ЗАСІДАННЯ  ШІСТДЕСЯТ  ТРЕТЄ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  17  г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку,  шановні депутати, гості Верховної

 Ради,    члени    Кабінету    Міністрів,   журналісти,   шановні

 радіослухачі!

      Я прошу депутів підготуватися до реєстрації.  Проводитьтся

 поіменна   реєстрація.  Встигли  зареєструватися  331  депутат.

 Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Кілька   процедурних   моментів,   пов'язаних  із  ранковим

 засіданням.  Треба  розглянути  питання  про  депутатські запити

 групи  народних  депутатів:  Вітренко,  Рудик  та інші -всього 5

 чоловік   звертаються   до   прем'єр-міністра  України  стосовно

 юридичної   і  економічної  обгрунтованості  Постанови  Кабінету

 Міністрів " Про   тимчасове  обмеження  вивезення  давальницької

 сировини  для  виробництва  окремих  видів  готової  продукції",

 оскільки  вона  суперечить  Закону "Про операції з давальницькою

 сировиною   у   завнішньоекономічних   відносинах"   і  фактично

 призупиняє його.

      Прошу  підтримати цю пропозицію, цей запит, який оформлений

 відповідно   до вимог Регламенту. Будь ласка.

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Круцик  Роман Миколайович звертається до Президента України

 стосовно   правомірності   відчуження  майна  Селянської  спілки

 "Острів" Галицького району Івано-Франкцівської області та позицю

 в цій справі Генеральної прокуратури  України.

      У  цьому  зверненні,  чи  в цьому запиті йдеться про те, що

 шляхом махінацій майно господарства було в 1992 році ще вилучено

 з  відання  Спілки  передано сусідньому підприємству за зниженою

 ціною  і  не у власність, а передано у користування, а потім так

 затягування  цього  процесу і, фактично, привело все це до того,

 що  майнові  інтереси господарства сьогодні порушені. І депутат,

 посилаючись  на  аргументи,  які  підтверджують таку ситуацію, в

 тому  числі  неправомірні  дії  Прокуратури  в цьому відношенні,

 звертаються до Президента для того, щоб втрутитись в цю ситуацію

 і вирішити її  на законній основі.

      Я просив би підтримати цю процедуру, зміст цього запиту, це

 рішення приймається поіменним голосування депутатів. Будь ласка.

      "За"  -

      Рішення  прийнято.   Питання  про  направленян цього

 запиту адресату голосується  у простому вигляді, не поіменно.

       "За" -

      Теж рішення прийнято. Худомака Віктор Петрович та Киряченко

 Віктор   Олександрович   звертається  до  Президента  України  і

 прем'єр-міністра   України   стосовно  проведення  розслідування

 зловживань  влужбовим  становищем  міністра  Юстиції України, що

 призвело до фальсифікації так званого третього з'їзду ХДПУ.

      Аргументація  достатня  також  подана,  принаймні  так,  як

 бачать  автори  цієї  заяви.  З  порушенням юридичних вимог було

 проведено з'їзд ФДПУ, зареєстровано партій під тою ж назвою, яка

 вже   існувала   і   так   далі.  Я  не  берусь  відповідати  за

 достовірність  тої  чи  іншої  позиції  чи  обгрунтованість цієї

 позиції,  але  депутати  мають  право  звернутися,  маючи, на їх

 погляд, слушні притензії до міністра юстиції.

      Тому я ставлю на голосування питання про поіменну підтримку

 змісту цього  запиту.

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Питання про направлення цього запиту адресату для того, щоб

 з'ясувати точно всі обставини і зняти протеріччя, які  виникають

 цьому відношенні  між  активістами. Будь ласка.

      "За"-

      Рішення не приймається.

      Я відповідаю на запитання депутата Єльяшкевича. Мова іде не

 про  міжпартійні  распрі, як він говорить, бо то питання суду, а

 мова  іде  про  виконання  закону міністром юстиції. В тому то й

 справа.  Треба  звернутися,  щоб  люди  розібралися. Будь ласка,

 авторів   цього   запиту,   до   них  я  звертаюся,  зміст  його

 підтриманий,  але,  щоб його направити, попрацюйте у фракційх, у

 комісіях,  поясніть  у  чому  справа.

      Ну,   наполягають   ще   раз   проголосувати.   Ставлю   на

 голосування.

      "За"-

      Рішення не прийнято.

      Шановні  депутати!  Я  прошу  уваги! В зв'язку з тим, що ми

 розпочали  розглядом питання про Державний бюджет на 1997 рік, в

 мене  пропозиція:  ті  20 хвилин часу, які відведені регламентом

 додатково    до...............,   на   заяви,   звернення   тощо

 використати завтра.

      Я ставлю на голосування цю пропозицію.

      "За" -

      Прийнято рішення. Спасибі.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Це процедура. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Процедурне питання.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Правильно.   І   регламент   визначає   перенесення   цього

 питання... Одну хвилинку.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я прошу. Ну, будь ласка, 20 хвилин поставте на моніторі. 19

 хвилин. Запис проводиться на виступи.

      Кондратюк, будь ласка.

      КОНДРАТЮК.

      Дякую,      Олександре      Олександровичу.      Олександре

 Олександровичу,  я  побував  от  зараз на (...........) семінарі

 голів  сільських,  селищних  і  міських  Рад Вінницької області.

 Голови   Рад  вимагають  бистріше  прийняти  закон  про  місцеве

 самоврядування і роботу Рад, тому що в зв'язку з тим виникає ряд

 питань; а  также  Закон  про  державні  адміністрації.

      Крім  цього,  я побував на засіданні... на зборах ветеранів

 війни,  які теж схвильовані тим, що уряд вніс ряд пропозицій про

 зняття пільг, особливо по закону про статус ветеранів і гарантії

 їх    соціального   захисту.   Особливо   схвильовані   ветерани

 Калинівського  та Вінницького районів, які просять Верховну Раду

 підійти  до  розгляду  цього  питання  грамотно  і  врахувати їх

 зауваження  і  їх листи. Ці листи вони направили і Президенту, і

 прем'єр-міністру, і в Верховну Раду, які я вам передав. Дякую.

      ГОЛОВА. Спасибі  вам. Ярошинський.

      ЯРОШИНСЬКИЙ.

      Ярошинський,  голова  Української  республіканської партії.

 Шановні  народні депутати! Знову і знову ми відходимо від своїх,

 прийнятих  Верховною  Радою,  рішень. В цей час ми проголосували

 тут в належній кількості народних депутатів про включення Закону

 про   виведення  російських  військ  із  української  території.

 Сьогодні  нові  і  нові  факти  свідчать  про те, що перебування

 російських   військ  на  нашій  території  є  небезпечним,  було

 оприлюднено  випадки  відвертого  піратства на території України

 російських  військовиків,  зокрема  військових  кораблів  Росії.

 Далі, поряд  із  цим,  Російська  Державна Дума і Рада Федерацій

 проявляє  агресивну сутність щодо української державності і далі

 проявляє  претензії  щодо нашого міста українського Севастополя.

 Тому  я наполягаю виконати рішення Верховної Ради і включити, ще

 раз  включити  все ж таки проект Закону про виведення військових

 формувань   Російської   Федерації  не  в  питання,  які  можуть

 розглядатися  в міру готовності та наявності часу, а в основні і

 розглянуті найближчі два дні, ці питання.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Кузнєцов.

      КУЗНЄЦОВ П.С.

      ( Кузнецов, фракция "Коммунисты Украины")

      Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые депутаты, я

 сейчас  работаю  в составе временной комиссии Кабинета Министров

 вместе  с депутатом Терещуком по изучению обстановки, социально-

 психологического  климата  и  морального  климата на предприятии

 "Радикал", город Киев.

      И  вы  все прекрасно знаете, что это предприятие, работники

 этого  предприятия  много  месяцев  уже  не  получают заработную

 плату,  они  выходили  с  пикетированием  к  Кабинету Министров,

 создана   вот   эта   рабочая  группа,  которая  сейчас  изучает

 документы.

      Но  я  хотел  бы обратить внимание, что до сих пор, значит,

 руководитель   данного   предприятия  Трунов,  значит,  всячески

 препятствует  работе  данной  комиссии,  нас, народных депутатов

 Украины:  меня, Охрименка, Терещука, -не пустили на завод в свое

 время.  Мы обратились в Генеральную прокуратуру с расследованием

 данного  обстоятельства,  и  Генеральная  прокуратура  не  нашла

 ничего  лучшего,  как переправить это дело для разбирательства в

 городскую   прокуратуру.  Городская  прокуратура,  разобравшись,

 взяла и наказала начальника охраны. Хотя все это было сделано по

 указанию директора Трунова.

       Становится,  как  вы уже видите, печальная традиция, когда

 постоянно  нарушается статус народного депутата Украины. Я прошу

 еще  раз Генеральную прокуратуру разобраться с данным вопросом и

 ускорить  расследование  по тем безобразиям, которые творятся на

 заводе "Радикал".

      Оставшееся   время  я  прошу  передать  депутату  Донченко.

 Донченко.

      ДОНЧЕНКО Ю.Г., фракція комуністів.

      Спасибо.

      Уважаемый Александр Александрович, 2 мая этого года Украина

 подписала  Европейскую социальну хартию, в ней юридические права

 трудящихся    классифицируются    как    социальные    права   и

 устанавливаются    общие    принципы    развития    этих   прав.

 Использование,     закрепление     этих    принципов    трудовым

 законодательством  Украины  способствовало  его демократизация и

 умонизация.

      К сожалению,  до  настоящего  времени Европейская Хартия не

 представлена  Верховному Совету на ратификацию. Это препятствует

 нашей  дальнейшей  законотвореческой работе в области социально-

 трудовых  отношений.  Исходя  из  этого  наша  фракция и я лично

 предлагаю,  что  до  рассмотрения  закона,  вернее  наша фракция

 носила  при  принятии  закона о социальном партнерстве следующее

 предложение.

      Первое. Представить ратификацию Хартии Верховному Совету.

      Второе.    После    ратификации   рассматривать   следующие

 законопроекты  в  такой  последовательности:  закон  о  трудовых

 коллективах,  о профсоюзах, о порядке разрешения трудовых споров

 и в конце концов о социальном партнерстве.

      До    сих   пор   вопрос   о   трудовых   колллективах   не

 рассматривается  никем.  Вопрос  о профсоюзах затягивается, зато

 вопросы  о  социальном  партнерстве  и  о  порядке  рассмотрения

 трудовых коллективных споров идет впереди этих законов. Поэтому,

 я  вношу  продложение:  в  ближайшее время Кабинету Министров на

 ратификацию  социальную  харкию,  посмотреть  все ее положения в

 перспективе,  чтобы мы потом в законотворчестве использовали это

 при принятии социальных законов.

      Но этого, все социальные вопросы не рассматривать. Спасибо.

      ГОЛОВА. Білоус.

      БІЛОУС  В.  О., 317, місто Полтава, група "Реформи", Спілка

 офіцерів України.

      Шановні  колеги,  я хотів би привернути вашу увагу до того,

 що  переговори, які ведуться Верховною Радою України, без участі

 Верхньої  палати  російського  парламетнту  ставить  під  сумнів

 доцільність   всіх   проведень,   тому   що  якраз  рішення  про

 територіальні  притензії  до  України  наголосила  на  це Верхня

 палата російського парламенту.

      Наступне.  Чому  без  участі фракцій всіх нашого парламенту

 ведуться переговори по цьому дуже важливому питанню. Я думаю, до

 Олександр  Олександрович  дасть  відповідь  на  це  питання, яка

 програма цих переговорів.

      Наступне.  Чому  сьогодні  немає  тут  в  залі генерального

 прокурора  України,  і  який  не  несе  доповіді нам про те, які

 заходи вжиті, чому не відкрита кримінальна справа про захоплення

 будинків  -антиконституційний  процес відбувся і тихенько хочуть

 похоронити цю справу тут, в парламенті.

      Останнє.  Арешт українського судна на території Грузії, а в

 минулому році  -  примусова посадка українскього літака свідчать

 про агресивну політику так званого стратегічного партнера. Ще не

 висохли  сльози  на  очах  матерів після Афганістану, авантюри в

 Чечні, ллється кров в Таджикістані, а російські шовіністи хочуть

 розпочати  війну  проти України, щоб відволікти увагу росіян від

 проблем, якаі нездатні вирішити недолуги політики в Москві.

      Хотілось  би попередити, що війна з Україною буде останньою

 для Російської імперії. Саме тому Дев'ятий з'їзд Спілки офіцерів

 України...

      ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.(Ш у м  у  з а л і).Я... я роблю

 зауваження  депутату  Білоусу відносно того, що в сесійному залі

 не дозволяється робити провокаційних пропозицій і випадів.(Ш у м

 у  з  а  л  і).  І  тому  я  прошу  вас вести себе коректно і не

 вживати  таких  висловів,  до яких ви зараз вдалися. Будь ласка,

 продовжуйте,  але тримайте себе. (Ш у м   у  з а л і). Сядьте на

 місце,  будь  ласка.  Степан  Ілліч...  Я  ще  раз хочу сказати:

 говоріть по суті, не вдавайтеся до провокаційних висловів.

  (Ш у м   у   з а л і)

      БІЛОУС В.О....Саме тому... саме тому  Дев'ятий з'їзд Спілки

 офіцерів   України  просить  депутатів  Верховної  Ради  негайно

 розглянути  Закон  про  виведення  російських військ з території

 України. До речі, це рішення прийнято Верховною Радою 6.12.96р.

      Я  хотів  би  ще,  шановні колеги, привернути вашу увагу до

 проблем  фінансування  закладів  ПТУ  міста  Полтави,  тому  що,

 зокрема, СПТУ-23 прийняло рішення про закриття проведення занять

 в  цьому закладі із-за відсутності фінансування.

      Також  на  те,  що  Постановою  Кабінету Міністрів N 222 від

 19.02.96р.  на  протязі  трьох років передати до місцевих органів

 влади  відомчі  будинки  на баланс міста,  а це  -  десь 50% всіх

 житлових будинків. Але Кабінет Міністрів забув виділити кошии на

 їх  утриманния.  Це  стосується  всіх міст на Україні -не тільки

 Полтави.

      Дякую  за   увагу.

      ГОЛОВА. Охрименко.

      ОХРИМЕНКО.

      Александр  Александрович,  прошу передать слово Юрковскому,

 Крым.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ЮРКОВСЬКИЙ

      Фракция   коммунистов,   45   избирательный   округ,  город

 Севастополь.

      Я  хотел  бы обратить внимание уважаемых народных депутатов

 на несколько обстояттельств.

      Первое.  В  газете  "Шлях перемоги" от 1 декабря этого года

 опубликовано    заявление   политических   партий   общественных

 организаций, которые  требуют  признание  участников  ОУН- УПА -

 борцами  за  свободу  Украины  на  государственном уровне. И это

 тогда,  когда  сегодня  отмечается  95 годовщина со дня рождения

 генерала  армии  Ватутина  -одного  из  руководителей советстких

 армий,  которые  освобождали  Украины.  Это первое, что я... Мне

 чего-то  кажется,  что  некорректно  так  ставить вопросы в этой

 обстановке.

      Во-вторых.  Недавно  состоялась  встреча  ветеранов  войны,

 труда и Вооруженных сил Киева с вице-премьером, с вице-премьером

 Пинзеником.  В этой связи они обращаются к Президенту и премьер-

 министру   Украины со  следующим  заявлением.

      "Місто   зустрічи   ветеранів  Великої  Вітчизняної  війни,

 воїнів-афганців   та   представників  Союзу  Чернобиля  з  віце-

 прем'єром  України  Пинзеником з його ініціативи 17 грудня цього

 року,   в   нас  залишилася  повна  незадоволеність,  а  головне

 занепокоїність  за  долю  України. Від виступу Пинзеника повіяло

 повною  безнадійністю  в  вирішенні  проблем  нашої економіки та

 поліпшення  стану  більшості  нашого  народу.  Ми порозуміли, що

 Пинзеник  не володіє прпедметом, за який на нього Президентом та

 Урядом   України   покладена  відповідальність.  Він  не  бачить

 реальних   шляхів   подолання  кризи,  а  пропоновані  під  його

 керівницвом  перші...........  кроки,  можуть привести тільки до

 тяжких  соціальних  наслідків.  Нам, ветеранам, соромно, що такі

 недалекі,   примітивно   думаючи   люди,  керують   в  Уряді  та

 представляють   України   на   вищому   міжнародному   рівні.  В

 безпосередності  спілкування з Пинзеником нами зробили підсумок,

 що  доки  такі  керівники,  як він, будуть в Уряді України, доля

 нашої держави в небезпеці.

      Мы  обращаемся  в  Президенту  Украины и Премьер-министру з

 проханням:  визвольте  скоріше,  будь  ласка,  Україну від таких

 керівників, рятуйте  Україну.

      З  повагою.  Учасники  зустрічі  з  Віце-прем'єром  України

 Пинзеником.

        И  последнее  обстоятельство.  Здесь много говорят о том,

 что  нужно  ускорять принятие Закона о выводе иностранных войск,

 то  есть,  имеется  с  виду,  российских  войск,  что вот Россия

 готовит войну с Украиной. Мне это не известно, хотя я недавно ыл

 в составе рабочей группы в Москве и слышал совершенно  оратное.

      Поэтому   все   это   делается   для  того,  чтобы  создать

 общественное  мнение,  чтобы  расчистить  дорогу  для вступления

 Украины  в  НАТО,  что  приведет  к  неисчислимым  бедствиям для

 украинского рода.

      Вот это хотелось  бы иметь в виду всем народным депутатам.

      Я закончил.

      ГОЛОВА.   Діхтяренко.

       ДІХТЯРЕНКО.  Дякую.

       Шановний  Олександр Олександрович, події, які розгорнулись

 навколо       неправленого  Кабінетом  Міністрів  до Верховної

 Ради  антиконституційного закону -порушення статей 1, 8, 22, 27,

 антигуманного   проекту   щодо   змін  соціального  забезпечення

 населення   примушує   звернутись  до  вас,  шановний  Олександр

 Олександрович, із зверненням такого  змісту.

      Перше.  Задобрення  вустами Президента інвалідів, учасників

 війни,  ліквідаторів  аварії  на  Чорнобильській атомній станції

 загалом проблеми не знімає.

      Виникає   питанян,  чи  будуть  зняті  Кабінетом  Міністрів

 пропозиції  щодо відміни дії статті 13, пункти в), г), д) Закону

 України   про   пенсійне   забезпечення,  згідно  яких  сільські

 механізаторі  при  загальному  стажі 25 років мають право йти на

 пенсію після досягнення  55 років.

      Доярки  і  свинарки  при  загальному  стажі роботи 20 років

 мають право  йти на  пенсію після  досягнення  50 років.

      Більше  того,  Уряд  вносив  пропозицію  відмінити державні

 допомоги  вчителям,  медичним працівникам, які працюють на селі.

 Мова йде про компослуги, плата за землю, тощо.

      Пакетом  законів, запропонованим Урядом, також пропонується

 внести  на  свій  податок  на  нерухомість, податок на прибуток,

 якого  немає  і  скоро  не  буде. Майже в півтора раза збільшити

 плату  за землю. І який цінізм, зневагу треба мати до сільського

 трудівника, коли через два дні після направлення у Верховну Раду

 всіх  цих  пропозицій  творюється  Урядом  Аграрна  партія,  яка

 клянеться  захищати  інтереси  селян,  сельських жителів. Постає

 запитання: від кого захищати? Від тих, що внесли пропозиції. Але

 ж їх внесли і підписали ті, що створили партію.

      І  друге.  Вважаю  своїм  обов'язком  уточнити  чи все-таки

 наполягатиме  Уряд  на  відміні  статті  11 пункту 25 Закону про

 міліцію,  статті  11  пункт  4  Закону про соціальний і правовий

 захист  військовослужбовців  та  членів їх сімей. Відповідно цих

 законів   у  разі  загибелі  працівника  міліції  при  виконанні

 службових  обов'язків,  військовослужбовцій, їх сім'ям, дітям по

 досягненні повноліття держава гарантує соціальний захист. Нині ж

 Урядом пропонується все це відмінити.

      Я прошу колег осмислити сутність цієї кущуйської пропозиції

 стосовно  працівників  міліції,  військовослужбовців,  їх сімей.

 Враховуючи  все  це,  вважаю,  що Уряду необхідно внести ще одну

 пропозицію,  зокрема  про  виключення  із  статті ь1 Конституції

 України  слів,  що  Україна  є соціальна держава, тоді дії Уряду

 стануть  зрозумілими всім.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Осташ.

      ОСТАШ І.І.

      Осташ, 260 округ, Стрижчина, Група "Реформи".

      9-10  грудня  в  Москві перебувала делегація Верховної Ради

 України.  Ця  поїздка,  на  наш  погляд, є прикладом політичного

 плебейства  і недалекоглядності частини депутатів Верховної Ради

 України  та  частини її керівництва, які переслідували при цьому

 власні політичні інтереси.

      Делегація  відбула до Москви, не зважаючи на те, що не було

 предмету  для переговорів. Оскільки ніяких сумнівів щодо статусу

 Севастополя  не було і не може бути. Щодо цього не може бути так

 само  і  ніякої дискусії щодо статусу міста Москви, яке заснував

 київський  князь  Юрій Довгорукий.

      Ми послідовно достримуємося основних принципів міжнародного

 права, задекларованих по заключному (............) акті. Тому ця

 поїздка   була   прикладом  неприкритого  конформізму  на  шкоду

 національним  інтересам  України. Викликає щонайменше здивування

 склад  делегації,  до  якої  в  основному були включені депутати

 лівого спрямування, які не склали присяги на вірність Україні. А

 отже не мають морального права представляти Україну.

      Ми завжди раді вітати дружні делегації парламентарів, але з

 умовою,   що   у   них   немає  за  пазухою   каменя  у  вигляді

 територіальних претензій.

      Тому ми чекаємо від парламентарів російської делегації, які

 сьогодні прибули, офіційної відмови від заявлених територіальних

 претензії  та  скасування  рішень  двох палат: Державної Думи та

 Ради  Федерацій  Росії.  Лише  тоді  може  з'явитися предмет для

 переговорів.

      Зважаючи  на  наміри  російнського  сенатора  Юрія  Лужкова

 відвідати Севастополь, ми вимагаємо оголосити його персоною нон-

 грата   Україні,  як  людину,  яка  заявила  про  силові  наміри

 вирішення  територіальних  претензій  до України і як людину, що

 розпалює ворожнечу між   українським та російським народами.

      Наша  депутаська  група "Реформи" завжди стояла і стоїть за

 дружнівідносини   українського  та  російського  народів.  І  не

 допусстить, щоб провокаційні дії окремих політиканів призвели до

 загострення стосунків між нашими народами.

      Хочу   привернути   також  увагу  міїх  колег  до  програми

 перебування  російської  делегації  Державної  Думи  в  УКраїні.

 Фактично    це   є   не  що  інше,  як  спроба  комуністичних  і

 прокомуністичних  сил обох парламентів за кулісами вирішити долю

 нашої держави.

      Ви   подивіться,   в   списку   делегації  6  комуністів  в

 російському  складі делегації, також з нашого боку на переговори

 включається  в  основному  лише  передставники  лівих  сил.  Хто

 уповноважив  керівництво  Верховної  Ради  саме  в  такий спосіб

 складати програму перебування російської делегації і запрошувати

 їх до Києва?

      Далі.  Хотів  би  звернути вашу увагу, що депутатська група

 "Реформи"  вимагає  від Олексанлра Олександровича інформацію про

 подання  в  суд на депутатів-сумісників, в тому числі і Прем'єр-

 міністра   Лазаренка.   До   цього  часу  ми  відповіді  на  наш

 депутатський запит не отримали.

      І  ще  одне.  Звертаємось  до вас, Олександр Олександрович,

 включити на сьогодні в порядок денний проект Закону про  терміни

 виведення  і  умови  перебування російнських військ на території

 України,  який  був  поданий  двома комісіями Верховної Ради. На

 жаль,  цей проект чомусь вибув з поля зору. Ще раз наголошую, що

 це  питання  треба включити і поставити на голосування. Дякую за

 увагу.

      ГОЛОВА.  Ті  питання,  що потребують з'ясування.: Закон про

 самоврядування   і  Закон  про  Державну  адміністрацію,  на  що

 наголошував депутат Кондратюк, стоїть в порядку дня на наступний

 тиждень  стоятиме  Закон  про  місцеве самоврядування. Тимчасова

 спеціальна  комісія його доопрацювала і він готовий до розгляду.

 І  практично  завершений  до  розгляду... підготовка до розгляду

 Закону  про Державну адміністрацію і скоріше всього він теж буде

 поставлений  на  наступний   тиждень    в порядок  дня.

      Депутат  Ярошинський  про  заходи і про виведення... тобто,

 Закон...  про  розгляд  Закону про виведення іноземних військ із

 території України.

      Керівники  комісій  і  фракцій  погодили  на  своїх нарадах

 послідовність  таку:  спочатку  розглядається  Закон  про статус

 іноземних  військ  як основний закон. А з його... на його основі

 розглядається  ішний  закон.  Пропозиція  була депутата Осташа з

 цього приводу, щоб сьогодні поставити в порядок дня це питання.

      Я ставлю на голосування  цю пропозицію.

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Кузнецов   пропонує   розглянути   питання   про  порушення

 статусу...  Закону про статус депутата представниками конкретних

 організацій.  Я  просив  би  ваш  факт, а також факт невиконання

 порушення   Закону   про   статус  депутата  стосовно  депутатів

 Буздугана,  Шейка  і  інших  при  відвідуванні  об'єкту,  про що

 зафіксовано  є на кіноплівці цей матеріал, підготуйте цей запит.

 Ми завтра  його пошлемо Генеральному прокурору для того, щоб він

 відреагував відповідно до законодавства.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  ще  раз  прошу:  з  місця  не вигукуйте. І обурення, які

 виникають   у   кожного   оформляйте   так,  як  це  передбачено

 Регламентом: запит,  звернення і  рішення.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.  Далі.  Відносно  ратифікації  Європейської хартії,

 соціальної  хартії.  Секретаріат,  підготуйте  лист  до Кабінету

 Міністрів   сьогодні   ж.  Я  на  пропозицію  депутата  Донченка

 звернувся з цього приводу, оскільки в тому є потреба.

      Тепер    відносно    українсько-російських,   так   званих,

 переговорів  міжпарламентських.  Ніяких  переговорів  немає. А я

 поясню,  і  ви  з  місця не вигукуйте, ще раз... Коли ваша група

 їздить   регулярно,   скажімо,   у   Німеччину   для  проведення

 консультацій  із  відповідною  робочою групою по співробітництву

 між   парламентами   Німеччини   і  України,  то  це  вважається

 нормальним.  А коли з Росією це проводиться погано, нерегулярно,

 то  як  тільки  такі  контакти  налагоджуються, то це вважається

 зрадою інтересів України.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Куму ще? Та, заспокойтеся, будь ласка!

      Я  пояснюю  ще  раз.  Будь  ласка,  я  ще  раз  пояснюю. Що

 відповідно   до   плану  роботи  групи  по  співробітництву  між

 парламентами   України   і   Росії   була   запланована  поїздка

 представників    депутатських,    українського   парламенту   до

 парламенту Росії. У зв'язку з певними акціями, котрі були вжиті,

 рішеннями  Російської  Думи  і Ради Федерації було домовлено, що

 приїде спочатку частина, російська делегація приїде сюди. Але ще

 раз  повторюю, це не офіційна делегація, це представники робочої

 групи  по співробітництву між Україною і Росією. І, звичайно, не

 український  парламент визначає склад цієї делегації. І якщо там

 третина  комуністів, то що зробиш, якщо в російському парламенті

 більше третини комуністів.

      Тому,  із  нашого боку, (я відповідаю на запитання, які тут

 прозвучали)  беруть  участь в переговорах, не в переговорах, а в

 контактах, у налагодженні співробітництва...

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.  Або  ви  вгамуєтеся,  шановні  мої,  або я припиню

 засідання. Будь ласка!

      Так  от, у нашій зустрічі беруть участь члени робочої групи

 по  співробітництву  між  українськи  і  російським  парламентом

 визначені  два  роки  тому.  Записалися  туди  ті  депутати  від

 фракцій, які вважали необхідним це робити.

      Тепер.  Якщо  депутат Осташ і з ним група "Реформи" вважає,

 що  депутат  Горинь  -це  представник  лівих,  що Анісімов, який

 представляє  соціально-ринкови вибори представник лівої фракції,

 і  Яценко, як голова парламентської групи по співробітництву між

 Україною  і  Росією  -це  немає  права туди їхати, то тоді можна

 говорити про плебейство. Але, якщо мова йде про те, що є потреба

 налагоджувати нормальні стосунки з сусідами, то тоді це виглядає

 занадто  по-патріціанські з боку групи "Реформи", які робить оцю

 брехливу заяву.

      (Шум у залі)

      Заспокойтеся,будь ласка.

      (Шум у залі)

      Сядьте ,будь ласка.

      ІЗ   ЗАЛУ.  Ми  в  Москві  буваємо  частіше,  ніж  ви.  Але

 Севастополем не торгуємо.

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА. Не кричить. Ще раз пояснуюю.

      (Шум у залі)

      ГОЛОВА. Будь ласка , відійдіть звідси.

      (Шум у залі)

      Ще раз кажу, перестаньте. Я поясню зараз. Сядьте , будь ласка.

      (Шум у залі)

      З ЗАЛУ. Не треба оголошувати, нехай вибачиться .

      ГОЛОВА. Нема за що.

      (Шум у залі)

      Сядьте на місце,будь ласка.

      (Шум у залі)

      ІЗ  ЗАЛУ. Будь ласка, вибачтеся, бо ми теж будемо дозволяти

 собі такі речі!.. Бо ми теж будемо дозволяти такі речі собі!..

     (Ш у м   у   з а л і)

      ГОЛОВА. Я поясню зараз! (

      Ш у м  у  з а л і).

      Зараз я скажу!

      Сядьте на місце - я скажу!..

      (Ш у м  у  з а л і)

      ІЗ ЗАЛУ.  Давайте я оголошу...

      ГОЛОВА. Не треба нічого оголошувать!.. (Ш у м у з а л і). А

 ви теж?

      ІЗ ЗАЛУ. Да, я вас не оскорблял...

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги!  Будь  ласка,  ще раз пояснюю, що

 розпорядженням Голови Верховної Ради ..

       (Ш у м   у   з а л і)

      Будь  ласка,  увага! Розпорядженням Голови Верховної Ради у

 Держдуму  росії  були направлені для попередніх зустрічей голова

 парламенської  групи, депутат Яценко, депутат Анісімов і депутат

 Горинь.  3  чоловіки.  Тому звинувачення...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Не  вигукуйте  в  мікрофон  -я  не закінчив думку! Я ще раз

 кажу:  сядьте  на місце! Бобриньов і Юрковський були у Москві за

 власною ініціативою і за іншою зовсім програмою. З цього...

 Із  цього  приводу розпорядження не було! Все! (Ш у м у з а л і)

 Тому  ще  раз  я  кажу  про те, що звинувачення Верховної Ради і

 зокрема мене у якомусь плебействі абощо -це рвінозначно тому, що

 сьогодні   авторів........   можна,  ви  знаєте,  возвеличити  в

 патріціанстві.  Це  ніякого  відношення до суті тих процесів, що

 відбуваються, не має.

      І  більш  того, я хочу застерігти депутатів від некоректних

 дій,  поскільки мова іде про мміждержавні стосунки. Про стосунки

 із сусідами . Будь  ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Слова  має Яценко, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ЯЦЕНКО.

      Дякую.

      Шановні колеги, я прошу хвилину уваги. Шановні друзі, склад

 делегації...  Склад  депутації  Верховної Ради України, яка буде

 мати  співбесіди  з  представниками  Державної  Думи  Російської

 Федерації,  -я  погодив  спеціально з кожним керівником фракції,

 підкреслюю,  -  с кожним.

      Склад  складений  на  підставі пропорційного представництва

 всіх  без  виключення  фракцій  Верховної  Ради України.

      Все, що сьогодні торкається круглого столу. Що тркається -я

 зараз  склад  зачитию.  Що  торкається завтра, то з ь9-ї до 10-ї

 години - я вчора попереджав  на  засіданні  керівників фракцій -

 передбачається  зустріч  цієї  делегації  з усіма без виключення

 керівниками  фракцій.

      Крім  цього,  завтра  з  14-ї  до  16-ї години -я зновутаки

 попередив  і Соболєва персонально -Владіслав, ви ж послухайте. Я

 ж   всіх  попередив  керівників  фракцій,  що  завтра  2  години

 передбачається   спеціально   працювати   в   фракціях,  я  всіх

 керівників  фракцій  попросив  -будь ласка, визначіться. Ну, всі

 без   виключення   відвідати  буде  неможливо,  але  згрупувати,

 скажімо,  по  3,  будь  ласка,  я  чекаю сьогодні пропозиції від

 керівників   фракцій.   В  усіх  без  виключення  фракціях  вони

 побувають бов'язково.

      Що  ж сьогоднішнього дня? То склад, я підкреслюю, створений

 за   ініціативою  керівників  депутатських  груп  і  фракцій  за

 пропорційним представництвом.

      От  же зачитию, будь ласка. Яценко -керівник робочої групи;

 Юрковський,  Дорошевський,  Горинь, Ягоферов, Горбатюк, Ягоферов

 Анатолій  Миколайович, Горбатюк Микола Дмитрович, Ващук Катерина

 Тимофіївна,   степанюк   Дмитро   Петрови,  Самохвалов  Геннадій

 Григорович,  Манчуленко  Григорій Емануїлович, Чупахін Олександр

 Миколайович,  Бобриньов  Олександр  Васильович,  Анісімов Леонід

 Олександрович,  Карпачова  Ніна  Іванівна,  Павловський  Михайло

 Антонович, Марчук Євген Кирилович.

      Підкреслюю:  представники  всіх  без виключеня депутатських

 груп   і   фракцій   по   пропорційному  представництву  тут  є.

 Представили  особисто  керівники  депутатських  груп  і фракцій,

 дякую.

      ГОЛОВА.   Не тикайте мені, будь ласка, цей контракт.

      Я  звертаюсь  до  групи  "Реформи",  будь  ласка,  якщо  ви

 вважаєте,  що  я  некоректно назвав вашу заяву брехливою, я беру

 свої  слова  назад, і вважаю, що вона не зовсім точна, не зовсім

 правдива.

      Будь ласка, я ж попросив вибаченя за свої слова. Сідайте на

 місце.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Зауваження  депутата  Діхтяренка  відносно проектів законів

 про   заходи  і  інших  документів,  що  стосуються  податкового

 законодавства тощо.

      Ви пам'ятаєте, що Верховна Рада відхилила проекти законів з

 цього приводу.

      Сьогодні  Кабінет  Міністрів  вносить на заміну того одного

 закону про заходи чотири інших, які стосуються тих же питань.

      Я не маю зараз достатньо аргументів, щоб сказати про те, що

 це   змінені  радикально  проекти,  але  попередній  аналіз  мій

 говорить про те, що змін там досить  небагато.

      Що  стосується пенсійного віку, то я вже з цього приводу не

 один  раз  висловлювався  від імені Верховної Ради і хочу ще раз

 запевнити громадян України, що Верховна Рада, принаймні, в цьому

 скликанні,  або  в  цьому  році  не  погодить  ніяких  підвищень

 пенсійного  віку  ні  для  чоловіків,  ні  для  жінок.  І  нехай

 громадяни  України в  цьому  відношенні заспокояться.

      Приступаємо  до  розгляду  питань  порядку  дня.  Про режим

 роботи  6  сесії  Верховної Ради України в грудні 1996 року та в

 січні   1997 року.

      Це  питання  погоджено  з  керівниками комісій, керівниками

 фракцій  всіх. Документ у вас є на руках. Мова іде про те, що ми

 працюмєо два тижні у цьому місяці і два тижні в сесійному режимі

 в січні місяці. І  24 січня  закриваємо  6 сесію.

      Ставлю  на  голосування цю пропозицію, будь ласка. У вас на

 руках цей документ.

      "За" -

      Я   ще  раз  прошу,  зосередьтеся,  будь  ласка,  припиніть

 дискусію.

      ШУМ У ЗАЛІ.

      ГОЛОВА.  При  якому  режимі? Я ще раз кажу вам про те, що у

 вас  на  руках на одну сторіночку, навіть на півсторінки, лежить

 документ  про  режим  роботи  6  сесії Верховної Ради в грудні і

 січні 1997 року. Подивіться, будь ласка, мова іде про те, що два

 тижні  в  цьмоу місяці і два тижні в грудні місчяці відбуваються

 сесійні засідання. І на тому 24 січня закінчується 6 сесія. Оцей

 проект документу я ставлю на голосування. Будь ласка, прошу його

 підтримати.

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Про   проект Закону України про Державний бюджет України на

 1997  рік.  Я з цього приводу кілька слів мушу сказати, оскільки

 вчора  на  нараді  голів  комісій  і  на раді фракцій це питання

 обговорювалося.   І   для   того,   щоб  вас  проінформувати,  я

 скористаюся буквально однією хвилиною часу.

      Ми  розпочали  цю  процедуру  минулої  п'ятниці  з доповіді

 Бюджетної комісії. Бюджетна комісія підготувала проект постанови

 з  цього привводу, в якій вказала зміни до показників доходної і

 витратної   частини   Державного   і   консолідованого  бюджету.

 Запропонувала цілий ряд пунктів на основі зауважень і пропозицій

 внесених  комісіями  і  фракціями у період після подання бюджету

 після вересня місяця.

      З  приводу  розгляду  цього  бюджету Голова Верховної Ради,

 себто  я,  робив  інформацію  коротку, вступне слово, де пояснив

 різні  підходи  до  цієї  процедури і ту ситуацію, яка викликана

 наявністю  у  складі Верховної Ради проекту внесеного 14 вересня

 і доповнень  до  проекту,  як пояснення Кабінету Міністрів, а не

 іншого  проекту внесеного у листопаді місяці. І тими листами або

 перенесеннями  розгляду  цього  питання  на  клопотання Кабінету

 Міністрів  у  зв'язку  з спробою розглянути до прийняття бюджету

 кілька,  багато, вірніше,  законів,  які  стосуються  формування

 бюджету.

      Передбачалося   два   варіанти.  Ми  зараз  ідемо  по  тому

 варіанту,   який   був   погоджений  попередньо  представниками,

 головами   комісій  і  фракцій.  Вчора  голови  комісій  ще  раз

 підтвердили, що треба рухатися в цьому напрямку, маючи на увазі,

 що  відповідно  до  Регламенту  ми повинні розглянути параметри,

 запропоновані  Бюджетною комісією, і ті пропозиції щодо редакції

 конкретних статей бюджету, які пропонуються в проекті постанови.

      Рада ж фракцій наполягає на тому, щоб ми відкинули сьогодні

 і один варіант, і інший варіант, оскільки вони обидва складені з

 порушенням вимог Конституції і вимог Закону про бюджетну систему

 і  містять в собі розрахунки на неіснуючій податковій основі або

 неіснуючій  законодавчій  основі.  Проте,  ще раз підтверджено і

 голова Бюджетної комісії Микола Янович Азаров підтвердив ще раз,

 що  розрахунки,  зроблені на основі існуючої законодавчій, і те,

 що нас не влаштовують ці показники, це справа інша. Мова йде про

 те,  що  якщо  ми  розглянемо  висловимо своє ставлення до цього

 документу,  то в процесі його доопрацювання можна буде врахувати

 пропозиції комісій і груп, і приймати бюджет.

      Після  того,  як  бюджет може бути прийнятий, ті закони, що

 вносяться  Кабінетом  Міністрів і стосуються податкової системи,

 інших  статей...  інших  джерел  доходу чи витрат бюджету можуть

 бути введені, відповідно до законодавства з відповідним терміном

 відстрочення  цього моменту від прийняття закону. Але схема поки

 що  не  змінювалася.  Воля  Верховної  Ради  йде зараз всередині

 питання,  обговорення  йде.  Тому  давайте ми послухаємо виступи

 різних  депутатів,  представників  різних  фракцій  і комісій, а

 потім  будемо  визначатися. На це Верховна Рада відвела 3 години

 часу,  враховуючи  і те, що півгодини було витрачено у п'ятницю.

 Тобто,  2,  5  години  таким чином, щоб ми максимум до 14 години

 завершили  цю роботу і  прийняли  відповідне   рішення.

      Я зобов'язаний був витратить час на цю інформацію, оскільки

 хотів би, щоб матеріали... щоб депутати володіли цим матеріалом,

 цією інформацією.

      Слово  надається  Омелічу Віктору  Семеновичу...

      (Ш у м  у  з а л і)

      А,  я  вибачаюся,  прошу  вибачити.  Вірніше був оголошений

 Павловський  до  виступу.  Слово має Павловський. За ним Омеліч.

 Будь ласка.

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Народний   депутат  Павловський,  місто  Хмельницький,  406

 виборчий  округ.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні

 члени  уряду!  Шановні  колеги!  Сьогодні  в  Україні до відомих

 проблем  зв'язаних  з  кризою, додалася ще одна, яка пов'язана з

 достроковим закриттям Чорнобильської атомної станції. Відповідно

 до  рішення, яке було прийнято 13 листопада цього року, зупинено

 перший блок Чорнобильської атомної електростанції для проведення

 комплексного   інженерного   обстеження  без  наміру  подальшого

 запуску.

      Якщо  врахувати,  що  вся  соціальна  інфраструктура  міста

 Славутича   фінансується   з  прибутків  Чорнобильської  атомної

 станції,  то  це  викликає  великі  напруження з життєдіяльністю

 міста Славутич. До того ж, незавершено будівництво ряду об'єктів

 соціальної  сфери, не реалізована програма переселення 419 сімей

 з селища "Лісне", яке було побудовано для тимчасового проживання

 будівельників міста.

      Отже,  ми повинні прийняти адекватні, передбачити адекватні

 заходи  в  бюджеті.  Як  ви  добре  пам'ятаєте,  шановні колеги,

 Верховна  Рада  тиждень  назад направила Президенту депутатський

 запит, підготовлений з ініціативи нашої комісії, про те, що Уряд

 повинен  розробити  спеціальну  комплексну програму виведення із

 експлуатації  Чорнобильської  атомної електростанції і вирішення

 всіх соціальних проблем. Для того, щоб керуватись, затвердити її

 на  Верховній  Раді  і  керуватись  аме  цією  програмою,  а  не

 меморандумом,  в  якому  соціальні проблеми стоять на останньому

 місці.

      Ми повинні підтримати сьогодні дії Держкоматому, спрямовані

 на введення в експлуатацію другого блоку. Для цього потрібно 198

 мільйонів  гривень.  За  3  роки  своєї роботи другий блок дасть

 суттєві  надходження  до  бюджету  і кошти для вирішення проблем

 закриття Чорнобильської атомної станції.

      Я  хотів  би звернути увагу на таку особливість і проблему.

 Велика   сімка   планує   тільки   виділяти  кошти  на  закриття

 Чорнобильської  атомної  станції.  Більше  того, ніби приваблива

 ідея  - надати   кредити   для  завершення  будівництва  другого

 Хмельницького  і  четвертого  Рівенського  блоку  обернеться для

 України  дуже  великими  збитками,  тому  що  іноземні  експерти

 свідомо   завищують  вартість  цього  будівництва.  І  тому,  ми

 пропонуємо  виділяти  з  бюджету  2  роки  підряд  на завершення

 будівництва  Хмельницької АЕС, другого блоку Хмельницької АЕС 80

 мільйонів   гривень.  І  ми  її  завершимо.  Але  ця  сума  буде

 дорівнювати  рівно  сумі,  яка  йде  на обслуговування боргу, на

 обслуговування процентів. Тобто тут в 10 разів виграшу порівняно

 з тим, щоб брати кредити.

      Ви  знаєте, що для атомної електростанції головне питання -

 це  безпека.  І  якщо  виходити  із  необхідності вирішення цієї

 проблеми,  то  тут  теж є два шляхи. Один, віддати все на відкуп

 іноземним  фірмам.  Тоді це буде коштувати біля мільярда доларів

 США. Або ж виділити з бюджету 40 мільйонів доларів для того, щоб

 запустити  серійне  виробництво  системи  АСУТП,  і безпеки, які

 розроблені  Харківським виробничим об'єднанням "Хардрон". І тоді

 ми  вирішимо  всі  проблеми власними силами, сторивши відповідні

 робочі місця на Україні. Тому я хочу підтримати цю пропозицію для

 того, щоб уряд не повторив відомої помилки з купівлею  комбайнів

 "Джон Дір".

      Ще    одна    обставина    привертає   увагу   до   атомних

 електростанцій -це проблема забезпечення їх відповідними лініями

 енергопередач.  Тому  що сьогодні існуючі лінії енергопередач не

 забезпечують    використання    повних    потужностей    атомних

 електростанцій.

      Для  того теж потрібно передбачити відповідне фінансування.

 Таким   чином,   неефективне  і  безпечне  використання  атомної

 енергетики  та  для  вирішення  соціальних проблем із Словутичем

 потрібно  передбачити в бюджеті такі доповнення. На фінансування

 міста   Славутича - 69,2  мільйона   гривень .   На   завершення

 будівництва  другого  блоку  Хмельницької  атомної -80 мільйонів

 гривень.   Фінансування   невідкладних   робіт  для  введення  в

 експлуатацію  Ташлицької  гідроелектростанції  -114,  5 мільйона

 гривень,   будівництво   ліній   енергопередач  -220  мільйонів:

 фінансування  енергоблоку  номер  1  -51,  6  і  на введедення в

 експлуатацію блоку номер 2 -198 мільйонів гривень.

      І  на  завершення  я  хотів  би  відмітити, що наша комісія

 підтримує  висновки Бюджетної комісії та схему прийняття бюджету

 України на 1997 рік, запропонованою Головою Верховної Ради.

      Я  хотів  би  звернути  увагу  на те, що дуже привабливою є

 пропозиція,  яка звучала в багатьох... з уст багатьох депутатів,

 і,   зокрема,  була  запропонована  і  від  УРП,  щодо  зниження

 податкового  тиску.  Хочу  лише  звернути  увагу  на  те,  що це

 зниження  податків дасть ефект тільки якщо виконати додатково ще

 4 умови.

      Перш  - як  стратегічна  - повинна бути спеціальна політика

 цілеспрямованого захисту свого ринку і свого виробника.

      Друге - відмова від беззастережної однобічної лібералізації

 зовнішньоекономічної  діяльності як головної причини інфляційної

 напруги.

      Радикальна  зміна в грошово-фінансовій системі, відмова від

 монетарно політики як основної.

      При  виконанні цих перших трьох умов створюються передумови

 для  підвищення  заробітної  плати  в  5-7  разів  і  підвищення

 конкурентно-купівельної спроможності нашого наслеення.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати  і  Михайле Антоновичу, при всій

 повазі до вас я все-таки прошу не використовувати зайвий час -ви

 7 хвилин говорили замість п'яти...

      Від  фракції  говорить  Гуров Володимир Миколайович. За ним

 виступатиме  Сирота. Від фракції "Єдність" Гуров виступає. Вадим

 Миколайович! А я весь час Володимир кажу... Вадим Миколайович...

 Добре...  Кривий  Ріг  знає,  що Вадим Миколайович, а я весь час

 називав його інакше... Будь ласка.

      ГУРОВ В.М.

      Кривбасівський виборчий округ 90. Так, так.

      Уважаемые   депутаты,  уважаемый  Александр  Александрович,

 уважаемые избиратели!

      С  этой  самой  высокой  трибуны  я  неоднократно говорил о

 чрезвычайной   ситуации,   которая   сложилась   в  Криворожском

 железнорудном  бассейне, который является основным железнорудным

 источником  сырья  для металлургической промышленности Украиины.

 И,  если  мы не хотим, чтобы железнорудное сырье, как уже многие

 товары,  ранее производимые у нас, не завозили в тридорога из-за

 рубежа, чтобы не потеряли устойчивый источник поступления валюты

 в  доходную  часть бюджета, чтобы -самое главное -не не потеряли

 мы   рабочие   места,   чтобы   нашей  державе  не  был  нанесен

 непоправимый  экономический ущерб, давайте еще раз внимательно и

 по-государственному проанализируем и оценим ту роль и значимость

 для  независимости  Украины,  котрую  играет  эта  отрасль  и ее

 основа -Крибассовское железнорудное месторождение, эта жемчужина

 нашего народа.

      В  текущем  году  по результатам 9 месяцев Металлургический

 комплекс внес в бюджет больше 1, 5 миллиарда гривен. В  будующем

 1997  году  планируется  не  менее  весомая  величина.  А я хочу

 спросить у вас, дорогие депутаты: а сколько намечается в проекте

 бюджета   1997  года  централизованых   каптальных  вложений  в

 Горнорудный  комплекс?

      А  ничиго:  нуль.  А теперь давайте представим, не дай Бог,

 конечно,  чтобы  это  случилось,  что  уникальное  железнорудное

 месторождение   Кривбасс,   без   которого   не  может  работать

 металлургия, не получив сейчас заслуженного внимания и понимания

 депутатов Верховной Ради, погибнет.

      Откуда  мы  будем  брать с вами эти миллиарды гривен, чтобы

 дотировать  Донбасс?  А  еще раз подчеркивал с этой трибуны, это

 надо  делать обязательно, без этого Донбасс не выживет. Бороться

 с Чернобыльской катастрофой, содержать  самую огромную в мире на

 душу  населения  армию -кто будет содержать бюджетную сферу?

      Да,  на  сегодня Горнометалургический комплекс энергоемкий.

 Во  многих позициях, еще  будем говорить, отстал   от  передовых

 государств,  но  он  сейчас кормит, сейчас многомиллионную армию

 металлургов  и  их  семьи.  Он дает стране возможность развивать

 другие,  подчеркиваю, наукоемкие отрасли, сам нагибаясь до земли

 под тяжестью непомерной своей ноши. Это прежде всего относится к

 тем   депутатам,  которые  все  время  говорят,  надо  развивать

 наукоемкое.

      Так  вот,  надо сначала не добить Кривбасс, для того, чтобы

 были средства.

      И  что  же надо Кривбассу для того, чтобы все-таки выйти из

 создавшегося   положения,   а   затем   дать  полноценное  сырье

 металлургам?  Не  так  уж  и много. Мы за последнее время оченоь

 сного занимаемся процесом реструктуризации, а на мой взгляд надо

 заниматься сутью, а не процесоом.

      Особую  тревогу  вызывает  состояние дел на предприятиях по

 подземной   добыче   железной   руды.  Если  сегодня  не  помочь

 Кривбассруде    и   рудоуправлению   Кирова,   мы   потеряем   и

 предприятие,  и  месторождение,  так  как уже сейчас наблюдается

 острый  дефицит  в  профессиональных  горняках,  а  шахт  стакой

 глубиной  добычи  -порядка  километра и выше, аналогов в мировой

 практике нет.

      За  период  с  1990  по  1996  год уже закрыты 4 маломощные

 шахты.   Сегодня   на  очереди  закрытию  подлежат  "Саксагань",

 "Гигант",  шахта  "Артем-2" рудоуправления Кирова. Закрытие этих

 можных  шахт,  которые  отработаны единое меторождение -железных

 руд,   ставит   социально-технические,   гидрозгеологические   и

 екологические   проблемы   перед  Кривбассом.  Эти  предприятия,

 подчеркиваю,  государственные.  А  в Министерстве промышленности

 средств для решения этих проблем нет.

      Какой  же  выход? Отвечаю: как-то, определяя суть налоговой

 системы,  еще  римский император Тиберий говорил: "Я хочу, чтобы

 моих овец стригли, а не брили". Да, надо хотя бы небольшую часть

 прибыли  оставить  в Кривбассе, не забирать все до последнего, и

 он все это возвратит сторцей.

      Необходимо  в  бюджете  1997  года  предусмотреть отдельной

 строкой  средства  на  реструктуризацию в Кривбассе. В сумме это

 есть  расчеты,  это  есть расчеты в Правительстве -150 миллионов

 гривен.

      Где  их  взять,  вы скажете? А я вам хочу сказать: это надо

 посмотреть  страничку  нашего  бюджета 7, где есть бюджет один и

 распределение  между  областями донорами и дотацией. И через две

 недели буквально научно-олбоснованный первый бюджет перевернулся

 сразу  в  разницу  800  миллионов.  Вот  это  так  первый бюджет

 посчитали акуратно.

      Поэтому    здесь    надо    с   Днепропетровской   области,

 которая сейчас обналожена 192 миллиона, 150 миллионов оставить в

 этой   области   ибо  Днепропетровская  область  это  не  только

 проспект. Надо оставить.

      И я прошу   депутатов  поддержать меня.

      ГОЛОВА.  Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     ГУРОВ В.  М.  И последнее я хочу сказать.  Мы, депутатская

 группа поддерживаем предложенный Азаровым и комиссией  бюджет  на

 1997  год, только в процессе принятия новых законов надо будет

 корректировать,  а в принципе надо будет поддерживать.

      ГОЛОВА.  Сирота, за ним Чечетов. Від Конституційного центру

 виступає Михайло Дмитрович. Прошу.

      СИРОТА М.Д.

      Шановний   Голово,   шановні  народні  депутати,  дозвольте

 донести  до  вас  позицію  групи Конституційний центр з  приводу

 проекту  Державного  бюджету на  1997 рік.

      Відповідно  до  чинного законодавства у конкретні строки 16

 вересня  був  поданний  проект  бюджету  на  1997 рік. І це дуже

 добре,  оскільки  перший  раз  був  за  історію  України  вчасно

 поданний  проект.  Але  боюся, що на цьому і основні достоінства

 цього   процесу   можна   завершити,  тому  що  сам  бюджет  був

 сформований,  на жаль,  з порушенням  чинного  законодавства.

      По-перше,  він  був  сформований  на  неіснуючій податковій

 системі. Там був  проект  на податок на майно  підприємств.

      По-друге,  сам  проект  бюджету  не  вирішував  питання про

 формування   місцевих бюджетів.

      Розуміючи  це,  Уряд  через місяць подав доопрацьований або

 уточненний  проект Державного бюджету. Але якщо нам подають такі

 документи, то як правило пишуть: "На заміну  раніше розданного".

 Цього  не  було  написано.  І  таким  чином  у Верховної Ради, у

 депутаів на руках опинилося два проекти бюджету. Перший, подиний

 у  вересні,  і другий, поданий у жовтні. Який із них розглядати,

 до цього часу конкретно ми не визначилися.

      Розуміючи,  що  необхідно змінювати було податкову систему,

 Уряд   на   початки   грудня  подає  новий  пакет  законопроекті

 присвячених  оподаткуванню, системи оподаткування. І в сесійному

 залі розповсюджується думка, що саме цей прийнятий пакет системи

 оподаткування  повинен  лягти в основу нового Державного бюджету

 1997   року.   Але   це   теж  не  проходить,  пакет  документів

 відкликається.  І  сьогодні  ми  практично не маєжмо конкретного

 документу,  конкретного  проекту  Державного  бюджету,  який  би

 відповідав вимогам Конституції і чинного законодавства.

      Яка  ж  ролі  Верховної  Ради у цьому процесі? Ще у вересні

 місяці   окремі   депутати   наголошували  на  тому,  що  бюджет

 сформований з порушенням чинного законодавства. Верховна Рада не

 відреагувала  на ці питання. Можна сказати, що зайняла абсолютно

 пасивну  роль,  яка  зводилися  тільки  до  роботи комісії і ждо

 розгляду  пакету  законопроектів  по  ситсемі оподаткування, які

 практично  всі  були відхилені і відправлені в Кабінет Міністрів

 на доопрацювання.

      І  тут  ще  можна  провести  і такий нюанс. Скажімо, багато

 депутатів,  які  входять  до групи "Конституційний центр", зараз

 через   суд   намагаються   позбавити  їх  повноважень  народних

 депутатів,  причому  іде певна вибірковість. Можна сказати, що і

 голова  Бюджетної  комісії сьогодні суміщує і функції виконавчої

 влади,  і  депутата  Верховної  Ради,  і  Прем'єр-міністр  теж і

 депутат  і  голова виконавчої влади. Але на них судові справи не

 порушуються.  Таким  чином  або  ж подвійний стандарт, або одним

 заважає це у виконанні своїх повноважень народних депутатів, або

 не заважає.

      Тому  сьогодні  ми  вважаємо,  що  треба  відправити проект

 Державного  бюджету на 1997 рік на доопрацювання. Більш того, ми

 вважаємо,  що  ні  Верховна  Рада,  ні Кабінет Міністрів самі не

 здатні вирішити питання з Державним бюджетом, тому ми пропонуємо

 створити  спільну  комісії  з представників Кабінету Міністрів і

 Верховної  Ради  України,  з  представників  депутатських груп і

 фракцій,   які   б  могли  узгодити  основні  положення  проекту

 Державного бюджету на 1997 рік.

      Більш того, ми вважаємо, що потрібен аналіз бути заслуханий

 Верховною Радою  - чому  не  виконана доходна частина Державного

 бюджету  1996 року, про що практично немає інформації сьогодні у

 Верховній   Раді.   В   чому   були  прорахунки,  хто  конкретно

 прорахувався,  хто  конкретно  повинен нести відповідальність за

 невиконання  бюджету  1996 року. Більш того, в проекті, поданому

 на   1997   рік,   немає  чіткого  механізму  вирішення  питання

 ліквідації бюджетної заборгованості, в тому числі заборгованості

 по   пенсіям.   Таким   чином,   ми   пропонуємо  відправити  на

 доопрацювання  Державний  бюджет 1997 року в Кабінет Міністрів і

 створити  спеціальну  комісію  між  депутатами  і представниками

 Кабінету  Міністрів  по  доопрацюванню цього проекту і винесенню

 доопрацьованого  проекту  на розгляд  Верховної Ради. Дякую.

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат Чечетов від фракції Соціально-

 ринковий  вибір. За  ним  виступатиме  Кожушко.

      ЧЕЧЕТОВ М.В.

      Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые  коллеги!

      Я,   прежде   всего,   хочу   остановиться   на   процедуре

 рассмотрения  бюджета.  У  нас  сегодня сложилась парадоксальная

 ситуация,   когда,   с   одной   стороны,   мы  вроде  бы  имеем

 представленые  Кабинетом Министров 2 бюджета в Верховном Совете,

 а с другой стороны вроде их и рассматривать нельзя. Почему?

      Для   этого   давайте   чисто  рассмотрим  в  ретроспективе

 хронологию  протекания  бюджетного  процесса  в этом году. Как и

 положено по Конституции 15 сентября Кабинет Министров представил

 проект  бюджета на следующий год и Верховный Совет. Но буквально

 на  следующий  день  из уст высших должностных лиц правительства

 стало звучать негативная оценка этого бюджета, что он сырой, его

 нужно   будет  переделывать  и  так  далее.  Затем  с  небольшим

 промежутком во времени, Президент делает заявление о том, что он

 никогда  не  подпишет  бюджет, сформированый на старой налоговой

 базе.  Затем  (и  опять-таки  хронологию  показываю), затем идет

 устное  заявление  Правительства,  или  просьба Правительства, к

 парламенту   не   рассматривать   представленный  бюджет,  потом

 письменная  просьба  к  Верховному  Совета данный бюджет пока не

 рассматривать,  пока  Правительство не представит новый на новой

 налоговой базе.

      Верховный  Совет  не  стал рассматривать тот представленный

 бюджет.    Затем    в    Верховный    Совет    попадает   новый,

 скорректированный  бюджет и пакет законов по налогообложению для

 формирования этого нового бюджета.

      Верховный   Совет   начинает   рассматривать   этот  пакет,

 Президент,  будучи  в Суммах, делает очередное заявление, что он

 никогда   не   согласится   с   продлением  пенсии,  увеличением

 пенсионного  возраста  и  с  лишением социальных льгот ветеранам

 трудам, ветеранам труда,  чернобыльцам и т.д.

      Таким  образом,  этим  заявлением  он разбалансировал уже и

 второй  скорректированный,  второй  бюджет,  который представлен

 Правительством  в  Верховный Совет, поскольку провисает доходная

 часть.

      Возникает вопрос: а мог бы быть другой вариант рассмотрения

 бюджета,   другой  сценарий  рассмотрения  бюджета  в  Верховном

 Совете?  Да,  мог бы. В принципе, мы могли бы пойти и по другому

 сценарию, если б в свое время мы приняли предложение Комиссии по

 финансам  и банковской деятельности об упразднении 12-процентных

 отчислений  в  Фонд  Чернобыля  и в Фонд занятости. Я опять-таки

 акцентирую  внимание, чтоб не было политических спекуляций: речь

 идет  не  о  том,  чтобы  прекратить  финансирование или выплаты

 чернобыльских   льгот,   а   том,   чтобы  изменить  источник  и

 финансировать  их засчет бюджета. И если бы мы упразднили эти 14

 процентов  и  сняли  с  себестоимости,  можно  было  бы  на этой

 скорректированной  базе  роазработать  бюджет  и принять до 1997

 года. А в паралельном режиме, создав группу из депутатов, членов

 Правительства, ученых, разработать налоговый кодекс где-то к маю

 месяцу,  тот  единый  емкий  нормативный  документ,  который  бы

 содержал  в  переработанном варианте все законодательные акты по

 налогообложению,  и  заложить ее уже в основу разработки бюджета

 на  1998  год.  То  есть,  иными  словами, как бы реформирование

 налоговой системы шло в два этапа. Первый этап -упразднение 12 и

 2  процентов  отчислений  с Фонда зарплаты в этом году, и второй

 этап  -принятие  налогового  кодекса  в  1997  году и разработка

 бюджета  1998  года уже на основе нового налогового кодекса. Но,

 як кажуть, маємо те, що маємо.

      Что ж делать сейчас? Я думаю, что в этой ситуации парламент

 абсолютно  правильно  принял  решение, когда принял Закон о том,

 чтобы производить финансирование в первом квартале по нормативам

 прошлого  года  до момента принятия нового бюджета. Думаю, мы не

 ошиблись,  когда  начали  рассматривать  первый  проект бюджета,

 посколько  он  в  основном создан или разработан на существующей

 налоговой  базе,  хотя  там  тоже есть два закона не утверждены.

 Думается,   что   нужно   нам   сегодня   рассмотреть,   вернуть

 правительству  на доработку, а затем где-то через две-три недели

 рассмотреть   полностью   бюджет,  сформированный  полностью  на

 существующей налоговой базе, и решать вопрос о его принятии.

      В параллельном режиме надо рассматривать те законодательные

 акты по налогообложению, которые урядом представлены в Верховный

 Совет. Рассмотреть, принять их. И затем с учетом принятия этого,

 так  называемого,  пакета  закона  по налообложению, принять уже

 скорректированный  бюджет  где-то наверное, наиболее реально это

 будет,  со  второго  полугодия.  Поскольку  нам  нужно  будет  в

 обязательном   порядке   зарезервировать  время  между  моментом

 принятия  закона  по  налогообложению  и  моментом введения их в

 действие  для того, чтобы дать возможность и налоговым службам в

 какой-то  степени  освоить  новую методику исчисления налогов, и

 бухгалтерским  службам  предприятий то же самое освоить методику

 учета той же прибыли, если будет в содержании Кабинета Министров

 принят Закон о прибыли.

      И  последнее.  Фракция  "Социальный рыночный выбор" считает

 целесообразным  в  ближайшие  дни заслушать на сессии Верховного

 Совета  отчет  Кабинета  Министров  о  выполнении  бюджета  за 9

 месяцев текущего года. Спасибо.

      ГОЛОВА. Кожушко виступає від комісії, Олександр Михайлович,

 Комісії   з   питань  паливно-енергетичного  комплексу.  За  ним

 виступить Пустовойтовський.

      КОЖУШКО  О. М. Уважаемые коллеги! Наша комиссия внимательно

 рассмотрела  проект  бюджета  на  1997  год. Сначало совместно с

 министерствами  и  ведомствами  мы рассмотрели их предложения. И

 свои  заключения  дали и бюджетной комиссии, и правительству еще

 на  стадии  рассмотрения проекта. Затем, после получения проекта

 бюджета  мы снова рассмотрели и дали ряд замечаний и предложений

 Бюджетной комиссии и Правительству.

      К  большому  сожалению,  как  мы  вчера  слышали  с доклада

 Бюджетной  комиссии,  ни правительство, ни Бюджетная комиссия...

 откровенно говоря, проигнорировали наши предложения.

      А  наши  предложения  исходили  не из эмоций или лобистских

 каких-то правил  -  мы исходили только на основании тех законов,

 которые   изданы   по   отралям,   Программы   Праивтельства   и

 постановлений  Правительства  и  указов  Президента по отсралям,

 которые входят в нашу комиссию.

      К  примеру, если рассматривать статью 4 бюдежта, "Расходы",

 необходимо  было  учесть, что согласно статьи 9 Закона Украины о

 железнодорожном  транспорте  та  7-й статьи Закона про транспорт

 отдельной    строкой    должна    быть    записана   компенсация

 железнродорожным и автомобильным предприятиям общего пользования

 затраты   за  льготный  проезд  отдельных  граждан,  принятых  в

 пассажирском  транспорте.  И  эта сумма составляет 765 миллионов

 гривен.

      В  той  же  статье  4,  "  Капвложения"  в соответствиии со

 статьей  10  Закона  "О  железнодорожном транспорте": необходимо

 отдельнной строкой записать затраты на приобретение пассажирский

 вагонов,   приобретение   автобусов  и  так  далее.  Аналогичный

 положения  по  Министерству  угольной  промышленности,  морскому

 транспорту -там также не учтены наши замечания, и за отсутствием

 времени  я  не  буду  их перечислять. Они даны и Правительству и

 Бюджетной комиссии.

      Мы также предложили дополнительно внести в проект Закона "О

 бюджете"  статью  20.  Она  говрит  о  том,  что "Встановити, що

 підприємтва,   які   за   державним  замовленням  центролізовано

 імпортує    запасні   частини:   акумулятори,   паливо-мостильні

 матеріали     для     автобусів,     локомотивів,    підприємств

 автомобільного    і   железнодорожного   транспорту   загального

 користування,  що здійснюють перевезення пасажирів, звільняються

 із сплати податка на добавлену вартість та ввізного мита в межах

 контрактів та переліку товарів, визначених Кабінетом Міністрів".

 Это также не учтено было Бюджетной  комиссией.

      Главная  причина, как вы говорите, нет денег. Я постараюсь,

 внимательно  посмотрел  по  всем статьям бюджета, сказать где же

 нам  брать деньги.

      Вы все знаете, что у нас производство упало на 50 процентов

 отдельно  на...  даже больше до 60 процентов. Так вот, в бюджете

 этого  года на содержавние управленческого аппарата всех уровней

 и  областных  в  прошлом  году  было запланировано 550 миллионов

 карбованцев,  в  этом  году после того, что мы обязаны, как, и я

 считаю  как  премьер-министр,  и  поддерживаю  в  этом  вопросе,

 говорил на 20% сократить -640.

      Ну,  чтобы  быть  не голословным, я хочу вам привести такие

 примеры.   Ну,   вот  Министерство  транспорта.  Вдруг  оказался

 депортамент  железнодорожного  транспорта обособленный. И что же

 вы думаете, сумма какая там денег выделена в этот департамент? В

 два раза больше, чем департамент автомобильного транспорта. Этот

 департамент  не  подчинялся Министерству транспорта, в нарушение

 закона создан. Комиссия работала вместе с Министерством, привели

 в состояние.

      Ну,    как   показал   разбор,   он   работал   все   время

 самостоятельно.   Что   он   делал?  Разрушал  нашу  авиационную

 промышленность.

      Значит,  в  чем  его  разрушение?  30 самолетов работает за

 границей,  неизвестно  где,  6 самолетов работает в Перу 5 лет -

 ничего  не  известно,  какие-то самолеты приобретают за какие-то

 деньги - и что в конце?

      Правда,   Премьер-министр   мне  понравилось,  что  сказал:

 "Подложить  все  это, кроме того, что снятие, подложить, кто это

 визировал,  кто  давал, с тем расчетом, чтобы другому повадно не

 было, кроме того, что освободить от работы.

      Вы   посмотрите   второй   вопрос   -Контрольно-ревизионное

 управление,  43,  907  миллионов карбованцев, Державна податкова

 администрация  3,  907.  И  вот  есть такое у нас -приватизация.

 Осталось  у  нас уже предприятий государственных 45. А выделение

 средств   для   органов   приватизации   все  увеличивается.  Вы

 посмотрите:  нет  денег  на  пенсию, какие издаются журналы! Вот

 здесь  позавидовать  даже: партийные вожди не позволяли себе, вы

 посмотрите, на  фоне  Верховного  Совета партийный вождь - какой

 товарищ Ехануров - 10  тысяч,  10  экземпляров. Я уверен, что он

 стоит 10 долларов, этот журнал. Значит, деньги есть.

      Я   считаю,   что   нам   необходимо  вот  эти  все  тысячи

 наименований  этих  отделов,  у  нас  совершенно  другая  сейчас

 структура  предприятий.  Заканчиваю....  предприятий  необходимо

 сократить.

      Я  прошу, чтоб наши предложения были учтены и согласиться с

 тем  проектом,  который внесла комиссия. Но я хотел бы поручить,

 чтобы  в  решении  было протокольно записано:  учитывая важность

 этих    отраслей    угольной   промышленности,   железнодорожный

 транспорт,  энергетики, двум комиссиям бюджетной и нам совместно

 с  министерствами  и  правительствами рассмотреть финансирование

 бюджета  на  1997  год.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Пустовойтовський Володимир Семенович

 від  Комісії  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності, з

 Бюджетної комісії. Дякую. За ним виступатиме Пєхота від фракції,

 від групи МДГ.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ  В.  С., 384 Первомайський виборчий округ,

 Харківської області.

      Уважаемый    Александр   Александрович,   уважаемые   члены

 правительства, уважаемые коллеги!

      Сегодня  мы  обсуждаем  очень важный вопрос, от толкового и

 граммотного  решения  которого  во  многом  будет зависить жизнь

 нашего   государства   в   ближайший  период.  Мы  рассматриваем

 заключение  Бюджетной  комиссии по представленому правительством

 проекту  Закона  о Государственном бюджете на 1997 год на основе

 заключения   всех   комиссий   Верховного   Совета  и  отдельных

 депутатов,  когда экономика Украины находится в глубоком кризисе

 и  поступления  в бюджет из гда в гд сокращаются.

      И в таких условиях мы пытаемся ежегодно хотя бы по минимуму

 обеспечить   бюджетными   средствами   наши  неуменьшающиеся,  а

 наоборот  возрастающие потребности. Ясно, что такой метод сам по

 себе  бесперспективен  и  ведет  нас  в  тупик.  Где же выход из

 сложившейся  ситуации?  Выход  из  этой  ситуации  в  том, чтобы

 заработало   производство.  Мы  все  об  этом  говорим.  Давайте

 вспомним,  даже в более благоприятное для нашей экономики время,

 большинство  предприятий  не обладало в полном обкеме оборотными

 стердствами. Их недостача компенсировалась банковскими кредитами

 под  заготовку  запасов сырья, под готовую продукцию, под другие

 возможные   гарантии.   И  в  обстановке  солидного  банковского

 кредитования   напряженно  работали:  промышленность,  сельськое

 хоязйство,  транспорт  и  связь,  получали  прибыль, беспечивали

 наполнение бюджета.

      Можна  привести  сотни  примеров  сегодняшнего  дня,  когда

 предприятия  готовы  к  выпуску конкурентноспособной прдукции не

 могут  бысто эффективно развернуться в силу отсутствия оборотных

 средств  и  долгосрочных кредитов. По этой же причине в сельском

 хозяйстве  не поддерживается плодородие земель, поголовье скота,

 не   обновляется  машинно-тракторный   парк,  хиреет  транспорт,

 разрушаются дороги.

      Нужны  долгосрочные  кредиты,  а их нет. Это говорит о том,

 что  в  денержно-крединой  политике  нашего государства имееются

 серьезнейшие  недостатки.  Эту  проблему  нужно  решать и решать

 срочно.

      Второй крупный вопрос, требующий немедленного рашренения, -

 низкая   исполнительная  дисциплина  и  слабая  ответственность.

 Думаю,  что  это  одна  из  причин нееффективности проводившихся

 ранее   мер  по  санации  предприятий,  кредитованию  сельського

 хозяйства    и    ряду    других    мероприятий   Правительства,

 осуществлявшихся   в   условиях   кредитного  паралича  за  счет

 бюджетных средства.

      Необходимость наведения  порядка,   повышения  дисциплинной

 ответственности, как  никогда  ранее, актуально сейчас в это вот

 тяжелое время.

      Правительство  предложило  время  по оздоровлению экономики

 пакетом  проектом  законодательных  актов. Они по-своему отражаю

 созревшее  общественное  мнение по снижению  налогового пресса и

 защите  собственного производителя. Но мы уже успели убедиться в

 том, что в них достаточно много пороков.

      Обратимся,   для  примера,  к  Законопроекту  о  налоге  на

 недвижимость.  Герамния приняла решение об отмене этого налога у

 себя  с 1 января 1997 года. Об этом нам сообщила группа немецких

 консультантов    Кабинета    Министров,   в   частности   доктор

 (Зибенберг)?  12  декабря. Они считают, что такой налог ухудшает

 экономическое состояние низкорентабельных предприятий. А сколько

 таких   предприятий   у   нас?  Мы  знаем,  что  их  подавляющее

 большинство.  Если  ввести  в действие налог на недвижимость, то

 по нашей экономике будет нанесен еще один сокрушительный удар. А

 нас  из  зарубежья  торопят,  ставят в зависимость от возможного

 получения  кредитов  нашу  готовность  принять  без  достаточной

 подготовки несовершенные законы. Кому это выгодно? Всем понятно.

 Мы   уже   дошли  до  крейней  черты.  Ведь,  согласитесь,  если

 государство   не  может  обеспечить  зависимым  слоям  населения

 минимальный   прожиточный   уровеньи   обрекает  пенсионеров  на

 вымирание,  то  это  уже архичрезвычайная обстановка. Выходом из

 сложившейся   ситуации  может  быть  переход  к  более  твердому

 управлению экономикой и финансами. Назрела необходимость вводить

 чрезвычайное  экономическое положение, нужно поставить на четкий

 учет каждую государственную копейку и направить ее туда, где она

 надежно  опеспечить  отдачу  государства.  А  там,  где  это  не

 произойдет, исполнители должны нести серьезную ответственность.

      Но  вернемся  к  заключению  Бюджетной  комиссии.  Комиссия

 обобщила   замечания  депутатов  и  комиссий,  все  замечания  и

 протоколы,  направленые  Кабинету  Министров  Украины.  Большего

 сделать, чем сделано было по имеющимся материалам, нельзя.

      В  докладе  председателя Бюджетной комиссии Николай Яновича

 Азарова  очень  детально  отражено  падение...  видение проблемы

 бюджета  в  настоящих условиях и пути их возможного решения. Что

 делать  с  представленым  бюджетом?  Есть  несколько  вариантов,

 которые  предлагались  предшествующими  выступающими.  Бюджет не

 принимать, как  только  что   вот  почти  говорилось.

      Но  по  процедуре первого чтения бюджета мы и не принимаем.

 Согласно  Регламента (статья 9. 1. 5) Верховный Совет утверждает

 заключение  и  выводы  Бюджетной  комиссии, которая была обязана

 обобщить  выводы  комиссии Верховного Совета Украины и отдельных

 депутатов.  Что  и  было  сделано.  Не  согласиться  с  выводами

 Бюджетной  комиссии  и  направить  бюджет на доработку -что тоже

 предлагается.   Это  означает,  что  Бюджетная  комиссия  должна

 пересмотреть  свои  выводы.

      Какие  ж выводы? О том, что бюджет не может базироваться на

 непринятых  законах?  О  том,  что бюджет должен составляться на

 основе  соблюдения  Закона  Украины  о бюджетной системе, Правил

 составления  бюджета  и бюджетной резолюции? О том, что доходная

 часть бюджета должна быть реальной? О том, что финансирование по

 всем  ветвям  власти  должно  быть  равные  подходы?  Но это уже

 отражено.  Видимо  можно  внести  поправки  к  проекту  и так, к

 проекту, предложенному Бюджетной комиссией.

      И   третий   вариант.   На   мой  взгляд,  самый  реальный.

 Согласиться   с  выводами,  заключениями  Бюджетной  комиссии  и

 направить проект бюджета в Правительство Украины на существенную

 переработку.  Тогда  можно  надеяться,  что  через  2  недели мы

 получим   более  совершенный  проект  Закона  о  Государственном

 бюджете Украины и сможем над ним дальше работать.

       ГОЛОВА. Дякую.

       Слово  Пєхота  Володимир  Юліанович  від групи МДН. За ним

 виступатиме Квятковський.

      ПЄХОТА В.Ю.

      Я  думаю, що і Уряд, і депутатський корпус єдині в тому, що

 Закон  про  Державний  бюджет  на  1997  рік нам потрібен, і чим

 скоріше  буде  прийнятий, тим краще. Але все питання в тому, яку

 фінансову  політику повинен він відобразити, на яких принципах і

 законах повинен базуватися.

      І  тому,  щоб  дарма не гаяти час, спробую в своєму виступі

 не  критикувати,  агітувати, а висловити міркування щодо аналізу

 внесеного бюджету і уточненого бюджету.

      З  двох  бід  завжди вибирають менше. Тому, більшість нашої

 депутатської  групи  МДГ  та  Бюджетної  комісії вважають, що за

 основу  доопрацювання  необхідно  взяти перший варіант ббюджету,

 над  яким проведена детальна проробка в комісіях, регіонах, і по

 якому внесено пропозиції більшості депутатів.

      Щодо нового уточненого варіанту бюджету, який побудовано на

 ідеях  захисту  власного  виробника,  то  він поребує серйозного

 доопрацювання, бо базується на законах, які ще не прийнято. А ми

 вже  маємо  негативний досвід прийняття бюджету, які вводяться в

 дію  минулим  числом,  і  до  чого  це  призводить, всім видно з

 бюджету  1994 року, звіт про виконання якого до сих пір так і не

 затверджено.

      Або  інший  приклад, коли в бюджет 1996 року було закладено

 нереальні  доходи в Фонд розвитку палино-енергетичного комплексу

 в сумі 108 мільярдів купонів.

      Внаслідок  проведених заходів по підтримці вугільної галузі

 за  11  місяців  цього року витрачено 89, 6 мільйонів гривень, а

 надійшло  в цей бюджет всього 10 мільйонів. Різницю треба шукати

 в  неплатежах  бюджетної  сфери,  які  в  свою  чергу  посилюють

 загальну  економічну  кризу. І тому важливо, щоб наш бюджет 1997

 року зробити і реальним, і затвердити вчасно.

      Шановні  депутати, ідея захисту товаровиробника не нова. Бо

 вона   пройшла   через   всі  програми  Президента  і  уряду,  і

 предвиборчих  програм  депутатів, і природно витікає із потреб і

 умов  економічного  розвитку  України.  І  те,  що від загальних

 закликів і розмов уряд пропонує конкретні дії, -це добре. Проте,

 те,   що   нам  вноситься  поки-що  творчою  групою  по  захисту

 товаровиробника,  -це  тільки  частина цієї проблеми, причому не

 сама  суттєва. Сьогодні тяжко сказати, від кого, від чого більше

 страждає  товаровиробник. Від платежів в соціальні фонди, чи від

 непродуманої  політики  акцизів,  товарних  кредитів, безмитного

 ввозу  продукції.  Від податкового тиску, чи від вивозу сировини

 за кордон, значного зростання цін на енергоносії, неплатежів, що

 призводить до повної зупинки виробництва.

      А  як  мислиться  підняти  власного  виробника,  скорочуючи

 інвестиції  з  1,  5 мільярда гривень до 291 мільйона. Тобто в 5

 разів.  А  чи  запитали  ми  в  нашого  товаровиробника, до чого

 призведе   заміна   прогресивного   податку   на   прибуток,  на

 регресивний податок на майно підприємств.

      І  останнє.  Захищати  нашого  товаровиробника  особливо  в

 умовах  дикого  ринку  від  кого завгодно тільки не від інваліда

 війни  і  праці,  пенсіонера та безробітного або шляхом знищення

 соціальної  сфери, як це нам запропоновано в другому, уточненому

 варіанті  бюджета.  На  мою  думку, ця прогресивна ідея потребує

 розробки   економічної  концепції  захисту  власного  виробника,

 всебічного  законодавчого  закріплення.  Тобто  не розглядати це

 тільки в одній площині, як це дуже часто і густо робиться, а все

 це  зробити зважено, заздалегідь, щоб з усіма пакетами законів і

 розроблених положень по їх втіленню нормально передбачити все це

 в бюджеті на 1998 рік.

      А  щоб  це  безболісно  пройшло і не відбилось негативно на

 соціальному захисті населення, треба добитись у наших кредиторів

 відстрочки  платежів  принаймні  хоча б на 2-3 роки по процентах

 кредитів - а це повинні зробити саме ті, хто брав ці кредити.

      Сьогодні  за  проценти кредитів ми сплачуємо майже стільки,

 скільки  позичаєм  нових  кредитів.  А  оце  повинно забезпечити

 соціальний захист населення.

      При   розгляді  на  сесії  Дня  Уряду  і  останніх  законів

 проявились  існуючі  в Уряді 2 підходи до управління економікою.

 Чомусь  нікого  не хвилює така парадоксальна ситуація, коли один

 (тобто  Фонд майна) призначає і звільняє керівників підприємств,

 а  інші  (тобто  міністерства,  комітети, державні корпорації та

 концерни)  несуть  повну відповідальність за виконання державних

 програм,  сплату  всіх  податків  в  бюджет,  своєчасну  виплату

 заробітної плати і все інше.

      Так,  на  Микитівському деревообробному комбінаті Донецької

 області,  що  вхаодить до складу корпорації "Укрбуд" тільки за 1

 рік Фондом майна замінено 3 керівника. І доведено такою кадровою

 політикою це підприємство  до повного розвалу.

      Нетяжко  уявити  до  чого  може призвести таке двоєвладдя в

 економиці.  Мені  особисто  більше  імпоннує  позиція державного

 міністра Мінченка, який тут з цієї трибуни сказав: щоб я за щось

 відповідав - дайте можливість і право  управляти.

      Тому,  я думаю, що, може, депутат Носов і правий, коли весь

 час  нагадує Верховній Раді про необхідність розробки і прийнятт

 Закону  про  надзвичайний  стан.  Бо, коли поставили питання про

 введення  його в дію, то у нас як завжди або не буде закону, або

 запропонують його прийняти  за  1 ніч.

      Пропоную  прийняти за основу висновки Бюджеетної комісії по

 проекту Державного бюджету України на 19997 рік, внесений Урядом

 від 14 вересня 1996 року.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Дякую і вам. Слово має Кявтковський Ігор Васильович

 від  фпакції,  так?  Ні.  Від  комісії, прошу вибачити. А за ним

 виступатиме  Пилипенко  від  ще  1  комісії.

      КВЯТКОВСЬКИЙ.

      Шановний  Голово,  шановні  народні  депутати. При розгляді

 Державного  бюджету на 1997 рік, давайте перш за все відмовимось

 від  історичних фраз таку, якщо Верховна Рада до січня не прийме

 бюджет  і  бідні пенсіонери не зможуть отримувати з початку року

 пенсії.

      Слава  Богу,  люди вже переконалися, що насправді стоїть за

 цими виразами і за тою шаленою компанією, яка проводилась Урядом

 у  засобах  масової  інформації  з  приводу  і  бюджету,  і  тих

 Новорічних  подаруночків,  що припас   для нашого населення, для

 наших  підприємств Уряд.

      Обговорення   податкового   блоку   та  ознайомлення  наших

 громадян  з  тим,  що  насправді  готує Уряд в соціальній сфері,

 однозначно  переконало всіх крім деяких заангажованих депутатів,

 що команда прем'єра запропонувала нам повне знищення виробництва

 і  фізичне знищення населення  України.

      І  правдою  те, що якою поганою для декого Верховна Рада не

 була  б,  населення  України  останні  надії  по зупиненню цього

 відвертого  геноциду поклала саме на нас, на депутатів Верховної

 Ради.

      А  тепер  давайте  подивимось  на  предмет  розгляду. Що ми

 розглядаємо,  який  державний  бюджет?  уряд  стверджує,  що  ті

 доповнення  і  уточнення,  які  він  нам  подав 21 листопада, є,

 дійсно,  доповненнями  і уточненнями до раніше поданого бюджету.

 Чи це так?

      Бюджет  складається  з  двох  чатин -доходної і видаткової.

 Доходна  формуюча  частина  бюджету  грунтується  на  податкових

 правилах  і  базах  оподаткування.  Якщо  при  цьому  і  правила

 оподаткування  і  база оподаткування змінюється, то ми отримуємо

 абсолютно  новий  бюджет.  Нам  Уряд,  за  його  словами,  подає

 абсолютно  новий,  революційний  податковий пакет (а в чому його

 революційність,  ми вже переконались), і при цьому стверджує, що

 бюджет лишається тим же самим.

     Виникає  питання:  це безграмотність чи продовження політики

 відвертого  ошукування?  Адже  два поданих нам бюджета абсолютно

 різні.

      Збільшення  податкового тиску через введення нових податків

 наскоком  не  пройшло. Тепер нам кажуть: нічого, будемо приймати

 бюджет   на  старій  податковій  основі.  При  цьому  так  звані

 доповнення,  тобто  новий  бюджет,  Урядом  не  відкликається, а

 береться  за основу.

      Якщо  до одних і тих же цифр доходної частини бюджету можна

 прилаштувати  абсолютно  різні  податкові  системи  і різні бази

 оподаткування, то це свідчить тільки про одне, про те, що бюджет

 в  своїй  доходній  частині  написаний спросоння -скільки треба,

 стільки  і напишемо.

      Тому  по  формуючій  частині  бюджету  можна  зробити  один

 висновок : абсолютно відсутнє   його   обгрунтування.

      Звернемось  тепер до іншої сторони -піклування нашого Уряду

 про  так  звану  сіоціальну  спрямованість  його  політики і так

 званий  соціальний  захист  громадян,  який  нам  пропонуєтся  у

 видатковій, тобто в другій  складовій  бюджету.

      За  браком  часу  просто  неможливо  навіть  окреслити  всю

 палітру  того  відвертого  цинічного  ставлення  Уряду  до двоїх

 громадян.  Тому  тільки  декілька прикладів. Це саме "радетель"-

 Уряд запропонував підвищення пенсійного віку, саме Уряд пропонує

 повне  знищення соціального страхування, яке вжарить перш за все

 по  найменш забезпеченим і найменш захищеним верствам населення.

 Навіть у найкапіталістичніших країнах є соціальне страхування, а

 наш  уряд,  фактично, пропонує залишити без будь-якого утримання

 тих  же жінок, що будуть  народжувати дітей.

      Це  саме "радетель" -Уряд починає забувати тих, хто втратив

 своє  здоров'я  на  ліквідації  Чорнобильської катастрофи. Невже

 після  цього  можна  буде  розраховувати  на те, що, не дай Бог,

 виникне  ще  якийсь  чорнобиль,  люди  підуть  ліквідувати  його

 наслідки.

      А  повна  концентрація  фінансових  коштів  у центрі, повне

 пригнічення   місцевих   бюджетів   і  створення  18  дотаційних

 областей,  хіба  не зрозуміло під що Прем'єр-міністр готує такий

 бюджет?   Під  наступні  парламентскькі  вибори,  під  створення

 власної  фінансової  інперії,  яка  буде викачувати з Державного

 бюджету  кошти  на свою користь.

      І  в  той  же час за особистим дорученням Прем'єра в умовах

 надзвичайної   секретності   готується   Постанова  Кабміну  про

 фактичне  вилучення  з Державного бюджету величезних коштів, які

 він   отримуєте   від   володіння  державними  акціями  концерну

 "Укрспирт",  "Укргаз",  державної компанії з експорту та імпорту

 продукції  і  послуг  військового  та  спеціального призначення,

 Одеського   припортового   заводу,   "Укрнафти",  "Укргазпрому",

 Запоріжського   алюміньового   комбінату,   концерну   "Оріана",

 Миколаївського     (............)     заводу,    маріупольського

 металургійного  комбінату  імені  Ілліча "Азовсталі". З передачі

 акцій  цих  підприємств  і всіх доходів від них не до Державного

 бюджету,  до  Української  кредитної інвестиційної компанії, яка

 може   створювати  дочерні  підприємства,  у  тому  числі  і  за

 кордоном,   і   повністю   управляти   акціями  цих  акціонерних

 твоариств, у тому числі продавати їх за той же кордон.

      Оце і є логічне завершення програми Уряду, політики Уряду і

 проекту Державного бюджету  на 1997 рік, що поданний нам.

      І  на  закінчення.  Невже   всерйоз можна думати про те, що

 депутати-урядовці, перші порушники Конституції, що виправдовують

 свої  порушення  Основного  закону  нашої держави недосконалістю

 інших  законів,  які зрадили і обманули своїх виборців, обіцяючи

 залишити  інші  посади  і  не  совміщати їх. Невже всерйоз можна

 думати,  що такі люди будуть виконувати законодавчі процедури по

 прийняттю бюджету і по його виконанню. Адже очевидно, що дійсним

 і  єдиним  виновником  взриву, розгляду і неприйняття Державного

 бюджету  на  1997  рік  є  команда  депутатів-урядовців, очолена

 депутатом  Прем'єром,  яка  захотіла  всі  тяготи  цього періоду

 перекласти  з  плеч  своїх  приватних  фірм  на плечі знедолених

 пенсіонерів, чорнобильців і івалідів, освітян та лікарів.

      І причина, спланованого зриву прийняття бюджету на 1997 рік

 з  боку  цієї  команди, яка запропонувала цей ганебний бюджет, в

 тому,   щоь  Верховна  Рада  може  не  погодитись  пропустити  і

 затвердити цей бюджет. Тому час робити відповідні висновки.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Слово  має депутат Пилипенко Микола Васильович від

 комісії,  за  ним  виступатиме  Лук'яненко  Левко Григорович від

 комісії.

      ПИЛИПЕНКО.

      Николай Пилипенко, Джаннкой, Крым, беспартийный, коммунист.

      Уважаемые   коллеги!   Уважаемый  Александр  Александрович!

 Уважаемые радиослушатели! Бюджет 1997 году такой же лукавый, как

 и  бюджет  прошлого года. И я, наверное, хочу с того началь, что

 остановиться  а вопросе налогообложения доходной части бюджета и

 снижения  пресса на товаропроизводителя. Наверное следует начать

 с  того,  что  известно у нас 4 процента населения Украины имеет

 ежемесячный  доход  1  тысяча долларов, а 100 тысяч из них имеет

 доход  20  тысяч  долларов  в  месяц.  В сумме это составляет 47

 миллиардов  долларов  в год. Если первых обложить ставкой налога

 20  процентов,  вторых  35,  совершенно невысокие ставки, как вы

 понимаете, то доходная часть бюджета может получить 24 миллиарда

 гривен -это составляет 70 процентолв доходной части бюджета. Вот

 один  из  реальных  путей,  с  помощью  которого можна облегчить

 налоговый  пресс  на товаропроизводителя. Только после таких мер

 можна буде говорить о снижении налогового пресса.

      Но   наш   Президент   и  его  окружение  ничего  общего  с

 Франклином Рузвельтом не имеют, им проще держать, сидящих в этом

 зале, депутатов за дураков, чем наступить на хвост жирным котам.

      Во-вторых.  Я  хочу  акцентировать  ваше  внимание опять на

 статьях  6 и 7 этого же бюджета, в которых предусмотрены дотации

 6  западным  областям в сумме 560 миллионов гривен. Это делается

 за  счет  вымирающего  населения  5 восточных областей Украины и

 Республики Крым.

      По...  при  принятии  решения  по  этим статьям я предлагаю

 учесть   результаты   анализа  статистических  данных  Минздрава

 Украины  в  соответствии  с  которыми  по естественному движению

 населения  в 1995 году.

      Из  результатов  анализа  следует,  что  убыль населения по

 разнице  между смертностью и роджаемостью в 6 указаных восточных

 регионах  с  населением  20  миллионов  человек  в  прошлом году

 составила  160  тысяч  человек.  В  то  время  как  в 6 западных

 областях этот же показатель составляет минус 700 человек за 1995

 год.  Превышение  смертности  над  рождаемостью  в пограничных с

 Россией  северных  областях  с  западными  составляет 130 раз, в

 южных  причерноморских и приазовских областях составляет 150 раз

 в  сравнении   с  западными областями.

      Поэтому    мы    должны    задуматься    все-таки   -почему

 индустриальные  области должны датировать западные области. Хотя

 справедливости  нужно  сказать,  что  в  прошлом  1995 году этот

 показатель в западных областях возрос тоже в более, чем в 20 раз

 и  поэтому  избирателям  западных  областей на следующих выборах

 нужно  хорошо  подумать  -кого  они  следующий  раз пошлют сюда.

 Депутатам  и радиослушателям не безинтересно будет также узнать,

 что  размер, расчитаных на 1 семью жилищно-коммунальных субсидий

 Львовской  области в 4 раза больше, чем в Крыму, Сумской области

 или  в Херсонской.

      По  даным Национального банка Украины на 1 ноября 1996 года

 задолженость   по   выплате...   по  заработной  плате  по  всем

 организациям  в западных областях Украины в полтора раза меньше,

 чем  в  восточных  и  в  2  раза меньше, чем в северных областях

 Украины.

      Также   лукавые   цифры   заложены  в  бюджет  Министерства

 здравоохранения.  Согласно  консолидированному бюджету Минздрава

 Украины,  выделяются  3,  7  миллиарда  гривен.  на  51  миллион

 населения  это составляет 70 гривен на 1 человека. В то же время

 из  этой  суммы  60  миллионов  гривен  выделяется  на  лечебно-

 оздоровительное  управление Кабинета Министров, что составляет 4

 тысячи   гривен  на  каждого  из  правительственных  чиновников.

 Разница, как видите,   совсем небольшая -  60 раз.

      Нашим  пенсионеры  небезинтересно  узначть,  что Пенсионный

 фонд  составляет  9,  3  миллиарда  гривен, что эквивалентно 350

 долларам  в  год  на  одного человека. В то же время, в Мексике,

 которая сейчас находится на грани восстания, за последние 4 года

 душевой  доход,  среднедушевой  доход упал с 2 тысяч долларов до

 600  долларов, но там, как понимаете, гражданину не нужно думать

 о  том,  что запасти нужно 2 тонны угля к зиме или зимнюю одежду

 для себя и своих детей.

      Уважаемые  коллеги,  в заключение я должен заявить вам, что

 Правительственный  проект  бюджета  не дает зарплаты бюджетникам

 пенсий,   пенсионерам   и  стипендий  студентам.  Без  монополия

 государства на внешнюю торговлю, без монополии на производство и

 реализацию  вина  и  водки,  без монополии на реализацию горюче-

 смазочных  материалов,  угля  и  минерального сырья, без запрета

 хождения    иностранной    валюты,   без   отмены   налогов   на

 производителей   первичной   сельхозпродукции,   за  исключением

 платежей  в  Пенсионный фонд, без наложения налогов на богатство

 "новых  украинцев" наша экономика и народ с колен не поднимутся.

      Бюджет  предлагаю  возвратить  на  доработку.  Благодарю за

 внимание.

      ГОЛОВА.  Перед  тим,  як  надати слово Левку Григоровичу, я

 звертаюся  ще  раз до всіх депутатів. Ну, по-перше, до уваги, а,

 по-друге,  в  своїх  виступах  не  використовувати  аргументи на

 зразок  того,  яка  область  яку  область  утримує.  Тому  що це

 пояснюється    такими    багатьма   об'єктивними,   так   багато

 об'єктивними  аргументами, що зовсім некоректно звучить, коли ми

 поділяємо  потім  Україну на тих областей, які всіх утримують, і

 ті,  які  утримуються  за  рахунок  інших.  Одна  держава  -одні

 підходи.

      Інша  справа,  що  треба  максимально щоб області свої себе

 забезпечували  із своїх власних місцевих бюджетів. Але для цього

 треба, справді, зробити серйозні корективи у Державний бюджет.

      Будь ласка, слово має Левко Григорович Лук'яненко. За ним -

 Олексєєнко.

      ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

      (Лук'яненко, Нововолинський виборчий округ ь 68, Українська

 республіканська партія)

      Шановні депутати, ви зауважили, що представники Української

 республіканської    партії    більше    завжди   виступають   із

 пропозиціями:  як  найти  гроші.  І менше говорять про те, як їх

 розподілити.  Не тому, що у нас менше турбує доля народу, а тому

 що для того, щоб розподіляти треба спочатку їх зробити.

      І  я  зараз  хотів  би  запропонувати одну ідею, яка мала б

 скоротити  навантаження на державний бюджет. Суть її ось у чому.

 Стаття  113 Конституції України визначає Кабінет Міністрів вищим

 органом у системі органів виконавчої влади. Частина 2 статті 113

 каже,  що  Кабінет  Міністрів  відповідальних перед Президентом.

 Частина  3  цієї  статіі:  Кабінет  Міністрів  керується  актами

 Президента.  Стаття  106, пункт 10 установлює: Президент України

 призначає  голів  місцевих  державних  адміністрацій та припиняє

 їхні  повноваження на цих посадах. Отже, Президент має широченні

 повноваження  для  керівництва  Україною.  Хоча  Конституція  не

 називає  Президента  головою  виконавчої  влади,  проте фактично

 Конституція  дає йому право керувати урядом. Він знімає прем'єр-

 міністра,  утворює  міністерства,  призначає керівників місцевих

 адміністрацій.  Тобто виконавча влада зверху до ниху знаходиться

 під впливом Президента.

      Ці  широченні  права  Президент  не  має  права  передавати

 іншому.  Частина  2  статті 106 встановлює: Президент України не

 може  передавати  свої  повноваженння  іншим особам або органам.

 Стаття  106,  пункт  28  говорить:  вона  дає  Президенту  право

 створювати   для  здійснення  своїх  повноважень  консультативні

 дорадчі  та  інші  органи  і  служби,  підкреслюю, допоможні. На

 підставі цього права Президент створює адміністрацію Президента.

 Одначе  те,  що  створив Президент зовсім не те, що має на увазі

 пункт  28  статті  106.  З  огляду на ті широченні повноваження,

 якими  інші  статті  наділяють Президента. Пункт 28 має на увазі

 невелику   групу   безпосередніх   помічників   і  консультантів

 Президента,  а  не  орган, що виробляв би норми права. Президент

 керує   Україною   за  допомогою  Кабінету  Міністрів,  місцевих

 адміністрацій.   Він   ці   органи   створює,   отже  вони  йому

 підпорядковані.

      Немає  потреби  створювати  другу  вищу... велику структуру

 виконавчої  влади під назвою Адміністрація Президента. Я не можу

 спекатися   враження,   що   теперішня  величезна  Адміністрація

 Президента -це колишній Центральний Комітет Комуністичної партії

 України.  Вона  все  вирішує  і  ні  за що не відповідає... Вона

 незалежна  від Верховної Ради, незалежна від Кабінету Міністрів,

 але поза як саме вона здійснює добір кандидатів на відповідальні

 посади   і   подає   їх  Президенту,  то  найважливіша  проблема

 державного життя  - добір кадрів  - виявляється  вилученої з-під

 впливу Кабінету Міністрів і нормальної конкурсної процедури.

      Керманич  молодої  Української  держави,  як видно, не може

 уявити собі схему управління країною без потужного ЦК під назвою

 "Адміністрація Президента"...

      Погано  тут  те, що продовжується традиція добору кадрів на

 основі  особистої  відданості, а не за діловими властивостями на

 конкурсній   основі.   Такий   метод   забезпечив  збереження  у

 виконавчій   владі  та  місцевих  органах  влади  людей  старого

 номенклатурного класу і призвів до розвалу економіки та жахливих

 злиднів абсолютної більшості народу.

      З  рекомендацій  Адміністрації  Президент  призначає  часом

 головами  державних адміністрацій людей, що діють проти самого ж

 Президента.  Наприклад,  головою  Одеської  Облдержадміністрації

 призначив затятого противника реформ Руслана Боделана...

      Законом  про  Державний  бюджет  на  1996  рік  передбачено

 витрати:  Кабінету  Міністрів - 1 мільярд 737 мільйонів гривнів;

 Адміністрації Президента - 1 мільярд 881 мільйонів гривнів.

      У  бюджеті на 1997 рік передбачено: Кабінету Міністрів - 21

 мільйон  870  тисяч  гривнів,  а  Адміністрації  Президента - 23

 мільйони 500 тисяч гривнів. Тобто знову Адміністрації Президента

 більше,  ніж Кабінету Міністрів...

      Таким   чином,   українська   держава  на  нездоровий  шлях

 створення двох гілок  виконавчої  влади  -  Кабінету Міністрів і

 Адмністрації   Президента.   В   такому   вигляді   і   з  таким

 фінансуванням  величезним  більшим,  ніж  у  Кабінета Міністрів,

 Адміністрація не передбачена Конституцією і їй суперечить.

      Щедре фінансування неконститційного органу пизвело до того,

 що  глава адміністрації та його заступники дозволили собі купити

 "Мерседеси"  по  60  тисяч  доларів  кожен  в  умовах  загальної

 бідності,  коли  пенсіонери  і шахтарі одержують по 64 гривні, а

 деякі  пенсіонери  одержують  по  37 гривень місячно і буквально

 голодні,   а  службовці  Президента  дозволяють  собі  витрачати

 величезні  кошти  на люксові  закордонні  авто.

      З  огляду  на вищесказане, я просив би в дальшій роботі над

 Законом  "Про  Державний  бюджет"  зменшити вирати Адміністрації

 Президента  з  23  мільйонів  500 тисяч до 5 мільйонів гривень і

 запропонувати  Президентові  реорганізувати свою адміністрацію в

 дусі  пункту 28 статті 106 Конституції України, скоротивши її до

 справді  персонально допоміжної служби.

      Виборці  обурени,  що  тягар реформування цілком і повністю

 лагає на  їні плечі,  а  не  на плечі владоможців.

      Дякую за  увагу.

      ГОЛОВА. Як довідка. Я, Левко Григоровичу, даю консультацію.

 Апарат ЦК Компартії України складав 187 чоловік. А зараз 600 -то

 вже  інше  питання.

      Будь  ласка,  слово  має Олексєєнко Володимир Кирилович від

 комісії, за ним Яковенко.

      ОЛЕКСЄЄНКО

      151 Марьинский избирательный округ.

      Шановний  Олександре Олександровичу, шановні колегі народні

 депутати та виборці.

      При  обговоренні  такого  важливого документу про Державний

 бюджет мені хотілось би перш за все привернути вашу увагу на те,

 що  затверджуючи  один  документ, один законопроект, ми в той же

 час   перекреслюємо   все  те,  що  було  напрацьовано  в  інших

 законодавчих докумнетах.

      І  щоб  не  буть голословним, я скажу, для приклада приведу

 Закон плати про землю. Цим закономв изначено врозміри та порядок

 плати   а  використання  земельних  ресурсів,  а  також  напрями

 використання  коштів  та  відповідальніть  платників  земельного

 податку.

      У  статті  3  записано, що плата за землю запроваджується з

 метою  формування  джерела  коштів для фінансування заходів щодо

 раціонального   використання   та   охорони  земель,  підвищення

 родючості  грунтів.

      Цей закон, як відомо, прийнятий в 1992 році, але за цей час

 куди  пішли  кошти,  сказати  дуже  важко. По-перше, немає такої

 звітності,  а  по-друге,  перевіркою  на місцях депутатами нашої

 комісії  встановлено, що як правило ці кошти використовуються на

 цілі , не пов'язані з сільськогосподарським виробництвом.

      І  лише з тих 30 %, які спрямовувались до республіканського

 бюджету,  щорічно  виділялось  лише  трохи коштів Держкомзему на

 проведення земельної реформи.

      Ось і виходить, що податок за землю йде куди завгодно, окрім

 землі, яка потребує щорічно значних капіталовкладень.

      Виникає  одне  єдине  питання: а що, в Уряді цих законів не

 читають  і  не  використовують,  коли складають законопроект про

 державний   бюджет на той чи інший рік.

      Якщо  ми  хочемо  зробити  з українських черноземів пустелю

 Сахару  чи  Гобі,  то  до цього залишилось уже небагато. В цьому

 році,  як  вам  відомо,  одержали зерна в 2, 2 рази менше, ніж в

 1990 році. А пшениця вся має п'ятий клас, яка не пригодна навіть

 для  випічки хліба. зменьшився збір і всіх інших, крім картоплі,

 основних  культур.  В чому ж причина? Якщо в 1990 році ввозилось

 порядка  7-8  тонн  органічних добрив на гектар релі і вносилось

 десь близько 150 кілограм діючої речовини мініральних добрив, то

 сьогодні вноситься цих добрив лише сліди.

      Для приклада приведу, що в Голлондії, в Німеччині вноситься

 понад  600-700  кілограм діючої речовини. Або всім добре відомо,

 що  поливний гектар працює за 3-4 (............), тому що більша

 половина наших земель знаходиться в зоні не стійкого зволеження.

 У  Криму,  Херсонській  області з  меліорованих  земель отримали

 половину  продукції.  У  1996 році не поливалося на 30 відсотках

 міліорованих  земель жодного разу. Ще на половині десь покрапили

 1-2  раза. І втрати лише тільки від цього складають у цьому році

 більше  400  мільйонів  гривнев. Тому що з виділеного мінімуму в

 бюджеті  1996  року  профінансовано тільки половину. на 1997 рік

 передбачається  50  мільйонов  або  45  процентів до потреби. Не

 кращі  справи  і  по фінансуванню експлуатаціоних заходів. Немає

 коштів  і  на  оплату  за  електроенергію,  ремонти,  обладнення

 гідротехнічних споруд, тощо. Все руйнується.

      Окрім   цього,  сільгоспводопостачання,  я  підкреслюю,  що

 сьоголдні  ще 1200 сил корисутються привезною водою. Намічається

 лише  20 відсотків до мініамальної потреби. Скорочено витрати на

 противо.......   захист населення.

      Хотілось  би  спитати,  що якже треба не любити свій народ,

 щоб  все,  що  збудовано, рунувати  сьогодні. Досвід показує, що

 дешевше  державі  нести  витрати  на  попередження руйнівної дії

 води,  ніж  потім на їх ліквідацію. А людські трати? Хто може ті

 втрати взагалі перенести? Це все...

      І   ще   хотілось   би   про   одне   болюче   питання.  Як

 використовується   наша   земля  під  садами  і  виноградниками?

 Зроблено  ерші  кроки,  створено  Дерсадвинпром.  Але  в бюджеті

 коштів виділено значно менше потреби.

      І   хотілось  би  ще  одне  сказать.  Якщо  ми  так  будемо

 відноситися  до  цієї  галузі,  то нас обійде Росія і Молдова. Я

 хотів  би  привести  один  приклад,  що сьогодні Уряд Російської

 Федерації  і  Уряд  Молдови  крім  виділення  лімітів  державних

 капіталовкладень   на   розширення   винограждних   насаджень  і

 розвиток  (одну  хвилинку) потужностей по переробці винограду, а

 також  спирту і прочих ресурсів дає право підприємствам залишати

 у  всоєму  розпорядженні  50 відсотків акцизного збору. Це дасть

 можливість,   як   Росії,  як  Молдові  наростити  потужності  і

 виробництво винограду і нас потіснити з цього ринку.

      І   останнє,   що   хотілось   запропонувати.  Я  би  хотів

 пропонувать.

      По-перше.  Цей  законопроект відправити на доопрацювання, а

 тим,  хто  буде  його  доопрацьовувать і складать, хай почитають

 статтю  22  Закону  плати  про землю. Згідно цих вимог  викласти

 реальні витрати на збереження нашої землі. Це буде першим кроком

 захисту  годувальниці  для своїх нащадків. Іншого нам не дано. І

 давайте всі разом про це подумаєм.

      Дякую вам за увагу.

      ГОЛОВА.   Ще   раз  звертаюся  до  депутатів  з  проханням:

 дотримуватися регламенту під час виступу. Ну не можна перебирати

 два  брати  регламенти на час, який можна прорахувати, готуючись

 до виступу.

      Перерва  оголошується  на півгодини. Після перерви виступає

 першим Яковенко від  комісії.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВА.    Продовжується   засідання.   Виступає   Яковенко

 Олександр Миколайович від  комісії. За ним - Білас.

      Мікрофон,  будь  ласка,  увімкніть.  Мікрофон,  будь ласка,

 увімкніть. На трибуні мікрофон не працює.

      ЯКОВЕНКО О.М.

      Спасибо.

      Уважаемые   избиратели,   уважаемые  народные  депутаты,  я

 вынужден  вернуться  к  вопросам процедуры. Наша комиссия 4 раза

 рассматривала вопрос по бюджету, и мы были предельно удивлены на

 втором заседании, когда наши подведомственные министерства и два

 комитета  заявили  о  том,  что  они не имеют у себя уточненного

 бюджета,   более  того,  не  имеют  того  пакета  документов  по

 налоговой системе, который нам предложили.

      Мы  взяли  на  себя  определенные  функции  для того, чтобы

 организовать  таким образом работу с представителями министерств

 с  представителями  Кабинета  Министров,  с  представителями той

 комиссии, рабочей группы, которая работала над пакетом налоговых

 документов,  для  того  чтобы отработать свою часть и в конечном

 варианте найти те, изыскать те средства, которые необходимы, для

 того  чтобы  функционировало  наше  направление. К сожалению, мы

 этого   не   смогли   по   одной  простой  причине:  потому  что

 представители,  нерабочие группы в данной ситуации не работали в

 нашем организованном комитете, не работали те, кто заинтересован

 в этом направлении.

      Поэтому   мы   сегодня  выходим  со  своими  предложениями,

 замечаниями  по  этому  вопросу. Комиссия при обсуждении проекта

 однозначно высказала свое предложение о том, что в осуществлении

 государственной  молодежной  политики  в условиях экономического

 спада  и  при  нынешних финансовых сложностях отсутствуют четкие

 приоритеты.

      К   сожалению,   и   второй  утвержденный  вариант  бюджета

 подтвердил  это. Действия, предпринимаемые Правительством в этой

 сфере,  часто  не предсказуемы и, считаем, не совсем обоснованы.

      Приведу  такой  пример.  28  октября  этого  года Кабинетом

 Министров  в  соответствии с концепцией государственной жилищной

 политики  Украины  и  Законом  Украины о............. социальном

 развитии    молодежи    принимается    1300    постановление   о

 совершенствовании  развития молодежного жилищного строительства.

 В  этом  постановлении  четко  определено  задание  Министерства

 финансов   и   Министерства   экономики   в   двухмесячный  срок

 разработать  положения о порядке предоставления государственного

 долгосрочного  кредита  молодым  семьям на строительство жилья и

 выделения средств для этого, начиная с 1997 года.

      Что  же  мы  получили  к  рассмотрению? Если в этом году по

 статье  на удешевление жилищного молодежного строительства имели

 18  миллионов,  то  на следующий год авторы уточненного варианта

 закона вообще не выделяют ни копейки. Скромно эти действия можно

 охарактеризовать  так.  Правая  рука  не  знает того, что делает

 левая   и  наоборот.  Сняли  статью,  не  удосушившись  даже  ее

 обосновать.  За  данными  Министерства  статистики  только  за 9

 месяцев  этого  года  природное  сокращение  населения составило

 более  235  тыс.  человек. В сравнении с периодом прошлого года,

 эта  цифра  выросла  почти  на  30  тыс.  Показатель рождаемости

 снизился  на  5, 1 процента, коэффициент вступления в брак -7, 6

 на 1 тысячу человек/населения.

      Сюда  следует  добавить, что за счет эммиграции численность

 населения еще уменьшилась на 121 тыс. человек. А это как правило

 люди  молодого возраста. Возникает вопрос: кто же будет подымать

 державу,  если сама держава не дает никакой перспективы развития

 одной из самых главных ее ячеек общества - семьи.

      Непонятна позиция Министерства финансов, которое средства

 на    программу   "Дети   Украины"   распределяет   Министерству

 просвящения  и  Минздраву.  Почему  забыто Министерство по делам

 семьи  и  молодежи,  тоже  непонятно. Непонятно точно также, как

 зкладывается  на  Министерство  семьи и молодежи 50 процентов от

 минимальных   требностей.   Практически   будем   говорить  так,

 министерство  с  этой  минуты  может  существовать формально, не

 выполняя свои практические функции.

      За  последние  6  лет  не  выделялось  ни копейки на ремонт

 пионерского лагеря "Артэк". С каждым годом урезаются средства на

 приобретение  путевок  социально  незащищенных детей -инвалидов.

 Это............ афганцам, чернобыльцам, которые ставили подобные

 вопросы  перед  нашей комиссией. Комиссия просит Верховный Совет

 поддержать  предложение  выделения  30  миллионов  гривен на эти

 цели.

      Предвижу  закономерный вопрос: где их взять? Какой источник

 финансирования? Ответ, я думаю, будет очень адрессным -для этого

 следует  обратиться к материалам временной следственной комиссии

 Верховного    Совета    по    проверке   нарушений   законов   о

 Государственных   бюджетах   на   1994-1995  годы:  куда  и  как

 раздавались  кредиты  и почему они не погашены до сих пор? Это -

 один из источников.

      Во-вторых,  почему  государство  для  развития  молодежного

 строительства не может внедрить систему ипотечного кредитования,

 ввести социальную молодежную лотерею?

      В-третьих,  государство  за 5 лет.......... обобрало детей.

 Чего  стоило  одно перепрофилирование детских учреждений!.. Пора

 подумать   и   о   введении  специального  платежа  с  новых  их

 владельцев...

      Или  взять, например, действия Минфина в отношении редакций

 детских  газет  "Зірка" и "Перемена": мало того, что государство

 забрало  и  пепепрофилировало полиграфкомбинат "Молодь Украины",

 оно в лице Министерства финансов выселяет эти редакции, не давая

 ничего  взамен.  Такие действия чиновников как раз соответствуют

 требованиям   Программы,  видимо,  "Дети  Украины"!..  Президент

 требует одно, его подчиненные делают совершенно противоположное.

      Отдельно  хочу  остановится еще и на таком вопросе. Если не

 ошибаюсь,   у   нас   зарегистрировано  более  300  общественных

 организаций,  имеющих  всеукраинский  статус.  В  предпологаемом

 проекте отдельной статьей выделено около 30. Снова напрашивается

 вопрос: как же быть с реальным положением Положений Конституции,

 где  статья  36  гласит:  "Все  обкединения  граждан равны перед

 законом",  а  Закон Украины об обкединении граждан констатирует,

 что государство создает равные условия для их деятельности?!..

      Что  же  мы  видим  на  примере  нашего  законопроекта?!  О

 молодежных  и детских организациях практически забыто, и позиция

 государства по отношению  к  ним  сегодня  такова  -  если нужны

 деньги,   то  министерство  может  профинансировать,  но  только

 программы,   и то   -  частично...   А  ведь УНКМО -  Украинский

 Национальный   Комитет   молодежных   организаций  -  он сегодня

 существует,   более   того,  у  него  сегодня  вожди  Ассоциация

 студенческих   профсоюзов  и  ряд  других  организаций,  которые

 сегодня уже имеют статус всеукраинских.

      По  отношению  же,  например, творческих союзов применяется

 другой   стандарт   -средства  выделяются  не  только  отдельной

 строкой, но и гарантируется даже фонд заработной платы.

      Таким    образом,    мы    имеем   еще   дополнительно   11

 государственных  департаментов по культуре, 11 творческих союзов

 получит 5, 3 миллионов гривен. А как выжить остальным творческим

 обкединениям,   в  том  числе  молодежным,  не  входящим  в  эти

 союзы?!..

      Как  видите,  уважаемые  коллеги,  я  и там тороплюсь, чтоб

 вложиться  во  время,  но  хотелось  бы хотя бы основные позиции

 изложить в выступлении...

      Спору   нет,   государство   должно  поддерживать  развитие

 культуры  и делать его должно более взевешенно и рационально. Мы

 привыкли  ссылаться часто на зарубежный опыт, но его практически

 не  используем. Поэтому давайте давать деньги не за название той

 или иной  организации,  а за конкретно сделанное дело.

      Ну,  и  последне.  Вот в заключение мне хотелось бы сказать

 еще ряд таких моментов. При доработке проекта Закона Комиссии по

 вопросам  бюджета  целесообразно,  конечно, бы обратить внимание

 еще на такие нюансы.

      При   разделе   расходов   по  статье  "Культура"  значится

 в   Министерстве  финансов  и  Министерстве  экономики  более  2

 миллионов  гривен.  И  целесообразно  ли  их передать молодежным

 организациям  на  организацию  досуга?  В  стаье финансированпия

 науки появилась Київська міська державна адмінісрація. Требуется

 уточнение  -что  это  за... наука  на Крещатике администрация? В

 том же научно-исследовательстком институте по проблемам молодежи

 выделяется  всего  лишь  1454 тысяч гривен, которых хватит всего

 лишь на  всего на  содержание   ...  и  аренду  помещений.

      Ну,  и  в  заключение.  Чем  обкяснить, что Программа "Дети

 Украины"   подписана  нынишним  Президентом  в  бюжете  есть,  а

 Прогрпмма  развития  физической  культуры  и  спорта, подписаная

 бывшим Президентом,  неудосужилась  попасть в этот бюджет.

      И  в заключении выводы. Мы считаем, что поддерживать данный

 бюджет нельзя  и нужно  его  отправить на  доработку.

      И 2 вопрос, и 2 момент: мы предлагаем 1 квартал работать оп

 старым нормативам.

      Спасибо, извините.

      ГОЛОВА.  Виступає  Білас,  за  ним....  Іван Григорович від

 комісії,  за ним  Гетьман.

      БІЛАС.

      Спасибі.

      Шановний  Головуючий,  шановні члени Уряду, шановні колеги.

 Комісія   з   питань  боротьби  з  оранізованою  злочинністю  та

 корупцією  з участю представників Міністерства внутрішніх справ,

 Служби  безпеки  України,  Генеральної  прокуратури,  Верховного

 Суду, Арбтражного суду України уважно вивчила, проаналізувала та

 розглянула  запропоновані 2 проекти бюджету України на наступний

 1997 рік.

      І,  безперечно,  ми  висловлюємо  свою думку стосовно цього

 проекту бюджету і наше бачення щодо подавльшого розвитку подій у

 правоохоронній  системі України в разі прийняття запропонованого

 проекту бюджету України.

      Судіть  самі,  шановні  колеги, виходячи із зараз наведених

 фактів,   які   стабільно  продовжуют  закріплюватись  в  нашому

 суспільстві.

      Якщо  тільки  за  цей рік в Україні при виконанні службових

 обов'язків  загинув 51 працівник міліції, більше 200 працівників

 міліції  поранено при виконанні службових обов'язкв, в цілому за

 5  років  зараз  держава  надає  відповідну допомогу 1500 сім'ям

 працивників  міліції,  які  загинули  і  отримали  поранення при

 виконанні   службових  обов'язків,  то  однозначно  справляється

 враження,   що   в  нашому  суспільстві  продовжується  війна  з

 кримінальним  світом,  який  на противагу правоохоронній системі

 все  більше і більше зміцнюється. Інакше констатувати неможливо:

 якщо за 1993 рік постійно починаючи з 1993 року йде тенденція на

 зниження  фінансування  системи  Міністерства  внутрішніх справ,

 други висновок логічний не напрошується.

      1993  рік  -58%  від  потреби, 1994 -53, 1995 -42, 1996, це

 рік - 41 % відпотреби.

      І  на  запропонований 1997 рік ще нижче від реальних потреб

 правоохоронних органів.

      Аналогічна  ситуація  прослідковується  і по Службі безпеки

 України.  Виникає тоді логічне запитання: чи в стані ми, якщо ми

 запропонуємо    затвердити    запропонований   бюджет,   реально

 виконувати  накази наших виборців щодо забезпечення громадського

 порядку,  спокою, і, найголовніше, очевидно, незалежно від наших

 політичних  поглядів,  симпатій  чи  антипатій  і  міркувань, чи

 зможемо  ми  з  вами  реалізувати  державну програму боротьби із

 злочинністю,  яка,  як  відомо,  в  осени цього року затверджена

 Президентом  України.

      Коли,   виходячи   знову  ж  з  реальних  потреб  виконання

 попередньої програми, яка, до речі, як ви знаєте, не виконана, і

 не  виконана  не  із-за  того, що комусь не хотілось чи не могли

 виконати,  а  не  виконана із-за того, що фінансування державної

 програми  по  боротьбі  із злочинністю на 1993-1996 роки всього-

 навсього  не  здійснювалось.  Фінансування  йшло  тільки системи

 Міністертсва  снутрішніх  справ  і  Служби  безпеки  України,  а

 цільового  фінансування не було.

      Отже, якщо таке дальше буде продовжуватись і наступний 1997

 рік,  то  державна  програма,  про  яку  ми  вже  вели розмови і

 очевидно  ще  будемо  вести  розмову,  буде  виконана  рівно  на

 стільки,  наскільки  будуть  профінансовані  названі  відомства.

 Тобто   від   загальної  потреби,  як  це  зараз  запропоновано,

 забезпечується   тільки  на  30  процентів.  Одже  рівно  на  30

 процентів  буде  виоконана ця програма. А на 70 відсотків зросте

 рівень організованої злочинності, в тому числі і прояви корупції

 як супільне явища у нашій державі.

      Знову  ж винкає логічне запитання. Ми кажемо: так. Ніхто не

 заперечує,  що  фінансувати у повному обсязі ці організації. Але

 звідки  взяти  грошей.  Питання  реторичне,  але  ж однозначна і

 відповідь.  А  хто  реалізовує  норми  права,  яки ми зв ами тут

 приймаємо  у  вигляді  законів,  на  чиї плечі це покладено, цей

 мехінізм реалізації прийнятого нами законодавства. Одже якщо цей

 правоохоронний  механізм  зможе  його  ефективно  реалізовувати,

 рівно  стільки  буде  дотримуватися законність у нашій державі і

 рівно  стільки  буде  адекватно  заповнюватися Державний бюджет,

 якщо цей процес буде контрольований.

      І  зараз  питання,  як  на  думку нашої комісії стоїть не в

 тому,  що  в державі немає грошей, а в тому, що ми до цього часу

 уже  на  шостому  році  буття  нашої  незалежності  не навчилися

 ефективно  рахувати   те, що у нас є.

      Судіть  самі,  коли  ми  до  цього  часу не спромоглися, на

 шостому  році  провести загальну івентарізацію у збройних силах,

 загальну інвентарізацію у Міністерстві внутрішніх справ і Служби

 безпеки України, ну, то як ми тоді будемо затикати ті дирки, які

 перетворюються у великі  прогалини.

      Отож  наша  комісія,  шановні колеги, пропонує. Безперечно,

 підтримуємо ми всі зауваження, які поступили від інших комісій і

 наших  колег.  Бюджет  ми з вами зобов'язані приймати, але зміст

 цього  бюджету, який зараз запропонованний, виходиячи із реалій,

 які тут наведені, комісія підтримати не може. Тому що ми свідомо

 тоді  будемо  підставляти  на  невиконання  зазначенні  державні

 програми.

      В  зв'язку  з цим пропонуємо після доопрацювання і реальних

 підрахунків   Державного  бюджету  заслухати  доповідь  про  хід

 виконання  бюджету  поточного  року,  як це вимагає стаття 96 її

 частина 2 Конституції України.

      Спасибі.

      ГОЛОВА. Виступає Гетьман Вадим Петрович, за ним Марковська.

      ГЕТЬМАН В.П.

      Гетьман,............  виборчий  округ,  Черкаська  область,

 депутатська група "Незалежність".

      Шановні  колеги  депутати!  Я не новичок в парламенті, але,

 повірте,  більш  закрченого бюджетного сюжету ще не пам'ятаю. Не

 перебільшуючи  зотів би сказати, що в цих умовах лише від нашого

 виваженого  рішення  залежитиме чи стане 1996 рік останнім роком

 нашого  падіння, чи наступний рік продовжить негативну тенденцію

 зниження  виробництва  і  подальше  зубожіння  народу.  В  цьому

 відношенню  бюджетний  процес  є  та  лакмусова  бумага, на якій

 перевіряється чи готові всі гілки влади до співпраці.

      Адже вважаючи, що прийняття парламентом бюджету на черговим

 рік - це  завжди  свого роду досягнення відповідного політичного

 компромісу  між  законодавчою  і  виконавчою  владами,  це, якщо

 хочете,  воєрідний вексель на співпрацю між парламентом і Урядом

 в новому бюджетному році.

      Не випадково в багатьох країнах Конституція передбачає, що,

 якщо  парламент  не  здатний  прийнятий бюджет, він повинен бути

 розпущений.

      В   цьому   відношенні   наш   парламент  себе  застрахував

 Конституцією.  Але  те,  що під загрозу розпуску на цей раз буде

 поставлено Уряд, у мене ніяких сумнівів не виникає.

      Я хотів би під призмою сказаного подивитися і прослідкувати

 чи  було  бажання Уряду і парламенту бюджетному процесі йти один

 одному    назустріч   в   досягненні   політичного   компромісу?

 Однозначноні.  В середині вересня, як ви помните, Уряд подає нам

 проект  зовсім сирий, свідомо розуміючи, що такий проект не буде

 прийнятий   в  парламенті,  тому  що він базується на нереальних

 податках, які  не пройшли процедуру парламентського розгляду, не

 набули статусу закону.

      Верховна  Рада  замість  того,  щоб  відкинути той проект і

 подати  на  доопрацювання,  щоб  уряду  був  час,  як-то кажуть,

 переослислити свої дії, вона приймає для розгляду, незважаючи на

 те,  що  виступаючі  тоді  на сесії від імені своєю депутатської

 групи, я вносив пропозицію тоді ще повернути уряду цей проект на

 доопрацювання як невідповідаючий Регламенту і Конституції.

      Дальше  -більше.  Уряд  замість  доопрацювання того проекту

 розродився  несподіваною  для  самого  себе  в  листопаді  цілим

 пакетом ультрареволюційних рішень з податкової політики, в якому

 тепер  уже  статус  закону  отримав  не  один податок, а цілих 6

 податків  безліч  суттєвих  змін  до  цих законів. Хтось свідомо

 заганяв  парламент , як  то  кажуть, в   глухий   кут.

      Ніби не помічаючи всього цього, парламент на минулій неділі

 продовжує  розгляд  проекту бюджету, не визначившись головному -

 навіщо  вся  ця  суєта. Адже і Президент, і уряд вже відмовилися

 від першої версії бюджету і тоді наша робота нікому не потрібна.

 Адже  не може парламент прийняти бюджет сам для себе -виконувати

 його прийдеться ж уряду.

      Дивлячись  на все це один із наших колег на нараді у Голови

 Верховної Ради вчора сказав, що "якби був розум, то можна було б

 дійсно  здуріти".

      Депутатська група "Незалежні" не підтримує пропозиції, що в

 цих  умовах  найкращим  рішенням  буде відправити обидва проекти

 уряду  на  доопрацювання.  Це  потрібно  було  робити у вересні.

 Сьогодні це б означало залишити державу без бюджету принаймні ще

 на півтора  року.

      Ми  не  підтримуєм  також  пропозиції -що потрібно зберегти

 діючу  податкову  базу  на  1997  рік. Це б означало закріплення

 негативних  тенденцій  в  економіці ще на 1 рік і подальший спад

 виробництва. Ми вважаємо, що за цей час, що залишився, включаючи

 січень,  Верховна  Рада  повинна  всю  увагу  сконцентрувати  на

 можливих  змін  у податковому законодавстві і в першу чергу тих,

 які   вже   пройшли  розгляд  у  Комісії  з  питань  фінансів  і

 банківської  діяльності,  внести  ці зміни у нову версію бюджету

 1997 року, і в такому вигляді внести знову цей бюджет на розгляд

 Верховної Ради.

      Якщо  ми  підем по такому шляху, то це буде рухом вперед. В

 таком   випадку,  ми  підтримуєм  пропозиції  схвалити  доповідь

 Бюджетної  комісії,  яка  сьогодні  подана,  з  тими висновками,

 пропозиціями  з одним зауваженням: ми вважаємо, що для того, щоб

 визначитись, як рухатись, депутатська група "Незалежні" пропонує

 другим пунктом або іншим пунктом прийняти рішення і передбачення

 створення  високої  узгоджувальної комісії за участю керівництва

 Уряду  і  керівництва  Верховної  Ради  України, яка б напротязі

 декількох  днів  остаточно  б змогли внести погоджені пропозиції

 Верховній Раді України, як разом всім нам вийти з цієї бюджетної

 кризи.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Слово  має  Марковська  Ніна  Степанівна. За нею -

 Олійник.

       МАРКОВСЬКА Н.С.

      ( Марковська, 47-ий, соціалістична фракція)

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні колеги, дуже

 страшно,  коли політичні сили створюють унікальну ситуацію, якої

 немає в світовій практиці, а саме: за місяць до початку року йде

 справка  на "ура" провести масштабну реформу податкової системи,

 яка,  практично,  не  має  під собою ніякої правової основи. Вся

 створена  напротязі  4  років  правова основа податкової системи

 держави  відмітається.  Податки  -це  найскладніше питання, коли

 концентруються усі інтереси, то й самі закони дуже складні.

      Довожу до того, що ці питання... Можу навести приклад. Коли

 ми розглядали питання про оподаткування підприємств. Після цього

 після  прийняття  Закону  напротязі  півроку  ми  засновували їх

 прийняття,  їх  введення  в  дію, а тут пропонується перед Новим

 роком знову вводити ці закони.

      Що   стосується  фінансування  охорони  здоров'я  в  новому

 бюджеті. Критичну оцінку заслуговують розрахунки проекту бюджету

 щодо  фінансування охорони здоров'я. Розрахунки видатків до цієї

 статті  виходять  із  скорочення численності працівників охорони

 здоров'я на 64 тисячі одиниць.

      А як пройде ротація працівників? Коли працівники, які мають

 досвід,  мають  якісь  певні знання, будуть або відправлятись на

 пенсію, або залишатись на роботу. І будуть приходити нові молоді

 працівники,  які зовсім не підготовлені до цієї праці. Це зовсім

 не враховується і відмітається.

      Розширюється   перелік  платних  послуг,  які  надаються  в

 державних  закладах охорони здоров'я та медичних вузах: це плата

 за лікування, харчування, обстеження, одяг, навчання і т.д.

      Я  хочу  задати питання тим, хто розробляв цей бюджет. Чи є

 складові  заробітної  плати - та  частка  виплат,  які  йдуть на

 охорону  здоров'я?  Людям  ледь-ледь  хватає  на  їжу,  тобто на

 харчування,  а  немає  зовсім коштів на одяг, на житло, плату на

 житло  і на життя взагалі... Ці всі нововведення відбуваються на

 фоні   катастрофічної   демографічної   ситуації,  про  яку  нам

 розповідав  тут  міністр  охорони  здоров'я.  І  зараз вводиться

 зовсім нове існування охорони здоров'я...

      Я  хочу  сказати,  що  соціалістична  охорона здоров'я, яка

 існувала в нашій  державі і  була  прикладом  для  всього світу,

 припиняє  своє  існування,  які  демократи повністю знищили... В

 бюджеті  передбачено  лише фінансування на оплату праці медичним

 працівникам. І то - не на весь рік, а тільки на якийсь час - на 8

 місяців.   Не  передбачено  і  те,  що  зараз  на  протязі  року

 залишаються  люди,  які  не отримують заробітну плату, і вони не

 вводяться в плату на новий рік...

      Крім  того,  ні  інваліди  Великої  Вітчизняної  війни,  ні

 "афганці",  ні  інваліди  праці, ні пенсіонери, які створили всі

 матеріальні   блага   та  вивчили (на  свою голову)  демократів,

 отримували  по безплатному лікуванню ліки, а також інші послуги,

 отримувати не будуть...

      Якщо  декілька років тому головному лікарю давали догану за

 невикористання  коштів  по всім статтям, то зараз головні лікарі

 ходять як жебраки -з протягнутою рукою і вже не просять гроші, а

 просять лише те, щоб по бартеру хтось  їм щось дав...

      Я знаю обласні лікарні, в яких головні лікарі розплачуються

 жомом  з  працівниками... Обласні лікарні розплачуються жомом за

 свою працю!..

      Крім  того,  лікарні  (такі,  як  психіатричні  лікарні) на

 протязі  5 місяців не отримують на лікування, не отримують плати

 на  харчування.  І  я  пропоную  нашому Уряду на протязі 1 дня в

 повному  складі  прийти  в  набдлюдову  палату  і  хоч  день там

 посидіти,  а  після цього вносити проект бюджету, що  стосується

 охорони здоров'я.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Слово  має  Олійник  Борис  Ілліч  від  Комісії  в

 закордонних  справах, за ним  Сторіжко.

      ОЛІЙНИК Б.І.

      Шановні  колеги, взагалі обидва проекти бюджету схиляють до

 сумних  і  тоскних  роздумів  об  тім,  до якої межі практичного

 зубожіння  довели  теоретики  міфичних  реформ  на найбагатчих у

 світі  чорнозимах  з таким  талоновитим і  працелюбним народом.

      Схоже, що ми за своєю звичкою покірно виконуємо плани тепер

 уже   Міжнародного   валютного   фонду  світового  уряду  та  їх

 вітчизняних агентів витиснути Україну в сировинний придаток.

      Я  не  списую все це на Уряд нинішній, оскільки він прийшов

 уже  на  руїни.  Але ж Віктор Пинзеник став постійою величиною у

 всіх  урядах  і  ніхто  не  інший, а саме він є одним із авторів

 "шокової"  терапії.

      І  мої  виборці  на  Запоріжчині  і  на Оріхівщині це добре

 пам'ятають.  І,  якщо пом'якшити їхні оцінки з триповерхового на

 нульовий,  то  вони кажуть Віктору Михайловичу, що ви їх не туди

 ведете.

      І  допоки ж наші національні Моісеї будуть водити нас у цій

 пустелі?  Нам тлумачать, що немає коштів на мінімальну зарплатню

 в  70 гривень. Та невже за якихось п'ять років все добро встигли

 вивезти  за  рубіж.  Та  ні.  Основна  частина  надбаних народом

 багатств,  хай і розкрадена, але залишилась в Україні у домашніх

 новоришів. Цього ж не сховаєш навіть, якщо ти з 4 поверхів свого

 палацу,  2  занесеш  під  землю, а 3 з п'яти іномарок запишеш на

 підставних   осіб.  То  чому  ми  досі  не  прийняли  Закон  про

 декларацію   доходів   і   майно   аби   податковим   механізмом

 конституційно   перерозподілити   награбоване.  Адже  у  тій  же

 Америці,  перед  якою ми колінкуємо щороку публікуються дані про

 доходи  і  майно  всіх посадових осіб, починаючи від Президента,

 усіх  мільйонерів  та  мільярдерів  і  беруть  з  них  понад  90

 відсотків  податків,  як  з  рідного  батька. Одже маємо негайно

 прийняти  Закон  про  декларацію  майна  і  доходів. Оце і стане

 початком   реальної   декларативної   боротьби  з  організованою

 злочинністю.

      Цій  справі  підсобило  б  і введення надзвичайного стану в

 економіці  і перегляду кадрового корпусу в ешелонах влади з тим,

 аби  туди  прийшли  справжні  громадяни України, якої суспільно-

 політичної  орієнтації  вони  не  дотримувалися. І зрозуміло, не

 можна так урізувати кошти на дипкорпусі Міністерства закордонних

 справ,  якщо  ми хочемо хоч пристойно виглядати в світі. Як і ті

 нещасні пільги чорнобильців-інвалідів та афганців, які я вважаю,

 так звані пільги.

      Де взяти кошти? Я вже відповів. І ще, пристаю на пропозицію

 голови   адміністрації   Запорізького   району  Івана  Гоменюка.

 Заморозьте,-каже  він  борги, які ніхто не сплачує,-візьміть під

 конроль   банки,  котрі  беруть  з  нас  за  кредити  понад  100

 відсотків,  хай  вони  беруть по-Божому, не вище 10-12, і ми без

 ваших  закордонних  дорадників і самі станемо на ноги, і державу

 витягнемо з ями.

      Отже,  хай  і  з  критичним  запізненням,  але  треба брати

 ситуацію  в  свої  руки  і  міняти курс, поскільки йдуть процеси

 необоротні,  ми  вже,  мабуть,  не  наздонежемо ні Німеччини, ні

 Японії.

      І  далі.  Згадані  теоретики  діятимуть  за своєю програмою

 розвалу  спущеної  Міжнародним  фондом,  в  мене  є всі підстави

 звинуватити їх поіменно у свідомому підриві національної безпеки

 з  усіма  наслідками,  що  випливають  з  цього  факту. А бюджет

 оптимальний,  звичайно, надо приймати.

      Дякую за   увагу.

      ГОЛОВА.   Спасибі.

      Слово  має Сторіжко Володимир Юхимович від Комісії з питань

 науки і освіти, за ним  Довженко від фракції.

      СТОРІЖКО.

      Шановний  Олександр  Олександрович,  шановні  члени  Уряду,

 народні депутати!

      Перш  ніж  говорити  про висновки Комісії з питань науки та

 народної  освіти  щодо запропонованого Комісією з питань бюджету

 проекту  Постанови,   хочу  повернутись до  бюджету 1996 року.

      Бюджет   цього   року   передбачає   виділення   коштів  на

 фінансування освіти в розмірі, що становили лише 70% до потреби.

 Це  привело  до  того,  що  педагогічні  працівники  місяцями не

 отримують заробітної плати.

      З  цих причин вперше з повоєнних років 1 вересня учні понад

 500  шкіл  не  сіли  за  парти.  Та  й  на  сьогодні  62 школи в

 Кіровоградській,    Луганській,   Миколаївській,   Одеській   та

 Чернівецької  областях  не  працюють.  З настанням холодів через

 відсутність  коштів на паливо, кількість навчальних закладів, що

 не працюють, може збільшитись. Аналіз проекту Державного бюджету

 на  1997 рік показує, що соціальна напруга в освітянській галузі

 в наступному році ще більше поглибеться.

      Останні  роки  при  формуванні  бюджету відбувається значне

 зменьшення  витрат на освіту. Питома вага видатків зменьшилась з

 5, 54 відсотка до ввп у 1995 році до 3, 85 відсотка в бюджеті на

 наступний  рік.  А  це  становить  лише  40 відсотків потреби. У

 розрізі  статей  витрати  на заробітну плату плануються на рівні

 55   відсотків,   ана  придбання  обладнення  кошти  взагалі  не

 передбаченні.   Заходи,  які  проводить  Кабінет  Міністрів,  та

 Міністерство  освіти України щодо реформування і освіти, на нашу

 думку, не дадуть міттєво бажаного притоку коштів до бюджету.

      Перекладання  фінансового  тягаря  на  батьків та учасників

 навчального  процесу  теж  не  вирішить  всі  фінансові  потреби

 закладів  освіти.  До того ж з введенням деяких платних освітніх

 послуг   порушується   стаття   53   Конституції   України  щодо

 доступності  і  безоплатності освіти. На жаль, з усіх пропозицій

 нашої  комісії  щодо  проекту  Державного  бюджету  на  1997 рік

 Бюджетна  комісія  підтримала  лише  три,  а  саме: фінансування

 професійно-технічних   училищ  та  вищих  педагогічних  закладів

 окредитація  з  Державного  бюджета,  виділення  окремим  рядком

 асигнування   реалізації   деражвної  програми  "Діти  України",

 передбачення  додатку  до  проекту  закону  у складі видатків на

 освіту,  кошти  на  фінансування  вищих  навчальних закладів, що

 мають   статус   національної.

      На  думку  комісії  в законі про бюджет необхідно врахувати

 наступне:

      Перше.  З  метою  забезпечення  нормального  функціонування

 установ    і    закладів   освіти,   збереження   пріоритетності

 освітянської галузі, встановити на 1997 рік фінансуваня освіти у

 розмірі 6 мільярдів гривень.

      Друге.   Переглянути   доцільність   утримання  за  рахунок

 бюджетних  коштів, що виділяються на освіту навчальних закладів,

 установ госпрорахункових об'єднань.

      Третє.  Встановити,  що  витрати,  пов'язані з матеріальним

 забезпеченням  та оздоровленням учнів і студентів з числа дітей-

 сиріт і тих, які залишились без піклування батьків, здійснюються

 за рахунок бюджетних потреб, що виділяються на соціальний захист

 населення.

      Четверте.  Передбачити  в  статті 8 проекту закону окремими

 рядками  кошти  на погашення заборгованості закладам і установам

 освіти  і  науки  на  1996  рік.  Залишити пільгове податкування

 установ  закладів освіти.

      Щодо  фінансування  наукової  галузі, то тут слід зауважити

 наступне.  Граничні показники фінансування науки запропоновані в

 проекті  Закону про Державний бюджет на 1997 рік не відповідають

 Постанові  Верховної Ради України від 1 липня 1994 року про стан

 науки  та  її  роль  в  економічному  розвитку  України, а також

 рішенню  Ради  з  питань науки та науково-технічної політики при

 Президентові України від 28 червня 1996 року.

      Адже   пунктом   3   цього   рішення   передбачено   обсяги

 фінансування   науки  в  розмірі  1, 7  відсотків  від  ВВП,  як

 крайньої   межі,  нижче  якої  наука  перестає  виконувати  свої

 функції.  Сьогодні на науку пропонується лише 0, 46 відсотка від

 ВВП, що у півтора рази менше  порівняно з 1996 роком.

      Крім того слід зауважити, що Указом  Президента України від

 15  жовтня  1996  року про визнання такими, що втратили чинність

 деяких указів Президента України, скасовано дію Указу Президента

 України  від  12  серпня 1995 року про пільги щодо оподаткування

 добровільних пожертвувань юридичних і  фізичних осіб.

      Рішення, пов'язані зі зміною режиму  оподаткування,  можуть

 привести  до  фактичного  припинення роботи багатьох міжнародних

 фондів і благодійних організацій, а це 16,5 мільйонів доларів.

      Закінчуючи,  я  хотів би сказати, що наша комісія підтримуе

 проект   постанови,   запропонований   Бюджетною   комісією.   А

 користуючись нагодою, я хотів би звернутись до уряду напередодні

 Нового  року  винайти  кошти  і ліквідувати заборгованість перед

 освітянами  і  науковцями  принаймні  за  місяць  -два. Дякую за

 увагу.

      ГОЛОВА.   Слово   має   Долженко   від  фракції...  За  ним

 виступатиме  Юхимчук.

      ДОЛЖЕНКО.

      Долженко,  фракция  "Коммунисты Украины", 450 избирательный

 округ.  Уважаемые  депутаты!  Уважаемые  избиратели! Предложеный

 правительством   Украины   в   сентябре   текущего  года  проект

 Госбюджета  на  1997  год  и  дополнительный  пакет по налоговой

 системе   и   мерам   по  стабилизации  народного  хозяйства  по

 экономическому  росту  в  Украине,  на  наш взгяд, не могут быть

 приняты  по  следующим  причинам.  Предложеный проект вступает в

 противоречие  с  18  статьями  Конституции  Украины,  касающихся

 прежде   всего   социальных  гарантий  трудящихся,  пенсионеров,

 служащих,  студентов  и  других  категорий населения Украины. Он

 построен  на  совершенно  новых налоговых законах, котрые еще не

 приняты  Верховным Советом.

      3.  Противоречит  программе Президента Украины о социальной

 направленности развития экономики Украины.

      4.  Направлена  на  ликвидацию  социальных  прав и гарантий

 трудящихся  из  социального обеспечения  населения.

      Я  вам  приведу  только  ряд законов, которые вмешиваются в

 этот  бюджет и   которые он  ломает по сути все.

      1.  Кодекс законов о труде. Ст. 42 пункт 2, ст. 48, ст. 67.

      Кодекс Украины об административном нарушении. Ст. 197, 199.

 200.

      Закон  о  пенсионном обеспечении ламается полностью. Ст. 52

 отменяет льготы и пенсии колхозникам практически всех категорий.

      Закон  о  народном  образовании.  Ст.  57  отменяет  льготы

 учителям  в сельской местности по выплате за топливо, за жилье и

 так  далее.

      Закон  об  охране  здоровья,  Закон  о культуре, отменяются

 льготы работникам культуры.

      Закон   о   статусе   лиц,  постражавших  от  Чернобыльской

 катастрофы.  Наиболее  урезается,  я  говорю  для трех миллионов

 граждан,  которые  являются  ликвидаторами  и  пострадавшими  от

 Чернобыльской   трагедии,   ликвидируются  пактически  третья  и

 четвертая зоны.

      Сегодня мы имеем массу заявлений от чернобыльцев, в которых

 они  требуют не допустить уменьшения льгот, которые были приняты

 недавно  на сессии Верховного Совета, ибо это касается не только

 здоровья чернобыльцев, но жизни и смерти их детей.

      Закон   о  милиции  и  прокуратуре.  Статья  23,  пункт  5.

 Снимаются выплаты семьям погибших милиционеров.

      Закон  о  льготах  военнослужащих.  Также лишает их прав по

 этому же пункту, если погиб военнослужащий.

      Закон  о  приоритетном  развитии  села. Снимаются льготы на

 электричество, топливо, газ.

      Закон   о   молодежи.  Снимаются  льготы  на  строительство

 кооперативного  жилья,  на  бесплатное  пользование сооружениями

 культуры и спорта.

      Закон о статусе ветерана войны. Отменяется ежегодная выдача

 бесплатных  путевок,  снимается  льгота  на  жилье, коммунальные

 услуги,  выделение  транспорта,  бесплатного проезда, бесплатный

 телефон.

      Закон  об  инвалидах  войны.  Снижаются  льготы и на жилье,

 телефон,  проезд. Отменяется бесплатная выдача транспорта. Дошли

 даже  до  того,  что  лишают героев Советского Союза, которых по

 Украине  не  более  300  человек,  также  лишают этих льгот. Это

 кощунственно, кощунственно, редакторы подобного закона!

      Закон  о  ветеранах  труда. Снято бесплатное протезирование

 зубов, проезд в транспорте.

      Закон  о  подоходном  налоге  с граждан. Вводится обложение

 налогами,  помощь  по  декретному отпуску, одноразовая помощь на

 родившегося  ребенка  и  по  уходу  за ним, облагаются доноры по

 крови и материнскому молоку.

      Спрашивается, жизнеспособен ли предложенный проект бюджета?

 Сколько    необходимо   времени   для   приянятия   предложенных

 законопроектов,   если   они  конечно  будут  приняты  Верховным

 Советом. И внесение изменений в существующий закон, я назвал вам

 только  18  основныхбудь  ласка. Сколько потребуется временя для

 изменения  в связи с этим финансовой, налоговой системы, системы

 статистической  отчетности  и  обучения  кадров?  Специалисты, с

 которыми  я  советовался,  у  которые  есть  масло в голове, как

 говорится. Говорят, что для этого потребуетс не менее полу года.

 О каком бюджете и работе можно говорить на 1997 год?

      Ясно,  что  необходимо  вносить  изменения.  Но  для  этого

 необходимо проработать нужный закон. Конщуственно звучит сегодня

 решение рады регионов при Президенте Украины, который нам только

 что   раздали,   в   котором   поставлено   требование   принять

 предложенный  проект  до 1 января 1990 года. Это нельзя назвать,

 как  просто  выкручивание  рук  народным депутатам Украины. И не

 надо    нас    пугать,   уважаемый   господин   Президент,   что

 законодательным  органам  в  случае непринятия бюджета, не будут

 выплачивать  заработную плату. Если уже идти на крайние меры, то

 давайте   мы  сделаем  так,  что  на  сегодня  никому  не  будем

 выплачивать  заработную  плату. Ни Президенту, ни правительству,

 ни  депутатам  всех  уровней,  ни  администрациям  Президента на

 местах,  потому  что мы не заслужили, будем так говорить и перед

 народом  своим.  И  вводить чрезвычайное положение и закрыть все

 счета   в   банках  те,  которые  сегодня  могут  обходится  без

 зароботной  платы  могли  тоже  почуствовать на своей шкуре, как

 тяжело  нашему  народу  сегодня. И только тогда, когда мы примем

 разумное  решение,  найдем  методы  из  создавшегося положения и

 пополнения бюджета, только тогда можно принимать бюджет.

      Сегодня  же  этот  бюджет необходимо отложить и работать по

 плановой  системе  1996 года. Кстати, мы и по 1996 году не имеем

 сегодня  отчета  правительства,  как  он  используется, как и по

 1995-му...

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Я  прошу  - завершуйте...

      Я  не  в  порядку  коментаря,  але  хочу  нагадати,  що  ми

 обговорюємо  проект бюджету, внесений у вересні місяці. А всі ці

 законопроекти,  про  які  говорив  Геннадій  Петрович, відхилені

 Верховною  Радою.  І  тому,  щоб  не  сприймалися вони слухачами

 (радіослухачами)  як  норми, зафіксовані у нашому законодавстві,

 підтримані Верховною Радою. Цього немає!

      Більше  того,  ще  раз  привертаю  вашу увагу до думки, яку

 висловлював Микола Янович Азаров,  і я думаю, в заключному слові

 він   про   це  нагадає,  що  розрахунки  зроблені  на  існуючій

 законодавчій  базі.  Вона  нас  не  влаштовує? Це інша справа...

 Але - на існуючій законодавчій базі.

      Слово має Юхимчук Анатолій Петрович. За ним - Лавринович.

      ЮХИМЧУК А.П.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!

      Обговорюючи  проект Державного бюджету України на 1997 рік,

 без сумніву, постає питання про надзвичайну важливість, нагальну

 необхідність у прийнятті відповідного державного документу.

      Сьогодні, дійсно, багато точиться кривотолків та спекуляцій

 навколо  прийняття  або  неприйняття  бюджету держави. Але варто

 зазначити,  що  від чергових спроб, від того... в пошуках винних

 за  обмежені  бюджетні  кошти  краще  жити  не  буде.  І раптово

 оздоровлення  економіки  України,  безперечно,  що  не  настане.

 Звідси -ми повинні спрямувати всі зусилля як законодавчої, так і

 виконавчої влад саме до пошуків поповнення бюджету. Тільки не за

 рахунок громадян України - для цього існуюбть значно інші шляхи,

 які дуже  добре  або  бачать,  або  не  хотять  бачити  державні

 економісти, урядові посадові особи...

      Дозвольте   коротко   зупинитись   на   окремих   принципах

 формування   бюджету.

      Практично  незмінним  залишився  механізм  дотаційность між

 Державним  та місцевими бюджетами. Збільшення, скажімо, з одного

 боку, розміру дотаційних видатків та зменшення, з іншого, частки

 окремих видів податків у доходах місцевих бюджетів значно знижує

 стимулювання регіонів до пошуків збільшення власних доходів.

      Породжує  споживацьку  тенденцію  і  підхід  у саморозвитку

 території.

      Зішлюсь  на  приклад. Скажімо, за 10 місяців поточного року

 Вінницька  область  виконала показники по доходах на 83 відсотки

 від  очікуваної  річної  суми. Однак, за цей період з Державного

 бюджету  надійшло лише  44  відсотки дотаційних  коштів.

      Внаслідок  не  зменшується  заборгованість  по   зароботній

 платі  та  соціальних виплатах.

      До  речі,  на  1997 рік передбачено знову ж таки збільшення

 для області обсягу дотаційних видатків майже на 40 відсотків.

      На  мою  думку,  такий  принцип  просто  зміцнює нині діючу

 фінансову  бюрократичну  структуру  для  того, щоб області, їхні

 представники  у  Верховній  Раді  не  забули  як  і де в столиці

 відчиняються двері.

      А  тому  варто  було  б  змінити накраще підхід передачі до

 місцевих  бюджетів  податку  на  додану  вартість  як  одного із

 ефективних джерел  поповнення  місцевих бюджетів.

      Не  зовсім зрозуміло які все-таки дії Уряду щодо збільшення

 дохідної   частини   бюджету   за   рахунок  скорочення  апарату

 управління,    залучення   приватного   капіталу   до   процесів

 економічного  оновлення  виробництва. Та цілий ряд інших шляхів,

 які,  мабуть, значно могли б поліпшити стан формування бюджету і

 не  потрібно  було  б  шукати  непопулярні кроки у реформуванні,

 скажімо,  тієї ж самої податкової системи.

      Попередники   згадували,   скажімо,   практику   і   досвід

 попередніх  років  щодо  діяльності структур апарату управління,

 будем  так  говорить. Але чомусь сьогодні при процесі формування

 бюджету  ми забули ті ж самі позитивні... практичні  навики, які

 були  в  попередні роки. Що перед бюджетом сьогодні ми формували

 план  соціально-економічного  розвитку  і під нього ми шукали ті

 кошти,  які потрібні для  держави.

      Я гадаю цей принцип повинен сьогодні бути відловнений і тут

 корінне місце, і позиця   повинна бути Міністерства економіки.

      І  нарешті  декілька  цифр  для  порівняння  та   роздумів.

 Фінансування  в  проекті  уточненого варіанту заклалтів культури

 очікується  401  мільйон гривень, охорони здоров'я-645 мільйонів

 гривень,  в  той  час, як на отримання правоохоронних служб -800

 мільйонів гривень.

      Звичайно,  нам  необхідно  зміцнити  структуру  боротьби із

 злочинністю,  і  не варто поряд з цим руйнувати державну систему

 культури, охорони здоров'я та освіти.

      В   багатьох   регіонах   України,   особливо  в  сільській

 місцевості,   вже,  практично,  не  працюють  будинки  культури,

 закриті фельшерсько-акушерські пункти, не функціонують дільничні

 лікарні, зруйновано побутову  вферу.

      Мабуть,  на  такий  стан  не  варто дивитись як на суб'єкти

 комунальної  власності,  а  як  на  основу  соціальної політики,

 державотворення.  І відмовлятись від їхнього подальшого розвитку

 ми е маємо ніякого права.

      Таким  чином,  щодо  пропозиції  Комісії, щодо підтримки чи

 непідтримки  их висновків, які зробила Бюджетна комісія. На нашу

 думку  варто  було б в більшості позицій погодитись з висновками

 бюджетної Комісії, і якомога скоріше знайти оптимальні шляхи для

 того,  щоб  можна  було  б  визначитись  на  основних  напрямках

 бюджетної  політики,  на основних цифрах бюджету щодо соціально-

 економічного нашого розвитку і якомога скоріше прийняти бюджет з

 тим,  об  ми  могли  увійти  в  рік з нормальними орієнтирами, з

 основними  показниками.

      А  в основному доповідь бюджетної комісії ми підтримуємо, і

 гадаємо,   що   є   можливість  знайти  компромісні  шляхи  щодо

 прискорення  огодні  бюджетного  процесу  і прийняття бюджету на

 1997 рік.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Слово  має  Лавринович Олександр Володимирович, за

 ним Пономаренко.

      ЛАВРИНОВИЧ.  Шановний  пане Голово, шановні колеги, шановні

 наші  виборці!

      Я  хочу  сказати,  що  ми сьогодні розглядаємо дві проблеми

 одночасно.  Перша  проблема,  яка  торкається процедури розгляду

 Державного бюджету України, і друга проблема, власне, самої суті

 запропонованого проекту. Звичайно, що вони взаємопов'язані.

      Ми у вересні отримали проект Державного бюджету і ми тільки

 що чули, що  саме його ми  зараз розглядаємо.

      Але  для  всіх  же  зрозуміло,  постає питання: що 3 місяці

 після  надходження  бюджету,  розгляду  його у Верховній Раді не

 було.  Чому?  Ретроспектива  робилася сьогодні і робилися спроби

 аналізу  цієї  ситуації.  Ясна  річ,  що  в  цей період були дії

 Кабінету Міністрів, були кроки Президента України, які засідчили

 разом з тим, що Верховна Рада не приступила тоді до обговорення,

 що  були  спроби  зробити  кроки  на  зустріч один одному, але у

 підсумку не вийшло ніякої скординованої і плідної роботи органів

 державної  влади  України,  які  призвели до того, що до початку

 наступного  року  прийняття  Державного  бюджету  є нереальним і

 неможливим, які б органи консультативні чи дорадчі, чи владні не

 приймали рішення про те, що 1 січнямає бути Державний бюджет. Це

 є констатація факту.

      Що  робити  в цій ситуації? Ми розуміємо, що бюджет України

 має  відповідати Конституції і має кореспондуватися із законами,

 що визначають адміністративну систему України. Наводилось чимало

 приколадів  по  самому  тексту  бюджету. Я можу сказати і по тим

 пропозиціям,  що  ідуть  від бюджетної комісії, коли вони пагано

 стикуються  з існуючим законодавством із положеннями Конституції

 України.  Зокрема,  що  стосується  забезпечення базового рівн я

 місцевого самоврядування. Вийти з цієї ситуації, яка є, можливо.

 Є  у  нас 96 стаття Конституції України, яка говорить про те, що

 Державний  бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою

 України на період з 1 січня по 31 грудня. А останнє положення 31

 частини  говорить: "А за особливих обставин на інший період".

      Ми прийняли Конституцію України 28 червня цього року. Ми не

 маємо ще всіх норм, необхідних законів, інших нормативних актів,

 які   б   дозволили   користуватися   всіма   положеннями,   які

 задекларовані  в  Конституції.  Ми маємо надзвичайно тяжкий стан

 продовжується  скороченням  валового продукту у нас в економіці.

 Це, очевидно, ж є особливі обставини, і які можуть бути причиною

 того,  що  ми маємо можливість затвердити бюджет не з 1 січня по

 31  грудня,  а  на  інший  період.  І  таким  періодом міг бути,

 наприклад,  період  від  1 липня 1997 року до 1 липня 1998 року.

 Якщо  ми  приймем  таке  рішення,  воно  дає  можливість  нам  в

 спокійному   і  нормальному  режимі  відповідно  до  Закону  про

 бюджетну   систему   розглянути   проект   бюджету,   який  буде

 підготовлений Кабінетом Міністрів у відповідності з Конституцією

 України,  законодавством  України  і  на  основі тієї податкової

 бази, яка буде прийнята на день початку бюджетного процесу.

      Сьогодні   за   таких   умов,   звичайно,  розглядати  далі

 запропонований  проект  бюджету не є продуктивним. Ніхто не буде

 тут  говорити,  що  він  відповідає  Конституції,  бо  він їй не

 відповідає.  І  не  відповідає  також  він  і  запланованій нами

 реформі    адміністративної    системи    у    відповідності   з

 конституційними вимогами.

      Якщо  ми  підем таким шляхом, ми можемо не відхиляючись від

 конституційних  норм, і  даючи  можливість  працювати і Кабінету

 Міністрів,  і  Верховній Раді вийти з цієї ситуації. Окрім того,

 ми  прийняли  Закон  про пролонгацію норм на наступний бюджетний

 рік.  Ми  можемо  і  мусимо щойно прийняти ще Закон про внесення

 змін  до  Державного  бюджету  і тих нормативів, які діють цього

 року,  і  які  пролонговані на наступний, з тим, щоб недопустити

 погіршення в економічній сфері.

      Звичайно  я  хотів  би  сказати  дещо і про сам зміст цього

 бюджету, але час не дозволяє цього зробити. Хотів би тільки тоді

 один  штрих  сказати. Що ми маємо зараз зазначену тут пропозицію

 Бюджетної  комісії  передбачити  фінансування  військових  судів

 окремим  рядком.  Ми  повинні  дбати  про  те,  щоб фінансування

 судової  системи було таким, щоб вона мала можливість виконувати

 функцію  суспільного регулятора і продуктивно працювати. Але при

 цьому   ми  не  повинні  забувати6  що  125  стаття  Конституції

 забороняє  створення  надзвичайних  особливих судів, і в нас все

 здійснюється судочинством в системі судів загальної юрисдикції.

      І окрім того повинні пам'ятати, що у нас твориться вже Вища

 рада  юстиції,  видатки  на  яку  не  запропоновані. І Вища рада

 юстиції  має  стати  тим  регулютором,  який б не дозволив судам

 стати  замкнутою  корпоративною  системою  і  щоб  уникнути  тих

 зловживань,  які, на жаль, сьогодні існують в судовій системі. А

 кошти  для  цього  можна  взяти. Тут є багато положень, які ають

 можливість на такі суми розраховувати. Дякую.

      ГОЛОВА.  Слово  має  Пономаренко  Борис  Йосипович.  За ним

 виступатиме  Григорович.

      ПОНОМАРЕНКО.

      Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати! Шановні члени

 Кабінету  Міністрів!  Члени  Комісії  Верховної  Ради  з  питань

 базових  галузей здивовані і розчаровані тим, що після 2 місяців

 розмов  про необхідність розгляду бюджету, який би формувався на

 сонові   нової   податкової   системи,   оскільки  промисловість

 зруйнована старою, ми знову повернулись до старого проекту, який

 консервує  той же стан, який ми  мали до сьогодні.

      Я  хтів  би  нагадати,  що  ще на початку року наша комісія

 неодноразово  наголошувала  на  необхідності активної підготовки

 нового  податкового  законодавства. Тоді ми майже рік і уряд мав

 реальну   можливість   підготувати  прогресивно  сприятливу  для

 товаровиробника  податкову  систему.  Мав. Але не використав той

 час.  А  Верховна  Рада  прийняла  дивну  постанову про введення

 нового податкового законодавства з 1. 01. 98 року. Тобто, всі не

 спішили, а економіка прискорено котилась до розвалу. Що ж робити

 сьогодні?

      Безперечно,   парламент   має   всі   підстави   розглядати

 вересневий   проект   бюджету   з   усіма  його  вадами,  де  не

 фінансується, наприклад, державне житлове будівництво, в той час

 ні  копійки  не  виділяється  на  акредитування кооперативного і

 індивідуального  будівництва.  То  що,  вже  життя  зупинилося в

 України?  Що, не треба сприяти побудові житла і створенні сімей?

 Адже  тільки в Черкаській області будують і ніяк не добудують 20

 кооперативних  будинків .

      За   гарними  словами  про  сприяння  процесам  відновлення

 промисловості фактично звернуті Державні програми. Ми вважаєемо,

 що  державні  кредитні  ресурси повинні видаватись підприємствам

 під  конретні  національні  програми без передачі їх комерційним

 банкам    як  посередникам.

      Окремим  рядком  в  бюджеті  слід виділити програму випуску

 сільськогосподарського  устаткування  і  техніки. Адже соромно і

 нерозумно,  що така перспективна сільськогосподарська держава як

 наша Україна, маючи потужні незавантажені підприємства і ВПК, що

 в   результаті   бездіяльності   руйнуються,  змушені  витрачати

 величезні  кошти  на  придбання сільськогосподарської техніки за

 кордоном.

      Протягом  тривалого  часу  нам  не  вдається  зупинити спад

 виробництва.  Поряд  з іншими засобами ми пропонуємо зафіксувати

 рівень виробництва промислової і сільськогосподарської продукції

 і   кожний  нарощуваний  відсоток  оподатковувати  на  пільгових

 умовах,  тобто  треба реально стимулювати стабілізацію і приріст

 виробництва.

      Запропонований  проект  фактично  повертає  нас  до  старої

 системи,  коли  всі  кошти йшли до центру, а потім розподілялись

 серед  регіонів.  16  дотаційних  областей,  серед  яких ще 9-10

 можуть   повністю   себе   забезпечити,   то   може  бути  більш

 парадоксального...

      Для  прикладу  я  назву  Черкаську область і приведу кілька

 цифр.  Прогнозовані доходи області в 1997 році передбачаються на

 рівні  603  мільйона  гривень.  Реальні  видатки  складають  460

 мільйонів  гривень плюс 160 мільйонів боргу по заробітній платі.

 Таким чином, всього 580 мільйонів гривень.

      В  запропонованому  проекті  області  пропонують  лише  301

 мільйон  гривень, що складає біля 52 відсотків від потреби. Якщо

 врахувати,   що  в  цю  суму  входить  120  мільйонів  боргу  по

 заробітній  платі,  добавляються витрати на утримання соціальної

 сфери,  комунальної  власності,  системи ПТУ, а це 33 училища, 2

 вузи,  8  технікумів,  в  сумі  це  складає ще біля 30 мільйонів

 гривень,  то  видно,  що  реальне фінансування буде в цьому році

 вдвічі менше, ніж в поточному.

      Передбачено  проектом  1991 року на освіту 91 мільйон, тоді

 як  тільки  на зарплату потрібно 81 мільйон, на охорону здоров'я

 90,  5  мільйонів,  коли  на  зарплату  медперсоналу потрібно 91

 мільйон.  А  ліки,  харчування  хворих?  От  вам  і багопорлучна

 Черкаська область.

      Додам,  що вже в поточному році там уже проведені заходи по

 оптимізації  освітянської  і  лікарняної  мережі, що скорочує на

 більше 2 тисяч штатних одиниць педагогів, 2 405 лікарняних ліжок

 і 3 330 штатних одиниць медпесоналу. Куди ж скорочувати далі? Ми

 фактично позбавляємо регіони зацікавленості в пошуках збільшення

 доходів, бо все одно ці кошти в них вилучать.

      Тому,   пропонуємо  десь  80  відсотків  від  перевиконання

 запланованих   регіонам   доходів  залишати  їм  з  категоричною

 забороною їх вилучення до Державного бюджету.

      Я обіцяв своїм виборцям голосувати за новий проект бюджету,

 якщо  будуть  виконані  4  умови.  Перше -своєчасність прийняття

 бюджету,  реальність  і  точна  прорахованість бюджету, розробка

 його  на  основі  нової  податкової  системи,  сприятливість для

 товаровиробника і погашення заборгованості по виплаті заробітної

 плати  і  пенсії.  Оскільки  жодних з умов не забезпечується цим

 проектом,  то  пропоную  даремно не витрачати часу, далі активно

 працювати  над новим податковим законодавством, і на його основі

 прийняти  оптимальний  бюджет,  хоч  і  ціною  відстрочення його

 прийняття  на кілька місяців. За нинішніх умов він безперечно не

 закриє  всі  потреби,  але  треба  виявити обов'язкові соціальні

 витрати,  їх  забезпечити в повній мірі. Це -освіта, це -охорона

 здоров'я.  А  в  них  заробітна  плата  і  нарахування  на  неї,

 стипендії  освітянам,  опалення,  ліки,  харчування  хворих.  Це

 забезпечує  соціальної  і  комунальної сфери, це нарешті система

 культурних   закладів.  І  не  тільки  тих,  які  носять  звання

 національних,   про  які  ми  багато  говоримо,  а  й  тих,  які

 становлять   основу  елітної  національної  культури.  Бо,  коли

 закриваються  бібліотеки, кінотеатри, будинки культури, то потім

 ці втрати надолужити буде неможливо.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Прошу виступає Григорович Лілія Степанівна. За нею

 Рудченко.

      ГРИГОРОВИЧ  Л.  С.

      Григорович,   204   виборчий   округ.  Шановний  Олександре

 Олександровичу,   шановні   колеги  -народні  депутати,  шановні

 виборці!  Підтримуючи  розгляд  вересневого  проекту  бюджету як

 більше   соціально   орієнтований   я   так  само  погоджуюся  з

 необхідністю розпочати новий бюджетний рік відповідно до рішення

 Верховної  Ради.  А  до  тих пір користуватися старою податковою

 системою,    працюючи    над    новим    необхідним   податковим

 законодавством.  Для  виконання............  для України програм

 "Діти   України",  державної  програми  "Імуно"  і  профілактики

 населення,  програми боротьби з туберкульозом -та взагалі всього

 обслуговування медичної галузі виділено 3, 7 мільярда гривень.

      На  Дню  уряду по медицині ми обумовлювали, що 3-4 відсотки

 від чорнобильського бюджету буде повернуто на медичну галузь, як

 необхідну  дію чи міру по забезпеченню здоров'я населення. Цього

 не  виконано.  І я прошу рахувати моє звернення усним запитом до

 Міністерства фінансів.

      Сьогодні  я  хотіла  б висловити кілька позицій в інтересах

 тих,  котрі  ще не народилися, щойно народилися або мають 2 чи 3

 роки  і  не  можуть  прийти  до Верховної Ради як "чорнобильці",

 "афганці",  пенсіонери  та  інші  люди,  які турбуються про свої

 пільги. Я говоритиму про дитинство!

      В   Конституції   сказано,   що   держава  бере  опіку  над

 материнством,  дитинством і батьківством. Зрештою, нація... коли

 нація  не  має  можливості  до самовідстворення, а дитинство  до

 самореалізації - це прямий крах суспільства і держави.

      І  як  з  огляду на це не назвати парадоксом, чи парадигмою

 ситуацію, котру маємо?!.. Міністерство фінансів не профінансовує

 в   повному   обсязі   головного   координатора  Програми  "Діти

 України" - Міністерство  у справах сім'ї та молоді, але в той же

 час  погоджується  з рішеннями, які мали місце минулого тижня на

 Кабінеті  Міністрів,  стосовно  введення  амортизації на шкільні

 підручники  в  розмірі 11 гривень, з чим я можу погодитись. Так,

 підручники  треба  берегти. Але, скажімо, ніяк не можу зрозуміти

 введення 30 гривень місячної оплати за групу продовженого дня...

 Вдалось обумовити, що - для малозабезпечених сімей. Так, правда,

 але  з  багатозабезпечених сімей діти на групи-то і не ходять...

      Сьогодні  Україні  потрібно 106 притулків для безпритульних

 дітей - маємо тільки 35.. Ми ледь не тиражнули (?) безпритульних

 по всій Україні...

      Таким  чином,  говорячи  про  пріоритетність  материнства і

 дитинства,  я  погоджуюсь - так,  ми  уже  не  зможемо повторити

 досвіду  Японії,  але  саме в країнах -  Японії, Великобританії,

 Франції  після  Другої  Світової  війни, коли все було розбите і

 зруйноване  чи не гіірше як у нас, люди говорили: так, приміщень

 немає,  але  діти  -  перш за все!  Так,  коштів немає, але діти

 повинні не голодувати!

      Тому я хотіла би, щоб ми сьогодні поставили мораторій, вето

 на   поповнення  бюджету  за  рахунок  зняття  якихось  пільг  з

 дитинства  - наші діти  не  мають  пільг,  вони не є пільговики.

 Їхньою  найбільшою  пільгою  є  те, що вони є діти  і сотворіння

 Божі,  тому  ми  не  можемо поповнювати Державний бюджет оплатою

 якихось  функцій  по  відношенню  держави до дитинства, які вона

 повинна  здійснювати.  Я  вважаю,  що  це  є  аморальним і це не

 повинно бути на майбутнє!

      Також  хотіла би звернутися і до тих, котрі відповідають за

 долю дитинства від регіонів і аж доверху -  виміряйте кожен свій

 крок по своїх дітях! І я думаю, що лозунгом сьогоднішнім повинно

 стати найголовніше -діти перш за все! І руки геть від дитинства!

      Я   пропоную   підтримати   в  повному  обсязі  ті  потреби

 мінімальні,  які висуває Міністрерство у справах сім'ї. Зокрема,

 114  мільйонів гривень виділити на реалізацію державної політики

 стосовно дітей,  сім'ї, жінок  та  молоді.

      Великий  мізер потрібний також і для фінасування молодіжних

 програм,  для  фінансування  молодіжного  житлового будівництва.

 Коли  сім'я  не матеме не тільки житла, але навіть і перспективи

 на  те житло, очевидно це також  дорога  дерави  в  нікуди.

      Пам'ятаємо  і  про  те,  що  повинні бути реалізовані також

 видатки, потреби на дію самого міністерства, які є координатором

 відповідної програми національної "Діти України".

      І  нарешті  останнє.  Сьогодні  Україна  має  15  мільйонів

 пенсіонерів.  Це  чи  не найбільш з усіх колишніх пострадянських

 країн.  На вулицях держави, міст, сіл дуже рідкоь можна побачити

 вагітну  жінку.  Не  піднисімо  руку  на  дитинство -можливо, це

 єдиний  вихід  у  призмі  бачення потреб нашого дитинства, нашої

 молоді   дійсно   побачити  перспективу  заврішнього  дня.  Адже

 сьогодні  ці  діти  завтра  нам,  пенсіонерам подаватимуть кусок

 хліба.

      Я    прошу   підтримати   пропозиції   щодо   становища   з

 материнствомі   дитинством,   щодо   введення  4  відсотків  від

 Чорнобильських   податків   на   потреби   Міністерства  охорони

 здоров'я, а також на потреби молодіжних програм і Програми "Діти

 України".

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Слово  надається  депутату  Рудченку від Комісії з

 питань Чорнобильської катастрофи. За ним  виступатиме Поровський.

      РУДЧЕНКО

      163  Малинський виборчий округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні  наролдні

 депутати  і шановні  члени Уряду.

      В  нашій молодій державі накопичилося дуже багато проблем і

 невирішених питань. Розв'язати їх всі  відразу  неможливо.

      З  цієї  причини  Верховній  Раді  доводиться  в  жорстоких

 суперечках  з  усього  загалу проблем вибирати найактуальніші. В

 доопрацьованому Кабінетом  Міністрів   України  проекту  бюджету

 України  на  1997 рік і попередньому варіанті не знайшлося свого

 відображення  питання, яке я хочу сьогодні поставити. На ньому з

 вашого  дозволу  я  зупинюся.

       Всі  ви  чудово  розумієте,  що  всі  матеріальні иінності

 створюються а місцях в міста та селах. Саме там забезпечується і

 утримання   переважної  кількості  установ  соціально-культурної

 сфери призначення   комунального господарства.

      Тобто,  якщо  ми  хочумо мати сильну державу, ми зможемо це

 зробити тільки маючи  сильні в економічному плані регіони.

      Теоретично,  і Уряд працює над цим, як дати регіонам більше

 самостійності  та прав. Але на ділі цієї самостійності і близько

 не видно в поданому проекті  бюджета.

      Як  і  раніше,  як  і в попередні роки в Державному бюджеті

 концентруються   кошти   на  здійснення  заходів,  що  не  мають

 загальнодержавного    значення.    Це    капітальні   вкладення,

 фінансування переважної частини заходів сільському господарству,

 охорони природного  середовища та інші.

      Зосереджені  на  рівні держави понад 76% зведеного бюджету,

 Уряд забрав на себе надходження податку на добавлену вартість, а

 це штучно збільшило кількість дотаційних областей і позбавило їх

 зацікавленості   взагалі  займатись  виробництвом,  тому  що  ми

 знаємо,  28%  лишалось  на  місцях, і їми розпоряджались місцеві

 бюджети.

      При  таких  підходах  гроші  з областей йдуть до державного

 бюджету,  а звідти знову повертаються до  місцевих бюджетів.

      Керівники   областей  будуть  обивати  пороги  міністерств,

 зросте потік листів і скарг, прозьб. Буде работать для банкірів,

 бухгалтерів,  зв'язківців та друкарок. Тобто, всі при ділі, одне

 погано,  не  буде  кому  займатись  виробництвом та економією. І

 людям від того не стане легше.

       Наочна ситуація в місцевих бюджетах в наступному році буде

 така,  я наведу приклад по Житомирській області. На початок року

 вони  вийдуть з заборгованістю в межах 30% бюджету 1997 року, це

 майже   13  мільярдів гривень.

      Протягом січня необхідно буде здіснити планових вдатків 900

 мільйонів.  Надходження  по тих видах доходів, що закладаються в

 місцеві бюджети, складе лише   300 мільйонів.

      Як  наслідок  на перше 1 лютого матимуть заборгованість вже

 13,  6  мільйонів  гривень.  В лютому вона збільшиться ще на 600

 мільйонів гривень.

      Таким  чином,  сьогодні  розрив  у виплаті заробітної плати

 бюджетників 3 місяці, і ще добавиться 3, і майже півроку люди не

 будуть отримувати заробітну плату.

      В поточному році дотаційні області вже мають певний досвід

 розрахунків  Державного бюджету з місцевими. Тому плекати надію,

 що  з  перших  днів  січня  Державний бюджет почне своєчасно і у

 повному    обсязі   розраховуватися   з   обласними   бюджетами,

 недоводиться.

      Як  наслідок,  протягом  майже 3 місяців, 18 із 27 бюджетів

 України  або дві третини практично не будуть функціонувати. Кому

 це вигідно? Представників з областей запрошували у Верховну Раду

 Міністерство  фінансів.  Всі зауваження і пропозиції записували,

 поскладали  ротоколи  і  нічого  абсолютно  не  враховано,  як у

 першому, так і другому  бюджеті, які подані до Верховної Ради.

      Складається   таке   враження,  що  усе  це  робиться,  щоб

 позбавити   регіони  можливостей  виконувати  покладені  на  них

 Конституцією  функції.  При  цьому  заложниками  стали дотаційні

 області.  Якщо  на сьогодні Мінфін України має право заблокувати

 рахунки тих областей, які не розрахувалися з Державним бюджетом,

 то  дотаційні області не мають такого права. Їм залишилося єдине

 право - просити кошти.

      Таке  безладдя  буде  продовжуватися  поки  у законодавчому

 порядку   не   затвердимо   механізм   розробки   взаємозаліків,

 розрахунків між бюджетами.

      Шановні   колеги,   ви   знаєте  в  якому  скрутному  стані

 знаходиться  агропромисловий  комплекс  держави.  Але  при цьому

 сільськогосподарські   ідприємства   продовжують   забезпечувати

 бюджетні    установи    населення   продуктами   харчування,   в

 основному...  і  також  наші  збройні  сили,  МВД  і так далі. В

 наступному   році   без   державної  підтримки  агропромислового

 комплексу  не  взмозі він забезпечити ціми продуктами харчування

 вище  названі  установи.  Не  зрозуміло з яких причин це важливе

 питання  не знайшло свого відображення в проекті бюджету на 1997

 рік.  При  всіх  негараздах ми не маємо права залишити людей без

 хліба, картоплі, м'яса, молока та інше.

      Тому   я  просив  би  Уряд  знайти  можливість  авансування

 регіонального  замовлення  на  наступний  рік. Вважаю приступним

 латання   дирок  бюджету  1997  року  за  рахунок  чорнобильців,

 пенсіонерів,    інтелігенції.

      Наша  чорнобильська  комісія  категорично  проти будь-якого

 втручання  до  чорнобильського  законодавства. Є питання, на які

 можна  буде  звернути  увагу.  Ми,  депутація  від  Житомирщини,

 неодноразово  просили  у  Кабінета  Міністрів допомоги. Я маю на

 увиазі виділення коштів на утримання житлового фонду Іршанського

 гірничозбагачувального  комбінату  та  для  відселення  сімей із

 зруйнованого  будинку  в  місті  Бердичеві Житомирської області.

 Була  обіцянка,  принято  рішення  Кабінету  Міністрів,  але  на

 сьогоднішній день ці кошти не віділені.

      Ще  буквально  пару  слів. Нашій області сьогодні Державний

 бюджет  заборгував  понад 400 мільйнів гривень. Осталося 10 днів

 до   кінця  фінансового  року.  Коли  ж  розрахуються  із  нашим

 бюджетом?

      Пропоную поданий Кабінетом Міністрів України бюджет на 1997

 рік  відкласти на доопрацювання з врахуванням пропозицій комісії

 та народних депутатів України.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Слово  має  Поровський  Микола  Іванович,  за  ним

 Мусіяка.

      ПОРОВСЬКИЙ М.І.

      Микола Поровський, Українська республіканська партія, група

 "Конституційний центр".

      Шановні  колеги  депутати! Оцінювати проект бюджету, на мій

 погляд,  слід  передусім з  точки  зору наскільки він забезпечує

 реалізацію національних інтересів України, зокрема, забезпечення

 державного  суверенітету,  територіальної  цілісності, подолання

 економічної  кризи, структурної перебудови економіки, досягнення

 суспільної   злагоди,   політичної,   соціальної   стабільності,

 розвиток    українського   етносу,   історичної   свідомості   і

 національної   гідності   українців  та  розвиток   національних

 меншин, що складають народ України.

      Звісно   увагу  зосередити  передусім  на  формуванні  його

 дохідної  частини та проаналізувати чи в повній мірі використані

 джерела,  які можуть наповнити бюджет. Ні для кого не секрет, що

 найбільші  кошти  в  державі обертаються в сфері газового ринку,

 торгівлі    електроенергією,   імпортною   торгівлею,   експорту

 сировинних ресурсів.

      Я  вважаю  правильним курс Уряду на реформування податкової

 системи  і  зменшення  податкового тиску, але передусім потрібно

 при  розробці  бюджету проаналізувати і навести лад у тих сферах

 економіної  діяльності,  де  приховуються  від  оподаткування чи

 викачуються  з  України  величезні  гроші. Без цього, навіть при

 найдосконалішій   у   світі   системі  оподаткування  бюджет  не

 наповниться і недофінсується видаткова частина. І так буде доти,

 доки існуватиме діюча нині система викачування з України коштів.

      Наведу приклад. На цьогорічних переговорах з Туркменістаном

 нашою  урядовою  делегацією щодо поставки в України 20 мільйонів

 метрів  кубічних  газу  ціна  встановлена Туркменістанов була 65

 доларів за тисячу кубів на кордоні з Казахстаном, або 75 доларів

 за тисячу кубік на кордоні з Україною.

      За   одну   ніч   переговорів   української   делегації   з

 Таджикістаном  ціна  не  зменшилась,  а  зросла до 80 доларів за

 тисячу  кубів. Таким чином, завищення ціни за поставлений газ по

 всьому  контракту  склало  100  мільйонів доларів. Нагадаю, що в

 проекті  бюджету  передбачено  видатки  170 мільйонів доларів, а

 точніше 310 мільйонів гривень для фінансування державної дотації

 на газ.

      Наступне.  Для  розрахунку  з Туркменістаном за поставлений

 газ із державного резерву було вивезено цього року з України 100

 тисяч  тон  зерна із 117 тисяч тон існуючого держрезерву. Тобто,

 Україна   залишилася  фактично  без  запасів  хліба  на  випадок

 непередбаченого  лиха,  а  це  страшніше  явище,  аніж  вивзений

 Звягільським  керосин. До речі, зерно вивезли не в Туркменістан,

 а  в  Польщу. Ми повинні стимулювати експорт, але ж не торгувати

 державними резервами.

      Ще   фантастичніші   явища   творяться   на   міждержавному

 енергетичному  ринку. України експортує електроенергію з Росії і

 одночасно  імпортує  певну  кількість  електроенергії в декілька

 сусідніх  країн.  При  цьому  урядом  і Міністерством енергетики

 найбільш  платеспроможні  українські  заводи,  частина з яких на

 протилежному  від  Росії  конці  України зобов'язана купувати за

 завищеною  ціною російську електроенергію і сплачувати при цьому

 величезні суми за транзит електроенергії до даного підприємства.

      При  цьому  розрахунки  українських підприємств зобов'язано

 здійснювати  за  постановою  уряду  625-р  тільки через приватну

 фірму  дочірню  російської  "Правекс-енергія",  керівництво якої

 здійснює   наш   колега-депутат   Черновіцький.   Як  наш  уряд,

 розроббник  бюджету, допустився до того, щоб указом закріплювати

 монополію     одної     приват(...........)    розрахунках    за

 електроенергію  і  зобов'язувати  при  цьому  розраховуватися не

 товарами  і  продуктами,  виробленими  на заводах, як це буває з

 вітчизняними  виробниками  електроенергії, а виключно коштами із

 Росією за  газ і    за  електроенергію.

      Я  пропоную,  щоб  паралельно  з  роботою над бюджетом була

 створена   парламентська   комісія   з  правами  слідчої,  котра

 перевірила  б  всі  подібні  явища. Зокрема, кількість оплати за

 електроенергію  по  перетоках  між Україною і Росією. Скільки ці

 перетоки  здійснюються, де, знаю, що є такі чудеса, що найбільші

 фантасти  позаздрять.  І  закрити  ті  діри, через які витікають

 кошти із бюджету. До речі, Російська Державна Дума запропонувала

 утворити   точнісінько   таку   саму   комісію  по  міждержавних

 розрахунках.  Єдина  сфера,  яка може дати найшвидшу віддачу -це

 сільське  господарство.  Якщо  в проекті бюджету будуть виділені

 кошти  на  фінансування  майбутнього врожаю, запровадження нових

 технологій, які дають подвійний врожай, а такі технології є щодо

 зернових,  щодо  буряків,  то  Україна вийде з кризи, українське

 село  здатне виробити найшвидше з усіх галузей економіки належну

 кількість  експортної  продукції,  і  тим забезпечити наповнення

 Державного бюджету і вихід України з кризи.

      І   останнє.  Сума,  за  обмаль  часу,  5  хвилин...  Сума,

 визначена  для  Міністерства  оборони, є явно занижчена. Якщо ми

 знову  ж  таки  продовжимо  зменшення  фінансування Міністерства

 оборони,  так  як це пропонується бюджетом, а це тільки четверта

 частина  від  заявленої  потреби  і дає змогу забезпечити тільки

 витрати  на  грошове  утримання  військовослужбовців,  заробітну

 плату  службовців,  а також частково оплату продовольства, то до

 2000 року українська армія залишиться без зброї.

      Пропоную   окремою   статтею  на  озброєння,  переозброєння

 української армії передбачити, передбачити належне фінансування,

 і  це  буде  вливання  в  економіку,  яка  дасть свою віддачу до

 бюджету.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Слово  має  Мусіяка  Віктор Лаврентійович -заступник Голови

 Верховної Ради. А далі будем радиться.

      МУСІЯКА  В.  Л.  Шановні  колеги,  я  розумію, що ми можемо

 виконати  свою  функцію  конституційну -прийняти проект бюджету,

 так  як  він є, запропонований, і вважати, що ми можемо спокійно

 йти  в  наступний  рік.  Але, на мій погляд, всі розуміють в цій

 залі, що цього зробити ми не можемо. І, як мені здається, з двох

 надзвичайно важливих причин.

      По-перше,  по-першие,  ні перший варіант, ні другий варіант

 бюджету не відповідають Конституції, порушують цілий ряд законів

 діючих.  І  тому,  коли  мова  йде  про те, що на основі діючого

 законодавства   зроблений   цей   бюджет,  то  ми  теж,  мабуть,

 погодитись з цим не можемо.

      Що ж порушується? Для мене найважливішим є те, що зводиться

 на  нівець  фактично наша робота тимчасової спеціальної комісії,

 яка  працювала за вашим рішенням над законом по самоврядуванню в

 Україні,   де   ми  відпрацювали  відповідності  до  Конституції

 України,  порядок  формування  державних бюджетів. Для того, щоб

 місцеві  бюджети  формувалися  у  відповідності  до  Конституції

 України,  необхідно визначити чітко, які конкретні види, податки

 повинні  йти  прямо  в  ці  місцеві  бюджети,  яким  чином  буде

 формуватися  місцевий  бюджет  через  врівнювання  через обласні

 районні  бюджети.  Приведення  до  рівня  мінімальної соціальної

 забезпеченості потреб населення різними послугами . Це - перше.

      А  тут  ви взнаєте, що у нас відсотки передбачені знову від

 різних  видів  податків  і  так далі. Це вже порушення. Я вже не

 говорю про цілий ряд інших речей. Я вам тільки отак поначую самі

 основні  моменти,  які роблять непридатним, неприйнятним, на мій

 погляд, цей проект.

      Друге.  Діюча податкова база. Чи можемо ми стояти на діючій

 податковій  базі?  На  мій погляд, одін із колег тут говорив про

 те,  що  буде  дуже  важко вводити. Десь місяца 3, навіть більше

 доведеться  входити  тільки в нову систему податкову, якщо ми її

 приймемо.  Вибачте, всерівно в неї треба буде входити, коли б ми

 її  не  прийняли.  Якщо  ми  зараз  не зробимо це, а в 1998 роце

 будемо  вводимо,  то  1998  рік таке ж буде, така точно ситуація

 буде.  І  вийде так, що ми обіцяли цілий рік, що ми зробимо нову

 податкову  базу,  хоча  б,  скажімо,  навантаження  на заробітну

 плату  знижемо.  Я  вже  не  говорю  про  той  пакет,  який уряд

 пропонував.  Про  його  частину  економічну, про соціальні умови

 взагалі  не  йде.  Хоча  б окремі види податків, внесення змін і

 доповнень  до  окремих  законів  і  про  податки.  Ви  Сокерчака

 запитайте,  чи  готова  наша  комісія?  Там розробки є. Над ними

 працювали  дуже  довго.  Вони  майже  готові.  Запитайте  того ж

 Віктора Івановича, вся комісія працювала дуже довго. Думаю, якщо

 ми  зробимо  спеціальну  комісію  створимо узгоджувальну разом з

 представниками   уряду,   і   вони   скажуть,   що  вони  можуть

 збалансувати, виходячи з тих чи інших змін в діюче законодавство

 податкове, тоді ми можемо прийняти, запропонувати Верховній Раді

 прийняти   відповідні   зміни  й  доповнення,  на  їх  базі  вже

 розробляти остаточно варіант проекту бюджету на наступний рік.

      І у нас є і правова база. Тут говорив Лавринович, що можна,

 скажімо,  там  на півроку і т. д. здвинути... Та ми можем просто

 зміну внести до відповідного законодавства -там, де мова йде про

 те, що не менше півроку там необхідно для того, щоб вводити нові

 закони, ми можем це просто знищити положення і вводити з моменту

 прийняття відповідних змін і доповнень!

      По-друге,  ми  все  рівно  до  Нового  року не приймемо, не

 затвердимо  цей  бюджет. Це зрозуміло. Так давайте зробим його з

 самого  початку - перші  кроки до змін, які в кінці кінців після

 прийняття  Податкового кодексу в 1997 році дадуть нам в 1998 рік

 спокійно увійти!..

      Тому  я пропоную: давайте ми створим оцю комісію (підтримую

 і Вадима Петровича і всіх, хто про це говорив).

      І,  по-друге,  треба щоб Кабінет Міністрів, виходячи саме з

 тих  змін,  які  ми  внесемо,  я  розумію,  що  знову  працювати

 доведеться  в  режимі  дуже  жорсткому... Ви знаєте, що динаміка

 дуже  висока  нашого  життя, але якщо ми цього не зробимо, то ви

 знаєте:   знову   продовження   падіння  виробництва,  тінізація

 економіки продовжувати буде, навіть ті, хто ще підтримує якимось

 чином  бюджет  цей  (ви  знаєте, скільки ми в нього взяли, в цей

 бюджет в цьому році -  ми й того не візьмемо!), знову недоплати,

 знову  інфляція,  знову наші старі і молоді не будуть одержувати

 навіть  того  мініумму,  який  ми  зараз  знову, через місяць їм

 намагаємося якмось чином компенсувати... Цього не буде!

      Тому  я  пропоную: давайте ми це зробимо і підемо далі, уже

 до   1998   року,   маючи   уже  якусь...  якісь  підвалини  для

 реформування економіки.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  ми використали більше чотирьох

 годин,  відведених на обговорення цього проекту. Виступило майже

 35 депутатів у обговоренні.

      Микола  Янович  Азаров  просить кілька хвлиин для того, щоб

 заключне слово зробити.

      А  до тих депутатів, які не встигли висловитися я звертаюся

 з  проханням  -передайтке свої зауваження в комісії, вони будуть

 відображені  в  стенограмі. Ваші пропозиції не будуть загублені,

 тобто  втрачені. А... те, що ми не вклалися в цей час, те, що не

 одержали  ви слово, то частково там був і перебраний Регламент у

 виступаючих,  треба дотримуватися його. А частково це просто від

 незалежних  обставин, тому що записалося на обговорення майже 70

 чоловік.

      Будь ласка, Микола Янович Азаров. Я пропоную... Будь ласка,

 не  пісдкасуйте відносно перерви -я бачу. Але тут така справа: я

 просив  би,  щоб після виступу Миколи Яновича я ще 2 слова скажу

 перед  тим,  як  ви  підете на перерву. Ви в комісіях і фракціях

 прадилися  щодо  голосування  з  цього  приводу,  а  голосування

 проведемо потм на  вечірньому засіданні.

      Слово має Азаров Микола Янович, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые     народные     депутаты.    Уважаемый    Виктор

 Лаврентиевич....

      ГОЛОВА. Я прошу  уваги.

      АЗАРОВ....  Я  хочу начать с вашего выступления последнего,

 поскольку  в  нем сконцентрировалось, скажем так, понимание того

 преложения,  которое  и  привело  к  тому,  что мы с вами только

 сейчас приступили  к рассмотрению  проекта бюджета.

      Когда   15   сентября  Правительство  представило  нам  тот

 варианет,  мы  все  в  1 голос заявили -нет, мы его принимать не

 будем,  мы  его  переработаем,  мы  быстренько  примем налоговые

 законы и сделаем  все на новой налоговой базе.

      Виктор  Лаврентиевич, так оно было. И мы с вами сознательно

 пошли  на  то,  чтобы  в  эксремальном  режиме как можно быстрее

 рассмотреть  эти законы. Но, к сожалению, принять их не удалось.

 И,  вообще  говоря,  наш  расчет  с  самого  начала, а я себы не

 отрываю  ни  от  1  здесь сидящих народных депутатов, и я на это

 расчитывал.  Наш  расчет  с  самого  начала был ошибочным. Такие

 сложнейшие  вещи  как  изменение  налогового законодательства не

 принмаются  ни  в  спешке, ни в попыхах, не ломаются из-за этого

 бюджетный   год.   Даже   предлагать   сменить   бюджетный  год,

 преположим,  с  1 января на что? На 1 июля, на что -на 1 апреля?

 кто  просчитал,  какие  потери  от этого понесел Государственный

 бюджет, какие потери понесет от этого мисцевый бюджет?

      Поэтому,  уважаемые  коллеги,  мы  с  вами  подошли  к  том

 моменту,  когда  четко  и ясно осознали: изменения к податковому

 законодательству -это не мгновенный процесс, это долгая, нудная,

 кропотливая  работа.  Мы  должны  ее  сделать  быстро, но это не

 означает, что мы должны ее делать в спешке.

      Закон  о  бюджете  -этот  тот закон, который исходит прежде

 всего  из  возможностей  нашей  экономики,  нельзя  от экономики

 требоват   большего,   чем   она  может  дать.  В  этом  главная

 особенность  бюджета.

      Поэтому,  когда  нам говорят, что бюджет, первый ли вариант

 мы рассматриваем, или второй вариант мы рассматриваем, бюджетная

 комиссия  берт  цифры  как  первого,  так  и  второго варианта и

 смотрит, насколько эти цифры соответствуют реальным возможностям

 экономики.

      Ну, например, податок на добавленную вартість -8, 855 подано

 в  первом  варианте, 9, 237 подано во втором варианте. Бюджетная

 комиссия  анализирует  и  эту цифру и первую цифру, и приходит к

 выводу  тому, что реальные доходы бюджета по налогу ПДВ составят,

 исходя  из  реальных возможностей нашей экономики и не 8, 855, и

 не 9,233,  а 8, 379 миллиардов.

      На чем мы основывались? Прежде всего на рельно существующей

 базе  законодательной,  на  реально  существующей,  подчеркиваю,

 сразу  же  отметаю  все  обвинения,  что мы не учитываем реально

 существующую законодательную базу, и именно на ее, и на реальных

 возможностях   нашей   экономики.   То  есть  на  итогах  работы

 промышленности  за  10  месяцев, за 11 месяцев, на динамике этой

 работы,  на  прогнозах валового внутреннего продукта и на других

 макроэкономических показателях.

      Поэтому  большинство  тех  критических  замечаний,  которые

 высказали  народные  депутаты, если вы внимательно откроете, а я

 вас  прошу,  у  вас  будет  время  в перерыве, откроете высновки

 бюджетной комиссии, вы увидите, что большинство из них учтено.

      Первое  и  главное: мы привели бюджет, то есть, в высновках

 увеличили,  уменьшили доходы Государственного бюджета, мисцевого

 бюджета в соответсвии с действующей законодательной базой.

      Второе, Виктор Лаврентиевич. И те, кто предлагал немедленно

 скоректировать  (............) базы. Мы предложили правительству

 в  наших  высновках  сделать  промежутки  между  первым,  вторым

 чтением то, что возможно сделать. Это уменьшить до начисления на

 Фонд  оплаты труда. Уменьшить видповидно з скороченням бюджетных

 вытрат.  И  это  процедура уже второго чтения, когда мы пойдем с

 вами постатейно рассматривать каждую  статью бюджета.

      Следующее  обстоятельство.  Из  более,  чем 200 замечаний и

 предложений    постоянных   комиссий   народных   депутатов   35

 предложений  вошли  в  высновки  Бюджетной  комиссии и носят для

 Уряда    в    соответсвии   с   нашим   Регламентом,   и   нашим

 законодательством  обязательный характер при переработке бюджета

 и  представлении  его на второе  чтение.

      Можнов эти высновки добавить другие замечания. Но процедура

 принятия  бюджета  включает  в  себя  что?  То,  что  принято  в

 высновках,  то  сбалансированый  характер... То, что не принято,

 требует  детального  разбора,  рассмотрения,  учета.  И  это уже

 процедура между первым и вторым чтением.

      Теперь.  Высказывалось  мнение:  да,  ничего страшного, что

 бюджета  нет, мы же приняли постанову или закон, по которому все

 то  время,  пока  не вступит в силу и не будет действовать новый

 бюджетный  закон,  сохраняется  порядок  финансирования, который

 действовал  в  1996 году.

      Ну,  во-первых,  сохраняется  не  порядок финансирования, а

 сохраняется   порядок  финансирования  только  поточных  вытрат,

 полностью останавливается весь инвестиционный процесс, полностью

 останавливается  финансирование  всех выдатков из фонда о статье

 развития.  Разве это надо допускать?

      Теперь,  идем  дальше. Бюджет 1996 года, как показали итоги

 развития  нашей промышленности, оказался нереальным  по доходам.

 Я уже анализировал почему, в своем докладе, не буду повторяться.

 Но  он   нереальным оказался по доходам , нереальным оказался по

 расходам.   Так   что  мы  будем  продолждать  меясц  от  месяца

 накапливать бюджетные долги?

      Особенно   сложный   вопрос,   конечно,  который  поднимали

 некоторые  народные  депутаты,  касается  безусловно  решения  в

 Законе   о   бюджете   вопросов   связанных  с  финансированием,

 формированием   местных   бюджетов.   Особенно  сложный  вопрос,

 подчеркиваю.

      Вы  знаете,  мы дважды предлагали закон. Не прошел он через

 Верховную Раду, не прошел. С точки зрения уменьшения дотационных

 областей  в  высновках  Бюджетной  комиссии  сказано  совершенно

 четко:   Правительству  пересмотреть  (это  то  о  чем  говорили

 народные депутаты) ПДВ и все остальное. Там есть это решение. Мы

 востанавливаем  количесвто  дотационных областей, которое было в

 1996 году. То есть, эти замечания народных депутатов учтены.

      Но  с  точки  зрения  изменения и внедрения в законе нового

 порядка финансирования мисцевых бюджетов -это, к сожалению, мы с

 вами  не  смогли  сделать  на  этой сесии. это нам еще предстоит

 сделать.  Значит, единственное, что мы можем сделать с вами -это

 сохранить   в  плане  финансирования  местных  бюджетов  прежний

 порядок финансирования.

      Ну еще я просто, как пример, приведу. Во, например, депутат

 Пономаренко   предлагает   хорошее   предложение.  Предусмотреть

 отдельной    статьей    финансирования    собственного   выпуска

 сельськохозяйственной техники.

      Уважаемый    народный   депутат   Пономаренко!   Это   есть

 предложение в высновках Бюджетной комиссии. мы его включили ваше

 предложение,  и  если  сессия  приймет  это,  то  это  будет для

 Правительства  носить  обязательный  характер.  А  мы, кстати, в

 своем  варианте  уже  предложений,  на  второе чтений который мы

 готовим,  уже этот момент включили. Ну и так далее.

      Вот  я  сейчас  сидел, очень внимательно слушал выступления

 народных  депутатов, я вас еще раз прошу. Мы сейчас по процедуре

 первого чтения не принимаем и не обобряем бюджет. Мы принимаем и

 одобряем высновки и предложения Бюджетной комиссии. Они приводят

 к  реальной  финансовой  базе наш бюджет, к реальной действующей

 законодательной базе.

      Вот  именно  в  соответствии  с  этим Правительство обязано

 процедуру  второго  чнения  представить  переработанный  Закон о

 бюджете. И если те, кто предлагает сейчас видхилить высновки, то

 спрашивается, по Регламенту этот бюджет снова должен вернуться в

 Бюджетную  комиссию.  Что  мы  с  ним  будем  делать? Мы уже его

 детально,  детально  отработали.  И  первый  вариант,  и  второй

 вариант, и все змины, которые вытекают из ваших предложений, уже

 есть.  Но  это  механизм  -процедура  второго  чтения,  когда мы

 постатейно  пойдем  голосовать  с  вами.  Поэтому  я  вас  прошу

 поддержать  это решение и отправить правительству на переработку

 тот вариант бюджета, который представлен. Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Сасибі.  Микола  Янович  перебрав  трохи часу, але

 вибачимо  йому,  остільки в нього день народження сьогодні. Тому

 так...  поважна  причина.

      (О п л е с к и)

      Кілька слів перед тим, як ви підете на перерву і порадитися

 відносно  голосування.  Було  висловлено  кілька пропозицій щодо

 прийняття  рішення.

      Перша  пропозиція  зводилася  до того, щоб відхилити проект

 бюджету, який направлений з усіма доповненнями, які приходили до

 нас   пізніше,  оскільки  вони  не  відповіадбть  Конституції  і

 законодавчій  базі.

      Пропозиція   слушна,   розумна,   тільки  що  Регламент  не

 передбачає   такої   процедури.   Подивіться,  в  Регламенті  де

 записано. Там все чітко записано: як вирішуються такі питання.

      Була  друга  пропозиція  про  відправлення на доопрацювання

 проекту  постанови,  який  підготував...  підготувала  Комісія з

 питань бюджету. Це можна вирішити і це передбачено Регламентом.

      Була  пропозиція  від комісії зокрема і висловилися так: 12

 виступаючих  депутатів -підтримати проект, який вносить комісія,

 і  в  ході  остаточного прийняття цього проекту постанови внести

 доповнення на сонові зауважень, пропозицій що тут були депутати,

 що  висловлювали  депутати  і  далі  працювати разом з Кабінетом

 Міністрів,  використовуючи  підходи,  які  пропонували тут група

 депутатів з таким розрахунком, щоб ми могли прийняти, ну я скажу

 так,  більш-менш  реальний бюджет на 1997 рік і не відкладати цю

 процедуру  надалі.

      Хочу   сказати,  що  цю  процедуру  підтримували  керівники

 комісій,   керівники  фракцій,  коли  ми  зустрічалися  минулого

 понеділка.

      В   цей   понеділок  думка  фракцій...  керівників  фракцій

 змінилася  на  протилежне.  Вона зводиться, власне висновки всіх

 практично  фракцій,  майже  всіх,  я сказав би так, зводиться до

 того,  що  треба  відправити  сам,  повернути  проект бюджету на

 доопраюцвання.

      Тому давайте ми перед тим, як будемо визначатися у комісіях

 і  фракціях,  звернемо  увагу  на  такі  моменти.  Те,  що треба

 коректувати  Регламент  щодо  позицій,  пов'язаних із прийняттям

 бюджету,  не  викликає сумніву, і, очевидно, комісія, яка працює

 над  бюджетом  як  профільна  комісія повинна мати право вносити

 пропозиції  на  розгляд  Верховної  Ради  про відхилення проекту

 бюджету,   якщо   він   суперечить  Конституції,  законодавства.

 Сьогодні в нашому Регламенті цього поки що немає.

      Чи  є в Україні якісь особливі обставини, за якими потрібно

 бюджетний рік переносити, зміщувати? Що він найде сьогодні потоп

 чи якась інша причина?

      Немає.  Далі. Виробництво зруйноване не податковою системою

 в  Україні. Кілька років тому у нас була більш жорстка податкова

 система, але бюджет був забалнсованим.

      Відносно  доручення комісії створити тимчасову комісію, щоб

 узгоджувати  позиції  з Урядом. Я думаю, що якщо дійде до цього,

 то  не  треба  цього  робити,  бо  в нас є Комісія бюджетна, яка

 зобов'язана це робити.

      І  нарешті,  те,  що  довкола діється бюджету. Для розпуску

 Уряду чи налагодження таких конфротаційних стосунків з Верховною

 Радою  не  варто  ризикувати  бюджетом. Для цього є багато інших

 можливостей,  прав  і законодавчих основ. Є бюджет і є політика.

 Сам  бюджет  -це велика політика, а все, що довкола бюджета, -це

 суєта.  В..................,  як ви пам'ятаєте, там написано, що

 коли  ми  оглянемося  назад,  то  побачимо,  що це все вже було.

 Нічого нового немає.

      Тому я просив  би,  біжіть на перерву, а потім у комісіях і

 фракціях  з  3  до  5 порадьтеся, як голосувати, і прийдемо у 17

 годині сюди визначимося. О 17 годині.