ЗАСІДАННЯ  ВІСІМДЕСЯТ  ЧЕТВЕРТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.   23  с і ч н я  1997  р о к у

                             10 година

         Веде  засідання  Перший заступник Голови Верховної

         Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доброго   ранку,  шановні  народні  депутати!

 Доброго   ранку   запрошені,   гості.   Доброго  ранку,  шановні

 радіослухачі!

      Розпочинаєм  сесію. Прошу вставити картки, реєструємся. Іде

 поіменна реєстрація.

      В  залі  встигло  зареєструватись  338  народних депутатів.

 Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Шановні  колеги,  Комісія фінансів і банківської діяльності

 просить  Верховну Раду включити в порядок денний сьогодні першим

 питанням  питання  про  призначення  Віктора  Андрійовича Ющенка

 виконуючим  обов'язки  голови  Національного  банку  України.  Я

 поручив  би  підтримати  це  питання  і поставити його в порядок

 денний. Але нам потрібно проголосувати.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка, прошу підтримати. Віктор Іванович, будь ласка.

 Дайте Суслову  слово.

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые народные депутаты, я считаю необходимым пояснить,

 в связи с чем возникла эта проблема.

      Дело  в  том, что 26 января этого года у Виктора Андреевича

 Ющенко  истекает  срок полномочий. Таким образом, 27 числа чисто

 юридически он уже не голова Национального банка.

      В   связи  с  тем,  что  Виктор  Андреевич  в  командировке

 находится,  у нас нет возможности принять решение по предложению

 Президента  Украины  о  назначении  Ющенко головой Национального

 банка.

      С  тем,  чтобы не возникла коллизия с понедельника, когда и

 срок  истек,  и  он  не  назначен,  необходимо принять решение о

 продлении  его  полномочий  как  исполняющего обязанности головы

 Национального  банка, а дальше сессия рассмотрит, определится, и

 окончательно римет решение.

      проект  постановления вам роздан. Предлагается эту проблему

 не обсуждать, потому что обсуждать здесь нечего, а проголосовать

 за включение в порядок денный и принять это постановление.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

      Шановні  колеги,  перед  тим  вам  роздали  пропозицію  від

 Комісії,  ви  її  прочитайте,  а я тим часом вас ознайомлю вас з

 запитом, які надійшли від  депутатів.

      Надійшли  депутатські  запити  від  Яворівського Володимира

 Олександровича  до  Генерального рпокурора України. Це той запит

 стосовно  правової  оцінки  проведення  приватизації будинку для

 малосімейних в місті Світловодські  .......... області.

      Я  прошу підтримати даний депутатський запит. Включіт, будь

 ласка, систему.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Скіпальського   Олександр  Олександровича  до  генерального

 прокурора  України  стосовно правової оцінки заяв Юрія Лужкова в

 місті  Севастополі,  а  також відповідальності посадових осіб за

 недогляду, який на території України побував Констянтин Затулін,

 об'явлений персоной нон-грата.

      Прошу підтримати пропозицію, запит.

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Ричагова  Григорія  Васильовича...  Ще  раз? По наполяганню

 значної  частини  депутатів я ще раз ставлю на голосування, будь

 ласка.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Ричагова   Григорія   Васильовича   до  Президента  України

 стосовно вжиття заходів до громадських організацій, які займають

 антиконституційну  позицію  і  одержують  фінансову підтримку із

 державного  бюджету.  Я прошу підтримати поіменним голосуванням.

 Не чути?

      Шановні  колеги,  я прошу підтримати і тихіше в залі, бо не

 чути.

      "За" -

      Рішення  підтримано.  А тепер потрібно нам проголосувати за

 його  направлення  на  ім'я  Президента  -запит  Ричагова. Прошу

 підтримати. Голосуєм.

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Група  народних  депутатів  -Краснякова, Охріменко та інші,

 всього 13 депутатів, до Президента України стосовно стилю роботи

 міністерства   інформації   України  Зіновія  Кулика  та  вжиття

 заходів   щодо  припинення  подачі  недостовірної  інформації  в

 засобах  масової  інформації,  що  дискредитує   державу.  Прошу

 підтримати поданий запит. Іде поіменне голосування.

      "За"-

      Рішення підтримано.

      Тепер прошу затвердити.

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  прошу  підтримати.  Включіть систему. Олександр Іванович

 Ємець! Посідайте на місця і голосуйте. Соболєв, Лавринович!

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Писаренко  Анатолія Аркадієвича до Прем'єр-міністра України

 стосовно   прискорення   здійснення   заходів  щодо  відновлення

 будівництва другої частни каналу Дніпро-Донбас.

      До  віце-прем'єра  України Кураса Івана Федоровича стосовно

 ситуції, що склалася в сфері народної освіти  Донецької  області

 з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України ь1033  від  31

 серпня  1996  року та заходів Уряду щодо забезпечення дотримання

 чинного законодавства.

      Прошу підтримати.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Краснякова Євгена Васильовича до Прем'єр-міністра України в

 зв'язку  з  відсутністю  відповіді   на  запит  щодо  законності

 розпорядження Кабінету Міністрів за ь650р від 8 жовтня 1996 року

 стосовно  доцільності  захисту працівників у зв'язку з закриттям

 шахт, яке прийнято у порушення Конституції та Закону України про

 охорону праці.

      Прошу підтримати.

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Червонія  Василя  Михайловича до прем'єр-міністра України в

 зв'язку   семимісячною   затримкою   виплати   заробітної  плати

 працівникам  бюджетної  сфери  Радивілівського району Рівенської

 області. Прошу підтримати.

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Черепкова Володимира Федоровича до прем'єр-міністра України

 стосовно  порушень  Кабінетом  Міністрів  Закону  "Про Державний

 бюджет  України на 1996 рік" щодо фінансування держзамовлення на

 геологорозвідувальні   роботи.   Стосовно   порушень   Донецькою

 обладміністрацією  Закону  "Про  державну  службу"  щодо Ляхова.

 Прошу  підтримати.

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Саханя  Івана  Яковича до прем'єр-міністра України стосовно

 незадовільного   реагування   на   багаторазові  звернення  щодо

 систематичного  погіршення  ситуації з виплатою заробітної плати

 працівникам  бюджетної  сфери  в  Ярмолайському районі виборчому

 окрузі   Хмельницької   області.   Прошу   підтримати.  Я  прошу

 підтирмати. Воно стосується і запита Червонія, а воно один і тий

 самий  практично  запит.

      "За" -

      Прийнято.

      Я  прошу  проголосувати ще раз по проханню запит Черепкова,

 депутата  Черепкова.  Будь ласка. Черепкова. Ну, давайте ми все-

 таки,   мабуть,  підтримаєм.  Прошу  включить  систему.  А  тоді

 Червонія, ну чого ви шумите?

      "За"

      Червонія   Василя   Михайловича   прошу  підтримати  запит.

 Черепкова  і  Червонія  разом я ставлю на голосування. Ну, мудра

 пропозиція.

      "За"

      Ну, прекрасно, прийнято.

      І   останнє,   запит   Ричагова   Григорія  Васильовича  до

 Президента   України  стосовно  вжиття  заходів  до  громадських

 організацій,   які   замаймають   антиконституційну   позицію  і

 одержують   фінансові   підтримку  з  Державного  бюджету.  Вона

 підтримана,  тепер  потрібно  затвердити. Я прошу проголосувати.

 Прошу   проголосувати,  підтримати.  І  Червоній  голосує.  Його

 підтримали - тепер він голосує.

      "За"

      Спасибі за це.

      Слово надається... Віктор Іванович, не потрібно? До Суслова

 будуть запитання? Давайте 5 хвилин, так як це питання ми повинні

 включити в порядок денний. До Віктора Івановича.

      Йдіть,  будь  ласка,  на  трибуну.  Запишіться.  Виставте 5

 хвилин.

      Стешенко, Жовтяк, будь ласка.

      СТЕШЕНКО. Я прошу Степанову передати, 257.

      СТЕПАНОВ М.В.

      Уважаемый  Виктор  Иванович,  я с вашего выступления понял,

 что вы слишком драмматизируете ситуацию, что вот государственный

 банко  останется  без  руководства.  Есть  первый заместитель. И

 почему  бы нам не подождать возвращения Ющенко, есть первый зам,

 пусть он руководит. Ну, а если наш первый банкир Украины походит

 в  кадидатах,  я думаю, от этого хуже ему не будет. Поэтому, как

 бы  мое это предложение -вообще не ставить до возвращения Ющенко

 из командировки.

      СУСЛОВ.  Уважамые народные депутаты, я консультировался и с

 Нацбанком,  и  в  том  числе с первым замом. Конечно, первый зам

 сможет  выполнять  обязанности с понедельника. Дело в том, что у

 Ющенко  есть  целый ряд, в том числе и международных встреч, где

 он  должен  вести  переговоры.  Все  это  запланировано.  Если с

 понедельника  будет  непонятно в каком статусе он находится, все

 эти  мероприятия  будут  естественно  будут срываться. И с точки

 зрения  Нацбанка,  желательно  конечно  и  с  нашей точки зрения

 комиссии,   желательно,   чтобы   Ющенко   продолжал  исполнение

 обязанностей головы Нацбанка с понедельника.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Жовтяк, Шестаков.

      ЖОВТЯК.

      Шановний  Вікторе  Івановичу, безумовно, краще за все, якщо

 ми  підтвердимо,  що  Віктор Андрійович Ющенко виконує обов'язки

 голови  правління Національного банку до розгляду Верховної Ради

 цього  питання.  Але,  якщо  раптом  в цьому залі не пройде таке

 голосування,  чи  не породимо ми цим самим колізію? Якщо б ми це

 питання не загострювали, в принципі ще ніхто не доказав, що якщо

 він  призначений на 4 роки, то через день він не може виконувати

 обов'язки, якщо не було іншого призначення. Дякую.

      СУСЛОВ  В.  І.  Значит, уважаемые народные депутаты, как вы

 знаете,  по  Конституции,  право назначения головы Национального

 банка  принадлежит  Верховной Раде. Это значит, что и право, так

 сказать,  назначения  исполняющего  обязанности - это тоже право

 Верховной Рады.

      Что  касается  рассуждения  о том, что даже после истечения

 срока  полномочий  можно  допустить,  что,  так  сказать, Ющенко

 продолжает   автоматически   исполнять   обязанности,   то   это

 юридически  не  так,  что подтверждает и наш Юротдел (точно так,

 как  по истечении срока депутатских полномочий депутат не может,

 очевидно,  и  дальше  автоматически быть депутатом). Поэтому для

 того,  чтобы  избежать каких бы то ни было коллизий здесь, лучше

 всего  если  решение примет Верхзовная Рада. И менее желательно,

 допустим,  чтобы  пытался  такое решение принять Президент своим

 указом.   Я   подчеркиваю:   в   данном   случае   мы   защищаем

 конституционное   право   Верховной  Рады  о  назначении  головы

 Национального банка.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шестаков. Шкрабак.

      ШЕСТАКОВ

      Спасибо, Александр Николаевич. Передайте слово Моисеенко.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      МОИСЕЕНКО В.М.

      Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский Союз рабочих.

      Уважаемый  Виктор  Иванович,  вы знаете, я хотел задать вам

 вопрос.  Когда  стало известно о том, что у Ющенко истекает срок

 его  полномочий?  Неужели,  действительно,  настолько  это  было

 неожиданно  для  нас,  что  именно при его отсутствии Верховны й

 Совет должен рассматривать эти вопросы?!

      И   второй   вопрос.  Вы  знаете,  ну  по-моему,  это  даже

 оскорбительно  для  Верховного  Совета  -рассматривать  кадровые

 вопросы   при   отсутствии  главного  виновника  торжества,  так

 сказать.  Тем  более,  что  у  меня есть очень много вопросров к

 господину  Ющенко... Вы знаете, что мы его отправили в отставку,

 потом  он  был. мягко говоря, назначен непонятно каким способом,

 сохранен  (лично  для меня)... И я хочу сказать, что 18 марта на

 Всеукраинской политической забастовке вопрос ставится по теневой

 экономике,  и я получил совсем смешной ответ на свое депутатское

 обращение  в Национальный банк по этому поводу...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, Віктор Іванович.

      СУСЛОВ  В.  І.  Да,  значит, уважаемые народные депутаты, я

 обращаю  ваше  внимание,  что  в  данном  случае  речь не идет о

 назначении Ющенко головой Национального банка. Подача Президента

 о  его  назначении  поступила  в Верховный Совет в конце прошлой

 недели.  На  прошлой  же  неделе  это  было в пятницу, в субботу

 Ющенко  уехал  в  Японию  и  ожидается,  что  вернется завтра. В

 воскресение  26  у  него конец полномочий.

      Поэтому  в данному случае комиссия, чтобы не было коллизий,

 вносит   на  ваше  расссмотрение  такое  предложение.  Если  это

 предложение  не  пройдет,  значит,  с  понедельника  обязанности

 головы Национального банка, очевидно, будет исполнять 1-й зам до

 принятия  решения Верховным Советом. Но я уже обкяснил почему мы

 считаем   желательным   все-таки,   чтобы  прододжил  исполнение

 обязанностей действующий председатель  правления. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гмиря.

      ГМИРЯ.

      Передайте, пожалуйста,  слово Черенкову Александру....

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черепков.

      ЧЕРЕНКОВ.

      Уважаемые  коллеги, дело в том, что нас постоянно обвиняют,

 что  мы  не  рассматриваем  экономические вопросы. И втоже время

 такие  высшие должностные лица....... нашего государства создали

 условия,  чтобы  Верховный  Своет  занимался  неизвестно  чем. Я

 понимаю,   пан  Ющенко  прекрасно  знал,  когда  наступает  срок

 окончания  его полномочий. Знал об этом и Президент. И непонятно

 почему  и состоялась эта командировка и создала на ровном месте,

 на  ровном  месте условия, чтобы Верховный Совет тратил время на

 то, чтоб продлевать полномочия хотя бы... хотя и Верховный Своет

 пратически  мог его предоставить и по новому.... согласно указа,

 точнее  предложения  Президента.

      Поэтому я считаю нецелесообразным рассматривать его сегодня

 и вносить    такое предложение  и принимать решение  без него.

      Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги, я думаю, що кожний із вас і ті хто вносять

 пропозиції  і Віктор Іванович відповідаючий, ми на чистому місці

 робим   проблему.  Що?  Що?  Йде  розмова,  що  Президент  подав

 представлення.  Кабінет  Міністрів  Ми  будемо  мати  можливість

 виставити  його на трибуну, запитать і прийняти рішення, буть чи

 не буть?

      Сьогодні  йде  розмова про те, щоб пролонгувать йому на 2-3

 дні виконувать обов'язки. Що ми робимо  проблему?

      А  поїхав він на 2-3 дні, не поїхав! Та, мабуть, є державні

 справи,  які  не  всігда,  можливо,  вписуються  в  наш  з  вами

 Регламент.

        Тому   я   просив  би  включити  і  проголосувати  за  цю

 постанову.

      А  вийдемо  на  сесію, ми Ющенка тут поставимо перед нашими

 ясними очима і    вирішимо питання.

      Я прошу підтримати пропозицію про внесення в порядок денний

 даного питання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я   прошу,  по  проханню  Івана  Івановича  переголосувати.

 Порядок дня, порядок дня. Я прошу підтримати,  шановні колеги.

      "За" -

      Спасибі.

      А тепер, у вас на руках єсть, але я зачитаю саму постанову,

 точніше, проект.

      "Постанова  Верховної  Ради  України про призначення Ющенка

 виконуючим обов'язки голови Національного банку України.

      У   зв'язку   з  закінченням  26  січня  197  року  терміну

 повноважень  голови  правління  Національного  банку  України та

 неможливості     до    вказаної    дати    розглянути    подання

 Президента    України    про    призначення    Ющенка    головаю

 Національного банку  України, Верховна Рада  постановляє:

      1.  тимчасово,  з  27  січня 1997 року до прийняття рішення

 Верховною  Радою  України  про  подання  Президентом України про

 призначення  Ющенка головою Національного банку України покласти

 обов'язки  голови  Національного банку України на Ющенка Віктора

 Андрійовича".

      Ця  постанова  набирає чинності з дня її прийняття. Я прошу

 її  підтримати.  Одну  хвилиночку,  одну хвилиночку. З мотивів 5

 хвилин. Будь ласка, запишіться. Час гаєм.

      Шевченко, Лановий, будь ласка.

      ШЕВЧЕНКО.

      Уважаемые  народные  депутаты,  я предлагаю в постановлении

 Верховного  Совета,  пункт  первый, конкретизировать. После слов

 "тимчасово  з  27  січня  97  року"  до  "4  березня, лютого", я

 вибачаюсь.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. До 5-го.

      ШЕВЧЕНКО.  Ну,  до 5-го. Щоб ми записали конкретно, коли ми

 вирішим це питання.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Лановий, будь ласка. Дем'ян за ним.

      ЛАНОВИЙ.

      Шановні  народні  депутати,  я підтримую пропозицію комісії

 щодо  надання  можливості  Віктору  Ющенку  виконувать обов'язки

 голови Національного банку. В першу чергу з тих причин, що зараз

 у нас дуже не визначена бюджетно-грошова ситуація в країні.

      Ми  ввели  режим  пролонгації фінансування бюджету минулого

 року  і  треба утримати фінансово-грошові інфляційні показники в

 тих  межах,  щоб  інфляція  не вибухнула через сталу невизначену

 грошову  політику.  Отже  ми  гарантуємо  на  цей  період  певну

 стабільність  тієї  ситуації, яка  існує в Україні, до прийняття

 нового бюджету.

      Я  думаю,  до  цього терміну треба буде і переобрати голову

 Національного банку. Тобто я підтримую цю постанову.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Дем'ян, Понеділко.

      ДЕМ'ЯН.

      Прошу  передати моє право на виспут депутатові Олександрові

 Лавриновичу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пожалуйста.

      ЛАВРИНОВИЧ.

      Олександр  Лавринович,  Дрогобицький район, місто Борислав,

 фракція Народного Руху України.

      Шановні  колеги!  Ми бачимо, що протягом того часу, на який

 був  призначений  глава  правління  Національного  банку  Віктор

 Ющенко ми мали якраз в цій сфері, сфері фінансовій і банківській

 діяльності найбільш  поспішні  дії,  які  були  з  усіх  владних

 структур.  І  це  є  приклад  того,  коли  на  одній  з найвищих

 державних  посад  у  нас  другий час могла працювати людина, яка

 забезпечила  виконання  державних  завдань, які необхідно було в

 цей  період  виконати. Це стосується як і стабілізації грошового

 обіги,  і  знаження  рівня  інфляції.  І  ми знаємо, що згідно з

 Конституцією,  Президент  вносить  кандидатуру  для затвердження

 нами голови правління Національного банку України.

      Зараз Президент України зробив такий крок. Він запропонував

 кандидатуру   Віктора   Ющенко,   який   і   на  сьогодні  керує

 Націоанльним  банком.  Очевидно,  що необов'язково було сьогодні

 ставити  питання  про виконання обов'язків, але оскільки ми його

 поставили,  то  я  пропонував би, щоб ми, дивлячись на наслідки,

 які   будуть  сьогодні  після  прийняття  цього  рішення  і  для

 виконання  бюджету  першого  кварталу,  і  для  того, як ми далі

 будемо  вести  наші фінансові проблеми, підримати постанову, яка

 запропонована комісією. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Понеділко, будь ласка.

      ПОНЕДІЛКО.

      Шановні  колеги!  Можна  погодитися з цією пропозицією, але

 треба все-таки  нам  встановити  термін аби не було безкінечного

 розгляду питання про подання і таке інше.

      Тому  пропоную  перший  пункт  викласти  в  такій редакції:

 "Тимчасово  з  27 січня 1997 року по 5 лютого 1997 року покласти

 виконання  обов'язків  голови  Національного  банку  України  на

 Ющенка  Віктора  Андрійовича".  А  потім на початку сьомої сесії

 вже, як слід це зробити, проголосуємо повністю. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Головко.

      ГОЛОВКО. Спасибо,  Александр Николаевич.

      Уважаемые   коллеги,  я  думаю,  что  надо  поддержать  это

 постановление, потому что естественно у нас более кандидатуры на

 данный  момент стабильны в области банковской деятельности нет и

 естественно,  что Ющенко пока является кандидатурой ь1, остается

 на этой должности. И, на мой взгляд, не нужно ограничивать или в

 этом  постановление вносить дату -до какого числа необходимо ему

 находиться   в   этой   должности.  Потому  что  непредстказуэмы

 собственно  наши,  наверно,  в  государстве  какие-то..........,

 поэтому,  если  где-то  что-то случится и Ющенко вдруг не сможет

 снова  5  числа  быть,  то  может  какая-то коллизия породиться.

 Поэтому  я  предлагаю,  что постановление это написа... изложено

 правильно  и  нам следует просто его поддержать. Прголосовать за

 него. Спасибо за  внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги! Ви вчитайтеся в проект

 постанови.  "Тимчасово з 27 січня 1997 року до прийняття рішення

 Верховної  Ради  ".  Ми  з  вами  будем формулювать чи формувать

 порядок  з  4-5 і там же на узгоджувальній раді це підтримаєм. Я

 розумію,  що  тут  немає...  Тут  правильно  дуже відредагований

 порядок  чи  проект  постанови.  Я  прошу  підтримати його. Будь

 ласка,  голосуєм. Це залежить від нас. Яку дату поставим, така й

 буде. Ми  4  числа... Голосуєм.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Прошу  підтримати.

      "За" -

      Друга. Проект було внесений Шевченком, Понеділком. Значить,

 до 5 лютого цього року. Будь ласка, голосуєм. Голосуєм.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Слухається  питання  про  проект  Закону  про  забезпечення

 розвитку    вітчизняного    підприємства,    підприємництва   та

 забалнсування доходів, видатків бюджету.

      Пинзеник Віктор Михайлович - віце-прем'єр-міністр.

      ПИНЗЕНИК  В.М.

      Шановний  Олександре Миколайовичу, шановні депутати і члени

 Уряду.  На  ваш  прозгляд  вноситься  проект  Закону України про

 забезпечення    розвитку    вітчизняного    підприємництва    та

 збалансування доходів і видатків бюджету.

      Цей  законопроект  є  комплексним,  навіть дещо синтетичним

 законодавчим   актом,   він   вміщує  норми,  які  врегульовують

 відносини  в  різних  сферах.  Необхідність  об'єднання  в  один

 законопроект таких норм зумовлена тим, що на практиці такі норми

 врегульовують   тісно   пов'язані   між   собою  відносини,  які

 потребують комплексного підходу при їх вирішенні.

      Крім  того,  у  правовому  полі  українського законодавства

 сьогодні   не   існує  законів,  в  які  можна  було  б  вписати

 запропоновані  нові  норми без порушення логіки цих законів і не

 виходячи  за  рамки  тих  питань,  яким  ці закони безпосередньо

 присвячені.

      Разом  з  нормами  іншого законопроекту даний проект закону

 спрямований   на  вирішення  питань,  пов'язаних  з  поліпшенням

 фінансового  стану  підприємств за рахунок зменшення податкового

 тиску,  надання  можливостей для використання з метою поліпшення

 фінансового   стану   підприємств   надходжень   від  реалізації

 невикористовуваного  майна,  в  тому  числі  об'єктів соціальної

 сфери, залучення кредитів та інвестицій в аграрний сектор.

      Разом   з   тим,  врегульовується  питання  щодо  посилення

 контролю  за  витрачанням  державних  коштів  за повнотою сплати

 податків.

      З  метою  зниження податкового тиску передбачається змешити

 нарахування  на  заробітну плату з 51 до 32 відсотків. Це одне з

 ключових  питань  податкового тиску на підприємства, вивільнення

 значної   суми  коштів  розпорядження  підприємств,  легалізації

 неофіційної економіки.

      В  деяких регіонах на рахування на заробітну плату, зокрема

 у  Києві,  складає  сьогодні  61  відсоток.  Зрозуміло,  що  при

 наявності   600   тис.   суб'єктів   господарювання  забезпечити

 податковий  контроль  від  ухилення  від  оподаткування  в такій

 ситуації   неможливо.   Проект  закону  передбачає  упорядкувати

 формування   маси   різного   роду   позабюджетних   фондів.  На

 сьогоднішній  день  кількість  установ  державних  позабюджетних

 фондів перевищує сотню. Крім того, існує понад 400 інших фондів.

      В 1995 році через ці фонди без урахування пенсійного фонду,

 державного  іноваційного фонду, фонду зайнятості і охорони праці

 було  вилучено  1,  8  мільярда  гривень. За 9 місяців 1996 року

 майже  1  мільярд.  Поряд  із  загальнодержавними  існує десятки

 відомчих  позабюджетних  фондів.  Точна  цифра цих фондів навіть

 невідома.  Оскільки  вони  створювались  різного роду відомчими,

 міжвідомчими   нормативними   актами.   Проект   закону  обмежує

 кількість   фондів,   відрахування   в   які   є  обов'язковими.

 Чорнобильський    фонд,    охорони   навколишнього   середовища,

 зайнятості, пенсійний фонд, дорожний фонд.

      Зберігається   існуючий   порядок   формування   фонду  від

 приватизації  та фонду соціального захисту інвалідів. Зауваження

 з  приводу  можливої  ліквідації  цього  фонду не мають підстав.

 Оскільки  стаття 19 регулює лише формування фондів, відрахування

 в  які  є  обов'язковими.  Фонд  інвалідів формується за рахунок

 відрахувань   з   державного   бюджету.   В   ході   обговорення

 законопроекту   виникали  зауваження  з  приводу  відрахувань  в

 дорожній  фонд,  і  ці зауваження є слушні, вони стосуються бази

 формування цього фонду.

      База  цього  фонду  не  пов'язана  з тими, хто використовує

 дороги -  вона   пов'язана   з   оборотами,  а  не  з  кількістю

 автотранспортних  засобів  чи  з  використанням пального. В ході

 доопрацювання  ці зуваження можуть бути враховані. Проект закону

 впорядковує порядок виплат допомог в зв'язку з непрацездатністю,

 за  рахунок  коштів підприємств і організацій. Але підприємствам

 залишається  і  відповідний ресурс - зниження розміру нарахування

 на  заробітну плату повністю, а таке зниження складає 19%, а там

 де  нарахування  було  61 - 21%.

      Дискусії ще при попередньому розгляді викликало питання про

 виплату  допомоги вагітним. Ці виплати за доопрцьованим проектом

 перекладаються  на  Державний  бюджет  України.  На забезпечення

 збирання  доходу  і частини бюджету необхідно мати єдину систему

 реєстрації  прав  власності  на  землю  та  нерухомість, основні

 ключові  моменти  якої  закладаються  в статтях 13, 18. Проблеми

 створення  системи  реєстрації прав власності є вкрай важливими.

 Жодна  країна  світу  не функціонує без системи, яка б фіксувала

 всю  нерухомість,  вартість цієї нерухомості та її власника. Без

 цього  неможливо  гарантувати власникам їх прав. Сьогодні ми вже

 стикаємось  з  випадками,  коли  одна  і  та  ж  сама  власність

 продається  різним новим ивласникам. Немадл випадків коли одне й

 те ж саме майно заставляється кілька разів.

      Така   система   дозволить   також  забезпечити  ефективний

 контроль  за  повнотою сплати податків. Проект закону не зачіпає

 процедур посвідчення переходу права власності на нерухомість, як

 зазначається   в   окремих   зауваженнях.   Він   вимагає   лише

 обов'язкової  фіксації,  або  реєстрації власника та зміни цього

 власника.

      Важливим   є   впорядкування   відносин,   які  відкривають

 можливості  для  кредитування та інвестування в аграрний сектор.

 Ці відносини

 в  процесі  створення  нових форм господарювання не покриваються

 нормами    Земельного    законодавства.    Вергулювання   питань

 трансформації, нові  організаційні  структури господарювання дає

 можливість  створення  нових  форм  юридичних  осіб, акціонерних

 товариств,   товариств   з  обмеженою  відповідальністю,  повних

 товариств,  командетних? товариств з додатковою відповідальністю

 і   приватних   господарств.   Це  не  є  предеметом  загального

 законодавства  і  повинно  регулюватися окремими нормами.

      На  поліпшення  фінансового  стану  підприємств  спрямовані

 норми  статей  3,  5,  які  передбачають можливість використання

 коштів    від    приватизації    окремих   об'єктів   соціальної

 інфракструктури та об'єктів виробничого признначення, які можуть

 бути віделені як самостійні майнові комплекси на покриття боргів

 підприємств,   на   поповнення  обігових  коштів  та  реалізації

 інвесиційних  проектів.

      До проекту, крім раніше відзначених, висловлювались також і

 інші  зауваження,  пропзиції,  які  можуть  бути  враховані  при

 підготовці законопроекту до 2  читання.

      Мова  іде  про  статті  7, 8 щодо форм власності, означених

 Конституцією  України.  Можна  погодитися з можливістю вилучення

 статті  20,  оскільки,  мабуть,  не  варто сподіватись -той, хто

 приховував   податки  від  оподаткування  і  вони  не  виявлені,

 добровільно виявить бажання внести платежі.

      Мова  іде  також  про  уточнення  редакції  окремих  статей

 проекту,  вилучення  частини прикінцевих положень.

      Просимо  підтримати  внесений  законопроект  в  1 читанні з

 урахуванням   при   подальшому   доопрацюванні  проекту  закону,

 висловлених  до  нього зауважень і пропозицій.

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  до Віктора Михайловича будуть? Будь

 ласка, запишіться.

      Скільки  часу? 10 хвилин достатньо?

      Достатньо,  10 хвилин, будь ласка.

      Осадчук, Яковенко.

      ОСАДЧУК.

      Шановний  Вікторе  Михайловичу,  скажіть, будь ласка, як на

 мене,  поліпшення  життя в цьому закону треба акцентувати на тій

 частині,  яка  в  назві  звучить  так:  "Збалансуванн  доходів і

 видатків бюджету".

      Чи  можливе якесь збалансування доходів за ситуації, коли у

 нас  послідовно  деякими  силами  блокується  реформа податкової

 системи,  не  приймається  бюджет,  більше того, ті, хто вимагає

 збільшення  видатків н а покриття соціальних програм, підбурюють

 людей,  щоб  вони  не  працювали, щоб вони страйкували,і руйнують

 державу. Руйнують державу, і від тої ж держави вимагають великих

 видатків.

      Які  перспективи  виконання  цього  закону  при  теперішній

 ситуації політичній в суспільстві? Дякую за увагу.

      ПИНЗЕНИК.  Яка  б  не була політична ситуація, розклад сил,

 завжди  бюджет  буде  збалансований, тільки, на жаль, в страшній

 формі.

      Балансування  робиться  за рахунок того, що частина витрат,

 передбачених  бюджетом,  просто  не  фінансується. Ми закладаємо

 певні  статті  витрат,  надходжень  немає,  в результаті частина

 витратних  статей не забезпечена доходами.

      На жаль, остаанній час, він зачіпає таку небезпечну форму -

 недофінансування, як  заробітна плата.

      Попередні  роки  ми  теж  не  збалансовували  бюджет.  Воно

 відбувалось   ще  в  страшнішій  формі,  за  рахунок  емічійного

 покриття   недостаючої   частини,   розкручування   інфляції.  В

 результаті теж бюджет балансувався, звичайно.

      Найклащий спосіб збалансування, коли б ми реально розписали

 витрати  під  ті  доходи,  які є. Тому що, при існуючій ситуації

 інколи  фінансуються  далеко не першорядні статті. В той же час?

 як  такі  витрати,  як пенсійне забезпечення, допомога на дітей,

 допомога  бідним  являються  непрофінансованими.  І  це набагато

 справедливіше і порядніше рішення до людей.

      Можна  декларувати,  ми  декларуєм на 16 млрд. пільг, але в

 бюджеті,  можливості  бюджету  є   тільки  400. Ми всі прекрасно

 знаєм,  що  15, 5 млрд. профінансовано ніколи не буде. Але в той

 же час пробуємо пройти мимо цієї проблеми.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Яковенко. Борзих.

      ЯКОВЕНКО. Я прошу передать слово Раханскому.

      РАХАНСЬКИЙ. 30 виборчий округ , Раханський.

      Віктор  Михайлович,  скажіть,  будь  ласка, як ви вважаєте,

 скасування  пільг  для підприємств сліпих і глухих -це зменшення

 чи  збільшення  податкового тиску для підприємств інвалідів. Для

 справки:  вони  платили  5%,  а будуть платити 25 % фонду оплати

 праці.

      Я вважаю, що це ми будемо богом покарані, якщо ми підемо на

 такий шлях. Дякую за увагу.

      ПИНЗЕНИК В. М. Шановний Анатолію Варфоломійовичу, цей закон

 не  зачипає пільги, про які ви говорите. Він передбачає, в першу

 чергу,  скасування  відрахувань,  зниження  податкового тиску за

 рахунок  маси  позабюджетних  фондів  і  за  рахунок нарахування

 заробітної плати.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Борзих. Даниленко.

      БОРЗИХ.   Передайте,   пожалуйста,   слово  Степанову,  236

 избирательный округ.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко, будь ласка. Даниленко, Черепков.

      ДАНИЛЕНКО.

      Дякую,  шановний  Олександре  Миколайовичу. Шановний Віктор

 Михайлович, я хотів задати вам запитання як віце-прем'єру. Я тут

 зліва сиджу, Віктор Михайлович.

      Що  будемо  робити з формуванням продовольчих ресурсів, чим

 будем  наповняти  бюджте?  Сьогодні  закінчується січень-місяць.

 Постанова  Кабінету Міністрів про надання коштів для направлення

 на закупівлю нафти не виконана і не виконується, шановний Віктор

 Михайлович.

      Сьогодні   більша   половина   тракторного   парку   стоїть

 розвалена.  Сьогодні  ми не можем получити кредити для закупівлі

 нобхідної тхніки. По суті діла сьогодні агропромисловий комплекс

 не готовий до роботий  у весняно-посівній компанії.

      Як  ми наповним бюджет? Віктор Михайлович, де місце в цьому

 законі  агропромисловому  комплексу,  і  як  ви бачите заробітню

 плату доярки, механізатора? Як ув'язується з цим законом? Дайте,

 будь ласка, відповіді. Дякую за увагу.

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Безумовно  цей законопроект не стосується

 прямо  вирішення  проблем  агропромислового комплексу. Проблеми,

 про  які  ви  говорите,  правильно,  треба ставити, і вони мають

 місце, треба вирішувати. Разом з тим тут в певній мірі зачеплені

 питання, які стосуються АПК.

      В першу чергу мова йде про зниження нарахувань на заробітну

 плату. Кошти залишаються в розпорядженні підприємств АПК теж.

      Друге. Мова йде про ліквідацію позабюджетних фондів.

      Третє.  Ми  не  раз  підіймали  питання  кредитування  АПК,

 інвестування.  Не буде кредитування, всі ми прекрасно розуміємо,

 в  аграрний  комплекс, якщо не буде відповідного забезпечення. І

 треба  зрозуміти  банки,  банки ж оперують не своїми коштами. Ми

 вже  знаємо  про  проблеми, які виникли в зв'язку з банкрутством

 окремих  банків,  і  з  втратою  коштів підприємств, які тримали

 кошти в цьому банку.

      Тому  проект  передбачає  врегулювання  деяких  питань, які

 дозволять  забезпечити  відповідне майнове забезпечення покриття

 кредитів,  і розширить можливості кредитування. Чим більше ризик

 кредитування  буде в аграрний сектор, тим, з одного боку, будуть

 більші,  дорожчі кредити, вищі ставки кредитування, а, з другого

 боку,  кредити  просто не будуть іти. І, Анатолій Степанович, ви

 прекрасно про це знаєте.

      Що   стосується   іншого   блоку   проблем,  ми  збираємось

 найближчим  часом провести їх обговорення, і раді будем провести

 це разом з вами.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор  Михалович,  Анатолій Степанович мав на

 увазі зовсім трохи інше. Відбулась недавно нарада. І у виступі і

 Президента,  і  Прем'єр-міністра,  і Голови Верховної Ради чітко

 сказано,  особливо  у  Прем'єр-міністра  чітко сказано, що і які

 міри буде приймать Кабінет Міністрів. Мабуть вам і  всім  решту,

 банкам  і  так  далі потрібно оці рекомендації і пропозиції, які

 висловлені,   покласти  на  стіл  і  ними  керуваться.  Візьміть

 "Урядовий  кур'єр", там єсть доповіді їхні -чи виступи -і будьте

 добрі, керуйтесь. Це перше.

      І друге. Що значить збанкротів банк? Де вони гроші діли? Як

 це  так  -збанкротів?  Згорів  банк  -ясно, що згоріли гроші. де

 гроші  діли?

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановинй  Олександр  Миколайовичу!  Я  не

 заперечую питань,  про які  ви говорите...

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони  повкладали  гроші  у  об'єкти,  а  зараз

 кажуть, що вони збанкротіли. Вони спеціально штучно це роблять -

 банкротство. Будь ласка.

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Це  не  норми  даного  закону.  Їх  треба

 урегульовувати  окремо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це  я  просто  вас  навів  на те, за що сказав

 Даниленко.

      ПИНЗЕНИК В. М. Але я хотів би прокоментувати другу частину.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      ПИНЗЕНИК В. М. Ну прекрасно... Якщо банкрутство свідоме для

 цієї  норми  Кримінального кодексу і треба притягати таких людей

 до  кримінальної  відповідальності.  Але  банкрутство  виникає з

 іншої  причини  -неповернення  кредитів.  І  це масове явище. Не

 повернувши  кредити,  банк  стає неліквідним, у нього на рахунку

 немає  коштів.  І  забезпечення  ліквідності  банків нас повинно

 хвилювати не в меншій мірі, як проблема забезпечення ефективного

 функціонування   будь-якого  сектора  економіки.  А  банківський

 сектор  особливий,  тому  що  банк садить не тільки себе, а банк

 садить клієнтів, які тримають там рахунки. Тому ми дуже обережні

 повинні бути   до  цього сектору  економіки.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Черепков. Степанов.

      ЧЕРЕПКОВ.

      Владимир  Черепков,  фракция  социалистов. Уважаемый Виктор

 Михайлович!  Речь  идет  о  сбалансировании доходной и расходной

 части. У меня к вам 2 вопроса. Первый вопрос по молодежи.

      Как   можно  реализовать  Закон  о  содействии  социального

 становления   и  развития  молодежи,  если  полностью  все,  что

 касается льгот по транспорту -выключиты. Затем это кредиты -тоже

 выключиты. Затем, обеспечение житлом и господарскими будивлями -

 выключиты. Затем: "учні, студенти, неповнолітні не мають права на

 безплатне  і вільне користування об'єктами культури". Затем -это

 нельзя   молождежным   организациям   дать  дотации  и  субсидии

 молодежи.  То  есть,  из  16, 2 доходной части, которая не будет

 обеспечена, 8 покрывается только засчет молодежи.

      И   второй   вопрос.   Может   ли   существовать  молодежь,

 развиваться молодежь в этом состоянии?

      И  второй  подвопрос.  Вы  говорите,  что не будут нарушены

 права   малообеспеченных   и  инвалидов.  Ко  мне  вот  массовые

 обращения  женщин-инвалидов  по зрению, и в частности они пишут:

 в  марте  этого  года  было  опубликовано,  прошлого  года  был

 опубликован   приказ,  Указ  в  газетах  Преызидента  Украины  и

 постановление  Кабинета  Министров  о выделении помощи женщинам-

 инвалидам  к  Международному женскому дню 8 марта. Уже кончается

 год, уже будет следующее 8 Марта, позор Кабмину и Президенту: до

 сих  пор женщинам ничего не дали и не указано, откуда эти деньги

 взять. Ответьте, пожалуйста, на два вопроса.

      ПИНЗЕНИК  В.  М. По-перше, цей закон не зачіпає питань, які

 ви  піднімаєте. Немає, подивіться, будь ласка, уважно цей закон,

 він зовсім не зачіпає проблеми, про які виговорите.

      А  що  стосується другого питання, там, дійсно, є проблеми,

 частина  зобов'язань, які передбачались цим указом, не виконані.

 Я дам доручення розібратись і дати детальну інформацію з приводу

 виконання норм указу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степанов, Роєнко.

      СТЕПАНОВ.

      Спасибо, Александр Николаевич. (Степанов, Луганск)

      Виктор  Михайлович,  мы неоднократно с вами говорили, когда

 обсуждали  в  комиссии  законопроекты  по  налогообложению,  что

 нельзя  трогать инвалидские организации, те льготы, которые были

 в  действующем  законодательстве,  инвалидские  предприятия, где

 работают 50 и более процентов инвалидов, чтобы льготы сохранить.

      Я  думаю,  что  высшие  лица  государства:  и  Президент, и

 Премьер-министр об этом говорит, -что не будут ликвидированы эти

 льготы. Даже Премьер-министр сказал, чтобы не только инвалидские

 организации,  но  и  предприятия,  которые  выпускают инвалидную

 технику, тоже освободить от налогов.

      Как  вы смотрите, неужели вы надеетесь, что не хватит ума у

 нынешнего   состава   Верхвоного   Совета  сохранить  эти  квоты

 инвалидам.  Чтобы  инвалидам  строить  благополучие государства,

 сомнительное благополучие.

      ПИНЗЕНИК В. М. Шановні народні депутати, законопроект, який

 ми розглядаємо, взагалі не зачипає питання скасування пільг. Цей

 законопроект  передбачає зниження загального рівня оподаткування

 для  всіх  господарюючих  структур.  І  зниження стосується двох

 головних  напрямків  -нарахування на зарплату, для всіх зниження

 відбувається.   І   друге,   скасування   відрахувань   в  сотні

 позабюджетних  фондів.  В  нормі,  про  які  ви  говорите, даним

 законопроектом не зачіпається.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Роєнко, Моісеєнко.

      РОЄНКО.

      Роєнко,  423  Уманський  виборчий  округ, фракція Комуністи

 України.    Віктор    Михайлович,    в    цьому    законопроекті

 прослідковується, що тільки через приватизацію як промисловості,

 так   і   сільського  господарства,  буде  вирішен  питання  про

 вітчизняне  товаровиробництво.  Ви ж прекрасно знаєте, що аналіз

 показує,  що  приватизація  на  сьогоднішній день практично дала

 мінусову  віддачу.  І  тому надіятися, що це буде панацея, немає

 віри.

      Однако,  я  хочу  зосередити  це, зокрема, в статтях 2. 7 і

 стаття    2,    де    пропонується    приватизація   підприємств

 агропромислового   комплексу,   з   застосуванням  інвестиційних

 зобов'язань.   Там   іде   мова   про  перетворення  відповідних

 колективних    сільськогосподарських    підприємств,   відкриття

 акціонерних   товариств.  Назвіть  мені,  будь  ласка,  в  світі

 практику,  що  на  землі  працювали  акціонерні  товариства, тим

 більше  в  такому вигляді, як у нас планується. І який результат

 цієї роботи буде від цього. Це перше питання.

      І  друге.  У  статтях 13, 18 проекту дійсно, є новий підхід

 про  національну  систему  реєстрації прав власності на землю та

 інше  нерухоме  майно. Я закінчую. Як ви проаналізуєте або дасте

 висновок, ось дав висновок науково-експертний відділ, а ви дайте

 пояснення,  що  створення  такої  системи  є  доцільним. Однако,

 оскільки це питання відноситься до встановлення правового режиму

 власності,  то відповідно до статті 92 Конституції слід прийняти

 спеціальний  закон України про системи реєстрації прав власності

 на землю та інше нерухоме майно. Дякую.

      ПИНЗЕНИК  В. М. Цей законопроект зачіпає в тій мірі питання

 приватизації,  в  якій  це  пов'язано  з можливостями поліпшення

 фінансового    стану.   Сьогоднішнє   законодавство   передбачає

 вилучення   коштів   від  приватизації  в  Фонд  приватизації  з

 начтупним скеруванням до бюджету.

      Проект  закону  передбачає  можливості використання частини

 надходжень  від  приватизації  для  поліпшення фінансового стану

 підприємств,  для  покриття боргів, поповнення обігових коштів і

 для реалізації інвестиційних проектів.

      Що   стосується   аграрних   питань.  Наша  Конституція  не

 передбачає   колективної  власності  -  державна,  комунальна  і

 приватна   власніть.   І  проект  закону  не  зачіпає  земельних

 стосунків. Він зачіпає інший аспект - приведення у відповідність

 форм господарювання з персоніфікованою формою власності. Одним з

 варіантів  є  акціонерні  товариства.  Але  не тільки акціонерні

 товариства.  І  у нас же багато є господарських структур в АПК у

 вигляді відкритих акціонерних товариств.

      Питання   реєстрації  нерухомості.  Справді,  92-га  стаття

 'Конституції  передбачає, що ці питання врегульовуються законом.

 Але і  в  даному  випдаку  ми розглядаємо закон - проект закону,

 внесеного на розгляд Верховної Ради.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО В. М. (фракция "Комунисты Украины", Всеукраинский

 Союз  рабочих). Виктор Михайлович, у меня к вам вопрос о теневом

 секторе экономики, потому что говорить о сбалансовании доходив и

 выдаткив  бюджету,  не рассмотрев теневой сектор, сегодня просто

 нельзя.

      Вы  помните,  Премьер-министр  сказал,  что  у нас почти...

 более  50%  внутреннего  валового  продукта  создается в теневом

 секторе... Вы с этой трибуны полтора месяца назад сказали о том,

 что  44,  4%  денежной  массы находится в теневом обороте. Это -

 после денежной реформы...

      Я  ставлю  вопрос  так... Да, я хотел бы еще сказать о том,

 что  полтора  месяца  назад  я  направил депутатское обращение в

 Кабинет  Министров  и  в  Национальный  банк по поводу того, что

 такие  обкемы  теневого  сектора свидетельствуют о принципиально

 новой  системе банков, теневых банков на территории Украины. Нет

 ответа  ни  на мой депутатский... ни мое депутатское обращение с

 Кабинетом Министров, хотя банк отписался.

      Вчера  депутаты поддержавли и обратились стаким депутатским

 запросом  на  имя  Президента и опять же Националньного банка. Я

 хочу,   чтобы   вы   ответили   можно   ли   вообще  говорить  о

 законодательной  базе регулирования каких-то доходов и расходов,

 не задевая теневой  сектор  экономики? Спасибо.

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Безумовно,  ні.  Я  можу підтвердити ваші

 цифри.  Вони  прибблизно  відповідяють  дійсності.  Правди, дещо

 змінилась  частка грошей, які знаходяться поза банками. Але це є

 один з індикаторів тіньового обігу.

      Пакет    містить   дуже   багато   норм,   які   стосуються

 оподаткування  тіньового сектору. Я вам можу назвати одну норму,

 яка тут є, дуже важлива норма - це реєстрація нерухомості. От ми

 дуже  багато  говорили  про  декларацію  доходів і майна. Але ця

 декларація  нічого  не  дасть  у випадку, якщо в Україні не буде

 єдиного   реєстру  нерухомості.  Це,  до  речі,  непрямий  метод

 контролю  за  доходами.

      Друге.  Ми прекрасно бачимо і знаємо всі, що від податку на

 прибуток, від податку на... прибутковий податок з громадян легко

 тікати.  Тому  і  пропонується  ввести  податок  на нерухомість6

 зачіпивши тільки найбільш забезпечені версти суспільства. Це теж

 є форма контролю за тіньовими доходами.

      Наступний  спосіб. Нова система податкової реєстрації, коли

 кожному  платнику  подлатку  присвоюється єдиний код. Банківські

 рахунки  будуть  базуваться  на  основі  цього коду. Це дозволяє

 легко контролювати   можливості  руху  грошей, доходів.

      Є    інші   сопсоби,   які   передбачені   нормами   іншого

 законопроекту.  Але  я  опвністю  можу  з вами погодитись, що ми

 забов'язані   зачіпити   ті   питання,  які  переведуть  тіньову

 економіку  в  режим  легального  функціонування  і заставлять їх

 платити  податки.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко не задоволений своєю відповіддю.

 Я  так  розумію,  по  Конституції  мають  питання?  Будь  ласка,

 півхвилини.

      РОЄНКО.  Віктор  Михайлович,  стаття 13 Конституції України

 говорить,  один  абзац  її,  про  власність: "Держава забезпечує

 захист  прав  всіх  суб'єктів  права власності і господарювання,

 соціальну  спрямованість економіки, усі суб'єкти права власності

 рівні перед законом".

      Тому  ви  повинні  забрати  свої  слова  назад, що не існує

 колективної  власності згідно Конституції. тут всі, колектив має

 право  вирішити і власність, і шлях господарювання. Це визначено

 статею 13 Конституції. То я просив би забрати вас свої слова про

 те, що в Конституцію закладено, що немає колективної власності.

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  На  жаль,  в  Конституції  ви  справді не

 знайдете такої форми, як колективна власність.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Акціонери - це теж колективна власність.

      ПИНЗЕНИК В.М.   Але  в них персоніфіковані  .......

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Значить, то  - "ігра слов".

      Будь ласка,  Черепков.

      ЧЕРЕПКОВ

      Виктор Михайлович, я хочу, чтобы вы извинились. Я вам задаю

 вопрос по закону, который сегодня рассматривают, ь 6739/534, что

 он  обкрадывает  молодежь.  Читаю  закон,  держу  в  руках, а вы

 говорите, это не касается.

      ПИНЗЕНИК В. М. Немає. Ми розглядаємо закон про забезпечення

 розвитку вітчизняного підприємства і збалансування доходів і

 витрат бюджету.

      Тут немає  питань про   півні, які ви  говорили.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Віктор Михайлович, відайте, спасибі.

      Жовтяк Євген Дмитрович - голова підкомісії. Будь ласка.

      ЖОВТЯК Є.Д.

      Комісія  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності на

 своєму  засіданні  26 січня цього року розглянула запропонований

 Урядом   законопроект  про  забезпечення  розвитку  вітчизняного

 підприємництва та збалансування доходів і видатків бюджету.

      Слід   відзначити,   що   запропонований   законопроект   є

 результатом  доопрацювання в уряді поданого раніше законопроекту

 про   заходи   щодо   стабілізації   народного  господарства  та

 відновлення економічного зростання в Україні.

      Як  ви  пам'ятаєте, 3 грудня 96 року Верховна Рада прийняла

 постанову щодо  того закону, яким зобов'язала уряд ті норми, які

 вимагають  внесення змін і доповнень до окремих законів, винести

 законом   про  внесення  змін  і  доповнень.  Ті  норми,  які  є

 оригінальними запропонувати у вигляді окремого законопроекту.

      В  результаті цього доопрацювання того закону уряд вніс два

 законопроекти.  Один  з  них  про  внесення  змін і доповнень до

 деяких  законодавчих  актів  України  і  другий про забезпечення

 розвитку вітчизняного підрпиємництва та збалансування доходів та

 видатків   бюджету,   який   саме  ми  сьогодні  з  вами  будемо

 розглядати.

      Що  стосується законопроекту, який внесений сьогодні на ваш

 розгляд,  то,  на  думку  Кабінету  Міністрів, містяться в ньому

 норми,  які  з  різних  причин не можуть бути прийняті у вигляді

 змін і доповнень до інших законів чи у вигляді окремих законів.

      Під  час  обговорення  у комісії висловлювались різні точки

 зору  щодо  данного законопроекту. Зокрема, висловлювалась думка

 про  те,  що  законопроект,  який  стосується питання видатків і

 доходів  бюджету,  не містить у пакеті з собою жодних фінансово-

 економічних розрахунків, що є, звичайно, великим недоліком цього

 законопроекту.

      Дехто  із  депутатів при обговренні висловлював зауваження,

 що не всі норми цього законопроекут, не всі статті законопроекту

 мають   відношення   до   бюджету,  що,  на  мій  погляд,  є  не

 обгрунтованим,  адже твердження про те, що статті законопроекту,

 які  стосуються  приватизації об'єктів соуіальної сфери не мають

 відношення до бюджету, є невірним.

      Законопроект  кількома  статтями  своїми  скраз намагажться

 врегулювати   питання,   які  стосються  приватизації,  об'єктів

 соціально-культурної  сфери.  Як відомо, на сьогодні законодавчо

 це  питання  не  врегульовано.  Звичайно  можна стверджувати, що

 можна   було   піти   шляхом   внесення   змін   до  законі  про

 оподаткування,  про  приватизацію,  але,  на  мій погляд, нічого

 поганого  в  тому  немає,  що це буде вирішено таким комплексним

 закономм, який врегульовує дуже багато питань і на вирішення цих

 питань,  на  врегулювання  цих  питань окремими законами, на мій

 погляд,  Верховна  Рада потратила би дуже і дуже багато, а цього

 часу,  як  відомо, у нас немає, тому що нам необхідно найближчим

 часом  все-таки  прийняти  Державний бюджет УКраїни на 1997 рік.

 Адже не можна робити вигляд, що цього питання не існує.

      На  сьогодні  об'єкти  соціально-культурної  сфери  в  дуже

 багатьох  випадках  не  можуть  бути прийняті на баланси органів

 місцевого  самоврядування,  на  місцеві  бюджети,  тому що в цих

 бюджетах  не  передбачені  жодні  видатки  на утримання об'єктів

 соціально-культурної сфери.

       З   іншого   боку,  вони   непомірним  тягарем  лежать  на

 підприємствах,  підприємства  не  можуть  утримувать  ці об'єкти

 соціально-культурної  сфери.  І  разом  з  тим  не  врегульоване

 питання,   як   тим  чи  іншим  способом  підприємства  могли  б

 врегулювати  ці  правовідносини  і  якимось  чином  передати  ті

 об'єкти  на утримання тих, хто може їх утримувати. Тому саме цим

 законопроектом і пропонується врегулювати це питання.

      Я   хотів   би   також   відзначити,   що  членами  комісії

 висловлювалась...  багатьма членами комісії висловлювалось також

 неприйняття  тих  чи інших статей цього закону. Але, я думаю, що

 питання щодо тих чи інших статей цілком можуть бути врегульовані

 шляхом  голосування  на  другому читанні. Комісія ж в результаті

 обговорення    поданого    законопроекту   прийняла   рішення...

 відзначила,  що  законопроект потребує суттєвого доопрацювання і

 має  бути узгоджений комісією та Кабінетом Міністрів і винесений

 на повторне друге  читання.

      Але,  на жаль, я не знаю очевидно з деяких технічних причин

 вкралася  неточність  у  проект постанови, який вам розданий і в

 проекті  постанови  написано, що пропонується повернути Кабінету

 Міністрів  України  на  доопрацювання  з  урахування висловлених

 пропозицій і зауважень.

      Я хотів би наголосити, що комісія не пропонувала повернути,

 а пропонувала доопрацювати разом з Кабінетом Міністрів і винести

 на  повторне  друге  читання. Тому я хотів би, що... На повторне

 перше  читання, я вибачаюсь. Я вибачаюсь за обмовку. На повторне

 перше  читання.  Тому  я  хотів би, щоб на голосування саме було

 поставлено проект постанови з урахуванням того, як проголосувала

 комісія. Повторне  перше  читання. Але - не повертаючи в Кабінет

 Міністрів.  На  мій  погляд,  повернення в Кабінет Міністрів -це

 просто  затягування процесу. Ми не повинні створювати думку, що,

 якщо  ми повернемо в Кабінет Міністрів, то цим самим ми вирішимо

 питання. (Кашляє) Я вибачаюсь.

      Зараз  я  висловив  думку комісії, і на завершення хотів би

 сказати  кілька слів від себе особисто. Мені здається, що спроби

 доопрацювання  і внесення на повторне друге читання, на повторне

 перше  читання ні до чого не приведуть. Законопроект необхідний,

 він   стосується  бюджету,  він  мусить  бути  розглянутий,  він

 врегульовує  комплекс  питань,  які  необхідно врегулювати і які

 Верховна   Рада,   якщо   намагатиметься   врегулювати  окремими

 законами,  це  займе  дуже  багато часу. Він потребує політичних

 рішень,   які   можуть   бути   прийняті  в  цьому  залі  шляхом

 голосування.

      Законопроект  є,  так  званим, ну, я б сказав так, невдалою

 формою  консолідованого  закону,  в  якому об'єднані дуже багато

 різних  питань.  Але  якщо  ми будемо голосувати, приймати чи не

 приймати  ту  чи  іншу  статтю,  погоджуватися  з  тією чи іншою

 пропозиціями Кабінету Міністрів, це зовсім не порушить структури

 законопроекту.  І  тому  цілком  можливо всі ці питання вирішити

 шляхом голосування в другому читанні.

      Тому  я  пропонував  би  все-таки  поставити на голосування

 проект   постанови  про  прийняття  його  в  першому  читанні, і

 доручення  Комісії  з  питань  фінансів і банківської діяльності

 врахувати  всі  пропозиції  і  зауваження депутатів, звести їх в

 порівняльну  таблицю.  І,  повторюю, всі ці питання можна цілком

 вирішити  шляхом  голосування  при  розгляді  в другому читанні.

 Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте  ми,  мабуть, отпуситмо. А у виступах,

 будь ласка, ми на цих 10 хвилин, ну чоловік нездоровий. Сідайте,

 будь ласка.

      У   нас   висвітіть,  хто  записався  на  обговорення.  Ну,

 нездоровий  чоловік.  Скільки  часу на обговорення відведено? 30

 хвилин?  20  хвилин,  я  так  зрозумів.  До перерви? Хто за дану

 пропозицію, прошу проголосувати. Чиж виступає першим.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Чиж, за ним Заєць.

      ЧИЖ  І.С.

      Шановні  колеги, я виступаю як народний депутат від Комісії

 соціальної  політики і праці.

      Виступ  буде  дуже  короткий, оскільки фабула цього питання

 абсолютно   знайома   і   відома -  під лозунгом  про  підтримку

 вітчизняного  товаровиробника,  фактично,  протягується питання,

 скажімо   так,   або   проблема  ліквідації  соціальної  частини

 державної  турботи  про народ свій. І в цьому зв'язку, ясна річ,

 що  у  Верховній  Раді  не  може бути підтримана така постановка

 питання. Оскільки я хотів задати питання, зараз поставлю його.

      Ви  пам'ятаєте,  що  був  податок  на  доход. Його замінили

 податком  з  прибутку.  Причому зробили податком дуже пільговим:

 30% - це низький порівняно податок... Я хочу запитати: як зросло

 у нас виробництво, запрацювало, скільки підприємств стало більше

 працювати,  яка ефективність, як доходна частина бюджету зросла?

      Був податок - 28% - ПДВ. Знизили до 20%. Як це поліпшилось,

 як це відбилось на виробюництві, який став результат? Бачимо...

      Тому  ефемерні  такі фортеці на піску, пов'язані з тим, що,

 мовляв, от  скинемо  податки і зросте рівень випробництва - вони

 абсолютно  безпідставні. Але одночасно можна явно стверджувати -

 таке  моментальне  скинення однозначно загубить сферу соціально-

 культурну.  Ну, от візьміть таке питання. Сьогодні найголовнішою

 проблемою  не  є  проблема  податкова.  Як  би  і  ми встановили

 податок,  нульову  ставку  податку,  це  не  значить,  що завтра

 запрацює   виробництво.  Бо  йому  зараз  потрібні  живі  гроші,

 оборотні   кошти   для  того,  щоб  запустити  механізми  роботи

 виробництва. Тому не в податковій системі проблема.

      Проблема  в  недолугій  монетарній політиці. І про це тут в

 Верховній  Раді  говориться  не  раз.  А  ця політика диктується

 міжнародними  фінансовими  інституціями,  які наш Уряд на чолі з

 Віктором  Михайловичем  Пинзеником під козирьок бере уже 8 років

 чи 10  - не знаю  скільки.

      Є  пропозиція  інша,  яка,  на  жаль, тільки 187 депутатами

 підтримана  тут  у  Верховній  Раді.  Треба  діяти  за принципом

 додати,  щоб  здобути.  Треба  власним  стратегічним  інвесторам

 зробити  власний  народ.  Через абсолютну реформи системи оплати

 праці  ми  б'ємося як риба об лід. Наша, зокрема комісія, і наша

 фракція   соціалістів.

      А  для  цьогго  потрібно прв'язати ціни до податків -раз. І

 зробити  пільговне  оподаткування для тих, хто знижиє ціну і тим

 самом, нарощуючи  виробництво.

      Потрібно   зробити  реформу  оплату  праці,  як  в  Штатах.

 Мінімална  зарплата  до середньої не більше одни до двох. І тоді

 не  треба  буде  піднімати  стільки  грошей, закладати в систему

 реформи  оплати  праці,  тому  що  фактично коштів вистачить для

 того,  щоб  підняти  нижній  рівень,  зафіксувавши  певною мірою

 верхній. Я закінчую.

      І  нарешті  потрібно зробити все, щоб система реформування,

 податкова  система  були  дійсно вигідною для товаровиробика і в

 такому  плані як я  сказав.

      Але  при  цьому  неможна  руйнувати  всю систему соціальної

 сфери. І я розумію, доповідач, який щойно доповідав від комісії,

 йому  дуже  було  тяжко  доповідати,  бо  це  питання, очевидно,

 неможна  розглядати  навіть  ні в 1-му, ні в повторному, ні в 3-

 ому. Треба докорінно міняти самі підходи. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Депутат  Заєць  Іван  Олександрович.  За  ним

 Єльяшкевич.

      ЗАЄЦЬ І.О.

      Народних  Рух  України, Києво-Святошинський виборчий округ,

 місто Київ.

       Шановні  депутати,  цей  законопроект  охоплює дуже широке

 коло  проблем,  яке  необхідно  врегулювати з тим, щоб запустити

 наше иробництво.

      На  перший  погляд,  складаєтсья враження, що тут абсолютно

 дві  незалежні  одна  від  одної  частини. Це умови для розвитку

 вітчизняного  ідприємства  і це збалансування доходів і видатскі

 бюджету,  зміцнення  бюджетної дисціпліни та податкової системи.

 Але  це  лише  на перший погляд. Тому що в цій першій частині, у

 частині  умов  розвитку  вітчизняного  підприємства багато уваги

 приділяється   саме  питанням  врегулювання  правових  відносин,

 зокрема, земельних відносин.

      Якщо   ми   не  будемо  мати  ефективну  систему  земельних

 відносин, якщо ми до кінця не розгорнемо позицію Конституції 13-

 ї  статті  про  приватну  власність  на  землю,  то нікуди ми не

 дійдемо.  І  я  хочу  сказати,  що таке комплексне представлення

 інформації,  воно  так  само можливе, хоча воно нетрадиційне для

 нашого  законодавства.  І  ми  його  можемо  в  другому  читанні

 абсолютно  поправити:  або  розбити  на  два  законопроекти, або

 сформулювати  таким  чином пропозиції поправки, щоб вийти на цей

 наш традиційний шлях.

      Тому  з  моєї  думки  те,  що  в  цьому законопроекті, який

 називають   деякі   вчені  як  форма  консолідованого  правового

 врегулювання, це  не  є  причиною  для  того, щоб відкинути цей

 законопроект.

      Поряд  з  таким  широким  колом  питань,  які пропонує Уряд

 врегулювати  зараз  для  початку  економічного зростання, я бачу

 велику непослідовність у пропозиціях Уряду.

      Якщо  взяти  рпоблему  врегулювання  земельних відносин, то

 нам  знову ж таки пропонується реформувати радгоспи в колективні

 сільськогосподарські  підприємства.  Вводяться  такі терміни, як

 "спільна часткова власність членів господарського підприємства" і

 так далі.

      Це  говорить про те, що зроблена певна поступка, буду прямо

 говорити, лівим  силам, які ніяк не хочуть врегулювати 13 статтю

 Конституції на законодавчому рівні.

      З моєї точки зору, ми повинні чітко сказати, що Конституція

 вводить  право власності на землю, приватної власності на землю,

 і ми мусимо сьогодні розгорнути це право системою законодавства.

      Дуже  важливим,  все-таки, є створення національної системи

 реєстрації  прав  власності  на землю та на інше нерухоме майно.

 Кожен  із нас, шановні депутати, знає, що сьогодні рух землі або

 рух  нерухомого  майна  абсолютно не прослідковується. Це йде по

 лінії тільки  нотаріальних  контор, такого реєстру немає, і тому

 можна продавати  для того, щоб скрити доходи або, фактично, інші

 якісь  доходи,  продавати  квартири  за  1000 долларів чи за 500

 долларів,  а  решту -готівкою розраховуватися. Тому така система

 національної реєстрації прав нам дуже потрібна.

      Що  стосується  20  статті.  Це  -дуже важлива стаття. Це -

 стаття,  я  б  сказав  би,  про  податкову  і навіть кримінальну

 амністію.  Але,  з  моєї  точки зору, тут так само проглядається

 велика непослідовність. Пропонується протягом півроку людям дати

 можливість  легалізувати  незаконні  доходи  і  таким  чином  їх

 амністувати.  Вона,  ця стаття, не буде працювати. І взагалі, що

 це  за  норма  -дати  півроку,  робіть,  що  хочете,  а потім не

 захочете, ну залишиться так, як воно було і раніше.

      З  моєї  точки  зору,  ми  мусимо  замість  цієї  20 статті

 одержати програму трансформації нелегальної економіки у легальну

 економіку.  І  в  цій  програмі  повинен  бути комплекс заходів,

 зокрема,   про   зниження   податків,  зокрема,  про  підвищення

 кримінальної  і  адміністративної  відповідальності,  бо тіньова

 економіка,  вона утворена через два таких явища: перше явище -це

 надмірні податки і  друге  явище  -це надмірна бюрократизація. І

 якщо  ми  не  будемо зменшувати податки і зменшувати цю надмірну

 бюрократизацію,  ми  нічого абсолютно не зможемо зробити.

      Тому  я  вважаю,  що  ця 20 стаття повинна перерости саме у

 програму   трансформації   нелегальної   економіки   у  легальну

 економіку.  І я б таку програму вважав би як фактор економічного

 росту.  Тут я не бачу такої волі виконавчої влади на боротьбу із

 цією мафією, на боротьбу із корупцією.

      Якщо говорити про другу частину законопроекту, вона справді

 є  досить  складною  (я  вже  завершую),  вона  справді є досить

 складною.  Я  не  погоджюся,  наприклад, з багатьма моментами. Я

 підтримую  впорядкування  відносин щодо створення і використання

 фондів.  реба  ліквідувати позабюджетні фонди, якщо ми не хочемо

 розвивати мафію і корупцію.

      А тепер висновок. З моєї точки зору, враховуючи на те, що я

 сказав,  на  непослідовність пропозицій Кабінету Міністрів, я би

 пропонував  би  прийняти  в  першому  читанні цей законопроект і

 самим його доопрацювати так, як це треба. Мушу вас сказати, що у

 перешому  парламенті  ми  завжди  так  робили.  Якщо  ми не були

 задоволені  позицією  Кабінету  Міністрів,  ми брали його у нашу

 комісію, і з нашої комісії виходив законопроект той, який хотіли

 депутати.

      Тому  я прошу активізувати свої діяльність і діяти у такому

 напрямку.  Ми  відповідальні  врешті-решт  перед  народом за цей

 економічний стан. Дякую за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  Іван  Олександрович. Але я хотів вам

 допомогти.   Якщо   на   перше   місце   поставити  технологічну

 організацію праці, а на друге місце демократію, і все через  два

 роки  зміниться. Місцями помінять. не на перше місце демократію,

 а організацію і технологію.

      Єльяшкевич, будь ласка.  За ним буде Моцпан.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

      Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Уважаемые коллеги! Мне довольно сложно выступать по данному

 законопроекту,  потому  что  я  вижу  в  нем огромное количество

 серьезных недоработок, и я на этом остановлюсь. Но я бы все-таки

 думал, что в нынешней ситуации самым разумным було бы поддержать

 решение  Комиссии по вопросам финансов и банковской деятельности

 и ынесты на повторное первое чтение. Что и позволило бы серьезно

 доработать уже второй раз этот законопроект, с одной стороны, а,

 с   другой  стороны,  не  развивать  политическую  конфронтацию,

 которая во многом развивается искусственно между ветвями власти.

      И,  выступая  с  трибуны,  я  хотел бы сегодня обратиться к

 Премьер-министру,  Павлу  Ивановичу  Лазаренко,  чтобы он в свой

 день рождения вспомнил не только о себе, но о стране и подумал о

 том,  что  уходить  в отпуск в столь сложный период является, на

 мой  взгляд,  нецелесообразным.  Необходимо  всем  ветвям власти

 четко  осознать  ответственность за принятие решений и по пакету

 экономическому,  и  по  бюджету.  Потому что безусловно 1997 год

 начался  с  огромного  провала и в переспективном развитии 6 и в

 том,  чтобы  мы  действительно  начали  путь по резкому снижению

 налогов.  А  налоги  безусловно  надо снижать. И безусловно надо

 приветствовать  то,  что  правительство уже предлагает: и убрать

 все   внебюджетные  фонды,  и  сократить  размеры  отчислений  в

 различного рода фонды.

      Хотя,  безусловно, на мой взгляд, необходимо было полностью

 отменить  отчисления  в  фонд  чернобыльский  и фонд занятости и

 перейти  к  другому  принципу  формирования  этих  фондов.  Хотя

 безусловно  эти  фонды  остаться  должны,  но,  исходя  из общих

 ассигнований   бюджета.

      Безусловно  вряд  ли можно согласиться с тем, что уходят от

 уголовной  ответственности  те,  кто  не  платили налоги в нашем

 государстве.  Я  думаю,  что  можно  вести  речь  не об уходе от

 уголовной  ответственности, аоб экономической ответственности. о

 том, чтобы решить вопросы с штрафами, с пеней и так далее, но ни

 в  коем  случае  не  освобождать  тех, кто сознательно уходил от

 налогообложения. Мы не должны поощрять такие новации и не должны

 создавать  иллюзии  для других предпринимателей, что и в будущем

 можно будет не платить налоги.

      Более  того,  я  думаю, что очень легковесным, с моей точки

 зрения, предполагается решение проблемы социального страхования.

 В  частности, перевод  этого груза на сами предприятия для того,

 чтобы они платили расходы по больничным листам, по... связаных с

 другими   выплатами,   что   сейчас  осуществляется  посредством

 социального страхования.

      Я боюсь, что таким образом те, кто в первую очередь требуют

 помощи,  те,  кто  не  может  работать  и  прикован, например, к

 больничной   койке,   они   вообще   лишатся   всех   средств  к

 существованию.

      Поэтому,   это  серьезный  вопрос,  он  требует  серьезного

 подхода, и я думаю, что мы обязаны и обречены создать совместную

 комиссию  из  представителей различного рода депутатских групп и

 фракций, от Кабинета Министров, от Президента представителя туда

 надо включить, для того чтобы принять серьезнейшее решение.

 Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моцпан. Ярошинський.

      МОЦПАН.

      (146 Амвросиевский избирательный округ, фракция социалистов)

      Уважаемый  Александр Николаевич, уважаемые коллеги, позволю

 изложить  свою  точку  зрения  на отдельные статьи предложенного

 законопроекта.

      Статья 12: "Арендодателями земли называют государственные и

 местные     органы     исполнительной     власти,     то    есть

 райгосадминистрации".   Однако,  согласно  статьи  8  Земельного

 кодекса   арендодателями   являются  местные  Советы:  сельские,

 районные.  Неужели  не  понятно, что предложенной Правительством

 нормой  один  из  важнейших  вопросов,  связанных с рациональным

 использованием  земли,  мы  отдаем на откуп чиновнику. Или у нас

 мало злоупотреблений с выделением земли в аренду?

      10  января  этого  года  на  совещании аграрников Президент

 Украины Кучма Леонид Данилович отметил, что в сельском хозяйстве

 сохраняются  феодальные  отношения,  с чем я согласен. Поведение

 отдельных,   если   не   многих,  руководителей  хозяйств  -тому

 подтверждение.  Барское отношение к людям, использование средств

 производства,   как   и   труда  колхозников,  в  целях  личного

 обогащения,  сожалению, далеко не редкость в сельском хозяйстве.

 Однако,  уважаемые коллеги, это вопрос не столько экономический,

 сколько  кадровый, и решать его должны государственные чиновники

 на службе у Президента, главы администраций районных и областных

 и   наводить   элементарный   порядок,  чтоб  не  было  подобных

 безобразий,  которые  потом  мы  в  Украине называем феодальными

 отношениями.

      Ликвидирует   ли   предложенный   законопроект   негативные

 отношения  на  селе?  Считаю,  что нет. Более того, способствует

 через  предложенную  норму  в  статье  10 -купля-продажа земли -

 утверждению    на    селе   капиталистических   производственных

 отношений,   тем   более,  что  Президент  Украины  поддерживает

 предложение   бывшего   вице-премьер-министра  Украины  Шпека  о

 сосредоточении 51 процента акций в руках конкретного физического

 лица,  то  есть  нынешнего  председателя  КСП, либо банкира, или

 коммерсанта.   Огромные   долги   хзяйств  коммерческим  банкам,

 которые,  кстати,  никто  не  собирается  списывать, это частные

 банки, создают благприятную среду.

      Своих  сельских  избирателей  я давно уже предупредил: если

 начнете   торговать   своими   земельными  паями,  зубы  золотые

 вставите, кое-кто купит машину. Однако, дети ваши и внуки будуть

 батраками.  Считаю,  что статья 10 предложенного законопроекта -

 это  очередная  столыпинщина, за которой, как известно, в России

 последовала революция.

      Вместе  с  тем  право  владельца  землепая  сдавать землю в

 аренду,  статья  13,  с  принятием Закона о сельскохозяйственной

 кооперации,  о  чем  правильно  говорит  наш Президент, в данном

 случае   я  поддерживаю,  могут  создать  реальные  условия  для

 формирования          настоящих,          высокопроизводительных

 сельскохозяйственных  кооперативов,  прообраз которых был создан

 Иваном  Никифоровичем  Куденко в Казахстане в 1967-1970 году, за

 что  был  репрессирован  системой. И особенно потипу вергерских,

 сумевших  за  довольно  короткий срок создать изобилие продуктов

 питания   в   стране   и   порядка  30  процентов  произведенной

 сельхозпродукции  экспортировать  на  мировой рынок. Уверен, что

 сельскохозяйственные   кооперативы   на   ряду   с   фермерскими

 хозяйствами, основанные на пожизненном насиловании земли, без ее

 купли-продажи     могут     и     должны     составить    основу

 сельскохозяйственного производства Украины.

      И  в  заключении  за  неимением времени. Уважаемые коллеги,

 давайте  все-таки  признаемся,  до  тех  пор,  пока  мы,  власть

 придержащие,   Президент,   народные  депутаты,  министры  своей

 реальные   доходы  не  привяже  к  среднестатистическим  доходам

 неселения с коэффициентом 1, 5, максимум 2, мы не получим с вами

 ни  эффективные  законы,  ни  эфективную  экономику.  Спасибо за

 внимание.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярошинський. Анісімов, а потім Шандрюк за ним.

 Анісімов від фракції, а тоді Шандрюк.

      АНІСІМОВ.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Николаевич,  я  продолжу  свое выступление, какраз тут по поводу

 выступления  моего  коллеги.  Я  прошу такие выступления и таких

 народных  депутатов начинать с себя, как написано даже в Библии.

 Начни... Ну сколько ж можно слышать выступления товарища Моцпана

 по  этому поводу?! Вы ж выйдите на трибуну, скажите: я, народный

 депутат  Моцпан,  написал  заявление  и  отказался от заработной

 платы.  Поступите  так,  как  поступил  я!  Ну  зачем  же  вы  в

 заблеждение  вводите  своих избирателей и народ, который слушает

 нас?! (Ш у м   у   з а л і)

      Только популилизм высшей гильдии - по-другому я не назову!

 (Оплески)

      Уважаемые   народные   депутаты,  действительно,  важнейший

 вопрос,  который  мы сегодня рассматриваем в этом зале. И мы уже

 выносили в этот зал такие подходы. И можно по-разному оценивать.

 И  я  думаю, что мы не перешагнем через этот рубеж, не преодолев

 того  воздействия,  которое  есть  и  со стороны тех, которые не

 присутствуют   в   этом   зале  (и  это  все  прекрасно  сегодня

 понимают)...

      Я  предложил  бы,  Александр  Николаевич,  все-таки то, что

 сегодня прозвучит в выступлениях, к ним прислушаться. Но то, что

 без  комиссии  положительных  заключений (социальной, от которой

 выступал  Чиж,  я  думаю,  сейчас,  наверное,  выступит комиссия

 Чернобыльская,   Яценко;   без   профсоюзов,   которые   сегодня

 представляет  у  нас Стоян) не состыковав все эти вопросы, мы не

 перешгнем через этот рубеж.

      Я   представляю   Комиссию  с  базовых  отраслей.  Конечно,

 привлекательно,  и  я уже говорил с этой трибуны, разблокировать

 фонд  заработной  платы  с  52-52%  и уйти на 32%. И что за этим

 стоит - кто был экономистом или руководителем, он пониамет...

      Но  за  этим  есть  вторая  сторона  -ведь народный депутат

 сегодня   не   увидел   у  себя  на  столе  расчеты:  чем  будет

 компенсирована  та  доля,  о  которой  сегодня  будут говорить и

 чернобыльцы,  о  которой будут говорить сегодня, будем говорить,

 Комиссия  социальная.  Чем она компенсируется? ДОстаочно ли того

 количества,  которое  останется для покрытия всех тех доходов от

 строительства,  лечение,  обеспечении  пенсионном этой категории

 людей? Мы не увидим это, не перешагнем этот барьер.

      Хотелось   бы   здесь   услышать   действительно  четкое  и

 конкретное  слово профсоюзов, которые сегодня напрямую привязаны

 к  этому  закону.  Полтора рубля надо заработать для того, чтобы

 выплатить  рубль,  а  52  копейки  отдать  в  лице  государства.

 Выдерживает    и   в   состоянии   сегодня   нести   этот   груз

 ответственности  и  бремя  трудовой  коллектив.  Я хотел бы тоже

 услышать  и  эту  сторону. Тогда только можно было б согласовать

 все действия и приянть нормальне решение.

      Не  приемлю пункт 3 и 5, который сегодня закладывается. Ну,

 давайте  не  набивать  уже  шишки  на  тех просчетах и проколах,

 которые мы сделали. Предлагается в социальную сферу, куда входит

 детсткие  дошкольные  учреждения,  детсткие  садики  и же с ними

 дворцы  культуры  построенные  годами -если не хватает денег, их

 или  приватизируйте  или продайте. Но уже продали. Уже в крупных

 городах  на 30 процентов сократилось этих дошкольных учреждений.

 Ну,  от  того,  что  продали и изменили профиль, от этого же -то

 лучше не  стало.

      Деньги-то  не  появились как таковые. Поэтому такой подход,

 что   не  нужно  продай  и  отдай,  он  приведет  к  дальнейшему

 разрушению  и эта норма вообще не приемлема. Надо посмотреть как

 сохранить  и  помочь  производителю,  который  создал эти, будем

 говорить,  дошкольные  учреждения,  дворцы культуры и так далее,

 чтобы  они  сохранились.

      А   за   этим   идут   базы   отдыха,  о  которых  немножко

 умалчивается, но это  можно посмотреть.

      И  касаюсь  последнего вопроса пенсионного обеспечения. Как

 бы  мы  не  хотели  и  я  здесь поддерживаю предложения, которые

 вносились  народными  депутатами и неоднократно у нас настаивали

 здесь,  будем  говорить,  и  Наталья  Витренко, мы можем сегодня

 умолчать  и  как-то  остаться  на  позиции, сохранив минимальную

 зароботную   плату,   которая   есть.  Потому  что  хозрасчетное

 подразделение,  если имеются деньги, они могут проплачивать. Но,

 а  минимальные  пенсии,  которые сегодня не срабатывает закон. И

 тот,  кто  работал  в  шахтах, -металлурги вышли на 65 гривен, -

 вообще, я думаю, сегодня разговора такого мы не понимаем понятия

 и восприятия в структурах исполнительной  власти.

      Поэтому,  яказав  на то, что смягчается или убирается часть

 отчислений в Пенсионный фонд, где источник... Ведь сегодня есчли

 поднять министра социального обеспечения, он скажет, что порядка

 800-1000 000 добавится  к армии пенсионеров  в 1997 году.

      Источник остался один и тот. И втот источник сегодня еще 40

 процентов   не  платится  денег.  Поэтому,  я  думаю,  не  решив

 глобально  все эти вопросы, мы не перешагнем этот рубеж.

      Поэтому  я  сегодня  не  поддерживаю этот законопроект, нет

 никаких  расчетов,  представленных нам в этот зал. И поддерживаю

 тех  народных  депутатов,  которые  предлагают  направить его на

 доработку  именно  в Комиссию, которая, отследит все эти моменты

 вмести с Кабинетом   Министров.

       ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шандрюк, Вінський.

       ШАНДРЮК

      Шандрюк,    266    виборчий    округ,   Львів,   Українська

 Республіканська партія.

      Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Зміст цього

 закону  є  важливою  складовою  концепції  вдосконалення  шляхів

 реформування  національної  економіки,  задекларованих Кабінетом

 Міністрів  восени минулого року.

      На   додаток  до  цілого  пакету  податкових  законів,  цим

 законом,  зокрема,  передбачається  ціла  низка  суттєвих змін у

 інших  механізмах регулювання і реформування режимів економічної

 діяльності,    наприклад,   взаємини   суб'єктів   господарської

 діяльності  з  бюджетом по їхнім фінансовим зобов'язанням, деякі

 нові  моменти в порядку і умовах приватизації об'єктів соцільної

 сфери  агропромислового  комплексу,  незавершеного  будівництва,

 державих і недержавних сільськогосподарських підприємств.

      Також  важливим  складником  є порядок державної реєстрації

 прав  власності на землю та інше нерухоме майно і зміни суб'єкта

 власності. Я нагадаю, що в минулому столітті в Австралії "зелена

 революція"  почалась саме після запровадження так званої системи

 ".............."    -це    система    режстрації    землі,   яка

 випробовується  зараз  у нас в Івано-Франківській області.

      Також  цікавими  є такі пропозиції, що стосуються правового

 регулювання  відносин  оренди землі, загальної структури системи

 оподаткування,  фінансової  та  кримінальної  амністії суб'єктів

 підприємницької  діяльності, що припустились в минулому порушень

 у  вигляді  прихованих  доходів, несплати податків та невнесення

 інших обов'язкових платежів.

      Окрім   того   в   прикінцевих   положеннях   цього  закону

 передбачені  терміни  введення  в  дію  окремих  статей, а також

 доручення    Кабінету    Міністрів   щодо   термінів   розробки,

 затвердження  і  запровадження  в дію нормативно-правових актів,

 необхідних для забезпечення практичної реалізації положень цього

 закону.

      У  мене  не  викликає жодних сумнівів у тому, що є нагальна

 потреба  уважно  розглянути  запропоновані  Кабінетом  Міністрів

 зміни   і  прийняти  в  нашому  залі  прийнятні  для  переважної

 більшості із нас пропозицій. Але для мене абсолютно неприйнятною

 є  форма  подання,  яка  прямо  суперечить главі 6. 8 Регламенту

 Верховної  Ради  та  іншим  нормативно-правовим  актам, зокрема,

 основним положенням податкової політики в Україні.

      Я  не  буду  наводити  приклади,  ви  можете  їх побачити у

 висновках  експертного  відділу. Також викликають і здивування і

 заперечення  просто  неохайно  сформульовані  деякі  статті  цих

 пропозицій,  зокрема, стаття перша, в якій в першому абзаці мова

 йде про всіх суб'єктів господарської діяльності, а в другому уже

 тільки  про  суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності, я зараз

 закінчую.

      Я  не буду продовжувати, час вичерпано, але хочу наголосити

 на  тому, що із пропозицією депутата Зайця, пропозицією депутата

 Жовтяка, Анісімова-колеги можна погодитись, що треба передати на

 доопрацювання  в  комісіях.  Але,  якщо  комісія в такому самому

 вигляді  подасть  цей  законопроект,  ми будемо витрачати зайвий

 час.  Чому?  Тому що всеодно нам завтра доведеться вносити зміни

 до тих законів, які треба внести, якщо ми примемо ці пропозиції,

 тобто  всеодно нам доведеться витрачати час знову на обговорення

 і  прийняття  відповідних рішень. Якщо ж ми цього не зробимо, ми

 самі  своїми  руками  підсилимо  чи  внесемо хаос у наше правове

 поле.

      Отже,  я  підтримую  пропозицію передати на доопрацювання у

 профільну  комісію  разом  із представниками Кабінету Міністрів,

 але внести обов'язково у вигляді пропозицій щодо змін до діючого

 законодавства.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вінський, за ним Степанов.

      Я просив би з часом давайте. Люди записалися. Кожен депутат

 хоче виступити.

      ВІНСЬКИЙ. Соціалістчна фракція, Вінський.

      Шановний  Олександре  Миколайович! Шановні товариші народні

 депутати!

      Хотів   би   зауважити,   що   протягом   останнього   часу

 українському  суспільству нав'язвались і продовжує нав'язуватись

 ряд  міфів,  які  часом  лопали,  як мильні бульки. Згадайте, як

 тільки  буде  незалежність,  всім  стане краще, як тільки введем

 посаду  Президента,  зразу  буде  порядок,  як  тільки  приймемо

 бюджет, зразу буде порядок в бюджетній сфері, як тільки приймемо

 Конституцію,  і зразу буде благополуччя, проведемо приватизацію,

 і зразу станемо всі господарями. Як бачите час пройшов, і всі ці

 лозунги перетворилися у мильні бульки.

      Сьогодні  якраз  нам  підсовують  чергову  мильну бульку. І

 засоби  масової  інформації  черговий  раз  це  все  роздувають,

 створюють  громадську  думку.  І  я переконаний, що нам сьогодні

 нав'язують такими методами, знову буде пустишка.

      Я  хотів би перейти до того, що і сьогоднішній законопроект

 якраз  з  цього  ряду.  Чому  так?  Хотів  би  привести декілька

 аргументів?

      Візьмемо розділ 1 "Створення умов для розвитку вітчизняного

 ідприємництва".  А  він  фактично зводиться до кількох абзаців і

 статтей 7,  8,  9, 10, суть яких -сертифікація землі (стаття 7),

 введення  приватної власності за землю (стаття 8), реформування,

 а точніше розвал колективного господарства ( стаття 10).

      Я.........   стимулювати   вітчизняне   підприємництво   не

 зрозуміло.  Але  зрозуміло  інше,  що  комусь  дуже хочеться під

 красивими лозунгами  розвалити агропромсловий комплекс України.

      Розділ   2  "Сбалансування  доходів  і  видатків  бюджетів.

 Зміцнення   бюджетної  дисципліни  і  податкової  системи".  Він

 фактично  зводиться  до  ліквідації  ряду  фондів,  в тому числі

 Чорнобильського,  Фонду зайнятості і амністії тим злочинцям, які

 розікрали Україну (стаття 20).

      Я  розумію  прекрасно,  що  необхідно  знімати  нагрузку на

 під............  Опублікували  заяву  Соціалістичної  фракції, в

 якій вказано який механізм повинен бути. Необхідно з виробництва

 перенести  податкову нагрузку на споживання. А нам замість цього

 фактично  хотять  знищити ці фонди, які стосуються безпосередньо

 життя  людей. Ви знаєте, скільки у нас сьогодні безробітних, яка

 проблема  це, і знаєте, що робиться сьогодні з чорнобильцями. Це

 взагалі  злочин.

      Я  думаю,  що  ні  одна  людина,  яка  хоть думає вмирати в

 Україні,  а  не  Гавайських  островах  собі  застовбила місце на

 цвинтарі,   не   запише   пункт,  який  стосується,  що  держава

 відмовляється від того, щоб хоронити своїх громадян. Тільки той,

 що   вже   має   місце  на  Гаваях,  так  може  записати  в  цей

 законопроект.

      І  візьмемо  розділ  3.  Ми  вже кілька раз до нього до цеї

 поверталися.  Цей  закон  має  бути  введений  1 січня 1997 року

 заднім  числом.  Про  що  це говорить? Про повну впевненість, що

 люба  глупость,  яка  буде  запропонована  Верховній Раді, має в

 Верховній Раді  пройти.

      Я  хотів  би  сказати, що Соціалістична фракція ні при яких

 умов  не  буде  голосувати  за цей законопроект, якщо з нього не

 буде  вилучена  стаття  7,  8, 9, 10, 11, 12, 19 і 20. І пункт 1

 Прикінцевих положень.

      Тепер пропозиція. Поскільки дуже багато брехні навколо, так

 званого,  цього  пакету,  я  просив  би,  щоб  ми  проголосували

 протокольне  рішення  -щоб  всі  ці  проекти  були оприлюднені в

 газеті  "Голос  України". Хай люди почитають і знають про що йде

 мова, і  що їх  чекає  в результаті прийняття  таких рішень.

      І  друге.  Я  переконаний,  що  цей законопроект ми повинні

 голосувати  поіменно  і  я  хотів  би сказати, що ми будем, наша

 фракція, буде дивитись, щоб не було голосування за двох. Щоб всі

 знали  своїх  героїв  і  всі  знали хто що хоче і не ховадись за

 голосуванням.

      І  на закінчення я хотів би 2 ремарки. Я вважаю, що повинні

 підтримати пропозицію наших інвалідів, щоб ні в якому випадку не

 знімати ті пільги, які організації інвалідські. І в мене ремарка

 до  пана Анісімова, який виступав переді мною. Щодо його репліки

 по-поводу  виступу  Моцпана.

      Я хотів би сказати, що людина, яка йшла в Верховну Раду від

 Комуністичної  партії,  а  тепер  очолює саму ліберальну партію,

 фракцію в Верховній Раді, взагалі яка перебігає з одного кінця в

 інший,  взагалі  не має права робить якісь моральні оцінки іншим

 людям.

      Тому  я хотів би вас застерегти, шановний товариш Анісімов,

 що,  перш  за  все,  очистіть власний мундир, а потім виступайте

 проти порядної людини, яка є депутат Моцпан. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Степанов.  Симоненко.  Степанов.  Я  прошу  до

 коректної розмови.

      СТЕПАНОВ.

      Уважаемый   Председатель,   уважаемые   депутаты,  что  нам

 предлагает  Правительство  в  этом законопроекте? Оно предлагает

 нам сыграть роль ликвидационной комиссии по ликвидации полностью

 всех социальных гарантий.

      Давайте посмотрим. Вот у нас уже пенсии не заплачены еще за

 октябрь  месяц.  Это  следствие,  одно  из  следствий  того, что

 Пенсионный  фонд  попал  в  свое время в Государственный бюджет.

 Теперь  нам  предлагается  ликвидировать еще один фонд -это Фонд

 социальных   гарантий,   по   которому  выплачиваются  у  нас  и

 больничные,  и  выплачиваются другие выплаты все трудящимся. Его

 просто  предлагается  ликвидировать,  а  возложить оплату тех же

 больничных  на "підприємництво". Ну и что, этот предприниматель,

 вы  дмаете,  так он и будет платить эти больничные? Да он скорее

 скажет:  "Я  тебя  уволю,  если ты будешь слишком много болеть и

 ходить сюда за больничными. Чтоб этот больничный был последним".

 Вот , что здесь предлагается.

      Дальше.  Еще  раз  говорю.  Пока не выплачены пенсии еще за

 октябрь,   а   нам  предлагается  уменьшить  отчисления  в  Фон,

 Пенсионный  фонд  до 25 процентов. А откуда же взять эти деньги?

 Нам  постоянно  говорит  правительство:  "Де ж брати гроші?" Вот

 давайте  мы  у  него  в  этот  раз  спросим, Виктора Михайловича

 Пензеника.  Чем  покрыть  эту  разницу.  И  фактически ничем эта

 разница покрыта не будет. Нам говорят, что нужно снять тот гнет,

 которые  лежит  на  предприятиях,  снять начисления с заработной

 платы. А мы знаем, что к стоимости продукции заработная плата 7-

 10 процентов. И на много ли легче станет от этого предприятиям.

      Здесь  заложен  уже  механизм ликвидации пенсионного фонда,

 механизм  введения  вот  этих личных счетов. Я спрошу, а где эти

 личные  счета  будут  находится?  Может  мы  опять те сберкассы,

 которые  уже  обобрали  людей,  или  может  давайте  в Градобанк

 восстановим,  который  уже  ограбил  вот тех людей, которые были

 угнаны  в  Германию.  Давайте,  может  там будем держать эти все

 взносы.

      Поэтому   я  считаю,  что  этот  законопроект  должен  быть

 отклонен.  И  я  не  могу  удержаться от реплики в адрес коллеги

 Анисимова.  Вы  взяли  на  себя  роль  методистского пастора и с

 помощью  Библии отчитали коллегу Моцпана. Но я скажу другое. Кто

 же   популист?   Моцпан  или  тот,  кто  предлагал  восстановить

 индексацию  грошовых  доходов,  не  предложив абсолютно никакого

 механизма. Просто вспомните об этом. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Симоненко  від  фракції,  за  ним  Яценко.  І

 завершуємо.

      СИМОНЕНКО.

      Уважаемые    народные    депутаты,    рассматривая   данный

 законопроект,  мы  должны  ответить  на несколько принципиальных

 вопросов.  Соответствие  названия  и  содержания документа, цели

 этого  документа и последствия документа. А также, как правильно

 нас  учил  Владимир  Ильич  Ленин,  ответить на вопрос: кому это

 выгодно?

      Поэтому  с  точки  зрения  содержания  документа и названия

 документа  можно  однозначно  сказать, что это, мягко говоря, не

 профессионализм  и  не  популизм  с  точки  зрения  якобы защиты

 государственных  интересов, а это, с точки хзрения точной оценки

 и  защиты  интересов  простых  людей  -это  предательство народа

 Украины.

      И  это  заключается в следующем (я могу проиллюстрировать):

 мы  говорим,  и  предлагает  Пинзеник,  проект "Про забезпечення

 розвитку  вітчизняного  підприємства  та збаоансування доходів і

 видатків  бюджету". Смотрим, как же он собирается, по сути дела,

 подымать  отечественное  производство?  А  он  заключает  это  к

 следующему.

      Первое. Это  сегодня главное - приватизация.

      Второе. Приватизация обкектов социальной сферы.

      И  третье  -очень  тонкая  изуитская  тактика по разрушению

 технологического комплекса любого предприятия -это вычленение из

 замкнутого  цикла  под  идеей,  якобы,  того, что это может быть

 завершенное производство, тех или иных участков.

      Это ведь понятно, к чему приведет...

      С  одной  стороны,  я хотел бы привлечь ваше внимание: 1200

 детских   садиков   уничтожено  благодаря  этой  так  называемой

 политики.  Далее.  Уже  дошли  до  того,  что театры, кинотеатры

 сегодня -то, что было общенациональным, общенародным достоянием,

 что  можно было по ценам доступным смотреть лучшие промизведения

 искусства,  сегодня уничтожаются и продаются. Дошли уже до чего!

 Фонд  культуры  (Бориса  Ильича,  жаль,  здесь  нет)  всякие там

 обнюхивают  ходят  уже  десятками, табунами ходят, чтобы забрать

 здание  Фонда  культуры!..  Помещение детской картинной галереи.

 Значит,  жена  Президента  Попечительский  фонд  возглавляет,  а

 Президент  издает  указы как Кабинету Министров прибрать к рукам

 эту  картинную  галерею!..  Сегодня  издательство  "Здоровье"  -

 единственное    осталось   госудпарственное,   по   сути   дела,

 издательство - и это пытаются уничтожить!..

      Далее.  Мы  говорили о том, что если уж говорить о реальных

 каких-то достижениях, то давайте ответим тогда на вопрос в этой,

 первой  части  этого  проекта:  почему у нас производство тканей

 снизилось с 1 миллиарда 200 миллионов до 168 миллиолнов сегодня?

 В  8  раз...  Чулочно-носочных  изделий  -с 443 миллионов пар до

 113... И в 7 раз...

      Далее.  Почему  трикотажные  изделия  -с 351 миллиона до 28

 миллионов,  в  13  раз.  Обуви и т. д., и т. д. Ни одного ответа

 здесь  нет!  А  разрушать технологический цикл -это преступление

 перед экономической безопасностью нашего государства!

      Второй  вопрос.  Если  мы  говорим о земельных реформах, то

 ведь  по  сути  здесь,  здесь  один  только  так  скажем  вопрос

 реализуется.  Реализуется  Резолюция  120,  принятая  Конгрессом

 Соединенных  Штатов  Америки  -уничтожить главный на сегодняшний

 день,  дающий основной вклад в валовый внутренний продукт обкект

 или хозяйственной деятельнсти Агропромышленный комплекс. И здесь

 очень  четко  выпоняется  все  то,  что  записано в резолюциии и

 официально   попереводу   предоставлена   нам   во   ыракцию  из

 Министерства  иностранных дел. Так что я думаю, что Пинзеник уже

 здесь   неоднократно   заявлял   и  подтверждал,  что  он  очень

 последовательно проводит политику Международного валютного фонда

 у нас в Украине, я думаю, что надо сегодня подумать о персонах в

 Украине  кто является    нон-гратой   для народа Украины.

      Не  думать  о тех, кто приезжает из-за рубежа, а кто внутри

 вяляется персоной нон-грата.

      Далее.  "По  збалансуванню  доходної,  расходної  частыны".

 Идеология  одна. Как сбалансировать тех, хто ворюут, доходы их и

 тех укого забираются доходы -не бюджета государства, а между уже

 имущественным, между имущественными группами у нас, тех, кто еще

 пытается  найти  работу: безработный, без средств существования.

 Дети  голодные  растут и сегодня в школу не могут ходить. Итеми,

 кто дальше  продолжает грабить.

      Я   хотел  бы  спросить:  у  кого  совести  хватает,  чтобы

 официально  уже  заявлять,  значит,  мы 25 видсоткив, якобы, так

 скажем,  в  Пенсионный  фонд это для того, чтобы у нас уменьшить

 нагрузку  на  производителя.  Да  это ведь официальное признание

 политики   уничтожения   народа   Украины.   Пенсия  сегодня  не

 выплачивалась,   а тем более снижается  фонд.

      Если  мы  говорим,  что  создадим в январе или в этом году,

 значит,   вот  эти  так  называемые  розрахункови,  персональные

 пенсионные  эти  рахункы.  Но  ведь  понятно  -зарплату  люди не

 получают.  Он месяц не внес на этот счет деньги, у него не будет

 засчитываться  срок,  значит,  тогда   выхода  на  пенсию.

      Сейчас   я   заканчиваю,  Александр  Николаевич.  Последнее

 предложение.

      Сегодня  речь идет о том, что........ мы поддерживаем, тоже

 на   каком  основании  сегодня  грабить  с  5  до  25  процентов

 увеличено?   Таким  образом,  вывод  один  -надо сбалансировать,

 действительно,  тех,  кто  находится при власти и сбалансировать

 через...  просто  их  оттуда, извините, насильственным путем уже

 надо   выгонять  всю  эту  команду,  камарилью,  которая  грабит

 собственный народ.

      Проект  закона  некомпетентно  подготовлен, он не являетс я

 системным,  он  во  вред  народу  Украины  и  экономике Украины,

 поэтому  мы  категорически отвергаем данный проект, и фракция не

 будет поддерживать  его так, как предлагает господин Пинзеник.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Яценко, від Комісії Чорнобильської, завершуємо.

      Ми проголосували   до перерви.

       ЯЦЕНКО.

      Шановні  колеги,  я  хотів би вам нагадати процес прийняття

 Конституції  і все те, що відбулось в фіналі в 9 годин 30 хвилин

 ранку.  То  запитання пряме до вас, які сьогодні будуть приймати

 рішення,  до  тих людей, які отут сиділи, в цій ложі, аплодували

 разом:  ми  прийняли  Конституцію  України  чи  розіграли  перед

 народом  України черговий спектакль?

      З огляду на той зміст того законопроекту, який подається, і

 наслідків,  які  він  буде  мати,  все-таки я схиляюсь до другої

 оцінки: ми  розіграли перед народом України спектакль.

      Беремо  охорону  здоров'я. Охорона здоров'я стала платною в

 Україні.  От  що у нас робиться з раком цитовидної залози дітей,

 які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

      Ми  прийняли  не  так  давно  рішення  з  подачі  Уряду  за

 пропозицією  Віктора  Івановича  Суслова, " безобидная" зміна до

 Декрету   Кабінету   Міністрів   про   отримання   організаціями

 гуманітарної   і   технічної  допомоги.  Рак  щитовидної  залози

 лічаться   в   нас   в  Інституті  ендокринології,  ми  створили

 відділення  за  рахунок  чонобильських коштів, домовились те, що

 радіоактивний йод поступає з Англії безкоштовно. Так от сьогодні

 завдяки  прийняттю  пропозиції  Віктора  Михайловича  і  Віктора

 Івановича людина має сьогодні платити 1 100 гривень за лікування

 дитини радіойодом.

      Я вам привів один приклад. І ще більше 600 дітей сьогодні в

 і потребують такої  допомоги.

      Я  можу  приводити  ще приклади, коли безстидно порушується

 Конституція   України.  Уже  почали  підбиратись  до  інвалідів,

 пенсіонерів,  чорнобильців, учасників Великої Вітчизняної війни,

 глухих,   сліпих   і   так  далі.  Мовчать  Конституційний  Суд,

 Прокуратура  і гарант Конституції - Президент України.

      Більш  того,  Президент  України  ініціює  грубе  порушення

 Конституції України.

      Далі,  в  запропонованому  проекті  пропонується  зменшення

 Чонобильського  фонду  з  12  до 6%. З економічної точки зору це

 призведе до зниження собівартості продукції на 1%, навіть менше.

 Тобто  з економічної точки зору це -абсолютне безглуздя і вигоди

 ніякої не дасть.

      З  іншого  боку,  це  призведе  до того, що при доході 5, 6

 млрд.  гривень  фінансування  буде  забезпечувати  1, 3(?) млрд.

 гривень.   І   розповіді   про  те,  що  Чорнобильський  фонд  і

 фінансування  треба  залишити  по старим обсягам. Це -казки. Уже

 заплановано  1, 3 млрд. гривень, тобто лише 24 % від потреби. Це

 значить,  що ми не забезпечимо житлом першої категорії 8968 тис.

 людей,  19752  переселенця. Не завершим переселення людей із 30-

 кілометрової зони, а там 300 сімей ще живуть. Ми позбавимо дітей

 дитячого  харчування  в  забруднених  територіях.  Це -найперший

 заход від радіації і так далі і так далі.

      Будуть     розруйновані     всі     будівельні    програми,

 незаконсервовані   будівельні  об'єкти,  втрати  млрд.  долларів

 Сполучених   Штатів   Америки.  Потім,  щоб  все  це  відновити,

 потребується ні один державний бюджет України.

      Виходячи  із цього, я аж ніяк не можу підтримати пропозиції

 Віктора   Михайловича,   я   категорично  за  те,  щоб  сьогодні

 проголосувати   законопроект,   як   неприйнятний   сьогодні.  В

 крайньому   випадку   ми   можемо   сьогодні   проголосувати  ту

 пропозицію, яку дав Віктор Іванович Суслов, але в другому пункті

 записати  після  слів  "статті,  які  " вимогу, щоб ці статті не

 порушували  Конституції  України.  З такою добавкою, в принципі,

 можна було б і проголосувати.

      І  що  буде далі? Якщо ми всупереч здоровому глузду примемо

 цей законопроект, бідні будуть ще біднішими, а багаті розкрадуть

 все,  що залишилося. Я хотів би нагадати лише одну цифру. В 1989

 році,  Віктор  Михайлович  Пинзеник, ви часто зверталися до нас:

 візьміть  олівець,  підрахуйте.  Я  вам раджу: візьміть олівець,

 підрахуйте.

      В  89 році на трудових заощадженнях громадян було 50 річних

 бюджетів  України  зразка  1996  року.  Гроші  в Україні є. Одна

 справа,  або  вистачить  мужності  сьогодні  уряду  і Президенту

 повернути  ці  гроші  з  євроремонтів і фінансування закордонних

 кампаній  до користі українського народу державой і українського

 виробництва,  або не вистачить. Якщо вистачить, ми маємо змінити

 політику,   повернути  ці  кошти  в  україюнську  економіку.  Не

 вистачить мужності, будете продовжувати грабувати народ України.

 Але,  я думаю, що народні депутати не повинні сьогодні дозволити

 це зробити. Дякую.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні  колеги!  Єсть  три  проекти,  і  три

 пропозиції,  в принципі, і підтримується виступаючими. Але перша

 пропозиція  внесена про неприйнятність даного законопроекту, яку

 я хочу поставти на голосування першочергово. Я прошу розібратись

 по  робочих  місцях  і давайте проголосуєм. Визнати неприйнятним

 положення проектів законів про внесення змін і доповнені до яких

 закодавчих і далі по тексту.

      226, проста більшість, будь ласка. Ставлю на голосування.

        (Ш у м  у  з а л і )

      Про неприйнятність, будь ласка.

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Значить,   шановні   колеги,   я   хотів  порадиться,  одну

 хвилиночку.  7  депутатів  вносять пропозицію, що розгляд даного

 питання  сьогодні у повному обсязі протранслювати по телебаченню

 у вечірній час. Я ставлю на голосування. Пропозиція єсть. Хто за

 дану пропозицію, прошу проголосувати.

      "За"-

      Рішення не прийнято.

      Оголошується перерва на 30 хвилин.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   хотів,   щоб   ми  з  вами  уточнили.  Ми

 проголосували   за  неприйнятність  даного  законопроекту,  який

 розглядали   і   направляєм   його   в   Комісію  стретовича  на

 доопрацювання.   Але  одноразово  нам  потрібно,  щоб  зняти  це

 питання,  не на доопрацювання, а на те, щоб комісія розглянула і

 що...  обгрунтувала  неприйнятність  і  дала  свій як заключення

 своє. Но щоб нам не просто цей закон відхилити, а дальші над ним

 працювать,  ми  повинні  все-таки мабуть прийняти постанову, яка

 вноситься  більшістю виступаючих -направити Кабінету Міністрів і

 комісії  на  доопрацювання.  Тому  я  просив  би  підтримати  цю

 пропозицію  і  проголосувати.  Віктор  Іванович,  Суслов!  Ви не

 заперечуєте? (Ш у м  у  з а л і)

      Подождіть.  Я  прошу: займіть місця і давайте голосувать. В

 залі  338  депутатів.  З  Сусловим  ми в перерві ще порадилися і

 комісія  Суслова вносить таку пропозицію. Я просив би підтримати

 цю   пропозицію  про  направлення  на  доопрацювання  в  Кабінет

 Міністрів  і  в комісію. Будь ласка, підтримайте. Неприйнятність

 ми  направляєм  в  комісії  Стретовича.  Для  того,  щоб комісія

 обгрунтувала  цю  точку  зору.  Тому  що,  якщо  ми  цей  закон,

 прийнявши  як  неприйнятний, то все-равно він залишається -що? -

 питання  залишається  невирішеним. (Ш у м  у  з а л і)

      Суслов, будь ласка.

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемый    Александр   Николаевич!   Уважаемые   народные

 депутаты!  То,  что мы проголосовали про неприйнятнисть означает

 несоответствие этого закона Конституции. Так считают более одной

 трети    народных   депутатов,   что   предполагает   проведение

 юридической     экспертизы.     Естественно,    направлять    на

 "доопрацювання",  если  действительно  проект  не  соответствует

 Конституции,  нельзя.  Давайте  подождем  результатов экспертизы

 комиссии  Стретовича и юротдела. И после этого, я считаю, что мы

 сможем  внести  на  голосование  проект, поданный комиссией, вот

 тогда  мы сможем внести проект, поданный комиссией, о доработке.

 Не  может  дорабатываться  проект  в  том  случае,  если  он  не

 соответствует  Конституции  и не имеет шансов быть принятым. Так

 ведь?  Поэтому  давайте подождем эекспертизы и тогда проголосуем

 проект от комиссии. Спасибо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю, що це якраз і відповідає Регламенту,

 статті 3.5.5. Я думаю...

      Носов, будь ласка.

      НОСОВ В.В.

      Ну,  якщо спрямувати на експертизу, то згідно з Регламентом

 комісія  ж  може  його  доопрацювати, щоб усунути це питання про

 неприйнятність, тобто доопрацьовувати його можна.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. За що я сказав...

      НОСОВ  В. В. Да, вона може доопрацьовувати так, щоб усунути

 це  питання  про  неприйнятність і внести в вигляді прийнятного.

 Так  що  процес  має  продовжуватися.  Інша  справа, що це ми не

 оформлюємо   постановою,  бо  постанова  згідно  з  Конституцією

 приймається   226   голосами.   А  це  -протокольне  рішення,  і

 автоматично комісія має подати висновки.

      Да,  питання  про неприйнятність, це я хочу звернути увагу,

 треба   грамотно   ставити.  Треба  ж  показати,  яке  положення

 законопроекту  якому положенню Конституції не відповідає. А якщо

 цього  немає,  тоді  це  просто некваліфікована форма постановки

 питання.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   я  не  зачитав  до  кінця

 обгрунтування  про неприйнятність, яку подала комісія. В нас час

 був.  Тому  я  тільки  перший  пункт, другий і третій пункт -іде

 обгрунтування.  Тому  давайте, мабуть, ми -таки залишим так. Хай

 комісія доопрацює, не доопрацює, а дасть юридичну експертизу, ми

 до  нього  тоді,  заслухаєм  цю  юридичну  експертизу підкомісії

 Стретовича,  а  потім  до цього повернемся. Все. Носов це саме і

 сказав.

      Слухається  питання  про  позицію  Президента  України щодо

 Закону України про порядок висвітлення діяльності Верховної Ради

 в  засобах  масової  інформації.  Кулик  Зиновій  Володимирович,

 міністр інформації України , будь ласка.

      КУЛИК  З.  В.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати!

 Свій  виступ  з  данного  питання я хочу почати з щирих вибачень

 перед  вами  і  перед  Президентом України за ту прикру технічну

 помилку,  допущену моїми заступниками і поміниками, що міститься

 в документах, направлених Верховною Радою.

      Мова йде про те, що в процесі передруку матеріалів ..........

 за  слово  випала  дуже  важлива  цифра.  А  саме  обрахування 5

 відсотків  щоденного  ефірного  часу від загального ліцензійного

 обсягу  мовлення  Національної  телекомпанії  України.  В даному

 випадку  середньо статистичний обсяг по висвітленню згідно цього

 закону, який розглядається, буде складати 66 хвилин усі 365 днів

 у  році,  тобто  в  рік 461, 5 години. Оця цифра -461, 5 години,

 вона  і  випала з ваших документів в матеріалах, в яких вказано,

 що  обсяг  по висвітленню телевізійно діяльності Верховної Ради,

 складатиме  8030  годин,  тобто  фактично  весь  обсяг  мовлення

 Національної телекомпанії "Зарі".

      Зрозміло,  що  ця  помилка потягнула за собою і низку інших

 неточностей   в  розрахунках  і  обгрунтувань.  Разом  з  тим  в

 пропозиціях  Президента  України  щодо  зазначеного закону є тяд

 принципових  положень,  з  яким  не  можна  не погодитися. Так в

 преамбулі  до  цього закону говориться, що він прийнятий з метою

 регулювання   порядку   висвітлення  діяльності  Верховної  Ради

 України   відповідно   до   Конституції   України,   Закону  про

 телебачення і радіомовлення та інших законів.

      Проте  саме  цей закон і порушує один із основних принципів

 діяльності  телерадіорганізацій,  визначених  статтею  2  Закону

 україни    про    телебачення   і   радомовлення   -забезпечення

 ідеологічного та політичного плюралізму.

      Відповідно   до   статті   2  поданоно  закону  Національна

 радіокомпанія   повинна   здійснити  пряму  і  повну  трансляцію

 пленарних  засідань  Верховної Ради України, забезпечити вихід в

 ефір  щотижневих тематичних програм і передач за участю народних

 депутатів,  представників парламентських комітетів, депутатських

 груп і фракцій.

      А  Національна телекомпанія України має забезпечити вихід в

 ефір  зоденних  репортажів про пленарні засідання Верховної Ради

 України,  а також програм про діяльність комітетів, депутатських

 гурп і фракцій в обсязі, не менше 5% загального часу мовлення на

 місяць.

      Таке  рішення  створює  пріорітетні  умови  для висвітлення

 діяльності  лише  однієї  з  гілок  влади, а саме Верховної Ради

 України.  Відповідно  ж до статті 6 Конституції України державна

 влада   в   Україні   здійснюється   на  засадах  її  поділу  на

 законодавчу, иконавчу та судову.

      Запропонований  порядок  висвітлення  діяльності  Верховної

 Ради   створює   прецедент   легалдізації   політичних   переваг

 законодавчої  влади  над виконавчою та судовою, дискримінує інші

 органи  державної влади щодо висвітлення їх діяльності в засобах

 масової інформації.

      Шановні народні депутати, неважко передбачити реакції інших

 гілок  влади...  Якщо  цей  закон вступить в силу, то, очевидно,

 неважко спрогнозувати, що і виконавча і судова влади захоче мати

 приблизно  адекватний час на тих же загальнонаціональних каналах

 мовлення.  І  тоді ми на каналах телебачення і радіо отримуєм на

 добу  не  менше  3,  5  годин  суцільних  засідань і висвітлення

 діяльності  усіх  гілок  влади. Я думаю, що такий крок був би не

 просто нераціональний, він би привів до конфронтації між гілками

 влади  і  до загибелі загальнонаціональних теле- і раодіоканалів,

 тому  (я  кажу)  це -середньостатистичні дані про те, що це буде

 кожної  доби...  Як  воно  буде  реально, ми зупинимось трошечки

 нижче.

      Щодо   висвітлення   роботи  комітетів  Верховної  Ради  як

 зазначено  в цьому законі, то тут питань, очевидно, немає і бути

 не   може.   Вони   висвітлювались,   їх   діяльність   і   буде

 висвітлюватись.

      Окремо  хотілось  би  зупинитись  на висвітленні діяльності

 депутатських   груп  і  фракцій.  Відомо,  що  як  правило  вони

 створюються   за  партійним  принципом.  Широке  висвітлення  її

 діяльності  по радіо і телебаченню фактично означатеме приховане

 бюджетне   фінансування   пропагандиської   діяльності   партій,

 представлених в парламенті.

      Якщо  ж  до  цього  додати,  що  друковані орггани основних

 партій  і  рухів,  тобто партійні газети і журнали знаходяться в

 переліку  видань,  на  які  поширюються суттєві пільги по уплаті

 паперу,  фарби,  друку,  тарифів на поширення, то вимальовується

 ціла система нелегалізованої підтримки діяльності окремих партій

 за  рахунок Державного  бюджету.

      А  це,  на  мою  думку, неприпустимо в сьогоднішніх умовах.

 Неможна   погодитись   із  визначеним  уже  обсягом  висвітлення

 діяльності Верховної Ради Національною телекомпанією. Я повторюю

 цифру -66 хвилин на добу. Якщо ж реально гворити, то в пленарний

 тиждень   відбувається   4   засідання.   Очевидно,  тоді,  коли

 відбуваютьчся  пленарні  засідання,  по їх висвітленні репортажі

 будуть значно  більші ніж та  цифра,  яка  зазначена.

      Тобто,  в  цей......-тайм  в накращий вечірній час ми знову

 перетворюємо  в  процес,  так  би  мовити,  трансляцію постійних

 засідань.  Окрім регламентованого цим законом часу трансляції, я

 собі  дозволю  нагадити  інші  законодавчі акти, згідно яких, ми

 повністю  транслюємо засідання, так званих, Днів Укряду і звітів

 Уряду.   Окрім   того,   ми  повністю  транслюєм  "Парламентські

 слухання".  Тобто,  уже у відповідності до чинного законодавства

 цей обсяг зростає майже вдвічи.

      Наступні  проблемні  питання. Відповідно до статті 4 закону

 підготовка  програм  і  передач  за  участю  народних  депутатів

 України  пропорційна  участь  представників  депутатських груп і

 фракцій у радіо і телепередачах, а також координація висвітлення

 діяльності   Верховної   Ради   України  і  поширення  офіційної

 інформації  щодо неї абезпечуються пресслужбою апарату Верховної

 Ради.

      Стосовно  поширення  офіційної  інформації  немає питань. У

 всьому  іншому  є  проблеми.  Цією  нормою,  по  суті, вводиться

 парламентська   цензура   зна   висвітлення   діяльності  вищого

 законодавчого  органу,  оскільки  засоби  масової  інформації  і

 державі,  недержавні,  журналісти  будуть  позбавлені можливості

 тлумачити,  коментувати  події, що відбуваються у Верховній Раді

 України,  що  в свою чергу також є порушенням основних принципів

 діяльності   телерадіорганізацій,  визначеню  статетю  2  Закону

 України про телебачення і радіомовлення.

      Третє.  Передбачені  в  законі  обсяги теле-і радіомовлення

 вимагатимуть значних   бюджетних асигнувань.

      За  даними  Держтелерадіо  реалізація в поточному 1997 році

 національної   раіокомпаній  України,  встановлених  частиною  1

 статті  2  закону  норм  висвітлення  діяльності Верховної Ради,

 вимагатиме  витрат  бюджетних  коштів  в  сумі  3 млн. 425 тисяч

 гривень.

       В  мене  є  додаткові  таблиці, до можна по кожній позиції

 навіть зробити розкладку -скільки на підготовку програм, скільки

 на поширення.

      Для порівняння, у минулому році на ці заходи було витрачено

 значно менше  2 мільйони 311 тисяч гривень.

      Реалізація   ж   визначених   законом  обсягів  висвітлення

 національною  телекомпанією  вимагатиме затрат в сумі 2 мільйони

 801  тисячу  гривень,  у  1996  році  відповідно 2 млн. 521 тис.

 гривень.

      У  зв'язку  з  цим  законом  передбачається внесення змін у

 видатках  з  Державного  бюджету  України  на 1997 рік, стаття 7

 закону.

      Проте,  допустити  цього  не можна, оскільки це призведе до

 порушення  збалансовановті  бюджету.  До  того ж виконання таких

 значних,  непередбачених  Державним  бюджетом  коштів наврядчи є

 можливим  в  умовах  дефіциту  бюджету  за  надзвичайно складної

 економічної ситуації в Україні.

      Я  хочу  до  цього  додати,  що законом заборонено зміщення

 трансляції,  розміщення  реклами  в  передачах,  які висвітлюють

 діяльність   вищих  законодавчих  та  виконавчих  органів  нашої

 держави.  Таким  чином, збільшення обсягу трансляції автоматично

 веде  до  зниження  обсягів  реклами,  тобто прибуткової частини

 компанії.

      Довідково   хочу  вам  сказати,  що  на  сьогоднішній  день

 ситуація в компаніях достатньо складна, фінансово в першу чергу,

 і   лише   дефіцит   бюджету   по виплаті  заробітної  плати  на

 сьогоднішній  день  складає близько 24 млн. гривень, з них понад

 16  млн. гривень зарплата концерну ".............", понад 5 млн.

 гривень в областях.

      В  той  же  час  було  б  доцільно  організувати підготовку

 проекту  закону  про  висвітлення  засобами  масової  інформації

 діяльності   усіх   вищих   органів  державної  влади  у  повній

 відповідності   з   Конституцією   та   законами  України  та  з

 урахуванням реальних наших економічних можливостей.

      Я  хочу  нагадати,  що  подібні  закони,  які регламентують

 висвітленя діяльності  вищих  органів державної влади, існують в

 дуже   багатьох   країнах.   Але  ними  регламентуються  правила

 висвітлення,  етика,  щоб  не показувати депутатів, скажімо, які

 сплять  чи  читають  газети  чи  інші речі. Але жодним законом в

 жодній країні не визначаються обсяги і час мовлення.

      В  цьому  відношенні  данний  закон  у  нас унікальний. Тим

 більше,  я  хотів  би  додати,  що проект закону про висвітлення

 вищих  органів державної і виконавчої влади в Україні і місцевих

 оргінв самоврядування уже напрацьований і знаходиться в високому

 ступені  готовності,  тобто,  повернувшись  до нього, ми могли б

 розв'язати це питання на компромісній консолідаційній основі раз

 і назавжди.

      Ще  одним  кроком  на  вдосконалення висвітлення діяльності

 Верховної  Ради могло би стати розгортання роботи парламентської

 телестудії.   Рішення   про  її  створення  було  зафіксоване  в

 постанові  Верховної Ради щодо порядку висвітлення роботи шостої

 сесії.  І  якщо  б  ця  телестудія  запрацювала, і ми отримували

 готові  відеоматеріали  для  трансляції  по загальнонаціональних

 каналах,  можна  було б раз і назавжди зняти таке заполітизоване

 питання   про   певну   упередженість   окремих   журналістів  і

 редакційних колективів щодо висвітлення роботи Верховної Ради.

      Є  і ряд інших пропозицій і доручень, якими ми обмінялись з

 керівництвом  і членами відповідного комітету Верховної Ради. На

 цьому   я   би   хотів   завершити.  Буду  сподіватись,  що  моя

 аргументація  вплине на хід голосування.

      Дякую вам за увагу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Запитання  до  міністра будуть? Будь

 ласка,  запишіться.  Скільки часу відведем? 15 хвилин достатньо?

 20 хвилин.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Берем середнє між 30 і 20 - 15.

      Да,      Зіновій      Володимирович,      люблять      вас,

 бачите?.................  за  те,  щоб  20  хвилин  відвести  на

 запитання  і  відповіді.  Прошу проголосувати. Це прохання Найди

 Григорія Івановича. Голосуєм за 20 хвилин.

      У  нас  багато  питань  сьогодні, шановні колеги, для... до

 розгляду.

      "За" -

      Виставте 20  хвилин. Майборода. Єльяшкевич.

      МАЙБОРОДА.

      Прошу передати слово депутату Чивюку Миколі Васильовичу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      ЧИВЮК М.В.

      Дякую.  Шановний  доповідачу! Ви доводили до нас цифри, яка

 заборгованість  складає  Верховною Радою за те, що висвітлюється

 робота  парламенту.  І я хотів би почути все ж таки із тої суми,

 понад  20  мільйонів  гривень,  хто  вам  ще  не  платить, як ви

 кажете -так? -і що це за структури такі. Це перше.

      І  друге,  якщо  можна.  Цим законом все ж таки регулюється

 висвітлення  роботи парламенту, який представляє різні політичні

 сили  і  є  єдиним  органом  вищої  влади  представницької, який

 приймає  закони на всю нашу державу. То ви за те, щоб все ж таки

 регулювались  ці  відносини  законом  чи ви в цілому проти цього

 закону. Дякую.

      КУЛИК.  Спасибі,  Микола  Васильович.  Я  не  називав  цифр

 заборгованості  Верховної  Ради.  Я називав цифри заборгованості

 бюджету.  І  лише  по  заробітній  платі. Тому що заборгованості

 Верховної Ради окремо немає, вона виникне тільки після прийняття

 цього  закону.  Тому  що  до цього часу фінансування висвітлення

 діяльності  Верховної  Ради  здійснювалось за рахунок загального

 бюджету.

      Я  нагадаю вам постанову по висвітленні 6 сесії. Там першим

 пунктом   було   -"доручення   Кабінету   Міністрів  забезпечити

 фінансування".   Так   от,   жодної   копійки   на  фінансування

 висвітлення з бюджету не надійшло. Тому що окремого рядку такого

 немає.  Цифра  23,  7  мільйона гривень -це цифра заборгованості

 бюджету по заробітній платі в системі Держтелерадіо України. Хто

 не платить -не платить дуже багато.

      Друге  питання.  Цим  законом  ви  говорите  "регулюється".

 Дійсно, регулюється, навіть зарегульовується. Тобто, якщо б я за

 закон,  який  би  регулював  процес висвітлення діяльності вищих

 органів  законодавчої  і  виконавчої  влади держави, тому що тим

 законом було б визначено і основні критерії, і основні обсяги. А

 сьогодні  визначається лише для однієї гілки влади. І через те я

 дозволив  собі  в  доповіді  зпрогнозувати,  що  він автоматично

 відповідно  через  постанову,  скажем, Уряду чи іншим, може бути

 збільшений  втричі.  І  ми  зробимо  дуже погану справу. Спільно

 зусиллями  усіх  гілок  влади  просто  закопаємо  інтереси наших

 глядачів до національного телебачення і радіо. А я за закон.

      ГОЛОВА. Єльяшкевич. Процев'ят.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      (Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы")

      Уважаемый  Зиновий Владимирович, у меня несколько вопросов.

 Первый  вопрос:  кто платит, кто финансирует за передачу "Ответы

 министра  информации"  и  есть ли деньги у государства именно на

 эту передачу.

      Вопрос  второй.  Каким  образом  получается  так,  что наши

 лучшие  программы,  например,  информационная программа "Вікна",

 исчезает  с  эфира.  И  какова  в  этом  роль  вас  как министра

 информации,  какие  вы видите задачи в этом плане? Допустимо это

 для  государства  или  не  допустимо, когда все лучшее почему-то

 исчезает.

      И  как  вы  считаете все-таки, если и дальше исполнительная

 власть будет вести себя подобным образом: будут появляться новые

 программы,    там,   "Вестник   Правительства",   "Правительство

 отчитывается"  и  т.  д.,  -не  приведет  ли  это  к тому, что и

 парламент  будет вводить такие программы, и в результате зритель

 будет  смотреть  только  о  том,  кто  как  говорит  и  кто  как

 отчитывается,  вместо  того,  чтобы  телевидение, действительно,

 привлекало людей. Спасибо.

      КУЛИК. Дякую вам.

      Хто платить за програму... Три запитання, да... Це програма

 готується  творчо-виробничим об'єднанням "Громада" і знаходиться

 в  кошторисі Національної телекомпанії України, тобто оплачено з

 бюджету.  В даному випадку конкретному і по ній, і по всім іншим

 існує бюджетна заборгованість.

      Друге питання. "Вікна". Суб'єктивна думка окремих глядачів,

 в  тому  числі  народних  депутатів,  що є все краще счезає. По-

 перше,  "Вікна"  не  счезли,  вони  з  одного каналу перейшли на

 інший.  У  них  закінчилась  домовленість,  договірні стосунки з

 Національною  телекампанією.  На  другому  каналі з'явилась нова

 інформаційна  програма "Телевізійна служба новин", яка за якістю

 не   поступається   "Вікнам",  а  за  оперативністю  і  окремими

 підходами навіть цікавіша.

      Що  стосується  програм типу "Вісник уряду". "Вісник уряду"

 виходить  тричі  на місяць по 30 хвилин. Тобто сумарно на місяць

 це  є  обсяг  півтори  години.  Якщо  говорити по сьогоднішньому

 висвітленню,  то  приблизно  в  таких  же  обсягах  вже сьогодні

 виходять  на  телебаченні  і  програми по висвітленню діяльності

 парламенту, скажімо, парламентський тиждень.

      Якщо  говорити про радіо, то тут будь-які обсяги усіх інших

 гілок  влади  сумарно  не  дорівнює  і  десятій частині того, що

 робиться  по парламенту, тому що щоденно йдуть прямі трансляції.

 Так  що тут цифри не до порівняння. А для того, щоб вводити нові

 програми  стосовно  діяльності парламенту чи уряду, чи інших, чи

 судової  влади.  Для  цього я і пропоную розглянути уже існуючий

 проект   про   висвітлення   діяльності  вищих  законодавчого  і

 виконавчих органів нашої держави.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Процев'ят, Сінченко.

      ПРОЦЕВ'ЯТ.

      Процев'ят, ..............., Львівська область.

      Шановний  Зиновію  Володимировичу,  я  хотів  би задати два

 коротких запитання. Перше. В вашій аргументації прозвучала думка

 про   плюралізм.   Чи  не  вважаєте  ви,  що  в  парламенті,  де

 представлені різні політичні сили різного спектру, саме найбільш

 виражений плюралізм і саме через висвітлення роботи парламенту і

 виступи  на  телебаченні  депутатів різних політичних спрямувань

 забезпечує цей подібний плюралізм.

      І  друге. Скажіть, будь ласка, чи вважаєте ви в майбутньому

 за   необхідне,   щоб   був   постійний   окремий  канал,  де  б

 транслювалися постійно засідання українського парламенту? Дякую.

      КУЛИК  З.  В.  Дякую  вам.  Я згоден з тим, що в парламенті

 представлено  найбільш  випукло і об'ємно весь спектр політичних

 думок,  які  є  в  нашому  суспільстві.  Я згоден з тим, що вони

 повинні  висвітлюватись  певним  чином  в  обсягах, доступних на

 сьогоднішній  день.  І  це робиться. Я знову ж таки дозволю собі

 нагадати,  що  наше і сьогоднішнє засідання, в тому числі, іде в

 прямій  трансляції.  Тобто  кращого  способу висвітлення спектру

 всіх  думок,  які є у Верховній Раді, ще в журналістиці ніхто не

 придумав, окрім прямої трансляції.

      Що  стосується  питання  про  окремий  канал. Такий окремий

 канал  повинен  бути,  поза  сумнівом.  Більше того, такі окремі

 канали  існують в дуже багатьох державах. І на сьогоднішній день

 створення такого каналу не складає особливо технічної проблеми -

 це  є  проблема,  в  першу  чергу,  фінансових  коштів.  І  якщо

 парламент   закладе  відповідні  кошти  в  бюджет  на  створення

 окремого   телевізійного  і  радіоканалу  по  прямій  трансляції

 Верховної  Ради,  ні  в кого жодних заперечень з цього немає і я

 думаю, бути не може.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сінченко. Єськов.

      СІНЧЕНКО

      Прошу пепредать слово Гмыре.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

      ГМИРЯ

      Спасибо.  Уважаемый  Зиновий Владимирович, ну, во-первых, я

 считаю,  что  все-таки  Президентское  вето нужно преодолеть, но

 в  замечаниях  Президента, с моей точки зрения, содержится очень

 рациональное  зерно,  а  именно  -те  положения и замечания, где

 говорится о том, что нужно резко увеличить гласность в освещении

 работы всех ветвей власти.

      Но  вот у меня вопрос в связи с этим. Если будет разработан

 закон  об  освещении  всех  ветвей  власти, не поступит ли потом

 новое  Президентское  вето, когда мы скажем, введем положение об

 обкемной    трансляциии    заседений    Кабинета   Министров   и

 Администрации  Президента? Голов ли Президент, готов ли премьер-

 министр  в  компании  с  председателем  Верховного  Совета  и  с

 председателем  Верховного  суда, скажем, раз в месяц в течение 2

 часов  в  прямом  эфире отвечать на вопросы избирателей? У меня,

 например,  как  у  избирателя,  есть  много  вопросов  к Леониду

 Даниловичу.

      Готовы  ли  к  этому,  готовая  ли  к  этому исполнительная

 власть? Если да, очень хорошо. Не опступит ли потом вето, потому

 что  уже будет  слишком  много  гласности? Спасибо.

      КУЛИК. Надто багато гласності не буває ніколи. Разом з тим,

 я  не  уповноважений  говорити  від імені Президента чи прем'єр-

 міністра  чи готові вони завтра, післязавтра виступити в прямому

 ефірі.

      Я  думаю,  що  готові.  Більше  того,  закон,  про  який ви

 говорите  і  кяий  напрацьований,  очевидно,  буде  винесений на

 засідання  Верховної  Ради  в узгодженому варіанті. І якщо ж він

 буде винесений і прийнятий в узгодженому варіанті, то за логікою

 розвитку  подій  навіщо  ж  накладати  вето  на  уже  погоджений

 варіант?  Я не бачу тут особливих проблем. Тим більше, прецедент

 прийняття такого закону є в наших найближчих сусідів в Росії і в

 Польші,  скажімо,  він пройшов дії і не викликає в нікого ніяких

 заперечень.

      Що  стосується  інших  держав,  то я би міг називати, що ці

 закони  діють  уже  десятиліттями.  Так що це є той раціональний

 шлях,  який перевірений практикою. І я  вважаю, що саме по ньому

 потрібно  йти.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Єськов, Мостиський.

      ЄСЬКОВ

      Єськов, Антрацит, фракция "Коммунисты Украины".

      Пан  министр,  я  просил вас ответить только по возможности

 честно   на   вопрос:   вас   поставили   наводить   порядок   в

 информационном   пространстве   Украины   или  выполнять  чье-то

 политическое  задание?  Если  так,  то  чье? Почему в программах

 собирается  одна и та же компания, и вы лично там присутствуете,

 демонстрируете   и   озвучиваете   постоянно   какую-то   просто

 паталогическую ненависть к Верховному Совету, и в первую очередь

 к  левому блоку. И допустимо ли такое поведение для министра?

      КУЛИК.  Ви  не  назвете  мені  жодного  прикладу,  де  б я,

 виступаючи в пресі, по радіо, по телебаченню робив те, про що ви

 говорите   -викликав   до  когось,  до  будь-якої  гілки  влади,

 включаючи  Верховну  Раду, паталогічну ненависть.

      Я, більше того, завжди починаю, ну, не завжди, якщо воно до

 місця,  з  того,  що  я  з  глибокою  повагою ставлюсь до вищого

 законодавчого   органу  нашої держави.

      А  те,  що  іноді  вступаю  в  дискусію публічно з окремими

 народними   депутатами,  ну  так  це  вже,  даруйте,  як  інакше

 забезпечити плюралізм і   гласність?

      Більше   того,   скажіть,   будь  ласка:  якщо  на  якомусь

 засіданні,  чи  в  якійсь  програмі  той  чи  інший  виступаючий

 збивається  а  емоці,  на недоказові факти, він повинен отримати

 відповідь? Повинен отримати  відповідь.

      Тепер  відповідь  на  ваше  перше  запитання:  чи  наводити

 порядок,   чи   виконувати   політичне   замовлення?   Очевидно,

 виконувати  політичне  замовлення  можна лише в умовах існування

 порядку.  Інакше  ніякого  замовлення і нічийого, в тому числі і

 закону  Верховної Ради, виконати не можна, бо не буде кому.

      Так  от,  в  даному  випадку мова йде не лише рпо наведення

 порядку,  а  про  формування нашого інформаційного поля і нашого

 інформаціяного   простору,  причому,  як  в  друкованих,  так  і

 електронних  засобах масової інформації.

      І   я   вже   говорив,   що  міністерство  інформації  буде

 ініціатором  внесення  змін  і доповнень до дуже багатьох діючих

 законодавчих  актів, окремі статті якого прийняті були в період,

 так  би  мовити,  "романтичного  бюрократизму", який не дозволяє

 сьогодні  нормально  формувати інформаційний простір держави.

      Так  що  основне  завдання  -це  навести  порядок в процесі

 формування нашого інформаційного простору.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Мостиський, Васильєв.

      МОСТИСЬКИЙ

      .................. виборчий округ.

      Шановний  пане  міністре,  я  хочу  самокритично глянути на

 Верховну   Раду  і  берусь  стверджувати,  як  депутат  минулого

 скликання, що пряма трансляція або трансляція в запису Верховної

 Ради   стимулює   тільки  популізм  і  нічого  іншого.  Депутати

 стараються  грати  на  виборців,  грати  на  публіку,  і  все це

 шкодить.

      Якщо  все це було на початку 90-х років, в період ейфорії і

 піднесення  серед  народу,  це можна  було  зрозуміти,  но  коли

 сьогодні  по півроку не виплачується заробітна плата, показувати

 розмови  оці,  часто  пусті  балачки  у  Верховній Раді, воно не

 сприяє нашому авторитету.

      Але  все-таки  хочу вам сказати, що на телебаченні сьогодні

 необ'єктивно  висвітлюється  робота Верховної Ради, не такою, як

 вона  є.  І  по  УТН  і  в  інших  передачах  сьогодні пріоритет

 надається  виконавчій  владі.  Це є справді так. Все-таки, як ви

 бачете,  щоб  на  телебаченні об'єктивно і на паритетних засадах

 висвітлювалася  робота  і  парламенту,  і Президента, і Кабінету

 Міністрів? Дякую.

      КУЛИК З.В. Дякую.

      Дозвольте  не коментувати ваші оцінки перші, це не належить

 до  моїх  функцій.  Що  стосується  об'єктивності висвітлення, я

 частково   з   вами   згоден.   Але   чому   частково?  Тому  що

 об'єктивність   можна   досягнути   лише  єдиним  шляхом  -через

 об'єктивне сприйняття і трансформацію тієї чи іншої події, через

 свідомість  журналістів. Тобто кожен журналіст бачить ту чи іншу

 подію по-своєму об'єктивно.

      І ми пропонуємо реальний шлях, і в моєму виступі на початку

 було  дві пропозиції. Ну, по-перше, погоджений закон між гілками

 влади,  як  висвітлювати. Це, як правила гри. І друге. Для того,

 щоб  раз  і  назавжди  зняти  питання  об'єктивності висвітлення

 діяльності   Верховної   Ради,   залишилось   мізер   -завершити

 укомплектування  студії  парламентської.  І  тоді  тут ви у себе

 готуєте  все,  що  ви  вважаєте  за потрібне для оприлюднення, і

 передаєте національній теле-і радіокомпанії для трансляції, тому

 що  інакше  будуть  постійні  вимоги  до того редактора, до того

 кореспондента, інше.

      Ви  ж  розумієте,  що  є  крім  усього  іншого ще і поняття

 боротьба  за  журналістську  популярність.  І  кожний,  зокрема,

 журналіст  хоче  знайти щось такого, щоб показати, як він гостро

 це робить. Це з одного боку.

      З  іншого боку ні головний редактор, ні президент компанії,

 ні  міністр інформації згідно чинного законодавства не має права

 втручатись.   Тобто   журналіст   може  просто  відмовитись  від

 виконання доручення з певних власних політичних мотивів.

      Через те при відсетності механізму впливу ми постійно будем

 стикатись з проблемою об'єктивності. Тому що в кожного народного

 депутата  поняття  об'єктивності є своє. Воно може бути в цілому

 опрацьоване,  але є свої нюанси, будуть свої претензії. Через те

 найкращим  шляхом  було  б  вироблення  матеріалів  тут в стінах

 парламенту,  а  нам  дати  для  трансляції.  Тоді, якщо  були  у

 депутатів  претензії, то лише до свої колег, які допустили, а не

 до журналістів державного си недержавного телебачення і радіо.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   думаю,   Зіновій   Володимирович,    яких

 редакторів,  і які особові склади журналістів підбираєте, така і

 об'єктивність.   Однобокість   в   підборі,   атак   однобоко  і

 висвітлюється.

      Васильєв, Ілюшин.

      ВАСИЛЬЄВ.

      Я прошу передать слово Чижу.

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Будь ласка.

      ЧИЖ. Депутат Чиж, голова Соціалістичної фракції.

      Шановний  пане  міністр!  Я  не  говорю за моральну, так би

 мовити,  морально-етичний  бік  сторони,  я вас розумію може, що

 сьогодні  вам не дуже зручно стояти після того, як Верховна Рада

 висловила вам недовіру. Але  поки що постійте. А питання такі.

      Мотивація  на  вето  абсолютно  дивна,  я  б  сказав так. І

 головне,  що  Верховна  Рада  багато  забирає  часу. То я вам би

 сказав,  що  якби  ви  були  не новітнім  Гебельсом, а міністром

 інформації,  який забезпечує доступність інформації, право рівне

 громадян  на  інформацію,  то  ви  б просто менше світилися б на

 екрані і цей час можна було б використать для висвітлення вищого

 законодавчого органу.

      Тепер  другий  момент. Ви бідкаєтесь щодо втрати часу, щодо

 того,   що   губиться   телебачення.  Я  вам  скажу,  що  губите

 телебачення   ви,   оскільки   на   державні  канали  запускаєте

 недержавні,  скажімо, комерційні структури і думаю, що цим самим

 якраз  збіднюєте  оте, що стосується телебачення, його розвитку.

 Дякую.

      КУЛИК З.В.  Так  на що я повинен відповідати? На те, що я

 ще  постою.  Ну  ви  ще  посидите.  Ну  так  це  ж не відповідь.

 Коментувати...

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ілюшин.

      КУЛИК. Я розумію. Ну ...

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ілюшин єсть? Косів.

      КОСІВ.

      Прошу передати  слово Ярославу Кендзьору.

      КЕНДЗЬОР.

      Ярослав   Кендзьор,  Сокаль,  Львівщина.  Шановний  Зиновій

 Володимировичу,  коли  виноситься  аргумент  про  те,  що  треба

 забезпечити  рівноправність  усіх гілок влади на висвітлення, то

 чи  згодитеся  ви з тим, що все-таки робота постійна послідовна,

 законодавча робота Верховної Ради вона, ну, вимагає того, щоби у

 якійсь   мірі   вона  мала  переваги  -висвітлення  саме  роботи

 парламенту  України. І мені здається, що саме цей аргумент у тих

 доказах є не зовсім, не зовсім серйозний.

      Далі.  Ви  сказали  про  те, що висвітлювати роботу фракції

 Верховної   Ради  в  кінцевому  підсумку  зводиться  до  реклами

 політичної   партії,  тому  що  фракції  і  групи  будуються  за

 політичним   принципом.

      Мені  здається, що оце побоювання не дуже так само важливе.

 Бо  ви,  як колишній голова Держтелерадіо України, коли цього не

 було  на  телебаченні,  ви  санкціонували  у  день своєї партії,

 членом Політбюро котрої є, у Львові як рекламу партії півгодинну

 передачу  на  львівському  телебаченні  і  потім  в  повторі  на

 українському телебаченні.

      Чи  заплатила партія Держтелерадіо України хоч одну копійку

 за півгодинну рекламу партії?

      І  ще  одне.  Три  запитання  міністрові  інформації. Чи не

 здається,  що  надто  мало:  міністру інформації -три запитання.

 Може, з наступної передачі, ну, 4, принаймні запитання? Дякую.

      КУЛИК. Дякую вам.

      Дійсно,   послідовна   законодавча  робота  Верховної  Ради

 вимагає пріоритетного висвітлення, більше того, воно таким чином

 і  здійснюється.  Тому  що  в  постанові Верховної Ради стосовно

 висвітлення  шостої  сесії,  попередньої,  є чіткий механізм, де

 сказано,  що  прийняття  законів в першому читанні висвітлюється

 найширшим чином. В другому, в третьому, там є певні скорочення і

 обмеження.

      Так  що, це воно здійснюється, більше того, є можливості це

 діло розвивати.

      Стосовно  "Трибуни фракцій" як реклами політичних партій. Я

 не  вживав  слова "реклама політичних партій", я говорив про те,

 що   це  є  приховане  бюджетне  фінансування  пропагандистської

 діяльності  партії, це різні речі. Тому що реклама політична, ви

 знаєте, відповідно до чинного законодавства може бути при певних

 умовах,  не буду тут деталізувати.

      Що   стосується  програми  про  день  Народно-демократичної

 партії,  то цей партійний захід, як і будь-який інший, і коротка

 інформація   про   його   проведення,  яка  була...  Я  розумію,

 півгодинна  програма  включала навіть мистецькі заходи і великий

 концерт,  який  був  і  у  Львові і т. д.. Так що, такі передачі

 готуються областями, і не лише по заходу, які ви назвали, а й по

 багатьох  інших,  і вони стоять в плані роботи, і мені здається,

 що ми нікому за такі речі рахунки не виставляли і не виставляєм.

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

      Понеділко Віктор Іванович - Голова Комісії Верховної Ради.

      ПОНЕДІЛКО В.І.

      Шановні колеги! Закон, який, говорячи відкритим текстом, ми

 вимушені  обороняти  від  президентського  вето,  сам  по собі є

 вимушений.   Він   виник  через  незалежні  від  Верховної  Ради

 обставини.  Це  дуже  відомо  всім  депутатам, а найкраще членам

 Комісії  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та засобів

 масової  інформації.  Саме  комісія  ініціювала і веде роботу по

 створенню  загального  комплексного  закону,  яким би визначався

 порядок   висвітлення  діяльності  органів  державної  влади  та

 місцевого   самоврядування   в   Україні,   тобто   всіх   гілок

 конституційної владної структури.

      На  жаль,  ми наштовхнулись на відверте і зрозуміле для нас

 тепер  небажання з боку виконавчої гілки влади працювати над цим

 проектом  і  не  встигли  випередити  зовнішнє,  ненормативне, а

 точніше  кажучи  по суті, протизаконне конституційне втручання в

 порядок висвітлення діяльності Верховної Ради. Цілком зрозуміло,

 що  не  трапилось  би  цього,  не  виникла  б і потреба в такому

 окремому законі. І такж цілком зрозуміло, що коли буде схвалений

 згаданий  комплексний  закон,  не треба буде зберігати цей, нині

 вимушений.  Всі  усвідомлюють,  в  тому  числі,  не  сумніваюсь,

 Президент  України,  що Закон про порядок висвітлення діяльності

 Верховної Ради  - вищий акт тимчасової дії.

      Але ж давайте ще раз для самих себе і широкої громадськості

 покажемо,  що  ж  трапилося.  Президент  звинувачує  парламент у

 прагненні  створити  пріорітетні,  цитую,  умови для висвітлення

 діяльності  лише однієї гілки влади в засобах масової інформації

 Верховної  Ради.  При цьому згадує аж кілька статтей Конституції

 України  та  одну статтю Закону про телебачення і радіомовлення.

 Нібито  порушені  законом  про  порядок  висвітлення  діяльності

 Верховної Ради  України.

      Насправді  саме  ці та інші статті Конституції України ряду

 законів   порушені  з  першу  і  дуже  істотно  указами  гаранта

 Конституції  Президента  України,  наказами  та  розпорядженнями

 голови   Держтелерадіо   України,  пізніше  міністра  інформації

 України.  Верховна  Рада  змушена  захищатись,  точніше  кажучи,

 захищатиме свої інтереси, як тут намагаються показати, а по суті

 закони держави, інформаційні потреби суспільства.

      Як  відомо,  українське  суспільство  дуже  неоднозначно  і

 вимогливо   критично   оцінює  зміст,  стиль,  загальний  хід  і

 результати   праламентських   дебатів,   участь   у  них  певних

 депутатів.

      Разом  із  тим  в  найширших  колах  громадськості,  про що

 свідчать  як контакти з ними народних депутатів, так і матеріали

 спеціальних   опитувань,   виступають  за  те,  щоб  вони  могли

 отримувати   по   можливості   повну  і  пряму,  із  першоджерел

 інформацію про роботу Верховної Ради України.

      До   певного   часу,  у  цілковитій  відповідності  чинному

 законодавству,  порядок висвітлення роботи парламенту визначався

 його  спеціальними  поточними  постановами, цілком легітимними і

 обов'язковими  для  виконання актом Верховної Ради як за старою,

 так і за нинішньою, чинною Конституцієї України.

      Відомими ж діями керівника Держтелерадіо і нинішнього глави

 Міністерства  інформації  виконання  цілком законних і фінансово

 забезпечених  (я  підкреслюю:  фінансово забезпечених!) постанов

 Верховної Ради України виявилось неможливим...

      Оночасно з  цим,  а  в останній час - абсолютно форсовано і

 абсолютно  неприховано  відбувається  протизаконне  зосередження

 всіх  важелів  управління інформаційною сферою навіть не в руках

 однієї  гілки  влади,  а  в руках одного з органів однієї гілки,

 всупереч  не  тільки  інтересам і правам інших гілок, а й навіть

 всупереч   юрисдикції   інших   органів   тієї  ж  самої  гілки,

 виконавчої.

      Йдеться  про  підпорядкування  всієї  інформаційної  мережі

 Президентові    України,    його   допоміжній   адміністративній

 структурі,   його   команді,  в  яку  тепер  введено  керівників

 інформаційної сфери. Ну, нонсенс, мабуть, -Президент тепер у нас

 дубль  ПрРем'єр-міністр  -   кілька   міністрів   підпорядковано

 безпосередньо   йому,  і  міністр  інформації  в  тому  числі...

 Нагадаю: тепер Міністерство інформації, Держтелерадіо, Державно-

 інформаційне  агентство знаходиться в одних руках і зосередженню

 в   міністерстві.   Я  хочу  процитувати  одну  думку  міністра,

 викладену  в  його  статті  "Інтереси  України - передусім":  "В

 державі   має   бути   відповідний   координуючий   орган,  який

 (слухайте!)  визначатиме  необхідність  прийняття  нових законів

 через  парламент",  тобто Міністерство інформації - не ми з вами

 будемо  визначати,  приймати  той чи інший закон, в тому числі і

 про інформування, а Міністерство інформації...

      А   хто  ж  крім  міністерства  ще  управляє  цією  сферою?

 Нещодавно  в  зв'язку  з фактом явного кадрового розбою одного з

 керівників   обласних  державних  адміністрацій,  ми  спробували

 включити  у  регулювання справи відповідну службу Президентської

 адміністрації.  І  її керівник по суті відмовився, пославшись на

 те, що таке питання веде прес-служба Президента. Ось воно що.

      У   цілому   світі   прес-служби   виконують  цілком  певні

 інформаційні  та  інформаційно-аналітичні  функції  і аж ніяк не

 адміністративно-керівні.

      У  нас,  бачите,  зосвім по-іншому. І, очевидно, саме через

 те,  що  це -довірена служба однієї особи, хай і високоповажної,

 самого  Президента,  але  все  ж  таки  однієї  вигідно, зручно,

 сильно, але  думається, не  легітимно.

      З  викладеного  можна  зробити висновок, що спроба накласти

 вето  на  згаданий  закон, посилатись на його неконституційність

 означає  спробу  перекласти відповідальність за власні рішення і

 дії  насторону,  яка  в  результаті цього змушена відстоювати не

 стільки  власі  позиції,  а  загально-громадянські  інтереси. За

 привом, мораллю, совістю це не повинно бути само собою. Але  є.

      І тому доведеться проаналізувати ще і мотивацію вето. Вона,

 на думку  комісії, не   витримує критики.

      Мотив  перший.  В  сонову  він  звоодиться  до того, що цей

 закон  порушує  основний принцип діяльності телерадіорганізацій,

 забезпечення   ідеологічного   та   політичного  плюралізму,  що

 передбачено   статей   2   Закону  України  "Про  телебачення  і

 радіомовлення",  а також статею  15  Конституції України.

      Але  ж  Верховна  Рада  за  своєю об'єктивною сутністю не є

 монолітною  організацією.  і  відтворює весь спектр ідеологічних

 уподобань  та  політичного  життя в Україні. Висвітлення саме її

 діяльності  в  концентрованому вигляді як раз дає найбільш повну

 уяву  ро  політичний  та  ідеологічний  плюралізм.  І забезпечує

 дотримання  вищезазначеного  принципу.

      Саме  тому  аргументація  Президента ддля нас несприйнятна.

 Щодо  твердження  про дискримінацію у засобах масової інформації

 виконавчої   та  судової  влади,  то  вона  не  має  достатнього

 обгрунтування.

      Зовсім свіжий приклад -відеозвіт про Всеукраїнську нараду з

 питань  Аграрного комплексу було подано таким чином. Приблизно 1

 до  10 висвітлення виступу представника виконавчої гілки влади і

 висвітлення  представника  виконавчого органу -один до десяти. Я

 не бачу...

      ГОЛОВА.   Навпаки.

      ПОНЕДІЛКО. Ну, один до 10 я ж не на вашу користь, я ж не

 маю на  увазі, ви думаєте що?

      Якщо точніше, то 54 хвилин  Президенту, а 6  хвилин вам.

      А  що  стосвується  з'їзду  промисловців,  так так взагалі,

 м'яко кажучи, парадокси були.

      Судова  ж  гілка  влади  об'єктивно  привертає  меншу увагу

 засобів масової інформації.

      Не  можна  погодитись  із названими у зауваженнях кількістю

 годин,   що  нібито  відводиться  на  телебачення  і  радіо  для

 висвітлення  діяльності  Верховної  Ради.  Так  для  радіо  вона

 завищена  щонайменше  у  2,  5  рази,  а для телебачення аж в 20

 разів.

      Щоб  використати  цей  ліміт  часу,  депутатам  довелось би

 працювати в парламенті в пленарному режимі без вихідних 365 днів

 по 22 години на   добу.

      Не хочеться навіть коментувати такі аргументи, хай це краще

 зробить  той,  хто  під  ними  ставив  підпис, бо ж той, хто уже

 заготував, коментар був.

      Отже,   закон   не  порушує  ідеологічного  та  політичного

 плюралізму  і не дає  переваг ні одній з гілок влади.

      Мотив  другий,  інакше,  як  абсурдним  ми  його  не можемо

 назвати.  Нагадаю, що стаття 4 Закону про висвітлення діяльності

 Верховної  Ради  в  засобах  масової  інформації  передбачає, що

 підготовка  програм  і  передач  за участю народних депутатів та

 поширення  інформації про діяльність Верховної Ради покладається

 на її прес-службу. Вона майже дослівно посторює зміст попередніх

 Постанов Верховної Ради України і виникла як реакцій на постійні

 спроби цензури  з боку  держтелерадіо.

      Але  ж  у  зауваженнях,  підписаних Президентом, читаємо, я

 цитую: "Цією нормою, по суті, вводиться парламентська цензура на

 висвітлення  діяльності  вищого  законодавчого органу". До речі,

 він  же  ж у нас тільки один, не вищий, а єдиний, більше ніякого

 нема,   це  за Конституцією.

      Виходить,  нам  замало  цензури  Мінінформу,  Верховна Рада

 вирішила  сама себе  піддавати цензурі.

      Якщо  припустити,  що  автор  зауважень  правий,  то він же

 змушений визнати тоді, що Президент офіційно задовго до нас ввів

 цензуру  всупереч  вимогам  Конституції своїм розпорядженням про

 створення   вертикалі   пресових  служб  від  президентської  до

 адміністрації на місцях, та ще і наділенням президентської прес-

 служби управлінськими функціями.

      Впевнений, що шановний міністр заперечить цю думку, але ж в

 такому  разі  ми  маємо справу з подвійними стандартами щодо дій

 посадових осіб держави.

      Що  стосується статті 2 Зкону про висвітелння, то цей закон

 не  втручається  в  діяльіність  теле-,  радіоорганізацій. І між

 нормами  двох  різних  законів,  тобто  закону про висвітлення і

 закон про телебачення і радіомовлення, немає протиріч.

      Мотив   третій.   По-перше,  впадає  в  око  опосередковане

 визнання  того  факту,  що висвітлення діяльності Верховної Ради

 засобами  телебачення  і  радіо в 1996 році таки фінансувалося з

 бюджету у сумі 4 млн. 830 тис. гривень.

      Тоді  як  зрозуміти звинувачення на адресу Верховної Ради з

 боку  тепер уже працівників Мінінформу о несплаті за трансляції?

 До  речі, і це на телебаченні досить часто відомими журналістами

 робилося,  але  міністр  інформації  Держтелерадіо  ні  разу  не

 вказали  йому на те, що не робіть же дурниць, хлопці, бо це ж не

 так.

      По  друге.  Важко  погодитись  і  з позицією Президента, що

 збільшення  у  1997 році витратної частини бюджету на 1 млн. 430

 тис.   гривень   на   оплату   теле-,  і  радіопрограм,  зруйнує

 бюджет  України. Але я ось на чому хочу наголосити, колеги. Ми ж

 не  вимагаємо  збільшення  витрат. Наша ідея полягає в тому, щоб

 кошти,   які  раніше  передбачались  у  бюджеті  Мінінформу  для

 висвітлення  діяльності  Верховної  Ради,  були занесені окремим

 рядком до бюджтеу Верховної Ради. З одного в інше переносим.

      Тобто  витрати  Мінінформу  на 1997 рік зменшуємо на суму 5

 млн.  гривень умовно, округлюємо, і настільки ж збільшим витрати

 Верховної  Ради,  але записуємо, що ця сума призначається тільки

 для фінансування висвітлення діяльності Верховної Ради.

      Стаття   7   Закону   про  порядок  висвітлення  діяльності

 Верховної  Ради  України  в  засобах масової інформації пропонує

 Комісії з питань бюджету саме передбачити такі зміни.

      На  мою  думку,  саме  такий  перебіг  подій найбільше і не

 влаштовує  Мінінформ,  бо ж гроші будуть контрольовані, і зникне

 можливість паразитувати на необізнаності людини.

      І,  нарешті,  останнє.  Повторюю,  комісія  погоджується  з

 пропозицією  Президента  про  доцільність  підготовки Закону про

 висвітлення  діяльності усіх органів державної влади, працює над

 його  розробкою.  Однак,  до останнього часу ми не спостерігаємо

 зацікавленості  з  боку інших гілок влади до законопроекту, який

 готується.  На  нашу  думку,  є  тільки один механізм стимуляцію

 Кабміну,  Адміністрації  Президента  до  активних  дій  у  цьому

 напрямку  -це  повторно  проголосувати 300 голосами за Закон про

 порядок   висвітлення   діяльності  Верховної  Ради.  Інакше  ми

 матимемо  ситуацію  таку,  яку мали до цього, ні того, ні іншого

 закону не буде. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Мені  здається,  все  з'ясовано  в доповіді голови

 комісії.  Ясність  є.  Є  потреба  йому задавать запитання? Будь

 ласка, запишіться хто хоче задать запитання. 5 хвилин  вистачить

 мабуть. Будь ласка, 5 хвилин.

      Заварзін.

      ЗАВАРЗІН. Прошу передать слово  Моисеенку.

      МОІСЕЄНКО. Уважаемый Александр Иванович!

      Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз

 рабочих.

      У  меня  один  такой  вопрос.  Как вы расцениваете действие

 министра   информации,   тогда  еще  руководителя  гостелерадио,

 связанные  с  тем,  что  пришла  депутация  от  коммунистической

 фракций  (если  мне  не  изменяет  память)  человек  11 или 12 с

 просьбой   опровергнуть   ложную   информацию  представленную  в

 средствах   массовой   информации  по  телевидению  во  главе  с

 руковдителем фракции?

      Он  тогда  просто избегал встречи с нами, и так мы его и не

 дождались  в  течение  нескольких  часов.  В  тоже  время другие

 депутаты,  которые может и не всегда достойны того, чтобы их так

 активно показывали,  демонстрируют постоянно по телевидению.

      Вот  у  меня  есть  письмо  из  Светловодска,  округ нашего

 Яворивського. Вот такое содержание.

      "Щоб   на  виборах  до  Верховної  Ради  більше  не  змогли

 пройти  Яворівські  і  Зайці,  хай  запитає  пан  Яворівський  у

 Світловодську  80-річну  бабусю,  як  він  говорить,  коли  було

 легше,  там  в  1993  чи  в  1996?" І оті бабусі почує, що йому

 скажуть. А вони приходили з його прийому і говорили...

      Я извиняюсь. Полсекунды.

      ГОЛОВА.   Виключіть   мікрофон.  Володимир  Миколаєвич,  не

 ображайтесь. Ну треба в одну хвилину сказать все. Я розумію.

 Будь ласка, відповідайте.

      ПОНЕДІЛКО.  Володимир Миколайович, я не буду говорити про

 депутатів, які більш-менш достійні. Всі тут депутати достойні. А

 що стосується відмови керівника Держтелерадіо чи тоді він був ще

 керівником  Національної  телекомпанії, -я статус не знаю -то за

 законом  він  повинен  був  це зробити. За законом. За законом і

 відповідати. Але у нас закон порушується ну всіма, кому хочеться

 його порушити. Не порушує тільки той, хто цього не хоче робити.

      ГОЛОВА. Кендзьор. А, це не той список. Вибачте. Найда.

      НАЙДА.

      Херсон,   фракция   коммунистов.  Найда.  Уважаемый  Виктор

 Иванович! Уважаемые коллеги! У меня к вам такой вопрос. Скажите,

 пожалуйста,  ну  вот  Кулик  с  его  выступления  сегодня, с его

 информации  мы поняли, что он чуть-чуть хочет наладить связи. Не

 кажется  ли  вам, что вот все то, что он до сих пор возглавлял -

 комсомол  завалил, потом помогал Леониду Макаровичу, завалил все

 остальное,  чтоб, не дай Бог, он не взялся за Верховную Раду. Не

 смотрите вы в этом то преступление, которое сегодня он совершает

 в  информационном  просторе и преступление в экономике Пинзеника

 они  равнозначны. Как  вы  думаете  по этому  вопросу?

      ПОНЕДІЛКО. Я думаю так. Пусть лучше он остается в команде

 нового  Президента.

      ГОЛОВА. Квятковський.

      ПОНЕДІЛКО.  Еще  раз  повторить?  Да? Мы в своей фракции не

 найдем    более    квалифицированого    подрывателя   авторитера

 Президента.

      ГОЛОВА. Квятковський. Немає. Литвин. Глухівський.

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      Я  прошу  передати  моє  слово  народному депутату Григорію

 Дем'яну.

      ГОЛОВА. Будь ласка. Григорій  Васильович.

      ДЕМ'ЯН Г.В.

      Григорій  Дем'ян,  Турківський виборчий округ ь281, Конгрес

 Українських   націоналістів.

      Шановний  пане доповідачу, ви виступаєте і заявляєте, що ви

 є  і  ваша  фракція  великими борцями за дотримання законності і

 правопорядку в Українській державі, за свободу слова і т.д.

      Ви, на мою думку і на думку моїх виборців, говорите так, як

 завжди  писала  ваша  преса.  І  вчорашній приклад -шоу депутата

 Бобриньова,  -який  спеціально  був  підготовлений для того, щоб

 очорнювати   Україну   і   все   наше  незалежнодержавницьке,  і

 сьогоднішній  ваш виступ, на жаль, як не прикро це констатувати,

 є   спрямований   і   проти   Президента,  і  проти  української

 державності,  і  на  те,  щоби  ви мали безконтрольну можливість

 завжди  паплюжити все те, що є українське, від початку до кінця,

 відколи  та Верховна Рада оцього скликання працює...

      ГОЛОВА. Процев'ят, будь ласка.

      ПОНЕДІЛКО.Так, але ж я повинен відповісти...

      ГОЛОВА. А, відповідайте, будь ласка.

      ПОНЕДІЛКО.  Шановний  пане  Дем'ян,  я  ж  виступаю  не  як

 представник   фракції,   як   комісії.   В  нашій  комісії  є  і

 республіканці,  досить  рішучі,  які голосують теж за відхилення

 вето,  і  теж  є  претензії, є і рухівці, досить писучі, Віталій

 Федорович   Шевченко,   здається,   редактор  "Час-тайму",  є  і

 центристи,  і  всі. І ось весь цей конгломерат політичний мені і

 доручив виступити з такою доповіддю.

      Тому,  якщо ви звинувачуєте республіканця Левка Григоровича

 Лук'яненка в тому, що він агітує за комуністичну ідеологію, будь

 ласка,  звинувачуйте.  Але  ж давайте будемо толерантними, бо ви

 мене  звинувачуєте  в  тому,  що дозволяєте собі зараз самі. Але

 собі, то ж собі, то можна, то своє...

      ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місце.

      Записалось   на   обговорення   чимало  депутатів  -півтора

 десятка.  Але  давайте,  коротше,  Кендзьор  перший  на  списку,

 виступає.  Питання  з'ясоване, воно абсолютно зрозуміле, давайте

 так  десь  15  хвилин  відведемо  на цей час, добре? До перерви,

 короче кажучи. Щоб прийняти рішення до перерви. Говоріть. За ним

 Марченко.

      КЕНДЗЬОР.

      Шановний Голово, шановні колеги, народні депутати! Проблему

 телебачення  не  тільки  в цьому аспекті, яка сьогодні вийшла на

 розгляд  Верховної  Ради.  Звичайно, нам треба було б найближчим

 часом  обговорити дуже і дуже грунтовно. Тому що коли робити, як

 з  моєї точки зору, загальну оцінку, ми не маємо на сьогоднішній

 день  справді українського національного телебачення, враховуючи

 так  би  мовити,  кілька  аспектів.  І  аспект  мови,  і  аспект

 державної  позиції  на  телебаченні, і усе інше. І об'єктивність

 висвітлення роботи усіх гілок влади.

      Один  із  аргументів,  які  наводилися,  я  вже казав, що є

 бачите  рівноправність  гілок  влади.  Але  ж  специфика  роботи

 Верховної Ради, вона є особливою. І хочеш чи не хочеш об'єктивно

 висвітлити,  тут  мусить  бути  більше об'єму часу для відданого

 саме  в  законодавчому  органі.  Другий  особливий  аргумент, це

 відсутність  коштів.  І  справді  для того, щоб зробити серйозне

 національне  телебачення,  потрібні  кошти.

      Але   шановні   колеги,  народні  депутати,  шановний  пане

 міністр,  я  хочу  загальнофінансову  ситуацію,  яку можна було,

 звичайно,   поліпшити,  проілюструвати  ситуацію  фінансової  на

 Львівському  державному  телебаченні.  Я  вже  один  раз  з цієї

 трибуни   так   делікатно   натякав.  Мав  надію,  що  переконаю

 тодішнього  голову  Держтелерадіо  пана  Зиновія  Кулика,  і він

 прибере  зі  Львова  оцього  ділка,  не генерального дирктора, а

 людина,  за  якою  плаче,  не  плаче,  а  ридає уже Кримінальний

 кодекс.

      Ті  мізерні  фінансові  бюджетні  кошти,  які  виділені для

 функціонування Обласної Державної телерадіокампанії, генеральним

 директором  перекачуються  у  його  ж фірму "Галфільм". І це при

 тому,  що  сьогодні апарат Держтелерадіокомпанії Львівської по 3

 місяці не отримує заробіної платні...

      Більше  того,  при сприянні саме Зіновія Кулика, тодішнього

 голови  Держтелерадіо  і сьогоднішнього міністра інформації, акт

 ревізії  Контрольно-ревізійного  управління,  який негайно треба

 було  на  другий  після його підписання відправити у прокуратуру

 (без   сумніву,   що   це   - при  сприянні   тодішнього  голови

 Держтелерадіо,  інших  високопоставлених  осіб)  був скритий,  і

 тільки  через  3 місяці появився на світ і нарешті прокуратура і

 працівники   інших  областей  Контрольно-ревізійного  управління

 розпочинають  повторну  перевірку.

      І   якщо  така  ситуація  (а  якщо  таке  сприяння  і  таке

 покривання є із Києва обласному чиновнику -я дуже сумніваюся, що

 це  поодинокий  випадок!), тобто я, можливо, не зовсім з приводу

 сьогоднішнього  питання,  але  я  акцентую  увагу  на тому, щоби

 широко  ситуацію,  яка  склалася  у  нашому і радіотелевізійному

 просторі, і в радіотелевізійному господарстві, і у фінансових...

 фінансовій  ситуації  у цій структурі, треба найближчим часом на

 засіданні   Верховної  Ради  грунтовно,  серйозно  і  принципово

 обговорити. Дякую.

      ГОЛОВА.   Марченко.   За  ним  -  Безсмертний,  представник

 Президента.

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые депутаты, я хотел бы обратить ваше внимание на ту

 лживую  основу,  на  основании  которой пан (или господин) Кулик

 пытался  обосновать вето Президента на наш совершенно нормальный

 Закон  по зашите прав народных депутатов и политических партий в

 отстаивании  своих  предложений  и  своих  позиций  в  Верховном

 Совете.

      Дело  в  том,  что  не  можеит быть равенства между ветвями

 власти. И европейскими принципами демократии определены токовые,

 это -  верховенство   представительного  органа  власти,  это  -

 многопартийность и защита прав оппозиции.

      Так   вот,  представляя  или  давая  возможность  депутатам

 представлять  то,  что  они  делают  в  Верховном Совете, это не

 защита какого... органа власти, а это избиратели должны получить

 право  узнать как Верховный Совет принимает законы, что является

 в основе законов и к каким последствиям они приведут.

      И  особенно  важно  сегодня  такое право избирателям иметь,

 потому что принятая Конституция запретила... отзывать депутатов.

      Вторым   важным   вопросом   -многопартийность.   И  именно

 парламентский  канал, который закрыли, именно "Трибуна фракций",

 которая...  именно  "Трибуна  лидеров",  которую  также закрыли,

 партийных  лидеров  как  раз  работала  в  рамке  развития  этих

 демократических  процессов.

      Что  же  касается  оппозиции,  то  практически оппозиции не

 имели  возможности  и оппозиция сегодня донести свои предложения

 народу  Украины,  потому  что  она  вообще  не  коим  образом не

 защищена нормами  закона.

      Я  помню, когда Леонид Данилович, балатируясь в Президенты,

 кандидатом будучи, жаловался на то, что партия власти во главе с

 Кравчуком  нарушала  его  равные  права  в  дискуссиях.  И тогда

 депутат  Моцпан  выступал и отстаивал право нынешнего Президента

 на равенства в  получении информации.

      И   вот,   став  Президентом,  Леонид  Кучма  утсанавливает

 диктатуру. Однако, говорить о том, что мы... они защищают какую-

 тор   там   деполитизацию   в   средствах  массовой  информации,

 совершенно не так.

      В  политике  или в эфир выпускаются политики, которые слвят

 этот режим. Это и Мовчан, это и Яворивский. Яворивский прехал на

 Сумщину,  провел  встречу со своей ячейкой партии в психбольнице

 внашей,  значит,  и...  Да,  и  все средства массовой информации

 говорят,   что  Яворивский  посетил  Сумщину.  Онако,  для  нас,

 депутатов прогрессивной партии, и в Ивано-Франковске и во Львове

 и  на,  значит,  Херсонщине  закрывают  возможность  выступать и

 донести  понятие  оппозиции. А то, что цензуру вводят, я приведу

 пример  как на Сумщине Епифанов во главе, это губернатор области

 во   главе  с Добровольским созвал редакторов газет и затребовал

 от  них введения практически цензуры.

      От,  например,  наш  редактор газеты Правдюк выпустил такую

 постанову, послушайте:

      "Завідуючому відділом радіоінформації редакції газети

 Н.  О.  Лимар  всі  матеріали передать, а також виступи всіх без

 винятку авторів погоджувати в оов'язковому порядку з редактором,

 заступником  чи  відповідальним  секретарем,  і  лише  після  їх

 доволу, візи, тринслювати по дротах".

      Поэтому,   уважаемые   депутаты,   диктатура  начинается  с

 диктатуры информационной. Оснований для накладывания вето нет. И

 прошу всех проголосовать     за   закон, который мы приняли.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Слово має Безсмерний Роман Петрович.

      За ним виступатиме Єльяшкевич.

      БЕЗСМЕРТНИЙ.

      Шановні колеги, шановний  Олександр Олександрович!

      Я  підрахував  сьогодні  зранку,  ми  в  цьом узалі 23 рази

 згадали  Президента  України Леоніда Даниловича Кучму, і жодного

 разу   ім'я  і статуса  не  було згадано в позитивному плані.

      Я  хочу  вас  запитати  і  себе:  коли  один  раз тільки ми

 згадуємо  один  одного, ми реагуємо емоційно і просим відповіді.

 Якщо  в  місяць  кожен  день  стільки  раз  згадувати,  то потім

 зрозуміла реакція, яка накопичується день в день.

      Тому  перший  раз,  коли я знайомився, мене представляли як

 представника,  я  попросив  наші  стосунки  будувати на виключно

 толерантній основі з повагою один до одного.

      Не  треба  спрощувати  цю ситуацію і складність -вона єсть.

 Давайте   перейдемо   до   порівняння  тої  ситуації,  яка  є  в

 цивілізованих країнах і в нав в даному питанні.

      Так,  аналогічні  документи  є  в  усіх  країнах,  але,  на

 превеликий  жаль,  вони не нормують ні час, ні ефір, не вказують

 на характер і назви передач. вони регламентують тільки матеріал,

 який  знімається  в залі. Щоб не передавали депутата, який читає

 газету,  чи,  можливо,  він  там  закуняв, чи передає гроші там,

 скажемо  із  кармана  в  карман,  чи  ще  щось  робить.  Ось, що

 регламентують подібні документи.

      За моральною, етичною стороною журналіста чи кореспондента,

 який   викладає   цей  матеріал,  ведуть  контроль,  так  звані,

 спостережні ради, які стврюються з керівників усіх фракцій. Такі

 спостережні  ради є і при друкованих засобах масової інформації,

 які  також  контролюють,  щоб  у  засоби  масової  інформації не

 попадав матеріал, який дискредитує, який оббріхує того чи іншого

 парламентаря чи керівника з іншим статусом.

      Вчора   ми   також  розглядали  важливе  дуже  питання.  І,

 підсумувавши  все  це,  я хочу запитати, чим і один, і другий, і

 третій  інститут  влади  можуть  відповісти  на  ті  закиди, які

 лунають? Тому, безперечно, пропозиція про відпрацювання порядку,

 який  би регламентував характер висвітлення роботи з цього залу,

 повинна  бути,  але  не  в  такому  вигляді,  як  він  існує  на

 сьогоднішній день.

      Я  хочу  запитати  нас  усіх.  Зустрічі з виборцями нашими,

 робота  на  округах  прекрасно показують реакцію на нашу роботу.

 Шановні колеги, тому мені здається, що цей законопроект потребує

 доопрацювання  і  доопрацювання  в  тому напрямку, який пропонує

 Президент: регламентація висвітлення роботи всіх гілок влади.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Слово має Єльяшкевич. За ним - Оробець.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги, можна бы ло бы согласиться с последними

 словами  Роман  Петровича  Бессмертного о том, что закон требует

 доработки,  если  бы  все  это  не происходило на фоне того, что

 парламент,  фактически,  не освещается в телевизионных средствах

 информации.  И  я думаю, что Зиновий Владимирович Кулик, который

 здесь  делал  доклад,  прекрасно  понимает,  что  передачи с его

 участием  они могут быть интересные или менее интересные, но они

 в  любом  случае  вызывают  адекватную реацию у тех, кто лишился

 эфирного времени, то есть, у народных депутатов.

      Поэтому  мне  бы  не  хотелось,  чтобы  мы  делали из эфира

 своеобразное  состязание,  кто будет больше выступать: Президент

 Кабинет  Министров  или представители Верховного Совета Украины.

 Передачи     должны     быть    интересными,    содержательными,

 информационными.    И    все   это   должно   регламентироваться

 соответствующим  законом. Но на сегодняшний день говорить о том,

 что  телевидение  Украины  и  министр информации заинтерисован в

 том,   чтобы   действительно   показывать   полную   обкективную

 информацию,  к  сожалению,  такого убеждения ни у мени, ни у вас

 нет.

      И   последней   каплей,   которая  действительно  послужила

 переполнением   чаши   терпения   народных   депутатов,  явилось

 исчезновение  с  экранов  телевизионной информационной программы

 "Вікна".  Программы,  которая показывала, как коммунистов, так и

 представителей  Руха,  как  реформаторов, так и социалистов, как

 представителей   с   президентской   стороны,   так  и  Кабинета

 Министров.  И  довольно  обкективно оповещала и оперативно о тех

 событиях, которые происходят в Украине.

       Впервые   можна   было   сказать   о  том,  что  появилась

 оперативная    программа,    обкективно    освящающая   события,

 происходящие  в  стране. На сегодняшний день лучшая программа не

 нашла места в телевизионном эфире в центральных программах.

      Мы  видим  УТН, где показывают с кем встречается Президент,

 Председатель  Верховного  Совета и Премьер-министр. Я думаю, что

 внимательный телезритель, он не будет интереисоваться тем, кто и

 сколько  людей  посетили  того или иного должностного лица и чем

 все это закончилось.

      Поэтому      безусловно      необходимо     законодательное

 урегулирование.  И  то,  что  предложил  Президент  можна было с

 некоторыми вещами согласиться, если бы в это время действительно

 Верховны Совет не лишился бы телевизионного эфира.

      Поэтому  здесь  у  нас  есть  две возможности. Если сегодня

 Зиновий  Владимирович  Кулик  пообещает и действительно выполнит

 то,  что  парламент  получит  то  ефирное  время, которое имел и

 раньше  и  мы сможем, начиная уже с сегодняшнего дня возродить и

 "Трибуну фракций" и "Парламентский вестник". Тогда действительно

 мы  будем  рассматривать  замечания  Президента  и  работать над

 законом.  Если  же  этого не будет, необходимо преодолевать вето

 Президента, иначе будет монополизация эфира. Поэтому я предложил

 бы  всем  коллегам  выслушать  мнение  все-таки  нашего министра

 информации.  Если  он  дает  такое  слово  и у нас этот конфликт

 исчезает,  тогда  мы  поступаем  таким  образом, что начинаем по

 процедуре  рассматривать  замечания  Президента.  Если  же  нет,

 давайте принимать осознаное решение о преодолении вето. Спасибо.

      ГОЛОВА.  Олександр  Сергійович,  а де ви мене там бачили на

 телебаченні.   Я   щось   не  пам'ятаю.  Я  знаю,  що  коли  іде

 інформаційна  передача і, скажем, урочисті... президію урочистих

 зборів,  то  показують  так, щоб не попав я. І це така трудність

 для  оператора,  для  тележурналіста -щоб не попав в екран. Будь

 ласка, Оробець.

      ОРОБЕЦЬ.

      Юрій  Оробець, місто Київ, група "Реформи". Шановні колеги!

 Продовжуючи  у  тому  ключі, що говорив мій попередній колега, я

 хочу  відбити цей удар і сказати, що обіцянка керівника у спадок

 не передається.

      А  ми...  нам  треба говорити про законодавче поле. У листі

 Президента  говориться  про  те,  що  кодна гілка влади має мати

 певен  час  висвітлення.  І  цим  самим  і  надалі  провокується

 псевдопротистояння між гілками  влади.

      Чому  я  так говорю? Бо в нашому суспільстві існує конфлікт

 між   державними   інтересами   України  і  антидержавними,  між

 ринковими  і  навпаки іншими позиціями. Іде боротьба за очищення

 суспільства і   корупції і навпаки. Ось де  суть проблеми.

      Якщо ми  входим  у те, що і далі продовжуєм боротьбу, то це

 означає,  якщо  порівнювати, що ліва половина мозку конфліктує з

 правою. А це, з медичної точки зору, просто шизофренія.

      В   парламенті   представлені   всі  політичні  погляди,  і

 політичні  погляди  Президента  відстоює  фракція, яка зростає з

 кожним  днем.  І  нехай  ця  фракція у прямому ефірі, якого дуже

 боїться керівництво, відстоює позиції Президента.

      Друге.  Я хочу наголосити, що, на мій погляд, далі так бути

 не  може,  щоб  вийти  з кризи, треба щоб в нас була елементарна

 злагода.  А вона буде тоді, коли... Так, як у сім'ї, коли батько

 не  поважає  матір,  то  чи будуть діти поважати батька? І це ті

 слова,  які  я  би  хотів,  щоб  почув  Президент  України. Якщо

 офіційно  висловлюється  недовіра  до  прямого  діалогу з людьми

 Верховної  Ради,  то  чи будуть громадяни України поважати в тій

 мірі, якій це потрібно, Президента України?

      І  я  прошу  представникові  Президента  саме цю точку зору

 донести.

      Саме тому нам треба прийняти комплекс заходів, щоб в нашому

 суспільстві не була монополія маразма.

      І  тепер  чисто  особисте.  Зіновій  Володимировичу,  ви  в

 телевізійному  ефірі  виступаєте  значно  більше,  ніж Президент

 України. Що це значить? Може, те, що ви надумали балотуватися на

 вищу  посадову  посаду?  Я  думаю,  що  тут  треба переглянути і

 зробити  рішення таке, яке би працювало на розвиток демократії і

 державності в Україні. Дякую.

      ГОЛОВА. Шановні депутати, нам потрібно приймати рішення, бо

 закінчується,  завершується  час  обговорення.  Тому,  я  прошу,

 хвилиночку.  Потім  для  репліки  я дам слово, після того, як ми

 приймем рішення, ви візьмете слово для репліки. Будь ласка.

      Власне   кажучи,   всі   висловлювалися   з  цього  приводу

 однозначно. По-перше, треба подолати вето, підтвердити закон, а,

 по-друге,  треба  відреагувати  на  зауваження Президента, таким

 чином,   що  треба  прискорити  підготовку  Закону  про  порядок

 висвітлення  діяльності  органів  державної влади, вищих органів

 державної  влади.  З  цього  приводу  є і проект постанови, який

 підготувала комісія.

      Тому  я з вашої згоди хочу поставити на голосування питання

 про   підтвердження   Закону  України  про  порядок  висвітлення

 діяльності  Верховної Ради України в засобах масової інформації.

 Ні,  на  голосування ще раз, щоб ви набрали 300 голосів. А потім

 проголосуємо  там  доручення-постанову, що стосується підготовки

 відповідного  закону.  Зрозуміло?  Можна ставити на голосування?

 Сядьте кожен проти своєї кнопки. Будь ласка. Віктор Іванович, де

 ця постанова? Дайте. Це ж не постанова, це голосується як закон.

      Тобто, відповідно  до  вимог  статті 94 Конституції України

 повторно  ставиться на голосування Закон про порядок висвітлення

 діяльності  Верховної Ради України в засобах масової інформації.

 Ставлю це питання на голосування. Прошу підтримати.

      "За" -

      Не  підтримйється  пропозиція, але була пропозиція поіменно

 проголосувати цей проект. (Ш у м   у   з а л і)

      Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

      "За" -

      Голосування йде поіменно. Будь ласка. (Ш у м   у   з а л і)

      Одну  хвилиночку! Шановні депутати, ви, будь ласка, не... у

 залі  зараз депутатів стільки, як і карток на моніторі, у мене -

 320.  А  те, що дехто висмикнув свою картку, то я колись говорив

 так:  пам'ятаєте,  як  у  тому єврейському анекдоті коли в тюрмі

 один  сидить і ходить, а той йому каже: "Ты думаешь, что если ты

 ходишь, так ты не сидишь?!" (П о ж в а в л е н н я   у  з а л і).

 Ви  ж  тут  є,  сидите...  Голосувать треба! Голосуйте проти -не

 бійтеся  за  свою  позицію!..  Про це ж буде інформація доведена

 відповідна.

      Ставлю на голосування, будь ласка,  поіменно.

      "За" -

      По  фракціях опублікуйте. (Ш у м   у   з а л і)

      ГОЛОВА.  Так,  зараз  я  дам  слово,  я  дам  слово  зараз,

 хвилиночку.

     (Ш у м  у  з а л і)

      Ні,  ми  цього  голосувати  не будемо після чотирьох немає

 потреби.

      Є   пропозиція   така:   проголосувати  доручення  комісії,

 постанову  про підготовку закону про висвітлення засобів масової

 інформації на лютий місяць.

      Дайте   Понеділку слово з  цього приводу.

      ПОНЕДІЛКО.

      Шановні  колеги,  ми  цю  Постанову  уже  проголосували  її

 пропонував Віталій Федорович Шевченко тоді, коли ми голосували в

 другому  читанні закон про порядок висвітлення. Там ми записали:

 "Закон  діє  до  прийняття  загального закону і доручити Комісії

 доручити  цей загальний закон".

      Він  у  вас є, наробки великі. І Комісія зараз це доручення

 виконує уже давно.

      ГОЛОВА.   Одну   хвилиночку,   добре,   беремо   до   уваги

 повідомлення  Понеділка.  Перед тим, як я дам репліку, виправити

 треба  одну  неточність технічну вчорашню. Ми прийняли в другому

 читанні  більшість  статей  закону  про  Кабінет  Міністрів, але

 постанову  з  цього приводу не прийняли. Про прийняття в другому

 читанні   і  щодо  підготовки  його  на  третє  читання.  Тобто,

 пропонується  проголосувати такого змісту постанову: "Прийняти в

 другому  читанні  проект  Закону  України  про Кабінет Міністрів

 України і розглянути його в третьому читанні на 7 сесії Верховної

 Ради України як невідкладний.

      Друге.  Комісія Верховної Ради з питань правової політики і

 судово-правової  реформи  разом з іншими Кмісіями Верховної Ради

 України, Кабінетом Міністрів України доопрацювати законопроект з

 урахуванням  поданих суб'єктами права законодавчої ініціативи до

 5 лютого 1997 року поправок і пропозицій, та внесення на розгляд

 Верховної Ради України     в третьому читанні".

      Тому  треба  проголосувати  цю  постанову.  Я  ставлю її на

 голосування.

      "За"-

       Рішення  прийнято.

      Яворівський для  репліки просив слово.  Він вважає, що ........

      Будь    ласка.

      ЯВОРІВСЬКИЙ. Демократична партія України.

      Шановні  колеги,  я хочу коротку репліку депутату Марченку.

 Він  має  рацію  в  тому,  що в Ровнах, в його виборчому окрузі,

 організовано  великий  осередок  демократичної партії України. Я

 там,  дійсно,  був,  зустрічався  з багатьма громадянами, в тому

 числі і з лікарями обласної психіатричної лікарні. Але з хворими

 цієї  лікарні  я  не  зустрічався,  бо  мені  сказали,  що  це -

 найактивніші виборці прогресивного соціаліста Марченка.

      Дякую вам.

      (Оплески)

      ГОЛОВА. Я прошу. Єльяшкевич, будь ласка, спокійно.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.    Ельяшкевич,   Херсон,   депуттаская   группа

 "Реформы".

      Уважаемые  коллеги,  я  бы  просил  успокоиться  и все-таки

 выслушать  мое  предложение,  которое я здесь уже оглашал. Пусть

 Зиновий  Владимирович  Кулик  поднимется на эту трибуну и скажет

 нам,  что,  начиная с сегодняшнего дня возобновляется трансляция

 передач  "Парламентский  вестник" и "Трибуна депутатских групп и

 фракций", и тогда мы будем работать над замечаниями Президента.

      Я  бы  просил всех коллег выслушать позицию Кулика по этому

 вопросу.  не надо ему голову в песок направлять свою, а честно и

 четко  сказать,  потому  что  в  противном  случае  я думаю, что

 последствия,  которые  возможны в парламенте, это -ограничения в

 освещении   деятельности   других   институтов   власти,   кроме

 Верховного Совета. Это будет правильным. Спасибо.

      ГОЛОВА. Говорить Зіновій Володимирович, будь ласка.

      КУЛИК  З. В. Порядок висвітлення ми погодили неодноразово з

 Олександром  Миколайовичем Ткаченком на нараді в присутності, це

 було  вже  декілька  разів.  Всі  передачі будуть відновлені або

 поновлені,  або  по-новому  подані  і  так далі і так далі після

 відкриття  хоч  найменшого фінансування і підготовки цих передач

 на  рівні  пресслужби,  нормально  відрегульованої.  Тоді  можна

 говорити про відновлення конкретне, тому що на сьогоднішній день

 я   що   можу  вам  пообіцяти:  масу  інших  обіцянок,  які  вже

 неодноразово давались.

      Давайте  працювати  відповідно  до  існуючої  постанови  по

 висвітленю  діяльності  шостої есії. Вона виконувалась в повному

 обсязі  до  моменту  (махає  головою  Віктор  Іванович, не дасть

 збрехати),  до  моменту,  коли  виникли  надто  суттєві бюджетні

 проблеми.  Якщо  мінімально  вони  будуть  вирішені, вони будуть

 вирішені і всі інші.

      ГОЛОВА. перерва до 16 години.