ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ШОСТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

       У к р а ї н и.  19  л и с т о п а д а  1996  р о к у

                             10 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні депутати і гості Верховної

 Ради, шановні радіослухачі.

      Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      Будь ласка, активніше.

      Проводиться поіменна реєстрація.

      У  залі  зареєструвалися  344  народних  депутати.  Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Шановні  депутати,  на  останніх  виборах, чи довиборах, до

 Верховної  Ради України по округу 295 Одеської області депутатом

 обраний Валерій Ігорович Сергієнко. Потрібно виконати процедуру,

 яка  передбачена  Конституцією і депутат повинен вступити в свої

 повноваження  після  складення  ним  присяги  як  депутат,  який

 доораний тепер.

      З цього приводу слово має голова Центрвиборчкому Ємець Іван

 Григорович.  Будь ласка.

      ЄМЕЦЬ І.Г.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати.

      Як  вам відомо, в Ілічівському виборчому окрузі 295 Одеська

 область  15  вересня  були  проведені  вибори народного депутата

 України замість вибулого. На цих виборах балотувались: Мальцев -

 завідуючий     кафедрою     технічної     механіки     Одеського

 сільськогосподарського   інститу,   член   Комуністичної  партії

 України,  Сергієнко  -голова  Одеського регіонального відділення

 Державного  іноваційного  фонду України, позапартійний і Чумак -

 голова    Одеської    обласної   Ради   профспілки   працівників

 радіоелектроніки, позапартійний.

      Відповідно   до   протоколу  окружної  виборчої  комісії  у

 голосуванні  взяло  участь 39 тисяч 748 виборців, що складає 63,

 73 відсотка загального числа виборців.

      Якщо  врахувати,  щов  окрузі  за  списками  виборців  було

 включено  62374  особи,  то  в  голосуванні взяло участь на 8560

 виборців  більше,  ніж мінімально необхідно для визнання виборів

 такими,  що  відбулися.  Разом  з  тим 22 тисячі 626 виборців не

 взяли участь у голосуванні.

      За   результатами   голосування   окружна  виборча  комісія

 вирішила  вважати  обранним  депутатом  Сергієнка,  який одержав

 26927  голосів виборців або 67, 74 відсотка тих, хто взяв участь

 у  голосуванні  та  43,  17  втідсотка  від  загальної кількості

 виборців по округу.

      За Мальцева проголосувало 7 853, а за Чумака 3 124 виборці.

 Або  відповідно  19, 76 відсотка та 7, 86 відсотка виборців, які

 проголосували.  ізниця  голосів  поданих за Сергієнка і Мальцева

 дорівнює  19  074  голоса,  за Сергієнка і Чумака 23 803 голосів

 виборців.

      Дострокове голосування в окрузі відбулося на 31 дільниці із

 46,  в  якому  взяло участь 2 748 виборців або 4, 4 відсотка від

 списку і 6,9 відсотка від тих, хто взяв  участь в голосуванні.

      Після   проведення   виборів  до  окружної  та  Центральної

 виборчих  комісій надійшов ряд заяв учасників виборчого процесу.

 Окружна  виборча  комісія  на  своїх  засіданнях  декілька разів

 (останній  раз 5 листопада 1996 року) розглянула заяви суб'єктів

 виборчого  процесу і визнала наявність певних порушень виборчого

 закону   під   час   виборів   на  ряді  виборчих  дільниць  -це

 голосування  одного   виборця  за  членів  сім'ї  або  за  інших

 виборців,    окремі   втдхилення   від   встановленого   порядку

 дострокового  голосування  та  голосування за місцем перебування

 виборців тощо.

      Окружна  виборча  комісія  дійшла висновку, що, виходячи із

 загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та

 результатів  виборів,  порушення,  які  мали  місце,  суттєво не

 вплинули на  наслідки виборів.

      13  листопада  1996  року  Центральна  виборча  комісія  на

 засіданні  за  участю  голови  та  секретаря  окружної  виборчої

 комісії,  народного  депутата Сергієнко і колишнього кандидати в

 народні  депутати  Мальцева  розглянула  всі  матеріали по цьому

 округу  прийняла рішення про те, що ті порушення, які мали місце

 на  окрузі  (я  про  них  говорив) не дають правових підстав для

 признання  виборів  недійсними  і  скасування  рішення  окружної

 виборчої  комісії  про  обрання  Сергієнко народним депутатом та

 зареєстрували його народним депутатом.

      Постанова  про  реєстрацію народного депутата опублікована,

 як цього і вимагає Закон про вибори, у газеті "Голос України".

      І  на  останнє.  Оскільки  відповідно статті 79 Конституції

 України  повноваження  народного  депутата починаються з моменту

 складання  присяги,  прошу  Верховну  Раду  привести  до присяги

 народного депутата Сергієнка Валерія Івановича.

      Дякую  за увагу.

      ГОЛОВА.  Запитань нема до Івана Григоровича? Нема. Сідайте,

 будь ласка. Спасибі.

      Запрошується  на  трибуну  Верховної  Ради Валерій Ігорович

 Сергієнко. Прошу. Будь ласка.

      СЕРГІЄНКО В.І.

      Присягаю  на  вірність  Україні.  Зобов'язуюсь усіма своїми

 діями  боронити  суверенітет  і  незалежність України, дбати про

 благо   Вітчизни  і  добробут   українського народу.

      Присягаю   додержуватися  Конституції  України  та  законів

 України,    виконувати   свої   обов'язки   в   інтересах   усіх

 співвітчизників.

      (О п л е с к и)

      ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

      Я від імені Верховної Ради хочу привітати Валерія Ігоровича

 Сергієнка  з складанням їм присяги і визнанням, повним визнанням

 його повноважень депутата, побажати йому успіхів у цій непростій

 роботі  на  благо свого... своїх виборців, свого округу на благо

 України.

      У нас 20 хвилин часу на запити і прийняття рішень з приводу

 їх. Будь ласка, запишіться, хто хотів би висловитися.

      Вернигора.

      ВЕРНИГОРА.

      Шановний  Олександре Олександровичу, шановні колеги-народні

 депутати,  ми щойно з вами отримали бланки заяв про відрахування

 із заробітної плати на лікування Раїси Опанасівни Кириченко.

      Я  хочу  вам  повідомити,  що сьогодні на Полтавщині прості

 люди  останні  копійки  свої  несуть  на рахунок лікування Раїси

 Кириченко.  Вносить пожертвування наша церква.

      Я   звертаюся   до   вас   усіх   і   до   вас,  Олександре

 Олександровичу,  з  тим, щоб ми протокольним дорученням, якщо не

 постановою,  зобов'язали  сьогодні  Кабінет  Міністрів,  щоб він

 найоперативніше  і невідкладніше прийняв постанову про лікування

 Раїси  Опанасівни,  виділив  необхідні  для  цього  кошти,  якщо

 потрібно,  виділив  і  літак  Прем'єр-міністра  чи  Президента і

 негайно    пролікували    нашу..............   гордість   нашого

 мистецтва.

      Я звертаюсь до вас усіх і прошу підтримати це прохання.

      ГОЛОВА. Чиж.

      ЧИЖ І.С.

      (Депутат  Чиж, Летичівський 414 виборчий округ, Хмельницька

 область, Голова соціалістичної фракції)

      Уповноважений зробити заяву від фракції.

      Останнім  часом  набуває  все  більшого  розмаху  кампанія,

 спрямована на шельмування Голови Верховної Ради України Мороза у

 зв'язку   з  достроковим  припиненням  поноважень  тих  народних

 депутатів,  які порушують вимоги щодо несумісності депутатського

 мандату  з  іншими  видами діяльності, зокрема з перебуванням на

 державній службі.

      Як відомо, стаття 78 Конституції України забороняє народним

 депутатам  України  бути  на  державній  службі,  а  статтею  81

 Конституції   передбачено   дострокове   припинення  повноважень

 народного  депутата  України за рішенням суду у разі невиконання

 ним  вимоги  щодо  несумісності  депутатського  мандата з іншими

 видами  діяльності. Керуючись цим положенням Конституції України

 Верховна  Рада  прийняла 2 липня 1996 року постанову про питання

 щодо  припинення  повноважень народних депутатів України, які не

 перейшли   на   постійну   роботу   у   Верховну  Раду  України.

 Зобов'язавши зазначених народних депутатів до 4 липня цього року

 подати  заяву  про  складення  поноважень народного депутата або

 заяву про перехід на постійну роботу у Верховну Раду.

      Цією   ж   постановою   Верховна  Рада  зобов'язала  Голову

 Верховної  Ради  України  звернутися у місячний термін до суду з

 заявою  про  дострокове  припинення  повноважень  тих депутатів,

 якими  не  буде виконана задана вище вимога. Проте, варто було б

 Голові Верховної Ради Морозу надіслати в суд перші 15 заяв. Як з

 табору  правих  сил  посипалися  звинувачення  його у політичній

 розправі   і   упередженості   і   навіть  зловживань  службовим

 становищем  та  інших  злочинах. Так 15 листопада в програмі УТН

 було  надано  ефірний  час  народному депутату Бутейку, до якого

 напередодні  суд  передав  рішення про дострокове припинення ним

 його повноважень. Останній протягом кількох хвилин перераховував

 злочинні  дії Мороза, звинувачував суд в упередженості, незрадно

 виправдовуючи  водночас власної антиконституційної протизаконної

 поведінки.  Бутейко  доноворився  до  того, що обов'язки першого

 заступника  міністра  закордонних  справ  України,  він  виконує

 безоплатно.   Тобто  на  громадських  засадах,  оскільки  отрмує

 зарплату  у  Верховній  Раді  України.  А від так не є державним

 службовцем.

      Серед аргументів Бутейка проти дострокового припинення його

 повноважень   фігурує  такий  як  неприйняття  присяки  окремими

 народними  депутатами  України.  В  той  же  час сам Бутейко сам

 вважає,  що  закон,  за  яким розглянуто його справу судом ще не

 набрав  чинності,  оскільки присяга прийнята більшістю депутатів

 не  у  точній  відповідності  до  Конституції  України,  бо  має

 прийматися   лише  перед  відкриттям  першої  сесії  новообраної

 Верховної  Ради.  Нас  недивує позиція Бутейка, який за будь-яку

 ціну  намагається  утриматися  у  двох  кріслах.  Дивує  позиція

 Комісії  з  питань  регламенту і депутатської етики, яка вважає,

 очевидно,  нормальним,  що працюючий основний час в Міністерстві

 закордонних  справ,  Бутейко  отримує зарплату у Верховній Раді.

 Навіть  за  той  час,  коли  його  взагалі не буває на території

 України,  як  сьогодні  немає  у  сесійному  залі.  За виконання

 функцій, що не мають прямого відношення до повноважень народного

 депутата України.

      Чи  не вважає юрист міжнародний Бутейко, що отримані ним не

 зароблені  зарплати в парламенті набагато більше нагадують склад

 злочину  ніж  те,  в чому він звинувачує Голову Верховної Ради і

 весь парламент?

      Дивує і позиція Державного телебачення і радіомовлення, яка

 дозволяє, м'яко кажучи, однобоко  висловити ситуацію............

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  завершуйте!..  (Шум  у  залі, окремі

 вигуки)

      ЧИЖ.  Закінчуючи, шановні народні депутати, я хочу сказати,

 що  це  є  вже випад проти Верховної Ради. І те, що припиняється

 трансляція  радіо  і телебачення на цей тиждень, є теж наслідком

 отакої антиконституційної дії...

      ГОЛОВА.  Спасибі. Виключіть  мікрофон. Будь ласка, Пронюк.

      ПРОНЮК

      Прошу слово передати депутату Ярошинському.

      ЯРОШИНСЬКИЙ  Б.Х.

      337   Гощанський   виборчий   округ,   голова   Української

 Республіканської партії.

      Шановний пане Голово, шановні народні депутати!

      Протягом   цього   тижня   насм   треба   вирішити  одне  з

 найголовніших  питань,  які торкаються збереження територіальної

 цілісності України.

      В   противагу  знахабнілого  агресивним  колом  Російського

 парламенту,  де  депутати,  всі  до  одного  (повторюю:  всі  до

 одного!) проголосували в другому читанні закон, яким проголосили

 наше,  українське  місто  Севастополь  своїм;  в противагу нашим

 вчорашнім   і   сьогоднішнім   виконавчим   структурам,  які  не

 спромоглися  відстояти  національні інтреси в переговорах з ряду

 причин  ми,  народні депутати, зобов'язані виконати свою присягу

 перед  народом  і,  згідно  статті 92 Конституції, виконати свій

 конституційний  обов'язок,  розглянувши  і  прийнявши  Закон про

 виведення російських військ.

      Перед нами нині вибір  -  або ми виконаємо чергове завдання

 вищого  органу,  як  це ми зробили під час прийняття Конституції

 України,  або  ховатимося  самі  від  себе.  Вірю  у патріотичне

 спрямування  кожного  з вас і сподіваюсь на розуміння важливості

 цього питання.

      Питання  про розгляд законопроекту про виведення російських

 військ  прошу  поставити  на  поіменне голосування. Повторюю: на

 поіменне   голосування!   Враховуючи,   що   Верховна  Рада  вже

 проголосувала  про  включення  цього  питання на листопад-місяць

 цього року.

      Друзі,  давайте  доведемо  ще раз разом те, що ми не тільки

 хезуємося  прийняттям  присяги перед народом, а й виконуємо її в

 повному обсязі, виявивши для цього необхідну політичну волю.

      Щодо  вирішення  інших  важливих  питань, у нас буде час на

 цьому тиждні, я знаю, що регламент дасть можливість нам втіснути

 це  надзвичайно  важливе  питання  у зв'язку з тим, що ряд інших

 питань буде винесено до порядку денного у зв'язку  з  їхньою не-

 підготовленістю.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Душейко.

      ДУШЕЙКО.

      Шановні   колеги,  шановний  Олександре  Олександровичу.  Я

 просив   би   послухати.   Ось   такі  повідомлення  надійшли  з

 організацій,  установ  зі сторони Державної податкової інспекції

 про  те,  що  указом  Президента  України від 15. 10. 1996 року,

 номер  947.  96 про визнання такими, що втратили чинність деяких

 указів  Президента України відмінено указ Президента від 12. 08.

 95  року  про пільги щодо опадткування добровільних пожертвувань

 юридичних,  фізичних  осіб,  згідно  якого добровільні позичення

 фізичних   і   юридичних   осіб   фондам,  установам,  закладам,

 релігійним  організаціям,  метою  діяльності яких не є одержання

 прибутку звільняються від оподаткування.

      І   розпочалося  оподаткування.  І  ось  тут  я  просив  би

 задуматися  про  одну  дуже  цікаву  річ.  Справа  в  тім, що на

 сьогоднішній  день  у  державному  бюджеті і в місцевих бюджетах

 коштів  на  утримання,  зокрема  в  сільській  місцевості, шкіл,

 лікарень,  дитячих закладів, будинків-інтернатів для престарілих

 і  так  далі  немає.  І ці функції на себе беруть в значній мірі

 колективні  сільськогосподарські підприємства. Оскільки на моєму

 виборчому  округу  харчування,  частково  декаментозне, технічне

 забезпечення   лікарень,   а   також   харчування   учнів   шкіл

 здійснюється за рахунок коштів господарств.

      На  сьогоднішній день в зв'язку з прийняттям цього указу, і

 враховуючи     тяжке     матеріальне    становище    колективних

 сільськогосподарських  підприємств,  вони  не  матимуть змогу це

 робити.  А,  значить,  мережа  освіти,  мережа охорони здоров'я,

 мережа  догляду  за пристарілими або соціального захисту на селі

 буде розвалена.

      Тому    я    звертаюся    до   вас,   шановний   Олександре

 Олександровичу, до шановний колег депутатів, які зараз вирішують

 свої  питання  і  не хочуть слухати, про те, щоб наша Комісія по

 фінансах і банківській діяльності розглянула і внесла пропозиції

 про  внесення,  про  розгляд  закону все-таки про звільнення від

 оподаткування   тих   сум  і  тієї  матеріальної  допомоги,  яка

 надається  названим закладам. Це перше.

      І  друге.  20  грудня  наша  держава  буде  відзначати День

 міліції.  Мені  прикро  про  це  говорити,  але  я  зіткнувся на

 виборчому  окрузі  з  такими  фактами,  що працівники міліції не

 отримують  уже  з  серпня  місяця  заробітної плати. Ну, можливо

 деякі  служби  і можуть жити, але всі інші, особливо молоді, які

 почали  працювати,  мають  сім'ї  і  не можуть практично зводить

 кінці з кінцями.

      Виникає  закономірне  питання.  Чи  це спеціальна система і

 політика   держави,  щоб  правоохоронні  органи  перестали  бути

 правоохоронними,  чи  це  неможливість  вирішити питання? Тому я

 звертаюся і прошу, щоб це як зверення було оформлено до Кабінету

 Міністрів,  все-таки  хоч до Дня міліції вирішити це питання. Бо

 охоронці,  які  не  забезпечені державою матеріально, перестають

 бути охоронцями.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Кириченко.

      КИРИЧЕНКО.

      229   Лохвицький   виборчий   округ,   Полтавська  область,

 Кириченко, Соціалістична фракція.

      Шановний Олександре Олександровичу,  шановні  колеги.

      Я,  підтримуючи  зверення  свого  колеги народного депутата

 Вернигори,  думаю,  що,  Олександре  Олександровичу,  може  б ми

 прийняли рішення сьогодні в залі про те, що там чи одноденний чи

 двуденний  заробіток перерахувати на лікування народної артистки

 України   Кириченко   Раїси   Панасівни.   Я  просив  би  колеги

 відреагувати на це.

      І  друге.  До  мене,  як  і  до багатьох народних депутатів

 звертаються  виборці,  в  основному  багато ветеранів, шанованих

 людей,   які  висловлюють  свої  незадоволення  існуючим  діючим

 конституційним законодавством. Їх, як напевно і нас всіх, хвилює

 процвітання  Україюни,  розвиток і визнання її в світі. А щоб це

 сталося, як вірно наголошувалось ............ з високих трибун у

 своїх  програмах  керівники  владних структур держави, то всьому

 народу  України треба працювати творчо і самовіддано. Але всі ці

 слова  просто  порожня  балаканина,  відмічають  люди,  коли  не

 підтверджуються  ділом, тобто відповідними законами, які б могли

 зацікавити людину працювати на належному рівні творчо.

      Та  коли  взяти наш Закон про пенсійне забезпечення, то діє

 він  навпаки.  Людей,  які  чесно,  самовіддано  і  добросовісно

 працювали  все  життя,  мають  урядові  нагороди  прирівнено  по

 розміру пенсії до тих, хто трудився кілька років і як би як.

      Так,  наприклад,  в  моєму  Лохвицькому  районі Полтавської

 області  багато  років охорону здоров'я трудівників забезпечував

 заслужений  лікар,  який багато зробав для розвитку матеріальної

 бази  закладів  охорони  здоров'я. Сам, як високоваліфікований і

 досвідчений  хірург,  спас життя сотням трудівників, має урядові

 нагороди,  і, як вінець -його праця прирівнена до розміру пенсії

 тих  працівниць  чи  санітарки  -49  грівен.  Подібне  очікує  і

 нинішніх  відданих  своїй  праці спеціалістів. І таких прикладів

 можна привести з освіти і інших галузей.

      Який  же  виховний  вплив  має  такий закон на молодь, якій

 будувати  нашу  незалежну і вільну державу? Хто з них наважиться

 піти  за...........,  щоб ось так забезпечити своє прозябання на

 старості років?

      Не випадково багато молодих здібних спеціалістів: Вчителів,

 лікарів,  інженеерів,  агрономів  і  інших  стали  за  прилавки,

 перетворилися  в  чорнових  торговців. Людей дивує, що пояснюючи

 такий  стан  з пенсійним забезпеченням відсутністю коштів, невже

 Верховна   Рада   України,  Президент  і  Кабінет  Міністрів  не

 розуміють, що якраз така економія дуже дорого обійдеться державі

 в близькому  майбутньому. І це тим більше дивно, якщо врахувати,

 що з 1 січня 1994 року, де знайшлось багато коштів, щоб ввести в

 дію  Закон  про  соціальний  захист  державних  працівників  від

 верхніх  ешелонів  влади  до  села.  Мається  на увазі Закон про

 державного службовця.

      Люди  сташно обурюються такою несправедливістю і дальше так

 терпіти  не можуть. Просять від нас, від одних розмов перейти до

 діла  і  прийняти  такі зміни до пенсійного законодавства, які б

 враховували трудовий стаж і заслуги людини перед державою.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Ампілогов.

      АМПІЛОГОВ.

      Прошу    слово передать   Ткаченко Владимиру Анатольевичу.

      ГОЛОВА. Ткаченко.

      ТКАЧЕНКО В.А.

      Дякую.  Володимир  Ткаченко,  місто  Охтирка.  Я  хотів  би

 сказати  кілька слів про регламентацію діяльності Верховної Ради

 України.

      У  мене  немає  ностальгії про Президію Верховної Ради, яка

 існувала  до  прийняття нової Конституції. Але те положення, яке

 сьогодні   склалося,   мене  особисто,  я  думаю,  що  більшість

 депутатських  фракцій  і груп не задовольняє. Що я маю на увазі?

 Зокрема,  підготовку  тих  питань, які вже після прийняття нової

 Конституції  були  покладені  на Голову Верховної Ради і який, я

 вважаю,  який....  є  заложником  апарату і який працює на нього

 політично   заангажованого   апарату.  Зокрема,  при  формуванні

 депутатських  делегацій  при  поїздці до НАТО, до Росії, коли ми

 проаналізували  склад  цих  делегацій  до НАТО, то зупинилися на

 тому,  що  від  Комісії  закордонних  справ  у ній немає жодного

 чоловіка,  від  Комісії з питань оборони 1 представник. І те, що

 були  люди,  скажімо,  деякі фракції були і депутатські групи не

 представлені  взагалі,  можна  говорити,  що  тут уже єсть якась

 якийсь  момент   політичної  заангажованості.

      В  той  час,  коли  ми  розглядаєм  питання  про формування

 депутації,  яка  повинна...  делегації, яка повинна від'їхати до

 Росії   чи  скоріше  можливо  нам  поки  прийняти  цю  російську

 делегацію  Держдуми.  Можна  відзначити,  що ми до цього часу не

 знаєм  тих людей, які повинні поїхати. І тому я вважаю, що треба

 якнайшвидше  прийняти положення, яке б регламентувало діяльність

 ради  депутатських  фракцій  і  груп,  яка  б могла брит на себе

 відповідальність і приймати рівноцінну участь у цьому процесі.

      Тут,  звичайно,  виникає інше питання, про яке вже сьогодні

 згадували, це питання висвітлення діяльності Верховної Ради, і я

 б  хотів  повернутися  до  питання,  що  сьогодні вже, розкривши

 програму  передач  телебачення,  уже  можна  відзначити,  що  на

 сьогодні  вже немає цієї передачі: програма депутатських фракцій

 і  груп.  Добре  це  чи  погано,  я  думаю,  покаже історія, але

 сьогодні  вже можна визначити, що сьогодні наше телебачення не є

 багатогранним,  воно... демократія повинна бути багатогранною, а

 воно сьогодні є однолінійним.

      Тому  я  вважаю,  що  Верховна Рада повинна визначитися, чи

 повинна  бути  така  передача,  чи  повинні  депутати від різних

 фракцій і груп приймати в ній участь.

      З  цим  це  я для себе зв'язую? Останнім часом говорять, що

 нібито Верховна Рада не може визначитися по ключовим питанням. Я

 вважаю,  що  скоріше  навпаки:  якщо  існує  декілька  проектів,

 зокрема  по таким важливим напрямкам державної політики, владної

 політики,  як  Закон  про  місцеві  адміністрації,  про  Кабінет

 Міністрів,  про  місцеве самоврядування, це говорить про силу, а

 не  про  слабкість  Верховної  Ради, що вона вже готова приймати

 такі складні рішення, вона вже готова роздати декілька проектів,

 може  опрацьовувати  не  лише  подані проекти, а й пропонувати і

 свої проекти.

      І  тому, можливо, для когось, хтось уже вважає, що Верховна

 Рада  вже занадто багато знає і вміє, і можливо, треба її трошки

 в цьому процесі зупинити.

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Самойлик.

      САМОЙЛИК К.С.

      Прошу слово передати Євгену Краснякову, Донецька область.

      ГОЛОВА. Красняков. Красняков, Донецька область.

      КРАСНЯКОВ.

      (Красняков,   Горловка,   фракция  "Коммунисты  Украины  за

 социальную справедливость и народовластие").

      Уважаемые    коллеги,    уважаемые    избиратели,   фракция

 "Коммунисты Украины за социальну справедливость и народовластие"

 выражает    глубоку    ю   тревогу,   разделяет   обеспокоеность

 значительной  части  населения  теми разрушительными процессами,

 которыми  происходят  в  духовной  сфере,  прежде  всего  в обще

 образовательной отрасли.

      Свидетельством   этого   является   то,   что   фактическое

 приостановлено   выделение   денежных   средств  на  содержание,

 развитие     учреждений     образования,    растет    количество

 неоплачиваемых  счетов  за  эелектроэнергию, коммунально-бытовые

 услуги.  Критическая  стала  ситуация  в  связи  с  наступлением

 осенне-зимнего   сезона.   Учреждения   образования   не   имеют

 достаточного    количества   топлива,   с   перебоями   подается

 электроенергия.

      В  государстве  злостно  нарушаются конституционные права и

 свободы  работников  духовной сферы, других категорий населения.

 Уровень зароботной платы работников образования не соответствует

 повышению  цен  на  товары  первой  необходимости,  на  жилищно-

 коммунальные  услуги.  Сиситематически задержки зароботной платы

 стали  обыденным  явлением  в государстве. Ныне задолженность по

 зароботной  плате  в  бюджетной сфере составляет 5-6 месяцев. Из

 школ  уходят  учителя,  школу  забывают  выпускники.  Мы,  члены

 фракции  "Коммунисты Украины" ежедневно получаем сотни тревожных

 писем,   обращений,   теллеграм   от  педегогов,  от  родителей,

 студентов,  учащихся.  В  последние  дни  члены фракций получили

 тревожные  сообщения  из  самых различных регионов. Это города -

 Кролевец,   Сумская   обасть,   Антрацит,   Луганская   область,

 Хмельницкий,    Горловка    Донецкой    области,    Первомайский

 Николаевская область. Автор обращения.......... с требованиями о

 социальной  защите,  об  обеспокоенности за будущее. Возмущены и

 тем,  что  исполнительные  органы  власти, должностные лица даже

 Президент страны не реагирует даже на многочисленные обращения.

      К  нам  обратились  учащиеся  одной из образовательных школ

 готода   Первомайска  Николоевской  области  номер  14,  которые

 недоумевают  по  поводу  отсутствия  ответов от Президента на их

 коллективное  обращение  к  главе государства. Что же пишут дети

 нашему  Президенту? "Вибачте  нас,  шановний  пан Президент, але

 сподіваюсь,  що  мені  крик  душі буде почути, -пише дівчинка 10

 років.  Ви  знаєте,  що моєму татові не давали зарплату 4 місяці,

 тому  нам  дуже тяжко жити. Ми просимо на цукерки, а нема грошей

 тільки  є  на  хліб.  Мама  не може купити мені і братику одяг і

 взуття". А  ученица  третьего  класса,  9 лет с таким обращением

 обращается к Президенту, взможно он услышит нас."Моє життя таке,

 мій  тато  помер. Нам стало дуже погано жити. Мама виховує двоїх

 дітей,  живемо  на  одній  пенсії  померлого тата. Ми приїхали з

 Росії. І мама не може влаштуватися на роботу. Дуже часто у нас і

 на  хліб  не хватає грошей. Дуже просимо: допоможіть нам або хоч

 поясніть, як можна вижити в цей час".

      Поэтому  и  сегодня,  только  сейчас поступила телеграмма о

 том,  что 54 школы Николаевской области сегодня - почти в полном

 составе, а это -более 3 тысяч учителей -со вчерашнего дня начали

 бессрочную   забастовку.  Обстановка  вообще  в  образовательной

 отрасли   обязывает   нас   заявить   "Нет!"  реформам,  которые

 направлены на уничтожение будущего!

      ГОЛОВА.  Виключіть  мікрофон.  Спасибі. Яценко, будь ласка.

 Коротенька інформація.

      ЯЦЕНКО В.М.

      Дякую.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!

      Зараз  перед  Верховною  Радою  України  відбувається акція

 протесту   ліквідаторів  Чорнобильської  катастрофи,  інвалідів-

 чорнобильців,   представників   постраждалих   регіонів  і  всіх

 областей  України  проти  наступу  на права і соціальні гарантії

 чорнобильців,  намагань забути чорнобильські проблеми замість їх

 вирішення.

      З  цього приводу ми вже рівно 2 місяці тому зверталися і до

 Президента України. Був відповідно оформлений депутатський запит

 про  необхідність  зустрічі  і  з'ясування позиції Глави держави

 відносно  цього найважливішого питання для держави Україна. Було

 навіть повідомлення в засобах масової інформації про те, що така

 зустріч відбулася. Але до цих пір зустрічі немає, і Президент...

 оточення Президента України не хоче такої зустрічі.

      Прохання   до  всіх  народних   депутатів  -  зустрітися  з

 представниками   своїх   областей,   своїх   виборчих   округів,

 чорнобильців  і  вникнути  в  проблеми  тих  людей, які приїхали

 сьогодні до Верховної Ради.

      Прохання   також   до  керівництва  Верховної  Ради  знайти

 можливість  сьогодні  зустрітися  з представниками, з делегацією

 пікетуючих Верховну Раду України для з'ясування їх вимог.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  відносно  тих  пропозицій,  що

 висловлювали  депутати.  Вони  всі  беруться  до  уваги.  Ті, що

 потребують  вирішення,  я  відповім  таким  чином  на пропозицію

 Леоніда   Михайловича   Вернигори   і  Миколи  Олександровича...

 Олексійовича  Кириченка  відносно  лікування  Кириченко... Раїси

 Кириченко,  народної  артистки.  Є у вас підписані листи, так би

 мовити.  Будь  ласка,  оформляйте  це  все.  Я  думаю,  що  це -

 елементарне питання, воно буде вирішене.

      А до Кабінету Міністрів я, безперечно, звернуся сьогодні ж.

 Секретаріат,   підготуйте  листа  з  цього  приводу.  Я  підпишу

 буквально через півгодини потрібного листа.

      Пропозиції  Ярошинського  відносно  включення у порядок дня

 питання  про  Чорноморський  флот,  про виведення Чорноморського

 флоту.  Це питання є в порядку дня. Ви бачили. Тому, яка потреба

 голосувати його? Ми зараз обов'язково його розглянемо.

      Будь   ласка.   Звертається   керівник  фракції  "Соціально

 ринковий   вибір"  Євген  Кирилович  Марчук  з  пропозицією  про

 включення   до  комісії  по  доопрацюванню  закону  про  місцеве

 самоврядування Ткаченка замість Шереніна.

      Володимира Анатолійовича Ткаченка замість Шереніна. Я прошу

 проголосувати цю пропозицію. Це -право фракції, але воно повинно

 бути затверджено сесією. Це голосується, будь ласка.

      Ставлю   на   голосування.   Підтримайте,  будь  ласка,  це

 нормальний робочий момент.

      "За" -

      Ще  хтось не зрозумів, я так бачу. Голова фракції, керівник

 фракції  просить замість депутата Шереніна в комісію, яка працює

 над   законом   про  місцеве  самоврядування  включити  депутата

 Ткаченка. Він має на це право, має підстави, все обгрунтовано. Я

 прошу підтримати це рішення, щоб провести таку заміну.

      Ставлю на гоосування ще раз.

      "За" -

      Я   прошу,  Володимир  Анатолійович,  працюйте  в  комісії.

 Шеренін  не  буде працювати. Якщо будуть виникати якісь проблеми

 стосовно голосування, ще раз поставимо проголосувати.

      Та на тій підставі, що він керівник фракції і має право.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Кого? Так давайте й вашого замінемо.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилинку.  У вас єсть пропозиція. Де ваша пропозиція?

 Коли?  Я  ще  раз кажу, на сесію ця пропозиція не вносилася. Так

 внесіть пропозиції та й проголосуємо. В чому справа?

      ___________.  Я  ж  сказав,  подайте,  хай  проголосують на

 сесії. І все. Немає ніяких проблем.  Пейгалайнен, будь ласка.

      ГОЛОВА.  Дайте слово Симоненко. Кого замінить треба?

      СИМОНЕНКО. Все приехал, человек выздоровел. Я говорю, что

 прошлый раз точно так же ставили вопрос и не возможно было...

      ГОЛОВА. Я ще раз кажу не було заяви від  фракції.  Я,  будь

 ласка,  прошу  ще  раз  поставити  на  голосування. Це нормальна

 пропозиція. В кінці кінців я не розумію в чому тут питання. Будь

 ласка, ще раз я ставлю на голосування.

      "За" -

     МУСІЯКА В.Л.   Шановні  колеги,  зараз працює комісія, як ви

 знаєте,  по доопрацюванню проекту Закону про самоврядування. Ось

 тут   32  чоловіки,  ви  проголосували,  але  (............)  ми

 набираємо  кожного  дня і декілька разів вже зірвали. 17 чоловік

 треба, щоб ми могли працювати, більше половини, можете уявити, з

 32.  І  деякі із них не ходять. Оце ж зараз заміну зроблять, щоб

 ми могли працювати або тоді ставити треба питання оце кількість,

 яка ходить, треба її затвердити, хай вона тоді працює. Та і все.

 Працювати  ж треба.

      ГОЛОВА.  Да,  що  тут  обговорювати.  Чого  ви руку підняли

 Ростислав Степанович? Це ж абсолютно нормальне питання.  Вносьте

 пропозиції, кого треба замінить, і всіх разом проголосуємо.

      Будь ласка, хто за те, щоб поіменно проголосувати.

      "За" -

      Голосування  в  поіменному  режимі,  будь  ласка.  Я прошу,

 підтримайте пропозицію про заміну депутата в комісії.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Депутатські  запити  надійшли.  Групи  депутатів:  Недвига,

 Горбатюк,  атковський,  Хомич,  Дмитрук  до  Президента стосовно

 передачі Укрзалізницею функції щодо забезпечення руху поїздів на

 прикордонних   переходах   з  Білорусією  локомативним  бригадам

 білоруською  залізницею. В результаті цього зменшаться фінансові

 надходження, як Укрзалізниці, так і  Державного бюджету.

      Я  ставлю на голосування про підтримку змісту цього запиту.

 Він   оформлений  так,  як  передбачено.  Будь  ласка.  Поіменне

 голосування.

      "За" -

      Будь  ласка,  голосується  питання  про направлення запиту.

 Прошу.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Депутат   Бондаренко  Володимир  Дмитрович  звертається  до

 Голови  Верховної  Ради  в  зв'язку  з  відсутністю відповіді на

 звернення  стосовно  передачі до Київського міського суду позову

 щодо  дострокового  припинення  його  депутатських  повноважень.

 Депутат Бондаренко  написав  мені  з цього приводу заяву, де він

 запитує  чи  знаю  я,  що  серед  депутатів є  десятки депутатів

 міських,  районних,  сільсьтких  та  селищних Рад? Чи знаю я, що

 громадяни  мають рівні конституційні права? Чи я знаю, що... він

 був  звільнений  за власним бажанням і у відповідності з Законом

 про вибори народних депутатів з посади замміністра і перейшов на

 постійну  роботу  до Верховної Ради і так далі, і так далі. Я на

 цьому  документі  написав:  "Знаю,  виконує доручення депутатів,

 визначених Конституцією та Постановою Верховної Ради від 2 липня

 цього  року". Я це ж саме напишу ще раз окремо. Це не резолюція,

 це  просто відповідь на лист. Тому, будь ласка, оформлений запит

 таких...... я прошу підтримати його направлення офіційно. Ставлю

 на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Павловський    Михайло   Анотонович   до   прем'єр-міністра

 звертається  стосовно  організації  виробництва  боєприпасів  за

 новими  технологіями,  підтримки  налогового  напрямку  в галузі

 інформаційних  технологій, в якому країна має можливість займати

 ведучі   позиції,   використання  коштів  та  науково-технічного

 потенціалу   для   створення  урядової  інформаційно-аналітичної

 системи.  Оформлений  запит  так, як це передбачено Регламентом.

 Ставлю на голосування цю пропозицію.

      "За" -

      Рішення прийнято. Направляється  цей запит.

      Прошу хвилинку уваги ще. Депутатський запит групи депутатів

 Омельченко,  Єрмак,  Білас,  Білоус  до  міністра  оборони  щодо

 проведення     перевірки     законності    розподілення    житла

 військовослужбовцям  і до прем'єр-міністра депутата Цебенко щодо

 ситуації  у  виборчому  окрузі  місті  Світловодську  Луганської

 області, де не вирішується проблема погашення заборгованності по

 заробітній  платі  працівників бюджетної сфери. Ці обидва запити

 відповідають   вимогамі  Регламенту.  Я  ставлю  на  голосування

 питання  про їх направлення   адресату.

      "За"

      Рішення прийнято.

      І  ще  одне  питання,  яке  в  порядку дня появилося вчора,

 вірніше,  запропоновано.  Це  окреме  питання, а заява Верховної

 Ради щодо останніх подій в Республіці Білорусь.

      В   нас   є  офіційні  дані  про  те,  що  там  порушується

 Конституція  під  час  організації референдуму, і аргументації з

 цього  приводу достатньо є в засобах масової інформації і ви про

 ці обставини знаєте.

      Вчора  серед  голів комісій ми радилися, і на Раді фракцій.

 Підготувала  Комісія  в  закордонних справах, підготувала проект

 заяви з цього приводу. Вона в вас роздана, я так розумію?

      Тому я їх зачитаю коротко, і ми приймем відповідне рішення.

      "Верховної Ради глибоко стурбована небезпечним загостренням

 стосунків  між  гілками  влади,  фактами  антиконституційних дій

 напередодні  референдуму в Республіці Білорусь з боку Президента

 Республіки Білорусь.

      Суворо дотримуючись принципу невтручання у внутрішні справи

 будь-якої   країни,   підтримуючи  виважені,  конструктивні  дії

 парламенту  Білорусії,  закликаємо представників законодавчої та

 виконавчої влад дружньої нам сусідньої держави до порозуміння та

 зважених  конституційних  дій заради збереження демократії, миру

 та безпеки в регіоні.

      Верховна  Рада  України  впевнена  в тому, що братній народ

 Бтлорусії,   виходячи   з   норм   міжнародного   права,  знайде

 конституційні  шляхи  вирішення  своїх внутрішніх проблем в ім'я

 розквіту суверенної незалежної держави Білорусь".

      З  цього  приводу  до  нас  звернувся,  звернувся парламент

 Білорусії  з  проханням  відреагувати  на  ситуацію,  що  є.  За

 повідомленнями  інформаційних агенств і Міністерства закордонних

 справ  всі...........  політичні  структури  Європи  відповідним

 чином   відгукнулися  сьогодні,  нам  просто  не  годиться  бути

 осторонь  з  цього  приводу.

      І я просив би цей проект заяви проголосувати за основу.

      За основу голосується, будь ласка підтримайте.

      "За"  -

      В цілому можна голосувати.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Будь ласка, запишіть доповнення.

      (Ш у м  у  з а л і).

      Будь ласка, 5 хвилин, Білоус.

      БІЛОУС.

      317 виборчий округ, місто Полтава, спілка офіцерів України.

 Я  пропоную  в цієї постанові, в цієї заяві окремим пунктом, щоб

 до  Білорусії  направити  групу депутатів Верховної Ради України

 для  вивчення  політичної  ситуації,  тому що подія розвивається

 так,  що нам потрібно буде забезпечити захист громадян України і

 українців, які проживають на території Білорусії. Дякую.

      ГОЛОВА. Ратушний.

      РАТУШНИЙ.

      Михайло   Ратушний,  Конгрес  українських  націоналітів.  Я

 підтрмую  позицію депутата Білоуса. Я вважаю справді, що в нас є

 паралментська  група, яку очолює депутат Душейко. Я звертався до

 депутатів,  говорив з багатьма з них. Взагалі, ці події тривають

 не  один  вже  день,  не один місяць. І було б цілком коректно і

 ефективно  виїхати на 24 число, виїхати членам міжпарламентської

 групи.  Тим більше, депутати білоруського парламенту, я знаю, до

 вас  зверталися, Олександре Олександровичу, і зверталися напряму

 до депутатів українського парламенту, що хочуть, щоб від України

 справді  прибули парламентарі і, власне, побачили на власні очі,

 що  відбувається  в  Білорусії, щоб уникнути того, на дай Бог, в

 Україні.

      ГОЛОВА.  Спасибі,  Ярославе.  Я тоді організовував і хотів,

 щоб  поїхали. Будь ласка, в цьому немає заперечення й тепер. Але

 це одне іншому не суперечить. Будь ласка, давайте поїдемо.

      Кириченко. До тексту заяви, будь ласка,  які зауваження?

      КИРИЧЕНКО М.О., 329 виборчий округ.

      Олександре Олександровичу, я думаю, що заява зважена з усіх

 позицій.  Давайте  її  в  цілому  приймемо  і  проголосуємо тут.

 Мабуть, немає...

      ГОЛОВА.  Добре. Пшенична.

      ПШЕНИЧНА

      Я так розумію, що сейчас економічне становище у республіках

 СНГ,  дійсно,  воно  дуже  багато  створює  таких  ситуацій,  що

 непорозуміння  між  парламентами  та  президентом.  І все-таки я

 вважаю,  що  оці...  фразу  оцю  "фактами  неконституційних  дій

 напередодні референдуму"  -  це треба  вилучити. Я так думаю, ми

 звертаємся і до Президента, і до парламенту, щоб вони найшли між

 собою порозуміння - це їхня внутрішня справа.

      ГОЛОВА.  Я  розумію,  що це так  -  мова йде про реакцію на

 дії і...

      Будь ласка, Кармазін.

      КАРМАЗІН Ю.А.

      299 виборчий округ. Шановні народні депутати!

      Я вважаю, що заява в цілому -  все правильно зроблено.

      Приєднуюсь   до   тих   пропозицій,   щоб   нам   Олександр

 Олександрович  подумав,  як  зараз і проголосувати за делегацію.

 Але -  з дозволу  парламенту!  Тільки  запросити спочатку дозвіл

 їхній  на  приїзд  до  них,  і таким чином, захистити і інтереси

 українців,  які  проживають  в  Білорусії, і громадян України. І

 подивитися,  що  відбувається,  щоб може захищати інтереси самих

 білорусів.

      І  тепер  по  тексту.  По  тексту я пропоную: до частини...

 замість...вставити другу частину -   "Верховна Рада України буде

 пеідтримувати   конституційно  обрані  органи  влади  Республіки

 Білорусії".   Написати   таку   фразу,  таке  речення  добавити:

 "Верховна  Рада  буде  підтримувати  конституційно обрані органи

 влади Республіки Білорусь."

      ГОЛОВА. Шейко.

      ШЕЙКО.

      Шейко, 344-й округ.

      Я  вважаю,  що  парламент правильно робить по відношенню до

 тих  подій,  які  відбуваються  в  Білорусії. Я вважаю, що заява

 виважена і треба її проголосувати. Прошу підтримати.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Алексєєв.

      АЛЕКСЄЄВ.

      Спасибо,  Александр Александрович. Владимир Алексеев, город

 Харьков.

      Я  совершенно  с вами согласен, что эту заяву надо принять,

 поскольку  дестабилизация  ситуации  в  Белоруссии  угрожает  не

 только  Белоруссии, но и окружающим государствам. Но я хотел бы,

 чтобы  это  заявление  было  более уравновешено и менее, скажем,

 могло бы способствовать конфронтации в Белоруссии.

      Вот мы тут пишем: "стурбовані небезпечним загостренням". Но

 нам  не  дано  узнать,  как  наше  слово отзовется в Белоруссии.

 Давайте  слово "небезпечним" уберем. "Загостренням" -и пусть уже

 сами белоруссы решают небезпечно це чи безпечно.

      По-друге.   Мы  декларируем  тут,  что  не  вмешиваемся  во

 внутренние  дела. Мы тут же даем оценку антиконституционных дій.

 Пробачте,  усі  дії,  що відбуваються в Білорусії, конституційні

 вони  чи  ні  можуть вирішити лише Конституційний суд Білорусії.

 Тому   давайте   замість   "антиконституційних   дій"   запишемо

 "дестабілізуючих  дій".  Це  буде невтручання у внутрішні справи

 Білорусії.

      И  на  конец.  Я  бы  хотел, чтоб это заявление, которое, я

 думаю,  надо  принять, не использовалось в качестве дубины между

 ветвями власти в Белоруссии. От этого будет плохо и нам. Поэтому

 я  хотел  бы, чтоб оно было умиротворяющим призывом к злагоді. И

 тогда   заменить   тут   слово   "конструктивні  дії  парламенту

 Белорусь".  Не  надо становиться на одну сторону. Давайте займем

 нейтральную  позицию  и  запишем:  "спрямовані  на  забезпечення

 стабільності".  И  это заявление положительно воспримут и одна и

 другая сторона, и дай Бог, чтобы оно послужило злагоді.

      ГОЛОВА. Ясно. Яворівський.

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Володимир Яворівський, демократична партія України.

      У мене зауваження чисто стилістичне по тексту.

      "Верховна  Рада  України  глибоко  стурбована  далі  " в

 небезпечному загостренні". Я вважаю, буде набагато краще і прошу

 депутатів підтримати. "Глибоко стурбовані подіями в сусідній нам

 державі.   Тоді   й  зрозуміла  й  наша...  які  проявляються  в

 небезпечному загостренні стосунків  між гілками влади.

      Я,  до речі, абсолютно не згоден з депутатом Алексєєвим. Це

 сусідня  нам  держава,  ми  ні  в що тут не втручаємся. Вона вже

 настільки  наша ця заява, настільки зважена справа, зліва і таке

 інше.  І  прошу  поправити,  тут  аж тричі зваженних, зваженних,

 зваженних.   Це   улюблине  слово  Леоніда  Макаровича.  Зробити

 виключно   конституційних   дій   зараз  збереження  або  тільки

 конституційних   дій  заразди  збереження  демократії,  миру  та

 безпеки в регіоні.

      Отаких  дві правки і прошу... Я проти того, щоб ми зараз ще

 щось  з неї вихолощували. Тоді вона просто не потрібна. Це якись

 такий,   знаєте,  шепіт  із-за  рогу.  Є  наша  позиція.  Ми  не

 втручаємся ні в які внутрішні їхні справи, ми дбаємо про сусідню

 нам  державу,  щоб  там  був  спокій,  тому  що  це наші головні

 інтереси.

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція,  щоб  комісія,  зокрема Борис Ілліч

 Олійник   з урахуванням цих пропозицій, що тут були, доопрацював

 зараз  текст  і  дав  нам на затвердження. Нема заперечень? Будь

 ласка, Борис Ілліч, візміть, будь ласка, зауваження ці внесіть і

 ми проголосуємо тоді осточно.

      Про  проект  Закону...  Вірніше не так. Інформація про стан

 підготовки   законодавчих   актів,   про   структуру  та  розмір

 державного  нутрішнього  боргу  України  і  про проект Постанови

 Верховної   Ради  про  становлення  нових  розмірів  мінімальної

 заробітної плати і пенсії за  віком.

      Від   Уряду  у  нас  заступник  міністра.  Міністр  був  до

 останього  моменту,  він  просив  до  11  години він має бути на

 засіданні  Кабінету  Міністрів.  Заступник міністра, будь ласка,

 інформацію  робіть.  І  Пустовойтовський Володимир Семенович від

 комісії.

      Прошу уваги.

      ЛИТВИН.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати.

      Відповідно до закону України про державний внутрішній борг,

 який був прийнятий Верховною Радою України в 1992 році, Верховна

 Рада   України  одночасно  з  затвердженням  Державного  бюджету

 України  на  наступний  бюджетний  рік  затверджує  структуру  і

 граничний   розмір  державного  внутрішнього  боргу  на  той  же

 відповідний бюджетний рік.

      При  затвердженні  Державного бюджету на 1996 рік, Верховна

 Рада  також розглянула і проект Постанови Верховної Ради України

 про  структуру  і гарничний розмір державного внутрішнього боргу

 України  на  1996 рік. Це питання було обговорено, але повернуто

 Верховною Радою України до Уряду на доопрацювання.

      Тому  дозвольте мені вас проінформувати, яким чином пройшло

 це  доопрацювання.  Напрацювані  документи в Уряді по граничному

 розміру державного внутрішнього боргу на 1997 рік.

      Хочу зауважити також, що після того, як документ надійшов в

 Уряд  на  доопрацювання,  Верховна  Рада  України  приступила до

 обговорення  і в липні 1996 року прийняла бюджутну класифікацію.

 Тому     проект    структури    внутрішнього    боргу    України

 доопрацьовувався    також   із   врахуванням   нової   бюджетної

 класифікації затвердженої Верховною Радою  України.

      Не  враховуючи  те,  що  1  вересня  Уряд був зобов'язнаний

 внести  проект  Державного  бюджету на 1997 рік, було визнано за

 доцільне   подати  доопрацьований  проект  структури  державного

 внутрішнього  борогу  на  1996  рік  разом з проектом граничного

 розміру  державного  внутрішнього  боргу на 1997 рік. Враховуючи

 особливий порядок розгляну проекту Державного бюджету України на

 наступний  бюджетний  рік,  передбачалося,  що  проект структури

 державного  внутрішнього  боргу  і граничного розміру державного

 внутрішнього  боргу на наступний рік буде поданий після того, як

 бюджет  пройде  перше  читання  і ми, Уряд, отримаємо зауваження

 депутатів,  комісій стосовно врахування їх при другому читанні.

      Але  враховуючи те, що після розгялду інформації про проект

 Державного  бюджету  на 1997 рік, було багато зауважень народних

 депутатів  стосовно  податкової  бази,  на якій він обрахований,

 Урядом була розпочата робота по уточненню розрахунків показників

 Державного бюджету на 1997 рік ми маємо намір уже вносити проект

 структури  державного  внутрішнього  боргу і граничний розмір на

 1997  рік  уже  з  урахуванням  проведеної  роботи  по уточненню

 показників  Державного бюджету на 1997 рік, оскільки ці величини

 взаємно  пов'язані  і  граничний  розмір державного внутрішнього

 боргу   є   величиною   прямо   залежною  від  розміру  дефіциту

 запланованого   дефіциту   державного   внутрішнього   боргу  на

 наступний бюджетний рік і структури його покриття.

      Тому....................   3   років  дотримувався  порядку

 внесення  про  державні  внутрішні проекти постанов про державні

 внутрішні  борги,  тому  ми  маємо намір внести його уже разом з

 уточненнями  до  показників  Державного  бюджету  на...  проекту

 Державного бюджету на 1997 рік.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати!  Можна  запитувати зараз багато

 доповідача і це буде правильно, але ми розглядаємо зараз по-суті

 факт  той,  що в нас немає на руках проекту Закону про державний

 внутрішній  борг. З цього приводу в нас є проект Постанови, який

 фіксує  ставлення  Верховної  Ради  до  цієї  ситуації,  тому  я

 попросив  би  так: якщо виникатимуть питання, то ви тут на місці

 будете,  недалеко  відходьте,  сідайте  там  на місці. Доповість

 спочатку  Пустовойтовський,  а потім можна буде задать запитання

 обом, якщо  буде   в тому потреба. Будь ласка.

      Він  недалеко  стоїть,  він сидить. Будь ласка. Прошу, будь

 ласка. Одну хвилиночку. Не нервуйте. Хвилинку.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.

      Уважаемый   Александр   Александрович!  Уважаемые  коллеги!

 Пустовойтовский,  384 Первомайский избирательный округ города...

 Харьковской  области.

      В  соответствии  с  главой  9.  1 Регламента об утверждении

 Государственного  бюджета  Украина и контроля за его исполнением

 Верховный   Совет   Украины   провел  всю  возможную  работу  по

 рассмотрению  предложеного  Кабинетом Министров Государственного

 бюджета.

      Но  для  представления  подготовленного  материала  в  виде

 сбалансированных  предложений  по  доходной  и  расходной частям

 бюджета  Верховный  Совет  Украины,  не  смотря на неоднократные

 обращения  с  этой  трибуны и других обращений, Правительство не

 представило  Верховному  Совету  проекты  законов  о структуре и

 граничном  размере  государственного внутреннего долга Украины и

 об  установлении  минимальных размеров заработной платы и пенсий

 по возрасту.

      Бюджетная  комиссия  неоднократно обращалась к Министерству

 финансов  с  предложением представить необходимые документы. Нам

 мотивировали,  как  вот  и  сейчас  вы слушали, отсутствием этих

 документов тем, что бюджет перерабатывается, что без утверждения

 окончательной   цифры   дефицита  бюджета  и  определения  суммы

 государственного  внутреннего  долга, то есть внутреннего займа,

 представить закон о структуре государственного внутреннего долга

 нельзя.

      Эти  аргументы  не  имеют достаточных оснований. Во-первых,

 такой проект должен был быть представлен вместе с представленным

 бюджетом, где уже был заложен определенный дефицит бюджета.

      В  конце  концов  мы  предложили представить такой закон по

 состоянию  на  1  ноября,  а  затем, в случае необходимости, его

 уточнить.

      Ответа  не последовало. Наряду с этим, в средствах массовой

 информации  началась  кампания  по обвинению Верховного Совета в

 задержке  и  принятии  бюджета.  Президент Украины заявил о том,

 что, во-первых, он не подпишет закон о бюджете, если он не будет

 учитывать  новой  налоговой концепции, которую, как известно, до

 сих   пор  не  представлено  Верховному  Совету.  А,  во-вторых,

 последовало заявление о том, что причастные к непринятию бюджета

 не будут получать заработной платы.

      Из  этой  мозаики  можно  сделать  вывод, что определенными

 кругами  вновь  делается попытка искусственно создать нездоровое

 противостояние  между  законодательной  и исполнительной ветвями

 власти,   вредные   как   для   экономики  Украины,  так  и  для

 стабильности в обществе.

      Бюджет-документ,   концентрирующий   в  себе  все  элементы

 экономической  и  социальной  политики государства. Его принятие

 является  актом высокой ответственности, и принятие его в спешке

 без   полного   обкема   всех  исходных  документов,  без  учета

 минимального прожиточного минимума для зависимых слоев населения

 не может расцениваться иначе, как антинародный акт. Утитывая все

 изложенное,   предлагается  вам  выданный  вам  на  руки  проект

 постановления  принять.  И от имени Верховного Совета официально

 потребовать    от    правительства    представить    необходимый

 дополнительный  проект закона для их принятия до представления в

 первом  чтении  закона Украины о госудатственном бюджете Украины

 на 1997 год.

      Ситуация   в   экономике   страны  нам  известна.  Глубокую

 озабоченность этим вы только что высказали в разминке. Положение

 чрезвычайное  и  требует  чрезвычайных  мер.  Нам  известно, что

 правительством    с    участием    Президента    не   однократно

 рассматривался   вопрос   о  новой  концепции,  направленной  на

 снижение    налогового    пресса.    И   сегодня   эти   вопросы

 рассматриваются в правительстве. К сожалнию, это происходит в то

 время,  когда  Верховнй Совет должен был бы уже завершать работу

 по  принятию бюджета. Мера, которая вам представлена, несомненно

 вынужденная, но необходимая в создавшейся ситуации.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Є  запитання до Володимира Семеновича? Запишіться,

 будь  ласка,  на  запитання до Володимира Семеновича і до Андрія

 Володимировича, який там може відповісти. Будь ласка.

      Опублікуйте список. Красняков, будь ласка.

      КРАСНЯКОВ.  Хотел  бы  все-таки  задать  вопрос заместителю

 министра.  И  все-таки  те  проблемы,  которые  вы  поднимали по

 задолженности  по  заработной  плате, которая входит в структуру

 долга.  Какова  же  сегодня  задолженость по зароботной плате, в

 первую  очередь  в  бюджетной  сфере и из местных бюджетов, и из

 государственного бюджета?

      ЛИТВИН.  Я  не могу точно назвать цифры по задолженности по

 зароботной плате на сегодняшний день по бюджетной сфере. В части

 относится  ли  она  к  государственному  долгу хотел бы обратить

 внимание,   существует  текущая  заделженность  государственного

 бюджета  и  государственный  долг, который возникает из дефицита

 государственного   бюджета,   то  есть  с  тех  долгов,  которые

 профинансировались.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Вітренко.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      По-перше,  я хочу додати до інформації заступника міністра,

 що   сьогодні  заборгованість  по  заробітній  платі  складає  3

 мільярди 368 мільйонів гривень.

      А   по-друге,   хочу  задати  запитання.  Скільки  ще  буде

 продовжуватись оцей футбол -  ми  віддаємо  Кабінету  Міністрів,

 Кабінет  Міністрів  не  виокнує  -ми  розглядаємо, ми знову даєм

 наступний термін, і так воно продовжується?!

      Наша  партія, Прогресивно-Соціалістична партія України, вже

 двічі  пікетувала Верхровну Раду (і сьогодні, до речі) з приводу

 того,  щоб  Верховна  Рада  не  забула про свою постанову від 16

 жовтня.

      І тому я хочу запитати шановного колегу Пустовойтовського -

 може  ми  в ту постанову, яку ви пропонуєте, запишемо: "Прем'єр-

 міністру України Павлу Лазаренко 21 листопада подати на Верховну

 Раду інформацію про ліквідація заборгованості заробітної плати і

 доповісти  про введення в дію Закону про оплату праці і пенсійне

 забезпечення   в   повному  обсязі".  І  встановити  термін  -21

 листопада,  щоб  пан  Лазаренко  не  забув, бо тут, в цьому залі

 обіцяв  народу України до 1 грудня заборгованість подолати. Будь

 ласка. Як ваша думка на цю пропозицію?

      ГОЛОВА.  Дякую, Будь ласка, відповідайте.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Я поддерживаю мнение о том, что надо

 получить информацию и высказать перед народом Украины уже мнение

 главы Правительства о том, когда ж все-таки люди начнут получать

 заработную   плату.   Но  включать  в  это  поатновление  считаю

 нецелесообразным,   тбо   оно   названо   "Про  розгляд  проекту

 Державного бюджету України на 1997 рік".

      ГОЛОВА.  І  про  встановлення  нових  розмірів  мінімальної

 зарплати... Свято.

      СВЯТО В.П.

      416 виборчий округ, Хмельниччина.

      Дячкую, Олександре Олександровичу.

      Шановний  Володимире Семеновичу, соціальний захист народу і

 оживлення  виробництва  як  основи соціального захисту (я в свій

 час  на П'ятій сесії говорив про це і розповсюджував листівку) -

 один  із  дійових  кроків це якраз взаємозаліки через внутрішній

 борг   держави  як  гаранта  взаєморозрахунків.  І  коли  взяти,

 зокрема,  заборгованність  держави  тільки  в  плані компенсації

 заощадженнь  населення України, що складали десятки років, то чи

 є  доречними  заяви уряду про розрахунки бюджету на один рік 97-

 ий?

      Дякую за увагу.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Это  -очень серьйозный вопрос, уважаемый

 коллега.

      Я  понимаю, безусловно, одну истину, что когда мы принимаем

 бюджет   с   нереальной  доходной  части,  который  прогнозирует

 нереальные  возможности  по  расходу,  то  бюджет становится тем

 комом, который наматывает на себя огромные долги в государстве.

      Государство   не  рассчиталось   по   заработной  плате,  и

 госудраство   не   рассчиталось с  поставщиками  энергоресурсов.

 Поставщики   энергоресурсов  не  рассчитались  с  угольщиками  и

 нефтяниками, и ком катится, катится и наращивается многократно.

      Именно поэтому бюджетная комиссия рассматривает в этом году

 вопрос  принятия достоверного реального бюджета как главную цель

 Верховного  Совета.  Ибо  дальше  так продолжаться не может. Мы,

 безусловно,  сдабриваем  те элементы паралича, которые порождают

 неплатежи.   Именно  поэтому  подход  к  подготовке  взвешенного

 бюджета  такой серьйозный, и, может быть, затягивается время, в том

 числе и по вине правительства, о чем я уже говорил.

      ГОЛОВА. Кравчук, ............ область.

      У вас не та картка включена, вставлена, будь ласка.

      КРАВЧУК. Дякую.

      Володимир Семенович, ваша інформація достатня для того, щоб

 прийняти  рішення. І  в  зв'язку  з  цим я хочу задати питання у

 відношенні  постанови. Оскільки комісія готовила таку постанову,

 мені   здається,   що  вона  не  має  логічного  завершення.  Ми

 зобов'язуємо  Кабінет  Міністрів  подати  до  21-го листопада на

 розгляд   Верховної   Ради  проекти  Законів  про  структуру  та

 гранічний  розбір  державного  внутрішнього боргу України та про

 встановлення  мінімальних  розмірів заробітної плати і пенсії за

 віком. Але як дальше буде тоді із самим бюджетом? Тобто, мабуть,

 треба  рекомендувати добавити, ще рекомендувати відізвати проект

 бюджету і відповідно до такого числа подати на розгляд Верховної

 Ради.

      Дякую.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Спасибо за вопрос.

      Вы  абсолютно  правы.  Вчера  при  обсуждении этого вопроса

 пришли  к  такому  заключению,  что видимо правительство сегодня

 даст  письмо (............) или по переносу рассморения бюджета.

 Ибо  известно,  что  в  четверг  21  числа  правительство  будет

 рассматривать на своем заседании окончательный вариант бюджета.

      Если  такого  не  последует,  тогда  надо  будет  принимать

 дополнительные меры.

      ГОЛОВА.  Я в порядку інформації хочу сказати про те, що від

 Кабінету  Міністрів  надійшов  сьогодні  лист  змісту такого.

      "В   данний   Кабінетом   Міністрів   України  завершується

 уточнення   розрахунків   показників   проекту,   зведенного  до

 Державного бюджету України та Державного бюджету України на 1997

 рік  та  розрахунків  щодо  розподілу  доходів  і  видатків  між

 державами, Державним та місцевим бюджетом.

      Враховуючи  викладене  та  з  метою  остаточного погодження

 показників   бюджетів  усіх  рівнів  Кабінет  Міністрів  України

 просить перенести розгляд проекту Закону про Державний бюджет на

 1997 рік на 22 листопада поточного року."

      Тобто на п'ятницю просить  перенести розгляд. Зрозуміло.

      Будь ласка,  Кузьменко.

      КУЗЬМЕНКО.

      Спасибі.  Сергій  Кузьменко,  фракція "Комуністів України",

 Запоріжжя.

      У  мене  питання,  по-перше,  все  ж таки сьогодні ми маємо

 проект бюджету, який ми зобов'язані згідно регламенту розглядати

 чи  не  маємо?  Бо офіційного відкликання цього проекту не було,

 було  на  рівні  там  заяви  Пинзеника  і таке інше, але Кабінет

 Міністрів проект бюджету не відкликав. Це перше.

      І  друге.  Сьогдні  Верховну  Раду  пекитують  представники

 чорнобильців,  відносно  яких є дуже багато пропозицій від Уряду

 зменьшити  відрахування  в  Чорнобильський  фонд і таке інше.

      Чи  вважаємо  можливим  сьогодні Кабінет Міністрів зменшити

 відрахування  в  Чорнобильський  фонд,  зменшити  його? Чи є для

 цього  об'єктивні  підстави?  Зменшились чи в них потреби, менше

 стало хворих і таке інше?

      ГОЛОВА. Це запитання до Андрія Володимировича Литвина. Будь

 ласка.Я так розумію.

      ЛИТВИН  А.  В.  Кабінет  Міністрів просив перенести розгляд

 Державного  бюджету  з врахуванням уточнення показників його. На

 наш  погляд підстав про відкликання проекту бюджету, поданого на

 розгляд  Верховної  Ради  відповідно  до  Конституції  нема.  Це

 відповідь на перше запитання.

      Стосовно  другого запитання. Це питання також розглядається

 в  Уряді.  І я думаю, що, коли будуть подані уточнені розрахунки

 до  показників  Державного  бюджету,  там  буде  відповідь не це

 запитання.

      ГОЛОВА. Марченко.

      МАРЧЕНКО.

      Марченко,    348    избирательный    округ,    Прогрессивна

 социалистическая партия Украины.

      Уважаемый  докладчик!  Вы  знаете, что проектом Конституции

 или  Конституцией  Украины,  ну, записано, хотя бы декларативно,

 защита прав и свобод наших граждан: получение заработной платы и

 пенсии во время, ее определенные уровни, которые устанавливаются

 законом  -это конституционные нормы и обязанность государства их

 вплачивать.  В  роли  государства  сейчас  выступает  и  Кабинет

 Министров,  Верховный  Совет.  По Коонституции есть такая норма,

 как "уповноважений з прав людини". Мы его еще не обрали.

      Не  считаете  ли вы необходимым после того, как 2 пункт или

 постановление  дополнить  таким  образом,  что  Премьер-министру

 доложить   о  уровнях  минимальных  заработной  платы  и  пенсии

 в  полном  введении  в  обкеме  Закон об оплате труда и пенсии и

 струтуру внутреннего долга государства доложить, дополнить таким

 пунктом,  что  в  случает,  если это не будет сделано, Верховный

 Совет  инициирует  обращение  в  Конституционный и Верховный Суд

 Украины,  значит,  обвинение в Кабинет Министров и Президенту за

 невыполнение   ими  конституционных  прав  и  гарантий  граждан,

 гарантами оторых они являются?

      Спасибо.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Спасибо за вопрос. Я уже частично на него

 ответил  Наталье Михайловне и я продолжу эту мысль. Я думаю, что

 этот  вопрос надовынести еще раз на блажайший День правительства

 и  тогда  принять  решение.  Это  будет по повестке дня. В даном

 случае,  к  этому  постановлению  опять-таки  по-моему  здесь не

 слудует вносить.

      ГОЛОВА.   Сідайте,  будь  ласка.  Чи  є  потреба  постанову

 обговорювати?  Я  проект  постанови  ставлю  на  голосування  за

 основу. Будь ласка.

      "За" -

      Є  інші  думки?  Будь ласка, оголосіть, хай зайдуть до залу

 всі депутати.

      Зміст  постанови  такий. "У зв'язку з тим, що відповідно до

 законів  України  про  державний  внутрішній борг України та про

 оплату   праці,  одночасно  з  затвердження  Державного  бюджету

 України   мають   затверджуватися  граничні  розміри  державного

 внутрішнього  боргу  України,  його структура, джерала та строки

 погашення,  також розміри мінімальної заробітної плати, Верховна

 Рада України постановляє:

      Кабінету Міністрів України подати до 21 листопада 1996 року

 на  розгляд  Верховної  Ради України проекти законів України про

 структуру  та  граничний  розмір  державного  внутнішнього боргу

 України  та  про  встановлення  мінімальних  розмірів заробітної

 плати  і  пенсії  за  віком".

      Ставлю   на   голосування   цей  проект  за  основу.  Прошу

 підтримати.

      "За" -

      В  цілому  можна  поставити? Будь ласка, поправка. Вітренко

 говорить.

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні  колеги!  Я  прошу  підтримати  пропозицію,  щоб 21

 листопада и цьому залі з цього питання доповідав Прем'єр-міністр

 України,  і  крім  цих  питань,  які  зазначені  в постанові, ще

 питання  про  ліквідацію заборгованості по заробітній платі. Без

 цього не можна слухати Державний бюджет на 1997 рік.

      ГОЛОВА. Сформулюйте, як записать.

      ВІТРЕНКО Н.М. Будь ласка.

      "Прем'єр-міністру   України   виступити   з   доповіддю  21

 листопада  1996 року про ліквідацію заборгованості по заробітній

 платі   та   введення   законів  про  оплату  праці  і  пенсійне

 забезпечення в повному обсязі".

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

      "За"

      В  цілому  голосується  проект  постанови.  Будь  ласка,  в

 цілому.

      "За"

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Про  проект  постанови  Верховної  Ради  України про Декрет

 Кабінету  Міністрів України від 9 грудня 1992 року про тимчасове

 припинення індексації грошових доходів населення.

      Інформує  Стоян, виступає Стоян Олександр Миколайович -член

 Комісії з питань соціальної політики та праці.

      Ідіть на трибуну, будь ласка.

      А, з місця, у нього там документи? Будь ласка.

      Анісімов  потім  візьме  слово. Анісімов ініціатор розгляду

 цього питання і автор альтернативного документу.

      СТОЯН О.М.

      (Олександр  Стоян,  62  Пермський  виборчий  округ,  Голова

 Федерації профспілок України).

      Шановний,  Олександре  Олександровичу,  цей проект, дійсно,

 підготовлений,  треба приймати інший закон щодо індексації, і це

 дійсно так, є всі обгрунтування. Але я сьогодні зранку радився з

 своєю   комісією,   я  все-таки  вихожу  від  Комісії  з  питань

 соціальної  політики та праці і просив би вас, щоб віднести його

 або  на  четвер,  або  на  п'ятницю.  Він,  дійсно,  готовий,  є

 аргументація,   є  пропозиції.  Але  я,  оскільки  виступаю  від

 комісії,  а не як окремий депутат, я хочу мати думку комісії.

      Прошу депутатів підтримати і перенести на четвер.

      ГОЛОВА. Будь ласка, до Стояна запитання є?

      Ставлю  на  голосування  пропозицію  Стояна про перенесення

 цього питання на четвер.

      "За" -

      Не прийнято рішення. Анісімов, будь ласка.

      АНІСІМОВ.  178,  Запорожжя,  Анісімов. Я просиб бы народных

 депутатов,  минутку внимания. Вы помните в этом зале очень много

 мы  вели  разговоров  о  индексации  зароботной  платы, в первую

 очередь  пенсионного  обеспечения.  В декабре 1992 года Декретом

 Кабинета   Министров,  которое  имеет  силу  закона,  индексация

 заморожена.  Поэтому,  я  предлагал  вернуться к этому вопросу и

 через  закон.  Сегодня  мой  законопроект  подготовлен,  и  я не

 настаиваю  его  сегодня  рассматривать.  Будет  роздано народным

 депутатам,  и в четверг при обсуждении информации, которую будет

 давать  Комиссия  социального  обесечения,  я  тоже  выступлю  с

 аргументациею.  Прошу  вас  поддержать, уже подписалося более 25

 народных  депутатов  и  рассмотреть  его  как  закон. Потому что

 декрет имелся ........, надо его принять законом.

      Идет речь вот о чем, что временно введенный Декрет Кабинета

 Министров   в  первую  очередь  замораживать  индексацию  пенсий

 должень быть введен в надлежащее законодательное поле. Это будет

 и   предложено   народным  депутатам.  У  меня  все,  Олександре

 Олександровичу.

      ГОЛОВА. Таким чином, комісія пропонує розглянути це питання

 в  четвер, підтримує і автор альтернативного варіанту,..........

 це  питання  саме закону. Бо тільки так можна впливати на декрет

 допомогою  закону  депутата Анісімова. Є інші міркування з цього

 приводу?

      Будь ласка, Ярошинський. Потім Марченко.

      ЯРОШИНСЬКИЙ.  У  зв'язку  з  непідготовленістю  абсолютного

 питання  цього  та  доповідачів  прошу,  по-перше,  перенести це

 питання  не  на  четвер,  а  в  перелік  тих  питаня, які можуть

 розглядатися  Верховною  Радою  в  міру надходження відповідних,

 належних  чином  оформлених  документів  та  їх підготовленості.

 Тобто  перелік  тих  сорока  питань,  в яких внесено питання про

 вивід російського... військ Російської Федерації.

      Далі.  Друге. Олександре Олександровичу, вибачте мені, що я

 говорю  не по темі, але саме це, оце друге питання про виведення

 російських  військ  внесене  не  в  порядок  денний  тижня, а ми

 працюємо останній тиждень - якщо ми не розглянемо на цьому тижні,

 то  вже  наше  рішення  про розгляд цього питання в листопаді не

 може  бути. І тому я все-таки прошу вернутися до того, щоб із 40

 питань,  які  не  будуть  розглянуті на сесії Верховної Ради, бо

 це...  ці  питання  - в переліку  тих,  які можуть розглядатися,

 внести  питання  і поставить на поіменне голосування питання те,

 яке я просив - про законопроект про виведення російських військ.

 Але  оце питання, що торкається оцього питання, його перенести в

 перелік тих, які можуть розглядаться, якщо будуть підготовлені.

      ГОЛОВА.  Богдан  Харитонович,  спасибі.  Проект постанови з

 цього  приводу підготовлений відповідно до Регламенту. Все у вас

 є.  І  депутат  Стоян  говорив  не  про  непідготованість  цього

 питання,  а  про потребу розгляду його в четвер, аргументуючи це

 достатньо переконливо,  на  мій  погляд - так само, як і депутат

 Анісімов, тому говорити, що не підготоване питання, не можна.

      Будь ласка, Марченко.

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Я  предлагаю процедурно в этот четверг, на когда перенесено

 рассмотрение  этого вопроса, поставить доклад Анисимова, который

 подготовил   законопроект  (мы  его  поддерживаем),  который  бы

 приостановил или остановил действия декрета Кабинета Министров.

      Мне  представляется (и вот эти я комплекс документов у меня

 находятся),  я  просмотрел -  они, на мой взгляд, подготовлены в

 полном  соответствии  с  Регламентом:  есть  проект закона, есть

 пояснительная  записка,  есть необходимое все для того, чтобы мы

 могли  рассмотреть  и  принять  Верховным  Советом, значит, этот

 законопроект.

      Поэтому  в  процедуре  его  необходимо размножить депутатам

 сегодня, и тогда мы будем все иметь основания для того, читобы в

 четверг принять.

      И,  Александр  Александрович,  у  меня просьба такого плана

 еще. Мы проголосовали Верховным Советом, чтобы в порядок дня были

 включены  доклад  Президента, по которому Верховный Совет принял

 решение, и его здесь нет. Если отказывается Президент, мы снимем

 вопрос тогда, потому что Президент не докладывает.

      И  по  обязательству,  значит,  Украины перед Международным

 валютным   фондом.  Я  прошу,  чтоб  это  было  включено,  и  мы

 рассмотрели эти оба вопроса.

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Будь ласка, у вас до цього проекту? Будь ласка , Мулява.

      МУЛЯВА.

      197-ий виборчий округ, Володимир Мулява.

      Те, що сказав Анісімов, я думаю, що варто нашої уваги. Мова

 йдеться не про постанову Верховної Ради, мова, справді таки, про

 закон,  але  в  такому  разі, я думаю, що прийняття цього закону

 вимагає  експертних  оцінок.  І в таких випадках потрібен якийсь

 прогноз  Міністерства  фінансів,  що з цього буде в плані нашого

 фінансового стану і стану нашого бюджету.

      Тому,  з  огляду на це, я вважаю спаравді-бо розглядати цей

 проект  можна лише в тому разі, коли вже будуть експертні оцінки

 і коли буде прогноз від Міністерства фінансів з приводу цього.

      І  друге.  В  зв'язку  з цим я підтримую пропозицію Богдана

 Ярошинського  про  необхідність  невідкладного розгляду питання

 про  проект  закону  про виведення російських військ з території

 України.

      ГОЛОВА. Дякую.

      Значить,  я  сподіваюся,  що  всі  депутати  читають  ті

 матеріали,  що  вам  роздають.  У вас на руках на вісім сторінок

 довідка   лежить   -"Аналіз   можливостей   і  умов  відновлення

 індексації  грошових доходів громадян в чистині виплати пенсій".

 Почитайте, будь ласка. І ви одержете відповідь на ті питання, що

 стоять.

      Одну  хвилиночку.  Я  прошу депутатів підтримати пропозицію

 депутатів Стояна, Анісімова і Марченка про розгляд цього питання

 у четвер. Прошу проголосувати, будь ласка. Проект буде розмножений.

      "За" -

      Проект   закону   буде   розмножений.   Я   ще   раз  прошу

 проголосуйте.  А  ні,  тоді треба розглядать зараз, про що мова.

 Будь ласка, проголосуйте.

      "За" -

      Спасибі. Рішення прийнято.

      Про  проект Закону України про внесення змін і доповнень до

 окремих   законів   України   щодо   оплати   праці.  Нам  треба

 проголосувати  постанову  з  цього  приводу. Питання обговорене.

 Доповідав   Терець   Валерій  Миколайович  тоді.  Зараз  Валерія

 Миколайовича я не бачу. Але проект документу у вас на руках є.

      Юрій Олександрович, будь ласка, ідіть на трибуну.

      БУЗДУГАН.

      Дякую.  Шановні  колеги,  я  хочу повторити те, що сказав в

 п'ятницю.  Законопроект  розглядався  в комісії, був відхиленний

 комісією. Кабінет Міністрів підготував іншу редакцію. І хоча, на

 нашу  думку, вона не є ще досконалою, ми вважаємо, що можна її в

 першому читанні прийняти і на друге читання доопрацювати.

      Дякую.  Закликаю  вас  проголосувати  за те, щоб прийняти в

 першому читанні.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, повторіть ще раз, без поспіху.

      БУЗДУГАН.  Ще раз повторити?

      Я  прошу  вас  проголосувати  за те, щоб підтримати позицію

 комісії прийняти  в першому читанні.

      ГОЛОВА.  Постанови  про  проект  Закону про внесення змін і

 доповнень до окремих законів щодо оплати праці. Так?

      БУЗДУГАН.  Так.

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  ми  питання  обговорили  всебічно.

 Прийняття  цього  документу  в першому читанні... Я ще раз прошу

 вас,    будьте   уважні.   Задавали   запитання   доповідачу   і

 співдоповідачу.  Обговорення  було.  Була  одна  пропозиція всіх

 виступаючих  прийняти в першому читанні і доти змогу попрацювати

 над ним ще, враховуючи зауваження і пропозиції депутатів. Іншого

 не  було.  Тому прошу ще раз проголосувати питання про прицняття

 цього проекту закону в першому читанні. Ставлю на горлосування.

      "За" -

      Не прийняте рішення.

      Тоді  ми  повинні  приймати  рішення  про  відхилення цього

 закопроекту,  як  внесеного, як невідкладний, я підкреслюю це ще

 раз.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я   поставлю   на  голосування  одне  і  друге.  Ставлю  на

 голосування.  Хто за те, щоб поіменного голосувати цю пропозицію

 одну  другу.

      "За"-

      Прийняте рішення.

      Йде   поіменне   голосування.   Одну  хвилиночку.  Під  час

 голосування...  Будь  ласка,  не  кричіть,  я  ще  раз прошу. Ми

 питання  обговорювали  всебічно.  Ще  раз. Про проект закону для

 розгляду в першому читанні іде поіменне голосування. Будь ласка.

 В першому читанні постанова.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      БУЗДУГАН. Є прохання  підтримати. Дякую.

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      Про  проект  Закон  про внесення змін і доповнень до Закону

 України  про  приватизацію  майна  державних  підприємств.  Буде

 доповідати  Угаров  Геннадій  Юрійович.  Я  прошу всіх депутатів

 зосередиться,  оскільки  мова  йде про надзвичайно складну сферу

 нормативного  регулювання.  І хочу звернути увагу вашу на те, що

 під час...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка,  не  піднімайте  руки  і  не  заважайте  вести

 засідання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще раз прошу звернутьувагу вашу на такі обставини. До... на

 3  читання  виноситься,  як  правило,  проект, що стосується тих

 статей,  які  не  погоджені в другому читанні. Одначе сьогодні у

 нас  специфічна  ситуація,  оскільки  ми  прийняли Конституцію і

 паралельно з тим потрібно провести проект закону у відповідність

 із нормами Конституції.

      І  ще  одна  обставина,  яка  визначена Регламентом. Коли в

 підготовці   до   3  читання  виникає  потреба  зміни  деяких...

 редакційні  зміни  в  деяких  статей,  проголосованих  у другому

 читанні,  то це теж можна розглянути і прийняти у 3 читанні. Але

 це  не  означає,  що  під час підготовки від другого до третього

 читання  можна змінити ідеологію закону, можна змінити структуру

 закону і тому я просив би, щоб ви дуже уважно підійшли, оскільки

 тут  є всі складові цього процесу. Тобто, є зміни, які викликані

 прийняттям  Конституції  і необхідні, є зміни, які випливають із

 обговорення  в  другому  читанні  і  є  записані  зміни,  які не

 випливають  ні  з  того,  ні  з  іншого,  а продиктовані спробою

 змінити логіку закону. Цього ми допустити не можемо. І тому...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Да  не галасуйте, -ще раз прошу. Тому я просив би відділити

 одне від іншого, прийняти все-таки закон остаточно, бо є ще одна

 обставина,  сьогодні  є  така  цілком зрозуміла підозра стосовно

 того,  що  дехто  не  хотів  би,  щоб Закон про приватизацію був

 прийнятий  взагалі.

      Тому  я  просив  би,  саме тому дуже серйозно послухати, що

 буде  говорити  доповідач і дуже серйозно підійти до голосування

 статей, які вам будуть запропоновані.

      Будь ласка, Геннадій Юрійович.

      УГАРОВ Г.Ю.

      Уважаемый  Президиум, уважаемые коллеги, я, в свою очередь,

 абсолютно разделяю точку зрения Председателя Верховного Совета о

 том, что закон должен быть сейчас принят.

      Убедительная  просьба: если что-то кого-то не устраивает, а

 это  процесс  абсолютно  нормальный  и  абсолютно,  так сказать,

 понятный,  то мы должны идти по пути исключения того, что, может

 быть,  кого-то  не  устраивает,  каких-то депутатов, но в целом,

 безусловного принятия.

      Значит,  основные  разделы,  основные  моменты  отражены  в

 сравнительной  таблице,  есть  поданные  замечания, предложения,

 есть предложения, замечания, которые сейчас уже нарабатываются у

 депутатов,  которые есть. Я думаю, что их можно учесть и всецело

 обязательно принимать сегодня закон.

      Сейчас прошу приступить к процедуре третьего чтения.

      ГОЛОВА. Я прошу не кричать і не піднімать рук. Є запитання,

 які виникають з процедури розгляду цього законопроекту?

      Запишіться, будь ласка.

      Опублікуйте  список.  Процедура,  будь  ласка,  5 хвилин на

 процедурні  уточнення.

      Цибенко.

      ЦИБЕНКО П.С.

      Я прошу передать слово Кузнецову.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      КУЗНЄЦОВ П.С.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  коллеги-

 депутаты, значит, этот закон, я напоминаю всем депутатам и нашим

 избирателям,  этот  закон  уже  муссируется  и  ходит  у  нас  в

 Верховном  Совете  почти  2  года.  За  время  работы  над  этим

 законопроектом   произошли  серьезные  изменения,  в  том  числе

 принятие новой Конституции Украины.

      Внимательно   познакомившись   с   данным   законопроектом,

 выносимым  на  третье чтение, я как член Контрольной комиссии по

 приватизации  вместе  с  Охрименко  подготовили проект постанови

 Верховного  Совета  о  том, что "вважати проект Закону, який нам

 зараз пропонується, неприйнятним, як невідповідаючим статтям 41,

 75, 42 Конституції України.

      Сейчас  эта  постанова размножается в Секретариате, и будет

 роздана  депутатам.  Речь  идет  о том, что в этом законопроекте

 есть,   ну   например,   такие  вещи,  когда  Кабинет  Министров

 наделяется  законодательной властью по вопросам приватизации. Об

 этом  откровенно  написано в третьем чтении. Все как положено. В

 142  статье,  например,  совершенно  передергиваются формировния

 обастной    собственности,   которая   может   формироваться   в

 соответствии  с Конституцией только лишь на добровольных началах

 по   договорам.   И   вдруг  эта  собственность  формируется  на

 договорных  основах подлежит приватизации, это вообще не в какие

 ворота не идет. И так далее.

      Поэтому,   я  предлагаю  немножко  подождать.  Сейчас  этот

 документ будет роздан всем депутатам. Я предлагаю повернуть этот

 законопроект  на  доработку с учетом принятой Конституции. Чтобы

 мы потом приняли то , что должно быть.

      ГОЛОВА. ...................... , будь ласка.

      УГАРОВ.  Это  скорее всего пожелание, а не вопрос. Что

 касается  функций  Кабинета  Министров  в процессе приватизации.

 Уважаемые  коллеги,  безусловно,  это  очень  серьезный  и очень

 отверственный  вопрос.  И  раньше в своихвыступлениях на радио и

 телевидении  я  поднимал,  говоря  о  том,  что есть собственник

 имущества  в  лице  Верховного  Совета,  я  условно  говорю,  не

 вдаваясь   в   юридические  термины.  И  есть  управляющий  этим

 имуществом  в  лице  фонда  государственного  имущества.  И есть

 Кабинет   Министров,  который  по  Конституции  может  управлять

 государственным  имуществом  в  рамках  закона. Поэтому, Кабинет

 Министров  участвует  в управлении государственным имуществом по

 Конституции. Но эти рамки, уважаемый Павел Сергеевич, ...

      ГОЛОВА. Павло Сергійович, ви ж слухайте, що він відповідає,

 будь ласка.

      УГАРОВ.   Кабинет   Министров   по   Конституции  управляет

 государственным  имуществом.  Функция  управления,  как  вы себе

 знаете,  включает  в  сеся несколько понятий. Это и отчуждение и

 непосредственно управление, и ряд других.

      Но  там есть слова "в рамках закона". Так вот этим законом,

 этим  законоам  сейчас,  вместе с вами активно работая, мы можем

 ограничить  функции Кабинета Министров в процессах приватизации.

 В  процессах  приватизации.  Я  думаю,  что это предложение, мое

 предложение можно поддержать и совместным трудом, работая сейчас

 плодотворно  над  этим  законом,  мы  можем  его  в конце концов

 принять.

      ГОЛОВА.  Павло  Сергійович,  в розгляд вашої пропозиції про

 неприйнятність  і  прийняття  рішення з цього приводу не означає

 припинення роботи над проектом закону.

      Будь  ласка,  Носов, прокоментуйте ще раз правові наслідки,

 які виникають після розгляду цього питання.

      НОСОВ  В. В. Ну, коли ставиться питання про неприйнятність,

 то  треба  спрямувати  у  відповідні  комісії на дачу висновків.

 Комісія  подає висновки. Скажімо, Комісія (в даному випадку) та,

 що  завідує  конституційними  питаннями.  Якщо  там права людини

 зачіпаються,  то  в ту комісію. Вони дають висновки, поширюються

 висновки   письмові,   депутати   читають,   а   потім  все-таки

 розглядають  проект  закону  по  суті.  Але  маючи  на  увазі ті

 обставини,  які подали комісії. Можуть бути експертні висновки -

 тобто науковців, не тільки комісій.

      ГОЛОВА.   Зрозуміло.   Я   поставлю   на  голосування  вашу

 пропозицію. Коваленко.

      КОВАЛЕНКО

      Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

      Херсон, депутатська група "Реформи".

      Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Александрович!

      Вчера  на  совете  фракций  я говорил о том, что этот закон

 вынесен,  к  сожалению,  в  нарушение Регламента на рассмотрение

 сессии.

      После второго чтения сюда внесена масса поправок, причем их

 количество  огромно.  И  сейчас  если  мы  здесь  с голоса будем

 приводить  в  соответствие  с  тем,  что  было принято во втором

 чтении,  я совершенно не  уверен,  что  мы все заметим -  это не

 работа для сессионного зала, это надо решать в комиссии.

      Если  мы  в  таком виде, как нам предлагается, законопроект

 этот  примем  окончательно,  то,  к  сожалению,  тогда  все  эти

 нарушения,  с  которыми  проводилась приватизация, в том числе и

 стратегических   обкектов,   в   том  числе  и  постановления  о

 приватизации    путем    инвестиционных    обязательств    перед

 стратегическими  инвесторами, так называемыми. Потому что ничего

 общего с инвестиционными обязательствами это не имеет, оно будет

 узаконено.

      Если  мы  хотим,  чтобы  у  нас приватизация вышла из рамок

 нормального законодательного поля, то тогда лучшего способа, чем

 принимать  вот  в  таком состоянии этот закон, к сожалению, нет.

 Поэтому  я  просил  бы,  все-таки,  отложить  рассмотрение этого

 законопроекта.  Комиссии  привести  в  порядок  с  тем, что было

 принято  во  втором  чтении  этот  законопроект. Вместе  с  теми

 депутатами, которые внесли поправки, рассмотреть их и вынести на

 третье чтение так, как это полагается по регламенту.

      Иначе  мы  окажемся  заложниками ситуации. Если мы что-либо

 пропустим,  то  тогда  последствия  этих  пропусков будут просто

 катастрофическими.  А  здесь  столько  положений, который, мягко

 говоря, вызывают огромную критику, что, к сожалению.........

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

      Рябченко, будь ласка.

      УГАРОВ. Если позволите, я отвечу буквально два слова.

      Значит,  в  регламенте  сказано, и Председатель справедливо

 заметил,  что  переносятся  на  третье  чтение  статьи  либо  по

 поручению  Верховного Совета, но если есть новые предложения, то

 они  рассматриваются  в  третьем чтении. И рассматриваются они по

 процедуре  второго  чтения.  Поэтому нарушения регламента в этом

 плане здесь, и в любом другом плане, нет.

      Единственное,  что может быть такое замечание общего плана,

 это  по  срокам  рассмотрения  закона. Уже сейчас я беру на себя

 ответственность,  говорю,  что,  к  сожалению,  в  постановлении

 Верховного   Совета   было   записано:  "комисси   по   вопросам

 экономической  политики  вместе  с  Кабинетом Министров и Фондом

 государственного имущества" -и далее по тексту -подготовить этот

 проект.

      Мы   достаточно   долго  ожидали  предложений  от  Кабинета

 Министров,  которые  поступили с громадным опозданием, минуя все

 сроки.  Впредь,  наверное,  будет целесообразней поручать только

 комиссии  с  тем, чтобы не отвечать в дальнейшем одновременно за

 действия Кабинета Министров.

      Что   касается   нерассмотрения   его   вообще,   мы   учли

 предложения,   которые   поступили.   Понимаете?  Сейчас  можно,

 действительно,  накидывать предложения и говорить: те-то, те-то,

 те-то  хороши.  Я предлагаю плодотворно поработать в зале и все-

 таки принять закон.

      ГОЛОВА.   Рябченко від Комісії з  питань приватизації.

      РЯБЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты, я прежде всего хочу согласиться с тем,

 что,  действительно, на третье чтение внесен очень большой пакет

 на  56 страницах, хотя мы после второго чтения принимали решение

 внесения на третье чтение буквально нескольких пунктов. Вместе с

 тем  я  хочу  вас  призвать,  давайте этот закон рассматривать и

 принимать. Всякая неурегулированость, которая существует сегодня

 в  процессе  приватизации,  оборачивается против нас. Этот закон

 принимается  полтора  года.  Второе чтение было 14 мая. И все те

 вопросы,  которые не урегулированы законом, они решаются так, не

 как  предписывает  закон,  а  как кому-то нужно. И пока закон не

 принят, они так и будут решаться. И ваши многочисленные жалобы в

 нашу комиссию это подтверждают.

      Я  вас призываю те статьи, которые внесены на третье чтение

 и которые вызывают сомнение, давайте мы не включим в этот закон,

 мы включим их в программу приватизации, которая будет в  декабре

 подана.  А  все,  что  принято  в  во втором чтении, особенно по

 подчиненности Фонда майна, по отчетности, по порядку составления

 программы  приватизации,  оно  сегодня не врегулировано законом.

 Оно  должно  быть,  как можно скорее принято вот в этом законе и

 введено в действие, потому что и другие вопросы существуют. И мы

 в  четверг  с  вами  будем  рассматривать  уже изменение перечня

 предприятий,   подлежащих   приватизации,   а  в  декабре  будет

 программа  приватизации  на  1997  год.  И  все,  что мы сегодня

 отставим, мы  учтем в программе приватизации.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, я прошу ще раз прийняти зважене

 рішення,  але  самостійно.  Подумайте  над  ним.  Ми можем зараз

 проголосувати питання про неприйнятність. Я поставлю обов'язково

 це  питання на голосування.

      Але,  якщо  ми  не  будем  розглядати  це  питання, комісія

 подивиться,  одна  чи  дві  комісії, в тому числі і комісія, яка

 доповідає,  і  вони найдуть аргументацію, щоб довести, що тут є,

 скажем,  деякі  статті,  які ідуть всупереч Конституції. Вони їх

 вилучать  і  вони  погодяться  з  цим.  Але це означатиме, що ми

 просто на кілька днів  піздніше почнем розглядати це питання.

      Тим   часом   розгортається велика приватизація  на  основі

 постанови   Кабінету   Міністрів.

      Так.  Незаконно, підтверджують тут депутати, незаконно. Так

 чому? Я ж не винен. Не дійшли до того часу.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Дайте Кожушко слово від комісії.

      КОЖУШКО.

      Уважаемые коллеги! 05. 11. 95 закон принят в первом чтении,

 05. 04.   08. 04. 96, через год, во втором чтении. Сегодня у нас

 19  чысло.  Мы лпять ведем разговор. То есть, идет тенденция -не

 принять этот закон.

      Я предлагаю, и это по Регламенту, мы не приняли прошлый раз

 одной  статьи. На третье чтение только будут поправки поправки и

 те  статьи,  которые  не  приняты  во втором чтении. Я предлагаю

 установить  порядок,  не  комиссия  устанавливает,  а  мы должны

 Верховным  Советом - это  в  соответствии  с  Регламентом, Носов

 подтвердит,  сейчас проголосовать порядок принятия этого закона.

 И  предлагаю,  все статьи, которые приняты были в первом чтении,

 то  есть,  во  втором  чтении,  они должны быть приняты. И мы не

 должны  их расматривать. Мы должны рассмотреть те только статьи,

 которые   после  ввода  Конституции,  противоречат  Конституции.

 Таких   четыре.  Итого  мы должны сейчас рассматривать п'ять или

 шесть статтей.  Я прошу за это проголосовать. И мы вправе это по

 Регламенту сделать. И закон приймем быстрее, и порядок будет.

      ГОЛОВА.  Олександре  Миколайовичу! Правильно ви кажете. Але

 тоді закон буде діяти в частині, що не суперечить Конституції. А

 це означає, що в Конституції змінені категорії власності. Випала

 власність  колективна. Не визначена власність муніципальна. Тоді

 закон  не  буде  діяти. А тому треба зараз розглянути, по-перше,

 зміни  до  тих  статей,  які залишалися до третього читання і ті

 статті,  які  стосуються приведення у відповідність цього закону

 до  Конституції.  Все решта, якщо воно міняє логіку і структуру,

 розглядати пізніше в поправках до діючого закону.

      (Ш у м  у  з а л і)

      От  про  що  й мова. Тому я просив би проголосувати за таку

 процедуру.   Я   ш  ще  раз  повторюю.  За  таку  процедуру.  Ми

 розглядаємо  в режимі 3 читання ті норми, які не були... рішення

 щодо  яких  не було прийняте під час другого читання і ті норми,

 які   приводять  цей  закон  у  відповідність  із  Конституцією.

 Зрозуміло, да?

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

      КОЖУШКО. Александр Александрович, есть же новые предложения

 к закону, которые тоже соответствуют...

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  не  говоріть,  коли йде голосування.

 Голосуйте.

      "За" -

      Це  процедура.  Тепер  питання  про неприйнятність потребує

 всього  третини  голосів.  Будь  ласка,  я ставлю на голосування

 пропозицію  Кузнєцова про неприйнятність розгляду цього питання.

 В зв'язку  з невідповідністю Конституції.

      (Ш у м  у  з а л і)

      А? Окремих положень?

      "За" -

      Не прийнято рішення.

      Ну,  чому...  я  дав висловиться з цього приводу. Ну чому я

 вам  не  давав?

      (Г о л о с   з   з а л у.    Н е  ч у т и)

      Так.  Після  цього  ми  зараз  чи повинні через кілька днів

 після висновків, як будуть. Будь ласка, Носову дайте слово.

      НОСОВ.

      Ну   якщо   рішення  про  неприйнятність  прийнято,  то  ті

 положення,  які  стали  предметом  неприйнятності  віддаються на

 комісію.  А  всі  інші  ми  маємо розсматрювати. Якщо рішення не

 прийнято, то ми  розглядаємо законопроект  по суті та і  все.

      ГОЛОВА. Нє, рішення прийнято, бо третина голосів потрібна.

      НОСОВ. Значить, ті положення, ті положення.

      ГОЛОВА. Значить, ті положення. Ви, формулюйте ці положення.

 Ваша  пропозиція  приймається  до  уваги,  але  це  якраз  іде в

 розвиток того, що ми проголосували за процедурою.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну  ще раз вам пояснюю. Будьте уважні: і Регламент читайте,

 і постанови, які приймає Верховна Рада, рішення. Третини голосів

 досить  для  того,  щоб прийняти рішення про неприйнятність. Від

 тих,  хто  бере  участь  у  голосуванні.  А той, хто не голосує,

 той...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я,  будь  ласка,  вони що говорять, читайте Регламент. Будь

 ласка.

      Будь ласка. Назва закону змін не має, преамбула - так само.

      УГАРОВ.  Нет,  преамбула  как  раз  имеет  в соответствии с

 Конституцией.

      ГОЛОВА. А, посилання на Конституцію, так.

      Будь  ласка,  назва  і  преамбула  голосуються  в  третьому

 читанні. Назва і преамбула голосуються, будь ласка.

      "За"

      Одну  хвилинку,  одну хвилинку. Ну, давайте подивимося, хто

 не хоче голосувати. Поіменно.

      Хто за те, щоб поіменно голосувати?

      "За"

      Голосування йде в поіменному режимі.

      У  преамбулі  є новація, яка стосується державного майна та

 майна,  що  є  власністю  Автономної Республіки Крим. Це норма з

 Конституції,   її  раніше  не  було.  Тому  треба  приведення  у

 відповідність проголосувати.

      Ставлю  на  голосування  назву  і  преамбулу поіменно. Будь

 ласка.

      "За" -

      Будь ласка, опублікуйте список по фракціях.

      Хвилинку,  зараз.   "Реформи",  будь   ласка,  і комуністи,

 висловіться,  будь  ласка. Свої позиції, чому ви не хочете. Будь

 ласка.

      СОБОЛЄВ..............,    Запоріжжя,    депутатська   група

 "Реформи".

      Наша  група  прийняла  рішення  не голосувати за цей закон,

 оскільки  нам  треба  виділити не в сесійному залі, а в комісіях

 профільних. А саме -в котрольній комісії з питань приватизації і

 в  комісії, яку представляє пан Угаров, ті питання, які є дійсно

 новаціями,  які  протирічать  Конституції. Але це не в залі, а в

 комісії.

      І,  по-друге,  треба  виділити ті питання, які є принципово

 іншими.  Я можу перелічити зараз десятки статей, у яких депутати

 подали,  можливо  непогані  пропозиції.  Але  пропозиції  не для

 третього  читання,  а для першого читання, де треба пройти повну

 процедуру. Тому, у мене наступна пропозиція.

      Зараз  проголосувати рішення про те, що профільним комісіям

 виділити:

      1.  Питання,  які  подаються  на  перше  читання і повинні

 пройти всю процедуру .

      2.  Питання,  які подаються на третє читання і повинні бути

 проголосовані .

      3.  Питання,  які  протирічать Конституції, і тому їх треба

 проголосувати.

      І  після цього, ці документи роздати окремо і проголосувати

 в залі.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Шановний  Сергій  Олександровичу, оскільки питання

 стосується процедури розгляду питання, то воно до мене звернене.

 Комісія  з  питань  приватизації,  контрольна комісія вважає, що

 треба розглядати тепер. (Ш у м у з а л і). Голова комісії сказав

 про  це. Будь ласка. Я ще раз прошу, це ваша теж особиста думка.

 Він говорить від комісії, він голова комісії. (Ш у м у з а л і).

      Прошу: з місця не вигукуйте. По-друге, приведення цього або

 незнайомство  із  змістом  проекту депутатами-членами фракцій не

 означає  неможливості  розгляду  цього  питання -це, будь ласка,

 влаштовуйте  як  хто  вважає  потрібним -треба, щоб депутат знав

 закон.  І  тут  просто  немає  про  що  говорити...  На  це  час

 спеціально не відводиться.

      А   щодо...   процедури   підготовки   подальшої  в  такому

 контексті - слушна пропозиція, але це ще означає, що ми приблизно

 2  тижні  не  повернемося  до  цього закону. (Шум у залі, окремі

 вигуки)  Правильно?  От  у  мене  виникає  підозра,  що  є... що

 добиваються   депутати,   дехто   з   депутатів,   щоб  це  саме

 відбулося!.. Його розглядати, цей закон, треба приймати закон.

      УГАРОВ Г.Ю. Я готов пояснить. Я готов пояснить...

      ГОЛОВА.  Будь ласка, поясніть.

      УГАРОВ Г.Ю. Господин Ельяшкевич, ваше замечание о том, что

 виновата комиссия, не имеют под собой никакого обоснования.

      Когда  мы  собирались для того, чтобы узгодыты 18-ю статью,

 все,  что  там  говорилось,  все  записывалось. Но когда подошел

 процесс  конкретного  внесения  предложений,  консультант  нашей

 комиссии, Виктория Витальевна Безуглая, я неоднократно обращался

 и  к  господину Соболеву многоуважемому, и к господину Судницину

 не  менее уважаемому: просьба дать предложения! Эти предложения,

 к сожалению, так и не поступили...

      Поэтому давайте играть (если будем играть) то играть в двое

 ворот. Так?! Это - самое основное. Сейчас создание любых комиссий

 по  совершенствованию, по узгодживанию будет обречено на провал,

 потому  что  вот  в  зале сейчас собраться и выскзать свою точку

 зрения  -  она всегда  у  нас  с  собой.  А  конкретно  написать

 предложение,  прийти,  проявить  энергию  и инициативу, чтобы их

 согласовать на позитивное  мышление,  на  принятие  закона, -  к

 сожалению, этого запала уже немножко не хватает...

      Поэтому  комиссия  сделала  все  от  нее зависящее. Я тоже,

 может быть, не со всем согласен, не со всеми выводами комиссии -

 у  меня есть своя, особая точка зрения как у депутата... Поэтому

 давайте  сейчас  будем  рассматривать  закон,  вносить поправки,

 вносить  коррективы  (только не в шуме, а в конкретном вдумчивом

 рассмотрении!)  и  будем  принимать  закон  сейчас.  Потому  что

 откладывать его нельзя.

      ГОЛОВА.  Геннадій Юрійович, сідайте, будь ласка, ...

      УГАРОВ Г.Ю. А что, закон снимается с рассмотрения?!..

      ГОЛОВА.  Ні, перерва просто буде зараз...

      Перед  тим  я  хочу до вас звернутися з такою пропозицією -

 висловиться  від  комуністів хтось іще після перерви о 12. 30, і

 ми  далі будемо йти за процедурою. За регламентом, але перед тим

 я  просив би проголосувати заяву з приводу ситуації в Білорусії,

 оскільки вона відредагована, і треба час не втрачати.

      Зміст  такий:  "Верховна  Рада  України  глибоко стурбована

 подіями  в  сусідній  нам державі, які проявляються в загострені

 стосунків  між вищими структурами влади у фактах дестабілізуючих

 дій  напередодні  референдуму  в  республіці  Білорусь.  Сувовро

 дотримуючись загальновизначених норм про невтручання у внутрішні

 справи  будь-якої  країни, підтримуючи принципи парламентаризму,

 закликаємо   представників   законодавчої  та  виконавчої  влади

 дружньої    нам    держави    до   порозуміння   до   виключного

 конституцімйних   дій  заради  збереження  демократії,  миру  та

 безпеки в регіоні.

      Верховна  Рада  України  впевнена  в тому, що братній народ

 Білорусії,    виходячи   з   норм   міжнародного   права   знайде

 конституційні  шляхи  вирішення  своїх внутрішніх проблем в ім'я

 розквиту сувереної незалежної держави Білорусь."

      Ставлю   в   цілому   на   голосування  цей  проект.  Прошу

 підтримати.

      "За" -

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Перерва на півгодини.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВА.   Продовжується   засідання.   На  трибуні  Генадій

 Юрійович  Угаров. Від комісії говорить Кузнєцов Павло Сергійович

 з  місця,  будь  ласка.  Кузнєцов  Павло  Сергійович  вам  слово

 дається. Будь ласка, говоріть.

      КУЗНЄЦОВ П.С.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые  коллеги  и

 уважаемые избиратели.

      Мы   не  голосовали  за  данный  законопроект,  потому  что

 считаем,  что между принятием его во втором чтении и выносом его

 на  третье чтение существенно изменилось правовое поле Украины в

 связи с принятием Конституции.

      Этот закон надо приводить в полное соответсвие...

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Олександр Миколайович, будь ласка,

 сядьте  на  місце. Слухайте, що говорить ваш колега. Увага. Будь

 ласка.

      КУЗНЄЦОВ   П.  С.  Мы  считаем,  что  существенным  образом

 изменилось  правовое  поле  Украины  в  связи  с принятием новой

 Конституции.  И  сейчас я не знаю, во-первых, как можно с голоса

 принимать   поправки   в   закон,   которые  вытекают  из  новой

 Конституции нашей страны.

      Поэтому  мы  считаем, что его надо бы отложить на пару дней

 хотя  бы,  чтобы  можно  было  внести конкретное предложение вот

 именно  в  соответсвии с Регламентом и действующей Конституцией,

 тогда его можно будет  принимать.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Рабченко, будь ласка. Не з голосу, є у вас

 перед очима текст. Будь ласка.

      РЯБЧЕНКО.  Я б запропонував так. Що якщо в другому читанні

 нема  ніяких зауважень, то давайте залишим текст другого читання

 і те, що виплаває з Конституції, і те, що на ругому читанні було

 прийнято  рішення  внести  на  третє читання один чи два пункти,

 приймемо  це...,  випливає  з Конституції там буквально декілька

 пунктів,  приймемо це. А все інше залишимо, як пропозиції до вже

 прийнятого   закону   і   будемо   розглядати   у  встановленому

 Регламентом порядку.

      ГОЛОВА. До поправок, як поправки до закону.

      Степанов, остання пропозиція.

      СТЕПАНОВ.

      Уважаемый  Александр  Александрович? Уважаемые депутаты? 14

 мая, когда мы обсуждали этот законопроект во втором чтении, было

 принято решение. Уже проголосовали. Александр Александрович, это

 по  вашему  предложению, по вашему предложению мои поправки 31 и

 32  обкединили  и  проголосовали.  И  вот  в  этой сравнительной

 таблице,  которую мы сейчас получили, эти поправки даны в другой

 редакции,  чем  проголосованы 14 мая. Стенограмму можно поднять.

 Как обкяснить, ........ поступила комиссия?

      УГАРОВ. Еще раз номера статтей, пожалуйста.

      СТЕПАНОВ.  Поправки  31  и  32  по предложению Председателя

 Верховного  Совета Мороза Александра Александровича обкединили в

 одну  поправку  и  проголосовали.  И  я  16, мая через  два, дня

 обкединил   эти   поправки  и  отдал  в  комиссию.  Но  в  вашей

 стравнителльной  таблице  последней,  что вы роздали, которую мы

 обсуждаем,  эта поправка дана в другой редакции, проголосованной

 14 мая. Как это понимать?

      УГАРОВ. Это вы имеете часть 2 статьи 5, ваша поправка?

      СТЕПАНОВ. Да, совершенно верно.

      УГАРОВ.  Здесь  комиссией  представлена  редакция,  которая

 утверждена  во  втором  чтении.  Да,  она  проголосована  и  она

 находится  в  таблице.  И  рядом  с ней находятся ваши поправки,

 которые были даны дополнительно. И здесь же предложение Кабинета

 Министров и всех.

      (Г о л о с  з  з а л у.  Н е  ч у т и)

      Они  проголосованы  здесь  и написано: "Редакція схвалена у

 другому  читанні."  Но  на  третье  чтение выносится обновленная

 редакция,   потому   что   поступили   новые   предложения.  Это

 допускается в соответствии  с Регламентом.

      ГОЛОВА.  Я  прошу.  Підійдемо  до  цієї  поправки,  тоді ви

 висловитеся  з  приводу  того, що не та редакція. А зараз іти по

 всьому закону -так, це просто немає ніякої рації, це не логічно.

 Тому я ще раз нагадую. Відповідно до Регламенту розглядатимуться

 питання, по-перше, ті, що потребуть змін від другого до третього

 читання  і  не  проголосовані  у  другому  читанні  і  друге -ті

 питання, які виникли у зв'язку з необхідністю приведення проекту

 закону  у  відповідність  із  Конституцією.  Інші питання можуть

 розглядатися  тільки  при згоді депутатів, а то як пропозиції до

 зауваження до закону уже прийнятого в цілому. І не сьогодні.

      Тому  я  просив  би  всіх  зосередитися  і уважно пройти по

 статтях  закону  і  просив би підтримати таку процедуру. Іншої у

 нас просто не існує.

      Ще  раз  повторюю.  У  приамбулі  Закону  про  приватизацію

 державного  майна  є одне речення: "майна -підкреслене -майна та

 що є власності Автономної Республіки Крим". Ця фраза записана із

 Конституції  і тому вона змінює ту назву, яка була проголосована

 у  травні  місяці. Зрозуміло.

      Я  ставлю  на  голосування  цю  редакцію:  назви  закону  і

 приамбули. Будь ласка.

      Ну  чим не подобається?  Чому  головою крутити?

      (Г о л о с  з  з а л у.  Н е  ч у т и)

      Я  ставлю на голосування.

      "За" -

      Поіменно,  будь ласка. Я хочу все-таки переговорити потім з

 керівниками фракцій.

      Будь  ласка,  хто за те, щоб поіменно проголосувать назву і

 преамбулу?

      "За"

      Назва і преамбула голосуються поіменно, будь ласка.

      "За"

      Опублікуйте  по  фракціях. Керівники фракцій, візьміть собі

 для  аналізу, і сьогодні матимете змогу, для того щоб розглянути

 ці питання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Далі, будь ласка, покажіть список.

      Я  ставлю  на  голосування  пропозицію про приведення цього

 закону  у третьому читанні в редакції відповідно, як передбачено

 Регламентом  за  процедурою  від  другого до третього читання, і

 внесення  на  розгляд  Верховної  Ради  на  наступному сесійному

 тижні.

      Ставлю на голосування цю пропозицію.

      "За"

      Сідайте,  будь  ласка.  Про проект закону про внесення, про

 проект  основ  законодавство  України про соціальне страхування.

 Микола  Петрович  Білоблоцький,  міністр  праці  України,  будь

 ласка.

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.

      Шановний  Александр Александрович, шановні депутати. На ваш

 розгляд подається законопроект "Основи законодавства України про

 соціальне  страхування".  Зазначений  проект закону, розроблений

 спеціалістами  відповідно до розпорядження Президента України та

 у   розвиток   концепації   соціального  забезпечення  населення

 України,    схвалений    Верховною   Радою.   Тобто,   стратегія

 вдосконалення  системи  соціального  забезпечення  в  Україні та

 перелік  законодавчих  актів,  які  необхідно розробити, зокрема

 основи   законодавства  про  соціальне  страхування,  визначений

 зазначеною   концепцією,   випливають  з  прийнятої  Конституції

 України та її складовою частиною програми уряду.

      Основи  законодавства  України  про  соціальне  страхування

 визначають   принципи   та   загальні  і  правові  фінансові  та

 організаційні  засади  соціального страхування громадян України.

 Це  рамковий  законопроект,  на  основі якого мають розроблятися

 закони   з   конкретних   видів   соціального  страхування.  Він

 націлений  на  запровадження трьох окремих програм обов'язкового

 соціального   страхування   -пенсійного,  медичного  на  випадок

 безробіття,  а  також  при  нещасному  випадку на виробництві та

 професійному  захворюванні. Визначити саме контингент населення,

 який  підлягає  соціальному  страхуванню. Встановлення державних

 гарантій  щодо  захисту  прав  та  інтересів громадян, які мають

 право  на  пенсію,  а  також  на  отримання соціальних послуг та

 матеріального  забезпечення  у  разі  постійної  або  тимчасової

 непрацездатності,  безробіття,  народження  дитини, необхідності

 догляду за малолітньою дитиною або дитиною-інвалідом.

      Кожний  напрям  має  будувати  свою  діяльність  за рахунок

 внесків,   які  будуть  сплачуватися  працедавцями  і  найманими

 працівниками. Виключенням є страхування від нещасного випадку на

 виробництві та професійного захворювання.

      Щодо    сплати    внесків    на    соціальне    страхування

 застрахованими.   Хочу   підкреслити,   що   досягнення   рівної

 пропориції сплати внесків на соціальне страхування відповідно до

 зростання   грошових   доходів  населення  і  буде  визначено  в

 законодавчих  з  окремих  видів  соціального  страхування.  Таке

 спільне   фінансування  робить  правомірною  рівноправну  участь

 соціальних  партнерів  в  управлінні  страховими  фондами.  Крім

 цього,  зростає  відповідальність працівників, оскільки їх право

 на  соціальні  послуги та матеріальне забезпечення за соціальним

 страхуванням  буде  поставлено  в  пряму  залежність  від сплати

 страхових  внесків,  а розмір пенсій -від суми сплачених внесків

 або заробітку, з якого нараховувались страхові внески.

      Оскільки  фонди соціального страхування мають бути створені

 на   базі   інсуючих   пенсійного   фонду,   фонду   соціального

 страхування, державного фонду зайнятості та фонду охорони праці,

 трансформація   діючих   організаційних   структур   не  повинна

 викликати збільшення адміністративних видатків на управління.

      Автономія  установ  соціального  страхування  буде обмежена

 адміністративними  питаннями,  оскільки  вирішення  кардинальних

 питань,  що  стосуються  сфери  застосування визначення розмірів

 допомог  та тарифів страхових внесків, залишається у компетенції

 парламенту та Уряду.

      При    цьому    тарифи   страхових   внесків   не   повинні

 збільшуватися.    Удосконалення    самої    системи   соціальної

 страхування  потрібно  розпочати  у  межах  тих  асигнувань, які

 передбачені чинним законодавством.

      Сьогодні  у  всіх  викликає  тривогу фінансування страхової

 медицини.  Тобто,  чи буде брати у цьому участь держава, чи вона

 буде здійснюватися за рахунок підприємств або громадян.

      Я   хочу   нагадати,  що  иідповідно  до  статті  18  Основ

 законодавства про охорону здоров'я, держава забезпечує створення

 фінансування  системи  медичного  страхування  населення.  Тобто

 страхування громадян повинно здійснюватись за рахунок державного

 бюджету,  коштів  підприємств,  установ і організацій та власних

 внесків громадян.

      Питання   організації  медичного  страхування  населення  і

 використання    страхових    коштів   визначається   відповідним

 законодавством про медичне страхування.

      Розрахунки  свідчать,  що  втрати  на страхову медицину, що

 витрати  на  страхову  медицину  повинні  здійснюватись у межах,

 передбачених   у   бюджеті   асигнувань   на  охорону  здоров'я.

 Управління  в системі медичного страхування має здійснюватись на

 основі  інтересів  застрахованих громадян і працівників, а також

 інтересів держави.

      Тобто  фонди соціального страхування повинні управлятися на

 тристоронній  основі  з  різного  числа вибраних або призначених

 осіб,  тобто  тих,  хто  безпосередньо  в  цьому зацікавлені. Це

 означає,  що  узгодженність  повинна  випливати із самої системи

 управління сферою соціального страхування. При цьому держава не

 сама управляє старховими фондами, а має делегувати свої функції

 і  щодо управління з соціальними партнерами. Що, тим самим, буде

 направлено, на зміцнення самої держави.

      Дозвольте  зупинитися  ще  на деяких аспектах, пов'язаних з

 основними  законодавствами України про соціальне страхування. На

 мій  погляд,  позитивним  є  те, що автори проектів в результаті

 складної  аналітико-правової  роботи  не пішли шляхом копіювання

 аналогічних  законодавчих основ якихось інших країн. Правда, при

 цьому не тільки вивчався, а й використовувався досвід зарубіжних

 країн  щодо  застосування  законодавства у системі страхування з

 урахуванням наших умов.

      Визначені  сфери  дії  соціального страхування, коло осіб і

 видів ризиків, які охоплюються цією системою, надасть можливість

 визначити сфери дії державного страхування для окремих категорій

 працівників  та  їх  сімей, (мова  йде  про військовослужбовців,

 працівників правоохоронних органів, органів державної виконавчої

 влади та інших) яке забезпечуватиметься окремою системою законів

 та здійснюватиметься за рахунок коштів держави.

      Особистого   страхування   громадян   з   метою   одержання

 додаткових   видів   послуг  чи  матеріального  забезпечення  на

 добровільних  засадах  за  персональними  угодами в асоційованих

 приватних   та   інших  страхових  організаціях,  та  пенсійного

 страхування  за місцем роботи чи через системи, що знаходяться у

 приватному секторі.

      Реформувння системи соціального страхування має проводитись

 поступово,  лише  після  розробки  і прийняття законів з окремих

 видів   соціального   страхування   та   детальної  програми  їх

 запровадження.  Період  його  проведення за нашими оцінками буде

 довгостроковий, не меньше 10 років.

      Поряд    із    перебудовою   системи   самого   соціального

 страхування  необхідно  буде реформувати саму систему соціальної

 допомоги   непрацездатним,   малозабезпеченним   громадянам   та

 здійснити  інші  заходи  для  прийняття  нормальних  умов  життя

 громадян.

      Проект    основ   законодавства   України   про   соціальне

 страхування  пройшов  експертну  перевірку висококваліфікованних

 працівників, а також експертів Міжнародної  організації праці.

      Шановні  депутати, я знаю, що не всі ви однаково сприймаєте

 цей  проект,  але  я  глибоко  переконанний,  що іншого вибору у

 вирішенні  гострих  соціальних питань сьогодні  бути не може. Як

 свідчать  результати  парламентських  слухань,  які  проходили 8

 квітня  цього  року,  законопроект  в основному було підтримано,

 оскільки  він  враховує  накопленний  в нашій країні досвід щодо

 обов'язкової   форми   соціального  страхування  і  започатковує

 далекосяжні   перетворення у соціальному захисті населення.

      Втілення   у   життя   запропонованої  системи  соціального

 страхування  розрахований  на  майбутнє.  Я хотів би просить вас

 підтримати цей проект  Закону  у першому читанні.

      ГОЛОВА.  Запитання  до Миколи Петровича є? Запишіться, будь

 ласка. Опублікуйте список.  Будь ласка, 15 хвилин. Стоян.

      СТОЯН.   Олександр   Стоян,   голова  Федерації  профспілок

 України.

      Шановний   Микола   Петровичу,  дійсно,  треба  думати  про

 реформування  законодавства   соціального  страхування. Ми ідемо

 вперед  у розвитку начебто, теоритично. Але є деякі питання, які

 зараз  постають,  як  практичні. Ну, по-перше, в організаційному

 плані.  Чи  врахували  ви  ті рекомендації, які були висунуті на

 парламентське  слухання? Ми проводили цілий день, наша Комісія з

 питань  соціальної  політики  і  праці  парламентські слухання з

 цього питання. Як вони враховані і якій мірі?

      І друге. Федерацією профспілок розроблено спільно із Фондом

 соціального  страхування,  який  зараз  діє  разом з нами, також

 альтернативний  проект.  Я  не  бачу ні однієї позиції, яка були

 врахована.  Чому  ви  не врахували цей момент, організаційні два

 моменти?

      І наступне у мене, третє питання. Осі зараз в цьому проекті

 пропозується, що платити внески будуть в соціальне страхування в

 розмірі  50 відсотків від тарифу, як працедавці, так і люди, які

 працюють.  Скажіть,  будь  ласка, чи зможуть сьогодні люди в тій

 ситуації, в якій опинилась наша держава, сплачувати 50 процентів

 із  соєї  заробітної  плати внески в ці страхові фонди? Чи це не

 занадто  багато? І чому немає тут держави, як гаранта соціальної

 стабільності трудящих в цьому проекті основ ..................

      ГОЛОВА. Будь ласка, скоріше.

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ.   Перше.   Відносно  парламентських  слухань.

 Дійсно   були  викладені  рекомендації  під  час  парламентських

 слухань, але ті рекомендації більше зводяться не тільки до основ

 законодавства  про  соціальне  страхування,  а вони відносяться,

 перш  за все, до тих законів, в розвиток яких будуть прийматися.

 А  не  саме  до цих основ. Тобто дані рекомендації відповідно до

 групи, яка розробляла цей закн, і рекомендації до Уряду відносно

 того, що треба врахувати такі і такі позиції.

      Я  думаю,  що коли прийдемо до проекті цих законів, мається

 на  увазі  законодавство  про  пенсійне  забезпечення,  медичне,

 безробіття,  від  втрати  тимчасової  працездатності,  саме вони

 будуть враховані.

      Друге. Чому не взяті за основу, не враховані ті пропозиції,

 які  були  в  альтернативному  варіанті.  Перш за все, це не моя

 думка, а думка фахівців, які розробляли цей проект така, що саме

 цей  проект  базується  на  концепції,  яка  була  розроблена  і

 затверджена Верховною Радою минулим скликанням.

      Третє.  Відносно  страхових  внесків.  Я сказав у виступі і

 хотів  би ще раз наголосити на те, що да, сьогодні 50 відсотків,

 наприклад, спата внсків від роботодавців і працюючих. Така норма

 майже  неможлива  сьогодні.  Тому,  коли  буде  розроблятися уже

 основа закону про пенсійне, наприклад, забезпечення чи інші види

 страхування,  парламент  буде  приймати  ці критерії і ніхто, як

 кажуть,  не  знімає з вас того права. Я теж сказав у виступі, що

 уряд не може регулювати якраз оці критерії, які... які відсотки.

      ГОЛОВА. Агафонов.

      АГАФОНОВ.

      Прошу передати слово колезі Вернигорі.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ВЕРНИГОРА.

      Шановний  Микола  Петровичу!  Я  певний, що ви ознайомилися

 уважно  із  рішенням парламентських читань. І коли ви називаєте,

 що   це   хаконопроект   єсть   рамковий,  то  рамкою  висновків

 парламентських  слухань  було  те,  що не про яке реформування с

 системі  соціального струхування в нашій державі поки що не може

 йти  й  мови.  Висновок  парламентських слухань був у тому, щоби

 слово    "реформування"    замінити    на   "вдосконалення".   А

 "вдосконалення"  розшифровується  там,  як напрацювання найперше

 таких   законів,   які   б   дозволили   при  економічній  нашій

 сьогоднішній ситуації перейти до того, щоби наша заробітна плата

 дозволила  людям  собі обрати оті 4 види соціального страхування

 добровільно   обов'язкового   і   таким  чином,  паралельно,  не

 кваплячись,  як  ви  сказали, може, через 10 років приступить до

 вдосконалення,  а  не  реформування  соціального страхування. Це

 перше.

      І  друге....  Тоді,  Олександре  Олександровичу, я дуже вас

 прошу.  Я  записався  на  виступ  як доповідач на парламентських

 слуханнях і прошу мені потім дати на співвиступ слово.

      ГОЛОВА. Візьмете, запишетесь, виступите. Добре.

      Магда.

      МАГДА.

      (Магда, 98 виборчий округ)

      Шановний  Микола  Петровичу,  в  мене два питання. От чи не

 буде  великим тягарем на бюджет Закон про соціальне страхування.

 Тому що ви весь час кажете, що за рахунок бюджету страхування.

      І  друге.  В частині управління соціального страхування, чи

 не буде тут монополізму?

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ.

      Перше.  Відносно  навантаження  на  бюджет. Безумовно, буде

 навантаження  на  бюджет.  Я  сказав про те, що сьогодні з Фонду

 пенсійного  чи  соціального страхування отримують пенсії ті, хто

 повинен  фінансуватися з Державного бюджету. Військовослужбовці,

 апарат державний і т.д., і т.д.

      Тому,  це і залишається, наприклад, якщо взяти в пенсійному

 страхуванні   в   законі,   буде   передбачатися,   що   повинно

 фінансуватися з бюджету. Тобто, навантаження буде.

      І  друге.  Якраз  відносно  тої  пропорції, що уже задавали

 питання.  Держава  повинна  буде  підтримати  якраз  фонд  один,

 другий,  третій  чи  четвертий,  для  того  щоб  саме можна було

 забезпечити його функціонування.

      Відносно  монополізму,  якраз я про це і кажу, що фонди всі

 будуть  керуватися  і  робота  їх спрямовуватися на трипартизмі,

 тобто  монопольного становища не повинно бути. Ми мову ведемо пр

 державне страхування.

      ГОЛОВА. Донченко.

      ДОНЧЕНКО.

      (Донченко, фракция коммунистов)

      Уважаемый  Михаил Петрович, у меня к вам два вопроса. Очень

 хорошо,  что  вы  сказали, что данный законопроект базируется на

 концепции,  которая  была принята еще прошлым парламентом. Но, я

 хотел  бы  отметить  и тот факт, что на третий день после вашего

 назначения  вы встретились с Александром Николаевичем Стояном, и

 я  рассчитывал, что все законопроекты, которые буду проходить из

 вашего    министерства    буду   согласовываться   полностью   с

 профсоюзами.  Однако,  данный  законопроект,  вы сказали, что он

 согласовался с МОД с другими организацими, но профсоюзы остались

 в  стороне.  Я бы все-таки хотел бы еще раз, чтобы вы подходили,

 почему  вы  все-таки  этот законопроект не согласовали в полном

 обкеме  с  профсоюзами.  Потому что там есть свой альтернативный

 законопроект.

      И    второй    вопрос.    Украина   подписала   европейскую

 социальную...........,   которая   сегодня   лежит   если  не  в

 единственному  образце,  то  по  крайней  мере  не  переведена с

 английского  языка  на наш государственный язык и не вносится на

 ратификацию  в  зал, сюда. Потому что, целое положение.........,

 касающеегося  социального аспекта, надо сегодня включасть в наши

 законопроекты.  Я  бы  все-таки  хотел и второй вопрос, чтобы вы

 осветили,    когда    мы    все-таки    рассмотрим   европейскую

 социальную...........  , ратифицируем ее здесь в зале.

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ.  Давайте  відносно  другого питання. Я думаю,

 воно  теми  сьогоднішньої  не  стосується. І не, мабуть, повинен

 його  вносити.  Це  ви,  Юрій Сергійович, теж розумієте. Коли це

 буде  узгоджене  і  мені  довірять це зробить, я буду це робить.

 Відносно першого питання. Про узгодженість.

      Закон  розроблявся  групою фахівців різних структур, в тому

 числі  він  опрацьовувався  і  працівниками від профспілок. Чому

 сьогодні з'ясовується питання, що, наприклад, він не узгоджений,

 я  не  можу  дати  відповідь  на  це  питання.  Законопроект цей

 представлений від уряду. Оскільки, він вже знаходиться у вас, ви

 тех знаєте .

      І  закінчити  на  ваше питання хотів би слідуючим. Сьогодні

 можна  десять  дати  проектів,  і всі будуть правильними. Тільки

 автори  будуть  різні.  Ми  умову  ведемо  про основи страхового

 законодавства.   Основи.  Тут  немає  жодного  порогу,  де  була

 поставлена межа, -чи фінансова, чи організаційна, чи форми якісь

 правові.  Ми  кажемо,  що  це -рамковий закон, треба цим законом

 дати  можливість  через  закон  опрацьовувать  вже  інші основні

 закони,  які  обов'язково  будуть  проходити через парламентські

 слухання. І які дійсно треба прициклово опрацьовувати.

      Я,  Олександре  Олександровичу,  вибачаюсь,  ще  раз  хотів

 сказать. 1993  рік -  концепція  була  узгоджена,  парламентські

 слухання були.  Жодної цифри,  -  я кажу, -  тут  немає  якихось

 обмежень.  Ми  тільки  говоримо  про  те, що ми спрймаємо основи

 соціального страхування чи не сприймаємо. А хто буде автором, -я

 кажу, - сьогодні можна 10 груп створить і всі будуть пропонувать

 свій проект закону. І критики будуть теж до кожного проекту.

      ГОЛОВА.  Безумовно...

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Я вважаю, я вважаю, той законопроект,

 який   на  сьогоднішній  день  є,  є  до  нього  претензії  і  є

 зауваження, але над ним можна працювать.

      ГОЛОВА.  Безуглий.

      БЕЗУГЛИЙ А.Г., 398 виборчий округ, Херсонщина.

      Я   хотів  би  задать  таке  питання  (його  вже  задавали,

 питання)...   ЩО  це  питання  про  страхування,  воно  сьогодні

 недійсне  буде,  тому  що  по  6,  по  8  місяців  і зарплати не

 отримують  ні студенти, ні на підприємствах, які не працюють. То

 я  вважаю,  що  це  питання  сьогодні зовсім не розглядать, його

 треба  знять,  бо воно  недійсне - ми його приймем, а страхувать

 ніхто не буде, бо ні з чого страхувать просто-напросто...

      У мене все.

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Ну, я хотів би...

      ГОЛОВА.  Микола  Петрович, Анатолій Григорович не наполягає

 на  відповіді  на  це  питання - то його пропозиція просто була.

 Треба...   навіть   якщо...  якби...  візьмемо  абстрактну  таку

 ситуацію,  що  почне  працювати закон через 5 років і його треба

 прийняти, то треба приймати закон.

      Але  в даному випдаку мова йде не про те. Ситуація сьогодні

 в страхуванні дуже складна і треба шукати вихід із неї.

      От  1  із  варіантів  пропонується. Він може прийняти бути,

 може бути не прийнятий - це інше питання, але він пропонується в

 проекті і тому треба розглядати, безперечно.

      Радько.

      РАДЬКО.

      Дякую. Радько, фракція комуністів.

      Шановний  доповідачу,  ми всі знаємо, що раніше Конституція

 гарантувала права трудящих і на працю, і на освіту, і на пенсію.

 Сьогодні,  згідно ст. 46, пенсії, інші види соціальних виплат та

 допомоги,  що  є  основним джерелом існування, мають забезпечити

 рівень  життя не нижчий від прожиткового мінімуму, установленого

 законом.

      Сьогодні, як виплачуються пенсії, ми всі прекрасно розуміємо.

 Скажіть,  будь  ласка,  моїм  виборцям, селянам, які сьогодні не

 отримують по декілька місяців пенсій, як ввод вашого закону, він

 покращіть  життя  чи  ні?  Тобто  ті  люди,  які сьогодні вже на

 пенсії, які отримують пенсію, повинні отримувати пенсію.

      Дякую.

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ.  Я  ще  раз  хотів  би пояснить. Закон цей не

 передбачає  те,  що  буде краще. Ми кажемо, ми кажемо про те, що

 треба   сьогодні   чи   удосконалювати  чи  реформувати  систему

 соціального  захисту.  Коли  справа дійде до закону про пенсійне

 забезпечення, всі ті норми, які сьогодні є в законі про пенсійне

 забезпечення,  вони  обов'язково  перейдуть  саме  в  тей закон.

 Обов'язково перейдуть. І нічого не змінюється. Ми кажемо, що цей

 закон  в  його  повному  обсязі, якщо взять ті закони, які треба

 розробляти, вони можуть через 20 років увійти.

      Але я, кажу, переконаний, що рухатися в цьому плані треба.

 Просто такої зрівнялівки, яка сьогодні є, її не може буть. Закон

 про   пенсійне,   якщо   взять   навіть  забезпечення,  сьогодні

 зрівняли саме  пенсію  з  соціальною допомогою. І в розвиток саме

 цього закону ми нічого не маємо.

      То  я  ще раз хотів вас не переконувати, а щоб ви зрозуміли

 про  те,  що  відміняти  ті  норми,  які сьогодні є, ніхто їх не

 відміняє. Чи будемо йти цим шляхом чи не будемо йти.

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Василь   Іванович,   дозвольте   я  два  слова  теж  скажу.

      Конституційні   гарантії   -це   надзвичайно   важливо.  Ви

 правильно  про  це  говорите,  що  треба, щоб в Конституції такі

 гарантії  були  передбаченні. І ця норма у нинішній Конституції,

 можливо,  слабша,  ніж норма, яка була в попередній Конституції.

 Але  заборгованість  по  зарплаті,  по пенсіях склалася ще тоді,

 коли  діяла  і  попередня  Конституція.  І тут треба просто, щоб

 відповідність  дій  була  між  всіма структурами влади і нормами

 Конституції,   тоді  буде  гарантія  і  селянам,  і  всім  іншим

 категоріям громадян.

      Сідайте, будь ласка.

      Слово має Буздуган Юрій Олексійович.

      БУЗДУГАН  Ю. О.

      Дякую. Юрій Буздуган, 438 Новоселицький вбиорчий округ.

      Шановні  колеги,  Микола  Петрович  вже  трохи розповів про

 історію  цього  законопроекту.  Вона  почалася в 1993 році, коли

 Верховна  Рада минулого скликання прийняла Концепцію соціального

 страхування   в   Україні.   В   розвиток   цієї  концепції  був

 розробленний цей законопроект.

      Я думаю абсолютно всі зі мною погодяться з тезою про те, що

 нинішній рівень системи соціального страхування абсолютно нікого

 не  задовільняє,  ні державу, ні населення, і те, що мінімум раз

 на місяць, раз на два тижні, хтось піднімає з депутатів питання,

 коли буде нове пенсійне законодавство, якраз це і доменструє.

      Ситуація  така.  Проект  закону був внесенний приблизно рік

 тому,  трохи  більше.  У  квітні  цього  року були парламентські

 слухання  по  цьому  законопроекту.  Крім  того,  проект пройшов

 експертизу  в науково-експертному відділі Секретаріату Верховної

 Ради та інституту економіки, промисловості Національної академії

 наук  в  місті  Донецьку.  Крім того, проект був обговоренний на

 Всеукраїнській нараді профспілок, в якій взяли участь профспілки

 31 профспілкового об'єднання.

      Висновки,  на  жаль,  такі, що цей законопроект не в повній

 мірі  відповідає  тим  потребам,  які  в  нас сьогодні є. Тому є

 до  цього  проекту цілий ряд зауважень. З вашого дозволу я назву

 деякі з найбільш суттєвих і найбільш принципових зауважень.

      Перше зауваження. Після прийняття Коснтитуції проект закону

 був  відкликаний листом Прем'єр-міністра Лазаренка і після цього

 повторно   внесений,   але  реальних  змін  в  законопроекті  ну

 практично не було. Тобто, були внесені деякі зміни до приамбули.

      По-друге,  і  я  вважаю  дуже важливий ньюанс -не прописана

 саме  система   соціального  страхування.

      Існує   3   системи   соціального   страхування:  державна,

 обов'язкова  і  добровільна.  Цей  проект  стосується  абсолютно

 виключно  обов'язкової  системи  соціального страхування. Тобто,

 нам  пропонується  створити систему Бісмарка, що я не впевнений,

 що є найбільш адекатним для нашої конкретної ситуації в Україні.

 На  мою  думку,  нам  підходить  якраз  другий  варіант  системи

 соціального  страхування -система Беверіджа, і проект закону про

 бюджетно-страхову   медицину,   який   був   внесений  депутатом

 Марковською,  якраз  був  зроблений  в  контексті  саме  системи

 Беверіджа, або  англійської  системи.

      Наступне.  На жаль, в проекті закону не прописано процедуру

 накопичення   та   зберігання   акумуляції  коштів  на  рахунках

 соціального страхування. Ну є різні варіанти такого накопичення.

 Це  може  бути  Державний бюджетний банк, який, я сподіваюся, що

 все-таки  ми  колись  створимо.  Рішення  про  нього  вже є, про

 створення його вже є більше року. Або якись ліцензійні банки. Це

 є  приклад  німецький,  німецькі  банки,  коли  є 10 ліцензійних

 банків,  особливо  надійних,  які мають право зберігати на своїх

 рахунках  кошти  соціального  страхування.  Або  це  мають  бути

 державні  боргові зобов'язання. Або це, як скажемо, американська

 система  трастів.  Або  просто  самі  фонди  будуть  незалежними

 фінансовими   організаціями.  Тобто,  ми  маємо  прийняти  якусь

 структуру. На жаль, в цьому проекті  закону  цього немає.

      Наступне. Вже говорилося про те, що нормативи відрахувань -

 50  відсотків  на  50 відсотків. Сьогодні ця цифра трохи інакша,

 десь  95  на 5 відсотків при нинішній структурі, яка зараз існує

 система  соціального страхування в Україні. І перехід до системи

 50  на  50 відсотків буде болючою, і я не впевнений, що він буде

 доцільний  саме в такому варіанті.

      По  третє. Недостатньо чітко прописано структура управління

 цими фондами.

      Наступне.  Недостатньо  чітко прописані обов'язки фонду.

      До  чого я веду? В принципі, я хотів би сказати, що робота,

 яка була зроблена в розвиток Концепції соціального страхування в

 Україні,  була  зроблена  величезна.  І  слід  віддати належне і

 Міністерству  праці  та  іншим  працівникам, які працювали, вони

 все-таки  зробили  багато, і претензії, які в мене особисто є не

 до того, що там написано погано, а до того, чтого там немає.

      І  тому, підводячи підсумок, я хотів би сказати. На комісії

 ми  це  питання розглядали неодноразово. І комісія прийняла таке

 рішення.  Ми  пропонуємо сесії відправити цей проект на повторне

 перше  читання і до наступної сесії нашій комісії разом з іншими

 комісіями (це, перш за все, з комісією колеги Суслова, з ним, до

 речі вже є домовленість, він готовий працювати в цьому напрямку)

 разом з Кабінетом Міністрів доопрацювати зазначений законопроект

 і внести на повторне перше читання.

      ГОЛОВА.  Запитання до Юрія Олексійовича є? Запишіться, будь

 ласка, на запитання. Опублікуйте список.

      Будь ласка, Осадчук.

      ОСАДЧУК.

      Шановний  доповідачу,  це,  звичайно, дуже складне питання,

 яке  потребує давно свого вирішення. Мене все-таки цікавить один

 аспект.

      У  нас  часто  говорять  про  оці  всі  соціальні проблеми,

 справедливо говорять про необхідність захисту соціального людини

 і  т.  д.  Якою  мірою оця система, яка пропонується, з досвідом

 іноземних країн (ви там посилалися) враховує реальний стан нашої

 економіки,  нашу  особливу  перехідну  ситуацію  з  тим,  щоб ці

 засади,  які  ми  пропонуємо,  працювали, щоб вони не були голою

 декларацією? Тому що, я думаю, в залі немає жодної людини, яка б

 не хотіла пригорнути знедолених і дати їм добре життя. Але як це

 зробити?  І  чи  ця концепція такі механізми з врахуванням нашої

 реальної ситуації може запропонувати? Бо я якось того докінця не

 збагнув.

      Спасибі.

      БУЗДУГАН.  Шановний  колего  Осадчук,  система  соціального

 забезпечення  розпадається  на  дві  великі  частини: соціальний

 захист,  який  фінансується з Державного бюджету, і саме держава

 фінансує  системи  соціального  захисту.  І  система соціального

 страхування,   коли   люди   самі   фінансують   своє  соціальне

 страхування.

      От   якраз   цей  закон  закладає  основні  засади  системи

 соціального  страхування в Україні. В принципі, прийняття його є

 дуже нагальною справою.

      ГОЛОВА. Хмельовий.

      ХМЕЛЬОВИЙ.

      (Хмелевой, фракция коммунистов, 148 избирательный округ)

      Значит,  у  меня  такой вопрос, Юрий Алексеевич. Значит вот

 события  5  ноября  в  соседней державе, в России, и выступление

 Премьера  Черномырдина говорит о том, что вот после приватизации,

 он  образно  сказал  так,  что  сегодня  виноваты в невыплате

 заработной платы руководители предприятий.

      Вот  с  принятием  этого  закона  я  понимаю,  что  сегодня

 Правительство, ну, хочет снять с себя вот эту ответственность за

 несвоевременную  выплату пенсий, переложить на вот эти страховые

 фонды.

      Скажите,  пожалуйста,  если мы примем этот закон, улучшится

 сегодня ситуация с выплатой пенсий? Я лично сомневаюсь.

      БУЗДУГАН.  Шановний  колега  Хмельовий,  я  хочу сказати

 наступне  на  ваше  питання.  У  нас  є чудовий досвід. На жаль,

 досвід  негативний.  Був  пенсійний  фонд незалежною структурою.

 Колись їм профспілки спочатку керували, потім він був незалежною

 структурою,  проблем  не  було.  В  1993 році виникла проблема -

 дефіцит бюджету пенсійного фонду у зв'язку з гіперінфляцією, яка

 була  в  1993  році.  Там  треба  було  б  із 96 трильйонів 4 не

 хватало.  Держава  добавила  4  трильйони. І, посилаючись на це,

 пенсійний  фонд забрали до державного бюджету. Наче б то держава

 взяла на себе гарнтії, державні гарантії . Які були наслідки?

      Перший  наслідок. Відразу пішли затримки з пенсіями. Другий

 наслідок.  Різко  впав  розмір  пенсії.  Причому,  не  тільки  в

 абсолютному,  але  й  в відносному сенсі. Як раз причина полягає

 саме в тому, створити незалежну фінансову структуру .

      Другий   приклад.  Фонд  зайнятості.  У  нас  є  позитивний

 приклад,  це  фонд  соціального  страхування. Який до сих пір не

 забрали  в державний бюджет. Лікарняні виплачуються своєчасно. І

 це  якраз  приклад  того,  що  не  забрали в державний бюджет, а

 державна   гарантія   працює.  Як  раз  ми  пропонуємо  створити

 незалежні фінансові структури .

      ГОЛОВА. Безуглий.

      БЕЗУГЛИЙ.

      398 виборчий округ. Місто Нова Каховка. Безуглий.

 Шановний Юрій Алексійович, я підтримую те, що ви сказали, що цей

 закон  на  перше  перенести  на  повторне  перше  читання.  Я  б

 запропонував  на  даний  період,  коли не тримують ні пенсій, ні

 студенти   погоду   і   більше   не  отримують  стипендій.  Я  б

 запропонував   би   сьогодні  другий  соціальний  захист.  З  20

 листопада  до  1  грудня  припинити виплату зарплати Президенту,

 його  команді,  прем'єру,  працівникам Кабміну. Це перший був би

 внесок  соціального  захисту.  Ми виплатили пенсіонерам. А потім

 далі було б видно. Це моя пропозиція.

      БУЗДУГАН  Ю.  О.  Я  хочу  сказати,  що це й є екомпетенція

 Верховної  Ради  як розпорядника бюджету. І якщо я не помиляюсь,

 гна цьому тижні це питання буде розглядатися.

      ГОЛОВА.  Яворівський.

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., Демократична партія.

      Я  попросив би Безуглого і мене записати в той список, якщо

 це вирішить наші проблеми і наших пенсіонерів...

      Я  вам  дуже  вдячний за (я вперше почув на Верховній Раді)

 таку  оцінку, що у вас немає претензій до того, що є у законі, а

 найбільші  ваші  претензії  до  того, чого немає в законі. Я вам

 дуже вдячний.

      Стара   система   сьогодні   займається,   власне   кажучи,

 самопоїданням.  І  я  думаю,  тільки  політичний  шулер  може її

 підтримувати. Виходу я, принаймні, там не бачу ніякого...

      Мусить  народитися  якась нова система соціального захисту.

 Так от я міркую...

      БУЗДУГАН Ю.О. Соціального страхування!...

      ЯВОРІВСЬКИЙ  В. О. Так, соціального захисту і страхування -

 це, до речі, як один з варіантів соціального захисту.

      ...Так  от  я  міркую:  всі  говорять тут про те, що от 50%

 заберуть.  Сьогодні  у нас забирають з заробітної плати набагато

 більше.  То  якщо  опустимо  податки (ми йдемо вже зараз до цієї

 концепції)  і  підемо на цей варіант (ну, хай не 50%), що ж буде

 краще?  Нарешті  ж  цю  істину  я  хотів би почути від вас: який

 варіант  кращий?  Чи  залишити отой -стару і податкову систему і

 страий   захист,  чи  все-таки  рухатися  (хай  може  він  і  не

 ідеальний!), але в отому напрямку, який сьогодні визначимо?

      БУЗДУГАН  Ю.  О.  Я думаю, що прийняття цього законопроекту

 буде  вирішувати  ці питання. тому що просто смикання без якоїсь

 концепції  є  неефективні  і  непродуктивні.  Ну,  наприклад, ми

 створили робочу групу по реформуванню податкового законодавства.

 Я,  до  речі,  брав  участь  в  цій  робочій  групі.  І ця група

 запропонувала  знизити  нарахування  на  заробітну плату до 20%.

 Коли... (Шум у залі, окремі вигуки) Ну, от тут мені підказують -

 правильно...  А  я  скажу, що неправильно. Чому? тому, що тільки

 пенсійне  страхування  -37%!  Значить,  ми вдвічі скорочуємо всі

 пенсії,   а   все  інше  відмітаємо  -і  соціальне  страхування,

 зайнятість, соціальний захист інвалідів -все інше відмітаємо. Не

 можна таких речей робити! Тобто, має бути якась концепція, якісь

 не смикання, а послідовний рух.

      ГОЛОВА.  Соболєв.

      БУЗДУГАН  Ю.  О....  ми якраз і прополнуємо це. Точніше, не

 ми, а Кабінет Міністрів. (Шум у залі, окремі вигуки)

      ГОЛОВА.  Ємельянов.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Єльяшкевич, Херсон, депутатська група "Реформи".

      Уважаемый  докладчик,  как  вы считаете. Вот на сегодняшний

 день существующая система социального страхования вызывает много

 споров.  Вы  знаете  прекрасно, что Фонд социального страхования

 Украины фактически монополизирован соответствующим постновлением

 Кабмина, федерации профсоюзов Украины.

      Не лучше ли было бы реформирование социаального страхования

 начинать именно с реформирования  самого фонда соцстраха?

      БУЗДУГАН.  Я  для  тих,  хто  не  знає  текста питання хочу

 сказати, що зараз іде великий конфлікт навколо Фонду соціального

 страхування.

      Моя  позиція  по  цьому питанню така. Соціальне страхування

 це,  мабуть,  один із успішніших фондів в нинішніх наших умовах.

 Це  моя  особиста  точка зору. Але те, що законодавчо ці питання

 треба  врегулювати, я думаю, ви зі мною погодитесь, ви виступали

 на парламентських слуханнях, і ви підтримуєте цю позицію.

      ГОЛОВА. Судницин.

      СУДНИЦИН.

      Судницын, Запорожье, депутатская группа "Реформы".

      Значит,  социальное  страхование  -очень  важная  проблема,

 которая  существует у нас в государстве. Действительно, при всей

 той сложной обстановке, которая у нас сложилась, она все-таки до

 сих  пор  действует.  Но,  в то же время, уже сейчас очень много

 сложилось    других    форм    собственност.    Это   и   мелкие

 предприниматели,  это  и, будем говорить, МЖК, которые в течение

 целого  ряда  лет перечисляли средства социального страхования и

 никакой  отдачи  от  этих  средств  социального  страхования  не

 получали,  потому  что  они  концентрировались  в одном фонде, и

 практически   они   не   знали,  что  могут  пользоваться  этими

 средствами социального страхования.

      Вот  в  этом законопроекте учитывается ли возможность, чтоб

 вот та группа новых собственников, новых страхователей, все-таки

 мелких,   будем  говорить,  страхователей,  потому  что  крупные

 получали  отдачу,  чтобы они тоже полльзовались этими средствами

 социального страхованичя?

      БУЗДУГАН Ю. О. Так, це передбачено. Взагалі при нині діючій

 системі  соціального страхування передбачається три типи виплат.

 Це  по  хворобі,  по вагітності жінкам виплачується і санаторно-

 курортні.  Я так  розумію по  хворобі і по вагітності в принципі

 притензій  до сих пір не було. Єдина притензія, яка виникає, -це

 притензія по санаторно-курортних виплатах.

      Я  думаю,  що  прийняття цього закону дозволить вирішити це

 питання.

      ГОЛОВА.  Спасибі  вам.  Сідайте,  будь ласка. Записалось на

 обговорення  13  депутатів.  Є  проект  Постанови  від  Кабінету

 Міністрів,  є проект Постанови від комісії. Вистачить 20 хвилин,

 щоб  обговорити,  порадитися?  Можна  погодиться  з  цим?  Немає

 заперечень.

      Я  ставлю  на голосування термін 20 хвилин на розгляд цього

 питання. Слово має   Степанов, а голосування тим часом іде.

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Будь  ласка,  як говорить Хмельовий, "огласите весь список,

 пожалуйста". Будь ласка, говоріть.

      СТЕПАНОВ.

      Уважаемый  Председатель, уважаемые депутаты, я участвовал в

 обсуждении  этого вопроса, когда его представляла рабочая группа

 и наши уважаемые консультанты из-за рубежа. И я тогда высказывал

 мнение, что тщетна надежда, что, если мы приймем рамочный закон,

 то  мы  существующую ныне действительность сумеем втиснуть в эти

 рамки.

      Какие возражения могут быть против этого законопроекта? Ну,

 прежде  всего  я  хотел  обратить  ваше внимание на статью 27, о

 которой  здесь  так много говорили. Если працедавці і працівники

 будуть  сплачувать  по  50  відсотків  тарифу,  то нужно сначала

 говорить  не об этой концепции, а о возможности этого працивныка

 это делать.

      Значить   надо  наверное  говорить,  что  нужно  одноразово

 поднимать  заработную  плату  и  дать  человеку  возможность эти

 обовьязкови  внески  выплачивать.  Пока  такой  возможности я не

 вижу. Вы прекрасно знаете, что заработная плата составляет всего

 7  процентов  себестоимости  продукции.  Откуда  же возмутся эти

 деньги?  Я  не  знаю,  может  у  працедавця  там  и  найдутся, у

 працивныкы таких денег в настоящее время нет.

      Дальше.  Посмотрите на четвертую части этой статьи. "Внескі

 на  медичне  страхування  пенсіонерів  і  безробітних" вносяться

 СОБЕСами  и службами трудоустройства. Мы уже сейчас говорим, что

 ни  у  СОБЕСа,  ни у служб трудоустройства денег нет. Кто же это

 будет вносить?

      Дальше.  Я  хотел бы обратить ваше внимание и на статью 32:

 "Види   соціальних   послуг  та  матеріального  забезпечення  за

 соціальним  страхуванням".  Например, "профілактичні заходи щодо

 запобігання  нещасним  випадкам  на  виробництві  та професійним

 захворюванням".  Значит  мы  должны  отдавать свои 50 процентов,

 чтобы  на  пидпрыемстве  проводились  профілактичні  заходи щодо

 запобігання  нещасним випадкам". Извените, а разве это не святая

 обязанность  владельца  этого предприятия? Чего мы за это должны

 платить?

      Дальше.  "Допомога  працевлаштуванню".  Значить  мы  и  это

 оплотим.

      "Консультації  щодо вибору процесій". И, наконец, верх, как

 говорится,   уже   благоприятствованию   бизнесу  -это  "дотація

 працедавцю  для  створення  робочих  міст". Значит мы працедавця

 будем дотировать из своих вот этих 50 видсоткив.

      Ну я не знаю. Я скажу так, что вот давайте прыймем рамочно,

 а там будет видно, может через пять лет этот закон заработает. Я

 боюсь  другого.  Сейчас  приймем, пойдет поток законопроектов от

 Кабмина,  и даже не законопроектов, а прямых постанов, в которым

 будет  разворачиваться  вся эта концепция. И ничего мы не сможем

 сделать.

      Поэтому,  я  считаю  и  я убежден, этот законопроект должен

 быть отклонен.

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Єльяшкевич.  За  ним  Гарькавий  від

 фракції.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы". Уважаемые

 коллеги!  Сегодня  нам  представлен,  так  называемый,  рамочный

 закон. На мой взгляд, как и на взгляд моих коллег, этот рамочный

 закон,  к  сожалению,  даже  самый  прекрасный не сможет создать

 нормальной системы социального страхования. В этом вопросе у нас

 сть  серьёзные  проблемы  в действющей системе.

      Как   вы   знаете,   система   социалнього  страхования  на

 сегодняшний  день  -это  те  37  процентов на фонд оплаты труда,

 которые постоянно оплачивают наши предприятия. 88 процентов этой

 суммы  идет  на формирование пенсионного фонда, 12 процентов -на

 средства социального страхования непосредственно. То есть, я для

 всех поясню. Это для выдачи больничных листов и для оздоровления

 трудящихся.

      Так  вот,  эти  12 процентов, к сожалению, не урегулированы

 еще  действующим  законодательством.  Существует  огромный  спор

 между   профсоюзами   по-поводу  фонда  социального  страхования

 Украины.  Позиция  Всеукраинского профсоюзного обкединения "Наше

 право"  такова по этому вопросу, что фонд должен быть единым. Но

 при  условии демонополизации этого фонда. То, что на сегодняшний

 день  Постановлением Кабинета Министров фактически узаконивается

 монопольное   положение   Федерации   профсоюзов  Украины,  а  в

 соответствии  с положением о фонде его руководителем обязательно

 является заместитель  председателя Федерации профсоюзов Украины,

 фактически   нарушает  положение  ныне  действующей  Коснтитуции

 Украины  статьи  36 и не дает равные права всем профсоюзам.

      В  то  же  время  ряд  профсоюзов, скажем так, радикального

 направления   используют   средства   социального   страхования,

 воспользовавшись  неурегулированостью  вопроса  не  по  целевому

 назначению. И это тоже проблема и об этом надо говорить.

      Поэтому  я  хотел бы обратиться к своему коллеге Александру

 Николаевичу   Стояну,   чтобы   он  как  руководитель  Федерации

 профсоюзов Украины сел за стол переговоров с другими профсоюзами

 и  решил  проблему,  связанную с урегулированием положения дел в

 Фонде социального страхования Украины.

      Я думаю, этот вопрос будет решен тогда нормально и не будет

 тогда    злоупотреблений   по   поводу   исопльзования   средств

 социального  страхования.  то  что касается практической стороны

 дела.

      Что  касается  того,  каким должен быть путь реформирования

 системы   социального   страхования.  На  сегодняшний  день  так

 получилось,  что взносы на социальное страхование и в Пенсионный

 фонд,  к  сожалению,  не  персонифицированны. Я убежден, что эти

 взносы   должны  делаться  при  нынешних  условиях,  безусловно,

 работодателями,  то  есть  предприятиями.  Но сами взносы должны

 персонифицироваться  по  гражданам, чтобы каждый гражданин знал,

 сколько  конкретно средств на его персональном счету для выплаты

 соответствующих  пособий,  либо  для,  чтоб  когда он выходит на

 пенсию, знал, каков размер пенсионного обеспечения.

      Но  это и есть страхование. Если наступит страховой случай,

 то,  естественно,  там  идут  выплаты  по специальной системе. К

 сожалению,  сейчас  этого нет. И существующая система и породила

 отсутствие,   на  мой  взгляд,  дифференциации  и  в  пенсионном

 законодательстве,   и   проблемы,   связанные   по   социальному

 страхованию.

      Безусловно,  если  мы  говорим, кто пользуется путевками на

 отдых,  то  мы  можем  говорить  о том, что при нынешней системе

 этими путевками в основном пользуется руководство предприятий, а

 рядовым работникам эти путевки, практически, не доступны.

      Поэтому   реформирование  системы  социального  страхования

 необходимо начинать с персонификации.

      Я  не согласен с выступлением в той части, Юрия Алексеевича

 Буздугана,   в  которой  он  выступил  против  снижения  размера

 отчислений. Я убежден, что снижение размеров отчислений как раз,

 наоборот,  приведет  к  увеличению поступлений в соответствующие

 фонды   из-за  того,  что  тогда  Фонд  заработной  платы  будет

 постепенно выводиться из тени.

      И поэтому мы это должны сделать.

      Что   касается   проблемы,  связанной  уже  с  практическим

 рассмотрением   этого   вопроса.   Я   бы  предложил  поддержать

 предложение   Комиссии  по  социальной  политике.  Но,  при  том

 условии,   чтобы   дорабатывался  этот  проект  не  только  этой

 комиссией,  но  и  комиссией  по  вопросам финансов и банковской

 деятельности.  Так  как  проблема эта не только социальная, но и

 проблема  финансовая. Но эти две комиссии должны найти компромис

 и  конкретно предложить механизм для принятия нормальной системы

 социального   страхования.   Чтобы  в  будущем  страховые  фонды

 являлись  таковыми по своей сути, они являлись подобием какой-то

 бюрократической системы и не известно куда платились бы средства

 тысячами предприятий. Спасибо.

      ГОЛОВА. Слово маэ Гарькавий, за ним Вернигора.

      ГАРЬКАВИЙ. Гарькавый, сарычанский избирательный округ номер

 106.  Уважаемые народные депутаты, предлагаемый для рассмотрения

 Верховному   Совету   законопроект   основ   законодательства  о

 социальном  страховании  рассматривался  с  использованием опыта

 стран  с  разной  рыночной  економикой.  За основу очевидно было

 принято  законодптельство  Германии.  Это  подтверждает и список

 консультантов.  Проект,  разработки  которого  принимали участие

 представители  федерации,  фонда  социального страхования. Может

 быть  принят  как платформа для подготовки конкретных законов по

 отдельным   видам  страхования  -пенсионному,  медицинскому,  от

 нещастных случаев и профзаболеваний и безработицы.

      Вмести  с  тем  ввод  в действие как основ, так и конкртных

 законов  может  быть осуществлен не с момента опубликования, как

 это  указано  в  проекте,  а  только  после  решения ряда острых

 социальных проблем.

      Сегодня в развитых странах, применяющих аналогичную систему

 наполнения  страховых фондов, при которой работодатель и наемный

 рабочий  на паритетных началах формирует доходную часть бюджета.

      Действуют  законы,  обеспечивающие  реальную  цену  рабочей

 силы.  Например, в США предприниматель не может платить наемному

 рабочему   заработную   плату   ниже   официально   утвержденной

 минимальной  часовой  тарифной  ставки.  Такой  подход позволяет

 установить    минимальную    заработную    плату    на    уровне

 потребительского   бюджета,   что   дает   возможность  наемному

 работнику  восстанавливать  свою  рабочую  силу  и,  более того,

 обеспечивать ее расширенное воспроизводство.

      Сегодня  (да  и в будущем), учитывая инфляционные процессы,

 рост  цен в Украине, опережающие темпы увеличения среднемесячной

 зарплаты,  а  значит,  и  падения  ее  реального уровня, было бы

 просто  преступно  вводить  статью  27  проетка, в которой уже в

 настоящее  время  трудящиеся  обязаны  будут  вносить  взносы  в

 размере 50% тарифа.

      Считаю  необходимым  по  данной  статье  принять конкретный

 пункт   постановления   Верховного   Совета:   приостановить  ее

 введение,  как это было у нас по статьям 9, 10, 33, 34 Закона об

 оплате  труда,  учитывая, что задолженность по выплате превысила

 двухмесячный  фонд  оплаты  труда  Украины,  а ее среднемесячный

 уровень -  ниже прожиточного  минимума  для  подавляющего  числа

 населения нашего государства.

      Более  того,  если  в  будущем  и  вводить  эту  статью, то

 поэтапно -  путем  формирования  платежей  по  шкале.  Например:

 первый  год:  работодатель - 90%,  работник  - 10%;  второй год:

 работодатель - 80%,   работник  - 20%  и  т.  д.  Таким  образом

 государство сможет иметь время в течение 5-8 лет для обеспечения

 работников зарплатой по ее реальной стоимости.

      Без  кардинального  решения  вопросов  заработной  платы не

 может  быть  и  речи  о  переходе  на  новую систему социального

 страхования.

      В  проекте  также должны быть предусмотрены компенсационные

 средства   и  их  источники -  на случай  банкротства  страховой

 компании - по какому-либо из указанных видов страхования, с целью

 своевремнной и полной выплаты застрахованным.

      Кроме  того,  на  местах  поднимаются  обкективные вопросы,

 почему в основе, в проекте основ упущено санаторное оздоровление

 трудящихся   и   их   детей?  В переходной   период  при  сложном

 материальном  положении и слишком высокой стоимостью путевок они

 не  в состоянии получить необходимое санаторное лечение. Следует

 законодательно  закрепить  эти  существующие возможности за счет

 средств социального страхования.

      Депутатская  группа  "Єдність"  предлагает   законопроект

 Украины,      основы   законодательства  Украины  о  социальном

 страховании  отправить  на  доработку и рассмотреть его в начале

 следующей сессии в первом чтении.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА. Будь ласка, Вернигора. За ним виступатиме Моісеєнко.

      ВЕРНИГОРА. Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги

 і   шановні   громадяни   України,   сьогодні  ми  можемо  стати

 співучасниками  або  свідками того, як законодавча влада України

 може  позбавити  усіх нас останньої соціальної гарантії держави,

 яка на сьогоднішній день існує.

      Чому  я  саме  з  цього  хотів  розпочати?  Про те, що Фонд

 соціального  страхування  має солідарний характер і ота рівність

 розподілу,    про   яку   сьогодні   закидають,   що   вона   є

 несправедливою,   як  раз  в  тому  і  полягає  суть  державного

 соціального  страхування,  що  сьогодні держава формує цей фонд,

 незалежно від того, у якої галузі, у яких категорій працівників,

 які у нас заробітки - чи то 200 млн. чи 2 млн.

      Фонд розподіляє дійсно по потребі усі ці кошти. І тому мені

 б   хотілось   пояснить,   що  12  відсотків  Фонду  соціального

 страхування,   які  ще  Верховна  Рада  зберегла,  як  соціальну

 гарантію,  і  вони не відпали і не пішли у витрати, як пенсійний

 фонд, чим наробили великого лиха для всіх, то ці 12 відсотків не

 можуть  ніяк  бути  сьогодні  перерозподілені з тієї причини, що

 половина  цих  коштів  іде  на  утримання  дітей  і  пологи,  на

 поховання,  на  оздоровлення  дітей,  лікарняні  і  реабілітацію

 хворих.  Якщо  ми сьогдні куди-небуть подінемо цей фонд, то ви ж

 розумієте, що ніхто у чергах ні покійники, ні породілі стоять не

 будуть.

      Я  вважаю,  що  рамкове сьогодні визнання або напрямки, які

 формуються  в  законодавстві, абсолютно передчасні. Передчасні з

 того,  що цей час, який рекомендовано у висновках парламентських

 слухань  потрібно  направить на використання або на напрацювання

 законопроектів,  які  б дали  змогу  кожній  людині  добровільно

 створювати  свої  страхові  фонди.  Гарантія  ж  держави повинна

 залишатися на тому рівні, як вона існує у всіх країнах світу. Це

 перше.

      Друге. Мені прикро слухать, коли мої колеги, навіть ті, які

 мають   відношення  до  профспілок,   звинувачують     Федерацію

 профспілок  в  тому,  що  вона  одноосібно  керує  цим фондом. В

 управлінні   Фонду   соціального   страхування  сьогдні  членами

 являються   41  профспілка,  яка  входить  до  федерації,  і  10

 профоб'єднань,  які  не входять до федерації. Всі вони являються

 членами правління Фонду соціального страхування.

      І  тому  говорити,  що  вона  якось  використовується не за

 призначенням... Хіба у нас держава вирізняє, хто із покійника, в

 якій профспілці був і хто отримав чи не отримав. А звернімося до

 детячого  оздоровлення.  50  відсотків  усього  фінансування, що

 сьогодні є на дитяче оздоровлення,  іде із цього фонду.

      І  таке я  хотів би зазначить, шо ті 10 відсотків із фонду,

 які  ідуть  в  резервний  фонд,  тільки  цього  року 7 мільйонів

 гривень  направлено  як  дотації  Донецькій  області. І щоб вона

 робила, як би цей фонд попав до бюджету?

      Тому  я  хотів би сьогодні запропонувать... Одну хвилину. В

 зв'язку  з тим, що думка голови Комісії соціального страхування,

 вірніше, соціальної політики і праці Юрія Олексійовича Буздугана

 єсть  окремою  думкою,  то  наша  комісія  за  більшістю голосів

 пропонує   відхилити   цей   законопроект,   як  передчасний,  і

 напрацьовувати  подальші закони, які ніхто не забороняє сьогодні

 їх напрацьовувать.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Буздуган теж висловив ту ж саму пропозицію.

      Марковська, оскільки нема Моісеєнка, будь ласка.

      МАРКОВСЬКА.

      Шановний Голово! Шановні колеги! Представлений Законопроект

 Кабміну    "Основа    законодавства    України   про   соціальне

 страхування", на мою думку, має цілий ряд суттєвих недоліків.

      По-перше.  Так в статті 1 "Поняття соціального страхування"

 несе  чисто  декларативний  характер,  при  чому  в значній мірі

 попульський.  Читаємо:"Соціальне страхування громадян спрямоване

 на   надання   рівного   права  громадян  на  вільний  розвиток,

 підтримання   необхідного   життєвого   рівня  населення  шляхом

 вільного   виду  діяльності,  забезпечення  для  кождного  члена

 суспільтства   гідного   людини  існування".  Аж  ніяк  вони  не

 забезпечуються  тільки соціальним страхуванням, а якщо саме тим,

 то  не  для  всіх  громадян  і не для всього населення, і не для

 кожного  члена  суспільства,  а  тільки для тієї частини, яка по

 певним  критеріям не може бути, як усі, тобто для тієї категорії

 громадян,  для яких......... страхові події, викладені в основах

 статті 4.

      В  статті  2  пункт  3  читаємо,  викладено,  що:" Завдання

 соціального  страхування  -є  встановлення гарантії щодо захисту

 прав  і  інтересів громадян". Виникає питання:"Які гарантії, для

 кого,  внебюджетні  страхові фонда, профсоюзи, пенсійні фонди чи

 якісь  інші?" Ми вже бачили на прикладі діяльності таких фондів,

 які  на  основі  соціального партнерства і самоврядування, як це

 записано  в  даній  статті  5  пунт  9,  віддали гроші банкам та

 трастам  під  наглядом  держави  (в  лапках),  а потім у вигляді

 Декретів  про  довірчі  товариства,  були  розтягнуті по кишеням

 шахраями-керівниками.

      Тобто  проект основний містить в собі 2 основних положення.

 Перше  -це  те,  до  держава  гарантує  єдиний системи та єдиний

 рівень соціального захисту, мінімум який визначений однозначно і

 по-друге,   це   стимулювання   робітників  та  роботодавців  на

 додаткові  взнески  на  соціальне  страхування.  Тобто, в законі

 немає   нічого  про  об'єктивне  і  обов'язкове  та  добровільне

 страхування.

      В   усьому   світі   ці   2  форми  страхування  існують  і

 взаємопов'язані.  В  статті  6  ми читаєм, що суб'єкти і об'єкти

 соціального   страхуванта.   Пункт   5.   "Об'єктом  соціального

 страхування  ніяк  не може бути страховий випадок. Об'єктом може

 бути:   або  життя,  здоров'я,  непрацездатність  і  зайнятість.

 Цікавим є те, що в статті 4 "Види соціального страхування" немає

 самого страхування на випадок непрацездатності. Правда, в пункті

 3   написано,   що   "   страхування   на   випадок   хвороби  -

 медстрахування".  Але  медичне  страхування  -це оплата медичних

 послуг,  а не втрата зароботку, в зв'язку з захворюванням. Треба

 в  цьому  пункті  слід  зазначити  або  записати, що страхування

 доходів  на випадок тимчасової втрати працездатності. В статті 6

 пукті  3 сказано, що страхувальниками за соціальним страхуванням

 є  працедавці.  Але  в  статті  27  пункті  1 вказано про те, що

 працедавці  і  працівники(...........) (...........) соціального

 страхування  у  розмірі  кожен  по 50 відсотків   тарифу.

      Тут  багато  було  сказано  з  того  приводу, що це виникає

 додатковий налог на громадян. І дуже дивним є те, що добровільно

 застраховані   громадяни  відносяться  до  тих,  хто  самостійно

 забезпечує  собі  роботою.  В світовій практиці це дуже обмежене

 коло  громадян,  які  добровільно  стахуються.  В  основному, це

 працівник  мистецтва.

      Крім  того,  тут  ще  дуже  багато  є  зауважень  до цього.

 Особливо до   створення  фонду.

      Я  б  хотіла сказати, що це якщо будемо відносно того фонду

 який пропонується в цього основах законопроекту, то це фонд щось

 на  зразок  МММ  або тих трастів. Тому я не буду говорити всі по

 пунктам, а передам це в комісію і вважаю, що зданий законопроект

 треба  відхилити  і дійсно підтримати ідею ту, що було висказано

 депутатом,  передати  її  в три комісії, для того щоб була єдина

 система соціального страхування.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Спасибі.

      Час,  відведений  на  обговорення  закінчився. Виступаючі в

 основному,   не   в  основному,  а  всі  практично,  пропонували

 підтримати проект постанови, який вносить комісія. Але перед цим

 був проект, внесений Кабінетом Міністрів.

      Я ставлю цей проект на голосування про прийняття за основу,

 чи в першому читанні цього проекту закону.

      "За"

      Проект не одержує потрібної підтримки.

      Ставиться  на голосування Постанова Верховної Ради, внесена

 від   комісії,   про  проект  основ  Законодавства  України  про

 соціальне  страхування,  яка зводиться, зміст зводиться до того,

 що треба доопрацьовувати ще проект.

      За   основу   цей  проект  ставиться.  Потім  можна  внести

 доповнення.  Будь  ласка,  за  основу.  Направити  проект  основ

 Законодавства про соціальне страхування на доопрацювання.

      "За"

      Я  повністю прочитаю: "Направити проект основ Законодавства

 України  про  соціальне  страхування  Комісії  Верховної  Ради з

 питань соціальної політики та праці на доопрацювання.

      2.  Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань соціальної

 політики   та   праці   разом   з  Кабінетом  Міністрів  України

 доопрацювати   проект   з  урахуванням  пропозицій,  висловлених

 народними  депутатами України під час його обговорення на сесії,

 і  внести  на  розгляд  Верховної Ради України на повторне перше

 читання, - була пропозиція на наступній сесії".

      І  пропозиція  була  з  фінансів  і банківської діяльності,

 Єльяшкевич, повторіть її ще раз.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Я  предлагал  поручить  доработать этот проект

 закона не только Комиссией по вопросам социальной политики, но и

 Комиссией по вопросам финансов и  банковской деятельности.

      ГОЛОВА.  Так,  та Комісії, тобто в другій частині не тільки

 разом  з  Кабінетом,  а разом з Комісією з питань банківської та

 фінансової  діяльності  та  Кабінетом  Міністрів. Зрозуміло. І з

 доповненням  Єльяшкевича  ставиться  за основу проект постанови,

 будь ласка.

      "За" -

      Доповнення є які-небудь? Ставлю в цілому проект на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, за погодженням голови фракції

 і  голови  комісія  я  нагадую  з 15 години робота в комісіях. А

 зараз  залишилося  декілька  хвилин  до кінця засідання. Якщо ви

 дозволите ми розглянемо два питання, які не потребують багато часу.

      Є  питання  таке,  ставиться  на  розгляд про проект закону

 України  про  внесення  змін,  доповнень  до  закону України про

 використання  ядерно  енергії  та  радіаційну безпеку. Доповідач

 Костенко Юрій Іванович.

      КОСТЕНКО.

      Шановні  народні  депутати,  на  ваш  розгляд  пропонується

 проект  закону  України  про  зміни,  доповнення  до  закону про

 використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. Необхідність

 прийняття цих поправок обумовлена тим, що на сьогоднішній день в

 наслідок  того, що частині оперативного персоналу було підвищено

 впродовж  останніх  років  суттєво заробітну плату. В той же час

 плата   інспекторів,   які   здійснюють   нагляд   за  безпечним

 використанням    ядерної   енергії,   умови   плати   залишилися

 незмінними.

      На  сьогоднішній  день інспектори отримують в три, в чотири

 рази  меншу  заробітну  плату,  ніж оперативний персонал атомних

 електростанцій,  в  той  же  час  відповідальність  такого  роду

 інспекторів  є  набагато  вищою,  тому що вони повинні не просто

 здійснювати нагляд за безпечним використанням ядерної енергії -в

 першу  чергу,  вони повинні своїми діями не допустити негативний

 розвиток подій на атомних електростанціях.

      Після  аварії  1986  року  було  прийнято  цілий ряд рішень

 Урядом   колишнього   СРСР,   внаслідок   чого  заробітна  плата

 інспекторів  піднялася  до  рівня  оперативного  персоналу, і це

 дозволило   залучити   до   цієї   висококваліфікованої   роботи

 найкращий...  найкращих  представників,  які працювали у ядерній

 галузі.

      Сьогодні, як я сказав, ситуація змінилася, і ми маємо... ми

 сьогодні  констатуємо,  що  більше  70%  персоналу інспекційного

 перейшло  або  на  роботу,  знову ж таки, на атомні станції, або

 просто-напросто  перейшло  в  інші галузі виробництва і приватні

 структури.  Така  ситуація  може  привести  до того, що фактично

 буде...  ми  створимо  ситуацію,  коли  неможливо  буде державою

 виконувати   свої   функіцї   щодо   регулювання   за  безпечним

 використанням ядерної енергії.

      Розрахунки,  які проведені нами, свідчать, що для виконання

 вимог  цього  закону  ми  всього-навсього  убдемо мати додаткові

 навантаження  на  Державний бюджет у сумі 233 тисячі гривень. На

 атомних  станціях на сьогоднішній день працює всього-навсього 33

 державних  інспектори.  Тому, виходячи із цієї ситуації, Кабінет

 Міністрів  звертається  до  народних  депутатів  із  пропозицією

 розглянути  цей  законопроект  і,  відповідно,  внести  до нього

 зміни.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Юрію  Івановичу.  Є  запитання до Юрія

 Івановича?  (Шум  у  залі,  окремі  вигуки)  Нема?  Дякую,  Юрій

 Іванович, будь ласка,  сідайте.

      Павловський   Михайло   Антонович.  Але  я  прошу,  Михайло

 Антонович, якщо можна... (Шум у залі, окремі вигуки) ...

      ПАВЛОВСЬКИЙ.  Шановний головуючий, шановні депутати. Я хочу

 звернути  увагу  на те, що в три статті закону потрібно добавити

 тільки  одну  фразу: "а також інспектори, які ведуть відповідну

 роботу  і  несуть  відповідальність".  Ось  ці  зміни, які треба

 внести до цього закону.

      Тому  я  прошу  підтримати  для того, щоб ми врегулювали цю

 проблему.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Ну,  таке  запитання,  Юрій  Іванович, погоджуєтесь з такою

 пропозицією  -внести  доповнення  "а  також"?  Юрій Іванович? А?

 Погоджуєтесь.

      Шановні   колеги,  я  бачу,  запитань  нема.  Тоді  давайте

 проголосуємо.  Поставимо  на  перше  читання,  ставлю  на  перше

 читання голосування.

      Хто  за  те,  щоб  прийняти  закон  в  першому  читанні про

 доповнення   закону   про   використання   ядерної   енергії  та

 радіаційної безпеки?

      Ні, вибачте, вибачте. Що роблю, я знаю.

      Прошу, на голосування.

      "За" -

      Дякую.

      Хто за те, щоб прийти до другого читання? Прошу голосувати.

 До другого читання прошу голосувати.

      "За" -

      Дякую.

      Пропозиція   Михайла   Антоновича.  Хто  за  те,  щоб  його

 пропозицію в цілому проголосувати цей закон? Прошу голосувати. В

 другому читанні , так.

      "За" -

      Дякую. Скільки там? Дві хвилини залишилося.

      Прошу   питання   про   окремі   питання   адміністративно-

 територіального  устрою.  У  вас  під  рукою  є,  перед  вами  є

 Постанова  Верховної  Ради  про  віднесення селища міського типу

 Моршин  Стрижського  району Львівської області до категорії міст

 районого  підпорядкування.  Віднести селище міського типу Моршин

 Стрижського   району   Львівської   області  до  категорії  міст

 районного підпорядкування.

      Хто  за  цю постанову, прошу голосувати. Прошу поставити на

 голосування.

      "За" -

      Дякую.

      Вибачте,  ну, просять поіменно. Коли просять поіменно, я не

 можу  не  поставити.  На  поіменне  голосування, прошу поставити

 поіменне.   Хто   за   поіменне?   Такі   питання   теж  бувають

 принциповими. Дякую.

      "За" -

      Так, іде поіменне голосування. Будь ласка, поставте.

      "За" -

      Не  спрацювало.  Ставлю  на голосування ще раз. Ну, он ціла

 низка  депутатів  просить.  Ще  раз,  останній раз. Все. Шановні

 колеги, ну, коли  3 голоси не достає.

      "За" -

      Дякую.   Так,   Постанова   про  зміну   меж  міста    Доли

 Надолинського   району  Івано-Франківської  області.  Виключити,

 виділити   з  меж  міста  Доли  Надолинського  району  територію

 колишнього  села  Новички  в окремий населений пункт і відновити

 йому   найменування  "село  Новички".  Прошу  голосувати.  Прошу

 поставити на голосування.

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і )

      Так.  Ну  слухайте,  не знущайтесь, будь ласка, над... Один

 голос.  Прошу  поставити  на  голосування.  З  цього питання всі

 голосування  поіменні ідуть з питання перейменувать. Будь ласка.

 Я ж свою не достаю, за Мороза голосую. Це мій голос.

      "За" -

      Дякую.

      І   останнє.   Присвоїти   новоутвореному  насеному  пункту

 Бердичівського  району  Житомирської  області найменування "село

 Дубова". Ну невже це не проголосуєте? Ставлю на голосування.

      "За" -

      Дякую.

      Наталія Михайлівна Вітренко, одну хвилину. Але по суті.

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Я  вам дуже вдячна. Віктор Лаврентійович,

 поясніть,  будь  ласка, бо ми всі тут більшість не була присутня

 на засіданні. Чим викликано те, що сьогодні сесія не буде півдня

 працювати, коли в нас стільки законопроектів?

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  От  якраз   цим   і   викликано,   що   багато

 законопроектів.  Вчора  попросили на засіданні голів комісії, що

 требьа  над  цілим  рядом законопроектів попрацювати в комісіях.

 Дайте  час,  попросили  півдня, тому вирішили на Раді фракцій це

 зробити. Дякую вам, до завтра.