ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ДРУГЕ
с е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 22 с і ч н я 1997 р о к у
10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, гості Верховної
Ради, члени Кабінету Міністрів, шановні радіослухачі!
Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Займіть
свої місця, правильно поставте картки. Проводиться реєстрація.
Зареєструвалося 340 депутатів. Ранкове засідання
оголошується відкритим.
У нас є пакет депутатських запитів. Я думаю, що вони
наросли це з вчорашнього дня, так?
Депутатський запит Моісеєнка Володимира Миколайовича до
Президента України і голови правління Національного банку
України стосовно формальної бюрократичної відписки Національного
банку України і неуваги Уряду України до питання функціонування
паралельної тіньової банківської системи в Україні.
Також до... Ну, аргументацію і ви вчора чули, і я ще раз
ознайомився із листом. Він лаконічний, короткий і говорить про
те, що треба конкретно на поставлені питання відповісти депутату
і навести порядок у банківській системі з... В тому числі,
використовуючи зусилля і можливості Президента. Так ставиться
питання.
Я ставлю на голосування питання про підтримку направлення
цього запиту депутатом Президенту. Поіменне голосування іде.
Питання важливе справді, його треба вирішувать.
"За"-
Підтримується зміст.
До Президента звертається також депутат Кризський стосовно
невиконання статті 43/48 Конституції України щодо невиплати
заробітної плати протягом тривалого часу працівникам освіти в
місті Первомайську Луганської області.
І такого ж змісту до Президента України з запитом
звертається Білоус Вячеслав Олександрович у зв'язку з
відсутністю реагування на звернення депутата стосовно затримки
протягом 5 місяців виплати заробітної плати викладачам та
стипендії студентам навчальних закладів у місті Полтаві.
Зміст зрозумілий, тут немає навіть двозначних тлумачень
цього запиту.
Я ставлю на голосування питання про підтримку змісту цього
звернення.
Ставлю на голосування.
"За" -
Теж підтримується.
Тепер ставлю на голосувнаня питання про направлення цих
трьох запитів Президенту. Будь ласка, підтримайте.
"За" -
Для прийняття рішення, вам нагадую, треба 226 голосів.
Зміст підтриманий майже одностайно, заперечень не виникало. І
проти не голосують. Є ті, що не голосували, більше 100 чоловік.
Я прошу ще раз, підтримайте, проголосуйте, треба 226 голосів.
Ставлю на голосування, може, хто не зрозумів.
"За" -
Спасибі.
І давайте надалі ми домовимося таким чином: з запитами
звертаються різні депутати. Можна керуватися таким принципом: я
не проголосую за твій запит, ти за мій не проголосуєш. Краще
навпаки -я за твій, а ти за мій. І тоді буде відстоюваться
інтерес депутатського корпусу взагалі.
Зміст же зрозумілий запиту.
Тепер запити депутата Болдирєва Юрія Олександровича до
міністра вугільної промисловості стосовно врегулювання питань
розрахунків між підприємствами холдінгової компанії
"Донецьквугілля" та черговості закриття шахт.
Групи депутатів -Бондаренко, Соболєв інші до Генерального
прокурора в зв'язку з не повною відповіддю на запит стосовно
зловживань при покращенні житлових умов колишнім керівникам
Київської міської адміністрації.
Оробця Юрія Миколайовича до голів іванофранківської
обласної районною держадміністрації, голів залучанської селищної
ради Степенського района стосовно забезпечення виконання рішення
суду про відміну рішення сільської ради щодо поливання землі.
Кияка Тараса Романовича до віце прем'єр-міністра України
Дурдинця у зв'язку з невдоволенням відповідю на запит стосовно
фінансування заходів щодо ліквідації наслідків стихії в місті
Чернівцях.
Діхтяренка Григорія Юхимовича до Прем'єр-міністра України
стосовно конкретних строків розгляду урядом питання, порушеного
в депутатському запиті від 28 жовтня про втсановлення в
житловому секторі громадян газових лічильників в кредит.
Слободянюка Сергія Миколайовича до Прем'єр-міністра України
стосовно фінансування завершення будівництва 32 квартир в
будинку для сімей, що постраждали внаслідок повені в Ужгороді.
Чапюка Ростислава Сетпановича до Прем'єр-міністра у зв'язку
з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно стану
використання Мінсільгоспродом коштів держбюджету на фінансування
капітальних вкладень.
Угарова Генадія Юрійовича до Прем'єр-міністра з приводу
двох питань: стосовно можливості для ознайомлення з матеріалами
щодо організації акціонерного товариства "Автозас" і стосовно
затримки виплат пенсій пенсіонерам Міністерства оборони.
Кризського, я прошу вибачити, Горбатюка Мирослава
Пилиповича до міністра сільського господарства і продовольства у
зв'язку з незадовільним станом організації фінансування
розробки вітчизняного індустріального масла.
Запити різні за змістом, але відповідно до Регламенту
оформлені правильно. Тому я прошу підтримати, прийняти рішення
про направлення цих запитів адресатам. Ставлю на голосування,
треба 226 голосів.
"За" -
Рішення прийнято.
Два оголошення. Перше. Відповідно до статті 4.2.2
Регламенту повідомляю про вихід з депутатської грипи
"Конституційний центр" та перехід до складу депутатської гури
Руху, до фракції Руху Горохівського Леона Теодоровича.
Будь ласка, Віктор Лаврентійович.
МУСІЯКА.
Шановні колеги! Я прошу членів комісії, Тимчасової комісії
по доопрацюванню Закону про самоврядування о 12 годині зайти до
мене. Зберемося, обговоримо, як подалі будемо працювати. Дякую.
ГОЛОВА. Зрозуміло так?
Тепер. Слухається питання про проект Закону України про
Кабінет Міністрів України. І з цього приводу я хотів вас
проінформувати, власне ви це і знаєте, бо у вас на руках є
звернення Кабінету Міністрів щодо зняття з розгляду цього
питання і його доопрацювання там за спеціальною процедурою.
Ви цей документ маєте на руках. Але є процедура розгляду
питань другому читанні, яка передбачає, ну, визначений
Регламентом порядок.
Проте є таке звернення. Я хотів би, зважаючи на можливість,
на потребу вам зробити вибір відповідний, запропонувати схему
таку. Тобто тут може бути два варіанти. Або ми знімаємо з
розгляду це питання в установленому порядку, цебто 226 голосами,
або ми розглядаємо його в другому читанні і ті норми, які не
будуть узгоджені, які потребуватимуть ще додаткового розгляду,
ми за процедурою підготовки до третього читання, враховуючи
пропозицію Кабінету Міністрів, розглянемо потім уже в третьому
читанні. Тобто... я ще раз кажу. Є 2 варіанти. Зняти питання з
розгляду. Друге -розглядати у другому читанні, а винести на
третє читання ті статті, які не одержуть потрібної кількості
голосів у сесійному залі.
І третій варіант. Який Носов пропонує третій варіант. Я
поки що...
НОСОВ.
Шановні депутати! Шановний головуючий! Стаття 6. 2. 14
частина 2 Регламенту передбачає ще й третій варіант. Після
поширення серед депутатів законопроекту підготовлено головною
комісією до другого читання у шестиденний термін можуть
вноситися:
1. Пропозиції, поправки до нових текстів, які виникли в
ході доопрацювання законопроекту до цього читання. А в цьому
законопроекті виникло багато нових текстів, до яких ми не мали
можливості подати поправки.
Далі. Поправки до поправок. Щось врахували -ми ж не могли
до них написати поправки. І тому я пропонував би піти саме за
цією процедурою. Поки ми подамо нові поправки до нових текстів,
вони зведуться у додаткову таблицю. Це якраз і буде той час, про
який клопочеться Кабінет Міністрів.
До речі, і Кабінет Міністрів зможе взяти активну участь на
цьому етапі по його доопрацюванні. І робота не буде зупинена, і
ми конструктивно будемо його доопрацьовувати.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Коліушко. Ще, будь ласка, як доповідач.
КОЛІУШКО.
Шановний пане Голово! Панове депутати! Комісії з питань
правової політики, судово-правової реформи на засіданнях
протягом довгого часу і в листопаді і цілий грудень розглядала
цей проект закону в присутності представників Кабінету
Міністрів, в присутності представників Комісії з питань
державного будівництва, діяльності рад та місцевого
самоврядування. І всі ці пропозщиції, зауваження, які висловлені
в листі, поданого сьогодні Кабінетом Міністрів були предметом
обговорення, детальних дискусій на засіданнях комісії.
В порівняльній таблиці зафіксовано те, в правій частині те,
як проголосувала комісія. Після того були спроби ще в п'ятницю
минулого тижня, я був на запрошення в Кабінеті Міністрів. Вчора
зустрічався в Адміністрації Президента. Ніяких, скажем, нових
пропозицій в цих розмовах не виявилося.
Тому, я пропоную розглядати проект закону і вирішувати
шляхом голосування. Практично, не видно уже можливості щось
доопрацювати в режимі такому двохсторонньому.
ГОЛОВА. Дякую.
Василь Васильович Дурдинець.
ДУРДИНЕЦЬ В.В.
Шановні народні депутати, шановний Олександре
Олександровичу, як уже було сказано, і у вас на руках є офіційне
звернення Кабінету Міністрів, Уряд був змушений це зробити,
зважаючи на обставини, що склалися під час підготовки до проекту
Закону про Кабінету Міністрів до другого читання.
Хочу ще раз вас поінформувати, що зауваження і пропозиції
Кабінету Міністрів до цього проекту після його прийняття у
першому читанні були подані до Верховної Ради у встановлений нею
термін.
Слід зазначити, що переважна більшість цих зауважень мала
принциповий характер. По-перше, ми не могли не привернути вашу
увагу до тих положень законопроекту, які не відповідають
Конституції України.
По-друге, ми намагалися максимально використати можливість
при доопрацюванні проекту закону внести, на нашу думку, суттєві
поправки до цілого ряду статтей, пов'язаних з практичною
діяльністю Кабінету Міністрів та його апарату.
Частина зауважень і пропозицій стосувалася необхідності
значно поліпшити редакцію тексту законопроекту, доопрацювання
його згідно з правилами законодавчої техніки.
Потрібно зазначити, що під час доопрацювання законопроекту
Комісію з питань правової політики, судово-правової реформи за
участю представника Кабінету Міністрів, які, до речі, взяли
участь у всіх без винятку їх засіданнях, певна кількість
зауважень і пропозицій Урядом була врахована.
Проте, на жаль, доводиться констатувати, що більшість з них
належним чином не було відреаговано. В результаті текст
законопроекту, який поданий на розгляд Верховній Раді України,
не може бути прийнятий без істотного доопрацювання. Про це, до
речі, ви отримали зауваження голови Комісії з питань державного
будівництва і самоврядування Олександра Миколайовича Сташенка,
ви отримали висновок і зауваження юридичного відділу.
Я би хотів крім тих, по суті, привернути вашу увагу і до
наступного. Крім того, ряд статтей чи їх окремих положень
потребують редакційного уточнення, а також техніки юридичного
доопрацювання і багато дається тут зауважень. Я думаю, що під
час цього пленарного засідання стільки багато зауважень, які є,
про що ми виклали вам від Кабінету Міністрів, від юридичного
відділу, я думаю, що потребує де що іншого підходу. Враховуючи
винятково важливе значення Закону про Кабінет Міністрів,
керівництво уряду звертається до вас, шановні народні депутати,
з проханням зняти сьогодні із розгляду цей законопроект, а
створити узгоджувальну комісію представників Верховної Ради,
Кабінету Міністрів, адміністрації Президента. І ми б могли всі
ці зауваження, які тут офіційно викладені доопрацювати на
протязі кількох днів і винести на розгляд Верховної Ради. Не
буде, я би сказав, затримки, тому що ми зацікавлені не в тому,
щоб вести тут баталії по окремих статтях, а в вирішеннії
концептуально важливих положень, які мусять бути враховані у
Законі про Кабінет Міністрів.
Я прошу вас і звертаюсь до Верховної Ради підтримати цю
пропозицію.
ГОЛОВА. Дякую, сійдайте, будь ласка. Будемо зараз
вирішувати шляхом голосування. Я тільки з мотивів голосування
хочу сказати таке. Я уважно прочитав зауваження Кабінету
Міністрів, які надійшли, і у вас є на руках. Таке складається
враження, що у рік бика уряд хочуть зробити шутим у деяких
питаннях. То, якщо будуть виникати такі проблеми, то ми їх
просто віднесемо на третє читання, якщо агітувати... Я не
агітую - просто пропоную!
В тому числі, тоді можна і скористатися з пропозиції,
яку Носов висловив, іншщі депутати, внести пропозиції. Якщо
набереться у нас сьогодні певна кількість статей, які можна
розглянути, ми їх розглянем - це буде крок вперед.
Одначе була пропозиція про зняття з розгляду цього питання.
Я ставлю його на голосування.(Ш у м у з а л і) Про перенесення
Ні, ні, ні! Слухати -ми вже проголосувати, він в порядку дня! Я
ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів.
"За" -
Значить, питання в порядку дня включене - його треба
розглядать, у нас нема просто іншого виходу.
Ігор Борисович Коліушко, на трибуну, будь ласка. Я просив
би зосередитися, тому що справді документ надзвичайно серйозний.
КОЛІУШКО І.Б.
Шановні депутати, вашій увазі надається порівняльна таблиця
для другого читання проекту Закону про Кабінет Міністрів
України.
При розгляді і підготовці проекту закону до другого читання
комісією було розглянуто понад півтисячі пропозицій і поправок,
внесених як народними депутатами, так і Кабінетом Міністрів
України.
Ну, в цілому по статистиці більшість пропозицій враховані.
Але, зрештою, в таблиці ви зможете побачити це все самостійно.
В результаті доопрацювання проекту закону виникло ряд нових
статей, на які я б хотів звернути увагу перед початком розгляду.
Це, в першу чергу, статті: "Відносини Кабінету Міністрів із
Службою безпеки України", "Відносини Кабінету Міністрів із
Фондом державного майна та Антимонопольним комітетом України",
ряд статей скорочекно і об'єднано, враховуючи побажання багатьох
депутатів скоротити розпис процедур розгляду окремих питань на
Верховній Раді та інших процедур.
Таким чином, я підтримую ту пропозицію, яка висловлена
Головою Верховної Ради, що ми можемо зараз почати розгляд
проекту закону, а всі пропозиції, які будуть поступати і вони
вже поступили за останні от 2 дні, можуть бути предметом або
повторного 2-го читання або 3-го читання. Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі, Ігор Борисович. Ідем за процедурою 2-го
читання. Назва закону і преамбула. Тут врахована пропозиція, яку
вносила, яку вносив Кабінет Міністрів. Можна, немає заперечень у
інших авторів поправо щодо назви і прембули закону? Цей закон
відповиідно до Конституції України визначає самі завдання,
принципи та організацію діяльності Кабінету Міністрів України як
Уряду України, його склад і порядок формування, місце в системі
органів державної влади, а також повноваження щодо здійснення
виконавчої влади. Заєць, будь ласка.
ЗАЄЦЬ.
Шановний Ігорю Борисовичу, у вас тут... є по... Ну, ви
врхували поправку Бандурки, я так розумію, до тексту в 1-му
читанні, де ви написали, що Кабінет Міністрів, як Уряд України.
Тобто вводиться таке поняття як Уряд України. Конституція,
наскільки я знаю, такого поняття не вводить. Можна говорити, що
Уряд різко... Кабінет Міністрів різко Уряд України. А тут
Кабінет Міністрів як Уряд України. І так і так воно в принципі
не є конституційним. Чому ви це зробили?
КОЛІУШКО. Справа в тому, що, дійсно, пропозиція
висловлена народним депутатом Бандуркою, на думку членів
комісії, не узгоджується з Конституцєю. Ми не маємо права
вживати... ну, рядом з офіційною назвою "Кабінет Міністрів"
альтернативну скорочену "Уряд України". А те, що ми вжили, це є
оціночне поняття, це не є офіціна назва. Ми даємо просто оцінку,
що Кабінет Міністрів, це Уряд, як Уряд України має такі-то
повноваження, і так дальше. Це цілком узгоджується з
Конституцією.
ГОЛОВА. І дозволяє в текстах офіційних докуентів вживати
слово.
____________. Неофіційних.
ГОЛОВА. Так, скажемо, як не назва цього органу, а просто
установа. Бандурка, автор поправки.
БАНДУРКА.
Шановні депутати! Конституція передбачає прийняття цілого
ряду позаконституційних, тобто під конституційних законів і
нормативних актів, якими є закон про Кабінет Міністрів.
І виникає питання: чи є в державі Україні Уряд? Якщо він є,
то давайте чітко визначимо, що це Кабінет Міністрів -найвища
урядова інституація. Я просив би цю пропозицію підтримати і
погодитись. Це не суперечить Конституції, а навпаки, йде на
виконання Конституції, що вищий законодавчий........ органом
управління виконавчої влади є Уряд.
ГОЛОВА. Зрозуміло.
Ігор БОрисович пояснив ставлення Комісії з цього приводу, я
думаю, що воно переконливе.
Давайте проголосуємо преамбулу і назву в редакці, яку
пропонує Комісія. Будь ласка.
(Ш у м у з а л і)
Ну, я... Будь ласка, є доповідач, слухайте його.
Ставлю на голосування.
"За" -
Тоді є пропозиція без "як Уряд України". Без слів "як Уряд
України", оскільки функції трошки більше, ніж було в першій
редакції.
Тобто, цей закон відповідно до Конституції України визначає
основні завдання, принцип та організацію діяльності Кабінету
Міністрів України, його склад та порядок формування в системі
органів державної влади, а також повноваження щодо здійснення
виконавчої влади. Ставлю на голосування.
"За" -
Ну тоді є пропозиція: давайте, як уряд, тому що у безлічі
документів ви ж самі користуєтесь цією категорієй -це назва
установи, можна сказати так: уряд офіційно -Кабінет Міністрів, а
це, як назва установи, в тексті можна вживати слово і воно
повинно тут прозвучать. Тому перше я ставлю ще раз на
голосування і прошу всіх голосувати, бо у нас більше ста не
голосує -сумнівається. Голосуйте проти, як вам не подобається ця
назва.
Перший варіант голосується той, що ми вже голосували,
набрав двісті голосів без одного.
Будь ласка. Ну, це -не принципове питання, голосуйте, будь
ласка.
"За" -
Спасибі.
Розділ перший . Загальні положення.
До першої статті: Кабінет Міністрів України у системі
органів держвної влади. Текст у вас є. Чи до першої статті із
тих, хто давав зауваження, є пропозиції? Чи наполягає хто на
голосуванні? Ні. Тут є конституційні норми, повторені, тобто:
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів
виконавчої влади.
Систему органів виконавчої влади складають Кабінет
Міністрів, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо
та через центральні місцеві органи виконавчої влади, спрямовує,
контролює та координує діяльність цих органів. Кабінет Міністрів
України відповідальний перед Президентом України та
підконтрольний та підзвітний Верховній Раді України в межах,
передбачених Конституцією України.
Лаконічна стаття. Ставлю на голосування. Це -конституційні
норми.
"За" -
Прийнято рішення.
Стаття друга. Основні завдання Кабінету Міністрів України.
Вони теж перекликаються тісно із нормами Конституції.
Носов, будь ласка.
НОСОВ.
В мене є поправка ь22, яка говорить, що слова " вироблення
і проведення державної політики в сфері економічного,
соціального, науково-технічного та культурного розвитку" слово
"вироблення" варто вилучити. тому що в пункті 5 частини один
статті 85 Конституції передбачається, що політику визначає
Верховна Рада, а тут вжито слово "вироблення", яке може фактчно
підмінят слово "визначає". Хай вони її здійснюють, проводять -це
будь ласка. А вироблення здійснює Верховна Рада.
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО. Саме тому, що в Конституції закріплено, що
визначає Верховна Рада, тут і використано слово "вироблення".
Тому що з цих питань згідно Конституції Кабінет Міністрів готує
програми і подає на розгляд Верховної Ради для затвердження.
Підготовка програм -це і є елемент вироблення політики. А
Верховна Рада їх затверджує, тобто визначає для подальшого
проведення Кабінетом Міністрів.
ГОЛОВА. Треба розуміти -своєрідна підготовка документів до
затвердження до... Тобто депутат Носов у поправці 22 пропонує
вилучити слово "вироблення та", тобто "проведення державної
політики " залишити тільки. Пропозиція теж має право на
існування, вона аргументована.
Ставлю на голосування пропозицію Носова. 22 поправка
голосується про вилучення слова "вироблення та".
"За" -
Вона не одержала потрібної кількості голосів.
У вас ще є поправка? Носов, будь ласка.
Зараз, почекайте.
НОСОВ В. В. Ще поправка 24. Цю статтю треба доповнити
пунктом, про який чомусь всі забувають. Це "Розробка і
здійснення заходів по впровадженню чинних законів в життя". Мова
тут іде не про виконання законів. Виконання законів -це суб'єкти
вступають в правовідносини, а про впровадження. Якби, скажімо,
про Закон "Про Конституційний суд", то треба, щоб хтось
визначив: хто склав план, хто побудує будинок, оснастить його
зв'язком, меблями, печатку виструє і так далі. Це зовсім різна
функція. І зараз вона в нас випадає. І саме тому жодний закон
практично не діє. Тобто, невиконання законів, а впровадження. Я
пропоную доповнити додатковою частиною, за урядом закріпити
"розробка і здійснення заходів по впровадженню чинних законів в
життя".
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО І.Б. На думку комісії, це було б зайвою
деталізацією в даній статті, остільки це передбачає і виконання
Конституції та законів, і цілий ряд інших норм. Фактично
передбачають розробку та здійснення заходів по спровадженню
чинних законів в життя. Це, фактично, охоплює собою всю
діяльність Кабінету Міністрів. Тим більше, що подібна норма є в
22 статті, присвяченій компетенції Кабінету Міністрів.
ГОЛОВА. Тут мова йде. Ігор Борисович, візміть увагу на те,
що це є основні завдання Кабінету Міністрів. У сфері
законодавчої діяльності це не було б зайвою деталлю. Давайте
підтримаємо Носова і воно не зіпсує норми. А?
КОЛІУШКО І. Б. Але дійсно, я погоджуюся що воно не зіпсує.
ГОЛОВА. Не зіпсує.
КОЛІУШКО І.Б. Якщо... це можна...
ГОЛОВА. Тоді послухайте, шановні депутати. Поправка 24
депутата Носова, яка не відхиляється комісією, вважається, що
можна її підтримати. Я прошу вас, проголосуйте її, щоб вона
стала нормою цуього закону. Це справді надзвичайно важливо з
точки зору впровадження законодавства. Прошу проголосувати.
Іван... Іван Олександрович.
"За" -
Прийнята ця поправка.
Хвилинку. Донченко.
ДОНЧЕНКО.
Александр Александрович, я все-таки хотел бы вернуться к 22
поправке, которая вносил депутат Носов и она взяла 187 голосов,
плане того, чтоб переголосовать, и аргументом еще может быть не
только пункт пятый, но и пункт шестой статьи Конституции, где
тут четко записано: "Затвердження загальнодержавної програми
економічного, науково-технічного, соціального, національно-
культурного розвитку, охорони довкілля". Это конституционная
норма, и никакое отношение вироблення цих документів, не имеет
отношение к Кабинету Министров, это то, что должен заниматься
Верховный Совет. И здесь абсолютно прав Вячеслав Носов в плане
того, что надо "вироблення та" исключить. Не могут они
вырабатывать, мы вырабатываем вот политику внутреннюю по всем
направлениям.
ГОЛОВА. Ну, він має право на це уточнення, тим більше, що у
тексті написано: "вироблення і". А вони пропонують: "вироблення
та", - вилучити. Значить, і змінилась ситуація певною мірою.
ДОНЧЕНКО. Убрать именно слово "вироблення".
ГОЛОВА. Я розумію.
________________ И "вироблення та". Все правильно вносил
Носов, ее надо поддержать. Аргументы еще есть...
ГОЛОВА. 22 поправка в зв'язку з тією відмінністю, про яку я
сказав уже, ще раз ставиться на голосування: про вилучення слова
"вироблення", -оскільки це не функція Кабінету Міністрів. Якщо
говорити "підготовка", можна було замінити краще.
"За"
Не підтримується ця пропозиція.
Лавриненко, будь ласка.
ЛАВРИНЕНКО.
Шановні народні депутати, шановний Олександре
Олександровичу, я прошу звернути на мою поправку під номером 16
і просив би її підтримати. Справа в тому, що ми, визначаючи
завдання, щось придумуємо в той час, як в самій Конституції все
чітко визначено. І тому я пропонував би викласти в такій
редакції: "Кабінет Міністрів України в якості основних завдань
забезпечує державний суверенітет," -і далі, це всі норми, які є
в Конституції, вони відтворюються. Я пропоную записати, і там
вже проголосували, буде доповнювати дійсно поправка Носова, яку
ми вже проголосували, вона там доречна. Інакше ми, захопившись,
випустимо саме ті завдання, які закладені в Конституцію. Я дуже
просив би підтримати.
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО. Ці пропозиції фактично враховані, і вони, якщо
порівняти редакцію, то тут практично нічого немає нового, нової
норми не появляється. Не викладені іншими словами.
ГОЛОВА. В іншому відмінку. Тому що ви пишите, Микола
Федорович, ви пишите: Кабінет Міністрів України у якості
основних завдань забезпечує державний суверенітет, економічну
самостійність України. Так? І далі. А в цьому тексті є:
основними завданнями Кабінету Міністрів є забезпечити державного
суверенітету та економічної самостійності України.
Дайте ще раз Лавриненку слово.
ЛАВРИНЕНКО. Олександре Олександровичу, справа в тому, що
так, як тут виписано, я все, що в Конституції, воно повно. А те,
що йде далі в редакції комісії, воно враховує, але не відтворяє
повністю. Тобто втрачає.
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО. Я не згідний з тим, що втрачає, навпаки тут є ряд
доповнень. Скажемо, на пропозицію Носова було доповнено, що
Кабінет Міністрів здійснює внутрішньо-зовнішню політику в
інтересах українського народу. Цього немає в Конституції
доповнення. Немає в Конституції фрази: створення сприятливих
умов для вільного і гармонійного розвитку особистості. Тобто
навпаки є більше і об'ємніше сформульовано основні завдання.
ГОЛОВА. Тобто пропозиція Лавриненка ставиться на
голосування, оскільки він наполягає на тому. Будь ласка. Вона
теж може бути принятною, оскільки вона повторює Конституцію.
"За" -
Ще є пропозиції які? Носов, будь ласка.
НОСОВ. В мене була перша поправка, пропозиція, це після
двокрапки номерувати всі пункти цифрою з дужкою. І там начебто
написали, що врахували, а тут не врахували. Це треба робити, бо
потім дуже важко робити.
ГОЛОВА. Я вважаю, що дуже правильна пропозиція, оскільки
може вийти: основними завданнями Кабінету Міністрів є, а потім
посилання - абзац такий-то, або частина така-то норми. А вона не
позначена... Тому мова йде про рубрикацію, про нумерацію цих
підпунктів - технічна, по суті, поправка, уточнення, але воно
стосується змісту теж. Тому я прошу підтримати пропозицію
Носова. І тут і, мабуть, і в інших статтях. Так, Ігор Борисович?
КОЛІУШКО І.Б. Так, зразу по всьому тексту...
ГОЛОВА. По всьому тексту, де є багато... Значить,
передбачити нумерацію положень окремих норм.
КОЛІУШКО І.Б. Цифра з дужкою!
ГОЛОВА. Цифра з дужкою... Ставлю на голосування, щоб по
всьому закону ввести такий порядок.
КРОЛІУШКО І.Б. Комісія просить підтримати!
"За" -
ГОЛОВА. Можна норму проголосувать всю? Стаття 2 -в
редакції, яку запропонувала комісія, з доповненням, яке
проголосоване вже, ставиться на голосування. З доповненнями, які
вже проголосовані, ставиться на голосування! Будь ласка.
"За" -
Прийняли рішення.
Стаття 3 - "Принципи діяльності Кабінету Міністрів України".
Які зауваження є в авторів поправок? Носов, будь ласка.
НОСОВ В. В. Я вносив поправку 26. Справа в тому, що у нас
так захопилися гласністю, що її починають поширювати туди, де її
не повинно й бути!.. Справа в тому, шо гласність -це як в
судовому засіданні, як у Верховній Раді -це право інших бути
присутніми. А Кабмін засідає за закритими дверима. Ану спробуйте
ви в якійсь країни пройти на засідання Каюміну і посидіти там!..
Тому слово "гласності" треба убирати звідси -це не є принципом
діяльності виконавчих органів.
ГОЛОВА. Ігор Борисович...
КОЛІУШКО І. Б. Значить, поняття "загальний принцип
гласності" розкритий в останній частині цієї статті. І
передбачає Кабінет Міністрів України регулярно інформує
громадськість про свою діялність, прийняття таємних рішень
можливо виключно у зв'яку з вимогами національної безпеки
України у випадках, визначених законом.
Тобто ми підрозуміваємо, що не звичайно всі хто бажає,
можуть прийнти на засідання Кабінету Міністрів, звичайно, цього
не повинно бути. Але регулярна і повна інформація про діяльність
Кабінету Міністрів повинна надаватися громадськості і всі
рішення Кабінету Міністрів за дуже вузьким вивключенням повинні
бути гласними.
ГОЛОВА. Будь ласка, Носов, ви наполягаєте на голосуванні
своєї норми? Дайте йому ще слово, він доведе, що треба....
НОСОВ. Шановні депутати, у нас такою.......... прокуратура
гласно праціє і слідчі гласно працюють. Но у них є пірозділи
зв'язки з засобами інформації, вони повідомляють. Але це зовсім
не означає принцип гласності роботи самого органу. Так що це
трошки натяжка така і вона може боком вилазитиме. Він працює за
закритими дверима і так повинно бути.
ГОЛОВА. Мені здається, що до 1985 року у нас взагалі ніхто
не принімав слово про гласність, не коритсувались цією
категорією і нормально працювали і гласність була, де потрібно
було. Тому так давайте: або так, або так.
КОЛІУШКО І. Б. Я не вваажаю, що ми нормально працювали до
1985 року.
ГОЛОВА. Ну, во всякому разі не гірше, ніж тепер.
(Ш у м у з а л і)
Спокійно, спокійно. Спокійно, будь ласка. Ну, от зачіпили
за гласність. Я прошу вас... Депутат Носов в своєю поправкою
номер 26 пропонує вилучити із принципів слово "гласності".
Ставлю на голосування цю пропозицію.
За -
Не підтримається, не вистачає голосів.
Ще зауваження? Будь ласка, Лавриненко.
ЛАВРИНЕНКО. Шановні колеги!
Я хотів би, щоб ви підтримали мою 25 пропозицію в такцій
редакції, я зараз зачитаю.
Оскільки Конституція є Основний закон, і цей принцип якраз
дотримання Конституційних норм є обов'язковим, "Кабінет
Міністрів в своїй діяльності керуєтьтся Конституцією і законами
України, актами ПрезидентаУкраїни і дотримується принципа
верховенства права, законності, колегіальності, науковості та
гласності. Прийняття таємних рішень можливо виключно у зв'язку з
вимогами національної безпеки України у випадках, визначених
законом".
Вважаю, ще переобвантажувати, як це викладено в редакції
Комісії, недоцільно, оскільки ми таким чином вводимо в одному
законі одну трактовку цього принципа, в іншому іншу.
Всім нам відомі ці принципи з будь-якого словника, який ми
візьмемо.
Тому вважаю, що сюди не треба переобтяжувати цю статтю
поясненням принципів. Дякую.
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО. Микола Федорович, ваша поправка тут складається з
двох частин , на думку Комісії.
По-перше, перша частина не є нормою цієї статті, що
керується Конституцією і законами, це викладено в іншій статті.
Дальше співпадіння з нашою редакцією в правій колонці, але
немає розкриття принципів.
Дискусія, що відбулась тільки що, на принципі гласності
показала, що один і той самий принцип, одне і те саме слово може
трактуватись по-різному.
І тому ми вважаємо, що набагато краще залишити оце
розкриття кожного принципу, що він означає в дійльності Кабінету
Міністрів.
ГОЛОВА. Не наполягає Микола Федорович на голосуванні?
Наполягає.
Ставиться пропозиція 25 на голосування, яку вніс Микола
Федорович Лавриненко.
"За"-
Не вистачило голосів для її підтримки. Ще у авторів.
Донченко, будь ласка.
ДОНЧЕНКО. Александр Александрович и Игорь Борисович,
согласитесь, что у нас самым главном законом на Украине является
Конституция. Поэтому последний абзац просто редакционный.
Перенсти и сделать его первым.
ГОЛОВА. Тобто регулярно інформує ...
ДОНЧЕНКО. Нет, нет, нет. Последний абзац, который здесь
записан в этой статье, сделать первым. У нас получается, что
сегодня руководствуются Конституцией, последним идет.
ГОЛОВА. Зрозуміло.
ДОНЧЕНКО. На 7 странице.
ГОЛОВА. Я розумію, розумію. Ігор Борисович, давайте зробимо.
Це не буде зайвим.
КОЛІУШКО І.Б. Це означає просто переставити місцями порядок
принцпів. Це можна зробити редакційно.
ГОЛОВА. Так, так. Нема заперечень? Зміну таку давайте
проголосуємо, щоб не було заперечень. Поставити першим
верховенство Конституції у діяльності структур влади. Треба
забезпечити.
Голосується пропозиція Донченка. Вона не змінює зміст, але
ставиться на своє місце. Підтримайте, будь ласка.
"За" -
Мабуть, не зрозуміли. Я прошу, проти ж ніхто не голосує. А
просто не голосують сто чоловік. Ще раз ставлю на голосування про
те, щоб один з принципів поставити вище, підняти і поставити
першим, що працює на основі Конституції, уряд працює на основі
Конституції. Ставлю на голосування ще раз, будь ласка.
"За" -
Це -правильне рішення, тому що це навіть дещо поза
принципами. Це - загальна норма, а тоді вже ідуть принципи.
Павловський, ваша пропозиція.
ПАВЛОВСЬКИЙ. Дякую.
Шановні народні депутати, моя остання пропозиція, в якій я
пропоную зробити останню поправку до принципів формування
діяльності Кабінету Міністрів. Звучить вона так "Структурні
підрозділи Кабінету Міністрів України, його місцеві органи та їх
працівники не можуть бути суб'єктами підприємницької
діяльності". З тією метою, щоб Кабінет Міністрів рівно і
одинаково відносився до всіх суб'єктів підприємницької
діяльності на Україні, і щоб ми зменшили розмови про корупцію.
КОЛІУШКО. Це є нормою іншої статті проекту закону,
здається... Дальше це точно є. На основі Конституції там
повністю переписано.
ГОЛОВА. Структурні підрозділи Кабінету Міністрів України,
його місцеві органи та їх працівники не можуть бути суб'єктами
підприємницької діяльності". Про це ви говорите, так же, Ігорь
Борисович?
КОЛІУШКО. Я скажу номер статті, де ця норма є. Стаття
називається "Вимоги до членів Кабінету Міністрів", 15 стаття.
ГОЛОВА. Тобто є це так?
КОЛІУШКО. Так, так. Це враховано в іншій статті закону.
ГОЛОВА. Ми берем до уваги заяву Михайла Антоновича, що це
остання поправка, яку він вносить.
Добре. Оскільки є 15 статті...
КОЛІУШКО. В 15 є.
ГОЛОВА. Процитуйте 15 статтю.
КОЛІУШКО. Члени Кабінету Міністрів України не можуть бути
народними депутатами України або мати інші представницький
мандат, не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою
роботою крім викладацької, наукової та творчої поза робочий час,
входити до складу керівного органу чи наглядової ради
підприємства, що має на меті одержання прибутку".
ГОЛОВА. Це дещо різне.
КОЛІУШКО. Це на основі Конституції.
ГОЛОВА. Але він говорить про структурні підрозділи. Тому
давайте... Там може бути не член Кабінету Міністрів, а
структурний підрозділ займається підприємницькою діяльністю.
Тому Павловський правий, як завжди. Є пропозиція підтримати
його.
КОЛІУШКО. Я перепрошую. Тоді треба з'ясувати, що мається на
увазі "структурні підрозділи Кабінету Міністрів". Оскільки
Кабінет Міністрів -це є сукупність членів Кабінету Міністрів в
сенсі цього закону і Конституції. Які структурні підрозділи. Що
ви маєте на увазі?
ГОЛОВА. Апарату чи що?
КОЛІУШКО І.Б. Якщо це про апарат ідеться, то це... це не
можна записувати в принципи діяльності Кабінету Міністрів.
ГОЛОВА. Не про апарат. Давайте... Михайло Антонович, коли
ми дійдемо до апарату, тобто до саме структурних підрозділів,
тоді вашу норму, до вашої норми повернемось і запишемо це.
Добре? А Носов зараз бере слово. Погодився Микола... Михайло
Антонович.
НОСОВ. Шановні депутати, у мене є ще поправка 36. Справа в
тому, що у нас якось забувається, що Кабінет Міністрів хоча і
виконавчий орган, але за своєю природою інформаційний. Адже ж
вони там дерева не пиляють, цегли не складають. Вони приймають
інформаційні рішення. Тому треба виставити вимоги до інформації,
якою оперує Кабінет Міністрів як інформаційний за суттю орган.
Поправка 36 говорить, що частину 5 цієї статті треба
доповнити словами: "Рішення Кабінету Міністрів України повинні
грунтуватися на всебічних повних, істинних, об'єктивних
відомостях". І це дає право потім, скажімо в Кримінальний
кодекс, включати відповідальність за подання недостовірної
статистичної інформації і так далі. Я вважаю, що це принципове
положення щодо засад діяльності Кабінету Міністрів. Прошу
підтримати.
КОЛІУШКО І. Б. На засіданні комісії ця поправка детально
обговорювалася і, хоча були прихильники серед членів комісії, не
набрала необхідної більшості голосів. Основне зауваження проти
цієї поправки полягало в тому, що немає об'єктивної ясності -що
таке всебічні, повні, істинні і об'єктивні відомості. Це є
оціночні поняття, які важко потім застосовувати на практиці.
Хоча певна логіка є в поправці без сумніву, якщо ми в подальшому
розвинемо цей напрямок правого регулювання.
ГОЛОВА. Даємо ще слово Носову для уточнення його позиції. Я
просив би, шановні депутати, все-таки в принципових питаннях
розгортати дискусію, а якщо вони менш принципові, то довіряти
комісії. Далі.
НОСОВ. Справа в тому, що ці положення записані, скажімо, в
Кримінальному процесуальному кодексі, в Цивільному
процесуальному кодексі як вимога до діяльності судів я к
інформаційних органів. І збирання і вивчення інформації воно
однакове що у парламенті, що в Кабміні, що в суді. Рішення
тільки різні: там вирок, скажімо, а тут у нас проект акту. Так
що ці поняття є зафіксовані і вони мають свій зміст і саме
головне -процедурний зміст: вони зобов'язують Уряд вивчати
всестороннє, не з одного джерела, а декілька експертів наймати з
різних питань. І ви не можете їх звинуватити, що вони марно
витрачають гроші. Тобто, все це вже визначене і пройшло
випробовування практикою.
ГОЛОВА. Давайте погодимося, Ігор Борисович, врешті, воно не
зіпсує норму, так?
КОЛІУШКО І. Б. Я не заперечую. Голова комісії був опонентом
найбільшим.
ГОЛОВА. А, ну давайте послухаємо, що він скаже.
Стретович. Стретовичу дайте слово.
СТРЕТОВИЧ.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, норми
права -це теорії діляться на дві категорії: матеріальні і
процесуальні. І що стосується процесуальних із зазначенням того,
що сказав колега Носов, дійсно, тут немає ніяких застережень.
Закон про Кабінет Міністрів відноситься до норм
матеріального права, який регулює структуру діяльності, порядок
діяльності, принципи і не може, таким чином, охоплювати ту
норму, про що говорить Носов. Це перше.
І друге. Це -оціночне поняття. На думку одного буде
означати, що об'єктивно все зроблено, а на думку іншого, який
буде користуватись, буде говорити, що ні, не враховані певні
матеріали. І в зв'язку з тим, що юристи і ми повинні з вами
боротися про те, щоб оціночних понять, тих, що тлумачаться
особисто користувачем цього права, було якомога менше в законі.
А вони були точно виписані. Ми на комісії не погодились з
пропозицією Носова і саме з цих підстав відхилили її. Будь
ласка, врахуйте при голосуванні. Дякую.
ГОЛОВА. Ми не будемо дискусії розгортати, щоб часом не
виникла спокуса, як одного відомого кіногероя, котрий розмовлял,
пам'ятаєте у "Служебному...", ні в "Москва слезам не верит".
Коли на пояснення цілком слушні, він сказав: "Переведи". Тому що
давайте ми дискусії спеціальної не будем розгортать, а
проголосуємо. Може бути... Все відносне у світі, правильно. І
те, що Носов говорить, зрозуміло, що абсолютної істини не буває.
Але намагатися всебічно розглядати питання -це вимога може бути
передбачена законом. На всебічних і повних відомостях, хоч би
так. Так? Так, як записав Носов. Правильно. Ставиться на
голосування пропозиція, ним внесена. Поправка 36: Рішення
Кабінету Міністрів України повинні грунтуватися на всебічних,
повних, істинних, об'єктивних відомостях. Ставиться на
голосування.
"За" -
Не вистачає голосів. Але і проти ніхто не голосує. Давайте
ще раз проголосуємо, подивимося. Як вийняток на пропозицію
депутата Вінського.
"За" -
Так і не вистачає. Це ви покажіть своїм колегам. Будь
ласка. Вибачте. Номер скажіть, це не перший раз у мене. Чемерис.
ЧЕМЕРИС.
Чемерис, Українська республіканська партія. В мене поправка
43. Йдеться про асоційну мову засідань Кабінету Міністрів,
актів, діловодство, сесійних виступів членів Кабінету Міністрів
України. Мені важко зрозуміти, чому вона відхилена. Тому що у
нас же все-таки Кабінет Міністрів України, і мова повинна бути
українською. Тому записати..............
КОЛІУШКО. Вона відхилена, тому що, по-перше, вона не подана
не до тої статті, де вона може бути врахована. Якщо б це було
подано, ми її відклали, і потім напевно забули просто розглянути
в статті, що стосується порядку проведення засідань і
організації роботи Кабінету Міністрів, але всерівно в будь-якому
випадку були висловлені аргуменіти членами комісії, що це само
собою зрозуміло на основі Конституції.
ГОЛОВА. Чемерис наполягає на голосуванні цієї норми, ставлю
на голосування.
"За" -
Дякую.
38-ма поправка Кабміну - частину 5 і 6 виключити, є
пропозиція така. (Ш у м у з а л і) Кузьменко, та що ви мені
пояснюєте? Візьміть слово та й кажіть! Кузьменко.
КУЗЬМЕНКО С. Фракція "Комуністи України".
Спасибі. Я хотів би попросити колег підтримати пропозицію
Кабінету Міністрів відносно вилучення 5-ї частини статті 3. На
підставі чого, я вважаю, її треба вилучити? Кабінет Міністрів...
тут написано: "Кабінет Міністрів УКраїни є колегіальним
органом", тобто він буде приймати рішення голосуванням. Ми вже
знаємо на прикладі, наприклад, Декрету про трасти, що потім
немає відповідальних. Виконавчий орган не може приймати рішення
голосуванням. Потрібна конкретна посадова особа, яка відповідає
за це рішення. В цьому випадку, якщо приймається рішенням
голосуванням, Кримінальний кодекс не дозволяє притягати до
відповідальності тих, хто приймає таке чи інше рішення.
Тому я вважаю, що принцип колегіальності при обговоренні -
так, а при прийнятті рішення - ні!
ГОЛОВА. А хто ж тоді приймає рішення?!
КУЗЬМЕНКО С.... Тому я пропоную виключити 5-ту частину 3-ї
статті.
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО І. Б. На комісії, по-перше, не було запропоновано
альтернативних варіантів: яким чином можна ще приймати рішення?
Це по-перше.
По-друге, колегіальність Кабінету Міністрів - це є принцип,
який функціонує в усіх державах. Є, дійсно, різні - є варіанти,
де Прем'єр-міністр чи Президент мають, фактично, можливість
одноособово приймати рішення. У Франції, наприклад, Президент
має останнє слово. Але я не думаю, що ми підемо цією концепцією.
Во всякому рязі ніхто такого не пропонував, ні одни депутат. І
це...
ГОЛОВА. Та. Шановні колеги, я сподіваюся, що ми і в цьому
році збираємося прийняти цей закон, так же? Я прошу вас,
подивіться уважно на цю норму. Принцип колегіальності -це норма
будь-якого органу, який склдається із кількох членів. А як
інакше може Кабінет Міністрів приймати рішення? То нащо він тоді
потрібен, якщо, скажем, прем'єр сам буде приймати? Він порадився
сам із собою і прийняв рішення у присутності членів Кабінету
Міністрів. Так буває -навіть і тепер. Треба записать.
КОЛІУШКО І. Б. Питання відповідальності можна
врегульовувати іншим чином. Можна вводити котрасигнацію
відповідального міністра, щоб було ясно який міністр готував.
Давайте доповнимо це.
ГОЛОВА. То в процедурі. Бо Конституція записує: "Кабінет
Міністрів прийме в межах своєї компетенції видає постанови і
розпорядження, які є обов'язковими для виконання. Акти Кабінету
Міністрів підписує прем'єр-міністр і тому він і несе
відповідальність.
(Ш у м у з а л і)
Пропозиція... пропозиція Кузьменка ставиться на
голосування.
КОЛІУШКО І.Б. Там є норма, що...
"За"-
Не підтримуєтся вона. Можна ставити статтю на голосування?
(Ш у м у з а л і)
Можна. Ставлю на голосування статтю 3 "Принципи діяльності
Кабінету Міністрів після обговорення і з'ясування позицій на
голосування. Прошу підтримати.
КОЛІУШКО І.Б. Комісія просить підтримати.
ГОЛОВА. І комісія просить підтримати.
"За"-
Рішення прийнято.
Стаття 4 "Законодавство про Кабінет Міністрів України". Тут
враховані всі зауваження , до речі, що були.
Можна голосувати?
Ставлю на голосування статтю 4 законодавства про Кабінет
Міністрів України. Тут ще раз повторено, що діє на основі
Конституції.
"За" -
Стаття 5, "Місце знаходження та атрибути Кабінету Міністрів
України" теж заперечень не викликає. Це норма, якою користуються
у всіх державах світу.
Ставлю на голосування.
"За" -
Прийнято рішення.
Розділ 2,"Склад і порядок формування Кабінету Міністрів
України". Стаття 6 -"Склад Кабінету Міністрів України".
Це справді, була дуже дускусійною стаття. І в тому числі в
зауваженнях Кабінету Міністрів з цього приводу є висловлювання.
Зміст такий, це я так, для радіослухачів скоріше скажу.
" До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-
міністр, перший віце-прем'єр -міністрУкраїни, три віце-прем'єр-
міністри, міністр закордонних справ України, міністр юстиції
України, міністр фінансів України, міністр оборони України,
міністр внутрішніх српав України, міністри України з питань
економіки, енергетики, промисловості, транспорту та зв'язку,
сільського господарства і продовольства, соціальної політики та
праці, освіти і науки, культури та спорту, охорони здоров'я,
екології, інших питань.
За поданням Прем'єр-міністра України Президент України може
ризначити міністрами України осіб, які не очолюють міністрества,
міністрів "без портфелів".
Чисельність Кабінету Міністрів України не може перевищувати
25 осіб.
Члени Кабінету Міністрів України є державними політичними
діячами і несуть за свою діяльність крім юридичної, ще і
політичну відповідальність, передбачену Конституцією України та
цим Законом. На них не поширюється дія Закону "Про державну
службу".
Завуження чи поправки?
Носов, будь ласка.
НОСОВ. Я вважаю абсолютно неприйнятною останню частину, де
члени Кабінету Міністрів називаються державно-політичними
діячами. Вони -виконавці, це -виконавчий орган. Рішення
політичні приймають не вони, так що це -не політичні діячі. І у
мене є поправка ь426 на 82 сторінці. Це, фактично, перенесено
наперед, де було сказано, що члена Кабінету Міністрів є
посадовими особами державної виконавчої влади. Та і все.
Кримінальний кодекс на них поширюється, відповідальність
адміністративна -тобто повний спектр. І не треба тут видумувати.
Я розумію, що це хочеться, це хочеться, щоб деякі депутати
були міністрами, так би мовити -дороговказівниками, а заступники
і всі інші тягнули б роботу. А оскільки вони будуть міністрами ,
то щоб і безвідповідальними були практично. Політична
відповідальність -це на виборах, міністри не вибираються. Тому
там є ще і 432 поправка в мене, яка говорить: убрати слова
"політична відповідальність".
І в мене є пропозиція згідно з частиною три, статті 3. 6. 7
Регламенту: не ставити на вилучення, а ставити на підтримку,
тобто слова "державно-політичних діячів" я прошу поставити на
підтримку, а депутатів прошу не підтримувати це. І "політичну
відповідальність" поставити на підтримку, а ви не голосуйте за
це. Не на вилучення, а на підтримку.
ГОЛОВА. Враховуючи те, що у першому читанні цієї формули не
було, а появилася вона на процедурі другого читання, то вимога
тут правильна, що треба спочатку проголосувати за підтримку цієї
норми. Ігор Борисович, будь ласка.
КОЛІУШКО І. Б. Подібна норма була, але в іншій статті
проекту закону. Вона перенесена сюди, тому що так вирішила
комісія, так більш логічно викладається закон.
Що стосується по суті данної норми? Ми повинні
визначитисся, хто такі наші члени Кабінету Міністрів? В
більшості держав світу члени уряду, члени Кабінету Міністрів
власне як колегіального органу є політичними діячами. Це не в
сенсі того, що вони призначаються партіями чи не партіями, є
по-різному. В Франції Президент призначає, в інших державах
теж, де є президенти, призначаються. Де нема президентів,
парламент призначає. До цієї проблеми прямого відношення ніякого
немає.
Державно-політичні діячі на відміну від державних
службовців призначаються шляхом, виписаним у Конституції. тому
що державні службовці згідно Закону про державну слуюбу
призначаються лише на конкурсній основі і можуть бути звільнені
з посади лише внаслідок виявлення недоліків, порушення
законодавства і так дальше у їхній діяльності.
Члени Уряду можуть бути звільнені Президентом або через
вотум недовіри висловленним парламентом незалежно від того, чи
добровісно вони виконували свою роботи, чи недобросовісно, чи на
основі закону, чи не на основі. Це і є в теорії і називається
"політичною відповідальністю".
Тому рано чи пізно ми повинні перейти на цю термінологію,
повинні почати її вживати в нашому законодавстві. Інакше ми не
збудуємо структуризованого суспільства і політично-
відповідальної влади.
ГОЛОВА. Ігор Борисович, ви переконливі в своїй
аргументації, але будьте коротші, використовуйте, так би мовити,
менше часу на її озвучення.
Є пропозиція Носова. Вона є в порівняльній таблиці. Одну
хвилиночку. Але він наполягає таку процедуру. Підтвердити у
тексті те, що тут записано. Потім Соболєва поправка.
Це теж саме? З цього самого приводу? Дайте Соболєву слово.
СОБОЛЄВ.
Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".
Шановні коелги" Я хотів би звернути вашу увагу на два
принципові моменти. Якщо ми вважаємо, що Уряд -це є лише Уряд
чиновників, і ніякої політичної відповідальності вони не несуть
за прийняті рішення, а рішення, як ви зрозуміли, ми вже
проголосували, є колегіальними. І кожен міністр, який голосує,
крім того, що він голосує за принципове рішення, виходячи з
господарських функцій, він ще голосує і політично за те чи інше
рішення. Це перша сторона.
Друга сторона. Я розумію так, що оскільки парламент
проголосував за змішану систему виборів наступних, він
передбачає, що в тій чи іншій формулі далі формування уряду буде
виходити з наявності тих політичних сил, партій конкретних, які
представлені в парламенті. То якже ми можемо відкидати політичну
відповідальність конкретних посадових осіб уряду?
І останнє коротке зауваження. В такому випадку, якщо ми
вважаємо їх лише чиновниками, то які підстави є для відставки
будь-якого з такого чиновників, якщо він нібито формально
виконує закон, але проводить політичну лінію, яка не відповідає
тій лінії, яка... яку проводить, наприклад, уряд конкретно, яку
доручила проводити Верховна Рада. Тому я наполягаю на тому, щоб
це була і политична відповідальність, крім того. Дякую.
ГОЛОВА. Ще є з цього приводу? Ваші поправки є, так? Ну з
мотивів не треба. Це ж потім, посля того, як автори поправок
висловляться. Будь ласка, Кендзьор.
КЕНДЗЬОР.
Ярослав Кендзьор, Сокаль, Львівщина. Олександре
Олександровичу! Ігоре Борисовичу! Я прошу звернути увагу на те,
що от у першому абзаці йде перелік міністрів, які входять до
складу Кабінету Міністрів і в передостанньому рядку сказано
"науки, освіти й науки, культури та спорту". У нас немає
міністра спорту. Ми... А тут ми його вводимо в ранг міністра. В
нас є комітет по... з питань спорту. Державний комітет. Тут
треба мабуть ну в відповідність привести, або назвати точно
орган - як він зветься - або виключити його.
ГОЛОВА. Тут взагалі є двозначність одна, Ярослав
михайловичу. Ми об'єднуючими словосполученнями чи сполучниками
можемо об'єднати або двох міністрів, або одного... один з двома
функціями. Тому треба їх розділити крапками з комою. Всі ці
категорії. Як ви скажете?
КОЛІУШКО І. Б. Можна звичайно розділити. Тут вжито в тексті
це об'єднання як така необов'язкова але спрямовуюча норма,
оскільки норм сама норма права звучить, що міністр з питань. І
дальше йде перелік. І цей перелік може застосовуватись.. може
дійсно всі бути через кому. Можна бути так. Важливо, що ці
питання повинні бути представлені в Уряді.
І якщо щодо спорту ви говорите, що сьогодні є державний
комітет, ми повинні в перспективі визначитися, хто у нас
провадить політику: чи державні комітети, чи міністерства.
Державними комітетами повинні залишитися, очевидно, в
перспективі лише ті органи, які застосовують законодавство або,
там, мають якісь обслуговуючі функції. Не може бути з одни й тих
самих функцій, але в різних галузях: там міністерство, а там -
державний комітет.
ГОЛОВА. Так, задоволений Кендзьор цією відповіддю.
Будь ласка, Таран.
ТАРАН. (Таран, 180, Запоріжжя)
Але я не згоден, Олександре Олександровичу, з доповідачем.
Якщо ми виписуємо, конкретно вказуючи профіль міністерства, то
потрібно хоча б не припускатися до помилок таких: відсутні діючі
міністерства з справ сім'ї та молоді, а з питань спорту, якого
немає, те вказано. Ящо вже розписуємо, то виписати потрібно.
Це -закон, і кожне слово, крапка чи кома, воно відноситься до
закону. "Казнить нельзя помиловать".
КОЛІУШКО. Справа в тому, що ми не можемо...
ТАРАН. Тут, я вважаю, потрібна редакція, відреагувати
конкретно, тому що це абзац, який відноситься до закону. Там не
може бути лишнього......
КОЛІУШКО. Я зрозумів. Я готовий погодитися з тим, що звідси
можна вилучити спорт. Це, дійсно, можна зробити. Можна вилучити
слово "продовольства" після "сільського господарства" -це можна
зробити. Але я думаю, що сюди не варто нічого доповнювати, тому
що цим самим ми будем змушувати вводити нові посади. Це дано
перелік, мінімальний перелік функцій, який мав би бути
представлений в Уряді. Міністерство зараз є з питань сім'ї і
молоді, Уряд вважає, що повинно таке міністерство бути, хай
буде, в нас є інші питання.
ГОЛОВА. Я прошу. Давайте ми домовимося так. Ігор Борисович
і ви, подивіться, всі депутати, подивіться текст. Оскільки у нас
не можна сполучниками функції або міністерства об'єднувати, то
давайте запишемо точніше. Там, де це є: соціальної політики та
праці, то це розуміється, що це про міністерство. А дальше:
освіти, кома, науки. Бо це навіть сьогодні різні відомства.
Дальше: культури, кома, переходить у інше. А дальше охорона
здоров'я, екології і інших питань. Тоді не буде виникати ніяких
суперечок. Боженко не задоволений, хоче спорт залишити. Будь
ласка.
БОЖЕНКО. Боженко, заступник голови Комісії у справах
молоді, спорту і туризму. Ігор Борисович, по-перше, питання:
було пропозиції комісії, я бачу Чурута руку підіймає, член
комісії, пропозиція................................ І те, що
казав Таран,......................... і сім'ю. До речі,
користуючись нагодою,................... звертаюся. Віктор
Лаврентійович, чому в місцевих органах теж ця сфера не
запланована,.................... Коли ми маємо програму "Молодь
України", програму "Діти України" президентську. Ну, що це таке?
................................як Таран казати.................
А по-друге, Ігор Борисович, чому.............. пропозиція
комісії, а........................... протоколом направлено до
нашої комісії ці пропозиції.
КОЛІУШКО. Можливо, вона запізнилася. Я не можу зараз
відповісти.
ГОЛОВА. Я прошу, шановні колеги! Важливо всі функції. І
спорт в тому числі. А, можливо, навіть інші важливіші від інших,
особливо якщо є здоров'я. Тому така пропозиція: ми ж не записали
тут галузевих міністерств. Наприклад, в вугільній промисловості
існує, ми не записуємо. Воно буде, звичайно, в числі тих, що
визначає Кабінет Міністрів і Президент. Але входить в інші
питання. То ви ж пам'ятаєте цю історію, що згадували, кожного
разу депутат приїжджає в округ, і каже, що я був там і там. А де
ж це написано. А в пресі написано, що були інші товариші. От він
на цій підставі...
Будь ласка. (Ш у м у з а л і) Я розумію! Я поставлю зараз
на голосування пропозицію... (Ш у м у з а л і)
Чурута, будь ласка.
ЧУРУТА М.І., 251 Стаханівський округ.
Моя поправка - номер 53. Я предлагаю вторую и третью часть
статьи 5 исключить. Таким образом, у нас останется: "До складу
Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр України,
перший віце-прем'єр-міністр України, 3 віце-прем'єр-міністра
України та міністри України". І далі: "... Чисельність Кабінету
Міністрів України не може перевищувати 25 осіб".
То есть я хочу сказать, что в этом законе не надо
перечислять все министерства, которые у нас будут. Сегодня они
имеют одно название, завтра они будут иметь другое название,
культура и спорт могут соединяться, могут разкединяться - это
прерогатива Президента, организовывать новые министерства,
ведомства, и как они их будут называть - это их право. И пусть
они их называют. Мы запишем только: Премьер-министр, первый
вице-премьер, три вице-премьера и министры. А все остальное
пусть они сами делают - как они назовут, так оно и будет!
ГОЛОВА. Ігор Борисович, послухайте - розумна теж пропозиція!
Будь ласка.
КОЛІУШКО І.Б. Але дві ремарки з цього приводу.
Значить, негативний момент в цій пропозиції є той, що він
дозволяє тоді (ну, десь в перспективі, скажем) якомусь
Президентові взяти зробити Уряд в кількості п'яти чоловік, чи
шести чоловік, чи семи чоловік, і собі керувати державою. Це
нічим не буде заборонено! Перелік посад дається тут -тільки 5
міністрів, ті, які згадуються в Конституції і в дуже багатьох
законах; всі решта -дається просто, що повинні існувати міністри
з аитань. Як вони будуть називатися -це уже прерогатива, дійсно,
Президента за поданням Прем'єр-міністра - створювати ці
міністерства.
ГОЛОВА. Так, я прошу, шановні депутати, ми почали ну дещо
таку довільну... довільне обговорення всіх норм цієї статті...
Треба йти послідовно.
От перший абзац. Я зрозумів так, що всі погоджувалися на
тому, що закінчення його буде звучати так: "... сільського
господарства і продовольства, соціальної політики і праці,
освіти, науки, культури, охорони здоров'я, екології, інших
питань".
КОЛІУШКО І.Б. Так.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування.
КОЛІУШКО І.Б. Комісія просить підтримати за.
"За"-
Не вистачає голосів. Тому я п ропоную ще тут між "
транспорту та зв'язку" поставити тому, тому що це окремі
міністерства. "трансопрту, зв'язку" і так дальше за текстом.
Можна так ставить?
(Ш у м у з а л і)
Дайте ще Кожушку слово.
КОЖУШКО.
Я бы разделил на 2 вопроса. Первый вопрос -это количество
министерств 25 и потом назвать. Если мы не называем Министерство
угля, то чего мы это говорим? И все говорим, что у нас
замерзают, нету топлива. А Министерство угля..... інші є...
ГОЛОВА.А металургії?
КОЖУШКО. Інші є...
КОЛІУШКО. Є питання промисловості ....
(Ш у м у з а л і)
ГОЛОВА. Послухайте, шановні депутати, та буде Міністерство
вугільної промисловості, воно і зраз є. В Україні принаймні ще
років 150 Міністерство вугільної промисловості буде. Але
записувати всі галузі сьогодні немає сенсу.
(Ш у м у з а л і)
Але вноситься пропозиція Кожушка. Я ставлю на голосування,
вона є в кількох поправках. Сургай підтримує теж. Ставлю на
голосування.
"За"-
Так. Я ще раз зачитую текст. Прошу уваги. Ще раз зачитию
тексь перед тим як ставить на голосування. "До складу Кабінету
Міністрів України вхадять: прем'єр-міністр України, 1-й віце-
прем'єр-міністр України, три віце-прем'єр-міністри, міністр
закордонних справ України, міністр юстиції України, міністр
фінансів України, міністр оборони України, міністр внутрішніх
справ України -це ті, що в Конституції згадуються.
Дальше, міністри України з питань економіки, енергетики,
промисловості, транспорту, зв'зку сільського господарства і
продовольства, соціальної політики та праці, освіни, науки,
культури, охорони здоров'я, екології, інших питань.
(Ш у м у з а л і)
КОЛІУШКО. Ну, є ж промисловість, ну, на що ж?...
ГОЛОВА. Поки ставлю такий на голосування.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
"За" -
ГОЛОВА. Не вистачає.
Тоді я ставлю на пропозицію Чурути на голсоування.
Вони зводиться до того.
"До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-
міністр України, перший віце-прем'єр-міністрв, три віце-
прем'єр-міністри, міністр закордонних справ, міністр юстиції
України, міністр фінансів України, міністр оборони України,
міністр внутрішніх справ України , інші міністри України".
Ставлю на голосування.
"За" -
Що, як розумна поправка, то і голосують добре.
Будь ласка, другий абзац не викликав заперечень.
" За поданням Прем'єр-міністра України Президент України
може призначати міністрами України осіб, які не очолюють
міністерства, міністрів без портфелів".
(Ш у м у з а л і)
Ні, ну це дехто розуміє, що це міністр без зарплати. Ні,
це просто міністр з певними функціями.
Будь ласка, Донченко.
ДОНЧЕНКО. Я здесь полностью поддерживаю опять депутата
Носова, когда он говорил, что отдельные политики хотят сегодня
иметь министерский портфель и при этом ни за что не отвечать.
Вот это и будет "министр без портфеля".
Поэтому в моей поправке 59, она сейчас видоизменилась по
сравнению с первым текстом, там четко говорилось о том, чтобы
слово " министр без портфеля" исключить. Поэтому не нужны нам
сегодня министры без портфеля, они должны сейчас иметь штатное
расписание, у них долженкто-то работать и так дальше. Без того
уже сегодня раздуты настолько штаты, что люди криком кричат,
куда вы деваете наши гроши? А мы еще будем создавать каких-то
министров без портфеля.
КОЛІУШКО. На думку комісії варто залишити цей інститут. Він
є знову ж таки в більшості урядів країн світу. Він абсолютно не
приведе до збільшення штатів. Міністр без портфелю матиме лише
свою патронатну службу в кількості, як передбачено проектом до 10
чоловік.
Для чого потрібно це? Тому що виникають ситуації, якісь
надзвичайні, тимчасові ситуації, коли треба доручити якусь ланку
на рік, на два, на три роки, виконувати окремій людині. Це може
бути пов'язано з будь-яким. Наприклад, з якимось надзвичайним
випадком, як аварія на Чорнобильській АЕС, і так далі.
ГОЛОВА. Будь ласка, аргументація і одна слушна і інша
слушна. Так же? Може бути, наприклад, міністр у справах
автономії на певний період. От наприклад, у Мінченка, міністра
сьогоднішнього, специфічні функції -він названий державним
міністром, а так не можна.
КОЛІУШКО. Це є приклад , як раз, - міністр без портфеля.
ГОЛОВА. У нас навіть був віце прем'єр. Певну функцію таку з
питань прийняття Конституції. Будь ласка, я прошу, уважно
давайте послухаємо. Є пропозиція одна і інша. По-перше,
пропозиція Донченка ставиться на голосування про те, щоб не було
у нас міністра без портфеля. Ставлю на голосування. 59 поправка.
Іде голосування.
"За" -
(Ш у м у з а л і )
За наполяганням депутатів я ще раз поставлю. Я прошу тих,
хто не голосує, голосуйте як хочете, за, проти, утримались, але
голосуйте. Ставлю на голосування ще раз пропозицію Донченка про
вилучення другої частини цієї статті.
"За" -
Всі міністри будуть з портфелями. Спокійно. Все буде в
порядку. Прийняте рішення.
Новіков, будь ласка.
НОВІКОВ.
Уважаемые депутаты! Я хочу вернуться ктой части, за которую
мы уже проголосовали про состав Кабинета Министров. Я попрошу
внимательно послушать, потому что это очень важный вопрос. Он
касается безопсности государства. Дело в том, что в этот проект
закона заложена идеология, вы потом посмотрите в статье 28 того,
что председатель СБУ не входыт в состав Кабинету Министров,
соответственно мы не можем обкявить ему недоверие и так далее, и
так далее,, и так далее. То есть, отсавка его не наступает,
чтобы мы здесь не делали.
И мало того, в статье 28, если вы прочитаете, то вы
увидете, что Кабинет Министров только способствует деятельности
Службы безопасности и осуществляет контроль за его хозяйственной
деятельностью. То есть, мы наверное будем первая страна, даже в
Африке, по-моему такого нет, чтобы СБУ не подчинялась никому и
не входила в состав Кабинета Министров и вообще не зависила ни
коим образом от представительной власти. И мало того, его никто
не контролировал кроме Президента. То есть, это, мне кажется,
абсурд и нужно ввести в состав членов Кабинета Министров
председателя Службы безопасности Украины.
ГОЛОВА. Будь ласка.
КОЛІУШКО. Комісія вважає, що дана пропозиція суперечить
Конституції. В Конституції не передбачається введення в склад
Кабінету Міністрів інших посадових осіб крім міністрів, віце-
прем'єр-міністрів і Прем'єр-міністра.
Що стосуєтся проблеми по суті, Служба безпеки... Поправки
можна розглянути в статті відповідній цього закону, а також
детальніше це має бути предметом регулювання Закону про Службу
безпеки України.
ГОЛОВА. Одначе пропозиція надзвичайно серйозна, яку зробив
депутат Новіков Олександр Васильович і давайте подумаємо. Ми
можемо окремим рядком, окремим абзацем тут записати: "До складу
Кабінету Міністрів входить керівник Служби безпеки України".
Тоді це не принижує його статус, не принижує, не змінює його
там, скажем, специфічні відносини із Кабінетом Міністрів і
Президентом, не суперечить Конституції, до речі.
КОЛІУШКО І.Б. Суперечить.
ГОЛОВА. Ану ще раз зішліться на норму Конституції. Тим
більше, що і... Зараз, зараз
КОЛІУШКО І. Б. Олександре Олександровичу, стаття 114
Конституції України говорить. Цитую. "До складу Кабінету
Міністрів України входять: прем'єр-міністр України, перший віце-
прем'єр-міністр, 3 віце-прем'єр-міністри, міністри". Тому
інший... Якщо у нас... Якщо реорганізується і буде створено
міністерство безпеки, то це інше буде питання. Але на сьогодні
це буде суперечити.
ГОЛОВА. Давайте ми запишемо так. Ігоре Васильовичу, а
давайте, якщо ми у рядок допишем "Міністерство безпеки України".
І все. І буде міністрство так, як потрібно. І не суперечить
Конституції.
(Ш у м у з а л і)
А чому з голосу? Ви ж розумієте... І тим більше ви
підтримуєте. Будь ласка, ще раз Новікову дайте. Автору
пропозиції.
НОВІКОВ. Уважаемые депутаты! Я вас все-таки прошу обратить
внимание, чтоб мы не заигрались. Потому что, ну представьте себе
мятеж или там заговор, как было там всякие ГКЧП. Председатель
Службы безопасности арестовал Президента там в Фаросе и все.
Президент его снять не может. Парламент ему ничего сделать не
может. Человек будет единолично править страной. Его никто не
может снять с должности, он не входит ни в какой состав.
Понимаете? То есть, мы сейчас доиграемся вот этими всякими
формалистскими штучками. Давайте назовем Министерством
безопасности, давайте напишем отдельной строкой. В конце-концов
потом изменим, если будет меняться название, но, не введя этого
человека, который имеет всю власть в стране, он охраняет наше
здание, он охраняет Президента и так далее, и так далее. Ну
сейчас правда есть Главное управление охраны, но в принципе это
все работники СБУ. Поэтому, это не игры и не шутки. Поэтому, не
заиграйтесь, потому что на политические мелкие вот такие всякие
игры разменяем безопасность государства. Поэтому прошу все-таки
ввести эту должность в состав Кабинета Министров. Спасибо.
КОЛІУШКО. Олександр Васильович, я хочу тільки наголосити,
що ваші аргументи не цілком відповідають дійсності. В
Конституції чітко визначено, що Президент може звільнити будь-
якого керівника центрального органу виконавчої влади, яким, без
сумніву, є Служба Безпеки України. Більше того, всі центральні
органи виконавчої влади згідно Конституції і цього закону
підпорядковані Кабінету Міністрів України. Питання
відповідальності, підконтрольності -це інші питання, ніж
входження в Кабінет Міністрів.
ГОЛОВА. Я вас прошу, шановні депутати, зважити на те, що,
наскільки я володію матеріалами Конституції, окремо як категорія
не визначається ніде Служба Безпеки України. Тому тут можна
записати "міністерство", з одного боку.
З іншого боку, не було б і великої трагедії, якби ми...
Дивіться, 106 стаття: "Призначає за поданням Прем'єр-міністра
України, членів Кабінету Міністрів України, керівників інших
центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих
державних адміністрацій та при прийнятті повноажених на ці
посади".
І я хочу звернути увагу про те, якщо Кабінет Міністрів є
вищий орган виконавчої влади, то тоді поясніть: а Служба Безпеки
до якої влади відноситься? Законодавчої -ні, судової -ні,
виконавчої природно. Значить, вона повинна входити в Кабінет
Міністрів і підпорядковуватися Кабінету Міністрів, бо Кабінет
Міністрів є вищий орган виконавчої влади.
Тому було б правильно записати: "Керівник Служби Безпеки
України є членом Кабінету Міністрів України".
КОЛІУШКО. Олександре Олександровичу, Голова Служби
Безпеки -це є конституційна посада, вона згадана в статті 107
Конституції, де є перелік членів Ради національної безпеки і
оборони. Тому, ми сьогодні не можемо в законі вводити міністра
Безпеки. Це буде якийсь альтернативний орган.
ГОЛОВА. Голову введемо. Давайте зробимо ще таку норму, за
посадою. Це всім зрозуміло. Жеребецький з поправкою. Віз згоден
з тим, тільки не знає , як записати.
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.
Прошу не коментувати, я сам скажу. Олександре
Олександровичу, у зв'язку з тим, що ми проголосували, що ми є
Верховна Рада, то це означає, що ми можемо все. Давайте,
приймаємо закон, робимо Міністерство безпеки і Конституцію
обміняємо назву міністр безпеки. І згодимся абсолютно нормальним
законним шляхом. Для чого ми з голосу стараємся робити те, що
забороняє Конституція. Це -по-перше.
А по-друге. Є голова комітету по спорту і ще щось, є голова
комітету по національним меншинам. Підпорядковуються вони
Кабінету Міністрів, міністру напряму. Але не це не означає, що
вони повинні входити в сам Кабмін, це різні речі. Не треба
змішувати: входження в структур у підпорядкування. Голова Служби
безпеки підпорядковується і прем'єр-міністру теж. Там ніяких
колізій нема. Давайте вносимо поправки в Конституцію. Тобто я за
те, правда, тільки законним шляхом.
ГОЛОВА. Ви чули аргументацію Жеребецького, вона теж
перконлива. Ми можемо записати в іншому законі, що голова Служби
безпеки підпорядкований Кабінету Міністрів. І в Конституції це
передбачається. Так можна зробити. Але тут є ще одна, це
специфічна служба і один аргумент. Прийняття рішень Кабінетом
Міністрів інколи було б не зайвим, щоб прислухався до думки
керівника Служби безпеки у специфічних питаннях. Тобто я
розумію, що треба тут юридично вирішити це питання: або
записувати, або не записувати.
Тим часом була пропозиція Новікова. Я її ставлю на
голосування. Ви визначаєте шляхом голосування. До скаладу
Кабінету Міністрів України входить голова Служби безпеки
України.
"За" -
Рішення прийнято.
Я розумію, що тут виникає колізія певна...
(Ш у м у з а л і) Ну, будь ласка, Євген Петрович...
(Ш у м у з а л і) Я голосував проти! Ну, що ви зробите!
Депутати визначились так... Ну, добре, а ви претензії до мене
пред'являєте... (Ш у м у з а л і)
Дальше йдемо. Чисельність Кабінету Міністрів не може
перевищувати 25 осіб. Зважаючи на те, що є зауваження Кабінету
Міністрів з цього приводу, є інші міркування... Ставлю на
голосування цю норму.
КОЛІУШКО І.Б. Комісія просить підтримати!
"За" -
ГОЛОВА. Прийнято.
Члени... Тепер ця норма, про яку говорив депутат Носов і
інші депутати. "Члени Кабінету Міністрів України є державно-
політичними діячами". Цю частину я ставлю на голосування.
Підтримайте цю пропозицію! Ставлю на голосування.
КОЛІУШКО І.Б. Комісія просить підтримати!
"За" -
ГОЛОВА. Не підтримується.
Тоді треба писати так: "Члени Кабінету Міністрів України
здійснюють свою діяльність, крім юридичної..." Та ні, то тоді...
незрозуміло як тоді!.. Носову дайте слово. Носову!
НОСОВ В. В. Оскільки цю статтю із кінця законопроекту
перенесли на початок, то у мене ж є поправка 426: "Члени
Кабінету Міністрів України є посадовими особами державної
виконавчої влади", і все! І далі там ще треба буде "політично"
буде убирати...
ГОЛОВА. Тоді є пропозиція така -оскільки є ця норма
внесена, але є один нюанс, про який говори Ігор Борисович, про
те, що Закон про державну службу специфічно відноситься до
нього... до цих посадових осіб. То те, що ви сказали, доповнити
" при їх призначенні та звільненні на них поширюється дія Закону
"Про державну службу".
КОЛІУШКО І.Б. На них взагалі не повинно поширбватись...
ГОЛОВА. То я... Або давайте так: " на них не поширюєтьсяч
дія Закону "Про державну службу".
КОЛІУШКО І.Б. Окремо, окремо........ бути визначена.
ГОЛОВА. Так я про що і кажу. Мова іде про те, що
голосується поправка Носова, ним прочитана і є у вас в
порівняльній таблиці. А після неї ідуть слова: "На них не
поширюється дія Закону "Про державну службу". Зрозуміло?
Ставлю на голосування таку... комплексну норму, будь ласка.
Підтримайте, будь ласка.
"За"-
Прийнято. Тоді всю статтю ставлю на голосування, будь
ласка.
(Ш у м у з а л і)
Можна. Соболєв хоче заперечити.
СОБОЛЄВ, Запоріжжя, депутатська група "Реформи".
Шановні колеги, якщо ми хочемо, щоб цей закон був введений
в дію без того, що він протирічить Конституції, я пропонував би
поправку Новікова, яка стосується введення в склад Кабінету
Міністрів Служби безпеки не голосувати в цій статті. Оскільки є
це пряма підстава для того, щоб цей закон не ввести в дію. Або
скасувати далі його через Конституційний Суд.
Крім того, я хотів би наголосити аргумент про те, що іми
тепер не зможемо зняти чи зняти якогось міністра є абсолютно
некоректно. Бо згідно з Конституцією ми можемо в відставку
відправити весь Кабінет Міністрів. Ми так само не можемо зняти,
наприклад, і міністра врнутрішніх справ окремо.
Тому я пропонував би голосувати статтю згідно з
Конституцією без поправки Новікова.
ГОЛОВА. Ну, оскільки вона проголосована, я так поставить не
можу. Я пропоную так...
(Ш у м у з а л і)
Та... от ви, як би ви це не крикнули, то я б і не знав. Я
прошу вас... Цю норму, тобто статтю 6 перенести остаточно на
голосування на 3-є читання. А до того часу владнати оці нюанси
юридичні. Нема заперечень?
Є заперечення у вас. Будь ласка, Марченко заперечує.
МАРЧЕНКО.
Уважаемые депутаты, я считаю, что то, что мы проголосовали,
подчинили, или ввели в состав Кабинета Министров председателя
службы безопасности, абсолютно соотвествует Конституции, то
есть, не противоречит Конституции.
И я голосовал за эту норму. И считаю, что контроль над
председателем Службы Безопасности, как и над всей Службой
безопасности, должны выполнять руководители, которые избираютс
на тот пост, в частности премьер-министр. Поэтому координация
должна быть.
Поэтому мы в соответствии с процедурой голосования во
втором чтении проголосовали эту поправку Новикова, она набрала
необходимое количество голосов. И поэтому я прошу не идти на
поводу Соболева, например. Так сказать, уважать его волю, не
уважать, но ставить это вне всего. А проголосовать эту поправку
и принять ее так во втором чтении.
А тогда, если кому-то не понравится по итогам рассмотрения
законопроекта, тогда можно посмотреть, какую статью перенести на
третье чтение, а какую нет.
ГОЛОВА. Дякую.
Теж розумна думка.
Я ставлю на голосування статтю, в редакції, проголосовану з
тих частин, які вже набрали потрібну кількість голосів.
"За" -
Вона підтримується депутатами.
Стаття 7. "Визначення Президентом України кандидатури на
посаду Прем'єр-міністра України". Тут виписана процедура.
Будь ласка, є у авторів зауваження, думки інші?
Носов.
НОСОВ. Шановні депутати, в мене була поправка 67, де
пропонувалось убрати ці консультації, тому що це є обмеження
конституційних прерогатив Президента України. Він ні з ким
нічого не повинен погоджувати. І це може бути підставою не
тільки для вето, а і для розгляду в Конституційному суді. Все це
треба убло виписувати. Конституція раз не написала, то тепер
треба викидати. Це -67 поправка.
ГОЛОВА. Я розумію.
КОЛІУШКО. Значить, комісія детально обговорювала цю
проблему, оскільки, дійсно, Кабінет Міністрів наполягав на
вилученні цієї норми. Рішення комісії полягає в тому, що до
повноважень Президента, визначених Конституцією належить
призначати Прем'єр-міністра за згодою більшості Верховної Ради
України.
Ми ніяким чином данним формулюванням не обмежуємо, не
звужуємо повноважень Президента. Дане формулювання визначає лише
порядок, саму процедуру реалізації повноважень Президента. Це не
є погодження, як називає депутат Носов, це є лише консультації.
На основі цієї норми Президент лише повинен вислухати
відповідно Голову Верховної Ради, керівників депутатських груп
та фракцій, а рішення він приймає, звичайно, одноособово.
ГОЛОВА. Що на практиці і робиться. Так же? Але є пропозиція
депутата Носова. Вона ставиться на голосування, що тут не
потрібно ніяких консультацій і, до речі, так можна теж
проголосувати, бо вони всеодно будуть консультації, навіть якщо
не записувати їх у закон. Норма голосується, котру запропонував
Носов, про вилучення попередніх консультацій з Головою і
керівниками фракцій. Будь ласка.
"За" -
Не підтримується. Чемерис.
ЧЕМЕРИС
Чемерис, українська республіканська партія.
У мене поправка 45. Вона дещо протилежна поправці Носова.
Йдеться про подання кандидатури прем'єр-міністра за погодженням
з парламентською більшістю. В принципі, така процедура є у всіх
країнах Європи. І я думаю, що мета цього закону як раз і нас
наближити до Європи. Це з одного боку.
І навіть у Франції, де Президент по Конституції не
зобов'язаний призначати Прем'єр-міністром людину, яка
предсталяє парламентську більшість, на практиці так і робиться.
Соціаліст Мітеран, наприклад, правого прем'єра свого часу.
По друге. Це абсолютно не протирічить Конституції. В
сттатті 114 написано, що призначається Прем'єр-міністр за згодою
більшості парламент. Якщо буде попередньо отримано погодження
парламентської більшості, то тим легше буде забезпечити
більшість в парламенті. Крім того зникають багато протиріч між,
скжімо, Урядом і папрламентом, з одного боку, ну якщо Президент
на це погодиться, то і Президентом.
І в кінці-кінців в статті 9 така норма є для повторного
винесення кандидатури Прем'єр-міністра. Чому б її не написати
тут? Тобто я хочу, щоб ця поправка була врахована.
ГОЛОВА. Поправка Чемериса ставиться на голосування.
"За"-
Ще чиї поправки? Чурута.
ЧУРУТА.
Моя поправка находится на странице ь12 в самом низу ь63. Я
предлагаю 6, 7 и 8 статьи вообще отсюда исключить из этого
закона. Потому что, как мне кажется, это нормы другого закона. В
июне месяце мы приняли Конституцию, в которой записали, что у
нас будет Закон о Регламенте работы Верховного Совета. Так вот
6, 7 и 8 статьи они как раз дублируют то, что должно быть
записано в нашем Регламенте - порядок определения, вернее,
рассмотрение Верховным Советом кандидатуры. Не надо в этом
законе расписывать. Это будет записано в нашем Регламенте.
Точно так и определение Президентом Украины канлдидатуры на
посаду Премьер-министра. Это должно быть в Законе о Президенте.
Это его право и там будет определено.
Поэтому вместо этих трех статей я предлагаю записать одну
статью "Процедура призначення Прем'єр-міністра України".
Содержавние этой статьи следующее. "Процедура призначення
Прем'єр-міністра України визначається законами України "Про
Президента України" та "Про Регламент Верховної Ради України".
И не надо перегружать закон вот этими тремя статьями,
подробно все расписывать.
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО І. Б. З цим важко погодитися, тому що, по-перше,
можна сперечатися чи це має бути нормою тих законів чи того
закону. Я, априклад, вважаю, що цілком логічним є в Законі "Про
Кабінет Міністрів" визначити процедуру призначення прем'єр-
міністра і призначення інших членів Кабінету Міністрів. тут
ніякої суперечності з логікою немає. Це по-перше.
А по-друге, таким чином ми просто ну, як той страус,
сховаєм голову в пісок і відкладемо оце питання просто на якийсь
час на перспективу. Зараз виписані норми, вони дуже довго
обговорювалися, узгоджувалися. Їх можна голосувати, а пізніше в
Регламенті просто їх врахувати. Тут тільки основні загальні
норми.
ГОЛОВА. Микола Іванович, ви наполягаєте на... Наполягає.
Голосується поправка Чурути. Пропозиція Чурути голосується.
"За" -
Вона не підтримується депутатами.
Ще є? Марченко. Номер поправки.
МАРЧЕНКО.
Номер поправки 72. И эта поправка, значит, комисией учтена
и обязана... значит, обязан премьер-министр и члены его семьи
декларировать доходы.
Александр Александрович, я вас хочу вернуть в Регламенту.
Определено порядок рассмотрения закона и статей во втором
чтении. И депутаты имеют право выступить, даже те, которые
поправки не вносили и по мотивам голосования. Вы только что
поставили предложение Чуруты об исключении трех статей. Я
поднимал руку и хотел высказать несогласие с его предложением по
мотивам.
ГОЛОВА. Ну то ви ж вже висловили.
МАРЧЕНКО. И конкретно предложил. Александр Александрович, я
прошу вас не нарушайте Регламент и дайте возможность по таким
ключевым вопросам депутатам высказаться, хотя бы по процедуре
или по мотивам, как того требует Регламент. Спасибо.
ГОЛОВА. Так що ви хотіли сказати?
ВІТРЕНКО Н.М. Чтоб вы не нарушали Регламент.
ГОЛОВА. А, от в чому справа. Тепер ясно.
Добре, ідем дальше, якраз за Регламентом ідем. Носов
говорить, будь ласка.
НОСОВ В. В. Шановні депутати, в мене є поправка 68, яка
стосується другого речення цієї частини статті. Тут записано:
"При цьому Верховній Раді надсилається біографічна довідка та
декларація про майно, яким володіють кандидати, члени їх сімей,
та про доходи, отримані ними, членами його сім'ї за попередній
рік".
Пропозиція моя говорить. Я хочу сказати, що цей перелік є
невичерпним, він значно звужує порівняно навіть з Законом про
державну службу, який ми не поширили на них. Регламент
передбачає ширше, і саме тому я пропонував записати: "Одночасно
з письмовою пропозицією про затвердження внесеної кандидатури до
Верховної Ради України подаються інформаційні матеріали про
кандидата, зазначені в Законі про Регламент Верховної Ради". А
там передбачається і про освіту, і про фах, і автобіографію він
має подати, не автобіографічну довідку, і виписку з трудової
книжки, і свої зобов'язання майнові, не тільки про те, що
володіє, а й про зобов'язання і т. д. Тобто, в нас там значно
ширший перелік і не треба його тут звужувати.
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО. З цього приводу, значить, дійсно, те, про що
говорить Вячеслав Васильович є слушне в частині того, що можна
цей перелік доповнити або виписати по-іншому. Але ми, комісія
наполягає на тому, що даний перелік повинен бути в цьому законі,
томущо кандидат, який, особа, яка кандидує на посаду Прем'єр-
міністра, не повинна, очевидно, читати Регламент Верховної Ради,
вивчати його перед тим, як стати тут, перед нами на цій трибуні.
В ційєї особи в той короткий термін по формуванню Уряду буде так
багато роботи, що, очевидно, вичерпно повинно регламентуватися
цим законом.
Єдиного, що стосується даного речення, вчора на зустрічі в
Адміністрації Президента, була висловлена, на мою думку, слушна
пропозиція, що це речення можна перенести в статтю 8 другою
частиною, щоб це було не обов'язком Президента представляти, а
обов'язком самої особи, яка кандидує, представити про себе цю
інформацію. Тому я просив би проголосувати без цього речення
статтю 7, а потім це речення, можливо,...
ГОЛОВА. Я прошу уваги. Пропозиція така, щоб в цій статті, в
статті 7 залишити норму одного речення, а друге речення
перенести у 8 статтю. Але за змістом зараз проголосувати їх
разом, тобто зміст голосується. Маючи на увазі, що в цій статті
залишиться одне речення, а друга перенесеться як до обов'язків
кандидата на прем'єр-міністра представити Верховній Раді всі
матеріали, що стосується його біографії, підготовки, освіти, що
є нормою біографії, елементом біографії, і дані про доходи.
Ставлю на голосування цю пропозицію.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
ГОЛОВА.
"За" -
Тобто 7 стаття залишилася з одного речення.
Тепер по суті до 8 статті те, що пропонував Носов до
змісту, який він сказав, що треба поширити. Його поправка номер
68. Отже, поправка 68 ставиться на голосування.
"За" -
Приймається.
Далі до 8 статті інші норми. Верховна Рада України
розглядає внесену Президентом кадидатуру на посаду прем'єр-
міністра не пізніше, як у десятиденний строк з дня внесення. Не
викликає заперечень. Будь ласка, Носов.
НОСОВ В. В. Шановні депутати, у мене є поправка 71-ша,
згідно з якою я пропоную взагалі цю статтю не включати в цей
закон. Ви ж почитайте заголовок: "Розгляд Верховною Радою
України кандидатури на посаду", тобто описуються Верховної Ради.
Дії Верховної Ради ми описуємо в Регламенті -є спеціальна глава
і в нинішньому Регламенті, і в майбутній ми проект включаємо.
Там процедур значно більше розписано детальніше. Якщо тут
викласти не в повному обсязі, то будуть потім суперечності -одні
показують сюди, говорять: а тут от коротше, менше процедур, а ви
нам по Регламенту закрутили більше... Так що треба це регулювати
в Регламенті.
КОЛІУШКО І. Б. На думку комісії з тих же самих мотивів, які
я вже говорив, це варто залишити в цьому законі, щоб тут була
повнота правового регулювання. Це по-перше.
По-друге, зараз готується проект Закону про Регламент і там
можна буде детальніше розписати ці основні основоположні норми,
які є в цьому законі.
ГОЛОВА. Пропозиція Носова голосується.
"За" -
Та всі зрозуміли, чого ж не зрозуміли?..
Далі...(Ш у м у з а л і) Я прошу уваги, спокійно...
Білоус, пропозиція?
БІЛОУС
Шановний Олександре Олександровичу, я хотів би звернути
вашу увагу, що такий серйозний закон розглядається. Ну, по-
перше, дві поправки мої ви пропустили - 40 і 44 не наголосили,
по-друге, з Кабінету Міністрів в ложі немає тих людей, які
навіть повинні щось говорити про цей закон. І я думаю, що ми,
як поважаючи себе, прошу поставити перед перервою на
голосування, б запросили сюди відповідних керівників нашого
Кабінету Міністрів, щоб вони були присутні при розгляді цього
закону. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, я звертаюся до депутата Білоуса, якщо я
пропустив вашу поправку, то це, очевидно, було з приводу того,
що ви не піднімали руки і не хотіли висловитися щодо своїх
зауважень. Я багато пропустив поправок, які не викликали
заперечень. Чи не вимагалися проголосуватись. Зараз іде?
засідання Кабінету Міністрів, це перше.
А друге -ми розглядаємо в 2 читанні проект закону,
внесеного на ваш розгляд за процедурою, визначеною Регламентом.
І тому... брати участь в обговоренні -це тут немає обговорення,
тут голосується питання.
(Ш у м у з а л і)
Ну, я ж вам пояснив. Будь ласка, Ігор Борисович. І тут
сидять 2 заступники міністра, які безпесредньо відповідають за
цю справу.
Будь ласка. Перерва до 12-30. Я прошу депутатів зосередися
і довіряти все-таки комісії, тому що ми на цій сесії не
проголосуємо закон.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайняти місця.
Продовжуємо роботу.
Ігор Борисович Коліушко, будь ласка.
Запросіть людей до залу.
Ми зупинились на 8 статті, яку порібно в цілому нам
проголосувать з поправкою, яку вніс депутат Носов. Це 68
поправка. Він не зняти, а перенести у 8 статтю.
Я прошу розібратись, будемо голосувати 8 статтю в цілому з
поправкою Носова.
Носов, я не повилився, ні?
КОЛІУШКО. 68 врахована.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 68 врахована, но проголосувать в цілому у 8
статті.
Так. Я прошу розібратись, вийняти руки, і голосуємо.
ПО 8 статті. Будь ласка, Лавриненко.
ЛАВРИНЕНКО. Шановні колеги, я рпошу звернути увагу на 84
поправку, яку я вніс. Викласти в такій редакції: "В разі
повторного відхилення Верховною Радою України кандидатури,
внесеної Президентом України..."
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, 84 це до 9 статті.
ЛАВРИНЕНКО. Ні, ні, до 8-ї.
КОЛІУШКО. Микола Федорович, там змінилась нумерація статей
при розгляді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Статті помінялись.
Будь ласка, Донченко.
ДОНЧЕНКО. Александр Николаевич, 77 поправка. Предлагается
голосовать по внесенной кандидатуре в поименном режиме. Значит,
голосование в поименном режиме по кандидатам персонально не
осуществляется по нашему Регламенту. Почему мы сегодня загоняем
всех депутатов голосовать в поименном режиме? Чтобы потом
отследить, кто как голосовал и как к нему относиться в
дальнейшей перспективе работы премьер-министром? Ни в коем
случае этого допускать нельзя.
Или убрать поименый режим или визначається Верховным
Советом. Как Верховный Совет примет, то ли в поименном, то ли
таємним и так дальше. Это уже наше право голосовать. Но нельзя
загонять, что это обязательно поименный режим.
КОЛІУШКО. Комісія наполягає на голосуванні з тексту від
комісії в правій колонці включно з поіменним режимом, оскільки в
перспективі не повинно виникати таких ситуацій, що ніхто у нас
тут не знає, чий зараз уряд у нас при владі, хто його поставив,
хто висловив йому довіру і так дальші. Я зараз не конкретний
уряд маю на увазі, а взагалі в принципі. так дискусії у нас не
раз виникали. І єдиний механізм на сьогодні, щоб з цією
практикою покінчити, щоб кожен з нас відповідав за свої кроки,
за свій голос під час формування Кабінету Міністрів.
Голосувати це питання в поіменному режимі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Дудченко настоює на своїй
поправці. Поправка 77. Я її ставлю на голосування.
"За" -
Не набирається голосів.
Жеребецький, будь ласка.
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ. Шановні колеги, якщо ви пригадуєте, ми в
Конституції нашій прийняли таке положення, що майбутні вибори
будуть формуватися на змішаній системі -50 на 50. У зв'язку з
цим оце положення про поіменне голосування при призначенні
прем'єра, воно ніби якимось чином старається компенсувати те, що
буде в майбутньому. А саме: нормально в кожній державі уряд
формується на партійній основі, тобто конкретна партія бере
відповідальність на себе за прем'єра.
В даний момент, оскільки в нас цього немає, немає цього,
то, щоб якось депутати відчували відповідальність за призначення
Прем'єр-міністра, щоб під кінець за невдалий Уряд не було кому
відповідати, введено режим поіменного голосування. Кожний,
голосуючи за конкретного прем'єра, брати персональну
відповідальність на себе.
Тому цей режим треба зберегти. В науці є такий термін "
надлишковість". Це ми йдем до того, через те, що немає в нас
закону .......
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що і ваше переконання правильное і всі
так розуміють.
Марченко.
Ми затягуєм, шановні колеги.
МАРЧЕНКО.
Уважаемые депутаты! Я все-таки предлагаю проголосовать за
статью с требованием поименного голосования на дачу согласия на
назначение кандидатури Премьер-министра. Хватить делать
Верховный Совет и каждого депутата несвязанным с политикой,
которую проводит исполнительная власть. Если уже какая-то часть
парламентаризма введена у нас в государстве, то нормой
парламентаризма, как раз является образование большинства
Верховного Совета, взятие этим большинством политической
ответственности. Если формируется большинство в той или иной
мере, уже партия заявят за кандидатуру, и этот закон обязывает
партии и большинство говорить по кандидатуре Премьер-министра, и
тогда необходимо нести ответственность. Также как и оппозиции, у
оппозиции будет законное право нормально, конструктивно
критиковать и связывать с проводимым курсом реформ.
Поэтому я всех приглашаю проголосовать за поименное
голосование по кандидатуре Премьер-министра.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Голосуєм 8 статтю в цілому.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання підтримат. Я попрошу, будь ласка,
розберіться. Голосуєм. Олександр Михайлович.
"За"-
Я прошу, шановні колеги. Голосуєм. Голосуємо, потом.
Кузьменко не встиг.
"За" -
Спасибі.
9 стаття. "Внесення та розгляд кандидатури на посаду
прем'єр-міністра в разі відхилення першої кандидатури".
КОЛІУШКО І. Б. Ця стаття народилася в результаті довгих
дискусій. Пам'ятаєте, що в редакції від першого читання тут були
норми, які, і на нашу думку, не відповідали. Але, оскільки тоді
не могли рпидумати кращого, так виклали для дискусії. Дискусія
дійсно виникла дуже активна. В ній взяли участь і багато
депутатів, і Кабінет Міністрів, Адміністрація Президента, і
редакція, запропонована вам на сьогоні повністю узгоджується, на
нашу думку, з Конституцією і фактично дає механізми виходу із
кризових ситуацій, якщо вони виникнуть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Який округ? 251 округ. Чурута.
ЧУРУТА.
Чурута 251. Уважаемый Александр Николаевич, моя поправка
ь63. Но она касалась здесь трех статей: 6, 7 и 8. По старой
нумерации. Я предлагаю вместо 7 и 8 статьи старой нумерации
записать одну статью., что "процедура призначення прем'єр-
міністра України визначається Законом України "Про Регламент
Верховної Ради ". Ето те, що стосується Верховної Ради.
Поскольку Президента мы уже прошли (6 статья).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проголосували.
ЧУРУТА. Нє, єто ми презідента прошлі. А теперь то, что
касается "Розгляд Верховної Ради України кандидатури на посаду"
і наступне внесення на розгляд кандидатури на посаду прем'єр-
міністра. це це, що стосується Верховної Ради. Тобто, записати,
що це регулюється... відображено в законі про регламент
Верховної Ради.
И не надо сейчас ломать копья: поименно или тайно
голосовать и так далее, и так далее. Вся эта процедура будет
расписана в законе о Регламенте. Сейчас это есть и будет в
законе записано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО І. Б. Це уже проголосовано було. Ці 3 статті. Ваша
пропозиція - вилучити - не набрала більшості голосів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По 9 статті зауваження? Є, так? Носов, будь
ласка.
НОСОВ В. В. У мене були поправки 81 і 83 -вилучити ці
погодження з депутатськими групами. Але Верховна Рада не
підтримала. То я хочу хаби підправити. Треба писати не:
"креівниками депутатських груп і фракцій", -бо депутат має
представницький мандат і над ним керівників немає. А писати:
"Уповноважені представники депутатських груп, фракцій". Хоча б
так, бо це ж все-таки закон, а не стінна газета.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що тут потрібно погодитись.
КОЛІУШКО. З цим можна погодитися, хоча чисто з юридичної
точки зору, що уповноважений представник, що керівник -це є
оціночне поняття, тобто родове поняття. Є голови фракцій, є,
там, лідери і т.д.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я просив би проголосувати і
підтримати пропозицію Носова.
КОЛІУШКО. Ну, з цим можна, це редакційно, це можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб не було різного трактування. Я прошу
підтримати.
"За"
Пропозиція підтримана.
Будь ласка, Донченко, тоді - Кузьменко.
ДОНЧЕНКО.
(Донченко, фракция коммунистов)
Александр Николаевич, пожалуйста, посмотрите 83 поправку. В
том числе, она была Носова, моя и Петренко. Значит, мы полностью
предлагаем убрать этот абзац, который стоит напротив него: "В
разі повторного відхилення". Будет хоть 10 раз видхылятыся,
значит, вносится очередной раз, как это записано в первом
абзаце. И все. Причем, здесь подпись...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Донченко, зрозуміло.
ДОНЧЕНКО..... подписи видповидальных депутатских групп и т.
д., собирать еще какие-то подписи и т. п. К чему это все? Есть
позиция, связанная с непринятием, подается хоть 10 раз,
расписано в Конституции, данный раздел не согласуется полностью
ни с одной статьей Конституции. Поэтому, как мы его можем
сегодня предлагать, чтобы его поддержать. Я не могу поддержать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви настоюєте цілий абзац викинути?
ДОНЧЕНКО. Викинути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка 16, будь ласка, Ігор Борисович.
КОЛІУШКО. Справа в тому, що Конституцією встановлено
термін -60 днів на можливість виконання кимось обов'язків
прем'єр-міністра. І протягом цих 60 прем'єр-міністр і уряд
повинні бути призначені і вступити в свої повноваження. Даний
механізм не суперечить Конституції. Якщо станеться такий
випадок, що Президент не зможе за першим два рази, тобто це
вважається, що нормальний режим, це коли в більшості держав так
і є. Відразу Президент порадився, подивився яка більшість у
парламенті, порадився з представниками більшості, і вніс на
розгляд кандидатуру яка прийнята.
Якщо у нас колись складеться така ситуація, що хтось буде
ігнорувати, чи більшість буде Президента ігнорувати якимось
чином, то це є механізм є для того, щоб кожен раз не будурожати
все суспільство, не розглядати тут десяток кандидатур. Хай
доб'ються згоди в узкому колі. Це зробити на багато легше. А
тоді вже керівники фракцій хай добиваються...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Ігор Борисович. Дудченко, Носов і
Петренко, я ставлю їхню пропозицію на голосування. Про зняття
абзацу, внесеної 83 поправки.
"За" -
Залишається.
Будь ласка, Кузьменко, Марченко.
КУЗЬМЕНКО.
Сергій Кузьменко, Запоріжжя, фракція Комуністи України. Я
хотів би до того, як внесу свою пропозицію, спитати у
доповідача. Чи відрізняється суттєво редакція 3 частини, яка
була прийнята в першому читанні, від редакції, яка запропонована
комісією?
КОЛІУШКО. Так, я вже сказав, відрізняється.
КУЗЬМЕНКО. Тоді я, користуючись моїм регламентним правом,
згідно статті 6. 2. 14 частина 2, вимагаю перенести розгляд цієї
статті або цього абзацу, принаймні, на повторне друге читання,
оскільки в шестиденний термін я не міг подати свої пропозиції до
цієї редакції статті -я тільки вчора її отримав.
КОЛІУШКО І.Б. Але це...
КУЗЬМЕНКО С.... Мої пропозиції стосувались редакції статті
першому читанні, в другому читанні цього немає, я не знав цього
тексту, я не міг подати пропозиції. Так само - я цілком певний,
що іще є депутати, які не змогли подати свої пропозиції.
Тому я пропоную цей абзац перенести на повторне друге
читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цей, який відхилили, так? То єсть, не
відхилили, а не набрали голосів на його відхилення...
КОЛІУШКО І. Б. Я вибачаюсь! Це, дійсно, оскільки нова
редакція цього тексту, ви, дійсно, на основі Регламенту, маєте
це право, але зараз все-таки доцільно проголосувати статтю, а
ваші поправки розглянути потім. Вони обов'язково будуть
розглянуті, як тільки ви їх подасте. До завершального... до
голосування закону в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кузьменко, будь ласка.
КУЗЬМЕНКО С. Спасибі.
Я тоді хотів би використати свою 84-ту поправку, яку я вже
подавав. Я пропоную зберегти текст, який був прийнятий в першому
читанні, але замість... замість виразу "дві третини від
конституційного складу" запсати "більше половини від
конституційного складу".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це у вас поправка до 8-ї статті?
КУЗЬМЕНКО С. До дев'ятої!
КОЛІУШКО І. Б. Ні-ні, це слушна пропозиція! Тобто ви
пропонуєте викласти цю норму в такій редакції (в першому читанні
в лівій колонці тут можна подивитися), що: "В разі повторного
відхилення Верховною Радою кандидатури, внесеної Президентом,
Верховна Рада розглядає питання про згоду на призначення
прем'єр-міністром України кандидатури, внесеної Головою
Верховної Ради від імені депутатських груп і фракцій, які
спільно об'єднують більшість від конституційного складу. Якщо за
дану кандидатуру проголосує..." (ви пропонуєте - більше
половини)... від конституційного складу Верховної Ради,
Президент зобов'язаний призначити призначити її на посаду
прем'єр-міністра, відповідно до Конституції України.
Тобто це можна ставити на голосування, хоча комісія не
підтримала цю пропозицію і, дійсно, ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, я ставлю на голосування. Я ставлю на
голосування поправку .... депутата Кузьменка. Голосуєм.
"За"-
Марченко.
МАРЧЕНКО.
Александр Николаевич, я хочу обратить внимание на нашу
поправку ь80. Мне представляется она в данном случае может стать
компромиссной и решить проблему, чтобы мы приняли статью эту шли
дальше расматривать закон дальше в дальнейшей статье.
Мы предложили пункт 2 и 3 статьи исключить. И мне
представляется в этой связи мы бы как раз удовлетворили и
предложение Донченко и предложение Носова. Почему? Потому что
как раз 2-й и 3-й пункты определяют именно процедуру после
непринятия или несогласования кандидатуры премьер-министра,
значит, повторное его выдвижение и так далее. Мне
представляется, если мы оставим 1-й пункт, что после отколонения
кандидатуры премьер-мсинистра, значит, идут процессыы
согласования Президента в этом зале, то мы это определяем
законом, что процессы согласования будут. Значит Президент
обязан согласовывать кандидатуру. А вот каким образом мы это
могли бы перенести в действительно Регламентом отрегулировать в
результате 2-го там 3-го подання и так далее.
Поэтому если мы в этой статье оставим только 1 пункт, мне
представляется было бы как раз...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію депутата
Марченка про вилучення 2-го і 3-го пункту цієї статті.
"За"-
Лавриненко.
ЛАВРИНЕНКО.
Шановні колеги, я прошу звернути увагу на мою поправку під
номером 84. Оскільки не пройшли ті, що вже ми голосували, хоча я
б вважав, що було б правильно вилучити, тоді давайте
рпоголосуємо мою поправку, оскільки вона не протирічить, а більш
чітко і повно відповідає а те запитання, яке зараз перед нами
стоїть. А саме в редакції такій: " В разі повторного відхилення
Верховною Радою України кандидатури, внесеною Президентом
України, Президент України вносить на розгляд Верховної Ради
України нову кандудатури, яка отримала підтримку при
попередньому розгляді в Постійних Комісіях Верховної Ради
України та депутатських групах і фракціях, що підтверджується їх
відповідними висновками згідно з процедурою, визначеною
Регламентом Верховної Ради України".
Це якраз те, що є за чинним законодавством.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування цю пропозицію, поправку
депутати Лавриненко.
"За" -
Я ставлю на голосування в цілому статтю 9 в редакції, яку
внесла Комісія.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу голосувати. Включіть систему, а тоді
Чуруті дам.
"За" -
10 стаття. "Призначення членів Кабінету Міністрів". По 10
статті є зауваження? Нема зауважень. Чурута, будь ласка. Яка
поправка ваша?
ЧУРУТА. Поправка ь96.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЧУРУТА. Тут написано, що вона врахована частково. Я
согласен. Но здесь не хватает одного слова. После слова "указ"
надо написать еще слово "указы". Вот если прочитать редакцию,
которую предлагает комиссия в правой колонке, то читаю:
"Президент України після затвердеження структури Кабінету
Міністрів України видає указ - один - про призначення списком
членів Кабінету Міністрів України. У списку повинно бути не
менше двох третин від загальної кількості." А одну третину як він
буде призначати? Він буде видавати відповідно укази. То треба
записати "указ", а в дужках "укази".
КОЛІУШКО. Одну третину він буде призначати на основі
наступної частини цієї статті. Прочитайте наступну частину цієї
статті. Тут все дуже скрупульозно виписано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю 10 статтю в цілому на голосування.
Голосуєм.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І Донченко підтримує.
"За" -
Прийнято.
11 стаття. Присяга членів Кабінету Міністрів України та
набуття ними повноважень.
Марченко, будь ласка.
МАРЧЕНКО. Уважаемые депутаты, я хочу обратить ваше внимание
на то, что Конституция не предкявляет требований к членам
правительства, назначаемых Президентом, чтобы они вступали в
полномочия через складання присяги. Требований конституционных
нет. И поэтому мне представляется вводить эти требования законом
совершенно надумано.
Я хочу напомнить исторический факт, что вообще первым, кто
вел, так сказать, в истории права требования к присяге. Был
Семет Петлюра в 20 году. Это не помешало ему творить расправы,
погромы еврейские и продать 1/3 Украины Польше. Это просто в
качестве исторической справки.
Но, мне представляется, то есть, я предлагаю депутатам не
голосовать за эту статью, как за присягу. Но эту статью я
предлагаю использовать немножко по-другому, и у нас в этом плане
есть 103 статья, 103 поправка.
Я ее зачитаю, що:"Кабінет Міністрів України набуває
повноважень після призначення його Президентом України за
поданням Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України
здійснює своє подання після проведення консультацій з
депутатськими групами і фракціями Верховної Ради. До переліку
документів, що засвідчують кваліфікацію кандидата, народним
депутатам України обов'язково подається декларація про доходи
кандидата".
Я хочу обратить внимание, что в президентско-парламентских
республиках президент и кабинет министров назначает в
исполнительную власть кандидатов, которые проверяются
представительным органом власти на соответствие, на
профессионализм, на способность управлять государством. Это
практика мировая. Поэтому, мне представляется, в нашем
содержании статья этого закона должна была бы быть в этом
законе. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це так було раньше, коли висували на
відповідальні посади, то відповідні органи дійсно ці позиції
провіряли по кожному. І це була правильна практика. Випадкові
люди були, но дуже мало. Я думаю, що тут рація єсть, безперечно.
КОЛІУШКО. Можна? Справа в тому, що, по-перше, я б закликав
всіх колег вживати коректні аргументи. А не думаю, що тут
доречно зараз розвертати дискусію з приводу єврейських погромів
і хто їх організовував.
А що стосується даної статті, то, по-перше, навіть державні
службовці згідно чинного законодавства в Україні приймають
присягу, коли вступають перший раз на державну службу. Але на
відміну від політичних діячів.
Державний службовець приймає цю присягу один раз і це
обгрунтовано. Тому що вся подальша його кар'єра є в рамках
корпусу державних службовців і визначена законодавчо.
Члени уряду призначаються зовсім іншим шляхом і тому цілком
логічно так само, як для депутатів, так само, як для Президента,
для них складення присяги при набутті повноважень як членів
уряду.
Комісія просить підтримати редакцію, запропоновану від
комісії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, можна з Ігорем Борисовичем і
погодитися, можна і не погодитися, а погодиться з пропозицією
Марченка. Тому що ми вже до присяги підходимо ну якось, я
вибачаюсь, так по-солдатськи. Як посада -так і присяга. Ні, а я
розумію, що таке Президент, що таке прем'єр-міністри, що таке
депутат народний. Все правильно. Ну не можна ж переводить все,
як кажуть, у якийсь такий режим статутний, військовий. Тому я
пропозицію Марченка ставлю на голосування.
Ну світ... І Україна тоже світ, частина світу. Ми все время
рівняємся на когось. Хай на нас рівняються.
"За" -
Ще які зауваження єсть? Демченко, будь ласка. Донченко,
будь ласка.
ДОНЧЕНКО. Спасибо, Александр Николаевич. Донченко, фракция
коммунитсов. 100 поправка она совпадаэт с поправкой Павловского
и Петренко моя, связано с тем, чтобы совсем эту статью вылучыты
из закона. Если не прошла поправка Витренко и Марченко, а ведь
она более рациональна и более правильная, то в таком случае я
предлагаю полностью исключить эту статью. Не соответствует она,
действительно, ни одной конституционной норме.
Я не могу понять действительно чем это обусловлено.
Необходимость, логика не вытекает...
И третий момент. Скажите, пожалуйста, Игорь Борисович, а
если человек заболел в этот момент и не сможет присутствовать
кто-то из членов правительства на торжественной присяге, так
что, он не будет призначен на должность? Другие какие-то
обстоятельства сложились у человека. То есть, он не может
присутствовать в эту ситуацию, находиться на принятии присяги.
Когда он тогда будет складывать присягу, или просто подписать,
чтобы подписать, как это делается иной раз теми же державными
службовцами. Ты подпиши -и будь здоров.
Значит, я считаю, что все-таки этот момент не соответствует
Конституции и вытекает из простой логики, что нет необходимости
в нем совершенно никакой. И полностью настаиваю на том, чтобы
убрать эту статью из...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування...
КОЛІУШКО. Що стосується Конституції, то не можу з цим
погодитися, тому що в Конституції ніяким чином це не
заперечується: прийняття присяги членами Кабінету Міністрів.
Що стосується тих випадків, коли хтось захворів чи ще щось,
визначено, що навіть коли один міністр призначається, скажем,
потім на вакансію, яка виникла, він так само складає присягу
тут, перед ними, перед Президентом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропозицію депутата Донченка ставлю на
голосування. Павловський також підтримує, про виключення 11
статті.
"За"
Павловський. Одну хвилинку, Павловський, будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ.
Дякую.
Шановні народні депутати, в мене є така аргументація проти
цієї статті, за вилучення. Справа в тому, що на всі посади, на
які обираються, ми вже застосували таку логіку, що приймається
присяга. А це посади, на які призначаються. Навіть державний
службовець, він обирається за конкурсом, але обирається. І тому,
в нас є одна логіка: там, де обирається, -є присяга, де
призначається - присяга не потрібна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування з урахуванням...
КОЛІУШКО. Комісія не підтримує таку логіку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Носов, голосуй.
"За"
Носов, будь ласка.
НОСОВ В. В. Шановні депутати, я хочу нагадати, що Закон про
державну службу передбачає, що всі державні службовці приносять
присягу. А на ці категорії ви не поширили той закон, і тому
виходить у вас нонсенс: він керує державними службовцями, вони
принесли присягу, а він не приніс. В яку сторону він буде
керувати ними. То вже нехай постараються і приносять вони
присягу.
КОШІУШКО. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отрицание отрицания. Будь ласка, Стретович.
СТРЕТОВИЧ.
Шановні колеги, в державі сьогодні існує принцип
дозвільного в системі правово регулювання, що означає: дозволено
все, що не заборонено. І коли посилаєтеся на те, що в
Конституції не визначено, Конституція не носить заборолювальних
норм відносно того, що ми можемо це врегулювати в законі. І
тільки що переді мною виступав колега Носов, який чітко вказав
на те, що получається дірочка, прогавано в праві, як кажуть
юристи. Так, це пов'язано з тим, що державні службовці по закону
повинні приймати присягу, і це в законі зазначено. Народні
депутати приймають, Президент приймає, а особи, які здійснюють
економічну політику в державі в рангі міністрів, чомусь цю
присягу приймати не повинні. І враховуючи цю обставину, ми
вирішили, так би мовити, усунути цю прогавину. І записали, що
міністри приймають присягу перед Верховною Радою і виписали
процедуру, як вони повинні цю присягу приймати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю 11 статтю в цілому в редакції від
комісії на голосування.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
"За" -
Хтось не зрозумів. Григорій Іванович, ви не голосували.
Григорій Іванович настояв, щоб переголосувать. Найда настоює.
Будь ласка, переголосуємо. Голосуємо.
"За" -
Спасибі. Прийнято.
12 стаття. Програма діяльності Кабінету Міністрів України.
Нема зауважень. Є , Носов, будь ласка.
НОСОВ В. В. Це у мене 109-та поправка, яка говорить, що
третю частину, четверту й п'яту можна вилучити - вони не
відповідають назві статті. Тут передбачається порядок розгляду
Верховною Радою. Це у чистому вигляді Регламентні норми, є
відповідна глава в Регламенті і не слід їх сюди запутувать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 109-та Носова голосується про
вилучення третьої, четвертої і п'ятої... пнуктів цієї статті. Я
ставлю на голосування.
КОЛІУШКО І. Б. Тут коментар: все вилучено, крім однієї
норми, яка мусить бути тут!..
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стретович, будь ласка.
СТРЕТОВИЧ В.М.
Немирівський виборчий округ N 58.
Шановні колеги, я дійсно погоджуюсь з Носовим в цій
частині. Але! Робота над Регламентом Верховної Ради ще триває і
невідомо коли ці Регламентні норми будуть прийняті і ухвалені.
Тому ми, на комісії розглядаючи це питання, дійшли до
висновку, що якщо буде прийматися Закон про Регламент і це буде
віднесено до регламентно-процедурних норм, тоді приймем Закон
про внесення змін і доповнень до Закону про Кабінет Міністрів і
вилучимо просто-напросто ці норми. Просто ми встановлюємо
правило гри, правило поведінки Кабінету Міністрів у
співвідношенні і їх стосунках з Верховною Радою. І це не
заважає. Щоб ми потім це не упустили, то ми вирішили це зараз
показати у законі.
Я вважаю, що ця норма абсолютно не щкодить нормативній
регламентації діяльності Кабінету Міністрів. Прошу підтримати!
КОЛІУШКО І. Б. Тим більше, що при розгляді, дійсно, багато
процесуальних норм, які були, ми вже вилучили. Залишено тільки
найважливіші - те, що програма розглядається не пізніше, ніж у
десятиденний строк. Це ж пов'язано не тільки з внутрішніми
проблемами Верховної Ради, це й залежить Кабінету Міністрів на
цьому...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чурута, будь ласка.
ЧУРУТА М.І. Я полностью поддерживаю поправку Носова, 109-ю.
Она перекликается и с моей, со 110-й поправкой.
Единственное, что я здесь добавляю -вместо этих трех
пунктов записать: "Прем'єр-міністр України представляє Програму
діяльності Кабінету Міністрів України на пленарному засіданні
Верховної Ради, яка обговорює її та приймає відповідне рішення,
згідно з Законом "Про Регламент Верховної Ради України".
____________. А вот эти 3-е, 4-е, 5-е пункты -процедура вся
будет расписана в Регламенте. И надо ломать копья. Давайте так
вот...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, я ще раз ставлю на голосування 110
поправку Чурути, яка співпадає фактично з поправкою Носова. Ігор
Борисович, не командуйте.
"За"-
Ставлю в цілому 12 статтю ...
(Ш у м у з а л і)
А, ні. Валентина Петрівна Семенюк, будь ласка.
СЕМНЮК
159 виборчий округ.
Шановний доповідачу, моя 106 поправка. Я пропоную в статті
12 в другому абзаці після слів "завдань Кабінету Міністрів
України" доповнити словами " у відповаідності із засадами
внутрішньої і зовнішньої політики, визначених Верховною Радою
України".
Стаття 85 Конституції пункт 5 говорить, що до повноважень
Верховної Ради України належить 5-й пункт -визначення засад
внутрішньої і зовнішньої політики. Це відповідно до Конституції.
Пршу внести цю поправочку. Дякую.
КОЛІУШКО І. Б. Без сумніву, ваша пропозиція відповідає
Конституції, але комісія вважала це надмірною деталізацією. Тоді
виникає питання -чому не продовжити відповідно до Конституції,
законів, інших рішень і так дальше. Це само собою зрозуміло те,
що ви пропонуєте. І дана деталізація тут нічого не змінить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Петрівна настоює. Я ставлю на
голосування її поправку. 106 поправка. Вона більш уточняє.
"За"-
Більш немає зауважень? ... Будь ласка. Білоус.
БІЛОУС.
Шановні колеги, я прошу звернути увагу на поправку 115,
частину 4 статті 12 доповнити реченням:
"Дебати по програмі діяльності Кабінет Міністрів України
повинні проходити два повні дні після доповіді програми.
Голосування повинно проходити один повний день після закінчення
дебатів".
Я прошу підтримати, тому що не визначено це в законі. І ось
дивіться, в порядку денному у нас сьогодні скільки питань, а ми
розглядаємо одне на сьогодні питання.
Так щоб не було це, і коли ми будемо роглядати програми,
треба узаконити термін дебатів по прорамі Уряду.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку депутата Білоуса на
голосування з визначенням двох робочих днів.
"За" -
Ставлю на голосування 12 статтю в редакції від Комісії.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 13. "Повторний розгляд прогрими
діяльності Кабінету Міністрів України".
Є зауваження? Немає. Я ставлю на голосування статтю в
редакції від Комісії. 13 стаття голосується.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято.
14 стаття. "Зміни у складі Кабінету Міністрів". Зауважень
немає. Є зауваження, Донченко, будь ласка.
ДОНЧЕНКО. Донченко, фракция коммунистов.
Александр Николаевич, посмотрите 126 поправку. Там я
предлагаю исключить слово "політичних мотивів". То есть члены
Кабинета Министров Украины з особистих мотивів в праве заявить
Президенту про его отставку. При чем тут "політичні мотиви"?
Тем более, если мы вернемся и перелистаем 20 статью, там
эта поправка была учтена, а в этой статье почему-то ее не учли.
Так я не могу понять логику тогда Игоря Борисовича. Почему там
они этот момент учитывают, а в этом не учитывают?
КОЛІУШКО. В данному випаду тут констатується, що член
Кабінету Міністрів може подати у відставку не тільки там,
скажем, з особистих мотивів -по стану здоров'я, по сімейному
стану, ще по якомусь, а з політичних мотивів, коли він не
згідний з тою політикою, яку проводить більшість уряду або
Президент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, іде розшифровка з політичних чи особистих
мотивів.
КОЛІУШКО. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо Донченко настоює, я ставлю, щоб
"політичних " виключити, щоб просто йшло по тексту: "з особистих
мотивів" і далі по тексту. Я ставлю на голосування. Не
сперечайтесь, будь ласка.
"За" -
Кузьменко, 123-тя.
КУЗЬМЕНКО. Спасибі.
123 поправка. Я пропоную з фрази "кожний член Кабінету
Міністрів може бути звільнений з посади Президентом України за
власною ініціативою або за поданням Прем'єр-міністра" вилучити
вираз "за власною ініціативою або". Я хотів би сказати, що не
може один виконавець одночасно під двома керівниками ходити.
Якщо ми призначаємо міністра тільки за поданням прем'єра то і
звільняти міністра ми повинні тільки за поданням Прем'єр-
міністра, бо тоді виявляється, що міністр повинен молитися
одночасно двом юом: і Президенту, і Прем'єру.
КОЛІУШКО. Справа в тому, що це конституційне право
Президента звільнити. І Конституція не дає тут ніяких обмежень.
Ми, навпаки, доповнюєм це, що Президент може робити подання або
пропозиції. Тобто дискусія з приводу цього слова була значна. І
Президент зобов'язаний розглянути це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульменко настоює на своїй попраці. Виключити
"за власної ініціативи", а просто "за поданням Прем'єра". Свою
редакцію він пропонує, я ставлю це на голосування.
Президент звернеться тоді до Прем'єра.
"За"-
Чурута, будь алска.
ЧУРУТА. Уважаемые народные депутаты! Я прошу вас открыть
поправку 163 на странице 31.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До якої статті?
ЧУРУТА. Это будет касаться этой статьи. Поправка ь163 на
странице 31.
Уважаемый докладчик, вот ответьте мне, пожалуйста, на такой
вопрос, который вас задал депутат Донченко. Вот здесь я
предлагал, и вы учли:"з політичних чи особистих мотивів"
ви викреслили з цієї 20 статті. Почему эти же слова вы не
убираете из этйо статьи, из 14, когда член Кабинета Министров
имеет право заявить о своей отставке. А "з політчних чи особистих
мотивів" - це треба викреслити ці слова.
Так вот в 20 статье вы это учли, а в 14 нет.
КОЛІУШКО. В 20 статті ми це врахували в зв'язку з тим, що в
14 статті ця норма стосується всіх членів Кабінету Міністрів
включно з Прем'єр-міністром. І тому, щоб не було повторення, ми
звідти вилучили. Але по суті це абсолютно...
ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.
Ні, тут немає проблеми, нема колізії. Тому що 14 стаття
стосується всіх членів Кабінету Міністрів і Прем'єр-мінітра в
тому числі. І він так само...... мотивів вправі заявити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я ставлю. Чурута настоює. Хоча ми ще
до 20 не дійшли. Ну вона перекликається з 14 статтею другим
абзацем. Будь ласка, я ставлю цю поправку на голосування.
"За" -
Ще зауваження. Нема до 14 статті.
Я ставлю в редакції від комісії 14 статтю в цілому.
КОЛІУШКО І.Б. Комісія просить підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
"За" -
Катерина Семенівна просить переголосувать. Вона не встигла.
Будь ласка. Снігач, не отвлікайте її. Андрій Прокопович...
"За" -
15 стаття. "Вимоги до осіб, які входять до складу Кабінету
Міністрів України". Носов, будь ласка.
НОСОВ. У мене 133 поправка. Мені прикро про неї говорити,
але, згідно з нашою Конституцією, ми не маємо право висувати
фахових вимог до державних службовців. У нас частина 2 статті 38
Конституції говорить: "Громадяни користуються рівним правом
доступу до державної служби, а також до служби в органах
місцевого самоврядування".
Ще тієї ночі я просив додати поправочку -"з урахуванням їх
професійної підготовки, або досвіду, відповідно до особливостей
посади та службових функцій". Але її тоді не підтримали 160
голосів. Зараз Конституція передбачає таку вимогу тільки щодо
Президентаі щодо суддів. А ось вже до інших ми не маємо права її
висувати. Це буде обмеження прав людини, яке суперечить цій
главі. Так що, слова оці треба "володіє державною мовою"...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Носов поправкою 133 пропонує виулчити слова
такі: "які володіють українською мовою", - а решут підтримує.
КОЛІУШКО. Комісія не погодилася з аргументацією, що це
суперечить Конституції, ми не могли в Конституції переписати
абсолютно всіх, всі посадові особи і ввести щодо них якісь
вимоги.
Оскільки є вимога щодо Преиздента, є вимога щодо депутатів,
без сумніву, ця вимога повинна стосуватися і інших державних
службовців. Вони є на державній службі, вони представляють
державу. І, тим більше, це стосується членів Кабінету Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Борисович, якщо виходить з вашої логіки,
то тоді у Носова, мабуть, більш така, переважає його думка і
логіка. Коли призначають послами, радниками, то що, всі
володіють мовами? Їх призначають, вони вивчають напротязі
півроку, рік, людина працює над собою, але підбирають за фаховим
рівнем, за підготовкою людини, в першу чергу, яка повинна
представляти державу.
Тому, я вважаю, що, мабуть, тут все-таки Носов...
переконання більші.
КОЛІУШКО. Я згодний з цим, і я готовий доповнити тут, що,
враховуючи фахові вимоги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію Носва на голосування. Ви
подивіться склад як сформульований наший, сформований точніше.
Посольський корпус.
"За"
Ще зауваження.
Я ставлю 15 статтю в цілому в редакції від комісії.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
"За"
Стаття переноситься на третє читання. А ви врахуйте при
доопрацюванні, будь ласка.
16 стаття: "Строк повноважень Кабінету Міністрів України".
Є зауваження? Немає. Ставлю на голосування в поданій редакції 16
статтю.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
"За" -
17 стаття. Припинення повноважень Кабінету Міністрів
України у зв'язку з обранням нового Президента України. Чурута,
будь ласка.
КОЛІУШКО. Це визначено Конституцією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що...
ЧУРУТА. Нет, я просто хочу сделать небольшое замечание. Я
считаю, что в моей редакции здесь более корректно написано: як
припиняються повноваження всього складу Кабінету Міністрів.
Почитайте, что предлагает комиссия. На торжественной церемонии
инагурации в этот момент вместо поздравлений и так далее
премкер-министр должен подходить к Президенту и вручать ему
заявление о том, что они уходят в отставку. Это действительно
корректно. поэтому я считаю, что в моем изложении будет более
точно: повноваження всього складу Кабінету Міністрів України
вважаються припиненими відразу після складення присяги
Президентом України.
КОЛІУШКО. Справа в тому, що в практиці багатьох державців є
нормальна, це елемент урочистої церемонії по інагурації
Президента, коли прем'єр-міністр на цій церемонії заявляє про
відставку Кабінету Міністрів. І це зовсім не суперечить
привітанням і всьому іншому. Це нормальний крок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чурута, настоюєте? Чурута настоює на своїй
пропозиції, на своїй поправці 139.
_____________ . Це, дійсно, елемент довір'я Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування.
"За" -
Я сатвлю 17 статтю в редакції від комісії в цілому. Прошу
підтримати.
"За" -
КОЛІУШКО І.Б. Комісія просить підтримати...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято.
Стаття 18: "Припинення повноважень Кабінету Міністрів
України за рішенням Президента України". Всі поправки враховані.
Носов, будь ласка.
НОСОВ В. В. Та тут, на жаль, виник новий текст і я до нього
не міг своєчасно подати поправку...
В першій частині - "Президент України в праві прийняти
рішення про припинення повноважень Прем'єр-міністра України. У
зв'язку з цим він видає відповідне..." - і я пропоную додати:
відповідний вмотивований указ. І крапка! А окремого повідомлення
Верховній Раді робити не треба - по-перше, це Конституція не
передбачає, а всі його обов'язеи зазначені в Конституції, раз.
По-друге, в самому указі має бути і мотивація - хай всі інші
знають, а не тільки Верховна Рада.
Таким чином: відповідний вмотивований указ. І крапка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку Носова.
Кузьменко! Кузьменко! Віктор Іванович, відпустіть
Кузьменка, хай приймає закон...
"За" -
Вітренко, будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М.
Номер нашої поправки - 148. Я хочу підкреслити, що в
поправці своїй ми закладали норму, щоб Верховна Рада, якщо вона
дає згоду на призначення прем'єр-міністрів, щоб вона мала право
заслухати Президента України щодо його мотивів відставки
Прем'єр-міністра. Бо на наших очах вже скинули Масола - ми не
знаємо чому, чим він не сподобався; потім скинули Марчука -теж
не знаєм чому... Тепер якщо компромат переграє лазаренківський
над кучмовським, він скине Лазаренка. За що? За те, що він
непрофесійно керує, чи за те, що розкрадає державу?! Ми повинні
знати про це. І знати ми повинні у Верховній Раді, а не, знаєте,
по телебаченню, з програм якогось там сексуально заклопотаного
Вересня...
Тому те, що записали тут, у поправці нашій, враховуючи
частково, що ми нібито будем мати інформацію, то це депутатів не
влаштовує. А Президент повинен тут бути і подати нам повністю
довідку про мотиви відставки прем'єр-міністра України.
Прошу цю нашу поправку поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку, внесену
депутатом Вітренко і Марченко.
"За"-
Жеребецький, будь ласка.
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.
Олександр Миколаевич, шановні колеги. Ну, яне голосував...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, поправка не підтримана.
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ. Я не голосував за поправку шановної Наталії
Михайлівни Вітренко ось чому. Вона пише: "має право". Але це
абсолютно не означає, що Президент забов'язаний. Ми то право
маєм, а Президент може не прийти. Натомість, ця ж норма, але в
імперативній формі викладена в редакції комісії, яка прямо
забов'язує Президента прийти, прийти і сказати про мотиви чому
він зняв.
Я чому я не голосував за поправку Носова? А от чому. Наказ
про звільнення має встановлену форму. Написано: звільнити за
недосконалу роботу і все. Натомість, коли Президента ми
забов'язуємо прийіи сюди, то він повинен розширено роз'яснити
чрму він знімає Уряд.
Тому я пропоную голосувати за редакцію комісії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Стретович.
СТРЕТОВИЧ.
Дякую, Олександр Миколайович. Шановні колеги, ми, готуючи
цей проект, можливо, закладали в нього прогнозтичну функцію, що
наступний Парламент в нас буде мати парламентську більшість і
прем'єр -це буде та особа, яка буде погоджена з парламенською
більшістю. І, коли Президент, пропонуючи цю кандидатуру, і,
намагаючись затвердити його на цю посаду, проведе консультації
перед тим як його затвердити. Але, оскільки закладено в
Конституції модель президентсько-парламентської чи
парламентсько-президентської республіки, то Президент в цій
ситуації має право звільнити Прем'єр-міністра за власним
бажанням, оскільки він є главою держави, гарантом дотримання
Конституції із цілим переліком повноважень.
Разом з тим, щоб ця чехарда не перетворювалась на ну, що ми
маємо попередні 5 років, за 5 років восьмий уряд, треба
привчити, що ви повинні інформувати мотивовано, про що говорить
Носов, після того, що він прийняв таке рішення, грунтуючись на
тому, на тому, на тому, і інформуючи Верховну Раду, що людина
більшості парламентської не справилась з виконанням таких
обов'язків і він прийняв таке рішення.
Повірте, що ця інформація буде вартувати...., аналогічно
погодженню перед звільненням.
Дякую за увагу, і прошу залишити в редакції Комісії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко.
МАРЧЕНКО. Александр Николаевич, мы только что с Жеребецким
согласовали. И он будет голосовать за нашу поправку, если мы ее
ужесточим.
Ну, во-первых, он, наверное, снимет свой комментарий по
предложениям Комиссии, которое внесено.
А именно в предложениях Комиссии, смотрите, что сказано:
"Президент України вправі приймати рішення про припинення
повноважень Прем'єр-міністра України. У зв'язку з цим він видає
відповідний Указ і про мотиви свого рішення інформує Верховну
Раду".
Информация может быть в разной форме. Может быть
письменная информация в составе или в количестве одного абзаца,
что по таким-то причинам я снимаю Премьер-министра.
А цель нашей поправки, здесь была как раз, по идее она
совпадает с идеей Жеребецкого, чтобы Президент дал ответы на
вопросвы, которые ставят депутаты.
Поэтому мы в нашу поправку с согласия с Жеребецким вносим:
"Верховна Рада України зобов'язана заслухати Президента
України щодо його мотивів відставки Прем'єр-міністра".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замінити там, де написано "має право" на "
зобов'язаний".
Ставлю на голосування цю поправку, погоджену з Жеребецьким.
КОЛІУШКО. Це накладає зобов'язання на Президента, що не
відповідає Конституції.
"За" -
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосувнаня цю статтю в редакції
від Комісії. Тобто, 18 статтю. Голосуємо.
"За" -
КОЛІУШКО. Ще раз тоді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Іванович щось хотів сказать. Найда.
Переголосувать? В редакції від комісії ставлю на голосування.
КОЛІУШКО. Тобто в редакції Марченка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправку ставлю на голосування. Марченко,
Вітренко і Жеребецький.
"За" -
Рішення прийнято.
Я ставлю в цілому з поправкою, за яку ми проголосували, 17
статтю. Голосуєм.
"За" - 255.
Прийнята стаття 225-тю голосами.
Стаття 19. Припинення повноважень Кабінету Міністрів
України у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції
недовіри.
Нема зауважень? Ставлю 19 статтю в редакції від комісії.
КОЛІУШКО. Комісії просить підтримати.
"За" - 274.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. 274 голоси.
Стаття 20. Припинення повноважень Кабінету Міністрів
України у зв'язку з відставкою або зі смертю Прем'єр-міністра
України.
Хай живе Прем'єр-міністр.
КОЛІУШКО. Це - конституційна норма.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуєм. Зауважень нема до редакції від
комісії.
"За" -
Приймається, 264 голоси.
Стаття 21 "Виконання повноважень Кабінетом Міністрів
України після його відставки". Хто виконує повноваження? Нема
зауважень? Нема. Ставиться на голосування 21 стаття в редакції
від комісії.
"За" -
Стаття приймається, 259 голосів.
Стаття 22 "Виконавська спрямованість та основні сфери
діяльності Кабінету Міністрів України".
Новос, будь ласка, до 22 статті.
НОСОВ. У мене є поправка 174. У нас тут склалась така
парадоксальна ситуація, що ніде в законах і в Конституції немає
вимоги, щоб Кабінет Міністрів діяв в інтересах українського
народу. Ну такий паракс невеличкий.
Тому я пропонував в першій частині записати так:
"Діяльність Кабінету Міністрів України згідно з його
компетенцією спрямована на..." і замість слова "організацію"
записати:" на забезпечення інтересів українського народу
шляхом..." І пішло далі:"виконання..." і так далі.
Я знаю, що мені зараз відповість доповідач, що в статті 2
ми там ці слова вставили. Але в статті 2 є 8 підпунктів і ці
слова вставлені тільки до одної функції Кабінету Міністрів, а
не взагалі до цілої діяльності.
Тому я просив би депутатів підтримати і проголосувати її
сюди.
КОЛІУШКО. Я не заперечую. Це дійсно важливо, його можна і
тут повторити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію Носова.
"За"-
Стаття прийнята. 247 голосів.
Стаття 23 -"Основні функції та повноваження Кабінету
Міністрів України в окремих сферах". Найда, будь ласка.
КОЛІУШКО І. Б. Я вибачаюся. Нє, в мене є по 243.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Одну хвилиночку.
КОЛІУШКО І. Б. Справа в тому, що після доопрацювання закону
на комісії підготовкою до другого читання поступило цілий ряд
зауважень до 23 статті як від комісій наших, так і Кабінет
Міністрів, ще раз переглянувши, подав ряд зауважень до 23
статті. Це стаття, яке регламентує, дає великий перелік
повноважень Кабінету Міністрів у різних галузях і сферах
діяльності.
Я прошу розглянути цю статтю пізніше, після, -вона зовсім
не зв'язана -щоб ми могли врахувати ті пропозиції, які внесені
от буквально вчора і позавчора комісіями, також посидіти ще з
Кабінетом Міністрів, щоб ми чогось бувало тут не випустили. Там
дійсно є серйозні пропозиції.
(Ш у м у з а л і)
Ну фактично так: розглянути її перед третім читанням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуєтесь?
24 стаття. Будь ласка, Найда Григорій Іванович. По 23
статті.
КОЛІУШКО І.Б. По 24.
НАЙДА Г.І.
Херсон, фракция коммунистов, Найда. Игор Борисович, у меня
к вам такой вопрос. По 22 статье. Кабинет Министров обязан
организовывать выполнение законов, Конституции и актов
Президента. Но есть у нас от Президента о переподчинении
Министерства информации, Министерства обороны и других ряд
министерств напрямую на себя. То есть, он разрушил
исполнительную власть. То, что не должен был делать по
Конституции.
В этом случае обкясните мне, пожалуйста, Кабинет Министров
должен организовывать выполнение этого законодательного акта
Президента или нет?
КОЛІУШКО І. Б. Вищим актом, який зобов'язаний, який
регламентує діяльність Кабінету Міністрів є Конституція. На
основі Конституції Кабінет Міністрів зобов'язаний керуватися
актами Президента. Тому ми зобов'язані тут це повторити. Але
звичайно, якщо виникає колізія між актами Президента чи навіть
законами Верховної Ради і Конституцією, то Кабінет Міністрів
вправі керуватися Конституцією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зрозумів? Не чули?
Білоус, будь ласка.
КОЛІУШКО. Я згадую норми Закону про Конституційний Суд, як
там треба, тобто коли акт Президента суперечить Конституції, те,
на що ви посилаєтеся, то він має бути оскаржений в
Конституційний Суд. Я тільки не можу зараз згадати, чи Кабінет
Міністрів це робить сам, чи...
БІЛОУС. (317, Спілка офіцерів України, Білоус)
Шановний Олександр Миколайович, шановні колеги, багато в
цьому законі є таких слів, як "інші". І от ця стаття знову:
"інші повноваження". Ви розумієте, що закон повинен бути прямої
дії. Коли є слово "інші", то той чи інший чиновник використовує
це на свою користь. Є закон, давайте врахуємо всі повноваження
Кабінету Міністрів і не будемо............ для тлумачення на
місцях чи в інших десь закладах того чи іншого поняття цього
закону. Дякую за увагу, прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не відбирайте хліб у юристів, тоді в них не
буде спору.
Ще по 23 статті? Вітренко, Носов. По 24-ій, я вибачаюсь.
ВІТРЕНКО Н. М. Номер нашої поправки 197. Тільки там
помилка, ми пропонували виключити третій абзац оцього пункту в),
де записано, що до повноважень Кабінету Міністрів входить
забезпечення охорони приватної та інших форм власності. Взагалі
це нонсенс, щоб виконавча влада, вищий орган виконавчої влади
захищав приватну власність, і це домінантою було.
Тому ми пропонуємо, як це і передбачено в усіх країнах, що
Кабінет Міністрів забезпечує збереження, розвиток і ефективне
використовування державної власності, зміцнення громадського
порядку, активну боротьбу із злочинністю, виконання судових
рішень вживає заходів щодо соціального захисту громадян України.
Тобто, Олександр Миколайович, замість "охорони приватної
власності", замість цього абзацу я пропоную проголосувати в
нашій редакції головне -це охорону і захист державної власності.
До речі, коли було обговорення цього закону до прийняття в
першому читанні, наголошували саме на цьому, на функції Кабінету
Міністрів по захисту державної власності. Воно втрачено.
КОЛІУШКО. Я хочу нагадати вам, що тільки що ми всі
погодилися з тим, що 23 стаття раз не розглядається, і буде
розглянута перед 3 читанням. Те, що ви говорите, стосується 23
статті. Зараз розглядається 24 стаття.
ГОЛОВА. Носов, будь ласка.
НОСОВ. Шановні депутати, в мене поправка 209. Я хочу
сказати, що Конституція дає нам дозвіл деякі повноваження
Кабінету Міністрів визначити і в законі. І стаття є відповідно
24. Інші функції та повноваження Кабінету Міністрів України. У
нас є пробіл, пропуск, ми не визначаємо за Кабінетом Міністрів
планування його законопроектної роботи, тобто організаційної,
узгодження це з Президентом. Безкінця нам приносять сюди
законопроекти, які не узгоджені з Президентом. Саме тому, я
пропонував 209 поправкою додати такий текст: Кабінет Міністрів
України: 1. Забезпечує розробку, погоджує з Президентом України,
схвалює і подає до відома Верховної Ради України річні та
перспективні плани робіт Кабінету Міністрів України. Та не
менше, як двічі на рік, повідомляє Верховну Раду України,
Президента України про хід і результати їх виконання.
Далі. З власної ініціативи та за дорученням Верховної Ради
України, Президента України забезпечує розробку проектів-законів
в межах коштів, передбачених на це в державному бюджеті. Тобто,
коли він вносить свої програми і інше, то він же має розробляти
це.
Третій підпунтик. З власної ініціативи та за дорученням
Верховної Ради України розробляє та подає на рогляд Верховної
Ради України плани організаційних, фінансових, матеріально-
технічних, інформаційних заходів для впровадження законів і
постанов Верховної Ради України в життя. Не менш, як двічі на
рік повідомляє Верховну Раду України, Президента України про хід
і результати їх виоконання".
І четвертий пункт: "Забезпечує здійснення заходів по
впровадженню чинних законів в життя".
Якби це все було, то з Конституційним Судом у нас було б
все по-іншому -був би складений план заходів, визначено коли це
се буде збудовано, зроблено. І ми б тоді вводили закони в дію не
з завтрішнього числа, а, скажімо, через півроку, через рік - коли
буде все збудовано і готове.
Я полягаю на тому, щоб це проголосували по окремих упнктах.
Або в цілому.
ГОЛОВА. Я просив би, Вячеслав Васильович, трохи коротше
аргументувати.
Будь ласка, Ігор Борисович.
КОЛІУШКО І. Б. Справа в тому, що тут не все... не все в цій
пропозиції дійсно відповідає Конституції. Скажем, вимога до
Кабінету Міністрів погоджувати з Президентом його плани
законопроектних робіт. Вона не може бути прийнятою, тому що
Кабінет Міністрів є суб'єктом законодавчої ініціативи і він
вправі сам її реалізовувати, це всерівно що зобов'язати вас
узгоджувати, наприклад, з Головою Верховної Ради ваші плани
законодавчої ініціативи.
Друга... другий пункт ваших пропозицій -враховані в іншій
статті, дже йдеться про діяльність Кабінету Міністрів, в
розділі, присвяченому "Організація і порядок роботи Кабінету
Міністрів". От.
Ну, а четверта частина уже нами проголосована в "Загальних
завданнях". От.
А третя, тобто... я не знаю, тут, по-моєму, крім отого, що
"погоджує з Президентом", все решта, в принципі, може бути
прийнято, але воно, на мій погляд, не додає нічого нового.
ГОЛОВА. Одначе є пропозиція Носова з цього приводу, він її
аргументував. Її треба або підтримати, або відхилити. Я
пропонував би підтримати, оскільки вона не руйнує систему і
матерію закону. Ставлю на голосування пропозицію Носова, будь
ласка.
"За" -
Воно не набирає потрібної кількості голосів. Але при тому я
ввавжю, що ви погодили перенесення розгляду 23 статті на
процедуру перед 3-м читанням, так же?
____________. Так.
ГОЛОВА. Так що ми не голосуємо цю процедуру. На 38
сторінці, Білоус, будь ласка.
БІЛОУС, Спілка офіцерів України, місто Полтава.
Дякую, Олександр Олександрович. Я хотів би все-таки, щоб
поставили мою поправку до 24 статті. Я пропоную, поправка це
207, вилучити і пояснюю чому. Тому що те, що говорив Носов, ми
проголосували. І, якщо люди в залі хочуть, щоб були інші якісь
повноваження, хай вони додають. Але не повинно бути слово
"інші". Ще раз пояснти, Олександр Олександрович, що закон
повинен бути прямої дії. І якщо це єсь там якісь укази
Президента стосовно Кабінету Міністрів, то треба виписати, що
він погоджує. Але писати слово "інші" недоречно.
Дякую.
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО І. Б. Ну, комісія просить все-таки підтримати, в
редакції вітд комісії залишити цю статтю, тому щт ми не можемо
вичерпний дати перелік повноважень Кабінету Міністрів в усіх
сферах. Це просто нереально.
ГОЛОВА. Так. Білоус вніс пропозицію. Вона ставиться на
голосування. 207 поправка про вилучення 24-ї статті.
"За"-
Вона не підтримується.
Стаття 24 можна ставить на голосування в редакції комісії?
Ставлю на голосування 24 статтю, яку пропонує комісія.
Підтримайте, будь ласка.
КОЛІУШКО І.Б. Комісія просить підтримати.
"За"-
Підтримано.
Стаття 25 "Делегування функцій і повноважень Кабінету
Міністрів України". Зауваження враховані в основному. Не в
в основному, а всі, крім першого.
Будь ласка, дайте Носову слово.
НОСОВ. Шановні депутати, в мене буле поправка 215. Вона так
начебто врахована частково, але врахована від негативного. Зараз
стаття записана так, що ті повноваження, які не можна
делегувати, їх треба зазначити в законі. А в мене було навпаки,
що Кабінет Міністрів в разі необхідності "може передавати для
тимчасового чи довгострокового виконання окремі яункції та
повноваження міністерствам, іншим центральним ораганам
виконавчої влади у встановлених законом випадках і межах".
Тобто, ми законом визначаємо, що він може передати, а що не
визначено як передача, то він не може передати.
А тут від зворотнього зроблено. І тепер виходить так, що
навіть Конституція закріпили за ними ці повноваження, а вони
можуть це делегувати. Такого робити не можна. Треба писати
тільки те, що ми дозволимо, те зделегує. І так зроблено в законі
про самоврядування. Те, що ми записали, що можна делегувати, те
можна делегувати.
ГОЛОВА. Ігор Борисович.
КОЛІУШКО. Справа в тому, що фраза "якщо інше не передбачено
законом" виключає можливість передачі комусь повноважень, які
напряму визначені за Кабінетом Міністрів Конституцією чи
законом.
Стосовно інших повноважень, які вони виконують, навіть в
частині ого, що попадає в категорію "інші", ми не можемо
визначити вичерпний перелік. І на нашу думку Кабінету Міністрів
видніше в тих дрібних уже деталях, як здійснити перерозподіл
функцій між Кабінетом Міністрів та окремими міністерствами.
ГОЛОВА. Будь ласка, Ігор Борисович, так на мій погляд,
неюриста, мені здається,що Носов був переконливий у своїй
агрументації, і можна було б зважити на цю пропозицію, тим паче,
що ми, практично не стикаємось з практикою передоручення
Кабінету Міністрів іншим структурам.
КОЛІУШКО. Може, звичайно, це буде юридично коректно, але це
навіть перевірити і рпослідкувати буде дуже складно для нас.
ГОЛОВА. Отже, ставиться на голосування пропозиція Носова
про те, що у статті 25 визначається можливість передачі своїх
окремих функцій, тимчасового чи безстрокового виконання окремих
функцій Кабінету Міністрів іншим структурам у межах, визначених
законом. Так? Будь ласка, дайте ще раз для формулювання слово
Носову і будем голосувать.
НОСОВ. Замість слів "якщо інше не передбачене законом"
тобто тут треба закону і заборону передбачати, записати "у
встановлених законом випадках і межах". І це буде юридично
правильно.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Голосується пропозиція Носова, яку
підтримують депутати. Я розумію, Ігор Борисович власне теж не
проти неї.
Так, так, так. Будь ласка підтримайте.
"За" -
Рішення прийнято.
І маєм на увазі, якщо при потребі, можна завжди видати
потрібні закони, якщо їх не вистачає. Треба передати якісь
повноваження, проект закону навіть тимчасової дії, приймається
рішення з цього приводу.
До цієї статті є ще зауваження? Найда.
НАЙДА. Херсон, фракция коммунитов, Найда.
Уважаемые коллеги, здесь очень правильные были предложения
Валентины Петровны Семенюк, что не все, наверное, может
делегироваться.
Вот мы с вами передали, чтобы Кабинет Миинстров рассчитал
среднюю межу малозабеспеченности. Затем нам предложили какой-то
неполный минздраворасчет. Наверное, не все, все-таки, можно
передавать. Наверное, какие-то жизненно важные вопросы должны
остаться чисто за Кабинетом Министров -это жизненный уровень,
наверное. Наверное, вопросы обороны обороны не может
делегировать никому.
ГОЛОВА. Григорій Іванович, ви, мабуть, просулузали, що вже
проголосвано те, що ви говорите. І вас підтримано 233 голосами.
Будь ласка. Це КатеринаСеменівна йому голосу затуркала, кажуть
там.
Я прошу, давайте 25 статтю проголосуємо в цілому. Ставлю на
голосування.
КОЛІУШКО. Комісія просить підтримати.
ГОЛОВА. Будь ласка.
"За" -
Прийнято.
265 чоловік проголосувало і якраз дійшли до перерви. Я
просив би вас ще раз у переві визначитися по тих позиціях
поправок, які потребують, ну, такої, я б сказав, принципової
дискусії чи розгляду, щоб трохи прискорити цю роботу.
Перерва до 16 години.