ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  ТРЕТЄ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  25  г р у д н я  1996  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації.

      Проводиться поіменна реєстрація.

      Зареєструвалося  338  народних депутатів. Вечірнє засідання

 оголошується відкритим.

      До  перерви  ми обговорили, не обговорили, а, вірніше, вас

 проінформували  про два варіанти законопроекту змін до Цивільно-

 процесуального  кодексу. Є потреба задать запитання? Будь ласка,

 запишіться.

      Можна з вашого дозволу, звідси відповідать? Будь ласка.

      10  хвилин. Радько.

      Бутейко.

 

      БУТЕЙКО А.Д.

      Бутейко, Камінь-Каширський, семидесятий.

      У  мене  буде  такого  роду  запитання:  оскільки, шановний

 Олександр   Олександрович,   ви   коментували  таким  чином,  що

 Київський  суд  визнав  факт  того,  що  присяга  була  прийнята

 відповідно   до  Конституції.  І  Закон  про  внесення  змін  та

 доповнень  до  Цивільно-процесульного  кодексу  таким  чином  ви

 вважаєте   її   чииним.  Я  хотів  би  попросити  вас  знайти  у

 Конституції  чи в будь-якому законі України в якому написано, що

 Київській  міський  суд має повноваження плумачити Конституцію і

 визначати   чи   закону  набувають  чинності,  відповідності  до

 Конституції чи ні. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановний Антоне Денисовичу! У компетенцію міського

 суду  не  входить  визнання  чинним тих чи інших норм закону або

 Конституції.  Але практика  процесуальна  і практика судочинства

 враховує всі  нюанси і  врахує  обгрунтованість розгляду того чи

 іншого  питання.  І  оскільки  суд  так само і спеціалісти якого

 користуються  Конституцією  так, як і ви і інші депутати, визнав

 можливим  розглядати  це  питання, то це на практиці підтвержене

 чинність відповідність статей. Це з одного боку.

      А  з  іншого  боку,  будь  ласка,  а  ви,  як учасник цього

 процесу,  десь  знайшли  в  Конституції  норму,  яка  передбачає

 суміщення  вами  двох  посад  -народного  депутата  і заступника

 міністра?

      Будь ласка, дайте відповідь.

 

      БУТЕЙКО  А.  Д.  Шановний  Олександре  Олександровичу! Я як

 співавтор проекту постанови, яку ви вносите, я вношу поправку, я

 буду   мати   приво  виступити,  але  оскільки  ви  задали  мені

 запитання, то я його задаю.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   колеги!

 Ситуація  в  цьому  плані  така.  Зараз  є  норма Конституції 78

 стаття,  яка  забороняє народним депутатам України суміщати свої

 повноваження  з  повноваженнями  іншого представницького мандата

 або  державною  службою.  Разом з тим у тексті Закону про статус

 народного  депутата  говориться, що якраз ця категорія людей, ця

 категорія    депутатів   позбавляється   мандата   депутатського

 Верховною Радою, а не судом.

      Якщо  Цивільно-процесуальний кодекс був доповнений Законом,

 який  ми  прийняли,  а  частина  2 цього закону говорить, що він

 набирає  чинності  відповідно до... після того, як буде прийнято

 присяга,  відповідно  до  Конституції  України,  то  ніхто, крім

 Конституційного  суду  не  може  визначати: ні Київський міський

 суд, ні Будейко, ні Олександр Олександрович Мороз чи зроблено це

 відповідно  до  Конституції чи ні. Тому що тлумачення у той бік,

 що  не  потрібно, щоби всі народні депутати приймали присягу. Це

 вже  є  тлумачення.  А  інша  частина депутатів говорить, що ні,

 потрібно, щоби  прийняли всі.

      Якщо  це  так,  то ми з вами не маємо права тлумачити. Луше

 Конституційний  суд. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Шановний  Анатолій Денисовичу, я нічого не

 тлумачу  і  мені  справді  шкода,  що  такі  пристойні депутаті,

 досвідчені  як  ви,  мають  залишити сесійний зал, тому що цього

 вимагає  Конституція.  Але  справді,  я  не  збираюся  тлумачити

 Конституцію  абсолютно. Це зробить Конституційний суд. Поки що я

 керуюся  виключно нормами діючого законодавства. І відповідно до

 цього діючого законодавства я був зобов'язаний підписувати заяву

 до суду. І суд зобов'язаний був її розглядати, керуючись нормами

 Цивільно-процесуального кодексу. От і  все.  Моцпан.

 

      МОЦПАН.

      146 Амбросиевский избирательный округ, фракция социалистов,

 Моцпан.  Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Я

 считаю,  что  законопроект  в редакции Александра Александровича

 Мороза,   народного   депутата,  больше  соответствуют  практике

 парламентской   работы,  нашего парламента.

      У  некоторых  колег  моих (...........) впечатление или они

 пытаются  все  дело  так представить, что якобы наш председатель

 Верховного  Совета это как директор на каком-то предприятии. все

 остальные   подчиненные.   Отнюдь   не   так.  Наш  председатель

 Верховного  Совета  всего-лишь  первый среди равных и поэтому, с

 учетом  практики  парламентской  работы,  я считаю, что вопрос о

 подготовке   соответствующих   материалов  (...........)  в  суд

 искового  заявления в связи несоблюдением соответствующих статей

 Конституции   конкретным   народным   депутатам.   Даже  готовит

 соответствующая  профильная комиссия. Такой профильной комиссией

 у   нас   является  Комиссия  по  Регламенту  и  этике  народных

 депутатов. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Кузьменко.

 

      КУЗЬМЕНКО.

      Я прошу передати слово моєму товаришу по фракції Моісеєнку.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Спасибо.

      Александр  Александрович,  у  меня  к  вам  вопрос такой по

 содержанию вашего документа.

      Вот здесь написано, что "на розгляд подання здійснюється за

 скороченою  процедурою".  Это  первый вопрос: не кажется ли вам,

 что  все-таки,  когда речь идет о судьбе депутатов, вряд ли есть

 смысл   сокращать   этот   процесс,   тем   более,   когда  идут

 многочисленные здесь подання?

      Значит,  второй  вопрос,  который  меня  волнует.  Здесь, в

 четвертом  пункте,  сказано,  что  Комиссия  по этике должна нам

 предоставить до 15 января. Вы знаете, по-моему, эта комиссия уже

 настолько   проштрафилась  с  этими  вопросами,  уже  начиная  с

 момента,    когда    были   избраны   депутаты,   все   написали

 соответствующие заявления о том, что должны сложить полномочия в

 связи,  так  сказать, с несовмещением постав, там, и т. д. Потом

 принят  был Конституционный договор, Конституция и т. д. и т. д.

 А  пан  Шейко,  ну  мягко говоря, игнорирует эти все вопросы. Не

 пора  ли  нам  просто  заслушать  его и решить вопрос: вообще на

 месте ли этот человек или нет?

 

      ГОЛОВА.  Давайте  на  друге  питання я відповідать не буду,

 оскільки  воно  стосується  скоріше постанови про введення цього

 закону.  А  в  більш широкому контексті воно безпосередньо цього

 закону не стосується.

      А  відносно  скороченої  процедури, я вважаю, що комісія на

 своєму  засіданні  всебічно має розглянути кожне питання. І саме

 по  собі  це  питання  не  складне  для розгляду, тому що якщо є

 аргументація,    представлена    комісією,   то   тоді   депутат

 визначається:  так  чи  не  так,  і не більше. І тому, скорочена

 процедура  тут  якраз  і  прийнятна,  бо, ну, уявіть собі: треба

 приймати  рішення  -направити  чи  не направити питання в суд -і

 буде   виступати   з   однією   аргументацією  30  депутатів,  з

 протилежною  -ще 30. Але, врешті, вирішувать треба голосуванням.

 Так  що,  тут  скорочена  якраз  приймається,  бо  немає занадто

 широких  напрямків  трактування  цієї  норми. Так що я просив би

 підтримати все-таки цю позицію.

      Кияшко. Кочерга.

      Та він мені задав, а не вам.

 

      КІЯШКО.

      Спасибо, Александр Александрович.

      Кияшко, Донецк, 108 , Социалистическая фракция Украины.

      Я  извиняюсь  перед перед уважаемым коллегой Шейко, чтоя не

 дал  ему  слосо сейчас... Шейко, он скажет чуть попозже. Значит,

 Александр Александрович, вот предоставлено 2 проекта, касающихся

 упрощения   процедуры  решения  2...........  наших  депутатских

 мандатов.   На   мой   взгляд,   ту  позицию,  которую  выставил

 Лавринович,  она несколько запутывает ту процедуру и сделано все

 для  того,  чтобы  не  приняли никакое решение и до конца нашего

 созыва эти депутаты сидели на 2 стульях.

      Я хотел бы  задать   вам  2  вопроса.

      Первый   вопрос.   Принятие   того   закона,   который   вы

 предлагаете,  той процедуры по облегчению лишения и рассмотрения

 в  суде  вопросов,  посталенных  согласно Конституции -как бысто

 приведет  к  тому,  что  в Верховном Совете останутся только те,

 которые  являются   истииными  депутатами  и  не  совмещают свою

 должность  с любой государственной  должностью.

      И  2  вопрос.  Вот как вы, Председатель Верховного  Совета,

 вращаетесь  во  всех  межпарламентских кругах мира, можете ли вы

 назвать   хоть   1  случай,  где  депутат  какого  либо  созыва,

 работающий  на  постоянной  основе  в Парламенте или в Верховном

 Совете,  на  общественных началах возглавил министерство. Был на

 общественных началах заместитель министра, допустим, иностранных

 дел,  как  Бутейко.  Был  на  общественных  началах губернатором

 области  и  так  далее. Каким образом вообще в процедурном, я не

 говорю   в   этическом   плане,   такое   может  существовать  в

 конституционной  державе, в ...?

 

      ГОЛОВА. Ясно,  спасибі.

 

      ____________.  Олександр Олександрович, він і мій час брав.

 Я...

 

      ГОЛОВА.  Я  розумію.  Значить,  на перше питання я відповім

 таким чином. Формальна сторона справи -це залежить від процедури

 судочинства.  Двічи  може  суд  переноситися, а 3-й раз він може

 розглянути  питання  без  участі депутата, якщо він без поважних

 причин  не  може  взяти  участі,  не  хоче  взяти участі в цьому

 засіданні.

      Але  сама  по  собі  процедура,  це, очевидно, вимагає десь

 приблизно  місяця  півтора  -не  більше часу щодо вирішення всіх

 питань, пов'язаних із суміщенням.

      Відповідно  2-го  питання... Але ще одне. Але переконую, що

 це  відбудеться  все  скоріше, бо, як тільки стане зрозуміло, що

 немає  юридичних  таких  гачків  для того, щоб утримувати собі 2

 місця чи 3 місця навіть, то тоді люди визначаться конкретно.

      І  я більш, ніж певен, що не буде 56 чоловік, а більшість з

 них перейде в сесійний зал і буде нормально працювати.

      І тут же зараз, ви самі розумієте, що з тих 56, 50 чоловік,

 як  правило,  ніколи немає на засіданні. Навіть під час розгляду

 тих важливих документів, які нібито йдуть за  їх ініціативою.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так,  так, в тому числі і Прем'єр, він, безперечно, не може

 займати два місця.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ні,  я розумію,  що випідказуєте.

      Так, і дальше.

      А те, що...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я прошу, будь ласка, я прошу, не вигукуйте з  місця.

      І  друге питання про  приклади зарубіжні з цього  приводу.

      По-перше,  ніде за кордоном я не зустрічав жодного випадку,

 щоб   суб'єкт   законодачої   ініціативи,  тобто  депутат,  діяв

 невідповідно  до  Конституції.  Це в нас, вибачте, така, знаєте,

 нерозумна    традиція,    і   вона   відстоюється   і   сьогодні

 продовжується,   що   ясно  записано,  що  не  можна,  а  людина

 набирається  совісті  ще і пояснювати, чого він хоче суміщати ці

 посади. Такого бути не повинно.

      Але  в  інших  парламентах є, і в інших державах є приклади

 суміщення,  проте  вони  передбачені  в  Конституції. Наприклад,

 стас-секретарями міністерств відповідних є заступники міністрів,

 які  є одночасно депутатами Бендестагу в Германії. Це нормально.

 Для їхньої  Конституції.

       Так  і  в  інших  державах.  І  нас такого немає, то інший

 рівень  демократії,  у  нас  вищий.  Так  що давайте будемо його

 дотримуватись.

      Час використаний. Чи є потреба висловлюватись?

      (Ш у м  у  з а л і)

      15   хвилин,   хто   за  те,  щоб  відвести  15  хвилин  на

 обговорення, будь ласка.

 

      "За" -

      Будь ласка, Соболєв, Бондаренко від "Реформ".

 

      БОНДАРЕНКО.

      Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу, що питання,

 яке  сьогодні  розглядається,  має виключно важливе значення для

 організації роботи нашої з вами в цьому залі. І перш за все дуже

 важливо,  щоб  до  кожного  з  нас, не дивлячиь на нашу партійну

 приналежність,  вживалися  однакові  стандарти.  Чи  робиться це

 сьогодні?  Чи  виконується стаття 24 Конституції, де сказано, що

 всі  люди  рівні  перед  законом  в  Україні? Так, от я хотів би

 звернути  вашу  увагу,  що  Конституція, яку ми з вами нещодавно

 прийняли,  у 24 статті говорить про те, що всі громадяни України

 рівні  перед  законом.  І  не  може  бути  дискрімінований ніхто

 залежно від його  політичних поглядів, раси, статі і таке інше.

      Хотів  би  звернути  вашу увагу, що серед тих, хто сьогодні

 поданий  до  суду,  заяви на котрих надійшли, це є люди виключно

 однієї  політичної орієнтації. І серед цього списку немає жодної

 людини, яка б належала до лівої орієнтації. Це викликає підозру,

 що  сьогоднішній  стан  закону з цього питання, сьогоднішнє його

 трактування   дає   можливість   маніпулювати   цим  документом,

 використовуючи  його  виключно,  виходячи  з  певної  політичної

 орієнтації.

      Приведу  вам  свій  приклад.  Як заступник міністра юстиції

 після  прийняття  Конституції  я  подав заяву, увільнився з цієї

 посади  і перейшов на постійну роботу до Верховної Ради. Разом з

 тим  24  вересня  до  Київського міського суду надійшла заява за

 підписом   Олександра  Олександровича  Мороза,  де  він  вимогав

 позбавити  мене депутатських повноважень депутата Верховної Ради

 в  зв'язку  з  тим,  що  я  є ще і одночасно депутатом Київської

 міської  Ради.  Я  запитав  Олександра Олександровича, а чи знає

 він,  що серед депутатів Верховної Ради є ще 2 депутата Київради

 і   десятки   депутатів   інших  Рад.  Він  пише  мені:  "Знаю".

 Власноручно пише: "Знаю". Тобто знаю і свідомо порушую 24 статтю

 Конституції,  тому  що  хочу  так  от подати на одного. І от три

 місяці  вже  справа  знаходиться  в  суді. Вона розглянута, вона

 потім  передана  до  Верховного  Суду за апеляцією. І я хотів би

 сказати,   що   ні   в  чому  не  хочу  звинувачувати  керівника

 Соціалістчної  партії,  який  одночасно керує нашим парламентом.

 Але  хотів  би,  щоб завтра, якщо тут буде керівник УРП чи Руху,

 щоб  він  не  використовував  цю  трибуну  і свої можливості для

 маніпулювання законами.

      Тому  нам  треб  сьогодні,  перш  за  все,  прийняти  такий

 документ,  який  би  дав  можливість хто б тут не був... А вчора

 Олександр  Олександрович  дуже вдало висловився з цього приводу,

 сказавши,  що  хто  б тут не був, ми повинні приймати закони для

 держав,  а  не  для  людей.  ТО  хто б тут не був, щоби одникові

 стандарти примінялися до всіх нас. Це перше.

      Друге.  Я  хотів  би звернути вашу увагу, що в тій заяві до

 Олександра  Олександровича я просив його в цьому залі розглянути

 питання  про  трактування  статті  3 Закону про статус деаутатів

 місцевих  Рад.  Там  прямо  сказано,  що  депутати місцевої Ради

 позбавляється  достроково своїх повноважень в зв'язку з обранням

 його  депутатом  іншої  Ради.  Яким  чином?  В жодному законі не

 сказано яким чином позбавляється. Як спікер, я думаю, що він міг

 би дати доручення комісії розглянути це питання.

      Окрім  того,  я  звернув  увагу,  що 78 стаття, про яку йде

 мова,  Конституції України і пункт 8 Перехідних положень містять

 трактування  про  те,  що  сільські,  селищні, міські Ради та їх

 голови  продовжують виконувать свої повноваження до березня 1998

 року до обрання нового їх складу.

      Цікаво,  що  таке  виконувати  повноваження Раді. Очевидно,

 виконувати повноваження і депутатам цієї Ради.

      Тому я вважаю, що комісії Верховної Ради повинні розглянути

 і  дати  трактування тим статтям (а ми в залі повинні прийнти це

 трактування  і  висловитися  всією  Верховною Радою),як розуміти

 співіснування   статті  78  пункту  8  Конституції  України, які

 сьогодні  дають  можливість  Радам в повному складі допрацювати.

 В іншому скликанні, яке буде потім обиратися, очевидно  це  буде

 виглядати вже зовсім по-іншому.

      Я  хотів би звернути увагу на те, що в тому документі, який

 сьогодні  поданий  Головою  Верховної  Ради  і  комісією, є дуже

 суттєва  різниця. Останній пункт, який стосується тих депутатів,

 що  не  прийняли  присягу,  Олександр  Олександрович  хоче м'яко

 сьогодні провести один пункт, де говориться, що дія цього закону

 розпочинається  з дня його прийняття. А комісія просить залишити

 в тому варіанті, який нами був тут прийнятий.

      Мова  йде  про  те, що сьогодні є група людей в цьому залі,

 вони   і   сьогодні   проявили   себе,   які  стоять  на  чітких

 антидержавних  позиціях.  Люди, які не можуть просто стерпіти ні

 нашу  незалежність,  ні  Конституцію,  ні  наші  символи, і вони

 кожного  разу  заявляють про це. Вони не прийняли присягу і дуже

 прикро,   що   сьогодні   дехто   в   цьому   залі  захищає  цих

 антидержавників.

      Я  хотів  би,  щоб  сьогодні прийняли документи, які подані

 комісією, вони більш зважені , вони дають можливість сьогодні ...

 

      ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Будь ласка, виступає Заєць.

 

      ЗАЄЦЬ.

      Шановний  пане  голово,  шановні  панове депутати, сьогодні

 проблема полягає в тому, що Олександр Олександрович попав у таку

 політичну  і  правову  ловушку.  Справа  в тому, що коли комісія

 Стретовича  готувала  зміни  до цивільно-процесуального кодексу,

 вона запропонувала механізм позбавлення депутатських повноважень

 тих   депутатів,   які   суміщають   свою  діяльність  із  іншою

 діяльністю.  Але  вона  сподівалася,  що Олександр Олександрович

 буде  безпристрасно  робити  всю  цю справу, що він збере всі 83

 особи  на  той  час,  як  ви  пам'ятаєте,  вони  були, і подасть

 водночасно до суду, і ці депутати будуть позбавлені депутатських

 повноважень.

      Що   стосується  позиції  Народного  Руху  України  і  моєї

 зокрема,  то  ясно,  той,  хто  візьме  поіменне голосування про

 позбавлення   цих  депутатів,  а  ми  голосували  ще  за  старою

 Конституцією,  той  переконається,  що ми стоїмо саме за те, щоб

 перетворити Верховну Раду у парламент на постійно діючій основі.

 Тобто  позбавити цих депутатів.

      Одначе  тоді була зроблена спроба все-таки протягнути 40-30

 депутатів,  але  не  всіх.  Тобто  був такий політичний відбір -

 правих вигнати, лівих залишити. Це є принцип не правовий, а це є

 принцип чисто такий... чисто такий політичний.

      Тепер   Олександр   Олександрович   розуміє,  у  чому  суть

 проблеми.  А  проблема  ось  у  чому  полягає  - в тому,  що цей

 законопроект  про  зміни і доповнення до Цивільно-процесуального

 кодексу, за якими відбуваються ці суди, він є нечиннним, тому що

 там  є  положення,  яке  сказано,  що  цей  законопроект набуває

 чинності   тільки   в   тому  випадку,  якщо  будуть...  буде...

 відбудеться   процедура  прийняття  присяги  депутатами.  Одначе

 Олександр  Олександрович трактує цю річ дуже довільно - він каже

 як?  Депутат  узяв  і  присягнув,  значить,  він може іти і його

 можуть судити.  Насправді ситуація  не та  -  мова  йде про всіх

 депутатів, а не про тих депутатів, які присягнули. І тут принцип

 права  замінюється  принципом отого прислів'я: "За моє жито мене

 ще  й  бито", тобто якщо я присягнув на вірність Конституції, на

 вірність своєму українському народові, мене будуть судити за те;

 якщо  я  не присягнув і веду боротьбу проти українського народу,

 проти   української   державності  -   за   логікої   Олександра

 Олександровича - ці люди не повинні підлягати суду. От де логіка

 оцього закону!

      Отже,  щоб  вийти  із  цієї колізії і не довести питання до

 розгляду на Конституційному Суду, саме Олександр Олександрович і

 стимулює  подання  цього  законопроекту,  бо він розуміє, що з 1

 січня  1997  року  Конституційний  Суд  України  буде розглядати

 подання   народних   депутатів   про   позбавлення  депутатських

 повноважень   тих  депутатів,  які  не  присягнули  на  вірність

 українському народові.

      Якщо  Конституційний  Суд  винесе  позитивне рішення, що ці

 депутати   мають  покласти  мандати  (а  так  воно  й  буде,  бо

 Конституція  читається  однозначно!), тоді виявляється, що треба

 змінювати  всі  ті рішення судів, і Олександр Олександрович тоді

 потерпить велику політичну поразку... Отже, щоб вивести себе із-

 під   цієї  великої  політичної  поразки,  саме  й  пропонується

 сьогодні оці всі... оці всі пропозиції.

      Якщо  аналізувати  Конституцію на дію тієї чи іншої статті,

 треба   дивитися  на  перехідні  положення.  Якщо  в  перехідних

 положеннях не означено особливого терміну введення в дію тієї чи

 іншої  статті,  це  означає,  що  будь-яка  стаття Конституції з

 моменту  прийняття  і  підписання   введена  в дію.

      Отдже 79 стаття про прийняття присяги, вона введена в дію і

 вона  діє. І тому що іншого режиму відмінного немає і нічого тут

 видумувати   не   вам,  шановні  депутати,  не  вам,  Олександре

 Олександровичу.

      Тому  я  хочу, завершуючи свій виступ, сказати ось що. Якщо

 ми  хочемо  справді  сформувати  механізм,  який дозволяв би нас

 позбавляти  депутатських  мандатів  тих депутатів, які суміщають

 свою  діяльність, то давайт е створювати   цей   механізм.

      Якщо  ми  хочемо сьогодні сворити механізм таких сепарацій,

 розрахунків із політичними опонентами, то це у нас не вийде.

      Олександре  Олександровичу,  зачитайте  нам  список  тих 56

 осіб,  про  які  ви  говорили,  що  їх  треба подавати до суду і

 зачитайте  нам  список  28  осіб,  яких  ви  подали  до  суду за

 політичною  ознакою  тоді  ми переконаємся у справедливості моїх

 слів. Отже, моя пропозиція -підтримати проект Комісії з правовою

 політики.  Треба справді цей механізм створювати, а не Олександр

 Олександровича,  там,  де  він  не хоче подавати разом всіх і де

 залишає за собою персональна право звертатися, а не тільки через

 комісію.

      І   друге.   Такі   речі,   як  механізм  підготовки  цього

 положення...

 

      ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

 

      ЗАЄЦЬ   І.   Завершую....   цього  положення,  завершую,  у

 Верховній   Раді   не  можна  регулювати  постановою,  це  треба

 регулювати Регламентом нашим.

      Отже,  я пропоную підтримати Комісію з правової політики, а

 питання  постанови  віднести  до змін до нашого Регламенту. Тоді

 ми,  справді,  захочемо перетворити Верховну Раду у парламент на

 постійно діючій основі.

      Дякую, шановні депутати.

 

      ГОЛОВА.  Я  не  коментую  нікого, як ви розумієте, я тільки

 висловлюю...  Павло  Сергійович,  Павло  Сергійович,  до вас теж

 звертаюся,  будь  ласка,  ведіть  себе  тихіше  в залі. І велике

 благо  все-таки,  що  ми  протягом  6 років транслюємо засідання

 Верховної Ради на радіо.

      І  тому,  сьогодні вже люди легко відрізняють, де є турбота

 про  законодавство,  а  де  є фарисейство. Тому, люди всі оцінки

 дадуть всім. Будь ласка, спокійно! Я прошу!

      Таран, є? Будь ласка.

 

      ТАРАН.

      Шановні колеги ! (Віктор Терен, місто Кременчук)

      Справді,  між  проектом Олександра Лавриновича і Олександра

 Мороза  існує  істотна  різниця.  І ця різниця в тому, що проект

 Олександра  Лавриновича  передбачає  право Голови Верховної Ради

 представляти   на  припинення  повноважень  депутатів-сумісників

 тільки  всіх,  а  не  вибірково:  не з тих чи з інших політичних

 симпатій. Більше того, передбачає проект Лавриновича, що це є не

 лише  право  Голови  Верховної Ради, це є його прямий обов'язок.

 Голова   Верховної   Ради   пропонує,   щоб  подання  документів

 здійснювалося  на вимогу не менше як 25 народних депутатів нас з

 вами.  Але  проект  Лавриновича не вміщує в себе цю процедуру. В

 нього  вона значно простіше. А саме: представлення документів на

 припинення   повноважень   депутатів-сумісників  є,  як  ми  вже

 говорили,  прямий обов'язок. Сумівною в правовом аспекті, на мою

 думку, вигладає і концепція Олександра Мороза, а саме ця -цитую:

 "Рішення  Верховної  Ради  про  дотрокове припинення повноважень

 народного  депутата України приймається в порядку, встановленому

 Законом "Про Регламент Верховної Ради України".

      Вибачте  мене,  при  чому  тут Регламент? А, якщо станеться

 так,  що  Верховна  Рада  прийме  рішення, згідно якого не треба

 подавати   до  суду.  То  в  такому  випадку  вона  буде  просто

 прикривати  порушників.  Олександр Мороз своїм проектом як раз і

 хотів  би,  якщо  вже  говорити речі своїми іменами називати їх,

 підіймати   закон  під  себе,  тобто  створити  закон,  який  би

 відповідав  його  політичній  концепції,  точніше закон, який би

 давав   можливість   лідеру   соціалістів   творити  законодавчі

 нормативи під його партію.

      І  в контексті цієї розмови, до обіду Голова Верховної Ради

 сказав  про те, що прийняття присяги є не юридичною, а моральною

 нормою. Я думав над цим. Якщо частина депутатів унас не прийняла

 присяги,  от  же  вони  поступили би не морально, вони поступили

 аморально.  От  же,  опосередковано Голова Верховної Ради визнав

 комуністичну  частину  Парламенту  амральною,  і  ми йому можемо

 подякувати  за  це  визнання.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі  і  вам,  тільки  я  просив би -де ви таке

 вичитали  про  Регламент?  Ви  посилаєтесь на якісь норми -немає

 нічого  цього,  не  сказано  в  проекті.  Більше того, в цьому ж

 проекті,  я звертаюся до вас, адже ви... в ефір працюєте. Тут же

 теж  говориться одночасно про одночасне подання всіх. Але мову я

 хочу  вести,  щоби ви  не  говрили про мене, а щоб Верховна Рада

 саморстійно приймала рішення. Для цього є комісія, як відповідає

 за  ці питання.

      Будь ласка,  Бутейко від Конституційного центру.

       Ну, що я можу зробить, він має право. Він, до речі, вносив

 пропозицію   правильно,   Антон   Денисович,  під  час  розгляду

 Конституційного  договору  він вносив пропозицію про те, щоб був

 професійний парламент.

      Будь ласка.

 

      БУТЕЙКО.  Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги,

 проблема,  яку ми розглядаємо, вона не є вузькою. І вже розгляд,

 розгляд  питання  про  подання  до  суду  народних депутатів, це

 означає, що в нашій державі відбулися якісно величезні зміни, що

 ми  все-таки рухаємось до правової держави. Правда, ці кроки нам

 даються  дуже  непросто.  І  якраз  на  цьому  предметі ми маємо

 демонстрацію  саме  того  непростого шляху, непростого бажання і

 дій по позбавленню  вчорашніх стереотипів.

       В  даному  випадку,  мені  здається,  потрібно дивитись на

 Конституцію  і  на  це питання в широкому контексті, що говорить

 Конституція.

      І  от  якраз,  коли  ми  подивимось,  68  стаття передбачає

 неможливість суміщати посади.

      Стаття  79  передбачає  обов'язковість  прийняття народними

 депутатами  присяги. Відмова скласти присягу патоматично веде до

 позбавлення  цих депутатів повноважень. Це Конституційні норми.

      Як в даному випадку поступили ми? Ми прийняли доповнення до

 Цивільно-процесуального  кодексу,  але це доповнення, яке давало

 можливість  Голові  Верховної Ради звертатись до суду. Цей закон

 не  набрав  чинності,  тому  що  він набирає чинності лише після

 того,  як  буде  прийняти  присяга  народними депутатами України

 відповідно  до  Конституції України.

 

      ГОЛОВА. Всіма депутатами ?

 

      БУТЕЙКО.    Я    вас   ніколи   не   перебивав,   Олександр

 Олександрович. Зараз виникає питання, от я конкретно відповідаю,

 чи  має  прийматись  присяга  всіма народнами депутатами чи лише

 частиною?

      Абсолютно закономірне питання. Воно означає, що у нас немає

 єдності  з  цього  питання.  Але  після  того,  як  уже  є у нас

 Конституційний  суд  тлумачити  Конституцію, тобто визначати, чи

 всі  народні  депутати  повинні  прийняти  присягу,  чи  ні  -це

 виключне  повноваження  Конституцуйного  суду  і ніхто не врпаві

 робити цього: ні Бутейео, ні Мороз, ні будь-хто з нас, сидячих у

 цьому залі.

      Далі.  Якщо подивитися на ситуацію, як вона розвивалась, як

 використовувалась  ця норма. Конституція передбачає є норма, яка

 говорить, що всі є рівними перед законом. Яким чином цей принцип

 рівноправності   застосовувався  Головою  Верховної  Ради?  Було

 подано народних депутатів, які суміщають посади до суду. За яким

 принципом? В алфавітному порядку? Ні. Тому, що перший там іде на

 "с"  і на "к", другий іде на "б". З якого кінця починався відбір

 Головою   Верховної  Ради?  З  якого  кінця  алфавіту?  Значить,

 виходить,  що  керувалися виключно політичними мотивами, тому що

 виходить ситуація. Подивіться на проблему. Запитання було чи є у

 практиці  міжнародній  ситуація,  коли б члени Парламенту були в

 Уряді?  Так,  є і в дуже багатьох державах: І Великобританії (це

 обов'язково), і в Німеччині, і в багатьох інших державах. Але ми

 маємо діяти  відповідно до Конституції.

      Чи  принцип рівноправності застосовувався Головою Верховної

 Ради?  Скажіть,  будь  ласка,  Бутейко  на  постійній основі тут

 сидить  у  залі. Іноді відлучається так, як і всі ви у цій залі.

 Він  подається  у  першій  обоймі.  В  той  час, коли є народний

 депутат,  але від соціалістичної фракції він працює на постійній

 основі в посольстві України в зарубіжній державі. Він не попадає

 до    цього    списку.   Які   принципи   тут   застосовувалися?

 Рівноправність?  Не можу   скзати.

      Далі,  шановні  колеги.  Дійсно,  якщо ми підемо по шляху і

 зараз  приймемо  якесь  рішення  і будуть прийматись рішення про

 позбавлення депутатів депутатського мандату, ми можемо попасти в

 дуже  нецікаву ситуацію. Тому що зараз позбавить когось, а через

 деякий  час Конституційний Суд прийме рішення, що це позбавлення

 не  було  чинним. Таким чином ми проведемо вибори в окрузі, буде

 обраний  новий  депутат, буде два депутати від одного округу. Що

 це  буде?  У  нас залишлось небагато часу. Конституційний Суд, а

 туди  подання зроблено, прийме рішення і тоді буде воно робитись

 відповідно до Конституції.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА   Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Шановні  депутати!

 Бутейко  був записаний у переліку тих, хто записався на виступи.

 Я прошу уваги. Він був записаний (одну хвилиночку) шостим.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  ще раз прошу. Шостим у загальному списку. Я давав тільки

 від  фракції, ви помітили. Я вас просив би, записалися зараз від

 фракції Симоненко, Лавриненко і інші, від комісії тощо. Я просив

 би  все-таки  не  висловлюйтесь.  Ну,  Петренко  і  так  дальше,

 абсолютно зрозуміле питання. Я вас дуже прошу.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ні,  тут...  Я  прош  вас.  Я  в заключному слові скажу там

 кілька   фрагментів,  які  пояснюють  митуацію.  В  кінці-кінців

 висловлюваться ви будете шляхом голосування.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Та я розумію, я поясню людям. Я поясню.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Є  пропозиція...  Одну  хвилинку.  Є  пропозиція  припинити

 обговорення. Ми вже її проголосували. Все.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  ще  раз  прошу,  не наполягате, ну погляньте, вже годину

 протовкли  воду  в  ступі,  навіщо  це  потрібно?  Хіба  всі  не

 розуміють, що він на........................ раніше попав?

      Я  прошу, благаю вас, не наполягайте, не треба обговорювать

 це  питання,  воно  пусте.  Ця  аргументація  і ті, що виступали

 тільки що, вони все пояснили. Їхня позиція зрозуміла.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я   прошу.   Я  ще  раз  ставлю  на  голосування  припинить

 обговорення. Будь ласка. Всі, більш не буде обговорення.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Та    це    позиція    відома.

 

      "За" -

      Обговорення припинено.

      Я  поставлю.. Ви хочете заключне слово зробить? Лавринович?

 Будь ласка,  робіть.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Заключне слово. Ну що я можу зробить? Чому ви обурюєтесь?!

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка,  коротко.

 

      ЛАВРИНОВИЧ.

      Шановні   депутати!  В  відповідності  з  Регламентом,  всі

 питання,  які  ми  розглядаєм,  доповідач має заключне слово для

 підбиття  підсумків  дискусії.  Дискусія,  яка  відбулась,  була

 досить  короткою,  але цілком повно висвітлила всі проблеми, які

 порушувалися.  Зокрема,  те,  що  внесено в іншому законопроекті

 Олександром  Олександровичем  Морозом  і  наголошувалось ним, що

 необхідно  передбачити  в проекті, що подання іде через комісію,

 не через комітети. Я таки хочу наголосити на тому, що в проекті,

 який  пропонується  Комісію  з  питань правової політики сказано

 більш  точно,  оскільки,  якщо ми зараз тільки запишемо комісії,

 тоді  це  буде  відповідати  даному  стану  справ,  але  не буде

 відповідати   Конституції   України.   Тому   очевидно  потрібно

 записати:  за  поданням комітету. А в дужках -постійної комісії.

 Для  того,  щоб  було  відповідність і Конституції, і тому стану

 справ, які сьогодні є в Верховній Раді України.

      Що  стосується частини 243 і 24, тобто, там, де йдеться про

 сторони  в  процесі,  тут можливо погодитись, що в проекті, який

 пропнує Голова Верховної Ради, це зараз написано більш точно.

      По  частині  іншій,  яка виписує про саму процедуру, процес

 обговорення  показав,  що  тут  по цій частині не було переважно

 суперечності  в  тому,  що  має  бути прийнята та процедура, яка

 пропонується  нами:  подання  всіх  одночасно,  -і  це  також  є

 присутнє   і  в  пропозиції  Олександра  Олександровича  Мороза.

 Відмінність  тільки  полягає  в  тому,  що  в  нас  є  обов'язок

 посадової  особи  Верховної  Ради  України,  в тому випадку це є

 його  право. І ось тут ми повинні вийти з такої альтернативи: чи

 ми   можемо   взагалі   допускати  можливість  вирішення  шляхом

 голосування або подання чи неподання, що хтось із депутатів може

 порушувати  Конституцію  і закони. Якщо ми припускаємо, що може,

 тоді  це  може  бути  право.  Якщо ми не допускаємо, що депутати

 можуть   порушувати   закони,   значить,   це  має  бути  тільки

 обов'язком, і Голова Верховної Ради має цей обов'язок виконувати

 за  поданням,  яке  буде  робити  Комісія  з  питань Регламенту,

 депутатської етики на основі матеріалів, які будуть підготовлені

 Секретаріатом Верховної Ради України.

      Звичайно,  що  до цієї дискусії примішались чисто політичні

 моменти,  і,  очевидно,  було  б  правильно,  дійсно,  якби були

 оприлюднені  списки  всіх  сумісників, як вони змінюються, і щоб

 було  також  відомо, на кого матеріали передані до суду, на пого

 не передані і які наслідки розгляду цих справ. Тоді б, очевидно,

 було б менше зараз дискусій на цю тему.

      Тому  я  прошу вас прийняти той проект, який запропонований

 Комісією з питань правової політики.

 

      ГОЛОВА. Дякую вам.

      Я  теж кілька слів на, з мотивів, як підсумок обговорення і

 як  автор альтернативного проекту. Хочу привернути вашу увагу до

 кількох моментів.

      По-перше,  ми розглядаємо питання про процедуру позбавлення

 повноважень  депутатів,  які  суміщують  дві  посади. Питання...

 будь-які  посади,  несумісні відповідно до Конституції з посадою

 депутатів. Я прошу уваги!

      Друге.  Складення  присяги чи не складення присяги -це інша

 категорія  справ.  І зв'язувати тут як передумову це з юридичної

 точки  зору  некоректно  і  абсурдно,  і ніде в юриспруденції ця

 норма  не передбачається. Навпаки, тут якраз ця норма підчеплена

 з політичних міркувань.

      І  я б хотів, щоб кожен депутат, Григорій Васильович так як

 і ви теж, відповідали за свої слова і за свої вчинки, як зробили

 це   достойно   депутати   Дурдинець,  Головатий,  Устрич.  Вони

 відповідно  до  Конституції  написали заяву на розгляд Верховної

 Ради   про   складення   своїх   повноважень,  і  Верховна  Рада

 задовольнила   їхні  заяви.  Так  повинен  робити депутат,  який

 відповідає, ну то що порядна людина, розумію, що вищий закон -це

 Конституція.

      А мене дорікають тим, що ви проти правих, а не проти лівих.

 Так  я  ж  не  винен,  що із такої категорії депутатів Президент

 попризначав всіх керівників із правих. Одне.

      А  друге,  що  у  цьому  переліку є й ліві, я їх теж подаю.

 Наприклад,  Боделан  -перший  член  фракції комуністів, Бородіч,

 Бондаренко.  Я  записую  список.  Бойко,  Бутейко, Волковецький,

 Гладуш.  Гладуш не представник, по-моєму, Руху же? Далі. Засуха,

 Кальник.  Кальник  -центрист,  за  переконанням -лівий центрист.

 Костенко,  Пинзеник,  Скіпальський,  Філіпчук, Штек, Янковий. Не

 має  ніякого  відношення  до  правих політичних сил. Бондаренко,

 Данча. Так само людина з нейтральних політичних поглядів.

      Дьомін,  ніхто  не  запідозрить  його  в  тому,  що він має

 відношення  до  правих.  Тарасик так само. Коваленко, Овчаренко.

 Семиноженка  ніхто  не  дорекне в тім, що він прихильник правих,

 або що Стешенко.

      Викликаний  із-за кордону і завтра тільки повинен приїхати,

 і  я  звернувся  до  Антона Борисовича, ви ж -міністр, заступник

 міністра  перший.  Чому  ви  раніше  не  викликали,  ми  ж давно

 звернулися  до  вас?  І  я хочу тільки сказати, ці справи були в

 суді,  але  частина  депутатів  уже  вирішили питання на користь

 своєї  роботи  у  Верховній  Раді,  і Іван Олександрович Ямковий

 тільки що мені підказує про те, що не треба було згадувать його.

 І  я...  і  правильно  -він  правильно  говорить,  і  я  справді

 помилився  -не  треба  було,  бо  він  уже оформився на постійну

 роботу у Верховну Раду. (Ш у м у з а л і).

      ...Тому я хотів би, щоб мене Заєць не перебивав... А я хочу

 сказати: в обов'язки Голови Верховної Ради не входить підготовка

 документів - я тільки підписую подання, а потім... ви ж уявіть...

 я  пропоную,  щоб  комісія  розглядала  ці питання стосовно всіх

 категорій сумісників, стосовно всіх тих, кого не можна... хто не

 може  суміщати  посади... Хвилинку!... Так от - хіба може апарат

 творити, скажем так, право над депутатом? Не можна! Це якраз і є

 функція  комісії, чому я й пропоную цю норму у проекті закону, і

 в проекті постанови з цього приводу.

      Тому ще раз повторюю: Конституційний Суд, який буде діяти з

 1-го  числа,  дасть  Бог,  буде теж керуватися Конституцією, він

 буде  тлумачити  Конституцію, він має на це право, але зовсім не

 означає, що ми повинні, розраховуючи тільки на це, не виконувати

 Конституцію сьогодні!.. (Ш у м   у   з а л і)

      І  у  проекті, який я запропонував, в проекті постанови, до

 речі,  теж  пропонується:  одночасно  всіх  як... за пропозицією

 комісії, буде Голова підписувать, або від комісії можна подавати

 ці документи. Тому... (Ш у м   у   з а л і) Я не доповідь роблю -

 я роблю заключне слово! Опустіть, будь ласка,  руки...

      Тому я ставлю на голосування... (Ш у м   у   з а л і)   Одну

 хвилинку!...  Я ставлю на голосування проект, внесений комісією,

 яку пропонував депутат Лавринович. Прошу його проголосувати.

 

      "За" -

      Я  прошу проголосувати проект, внесений мною. Будь ласка. В

 цілому, це -проект закону. Ну, давайте в першому читанні тоді. В

 першому читанні.

 

      "За"-

      Теж не вистачає голосів.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Була...  Я прошу. Пропозиції в мене є письмові і звертались

 депутати  поіменно  голосувать.  Я  б  не  хотів,  але,  якщо ви

 наполягаєте,  будь  ласка. Ставлю на поіменне... Хто за те,  щоб

 поіменне голосувать?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Обидва, обидва.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Варіант  Лавриновича ставиться за основу.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Іван  Олександрович,  читайте Конституцію. Немає комісія як

 суб'єкт законодавчої ініціативи, є  депутат.

 

      "За"-

      Так.  Ставлю,  внесений  мною  проект, який справді вирішую

 питання по  справедливості. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка. Будь ласка.

 

      "За"-

      Будь ласка,  по  фракціях опоблікуйте.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так, ну,............

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так.  Той  попередній,  будь  ласка, проголосуйте, покажіть

 попередній.  Уже  немає  так?  Один  раз,  стерся.  Будь  ласка,

 доручення  потім дасте голові, а зараз... Будь ласка, я прошу...

 спокійно, опустіть руку.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Це  питання  буде розглядатись на наступній сесії. Але буде

 розглядатись обов'язково. Я прошу, щоб ви знайшли все-таки згоду

 з цього приводу, бо якщо ми хочемо навести порядок в державі і в

 законодавсті, то треба порядок навести себе розпочинати.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Сбухається  питання  про  закон  про  ратифікацію договору,

 Угоди  між Україною і Всесвітнім банком реконструкції і розвитку

 щодо кредиту на розвиток і реструктуризацію вугільної галузі.

      Вчора  ми  проголосували таке доручення Кабінету Міністрів:

 негайно   внесті   на  розгляд  Верховної  Ради  аргументацію  і

 пропозиції з   цього приводу.

      Уряд  підготував  ці  документи і вніс на ваш розгляд. Будь

 ласка,  міністр  вугільної  промисловості,  коротку  інформацію,

 прошу увагу.

      Так, він пояснить,   і голосування.

 

      ____________.  Шановні  депутати,  вчора  я  мав можливість

 доповісти   про  стан  справ  в  вугільній  галузі.  І  на  ваше

 доручення,  на виконання Постанови Верховної Ради України від 24

 грудня  1996  року  за  ь  634  про  проект  закону  України про

 ратифікацію    угоди   між   Україною   і   Міжнародним   банком

 реконтсрукції  і розвитку про надання позики на реструктуризацію

 вугільної галузі в розмірі 300 мільйонів американських доларів.

      Нами   підготовлений  пакет  матеріалів  допрацьований,  ці

 матеріали  направлені  в  Комісії.  Теж  у  фракції  і Кабінетом

 Міністрів  подані  матеріали  у  Верховну  Раду.  Такі документи

 маються  у  вас на руках, до розписано повністю дохідна частина,

 розхідна  частина бюджету на 1997 рік і відображено еквівалентну

 частину  позики  у розмірі 300 мільйонів американських доларів у

 національній валюті на 1997 рік. Сідайте, будь ласка.

 

      ГОЛОВА.   Сідайте,   будь  ласка.  Одну  хвилинку.  Шановні

 депутати,  ми  вчора  витратили  на  це  питання майже 3 години.

 Питання  з'ясоване.  Посідайте  всі  на  місця.  Я хочу, щоб всі

 свідомо робили вибір. Леонід Олександрович, сідайте, будь ласка.

 Оголосіть, щоб зайшли ті, хто  ще не зайшов.

      Значить,  іще  одне уточнення. Учора Кабінет Міністрів вніс

 інформацію  з  цього  приводу.  При чому дав його пооб'єктно. Ми

 розмножили  тільки  сумарні  показники,  а  пооб'єктно  дали  50

 екземплярів  у  комісії  і  фракції.  Тому  що  це  купа паперу,

 помножте  на  400  екземплярів  і  це  виходить  відразу півтони

 паперу.  Тому  ми  дали тільки зведені данні. А в комісії окремо

 дали підбірку повного переліку, бов ласне це стосується за моїми

 данними десь приблизно 80-90 шахт. І тому я просив би зважити на

 цю обставину.

      Дурдинець просить. Ви просите слово? Ні.

      Тому я ставлю проект Закону про ратифікацію на голосування.

 

      "За" -

      Будь ласка, сядьте на місце. Я ще раз повторюю, будь ласка,

 увага. Я ще раз повторюю, ставиться на голосування проект Закону

 про   ратифікацію   Угоди   між   Україною   і  Світовим  банком

 руконструкції   і  розвитку  щодо  кредиту  на  реструктуризацію

 вугільної  галузі. Зрозуміло, так? Можна ставить на голосування?

 Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. За - 249, проти - 18.

      Я  прошу  Кабінет  Міністрів зважити на таку обставину, яка

 виникала  і  під  час вчорашньої дискусії, виникатиме ще не раз.

 Ви,  будь ласка, коли готуєте угоди подібного виду, залучайте до

 цієї  роботи  депутатів із відповідних комісії. Тому що потрібно

 не  тільки  говорити  про  загальні речі, а відстоювати інтереси

 держави.

      Якщо вчора Всесвітній банк прислав телеграму відносно того,

 що  він  не  має  на  увазі, що ці кошти будуть витрачатися десь

 тільки на закордонні, на придбання обладнання тощо, а він зовсім

 цього мав на увазі, то якщо він це так розуміє, то навіщо тоді у

 додатку появився перший пункт, який фактично про це і говорить.

      Якби   там  були  депутати  з  комісії  Кожушка  Олександра

 Миколайовича,  я  більш  ніж  певен,  що  ця  норма  не  була  б

 передбачена  цій угоді, або із Комісії зовнішніх зв'язків.

      Тому  я дуже прош вас, шановні члени Кабінету Міністрів, і,

 Василь  Васильович,  вас зважте на цю обставину, якщо ви хочете,

 щоб  нормально  проходили  добре  підготовлені угоди у Верховній

 Раді.

      Ви хотіли щось сказать? Будь ласка.

 

      ДУРДИНЕЦЬ.

      Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати!  Я

 думаю,  що  ви переконалися, що сама підготовка в год і ті зараз

 побажання,  рекомендації,  які  ми  чули  не тільки зараз із уст

 Голови  Верховної  Ради, але й постійних комісій, ми обов'язково

 будемо  це  не  тільки  брати  до  уваги,  обов'язково  будем  і

 консультуватись з тим, щоб подальше проходження таких документів

 не викликало ніяких сумнівів. Це перше.

      По-друге, я хочу подякувати за підтримку, оскільки мова йде

 про  те,  що той пакет документів, які ви отримали, уряд взяв на

 себе зобов'язання, щоб вони були реалізовані. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Так.  Слухається питання про проект Закону України

 Про  внесення  змін  і доповнень до окремих законів України щодо

 оплати  праці.  І  з цього приводу є ініціатива групи депутатів,

 яку  висловив  окремо  Анісімов,  депутат,  Леонід Олександрович

 Анісімов , і  зміст  такий:

      Керуючись  Регламентом  Верховної  Ради  України  і зокрема

 статтею   3.   5.   1   пунктами   2.  5  вношу  пропозицію  про

 неприйнятність  внесеного  законопроекту  Про  внесення  змін  і

 доповнень до окремих законів України щодо оплати праці.

      Стаття   8   Закону  не  може  поширюватися  на  всі  форми

 власності, а тільки на державні форми власності, згідно з чинним

 законодавством.

      Не  відмінена  стаття 19 Закону України "Про підприємства в

 Україні".  Прийняття  цього  законопроекту  приведе до зменшення

 надходження  коштів до Держбюджету і переходу цієї частки -фонду

 оплати  праці,  я  розумію  -в  тінь.  Тобто,  є з цього приводу

 аргументація   Анісімова.  Нехай  він  її  зробить,  а  тоді  ми

 визначимося. Будь ласка.

 

      АНІСОМОВ.

      178,   Запорожье,  Анисимов.  Уважемые  народные  депутаты!

 Уважаемый  Александр Александрович! Группа народных депутатов, в

 том  числе  и  я,  руководствуясь  Регламентом Верховного Совета

 Украины  и конкретно статьями 3. 5. 1, пунктами 5. 2 и 5, вносим

 предложение  про  "неприйнятність  внесеного  законопроекту  про

 внесення змін і доповнень до окремих законів України щодо оплати

 праці".

      Наша   аргументация  следующая.  Первое.  Ряд  предлагаемых

 статей  и  изменений  к  уже  существующим нормам не стыкуется с

 существующим  законодательством.  К примеру, статья ь 8 не может

 распространяться   на   все   формы   собственности,   как   это

 предлагается    в    законе,    законопроекте,   а   только   на

 государственные  формы  собственности. И, приняв это решение, мы

 позволим  доконца  добить  государственный сектор, тем самым его

 толкая на изменение формы собственности.

      Второе.   Не   отменена   статья   19   Закона   Украины  о

 государственном  предприятии,  которую  мы с вами с таким трудом

 восстанавливали  в правове поле, преодолев даже вето Президента.

      И  хочу  напомнить,  что  после  восстановления  статьи  19

 повышение  заработной  платы  произошло  не  только  в  народном

 хозяйстве,  но  это  ощутили  учителя,  врачи и другие категории

 народного  хозяйства.  Часть  прироста произошла не от того, что

 резко  начали  увеличивать  заработную  плату,  а она произошла,

 потому  что часть теневой заработной платы вышла и зафиксирована

 статистическим управлением.

      Хочу  напомнить также всем народным депутатам, когда 1. 05.

 1994  года,  когда мы только шли сюда в Верховный Совет, по всей

 Украине  прошли  митинги  в  честь  1  Мая,  И  там  трудящиеся,

 профсоюзы требовали от народных депутатов одного: разблокировать

 Фонд  заработной  платы, -что мы с вами в выполнили только уже в

 1995 году в феврале месяце.

      Третье.   В   законопроекте   смешаны   понятия   с  разных

 законодательств,  что  недопустимо.  К  примеру,  идет ссылка на

 законопроект   Украины   про   оплату   праци,  идет  ссылка  на

 законопроект  Украины  про коллективные договора, идет ссылка на

 законопроект  Украины про підприємства в Україні, идет ссылка на

 Закон  Украины  про  монополии.  И  при  этом  называются только

 статьи,  но  не  формулируется  то,  что  там  записано,  в этих

 статьях, что требует наш Регламент.

      Четвертое.  Смешаны  разные  понятия  и в другом понимании.

 Первое:   ограничение  размера  зарплаты  в  одной  отрасли  для

 выравнивания  зарплаты  с  другими отраслями. Это самообман, так

 как  другие  отрасля  могут  работать на 20-30 процентов, что мы

 видим в кризисном состоянии нашей экономики.

      Второе.  Структура  зарплаты  и выравнивание розрядности по

 профессиям  -  да, проблема такая существует, но это -не предмет

 рассмотрения  этого  законопроекта.  Конечно,  хотелось бы, чтоб

 структуры заработной платы 60-70 процентов составляли тарифы.

      Третье. О каком регулировании фонда оплаты может идти речь,

 если цена рабочей силы в нашем госудрастве не отвечает ни нормам

 законодательства  Украины,  ни  европейским, ни мировым. 120-130

 грівень - около 60 долларов, это - дискриминация людей труда.

      Четвертое.   Особую   настороженность  вызывает  статья  3

 Законопроекта и особенно ее часть, где речь идет о предприятиях-

 монополистах.  И устанавливать их перечень дается право Кабинету

 Министров. Это недопустимо.

      Так уж сложилось исторически и так устроена структура нашего

 народного  хозяйства,  что  практически все предприятия являются

 монополистами   на  территории  Украины, если брать по критериям

 оценки   монополиста   как   производителя  товара,  который  не

 выпускается  на  другом  предприятии.  Так  сложилась  структура

 народного  хозяйства  в  Советском  Союзе,  что  мы  работали  в

 кооперации,  к  чему сегодня стермиться Европейское содружество.

 Подход должен быть другим, и об этом Кабинет Министров знает, но

 не  хочет  включаться  в  эту  работу,  в  работу по контролю за

 ценообразованием,  рентабельностью  предприятий и в себестоимости

 продукции,  какая  доля заработной платы. У металлургов это до 5

 процентов. О каком регулировании может идти речь?

      Последнее.   Принятие   этого   законопроекта  приведет  до

 уменьшения доходов в госбюджет и перехода части заработной платы

 в  тень.  Напоминаю,  что  сегодня  уж  так  сложилось,  что все

 социальные  выплаты  привязаны  к заработной плате. 37 процентов

 это  соцстрах,  12 процентов это чернобыльские, один процент это

 пенсионный  фонд  от  фонда зарплаты и от каждого трудящегося, 2

 процента  в  фонд  занятости,  подоходный налог. Если мы это все

 отминусуем  от  бюджета, то армия пенсионеров прибавится на 300-

 400 человек, и как ее будем финансировать?

      Заканчиваю.     Приведенное    выше    подсказывает    нам,

 подписавшимся   народным  депутатам,  про  непрыйнятнисть  этого

 законопроекта.  И  просим  народных  депутатов  поддержать  наше

 предложение. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Тут дещо Регламент наш не визначає процедуру цього

 голосування,  тому що там говориться "негайно, в будь-який час".

 Я  тільки  оголосив  питання.  Таким чином, уже процедура нібито

 розпочата,  але я не дав слово доповідачу з цього приводу... І я

 просив   би   нехай   Терець  спочатку  доповість,  а  потім  ми

 проголосуєм вашу пропозицію. Будь ласка. (Ш у м   у   з а л і)

 Тим не менше... І друге читання - так само.

 

      ТЕРЕЦЬ   В.

      187 Токмацький виборчий округ, Запорізька область.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Ну,  те,  що  надали  слово  перше Леоніду Олександровичу з

 цього питання,  і  його  виступ... - я маю сказати те, що він, в

 якійсь мірі, не відповідає дійсності. Чого?

      По-перше,  ми  виконали,  Комісія  по соціальній політиці і

 праці  виконала постанов Верховної Ради України від 19 листопада

 1996  року,  в  якій зазначалося, що прийняти в першому читанні

 проект  Закону  України про внесення змін і доповнень до окремих

 законів щодо оплати праці. Ми виконуємо постанову Верховної Ради

 України.

      Значить,  за  цей час в Комісію соціальної політики і праці

 надійшли  пропозиції  і  зауваження народних депутатів, які були

 розглянуті  комісією  разом  з  Урядом.  На комісії ми дійшли до

 згоди  в  тих  питаннях,  які зазначалися. Маємо висновок нашого

 експертного...  Науково-експертного  відділу,  який зазначає, що

 порушень   законодавства   немає.   І  те,  що  говорить  Леонід

 Олександрович   з  цих  питань,  я  гадаю,  воно  не  відповідає

 дійсності...

      Якщо  взяти  Закон про оплдату праці, стаття 8, про яку тут

 говориться,  то  вона...  Стаття  8 зазаначає: "Держава здійснює

 регулювання   оплати  праці  працівників  підприємств  усіх  орм

 власності  і  господарювання  шляхом..."  Я  хотів  би, щоб мене

 вислухали."... Встановлення розміру мінімальної заробітної плати

 інших  державних  норм  і гарантій, умов і розмірів оплити праці

 працівників   установ   і   організацій,   що   фінансуютьтся  з

 Державного... бюджету. Керівників державних підприємств, а також

 шляхом оподаткування доходів працівників".

      Тепер стосовно 19 статті, яу зазначає Леонід Олександрович.

 "Трудові    доходи    працівників   підприємства.   Підприємство

 самостійно  визначає  фонд  оплати  праці  ббез  обмеження  його

 зростання з  боку державних органів".

      Пункт  2. "Трудові доходи найманого працівника підприємства

 визначається  трудовим  договором  відповідно  до  законодавства

 Української ССР, а для інших працівників угодою  між ними".

      Четверта. "Підприємство самостійно встановлює форми системи

 і розміри оплати праці, а аткож інші види доходів працівників".

      Стосовно  монополії  підприємств-монополістів.  Ми  з  вами

 виконуємо    постанови    Верховної   Ради,   яка   зазначала...

 підприємства-монополісти   і   дала   право  Кабінету  Міністрів

 врегульовувати  ці  питання.

      І  ще  що  хотілося б зазначити. При розгляді питання цього

 науково-експертний  відділ  зробив  тільки 1 зауваження стосовно

 процедури  розміру?  зазначеного  питання,  тобто  він становлює

 порядок  про  юридичну  відповідність.  Тобто, нам необхідно в 1

 чергу  розглянути зміни до КЗОТу, а потім зміни до статей Закону

 "Про  оплату праці", "Про угоди.... і десь інші.

      І  тому  я  гадаю,  що  немає  підстав  для  того,  щоб  не

 розглядати  зараз  цей  законопроект, і визначитись це необхідно

 голосуванням.

      Дякую вам.

      Будь ласка.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу: ніяких питань, тому що мова йде рпо друге

 читання. По окремих пунктах.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      ТЕРЕЦЬ. Як не відповідає? Я сказав, що не відповідає.

     

      ГОЛОВА. Шановні колеги, я   прошу, заспокойтесь.

       Валерій  Михайлович,  одну  хвилиночку:  з  місця не через

 стенограму ви не відповідаєте на  запитання.

      Віктор  Іванович  знає,  що  цього робить не можна, але він

 просто   думає, що  це в Запоріжжі.

      Будь ласка,  спокійно.

      Значить,  така  ситуація.  Леонід Анісімов обгрунтував свою

 пропозицію  і  групи  інших  депутатів щодо неприйнятності цього

 закону.

      Якщо  ми  проголосуємо  неприйнятність,  для  цого потрібно

 третю  частину голосів за Регламентом, це, однак, не означає, що

 ми не розглядаємо цей закон. Але вводитись він може тільки після

 того,  як  відповідана  комісія  визначиться щодо неприйнятності

 цього   документу.   Або   внесе   зміни   відповідні,   які  ця

 неприйнятність буде усунена, тобто ,  не буде протиріч.

      Тому   я   зобов'язаний   зараз  поставити  на  голосування

 пропозицію,  яку  внесла група депутатів від імені яких виступав

 Анісімов.

      Ставлю на голослування цю пропозицію. Будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Таким чином, це означає доручення Комісії

 з  питань  правової  політики,  звірити  норми  цього  закону на

 відповідність  іншим  законодавчим  актом  і  вчинити  дії,  які

 випливають  із  суті  цієї проблеми або внести зміни відповідні,

 запропонувати  разом  із  комісією, яка розробляла цей документ,

 або не буде введенний цей закон в дію.

      Ще Носов додасть наслідки з проголосованого рішення, яке є.

 будь ласка.

     

      НОСОВ.

      Шановні  депутати,  якщо  комісія  встановить,  що, дійсно,

 закон не відповідає іншим законам, вона має право, Верховна рада

 має  право  згідно  зстатею 3. 5. 6 прийняти рішення, що ми все-

 таки  закон  розглядаємо  далі до другого читання, потім вносимо

 зміни,  після  того,  як  проголосуємо  у другому читанні. Тобто

 Верховна  Рада  висловиться  постатейно  щодо норм цього закону,

 вирішимо,  що  все-таки  регулюватися має так, як в цьому законі

 пропонується,  перейдемо  до голосування того закону, який треба

 підкоректувати,  якому  не  відповідає,  приймемо  там рішення і

 після  цього  вводимо  в дію цей закон в третьому читанні, тобто

 голосування в цілому.

      Тому  що  будь-який  закон, який ми розглядаємо, він завжди

 щось  порушує. І це ж не означає, що ми не можемо розглядати, це

 тільки   означає  поетапність  вирішення  питань,  послідовність

 голосувань. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Таким чином, ідемо за процедурою другого

 читання.  До  статті  8,  тобто  до  першої  зміни пропозицій не

 надійшло і вона  не...

     

      ТЕРЕЦЬ.  Олександре  Олександровичу, тут була одна до назви

 закону,  тут  було одне зауваження стосовно слова "доповнень". І

 пропонується  "про внесення змін до окремих Законів України щодо

 оплати праці".

     

      ГОЛОВА.  Не  викликє  це  суперечки  ніякої, также? Тому до

 статті   8   "Сфера   державного   регулювання   оплати   праці"

 пропонується    її   підтримати.   Давайте   пройдемо   спочатку

 зауваження,   можливо  ми  все  так  визначимося  стосовно  всіх

 позицій.

      Одну  хвилиночку,  я сказав профільних комісій, тобто тут і

 комісія  Суслова, і Комісія з правової політики робить аналіз на

 відповідність.  Я  ще  раз  прошу,  ну  не  треба...  Ну  вже  ж

 зрозуміло,  що  буде  зроблений аналіз, голосування зроблене. До

 уваги   береться   неприйнятність   цього   закону   на   основі

 аргументації, яку вніс Анісімов.

       Профільні   комісії,   дві   комісії  розглянуть,  внесуть

 пропозиції,  будемо  міняти  закони  одні  або  цей  проведем  у

 відповідність до тих законів. Все.

      До  статті  13 поправки, уточнення потрібні якісь? Тут були

 зауваження, вони частково вразовані. Тут давались Стоян, Терець,

 Донченко ішні.

      Павловський теж врахована поправка.

      Донченка  окрема  поправка  4, теж врахована. Так само як і

 поправка   Тарана,   але  це  вже  до  наступного  пункту.  Нема

 зауважень.

      Інші  зауваження  власне враховані всі, Я б запропонував би

 таку...   Одну  хвилинку.  Я  запропонував  би  таку  процедуру.

 Проголосувати в цілому цей закон, зі змінами, маючи на увазі, що

 все  одно  буде йти узгодження потім... По частинах треба. Та ми

 не  вводимо в дію, я ще раз вертаюся. Ми не вводимо. Добре, ідем

 по частинах.

      Стаття  8  ставиться  на голосування. Перша сторінка, права

 колонка,  стаття  8  голосується.  Валерій Миколайович, візьміть

 картку свою...

      Будь ласка, підтримуйте.

     

      "За"-

      Я не розумію тоді в чому справа. Оголосіть, будь ласка, щоб

 зайшли до залу. Сядьте, не піднімайте рук. В чому причина?

      Кузьменко дайте слово.

     

      КУЗЬМЕНКО.

      Спасибі, Сергій Кузьменко, фракція "Комуністи України".

      Я хотів би нагадати депутатам і Головуючому пояснити в чому

 причина,   чому   не   набирає  голосів.  Тому  що  питання  про

 неприйнятність стояло,в тому числі і по пункту 5 статті 3. 5. 2.

 А  пункт  5  говорить:  наслідком  прийняття  буде неузгоджене з

 Урядом   України   скорочення  надходжень,  або  виникнення  або

 збільшення  видатків  з  Державного  або  місцевих  бюджетів. Не

 отримує  бюджет  ні  подоходного  налогу, ні чорнобильського, ні

 будь-який  інших, тому що всі видатки на заробітну платню будуть

 загнені  з  заробітної  платні  в  будь-які  інші: в дивиденди з

 банку,  в страхові якісь, в матеріальну допомогу -в будь-що. Але

 не  в заробітну платню. Тому не можна його зараз приймати, треба

 на повторне друге читання і хай комісія ще допрацює.

     

      ГОЛОВА. Я прошу вас...

     

      ТЕРЕЦЬ. Олександре Олександровичу, ну дайте ж...

     

      ГОЛОВА.    Валерій   Миколайович,   те,   що   ви   сказали

 (...........)  немає  до статті 8.

      Ми  доручення  дали  і  це  все  провірять.  Якщо  буде  не

 відповідати   Закону   про  бюджетну  систему,  будуть  висновки

 відповідні. Ви уважно подивіться, що я ставлю на голосування.

      "Сфера   державного   регулювання  оплати  праці".  Держава

 здійснює  регулювання  оплати праці працівників підприємств усіх

 форм   власності   шляхом   встановлення   розмірів  мінімальної

 заробітної  плати та   інших  державних  норм і гарантій.

      Встановлення   умов  і  розмірів  оплати  праці  керівників

 підприємств,  заснованих  на  державній,  комунальній власності.

 Працівників установ та організацій, що фінансуються ч и дотуютьс

 я   з  бюджету.  Регулювання  фондів  оплати  праці  працівників

 підприємств-монополістів,  згідно  з переліком, що визначаютьс я

 Кабінетом   Міністрів  України,  а  також  шляхом  оподаткування

 доходів   працівників. От і  все.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилиночку.  Тепер  я  чую  зауваження  інших  і  вже

 зауваження  до  того є.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Та  почекайте.  Ось  є  ліва  колонка. А ось права колонка.

 Посередині  де  ваші зауваження? Тепер ви тільки повертаєтеся до

 цього питання.

      Єльяшкевич, будь ласка.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич,  Херсон,  депутатская  группа "Реформи". У меня

 тут записана 7 поправка, но, к сожалению, те, кто писали, не так

 сформулировали, как я формулировал. В том числе это относилось и

 к  статье  8.  Здесь  надо  убрать  "та  інші  державні  норми і

 гарантії". Все тогда будет понятно. Потом что совершенно неясно,

 что такое  "другие государственные  нормы".

      Под этим делом Кабинет Миинстров начнет регулирование фонда

 оплаты  труда  любых  предприятий любых форм собственности. Если

 это   убрать,   то  никаких  вопросов  не  будет  и  этот  пункт

 принимается.

     

      ГОЛОВА. Тобто, прийняти "інших державних норм і гарантій".

     

      ___________.  Вилучити.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Валерій  Миколайович, що ви  скажете?

     

      ТЕРЕЦЬ.  Да  это  ж  действующая норма, которая сейчас

 есть, Александр Александрович. Это же есть сейчас вот эта....

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  В  том-то и вопрос, что благодаря этой норме и

 вводится  иногда  регулирование  фондов  потребления, а потом мы

 начинаем  говорит  о  том, что это не соответствует действующему

 законодательству.

      Уважаемый  докладчик,  в  том-то и дело, что такая формула,

 которая   не   дает   конкретных   посылок.  Что  такое:  других

 государственных  норм?  Это  значит,  что  Кабинет Министров или

 любое   ведомство   может   устанавливать   свои  регуляторы  по

 заработной плате.

      

      ГОЛОВА.  Пропозиція  Єльяшкевича  вносилася. Вона є у вас у

 порівняльній таблиці. Він наполягає, щоб її проголосувати, себто

 проголосувати  8  статтю  без  фрази:  "інших  державних  норм і

 гарантій". Аргументація його переконлива, вона збігається з тим,

 що говорив Анісімов.

      Тому...  Я згоден із цим, так. Тому, пропозиція Єльяшкевича

 про  вилучення  цих  чотирьох слів і, як називається "і". Та ні,

 "і" само  собою, а це словосполучення.

      Валерій   Миколайович,   будь   ласка,   говоріть.  Валерій

 Миколайович, говоріть, говоріть.

     

      ТЕРЕЦЬ. Значить, Олександре Олександровичу, поправка 7, тут

 зазначено:  "Фонд  оплати  праці  підприємства повинні визначати

 самостійно,  крім  підприємств-монополістів".  Крім міністерств-

 монополістів.

      Ну,  в  статті,  значить,  в  статті  19 Закону України про

 підприємства  в  Україні  зазначає, що регулювання фондів оплати

 праці    працівників    підприємств-монополістів   визначається,

 визначення  переліку  таких  підприємств  здійснюється Кабінетом

 Міністрів.

      Тобто,  стаття  4,  яка  говорить  про  те, що підприємство

 самостійно  визначає  фонд  оплати  праці  в межах, встановлених

 власником чи уповноваженим ним органом.

      Ми  в  комісії  вирішили,  що власник або уповноважений ним

 орган   встановлює  фонд  оплати  праці  на  умовах,  визначених

 колективним договором. Із цим ми погодилися.

      А  регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-

 монополістів, визначення переліку таких підприємств здійснюється

 Кабінетом    Міністрів.   Тобто   ми   законодавчо   закріплюємо

 регулювання  фондів  оплати  праці  для підприємств-монополістів

 Кабінетом Міністрів.

 

      ГОЛОВА.   Валерій   Миколайович,   будь  ласка.  Невиховані

 депутати  вигукують  з місця окремі, а ви починаєте дискусію. Не

 треба  цього  робить.  Я  не так сказав, нестримані депутати. От

 чому  дискусія така виникає. Одну секунду, почекайте, з місця не

 говоріть. Будь ласка, ну в кінці кінців, я можу допроситься, щоб

 ви не говорили з місця?

      Закон, Валерій Миколайович, це закон прямої дії. У ньому не

 повинно бути якихось посилок на щось незрозуміле. Тому треба все

 це  чітко виписувати, в яких моментах, що саме мається на увазі,

 що  Кабінет  Міністрів  вирішує. Тому пропозиції групи депутатів

 тут  слушні.  Не повинно в цій нормі бути інших державних норм і

 гарантій.

      Пропозиція   Єльяшкевича   ставиться   на  голосування  про

 вилучення цих 4-5 слів.

     

      "За" -

      Вона не підтримується.

      Я  ставлю  на  голосування,  одну  хвилинку,  я  ставлю  на

 голосування  таку  пропозицію. У нас проголосована постанова про

 неприйнятність.  Вона  специфічна  щодо цього закону, бо у нас є

 необхідність   проведення   цього   закону   згідно   з   іншими

 законодавчими  актами,  що  стосуються  оплати  праці  у  повній

 відповідності із Конституцією.

      Тому  я просив би комісію, яка готувала це питання, разом з

 комісією  фінгансів і банківської діяльності, бюджетною комісією

 і  комісією  з  правової  політики  звірте ці законодавчі акти і

 подайте нам такий проект, який не буде входити в протиріччя один

 з одним. Зрозуміло.

      Хто  за  цю  пропозицію, прошу проголосувать, щоб перенести

 розгляд цього питання на січень місяць.

     

      "За" -

      Я так дивлюся  -  ми прийняли тільки що, ратифікували угоду

 про  кредит  на вугільну промисловість -  Донецька депутація вся

 пішла ділить кредит, я так зрозумів... (Ш у м   у   з а л і)

  А   Київська   область   куди   пішла,   виникає   иптання?   А

 Дніпропетровська частина? Житомирська? (Ш у м   у   з а л і)

      Я  ставлю ще раз на голосування цю пропозицію -розглянути в

 січні   місяці   це  питання,  будь  ласка,  після  відповідного

 узгодження. (Ш у м   у   з а л і)

     

      "За" -

      Роман Петрович, сядьте й проголосуйте!..

     

      ___________. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Про  проект  Закону  України  про внесення змін до

 статей 1 і 2 Закону про приватизацію державного житлового фонду.

 Анатолій  Андрійович  Дронь,  голова підкомісії на трибуні. Будь

 ласка.

     

      ДРОНЬ А.А.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги! Вам

 пропонується  розглянути  питання  про  внесення  змін  до 1 і 2

 статей  Закону  про  приватизацію  державного  житлового  фонду.

 Зокрема  до  об'єктів  приватизації  -а ними по діючому закону є

 квартири  і одноквартирні будники -пропонується додати: "кімнати

 у  квартирах,  де мешкають 2 і більше наймачів". Зміни незначні,

 але  їх  прийняття  має  важливе  значення  для  тисяч  громадян

 України,  які  мешкають  у  так  званих  комунальних квартирах і

 бажають приватизувати свої кімнати.

      Чому  виникла  необхідність  це  зробити? Справа в тому, що

 прийнятий   в  1992  році  Закон  "Про  приватизацію  Державного

 житлового  фонду"  дозволяв  приватизувати  комунальни  квартири

 тільки   за  згодою  всіх  наймачів,  тобто  сімей,  які  в  них

 проживають.

      Проте,    практика   застосування   зазначеного   положення

 показала,  що  незавжди  така згода надавалась і це не дозволяло

 всім  бажаючим  одержати  свою кімнату в власність, скористатися

 законним правом на це.

      Зауважу, що в комунальних квартирах мешкають здебільше люди

 похилого  віку,  для  яких  це  житло є чи не єдиним надбанням і

 надія  на гідну старість.

      В  лютому  1994  року  Верховна  Рада,  враховуючи численні

 звернення  людей,  внеста  зміни  до  закону, який..... в умовах

 обов'язкової  згоди  всіх проживаючих в загальній? кваритрі була

 знята.  І  це  дало  змогу  розширити  приватизацію  комунальних

 квартир. Багато сімей  користуїться  цим правом і зараз.

      Проте,  останнім  часом...  до Верховної Ради України Уряду

 стали  надходити  звернення  громадян про те, що нерідко місцеві

 органи відмовляють їм у приватизації комунальних квартир. А суди

 різних   інстаніцй  визнають  не  дійсними  свідоцтва  на  права

 власності на таке житло.

      Ось  приклад  характерний,  який  нещодавно  я  одержав від

 жительки   міста   Києва  Чупак  Тетяни  Вікторівни.  Її  батько

 приватизував   в   установленому   порядку  частину  комунальної

 кваритири, де він проживав з сім'єю. За останній час померли всі

 родичі  авторки листа: батько, мати, брат, які проживали в цьому

 житлі,  і  вона  стала спадкоємницею на це житло. Але за позивом

 сусіда,  який  проживає  в  цій  комунальній квартирі і хотів би

 приєднати  собі  кімнату  покійного,  Залізничний  районний  суд

 визнав недійсним свідоцтво на прввати зацію кімнати.

      Не  дивлячись  на протест заступника генерального прокурора

 Україн,  Президія Київського міського суду залишила це рішення в

 силі.

       Громадянка   Чупак   пише:  "Мій  батько,  учасник  війни,

 трудовий  стаж  якого  55 років, помер. Впевнена в тому, що його

 житло,  ця комунальна квартира, залишиться мені, а не  сусіду".

      Виходить,  кому  держава не надала окремого житла, так ще і

 позбавила права   на приватизацію хоча б комуналки.

       Зараз,  вона  пише,  в  мене не залишилось ніяких родичей.

 Колишній  чоловік  покинув  мене через дитину-інваліда, кімната,

 про яку йде мова, залишилась останнім засобом для існування мене

 та моїх дітей.

      Чому  сусід  повинен  вирішувать  свої  житлові проблеми за

 рахунок  моєї спадщини? Нехай він зробить це за власні кошти, як

 колись зробила я".

      І  таких звернень, шановні колеги, дуже багато, вони якраз,

 люди  звертаються  увагу  на  ущемлення  прав їх на приватизацію

 житла. Рішення суддів про визнання недійсними актів приватизації

 мотивуються  тим,  що  в  пункті  1 в статті 1 і 2 статті закону

 серед   об'єктів   приватизації,  які  підлягають  приватизації,

 відсутні  кімнати  в  квартирах,  де  мешкають  два  або  більше

 наймачів.

      Голова  Верховного Суду Віталій Федорович Бойко у відповіді

 Комісії  Верховної  Ради  з  питань базових галузей, контрольних

 комісій з питань приватизації на їх відповідне звернення визнає,

 що  об'єктом  права  власності  може  бути не вся квартира, а її

 окремі приміщення,  які є самостійним предметом договору найму.

      Але  законом  про  приватизацію  державного житлового фонду

 такі приміщення не віднесені до об'єктів приватизації.

      Він   вважає,   що  вирішення  поставлених  питань  можливо

 внесенням відповідних змін до закону.

      Можна  погодитись,  що  виключивши заборону на приватизацію

 комуналок  в  1994  році,  ми,  як  кажуть,  для повної ясності,

 повинні  були  б  включити кімнати в таких квартирах до переліку

 об'єктів приватизації. Тоді не було б різночитання. Пропонується

 зробити  це  зараз.  Прийняття  запропонлвиних  змін уаорядкує у

 передачу   у  власність  громадянам  займаних  ними  комунальних

 квартир,  унеможливить різний підхід і трактування при вирішенні

 цих  питань  як  органами  приватизації  так і судами, припинить

 потік скарг людей з цієї проблеми.

      Важливо,  що  безперешкодна  приватизація  і  надання права

 громадянам  здійснювати купівлю-продаж, обмін такого житла, буде

 одним  із  шляхів  розселення  людей  із  комуналок,  яких у нас

 сьогодні  понад  76 тисяч. Адже перспективи позбавитися від цієї

 проблеми за рахунок держави зараз практично немає.

       Шановні  колеги.  Я  хотів  би ще сказати, що без перешкод

 реаолізація  права  громадян на приватизацію комунальних квартир

 захистили  б  їх від свавілля чиновників у деяких містах, які не

 дозволяючи  їм  це робити під різними приводами відселяють людей

 із  престижних  районів  на околиці, продаючи старовинні будинки

 різним  комерційним  структурам. У києві, наприклад, в зв'язку з

 цим  навіть  свторене  товариство  захисту  житлових прав. Треба

 допомогти людям.

      Внесене  на  ваш розгляд питання, шановні народні депутати,

 опрацьоване  з  юристами,  керівниками  Держитлокомунгоспу, ряду

 місцевих  органів  влади  і  вноситься Комісією з питань базових

 галузей  та  соціально-економічного  розвитку  регіонів, а також

 Контрольною комісією з питань приватизації.

      Законопроект  підпримується,  як я вже говорив, і Верховним

 Судом України. Разом з матераілами про внесення відповідних змін

 до  закону  вам розданий позитивний висновок науково-експертного

 відділу Верховної Ради. Прошу вас, шановні колеги, проголосувати

 за цей закон.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Анатолія Андрійовича? Ну є кілька

 питань, я бачу. Шкрабак, будь ласка, Пєхота, Найда.

     

      ШКРАБАК.

      Шкрабак, фракція комуністів.

      Дякую.   Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановний

 доповідачу!  Я  хочу сптати у вас. В цілому то ви хороше питання

 зараз  поставили, але серед цих комунальних квартир ілі кімнат є

 і кімнати службові.

      У  вас  у цьому вопросі нема... Люди жалуються, що службові

 кімнати   не  приватизуються  у  комунальних  квартирах.  ТО  не

 доцільно  бело  б внести такі зміни, щоб і службові кімнати тоже

 саме  можна  було  б  приватизувати у комунальних квартирах. Яка

 ваша думка по цьому питанню?

      Дякую.

     

      ДРОНЬ.  Ми  ведемо  мову про приватизацію державного житла,

 яке   використовується  на  умовах  найму.  Службове  житло  -це

 спеціальне житло, яке має використовуватись певними професіями і

 для  певних  цілей.  Тому  Закон  про приватизацію не передбачає

 передачу у власність службових квартир.

     

      ГОЛОВА. Сластьон.

      Сластьон не говорить? Кризський. Майборода. Горбатюк.

     

      ГОРБАТЮК.

      Шановний  Анатолію  Андрійовичу!  Горбатюк, 16 округ, місто

 Київ. Я дуже.. приємно мені, що в и згадали Комітет захисту прав

 киян,  бо  я  є  співорганізатором його існування. Але, крім тих

 аргументів,  які  в и висловили за прийняття таких змін, я хотів

 би,  щоб  ви прокоментвали ваше ставлення, а також тих юридичних

 інстанцій,  які  захищають  законопроект  до  такого випадку. Чи

 обставини,  які  виникають  в  нашому  винаході  в (...........)

 квартирах.

      От,  якщо  скажем,  без  вашої  згоди  вам посиляють сусіда

 невідомо  якого,  який  користуєтьс я всім спільним: і кухнею, і

 ванною,  всім, що там існує. Як ви до того відноситесь? Одже я з

 великою  обережністю  відношуся  до  цього,  що  ви пропонуєте і

 пропоную,  закликаю  всіх наших депутатів подумати перед тим, як

 проголосувати  ці  зміни. Дякую.

     

      ДРОНЬ.  Шановний  колего!  Мова  йде  не  про  те, що людей

 посиляють.  На  жаль,  поселили свого часу, і ми маємо, значить,

 таке  "наслідство"  (на російській мові) важке для нас. 76 тисяч

 квартир, я вже сказав, і 60 тисяч з них стоять на черзі: чекають

 квартири.  Але навряд чи вони одержать в нинішній ситуації житло

 за  рахунок  держави.  Тобто,  не посиляють. Мова йде про те, що

 люди  вже  живуть в цих квартирах і деякі суди позбавляють право

 таких  людей  стати власниками цих квартир і розпорядитися ними,

 вирішити свою долю іншим чином, ніж просто чекати десятиліттями.

 Можна розміняти, можна продати цю квартиру, купити, може, меншу,

 але  ізольовану,  є  різні  шляхи  вирішення цих питань. Якраз я

 говорив  про те, що дуже багато людей звертаються із скаргами на

 заборону.  У нас по закону, в принципі, можна приватизувати, але

 не чітко виписано. Мова йде тільки про це. І ми уточнюємо статтю

 першу  і  другу і включаємо до об'єктів приватизації і кімнати в

 комунальних  квартирах.  Раніше  комунальні  квартири можна було

 приватизовувати...

     

      ГОЛОВА. Мусіяка говорить. Прошу.

     

      МУСІЯКА   В.   Л.  Я  хочу  дати  маленьку  довідку.  Діюче

 законодавство,  діюче  законодавство  цивільне  дозволяє  в тому

 разі, коли є спільна дольова власність, а в даному випадку, коли

 комунальні   квартири   різні  співвласники,  вони  співвласники

 квартири,  то 115 стаття Цивільного кодексу діючого, і вона буде

 в  новому  також  кодексі,  ця  система,  дає  право переважного

 придбання співвласнику, коли відчуджується квартира, ця кімната.

 Коли  він буде її продавати, то цей ........ буде мати переважне

 перед  іншими  право  прдбачти  цю  кімнату.  Так що, тут все, в

 принципі...

     

      ДРОНЬ.  І я додам до цього, що в Житловому кодексі, в інших

 актах законодавства ми обов'язково повинні передбачити переважне

 право  сусідів  придбати квартиру, кімнату в загальній квартирі,

 яка може продаватися.

     

      ГОЛОВА. Швидкий.

     

      ШВИДКИЙ.

      Скажіть,  будь  ласка,    зараз  після  цього, як почалося

 скорочення  Збройних  Сил,  є  цілі городки, в яких зберігається

 квартирний  фонд, і він зараз в такому занедбаному стані. Це є і

 на   території   мого  виборчого  округу.  Чи  передбачають  оці

 доповнення  до закону якраз приватизацію таких квартир, якщо там

 навіть не проживають люди?

     

      ДРОНЬ.  На  жаль, є проблема у нас в Україні цих військових

 городків.  У  мене в окрузі в Городні Чернігівської області, так

 званий,  "шанхай" збудований, кілька десятиліть тому будинки, як

 ми    говоримо,   фінські.   Ніхто   не   займається   ремонтом,

 реконструкцією,  благоустроєм. І я звернувся до міністра оборони

 з проханням хоч заїхати комусь, дати доручення таке продивіться.

 Є   така   проблема,   є   там  комунальні  квартири,  їх  треба

 приватизовувати,   дати   людям   можливість   самим   займатися

 благоустроєм,  ремонтом,  щоб  вони відчули себе господарями, бо

 сьогодні ніхто не займається такими будинками.

      А  що  стосується тих квартир, які звільнилися, то я думаю,

 що  по-господарськи  треба  розпорядитися,  і  їх реалізовувати,

 давати  можливість оселитися іншим людям. Там, де це можливо. Не

 в усіх містечках це можливо зробити.

     

      ГОЛОВА. Анісімов.

     

      АНИСИМОВ.  178,  Запорожье,  Анисимов.  Я  там  написан  на

 выступление,  но  не  буду  выступать,  Александр Александрович.

 Проблема  егодня  ясна,  и  мне  тоже,  как  народному  депутату

 неоднократно приходилось встречаться с такой категорией людей. Я

 думаю,  если  мы примем такое решение и разрешим много вопросов,

 которые  стоят  и  перед государством и перед нами, ка народными

 депутатами.  Буду  его  поддерживать  и прошу народных депутатов

 поддержать и проголосовать.

     

      ГОЛОВА. Можна ставить на голосування?

      Володимир Юлійович Пєхота , він теж підтримує.

     

      ПЄХОТА.  На жаль, я з такою готовністю не підтримую, як мій

 колега  Анісімов.  Справа  в  тому,  що я 9 років працював мером

 великого  міста.  Я  знаю  цю  проблему  не  з  одного  боку, як

 доповідав  Анатолій  Андрійович,  він  тільки подивився з одного

 боку. У мене десятки скарг з другого боку.

      Люди роками чекали квартиру, чекали, поки звільниться поруч

 і  вони отримають якусь можливість розширення. А інші квартири в

 результаті    приватизації   закріпляють   або   продають,   яка

 використовується під гуртожиток, під інше і тому подібне.

      Тому  я  думаю,  така  однобокість такого питання вона дуже

 шкідлива.  Я  би  пропонував: дійсно, проблему треба вирішувати,

 але  приватизація комунальних квартир вона має свої особливості.

 Я  би  без  участі міських рад, без того, щоб вони мали наслідки

 цієї  приватизації  розуміли  і  без підприємств, цієї роботи не

 проводили.

      В моєму районі дуже багато комунальних квартир і на кожному

 прийомі  є  десятки  інших прикладів, про які сьогодні промовчав

 тут  Анатолій  Андрійович...  Тому особливістю цієї приватизації

 повинно  бути,  а  не  формально,  як  було записано комітетом і

 доповідано було вами.

     

      ДРОНЬ   А.   А.   Шановний  Володимире  Юлійовичу,  дійсно,

 особлиовсті  є в приватизації таких квартир. І приватизація йде.

 І  практика  показала  -коли  ми  зняли заборону на приватизацію

 квартвр,  пішла  приватизація.  Ви  праві в тому, що дійсно коли

 сім'я,  яка  проживає  в  одній  з  кімнат  чи  в  двох кімнатах

 комунальної  квартири,  і  стоїть  на  черзі,  то  кімната,  яка

 звільнилася,  вона  буде  приєднана до тих, хто стоїть на черзі.

 Але  ж  такі  квартири  у  нас  звільняються, в основному, після

 смерті  наймача  окремої  кімнати.  І  як  у  тому анекдоті (вже

 Олександр   Олександрович  колись  розповіда),  коли  одесита  в

 комунальній  квартирі  сусіди  питають:  "Как  здоровье?", а він

 каже:  "Не  дождетесь!.." Отака ситуація виходить у нас. І у нас

 застопорилося   розв'язання   проблеми   розселення  комунальних

 квартир,  бо держава не має можливості збудувати, відселити і т.

 д.  І  я  вже  говорив  про те, що можливість приватизувати такі

 кімнати,  вона полегшить якраз і прискорить розв'язання проблеми

 розселення комуналок.

     

      ГОЛОВА.  Найда.

     

      НАЙДА    , Херсон, фракція комуністів.

      Анатолий  Андреевич,  мне  вот  ваша  информация напоминает

 информацию  Пинзеника о том, что надо увеличить возраст ухода на

 пенсию,  и  подсчитали,  что  в  этом  случае  мы сэкономим 1, 5

 миллиарда  денег.  Но  о том, что рабочие места не создадутся...

 Так и у вас - давайте здыхаемся с этого жилья!..

      Поэтому у меня несколько вопросов.

      Первый: просчитаны ли все варианты и смотрели ли вы вот эту

 миниатюру Райкина, когда в коммунальной квартире он защищал свою

 родную  учительницу,  когда  из чайника наливал в трусы водички,

 пепел  стряхивал  в гуляш. Она там очень красиво показана. У нас

 на  сегодняшний  день, то, что вы рассказали, я согласен и готов

 вас  поддержавтб.  Но есть 2 сторона. 5 человек на 15 квадратных

 метрах,   рядом   22  квадратных  метра  освобождается  площадь,

 приватизируется  и под ночные оргии идет сегодня. До утра крутят

 все,  что  угодно. Общий туалет, общий коридор. Туалет не всегда

 свободен6  поэтому  в коридарах все  остальное  делается.

      Поэтому  я полностью поддерживаю коллегу Пехоту. Это особый

 случай.   Здесь   должно   быть  или  типово  выписаны  какие-то

 рекомендации  как можно, чтобы мы действительно и фонд сохранили

 свой  государственный, родной коммунальный, но и решили проблему

 жилья.

      Мы  учительнице, врачу не выплачиваем по полгода заработную

 плату,  а  теперь предлагаем ей рядом купить комнату. Как вы это

 представляете? Она 20 лет в очереди стоит на квартиру, не смогла

 получить. Рядом освобождается и ей никогда невозможно будут. Это

 яписал  в  министрество,  в  родной  комитет  -ответили: читайте

 газету.  Читаю  газету  вдоль  впоперек................"Трудовой

 вестник"?  и понять не можем что ж делать с этой приватизацией и

 как поступить с  этой  семьей.

      Поэтому я вношу предожение -пускай нам комитет подработает?

 типовые  положения.  Если где свыше 13, 65, то нельзя захватить.

 Но  так односторонне подходить, конечно, нельзя к этой проблеме.

 И призываю всех пока воздержавться, давайте дадим срок день-два,

 когда  будет  типовое  положение  как эти приватизировать, чтобы

 оно всех удовлетворяло и только после этого мы проголосуем здесь

 за.

     

      ДРОНЬ.  Шановний Георгій Іванович, ну, відносно........., я

 не  можу  відповідати вам. Відносно ночних оргій, як ви сказали,

 значить,  є  у  нас  правила користування жилими приміщеннями, є

 законодавство,  яке, на жаль, не завжди виконується. Але я хотів

 вам  сказати  про  те,  що  у  нас  проблема в принципі вирішена

 приватизації комунальних квартир в нашому законі.

      Я  говорив  про  те,  що  різночитання є, і суди по-різному

 трактують,  комунальні  квартири можна приватизувати, але разом,

 як квартиру. Ми говоримо про те, що окреме приміщення. Тобто, цю

 проблему  вирішувати треба, і я би вам передав оті пачки листів,

 які  тільки  з  одного  боку йдуть про те, що ущемлюється право,

 законне  право  людей придбати у власність те житло, яке вони за

 багато років заробили, і помирає люина, не може заповісти своєму

 онуку чину, і так далі. За все життя він не зміг одержати окрему

 квартиру, тільки таку йому дала, і то в нього забирає. От про що

 йде мова.

      Я  інших  листів  на  ту тему, яку ви говорите, не одержую.

 Якраз  от  про  що я говорив зараз. Тому я просив би підтримати,

 повірте, що  цю проблему потрібно нам вирішити в цьому залі.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, час використаний, Відайте, будь

 ласка,  Анатолію Андрієвичу. У нас були, власне, не запитання, а

 виступи  з  місцю.

      Я спеціально не припиняв, тому що тут йде дискусія така, де

 ми приходимо  до істини.

      Ми  зараз  зіткнулись з такою колізією: з одного боку прави

 абсолютно  доповідач,  що людина жила в комунальній квартирі все

 життя, і вона вже віка доживає, вона не може передати в спадщину

 своє  житло  своїм  дітям,  а  державної квартири не одержала, а

 збудувати  не  змогла,  бо теж така була система оплати праці. І

 все  інше. І він хотів би хоч би цим якимось чином виконати свій

 батьківський, скажемо, обов'язок, і передати  це житло.

      З  іншого  боку  виникає ситуація, що інші сусіди ждить і в

 такій  же  ситуації  знаходяться  так  само.  Ждуть,  поки  буде

 розширення, і вже, зрозуміло,що втратили  всяку надію.

      Як  бути тут? Вони розраховували на те, що коли звільниться

 сусідня  квартира, то вони за рахунок розширення реалізують своє

 право.

       Можливо,  треба  в  законі  передбачити, що тоді, в такому

 випадку,  якщо  переходить  у  спадщину, то тоді місцева влада з

 бюджету  на  певних  умовах  сплачує  власнику цього житла, а ця

 кімната  передається потім сусіду. Але це треба виписати в інших

 законах.  Сьогодні треба відкрити тільки шлях до того. І комісія

 пропонує  таку  норму. Тобто що законодавство цього не відкидає,

 воно  пропонує  врегулювати  це  питання і власне зводться се до

 двох  рядків,  що  приватизація  державного  житлового  фонду...

 Надалі  приватизація  -це відчуження квартир, будинків, кімнат у

 квартирах  та  одноквартирних будинках, де мешкають два і більше

 наймачів.  Це в одній нормі. І до об'єктів приватизації належать

 квартири  багатоквартирних  будинків,  одноквартирні  будинки, а

 далі кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають

 два  і  більше  наймачів. Бо багато ж є і ситуацій таких, коли в

 одній  комунальній квартирі або в одному окремому будинку живуть

 дві  сім'ї,  яка  один до одногоніяких претензій і надій не має,

 але  хотіло  б  реалізувати  своє природне право на привласнення

 цього житла.

      Тобто,  мені  здається,  що  це  та  норма,  яка  може бути

 прийнята   сьогодні,   але   яка   потребує  дальшого  розвитку,

 розширення стосовно механізму врегулювання цих колізій.

      Я  просив  би  тоді,  Анатолій  Андрійович, і вашу комісію,

 Валерія  Івановича  Черепа  я  маю на увазі, щоб ви доопрацювали

 дальше  йю  тему, розвинули і законодавством відрегулювали, юо в

 цьому є потреба.

      Я  вас  попросив  би  таким  чином, щоб ми проголосували цю

 норми,  але  й  проголосували  ще й Постанови про доручення щодо

 розробки  цих законопроектів. Можна так поставить?

      Тому  я  ставлю  на  голосування проект внесений Комісією з

 базових  галузей  про  доповнення двох норм Житлового кодексу чи

 Закону  про  внесення  змін  до  статті  Закону про приватизацію

 державного житлового фонду.

      Ставлю на голосування, а потім проголосуєм постанову ще.

     

      "За" -

      Не зрозуміло суті. Не постанову голосуєм.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Я  ще раз пояснюю, а потім... Ні, ні. То ви зрозуміли, а 80

 чоловік  не  зрозуміло.  Тому  що  видосвідчений депутат і маєте

 досвід  роботи  такий. Будь ласка, я прошу вас. Мова йде про те,

 що  ми  зараз  голосуєм  норми  закону, а потім голосуємо окремо

 постанову,  як доручення Комісії по доопрацюванню цього ж закону

 далі,  яким  відрегулювано  буде  ті колізії, що виникають, коли

 інтереси не співпадають у наймачів. Зрозуміло.

      Ще  раз ставлю   норму закону  на  голосування.

     

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Тоді  в мене є пропозиція така... Одну хвилиночку. В мене є

 така  пропозиція. Давайте тоді так зробимо. В першому читанні, а

 до другого читання вони дадуть зразу із доповненнями. Зрозуміло?

      В першому читанні ставлю на голосування. У першому читанні.

     

      "За" -

      Оце друге  діло. Рішення прийнято.

      Голосується  ще  постанова про доручення комісії до другого

 читання  підготувати до цього закону доповнення, яке врегульовує

 правовідносини   співнаймачів  окремого  житла  або  комунальної

 квартири  при  вирішенні  конкретних питань. Бо там повинно бути

 написано:  якщо  так,  то  так  вирішується;  якщо  так,  то так

 вирішується. Такі об'язки Ради, бюджету і т. п.

      Ставлю на голосування.

     

      "За"

      Теж прийнято.

      Шановні  депутати,  ми дуже гарно сьогодні розглянули цілий

 ряд  законів.  Одна біда -мало. Тому що пропонувалося до порядку

 денного  багато  більше  законів.  Я просив би, якщо ваша ласка,

 все-таки  тут  у  нас є зовсім нескладні питання, пов'язані, ну,

 наприклад,   ратифікація   договору  про  принципи  відносин  та

 співробітництва   між   Україною  і  Соціалістичною  Республікою

 В'єтнам.

      Нема ж ніякої суперечки тут. Ми з ними свариться не будемо.

 Договір нормальний.

      Можна поставить на голосування? Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Закон   про   ратифікацію  угоди  між  Україною  та  урядом

 Королівства  Швеції  про сприяння та взаємний захист інвестицій.

 Це абсолютно нормальний рядовий закон.

      Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Про  проект  Закону  Про  внесення  змін  до ст. 4 Кабінету

 Міністрів    про   стягнення   невнесених   у   строк   податків

 неоподаткованих платежів. Не проходить ця норма.

      Я  просив  би,  у  нас  є запропонований до першого читання

 закон,   який  добре  опрацьований  у  комісіях.  Він  абсолютно

 специфічний,  але надзвичайно потрібний закон. Про проект Закону

 Про  охорону  права  на  технологію  інтегральних  мікросхем. На

 типологію.   Щоб   у  першому  читанні  його  прийняти...  Закон

 надзвичайно  потрібний  -нехай  скаже або голова комісії, або...

 дайте  слово  Мусіяці,  будь  ласка.  (Ш  у  м  у  з а л і) Одну

 хвилинку! Мусіяці!..

     

      МУСІЯКА  В. Л. Шановні колеги, мова йде про охорону прав на

 топологію  інтегральних мікросхем. Це дуже важливо нам для того,

 що технології до нас дуже багато не йдуть, тому що немає охорони

 на  ці  топології.  І  це,  як  говориться, безвредно зовсім для

 всього  іншого,  але  користь від цього є. І закон сам цей, який

 запропонований, там все містить для того, щоб така охорона була.

 В першому читанні, я думаю, це нормально - прийняти. Якщо...

     

      ГОЛОВА.  Можна поставить на голосування ...?

      (Ш у м   у   з а л і)

      Ставлю   на  голосування.  У  першому  читанні!  У  першому

 читанні...

     

      "За" -

      Дякую.

      І ще -у нас у комісіях дуже детально розглянуте питання про

 відведення  земельних  ділянок. Відтягувать це питання просто не

 можна,  воно у нас ніколи не викликає заперечень, бо опрацьовано

 вже всіма комісіями. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 (Ш  у  м  у  з  а  л  і)  Заперечення  враховані всі, зауваження

 враховані.

     

      "За" -

      Я   прошу,   проголосуйте.  Уважно.  Мова  іде  про  проект

 Постанови  Верховної  Ради  України  "Про  надання  і  вилучення

 земельних   ділянок   для   несільськогосподарських   потреб  на

 попереднє  погодження  міст розташування об'єктів". Мова іде про

 те,  що  це  об'єкти  будівництва.  Все  враховано в комісіях, у

 Комсії  з  питань  охорони природи і в депутатів всі за існуючою

 практикою  ознайомлються  зі своїми об'єктами.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ні,  не заднім числом. Це виділено на наступний рік. Ставлю

 на голосування. Будь ласка, підтримайте, будь ласка.

     

      "За"-

     

      Дякую.  І  останнє питання, яке я просив би вас підтримати,

 це  про адміністративний поділ. Питання це дуже коротке, я зараз

 його знайду... Ні, ні, ні.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну секунду.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Це  питання,  пов'язані  із... про передачу села Воєводівки

 Кримінського  району до складу Северо-Донецької міської Ради про

 затвердження  меж  міста  Березань Київської області і про зміни

 межи міста Монастиріще,  це в Черкаській області.

      Постанова  Ставитьс  я  на  голосувна  я  рпо передачу села

 Воїводівки   Кремінського   району   до  складу  Северодонецької

 міськради  Луганської області.

      Питання  погоджене,  комісією розглянуте, потреба є, ставлю

 на голосування.

     

      "За" -

      Про  затвердження  меж  міста  Березань  Київської області.

 Затвердити  межі  міста  Березань  Київської  області  загальною

 площею 3 тисячі 231,8 гектара.

      Хто   був   коли   в   Березані,   той  скаже,   що  треба

 затверджувати. Будь ласка.

      А  хто не був, то поїдьте, побачите. Один з кращих в Європі

 стадіонів, о речі, для такого міста зроблений.

     

      "За"  -

       Рішення прийнято.

      І,    нарешті,    постанова    про    зміну    меж    міста

 Монастирище Монастирищинського  району  Черкаської  області.

     "Виділити  з меж міста Монастирище Монастирищинського району

 Черкаської області території колишніх сіл Аврамівка та Литичівка

 в  окремі  населені  пункти  та  відновити їх найменування: село

 Аврамівка, село Летичівка"

      Це  питання, яке вже вирішується у Верховній Раді четвертий

 рік.  До  сесії воно не доходило, але тепер комісія владнала всі

 обставини,  розглядали і комісія, і обласна Рада, і наша комісія

 пропонує вирішити це питання позитивно.

      Ставлю на голосування,  будь ласка.

     

      "За" -

      Дякую.

      І  нарешті  про  внесення  доповнень  до Закону України про

 страхування щодо туристів. Та почекайте, одна норма.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Ні? Завтра засідання розпочнеться о 10 ранку.