ЗАСІДАННЯ  ВІСІМДЕСЯТ  ПЕРШЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.    21  с і ч н я  1997  р о к у

                             16 година

      Веде  засідання  Перший заступник Голови Верховної

      Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  народні  депутати,  прохання  зайняти

 робочі  місця.  Зареєструємося  і  будемо  продовжувати  роботу.

 Реєструємося, включіть, будь ласка, систему.

      Зареєструвалося  345  народних депутатів. Вечірнє засідання

 оголошується відкритим.

      Продовжуємо  розгляд  питання про внесення змін і доповнень

 до положення про паспорт громадянина України. Думки доповідача і

 співдоповідача  ми вислухали, вислухали запитання і відповіді до

 них. Зараз перейдемо до обговорення.

      Прошу висвітити, хто в нас записався на обговорення.

      Шановні  колеги,  нам  потрібно визначити час. Достатньо 20

 хвилин?  Хто за те, щоб відвести на обговорення 20 хвилин, прошу

 проголосувати.

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Будь  ласка, виставте 20 хвилин. Слово надається Ратушному,

 за ним Марченко.

      РАТУШНИЙ  М.  Я.  361  Збаразький  виборчий  округ, Конгрес

 українських націоналістів.

      Добре, Болдирєв, я вріжу по москалям, як ти кажеш... Ось.

      Шановні народні депутати, шановні виборці! Я прошу звернути

 вашу   увагу  до  важливості  цього  питання,  яке  ми  сьогодні

 розглядаємо.  І  шкода,  звичайно,  що багато представників саме

 демократичних фракцій зараз немає в залі...

      Ви  пам'ятаєте,  як  свого  часу, в епоху... совєцьку епоху

 наскільки   багато   уваги   приділялося   паспорту.   Ця  увага

 приділяється паспорту не тільки в Советському Союзі приділялася -

 приділяється  будь-якій державі, в будь-якій державі світу, тому

 що  паспорт - це не тільки важливий документ, який ідентифіковує

 громадянина,  паспорт  більше,  ніж просто документ. З огляду на

 запропоновані  зміни  Положення  про паспорт, я вважаю, що вкрай

 потрібно   справді   вводити   ці  зміни  і  вводити  їх  згідно

 відповідності Конституції.

      У  нас складається дуже цікава ситуація, що хтось вибирає з

 Конституцію  ту  статтю,  яка  йому  подобається і протестує або

 голосує  проти тієї статті, яка його не влаштовує... Конституція

 є  наше  спільне досягнення і Конституція є цілісний документ. І

 якщо  в  Конституції  сказано  (в  10-й  статті Конституції), що

 державною   мовою   на  території  України  є  українська  мова,

 відповідно  в  документі,  який  ідентифіковує  громадянина цієї

 держави,  повинен  бути  запис лише українською мовою. Тому я не

 підтримую  в  тій  частині  зміни депутата Кіяшка, який пропонує

 залишити  запис  російською мовою. Я не знаю, хто свого часу дав

 право  на  розроблення  (говорю)  в закордонні, за кордоном саме

 такого  формуляра паспорта, де було абсолютно санкціоновано, щоб

 запис проводився ще однією мовою, а саме російською.

      Ми   повинні  свідомо  підійти  до  того  питання,  щоб  не

 допустити  в  цьому  столітті  ще одну, вже паспорту русифікацію

 нашої держави поряд з валуєвськими, n-ськими і іншими указами.

      Наступне  положення,  яке  дуже  хвилює  і мене, і я думаю,

 більшість  громадян  України  -положення  доцільно чи недоцільно

 вводити  в  паспорт  графу  "Громадянство".  Я вам скажу, що вже

 велика  кількість громадян України вирішили це питання для себе.

 Ось  паспорт,  ксерокопія  паспорту,  який  отримав громадянин з

 Дніпропетровської  області  Проскура Петро, де замість підпису і

 разом з підписом він пише "українець Проскура". І таких випадків

 не на заході, а на сході України не десятки, не сотні, а тисячи.

      Я  думаю,  і  для українця, і для росіянина, і для єврея не

 повинно  бути  нічого  позорного  в тому, що він, якщо вважає за

 потрібне,  вказав свою національність. Як хтось хоче перетворити

 нас по паспорту в Іванів без роду, то я думаю, це їм не вдасться

 і  депутати, ми    повинні виступити  проти  цього.

      І   насамкінець,  ще  декілька  секунд.  Шановні  депутати,

 сьогодні  ми  від  самого  ранку  не  прийняли рішення включно з

 депутатськими  запитими.  Я  прошу вас зробити так, щоб хоч одне

 дуже  важливе  положення  -внесення змін до паспорта громадянина

 України  було  сьогодні прийнято в цьому залі. Я думаю, що цього

 чекають від нас і громсадяни України і чекають і наші виборці. Я

 думаю,  що  саме  з таким прийняттям звання "громадянин України"

 буде звучати  гордо. Дякую за  увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, Глухівський.

      МАРЧЕНКО.

      Увважаемые  депутаты,  мне  стыдно за повестку дня, которую

 рассматривает  Верховный  Совет, потому что ни одного клюбчевого

 вопроса,  который бы координально изменил экономическую ситуацию

 в  старне,  мы не рассматриваем. И примером тому мы тратим время

 на   то,   что   рассматриваем   дополнения   к   паспорту   или

 постановление, котрые внесены.

      К  сожалению,  руководство Верховного Совета так составляет

 порядок  дня,  что  предложиения  депутатов и решение Верховного

 Своета в частности  не выполняются.

      Я  хочу  напомнить,  что Верховный Совет трижды голосовал о

 том,  чтобы  Президент  Украины  доложил  о внешней и внутренней

 ситуации в Украине и это замалчивается -долклада Президента нет,

 зароботная  плата  не  выплачивается,  промышленные  предприятия

 останавливаются,  в  сельском хозяйстве накатываются необычайные

 проблемы.

      Однако нам предложили для того, чтобы вы зря тут не сидели, рассмотреть  эти  поправки  к  постановлению  Верховного Совета о

 паспорте.

      Ну, и несколько   вопросов, действительно они так важны?

      Ну,   первая   -это   языковая   проблема.   Вводится  этим

 постановлением,  чтобы  запись  была тільки українською мовою. И

 тут  выступающие,  которые  считают  себя демократами, наверное,

 забыли  главный принцип демократического государства -это защита

 прав национальных меньшинств.

      Я  хочу напомнить этим демократам так называемым, статью 26

 Международного  Пакта  по  политическим  и  гражданским  правам,

 которые  ратифицированы  Украиной,  которые  имеют приоритет над

 законодательством  нашим.  Так вот написано: "Всі люди є рівними

 перед  законом,  мають  право  без  будь-якої  дискримінації  на

 рівні...  захист  закону..."  і  так  далі.  В  цьому відношенні

 всякого  роду  дискримінація  повинна бути заборонена законом, і

 закон повинен гарантувати всім особам рівний і ефективний захист

 проти  дискримінації  за  будь-якою  ознакою, як-то раса, колір,

 шкіра, стать,  мова,   нагадую, мова, релігія і так далі.

      И  статья  10  Конституции,  напомню  еще  нашим,  что  она

 "вільний   розвиток  і  використання  російської  та  інших  мов

 національних меншин".

      Следовательно  в паспорте должно быть право записано, кроме

 государственным   украинским  языком  паспорт  должен  быть  как

 минимум иметь подпись на языке национальных меньшин.

      И  последний  важный вопрос, который вводится, на который я

 бы  хотел обратить внимание, что вводится? Индетификатор особы -

 біометричні  індетифікації.  Это  норма паспорта. Что это такое?

 Ну,  я  понимаю:  рост,  вес,  обкем груди, талии, размер обуви,

 группа  крови  и  так  далее  и так далее. Вы представляете, что

 вводят  в  паспорт, как загружают чиновников для того, чтобы они

 работали!

      Это  что,  международные нормы? И какие инструкции по этому

 поводу   есть?

      Поэтому я считаю, по, опять же, международным нормам вообще

 такие  обязательные  действия для того, чтобы получить документ,

 запрещены.

      Поэтому  я  считаю,  что  предложения,  которые внесены нам

 сегодня,  совершенно надуманы, они не изменяют сути паспорта, не

 делают  его  более  правильным, нужным. И поэтому считаю и вношу

 предложение   прекратить   обсуждение   и   отклонить  внесенные

 предложения. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Глухівський. За ним Товт.

      ГЛУХІВСЬКИЙ.  277  Золочівський округ, Глухівський, фракція

 Народного руху.

      Пане  головуючий,  панове  народні депутати, закон, який ми

 сьогодні  розглядаємо,  пробиває  собі дорогу до пленарного залу

 уже  більше як рік. Нарешті сьогодні він попав у порядок денний.

 Однією  з основних поправок, яка дискутується, це є поправка про

 те, щоб всі записи у паспорті  велися однією державною мовою.

      Дивно,  що  ця  пропозиція  викликала  стільки нерозумінь і

 дискусій у залі. Мені здається, що у Франції у парламенті нікому

 б  і  в  голову  не  взбріло  сперичатися  про  те,  чи  треба у

 французькому  паспорті ще писати і дублювати записи якоюсь іншою

 мовою.  Хоч  там,  повірте,  теж,  крім французької, мешкає дуже

 багато національних меншин.

      Мені  при  зустрічі  з моєїми виборцями це питання постійно

 задавали   і   задають:   скажіть,  чим  зумовлена  необхідність

 дублювання  записів  у паспорті ще іншою мовою? Що, хіба як буде

 записано  українскою  прізвище  і  місце народження, це комусь в

 державі буде незрозуміло, що треба дублювати ще іншою мовою?

      Я радий, що нарешті ця нелогічність буде усунена у паспорті

 після  того,  як  ми сьогодні проголосуємо. Прикро, звичайно, що

 серед  нас  є  колеги,  які,  ну,  просто патологічно ненавидять

 українську  мову  і  не  можуть  того  зрозуміти,  чому  це саме

 державною мовою має заповнюватись державний документ - паспорт?

      Ось тут народний  депутат Моісеєнко аж на барикади закликає

 усіх  своїх  комуністів  у  тому  випадку, якщо буде прийнято це

 положення   про   паспорт.  І  Кіяшко теж,  виступаючи,  як  вуж

 викручувався на запитання Івана Зайця про те, говорячи, що треба

 звертати  увагу  на  інші  закони,  крім  Конституції.  Але мені

 здається,  що  у  нас навіть не юристи всі вже знають про те, що

 серед  усіх  законів найвище положення має Конституція. І якщо в

 якомусь  законі  котресь положення суперечить Конституції, то це

 положення до уваги не приймається, тому що прийнята Конституція,

 а  ми  з  вами  за  Конституцію  проголосували  більше,  ніж 300

 голосів.

      Я  закликаю вас проголосувати за цей законопроект, прийняти

 його в першому читанні. Це не означає, що там немає недоліків. Я

 сам  хотів  запропонувати декілька таких змін, які пропонуються.

 Зокрема,  що торкається, скажімо, реєстрації прописки, може пора

 відмовитися  від  прописки.  І  відносно  того,  щоб  у карточці

 паспорта індентифікатор  особи якось ............, що це таке є,

 щоб  не фантазували і не розуміли кожен по-своєму.

      Але,  мені  здається,  що  неважно  спрогнозувати,  що нині

 результати  голосування  будуть  від'ємними,  тому що комуністи,

 певне, послухають свого речника Моісеєнка, соціалісти послухають

 свого   речника  Кияшка,  прогресивні  соціалісти,  хоч  вони  і

 прогресивні,   але   теж  мабуть  не  проголосують.  То  я  хочу

 звернутися до фракцій і сказати, що в тому випадку, якщо не буде

 прийнятий  той  закон, давайте звернемося до Президента, хай він

 це  положення затвердить своїм указом. Я готовий підписатися під

 тим зверненням.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Товт, МДГ. За ним Осадчук.

      ТОВТ. Товт, 169 Берегівський виборчий округ.

      Шановний  Голова!  Шановний заступник міністра! Мені трошки

 прикро,   що,   на   мій  погляд,  досить  серйозну  проблему  в

 обговоренні,  яке  також,  на мій погляд, є дуже потрібною звели

 лише до одної мовної проблеми.

      Я  би  хотів,  шановні  колеги, звернути вашу увагу на одну

 такий  курйозний  момент  даної  проблеми.  Оказується,  якщо ми

 приймемо дану постанову, тоді буде та виняткова ситуація можливо

 достойна   даже  книги  рекордів  Гінеса,  що  в  одній  державі

 одночасно  будуть  діяти  чотири  паспорти різних зразків. Тобто

 буде  діяти паспорт зразку Радянського Союзу, буде діяти паспорт

 зразка  1992 року, буде діяти паспорт зразка 1997 року і плюс до

 нього  буде ще діяти паспорт-картка. Я вважаю, що в цьому ніякої

 потреби творити такий курйоз, по-перше, у нас немає.

      Що  торкається інших проблем. Відносно мовних, я вважаю, що

 тут треба це вивчити і підходити толерантно. Вивчити всі аспекти

 мовні,  в тому числі і можливість пересування громадян по своєму

 паспорту  на  теренах СНГ і, крім того, також всі ті вимоги, які

 ставляться   до   України   відповідно   до   законодавства,  по

 забезпеченню  використання імен і фамілій, а також, значить, мов

 національних  меншин.

      Що   торкається   відміток   різних   у  паспорті  відносно

 військової  служби,  відносно  ідетифіційного  номеру,  відносно

 номеру  по оподаткуванню я вважаю, що це можна зробити безумовно

 все  в  існуючому  паспорті  без того, щоб змінювати бланк цього

 паспорту.

      І  ще  один  дуже  важливий аспект. Шановні колеги -народні

 депутати!  Що торкається ведення комп'ютерного обліку громадян і

 введення  в  дію  на  підставі  цього  картки.  Я  вам  пропоную

 задуматися  над  тим, що збереження... збереження інформації про

 особистість,  конфедеційної  інформації,  він  підлягає такому ж

 захисту,  як  державні секрети. Не маючи у нашій державі пока що

 прийнятого закону про захист конфедеційної інформації про особу,

 ставити  ком'ютерну  систему, до якого фактично любий службовець

 має доступ і може користуватися цією інформацією на свій розсуд,

 він  не  може  бути  прийнятий, він повинен іти в компексі. Мені

 взагалі  не  зрозуміло  це  мусолення цієї комп'ютерної системи.

 Безумовно  було  б  непогано,  якщо  б  все  це у нас було. Но я

 вважаю, що ні по фінансу, ні по іншим витратам ми ще до цього не

 готові. Тобто, я пропоную відхилити даний проект рішення. То, що

 можливі вирішити із піднятих питань в існуючому зразка 1992 року

 бланку  там  ці  відповідно  доопрацювати  і  внести, а взагалі,

 шановні  колеги,  питання  паспорту  -це  є одним із питань прав

 людини.  Згідно  з  діючою  нашою  Конституцією, всі питання, що

 торкаються  прав  людини, вирішуються законами. І напевно все це

 потрібно  було б писати не  у  формі постанов, а  у  формі

 постанов, а у формі закону. Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук. За ним - Моісеєнко. Осадчук.

      ОСАДЧУК.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   колеги-

 депутати!  Слухаючи  аргументи  і  контраргументи  щодо  змін  у

 паспорті,   які   висловлюють  тут  мої  колеги,  я  згадав,  як

 наприкінці  80-их  років  викладач Київського університету, який

 повернувся  із стажування в Англії, читав лекцію. І в залі через

 10   хвилин  шум,................  така  ухата  фраза:  "Товарищ

 лектор,   а  вы  не  могли  бы  читать  свой  предмет  на  более

 цивилизованном языке?" Лектор зробив паузу, вдих-видихі перейшов

 на  англійську  мову.  І  15 хвилин читав англійською мовою свою

 лекцію,  поки  в  залі знову не залементували. Тоді він вернувся

 читати лекцію українською мовою - і всім було зрозуміло.

      Я  думаю, що запис у паспорті дуже коротенький. І треба вже

 бути  безнадійно  неталановитим,  щоб  не  прочитати  той  запис

 українською мовою.

      Що  стосується  проблем  Конституції,  то  вони  нам  добре

 відомі.  Ті  люди,  які  виступали проти Конституції, вони зараз

 посилаються на Конституцію, щоб потлумачити її на свою користь і

 провести свої, значить, пропозиції і думки.

      І  ще  одне.  Я  помітив  давно: в цьому залі, коли виникає

 якийсь    нормативний   документ,   де   фіксується   українська

 державність:  чи то мова про культура, чи то мова про освіту, чи

 то  мова  про  нагороди  і  т.  д.,  -зразу  виникає дуже багато

 антипропозицій. І, так звані, комуністи, і так звані прогресивні

 соціалісти,   і   всі   так  звані  починають  висловлюватися  з

 антидержавних  пропозицій. Я пропоную дещо уточнивши для другого

 читання, щодо реєстру оцих даних, які пропонуються у проекті. Бо

 це   вже   не  паспорт,  а  ціла  картотека.  Все-таки  прийняти

 пропозицію  Кабінету Міністрів і схвалити цей документ у першому

 читанні. Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Моісеєнко,  за  ним  Осташ.  Ви  за ним будете

 виступати.

      (Шум у залі)

      Я вам слово не давав, Осташ. Сядьте, будь ласка, на місце.

      (Шум у залі)

      Я  вам  слово  дам  за  Моісеєнком.  Я ж вам сказав, що дам

 слово. Моісеєнко, з місця, будь ласка.

      (Шум у залі)

      Шановні  колеги,  справа в тому, що у нас 4 ще депутати від

 фракції.  Треба  дати,  я  чергую:  одного  рядового, одного від

 фракції  даю  для  того,  щоб  укластися в той час, в який ми не

 вкладаємося. Сідайте на місце.

      Якщо  тільки економічні питання, у вас нема бажання. Тільки

 якесь політичне , ви всі тут як тут. Будь ласка, за ним Осташ.

      МОІСЕЄНКО.

      Уважаемые  товарищи,  я  выступаю  от  фракции  Коммунистов

 Украины.  Моисеенко, 131 избирательный округ, Всеукраинский союз

 рабочих.

      Уважаемые  коллеги,  я хотел бы остановиться, прежде всего,

 на том, что такое паспорт. Паспорт -это особый документ, который

 имеет  каждый гражданин с конкрерного государства. И задевает он

 интересы  каждого гражданина. То есть, говоря об этом документе,

 нужно  максимально  учесть интересы каждого человека, который им

 обладать. А то есть, всех граждан Украины.

      Что   же  предлагается  нам  сегодня  со  стороны  Кабинета

 Министров и тех, кто отстаивает предложенный документ. Мы видим,

 что  не  вызывает  он,  к  сожалению,  поддержки  у  всех.  И  у

 большинства, наверное, не вызовет.

      Ну,   во-первых,  хотелось  бы  остановиться  на  том,  что

 повлечет  за  собой то, что там не используется русский язык. Вы

 знаете,  здесь  уже  говорили  товарищи и ссылались на статью 10

 Конституции  и  т. д., и т. д., но мы с вами забыли одну простую

 вещь,  что  есть  еще морально-психологическое состояние в гашем

 обществе и отношение каждого из граждан к этому моменту.

      Я  бы  хотел  обратить  внимание на то, что это существенно

 может  осложнить отношения с Россией -большинство людей Украины,

 по  крайней  мере, восточных регионов имеет там родственников и,

 естественно,  не  смогут  теперь  так  свободно  перемещаться  в

 Россию,  как  это  было  с  тем  паспортом,  который  у нас есть

 сегодня.

      Я хотел бы обратить внимание и на те безвизовые отношения с

 Россией,  которые  сегодня  существуют.  Вряд  ли в случае, если

 будет  паспорт  использован  только  на  украинском языке, будет

 сохраняться такое положение вещей.

      Я  вам  скажу больше того -это может вызвать непредвиденные

 последствия - обострение отношений между нашими государствами.

 (Ш у м   у   з а л і)  Тем более, что вы видите,  что достаточно

 провокаторов,  которые  приезжают  и  поднимают  и усложняют эту

 обстановку.  В  том  числе  и  по Севастополю -вы знаете об этом

 все... (Ш у м   у   з а л і)

      Хотелось  бы сказать и то, что это позволит перемещаться не

 только  в  Россию,  но и по всей территории СНД. Вы же прекрасно

 понимаете,    что   укрепление   связей   (в   первую   очередь,

 человеческих,  семейных  узов),  которые  у  нас  сохранились на

 территории   СССР;   тех  связей,  которые  у  нас  экономически

 обусловлены, в том числе исторических традиций, не отменишь тем,

 что кому-то захотелось написать на конкретном бланке.

      Поэтому  я  хотел бы обратить ваше внимание еще раз на этот

 аспект.

      Следующий  вопрос,  который заслуживает особого внимания, -

 это графа "национальность". Если, конечно, подходить по принципу

 графы  "национальность",  которая была в советском паспорте, где

 не было ущемления по национальному принципу, то тогда можно было

 б  согласиться  с предложением. Но сегодня, когда идет ущемление

 национальности  на  территории  Украины,  сегодня необходима эта

 графа.  И  необходима  именно  с  тем,  чтобы предоставить право

 национальным меньшинствам в случае необходимости предкявить свои

 права, указав  в документе,  который  у них есть.

      Сегодня,   если  мы  пойдем  по  этому  пути,  который  нам

 предложен, человек, обладающий определенными правами, скажем, на

 применение   родного  языка  в  органах  власти  уже  не  сможет

 расчитывать  на  это.  Ему скажут: подождите, дорогой мой. Вы не

 имеете на  это полномочий.

      Следующий  вопрос, который хотелось бы, значит, поднять это

 экономическое  положение  в связи с выдачей и заменой поспортов.

 Если  вопрос  стоит о введении новых паспортов, то почему должны

 страдать   от   этого   люди  и  так  пострадавшие  -малоимущие,

 незащищенные,  пенсионеры  и  так далее и так делее. Пусть несет

 ответственность  за  то  держава,  которая разрушила тот союз, в

 котором они жили и  выдала им новые паспорта.

      Особенно  хотелось  бы  обратить  внимание  на частую смену

 паспортов  разного  рода  аферистами,  которые любят это делать.

 Повидимому,  здесь  должен быть дифференцированный подход в... и

 взысканию с них  соответствующих,   значит,  удержаний.

      Следующий  вопрос,  который хотелось бы  сегодня поставить,

 это   конституционность  предложенного  документа.  Я  хочу  вам

 сказать  о  том, что символика, на которую ссылыются сегодняшние

 авторы  законопроекта,  еще  не  утверждена Верховным Советом. У

 нас  нет  герба  Украины,  у нас есть только малый герб, который

 должен быть положен в основы и так далеее и так далее. И ядумаю,

 что если бы был проведен референдум по инициативе 3, 5 миллионов

 человек, то,  наверное, и малого  б  герба этого  б не было.

      Поэтому   я   еще   раз  хочу  обратить  ваше  внимание  на

 недопустимость нарушения Конституции и законодательства Украны и

 вернуть на переработку этого документа до тех пор пока Верховный

 Совет   хотя   бы   не   вернется   к   рассмотрению  вопроса  о

 Государственном  гербе Украины.

      Спасибо вам за  внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Осташ. Шановні колеги, у нас ще 3 чоловіки від

 фракцій. Тому прохання на 15 хвилин добавить часу и після Осташа

 виступить  Яворвський, Заєць від Руху і Шевченко як ініціатор. І

 на  цьому  завершуєм.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка.

      ОСТАШ. 269 виборчий  округ ,...........група "Реформи"

      Мабуть,  добре,  що  я  виступаю  після товариша Моісеєнко,

 який,  практично,  не  має  морального  права  виступати  з цієї

 трибуни як депутат, якй не склав присяги на вірність Україні.

      Я  хочу  сказати  про  відповідальність Верховної Ради щодо

 дотримання  законів  в  першу  чергу дотримання Основного Закону

 України. Дотримання і розвитку Конституційного  процесу.

      Якщо  ми  не  приймемо цього закону, то ми станемо свідками

 порушення  норм  Конституції,  зокрема  кількох  її статей. адже

 головний  принцип  демократії  такий: більшість і меншість існує

 лише  перед  прийняттям  закону,  а  після  прийняття  закону чи

 Конституції  існують лише законопослушні громадяни, в тому числі

 і депутати Верховної Ради України.

      Я  хотів  би  сказати  про  моральне  право депутата Кияшко

 говорити про те, що це ущемлює права. А коли шановний пан Кияшко

 бере   на   себе  повноваження  Конституційного  Суду  і  тактує

 одноосібно  норми законопроекту з точки зору Конституції, то це,

 бачите,  не  порушення  прав Людини! А де ж він бачить ущемлення

 прав  людини?  Чи не бачить він ущемлення прав людини в тому, що

 він  як  посадова  особа,  заступник  голови Комісії, особа, яка

 отримує   зарплату   від  держави  Україна,  але  ущемлює  права

 українсців, які мають право слухати його виступ державною мовою,

 то  чому ж він не подбав про те, не подбав про право громадян як

 член  цієї  Комісії,  і  не  вимагав забезпечення перекладу його

 виступу  саме українською мовою?

      Далі  я  хотів  би  звернутись до Олександра Мороза -Голови

 Верховної  Ради.  На якій підставі питання про паспорт, основною

 Комісією  в  цьому  питанні виступає комісія з прав людини, і чи

 мав  моральне право бути основним доповідачем тут пан спеціаліст

 Кияшко?  Чи  може  це  генеральна лінія Соціалістичної партії на

 знищення   української   мови?   Тоді  Олександр  Олександровичу

 доведеться  відповідати  і перед Україною, і навіть перед своїми

 дітьми і онуками за те, що він топче українську мову і за те, що

 не захищає  Конституцію України.

      А  тепер  по  суті.  Цей  законопроект  ж  законопроект  на

 розвиток  Конституції  і  закріплення нової Конституції України.

 Паспорт  є офіційним державним документом. Я є, до речі, одним з

 авторів  10  статті, і не треба тлумачити її довільно, бо єдиною

 державною мовою є українська -мова державного документу.

      У  нас  є  прекрасний закон про національні меншини, один з

 кращих  і  найдемократичніших у Європі, і ніхто, пане Кіяшко, не

 забороняє  розвивати свою рідну мову, ну а національних меншин у

 сфері  неофіційній,  але  у цьому випадку йде мова про державний

 документ.  Але  пан  Кіяшко хотів довести ці питання до абсурду,

 запропонувавши  більше,  ніж сто мов мовами паспорту громадянина

 України.  Я би порадив просто вивчати міжнародний досвід у цьому

 питанні, а не відкривати велосипед у галузі прав людини.

      І  нарешті, я закликаю вас голосувати за цей законопроект і

 виконати  свій  святий  обов'язок, як депутата Верховної Ради. І

 вимагаю  від імені трьох фракцій -Конституційного центру, Реформ

 і Руху поіменно голосувать. Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Яворівський,    за   ним   -Білас.   Фракція

 "Конституційний центр", потім "Реформи".

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Шановні    народні    обранці,    Володимир    Яворівський,

 "Конституційний центр", демократична партія України.

      Шановні  народні  обранці  і  ще шановніші ті, хто нас сюди

 обрав!  Найчастіше  нас запитують наші виборці і найтривіальніше

 запитання  і  найболючіше,  яке іде від них, чому ми так живемо?

 Одна  із відповідей на це запитання в моєму розумінні така: тому

 що  ми,  як парламент, приймаємо половинчаті рішення. Крім того,

 уряд  їх  тільки  наполовинку  виконує.  Через  те  ми  і живемо

 наполовину, через те ми практично і не живемо, а виживаємо.

      І  те  питання,  яке  сьогодні  ми  обговрюємо,  це  просто

 яскравий  приклад.  Приклад  чому? Здавалося б, свого часу, може

 згаряча,   було   прийнято  положення  про  паспорт  громадянина

 України. Він приймався кілька років тому. Був той склад Верховної

 Ради,  ще  раз  підкреслюю,  все  було  надто  гаряче, щось було

 зрозуміло,  щось  ні  -вирішили  на перехідному періоді хай буде

 отак записано.

      Пройшов  час,  сьогодні ми обговорюємо один з найважливіших

 документів.  Це, власне кажучи, офіційний відбиток особистості -

 паспорт  -найвищий документ, який має громадянин кожної держави.

 Здавалося   б,  ми  сьогодні  повинні  були  б  сісти,  спокійно

 обговорити  питання,  тому  що  не  все так однозначно. Проблема

 запису національності. Я також був прихильником довгий час того,

 щоб   національність   записувати,  але  в  результаті  багатьох

 дискусій, скажімо, прийшов до того, що найвища позиція, яка є, -

 це громадянин України. Є над чим подискутувати? Звичайно, що є.

      Чи  потрібні  нам  сьогодні  записи  про цю прописку, яка є

 рудиментом  трашного  минулого,  яке  було.  Ніхто в світі цього

 немає.  Я  навчив дискутувати. Є. Можливо на перехідному періоді

 потрібно цю прописку і залишити.

      В  що  сьогодні  все вперлося? Якою мовою записати? Шановні

 прихильники двомовності, так давайте проголосуємо, щоби записати

 державною    українською    конституційною   мовою,   а   другою

 англійською  маленькими  літерами  внизу.  Є  про  що  говорити?

 Безперечно  є  що говорити. Так виходить сюди народний обранець,

 який виступав буквально ось через одного переді мною, Моісеєнко,

 і  виявляється,  що  наші люди не зможуть проїхати в Росію, якщо

 внизу  маленькими літерами не буде записано російською мовою. Та

 до  чого  ви  вже договорилися, добродію Моісеєнко?

      Ради  бога.  Я просто хотів би, маючи цю нагоди, звернутися

 до тих, ого ви закликаєте на мітинги і до страйків, що Моісеєнко

 просить  вас, приходьте із паспортом СРСР, бо інакше вас туди не

 пустять,   тільки   паспорт   громадянина  СРСР  Моісеєнко  буде

 пропускати, щоб ви прошли на ці страйки.

      Я переконаний, що тут багатьох я не переконаю.  Ви кричите.

 Не  кричіть  на мене, я вас абсолютно не боюся. Ну покричите ви.

 переконаний,  що  більшість  я тут не переконаю. Ну це смішно, з

 нас  же  реготати  будуть.  В  Конституції  прийнята державність

 української  мови.  А  нам  сьогодні  виходить  заступник голови

 Комісії  з  прав  людини  і  каже:  ми обговорювали це питання і

 висміяли  на  Комісії  з  прав людини. Записати всіма мовами. Ви

 уявляєте  собі  зараз записати єврейською мовою справа на ліво у

 паспорті  прізвище. Ну давайте поміркуйте над цим. Я завершую. Я

 ще  раз кажу. Я мабуть нікого тут сьогодні не переконаю. Хай ті,

 хто  проголосують  сьогодні  проти  цього, хай це залишається на

 вашій  совісті. Я приєднуюсь до того, що, Олександр Миколайовичу

 поставте  на  поіменне  голосування. А нашому уряду запропонував

 би  -ви бачите -такі питання вносити сьогодні сюди -це абсолютно

 безнадійно.  Приймайте  своє  рішення.  Є  Конституція.  І, будь

 ласка,  я  думаю, що уряд на це абсолютно здатен, і картки треба

 вводити.  І  в  нас  колись  буде  один  паспорт  для поїздки за

 кордон  -один  єдиний  паспорт  -а  внутрі  держави  ми  зможемо

 користуватися  звичайною  пластиковою карточкою: в готелі, брати

 квиток  на  літак, користуватися банком чи ощадною касою. Що тут

 поганого?  Ви ж самі чуєте -жодних витрат фінансових не буде. Ми

 обговорювали  це  на  комісії.  Просто оцей в обкладику сторінки

 буде  вклеєна  нова  сторінка  і  паспорти  будуть  продовжувати

 видавати.  Що  тут  поганого? Чому ми заполітизували це сьогодні

 питання? Що виборами, браття, так пахне?! Так? Я переконаний, що

 рішення  сьогодні...  ще  раз  хочу  вірити  в  те,  що все-таки

 переможе  здоровий  глузд  і  ми  приймемо ці поправки в першому

 читанні. А потім, будь ласка, подавайте свої зауваження. Комісія

 їх  опрацює і вийдемо й приймемо в другому читанні. Дякую вам за

 увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Білас. Шевченко.

      БІЛАС.

      Шановні  колеги!  Спасибі  за  вашу  увагу і терпіння. Іван

 Білас  278  округ,  Спілка  офіцерів  України.  Я  уповноважений

 виступити  від  імені  нашої  депутатської групи "Реформи" і, ну

 справді,  попрошу  вас  -наберіться трішки терпіння і давайте ми

 все-таки  самі  перейдемо  в  правову  площину. Я розумію, важко

 утриматися  від  тих  емоцій, які надмірно переповнюють наш зал.

 Ну  але,  шановні  колеги,  це ж все-таки парламент. Ну залишаєм

 (...........)  дверима  і  знову  ж  і будемо оперувати виключно

 правовими  категоріями.

      Я  абсолютно  не  сумніваюсь,  що  більшість тут, абсолютна

 більшість  людей,  делегованих сюди -це люди мудрі, які приймуть

 сьогодні   вірне  рішення,  так  як  ми  це  зробили,  приймаючи

 Конституцію  України.  І  на  що я просто, даруйте, дозволю собі

 знову  апелювати вас і себе разом до основних правових норм, які

 розміщені  в  Конституції  України.  І нічого тут дивного немає,

 шановні колеги, що йде, правда не безболісно, і процес створення

 власної правової системи, і підведення чинного законодавства під

 вимоги того, справді основного закону України.

      А  тепер  давайте  послухаємо, разом поміркуємо, де ще така

 золота  серединка.  Політичні  партії емоції не зліквідують, але

 коли  ми  кожний  будемо керуватися своїми принципами політичних

 партій,  ми  ніколи не приведемо до норми права щоденні до вимог

 Конституції   України.   Ну,  зверніть  увагу:  стаття  4  нашої

 Конституції  що  голосить: "В Україні існує єдине громадянство".

 Єдине  громадянство.  І  якщо  ми  знову  ж  апелюємо до єдиного

 громадянства,  то  яка це категорія: правова суто чи це етнічно-

 етнокультурна?   Безперечно,   ви   погодитесь,  що  це  правова

 категорія,  яка  має  мати  свою  метрику.  Скажемо  відверто: у

 стосунках  внутрі  держави,  у  стосунках на зовнішньополітичних

 відносинах,  так,  як  це  є  всюду.  І  є  аксіома,  і  всім це

 зрозуміло.  Але  чомусь  ми  це  стараємося  забарвити  знову  ж

 надмірними політичними емоціями.

      Друге -етнокультурна категорія. Всі погодяться: національні

 етнічні  меншини  мають  рівні права, тому що вони є громадянами

 України.  І  я  підтримую  позицію тих депутатів, які однозначно

 захищають  правовий  статус  всіх громадян, а отже, етносу, який

 понад,  меншин етносу понад 100. І вони мають своє законне право

 отримати  визнання  у  цьому  основному документі нашої держави,

 який є метрикою, тобто в паспорті.

      Ну,   чому  ми  тоді  навмисно  уникаємо  від  цієї  графи:

 "національність",  -якщо я -українець, я з гордістю буду читати,

 що  це є, якщо я -єврей, я також з неменшою гордістю ставлюся до

 цієї  нації чи національні меншини. Але ми це повинні визнати, а

 не  вписувати  у ту графу належність до тієї чи іншої політичної

 партії.  Але,  на жаль, наші емоції заставляють, напевно, робити

 це   не   з   принципів  права,  то  давайте  будемо  знову  вже

 благорозумні і будемо керуватися правовою категорією.

      Далі.  Стаття  4 повністю кореспондується із статтею 10. Ви

 пригадуєте, скільки ми затратили часу, коли приймали Конституцію

 України, стосовно статтї 10.

      Шановні  колеги,  я  вже  буду  завершувати.  Але  знову ж,

 поверніть  свій розум до права. Стаття 10, друга частина і перша

 чітко   вимагає:   держава   забезпечує   всебічний  розвиток  і

 функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя.

 Якщо  це  Конституція  вимагає, то наша метрика зобов'язана бути

 написана   українською   мовою.   Це   не  є  приниженням  інших

 національних меньшин. Навпаки, графа -наявність національностей,

 вона  бути  якраз  вирівнювати  цю  категорію. Я вас дуже прошу,

 шановні колеги, приймаючи сьогодні рішення, ми будемо керуватися

 правом, яке формує розум. А не надміром тих емоцій.

      І  знову,  йдучи  сюди на виступ від нашої групи Реформи, є

 вони  у  всіх  у  вас,  як депутатів, ці паспорти -дипломатичний

 паспорт  і службовий паспорт. Але ж ви, відкривши їх, ви ніде не

 побачите  окрім  англійської мови іншої, мови іншої національної

 меншини. Так дамо відповідь самі собі: чому ми гордо поза межами

 держави  показуємо  той паспорт. І там кожний представник різної

 політичної  партії,  це  вам  за  це  і слава, виступає з чесних

 позицій нашої держави. А чому ми в середині, в існуванні внутрі,

 стидливо вимагаємо інше.

      Давайте  знову прийдемо до консенсусу. І той документ, наша

 метрика.  Давайте  зробимо  її  універсильною,  щоб не було оцих

 паспортів окремих -службових і інших. Зробимо єдиний паспорт, як

 цього  вимагає  закон, українською мовою. Я дуже прошу поставити

 це   в  поіменне  голосування  і,  керуючись  розумом,  прийняти

 рішення. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ Шевченко.

      ШЕВЧЕНКО.

      Шановні   колеги,   Шевченко,  Фастівський  округ,  фракція

 Народного  Руху  України.  Я є автором першого проекти постанови

 про  зміни  і  доповнення  до  положення  про  паспорт,  який ще

 готувався  більше  року  тому. І з того часу з'явилася ціла гора

 різноманітних інших проектів... І перечитуючи все це після того,

 як питання неодноразовро переносилося і перекидалося далі, зараз

 тає  дуже дивно: звідки такий сьогодні аспект цього обговорення?

 Звідки  з'явилися розмови про якусь видачу нових паспортів чи їх

 підготовку,   про   якусь  дискримінацію,  про  якісь  додаткові

 витрати,  які  ляжуть  на  наших  громадян?  Да нічогісінько тут

 абсолютно цього немає! Мова йшла про звичайні процедури, про те,

 щоб  привести положення про паспорт, яке приймалося багато років

 тому,  -про  паспорт  громадянина  України  -з  урахуванням усіх

 реалій,  з  урахуванням  того,  що постала нова держава, яка має

 свою  Конституцію  і  все  це, безперечно, повинно приводитися в

 порядок.

      Знаєте,  дуже  сумно  усе  це  у  цьому залі і дивно, що як

 багато  в залі людей, які готові обплювати цю державу, обплювати

 її  символи  і  атрибути,  одним  з  яких  є паспорт громадянина

 України,  які  готові наговорити тут чого завгодно і як завгодно

 позбиткуватися   її   символами...   І   ще   більш   дивно,  що

 застрільщиками  цієї  розмови  є  люди,  які  не  присягнули  на

 Конституцію,  в  зв'язку з якою ми й переглядаємо це питання, бо

 воно  є  конституційним  щодо приведення його у відповідність до

 нашо  Конституції...  Які  не  присягнули не якимсь ідеологічним

 догмам чи закликам якимсь партій, що рухаються, невідомо куди, а

 не  присягнули трьом рядкам, де було сказано, що присягаються до

 служіння  своєму  народу...  То  постає питання: невже цим людям

 треба  зарах учити який паспорт треба мати громадянину України?!

 Да  майже  всі  бували  за  кордоном і всі знають от, як нас там

 сприймали,  оли  ми,  роками  маючи  державу,  от,  тицяли різні

 папірці  і  не  було  відомо  взагалі - кого ми представляємо, з

 якого... які ми діти якого безродного племені є і з якої частини

 земної  кулі  ми  з'явилися?!..

      Та,   звичайно,  що  і  та  сама  мова,  яка  закріплена  в

 Конституці,   вона   теж   є  візиткою  держави  і  ні  про  які

 дискримінації мова не йде...

      Я  вас прошу, шановні депутати, з оглядкою на те, на що, на

 яке  соромище перед усім народом перетворилося обговорення цього

 питання,  я  знімаю  свій  отой  проект із своїми пропозиціями з

 сьогоднішнього...  з  голосування  в цьому залі. Але я просив би

 підтримати  офіційне внесення Кабінету Міністрів і проголосувати

 справді поіменно, щоб видно було хто і як до цього ставився.

      І  прошу  зважити  ще  на одну просту річ, от. Я спеціально

 перечитав  моменти  Конституції.  Це,  може, і наше повноваження

 латать якесь  положення, а це повноваження виконавчої влади. Але

 дуже добре було б, щоб це зробили ми, от. А ще краще було б, щоб

 ми  в  цьому   залі  прийняли  Закон  "Про  паспорт  громадянина

 України",  де  всі моменти відповідно до нашої нової української

 Конституції,  Конституції  суверенної держави були закріплені як

 це належить демократичним суспільством.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, всебічно обговорили це

 питання.  І нам потрібно прийняти рішення. І я погоджуюсь з тим,

 що  сказав Ратушний -нам потрібно більш продуктивніше  не тільки

 в інформаційному   пордяку обговорювати, а  і приймати рішення.

      У  нас  на  руках з вами єсть 4 проекти, а точніше Шевченко

 зняв   свій  проект,  який  був  поданий  16  січня  1996  року.

 Залишається  3:  внесений один проект Чупахіним і Черепковим про

 неприйнятність,  другий  проект  Кабінету  Міністрів  і  3-й -це

 Комісія з правової  політики і  судо-правової реформи.

      Були  пропозиції.  Перша  пропозиція -поіменно голосувати і

 ставити по порядку, на перше місце поставити про неприйнятність.

 Друга  пропозиція  -прийняти  за  основу. Третя була про те, щоб

 прийняти   в  1-му  читанні.  Ну,  і  безперечно  була  одна  ще

 пропозиція   про відхилення на доопрацювання.

      Таким  чином  я  ще раз нагадав той спектр пропозицій, який

 був внесений, для того, щоб ми з вами чітко опріділились.

      Тому  я  ставлю,  перше,  хто  за  те, щоб всі проекти, які

 внесені,  і  які  ми  попорядку  будемо голосувать, голосувати в

 поіменному режимі? Будь ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Я   ставлю   на  голосування  проект,  внесений  депутатами

 Чупахіним і Черепковим даного проекту...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Чупахін,  так  як  він  автор,  я  йому на одну хвилину даю

 слово. Я прошу уваги.

      ЧУПАХІН.

      Александр  Николаевич,  уважаемые  коллеги,  действительно,

 государству  нужно  придерживаться законов. Это обязаны делать и

 Президент,   и   народные   депутаты,   любой  гражданин  нашего

 государства.

      Действительно,   Конституция  определяет  достаточно  точно

 порядок  использования  языков  в  Украине.  Последний  абзац 10

 статьи  говорит,  что  применение языков в Украине гарантируется

 Конституцией и определяется законом.

      Статья  14  Закона про мовы, как раз этого закона, говорит:

 "Офіційні   документи,  які  посвідчують  статус  громадянина  -

 паспорт,  трудова  книжка,  документи про освіту, свідоцтво про

 народження,  про  одруження,  а також документу про....... особи

 виконуються  українською і російською мовами".

      Аалександр  Николаевич,  уважаемые  коллеги,  на  основании

 этого  закона  и статьи 3. 5. 1 Регламента Верховного Совета я и

 народный  депутат  Черепков  ставим  вопрос о непринятии данного

 законопроекта.

      І  взагалі,  Олександре  Миколаєвичу, я вважаю, що доцільно

 ббуло  б  при  Верховній  Раді  організувати  групу  з  народних

 депутатів  по  вивченню Конституції та законів України. І першим

 записати  до  цієї  групи  голову  комісії з питань депутатської

 етики  народного  депутата  Шейко  Петра  Володимировича, вторим

 Зайця,   але   на  почесне  місце  можна  було  б  запропонувати

 кандидатуру  народного  депутата  Ратушного.  А  потім всіх, хто

 проголосує поіменно за цей законопроект.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Таким  чином,  я  ставлю внесений проект про неприйнятність

 данного   закону,   проекту   закону,  який  внесений  Кабінетом

 Міністрів,  в  редакції, внесеної депутатом Чупахіним і Черепою.

 Голосуємо в поіменному режимі.

      "За" -

      Значить,  шановні  колеги,  не  треба  шуміти.  Я  ставлю в

 поіменному  режимі  Проект  постанови.  Одну  хвилиночку,  дайте

 Носову слово.

      НОСОВ.

      Шановні депутати, я вже заморився повторювати, що прийняття

 рішення  про неприйнятність не означає відхилення законопроекту,

 це   означає,   що  комісія  Стретовича  має  дати  вмотивований

 висновок, чи відповідає цей проект Конституції чи не відповідає.

 І  все,  і  ми  отримаєм  письмовий  висновок  і продовжимо тоді

 голосування. От і все.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну а ми скільки набрали?

      НОСОВ.  Одна  треть  голосів.  Достатньо однієї третини. Це

 робиться  к  тому,  що  буквально  сорок  п'ять депутатів можуть

 подавати   до   Конституційного  суду.  І  розгляд  питання  про

 неприйнятність   є,   так   би  мовити,  процедура  попереднього

 вирішення  конституційності-неконституційності,  щоб  попусту не

 зверталися до Конституційного суду.

      Тому   комісія  Стретовича  дасть  висновок  і  можна  буде

 продовжити далі.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Вже проголосовано. Рішення прийнято.

      Значить,  шановні  колеги, у нас Мінін є Леонід Васильович?

 Єсть.  Слухається питання про проект Закону України про внесення

 змін   і  доповнень  до  Закону  України  про  загальні  засади,

 створення  функціонування спеціальних вільних економічних зон.

      Мінін Леонід Васильович, заступник міністра економіки, будь

 ласка.

      МІНІН Л.В.

      Уважаемый     Александр   Николаевич!   Уважаемые  народные

 депутаты!  С  момента  принятия  Закона Украины об общих основах

 создания  функционирования специальных вильных экономических зон

 прошло больше четырьех лет.

      (Ш у м  у  з а л і )

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Одну   хвилиночку.   Шановні  колеги!  Ми  де

 находимся в залі чи на вулиці?  Будь ласка.

      МІНІН.  Прошло  четыре  года, но ни одной свободной зоны не

 было  создано  в  Украине,  кроме экпериментальной зоны "Сиваш",

 Решение,  которое было принято вами в Верховном Советеболее года

 назад.

      За    это    время   КАбинетом   Министров   была   создана

 межведомственная комиссия по рассмотрению документов по созданию

 функционированию  свободных экономических зон, которая  работала

 начиная с 1993 года.

      В  1994  году  Кабинет  Министров принял концепцию развития

 свободных  экономических  зон.  В соовтетствии с этой концепцией

 было  принято  решение,  что  на первом этапе должны создаваться

 локальные  точечные  свободные  экономические  зоны на небольшой

 территории и должен быть отработан механизм их функционирования.

      Разработаны  типовые  методические рекомендации по технико-

 экономическому    обоснованию   свободных   экономических   зон,

 утвержденный  министерством экономики, которые в настоящее время

 используются.

      В  межведомственную  комиссию  поступило  более 15 проектов

 создания   точечных   и  локальных  экономических  зон,  которые

 находятся  на  разных  стадиях   рассмотрения.

      Процесс, реальный процесс создания  свободных экономических

 зон    идет   крайне   тяжело.  И  причинами  является  то,  что

 существующий  закон  определяет  лишь  общие  рамки  создания  и

 функционирования  свободных  экономических  зон  и не раскрывает

 механизм  прохождения  документов  и  особенно такие моменты как

 функционирование  администрации  свободной  экономической  зоны,

 управления государственной собственностью, регистрация субкектов

 свободных   экономических  зон,  порядок  предоставления  льгот,

 механизм  таможенного  контроля  и  целый ряд других процедурных

 процессов, без которых невозможно создание свободной зоны.

      В  представленом  вам проекте сделана попытка устранить эти

 недостатки  и попытаться ускорить процесс создания свободных зон

 в  Украине.

      Прежде  всего, предлагается изменить название закона и дать

 ему  более  короткое  и  емкое  название  про статус специальных

 вільних економічних  зон.

      Кроме  того,  в  1  статье дается определение, что является

 "субкектами  вільной  зони",  что  понимать  под "администрацией

 вильной зоны", что является "продукцією власного виробництва"?

      В  статье  3  дается  определение  видов, различных видов и

 типов  зон:  зовнішньоторгівельна  зона,  виробничі вільні зони,

 науково-технічні вільні зони,.................. та комплексний.

      Впервые  дано  определение  локальной  точковой зоны. И она

 определяется  размерами  не  более  500 гектаров на незаселенной

 территории.

      Даны ограничения, что свободная экономическая зона не может

 совпадать  с  административными  границами  города,  области или

 района, для того чтобы исключить смешение управленческих функций

 государственной администрации и администрации свободной зоны.

      В  представленном  вам  проекте  в  статье  4  предлагается

 "рішення   про  створення  вільної  зони  приймається  Кабінетом

 Міністрів".  И  вот я просил бы обратить ваше внимание на статью

 4, потому что в данной редакции она является толкованием юристов

 Кабинета Министров и требуется ваше решение по толкованию статьи

 92  Конституции,  пункт  8, Конституции Украины о том, кто может

 принимать решение о создании свободной экономической зоны.

      В  толковании  юристов  Кабинета  Министров  Верховна  Рада

 должна  определить лишь рамочный закон, установить, а конкретные

 документы  по  созданию  конкретных  свободных экономических зон

 рассматриваться и приниматься Кабинетом Министров.

      Уточнен   механизм   прохождения   документов  по  созданию

 свободных  экономических  зон.  В  частности,  в данной редакции

 представленного  вам проекта предусматривается, что инициатива и

 инициаторов   создания   свободной   экономической  зоны  должна

 обязательно    согласовываться   с   областной   государственной

 администрацией  и  местными  органами  самоуправления,  чтобы не

 допустить  инициативы  и  выхода  напрямую  на Кабинет Министров

 несогласованных проектов от поселковых и сельских советов.

      Уточнены  требования  к технико-экономическому обоснованию,

 созданию   и   функционированию   свободной   зоны,  в  часности

 предусмотрено,   что......   должно  обязательно  присутствовать

 прогноз   социально-экономической   эффективности   к   созданию

 функционирования  свободной  зоны.  В  проекте  расширены  права

 Министерства  экономики  по  экспертизе  документов  по созданию

 свободной  экономической  зоны, по управлению и по методическому

 руководству,   разработкой  документов,  связанных  с  условиями

 функционирования  свободных  экономических  зон. Для того, чтобы

 упростить  порядок  и  уменьшить  согласование на разных уровнях

 управления.

      Предусмотрен девяностодневный срок организации рассмотрения

 экспертизы   документов.   Практика  показала,  что  большинство

 документов,  которые  подаются  инициаторами  создания свободных

 зон,  требуют  серьезной  доработки,  и  мы  не  укладываемся  в

 шестидесятидневный срок рассмотрения.

      Предусмотрено,   что  положение  про  администрацию,  устав

 администрации   свободной  зоны  должен  утверждаться  Кабинетом

 Министров.  Предусмотрена  статья,  которая  разрешает  получать

 плату  за  регистрацию субкектов свободной экономической зоны. И

 суммы,  полученные в виде платы, должны направляться на развитие

 инфраструктуры данной экономической зоны.

      Для   того   чтобы   упростить   и  повысить  оперативность

 управления хозяйством свободных экономических зон предусмотрено,

 что  центральные  местные органы власти будут делегировать часть

 своих  полномочий  в  администрацию свободной экономической зоны

 (может   быть,  и  иметь  там  своих  представителей)  по  праву

 использования   земли,   государственного   имущества  и  других

 имущественных  прав  расположенных  на  территории  той или иной

 свободной зоны.

      Статья  11  предусматривает,  что  должна  быть обязательна

 рыночная оценка стоимости земли, майна и обкектов инфраструктуры

 вильной  зоны.  И  эта  рыночная  оценка  должна соответствовать

 международным  требованиям,  проводимым независимыми экспертными

 организациями.  В  каждой зоне устанавливается режим специальной

 мытной  зоны   -  в соответствии с подпунктами 2 и 3 этой статьи.

 Границы   таможенной  зоны  определяют  органы  государственного

 управления, в частности, таможенный комитет.

      В  законе  расписан  порядок  осуществления  ввоза и вывоза

 товаров  и других предметов в свободные экономические зоны. И, в

 частности,  во  внешнеторговую и в  других  зонах -то есть более

 четко  расписан  весь  порядок таможенного перемещения товаров и

 другого имущества.

      Уважаемые  народные депутаты, я просил бы обратить внимание

 на статьи 14 и 15. Это - налогообложение, податкування. И статья

 15 - "Валютне регулювання у вільнйі зоні".

      В   представленной   вам  редакции  предусмотрено,  что  на

 территории   своюодной   экономической  зоны  будет  действовать

 налоговое  законодательство  в  соответствии с законодательством

 Украины.   А  валютное  регулирование - также  осуществляться  в

 соответсвии   с   законодательством   Украины,  дкействующим  на

 территории всей Украины.

      В знасительной степени эти 2 статьи противоречат самой идее

 создания  свободной экономической зоны, так как в самом названии

 предусмотрено,  что  это  часть территории, на которой действует

 специальное    законодательство,   специальный  режим  валютонго

 регулирования  и таможенного оформления.

      Я  думаю, что мы еще вернемся с вами к обсуждению статьи 14

 и   15.   В  проекте  закона  предусмотрено,  что  решение  "про

 доцільнсть дострокової  ліквідації  вільної зони або продовження

 строку  його функціонування  приймається Кабінетом Міністрів. За

 поданням Міністерства економіки з урахуванням можливих  збитків,

 які зазнає держава у   разі  дострокової її ліквідації".

      Значит,  таким  образом,  вам  представлен  проект  закона,

 который   уточняет   Закон  "Про  загальні  засади  створення  і

 функціонування  спеціальних  вільних  економічних  зон" с учетом

 того  опыта,  который наработан за последние 4 года и в процессе

 работы над  проетом данного закона.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Уважаемые   народные  депутаты,  есть  предложение  принять

 данный закон  в  1 чтении.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  будуть,  шановні колеги, до Леоніда

 Васильовича?  Запишіться,  будь  ласка.  Я просив би відвести на

 запитання  5 хвилин з врахуванням в нас питань. Мало? 10 хвилин.

 Виставте  10  хвилин.  Хомич, Шевченко.

      ХОМИЧ

      Шановний   доповідачу,  я  хотів  би  вам  задати  декілька

 запитань.  Перше, який результат роботи вільної економічної зони

 Сиваш?

      Наскільки мені відомо, за період 1996 року до цього часу не

 прийнято  нормативні  акти щодо роботи цієї зони, я маю на увазі

 митні   щодо   звільнення  від  пільг,  щодо  надання  пільг  по

 оподаткуванню, інвестиціям, які передбачено цим законом.

      Дякую.

      МІНІН.  По  функционированию экспериментальной зоны, это не

 свободная, это экспериментальная на 5 лет зона Сиваш.

      Действительно,  для  того,  чтобы заработала зона Сиваш, по

 нашим  подсчетом,  и по подсчетам администрации зоны потребуется

 несколько  десятков  подзаконных актов, документов нормативных и

 инструкций и так далее. Часть этих документов уже разработано и

 принято   Кабинетом  Министров.  В  частности  об  администрации

 свободной   экономической   зоны.   Администрация  создана,  она

 функционирует, есть положення про эту   администрацию.

      Далее.  Утвержден  Кабинетом  Министров порядок регистрации

 участников  свободной  экономической  зоны  Сиваш.  И  целый ряд

 других документов. Порядок рассмотрения инвестиционных проектов,

 и,  в  частности,  пошли первые инвестиционные проекты. Я должен

 сказать,   что   Кабинет   Министров   уже   одобрил  порядка  6

 инвестиционных  проектов,  которые  начинают  реализовываться  в

 экспериментальной  зоне Сиваш.

      Поэтому  все  не  так  плохо,  но  и  не так быстро, как бы

 хотелось.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шевченко, Зачесов.

      Нема Шевченка.

      Зачосов, за ним Таран.

      ЗАЧОСОВ.  Уважаемый  Леонид  Васильевич,  Зачесов,  Фракция

 коммунистов, Севастополь.

      Скажите,   пожалуйста,  прорабатывался  ли  в  правительсте

 вопрос   о   том,   что   при   сущесвующей   коррумпированности

 чиновничества  в стране, эти зоны будут зоной теневой экономики,

 более того, даже криминальной зоны?

      И второй вопрос. Как относятся нынешние инициаторы создания,

 вот  сейчас,  специальных  зон  к  той  редакции проекта Закона,

 который сейчас разработан?

      МИНИН.  Значит,  сейчас  действует  на  территории  Украины

 законодательство, которое приняли уважемые народные депутаты, и в

 то  же  время  половина  экономики  ушла  в  тень.  И  наполовину

 криминальна, я не побоюсь этого слова.

      Так  возникает  вопрос:  может  ли  возникнуть криминальная

 теневая  экономика в свободной экномической зоне? Конечно может,

 если  будет  попустительство  госудраства  и  н будет настоящего

 надлежащего контроля.

      А  мы  зараннее  предусматриваем,  что такой контроль будем

 осуществлять  и  постараемся это сделать. То есть криминал можно

 предполагать  в чем угодно, тем более в свободных зонах, которые

 будуть иметь определенные льготы.

      Теперь  по поводу нашего отноршения к данному проекту. Если

 вы на своем заседании решите проблему четвертой статьи, то есть,

 кто принимает решение по каждой конкретной зоне -Верховный Совет

 или  Кабинет  Министров  -это  раз.  И  рассмотрите  внимательно

 возможность   уточнения   статьи   14-ой   и   15-ой   этого  по

 оподаткуванню  и  валютному  регулюванню, то я считаю, что это -

 вполне  достойный  проект  с  уточнением  вот  этих трех статтей

 данного заоконопроекта.

      Теперь  как  я  лично  отношусь  к  данному  законопроекту.

 В  части  14-15 статтей, конечно, не поддерживаю, потому что там

 предусмотрено   существующее   законодательство   на  территории

 Украины.   Присутствие   каких-либо   льгот   и  особого  режима

 функционирования лишается смысла вообще создания свободной зоны.

      ГОЛОВУЮЧИЙ, Таран, Білас.

      ТАРАН. Віктор Терен, місто Кременчуг.

      Дякую,   Олександре   Миколайовичу.   Шановний  доповідаче!

 Рішення   про   створення  вільної  зони  ініціюється  Кабінетом

 Міністрів.  Очевидно,  що  критеріями  згідно  яких  Кабмін може

 ініціювати   створення   вільної   зони   є   різногалузеваність

 виробництва,  географічне  положення,  має враховуватися прогноз

 соціально-економічної  ефективності  створення  таких зон і тому

 подібне.

      Отже,   чи   не  здається  вам,  що  таким  критеріям  може

 відповідати  Центральний  регіон  України, а саме Кременчугський

 регіон,  ременчуг, де зосереджені такі гіганти промисловості, як

 КРАЗ, нафтовий завод і тому подібне?

      Ви   очевидно   добре  знаєте,  що  вчора  зроблено  проект

 створення  такої  зони,  і зроблені перші кроки по її створенню.

 Зокрема,  Урядом  прийнята  постанова  по  КРАЗу, яка передбачає

 певні  податкові  пільги і тому інше, але з чітким відрахуванням

 коштів  в  бюджет.  Отдже,  з  одного  боку,  є  до вас прохання

 підтримати  цей  проект,  а  з  іншої, я хотів би послухати вашу

 думку з приводу цього.

      МІНІН.  Я  должен  сказать,  что в Украине существуют более

 привлекательные  места для создания свободных экономических зон,

 кроме  Кременчуга.  Это  те,  которые георгафически находятся на

 перекрестке транспортных артерий, находятся на стыке границ. Это

 в частности Чоп -стык Угорско-Словацко-Украинской границы, и где

 транспортно-железнодорожная  артерия. Это Порто-Франко в Одессе.

 Это  порт  Южный  не загруженый и город Южный, требующий рабочие

 места.

      Наконец  тот  же  Севастополь  с его бухтой и возможностями

 приема   судов,   Мариуполь,  интерпорт  Ковель,  который  имеет

 железнодорожную  ветку  узкоколейную  из  Польши  и площадки для

 перегрузки  строительства  складских  помещение, и  таможенных и

 других для перегрузки груза и обработки их. То есть, не исключая

 создания,  скажем, специальной зоны или таможенной зоны в городе

 Кременчуге,  я  все-таки  приоритетность  отдал бы тем проектам,

 которые  на..  в течение нескольких лет прорабатывались и ничуть

 не  умаляя  значения,  скажем,  инициативу Кременчуга. Вот такой

 ответ.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Білас. Старовойтова.

      БІЛАС.  Спасибі.  Білас,  278  Мостицький  виборчий  округ.

 Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь  ласка,  перше,  скільки в

 Україні  сже   функціонує   вільних  економічних  зон.

      Друге.  На  якій  стадії  реалізації знаходиться проект про

 утворення  комплексної  вільної  економічної  зони  Мостицька. В

 середині  минулого  року  цей  проект  був  переданий Львівською

 обласною державною адміністрацією в Кабінет Міністрів.

      І  останнє, третє. чи не вважаєте ви за потрібнеі необхідне

 одночасне   прийняття   комплексної   програми  про  перспективи

 розвитку... стратегії розвитку в Україні вільних економічних зон

 одночасно  приймати  із  узгодженим  комплексом  норм правових в

 ділянці Кримінального права, які би упереджували ті зловживання,

 які  -ви  чудово розумієте -все-одно будуть мати місце в вільних

 економічних  зонах. Дякую.

      МІНІН.  Значит,  по-поводу  количества  проектов.  В...  на

 сегодняшний  день  прорабатывается  порядка 16 проектов (их было

 подано), создана лишь одна экспериментальная. Её нельзя называть

 в  полном  смысле  свободной зоной, это зона "Сиваш". Как-раз на

 Перекопский   район   Крымской  Автономной  Республики  и  город

 Армянск.  То  есть,  начинаем  отрабатывать  механизм  только по

 одной, в проработке 16.

      Что  касается  Мостицка  свободная  экономическая  зона, то

 технико-экономичное   обоснование   находится  на  доопрацюванни

 зараз.

      Теперь  о  внесении  комплексного  изменения  в  законы  по

 уголовной,  криминальной  и  другой ответственности за возможное

 нарушение  свободных  экономических  зон.  Есть  конечно мировая

 практика  криминальных  нарушений,  и  мы  могли  бы,  пользуясь

 наиболее   типовыми,   скажем,  готовить  такие  изменения.  Но,

 понимаете,  получается  так, что мы еще не имеем этих нарушений,

 но  уже  заранее  предполагаем,  что  они  будут. Я могу с одним

 согласиться,  что  мы  должны  с вами работать в рамках борьбы с

 коррупцией    и   экономической   преступностью,   разрабатывать

 возможные  законопроекты,  но  вводить эти законопроекты раньше,

 чем  возникнут  такие  ситуации,  наверное,  нецелесообразно.  А

 проработку надо вести.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Старовойтова.

      СТАРОВОЙТОВА.

      Уважаемый  Леонид Васильевич, мой вопрос относится к статье

 13,  пункту  5,  части  второй  закона.  Является ли вот то, что

 предусмотрено  в  этой части, то есть, чтобы зона была ограждена

 по  периметру  признаком свободных экономических законов в мире?

 Характерный   ли  этот  признак?  Обязательно  ли  это  условие,

 дорогостоящее, надо сказать? Спасибо.

      МІНІН.  Это  условие не обязательно. В зависимости от того,

 какой тип зоны, во-первых. Вот, скажем, в настоящее время мы то,

 что  прорабатываем  в качестве эксперимента, зона Сиваш, там нет

 этого  периметра.  Но  там  таможенный  пост находится на каждом

 производственном   обкекте,   который   занимается  экспортом  и

 импортом. То есть, в момент отгрузки оформляется, осуществляется

 таможенное оформление и контроль. Но зона Сиваш производственной

 направленности.

      Если  же  мы  будем  говорить  о  создании  таможенной зоны

 внешнеторговой,   то   в   этом   случае  таможенная  территория

 обязательно   должна   огораживаться   и  охраняться.  И  это  и

 предусматривается,  скажем,  по  Одессе -порто-Франка. Вот такой

 вариант.  То  есть,  не  может  быть  одного и того же подхода к

 каждому типу зоны.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте,  будь ласка, спасибі. Слово надається

 Мозеру   Георгію   Едуардовичу,   голові   підкомісії  з  питань

 економічної  політики.  Чечетов,  будь  ласка,  заступник голови

 комісії. Михайло Васильович, на трибуну, будь ласка.

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В.

      Уважаемий  Александр Николаевич, уважаемые коллеги, в связи

 с  тем,  что  Юрий  Эдуардович  еще не вернулся с скезда ВСПП, я

 просто кратко проинформирую результаты Комиссии по экономической

 политики по рассмотрению данного вопроса.

      Неоднократно   комиссия   заседала,   данный   законопроект

 дискритировался и обсуждался на концептуальном уровне, вносились

 соответствующие  поправки.  Кстати,  и  здесь  он  обсуждается и

 рассматривается  не первый раз. Конечно, процесс совершенства не

 бесконечен,  но  на  мой  взгляд,  данный вариант законопроекта,

 который   сегодня   рассматривается,  он  такой  носит  наиболее

 оптимальный  вариант.  Я  предлагаю принять его в первом чтении.

 Затем  с  учетом  тех  предложений  и  замечаний,  которые  были

 высказаны  в  зале,  где-то  в  трехнедельный  период можно было

 вынести  на второе чтение, в окончательном варианте его принять.

 Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  Михайла  Васильовича  запитання  будуть? Є

 запитання.  Будь  ласка,  запишіться,  5  хвилин. Виставте, будь

 ласка, 5 хвилин.

      Пилипенко, Юрковський.

      ПИЛИПЕНКО.

      Пилипенко,  Джанкой,  Крым,  фракция коммунистов. Уважаемый

 Михаил  Васильевич,  я  недавно  был  Армянске,  и  жители этого

 города,  как  раз  там, где сейчас создается экономическая зона,

 обратились  к  Президенту.  Так  вот  я  хочу прежде, чем задать

 вопрос,  процитировать  их обращение. Обращаемся к вам по поводу

 тяжолого  положение  всех........... нашего города. Город возник

 на  базе двух химических предприятий, обеспечивающих потребности

 всего Советского Союза. Сегодня эти заводы не работают на бюджет

 города  из-за  отсутствия  законов,  дающих  право  контроля  за

 деятельностью  предприятий,  расположенных на территории города,

 руководители  заводов  действуют по своему усмотрению, игнорируя

 бедственное  положение жителей города.

      Задолженность по зарплате  для  бюджетных  организаций -  7

 месяцев,  пенсионерам  -  3.  Антинародная  антидемократическая

 Конституция,  насильно  протянутая  вами,  без  предварительного

 обсуждения  и согласия народа Украины, не защищает, а усугубляет

 бедственное  положение  трудового  народа  и  дает  зеленый свет

 проходимцам разных мастей.

      Так  вот  в  связи с этим я хочу вам задать вопрос: как ваш

 проект  закона  гарантирует права органов местной исполнительной

 власти  по  отношению  к  беспределу  со  стороны  руководителей

 промышленных  предприятий  в условиях функционирования свободной

 экономической зоны?

      ЧЕЧЕТОВ    М.   В.   В   принципе,   главная   цель   этого

 законопроекта - для  того,  чтоб подвести законодательную базу и

 вот  тот беспредел, или хаос, о котором вы говорите, можно было,

 действительно, упразднить и ликвидировать. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрковський. Дорошевський.

      ЮРКОВСЬКИЙ

      Фракція комуністів, 45 виборчий округ, місто Севастополь.

      У  меня  такой вопрос. Здесь уже докладчик отмечал, отвечая

 на  вопросы,  что  свободные экономические зоны чреваты разгулом

 криминальности  и  коррупции.  Я  хотел  бы  спросить  вас:  как

 просчитан  экономический  эффект  на какой-нибудь модели -что же

 все-таки получит народ, государство Украины вот от создания этих

 зон?  И  сколько, на ваш взгляд, вообще на Украине в оптимальном

 варианте могло бы быть таких зон? Спасибо.

      ЧЕЧЕТОВ  М.  В.  Вы  знаете,  мы часто, говоря о ситуации в

 Украине и перспективах выхода из той кризисной ситуации, которая

 сложилась,  говорим о том, что государству возможно использовать

 систему приоритетом в экономике. И вот, в принципе, так сказать,

 вот  если рассматривать в контексте систему приоритетов и данный

 законодательный  акт,  он  дает  возможность, с учетом того, что

 взвешивание  и  анализирование  ситуаций как в целом по Украине,

 так и в конкретных регионах, создать где-то региональные... где-

 то  конкретные экономические зоны, где позволят сконцентрировать

 и,  может  быть, ресурсы финансовые, и оптимальный, более мягкий

 режим,  может  быть,  в какой-то степени и режим налогообложения

 для  того,  чтобы  осуществить,  в  определенной  мере, прорыв в

 экономике  в  этой  сфере и затем подтянуть и другие предлежащие

 регионы и, в принципе, так сказать, и в целом Украину.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорошевський. Товт.

      ДОРОШЕВСЬКИЙ

      Уважаемый  докладчик, я хотел бы спросить: использовался ли

 вашей  комиссией  опыт  зарубежных  стран?  В  частности,  очень

 удачный опыт Китая  -  создание  свободных  экономических зон? В

 частности,  у частных делегаций Межпарламентской наше комисии мы

 видели,  когда при жестком государственном контроле за работой в

 этой  зоне экономических структур результаты просто потрясающие.

 І тем не менее, там не менее законадательныя база в этой же зоне

 постоянно   совершенствуется   и  как  такой  закон  в  принциее

 нарабатывается по каждой зоне отдельно. Так вот насколько вот та

 база,  которуюю вы подготовили, универсальна и действительно она

 вобрала  весь  лучший  опыт,  который имеют сейчас страны нашего

 мира.

      ЧЕЧЕТОВ.   Вы  знаете,  конечно,  рабочая  группа  пыталась

 использовать  по возможности и опыт наработки законодательства в

 чати   создания   свободных   экономических   зон   и  в  других

 государствах,  вот.  Но я хочу сказать, что здесь есть, конечно,

 одно  маленькое  противоречие  -ведь  даже в этом зале уважаемые

 коллеги  депутаты  и все разделяют ту точку зрения, что допустим

 одни  считают, что нужно дать максимум каких-то льгот для в этих

 свободнях   экономических  зонах  для  того,  чтобы  дать  такой

 первоначальный  импульс  для развития промышленности и так далее

 экономики.  Другие  считают,  что  нельзя  такой  большой имульс

 давать или большие такие льготы давать и тем самым, так сказать,

 практически  зоны  поставить  чуть  ли,  ну,  почти  в  неравное

 положение с остальными, может, с минималоьными какимо-то льгтами

 и так далее.

      Поэтому  вопрос  этот  довольно,  вопрос довольно спорный и

 довольно   сложный.  И  я  думаю  когда  мы  будем  окончательно

 принимать   его   во   2  чтении,  там  уже  можем  этот  вопрос

 отрегулировать.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Товт.

      ТОВТ.

      Дякую.  Я бы хотів спитати у цьому законі є таке посилання,

 що  умови  господарювання,  в  тому  числі і умови оподаткування

 встановлюються  Кабінетом Міністрів для цієї вільної зони. Як це

 поняття  співставти з Конституцією? Де це відносено до виключної

 прерогативи Верховної Ради? Дякую.

      ЧЕЧЕТОВ.  Вы  занете... определенные вопросы по этой статье

 есть и у меня. Я думаю, ко 2 чтению мы их просто отрегулируем.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте,  будь  ласка,  прошу  вас. У нас єсть

 записані  на  виступ.... Висвітіть, будь ласка, список,.........

 склад. Скільки ми часу? 15 хвилин достатньо?

      Нє,  у нас питання ще, шановні колеги. Ми і так чересчур ми

 демократично  так  сьогодні  розмову  ведемо,  але  ж  КПД у нас

 сьогдні невисоке таке.

      Тому  я  рпосив  би  15  хвилин,  а  потім ми ще розглянемо

 питання  Янкового.

      Будь ласка,  15 хвилин Ярошинський, за ним Карандакова.

      ЯРОШИНСЬКИЙ.

      Шановні народні депутати, шановний головуючий!

      Закон  про  зони  і  доповення  до нього явно відстають від

 розвитку  суспільної  думки  в  цьому  питанні. Чи запитували ми

 себе, в яких випадках і для чого створюються вільні єкономічні з

 зони  в  світі  і  створюються  у  нас?  Тобто для чого і у яких

 випадках виникає необхідність виокремлення частини національного

 простору  для  введення там системи спеціальних пільг, стимулів,

 що не використовуються  в інших   районах  країни?

      Система  спеціальних податкових пільг в окремій частині, чи

 частині національного простору доцільна лише тоді, коли на інших

 територіях  і їх частинах привабливі умови для розвитку існують,

 в  му  числі  і  податкові, але вони не дають бажаного ефекту. І

 тому  треба створювати спеціальні умови на інших територіях. Від

 найпростіших   вільних  митних  територій,  безмитних  зон,  зон

 вільної торгівлі, промислово-торгових зон до високоорганізованих

 спеціальних економічних зон, особливих економічних районів?

      Тобто,  здоровий  глузд  вимагає створення сприятливих умов

 розвитку  виробництва  по  всьому  національному  просторі,  а у

 випадку   пробуксовування   звичайних   умов  на  окремо  взятій

 території створювати такі умови,  особливі умови сприяння.

      Ми    ж   прагнемо   діяти   від   зворотнього.   Жортскими

 драконівськими  податками довели до краху майже все виробництва,

 або  в  кращому  разі  перетворили  їх у діючі так звані тіньові

 виробництва,  даючи  можливість по всьому національному просторі

 України створити велику кількісь вільинх кримінально-економічних

 зон.  А потім вдаємося до пошуків того, як вийти з становища, що

 склалося,   шукаючи  віддушину  в  окремих  невеличких  законних

 економічних зон.

      Українська  республіканська  партія виступала і виступатиме

 проти  таких  руйнивніцьких  підходів, проти такого типу хибного

 мислення.  Та  однак,  це  не  означає, що ми виступаємо взагалі

 проти  економічних зон в цілому. В коремих випадках вони маожуть

 застосовуватись , як механізм для розкрою окремих територій.

      Разом  з  цим  в  цілому, визнаючи необхідність створення і

 застосування   режиму   вільних   економічних   зон,  Українська

 республіканська  партія  відкидає уявлення про вільну економічну

 зону,   як   анахронізм   19   сторіччя,   як  тут  підносять  у

 законопректі.    Тобто    як    велику   чи   величезну   навіть

 адміністративну територію спеціальними сприятливими для розвитку

 економіки умовами частину національного простору.

      Вважаємо, що автори проекту закону і доповнень не врахували

 негативний  аспект територіального підходу до створення вільбних

 економічних   зон,   який   полягає   у   величезній   технічній

 організаційній  складності  забезпечення  організації  розподілу

 фінансових, валютних, адміністративних особливостей режиму таких

 зон.

      Очевидно,  що  в  кінці  ствердить хочу, бо час вийшов, що,

 очевидно, це зв'язано з тим, що законотворці не до кінця оцінили

 можливості  ефективного  впровадження  окремих типів зон в нашій

 країні.  Тому  я  думаю,  що нам треба дуже серйозно працювати і

 думати,  чи  втілювати такі законопроекти чи ні, раніше створити

 аналітичний  центр  вивчення і втілення системи економічних зон,

 бо соломинка ніколи не врятує утопаючого. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Крандакова. Вітренко.

      КРАНДАКОВА.  Олена Крандакова, 38 виборчий округ, Автономна

 Республіка  Крим,  фракція  Соціально-ринковий вибір, Ліберальна

 партія України.

       Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Шановні  депутати  і

 представники Кабінету Міністрів. Як представник Комісії з питань

 бюджету   хочу  сказати  слідуюче.  Ідея  утворення  спеціальних

 вільних  економічних  зон  не нова. Хоча слово "вільна", "воля",

 "вольниця"  трактується  нами  не  як  свобода,  що  спонукає до

 чіткого  дотримання  законодавства  і чіткої відповідальності за

 порушення  законодавства.  Нам  притаманна  вольниця у розумінні

 зняття сіх і всяких обмежень і цілковита непокора. Це преамбула.

      Щодо  суті. Комісія вважає, що все-таки право затверджувати

 спеціальні  економічні зони повинно належати Верховній Раді, які

 затверджує  і  приймає  бюджет.  Ми можемо пригадати, як у цьому

 залі  ми приймали рішення щодо створення спеціальної економічної

 зони "Сиваш".

      В  законопроекті  про створення спеціальних економічних зон

 передбачено  спеціальні  пільгові  умови оподаткування, особливі

 валютно-грошові  умови,  фінансування  інвестиційних проектів за

 рахунок  бюджетних коштів, можливість ліквідації вільних зон при

 певних  умовах.  Але  в  законопреокті  не  оговорено, як будуть

 будуватися  відносини  таких  зон  з  бюджетом,  за рахунок яких

 коштів  будуть покриті втрати при особому оподаткуванні, а також

 при  ліквідації зон. Фінансування інвестиційних проектів вільних

 зон за рахунок бюджетних коштів передбачати не можна.

      Висновок.   Проект  закону  повернути  на  доопрацювання  з

 врахуванням пропозицій і зауважень. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко.

      Я прошу підходить поблжче, ми час гаєм.

      ВІТРЕНКО.

      Наталія  Вітренко, Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалістична партія України.

      Шановні колеги! Був такий всесвітньо відомий вчений Питерим

 Сорокін.  Спочатку  це  був  професор  Перербургського,  а потім

 Гарвардського університету.

      В  своїй  книзі  "Соціологія  революціі" він, аналізуючи що

 таке революція, що таке реформи, сформулював 4 канони реформ. Що

 таке  реформи?

      Перший канон. "Реформи не повинні зневажати людську природу

 і зуперечити  базовим  інстинктам".

      Другий. "Старанне наукове дослідження конкретних соціальних

 умов   повинно  випереджати  будь-які  практичні  реалізації  їх

 реформування".

      Третій   канон,   що   має   безпосереднє   відношення   до

 сьогоднішнього  закону.  Третій  канон.  "Кожен реконструктивний

 експеримент  потрібно  спочатку  тестувати  в малому соціальному

 масштабі".

      І  четвертий  канон.  "Реформа  повинна  проводитись у світ

 правовими і конституційними  засобами".

      Тобто,  створення  спеціальних  вільних економічних зон -це

 необхідний елемент реформ. Треба створювати певні умови, щоб там

 механізми  можна  було  випробувати  і відрегулювати. Яким чином

 потім  переносити  їх на всю сукупність об'єктів. І якраз те, що

 відбувається  в Україні, підтверджує, що ніякі реформи і не були

 заплановані.   Замість   вільних  економічних  зон  епітети  всі

 відкинули і просто перетворили Україну в зону. І на протязі всіх

 цих   років,   хоч  ми  ставили  питання  дійсно  про  створення

 спеціальних  зон,  вільних економічних зон, Кабінет Міністрів на

 це вирішення  не йшов.

      Я  безпосередньо  займалася  спеціальною  економічною зоною

 Севастополя  і  Леонід  Васильович  пам'ятає,  що  2 роки ходили

 доводили,  що  буде  гаряча  точка в Україні, треба там починати

 економічний   експеримент,   треба   створювати  певні  умови  і

 піднімати  кадровий,  інтелектуальний,  науковий потенціал міста

 таким  чином,  щоб  місто  прогресивно  розвивалось.  А потім ці

 механізми  переносити  на всю Україну. Кабмін  все  завалив.

      Піднімали  питання  про  Куп'янськ.  Кабмін  знову завалив.

 Кабмін  не хоче, не хоче реформ, не хоче покрещення в Україні. І

 тому  це якраз наша комісія наголошувала, що потрібний закон про

 вільні   зони,   бо  починається:  Сиваш  -те  собі  вибиває,  в

 Закарпатті  собі  щось  інше  будуть  вибивати.  Повинен  бути в

 Україні   порядок.   Цей  закон  ще  не  досконалий,  тут  немає

 податкових  пільг, а вони обов'язково повинні бути в спеціальній

 зоні.  Тут  зовсім  не  розкрито  питання контролю за виконанням

 бізнеспланів.  Бо  якщо  давати  право  на створення зони, треба

 контролювати  і  обов'язково наказувати тих, хто порушує бізнес-

 план.  Але  це  все  можна допрацювати. Головне, що законопроект

 внесений,  і головне, що вже починається така, ну, плідна робота

 над ним.

      Тому я пропоную прийняти його в першому читанні, довести до

 того  вигляду,  який  буде дійсно створювати умови для створення

 соціально-економічних  зон.  І  коли  зміниться  влада в Україні

 (вона  обов'язково  зміниться)  на  нормальних  людей, ми будемо

 проводити нормальні економічні реформи.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ви,   будь   ласка,   не  звинувачуйте  і  не

 оскорбляйте людей: хто нормальний, хто ненормальний.

      РАТУШНИЙ.

      Шановні виборці, шановні депутати , Конгрес українських ...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. За Ратушним виступить Анісімов.

      РАТУШНИЙ.

      (Михайло   Ратушний)   В  умовах  реформування  і  переходу

 економіки  від  адміністративно-командної  системи  до  ринкової

 системи  серед  слів  популярних,  як  "реформи",  доволі  часто

 вживається  в працях економістів, фінансистів, політиків питання

 про  створення  спеціальних  вільних  економічних зон. Як доволі

 часто   вживається   слово   "реформи",  хоча  самі  реформи  не

 відбуваються,   тому   що  український  громадянин  не  відчуває

 реального покращення ситуації, свого власного добробуту від того

 реформування.

      Тому   розглянемо  ситуацію  вже  конкретно  стосовно  того

 проекту  закону,  який  розглядається,  пропонується  нам  зараз

 Кабінетом  Міністрів,  тобто  Закону  про  створення спеціальних

 вільних економічних зон.

      В   умовах,   коли  податковий  прес  завалив  цілі  галузі

 державного  господарства,  народного  господарства, коли власний

 виробник  і  підприємства  лежать повністю і не можуть розпочати

 або  продовжити  виробництво  продукції,  яка може конкурувати з

 світовими  чи  європейськими  зразками,  в  той  час створення в

 окремих  регіонах,  створення  вільних  економічних зон в умовах

 цього  пресу, податкового пресу, який існує на все господарство,

 на  всю  економіку  України,  може  призвести  до  дуже  цікавих

 наслідків,  коли  створення  спеціальних вільних економічних зон

 стане   елементом  регіоналізації,  про  що  вже  говорили  інші

 доповідачі  і  певним елементом відмивання і фінансування різних

 регіональних  кланів, які користуючись своїми виходами і входами

 в  Кабінет  Міністрів,  можуть створювати такі вільні економічні

 зони,  через  які  будуть здійснюватися швидший витік капіталу з

 України, ніж притік туди, в той час, коли вся господарка України

 буде перебувати в..............

      Я  абсолютно  погоджуюся з тим, що сказав лідер української

 республіканської  партії  Ярошинський,  і  це  позиція  конгресу

 українських націоналістів. Так от, ми не проти створення вільних

 економічних  зон.  Але, в першу чергу, такою вільною економічною

 зоною  повинна стати вся Україна. За умови, що податковий прес і

 пільги  для  іноземних інвеститорів повинні розповсюджуватись на

 всю економіку України, а не тільки для певних її регіонів -чи це

 Закарпаття, чи............... в Одесі, чи Севастополь. Бо за цим

 це   є  певним  один  із  елементів  економічної  регіоналізації

 України.

      І  насамкінець,  якщо це є специфічна економічна модель, то

 відповідно  в  ній  можуть  відбуватися  специфічні  кримінальні

 економічні  злочини.  Тому  необхідно приймати цей закон поряд з

 пакетом  внесення  змін до кримінального кодексу, де передбачити

 відповідальність  і  бізнесменів-економістів,  і посадових осіб,

 які  будуть  здійснювати  кримінальні  правопорушення саме в цих

 зонах.  Ми  в 1995 році дозволили Сивашу здійснити модель, ми до

 сьогоднішнього часу не знаємо, як ця модель працює. Без того, як

 не  буде знятий податковий прес і реформована економіка загалом,

 введення   такого  закону  швидше  принесе  шкоду,  ніж  користь

 економіці  України.  Тому  наша  пропозиція  -відправити його не

 доопрацювання. Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анісімов.

      АНАСІМОВ.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Николаевич,  я хотел бы, чтобы мы так категорично не подходили к

 обсуждению  этого вопроса. Чтобы не получилось у нас так, как мы

 рассматривали вопрос о субсидиях. Субсидии есть, они не нужны, а

 процесс,  как говорится, как шел и идет -люди стояли в очередях,

 так и продолжают стоять...

      Здесь   я  могу  согласиться  с  высказываниями  предыдущих

 товарищей - надо  внимательно  смотреть на все процессы, которые

 происходят  именно  с  этим  законом.  Да,  случился  такой факт

 сегодня  Украине.  Действительно,  от  непомерного груза налогов

 задохнулась экономика, задохнулись регионы. Поэтому предлагаемая

 схема  даже  сегодня  в  этом  законе - она,  конечно,  не решит

 вопрос...  И  мы  в  Комиссии  с  базовых  отраслей неоднократно

 подходили  к  этому  закону.  И  присутствовал  там  заместитель

 министра  экономики.  Мы много провели дискуссий, много выясняли

 точек  прикосновения.  И  я все-таки соглашаюся с предложениями,

 которые   сегодня   звучали,  - давайте  в  первом  чтении  этот

 законопроект  примем.  Мы  не  живем  в  замкнутом пространстве.

 Процессы  на территории Украины проходят, поэтому на сегодняшний

 день,  может, надо поменять критерии: что именно дать и понимать

 под свободной экономической зоной.

      А  думаю, один из критериев на сегодняшний день сам по себе

 напрашивается,  который  сегодня  много  звучал в этом зале... К

 примеру,  возьмем  Донецкий регион. Поэтому тут уже сам по себе,

 как  говорится,  бог  велел нам прикоснуться к этому региону -по

 значимости  для  государства  Украины  и  для экономики в целом!

 Поэтому  развязка  может наступить, конечно, когда мы этот закон

 приведем  в  надлежащее  состояние.  Отбрасывать  то,  что можно

 сегодня отбросить на доработку и рассмотрение потом - я могу вам

 сказать  точно,  что  к  маю  месяцу  этот  законопроект сюда не

 попадет...   А  процессы  на  сегодняшний  день  мы  с  вами  не

 приостановим...

      Поэтому   я  поддерживаю  предложения,  которые  здесь  уже

 прозвучали, - в первом чтении законопроект этот надо принимать!

      Хотелось  бы,  чтоб Кабинет Министров, идя в этот зал (если

 мы  примем  в первом чтении) и рассматривая этот законопроект во

 втором  чтении  и  предлагая  нам,  вместе  с этим надо, чтоб мы

 посмотрели  и  положение, и механизмы задействия этого закона. Я

 говорю  это по той причине, чтоб не получилось так, как мы здесь

 приняли,  в  этом  зале  Закон  стабилизационный  (помнят  здесь

 шахтеры), но мы к нему так и не подощли, потому что не утрясли и

 не согласовали положение, как он будет действоваться. Закончился

 бюджетный    год    ни   копейки  в бюджет   на   восстановление

 Энергетического  комплекса  не  попало  -так я не хочу,  чтобы с

 этим законом также  произошло как и было.

      Поэтому   я   предлагаю   в  1  чтении  Кабинету  Министров

 прислушаться  и  комиссиям  к  замечаниям, предложениям народных

 депутатов и подготовить его ко 2    чтению.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Товт  з  місця. Всі решту здадуть на

 доопрацювання на   2  читання.

      ТОВТ.

      Дякую.  Шановні колеги, шановний заступник голови міністра,

 шановний головуючий. Дякую, що надали слово. Попитаюся у наданих

 3 хвилинах висчказати позицію  депутатської групи "МДГ".

      Безумовно,   потрібен   Закон   для   України  "Про  вільні

 еокномічні  зони".  Безумовно,  потрібна  актуалізація існуючого

 закону  "Про  вільні  економічні зони".

      Проект, запропонований нам Урядом на розгляд, можна вважати

 як спробу дати відповідь на це питання. Безумовно, ця спроба, на

 погялд  нашої  групи,  не  є  таким, який би дав можливість його

 прийняти  в  1  читанні. по яким міркуванням ми вважаємо його не

 підходящим для  прийняття в  1  читанні.

      Перше   -це   те,   що  орієнтація  або  по  цим  зонам  на

 впровадження   ринкових   методів   господарювання  це  було  по

 ідеології  минулих років, це 1990-1991 року. Тут напевно основна

 мета  повинна  бут -  це  залучення інвестицій в Україну.

      По-друге.  Та  єдина  принципова різниця між існуючим тобто

 концептуальна  різниця  між існуючим і діючим законом у тому, що

 санкціонуються   ці   зони   не  Верховною  Радою,  а  Кабінетом

 Міністрів.  А  при  тому  самим  законом  не  визначається чітко

 критерії  в яких умовах і в яких випадках це надаються. Так само

 не  встановлюються  умови  по  пільгам. Тобто ступень цих пільг,

 величина   цих пільг від  цього залежить.

      Є  такі  моменти  як  можливість участі бюджету у створенні

 вільних  економічних зон. Я вважаю, що сьогодні в Україні до них

 треба  підходити  суто  як  до  комерційних проектів і виключити

 участь бюджетних коштів в цих зонах.

      Крім  того,  я  хотів би зауважити для аторів, що на погляд

 нашої  групи,  безумовно,  є потреба у вільних портах, у вільних

 перегрузочних  станціях.  Лше про них треба виписати або окремих

 закон, або треба  окремим розділом, більш чітко.

      Треба вирішити питанян, чи потрібні Україні, на наш погляд,

 потрібні  і,  і  фошорні  банки,  і  офшорні  страхові компанії.

 Напевне,  цей  закон повинен відрегулювати також питанян і умови

 їх утворення в Україні.

      Так  що,  нам  здається,  що спроба є, закон повністю своєї

 мети  і  цілі  не  досяг,  потрібно над ним продовжувати роботу,

 пропонуємо  відправити його на доопрацювання.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні  колеги, ми час  використали.

      По  одній  хвилині  просить  Мовчан, і завершимо на цьому і

 приймемо рішення.

      МОВЧАН.

      Шановний Олександре Миколайовичу, мене дивує, що ми в таких

 важливих   питаннях   переходимо  на  агітаційний  період  і  на

 агітаційну  лексику,  уже  починаючи свої передвиборчі кампанії.

 Тому  що  я  інакше  не  можу  потрактувати  виступи  моїх колег

 Ярошинського  і  Михайла Ярославовича Ратушного. Зрозуміло, о ми

 не  можемо  самі  всі  вилізти,  52-мільйонна держава -це велика

 держава.  Усвідомте,  що це величезна держава. І створення таких

 структур... якщо Китай вдавався до таких моделей, ми запізнились

 на  6 років, бо Китай почав створювати цей... ми всі посилаємось

 на приклад його.

      Зберігаються  ще  і  інші структури -ідеологічні. Для того,

 щоб певний контроль був. Ми свого часу відкинули це. Ідеї тут, в

 цьом  залі  уже  не  один  раз  звучали.  Створення необхідне, і

 необхідна  концентрація  коштів  у  певних  регіонах  і в певних

 місцях.

      Наприклад,  Коломия.  Я  посилаюсь на свій власний виборчий

 округ тому, що там, наприклад, є все. Там і концентрація робочої

 сили,  наявність кількості сировинних ресурсів, учбових закладів

 для перепідготовки, тобто є все те, що можна було б задіяти. Все

 лежить  мертво, все лежить і ніколи в житті не підніметься, якщо

 ми не будемо підімати всю Україну.

      І  тому  я  пропоную  негайно  приймати цей закон в першому

 варіанті,  і  просив  би  вас, шановні колеги, подумати про свій

 власний виборчий округ і про свої власні можливості і підтримати

 цей законопроект і для того, щоб в другому читанні врахували всі

 механізми,   які  необхідно  для  того,  щоб  поправити,  внести

 необхідні корекції , щоб вони накладалися на мапу України.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      ШКРАБАК.

      Дякую. Олександр .............., фракція коммуністів .

      Товариші  депутати,  я  хочу  на  два питання звернути вашу

 увагу. У 95 році ми рішали по Севашу. Кабінет Міністрів теж вніс

 пропозицію  по  цьому  Севашу. Два роки пройшло. І зараз Кабінет

 Міністрів  вносить  пропозицію  лишити це об'єднання всіх пільг,

 які раніше предоставляли. То тоді не зрозуміло мені, чому той же

 Кабінет  Міністрів  робить  запити на ще 15 таких об'єднань, які

 будуть фінансуваться з бюджету.

      Як   же  тоді  розуміти:  сьогодні  ми  вносимо  пропозицію

 зробити,   а   завтра   лишити   всіх   пільг,  якими  вони  там

 користуються.

      І  друге  питання.  Кожний  депутат  захищає тут свої якісь

 регіони.  Я  зрозумію,  що він свої там має, кожний депутат свою

 позицію,  але  мені  не зрозуміло, що Коломия, чим вона луше від

 Харкова чи від Донецька, чи від Одеси, чи від Миколаєва. І я тут

 згоден  з  думкою, хоча рідко, Ратушника. Рідко моє совпаде. Але

 зараз  совпала, що всю Україну треба робити економічною зоною, а

 не виривати якісь шматки з цієї України і давати в цьому пільги.

      Вся  Україна лежить зараз, всю Україну надо зараз підімати.

 Я пропоную цей законопроект відправити на дооопрацювання.

      Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні колеги! Ми вже вдруге з вами

 розглядаємо  в першому читанні цей законопроект. Ми його вже раз

 направляли  на  доопрацювання для розгляду в першому читанні. На

 жаль,   комісія   безперечно  далеко  не  ксе  врахувала  з  тих

 зауважень,  пропозицій, які вносились при обговоренні його. Якщо

 ми  його  ще  раз відправим на доопрацювання, буде те саме. Тому

 мабуть  єсть  більш  доцільний  підхід: прийняти його все-таки в

 першому  читанні, а потім ми зробимо порівняльні таблиці так, як

 це  потрібно, і думаю, що ми приймем розумний закон. Но потрібно

 рухатись вперед.

      Я пропоную підтримати його в першому читанні.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Не шуми, сядь.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Шановні колеги! Я вас попрошу, давайте ми проголосуєм, все-

 таки приймем його в першому читанні. Я ставлю на голосування про

 прийняття цього законопроекту в першому читанні. будь ласка.

      А на друге читання ми його серйозно доопрацюєм.

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Отправляєм на доопрацювання.

      Шановні  колеги!  У нас тут невеличкий єсть заонопроект про

 пропозиції Президента України до Закону України "Про державний і

 матеріальний резерв". Ямковий Іван Олексійович. Будь ласка. Член

 Комісії з питань бюджету.

      ЯМКОВИЙ І.О.

      Ямковий  Іван,  Тростянецький  60  виборчий округ. Шановний

 Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Верховна Рада

 України  в  листопаді минулого року прийняла закон про державний

 матеріальний  резерв, який являється одни із економічних законів

 і вкрай  необхідний  для  держави.

      Однак,  Президент  України  Леонід  Данилович Кучма його не

 підписав,  а  відповідно із Конституцією, вніс свої пропозиції і

 зауваження  до цього закону. За дорученням керівництва Верховної

 Ради  вказані зауваження і пропозиції були розглянуті слідуючими

 комісіями  Верховної Ради: з питань бюджету, з питань фінансів і

 банківської  діяльності,  з  питань оборони і державної безпеки,

 економічної  політики  та  управлінням  народного  господарства,

 агропромислового  копмлексу,  земельних  ресурсів та соціального

 розвитку  села,  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту і

 зв'язку, науково-експертним відділом Верховної Ради.

      Комісія   з  питань  бюджету  при  розгляді  цього  питання

 врахувала  висновки постійних вказаних комісій Верховної Ради та

 науково-експертного  відділу  і  визнала  за  доцільне врахувати

 пропозиції і зауваження Президента України та винести зазначений

 закон на повторний розгляд Верховної Ради України.

      Шановні   народні   депутати,   на   ваш  розгляд  винесена

 порівняльна  таблиця  для  повторного  розгляду  Верховною Радою

 України  Закону  України  про  державний  матеріальний  резерв з

 урахуванням пропозицій Президента України.

      Подані  пропозиції  доповнюють  та  конкретизують прийнятий

 Верховною Радою закон. Комісія з питань бюджету та інші комісії,

 які   розглянули   це  питання,  просять  вас,  шановні  народні

 депутати,  підтримати  внесені пропозиції Президентом України та

 прийняти  цей  закон,  щоб  одни  хоч  результат  сьогоднішньої,

 сьогоднішнього дня був позитивний.

      Одночасно,   хочу   висловити  свою  думку  щодо  можливого

 покращення  організації  прийняття  законів  в  Україні.  Було б

 доцільно,  щоб  Кабінет  Міністрів перед тим, як подавати закони

 або  одночасно  з поданням проектів законів на розгляд Верховної

 Ради,  і  узгоджувати  ці  закони  з  Президентом.  І  це дало б

 можливість уникнути або звести до мінімуму повторні розгляди цих

 законів на Верховній Раді, там, де немає принципових питань.

      Спасибі за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  колеги,  до  всіх  статтей  зауваження  враховані.

 Стаття  4  "Єдина  система  державного  резерву". Всі зауваження

 враховані.  Стаття  8  "Формування  і  розміщення  замовлень  на

 поставку   матеріальних   цінностей   до   державного  резерву".

 Зауваження теж враховані. Одну хвилиночку. Стаття 11 "Розміщення

 матеріальних цінностей державного резерву, теж враховано. Стаття

 14   "Майнова   відповідальність  за  операції  з  матеріальними

 цінностями  державного резерву", також враховані всі зауваження.

 Я ставлю на голосування. Прошу підтримати.

      "За" -

      Одну  хвилиночку.  Давайте  ми декілька хвилин, Єльяшкевич,

 Моісеєнко з місця.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа Реформы.

 Уважаемые  коллеги,  уважаемый  докладчик,  вопрос в том, что за

 период,  когда  Президент наложил замечания, наш Верховный Совет

 принял   закон,   которым   регулируется  пеня.  В  этом  законе

 предусматривается  пеня  по  процентам  за каждый день просрочки

 платежа. Мы же приняли в расчете от учетной ставки Национального

 банка,  я  вам напоминаю, 120 процентов по всем видам пени. Этот

 закон  вступил  в  силу.  И поэтому надо привести в соответствие

 последние  статьи этого закона с ранее принятыми нами решениями,

 иначе  этот  закон  вступит  в  противоречие  с  принятым  ранее

 решением по пени. Спасибо.

      ЯМКОВИЙ.  Можна відповісти?...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

      МОІСЕЄНКО

      фракція "Комуністи України"...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку, Моісеєнко!

      ЯМКОВИЙ. Да, дійсно, в законі... прийнятому нами Законі про

 державний  матеріальни  резерв за порушення підприємства повинні

 сплачувати пеню за кожен день 0, 5% від вартості.

      І   оскільки   цей   закон  прийнятий  нами  і  він  дійсно

 направлений  на  поліпшення  обороноздатності країни, то взагалі

 тут  треба  і...  підхід  до нього повинен бути і особливий -для

 того,   щоб   була   і  дисципліна,  і  порядок,  і  забезпечити

 обороноздатність   держави.  (Ш у м   у   з а л і)  Тому в цьому

 питанні  те,  що  взяли  тоді  120%, то якраз то була норма дуже

 яекраз і завищена  -  ніхто  не  зможе  сплатити таку пеню, пане

 Єльяшкевич.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко. Чупахін.

      МОІСЕЄНКО.Уважаемый Александр Николаевич, я хотел бы, чтобы

 мне  поставили  регламент  3  минуты  для выступления, и я тогда

 сниму  свое............,  тем более, что я единственный, кто там

 записался на выступление...

      Значит,  уважаемые  товарищи,  я  хотел  бы  обратить  ваше

 внимание на то, что с этим документом нельзя согласиться, потому

 что  докладчик  ни  слова  не  сказал  о положении сегодняшнем с

 госдарственным  резервом,  материальным резервом. Вы знаете, что

 этот  резерв  когда-то обеспечивал двадцатилетнее стратегическое

 необходимое  обеспечение государства на случай войны. Сегодня он

 разворован,  разграблен.  Сегодня  полоджение дел такое, что нам

 просто  необходимо  заслушать  положение  дел  с государственным

 материальным резервом.

      Вы  знаете,  что  еще  3-4  года  назад  все наши резервные

 продовольственные  фонды  запускались на продажу по коммерческим

 ценам через коммерческие структуры. Все это можно привести, если

 поднять  эти  все  материалы.  Сегодня, внося этот документ, тем

 более  Президент,  не давая ответы на эти вопросы, ставит вопрос

 об  одном,  чтобы  как  говорят  концы  спрятать в воду. А этого

 допустить  нельзя.  У нас есть действующий Закон "О материальном

 резерве"  еще  Украинской  ССР. Если не Украинской ССР, так ССР.

 Надо,  чтобы была заслушена информация о выполнении этого закона

 за  последние  хотя  бы  2-3  года  по  крайней  мере  за период

 руководства страной этим  Президентом.

      Я  почему  об  этом  поднимаю  вопрос?  Потому  что один из

 важнейших   вопросов,   который  ставят  сегодня  трудящиеся  на

 встречах,  это откуда взялся теневой капитал и куда делись в том

 числе  вот  эти  ресурсы? И я еще раз обращаю ваше внимание, что

 если мы так несерьезно будем подходить к миллиардным накоплениям

 государтсва,  то об этом спросит 18 марта народ на Всеукраинской

 политической  забастовке.

      Спасибо.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ЯМКОВИЙ.  Значить.  Шановний  пане  Моісеєнко,  я  вам  так

 відповім.  Сьогодні  Росія  має  свій закон, Білорусія, Молдавія

 готує свій проект закону. Почекайте, ми -Україна. Ми в листопаді

 місяці  прийняли  цей  закон  і там є одним із пунктов записано,

 якби  ми  сьогодні  ще прийняли, проголосували, там записано, що

 Верховна   Рада   має   право  контролювати,  як  створюється  і

 використовується  державний  матеріальний резерв. тому вам, коли

 прийняти  треба  цей  зараз  закон,  і  тоді ставити питанян по-

 другому,  що  Кабінет  Міністрів,  відчитайтесь  про наявність і

 використання матеріальних цінностей державного резерву.

      Тому треба "а" сказати, , а потім "б".

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну, от ви не понімаєте те, що говорите.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чупахін,  Суслов,  і  завершуємо. Нам потрібно

 приймати  і працювать.

      ЧУПАХІН. Уважаемые народные депутаты, Иван Алексеевич, дело

 в том, что Президент дал свои предложения почти через месяц после

 того, как Верховный  Совет принял  этот закон.

      В  соответствии с Конституцией Президенту дается 15 дней на

 то, чтобы наложить вето на принятый Верховным Советом закон.

      Иван  Алексеевич,  на  заседании Комиссии вам задавали этот

 вопрос,  вы  обещали  ответить  с уточнение того, что может быть

 выходные, 15 дней там каких-то не прошло.

      Ответа мы так и не получили.

      Поэтому  я  предлагаю  принять  решение  Верховным  Советом

 Предложить   Президенту  Украины  подписать  принятый  Верховным

 Советом   закон   Украины,   посклоку   он   нарушил   положение

 Конституции,  а его предложения проголосовать уже как дополнения

 к уже принятому закону.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Суслов.

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты, я хотел бы обратить

 ваше  внимание  на  то,  что  время  после принятия этого закона

 прошло   и,  к  сожалению,  некоторые  нормы  закона  теперь  не

 соответствуют  тому  курсу  на  снижение  налогового бремени и в

 частности  уменьшение  финансовых  санкций,  который  уже принял

 Верховный Совет.

      Вот  обратите внимание на 14 статью. Подпункты 7, 8, 9, 10.

 Они  опять вводят пеню с предприятий, колоссальную величину -пол

 процента  в  день.  При  таком  темпе  инфляции  это невозможно.

 Значит,  я  предлагаю сегодня не голосовать, доработать с учетом

 тех   норма,  которые  мы  приняли  уже  в  законодательстве  по

 финансовой  ответственности, првести этот закон в соответствие с

 принятыми  нами  законами  по пене, по штрафным санкциям и тогда

 принять окончательно. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Іван Васильович.

      ЯМКОВИЙ.  Це  можна доповнити якраз цю статтю, де 0, 5, але

 не більше цього і все.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олексійович, сідайте, будь ласка. Спасибі.

      Таким  чином,  я ще раз ставлю на голосування, щоб прийняти

 поправки,  які  вніс  Президент,  які враховані у цьому поданому

 законопроекті. Будь ласка.

      "За" -

      Не прийнято.

      Відправляєм   на  доопрацювання  з  врахуванням  пропозицій

 внесених  депутатом Сусловим.

      Шановні  колеги, час, який  сьогодні відводився на пленарне

 засідання вичерпаний спасибі вам за роботу. На все краще. Завтра

 роботу розпочнем о 10 годині.