ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ПЕРШЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  29  ж о в т н я  1996  р о к у

                             10 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі!

      Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Беріть картки,

 сідайте   на місця.  Заспокойтеся.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Швидше,  швидше... Проводиться поіменна реєстрація.

      Встигли  зареєструватися  334  депутати.  Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Шановні  народні  депутати,  шановні гості, прошу уваги. 28

 жовтня   розпочався    державний   візит  в  Україну  Президента

 Італійської  Республіки його високоповажності пана Оскара Луїджі

 Скальфаро, відомого в Європі впливового державного і політичного

 діяча.

      Варто   наголосити,   що   вперше   до   України  приїздить

 італійський  керівник  найбільшого  рангу.

      Приємно  констатувати,  що  процес  становлення українсько-

 італійських   відносин   характеризується  подальшим  поступовим

 зростанням  політичного   діалогу,   розширенням   економічного,

 наукового ,  культурного  співробітництва.

      Нині українсько-італійська договірна правова база налічує 9

 двосторонніх  угод  і конвенцій. Серед них основний міждержавний

 документ    Договір  про  дружбу  і співробітництво.

      Торік Італія вийшла на друге місце за обсягом товарообороту

 України  з  країнами  Західної  Європи.  Останнім  часом  зросла

 активність італійських фірм на українському ринку. Сьгодні у нас

 діє понад 130 спільних українсько-італійських підприємств.

      Вже  перший  день  перебування  високого  гостя  на Україні

 засвідчує  обопільний  інтерес  сторін  до поглиблення всебічної

 взаємовигідної  співпраці.

      Дозвольте  мені  від  імені  Верховної  Ради України і себе

 особисто  щиро  привітати  високого італійського гостя та членів

 делегації.

      (ОПЛЕСКИ)

      Прошу  сідати.

      З великим задоволенням надаю трибуну Верховної Ради України

 для    виступу    Президентові   Італійської   Республіки   його

 високоповажності  пану  Оскару  Луіджі Скальфаро.

      Прошу  вас.

      (ОПЛЕСКИ)

      СКАЛЬФАРО О.

      Пане  Голово,  панове  представники  народу!

      Глибоке хвилювання та повне усвідомлення того, яку честь ви

 надали мені, дозволивши виступити у цьому залі, охоплюють мене у

 цей  момент,  коли  я  передаю  вам  послання  дружби від усього

 італійського народу.

      (ОПЛЕСКИ)

      Я  сказав  "  хвилювання",  тому  що  я  жив  і  працював у

 італійському  парламенті  46  років. І відчуваю, що звертаюся до

 вас  як до колег і як колега. І можна сказати, що я уявляю собою

 залишок археологічних розкопок.

      Я  завжди  казав  одну  фразу,  яку я зараз вам повторю.  У

 зв'язку  з  тим,  що  ви  мене  так  добре  вітаєте,  так  добре

 приймаєте,  і  приймаючи  до уваги, що вчора мене так тепло, так

 гаряче  вітав  глава  вашої держави та інші керівники України, я

 зараз  відчуваю  себе  серед  вас,  як у своїй сім'ї, як у своїй

 родині.

      Я  завжди  говорив, що я не тільки вірю в парламент, але я

 дуже гаряче люблю парламент. І я його дійсно люблю.

      (ОПЛЕСКИ)

      Тому що саме тут знаходиться суверенність держави. Саме тут

 захищається Конституція, тут захищається демократія, і тут, саме

 тут ви захищаєте права тих, хто  найбліш слабкий, права тих, хто

 опинився на околиці життя.

      (ОПЛЕСКИ)

      Я  сказав  "честь", тому що кожен, хто любить демократію та

 свободу,  не  може не відчувати дивовижне єднання з Парламентом,

 який, проголосивши у 1991 році незалежність своєї держави, знову

 відкрив  засідання,  перерване 70 років тому, втілюючи віковічне

 прагнення усієї української нації.

      (ОПЛЕСКИ)

      Ваша  незалежність  особливо  мене  хвилює  і особливо мені

 дорога.  І  ваша  незалежність  вона  дуже  дорога  усім вільним

 народам  Європи.  Вона  дорога,  тому що вона вірить у свободу і

 вона  дорога,  тому  що  вона  вірить  у  мир.  І  тому  за вашу

 незалежність,  за вашу свободу дякую вам від усього італійського

 народу.

      (ОПЛЕСКИ)

      Мені ще зовсім молодому, також була дана можливість жити на

 історичному  етапі,  коли  після  закінчення  війни та болісного

 періоду  диктатури, Італія змогла прийняти нову Конституцію, яка

 проголосила недоторкані права людини.

      Тому  я  можу  зрозуміти,  як  це  розуміють  усі італійці,

 почуття багатьох з вас, хто дорого заплатив та дожив до того, як

 Україна  повернулася  до  її  повної незалежності, та бажав, щоб

 знову  майорів  сино-жовтий  прапор, який був стягом українських

 патріотів у 1919 році.

      (Оплески)

      Особливо  вітаю тих, хто дорого заплатив за все це, за тих,

 хто  страждав, вітаю тих, хто помітно чи не помітно вносили свій

 великий внесок.

      (Оплески)

      Коли  я говорю про вашу незалежність, я маю на увазі захист

 вашої культури, захист вашої країни, захист вашої історії.

  Ви   знаєте,   яка  велика  відповідальність  лягає  на  вас  і

 відчуваєте в душі величність історичної задачі, яку ви покликані

 вирішити,  ви  знаєте,  і  за  це була сплачена страшна ціна, що

 означає  сказати  "ні"  свободі,  сказати  "ні"  головним правам

 народу. Неможна ходити ногами по свободі людини, тому що головне

 у людини, що вона має -це її права. Тому ви добре розумієте яким

 чином  парламент  має бути головним захисником свободи людини, з

 якою   розпочинаються   обов'язки,   що   є  незаперечною  суттю

 цивілізованого суспільства.

      Я  хочу  сказати, що декілька хвилин тому ми мали розмову з

 головою  парламенту  і  ми  говорили, і  я зараз це повторюю, ми

 говорили  про необхідність вести діалог, необхідно розуміти одне

 одного  і  необхідно посилювати зв'язки між парламентом. Я добре

 знаю,  що  як  і  Голова  палати  депутатів  так і Голова Сенату

 італійського  парламенту -вони дуже люблять підтримувати зв'язки

 з  іншими  парламентами  світу. І я передам йому послання Голови

 вашого  парламенту, тому що я впевневнений також у тому, що це і

 ваше  послання  -для того, щоб зв'язки з італійським парламентом

 були  живі,  щоб вони були ефективними і щоб вони були з вами. І

 це буде ще одним знаком того, що Італія хоче мати дружні зв'язки

 з вами і з вашим народом.

      Українські  патріоти,  які протягом століть переслідувалися

 та  часто  віддавали життя за свою державу, звертаються до вас з

 проханням  ніколи  не  допустити  повернення до тієї епохи, коли

 людина  була  позбавлена  свободи,  а  отже,  власної  гідності.

 Повернення до епохи, яка, заперечуючи правду, загасила свободу.

      (Оплески)

 Тому  що  перша фаза свободи -це.... Тому що перша база, основна

 база  свободи  -це  правда. І всі диктатури, вони грунтуються на

 брехні. Вони грунтуються на неправді.

      Ми  добе  пізнали,  але  ви пізнали ще більше, що таке   ця

 трагічна  реальність.

      Демократичний  процес  є  довгим  і  складним.  І в якомусь

 розумінні  він  ніколи  не закінчується, тому що він є постійним

 подоланням  труднощів,  постійним виправленням людських помилок.

 Цей  процес  є  та  має  бути  постійним  звільненням на користь

 людини.   Перш   за  все  людини  більш  слабкої,  виключеної  з

 громадського життя.

      І всі демократії для того, щоб вижити мають бути підтримані

 і  в них мають приймати участь всі громадяни. І чим більше людей

 приймає   участь  у  демократичних  процесах,  тим  сильніше  ця

 демократія.

      Але  демократія  потребує  зусиль  і жертв  від всіх верств

 населення.  І тому зовсім нелегко навчати культурі демократії. І

 нелегко переконувати всіх громадян, що вони є відповідальними за

 демократичне життя свої країни.

      І  кожного  дня треба посторювати самому собі: пам'ятай, що

 свобода твого народу залежить і від тебе.

      І   є  очевидним,  що  вам  було  дуже  важко  розпочати,

 започаткувати  складний  та  загальний  процес  оновлення.  І це

 оновлення   відбувається   і  в  юридичній  сфері,  і  в  галузі

 економіки,  і в  галузі  державотворення.

      Але  ви  маєте  пишатись  тим, що  ви   зробили.

      Ви  можете справедливо пишатись тією мудрістю, тим розумом,

 з  яким ви діяли. І ви заслужили повагу всіх вільних націй. І це

 дозволило  вам  повернутись  з  високо піднятою головою до сім'ї

 європейських  народів,  до  яких законно та справедливо належить

 Україна.

      (ОПЛЕСКИ)

      І  дозвольте  мені  висловити  своє захоплення, моє власне,

 персональне захоплення від вашої Конституції. І особливо з трьох

 причин.  Це те, що в центр цієї Конституції ви поставили людину,

 людину,  її гідність, її права. Потім розділ влади. Ви сказали -

 ні  одній  партії,  яка  приймає все на себе, яка вирішує тільки

 вона  одна.  І третє, що дуже важливо, ви змогли зробити сильною

 виконавчою  владу з її структурами, і в той же час Парламент має

 свою достойну гідність.

      І  якщо  вас  охоплює  втома  або  смуток,  коли  ви  маєте

 труднощі,  які  ви  зустрічаєте  на  своєму шляху, то знайте, що

 вільні народи Європи близькі до вас. Тому що ви  боритесь за тіж

 самі   принципи,  за  які  боролися  також  і  вони,  і  за  які

 продовжує боротися і мій народ сьогодні.

      Я хочу, щоб ви відчули, що Італія близька до вас, що ніколи

 не  згаснуть  цінності культури, духовного багатства, кровних уз,

 що об'єднують наші народи.

      Вчора   ввечері   Президент  України  дав  мені  можливість

 послухати  чудовий  концерт  українських  співаків.  І  я  чув у

 чудовому  виконанні  ваших співаків чудові італійські мелодії. І

 мені дуже сподобалась та гармонія, та мелодичність ваших пісень,

 ваших  виконавців,  які  дуже  споріднюють  нас, споріднюються з

 італійською   музикою дуже мелодійною. Італія відчуває також, як

 і відчуваєте ви.

      І  Італія має спільні почуття з народом України, з народом,

 який відродився до нового життя, сповненого людської гідності, а

 отже  політичної  свободи до цього життя, який відповідальний за

 свою власну долю, яку хоче бачити процвітаючою і мирною.

      Італія  близька  до  вас у міжнародних відносинах, у  ваших

 кроках  до  міжнародних  інституцій  і в тому, щоб ще зміцнити і

 посилити культурні відносини між нашими народами.

      У   цьому   парламенті  ви  охороняєте,  ви  зберігаєте  та

 захищаєте права та цінності вашого народу.

      (ОПЛЕСКИ)

      І перед цим високим зібранням я маю честь схилитися серцем,

 повним  дружби.

      (ОПЛЕСКИ)

      І   дозвольте   мені   у  кінці,  перш,  ніж  піти  звідси,

 викрикнути, виголосити разом з вами: "Хай живе вільний Парламент

 вільної України!"

      (ОПЛЕСКИ)

      ГОЛОВА.  Шановні  народні  депутати!  Дозвольте  від вашого

 імені  сердечно  подякувати  високого  гостя  за  його  щирий  і

 змістовний  виступ,  який  змістом своїм до душі прийшовся нашим

 депутатам, котрі так само розуміють значення парламентаризму для

 розвитку і зміцнення демократії.

      (Оплески)

      Ми   впевнені,   що  ваш  візит  буде  сприяти  активізації

 всебічних  стосунків  між  Україною  і  Італією  в  усіх  сферах

 суспільного життя.

      І,  користуючись  цією  нагодою, я хочу побажати вам, вашій

 високоповажній   особі,   миру   і   процвітання,  щастя  всьому

 італійському народові.

      (Оплески)

      Спасибі  вам  за  ваше  слово, за можливість послухати його

 тут, у стінах Українського парламенту. Спасибі.

      (Оплески)

      Шановні  депутати,  в  залі  працює  354  народних депутати

 зараз. Засідання продовжується.

      Є  кілька  депутатських  запитів,  які  потрібно відповідно

 розглянути.

      До   Президента  України  Леоніда  Даниловича  Кучми,  який

 підписали  Карпачова,  Павленко  і Безуглий, з приводу втручання

 Голови  облдержадміністрації  Львівської області Миколи Гориня в

 хід  розслідування  кримінальної справи, пов'язаної з незаконним

 усиновленням дітей.

      Цей  запит  базується  на  розгляді  Тимчасової спеціальної

      комісії  Верховної  Ради,  на  її  аргументах  і  на подіях

 останнього  дня,  пов'язаних  із фактами, а решту відповідальних

 працівників  Адміністрації, зокрема, заступника обладміністрації

 і його вчорашнім звільненням, що автори концептують як втручання

 у  судову  владу.  В  зв'язку  з  тим, що Конституція передбачає

 направлення  депутатських  запитів  лише  до  Президента лише на

 основі  підтримки  цього  запиту депутатами, то я хочу поставити

 окремо  питання  про  підтримку  такого змісту, такого запиту. Я

 ставлю  на  голосування  цю  пропозицію, будь ласка. Голосування

 поіменне.

      "За" -

      Рішення,  зміст  підтримується. Тепер ставиться питання про

 направлення  цього  запиту  до  Президента,  будь  ласка, просте

 голосування.

      "За" -

      Рішення  прийнято. Депутатський запит до Президента України

 про  скасування  розпорядження  Кабінету Міністрів України номер

 162-р від 17 березня 93 року як таке що суперечить Конституції і

 законам  України.  Оскільки  запит  короткий  і  він  стосується

 конкретного  питання,  я  його  зобов'язаний  зачитати, оскільки

 потрібно щоб ви визначилися щодо його підтримки.

      Шановний  пане  Президенте,  17  березня  93  року  вами як

 Прем'єр-міністром  України було підписано розпорядження Кабінету

 Міністрів  номер 162-р, цим розпорядженням ви встановили порядок

 надання   житлових   приміщень,   квартир   окремим   керівникам

 міністерств і відомств, відповідальним працівникам Адміністрації

 Президента,  апарату Кабінету Міністрів та іншим громадянам, які

 не   перебувають   на   квартирному  обліку.

      Згідно   заключенням  Юридичного  і  і  Науково-експертного

 відділів   Секретаріату   Верховної   Ради   України   зазначені

 розпорядження  не  відповідають  чинному  законодавству, зокрема

 статтям  37-52  Житлового  кодексу,  і  у  зв'язку  з прийняттям

 Конституції   України   зміст   цього   розпорядження   потребує

 приведення його у відповідність з діючим Житловим кодексом.

      На підставі підписаного вами розпорядження різним посадовим

 особам  були  за  3  роки  виділені  всупереч  вимогам Житлового

 кодексу десятки квартир".

      І   дальше  автори,  Омельченко  і  Єрмак,  звертаються  до

 Президента з пропозицією скасувати цей декрет Кабінету Міністрів.

      Хто  підтримує  цю  пропозицію,  прошу проголосувати. Зміст

 такого запису. Голосування поіменне.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Декрет, декрет...

      "За" -

      Підтримується зміст такий.

      Про  направлення  цього запиту до Президента ставлю питання

 на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Наступний  депутатський  запит  - про порушення Президентом

 України Закону  про  боротьбу  з  корупцією - говориться у цьому

 запиті,  який підписали депутати... підписав депутат Омельченко,

 документ  великий - на  5 сторінок.  Тому  я  пропоную Григорію

 Дмитровичу...    Григорію   Омеляновичу:   будь   ласка,   через

 Секретаріат  розмножте  його для депутатів, я тоді поставлю його

 на  голосування,  щоб  не займати часу, щоб депутати визначилися

 щодо змісту цього документу.

      Депутатський запит до Голови Верховної Ради з приводу (який

 підготував  Іван  Захарович  Кірімов)  з  приводу безпідставного

 використання  компроментуючих наслідків  для України у зв'язку з

 використанням  іноземних мов для реклами назв магазинів, кіосків

 тощо.  Коли  вперше  він виголошував на засіданні Верховної Ради

 України депутатський  запит  щодо...  з цього приводу, то я (він

 звертається  до мене), "... ви зголосилися, що ця проблема існує

 і   її  необхідно  вирішити.  Чому  ж  вона  до  цього  часу  не

 вирішується?  Адже  все  це  і можна і необхідно зробити в нашій

 прекрасній українській мові.

      Іван  Захарович,  я ще раз підтверджую, що я згоден з вами,

 але,  будь  ласка,  вносьте  пропозиції  законодавчого  порядку.

 Наприклад,  в  Закон  "Про  рекламу", Закон про, скажем, податок

 оподаткування   рекламу   тощо,   де   повинні   пільгові  умови

 предоставлені  буть  для  української  мови.  І  це  зніме  само

 собоюпитання.  А якби це від мене залежало, то це б можна було б

 зробити  за  1  день.  Оскільки  це  від  всіх залежить -вносьте

 пропозиції  відповідно до   Регламенту.

      Я просив би вважати це відповіддю на ваш запит, але запит є

 запит - я прошу  його проголосувати, будь ласка.

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      І  запит  до Прем'єр-міністра Лазаренко з приводу  сприяння

 мешканцям  населених  пунктів  України  і зокрема Іванківському

 району   Київської   області  в  придбанні  на  виплату  газових

 лічильників  -я  підкреслюю  -на  виплату  газових  лічильників.

 Підпис  підготував  Іван  Кірімов,  я  цей запит про направлення

 його  -він  оформлений так, як передбачено Регламентом. Про його

 направлення  ставлю питання на  голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Правильно  ставили  депутати  питання -треба всім містам на

 виплату, але в даному випадку він турбується з цього округу?, як

 той, що  знаходиться  близько до  Чорнобиля.

      Я  вважаю,  що  треба...  ініціюйте  і  ви -будем і до всіх

 ставити.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так,  я  думаю, що може комісія відповідна підготувати один

 запит,   спільний  для  всіх,  з  цього  приводу.  А  пропозиція

 правильна.

      Тепер. Є оголошення про те, що відповідно до статті 4. 2. 2

 Регламенту  Верховна  Рада  України,  Секретаріат Верховної Ради

 повідомляє  про входження до складу Міжрегіональної депутатської

 групи   -МДГ   народного   депутата   України  Пустовойтовського

 Володимира Семеновича.

      Шановні   депутати!   Перед   тим,   як  надати  можливість

 висловитись  з місця, як передбачено за Регламентом, я хотів вас

 поінформувати  про  те, що на сьогодні винесені питання із, і на

 пропозицію  представників  фракцій і груп зліва передбачений час

 на  розгляд  цих  питань.

      Я  просив  би  підтримати цю пропозицію шляхом голосування.

 мова  йде   про  затвердження  Регламенту  на  сьогодні.

      Цей  час,  визначений  відповідно  до  вимог  Регламенту, і

 попередньо  зроблений  розрахунок  часу.  Ми  користувались  цим

 методом  на  одній  з минулих  сесій  весь  час.

      Тому я просив би на сьогодні проголосувати цю пропозицію.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Я  зрозумів, я прошу,  спокійно.

      Передбачається  сьогодні провести розгляд тих питань, які у

 вас  сьогодні є в Регламементі, в тому числі оголошення запитів,

 заяв  народних  депутатів - 30  хвилин;

      вирішити   наступне   питання   про  дострокове  припинення

 повноважень народного депутата  Костицького - 5  хвилин;

      про звільнення суддів, наступне питання, теж 5 хвилин;

      про ратифікацію документів -по 10 хвилин на кожен окремо;

      про  зміни в складі Постійних комісій -5 хвилин (там тільки

 голосування);

      про  проект  Закону про місцеве самоврядування в Україні -2

 години;

      про проект закону про внесення змін до статті 73 -  30  хвилин;

      і про проект Закону про місцеві податку і збори -1 годину.

      Ставлю  на  голосування  ці  пропозиції.  Будь ласка. І всі

 питання  розглянути  сьогодні. Ставлю на голосування.

      "За" -

      А  які  інші пропозиції? Поіменно? Хто за те, щоб поіменно,

 прошу   проголосувать.   Це   регламентом   так  і  передбачено,

 визначається   регламентом.  Я  прошу  вас  підтримайте  це.  Це

 правильно.

      "За" -

      Ставиться    на   поіменне   голосування   ця   пропозиція.

 Голосування поіменне, будь ласка. Розглянути сьогодні ці питання

 з визначенним регламентом.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Будь ласка, хто хоче зробити оголошення, запити, тощо, будь

 ласка, запишіться на виступи. Опублікуйте. Будь ласка, 25 хвилин

 на виступи і 5 хвилин на з'ясування позиції, будь ласка.

      Вернигора.

      ВЕРНИГОРА.  Передайте слово Чорноволу.

      ГОЛОВА.  Парубок.

      ПАРУБОК.  Прошу слово  передати Понеділку.

      ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую, Олександре Олександровичу.

      Понеділко, 182 округ, Запоріжжя, фракція комуністів.

      Шановний головуючий, шановні колеги.

      Прошу  2 хвилини уваги для проголошення заяви, яку доручила

 зробити мені фракція.

      Шановний  Головуючий!  Шановні  колеги!  Прошу  дві хвилини

 уваги   для  проголошення  заяви,  яву  доручила  мені  зробити

 фракція.

      "Держдтелерадіо  України  здійснило новий крок у ескалації

 напруженості  в  телерадіоінформаційному просторі України. Наказ

 ь140     породив  нового     мовника     на     третьому

 загальнонаціолнальному    каналі.    Вихід   в   щоденний   ефір

 телепрограми  "Україна"  без дозволу Національної ради України з

 питань  телебачення  і  радіомовлення,  а лише за наказом голови

 Держтелерадіокомітету    України,    знову    доводить,   що   в

 телерадіомовному  господарстві  нашої  держави панує не закон, а

 сваволя окремих посадових осіб.

      Ми  мали  б  вітати  появу  нового  мовника в національному

 телеефірі, а натомість бачимо, що Держтелерадіокомітет України в

 котре  знехтував  інтересами телеглядачів України, поставив себе

 над законом.

      Грубе    порушення   діючого   законодавства   керівництвом

 Держтелерадіокомітету   викликало   хвилю   невдоволення   серед

 громадян  України,  загострило  і  без  того непросту соціально-

 політичну ситуацію в державі, змушені констатувати, що, на жаль,

 Держтелерадіо  постійно  виступає збудником підвищеної напруги в

 суспільстві , провокує нелояльні відносини між гілками влади.

      Загострення   ситуація  на  третьому  загальнонаціональному

 каналі,  комерціолізація  першого і другого каналів Національної

 телекомпанії,  розвал системи технічного забезпечення мовлення в

 концерні  ОРТ,  стрімке згортання редакції державного мовлення -

 далеко не повний перелік "досягнень" Держтелерадіокомітету.

      Телефір  України  дедалі все більше стає об'єктом торгу між

 посадовими  особами  України  та  іноземними інвесторами. Але як

 використовуються     ці    інвестиції?..........    господарська

 діяльність,   призвичаєність   до..................   інвестицій

 змушує нас бити на сполох.

       Те,  що  відбувається  зараз  на  телебачені,  є наслідком

 ігнорування............

      ...................Верховної  Ради  України  від  13 травня

 1996 року про звіт Тимчасової слідчої  комісії, яка вивчала стан

 справ  в  телерадіоінформаційному просторі. Справа Національного

 телебачення  і  радіомовлення - справа  усього суспільства, його

 легітимних  уповноважених  Президента  України  і Верховної Ради

 України.  Тому  ми  звертаємось до Парламенту, Президента, Уряду

 України.  Національне  телебачення  і радіомовлення, концерн РНТ

 вимагають термінового упорядкування і піддтримки. Переконані, що

 без   структурної   перебудови  Держтелерадіо,  без  радикальних

 кадрових  змін  в  керівництві  державне  телебачення приречене.

 Вимагаємо  від  всіх  гілок  влади виконання постанови Верховної

 Ради від 13 травня 1996 року в повному обсязі. Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.Вінський.

      ВІНСЬКИЙ.

      Шановні    Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!  Хотів  би  підняти  декілька  проблем,  які вимагають

 вирішення.

      Перша.  І  надалі продовжуються затримки заробітної плати і

 пенсій.  Вся розмова про те, що скорочуються строки, в реальному

 житті  не  підтверджується.  Я  тільки  що  вернувся  з  округу,

 зустрічався  з  людьми  і випадки, коли по 3 місяці не получають

 пенсії,  залишаються.  Як  реакція на таку діяльність виконавчої

 влади  7  листопада  о  10  годині  ранку  по  всій Україні буде

 пікетування   місцевих   адміністрацій   з   вимогою   виконання

 конституційних гарантій і прав на заробітну плату і пенсії.

      Я  вважаю, що все-таки Верховна Рада повинна повернутись до

 цієї  проблеми,  оскільки вона не находе вирішення, і ми повинні

 все-таки  шукати  разом  з  Урядом вирішення проблеми заробітної

 плати   і пенсій.

      Друге.  Вже  протягом  тривалого  часу більше року Верховна

 Рада,  маючи  в порядку денному питання про Закон про вибори, не

 розглядає  його.  Сьогодні  в нас вже на руках 3 варіанти Закону

 про  вибори. Проте, на жаль, черговий раз, не дивлячись на ваші,

 Олександре   Олександровичу,   запевнення,  що  цієї  неділі  ми

 обов'язково  цей  закон  розглянемо,  знову  в  переліку  питань

 планових  цього  закону  в  порядку  денному немає. Я вважаю, що

 слово  Голови  Верховної  Ради повинно бути твердим і ми повинні

 протягом  цієї  неділі  розглянути  у  першому читанні Закон про

 вибори.  Це  тим  більш  важливо,  що сьогодні в засобах масової

 інформації  мусується  лінія про дострокові перевибори Верховної

 Ради,  про  припинення повноважень Верховної Ради. Я розумію, що

 це  не  випадково, що є певна заданість в цьому процесі. Якщо ми

 зх  вами  люди відповідальніі розуміємо, чим це може... які може

 мати   наслідки  це  для  держави  і  для  демократії  в  нашому

 суспільстві,  ми  повинні  негайно  прийняти  виборчий закон, по

 якому  можна  було  би  сформувати  Верховну  Раду при будь-якій

 ситуації.

      І    останнє.    Сьогодні    чергова   річниця   ленінської

 комуністичної Спілки молоді. Я вітаю всіх комсомольців і тих, що

 були,  тих,  хто  сьогодні  залишаються, з цим святом і бажаю їм

 успіхів.

      (Оплески)

      ГОЛОВА. Чернявський.

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.

      (Чернявський, Сумський виборчий округ)

      Я прошу передати слово Едуарду Павленко.

      ГОЛОВА. Павленко.

      Павленко, Крим.

      ПАВЛЕНКО Е.І.

      Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні виборці,

 дозвольте  зробити  заяву  членів  спеціальної  слідчої  комісії

 Верховної Ради України.

      "Відповідно  до  Постанови  Верховної  Ради  України від 30

 січня  цього  року про порядок введення в дію Закону україни про

 внесення  змін  і доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю України

 була  створена  спеціальна  слідча  комісія  з метою контролю за

 додержанням  законодавства  щодо усиновлення дітей і у зв'язку з

 розслідуванням  кримінальних  справ,  пов'язаних  з усиновленням

 дітей громадянами іноземних держав у 1990-1994 роках.

      Найближчим часом парламенту буде зроблена ретельна доповідь

 з  цих  питань.  Але  сьогодні члени Спеціальної слідчої комісії

 Верховної Ради України змушені зробити заяву в зв'язку з тим, що

 26  жовтня  Голова  Львівської  обласної державної адміністрації

 Микола  Горинь  влаштував  прес-конференцію з приводу затирмання

 заступника  Голови  Львівської облдержадміністрації Юрія Зими та

 пред'явлені  йому звинувачення по кримінальній справі, пов'язані

 із незаконним усиновленням дітей у Львівській області.

      Сьогодні вранці була зроблена заява прес-центру Генеральної

 прокуратури з цього приводу.

      Визначено,  що  вже не вперше втручання в хід розслідування

 цієї  справи  з  боку  голови  облдержадміністрації пана Гориня,

 більш  того,  на  цій  прес-конференції  Горень  заявив,  що він

 зробить  все,  щоб  звільнити  з  посади  нещодавно призначеного

 прокурора  Львівської  області  Олексія  Баганця.  Цим самим, на

 думку членів спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України,

 пан  Горинь  порушив  Конституцію  України,  згідно якої функції

 нагляду  за  додержанням  і  застосуванням  законів  та  функції

 попереднього слідства є виключно функцією органів прокуратури, а

 також  Кримінально-процесуальний кодекс України та закон України

 про боротьбу з корупцією.

      У  зв'язку  з  викладеним члени спеціальної слідчої комісії

 звертаються  до  Президента  України  як гаратна Конституції про

 проведення службового розслідування та до Генерального прокурора

 з пропозицією провести розслідування та дати правову оцінку діям

 голови  Львівської облдержадміністрації пана Гориня щодо грубого

 втручання в хід слідства.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Раханський.

      РАХАНСЬКИЙ. 30 виборчий округ, місто Євпаторія.

      Дякую.  Шановний  голове, шановні колеги, працюючи в окрузі

 на   запрошення   профспілок  я  взяв  участь  в  роботі  зборів

 представників трудових колективів міста Євпаторії. Збори пройшли

 бурно,  вимоги були суворими, але справедливими; заводи, фабрики

 повинні працювати на повну потужність;  вчителі, лікарі міста не

 одержують  заробітної  плати  з  травня  місяця  поточного року.

 Вчителі,   лікарі   зробили  заяву,  якщо  до  15  листопада  не

 рорзпочнеться  виплата  заборгованої  заробітної  плати, то з 15

 листопада лікарні  та  школи  можуть  залишитись  без лікарів та

 вчителів.

      Тому  прохання  до  уряду України, до уряду Криму терміново

 розпочати виплату заборгованої заробітної плати.

      Друге  важливе  питання.  У  минулому  році  ми  розглядали

 питання  про  діяльність  довірчих товариств. Кабінету Міністрів

 дали   термін   до   25  грудня  1995  року  розробити  механізм

 відшкодування  збитків,  нанесених  громадянам  Украюни. Але уже

 минув  рік  і  ми тільки-тільки будемо знову повертатись до цієї

 справи...   Яке   є   прохання?  Потрібно  вирішити  це  питання

 терміново, тому що люди чекати вже не можуть.

      Третє.  Населення  з  нетерпінням  чекає Закон про державні

 гарантії  відновлення  заощаджень  громадян  України.  Цей закон

 поставлений  на  порядок  денний і його також потрібно терміново

 розглядати.

      І четверте -  не  розглядається до цього часу проект Закону

 про  курорти.   Цей  проект  закону  уже  в  Кабінеті  Міністрів

 знаходиться  десь  більше  року.  Ну  без цього закону не можуть

 працювати,  особливо  ті  міста,  які  являються курортною зоною

 сьогодні.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Ткаченко.

      ТКАЧЕНКО

      Прошу передати слово для заяви Вячеславу Чорноволу.

      ГОЛОВА.  Чорновіл.

      ЧОРНОВІЛ В.М.

      Так, шановні колеги, шановні наші виборці!

      Я   думаю,   що  всі  ви  звернули  увагу  на  ту  кампанію

 антиукраїнську,    яка    розгорнута    в   Росії,   зокрема   в

 Государственной  Думе  России. прийнятий Закон про неподільність

 Чорноморського  флоту.  І мало того, 24 жовтня Держдума прийняла

 ще  звернення  до   Верховної   Ради   України,   в  якому,   не

 вдовольняючись  претензіями на Чорноморський флот і Севастополь,

 заявила  про  своє  історичне  право на всю Автономну Республіку

 Крим.

      З   приводу  цього  дві  депутатської  групи  ("Реформи"...

 депутатська  група  "Реформи"  і фракція Народного Руху України)

 прийняли заяву, яка вже поширена в засобах масової інформації. Я

 всю  зачитувати  не  буду,  тільки закінчення:  "... Ми, народні

 депутати  України, члени фракції відповідної та групи, сприйняли

 остаточне    ухвалення    Закону    про   припинення   розподілу

 Чорноморського  флоту  як  посягання на територіальну цілісність

 України, її  незалежність  та  суверенітет.

      Ми  ініціюємо  внесення  змін  до  Конституції України, які

 виключили  будь  яку  можливість перебування іноземних військ на

 території   України   і   нааолягаєм   на   негайному  виведенні

 Російського  флоту за межі України.

      Ми  домагатимемося  розгляду  цього  питання на найближчому

 пленарному  засіданні Верховної Ради України.

      Про  що іде мова? Ми повинні зібрати 150 підписів -я думаю,

 що  підтримає  більше  нас,  депутатів,  для  того, щоб внести в

 порядок  денний  наступної  сесії  зміну в Перехідні положення в

 пункт  14, який дозволяє як вийняток мати іноземні бази на нашій

 території.

      Бачите  до  чого  приводить наявність Чорноморського флоту?

 Вже    посягають    на   територію   цілого   Криму.   Олександр

 Олександрович,  ми вчора домовлялися, що на четвер, очевидно, ви

 поставите  це  питання,  розгляд  цього  питання взагалі про цїю

 ситуацію у порядок денний -прошу цю домовленість не порушувати.

      Друге  питання,  яке  я хотів би підняти. Почалися суди над

 нашими  колегами,  які  сумісниками. Якісь дивні суди. Засуджено

 Скіпальського   до   позбавлення   депутатських   повноважень  і

 засуджено  Костенка. Чомусь навіть не подав своїх однопартійців,

 своїх там близьких до його людей Олександр Олександрович в суд?

      Що  це  за  такі  цікаві  подання?  Чому  постанови про цеі

 подання  не  голосуються  в Верховній Раді? Чому... де загальний

 список,  якого  треба  подати? Що це за розправа над політичними

 опонентами, Олександр Олександрович? Як  ви смієте так робити?

      Я  повинен  сказати,  що  останнім  часом,  останнім  часом

 виступи Голови Верховної Ради на різних там акціях Соціалістчної

 партії  сваідчать дуже от часом............. виступи, які личать

 Голові  соцпартії, але не личать Голові Верховної Ради, свідчать

 про  те,  що  почала  ця  партія  і її голова виборчу компанію і

 сьогодні,  мабуть, добровільно Олександр Олександрович в зв'язку

 з  початком виборчої компанії мав би скласти повноваження Голови

 Верховної  Ради  і  взятися  за  роботу  в Соціалістичній партії

 проводити далі компанію.

      І   я  нарешті,  не  перебийте  мене  -1  речення.  Те,  що

 відбувається  в Львові щодо справи дітей -це політична накрутка,

 там  ординарна  справа...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Там  ординарна  справа, які є в  кожній  області...

      ГОЛОВА. Білоус, будь ласка.

      ЧОРНОВІЛ....  Це,  вибачте,  дайтем  мені  кінчити фразу. В

 Кіровоградській   області   схвалювали   дітей  не  обліковуючи,

 розумієте, і кримінальна справа не заведена. Там є справа, треба

 судові  розглядати,  але  те,  що  робиться, це зумисна політика

 "лівих" сил і "крайніх" правих....

      ГОЛОВА. Будь ласка, Білоус.

      (Ш у м  у  з а л і)

      БІЛОУС.  317 виборчий округ, місто Полтава, Спілка офіцерів

 України, депутатська група "Реформи".

      Шановний Головуючий,  шановні  колеги!

      Я хотів би, користуючись нагодою, звернутись до Президента,

 а  також  до  Прем'єр-міністра  України,  тому що мої звернення,

 письмові  і усні,  не  знаходять  свого  відображення.

      Справа  в тому, що колектив у Полтавській обсерваторії -це,

 мабуть,  єдиний  колектив  в Україні, де не виплачують заробітну

 плату  з грудня   1995  року.

      Наступне.  Я  від імені Спілки офіцерів хотів зробити заяву

 стосовно  Чорноморського Флоту, але вона співпадає з заявою, яку

 зараз   оголосив  Чорновіл  Вячесла  Максимович.

      Тому  єдине,  Олександр  Олександрович, я прошу і наполягаю

 поставити  на  голосування,  щоб  на  цьому  тижні  на закритому

 засіданні,   якщо   хтось  боїться,  щоб  воно  було  відкритим,

 заслухати  Прем'єр-міністра,  як  доручено  цим особам підписати

 угоду.

      Тому  прошу  поставити  на  поіменне голосування про те, що

 Прем'єр-міністр  проінформував депутатів Верховної Ради про стан

 переговорного  процесу  по  Чорноморському  Флоту.

      Дякую  за  увагу.

      ГОЛОВА.  Анісімов.

      АНІСІМОВ.    Я    некоторую   реплику   сделаю   Александру

 Александровичу  и народным  депутатам.

      Вы  видите,  мы еще не приняли Закон о выборах, а уже, будем

 говорить,   начинается   делать   некоторыми   товарищами  отчет

 предвыборной кампании.

      Поэтому  я  к тем обращаюсь, кто настаивает на этом законе:

 не  спешите.  Я вообще бы его рассмотрел за полгода до окончания

 выборной   кампании   всих   народных  депутатов.  И  есть,  чем

 заниматься.

      Если   мы  пойдем  по  этому  пути,  мы  подтолкнем  к  тем

 действиям,  которые  показал  сейчас  товарищ  Чорновил.

      А   теперь   конкретно   -день   Правительства.   Александр

 Александрович,  так как сегодня сконцентрировано в ваших усилиях

 это  дело  и  в  ваших руках нормальное обкединение фракций и их

 мыслей,   поэтому   я   просил   бы,  чтобы  на  следующий  день

 Правительства  все-таки  мы  посмотрели  состояние промышленного

 комплекса.

      Много  в этом зале уже высказано замечаний и предложений, и

 конкретно   мы   обращаемся   к  той  стороне  бюджета,  которая

 называется  расходной,  а  на ту сторону бюджета, которая должна

 пополнять  государственный  бюджет,  и  на  те отрасля народного

 хозяйства,  которые  на сегоднешний день пробуксовуют, вот здесь

 хотелось  бы  рассмотреть  в комплексе на Верховном Совете в дне

 правительства.  Просмотрев  там устранение факторов в нормальном

 развитии  отрасли,  предложение  в  комплексе правительства, что

 надо  принять сегодня народным депутатам для того, чтобы хотя бы

 нормально запустить нашу промышленость.

      По  вопросу  просмотрения на сегоднешний день предложеной в

 повестке  дня.  Я  в  принципе согласен, все вопросы нужны и все

 вопросы  важны.  Александр  Александрович,  но  мне  уже  еще  с

 Президиума  Верховного  Совета  надоело  говорить  о  законе  об

 амартизации.  Мне  стыдно  уже  называть  этот факт. Ведь за нрм

 тянутся законы о лизенге, об других отчислениях. прошел уже год.

 Мы  до  сих пор не разобрались или как-то решением правительства

 списали  отчисления  на  капитальные ремонты. Нет будем говорить

 амартизационных отчислений на обновление, инвестиции как таковые

 не  заработали.  Давайте  хоть запустим этот механизм, чтоб наша

 промышленость     на     сегоднешний    день    обновлялась    и

 модернизировалась.

      Поэтому  я  думаю,  что  вы  сегодня  формируете в основном

 повестку дня. Надо посмотреть именно на эту позицию.

      И  заканчивая  свое  выступление,  все-таки  я  обращаюсь в

 первую   очередь   к  заместителю  вашему,  которому  вменено  в

 обязаность контролировать принятые решения Верховного Совета.

      Поэтому   вопросы,   которые  поднимались  здесь  народными

 депутатами,   они   не   должны  уходить  в  тень,  -это  вопрос

 минимальной  заработной  платы,  вопрос  минимальной  пенсии, ин

 дексации  заработной  платы,  межа малозабезпеченості и факторы,

 которые   связаны   с   ним,  должны  контролироваться  и  через

 определенный   промежуток   времени,   вплоть   до   трого,  что

 приглашаться   в  зал  первые  лица  от  правительства,  которые

 курируют эти вопросы и нас информировать, что сегодня сделано по

 устранению того тромба, который называется, в дальнейшем не дает

 нормального  обеспечения  как  в  пенсионном  обеспечении, так и

 заработной платы.

      ГОЛОВА. Целих.

      ЦЕЛИХ.  Дякую,  Олександре Олександровичу. Я прошу передати

 слово Терещуку, 138 округ.

      ТЕРЕЩУК.

      Дякую.   Шановні  депутати,  шановні  радіослухачі.  Василь

 Терещук, Всеукраїнський союз робітників, фракція комуністів.

      Я хочу повідомити про те, що друга хвиля осіннього наступу,

 23   жовтня, відбулася  організовано  і  на  високому  рівні.  У

 Всеукраїнській   акції   протесту   ініційованій  Всеукраїнським

 союзом  робітників  прийняли  участь  жителі  більш ніж 300 міст

 Україні,  і  чисельність  учасників  сягнула  мільйон.  Ця друга

 хвиля,  яка  йшла  після 17 жовтня, і в підтримку тих вимог, які

 були  висунуті  профспілками  України,  показала,  що ситуація в

 Україні погіршується, і що ті акції, які відбулися по містах, не

 обмежилися   висуванням  вимог  про  виплату  заробітної  плати,

 пенсії,  введення  в  повному  обсязі Закону про оплату праці, а

 також  були  запропоновані  вимоги  відносно  того,  яким  чином

 наповнити  дохідну  частину бюджету для того, щоб були гроші для

 виплати цих боргів.

      В   першу   чергу,   на   акціях  в  багатьох  містах  було

 запропоновано ввести державну монополію на реалізацію горілчаних

 виробів  і  тютюну, було запропоновано ввести державну монополію

 на   зовніню   торгівлю,   було  запропоновано  ввести  державну

 монополію  на  банки  і  банківську  діяльність.  І таким чином,

 збільшивши  державні надходження до бюджету на цю суму, зменшити

 оподаткування  підтриємств,  і  тим  самим  дати  можливість  їм

 запрацювати.

      Наслідки  цієї  акції,  так  само  як і наслідки 17 жовтня,

 показали,  що в ряді міст місцева адміністрація іде на порушення

 діючого законодавства, Конституції України, заважаючи громадянам

 висловлювати  своє невдоволення. Таких прикладів чимало. Я хотів

 би  звернути увагу на те, що тут у Київській адіміністрації була

 заборонена  маніфестація 23 жовтня, а також на ту тенденцію, яка

 зараз   вбачається   в  дії  Київської  державної  адміністрації

 відносно  кампанії  по  переіменуванню  вулиць  і районів міста.

 Тобто,  в  той  час,  коли  люди волають, що нема копійчини, щоб

 прожити  від  пенсії  до  пенсії,  ч и від зарплати до зарплати,

 кошта витрачаються на це. Тому я хотів би нагадати, що Верховній

 Раді  потрібно,  враховуючи  дуже  швидку  радикалізацію настрою

 людей,   зосередити  свою  увагу  на  економічних  питаннях,  на

 бюджеті,  на  тих  питаннях,  які  дали  можливість  вирішити це

 питання.  А не вносити політичне протистояння в Верховну Раду, я

 к  це  було  виступами  по  Чорноморському  флоту, або внесенням

 процедури відносно статті 73 Кодексу закону про працю...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Добре. Дякую.

      ГОЛОВА. Терець

      ТЕРЕЦЬ В.М.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      ГОЛОВА. Я  прошу  заспокойтеся.

      ТЕРЕЦЬ  В.  М.

      187  Токмацький виборчий округ, Запорізька область. Шановні

 виборці! Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Звертаюсь до

 вас   на   вимогу  виборців  187  Токмацького  виборчого  округу

 Запорізької  області.  Хочу донести їх біль, страждання і відчай

 до цього залу, до Президента і Уряду України.

      Стає    неконтрольованої    катастрофічна   ситуація,   яка

 складається  в  суспільстві  у  зв'язку  з невиплатою заробітної

 плати  у  всіх сферах виробництва, а особливо в бюджетній сфері.

 Мій  виборчий  округ  не  є  винятком. Заборгованість складає по

 заробітній   платі  по  місту  Токмаку  -896  тисяч  гривен,  по

 Токмацькому  району  -484  тисячи,  по  Михайлівському -923. Вся

 заборгованість по виборчому округу по бюджетніцй сфері сягає вже

 більше 6,3   мільйонів   гривен.

      Зустрічаючись    із   колективами   Молочанської   обласної

 психиатричної  лікарні  ь4,  Центральної  лікарні міста Токмака,

 освітянами  Токмацького і Михайлівського районів, представниками

 трудових  колективів  і  громадських організацій і на особистому

 прийомі  я  вислухав  в  нашу адресу, Президента і Уряду стільки

 "добрих слів", що їх вистачить на все останнє життя. Було багато

 сліз  і  зауважень,  що ми не володіємо ситуацією на місцях, про

 те, що люди вмирають від дистрофії, діти втрачають свідомість на

 уроках,  що  немає  грошей  на  харчування, придбання палива, на

 поховання,  що  в  лікарнях закуповуються ліки -тільки наркотики

 для онкохворих і кислород для операційних.

      Люди   зневірені   у  нас,  хто  представляє  владу.  Ніякі

 пояснення про те, що буде погашення заборгованості по заробітній

 платі  людей  не  задовольняє. Питання вони становлять жорстко і

 конкретно:  дайте  відповідь, як нам вижити, як нагодувати наших

 голодних дітей, як вижити пенсіонерам, як перезимувати, не маючи

 палива і продуктів харчування. Люди готові до крайніх мір.

      Усвідомлюючи складність ситуації, звертаюсь до вас, шановні

 колеги,   про  підтримку  законних  вимог  наших  громадян.  Щоб

 задовольнити   ці   вимоги,  вважаю,  що  необхідно  законодавче

 забезпечення  врегулювання  фондів  споживання  на  державному і

 регіональному  рівні. А для цього необхідно якнайшвидше прийняти

 закони   базового   рівня:   про   місцеве  самоврядування,  про

 формування  місцевих  бюджетів,  зборів і податків, про державну

 адміністрацію.

      Виборці  вимагають  конкретних  дій  від  Уряду.  Тому  при

 прийняття  Закону  України  про  Державний  бюджет  на 1997 рік,

 необхідно   щоб   Урядом   був  представлений  графік  погашення

 заборгованості   з   Державного  бюджету,  а  також  графіки  на

 регіональному   рівні.   Ці  графіки  повинні  бути  затверджені

 постановою Верховної Ради .

      Вимагають  Уряду  виступити  в засобах масової інформації і

 телебаченню з роз'ясненням ситуації по заборгованості і які міри

 будуть прийняті Урядом для її ліквідації.

      ГОЛОВА. Верхогляд.

      ВЕРХОГЛЯД В.К.

      (Верхогляд,   Шепетівський   виборчий   округ,  Хмельницька

 область)

      Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги, вже дальше на

 окрузі  стає  важче  і  важче  працювати  і  не  від того, що ми

 втомилися,  бо  не  можем людям розказати істину, а від того, що

 вже  немає  як  дати людям відповідь. Я повторяюся, але ж треба,

 щоб виборці послухали.

      Зарплата  5  місяців  не  виплачується, що вже дойшло, що я

 привіз....  з  міста  оборони із військової частини, де офіцери,

 які  прибулу з-за кордону, живуть на 6 квадратних метрах з двома

 дітьми,  з  сім'єю і не получають по 5 місяців заробітної плати.

 Ще   до  цього  часу  відповіді  ні  мені,  ні  офіцерам  немає.

 Стревожено,  а робітники цього військового підприємства беруться

 страйкувати.

      Теж  саме пенсіонери, я просив допомоги фінансових органів,

 те   ж   ніхто  ніякої  відповіді  не  дав,  район  не  може  це

 забезпечити,  місцевий  бюджет  не  позволяє.  Прийшла  хвиля  в

 Шепетівці протестів та в селі, не тільки в місті, вийщли десятки

 тисяч  людей:  пенсіонери,  вчителі,  лікарі.  Шутка,  лікар  не

 получає  місяць  зарплату,  його винують, він, там, бере взятки,

 щось  таке.  А  як йому сьогодні буть? Частина лікарів, вчителів

 вже торгує на базарі, йдуть...... працювати і не йдуть лікувати,

 тому  що  тепер  за  процедури треба платити, а ті хто приходить

 лікуваться  немає  чим  заплатити,  лікарні так чи інакше мусять

 спинятись.

      Слідуюче.  Я  б  хотів,  щоб в кінці кінців виконавча влада

 якось  об'єктивно  зреагувала,  щоб  виборці  почули  цю справу.

 Олександре  Олександровичу,  є  претензії до Верховної Ради. Ось

 тільки  в суботу я встрічався, було біля 500 чоловік і кажуть: в

 кінці  кінців  ви  депутати, разом з вашими керівниками, чому до

 сих  пір  ви нічого не робите по тому, щоб ліквідацію зрівняли в

 компенсаційному забезпеченні. Чому нічого, мовчить Верховна Рада

 що  вкрали трастові компанії трудящих на 28 трильйонів тодішніми

 грішмі  і  ви ж знову мовчите, нічого не робите, та робіть же ви

 щось  трохи  у  Верховній  Раді,  і штовхайте виконавчу владу на

 виконання цього всього.

      Я  мушу  це  висказати,  щоб і почули виборці і щоб в кінці

 кінців  якось,  ну,  пригорнути увагу виконавчої влади, щоб вона

 більш об'єктивно підходила до цих речей, тому що обстановка дуже

 напружена.

      Я   бувший  комсомольський  працівник,  вітаю  сьогоднішній

 комсомол  і всіх тих, хто був у комсомолі в свій час з тою датою

 значноюї, бажаю крепкого здоров'я, щастя і добра.

      ОПЛЕСКИ.

      ГОЛОВА.  Я  розумію,  що вашу пропозицію останню підтримали

 депутати  -я,  правда,  не  зрозумів  про  що  саме йшлося, бо я

 відповідав...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А, про  комсомол? То правильно -  треба підтримати...(Шум у

 залі,  окремі  вигуки)  Тепер...(Шум у залі, окремі вигуки)... я

 прошу:  спокійно,  увага!..  А  те,  що  стосується індексації і

 диференціації  пенсії  тощо -  про включення  цього  питання  до

 розгляду... на розгляду Верховної Ради вносив пропозицію депутат

 Анісімов.  130  депутатів підтримало, було поіменне голосування,

 решта там  утрималися тощо. Я просив би - треба до цього питання

 повернутися,  і  ви, будь ласка, проявіть в цьому відношенні теж

 ініціативу...

      Тоді,  власне,  і  і виникло питання, чому нічого не робить

 Верховна  Рада відносно трастів.  Трасти  -  те,  що стосувалося

 Верховної  Ради, вона зробила: вона створила спеціальну комісію,

 у  порядок...  інформація  про  роботу цієї комісії буде тут, на

 Верховній  Раді.  А  в цілому відповідає Уряд і, зокрема, Василь

 Васильович  Дурдинець буде під час інформації цієї виступати тут

 і скаже, що зроблено, що передбачається зробити з боку держави.

      Ті  питання, які потребують розгляду (що ставилися сьогодні

 депутатами) - це,  по-перше,  інформація  про довірчі товариства

 (про   те,  що  говорив  Раханський  Анатолій  Варфоломійович  і

 Верхогляд його повторив) є в порядку дня, будемо їх розглядати.

      Закон  про  курорти.  Будь  ласка,  підготуйте звернення до

 Кабінету   Міністрів.  Я  його  з  задоволенням  підпишу,  і  ми

 прискоримо розгляд цього закону.

      А  Закон  про  державні  гарантії  вкладникам...  власникам

 ощад...  вкладів в ощадкасах  -  вчора на комісії ми розглядали,

 буде на цьому тижні доповідати голова комісії Буздуган.

      Пропозиції депутата Чорновола відносно змін до Конституіцї.

 Працюйте, готуйте пропозиції. Будь ласка, то ніхто не заперечує.

      Відносно постановки на четвер питання про закрите засідання

 із   заслуховуванням   представників   Уряду   щодо  ситуації  з

 Чорноморським   флотом,   розподілу   Чорноморського  флоту.  Цю

 пропозицію...  Одну  хвилинку  я  це  знайду.  З  цього  приводу

 звертається і депутат Білоус.

      Я  хочу  сказати  от  про  що.  Просто, щоб ви були в курсі

 справ перед  тим  як  будете  приймати  відповідне рішення.

      Державна Дума Росії -це нижня палата російського парламенту

 прийняла  в  1-му, ну, прийняла як закон... відомий вам документ

 як  вам відомий. За... збоку Росії, як держави, ніяких офіційних

 кроків,  котрі  б  були  свідченнням  посягання на територіальну

 цілісність України немає.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилинку... Я ще раз прошу, не хвилюйтеся, бо бачите,

 от  як ви так любите Україну -  ніхто  її так  не любить.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ага...  Так  от,  я  ще  раз, я вас інформую. Вам, депутате

 Заєць,  кажу  про те, що ви може не знаєте, бо може ви і знаєте,

 інші  не знають. Про те, що заява про яку ідеться, офіційно ніде

 не   опублікована,  не  направлена,  ми  маємо  тільки  чорновик

 документу  і на сонові йогго, на основі чорновика -я не... думаю

 чи  є  рація  сьогодні  опускатися  Верховній  Раді України, щоб

 втручатися в розгляд   цього  питання?

      Дальше.   Є  офіційні  виступи  і  заяви  з  приводу  цього

 посадових    осіб   Російської   Федерації,   висновки   зокрема

 Президента,  міністра  закордонних  справ,  Голови Ради безпеки,

 Секретаріата  Ради  безпеки.  Я  хочу,  щоб  ви  мали це, так би

 мовити,  перед  тим як приймати рішенняпро включення до розгляду

 цього питання.

      А  тепер,  якщо говорити про розгляд на сесійному засіданні

 цього  питання,  то  очевидно  потрібно  було  б подивитися, ну,

 тобто,   щоб   депутати   знали   всю   ситуацію   з  розподілом

 Чорноморського  флоту , із всім   блоком  ціх питань.

      Всю  інформацію  з цього приводу може знати Президент. Тоді

 треба  звернутися  до Президента з пропозицією, щоб він виступив

 на  закритому засіданні  Верховної Ради  з  цього  приводу.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Причому  і  Президент  нинішній  і  Президент  минулий. Але

 минулий  Президент, він сьогодні не офіційна особа як Президент,

 він  просто  як депутат. Виникне потреба, він може висловитись з

 цього  приводу. Але  сьогодні  головою  держави є  Президент.

      Якщо   ви   наполягаєте  на  цьому,  я  можу  поставити  на

 голосування  це  питання.  Але  питання в такому ракурсі, ще раз

 підкреслюю:  треба  звернутись  до Президента з пропозицією щодо

 виступу на цьому засіданні, а не просто включити до порядку дня,

 бо  він  має  свій  план  роботи  теж.

      І  я просив би в такому контексті поставити на голосування:

 запропонувати   Президенту,   або  звернутись  до  Президента  з

 пропозицією  про  виступ на закритому засіданні Верховної Ради з

 приводу ситуації щодо поділу Чорноморського Флоту і договору між

 Україною і Росією.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилинку.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Я... Степан Ількович, інша пропозиція, я поки що говорю про

 пропозицію  Чорновола,  яку  він  підтримує  в  принципі.  Ви не

 виступали   поки  що.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Ви   не  виступали  поки  що.  Будете  виступати  -я  буду

 голосувати  вашу  пропозицію.

      Пропозицію  Чорновола,  яку  підтримує  Білоус, я ставлю на

 голосування.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Так, так, як я сказав: запропонувати Президенту виступити.

      "За" -

      Не  підтримується.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Депутат Білоус пропонував поіменно голосувати це. Ставлю на

 олосування,  хто  за те, щоб     поіменно?

           (Ш у м  у  з а л і)

       Я  прошу,  не  треба  обговорювати це питання, ми йдемо за

 процедурою загальних  дискусій.

      "За" -

       Іде  голосування  поіменно:  звернутись  до  Президента  з

 пропозицією  щодо виступу йогон на закритому засіданні Верховної

 Ради.

      Ставлю на  голосування.

      "За" -

      Рішення   прийнято.

      Далі.  Пропозиція  Чорновола  відносно  списків про розгляд

 повноважень  депутатів у судді. Шановний Вячислав Масимовичу, ви

 не ображайтеся, але у мене таке враження, що ви не зовсім уважно

 читаєте Конституцію. Там передбачена процедура, як звертатися до

 суду.  За  ініциативою  депутатів я виконую волю депутатів, я ще

 раз кажу, виконую волю депутатів, і вони навіть дали список щодо

 того,  як  вирішувати  питання  про повноваження депутатів. Будь

 ласка,  готуйте  інший  список  і будуть інші розглядатися. Все.

 Спокійно,  будь ласка. Конституція не передбачає з цього приводу

 постанови Верховної Ради.

      Дальше. Пропозиція Анісімова про заслуховування на дні Урду

 стану   справ   у   промисловому   комплексі.   Даємо  доручення

 Секретаріату   включити  до  наступного  порядку  дня  Уряду  це

 питання. Нема заперечень?

      Ставлю   на   голосування   цю  пропозицію  як  протокольне

 доручення  Секретаріату.  Не  5  листопада,  а наступного -через

 місяць.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Інші зауваження і пропозиції беруться до уваги. І виконання

 там, де їх треба виконувати.

      Про  дострокове  припинення  повноважень народного депутата

 України Костицького Михайла Васильовича. Я думаю тут доповідати,

 Петро  Володимирович  Шейко  міг  би  доповідати,  але  ситуація

 виключно  ясна.  Він  написав  заяву як законопослушний депутат,

 котрого  обрали  членом,  вірніше  судею Конституційного Суду, і

 просить звільнити його від обов'язків депутата.

      Ставлю  на  голосування  пропозицію про зняття депутатських

 повноважень із  Костицького. Погодження і проект постанови у вас

 на руках. Будь ласка.

      "За"-

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Про  звільнення  суддів  Верховного  Суду України та голови

 Донецького  обласного суду (у вас є це документ). Є потреба, щоб

 Стретович  доповідав? Я ставлю на голосування проект   постанови

 з цього приводу.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про   проект  Закону  України  про  ратифікацію  Угоди  між

 Україною  та  Міжнарожнихм  агентством  з  атомної  енергії  про

 застосування гарантій у зв'язку з договором про нерозповсюдження

 ядерної  зброї.  Це  питання  обговорено,  і за рішення вашим же

 голосування  перенесено  на  сьогоднішній  день.  Тому  я проект

 Закону  з цього приводу ставлю на голосування. Будь ласка, прошу

 визначитися.

      "За"-

      Рішення не підтримується депутатами.

      (Ш у м  у  з а л і )

      Чия   була  пропозиція?  Минулий  раз  голосували,  просили

 поіменно  голосувати?  Я  прошу  не хвилюйтеся так. Ну що ви так

 нервуєте?   Будь   ласка.  Я  прошу,  хто  за  те, щоб  поіменно

 голосувати,  проголосуйте.  А  тим  часом запросіть до залу всіх

 депутатів.

      "За"-

      Будь ласка,  поіменно   голосується  проект  закону.

      "За" -

      Рішення  не  прийнято.

      Питання переноситься на розгляд на наступну сесію.

      Я  прошу,  не  кричіть  з місця. Все  добре.

      Про  проект Закону України про ратифікацію угоди між Урядом

 України і Урядом Соціалістичною Республіки В'єтнам про уникнення

 подвійного   оподткування  та  попередження  податкових  ухилень

 стосовно  податків  на  доходи  і  капітал.  Ригорецький  Василь

 Васильйович  доповідає,  перший  заступник  начальника  Головної

 державної податкової інспекції України. Будь ласка. Коротко.

      РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.

      Шановні  народні  депутати!  На ваш розгляд для ратифікації

 виноситься  Угода  між  Урядом  України  і Урядом Соціалістичної

 Республіки  В'єтнам  про  уникнення  подвійного оподаткування та

 попередження  податкових  ухилень  стосовно  податки  на доход і

 капітал.

      Укладення Угоди викликано необхідністю зменшення податкових

 перешкод  для закордонних інвестицій та торгівлі, що в кінцевому

 підсумку буде сприяти економічному розвитку України з В'єтнамом.

      Деякі  показники  на  сьогоднішній день. Імпорт з В'єтнамом

 України складає 10, 9 мільйона доларів США, експорт з України до

 В'єтнаму  складає   11,2  мільйонів  доларів  США.

      Зовнішньо-торговельний  баланс  за  1  півріччя  1996  року

 позитивний і склав, за даними Міністерства статистики, 326 тисяч

 доларів США на користь  України.

      Загальний   обсяг   інвестицій,   за   даними  Міністерства

 статистики,  склав  за  1  півріччя  1996  року   з  В'єтнаму  в

 Україну  -517  тисяч  доларів  США.  В  тому  числі  створено 11

 спільних   підприємств   в'єтнамо-українських,   де   інвестиції

 складають 514 тисячі доларів США.

      ГОЛОВА. Василь Васильович, я прошу вибачити. Справа в тому,

 що  зміст  цього  закону,  цієї  угоди не обов'язково передбачає

 інформацію  про  обсяги  торгових  стосунків.  Ви  говоріть  про

 необхідність  прийняття  цього  закону.  Будь  ласка.  І  тоді я

 буду....  Можливо, навіть так: дайте відповідь на запитання, які

 дадуть депутати. Якщо вони є.

      Є в депутатів запитання до Василь Васильовича? Немає.

      Моєна ставити на голосування в цілому?

      Ставлю на голосування в цілому.

      Є запитання?

      Будь ласка, дайте Чорноволу  слово. Одне запитання є.

      ЧОРНОВІЛ В.М.

      Шановний доповідачу, скажіть, будь ласк, чи розумно було б,

 виходячи  з того, що В'єтнам -це соціалістична держава, де існує

 комуністична диктатура, не голосувати за цей потрібний нам закон

 тільки з ідеологічних міркувань, як ми проголосували щойно дехто

 проти договору з МАГАТЕ, який матеріально дає гарантії Україні.

      Як  ви дивитесь: це розумно було б чи ні? Я буду голосувать

 за,  до  речі,  із  соціалістичним  В'єтнамом,  бо  я  не  такий

 розумний, як дехто з тих, що тут в залі, ідеологічно...

      ГОЛОВА. Ну, всі зрозуміли виступ, так же?

      Будь  ласка,  я  ставлю  на голосування проект закону. Будь

 ласка.

      "За"

      Рішення прийнято.

      Про  проект Закону про ратифікацію угоди між урядом України

 і урядом Республіки Індонезія (зверніть увагу: не соціалістична)

 про   уникнення   подвійного   оподаткування   та   попередження

 податкових ухилень стосовно податків на доходи.

      Є запитання з цього приводу?

      Терещук, будь ласка.

      Закони в пакеті не голосуються.

      Дайте слово Терещуку із Донецька.

      ТЕРЕЩУК В.В.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Шановний доповідач, у мене до вас таке запитання. Приймаючи

 такий  договір,  ми  враховуємо те, що він буде працювати, а для

 того   щоб  він  працював,  треба  демократичний  механізм  його

 забезпечення.  Так,  які  є  гарантії  що  цей  механізм спрацює

 відносно Індонезії, де при владі знаходиться той же диктатор уже

 більше  четверті  сторіччя,  який  свого  часу  розстріляв майже

 мільйон  населення  своєї  країни?  Які  гарантії  що  в  умовах

 відсутності  демократії  в Індонезії, подавлення прав людини цей

 закон  буде  працювати і наші комерсанти, керуючись цим законом,

 зможуть захищати свої інтереси і інтереси України?

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  Василь  Васильович  і Вячеслав

 Максимович,  от  ви  обмінялися  зараз  розумнити  терадами, які

 ніякого  відношення  до  цього  закону не мають. Яке нам різниця

 кому  ми  продаємо в даному випадку, аби наш капітал подвійно не

 оподатковувався  там  і  назустріч.  Наше  право  сьогодні,  наш

 обов'язок   забезпечити  на  своєму  боці  так  як  потрібно,  а

 Індонезія показала, що вона вміє це робити теж, і тому є потреба

 прийняти   цей   закон.   Ставлю  на  голосування,  будь  ласка.

 Підтримайте, будь ласка.

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Теж  саме  про  стосунки  із  Бельгією.  Є  питання?  У вас

 питання?  Марченко,  будь  ласка. Ну, є питання у депутата, що я

 можу зробити?

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые   депутаты,   я   думаю,   что  вопросы  двойного

 налогообложения  -это  не  коим  образом вопросы, не связанные с

 политической окраской того или иного режима, страны и так далее,

 это межгосударственные отношения и мне представляется необходимо

 нам просто проголосовать без вопросов.

      Однако,    Александр    Александрович,   вы   проголосовали

 процедуру,   что   на   каждый  вопрос  выделяется  определенное

 количество времени...

      ГОЛОВА. До 10 хвилин.

      МАРЧЕНКО  В. Р. До 7 минут или до 5, или до 10 и так далее.

 Вы  знаете,  я  понимаю, что вы хотели сделать, чтобы мы быстрее

 работали,  но  это палка (так говорят) -о двух концах -если мы б

 приняли  быстрее  решение,  то  в  связи  с  решением Верховного

 Совета,  чтоб на этот вопрос было там 10, 15, 20 минут (хотя это

 постановление,  нарушающее Регламент), пусть докладчик уже стоит

 и молчит, пока не выйдет это время.

      Поэтому  мне  представляется, коль уже зал проголосовал, не

 надо в такие ловушки заводить Верховный Совет.

      Спасибо.

     ГОЛОВА. Спасибі велике вам за зауваження.(Шум у залі, окремі

 вигуки)  Можна голосувати? (Шум у залі, окремі вигуки) Ставлю на

 голосування цей проект. (Шум у залі, окремі вигуки)

      "За" -

      Ну, поясніть йому...

      Рішення  прийнято.  Василь Васильович, спасибі за змістовну

 доповідь. Будь ласка.

      Про  проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом

 України  та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян

 у  галузі  пенсійного  забезпечення. 10 вересня вручений вам цей

 документ,    дуже   потрібний,   оскільки   пенсії...   пенсіями

 користуються  люди у нас і у Молдові, які заробили або на нашій,

 або  на  їхній території собі, ці пенсії. І тому на основі угоди

 потрібно регулювати ці відношення.

      Будь   ласка,   на   трибуні  Василь  Миколайович  Руденко,

 заступник   міністра   соціального  захисту  населення  України,

 депутат  минулого  скликання.  Чи  є  до нього запитання? (Шум у

 залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, Петро Володимирович.

      ШЕЙКО П.В. 444 Бобровицький округ.

      Шановний   Василю   Миколайовичу,  ми,  практично,  подібні

 договори уклали з більшістю країн колишнього Радянського Союзу.

      Немає  такого договору по Естонії. У мене частина виборців,

 які уже протягом року турбуються, запитують мене, яким чином діє

 влада  по  відношенню  до  укладання  такої  угоди, оскільки там

 проживають  наші  люди, які не можуть, скажімо, отримати пенсію,

 зароблену в Естонії, проживаючи тепер уже в Україні.

      Скажіть,  будь ласка, в якому стані підготовка подібного...

 подібної угоди з Естонією?

      РУДЕНКО  В. М. Значить, щодо співробітництва із Республікої

 Естонія  в  галузі  соціального забезпечення (а ми якраз готуємо

 договір   не   про  співробітництву  в  пенсійному,  а  в  більш

 широкомасштабну  угоду) -  перед...  у  нас  вже  відбулося  дві

 зустрічі експертів на території України і є домовленість про те,

 що в грудні місяці буде зустіч експертів у Таліні, з нашого боку

 будуть   наші   експерти,  поїдуть  у  Талін  і  ця  угода  буде

 дооопрацьована.

      В  принципі  розбіжностей в нас майже не залишилося, хоча є

 певні  розбіжності  у  законодавстві. Але я думаю, що ми під час

 договірного процесу  ці питання  врегулюєм.

      ГОЛОВА.   Висиль   Миколайович,  ще  таке  питання.  Багато

 виборців  звертаються  щодо  застосування коефіцієнтів до пенсій

 для тих  людей, що одержали її  на Крайнім  Півночі.

      Чи  працює  сьогодні  Угода  між  Україною і Росією з цього

 приводу? І як працює?

      РУДЕНКО.  Так,  значить,  ви  знаєте,  що  в 1993 році була

 укладена   тимчасова  Угода  з  питань  пенсійного  забезпечення

 громадян,  які  працювали  в  районах  Крайньої  Півночі  або  в

 районах,  які  прірівняні  до  Крайньої Півночі. І 30 липня була

 укладена  Угода  між Міністерством соціального захисту населення

 України,  Пенмійним  фондом  України,  Міністерством соціального

 захисту  Російської  Федерації  і  Пенсійним  фондом  Російської

 Федерації щодо порядку перерахунку цих пенсій.

      З  нашого  боку  були підготовлені всі необхідні документи,

 надіслані  на  місця  для  тих 2-х тисяч 100 чоловік, які маютьт

 право  на  отримання  пенсій  відповідно  до  цієї угоди і зараз

 практично  ми  завершуємо  цю  роботу.  Я  думаю,  що  до  кінця

 листопада місяця всі формальності з нашого боку будуть виконані.

      ГОЛОВА. Марченко.

      МАРЧЕНКО.

      В  соответствиии с нашим Законом "О Пенсионном обеспечении"

 и  Закном  "Об  участниках  Великой  Отечественной  войны" люди,

 которые    во    время    войны    отработали   на   территориях

 соответствующих,  должны  предоставить  либо  справку,  либо 2-х

 свидетелей,  что  они  там  работали  и  на  этом  основании они

 получают  статус  участников  Великой Отечественной войны.

      Этот  закон  действует на территории Украины, то есть такое

 положение.  На  территории  России  действует  совершенно другое

 положение,  а многие наши избиратели как раз во время войны были

 на  территории России. И то ли архива нет, то справок Россия нам

 не  представляет и в Молдавии  в частности.

      Как  отрегулировать  этот  вопрос,  что  нам  надо  сделать

 законодателям,  чтобы  люди в этих справках не тонули и получили

 право участника Великой Отечественной войны на основании какого-

 либо  упрощенного  договора  либо  механизма, который будет вами

 предложен  и  согласован  на  межгосударственном  уровне?

      РУДЕНКО. Щодо статусу ветеранів війни, а це відноситься

 до  Закону  України  "Про  статус  ветеранів  війни, гарантії їх

 соціального  захисту", це питання у принципі у нас врегульовано в

 угоді,  яка  укладена  між  державами  -учасницями  Співдружності

 незалежних  нержав  в 1992  році.

      Зараз  експерти нашої держави працюють спільно з експертами

 і   Республіки   Білорусь,   республіки  Молодова  і  Російської

 Федерації  щодо  врегулювання і  дальше  цих   моментів.

      А  в принципі ми зараз подали для російської сторони проект

 угоди  між  Урядо  України  і  Урядом  Російської  Федерації про

 пенсійне  забезпечення,  тому  що питання йде не лише про Крайню

 Північ,  а  питання  також  йде  і  про  пенсійне забезпечення і

 громадян,  які працюють зараз на території Російської Федерації,

 в тому  числі  і  вахтовим  методом.

      Цей   проект  угоди  ми  надіслали  по  лінії  Міністерства

 закордонних  справ.  І  минулого  тижня  я  особисто вручив його

 заступнику  міністра  праці  і  соціальної  політики  Російської

 Федерації.

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  Степенко.

      СТЕПЕНКО.  Василь  Миколайович, знаючи вас як фахівця в цій

 справі,  я  також  хочу  задать питання, що дуже багато виборців

 звертається, що багато неясних питань і по тій же самій Росії, і

 по  Молодові.

      Я   думаю,   що,   безперечно,   проголосуємо  тут,  кожний

 проголосує  за  цю  справу.

      Але  ви ще раз скажіть, щоб просто виборці почули через нас,

 що  не  про  інформованість  ще раз: куди звертатись, який орган

 займається  всіми  цими  питаннями  і  на  місцях,  і  у  вашому

 міністерстві?

      Якщо  є  якісь питання, тому що питань таких на місцях дуже

 багато:  є  тяганина,  є просто  те,  що  люди не розуміють, як

 звернутись,  як  правильно  оформити  документи.

      Дякую.

      РУДЕНКО. З усіх поставлених питань, які ви, шановний Василю

 Івановичу,     поставили,    необхідно    виборцям    звертатися

 безпосередньо   в   управління   социального  захисту  населення

 районних  державних  адміністрацій  або в управління социального

 захисту  виконкомів  міських  Рад.  Всі  ці  моменти  там будуть

 розв'язанні.  Якщо у випадку людина може бути незадоволена, вона

 звертається відповідно в управління социального захисту області.

 Якщо   і   там,   то   звичайно  вони  звертаються  громадяни  в

 Міністерство   социального   захисту   населення.   І   я   можу

 проінформувати, що лише в цьому році за 9 місяців у Міністерстві

 социального   захисту   населення  розглянуто  майже  21  тисячу

 письмових  звернень  громадян.  І на особистому прийому побувало

 2100 громадян у міністерстві.

      ГОЛОВА.   Ярошинський.

      ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.

      Шановний пане Голово, шановні народні депутати.

      Я  прошу  звернути  увагу  на  те,  що розглядається проект

 Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  Урядом  України  і  Урядом

 Республіки   Молдови,   який   вже   підписаний,  і  його  треба

 ратифікувати або не  ратифіковувати.

      На  Комісії  дві  у закордонних справах і зв'язках з СНД, а

 також  Комісія  социального  захисту  позитивно вивчила всю гаму

 проблем, які зв'язанні із ратифікацією, і позитивно відгукнулася

 на необхідність за ратифікацію проекту цього Закону.

      Однак,  мене  абсолютно  дивує  і пане Голово і пане голови

 комісій, коли задаються питання, які абсолютно не відносяться до

 конкретної ратифікаційної проблеми. Вони відносяться виключно до

 лікбезу, який ми тут долаємо у Верховній Раді. Замість того, щоб

 піти  в  бібіліотеку,  вивчити гаму питань, які зв'язанні з цими

 проблемами, ми вислуховуємо багато розмов на ці теми.

      Я  пропоную  ратифікувати  угоду  і заслуховувати тільки ті

 питання, які  торкаються конкретно  цього питання.

      ГОЛОВА.  Дякую.  Богдане  Хариновичу,  я  теж це підтримую,

 тільки я прошу не повчайте депутатів. Ніхто не має права повчати

 депутатів.

      РУДЕНКО.  До  речі,  до  відома  народних депутатів України

 Постановою  Парламенту  Республіки  Молдова  ь740  від 20 лютого

 цього року ця угода вже була ратифікована.

      ГОЛОВА. Анісімов, будь ласка.

      АНІСІМОВ. 178, Запорожье, Анисимов.

      Значит,  я  поддерживаю  даный законопроект, и буду за него

 голосовать.   Но  как  бы  там  не  кричали  народные  депутаты:

 задавать,  не  задавать  вопросы,  есть один Кабинета Министров,

 который  напрямую  связан  с  пенсионным  обеспечением  граждан,

 живущих  здесь.  И  он все равно входит в соприкосновение с теми

 документами, которые ратифицирует наше государство.

      Декрет  Кабинета  Министров подписаный 9 декабря 1992 года,

 который  "тичасово  припинив  індексацію  грошових  доходів",  и

 вносится  статья  97  про  пенсийне  забезпечення, статья 64 про

 пенсийне забезпечення вийськовослужбовцив.

      Что  делает  в  этом  плане,  в  даном случае Министерство?

 Выходит с этим предложением, потому что декрет, прерогатива была

 Верховного  Совета,  и  сегодня  это право Верховного Совета его

 отменить.  Будут  ли  поданы эти документы, что она может дать в

 этом  плане?  Разморозить ...  на   сегодняшний   день пенсии, и

 чтобы  те,  кто  не  работал,  прировняли на сегодня до тех, кто

 работает, и проиндексировать их.

      Пожалуйста.

      РУДЕНКО.  Значить  в  цьому  плані  у  Програмі  діяльності

 Кабінету  Міністрів України передбачається також і диференціація

 розмірів пенсій шляхом зняття максимального розміру пенсії. І це

 передбачається зняття обмежень по кількості мінімальних розмірів

 пенсій  за  віком.  Якщо  ви  уважно  читали Програму діяльності

 Кабінету   Міністрів   України,   там  передбачається  поступове

 підвищення максимального розміру шляхом зняття, спочатку на один

 мінімум, потім на другий.

      А  декрет  Кабінету Міністрів України може бути і положення

 декрету  Кабінету  Міністрів  можуть  бути  змінені лише законом

 України, який буде розглядатися тут у Верховній Раді України.

      ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте Василь Миколайович.

      Можна  ставити на голосування проект? Ставлю на голосування

 проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом

 Республіки Молдови.

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Про   проекти  законів  України  про  ратифікацію  Рамкової

 конвенції  ООН  про  зміну  клімату,  про  приєднання України до

 Конвенції  1979 року про охорону дикої флори і фауни, про участь

 України   у   Конвенції   про  водно-болотні  угіддя,  що  мають

 міжнародне  значення  головним  чином  як  середовище  існування

 водоплавних  птахів.  Юрій  Іванович  Костенко,  міністр охорони

 навлишнього  природного  середовища,  доповідає з цього приводу.

 Мається  на  увазі:  голосування  буде  йти по окремій конвенції

 кожній, да, а доповідь спільна. Так? Будь ласка, Юрій Іванович.

      КОСТЕНКО Ю.І.

      Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати!  На  розгляд

 виносяться   конвенції,   ратифікації   яких   в   першу   чергу

 обумовлюються   такими   факторами.  Що  стосується  ратифікації

 Конвенції  про  зміну  клімату.  Ви  знаєте,  що  останнього час

 внаслідок  надзвичайно  великого  техногенного  навантаження  на

 атмосферу  земної  кулі  суттєво збільшився цілий ряд негативних

 чинників,  пов'язаних  із  збільшенням  концентрації  вуглецю  і

 інших,  так  званих  парникових,  газів.  В першу чергу ми маємо

 змогу спостерігати такі явища як зростання частоти екстремальних

 явищ  у  погоді,  зменшення  та  несприятливі  для господарської

 діяльності і перерозподіл по сезонах річкового стоку, виснаження

 ресурсів   поверхневих  вод  у  південних  регіонах,  деградація

 лісових  екосистем  та    інше.

      В  зв'язку  із  цим,  була розроблена впеціальна конвенція,

 основна  мета якої передбачає стримувати збільшення концентрацій

 і   парникових    газів у   атмосфері  земної  кулі.

      Згідно  умов  конвенцією,  держави,  які  беруть на себе ці

 зобов'язання,  повинні  утримувати концентрацію парникових газів

 на рівні 1990 року при досягненні нашого розвитку до 2000 року.

      Що  стосується  України,  то  на  сьогоднішній день у нас в

 цьому  відношенні  ситуація така. В 1990 році Україна викидала в

 атмосферу   більше   180  тонн...  мільйонів  тонн  вуглецю.  На

 сьогоднішній  день  за  статистичними  даними ми зменшили викиди

 внаслідок згортання виробництва до 100 мільйонів тонн на рік.

      Ми  у нашому розвитку згідно нашої економічної стратегії не

 будемо  збільшувати викиди кількості парникових газів навіть при

 збільшенні   обсягів  виробництва  за  рахунок  реструктуризації

 економіки  України  і  за  рахунок впровадження в нашу економіку

 таких   ефективних  засобів,  як  енергозбереження,  провадження

 екологічно    чистих    технологій,    зміна   структури   нашої

 промисловості.

      Отже,  за  експертними  оцінками приєднання України до цієї

 конвенції  означає  прямі  економічні  вигоди  і  відповідно дає

 можливість  зеберегти ті унікальні ландшафти, які є в Україні, а

 також  зменшити  кількість  негативних  явищ,  які супроводжують

 останнім  часом,  в тому числі і природні явища, які мають місце

 на Україні.

      Кабінет  Міністрів  просить  народних  депутатів підтримати

 ратифікацію  цієї конвенції.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Є до Юрія Івановича запитання?

      Моісеєнко.

      МОІСЕЄНКО.

      (Моисеенко,  фракция  "Коммунисты  Украины",  Всеукраинский

 союз рабочих)

      У  меня  вопрос  к вам, Юрий Иванович. Мы с вами первый раз

 встречались  в  1991 году (я тогда был зампредисполкома на учебе

 здесь  в  Киеве) И я вам задал вопрос: как видится все-таки роль

 Донбасса  -всесоюзной кочегарки в условиях независимой Украины и

 той ситуации, в которой оказались жители Донецкой области.

      Вы  тогда не смогли мне вразумительно ответить. Я думаю, не

 сможете, наверное, и сегодня. Почему?

      Вот  вы  сказали о том, что 180 миллионов был у нас выброс,

 сейчас  -100 миллионов. Но заслуг в этом вашего министерства нет

 никаких.  И  я  прошу  ответить  мне сегодня на один вопрос: как

 предусматривается   защита   эконологических  интересов  жителей

 Донецкой  области  (это  5 с лишним миллионов человек) в условия

 формирования Государственного бюджета, ваши предложения по этому

 поводу и естественно как Донбасс будет смотреться в условиях вот

 этой  рамковой  угоды,  ведь именно у нас парниковый эффект, ну,

 скажем   так,  формируется  на  территории  Украины  значительно

 сильнее, чем в других регионах. Пожалуйста, если можно.

      КОСТЕНКО.  Дякую.  І тоді, і зараз я вам можу відповісти на

 потсавлене  питання  щодо  подальшої  долі  Донецьку,  я  і тоді

 наводив  приклад, який ми можемо використати і в своїй практиці,

 приклад конверсії Рурського басейну у Німеччини. Саме за рахунок

 зміни  структури  виробництва  цей  колись  найбільш  екологічно

 небезпечний регіон Німеччини на сьогоднішній день перетворився у

 квітучий  край,  де  відновилися практично всі екосистеми. Зміна

 структури,  зменшення  обсягів  видобування  вугілля і створення

 цілого ряду екологічно чистих і екологічно безпечних підприємств

 дозволили  вирішити  питання  як  у  Рурському  басейні  така  і

 стратегія,  наскільки вам відомо, закладається і щодо Донецького

 регіону,  адже  закриття  нерентабельних  шахт,  створення нових

 робочих  місць  на  сьогоднішній  день  є  стратегією діяльності

 Кабінету   Міністрів  України.  Отже  перспективи  у  Донецькому

 регіоні є.

      Що  стосується  заслуг  нашого  міністерства,  то я не можу

 погодитися  щодо  того,  що  ми  нічого  не робимо для зменшення

 викидів.  Саме  введення із 92 року системи платежів за викиди і

 розміщення відходів у довкіллі привели до того, що сьогодні стає

 економічно невигідним забруднювати надто довкілля. Можу привести

 вам останній лист директора "Азовсталі" пана Булянди до Прем'єр-

 міністра де він навпаки вимагає щоб міністерство відмінило цілий

 ряд  своїх  нормативних актів, постанов Кабінету Міністрів, тому

 що  "Азовсталі"  стає  економічно  невигідно  викидати величезну

 кількість  викидів у довкілля.

      Так  що  створення  от  таких  умов,  а це єдиний, до речі,

 важель,  який  примушує  підприємства  переходити на безвідходні

 технології   і   зменшувати   викиди,   підвищуючи   тим   самим

 ефективність свого виробництва...

      ГОЛОВА.  Дякую.  Дякую. Нема більш запитань? Є? Будь ласка.

 Пилипенко.

      ПИЛИПЕНКО

      Юрий  Иванович,  я  буду  голосовать  за  ратификацию  этой

 конвенции, призывая депутатов тоже проголосовать "за".

      Но  у  меня  к  вам  вот  такой  вопрос. Соединенные Штаты,

 которые  имеют 5% населения земного шара, потребляют 40% мировых

 энергетических  ресурсов, потребляемых в мире. И, следовательно,

 являются    главными    загрязнителями   атмосферы   парниковыми

 эффектами.  Какие  обязательства берут Соединенные Штаты на себя

 по этой конвенции? Вы можете сказать?

      КОСТЕНКО Ю.І.  Точно так, як і інші країни, Сполучені Штати

 Америки  до  2000 року повинні скоротити викиди парникових газів

 на  рівень  до  1990  року.  А  це  вимагає, до речі, величезних

 асигнувань,  тому що, дійсно, маючи таку потужну промисловість і

 викидаючи  в  навколишнє  середовище  таку  величезну  кількість

 забруднюючих  речовин  (в  першу  чергу,  так  званих парникових

 газів),  вони сьогодні і вкладають, мабуть, найбільше... повинні

 вкласти  найбільше  грошей  для  того,  щоб  виконати умови цієї

 конвенції.

      ГОЛОВА.   Дякую.   Можна  відпустити  з  трибуни...?  Ще  є

 запитання? Будь ласка, Юрковський.

      ЮРКОВСЬКИЙ

      Уважаемый Юрий Иванович, у меня 1 вопрос к вам.

      Скажите,  пожалуйста,  а  какие гарантии контроля за то, то

 это  Рамочное соглашение будет претворяться в жизнь так, как оно

 написано,  и  как  оно  будет  подписано? есть ли механизм этого

 дела?

      КОСТЕНКО  Ю.  І.  Як  ви  знаєте,  в  кожній  країні  існує

 моніторинг,  або  система  спостережень інструментальна, а також

 статистична звітність щодо викидів, валових викидів тих чи інших

 забруднюючих  речовин.  І кожен рік наше міністерство, на основі

 аналізу,  дає  звіт про стан навколишнього середовища в Україні.

 Цей звіт направляється у Верховну Раду, до Кабінету Міністрів, в

 Адміністрацію  Президента. І на основі цього звіту, фактично, ми

 демонструємо  валові  викиди  парникових  газів  в атмосферу, що

 являє   собою  так  званий...  статистичну  звітність  по  цьому

 компоненту.

      ГОЛОВА.  Спасибі...  Юрій  Іванович,  я  думаю, цікаве було

 запитання.  Якраз цікаве - і для радіослухачів відповіді цікаві.

 Спасибі вам,   сідайте, будь ласка.

      Комісія  з  цього  приводу  має  позитивний  висновок. Брит

 Віктор  Петрович це підтверджує, вони розглядали в себе питання.

 Є  бажаючі  депутати  взяти  участь в  обговоренні?

      Моісеєнко, будь  ласка, говоріть.

      МОІСЕЄНКО,  фракция  "Коммунисты  Украины",   Всеукраинский

 Союз рабочих.

      Уважаемые товарищи, я представляю в этом регионе 1 из самых

 задыхающихся городов - город Макеевку - в нашем Верховом Совете.

      Вы   знаете,   что  у  нас  находится  крупнейшее  угольное

 обкединение и вы знаете, что териконы даже стоящие не работающие

 сопокйно  выбрасывают  газы,  температура  внутри их порядка 700

 градусов  и  так  далее,  и так далее. Они иногда взрываются и в

 условиях разрушения нынешней экономики это вполне возможно уже в

 бижайшее  время.

      У  нас  в  Макеевке  находится  крупнейший металлургический

 комбинат,  который  фактически  как  уже  и было сказано сегодня

 министром  сократил  свое производство, тем не менее выбрасывает

 достаточное количество твердых веществ и не только твердых, но и

 газов  в поверхность.

      Находятся  2  крупнейших  коксохимзавода.   Исходя из всего

 этого,   меня   естественно   не   может   оставить  равнодушным

 присоединение  к  этому важнейшему документу. Я глубоко уверен в

 том, что этот документ необходимо ратифицировать. Почему? Потому

 что  вопросы  изменения  климата  стали  носить  уже  не  только

 региональный,   не   только  территориальный,  но  и  глобальный

 характер.

      Уже   неоднократно  вытупая  по  этому  вопросу  с  трибуны

 Верховного   Совета,   я   приводил   пример  о  программе,  так

 называемого,  стабильного  развития Украины, России то есть, где

 предусматривается  именно  глобальные   подходы  к  решению этой

 проблемы.

      И я удовлетворен тем, что в Верховный Совет тоже предложена

 ананлогичная программа, котиорая нам выдана. Но мне кажется, что

 внимание к экологическим проблемам у нас несколько притупилось.

      Хочу   сказать  и  о  том  заключении,  которое  выдано нам

 сеглдня,  где  говорится,  что  Украина находится в зоне как раз

 высокой  повышенной  опасности в  связи с  изменением  климата.

      И  опять  же,  меня  удивляет  позиция  и  министерства,  и

 Комиссии  по  экологии  о  том,  что  сегодня эти проблемы у нас

 потихоньку  спускаются  на  тормозах.  Так  скромно  сказано: мы

 достигли  больших  результатов в сокращении на 80 миллионов тонн

 выборосов  за  счет спада производства. Но мы все знаем, что это

 катастрофическая вещь.

      Никто  не  сказал  о  разрушении  всех  сооружений, которые

 занимаются очисткой выборосов. И не только в воздух, но и других

 частных  сооружений.

      Почему-то    умалчивается   о   совершенно   нерациональном

 использовании научного потенциала, который имеется в том числе в

 Донецкой   области.  Вот  здесь  в  одном  из  пунктов,  который

 предуматривает деятельность этой Ковенции, говорится: формування

 висококваліфикованих кадрів з проблем зміни клімату і підготовки

 експертів  міжнародного  рівня.

      Сегодня    недозагружеными    стоят    наши   экономические

 академические  институты, скажем, в Донецке, где очень хорошо, я

 знаю,  разрабатываются  эти  вопросы.

      В  то же время удивляет и та позиция, что господин Костенко

 не  находит возможности ну хотя бы раз в год побывать в Донецкой

 области,  посмотреть   реально  те  проблемы,  которые  есть.

      К  сожалению,  он  не  ответил  и  на  вопрос  о  бюджетных

 поступлениях,  которые  здесь  предусматриваются.

      В связи с вышесказанным и не получив убедительного внятного ответа  от  руководителя  министерства,  я  бы  поставил проблему

 намного  шире. И нам, по-видимому, все-таки необходимо вернуться

 в  принципе  к  решению  вопросов  экологии  для рассмотрения на

 Верховном  Совете  в  значительно  большем  обкеме.

      Спасибо.

      ГОЛОВА.   Дякую.

      Я  прошу  вас:  Закон  про  Рамкову  Конвенцію, ратифікацію

 Рамкової Конвенцію про зміну клімату ставлю на голосування.

      Будь ласка.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Про  приєднання  України до Конвенції 1979 року про охорону

 дикої флори і фауни та природних середовищ існування  в Європі.

      Ставлю на  голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про участь України у Конвенції про водно-болотні угіддя, що

 мають   міжнародне   значення   головним  чином   як  середовище

 інсування водоплавних птахів. Ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про  зміни  в складі постійних комісій. Чи це після перерви

 будем? Будь ласка, на півгодини  перерва.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВА. Сідайте на місця, будь ласка.

      Я  звертаюся  до земляцтв, так би мовити, Дніпропетровська,

 Житомирська: "Де ваші люди, чому нема в залі?"

      Петро   Володимирович,   будь   ласка,   візьміть  собі  на

 замітку, зустріньтеся з депутаціями від областей і переговоріть з

 ними. Чим можна пояснить таке відвідування?

      Івано-Франківська. Ні одного депутата нема в залі.

      Будь  ласка.  Я  прошу,  Олександр  Миколайович, займіться:

 голів  комісій  негайно  сюди в зал, Президія щоб була, на місце

 Президії.

      Питання  слухається  про  зміни  в складі постійних Комісій

 Верховної  Ради  України.  Надійшли  заяви від депутатів: Рудика

 Івана   Леонтійовича   про   обрання  його  і  проект  постанови

 підготовлений про обрання його членом постійної Комісії з питань

 бюротьби  з  організованою  злочинністю і корупцією; Бакая Ігоря

 Михайловича.  Про обрання його членом постійної Комісії з питань

 екологічної  політики. І Бондаренка Володимира Дмитровича членом

 постійної   Комісії  з  питань  базових  галузей  та  соціально-

 еконономічного розвитку регіону.

      Пропозиції  є.  Я  пропоную  ці  3  затвердження  в  складі

 проголосувати   вам   депутатам.   Ставлю  на  голосування.  Про

 затвердження  таких  змін  у  складі  постійних  Комісій.  Прошу

 підтримати.

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  ще  раз  ставлю на голосування. Будь ласка.

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і)

      В  кого  не  вистачило  часу?  10  секунд дається. Невже не

 вистачає?

      Сядьте по-людськи, будь ласка. Будь ласка, ще раз ставлю на

 голосування.  Юрій  Анатолійович  просить.  Будь  ласка. Михайло

 Вячеславович,  голосуйте "за". Бігом.

      "За" -

      Рішення  прийнято.

      Про  проект  Закону  України  про  місцеве самоврядування в

 Україні.   Доповідає   Стешенко  Олександр  Миколайович  -голова

 Комісії  з  питань  державного  будівництва,  діяльності  Рад  і

 самоврядування.

      Прошу.

      СТЕШЕНКО О.М. Я прошу півгодини.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      СТЕШЕНКО   О.   М.  Шановний  головуючий,  шановні  народні

 депутати,   гадаю,   немає  потреби  говорити  про  необхідність

 прийняття такого закону. Його давно чекають на місцях, особливої

 актуальності  питання  набуло  після прийняття нової Конституції

 України,  якою  місцеве  самоврядування  визнане  і  гарантовано,

 визначено його основні засади.

      Законопроект,   який   подано,   є   результатом  тривалої,

 клопіткої   роботи   народних  депутатів,  фахівців,  практичних

 працівників органів місцевого самоврядування.

      Робота  над  проектом закону почалася фактично кілька років

 тому.  В  ньому  враховані наукові, теоретичні розробки з питань

 державногобудівництва    і    самоврядування,   вітчизняний   та

 зарубіжний досвід діяльності представницьких органів.

      В  процесі  роботі  над  попередніми  та  останнім проектом

 закону   робочю  групою  розглянуто,  без  перебільшення,  сотні

 пропозицій.

      Хочу   підкреслити,  що  відповідні  матеріали  також  були

 викоирстані   при   підготовці  проекту  закону,  який  сьогодні

 розглядається.

      Відразу  після  прийняття нової Конституції України постало

 питання  про  прискорення роботи над законопроектом. У зв'язку з

 цим  у комісії було проведено три наради, на яких обговорювались

 конкретні  проблеми,  пов'язані  із змістом нового законопроекту

 про  місцеве  самоврядування.  У  цих  нарадах поряд з народними

 депутатами  України,  членами  комісії,  які  входять  до складу

 робочої   групи   по   розробці   законопроекту,   брали  участь

 представники  відділів  Секретаріату  Верховної  Ради  України з

 питань    діяльності   Рад,   юридичного,   науково-експертного,

 Адміністрації  Президента  України  та Кабінету Міністрів, Фонду

 сприяння    місцевому   самоврядуванню,   Міністерств   юстиції,

 фінансів,  економіки,  Асоціації  міст  та районих у містах Рад,

 інші зацікавлені особи.

      Слід  відзначити,  що  ці  наради  відіграли свою позитивну

 роль,  на  них  було висловлено ряд слушних думок щодо структури

 проекту,  змісту  його  окремих  розділів  і  статей.  Переважна

 більшість внесених їх учасниками пропозицій і зауважень в тій чи

 іншій   мірі   були   використані   в   подальшій   роботі   над

 законопроектом.

      Користуючись  нагодою,  дозвольте  висловити  вдячність  їх

 авторам.  Кілька тижнів тому, а саме 19-20 вересня, законопроект

 було  роздано  перед від'їздом до виборчих округів вам, народним

 депутатам   України,   ви   мали   можливість  грунтовно  з  ним

 ознайомитись  самі, а головне -певною мірою вивчити ставлення до

 нього  депутатів  та  практичних працівників місцевих Рад, своїх

 виборців.

      В   результаті   до  нашої  комісії  надійшло  близько  400

 пропозицій  і  зауважень щодо проекту закону, в тому числі понад

 150  від  нарордних  депутатів,  майже стільки ж з місцевих Рад,

 близько  30  від інших суб'єктів. Можу відразу сказати, що жодна

 пропозиція, яка надходить до комісії не залишається поза увагою,

 усі  вони  узагальнюються,  аналізуються  робочою  групою. Як ви

 мабуть  звернули  увагу  частина  їх,  зокрема  ті,  що надійшли

 відповідно   до   нашого  прохання  до  другого  жовтня  знайшли

 відображення  у законопроекті та додаткових матеріалах до нього,

 які  вам  роздані.  Інші  будуть  використані  при доопрацюванні

 проекту  закону,  підготовці  його до розгляду Верховною Радою у

 другому читанні.

      Завершуючи  цю частину своєї доповіді, хочу підкреслити, що

 робота  над  законопроектом  велась  відкрито та доступно, в ній

 брали  і  продовжує  брати  участь значна кількість зацікавлених

 осіб, які намагались і намагаються зробити все, щоб законопроект

 не  лише  відповідав  положенням Конституіцї (а це -найголовніша

 умова), узгоджувався з іншими заколнодавчими актами, але й чітко

 визначав  місце  і роль місцевого самоврядування в нашому житті,

 враховував  його  особливості  і,  в  кінцевому  результаті, міг

 ефективно діяти.

      І  в  цьому  пошуку всі рівні, і ніхто не претендує на свою

 виключність. Умова одна - робота на результат, а не на корзину.

      У  висловлюваннях  багатьох  народних депутатів, керівників

 нашої   держави,   фахівців  не  раз  порушувалось  питання  про

 необхідність  прийняття  законів про місцеве самоврядування, про

 Кабінет  Міністрів,  про  місцеву  державну  адміністрацію,  про

 особливості  самоврядування  у  містах  Києві  та  Севастополі в

 єдиному пакеті.

      В  чому  є сенс? І, в принципі, не можна не підтримати таку

 ідею,  оскільки  ці  законодавчі  акти, дійсно, взаємопов'язані,

 хоча ряд їх положень взаємовиключні.

      Більше  того,  до цього переліку можна було б додати закони

 про  статус  депутатів;  сільських, селищних, міських голів; про

 вибори; про референдуми та деякі інші.

      Водночас  розглядати  кілька  законів  неможливо, і повинна

 бути  певна  послідовність  їх  розгляду.  У  зв'язку з цим хочу

 сказати,  що органи місцевого самоврядування, Ради (а їх у нас -

 понад   12   тисяч)   представляют   все  населення  України.  А

 легітимність   Рад   незрівняно  вища  ніж  місцевих  дерєжавних

 адміністрацій,  а  тому  при  розгляді  законопроектів пріоритет

 повинен  надаватися  саме  тим законодавчим актам, які регулюють

 діяльність органів самоврядування.

      Інші  закони (до певної міри) є похідними від них, але це -

 наша точка зору.

      Положення  Закону  про  місцеве  самоврядування мають стати

 пріоритетними   не   лише   для   розробки  та  прайняття  інших

 законодавчих  актів,  що  стосуються  місцевого самоврядування в

 Україні, її складовій  частині  -  Автономній Республіці Крим, а

 також  законів  про міста Київ та Севастополь, а й враховуватися

 при  розробці  та  прийнятті  законів про Кабінет Міністрів, про

 місцеві  державні адміністрації та ряду інших, які в тій чи іншій

 мірі пов'язані з діяльністю органів місцевого самоврядування.

      Це  надасть можливість запобігти, на жаль, до нині існуючої

 практики  обмеження,  а інколи зведення нанівець справ місцевого

 самоврядування,   які   визнані   в   більшості  країн  світу  і

 зафіксовані  у  відповідних  документах,  зокрема в Європейській

 Хартії про місцеве самоврядування.

      В основу поданого на ваш розгляд проекту Закону про місцеве

 самоврядування   в   Україні   покладені   відповідні  положення

 Конституції України, зроблено, як нам здається, спробу перевести

 основні  її  положення  на  рівень  закону,  конкретизувати  їх,

 передбачити  відповідні  механізми  їх  реалізації по можливості

 подолати  ті  суперечності,  яких,  на  жаль, не позбавлена наша

 Конституція.

      Окрім   усього,   працюючи   над   законопроектом,   автори

 намагалися  зробити  його простим, лаконічним, наскільки можливо,

 позбавленим,  так  званих,  загальних  та  дискусійних положень,

 зрозумілим  передусім  для  практиків,  депутатів місцевих Рад і

 працівників   виконавчих  органів,  що,  як  нам  здається,  має

 неабияке   значення   для  практичного  застосування  будь-якого

 закону.

      Дозвольте  зупинитися на питаннях структури, характеристиці

 окремих  розділів  і  статей  поданого  вам  проекту  Закону про

 місцеве  самоврядування в Україні.

      Законопроект  розпочинається  з невеликої преамбули, в якій

 підкреслюється,  що  цим  законом  визначаються  не лише основні

 засади,  але  і  система  місцевого  самоврядування  в  Україні,

 правовий  статус   органів  та  посадових  осіб  самоврядування,

 наголошується,  що  положення  Закону  є  основою для розробки і

 прийняття інших законодавчих актів, які безпосередньо стосуються

 сомоврядування: про громадські комітети, про збори громадян тощо

 або  регламентують  діяльність органів та структур у більшій або

 меншій мірі, пов'язаних з діяльністю органів савмоврядування.

      Проект  закону  має 4 основних розділи: загальні положення,

 матеріально-фінансова     основа    місцевого    самоврядування,

 організаційно-правова  основа  місцевого самоврядування, правові

 гарантії   і  відповідальність  місцевого  самоврядування,  його

 органів та посадових осіб.

      Розділ    3.    "Організаційно-правова   основа   місцевого

 самоврядування" з  огляду  на визначені Конституцією особливості

 статусу  місцевих Рад, обсяг і характер наданих їм повноважень у

 свою  чергу поділяються на три глави, якими окремо визначаються

 повноваження  сільських,  селищних, міських Рад та їх виконавчих

 комітетів,  повноваження районних і обласних Рад, які відповідно

 до  Конституції  мають  лише  виконавчий  апарат,  а  здійснення

 основних   виконавчих  функцій  делегується  місцевій  державній

 адміністрації.  А також главу 3, що визначає порядок формування,

 організацію  роботи  Рад, їх органів та посадових осіб місцевого

 самоврядування.

      Зазначені розділи і глави об'єднують 67 окремих статей.

      Законопроект   містить   ще   один  розділ  -5  -"Перехідні

 положення".  Включення цього розділу є закономірним, оскільки не

 можливо  об'єктивно  водночас  здійснити  усі структурні та інші

 зміни,  передбачені  новою Конституцією, тим більше    перехідні

 положення   Конституції   в   значній  мірі  стосується  органів

 місцевого  самоврядування.

      Як   нам   здається,   запропонована   структура  закону  є

 оптимальною.  Вона  дозволяє  досить  повно врегулювати інститут

 місцевого самоврядування в усіх його проявах і опосередкуаннях.

      Буду  не  до  кінця  відвертим,  якщо не зроблю наголос на

 іншій   думці   щодо   зайвої   конкретизації,  регламентації  в

 законопроекті  діяльності    органів  самоврядування.

      Вважаю,  що  законопроект має визначати лише основні засади

 діяльності  самоврядування.  Все  ж  інше  повинно  регулюватись

 статутами  відповідних  територіальних  гроамд.

      Як один з аргументів на підтримку такої системи називається

 поширеня  її  у  ряді  західних  країн. В цьому і полягає головна

 відмінність  законопроекту,  що  я  представляю  від  того, який

 ініціює  Президент  України.  З  цим можна було б погодитися і в

 майбутньому  ми  до  цього,  мабуть,  прийдем.  Але  зішлюсь  на

 головний аргумент. Адже сама Конституція статті 19, частина 2 та

 92  жорстко  встановлює:  органи  місцевого  самоврядування,  їх

 посадові  особи  зобов'язанні  діяти  лише  на підставі, в межах

 повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

 України.  На статути, як бачите, посилання відсутнє. Це теж наша

 позиція і вона має міцне конституційне підгрунтя.

      А  тепер,  як  кажуть, все відповідно до черги. У розділі 2

 "Загальні     положення"     дається     визначення    місцевого

 самоврядування,  іде  мова про загальні принципи самоврядування,

 виконавчи  органи посадових осіб самоврядування, взаємовідносини

 з  іншими  суб'єктами  тощо.

      Хотілося  б  з вашого дозволу окремо зупинитися на статті 3

 цього  розділу,  в  якій  розкривається  поняття  територіальної

 громадя як первинного суб'єкту місцевого самоврядування, основні

 форми   її   діяльності.  Територіальною  громадою  пропонується

 вважати   таку   спільність  громадян  України,  яка  об'єданана

 постійним  проживанням  у  межах  села,  селища,  міста,  що  є,

 підкреслюю,    самостійною    адміністративною    територіальною

 одиницею.

      Застосовуючи  відповідну  норму,  розробники  законопроекту

 виходили   з   того,   що  згідно  з  існуючим  адміністративно-

 територіальним  поділом  більшість  сільских  населенних пунктів

 сьогодні  в  нас не є самостійною адміністративно-територіальною

 одиницею.  Самоврядування  в  них  не  здійснюється.  І сьогодні

 об'єктивно не може здійснюватися у повному обсязі, в першу чергу

 через   відсутність   необхідної   матеріальної   та  фінансово-

 економічної бази.

      В сільській місцевості місцеве самоврядування діє переважно

 в  межах  так  званих  сільрад. З десяти тисяч сільрад сім тисяч

 складаються  з двох, трьох, а в окремих випадках до 20 населених

 пунктів. Розукрупнення сільрад, утворення окремих територіальних

 грпомад  у кожному селі, а понад 15 відсотків сіл мають населння

 до 100 чоловік, створення у зв'язку з цим нових адміністративних

 центрів,  внесення  змін  в  існуючий  адмінтерподіл  вимагатиме

 величезних  коштів,  а  головне  в  цьому  на даному етапі немає

 потреби,   оскільки   більшість   адміністративно-територіальних

 одиниць  склалися,  традиційно існують багато років, створилась

 певна система зв'язків, взаємовідносин, порушувати яку видається

 на сьогодні недоцільним, зарано.

      Хотілося  б  звернути  увагу  ще  на одну деталь. Зі змісту

 статті  140  Конституції  України  випливає,  що  тільки  жителі

 кількох   сіл   можуть   добровільно   об'єднуватися   в   єдину

 територіальну   громаду.   На   практиці   ж  у  нас  до  однієї

 адміністративно-територіальної  одиниці нерідко входять селища і

 навіть  невеликі  міста.  Особливо  це характерно для Денецької,

 Луганської, Дніпропетровської та деяких інших областей. Ось чому

 право  об'єднуватись  в  одну  територіальну  громаду статтею  3

 законопроекту  поширено  на територіальні громади селищ, міст, а

 також районів в містах.

      Така  норма,  з  одного  боку,  відповідає реаліям життя, з

 іншого,  стимулює  процес  пошуку  оптимальної  моделі місцевого

 самоврядування.

      Наступною   новелою   статті  3  є  те,  що  основні  форми

 активності територіальних громад поділяються на дві групи: форми

 безпосереднього  здійснення  територіальною  громадою  місцевого

 самоврядування,   якими   є   вибори   та  референдум,  і  форми

 безпосередньої  участі  жителів  сіл,  селищ і міст у здійсненні

 окремої  функції  повноважень  місцевого самоврядування, якими є

 загальні  збори  громадян  за  місцем  їх  проживання,  а  також

 створені ними комітети та інші органи самоорганізації населення.

      Такий  підхід  до визначення механізму здійснення місцевого

 самоврядування є наукововиваженим, він внесе елемент системності

 та  організованості,  покладе  край  тій  путанині, яка сьогодні

 існує  в  теорії  і практиці щодо так званих форм безпосередньої

 демократії в системі місцевого самоврядування.

      У  статті 4 законопроекту запропоновано цивілізований вихід

 із  ситуації, яка склалася у зв'язку з певною неузгодженістю між

 частиною 5 статті 140 і частиною 1 статті 142 Конституції.

      Нагадаю, що мова йде про положення, згідно з якими з одного

 боку   питання   управління   районами   у  містах  належить  до

 компетенції  міських  Рад,  а з іншого боку в районах у містах є

 територіальні  громади, рухоме і нерухоме майно, місцеві бюджети

 та  всі інші  елементи  самоврядування.

      На  питання  "бути  чи  не бити самоврядуванню" в районах у

 містах   законопроект  відповідає:  "Бути".  Якщо  територіальні

 громади   цих   районів   добровільно   не  об'єднуються  шляхом

 референдуму  в  єдину   територіальну  громаду  міста.

      Тобто,  питання  вирішуються   населенням.

      Такий   підхід   нам   видається   найбільш  демократичним,

 вважаємо,  що  тільки  таким  чином  ми  зможемо  покласти  край

 негативній практиці, коли в окремих містах вже розпочався процес

 ліквідації  самоврядування на рівні районів. в цьому питанні нас

 повністю  підтримує  асоціація районних у (...........) рад і їх

 звернення  до законодавців були поширені в цьому залі і ми... ви

 мали  змогу   з  ними    ознайомитись.

      У  розділі  2  законопроекту  "Матеріально-фінансова основа

 місцевого   самоврядування"  розкривається  поняття  комунальної

 власності,    визначається    загальний    порядок    володіння,

 розпорядження та користування   нею.

      Ряд  статей  присвячені  місцевим  бюджетам, позабюджетним,

 валютним,   іншим   коштам  місцевого  самоврядування,  а  також

 місцевим   податкам і  зборам.

      Характерною  рисою  є  те,  що, визначаючи основні принципи

 формування   місцевих   бюджетів,  законопроект  не  перераховує

 конкретних  джерел  надходжень  до  бюджету,  як  це  зроблено в

 чинному  Законі про місцеві ради, містить відсилку до Закону про

 бюджетну систему та інших спеціальних галузевих законів.

      Хоча  пропозиції  і  лунають  інші,  суть яких зведиться до

 чіткого   закріплення  переліку  надходжень,  які  стовідсотково

 осідають    в бюджеті  місцевого самоврядування.

      Я  особисто  ідею підтримую. Але, враховуючи досвід минулих

 років,   коли   частина   відповідних  норм  діючого  закону  не

 працювала, не узгоджувалась із законами про Державний бюджет, що

 ризводило  до  певних  непорозумінь. А також беручи до уваги, що

 нині  фінансової  стабільності  не досягнуто, що готується новий

 закон  про  бюджетну  систему,  робоча  група вирішила піти саме

 таким шляхом.

      До  речі,  цим  самим  було враховано відповідні пропозиції

 Комісії Верховної Ради з питань бюджету.

      Важливою   особливістю  законопроекту  є  те,  що  в  ньому

 детально визначені повноваження місцевого самоврядування та його

 органів  стосовно  окремих  галузей, їх повсякденної діяльності,

 чітко  визначено,  так звані, власні та делеговані повноваження.

 Передусім,   це   стосується  повноважень  сільських,  селищних,

 міських Рад та їх виконавчих комітетів.

      Окремо   статя   42   присвячена  особливостям  повноважень

 районних   у   містах   Рад.   Ці   Ради   наділяються   тими  ж

 повноваженнями, що й сільські, селищні, міські Ради, але обсяг і

 межі  цих  повноважень  можуть  бути  змінено міськими Радами за

 узгодженням  з  районними  Радами  з урахуванням загальноміських

 інтересів та колективних потреб територіальних громадя районів.

      Повноваження   районних   і   обласних  Рад  у  свою  чергу

 поділяються  на  ті,  що  реалізуються  самими Радами, та ті, що

 згідно  зі  статтею  119-ою пунктом 7 Конституції України можуть

 бути делеговані ними відповідним державним адміністраціям.

      При   цьому,   слід   зауважити,   що   делегування  Радами

 повноважень  місцевим державним адміністраціям є їх правом, а не

 обов'язком. Інакше, втрачається всякий сенс делегування.

      Слід  врахувати  й те, що обласні і районні Ради відповідно

 до   Конституції   мають   свій  виконавчий  апарат,  який  може

 здійснювати   виконавчі   функції,  не  маючи,  на  відміну  від

 виконавчого  комітету,  розпорядчих  повноважень, тобто приймати

 рішення.

      Законопроект передбачає, що відповідна Рада може розглядати

 і вирішувати будь-які питання, віднесені до її компетенції, крім

 тих,  що  вирішуються  виключно  територіальною  громадою шляхом

 референдуму.

      У  проекті  Закону,  стаття  40,  дається перелік виключних

 повноважень  Рад.  З  іншого  боку,  виконавчий  комітет в праві

 вирішувати всі питання, віднесені законодавством до відання Ради

 та  їх  органів,  крім  тих що входять до виклюдчної компетенції

 Рад, глава перша розділ 3.

      Що  стосується районих і обласних Рад, то як вже говорилося,

 вони  можуть  делегувати  частину  своїх повноважень відповідній

 державній  адміністрації  згідно  статті  119 Конституції, яка у

 цьому  обсязі здійснює функції виконавчого комітету Ради з усіма

 передбаченими законодавством наслідками, насамперед підзвітністю

 всіх  питань  Раді.

      Як   ви   мабуть  звернули  увагу,  в  законопроекті  чітко

 розмежовані  повноваження  Рад  і  виконавчих  комітетів. Чи є в

 цьому  потреба?  Дехто  вважає,  що  такої  потреби немає, що на

 практиці   виконавчий   комітетт   має  вирішувати  всі  питання

 місцевого  самоврядування. Такий підхід суперечить нормам статей

 140,  141,  143 Конституції де чітко визначено верховенство Ради

 як  представницького органу територіальної громади, а виконком є

 утвореним   Раою   органом,  підпорядкованим  і  підзвітним  їй.

 Безумовно,  оскількі  місцеві  Ради  працюють  не  на  постійній

 основі,  а  виконком  є  постійно  діючим  органом, він здійснює

 практично   всі   функції   самоврядування,   але  деякі  з  них

 найважливіші, лише відповідно до рішення Ради у встановлених нею

 межах.

      Ще  одне  питання.  Якими  критеріями керувались розробники

 законопроекту,    визнаючи    галузеві    повноваження   органів

 самоврядування?   Перш   за   все  ми  керувались  Конституцією,

 положенням  розділу 11 місцевого самовряування, а також і нормою

 пункту  1  розділу 15 Перехідні положення де чітко визначено, що

 закони  та  інші  нормативні  акти, прийняті до набуття чинності

 Конституції,  діють у частині що їй не суперечить. Зокрема, нами

 були  використані  положення  Земельного  кодексу,  законів "Про

 власність",  "Про  підприємництво",  "Про  охорону навколишнього

 природного  середовища", "Про міліцію" та ряд інших законодавчих

 актів.

      Далі. Порядок формування усіх рівнів - ідентичний. Всі вони

 формуються  з  депутатів,  які обираються, згідно із Законом про

 вибори,  населенням  відповідної території на основі загального,

 рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на

 4 роки, відповідно до статті 71 Конституції.

      Щодо  питання  формування  районних  та  обласних  Ради  за

 моделлю   сталінських   часів,   то  це  питання,  як  ви  добре

 пам'ятаєте,   дебатувалося   під  час  розгляду  проекту  діючої

 Конституції, і було відхилено нами в цьому сесійному залі. Так в

 чому  ж  тоді  проблема,  я не розумію? Про які ассоціовані Ради

 вдееться мова?!

      Основною  формою  роботи  Ради  є  її  сесія.  Законопроект

 визначає  чіткий  порядок скликання і проведення сесій, виключає

 можливість  ігнорування думки депутатів щодо її скликання, як це

 зустрічалось  на  практиці  в  деяких  Радах,  і всі ми це добре

 знаємо і пам'ятаємо.

      Окремі   статті   проекту   присвячені  постійним  комісіям

 депутіатів.  Як  відомо, відповідно до статті 141 Конституції, у

 місцевому   самоврядуванні  з'явилась  нова  посада - сільський,

 селищний,  міський  голова,  який не входить до складу Ради, але

 головує   на   її  засіданнях,  очолює  її  виконавчий  комітет.

 Законопроект - стаття  49 - визначає його повноваження, гарантії

 його діяльності.

      Окремо   слід   акцентувати   увагу   про   посадову  особу

 представницького органу -секретаря сільської, селищеної, міської

 Ради.   Звертаю  вашу  увагу  на  статтю  50-у  законопроекту.

      В  зв'язку  з  тим, що у цих Радах фактично відсутня посада

 голови - частково  його  функції  здійснює  сільський, селищний,

 міський  голова -логічно не може бути й посади заступника голови

 Ради...  Фактично,  секретар  сільської,  селищної, міської Ради

 керує Радою. Секретар обирається Радою з числа її депутатів. Але

 таку  модель  започаткувала  робоча група, і вона є похідною від

 141 статті Конституції.

      Кілька  слів  про  виконавчий  комітет сільської, селищної,

 міської,   районної   в   місті  Ради.  Це -  стаття  51-ша,  що

 кореспондується  з частиною 3 статті 140 Конституції. Кількісний

 склад  виконавчого...  виконкому  визначається  Радою  в  межах,

 встановлених   законом,   нею   затверджуються   за  пропозицією

 відповідно   сільського,   селищного,  міського  голови,  голови

 районої в місті Ради і персональний склад виконавчого комітету.

      Рада  у  межах,  затверджених  нею структури і штатів, може

 утворювати   відділи   управління  та  інші  органи  виконавчого

 комітету.

      Районна  обласна  Рада може утворювати Президію Ради, яка є

 її постійно діючим координуючим органм. Це думка з мічць і є вже

 певний  досвід.

      Ці    Ради   мають   виконавчий   апарат,   який   здійснює

 організаційне,  юридичне,  інформаційне  та матеріально-технічне

 забезпечення  діяльності Ради, її органів та  депутатів.

      В  розділі  4  проекту  Закону  визначають правові гарантії

 місцевого  самоврядування.  Зокрема:  гарантується самостійність

 територіальних  громад,  органів  та  посадових  осіб місцевого

 самоврядування    у    реалізації    наданих    їм   повноважень

 самоврядування,  невтручання, підкреслюю -невтручання будь-якивх

 органів  у  законну   діяльність  самоврядування, крім випадків,

 передбачених законодавством, право на  судовий захист.

      Встановлюється   обов'язковість   в   прийнятих   в   межах

 повноважень  актів  і законних вимог, оргнанів та посадових осіб

 місцевого  самоврядування. Все це випливає із статей 7, 19, 118,

 11  розділу та інших  статей  чинної Конституції.

      Окремій  статті  законопроекту  присвячені відповідальності

 органів   та   посадових  осіб  місцевого  самоврядування  перед

 територіальними  громадами,  державами,  юридичними  і фізичними

 особами,   а   також   відповідальності  перед  Радами  місцевих

 Державних   адміністраці  за  здійснення  делегованих  їм  Радам

 повноважень.

      Проект Закону передбачає можливість дострокового припинення

 повноважень  Рад   у  разі  порушення ними Конституції і законів

 України,  прав  і свобод громадян, а також у випидках, коли вони

 не  забезпечуютьт  належного  здійснення  неадання  наданих  ним

 законодавством  повноважень.

      Повноваження Ради за наявності згаданих підстав можуть бути

 достроково   припинені   Верховно   Радою  України  за  поданням

 Президента  України  або Кабінету Міністрів, а також за рішенням

 місцевого референдуму.

      За   цих  же  підстав  можуть  бути  достроково  припинені

 повноваження  сільського,  селищного  і  міського  голови.  Вони

 припиняються  за  рішенням  місцевого  референдуму,  за рішенням

 Верховної  Ради  України,  а також за рішенням відповідної Ради,

 прийнятого  не менше, як трьома четвертями голосів депутатів від

 загального складу  Ради.

      Ініціаторам дострокового припинення повноважень сільського,

 селищного,  міського  голови  можуть  бути  одна  десята частина

 громадян,  які проживають на відповідній території і мають право

 голосу,  або  відповідна  Рада  чи  голова  місцевої  Державної

 адміністрації.

      Законопроект    передбачає    інші   випадки   дострокового

 припинення  повноважень сільського, селищного, міського голови у

 зв'язку  з  виїздом  на  постійне  проживання в іншу місцевість,

 втратою  громадянства України. В разі визнаання судом особи, що

 є головою недієздатною ,  засудження  її  тощо.

      У зв'язку з достроковим припиненням повноважень сільського,

 селищного,  міського голови її функції до закінчення визначеного

 законом  строку  повноважень і обрання нового голови за рішенням

 Ради,  прийнятому  не менше як двома третинами голосів депутатів

 здійснює  один з  депутатів  Ради.

      Шновні  народні депутати! Я коротко зупинився на основних

 положеннях   законопроекту,  його  осгобливостях.  Хочу  ще  раз

 підкреслити,   що  проект  Закону  проходить  випробовування,  є

 висновки  щодо  нього  науково-експертного відділу, Міністерства

 фінансів.

      В  результаті  опрацювання  пропозицій і зауважень до нього

 окремі  положення,  деякі статті законопроекту набули змін. Вони

 відображені  в  розданому  вам  додатку.  Ми  не мали можливості

 детально  розглянути всі матеріали, що стосуються законопроекту,

 оскільки вони продовжують надходити до Комісії до цього  часу.

      Але в разі прийняття Верховною Радою поданого законопроекту

 за  основу  при  доопрацюванні  і підготовці до другого читання,

 вони  будуть опрацьовані і в установленому порядку подані на ваш

 розгляд.  Ми  мі в якому разі не хочемо сказати, що законопроект

 претендує  на  свою  виключність, і готові вислухати і врахувати

 всі ваші пропозиції. Але головна умова -це конструктивна робота.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Чи є запитання до Олександра Миколайовича? Шановні

 депутати,  я  зараз...  ви  запишитеся, але перед цим я хотів би

 привернути  вашу  увагу  до  такої,  так  би  мовити,  загальної

 ситуації   щодо   підготовки  цього  законопроекту,  надзвичайно

 потрібного   і  невідкладного,  що  виходить  із  Конституції  і

 реальної ситуації.

      Ви бачите у вас на руках цей проект, який тільки що доповів

 Олександр  Миколайович,  а  також  проект,  який  вносить  група

 депутатів, який буде доповідати  потім депутат Коліушко.

      Є  у  вас  на руках також розданий лист Президента відносно

 того,  щоб  відхилити  і  не  розглядати  сьогодні  цей Закон до

 певного  періоду, поки не будуть розглянуті інші  закони.

      У  роботі  в  комісіях  також  є  ряд законопроектів, котрі

 пов'язані  із  цим  законом.  Я  не  буду говорити про Закон про

 бюджет   на   1997  рік,  а  мова  іде  про  Закон  про  місцеві

 адміністрації,   Закон  про  районні  адміністрації,  Закон  про

 обласні  адміністрації,  Закон  про  Кабінет Міністрів. Їх треба

 безперечно  розглядати  у  пакеті,  розуміючи,  що  норма одного

 закону стосується норми іншого.

      Тому  на  ваш  розсуд  пропонується  процедура розгляду цих

 проектів,  яка вчора обговорювалася і на засіднні голів комісії,

 і  на  зустрічі   на нараді голів фракцій. Пропонується загальна

 схема  така.  Щоб  ви  увійшли в матеріал тісніше, з'ясувавши ті

 питання,  які  вас  цікавлять,  задавши  запитання  і  відповіді

 доповідачам  і  співдоповідачу.  А  потім  вирішили  питання про

 створення  тимчасової  спеціальної комісії, яка... відповідно до

 Регламента  ми повинні визначитися щодо того, який проект Закону

 брати  за  основу.  Цій Комісії дати завдання протягом тижня, до

 сесійного   наступного  тижня  підготували  проект  для  першого

 читання, який би зняв ті протеріччя, котрі виникають.

      Крім  того,   на ваш розгляд, пропонується кілька варіантів

 постанов,  які  тут  у  вас є на руках. Можна шляхом голосування

 визначитися  і  по цих проектах. Але схема зводиться до того, що

 ми  повинні  знайти  можливість, як прискорити в першому читанні

 прийняття   Закону   по   місцеве   самоврядування,  щоб  потім,

 розглянувши  питання  про  місцеві  адміністрації,  про  Кабінет

 Міністрів,  до  другого читання підійти, узгодивши вже позиції і

 функції,  права  і  обов'язки відповідних ланок і структур влади

 так, щоб найкраще було узгодження, щоб не було протиріч між цими

 законами.  Ось  така приблизна схема. Тому я хотів би, щоб ви на

 неї зважили.

      А   тепер  запитання,  будь  ласка,  запишіться,  хто  хоче

 поставити запитання перед Олександром Миколайовичем.

      Скільки  ми  часу будемо відводити на запитання, відповіді,

 виходячи  із  загального  регламенту,  який  ми проголосували, 2

 години.  20 хвилин.

      Будь ласка, Кочерга.

      КОЧЕРГА.

      122 избирательный округ, Кочерга.

      Уважаемый  Александр Николаевич! Скажите, пожалуйста, какое

 отношение  к  этому  законопроекту,  который внесла Комиссия, со

 стороны асоциации городов, какие у них возражения есть, и как бы

 мы на эти возражения предварительно могли ответить?

      Спасибо.

      СТЕШЕНКО  О.  М.  Знаєте,  я дякую вам за увагу. Но перш за

 все,  основна  робота  над  цим  законопроектом  велася,  як  ви

 пам'ятаєте,  в  кінці  липня,  в серпні. Було проведено декілька

 організаційних  засідань, і головне питання, яке вирішувалось на

 цьому  організаційному  засіданні  -це  підготувати і розглянути

 концепцію  майбутнього  законопроекту.  І  це  було зроблено  за

 згодою всіх. І треба сказати, що всі суб'єкти, будем так казати,

 які  приймали  участь  у  цій роботі, навіть раніше чим  народні

 депутати  в  цьому  залі,  отримали  законопрокт  згідно з нашою

 домовленністю працювати спільно.

      ГОЛОВА. Коген.

      КОГЕН Ю.Б. Прошу  слово передать  Дорошевскому.

      ГОЛОВА. Будь ласка.

      ДОРОШЕВСЬКИЙ.

      Дорошевский,   34   округ,  фракция  "Коммунисты  Украины".

 Уважаемый   Александр   Александрович!  Уважаемый  докладчик!  Я

 внимательно  прослушал  доклад и вашу, так сказать, точку зрения

 по процедуре принятия поддерживаю, но я считаю, что, в принципе,

 надо все-таки за основу принять проект закона, который предложил

 Александр Иванович  Стешенко,  а  потом остальная  процедура.

      У  меня  есть вопрос такого поряда. Чем можна пояснить, что

 согласно   законодательству   секретарю  сельской,  городской  и

 районной    рады    предоставляется   полноваження,   которые...

 полномочия,    которые    раньше   представлялись   руководителю

 председателю совета, его заместителю. Откуда такая новинка?

      СТЕШЕНКО.  Ну  по-перше,  постать  секретаря. Ви знаєте, ми

 декілька  розглядали  моделей,  але все це виплаває з 11 розділу

 чинной  Кронституції.

      Уявіть  собі  і  це я робив наголос саме на цьому, що в нас

 з'явилася  на  рівні  села, селища, міста нова посадова особа як

 голова  села,  селища, міста. А відповідно від цього є і стаття,

 яка  виписує  його  функції.

      Інша  річ -вона задовольняє, не задовольняє, але таке інше.

 У  зв'язку  з цим, постало логічно питання. Якщо є голова і це я

 вже краєм зачіпив цю проблему у своїй доповіді, постає питання -

 хто ж буде практично займатися всією організаційною роботою, яка

 пов'язана  з  роботою  постійних  комісій,  депутатів,  груп  та

 фракцій,  які  утворюються зараз на багатопартійній основі і все

 це,  ну  за більшістю, за думкою більшості робочої групи привело

 до того, що треба мати таку посадову особу і головне те, що вона

 повинна  бути  із  числа  депутатів відповідної Ради. Ну, але це

 думка   робочої   комісії.  Мені  ця  ідея  сподобалася,  ми  її

 започаткували,  дійсно,  тому  що  у голови села, селища, міста,

 уявіть,  і  так  буде  досить  багато  проблем.  І взагалі, якщо

 розглядати  стосунки  між  головою  і  Радою,  то фактично (і це

 започаткувала   Конституція),   що  він  тільки  головує  на  її

 засіданні.  А  ми  далі вже розвили, так сказать, цю тезу. І він

 голосує, як ви звернули увагу, в нас тільки в тому випадку, коли

 голоси  розподілилися  порівну. Ну, ввели такий механізм. Але це

 не догма, я думаю.

      ГОЛОВА. Коршинський .

      КОРШИНСЬКИЙ І.Ю. Прошу передати слово Климпушу.

      ГОЛОВА. Климпуш.

      КЛИМПУШ О.Д. (Климпуш, 172 виборчий округ)

      Шановний  доповідачу,  скажіть,  я,  як  і ви, посилалися в

 своїй   доповіді   -інформації,  свого  часу  в  вересні  місяці

 познайомив  наших  працівників  на  місцях,  працівників органів

 місцевого самоврядування з цим проектом.

      І  мушу  сказати  вам, що відношення до нього було виключно

 негативне.  І  сьогодні,  коли  була можливість познайомити їх з

 іншим  проектом,  останній  раз будучи на окрузі, вони абсолютно

 підтримали і порекомендували його взяти за основу.

      А  на  підтвердження  я  хочу  запитати  вас. Скажіть, будь

 ласка,  коли  читати  статтю  44-у,  яка  стосується повноважень

 районних і обласних Рад, які можуть бути делеговані, можуть бути

 делеговані  ними  місцевим  державним  адміністраціям. Ви робите

 перелік  повноважень,  які повністю відтворюють ті повноваження,

 які  мали Ради за попередньої держави. Чи не є це спробою такої,

 щоб  делегувати,  але  мати  право  контролювати, як ви пишете в

 передніх статтях?

      Наприклад,  як можна зрозуміти те, що районні, обласні Ради

 повинні  мати такі функції, як затвердження маршрутів і графіків

 руху  місцевого пасажирського транспорту, як виділення землі для

 містобудуваня і т. ін. Дякую.

      СТЕШЕНКО.  Ну,  я дуже шкодую, але я б вам рекомендував ну,

 по-перше,  і  прохав би навіть, якщо у вас були такі зауваження,

 то  згідно  з листом, який я підписав, ви подали б ці зауваження

 до комісії. Це , по-перше.

      По-друге,  якщо  ви  говорите  про негативне відношення, то

 конкретизувати,  про  що  йде мова, тому що розділ другий, глава

 перша як раз дає перлік тих об'єктів, які входять до комунальної

 власності і поняття комунальної власності.

      І   по-третє,  я  б  вам  рекомендував  теж  заглянути  119

 Конституції  пункт  7,  де  записано  чітко:  реалізацію  інших,

 наданих   державою,  а  також  делегованих  відповідними  Радими

 повноважень.   Так  скажіть  мені,  будь  ласка,  як  практичний

 працівник,  якщо  не  буде  виписано  цих повноважень, так що ви

 будете делегувати, звідки вони взагалі візьмуться?

      ГОЛОВА. Орест Дмитрович, потім з'ясуєте, але зверніть увагу

 на  те,  що, одну хвилиночку, ще раз, будь ласка, не вигукуйте з

 місця.  Є  ще Земельний кодекс, який передбачає повноваження Рад

 відносно  розподілу  земельних ділянок, неможна нікому передати.

 Будь  ласка,  ви  не  задоволені відповіддю, говоріть, тільки по

 суті, тому що ви півтори хвилини використали часу.

      КЛИМПУШ.  Абсолютно  по  суті  і  попередньо  і  зараз.

 Комунальної  власності  на  рівні  району  і  області немає і не

 повинно  бути  і  не  треба  робити, відповідати те, чтого немає

 місце.  Я чітко запитую, що не треба функції районним і обласним

 Радам,  наділяти  їх  тими  функціями,  які  були  в  попередній

 державі,  а  треба  вернутися  до місцевого самоврядування, тому

 саме і таке відношення до такого, до цього проекту.

      ГОЛОВА. Я прошу не дискусію, запитання задавайте.

      СТЕШЕНКО. Ні, вибачте.

      КЛИМПУШ. Немає комунальної власності на рівні районів і

 області.

      СТЕШЕНКО. Вибачте, робоча група не раз поверталася до цього

 питання  за  участю  фахівців.  В  цьому  питанні  дійсно чимало

 проблем,  але  запевняте  те, що на цьому рівні немає власності,

 ну, вибачте,  ви це, м'яко кажучи, не досить коректно.

      ГОЛОВА. Кіяшко.

      КІЯШКО.  108  избирательный округ, Донецк, Социалистическая

 фракция Украины.

      Спасибо.  Уважаемый  Александр  Николаевич,  я  внимательно

 послушал  ваше выступление и у меня возникло несколько вопросов.

 В  отличии  от  пана  Клипмпуша  я  бы сказал так, что не только

 негативные,   как   он   говорит,   поступают   отзывы  на  этот

 законопроект,  но  и  позитивные.  Поэтому  первый вопрос у меня

 такой:  анализировали  ли  вы  обсуждение  проекта  по мисцевому

 самоврядуванню   в   местных  Советах,  то  есть  какие  отклики

 поступали в вашу комиссию по этому вопросу?

      Второе.   В  средствах  массовой  информации  (особенно  от

 команды Президента) раздаются голоса о том, что данный проект, с

 одной  стороны,  диктует всевластие Советов, а с другой стороны,

 что дает двоевластие. Я попросил бы ответить на вопрос, особенно

 для  наших  радиослушателей:  насколько всевластие и двоевластие

 предусмотрено, либо они будут предусмотрены этим проектом?

      И последний вопрос. Насколько этот законопроект соотносится

 с  теми  законамы,  которые  мы  долджны  ратифицировать  (и,  в

 частности, в рамках Европейской Хартии местного самоуправления)?

      Спасибо.

      СТЕШЕНКО О. М. Я дякую. Одним словом на ці запитання так не

 відповісиш,   тому  що  тут  є  і  великі  розмірковування  такі

 теоретичного плану, але як практичний працівник скажу.

      Ну,  по-перше,  саме  звернення  асоціації районних у місті

 Рад,  яке  роздавалося,  це  говорить про зацікавлений підхід до

 цього законопроекту.

      Найбільша проблема, яка виникла і взагалі існує зараз, і ті

 розбіжності,  кі  утворилися  між одним законопроектом, другим -

 це...  вони випливають, ну, із неодноразових заяв Президента про

 те,  що  "...  я двоголів'я не допущу!". І це трансформується на

 рівень  відповідних  Рад. Але, вибачте... Ні, не двоголів'я -  я

 вибачаюсь, - а двовладдя. Я можу відверто заявити і, користуючись

 цією   високою   трибуною,  що  в  цьому  законопроекті  ніякого

 двовладдя  не закладено - тут, дійсно, закладено двоголів'я, але

 воно  логічно  випливає  із відповідних норм чинної Конституції,

 про   що   я   говорив  на  триумфальному  останньому  засіданні

 тимчасової  спеціальної  комісії по опрацюванню цього... проекту

 Конституції. Це - однозначно.

      Тепер...  Ну,  і двовладдя я тут зачепив. Тому -є відгуки і

 одні, і інші. Але зараз розгорнулась кампанія. Ну, ви розумієте,

 якщо  3  тижні  йде такий масируваний натиск... Тим паче, у мене

 ніхто  нічого  не  запитав!  Хоча і висновок Науково-експертного

 відділу  (вчора мій колега, Шейко, здивувався, що такий висновок

 написав  Науково-експертний відділ...)... Ну, це справа така -це

 справа відділу...

      Тепер  щодо  Хартії.  Ну,  безперечно,  я  не  бачу якихось

 перешкод. Ми намагалися все робити. Я не беру зараз... не беруся

 цитувати, але головні постулати, які закладені, - це невтручання

      державних  структур,  це  виключна  самостійність  в  межах

 Конституції і законів, це самостійність флормування бюджету і ні

 в  якому  разі  його невключення до Державного бюджету, як дехто

 пропонує  і  тим  паче  пропонує Комісія з питань бюджету, ну, і

 деякі є інші принципові положення, такі, припустим, як існування

 районів  у містах. Стаття 5 Європейської Хартії дає відповідь на

 це і відповідно до цього ми і запровадили відповідну норму через

 загальноміський  референдум  вирішувати долю існування районих у

 місті  Рад.  І  ряд  інших  новел,  які,  дійсно,  співпадають з

 Європейською Хартією.

      ГОЛОВА. Єгудін.

      ЄГУДІН.

      Я  вважаю,  що  цей  закон  потрібно  прийнять за основу. І

 запитання:   чи  вважаєте  ви  доцільним  дострокове  припинення

 повноважень   обраних  всім населенням сільських, міських голів,

 ну,   крім   референдуму,   ну,   чи   другої  форми  припинення

 повноважень?

      СТЕШЕНКО.  Знаєте, це питання теж чи ненайболючіше. Тому ви

 знаєте   за   період   існування   або  за  період,  коли  діяла

 Конституційна угода, ми маємо в нашій державі такі випадки, коли

 практично   через   відсутість   механізму   окрім  референдуму,

 неможливо  нічого зробити з тим чи іншим головою, який, відверто

 кажучи,  уже  став  на шлях  підсудності.

      Тому  логічно  випливає  це  запитання.  Інша річ полягає в

 тому,  що представницький орган місцевого самоврядування за цією

 чи  іншою політичною ознакою не, ну, часто, будем так казати, не

 порушував  це  питанння через інші політичні погляди між головою

 відповідного  села,  селища,  міста  і  відповідною Радою. Оце в

 цьому  головна  небезпека  і  я це теж, цю думку вапшу поділяю і

 підтримаю.

      ГОЛОВА. Лавриненко.

      ЛАВРИНЕНКО. Социалистическая  партия Укпраины.

      Уважаемый  Александр  Николаевич, как вы относитесь к тому,

 чтобы  Государственная  администрация  обеспечивала деятельность

 совета,  ее комисисии, депутатов?

      Не  будет  ли  это  вмешательством  в  деятельность органов

 самоуправления? Хотя вы частично здесь ответили, я хотел бы все-

 таки более полно, чтобы ответили вы на эти вопросы, потому что в

 связи   с   этим   неясно,   какие  функции  будет  осуществлять

 исполнительный оппарат областного районного Совета.

      И  я полагаю, что то замечание, которое высказывал Климпуш,

 мол,  это  органы  предыдущего  государства,  это  некорректно и

 неверно.  Это  органы  нашего народа, который был, есть и всегда

 будет.

      Поэтому,  наверное,  вы  на  правильном  пути.  Прошу более

 подробно  ответить на  мой  вопрос.

      СТЕШЕНКО.  Знаєте,  якщо  ви  вже  зачепили  це надто таке

 болюче  і  важливе  питання,  я  його  дещо розширю, але однією,

 буквально, реплікою.

      Взагалі,  щас стан речей такий, якщо ми взагалі не приймемо

 закон  про  місцеве самоврядування, я не буду там казать, в якій

 редакції і що, то взагалі дуже проблематичним постає питання про

 формування місцевих бюджетів.

      Але   що   стосуєтсья   вашого  конкретного  запитання  про

 фінансування,   про   те,   що   фінансові  витрати  буде  вести

 адміністраці,  ну,   вибачте   мені,   в   чому   полягає  тоді

 самостійність?

      Самостійність  будь-якого  органу,  як  я вважаю, базується

 принаймні   на   трьох   китах:  володіння  власністю,  земля  і,

 безперечно,  кошти.

      Якщо  ми  тільки це припустимо, то постійні будуть прохачі,

 одна  справа,  коли така модель була започаткована, коли в одній

 особі  був  і  голова  відповідної Ради, що дало йому можливість

 отримати  посаду  глави  адміністрації, а інша річ, коли Ради на

 рівні  районів  і областей мають статус відповідно до статті 140

 самоврядних  органів.

      А  раз  ми  зробили  це, то тепер нічого не залишається, як

 забезпечити повну фінансову і матеріальну самостійність районних

 і обласних  Рад.

      ГОЛОВА.  Динейкін.

      ДИНЕЙКІН.  Прошу  передать  слово  Цебенко.

       ЦИБЕНКО. Спасибо.

       Уважаемый  Александр  Николаевич! Я поддержу законопроект,

 который  от  имени  Комиссии  внесли, и предлагаю это же сделать

 своим  коллегам  депутатам,  поскольку  считаю, что это наиболее

 совершенный и квалифицированный проект.

      И  очень  короткий вопрос. Вам как председателю Комиссии по

 государственному   строительству   и  работе  Советов  наверника

 приходилось сталкиваться с ситуацией, когда председатели Советов

 или  их  заместители  отказывались созывать сессию по требованию

 депутатов.

      Скажите,   пожалуйста,   как   эта   проблема   решается  в

 предложеном  вами законопроекте?

      Спасибо.

      СТЕШЕНКО   О.   М.  Так,  дякую  за  запитання.  Це  дійсно

 найболючіше  питання,  якщо вже відповідати відверто і чесно, то

 це стало, так сказать, приводом тих бурних дебатів, які велися в

 Київській міській Раді. І взагалі ця проблема вона характерна не

 тільки для столичного органу місцевого самоврядування.

      У  нашому законопроекті невипадково, ще раз я роблю наголос

 на  тому,  що  на  на  рівні районів і областей вводиться посада

 заступника,  але  тут  безперечно,  мабуть,  може працювати і на

 громадських  засадах.  А  що  стосується  села,  селища, міста і

 представницького органу, то ввели посаду саме із числа депутатів

 секретаря як раз для того, щоб він відповідав всім вимогам.

      Окрім  цього  закладена  така  норма,  що  за рішенням Ради

 головувати  на засіданні може будь-хто з депутатів і підписувати

 той  акт,  те  рішення,  який  прийме  відповідна Рада з того чи

 іншого  рішення. І абсолютно виключає можливість, коли зібралися

 депутати,  коли  є  кворум  для  прийняття будь-якого рішення, а

 хтось з якихось амбіцій не хоче проводити засідання.

      ГОЛОВА.  Таран.

      ТАРАН.

      Таран, 180, Запорожье, фракция "Коммунистов Украины".

      Уважаемый  Александр  Николаевич, я также поддерживаю ранее

 выступающих  уже  и задававших вопрос. Единственно, что хотел бы

 добавить и вроде бы вопроса вам задать. Я знаю, я приносил к вам

 на  комиссию  после того, как уже роздан был текст проекта этого

 акона.  Я  отвез  к  себе  в округ, в два района. роздал эти эти

 проекты  документов.  На  них  пришла  нормальная  реакция.  Все

 материалы  мною переданы в комиссию и, на мое внение, в основном

 они учтены.

      Поэтому  вот  этот  вопрос,  который был подан в письменном

 виде  со  стороны  Президента, у  меня  вызвал  единственное это

 удивление. Я считаю, что... хотелось бы знать ваше мнение, вашей

 комиссий,  именно  вашей  комиссии,  не ваше личное. Сейчас надо

 принять   решение   в   первом   чтении,   и   дать  возможность

 поучаствовать   в   обсуцждени   во  втором  чтении  и  Кабинету

 Министров, и со стороны президентской власти или  исполнительной

 власти,  и  депутатов  Верховного  Совета.  Какая  вот  позиция,

 предложения от имени комиссии?

      СТЕШЕНКО.  Ну,  по-перше, ми виклали  свою позицію в листі,

 який  ви  сьогодні  отримали,  як  відповідь  на лист Президента

 України  Леоніда  Даниловича Кучми, який адресований був півтори

 тижні  тому  до Верховної Ради. І там викладена наша позиція. Це

 перше.

      Друге.  Я  глибоко  переконаний  в тому і взагалі, що треба

 сьогодні  нам  присвятити  (може  цей  тиждень, може дещо більше

 відвести  часу),  але  послухати  всі  законопроекти для того, з

 одного  боку,  це  буде думка депутатів законодавчого органу, по

 друге, нам це допоможе ув'язати ті найбільш болючі питання, які,

 на   привеликий   жаль,   до   кінця  не  вирішені  і  в  нашому

 законопроекті.  Я  маю на увазі розглянути і прийняти відповідне

 рішення  про Закон про місцеве самоврядування, далі про Державні

 адміністрацію   і   про   Кабінет   Міністрів.   Що   стосується

 Законопроекту  про місцеве самоврядування, я закликав і закликаю

 до   конструктивної   роботи.   Ми  готові  розглядати  будь-які

 пропозиції.

      А  збудження те, яке відбулося в суспільстві, ви знаєте, це

 відбулося  після того, як, з ініціативи нашого Голови Олександра

 Олександровича Мороза, був проведений круглий стіл, і тоді дехто

 щось почув таке, чого до цього не було.

      Ну  але  це  таке.  Все  має право на своє існування, а нам

 треба рухатися, як кажуть, вперед і приймати відповідні рішення.

      Але я тільки за конструктивну роботу і зовсім не виходячи з

 якихось  догматичних міркувань, я не можу сказати, що та чи інша

 норма  -це виключна і вона тільки претендує на свою виключність.

 Давайте працювати, давайте рухатись. Дякую.

      ГОЛОВА.   Дякую.  Слово  має  Коліушко  Ігор  Борисович  із

 виступом  про  інший  варіант  проекту  закону.

      Спасибі  Олександр Миколайович.

      КОЛІУШКО І.Б.

      Шановний пане Голово! Шановні панове-депутати! Шановні пані

 і  панове!  Вашій  увазі  пропонується проект Закону про місцеве

 самоврядування   в   Україні,   підготовлений   Фондом  сприяння

 місцевого  самоврядування в Україні та Асоціацією міст України і

 доопрацьований  цілим  рядом  народних  депутатів,  державних...

 представників  державних  органів  влади,  зокрема  Міністерства

 юстиції, та представників мірії... мерів, представників місцевих

 державних  адміністрацій.

      Робота  над даним законопроектом почалася ще в березні 1996

 року. Після прийняття Конституції України в червні 1996 року цей

 проект  був  адаптований  до нової конституційної термінології і

 був  адаптований  так  само  цілим рядом семінарів, конференцій,

 нарад  представників  органів   місцевого самоврядування.

      Закон  про  місцеве  самоврядування  повинен,  без сумніву,

 грунтуватися на Конституції України.

      Конституція   визначає  загальні  орієнтири  демократичного

 руху,   механізму  розподілу  і  взаємодії  влади,  розмежування

 компетенції  владних  структур,  форми  державного  правління та

 устрою,  від  яких  залежить  система територіальної організації

 влади, місцевого самоврядування.

      Конституція  закладає  також основи для створення механізму

 функціонування  державного  управління,  забезпечення  виконання

 законодавчих    актів   та   управлінських   рішень   проведення

 адміністративної реформи.

      Виходячи  з  цього,  до  обговорюваного  законопроекту були

 запропоновані  наступні  підходи  до  визначення  територіальної

 організації влади і місцевого самоврядування.

      По-перше,    територіальна    організація   влади   повинна

 базуватись  на засадах єдності і цілісності державної території,

 оптимального   поєднання   централізації   і  децентралізації  у

 здійсненні    державної    влади,   збалансованості   соціально-

 економічного розвитку регіонів.

      По-друге,  держава  присутня  на  територіальному  рівні  і

 впливає  на діяльність місцевих органів через відповідні місцеві

 державні   адміністрації.  Останні  набувають  статусу  місцевих

 органів    виконавчої   влади   з   наглядовими,   контрольними,

 координуючими та деякими управлінськими функціями.

      Система...   По-третє,  система  місцевого  самоврядування,

 виходячи з положень Всесвітньої декларації і Європейської хартії

 місцевого  самоврядування  будується  на  засадах самостійного в

 межах   Конституції   і   законів   вирішення   місцевих   справ

 територіальними   громадами   мешканцями   сіл,  селищ  та  міст

 безпосередньо і через органи місцевого самоврядування.

      Така  модель,  з  одного  боку,  дозволяє  зберегти єдність

 виконавчої  влади  в  державі,  з  іншого-розвинути демократичні

 засади  організації системи місцевого самоврядування, побудувати

 її  знизу  догори з відповідним представництвом на регіональному

 рівні.

      Для  запобігання  можливим  конфліктам  на  територіальному

 рівні  організації влади гарантування місцевого самоврядування в

 Конституції,  по-перше, зроблена спроба розмежування функцій між

 відповідними     державними     адміністраціями    і    місцевим

 самоврядуванням. І ми повинні цю лінію розмежування продовжити і

 конкретизувати в Законі про місцеве самоврядування в Україні.

      По-друге,   зазначаються  функції  різних  органів,  різних

 рівнів органів місцевого самоврядування.

      По-третє,   визначається   фінансова,   економічна   основа

 місцевого   самоврядування:  рухоме  і  нерухоме  майно,  доходи

 місцевих бюджетів, інши кошти, природні ресурси що є у власності

 територіальних  громад,  сіл,  селищ,  міст, районів у містах, а

 також   об'єкти  їхньої  спільної  власності  що  перебувають  в

 управлінні районих і обласних Рад.

      По-черветре, передбачений судовий механізм вирішення спорів

 та судовий захист прав місцевого самоврядування.

      Якщо, для того щоб детальніше познайомити з текстом проекту

 закону,  я  в  подвльшій  частині доповіді перейду до конкретних

 розділів і положень запропонованого вам законопроекту.

      Проект  починається  із  визначення  основних термінів, які

 використовуються  у  законі  для  того, щоб не було в подальшому

 дискусій   і  неправильного  тлумачення  тих  термінів.  Поняття

 місцевого самоврядування повторюється згідно Конституції що це є

 гарантоване   державою   право   територіальних   громад,  тобто

 мешканців сіл, селищ та міст здійснювати самостійно управління в

 межах,  визначених  законом  на  своїй території. І гарантується

 право  громадян  на  місцеве  самоврядування  в  усіх  населених

 пунктах де вони проживають.

      Місцеве  самоврядування  в Україні повинно здійснюватись на

 основі  дотримання принципів: народовладдя, поєднання місцевих і

 загальнодержавних  інтересів,  пріоритетності  прав  громадян  і

 територіальних  громад  при вирішенні питань місцевого значення,

 правової організації, майнової та фінансової автономії місцевого

 самоврядування,   самостійності   і  незалежності  у  здійсненні

 владних  повноважень,  віднесених до їх компетенції, відкритості

 діяльності  Рад  та  їх  органів  для всіх членів територіальних

 громад;  гласності  та врахування громадської думки; законності,

 державної  підтримки та гарантованості місцевого самоврядування,

 судового захисту прав місцевого самоврядування.

      До...   Розділ  2  закону  -   "Правові   основи  місцевого

 самоврядування" - визначає одним із.... однією з форм актів, які

 визначають  правові  засади  місцевого  самоврядування,  статути

 поселень.  Оскільки це одне із спірних питань, яке відрізняє цей

 проект   від   проекту,   який   доповідався  щойно  Олександром

 Миколпайовичем Стешенком, зупинюся детальніше.

      Дійсно,  стаття  146-та  Конституції  визначає,  що питання

 організації  місцевого  самоврядування, формування діяльності та

 відповідальності  оргшанів місцевого самоврядування визначаються

 законом.  Але  якщо  на  цій  підставі ми будемо твердити, що це

 означає,  що  не  може бути ніяких статутів Міст і тому подібнх

 актів,  то  з  тією  ж  самою  логікою  ми  повинні  погодитися,

 наприклад,  з  твердженнями деяких представників Уряду, що тепер

 не  повинно  бути  Днів  Уряду в парламенті, бо в Конституції не

 згадано  прямо:  Дні  Уряду.  І  так  дальше. Можна приводити ці

 приклади дальше.

      Очевидно,  закони  для  того  і  існують. І природа законів

 поялгає   в   тому,  щоб  деталізувати  і  продовжувати  правове

 регулювання,  визначене  Основним  Законом, Конституцією, лише в

 загальних рисах.

      Тому   якщо   ми   в   Законі  про  місцеве  самоврядування

 передбачимо можливість існування статутів міст, чітко визначимо,

 окреслимо    межі   правового   регулювання   статутами,   сітко

 передбачимо  порядок  затвердження  цих  статутів  на державному

 рівні - це ні в якій мірі не буде суперечити Конституції.

      Статути  існують  в  містах  багатьох  держав.  Навіть, я б

 сказав,  більшості  держав. Це загальновідома практика, яка веде

 свою історію ще з Середньовіччя - з Магдебурзького права і т. д.

 І  автори  проекту  закону  не  бачать  підстав відмовляти нашим

 містам   в   тому,   щоб  приймати  статути  і  жити  на  основі

 підготовлених   і  опрацьованих  ними  статутів  і  затверджених

 відповідними державними органами.

      3-й  розділ  закону визначає територіальні основи місцевого

 самоврядування.

      Наступний  4-й  розділ  визначає  економічні  та  фінансвоі

 основи   місцевого   самоврядування.   Значна   увага   в  ньому

 приділяється   окресленню   комунальної   власності   як  основи

 можливості територіальних громад здійснювати самоврядування.

      Якщо  їм  не  буде  віддана  у  власнічсть  їхня комунальна

 власність,  то,  якщо  держава  продовжууватиме в тій чи в іншій

 мірі    втручатися    у    розпорядження   органанми   місцевого

 самоврядування   комунальної   власністю,   то  в  таких  умовах

 реального місцевого самоврядування в Україні ще довго не буде.

      Тому  ми  повинні  цим  законом  чітко закріпити належність

 комунальної  власності  і  всі права до використання її органами

 місцевого  самоврядування.  Але  нагадаю,  що згідно Конституції

 України,  комунальна власність є лише на місцевому рівні,  тобто

 на  рівні  суб'єктів місцевого самоврядування, які згідно статті

 150 Конституції  визначені чітко. Це є  села,  селища і міста.

      Важливим  питанням,  яке  так  само  визначає чи буде у нас

 реальне  місцеве  самоврядування  чи  ні,  є питання бюджетного,

 фінансового       забезпечення      функцінування      місцевого

 самоврядування.

      Відповідні  статті  закону  з  розділу 4 визначають порядок

 формування  місецвих  бюджетів  і  вводять  одну, на мій погляд,

 цікаву новацію.

      Місцеві  бюджети  повинні дтілитися на 2: поточний бюджет і

 бюбджет  інвестицій  та  розвитку  місцевого  самоврядування. Це

 особливо  важливо в умовах нашого хронічного бюбджетного голоду,

 коли   не   вистачає   коштів   на,  здавалося  б  сьогодні,  на

 найневідкладніші  потреби. Міста сьогодні і інші населені пункти

 не  інвестують  фінанси  в  свій  розвиток,  і  тому  завтра нас

 чекатимуть ще більші проблеми, ніж ми переживаємо сьогодні.

      Тому  проектом Закону пропонується розмежувати ці бюджети і

 окремо   формувати   бюджет  інвестицій  та  розвитку  суб'єктів

 місцевого  самоврядування.  Детально  це  зазначено  в статті 24

 проекту  Закону.

      Розділ  5:  "Система місцевого самоврядування, форми участі

 громадян в здійсненні місцевого самоврядування".

      Проект чітко визначає на основі Конституції України систему

 органів  місцевого  самоврядування.

      По-перше,  є  чітко  розписані  повноваження  місцевих Рад,

 голів відповідно сіл, селищ, міст, а також виконавчих комітетів.

      Відмінність   між   проектом,   який  внесений  Олександром

 Миколайовичем  Стешенком  і  даним проектом полягає в тому, що в

 проекті   Комісії   з   питань   діяльності  Ради  і  місцевого

 самоврядування   акцент   робиться   на   повноваження   Рад,  і

 центральним  органом в системі місцевого самоврядування є Ради і

 вони  визначають весь перерозподіл. Ми вважаємо, що це в деякій

 мірі  не  відповідає духу Конституції і, безпосередньо, в законі

 розписуємо   повноваження   голів   міст,   сіл,  селищ,  окремо

 розписуємо  повноваження Рад і визначаємо їхню взаємну участь у

 формування  виконкомів.

      Окремим  питанням в  цьому  розділі  слід  зачепити питання

 існування   функціонування  районів  в містах.

      Частина  5 Статті 140 Конституції дає чітке, на наше думку,

 означення,  що  питання  організації  влади  в  районах в містах

 відноситься  до  компетенції  міських  Рад.

      Таким чином, ми вважаємо некоректним з юридичної точки зору

 розписування в проекті Закону про місцеве самоврядування системи

 органів  на  рівні  районі  у  містах. Це повинно бути визначено

 саміми  містами.  І  власне тут це найкращий аргумент на користь

 існування  статутів  міст.  Саме  в  статутах  міста,  які мають

 райони,  мають можливість повністю врегулювати і відобразити всю

 свою  особливість,  різноманітність  і  здійснювати  організацію

 влади  так,  як їм буде зручно, не суперечачи при цьому звичайно

 закону.

      6    розділ    закону    визначає   компетенцію   місцевого

 самоврядування.   Вона  ділиться  відповідно  знову  ж  таки  до

 Конституції  на  власну  компетенцію  місцевого самоврядування і

 компетенцію,  делеговану  державою. Компетенція, яка делегеються

 державою,  має  бути  делегована  виключно через закон. І власне

 проект   Закону   передбачає   докладний   перелік   делегованих

 повноважень,  які  в  обов'язковому  порядку здійснюються органа

 місцевого самоврядування.

      Місцеві  органи  виконавчої  влади,  тобто місцеві Державні

 адміністрації   не   мають,  не  повинні  мати  права  самочинно

 делегувати  якись повноваження органам місцевого самоврядування,

 а  мають  право  це  робити  лише  через надання цих повноважень

 закону.

      7 розділ закону визначає органи та посадові особи місцевого

 самоврядування.  Вже було сказано мною, що тут дається детальний

 перелік  повноважень всіх органів включно із посадовими особами,

 в першу чергу міським, селищним міським головою.

      Окрема  проблема,  яка  очевидно  постане при обговоренні і

 прийнятті  проекту  Закону  про місцеве самоврядування в Україні

 стосується   обласних   і   районних  Рад.

      Дійсно Конституція поставила перед нами складне питання. Ви

 пам'ятаєте,  що  в проекті Конституції був передбачений механізм

 непрямих   виборів   районних   і  обласних  Рад.  Обласні  Ради

 відповідно  до  цього означені, обласні, районні Ради означені в

 Конституції,  органи,  які  виражають  спільні  інтереси органів

 місцевого  самоврядування.  Вони  не  згадані  в  частині першій

 статті 140, як суб'єкти місцевого самоврядування.

      З  другого  боку,  дійсно стаття 71 Конституції означає, що

 всі  ргани,  в  тому  числі місцевого самоврядування, обираються

 прямими  виборами,  представницькі  маються  на увазі органи. Це

 дійсно  породжує  делему,  з  якої  вихід є можливий лише шляхом

 прийняття  політичного рішення сесією Верховної Ради.

      Кожен  з  цих  варіантів  має  ряд  плюсів і ряд мінусів. В

 процесі  доопрацювання  проектів  всі  ці  варіанти неодноразово

 дебатувалися,  обговорювалися. Автори проекту, який я доповідаю,

 і  я  в  тому  числі,  залишаємся все-таки на тій точці зору, що

 більш  вигідним,  більш  продуманим  і  відповідним в теперішній

 ситуації  в  Україні варіантом буде реалізація непрямих виборів,

 непрямого механізму формування районних і обласних Рад.

      Чому?  В  першу чергу, тому, щоб не породити конфліктів між

 головами   відповідних   районних  і  обласних  адміністрацій  і

 головами   цих  Рад.  Ради  повинні  здійснювати,  без  сумніву,

 контрольну   функцію,  і  вони  повинні  бути  забезпечені  всім

 правовим механізмом для здійснення цієї функції. Але Конституція

 чітко  визначає повноваження обласних і районних Рад. Це частина

 друга  статті  143.  Невідомо звідки береться величезний перелік

 повноважень  обласних  і  районних  Рад,  який  запропонований в

 проекті,  внесеному  Олександром Миколайовичем Стешенком. І тому

 ця проблема має бути вирішена фактично політичним шляхом.

      Виходячи  з  цього,  з  того, що до сих пір в цьому питанні

 згоди  дійти  не  вдалося  на  всіх зустрічах, які відбувалися і

 проходили  з  приводу  проекту Закону про місцеве самоврядування

 була  внесена пропозиція -я пропоную її також на ваш розсуд -про

 те,  щоб проект Закону про місцеве самоврядування розділити на 2

 закони.  Окремо.  Це  стосується обох проектів. Окремо визначити

 окреслити  місцеве  самоврядування на рівні сіл, селищ і міст, а

 окремим  законом... окремо прийняти закон про статус районних та

 обласних   рад  в  Україні.

      Наступний  розділ  закону  окреслює  гарантії  і  місцевого

 самоврядування в Україні. На відміну від попередніх законів, тут

 визначається  не лише правові гарантії місцевого самоврядування,

 які  звичайно  зводяться  до  правового  захисту, а і фінансово-

 економічні  гарантії  місцевого самоврядування, які зводяться до

 фінансової,      економічної      відповідальності     суб'єктів

 господарювання,   зокрема  підприємств  і  інших,  за  нанесення

 збитків   територіальних  громадам  своєю  діяльністю.  А  також

 гарантії  організаційні,  які  зводяться  до можливості впливати

 органами місцевого самоврядування на суб'єкти правовідносин, які

 порушують  інтереси  місцевого  самоврядування.

      10  розділ проекту закону визначає відповідальність органів

 місцевого    самоврядування    та   посадових   осіб   місцевого

 самоврядування, контроль за  місцевим  самоврядуванням.

      Проект    закону    гарантує   судовий   захист   місцевого

 самоврядування і  чітко окреслює   його можливості.

      Таким чином, констатуючи ту ситуацію, в яку попала сьогодні

 Верховна   Рада   з   розглядом   проекту   Закону  про  місцеве

 самоврядування,  пам'ятаючи,  як кілька разів у нас виникали уже

 подібні  конфлікти, коли було два проекти і ні один з них не міг

 бути   прийнятий  в  першому  читанні,  і  щиро  переживаючи  за

 ситуацію, тому що цей закон потрібний Україні, потрібний якомога

 швидше,  ми  пропонували  б  підтримати варіант, запропонований,

 варіант     розвитку     подій,    запропонований    Олександром

 Олександровичем  Морозом  про  створення  тимчасової спеціальної

 комісії з представників усіх депутатських груп і фракцій, яка на

 основі двох запропонованих вашій увазі проектів законів підготує

 узгоджений  проект  і  внесе  його  на  розгляд  Верховної  Ради

 України.

      На  думку, на думку авторів проекту і багатьох фахівців, це

 абсолютно не складна задача, вона надається до виконання.

      Це   не   співдоповідь,   я   перепрошую,   а  доповідь  по

 альтернативному проекту. Тому я маю право так само на 30 хвилин.

 І прошу не заважати.

      При  використанні, при роботі над проектом закону, який вам

 представлений,  були враховані так само наша історична спадщина,

 були  враховано  традиції  місцевого самоврядування, яке існує в

 Україні  ще  з  часів  Галицько-Волинської  та Литовсько-Руської

 держав.   Було  враховано  традиції  Магдебурзького  права,  яке

 існувало   в   багатьох  містах  України.  А  також  Конституції

 Української   Народної   Республіки  та  Української  Радянської

 Республіки  періоду 19-20-го років нашого століття. Таким чином,

 вашій увазі зарпопонований серйозний документ, який в ряді, лише

 в  ряді  пунктів  містить  серйозну  альтернативу, це стосується

 питання  статутів  міст,  питання  районих в містах Рад, питання

 організації діяльності районих і обласних Рад.

      Як   підсумок   пропоную  ще  раз  розглянути  варіант  про

 доопрацювання  обох проектів тимчасовою спеціальною комісією, до

 якої,  до речі, висунули своїх представників уже всі депутатські

 групи  і  цей  список  є  в  Романа  Петровича  Безсмертного, за

 вийнятком однієї депутатської групи -комуністів, є пропозиція до

 вас приєднатися і  продовжувати роботу над законопроектом.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Сідайте,  будь  ласка  поки  що, шановні

 депутати, хто хотів би задати запитання.... ордержати запитання,

 хто  хотів  би  задати  запитання  -запишіться. А ви сідайте тим

 часом,  та  я  знаю  що перерва буде, ну, що ви з місця керуєте.

 Спокійно.

      Опублікуйте   список.   Це   для   того,   щоб   ви   могли

 зорієнтуватись  і підготуватися до запитань. Буде відведений час

 після  перерви,  але  у  вас  до  того часу буде пів, дві години

 перерви  і  можливість  подумати.  Я  прошу  вас зважити на такі

 деталі. Увага!

      Віктор   Герасимович,   будь  ласка,  послухайте.  Я  прошу

 врахувати   одну   обставину:   у   нас   є   основні   суб'єкти

 самоврядності  -це  села,  селища,  міста,  основна  їх маса -це

 кілька  десятків  тисяч  по Україні, 33 тисячі, точніше сказати.

 Між обох проектах законів серйозної неподоланої альтернативності

 щодо  прав  цих  суб'єктів немає, виникають протиріччя тільки на

 рівні  району  і  області  це треба мати на увазі коли ми будемо

 враховувати ці нюанси.

      Дальше.  Я просив би всіх депутатів прочитати ті документи,

 які  є...  які  вам  зібрані до цього питання. Я маю на увазі не

 закони -  я розумію,  що  ви  їх прочитали, бо й не можна за дві

 години  прочитати  ці  обидва  закони.  Або ті нюанси у законах,

 котрі вас хвилюють найбільше.

      Дальше.   Продумати...   якщо   ми   вийдемо  на  створення

 тимчасової  спеціальної  комісії, про що, власне, не заперечують

 обидва доповідачі, і керівники фракцій і голови комісій до цього

 схиляються,   то  тоді продумайте  -  від  фракцій  хто  ж  буде

 представлений  у  цих  комісіях?  Від  фракцій,  на пропорційній

 основі.

      Дальше.  Нам потрібно буде просуватися вперед. І розумію...

 я  виходжу  з  того,  що  ми  повинні скоріше прийняти Закон про

 місцеве   самоврядування,  не  тільки  виходячи  з  необхідності

      прийняття  бюджету  на  наступний  рік (а це - суб'єкти тут

 бюджетного процесу передбачені), а й з приводу того, що сьогодні

 на  місцях  є,  на мій погляд, свавільне порушення Конституції й

 законів   деякфмф  із  представників  місцевої  влади.  Яскравий

 приклад -по Одесі, де, власне, виконком сьогодні приймає рішення

 про скасування районної Ради в одному з районів міста і про мало

 не   порушення  кримінальної  справи  стосовно  обраного  голови

 арйонної   Ради  тільки  через  те,  що  він,  бачте,  не  хотів

 підтримати  позицію  про ліквідацію районних у місті Рад. Тому я

 просив  би,  виходячи  з  цього, якимось чином теж відреагувати.

 Можлиао, навіть і в постанові Верховної Ради.

      Дальше.  І  мати на увазі ще такий проект постанови я хотів

 би крім тих, що у вас є. Якщо ви не проти, можна розповсюдити ще

 такий  для  обговорення  проект  постанови: "Відповідно до вимог

 Регламенту...".  Такого  змісту:

      1.  Відповідно  до  вимог Регламенту Верховної Ради України

 утворити  на пропорційній основі тимчасову спеціальну комісію (з

 правами  головної)  для доопрацювання проекту Закону про місцеве

 самоврядування   під   головуванням   Віктора   Мусіяки.  Список

 додається (на тій основі, що запропоновано).

      Друге.  Список  додається  на тій основі, що запропонована.

 Тимчасовій   спеціальній   комісії  доопрацювати  проект  Закону

 України  про місцеве спамоврядування в Україні, взявши за основу

 проект,  внесений  народним  депутатом  Стешенком  з урахуванням

 положень   проекту,  внесеного  народними  депутатами  Коліушко,

 Стретовичем  та іншими. А також пропозиції, висловлені народними

 депутатами в ході їх обговорення.

      І   третє.  Тимчасовій  спеціальній  комісії доопрацьований

 законопроект внести на повторне 1-е читання до 12 листопада 1996

 року.

      От приблизно ще такий варіант однієї постанови. Я думаю, що

 можна  її  мати  на  увазі.  Якщо  не  заперечуєте,  я дам її на

 розмноження  і ви  після перерви  її  теж   ще одержите.

      Немає  заперечень?  Оголошується  перерва на 2 години, будь

 ласка, до  16-ї години.