ,  не  розкриває.  Необхідно

 детальніше,  мені  здається,  розробити цей розділ з вказанням в

 ньому   тих   відомств   та   установ,   що   аналізуватимуть  і

 слідкуватимуть  за  ефективністю  залучення  коштів  міжнародних

 організацій в українську економіку.

      Як  висновок, безумовно, це не документ і, безумовно, такий

 документ  потрібен  чи  то  внесе  його  Кабінет  Міністрів,  чи

 Верховна  Рада,  але  це  якраз  не той документ, який ми можемо

 сьогодні серьйозно розглядати.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати! Я пропоную завершити розглядом це

 питання сьогодні. Проголосувати і потім перерву оголосить.

      Тому слово має Ярошинський, за ним Павловський.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Будь ласка, Ярошинський.

     

      ЯРОШИНСЬКИЙ

      Шановні народні депутати! Шановний  Головуючий!

      Ярошинський,     голова     Української    республіканської

 партії,.............. 337

      Пропонована  нам концепція відбиває нинішню існуючу систему

 регулювання   зовнішньоекономічної   діяльності,   яка  фактично

 протидіє  створенню  вітчизняних  замкнених циклів, виготовлення

 високотехнологічної   продукції,   приводить   до   примітизації

 структури  національної  економіки, поглиблює дефіцит платіжного

 балансу,  душить національного виробника, непорядної конкуренції

 імпортерів     до     України,    концервує    моноспрямованість

 зовнішньоекономічної активності українських виробників.

      Тим   часом   часом   сьогодні   нам   потрібні   ефективні

 зовнішньоекономічні  зв'язки,  які  мусять  стати  для  України,

 нарешті,   засобом   подолання   глибокої   структурної   кризи,

 прискореного формування конкурентноспроможних на світовому ринку

 секторів  виробництва,  високотехнічної  продукції, створення на

 внутрішньому   ринку   конкурентного  середовища,  як  однієї  з

 передумов   інтеграції  до  світових  ринків  з  найжорстокішими

 вимогами  до  якості  продукції  і  послуг, стати дієвим засобом

 підвищення міжнародного авторитету нашої держави і утвердження в

 світі величі нашої нації.

      Україна  повинна  нарешті перейти від хаотичних економічних

 зв'язків  з  іншими  країнами  до  побудованого  на раціональній

 зовнішньоекономічній  доктрині цілеспрямованого співробітництва.

 Розвиток   зовнішньоекономічних  відносин  повинен  виходити  на

 рівень  завдань політичної доктрини, національних і економічних,

 політичних пріоритетів.

      Категорично   ми   сьогодні  відкидаємо  програшну  позицію

 виконавчої  влади  щодо  песпектив розв'язання складних проблем,

 які   тоять  перед  Україною.  Аргумент  на  користь  збереження

 традиційних,  таких, що історично склалися, економічних зв'язків

 з  Росією  і  абсолютна  пасивність  пошуку  нових  ринків збуту

 продукції  у  світі,  бо  нас  там ніхто не чекає, як сказав пан

 міністр, є просто нефаховими і розраховуються на нефахівців.

      На  світовому  ринку взагалі ніхто нікого не чекає, і двері

 відчиняються  тільки для тих, хто в них стукає. Китай, приміром,

 просто  завалив  ринок  США  і Канади різноманітними товарами, в

 тому   числі   високоякісними,   там,   слюсарними   та   іншими

 інструментами,  продукцію  власного виробництва, і ніхто в Китаї

 не  питався  дозволу  американців  чи  канадців, чи відчинять їм

 двері.  Але  у  керівників цієї країни, очевидно, є державницька

 воля, а в керівників України її немає.

      Сьогодні  ми,  розглядаючи  питання про те, про те, яким же

 чином  нам проникнути на зовнішні ринки, не почули відповіді від

 міністра  і не почули її в концепції. Тим часом, очевидно, треба

 шукати серйозних дієвих механізмів вирішення цього питання.

      Я  знаю,  панове, що сьогодні таке складне питання не можна

 висвітлити  протягом трьох хвилин, ані протягом багатьох. Однак,

 те  питання  настільки складне, що я пропоную відкласти недолугу

 Концепцію, яка не відповідає національним інтересам сьогоднішнім

 української  держави,  сісти  і серйозно опрацювати і Українська

 республіканська  партія  пропонує  взяти  цю  доктрину політичну

 нашої  економічну  нашу  партійну і розглянути разом із урядом і

 показати, що невеличкий колектив може створити набагато якіснішу

 докутрину  поряд з величезними міністерствами і відомствами, які

 сьогодні бездіють. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Павловський, будь ласка. Говоріть, будь ласка.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Павловський,   406   виборчий  округ,  місто  Хмельницький.

 Шановний Голово! Шановні колеги! Я хочу звернути увагу на те, на

 те  значення  яке  повинна мати зовнішньоекономічна  діяльність,

 зовнішньо-економічна  політика  нашої  держави.

      Я   хотів   би   заперечити   і  доповнити  доповідача,  що

 зовнішьноекономічна  діяльність  -це  взаємний  потік  не тільки

 товарів, а  й  фінансів.

      І  якщо  сьогодні для того, щоб вийти повноцінним партнером

 на  ринок,  треба мати своє виробництво, треба мати свою ринкову

 систему.

      Так  от,  що  сьогодні є найбільшою переконою, є найбільшим

 гальмом   для  створення  ринкової  системи  на  Україні.  Це  -

 беззастережна  лібералізація ринкової економічної діяльності. Це

 головний   аргумент.  І  другий.  Антиринкова  кредитна  система

 України,  яка  доречі,  є  ринковою  в межах світової економіки.

 Отже,  для  того,  щоб  вирішити  свої  проблеми  треба,  щоб ця

 політика,  ця  концепція  була націлена на вирішення економічних

 питань  в  середині  держави.  А  для  цього  вона  повинна бути

 підпорядкована  не  окремим  частинам,  а  промисловій  політиці

 України. Аце - головне.

      До  того,  щоб я не хочу критикувати окремі частини, я хочу

 сказати,  що  в  концепції є перелік питань, які потрібно б було

 мати.    Навіть   напрямки   країни,   з   якими   потрібно   як

 співробіничати.  Але  немає  зовсім механізму, як досягнути цієї

 мети. А це головне. Як досягну цієї мети, яка задекларована. Так

 от.

      По-перше..................    досягнути    через    спільні

 підприємства,  тобто  як  залучати технології. А для цього треба

 чітко  і  ясно  сказати, що спільні підприємства не повинні бути

 посередницькими.  Це  повинні  бути  виробничі підприємства, які

 створюються за схемою. З самого почтку 50 відсотків контрольного

 пакету  акцій  української,  через  5  років  75, через 10 років

 повністю   викупляється.   Сьогодні   ж   ми  створюємо  спільне

 підприємство,  якщо навіть виробниче йде буквально незначна доля

 України і ми втрачаємо вплив на свій ринок.

      При  співробітництві  з  міжнародними  організаціями  треба

 чітко  і  ясно  висловити  наші  умови,  а  не  їх  умови. Якщо,

 наприклад, взяти той же Міжнародний валютний фонд - він дає свої

 умови.   За  цих  умов  він  нав'язує  Україні  свою  економічну

 політику,  монетарну,  монетарну  теорію,  а  вона, виявляється,

 Україні  не  підходить.  Отже  і ці умови нам не підходять. І ми

 повинні  так  подивитись,  що  співробітничати  на  цих умовах з

 Міжнародним валютним фондом чи ні?

      Якщо навіть подивитись  на  ці проекти, які кредитуються  -

 фінансуються цими організаціями, то я би так сказв: якщо кредити

 розділити  на  три типи: позитивні (це ті, які створюють джерело

 для  повернення  боргу  і  кредитів),  нульові  (які,  ну  можна

 розрахуватися, але не створюють боргу) і шкідливі (які ведуть до

 зростання  боргу).  Так  якщо проаналізувати проекти, наприклад,

 Міжнародного  валютного  фонду,  то всі відносяться до категорії

 нульових  і  шкідливих.  Тобто  вони  не  дають  нам позитивного

 розвитку.   Чому?   Тому,   що  вони  розробляються  Міжнародним

 валютним фондом, але не у нас на Україні, не під нашу промислову

 політику. Отже, такі умови неприйнятні.

      І  тому ми повинні чітко виписати оці умови, на яких умовах

 ми співробітничаєм.

      Дальше. Законодавчо забезпечити відповідне співробітництво.

 Для цього потрібно розробити закони (я неодноразово вже казав) -

 закони  про кредити, про допомогу Україні, про міжнародні угоди,

 де  чітко  і  ясно  записати,  що  міжнародні  угоди корисні для

 Украюни тільки тоді, коли вони ведуть до створення робочих місць

 на Україні.

      І відносно  пріоритетів. Треба дивитись, яке співвідношення

 експорту   і   імпорту.   Якщо,  наприклад,  порівняти  Китай  і

 Німеччину,  ставиться  питання,  з якою країною сьогодні Україні

 більш   вигдно  співробітничати.  І  я,  як  керівник  групи  по

 співробітництву з Китаєм, скажу, що з Китаєм. Тому що експорт по

 відношенню  до імпорту з Китаєм 3 до 1. А з Німеччиною навпаки 1

 до  3-ох.  І  я  хочу  сказати,  що  недавній  візит Коля з його

 діловими  людьми в Україну привів до ще одного збурення і втрати

 робочих місць нашого енергетичного машинобудування.

      От,  наприклад, турбоатом, адже сьогодні можна експортувати

 свої  турбіни  в 30 країн світу. Вони конкурентноздатні. Але він

 зовсім  втратив  ринок  на  Україні, тому що витіснені німецькою

 фірмою "Сіменс".

      Отже,  все  це говорить про те, що ми повинні в основу цієї

 концепції поставити інтереси України, інтереси нашого виробника,

 інтереси  зростання добробуту широких верств населення. І тільки

 за таких умов ми можемо цю концепцію розглядати. Тому я пропоную

 відправити   її  на  доопрацювання,  зробити  її  коротшою,  але

 чіткішою,  яснішою і зрозумлішою, де були б чітко видні інтереси

 України.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  всі  виступаючі  зводять  свої

 висновки зводять до одного: треба доопрацьовувати Концепцію.

      Тому  я  з вашої згоди на пропозицію депутатів, яка вже тут

 не  раз  прозвучала,  прошу проголосувати припинення обговорення

 цього   документу.

      Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Це процедура. Припинили обговорення. З процедури зауваження

 Носов.

      Будь ласка.

     

      НОСОВ.  Я б хотів звернути увагу депутатів і доповідача, що

 після  доопрацювання ви нам, будь ласка, подайте не концепцію, а

 подайте відповідно статтю 6. 4. Регламенту.

      Зачитую.

      "В  разі  необхідності,  зокрема,  за  зверненням  головної

 Комісії   Верховної   Ради  чи  іншому  органу,  якому  доручено

 розроблення  або доопрацювання законопроекту чи його структурної

 частини.  Верховна  Рада проводить обговорення і приймає рішення

 щодо  основних  положень, принципів, критеріїв, на яких має бути

 засновано  чи  доопрацьовано  відповідний  законопроект, данному

 випадку має бути ціла купа законопроектів.

      То  це  має  бути  не  концепція  як розпис, як доповідь, а

 конкретні  пункти,  так  як  ми робили на рахункову палату., має

 регіональні    відділення    чи    немає,   скажімо,   контролює

 самоврядування  чи  не  контролює.  Ми  це  голосуємо. Вона може

 супроводжуватися  пояснювальною  запискою і там всі ці пояснення

 будуть.

      Але  пояснення  не  будуть нормативним текстом. І тоді буде

 видно  суть  цих  основних  положень,  критеріїв,  засад,  а так

 практично не можливо це все  витягнути з цього документу.

     

      ГОЛОВА.  Власне тут є висновки Комісії з питань економічної

 політики,  Комісії з питань транспортного зв'язку, які зводяться

 до  того,  що ви тут говорите. Але очивидно, якщо ми не схвалимо

 цю  концепцію, то тоді ми дамо доручення комісії профильній, щоб

 вона  підготувала такий документ. Ми його проголосуємо і це буде

 своєрідне  технічне  завдання  для  Уряду,  для  підготовки цієї

 концепції.

      Тому   я   ставлю  на  голосування  проект,  запропонований

 Кабінетом Міністрів, першим пунктом якого є: "Схвалити концепцію

 зовнішньоекономічної політики України".

      Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Пропозиція не підтримана.

      ТОді  ставитьтся на голосування пропозиція, котра вносилася

 більшістю  виступаючих  і  звучал  в  запитаннях  депутатів  про

 направленняб  документу  на доопрацювання і доручення профільній

 комісії  підготувати  проект  документу  відповідно...,  скажіть

 норму Регламенту відповідно до пункту 6. 4. 4 Регламенту.

      Ставлю  на  голосування цю пропозицію. Профільна  Комісія з

 економічної  політики. І комісія, вибачте мені, я тут помилився.

 Одну  хвилиночку.  І  Комісія  із  зовнішньої політики, оскільки

 підкомісія   в   цій   комісії   і   заступник   голови  комісії

 безпосередньо відповідають за зовнішньоекономічну політику.

      Тому  навіть  навпаки  треба  записати  конкретно  доручити

 депутатам  Ландику  і  Чечетову доопрацювати, підготувати проект

 документу на основі пункту 6.4.4 Регламенту.

      Не   концепції,   а   документ,  який  визначає  структуру,

 принципи, основні положення концепції.

      То само-собою. То само-собою.

      Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

     

      "За"

      Я  просив  би, щоб і Кабінет Міністрів безперечно долучився

 до  цієї  роботи безпосередньо, бо це виходить із його інтересів

 так само, як із інтересів Верховної Ради.

      Оголошується  перерва  до 10   години   ранку.