ЗАСІДАННЯ  ШІСТДЕСЯТ  П'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  18  г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні  депутати,  члени Кабінету

 Міністрів,    гості    Верховної   Ради,   журналісти,   шановні

 радіослухачі!

      Я  прошу  депутатів підготуватися  до реєстрації.  Вставте

 картки правильно. Сядьте рівно. Будь ласка, проводиться поіменна

 реєстрація.

      Встигли  зареєструватися  317  депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Депутатські  запити.  Надійшли  депутатські  запити Угарова

 Геннадія   Юрійовича  до  Кабінету  Міністрів  України  стосовно

 обсягів    фінансування    та    результативності    кожної   із

 загальнодержавних    програм,    зазначених   у   переліку   для

 фінансування з Дерджавного бюдету  в 1997 році;

      група  депутатів:  Степанов,  Чурута  та  інші  -всього  10

 чоловік,   -звертаються  до  прем'єр-міністра  України  стосовно

 зволікання   з   розглядом   переліку   підприємств,  установ  і

 організацій,  як  відповідно до статті 16 Закону "Про  Державний

 бюджет  України на 1996 рік" звільняється від земельного податку

 в 1996 році;

      Ніколаєнка   Станіслава  Миколайовича  до  прем'єр-міністра

 України   у  зв'язку  з  грубим порушенням статті 46 Конституції

 України щодо своєчасності виплат пенсії Херсонській області;

      групи  депутатів:  Байрак,  Коропенко,  Лященко до Прем'єр-

 міністра   України   стосовно  необхідності проведення  службого

 розслідування  зловживань  службовим становищем міністра юстиції

 України,  що  призвели  до фальсифікації так званого 3-го з'їзду

 ХДПУ.

      Всі проекти запитів депутатських, вірніше, самі депутатські

 запити  оформлені відповідно до вимог Регламенту, але потребують

 підтримки,  тобто  рішення  Верховної  Ради  про  направлення їх

 адресатам.

      Я просив би підтримати пропозиції авторів запитів, і ставлю

 це питання на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Чимерис  Володимир  Васильович  звертається  до  Президента

 України  щодо  конституційності  Указу  Президента  України  про

 Адміністрацію  Президента України і до Прем'єр-міністра України,

 міністрів  з  питань  надзвичайних  ситуацій  і з питань охорони

 навколишнього   середовища   та   ядерної  безпеки  про  надання

 офіційної інформації та вжитих заходів у зв'язку з повідомленням

 преси  про  аварію на об'єкті захоронення радіаційних відходів в

 селі Пирогово.

      Перше звернення до Президента України щодо конституційності

 Указу  Президента про Адміністрацію Президента України. Я гадаю,

 що  більшість  депутатів  знайома  з  цим Указом, і може зробити

 висновок  щодо  його справді неконституційності, але це мова йде

 про бачення окремого депутата чи всіх навіть разом. Оцінку цьому

 Указу повинен зробити спочатку сам Президент, якщо цього буде не

 досить,  то  тоді  можна  звернутись  до  Конституційного  суду.

 Оскільки передбаченими у цьому Указі яункціями для представників

 Адміністрації  Президента  функції  вище,  ніж  це  допустимо  в

 Конституції.  Тому я ставлю на голосування питання про підтримку

 запиту цього запиту. Прошу вашої підтримки.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тепер  я ставлю на голосування питання про направленя цього

 запиту  на адресу Президента. Прошу підтримати.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      І  запит  до  Прем'єр-міністра  України стосовно зачитаного

 мною  ситуації  про  аварію  на  об'єкті захоронення радіаційних

 відходів  в селі Пирогова.

      Ставлю на голосування питання про направлення цього запиту.

 Прошу підтримайте.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Вілповідно  до  статті  4.  2.  2 Регламенту Верховної Ради

 України  повідомляю про входження до складу депутатської фракції

 "Соціальний ринковий вибір" Ліберальної партії України народного

 депутата України  Чемериса Володимира Володимировича.

      Шановні депутати, у нас першим у порядку дня стоїть питання

 про  проект  Закону  України  про  Державний бюджет на 1997 рік,

 тобто голосування прийняття рішення щодо постанови, яку ми вчора

 обговорювали і за основу  прийняли.

      Слово має  Азаров Микола  Янович.

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты.

      Вчера  я в разговоре с народными депутатами, значит, понял,

 что  многие  народные  депутаты  не  видили,  или не читали, или

 оставили  в  гостиннице...  в  пятницу  роздавалась ото рішення,

 постанова, висновки Бюджетної комісії.

      Второй  момент.  Значит  вчера мы приняли 10 почти пунктов,

 которые  требуют внесения в эту постанову, чтобы ее голосовать в

 целом.  Поэтому  я  просил  бы  вас  дать нам возможность эти 10

 дополнительных предложений сегодня рассмотреть в рабочем порядке

 на  комиссии,  напечатать,  размножить  и  раздать вам во второй

 половине  дня  текст  высновков  заключения Бюджетной комиссии с

 добавлениями  тех предложений, которые были вчера проголосованы.

 И завтра утром, чтобы мы уже по тексту голосовали предметно.

      ГОЛОВА. Я думаю, давайте підтримаємо цю пропозицію. Питання

 по суті не міняється, міняється час його розгляду. Тому я ставлю

 на  голосування  питання  про перенесення розгляду цього питання

 вранці завтра.

      Ставлю на голосування. будь ласка, підтримайте.

      "За"-

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Слухається   питання   про   проект   Закону   України  про

 ратифікацію    кредитної    угоди    проекту    розвитку   ринку

 електроенергетики    між    Україною    і   Міжнародним   банком

 реконструкції та розвитку від 22. 11. 96 року.

      Доповідає  міністр  енергетики  Бочкарьов  Юрій Георійович,

 будь ласка.

      Будьте уважні.

      БОЧКАРЬОВ Ю.Г.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  На ваш розгляд пропонується проект Закону України про

 ратифікацію  договору  про надання позики проекту розвитку ринку

 елекроенергії  між  Україною та Міжнародним банком реконструкції

 та розвитку  317 мільйонів доларів  США.

      Договором   про   надання  позики  проекту  розвитку  ринку

 елекроенергії  між  Україною та Європейським банком реконстукції

 та розвитку 55,9 мільйонів доларів США.

      ГОЛОВА. Юрій Георгійович, одну хвилиночку. Я прошу уваги. І

 прошу  служби  подивіться, мікрофон погано працює на трибуні. Це

 перше.

      І  по-друге.  Є  пропозиція,  щоб  ми  розглядали разом дві

 угоди,   бо  вони  стосуються  одного  і  того  ж  питання,  але

 голосування  провести  окремо по кожному закону про ратифікацію.

 Будь ласка, доповідайте. Говоріть.

      БОЧКАРЬОВ.  Позики  передбачаються для підтримки структуних

 реформ,   проведених   в   енергетичному   секторі   України  та

 активізація роботи оптового ринку електороенергії України.

      Сьогодні,  представляючи  цей проект до вашої уваги, хочу в

 першу   чергу   підкреслити   його   надзвичайну   важливість  і

 актуальність  у  плані  підтримки проведених структурних реформ.

 Крім  того,  за рахунок позик з'явиться можливість збільшення на

 електростанціях   України   запасів   палива,  які  зараз  вкрай

 недостатні    для    безперебійного    забезепечення   народного

 господарства тепловою енергетичною енергією в зимовий період 96-

 97 років.

      Так, на сьогоднішній день запаси вугілля на електростанціях

 складають  3, 6 млн. тонн, що на мільйон двісті тисяч тонн менше

 потрібного.  Так,  топкого  мазута  маємо  380 тис. тонн заімсть

 необхідних полутора мільйонів.

      Критична  ситуація,  що  склалася  з паливом на данний час,

 змушує  вводити  обмеження по енергозабезпеченню і я наслідок не

 дає   можливість   підрпиємствам   України  працювати  з  повним

 навантаженням.

      Пропонуємий  до вашої уваги кредит в суммі 317 млн. доларів

 США,  має  три  складових.  Перша  складова передбачає залучення

 коштів  -123  млн.  доларів  США  на  закупівлю  палива.  Термін

 реалізації - грудень 96-січень, лютий 97 років.

      Реалізація    цієї   частини   проекту   дасть   можливість

 українським  енергетикам  закупити 2, 6 млн. тонн вугілля та 600

 тис. тонн топкового мазуту, щоб створити норматвний заказ палива

 на  14  теплових  електростанціях в обсязі, що забезпечує роботу

 станцій вугіллям та мазутом протягом сорока діб.

      Таким  чином, українських споживачів зимовий максимум 96-97

 років  буде  забезпечений  безперебійним постачанням тепловою та

 електричною  енергією.  Постачальники палива відповідно до вимог

 Світового банка визначаються на тендерній основі.

      Хочу  вас  проінформувати,  що  Міністерство  енергетики за

 участю  фахівців Світового банку вже привело частково конкурсних

 торгів  між  постачальниками  палив, в яких брали участь також і

 українські постачальники.

      За   попередніми   оцінками   визначено,  що  приблизно  50

 відсотків  від  загального  обсягу  поставок  виграли українські

 постачальники.  Прогнозується,  що  після проведенння остаточних

 торгів цей показник досягне 70 відсотків.

      Друга складова частина кредиту -122, 3 мільйона доларів США

 передбачає придбання запасних частин для проведення прострочених

 ремонтів  на  14 теполових електростанціях, а також створення на

 них резерву запасних частин.....................

      Для  кожної лісостанції перелік необхідного обладнання буде

 складено із урахуванням конкретних потреб. Головне завдання цієї

 частини  проекту  є  продовження строку експлуатації генеруючого

 обладнання   та   підвищення   надійності  його  роботи.  Термін

 впровадження 1997-1998 роки.

      Аналізуючи  біль детально перелік обладнання по цій частині

 проекту, можна сказати, що приблизно 20 відсотків цього переліку

 буде  за  українськими  постачальниками  закупатися  за  прямими

 договорами.  Інші  80  відсотків  загального  переліку  запасних

 частин   і   обладнання   будуть  закуповуватись  за  процедурою

 міжнародних комплексних торгів.

      За  попередньою  спільно  з Міненерго і Мінмашпромом оцінки

 підприємства  України мають значну потенційну можливість виграть

 ті конкурсні торги приблизно на 50 процентів.

      Нерозривно  пов'язаний з  цією  частиною  проекту Світового

 банку  договір  з Європейським банком реконструкції та розвитку,

 позика   55,  9  мільйонів  доларів  США.  Він  має  те  ж  саме

 призначення  і  кінцеву  мету,  але  більш розширені можливості.

 Реалізація  його  дозволить енергогенеруючим компаніям подовжити

 строки  експлуатації  теплових  електростанцій  шляхом  заміни і

 модернізації  деталей,  вузлів  і обладнання, підвищити загальну

 генеруючу  потужність  ТЕС,  покращити  ефективність  спалювання

 вугілля,  надійність  та  безпеку  теплових  електростанцій  при

 виконанні вимог щодо охорони навколишнього середовища та інше.

      Кредит  Європейського  банку  також передбачає закупівлю 20

 відсотків  обладнання  по прямим закупкам, тобто безпосередньо у

 українських постачальників.

      Ще  раз  треба  підкреслити,  що  кредити  Європейського та

 Світового  банків направлені на вирішення єдиного дуже важливого

 для енергетики завдання, і розглядати їх треба разом.

      Третя  складова  кредиту  Світового  банку -71, 6 мільйонів

 доларів  передбачає прдбання і установлення приладів вимірювання

 і  зв'язку  для  поліпшення регістрації потоку електроенергії та

 покращення  взаєморозрахунків  в  основних вузлах оптового ринку

 електроенергію. Термін впровадження - 1998-1999 роки.

      Проведена  реструктуризація  в  галузі,  а  також створення

 оптового  ринку  електроененргії  висуває  додаткові  вимоги  до

 систем   вимірювання   елекроенергії   і  зв'язку,  які  повинні

 забезпечити  максиамльно  точний  і  надійний  збір  до передачі

 необхідних  даних. Реалізація цього розілу проекту направлена на

 забезпечення   саме  цих  вимог.  Умови  надання  займу.  Кредит

 Світового   займу  надається  Україні  на  17  років,  включаючи

 пільговий  період  5 років під процентну ставку біля 7 відсотків

 річних.  Кредит Європейського банку надається Україні строком на

 9  років,  включаючи  пільговий  період  2  роки,  під фіксовану

 процентну ставку 7, 4 річних.

      Схема надання кредиту  Світового банку. Позичальник в особі

 Міністерства   фінансів   України  та  енергогенеруючі  кампанії-

 Дніпроенергодобас,    Енерго,    Західенерго,   Центренерго   та

 Національно-диспетчерський  центр  енергетики  України укладають

 відповідні субкредитні договори стосовно використання позики.

      Схема  надання  кредиту  Європейського банку. Позичальник -

 Міністерство   фінансів   України   уклало  гарантійну  угоду  з

 Європейським    банком,    а    кредитну   угоду   з............

 України..........    України   заключила   додаткові   угоди   з

 Дніпроенергодонбасом,   Західененрго   та   Центрененрго.   Ваше

 правомірне запитання стосовно механізму повернення кредиту.

      Повернення   коштів   разом  з  відсотками  передбачається,

 здійснюється  через  тарифні  механізм, тобто за рахунок продажу

 електроенергії,    яку   виробляють   теплоенергостанції   через

 Національно-диспетчерський центр, енергоринок. Продають обласним

 енергопостачальним    кампаніям.    Розрахунки   показують,   що

 максимальна  надбавка  до  тарифу  для  погашення  кредитів буде

 визначною  і  складає:  для  кредитів  Світового  банку  -0, 034

 тисячних  в  2002 році і зменшиться до 0, 012 цента в 2013 році.

 Для  кредитів  Європейського  банку  -0, 008 цента в 1998 році і

 зменшиться до ............... цента в 2006 році.

      Загальне збільшення тарифу 1998 року 0, 03 копійки і в 2013

 році   складає   0,   005   копійки.  Проект  прошов  розгляд  в

 Міністерстві   економіки,   Міністерстві  фінансів,  Національна

 комісія  з питань регулювання енергетики та відповідних комісіях

 Верховної   Ради.  Висновки  незалежної  економічної  експертизи

 свідчить   про   доцільність   його   впровадження   та   високу

 ефективність.

      Шановні  депутати, підсумовуючи вище сказане, розраховую на

 вищу позитивну оцінку проекту та ратифікацію договорів. Ситуація

 в  галузі  в зв'язку з браком коштів з кожним денм ускладнюється

 все  більше.  Максимальне прискорення набуття чинності договорів

 істотно сприятиме виведенню енергетики з критичного стану.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до Юрія Григоровича? Запишіться,

 будь ласка. Опублікуйте список. Масенко.

      МАСЕНКО О.М.

      Я прошу передати Куз'єву.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      КУЗ'ЄВ В.А.

      Шановний  доповідачу, у пункті 1 параграфа 2. 05. Кредитної

 угоди передбачається, що Україна сплачуватиме відсотки за кредит

 не  з  моменту  її  ратифікації,  а  з моменту підписання угоди.

 Винвкає  питання:  а якщо Верховна Рада не ратифікує цю угоду чи

 затягне її? Тоді як?

      Дякую.

      БОЧКАРЬОВ  Ю. Г.  Ми провели переговори з банком і я вчора

 отримав  листа, де сказано, що проценти будуть відраховуваться з

 моменту ратифікації угоди.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Вінський.

      ВІНСЬКИЙ Й.В.

      Олександре  Олександровичу,  прошу  передати слово депутату

 Свято.

      ГОЛОВА. Свято. Свято! Хмельничина, будь ласка. Хмельничина,

 будь ласка,  Свято Василь Петрович! Свято...

      СВЯТО В.П.

      416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Дякую,    Олександре    Олександровичу.    Дякую,    Йосипу

 Вікентійовичу.

       Я  акцентую  сьогодні увагу на останньому заступнику голови

 Комісії ядерної політики та  ядерної безпеки.

      Шановний  доповідачу,  ви  багато говорили за 317  мільйони

 доларів  в   плані  вирішення  електропроблеми.  І не сказали ні

 слова   за  ядерну  енергетику.  Вибачте  за  грубість,  Україна

 самороздяглася, стриптизом зайнявшись, віддавши бойоголовки. І в

 197  році закінчується копменсаційне паливо. А атомна енергетика

 виробляє  біля  33  в  середньому  і біля 50 відсотків в зимовий

 період   електроенергії.  Чим  ми  будемо,.........  яке  паливо

 будемо   постачати  на  атомні  електростанції, коли закінчеться

 компенсаційне?

      Чи  знаєте  ви,  що  тільки  в рік потрібні кошти на уран в

 розмірі  порядку  300  мільйонів  доларів.  То  чи  вирішимо  ми

 проблему електроенергетичну?

      Дякую за  увагу. В 1997 році?

      БОЧКАРЬОВ. Дякую. 15 жовтня Верховна Рада ухвалила Програму

 дій  Уряду.  Сьогоднішня  моя доповідь -це є одна.... реалізація

 однієї із   складових частин Прогами дій Уряду.

      Якщо  ви уважно поглянете після розділу електроенергетики в

 Прогамі дій Уряду єсть розділ ядерної енергетики. Значить, в тій

 частині,  що  стосується електроенергетики, я буду звертатися до

 шановних  депутатів ще не раз, тому як ми розробляємо цілу низку

 великих соглашеній стосовно реабілітації теплових станцій.

      Само собой зрозуміло, що і ведуться переговори в тому числі

 із  фінансовими  структурами  щодо  підтримки розвитку і ядерної

 енергетики.

      Що   стосується  не... безпосередньо   закупівлі   ядерного

 палива,  значить,  дійсно  сума  приблизна  275  -280  мільйонів

 доларів  США,  вона  реалізується  в  наших програмах за рахунок

 поставки  продукції промислових підприємств, розрахунку совмісно

 з Держкоматомом, в нас такі, ми такі маємо. І в наших тарифах, і

 в  наших  розрахунках передбачені виділених коштів для придбання

 ядерного палива там, де............ постачальники.

      ГОЛОВА.  Василь  Петрович  там  хвилювався,  не............

 розвитку  ядерного  паливного  циклу  власного  в Україні. Там в

 програмі  дій  Уряду  це  передбачалось  як наміри. Але треба їх

 реалізовувати і  треба  зараз вже закладати  базу, безперечено.

      Шестаков.  Будь ласка, говоріть голосніше.

      ШЕСТАКОВ.  Уважаемый  министр,  скажите,  распределяется ли

 выделенный  кредит  на  тепловые  станции  Донбасса  и  в  какой

 пропорции?

      БОЧКАРЬОВ.  Я  назвал, что субполучателями кредита являются

 четыре  генерирующие  компании  -это Днепрэнерго, Донбассэнерго,

 Центрэнерго    и Западэнерго.

      В   составе  компании  Донбассэнерго  находится  5  крупных

 тепловых  станций  из  14, находящихся, значит, они все получают

 долю своего кредита.

      ГОЛОВА.    Безсмертний.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Ще раз повторіть, не чуть.

      Кравчук Володимир Іванович, будь ласка.

      КРАВЧУК.  Шановинй  Юрій  Георієвич,  я розумію, що основна

 необхідність  для  взяття  цього  кредиту  являється  поповнення

 оборотних  коштів наших підприємств. Але надіюсь, що данна угода

 буде  ратифікована,  але  хотілось би отримати від вас додаткову

 інформацію з таких питань.

      Перше.   Яка  частина  кредиту  буде  використовуватись  на

 відновлення  вітчизнянного виробництва?

      І  друге.  Як  буде  здійснюватися контроль за ефективностю

 використання   взятого  кредиту?

      Дякую.

      БОЧКАРЬОВ.  Дякую.

      Я доповідав, що приблизно сьогодні 50 відсотків, по-першому

 кредиту  -це  124-123,  1  доля  кредиту  Світового банку 123, 1

 мільйона   доларів.   Шаг,  який  зараз  потрібний.  Визнать  50

 відсотків  сьогодні  уже  выиграли украинские на предварительном

 (............).   Українські   постачальники  палива,  мазута  і

 вугілля. При остаточних підведення ітогів ми очикуємо цього десь

 приблизно 70 відсотків.

      Що  стосується  обладнення, тобто по другій частині кредити

 Світового  банку  і  по  кредиту  Європейського  банку.  Ми  теж

 очікуємо...    там    прямі    поставки    -це    20   відсотків

 (............)  (............)  основі і провели ми переговори з

 Мінмашпромом  і  з  Мінпромом.  Ми  очікуємо десь на рівні 55-60

 відсотків.

      ГОЛОВА.  Чернявський.

      БОЧКАРЬОВ.  При  чому  ми  обумовили, я прошу пробачення,

 Олександре Олександровичу, ми обумовили з Світовим банком, ми не

 теж  там  слухаємо  умови,  свої умови ставим, що у нас є завжди

 нове  забудова,  це  ж  заміна обладення, яке працює на нинішніх

 наших  станціях,  тобто воно повинно відповідати нашим умовам. І

 тому  ми  виграли  право  на  15 відсотків льготного кредиту для

 наших постачальників.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.  Дякую.  Шановний  Олександре  Олександровичу,

 шановний доповідачу.

      Враховуючи   ту   обставину,  що  сільські  енергоспоживачі

 витрачають  лише  десь  до 10 процентів електроенергії, Верховна

 Рада  прийняла  постанову  про  те,  що  не  дозволяти виключати

 електроенергію  на  селі  в  найбільш відповідальні технологічні

 періоди.  Не  дивлячись на це, ви грубо порушєте данну постанову

 Верховної  Ради  і  чи вплине ратифікації оцієї угоди на те, щоб

 все-таки  от таких відключень не було. Тому що і так надзвичайно

 тяжкий  стан  на селі приводить до того, що тваринництво взагалі

 можем  ми  загубити  України національне і збільшимо на цьому не

 тільки  за  рахунок  кредитної  угоди  свій  борг,  а за рахунок

 завезення   продуктів  харчування,  які  ми  могли  б  виробляти

 повністю на Україні.

      Дякую.

      БОЧКАРЬОВ.  Дякую.  Деже  справедливе  зауваження.  Я  могу

 доповісти,   що   ті   12  відсотків,  що  потребляють  сільські

 споживачі,   дійсно   суттєво   не  вліяють  на  загальний  стан

 енергетики  України.  І  ми  зараз, та не зараз, ще до постанови

 Верховної  Ради ми прийняли звичайні міри, щоб цих випадків було

 як можна менше.

      Однако  ж  недостаток  палива  на  станціях  і необхідність

 балансувати  між  генерацією  і  споживанням  вимушують  нас при

 зніженні  частоти  до  ававрійної  вводити  графіка  автоматичні

 частотні  розгрузки.  У  це  попадають декілька регіонів, в тому

 числі і селянські.

      Якщо   ми   сьогодні   були   б  впевнені,  що  угода  буде

 ратифікована,  то  завтра може бути палива додатково, ми могли б

 за  рахунок  того  палива,  що зараз мається на електростанціях,

 підняти   генерацію   і   виключити  можливості  роботи  системи

 автоматики.   Тобто  забезпечити  гарантоване  електропостачання

 всіх галузей промисловості, економіки, в тому числі і сільського

 господарства.

      ГОЛОВА. Радько, прошу вибачити, вже час вийшов.

      Сідайте, будь ласка.

      Співдоповідь   робить   Панасовський  Олег  Григорович  від

 Комісії з питань енергетики і транспорту.

      ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

      Уважаемые  народные  депутаты! Вы имели время и возможность

 детально   изучить   и   по  компетентности  оценить  значимость

 представленных  для  рассмотрения  проектов развития энергорынка

 Украины,  пределяющих  цели,  источники  финансирования, условия

 предоставления  займов,  направления  использования  кредитов  и

 механизм их погашения.

      Исчерпывающая  информация  министра энергетики, эекспертная

 оценка  специалистов  комиссии по вопросам финансовой банковской

 деятельности  и  топливно-энергетического комплекса транспортной

 связи  дают  нам  право без сомнений поддержать идею ратификации

 этих соглашений.

      Разрешите  мне  предельно  кратко изложить мнение комисии и

 фракций и обосноввать потребность и целесообразность получения и

 использования этих кредитов.

      Нынешнее  состояние  отрасли  обязывает  нас своевременно и

 оперативно  искать  пути  и  принимать  решения,  обеспечивающие

 надежное  энергоснабжение  промышленности  страны.  Естественно,

 одним из перспективных решений, принятых Президентом и Кабинетом

 Министров является решение о реорганизации отрасли и образование

 энергорынка страны.

      К  тому  же  опыт показывает, насколько может быть уязвимой

 экономика  тарны  и  бытовой  сектор,  если возникают пробелмы с

 топливными   ресурсами   обеспечением   отрасли.  Сегодня  такая

 проблема   с   уществует.   Отрасль   топливом   не  обеспечена,

 возможности   отечественной   угольной   промышленности   крайне

 ограничены,   обкемы   добычи   угля  не  покрывают  потребности

 энергетики.

      Сегодня  ни  для  кого  не  секрет,  ситуация  в угольной и

 энергетической  отралслях настолько сложна и непредсказуема, что

 рпедставляет    серьезную    угрозу   стабильности   в   стране.

 Правительством и Президентом страны в последнее время принят ряд

 конкретных  решений  по  стабилизации  положения в ТЭК в целом и

 энергетике  конкретно.  Однако  эти решения запоздалые и время -

 ресурс невосполнимый.

      Как   отмечалось   в   выступлениях  министра,  совместными

 усилиями   специалистов  отрасли,  экспертами  и  консультантами

 инофирм, завершается процесс реорганизации отралси, формирование

 оптового     энергорынка,    требующее    коренного    улучшения

 диспетчерского   управления,  совершенствования  системы  учета,

 регулирования  и  связи  с  обкединенной энергетической системой

 Украины.

      На   эти  цели  предусмотрены  кредиты  Европейского  банка

 реконструкции   и   развития ,  и   проект  развития  энергорынка

 предусмотрено    также    выделение   кредита   Мирового   банка

 реконструкции и развития в 317 миллионов долларов.

      Я  отвечаю  на  один  из  поставленных вопросов, что первая

 часть  -123  миллиона долларов США -может быть получена сразу же

 после  ратификации  соглашения  для  закупки  топлива для работы

 теполовых  электростанций  в  зимний период. Остальная доля, как

 сказал  министр,  в  общей сложности 244 миллиона, предназначена

 для    приобретения    запасных   частей   для   энергетического

 оборудования  и  приобретения средств связи контроля измерений в

 единой энергетической системе Украины.

      Следует   зачесть  в  актив  нашей  Комиссии  по  топливно-

 энергетическому  комплексу,  транспорту  и связи приобретение на

 конкурсной   основе   тендеры   в   счет   выделенных  кредитов,

 украинского    угля    -1    миллион   тонн   и   отечественного

 технологического   оборудования.   В  реализации  этого  проекта

 задействованы      предприятия      Минуглепрома,     Турбоатом,

 Эелктротяжмаш,   ХЕБС   и  другие.  Эти  вопросы  согласованы  с

 министрами энергетики, Минуглепрома, Минмашпрома.

      К  сведению народных депутатов, на валютно-кредитном совете

 Кабинета     Министров     Украины     признана    экономическая

 целесообразность   получения   кредита   Мирового  банка,  Совет

 директоров Мирового банка согласовал предоставление кредита.

      Уважаемые    народные   депутаты,   вам   на   рассмотрение

 представлены   два   проекта   закона  Украины  про  ратификацию

 кредитного и гарантийного соглашения. Обращаюсь к вам с просьбой

 определить  свое  отношение  к  этим  двум документам, исходя из

 государственных позиций и интересов.

      Как   специалист,  имеющий  достаточный  опыт  практической

 работы  в  двух  отраслях  ТЭКТ: угольной и энергетической, -как

 профессиональный  энергетик  утверждаю,  что в реальных нынешних

 условиях мы не имеем права отказываться от этих кредитов.

      В  настоящее  время  рентабельность  отрасли билзка з нулю.

 Вследствие  предоставления  многочисленных  льгот  по  оплате за

 електротеплоэнергию   отрасль   прибыли   не  имеет,  тарифы  на

 электроэнергию  ниже  ее себестоимости и не покрывают затраты на

 выработку,  передбачу  и  распределение  электроэнергии. В таких

 условиях  отрасль  не  может  обеспечить  даже  текущий  процесс

 электроэнергии.   Энергетическая   отрасль   страны   переживает

 исключительно     сложный     период     финансово-экономической

 стабильности   при  переходе  к  рыночным  отношениям.  В  таких

 финансовых   тисках   ни   отрасли,  ни  страна  не  располагает

 возможностями  за счет собственных средств реализовать эти очень

 необходимые   на  перспективу  проекты  развития  энергорынка  в

 Украине.  Это первый в энергетике займ. В соответствии с Законом

 Украины  о  международных  договорах настоящие договора подлежат

 ратификации Верховным Советом.

      Уважаемые   народные  депутаты,  прошу  вас  решение  нашей

 комиссии и ратифицировать соглашение Европейского мирового банка

 в реконструкции и развитии, тем более, что все кредитные ресурсы

 имеют  искючительно целевые назначения и вкладываются в отрасль,

 степень  развития  которой  во  многом  определяет экономический

 потенциал страны.

      ГОЛОВА.  Запитання?  Запишіться,  будь  ласка. Є запитання.

 Будь ласка, 5 хвилин. Нє, нє є запитання. Пустовойтовський.

      Володимир Семенович, а він вже відмовився.

      Черепков. Теж не хоче говорить.

      Анісімов,будь ласка.

      АНІСІМОВ.

      178, Запорожье, Анисимов.

      Я   с  вами  соглашаюся  и  с  теми  доводами,  которые  вы

 приводили.  Но я хотел бы еще раз услышать сам лично, и услышали

 здесь сидящие в этом зале. В состоянии ли сегодня будет угольная

 промышленность   обеспечить   народное  хозяйство  именно  своей

 продукцией.  Почему  я  задаю  этот  вопрос?  Потому  что в зале

 неоднократно  возвращались  к  нему и пытаются как буд-то помочь

 своему  производителю,  приграждали действие и потоки продукции,

 которая так нужна и ТЭЦ и металлургам , и всем остальным.

      Пожалуйста , разкясните.

      ПАНАСОВСЬКИЙ.   Отвечаю.   Собственными  ресурсами  Ураина

 обеспечена по отрасли на 35 процентов.

      ГОЛОВА. Дякую. Завалевський, теж не буде говорити. Косолапов.

 Дорошевський. Вам ясно, Дорошевському - ні...

      ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.

      Фракція "Комуністи України".

      Скажите,  пожалуйста, экономические последствия ратификации

 просчитаны? Каковы, считаете, они будут?

      ПАНАСОВСЬКИЙ. Я  же вам ответил в самом начале, что проекты

 рассматривались  на  Валютно-кредитном совете Кабинета Министров

 Украины,   и   на...   и   признана   абсолютная   экономическая

 целесообразность   получения   кредитов  Мирового  банка.  Всеми

 комиссиями  Верховного  Совета  подтверждена идея получения этих

 кредитов.  Если  честно, мы даже не мыслим себе, как можно выйти

 сегодня  из  ситуации,  не  получив такой кредит... И особенно -

 первую его часть.

      ГОЛОВА.  Пєхота.

      ПЄХОТА

      Я прошу передати слово Гошовській.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      ГОШОВСЬКА В.А.

      386 виборчий округ.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановний  співдоповідачу,  я  належу  до тих депутатів, які

 неохоче сприймають будь-які нові кредити, тому що всі отак як ви

 запевняють,  що  це  буде  цільове використання... Але, на жаль,

 економіка від цього не підноситься, а втрачає -  гроші йдуть, як

 відомо,  на  зарубіжні  рахунки,  потім  ми  беремо  звідти ті ж

 кредити,  і немає у мене впевненості, що й ці будуть використані

 так, як ви тут хвацько нам доповідаєте...

      Але я буду голосувати "за", якщо ви дасте мені відповідь на

 такі питання.

      Чи повністю вугілля буде закуповуватися у нас, на території

 України?

      Друге.  Чи  обладнання  повністю  буде  закуповуватись тут,

 зокрема  на заводах Харкова, якого сьогодні простоюють робітники

 на вулицях?

      І  третє  питання  хвилює.  Кредити  зобов'язується віддати

 держава.  А,  очевидно,  виношують  ці ідеї приватизації також в

 майбутнім будуть цієї галузі... Як буде з цим питанням?

      Дякую.

      ПАНАСОВСЬКИЙ.    Отвечаю.    Действительно,    на   тендоре

 Минуглепромом  выставлены  ряд  шахт, участвующих на конкурсоной

 основе  по  на право получения кредита   под уголь  украинский.

      К  сожалению,  не  смотря на то, что уголь Украины по своим

 параметрам   явно  отличается  в  сторону  низкого  качества  по

 отношению  к  углям  мировым,  один кредит под украинское тпливо

 выделен   для закупки  1 миллиона тонн угля украинского.

      40  процентов  технологического  оборудования за счет этого

 кредита  приобретается на предприятиях Минуглепрома, "Турбоатом",

 "Электротяжмаш", "Хемза" и других заводов.

      Кстати,   все   эти  вопросы  согласованы  исключительно  с

 минисрами  этизх отраслей. Исключение составляет в использовании

 этого кредита для средств измерений связи, контроля тех, которых

 не  выпускает  отечественная промышленность.

      Что  касается  приватизации,  мы  с вами рассматривали этот

 вопрос год тому назад, и действующее законодательство Украины не

 входит  в  противоречие  с  процессами  приватизации  отрасли  и

 выделением  целевых  кредитов,  конкретно о которых мы сегодня и

 ведем  речь.

      ГОЛОВА. Зарудний.

      ЗАРУДНИЙ.

      Ало, так...

      ГОЛОВА. Слухаю вас.

      ЗАРУДНИЙ.

      Я  перепрошую, тут мене  перебили. Товаришу Панасовський, в

 мене  таке  питання. От, коли ми перебрали попередні кредити, то

 товариші по вашій партії достатньо тут критикували про те, що не

 слід  брати  цього  кредиту,  тому  що  ми  своїх онуків і дітей

 віддаємо іншим, значить, чуть не капіталістичному світу.

      Скажіть,  будь  ласка,  а  чому  сьогодні  ваші товариші по

 партії  так  мовчать,  чого ви їм не прочитаєте лекції звичайної

 політграмоти?  Звичайно,  яя  буду голосувати за цей кредит, але

 вам своїм товаришам по партії, вам слід прочитать політграмоту.

      ПАНАСОВСЬКИЙ.  Я  на  требуне  стою, не только нахожусь как

 представитель фракции, а как инженер.

      И   когда   рассматривается   вопросы   чисто  технические,

 экономические,  я  считаю  необходимым  и  нужным  быть полезным

 своему Президенту,  Правительству и  министру.

      И с этих позиций я и исхожу.

      Что   касается   возможных   вариантов   неправильного  его

 использования,  то  это  исключено, это первый кредит, который в

 энергетике получает направление,  и он целевой.

      ГОЛОВА.  Ще хвилинку.

      Товаришу  Зарудний,  ви  зверніть увагу ще на те, виступали

 проти   зв'язаного   кредиту,   проти   фінансування   майбутнім

 виробництвом України, фінансовим можливостям України виробника в

 Америці  на  виробництво  "Джон  Дірів", а мова в даному йде про

 кредит  чистий,  про фінансування нашого виробництва. ось в чому

 різниця.

      Будь ласка, Ратушний.

      РАТУШНИЙ.

      Шановний  доповідачу,  по  лінії  Міністерства  енергетики,

 наскільки  я розумію, енергетичні системи вже взято нашим Урядом

 кредити порядку 500 мільйонів доларів.

      Перша черга погашення, наскільки мені відомо, починається в

 1998 році.

      Наскільки  відомо,  по  багатьох  об'єктах справжні кредити

 використовувались  не  за призначенням. І вона тут навіть там не

 Бурштинських стільки, там не Дніпровських енергетичних систем, а

 саме Кабінету Міністрів.

      Тому  цілком  природньо  виникає  питання:  справді,  треба

 закупляти вугілля, цілком зрозуміло.

      Наскільки  ваша  Комісія,  і  відповідно ми, Верховна Рада,

 спроможні  будемо  контролювати  саме цільове використання цього

 кредиту. Тому що вже 500 -півмільярда доларів -500 мільйонів вже

 фактично  кредиту  по  цій  лінії  вже взято. І через рік її вже

 треба починати буде віддавати.

      ПАНАСОВСЬКИЙ. Я  еще  раз  отвечаю. Это первый в энергетике

 заем,  который  направлен  целевым  назначением  для организации

 энергорынка   на  Украние.  И  он  контролируется,  как  Мировым

 европейским   банком,   так  и  Кабинетом  Министров.  никто  не

 запрещает  нам  создать  комиссию, которая поставит под контроль

 использование  этого займа.

      ГОЛОВА.   Сідайте, будь ласка. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Записалося   4   депутати   на  виступ.  Будь  ласка.  Олег

 Григорович,  спасибі. Сідайте.

      Вітренко,  за нею Магда.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Я прошу 5 хвилин, як передбачено регламентом.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, 3 хвилини поставте.

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Наталія  Вітренко,  Конотопський виборчий

 округ,  Прогресивна соціалістична   партія  України.

      Шановні  колеги,  якщо  задати  питання:  яким  чином можна

 країну  перетворити  на  колонію? То треба чесно відповісти. Щоб

 країну  перетворити на колонію потрібно дві умови. Перша умова -

 це  зруйнувати  економіку  і  друга умова -зганьбити національну

 ідею, щоб людям було все завгодно кому продаватися, за яких умов.

      Так  ось  якраз  ці  дві  умови  і  досягаються  сьогодні в

 Україні.  Як  зруйнувати  економіку?  Економіка  України потужна

 була. І треба бити в ці якраз сектори, які головні для економіки

 України.  Для економіки України найголовніші фактори безпеки -це

 енергоринок, енергетичний сектор і сільське господарство.

      Подивіться,  які  нам  дали  на ратифікацію угоди. Саме під

 енергоринок,    під   вугільну   промисловість,   під   сільське

 господарство,   щоб   добити   і   щоб,  зруйнувавши  і  останню

 незалежність нашу забравши, чисто зробити з України колонію.

      Якщо  ми  подивимось  на  ці  угоди.  Я хочу наголосити, що

 виступав   тут  колега  Панасовський  не  як  комуніст,  а  він

 виступав,  як директор, а директор буде захищати цю політику, бо

 йому  не підпишуть іншого контракту, і він не буде директором. І

 вся  його комуністична ідеологія закінчилася саме на посаді. Так

 він,  як  інженер, як директор не хотів побачити під що ці умови

 даються, під що.

      Ви  дивіться,  317 мільйонів доларів і 56 мільйонів доларів

 під що? Лише 1/3 від вугілля буде закупатися на Україні, а 2/3 -

 це  за  кордоном,  лише  20  відсотків,  тобто  1/5  частина від

 запасних  частин,  від  приладів  вимірювання буде закупатися по

 прямих  договорах, тобто на Україні, 4/5 -це закордонні закупки,

 це  контракти  за  кордоном,  це  залежність повністю галузі від

 закордонних інвесторів.

      І  відповідаючи  на питання пана Чернявського, який ніби-то

 переживая  за  народ,  а  потім  радий  біжить  ратифікувати всі

 урядові  угоди,  я  хочу,  щоб  ви  розкрили  сторінку  5,  6  і

 подивились  під які умови дається кредит на енергетичному ринку.

 Читаю,  позичальник  відповідає,  що  "в міру необхідності зміна

 рівня та структури цін на продаж електроенергії таким чином, щоб

 забезпечити  виконання  позичальникам  будь-яких  та  всіх  його

 зобов'язань  за  цією  кредитною  угодою".  Тобто,  щоб виконати

 кредитну  угоду,  рівень  цін  та структура цін буде диктуватись

 тим, хто дає кредит.

      Далі. Щоб позичальник ввів ціни на продаж елекроенергії, що

 відповідають   сумі  на  отримання  дебиторської  заборгованості

 вказаній у фінансових звітах.

      І  далті. Я два пункта зачитаю, бо може хтось недочитав ще.

 "...застосував  пеню до неоплачених розрахунків електроенергії".

 І  останнє:"зменшив  постачання  елекроенергії користувачам, які

 неоплачують  рахунки". Тобто... А ми сьогодні, наші підприємства

 не в стані оплачувати, тобто якраз ця угоди вимагає відключення,

 вимагає  зупинки нашої промисловості. І наша партія підтверджує,

 що  сьогодні найголовніше в Україні -це розгортання національно-

 визвольного  руху, щоб подолати режим Кучми-Мороза-Лазаренка, бо

 Україна перетвориться в колонію.

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  спокійно.  По  суті,  будь  ласка.

 Обговорюємо питання .

      МАГДА.

      Шановні колеги, шановний головуючий...

      ГОЛОВА.   Магда   говорить,   Іван   Іванович,  спеціаліст,

 представник комісії.

      МАГДА І. І. Наталія Михайлівна вирвала декілька фраз з цієї

 угоди  якраз  про тарифи, про що було сказано, щоб розрахуватись

 за  ці  угоди  потрібно  повисити  тарифи,  де  сказано, міністр

 сказав,  що  з  2002 року ці тарифи повишаються на 0,038 цента і

 падають до кінця розрахунків до 0,012 цента.

      Дійсно,   розраховуваться  прийдеться  тарифами,  а  як  же

 державі розраховуваться? Що, з бюджета?

      Рік  тому, при затвердженні бюджету на 1995 рік, я і ще 120

 депутатів  звертались  до  уряду, до Президента з тим, щоб нам в

 бюджеті  заложили  десь 30-40 трильйонів карбованців на оборотні

 кошти,  як  державна  позичка.  Що  не  було  зроблено  і тільки

 виділено  4  трильйони карбованців, що явно було недостатньо, це

 десь під запаси , тиждневі запаси палива на електростанціях.

      Якби  ця  позичка була виділена, то сьогодні б ми не стояли

 оце  і  не  говорили,  що  нам потрібні кошти якогось кредиту. В

 результаті цього енергетикам прийшлось літом не платити зарплату

 працівникам,   не   ремонтувати   обладенння,   не   ремонтувати

 соцпобутові приміщення в селищах енергетиків.

      І  головне, що зовсім палива, мало запасил палива на тисячу

 дев'ятсот,  на  зиму  цього  року.  Тому, це привело до того, що

 прийшлося  енергетикам  іти  в  цю  зиму  не підготовленими як в

 ремонті  обладнання,  а  цього ніколи не було, також недостатньо

 палива  десь  на  мільйон  проти  минулого  самого гіршого року,

 минулого року, яким ми зустрічали зиму.

      Спеціалісти  електростанцій  стали  покидати  їх  і їхати в

 Росію  на  заробітки.  Міненерго  шукало  вихід,  розробило  ряд

 проектів  інвестицій,  і  вперше  Світовий та Європейський банк,

 правда,  не  зовсім першими, перед цим брали... Ми взяли ще одни

 невеликий  кредит  під  гідростанції, а це, дійсно, кредит, який,

 не пов'язаний кредит.

      І  те,  що говорила Наталія Михайлівна, я хотів сказати, що

 вугільщики  мають,  будуть мати десь 70% того кредиту, який піде

 на  оплату  вугілля  України,  десь  70%  цього  кредиту піде на

 обладнання,  яке  з  України,  тому  що не можна замінити статер

 генератора,  брати його десь... Я читав угоду дуже, дуже добре і

 знаю  її.  Не  можна  замінити  статер  генератора,  чи то ротор

 генератора,   чи  ротор  турбіни  взяти  до  статера  з  якогось

 іноземного  заводу,  чи  Сіменса,  чи  іншого. Все це буде йти з

 заводів  України,  і  про  це  домовлено уже з міністерствами, з

 міністерствами   машинобудування  і  з  Міністерством  вугільної

 промисловості.

      Я  хотів  сказати, що Комісія по фінансам і банкам детально

 розглядала  це  питання, і майже одноголосно вирішила підтримати

 пропозицію уряду ратифікувати цю угоду.

      Я звертаюсь до всіх депутатів і хочу сказати: для того, щоб

 прожити  зиму,  для того, щоб мати паливо на станціях, а ми весь

 час  хочем  ввійти в паралельну роботу з Росією. А для того, щоб

 увійти   в  паралель  треба  підняти  частоту  струму  на  наших

 електростанціях,  десь на піввітсотка, то для цього теж потрібно

 паливо.   Для   того,   щоб   імпортувати  електроенергію,  бути

 незалежним від частоти струму і працювати в єдиній системі разом

 з Росією , потрібно паливо.

      Сьогодні     наша    електроенергія    відрізняється    від

 європейської.  І,  якщо  ми  хочемо,  щоб був позитивний балансь

 зовнішьо-економічної   діяльності  нашої  країни,  я  теж  хотів

 сказати , підтримуйте цю ратифікацію цієї угоди. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Свято від фракції,будь ласка.

      СВЯТО.  Дякую  Олександре Олександровичу, Василь Свято, 416

 виборчий округ, Хмельниччина, група "Незалежні".

      Шановні  колеги депутати, сьогодні ми вирішуємо надзвичайно

 важке  запитання.  Це один із тих серйозних дзвінків, це один із

 тих  трагічних  наслідків  тої  загальної  трагедії,  до якої ми

 рухаємося.  А  вона  вже близька. І от, виходячи з цього, я все-

 таки  хочу  поставити  питання  в іншій площині, а саме мудрості

 народної.

      Шановні  колеги  депутати,  в  народі  кажуть:  із двох зол

 вибирають менше...

      Я   незадарма  від  мікрофону  задавав  питання:  а  як  же

 вирішувати   будемо  електроенергетичну  проблему  в  зв'язку  з

 необхідністю  забезпечення атомної енергетики? Це -  33 і до 50%

 від  загальної  кількості електроенергії, а компенсаційне паливо

 закінчується  у  1997  році..  І  потрібно  буде  300  мільйонів

 доларів  щороку  тільки  на  ядерне  паливо!..  Де  ми їх будемо

 брати?!  Катастрофа, колапс енергетичний тут, поруч -кінець 1997

 року!..

      І  от, виходячи з цього, з тих двох зол, яке треба вибирати

 менше...  ми  переживаємо  за  5-6%  електроенергії,  що... коли

 закриємо  Чорнобильську  атомну  електростанцію,  а тут -десятки

 відсотків...  Ми  самороздяглися, згідно трьохсторонній угоді...

 Ті  ядерні боєголовки, що коштують десятки мільярдів доларів, ми

 віддали  їх  за  безцінок!  З  благородними  металами  -сріблом,

 золотом - віддали!..  Стрептизом  самозайнялися... А в кінцевому

 результаті залиишилися перед великою трагедією!..

      Шановні,  сьогодні пропонується кредит: перший -структурний

 кредит,  умови  не  такі,  як  хотілося би мати. Але в народі ще

 кажуть:  музику  замовляє  той,  хто  за  неї  платить... Я хочу

 поставити  одне  питання, шановні: що страшніше -це енергетичний

 колапс,  колапс економіки, яка тримається на енергетиці, чи все-

 таки виграш, хоча б невеличкий в часі , щоби вийти з цієї біди?

      Я  хочу  сказати більше. Так, на нас очікується дуже важкий

 1997 рік -важчий як 1996... І от ми обговорювали питання бюджету

 з  точки  зору пропозицій, знову-таки словами мудрості народної:

 не  проси краще, щоб не було гірше! І одна з основних пропозицій

 Держбюжету,  щоб він як по доходній, так і по видатковій частині

 в  абсолютних  і  відносних  розмірах не був гірший бюджету 1996

 року.

      А  тому,  виходячи  з  цього,  основне зараз питання -це на

 даний  момент  вижити.  Я  прекерасно  розумію, що цей кредит не

 подарунок,  що  цей  кредит  не  вирішить  пролему  317 мільйнів

 доларів.  Але цей кредит -це є одна з тих крапель, який допоможе

 у  виході з  цієї біди,  що є.

      Він  невеличкий по  розмірах - 317 мільйонів  доларів.

      Дякую  за увагу і прошу  вас -в менез точки зору Регламенту

 є 5 хвилин,  як голови комісії, заступника  голови  комісії.

      ГОЛОВА.  То  ви  зщаписані  як  представник  фракції,  тому

 і......... говоріть,  буд  ласка. Час є.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Дякую, Василь Петрович, дякую.

      СВЯТО.  Шановні....  Шановні  колеги  депутати,  прошу  вас

 підтримати оці угоди, не зважаючи на кабальні умови їх, тому що,

 власно  кажучи,  ці угоди дадуть можливість хоча б в якійсь мірі

 вирішити  проблему енергетичну.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Анісімов.  3 хвилини.

      АНІСІМОВ.

      Уважаемые   народные   депутаты   и   уважаемый   Александр

 Александрович.  Я  хотел бы, чтобы мы следовали одному правилу -

 надо научиться слушать и надо научиться слышать. Поэтому я начну

 с   того,   что   сказала   Наталья   Витренко.  Есть,  конечно,

 рациональное  зерно  в  сказанном  там.  И я сегодня обращаюсь к

 государственному министру, что все-таки под подписании следующих

 контрактов,  что  касается, будем говорить, финансирования наших

 отраслей,   преимущество,  конечно,  надо  отдавать,  чтобы  эти

 контракты  шли на закупку нашего товара. Для того, чтобы работал

 наш  производитель.  Поэтому  и в сказаной критике надо выбирать

 рациональное зерно.

      И  продлжу.  Я  бы,  конечно,  не  был  так сегодня излишне

 категоричен.   Как   бы   не  относились  к  кредитам  и  займам

 международных  финансовых  организаций,  мы  должны  считаться с

 реальной  действительностью,  а действительность такова, что как

 бы  трудно не было в отраслях, обезпечивающих электроснабжением,

 наших людей волнует совсем другое, наших людей волнует, будут ли

 они  с  теплом  и  светом  сегодня  и завтра в это сложное время

 зимнее, которое ожидает пережить очень сложное наша Украины.

      Я   не   случайно   задавал   вопрос   здесь  докладчику  и

 содокладчику,  в  состоянии  ли  сегодня Углепром обеспечить все

 отрасли  народного  хозяйства? Я получил вразумительный ответ, и

 сказал  "спасибо " за это. Мне ответили: на 35%.

      К   чему   я   этоведу?  Я  веду  к  тому,  и  обращаюсь  к

 присутствующим  здесь  представителям  Кабинета Министров и нам,

 народным депутатам, что принимая решение, надо всегда взвешивать

 на остояние своей экономики, и за нашим решением н е наступил ли

 действие,  которое  противоположно и негативно скажется на наших

 отраслях.

      Я  вспоминаю и напоминаю вам, когда мы принимали решение на

 повышение  ввоза  пошлин  на коксующие угли. та не от того их не

 берут  на  сегодняшний  день металлургические комплексы, что оно

 лежит  и  некуда  его  девать, а потому что его нет физически, а

 идте  таким путем, подразумевая, что мы, ввозя сегодня коксующие

 угли,  казалось  бы,  давим на своего производителя, забываем об

 этой  огромной отрасли, которая несет сегодня более 50% валютных

 ассигноважний в наше государство.

      Вот  поэтому я сегодня сказал свое выступление, и с этим же

 сегодня есть, и то, что предыдуцие или последующие наши действия

 всегда надо соизмерять.

      Заканчивая   свое   выступление,  я  все-таки  обращаюсь  к

 народным  депутатам,  как  уже  тут  говорили: нам все-таки надо

 определиться,  сделать  первый  шаг  для  того,  чтобы  оказать

 существующей сегодня отрасли в тяжелейшем финансовом положении и

 перезимовать зиму.

      Поэтому  есть  вопросы,  которые  здесь  звучали, и их надо

 отрабатывать и фиксировать в новых, не свершившихся еще докладах

 в Верховном Совете.

      И,  действительно,  народные  депутаты говорят, и там в них

 сказано, есть истина   и с ней надо считаться.

      И  последнее.  Сегодня  в  газете "Всеукраинские ведомости"

 есть    статья,    сегодня    присутсвующие,    будем   говорить

 государственного   министра.  Я  думаю,  прочитав  ее,  народные

 депутаты  найдут  много  здесь  ответов на поставленные вопросы.

 Можно  с  ними соглашаться, можно не соглашаться. Но я хотел бы,

 чтобы  каждый  с  нас  ознакомился, он как раз касается вопроса,

 сегодня  рассматриваемого  на  сессии  Верховного Совета. Я буду

 голосовать "за".

      ГОЛОВА. Леонід Олександрович, у зв'язку з тим, що ще кілька

 днів  підписка  на  газету  і  не  треба використовувати трибуну

 Верховної Ради для популірізації газети і міністра.

      Будь  ласка,  Дудченко  Микола  Петрович виступає. Останній

 виступ.

      ДУДЧЕНКО  М. П.

      Дудченко,   408   избирательный   округ,  народный  депутат

 Украины.

      Не буду долго задерживать ваше внимание. Есть 4 момента, на

 которые я хочу обратить его.

      Первое.  За  два  года Верховный Совет несмотря на все свои

 усилия   так   и   не   смог   заставить  правительство  создать

 стабилизиционный    Фонд    развития    топливно-энергетического

 комплекса.  На  протяжении  нескольких лет мы с вами не можем ни

 одного  цента  заложить в Государственный бюджет на инвестицию в

 энергетике.    Министерство    энергетики    принимает   попытки

 самофинансировния. Мы почему-то препятсвуем ему.

      Есть  два  довода,  которые я хочу привести в то, что такой

 кредит  нужно дать   и нужно  договор ратифицировать.

      Первое.  Кредит  получает  базовая  отрасль,  которая имеет

 солидный,  основновной  капитал и асболютно ликвидную продукцию.

 Это является гарантией того, что кредит вернет сама отрасль и он

 не  ляжет  тяжким  грузом на Государственный бюджет и на внешний

 долг.

      Второе.  Обеспокоеность  народных  депутатов  тем,  что это

 приведет  к  повышению  цены  на  электроенергию.  Министром она

 отведена   и   совершенно   правильно.  Тысячные  доли  процента

 себестоимости   или   цены   электроенергии  дает  этот  кредит,

 увеличивает  за счет этого кредита.

      Ну,  и  последнее.  Мы  много беспокоимся о том, что кто-то

 развалит  экономику.  Непринятие  мер  нами  и блокирование нами

 попыток Министерства энергетики поставить отрасль на ноги, будет

 тоже действием по развалу энергетики.

      Я  бы  просил  вот  это  все  взвесить,  и я прошу вас дать

 согласие на ратификацию этого договора.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Дякую. Закінчили ми обговорення, і, мені здається,

 депутати  визначилися  щодо  голосування.  Я не хочу коментувати

 зовсім  ні  виступів,  і  робити  узагальнень,  але зобов'язаний

 сказати  те, що турбує сьогодні всіх депутатів (я прошу уваги) і

 прозвучало сьогодні в запитаннях до міністра і до співдоповідача

 Олега  Григоровича  -це  те,  що ми з допомогою навіть іноземних

 кредитів  розвиваємо  власне  виробництво чи ні? І те, що сказав

 Леонід  Олександрович,  інші  депутати,  привертає увагу нашу до

 того,  хто  готує  такі  документи. Я розумію прекрасно, міністр

 енергетики, якому сьогодні болить ця проблема, і він розуміє, що

 треба генеруючі компанії інвестивати, давати змогу їм працювати,

 займатися  модернізацією,  виробництвом, реконструкцією основних

 фондів. Так само і міністр економіки і інші, але є у нас  голова

 Національного агетства України з реконструкції та розвитку Роман

 Васильович  Шпек.  Невже  не можна було передбачити і умови, при

 яких  проводився  тендер на те, що вийшли тут якраз підприємства

 України,  навіть  на  тих  параметрах,  які  не  могли бути ними

 гарантовані,  але  які на себе б взяла тоді держава, тим більше,

 що вона весь кредит бере на себе.

      Чому  ж  Роман  Васильович  на  це  не звернув уваги? Я так

 вважаю, що він просто розривається між роботою там і у Верховній

 Раді,  тому  йому треба визначаться, або займатися серйозно цими

 питаннями,  або  перейти і сісти в сесійний зал, щоб йому  можна

 було  б  такий спосіб впливати на... Та я розумію, не те, що він

 лежить в лікарні, коли він підписував цей документ, то він не  в

 лікарні лежав.

      І  я  просив би ще раз урядовців, коли ви госуєте документи

 подібного  виду,  беріть  спеціалістів  з  Верховної Ради, які в

 процесі підготовки ще цих угод будуть входити в матеріал і через

 свої комісії будуть формувати думку в сесійному залі. Тому що та

 не можна: ви підкидаєте питання, яке явно має проколи, пов'язані

 із  зайнятістю  власного  українського виробництва на реалізації

 цієї кредитної угоди.

      Я  ставлю  на  голосування  проект  Закону...  Я  прошу, не

 кричіть з місця, я не забувся про вас, я про вас весь час думаю.

 Будь  ласка,  була  пропозиція  поіменно  проголосувати, депутат

 Марченко  підходив  з  нею.  Хто  за те, щоб поіменно, ставлю на

 голосування.

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Я  ще  раз  пояснюю норми Регламенту. Одна третина від тих,

 хто  брали  участь  в  голосуванні.  Якщо хто не хоче голосувати

 поіменно,  то  треба голосувати проти пропозиції. Зрозуміло? Але

 рішення прийнято було. Голосування іде в поіменному режимі, будь

 ласка.

      "За" -

      Є  пропозиція  депутаів  ще раз. Олександр Михайлович, будь

 ласка. Кожушко говорить.

      КОЖУШКО.

      Уважаемые  коллеги,  мне  импонируте  то,  что  депутаты  в

 последнее  время  проявляют  такой интерес к ратификации тех или

 иных  договорв,  которые заключает наше правительство. Но я хочу

 сказать,  что  вот,  рассматривая на комиссии данный договор, мы

 обратили внимание на то, что в нем есть недостатки, о которых вы

 говорили.  Один  из  недостатков в том, что он вступает в силу с

 момента заключения, а не с момента ратификации.

      Мы  отнеслись  к  этому договору не с точки зрения какой-то

 лобистской,  а с точки зрения экономической: пригласили министра

 нашей     угольной     промышленности,    пригласили    министра

 машиностроения  и  поставили  перед ними условие: "Вы читали эти

 договоры?" К сожалению, они вначале и не знали о нем.

      Но  после  этого,  когда  они  проработали,  то  я хочу вам

 сказать: миллион тонн угля (это угольщики слышат на тендере) уже

 выиграли  наши  угольщики  по  этому  вопросу.  65%, как доложил

 министр  машиностроения,  все  оборудование, которое есть, будет

 поставляться нашими заводами, это наши рабочие места.

      Что  касается мазута, 100% мазут выиграли наши предприятия.

 Я,  например,  считаю,  что  мы  сегодня  рассматриваем  один из

 кредитов,  который  наилучшим  образом экономически подготовлен,

 хотя  я  вам должен сказать: я сторонник тоже не брать кредитов,

 за  ними  надо,  как  говорится,  рассчитываться. Но этот кредит

 способствует увеличению рабочих мест, поднятию производства.

      Я  просил бы вас, если вы правильно меня поняли, поддержать

 именно данный кредит.

      Что  касается  в  дальнейшем. Мы написали специально письмо

 Правительству.  И  то,  что  говорил Александр Александрович, на

 стадии   подготовки   кредитных   угод  Верховный  Совет  должен

 участвовать  в  этом  вопросе. И я вас уверяю: угоды будут здесь

 ратифицироваться  в  течение  5  минут,  потому  что  они  будут

 всесторонне заинтересованы.

      А  данный  кредит  я  просил бы поддержать, ибо специалисты

 нашей   комиссии,   не  лоббисты  -я  вам  должен  сказать,  они

 внимательно  посмотрели  и считают: для государства, для Украины

 этот кредит выгодный.

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку.  Я  прошу  ще  раз  поставити на

 голосування цю пропозицію. Потім, давайте зважимо всі обставини.

 Справді є там деякі позиції, котрі не подобаються депутатам. Але

 все  одно  в  національно-визвольному  русі буде записано і буде

 звучати,  що  проголосували. Так що давайте проголосуємо. Ставлю

 на голосування, будь ласка. Підтримайте, будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Слухається   питання   про   проект   Закону   України  про

 ратифікацію  договору про дружбу та співробітництво між Україною

 та Республікою Вірменія. Доповідає Хандогій Володимир Дмитрович,

 заступник  міністра закондонних справ України.

      Я   прошу   вибачити,   шановні  депутати,  я  поставив  на

 голосування   спочатку   першу   угоду,  а  друга,  яку  ми  теж

 обговорили,  теж  потребує окремого голосування, бо мова йде про

 два  закони.  Одну хвилиночку. Ще раз прошу, проголосуйте ще раз

 за  другу  угоду.  Будь ласка, ставлю на голосування. Цей раз не

 поіменно.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Будь ласка, Володимир Дмитрович, доповідайте.

      Володимир  Дмитрович,  якщо  ви  не  заперечуєте, я запитаю

 депутатів,  оскільки  це  угода загально-політична, добре відома

 депутатам.  Вони знайомилися. Є потреба задавать запитання. Будь

 ласка, запишіться, хто хоче задать запитання.

     Опублікуйте список. Чивюк, будь ласка.

      ЧИВЮК М.В.

      Фракція комуністів. Дякую.

      Шановний  доповідачу, Володимир Дмитрович, чи передбачає ця

 угода широкомасштабне співробітництво з Вірменією? Так.

      І  який  обсяг зараз складає експорт, імпорт у відношеннях,

 економічних відношеннях наших країн? Дякую.

      ХАНДОГІЙ.  Дякую  за  запитання. Ця угода дійсно передбачає

 розширення  і поглиблення нашого співробітництва. На сьогодні за

 9  місяців  цього  року  обсяг  торговельно-економічних зв'язків

 становить  16,  4 мільйона доларів, в тому числі: експорт -16, 6

 доларів,  імпорт  -2,  8 мільйоніи доларів. З цих цифр ви можете

 побачити,  що  обсяг не задовольняє ні українську, ні вірменську

 сторони.

      Згідно   деяких   прогнозів  обсяг  торговельно-економічних

 зв'язків   може   складати  120  мільйонів  доларів  між  нашими

 державами.  І  саме  ця угода спрямована на те, щоб дати імпульс

 розвиткові цих зв'язків.

      ГОЛОВА.  Черепков. Він не бере слово... Марченко, будь ласка.

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый докладчик, все мы понимаем хорошо, что договора о

 дружбе и  взаимопомощи - это важный элемент внешней политики. И,

 безусловно,  в  этом  направлении  и  я  приветствую,  и  многие

 депутаты  приветствуют  подписание  таких  договоров  со стороны

 Украины.  И  поскольку  этот  договор имеет больше политическую,

 значит,  окраску,  политическое  значение,  я хотел бы, чтобы вы

 дали нам информацию.

      Когда проходили выборы в Армении и проводился референдум по

 Конституции,  то  там  (по пропорциональной системе были выборы)

 все  левые  партии  были накануне выборов запрещены. Иностранные

 наблюдатели  были  выгнаны из избирательных участков, в качестве

 контролирующих.

      Референдум   не   подтвердил,   не   принял  Конституцию  и

 Конституция в Армении была введена указом Президента.

      Скажите,  пожалуйста, в этой связи, еслимы сегодня подпишем

 или ратфицируем Договор о дружбе и сотрудничнестве, не станем ли

 мы  на защиту таких антизаконных действий Правительства, которые

 грубейшим   образом   нарушают   самые  главные  политические  и

 гражданские права человека в Армении?

      С пасибо.

      ХАНДОГІЙ.  Шановні народні депутати, питання, які мені були

 задані, відносяться до сфери внутрішньої політики Вірменії.

      Що  стосується  цього  конкретного  договору  і  чи  він не

 зашкодит  нашим  відносинам,  чи  не станемо ми на захист і таке

 інше,  то  я можу відзначити, що стаття, верніше преамбула цього

 догговору   говорить,  що  цей  договір  підтверджує  відданість

 загальновизнаним  нормам  міжнародного права, цілям та принципам

 статуту  Організацій  Об'єднаних Націй, положенням Хельсинського

 заключного  актуц,  інших  документів  організації  з  безпеки і

 співробітництва в  Європі.

      Тобто,  заключаючи  цей  договір,  і  Вірменія,  і  Україна

 підтвердили свою відданість вищеназваним принципам.

      ГОЛОВА. Вітренко.

      ВІТРЕНКО.

      Шановний   доповідачу,   ми   дійсно  інтернаціоналісти  за

 переконанням.  Але,  як  економіст,  я  хочу  задати питання про

 вартість  цього  договору.  Тобто  які  тепер витрати буде нести

 України по організації різних свят як у Вірменії, так Вірменії в

 Україні. Бо, вибачте, в нас діти в округах вмирають від голоду і

 від  того, що немає ліків.

      А ми зараз як раз робимо все, щоб пишні виїзди були і свята

 такі  надумані замість того, щоб спокійно працювати по подоланню

 кризи.    Будь    ласка,    вартість    цього    договору.    Що

 передбачається.......?

      ХАНДОГІЙ.  Шановні  народні депутати, якби мені була надана

 можливість  виголосити  текст,  який  я заготував, то я б сказав

 таке,   що  ратифікація  зазначеного  міждержавного  політичного

 документу  не вимагатиме від України виділення додаткових коштів

 з  Державного  бюджету.  А  навпаки дасть можливість на взаємній

 основі отримувати і вільно вкладати інвестиції.

      ГОЛОВА.  Болдирєв.

      БОЛДИРЄВ.

      Уважаемый докладчик, скажите, а в каком состоянии находятся

 наши   гумманитарные  отношения,  предусматривает  ли  армянское

 законодательство  организацию  классов  обучения  на  украинском

 языке,  как  это предусматривает в соответствии с вновь принятой

 Конституцией наше национальное законодательство?

      И  кроме того, я бы хотел, чтобы вы осветили для нас вопрос

 стратегического  партнетсва.  Как  вы считаете, будет ли в наших

 сложных   взаимоотношениях   с   мусульманским  миром  поддержка

 христианской Армении способствовать укреплению нашего авторитета

 в этом регионе?

      Спасибо.

      ХАНДОГІЙ. Дякую.

      На   перше   питання   хочу  відповідсти,  що  цей  договір

 передбачає  рамкові  умови  для  розвитку  культурних і освітніх

 потреб  національних  меншин,  які  проживають  в  тій  чи іншій

 країні.

      Що  стосується  геополітичного значення цього договору і чи

 вплине  він  на наші відносини з мусульманськими державами, то я

 хочу  відповідсти, що цей договір є суто договором двостороннім.

 Він не регулює відносини між Україною і верменією, він базується

 на  загальновизнаних  нормах  і  принципах,  і тому не зашкодить

 нашим відносинам з іншими державами.

      Я  хотів  би  підкреслити,  що цей договір останній з низки

 договорів, який ми ратифіковуємо з Закавказзям.

      Зокрема,   вже  ратифіковано  договір  з  Азербайджаном,  з

 Грузією,   а   цей  договір  останній  серед  загальнополітичних

 масштабних договорів Закавказзя.

      ГОЛОВА.   Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Є  пропозиція  ставлення  до цього проекту закону висловити

 шляхом голосування.

      Ставлю   на   голосування  проект  Закону  про  ратифікацію

 договору про дружбу і співробітництво між Україною і Вірменією.

      Увага.

      "За" -

   Іванцев,  Заєць  не  встиг до місця добігти. Будь ласка, ще

 раз ставлю на голосування. Ставлю на голосування, будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Слухається   питання   про   проект   Закону   України  про

 ратифікацію  Угоди  про  проведення узгодженої політики у галузі

 транзиту    природного   газу.   Доповідає   Лопатін   Володимир

 Олексійович, перший заступник голови Державного комітету нафти і

 газу та нафтопереробної промисловості  України.

      ЛОПАТІН  В.О.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати.

      На   ваш   розгляд  вноситься  проект  Закону  України  про

 ратифікацію  Угоди  про проведення узгодженної політики в галузі

 транзиту природного газу.

      Зазначена     угода    підготовлена    державами-учасницями

 співдружності  незалежних  держав  і  укладена  в  її  рамках  3

 листопада  1995  року  в місті Москві. Укладення угоди викликано

 необхідністю   забезпечення   умов   транзиту   природного  газу

 незалежно від походження і місця призначення, а також визначення

 норм і правил , що регламентують  процеси транзиту.

      Угода  в основному гарантується на договорі до Європейської

 енергетичної    хартії.    Укладення    цієї   угоди   сприятиме

 рівноправному співробітництву та добросусідству між державами, а

 також  одержання  взаємної  допомоги в разі виникнення аварій на

 газотранспортних системах.

      Виконання  цієї угоди сторонами, що її підписали, дозволить

 забезпечити  поставки  природного  газу  в  Україну  не тільки з

 Російської   Федерації,   а  і  з  інших  країн  СНД  таких,  як

 Туркменістан, Узбекістан, Казахстан, а також не дозволить чинити

 перешкоди надходження газу в Україну від господарюючих суб'єктів

 Росії,  головним  чином  з  нафтової  галузі,  які  не входять у

 структуру Радгаспром.

      Для  України надзвичайно важливо розширити кількість джерел

 надходження  природного  газу.  Зараз  таких  джерел тільки два:

 Росгазпром та Туркменістан.

      На поточний рік, на наступний рік передбачажться постачання

 природного газу в Україну і із Узбекистану. Розширення кількості

 джерел  надходження  газу  створить  конкурентне  сереждовище на

 ринку  природого  газу  України.  Це буде мати винятново важливе

 значення  для  економіки  України  і  поглиблюватиме  економічні

 зв'язки України з іншими країнами.

      Укладання   цієї   угоди  не  обумовлює  внесення  змін  до

 законодавства  України.  Положення  угоди відповідають інтересам

 України,  яка є найбільшим транзитером природного газу в Європі,

 а  також  на  80  відсотків імпортеров в Україну.

      Матеріальними,  соціальними  та фінансовими наслідками цієї

 угоди  для  України  є: надходження коштів до бюджету за транзит

 природного   газу   територією  України  в  європейські  країни;

 підвищення    ефективності    використання   наявного   науково-

 виробничого потенціалу; протяжність газопроводу в Україні, якими

 здійснюється  транзит  природного  газу складає близько 30 тисяч

 кілометрів;  використання  потужності  газотранспортної  системи

 України для власних потреб не перевищує 50 відсотків; збереження

 робочих  місць  та  висококваліфікованих спеціалістів; кількість

 персоналу,   що   обслуговує   газотранспорту  систему  України,

 нараховує   близько  18  тисяч  фахівців;  можливість  залучення

 іноземних   інвестицій  для  розвитку  газотранспортних  систем.

 Укладання  угоди  не  потребує   виділення  додаткових  коштів з

 бюджету.   Виконання   угоди   з   українського   боку   повинні

 забезпечувати: Дернафтогазпром, Мінекономіки, Мінфін,..........,

 Держмитком.

      Угода  розглянута та підтримана Комісіями з питань паливно-

 енергетичного комплексу та закордонних справ і зв'язках з СНД.

      Прошу вас ратифікувати дану угоду.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Чи є запитання? Немає запитань. Є. Єльяшкевич, будь

 ласка. І Юрковський.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".

      ГОЛОВА. Решта запишіться будь ласка.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Уважаемые колллеги, уважемый докладчик, я хочу,

 чтобы  вы  ответили,  почему в договоре прочерк, где должна быть

 подпись  за  правительство  республики  Узбекистан.  В  чем суть

 замечаний Республики Грузия. И последний вопрос по статье пятой.

 Почему   там   совершенно  можно  толковать,  на  что  не  будут

 применяться таможенные пошлины и эквивалентыне им сборы?

      ЛОПАТІН. Значит, я отвечу сначала на пункт пять. Значит, по

 пункту  пятому  здесь  четко  речь  идет  о ликвидации аварии на

 газотранзитной  системе. Ликвидации могут быть как на территории

 Украины,  так  и  на  территории  граничащих  с  нами Молдавии и

 Российской федерации. И здесь речь идет о поставках оборудования

 и ликвидации аварий.

      ГОЛОВА. Зауваження Грузії.

      ЛОПАТІН.  Значит,  то,  что касается зауваження Грузии, да,

 Узбекистан  еще есть здесь, значит, ну, Узбекистан написал здесь

 так:   "Считаем  необходимым  включить  соглашение  обязательств

 сторон  о  своевременном осуществлении взаиморасчетов за транзит

 природного   газа.  Каждая  сторона  оставляет  за  собой  право

 прекращать,  или  полностью  прекращать, транзит природного газа

 при  несвоевременной  уплате  любой стороной транзита природного

 газа".

      Ну,  то  что  касаетс  Узбекистана,  то  он,  в общем-то не

 является транспортной державой...

      ГОЛОВА. Транзитной державой.

      ЛОПАТІН.  Да, транзитной державой. Через нее транзит идет в

 небольшом количестве туркменского газа.

      Грузия  рпедлагает  дополнить  пункт,  абзац 2 словами: "за

 исключением  ",  это статьи два. Это если стороны договариваются

 об  оплате  стоимости транзита за счет транзита природного газа.

 Ну, поясняю это таким образом. Наша позиция, украинской стороны,

 Держнафтогазпрома,  состоит  в  том,  и  мы  постоянно  на  этом

 настаиваем,  чтобы производился с нами расчет за транспортировку

 газа..........  Газпром  в денежном выражении, то есть денежными

 средствами.  А  грузинская  сторона,  наоборот, отошла здесь. Ее

 больше   устраивает   позиция,  когда  бы  с  ней  расчитывались

 природным газом за транзит газом.

      ГОЛОВА. Юрковський, Ковтунець.

      ЮРКОВСЬКИЙ.

      (Ленінський виборчий округ, Севастополь)

      Я  хотел  бы  услышать  две  цифры  от  вас.  Первое. Какие

 денежные  поступления  в  бюджет  вот от этого, значит, транзита

 газа имеет Украина?

      И  второе.  Сколько  рабочих мест реально сегодня имеется и

 есть  ли  тенденция  к  их  сохранению  или,  наоброт, будет она

 увеличиваться или сокращаться?

      ЛОПАТІН.  Значит,  нв  1996  год  по догору с НАО "Газпром"

 Украина должна протранспортировать 122 миллиарда кубометров газа

 в  Европу.  Ну, это количество газа не буде протранспортировано,

 уже  сегодня  нам  это  известно,  по  не  зависящим  от Украины

 причинам,  где-то  порядка  116 миллиардов кубометров газа будет

 протранспортировано.

      Значит,  как  и  все предприятия Укргазпром платит налог на

 прибыль  и,  кроме этого, при рассмотрении и утверждении бюджета

 на  1997, 1996 год была установлена плата в размере 37 центов за

 оказание транспортных услуг по транспортировке тысячи кубометров

 газа на 100 километров.

      ГОЛОВА. Ковтунець.

      ЛОПАТІН.То, что касается... Там второе изобретение было...

      ГОЛОВА.  Відносно збереження робочих місць. На транзитність

 мережі.

      ЛОПАТІН. Да,  сохранение рабочих мест.

      Ну,   я   уже   в   своем   выступлении   сказал,   что  на

 газотранспортных  системах  работает  порядка  18  тысяч человек

 работающих,   34   тысячи   километров   у   нас   магистральных

 газопроводов.

      ГОЛОВА. Ковтунець.

      КОВТУНЕЦЬ.

      Дякую. (Володимир Ковтунець, місто Рівне)

      Шановний   доповідачу,   щоб   оцінити  ефективність  угоди

 хотілося  б  знати  ситуацію  нинішню,  зокрема  ціни,  за якими

 Україна  отримує  газ.  Чи  можете  ви  сказати, яка ціна тисячі

 кубометрів  газу  на  кордоні  з  Україною,  і яка нині плата за

 транзит газу через територію України.

      ЛОПАТІН.  Да, я могу, отвечаю. Цена газа на границе Украины

 и  России  -80  долларов. Для потребителей, не зависимо от места

 расположения  территориального,  -83  доллара. То есть 3 доллара

 идет  на  оплату  транспортных  услуг. 2 доллара -Укргазпрому, 1

 доллар  -Укргазу по Холдинговой кампании Укргаз. И ставка, тариф

 за  транзит  через  территорию Украины -1, 75 долларов на тысячу

 кубометров на 100 км.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Яворівський.

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Володимир   Яворівський,   Демократична   партія   України,

 Світловодськ.   Я   мав   недавно   дуже   цікаву   розмову   із

 професіоналами,     із     керівництвом    Ново-Богородчанського

 газосховища.  Люди, які прекрасно знають з середини ці проблеми.

 Є така проблема, я хотів би знати, чи ви над нею думаєте і як її

 розв'язуєте.

      Пояснили  так.  Скажімо,  та  кількість  газу,  яка  йде на

 Україну,  її  лічильник  відмотує  і  таке  інше. Якби ми навіть

 збирали  всю  плату за газ, всю, не було заборгованості, то коли

 нам  треба  розраховуватися  з  Росією  за цей газ, все одно цих

 грошей  було б приблизно десь трошки більше, ніж половина. Через

 те,   що   в   нас  немає  газових  лічильників,  через  те,  що

 зрівнялівка.  Чи  є  якісь  варіант  вийти  з цього зачарованого

 абсолютного  кола, цей борг буде постійно наростати, наростати й

 наростати. Як ви бачите розв'язання цієї проблеми.

      ЛОПАТІН.  Я  должен сказать, что в первые в этом году у нас

 нет внешнего долга за природный газ. Это связано с тем, что была

 другая   система   обеспечения   газом,  то  есть  закупка  газа

 осуществлялась   через   коммерческие   структуры,  обязательств

 правительства  не  было  по оплате, по гарантиям на оплату этого

 газа.  И  я  могу  сказать  за 11 месяцев с российским Газпромом

 расчеты  произведены  порядка  на 92, 93 процента. А вот то, что

 касается  долга внутреннего... Да, здесь состояние очень плохое.

 У  нас  по  95-му  году  1  миллиард  650  миллионов гривен долг

 внутренний  Газпрому  и  предприятиям газодобывающим и уже за 11

 месяцев  текущего года  около 2-х миллиардов гривен.  Мы сейчас

 работаем  над  постановлением  Кабинета  Министров и делаем все,

 чтобы  улучшить  ситуацию  по  расчетам на внутреннем рынке -это

 главная у нас задача сегодня.(Ш у м   у   з а л і)

      А  вот с личильниками. Ну, по личильникам я должен сказать,

 что  где-то  установлено  порядка 750 личильников в этом году. И

 действительно  у  нас  по  этому  отопительному,  осенне-зимнему

 отопительному  периоду  1995-1996  гг.  мы  потеряли  из-за  вот

 отсутствия  счетчиков  5,9    милдиардов  кубов  газа.  То  есть

 несоответствие  норм... ну, там история такова, что было принято

 решение  поменять  нормы  в  прошлом году -их уменьшили вдвое, в

 этом  году, в июне опять вернулись к старым норма, то есть нормы

 не  соответствовали  фактическим затратам... Но программа есть -

 Программа по производству и установке счетчиков есть...

      Значит,  нам  нужно  порядка  10  миллиардов  счетчиков, но

 рассматривая  этот  вопрос,  прежде  всего необходимо учесть (на

 Комиссии  рассматривался топливно-энергетического комплекса этот

 вопрос),   необходимо   учесть,  чтобы  не  были  ущемлены  наши

 предприятия.  Уже  ряд  заводов наладил выпуск счетчиков, правда

 можно критиковать их качество и т. д. Но самая главная проблема,

 что  сегодня  нет  средств  закупить  счетчики  -  даже у нашего

 производителя  отечественного... Нужно решать кредит, или решать

 другим образом. Этот вопрос комитетом поставлен в Правительство,

 он  рассматривается,  и  межведомственные комиссии рассматривают

 этот вопрос, но пока решение не найдено...

      ГОЛОВА.  Володимир  Олексійович,  як  ви  дивитесь,  якщо у

 закони,  які  ми  сьогодні  приймемо,  про  ратифікацію, мв таки

 впишемо ту норму, котру пропонував віце-прем'єр-міністр, змістом

 таким:   "Номенклатура   обладнання,   матеріали,  комплектуючих

 випробів  і  запасних  частин  для  проведення відновлювальних і

 ремнтних робіт, що............... не застосовуються митні збори,

 затверджується Кабінетом Міністрів України"?

      ЛОПАТІН.   Да,   разработан   такой  перечень,  представлен

 Кабинету Министров вот...

      ГОЛОВА.  То  давайте  ми  впишем  це  в  закон, щоб в имали

 правову основу для того,... Нема заперечень?

      ІЗ ЗАЛУ. Нема.

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка.

      ЛОПАТІН. Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.   Шановні  депутати,  ви  одержали  документ,  який

 визнвачає загашьні правила гри, так би мовити, для тих суб'єктів

 господарювання,   які  успадкували  собі  попередню  транспортну

 транзітну  мережу,  котра існувала в попередньому Союзі, у Союзі

 РСР.  Тому  природно,  о  треба вробити загальні правила гри, бо

 неможна,  щоб  кожний суб'єкт на одній, так умовно кажучи трубі,

 по-своєму  реалізував  своє  правило. Потрібна домовленість і це

 передбачено в цій  угоді.

       Одначе,  особливості  є,  тому що кожна держава по-різному

 має  обсяг робіт і своїх різні обов'язки має в цьому відношенні.

 Для  України вони  одні з  найбільших,  якщо не найбільші.

      Тому доповнення від.... яке пропонується тут у зауваженнях,

 які висловлювалися від урядової сторони, мені здається, їх можна

 було  б  покласти  у  норму  закону.  Тобто  ратифікувати  з цим

 доповненням, яке  пропонується ,  яке я тільки що  зачитав.

      Якщо  немає заперечення, я ставлю на голосування про проект

 закону   із   прочитаним  доповненням.  Будь  ласка,  ставлю  на

 голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тому  що  не  записаний  ніхто.....  Ставлю на голосування.

 Закон, да.

      "За"-

      Я ще раз  прошу   проголосувати.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну не було ... до останнього моменту. Будь ласка.

      "За"-

      Ну,  я справді... не було на моніторі -я кілька разів, будь

 ласка,   я  кілька  разів  натискав  кнопку  монітора  -не  було

 прізвища......  Будь  ласка, Вітренко з мотивів голосування з 1-

 го, першого на........... То ви ж одне скажете, так, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ВІТРЕНКО.  Олександр  Олександрович,  це  запропонована нам

 ратифікація   угоди  порушує  національні  інтереси  України.  Я

 розумію,  що  Марчук,  який  підписував  від  України,  вже не є

 дійовою  особою  -він  підписав  і  його  нема.  Але  ж  Україна

 залишилась.  Ви  дивіться,  Узбекістан закладує сюди свої умови,

 він  розуміє,  що Росія може не розраховуватись за транзит газу.

 Що  тоді  робити,  якщо не розрахувалась Росія? А Україна ніяких

 застережень  е  виносить.  Тобто,  ми згодні на все. І через нас

 качайте  газ,  і  нам  відключайте  газ,  і  ніяких  національних

 інтересів от в цій угоді по транзиту нема. Це перше.

      По-друге,  я  розмію,  що  відбувається  на  газовому ринку

 України:  домовленість  Лазаренка  з  Чорномирдіним  вони  собі

 холдінги  будують,  вони собі енергетичні системи створюють, але

 Україні  потрібно  буде потім все це з'ясовувати.

      Тому  ратифіковувати  не  можна  таку  угоду,  а  зараз,  з

 порушенням процедури це не є дійсним голосування.

      І  треба,  щоб  Уряд  України розібрався, чому вона не була

 ратифікована з 3 листопаа 1995 року, з 3 листопада. І яким чином

 Україна  повинна  захистити  свої національні інтереси хоча б не

 менше, ніж Узбекистан?

      ГОЛОВА.   Спасибі  вам.

      Я хочу сказати, що ...

           (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка, хвилинку.

      ...що питання транзиту можна було б вирішувати для України,

 я про це говорив, виступаючи перед початком обговорення бюджету.

 Взагалі,  надаючи  право  здійснювати  транзит  безплатно з боку

 України. І це було б вигідно для держави, для  України.

      Але  це питанян дещо інше. Я ще раз підкреслюю: закладаютьс

 єдині правила гри.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Дякую, питання розглянуто, спасибі.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Розглядається  питання  про проект постанови Верховної Ради

 України про затвердження звітів про виконання Державного бюджету

 України  за 1994 і Державного  бюджету  України  за 1995 рік.

      Слово має Пустовойтовський Володимир Семенович, будь ласка.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.    Уважаемый   Александр   Александрович,

 уважаемый коллеги.

      Как  вы помните, отчеты выполнения Государственных бюджетов

 за  1994-1995  годы  уже  выносились  на рассмотрение Верховного

 Совета  Украины.  Первый  раз отчеты выполнения Государственного

 бюджета  за  1994  год был рассмотрен 22 февраля 1996 года. И по

 результатам    рассмотрения    было    принято    соответсвующее

 постановление,   в   котором   отмечено,   что   при  исполнении

 Государственного  бюджета  за 1994 год имели место ряд серьезных

 нарушений.

      В   связи   с  этим  Верховный  Совет  поручил  Генеральной

 Прокуратуре проверить нарушение Закона Украины о Государственном

 бюджете  на  1994  год  и в мае 1996 года доложить о результатах

 проверки. Что прокуратура и сделала.

      Учитывая  выводы Генеральной Прокуратуры, комиссия повторно

 внесла  на  рассмотрение  Верховного  Совета  отчеты  выполнения

 Государственного  бюджета за 1994 год, а также отчеты выполнения

 Государственного   бюджета  за  1995  год.  Верховный  Совет  на

 пленарном  заседании  10  июля 1996 года рассмотрел эти отчеты и

 принял  решение не утвержать их и создать временную следственную

 комиссию,   которой   поручил  проверить  вместе  с  Генеральной

 Прокуратурой  нарушения указаных законов. Временная следственная

 комиссия  проанализировала  выполнение Государственного бюджетов

 за   прошедшие   два   года,   рассмотрела  результаты  проверок

 Генеральной  прокуратуры  и  главного  контрольного ревизионного

 управления.  Отчет  временной следственной комиссии был заслушан

 на  сессии  Верховного  Совета  Украины  31  октября этого года.

 Следственная комиссия подробно доложила сессии Верховного Совета

 Украины  и  выявленных органами Генеральной прокураты и Главного

 контрольного   ревизионного   управления   о   фактах  нарушения

 финансовой   дисциплины,  нецеликового  использования  бюджетных

 средств,  их  присвоении, а такоже о вынесенных мерах наказания,

 которые были применены к виновным.

      В  тоже время следственная комиссия отмечала, что не только

 на  низу, но и Кабинетом Министров Украины в процессе выполнения

 государственных  бюджетов..........  допущен  ряд нарушений этих

 законов,   что   отсутствует  должная  финансовая  дисциплина  и

 контроль  за  использованием  бюджетных  средств. В ряде случаев

 Правительство   принимало  решение  об  использовании  бюджетных

 средств  вопреки  Закону  о  бюджете,  и  при  этом  не выносила

 своевременно  на  рассморение  Верховного  Совета предложения по

 изменению и уточнению Государственного бюджета.

      Естественно, что и к ответственности за такие решения никто

 не  мог  быть  привлечен,  поскольку отсутствует необходимая для

 этого   законодательная   база,  а  все  решения  обосновывались

 государственной  необходимостью.  В связи с этим Верховный Совет

 Украины постановление  об отчете Временной следственной комиссии

 поручил   постоянным  Комиссиям  Верховного  Совета  Украины  по

 вопросам   законности  и  правопорядка  и  по  вопросам  бюджета

 совместно   с   Институтом  законодательства  Верховного  Совета

 разработать  и  до  2  января  1997  года внести на рассмотрение

 Верховного  Совета Украины проект Закона о внесении дополнений в

 Уголовный   кодекс   Украины  об  уголовной  ответственности  за

 нарушение Закона Украины  о бюдженой системе.

      Проект  такого  закона разработан и рассморен на заседаниях

 Комиссиях   по  вопросам  бюджета,  законности  и  правопорядка.

 Указаным проектом закона предусмотрено уголовная ответственность

 за  издание  распорядительных  актов,  которые изменяют доходы и

 расходы бюджета в нарушение установленного законом порядке.

      Я не буду сейчас останавливаться на этом проекте закона, он

 будет  обсуждаться  на  сессии,  когда мы его включим в повестку

 дня,  скажу только, что следственная комиссия, изучая допущенные

 нарушения, пришла к выводу, что такой закон необходим, поскольку

 подобные   нарушения   повторяются   из   года  в  год.  А  если

 Правительство   и   выносит  на  рассморение  Верховного  Совета

 изменения к утвердженным бюджетам, то делает это, как правило, в

 конце  года,  то есть, в декабре, и ставит Верховный Совет перед

 фактом,    что   в   силу   необходимости   бюджетные   средства

 использованы.  Верховный  Совет утверждает эти изменения, как мы

 поступили  в  94  году,  то же повторилось и в 95 году. А в этом

 году  Правительство  не  представило  на рассмотрение Верховного

 Совета  никаих изменений к утвержденному бюджету. Хотя нарушения

 есть.

      Учитывая   все  изложенное,  а  также  выводы  следственной

 комиссии, которые одобрены Верховным Советом, и особенно то, что

 в   нашей  воле  принять  или  не  принять  Закон  об  уголовной

 ответственности  за  нарушение  бюджетной  дисциплины,  комиссия

 предлагает   работу   временной  следственной  комиссии  считать

 законченной,   утвердить  отчет  о  выполнении  Государственного

 бюджета за 1994 год и Государственного бюджета за 1995 год.

      Это  необходимо  сделать  не  только  как подведение итогов

 проведенной   работы,   но   и  учитывая  требования  Регламента

 Верховного  Совета  Украины,  статья  9.  1.  1, которая гласит,

 цитирую:  "Процес  прийняття бюджету на наступний фінансовий рік

 починається після затвердження Верховною Радою України, поданого

 Президентом України звіту про виконання бюджету за минулий рік.

      Кстати, отчет о выполнении законов о бюджете за 94 и 95 год

 представлялись нам за подписью Президента Украины. Есть и другая

 сторона  этого вопроса. Недавно Верховный Совет Украины принял в

 первом   чтении   Закон  Украины  о  структуре  государственного

 внутреннего  долга  на  первое  января  96  года в его предельным

 размером на 96-97 год.

      Понятно,  что  структура  внутреннего  долга,  его  размеры

 включают  в  себя показатели выполнения Государственного бюджета

 за предыдущие годы. Если уже отчеты о выполнении бюджета за 94-95

 годы  так  и  останутся неутвержденными, то у нас нет морального

 права  рассматривать во втором чтении проект закона о внутреннем

 долге,  который  опять  же  связан  с  законом о государственном

 бюджете,  поскольку  до  утверждения  бюджета  на следующий год,

 необходимо утвердить предельный размер его дифицита.

      Подытоживая  сказанное, я еще раз прошу, уважаемые коллеги,

 утвердить  отчет  об  исполнении бюджетов за 94-95 годы, проекты

 соответствующих постановлений вам розданы. У меня все.

      ГОЛОВА. Шановні депутати, запитання будуть?

      Є. Будь ласка, запишіться.

      До перерви нам часу достатньо на запитання? Достатньо.

      Будь ласка, Єльяшкевич, Поровський.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      (Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы")

      Уважаемый  докладчик,  не  кажется ли вам, что такой проект

 постановления, оторый вынесла комиссия, фактически уводит из-под

 ответственности  тех  лиц,  который,  действительно, неправильно

 расходуют  бюджетные  средства?  Становится очень странным. В то

 время,  когда  на  глазах у нас ремонтируется Кабинет Министров,

 другие дорогостоящие обкекты, все возмущается, и никто за это не

 несет ответственности.

      Как   вы   считаете,  не  потому  ли  это  происходит,  что

 руководитель    Бюджетной    комиссии    одновременно   является

 руководителем  налоговой  администрации.  И  потому не хочет это

 сделать, чтобы не создавать новый прецедент, потому что отвечать

 все-таки когда-то придется и ему.

      Спасибо.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Спасибо за вопрос.

      Я,  конечно,  же  так  не считаю. Я докладывал уже в отчете

 специальной   следственной  комиссии  о  том,  что  существующее

 законодательное  поле  не  позволяет  привлечь к ответственности

 Правительство,   его   членов,   руководителей   государства  за

 нарушение  Закона  о Государственном бюджете. Как и положено, мы

 завершаем  эту работу, и я уже в докладе своем сказал о том, что

 в  ближайшее время этот закон поступит, проект закона поступит в

 Верховный   Совет.   Будет  законоадтельное  поле  -можно  будет

 привлекать  к  ответственности.  А  сейчас из-за отсутствия этих

 законов получается, что пока что идет безответственность.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Поровський. Матковський.

      ПОРОВСЬКИЙ.

      (Микола Поровський, Українська республіканська партія)

      Шановний  доповідачу,  з  вашої доповіді було зрозуміло, що

 бюджети  не  били  виконані в доходній частині з певних причин і

 порушувалися  карні справи. Я хочу вас запитати, чи дослідили ви

 питання,  скільки  кредитних  ресурсів  було  взято з бюджету, а

 також  під  гарант  держави  в  процесі  виконання бюджетів і не

 повернуто.

      І  далі.  Ті  приватні  фірми,  підприємства, які керуючись

 особистими  зв'язками  чи  завдяки  особистим  зв'язкам отримали

 величезні  кредитні  ресурси, а таких прикладів достатньо, можна

 сказати,  безліч.  Скільки  з  них,  які  не  повернули кредитні

 ресурси,  були  продані  з молотка разом із будівлями власників,

 які  були  зведені  за ці кридитні ресурси. Скільки сіло на лаву

 судних,  скільки  збанкрутувало і тому подібне. Дайте мені, будь

 ласка,  вичерпну  відповідь.  І  чи  була  підключена Генеральна

 прокуратура  до тих підприємств, до розгляду тих справ, де взято

 величезні кредитні ресурси і не повернуто державі.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.   Уважаемый   Николай   Иванович,  я  уже

 детально   отвечал   на   эти   вопросы  в  докладе  специальной

 следственной комиссии о том, скольким человекам были предкявлены

 обвинения,  сколько человек наказаны в административном порядке,

 в  уголовном  и  так  далее  по  материалам  КРУ,  по материалам

 Генерально прокуратуры.

      Отчеты  о  бюджетах  1994-1995  года зачитывались здесь нам

 министром  финансов.  И  детально  отвечал  на  все  вопросы те,

 которые  вы  сейчас  ставите  вновь.  Мы в свое время, я уже это

 омечал в докладе, мы в свое время принимали специальное решение,

 посылали  для  дополнительных  проверок Генеральную прокуратуру,

 контрольно-ревизионное  управление  Министерства  финансов. Мы в

 бюджетную комиссию, в другие комиссии получили детальные отчеты,

 в  которых  освещалась  вся  эта  работа.  Кроме  того  все  это

 освещалось  еще  раз повторяю в докладе специальной следственной

 комиссии Верховного Совета, который утвержден Верховным Советом.

      Что касается невыполнения бюджета, то так. Бюджет 1994 года

 по  доходам  выполнен  на  101,4%;   по расходам - на 100,2%; по

 дефициту  -  9,3%. Бюджет 1995 года выполнен: по доходам на 85%;

 по расходам - на 90%; дефицит бюджета составил 7%.

      Сейчас повторяьб вновь доклад Бюджетной комиссии, наверное,

 буде  нецелесоо...  То  есть,  доклад  специальной  следственной

 комиссии   по   бюджетам   1994-1995   годов,   наверное,  будет

 нецелесообразно.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Матковський. Головко.

      МАТКОВСЬКИЙ О.Б.

      339 виборчий округ, Здолбунівський.

      Шановний   доповідачу,   скажіть,   будь   ласка,   як   ви

 сподіваєтеся  і  сьогодні  говорите  про  те, що будуть прийняті

 зміни і тоді можна буде приймати певні міри до тих, хто допустив

 порушення  Закону  про бюджет? Коли ж з загальної теорії відомо,

 що   зворотної  сили  закон  не  буде  мати...  Отже,  знову  ми

 похоронимо  це  навіки і знову будемо творити ті ж самі злочини.

 Коли  на  сьогоднішній  день  існує  хоча б в найменшій мірі дві

 статті  - це статті, які передбачають службові злочини, зокрема,

 халатність,   яка   є   і   незначною,  але  вона  дає  підстави

 матеріального відшкодування з винних осіб нанесених ними збитків

 державі.  Чому  ви  сьогодні  ввважаєте,  що  треба  якісь зміни

 вносити  і  т.  д., коли навіть по діючому закону, Кримінальному

 закону  є  підстави  притягнення  тих  осіб. Чому ми не бачимо в

 постанові,  яку  ви  пропонуєте, в проекті постанови притягнення

 саме (зокрема, я кажу конкретно -статю 165, "Халатність"... 167-

 му?)...  Та  в  тому  числі й 165-ту -"Перевищення влади", бо то

 є...  не...  перевиконання,  так  сказати,  закону... І не треба

 ніякого мислу доводити , і є відповідальність...

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ  В.С.    Юристы говорят: был бы человек, а

 дело для него всегда можно открыть. В данном случае...

 (Ш у м  у  з а л і)

      В  данном случае мы говорим о нарушении Закона "О бюджетной

 системе".  Мы  говонрили  об этом при докладах 1, 2, при докладе

 специальной  следственной  комиссии  о  том,  сколько человек за

 прямые нарушения и злоупотребления, что составляло преступление,

 привлечены к ответственности - это тысячи людей.

      Но,  когды  мы  подходим  к  государственным лицам, которые

 нарушают Закон "О бюджете", то здесь вступают другие вещи и вам,

 как  юристу, это   лучше известно,  чем мне.

      Все  решения  Првительства,  хотя они в нарушение Закона "О

 бюджетной системе" многие из них, обосновываются государственной

 необходимостью. И  приянты  коллегиально.

      И,   когда   мы   обратились   в   прокуратуру:  почему  не

 привлекаются   должностные   лица   высшего   эшелона  власти  к

 ответственности за нарушение Закона "О Государственном бюджете",

 мы  получили официальный ответ, что не могут привлечь, поскольку

 здесь злого  умысла и нет  претсупления.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Головко.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.... Я не Генеральний  прокурор.

      ГОЛОВКО.

      Спасибо, Олександр  Миколайович.

      Шановний  Володимир  Семенович,  ви  розумієте,  що у нашій

 державі  закони  не поважвються і поки що не виконуються, які би

 ми  гарні  не приймали закони. І з цього приводу, я думаю це нас

 касається і  бюджту,   тому  що  мої  виборці  наполягають  -хто

 відповідати  буде  за  те,  що за 2 місяці 1995 року вкрадено їх

 зарплата і  держава не каже коли  вона  це  поверне кошти.

      І,  по-друге. Я думаю, що офіцери запасу, офіцеру кадра теж

 атакують  нас, Комісію по обороні і тому що на житло виділено за

 ці роки теж не виплачено десь  50  процентів.

      І  Збройним Силам не виплачено теж 300 мільйонів гривень на

 сьогоднішній день, і Збройні Сили  руйнуються.

      Я  теж  можу  сказати,  що зараз Резервний фонд, куди кошти

 використовуються...  Ви можете відповісти, куди кошти Резервного

 фонду за 1994, 1995 рік були використані?

      Як  ви думаєте, чи можемо ми голосувати за бюджет 1997 року

 при такому підході і відношенні наших законів про бюджет?

      Дякую.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ  В. С. Вопросы, которые вы ставите, имеют,

 к сожалению, место в нашей действительности, и мы сталкиваемся в

 этом  с  вами  на каждом шагу. Вот и недавний случай, который мы

 здесь обсуждали.

      Значит,  совершенствовать законодательную базу с тем, чтобы

 строже  спрашивать за нарушение закона о бюджете необходимо. И я

 думаю,  нам предстоит это в ближайшее время сделать, если сессия

 Верховного  Совета  примет эти законы, то будет полное основание

 для  того,  чтобы конкретно даже при отсутствии злоупотреблений,

 при    нарушении   закона   о   бюджетной   системе   привлекать

 ответственных лиц к ответственности.

      Я  полагаю,  что  уже  само наличие такого закона остановит

 многих  людей,  которые убудт замахиваться на то, чтобы нарушать

 Закон  о  бюджетной системе, ну, может быть, вспоминая опыт двух

 корейских Президентов.

      Что же касается сегодня обстановки, то мы тут ничего нового

 не  сказали  по  сравнению  с тем, что говорилось несколько дней

 назад.  Нам  надо  заниматься  тем,  чтобы законодательный орган

 первый  соблюдал  законы,  и чтобы все органы -Прокуратура и все

 остальные ыполняли законы нашей страны.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олексадрович,  спасибі, сідайте.

      Шановні   колеги,   у   нас  записалось  на  обговорення  5

 депутатів. Настоюють на обговоренні? Настоюють.

      Тоді   я   оголошую  переву  на  півгодини.

      Після  перерви  перейдемо до обговорення.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  народні депутати, продовжуємо роботу.

 Прошу   зайняти   місця.  У  нас  записалося  на  обговорення  7

 депутатів. Скільки відведем часу? По 3 хвилини 7 депутатів. Нема

 інших думок?

      Кузьменко,  будь  ласка, за ним Єльяшкевич. С трибуни, будь

 ласка.

      КУЗЬМЕНКО.

      Сергій Кузьменко, фракція "Комуністів України", Запоріжжя.

      Шановні виборці,  шановні  колеги,  шановний  Головуючий.

      Я хотів би висловитись проти прийняття Посатнови по бюджету

 1994  -1995  всупереч  думці комісії, яка внесла цю постанову. І

 зараз спробую...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюсь,  запросіть   людей до залу.

      КУЗЬМЕНКО....  дуже  стисло обгрунтувати чому я висловлююся

 проти  цієї  постанови.  Давайте  подивимось у цей хронологічний

 ряд.  Бджет  1994  з  грубими  порушеннями  завершено. Президент

 Леонід  Данилович  Кучма  просить  прийняти,  завтердити звіт по

 бюджету.  Бюджет  95  з  неменьш  грубими порушеннями. Президент

 просить  затвердити.  Тепер  Прем'єр-міністр,  кандидатура якого

 була внесена знову таки Президентом, буде просити нас затвердити

 звіт  бюджету  96. Чим відрізняються ці бюджети один від одного?

 Принципової різниці немає.

      Я  вважаю, що і виконання бюджету 94, і 95, і хід виконання

 бюджету  1996  року так само носить одні і тіж родові ознаки -це

 повна  профонасія  законів  про  відповідні  бюджети,  які  були

 прийняті   Верховною Радою,  і повне свавілля чиновників.

      Тому  зараз  Верховна Рада, як тільки вона затвердить звіти

 про виконання цих бюджетів, моментально вона автоматично бере на

 себе   відповідальність  за  всі  ті  гріхи,  як  мені  підказує

 Головуючий,  а  я  б сказав, злочини, які чинились з бюджетом на

 протязі 1994 і  1995 року.

      Чи  доручали  вам,  шановні  колеги,  виборці брати на себе

 відповідальність  за  злочини  виконачої  влади.  Я певен, що не

 доручали.  Якщо  у  когось  є сумніви, з'їздіть або позвоніть до

 себе  в  округ  і попросіть провести опит виборців, брати вам на

 себе  відповідальність чи ні. І я впевнений, що ні один виборець

 не  аже  вам,  що  хай  одні грішать, а інші відповідають. Кожен

 повинен  нести свій чемодан, і кожен повинен відповідати за свої

 хріхи. Тому я закликаю вас, ні в якому разі не затверджувати це.

 Це перше.

      Друге. Слідча комісія сказала: немає законів там, немає те,

 немає  се.  Я  вважаю, що і у виступі, і в питанні Матковського,

 яке  він  задавав,  і  в  інших виступах ще буде сказано, що є в

 Кримінальному   кодексі   статті,  які  дозволяють  притягти  до

 відпоавідальності  будь-яку  посадову особу за те, що чинилось з

 бюджетом.  Тому  що і розділ "Посадові злочини" несе в собі такі

 статті  це  і  165,  і 176 -халатність. Тобто є така можливість.

 Тому  я вважаю, що ми повинні перед прийняттям цього рішення, як

 мінімум,  викликати  Генерального  прокурора і хай він з трибуни

 пояснить  чому це він раптом не може, не має можливості притягти

 до  відповідальності  тих, хто порушив Закон про бюджет 94 і про

 бюджет 95.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єльяшкевич, Вітренко.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Ельяшкевич, Херсон, депутаская группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги!  Я,  как  абсолютное  большинство своих

 коллег по депутатской группе "Реформы", не голосовали за проекты

 бюджета 1995 и 1996 годов. И поэтому мне очень легко говорить по

 поводу   проекта   постановления,   который   вынесла  бюджетная

 комиссия.

      У  нас происходят совершенно парадоксальные вещи. Сначала с

 огрормными  нарушениями  и  с  огромными  усилиями правительство

 добивается  приянтия,  на  наш  взгляд, нерельных некачественных

 проектов  бюджетов,  оно  само  уже  не в состянии выполнять эти

 бюджеты,   нарушая   их,  и  естественно  пытаются  скрыться  от

 ответсвенности за невыполнение закона о бюджете.

      Происходит  это  все  потому,  что  не только правительство

 виновато  в  этом процессе. Давайте честно скажем и посмотрим на

 себя  со стороны. Верховный Совет Украины, его главная функция -

 это  принятие закона о бюджете на соответствующий год и контроль

 за  этим бюджетом. Нет у нас настоящей бюджетной комиссии, нет у

 нас  настоящего  контроля,  и  не  может  быть  до тех пор, пока

 руководитель бюджетной комиссии будет одновременно руководителем

 налоговой администрации, получая ежемесячно 1240 гривен, катаясь

 на  Мерседесе,  которое  выделяет правительство соответствующими

 постановлениями   об   обеспечении  налоговой  администарции,  и

 затуманивая,  к  сожалению,  голову многим нашим депутатм, когда

 надо принимать решение по бюджету.

      Я  хотел бы, чтобы мы, прежде всего, задумались об будущем,

 а  не  о  прошлом.  Безусловно, этот проект постановления нельзя

 принимать,  потому  что  ответственность  должна  быть.  И  есть

 конкретные виновники, есть конкретыне статьи в законодательстве,

 и   просто   Генеральной   прокуратуре  надо  пользоваться  теми

 полномочиями, которые предоставлены ей Конституцией. А  вопрос о

 Генерльном  прокуроре,  о  работе  Генеральной  прокуратуры -это

 отдельный вопрос.

      А  сейчас  мы  должны задуматься, что нам предстоит завтра,

 послезавтра, когда мы будемпринимать проект бюджета. Безусловно,

 проект  бюджета  на  97  годв  том  виде,  в  котором  он подан,

 принимать нельзя. Мы должны четко осознавать, что фактически, мы

 освободили  правительство  от  ответственности  за  невыполнение

 бюджета  на  96  год,  приняв совершенно непонятные поправки без

 цифр,  без  конкретных  указаний  на  регионы  и  так  далее  по

 изменению проекта бюджета, по просьбе той же бюджетной комиссии.

      Теперь мы хотим просто выполнить формальную миссию, то есть

 кто-то  этого хочет, чтобы мы нажали на кнопки, кто-то получил в

 очередной   раз  кредит  доверия  и  дальше  проходило  то,  что

 происходит сейчас: в регионах не выплачивается заработная плата,

 пенсии.  А  здесь  усиленно красится Кабинет Министров, решаются

 другие вопросы, и все чиновники своевременно получают заработную

 плату.

      Поэтому,  я  прошу  коллег-депутатов,  особенно те фракции,

 которые    всегда    говорят    о   социальной   справедливости,

 коммунистическую   фракцию   и   социалистическую,   не  бояться

 поименного  голосования.  Если  вы несете ответственность за то,

 что  происходит, да, тогда голосуйте "за", но голосуйте открыто,

 потому  что  поддерживать  это  Правительство  наша  депутатская

 группа "Реформы" не собирается.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко. Кужель.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      (Наталія Вітренко, Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалістична партія України)

      Шановні  колеги,  дійсно,  скільки  б  ми  з  вами  не були

 депутатами,  а  відповідати  прийдеться  нам,  бо  Конституція і

 бюджет  -це те, за що відповідає парламент, і більше ніхто. Який

 бюджет  складається, як він контролюється, як він виконується, і

 більше ніхто відповідати за це не буде.

      Коли приймався бюджет 1994 року, коли приймався бюджет 1995

 року  і 1996 року, кожен раз, виступаючи, ми казали одне і те ж.

 Його  не  можна  затверджувати,  тому що він зроблений на хибній

 базі  податковій.  Такі  податки  сплачуватись  не  будуть, такі

 доходи  бюджет  не  отримає,  і  потім їх розподіляти буде надто

 важко,  той,  хто  ближче  до  бюджету, буде розподіляти на свою

 користь.  Ми  сьогодні  аналізуємо  виконання  бюджету 1994-1995

 року,  щоб  підійти до бюджету 1996 року. Ви дивіться, що в 1996

 році  відбувається:  Уряд не звітує поквартально. Що з бюджетом?

 За  11  місяців  цього  року доходна частина бюджету виконана на

 55%.  Провалені  повністю статті надходжень по акцизу, провалені

 статті  надходжень від зовнішньоекономічної діяльності, ніхто не

 відповідає.

      І  тепер  пан  Азаров  з  паном  Морозом нам запропонували:

 давайте продовжимо таку політику ще на перший квартал 1997-го, а

 там ми давайте на весь 1997 рік...

      Працюючи   в  тимчасвоій  слідчій  комісії,  в  спеціальній

 комісії  з  питання  виконання  бюджету 1994 і 1995 року я якраз

 відповідала  за  аналіз  доходної частини. Ми проаналізували, що

 відбувалось  по  міністерствах.  Міністри  подавали  одні цифри,

 звітували зовсім за інші - ніхто ні в чому не був покараний... І

 я  казала  шановному  колезі  Германчуку,  що  і  він же повинен

 відповідати  -  він же міністр,  підписував  все  це!..  Шпек не

 відповідає, Германчук не відповідає, Гурєєв не відповідає, я вже

 не кажу про екс-прем'єрів і сьогоднішніх прем'єрів, які ні за що

 не відповідають!..

      Ми  коли  з  вами розглядали тут звіт тимчасової комісії, я

 нагадую  вам, що там був пункт про кримінальну відповідальність,

 зміну  до  Кримінального  кодексу.  Яким же чином сьогодні можна

 закривати це питання? Зміни не зроблені, ніякої відповідальності

 не  поніс  по  фактам  вже, і тоді як сьогодні розглядати бюджет

 1996 року?! З чим виходити на 1997 рік?! А бюджет - це якраз і є

 політика держави, за яку (нагадую) ми з вами відповідаємо...

      Тому  не  потрібен  тут  плач  Ярославни...  А почались вже

 передвиборчі   марафони   і  всі  починають  і  вболівати  і  за

 підприємства,  і  за населення, а потрібно аналізувати, чому цей

 зал   не  підтримав  запропоновану  мною  від  колективу  вчених

 альтернативну  Уряду Програму економічної... економічну Програму

 запобігання  національній  катастрофі!  Ми  ж запропонували іншу

 економічну  політику,  ми  ж  показали,  що  потрібно  докорінно

 змінити  підхід  до  пдприєжмництва;  що потрібно змінити цінову

 політку,  кредитну,  податкову... Ми сказали: ми згодні взяти на

 себе  відповідальність.  Ні!  Ви захотіли, щоб все залишалось як

 воно було - ви довірили сьогодні Уряду...

      Тому  я  хочу  сказати, що підводячи підсумки, закривати це

 питання  не  можна,  відповідальність треба все ж таки щоб несли

 ті,  хто  розграбував бюджет -  а сьогодні це найкраща сфера для

 розграбування. Більше ніж в бюджеті, ніхто більше ніде не краде.

      І   тому  я  підтримую  пропозицію  Єльяшкевича  -тільки  в

 поіменному  режимі  голосувати,  як і всі маніпуляції з бюджетом

 1997  року.  Вам  хочеться  брати на себе відповідальність? Будь

 ласка.  Але шахрайство  Мороза проголосування в темну, щоб ніхто

 потім  не знав хто за  що голосвував, такого допустить...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Відключіть  мікрофон.  Ви  розмієте,  Наталія

 Михайлівна,  ну  надо ж якось трошки дотримуваться. Ви якщо щось

 начинаєте...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одне  і  теж  саме повторяєте дуже часто. Да. Хотя б раз за

 Болдирєва сказали, що небудь.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка, Кужель, Марченко.

      КУЖЕЛЬ.

      Уважаемый    Александр   Николаевич,   уважаемые   народные

 депутаты.  Я  считаю,  что  мы имеем право сегодня отклонить это

 предложение,  потому  что  мы подходили к 2 основным аспектам до

 его рассмотрения.

      Первое.   Выходили   мы   м  предложением  о  корректировке

 налоговой  политики? Да, вы знаете, что группой депутатов в этот

 зал   была   внесена   сжатая   концепция  предложений  снижения

 налогового  напряжения  на предприятия, работающие на территории

 Украины.  К  сожалению, она была отклонена. И я буду благодарна,

 если  депутаты будут ехать в округ, возьмут этот документ и все-

 таки  ознакомят  его  с директорами предприятий. Может бы, все -

 таки  вернемся  сегодня  к  вопросу  того, что, не пересматривая

 коренным  образом  налоговую политику, мы можем сегодня снизить,

 значительно снизить налоговый  пресс  на производителя.

      Там есть вопросы и учета и по аммортизации, и по налогам на

 заработную  плату.

      Однако,  основной  вопрос, котрый мы сегодня рассматриваем,

 касается  контроля.  Мы  все  с  вами изучали политэкономию, все

 знаем эти крылатые фразы -контроль, контроль и только контроль.

      Уважаемые   коллеги,  никогда  никаких  налогов  не  хватит

 никакому правительстсву для того, чтобы обеспечить свои расходы.

 Мы  всегда  берем и указываем на опыт зарубежных стран. А почему

 мы не вспоминаем основной опыт, который действует более 200 лет?

 Это жесточайший контроль над эффективностью, заметьте, не просто

 монитарный,  а  над эффективностью использования государственных

 средств.

      Парламенты  всех  стран никогда не утверждают новый бюджет,

 пока  не  проанализируют,  как  был  использован бюджет прошлого

 года,  когда  на  одном заседании Кабинета Министров заслушивали

 Казначейство  по  анализу использования бюджета 1995 года, тогда

 Премьер  вернул  этот  вопрос  на  доработку,  потому что не был

 сделан  основной  акцент,  не  был сделан анализ, а почему мы не

 собрали    доходную   часть,   а   почему   мы   таким   образом

 перерасходовали бюджетную сферу.

      И я абсолтно не согласна с депутатами, которые говорят, что

 нет наказания за это. Значит, мы не примем Постанову до тех пор,

 пока  не будут внесены изменения к этому закону. Я не могу своим

 выбоцам  ответить,  когда  прокурор  мне  говорит,  что  это  не

 нарушение, когда директор завода строит четырехэтажный дом и это

 не декларируются  доходы.

      Я не могу своим выборцам ответить на вопрос, почему сегодня

 Днепропетровская  область, которая является областью-донором для

 других  областей,  получает постоянно дотацию с Государственного

 бюджета,   почему   метро,  которое  не  было  запланировано  на

 строительство метро в бюджете 1995 года туда деньги шли, почему,

 озможно  на выборы одного депутата, если в Запорожье 5-6 месяцев

 не  получают  заработную плату учителя и медики, почему в другую

 область,  когда  идут  выборы  нужного  депутата,  посылается  в

 Кировоград выплачивается до последнего задолженность по пенсии и

 заработной плате.

      Такого  быть  не  должно, это криминальная ответственность.

 Очень  орошо  сидеть  на  Государственном бюджете. Тогда давайте

 сделаем  так:  по  полгода  каждая  область будет царствовать на

 государственных деньгах.

      Поэтому   нельзя  принимать  такое.  Давайте  в  алфавитном

 порядке  скажем,  кто будет, и тогда уже будем собирать. Давайте

 поставим  внесение  изменений  криминальную  отвестсвенность  на

 закон по выполнению Государственного бюджета.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, Ярошинський.

      МАРЧЕНКО.  Мы  рассматриваем  сегодня  вопрос  о выполнении

 бюджета  1994-1995  годов.  И  я  хочу  каждого  из вас обратить

 внимание,  как  к  нам  относится  Правительство,  Президент, но

 прежде  всего  правительство.  Они  верят  ли в то, что мы здесь

 приймем решение, которое требует наши избиратели. Кто разворовал

 бюджет?  Куда  он  пошел? Почему нет заработной платы? Как будет

 решаться,   где  будет...  Какую  ответсвенность  понесут  люди,

 разворовашие бюджет?

      Я  прошу  вас всех обратить внимание на ложу правительства.

 Она пуста. Там нет людей, которые бы сегодня дрожали от будущего

 решения Верховного Совета. Почему? Потому что комиссия доложила,

 было  нарушений  масса.  Бюджет  1994 года он вообще особенность

 имеет в декабре, 1 декабря был утвержден 1994 года. И решения, и

 политика, которая  проводится  в  Верховном Совете -это политика

 полной  безнаказаности,  а  точнее:  политика поощрения корупции

 высших государственных органов.

 И  когда  я  слушаю,  когда  депутаты  выступают и говорят: "Вот

 избиратели... не хватает заработной платы, помогите, пожалуйста,

 дайте  на  выплату  пенсий  или там бюджетникам". И те депутаты,

 которые проголосовали за программу правительства, в эут позорную

 ночь   приняли   эту   Конституцию,  проголосовали  за  эти  все

 бюджету,  -я  просто стою и смотрю: вы вообще, так сказать, люди

 несете  ответсвенность  хотя  бы  перед  самим собой. Только что

 голосовали  за поддержку правительства, а теперь я хочу сказать,

 что нас решением того, что принять к сведению отчет комиссии, не

 привлекая  к  ответсвенности  должностных  лиц в государственном

 маштабе,  разворовавших  казну,  наас  пытаются втянуть в состав

 преступления.

      Поэтому  говорю  то,  что,  если  не понятно депутатам мера

 ответсвенности  за  свои решения, то я вам ее говорю как депутат

 двух  созывов.  Вы становитесь в ранги преступников. И поэтому я

 предлагаю голосование по этому вопросу только поименное.

      И  второй  момент  -не  закрывать  этот  вопрос, потому что

 неизменно  придут новые люди, придут люди, которые понимают, что

 надо   делать   в  государстве,  кого  и  за  что  привлекать  к

 ответсвенности,  разберутся  с  бюджетом 1994 года, разберутся с

 тем, куда ушли деньги этого бюджета и на какие цели. И вор будет

 сидеть в тюрьме.

      Поэтому  без  изменения  Уголовного  законодательства,  без

 наказания  иновных за разворовывание государственной казны такое

 решение, а именно, что принять к сведению, значит, расследование

 комиссии, просто за это голосвать нельзя.

      И    также   поддерживаю   выступление   депутатов,   чтобы

 голосование было только в поименном режиме.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярошинський,  Цибенко.

      ЯРОШИНСЬКИЙ

      Ярошинський,    Гощанський,    337,    голоав   Української

 республіканської партії.

      Шановні  народні  депутати! Ми увійшли в чергове зачароване

 коло  зваємозвинувачень,  зачароване коло емоційних підтверджень

 всенародних злиднів і визнання неспроможності існуючих в Україні

 владних струкутр, включаючи і нас, Верховну Раду.

      Давайте  скажемо  нашим людям правду про те, що робиться. З

 однієї  сторони  Комісія з питань бюджету справедливо переконує,

 що  звіт  про  Держбюджет  України  за  попередній  рік треба не

 затверджувати.  Правильним  є  і  твердження  про недопустимість

 перевищення  дефіциту  майже на 40 трильйонів, перевищення на 50

 трильйонів  розмірів,  затверджених  законом кредитів, отриманих

 Національним  банком, та  фактів  втручання в розподіл бюджетних

 асигнувань виконавчими стурктурами.

      Очевидно, що виявлені недоліки дають підстави для перевірки

 їх прокуратурою, як і передбачено постановою.  Але права не може

 бути  частковою, бо друга її частина полягає в тому, що ми знову

 й  знову  прагнемо бороться з наслідками, які самі ж породжуємо.

 Вже   третій  раз,  третій  рік  у  цьому  залі,  незважаючи  на

 застереження  членів  Української  республіканської  партії  при

 затвердженні  звіту  про  виконання  бюджету  на попередні роки,

 майже  всі  народні  депутати  партії збивають пилюку в дірявому

 рядні,  показують  чи  принциповість,  навіть  роблячи при цьому

 правильні  висновки про неефективність діючої бюджетної системи,

 передусім    в    зв'язку  з  неможливість  реалізувати   згубну

 соціалістичну  мрію,  добитися  наповнення  бюджету  з допомогою

 встановлених Верховною Радою надвеликих податків. І кожного разу

 ми  встановлюємо  бюджетні формули на наступний рік, більшість з

 нас   забувається  про  першопричини  і  розпочинає  боротьбу  з

 вітряками.  Згадайте,  що овсім недавно, граючись у прогресивно-

 соціалістичні  і  комуно-збанкрутілі  ігри ще, затвердили згубні

 принципи   формування  бюджету  на  перший  квартал  1995  року,

 обдурюючи  всіх  і  самих  себе,  що  ще  через  квартал враз ми

 виявимося готові до зміни податкової бюджетної політики.

      Тому   дивним   є  для  Республіканської  партії  є  потуги

 сьогоднішніх  деяких депутатів перекласти відповідальність одних

 винуватців  на  інших.  Республіканцям  не  зрозуміло,  чому йде

 боротьба  за  повноваження,  а  відповідальністю  кидаються,  як

 гарячою  картоплиною,  яка  випадково  потрапила у руки. Україна

 далі  не  витримає  таких  ігрищ.  Переконані, що тільки негайна

 зміна  податкової  системи,  реформування  бюджетної  системи  в

 цілому  можуть  припинити  згубну  практику  перевірки Верховною

 Радою  правильності  латання "трішкиного кафтану". Ми мусимо, ми

 повинні  створити  сприятливі  умови  для  розвитку економіки, а

 отже,   і   нормалізації   надходжень   до   бюджету  як  основи

 малодефіцитного  бюджету,  вирішення  найболючіших проблем наших

 людей.  Все  живе і здорове в цьому залі повинно відмовитись від

 заскорузливих стереотипів і підтримати нарешті цю пропозицію.

      І  далі.  Я, Олександре Миколайовичу, вас прошу: закличте в

 зал  всіх  комуністів  і тих, що з ними, щоб, коли розглядаються

 важливі державні питання, вони сиділи тут в залі, а не займалися

 різними балачками.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко, будь ласка.

      ЦИБЕНКО П.С.

      (249 Свердловский избирательный округ, фракция коммунистов,

 Цибенко)

      Я  хотел  бы  вначале  отреагировать  репликой на последнее

 выступление  м,  может  быть,  действительно  провести поименную

 регистрацию, для того, чтобы убедиться, кто присутствует в зале,

 а кого в зале сегодня, действительно, нет.

      А  теперь по сути. Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели!

 Свое выступление я хотел бы начать со следующего вопроса.

      Не  кажется  ли  вам, уважаемые коллеги, что все то, чем мы

 занимаемся  в  свзяи  с бюджетом и вокруг него, напрасный труд и

 пустые хлопоты?!

      Вот сейчас идет большая серьезнейшая работа по бюджету 1997

 года. В том или ином виде, завтра или послезавтра, но он в конце

 концов   будет  принят.  И  вот  тогда  приходит  золотое  время

 чиновника,  всесильного  чиновника,  а  то  и  чиновника-ворюги,

 который  вертит  этим  бюджетом,  этой  финансовой конституцией,

 извините,  как  собака хвостом... Почему это происходит? Потому,

 что  не  создан  реальный  эффективный  надежный механизм защиты

 бюджета от произвола чиновника.

      В  свое  время,  когда  обсуждалась  ситуация в этом зале с

 деньгами    бывшего   исполняющего   обязанности   вице-премьера

 Звягильского,   я   говорил   следующее:  несчастный  мы  народ,

 насчастная мы страна - у нас постоянно не хватает денег, причем,

 как  правило, на нужды человека труда... Но не потому, что плохо

 работаем,  хотя сегодня есть и это, а потому, что основная масса

 средств  действительно  разворовывается.  И  причем делается это

 систематически!  И до тех пор, пока не создадим надежный заслон,

 эффективный заслон этому  воровству,  так  и будем гадать -  кто

 сбежит следующий, с какой суммой и в какую страну!?

      Говорю  об  этом  еще  и  потому,  что анализирую ситуацию,

 которая   складывается   в   регионах.   В   частности,  в  моем

 избирательном  округе, в городе Свердловске, Луганской области и

 во всех остальных - я думаю, она аналогична...

     Смотрите: шахтеры скоро отметят печальный юбилей - годовщину

 задолженности  по  заработной плате, они ее не получают с января

 1996  года.  Учителя не получили заработную плату с мая текущего

 года.  Дело дошло до того, что им выдают заработную плату по 2-3

 гривни  в  неделю,  а  у  каждого из них семья, дети и т. д. Все

 заканчивается  тем, что многие учителя вынуждены (я подчеркиваю:

 вынуждены!)  были  написать заявления о том, что по этой причине

 они не в состоянии выполнять свои должностные обязанности... как

 результат - большая  половина  школ  сегодня в городе прекратила

 работу...

      В  аналогичном  положении  находятся  врачи,  которые  тоже

 являются бюджетниками. Пенсионеры по 3-4 месяца не получают свою

 мизерную  пенсию,  а когда получают, то обязательно делится она,

 эта  крохотная  сумма  на 60 и 40 процентов и т. д. и т. п. Этот

 перечень можна продолжать.

      Где   предел,  действиетльно,  народному  терпению?  Кто  в

 состоянии  все  это вынести? Поэтоу я обращаюсь к представителям

 левых  фракций  с  предложением  этот  проект  постановления  не

 поддерживать. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, всі сім депутатів виступили в

 обговоренні,  і  всі  одностайно  внесли  єдину  пропозицію  -не

 затверджувати   поданий  проект  постанови  Верховної  Ради  про

 затвердження  звітів  про  виконання державних бюджетів за 94-95

 роки.

      Була  пропозиція,  внесена депутатом Марченком, щось його я

 не  бачу, є, да? Про те, щоб голосувати поіменно. Хто за те, щоб

 голосувати поіменно, прошу висловитись.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Я  ставлю  на поіменне голосування постанову Верховної Ради

 про  затвердження звіту про виконання державного бюджету України

 за 1994 рік. Голосуємо поіменно.

      "За" -

      Я прошу по фракціях висвітіть, будь ласка. Я прошу тихенько

 висловлювать своє задоволення.

      Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради про

 затвердження звіту про виконання державного бюджету за 1995 рік.

 Голосуємо поіменно.

      "За" -

      (Шум у залі)

      Воно  не  озвучено  і  не  чуть  всім.  Я прошу по фракціям

 висвітіть. Достатньо.

      Слухається питання про проект Закону України про лізинг.

      Сас   Сергій  Володимирович,  голова  підкомісії  з  питань

 економічної  політики по управлінню народним господарством. Будь

 ласка.

      Одну   хвилиночку.   Фракція  комуністів  просить  провести

 поіменну реєєстрацію, щоб не було звинувачень тих, які...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу  провести  реєстрацію,  включіть систему. Поіменна

 реєстрація.  Да, да, да -голосуванням за. Наталія Михайлівна, не

 підказуйте, ну,  ви так ...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Вам надо  десь тут місце  відвести.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Реєструємся  в   режимі "за".

      (Ш у м  у  з а л і)

      По  фракціях,  будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ярошинський, задоволені?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,   Ярошинський   задоволений,   спасибі.  Приступаєм  до

 розгляду питання. Будь ласка.

      САС С.В.

      231 виборчий округ, Кіровоградщина, Селянська партія України.

      Шановний  Олександр  Миколайович,  шановні  колеги, народні

 депутати.

      На  розгляд  Верховної Ради повторно у 1 читанні виноситься

 доопрацьований  проект Закону України про лізінг. Хочу нагадати,

 що попереднє слухання законопроекту проводилось 17 травня...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюсь.  Сергій  Володимирович.  Шановні

 колеги,  я  прошу  заспокоїтесь.  Якщо між собою розмовляйте, то

 хотя б  тихіше. Будь ласка.

      САС.  Хочу  нагадати,  що  попереднє слухання законопроекту

 проводилось  17  травня 1996 року. В процесі розгляду прозвучало

 цілий  ряд  зауважень  і пропозицій народних депутатів. Однією з

 причин  відхилення  законопроекту була правова неврегульованість

 в Україні питань амортизації. А саме на цей економічний інститут

 є  посилання запропонованого проекту Закону про  лізінг, зокрема

 статті 4  та  статті 18.

      В  постанові,  прийнятій  в результаті розгляду проекту 17.

 05.   1996   року  було  прийнято  рішення  відправити  його  на

 доопрацювання  і  повернутися  до  розгляду разом із Законом про

 амортизацію.

      22  листопада  поточного року, як вам відомо, Закон України

 про  амортизацію  було прийнято в першому читання і це дає змогу

 продовжити  роботу  над Законом про лізинг, який, на нашу думку,

 може  відіграти  важливу  роль  одного з важелів у подоланні тих

 кризових процесів, які переживає вітчизняна економіка.

      Разом  з  тим,  необхідно  відзначити  слідуюче.  По-перше,

 науковий  доробок  в галузі лізингу представлений в Україні лише

 декількома  несміливими  розробками науково-популярного плану та

 обмеженими перекладами іноземних видань.

      По-друге,  правова сторона питання через визначення лізингу

 в  Законі  про  оподаткування  прибутку  підприємств лише визнає

 існування даної економічно-правової категорії.

      По-третє, позитивний практичний досвід застосування лізингу

 в Україні майже відсутній.

      Отже,  ми маємо справу з практично новою областю знань, а в

 таких  випадках  завжди  є  місце дискусії, надіюсь, компромісу.

 Якщо  лізинг  прийшов  в  господарську-правову  практику світу в

 кінці  дев'ятнадцятого століття, набув розквіту, починаючи з 50-

 років,  і  в  1992  році  світовий об'єм лізингових інвестицій у

 машини  і  обладнання  склав  280  мільярдів  доларів,  то перша

 офіційно  зареєстрована  лізингова  компанія в Радянському Союзі

 була  лише  в  1990  році.  Для прикладу, Китай налічує понад 50

 лізингових  фірм  і  з 1981 по 1986 рік імпортував біля 30 тисяч

 одиниць техніки на суму понад 1 мільярд доларів.

      Складність  нашої задачі полягає ще і в тому, що в світовій

 науці  не  існує  загальноприйнятого  визначення  і класифікації

 лізингу.  Інтенсифікація  і  та  інтернаціоналізація  лізингу як

 господарської  діяльності висунула на порядок денний питання про

 подолання правових бар'єрів на шляху міжнародного лізингу.

      28  травня  1988 року в Оттаві була підписана Конвенція про

 міжнародний  фінансовий  лізинг,  в преамбулі якої було сказано,

 що  її  задачею  не  є  уніфікація  усіх  аспектів  лізингу,  що

 практично  не  можливо  здійснити,  а формування самої концепції

 лізингу  і  створення правового регулювання лише деяких основних

 моментів.  Названу  конвенцію  підписали  55 країн світу, в тому

 числі Радянський Союз.

         Хочу    нагадати    шановним   колегам,   які   ж   цілі

 переслідувались и розробці законопроекту.

      По-перше,  це  створення умов для інвестування в українську

 економіку приватного капіталу через кредитування майном. Це нова

 техніка,  технології, сервісне обслуговування, конкурентноздатна

 продукція , робочі місця і таке інше.

      Це   певна   альтенатива   кредита   міжнародних   валютних

 орагнізацій  з  їх часто дискримінативними зобов'язаннями з боку

 України.

      Ціліий  ряд  країн  світу  через лізінг забезпечують до 20%

 капіталовкладень в економіку.

      По-друге,  в  даний  час на площадках і складах вітчизняних

 промислових  підприємств  є  продукція,  яка роками не знаходить

 свого примінення.  Прикладів  безліч  майже  в кожному окрузі: є

 товар, є покупець, немає коштів,  щоб купити. Біда відома -криза

 еплатежів.

      Лізінг  в  певній  мірі  вирішує  ці  рпоблеми,  дає  змогу

 розірвати ланцюг.

      У  зв'язку  з  тим,  що  тенденція  скорочення  виробництва

 триває,  на  підприємствах скопичується багато основних засобів,

 які   не   використовуються,   а  значить  розукомплектовуються,

 розкрадаються, перетворюючись у металолом і хлам.

      Така  ж  доля  чекає  частину  майна військово-промислового

 комплексу. Це як власне майно, основні засоби підприємств, так і

 майно,   що   зберігається  на  складах,  авторакторна  техніка,

 спецмашини,  бульдозери,  тягачі,  літальні  апарати,  перевувні

 електростанції тощо.

       Лізінг,  звичайно,  не  панацея,  але позитивний результат

 гарантує процес ,   свідчить світовий досвід.

      І   останнє,   найбільш  болюча  тема  -це  агропромисловий

 комплекс.  Агропромисловий  комплекс  -це  близько  30% основних

 засобів  народного  господарства.  6  років  ми,  практично,  не

 оновлюємо машинотракторний парк і вперто чекаємо чуда у прибавці

 продукції.

      Заамортизованість  основних  засобів  на  селі  по  окремим

 підрахункам  складає  65-75 і більше відсотків. Сума капітальних

 вкладень  в АПК в 1995 році складає тільки 15% від 1990  року.

      Про  яку  нову техніку може йти мова, якщо люди більше року

 не отримують заробітної плати?

      Для   структурної   перебудови  і  модернізації  сільського

 господарства  та  переродної промисловості по різним підрахункам

 необхідно  від  25  до  35  міліардів  доларів  США.  Можливості

 держави,  як  ви знаєте дуже обмеженні. Тому за умов жалюгідного

 стану   основних  засобів,  значного  скорочення  фінансів,  при

 відсутності       довгострокового      кредитування,      лізінг

 сільськогосподарської   техніки   в   Україні  набуває  особливо

 важливого    значення.    Хочу   нагадати,   що   45   відсотків

 сільськогосподарських  машин  Великобританії закоповується через

 лізінг і це не виключення.

      Які  ж переваги дає лізінг суб'єктам лізінгової діяльності?

 В   першу   чергу   для   лізінгового   одержувача   як  джерело

 фінансування.  Це  деверсифікація  умов  та джерел фінансування,

 більш повне фінансування об'єктів, поступовість оплати варстості

 основних   засобів  виробництва, гнучкість платежів.

      Часто  єдине  можливо  реальне  джерело  -отримання коштів.

 Слідуюче  як можливість економії наявних коштів. Це рух власного

 капіталу. Економія по виплатам, пов'язаним із володінням майном,

 економія по супитним послугам. Мається на увазі запасні частини,

 консультації,   встановлення  і  таке  інше.  Економія  навчання

 персоналу,   економія   за  рахунок  максимального  використання

 виробничих   ресурсів,   економія   при  заключенні  міжнародних

 договорів, тримання  податкових пільг.

      Третє,  як  стимул  розвитку  виробництва.  Це  спрощення і

 стимулювання,    оновлення    основних   засобів,   прискорення,

 оволодіння  новими  обладненнями  та  технологіями. Стимулювання

 скорочення  строків  для  випуску  нової  продукції.  Можливість

 оперативного  оновлення  техніки,  мається на увазі револьверний

 лізинг.  Полегшення  можливості отримання імпортного обладнення.

 Лізинг  понижує  фактор виробничих ризків, який загострюється по

 мірі  розвитку  ринкових механізмів господарювання, зменьшується

 ризик   збитків   при   освоєнні   нової  техніки.  Розширюється

 можливість  ознайомлення з новою технікою в  рамках українського

 менталітету:   поки   не  спробував  -не  повірив.  Полегшується

 отримання  банківських  кредитів.  Лізинг розглядається як канал

 для  використання  ринкових можливостей лізингодавця, захист від

 сервісного  гвалтування,  яке має місце сьогодні.

      Серед переваг, які дає лізинг орендодавців, можна відмітити

 слідуюче.  Це розширення кола і кількість клієнтів, отримання та

 оперативне  користування прибутком, зменшення розміру витрат від

 неплатеспоможності  лізингоотримувача,  можливість  встановлення

 довгострокових  контрактів  із споживачем, гарантії страхування,

 можливость  отримання  прибутків  від  використовано обладнання.

 Нефінансований   потфель   з   державного   замовлення  сьогодні

 вивільняє  сьогодні  цілий ряд виробничих потужностей. Слідуюче.

 Полегшення  збуту  дорогого  обладнання,  можливість  виходу  на

 міжнародний  ринок,  цей  фактор  для  країн  з СНД має особливо

 важливне  значення,  тому  що лізингові відносини для них можуть

 носити характер нових інтегруючих зв'язків.

      Розпад  союзних економічних структур, перехід на розрахунки

 у  світових  цінах поставили у важке положення підприємства всіх

 безвиключно    країн.    Для    України,    зокрема,    поставки

 спеціалізованною   машинобудівної   продукції   з  країнами  СНД

 складали  в  минулому  більше  80  процентів зовнішньоекономіних

 операцій.

      Лізингові договора дають можливість в якій сь міри вирішити

 ці  питання  на  взаємовигідних  умовах.  Прождавець  майна,  що

 лізингується,  отримує  можливість одержати кошти від реалізації

 майна  гарантовано  і  зразу.  Переваги  для  економіки країни в

 цілому  від  впровадження  лізингових  операцій  можна  виразити

 слідуючими  -це  створення умови для розвитку науково-технічного

 прогресу,  скорочення  потреби  держави  в  кредитах,  залучення

 приватного  капіталу.  Я хотів наголосити, приватного капіалу, а

 не  позик  міжнародних  валютних  організацій. Стабілізується, в

 певній  мірі,  національна  валюта,  знаходять  рішення проблеми

 конверсії   оборонних   підприєімств,   розширюються  міжнародні

 економічні зв'язки і так далі.

      А   зараз   дозволю   собі   зупинитися  на  концептуальних

 відмінностей   між  попередньою  редакцією  закону  і  тією,  що

 запропонована до розгляду сьогодні.

      У  статті  1  визначення лізингу у новій редакції розширено

 тлумачення  терміну  лізингу, що забезпечує ожливість передачі у

 лізинг   власного   майна,   тобто  виробники  продукції  можуть

 виступати  в ролі лізингодавця. На нашу думку, в сучасних умовах

 це  має винятково важливе значення. Є приклад позитивний з цього

 прикладу,  і,  зокрема,  в  Сполучених  Штатах Америки, багатьох

 країнах Європи.

      У   статті   4  "Види  і  форми  лізенгу"  на  відміну  від

 попередньої  редакції  зроблено  спробу  класифікації лізингу на

 грунті  функціонування,  а  не теорізованих міркувань. Визначено

 два види лізингу - фінансовий і оперативний.

      Такий  підхід  відповідає  досвіду  багатьох країн світу і,

 зокрема,  відображений у європейських стандартах бухгалтерського

 обліку,  стаття  17  "Фінансовий  оперативний  лізинг"  виділено

 окремо.

      В  проекті  представлено  декілька  найбільш вживаних форму

 лізингу  -зворотній,  пайовий,  міжнародний. Це також зроблено з

 метою  спрощення термінології доступності тексту. Представлена у

 наукових розробках класифікація носить теоритизований характер і

 не може знайти примінення в прикладинх цілях.

      При  розробці  статті  другої проекту, враховуючи попереднє

 обговорення,   комісія  прийшла  до  висновку  про  необхідність

 вилучення   із   числа  об'єктів  лізингу  майна,  оренда  якого

 регулюється  статтею  4  Закону  України  про  оренду державного

 майна.  Це  мається на увазі цілісні майнові комплекси державних

 підрпиємств,  їх структурних підрозділів, нерухоме майно будівлі

 споруд і приміщень , земельні ділянки та природні ресурси.

      Разом  з  тим,  зроблно  акцент на можливість бути об'єктом

 лізингу  продукції  державних  підприємств.  У  статті 4 "Види і

 форми   лізингу",   стаття  16  "Лізинги,  платежі",  стаття  18

 "Амортизаційні  відрахування"  ставлять завдання, з одного боку,

 через   зменшення  строрків  заключення  договору,  застосування

 коефіцієнту   амортизації   двійка,   розширити   часові   рамки

 заключення  лізингових  договорів.  З  іншого, часові і вартісні

 мобмеження  механізму  здійснення  лізенгових платежів запобігти

 використанню   лізингових  платежів  і  лізингових  операцій,  а

 відповідно і податкових пільг для здійснення договорів купівлі і

 продажу.

      Найбільш  принциповим питанням є податкові пільги. Вивчення

 світового  досвіду  дає  право стверджувати, що пільги суб'єктам

 лізингової  діяльності всіх подавались практично в усіх країнах.

 Запропоновані  в  даному  проекті податкові пільги в першу чергу

 направлені   на   захист   інтересів  суб'єкта-резидента,  тобто

 вітчизняного   товаровиробника.  Згідно  статті  20-ї  прибуток,

 одержаний  від здійснення......... операцій, обчислений до вимог

 чинного   законодавства,  оподатковується  за  базовою  ставкою,

 зменшеною  на  10  процентних пунктів. Пільги лізінгу одержувачу

 закладені при сплаті податку на добавлену вартість, що полягає у

 несплаті податку на добавлену вартість на послуги лізінгодавця і

 дозволяє  заощадити  при  проведенні розрахунків через лізінгові

 платежі 20 відсотків оборотних коштів лізіногового отримувача.

      В   статті  22  передбачено  зниження  вартості  угоди  при

 отриманні  об'єкту  лізінгу  по  імпорту  на суму митних зборів,

 податку  на  добавлену вартість. І якщо майно підакцизне на суму

 акцизу. При умові переходу права власності до лізінгу одержувача

 податків  сплачується по залишковій вартості майна, по якій воно

 викуплено  або вивозиться. Що стосується потенційних інвесторів,

 то  пільги  для них розповсюджуються умовно. Це пов'язано з тим,

 що  в  любому випадку, поки вони забезпечують норму прибутку від

 угоди шляхом збільшення лізінгових платежів.

      Головна   задача   законодавства  -забезпечити  їм  правові

 гарантії   захисту   інтересів,  стабільність  та  прогнозування

 ситуації.   Забезпечення   отримання  прибутку  на  інвестований

 капітал  при  допустимих  нормах ризику.

      Чому  сьогодні  інвестори  погоджуються заключати лізінгові

 угоди лише на 2-4 роки. Тому що зпрогнозувати ситуацію на довший

 строк вони вважають неможливим.

      Питання пільг в оподаткуванні вносить принциповий характер.

 Є  пільги,  є  лізінги, немає, значить немає. Іншого не дано. Ми

 сьогодні  повинні  визначитися:  в  принципі закладаємо механізм

 пільгового  оподаткування  чи  ні.  Повторюю,  питання  це  не в

 кількісному  показнику.  Те,  що  запропоновано в законопроекті,

 може  бути  як  варіант. Колізія полягає в слідуючому. Закон про

 систему  оподаткування  1991 року в статті 1 гласить, що ставки,

 податкові  пільги  щодо  оподаткування не можуть встановлюватися

 або   змінюватися  іншими  законодавчими  актами  України,  крім

 законів про оподаткування.

      На  цю  обставину  звертає увагу Науково-екпертний відділ у

 висновках щодо законопроекту.

      Щоб  уникнути  колізії пропонуємо скористатися Регламентом,

 де  передбачену відносину, врахував можливість подібної ситуації

 статтею 3.5.6 Регламенту.

      У  закон введено декілька нових статей, назви яких говорять

 самі  про  себе.  Це  статті  11  та  12 - про право і обов'язки

 лізинговидавця  і  лізингоодержувача,   стаття   14   -  "Ризики

 випадкового   знищення   і  псування  об'єкту  лізингу  та  його

 страхування, стаття 13 - "Порядок реєстрації об'єкта лізингу".

      І  на  закінчення  хотілось  би  нагадати,  значить, вислів

 Арістотеля,  що  багатство  полягає в користуванні, а не в праві

 власності... От.

      Пропонуємо   допомогти   нашим  суб'єктам  підприємницької,

 скористуватись   в   позитивних  напрямках  правом  користування

 майном.

      Комісія  просить  прийняти  запропонований  законопроект  у

 першому  читанні.  І  запрошує  бажаючих  до співпраці. Дякую за

 увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доповідь завершена. Запитання будуть до Сергія

 Володимировича?  Запишіться,  будь ласка. Скільки часу відведем?

 10  хвилин  достатньо?  Хорошо.  Будь ласка. 10 хвилин виставте.

 Горбатюк. Роєнко.

     ГОРБАТЮК  М.П.

     16 виборчий округ, місто Київ.

     Шановний доповідачу, як ви вважаєте - на основі цього нового

 для нашого життя закону можуть бути достатні ефекти в діяльності

 господарчій,  і можуть вони покращуватися після його прийняття в

 ефективній мірі, яка буде... ну, замітна в порівнянні з тим, щоб

 просто   заключати,   скажем,   господарські  угоди,  орендувати

 приміщення  чи інші засоби виробництва? Обов'язково приймати цей

 закон,   ви  вважаєте?  Чи  достатньо  чи  не  існує  достатньої

 можливсоті  для  виконання господарських функцій на сьогодняшній

 день   без  прийняття  такого  закону?  В  чому  його  необхідна

 особливість?

      САС.   Дякую   вам   за  запитання.  З  приводу  позитивних

 результатів   від  впровадження  даного  закону  в  господарську

 правову  практику  нашої  держави  можна  говорити  дуже багато,

 посилаючись  на  міжнародний  досвід.  Але  я хотів би, значить,

 навести  з  цього  приводу  досить  приземлений приклад з роботи

 одной  із  найсамих  важливих галузей народного господарства -це

 сільської.    Сьогодні    сільськогосподарський   товаровиробник

 поставлений в вийнятково важке положення. Це передбачено в першу

 чергу  тим,  в  першу чергу неможливістю отримання кредитів, от.

 Тому  що  відсутній механізм застави, високі проиентні ставки за

 користуванням майном. Це одне, значить.

      В слідуююче хотілось би сказати, що за амортизованість як я

 уже  говорив  у  доповіді основних засобів виробництво складає в

 межах   70-80   відсотків.   Сьогодні,   значить,  в  сільському

 господарстві  відсутні  оборотні  засоби виробництва. Сьогодні в

 сільському   господарстві   пропонується  придбання  техніки  на

 псевдо-лізингових умовах.

      Зокрема,  хотілось  би вказати на такий факт,  якщо комбайн

 "Джон Дір" от, часто про це говорили, значить, з великих трибун,

 коштує  на  міжнародному  ринку,  зокрема, в Сполучених Штатах в

 межах  80-90 тисяч доларів, то на сьогодні сільськогосподарським

 товаровиробникам  його  пропонують  купити  за 300 тисяч доларів

 Сполучених  Штатів  з  розсрочкою  на  5  років.  І це, значить,

 зроблено.   Значить,  тут...  шляхом  невеликих  таких  скромних

 арифметичних підрахунків  ця сума  може  збільшитися  ще.

      Що  стосується надання можливості сільськогосподарським....

залишається      як     лізинг,     як     остання     можливість

 сільськогосподарських  товаровиробників,  якимось  чином оновити

 свій   машинотракторий   парк.   А   таким  чином  і  налагодити

 виробництво на належному рівні.

      Як  я  уже  сказав,  можна  дуже  багато наводити прикладів

 навіть  з  точки  зору  практичного  стану  нашого транспортного

 господарства.  Із достовірних відомостей можна сказати, що через

 рік-два  практично  ми  не  зможемо виїхати на європейські траси

 нашим  замортизованим  автотранспортом.  Я  маю на увазі, що 80%

 автотранспорту,  який  приймає участь у міжнародних перевезеннях,

 мається  на увазі КАМАЗ наш традиційний, також замортизовані вже

 на 79-80%.

      Це  можна продовжувати  цю інформацію до безкінечності.

     Я   вважаю,   що  лізинг  -це  та  палочка-виручалочка,  яка

 дозволить залучити на рикон України приватний капітал. Сьогодні,

 отримуючи  капітал  за  рахунок  кредитів  міжнародних  валютних

 організацій  шляхом  зобов'язань, які несе Україна, ми втрачаємо

 частину  своєї  незалежності.  І  ми  знаємо,  що цей капітал до

 товаровиробника, практично, не доходить. Він використовується на

 обслуговування   міжнародного  боргу,  він  використовуєтсья  на

 закупівлю   енергоносіїв,  він  використовується  на  формування

 резерву  Національного  банку України, і, практично, не доходить

 до виробництва.

      Ми  шляхом  впроваждення  лізингу створимо ринок, розширимо

 ринок   лізингу,   товарний   лизінг  Україні  дасть  можливість

 лизінгуодержувачу  засобів  виробництва право вибирати, вибирати

 між кращими пропозиціями і гіршими.

      Ну,  в  принципі,  отак.  Можна  дуже багато говорити, но я

 думаю, що тут є ще багато питань.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Роєнко, Магда.

      РОЄНКО. Звичайно, вже сьогодні лізингові операції працюють,

 собливо   вони   застосовуються   по  міжнародному  лізингу,  по

 придбанню техніки,  вільськогосподарської  техніки.

      У зв'язу з цим виникає таке питання: чому ж так пробуксовує

 питання  лізингових операцій на сільськогосподарську техніку для

 товаровиробників у нашій країні? Про це вже йде два роки мова. У

 нашій  Комісії  по  агропромисловому  комплексу це розглядалося,

 потім ще в минулому віце-прем'єр Соблак займався цим питанням, а

 тоді  на  комісії  сказав,  що  ухиляв  займатися  цим питанням.

 Міністерство  машунобудування  само  блокувало  якраз проведення

 оцих  операцій.  не  зрозуміло  чому  ж  так?  Тому  в мене таке

 запитання,  знову  ж  це  вже  наступне.  Кому  ж  тоді вигідно?

 Виходить  ми  закон про лізинг приймемо тільки для тих, хто буде

 брати    техніку    за    кордоном.    А   як   відносно   нашої

 сільськогосподарської  техніки.  І  додам до цього, що збирались

 колгоспів,  радгоспів,  кілька  раз  далі вже, що можна отримати

 техніку по лізингу. До сьогоднішнього дня це питання закрито.

      Дякую.

      САС.  Дякую  вам  за  запитання. Я хотів би, значить, ще на

 ньому  відповісти  у  такому  контексті.  Так, у нас на сьогодні

 присутні  в  Україні  не  лізинг,  а псевдолізинг. і відсутність

 правового  поля,  яке  б  регулювало  лізингові  відносини, воно

 абсолютно  не  говорить про те, що це не відбувається, що лізинг

 не  відбувається  в  нашій  державі. І прикладом є те, приклад з

 комбайнами,  який  я  вже  сьогодні  навів,  коли  окремі, будем

 говорити,  чиновники,  я в розумінні хорошому це говорю6 керують

 цими  питаннями  так, як їм хочеться на сьогоднішній день. Ну, в

 принципі якби по тому самому комбайну на внутрішньому ринку було

 присутніх  5-7  компаній,  тоді  б значить товаровиробник міг би

 вибирати  між  кращими  умовами  і  гіршими. У данному випадку і

 прикладі,   якій   навели   ви,   це  абсолютно,  з  точки  зору

 авторитарного  нажиму  на  виробника,  заганяють  його  в  ярмо,

 заганяють  його  в  розкол,  з  якого  вийти  йому  практично не

 можливо, сатвлячи на коліна.

      Що таке на п'ять років комбайн з щорічною виплатою 420 тонн

 третьокласної  пшениці  сьогодні. Що стосується, чому ж все-таки

 лізинг  у  нас  не  впровадженний. Я хотів би сказати, що, ну, в

 першу  чергу -це, мабуть не було гарантій потенційним інвесторам

 для  того,  щоб прийти на внутрішній наш ринок. А з другої точки

 зору,  це тому, мабуть комусь не вигідно, хтось хоче сам в обхід

 закону регулювати ці відносини на цьому полі діяльності.

      Що    стосується,    в    запитанні    прозвучало   "лізинг

 сільськогосподарської  техніки".  Якщо  ви  уважно  слухали,  то

 повинні були відзначити, зол мова йде про дозвіл, от, виступати,

 по  цьому  закону  лізингодавцями підприємстваі відтчизняним. Та

 сама  "Червона  зірка",  так  само  Уманьсільмаш має сьогодні на

 площадках  дуже  багато  техніки,  яка роками стоють. І не можна

 говорити  про  те,  що вона на сьогодні не користується попитом.

 Вона  користується  попитом,  але  у господарств немає коштів її

 купити.  А  якщо  воно і зможе купити, то таким чином відволікає

 дуже  багато, ну, максимум своїх оборотних коштів і в результаті

 не  зможе,  купляючи техніку, яка використовується часом рік, не

 можу  забезпечити  потім обслуговування технологічного процесу у

 своєму  господарстві.  Лізинг  дозвонляє певну кількість техніки

 виробникам     сільськогосподарської     продукції,     закрема,

 сільськогосподарської   техніки   давати   в  лізинг.  Це  дасть

 можливість   отримувати   кошти   і  піджприємствам  -виробникам

 техніки,      і      запустити     виробництво     безпосередньо

 сільськогосподарським товаровиробникам.

      Мова  не  йде  в  законі  тільки  про  лізинг  міжнародний.

 особливо  це  направлений закон на лізинг техніки, яка внутрі. І

 ми,  я  думаю,  вже  зуміли  зрозуміти,  що не все те, що хороше

 поступає  із-за  кордону  у  вигляді  товарів  побутових, ми вже

 переконалися,  що  і  техніка не завжди відповідає потребам, яка

 приходить по імпорту. Зокрема, ті самі комбайни хвальоні не дуже

 себе   конфортно   почувають   на  важких  чорноземах,  зокрема,

 Кіровоградщини.

      І  не  завжди  вигідно брати техніку сільськогосподарському

 виробнику,  яка  використовується,  як  я вже сказав, місяц-два,

 платити  за  неї  дуже  великі кошти і залазити в боргову яму на

 десятиліття.

      Спасибі.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда, я оголдосив.

      МАГДА.

      Магда, 98 Апостолівсько-Широковський округ.

      Я  згоден  з  тим,  що  Закон про лізинг потрібний, і його,

 дійсно,  потрібно  приймати було ще раніше, але в мене запитання

 таке. Все-таки є висновки нашого юридичного відділу. Чому ви всі

 пільги  включили в цей закон? Щоб змінилися пільги, як по нашому

 законодавсту,  повинні  бути в законах про оподаткування. Що це?

 Нічого не змінилося для цього закону.

      І   друге.  Чи  погоджували  ви  цей  закон  з  комісією  з

 фінансових банків?

      Дякую.

      САС.  Дякую  за  запитання.  Що  стосується пільг. Як я вже

 сказав  в  доповіді,  запропоновано  концепцію,  тому  що ми при

 розробці   цього  законопроекту  переконалися,  що  лізинг  може

 спрацювати   тільки   на   балансі   вигодності  між  отриманням

 банківського кредиту і власне лізингу. Там дуже невеликий зазор.

 І   хто  вважає,  що  там  будуть  дуже  величезні  прибутки  чи

 надприбутки від цього, не такі, як від кампанії. Це -правда.

      Тому це -вичення міжнародного досвіду, зокрема, російського

 лізингового  законодавства, законодавства інших країн. Ми дійшли

 до  висновку,  що лізинг є тільки в тих випадках, якщо є пільги.

 Ми  намагалися  його спрямувати у відповідно направлене русло, в

 русло  виробництва,  не  сферу  обслуговування,  не  задоволення

 якихось  меркантильних  особистих інтересів, а у виробництво. Із

 отриманням віддачі від нього.

      Що  стосується  самого  механізму,  ми могли би пійти іншим

 шляхом,  почати  з внесення змін в інше податкове законодавство,

 але  разом  з тим вважаємо за необхідне, що Україна повинна мати

 окремий  закон  щодо  лізингу,  щоб  бути повноправним учасником

 міжнародних  правових  відносин у цій галузі, тому що конвенція,

 на  яку я ссилався на доповіді, вона, в принципі, обговорює таке

 питання,  що суб'єктом лізингової діяльності може буть країна, в

 законодавсті якої відображено оці правовідносини.

      Що... Ми прийняли слідуючий механізм, сьогодні залу просити

 концептуального    погодження    на   представлення   пільг   по

 оподаткуванню.  Як  я  сказав,  що  це  не  довго,  вони  можуть

 мінятися  в  тому чи іншому напрямку. І, отримавши концептуальну

 підтримку залу, до другого читання ми внесемо відповідні зміни і

 доповнення  до  існуючого  законодавства  і в другому читанні це

 питання буде врегульоване.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  Сергій  Володимирович, сідайте, будь

 ласка.

      Шановні колеги, не голосувать. У нас записалося 8 депутатів

 на  обговорення  цього  проекту  закону.  Я просив би, щоб ми до

 перерви  обговорили  і  прийняли  постанову.  Немає  заперечень?

 Немає.

      Кравчук.  За ним - Жовтяк.

        КРАВЧУК.

      (Володимир Кравчук, 215, Білоцерківщина)

      Шановні  колеги,  проект  закону,  який вдруге подаєння для

 першого   читання,   безперечно,   як  уже  було  сказано,  слід

 розглядати  як  важливий  і новий для нашої економіки інструмент

 залучення  інвестицій  та фінансування господарської діяльності.

 Адже  не  секрет,  що  в багатьох країнах світу саме з допомогою

 лізингових  операцій  встановлюється якісно новий тісний зв'язок

 між  виробником  і  споживачем  техніки,  що  збільшення  частки

 лізингу   у   виробничих  капіталовкладеннях  сприяють  розвитку

 науково-технічного  прогресу,  і  нарешті,  використання лізингу

 сприяє залученню у виробництво іноземного капіталу.

      Наведені  окремі  аргументи  і  ці,  які  говорив доповідач

 Сергій   Володимирович,   підтверджують  важливість  розробки  і

 прийняття  закону,  а  ще  більше -важливість якісних показників

 закону.  З  самого  початку  слід  зауважити,  що запропонований

 варіант проект значно поліпшено, основні зауваження і пропозиції

 враховано.   Проте,  вважаємо  за  доцільне  висловити  наступні

 зауваження  і  пропозиції враховано. Проте, вважаємо за доцільне

 висловити  наступне  зауваження  і  пропозиції. Можна і потрібно

 погодитися  з зауваженнями науково-експертного відділу про деякі

 тлумачення  статтей.  Зокрема, стаття 1, яка говорить про те, що

 лізінг   -це  підприємницька  діяльність  чи  це  вид  цивільно-

 правового забезпечення.

      Стаття  3,  суб'єкт  лізінгу. Що лізінгодавцям і відповідно

 лізінгоодержувачем  являється,  записано  в  проекті  закону, що

 являється  суб'єкт  підприємницької діяльності. Хоча важко з цим

 погодитися,  і треба нам з вами прийняти рішення, чи повинно, що

 лізінгодавцям  може  бути  фізична  або  юридична особа.

      Неможна погодитися і слід розширити другу частину статті 3,

 де називається "об'єкти лізінгу". Думаємо, що треба розширити не

 тільки,  що об'єктом лізінгу може бути об'єкти аренди державного

 майна,  земельні  ділянки  та  інші природні об'єкти, але й інші

 об'єкти.  Сюда  треба  віднести  і грошові кошти, цінні папери і

 тому подібне.

      Але,  слід  внести  зміни  до статті 4, яка з метою чіткого

 розмежування   поняття   "фінансовий   лізінг"  та  "оперативний

 лізінг".  Визначення оперативний лізінг замість слів "на строк "

 менший  строк  у його повної амортизації записати на строк до 60

 відсотків її повної амортизації.

      На  наш  погляд,  при  вивченні фінансового лізінгу не слід

 встанавлювати  мінімальну  суму лізінгових платежів ні в розмірі

 60 відсотків, ні в будь-якому іншому. Це прерогатива лізінгового

 договору.

      Можна  ще  до багатьох статтей зробити зауваження. Зокрема,

 стаття  9,  де  пунктом 2. 4 визначається умови передачі об'єкта

 лізінгу.   Я   думаю,  що  їх  треба  упустити,  оскільки  це...

 виключити, оскільки це прерогатива лізингового договору.

      Але  є досить суттєві зауваження. Я прощу вас всіх звернути

 увагу на 3 статті, про які я буду дальше говорити, -20, 21 і 22.

      Шановні   колеги,  стаття  20  говорить  про  оподаткування

 прибутку,  одержаного  від  здійснення  лізингової  операції,  і

 стверджує,  що  прибуток,  одержаний лізингодавцем, обчислюється

 відповідно  до  вимог  чинного законодавства, оподатковується за

 базовою  ставкою.  Але!  Досить цікава приписка -зменшеною на 10

 процентних пунктів. Постає питання.

      По-перше,  це,  як уже хтось задавав запитання, що це, перш

 за все, треба регулювати податковим законодавством.

      А  друге  -  яка  необхідність в цьому? Кого ми стимулюємо?

      Стаття  21: "Порядок сплати податку на добавлену вартсіть".

 В пункті 1 говориться, що якщо об'єкти...

      Вибачте, я - від комісії, можна ще дві хвилини?

      ...Якщо  об'єкт...  якщо  при  покупці  об'єкту  лізинку  в

 Україні  сплачується  податок на добавлену вартість на загальних

 підставах,  відповідно  до  чинного  законодавства.  А стаття 22

 говорить,  що  якщо ми закупляєм імпортну техніку або товари, то

 сплата  мита,  акцизних  зборів та податку на добавлену вартість

 проводиться  з  відстроченням платуже до закінчення лізингу... Я

 задаю  вам  теж  питання: кого ми стимулюємо?! Я думаю, що цих 2

 пункти якраз являються... треба назвати Законом про стимулювання

 імпорту  товарів,  які  завозяться на Україну, а не стимулювання

 нашого вітчизняного виробника!..

      І  накінець останнє зауваження. Закон не дає відповіді щодо

 участі  в  лізингу різних форм власності. Зокрема, тільки в 23-й

 статті говориться  про  те,  що якщо в лізинг видаєтьяс державне

 майно   або,  якщо  держава  виступає  гарантом  при  лізингових

 операціях,  то  такий  договір реєструється у Кабінеті Міністрів

 України.  Ну і що ж того, що реєструється? Хіба ми з вами уже не

 маємо  досвіду про те, що приватна фірма, беручи гарантії Уряду,

 закупляє  техніку  і  кому  польза  іде на умовах атких, яких ми

 маємо?  Кому польза? Якій державі користь іде від цього лізингу?

 От же ми вважаємо, що обов'язково у цьому проекті закону повинна

 бути  передбачена стаття про лізинг державної власності. Так, ми

 підтримуєм  -треба  угоди,  треба  все,  але  повинно бути чітко

 відрегульовано законом. Я яка користь державі, нашій державі від

 цього лізингу?

      В  цілому  з  такими  зауваженнями все-таки я вважав би, що

 треба  його  приймати  в  1-му  читанні.  Я  повністю  підтримаю

 доповідача,   я повністю підтримую тих,   хто за.......

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимир Іванович...

      КРАВЧУК В.....  треба  прийняти в читанні, але доробити з

 цими зауваженнями.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Але потрібно тут 1 врахувать, що у нас

 є  3  форми власності. І кольми їх маєм законодавчо затверджено,

 то надо  з цього і виходить.

      Що  хотіли, те маєм.

      Жовтяк, Альошин. Будь ласка, Альошин. За ним Чупахін.

      Я  просив  би тільки -давайте дотримуваться. Не надо сльозу

 вибивать один в одного, всі знають, що лізинг потрібний. Давайте

 закон будем  приймать.

      АЛЬОШИН.

      Це   дуже  суттєве  зауваження  прозвучало.  Лізинг  дійсно

 потрібен.  І я думаю, що ми сьогодні маємо підтримати цей проект

 закону  і  прийняти його в 1 читанні. Але зрозуміло, що розвиток

 законодавчого   забезпечення  лізингових  операцій  може  іти  2

 напрямками. Ми вже визначилися в цьому питанні і вирішили, що ми

 будемо приймати  спеціальний закон про лізинг. І тому піти іншим

 шляхом, яким пішли інші країни, у нас уже, практично, можливості

 немає.  Тобто,  піти  через  спеціальні  доповнення  до  чинного

 законодавства.

      У  нас,  як  відомо, в  законі  про  оподаткування прибутку

 підприємств   містяться   категорії,   які   відображають  певну

 специфіку лізингових операцій. Але, я дума, що їх недостатньо, і

 тому  те,  що  ми  говоримо  про  концепцію  закону у цілому -це

 абслютно нормально.

      Я  зупинюсь  лише  на  тих  питаннях,  які,  на  мою думку,

 потребують уточнення, і навіть вирішення до другого читання. Ну,

 по-перше,  я  поділяю ті зауваження, що тут прозвучали, відносно

 того,  що  у  нас  досить  жорстко  обмежені і об'єкти лізинку і

 суб'єкти лізингу.

      Досить  широко  практикуються  лізинкові  операції  не лише

 серед суб'єктів підприємницької діяльності.

      Можна  навести  праклади того, як за лізинговими договорами

 надходить   в   країну   дуже   важлива  техніка  щодо  наукових

 досліджень, і саме в сфері фундаментальних наукових досліджень.

      Якщо   ми   лізингові  операції  обмежимо  виключно  тільки

 інтересами   підприємницьких   структур,  ми  тим  самим  можемо

 зашкодити цій сфері.

      Друге. Я думаю, що найбільш дискутивним є те, що ми пробуємо

 запобігти  розвитку лізингу, ну, скажімо так, не розвести лізинг

 і  торгівлю для того, щоб проста купівля-прожад не потрапила під

 податкові  пільги,  і  ми  робимо  це  в цьому проекті закону не

 досить досконало.

      Можна  проілюструвати,  що  стаття  16  показує, що розмір,

 спосіб, форми і строки внесення лізингових платежів визначаються

 за домовленістю сторін.

      І  якщо  ми ще додамо, що може використовуватись прискорена

 амортизація,  а строк договору лізингу визначається зносу ж таки

 за  домовленістю  сторін,  то  майже  основна  частина  вартості

 певного   об'єкту  буде  сплачена,  але  потім  через  прикриття

 лізинговим  договором  фактично  ця купівля-продаж потрапляє під

 податкові пільги.

      І  нарешті  саме питання щодо податкових пільг. Я думаю, що

 тут  наврядчи  ми  погодимося  на  всі  ті  пільги, які існують.

 Можливо  варто треба більш досконало подивитися на схему податку

 на додану вартість, які там можливі взагалі варіації на цю тему.

 Можливо  значно  обмежити  пільги  по  міжнародному  лізингу або

 якимось  чином зробити їх більш жорсткими, під конкретні можливо

 державні  програми  варто  надавати  певні  пільги,  під  інші -

 необов'язково.

      Ну,  і нарешті останнє зауваження -це відносно страхування.

 Один  момент  буквально, він досить суттєвий. Різики фінансового

 лізингу    несе    лізингоодержувач.   Фінансовий   лізинг   при

 міжнародному  лізингу  означає  те, що лізингоодержувач -це наша

 структура  і  вона  має  страхувати  цей ризик у наших страхових

 компаніях. Чи буде це задовольняти іншу сторону -це не відомо.

      І   питання   досить   дискутивне   відносно  обов'язкового

 характеру  майнового  страхування. Якщо обов'язкове страхування,

 то  це  уже,  хто  розробляє  тарифи.  Це  держава має робити чи

 Кабінет  Міністрів  затверджувати  ці  тарифи.  І взагалі ми вже

 відмовилися  від  того обов'язкового майнового страхування, тому

 тут  в законі теж треба подумати яким чином ми будемо виходити з

 цієї ситуації.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Альошин  сідайте, будь ласка.

      АЛЬОШИН В.Б.  Ще раз прошу  підтримати  закон.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чупахін. Ілюшин, будь ласка. Гаманюк.

      ГАМАНЮК  Л. Ю.

      Гаманюк,   84  виборчий  округ,  Дніпропетровська  область,

 "Єдність".

      Шановні народні депутати, шановний Олександре Миколайовичу.

 Дійсно потреба прийняття Закону України про лізинг назріла давно

 і   ро   це   красномовно  в  своїй  доповіді  висвітлив  Сергій

 Володимирович  та  і,  виступаючі  вже, депутати. Відсутність до

 цього  часу  вищезгаданого  закону є одним з факторів стримуючих

 підпридприємництво,   особливо   тих,  які  займаються  сьогодні

 виробництвом.

      Проект   Закону   про   лізинг  визначає  загальні  правові

 економічні  засади  та  його  здійснення, але вважаю за доцільне

 висказати    деякі    зауваження,   які   слід   врахувати   при

 доопрацюванні.

      Перше,   на  що  необхідно  зауважити,  -це  дещо  звернуте

 визначення  видів  лізингу, стаття 4. У визначенні видів лізингу

 дано   тільки  оперативний  та  фінансовий  лізинг,  які  дійсно

 являються   основними   видами.  Але  не  зовсім  чітко  дається

 визначення  лізингу,  в  тому  числі  з залученням коштів один з

 найльш складних видів лізингу відомий, як інвестиційний.

      Крім  цього  існує ще декілька визначених форм лізингів, як

 міжнародний  та  внутрішній.  Вважаю за необхідне міжнародний, в

 свою  чергу,  розділити або розширити на експортний, транзитний,

 спеціальний.  Тільки  чітке  визначення  видів лізингу дозволить

 унікнути ускладнень в процесі застосування цього закону.

      Друге. Для законодавчого закріплення організаційно правової

 форми   суб'єктів   лізингу   вважаю   необхідним  зауважити  на

 відсутність  статті......  суб'єкти  лізингу,  переліку  типових

 організацій,   які   надають  лізингові  послуги  -це  фінансові

 лізингові  компанії, сервісні спеціалізовані лізингові компанії,

 брокерські  лізингові  фірми,  філії  промислових  корпорацій та

 банків, які займаються лізингом, страхові, пенсійні фонди і інші

 суб'єкти підприємницької діяльності.

      Мають  місце  зауваження  до  статтей  20,  21, 22, про яке

 висловив  свою  думку  депутат  Кравчук. В цілому запропонований

 проект  закону  заслуговує схвалення. Вважаю доцільним прийняття

 його  в  першому  читанні   при  умові  врахування  зауважень та

 проплозицій   народних   депутатів  при  підготовці  до  другого

 читання.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кужель.

      КУЖЕЛЬ.

      Уважаемые  народные  депутаты, в первую очередь хотелось бы

 поблагодарить  Юрия  Владимировича за большую работу, потому что

 подготовка   этого   законопроекта   после   первого  чтения  им

 проводилась  в  большом  количестве с привлечением специалистов,

 работников сельского хозяйства, промышленности банков.

      Есть  много положительных изменений в этом законе. В первую

 очередь  это то, что здесь отмечены налоговые льготы, однако они

 не в том варианте, в котором хотелось многим, участвующим в рынке

 лизинга.   Единственная   льгота,   которая  там  отмечена,  -10

 процентов налога на прибыль снижение.

      Льгот    на  подоходный  налог,  на  налог  на  добавленную

 стоимость,  там нет. И положительным является, на мой взгляд, то

 что   есть  возможность  при  обратном,  зворотнем,  лизинге  не

 выплачивать  предприятиям,  которые  будут пользоваться обкектом

 лизинга,  мытную стоимость и НДС при пересечении границы, только

 по  возврату.  То  есть  есть  возможность  наработать оборотные

 средства и расплатиться.

      К  многим из нас обращались избиратели, когда говорили, как

 можно  взять  сегодня  в  нашем  государстве кредит на то, чтобы

 обновить  основные средства, на то, чтобы приобрести необходимое

 оборудование для расширения...

      Много   здесь  в  этом  зале  декламируем  о  необходимости

 поддержки собственного товаропроизводителя. 94 год. Николаевский

 кораблестроительный  завод  сколько обращался в Верхвоный Совет с

 просьбой:  разрешите  возможность отдать морякам рыболовеческого

 флота  корабли в лизинг. Тем необходимы сегодня корабли, а завод

 имел  сегодня  возможность  расширить  обкем производства и дать

 возможность  людям,  работающим  в  Николаеве,  получать сегодня

 заработную плату, мы не могли, не имея этого закона.

      Работники  сельского  хозяйства,  которые  сегодня могли бы

 обновить  технику для сбора урожая, и не имеют возможности взять

 кредитов,  могли бы сегодня пользоваться лизингом для обновления

 своей техники.

      Однако,  беря  кредит,  какой нам сегодня предлагают с вами

 процент  в наших банках? На валютный кредит -до сорока процентов

 годовых.  Его  невозможно вернуть и, естественно, никто не может

 им  пользоваться.  А  любая международная организация лизинговая

 предоставит  оборудование,  будет ставить 7-8 процентов годовых,

 что, возможно, гораздо льготней для любого производителя.

      Поэтому  я поддерживаю ранее выступающих и считаю, что этот

 закон нужно принять в первом чтении.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чемерис.

      ЧЕМЕРИС.

      (Володимир   Чемерис,   Львів,  Українська  республіканська

 партія)

      Шановні  друзі,  почали  уже  створюватися  перші лізингові

 компанії,  зокрема  на  основі Львівського автобусного заводу, є

 певні  сподівання, що узаконення нового виду, для України нового

 виду  діяльності дозволить підприємствам, багатьом підприємствам

 вийти  з  кризи. Але є кілька проблема, які, на мою думку, треба

 вирішити  в  цьому  законі і по можливості врахувати при другому

 читанні.

      Проблеми  такі.  Ну, по-перше, абсолютно треба погодитися з

 висновками  науково-експертного  відділу, що стаття 20 і 21, які

 визначають   особливості   оподаткування   лізингових  операцій,

 протирічать статті 1 Закону про систему оподаткування в Україні.

 Тобто,  це  треба  робити  або відповідними змінами, пільги щодо

 оподаткування треба робити або відповідними змінами в Законі про

 оподаткування  прибутку,  або  я  пропоную  інший  вихід,  інший

 вихід  -це  визначити  лізинг  як фінансову діяльність. І, таким

 чином,  ми забезпечимо лізинговим операціям більші пільги, ніж

 запропоновано  тут, тим паче, що лізинг є фактично договором про

 надання кредиту, тобто фактично фінансовою операцією.

      І  у  зв'язку  з цим, я думаю, що в статті 1 треба так само

 перевизначити   лізинг,  не  визначати  його  як  підприємницьку

 діяльність.

      І ще одне зауваження. Є більше видів лізингу, ніж зазначені

 в  законі,  тобто  не  тільки  фінансовий  і оперативний. Можуть

 виникнути  при  розвитку  лізингової  справи  в  України, можуть

 виникнути  такі ситуації, коли будуть створюватися, будуть діяти

 інші види лізингу. Я думаю, що їх треба передбачити.

      Я  пропоную  підтримати закон у першому читанні, але будуть

 відповідні  поправки  до  другого читання, і я прошу розробників

 законопроекту  врахувати  ці  поправки  в  тому  дусі,  як я тут

 назвав.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   всі,   хто  записався  на

 обговорення,  висловив  свої  думки.  Сас  просить з місця деякі

 уточнення к доповідачу. Будь ласка. Сергій Володимирович.

      САС  С.  В.  Дозвольте  мені  подякувати  за конструктивний

 діалог,   який  відбувся  сьогодні  в  залі.  Але,  користуючись

 нагодою, хотів би навести декілька прикладів щодо тих зауважень,

 які прозвучали в залі.

      Зокрема,   що  стосується  оперативного  лізінгу,  де  його

 пропонувалося  обмежити  60 відсотками амортизації. Ми вважаємо,

 що  це  робити  недоцільно  по  тій  простій  причині.  Практика

 підтверджує   інші   підходи,  наприклад  той  самий  суб'єкт  з

 господарської  діяльності,  господарство  чи фермер може взяти в

 оперативний  лізінг  комбайн,  який йому потрібен на тиждень, на

 два  і  не  більше.  Я  думаю,  що  це  законодавчо повинно бути

 обговорено.

      Що  стосується  об'єктів лізінгу. Ми все-таки концептуально

 визначилися,  що  об'єктами  лізінгу  можуть  бути тільки рухоме

 майно,  засоби  виробництва,  основні  засоби, виключивши звідси

 ціни,  не  майнові,  тобто  невиробничі  активи, грошові кошти і

 цінні  папери.  Ми  вважаємо,  що неможна пройти шлях, який йшли

 суб'єкти  міжнародної  лізінгової діяльності на протязі 50 років

 пройти  за  рік-два.  Повинні робити це все поступово. Пільги ми

 зосередили  тільки  для  виробничої діяльності, щоб оживити наше

 виробництво.

      Що  стосується  критики  до пільг по оподаткуванню. Я вже з

 цього  приводу  висловився.  Але з нашої точки зору 10 процентів

 пунктів  по  відношенню  до функціонуючого законодавства -це від

 тридцяти десять це буде двадцять. Я думаю, що цю арифметичну дію

 не важко зробити.

      Що   стосується   податку   на   добавлену   вартість.  Тут

 переслідувалась,  в  першу  черга,  мета  зменшити  навантаження

 фінансове  на  лізингоотримувача  шляхом  несплати  ним  20%  по

 лізинговим... відсотків оборотних коштів по лізинговим платежах.

 Ну, і дуже багато...

      Я   вважаю,  що  всі  ті   зауваження  ми  при  дальнійшому

 опрацюванні  законопроекту  використаємо  у  своїй  роботі  і до

 другого  читання вони будуть максимально враховані. Дякую вам за

 увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Іаким  чином,  шановні  колеги,  можна підвести коротенький

 підсумок.  Безперечно, про доцільність цього закону ні в кого не

 викликає  сумніву.  І  тут  правильно говорив Володимир Іванович

 Кравчук...  Кравченко...  Кравчук,  інші  колеги. Але потрібно 3

 основні фактори врахувать.

      Перший  із  них  -  це, безперечно, технічне  обгрунтування

 любого   лізингу:   чи   він   в   промилсовості,   чи   він   в

 агропромисловому комплексі, чи він в науковій системі.

      Друге  -  це, безперечно, комплексність.  Тому  що  якщо це

 питання  не  буде  враховано  (і  тут  часто наводились сьогодні

 приклади  по  комбайну  "Джон  Дір",  по окремих видах техніки),

 безперечно,  цей лізинг має дуже низьку доцільність і окупність.

 При тому рівні сьогодні виробничому, при тій продуктивності, яку

 ми маєм.

     І третє - безперечно, в цьому законі потрібно особливу увагу

 звернути на окупність  -  чия  б  це  техніка  не була, чиє б це

 обладнання  не  було,  чиї  б  це  основні засоби виробництва не

 були  - вони повинні  буть  окупні в ті строки, які, безперечно,

 вигідні  і  тому,  хто  дає лізинг, і тих, хто приймає в лізинг.

 Тому  я вважаю, що всі пропозиції, які вносились, вони вносились

 з  однієї  ціллю  - щоб ми прийняли сьогодні цей закон у першому

 читанні. Інших думок в цьому залі не прозвучало.

      Тому я ставлю на голосування проект постанови, внесений від

 комісії, - про прийняття цього проекту закону в першому читанні.

      Я прошу розібратися і голосувать. Прошу підтримать.

      "За" -

      Спасибі. Постанова прийнята.

      Шановні  колеги,  оголошується перерва до 17-ї години.