ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ  ВОСЬМЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  17  ж о в т н я  1996  р о к у

                             10 година

             Веде  засідання  Перший заступник Голови

              Верховної  Ради України  ТКАЧЕНКО О.М.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доброго   ранку,  шановні  народні  депутати,

 шановні члени Уряду, запрошені.

      Я  прошу  зайняти  місця  і  будем реєструватись. Володимир

 Михайлович,  сідайте , будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Реєструємся.  Будь ласка, включіть систему. Віктор Іванович

 Шишкін.

      Проводиться поіменна реєстрація. В залі зареєструвалось 353

 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Шановні  депутати, дозвольте зачитати запити, які надійшли.

 Відповідно  до частинин 4 статті 12 Закону "Про статус народного

 депутата   України"  Верховна  Рада  має  приймати  рішення  про

 доцільність  направлення  депутатських  запитів  до  відповідних

 органів.

      Надійшли депутатські запити: Шевченка Віталія Федоровича до

 голови   Комісії  з  питань Чорнобильської катастрофи, повторний

 запит  в зв'язку з відсутністю відповіді на запит щодо цільового

 використання   коштів   Чорнобильського   фонду  на  спорудження

 житлового   комплексу   в  місті  Фастові  для  ліквідаторів  та

 переселенців.

      Групи  депутатів  Кириченко,  Бабич,  Худомака,  Байрак  до

 міністра  юстиції  України у зв'язку з відсутністю реагування на

 депутатське  звернення  стосовно  порушення  закону  України про

 об'єднання громадян при проведенні зібрання громадян зі статусом

 з'їзду  Християнсько-демократичної  партії  України.

      Шеховцова  Олександра  Дмитровича  до  міністра  внутрішніх

 справ    України,    повторний   депутатський   запит   стосовно

 неможливості   ознайомитись   з   кандидатською   дисертацією  в

 бібліотеці   Академії  внутрішніх   справ.

      Олексієнка   Володимира   Кириловича  до  міністра  оборони

 України  у  зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення щодо

 умов   відселення   сімей   військовослужбовців  селищ  Оленівка

 Донецької   області   у  зв'язку  з  передислокацією  військової

 частини.

      Депута    Хмара    звернувся    з   депутатським   запитом.

 Терорістичний  акт  проти  державних,  політичних  і громадських

 діячив  за  мовний  (............)  бізнесменів  частішають.  Як

 правило  ці  злочини  залишаються  не  розкритими.  В  зв'язку з

 замахом  на  життя мера міста Севастополя Віктора Семенова, який

 мав місце 10 жовтня цього року прошу надати інформацію про те чи

 були  якісь  відомості,  що  могли  б  засвідчити про можливість

 підготовки   данного  терорестичного  замаху,  акту.  Цей  запит

 направляється Генеральному прокурору, міністру внутрішніх справ,

 голови Служби безпеки.

      І   депутатський   запит   голові   Верховної  Ради  Морозу

 Олександру  Олександровичу. Чому Верховна Рада не відрегувала на

 безприцендентний   випадок  виявлення  підслуховуючих  пристроїв

 служби  Кабінету першого  заступника міністра внутрішніх справ.

      Шановні  народні  депутати,  я  ставлю  на  голосування про

 затвердження  данних  запитів  для  направлення по їх виконанню.

 Включіть, будь ласка, систему.

      "За" -

      Депутатські запити прийняті.

      Шановні  колеги,  ми  вчора  домовились,  що  на ранішньому

 засіданні  проведем переголосування пропозицій, як було внесено,

 про  перегляд  режиму  роботи  на  слідуючому  тижні, тобто, щоб

 слідуючий  тиждень  ми  працювали  у сесійному режимі. Єсть така

 пропозиція,  щоб  ми з вами проголосували, щоб слідуючий тиждень

 працювати   у  сесійному  режимі,  а  послідуючий  тиждень  тоді

 працювати  на виборчих округах.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Єсть  питання,  інші  думки  єсть?  Давайте ми п'ять хвилин

 відведемо і домовимся. Будь ласка, запишіться.

      Глухівський, будь ласка. За ним...

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

      Багато  з нас вже повідомило свої виборчі округи про те, що

 відбудуться відповідні зустрічі, багато з нас їде, скажемо, ми з

 Глухівським  їдемо  на  комісію по науці і освіті в Польщу. І не

 можна цього робити зараз так передчасно, не попередивши завчасно

 це.  Розумієте?  Так  що не можна міняти не, що прийнято було на

 початку.

      Думаю,  ми  знаєм  для  чого  це  робиться. Але треба більш

 продуктивно  працювати  під  час  сесійних  пленарних  засідань.

 Наприклад,  вчора для чого було давати скільки часу обговорювати

 нижню  межу  забезпеченості?  Можна  було  це  питання  вирішити

 абсолютно у скороченому порядку і це номально було би. Через те,

 я  вважаю,  недоцільним  слідуючий тиждень працювати в сесійному

 пленарному режимі.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Климпуш, Мулява.

      КЛИМПУШ.

      Дякую.    Шановні   колеги   народні   депутати!   Шановний

 Головуючий!   Стосовно   питання,   яке   сьогодні  пропонується

 розглянути.   Ми   це   питання   обговорювали  на  нашій  групі

 "Конституційний  центр"  і  прийняли  наступне  таке  рішення на

 групі,  що  питання,  по-перше, воно включено до порядку денного

 без  того,  щоб  воно  дійсно  голосувалося.  Це грубе порушення

 Регламенту, саме включення такого питання у сьогоднішній порядок

 денний.

      Друге.  Ми  всі  працюємо  планово. Ми маємо плани з своїми

 виборцями.  Виборці знають і мають право розраховувати на те, що

 вони почують від нас якісь пояснення стосовно нашої діяльності.

      Тому  група  "Конституційний  центр"  вважає  за недоцільне

 перехід на... за недоцільне вносити зміни у сталий Регламент.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Спасибі.

      Будь ласка, Мулява, Брит.

      МУЛЯВА.

      (197-ий Калицький виборчий округ, Володимир Мулява)

      Я хотів би звернути увагу колег, що в нас ідуть надзвичайно

 важливі   питання,  які  стоять  на  сесії.  І  вони  потребують

 відповідної клопіткої підготовчої роботи. Ми ж розраховували, що

 тільки через тиждень вони будуть розглядатися.

      Тому  я  вважаю, по-перше, недоцільно з точки зору того, що

 треба дати час для підготовки до тих питань самих депутатів.

      Друге.  Ми  запланували  роботу  в  округах,  і та робота в

 округах  має  величезне  значення,  оскільки соціальна напруга в

 суспільстві зростає з відомих економічних матеріальних проблем і

 негараздів,   які   переживає   сьогодні   наш   широкий   загал

 українського суспільства.

      І  нарешті,  я  хотів  би  зауважити ще й таке. Як показало

 вчорашнє  обговорення,  ми  би  хотіли аби перш, ніж виносить це

 питання  на  сесію  Верховної Ради, була більша узгодженість між

 Адміністрацією  Президента  і  Кабінетом  Міністрів,  між  самим

 Президентом    і   Прем'єр-міністром   у   тих   питаннях,   які

 розглядаються на сесії Верховної Ради.

      Вчора  ми  прийняли  положення,  власне,  прийняли про межу

 малозабезпеченості,  соціальні наслідки якого вже важко сьогодні

 зпрогнозувати.  Там  цілий  ряд  небезпек,  які  можуть вести до

 соціальної напруги і соціального вибуху.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Брит. Кірімов.

      БРИТ.

      (Брит, Приазовський виборчий округ)

      Олександре    Миколайовичу,    звичайно,   треба   приймати

 невідкладні  закони  і  не  відкладати  їх надовго. Але справа в

 тому,  що  ми  на  початку шостої сесії затвердили графік роботи

 цієї сесії, де останній тиждень - це робота в округах.

      Цей  графік  ми довели до відома наших виборців, керівників

 адміністрацій. Там уже заплановані на цей тиждень наші зустрічі,

 прийоми, зустрічі з колективами і інша робота депутатська, яка в

 окрузі відбувається.

      І  тепер все це відміняти уже немає просто часу і, я гадаю,

 що цей графік треба витримувати, ьо інакше не буде ніякої довіри

 до  нас  у  виборчих округах, а там нас чекають великі проблеми,

 які треба вирішувати і тому, я гадаю, що не треба ломати графік,

 а треба його дотримуватись.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кірімов.

      КІРІМОВ.  Шановний  Олександре Миколайовичу, шановні колеги

 (Кірімов, 218 виборчий округ).

      Звичайно  про  це питання чи працювати наступного тижня, чи

 не  працювати можна сперичатися от тут цілий день, але справа не

 в  цьому  чи ми будемо працювати наступного тижня, чи не будемо,

 справа  у  тому, що коли ми поїдемо на виборчі округи, то ми там

 побачимо,  що  будівлі  комунальні  не  опалюються, що по кілька

 місяців  не  виділяється  заробітна  плата працівникам бюджетної

 сфери.      Колгоспники      або      працівники     колективних

 сільськогосподарських   підприємств   уже   майже   по  року  не

 одержували  заробітну  плату,  до  цього  часу  не  відбувається

 закупівля  державою  картоплі  у  тих районах, які її виростили,

 однако цю картоплю ми закуповуємо в інших країнах.

      Тому,  я  вважаю,  не потрібно сперичитися з цієї проблеми,

 нам  необхідно прийняти рішення, щоби в оселях було і тепло, щоб

 лишки  сільськогосподарської  продукції закуповувалися, щоб була

 виплачена  заробітна  плата,  якщо  ми ось це все вирішимо тут у

 Верховній  Раді,  то тоді нам легко і просто буде їхати до наших

 виборців.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Таким чином, шановні народні депутати, всі хто

 взяв  слово  для  внесення  пропозицій  вважають, що не доцільно

 переносити,  але  питання  стоїть  в порядку денному, вчора було

 доручено   головою   Верховної   Ради  головам  фракцій  і  груп

 розглянути  його  і  визначитись,  тому  я  це питання ставлю на

 голосування.  Хто  за  те,  щоб  слідуючий  тиждень  працювати в

 пленарному режимі, прошу проголосувать.

      "За" -

      Рішення   не   прийнято.   Зрозуміло.  Таким  чином,  будем

 працювать в тому режимі, який було затверджено на Шосту сесію.

      Слухається   питання   про   основні  показники  соціально-

 економічного  розвитку  України  на 1997 рік. Міністр економіки,

 Гурєєв Василь Миколайович.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      По  суддях  зараз засідання йде голів фракцій, і ми тоді це

 питання розглянем - просто, щоб час не гаять. Будь ласка.

      ГУРЄЄВ В.М.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні депутати, шановні

 члени Уряду!

      Відповідно   до   Закону   про   бюджетну  систему  України

 Міністерством економіки опрацьовано та подано на ваш розгляд...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Василь   Миколайович,  я  вибачаюсь!  Шановні

 народні депутати, я прошу: заспокойтесь, сядьте і давайте уважно

 слухати - це одне з самих важливих питань. Будь ласка.

      ГУРЄЄВ  В.  М.  Відповідно  до  Закону про бюджетну систему

 України  Міністерством  економіки  опрацьовано  та подано на ваш

 розгляд  основні прогнозні макроекономічні показники на 1997 рік

 та  3  наступні  роки, які увійшли до ІІ тому проекту Закону про

 Державний бюджет України на 1997 рік.

      Основні  макроекономічні  показники відображають економічну

 ситуацію,  що  склалася  в  поточному  році,  а також економічну

 політику, яку передбачає проводити Уряд у наступному році.

      В результаті проведеної Урядом роботи щодо макроекономічної

 стабілізації у 1996 році виявились позитивні тенденції розвитку,

 які  свідчать  про  поступове  виведення  економіки  з кризового

 стану.  Значне зниження  рівня інфляції  -  34,8%   за 9 місяців

 поточного проку проти 181,7% за минулий рік.

      При цьому якщо в січні цього року рівень інфляції становив

 9,4 відсотки, то в вересні -2 відсотки.

      Інфляція   з   початку  року  встановила  про  продовольчих

 товарах  12,  2  відсоткків,  непрордовольчих  -15, 9, в платних

 послугах  - 107, 1  відсотку.

      У  цей  же  період  суттєво знижені темпи зростання оптових

 цін.  За 9 місяців вони зросли лише на 14, 7 відсотка тоді, як у

 відповідні періоди  минулого року -  у 2,3 рази.

      Поступово   нормалізується  фінансово-кредитна  та  грошова

 сфери.  Зповільнення темпів інфляції дозволило знизити процентні

 ставки по кредитах СБУ з 105 відсотків у січні до 40 відсотків у

 липні,  вересні.

      Стабілізувався  відносно темпів інфляції обмінний курс. При

 цьому реальне зростання вартості національної валюти встановилло

 25  відсотків.

      Уповільнюється темп падіння реального валового внутрішнього

 продукту  -9,  5  відсотки  за  8 місяців цього року проти 12, 4

 відсотків  у  відповідному  періоді  минулого  року.  Та обсягів

 промислового виробництва -4, 3 відсотки за 9 місяців проти 13, 3

 відсотка.

      Слід   зауважити,   що   ці   показники  могли  бути  більш

 позитивними,  якби не відбулось значного падіння валової доданої

 вартості  у  будівництві  на  35 відсотків, через обмеженість як

 централізованих  капітальних  вкладень,  так  і  власних  коштів

 підприємств, а також у сільському господарстві на 10 відсотків.

      При  цьому  слід  сказати,  що  є  проблема обліку додангої

 вартості  у  приватному секторі економіки. Значні матеріальні та

 фінансові   потоки  залишаються  поки  що  за  межами  офіційної

 статистики.

      Активізація  зовнішньо-торгівельної  діяльності   дозволила

 досягти   певної   стабілізації  торгівельного  балансу.  Значно

 знизився  експорт продукції. Значно збільшився екпорт продукції.

 Знижується  негативне  сальдо  зовнішньо-торгівельного  обороту.

      Якщо  за  9  місяців цього року експорт зріс на 22, 5%, то

 імпорт  товарів тільки  на  16,7 %.

      Негативне   сальдо   торговельного   балансу  у  відносному

 вираженні   скоротилось  майже  на  50%.

      Разом  з  тим  в економіці продовжують діяти ряд негативних

 чинників.   Це  в  першу  чергу  стосуєтсья  виробничої  сфери,

 продовжують      знижуватись      обсяги      промислового     і

 сільськогосподарського   виробництва.  Так  обсяги  промислового

 виробництва  у другому кварталі знизились проти першого кварталу

 на  2,5%.

      А  в  третьому  кварталі  проти другого ще на 4, 3% замість

 його  сезонного  зростання.

      Обсяги  сільськогосподарського  виробництва за 9 місяців за

 попередньою  оцінкою  знизились  на  14%,  а  в  цілому  по року

 прогнозоване   зниження   перевищить  10%,  що  в  значній  мірі

 викликано  несприятливими  погодними  умовами.

      Враховуючи   значний   спад   у  капітальному  будівництві,

 транспорті  та  торгівлі,  визначений на поточний рік спад рівня

 реального ВВП  у 7,9% утримати  буде  важко.

      Залишається   однією   з  нерозв'язаних  проблем  економіки

 платіжна  криза.

      Через  значний дефіцит фінансових та інвестиційних ресурсів

 майже  зупинене  відновлення  виробничої  бази,  надто  повільно

 здійснюється   структурні  зрушення  в галузі.

      Загальний обсяг капітальних вкладень за рахунок усіх джерел

 фінансування  за останні 5 років скоротився майже в 5 разів, а в

 цьому  році  більш ,  ніж на  чверть.

      Проте,  оцінюючи  1996 рік в цілому, можна констатувати, що

 з'явились перші ознаки макроекономічної стабілізації, що створює

 умови  для  започаткування  процесів  економічного  росту.

      Головною метою економічної політики в 1997 році, головними

 її   пріоритетами   є   зростання   передумов   для  відновлення

 економічного  зростання,  відродження  і  підтримки вітчизняного

 виробництва,  що передбачено схваленою вами програмою діяльності

 Кабінету  Міністрів  України.

      Для  реалізації  цієї мети будуть здійснені такі економічні

 заходи: фінансування всіх видатків бюджету з суворим дотриманням

 закону  України про державний бюджет, зниження подоткового тиску

 і  спрощення  податкової  системи  шляхом  прийняття податкового

 кодексу  України  як єдиного законодавчого акту, що регулюватиме

 усі  питання податкових відносин, спрямування кредитних ресурсів

 у  пріоритетні  галузі  та  сектори  економіки  насам  перед  на

 кридитування   виробництв   та   підприємств,   які   здійснюють

 перепрофілювання   та   переорієнтацію   виробництва  на  випуск

 конкурентноздатної продукції. Акомулювання внутрішніх накопичень

 та   їх   спрямування   в  інвестиції.  Забезпечення  позитивних

 відсоткових  ставок  та  запровадженя  механізму захисту вкладів

 населення  шлдяхом  їх  страхування.  Послідовне  зниження рівня

 інфляції.

      Виходячи  з  цього,  і  були  визначені  основні  прогнозні

 макроекономічні   показники   розвитку   країни   на  1997  рік.

 Розрахунки у сфері ціноутворення свідчать, що протягом 1997 року

 рівень  інфляції  грудень 1997 до грудня 1996 року не перевищить

 20 відсотків проти 44 відсотків, очикуванних у поточному році.

      В  розрахунок рік до року в середньому інфляція становитиме

 24,  9  відсотка. У 1997 році вплив індексації основних фондів і

 амартизаційних   відрахувань   на   формування   оптових  цін  у

 промисловості  буде  незначним,  як  і  у  поточному  році. Тому

 зростання  індексу  оптових цін у промисловості прогнозується на

 рівні 18 відсотків.

      За   прогнозною   оцінкою   номінальна   величина  валового

 внутрішнього  продукту  в  1997  році  складе  106,  6 мільярдів

 гривень, що в реальному обчисленні на 1, 7 відсотків вище, ніж у

 поточному  році.  Тобто  у  наступному  році  ми  очикуємо деяке

 пожвавлення виробництва товарів та послуг.

      У  промисловості  зростання  валової  доданої вартості на 1

 відсоток  порівняно  з  1996  роком  буде забезпечена за рахунок

 зростання  виробництва  металургійної  продукції  більш, як на 3

 відсотка: прокату чорних металів на 600 тисяч тон, труб сталевих

 на 150 тисяч тонн за рахунок проведення структурної перебудови в

 гірничо-металургійному    комплексі,    збільшення   виробництва

 конкурентноспроможної  продукції  на  нових  сучасних  прокатних

 станах,  нарощування  обсягів  безперервого  розливу  сталі,  що

 дозволяє підвищити якість металопродукції та збільшити її вихід,

 впроваждення заходів щодо підавищення якості листового прокату і

 зниження   собівартості  продукції,  створення  траннаціональних

 компаній  по  виробництву  титану  і  титаного  прокату та інше,

 зільшення  виробництва електроенергії в основному на теплових та

 гідроелектростанціях.   Приросту   обсягів   продукції  харчової

 промисловості  за  рахунок  зростання  виробництва цукру на 3, 8

 відсотка,   спирту   етилового   на  -3,  7  відсотка,  м'яса  і

 субпродуктів  -на  11  відсотків,  борошна  -на 2, 2 відсотка та

 інших  відповідно  до  передбачуваного збільшення надходження на

 промислову переробку продукції сільського господарства.

      Збереження виробництва промисловості будівельних матеріалів

 на  івні  поточного  року.  Крім  того,  розроблені  заходи щодо

 стабілізації вугільної промисловості і   прогнозований   приріст

 обсягів   виробнитцва  4  відсотка  буде  досягнуто  за  рахунок

 введення   в   дії   70   нових   комплексно-механізованих   лав

 середньодобовим навантаженням  не  менше  500  тонн,  збільшення

 середньодобового  навантаження  на  діючі  очисні  вибої  на  10

 відсотків,  піждвищення  продуктивності праці на 10-15 відсотків

 шляхом удосконалення організації виробництва та інших факторів.

      Передбачено  прогнозами  збільшення  сільськогосподарського

 виробництва   на   6   відсотків   буде  досягнуто  за  рахунок:

 ефективного  виконристання  внутрішніх можливостей господарських

 структур,  державної  підтримки  пріоритетних  напрямів розвитку

 агропромислового   виробництва   і,   насамперед,  тваринництва,

 нарощування  виробництва зерна, цукру, олії, винограду, плодово-

 овочевої,  мясомолочної продукції, насіння сільськогосподарських

 культур     та    племенної    худоби,    техніко-технологічного

 переоснащення   на   всіх   стадіях   виробництва,  переробки  і

 реалізації   продукції,   збільшення  питомої  ваги  виробництва

 експортної     продукції,     спеціалізації    і    кооперування

 агропромислового    виробництва    з   дотриманням   пріоритетів

 загальнодержавного значення.

      В   інвестиційній  сфері  очікується  поліпшення  ситуації.

 Загальний  обсяг  капітальних  вкладень  в розвиток економіки за

 рахунок  всіх  внутрішніх  джерел  предбачається  в  сумі  10, 5

 мільярдів  гривень,  що становить біля 10% валового внутрішнього

 продукту.

      Капітальні вкладення за рахунок Державного бюджету намічено

 в  сумі  півтора  мільярда  гривень,  з  них на розвиток галузей

 народного   господарства  -більше  1  мільярда  гривень  та  на

 ліквідацію  наслідків  аварії на ЧАЕС за рахунок цільового фонду

 503, 3 мільйона гривень.

      Очікується  зростання промислового і сільськогосподарського

 виробництва,    призведе   до   збільшення   обсягів   вантажних

 перевезень,  що  сприятиме  покращенню  становища  на транспорті

 завдяки  розширенню  застосування  прогресивних  видів  зв'язку,

 передбачається    приріст    послуг   цієї   галузі.   Зростання

 матеріального  виробництва  обумовить  активізацію  діяльності в

 торгівлі.

      Сфера  нематеріального  виробництва  розвиватиметься  більш

 високими  темпами:  на  3%  в  порівнянні з 1996 роком, -завдяки

 активізації   споживання  послуг  у  матеріальному  виробництві,

 зростанню  обсягу  реалізації платних послуг населенню, особливо

 за  рахунок  збільшення  обягу  послуг  по ремонту і будівництву

 квартири  будинку,  обслуговування транспортних засобів, ремонту

 побутової   техніки,   розвитку   нових  видів  послуг,  освіти,

 юридичних, банківських та інших.

      Прогнозується  покращення  структури  валового внутрішнього

 продукту   за  категоріями  доходів,  передбачається  збільшення

 питомої  ваги  оплати  праці  в  порівнянні з 1995-им та 1996-им

 роками.

      Якщо   у   1995   році  вона  складала  41,  7  %  валового

 внутрішнього  продукту,  у  1996  році  -46,  8 %, то в 1997 році

 прогнозується на рівні 48,7%.

      Таким  чином,  підтверджуються  наміри Уряду довести питому

 вагу  оплати праці в валовому внутрішньому продукті до рівня, що

 відповідає  стабільній  економіці.  Зростання частки нарахованої

 оплати   праці   пов'язано   також  з  перевищенням  номітальної

 заробітної  плати  над  тепмпами  інфляції.  Зростання  реальної

 оплати  праці передбачається на рівні 1. 2 відсотка що сприятиме

 розширенню   платежеспособного   попиту   населення,   обумовить

 подальшу активізацію виробництва.

      Розрахунок  прибутку  на  97  рік здійснювався, виходячи із

 очікуваного  прибутку  у  96  році  та врахування індексів цін і

 тарифів  у  сфері  матеріального  виробництва,  темпів інфляції,

 індексації  балансової  вартості  основних фондів та зміни рівня

 рентабельності.     Тісний     зв'язок    між    амортизаційними

 відрахуваннями   та   балансовими   прибутками   відображених  у

 структурі  валового  внутрішнього  продукту,  якщо  питома  вага

 прибутку  та  змішаного доходу у структурі валового внутрішнього

 продукту  зменшується  з  30.  6  відсотка  в  96  році до 19. 4

 відсотка   в  97  році,  то  питома  вага  споживання  основного

 капіталу,  тобто амортизаційних відрахувань на повне відновлення

 основних  флондів  та  їх капітальний ремонт збільшиться з 11. 8

 відсотка в 96 році до 20 відсотків в 97.

      В  структурі  валового внутрішнього продукту за категоріями

 використання  в  97 році порівнянно з поточним роком теж помітні

 позитивні  зрушення.  Призупинення інфляційних процесів призведе

 до   скорочення   приросту  у  підприємств  запасів,  їх  частка

 знизиться  з  8.  1  відсотка  в  96 році до 5. 5 відсотка в 97.

 Одночасно  збільшиться  з  16.  8  відсотка  до  19.  2 валового

 нагромаждення   основного   капіталу  як  за  рахунок  державних

 централізованих  апітальних  вкладень,  так і за рахунок власних

 коштів підприємств.

      За  прогнозною оцінкою в наступному році кінцеве споживання

 залишиться  на  рівні  поточного  року,  але  завдяки підвищенню

 платежеспособності  населення  особисте споживання збільшиться з

 57.  5  відсотка  до  60.  8 відсотка. Частка чистого експорту у

 валовому внутрішньому продукті складе -2, 2% проти -2, 5% у 1996

 році.

      Тобто  у 1997 році спостерігається зростання нагромадження,

 шщо є основою для відновлення економічної активності.

      Шановні  депутати,  вище наведені прогнозні макроекономічні

 показники   свідчать,   що:  по-перше,  Україна  має  можливість

 досягти   економічного   зростання   у   1997   році;  по-друге,

 економічний  ріст  буде  супроводжуватись  створенням  передумов

 підвищення  життєвого  рівня  населення. Реалістичність прогнозу

 залежить  від  послідовного  та  безумовного  виконання Програми

 діяльності  Кабінету Міністрів України, від спільної роботи всіх

 ланок державної влади.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Які є запитання до Василя Миколайовича? Запишіться,

 будь ласка. 15 хвилин - запитання. Прошу, Магда.

      МАГДА І.І. 98 Апостолівський виборчий округ.

      Шановний Василь Миколайович!

      Ми все зрозуміли, але не понятно, як доб'ємось нагромаджень

 коли  енергетика  сьогодні знаходиться в такому важкому стані. І

 на  сьогодні,  як  нам  відомо,  все-таки вона не забезпечена ні

 паливом,  ні  коштами  щоб  пройти  даже  зиму...  То  як можуть

 поправити  свою роботу інші підприємства, якщо кровеносні сосуди

 цих підприємств будуть без крові?!..

      ГУРЄЄВ  В.  М.  Шановний  Іван  Іванович, дійсно ситуація з

 входженням в зимовий період дуже важка. Стосується вона взагалі,

 в першу  чергу,  з закінчення 1996 року - ситуація в енергетиці,

 яка   повинна   бути   покращена  за  рахунок,  в  першу  чергу,

 стабілізації роботи вугільної промисловості. На це спрямовані ті

 засоби,   які   передбачені   в   Програмі  діяльності  Кабінету

 Міністрів,  ті  обмежені,  але  існуючі  фінасові  ре сурси, які

 передбачені   в  проекті  бюджету.  Це  кошти,  які  за  рахунок

 створеного  Фонду  стабілізації  Паливно-енергетичного комплексу

 будуть   спрямовані   на  підтримку,  тобто  державну  підтримку

 вугільної  промисловості.  Це  ті  заходи,  які дозволять ввести

 додатково,  облаштувати  очисні  вибої  вугільної промисловості,

 тобто за рахунок прирісту вироботки електроенергії на теплових в

 першу  чергу  електростанції  з  використанням власного вугілля,

 буде запезпечен приріст в енергетиці.

      Але,  крім цього, власних джерел фінансування, ви знаєте ті

 проекти,  які зараз застосовуються Світовим банком, реконтрукції

 розвитку,  по реконструкції  окремих   теплових електростанцій.

      Все  це спрямовано на стабілізацію роботи в цілому Паливно-

 енергетичного  комплексу,  як  основу  ілі бази для економічного

 зростання в попередні роки.

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати.   Я  прошу  уваги.  За  вашим

 наполяганням перед розглядом бюджету і так визначено в Бюджетній

 резолюції,  Верховній  Раді  представляються  основні  параметри

 соціально-економічного  розвитку на  наступний рік.

      Я,  по-перше, просив би бути уважними при цьому і перед ти,

 як відповість на наступне питання Василь Миколайович, я хотів би

 запитати його. А чому немає у цих даних, котрі ви представили, а

 власне  там  скопіювали  там кілька останніх сторінок із проекту

 бюджету  -чому  немає  показників? Валовий національний продукт,

 національний   доход,   валовий  національний  продукт  на  душу

 населення,   виробництво   промислової   продукції   та  індекси

 промислового   виробництва.   Теж -  по   сільськогосопдарському

 виробництву.  Обсяги  і структура зовнішнього зовнішнього боргу,

 обсяги  і структура внутрішнього боргу, платіжні баланси, сальдо

 платіжного  балансу,  середня  заробітна  плата  в  цілому  і  в

 бюджетних   сферах,  реальна  заробітна  плата,  реальні  доходи

 населення,  основні демографічні показники, кількість працюючих,

 пенсіонерів,   студентів,   неповнолітніх  дітей  тощо  -все  це

 параменри,   які   визначають  життя  держави  на  той  рік,  що

 планується.  Чому ви цих показників не даєте? А, по суті, взявши

 деякі   дані,  в  основному  дані  з  проекту  бюджету,  їх  нам

 представляєте?

      Це  можна  було  б  вибрать  і   з  самого    бюджету.

      Будь ласка.

      ГУРЄЄВ.    Шановний   Олександр   Олександрович,   Дійсно,

 відповідно  до  закону про бюджетну систему України Міністерство

 економіки повинно подати на розгляд при розгляді бюджету основні

 прогнозні   макроекономічні   показники   на   той   рік,   який

 розглядається бюджет. Зараз ми ведемо розмову за 1997 рік.

      Тому   в   другому  томі  бюджету  всі  ці  макроекономічні

 показники,  на  яких базується і розробляється бюджет 1997 року,

 вони      ведені.

      Але   якщо   потрібно   зупинитись   конкретно  на  кожному

 додатковом  показнику,  я  можу  тут  зупинитись  і на кількості

 працюючих, і на середній заробітній платі, які подані в додатку,

 вони  є.  На  сальдо  торговельного  і  платіжного  балансів, на

 індексах  оптових і споживчих цін. Вони введені в цих таблицях і

 в томі   2  проекту  бюджету.

      Але  ми  розуміємо,  що бюджет визначає ті рамки державного

 фінансування,  які  будуть спрямовані на виробничу і невиробничу

 сферу.

      Після розгляду бюджету ми додатково будемо розробляти план,

 прграму,  прогноз економічного і соціального розвитку України на

 1997  рік,  який  буде  в  обягах  трьох томів, і передбачати не

 тільки  макроекономічний  показник,  а  показники  роботи кожної

 галузі,  вплив  кожного  фактору.

      Крім  того  після затвердження обсягів капітальних вкладень

 на  рік,  а  пони  коригуються  постійно  при розгляді і, знаючи

 досвід  розгляду в Парламенті бюджета на 1996 рік, ми знаємо, що

 практично   100  відсотків  обсягів  капітальних  вкладень  були

 розподілені  в  поправках і внесені в бюджет. І ми вимушені були

 це врахувати і врахували.

      Крім того, після визначення у кінцевому порядку з джерелами

 покриття   дефіциту   бюджету   у  Міністерстві  економіки  буде

 можливість уточнити показники інфляції, які будуть передбачатись

 на  1997  рік.  Після  уточнення показників оптових і роздрібних

 цін,  а  це  можливо  тільки після прийняття бюджета, ми внесемо

 прогноз   економічного   і   социального   розвитку,  який  буде

 враховувати  всі  економічні  показники, про котрі ви кажете.

      Дякую.

      ГОЛОВА.   Чоботарьов.

      ЧОБОТАРЬОВ.

      Чоботарьов, Олександрія, Кировоградщина.

      Олександре  Олександровичу, вже задав частину того питання,

 яке  я хотів задати. Але я в розвиток цього хочу ще запитати. Ви

 сказали,  що  уці  показники будуть досягнуті в разі безумовного

 виконання  програми  Уряду,  яку  ми нещодавно затвердили. Але в

 останьому абзаці цієї програми сказано, що разом з бюджетом Уряд

 подає програму социального економічного розвитку на поточний, на

 той рік, в якій розглядається бюджет.

      Ви тільки що це питання трошки торкнулися, але програма має

 не  тільки  показувати  нам  показники економічні, але можливо і

 методичні,  організаційні  і  інші законодавчі якись заходи щодо

 виконання   цієї   програми  і  програми  социально-економічного

 розвитку.

      То  чи думає Уряд подать нам саме таку програму з указанням

 заходів  і  методів,  якими  ці  показники  будуть  досягнуті. І

 зокрема  я  налголошую, законодавчі. Тому що ми законодавці, а я

 можу   зауважити   деякі   з   законів,  які  Уряд  поставив  як

 першочергові,   досі   не   подані  у  Верховну  Раду.  Зокрема,

 наприклад,  закон  про управління державним сектором економіки і

 інше.

      Будь ласка.

      ГУРЄЄВ.            Дійсно,  коли  ми  виносимо  на  розгляд

 Верховної   Ради   проект   бюджету,   ми   керуємось  бюджетною

 резолюцієї,   і   тому  я  дословно  зачатував,  що  ми  повинні

 представити.   І   ми   представили   перелік  макро-економічних

 показників,  яких  достатньо  для  розробки проекту бюджету. Але

 після  визначення джерел фінансування (а ви знаєте, що в бюджеті

 є  окремі  джерела  фінансування для підтримки агромпромислового

 комплексу,  наприклад,   тваринництва,  вугільної  промисловості

 -фонд   стабілізації   паливно-енергетичного  комплексу,  нафто-

 газової   галузі   -............  платежі  і  все  інше),  після

 визначення  цих  джерел  ми  зможемо  зробити  баланси, всі види

 балансів,   які  увійдуть  до  складу  прогнозу  економічного  і

 соціального  розвитку.  Зараз  ми  такої  можливості не маємо. І

 керуємось  затвердженою бюджетною резолюцією, подаючі вам макро-

 економічні показники.

      Дійсно,  в  прогнозі  економічного  і  соціального розвитку

 будуть  відображені  всі  важелі, які вплинуть і за рахунок яких

 будуть  здійнені  досягнення тих показників, які ми з вами зараз

 розглядаємо. Це більш деталізований розгляд. І я вже казав, що в

 обсягах 3 тома структура ця погоджена.

      Крім  того,  в  зв'язку  з  тим,  що  після отримання нашою

 державою   самостійності,  ми   повинні   затвердити  і  порядок

 прогнозування,  який  повинен  бути в країні. Тому Міністерством

 економіки подано було до Кабінету Міністрів, і Кабінет Міністрів

 схвалив,  і ми подали Закон по прогнозуванню, який буде існувати

 і  згідно з яким ми будемо робити, як короткотермінові прогнози,

 так  і  довготермінові прогнози.  Тобто цей закон, він опреділяє

 і  юридичне  встановлення порядок прогнозування, який у нас буде

 існувати в державі.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Чернявський.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую. Депутат Чернявський, Сумщина.

      Шановний  Василь  Миколайович,  доповідь  ваша  дуже  така,

 вродє,  аргументована.  Але мені не зрозуміло, як економіст може

 вводити  в  оману, мені здається, і себе, і особливо керівництво

 держави,  про  те,  що і в наступному році планується збільшення

 сільськогосподарської продукції.

      На  основі  чого  -як  економіст  скажіть -що, в нас кормів

 заготовлено більше, добрив внесено більше, чи якісь інші чинники

 на    це   вплинуть,   що   на   10%   збільшиться   виробництво

 сільськогосподарської  продукції? А звідси бюджетні надходження,

 а  звідси міністрів сільського господарства ми міняєм через рік.

 А не краще було б навпаки?

      От,  мені  здається, що тут саме підход планування отакий -

 складання   цих   показників   -ми   підставляєм  і  державу,  і

 керівництво держави, і самі себе в першу чергу.

      Або інший чинник візьміть, показники: дорожне, так сказать,

 впорядкування  транспорту  (залізничного,  шосейного і т. д.) Ви

 подивіться, скільки ви там запланували. Чи вистачить нам, щоб їх

 хоч  утримувати  таким  чином,  щоб можна було і самим їздити, і

 людям.

      А  ці  два  питання,  звідки  вони в вас виходять і чи вони

 задовільняють ту програму, яка планується на 1997 рік?

      Дякую.

      ГУРЄЄВ В.М. Дякую.

      Ну,  по-перше,  це не план -  це прогноз, який базується на

 розрахунках  галузевих  міністерств,  на  розрахунках досягнутої

 бази  в  звітному  році,  тобто  після  отримання результатів по

 підсумках  1996  року. А ці прогнозні, я кажу, результати будуть

 десь через місяць у нас, кінцеві. Ми зможемо зробити уточнення.

      Але я хочу звернути вашу увагу, що прогнозом передбачається

 збільшення  сільськогосподарського  виробництва  не на 10, як ви

 сказали,  відсотків,  а  на  6.  І  за  рахунок,  я  вже  казав,

 ефективного  використання  внутрішніх  можливостей господарських

 структур.

      Крім того, я звертаю вашу увагу на те падіння, яке сьогодні

 відбулось  в агропромисловому комплексі, в першу чергу в зв'язку

 з  погодними  умовами,  які існували в цьому році. Ми маємо дуже

 низький збір зернових культур. І по всім прогнозним показникам -

 що  такого  збору -  низького -  не  повинно  відбуватися,  тому

 Міністерством  сільського  господарства  разом  з  Міністерством

 економіки запланований приріст.

      Крім того, я повинен сказати, що згідно Програми дій Уряду,

 згідно    проекту    бюджета,   який   ви   будете   розглядати,

 передбачається  вперше  в  97  році  бюджетна підтримка розвитку

 тваринництва.  Крім  того,  є  конкретні заходи, які передбачені

 програмою  діяльності  уряду  по  зростанню  обсягів  переробної

 промисловості.

      Крім того, я хочу звернути вашу увагу, шановні депутати, що

 починаючи  з  1997  року  уряд  запропонував  в  своїх  діях і в

 програмі   дій   уряду   за   рахунок  приросту  прибуток,  який

 отримується  підприємствами,  а це стосується і агропромислового

 комплексу   і  промисловості  взагалі,  прирост  прибутку,  який

 отриманий за рахунок приросту експортних поставок, звільняти від

 оподаткування  -це додаткове джерело поповнення обігових коштів,

 це  додатковй фінансовий ресурс, який буде спрямований головними

 нашими експортерами, тобто тими підприємствами і агропромисловим

 комплексом  в  тому  числі,  які  здатні  нарощувати  експортний

 потенціал  і нарощувати експортну продукції. Тобто всі ці заходи

 спрямовано  на  те, щоби не тільки в агропромисловому комплексі,

 но і в промисловості почалось оживлення промислової активності.

      ГОЛОВА. Анісімов.

      АНІСІМОВ 178, Запорожье.

      Василий  Николаевич,  у  меня несколько коротких вопросов к

 вам.   Первое,   вы   уже   несколько   раз  сослались,  что  вы

 руководствовались    бюджетной    резолюцией   при   составлении

 государственного  бюджета  на  1997  год,  так вот мне хотелось,

 чтобы  команда  все-таки  не  подставляла  и Премкер-министра. В

 бюджетной  резолюции записано было следующая норма, что налог на

 имущество   граждан   мы   согласились  отдавать  только  на  те

 предприятия,  которые  сдаются  в  аренду.  Вы  ввели  налог  на

 имущество предприятий, будем говорить, на имущество предприятий.

 Почему так произошло?  Это один вопрос.

      Второе.  Сколько  б  вы  видели  программ  как  таковых?  И

 приоритетных?  Мы  говорим  часто  о  приоритетах,  но не сделав

 приоритет  1, 2 и выполнив, мы, я думаю, результата не добкемся.

 Ваше видение?

      И  последнее.  Сколько  вообще  мы  будем  говорить в нашем

 государстве  -сидит  еще  здесь Кравчук, подписывавший Программу

 "Автомобильный  лист  Украины"...  Мы  сегодня  говорим  о своем

 товаропроизводителе,  говорим  о  машиностроительном  комплексе,

 который  будем  запускать  от  АвтоЗАЗа  и другие, а что ж будем

 делать  с  этой  продукцией,  которая  сегодня  не конкурирует с

 мировой...  на  мировом  рынке? Как видение министра экономика и

 когда мы выйдем, будем говорить, с этой точки прикосновения?

      ГУРЄЄВ В.М. Дякую.

      Ну,  податок на майно підприємств, в першу чергу, ми будемо

 вводити  не  самі, а разом з вами. І тому в проекті бюджеті це в

 одній строчці записано: прибуток і поадток на майно. І ми так...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Так  значить,  воно  не введено поки що -без Верховної Ради

 жодного законодавчого ми не зможемо прийняти, ви ж розумієте це.

 Це перше.

      Друге. Тому й написано в першій строчці бюджета -доходи від

 прибутку і майна, тому що нам з вами ще потрібно в цьому питанні

 визначитись.

      Що  стосується  пріоритетів. Дійсно, потрібно визначитись в

 пріоритетах.   В   перщу   чергу,  в  першому  розділі  Програми

 діяльності  Уряду (а прогноз економічного і соціального розвитку

 буде  спрямований  на  виконання саме-таки Програми) передбачена

 структурна перебдова промисловості.

      Головний  пріоритет викладений в першому розділі Програми і

 він звучить таким чином: "Відродження вітчизняного виробництва".

 Але  для  цього  необхідно: вирішити, в першу чергу, розв'язання

 проблеми  платіжної  кризи,  яка  сьогодні  існує, а вона носить

 структурний,  в  першу  чергу,  характер,  тому  що підприємства

 сьогодні  можна  розділити  -які  здатні  працювати,  які здатні

 нарощувати експортний і промисловий потенціал. Це перше.

      Друге. Другий пріоритет...

      ГОЛОВА.  Василь Миколайович, хвилиночку, хвилинку!.. Він не

 те... відповідь хотів не на те питання. Будь ласка, Анісімов.

      АНІСІМОВ  Л.  О.  Спрашиваю  вас,  Василий  Николаевич, как

 министра  экономики.  Ваше  видение?  Что  вы  должны  прийти  в

 Верховный  Совет  или  к  Премьер-министру  и  сказать:  я вижу,

 например,   2   направления.   Это   сельськое   хозяйство,  его

 поставитьна ноги. И, к примеру, Машиностроительный комплекс.

      Я  не говорю там о изменениях во всех других подразделения,

 потому  что  мы  не  вйдем с этого порочного круга, а том с чего

 начали   сегодня  рассказыавть.  И  там  надо  изменить,  и  там

 поправить, а там надо, будем говорить, доделать и так далее. Так

 не  решится  проблема.  Поэтому  я  хотел  бы  видения.....  как

 министрпа экономики.

      Или  скажите  сельское  и  шахтеров  поставим  на ноги за 2

 последующих года -  вот о  чем идет  речь.

      ГУРЕЄВ.  Ви мене вибачте, я просто не доказав вам і я почав

 казати. Послухайте далі, якщо можливо.

      Значить,  пріоритети  номер  1 для розвитку промисловості і

 Агропромислолового в тому числі є розвиток Паливно-енергетичного

 комплексу.  В  першу  чергу  я  би  сказав  стабілізація  роботи

 Паливно-енергетичного  комплексу.

      За  рахунок  нарощення обсягів видобутку власного вугілля і

 це  підкріплено  і  бюджетом,  проектом  бюджету, це підкріплено

 програмой і прогнозами, які ми на ваш розгляд даємо. Це перше.

      Другим  пріортетом  є  розивиток Агропромислового комплексу

 України. За рахунок   чого ви знаєте.

      Третім  пріоритетом  -це  загальний пріоритет не тільки для

 розвитку Агропромислового комплексу і розвитку промисловості, це

 нарощення експортного потенціалу. Тому що пройде декілька років:

 3-4  роки  і  прийде  час, коли державі повинні бути повертатись

 зовнішні  борги і  зовнішні кредити.

      І, маючи втід'ємне сальдо торгівельного платіжного балансу,

 ми не вирішимо це питання, це буде загрожувати нашій економічній

 незалежності.

      Крім  того,  дуже важко, я вже... Ну, головні я вам сказав.

 Будь ласка.

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Шановні депутати,  ну  ви ж  сказали не треба.

      ГУРЕЄВ.  Да.  Що  стосується Металургійного комплексу, ви ж

 зупинили  мене,  не  дали,  я  б  по кожній галузі сказав би. Що

 стосується  Металургійного  комплексу,  дійсно  це реконструкція

 стане  завершенням  реконструкції  на  Макєєвськом металургійном

 комбінаті. Це все викладено в програмі, але, може, більш тезово.

      І  ми  спрямовуємо  зусилля  Уряду  на  те,  щоби виробляти

 кінцеву  продукцію  в металургійному комплексі,  машинобудуванні

 та  іншому.

      Якщо  ви  пам'ятаєте,  програма  орієнтує  на закільцевання

 виробничого циклу. Це стосуєтсья і оборонного комплексу, і інших

 напрямків  промисловості.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Сідайте  ,  будь ласка.

       Відповідно   до   бюджетної  резолюції  Кабінет  Міністрів

 направив  показники,  неповні показники, треба сказати, і в тому

 питанні,  які  прозвучали тут в запитаннях до міністра видно, що

 ці   показники  не  задовольняють  своєю  повнотою  перш  за  все

 депутатів.

      Одначе  ми не обговорюємо окремо це питання. Це питання, ці

 показники будуть обговорюватись в контексті бюджету на наступний

 рік.

      Тому  дискусії  з цього приводу утворювати не треба, просто

 ви  маєте  тепер  інформацію, ви маєте свою позицію стосовно цієї

 інформації.  Обговорюючи  бюджет,  ви  будете  висловлювати свої

 міркування   з   цього   приводу,  підтримуючи,  не  підтримуючи

 пропозиції  Кабінету  Міністрів.

      Зараз  ми  перейдемо  до  розгляду  питання про бюджет. Але

 перед  цим  я  просив би кілька хвилин вашого часу для того, щоб

 визначитись  щодо  вирішення  питання, котре у вас в порядку дня

 стоїть  другим  -це  про призначення членів Конституційного Суду

 України.

      Ми  проводили  тільки що засідання Ради фракцій. І розмова

 там  відбулась стосовно попереднього голосування по кандидатурах

 членів  Конституційного   Суду.

      Ряд   фракцій,   зокрема   фракція  комуністів  висловлюють

 претензії  до  своїх  же  колег,  до  депутатів  щодо  порушення

 домовленості  відносно голосування  по  кандидатурах.

      Поскільки пропонувалось, я не буду називать зараз прізвища,

 працівники  відносно  правих політичних фракцій і відносно лівих

 політичних   фракцій.   Комуністи   і  інші  пішли  на  зустріч,

 підтримавши   одну   кандидатуру,   а  іншу  кандидатуру  дружно

 протилежна сторона чи інша сторона завалила, грубо кажучи.

      Тому  вони  наполягають  на  тому,  щоб  включити  ще раз у

 бюлетень для таємного голосування кандидатуру депутата Синченка.

 Відповідно  до  регламенту я не маю права цього  робити, тому що

 депутати   своїм  таємним  голосуванням  визначилися  щодо  цієї

 кандидатури.  Єдиний  вихід для цьогго -це дозвіл Верховної Ради

 на  подолання  за процедурою регламентної норми, тобто дозвіл на

 те, щоб включити до порядку дня в бюлетень цю кандидатуру, треба

 проголосувати цей дозвіл  трьома стами голосів.

      Я  прошу вас, враховуючи необхідність завершення формування

 Конституційного  Суду,  дати  змогу  включити  в  бюлетень. Я не

 наполягаю на тому, щоб ви голосували так чи інакше, то вже  ваше

 право, але заради справедливості і дотримання того консенсуса чи

 того компромісу, який формувався на засіданні Ради фракцій перед

 попереднім  голосуванням, я просив би підтримати цю пропозицію і

 дати  змогу  потім  шляхом  голосування у кабінах висловити своє

 ставлення до тих чи інших кандидатур.

      При  чому  голови  фракцій пропонують... Я прошу уваги. При

 чому  я повідомляю про те, що голови фракцій пропонували, щоб не

 виникало  сумнівів  відносно голосування трьома стами голосів за

 дозвіл   щодо  внесення  кандидатури  Сінченко  в  бюлетені  для

 таємного  голосування.  Назвати  які  пари  можна  розглядати  у

 принципі,  бо  мова  іде  про  двох  членів суду, які можна буде

 розглядати,  які  будуть включатися, які можуть розраховувати на

 підтримку депутатського залу.

      Таким  чином... Я прошу уваги, будь ласка. Я прошу вас... Я

 назвав  головам  фракцій  такі пари:  Сінченко, Денис; Сінченко,

 Евграхов;   Сінченко,   Гречковський;  Евграфов,  Денис;  Денис,

 Говорун.  Навпаки, Говорун, Денис. Я прошу уваги. Я ще раз кажу:

 Сінченко,  Денис; Сінченко, Евграфов; Сонченко, Гречковський (це

 ці  кандидатури,  які  обговорювалися  цими  днями депутатськими

 групами  і  фракціями);  Еврафов, Денис; Денис, Говорун. Я прошу

 вас, сядьте, будь ласка.

      Перші  три  пари,  одни  із  яких,  з будь-яких пар, що вас

 цікавлять  чи  Сінченко,  Денис; Сінченко, Євграфов чи Сінченко,

 Гречковський повинна набрати...

      (Ш у м  у  з а л і )

      Сінченко,  Говорун теж напишу. Повинна набрати 300 голосів,

 тоді я маю право включати до бюлетеня кандидатуру Сінченка. Та я

 розумію.  Я  прошу  визначитися шляхом попереднього голосування.

 Займіть свої місця, будь ласка.

      Я  називаю першу пару, будь ласка. Сінченко, Денис. Я прошу

 дозволу  для  включення  в бюлетень для таємного голосування цих

 двох кандидатур разом із Сінченком, для цього треба 300 голосів.

 Ставлю на голосування.

      "За" - 219.

      Із Євграфовим, Сінченко і Евграфов.

      "За"

      Сінченко, Говорун.

      "За"

      Сінченко, Гречковський.

      "За"

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.  Значить,  з  кандидатурою  Сінченка я не маю права

 виходити на сесійний зал.

      Є  ще три пари, які можна розглядати, як варінати. Євграфов-

 Денис, Денис - Говорун, Говорун - Євграфов.

      Будь ласка.

      Ну,  ще  була  пропозиція, називалася фракціями: Сінченко -

 Шишкін. Ставлю на голосування. Сінченко- Шишкін.

      "За"

      Євграфов Денис.

      "За" -

      Говорун, Євграфов.

      "За" -

      Денис Говорун.

      "За"-

      Одну  хвилинку,  я  ще раз прошу вас, ну, не наполягайте на

 тому,  я  розумію,  кожен  голос,  кожну  цифру цю я її можу вам

 прокоментувати  зараз  чому така цифра, а не інша. Він наполягає

 на голосуванні Денис Гречковський, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і).

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  пропоную... я пропоную включити до бюлетеня для таємного

 голосування (користуючись  своїм правом) кандидатів -Говоруна і

 Дениса.  Прошу  (ще  раз  повторюю):  користуючись...  керуючись

 Регламентом  і  користуючись правом Голови Верховної Ради, вношу

 на  ваш  розгляд для таємного голосування кандидатури Говоруна і

 Дениса. Визначитеся шляхом таємного голосування.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка.

      "За" -

      Та не треба  голосувать нічого! Слово дайте Носову.

      НОСОВ В.В.

      Шановні  депутати  і  Олександре  Олександровичу,  справа в

 тому,  що  для  того,  щоб  включити  кандидатуру в бюлетень для

 таємного   голосування,   голосування   з   цього   приводу   не

 проводиться - є стаття...

      ГОЛОВА.  Та я ж знаю!..

      НОСОВ  В.  В....  371, частина 2: "До бюлетеню для таємного

 голосування  включаються  всі  кандидатури, яких було висунуто у

 встановленому законом порядку і які дали згоду балотуватися". Бо

 у  нас  виходить  нонсенс  -спочатку  ми  відкритим  голосування

 бюлетень,   а   потім   таємним   ідемо  туди...  Тобто  належно

 висуваються  і  всі  включаються. Ви вибираєте дві кандидатури і

 включаєте.

      ГОЛОВА.  Та я ж про це й сказав - я...

      НОСОВ В.В. А голосувати для цього не треба!..

      ГОЛОВА.  Та  я  ж  казав,  що не треба  -  я й не ставлю на

 голосування це питання!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Павле  Івановичу,  я  прошу  вибачити,  що тримаємо Кабінет

 Міністрів.  Є ще 15  хвилин -  потреба з'ясувати це питання щодо

 висунення  кандидатур,  і  зразу  ми  приступаємо до питання про

 бюджет,  тому  що  треба  обідню перерву використати для обрання

 членів Конституційного Суду.

      Говорун тут, в залі? будь ласка, на трибуну, прошу вас.

      Я  прошу  уваги.  У  вас  на  руках  єсть  документи  і ви

 зустрічалися  із  Володимиром Пилиповичем. Кортенька інформація:

 35  року  народження,  юрист  із  досвідом  великим,  працював в

 органах  прокуратури,  в  органах  внутрішніх  справ,  очолювавв

 протягом     5    років    Республіканський    науково-дослідний

 інформаційний  центр  при  Міністерстві  внутрішніх  справ,  був

 начальником  Управління  внутішніх  справ  Одеської  області  до

 обрання  депутатом  Верховної  Ради.  Зараз  працює  у Комісії з

 питань  законності  і  правопрядку,  користується  авторитетом у

 депутатському  корпусі  і  серед виборців.

      Я прошу, Володимире Пилиповичу, кілька слів про те, що ви б

 хотіли   б  сказать  з  цього  приводу,  а  потім  відповідь  на

 запитання.

      ГОВОРУН. Шановні народні депутати, на шляху розбудови нашої

 молодої держави з урахуванням стану, в якому знаходиться країна,

 безумовно,  перш  за  все  зусилля нашім мають бути скеровані на

 підняття економіки.

      Разом з тим, ми повинні усвідомлювати, що майбутнє має лише

 та  держава, де суспільство виховується в дусі поваги до закону,

 де править закон, а не воля якоїсь 1-ї людини чи групи людей.

      На   цьолму   шляху   ми  зробили  значний  крок, прийнявши

 Конституцію   України.   Конституція  України  прийнята  і  вона

 обов'язкова  для  виконання для тих, хто і голосував за неї, хто

 проти. Вона обов'язкова для всіх, для всіх і зараз нам необхідно

 забезпечити   виконання   Конституції,   її   верховентсво,   як

 Основного  Закону  України. Гранатувати верховенство Конституції

 має Конституційний Суд України.

      З   огляду   на   це   на  даному  етапі  розвитку  держави

 Конституційний  Суд  потрібний,  відносно  цього у мене сумнівів

 немає.

      Якщо  буде  ваша  воля,  я  буду працювати і робити все для

 того, щоб  ,  дійсно,  ці  вимоги  в  державі  виконувались.

      Дякую  за  увагу. Якщо  будуть  питання,  я відповім.

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання до Володимира  Пилиповича?

      Донченко, будь ласка.

      ДОНЧЕНКО.   Спасибо,  Олександр Олександрович .

      У меня не столько вопрос к Владимиру Филипповичу, сколько я бы  хотел  его  попросить  немножно  успокоится,  стоя на высокой

 трибуне, я  вижу  ,  как  он  волнуется.

      А  к  депутатам  обращаюсь  с одной большой просьбой: более

 порядочного,  более  честного  судьи  Конституционного  Суда мне

 будет  трудно увидеть, зная, что с этим человеком проработал два

 года,  и считаю, что это человек, который будет служить закону и

 праву.

      И убедительно прошу всех поддержать его кандидатуру.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Будь ласка ,  Марченко.

      МАРЧЕНКО.  У  меня  к вам  вопрос  такого  плана.

      Вы   сказали,  что  Конституцию  необходимо  выполнять.  И,

 действительно,  нормой правового государства является выполнение

 Конституции, тем более записана она как статьи прямого действия.

      Мы  вчера,  или  вызнаете, позавчера была принята Программа

 Правительства.

      По   программе   Правительства   в  социальном  разделе  не

 обеспечивается  выполнение  нормы  48  статьи  Конституции,  где

 каждому   гражданину   обеспечиваются   минимальные   социальные

 гарантии.

      Как  кандидата  в  члены  Конституционного  Суда я хотел бы

 знать  ваше  отношение  к  принятому документу, соответствует он

 Конституции  или  нет.

      И  прошу  все-таки  набраться  смелости в отличие от других

 кандидатов  и не уходить от вопроса под тем лозунгом или под тем

 аргументом,  что  я  будущий член Конституционного Суда, не имею

 возможности  ответить.

      Прошу  вас  ответить  пока  как народный  депутат.

      Спасибо.

      ГОВОРУН.  Я  дякую  за  запитання.  Але  так, як ви ставите

 питання,  я  інакше  і  відповісти  не можу. У вашому питанні ця

 відповідь  була. Суддя може висловлювти думку і приймати рішення

 на  підставі  ретельного  вивчення  всіх матеріалів, а не шляхом

 такої задачки практичної: фабула і відповідь.

      Я,  будучи  в  такому  стані,  як  зараз,  не можу вам дати

 відповідь  чітку, я вам можу тільки одне казати, що я сказав, що

 повинно  бути  верховенство  Конституції  і  всі інші нормативні

 акти, які не відповідають Конституції, вони є неконституційними,

 незаконними.

      ГОЛОВА. Григорій Васильович. Номер скажіть округу? Дем'ян.

      ДЕМ'ЯН   Г.   В.   Григорій  Дем'ян,  281  виборчий  округ,

 Львівщина.

      Шановний  пане  претенденте,  у  мене питання до вас такого

 трошки  теоритично-правового  змісту. Якщо поневолена іноземцями

 нація  веде  боротьбу  за  свою незалежність, як ви ставитеся до

 такого руху?

      ГОВОРУН.  Я розумію, що всі однаково ставляться -позитивно,

 якщо так, як ви питання поставили.

      ГОЛОВА.  В теоритичному плані.

      ГОВОРУН.  Теоритично позитивно, безумовно.

      ГОЛОВА.  Пронюк.

      ПРОНЮК.   Тисменецький   205,   Євген   Пронюк,  Українська

 республіканська партія.

      Шановний  колего,  в мене до вас власне одне запитання. Нам

 потрібний  справді  швидше сформованний Конституційний Суд. І ми

 маємо це розв'язати сьогодні. Але я хочу у вас спитати. Скажіть,

 будь  ласка,  як  ви дивитесь на тенденцію переходу депутатів на

 роботу у інші структури, тобто (............) роботи у Верховній

 Раді.  Які  видгуки ви маєте в своєму виборчому окрузі з приводу

 того, що ви залашите своїх виборців?

      ГОВОРУН.  Ну,  я, мені здається, один із перших я писав, що

 якщо  мене  оберуть, тоя перейду на постійну роботу до Верховної

 Ради.  Я, наскільки мені відомо, один із перший, який це зробив.

 Я  так  вважаю,  і так повинно і бути. Не може бути законодавчий

 незалежний,  коли депутат і тут працює і ще десь. Такого не можу

 бути.  Але  ми  повинні  тут цивілізовано і нормально це питання

 вирішити, привести його у відповідність вимогам Конституції.

      А  виборці,  ну, виборці не знають ще, та й я ще не знаю чи

 відбудеться.  Я  ще  не  можу ставлення до цього висловити, та й

 виборці  не  знають. Я думаю, що вони погодяться, якщо буде воля

 депутатів.

      ГОЛОВА. Кендзьор.

      КЕНДЗЬОР.

      Ярослав Кендзьор, Сокаль, Львівщина.

      Володимире Пилиповичу, ви пройшли досить поважний серйозний

 життєвий  шлях  і  постійно  мали  відношення, так би мовити, до

 закону, стояли в якійсь мірі на його сторожі. Можете ви сьогодні

 сказати   так   однозначно,   що   те   законодавство,  яким  ви

 користувалися  до  ось  недавнього  часу  не  може бути на вас в

 образі, що для вас найосновнішим, найсвятішим в вашій діяльності

 був лишень закон?

      ГОВОРУН.  Дякую  за  увагу.  Мій  шлях  дійсно практичний і

 довгий,  в тому числі і в Сокалі джеякий час я працював. Значить

 що  стосужться...  Ну  все  моє життя, ви бачите, якщо по анкеті

 моїй,  то  воно  пов'язане  з роботою по забезпеченню дотримання

 законності.  Я  не знаю, я так от іншоді в пам'яті перебираю, не

 можу пригадати, щоб я десь, порушуючи закон, скривдив людину, чи

 скалічив  життя  йому чи тому подібне. Я це відношу і вважаю, що

 все  життя  мене виховували в цьому напрямку, і я думаю, що я не

 схиблю, якщо буде ваша воля і на, як кажуть, дальшому шляху.

      ГОЛОВА. Мухін.

      МУХІН

      Я  Владимира  Филипповича знаю только вот напротяжение этих

 двух лет, когда он работал депутатом Верховного Совета. Я просто

 обращаю  внимание  всех депутатов. Когда мы обсуждали поправки к

 Криминальному,  к Административному, когда мы серьезно обсуждали

 статьи  Конституции,  вспомните,  как Владимир Филиппович всегда

 принципиально выступал и отстаивал только закон, и только закон,

 не левых, и не правых.

      Я  не  пытання,  а  я  хочу  сказать,  что я предлагаю всем

 депутатам нашим поддержать Владимира Филипповича и избрать.

      ГОЛОВА. Косів.

      КОСІВ.

      Володимире  Пиилповичу,  ви  сказали  щойно, що Конституцію

 повинні,  тобто  норм  Конституції  повинні  дотримуватися  усі,

 навіть ті, хто за неї не голосував. Я цілком з вами згодний.

      Але   кажіть,   будьте   ласкаві,   чи   морально  висувати

 кандидатуру  представника  Конституційного  Суду  депутата, який

 голосував  проти  Конституції  і не прийняв присягу відповідно з

 Конституцією на вірність Україні? Чи це морально?

      ГОВОРУН.  Михайло  Васильович,  я дякую вам за питання. Але

 хочу з'ясувати: це ви відносно мене питання задаєте, чи взагалі?

      Я  сказав,  моє  питання  є  тим, хто от, я сказав, що поки

 Конституцію  ми  приймали,  ми  дискутували. Но коли Конституція

 прийнята,  вона обов'язкова для всіх. Що я ще можу сказати? Вона

 обов'язкова для всіх. І якщо вона не виконується, то, безумовно,

 це  не  те,  що  неаморально,  -це порушення законів. Це злочин,

 правильно.

      ГОЛОВА. Карнаух.

      ГОВОРУН.  Це  злочин,  правильно?  Не  завжди це злочин, не

 завжди, не завжди, але це не неаморально, а це порушення закону.

      ГОЛОВА. Будь ласка, уважно.

      КАРНАУХ

      Шановний  Володимир  Пилипович,  я  вас  знаю дуже добре як

 кристально  чесну  і дорадну людину, тому до вас у мене запиатнь

 нема.  Як  людина,  яка  глибоко  поважає Конституцію України, я

 звертаюсь  до  всіх  своїх  колеги, якої б вони спрямованості не

 були,  підтримати  шановного Володимира Пилиповича і обрати його

 до Конституційного Суду. Дякую.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь ласка, Володими Пилиповичу.

 Денис  Григорій  Григорович.  Денис Григорій Григорович, 49 року

 народження,   юрист  з  досвідом  роботи,  безпартійний,  юрист-

 міжнародник.  Володіє  4  мовами, спеціаліст міжнародного права,

 закінчив  Київський  Державний  університет в 76 році. Зараз він

 директор юридичного центру міжнародного права, доцент юридичного

 факультету     Ужгородського    Державного    університету    за

 сумісництвом. Прошу, Григорій Григорович.

      Я  прошу  тихіше  дискутувати на місці. Севрюков! Володимир

 Васильович! Спокійно.

      ДЕНИС Г.Г.

      Шановний  пане  голове,  шановні  панове депутати, перш ніж

 вийти  на  високу  трибуну  Верховної Ради в якості кандидата на

 посаду  судді Конституційного Суду України я багато передумав. У

 вас  є  короткі дані про мій життєвий шлях, по мірі можливості я

 виступав у фракціях.

      За   фахом  я  юрист-міжнародник,  моя  професійна  кар'єра

 пов'язана  з міжнародним правом. У мене є досвід наукової роботи

 більше  10  років в академічних інститутах. Сфера моїх юридичних

 інтересів   -це  територія  в  міжнародному  праві,  регіональна

 політики  і міжнародне право, міжнародне право. Міжнародне право

 про регулювання тран-кордонних відносин Європейських держав. Мав

 можливість  читати  лекції  з  цієї  проблематики в США і других

 країнах.  Більше  10 років викладаю право міжнародне, публічне в

 приватному   Ужгородському   державному   університеті.  Тому  є

 логічним,  коли йшла робота над Конституцією, після її прийняття

 у  мене особливий інтерес викликали ті конституційні статті, які

 пов'язані з міжнародним правом.

      Я   розумію,   що   я   є   кандидатом   на   посаду  судді

 Конституційного  Суду  України від вищого законодавчого органу -

 Верховної Ради. Разом з тим я маю глибокі переконання у тому, що

 виходячи  із  змісту своєї професії, змісту та суті Конституції,

 суддя  Конституційного  Суду  повинен служити закону і тим самим

 служити народу України.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Запитання до Георгія Георгійовича є? Будь ласка, 10

 хвилин. Товт.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Запишіться,  будь ласка, Товт поки що говорить - він перший

 підняв руку. Запишіться. Говоріть...

      ТОВТ М.М.

      Дякую.

      Шановні  колеги,  поки  записались  колеги  і  готуються до

 запитань, я не буду задавати запитання кандидатові, бо знаю його

 особисто  і  хочу використати ці пару секунд, звернутися до вас,

 звернутися  до  народних депутатів України, які повинні прийняти

 відповідальне   рішення  про  доукомплектування  Конституційного

 Суду,  рекомендувати  до  вашої  уваги  персону,  яка  стоїть на

 трибуні - Деніса Георгія Георгійовича.

      Я  його знаю особисто, його знають, фактично, всі фахівці у

 галузі  права  в  Закарпатській області, і можу сказати - даже в

 частині   Європи.   Він   є  політично  (можу  вам  гарантувати)

 незалежною  особою,  є  чудовим  фахівцем  і  є тією особою, яка

 достойна  була  би  нашої довіри. Я вас закликаю підтримати дану

 кандидадуру і до... фактично, це я заявляю і вас прошу від імені

 нашої, Закарпатської депутації.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.   Жулинський.

      ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

      Прошу передати слово Катерині Ващук.

      ГОЛОВА. Ващук.

      ВАЩУК.

      Шановні колеги, я хочу підтримата колегу Товта. Ми, мабуть,

 найменше   знаємо    сьогоднішнього,  який  знаходиться  на  цій

 трибуні, але давайте подумаємо. Закарпатська область, в якій він

 все-таки  основну частину свого життя провів, є прообразом такої

 інтернаціональної  області.  В  ній  живе багато національностей

 дружно,  мирно  і гарно всі співпрацюють. І це накладає в якійсь

 мірі  відбиток на  погляди  усіх  людей, хто там живе.

      Тому,  зважиючи  на  високий  професійний  фах  і  на  таку

 політичну  незаангажованість  кандидата на цю посаду і на те, що

 все-таки  це один із небагатох серед складу Конституційного Суду

 спеціаліст  міжнародного  права,  все-таки вважаю, що ми давайте

 підтримуємо  цього  шанованого  колегці  проголосуємо за те, щоб

 війшов  до складу  Конституційного.....

      ГОЛОВА. Косів. Запитання, будь ласка.

      КОСІВ.

      Шановний  Георгію  Гергійовичу,  скажіть,  будь ласка, ваша

 робота  у  Обкомі партії мала якісь відношення до правової вашої

 професійної приналежності чи ні?

      ДЕНИС.Я  вибачаюсь...

      ГОЛОВА.  Ще  ваша робота в Обкомі партії свого часу, школа,

 яку  багато  хто   пройшов,  хто  сидить   цьому  залі,  чи мала

 відношення до   правової діяльності  чи ні?

      ДЕНИС. Я говорив про це на фракції як...  я чесно працював

 на  всіх  посадах,  де  я  працював  до  цього, але там, там моя

 діяльність не була пов'язана з міжнародним правом.

      В зв'язку з цим я знову пішов працювати на посаду молодшого

 наукового  співробітника,  де захистився...

      Дякую...

      ГОЛОВА. Таран.

      ТЕРЕН, місто Кременчуг.

      Шановний  доповідаче,  ви  маєте  великий міжнародний, ви є

 правник із  міжднародних питань.

      Скажіть,  будь  ласка,  яка  на  вашу  думку,  мала би бути

 оцінка,  дана Верховною Радою, що би ви могла порадити чи що з п

 риводу  останнього  рішення російської державної думи про те, що

 Севастополь  є  територією  Росії,  з  приводу,  зокрема,  заяви

 Макашова  про  те,  що  от у нас, мовляв, цілий ряд областей уже

 проситься під юрисдикцію Росії і ак далі?

      Тобто,  ваша  оцінка  з правової точки зору як юриста, який

 має великий  досвід  саме  у  міжнародних  питаннях.

      Дякую.

      ДЕНИС. Дякую  за  запитання.

      Я  орієнтуюсь  в  цих  питаннях,  але  я  думаю,  що було б

 некоректно  з  мого  боку н а підставі обмежених обставин, даних

 зараз,  виносити  правову  оцінку.  Як  юрист  я остерігаюсь від

 швидких  оцінов,   вважаю,  що  це   було  б  некоректним.

      Виходячи   з   Конституції   України   зафіксовано  про  її

 територіальну    цілісність,    незалежність,   тобто   принципи

 сформульовані,  повинні  бути  керівними  і для  мене.

      ГОЛОВА.Білас.

       БІЛАС.   Дякую.

      Шановний  Георгій  Георгійовичу,  в  разі  обрання я як ваш

 колега-юрист   бажаю  вам  тількі  успіхів  на  тій  надзвичайно

 відповідальній  і нелегкій  посаді.

      Скажіть,  будь  ласка,  які депутатські групи і фракції вас

 рекомендують на  цю  посаду?

      Спасибі.

      ДЕНИС.   Я   знаю,   була   пропозиція,  мене  рекомендував

 Конституційний центр.

      Також  мав  зустрічі  на  других  фракціях, але формального

 рішення  я  не  отримав.

      ГОЛОВА.  Селяни,  незалежні  підтримували.  Це я відповідаю

 Івану   Григоровичу.

      Головко.

      ГОЛОВКО.  Шановний  Георгіє  Георгійовичу,  мої  виборці покладають  великі  надії  на Конституційний Суд, що він допоможе

 Україні вирішувати питання законності, в вирішувані тих чи інших

 питань.

      Зараз  в  Верховній  Раді  і  в цілому в нашому суспільстві

 ходить   така   думка,   що   Конституція  нашої  держави  немає

 легітивного  характеру.  Скажіть,  будь  ласка,  як ви думаєте з

 цього приводу: чи має вона легітивний характер, чи немає?

      Дякую.

      ДЕНИС.   Конституція,  прийнята  вами,  вищим  законодавчим

 органом України. І я вважаю, що вона легітивна, вона в силі.

      ГОЛОВА.   В   тому   немає   ніякого  сумніву.  Має  рівень

 легітивності найвищий від  усіх документів.

      Чорнявський, будь ласка.

      ЧОРНЯВСЬКИЙ. Дякую. Депутат Чорнявський, Сумщина.

      Я  два  роки  з  лишнім  сиджу  отут,  попереду мене сидить

 Говорун Володимир Пилипович. Я не маю ніякого сумніву в тому, що

 він  і  Конституційний  Суд, знаючи закони, і бачу його в дії.

      Щодо  вас,  то в мене ще певної думки повністю не склалося.

 Але  після  ваших відповідей, я думаю, що депутати підтримають і

 вшу кандидатуру.

      З  цього  погляду  я  хотів  би  знати.  Якщо ви ввійдете в

 Конституційний  Суд, то які н вашу думку або на ваш погляд треба

 розглянути акти на відповідність їх Конституції?

      Дякую.

      ДЕНИС.  Я не готовий зразу відповісти, тому що тільки вчора

 я познайомився з законом про Конституційний Суд. Я думаю, що моя

 б відповідь була б знову таки некоректной і завчасной.

      ГОЛОВА.  Григорій Григорович, за законом Конституційний Суд

 розглядає  ті  документи,  ті акти, котрі направленні суб'єктами

 конституційних правовідносин.

      Будь ласка, Чупахін.

      ЧУПАХІН О.М.  Александр Чупахин, Социалистическая фракция.

      Вопрос  такого характера. В течение последнего года в Совет

 Европы  вступила  Украина,  Россия.  Ваша оценка законодательных

 актов и состояния законодательных актов требования Совета Европы

 по  приведению  их в соответсвии с международными нормами в этих

 странах.  И  как на ваш взгляд соотвносятся законодательные акты

 стран  СНГ,  исходя  из того, что интеграция этих стран наиболее

 тесна в настоящее еще время.

      ДЕНИС.   Якщо   я   правильно  зрозумів  ваше  питання,  як

 співвідноситься законодавство України і СНД з міжнародним правом

 европейських  держав, я виходжу із того, що міжднародні договори

 є  складовою  частниою  національного законодавства в Україні, і

 законодавство   повинно   бути   пріведено   у  відповідність  з

 міжнародно-правовими принципами і нормами.

      Це дуже складний процес. Основний принцип, ще раз повторюю,

 якщо ми будемо членами, входити в Європейське співтовариство, то

 и   повинні   привести   у   відповідність   внутрішнє  державне

 законодавство  до міжнародно-правових норм, принципів, які діють

 на міжнародному рівні.

        ГОЛОВА. Майборода.

      МАЙБОРОДА.

      Прошу передати слово Куз'єву Василю Антоновичу.

      ГОЛОВА. Куз'єв, будь ласка.

      КУЗ'ЄВ.

      ....... виборчий округ.

      Шановний  доповідачу!  Верховній  Раді  оремими  нардепами,

 деякими  депутатськими групами, пресою вперто мусується питання,

 пов'язане  з  неприйняттям певною частиною нардепів присяги. Яке

 ваше бачення цього питання? Чи має правові наслідки прийняття чи

 неприйняття  присяги?  Як  ви  тлумачите 79 статтю Конституції в

 цьому аспекті?

      ГОЛОВА.  Перед  тим,  як  ви будете відпоівдати на питання,

 Георгій   Георгійовичу,  я  хочу  зробити  делікатне  зауваження

 депутату  Кузіву.  Це тільки недоброзичливі деякі засоби масової

 інформації   використовують   таку   абривіатуру.   Немає  такої

 абривіатури -народний депутат України.

      Тому я прошу показувати приклад у цьому відношенні.

      Будь ласка.................Григорович.

      ДЕНИС.  Просто  як  професійний  юрист  я  не вправі давати

 політичну  оцінку.  В  законі сформульовано, що депутати повинні

 принести присягу.

      ГОЛОВА.  Геогрій Георгійович, не хвилюйтеся, все в порядку.

 Сідайте, будь ласка.

      Депутати  розуміють,  яка  відповідь  на це питання повинна

 бути. Вона записана в Конституції.

      Так, як в Конституції, він так і говорить.

      ДЕНИС.  Добре,  я  скажу. В Конституції сказано, що народні

 депутати повинні принести присягу.

      ГОЛОВА. Значить, повинні.

      Дякую, сідайте, будь ласка.

      ДЕНИС.  Я  вибачаюся,  депутати  повинні  дати  присягу -це

 конституційна норма.

      ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

      ДЕНИС. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Шановні  колеги,  ви  послухали  двох кандидатів у

 склад  суддів  Конституційного  Суду.  Ви  визначитеся  під  час

 голосування.   Процедуру  про  голосування  додатково  вам  буде

 оголошено.  Це  буде,  за  попередніми  даними,  з  двох до двох

 тридцяти.

      Зараз  слухається питання про бюджет на 1997 рік. Слово має

 міністр фінансів України Валентин Максимович Коронєвський.

      Валентин Максимович, скільки у вас часу на доповідь?

      Він просить для доповіді 45 хвилин. Є пропозиція така: дати

 йому  таку  можливіть,  зробивши перерву тоді, коли це визначено

 часом. Він закінчить потім, після перерви.

      Прошу.

      КОРОНЄВСЬКИЙ  В.  М.

      Шановний Олександре Олександровичу, Павло Іванович, шановні

 народні  депутати, колеги, дозвольте мені за дорученням Кабінету

 Міністрів  України представити на розгляд Верховної Ради України

 доповідь про проект державного бюджету України на 97 рік.

      В   бюджеті, який є концентрованим виявом політики держави,

 сьогодні накопичилось багато проблем, вони відзеркалюють реальну

 соціально-економічну ситуацію і полягають у поки що непереробних

 труднощах  із  балансуванням його доходної і видаткової частини.

 Насамперед  треба відмити, що розвиток макроекономічної ситуації

 в  Україні  протягом  поточного  року  характуризується помітним

 посиленням  стабілізаційних  процесів  що, зокрема, знайшло своє

 відображення   в   суттєвому  уповільненні  інфляції,  зміцнення

 національої   грошової   одиниці,  гальмуванні  темпів  зниження

 промислового  виробництва  та  реального  валового  внутрішнього

 продукту.

      В поточному році рівень інфляції знизився з 9. 4 відсотка у

 січні  до 2  у  вересні.  Суттєво зниження також темпи зростання

 оптових  цін,  поступово нормалізується стан фінансово-кредитної

 та грошової сфер. Уповільнення темпів інфляції дозволить знизити

 процентні   ставки   по   кредитах  Національного  Банку  з  105

 відсотків   у   січні   до  40  у  липні-вересні,  по  депозитах

 комерційних  банків  до 32 відсотків. Вже майже два роки держава

 виконує зовнішні політичні зобов'язання.

      Проте,  не  зважаючи на здійснення заходи щодо стабілізації

 матеріального  виробництва та створення нормативно-правової бази

 для   реалізації   економічних  реформ,  стан  економіки  країни

 залишається   надто   складним.   Обсяги  валового  внутрішнього

 продукту  за  8 місяців цього року зменшились у реальному виразі

 на  9  з половиною відсотка, за 9 місяців промислове виробництво

 скоротилось на 3 з половиною, сільськогосподарське на 12.

      Основними  причинами  незадовільної  роботи промисловості є

 відставання  в  реалізації  економічних  реформ, кризи платежів,

 постійна нестача коштів, низька якість ряду вітчизняних товарів,

 імпорт  продукції,  що  вже  може виготовлятись на підприємствах

 України.

      Слід   зазначити,   що   не   лише   скорочення  фінансових

 можливостей споживачів,  а  й  зниження здатності до конкуренції

 вітчизняної  продукції  призвели до звуження внутрішнього ринку.

 При   цьому   в   більшості  випадків  підприємства  намагаються

 утримувати  на  високому  рівні рентабельність виробництва не за

 рахунок  зниження  собівартості  продукції,  а шляхом підвищення

 цін.  Через  незадовільну  реалізацію  продукція накопичується у

 великих  обсягах  на  складах  підприємств.  Разом з тим ціни на

 вказані та інші товари продовжують зростати.

      В   агропромисловому  комплексі  спад  виробництва  і  його

 потенціалу  відбувається  через  різке  зниження  продуктивності

 полів    і   ферм,   загострення   ресурсної   незбалансованості

 виробництва,   зношення   до   критичної межі  основних  фондів,

 руйнування    генетичного    потенціалу    у   рослинництві   та

 тваринництві, виснаженні землі.

      Однією  з  основних  проблем  розвитку  економіки є значний

 дефіцит фінансових та інвестиційних ресурсів як у державі, так і

 у  суб'єктів  підприємницької  діяльності,  в результаті чого за

 останні  роки  майже  припинилось  відновлення  виробничої бази,

 вкрай  повільно  здійснюються  структурні  зрушення  в галузі та

 створення нових робочих місць.

      Фінансовий  стан багатьох підприємств залишається складним -

 з   початку   року   збитково   працювало   майже   кожне  третє

 підприємство.

      Гострою   є   ситуація   з   енергоресурсами -  це найбільш

 виснажлива  стаття  витрат  Державного  бюджету. За останні роки

 енергоємність   продукції   збільшилась   на  третину.  Головним

 напрямом  проведення енергетичної політики є енергозбереження на

 всіх  рівнях,  налагодження  обліку  та  контролю за витрачанням

 енергоресурсів у виробничій та побутовій сферах.

      Не  сформована досі нова система економічної зацікавленості

 та  стимулювання  праці  через  ринкові  механізми.  Не  стримує

 зростання продуктивності праці. Найбільш суттєвим чинником цього

 є утримання зайвої робочої сили при тривалому спаді виробництва,

 низькі   стимули   до  праці,  обмеженість  праці  й  коштів  на

 впроваждежння    нових    технологій    дестабілізації   системи

 управління.  Все  це  негативно  відбивається на стані виконання

 бюджету - основного фінансового плану держави.

      За  попередніми підрахунками в січні і в вересні цього року

 доходи  зведеного  бюджету  країни  становлять  20 мільярдів 322

 мільйони гривень або 83, 3 вілдсотка допризначить на цей період.

      На...  та  58,  5 відсотка -до річного плану. До Державного

 бюджету   надійшло   13   мільярдів  45  мільйонів  гривень  або

 відповідно 75,8  і  54,6  відсотка.

      В  цілому  до  зведеного бюджету за 9 місяців цього року не

 доодержано  доходів  в  сумі 4 мільярди 614 мільйонів гривень, в

 тому числі  і  до Державного - 4  мільярди 169.

      Лише  через спад виробництва втрачено надходжень податку на

 добавлену  вартість,  податку  на  прибуток та акцизного збору в

 сумі  понад 400 мільйонів  гривень.

      Негативно  вплинуло на надходження акцизного збору зниження

 виробництва  лікеро-горілчаних  виробів. Порівняно з аналогічним

 періодом  минулого  року  на  36, 9 відсотків, втрати склали 113

 мільйонів гривень.

      А  також  насичення  ринку  переважно  дешевою  продукцією,

 виробленої   з   давальницької  сировини.  Крім  того,  з  метою

 підтримки  власног  виробника, відповідно до Закону України "Про

 ставки  акцизного  збору  та  ввізного мита на деякі товари", що

 вступив   в   дію   з  11  серпня  цього  року,  звільнено   від

 оподаткування  акцизним  збором  вітчизняні  легкові автомобілі,

 кольорові   телевізори,  магнітофони,  харчові  продукти, одяг і

 хутра,  килими,  вироби з фарфору та кришталю, в результаті чого

 до  бюджету не  надійде   25 мільйонів гривень.

      Тривожним є стан мобілізації коштів до Пенсійного фонду. За

 9  місяців  поточного  року  надійшло  4  мільярди  963 мільйони

 гривень  або ж  96, 2   відсотка до призначень на цей період.

      На виконання плану надходження обумовлюються заборгованістю

 підприємтсв,  організацій  фонду, яка за станом на 1 жовтня 1996

 року  становить 1 мільярд 346 мільйонів гривень і зросла проти 1

 січня 1996  року на 756  мільйонів.

      Понад  1,  2 мільярди гривень не надійшло орендної плати за

 нафту  і   природний газ, що видобуваються в Україні. Різниці на

 ціни  на  природний  газ  та  плата  за  транзит природного газу

 трубопроводним транспортом через територію України.

      Передусім   це   пов'язано   із   заборгованістю  внутрішніх

 споживачів  за цей газ і газ власного видобутку понад 1 мільярд

 гривень.

      Крім  того того на стан виконання цього показника вплинуло

 те,  що курс національно валюти до долару США, фактично, склався

 вище,   ніж прогнозувалось.

      Як  відомо,  відповідно  до  статті  28  закону України про

 Державний  бюджет  України  на 1996 рік підприємствам до 1 грудня

 1996  року були надані відсрочки на суму 1 мільярд 450 мільйонів

 гривень по податкам та відрахуванням до державний фондів, що не

 були  сплачені  платники  за  станом на перше січня 1996 року та

 нарахованих сумах  пені, штрафних  фінансових  санкцій.

      На  той  час  вживалось, що це суттєво поліпшить фінансовий

 стан   підприємств,   дасть   можливість  забезпечити  своєчасні

 розрахунки  з  бюджетом  по  поточних  платежах.

      На  жаль,  з  початку  року  заборгованість перед бюджетом,

 включаючи  внески  до  Пенсійного фонду зросла в 2, 4 раза. І за

 станом  на  1 жовтня цього року досягла 2 мільярда 738 мільйонів

 гривень.

      При  цьому майже 42% недоїмки утворилось через відволікання

 власних    обігових    коштів    підприємств    у    дебіторську

 заборгованість,   понад   26%   внаслідок  проведення  бартерних

 операцій.  Найбільші суми недоїмки допущено по сплаті податку на

 добавлену   вартість,  податку  на  прибуток.

      Як  і  раніше, основними боржниками бюджету є підприємства,

 що   знаходяться   в   управлінні  Мінпрому,  Держнафтогазпрому,

 Мінсільхозпроду,    Держкоматому,   Мінмашпрому,   Мінтрансу   ,

 Мінвуглепрому, Держхарчопрому, на які припадає понад дві третини

 загальної  суми  неплатежів.

      Аналіз  стану у виконанні бюджету за 9 місяців 1996 року та

 прогнози  і розрахунки очікуваного його виконання за 4 квартал з

 урахуванням  заходів,  що  вживаються  Урядом,  свідчать,  що по

 окремих  джерелах  передбачається  збільшення  надходжень  проти

 річних  призначень.  Зокрема  по прибутковому податку з громадян

 надходження, як від зовнішньо-економічної діяльності, державному

 миту  по  зборах  та  інших  неподаткових  доходах. Про те це не

 дозволить  повністю  перекрити  значні недобори доходів та інших

 видатків.

      За  попередньою  оцінкою  до Державного бюджету в цілому не

 надійде  понад  900  мільйонів  гривень.  Це  вимагає  уточнення

 окремих   показників   по   доходах  та  приведенню  видатків  у

 відповідність  з  реальними  фінансовими  ресурсами. Така робота

 зараз проводиться.

      За  9  місяців  цього  року  видатки бюджету, що входять до

 складу  бюджетної  системи  України  становлять  22 мільярда 700

 мільйонів  гривень  або  58, 2 відсотка до річних призначень, що

 майже на рівні 1995 року.

      У  зв'язку  із  значними труднощами, з формуванням доходної

 частини  бюджету фінансування здійснювалось переважно на виплату

 заробітної  плати  в  установах  і організаціях бюджетної сфери,

 пенсійне  та  медичне  обслуговування,  та реалізацію социальних

 програм.

      Так  видаткуи  на  утримання социально-культурних закладів,

 установ  та  здійснення  таких  заходів  профінансована на 69, 3

 відсотка,  з  них  на  совіту  74,  9,  культуру  71, на охорону

 здоров'я  68,  2.  Заходи,  пов'язанні зі здійсненням державного

 регулювання  цін,  профінансовано на 81, 5 відсотка. Понад 68, 8

 відсотка  становлять  за  цей  період  видатки  пенсійного фонду

 України.    Заходи,    пов'язанні    з   ліквідацією   наслідків

 Чорнобильської  катастрофи  та  социальним  захистом  населення,

 профінансовані на  60,8 відсотка.

      Характерно,  що  рівень  виконання  місцевих  бюджетів дещо

 вищий,  ніж  державного  бюджету.  По  доходній частині на 12, 5

 від....  пункта,  а  повидатковий на 16, 9. Перевищення видатків

 над  доходами  по  Державному  бюджету  за  9  місяців 1996 року

 становила 2 мільярда 508 мільйонів гривень.

      Для  його фінансування залучено кредити Національного банку

 в  сумі  1 мільярд 172 мільйона гривень, зовнішні джерела 560, 5

 мільйона,  кошти від продажи державних цінних паперів -1 мільярд

 49 мільйнів гривень.

      Шановні  народні депутати! Проект зведеного бюджету Україна

 на  1997  рік,  а  відповідно і Державного, сформовано на основі

 прогнозних  показників  економічного  і  соціального розвитку на

 наступний  рік, про які доповів міністр економіки Гурєєв. Робота

 на  проектом  бюдежту розпочалася на початку червня цього року і

 проводилась  паралельно  з  розробкою  нової  Програми діяльноті

 Кабінету  Міністрів  України.  Ці два документа особливо важливі

 для  подальшщого  втілення  в  життя  курсу  економічних реформ,

 проголошених  Президентом  України,  тісно між собою пов'язаних,

 доповнюють і розвивають один одного.

      У  показниках проекту бюджету на 1997 рік знайшли конкретне

 відображення  основні  параметри  і напрями, визначені програмою

 діяльності  Кабінету  Міністрів України та бюджетою резолюцією в

 галузі    фінасово-бюджетної,   податкової,    грошово-кредитної

 політики.  Це,  зокрема, реальність джерел фінансування дефіциту

 бюджету,   надання   переваг  соціальному  захисту  населення  і

 забезпечення  потреб  соціально-культурної  сфери,  стабілізація

 виробництва,  створення  умов  для  реального зростання валового

 внутрішнього  продукту,  підстримка  власного   товаровиробника,

 удосконалення    податкової     політики,    визначення   чітких

 пріоритетів у фінансуванні програм.

      Вирішення питання щодо збалансування бюджету передбачається

 здійснювати  о двох основних напрямах: з одного боку, за рахунок

 поповнення  доходної частини бюджету, з іншого, через підвищення

 ефективності  витрачання  бюджетних коштів, удосконалення мережі

 бюджетних  установ  та  їх  структури, зменшення навантаження на

 бюджет   шляхом   залучення   небюджетних  джерел  фінансування,

 концентрація   в   бюджеті   коштів   загальнодержавних  фондів,

 фінансових ресурсів.

      Проект   бюджету  неодноразово  детельно  обговорювався  на

 з Кабінету Міністрів. З врахуванням всіх зауважень і пропозицій,

 та виходячи з реальних фінансових можливостей, основні показники

 проекту  зведеного    бюджету   на  1997  рік  визначено в таких

 розмірах:  по  доходах -44, 8 мільярдів гривень, або 42 відсотка

 до  обсягу  валовлого  внутрішнього  продукту проти 46 відсотків

 запланованих на поточний рік.

      По  видатках -48, 9 мільярда гривень, або 45, 9% до ввп при

 52, 2% в 1996 році.

      Слід  відмітити, що доходна частина бюджету сформована дуже

 напружено.  До  її  складу включені кошти, що надходять згідно з

 діючим  законодавством  та  кошти, що мають надійти у наступному

 році  при  умові  прийняття  Верховною Радою України відповідних

 законодавчих актів.

      Найбільшу  питому  вагу  в  структурі  загальних надходжень

 займають  внески до Пенсійного фонду України -23, 7%, податок на

 добавлену   вартість  -19,  8,  податок  на  прибуток  та  майно

 підприємств  -18,  2,  прибутковий  податок  з громадян -7, 6 та

 внески до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків

 Чорнобильської  катастрофи  та соціального захисту населення  -

 6,4%, рентна плата  за нафту і природний газ, що видобувається в

 україні, та різниця в цінах на природний газ -4, 5%.

      Зазначені податки на внески до бюджету становлять понад 80%

 всіх його доходів.

      Доходи  бюджетної  системи  України  без  доходів  цільових

 фондів  та  коштів,  які  мають надійти від реалізації державних

 матеріальних  резервів  оцінюються  в  28  мільярдів гривень, що

 становить  26,  3%  до  валового  внутрішнього продукту, зокрема

 доходи  Державного  бюджету  України  прогнозуються  в  сумі  18

 мільярдів, або 16,9%.

      Основним   доходним  джерелом  бюджету  в  наступному  році

 залишається податок на добавлену вартість. Його обсяг очікується

 в  сумі  8,  9  мільярдів  гривень.  Надходження  цього  податку

 бчислені з урахуванням пільг, які надаються при його сплаті.

      Наступного   року  передбачається  отримати  1  мільярд  70

 мільйонів  гривень акцизного збору, що на 349 мільйонів гривень,

 або в півтора рази  більше, ніж в поточному році.

      Таке  збільшення  грунтується  на  змінах в законодавстві з

 оподаткуванням  акцизним  збором товарів та заходах з державного

 регулювання виробництва і торгівлі спиртом, алкогольними напоями

 та тютюновими виробами.

      В структурі надходження акцизного збору збільшується питома

 вага акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів з

 72.  8  відсотка,  очікуваного в 96 році, до 79. 7 відсотка в 97

 році.

      В  97  році  прогнозується  зменшення  в  доходах зведеного

 бюджету   надходжень   податку  на  прибуток  підприємств  проти

 запланованих  сум  в поточному році з 17. 8 до 7. 7 відсотка, що

 пов'язано  з проведенням індексації балансової вартості основних

 фондів   і   відповідним   зростанням   розміром  амортизаційних

 відрахувань  та  собівартості  виробництва товарів, зменшенням в

 зв'язку з цим загальної маси прибутку.

      Відповідно   до   вимог  бюджетної  резолюції  та  з  метою

 компенсації доходів бюджету через скорочення податку на прибуток

 в  проекті передбачено 3 з половиною мільярда гривень надходжень

 від  запровадження  податку  на  майно  підприємств, виходячи із

 ставки  2  відсотки  від  балансової  вартості основних фондів і

 нематеріальних активів.

      Хочу  звернути  вашу увагу на те, що порядок сплати податку

 на  майно  відображений  в  проекті  закону,  який вже в першому

 читанні  розглянутий  Верховною Радою України, розроблений таким

 чином,  що  його  введення  суттєво не вплине на обсяг вилучення

 фінансових ресурсів підприємств. В цілому надходження податку на

 майно  та  податку на прибуток підприємств визначені в сумі 8. 1

 мільйона  гривень  -це  лише  на  0. 49 відсоткового пункту вище

 відносно   валового  внутрішнього  продукту  ніж  у  цьому  році

 становить на податок на прибуток підприємств.

      Питома   вага   вилученні  у  підприємств  і  господарських

 організацій  їх  фінансових ресурсів, прибутку та амортизаційних

 відрахувань,  на   сплату   податків  на  майно  і  на  прибуток

 становитиме   31   відсоток.   Таким   чином,   на   відновлення

 виробництва,  здійснення  інвестиційних  проектів та інші заходи

 залишається 18.2 мільярда гривень.

      Надходження  земельного  податку  обраховані,  виходячи  із

 ставок  цього  податку,  що  діють  в 96 році та їх індексацію в

 наступному році відповідно до прогнозних індексів зростання цін.

 Загальна сума цього податку становитиме 1. 2 мільярда гривень, в

 тому  числі  за  землі  сільськогосподарського  призначення -248

 мільйонів гривень, або 20, 5%.

      В проекті бюджету враховано 39 мільйонів гривень надходжень

 плати   за   спеціальне  використання  лісових  ресурсів  та  78

 мільйонів гривень -  плати  за  спеціальне використання надр при

 видобуванні корисних копалин.

      Значні  обсяги  в  складі  ресурсних плтежів (518 мільйонів

 гривень)  займає  рентна  плата  за  нафту  і  природний газ, що

 видобувається  в Україні. Ці надходження визначені відповідно до

 запланованих  обсягів  видобутку  нафти  і газу та діючих ставок

 рентної  плати  за  нафту в сумі, еквівалентій 19 доларів США за

 тонну,  за природний газ - в сумі, еквівалентній для підприємств

 Акціонерного товариства "Укргазпром" за 1 тис.куб.метрів - 13,7,

 а для державного виробничого підприємства "Чорноморнафтогаз"- 6,3

 доларів США.

      Для  відтворення  мінерально-сировинної бази передбачається

 надходження  до  бюджету  396 мільйонів гривень, які обраховані,

 виходячи  із  запланованих обсягів видобутку корисних копалин та

 нормативів відрахувань до бюджету.

      Відповідно   до   прогнозного  обсягу  фонду  оплати  праці

 визначені  надходження  прибуткового податку з громадян. Середня

 ставка  вилучення цього податку становить 9,5%  від фонду оплати

 праці  робітників,  службовців, працівників кооперативів і малих

 підприємств,  та  4% розмірів коштів, що спрямовуються на оплату

 праці  працівників колективних сільгосппідприємств. З урахування

 цього  в  1997  році  прогнозується  одержавти  до  бюджету  3,4

 мільярди  гривень  податку,  або  7,6%   від загальної суми його

 доходів.

      Понад   580   мільйонів  доходів  планується  отримати  від

 зовнішньоекономічної   діяльності,  в  тому  числі  від  обсягів

 імпорту    товарів,    що    ввзяться   в   Україну   суб'єктами

 підприємницької  діяльності -  481 мільйон гривень. В складі цих

 доходів  враховано  15  мільйонів  гривень,  які мають надійти у

 зв'язку  з  прийняттям  в  травні цього року законів про в'їздне

 мито  на живу худобу та шкіряну сировину, а також на відходи від

 брухту чорних і кольорів металів.

      До  проекту Державного бюджету України включено надходження

 цільових  бюджетних  фондів:  Пенсійного,   фонду для здійснення

 заходів  щодо  ліквідації наслідків Чорнобильської катастрови та

 соціального  захисту  населення,  Державного іноваційного фонду,

 Дкржавного  фонду  сприяння зайнятості...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валентин Максимович, шановні народні депутати,

 необхідно  порадиться,  щоб  не  преривать, мабуть, міністра, як

 кажуть,   на  половині  доповіді.  Но  єсть  така  необхідність

 заслухати  до   кінця,  а потім  зробимо переву на  30  хвилин.

      І    друге.    Голосування    по   кандидатам   до   складу

 Конституційного Суду будем проводить о 15-45, просто, щоб знали.

      Будь ласка.

      КОРОНЄВСЬКИЙ.  Надходження  до зазначених фондів обраховані

 відповідно до законодачих і нормативних актів і визначені в сумі

 14,  7  мільярди  гривень,  що  становить 32, 8 відсотка до всіх

 надходжень  зведеного  бюджету  та  42,  4  відсотка  Державного

 бюджету України.

      Шановні  народні  депутати, видатки зведеного та Державного

 бюджета    Україні    визначені    відповідно    до   прогнозних

 макропоказників економічного і соціального розвитку та  виходячи

 з необхідності введення в 1997 році жорсткої фінансової політики

 скорочення  дефіцітності  бюджету.

      За  попередніми  розрахунками міністерств і відомств, інших

 органів  державної виконавчої влади потреби в бюджетних витратах

 була  обрахована  в обсязі 100 мільярдів гривень.

      В зв'язку з неможливістю повного задоволення всіх заявлених

 потреб   у   бюджетних   асигнуваннях  пріоритетним  напрямом  в

 видатках,  як  і  передбачалось в Бюджетній резолюції, визначено

 соціальний   захист  населення,  утримання  соціально-культурної

 сфери,    а    також    підтримка    Паливно-енергетичного    та

 Агропромислового  комплексів.  При  обраховуванні інших видатків

 Уряд  виходив  з принципу розумної достатності.

      У  ході прогнозування обсягів видатків на соціальний захист

 населення,  на  соціально-культурну  сферу проведено аналіз ходу

 виконання   бюджету   в   поточному   році,  а  також  враховано

 необхідність  здійснення  заходів  щодо підваищення ефективності

 роботи   установ   і   організацій  соціально-культурної  сфери,

 дотримання  режиму економії та залучення позабюджетних джерел їх

 фінансування.

      Асигнування  на  фінансування заходів і соціального захисту

 населення  та  утримання закладів і установ соціально-культурної

 сфери в п роекті зведеного бюджету визначені в сумі 15 мільярдів

 51  мільйон  гривень,  що  становить  43, 8% видатскі бюджету за

 винятком  цільових  бюджетних  фондів.

       У   складі  цих  видатків  витрати  на  соціальний  захист

 населення  становлять 6,2   мільярда  гривень.

      Відповдіно до закону України про державну допомогу сім'ям з дітьми  передбачено  210  мільйонів  гривень, на виплату допомоги

 дітям  віком  до  16,  учням до 18 років, як і в поточному році

 буде  надаватись  допомога  на  дітей одиноким матерям, матерям,

 зайнятим  доглядом  за  дитиною-інвалідом,  сім'ям, що мають 3 і

 більше дітей, не працюючим матерям, іншим категоріям населення.

      В  наступному  році  виділяється  1  мільярд  150 мільйонів

 гривень   щомісячної   субсидії  населення  на  оплату  житлово-

 комунальних   послуг,  а  також  придбання  скрапленого  газу  і

 твердого  палива.

      На соціальне забезпечення з бюджету намічається виділити 2,

 5   мільярди   гривень   з   цієї   суми   на   виплату   пенсій

 військовослужбовцям  рядового,  старшинського  складу  строкової

 служби  та  їх  сім'ям  виділяється  500 мільйонів гривень, а на

 виплату  пенсій  військовослужбовцям  начальницького та рядового

 складу  органів   внутрішніх  справ - 900.

      До  Фонду  соціального  захисту інвалідів спрямовується 220

 мільйонів  гривень,  частина з яких(близько 40 мільйонів гривень)

 буде  використана для безоплатної або пільгової видачі інвалідам

 4, 5  тисяч  автомобілів.

      Понад  одну третину витрат, які спрямовуються на соціальний

 захист  населення, або 2, 2 мільйрди гривень буде використано на

 здійснення державного  регулювання  цін.

      Видатки   на  фінансування  заходів,  установ  та  закладів

 соціально-культурної сфери включені до проекту бюджету в обсязі,

 що  мають  забезпечити  нормальну  їх роботу за умови реалізації

 розроблених  і  вже  частково  вжитих  Урядом  щодо  структурної

 перебудови  цих  галузей.

      Оптимізація  мережі,  розширення  сфери  платних  послуг та

 посилення  контролю  за ефективним витрачанням коштів. Загальних

 сума  цих  асигнувань  намічається  в  розмірі  8  мільярдів 815

 мільйонів  гривень.  Для  установ  освіти  передбачається  4,  1

 мільярда  гривень.  За  рахунок коштів, що плануються на освіту,

 буде  утримуватися близько 20 тисяч дитячих, дошкільних та понад

 20  тисяч  середньо-освітніх  закладів.  У  896  державних вищих

 закладах  здобуватимуть  освіту  1, 1 мільйона студентів, в тому

 числі 856 тисяч студентів на денних відділеннях.

      У   1130   професійно-технічних  училищах  навчатимуться  і

 здобуватимуть  робітничу  кваліфікацію  464  тисячі  учнів. Крім

 бюджетних  коштів  у  наступному  році  планується  направити на

 потреби  установ  освіти  понад 100 мільйонів гривнеь за рахунок

 доходів,  отриманих  від  науково-виробничої  і  підприємницької

 діяльності  та  надання  платних послуг. Асигнування на заходи з

 утримання  і  розвитку  культури,  мистецтва  та засобів масової

 інформації,  обраховані у сумі 580 мільйонів гривень. Вони мають

 забезпечити  роботу 45 тисяч культурно-освітних закладів та шкіл

 естетичного    иховання    молоді,   153   театрально-видовищних

 організацій,  27  телерадіомовних компаній, 44 місцевих редакцій

 раіомовлення та інших  засобів  масової інформації.

      Видатки  на  охорону  здоров'я  становитимуть 3, 7 мільярда

 гривень  або  7, 6 відсотка загальної суми видатків. З огляду на

 реальну  економічну  ситуацію  та можливість держави немає змоги

 повністю  забезпечити  цю  галузь  коштами  за  умов  збереження

 існуючої  системи  її  фінансування.  Тому  Урядом  прийнято ряд

 постанов   щодо   вдосконалення  організації  медичної  допомоги

 населенню,  структури  існуючої мережи лікувально-профілактичних

 установ,  реалізація яких повинна сприяти впровадженню витрат на

 охорону  здоров'я.  Зокрема  затверджено перелік платних послуг,

 які  можуть надаваться у державних установах охорони здоров'я та

 вищих  медичних  закладах.  Визначено  порядок  надання медичної

 допомоги  іноземним  громадянам з метою забезпечення ефективного

 використання   бюджетних   коштів   і   підтримки   вітчизняного

 виробництва   визначено  порядок  закупівлі  лікарських  засобів

 медичними  установами.  За  попередньою  оцінкою  вказані заходи

 дозволять надалі зменшити витрати в розрахунку на рік на суму до

 160  мільйонів  гривень,  що можна буде спрямувати на поліпшення

 медичного обслуговування.

       В  1997  році за рахунок джерел на фінансування науки буде

 спрямовано близько 1 мільярда 300 мільйона гривень, в тому числі

 за   рахунок   бюджетних   асигнувань  810.  Майже  у  два  рази

 збільшуються   видатки   на   реалізацію  наукових  проектів  за

 державними   і   міждержавними   науково-технічними  програмами.

 Забезпечуватиметься  подальше  удосконалення  методів  науки  та

 здійснення  контролю  за витрачанням коштів на цю мету. Зокрема,

 вже  зараз розпочато роботу з перегляду мережі науково-дослідних

 установ, усіх міністерств і відомств.

      Як  було  сказано  вище,  одним  з  пріоритетних  напрямків

 бюджетної  підтримки є вугільна промисловість та агропромисловий

 комплекс.  Згідно  з  раніше  прийнятими  рішеннями  на державну

 дотацію  збиткових  шахт  виділяється  1  мільярд  70  мільйонів

 гривень, на реструктуризацію вугільної промисловості заплановано

 141 мільйон гривень, на погашення кредитів наданих вугледобувним

 підприємствам  для  обладнання  лав -102, на утримання державної

 военізованої  гірничо-рятувальної служби - 5,2 мільйона гривень.

 Загальна  сума  асигнувань, що спрямовується на втілення в життя

 аграрної   політики  становить  понад  1 мільярд  800  мільйонів

 гривень.  Це  без  капітальних вкладень. Зокрема, для часткового

 відшкодування    витрат    сільгоспвиробників,   на   підвищення

 генетичного  потенціалу  поголів'я  тварин  і птиці та створення

 власної  племенної  бази виділяється майже 97 мільйоів гривень і

 для  відшкодування  витрат на придбання елітного насіння -85, на

 проведення  робіт  з  докорінного  поліпшення  земель  на  площі

 близько  3  мільфона  гектар  передбачається  видатки  в сумі 45

 мільйонів гривень, видатки на паювання земаль і їх сертифікацію,

 видачу  державних  актів на право колективної власності на землю

 та   проведення   суцільної  агрохімічної  паспортизації  земель

 становитимуть  12  мільйонів  гривень.  Більш як на 26 мільйонів

 гривень  збільшується  і  становитимуть  135  мільйонів  гривень

 видатки  на  виконання  обсягів  робіт,  передбачених  програмою

 розвитку лісогосподарського і лісопромислового комплексу.

      Для  забезпечення  подачі  води  на  зрошення  через канали

 Дніпро-Донбас   головинй   Каховський   та   інші,  а  також  на

 експлуатацію  зрошувальних і осушувальних систем виділяється 210

 мільйонів гривень бюджетних асигнувань.

      В  наступному році планується закупити в державні ресурси 6

 мільйонів  тонн зерна, в тому числі 880 тонн непродовольчого для

 виробництва   спирту.   На  ці  заходи  планується  виділити  на

 зворотній  основі 100 мільйонів гривень бюджетної позички та 500

 мільйонів  гривень за рахунок коштів, передбачених на формування

 державних  резервів.  А  також використати 850 мільйонів гривень

 позички,  що  повертається  від  реалізації сільгосппродукції за

 держамовленням 1994-1996-их років.

      На   цю   мету  мають  бути  залучені  також  власні  кошти

 заготівельних організацій та інші джерела.

      Передбачена державна підтримка розвитку тваринництва в сумі

 200   мільйонів   гривень,   що   позитивно   вплине   на   його

 продуктивність.

      На здійснення заходів, предбачених комплексною програмою

 проведення  протипаводкових робіт, охорони і використання водних

 ресурсів, планується 83 мільйона гривень, а всього на проведення

 природоохоронних заходів виділяється 100 мільйонів гривень.

      В  бюджеті  також передбачені кошти на фінансування заходів

 для  реалізації  Закону  України  про природно-заповідний фонд і

 програми розвитку заповідної справи.

      В  1997  році  державна  підтримка  структурної  перебудови

 здійснюватиметься   шляхом   фінансування  розроблених  цільових

 програм розвитку окремих галузей.

      Частину  коштів  передбачається  спрямувати  на  завершення

 пускових  і  завершення  будівництва окремих перехідних об'єктів

 міжрегіонального  і  загальнодержавного  значення,  розпочатих у

 перердні періоди.

      Всього  на  фінансування державних капітальних вкладень, як

 було  сказано,  спрямовується  2  мільярда  гривень,  з яких 503

 мільйона   гривень   -на   заходи,   пов'язані   з   ліквідацією

 Чорнобильської катастрофи.

      В  складі  видатків  на  народне  господарство  передбачено

 фінансування   заходів   з   конверсії   підприємств,  обронного

 комплексу  і створення нових видів цивільної продукції в сумі 50

 мільйонів гривень.

      Також  врахована  необхідність  фінансування таких важливих

 загальнодержавних   програм  як  Національно-космічна  програма,

 Національна  програма дослідження і використання ресурсів Азово-

 Черноморського  басейну та районів Світового океану і ряду інших

 програм.  Видатки на національну оборону визначені 1 мільярд 500

 мільйонів  гривень,  з  них  на  поточне утримання 1 мільярд 275

 мільйонів  гривень,  закупівлю  озброєнь та військової техніки -

 195,  науково-дослідні  і  дослідно  конструкторські  роботи -30

 мільйонів гривень.

      На  правоохоронну діяльність і зебезпечення безпеки держави

 заплановано  1.  6  мільярда  гривень  або  3.  4  відсотка  від

 загальних державних видатків державного бюджету.

      Бюджетні  асигнування на утримання органів виконавчої влади

 з  урахуванням  заходів щодо вдосконалення структури та функцій,

 підвищення  ефективності їх діяльності передбачається в сумі 640

 мільйонів гривень. В розрахунках до бюджету враховано скорочення

 40. 7 мільйона гривень видатків на утримання виконанвчої влади.

      Важливою   функцією   державного   бюджету  є  забезпечення

 фінансових  зобов'язань  держави  в  галузі зовнішньо-політичної

 діяльності  та  погашення  і  обслуговування  зовнішнього боргу,

 зокрема,  на  оплату внесків до міжнародних організацій, членами

 яких  є  Україна,  передбачено  356  мільйонів  гривень,  з яких

 близько  300  мільйонів  гривень  -внески  до  бюджету ООН та їх

 установ.  На  утримання  дипломатичних  представництв України за

 кордоном  спрямовується  125  мільйонів  гривень  з  урахуванням

 необхідності    подальшого    розширення    зовнішньо-політичної

 діяльності  України  в  регіонах,  де  є  державні  інтереси  як

 політичній,  так  і  в  економічній  сферах.  Обсяг  платежів  з

 погашення  та  обслуговування  державного  зовнішнього  боргу  в

 наступному  році  становитиме близько 1. 4 мільярда долларів США

 або 2.6 мільярда гривень.

      Основні  виплати припадають на країни СНД, крім того, мають

 бути  сплачені відсотки за користування кредитом Світового банку

 у  сумі 120 мільйонів доларів. Решта виплат здійснюватиметься за

 кредитними  угодами,  укладеними  під  гарантію уряду, а також у

 погашення основного боргу і відсотків іншим кредиторам.

      У    ході    формування   проекту   бюджету   враховувалась

 необхідність     вдосконалення     необхідність    удосконалення

 взаємовідносин  між  різними  рівнями бюджетної системи України.

 Розрахунковий обсяг видаткової частини місцевих бюджетів на 1997

 рік  оцінюється  в  12,3    мільярди  гривень.  На  їх утримання

 передаються:    система    професійно-технічної   освіти,   вищі

 педагогічні  навчальні  заклади  ІІІ  і  IV  рівнів  акредитації

 системи   Міносвіти,  вищі  навчальні  заклади  І  і  ІІ  рівнів

 акредитації    та   установ,   що   здійснюють   підготовку   та

 перепідготовку кадрів механізаторів для сільського господарства,

 фінансування   окремих   заходів   з   водного   та   сільського

 господарства.  Загальна  сума  фінансування  додатково переданих

 повноважень становить понад 463,6 мільйони гривень.

      Одночасно вдосконалюється формування доходної бази місцевих

 бюджетів.  Зокрема,  шляхом  переходу до впровадження стабільних

 нормативів  відрахувань  від загально державних податків, зборів

 та  інших  обов'язкових  платежів.  З цією метою до них повністю

 будуть  зараховані,  починаючи  вз  1997  року,  надходження  до

 податку  з  громадян, а також 50% надходжень від акцизного збору

 замість  20%,  що  діють  в поточному році. Увесь тягар дефіциту

 передбачено до Державного бюджету. Це дало можливість перейти до

 подальших кроків щодо спрощення діючого механізму надходження до

 бюджету  і  повернення  відповідним  підприємствам  значних  сум

 переплати по податку на добавлену вартість.

      З   метою  збереження  досягнутого  рівня  макроекономічної

 стабмілізації  при  визначенні  обсягу  бюджетного дефіциту Уряд

 виходив  з  можливостей  джерел  його  фінансування. Для цього в

 рамках  співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями

 в  наступному  році  планується  залучити фінансових кредитів на

 загальну суму 1,1 мільярди доларів США.

      Для   виплати  доходу  на  погашення  облігацій  внутрішніх

 державних  позик  у  1997  році  з урахуванням їх рефінансування

 потрібна  сума 3, 3 мільйони... мільярди гривень. Тому необхідно

 випустити   облігації  номінальної  вартості  на  суму  майже  4

 мільфрди   гривень.

      При  цьому  кошти  на  покриття дефіцитй Державного бюджету

 складатимуть  більше  600  мільйонів гривень, що дорівнює обсягу

 виплати  доходу  по державних  облігаціях.

      Шановпі  народні депутати, невід'ємною умовою забезпечення

 реальності показників бюджету 1997 року, якості його виконання є

 подальше   вдосконалення   бюджетної  політики  та  реформування

 податкової  системи.

      Комплекс   основних   заходів,   що   необхідно  для  цього

 здійснити,  визначено  в  Прогармі  діяльності  Уряду. Уже зараз

 проводиться  робота  щодо реалізації  намічених  заходів.

      Уряд має рішучі наміри розірвати коло подавткового тиску на

 вітчизняного   виробника,  не  втрачаються  при  чому  бюджетних

 доходів, підвищити  їх сплачування тощо.

      З цією   метою,    зокрема,   розробляється   новий   більш

 прогресивний  для  підприємств  порядок  сплати  прибутку  на...

 податку  на прибуток, який передбачає, що місячне його стягнення

 з фактичних сум, а  не авансових  платежів  як нині.

      Нещодавно  впроваджено новий механізм відшкодування податку

 на    добавлену   вартість.   Удосконялюється   діючий   порядок

 безспірного стягнення  податків.

      Особлива   увага   приділятиметься  посиленню  контролю  за

 повнотою   своєчасності  сплати  податків.  Досить  сказати,  що

 спочатку  року податковою службою недораховано під час перевірок

 майже  1, 5 мільярди гривень належних бюджету плптежів або понад

 10  відсотків  до  загальної  суми  їх  надходжень  до зведеного

 бюджету.

      Майже  48  тисяч  підприємтсв  і  організацій  різних  форм

 власності допустили заборгованість по платежах до бюджету.

      Рішенням    Кабінету    Міністрів   покладена   персональна

 відповідальність   на  керівників  міністерств  та  відомств  та

 підприємств  і  оргнаізаці  за  погашення  заборгованості  перед

 бюджтом.  Запроваджено механізм розриву конкрактів з керівниками

 підприємств,  що  не  зхабезпечують виконання забов'язань  перед

 бюджетом  та  оголошення  банкрутами  тих підприємств, які мають

 значну заборгованість і неспроможні розраховуватись з бюджетом.

      Поступова  діяльність  податкових адміністрацій............

 на  перевірці  широкого   кола приватних посередницьких структур

 фізичних осіб, що взагалі не сплачуюють платежів або намагаються

 внести їх  в дуже  невеликих  розмірах.

      Це  дозволить  піти на більш рішучі заходи щодо послаблення

 податкового    тягаря   на   підприємства   матеріальної   сфери

 виробництва.

      Здійснюється  робота  в  напрямах  підвищення  ефективності

 роботи казначейської системи керування бюджетних коштів держави,

 цільового,   економного   їх  використання,  більш  оперативного

 прогнозування  доходів і видатків бюджету та посилення взаємодії

 всіх ланок фінансової системи.

      Подальше  вдосконалення  бюджетної  політики неможливе без

 посилення контролю за ефективним використанням державних коштів.

 Судіть  самі:  з  початку  року  органами  контрольно-ревізійної

 служби   виявлено   збитків  від  незаконних  витрат,  нестач  і

 розкрадань  коштів  та  матеріальних  цінностей на загальну суму

 майже  240        мільйонів  гривень.

      Однією  з найголовніших проблем, які повинен вирішити Уряд,

 є  погашення  заборгованості  по  заробітній  платі,  пенсіях,

 стипендіях  і  допомогах  сім'ям  з дітьми та інших соціальних

 виплатах.

      Починаючи  з червня цього року, ця проблема стоїть в центрі

 уваги  всіх  органів  виконавчої  влади.

      Уряд  буде  вирішувати всі питання погашення заборгованості

 по  соціальних  виплатах  неінфляційними  шляхами.  Цьому сприяє

 першочерговість   їх  фінансування,  в  тому  числі  за  рахунок

 тимчасового  призупинення фінансування з бюджету інших видатків,

 вишукання  додаткових  джерел  доходів,  залучення  на  цю  мету

 позабюджетних  коштів.

      Необхідно  відмітити,  що  відповідальність  за  допущену

 заборгованість  по  соціальних  виплатах  повинен  нести не лише

 Уряд,   а   і  органи  виконавчої  влади  на  місцях,  керівники

 підприємств,  установ і організацій.

      І  все  ж таки основною передумовою стабілізації фінансово-

 бюджетної  системи,  успішного  просування та поглиблення реформ

 залишається,  як визначено Програмою діяльності Уряду, відроження

 вітчизняного   виробництва,  в  першу  чергу  товарів  народного

 споживання як  основної  бази  надходження податків.

      З  метою  забезпечення  стабільного  надходження до бюджету

 податків,    зборів,    інших    обов'язкових    платежів   Уряд

 продовжуватиме  роботу щодо упорядкування виробництва і торговлі

 алкогольними  напоями  та  тютюновими  виробами, регламентування

 бартерних операцій, зведення до мінімуму  податкових  пільг.

       Для  збільшення  коштів  держави активізуються заходи щодо

 підготовки та підписання міждержавних угод про співробітництва в

 галузі  боротьби  з  економічними  і  фінансовими порушеннями та

 повернення  незаконно  переміщуваних  валютних цінностей за межі

 України,   розшуку,  визначення  і  стягнення  на  базі  діючого

 законодавства податків у сфері тіньової економіки.

      Істотним  каналом  поповнюваний  бюджетом  має  бути  більш

 активне  залучення  до  оподаткування  широкого кола приватного,

 акционерного  сектора,  фінансових,  посередницьких  і страхових

 компаній,    довірчих    товариств,   контор,   які   займаються

 переведенням безготівкових коштів в готівку.

      Є  реальна  можливість уже в цьому році завершити роботу із

 створенням   державного   реєстру  фізичних  осіб,  то  введення

 суцільного  декларування  доходів  громадян.  Вирішення проблеми

 повної мобілізації коштів до бюджету вимагає концентрації з усих

 державних    структур,    причепних   до   його   виконання,   і

 скоординованих  дій  Міністерства  фінансів державної податкової

 адміністрації, банківської системи та правоохоронних органів.

      Шановні   народні  депутати,  доповідаючи  вам  про  проект

 бюджета  на  1997  рік  Уряд  усвідомлює, що у багатьох народних

 депутатів   є   немало  пропозицій  і  зауважень.  І  це  цілком

 зрозуміло. Тому сьогодні ще не піздно розглянути певні додаткові

 фрагменти,  зміни  та  доповнення до урядового законопроекта про

 бюджет.  Прошу  вас розглянути поданний Урядом проект Державного

 бюджету  на  1997  рік  і  всі пропозиції, зауваження, що будуть

 висловленні  в  ході  його  розгляду та обговорення ми опрацюємо

 разом  з Комісією з питань бюджету і будемо спільно шукати шляхи

 їх вирішення.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Сідайте, будь ласка. Шановні колеги,

 оголошується перерва  на 30 хвилин.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, продовжуєм роботу.

      Міністр  де?  Хорошу  доповідь  зробили,  тепер потрібно ще

 добре відповісти на запитання.

      Значить,  шановні  колеги,  давайте запишимся на запитання.

 Включіть систему. Скільки відведем часу, півгодини?

      Шановні  колеги,  у  нас записалося 83 народних депутата на

 виступи,  я  думаю,  це  більше чим предостатньо. І півгодини на

 запитання.  І  міністр  вперше  на такій трибуні, думаю, ми тоже

 його достатньо. Виставте 30 хвилин.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  прошу  до  увагу.  30 хвилин виставте. Даниленко, за ним

 Свято.

      ДАНИЛЕНКО.

      Дякую.  Шановний Олександре Миколайовичу, шановний Валентин

 Максимович,  до  вас  запитання.  Ви,  будь  ласка,  дайте  мені

 відповідь:  у  цей  проект бюджету, який ви тільки що винесли на

 розгляд Верховної Ради, ви вірите самі в його виконання? Я хотів

 би почути відповідь.

      І  друге  зразу ж, щоб не затримувати, другий раз не брати,

 як  кажуть,  не  затримувати увагу. Я хотів би внести пропозицію

 народним депутатам по даному питанню.

      Шановні    колеги,   ви   бачите,   що   ми   несем   разом

 відповідальність за виконання бюджету і за життя в нашій країні.

 І  видно, що цей бюджет, який подав Кабінет Міністрів на розгляд

 у Верховну Раду, він сформований на старих принципах і на старій

 тій законодавчій базі.

      Я   думаю,   що  не  треба  було  б  сьогодні  виступать  і

 обговорювать, тому що і сам Валентин Максимович дасть відповідь,

 він  скаже,  що  це  дуже  нереально  виконать.  А  якщо ми його

 виконаєм, то ще хуже справи будуть іти у нас у виробництві.

      То  я  думаю,  що сьогодні треба просто визначитись, що ми

 напротязі  неділі попрацюєм на законодавчій базі, на принципах і

 підходах,   потім   знову   ж  повернутись  до  розгляду  даного

 законопроекту,  але  вже  зовсім в іншій редакції, яка б сприяла

 поступальному розвитку нашої економіки.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      КОРОНЕВСЬКИЙ. Дякую.

      Ну,  я  скажу, відповім вам на перше запитання, що, дійсно,

 ми  розробляли  проект  бюджету, але не на старих умовах і не по

 старим  принципам.  Я  в  доповіді сказав, які були підходи. Да,

 дійсно,   деякі  проблеми  є  при  формуванні  доходної  частини

 бюджету.

      Да,  дійсно,  деякі  законодавчі акти ще не прийняті. Я теж

 наголосив  на це в доповіді своїй і скажу, що якщо Верховна Рада

 до  кінця  року  прийме  ті  закони,  які  я  казав,  що вони не

 враховані,  ще  їх  нема,  то  бюджет  буде  в  наступному  році

 виконаний, я маю на увазі - доходна його частина.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  народні  депутати,  давайте  домовимося  так: один

 депутат   задає   запитання,  на  трибуні  стоїть  міністр  -дає

 відповіді  В  кого  це зацікавленості не викликає, підіть туди в

 сіні, там побалакайте в сінях. Ну, по французькі вестібюль, а по

 українські сіні. Тому давайте мабуть працювать.

      Будь ласка, Свято, за ним Тодоров.

      СВЯТО. Свято Василь, 416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую,    Олександре   Миколойовичу.   Шановний   Валентине

 Максимовичу, чи погоджуєтесь ви з тим, що проект бюджету України

 на  97  рік  -це  декларація  добрих  побажань?  Я буду говорити

 цифрами,   я   дуже  розчарований  в  тому,  що  ви  не  привели

 порівняльні   характеристики   основного   питання  -соціального

 захисту   народу,   населення  України  як  основного  багатства

 держави.  З  цієї  точки  зору,  хай  чують  мене всі, не тільки

 виборці,  а  всі  громадяни  України, йде скорочення видатків на

 соціальний  захист.  В  96  році  18.  2  відсотка  від валового

 внутрішнього  продукту,  цього  року  маємо  тільки  14. 1, чи я

 помиляюся?

      Друге  питання.  Практика  секвестування або зниження рівня

 дефіциту бюджету за рахунок невиплат робітникам бюджетної сфери.

      І    третє   питання   відносно   того   ж   секвестування.

 Секвестування  або  політика  затигання пояска на животі народу,

 можливо  треба змінити підхід від монетарної політики до позиції

 соціально...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка.

      КОРОНЕВСЬКИЙ  Дякую  за запитання. Я бу не хотів казати, що

 це  декларація,  і  я  таке  не  можу  сказати,  але дійсно, я в

 доповіді  дав  відповідь на деякі питання, що потреба у видатках

 на 1997 рік складає 100 мільярдів гривень.

      Є  реальних  доходних  джерел  всього лиш 44,8.  Тому деякі

 питання,  які  ви  задавали,  вони  зв'язані  з  невиконанням  і

 невиплатою заробітної плати, але Уряд сьогодні приймає (і у 1997

 році  буде теж приймати) рішення, і заборгованість по заробітній

 платі буде, по можливості буде ліквідована.

      У 1996 році вже є деякі питання, які вже вирішені Урядом, і

 прийняті деякі рішення, які б могли направити свою діяльність на

 те,  щоб  соціальний  захист  населення  (а  взагалі і заробітна

 плата - вона теж туди заходить), щоб зменшити її заборгованість.

 І  Уряд  вже  добився.  Це було сказано і Прем'єр-міністром, і я

 підтверджую  те,  що  до  кінця  цього  року заборгованість буде

 зменшена  до  15%  і  у  1997  році  вона  буде  погашена.  І це

 закладається в бюджеті  -  якщо  ви дивилися, там є у видатковій

 частині   "погашення  кредиторської  заборгованності"  і  там  є

 "погашення заробітної плати".

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Тодоров. Сахань.

      ТОДОРОВ Є.С. 185  округ, Бердянск.

      Спасибо.  Уважаемый  Валентин Максимович, вы з наете, что в

 составе   миротворческих   сил   ООН   нажодится   и  украинские

 подразделения.

      У меня в этой связи есть 2 маленьких коротеньких вопроса.

      Первый.   Какая   общая   задолженность  по  финансированию

 опереций ООН?

      И 2-й вопрос. Как будут  гаситься в 1997 году в последующем

 эти  долги?

      Спасибо.

      КОРОНЕВСЬКИЙ.  Дякую.  Я би заборгованість України за 1991-

 1995  роки  Організації  Об'єднаний  Націй  склала  186 мільйоні

 доларів.  Це  без  урахування  внеску  за  1996  рік.  А  там 18

 мільйонів  доларів.  Є  графік   узгоджений  роботи  51-ї  сесії

 Генеральної  Асамблеї  ООН  і  заборгованість буде виплачуваться

 постійно на  протязі 10 років.

      Тому на 1997 рік передбачається допогашення 18, 6 мільйонів

 доларів.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань, Анісімов.

      САХАНЬ. Шановний Валентине Максимовичу, в мене питання два.

 Одне  по  видатковій  частині  бюджету,  по видатках, а друге по

 доходній частині бюджету.

      Перше.  Я все-таки хотів би почути від вас пояснення чому в

 проекті бюджету на 1997 рік передбачено 100 мільйонів гривень на

 закупівлю  хліба  держресурси,  а  як  в  цьому  році  було  300

 мільйонів  гривень?  Тобто,  що нам менше хліба потрібно буде на

 наступний  рік? Це переше  питання.

      А д друге питання такого змісту. В Постанові Верховної Ради

 "Про  введення вдію проекту Закону "Про бюджет на 1996 рік" дано

 доручення  Уряду зробити інвентаризацію використання нежитлового

 майна,  нежитлових  приміщень по Україні, вивчити практику здачі

 його   в   оренду  повністю.  Куди,  скажімо,  йдуть  гроші  від

 використання  бувшої  ВДНХ,  від використання приміщень науково-

 дослідних  інститутів  -величезних  комплексів, інших нежитлових

 приміщень, і втягти ці гроші в бюджет.

      Чи  займався  Уряд  цим питанням? Я знаю, що ви нова людина

 відносно,  але це, мені  здається, все-таки величезна можливість

 залучити  додаткові  кошти  до бюджету.

      КОРОНЕВСЬКИЙ В.М.   Дякую.

      По   першому  питанню.  В  плані  економічного  соціального

 розвитку передбачено закупити 6 мільйонів тонн зерна і насіння.

      Враховуючи структуру зерна -продовольче і непродовольче, це

 потребує 1,5-1,6  мільярдів  гривень.

      У  заготівельних  організацій  з  урахуванням  дебіторської

 заборгованості  знаходиться  понад 1  мільярд  гривень.

      Тому ми передбачили 100 мільйонів гривень бюджетної позички

 для  закупівлі зерна в держресурсі, і 50 мільйонів для закупівлі

 зержна  для  державного резерву. Тобто, всього буде коштів на цю

 мету  витрачено в 1997 році  1,6  мільярди  гривень.

      По  другому питанню. Да, дійсно, це дуже серьйозна проблема,

 з  орендною  платою.  І, дійсно, фінансові установи держави таке

 питання  вивчали.  І  зробили  деякі  висновки  і внесли деякі пропозиції  щодо  законів.

      І  я  вам  скажу, що на сьогоднішній день ця орендна плата,

 яка  платиться  за нежилі приміщення і ті, що здаються в оренду,

 вона,  в  основному,  розходується  у ті ж самі організації, які

 здають... у видаткову його частину. Це мається на третю статтю -

 це  хозяйственні  видатки  бюджетних установ. Значить, утримання

 цих  нежелих  приміщень,  бо ви знаєте, що в бюджеті на 1996 рік

 цих видатків майже не було передбачено. Але Уряд сьогодні по цих

 пропозиціях, що були з місць з адміністрацій внесли пропозиції і

 ми  зараз  працюємо  над  документом,  він називається "Кошторис

 бюджетної  установи",  де  будуть  передбаченні кошти бюджетні і

 небюджетні.  І  там  будуть  оці кошти, які будуть поступать від

 арендної  плати.  Але  вони  будуть  мати  своє направлення і їх

 будуть  контролювати,  бо  вони  зараз  були як безконтрольні по

 деяких установах.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анісімов, Масенко.

      АНІСІМОВ Л.О. 178, город Запорожье, Анисимов.

      Я  вам  задам  такие  вопросы,  в  которых вы прикасались и

 будучи  еще  и  в области про распределение бюджета. Ну, первое,

 наверное  пожелание  и ваше отношение. Все-таки мы вчера приняли

 межу малозабезпеченості. И было предложение, что она должна быть

 как   приамбула   в   бюджете  государственном.  Это  социальный

 ориентир, на который должен ориентироваться в принципе бюджет по

 выполнению социальной программы. Ваше виденье.

      Второй вопрос. Средства, которые включены в Государственный

 бюджет   на  выплату  и  погашение  задолжностей  и  компенсацию

 гражданам...  Вы  скажите,  вообще-то какой бы категории хватило

 этих  денег  расплатиться  по  1997  года.  Так  грубо.  Это или

 гражданы свыше 80 лет, или граждани свыше 60 лет и так далее.

      И  вопрос,  который  касается сегодня многих областей. Есть

 области-доноры,  их  десять  здесь,  куда  входит и Запорпожская

 область  оя.  И  есть  области, которые получают дотацию. Вообще

 распределение,  будем  говорить, финансового обеспечения на душу

 населения.  Вы  помните вам этот вопрос задавался по энергодару,

 он  больной.  Но  как бы там не было, коль пыль и грязь остается

 там,   чуть-чуть  надо  побольше  дать  этим  областям,  которые

 датируют. Поэтому, пожалуйста, этот вопрос.

      И   Фонд   резервный.   Его  сегодняшнее  использование.  И

 достаточно  ли  денег  мы  туда закладываем. Потому что туда все

 обращаются.  И  народные  депутаты  и  районные  администрации и

 стихия вносит свои коррективы. Спасибо.

      КОРОНЕВСЬКИЙ. Спасибо. По первому вопросу.

      По  межі малозабезпеченості. Я не був, але я чув як тут шли

 обговорення  цього питання і деякі питання були вже поставлені і

 вирішені  тут.  Але  я  хотів  би  сказати,  що  дійсно, якщо ми

 запровадимо  ьогодні  межу,  ту  межу малозабезпеченості, і якщо

 переведемо  до бюджетних витрат, то дійсно та видаткова частина,

 яка  передбачена  в  бюджеті,  вона  не  витримає  того  напливу

 додаткових видатків.

      Що  касається  задолженостям  і компенсаціям, да. Значить я

 вам   скажу,  действительно,  этот  вопрос  мы  прорабатывали  в

 Министерстве  финансов и есть очень много расчетов и проработок,

 и  если  и  по  возрастовому количеству, но по самым минимальным

 потребностям,  которые  если  бы  мы  внесли,  значит,  касается

 увеличения  расходной  части  -до  5  процентов  всего  сводного

 бюджета,  а  максимально  там  где-то  от  42  и  116 миллиардов

 гривень. Это если их включить.

      Значит,  по донорам. Это вопрос очень серьезный, и я думаю,

 он  будет  сегодня  и  завтра стоять на повестке дня в верховном

 Совете  до  тех  пор,  пока  не будет определена именно законным

 порядком  или  30-километровая зона атомных станций, которая бы

 давала свой статус этим территориям для получения дополнительных

 средств  из  бюджета  или  из бюджетных фондов. Значит, и должны

 быть  в  законном  порядке,  я имею ввиду, уже перехожу к другой

 стороне,  именно  донорской  по  отдельным  областям должен быть

 определен  порядок,  какой  установлен  норматив  отчислений.  Я

 думаю,  сейчас  мы  в  Министерстве  финансов над этой проблемой

 работаем.

      Сегодня,   вы   знаете,   определены  уже  коэфициенты,  не

 нормативы,  а  коэфициенты  отчислений  по  здравоохранению. Они

 определены  по  каждой  области.  И уже, во всяком случае, можно

 сегодня  анализировать  и  говорить, что, может, в какой-то мере

 учтено - не учтено, но уже есть какой-то нормативный подход.

      Я   думаю,   что  в  1997  году,  напротяжение  этого  года

 Министерство финансов подаст на предложение Правительству и

 нормативы  отчислений по другим областям, самым таким крупным. Я

 имею  ввиду, по освите, по пенсийному обслуговуванню и т. д., по

 резервному фонду.

      Ну,  говорить  много-мало, сегодня исходя из того положения

 на  егодняшний  день  резервный  фонд  использован  где-то на 60

 процентов,  не  больше  (я  суму не могу сейчас точно сказать, я

 могу уточнить), но я вам скажу, что, действительно, если сегодня

 внести  в  резервный фонд те положения, которые предусмотрены на

 его  расходование,  то  сегодня  по стихии, которая случилась по

 сельскому  хозяйству  можно, нужно дополнительно средств более 7

 миллиардов  карбованцев. Естественно в те 250 миллионов гривень,

 которые предусмотрены в 96 году -это очень незначительная сумма,

 поэтому есть в этом вопросе проблема такая.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Масенко, Пронюк.

      МАСЕНКО  330 Ожетський, Полтавська область.

      Мене  цікавлять  такі  питання, як, на вашу думку, чи можна

 скоротити  було  витрати,  чи  зовсім їх не проводити по окремих

 статтях бюджету, і, на вашу думку, по яких?

      Який  принцип  застосовувався при визначені сум дотацій для

 окремих  областей  і  сум  вилучення  коштів  із бюджетіів інших

 областей?

      І   ще   таке  питання.  Прем'єр-міністр  при  затвердженні

 програми  уряду  говорив,  що вони не мають наміри передавати на

 місцеві   бюджети   фінансування   педінститутів  і  професійно-

 технічних  училищ, а ви в своїй доповіді говорите протилежне. Як

 це зрозуміти? Дякую.

      КОРОНЕВСЬКИЙ  Дякую  вам, дуже важливе питання. Скорочення,

 по  яких  витратах  можна  провести скорочення? Ну, я як міністр

 фінансів  подав  вам бюджет на 97 рік і кажу, що ті видатки, які

 враховані  в  бюджеті, без них нельзя -це дійсно, бо мене не так

 зрозуміли.

      Якщо,  що  стосується  дотацій  і вилучення з бюджету, який

 підход? Підход був такий -дотації планувалися тим областям, яким

 не  вистачало  доходів  по  тим  нормативам,  які  передбачені в

 проекті   бюджету   в   тій  чи  іншій  області.  І  те  ж  саме

 враховувалось  по  вилученню.  По  нормативам получається, що ці

 області  мають  видатків  по  тих нормативах і тих підходах, які

 планувалися,  видатки  менші,  доходи по нормативах більші -отам

 передбачалися ці вилучення.

      Те, що стосується профтех... і педінститутів, профтехучилищ

 і педінституцтів. Да, дійсно, це питання дуже слушне таке і дуже

 серйозне,  над  ним  багато  ми працювали. І в останні дні, коли

 Прем'єр-міністр...  коли  готувалась Програма дій Уряду, коли ми

 приймали  області  по  проекту бюджету того, який ми розробляли,

 да,  дійсно,  було  багато  питань  щодо  фінансування  -із яких

 бюджетів до профтехосвіти і інститутів, педінститутів.

      Значить, да, було на той час коли ми вносили пропозиції (це

 було  15  вересня), тоді ми врахували в бюджеті ці зміни. Те, що

 сказав  Прем'єр позавчора при затвердженні Програми, то, дійсно,

 над цим питанням ми зараз працюємо. І в комісію, якщо будуть які

 питання  по  цьому... по цьому фінансуванню, то будуть внесені в

 бюджет  зміни.  Але ми рахуємо, що профтехосвіта, яка виконує...

 для  областей  готує  кадри,  що не стосується підготовки кадрів

 загальнодержавного  значення,  то,  дійсно, вони повинні бути на

 місцевому бюджеті. А що стосується загальнодержавної підготовки,

 то вони повинні бути на державному... на фінансуванні Державного

 бюджету.

      Механізми, щоб їх не скоротили, можна знайти.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вмісто  Пронюка  Волковецький, будь ласкка. За

 ним  Кірімов.

      ВОЛКОВЕЦЬКИЙ.

      Шановний  Валентине  Максимовичу,  я  думаю, що ви могли би

 погодитися  з  тим, що перш, ніж розгялдати бюджет, треба було б

 розгялянути  Податковий  Кодекс на підставі чого складати проект

 бюджету,  а пізніше   затверджувати бюджет.

      Але  вже  так  склалося.  Значить,  в мене питання стосовно

 фінансового забезпечення Закону "Про стату гірських сіл". Я можу

 стверджувати,  що  із 45 мільйонів гривень, які передбачалося на

 фінансування  цього  закону  для  нашої  області не поступило ні

 копійки.

      Значить,  як буде  у  наступному  фінансовому  році?

      І друге запитання. Чому серед громадяських організацій, які

 фінансує  держава,  немає  таких  державотворчих організацій, як

 товариство, просвіта, які 5 років підряд фінансувалося державою?

 товариство  "Україна", Всеукраїнського товариства полтів'язнів і

 репресованих? Такі  пропозиції  були.

      Дякую за в ідповіді.

      КОРОНЕВСЬКИЙ.  Дякую  за  майже  найважливіше 1 питання про

 прийняття  Державного бюджету -це Податковий Кодекс. Да, дійсно,

 для того, щоб він зміг бути прийнятим, треба, щоби Верховна Рада

 прийняла -тільки коротко я відповім -прийняла необхідні закони -

 це  про  акцизний збір, про місцеві податки і збори, про податок

 на  майно  підприємств,  про податок на нерухоме майно громадян,

 про податок на добавлену вартість і  деякі другі.

      Але  ж  я  вам  скажу,  вони даже на 1-му читанні уже у вас

 розглядались,  тому  я  підтримую  вас  і  прошу  всіх, щоб його

 прийняли як необхідно   бистріше.

      Що  стосується  гірських  сіл.  Да,  дійсно,  це  серьйозна

 проблема  з  фінансуванням  цього  року.  І  на фінансування цих

 видатків, що передбачені в 1996 році це визвано тим, що, дійсно,

 Уряд  направляє  всі кошти, практично, десь 80-90% на погашення

 заборгованості  і  на  погашення  заробітної  плати і соціальний

 захист населення.

      І не фінансуються ці витрати тільки тому, що передбачені в

 доходної  частині  бюджету  1996  року деякі,  ті, що я сказав в

 доповіді,  доходні джерела не виконуються. Тому приходиться десь

 видатки  скорочувати.

      Я  думаю, що якщо будуть витримані ті пропозиції Уряду, що

 він  вніс,  таких проблем в 1997 році, проблем з фінансуванням не

 буде.

      Те, що стосується фінансування товариств, я вам скажу, що в

 бюджеті  на  1997 рік передбачено фінансування 35 товариств, які

 були  в  основному  а  1996 році. І там вилучені всього лише два

 товариства.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кирімов,  Гошовський.

      КІРІМОВ. Шановний Валентин Максимович, шановні колеги!

      Певна річ, що всі ми без винятку хочемо, щоб бюджет на 1997

 рік був прийнятий уже в цьому році. І ще більше хочемо, щоб цей

 бюджет  зінтегрував  в  собі  таку  енергію,  яка б працювала на

 добробут  і на  нашу  країну.

      Але  я хотів би вас запитати ось що. Скажіть, будь ласка, а

 чи можливо приймати бюджет при тій податковій системі, яка існує

 нині,  тепер. Адже вона у нас драконова, і вона може проковтнути

 будь-який  бюджет.

      І ми просто зараз вже, приймаючи цей бюджет, знаємо, що він не  буде  виконаний. Це перше  питання.

      Друге   питання.   Як  ви  знаєте,  програма  мінімуму,  що

 стосується ліквідації наслідків аварії на ЧЕС, ще не виконана. І

 ось  буквально  кожного  тижня  у  програмі роботи Парламенту на

 тиждень  вноситься  законопроект  Комісії  з  питань  фінансів і

 банківської  діяльності  про те, що необхідно формувати фонд для

 здійснення заходів по ліквідації аварії на ЧЕС.

      Так  у  мене  до вас запитання. А чи можливо той фонд, який

 існує,  тобто  коли ми відрахуєм 12 відсотків з своєї зарплати у

 Чернобильськіий  фонд, чи можливо замінити якимось іншим фондом?

 І чи цей фонд буде діяти?

      Дякую.

      КОРОНЕВСЬКИЙ.  Дякую  за  запитання.  Деякі  питання, що ви

 підняли,  що стосується податкового тиску, да, дійсно, в бюджеті

 на 1997 рік і в програмі дій є пропозиції і вже деякі зрушення з

 цього  питання  намітились.  І  в  1996  році ми податковий тиск

 знімаємо  частково.  Яким  чином. Ви знаєте на 1 січня 1996 року

 була  заборгованість  підприємств  і хозяйственних об'єктів була

 перенесена  на  1  грудня 1996 року. Тож держава видала аванс чи

 кредит   свого   роду   підприємствам.   Крім   того,   сьогодні

 передбачаються  деякі  уточненняв закон про вилучення до фондів,

 до  бюджету  коштів. Це мається на увазі. По прибутку знімаються

 аванси,  будуть  платити  підприємства  тільки  по  факту те, що

 заробить.

      Друге  питання.  Сьогодні  не  будуть  вилучатися  кошти  з

 підприємств  за  податковами  інспекціями  теж  примусове. Зараз

 підготовлений проект закону і подано проект Закону Президента по

 сплачуваності всіх видів, що платять підприємства і організації,

 які   вони   платять   до  бюджету,  до  фондів  і  всім  другім

 організаціям  видаткі  свої.  Це  якось  буде  зрушувати  те, що

 податковий тиск буде зменшуватись.

      Але  дійсно  сьогодні  є  проблеми,  і  над  ними буде Уряд

 роботать і вирішувати ці проблеми.

      Що  стосується  Чорнобильської  АЕС.  Да,  дійсно в бюджеті

 на Чорнобильску АЕС ніяких додаткових фондів не передбачено і не

 передбачається.  Всі  видаткі,  які  в рахунок бюджета вкладені,

 вони   мають   бути   профінансовані  тільки  за  рахунок  фонду

 Чорнобильської атомної станції, що створюється.

      ГОЛОВА. Гошовська, будь ласка. Останнє запитання.

      ГОШОВСЬКА.

      Дякую.   Шановний  Валентин  Максимович!  Одну  з  найбільш

 переспективних  галузей  у  піднесенні  незалежності  України  -

 геологію,  ми  вже  в основному зруйнували в попередні роки. Але

 тепер  питання  великої  політики.  Скажіть,  будь  ласка,  куди

 спрямовуються кошти, які перераховуються на геологорозвідувальні

 роботи  до  Державного  бюджету?  Конкретні дані такі. Тільки по

 Укргазпрому   за   девять  місяців  до  бюджету  відраховано  на

 геологорозвідку  біля  80 мільйонів гривнів, одержано на ці цілі

 за цей час лише 2 мільйони гривнів. Не дивно, що геологи України

 сьогодні   найбільш   незахищена   верства.  Вісім  місяців  без

 зарплати.  Які  підходи  у  вас, як у міністра фінансів, до цієї

 проблему у вирішенні її в наступному році?

      Дякую.

      КОРОНЕВСЬКИЙ.  Дякую.  Да,  дійсно геологія фінансується не

 так,  як передбачалось в бюджеті, але це ж така сама причина, що

 я   тільки   що   відповідав  по  гірських  селах.  Значить,  це

 невиконання доходної частини бюджету.

      І  взагалі  ці  зароблені  кошти,  які  поступили  від цієї

 галузі,   направляються   на   фінансування  соціальних  проблем

 населення.  Це на фінансування заробітної плати, на фінансування

 бюджетних  установ, мається на увазі, на покриття заборгованості

 по заробітній платі і грошовому довольстві.

      Все в мене.

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      Слово  має  Микола  Янович Азаров. Він висловить міркування

 Комісії  з  питань  бюджету  щодо  проекту,  внесеного Кабінетом

 Міністрів.

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые  народные  депутаты,  сегодня  мы с вами начинаем

 нормальную  регламентную процедуру рассмотрения проекта Закона о

 Государственном бюджете на 1997 год.

      Отрадно   отметить,   что   впервые   за   последние   годы

 Правительство,   выполняя   конституционные  нормы,  представило

 вовремя  Закон  Украины  про  Государственный  бюджет  -документ

 чрезвычайной важности для нашего народа.

      В   соответствии   с   Регламентом  после  предварительного

 ознакомления    сегодня    этот   документ   вынесен   на   ваше

 представление.

      Комиссия  с момента получения проекта закона в течение трех

 недель  провела  целый ряд заседаний, на которых рассмотрела ряд

 вопросов. Об итогах рассмотрения хотел бы вам доложить.

      Прежде  всего,  мы  разбирались  с теми макроэкономическими

 показателями  социально-экономического  развития  Украины в 1997

 году, которые  положены (еще раз подчеркиваю), положены в основу

 расчета всех показателей доходной части бюджета.

      Прежде  всего  мы  проанализировали  возможности  реального

 роста   влового   внутреннего  продукта,  который  правительство

 определило  в  обкеме  1.7  процента, и номинальный обкем его 10

 миллиардов  66  сотых.  Инфляция 20 процентов, денежная масса на

 конец  периода,  возможности кредитования правительством прямыми

 кредитами  Национального  Банка  Украины,  которые закладываются

 предложениями Национального Банка Украины в нулевом уровне, курс

 доллара  1.  9  гривны  за 1 доллар, структуру ВВП, фонда оплаты

 труда среднемесячную зарплату, внешнеэкономическую деятельность,

 то  есть  сальдо  внешнеторгового оборота, который к сожалению в

 запланированном  обкеме  отрицательном  -минус  1  миллиард. Что

 хотел бы сказать по этому поводу?

      К  сожалению,  как  и  в  прошлом  году  повторены ошибко в

 определении  обкема  ВВП,  инфляционных  параметров, переоценена

 возможность государственного регулирования экономики, по крайней

 мере  на  сегодняшний  день  реально  как  законодательно, так и

 распорядительно,   такие  инструменты  влияния  у  правительства

 отсутствуют.  Поэтому  непонятно  за  счет чего будет обеспечена

 збільшення    виробництва   електроенергії   на   5   відсотків,

 металугрічної   продукції   на  3  відсотка,  особенно  вызывает

 опасение цифра по увеличению производства угля на 4. 7 процента,

 прирост  обсягів  продукції  харчової промисловості и так далее.

      Сегодня  в  вопросах  к  министру экономики, и в вопросах к

 министру  финансов  прозвучали  опасения  по  поводу  увеличения

 производства  сельскохозяйственной  продукции  на  6  процентов,

 увеличения  обкема грузовых перевозок на транспорте и так далее,

 то  есть  те  основные  составляющие материального производства,

 которые  положены  в  основу  расчета  всех доходных показателей

 бюджета.

     Вызывает  также  сомнение рост ВВП в области нематериального

 производства.  Не  понятно, за счет чего увеличатся обкемы услуг

 по  ремонту  и  будивныцтву  квартир,  обслуживанию транспортных

 средств,  ремонту  бытовой  техники  -мы за последние годы имеем

 некулонную  тенденцию  спада  в  этих  жизненно  важных отраслях

 народного   хозяйства,  обусловленных,  прежде  всего,  падением

 покупательной  способности  населения и, естественно уменьшением

 доли платных услуг в структуре валового внутреннего продукта.

      Поэтому  комиссия  посчитала  недостаточно обоснованными те

 макроэкономические   показатели,   которые   заложены  в  основу

 расчетов дохода бюджета.

      Мы   сравнили  также  реальное  надходження  до  Державного

 бюджета,  которые мы имели за 9 месяцев. И по этим показателям у

 нас  очень  серьезные  замечания  в плане расчета доходной части

 бюджета.  Мы  считаем  (и  здесь  мы  согласны  с  Комиссией  по

 топливно-энергетическому   комплексу),   что   такой  показатель

 доходной  части  бюджета, как рентная плата за нефть и природный

 газ,  а  также  разница  в  ценах  на  природный газ значительно

 завышена.  Мы  считаем  нереальным  поступление средств в полном

 обкеме ...

      Александр  Александрович,  вот  я  иногда  смотрю  на  зал:

 неужели  все  это  вот  депутаты  знают то, о чем я говорю?!.. В

 цифрах знают...

      ГОЛОВА.  Микола Янович, ви не ображайтесь, але як ви будете

 частіше  в  залі,  то  побачите,  що це -  пристойна дуже робоча

 обстановка... Тому що - як інакше?!..

      АЗАРОВ  М. Я. Дело в том, что бюджет - это сбалансированный

 документ, в котором если мы с вами, уважаемые народные депутаты,

 не  определимся четко в доходах, значит, мы не сможем с вами так

 же вызначится и в расходных частях бюджета...

      Поэтому  те  наши  наработки, которые комиссия выполнила, я

 хотел  бы,  чтоб  вы  взяли  до уваги и приняли, так сказать, во

 внимание.

      Запланированы  также  такие  доходы как превашение поточных

 доходов над выдаткамы Национального банка в обкеме 129 миллионов

 гривен, в тоже время Национальный банк представил нам кошторис -

 смету  расходов  на  1997  год,  в  которой  расхождкение  между

 доходами  и  расходами Национального банка определено в сумме ни

 много   ни   мало  -400  миллионов  гривен,  уважаемый  Валентин

 Максимович.

      То есть, кошторис Национальный банк составил с дефицитом на

 сумму  в  старых деньгах 40 триллионов всего-навсего и определил

 прия  этом   расходы  Национального банка в обкеме 77 триллионов

 карбованцев   вместо  планирования?  поточных  доходов  над  129

 миллионов гривен.

      Вызывает  также  сомнение  надходження  до  Фонду  розвытку

 Палывно-энергетичного  комплексу  в обкеме 950 миллионов гривен.

 Таким  образом  я  мог  бы более подробно сказать о результатах,

 положим,  за  9  месяцев надходжень до Державного бюджета. Скажу

 только  1  цифру,  что податки сбора та інші обов'язкові платежи

 поступили  за 9 месяцев в обкеме всего 36 процентов от года. Еще

 раз подчеркиваю эту   цифру -  36 процентов  от года.

      А всего доходов в Госудасртвенный бюджет от года получил по

 состоянию  на  9.  10, то есть свежайшие данные -49, 4 процента.

 Как  комиссия не могла не учитывать реальные поступления доходов

 по  всем  статьям  бюджета,  прежде чем опрделиться в той цифре,

 которую  предложило  Правительство  в  Законе "О Государственном

 бюджете"?

      Мы  считаем  также,  что в основном ненадходження доходов в

 соответствии  с  нашими расчетами будут получены, и мы вынуждены

 были  сиключить  эти надходження, поскольку Верховна Рада еще не

 приняла  соответствсующий  закон,  он  еще  только  в  проекте -

 неизвестно   проголосуем  мы  или  не  проголосуем,  поэтому  мы

 вынуждены  исключить  из  доходов Державного бюджета 3 миллиарда

 563  миллиона  гривен относительно податка на майно підприємств,

 податку на нерухоме майно громадян.

       Если  Верховна  Рада  примет  этот  закон,  то мы эти 3, 5

 миллиарда, естественно, будем учитывать в доходах.

      Акцизный  сбор - 166  миллионов  гривен,  орендна плата за

 нафту  і  природний  газ,  що видобувається в Україні, різницю в

 цінах на природний газ в об'ємі 1 мільярд 96 мільйонів гривень.

      Надходження  коштів від Державного комитета по материальным

 резервам, с учетом того, что в последние годы мы только упускаем

 из  этого  державного резерва -1 миллиард 200 миллионов. А також

 слідуючі  надходження по таким статтям, як плата за землю, плата

 за  спеціальне використання лісних ресурвів, плата за спеціальне

 використання надр і так  далі.

      Таким  образом,  Комиссия  приняла решение по учету доходов

 Государственного бюджета  на  4 миллиарда меньше, чем тот обкем,

 который принят в проекте Закона про государственный бюджет.

      Комиссия  проделала значительную работу и почти заканчивает

 ее  по  предварительному  анализу  расходной части бюджета. Мы

 рассмотрели   расходы   по   таким   важнейшим   отраслям,   как

 здравоохранение,  образование,  оборона,  финансирование органов

 внутренних  дел и так  далее.

      На  очереди у нас на следующей неделе запланировано расходы

 и  областные    бюджеты.

      Мы проанализировали также по состоянию на сегодняшний день

 более  250  предложений,  поступивших  от Комиссий и от народных

 депутатов.

      Кратко разрешите вам доложить основные результаты расчетов,

 анализы,  вернее,  этих  предложений.

      По  состоянию на 16. 10. 96 года предложения представили 17

 Комиссий,  не  представили  предложежения  5 Комиссий.

      К  сожалению,  должен  отметить,  что  ни  одна Комиссия не

 представила   сбалансированных   положений   в   соответствии  с

 Регламентом,  кроме  Комиссий  по  обороне,  которая  предложила

 увеличить  расходы  по своей отрасли и это увеличение отнести на

 увеличение  дефицита   Государственного бюджета.

      Я   напомню,  что  в  проекте  Державного  бюджета  дефицит

 предусмотрен  в  обкеме 4 миллиардов гривен. Комиссия по обороне

 предложила  увеличить  расходы по обороне и связанных с обороной

 отраслей  на  3  миллиарда гривен. Таким образом, она предложила

 увеличить  дефицит Государственного бюджета на 3 миллиарда. И он

 составляет с предложением комиссии 7 миллиардов гривен.

      К  сожалению, комиссия не получила ни одного предложения по

 увеличению  доходной части бюджета. Напротив, отдельные комиссии

 предлагают   уменьшить  доходы,  на  мой  взгляд,  явно  защищая

 интересы, представляемых ими отраслей.

      Например.  Комиссия  по  топливно-энергетическому комплексу

 предлагает  уменьшить  поступления  по арендной плате за нефть и

 природный  газ  с 1, 9 миллиарда гривен до 332 миллионов гривен,

 что   в  точности  совпадает  с  предложениями  государственного

 комитета по нефтегазовой промышленности.

      Многие  комиссии  отмечают  это,  своим  решением  комиссии

 отметили,  что  нельзя  учитывать в доходах, пока еще не принято

 Верховным  Советом  документ  о  налоге.  К сожалению, отдельные

 комиссии  вместо  того,  чтобы  проанализировать реальный состав

 затрат  по  своим  министерствам и ведомствам, и посмотреть, что

 можно  сократить,  а  что  можно  и  увеличить, если в этом есть

 необходимость,   подошли   таким   образом.  Они  направили  нам

 супроводительное    письмо,   к   которому   приложили   расчеты

 министерств   и   ведомств   и   однозначнопринятое  решение  об

 увеличении  расходов  в соответсвии с предложением министерств и

 ведомств.

      Так  например  Комиссия  по  вопросам  правовой  политики и

 судебно  правовой реформы направила расчеты соответсвующих своих

 структур на  80 листах без каких-либо выводов.

      На  наш  взгляд,  и  основная работа должна быть совместная

 Комиссии бюджетной с другими комиссиями Верховного Совета. И она

 должна заключаться прежде всего в критическом подходе профильных

 комиссий к расходам своих  ведомств.

      Отдельные   комиссии,   такие,  как  Комиссия  по  вопросам

 экономической   политики   Таранов  и  АПК  Анатолий  Степанович

 Даниленко  вообще  предлагают  проект бюджета не рассматривать и

 отправить  проект на доработку.

      При  этом  Комиссия по агропромышленному комплексу считает,

 что   проект   бюджета  не  соответствует  требованиям  развития

 отрасли, не способствует преодолению кризиса в экономике страны.

      Безусловно, можно  согласиться  с  мнением этих комиссий. И

 наша  комиссия  не считает безусловно из того, что я уже сказал,

 видеть  наши  оценки, не считает, что в таком виде проект Закона

 про Державный бюджет можна принимать. Мы так не считаем.

      Вместе  с  тем  существует  нормальная  регламентная норма,

 которая позволяет в процессе подготовки документа к рассмотрению

 на  первом  чтении  обобщить  абсолютно все предложения народных

 депутатов  и  комиссии  и  уже  после  первого чтения возвратить

 Правительству  на  доработку  документ  с  учетом  согласованого

 решения Верховного Совета.

      Я  имею  ввиду прежде всего, что ряд есть взаимоисключающих

 предложений,  есть  ряд  предложений,  которые  надо, прежде чем

 отправлять,  проголосовать,  и  тогда уже Правительство, получив

 документ  на  переработку,  на  изменение,  знает уже позицию не

 отдельных  депутатов,  знает  позицию  не  отдельных комиссий, а

 знает   позицию   всего   Верховного   Совета  в  целом.  И  это

 соответствует регламентной норме.

      Только   по  предварительно  проанализированному  материалу

 предлагается  по  предложению  комиссии  расходную часть бюджета

 увеличить более чем на 10 миллиардов гривен.

      Предлагает  увеличить расходы такие комиссии, как топливно-

 енергетического комплекса, транспорта и связи на 2 миллиарда 480

 миллионов;  АПК  -на  3  миллиарда  331 миллион гривен; правовой

 политики  и  судебно  правовой реформы -на 105 миллионов гривен;

 культуры  и  духовности  -на  180  миллионов  гривен;  оборона и

 государственная  безопасность  -на  3  миллиарда;  экономической

 политики -на 35 миллионов гривен; науки и образования -более чем

 на  1  миллиард  гривен;  регламента  и депутатской этики -на 35

 миллионов  гривен.  Я  мог бы перечислять и далее -это далеко не

 полный перечень.

      Необходимо   также  отметить,  что  в  проекте  Закона  про

 Государственный   бюджет  не  учтено  принятое  вчера  Верховным

 Советом решение по меже малозабезпечености.

      Я  хотел бы особо подчеркнуть, что бюджет безусловно должен

 быть  сбалансированный  документ,  с  учетом  дефицита  конечно.

 Дефицит   должен   носить  приемлемый  для  народного  хозяйства

 характер,  он  не  должен  расшатывать  экономическую ситуацию в

 стране.

      Поэтому,  естественно, я думаю, что вы прекрасно понимаете,

 что  увеличить расходы Государственного бюджета на 10 миллиардов

 сейчас,  безусловно,  не  представляется  возможным. Бюджет -это

 зеркальное   отражение  эффективности  работы  нашего  народного

 хозяйства.  Как  работает  народное  хозяйство, какие финансовые

 ресурсы   создаются   в   народном   хозяйстве,   только  такими

 финансовыми ресурсами может обладать бюджет.

      Вместе  с  тем,  безусловно,  Верховный  Совет  и  комиссии

 Верховного    Совета    имеют   право   сосредоточить   внимание

 Правительства  на  приоритетах  и  использовать скудные ресурсы,

 произвести  перераспределение этих скудных ресурсов в пользу тех

 направлений, которые они считают необходимыми.

      Например, мы отметили, что расходы на здарвоохранение почти

 на  90  процентов  состоят  из  одной  только  заработной платы.

 Естественно,  при  таком подходе мы лишимся возможности иметь ту

 структуру здравоохранения, которую мы сейчас имеем.

      Такое  же  точно  критическое  замечание  можно  отнести  к

 образовательной   сфере.   Там   практически   тоже  возможность

 консолидированного  бюджета  закрывают  только  одну  заработную

 плату.

      Я  не  буду  говорить  здесь  о  спорном  решении  Кабинета

 Министров  по профессионально-техническим, педагогическим вузам.

 Здесь   предстоит   определиться   базовой   комиссии   в   этом

 направлении,  дать  свои  направление.  Эти предложения войдут в

 статью  Закона  про  Государственный бюджет, и, естественно, при

 положительном  решении  сессией  этого  вопроса  порядок решения

 будет определен Верховным Советом.

      Проводя  рассмотрение  бюджета  на  комиссии,  мы постоянно

 подчеркивали  членам  Правительства,  что  после  того,  как они

 отдали  бюджет  на  розгляд  Верховной  Рады,  исключительно  за

 Верховным  Советом  является  прерогатива определения расходов и

 доходов державы.

      То  есть,  документ находится в стенах Верховного Совета, и

 Верховный   Совет   в   соответствии   со  своим  Регламентом  и

 Конституцией  страны  вправе  в  него  вносить  все  необходимые

 изменения   и   дополнения.  Важно  только  не  нарушить,  будем

 говорить, сбалансированность бюджета в плане его дефицита.

      Таким   образом,  я  осветил  те  направления,  по  которым

 комиссия проводила  работу - естественно, рассмотрение областных

 бюджетов,  которые  комиссия  планирует  провести  на  следующей

 неделе, будет  чрезвычайно затруднено, если мы сегодня с вами не

 примем  Закон о формировании місцевих бюджетів, который повторно

 выносится на ваше рассмотрение.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Чи  є  потреба  ставити питання до Миколи Яновича?

 Запишіться,   будь  ласка,  на  запитання.  Опублікуйте  список.

 Скільки  часу відведем на запитання? Міністр відповідав скільки?

 Ну,   15   хвилин   вистачить?   Вистачить.

      Лук'яненко  Левко  Григорович,  в  мене  прохання  таке: ви

 продумайте  добре запитання і задасте його після перерви, добре?

 А  разом  з  тим  і  всі  інші продумають запитання, зададуть, а

 Микола  Янович  подумає, як  на їх відповідати. Поки що сідайте,

 будь ласка, Микола Янович.

      Я  хочу, ну, зробити дві інформації такі, два інформаційних

 повідомлення.

      Ну,  по-перше, нагадую ще раз, що голосування по виборах до

 складу   Конституційного   Суду   і   до   арбітражного,  Вищого

 Арбітражного  суду  будуть, голосування буде проведено о 15. 45.

 Реєстрація і одерження  бюлетенів - біля  столів  реєстрації.  Я

 просив би,  щоб  ви  ще  раз  порадилися  із  сусідами своїми по

 фракціях,  поміж  фракціями  і все-таки підтримали запропоновані

 кандидатури.

      Друге.  Як ви знаєте, сьогодні в Україні відбуваються акції

 відповідно до Резолюції ООН з приводу Дня бідних 17 жовтня.

      Тільки  що  відбувся  мітинг  у Києві, під Аркою Дружби (ви

 знаєте,  де).  Я  брав  участь  на  запрошення  організаторів  і

 Федерації  профспілок  у цьому мітингу і пообіцяв його учасникам

 (у   своєму  слові),  що  їхні  вимоги  до  Кабінету  Міністрів,

 Верховної Ради, до Президента будуть уважно проаналізовані у нас

 і  вимоги  учасників  цих  акцій  будуть  враховуватися  під час

 розгляду   тих   законопроектів,   котрі  стосуються,  найперше,

 повернення   заощаджень   громадян,   виплат  заробітної  плати,

 соціальних гарантій і захисту власного виробництва.

      Спасибі.

      Перерва, будь ласка. До 16-ї години.