ЗАСІДАННЯ  ШІСТДЕСЯТ  ДРУГЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  13  г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку,  шановні  депутати, члени Кабінету

 Міністрів, журналісти, радіослухачі.

      Я прошу депутатів підготуватися до   реєстрації.

      Проводиться поменна реєстрація.

      Я  прошу  зосередитись.  Будь  ласка.  Сядьте на місця всі.

 Сідайте.  Анатолій  Іванович, сідайте, голосуйте. Проводиться ще

 раз поіменна реєстрація.

      Зареєструвався  301 депутат. Ранкове засідання оголошуєтсья

 відкритим.

      Коротко про  депутатські запити.

      Від  фракції  комуністів  надійшов  депутатський  запит  до

 Голови  Верховної  Ради України у зв'язку з прийняттям конгресом

 США  резолюції  ь120 стосовно України, в якій, на думку фракції,

 грубо  порушуються  принципи  міжнародного  права  що стосується

 суверенної  рівності  держав,  взаємної  поваги,  невтручання  у

 внутрішні  справи  один  одного,  що  завдало шкоди міжнародному

 авторитету  України.

      Фракція  просить  вжити  заходів  щодо запобігання подібних

 дій, а також надати офіційний текст резолюції ь120.

      Яковенко  Олександра  Миколаєвича  та  Черепкова Володимира

 Федоровича  до  Президента  України  стосовно  порушень  чинного

 законодавства,   орагнізації   процесу  патріотичного  виховання

 молоді  в  Чернівецькій  області. Цей проект, власне, назва його

 розкриває   суть  запиту.  Поскільки  його  треба  проголосувать

 окремо,  я  ставлю  на  голосування  питання про підтримку цього

 проекту , змісту цього  проекту, цього запиту.

      Поіменне голосування окремо по запиту Яковенко-Черепкова.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      про  направлення  цього проекту, просте голосування, прошу,

 підтримайте.

 

      "За"  -

      Рішення прийнято.

      Цушка Василя Петровича до Прем'єр-міністра України стосовно

 необхідності  упорядкування  користування мостовими переїздами в

 селищі  Затока  Одеської області та селі Паланка (Молодова), які

 підтримують  зв'язок  з  областю,  9  районів  південно-західної

 частини  Одеської  області,  розташованих  в міжиріччі Дністра і

 Дунаю.

      І  щодо  вжиття  заходів  стосовно  забезпечення населенних

 пунктів   Тарутинського   району,  Одеської  області  телефонним

 зв'язком та трансляцією українського телебачення.

      Кв'ятковського Ігоря Васильовича до міністра освіти України

 у  зв'язку  з  невдоволенням  відповідю  на  звернення  стосовно

 механізму   погашення   заборгованості   з   випалати  стипендій

 студентам   та   аспірантам,  які  закінчили  навчання  у  вищих

 навчальних  закладах.

      Шевченко   Віталія  Федоровича  до  Генерального  прокурора

 України,  повторний  запит  стосовно  розслідування кримінальної

 справи  проти голови Фастівської міськради.

      Групи  депутатів: Карпов, Іванов та інші, всього 5 чоловік,

 до  Голови  Верховної  Ради,  Прем'єр-міністра  України стосовно

 необхідності  включення  до  державної  програми  на  1997  рік,

 розробки  і застосування замінника "хладону-12", який відповідно

 до   монреальської   угоди  має  бути  знятий  з  виробництва  і

 застосування.

      Надзвичайно   важлива   проблема,   яка  стосується  всього

 холодильного  господарства України і підприємств, які займаються

 ремонтом,  експлуатацією і використанням  цих установок.

      Запити  оформленні  відповідно  до  вимоги  Регламенту. Для

 того,  щоб  їх направити адресатам потрібно 226 голосів. Я прошу

 підтримайте ці пропозиції. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення підтримано, пропозиція підтримана.

      Оголошую,  що  відповідно  до  статті  4.  2. 2 Регламенту,

 вірніше  я  оголошую  відповідно до цієї статті про входження до

 складу  депутатської  групи "Реформи" народного депутата України

 Бурячинського  Олександра Миколайовича. Побажаємо йому успіхів у

 роботі у фракції.

      Шановні  депутати,  є потреба до проекту... до плану роботи

 на  сьогодні,  не  те,  що  включити, а вирішити одне процедурне

 питання.  Ми...  будьте  уважні,  я прошу уваги. Ми, розглядаючи

 закон  про приватизацію майна державних підприємств, у постанові

 про  його  введення  записали  пункт: "Визнати таким, що втратив

 чинність  абзац 1 пунту 4 Постанови Верховної Ради України від 2

 червня   1993   року   про   соціально-економічне  та  політичне

 становище, що склалося в Україні та шляхи виходу з кризи.

      Справа  в  тому, що це пункт, що стосується підпорядкування

 Фонду  державного  майна.  У  законі ми це передбачим. Але закон

 може  проходити різну процедуру розгляду у Президента тощо, може

 зауваження   будуть  видані  і  тому  подібне.  То  на  це  буде

 затрачений  час.  А  постановою відмінити постанову попередню ми

 можемо  і вирішемо це питання так, як передбачено в законі. Тому

 є  потреба  постанову Верховної Ради, котру ми прийняли, розбити

 на   дві   постанови.  Простой  цей  пункт  передбачити  окремою

 постановою,  щоб  він  був  не  зв'язаний з процедурою прийняття

 закону. Зрозуміло, так?

      Тому  я  вношу пропозицію, щоб ви проголосували про видання

 окремою  постановою  Верховної  Ради пункту постанови прийнятою,

 яку я вам тільки що зачитав. Тобто ми проголосували, ми прийняли

 з  цього  приводу рішення, просто треба цю постанову розвести на

 дві постанови.  Зрозуміло.

      Я ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.

 

      "За"-

      Рішення прийнято. Спасибі вам.

      Тепер.   Вчора  ми  проголосували  ранком  сьогодні  шляхом

 голосування визначитися щодо Постанови про фінансування видатків

 на заробітну плату працівникам бюджетної сфери.

      Слово має Пустовойтовський Володимир Семенович, будь ласка,

 заступник голови Комісії  з питань бюджету.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.

      Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые колеги! В ряде

 министерств  и ведомств сложилась ситуация -это подведомственные

 им  учебные  и  другие  учреждения.  К  примеру СПТУ, техникумы,

 институты,   университетыи   академии,  научно-исследовательские

 институты  и  другие  организации. Остались без фонда заработной

 платы  в  силу того, что бюджет не предусмотрел погашения долгов

 1995 года.

      Предлагаемый    вам   проект   постановления   дает   право

 Министерству финансов за счет перераспределения статей по даному

 министерству  или  ведомству снять эту проблему, принять решение

 по  увеличению  фонда  заработной  платы и позволить выплачивать

 заработную  плату   в пределах имеющихся  средств.

      Учитывая  замечания,  высказаные вчера при обсуждении этого

 вопроса,    мы    внесли   необходимые   коррективы   в   проект

 постановления, уточняющие разрешающий механизм и не дающие право

 Министерству  финансов  идти на нарушение бюджета за счет других

 отраслей   и  ведомств.  В  часности  дописано,  что  "дозволити

 Міністерству фінансів України за поданням міністерств і відомств

 України  і  інших  органів  державної виконавчої влади здійснити

 перерозподіл  коштів  між  окремими  статтями  видатків  в межах

 исигнувань,  затверджених  Державним  бюджетом  України  на 1996

 рік".

      И  вот  добавка. "По відповідних міністерствах і відомствах

 для   фінансування   видатків   виключно   на   заробітну  плату

 працівникам бюджетної сфери та соціальні виплати населенню". Эта

 добавка   снимает   опасения  некоторых  депутатов  о  том,  что

 Министерство  финансов таким образом получит право на то, чтоб с

 дргих  министерств  и ведомств или отраслей перебрасывать деньги

 для  погашения  заработной  платы.

      Хочу    подчеркнуть,    что    предлагаемое    решение   не

 распространяется  на  учреждения  организаций,  финансируемые из

 местных   бюджетов.

      В  соответствии  с  Законом  Украины  о  бюджетной  системе

 Украины право таких решений имеют только соответствующие местные

 советы  и  при  необходимости  многие  из  них уже приняли такие

 решения, а в остальных есть такая возможность.

      Непринятие  даного  проекта постановления Верховного Совета

 может усилить социальное напряжение в обществеи противопоставить

 Верховный  Совет  к  большому  отряду  интеллигенции  рабочих  и

 служащих.

      12   декабря   Бюджетная   комиссия  рассмотрела  на  своем

 заседании этот вопрос и приняла решение рекомендовать Верховному

 Совету Украины принять данный проект, что я и прошу сделать.

      У меня все.

 

      ГОЛОВА. Є запитання до Володимира Семеновича?

      Будь ласка, Юрковський.

 

       ЮРКОВСЬКИЙ.

      (Фракция коммунистов) У меня есть много обращений ветеранов

 войны  и  труда,  Вооруженных Сил. Они высказывают опасения, что

 это   действие,   которое  предлагается,  может  стать  причиной

 лишения, скажем, льготы на бесплатный проезд и на другие.

      Я  понимаю, что этого нет, что этого не будет. Я просил бы,

 чтоб  вы  как  докладчик  подтвердили это открытым текстом, чтоб

 люди  не  волновались  и  чтоб  не  было  излишнего напряжения в

 обществе по этому вопросу.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Ну,   в   принципе,   все  произойдет  с

 точностью  до  наоборот.  Если  мы  позволим  выплатить долги по

 бюджетной  сфере  предприятий, то будут отчислений на заработную

 плату  в  Пенсионный  фонд  и  т.  д.,  что  позволит, наоборот,

 улучшить выплату пенсий, пособий.

 

      ГОЛОВА.  Запишіться,  хто  хотів  би ще задати запитання. 5

 хвилин,  будь ласка, тому що ми обговорювали це питання всебічно

 вчора.

      Опублікуйте список. Заварзін.

 

      ЗАВАРЗІН.

      Спасибо.

      Меня  интересует  такой вопрос. Насколько я знаю, ежегодно

 уточняется бюджет государства, и на сегодняшний день мы не имеем

 данных  по  уточненному  бюджету.  Можете ли вы сказать по этому

 вопросу  что-либо,  чтобы  можно было понять, насколько выполнен

 бюджет по доходной и по расходной части?

      Спасибо.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.   Ну,   Я,   конечно,   готовясь  к  этой

 информации  и  готовясь  как  заместитель Председателя Бюджетной

 комиссии  к  подготовке  отчета  сегодня  Бюджетной  комиссии по

 представлению    заключения   Бюджетной   комиссии   о   проекте

 Государственного  бюджета  на  1997  год  (мы закончили около 12

 часов  ночи)  не мог приготовить такую всеобкемлющую информацию.

 Если она необходима, я готов ее привести.

 

      ГОЛОВА.  Хвилиночку.  Якщо  ви  не  заперечуєте, задасте це

 питання Миколі Яновичу, який доповідатиме бюджет. Добре? Тому що

 це якраз незовсім зв'язано з цим.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ . Я вам все это покажу.

 

      ГОЛОВА. Задасте Миколі Яновичу, добре? Домовилися. Цибенко.

 

      ЦИБЕНКО.

      Спасибо.   249  Свердловский  избирателный  округ,  фракция

 коммунитов, Цибенко.

      Уважаемый  Владимир Семенович, я как член комиссии по науке

 и  народному образованию готов поддержать любое решение, которое

 ослабило бы напряжение в этой сфере деятельности, тем более, что

 у  меня  на  округе сегодня работают 20 школ из тридцати девяти.

 причина одна -люди за семь месяцев не получили заработную плату.

 Дело  доходит  до того, что учителю выплачивают две-три гривны в

 неделю. Как люди могут существовать в этой ситуации?

      Но я хотел бы выяснить вот какой вопрос. Не окажется ли это

 решение  для  городов  и  районов,  а  значит  для  школ, просто

 пустышкой,  потому  что  мы  понимаем,  что  городские  районные

 бюджеты  сегодня пусты. То есть, реальна ли эта помощь в решении

 той проблемы, которая сегодня стоит?

      Спасибо.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Я благодарю вас за вопрос. Я еще раз хочу

 подчеркнуть,  что  предлагаемое  решение  не распространяется на

 учреждения  и  организации,  финансируемые  из местных бюджетов.

 Это  -средние школы и неполные средние. В соответствии с законом

 Украины  в  бюджетной  системе Украины право таких решений имеют

 только  соответствующие  местные  советы.  И  при  необходимости

 многие  из них уже приняли такие решения. Есть такая возможность

 у остальных. Главное -это наполнение бюджета.

 

      ГОЛОВА. Олексєєнко.

 

      ОЛЕКСЄЄНКО.  Владимир  Семенович,  я  тоже  поддерживаю тот

 вопрос, что задал Заварзин. Пожалуйста, в той информации, что вы

 дали  ответ.

      Но  теперь  давайте  говорить  о местном бюджете. В местном

 бюджете  дырка.  Многие  школы  и  больницы  финансируются через

 субвенции.  Но нету сегодня и там, и субвенции выполняют на 50%,

 на  40%.  Так  за  счет  чего  покрыть  эти  все долги?! Надо ж,

 наверное, какое-то решение...

      Но  сейчас, мне кажется, что сделали такую хитрую лазейку -

 как  чуть  что,  сбрасывают  на  местный  бюджет,  все  за  счет

 местного, а местный - пустой... Как быть?

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ  В. С. Мы в этом вопросе вот в заключениях

 комиссии  по  первому...  по  бюджету, которые вот сегодня будут

 представлены   Николаем   Яновичем,  четко  говорим  об  этом  в

 заключениях.  Это  мы при рассмотрении всех областей говорили об

 этом.  Значит,  тут  есть  элементы...  ну,  я знаю?.. произвол,

 наверное,  надо  сказать.  Значит, при общем выполнении бюджета,

 скажем,  в  68%  выполнение  по отдельным областям по субвенциям

 совершенно разное: по одним областям - 31%, по другим - 78% и т.д.

      Мы предлагаем (и мы с вами должны будем это сделать) сделать

 таким  образом,  чтоб  сувенции областям через Национальный банк

 пропорционально  выполнению  бюджета  поступали  сразу,  и чтобы

 здесь  не  было  воли какого-то, ну допустим, должностного лица.

 Чтоб  принял решение Верховный Совет -субвенции область получает

 автоматом,  и нельзя одному дать больше, если он друг, а другому

 дать меньше если он неприятен...

 

      ГОЛОВА. Магда, я сказав...

 

      МАГДА І.І.

      У  мнене  теж  це  ж  запитання  -я,  дійсно,  за  те,  щоб

 виплчувати  учителям  і  бюджетній сфері (лікарям) зарплату, але

 все  воно йде з одного корита -з податків, з бюджету. Так от, на

 місцях,   действітельно,   грошей  немає.  І  їх  використовують

 сьогодні  по-різному  -даже  залазять  в  Пенсійний  фонд  оцей,

 субвен...  то  єсть  Фонд...  то, что мы доплачиваем субсидии...

 Фонд  субсидій  і  так  дальше.  І  тому потрібно було Бюджетной

 комісії більш грамотно і більш конкретно писати це рішення.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Но  что  тут  я  могу  ответить. Решение

 подгтовлено  достаточно  конкретно.  Я  прошу просто вчитаться в

 него.  С  самого начала написано: "З метою недопущення зростання

 заборгованості  по  зароботній платі працівникам бюджетної сфери

 та соціальним виплатам населення, Верховна Рада постановляє...",

 дальше  записано,  что эти деньги могут быть использованы только

 на зароботную плату, что они перераспределяются в пределах тлько

 одного министерства и ведомства.

      Я  вам  приведу  пример.  Вот, допустим, по ряду учреждений

 учебных.   Скажем,  Национальный  аграный  университет.  У  него

 задолженность  по зарплпте 688 тысяч. А общая экономия по другим

 статьям -1 миллион 724. Ему дадут разрешение заплатить зарплату,

 у него  фонда  зарплаты  уже  нету, он  исчерпал свой лимит.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Сейчас  продолжаю.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тоже  я  могу привести и по университету Шевченко и по ряду

 других  организаций.  Мы  этим  даем  разрешение, но мы не можем

 одним  постановлением  вылечить  все  болячки, которыми страдает

 сегодня наша  экономика и наш  бюджет.

      И  нельзя требовать от Бюджетной комиссии, чтобы  при такой

 стагнации  экономики мы нашли вот такое грамотное решение, чтобы

 всем было  хорошо. Это наша  общая  задача сделать так.

 

      ГОЛОВА. Володимир Семенович, як Кабінет Міністрів ставиться

 до  цієї  пропозиції?

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Это по просьбе Министерстве финансов, вот

 у меня тут письма и Кабинета Министров.

 

      ГОЛОВА. Ясно. Сідайте,  будь ласка.

      Є  пропозиція  за  скороченою процедурою: 2 "за", 2 "проти"

 обговорити   цю   проблему.   Немає   заперечень?  Ну,  в  числі

 ініціаторів  Станіслав...  Ніколаєнко. Записаний?  Будь ласка, я

 подивлюсь. Єльяшкевич, Марченко, Вітренко, Ніколаєнко.

      Ну,   я   розумію,   Ніколаєнко  "за".  Єльяшкевич,  будете

 виступати  проти,  за? Ні за, ні проти. Добре. А Марченко проти,

 так? Зрозуміло. Будь ласка, слово має Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬШКЕВИЧ.

      Уважаемые  коллеги,  к  сожалению, у нас не только не будет

 вовремя  бюджета  на  1997  год,  но  будут  огромные проблемы с

 бюджетом на 1996 год в плане его контроля.

      Это  во  многом  связано  с  тем,  что до сих пор руководит

 бюджетной   комиссие   человек,   который  уже  руководит  давно

 налоговой   администрацией,  что  бюджетная  комиссия  не  может

 предоставить  нам  проект,  который  и юридически и экономически

 будет  соответствовать  тем  параметрам, которые закладываются в

 лозунгах о действительно необходимости выплаты срочно заработной

 платы, задолженности  работникам бюджетной сферы.

      Все  изменения  в  бюджет  должны  конкретно приниматься не

 постановлением,   а   законами,  иначе  это  постановление,  оно

 нарушает  Закон  о  бюджетной  системе и Закон о бюджете на 1996

 год.    И   поэтому   Конституционным   судом   будет   признано

 неправомерным.

      А с другой стороны мы уже говорили о том вчера, что если бы

 здесь стояли конкретные цифры, то в течение 10 секунд без всякой

 дискуссии любое постановление, любой закон будет  принят.

      Чего   прежде   всего   боятся  народные  депутаты?  Боятся

 посторения  того же Бобринецкого округа, других округов. Мы что,

 не  знаем,  что  по  некоторым регионам выплачивается заработная

 плата очень хорошо, по другим  оромные задолженности.

      Решает  ли  это  постановление  эту проблему? Нет. Оно дает

 возможность  Мифину  самопроизвольно  трактовать смысл принятого

 нами решения.

      Поэтому,  вчера  мы просили, и я, в частности, о том, чтобы

 было  одготовлено  конкретно, по каким статьям, конкретно6 какие

 суммы,  и  конкретно,  в  какие  регионы,  и  не было бы никаких

 проблем.

      Если есть такая разбивка даже по конкретным структурам, ну,

 сегодня  приводилась  Аграрная  академия и так далее, то неужели

 нельзя  эти  цифры  сбить  вместе, неужели Министерство финансов

 вообще  не  владеет  этими  цифрами,  если является инициаторами

 принятия таких документов, также как и бюджетная комиссия.

      Безусловно,  у нас серьезнейшие проблемы в бюджетной сфере,

 серьезнейшая  задолженость и надо заплатить эту задолженость тем

 людям,  которые  страдают  из-за  неправильной  политики,  из-за

 неправильного расходования бюджетных средств, в том числе тем же

 Минфином и тем  же Кабинетом Министров.

      Но   мы   как   Верховный   Совет,  как  орган,  призванный

 Конституцией,   заниматься  прежде  всего  бюджетным  процессом,

 должны  быть не в хвосте этого бюджетного процесса, а впереди. И

 делать  все  в  соответсвии с действующей Конституцией, законами

 Украины,  грамотно,  квалифицировано  и так, чтобы потом не было

 возможностей  для  самопроизвольного  толкования  и расходования

 огромных финансовых средств.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты,  мне  представляется,  нам  необходимо

 прекратить   заниматься   самообманом   и  четко  друг  другу, и

 правительству,  и  Президенту  сказать,  что  проблема невыплаты

 заработной  платы,  проблема  невыплаты  бюджетной сфере как раз

 заключается  не  в  праве  Министерства  финансов перебратсывать

 финансовые   ресурсы  из  одной  статьи  в  другую,  а  проблема

 находится  в курсе экономических реформ, проводимых Президентом,

 проводимых  правительством,  который  направлен  не  на поднятие

 отечественного  производства, не на загрузку рабочих мест, не на

 получение  доходной  части  бюджета  больших размеров по причине

 работы  экономики,  а  как  раз наоборот: экономическая политика

 направлена  сегодня на остановку предприятий с целью их продажи,

 так  называемым,  эффективным  собственникам или стратегическому

 иностранному  инвестору. И вот корень всех проблем заключается в

 этом.

      И   поэтому   истина   сегодня   заключается  в  требовании

 Верховного    Совета,    во-первых,   Премьер-министру   Украины

 Лазаренко, оторый обещал дважды расчитаться по долгам: первое, к

 1  октября,  потом  к  1  декабря,  сегодня  выйти  на трибуну и

 расказать  как  он  собирается  выполнить  свои обещания, будучи

 кандидатом  в  Премьер-министры  и  будучи Премьер-министром, по

 ликвидации  задолженности по заработной плате. Тогда это вопрос,

 вопрос  комплексный,  тогда  депутаты  и требуют этого решения и

 проголосуют   за  те  конструктивные  подвижкі,  если  он  их  в

 состоянии предложить.

      Повторю   опять,  курс  нынешних  экономических  реформ  не

 позволит  и  этот  макияж,  который  пытаются  сегодня  провести

 принятием постановления, ни к каким положительным результатам не

 приведет.

      Я  хочу  обратить  внимание  народных  депутатов  по работе

 следственной комиссии по бюджету 1994-1995 годов. Эти результаты

 этих  комиссий,  расследований  показали,  что  идет колосальное

 разворовывание  бюджетных средств. И проконтролировать Верховный

 Совет практически их, даже имея бюджети, как законы, практически

 не имел возможности.

      Что  будет  с  принятием  этого  постановления? Ну немножко

 поправят дела с выплатой заработной платы. За счет чего? За счет

 новой  техники,  опять  в  ущерб производству? Опять шахтерам не

 будет  выплачена  заработная  плата,   опять деньги не пойдут на

 поднятие  произвосдтва  и  прочее  и прочее. То есть, конкретных

 предложений, контретного улучшения эта мера не дасть.

      Однако  что  эта  мера  повлечет  за собой? Это то, что нас

 втягивают   в   продолжение  такой  политики  Верховного  Совета

 способствованию  беззаконию. Дать   Министерству  финансов право

 перебрасывать  финансовые  ресурсы из одной статьи в другую -это

 значит  похоронить бюджет, похоронить его, как закон, похоронить

 ответственность  должностных  лиц за точное выполнение принятого

 закона.

      Поэтому  я  предлагаю не голосовать за это постановление, а

 вернуться  к  тому:  пусть Министерство финансов даст конкретные

 цифры, мы изменим статьи бюджета и этим решим выплату заработной

 платы  или  задолженность  по заработной плате. И безусловно это

 должен в докладе сделать Премьер-министр.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Так,  виступило  два  "проти."  Тепер  два  "за".

 Ніколаєнко, будь ласка. Ви будуте "за"? І Найда.

      Ніколаєнко, Носов, будь ласка.

 

      НІКОЛАЄНКО.

      Ніколаєнко,    402    Іванівський,    Херсонщина,   фракція

 соціалістів.

      Шановні!   Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні  депутати!  Виборці!  Я  б  не  хотів  би,  щоб ми чисто

 технічне  питання,  яке... вирішення якого дозволить перед Новим

 роком  працівникам  бюджетної  сфери  отримати  хоча  б півтора,

 двухмісячну   чи   місячну   навіть   зарплату   і   тим   самим

 профінансувати  наші  підприємства,  наше виробництво, коли люди

 куплять  цю  продукцію  в  магазинах і таким чином зробити якесь

 злиття  відповідне, ми його перевели у суто політичне питання. І

 тут  уже  мій  колега  з  Херсону Єльяшкевич говорить про те, що

 потрібно  цифру  показати. Хто ж заважав за цю ніч, за цей ранок

 знайти  цю  цифру? Тому що пропонувать можуть усі, особливо коли

 стабільно  поличаєш сам зарплату. А коли люди із першого червня-

 липня  не  отримують  зарплату,  то  їм наші ці розмови здається

 досить   дивною.

      Я  думаю,  що  це не політичний макіяж, як утт деякі колеги

 казали,  а елементарна робоча ситуація, яка призведе до того, що

 ми  підкоректуєм  бюджет.  Якщо  хтось  дума,  що  будуть  якісь

 зловживання,  то  зловживань  не  буде, оскільки загальна цифра,

 скажімо,  на  культуру чи на охорону здоров'я, чи на освіту вона

 лишається  той  же.  Єдине,  що  ми  даємо  право -невикористані

 статті.  За рахунок них збільшити статтю 1 і статтю 2. Це стаття

 1  -"Заробітна  плата", а стаття 2 це -"Нарахування на заробітну

 плату".  І  в  тому  числі  виграють  і пенсіонери, про які Іван

 Іванович   Магда  говорив.  Тому  що  відрахування  ж  підуть  в

 Пенсійний  фонд.

      Я  не  бачу  тут абсолютно ніяких проблем. І просив би всіх

 колег  депутатів  підтримати  це  рішення. Воно дасть змогу хоть

 якось  зняти  соціальну напругу. А якщо хтось каже, що там хтось

 спасає  режим, то ми не спасаєм режим. Ми спасаєм сьогодні наших

 виборців, наших батьків, братів, які сьогодні хочуть отримати ці

 кошти.  Тому  я  дивлюся  по реакції досвідчених людей, які хоть

 один  день  попрацювали  на  виробництві.  Вони  махать  рукаю і

 кажуть: "Да  абсолютно  ясне питання."

      Мова  йде  не  про зміну бюджету, мова йде не про порушення

 закону,  а  мова йде про елементарну перекидку. До речі, я скажу

 як  фахівець,  з  1989  року,  по-моємо, по 1994 це право було в

 трудових колективів і вони перекидку цю робили без міністерств і

 відомств.  Але  коли  криза  пішла, то ми зупинили цей процес. А

 взагалі   в  нормальних  умовах  керівник  сам  між  статтями  в

 залежності від ситуації мусив це робити. Це нормальна практика у

 всьому світу.

      Я  просив  би  уклінно  вас  підтримати.  І  ще одне. Прошу

 проголосувати  поіменно,  тому що тут, вибачте мене, показувать,

 що я "за страну радею", а станеш перед своїми вибоцями і скажеш,

 як ти "радеешь".

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Носов. Останній виступ.

 

      НОСОВ В.В.

      Шановні  депутати,  я  хотів  би  сказати,  що  мені теж не

 подобається  ця  форма,  але  є  така  діалектика: праві ті, хто

 кажуть,  що треба все оформити, підрахувати, подати. На це треба

 буде місяць чи два.

      І  інша  діалектика,  що  у  людей  стан  такий,  що дитина

 підходить  просить  "дай" у папи, мами "ням-ням", вона іншого не

 може казати. А накормити нічим.

      І  тому,  теоретично воно -то так, а практично виглядає по-

 іншому.  І  тому доводиться приймати отаке рішення. Дійсно, якби

 Уряд працював наперед, системно, то воно все було б підготовлено

 так,  як вимагається чистоти. Оскільки Уряд працює конвульсивно,

 я вже говорив, що як жабьяча лапка: ткнули -вона смикнулася, -ну

 такий  у  нас  Уряд,  нічого  не зробиш. То доводиться латати. Я

 тільки  просив  би  прийняти  його не постановою, а законом. Хай

 буде  закон з однієї статті і саме отого змісту, і просив би вас

 підтримати, тому що мова йде не тільки про чистоту документів, а

 й про те: будуть діти ситі чи не будуть.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Таким чином, ми обговорили це питання.

      Ні,  ні, тому що ми проголосували за процедурою скороченою:

 два  -за,  два  -проти.  Висловилися,  треба приймати рішення. Є

 пропозиція   оформити   це   законом  такого  змісту:

      З метою недопущення зростання заборгованності по заробітній

 платі   працівникам   бюджетної  сфери  та  соціальним  виплатам

 населенню  Верховна  Рада України дозволяє Міністерству фінансів

 України за поданням міністерств, відомств України, інших органів

 державної  виконавчої  влади  здійснити  перерозподіл коштів між

 окремими  статтями  видатків  в  межах  асигнувань, затверджених

 державним   бюджетом   України   на   96   рік   по  відповідних

 міністерствах  і  відомствах, для фінансування видатків виключно

 на заробітну  плату  працівникам  бюджетної  сфери  та  соцільні

 виплати населенню.

      Була  пропозиція голосувати поіменно. Ставлю на голосування

 питання про поіменне голосування.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Голосується в першому читанні Закон про

 фінансування та видатки на заробітну плату працівникам бюджетну,

 а  потім  додати,  до  якого часу діє цей закон. Це буде, так би

 мовити, друге читання, доповнення до другого читання.

      Павло  Сергійович,  я  вас  дуже  прошу, я знаю, що ви дуже

 гарно  знаєте  бюджет,  але,  будь  ласка,  голосуйте. Ставлю на

 голосування, будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Будь  ласка,  є потреба додавати ще такий пункт? Будь ласка,

 Єльяшкевичу слово. Тут же сказано: бюджет 96 року. Цей закон діє

 з часу прийняття. Так? Єльяшкевич говорить, слухайте.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.    Єльяшкевич,   Херсон,   депутатская   группа

 "Реформы".

      Учитывая  все-таки, что принято в первом чтении, необходимо

 добавить   слова   "з   дотриманням   вимог   рівномірності   та

 пропорційності забезпечення потреб регіонів". Это -первое. Чтобы

 не было ...

 

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку. Додати в текс, продовжити словами

 "з дотриманням пропорційності ...

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О. С. "... з дотриманням вимог рівномірності та

 пропорційності забезпечення потреб регіонів".

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

      (Шум у залі)

      Одну секунду! Станіслав Альбінович...

 

      БУКОВИНСЬКИЙ С.А. Шановні  народні  депутати,  мова  йде  про

 Державний   бюджет  України,  який  не  має  території,  не  має

 регіонів. Він має свої установи, вони розміщені чи в Києві, чи в

 Харкові - мова не йде про райони.  (Шум у залі, окремі вигуки).

 

      ГОЛОВА.  Мова  йде  про  те...  я  прошу  уваги!  Станіслав

 Альбінович, я поважаю дуже і всі вас дуже поважають -ви це добре

 знаєте,  але  у  нас трапляється так, що в одному регіоні найшли

 субвенції  і  виплатили  повністю,  вже  заборгованості немає на

 півобласті або й більше, а в інших по 7 місяців не платять...

 

      БУКОВИНСЬКИЙ.  С.  А.  Я  ж  не заперечую, но це мова іншого

 закону, іншого документу. Зараз мова йде про Державний бюджет. А

 про  місцеві  бюджети  -місцеві  Ради  самі приймають відповідні

 рішення...

 

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  кажу: з Державного бюджету виділяються

 кошти   на   погашення...(Шум  у  залі,  окремі  вигуки)...  ну,

 субвенцій,  коротше кажучи, не на погашення... Так, на погашення

 заборгованості,  а як же інакше?!.. (Шум у залі, окремі вигуки).

 ОДну   секунду!   Секунду!   Віктор  Андрійович  Масол,  Віталій

 Андрійович! Масол говорить.

 

      МАСОЛ В.А.

      Я  хочу  сказати, що не треба цей пункт приймати, тому що є

 області,   які   постраждали  від  засухи,  мають  трошки  інщий

 економічний  стан.  Якщо  ми  приймаємо  це рішення, хай вирішує

 Міністерство фінансів, чому пропорційно...

 

      ГОЛОВА.  У  мене  є  пропозиція така. У постанові запистаи:

 контроль за виконанням цього закону покласти на Комісію з питань

 бюджету і доповісти Верховній Раді 15 січня. (Шум у залі, окремі

 вигуки).

      Найда, будь ласка.

 

      НАЙДА Г.І.

      Фракція комунсітів, Херсон.

      Уважаемые коллеги и уважаемый Александр Александрович!

      Что   у   нас  сегодня  получается?  Министерство  финансов

 распределило  не  все пропорционально. Это понятно -есть регионы

 засухи, есть - нет.

      Но  есть  те,  кто  получил по той или иной статье (возьмем

 даже  по капвложениям), уже получил 100%. Я при выполнении плана

 строительства на 80% получил 20%. И я остальные уже, несмотря на

 то,  что  у меня обкект на выходе, не получу! Мы этой постановой

 разрешаем.

      Поэтому  Ельяшкевич  прав,  но пропорционально не... может,

 слово  нечеткое  до конца, но мы должны сегодня Минфину сказать,

 что...  и  нашей  комиссии  -не  15 сичня, а на следующей неделе

 принципы   и   подходы  мы  должны  утвердить,  иначе  меня  как

 наказывает  Пинзеник  нашу  область Херсонскую, он ее и не знает

 как  называется,  так  мы  никогда  финансирования не получим от

 Минфина.   Ведь  у  нас  при  выполнения  плана  доходной  части

 единственной..........., що  виполнила, а по расходной в мене 60

 процентов  и зароботную плату не выплатили и ничиго не делаем.

      Стройки  сданы и до сих пор не вводятся -нет оплаты. Что же

 вы  делаете  вместе  с нашей областью? Так же работать нельзя. И

 эти  постановы  и  закон,  мы полностью заганяем в тупик. Так же

 нельзя работать?

      Поэтому  на  с  ледуещей  неделе  Минфин пускай доложит нам

 принципы  как  это  будет.  Чтоб  это  было  под контролем нашей

 комиссии.  Тогда  мы только сможем куда-то продвигаться вперед и

 нигде не  нарушим  финасовую дисциплину.

      Принимая  этот  закон,  мы  нарушаем  дисциплину  свою,  мы

 нарушаем  акон,  но  мы  идем сознательно, чтобы сделать дело по

 зароботной плате.

      Но  давайте  так, чтобы не было, чтобы опять тот, кто плохо

 работает,  снова  получит  еще и зароботную плату. А кто хорошо,

 тот  и зарплаты не  получит и  ничиго остального не получит.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. То що ви пропонуєте?

 

      НАЙДА. 15... не 15...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку.  До...  закону,  15 -го -це ми в

 постанову  запишемо.

 

      НАЙДА.   На  следующей  неделе,  во  вторник,  Комиссия  по

 финансам  докладывает  и  вместе с Минфином докладывает принципы

 подхода к выполнению этого закона.

 

      ГОЛОВА.  Григорій  Іванович,  ще  раз  кажу.  До закону які

 доповнення? Будь ласка, Довганчин.

 

      ДОВГАНЧИН

      436, Кельменецький окргу, Селянська партія України. Дякую.

      Шановні  колеги,  шановний  Олександре  Олександровичу. Тут

 мова  іде  про  виплату  заробітної  плати  учителям,  лікарям і

 працівникам культури. 31 грудня завершується бюджет 1996 року. І

 всі статті будуть списані і на тому все  кончиться.

      І  сьогодні  не  іде  про погашення всієї заборгованості, а

 видити  цим  людям  заробітну  плату  хоча  би  1-го місяця-1, 5

 місяця.

      І  все  тут  логічно, перекинути з невикористаних статей на

 заробітну  плату.  Ниякої  тут приступності нема, і цю заробітну

 плату треба виплатити не 15 січня, не 20, а до Нового року, люди

 дітям не мають за що цукерку на Новий рік купити. Ось про що йде

 мова.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу, та це ми вже проголосували за основу, яке

 доповнення , я питаю?

 

      ДОВГАНЧИН. Доповнення: дозволити Кабінету Міністрів зробити

 пере кидку статей, і Все.

 

      ГОЛОВА.  Так уже тут записано, вже є.

      Будь ласка, Шкарабак.

      Я  поставлю на голосування  вашу пропозицію.

 

       ШКАРАБАК.

       Дякую.

       Олександр  Олександрович,  шановні депутати, я пропоную до

 нашого  закону  добавити  такі слова, він правильно прийнятий, і

 питання,  які  ми  піднімаємо, гострі і правильні, добавити такі

 слова,  що  Уряду  України  віддати  гроші  по  субвенціям,  які

 сьогодні держава повинна  перед  місцевими  бюджетоми.

      Тому   що   ми   сказаил,  що  на  місцеві  бюджети  це  не

 розповсюджується. Вони голі зараз, а якщо держава верне ці гроші

  то  тоді  можна  буде  виплатити  учителям  і по сільських і по

 районних школах,  які ..............

 

      ГОЛОВА.  Цю  пропозицію  я  голосувати не буду, бо це норма

 діючого  закону про бюджет на 1996 рік, там все передбачено.

      Будь ласка, Бобриньов.

      Ну,  вже  з Чернівець один головорив.

 

      БОБРИНЬОВ

      Бобриньов, Севастополь.

      Уважаемый  Александр  Алексанровыч, уважаемые депутаты, то,

 что  предложил  Ельяшкевич,  это правильно. Местные бюджеты, они

 сами  уже  давно там пераспределили, допустим, в одном месте 130

 профинансировали.

      А   вот,   посмотрите,  бюджет:  Министерство  образования,

 Севастопольский  институт,  который  на Государственном бюджете,

 получил  только  за  5 месяцев, а, допустим, Донецкий получил за

 20,  это  я  допускаю. И ему нужно пропорционально, значит, туда

 больше  дать,  чтобы было равномерно было. Нужно записать или то

 ТУ, который,  или  здравоохранения.

      Но  только  надо,  чтобы  не  только  по  регионам,  а и по

 направления, скажем так.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Кузнєцов  і Череп, по одній хвилині,

 будь ласка,  по 30 секунд. Кузнєцов.

 

      КУЗНЄЦОВ.

      Кузнецов, фракция "Коммунистов Украины".

      Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые депутаты, я

 хотел  бы проявить ваше внимание на следующие обстоятельства. Мы

 должны работать в правовом поле, которое регулирует формирование

 бюджета  и его использование. Значит, сегодня мы создаем впервые

 прицедент, когда мы нарушаем это правовое поле. У нас в бюджете,

 в  Законе  о  бюджете  на  1996  год записано, что ежеквартально

 производится уточнение  бюджета.

      Год  заканчивается.  Мы  не  произвлеи  ни одного уточнения

 бюджета.  И  вдруг  появляется  теперь  у  нас  сначало  в  виде

 постановы,  а  теперь  в  виде  закона, уточнение идет только по

 сфере  бюджетной.  Значит,  завтра  здесь  будут стоять офицеры,

 послезавтра  здесь  будут  стоять еще кто-то. Где правительство,

 где   его...  Значит,  я  еще  раз  говорю,  мы  обязаны  просто

 рассматривать  это  дело  в  общем  контексте, в общем контексте

 уточнения  бюджета   за 1996 год.

 

      ГОЛОВА.   Павло Сергійович, ваша пропозиція.

 

      КУЗНЄЦОВ  П.  С.  Пропозиция  у  меня  к  этому...  если мы

 записываем  либо  в  закон,  либо  отдельную  постанову -обязать

 правительство   представить  уточненный  бюджет.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз  повторюю,  це  не  норма закону, це норма

 постанови.  Візьмете слово. Я прошу, Череп, будь ласка.

 

      ЧЕРЕП.

      Депутат Череп, 350 округ.

      Шановні  колеги,  одну  хвилиночку, якщо можна. Кожний день

 сьогодні  і завтра, і післязавтра доповідає керівництву Кабінету

 Міністрів   надходження   до   бюджету   за   вчорашній  день  і

 розподіляють  кошти.  І  80 відсотків кожний день бюджету іде на

 покриття   якраз   заробітної  плати.  Ми  сьогодні  ділимо  те,

 практично, чого вже немає. Сьогодні 13 грудня. Я пропоную ніякої

 палемики.  Приймати  за основу цей документ, який запропонований

 комісією,  Уряд  знає, куди направити ці гроші. Тому що, якщо ми

 зараз  доручення  будем  писать,  осталось  буквально 2 тижні до

 кінця року.

      Пропоную  поставити  на  голосування  поіменне,  прийнять в

 цілому цей документ і більш ніякої полеміки.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу.   Була  пропозиція  Єльяшкевича,  вона

 ставиться на голосування. Пропозиція Єльяшкевича голосується.

 

      "За" -

      В цілому голосується закон, в цілому.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Постанова такого ж змісту, назва така ж записати у контроль

 за  виконанням  цього  закону  покладається  на Комісії з питань

 бюджету.

      Я  ще  прошу,  з  Азаровим  вирішемо тоді, коли включимо це

 питання в порядок дня.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  прошу  вас,  не плутайте одні і другі питання. Ставлю на

 голосування  пропозицію  про  доручення,  будь  ласка. За основу

 постанову ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Доповнення, будь ласка. Будь ласка, Пудрик.

 

      ПУДРИК.

      Пудрик, Макеевка.

      Согласно   закону,  который  мы  только  что  приняли,  эту

 зарплату получат только те, кто финансируются с государственного

 бюджета.  То  есть,  преподаватели  вузов,  ПТУ  и техникумов. А

 учителя школ, которые сидят на местном бюджете?

      Поэтому  я  предлагаю:  в  постанову записать. А на местном

 бюджете нет денег просто. Записать, что Минфину или казначейству

 в пределах неизрасходованых коштив министерств и ведомств изкять

 часть  денег  и направить в качестве субвенции на места в помощь

 местным   бюджетам. Чтоб это все  было  пропорционально.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилину. Одну хвилину. Станіслав Альбінович,

 дайте відповідь на цю пропозицію. То ще раз повторіть її. Ще раз

 повторіть, будь ласка. Конкретну  пропозицію  до  постанови.

 

      ПУДРИК.    Предлагаю   занести   в   постанову.   Разрешить

 казначейству  или  Министерству  финансов  скоректировать  часть

 денег  неизрасходованых  по  статьям сегодняшним и передать их в

 качестве  субвенции  в местные бюджеты для выплаты учителям школ

 пропорционально.  Точно  также  пропорционально  как учителям...

 преподавателям техникумов, вузов и ПТУ. Бюджетной сферы. Местной

 бюджетной сферы.

 

      ГОЛОВА.  Станіслав  Альбінович, зайшла мова про те, це буде

 стосуватися тільки тих, хто з Державного бюджету фінансується, а

 місцеві   бюджети  будуть  обійдені.  Таким  чином,  учителі  не

 одержать нічого.

 

      БУКОВИНСЬКИЙ. Я вважаю, що така норма не потрібна, але якщо

 настаювать,   буде   проголосовано,   то   в  межах  пропорційно

 профінансувати  дотації,  передбачені  по  бюджетам областей. Це

 буде нормально. Воно... Це й законом передбачено.

 

      ГОЛОВА. Тоді сформулюйте. Тоді сформулюйте цю пропозицію.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну  він  же  тільки  що це сказав. Ну що... Я не... Я прошу

 вас, не консультуйте по частинах. Які ще доповнення? Кузнєцов.

 

      КУЗНЄЦОВ.

      Спасибо    Александр   Александрович.   Кузнецов,   фракция

 "Коммунисты  Украины".  Я предлагаю дополнить постанову, которую

 мы сейчас принимаем, таким положением. "Кабинету Министров до 20

 декабря  текущего года подать в Верховный Совет проект Закона об

 уточнении бюджета на 1996 год.

 

      ________________ Мы поквартально его обязаны были уточнять.

 

      ГОЛОВА. Пропозиція Кузнєцова ставиться на голосування.

      Та не кричіть же на місце, ну вже ж сказали!

 

      "За"

      Не підтримується. Є ще?

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Павло Сергійович образився і дрібно пішов із залу.

      Будь ласка, Василь Петрович Свято.

 

      СВЯТО В.П.

      Дякую,   Олександре   Олександровичу.  (Василь  Свято,  416

 виборчий округ, Хмельниччина)

      Шановні  колеги-депутати,  це  питання, яке ми обговорюємо,

 яке  вже  вирішили,  так,  освітянам  треба  допомогти. І ми вже

 рішення  прийняли.  Але є другий момент, палиця у двох кінцях. І

 другим  кінцем ми можем дуже сильно вдарити на нашій державі, по

 всьому  народові  нашому  шляхом безконтрольності за бюджетом. А

 тому  конкретно повинно розпоряджатися не Міністерство фінансів,

 куди  йому  заблагорозсудиться  перекидати з тої чи іншої статті

 бюджету,  а  парафія  керування бюджетом -це Кабінет Міністрів в

 межах  одного  відомства  перекидання  з тої чи іншої конкретної

 статті  та чи інша конкретна сума. Скільки передано, тоді буде і

 звіт, шановні, нормальний.

      Я   розумію,   освітянам  треба  допомогти,  лае  допомогти

 розумно,  щоб  не  постраждала  держава, не постраждав Державний

 бюджет. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Василь  Петрович,  ви можете сказати, про що треба

 голосувать? Вам дали слово, для того щоб ви внесли доповнення до

 проекту постанови, а ви розказали своє бачення проблеми взагалі.

 

      СВЯТО В. П. Дозволити розпоряджатися питанням перерозподілу

 певних   статей  бюджету  Кабінету  Міністрів,  не  Міністерству

 фінансів,   а  Кабінету  Міністрів  під  відповідні  рішення  та

 постанови.

 

      ГОЛОВА.  То  вже  в законі, це не до постанови, будь ласка.

 Анатолій Іванович, будь ласка, Москаленко.

 

      МОСКАЛЕНКО.

      Дякую,     Олександре     Олександровичу.     104    округ,

 Дніпропетровська область, група "Єдність", Москаленко.

      Олександре  Олександровичу, я пропоную припинити дискусію з

 цього  питання, тому що даже зараз, коли йдеться мова про людей,

 які  чекають  від  нас  рішення, обездолених людей, я так скажу,

 деякі наші колеги питаються вирішити свої політичні питання. Вот

 Кузнєцов,  колега  мій  по  комісії  не  представляється тут, як

 заступник  голови  бюджетної комісії, а член фракції комуністів.

 То чого він в комісії не йде і не вирішує ці питання? А на сесії

 тут  уже  2  чи  3  рази  виступає. Якщо ти хочеш щось зробити у

 документі,  іди  в  комісію  і  там  працюй  після  того,  як ми

 закінчуємо тут роботу.

 

      ГОЛОВА.   Поділяю   вашу   пропозицію  тільки,  що  він  не

 представлявся   від  фракції,  він  від  себе  представлявся.  Є

 пропозиція  Пудрика,  підтримана  заступником  міністра фінансів,

 викласти другий пункт такого змісту, одну хвилину.

      (Шум у залі)

      Якби  це  була  моя  пропозиція "проти", то ви б голосували

 "за"! - от  в  чому  справа...  (Шум  у  залі, окремі вигуки). Я

 вношу...  підтримую  пропозицію Пудпика, погоджену Буковинським,

 заступником міністра, -другий пункт записати так: "Уряду України

 забезпечити пропорційне перерахування бюджетам областей дотацій,

 визначених  Законом  про Державний бюджет на 1996 рік". Це норма

 постанови -нормально, і це виходить із Закону про бюджет. Ставлю

 на голосування доповнення це, будь ласка.

 

      "За" -

      В цілому ставиться на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Слухається  питання  про  проект  Постанови  Верховної Ради

 України  про  встановлення нових розмірів мінімальної зарплати і

 пенсії за віком.  Доповідач  -  Чиж  Іван  Сергійович, заступник

 голови  Комісії  з  питань  соціальної  політики  та праці, будь

 ласка. Будьте уважні...

 

      ЧИЖ І.С.

      Шановний  Олександре Олександровичу, шановні колеги-народні

 депутати України!

      Питання  це  надзвичайно  важливе.  І  ми  зобов'язані його

 розглянути саме напередодні розгляду Закону про Державний бюджет

 України і Державного бюджету України.

      Я хочу перед тим, як зробити доповідь, нагадати деякі норми

 Конституції,  Основного Закону, які просто зобов'язують Верховну

 Раду діяти саме так, а не інакше.

      Стьаття 43, частина 4. "Кожен має право на належні безпечні

 здорові  умови праці, на заробітну плату не нижче від визначеної

 законом".  Законом  визначено  мініманий  споживчий бюджет, я це

 скажу нижче. Але  декретом  він  відключений, він не діє.

      Єсть  Закон  "Про межу малозабезпеченості", який і визначає

 оці  мінімальні  параметри,  зараз  він  у нас діє. І Закон "Про

 оплату  праці", який також регулює  ці  проблеми.

      Є  стаття  46  стосовно  пенсійного  забезпечення, як прямо

 вказуе  про  те,  що  мінімальна пенсія за віком не повинна бути

 нижча прожиткового рівня.

      Є  стаття 48 Конституції України. Цитую, вони дуже коротка.

 "Кожен  має  право  на достатній життєвй рівень для себе і своїй

 сім'ї, що включає  достатнє харчування, одяг і  житло".

      Я  назвав  ці  норми  Основного Закону для того, щоб ми для

 себе  чітко  уявили,  що  в  нас  сьогодні не може бути проблеми

 приймати  чи  не  приймати  нові  рівні  заробітної плати, які б

 відповідали  б нормам Основного Закону.

      І  якщо ми будем тут розгортати дискусію, а Уряд готується,

 очевидно,  теж   свої  аргументи  викласти,  бо  подана  записка

 підписана   прем'єр-м   ністром   22   листопада,   де  фактично

 відкидається   і   називається,  що  неможливо  встановити  нові

 розміри, томи повинні розуміти, що ми дискутуємо в цьому випадку

 з  Конституцією.

      Якщо   хтось   бере   на   себе  право  і  таку  можливість

 дискутувати,   то  його  право,  але  воно  не  конституційне  і

 незаконне.  Я  хочу  нагадити  вам,  шановні  колеги, хронологію

 встановлення мінімальних розмірів заробітної плати.

      До  1  жовтня  1991 року цей розмір складав 70 карбованців,

 потім  відповідно Закону Української РСР від 3 липня того ж 1991

 року,  мінімальний  розмір  заробітної  плати було встановлено в

 сумі  185  карбоваанців, і  він проіснував всього 2 місяці -до 1

 грудня.

      4  січня  1992  року  Верховна  Рада прийняла Постанову про

 соціальний  захист  населення і внутрішнього ринку України, якою

 дала  дозвіл  на  встановленя  мінімального  рівня  зарплати з 1

 грудня в розмірі 400 карбованців.

      На підставі цієї Постанови Президент України тодішній видав

 указ  про  підвищення  мінімального  розміру  заробітної плати в

 зазначеній сумі.

      Вже  через  5  місяців,  29  квітня,  Верховна Рада приймає

 постанову  ро  підвищення  соціальних  гарантій  для населення і

 встановлення з 1 травня мінімальну платню 900 карбованців.

      Того  ж  1992  року  з 1 листопада Верховна Рада встановлює

 мінімальну  заробітну  плату  розміром  2 300 купонів на місяць.

 Тобто,  за  цей 1992 рік тричі переглядались мінімальні значення

 заробітної лати.

      Протягом  1993  року мінімальний розмір платні змінювався 4

 рази.  З  1 січня Декретом Кабміну він був визначний у розмірі

 4  600,  тобто  подвоювався  в  порівнянні з тим, що визначалось

 попередньо.

      Рівно  через  5  місяців  з  1  червня,  але вже постановою

 Верховної  Ради  мінімальна  зарплата визачена була в сумі 6 900

 карбованців,   вже   через  три  місяці  -з  1  вересня  20  000

 карбованців.  І  нарешті  1  грудня цей розмір потроюється до 60

 тисяч карбованців. Тобто Верховна Рада все-таки намагалась якось

 а   інфляційними  процесами  встигати,  і  хоче  б  щось,  якось

 компенсувати і втрати, які несло населення.

      Потім  з  грудня 1992 року, з 1 грудня аж до 1 березня 1996

 року,  понад  2  роки, мінімальний розмір зарплати не мінявся. І

 ось  чому.  Ті, хто не розміє, чому 15 гривень стало, що Комісія

 Верховної  Ради  з питань соціальної політики два роки билась за

 те,  щоб  змінити  мінімальні  значення,  і вона була змінена на

 півтора мільйона, тобто 15 гривень, шановний пане революціонере,

 а якби ми цього не змінили, було б 60  копійок.

      Тільки  20  лютого ми з вами встановили мінімальну зарплату

 саме  1,  5  мільйона  карбованців,  оцих  саме  15 гривнів, які

 закладені в мінімальне значення.

      Таким  чином, протягом останніх 6 років мінімальна зарплата

 переглядаляся  9  разів. При цьому, мушу зауважити, що останньою

 нашою   постановою   Кабінет   Міністрів   було  зобов'язано  за

 підсумками роботи першого кварталу 1996 року подати до Верховної

 Ради  пропозицію  щодо  нового  розміру  мінімальної  заробітної

 плати.  Ішлося  ось прощо, ми не тільки встановлювали мінімальні

 значення,  але ми й вводили Закон про оплату праці в дію, статті

 10,  33,  34,  де  фактично  всі статті починають діяти, остання

 стаття 34 повинна діяти з 1 січня 1997 року.

      Не  введеною  залишилася  у повній мірі стаття 9 частина 2,

 якою  закладається,  що  мінімальна  заробітна  плата не повинна

 нижче  бути  вартісної  величини  межі малозабезпеченості. Закон

 стоїть  в  порядку  денному.  Фактично сьогодні доповідання і є,

 якщо  хочете,  підходом до  прийняття цього  закону.

      На  жаль,  Уряд  не  виконав наших домовленостей і доручень

 Верховної  Ради  і  постанови.  І  мінімальна заробітна плата не

 переглядалася  ні  в першому, ні в другому, ні в третьому, н і в

 четвертому  кварталі.  Як  я  вже  сказав,  не  маю  Уряд наміру

 переглядати   її  і сьогодні.

      Я  хотів  би  нагадати  деякі  цифри  стосовно  купівельної

 спроможності.  І  чиє  логіка  в  діях Уряду для того, щоб потім

 вийти на пропозиції нашої комісії. Нарахована заробітна плата за

 купівельною спроможністю 1990 року характеризувалася так. У 1990

 році  вона  складала  248  карбованців,  в  1991  -211. Ці цифри

 потрібні  для  розуміння  ситуації, бо нам аргументи будуть інші

 сьогодні  Уряд подавати. У 1992 році -171, бачте, як пішов спад.

 У  1993  -82 тільки, у 1994 -64, у 1995 -56. Я не хочу оперувати

 цифрами  якимось  оперативними,  бо  у нас статистика -це велика

 брехня зараз, тим більше. Але я думаю, що тенденція ще гірша.

      Фактично в 1995 році купівельна спроможність населення була

 в 4 рази нажча, а ніж вона була в 1990 році. Це говорить про те,

 якими є реформи, і якою є ціна цим реформам.

      Середньоммісячна  заробітна  плата у порівнянні з попреднім

 роком  зменшилалася в 1991 році на 14 майже на 15, на 19 в 1992,

 на  50  з лишнім відсотків в 1993 році і в 1994 на 21, в 1995 на

 13, 8. Так що отакі, як бачимо, така невтішна динаміка.

      Треба  нагадати  також, що на реальну величину рівня оплати

 праці суттєво впливає система оподаткування доходів населення, і

 ми  про  це  сьогодні  ще  скажем.  В ній перешочергове значення

 належить величині неоподакованого мінімуму та прогресивній шкалі

 оподаткування доходів громадян.

      Податкова  політика  буде  соціально  справедливою  в  тому

 випадку,    коли    для    малозабезпечених   верств   населення

 встановлюється  економічно обгрунтований неоподаткований мінімум

 доходів  громадян  та  застосовується  прогресивне оподаткування

 доходів   працючих,   згідно   якого   на  більш  високі  доходи

 встановлюються підвищені податки.

      Починаючи  з  1991  року  в  шкалі системи оподаткування на

 перших  порах  була  відсутня  чітка політика. Якщо максимальний

 розмір  податку  в  1990-1991  роках  становив  60 відсотків від

 особливо високого доходу, то в жовтні 1991 року він понизився до

 30 -це високі доходи так оподатковували. Потім в січні 1993 року

 зріс до 50, у червні 1993 -до 60, в грудні 1993 -до 90 відсотків

 від  особливо високого доходу, а з жовтня 1994 року максимальний

 податок  спочатку  був знижений до 50, з жовтня 1995 року -до 40

 відсотків від  високого доходу.

      І  я хочу собі позволити зробити одну ремарку. Коли в цьому

 залі  трищать  тільняшки  на  предмет  того,  що треба знажувати

 податку і рятувати власного товаровиробника, то я завжди згадую,

 о  більше  половини  власності вже недержавна. І тут тріщали так

 само  тільняшки  на  предмет  того,  що  віддайте,  бо з'явиться

 стратегічний інвестор-власник, він нам тут підніме все.

      Значить  не хочуть вже себе оподатковувати, не хочуть нести

 соціальної  відповідальності  рівної  за соціальні наслідки оцих

 згубних  реформ. І треба дуже уважно дивитися до захисників, так

 званих,  вітчизняного, так  званого,  виробництва.

      Слід  відмітити,  що  (...........)  відсутнє  також  чітке

 визначення  особливо  високого  доходу,  на  який встановлюється

 максимальний  розмір  податку.  Він  коливається  від  порівняно

 високого   обсягу   в   червні   та   вересні   1993  відповідно

 (...........)  39,  5  і  37  вартостей  мінімального споживчого

 бюджету  до  занадто низького в жовтні-листопаді 1994 і в лютому

 1995  року.  2  %,  4  %,  3,  5  вартостей.  Тобто, 2, 4 і 3, 5

 вартостей мінімального  споживчого бюджету.

      Поряд   з   цим  з  1990  року  до  останнього  часу  чітко

 простежується   тенденція   щодо   сменшення  реальної  величини

 неоподаткованого  мінімуму.  Звертаю вашу увагу, шановні колеги.

 Адже   неоподаткований   мінімум  стосується  слиденної  частини

 населення  і якщо йдеться про зниження цієї планки, це значить -

 до злиденних відносяться з фіскальною політикою забрати те, що в

 них  ще  її немає.

      Якщо  в  1990  році  неоподаткований  мінімум  становив  90

 відсотків вартості мінімального споживчого бюджету, 90 відсотків

 мінімального  споживчого  бюджету  становив  в  1990  році, то в

 наступні  роки  він  постійно  зменшувався  і в жовтні 1995 року

 понизився   до  9  відсотків  вартості  мінімального  споживчого

 бюджету,  або  зменшився у 10 разів. Тобто, в 10 разів посилився

 тягар оподаткування малозабезпечених  верств населення.

      З  1994  року  стало чітко простежуватися тенденція у сміні

 податкової політики. Вона спрямована з одного боку на збільшення

 надходжень  у  бюджет  податків внаслідок підвищення податкового

 тиску  на  малозабезпечені  верстви  населення  -а саме, є такою

 переважна  більшість  населення -за рахунок постійного зменшення

 реального  рівня неоподаткованого мінімуму. А з другої сторони -

 на  зниження максимального розміру податку на високі і надвисокі

 доходи,  на  зниження  податків на високі і надвисокі доходи. Що

 приводить  до  зменшення  надходжень у бюджет податків від самих

 багатих  верств  населення.

      Без урахування податків назву ще пару цифр. Середня реальна

 оплата  праці в 1990 році складала 220 карбованців, в 1991 -189,

 в  1992 -154, 1993 -75, 6, 1994 -59, 5, в 1995 -51 карбованець з

 копійками. На величину реального рівня життя і взагалі реального

 рівня  оплати  праці  впливає  своєчасність  виплати  заробітної

 плати.  Ця  проблема  багатоаспектна.  Враховуючи,  що переважна

 більшість  працюючих  та  членів  їх сімей проживають за рахунок

 заробітної  плати,  затримка  з  її виплатою створює загрозу для

 існування самої людини, для існування нашого населення. Фізичні,

 моральні  втрати, пов'язані з неможливістю своєчасного придбання

 продуктів   харчування,   ліків,   іншого  найнеобхіднішого  для

 існування не можливо повністю обгрунтувати економічно.

      Я  вчора  назвав,  я не можу назвати ще один... Мене просто

 вразив. Якщо в хмельницькій обласній лікарні ампутували кінцівки

 хворому  і  два  дні не мають ввести димедролу з анальгіном, тоя

 думаю,  що  хтось  ампутував  сам  собі совість в цій державі, в

 цьому Уряді, і в цій президентській структурі.

      Суттєва затримка у виплаті зарплати в Україні розпочалася в

 1995  році,  затримка  виплати  заробітної  плати  в  1995  році

 постійно  зростала.  У  січні  вона  дорівнювала 3 трильйони 600

 карбованців,   мільйонів  карбованців,  в  грудні  досягнула  57

 трильйонів,    знецінення    своєчасно    виплаченої    зарплати

 розраховувалося  по  індексу  зміни  цін на товари і послуги, що

 входять  до  складу межі малозабзепеченості і склало на 1995 рік

 18 трильйонів або 1,27 відсотків нарахованої оплати.

      Я  назвав ці цифри певні з історії, так би мовити, питання,

 для того щоб ми могли визначитися, як же нам діяти далі.

      Хотів  би звіт акцентувати щодо, це я говорив про заробітну

 плату, вона тісно зв'язана з проблемами пенсійного забезпечення.

 Нагадаю  теж деякі норми законодавства діючого. Частина 3 статті

 19  Закону  про  пенсійне  забезпечення  гласить:  " Мінімальний

 розмір  пенсії  за  віком  встановлюється в розмірі мінімального

 споживчого  бюджету,  який визначається Кабінетом Міністрів". Це

 було  5  листопада  1991  року. Я нагадав, мінімальний споживчий

 бюджет, так норма не діє, бо закон виключений.

      Закон  України  від  4  жовтня  94  року  про внесення змін

 і  доповнень до Закону України про мінімальний споживчий бюджет.

 В   умовах   кризового  стану  економіки  та  спаду  виробництва

 розробляється  спеціальний  норматив  -межа малозабезпеченності,

 структура і розмір якої визначається законодавством.

      Межа  визначена  законом  від  4  жовтня 94 року. Приамбула

 цього   закону   гласить:  цей  закон  закладає  правову  основу

 здійснення  адресної  матеріальної  підтримки  найменш захищених

 веств населення в умовах кризового стану економіки.

      В  ст.  1  чітко зафіксована межа малозабезпеченності, це -

 величина  середньодушового  сукупного  доходу,  який  забезпечує

 непрацездатному  громадянину  споживання  товарів  і  послуг  на

 мінімальному  рівні,  встановленому  законодавстом.  Підкреслюю,

 непрацездатному.

      Ми ж в зв'язку з так званим наслідком так званих реформ оцю

 непрацездатність закладаємо і дял працюючого основи. Тобто, якщо

 говорити  про  пенсії,  ми  не  повинні  коже  раз  вводити  тут

 Верховною  Радою  нові  значення  пенсій. Її мінімальне значення

 повинні відповідати межі малозабезпеченності, тобто як тільки ми

 приймаємо   вартісну   величину   межі,   уряд  за  Конституцією

 зобов'язаний  ввести на цьому рівні мінімльну пенсію. І сьогодні

 мінімальна  пенсія  повнина  складати  7,  9 гривні, хоч реальна

 вартісна величина межі малозабезпеченності майже сто гривнів -98

 гривнів,  майже. Але оскільки затвердене таке, що не є межею, то

 майже сто і повинно складати.

      І я цитую статтю 46-ту Констиуції, частину третю: "Пенсії і

 інші види соціальних виплат та допомоги...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  я вас прошу, ну не кричить же з

 місця. Візьмете слово -виступите. Ви заважаєте слухать іншим, ви

 ж поважайте сусідів своїх. Будь ласка.

 

      ЧИЖ. Олександре Олександровичу, я абсолютно не зважаю, бо ж

 усе  зрозуміло,  хто  тут  кричить  і  чого він хоче. Стаття 46,

 частина  3 -"Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що

 є  основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя

 не  нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом". До

 речі,  оце  я  -автор  цієї поправки, яка увійшла в Конституцію,

 написано  було  по-іншому,  але  законом  встановлено саме межу.

 Тому, знову таки, дискутувати цю проблему нам не потрібно.

      Нарешті,   сьогодні   мінімальна   зарплата   реальна,   за

 стаитстикою,   не   15  гривень,  а  27  гривень.  А  з  різними

 доплатами - 40  гривень.  І  тоді ми зараз перейдемо до, скажімо

 так,  цифр,  наскільки  вонф  є лукавими, скажімо, ті цифри, які

 подає  Кабінет  Міністрів,  аргументуючи  неможливість прийняття

 цієї постанови...

      Якщо  діяти  за  логікою  Уряду,  то ми приречені ніколи не

 переглядати  цих  розмірів, бо суспільство й держава -в глибокій

 економічній  і  взагалі  системній кризі. І що, в цьому випадку,

 суспільство   є  заложником  недолугої,  абсолютно  збанкрутілої

 політики,  ортодоксального  монетаризму?!.. Ми маємо відмовитися

 від  спроби  виконати норми Основного Закону? -я питаю... Думаю,

 що ні і ще раз ні.

      Зараз  я  спробую  окреслити  принципово інший підхід, аніж

 той, що проводиться до цього часу внеслідок так званих реформ до

 цієї   коммплексної   соціально-економічної   проблеми.  Ця  моя

 пропозиція підтримана і комісією, підтримана Комісією соціальної

 політики і праці.

      Як  вирвати  зарплати  і  пенсії  до рівня, нормального для

 життя,  не зірвавшись у штопор гіперінфляції? -питання. Потрібні

 неординарні,  часом може здатися -парадоксальні і нелогічні дії.

 Але  потрібно це не тільки заради соціальних параметрів, але щоб

 дати  пощтовх  розвитку власного виробництва! У легальному, а не

 лише тіньовому секторі, і передусім - для виробництва.

      Необхідно  (я  прошу  уважно  послухати,  колеги,  це  дуже

 принципово):

      Перше.   Ліквідувати  верхні  обмежуючі  рівні  споживання.

 Потрібно  забути  про нях. Усе, що дає зростання доходів і рівня

 життя   лдей   чере  зарплати,  пенсії,  доходи  повинно  тільки

 підтримуватися.

      Це  я для Уряду, який буде аргументацію іншу  розвивати.

      Друге. Слід встновити нижні соціальні запобіжники. До речі,

 вони  вже  встановлені Конституцією -межа, мінімальний споживчий

 бюджет,  якщо  він буде діяти. Де ряд статей у Конституціі прямо

 відсилає до рівнів, за які не може опускатися життєвий рівень.

      Таким  чином,  менше  платити  неможна, якщо таку парадигму

 вибудувати.  Більше - скільки  змолже  работодавець.  А значить,

 думай,   коли   береш   на   роботу,   забезпечуй  такий  рівень

 виробництва,  який  би дав нормальний рівень  споживання.

      Далі.  Піднімається  вартість  робочої  сили  до нормальних

 значень   -не   7-9   відсотків,   11   за  деякими  оцінками  у

 собівартості,  як у нас, а до 60-80 відсотків як у всьому світі.

 Адже  ми  маємо  уже  світові  ціни, повинні мати і світову ціну

 робочої сили праці.

      Третє. Рівень нижчий. Фіксується межа і малозабезпеченості,

 чка  визначена  законом.  В  даному  випадку  -70,  9,  краще 98

 гривень.

      Довідково -я вже казав -40 гривень фактично є реально. Тому

 доплата  до межі в 70 гривень складає тільки 30 гривень, а не ті

 розрахунки, що нам подав  Уряд.

      Четверте.  Сьогодні  з  цього  ж  приводу  менше рівня межі

 малозабезпеченості  отримують  23  відсотки.  Саме їм і потрібно

 драхувати,  а  не  всім,  як  пише  Уряд,  -оцим  23  відсоткам.

 Приблизно  20 проуентів тих, хто отримує більше 250 гривень, цим

 категоріям  ми  втримуємо верхню цю частину. Тобто ми піднімаємо

 мінімальні  значення  для  найбільш  знедолених людей, стримуючи

 верхні  доходи, в тому числі і депутатм, безперечно. І всім, хто

 отримує  більше. Це перші кроки.

      П'яте. Далі зарплата і пенсії повинні з розстом виробництва

 зрости   суттєво   -у  кілька  разів,  нагадаю  ще  раз:  60-80%

 собівартості.  Люди  отримують  живі гроші, вкладають у продукт,

 виробений  вітчизняним  виробником,  у  підприємств  з'являються

 обігові кошти, оживляє виробництва.

      Де  взяти  гроші  на перші кроки? Їх зараз треба, ці гроші.

 Оскільки  профукано,  я  по-іншому  не скажу, бездарно проведено

 грошову  еформу, а вона на 90% була реформою адміністративною, і

 можна   уло   Уряду   вийти   з  чистим  листом,  погасивши  всі

 заборгованості  і  насіть  обманувши  Міжнародний валютний фонд,

 перед  яким  вони  "лебезят",  то  зараз  треба це робити через,

 перше,  кредити  банківські,  емісійні,  внутрішній  борг, через

 позички.

      Але  дати  змогу зняти проблеми зарплат, пенсій, боргів, не

 затягувати  агонію,  бо  остаточно вмре виробництво. А тоді усе,

 тоді же нічого не можна буде зробити.

   Шосте.  Як  стримати  інфляцію?  Я  бачу,  Віталій  Андрійович

 усміхається, думає, що він химери будує? Є для цього можливість.

 А  стримується це так, шановні колеги, ні разу з цієї трибуни не

 звучало   це.   Треба  пов'язати  податкову  систему  з  ціновою

 політикою.  Податки  ув'язуються  з цінами. Скидаєш ціну на 10%,

 податок  злітає  на  15%.  Для  цього  треба просто зліквідувати

 податок  на  виробництво,  тобто  податок з прибутку і податок з

 добавленої  вартості,  замість  нього ввести податок з продаж, з

 обороту,   і  ще  раз  кажу,  ув'язати  податок  з  ціною.  Тоді

 тримаються  інфляційні процеси, виробнику стає вигідно виробляти

 більше  товарної  продукції,  а  не  гнати  її  через ціну, своє

 благополуччя  забезпечувати.  Є  підхід  в  урядової  сторони до

 цього? Немає.

      Нарешті,  провести  глобальну  реформу  оплати праці. Можна

 ліквідувати  усі  пільги за цих умов? Можна. Я, до речі, уже два

 тижні не можу вибити з Міекономіки, скільки ж пільги коштують?

      Я  за  те,  щоб  сьогодні всі пільги ліквідувати, і зробимо

 конституційно,  не  порушивши прав людини, коли цю частину плат,

 (............)  віддамо  в  зарплату  і  пенсію.  Ми не порушимо

 Конституції,   бо   не   погіршимо   ситуацію.  Але  ми  зробимо

 стратегічним івестором власний народ, власне населення. На жаль,

 і це Уряд робити не бажає.

      До речі, закінчуючи...

 

      ГОЛОВА.  Іван Сергійович,  завершуйте, будь ласка.

 

      ЧИЖ.  Висока  зарплата  вигідна  перед  усім  виробництву і

 Уряду,  бо  споживач  вкладає  кошти, які оживляють виробництво.

 Громадянин   сумарний   стає  стратегічним  інвестором  власного

 виробництва.  Друге, громадяни, маючи вільні кошти, вкладають їх

 цінні  папери,  у  банківські  рахунки. Значить, держава отримує

 кредитні фінансові ресурси, а це перспектива економічна.

      Третє.   Громадяни   з  високої  зарплати  платять  високий

 прибутковий  податок. Значить, наростає доходна частина бюджету.

 і це вигідно  Уряду і державі.

      Четверте.  З  високої зарплати ідуть високі відрахування до

 Пенсійного фонду. Закриваємо проблему дефіциту пенсійного фонду.

 Знаходяться  джерела  для зростання і істотного пенсії. До речі,

 самі  громадяни  у  цьому  випадку  при  великій  зарплаті могли

 підраховувати  до  Пенсійного  фонду  не  1 відсоток, а 2 чи 3 і

 навіть  більше  Це  б  дало  змогу  скинути  цей тягар у певному

 співвідношенні з товаровиробника.

      Закінчуючи,  я міг би, звичайно, цю частину не говорити. Це

 проблема  Уряду  дати  джерела.  Але  закон...  ми  зобов'язанні

 прийняти  постанову  щодо  введення  мінімальних  значень саме у

 розмірі величини межі малозабезпеченості -71 гривня, 70 і 9.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, перед тим, як ви будете задавати

 запитання,  якщо  вони  у вас появилися, бо Іван сергійович дуже

 широко  розказав  не  тільки  про  цю  постанову,  то я хотів би

 звернути  вашу увагу на таке. Норми Конституції -це норми прямої

 дії.   Відповідно   до  цих  норм  наш  обов'язок  встановлювати

 мінімальний   розмір   заробітної   плати   і  пенсії  не  нижче

 встановленого  законом  розміру.  Якщо  це  так,  то  тут нема і

 предмету   для  дискусії.

      Я  просив би вашої згоди на те, щоб ми все-таки обговорення

 цього питання провели за скороченою процедурою, тому що ясно, що

 предптавники  Уряду  будуть  проти,  і можливо хтось з депутатів

 буде проти. А будуть виступати також і за цю постанову. А ще раз

 підкреслюю,  у  нас  вибору  немає,  бо  це вимога Конституції -

 найвищого Основного закону в нашій державі. Зрозуміло, так?

      Тому   я   прошу  проголосувати  процедуру,  за  скороченою

 процедурою  розглянути  це  питання.  Ставлю  на  голосування. А

 питання йому будуть задані, доповідачу.

 

      "За"-

      Прцедура прийнята.

      Запитання до Івана Сергійовича. Запишіться, будь ласка, хто

 хоче. Опублікуйте список.

      Степанов, будь ласка.

 

      СТЕПАНОВ.

      Уважаемый  Иван  Сергееич!  Как  вы  смотрите, во всем мире

 принята   почасовая   оплата,  минимальная  зарплата  в  часовом

 исчеслении? Применить именно  минимальную зарплату в час.

 

      ЧИЖ. ПЕтро Степанович, наш Закон про оплату праці дає змогу

 це   робити.   Пам'ятаєте,   ми   пропозицією..............   це

 голосували.  Так  що  це  нормально, коли оплачується погодинна.

 Закон  про  оплату праці дає змогу це робити аби тільки було чим

 платити.

 

      ГОЛОВА. Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Володимир   Яворівський,   Демократична   партія   України,

 Світловодськ.

      Вельмишановний  Іване  Сергійовичу! Ну я, по-перше, справді

 захоплений.  За  півгодини  розповісти  все,  що  ви  знаєте про

 економіку  -це  колосольно.

      Я  хочу  вам поставит одне єдине питання. Ви не найдете тут

 жодної  людини  в  цій залі -я хочу, щоб люди почули -які проти,

 скажімо,  того рівня, який ви виставляєте. Ми ж не самогубці, за

 нами  стоїть... стоять і пенсіонери, і працівники. От всі готові

 за це проголосувати. Ми проголосували. Прийнята ця постанова. Що

 буде  далі?  Коли  сьогодні  заборгованість за 5-6 місяців за ту

 заробітну  плату.  І  в моєму окрузі люди кажуть: "Не піднімайте

 нічого.  Віддайте  хоча  б  те,  що нам належиться. І ми поки що

 перетерпим."  Як  ви  оцінюєте  цю  ситуацію?

 

      ЧИЖ.    Володимир   Олександрович,   я   захоплений   вашим

 запитанням.  Спасибі.  Ви,  як  справжній  літератор,  тут гарно

 запитали.   А   відповідь  скажу  так.  А  як  ви  ставитесь  до

 Конституції,  шановний пане Яворівський? Ви ж демократ. Щойно ви

 назвали свою партію.

      Я  знаю, що є Основний закон. А якщо уряд не годен робити з

 вашою  участю довели до того, що є тут (...........) починали ці

 реформи,  значить  треба  шукати  інший  уряд,  іншу політику. Я

 іншого не  мож   сказати.

      А  сьогодні ні, Конституція нормальна зараз ця, вона норми.

 Треба  кардинально...  Ви  ж розумієте, приймали постанови перші

 про  оплати  праці, про межу, давали доручення уряду реформувати

 систему  оплати праці, втримати верхні рівні, але підняти нижні.

 Пальцем ніхто не  ворухнув. Пальцем.

      То,  якщо  ми будем тільки констатувати, що нема грошей, то

 нащо ми тут взагалі здалися? Давате ініціювати розпуск Верховної

 Ради та й іти по домах. То тоді нас не потрібно тут.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  будь  ласка,  спокійніше в запитаннях і

 відповідях,  тому  що  він  по  суті  запитував. І по суті треба

 відповідати.  А тут мова йде про те, Володимир Олександрович, що

 потрібно  міняти  Закон  про систему оплати праці. Бо хто працює

 сьогодні  все-одно  одержує  на виробництві заробітну плату вище

 70.  Але, якщо тарифна частина заробітної плати це п'ята частина

 обсягу  зарплати, то треба змінювати, щоб не було так. То тоді і

 не  буде  отих  накруток,  про  які  зараз...  От  про  що мова.

 Чернявський, будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую.   353   Сумський   виборчий   округ.  Шановний  Іван

 Сергійович,  ви  в  своїй  доповіді зупинилися головним чином на

 бюджетній  сфері.  А  чи  не  прораховувалося у вашій комісії те

 питання,  що  буде  з прийняттям, або як вплине прийняття цього,

 цієї  постанови  на  працівників виробничої сфери. Ви знаєте, що

 сьогодні  навіть  кращі  господарства  України  на  50 відсотків

 забезпечені  коштами  без  придбання техніки, інших матеріальних

 ресурсів. По декілька місяців, а то вже є господарства, де і рік

 не  виплачується не те, що мінімальна, жодна заробітна плата. Як

 прораховується комісією це питання?

      Дякую.

 

      ЧИЖ  І.  С.  Олексій  Пилипович,  борг по небюджетній сфері

 складає десь близько 2, 7 мільярда гривень. Це колосальний борг,

 безумовно.  Я  не  даром так широко розказував про економіку, що

 тут  з'язвив  Володимир  Олександрович,  тому що цей закон чи цю

 постанову  якщо ми будемо вводити в дію, треба вводити одночасно

 з  введенням  бюджету.  А до того часу в бюджеті вже мусять бути

 вибудовані  параметри  покриття  оцих всіх дефіцитів. Безумовно,

 якщо  накласти  нові  рівні  на  ті  дефіцити,  які  є, то це ще

 ускладнить,  погубить ситуацію. Зараз треба прориви робити, чому

 ми  так  радикально  ставимо питання. А не затвердити межі ми не

 маємо права.

      Тому  я  глибоко переконаний, що, ну я вже говорив, помилка

 була  страшна  в  грошовій  реформі, ми її просто зробили чистою

 деномінацією замість того, щоб вивести на чистий, так би мовити,

 лист  економічний.  Але  треба  кардинально  міняти  і  разом  з

 бюджетом  вводити,  де  ці  всі  моменти закладати, і формування

 бюджету, і все інше. Так комісія і обговорювала ці питання.

 

      ГОЛОВА. Федорін.

 

      ФЕДОРІН.

      Дякую.  (Федорін,  4  Голосіївський  виборчий  округ, місто

 Київ, фракція Народного Руху України)

      Шановний пане Чиж, чи не здається вам, що наші всі от зараз

 такі тут розумування про те, як буде впливати на економіку, вони

 все-таки  мають  якийсь дилетанський характер. У світі вже давно

 існують  серйозні  наукові розробки по тому, як буде змінюватись

 економіка  і як її всередині макроекономічні показники від того,

 як  буде  збільшена  грошова маса в нас в державі. І відомі і ці

 матриці  Леонтьєва і інші, там, розрахунки, які вказані. Чому ми

 не залучаємо науку, дійсно, у нас є висококласні фахівці з цього

 приводу,  які  чітко  нам покажуть, як підвищення пенсії на нашу

 економіку? Чому ми, держава, з таким інтелектуальним потенціалом

 по суті тут гадаємо на кавовій гущі?

      Дякую.

 

      ЧИЖ.  Я з вами згоден. У нас делетанство уже років з 5 чи 7

 процвітає  з  боку  уряду,  ми  це бачимо. А стосовно того, що я

 доповів,  це  абсолютно окреслені параметри після консультації з

 групою   дуже   серйозних   людей,   в  тому  числі  і  практики

 економістів,  які  готові  як експерти підключитися до уряду аби

 він  тільки  хотів,  назву  ці  прізвища  людей, аби вони тільки

 хотіли взяти оце до роботи.

      А  це  дійсно є делетанство, і те, що спроба якось полатати

 бюджетні  дирки через зміни такі оперативні податкової системи і

 так далі. Треба комплексно розв'язувати цю проблему, комплексно.

 Тому у мене була спроба цей омплексний підхід якось указати. Хоч

 можна було обмежеитись тільки костатацією самого закону.

 

      ГОЛОВА. Пронюк, будь ласка. Немає Пронюка. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО.

      Наталія  Вітренко, Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалістична партія України.

      По-перше, Іван Сергійович, не потрібно тут "плач Ярославни"

 влаштовувати  і казати, що ви за комплексне рішення проблеми, бо

 саме  ви  і Олександр Мороз проголосували за програму діяльності

 уряду,  в  якій  якраз і закладена ось така мінімальна зарплата,

 ліквідація  пільг і одичяння з дичавінням нашого населення. Це -

 по-перше.

      А  по-друге,  я  хочу  з'ясувати,  у вас що і з арифметикою

 складно,  що  ви  вважаєте, що 70, 9 гривень це сьогодні якраз є

 реалізація   сорок  восьмої  статті  Конституції,  яка  гарантує

 кожному  мінімальний достатній рівень одягу, харчування і житло.

 Сьогодні харчування -55 гривень, це тільки набор харчування з 22

 продуктів, ще одяг хоч мінімальний -15 відсотків, ще житло, і ви

 знаєте,  що в мінімальну заробітну плату входять за міжнародними

 нормами  25 відсотків на утриманця, то яким чином можна сьогодні

 вижити за 70,9 ?

 

      ЧИЖ  І. С. Відповім. Стосовно Урядової Прогарми і, скажімо,

 президентської (чогось Президента останнім часом менше згадують,

 а  більше  Мороза  і  Чижа... Спасибі вам. Не знаю чого...), але

 скажу,  що  навіть  Президент  коли доповідав свою отут Прогарму

 сказав,  що  вже  на  цей  рік  треба  було  б  вивести  на  60%

 собівартості  продукції  рівень зарплати. Тому я сьогодні нібито

 лобую  й  Президента,  бо  Уряд  працюбє  прямо  в  протилежному

 напрямку, аніж Президент сказав...

      Стосовно 70% я ж вам говорив, що реально - 98...70 гривень,

 98  гривень.  Але я виходив з того, що вже затверджено Верховною

 Радою -тут вартісна величина. Як бачите, демократ Яворівський, а

 ви  -прогресист,  з іншого боку, виступив і каже, що не можна. А

 ви  кажете:  давай  більше...  Ну  так давай, кто больше!.. Ми ж

 давайте реально розглядати ці речі!..

      Тому  ми  виходили  з  того,  що  вже затверджено Верховною

 Радою. Хоча згоден - зовсім інші мають бути рівні...

 

      ГОЛОВА.  Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО  Г.  М.,  435  виборчий округ, фракція Народного

 Руху України.

      Шановний  доповідачу,  стаття  43,  частина  7, сказано, що

 право  на  своєчасне  одержання  винагороди за працю захищається

 законом.  Я  хотів  би почути вашу думку з цього приводу: що для

 нас  є  вадливіше  зараз  -те, щоб люди вчасно отримували хзча б

 якусь  винагороду  за  працю,  чи  те,  щоби  ми  зараз  підняли

 мінімальну зарплату?

      І друге питання. Ви знаєте, що є певні категорії людей, які

 отримують  грошову  винагороду  на сьогоднішній день, більшу ніж

 Президент держави... Чи є це нормально?

      Дякую.

 

      ЧИЖ І. С. Дякую і вам. Я думаю, що важливо, щоб люди вчасно

 отримували зарплату нормальну, достойну, гідну для прожиття. Щоб

 вони  могли  нормально жити. А просто отакі виставляти: або яку-

 небудь, але вчасно, а реально не відтворюючи робочої сили, -це ж

 неправильно,  колись  же  ж  з  цього  кола  зачарованого  треба

 виходити!..

      І  стосовно  президентської  зарплати,  скажімо... Ну я вам

 скажу  так:  от  тут  же  ж багато їздять по світах... Нормальна

 зарплата,   скажімо,   мінімальні   значення,   або   середні  і

 максимальні  президентів, прем'єрів -розриви 1 до 2, 2, 5 і все.

      От такі розриви в значеннях треба мити нам. І, безумовно, є

 посадові особи вищі, які мають бути мати вищу заробітну плату.

      Але, оскільки у нас різні форми власності, то вже є якийсь,

 так  би  омвити,  і  інший,  інші джерела, скажімо, інша доходна

 частина і  так далі.  Це не  треба?  регюлювати законодавством.

      Пече за обмеження, скажімо, в тій частині, де це можливо.

 

      ГОЛОВА. Ну то не категорія заробітної   плати.

 

      ЧИЖ. То не...... то вже доходи. Да, то вже інше.

 

      ГОЛОВА. Омелян  Никонович,  будь ласка.

 

      ПАРУБОК. Прошу  слово передати  Роєнко.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      РОЄНКО

      423 Уманський виборчий округ, фракція "Комуністи України".

      Іван  Сергійович, в мене таке питання, яке випливає з того,

 що  сьогодні сільгспвиробники........... всі свої  уже практично

 не  зможуть покрити заробітної плати, но мають цю заборгованість

 від кіллькох місяцій  до 2 років.

      Чи  не  підштовхнуло  це до дальшого руйнування колективних

 господарств,  бо  скажуть,  що  це  бездарні  -вже ці колгоспи і

 радгоспи  і  люди,  що в них працюють, відповідно піде оце через

 паювання,  виділення часток  землі в  натурі.

      Як  вив  розцінюєте  -2  питання -ч немогло б бути одним із

 варіантів    вирішення   цієї   прблеми   на   селі   проведення

 взаємозаліку?  Тобтодержава винна селу, на сьогодні підприємтсва

 переробної  промисловості,  а  господарства  винні  державі.  Це

 Пінсійний  фонд  і відповідно податки самі різні і відрахування.

 То  тут,  можливо,  зробити це, щоб ми побачили цей нуль, хоча б

 нуль  і  тоді  ми  могли  б  іти  сміливіше  на підвищення рівня

 заробітної  плати.  Бо миж сьогодні приймемо закон, -звичайно, я

 за.  Але  ж  колгоспники  скажуть  -піднімаємо.  А  ми  сьогодні

 боргуємо. Як ви  дивитесьна ці  2  питання.

      Дякую.

 

      ЧИЖ. Віктор Григорович, дивлюсь точно так як і ви. Справа в

 тому,  що  реально людям записують зарплату і там, до речі, і на

 селі  зараз десь вона вже там під 90 гривень, але не виплачують.

 І не виплачують же, як ви правильно сказали, багато часу.

      Тут проблема комплексна, я про це говорив, і теж стосується

 взаємо заліку , його треба  комплексно розв'язати Урядоуві.

      Безумовно, щодо села, воно опинилось в такій ситуації не по

 своїй  волі, а саме тому, що, ну, ви знаєте, яка цінова політика

 і ак далі, село  просто гублять, нищать свідомо.

      Тому  саме  для того, щоб якось вийти на нулі, вийти з цієї

 ситуації,   саме так треба    було   б, очевидно, і  зробити.

      Проблема, дійсно, комплексна, проблема не тільки заробітної

 плати.

      А  щодо  паювання,  щодо....... натурі землі, я категорично

 проти того, щоб ще гендлювати землею. А людей підводять до того,

 так.  Віддадуть землю, нема за що жити, треба дитину утримувати,

 може, і продавати будемо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

      Ви  скажете своє слово зараз. Сідайте,  будь ласка.

           (Ш у м  у  з а л і)

       За межами,  визначеними Регламентом.

      Записалось  на  виступ  15  депутатів, але ми проголосували

 процедуру: два за, два проти.

      Хто буде виступати  проти? Віктор Михайлович, ви не проти?

 

      ПИНЗЕНИК.

      Я просив дати мені питання, питання від Уряду, дуже просте.

      Перше  питання. Звідки буде Іван Сергійович виплачувати оті

 суми?  Ми  за,  але  хай  Іван  Сергійович  скаже, звідки будуть

 виплачуватись?

      Друге  питання:  нехай  Іван Сергійович дасть відповідь на

 питання...

 

      ГОЛОВА. Віктор Михайлович, я просив би вас не в такій формі

 подавати  запитання.  Бо  на нього відповідь дуже є проста: а це

 вам  знати,  ви - Віце-прем'єр з питань економіки.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Я  ще раз повторюю: є Конституція, і на основі Конституції

 треба приймати рішення.

      Моцпан, ви будете за? Будь  ласка, говоріть....

           (Ш у м  у  з а л і)

      Дасте потім,  у заключному слові.

 

      МОЦПАН.   Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые

 коллеги,  свои  худшие прогнозы относительно опального обнищания

 населения  и  особенно пенсионеров, закрытие учебных заведений и

 медицинских    учереждений    в    следствии    прекращения   их

 финансирования    со   стороны   государства,   я   высказал   с

 парламенсткой трибуны еще в октябре 1994 года.

      Почему,   к  сожалению,  подтвердились  мои  предположения.

 Потому  что  мы  не  отказались  от  той порочной, хозяйственной

 политики,  которая  была  принята  на вооружении прежним высшим,

 законодательным  и  исполнительным  органом  страны. Более того,

 Верховный  Совет  в  октябре 1994 года поддержал курс Президента

 Кучмы  Леонида  Даниловича  на ускореную капитализацию экономики

 Украины.

      (............)    средство   массовой   информации   широко

 разрекламировали,  так  называемые  рыночные  реформы,  обманули

 народ,  цель  которых  в  конечном  итоге передача фактических и

 формальных  прав  собственника конкретному физическому лицу. Кто

 это   будет   неважно:   действующий  ли  директор  предприятия,

 коммерсант,   банкир,   мафиози.   Народ  сегодня  должен  четко

 представлять,  что  его  ожидает.  На решение этой задачи, между

 прочим,    направлена    и    действующая   схема   приватизации

 государственной  собственности. Д недавнего времени вице-премьер

 Правительства,  а  сегодня  председатель  Национального агенства

  Украины  по  реконструкции  и  развитию  экономики Шпек сегодня

 прямо   говорит   о   передачи  51  процента  акций  колективных

 сельскохозяйственных предприятий его председателю.

      Для  осуществеления  этих и других акций предлагает создать

 филиалы своей конторы в сельских районах Украины. Я предполагаю,

 что  составлной частью этого плана является полная дискридитация

 государственной  собственности  путем  ее  развала с последующим

 захватом прав собственника конкретными физическими лицами.

      Уважаемые избиратели, о каких нормальных заработных платах,

 пенсиях  может  ити  речь,  если  у  нас до сих пор продолжается

 падение   промышленного  и  сельскохозяйственного  производства.

 Украина  производит  более,  чем  на  50  процентов промышленной

 продукции  меньше  к уровню 1990 года. Мясомолочной продукции -в

 2-2,  5  раза.  Зерна  более,  чем  в 2 раза. Валовой внутренний

 продукт  в  текущем году снизился на 10 процентов относительного

 третего квартала 1995 года.

      Почему  у  нас  на 1985, и даже 1990 год не было проблемы с

 пенсионерами,  с  финансировнием  науки,  образования, медицины?

 Потому  что  экономическая  политика,  хозяйственный потенциал в

 целом обеспечили решение этих  задач.

      Согласен,  что  система  была  несовершенна.  Ее нужно было

 реформировать   и   можна,  однако  не  ценой  обнищания  людей,

 невыплаты пенсий пенсионерам и так далее.  А  теперь,  уважаемый

 Виктор  Михайлович,  откуда  взять  средства?  Средства мы можем

 найти  только лишь в одном случае, если сегодня же проголосуем о

 реальных  доходах  Президента, народных депутатов и министров на

 уровне   среднестатичтических   доходов  граждан  государства  с

 коэффициентом  1,5, максимум 2. И уверяю вас, все мы материально

 заинтерисованы   в   поднятиии  экономики  и  Виктор  Михайлович

 Пинзеник,  и  Моцпан  и  другие депутаты поработает над тем, как

 поднять экономику во имя наших избирателей.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Із  записаних  ще  14  депутатів,  хто  проти буде

 виступать?  Пономаренко проти? Будь ласка.

 

      ПОНОМАРЕНКО.

      Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати!  У мене таке

 враження,  що  ми  або  поснули  і  втратили контроль за тим, що

 діється,  або  вже  уявили себе в передвиборні дні 1998 року. Ми

 забули,  що  ми знаходимось в реальній ситуації кінця 1996 року,

 коли  треба  приймати  бюджет на наступний рік, коли економіка в

 стані  щонайглибшої  кризи.  Коли  всі  наші  обіцянки і вимоги,

 поліпшення   соціальних  умов  життя  нашого  народу,...........

 єкономіці   -це   голий  лицемірний  популізм.  Наші  вимоги  до

 Президента  і  Уряду,  різко  підняти  заробітну  плату через її

 високий  мінімум,  коли  навіть  працюючі підприємства не можуть

 стягнутись  на  якусь мізерію, і змушені викидати за ворота нові

 .........   безробітних,   то   відвертий   шантаж  і  намагання

 дестабілізувати ситуацію в державі.

      Дуже  дорого  для  нас  і  для людей обійдеться нашій пусті

 вимови  і наша популярність. Треба сказать нарешті людям правду.

 А  вона  в  тому, що без рішучих заходів в економіці, термінових

 кардинальних рішеннях ми можемо втратити і економіку, і державу.

 Ми  рік потрясали повітря погрозами на адресу Уряду. Рік найвищі

 посадові  особи  видавали різні циркуляри про виплату заробітної

 плати, пенсій та стипендій. І що ж вони виплатили?

      Уряд  безперечно  винуватий,  що  безвільно  і меланхолійно

 спостерігав,  як  валиться  економіка.  Але  й  парламент вперто

 константував існуючий стан, вимагаючи одного -випалти заробітної

 плати.

      Тому я звертаюсь в першу чергу до депутатів, що пов'язані з

 промисловостю   і  сільським  господарством.  Давайте  відкинемо

 політичні   амбіції,   давайте  змусимо  уряд  і  парламентських

 політиканів   прийняти   оптимально   можливо   сприятливе   для

 товаровиробника  податкове  законодавство.

      Так,  уряд  в  черговий раз нас підставив, але зараз не час

 розбиратись  хто  святий,  а  хто  грішний.  Треба робити справу

 разом,  вперто  шліфувати запропоноване податкове законодавство,

 прогнозуючи,  перевіряючи, накладаючи їх на результати поточного

 року.  Але  працювати,  бо  подальше  зволікання хронічно хворе,

 економіка   просто  не  витримає.

      Сьогодні члени нашої депутатської фракції будуть голосувати

 проти  підвищення  мінімуму  заробітної  плати не тому, що ми не

 розуміємо   мізерності   нинішнього   мінімуму,   який  є  чисто

 розрахунковий,  не виконує своє основне призначення -відповідати

 мінімальному споживчому рівню, а тому, що більше не хочемо брати

 участі  в  цьому  великому  вседержавному  обмані,  коли замість

 одного...  одної  мізерії встановлюють нову мізерію. Встановивши

 новий  більш високий мінімум, що не наповнений реальним товарним

 змістом,  це значить -зірвати ціновий шквал, не виплачуючи, як і

 раніше, заробітну плату. А товаровиробника ми поставимо в умови,

 коли  мало  платити  не  можна, а багато через недолугу державно

 економічну  політику  не  має  просто чим. Про яке підвищення ми

 говоримо,   коли   в  деяких  колективних  сільськогосподарських

 підприємствах  з  нового  року  сільським працівникам взагалі не

 виплачують ні копійки.

      Для  прикладу  я  вам  приведу 2 райони Черкаської області:

 Чагаринський і Камінський, де уряд не розрахувався за 1994 рік і

 борг  складає  десь  700 гривень. То кому ж буде легше від нашої

 солодкої неправди?

      Натомість   пропонуємо   поставити   жорсткі  вимоги  перед

 Кабінетом  Міністрів  у  визначений спільно термін про погашення

 заробітної плати з персональною відповідальності посадових осіб.

 Бо  принижує і уряд і парламент і саму державу численні обіцянки

 прем'єра покінчити  з цим  явищем. Це  від   фракції  виступ...

 

      ГОЛОВА. А,  від  фракції. Будь ласка.

 

      ПОНОМАРЕНКО.  Спачатку  до  1 вересня, потім до кінця року,

 тепер  до  літа  наступного  року. Так далі просто бути не може.

 Саме  тоді,  після  ліквідації  боргу,  і  треба  буде  прийняти

 прорахований, реальний мінімум заробітної плати. Ми вважаємо, що

 доцільно  було  б  ввести  норму  почасового мінімуму заробітної

 плати,  що  особливо  необхідно  в  умовах  глибокої  кризи.  Бо

 сьогодні,  ви прекрасно знаєте, сотні тисяч працівників працюють

 за  скороченим  тижнем  і  за  скороченим  робочим  днем.  Треба

 переглянути  співвідношення  складових  заробітної  плати,  бо в

 деяких  працівників  нарахування  на  основну частину заробітної

 плати  становить левову частку, яка дає можливість приховати від

 народу  справжню  величину отриманих виплат. От тоді і з'явиться

 можливість   реально  підняти  мінімум,  про  який  ми  сьогодні

 говоримо,   бо   такої   глибокої   прірви   між  мінімальною  і

 максимальною  заробітною  платою,  як  зараз,  мабуть, ніколи не

 було.

      Ми  вимагаємо якнайшвидше прийняти новий пенсійний закон, і

 не  тільки  в  тій частині, де йдеться про пенсійне страхування,

 адже  сьогодні реальні люди отримують мізерну пенсію, проробивши

 на  державу все своє життя, та ще багато хто в шкідливих умовах.

 Але  пенсіонерів  добиває  не  тільки  низький рівень заробітної

 плати,  а ще більша несправедливість зрівняйлівки, коли однакову

 пенсію  отримують і ті, хто гірко працював все своє життя, і ті,

 хто  взагалі  не  працював  на  цю  державу.  Чи  чесно  це,  чи

 справедливо?  Справедливий  розподіл,  звичайно, понизить пенсію

 тим,  хто  не  працював,  при  збереженні  того Фонду заробітної

 плати, Фонду, Пенсійного фонду, який, ми знаєм, з'явиться тільки

 тоді  наповнений,  коли люди будуть отримувать реальну заробітну

 плату.  Але тоді навіть при тому наповненні Пенсійного фонду, що

 маємо, підніметься пенсія тим, хто цього заробив.

      Не  витримує  критики  і пенсійні виплати. Тому закликаю до

 зваженості.   Сьогодні   реально  ситуація  погіршується,  росте

 заборгованість  по  виплаті  пенсій,  як  і  заробітної плати. І

 рішення ми мусимо приймати реальні, конкретні.

      Пропоную  цю  постанову  не  приймати, підготувати нову, де

 буде чітко вимога до Уряду погасити заборгованість по заробітній

 платі  і  пенсіях  під  персональну  відповідальність, спільно з

 Кабінетом    Міністрів   опрацювати,   прийняти   текст   нового

 податкового законодавства не пізніше 1. 02. 1997 року, створивши

 сприятливі  умови  для  роботи  економіки,  що  дасть можливість

 реально  підвищити  і  заробітну плату і встановити більш високу

 пенсію.  Бо не наші пісеньки сьогодні треба...

 

      ГОЛОВА. Виключіть.

      Будь ласка, Буздуган.

 

      БУЗДУГАН.

      Дякую.  Шановні  колеги, у цієї проблеми є два аспекти, по-

 перше, аспект юридичний, я про нього говорити не буду, про нього

 вже говорили. Ми не маємо права приймати іншого рішення, у нас є

 єдиний    зараз    соціальний    норматив    в   державі   -межа

 малозабезпеченності, який вже затверджений.

      Є  економічний  аспект,  до якого я хотів би звернутися, на

 якій  зараз  б'ють  противники  прийняття цього рішення. Вам був

 розданий   лист  Кабінету  Міністрів,  де  говорилося,  якщо  ми

 затвердимо   межу   малозабезпеченності   на  рівні,  мінімальну

 заробітну плату на рівні 79, інфляція буде -1619 відсотків. Така

 точність - 1619 відсотків.

      Ну,  я  вже  не  буду  говорити, ми знаємо, хто готував цей

 документ,  ця  людина зараз сидить в цьому залі. Я хочу сказати,

 що   в  цьому  ж  документі  написано,  що  якщо  ми  встановимо

 мінімальну  заробітну  плату  35  гривень,  буде  інфляція  -415

 відсотків.  То  до  відома  цих  людей  я хочу сказати, що зараз

 реальна  мінімальна заробітна плата -40 гривен. І щось немає цих

 чотирьохсот відсотків в інфляції.

      Тепер  я  хочу сказати далі. Якщо ми подивимося реально без

 істерик і спробуємо професійно подивитись на цю ситуацію. Звідки

 ми  виходимо  на  цю  цифру -1619 відсотків? Якщо ми візьмемо і

 всім  піднімемо  заробітну  плату  в  4,  7  рази , то дійсно ми

 вийдемо на такий показник. Якщо ми візьмемо і піднімемо зарплату

 народного  депутата із 600 гривен до 2800 гривен, тоді дійсно ми

 вийдемо  на  таку  інфляцію.  Вибачте,  хіба  ми зараз закликаємо

 піднімати заробітну плату всім пропорційно?

      Сьогодні в Україні  22  відсотки  населення, всього лише 22

 відсотки населення отримують заробітну плату менше 70, 9 гривни.

 В  той  же  час  24  відсотки  отримують більше 200 гривень, і 8

 відсотків більше 300 гривень.

      Є   такий  показник  макроекономічний  -співвідношення  між

 середньою  і мінімальною заробітною платою. В нормальних країнах

 із стабільною економікою він дорівнює 2. Є 2, 2, 5; в Польщі -2,

 4; в Бельгії - 1,2. В Україні сьогодні цей показинк дорівнює 10!

 15  гривень - мінімальна  заробітна  плата, 150 гривень -середня

 заробітна плата.

      Що  буде,  якщо ми встановимо мінімальну заробітну плату на

 рівні  70,9?  Це  значить,  ми  виходимо на показник 2, 1! Тобто

 нормальний показник для стабільної економіки.

      Я  хочу  сказати  тільки  2 зауваження. Хочу сказати колезі

 Манчуленко. Ми з ним сусіди - у нас 1 район поділений між нашими

 округами...  Коли  він  говорить,  що  не можна... куди дивиться

 Уряд,  що  у  деяких  посадових  осіб заробітна плата більше ніж

 заробітна плата Президента. Вибачте, не треба було голосувати за

 Програму  Уряду,  бо рекомендація номер 3 Міжнародного валютного

 фонду   говорить   про   обмеження   Фонду  заробітної  плати  і

 необмеження індивідуальної заробітної плати. І за рахунок цього,

 якщо  ми  подивимося розподіл населення за доходами, то ми маємо

 скачок по великих заробітних платах. Навіть в середньому - я вже

 не  кажу  про  окремі  галузі!..  Тому  це  рішення - економічно

 виважене. Потрібно лише одне: прямо сьогодні ввести - звісно, це

 буде  нерозумно.  Треба  переробити  тарифну  сітку.  Відповідне

 доручення наша комісія давала Кабінету Міністрів кожних півроку.

 Буквально   у  вересні  Верховна  Рада  ще  1  раз  давала  таке

 протокольне  доручення  Кабінету Міністрів і знову ж таки нічого

 на цей момент не зроблено...

      Тому   яка   у  нас  є  пропозиція.  Сьогодні  прийняти  цю

 мінімальну  заробітну  плату  на  рівні межі малозабезпеченості.

 Але!  Ввести  її  одночасно  з  введенням  бюджету.  За  цей час

 Кабінету    Міністрів   переробити   тарифну   сітку   разом   з

 профспілками -  це його зобов'язання. Він просто зобов'язаний це

 зробити,  відповідно  до  Закону  про  колективні договори! І це

 реально!

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Проти  ще. Ви  проти? Магді  дайте слово з місця.

 

      МАГДА

      98 Апостоловський  виборчй округ.

      Я  проти і ось чому. В тому... в тій доповіді, якку нам дав

 Іван  Сергійович, одна сторона зовсім не відкрита, не розкрита.

      Я працював директором Кривозької ДРЕС  десь 10 років тому і

 зараз  я виборець того округу.

      Представте  собі,  ми сьогодні приймем цей закон. От сидить

 іще  директорат  підприємств,  а  повинен  його був би виконати.

 Сьогодні   Криворізька   ДРЕС   працює  на  50  процентів  своєї

 потужності.  То  єсть,  половина персоналу працює, половина жде,

 коли запрацює інша черга, то єсть  інші блоки коли запрацюють.

      Якщо  я  сьогодні  прийму цей, якщо ми сьогодні приймем цей

 закон, я повинен встановити заробітну плату мнімальну. В мене, я

 заробляю...  підприємства  заробляють стільки, скільки воно може

 заробити.  І  тому  частина  повинна піти на закупівлю палива, а

 частина  на... там    на інші  справиі на  заробітну плату.

      Я заробітну плату, якщо я повишу, то я повинен 50 процентів

 персонала  скоротити.  Куди мені їх дівати? І це буде на кожному

 підприємстві.

      Іван  Сергійович  расказав добере про бюджетні організації,

 сільського  господарства  це  зовсім  не стосується теж, тому що

 їхня  зарплата  залежить від того який урожай вони... І що дасть

 їм земля,  який  урожай вони  виростять.

      Але  ніхто  ж  не  подумав,  а  як ми тих безробітних будем

 дальше годувати. Тому ще раз скажу, що я буду голосувати проти.

 

      ГОЛОВА.  Відповідно  до  процедури  висловилися  2  "за", 2

 "проти".  І  одні,  і  другі  праві в своїх аргументаціях. Але є

 вимога  Конституції,  і  посилання в даному випадку на ці статті

 обов'язкове,  оскільки  норми Конституції -це норми прямої ії, і

 ми не маємо права затверджувати мінімальну заробітну плату нижче

 межі малозабезпеченості, що випливає із норм Конституції.

      З іншого боку тут правий Іван Іванович і інші, і Пономаренко

 Броніслав  Станіславович  теж  правий,  Борис Осипович, відносно

 того,  що  це  може  зірвати ситуацію у виробничих колективах, у

 сільському господартсві,  на теплових станціях, та будь-де.

       Але  це  буде,  до речі, прийняття такого рішення стимулом

 для   структур  кабінету  Міністрів  і  Комісій  Верховної  Ради

 переглянути систему оплати праці, бо не може бути в оплаті праці

 тарифна частина складати десь п'яту частину величини.

      Виходить так: ми заробітну плату не за роботу платимо, а за

 рахунок  якихось  доплат, а соціальне забезпечення не за рахунок

 пенсій,  а  за  рахунок субсидій, дотацій і тому подібне. Так не

 повинно  бути.  І  це  буде  першою,  або, може, головною умовою

 підготовки  реформи системи оплати праці. Без цього ми не можемо

 дальше  існувати  і  не можемо стимулювати продуктивність праці,

 якщо  не  буде  результат  праці  зв'язаний з продуктивністю, із

 оплатою праці.

      І  тому  тут  є, ще раз повторюю, формальна сторона справи,

 власне   кажучи,   законна   сторона   справи,  яка  випливає  з

 Конституції,  ми  не  можемо відхилятись від норм Конституції, а

 суттєва  полягає  в  необхідності  реформування  системи  оплати

 праці.

           (Ш у м  у  з а л і)

       То  інша  справа, можна по-іншому розглядати, але є норма,

 взиначена  Конституцією  про  мінімальний споживчий рівень, а як

 підійти  до  нього  -це  вже питання, пов'язане з системо оплати

 праці.

      Я  повністю  згоден,  що, звичайно, повинно бути визначене на

 основі вартості або тарифу години роботи.

      Будь ласка, заключне слово Чиж.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Я вже підвів  підсумки.

      Я прошу  вас, один веде засідання, сядьте, будь ласка.

 

      ЧИЖ.   Шановний  Олександр Олександрович , шановні колеги!

      Шановні   колеги,  я  не  буду  заключно  робити,  тут  все

 зрозуміло.  Віктору  Михайловичу  на питання: "Де взяти гроші? -

 хочу  запитати:  "А  ви  вже в якому Уряді за рахунком сидите? І

 скажіть,  коли  ви прийшли в Уряд, де тоді бралися гроші?". Тоді

 взагалі  проблеми  не стояло невиплат зарплати і так далі. Це до

 вас  питання,  шановний  Віктор  Михайлович.  Я  ж депутат, який

 відповідно о норм Конституції і того, що прийняла Верховна Рада,

 доповів наше бачення. Це до вас питання.

      Відносно  Івана  Івановича.  Іван Іванович, а скажіть, будь

 ласка,  а  яка в вас взагалі мінімальна зарплата? Я переконаний,

 що не 15 гривень на вашому підприємстві. Вона вже давно перейшла

 за  70, тим більше ви в енергетиці працюєте, за 70 гривень давно

 перейшла.

      Щодо   села.  Найбільша  проблема  в  селі,  безумовно.  49

 відсотків  працівників сільського господарства записано, що вони

 мають  до  70. А вони і це не отримали до 70. Тому я і казав те,

 що   викликало   іронію  у  Яворівського,  що  треба  комплексно

 підходити, треба і стримувати ціни, і реформувати оплату праці і

 все,  що  з  цим  зв'язано комплексно. Якщо ми не приймемо цього

 рішення,  про  яке  ви  тільки  що,  Олександре  Олександровичу,

 сказали, не затвердимо, а це Конституція зобов'язує, Уряд ніколи

 пальцем не рухне. Це вже зрозуміло.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Одже від Уряду Микола Петрович Білоблоцький прошу.

 Міністр праці має слово. Я прошу уваги.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати.

      Мені  дуже   непросто   говорити  з цього приводу. Скажемо,

 питання  це  і  політичне,  і економічне, і морально-етичне. Але

 треба  базуватися  все ж таки на реаліях. Позиція Уряду відносно

 перегляду  мінімальної  заробітної плати і пенсії і встановлення

 нових розмірів, підвищення їх до межі малозабезпеченості 70, 9 -

 вважаю неможливим. І ось чому.

      Сьогодні  задавали  питання  ті спеціалісти, керівники, які

 мають  відношення до народного господарства. Я звертаюсь до вас.

 Буду  простіше.  Візьміть  район,  зберіть керівників і скажіть:

 спроможні  вони  завтра  заплатити  мінімальну заробітну плату в

 межах 70, 9. Ви будуте мать відпловідь.

      Друге   питання.   Я   не  хочу  сьогодні  перегружать  вас

 мільярдами,  трильйонами, сотнями і тисячами процентів інфляції,

 емісії  так  далі.  Я  деякі  тільки  наведу  приклади. Сьогодні

 потуплення  в доходну частину бюджету с початку року мінус п'ять

 мільярдів.  Заборгованість  по  пенсіям, заборгованість по часу,

 три  місяці  по  окремим  регіонам  -це Луганська, Чернігівська,

 Тернопільська,  Хмельницька,  до  речі,  області і так далі. Три

 місяці.  В  сумі  1  мільярд  153  мільйони  -заборгованість  по

 пенсіям.   Якщо   по   заробітній   платі,  я  прошу  цифру  -це

 статистична, я її не видумую, сьогодні вмежах 15 гривень отримує

 67 тисяч працюючих, 67 тисяч. Це селяни, і вони сьогодні сказали

 про  те,  як  їм  виплатить  її.  Друге.  Це  побутова сфера, це

 будівельники.  Якщо взять навіть в межах 25 гривень, то сьогодні

 по  народному  господарству  105  тисяч  працюючих,  які  тільки

 отримують цю зарплату, в мехаж 20-25 гривень.

      Тому я не хотів би більше статистики. Було сьогодні сказано

 про те. Що керівнику залишається? Завтра, якщо ми вводимо  70, 9

 мінімальну заробітну плату, фонд оплдати праці він збільшений не

 буде.  Керівнику залишається тільки скоротити людей. Якщо аналіз

 той,  що зроблений, я вам називаю кількість людей -4, 3 мільйони

 чоловік  безробітними завтра повинні стати.

     І останнє. Ваша справа, як ви приймете рішення. Я вважав би,

 що   сьогодні,  якщо  і  розглядать  це  питання,  воно  повинно

 розглядатися   в  комплексі:  і  мінімальна  заробітна  плата  і

 мінімальна  пенсія. Це  по-перше.

      По-друге. Ту  заборгованість, яку сьогодні ми маємо^ і стан

 економіки,  в  якому  ми  знаходимося. А  ви  добре розумієтесь,

 обсяги  виробництва падають, надходження до бюджету зменшуються,

 останні  біди  -ви  теж  їх  знаєте.  Я  вважав  би  поки  ми не

 розрахуємося  по  заробітній  платі,  по  соціальних  виплатам і

 пенсіям   не   можна  сьогодні  розглядати  це  питання.  Як  ви

 поступите  - ваша справа. Я виклав вам, як я бачу це. Кажу, що я

 переживаю  не  менше, ніж ви в цьому плані, але виходу я не бачу

 на сьогоднішній  день. (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Я прошу, сідайте, будь ласка. Сідайте. Будь ласка,

 він не доповідь робив. Спокійно. Я прошу, шановні депутати, будь

 ласка,  та  не  сперечайтеся.  Ще  ніхто нікому нічого не дає. Я

 прошу уваги. Зобов'язаний перед голосуванням висловити буквально

 кілька тез.

      По-перше.  При  існуючій  системі  оплати праці, Законі про

 оплати праці і при нашій діючій тарифній системі прийняття цього

 закону - це зрив ситуації. Повністю в державі. Все це зрозуміло.

      З  іншого  боку,  ми  не  можемо  далі  терпіти  цю існуючу

 систему  оплати  праці. Її треба змінювати і без прийняття такої

 постанови  ніхто  до  неї  не  підійде,  бо  так  зручніше вести

 макроекономічні  процеси.  Тому  у  нашій  постанові  ми повинні

 передбачити  розробку цього нового закону, нової редакції Закону

 про  оплату  праці, нову тарифну систем, як пропонує, наприклад,

 депутат Кузьменко, як  один  підпункт    цієї постанови.

      Але  є ще одна теза. Ми, депутати Верховної Ради, зобов'яні

 за  законом  стаття  10  Закону  про опалту праці, розглянути це

 питання, а відповідно статей 93 і 94 Конституції не можемо меншу

 поставити  цифру,  ніж  передбачено  в  поданому Урядом проекті,

 затвердженому   і  Верховною  Радою  про  мінімальний  споживчий

 бюджет. От в якій колізії ми знаходимося.

      Були  пропозиції  голосувати поіменно, я не наполягав би на

 поіменному  голосуванні.  Але  я  просив  би проект постанови за

 основу проголосувати.

      Зміст  такий:  "Про встановлення нового розміру мінімальної

 заробітної плати. Верховна Рада постановляє,

      Відповідно  до статей 43 і 48 Конституції України та статті

 10 Закону про оплату праці встановити мінімальну заробітну плату

 на  рівні  межі  малозабезпеченості  в  розмірі  70, 9 гривні на

 місяць.  Ввести  нові розміри мінімальної заробітної плати з дня

 введення  в  дію  Закону України про Державний бюджет України на

 1997 рік.

      Третій  пункт.  Запропонувати Кабінету Міністрів України до

 введення  в  дію Закону про Державний бюджет 1997 року подати на

 розгляд  Верховної  Ради  нову редакцію Закону про оплату праці,

 нову тарифну систему".

      За  основу,  а  потім  уточнення.  Ставлю на голосування за

 основу. Хто за те, щоб поіменно, ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Не працює.

      Тоді, я прошу... Ще не працює? Зараз працює?

      Давайте все-таки  не поіменно  поки  що.  Просять депутати,

 хочуть по совісті визначитися. Ставлю на голосування. За основу,

 будь ласка, за основу. За основу.

 

      "За" -

      Не   приймається.

      Хто  за  те,  щоб  поіменно,  прошу  проголосувати. Вікторе

 Михайловичу, не жуйте вус, а то хтось думає, що це сигнал.

 

      "За" -

      Поіменно ставиться за основу проект постанови. Будь ласка.

 

      "За" -

      Не  приймається.

      Оголошується  перерва до 12.30.

      Опублікуйте по фракціям.

 

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Ще раз нагдаю, оголосіть, будь ласка, в залі. І до

 голів комісій - подивіться де ваші депутати, члени комісій.

      Я  прошу уваги. Продовжується засідання Верховної Ради. Для

 радіослухачів і для членів Кабінету Міністрів я хочу сказать, що

 норми  Конституції як норми прямої дії обов'язкові для виконання

 всіма  суб'єктами  правовідносин  в  державі.  Тому прийняття чи

 неприйняття  з  цього приводу постанови Верховної Ради зовсім не

 означає, що розміри мінімальної заробітної плати повинні бути чи

 можуть   бути   меншими   рівня  малозабезпеченості,  визначеног

 законом. Це норма Конституції.

      Тому  я  просив би, враховуючи цю обставину, якщо потрібно,

 зробить якісь на законодавчому рівні зміни, поправки, уточнення.

 Олексій  Апанасович, якщо ви вважаєте, що потрібно зробити якісь

 зміни,  доповнення  або  що,  вносьте пропозиції, але виконувать

 Конституцію   ви   мусите  так  само,  як  і  всі  члени  нашого

 суспільства.

      Тепер, перед розглядом питання Закон про бюджет, ми повинні

 завершити,  розпочати  розглядом  учора  пиатаня,  які внесені у

 порядок  дня  на  сьогодні  не  за ініциативою власної Верховної

 Ради, а  за ініциативою інших суб'єктів права.

      Тому  вам  роздані  проекти  Постанов,  проекти документів.

 Перший про проект закону, про управління майном. Так? буде зараз

 роздано.  І  другий  документ -про державну службу охорони. Олег

 Іванович  (............),  заступник  голови  Комісії  з  питань

 оборони.  Я  просив би дуже коротко визначитися тут. Це іронично

 зрозуміло написано.

      Просто  є тільки різні документи, різні проекти документів.

 Коротко прошу.

 

      ЧОРНОУСЕНКО.

      В  зв'язку  з  дорченням  Верховної  Ради України Комісія з

 питань   оборони   і  державної  безпеки  вивчили  питання  щодо

 законності і підстав функціонування управління державної охорони

 України,  утвореного  згідно  з Указом Президента України від 15

 січня 1992 року про порядок забезпечення безпеки вищих посадових

 осіб  України, який був прийнятий і діє згідно до чинного на той

 час  законодавства,  оскільки  це  питання  не було врегульовано

 законодавчо.

      Данним  Указом  Президента України затверджено також було і

 тимчасове  положення,  структура і штат управління охорони вищих

 посадових  осіб  України.  Відповідно  до  частини  6  статті 17

 Конституції України на території України забороняється створення

 і  функціонування будь-яких збройних формувань, не передбаченних

 законом.  До  повноважень  Верховної  Ради  пунктом 22 статті 85

 віднесено   затвердження   загальної   структури,   численності,

 визначення функції збройних сил України, Служби безпеки України,

 інших   утворенних  відповідно  до  законів  України  військових

 формувань.

      В Конституції України також визначено, що Президент України

 є Верховним головнокомандуючим Збройних Сил, призначає на посади

 та  звільняє  з  посад  вище  командування Збройних Сил України,

 інших   військових  формувань,  здійснює  керівництво  в  сферах

 націлнальної безпеки та оборони держави. Це пункт 17 статті 106.

      А   забезпечення  державної  безпеки  і  захист  державного

 кордону  України покладається на відповідні військові формування

 та   правоохоронні   органи   держави,   організація  і  порядок

 діяльності я ких визначаються законом.

      Оскільки  Управління  державної  охорони України сворено не

 законом  України і функціонує в даний час всуперечь положенням і

 вимагам Конституції (частина 6 статті 17, що вже згадувалось) та

 виходячи  з  сказаних  вище  повноважень Верховної Ради України,

 визначених  Конституцією,  Комісія  з питань оборони і державної

 безпеки   вносить  на  розгляд  Верховної  Ради  пропозицію  про

 підпорядкування  Управління  державної  охорони  Службі  безпеки

 України.

      При  цьому  комісія  виходила  з  того,  що  чинним Законом

 України  про  Службу  безпеки  визначено,  що  вона  є державним

 правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує

 державну  безпеку  України (частина 1 статті 1 цього закону), та

 до  її  системи  входять також і військові формування (частина 1

 статті 9).

      Слід   зазначити,   що  до  статті  5  Закону  України  про

 оператівно-розшукову  діяльність, яка визначає вичерпний перелік

 підрозділів  уповноважених органів на здійснення цієї діяльності

 не  включене  Управління  державної охорони України. Згідно ж до

 положення про це управління йому надані такі повноваження.

      Комісія  пропонує  доручити  їй спільно з іншими постійними

 комісіями   Верховної   Ради  України,  Кабінетом  Міністрів  та

 відповідними   державиними  структурами  прискорити  розробку  і

 подання  на  розгляд  Верховної  Ради проекту Закону України про

 державну  охорону  органів  законожавчої,  виконавчої та судової

 влади   та  їх  посадових  осіб.  Відповідні  проекти  постанови

 Верховної  Ради України  та закону України з данного питання вам

 були сьогодні роздані.

      Пропонується  постанова  Верховної Ради про підпорядкування

 Управління державної охорони Слуюби безпеки України. Текст у вас

 є.

 

      ГОЛОВА. Чи є запитання? Немає запитань.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Голосувати  можна,  тільки  тут два варіанти, як ви бачите.

      Один  мною  поданий,  а  один  поданий  депутатами,  іншими

 депутатами... Особливість... я не буду вступати з цього приводу.

 Особливість  його  полягає  власне в тому, що пропонується закон

 прийняти  про  засади  організацій Державної охорони в Україні -

 одну  хвилинку  -і  в зв'язку з тим пропонується його прийняти і

 дати  доручення  Комісії  розробити  Закон  про  Службу  безпеки

 України, що вони сьогодні подали. Власне можна їх об'єднати ці 2

 закони.  Бо  один стосується організації роботи Державної служби

 охорони,  а  другий  -змін до Закону про Службу безпеки України.

 Вони  повністю  кореспондуються.  Тому  я  пропонував би разом і

 розглядати ці обидва проекти, проголосувати як один закон.

      Ще   одне  доповнення.  В  багатьох  парламентах  світу,  в

 багатьох  державах,  вірніше,  світу  Служба  державної охорони,

 маючи    вертикаль    єдину,   функціонально   підпорядковується

 структурам,  де  вони  забезпечують  цю охорону. В парламенті -в

 парламенті,  у  президента  -у  президентаі  так повинно бути. Я

 думаю,  що це та загальна прийнятна норма. Будь ласка, і про це,

 до речі, пам'ятаєтеЛевко Григорович ще говорив, по-моєму, 5 чи 6

 років тому. Будь ласка, (...........)

 

      ЧОРНОУСЕНКО.   Олександре   Олександровичу,   я   хотів  би

 зауваження зробити до того закону, проекту, що ви подали. Справа

 в  тому  що  тут  є  деякі  ньюанси,  які не стикуються навіть з

 Конституцією.

      Державна  охорона  може  здійснювати  щодо  інших  осіб  чи

 об'єктів  за  рішенням  Кабінету  Міністрів.  Це стаття 2 вашого

 проекту.    Ми    знаємо,    що    Кабінет    Міністрів    чітко

 перелічений(...........)   хто   туди   входить.   А  управління

 державної  охорони  Д  не  є суб'єктом, який входить до переліку

 підпорядкованого Кабінету Міністрів.

 

      ГОЛОВА.  Ну  ясно. Тоді треба це змінити. То не біда. От, я

 прошу. Прошу,  Ратушний. Запитання.

 

      РАТУШНИЙ.

      Шановні  депутати!  В  принципі,  питання правильне. Стався

 кумедний індендент, коли війна між Президентом і Верховною Радою

 за  майно,  як  між  двома  сусідами  за город. Але я вважаю, що

 недоцільно  вертатися  до  тієї  системи, яка була в Совєтському

 Союзі,  коли  Служба  охорони  була  тільки  певним підрозділом,

 дев'ятим  підрозділом  КГБ.  Ми,  уникаючи одної ситуації, коли,

 повинні  не  допустити,  щоб створювалась............... гвардія

 при  комусь.  Але,  з  другого  боку,  недоцільно  передвати всі

 підрозділи  по охороні в одну, монопольні руки, теперішню Службу

 Безпеки   України.   Це  дуже  серйозне  питання,  воно  роздане

 півгодини  тому,  і  отак  легко,  я  розумію,  що  бюджет також

 серйозне  питання,  так легко між іншим прийняти це все, я бачу,

 недоцільно.  Це треба попрацювати, бо то дуже серйозні питання і

 ми  можем стикнутися з тим в іншому аспекті, вже коли буде йтись

 не  про  один  будинок,  а  про  щось серйозніше, як захист прав

 людини і т. п.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Олег Іванович, відповідайте.

 

      ЧОРНОУСЕНКО.   Справа   в   тому,  що  комісія  вирішувала,

 виконувала  рішення  вчорашньої  сесії,  на  якому  235 голосами

 проголосували  про  те, щоб якраз до Служби Безпеки, ми дивилися

 стенограму, там якраз це записано. Тобто...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, одну хвилинку. Чупахін.

 

      ЧУПАХІН.

      Александр  Александрович, уважаемые народные депутаты, дело

 в  том,  что  на  сегодняшний  день  на  Украине сложилась такая

 ситуация,   когда   на   нашей   территории  действует  воинское

 подразделение,   воинское   формирование,   не   предусмотренное

 законом.  И  это,  сказать,  нам  минус,  что  до  сих  пор,  до

 настоящего   времени   допустили  такую  ситуацию.  И  если  она

 возникла  и  мы  пришли  к этому, ее нужно немедленно менять. В,

 противном  случае,  мы  сами будем являться первыми нарушителями

 Конституции Украины.

      Поэтому  я  предлагаю  всех  проголосовать  за предложенный

 законопроект.

 

      ГОЛОВА. Олександре Михайловичу, сприймаючи ваше зауваження,

 я  хочу сказати, що на пропозицію депутатів, яка була висловлена

 під  час  депутатських  запитів,  я  звертався  до  Президента з

 приводу  того,  щоб  унормувати  функціонування Державної служби

 охорони,  на  що  була одержана відповідь про те, що у зв'язку з

 тим,  що Державна служба охорони створена указом Президента в 92

 році,  то  її  не  треба  унормовувати законами. Але Конституція

 вимагає протилежне.

      Жир.

 

      ЖИР.

      Шановний   Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги,  я

 повністю   поділяю  ту  думку,  яку  висловив  тільки  що  олега

 Ратушний,  що  поєднувати  Державну  службу  охорони  із Службою

 безпеки, це спеціальна служба, яка виконує специфінчні завдання,

 покладені на неї державою.

      Але  як  Верховна Рада не можемо стояти осторонь і того, що

 Служба  охорони  на  сьогоднішній день існує як неконституційний

 орган,  військовий  орган.  Тому  є  пропозиція  у цій постанові

 добавити  "тимчасово підпорядкувати управління Державній охороні

 і  Службі  безпеки  до  прийняття  закону, до врегулювання цього

 питання на законодавчому рівні". Ця служба, ми вже маємо досвід,

 негативний  досвід,  коли  одна  структура,  раніше це КДБ, вона

 поєднувала всі ці функції.

      Тому  є  така  пропозиція "тимчасово" підпорядкувати Службі

 безпеки  України,  і тоді ми вийдемо на ці питання в нормальному

 руслі. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Ще є пропозиції? Будь ласка, Кузьменко.

 

      КУЗЬМЕНКО. Спасибі.

      Сергій  Кузьменко, Запоріжжя, фракція комуністів України. Я

 хотів  би  не  стільки  висказати  пропозицію, скільки попросити

 доповідача  трошки  роз'яснити  питання відносно того, що монстр

 створюється  і  таке  інше, тобто розказати про долю поправок до

 Закону  про  Службу  безпеки, яку Верховна Рада прийняла, на яку

 Президент  наклав  вето,  і яку комісія повторно розглядала, щоб

 сказати про громадський контроль за службою безпеки.

 

      ЧОРНОУСЕНКО.  Ну,  спарава  в  тому,  що  це  питання  не

 відноситься  до  того, яке ми сьогодні розглядаємо, але, дійсно,

 ми  розглядали,  ви  пам'ятаєте,  більше  року  тому  Закон  про

 внесення  змін  і  доповнень про Службу безпеки України, на який

 було  накладено вето, тобто Президент його не підписав, виходячи

 з  того,  що  він був проти статей, де мова йшла про утвердження

 керівного складу Служби безпеки Верховною Радою.

      Мова...  тоді ми кілька разів це питання ставили на розгляд

 у  сесійному  залі,  але в зв'язку з прийняттям Конституції воно

 було відкладено. І потім, після того як прийняли Конституцію, ми

 розглянули його в комісії і найближчим часом винесемо на розгляд

 сесії,  де комісія все-таки підтвердила своє попереднє рішення і

 буде давати вам обгрунтування своєї позиції.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Ігнатенко і Карнаух, і завершуємо на

 цьому, бо ми час витратили вже зайвий...

 

      ІГНАТЕНКО О.С.

      Шановний Олександре Олександровичу, я теж схиляюсь до того,

 щоб не було концентрації, наприклад, такої великої концентрації,

 такого великого впливу Служби безпеки.

      Державну  охорону можна підпорядкувати, якщо це розмова йде

 зараз   про   те,   що  відсутній  закон,  можна  підпорядкувати

 Державному  Комітетові з питань державних таємниць і секретів. В

 інщих  країнах  даже  ці  підрозділи підпорядковані Міністерству

 фінансів  і таке інше. І не треба там нам лякатись чогось такого

 особливого - є просто нестандартні думки, нестандратні підходи.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ЧОРНОУСЕНКО.   Олександр  Степанович,  справа  в  тому,  що

 Держкомсекретів не має права мати військові формування, озброєні

 формування - це сказано в Законі про Держкомсекретів, і я просто

 не бачу тут...

 

      ГОЛОВА.  Карнаух.

 

      КАРНАУХ М.В.

      Шановні   колеги - народні  депутати,  в  цьому  залі  єсть

 декілька депутатів, які працювали в органах Державної безпеки. І

 якщо  хтось  каже,  що  колишнє  Дев'яте  управління неефективно

 виконувало  свої функції, або КГБ було монстром, я вам скажу, що

 ті  завдання,  які  покладались  на цей орган, вони виконувались

 дуже якісно. (Шум у залі, окремі вигуки)...

      Що  стосується  сьогоднішнього  питання,  то, безумовно, та

 пропозиція,   яка   вноситься   народними  депутатами  Білоусом,

 значить,  Шестаковим,  Мулявою  і Чорноусенком, вона має правона

 існування.І було б доцільно сьогодні підпорядкувати ці структури

 Службі  безпеці,  тому що на Службу безпеки і сьогодні покладено

 завдання  забезпечувати  безпеку цих осіб, а також захищати всіх

 державних діячив  під посягання  на їх життя.

      Тому  я  пропоную підтримати пропзицію і ванести такі зміни

 до закону.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ні,  все.  Дякую.  Я прошу вашої уваги. Обговорили

 питання, висловили верніше свої міркування. Олег Іванович слушно

 сказав,   що   жержавна   охорона   не   може  здійснюватися  за

 розпорядженням  Кабінету  Міністрів,  бо  це  не  входить в його

 функції - треба цей абзац вилучити із проекту.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я прошу уваги. Будь ласка, Олександр Михайлович, прошу вас.

 У  вас  перед  очима  є  проект,  внесений мною, проект закону і

 проект закону, який розвиває вже передбачений тут у цьому законі

 проект про зміну Закону "Про Службу безпеки". Тому я просив би в

 1-му читаннія проголосувати спочатку 1 проект, а потім інший.

      Немає заперечень? А потім  постанову.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ні,  ні.  Я  прошу.  Ставиться на голосування проект Закону

 України  про  засади і організації державної охорони в Україні в

 1-му  читанні  на  голосування, який я вносив. Він не суперечить

 цьому  2-му...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Без 2-го пункту, ще раз повторюю, без 2-ї частини статті 2,

 без 2-ї  частини статті  2,  яка суперечить Конституції.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю на голосування.

 

      "За"-

 

      Не  підтримується пропозиція.

      Те,  що  подала  Комісія,  ставлю  в першому читанні проект

 Закону  про  внесення  змін  і  доповнень  до  Закону про Службу

 безпеки.

 

      "За" -

      Поіменно була пропозиція?

      Тоді  обидва  переголосувать,  якщо  ви наполягаєте. Ще раз

 ставлю  на  переголосування  обидва  проекти.  Перший про засади

 організації   державної   охорони.   Будь   ласка,   ставлю   на

 голосування.

 

      "За" -

      Другий  проект  ставиться на голосування, від комісії... Не

 від комісії, а від депутатів.

 

      "За" -

       Рішення прийнято.

       Можна  його  в  цілому  проголосувать?  Ставлю  в цілому в

 другому читанні.

 

      "За" -

      Проект  постанови  з цього приводу ставиться на голосування

 за основу.

 

      "За" -

       В цілому можна?

      В цілому  ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Закон  України  про  правовий  режим  майна,  що забезпечує

 діяльність  Верховної  Ради  України. Три коротких статті. Шейко

 Петро Володимирович є, як щось додати до того. Будь ласка, голова

 Комісії з питань  Регламенту і депутатської етики.

 

      ШЕЙКО. Шановні колеги, вам розданий проект Закону. Я просив

 би, щоб ми ще один пункт залучили наступного змісту: З введенням

 в  дію  цього  закону,  прийняті  раніше Закони України, Декрети

 Кабінету  Міністрів,  Постанови  Верховної  Ради  України  та її

 органів,  що  стосуються  правового  режиму майна, що забезпечує

 діяльність  Верховної  Ради  України  діють  в  частинах, які не

 протерічать  цьому закону.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло?  Із  поправкою, уточненням вірніше, яке

 сказав,   Петро   Володимирович  за  основу  у  першому  читанні

 ставиться  закон.  Цю  поправку  голосуєм, тільки поправку. Будь

 ласка.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      В цілому ставиться на голосування  закон.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Інформація  Генерального  прокурора, будь ласка. Коротко по

 суті  питання, з якого  вчора йому дане було доручення.

 

      ВОРСІНОВ.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты.

      Вчера  в 15 часов я получил постановление Верховного Совета

 Украины   о  решении  Кабинета  Министров  Украины  относительно

 административного   здания   Верховного   Совета  Украины.  Этим

 постановлением  мне  предложено  незамедлительно  дать  правовую

 оценту этому решению Правительства и принять меры ..............

 ............ как раз сегодня, проинформировать Верховный Совет.

      Уважаемые  народные депутаты! Ведь вам хорошо известно, что

 для  того,  чтобы  разобраться  в  сути  вопроса, тем более дать

 правовую   оценку   тому  или  иному  акту  Кабинета  Министров,

 необходимо время.

      Особенно сейчас в связи с принятием новой Конституции ранее

 принятые   законодательные   акты   действуют,   если   они   не

 противоречат  Конституции  Украины.  За это время, которе было в

 моем  распоряжении  для того виступления, установлено следующее.

 Действительно есть постановление Кабинетов Министров от 2 ноября

 1996   года   о   размещении  Конституционного  Суда  Украины  в

 соответствии  с  распоряжением  Президента  Украины.  В пункте 2

 этого  постановления записано:"Разместить временно до завершения

 строительства  здания по улице Жилянской, 14 Конституционный Суд

 Украины  по  улице  Банковой, 5, 7. При предварительном изучении

 этого  постановления возникло ряд вопросов, на которые мы должны

 дать ответ в связи с постановлением Верховного Совета Украины, а

 именно:  мог  ли  Кабинет  Министров принимать такое решение, не

 противоречат  лт  они нормам Конституции, входит ли в копетенцию

 прокуратуры  давать  заключение соответствия этого постановления

 Кабинета  Минситров  Конституции  Украины  в  связи  с созданием

 Конституционно Суда.

      Уважаемые    народные   депутаты!   Возникла   неординарная

 ситуация,   которая  должна  быть  разрешена  в  соответствии  с

 законом.  Для  того, чтобы я по вашему постановлению мог принять

 законное  решение,  прошу  представить мне необходимое время для

 изучения этого вопроса, над которым мы сегодня работаем.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Григорій  Трохимович,  в порядку

 інформації,  бо  я  думав  ви  інакше  побудуєте  свій виступ. Я

 нагадую  вам,  що  5  серпня  1996  року  за  моїм  підписом вам

 направлений   був   лист   з   метою,   щоб  ви  відреагували  в

 прокурорському порядку, так би мовити, щодо законності постанови

 та  дітй посадових осіб держави. Ви 22 жовтня дали відповідь, що

 це  здійснюється судом. Тобто ви мали змогу вивчити це питання і

 дали обгрунтовану відповідь.

      29  жовтня  я знову звернувся да вас, щоб все-таки одержати

 відповідь  щодо  законності  постанови  ь756  і при необхідності

 звернутися з позовом до суду і інтересах Верховної Ради України,

 що  передбачено  Законом  про Державну прокуратуру. Відповіді не

 отримано.  А тепер ви пояснюєте, що це так. Тому я просив би, що

 ви  плануєте  робити і що зробили зараз, відповідно до постанови

 вчорашньої?

 

      ВОРСІНОВ.  Я  хотел сказать, что в том постановлении, на

 которое  ссылаетесь  вообще  улица  Банковская  5/7  вообще нет.

 Значит,   в   том   постановлении   написано   много   обкектов,

 розграничение  права собственности. И поэтому, если, в принципе,

 здесь  есть  вопросы  о  которых  я вам сказал. А в принципе, мы

 такой  давали ответ: в связи с принятием вот этого постановления

 по  тем  зданиям, которые -мы не указывали, что Банковская 5/7 -

 которые  находились  на  балансе  Верховного  Совета.  Возникает

 проблема  защиты  права собственности, в соответствии со статьей

 48  Закона  о  собственности,  эти  вопросы  решаются  только  в

 судебном порядке  по  заявлению собственника.

      Мы  предложили  о  том,  что  управление  делами Верховного

 Совета  предкявило  в  суд  иск  и  уже  давно  бы это, если это

 собственность   Верховного   Совета,   уже   принято  решение  и

 поставлена точка. Я другого ничего не могу вам сказать.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Григорій  Трохимович.  Я прошу уваги. Я

 прошу  уваги, шановні... Григорій Трохимович, ну я не хочу зараз

 вести  юридичну  дискусію,  бо  є  Закон  про  прокуратуру, який

 зобов'язує вас  це робити.

 

      ВОРСІНОВ. В связи с этим, что депутатов не пустили, значит,

 охрану... Это все надо проверить. Кого, депутат, кто скажет.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Спокійно. Спокійно. Будь ласка, мова

 йде  не тільки про депутатів, а в листі, який був направлений ще

 5  серпня  йшлося  про  те,  що  була  виставлена охорона на тих

 об'єктах,  де  велося  будівництво. Не пустили туди працівників,

 будівельників  тобто.  Учора  подібне  трапилося,  більше  того,

 голова  Рахункової  палати,  народний депутат Симоненко Валентин

 Костянтинович   не   міг   зайти   в  приміщення,  йому  охорона

 погрожувала,  вибачте  мені, наручниками, я можу про це говорити

 зараз.

      Тому...  Та, почекайте. Щоб не появлялися ці матеріали, щоб

 не  появлялися ці матеріали, треба, щоб прокуратура реагувала на

 постанови  Верховної  Ради,  так  як  це передбачено Законом про

 Державну прокуратуру.

 

      ВОРСІНОВ.  Я  вам  скажу  о  том,  что все вопросы, которые

 сегодня  подымали,  я  ж  не был у вас, когда на том совещании у

 вас,  на  том  заседании,  мы получили только постановление в 15

 часов. Мы в полном обкеме проверим и вам где-то во вторник-среду

 доложим. Дело доложим. Надо же проверять это, обкяснения брать у

 ответственных лиц. А как же делать? Все со слуха делать?

 

      ГОЛОВА.   Григорій   Трохимович,   ще  раз  прошу,  щоб  не

 перетворювати  це  питання  у,  значить,  у  розгляд питання про

 відповідність  прокурора, бо це інше питання, є пропозиція така.

 Григорій   Трохимович,   ви   сьогодні  зверніться  до  Кабінету

 Міністрів  з  приводу  прийнятих  рішень,  їх обгрунтованості на

 предмет прокурорського реагування на цю акцію.

      Так,  це,  що працюють, ви зверніться спочатку з листом, до

 речі,  те,  що  ви  сьогодні  говорили,  що  буде зроблено. І до

 сесійного  засідання  ви повинні були це вже зробити. Тому, будь

 ласка, дайте зараз таке доручення, направте такого листа і копію

 дайте  на  засідання  Верховної  Ради, я ознайомлю депутатів, що

 направлений такий лист і з такою вимогою.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ВОРСІНОВ. Ясно. Будем это проверять.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Білас.

      Прошу уваги. Побудьте на місці. Зараз, зараз, хвилинку.

 

      БІЛАС.

 

      278 виборчий округ, Спілка офіцерів України.

      Пане Генеральний прокурор, скажіть, будь ласка, у відповіді

 своїй,  яку  ви  зараз  даєте  народним  депутатам України, а не

 тільки  Голові  Верховної  Ради, ви керуєтесь принципами закону,

 який  однаковий  для всіх, чи вказівками, які поступають до вас.

 Чи це від Адміністрації Президента, чи від Кабінету Міністрів.

      Спасибі.

 

      ВОРСІНОВ.  Я  вам  еще  раз  скажу: только законом и больше

 ничем.

 

      ГОЛОВА.  Соболєв,  будь  ласка.  Прошу  уваги.  Переверніть

 картку.

 

      СОБОЛЄВ.

      Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Я  просто  хотів  би,  щоб  не  було  ніякої  двозначності,

 зачитати дві статті Конституції.

      Перша стаття - стаття 121. Пункт перший:

      Підтримання     державного    обвинувачування    в    суді,

 представництво  інтересів  громадянина  або  держави  в  суді  у

 випадках, визначених законом.

      І дев'ята частина о перехідних положеннях, де ми спеціально

 залишили   за   Прокуратурою   загальний   нагляд  до  прийняття

 відповідних законів.

      "Прокуратура  продовжує  виконувати  відповідно  до  чинних

 законів  функцію  нагляду за додержанням застосування законів" і

 так далі по тексту. Ну, тут же чітко сказано, які ще можуть бути

 виправдовування,   коли  поступив  конкретний  лист  від  Голови

 Верховної  Ради,  від  голови  комісії  з питань з організованою

 злочинністю, і, на жаль, реагування немає згідно з Конституцією,

 а не якимись там ще законами.

 

      ВОРСІНОВ.  Я  хочу  вам ответить. А почему не исполльзуется

 право собственника и стребовать это через суд, свое майно?

                    (Ш  у  м   у   з  а  л  і)

      Статья  48  Закона  о  собственности  есть  же  ж... есть о

 собственности  статья...

      (Ш  у  м  у  з а л і).

      Я  должен  другое  сказать,  что  управление делами, высшие

 инстанции,  значит, занимается этим вопросом, юридические службы

 и  т.  д. Почему не используют право, что записано в законе -что

 рассматривается законом, Арбитражным судом?!..

 

      ГОЛОВА.  Григорій  Трохимович,  давайте  будем  завершувати

 оцю...  Ні,  вам  задаються питання, щоб ви відповіли зараз. Але

 виконання   закону   і   прав,   передбачених  законодавством  і

 Конституцією,  стосуються  всіх  суб'єктів правовідносин, в тому

 числі - і вашої структури.

      І   коли   те,  що  прочитав  тільки  що  депутат  Соболєв,

 безпосередньо стосується вас, ви повинні виконувати це, то ви не

 запитуйте інших чому вони не користуються всіма своїми правами -

 вони  хочуть,  щоб  це було зроблено так, як робиться в правовій

 джержаві,  щоб  не  було  (ну,  вибачте мені) судової справи між

 верховними...  між  вищими  гілками  влади.  Це  ви  могли своїм

 реагуванням  елементарно  зняти  це  питання. І тому до вас було

 звернення від депутатів, від Верховної Ради за моїм підписом.

 

      ВОРСІНОВ Г.Т.  Мы вчера...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку!...  А тому у мене така пропозиція.

 Григорій  Трохимович,  є  норми  Конституції,  в  тому  числі  й

 Перехідні  Положення.  Є  Закон  про  прокуратуру.  Будь  ласка,

 відреагуйте  на  наші  звернення  і  постанови відповідно до цих

 законів.  І  сьогодні  ж  проінформуйте  Верховну Раду про вжиті

 заходи.  Інакше ми сьогодні ж поставим питання про відповідність

 Генерального прокурора. (Ш у м  у  з а л і). Тому я ще раз прошу:

 підготуйте,   будь   ласка,  на  сьогодні  і  проінформуйте  про

 результати. (О п л е с к и)

      Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Будь ласка, біжіть готуйте кроки і...

 

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.  Слухається питання про Державний бюджет України на

 1997 рік.

      Шновні  депутати, я прошу уваги, будь ласка. Я прошу уваги.

 Довкола цього питання сьогоднів суспільстві створилася своєрідно

 конфліктна  ситуація. І радіослухачі, телеглядачі, читачі газет,

 не  знаючи  суті  проблеми,  одержують спотворену оцінку щодо її

 змісту.

      Я  прошу  вашого  дозволу  перед  розгядом  цього  питання,

 верніше  в  порядку  розгляду  цього  питання,  спочатку зробити

 інформацію  на  10-12  хвилин  про процедуру про всю предісторію

 розгляду  цього питання.

      Прошу  прорголосовати дозвіл на такий  виступ.

 

      "За"-

      Спасибі.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      МОРОЗ О.О.

      Шановні   колеги,   я  вам  вдячний  за  надану  можливість

 висловити  свої  міркування щодо ситуації, яка склалася сьогодні

 навколо  підготовки  та  розгляду  проекту Державного бюджету на

 1997 рік.

      Віждповідно  до  пункту 4 статті 85 Конституції України "До

 повноважень   Верховної   Ради   України  належить  затвердження

 Державного  бюджета  України та внесення змін до нього, контролю

 за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо

 звіту про його виконання"- я процитував Конституцію.

      Таким   чином,  відповідальність  Парламенту  за  Державний

 бюджет  є  ключовою,  у  зв'язку  з  чим ми мусимо відповісти на

 головне  для  нас,  як  народних  депутатів,  питання:  якою   є

 тенденція   бюджетного   процесу   в   Україні -  позитивною  чи

 негативною.

      Для  відповіді на це питання розглянемо дві складові роботи

 над бюджетом і порівняємо їх  з минулорічними.

      Перша  складова. Загалом сама практика роботи над бюджетом,

 рівень  законодавчого  врегулювання,  досвід, прецеденти, тобто,

 все,  пов'язане  з  бюджетним  процесом  як один з найважливіших

 чинників  сучасної  європейської системи управління державними і

 суспільними оцесами.

      І  друга складова -конкретні результати роботи над проектом

 бюджета а 1997 рік.

      Характерно,  що  ці дві складові тісно пов'язані між собою.

 Без  конкретної роботи над проектом бюджету ми не мали б і більш

 узагальнених результатів ходу бюджетного процесу у державі.

      Проте,  перша складова, без семніву, є надзвичайно важливою

 не  лише  для  нас  як  народних  депутаів,  а  і  в  цілому для

 становлення парламентаризму -невід'ємної частини демократичної і

 правової держави.

      Виступаючи  в обговоренні Державного бюджету минулого року,

 я  відзначав  значний  прогрес  в  бюджетному процесі і той дуже

 важливий  факнт,  що  вперше  в  новітній івторії України процес

 розгляду  бюджету  державного на 1996 рік проходив відповідно до

 норм, регульованих законом.

      Нам справді вдалось поставити роботу над проектом бюджету а

 1996 ік в парламенті у рамки закону.

      У   Регламенті   Верховної  Ради  чітко  визначено  порядок

 розгляду  Верховної Ради України проекту Державного бюджету і ми

 цього порядку дотримувались.

      Це  дало  можливість  досить  ефективно  оранізувати процес

 аналізу   та  розгляду  проекту  бюджету  народними  депутатами,

 комісіями  та  фракціями  Верховної Ради, дало змогу долучити до

 цієї роботи фахівців, незалежних експертів, через засоби масової

 інформації привернути до неї увагу громадськості.

      Внаслідок  цього  народні  депутати  набагато глибше почали

 розуміти  значення  і  суть  бюджетних  проблем, а в регіонах, в

 галузях,   в   державних,   в   підприємницьких   структурах,  у

 суспільстві  вцілому зросла зацікавленість і розуміння того, які

 вплив  матимуть рішення, пов'язані з реформуванням та прийняттям

 Державного  бюджету на соціально-економічні та політичні процеси

 в  державі,  на  реальне  становлення  державності,  на добробут

 громадян  України.

      Але  повторення  цих  слів відносно бюджетного процесу 1997

 року  виглядало  б  принаймні  некоректним. У бюджетному процесі

 нинішнього     оку     ми,    на    жаль,    маємо    негативну,

 регресивну тенденцію.

      А   починалось,   до   речі,  бюджетний  процес  1997  року

 конструктивно  та  послідовно.  Ще  в  вересні  Комісія з питань

 бюджету,  спираючись  на  законодавство  і досвід минулого року,

 розробила  пропозиції  щодо  порядку  і терміну розгляду проекту

 Закону України про Державний бюджет на 1997 рік. Пропозиції було

 погоджено  з Прем'єр-міністром. Схвалена на нараді голів комісії

 і  голови  Верховної  Ради України і роздано народним депутатам.

 Уряд  же  зі  свого  боку  вперше  за  роки існування незалежної

 України  вніс  проект  закону  до  Верховної Ради без запізнень,

 точно в термін, визначенний Конституцією.

      Розпочалася  достатньо  плідна,  спільна  робота  Уряду  та

 Верховної  Ради над проектом Закону про Державний бюджет на 1997

 рік.  У  визначенний  законом  термін,  17  жовтня  цього  року,

 Верховна  Рада  заслухала  доповідь міністра фінансів України, в

 якої він  представив проект бюджету  на 1997 рік.

      Протягом  наступних п'яти днів проект бюджету розглядався у

 остійних  комісіях,  які  до  21  жовтня  цього  року,  як  це і

 визначено  регламентом,  передали  свої  пропозиції до постійної

 Комісії з питань бюджету. В свою чергу постійна Комісія з пиатнь

 бюджету  на  протязі двох тижнів розглядала поправки, пропозиції

 та  готувала доповідь, таблицю про підтримані поправки і перелік

 відхиленних пропозицій.

      При  цьому  розгляд проекту бюджету за окремим графіком з 8

 по  28  жовтня  цього  року здійснювався за участю представників

 обласних  державних  адміністрацій,  міністерств  і  відомств та

 Мінфіну України.

      5 листопада відповідно до визначенних законом термінів мало

 відбутися  перше  читання  проекту  закону. Та цього не сталося.

 Розгляд  бюджету  було  перенесено  на 12 листопада. Про те і 12

 листопада  розгляд бюджету за проханням Кабінету Міністрів, лист

 від 11 листопада, було перенесено на наступний тиждень. Але і 19

 листопада   розгляд   бюджету   було  зірвано  в  третє,  бо  за

 клопотанням  Уряду  його розгляд знову було перенсено, тепер уже

 на  22 листопада. В той же час 21 листопада Уряд, не відкликавши

 попередній  варіант  Закону  про  Державний  бюджет, надіслав до

 Верховної  Ради його уточненний варіант, до того ж складенний на

 основі  нової податкової політики, тобто на базі ще не прийнятих

 податкових  законів.  Проекти  ж саміх законів щодо реформування

 системи  оподаткування 4 з 6  надійшли до Верховної Ради лише 25

 листопада. Наступні 2 тільки 28 та 02.12.96 року.

      В  зв'язку з внесенням зазначених законопроектів на розгляд

 Верховної  Ради  проект  Держбюджету знову не розглядався. Новий

 законопроекти,   як   виявилось,  були  зроблені  поспіхом,  без

 розрахунків  і  досить  неякісно.  Верховна Рада направили їх на

 доопрацювання. Таким виглядав бюджетний процес 1997 року, так би

 мовити, в часі.

      Що  ж  стосується  якісної  сторони  і  першого  і  другого

 варіантів  проектів  Державного бюджету, то вона є значно гіршою

 минулорічної.   У   першому  варіанті  поданого  Урядом  проекту

 Державного  бюджету  на  1997  найперше  слід відзначити суттєву

 неповноту   документу.   Останнє  змусило  мене  ще  27  вересня

 звернутися   з  листом  до   Прем'єр-міністра   України.  Подані

 документи   неповною   мірою   відповідали   нормам   статті  96

 Конституції  України,   Постанові  Верховної   Ради  України про

 основні  напрямки  бюджетної  політики  на  1997  рік  -бюджетна

 резолюція,   правилам  оформлення  проекту  Закону  України  про

 Державний бюджет України, затвердженим Постановою Верховної Ради

 України від 6 травня 1996 року.

      Поданий  проект  не  містив  частини  важливих  документів,

 обов'язковість  яких  передбачена  правилами  оформлення проекту

 Заклону   про   Державний   бюджет  України.  Зокрема,  відсутні

 розрахунки   та  обгрунтування  до  всіх  показників  доходів  і

 видатків  пункт  11  Правил), перелік програм, що фінансуються з

 Державного бюджету (пункт 11в), перелік законів, яким суперечить

 проект  Закону  про  Державний бюджет (пункт 11в). Проект закону

 було  складено  з  порушенням вимог частин 2 пункту 5 Правил, що

 дорівнює  деталізації  сум  видатків.  Зазначена  норма  вимагає

 деталізувати  в  проекті  закону  всі  суми більше 0, 1 процента

 загальної суми видатків Державного бюджету.

      В   той   же   час   поданий  проект  містить  біля  60  не

 деталізованих показників. Розподіл видатків на поточні видатки і

 видатки  розвитку щодо кожного розпорядника коштів було наведено

 не  в  тексті  закону,  а в додаткових інформаційних матеріалах.

 Тобто він   не  пропонується,  як  норма  закону,  і  лише  щодо

 укрупнених  статей  видатків,  а  не  щодо розпорядників коштів.

 Відсутня  деталізація  на  власне утримання кожного розпорядника

 коштів.

      Пояснювальна записка не містила жодної інформації про умови

 зовнішніх  займів  (пункт 12 частина 7 Правил). Проект закону не

 був  завізований , як того вимагає пункт 9  Правил.

      На жаль, відповіді від прем'єр-міністра на мій лист поки що

 не  надійшло,  як  не  надійшли  і  необхідні матеріали, про які

 йшлося  у листі.

      Я  це кажу зараз не для докору прем'єр-міністру чи Кабінету

 Міністрів.   Вони   намагалися  вкластися  в  строк,  визначений

 Конституцією  і  були певні недоробки в цьому відношенні. І лист

 від Верховної Ради якраз і йшов на те, щоб усунути ці недоробки,

 що в процесі розгляду питання між першим і другим читанням, чи в

 першому читанні можна було все це з'ясувати. І я так розумію, що

 не  враховувалися  ці  поправки  саме  тому, що готувався власне

 другий   проект  бюджету  на іншій  основі.

      Заміть  цього,  як  я  вже  говорив,  21 листопада уряд без

 відкликання  попереднього  варіанту  надіслав  уточнений варіант

 бюджету,  який  було  складено  на неіснуючій податковій основі,

 тобто  на  базі  неіснуючого  законодавства,  якщо  тут  взагалі

 доречно  говорити  про якусь  базу.

      Внесення  урядом України уточненого проекту практично звело

 нанівець всю роботу депутатів і комісії щодо опрацювання проекту

 і   підготовки  поправок  до  нього.  Принципових  змін  зазнала

 абсолютна  більшість  показників проекту бюджету. Тому навряд чи

 можна при цьому вважати серйозними аргументи на користь того, що

 внесений  уточнений проект ніби-то поправкою до раніше внесеного

 Закону  про  Державний  бюджет,  а  не  новим  проектом. Бо суть

 кожного нового бюджету якраз і визначається саме співвідношенням

 і   конкретними  розмірами  його  показників,  які  зазнали  тут

 суттєвих змін.

      До  того  ж  і  за  наявними  матеріалами  з усіх боків все

 виглядає  так,  що поданий уточнений проект бюджету є безперечно

 новим  документом.  Крім  нових показників, в уточненому проекті

 пропонується  багато  змін  до  інших  статей проекту Закону про

 бюджет  і  зокрема  пропнується  7 нових статей: статті 20, 26 -

 кожна  з  яких  має суттєве  значення.

      До   того   ж,   зміни  до  проекту  бюджету  базуються  на

 пропозиціях  щодо  дійсно  фундаментальних  змін  у  податковому

 законодавстві,  на  що -зазначу -згідно Закону, Державний бюджет

 можу   базуватися   лише   на  чинному  законодавстві  з  питань

 оподаткування.

      Частина  4  статті  28  Закону України про бюджетну систему

 України  прямо зазначає: у разі необхідності зміни чи доповнення

 вносяться спочатку до відповідних законів.

      Принципово  важливою є також та осбтавина, що відповідно до

 Регламенту  Верховної  Ради  України  для  Кабінету Міністрів не

 передбачено можливостей втручатися в бюджетну процедуру на цьому

 етапі, вносити які-небудь поправки чи уточнення. Його робота над

 проектом   бюджету   почнеться   далі,  з  опрацювання  доповіді

 бюджетної комісії, затвердженої  Верховною Радою.

      Отже,  змін  надто багато. Зміни надто принципові. За надто

 короткий термін, і вони вимагають окремого і детального аналізу.

      Продовження  бюджетного процесу за попереднім графіком, але

 на  базі  уточненого  проекту  бюджету означало б сьогодні одне:

 виключення  з  бюджетного  процесу поправок депутатів і комісій.

 Уникнути  цього  наслідку, очевидно, неприйнятного для депутатів

 Верховної  Ради  в  цілому,  який  остаточно  зруйнував  би  хід

 бюджетного  процесу,  можна  лише, розпочавши бюджетний процес з

 початку:  20  дні -ознайомлення, доповідь представлена міністром

 фінансів,  підготовка  поправок  і  т.  д., -по другому варіанту

 проекту бюджету.

      Загалом  можна  сказати,  що  подання  Кабінетом  Міністрів

 нового  проекту  Державного бюджету в такий спосіб і у формі, як

 це  подано,  виглядає  кроком,  певним  чином  не  зрозумілим  й

 деструктивним і таким, що зупиняє бюджетний процес в Україні. Це

 випливає  з  таких  фактів: бюджетний процес на підставі першого

 проекту  далі  не  може  йти  тим  же  шляхом, оскільки з'явився

 принципово інший проект, що перекреслив всі попередні процедурні

 дії.   Бюджетний  процес  на  підставі  нового  процесу  повинен

 починати  свій  відлік  з 21 листопада з подання нового проекту.

 Але  для  нормального  його розвитку він практично зовсім не має

 додаткових  матеріалів,  розрахунків, проектів законів про зміни

 податкового  законодавства,  інформаційні матеріали, передбачені

 чинним  законодавством. Тобто, навіть в значно більшій мірі, ніж

 перший проект, не говорячи про проект 1996 року. А, голвоне, він

 не може рушити далі перш, ніж будуть прийняті всі нові податкові

 закони.  Навряд  чи  Кабінет Міністрів дійсно мав метою зупинити

 бюджетний  процес,  і  йому  в цьому ніхто не кидає докору. Було

 бажання   скоріше   змінити  податкову  систему,  якимось  чином

 відповісти  на  ті  пропозиції,  які ставило життя і виробництво

 зокрема.

      Скоріше  всього  керівництво  Кабінету Міністрів керувалося

 прагненням,   дійсно,   якнайскоріше   втілити  нові  соціально-

 економічні ідеї в реальну політику і законодавство. У цьому разі

 при  взаємному розумінні необхідності, справді, якісного бюджету

 і ефективної соціально-економічної політики в рамках Конституції

 і закону вбачається два варіанти можливих дій.

      Перший  варіант.  Кабінет  Міністрів  визнає, що з поданням

 уточнюваного  проекту  бюджетний  процес  може початися знову, з

 нуля.  І  відкликає  свій проект від 14. 09 як такий, що втратив

 силу.

      Можливо,  не  всі регламентні строки мають надалі буквально

 дотримуватися   при   добрій  волі  Верховної  Ради  і  Кабінету

 Міністрів, але послідовність і повнота всіх процедур обов'язкова

 відповідно до чинного законодавства.

      Кабінет  Міністрів,  виконавча  влада взагалі відмовляються

 від звинувачень Верховної Ради у гальмуванні бюджетного процесу.

 Кабінет  Міністрів  невідкладно  подає  не  тільки  всі  проекти

 податкових  законів,  а  й всі необхідні розахунки, інформаційні

 матеріали   до   нового  проекту  -все,  що  передбачено  чинним

 законодавством .

      Верховна  Рада розглядає проекти і податкові закони і новий

 проект  бюджету  з максимально можливою за процедурою відповідно

 до законодавства швидкістю.

      Існує   другий   варіант,  до  якого  схиляється  більшість

 депутатів   і   зокрема   я   підтримую  цей  варіант,  ми  його

 обговорювали  на зустрічі у Президента з керівниками фракцій і з

 участю   прем'єр-міністра.   Продовжуватисьогодні   зупинену   5

 листопада   ппроцедуру   розгляду   першого   варіанту   проекту

 державного  бюджету, внесеного Кабінетом Міністрів 14 вересня 96

 року.

      Тільки  за цих умов податкова революція має шанс відбутися.

 В  іншому  випадку  акція  гучного  її  проголошення  може стати

 значним   деструктивним   чинником,  зруйнувати  хід  бюджетного

 процесу  і  спричинити  ескалацію  напруженності в стосунках між

 гілками влади, що ми вже бачимо сьогодні.

      Головною  ж  причиною  всіх  неузгодженостей  в  бюджетному

 процесі  вважаю  недотримання  як  з  боку Верховної Ради, так і

 уряду  норм  діючого  законодавства. Думаю, що комісія Верховної

 Ради   з   питань   бюджету  та  комісія  з  питань  Регламенту,

 депутатської  етики та забезпечення діяльності депутатів, Голова

 Верховної  Ради  і  заступники його мусили б більш чітко діяти в

 цих  умовах,  вносячи  відповідні  пропозиції  до Верховної Ради

 України.

      Ми,  перш за все, мусимо діяти відповідно до Конституції та

 законів,  бо  вихід  за  правове  поле бюджетного процесу, навіть

 аргументований   самими   добрими  намірами,  в  тому  числі  як

 зменшення  податкового  тиску,  покращення економічної ситуації,

 податкова революція і таке інше, доброго нічого не принесе.

      По-друге.  Треба  виділити  питання  стартегічні,  до  яких

 відноситься  формування  нового  податковго  законодавства і теж

 важливі,  але  поточні  питання, пов'язанні із прийняттям закону

 про державний бюджет на 97 рік.

      Треба  продовжити спільну роботу Верховної Ради та Кабінету

 Міністрів  над  податковим  законодавством  з  тим,  щоб  у 1998

 році... чи в цьому... у 1998 рік Україна могла ввійти як з новим

 податковим законодаством, так і якісно і в строгій відповідності

 з  законом,  розробленим  і  вчасно прийнятим Державним бюджетом

 України.

      І третє,  останнє  питання  з  цього  ряду - щодо зменшення

 податкового тиску на національного товаровиробника в 1997 році в

 умовах  діючих,  так би мовити, податкових правил гри. Міняти ці

 правила  за кілька тижнів до нового року чи на протязі поточного

 року  дуже  небажано  і,  мабуть, неможливо в нинішній ситуації.

 Проте  зменшити  самі  ставки податків -  у наших силах.

      І  як  ви  знаєте,  Комісія з питань фінансів і банківської

 діяльності  послідовно  проводить цю роботу. Її треба прискорити

 на  основі принципового рішення  -  в якій мірі і на скільки має

 зменшитися  те,  що  останнім  часом  отримало назву податкового

 тиску.  Мабуть  щось інше, ніж так зване зволікання з прийняттям

 бюджету,  є  головною  причиною  нинішньої негативної ситуації в

 економіці України.

      Причину слід шукати в конкретній економічній політиці. Саме

 провали  в  економіці  є головною причиною, яка штовхає декого у

 виконавчій  владі  на  запровадження  цензури,  пропагандистські

 маніпуляції в засобах масової інформації, перекладання свої вини

 на  Верховну Раду... Тут є над чим замислитися. Я кажу про це як

 про  загальну  норму, не... знову ж таки, не намагаючись якимось

 чином  збурити  ситуацію. Бо не можна відносити на недоліки лише

 податкової  політики  різницю  майже  в 20 мільярдів гривень між

 дебіторською і кредиторською заборгованістю. Це - пряме свідчення

 помилки у фінансово... помилок у фінансово-кредитній політиці, у

 промисловій     політиці.    Власне,    свідчення    відсутності

 обгрунтованої економічниої політики держави.

      Що   стосується   бюджету,   то   тут  треба  повною  мірою

 використати  всі  наші  можливості,  щоб  врахувати обгрунтовані

 зауваження  і  пропозиції  по  дачі і підготовці цього важливого

 закону.

      Ми  ввесь час поспішаємо, а треба зосередитися і працювати;

 треба  налаштовуватись  на серйозну і тривалу роботу і не робити

 легковажних  заяв  про  можливе  поліпшення  ситуації  через 2-3

 місяці  в  результаті  чергової  "манни небесної", тепер вже під

 назвою  "податкова революція"... Нам весь час кажуть: подиіться,

 такий дефіцит бюджету - нічим перекрити!..

      Є   багато   можливостей.   Одна  з  них -  мені підказують

 молдавани.  Я  спілкуюся  протягом  тривалого  часу  в  останній

 період,  і  задав  їм одне запитання, скажіть, будь ласка, як ви

 розраховуєтеся  за  газ?  Бо в них ціни відпускні менше, верніше

 закупівельні  ціни  менше.  Ми  ж купуємо по 80 доларів і в тому

 числі 30 мільярдів кубометрів нам дають бесплатно, власн кажучи,

 як  плату  за  транзит  газу. Молодовани зрозуміли, що вигідніше

 пропускати транзит безплатно, але вхідну ціну ставити нормальну.

      Таким  чином,  у нас би була, в нас, скажімо, 60 доларів за

 тисячу  кубометрів.  Як  би  це  було так, то тоді різницю 20, а

 відпускати  споживчам  по  тій  ціні,  яка вже склалася -тоді 20

 доларів на 1000 кубометрів -це відрахунок у бюджет. Це в бюджет.

 Бо  сьогодні  хто скаже: ми ж цей рік уже 30 одержали. Хто скаже

 де  ті  гроші?  Немає їх у бюджеті. А це, вибачте мені, більше 5

 мільярдів гривень.

      Ось конкретне покриття бюджету. Частину треба додатково, бо

 не  вистачатиме  цієї кількості. Можна прикупить на газ реально.

 Нехай,  скажімо,  2 мільярди піде на це. Частина піде на пільги,

 частина  піде  безпосередньо  на покриття дефіціту бюджету. Це ж

 реально.  Тільки треба в цьому відношенні працювати із сусідами.

 Так  як  працює  Прибалтика  таким  чином  користується,  так як

 користується Молдова.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Треба,  ще  раз  повторюю... І нарешті відповідним комісіям

 Верховної  Ради  та структурам викнавчої влади вже сьогодні слід

 розпочати   роботи   над  проектом  бюджету  на  1998  рік,  щоб

 анприкинці  наступного  1997  року  нам  не  довелось  би  знову

 говорити про рік втрачених  можливостей.

      Що  ж  стосується  сьогоднішніх  наших  дій,  то  я  вважаю

 необхідним  піти  по  другому  з  можливих варіантів -продовжити

 перерваний   5  листопада  розгляд  проект  Державного  бюджету,

 внесеного  Урядом 14 вересня цього року, не відхиляючи при цьому

 всього  конструктивного, що можна в рамках закону врахувати з 2-

 го варіанту Державного бюджету.

      Реалізація   цього   варіанту   передбачає   вирішення  3-х

 принципових питань: визначення суми доходів, видатків і дефіціту

 та затвердження доповіді Комісії з питань бюджету. Проте останнє

 слово за вами.

      І  ще  одне,  про  що  я  забов'язаний сказати.

      Тут  виникає багато пропозицій відносно того, хто доповідає

 бюджет,   чому  голова  Державної  податкової  адміністрації  чи

 інспекції доповідає це питання, а не просто депутат, який тільки

 працює у Верховній Раді?

      Я розумію, що тут є питання, але давайте будемо відвертими.

 Сьогодні  бюджетний процес у бюджетній комісії, у Верховній Раді

 краще Миколи Яновича Азарова ніхто не знає. і це  правда.

      І  тому,  поважаючи  його як спеціаліста, який добросовісно

 готував  цей  матеріал  ще до призначення, і за згодою з ним він

 доповідає  бюджет,  як  тільки  ми  його  приймаємо, він складає

 повноваження  голови Комісії.

      І тому тут немає якоїсь проблеми, знаєте, такої надзвичайно

 великої. Я хотів би, щоб ми зважили на цю обставину і підтримати

 пропозицію  про  те,  щоб  доповідав  це питання і вів бюджетний

 проце до його  завершення у  нас Микола Янович  Азаров.

      Дякую за увагу.

      Слово має Азаров Микола Янович, будь ласка.

      Ще одну хвилиночку, прошу уваги.

      Стаття  6.  5. 4 говорить таке: після прийняття рішення про

 включення законопроекту до порядку денного сесії або в ході його

 наступного    розгляду,    Верховна   Рада   після   скороченого

 обговорення,  3.  4.  2, може прийняти рішення більшістю голосів

 депутатів  від їх фактичної кількості про визнання законопроекту

 невідкладним.

      У  цьому  разі  терміни, зазначені в статті 6. 2. 13, 6.  2. 15, 6. 5. 1, 6. 6. 1, 6. 7. 1 можуть скорочуватись, але не

 більше,  як наполовину.

      Я  просив  би  підтримати  цю  пропозицію,  вважати розгляд

 бюджету невідкладним.

      Ставлю на голосування.

 

 

      "За" -

      Рішення прийнято, спасибі.

      Микола Янович, говоріть.

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые народные депутаты, проект бюджета на 1997 год был

 представлен  правительством в Верховный Совет Украины, как это и

 требовалось  Конституцией  Украины,  15  сентября  этого года. К

 этому   времени   итогами   работы   народного   хозяйства   был

 зафиксирован  продолжающийся  спад,  кризис бюджетной и денежно-

 кредитной  системы.  Я  позволю  себе  все-таки  несколько  слов

 сказать,  поскольку  на  комиссии  это  обсуждалось  и  это было

 включено доклад, это будет, может быть, некоторым повтором того,

 что говорил Председатель Верховного Совета, но это мнение наше и

 я должен его изложить.

      В  обществе  господствовало убеждение, что главной причиной

 кризиса  является  налоговая  политика  государства в результате

 которой  предприятия  не  могут  пользоваться  своими  обортными

 средствами,  обновлять  основные  фонды,  то  есть  осуществлять

 воспроизводство.  Другими  словами,  господство  убеждения,  что

 через бюджет и распределяется слишком много финансовых ресурсов.

 А (............) механизм перераспределения финансовых ресурсов,

 то этот механизм необходимо менять.

      Логика  этого  проста  и  понятна.  С уменьшением налоговых

 предприятий  появятся  оборотные  средства,  останутся деньги на

 реконструкцию,  начнется  оживление в промышленности, увеличится

 валовый  внутренний продукт, возврастут доходы бюджета. Раз так,

 то   с   бюджетом   торопиться  не  следует.  Необходимо  срочно

 разработать  новые  более  либиральные налоговые законы, и на их

 основе  перестроить  бюджет  на  1997 год. Тогда в сентябре было

 создано  несколько  рабочих груп. И они без приувеличения, можно

 сказать,  проделали  колосальное по обкему и безприцендентную по

 времени  работупо разработке  новых  налоговых  законов.

      В  этой  связи работа над бюджетом 1990 года затормозилась.

 Да,  и,  по-другому,  не  могло  быть.  Ведь  проект  Закона про

 Государственный  бюджет на 1997 год, представленный 15 сентября,

 включал  в  себя  доходы  от  еще  не принятых Верховным Советом

 налогов  на имущество предприятий и организаций, на недвижимость

 граждан  в  обкеме  почти 3, 5 миллиарда гривен. Учитывая работу

 налоговым   законодательством,   правительство  дважды  письмами

 просило  перенсти  рассмотрение  закона в первом чтении на более

 поздние   сроки,  то  есть  рассмотреть  его  после  утверждения

 Верховным Советом пакета новых налоговых законов.

      Верховный  Совет  дважды  в  нарушение  своего собственного

 Регламента, устанавливающего сроки рассмотрения проекта Закона о

 Государственном  бюджете,  переносил даты рассмотрения бюджета в

 первом чтении.

      На, мой взгяд, Верховный Совет принимал правильное решение,

 обусловенное  логикой  развития  событий. Вместе с тем (а сейчас

 это   уже   ясно   всем)  сроки  отведенные  для  информирования

 Налогового   законодательства,   приведение   в  соответвие  ему

 бюджета    и   связанного   с   этим   колосального   количества

 законодательных  актов были абсолютно нереальными.

      Мы  уже  входим,  по  существу,  в  новый  финасовый  год и

 реального  времени  для доработки, утверждения и внедрения новых

 механизмов у нас не осталось.

      Поэтому  единственной возможностью сейчас остается, если мы

 говорим  об уменшении  налогового тиска, давления - это уменьшит

 начисление  на  фонд  оплаты  труда,  и  внести  соответствующие

 изменения  в  доходную  и  расходную часть между первым и вторым

 чтением закона.

      Вместе  с тем, заостряя внимание и уделяя основное время на

 действительно   актуальной   проблеме  реформирования  налоговой

 системы,  не  оставляем  ли  мы  в  тени другие не менее главные

 причины кризиса нашего народного хозяйства и бюджетной системы в

 частности?

      Назову  несколько  цифр.  Бюджетный  кризис характеризуется

 следующими показателями.  Доходы  консолиджированного бюджета за

 10  месяцев  составили  23  миллиарда  гривен (я  прошу народных

 депутатов  запомнить  эту цифру, она нам понадобиться в процессе

 рассмотрения  Закона про Державный бюджет), что составляет 67, 1

 процента  к  годовому показателю или 37, 3 процента ВВП. Это я к

 тем  критикам прежнего закона отношу эту цифру, которые говорят,

 что  через  бюджет  слишком  много перераспределяется финансовых

 ресурсов  -45,  52  и  так далее. Не 45, 52, давайте смотреть по

 факту    -37,   3   процента.   В   лучшем   случае   исполнение

 консолидированного  бюджета составит за год 28, 5 миллиардов или

 83 процента принятого нами закона.

      Доходы Государственного бюджета за эжтот промежуток времени

 составили  14,  9 миллиарда гривен или 62, 2 процента к годовому

 показателю, или 24, 1 процента к ВВП. Дефицит консолидированного

 бюджета  состаил  3  миллиарда.  Долги  бюджета  составили  3, 9

 миллиарда.

      Кризис     денежно-кредитной    политики    харакреризуется

 следуюзими показателями. Кредитные вложения комерческих банков в

 экономику  6  составили  всего  3486 миллиардов гривен -меньше 4

 миллиардов.  В  том  числе:  краткосрочные  кредиты  составили 3

 миллиарда  или  87,  3  % от общей суммы; долгосрочные кредиты -

 всего-навсего 441 миллион гривен или 12, 7% от общей суммы.

      Учетная  ставка  Национального  банка Украины на протяжении

 последних  месяцев  оставалась  неизменной  и  составила  40  %.

 Процентная ставка за кредиты комерческих банков в октябре -63, 7

 %  по  депозитам  -27,  5.  Общая  сумма  простроченых  платежей

 предприятий  и  организаций  составила  22, 5 миллиарда гривен и

 возросла  за  10  месяцев  более,  чем  в  2 раза. Из этой суммы

 задолженность  банкам  составляет  всего 462 миллиона кривен или

 около  2 % от общей суммы. Остальная часть относится на взаимные

 расчеты   между  предприятиями-организациями.

      После  этой  статистики разумно вернуться к анализу главных

 причин кризиса нашего народного хозяйства. А они, на наш взгляд,

 следующие.  Денежно-кредитная  политака,  не  дающая возможность

 нашим    предприятиям    пользоваться    кредитными   ресурсами,

 способствующая     развитию    теневого    сектора    экономики,

 осуществляющего   расчеты   наличными,  препятствующая  развитию

 инвестиций,   обновлению   основного   фонда   за  счет  высоких

 процентных    ставок   и   отсудствия   долгосрочных   кредитов,

 содействующую   развитию  импорта  и  губящая  экспорт  за  счет

 занижения курса доллара, не осуществляющая реального контроля за

 денежными  потоками.  Эта  политика  в области ценообразования и

 борьба  с  монополизмом  в  этой области, это политика в области

 защиты  внутреннего  и  внешнего  рынка,  это политика в области

 поддержки  наиболее  перспективных отраслей народного хозяйства.

      Нам         надо        быть        реалистами(...........)

 (...........)  (...........)  слишком мало времени (...........)

 что  будет  (...........)  простую  истину,  что  без системного

 подхода  к реформированию  экономики  нас  ожидает крах.

      Мы уже в начале 1995 года провели одну налоговую революцию.

 Мы  резко уменьшили тогда ставки налогообложения и соответсвенно

 поступления  в  бюджет.  ПДВ  мы  снизили  с  28 процентов до 20

 процентов,  налог на доход со ставки 55 процентов мы поменяли на

 налогообложение   прибыли   со   ставки  30  %.  Мы  оставили  в

 распоряжении  предприятий  10  % прибыли на пополнение оборотных

 средств,  мы  простили  более, чем 40 тысячам предприятий долги,

 штрафные  санкции,  мы  тогда  резко  уменьшили доходы бюджета и

 именно  с  1995  года у нас стали накапливаться долги бюджета по

 заработной плате и пенсиях.

      1994  год  перешел  в  1995 год с долгами всего-навсего 270

 миллионов  гривен,  но  уже  1995  перешл  в  1996 с долгом 1, 4

 миллиарда  гривен,  и  1996  переходит  в  1997 с долгом почти 4

 миллиарда гривен.

      Однако,   не   мы,  народные  депутаты,  ни  наше  народное

 хозяйство  даже  не  заметили  той  колоссальной  суммы, которая

 осталась в распоряжении предприятий и организаций. Положительный

 эффект   этого  воздействия  полностью  нейтрализовался  другими

 негативными,  отрицательными  факторами,  действующими  в  нашей

 экономике, и прежде всего, ее затратном характером.

      Практически    все    увеличившиеся    свободные   средства

 предприятия   направили   в   текущие   затраты.  За  это  время

 значительно  возросла  дебиторская  и кредиторская задолженность

 предприятий,  соответственно, более 41, 4 миллиарда гривен и 64,

 5  миллиарда гривен с отрицательным сальдо по взаимным расчетам.

 По состоянию на 1. 12. 1996 года более 22, 5 миллиардов гривен.

      Не  надо  быть  великим  экономистом,  чтобы  уяснить  себе

 простою  истину,  что  всех  доходов Государственного бюджета не

 хватит,   чтоб  расчистить  взаимные  расчеты  и  разблокировать

 расчетные счета предприятий. Какая у нас есть уверенность в том,

 что дальнейшее сокращение реально государственных бюджет затрат,

 то есть доля перераспределяемых через бюджет финансовых ресурсов

 позволит стимулировать оживление  экономической активности.

      Чтобы  ответить  на  этот  вопрос,  необходимо  рассмотреть

 несколько концепций развития экономической ситуации. одна из них

 считает  бюджетные  затраты низкопродуктивными и неэкономичными,

 и.............  настаивает  на  временном  их сокращении. Другая

 утверждает,  что  государство  играет  в  экономическом развитии

 центральную  роль,  обеспечивая  социальное  развитие экономики,

 поддерживая перспективные отрасли. Не теории, ни практике до сих

 пор  не  ясно,  какая из концепций и в какой мере имеет право на

 жизнь,   более  того,  совершенно  очевидно,  что  либерализация

 налоговой  политики  только  в  совокупности  с другими мерами и

 только    в    долгосрочной   перспективе   способна   оказывать

 существенное влияние на развитие экономики. Интересно, что опыты

 более   интенсивно  развивающихся  стран  показывают,  что  рост

 государственных  затрат,  затрат  в,  так  называемые,  коридоры

 развития,   то   есть   государственные  инвестиции  в  развитие

 транспортных  сетей,  транспорта,  коммуникаций, инфраструктуры,

 перспективных отраслей народного хозяйства оказывают значительно

 большее   позитивное   влияние   на   приток   инвестиций,   чем

 либерализация  налогообложения. Ограничение бюджетных расходов в

 этой  области  как  раз  сказывается  отрицательно  на  динамике

 экономического роста.

      Бюджетная   политика,   закладываемая   в  проекте  закона,

 направлена,  по сути, на ограничение общественного потребления и

 увеличение  воспроизводства  через  механизм амортизации на деле

 может  иметь результаты, далекие от ожидаемых. Прежде всего, это

 связано  с  нашим уже практически польностью морально-технически

 амортизованными    основными    фондами   с   их   значительными

 энергозатратами,    значительными    загрузками    оборудования,

 избыточной численностью рабочей силы.

      Реально   эти   капиталовложения   могут   быть  еще  менее

 эффективными,  чем  бюджетные  затраты.  Возможен другой вариант

 событий. Предприятие, получившее дополнительные средства, начнут

 увеличивать  выпуск продукции производственного значения, однако

 в  условиях  громадных взаимных неплатежей это приведет только к

 затовариванию продукцией и росту платежного кризиса.

      Более перспективно, на наш взгляд, является комбинированный

 подход,  когда  увеличение  свободных средств предприятия должно

 направляться   не   только   в  структурные  перестройки,  но  и

 увеличение потребления.

      Говоря  это,  я  тут же сопоставляю величину освободившихся

 финансовых ресурсов и общую суму взаимных платежей. И совершенно

 ясно,  насколько  оно  тесно с другим связано. Если первая часть

 скажется  на  результатах  экономического  развития  несразу, то

 вторая,  по  крайней мере, способна содействовать экономическому

 оживлению  и  росту  производства  в отраслях, ориентированых на

 рыночный спрос населения.

      В  этом  случае  на  будущий год можно ожидать стабилизацию

 экономики  или  небольшое  уменьшение  ВВП по расчетам Института

 экономики Академики Наук, составившее величину 1,5-2 процента.

      Исходя  из такой концепции, величина ВВП составит в 97 году

 105,  4  млрд.  гривен. Для полноты анализа валового внутреннего

 продукта  прежде,  чем  перейти  к  оценке  валового внутреннего

 продукта,  выполненного  обюджетной  комиссией  Верховної  Ради,

 приведу результаты исследования других специалистов.

      Экономическая  группа...........  на Украине считает, что в

 97 году реально ВВП не изменится против 96 года. Годовой прогноз

 инфляции  по  этим  же  данным составит 22 процента декабря 96 к

 декабрю 97 годов. Не вдаваясь в детали анализа этих результатов,

 отмечу  лишь,  что  по  этим  расчетам  доходы  консолидируемого

 бюджета оцениваются в размере 36, 4 млрд. гривен. Также запомним

 эту  цифру,  что  составит  34,  2  процента  от  ВВП, а сам ВВП

 оценивается в размере 106,6 млрд. гривен.

      К   слову  сказать,  ожидаемый  в  1996  году,  принятый  в

 расчетах,  -   84,5  миллиарда   гривен.    Расчеты  специалиста

 Международного валютного фонда оценивают рост ВВП примерно в 2,7%.

 Эти  показатели  ими  получены  с предположением, что инвестиции

 дадут рост производства примерно в 20% от инвестиционной суммы.

      Необходимо  отметить,  что экономический рост обусловлен не

 столько   метаинвестициями   (?),   но  прежде  всего,  с  более

 эффективным использованием имеющегося капитала.

      В  этой  связи  я  хочу  отметить  широко  распространенный

 вопрос:  почему  при  наших,  далеко  не дозагруженных мощностях

 производстенных, трудно увеличить обкемы производства хотя бы на

 5-10%? Это нам задают такой вопрос... Мощности простивают. А что

 стоит  нам  нарастить  обкемы  производства?  Ответ  чрезвычайно

 просто: необходимо не только увеличить обкемы производства, но и

 обеспечить  сбыт  и  реализацию  готовой  продукции.  Поэтому  в

 настоящее    время    мощности   экономики   используются   лишь

 незначительно.   Их   большая  загрузка  была  бы  возможна  без

 дополнительных инвестиций, однако необходимо обеспечить спрос на

 эту  продукцию,  иначе  увеличение  обкема производства приведет

 лишь к усилению платежного кризиса.

      Результаты расчетов  ВВП  строятся... на результате расчета

 ВВП  строятся  расчеты  доходной  части  бюджета. Вот почему так

 важно  не  ошибиться в оценке прогноза экономического развития в

 1997 году!

      Бюджетная  Комиссия  положила  в основу анализа ВВП на 1997

 год  результаты экономического развития страны за 10, частично -

 за  11  месяцев  1996  года,  а  также  прогнозы  инвестиционной

 активности  на 1997 год. В соответствии с данными Минстата обкем

 промышленной   продукции   сократился   за   это  время  на  5%,

 производство товаров народного  потребления  -  на   20,4%, доля

 инвестиций  в структуре ВВП снизилась более чем на 40%. Реальное

 снижение   темпа  инфляции  сочетается  с  дальнейшим  спадом  в

 экономике.  Главная причина этого заключается, на наш взгляд,  в

 том,  что  антиинфляционные меры проводились простым сокращением

 реальной  денежной  массы, а не поисками механизмов эффективного

 использования финансовых ресурсов, прежде всего - через кредитные

 институты.

      За  10  месяцев  текущего  года  валовый внутренний продукт

 составил 61 миллирад 875 миллионов гривен при годовом показателе

 84,5  миллиарда  гривен,  заложенном  в  бюджет 1996 года. Таким

 образом,  ожидаемое  ВВП  в  1996  году  составит  не  более  70

 миллиардов гривен.

      В   условиях  дальнейшего  проведения  Национальным  банком

 Украины  (а,  кстати,  представители  его отсутствуют сегодня на

 рассмотрении  бюджета,  что тоже характерно...) жесткой денежной

 кредитной политики, основными факторами которой будут определять

 дальнейшее  развитие  экономики,  становятся  величина  дефицита

 бюджета и источник его покрытия.

      В  1996  году  финансирование  бюджетного  дефицита за счет

 привлекаемых    кредитных    ресурсов    привело   к   замещению

 инвестиционных  расходов  текущими  затратами.  Обкемы кредитов,

 предоставляемых народному  хозяйству  по сравнению с 1995 годом,

 сократился в  среднем на  20 процентов.

      Финасовые  ресурсы  из  сферы  инвестиций  переместились  в

 сторону  покупок  обликаций  внутреннего государственного займа.

 Прчина  такого  явления чрезвычайно проста, она  в несоответсвии

 доходности   финасовых   ресурсовна   кредитном  рынке  и  рынке

 облигаций.

      В  мировой  практике  доходность по 3-х месячным облигациям

 государствненным  прибизительна  равна  учетной  ставке,  ставке

 рефинасирования.  У  нас  же  на  протяжение  всего  пости всего

 времени  действовали ОВЗ -облигации внутреннего государственного

 займа,    их    доходность    значительно    превышала    ставку

 рефинасирования в мае 1996 года почти в 2 раза. То есть, заемные

 средства  для  государства,  то  есть  для бюджета были в 2 раза

 дороже,  чем  для коммерческих банков.

      Стремление   Министрства   финансов  любой  ценой  привлечь

 средства  является  на  самом  деле  грубым нарушением Закона "О

 бюджете  на  1996  год". Статья 19 этого закона определила общую

 сумму  госзаймов в сумме 332, 9 триллиона карбванцев, из которой

 на  покрытие  дефицита планировалось направить 150  триллионов.

      При указанной выше доходности, чтобы покрыть 150 триллионов

 дефицита  казначейство  будет  вынуждено  выпустить  в 1996 году

 облигаций  на  сумму  336,  5  триллионов, что на 3, 6 триллиона

 карбованцев  больше,  чем залождено  в законе.

      В  1997  году для покрытия суммы дефицита в 3 миллиарда 438

 миллионов  гривен плнирется выпустить облигаций на общую сумму 9

 миллиардов  293  миллиона  гривен,  в результате чего внутренний

 долг  увеличится  на  35  процентов. Пр планируемом на 1997 году

 постоянстве скорости обращения денежной массы или даже небольшом

 ее  снижении,  это  приведет  к дальнейшему сокращению кредита в

 экономику.

      Все   это,   а  также,   принмая  во  внимание  проблему  с

 кредитованием   промышленности,   наличием   оборотных  средств,

 сокращением    инвестиций,    ставит   под   сомнение   прогнозы

 Министерства    экономики,   в   котором   предполагается   рост

 добавленной   стоимости  в  промышленности  плюс  1  процент,  в

 сельском  хозяйстве  -плюс  6 процентов и общий рост ВВП -в 1, 7

 процента.

      Расчеты,   проведенный   бюджетной   комиссией,   позволяют

 остановиться   на   цифрах   номинального  валового  внутреннего

 продукта  в пределах  96-100  млрд. гривен.

      Перейдем   к   анализу  доходной  части  консолидированного

 бюджета по основным  видам доходов.

      Налог надобавленную стоимость планируется в проекте бюджета

 8, 855  млрд. гривен.

      Налог  на  добавленную  стоимость  Комиссией пересчитан при

 уточнении   показателей   прибыли,   полученной  по  результатам

 деятельности  за  11  месяцев,  а  также  в  результате принятых

 Правительством решений.

      Вместо  16  млрд.  770 млн. прибыли планируется получение в

 1997   году  13  млрд.  667  млн.  гривен.  За  счет  этого  ПДВ

 поступления  налога  на добавленную стоимость уменьшается на 476

 млн. гривен против первоначального расчета.

      Вместе  с  тем  реальное  поступление налога на добавленную

 стоимость  по состоянию на 01. 11. 96 года составило 5 млрд. 187

 млн.  гривен,  а  по прогнозным данным можно составить за год не

 более 5,8 млрд. гривен.

      Это  позволяет  ожидать реальное поступление этого налога в

 1997  году  не  более  7,  3 млдр. гривен, что почти на миллиард

 гривен меньше,  чем запланировано по применяемой методологии.

      Налог  на  прибыль  планируется  в обкеме 3, 7-3, 725 млдр.

 гривен,  с  учетом  частичного  изменения  правительством своего

 решения   об ускоренной аммортизации.

      Подоходный налог с граждан планируется в обкеме 3 млрд. 424

 млн.  гривен,  что не отличается от первоначально представленных

 значений.

      Вместе  с  тем  по состоянию на 01. 12. 96 года поступило 2

 млрд.  336  млн. гривен, то есть, за год реально может поступить

 не  более 2 млрд. 540 млн. гривен, а с учетом роста фонда оплаты

 труда  поступления по этому виду будут не более, чем 3 млрд. 175

 млн.  гривен.

      Акцизный сбор проекта бюджета планируется получить в обкеме

 1  млрд. 70 млн. гривен. При поступлении этого вида налога за 10

 месяцев  -496  млн. гривен, то есть при общем поступлении за год

 не более  600 миллионов гривен.

      В  связи  с  принятием  19.  09.  96 года Верховным Советом

 Украины   Закон   об   оплате  за  землю,  была  уточнена  сумма

 поступлений. Она уменьшилась на 574 млн. гривен и составила 637,

 2.  Вызывает очень большие сомнения планируемые размеры орендной

 платы  за нефть и природный газ, определенный правительством в 1

 миллиард  498 миллиардов гривен, которые за 10 месяцев составили

 896,  9  миллиарда гривен. И по нашим оценкам не будут больше за

 год, чем 1 и 100 миллионов гривен.

      Соответсвенно  в  1997  году поступления по этому источнику

 будут  на  уровне  1,  35 миллиарда гривен, что на 148 миллионов

 гривен  меньше,  чем  в  предложеном проекте. Серьезные сомнения

 вызывают   прогнозы   поступления  средств  от  государственного

 комитета  по  материальным резервам. Для сравнения за 10 месяцев

 текущего  года  поступило  всего  156,  4  миллиона  гривен  при

 утвержденно  в  законе сумме 1 миллиард 447 миллионов гривен, то

 есть около 10,8 процента  от годовой  суммы.

      Правительство  ко  второму чтению закона должно представить

 серьезные  обосновния под расчетную величину вобкеме 2 миллиарда

 гривен заложено в проекте бюджета на 1997 год. Или, учитывая то,

 что   и  доходы  и  расходы  по  государственному  комитету,  по

 материальным  резервам  сбалансировны,  то  есть  2 миллиарда по

 доходам,  2 миллиарда по расходам, правительство может выступить

 с предложением: исключить эти доходы как и доходы и расходы.

      Однако,  тут  же  возникаетвопрос: за счет чего тогда будет

 финансироваться  государственный констракт. Таким образом, общая

 сумма доходов консолидированого бюджета планируется в размере 38

 817  626  тысяч  гривен, 38 миллиардов 817 миллионов гривен, что

 почти  на  6  миллиардов  гривен  меньше,  чем  в представленном

 первоначальном  варианте  бюджета  и  на  1,  7 миллиарда гривен

 больше  уточненного  проекта  закона.  В  своем анализе комиссия

 поставила под сомнение доходные источники бюджета в сумме более,

 чем  1,  8  миллиарда  гривен.  Правительство  должно ко второму

 чтению закона представить серьезные обоснования указанной суммы.

      Анализ  расходной части Государственного бюджета. Исходя из

 возможных доходов бюджета, рассчитанных на основании действующих

 налоговых  законов, определена расходная часть бюджета. Комиссия

 рассмотрела   более   200  предложений  и  замечаний  постоянных

 комиссий  народных  депутатов к расходной части проекта бюджета.

      Почти   все   они  касаются  вопроса  увеличения  бюджетных

 ассигнований  или  предоставления дополнительных налоговых льгот

 министерствам, интересы которых представляют комисии.

      Учитывая  эти  предложения,  необходимо  было  бы увеличить

 расходную часть  бюджета на 25 миллиардов гривен, что составляет

 58  роцентов  всего  обкема расходов сводного бюджета Украины на

 1997  год.  А  предоставление дополнительных налоговых льгот еще

 более бы уменьшило доходную часть.

      Сопоставляю  представленный  проект  бюджета  по  расходной

 части  с  бюджетной резолюцией на 1997 год, необходимо отметить,

 что  не  выполнено  одно  из  главных  требований  резолюции  об

 обеспечении  с  учетом  утвержденной  Верховным  Советом Украины

 границы  малообеспечености,  гарантированной государством уровне

 социальной   защиты   населения,   функционирование   социально-

 культурной сферы.

      Вопреки  части  4  пункта 1 и части 1 пункта 5 относительно

 реформирования  системы  взаимоотношений  между бюджетами разных

 уровней с целью обеспечения самостоятельности местных бюджетов в

 данном  проекте  предусматривается  еще  большая   централизация

 бюджетных средств.

      В связи с низкими доходами бюджета Правительству не удалось

 предусмотреть  финансирования  в  необходимом  обкеме неотложных

 приоритетных  программ  для  обеспечения структурной перестройки

 отраслей  экономики,  прежде  всего агропромышленного, топливно-

 энергетического   комплексов   и  актуальных  научно-технических

 программ.   По   той  же  причине  резко  сокращены  расходы  на

 финансирование  капитального строительства с учетом приоритетных

 отраслей народного хозяйства.

      Не  усовершенствован  порядок  изменения  цен  и тарифов на

 электроэнергию,  уголь,  газ и железнодорожные первозки согласно

 части  11  пункта  3  бюджетной  резолюции. Не нашло отражение в

 проекте   бюджета   осуществление   компенсационных   выплат  по

 обесцененным   денежным   сбережениям   граждан   в  учреждениях

 сберегательного банка Украины в учетом возраста граждан.

      Не  выполнена  последняя  часть  пункта  5 о предоставлении

 Верховному   Совету  Украины   Законопроекта  о  Государственном

 казначействе.   Представленый   бюджет    не   в  полном  обкеме

 соостветствует    правилам    оформления    Закона   Украины   о

 Государственном бюджете Украины и требаваниям Закона о бюджетной

 системе Украины.

      В  ссответствии с пунктом 2 Правил в статье 1 Законопроекта

 о  бюджете  утверждается  общая  сумма расходов с разделением на

 текущие  расходы  и  расходы  развития. Справедливости ради надо

 заметить,   что   в   дополнительных   расчетах  имеется   такое

 разделение.

      Второе. Предельно размер дефицита бюджета в соответсвтии со

 статьей  21 Закона о бюджетной системе не должен превышать общую

 сумму  расходов  на  развитие. В представленном варианте бюджета

 эти соотношения не соблюдены.

      Третье.  Нарушение Закона о бюджетной системе (статья 28) и

 правила  составления  бюджета (пункт 5) доходы и расходы целевых

 общегосударственных  фондов,  кроме Пенсионного и Чернобыльского

 фондов, включены в состав бюджета не раздельно по каждому фонду,

 а общей суммой.

      Четвертое.  Нарушение  Правил  (пункт  11, 13) в материалах

 бюджета   не  показано  структура  расходов  Государственного  и

 сводного бюджета. Перечень можна было бы и дальше продолжать.

      В  целом,  доля  расходов  на  социальную  защиту населения

 определена  бюджетом  примерно  в  6 %(...........). В основном,

 мероприятия,  связаные  с сокращением расходов на финансирование

 этих...  по  этой  статье связано с перераспределением средств и

 осуществлением  государственного регулирования цен. Например, на

 газ  государственное  регулирование в прошлом году составляло 1,

 2%  ВВП,  в  этом году -0, 6%. Твердое топливо -0, 28%, стало 0,

 16%. Значительно снижена дотация по (...........) автомобильного

 транспорта  с  0,  24ВВП  до  0, 1; дотация жилищно-коммунильных

 хозяйств  из 1,5% до 1,2%.

      Однако справедливости ради следует отметить, что фактически

 поступления   доходов   в  бюджет  от  текущего  года  позволяет

 профинансировать  затраты  по  социальной  защите  населения  не

 более,  как  на 74-76 %. То есть, фактически будут близки уровню

 планирования  на 1997 год.

      Обобщая  заключение  комиссий,  Бюджетная  комиссия  решила

 предложить    Кабинету    Министров    пересмотреть   показатели

 относительно  финансирования Государственных программ социальной

 защиты  инвалидов,  исходя из необходимости обеспечения в полном

 обкеме расходов на приобретение протезно-ортопедических изделий,

 кресел,  колясок и выплату инвалидам компенсаций, предусмотреной

 действующим законодательством.

      К  сожалению, приходится констатировать, что финансирование

 социально-культурных  учреждений  тоже  теряет свой удельный вес

 (...........) страны. Так, по сравнению с 1996 годом, расходы на

 здравоохранение снизились с 4(...........) -97% до 3, 385%. Но и

 здесь  мы  сопоставляем  плановые  показатели,  а  если  возьмем

 фактическое  финансирование, то практически 1997 год планируется

 в относительной доле по уровню 1996 года.

      Обобщая   мнение   комисси,   народных  депутатов  Украины,

 Бюджетная   комиссия  считает  необходимым  предложить  Кабинету

 Министров    предусмотреть    финансирование    профессионально-

 технических  училищ  и  высших  педагогических учебных заведений

 третьего  и  четвертого  уровня и аграрных заведений образования

 первого   и  второго  уровня  аккредитации  из  Государственного

 бюджета. И в связи с этим произведены переброски средств.

      Сохранить  уровень  финансирования  национальных  заведений

 культуры  не ниже 1996 года. В разделе "Зравоохранение" выделить

 отдельной  строкой  национальную  программу иммунопрофилактики и

 мероприятия  по  профилактике  и лечения туберкулеза. Расхода на

 финансирование   Академии   медицинских  наук  увеличить  на  10

 процентов  и  выделить  их  отдельной  строкой в проекте закона.

 Выделить    отдельной   строкой   ассигнования   на   реализацию

 государственной  программы  "Дети  Украины". Бюджетные средства,

 предусмотренные на содержание обкектов социальной сферы, которые

 передаются      коммунальной      собственности      предприятий

 общегосударственной  собственности,  сосредоточить исключительно

 на обкектах жилищного фонда и коммунального назначения.

      Все  эти  решения  были  выработаны  на  основе проведенных

 заседаний комиссии с участием большинства министерств и ведомств

 Украины,  руководством Автономной Республики Крым, всех областей

 и городов общегосударственного подчинения.

      Рассматривая   дальше   статьи  текущих  расходов  бюджета,

 следует отметить, что примерно на таком же уровне снижается доля

 расходов  на  науку,  на  предоставление помощи частичной оплаты

 процентов    по    выданым    кредитным   фирмам,   коллективным

 сельскохозяйственным предприятиям.

      Из  общей  картины  снижения  планируемых  затрат  к уровню

 утвержденного  бюджета  1996  год  выделяется  сокращение  на 95

 процентов  расходов  на  закладку молодых садов и виноградников.

 Против  такого  решения  категорически  возражает  комиссияо  по

 аграрным  вопросам,  бюджетная комиссия это мнение поддерживает.

 Бюджетная  комиссия  считает,  что  подход  к снижению затрат на

 финансирование  всех  органов государственной власти должен быть

 одинаков.  И  перечисление средств должно происходить на уровне,

 проходить  на  уровне среднего выполнения доходной части бюджета

 непосредственно со счетов Национального банка Украины.

      Однако проект бюджета закладывает определенные неравенства.

 Так,   средства  на  содержание  органов  исполнительной  власти

 снижается  на 18 процентов, законодательной -на 29, судебной -на

 24. С таким подходом согласиться нельзя.

      Комиссия  по топливно-энергетическому комплексу, транспорту

 и  связи очень встревожена тем, что на ремонт и содержание дорог

 общего   пользования  и  на  приобретение  транспортных  средств

 проектом бюджета совершенно не выделено средств.

      На   фоне   общего   падения  затрат  на  правохранительную

 деятельность  и безопасность государства примерно 24 процента. К

 нашему  удивлению, затраты  на  содержание  Национальной гвардии

 увеличились на 25 процентов.

      Проект   предусматирвает  выделение  средств  на  погашение

 задолженности  по  заработной  плате  в  сумме  2 млрд. И это, я

 должен  сказать  без  преувеличения,  чрезвычайно  прогрессивное

 новшество этого бюджета, который следует поддержать.

      Вы  помните,  что  в  96  году нам не удалось, в бюджете 96

 года,  предусмотреть  средства  на погашение бюджетных долгов 95

 года.  К  чему это привело, я уже вам говорил, что задолженность

 резко  возрасла.  Поэтому  надо  отметить  положительный момент,

 который  присутсвует  в  бюджете 97 года -это в расходной статье

 предусмотрено  2  млрд.  гривен  на  погашение  задолженности по

 заработной плате в бюджетной сфере.

      Однако,   эти   средства,   представленные  в  бюджете,  не

 расшифрованы, и необходимо, чтоб правительство ко второму чтению

 предоставило   распределение   средств   в  разрезе  отраслей  и

 ведомств.

      Учитывая  ограниченные  возможности доходной части бюджета,

 бюджетная комиссия считает необходимым сделать следующие выводы.

 При  доработке  правительством  проекта закона о Государственном

 бюджете на 97 год ко второму чтению предусмотреть финансирование

 крайне  необходимых  затрат  на содержание  бюджетной  сферы,  а

 остаток  средств  распределить  пропорционально  по приоритетным

 направлениям,  в  том  числе  в  первую  очередь  на поддержание

 агропромышленного и топливно-энергетического комплекса.

      Несколько  слов  о  финансирование местных бюджетов. Как вы

 знаете,  план  регулирования,  определяющий  основные  параметры

 отчисления    от    общегосударственных  сборов,   должен   быть

 предоставлен  ко  второму чтению закона. Но уже сейчас бюджетная

 комиссия  рассмотрела  проекты  бюджета всех областей республики

 Крым и городов Киева и Севастополя.

      Все  абсолютно  области  на  заседании комиссии высказались

 против   представленного   правительством  плана  регулирования.

 Напомню  его  суть: "Налог на добавленную стоимость забирается -

 сто  процентов -  в  государственный  бюджет. На  местном уровне

 остаются  прибыль,  подаходный  налог,  акциз и местные налоги и

 сборы.

      Во-первых,   поступления  от  акцизных  сборов  малы  и  не

 существена  вообще  доля дохода бюджета и распредлены по Украине

 крайне  неравномерно  по  областям:  в одной области есть доходы

 серьезные от акцизного сбора, в других их практически нет...

      Во-вторых,   прибыль   практически  исчезает  как  доходный

 источник,  если  Правительство не пересмотрит нормы амортизации.

 Остается   1   подоходный   налог,  который,  в  лучшем  случае,

 составляет  около  20%  в общих расходах областей. Таким образом

 бюджеты областей оказались, по существу, при таком распределении

 без   доходных   источников.  Я  напомню,  что  доля  налога  на

 добавленную  стоимость  составляет  в 1996 году в общих доходных

 частях местных бюджетов более 60%.

      Крайне неразумно забирать весь доход от этого вида налога в

 Государственный бюджет!

      Комиссия   просит   поддержать  сессию,  решение  бюджетной

 Комиссии о сохранении в 1997 году дифференцированных нормативов.

      И  еще  одна  проблема  выявлена  при рассмотрении бюджетов

 областей   на   комиссии.  Это -  практически  полное  отсуствие

 бюджетной  дисциплины  в  стране. Поясню на примере. Можно брать

 любую область, но я возьму Киевскую просто для примера.

      В   консолидированном   бюджете   бюджет  Киевской  области

 утвержден  в размере 40,3  миллиона... триллиона. По доходам, по

 расходам. Как вы знаете, Законом о бюджетной системе определено,

 что  бюджеты мисцевые не должны иметь дефицита бюджета. Киевская

 же  область утверждает себе на сессии бюджет по доходам более 40

 триллионов  -  почти на 6  триллионов  больше,  чем утверждено в

 консолидированном   бюджете...  А  когда  мы  посчитали  бюджета

 районов  Киевской  области  и  сложили, то получилось почти  1,5

 бюджета области!.. И такая точно ситуация - во всех областях...

      Когда  начинаем спрашивать глав администраций, которые были

 на  заседании  комиссии,  почему  же это происходит? Ведь совсем

 недалекое  время - все же лимитировалось, нельзя было рубль, так

 сказать,  израсходовать  свыше  утвержденных  лимитов?..  А  нам

 говорят:  а  иначе сессия...  мы, - говорят, - заведомо завышаем

 доходную   часть  бюджета,  заведомо  завышаем  расходную  часть

 бюджета  для  того,  чтоб  сессия  пропустила  такие  бюджеты...

 Представляете, к чему это приводит?!

      Отсутствие   бюджетной  дисциплины  приводит  к  тому,  что

 накапливаются  колоссальные  бюджетные долги!

      Поэтому  в  Законе о Державном бюджете Правительство должно

 предложить  серьезную  статью, предусматривающую ответственность

 местных органов власти за соответствие местных бюджетов Закону о

 бюджетной системе.

      Рассмотрим    теперь   источники   финасирования   дефицита

 Государственного  бюджета и определим его   предельные размеры.

      О  внутреннних  источниках  на сумму 3 и 400, 37 миллиардов

 гривен я уже говорил -это в основном ценные бумаги Национального

 банка, займы, облигациии внутреннего государственного займа.

      Теперь  несколько слов о внешних источниках финансирования.

 Для  финансирования  дефицита в 1997 году планируется привлечь и

 использовать  помощь  Світового  банка  на  сумму 1 миллиард 100

 миллионов   долларов.   Несколько  траншей?    из-за  недостатка

 времени  я не буду перечислять все эти транши. Скажу только, что

 общая  сумма - это  1 миллиард 100 миллионов  далларов.

      Как  вы  видите,  эта сумма недостаточна и не соответствует

 представленнному  Правительством сумме внешних заимствований для

 финансирования  дефицитов -  2,4 миллиарда  гривень.

      Мы   джумае,   что  ко  2-му  чтению  закона  Правительство

 представит   необходимые   данные,  обкясняющие  и  мотивирующие

 полностью     внешние    источники    финансирования    дефицита

 Государственного  бюджета.

      Мы  исходили  из  того,  чтодефицит  бюджета  в том обкеме,

 какой  он  предложен в высновках комиссии в размере 5 миллиардов

 821  5936  то  есть,  5  миллиардов  821  миллион, безусловно, в

 условиях завышенной доходной части бюджета должен быть понижен.

      Прежде   всего   необходимо   обкяснить  внешние  источники

 финансирования,   необходимо   разобраться   и   с   внутренними

 источниками финансирования.

      Мы  просим,  чтобы  Правительство  ко  2-му  чтению проекта

 закона  представило обоснование и расчеты по уменьшению дефицита

 Государственного   бюджета,   исключения   за   счет  нереальных

 источников  финасирования и обосновало раумную суммму внутренних

 заимствований,  переходящих  в  долг  по отношению к ним на 1998

 год,  что  немаловажно,  как  этого требует бюджетная резолюция,

 принятая  Верховным Советом на 1997 год.

      Уважаемые  народные  депутаты, в соответствии с Регламентом

 Верховного  Совета  от  нас  с вами в первом чтении не требуется

 одобрять   или   не  одобрять  предложенный  проект  Закона.  По

 процедуре  в  первом  чтении мы с вами должны утвердить основные

 направления,      параметры     корректировки     правительством

 представленного  законопроекта,  оформленное  в  виде заключения

 предложения  Бюджетной комиссии ВЕрховного Совета.

      Проект Постановления вам и текс заключения вам розда. Я его

 не  буду  повторять,  вы  имеете  возможность  его прочитать. Мы

 включили  в  него  35  позиций,  по которым правительство должно

 доработать  проект  закона ко сторому чтению.

      Этот   список   открыт,  и  только  Верховный  Совет  может

 окончательно  решить,  какие необходимо дополнения и замечания в

 этот список еще добавить.

      Хочу  в  заключение  сказать  только  одно: все предложения

 постоянных комиссий, народных депутатов направлены уже бюджетной

 Комиссией    в правительство для рассмотрения.

      Когда  Правительство представит на второе чтение уточненный

 проект   бюджета,   Комиссией   будет  составлена  сравнительная

 таблица,  и  по  этой  таблице  пойдет  работа над окончательным

 текстом закона.

      И  несколько  слов, уже отступая от текста доклада, я хотел

 сказать,   развить  эту  мысль,  которую  высказал  Председатель

 Верховного  Совета.  Комиссия  восстановла  Закон  про Державний

 бюджет,  действующий  на ныне существующей законодательной базе,

 все  поправки  по увеличению расходной части бюджета, уменьшению

 расходной  части  бюджета  приводят  в  соответствие действующую

 податковую  налоговую  базу  и доходы и расходы Государственного

 бюджета, чтобы не было никаких неясностей.

      Мы должны сделать все, в заключение хочу сказать, для того,

 чтобы  страна как можно быстрее получила реальный и относительно

 сбалансированный бюджет.

      Благодарю вас за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до Миколи Яновича?

      Запишіться, будь ласка.

      Опублікуйте список.

      Будь  ласка,  Пронюк.  20 хвилин вистачить чи ні? Вистачить

 значить.

 

      ОСАДЧУК.  Шановний Олександре Олександровичу, Пронюк просив

 передати слово Осадчуку Петру Іллічу.

 

      ГОЛОВА.  Шейко.

 

      ШЕЙКО.

      Шейко, 444 виборчий округ.

      Шановний  Микола  Янович, у нас уже є стільки документів по

 бюджету  в  Парламенті, що вже тяжко зорієнтуватися, який із них

 взятий за основу вашою комісією. Але Бог з ним!

      В мене є до вас два запитання.

      Перше.  Відомо скільки заборгувала держава нашим громадянам

 по  виплаті заробітної плати. І всі обіцянки там до 1 одного, до

 1  другого  не  виконуються.  І до 1 січня 1997 року вони теж не

 будуть виплачені. Це абсолютно очевидно.

      Скажіть,  будь  ласка,  яким  чином  в  бюджеті  1997  року

 передбачаються  компенсаційні виплати людям по заробітній платі,

 особливо бюджетникам, пенсіонерам, міліції і так далі? Це перше.

      І  друге.  Коли  ми  затверджували програму Уряду, з тих 13

 позицій, що вилучав з цієї програми Кабінет Міністрів, була одна

 принципова.   Всі  технікуми,  вузи  педагогічні,  профтехосвіта

 вилучалася  з  фінансування з місцевого бюджету і переводилася в

 Державний  бюджет.  Скажіть, будь ласка, зафіксовано це в вашому

 проекті,  що  все-таки,  щоб  почули мої виборці, що педагогічні

 інститути, технікуми і ПТУ  залишаються в державному бюджеті?

      Дякую.

     

      АЗАРОВ.   Со   второго   вопроса   отвечаю.  559  миллионов

 карбованцев  -это  сумма, в  которую  обходится  содержание всех

 систем  профтехосвиты,  техникумов  и  так  далее,  забранная из

 мисцевых  бюджетов  и переброшенна на Государственный бюджет. Во

 втором   чтении,  когда  закон  будет  представлен,  вы  в  этом

 убедитесь.

      Теперь  на  первый  вопрос.  Значит,  выплата по заработной

 плате заложена в обкеме 2 миллиарда - компенсация за неотриманую

 в 1996 году заработну плату. Возможность реального востановления

 долгов  зависит  от  наполнения доходной части бюджета. А в свою

 очередь зависит от того насколько разумно мы сделаем бюджет 1997

 года.  Это  еще  раз  я  хотел бы подчеркнуть. Мы должны сделать

 абсолютно реальный бюджет, как по доходам,  так и по расходам.

     

      ГОЛОВА. Чобіт.

     

      ЧОБІТ.

      Прошу передати слово депутату Юхновському.

     

      ГОЛОВА. Юхновський.

     

      ЮХНОВСЬКИЙ.

 

      Шановний  Миколо Янович! Підраховуючи що валовий внутрішній

 продукт на 1996 рік буде 70 мільярдів карбованців, ви помилились

 десь  на 8 мільярдів карбованців. Але і Уряд помилився на таку ж

 саму суму, визначаючи, що валовий внутрішній продукт в 1997 році

 буде 106 мільярдів гривень, він буде справді на 8 мільярдів може

 бути менший.

      Але  в  мене питання до вас таке. Скажіть, будь ласка, якщо

 кредити  Національного  банку  комерційним  банкам  йшли  під 30

 процентів,  а облігації Міністерства фінансів йшли за ставкою 60

 процентів,  чи  знає  податкова інспекція чи хто-небуть в Уряді,

 яку  кількість  грошей  з  тих  кредитів,  які  комерційні банки

 одержали  від  Національного банку, вони використали для закупки

 облігацій Міністерства фінансів, вигравши при тому десь на 20-30

 процентів прибутку чистого?

     

      АЗАРОВ.  Ну  по  первому вопросу я очень подробно в анализе

 остановился. Я тоже считаю, что сумма доходов консолидированного

 бюджета, которая вынесена в высновках комиссии - 38,8 миллиарда,

 завышена  примерно  на  1,  8 миллиарда. Это вытекает из анализа

 ВВП,  который  вы,  кстати,  сейчас  сказали.  То  есть,  где-то

 наиболее  реальная сумма -это 37, 2 -37, 5 миллиарда гривен. Это

 соответствует   ВВП   в   обкеме  95  -97  миллиардов  гривен  в

 совокупности.

      Но  Бюджетная  комиссия  расчитывает,  что правительство ко

 второму  чтению  представит  необходимые  расчеты. Ведь тот ВВП,

 который  правительство  представляло,  основываясь на 7 месяцах,

 сейчас  уже  есть  данные  по 10 и 11 месяцам, поэтому мы вправе

 ожидать,  что  правительство, используя данные Минстата за 10 за

 11  месяцев,  пересчитает валовый внутренний продукт и выйдет на

 реальную  цифру  доходов.

      Что  касается второго вашего вопроса, я, к сожалению, Игорь

 Рафаилович  не  могу сказать конкретно каким образом комерческие

 банки  используют  прибыль,  полученую  в  результате реализации

 облигаций   внутреннего   государственного  займа.  Но  прибыль,

 конечно,  чрезвычайно значительна.

     

      ГОЛОВА. Дем'ян.

     

      ДЕМ'ЯН.

      Прошу передати право на виступ депутатові  Віктору Терену.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ТЕРЕН.

      Терен,   Кременчуг.  Шановний  доповідач,  на  мій  погляд,

 економіка побудована на старій податковій системі, більше просто

 не  витримаєі  в  цьому,  знов-таки  на  мій  погляд,  є  певний

 політичний розрахунок. Тобто, до виборів 1998 року ми прийдемо з

 повним   розвалом   господарства,   що  буде  вигідно  тим,  які

 виступають проти реального реформування економіки вигідна певним

 політичним  силам. Це  одне  питання.

      І друге. Діючий порядок формування в бюджеті зверху-донизу,

 як  свідчить  практика,  не  сторює достатньої зацікавленості на

 місцях  нарощуванні  обсягів  доходів.  Як ви ставитеся до того,

 Микола  Янович,  що  головним  шляхом  вирішення цієї проблеми в

 умовах   значного   (...........)   дефіциту   та   інфляції   є

 децентрацізація бюджетної системи, надання місцевим органм влади

 права  самостійно формувати власні  бюджети. Дякую.

      АЗАРОВ.  Спасибо  за вопрос. Ну я хотел бы, значит, уйти от

 политической  подоплеки  этого вопроса, поскольку я, если чесно,

 то не  вдавался  в  эти  детали. А   отметить с  экономической

 точки   зрения.   Да,  комиссия  считает  необходимым  уменьшить

 начисления на Фонд оплаты труда. Это вполне реально выполнить, я

 об  этом  докладе  говорил  в  промежуток  между первым и вторым

 чтением  доклада.  Да,  между  первым  и  вторым чтением проекта

 Закона про Державный бюджет.

      Что же касается более сложного налогового законодательства,

 то  тут,  мне  кажется,  уже совершенно ясно, что 1 января не за

 горами,  нам надо с вами обучить 600 тысяч главных бухгалтеров к

 новому  законодательству,  более  60 тысяч налоговых инспекторов

 всех  уровней. Это колоссальная работа, помимо законов нужны еще

 и различные нормативные документы, издать, бланковая продукция и

 т. д.

      То  есть, я тоже сторонник того, и вы знаете, что бюджетная

 комиссия проявила понимание того, что необходимо модернизировать

 законодательство  налоговое.  Но  мы  сейчас уже сроки упустили.

 Поэтому  если  его  и  модернизировать,  то,  скажем,  в  первом

 квартале, второй квартал -готовить страну к переходу. И как это,

 значит,  ни  тяжело,  а  это  чрезвычайно  тяжело  для бюджетной

 системы,  переходить  с  1  июля  1998  года. Но это как один из

 возможных  вариантов.  Переход  в течение года с одной налоговой

 системы  на  другую  -это  очень  тяжелая,  вообще  говоря,  как

 положительные  последствия,  так  очень  серьезные отрицательные

 последствия.  Я  в  докладе  говорил  о  том,  что Уряд, если уж

 принимает  решение,  то  должен  проанализировать  все возможные

 последствия.

      Теперь,  что  касается заинтересованности местного бюджета.

 Ну, я в докладе сказал, что та система, которую Уряд предложил в

 своем  варианте  закона  как  в первом, так и во втором, она, по

 существу, сводит на нет заинтересованность местных бюджетов, она

 оголяет   эти   бюджеты,  создает  сверхцентрализацию  бюджетных

 ресурсов, и поэтому мы категорически против, бюджетная комиссия,

 высказались  такого  подхода.  И мы за то, чтоб остались на 1997

 год  стабильные  дифференцированные  нормативы.  Это  как  раз и

 создает  заинтересованность  в  областях.  Если области, районы,

 города  знают,  что  у них нормативы не будут меняться в сторону

 уменьшения  хотя  бы в течение двух-трех-четырех лет, то это как

 раз и создает заинтересованность.

     

      ГОЛОВА. Горохівський. Білоус. Ковтунець.

      Так,  так,  я  помилився.  Масенко,  це  я другий список на

 моніторі глянув. Будь ласка, Масенко.

     

      МАСЕНКО.  Микола  Янович,  я щось так розумію, що економіка

 залежить  від  того,  яка  політика в державі буде. Як розумніша

 політика, так і розумніша економіка.

      Ну,   конкретне  питання.  Скажіть,  будь  ласка,  як  буде

 забезпечене  виконання  Закону України про пріоритетний розвиток

 села оцим же законом про бюджет на 97 рік, тільки я маю на увазі

 в  тому  плані, що компенсація тих витрат на соціально-культурне

 будівництво?

      І тут інше питання. Які конкретно зміни внесені і комісією,

 і  урядом щодо дотації бюджетом одних областей і вилучення коштів

 із  бюджета  інших  областей,  як  там  було  у  проекті бюджету

 поданому?

      І   останнє  питання,  чі  розглядалося  і  в  якому  плані

 розглядалося  питання  про виділення коштів на утримання апарату

 Адміністрації  Президента,  адже  такої  структури ніяким чинним

 законодавством не передбачено, як ви оце все враховували?

      Дякую за увагу.

     

      АЗАРОВ.   Ну,   для  нас  на  комисси  было  самым  сложным

 согласовать   наши  позиции  с  комиссией  по  агропромышленному

 комплексу,  я говорю это откровенно. Я даже затрудняюсь сказать,

 сколько  было  проведено совместных рассмотрений, заседаний, и в

 конце концов мне кажется, что мы нашли общий язык.

      Какие   бы   расходы   бюджете   государства   не   были  в

 окончательном  виде,  представленном  правительством  во  втором

 чтении,   мы,   рассматривая   эти  расходы,  должны  обеспечить

 приоритет  на развитие села, то есть пропорционально выделить от

 общей   суммы   расходов   по   направлениям   агропромышленного

 комплекса.  Это  мы будем вместе с вами делать, рассматривая уже

 конкретные цифры по второму чтению закона.

      Что  касается  компенсации,  то,  к сожалению большому, эти

 деньги  в  проекте  бюджета  не  предусмотрены.  И  связано  это

 (давайте  смотреть  правде  в  глаза!)  с  отсутствием  реальных

 доходных источников в бюджете.

      Что  касается  дотаций  областям. Значит, по представленому

 Правительством   варианту   25   областей   Украины  становились

 дотационными.  В том плане регулирования, который мы предложили,

 дотационными  остаются  те же самые области, которые были в 1996

 году.  Никаких  новых  областей  в  этом  плане регулирования не

 добавляется.

      И  наконец что касается утрымання Администрации Президента.

 Как  вы знаете, в бюдженой... в Законе о бюджетной классификации

 строчка  "расходы  на  содержание органов исполнительной власти"

 разделена  - там  отдельно выделены  Верховный  Совет, Верховный

 Совет,  Правительство,  Верховный  этот... Конституционный Суд и

 ряд  других  высших  органов  исполнительной,  законодательной и

 судебной  власти.  Поэтому  мы  потребовали  (в  нашей резолюции

 можете  почитать,  в  наших высновках), что Правительство должно

 представить   на  второе  читання  разделение  этих  строчек  на

 соответствие згідно з бюджетною класифікацією. (Ш у м у з а л і)

     

      ГОЛОВА.  Пилипенко.

     

      ПИЛИПЕНКО

      Уважаемый  Николай  Янович,  недавно  я  запросил данные из

 Минздрава  по смертности и рождаемости по всем регионам Украины.

 Интересная картина получилась - оказывается, что в 6-ти областях

 западных   убыль   населения  по  разнице  между  смертностью  и

 рождаемостью  составляет  -700  человек  (население  9 миллионов

 человек  там  всего);  в  6-ти  восточных  областях  эта разница

 составляет  -160 тысяч  (я  обращаю  ваше  вримание  - в 230 раз

 разница!).

      В  то  же  время статьи 6 и 7 бюджета закладывают субвенции

 западным  областям  за  счет  этих же шести востояных областей в

 сумме 865 миллионов гривен!..

      Как  вы  считаете, должны ли депутаты из восточных областей

 голосовать  за  эти  2  статьи?  В  том числе я и Крым назваю. В

 частности,  в  одной  Донецкой  области убыль населения сотавила

 минус  50  тысяч-700  тысяч  человек  -там население 5 миллионов

 человек  меньше,  чем в  6  западных областях.

      Пожалуйста, ответьте.

     

      АЗАРОВ.  Спасибо  за  вопросы. Но вы задали, конечно, очень

 серезный  вопрос, на который так просто   не  ответишь.

      Я  думаю,  что  его  надо оформить в виде отдельного запыта

 Кабинета   Министров  в  том,  чтобы  Кабинет  Министров  провел

 детальное  изучение этого вопроса: с чем связана убыль населения

 в   таком  обкеме  как  вы  называете,  если  это  соответствует

 действительности  -160 тысяч человек, то надо разобраться. То ли

 это  миграция,  то  ли это связанняе причины со смертность и так

 далее и так  далее.

      И ечли это соответствует действительности и причины связаны

 с  умегьшением  бюджетных  вытрат,  то  действително необходимо,

 чтобы Правительство вышло с предложением увеличить эти бюджетные

 вытраты.

      Но  я хотел бы вас, уважаемые народные депутаты, уберечь от

 противопоставления.  В  бюдетной  сфере расходов на западные там

 восточные и центральные. Вы можете быть уверенными в том, а те и

 з  вас,  кто  были  на заседаниях Бюджетной комиссии, знают, что

 Бюджетная комиссия рассматривает расходы вне того, где находятся

 эти  области.  Рассматривают  их  с  точки  зрения  соответствия

 нормативов,    установленных  на  финансировании  здравоохрания,

 образования,  культуры.  И  мы  в  частности, независимо от того

 какая  это область -западаня или восточная или центральная, там,

 где выдаткы занижены по сравнению со средним уровнем на Украине,

 тут  же поднимаем специалистов Минфина и требуем обкяснить в чем

 причины  занижения.

      Поэтому, давайте мы не будем делить, так сказать на "белых"

 и   "черных"   -страна   одна.   Исторически   так  сложилось  и

 экономически так сложилось, что источники производительных сил и

 доходность   соответственно   разная,   поэтому   везде  в  мире

 существуют  дотационные  области  и  наоборот.  Так было, есть и

 будет  и  надо  пинимать  меры  по  выравниванию  экономического

 развития.

     

      ГОЛОВА. Грабар.

     

      ГРАБАР.   Олександр  Олександрович,  прошу  передати  слово

 Климпушу  для  висловення и озвучення запитань від Закарпатської

 делегації. Це  наш координатор.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, від Закарпаття. Климпуш запитує.

     

      КЛИМПУШ.  Дякую.

      Шановний  Микола  Янович, я хотів би запитати вас, що як ви

 відноситесь  до  того,  щоб  змінити  форму  формування місцевих

 бюджетів  і  залишити  все,  що  там  формується, для дотаційних

 областей  на місці?

      Привожу, навожу приклад. Для Закарпаття булопередбачено 126

 мільонів  дотації,  фактично,  виділено 52 мільйони дотації, а в

 той  час найнижчий рівень -41% всього-навсього. В той час, як по

 інших  областях,  зокрема,  Рівненська -102%, Тернопільська -88,

 Кіровоградська  -74.  Як це можна погодитись, чи не вважаєте ви,

 що треба змінити систему, яка існує.

      Друге  питання. Ми просимо відповідсти про чітке визначення

 джерел для фінансування статусу гірських населених пунктів. Ми з

 цих   звертались   неодноразово   і   до  комісій,  і  навіть  з

 депутатським  запитом  до Прем'єр-міністра. Ми просимо визначити

 окремим рядком.

      І  останнє.  Ми  просимо  визначити окремим рядком допомогу

 багатодітним  сім'ям. Цілий рік, практично, протягом одного року

 багатодітні сім'ї не одержували жодної допомоги в Закарпатті. Це

 є  катастрофічна ситуація.

      Просимо вас висловитись з цього питання і врахувати це діло

 при допрацюванні цих висновків.

      Дякую.

     

      АЗАРОВ М.Я.   Спасибо.

      Дело  с  том,  что  такая допомога багатодітним сім'ям, она

 осуществляется    местним    бюджетом.    Она   не   передбачена

 государством, потому что это проходит по местным  бюджетам.

      Надо взять просто, так сказать, этот раздел под контроль. Я

 еще  раз  подчеркиваю,  что,  к сожалению, Министерство финансов

 потеряло  полностью контроль за исполнением мисцевых бюджетов. И

 в данной   ситуации так  же  не контролируют это дело.

      Теперь  что  касается  источников  для  реализации Закона о

 горных  населенных  пунктах.  Я  хочу  сказать, что давайте быть

 откровенными.  Сейчас для полной реализации закона таких средств

 нет.  Единственное,  что  Комиссия, скажем так, может предложить

 сдесь  -это чтобы Кабинет Министров это рассмотрел, в какой мере

 можно частично реализовать этот закон и исполнить его в нынешнем

 1997  г оду.

      И,  наконец,  последнее.   Такие   предложения,  как  ваши,

 касающиеся  оставления  всех  абсолютно  источников  в облястях,

 являющиеся   дотационными,   они   метадологически   не   совсем

 правильны.   Все  области  страны,  учитывая     неравномерность

 поступления  доходов,  должны  принимать  участие в формировании

 Государственного бюджета.

      Другой вопрос заключается в том, что Министерство финансов,

 к  сожалению  большому,  распределяет дотации не в соответсвии с

 законом.  Уважаемый  Валентин  Максимович,  мы на Верховной Раде

 неоднократно требовали от вас, чтоб Закон о бюджетной системе, в

 частности пропорцийнисть надання дотаций, соблюдался. Мы просим,

 чтоб это было сделано, а вы доложите нам при звите по 1996 году.

     

      ГОЛОВА.   Ще дайте Климпушу слово.

     

      КЛИМПУШ.

      Шановний  Микола  Яновичу,  ще  раз  нагадуємо, що стосовно

 гірських  населених  пунктів  є  закон, ми повинні визначатися і

 фінансувати  закон.

      Стосовно  дітей я прошу і думаю, що всі мене підтрмають, що

 допомога  для багатодітних сімей треба визначити окремим рядком.

 Це державна програма.

      І   останнє.   Ваша   комісія   від   імені   Парламенту  є

 відповідальною за контролем за бюджетом. Скажіть, будь ласка, як

 ви могли допустити того, що Закарпаття, де передбачено найбільше

 субвенція  41  відсоток,  а  для  інших  областей  74, 88 і 102.

 Виконання цього, це є абсолютна несправедливість і хтось повинен

 за  це  відповідати.  Я  прошу  зробити  дієві  заходи  стосовно

 відповідальності за це.

      Дякую.

     

      АЗАРОВ  М. Я. Ну, как говорят, нема заперечень против ваших

 выводов.

     

      ГОЛОВА.  Увага! Ви відповіли  так?

     

      АЗАРОВ М. Я. Ну, что я хочу сказать, если человек абсолютно

 справедливые вещи говорит. Единственное, что можно добавить, что

 полная  реализация  закона,  как  и  многих других, к сожалению,

 законов, ну, просто не возможна.

     

      ГОЛОВА. Ясно. Сідайте, будь ласка.

      Шановні  депутати!  На обговорення цього питання записалося

 близько  60 депутатів. Я розумію, що всі не встигнуть виступити,

 але  пропонувався  раніше під час розгляду цього проекту, і ми в

 минулому   році,   коли   розглядали,   то  дотримувалися  якраз

 професійного  підходу,  прийнципу  професійності.  Тому що кожна

 комісія  повинна  запропонувати  тому  чи іншому депутату від її

 імені  висловитися  з  приводу  бюджету.  Так,  так, професійний

 принцип, так. Ну і фракції само собою.

      Тому  я просив би в такій полідовності приблизно керуватися

 своїм правом, так? Нема заперечень.

      Ковтунець, будь ласка. Від фракції виступає.

     

      КОВТУНЕЦЬ.

      Володимир Ковтунець, фракція Народного Руху, місто Рівне.

      Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати! Практично нам

 сьогодні   бюджетна   Комісія   пропонує   розглянути  об'єднану

 пропозицію  Уряду.  Доходи  порахуємо  за  проектом,  поданим  у

 вересні,  видатки  будем  рахувати  згідно  проекту  поданого  в

 листопаді.

      В   принципі,   з   основною   частиною   пропозицій  треба

 погодитися.  Можливо на старій податковій базі ми справді вперше

 маємо  тепер  можливість  затвердити  бюджет,  який реально буде

 виконаний.  ТОму  що  різні  способи  підрахунків,  в тому числі

 проведені  в  комісіях  свідчать,  що  більше,  як  39 мільярдів

 гривень  доходу  в  цьому  бюджеті  у  нас  не  буде  на  старій

 податковій базі.

      Звичайно  ми  повинні  мати  на увазі, що податкова реформа

 необхідна,  і ті пропозиції, які вносить Уряд, ми їх відклали до

 дальшого  розгляду, але постараємося розглянути і по  можливості

 прийняти, скорегувавши відповідним чином бюджет.

      Разом  з  тим, коли говорити про інші иптання пропонованого

 проекту, то є цілий ряд запитань і цілий ряд пропозицій. Перш за

 все  в  будь-якому  варіанті  проекту  закону  про  бюджетні  не

 прийняти, оскільки він порушує відповідні статті Конституції.

      Ми з вами так і не визначилися яким чином мають формуватися

 місцеві  бюджети.

      Я розумію, що проблема надзвичайно складна і надто складна,

 щоб   її   вирішити   протягом  місяця,  але  не  можна  вважати

 нормальним,  коли  уряд  досі  практично  нічого  не  зробив аби

 провести  необхідні  розрахунки і запланувати видатки в місцевий

 бюджет...  формування  місцевих  бюджетів  так,  як  передбачено

 Конституцією.

      Я  вважаю,  що  на  сьогодні  уже можна і цілком реально за

 бюджетом   місцевого   самоврядування   закріпити   певні   види

 загальнодержавних   податків.  Зокрема,  податковий  податок  із

 громадян  і  плату  за  землю  таким чином, щоби основна частина

 доходу бюджетів місцевого самоврядування села, селища, міста уже

 бли заповнені оцими видами податків разом із місцевими податками

 і  зборами.

      А  вже  далі  через  районні  і міські... і обласні бюджети

 можна  провести  відповідне вирівнювання. Але ні в якому разі не

 повторювати  помилки  попередніх  років,  коли  ми відраховували

 частини  загальнодержавних  податків і зборів і при цьому давали

 таке  право  відповідним обласним і районним радам визначати оті

 відсотки.

      Звичайно    недопустимо    продовжувати   спекуляцію   щодо

 дотаційності  тих  чи  інших  областей,  тому  що  практично всі

 області  будуть  бездодаційними,  якщо їм залишити 100 відсотків

 податків,   які  збираються  на  їхній  території.  Зокрема,  це

 стосується   Рівненської   області.  Але  треа  погодиться  і  з

 пропозицією  уряду  про  те,  що  податок  на  додану вартість а

 можливо  і  акцизний  збір  внаслідок його нерівноміроності, має

 знаходитися   переважно  складі  Державного  бюджету,  а  вже  з

 Державного  бюджету  виділяти  дотації  тим  областям, районам і

 і містам , де доходна частина не достатня.

      Тепер  стосовно видатків. Я зупинюся тільки на одній статті

 видатків -освіта. Те, що ми зараз робимо, пропорційно скорочуючи

 видатки,   намагаючись   в  умовах  дефіциту  ресурсів частково

 задовільнити   всіх,   абсолютно   не   прийнятне.   Ми   просто

 перекладаємо  проблему на майбутнє, не маючи сміливості вирішити

 її  сьогодні.  Адже,  якщо взяти середню освіту, то ми передаємо

 місцевим  бюджетом  лише  гроші  на  заробітну  плату, і то не в

 повному  обсязі.  Понад  4  мільярди  гривень,  які  потрібні на

 фінансування  комунальних  витрат, тільки по середній освіті, по

 середній  загальній  освіті,  вони  не  закріплені  ніякими,  не

 забезпечені  ніякими доходами. Ми просто пролему перекладаємо на

 місцеві  органи  влади  і  будемо  мати  такі  ж  проблеми  і  з

 невиплатою   заробітної  плати  або  ще  більше,  ніж  ми  маємо

 сьогодні.

      Я  розумію,  що  треба економити, треба сьогодні припинити,

 зокрема в освіті, видатки на ті галузі, які, на ті установи, які

 не    є   першочергово   необхідними.   Припинити   фінансування

 післядипломної освіти, в більшості випадків вона сьогодні вже не

 функціонує  як державна система. Треба дати більше свободи вузам

 заробляти   кошти  іншими  способами.  Але  забезпечити  надійне

 стовідсоткове фінансування середньої освіти в нашій державі, те,

 що ми зобов'язані зробити згідно із Конституцією.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Соболєв.  Омеліч.  Парасунько. Після

 Парасунька.

     

      ПАРАСУНЬКО.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні

 члени   Уряду   і  колеги-народні  депутати,  Комісія  з  питань

 агропромислового  комплексу вважає, що головним завданням Закону

 України  про  Державний бюджет має бути досягнення певного рівня

 виробництва  продукції,  завдяки чому забезпечиться його доходна

 частина.  Мається  на  увазі,  що  виходячи  із завдань програми

 діяльності  уряду  в  наступному році необхідно зупинити падіння

 виробництва саме в аграрному секторі.

      З  огляду  на це комісія провела аналіз показників бюджету,

 які  визначені  для агропромислового комплексу на наступний рік,

 співставила із заданнями аграрного сектора і вирішила наполягати

 у  фінансуванні  потреб агропромислового комплексу в обсязі 6, 4

 млрд. гривень.

      Проте   урядом   в  першому  варіанті  бюджету  ці  видатки

 визначені в сумі всього півтора млрд. гривень. що в понад чотири

 рази  менше.  На  закладання............  аграрників передбачено

 лише  2  відсотки від потреби, на проблеми землеупорядкування -8

 відсотків  від  потреби, третину на протиепідемічні заходи та на

 охорону,   селекцію  і  відтворення  рибних  запасів.  Менше  60

 відсотків на державні програми підтримку селекції в тваринництві

 і рослинництві та на заходи з водного господарства.

      Всього  тільки  200  млн.  гривень виділяється на підтримку

 виробництва   продукції  тваринництва,  що  становить  менше  10

 відсотків.    Значно    скорочені   асигнування   по   державних

 централізованих капітальних вкладеннях для села.

      Аналіз   показує,   що   в   проекті   бюджету  застосовано

 несправедливий   принцип   формування   для  показників  бюджету

 стосовно  аграрного  сектору. Так, проектом передбачено: доходна

 частина  для  агропромислового  комплексу  встановлюється  на  2

 відсотки  більше,  ніж в середньому по народному господарству. А

 видаткова  відносно  до  ВВП  на  10  відсотків  менше,  ніж  по

 народному господарству.

      Водночас  спрямовуєтсья  на  земельні  потреби 30 відсотків

 коштів,   що   передбачено   законом  про  плату  на  землю  для

 Держкомзему  України.  Змінений  ппорядок  фінансування закладів

 аграрної   освіти,  техніки,  профтехучилищ,  переведення  їх  з

 державного  на місцевий бюджет.

      Штучно  при  визначенні з загального обсягу централізованих

 державних   капітальних   вкладень   виключаються   витрати   на

 будівницто  жатли  для військових, геологія і інші статті, а цим

 самим   зменшується   загальний   обсяг  капвкладень,  від  яких

 вираховуються  обсяги  для  села,  згідно  Закону  про пріоритет

 соціального розвитку села.

      Виходячи  з  наведеного, сільськогосподарське виробницто та

 інші  складові  АПК  позбавлені  мінімальних фінансових умов для

 зупинення   падіння  виробництва  і  продовольчого  забезпечення

 країни  власною продукцією. Як наслідок цього неминуче наступить

 параліч вітчизняного сільськогосподарського виробництва.

      Тому пропозиції комісії такі.

      Уряду  і бюджетній Комісії все-таки розглянути і погодитись

 на  варіант стабілізації агропромислового комплексу в наступному

 році, а тому передбачити 6, 4 мільярда гривень для потреб галузі

 у  1997  році. З них 4 мільярди гривень -бюджетної позички. Така

 позичка повинна бути спрямована на закупівлю понад 200 мільйонів

 тонн  зерна,  після  переробки якого і реалізації хлібо-булочних

 виробів,  крупи  і  інших  продуктів  надійде в бюджет у вигляді

 податків на додану вартість та прибуток 1,5 мільярда гривень.

      Збільшення  асигнувань  на  виконання  програми і заходів у

 водному,  рибному  господарствах  та  в садівництві, забезпечить

 одержання   додаткових   обсягів   товарної   продукції,   після

 реалізації  якої  буде  відраховано  в  бюджет  понад  1 мільярд

 гривень.

      Крім  того,  провести  закупівлю 25 мільйонів тонн цукрових

 буряків,  що  забезпечить після переробки сировини та реалізації

 цукрц  і  спирту  надходження  в  бюджет  податків в обсязі 3, 6

 мільярдів гривень.

      Загалом  доходна  частина  бюджету  таким чином збільшиться

 понад   6   мільярдів  гривень.  Термін  повернення  позички  не

 перевищить 6 місяців.

      Цих  коштів  вистачить для фінансування потреб АПК в обсязі

 варіанту   стабілізації,   зокрема:   на   відшкодування  затрат

 господарств  на  будівництво  об'єктів  соціальної  й культурної

 сфери  на  селі  -  в сумі 337  мільйонів  гривень;  видатки  на

 централізовані капвкладення - в сумі 470 мільйонів гривень, що на

 рівні  цього року; і варіант, запропонований розробниками, ще...

 який  дали  розробники,  він  передбачає  ще подальше руйнування

 аграрного сектору.

      Агропромисловий комплекс з його потенціальними можливостями

 може і повинен працювати на повній самокупності.

      Для  сільгоспмашинобудування  визначені кошити на 1997 рік,

 окремим  рядком  пропонуємо Уряду і Бюджетній комісії спрямувати

 через  департамент  сільгоспмашинобудування, який створений саме

 як  орган для зрушення з мертвої точки і організації виробництва

 зернозбиральної,   кормобудівної   в   першу   чергу   та  іншої

 сільгосподарської   техніки.  В  іншому  випадку  цікошти  знову

 розпорошаться,  взагалі  у машинобудуванні як це зробили в цьому

 році і в ні з кого спитати.

      Комісія  на  сьогоднішньому засіданняі доручила мені внести

 пропозицію  підтримати  проект постанови, запропонований членами

 Бюджетной  комісії,  який  дає можливість дальше доопрацьовувати

 показаники  бюджету,  що  я і виконую, і прошу підтримати проект

 цієї постанови.

      Дякую за  увагу.

     

      ГОЛОВА. Соболєв,  за ним  Павловський.

     

      СОБОЛЄВ, Запорізька, група "Реформи".

      Я  виступаю  від  імені  депутатської  групи.  Перш  за все

 стосовно  проекту постанви, який запропонувала бюджетна комісія.

 Ви  знаєте, ну, такої казуїстики я ще не зустрічав. Вдумайтесь в

 зміст 1 і 2 пункту постанови.

      Перше.  Схвалити  висновки і пропозиції постійної комісії і

 віддати на доопрацювання в Кабінет Міністрів. Ну, тобто визнати,

 що  Кабінет  Міністрів  підготував  проект бюжету не таким, який

 відповідає існуючому законодавству, не відповідає тим висновкам,

 які  зробила  бюджетна  комісія.

      А  далі  -другий  пункт.  І  подати  в  2-му читанні проект

 бюджету.  Тобто,  так  хитренько  обійшли  питання  так все-таки

 ми  приймаємо чи  не приймаємо  проект бюджету  в 1-му читанні.

      Я   вважаю,   що  це  проект  постанови  є  неприйнятним  і

 голосувати за нього  неможна.

      По  суті  пропозиції  депутатської  групи.  Перше  -давайте

 подивимось,  що нам подано. Нам подано проект бюджету, в якому у

 нас   є  18  дотаційних  областей.  Я  нагадуюю  -18  дотаційних

 областей. Навіщо  це  зроблено? Абсолютно зрозуміло, що так дуже

 гарно  працювати  Міністерству фінасів, так дуже гарно працювати

 казначейству.  Давайте зробимо аналіз того як поступали областям

 ті  кошти,  які  повинні  були  перераховуватись  із  Державного

 бюджету.

      Свідчення  візьміть цього року 1 жовтня, станом на 1 жовтня

 1996   року  -аж  17%,  подивіться  звіт  бюджету,  поступило  і

 перераховано  в  областя згідно з тими коштами, які повинні бути

 поступити.

      Ну,  моїй Запорізькій області рідній це нібито не загрожує,

 бо  ми  завжди  були субвенційна область, ми завжди передавали в

 Державний  бюджет,  але,  вибачте,  умисно  зробити 18 суб'єктів

 дотаційними,  у,  я розумію, що так легше рпацювати Міністерству

 фінансів,  але мені здається, треба заохочувати області до того,

 щоб   збирати   податки,   для   того,   щоб   працювати  своїми

 підприємствами,  через  державні  адміністрації податкові, через

 інші служби. А так сядуть всі 18 областей і будуть чекати "манну

 небесну"  з  Києва.  Вони,  розумієте,  не  чекають, вони завжди

 приїжджають,  низько краняються, просять: подайте нам, ну, як же

 так, от нашій оласті не дійшло.

      Тому  я вважаю, вже хоча б принаймні з цих показників, це є

 неприйнятним.

      Другий  принцип  формування  бюджету:  Конституція, стаття,

 нагадую  Уряду  ь 143, де чітко записано, що всі податки можуть,

 дійсно,  можуть  перерозподілятись  на  області, але виключно як

 закріплений податок, а не відрахування від податків.

      Тому  в  свій  час,  я нагадую вам, ви пам'ятиєте, бюджетна

 Комісія подала проект свого закону стосовно порядку свого закону

 стосовно   порядку   перерозподілу  між  областями,  районами  і

 містами.

      Був   інший  проект  від  групи  народних  депутатів,  який

 абсолютно  відповідав  Конституції,  більше  того,  ми  пішли на

 зутстріч  там Міністерству фінансів. Ми розуміємо, обрахувати це

 все  одразу  в  бюджеті  1997  року  неможливо, тоді, принаймні,

 обрахуйте  для  обласних  центрів  перший варіант, якщо зможете,

 обрахуйте  принаймні  для  міст обласного підпорядкування те, що

 закріплено   в   Конституції.   Ні,   нам  знову  подано  нібито

 доопрацьований бюджет,  в якому ті ж самі показники.

      Третій принциповий момент, чому цей бюджет неприйнятний. Це

 питання,   яке   стосується  самого  функціонування  бюджету  як

 окремого закону. Подивіться, стаття 8.

      А  як  це  так,  заборгованість по газу і заборгованість по

 заробітній платі зведена в одну статтю. Навіщо? Як це може бути,

 такі  два  найреальніші показника бюджету зведені в одну статтю?

 Це є неприйнятним.

      Наступне.   Давайте  подивимось  яким  чиноьм  пропонується

 вирішення  цих питань. Кажуть у нас нема фінансування в бюджеті.

 Люди  добрі,  ну,  добре  прийняли  ми  з  вами,  на жаль, ще не

 підписанний  Президентом,  проект закону, він вже закон вийшов з

 під  підпису Верховної Ради про внесення змін і доповнень, Закон

 про приватизацію.

      Прийняли,  тому  що в цей час Уряд пробував розглянути, так

 звані,  особливі  плани  приватизації.  А  тепер виникає, до нас

 дійшов дуже цікавий документ: проект постанови, який зараз гуляє

 по  Кабінету  Міністрів.  Пам'ятаєте  був  такий  керівник групи

 помічників  Кузнєцов,  який  потім очолив дерджавну інвестиційну

 компанію.  Так  от  він  запустив  документ  по  Уряду, по якому

 просить   передати   йому   в   управління   такі  підприємства:

 Миколаївський  (............)  завод,  Одеський  (............),

 Укрнафта,  Укргазпром,  Запоріжський  алюмінєвий, Маріупольський

 металургійний,  Азовсталь  і  так  далі,  і  так далі. Дивіденди

 просить,  щоб  йому  на  цю  компанію  поступали. (............)

 правильно  створювати  дочірні  фірми  в Україні, за кордоном. І

 кажуть бюджету немає.

      Люди  добрі,  до  тих пір, поки ми не розберемося, перше, з

 нашими монополістами, прощо ми вже не раз казали. Це перш за все

 монополістами  по  газу. Друге, до тих пір поки не розберемося з

 схемоенергопостачання, яка повністю руйную всю схему розрахунків

 між підприємств, яка зараз запроваджується. До тих пір ні про кі

 бюджет  в  цій державі не можна вести мову. Тому наша пропозиція

 фракції.  Ми  це пропонували ще півтора місяці тому, нам не дали

 слово.  Відхилити  цей проект бюджету такий, який не відповідає,

 перше, Конституції України, друге, законодавству України і далі,

 о  робити  в  цій  ситуації. Поданний проект законів, шість, які

 подав  Уряд, їх взяли до свого впровадження комісії базові наші,

 перш за все фінансів і банковської діяльності. Уряд доопрацьовує

 і  треба  рухатись  поступово.  За  цей  час ми пролангували дію

 бюджету  на 1997 рік. І не треба ніякої спішки, бо в спішки, яка

 буде  проводитись особливо по податкову законодавству, ми ніколи

 не   прийдемо   до   рішень.

      Але  треба рухатись конкретно, поступально, роглядаючи один

 проект  а  іншим,  і тільки тоді за цей час підготувати і внести

 нам   проект   бюджету,   який   відповдав  би  законодавству  і

 Конституції України. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Павловський  виступає,  потім  будем  визначатись.

 Можливо, Михайле Антоновичу, ви не будете  заперечувати, якщо ви

 так ударно у вівторок першим виступите?

      (Ш у м  у  з а л і )

      Нема заперечень, що у вівторок Павловський першим виступив?

 Він погоджується.

      Тоді  прошу  уваги.  По-перше.  З цього приводу я просив би

 відвести  на  обговорення  цього  питання  і прийняття рішення 2

 години.  Можна?  Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Ні, у

 вівторок. 3 години, з години, повторюю.

     

      "За"-

      Процедура рішення прийнята.

      Ми  давали  доручення  Генеральному прокурору. Він інформує

 Верховну  Раду документом такого змісту:" На виконання Постанови

 Верховної  Ради  України  від  13  грудня цього року Генеральною

 прокуратурою,   Прем'єр-міністром   України   направлена  вимога

 терміново  надати  всі  необхідні  документи  і  матеріали,  які

 послугували  піставою для прийняття Постанови Кабінету Міністрів

 України  від  2 листопада 1996 року ь1326 щодо будинку по вулиці

 Банковій   5,   7  для  вивчення  на  відповідність  її  чинному

 законодавству.

      Також   вивчається   матеріали  щодо  законності  постанови

 Кабінету   Міністрів  України  від  19  липня  1996  року  ь756.

 Розпочата   перевірка  щодо  законності  дій  посадовий  осіб  в

 Управлінні  державної охорони стосовно деяких народних депутатів

 України.

      Про  результати  і  вжиті заходи Верховна Рада України буде

 проінформована.  Додаток:  копія  листа  Кабінету  Міністрів  на

 одному аркуші".

      З  цього  приводу  є  лист.  беремо  до  уваги цього листа.

 Наступне  засідання відбудеться у вівторок о 10 годині ранку.

      До побачення.