ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  ВОСЬМЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  16  с і ч н я  1997  р о к у

                             16 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів  підготуватися  до  реєстрації.

 Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося  347  народних депутатів. Вечірнє засідання

 оголошується відкритим.

      На   трибуні   -міністр   сільського  господарства  Хорішко

 Анатолій Ілліч. Відповідає на за питання депутатів.

      Чумак Микола Васильович перший ставить питання.

      ЧУМАК  М.В.

      Шановний  Анатолію  Ілліч,  нашою  державою  було  прийнято

 декілька  програм  розвитку агропромислового комплексу. Всі мали

 на  меті  зробить  земний  рай для сільського робітника, доречно

 зауважить   термін   до  2005  року  за  рахунок  інтенсифікації

 сільського   господарства.  Наслідок  виконання  цих  програм  -

 зменшення продукції сільського господарства на 50 відсотків. І я

 вважаю, що є новою економічною політикою.

      Я  би  хотів  вам задать таке питання: чи вірите ви разом з

 шановним Михайлом Васильовичем в виконання програми, розробленої

 вашими  попередниками,  яка  сьогодні  представлена?  Це  -перше

 питання.

      Друге.  Хто  і  коли роз'ясне селянам, що приведення нового

 податкового  законодавства,  застави  майна  і  землі,  пайовики

 несуть  відповідальність  за  наслідки роботи свого підприємства

 майном,  своїм  паєм,  землею,  особистим  майном,  якого можуть

 позбутися в результаті банкрутства.

      І слідуюче. Яким чином впливає Кабінет Міністрів і особливо

 міністерство  ваше на виконання  Конституції України? Зокрема, в

 статті  43  і  48,  які  говорять  про своєчасне і в повній мірі

 виплату  заробітної  плати. Селяни мого виборчого округу, а це 4

 района  сільськогосподарських,  не  одержують заробітної плати в

 деяких господарствах за весь 1996 рік.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Я  дуже прошу депутатів вкладатися в регламент. На

 запитання відводиться 1 хвилина за регламентом. Будь ласка.

      ХОРІШКО.  Спасибі.  Шановні  народні  депутати!  Я хотів би

 відповісти  на  запитання шановного депутата таким чином. Що для

 перспективи  розвитку  любої  галузі,  а  тим  більше та, яка по

 закону  являється  пріоритетною  галуззю, необхідний орієнтир на

 переспективу.  Такий  документ  відпрацьований  міністрствами  і

 відомствами  на  10  років, і він повинен являтися орієнтиром по

 виробництву підтримки свого товаровиробника.

      Чи вірю я в програму? Да, вірю. При одній умові, якщо разом

 ми   зможемо  брати  ту  частку,  яка  повинна  фінансуватися  з

 Державного   бюджету  для  підтримки  національного  достоїнства

 нашого товаровиробника.

      Дійсно  закладені  проценти  високі  -до  7-8  відсотків на

 кожний  ік.  Це  питання  дискусійне,  тому  що  за рік ситуація

 міняється  по-різному.  Але,  везучи  старий  віз, і працюючи на

 реформи   в  сільському  госполдарстві,  така  роль  міністра  -

 виконувати  поточні  справи  і  працювати  на  перспективу. Що я

 сьогодні особисто і роблю.

      Друге  питання  по  відношенню   до  пакету,  зв'язаних  із

 податками, в тому числі і на майно.

      Ми  прораховували ці питання в сільському господарстві. Це,

 якщо будуть прийняті з нашими поправками, які ми внесли до... на

 аграрній  комісії, то з цим питанням можна погодитися, моя точка

 зору,  і в цій ситуації можна вийти при доброму господарюванні з

 кращими   показниками.

      І  останнє.  Чи  виконує  міністр  сільського  господарства

 Конституцію.  Я  людина  законопослушна, але не все залежить від

 посади міністра сільського господарства. Кожен день ми працюємо,

 але  в цьому році від 30 до 60 відсотків заробітної плати видано

 в  нас  натуральною оплатою, яка не дається товаровиробнику той,

 хто  працює,  не  по  фіксованим  цінам,  а по тим, яким в першу

 (...........)  дається  в  господарстві.

      Дійсно,  по  заробітній  платі  борг  у  нас  640 мільйонів

 гривень,  якщо  в  цілому брати по агропромисловому комплексу, і

 він  достатньо  високий.  Тому  тут  я  погоджуюсь, що тут треба

 працювати  всім,  але  в  цілому  підтягнути  споживчу  корзинку

 селянина.  91  гривня  -це  безумовно  нікого не задовільняє: ні

 реформовані господарства, ні ті, які працюють по старій системі.

 Дякую.

      ГОЛОВА. Довгань, будь ласка.

      ДОВГАНЬ.

      Шановний  Анатолій  Ілліч!  Я, по-перше, хотів би висловити

 вам  співчуття  з  того  приводу,  що  вам  доручено  доповідати

 програму,  над якою працювали ті люди, які вже давно не працюють

 в  сільському  господарстві,  так  як  вони так працювали, що не

 змогли  вони  доказать,  що вони можуть працювати на цій посаді.

 Тому  вин вашої я тут великої не бачу, а виконувать команду -раз

 вам  сказали  йти,  то  треба  йти.

      Друге.   За...   Над  програмою  працювало  10,  20  чи  30

 міністерств,  а  доповідає  міністр  сільського господарства. Це

 також неправильно.

      Але  я  про  друге  хотів  би  сказати.  Якщо подивитись на

 підходи   до  реформування  аграрної,  аграрного  сектору  нашої

 економіки,   проглядається   один   такий,   так  сказать,  одна

 тенденція. Вона дуже схожа на ту, на ті підходи, які Міжнародний

 валютний   фонд  рекомендує  нам  при  прийнятті  угоди  про...,

 кредитної угоди.

      В  мене  таке  питання: хто в кого переписував оці умови і,

 так  сказать,  тенденції, підходи по продажу землі? І чому ми не

 користуємося  своїми,  адже  у  нас  є  прекрасні розробки наших

 вітчизняних  науковців.  Ось  у  мене  в руках є монографія, яка

 вийшла  під  редакцією  Павла  Івановича  Лазаренко, Агафонова і

 Радченко.     Називається:     "Економическая    и    социальная

 направленность  арендной  модели  хозяйствования".  І от, там що

 написано:   "Поскольку   земля   -дар  природы,  то  она  должна

 принажлежать  всему народу даной страны. Государство же от имени

 выступает   народа,   выступает  арендодателем  и  отдают  землю

 сельскохозяйственным производителям в безстрочное пользование. В

 этом случае арендный доход поступит в распоряжение государства и

 пойдет  на  пользу  всего  народа.  На наш взгляд, это наилучшее

 решение  проблемы  земельной  собственности  и  земельной ренты.

 Раздел   земли   в   частную  собственность  антиисторический  и

 антисоциальный акт. Как вы на это смотрите?"

      ГОЛОВА.  Я прошу ще раз: дотримуватися Регламенту, я просто

 не  перебиваві, оскільки йде посилання на класиків, то тому я так

 спокійно на це все відреагував. Будь ласка, будь ласка.

      ХОРІШКО.  Спасибі, Сергій Васильович, я вам дуже вдячний за

 такі  питання,  на  які  нелегко відповісти. Але я відповідаю за

 дорученням Кабінету Міністрів як доповідач від робочої групи і я

 повинен   цю   роботу   виконувати,   щоб  підтримувати  позиції

 Конституції законопослушного керівника. Це, по-перше.

      По-друге,  чи  являються ці рекомендації Світовим банком чи

 когось  іншого.  Я  теж  хотів  би  нагадати,  що ця національна

 програма  почала  свою  роботу від концепції постанови Верховної

 Ради,  ви  знаєте,  від  4  лютого 1994 року 392412, де питання,

 пов'язане  з  реформуванням  аргарної  реформи  поряд  з  іншими

 формами,   в   тому   числі  приватної  на  засоби  виробництва,

 відображені ці програми.

      Цю  статтю,  яку ви назвали, яку ви ссилаєтеся на авторство

 прем'єр-міністра,  я  не  читав  і  не можу її прокоментувати. Я

 користуюсь  офіційною документацією, офіційними виступами, які є

 в  прем'єра,  його  документах,  постановах Кабінету Міністрів і

 законодавчих   актах  Верховної  Ради,  яка  являється  найвищим

 законодавчим органом.

      ГОЛОВА. Сизенко.

      СИЗЕНКО.   178   жовтневий,   фракция   коммунистов,  город

 Запорожье, Всеукраинский союз рабочих, Сизенко.

      Анатолий  Ильич,  у  меня  вопрос  такого  характера. Я так

 понимаю, что проект национальной программы возник, прежде всего,

 с   целью   не   столько   укрепить  аграрный  сектор,  аграрно-

 промышленный   комплекс,   о   котором   фактически   нет   даже

 юридического  такого  термина "аграрнопромышленный комплекс", в

 законодательстве  я этого не нашел, сколько направлен на решение

 глобальных  вопросов  -сделать  землю товаром. И это вот лежит в

 основе этого проекта национальной програмы.

      Но  меня волнует и другой момент. Он связан с тем, что вот,

 посмотрев  немножко,  услышав  выступление  нашего Президента на

 вопрос  об  АПК, агропромышленного комплекса, я услышал странный

 для  меня, я думаю для многих избирателей, такую вещь о том, что

 Президент  рекомендует  укрепить  вашу  деятельность в часности,

 Виктором   Михайловичем  Пинзеником,  который  поможет  все-таки

 реформы  пустить  на  село. Я думаю, что если это произойдет, то

 наверное.............   восстановление   багатейших   украинских

 земель мы просто не сможем говорить. Спасибо.

      ХОРІШКО.  Спасибі  вам.  Я  ще  раз  підкреслюю  про те, що

 нормативні  документи,  які створювалася національна програма, я

 його назвав. Це, по-перше.

      Друге.  В  цій  програмі, яка єсть, єсть курс, стратегічний

 курс економічних реформ, проголошений Президентом нашої України,

 Леонідом  Даниловичем  Кучмою, де ця програма повинна спрацювать

 на  перспективу на зниження інфляції, на подолання кризових явищ

 в  економіці,  відновлення  економічного зростання та підвищення

 життєвого  рівня  населення.  Це  мої переконання, тому що маючи

 банк  даних,  біля  600 господарств, які провели перший і другий

 еатп реформи і мають післяприватизаційну підтримку через джерела

 фінансування,  мають  свою  перспективу.  Тому  про  це і велась

 розмова  на  економічній  нараді,  про  яку  ви  добре знаєте із

 засобів масової інформації.

      ГОЛОВА.  Майборода.

      МАЙБОРОДА

      Прошу передать слово Шкрабаку, 293.

      ШКРАБАК. Дякую.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановний  Анатолій

 Ілліч!  Ви  у  своєму  виступі  багато  сказали хороших речей по

 сільському  господарству.  І сказали те, що буде багато прийнято

 законопроектів  других нових по виравніванію ситуації, яка зараз

 склалася.

      На   сесії   прошлого   созива   було  прийнято  Закон  про

 пріоритетний  розвиток  села. І якщо його вчитатися в той закон,

 то  там  всі  моменти  по  розвитку  села і по встановленню його

 відображені.   Який   буде  смисл  нові  законопроекти  приймати

 сьогодні,  коли  в нас вони вже єсть? Чому ви не зробили аналізу

 виконання  цього  закону  за  останніх  4  роки? І ми би сказали

 зараз,  що  ж  там не виполнилося і які там моменти не підходять

 для  того,  щоб його застосувати сьогодні, щоб не приймати нових

 законопроектів... Ми ж прийняли дуже хороший закон! Дякую.

       ХОРІШКО  А.  І.  Було  недоречним  мій  виступ  про те, що

 міністр  сільського господарства не хотів би виконати Закон "Про

 пріоритетний  розвиток  села".  Мабуть,  в  цьому  треба  більше

 проявляти  наполегловості,  працювати  на  структурну перебудову

 самого  Міністерства  сільського  господарства, працювати на те,

 щоб  Агропромисловий  комплекс  працював  краще  і відображав ту

 позицію,  яка  закладена  в  пріоритетному  розвитку  сільського

 господарства в його законі.

      Мені  здається,  що  той  аналіз,  який ми запропонували по

 питанням   фінансування   програми  1997  року,  він  закладений

 програмой,  що  я  прошу  і підтримати сьогодні сесією Верховної

 Ради.  В  першу  чергу  капітальні  вкладення  і  на компенсацію

 соціально-культурного  розвитку  села.

      В  прошлому  році,  ви  знаєте,  це була всього навсього 34

 відсотки,  на 1997 рік при всій скруті ми внесли в законодавчому

 полі,  щоб 1 процент від ваалового внутрішнього продукту йшло на

 підтримку  свого  товаровиробника,  на  компенсацію в соціальній

 сфері.  І  ви такий закон прийняли. Ми його будемо продовжувати,

 щоб він  був  ратифікований.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Олексєєнко.

      ОЛЕКЄЄНКО.

      Пршу  передати Петренко, в   153-й.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ПЕТРЕНКО.

      Уважаемый  Анатолий  Ильич,  комиссия  уже  дала негативную

 оценку  этой  программе,  поскольку  она не отвечает требованиям

 Национальной  программы.  И вы, как истинный аграрник, я  думаю,

 что в   душе  согласитесь с этой  оценкой.

      Меня  интересует  другой  вопрос.  Почему  именно  вас, как

 руководителя  одного  из  отраслей  всего лишь навсего сельского

 хозяйства,  поставили  на  трибуну проваливать этот вопрос. А не

 выступил  премьер  или  хоты  бы  по крайней мере вице-премьер и

 обкяснился  в этой  ситуации. Это первый вопрос.

      И  второй  вопрос.  Вот  вы  поработали полгода министром и

 понимаете,  что  нынишняя Национальная программа может, если так

 пользоваться   цэковской   терминологией,   рассматриваться  как

 основные направления.

      Скажите  пожалуйста,  когда  созреет  у  нас  экономическая

 обстановка,  при  которой  мы  можем..........  на  национальную

 программу  по возрождению сельськохозяйственного производства.

      Спасибо.

      ХОРІШКО. Шановний Анатолій Андрійович, я вважаю, що основна

 галузь  базова  нашої  України  -це  сільське  господарство, яке

 створює національний продукт. І від того, що сьогодні на трибуні

 Верховної Ради міністр сільського господарства і продовольства -

 це  в  першу  чергу  відношення  ядо того, що за цю галузь треба

 нести  відповідальність.  За  це  я  хочу  і бажаю відповідати і

 працювати в цьому напрямку. Це по-перше.

      По-друге, я знаю багатьох думку депутатів, які вважають, що

 другої   програми   сьогодні   альтернативної,   ніхто   ще   не

 запропонував, чим ту, яку запропонував Кабінет Міністрів разом з

 другими структурами.

      Тому  я вбачаю в цьому, що перспектива повинна бути. Про цю

 національну  програму  всі  ми  ведемо  розмови.  Але  фінансова

 підтримка не тільки за рахунок бюджету, про це я сьогодні чітко,

 як мені  здається, як зміг, вам доповідав по аналізу.

      Якщо  неохідні  показники  цифр,  я  теж  готовий  сьогодні

 доповісти.

      І  останнє.  Я вбачаю, що термін на 10 років -це достатній,

 щоб  можна  було  кожний рік цю програму коригувати в залежності

 від  економічного і фінансового стану в цілому нашої держави.

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, дякую. Дякую, сідайте.

      Слово  має  Кравчук Володимир Іванович від Комісії з питань

 агропромислового комплексу.

      КРАВЧУК  В.І.

      Володимир Кравчук, 215 виборчий округ, Білоцерківщина.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні члени уряду,

 колеги і виборці, оскільки попередньому виступаючому були задані

 питання,  чому ця програма національна і чия ініціатива розробки

 і  внесення,  дозвольте  мені внести деякі уточнення. Ініціатива

 розроблення національної програми розвитку села належить минулій

 Верховній  Раді.  Ще  в 94 році Верховна Рада прийняла концепцію

 національної   програми   відродження   села  до  2005  року,  і

 постанововю  Верховної  Ради  було  доручено  розробить Кабінету

 Міністрів,    на   основі   концепції   підготувати   відповідну

 національну програму.

      Кабінет Міінстрів  створив  урядову комісію для організації

 розробленої програми. Перший варіант програми був відхилений, як

 такий,  що  не  відповідав  попередньо  затвердженій  концепції,

 зокрема  щодо  соціального  розвитку  села.  Другий  варіант був

 представлений   на   Всеукраїнській  нараді  працівинків  АПК  в

 позаминулому  році і з урахуванням зауважень областей, регіонів,

 з  урахуванням  динаміки  у  політичному і економічному розвитку

 нашої країни в комісію була представлена дана програма.

      Я   хочу   тільки   нагадати   чи   доповнити  попереднього

 виступаючого  в  тому, що національна програма, як передбачалося

 концепцією,   спрямована   на   створення   належних  соціально-

 культурних  побутових умов для селян, підвищення престижності та

 мотивації  праці  у  сільському господарстві, збільшення доходів

 сільськогосподарських   товаровиробників,  створення  додаткових

 робочих місць за рахунок розвитку інфраструктури села, підсобних

 підприємств  і  проимслів,  розширення і поглиблення промислової

 переробки сільськогосподарської продукції.

      В  програмі приділяється увага зайнятості сільської молоді,

 підвищенню рівня її професіонального навчання та профорієнтації,

 відновлення культурно-національних традицій на селі.

      Ключовою   метою   наіональної   програми   є  стабілізація

 агропромислового   виробництва,  досягнення  реомендованих  норм

 споживання  основних  продуктів  харчування  на  душу населення,

 визначення  напрямів  реформування  економічних,  соціальних  та

 правоввих     відносин,     поліпшення     фінансового    стану,

 агропромислової  сфери, забезпечення умов розвитку різноукладної

 економіки.

      Я  не  буду,  шановні колеги, аналізувати структуру і зміст

 кожного  із  розділів. Надіюсь, що ви мали можливість повністю з

 ними ознакомитися, а у відведений час хотів би тільки зупинитися

 на  тих  позиціях,  які  мають  принрипове або деяке розходження

 робочої групи комісії із представленою програмою.

      В комісії була створена робоча група, яка внесла на розгляд

 комісії  і рекомендується вам зараз, зміни і доповнення майже до

 8  із 14  розділів,  зокрема, в розділі про пріоритетні напрямки

 розвитку   АПК,  в   розділі  про   основні   напрямки  техніко-

 технологічного переоснащення, в основні економічні перетворення,

 зокрема, щодо земельної реформи, економічний механізм державного

 і   ринкового   регулювання   щодо   зобов'язань  держави  перед

 сільгоспвиробником та роздів соціального відродження села.

      Коротко  зупинюся  на  них. В розділі "Пріоритетні напрямки

 розвитку   агропромислового   виробництва"   проектом   програми

 неодноразово  повторюється  різні  направлення  розвитку АПК, що

 віднесений   до  пріоритетності.  Проте  таких  пріоритетів,  як

 розвиток  науки,  технологій, машинобудування, блоку економічних

 питань,  які б дійсно лягли в основу пріритету чітко не виділено

 і тому робоча група вважає за доцільне, в першу чергу, поставити

 в  основу  розвиток аграрної науки, підготовку та перепідготовку

 спеціаістів,  науково-педагогічних  кадрів з метою ефективної їх

 діяльності  в умовах ринкової економіки. І на цій базі створення

 а  також  добавити  щодо  пропозицій щодо створення власної бази

 матеріально-технічного     забезпечення    в    агропромисловому

 комплексі.

      У    розділі    "Структурна   перебудова   агропромислового

 комплексу" комісія вважає, що редакція абзацу 8. 11. 13 привести

 у відповідність викладу змісту їх у програмі діяльності Кабінету

 Міністрів, які  ми  з вами  нещодавно   затверджували.

      В  розділі  "Прогноз розвитку агропромислового виробництва"

 внесено доповнення щодо збільшення обсягів виробництва продукції

 агропромислового     комплексу.    Передбачається    нарощування

 виробництва  насіння  сільськогосподарських  культур,  зернових,

 цукрових  буряків,  соняшнику,  овочевих  культур і багаторічних

 трав  на сучасній промисловій основі, збільшення його експортних

 ресурсів,  розширення вирощування гібридів сільськогосподарських

 культур,  перехід  плодово-ягідного та виноградного розсадництва

 до  вирощування  оздоровленого  посадового матеріалу, розширення

 співробітництва      в      галузі     селекціїі     насінництва

 сільськогосподарських  культур  зарубіжними науковими установами

 та  відомими  фірмами.

      В  "Прогноз  розвитку"  внесено  доповнення що... в розділі

 "Прогноз  у  розвитку  агропромислового  комплексу"  передбачити

 наукове     обгрунтоване    розміщення    сільськогосподарського

 виробництва  -продовольчих  товарів  по  територіальному  поділу

 праці,    прискорення   інтеграції   підприємств   комбікормової

 промисловості  з  товаровиробниками  та  споживачами,  зміцнення

 вітчизняної виробничої бази ветеренарної медицини.

      В    розділі   "Основні   напрямки   техніко-технологічного

 переоснащення   агропромислового   комплексу,   агропромислового

 виробництва передбачається внести зміни щодо забезпечення потреб

 агропромислового    комплексу    в    технічних   засобах,   які

 здійснюватимуться,  насамперед, за рахунок власного виробництва.

 З цією метою передбачається проведення структурної перебудови та

 перепрофілювання   наявних   потужностей  сільськогосподарського

 машинобудування,   реалізуватимуться   заходи,   спрямовані   на

 підвищення  технічного  рівня  комплексу  машин і обладнання, що

 серійно виготовляються вітчизняною промисловістю.

      В   розділі   "Основні   економічні  перетворення"  виникли

 суперечливості  щодо  основних засад земельної реформи. Комісією

 прийнято  рішення  внести  зміни і доповнення у відповідності до

 Конституції, до Програми дій Уряду і Земельного кодексу України,

 який на сьогодні діє.

      В  розділі  "Господарська  реформа"  необхідно  більш чітко

 визначити   питання   реформування   та  створення  інтегрованих

 структур  АПК, в зв'язку з чим додатково передбачити прискорення

 формування   системи   закупівлі   продукції   у   населення  на

 кооперативній  і  комерційній  основі,  первинної  її переробки,

 зберігання,     пакування    і    транспортування.    Проведення

 реструктуризації переробних і сервісних підприємств шляхом зміни

 форм  їх  діяльності,  створення  нових  виробництв та залучення

 потенційний інвесторів.

      В  розділі  "Економічний  механізм  державного  і ринкового

 регулювання"  не  чітко,  на нашу думку, викладено механізм щодо

 формування   цін  і  тарифів  на  ресурси,  що  поставляються  і

 використовуються   в   АПК.   Тому   вноситься  доповнення  щодо

 пріорітетного  доступу  підприємств  до  кредитних  ресурсів  на

 умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України та Національним

 банком  України.  З  метою  усунення  цінового  диктату  з  боку

 підприємств-монополістів, які забезпечують сільське господарство

 матеріально-технічними   засобами   і   переробляють   сільсько-

 господарську    продукцію,    вживатимуться   заходи   щодо   їх

 демонополізації,  формуватиметься  розгалужена  мережа суб'єктів

 підприємницької   діяльності   для   обслуговування   сільського

 господарства  на конкурсних засадах шляхом реформування існуючих

 систем матеріально-технічного обслуговування.

      Особливо  важливим доповненням, на нашу думку, робоча група

 вважає,  що і держава повинна втручатися в економічний механізм.

 Зокрема,   здійснювати   заходи   щодо   стабілізації  ринкового

 середовища  та  умовні творення виробництва шляхом запровадження

 різних  форм  підтримки  та товарної інтервенції. Встановлюється

 державне   замовлення  на  основні  види  сільсько-господарської

 продукції для забезпечення державних потреба шляхом квотування і

 ліцензування  до  ефективних  зонах  і  регіонах її виробництва.

 Надає    сільсько-господарським   товаровиробникам   всім   форм

 власності фінансову та матеріально-технічну підтримку за рахунок

 коштів  бюджетної  позички кредиту комерційних банків та власних

 коштів підприємств.

      У  відношенні з товаровиробником держава здійснює підтримку

 сільсько-господарських товаровиробників всіх форм власності, які

 реалізують   сільсько-господарську   продукцію  та  продукти  її

 переробки  на внутрішньому ринку і досягли якісних та кількісних

 показників   вищих,  ніж  у  середньому  по  Україні,  джерелами

 фінансування   є   кошти   бюджетних   асигнувань   на  розвиток

 тваринства,   а  також  асигнувань  бюджетних  коштів  бюджетних

 установ  шляхом  квотування постачання їм сільсько-господарської

 продукції.

      Держава  забезпечує  контроль  і  вплив  на  виробництво та

 реалізацію  пирту  етилового,  алкогольної  продукції, тютюнових

 виробів,  цукру.  Розробляє  законодавчу  і нормативну базу щодо

 регулювання  ринку  зерна,  цукру,  олії  та  інших продовольчих

 товарів.

      Особливе   значення   має  розділ  по  Програмі  "Соціальне

 відродження  села",  де,  практично,  робоча група і комісія має

 велике розходження з поданою програмою.

      Передбачені   в   програмі,   подані   в   програмі  обсяги

 будівництва  не  відповідають  вимогам закону про пріоритетність

 соціального   розвитку  села  та  агропромислового  комплексу  в

 народному господарстві, не задовільняють мінімально обгрунтовані

 потреби  села  і  ще  більше  погіршують демографічну ситуацію в

 сільській   місцевості.   В   зв'язку  з  цим  комісія  пропонує

 редакційно  уточнити  і  доповнити  зміст  окремих  положень  та

 збільшити   щорічні  обсяги  введення  в  експлуатацію  об'єктів

 соціально  сфери  на  селі  з тим, щоб у 2005 році по об'ємам їх

 будівництва вийти на рівень, досягнутий у 1990 році.

      Таким  чином,  я  думаю,  що ви теж повністю ознайомлені із

 тими  доповненнями  і  змінами,  які  розробила комісія на 12-ти

 сторінках.  І  думаю,  що вони відповідають, саме в такому стані

 вони відповідають Програмі дій Уряду і сьогоднішній законодавчій

 базі.

      В  цілому.  Комісія вважає за... рішення комісії... комісія

 вважає,  що даний проект потрібно сьогодні обговорити, послухати

 зауваження   ще   депутатів   і  разом  з  зауваженнями  комісії

 відправити  на  доопрацювання для повторного першого читання при

 умові,  що ці... що вся програма буде збалансована у фінансовому

 плані. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Є  потреба  ставити  питання  Володимиру

 Івановичу? Є, так? Запишіться, будь ласка. Володимиру Івановичу,

 я  тим часом, поки запис буде зроблено, хотів вас запитати: а не

 краще  було б, скажімо так, як ви власне вносите таку ропозицію,

 яка   може  бути  реалізована  таким  способом  -комісії,  котрі

 вважають  за  потрібне,  найперше профільні комісії економічного

 циклу,  фракції відповідні, окремі депутати протягом, скажімо, 2

 тижнів  вносять свої зауваження і пропозиції до проекту програми

 у  письмовій формі, оформляють це протоколами, коли потрібно. А,

 коли окремий депутат, сам від себе, направляє в авшу комісію, ви

 на  основі  цих  всіх зауважень, а ми приймаємо сьогодні рішення

 про  доопрацювання  цієї  програми, і всі ці зауваження ідуть до

 Кабінету  Міністрів  разом  із  узагальненням,  яке зробить ваша

 комісія.  І це було б, по-перше, скоріше, ефективніше і ми не...

 ну не розводили б дискусію марну, власне кажучи, з приводу того,

 що  треба  підтримувати  сільське  господарство.  Всі  це  і так

 розуміють.

      (Ш у м  у  з а л і)

      КРАВЧУК. Дякую, Олександр Олександрович. Саме такий варіант

 ми  і...  С  аме такий варіант ми і пропонуємо -дати відповідні,

 відвести  термін 10 днів чи скільки -нехай каждий депутат дасть,

 ми  їх  зведемо, обгрунтуємо, подамо... в Кабінет Міністрів. Але

 подача  в  Кабінет Міністрів абов'язкова, щоб підвести фінансову

 базу,  Олександр  Олександрович.  Ми  це  в  комісії  зробити не

 можемо.

      ГОЛОВА.  Я  розумію.  Давайте і треба, щоб і ваша комісія і

 інша внесла свої пропозиції. Я, Василь Іванович там говорить про

 те, що потрібно обговорити. Ніхто не заперечує. Але краще було б

 глибше  було  б  обговорення  у  комісіях,  бо це б було б за...

 відповідними  профільними обговореннями.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  розумію,  це  формальна  ознака,  правильно. Будь ласка,

 Чапюк.

      ЧАПЮК

      Ківерцівський виборчий округ, Селянська партія України.

      Володимере  Івановичу,  наша  Комісія  з питань економічної

 політики  також  зробила  висновок про те, що прийнмати в такому

 вигляді   цей   документ,   тим  більше  названий  так  гучно  -

 "національна програма" -недопустимо.

      І    ваша такого  ж висновку, в принципі, дійшла.

      То  яка  була потреба недосконалий документ, неопрацьований

 по  цифрах,  по  фінансах, по фундаменту, якщо уже так говорити,

 виносити було на Верховну Раду, даром тратити час? Скажіть, будь

 ласка.

      КРАВЧУК В.І.   Дякую, Ростислав Степанович.

      Ростислав  Степанович,  перш  за  все,  і  про це на самому

 початку сам чітко сказав Олександр Олександрович, що є Регламент

 у розгляді кожного питання - раз.

      Друге питання,  яке ви говорите, що необхгрунтовані цифри...

      ГОЛОВА.   Ні,   Володимир   Іванович,  ви  Регламент,  який

 передбачає тоді, поясніть, що відхилити це може тільки Верховна

 Рада,  направити  на  доопрацювання.  Це  не  може  сама Комісія

 зробити. Ось  в чому  річ.

      КРАВЧУК  В.  І.  І друга частина вашого запитання, що цифри

 необхгрунтовані, я б, навєрно, мабуть би так не сказав. Над цими

 цифрами,  над  чисто  професіональними, працювали спеціалісти, і

 вони внесли сюда і цифри, і технології, і розділи відповідні.

      Якщо  у  вас  є  зауваження  і  сумніви якісь, ви можете їх

 внести. Дякую.

      ГОЛОВА.  Глухівський

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      Шановний   Василю   Івановичу,  я  хотів  задати  вас  таке

 запитання: чи ваша реферована вами національна програма розвитку

 агро-промислового комплексу передбачає якнайшвидше запровадження

 на селі орендних відносин.

      Як ви відноситесь до того, щоб якомога швидше прийняти Закн

 про оренду землі?

      І   друге  запитання.  Чи  змінить  ваша,  реферована  вами

 національна  програма  розвитку  таку ситуацію: сьогодні йдеш по

 Києву -і на кожному кроці можеш купити банани, які завозять з-за

 тридев'яти  земель,  і  ніде  не купиш яблук, хоч яблука ростуть

 скрізь на Україні? Дякую.

      КРАВЧУК.  Дякую вам. Мабуть, не треба, але в програмі, якщо

 ви  добре  з  нею  ознайомились, я думаю, це так, то передбачено

 розділ  законодавчих  актів,  які повинні захистити вітчизняного

 товаровиробника.  Я  думаю,  що  там  і  знайдеться відповідь не

 тільки  на  банани,  а  і  на все, що сьогодні твориться у нашій

 державі  по  відношенню до наших продукцій, які виробляються для

 нас.

      І друге питання щодо орендних відносинв розділі структурної

 перебудови АПК, якщо ви маєте в виду земельні відносини, там теж

 дається  відповідь на ці питання. Позиція комісії -привести їх у

 відповідності із програмою дій уряду , яку ми прийняли.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Дудченко.

      ДУДЧЕНКО. Передайте, пожалуйста, слово Шаланському.

      ГОЛОВА. Шаланський.

      ШАЛАНСЬКИЙ.

      Дякую. 226 , Кіровоградчина, Шаланський.

      Шановний   доповідачу,   у   національній  програмі  досить

 серйозний і значний об'єм, приділений роздержавленню і утворенню

 селянських,  фермерських  господарств  із,  я так підрахував, 40

 гекарів на одне господарство. Яку інтенсивну технологію можна на

 цій  площі запровадить і на чому грунтується рішення виробництва

 зерна,  якщо  на  сторінці,  тут  є,  усього  виробництва  зерна

 програми  забезпечується, там, збирання з 10-12 днів зернових, а

 у  таблиці,  де  говориться  про  закупівлю  техніки  і поставку

 техніки  у  рік  плануєм  сто сівалок придбать точного висіву, а

 комбайна  жодного.  То  за  рахунок  чого це все буде досягнуто?

 Серпи брать чи як? Одне запитання.

      І  слідуюче.  Скажіть, будь ласка, отут у восьмій таблиці є

 фінансування  із  державного  бюджету,  із внутрішніх джерел, із

 зовнішніх.  Так,  96 рік закінчився, наскільки мені це відомо. І

 тут  досить  солідні  цифри  стоять. Де ж, конкретно, підтримка,

 коли всі господарства лежать так, що далі вже нікуди. Дякую .

      КРАВЧУК.  Шановний  колего Шаланський! У відношенні

 збільшення   виробництва  зерна  ми,  члени  комісії  розділяють

 абсолютно  в  такій  самі й мірі ці турботи, які висловили ви. І

 через  те,  я  вас  прошу  звернутися  до  пропозиії комісій, де

 технічне  забезпечення  АПК  таблиця  перероблена,  і  вносяться

 зміни. Я прошу з нею ознайомитись, і, якщо вважаєте, підтримати,

 де  чітко розписано скільки треба нам вітчзняної техніки зробити

 в  рослинництві,  в  тваринництві,  в  енергетичних  засобів,  і

 скільки  їх  поставити  треба  селу,  і  скільки  на це потрібно

 коштів.  Так  що відповіді ці дані у пропозиціях комісії, а не в

 програмі.

      Дальше.  Конкретна підтримка щодо 1996 року, я би хотів вам

 сказати  так.  Саме  для  того  треба нам прийняти програму, для

 того,  щоб  ми  з  вами мали орієнтир на 1997-1998 рік. Скажіть,

 будь  ласка,  я  знаю  ви  інженер,  колега  мій,  як  ми  можем

 сьогодні...  Президент  говорив  на  аграрній  нараді про те, що

 немає  системи  машин,  що  їх  треба  розробляти. Скажіть, будь

 ласка,  немаючи  орієнтиру  на  об'ємне  виробництво, на посівні

 площі,  а  отже  відповідно  не  можна  розробити  технологій, а

 відповідно, якщо немає технологій, не можна створити програму чи

 коректувати  прогпраму  виробництва  кількості машин і машин під

 технології.  Отже  тому  потрібна  така програма, яка була б, як

 маяк,  як  орієнтир.  І  ми  з  вами,  а якщо не ми, то слідуюча

 Верховна Рада повинна і захищати ці цифри і корегувати і бюджет,

 і  сі  інші  позиції  для  того,  щоб забезпечити виконання цієї

 програми, як основи розвитку нашої держави.

      ГОЛОВА. Мовчан.

      МОВЧАН. 198 виборчий округ, Коломия.

      Шановний   Володимир  Івановичу,  зрозуміло  стало  уже  по

 перебігові  часу,  що  та  ідеологія  у аграрній сфері, яка була

 закладена   у  попередні  роки,  вона  і  привела  до  печальних

 результатів.  Ті  закони,  які  були  приймалися тут і я мав теж

 відношення  як депутат попереднього скликання про підприємство і

 статут   примірний   колективних   сільських  господарств  давав

 абсолютну  волю  всім. Сьогодні дуже важко повернутися до якоїсь

 централізованої  лінії  і я боюся, що ця програмаможе залишитися

 фразеологією,  як попередні програми, бо ми їх не... одного разу

 приймали  і  слухали.  Але без найважливішої речі. Скажіть, будь

 ласка,  чи  це  можливо  -без створення внутрішнього ринку і без

 зміни  споживчої  кооперації,  бо  цю  програму  неодмінно треба

 прив'язувати  до  реформування  споживчої  кооперації.  Чи  вона

 можлива чи  ні, скажіть, будь ласка.

      КРАВЧУК  В  цілому  я теж так само стурбований і знаю як ви

 стурбовані, хоть ви не аграрник, але...

      ГОЛОВА. Він аграрник  теж.

      КРАВЧУК. Але я би хотів вам сказати так. Пам'ятаєте, що

 сказав    "старый   мудрец"?   Що   "достоинства   земли   прямо

 пропорциональны  достоинствам человека, который ее обрабатывает"

 і формувать цю людину... оце, що робиться на селі, саме призвані

 ми  з вами. Законами. Іначе ніякої пріоритетності, скільки ми не

 будемо  говорити,  її  не  буде.  В  закони  її  поставити. І це

 передбачено у   реформуванні це в  розділах  передачено.

      Я  можу  вам  зараз  назвати. Здається, це на 103 сторінці,

 так,  103  сторінці. Якщо треба, я більш конкретно вам можу, так

 сказать, дати інформацію по цьому питанню. І якщо ні -давайте ми

 вернемся  в  робочому порядку до цього питання.

      ГОЛОВА.  В  робочому порядку повернетеся. Пономаренко, будь

 ласка.

      ПОНОМАРЕНКО.

      422   виборчий   округ,  Смілянщина,  депутат  Пономаренко.

 Шановний  доповідачу!  Я  хотів  би  уточнити  ч  и збалансована

 програма  з  розвитком  інших  галузей  народного  господарства:

 сільськогосподарського   машинобудування,  енергетики,  хімії  і

 інших,  -без  чого  найкраща програма буде просто гарною казкою,

 тобто  чи  входить вона складовою в Державну програму соціально-

 економічного   розвитку   саме   в   такому   вигляді,  як  вона

 запропонована? Дякую за увагу.

      КРАВЧУК. Дякую.

      Я  хочу вам сказати, що з технологічної точки зору Програма

 відрегульована,   тобто   розвиток...   Подивіться:  меліорація,

 переробка,   виробництво   цукрових  буряків,  олійних  культур,

 овочів,  -на  все  це  є  розроблені  технології  і врегульовані

 об'єми.  Тому,  тому  я  думаю,  що  в технологічному плані вона

 повністю відрегульована.

      ГОЛОВА. Сас.

      САС С.В.

      (Народний  депутат Сас, 231 виборчий округ, Кіровоградщина,

 Селянська партія України)

      Шановний  Володимир  Івановичу,  останнім часом в офіційних

 виступах  Президента  держави,  віце-прем'єр-міністра  з  питань

 агропромислового  комплексу,  в  проекті  Національної  програми

 звучить  цифра, що 50 процентів виробленої сільськогосподарської

 продукції виробляється сьогодні приватним сектором.

      Виходячи  з  цього,  в  мене  питання.  Що значить в рамках

 діючого законодавства сьогодні приватний сектор в АПК? Це одне.

      І хто, і яким чином обліковує сьогодні продукцію, вироблену

 на подвір'ях і присадибних ділянках селян?

      Дякую за відповідь.

      КРАВЧУК.   Дякую.   Я   хотів   би  сказати,  що  в

 Програмі...  Питання  досить  цікаве  і ми можем подискутувати з

 вами,  коли  я  зійду  із  трибуни, по цьому питанню. Так, але в

 Програмі  цього немає, що ви називаєте. Є тільки розділ розвитку

 підсобних господарств і фермерських господарств, де абсолютно не

 приділяється  якась  пропорція, скільки має виробляти, чи часне,

 скільки  має  виробляти  державне. А ставка в основному, позиція

 комісії,  позиція  комісії  в  зауваженнях,  які  вам роздані на

 колективні господарства, колективну форму виробництва.

      ГОЛОВА.   Взагалі,   Володимир  Іванович,  нам  треба  десь

 використовувати   таку  категорію,  вона  й  використовується  в

 статистиці    як    загальний,   як   валове   виробництво,   де

 передбачаються  всі  форми  господарювання  відносно площи землі

 загальної.  Бо  не може приватне господарство сьогодні те, ми не

 можемо  враховувати того, що воно користується ж то колективними

 землями. І на викосі, і на забезпеченні кормами, і тому подібне.

 Це  все  зв'язані  речі,  і тому сьогодні протиставлення й цього

 приводу  робити,  це  просто  некоректний підхід. І ви, депутат,

 прекрасно це знаєте.

      КРАВЧУК.  Олександре  Олександровичу,  я  погоджуюся, що це

 досить  цікаве  питання.  І, мабуть, це буде хороша пропозиція в

 доповнення до...

      ГОЛОВА.  Можливо і так, системою статистичною. Так. А потім

 треба   враховувати   ще   систему  реалізації  продукції.  Куди

 реалізує,  скажемо, підсобне господарство, і яким чином реалізує

 свою  продукцію  колективне господарство, яке вже 3 роки не може

 одержати назад гроші, які за віддану продукцію.

      Пасько,будь ласка.

      ПАСЬКО. Слово прошу передати Роєнко.

      ГОЛОВА. Роєнку дайте слово.

      РОЄНКО.  Роєнко,  423  Уманський  виборчий  округ,  фракція

 Комуністи України.

      Володимир  Іванович,  ми  в  деталях розглядали програму на

 засіданнях  комісії.  Але  все-таки,  щоб депутати, всі депутати

 знали  про  те,  чому ставиться питання, що її не можна сьогодні

 приймати. Адже йде мова і про податки, які ми будемо розглядати.

 І  чи  може  вона  сьогодні  бути  прийнята, як завтра зміняться

 податки. І у відповідності з податками і сама система підходу до

 роботи  в  сільському  господарстві зміниться. Я прошу пояснити,

 щоб це було ясно всім депутатам. Це - перше питання.

      І  друге.  У  програмі  є  формування  ринку  праці. І отам

 пишеться:  передбачається  вивільнити  з сільсько-господарського

 виробництва  до 2005 року понад третину працюючих. Я б хотів би,

 щоб  ви  пояснили,  яким методом вивільнити їх. Адже ми йдемо до

 роздержавлення,  приватизації,  значить  ми йдемо на розширення.

 Навпаки   працюючих,  бо  якщо  візьме  земельний  пай  хтось  і

 виділиться  в  натурі,  то туди треба додаткових сил, свіх дітей

 залучати  треба.  то  яким  методом? Чи просто методом вимирання

 села  за  рахунок  оцієї  ездумної теорії про ринок землі? Прошу

 дати відповідь на оці питання. Дякую.

      КРАВЧУК В.І. Дякую.

      Ну,  перше  питання,  щодо  податків. Да, дійсно, була така

 пропозиція,  щоб  національну програму розглядати після того, як

 буде  прийнятий відповідний пакет податкових законів. Но давайте

 зважимо  на  те  - так можна взагалі призупините всю роботу! Але

 треба  програму приймати, а розділ, який найбільший розділ у цій

 програмі,  щодо  регулювання виробничих відносин, в тому числі і

 податків,  життя  буде йти і будуть вноситься корективи. Це ж не

 та  догма, що ми сьогодні прийняли програму і вже ні на міліметр

 нікуда не відступимся до 2000 року!

      І я отут погоджуюся із Степенком Васелем Івановичем, і ми в

 перерві  з  ним  говорили. Він каже: не треба мені об'єми! Треба

 мені  сказати  як,  щоби  був відпрацьований механізм відношення

 виробництва у сільському господарстві.

      Через  те  у  процесі нашої, так сказать, роботи, в процесі

 нашого прийняття законів відповідно будуть і вноситься корективи.

      Друге  питання.  Куда  вивільнення людей? Мова йде, мабуть,

 підразумівається тут, і програма направлена на те -на покращення

 технологій,  на  зменшення трудових затрат у технологіях. Тільки

 таким  чином - вивільнення  ручної  праці,  вивільнення людей. А

 робоча  сила  буде  засодіяна  сьогоднів інших сферах. І саме це

 інформування  цієї інфраструктури, соціальної сфери, побутового,

 культурних  закладів  розширяється,  передбачається розширити на

 селі. Саме з такої точки треба розглядати програму. Дякую.

      ГОЛОВА. Малєвський. Ой, прошу вибачити -  час використаний.

 Сідайте, будь ласка.

      КРАВЧУК В.І. Дякую.

      ГОЛОВА. Шановні депутати, і все-таки я повертаюся ще раз до

 своєї  пропозиції  і  до  пропозиції  багатьох  депутатів  та  і

 комісій,  власне кажучи, з  цього приводу.

      Можна  зараз  розгорнути  широке  обговорення  програми  і,

 мабуть,  не  треба  бути  великим провидцем, щоб сказати як буде

 вестися дискусія. Звичайно. Але є пропозиція -комісії все-таки і

 доповідач,  міністр,  теж  розуміє,  що  треба   доопрацьовувати

 програму  відповідно  до  тих  зауважень,  які  вже були внесені

 раніше.

      І  потім.  Програма  ця  і  документ готувався дещо раніше,

 навіть  ну з огляду на те, що вже зараз 1997 рік іде і треба по-

 новому порахувати всі баланси, адже кожний, напрклад, там розділ

 по  структурній  перебудові повинен виходити на конкретні цифри,

 на  параметри,  пов'язані  з  випуском  відповідної  техніки, із

 змінами площ відповідними. З фінансуванням цих робіт і так далі,

 і так далі.

      Тобто,  потребує  ще цілого ряду уточнень. То, можливо, щоб

 не  витрачати  час  сьогодні і Уряду, і наш час, направимо зараз

 цей  документ на  доопрацювання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ой,  я прошу  вас.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Звичайно,  а Василь Іванович Степенко виступить само собою.

 І...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Дам  слово, ну обов'язково. Я просто пропозицію, ну я ж теж

 маю право на пропозицію. А потім і дамо строк, скажем, 10 днів -

 нехай,  поки  працюють і на цій сесії депутати, хай розглянуть у

 комісіях,  внесуть  свої  пропозиції.  І  це буде той конкретний

 матеріал  для  Уряду  і  комісії  для  того,  щоб підготувати на

 повторне 1 читанння цю Національнк програму. Немає заперечень?

      Із  цього  приводу  я  просив  би  обговорити саме по такій

 частині  питання. І тому я даю Степенко слово нга 3 хвилини -так

 як він і просить.

      СТЕПЕНКО

      331  округ,  Полтавська область.

      Шановні  товариші, шановні  колеги.

      ГОЛОВА.Я  прошу, щоб не  було запитань. ........записаний.

      СТЕПЕНКО....  Я  хочу  звернуться  до Уряду і звернуться до

 Президії,  до  вас  особисто,  Олександр  Олександрович. Ви мені

 скажіть,   що   це   програма,   яку  ми  обговорюємо?  Програма

 соціалістична, а виробництво знаходиться в дикому капіталізмі.

      Я для тих, хто розбирається, це крик душі селянина, зачитаю

 один  абзац: "Для збільшення виробництва продукції тваринництва

 передбачаєься  до 2 005 року виробити кормів 119 мільйонів тонн,

 а протеїну буде  105-110 грамів".

      Ну,  люди  добрі,  що  ми  приймаємо?  Та кому яке діло, що

 виробник буде годувать? Ви створіть умови, щоб йому було вигідно

 вироблять  олоко,  м'ясо,  і  він  цю  справу  зробить  без цієї

 програми.

       Тому  я  сьогодні  вношу  таку  пропозицію  конкретну.  Ви

 знаєте,  написано  "земля".  Давайте  ми, хай хоч один об'яснить

 мені, як розділить можна землю між людьми? Ну, навіщо оцей вести

 ут  разговор? І створити умови? І причому нові люди прийшли, які

 цю програму не складали.

      Ну, я вам сюди, Віктор Олексійович,................, Віктор

 Олексійович,  ну  ви  ж  були в господарстві, що весь бувший СНГ

 їздив  учитись,  як  доїть  6 тисяч молока, як півтора кілограми

 привісу получать, ну, невже ви  оцієї програми...?

      Ну,  давайте  створимо  групу  і  передбачимо  там,  перше,

 нормальний  податок, інвестиції, цільові нузькопроцентні кредити

 для  селян,  щоб  можна  було  розвивать  і  підтримувать  свого

 товаровиробника.

      І  якщо  ми  таку програму зробимо, буде розділ, наприклад,

 ветеринарна  медицина,  ну,  хіба  це  нормальне явище, якщо 15%

 ветеринарної   медицини   тільки  забезпечені  фінансами?  А  ми

 говоримо, що  збільшимо якесь виробництво?

      Я  думаю  так,  шановні  товариші,  я вношу пропозицію: оцю

 програму  к  пам'ятник "кабінетним інтелектуалам" здать в архів,

 створить  групу,  і,  дійсно,  створить  не  оцю програму на 150

 листків,  а  на  3  чи  4  листки,  де буде чітко записано, і по

 Леніну,  ви  ж всі учили, це ви сейчас кажете, що не вчили його,

 що  зробить,  до якого часу, і хто відповідальний. І тільки тоді

 ми витягнемо село.

      І  володимир  Іванович, ми з вами балакали, Кравчук, якщо я

 буду займаться, піде виробництво, тоді я буду закуплять техніку,

 я  буду  закуплять  мінеральні  добрива,  я  буду  все робить як

 виробник,  об  його  збільшувать,  але  мене  потрібно  в  цьому

 зацікавити.

      І закінчуючи. Невже нас історія нічого не учить? Ви знаєте,

 ми вчились, і нам кажуть: коли Англія завойовувала світові ринки

 своєю шерстю, вівці поїли людей -такий вислів був. Чому? Тому що

 були  створені  умови  вироблять,  вигідно  було. І ніхто там не

 казав, скільки надо, просто люди з усієї сили старалися зробить.

 Якщо  ми  зробим, що вигідно буде вироблять виробнику молоко, це

 по....... буде відповідна дотація, буде вигідно вироблять м'ясо,

 то  тоді  буде  програма.  А  сьогодні  писать у програмі, що ми

 збільшили  виробництво  шерсті -десятки, сотні тисяч тонн лежать

 шерсті,  сьогодні  ніхто  її  не  бере,  а  ми  ще  плануєм це в

 програмі.

      Тому  я прошу вас, Олександре Олександровичу, ви то в цьому

 питанні  розбираєтесь.  Немає  тут програми, ну, почитайте його,

 заради  бога.  І  комісія  ще  серйозно  працює  стосовно змін і

 пропозицій,  не  треба  пропозицій.  Треба винести і обговорити,

 дійсно, стан справ який. Повинен вийти сюди прем'єр в сільському

 господарстві,  і  що  нам,  дійсно,  треба  зробить,  щоб нашому

 виробнику   не   просто   хотілось  працювать,  а  було  вигідно

 працювать.

      А  у  нас  є  програми, є технології. Це неправда, що у нас

 голови  нема.  Ще  умиться  отим  технологіям західним до нашого

 кукурузного  виробництва,  я трохи в цьому питанні розбираюся. Є

 виробництво  і  цукрового  буряка, технології розроблені, тільки

 для  того,  щоб  вони  працювали, щоб це було вигідно, і щоб мав

 селянин  від цього якусь користь. Якщо ми цього не зробим, ніяка

 програма  працювати не буде. Тому зараз прошу не приймати ніякої

 програми,  а  створить  чи доручить комісії і дійсно створить ту

 програму,  по якій ми витягнемо сільське господарство і витягнем

 нашу державу. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Я прошу. Ну, Василій Іванович перебрав трошки часу.

 Ні, ні, нічого, нічого. Але він має право, тому що я був у нього

 на полі, так навіть сам Васіль Іванович спирається на кукурудзу,

 яка в нього стоїть. Вона не ламається. Такий потужний урожай, ви

 розумієте?  Все  це говорить про те, що господарство інтенсивне,

 нема  нічого  дивного.  Там  буряки  такі,  як  голова  у Василя

 Івановича, а вона велика. Так що розумний чоловік.

      Тому давайте так. Яблонський ще професор скаже кілька слів,

 пропозицій з цього приводу. І будем приймати рішення.

      ЯБЛОНСЬКИЙ.

      Шановні  колеги! Як ви не критикували чи національна, чи не

 національна програма. Так, Україні потрібна Національна програма

 розвитку  сільськогосподарського виробництва і відродження села.

 Ідея є. Ідея добра закладена. безумовно недоліків є дуже багато.

 Нам  над  цією  програмою  потрібно попрацювати6 але попрацювати

 всім. Одна Комісія агропромислового комплексу не зробить. Село -

 це  вся  країна,  це вся Україна. Там і питання освіти сільської

 піднімається.  Отже  комісія  з  питань  освіти.  Там  і питання

 медичного забезпечення і тоже так дуже погано виписано. З одного

 боку,  говорили медицину скорчувати, а тут наново відроджувати і

 так  далі.  Тобто,  всім  комісіям...  там і фінансова, потрібно

 серйозно попрацювати. І далі лише в пленарному режимі обговорити

 з  тим,  щоб  справді зробити таки Національну програму розвитку

 сільськогосподарського  виробництваі  відродження села. Хто буде

 головуючий?   Безумовно,   флагманом   Комісія  агропромислового

 комплексу,  але  всі  ми  повинні  в цьому взяти участь, тому що

 це задіває інтереси всіх наших виборців, всієї України.  Дякую.

      ГОЛОВА. Отже ...

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ну  давайте так. Є пропозиція припинити обговорення. Ставлю

 на голосування. А я зараз скажу. Мова йде ось про що. Почекайте,

 шановні депутати, ви пригадайте, як ми в 10 годин ранку сьогодні

 обговорювали  орядок  дня на тиждень. І тоді ми не чули ні одної

 пропозиції  щодо вилучення із розгляду того чи іншого питання, а

 все було додати сюди питань. А тепер, коли його виконувати треба

 цей  план,  тепер  будемо  давайте  будемо  обговорювати  окремі

 питання,  а  інші  розглядать не будем. Хоч всі згодні з тим, що

 приймати  треба рішення таке:  доопрацюовувать.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Так  я і пояснюю. Що треба прийняти постанову, яку пропонує

 комісія,  зокрема, направити програму на доопрацювання, з участю

 пропозиції  комісії,  депутатів.  А  ці  пропозиції  депутаті  і

 комісії  внесуть протягом 10 днів до профільної комісії. Вона їх

 узагальнить,  передасть  Кабінету  Міністрів  і  з  огляду на це

 Кабінет  Міністрів  буде  працювати  над  докуметами.  Ось  така

 логіка.  І  ми  тоді  у першому читанні розглянемо цей документ.

 Зрозуміла пропозиція? Можна поставить її на голосування? Я прошу

 проголосувати  цю  пропозицію. Як рішення Верховної Ради. Ставлю

 на голосування. Підтримайте, будь ласка.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      З процедури  Масенко  просить слово.

      МАСЕНКО.

      Олександре  Олександровичу,  я при всій повазі до вас, все-

 таки  хотів  би  зробити  зауваження, що оце вже..... 3 рази так

 виходить.

      ГОЛОВА. Зробіть.

      МАСЕНКО.  Ну  роблю  ж  оце.  І  вже  й  робив, так воно не

 допомагає,  що  ми  повістку  дня  затверджуємо, потім доходить,

 потім  починається  оці  якісь.  Ну  ви  вибачте  на слові, я не

 підберу  більш такого синоніму сюди як маніпуляції. Ну взять, ми

 поки затверджували, сказали б, що воно не буде обговорюваться, а

 будем  поступать  отак  і  все.  Люди  б знали і я ходив би собі

 мовчки.  Я ж тоже щось читав, щось готовився до цього і воно все

 марно  пропадає.  Ну хай воно вже пропаде, я хотів би одне: поки

 присутні отут міністри і віце-прем'єри і всі -щоб вони врахували

 в  програмі  і щоб там у проекті тому було відображено все-таки,

 що  до  цього  часу за 5 років у нас велася політика в аграрному

 секторі   антилюдська,  антинародна,  яка  не  сприяла  розвитку

 сільського  господарства в   Україні.

      Хоч би оце на оце вистачило в них мужності визнати і то б у

 деякій  мірі можна було б вести мову про ту програму. А так нема

 нам  взагалі  про  що  говорити.  Я  дякую і прошу врахувати мої

 зауваження надалі.

      ГОЛОВА.   Ну   Олександре   Миколайовичу,  спасибі  вам  за

 зауваження,  бо  справді  я  те,  що ви сказали тільки що сказав

 вранці.  Але  вас  на  той  час ще не було на засіданні. І ви не

 могли   цього почути.

      Рішення  прийнято.  Так?  Працювати  треба.  В тому числі в

 приамбулі  можна  згадати і про те, що ви сказали. Але комісія і

 уряд   врахує  цю  пропозицію. Так? Все.  Розглянуто питання.

      Про  проект  Закону України про податок на додану вартість.

 Доповідає  Ригорецький  Василь  Васильович  -заступник  міністра

 фінансів  України.  Запрошені члени Кабінету Міністрів з питань,

 які тільки що розглянуті, можуть бути вільні.

      РЕГУРЕЦЬКИЙ  В.В.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати, Урядом України на ваш розгляд виноситься проект Закону

 про податок на додану вартість.

      Хочу  вам  нагадати,  що  в  минулому  році Верховною Радою

 розглядалися  два  проекти  з цього виду податку: один проект як

 новий варіант законодавчого акту, другий проект як проект змін і

 доповнень до діючого нині Декрету Кабінету Міністрів про податок

 на добавлену вартість.

      І  перший, і другий законопроекти були прийняті в першому і

 в  другому читанні. Але в подальшому розгляд їх не поновлювався.

 Основними  мотивами  щодо  призупинення  їх розгляду були ті, що

 механізм  нарахування  і  сплати податку на добавлену вартість в

 тих  законопроектах  повторює  негативні вади діючого Декрету, і

 насамперед,  ті, що не давав право на повне відшкодування витрат

 по  сплаті  податку,  понесеного в процесі виробництва, особливо

 для   підприємств   з  довгостроковим  циклом  виробництва  і  в

 сільськогосподарському   секторі   виробництва.   Не   створював

 сприятливих  умов  у відшкодуванні податку на добавлену вартість

 при  експорті, нараховував небачену кількість з вилучень і пільг

 у  сплаті  податку  і  залишав  невирішеним питанням зарахування

 податку до одного бюджету в Україні.

      В  зв'язку  з  цим,  Урядом  був підготовлений новий проект

 закону,    який   суттєво   відрізняється   від   нині   діючого

 законодавчого  акту по формі його побудови, по стилю викладення,

 а  головне  -в  ньому  закладені нові підходи до обліку об'єктів

 оподаткування,  вирахування  податкових  зобов'язань  і  строків

 сплати  податку,  повному  погашенню виробниками товарів, робіт,

 послуг,  витрат  по  сплаті сум податку, запропонований механізм

 відшкодування  з  бюджету  сум  сплаченння податку підприємств з

 довгостроковим  циклом  виробництва  і  у  сільськогосподарським

 підприємствам.  Упорядковані вилучення................ і порядок

 упадаткування дрібного бізнесу.

      На  нашу  думку,  дуже  правильне рішення винесла Комісія з

 питань  фінансів  і  банківської  діяльності,  яка запропонувала

 розглянути  запропонований  сьогодні  проект  в  порядку першого

 читання  і  відізвати  з  подальшого  розгляду  раніше винисенні

 законопроекти.

      Шановні  народні  депутати,  дозвольте  перш, ніж перйти до

 конкретного   викладення   запропонованих   норм  законопроекту,

 привернути  вашу  увагу  до  самої  природи  податку  на  додану

 вартість, зробити мальньке введення щодо цього податку. Ми давно

 прийшли  до висновку, що багато суперечливих, часто незаслужених

 звинувачень   в   адрес  цього  виду  податку  виноситься  із-за

 неповного,  неправильного  розуміння  природи  податку на додану

 вартість.

      Вносяться  пропозиції і народними депутатами, і керівниками

 підприємств  про відміну в Україні цього податку, або ж замінити

 його  іншим  видом  податку. У зв'язку з цим вважаю доцільним ще

 один  раз  дати  інформацію про податок на додану вартість, який

 примінюється в багатьох країнах світу.

      Податок  на  додану  вартість  -це  один  із різновидностей

 податку  на  споживання  або  податку  з  продажу.  Задача якого

 полягає   в  опадкуванні  товарів  при  їх  споживанні,  продажі

 приватними   особами   і  прирівняними  до  цих  споживачів  теж

 виступають  з  точку  зору  опадкування,  як  кінцеві  споживачі

 товарів.   Це   бюджетні   організації,   громадські,  релігійні

 організації.  Підприємства  також є платниками податку у випадку

 споживання  товарів  не  пов'язано  з  їх  виробництвом.  Короче

 говоря, підприємства, які мають соціальну сферу.

      Вирішити  задачу  опадкувати  товари  при  їх продажі можна

 різними  способами.  Прямим методом або непрямим методом. Метод,

 коли  податок не справляється безпосередньо ......, в яку він в

 кінцевому  підсумку  направлений, а шляхом отримання податку при

 виробництві  або  споживанні товарів, у формі добавлення податку

 до продажної ціни цього товару.

      Утримати  податок  на споживання можна було у вигляді збору

 податку  на  рівні  виробництва,  введенням  податку  з обороту,

 податку  з обсягу реалізації або ж податку на виробництво; можна

 зібрати   податок  на  рівні  реалізації,  в  оптовому  обороті-

 введенням податку на оптовий  продаж або в роздрібному обороті -

 ввденням   податку  з  роздрібних  продаж.  І  можна  утримувати

 податок  на  усих  стадіях  виробництва  і проходження товару до

 кінцевого споживача у вигляді податку на додану вартість.

      Всі  ці названі податки є податками на споживання. І можна,

 безумовно, вибрати податок, найбільш сприйнятливий для України.

      Названі  види податків у нас в Україні примінялися, а деякі

 пропонувалися  і  пропонуються  ввести  в Україні. Всі ці методи

 оподаткування мають деякі переваги в порівнні один з другим, але

 мають ряд (за винятком податку на добавлену вартість) негативних

 факторів,  які  вимушують  уряди  країн, які їх використовували,

 відмовлятися від їх впровадження в подальшому.

      Зокрема,   податок   з  обороту,  як  і  податок  з  обсягу

 реалізації,  є комулятивною і каскадною системою оподаткування -

 податок  отримується  на всіх стадіях виробництва і реалізації і

 не передбачає врахування раніш сплачених сум, суттєво впливає на

 цінооутворення   за   рахунок   збільшення   розміру  податку  в

 залежності кількості стадій переробки; значно скорочує внутрішнє

 споживання і експортні можливості країни.

      Податок  з  роздрібних  продаж  з  економічної точки зору є

 одинковий  з  податком  на  додану  вартість і може виступати як

 альтернативний  полаток  до  ПДВ.  Але  полаток  з продаж значно

 звужує   базу  оподаткування - як  за  рахунок  адміністративних

 труднощів  у  обліку  всіх  алвтників  податку,  так  і у обліку

 обсягів  продаж.  І  також  за рахунок вилучення з оподаткування

 послуг, робіт і інших видів споживання.

      В  умовах  вирішення  критично  важливого  питання дефіциту

 бюджету   коштів,   збереження  податку  на  додану  вартість  і

 удосконалення  законодавства  про  порядк його справляння є дуже

 важливою   частиною  реформування  податкоовго  законодавства  в

 Україні.

      Податок на додану вартість є найбільш сприйнятливий податок

 на споживання має цілий ряд помітних......... більшими податками

 на  споживання і зокрема  податка  на  роздрібній  продажі.

      ПДВ  -це  універсальний  податок,  оподатковує  всі товари,

 роботи,  послуги,   справляється  на  всіх  стадіях  проходження

 товару робіт        виробника до  кінцевого споживача.

      По-перше, він несе в собі, він не несе в собі комулятивного

 каскадного  характеру  так,  як  на  кожному  етапі  переробки і

 подальшої  реалізації  товару виробнику повністю відшкодовується

 сума   податку,  сплачена  при  закупівлі  предметів  і  засобів

 вробництва.

      Тому виробник товарів не несе втрат по сплаті цього податку

 і  взагалі  є  фактичним,  не  є  фактичним платником податку на

 додану   вартість.   Якщо  ви  звернете  увагу  у  термін,  який

 запропоновано  в новому законопроекті відносно платника податку,

 то  ви  побачите,  що  визначається, що платник податку є тільки

 збирачем і передавечем цих сум податку до Державного бюджету.

      В  рамках  ланцюга виробництва споживання податок на додану

 вартість  не  впливає  на  ціну  виробництва  чи наданих послуг.

 Сплачені   суми   ПДВ   при...   закупівлі  сировини  матеріалів

 обліковується  окремо і не враховується при калькулюванні витрат

 на виробництво.

      Податок  на  додану  вартість  є нейтральним податком. Його

 нейтральність  є у як конкурентна нейтральність при вертикальній

 і горизонтальній... і нтеграції виробників і не змінює податкові

 їх  забов'язання при  проходженні  цих процесів.

      ПДВ -економічно нейтральний. Одинакові ставки оподаткування

 не  впилвають  на розподіл предметів і засобів виробництва. Тому

 важливо  в  цьому  відношенні  дотримуватись того принципу, що в

 Україні повинен бути  податок  за єдиною  ставкою.

      Податок на додану вартість є також нейтральним у зовнішньо-

 економічних  відносинах  України  з іншими державами, так, як це

 податок на національного споживача. Якщо товар  не споживається,

 а   вивозиться  за  межі  України,  з  тих  товарів  податок  не

 справляється.

       І  накінець,  податок  є  стандартним елемнтним податком у

 фіскальних системах розвинутих країн і країн, що розвиваються, і

 до тих країн, хто намагається приєднатись до Європейського Союзу

 введення   податку   на  добавлену  вартість  по  їх  податку  є

 обов'язковою вимогою  при цьому ходженні.

      Хочу вам відмітити, що запропонований сьогодні законопроект

 використав  ті  нароблені стандарти і методи нарахування податку

 на  добавлену  вартість,  який  використовується в інших країнах

 Європи.

      Шановні  народні депутати, особливості нового законопроекту

 полягають  в  тому,  що  законопроект передбачає нові підходи до

 визначення платників податку. Визначено, що платниками податку є

 всі  суб'єкти підприємницької діяльності, всі суб'єкти, які не є

 юридичними  особами,  а  також  фізичні  особи,  які  ввозять на

 Україну товари для власного споживання.

      Визначений  критерій  для  оподаткування  дрібного бізнеса,

 роздрібних продавців. Визначено, що якщо його обороти по продажу

 товарів за минулі 12 місяців не перевищуюють 600 неоподаткованих

 мінімумів, а це десь більше 10 тисяч гривень на рік, цей суб'єкт

 підприємницької  діяльності  не  виступає  платником  податку на

 додану вартість.

     Треба  відмітити,  що  в  новому  законопроекті  передбачено

 включення   до   загального   порядку  оподаткування  таку  сферу

 діяльності,  як  продажа,  роздрібна  продажа,  оптова,  збутова

 діяльність,  і  інші  підприємства,  які  надавали посередницькі

 послуги. Вони включені до загального плану відшкодування податку

 на  обавлену  вартість,  які  вони будуть сплачувати при закупці

 товарів і подальшій їх продажі. Це значно буде стимулювати сферу

 родажі.  Так  на  сьогодніній  час  цей  метод  відсутній  був у

 роздрібній  продажі,  і створював дуже значні фінансові труднощі

 виробнику.

      Законопроект  передбачає  реєстрацію  платників  податку  в

 обов'язковому порядку у податкових органів. Реєстрація платників

 податків  створює  умови посилення адміністративного контролю за

 обліком і сплатою податків.

      Введення   поряд  з  реєстрацією  і  заповнення  податкових

 накладних  або,  так  би  мовити,  інвойсів,  створює  умови  на

 відшкодування  податків на добавлену вартість будуть мати тільки

 ті   особи,   які   зареєстровані,   знаходяться  під  контролем

 податкових   інспекцій   і   отримали   податкові  накладні  від

 підприємств,  які  продали їм товари. Тому тут створюються умови

 зустрічних  перевірок і посилення контролю за сплатою податку на

 додану вартість.

      Об'єкти    оподаткування.   Проектом   передбачається,   що

 оподатковуватись   будуть   всі  покупки,  всі  споживання,  які

 проводяться  на  території  України. Звідси об'єкт оподаткування

 виступає   при   продажі  товарів,  при  ввезенні  товарів,  при

 вивезенні  товарів  за межі України або при передачі товарів без

 їх оплати, тобто при проведенні бартерних операцій.

      База  оподаткування.  Хочу наголосити, що податок на додану

 вартість  справляється  при кінцевому споживанні товару і з цін,

 які  запропоновані  споживачу  його  продавцем.  Тому я хотів би

 пояснити,  що питання, які часто виникають, що податок н адодану

 вартість  справляється  подвійно на інші податки, акцизні збори,

 мито  і  інші  податки, які включаютьсядо ціни товару, не зовсім

 правильно   економічно   обгрунтовані  ці  вирази  тому,  що,  я

 повторюю,  кінцевий  продавець товара не бачить складових частин

 ціни  товара,  а він тільки має намір продати ці товари за ціну,

 яку  він  вимагає  або  яку  він пропонує. І з цієї ціни держава

 повинна  утримати  податок  на додану вартість у запропонованому

 розмірі.

      Тому підстав  для  звинувачень в тому, що податок на додану

 варість  має  негативні  явища,  як  податок на податок, в цьому

 відношенні повинні бути відсутні.

      Ставка  податку.  Це -дуже важливе питання, по яких ставках

 оподаткування   повинен   проводиться  збір  податку  на  додану

 вартість  в  Україні.  Я  хочу  повторити,  що уряд на 97 рік не

 запропонував   пониження   або   змінення   діючої  нині  ставки

 оподаткування. Вона знову пропонує це у розмірі 20 відсотків.

      ТОму що бюджет сьогодні спланований і скоригований із сумою

 податку  на додану вартість, який збирається або запланував Уряд

 назбирати  в  цьому  році,  якраз  виходив  із розміру ставки 20

 відсотків. Зменшення цього розміру податку, безумовно,  можливе,

 але необхідно  робити  тільки  на стадіях до розробки бюджету на

 слідуючий рік.

      До  відома  хотів  би  вам  повідомити,  що  середня ставка

 податку на додану вартість в європейских країнах на сьогоднішній

 день складає десь біля 18 відсотків. Єсть країни, які приміняють

 ставки  значно  вищі ставки в Україні -25-22 проценти. Більшість

 країн ці ставки мають на рівні 15-17 і в деяких країнах ще менші

 ставки оподаткування.

      В законопроекті пропонується і друга ставка податку, але ця

 ставка  пропонується  в  розмірі нульової ставки. Нульова ставка

 оподаткування  буде використовуватись тільки при продажу товарів

 на  експорт.  Нульова ставка -це метод відшкодування податку при

 проведенні експортних поставок товару за межі  України.

      В  законопроекті  передбачена нова система обліку покупок і

 продаж  платниками  податку.  Запропоновано,  щоб  всі  продавці

 товару повинні виписувати податкові накладні у двох екземплярах,

 які   будуть  надаватися  покупцю  товару,  і  другий  екземпляр

 залишатися  у  продавця товару. Всі покупки, всі продажи повинні

 реєструватися  в спеціально відведених книгах обліку, які будуть

 підставою  для  сплати  податкових  зобов'язань  і підставою для

 відшкодування  сум  податку,  сплаченого  при  покупці сировини,

 матеріалів і інше.

      Важливою частиною запропонованого проекту єсть поняття дати

 виникнення   податкових   хобов'язань.  Це  питання  кожний  раз

 розглядається   при   розгляді   податків,   як  важлива  частни

 оподаткування.  Тобто  виникає  питання:  коли сплатити податок,

 коли   підприємство   реалізує, відвантажує  продукцію  чи  коли

 підприємство  отримує фактично на свій рахунок кошти від продажу

 цих  товарів?  Для  того,  щоб  вирішити це питання важливо було

 запропонувати  одинаковий   підхід   при  виникненні  податкових

 зобов'язань  і  одинаковий  підхід  при  виникненні  податкового

 відшкодування.

      Якщо  ми  маємо  відшкодувати  з  бюджету  по купчу товарів

 податок  сплачений, ми маєм його перед цим отримати від продавця

 товарів   при   продажу   цього  товару.  Тому  дата  виникнення

 податкових зобов'язань у законопроекті визначена таким чином, що

 податкові зобов'язання будуть виникати у тому випадку, коли буде

 наступати  одне  із  2 фактів: або надходження коштів на рахунок

 продавця товару як аванс, попередня сплата на готовий товар, або

 у  випадку відвантаження товару або передачі товару у місці його

 фактичної передачі.

      І  відповідно  податкові  зобов'язання...  На відшкодування

 також  будуть  виникати  у покупця товарів тільки при тій умові,

 якщо   він   провів  списання  свого  рахунку  коштів  у  сплату

 отриманого  товару  або  коли  він оприбуткував куплений товар і

 отримав  податкову  накладну  від  продавця товару. Ці 2 моменти

 будуть  співпадать в одинаковому податковому періоді і при цьому

 буде  виникати  система  відшкодування  при  отриманні податку у

 Державний    бюджет.

      Головна...

      ГОЛОВА. Ну  ви...

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.   Головна   частина  цього  законопроекту  -це

 змінити  те  негативне  явище, яке ми маєм місце на сьогоднішній

 день,   -це   відшкодування  сум  податку  сплаченого  покупцями

 товарів. Запропоновано, що негативне сальдо податку на добавлену

 вартість  буде  відшкодовуватись  з Державного бюджету щомісячно

 при  поданні  звітних  даних до підприємств, незалежно від того,

 використовуються    куплені    в    товаровиробництві   або   не

 використовуються.

      Для  посилення  контролю за своєчасністю повернення податку

 на добавлену вартість запропоновано сплачувати пеню з Державного

 бюджету,  якщо буде проведено затримка цього відшкодування. Пеня

 запропонована  в  розмірі  120  відсотків  від  облікової ставки

 Національного банку.

      Сплата  податку  запропоновано  проводити податок... сплату

 податку  по  єдиному  строку  -20  числа  слідуючого  за звітним

 періодом місяця. Це значно буде скорочувати витрати підприємства

 по   збору   інформації   і  наданню  і  перерахуванню,  наданню

 інформації і перерахування податку до Державного бюджету.

      І  накінець,  дуже  важливим  питанням попередніх розглядів

 податку  на  додану  вартість  є  питання  звільнень або пільг в

 оподаткуванні.  Хотів  би  вам  сказати,  що  податок  на додану

 вартість   взагалі   як   такий  не  терпить  надання  пільг  по

 оподаткуванню,   тому   що  пільга  для  виробника-це  не  більш

 сприятливе,  як  більш негативне явище, тому що веде це до втрат

 фінансових ресурсів виробника товарів. Якщо товар не має податку

 при його продажі, то підприємство повинно вирішувати питання, де

 мати джерело відшкодування сплачених сум при отримання сировини,

 матеріалів  на  його виробництво. Або є включати ці суми до ціни

 продовольчих товарів, або погашати це за рахунок свого прибутку.

      Тому   я   ще  раз  наголошую  на  те,  що  звільнення  від

 оподаткування  -це більш негативне явище для виробників. Тому, в

 законопроекті   передбачено   різке   скорочення  звільнень  від

 оподаткування  товарів, залишено 11 позицій, 11 видів товарів, з

 яких  не  буде сплачуватись податок. В основному, це товари, які

 мають  соціальну  направленість,  товари, які використовуються з

 незахищених  верств  населення  або  товари, послуги, які носять

 соціальний характер.

      Друга  позиція -це визначене коло товарів, послуг, які не є

 об'єктами  оподаткування,  і це в основному категорія фінансових

 ринків  і страхових ринків, де не можна визначити податкову базу

 для...

      ГОЛОВА. Одну хвилинку! Шановні депутати! Василь Васильович,

 вибачте,  будь  ласка.  Шановні  депутати, інформація цінна вам

 потрібна чи ні? Я-то знаю, що всі ви читалі....... цей документ,

 оскільки  мова  йде  про  документ із пакетів, і всі комісії вже

 його розглядали.

      Я  тоді  до вас, Василь Васильович, ще звертаюся: навіщо ви

 повторно  розповідаєте  все  про закон? Можливо, якісь питання у

 депутатів.  Було  б  корисніше,  щоб  ви відповіли на них. Як ви

 дивитеся?

      РЕГУРЕЦЬКИЙ. Олександре Олександровичу, я закінчую якраз. І

 тільки хотів би закінчити...

      ГОЛОВА. Ага, я вгадав, що...

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Цей проект детально був розглянутий, детально

 розглядався   з   виробниками  на  засіданні  Комісії  з  питань

 фінансів.  І прохання до вас прийняти цей законопроект у першому

 читанні.

      ГОЛОВА.  Тоді  в  мене  до вас таке запитання перед тим, як

 запишуться  депутати на запитання. Скажіть, будь ласка, у вас на

 руках  є  аналіз,  тобто  висновки,  експертного  і аналітичного

 відділів  Верховної  Ради. І оці висновки зводяться приблизно до

 такого,  що можливо, від введення цього закону у такому варіанті

 буде  користь, хоч, можливо, і не буде. А чи недоліки будуть для

 всіх суб'єктів господарювання, це точно. То, можливо, краще було

 б поглянути так: ліквідувати пільги, скоротити пільги і зменшити

 процент відрахувань, і вийти на підтримку виробництва тим самим,

 і  не  понести  втрати для бюджету. І це було б простіше, бо вже

 практика є використання діючого закону.

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Олександре  Олександровичу,  у  діючому  нині

 законодавчому  акті  про  сплату  цього  податку є деякі больові

 точки,  які  я  назвав,  які  не дають ефективно працювати цьому

 податку.   І   це  більш  не  ставка  податку,  а  той  механізм

 відшкодування   сплачених  ПДВ  при  покупці  сировини  або  при

 проведенні  експерних  операцій.  Сьогодні велика кількість сум,

 великий  розмір  податків  не  відшкодовані  з  бюджету,  так як

 поганий механізм відшкодування цього ПДВ.

      Висновки  научно-експертного  відділу  є,  я знаю, я читав.

 Деякі  їх  зауваження,  з  якими  не  можемо  погодити,  а деякі

 зауваження  можна  доопрацювати  в  ході доопрацювання в порядку

 другого читання.

      ГОЛОВА. Запишіться на запитання. Будь ласка, Снігач.

      (Шум у залі)

      Не   зрозумів.   Зараз   подивлюся.   Будь  ласка.  Снігач,

 правильно. Говоріть.

      ДОВГАНЧИН  Г. В. 436 Кременецький виборчий округ, Селянська

 партія України. Дякую.

      Шановний  доповідачу,  чи  можете  ви  нам  привести  цифру

 дійсного  ПДВ,  яке  складає,  допустим,  за  1996  рік, чи за 6

 місяців,   кщо   змінусувати   усі   пільги,   які  були  надані

 підприємствам  по  сплаті ПДВ? Чи це бцде 20%, чи 10%, чи 5 і т.

 ін.? Дякую.

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Я  можу  назвати  вам  суму податку на додану

 вартість,  яка не сплачена у 1997 році за рахунок надання пільг.

 Ця  сума  дорівнює  приблизно  50% до фактично надійшовшої суми.

 Цифра ця - 8 мільярдів гривень на сьогоднішній день.

      ГОЛОВА.  Коломойцев. А, ще Довганчин просить слова...

      ДОВГАНЧИН Г. В. То ви дуже гарну цифру привели. Це -50% від

 того,  що  було  заплановано.  То  чому не палнує Уряд зняти усі

 пільги на ПДВ і ввести податок у розмірі 10%?!

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  У  розрахунках  до  бюджету на 1997 рік якраз

 враховані  ті  пропозиції,  які  находяться  в  законопроекті, -

 скорочення  пільг в оподаткуванні -і ці суми враховані в доходах

 бюджету.

      ГОЛОВА.  Коломойцев.

      КОЛОМОЙЦЕВ В. Е., депутатська група "Конституційний центр",

 Луганськ.

      Уважаемый  Василий Васильевич, у меня такой вопрос: сегодня

 местные  бюджеты  фактически  остались  без  денег.  Почему  это

 произошло?  Потому,  что  большая  часть  налога  ПДВ -налога на

 добавленную   стоимость  -уходит  в  Киев,  а  местным  бюджетам

 оастется,  ну например, налог на прибыль предприятий, которые не

 работают и т.д.

      Есть   за   и   против   того,  что  ПДВ  через  Киев  весь

 распределяется...  Но  сегодня  в  разговорах  с  главами многих

 администраций   остро  стоит  вопрос:  почему  Правительство  не

 поделится  с  местными  администрациями,  с  областями,  с самым

 доходным  и  самым  рентабельным  на  сегодня  налогом, который,

 фактически,  дает  "живые деньги"? Все уходит в Киев, а затем на

 места возвращается, ну скажем так, в урезанном виде, и на местах

 не остается денег на финансирование самых насущных потреблений.

      Почему   так   происходит  и  что  вы  предлагаете  в  этом

 направлении?

      РЕГУРЕЦЬКИЙ. Я хотів би повідомити вам, що в законопроекті

 як  раз  передбачена  та  норма,  що  податок на додану вартість

 повинен  зараховуватись  тільки  до  Державного бюджету в повній

 абсолютній  сумі. Це дуже важливо, важливий факт і важлива норма

 цього законопроекту, що тільки при зирихуванні податку на додану

 вартість  до  єдиного Державного бюджету стврорюється можливість

 своєчасно відшкодовувати податок на додану вартість виробникам.

      На  сьогоднішній день велика сума залишилась невідшкодована

 в  бюджеті,  особливо  по  таким  областям  як Дніпропетровська,

 Донецька, Полтавська області, в деяких інших. Тому що податок на

 додану   вартість  на  сьогодні  не  розділяється  по  декільким

 бюджетам     до Державаного бюджету і  до місцевих  бюджетів.

      І,   коли   наступає   момент   відшкодування  податку  для

 виробника,   то   в   місцевого   бюджета   немає   коштів   для

 відшкодування.  І  тому  до  30,  до  25 процентів сплачених сум

 податку на додану вартість не відшкодовані до сьогоднішнього дня

 платникам  податку.

      І   щоб  цей  механізм  добре  працював,  ми  переконані  і

 переконуємо  вас,  що  податок  на  додану вартість повинен бути

 тільки  зароахований  до Державнго бюджету. Але, відповідаючи на

 ваші  питання,  ви  бачили  розрахунки  бюджету  на 1997 рік, то

 податок  на  додану  вартість  як  раз  в основній більшій своєї

 частині  зараховується до місцевих бюджетів. В середньому більше

 50  процентів податку зараховується як раз до місцевих бюджетів.

 І  це  те виключення на 1997 рік, які запропоновані в постанові,

 по  введенню  цього податку, що зберігти цей порядок зарахування

 тільки  на  1997  рік  і  перейти до загально прийнятого підходу

 зарахування  в 1998 і   послідуючих  роках.

      ГОЛОВА. Немировський.

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Прошу передать слово Степанову в 236 округ.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      СТЕПАНОВ. Луганск. Спасибо, Вадим  Лукич.

      Уважаемый       докладчик,      согласно      существующему

 законодательству   от   уплаты  налога  надобавленную  стоимость

 освобождены  предприятия общественных организаций инвалидов, где

 работают  свыше 50% инвалидов, и котрые не занимаются экспортно-

 импортными  операциями,  если  это  не входит в производственную

 деятельность.

      Ликвидируя  эти  льготы,  вы,  практически,  обрекаете  эти

 предприятия      перестанут  существовать.

      Только  на  предприятиях  обществ слепых и глухих в Украине

 работают более 100 тысяч инвалидов.

      Как  вы  себя  морально  чувствуете,  что  более  100 тысяч

 инвалидов, работающих в этих организациях, практически останутся

 без  работы?

      И  кроме  того,  эти  предприятия поддерживают неработающих

 инвалидов. Как вы на это смотрите?

      РЕГУРЕЦЬКИЙ. Спасібо.

      Це  дуже  важливе питання, і ми декілька раз зустрічались з

 керівниками   товариств   інвалідів,   виділи  рядом,  і  ми  їх

 переконували,   що   податок   на   додану   вартість,  пільгове

 оподаткування для цих господарств взагалі не може  бути.

      Я   хочу  сказати,  що  на  сьогоднішній  день  по  діючому

 законодавству  вони  не  звільняються від податку, а передбачені

 норми,  що  справлениий податок не перераховується до Дуржавного

 бюджету, залишається   в  їх розпорядженні.

      Але  подивіться  уважно  на  саму  природу  цього  податку.

 Оподатковуються  товари,  і пільги надаються по окремим товарам,

 які   ми   бажаємо   звільнити   від   податку.   Надання  пільг

 говподарству -це взагалі не вписується в норми цього податку.

      Товариство  глухих,  товариство  сліпих  і товариство інших

 громадських  організацій  інвалідів  пропонують  не звільняти їх

 товари  від  податку,  вони  просять  не перераховувати сплачені

 податки до Державного  бюджету.

      Але  ми  повинні вирішити це питання в законодавчому плані,

 тому  що  податки збираються в Україні для Державного бюджету, і

 податки  збирає держава.

      Якщо   прийняти  пропозицію  товариства  інвалідів,  то  ми

 повинні узаконити те явище, що податок сплачувається споживачем,

 але  це  податок не є податком для бюджету, але це податок є для

 якоїсь групи людей. І тому тут виникає така юридична колізія, що

 якщо  платник,  який  купив  товар  виробництва цієї громадської

 організації інвалідів, поставить питання про повернення податку,

 поскільки  воно  пішло  не  до  державного  бюджету,  тоді  буде

 виникате питання, як вирішити цю проблему.

      Ми  розмовляли із керівниками цих громадських організацій і

 переконували,  що  можна вести мову про надання пільг у прямому

 оподаткуванні.   Податок  на  прибуток,  прибутковий  податок  з

 громадян  -те,  що безпосередньо сплачується підприємствами. Але

 ж,  я  повторюю,  податок  на  додану  вартість  не  сплачується

 підприємствами,   в   тому  числі  підприємствами,  громадськими

 організаціями  сліпих,  глихих.  Вони тільки посерединки у зборі

 цього  податку.  І  тому ми ще раз в цьому проекті не врахували,

 тому  ще  раз хочу переконати вас, що податок на додану вартість

 не  може розлядатись, або ця пропозиція, не може розглядатись як

 надання  пільги. Ми повинні просто сказати, що податок стягнений

 з покупця, але він залишений у якоїсь групи підприємств.

      ГОЛОВА. Ще раз Степанов.

      СТЕПАНОВ.  Уважаемый докладчик, во-первых, вы лукавите, что

 убедили  руководителей  инвалидских организаций, и вы никогда не

 сможете  меня  переубедить,  что  ликвидация льгот, это на пользу

 этим  предприятиям.  Если  вы  говорите,  что  льготы идут через

 определенные  виды  продукции,  то слуховой аппарат, специальные

 засобы  коррекции  зору,  аппараты  для чтения текстов слепыми и

 другими,  которые  предусмотрены  в  этом законопроекте, что они

 звільняються   від   виплати   этого   налога,   то  инвалидские

 организации  эту  сложную  продукцию  никогда  не  делали  и  не

 делают. Поэтому это не касается инвалидских организаций.

      Я  обращаюсь  к  залу,  к  вам, Александр Александрович. На

 встрече с инвалидскими организациями вы всегда подчеркивали, что

 льготы  инвалидским организациям не будут ликвидированы. Я прошу

 держать это слово и обращаюсь ко всем депутатам не согласиться с

 таким предложением.

      ГОЛОВА.  Петро  Степанович, ви можете взяти час, виступити,

 внести  пропозиції,  вони  будуть  підтримані.  Ви зараз задаєте

 запитання,   а   попросили   час  ще  додатково,  щоб  висловити

 пропозицію. Ну, будь ласка.

      Швидкий, за ним Ткаченко.

      ШВИДКИЙ.

      Шановний  доповідачу!  Проектом цього закону передбачається

 функціонування   механізму   податкового  кредиту  і  планується

 відшкодування  з  Державного  бюджету. Я хотів би оці механізми,

 щоб ви двома-трьома словами якось пояснили. В чому новизна якраз

 цього  закону  і чим воно відрізняється від попередньо існуючого

 закону? Дякую.

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Податковий  кредит і відшкодування трошки

 відрізняється  по  своїх техніці відшкодування податку на додану

 вартість.  Якщо  вести  розмову  про  сплату  в  бюджет  податку

 отриманого........ проданого товару, то треба вести мову, що цей

 податок   повинен   миттєво  бути  перерахований  до  Державного

 бюджету  у  день  його  продажі. Але законом передбачено, що цей

 податок  залишається  напротязі місяця в обороті підприємства. І

 якраз  держава  залишає  бюджетні  кошти  у  вигляді  кредиту на

 майбутні  його  витрати по покупці сировини і матеріалів. І тому

 звідси,  к  кредит  видає держава у вигляді незабраного в бюджет

 податку  і  як кредит для погашення витрат по сплаті податку при

 покупках.

      А  відшкодування  з бюджету передбачається при   експертних

 операціях. Це  якраз  пряме  відшкодування з бюджету прямою, так

 сказать,   гривнею   безпосредньо  платнику  у  день  проведення

 експертних операцій. В цьому їх різниця.

      ГОЛОВА. Ткаченко.

      ТКАЧЕНКО.  Дякую,  я  вже  одержав  відповідь на запитання.

 Прошу передати швиденько Кірімову, в нього багато запитань.

      ГОЛОВА. Кірімов, будь ласка.

      КІРІМОВ.

      Шановний   доповідачу!   По-перше.   Я  підтримую  депутата

 Степанова,  і хотів би, щоб його підтримали всі депутати. Я хочу

 зазначити,  що основним завданням діяльності товариства сліпих і

 хлугих,  є захист інтересів інтеграції в суспільство, суспільно-

 трудова  та  медична  реабілітація.  З  метою  надання державної

 підтримки підприємствам, об'єднанням і організаціям Українського

 товариства  сліпих і Українського товариства глухих у здійсненні

 соціальної,   трудової   та   медичної   реабілітації  інвалідів

 постановою  Кабінету  Міністрів від 2 вересня 1993 року ь 696 ці

 підприємства  і організації були звільнені від оплати податку на

 добавлену вартість на товари та послуги, що реалізуються ними.

      Ця  пільга  була  продовжена законами України про Державний

 бюджет  у  1994,  1995,  1996  роках. В підготовленому ж проекті

 Закону  України  Про  податок  на добавлену вартість цієї пільги

 немає.   Тому,  враховуючи  соціальну  направленість  діяльності

 (...........)  прошу  підтримати  інвалідів, доповнити статтю 5:

 обороти,  що  не  є  об'єктами  оподаткування,  а також обороти,

 звільнені  від  оподаткування  підпунктом такого змісту: "продаж

 продукції  власного   виробництва  та надання...

      ГОЛОВА. Іван Захарович...

      КІРІМОВ. Я  закінчую  вже.

      ...Об'єднаними   організаціями  і  установами  Українскього

 товариства  сліпих і Українського товариства глухих, де інваліди

 становлять  більше 50 відсотків загальної численності працюючих,

 і   за   умови,   що  вони  не  займаються  експортно-імпортними

 операціями,  крім  випадків, коли такі операції здійснюються для

 забезпечення  виробництва  власної  продукції  та її  реалізації.

      ГОЛОВА.  Іване  Захаровичу, і я підтримую і всі підтримують

 ці вимоги. Я зустрічався теж з представниками товарииства сліпих

 і  спілки  сліпих і вони говорять про ці речі. Запитання є у вас

 до  Василя  васильовича? А виступите -внесете пропозицію. І вони

 будуть враховані. А тим часом активістам цих товариств скажу, що

 Іван Захарович відстоював ваші позиції, відстоював на сесії, щоб

 ну  не  дарма  витрачений  був  час.

      Будь ласка, Терьохін. Запитання.

      ТЕРЬОХІН.

      Шановний   Василь   Васильович!  Найбільші...  2  запитання

 коротенькі.   Найбільші   проблеми  з  цим  податком  пов'язують

 депутати  в  двох аспектах. перший аспект -це вже говорилося про

 пільги  і  в  першу  чергу  для  інвалідських  організацій. Тому

 питання  перше. Якщо буде звільнено від ПДВ продаж продукції, чи

 буде  менша   ціна  цієї продукції, чи  більша  собівартість.

      І друге питання пов'язане з принципами зарахування бюджету.

 Я  хотів  би, Василь Васильович, вас попросити, щоб ви пояснили,

 що  буде  з...  при  застосуванні  нової  схеми  відшкодування з

 сільськими бюджетами і бюджетами експортоємних областей: чи вони

 будуть відчувати себе добре чи погано? Дякую.

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Дякую.

      Я  попердньо  говорив,  що дуже великі проблеми виникають в

 тих виробників, які мають пільги в оподаткуванні, так як вони не

 отримують  джерела  відшкодувань  із  своїх  витрат по сплаті. І

 підприємства-товариства  сліпих і товариства глухих, якщо будуть

 мати пільги по товарам, які вони виробляють, а ціни на ці товари

 вже  дійшли  до  своєї  вищої  точки, тому в них будуть виникати

 проблеми, що вони повинні покривати сплачення податку за рахунок

 свого  прибутку.  І вони якраз будуть втрачувати свої фінансові

 ресурси  і  втрачувати  можливість  розвиватися.  Це  якраз сама

 негативна сторона пільг в оподаткуванні товарів.

      Тому  я  іще  раз хотів би мати, наголосити, що якщо будуть

 внесені   пропозиції   по   конкретним   товарам,   вони  можуть

 розглядатися  і  прийматись  рішення.  Але це негативно буде для

 виробників  іменно  з  цієї позиції, що вони втрачають кошти для

 відшкодування сплачених сум.

      І відносно зарахування податку. Я повторюю: це дуже важлива

 частина  законопроекту,  особливо для місцевих бюджетів, тому що

 велика,   значна   сума   підприємств   якраз   звертається   по

 відшкодуванню   до   місцевих   бюджетів,  а  особливо  в  таких

 сьогоднішніх областях, як Донецька, або областей, де велика сума

 експортних поставок здійснюється підприємствами, які знаходяться

 на  їх  території,  то  якщо  можна  подивитись  по бюджетах, то

 бюджети  ці  місцеві  більше несуть витрат по відшкодуванню, чим

 надходжень до самого бюджету.

      Я  радив би вам звернутися до місцевих бюджетів, глянути, і

 ви знайдете велику кількість тих явищ, коли бюджет має від'ємне,

 від'ємний   показник   по   цьому   джерелу   доходу.  Тому  він

 зобов'язаний відшкодувати.

      І  ще  можу  повторити,  що ситуація, коли відсутні джерела

 відшкодування, сьогодні привела до того, що з Державного бюджету

 майже  півмільярда гривень не відшкодоване виробникам, тільки по

 цій причині недостаток коштів у  місцевому бюджеті.

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      Слово  має  Суслов Віктор Іванович -Голова Комісії з питань

 фінансів і банківської діяльності.

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные депутаты, Комиссия по вопросам финансов

 и  банковской  деятельности  внимательно  изучила  проект закона

 Украины  о  налоге  на добавленную стоимость, поданный Кабинетом

 Министров  Украины  в  составе  налогового  пакета и единогласно

 приняло  решение  рекомендовать  Верховной  Раде  принять  его в

 первом чтении.

      Я  хочу  пояснить наше решение. Как вы уже знаете, Верховна

 Рада  Украины  занимается  этим вопроектом закона с 1994 года. В

 марте 1995 года мы приняли даже во втором чтении проект закона о

 налоге на добавленную стоимость и еще раз начали работу сначала,

 приняли,  по  сути,  этот же проект в январе 1996 года. Так вот,

 дело  в  том, что поданный Кабинетом Министров законопроект есть

 не что иное, как тот же самый проект, но доработанный. Исходя из

 того,   что   этот   проект   лучше,  чем  те,  которые  мы  уже

 рассматривали  и  одобрили раньше, комиссия приняла решение этот

 законопроект  поддержать,  рекомендовать  принять  его  в первом

 чтении. А предыдущие проекты, которые мы тоже принимали в первом

 и во втором чтении, снять с рассмотрения .

      У  этих  законопроектов одна и та же концептуальная основа.

 Разница  состоит в том, что в данном случае в последнем варианте

 авторы  (а  заметим, что авторский коллектив в основном остается

 одним  и  тем  же)  уже  сумели  подойти  к  решению  нескольких

 принципиально  важных  вопросов.  Первый  и  важнейший  из таких

 вопросов   -это   создание   механизма  эффективного  возмещения

 уплаченного  налога на добавленную стоимость. В настоящее время,

 как  вы  знаете, отрасли с длительным производственным циклом, в

 том  числе  сельское  хозяйство, получает возмещение уплаченного

 НДС  при  реализации  продукции.  Таким  образом  на  длительные

 периоды  времени  отвлекаются  оборотные  средства, а в условиях

 условиях инфляции это ведет к прямым потерям для предприятий.

      Законопроект  содержит механизм компенсации уплаченного НДС

 независимо от длительности производственного цикла и в этом -его

 основное   достоинство   и  именно  благодаря  выработке  такого

 механизма,  мы  считаем,  что  законопроект концептуально должен

 быть оценен достаточно высоко.

      Вместе   с  тем  я  считаю  необходимым  обратить  внимание

 депутатов  на  то,  что  этот проект, как и предыдущие, впрочем,

 содержит  ряд  положений,  требующих  специального  и детального

 обсуждения.

      Первое  из  таких  положений  - это предлагаемое зачисление

 налога    на   добавленную   стоимость   в   полном   обкеме   в

 Государственный бюджет. Это -условие работы механизма возмещения

 уплаченного   налога   на   добавленную   стоимость,   но   это,

 естественно,     ставит    новые    проблемы    в    связи    со

 сбалансированностью  бюджетов.  И  после  принятия  и  в  случае

 принятия  законопроекта  в  первом  чтении,  конечно,  мы  будем

 требовать  специального  заключения, в связи с этим, Комиссии по

 вопросам  бюджета  с  точки  зрения  возможности сбалансирования

 доходной и расходной части всех бюджетов.

      Кроме  того,  законопроект  содержит еще одно принципиально

 важное оложение, а именно -вводится уплата налога на добавленную

 стоимость...

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович! Віктор Іванович, хвилиночку!

      СУСЛОВ В.І.  Вводится уплата налога...

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  одну  хвилинку! Я звертаюся іще

 раз!  Іван  Іванович, ви організували там дискусію, я прошу вас:

 не  проводьте  її зараз!.. Я розумію, що всі добре володіють цим

 законопроектом,  бо  це  діючий закон. Але все-таки послухайте -

 мова йде про особливості! Будь ласка.

      СУСЛОВ  В.  І.  Да,  так вот, во-вторых, вводится уплата на

 добавленную  стоимость  с  импорта  в полном обкеме, в том числе

 импорта  комплектующих,  сырья,  запасных частей для собственных

 производственных   нужд.   Теоретически   это  тодже  верно,  но

 практически   в  проекте  не  выработан  механизм  ввода  такого

 обложения  импорта.  Если  это  будет  сделано сразу и резко, вы

 понимсаете,  что большая часть наших промышленных предприятий не

 найдет,  она  просто  не  располагает  свободными средствами для

 уплаты сразу 20 процентов стоимости комплектующий при импорте. И

 в  этой  части,  конечно,  нам  придется  продолжить  работу над

 законопроектом.

      По-разному    можно   оценивать,   конечно,   действительно

 радикальное  предлождение  по  сокращению льгот. Из пояснительнй

 записки  вы видели, что общий обкем сокращаемых льгот составляет

 1 миллиард 828 миллионов гривен, то есть миллиард долларов, это,

 конечно,  значительная  сумма.  Я  думаю,  что в случае принятия

 закона в 1-м чтении о льготах разговор пойдет отдельно по каждой

 статье   что   и   посему   сокращается.   И   там,  где  льготы

 целесообразноь  оставить,  в  том  числе организациям инвалидов,

 они, конечно,  должны быть оставлены.

      Итак,  по нашей оценке этот законопроект ввиду того, что он

 лучше  предыдущих  может  быть  принят  в 1-м чтении, существует

 возможность  доработки этого законопроекта и в комиссии уже есть

 вариант  доработки. По крайней мере мы четко сформулировали, что

 нужно  доделать  и как. Поэтому я бы предложил сегодня не терять

 много  времени  на  обсуждение  законопроекта, принять его в 1-м

 чтении  и  подать  предложение  к сравнительной таблице для 2-го

 чтения. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Чи  є  з  цього приводу запитання до....? Чи можна

 згодиться з цим?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Іде  мова  ось  про  що.  Мова  іде  про те, логіка виступу

 Віктора  Івановича  зводиться до того, що діє сьогодні Закон про

 ПДВ,  діє.

      Враховані  багато  змін,  які відбулися в цей час. І проект

 цей  запропонований,  щоб  уже  унормувати  ці  зміни  в  одному

 документі.  Але  безумовно  треба  все  це... ну, так би мовити,

 враховуючи,  подивитися  на  ті  пропозиції,  що стосуються там,

 скажемо,  пільг,  де  написано  "інші".  Економія 741 мільйон не

 розписані, а дріб'язок записано, деталізовано.

      Тобто,  є і багато інших пропзицій, які потребують розгляду

 в   Комісіях,   внесення   пропозицій,   і  доопрацювання  цього

 документу.

      Наполягаєте на запитаннях?

      Є  пропозиція  все-таки, я мушу зважити, пропзиція Комісії.

 Володимире  Сесеновиче,  послухайте,  пропозиція  Комісії  така:

 прийняти в першому читанні, доручити їй з урахуванням пропоизції

 Комісії  і  депутатів,  і  з  допомогою  Уряду  на друге читання

 винести цей  законопроект, де будуть  враховані ваші пропзиції.

      І  враховуючи бюджетну  Комісію.

      Але  Володимир Семенович від бюджетної Комісії, будь ласка,

 з  місця.

      Віктор     Іванович,     сідайте,     будь    ласка.    Тут

 Пустовойтовський Володимир Семенович -перший заступник керівника

 бюджетної Комісії.

       ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.   Спасибо , Олександр Олександрович.

      Уважаемый   Президиум,   уважаемые   коллеги!   Я  в  целом

 поддерживаю  то мнение, что надо принимать в первом чтении закон

 по добавленной стоимости.

      Однако  хотел  бы  насторожить  внимание  всех  вас  на  те

 обстоятельства, которые волнуют очень бюджетную  Комиссию.

      К сожалению, не удалось это дело пропустить через табло, но

 вот  голубой  фон  -это  доля  в  местных налогах доля налога на

 добавленную  стоимость.  А  вот  это вот это вот желтоватый -это

 доля налога   на прибыль предприятий.

      ГОЛОВА.  Ви  назвіть  проценти,  бо  радіослухачі не бачать

 кольорів.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  В  процентах  это выглядет так. Налог на

 ПДВ -32, 5 процента в среднем. Налог на прибыль предприятий -39,4.

 Но  мы  знаем  с  вами, что с первого января вступает в действие

 постановление  правительства,  да, поступления от этого налога в

 местные  бюджеты.  Спасибо  за  подсказку.  Значит,  вступает то

 амартизационным    отчислениям.    Увеличеные   амаритизационные

 отчиления   резко  снижают  поступления  от  налога  на  прибыль

 предприятий. Это видно уже в расчетах по бюджету.

      Таким образом, доля ПДВ еще больше по своей ответственности

 возрастет.   Поступления   от   этого   налога  -это  ежедневные

 поступления,    которые   позволяют   местным   советам   решать

 оперативные  вопросы  по заправке скорой помощи, по приобретению

 того или иного медикамента и так далее.

      Если  мы  заберем  это  главное поступление от налога ПДВ с

 областей,  с  районов,  с  городов,  мы  создадим такие страшные

 условия  на  месте,  о  которых мы, может быть, сегодня не можем

 точно и спрогнозировать. А мы с вами только вернулись с окургов,

 мы знаем, что скорые помощи сплошь и рядом даже без шприцов, что

 нет  лекарств и нет приспособлений, нет белья, больницы оголены,

 по  контрольным  цифрам  бюджета  требуется большое сокращение в

 образовании,  в культуре. И мы еще такой удар нанесем. Поэтому я

 думаю,  что  было бы правильно принять в первом чтении, но пункт

 6.  6,  который  говорит  о  том,  что  налог  на  ПДВ полностью

 зачисляется только лишь в Государственный бюджет, убрать в этого

 закона.

      Я  хочу сказать оппонентам. Конечно же надо возвращать ПДВ,

 неправильно  отобранные  с  предпритий  длительным  циклом и так

 далее.  Давайте  эти  суммы  заложим  в  бюджет.  Давайте  будем

 финансировать   через   бюджет.   Но  давайте  не  будем  решать

 оперативного   инсрумента  местные  органы  власти,  давайте  не

 создадим   колопс  на  местах  там,  где  живет  основная  масса

 населения   Украины.   Давайте  ответственно  подойдем  к  этому

 вопросу.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я  думаю,  що  треба підтримати Володимира

 Семеновича  в  ітому, що треба дуже уважно подивитися на, так би

 мовити,  зарахування  доходів  із  цього податку до бюджету і до

 місцевих  бюджетів.  Але  все одноце як пропозиція з виступу під

 час  обговорення  цього  проекту.  А  в  цілому  була, сходилась

 пропозиція  багато  депутатів  щодо  того, що треба проект, який

 внесла комісія прийнять за основу.

      Ставлю... Я знаю, що в першому читанні приймається закон, і

 з  цього приводу проект постанови, вам запропонований, ставиться

 на голосування за основу. Голосується проект внесений комісією.

      "За" -

      Доповнення   до   цього  проекту  які  є?  Була  пропозиція

 Пустовойтовського Володимира Семеновича пункт 6.6.7.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  прошу.  Будь  ласка.  Будь  ласка, ми не можемо приймати

 постанову,   звідти   вирвавши  із  документа  якийсь  пункт.  Є

 пропозиція  така.  Під  час  доопрацювання  ваша пропозиція буде

 врахована.  А  ви  подивитеся  під  час  другого  голосування на

 скільки  вона врахована. Буде врахована -ви будете підтримувати,

 не  буде -  будете  наполягать на  іншому  варіанті.

      Будь ласка,  Пєхота. Депутат Пєхота.

      ПЄХОТА.

      Дякую.  В  мене  така  пропозиція. Ми попередньо, як сказав

 Віктор  Іванович,  розглядали  цей  закон  в другому і дійшли до

 третього  читання. Нам треба в постанові відмінити всі попередні

 закони, які ми розглядали і які ми... проекти і які ми закінчили

 своїм  розглядом, щоб ми не мали потім якихсь колізій. Щоб ми не

 мали   колізій.

      ГОЛОВА.   Володимир   Юлійович,   так   ми   ж   за  основу

 проголосували проект, де це записано що ви кажете. Записано вже.

 Те,  що  ви кажете. Вже й проголосовано. Якщо ви не заперечуєте,

 то в  цілому  ставим на голосування. В цілому.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Наступне  засідання  відбудеться  завтра  о  10  ранку.  До

 побачення.