ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ШОСТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  31  ж о в т н я  1996  р о к у

                             16 година

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів  підготуватися  до  реєстрації.

 Проводиться  реєстрація.

      Зареєструвалося    352    депутати.    Вечірнє    засідання

 оголошується відкритим.

      Слухається питання про проект Закону України про податок на

 майно  підприємств.  Доповідає  Регурецький  Василь  Васильович,

 заступник  начальника  Головної  державної  податкової інспекції

 України. Прошу.

      РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.

      Шановні  народні  депутати,  по ініціативі Комісії з питань

 фінансів  і  банковської  діяльності  на ваш розгляд виноситься

 проект Закону про податок на майно підприємств.

      Хочу  вам  нагадати,  законопроект  про оподаткуванню майна

 підприємств  був представленний Верховній Раді у січні 1995 року

 Президентом  України  і  в грудні 1995 року цей законопроект був

 представленний  Верховній  Раді,  був  зачитаний  і не прийнятий

 Верховною  Радою  по  причині  того, що він випереджав податкову

 конспекцію реформування податку в Україні.

       У грудні минулого року податкова концепція була розглянута

 Верховною  Радою,  прийнята  у  першому  читанні.  І  на  основі

 податкової  концепції  було  передбачено,  що в Україні повиннен

 бути   податковий   бюджет   і   базуватися  на  трьох  основних

 показниках.   Це   доходи,  це  майно  і  це  обсяги  реалізації

 продукції, податки на споживання, податок на вартість і акциз.

       Відповідно  до  бюджетної резолюції про основні напрямки в

 бюджетній політиці в 1997 році також було передбачено, що в 1997

 році  впровадити податок на нерухоме майно громадян і податок на

 основні засоби, які здаються в оренду.

      Програмою  діяльності  Уряду,  яка  затверджена  і схвалена

 Верховною  Радою  не  так  давно,  у  розділі  про  реформування

 податкової   системи   також  було  передбачено  в  1997  ввести

 оподаткування майна. На підставі цих прийнятих рішень і сьогодні

 пропонується   знов   повернутися   до   розгляду   питання  про

 Законопроект про оподаткування майна підтриємств.

      Коротко  нагадаю.  Законопроектом  передбачається,  що  всі

 суб'єкти  підприємницької  діяльності,  організації,  установи і

 інші  юридичні особи, які мають майно в своєму розпорядженні або

 в  управлінні,  повинні сплачувати подадок. Ставка оподаткування

 передбачалася  в  розмірі  1  процента.  Об'єктом  оподаткування

 визначалися:    основні    засоби,   неустановлене   обладнання,

 нематеріальні активи і виробничі запаси.

      На  підставі  цього  в бюджеті 1995 року, як ви пам'ятаєте,

 була обрахована сума податку на майно і запропонована в доходній

 частині у розмірі 3,7 мільярда гривень.

      Хотів  би  ще  декілька  слів  сказати, що податок на майно

 підприємств   по  своєму  економічному  значенні  є  не  скільки

 фіксальним  податком,  як  ми передбачаєм його суть економічного

 важеля,   який   би  міг  стимулювати  використання  основних  і

 оборотних коштів підприємств.

      Оскільки  у  проекті передбачено, що об'єктом оподаткування

 повинні   виступати  і  виробничі  запаси,  той  показник,  який

 сприймається  неоднозначно  сьогодні, хотів би сказати про деякі

 цифри  відносно виробничих  запасів.

      Статистика  підтверджує,  що  на кінець або на початок 1997

 року  у  цінах  1997  року передбачається, що виробничих запасів

 буде рахуватись близько 30 мільярдів гривен. Це у 2 рази більше,

 чим  передбачений  прибуток  в 1997 році. Це говорить про те, що

 сьогодні  вилучено  з  обігу  кошти,  які дорівнюють двум річним

 розмірам   запланованого   прибутку.   Ці  кошти  не  працюютьна

 підприємствах   і  лежать мертвим   капіталом на складах.

      Вводячи  проект  на оподаткування майна і пропонуючи ввести

 об'єктом  оподаткування  і  невиробничі  запаси...  і  виробничі

 запаси   якраз   і  це  і  направлено  на  те,  щоб  стимулювати

 підприємство  або ефективно використовувати виробничі запаси або

 взагалі  позбавлятися цих запасів, передаючи іншим суб'єктам або

 реалізуючи  їх  на ринку. Тобто, передбачається ввести платність

 невиробничих  запасів.

      Розрахунки на 1997 рік я вам назвав. Передбачається, що від

 цього податку до Державного бюджету повинно надійти близько 3, 7

 мільярда  гривень.  Але механізм оподаткування сплати податку на

 майно передбачає, що він може сплачуватись не цими суб'єктами, а

 тільки  в  тих випадках, якщо сума нарахованого податку на майно

 буде  перевищувати  суму нарахованого податку  на  прибуток.

      І  тільки  в  частині  перевищення податку на майно ця сума

 буде  підлягати  сплаті до Державного бюджету. Тобто, вводиться,

 як  гарантія  сплати  податків для тих підприємств, які сьогодні

 успішно   ухиляються  або  ховають  податок...  прибуток  досить

 успішно,  або  ті  пдприємства,  які працюють нерентабельно і не

 являються платниками  доходу Державного бюджету.

      Загальна сума вилучення, якщо порахувати до запропонованого

 прибутку в 1997 році, то загальне вилучення податку з прибутку і

 майна  буде  відповідати десь рівню 30, 30% від всього прибутку.

 Тобто,  розмір цих двох податків не буде перевищувати тієї межі,

 за якою ефективність підприємств втрачає якийсь свій сенс.

      І  декілька  слід в останньому. Комісія з питань фінансів і

 банківської  діяльності  винесла  на ваш розсуд проект постанови

 про проект Закону України про податок на майно підприємств, яким

 пропонується  накласти  мораторій  на прийняття цього закону, по

 крайній   мірі,   до   січня  1999  року.  І  дається  доручення

 представити  концепцію  і  розрахунки диференційованих ставок по

 галузях народного господарства.

      Я  хотів  би  звернути вашу увагу, що відносно до прийнятих

 рішень  Верховної  Ради  і  Програми діяльності Уряду накладення

 мораторію  на  прийняття  майнових  податків  створить,  на нашу

 думку, дуже несприятливі умови для формування бюджету, і це буде

 дуже великою проблемою.

      Тому,   на   нашу   думку,   накладати   мораторій  на  цей

 законопроект  сьогодні недоцільно. Скоріше всього, його доцільно

 буде  переробити,  доповнити  з  урахуванням  тих зауважень, які

 сьогодні  вже  надійшли,  які  можуть бути надійдені, і вирішити

 питання про об'єкт оподаткування, який, на наш погляд, являється

 головним у цьому законопроекті.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА. Дякую вам, Василь Васильович.

      Є запитання?

      Будь  ласка, запишіться на запитання. І хочу звернуть увагу

 на  те,  що відразу вам запропоновано два проекти постанов. Одна

 постанова від Кабінету Міністрів, інша - від комісії.

      В  зв'язку з тим, треба визначиться, можливо, немає потреби

 так багато витрачать часу на обговорення. Просто з'ясувати деякі

 моменти, для вас сумнівні, і прийняти рішення.

      Будь ласка, Кузнєцов.

      КУЗНЄЦОВ П.С. (Кузнецов, фракция "Коммунисты Украины)

      Василий  Васильевич, у меня к вам вот такой вопрос, значит,

 известно, что в 65 году, когда проводилась реформа экономическая

 у  нас в стране, была введена плата за основные производственные

 фонды  в  размере  6 процентов от их стоимости. Значит, в начале

 цель   была   благая   -для   того,   чтобы   выкачать  излишнее

 оборудование,    чтобы   предприятия   могли   обменяться   этим

 оборудованием, попродавать друг другу и так далее. Прошло 2 года

 и  этот  платеж  превратился  в фиксированный налог, вот то, что

 сейчас  предлагаее  вы,  производство начало страдать, падать на

 обе ноги и в конце концов мы получили то, что мы полчили.

      Сейчас  мы  лежим  и  вводим  такой  налог.  Вот я скажу, к

 примеру,  по  своему заводу МКМЗ, ну, есть там станки длиной 150

 метров,  его  не  уменшишь  этот  станок  и,  значит, начинают и

 предприятие  пока  еще работает. Включим этот счетчик -ляжет это

 предпритие. Вот обкясните мне зачем мы  это делаем?

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Дякую.  Да,  я  з вами згідний, що в 65 році,

 коли  проводилась  економічна  реформа  в Радянському Союзі, був

 введений такий податок, верніше, плата за фонди, так називалася,

 але  якщо  ви  пам'ятаєте,  цей  механізм  дійсно  не  міг  бути

 ефективним  і  не  міг  спрацювати,  тому тоді діяла зовсім інша

 система  справляння  плетжів  до бюджету, там, податками даже не

 можна було назвати. Доводилась абсолютна сума платежів і взагалі

 підприємству  було  не цікаво за рахунок прибутку ілі за рахунок

 плати   за  флнди  він  сплатить  ці  платежі,  йому  доводилась

 абсолютна  сума.  І тому ефективність законопроекту, як тоді він

 був передбачений, дійсно не мала сенсу.

      Зовсім інша ситуація складається сьогодні, коли ми перейшли

 на  податки,  на  ставки  оподаткування.  І  якщо  я говорив, що

 сьогодні   більшість   підприємств   навчилися   відхилятися   і

 приховувати  прибуток, то іншим шляхом стягувати податки з таких

 підприємств  ми  не зможем, якщо будем відмовлятись від введення

 податку на майно.

      Відносно  підприємств,  які мають великий розмір на балансі

 основних  фондів, то я вам говорив, що передбачається замінювати

 один  податок  на  другий:  або податок на майно, або податок на

 прибуток,  -вони  будуть ісключати друг друга і ті підприємства,

 які  мають  велику  фондоємкістьбезумовно  вони  скоріше  всього

 будуть  сплачувати  податок  на  прибуток  і  він  буде заміняти

 податок  на  майно.  Якщо  прибуток  буде  більший,  більше  чим

 податок.

      Ну,  інше - це  крамола  чи  не  крамола? Якщо я повторю ті

 слова,  які  я  говорив,  що  відповідно  й  до  Конституції всі

 суб'єкти  мають,  необхідні сплачувати податки. Якщо неефективно

 працює  підприємство  і  взагалі  не  бере  участі  в формуванні

 Державного  бюджету, і іншими шляхами його не приведеш до цього,

 крім введення майнових податків.

      ГОЛОВА.  Тихонов.

      ТИХОНОВ   Ю.   Т.   101  виборчий  округ.  Шановний  Василь

 Васильович, у мене декілька запитань до вас.

      Є   підприємства,  які  звільнені  від  сплати  податків  з

 прибутку.   Особливо   сільгосппідприємства.   Чи   будуть  вони

 сплачувати податок з майна? Це одне питання.

      Друге  питання.  А  якщо  підприємство працює і прибутку не

 має, з чого воно буде платити прибуток, цей налог, податок цей?

      І, наприклад, візьмем - є електростанції, запаси вугілля на

 зиму.  Чи  з  цих  запасів  будуть  стягуватися  цей  податок  з

 прибутку?

      РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую.

      Відносно     першого     питання  -  оподаткування    майна

 сільськогосподарських  підприємств.  Якщо  ви  звернете увагу, у

 статті  2  передбачено,  що основні засоби, які використовуються

 обмежений  час  у  виробництві,  вони  виключаються  з  об'єктів

 оподаткування.    В    тому    числі    записано    це   і   для

 сільськогосподарських  підприємств. Тобто всі основні фонди, які

 беруть  участь у посівній, в уборці, які використовуються тільки

 тимчасово,  вони  будуть  не  оподатковуватись. Інше майно - да,

 будуть   підлягати   під   оподаткування.  Це:  нерухоме  майно,

 транспортні засоби - вони будуть об'єктами оподаткування.

      Відносно  апасів електростанцій -  вугілля,  яке вони мають

 необхідність  запасатись  на  зимовий  період. Зверніть увагу на

 статтю  4,  де  передбачено,  що  запаси,  виробничі запаси, які

 передбачені відповідними рішеннями, вони виключаються з об'єктів

 оподаткування.

      І останнє джерело сплати податків. Безумовно, кожен податок

 повинен   сплачуватися   з  прибутку  -  це єдине  джерело.  Але

 передбачається  в  цьому законопроекті, що податок на майно буде

 сплачуватись  за рахунок коштів підприємства. Кошти підприємства

 формуються  і  за  рахунок амортизаційних відрахувань, і виручки

 від  реалізації, і до вашого відома я хотів би сказати, що новий

 механізм  нарахування  амортизації передбачає збільшення розміру

 амортизації  в  порівнянні з минулом роком майже більше, чим в 3

 рази формуєтся значно більшвий розмір амортизації. І, безумовно,

 воно може бути джерелом сплати податків.

      Якщо  середній розмір амортизації пропонується в 19997 році

 матиф десь більше 6 процентів від балансової вартості, а податок

 на  майно  пропонується  ввести  тільки в розмірі 1 проценту від

 балансової вартості.

      ГОЛОВА. Осадчук.

      ОСАДЧУК.

      Шановний Василю Васильовичу, податок на майно підприємтсв -

 це,  очевидно, неминуче, але це ще 1 податок в ситуації,  коли в

 нас  такий  податковий  прес  на  товаровиробника, що далі вже і

 нікуди.

      В   такому  разі  треба  було  б  певно  уже паралельно, не

 відкладаючи,  прийняти якісь такі рішення чи поправки до закону,

 щоб   зняти  інші  податки,  бо  так  ми  зовсім  задушимо  наше

 виробництво,  а в пронрамі Уряду, як ви знаєте, основна ставка -

 на   підтримку   товаровиробника.  То  чи  ми  не  будемо  зараз

 відступати від програми або заважати в реалізації програми?

      І простеньке питання,  яке витікає з усього цього. Скажіть,

 будь  ласка,  чи  цей  податок  не  буде поширюватися на заклади

 культури,  на книжкові видавництва, на творчі спілки, бо там уже

 також  так  намудрили,  що  прирівняли  їх до підприємств і вони

 задихаються.

      Дякую.

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Відносно  врахування  цього  законопроекту  у

 заходах,  передбачених  програмами  дій  Уряду. Безумовно, в цих

 розрахунках, які робилися для Державного  бюджету і які робилися

 для  обгрунтування  Програми діяльності Кабінету Міністрів це як

 раз  враховувалось  оподаткування  майна.

      І,  якщо  ви   пам'ятаєте,  в програмі було передбачено, що

 середній  відсоток  вилучень  з  валового  продукту  не  повинен

 перевищувати  42  відсотка - це записано  в програмі.

      Це  як раз і враховувалося і введення податку на майно. Теж

 саме,  я  повторюю,  і  враховано  це при формуванні Держаавного

 бюджету.

      Податоквий  тиск  по  нашим  розрахункам  не  повинний бути

 збільшений в порівнянні з тим середнім процентом вилучення, який

 склався  сьогодні.

      Крім  того,  було  запроновано  і  уже  деякі питання вчора

 розглядалися   з   тим,   щоб   зменшити  або  взагалі  вилучити

 відрахування до і деяких позабюджетних фондах.

      По   нашим  розрахункам  збільшення  прибутків  за  рахунок

 скорочення  відрахувань до позабюджетних фондів або їх вилучення

 якраз  давало  можливість  підприємству  одатково  отримати  при

 збереженні  ін  десь на тих же рівнях до 6 мільйрдів прибутку. А

 це  якраз  складає  податок  (і  податок  на майно, і податок на

 прибуток) десь   біля  цієї  цифри.

      Відносно оподаткування майна закладів освіти, культури. Да,

 проектом  передбачено,  що  п латниками податку будуть виступати

 всі  установи,  які  мають нерухоме  майно.

      ГОЛОВА.  Будь ласка, коротше трошки відповідайте. Даниленко

 теж  задає  запитання    коротко  теж.

      ДАНИЛЕНКО. Дякую за надану можливість задати запитання.

      Шановний  доповідачу,  я  тут от справа сиджу. Дивлюсь я на

 вас  і, як кажуть, думку гадаю: Україна моя, земле моя, що ж ми

 робимо    з такими  підходами?

      А  давайте подивимось, комбайни і трактори, які сьогодні на

 80,  на 90% зносились, давайте ми прорахуємо, а скільки сьогодні

 в  процентному  відношенні  залишилось  тих  підприємств, які ще

 сьогодні  животіють  і  можуть  заплатити якусь копійку тим, хто

 сьогодні  працює  в тому  чи  іншому  колективі?

      Я  думаю,  що  цей  закон,  моя  така  позиція  і  багатьох

 депутатів ,   приймати   ні  в якому  разі  не  можна.

      Ви  конкретизуйте,  будь  ласка, що ви хочете, і скільки ви

 отримаєте, і скільки тоді люди не будуть отримувати зарплату, бо

 вони зараз її не отримують ще на тих підприємствах, які до цього

 часу  якось  працюють.

      Спасибі за те, що ви надали можливість задати мені питання.

 Дякую.

       РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Шановний  Анатолій Степанович , безумовно, я

 підтверджую  ще раз, що передбачено оподаткувати майно, виходячи

 з їх балансової вартості,  а не  залишкової.

      Безумовно, це з одного боку буде збільшувати оподаткування,

 з   іншого  боку  це  буде  стимулювати,  вилучати  з  обігу,  з

 використання  зношене  обладнання.

           (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.  Спокійно, будь ласка,  не  нервуйте.

      Василю Васильовичу, тут можна конкретизувати таким чином. У

 нас  зараз  колосальний спад тваринництва. Ферма стоїть, вона на

 балансі,   а   що  зробить  із  нею?  Не  продаси  її,  ні  мале

 підприємство  не  розмістиш,  ні  базу ніяку не зробиш, бо ж там

 лікарі  не  дозволять,  санстанції.  Що  з ним робити? А воно по

 балансу вартості повинно іти і оподатковуватися. Так же?

      РЕГУРЕЦЬКИЙ  В.  В. Це якраз те питання, що можна підлягати

 деталізації.   Були   думки,   були   варіанти,   коли  об'єктом

 оподаткування  залишити  залишкову  вартість,  тобто виключати з

 обороту  те  обладнення,  яке було зношене, або ж оподатковувати

 балансову  вартість.  Це  повинно  бути вирішене в законодавчому

 порядку  і  вилучити  ті  всі  господарства,  які мають зношенне

 обладнення.

      ГОЛОВА.  Олійник просив 30 секунд.

      ОЛІЙНИК.  190 Запорізький, Олійник.

      Я просто хотів запитати. Я плутаюся в цих податках. Скільки

 їх є і скільки вони в сумі складають, що забирають, скажімо, від

 підприємства.   Пам'ятаю,  що  за  панування  татар  ми  платили

 третину,  церква  брала  десятину.  А  тут  здається  мені до 80

 відсотків (............). То хай уже повернуться до нас татари і

 золотий  вік  почнеться  новий,  бо  так  ми  трясця зна до чого

 дійдемо.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Оскільки, татари повернулися, то давайте не будемо

 дискутувати з цього приводу.

      РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Я назову відповідно до Закону про систему

 оподаткувння,  яка  затверджена  Верховною  Радою  і  Концепцією

 податкової  політики,  яка  також  у  грудні  минулого року була

 затверджена.

      Там по кількості у нас передбачається 36 загально-державних

 і  місцевих  податків.  В  тому числі це враховується податок на

 майно.  Якщо  перевести  це  на  відсотки  вилучення,  то  це, я

 називав,  десь  передбачається  в  1992  році  42  відсотки  від

 внутрішнього  валового  продукту.  Безумовно,  до  прибутку  так

 відносити  ці  цифри  ми  просто не зможемо. А прямі вилучення з

 прибутку,  ятоже  повторив,  вони  по розрахункам десь складають

 біля 30-35 процентів відсотків.

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Що  скаже  Віктор  Іванович  Суслов  від  Комісії  з питань

 фінансів і банківської  діяльності?

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты! Вопрос исключительно важен и

 рассматривать его нужно спокойно и профессионально. Итак, как вы

 знаете,  проект  был  подан  Президентом  Украины 13 января 1995

 года. Он уже дважды рассматривался Верховным Советом. 19 октября

 прошлого  года  и  13 декабря прошлого года не был принят даже в

 первом  чтении.  Но я подчеркиваю, этот проект и не был отклонен

 Верховным Советом.

      Верховный  Совет  принял  решение  поручить  нашей комиссии

 определиться  нужен ли такой налог вообще или нет. Наша комиссия

 не   поддерживала   идею  введения  этого  налога  сейчас,  хотя

 правильно  говорил здесь Василий Васильевич, что этот налог есть

 в  странах  с  развитой  рыночной  экономикой.  И  помимо  всего

 прочего,  идея  этого  налога  сама по себе неплоха, то есть она

 действительно...  этот  налог  способствует борьбе с уклонениями

 от  уплаты  налога  на  прибыль.  И при этом налоговая инспекция

 исходит  из  предпосылки,  что  те  наши предприятия, которые не

 платят   сегодня  налог  на  прибыль,  у  которых  нет  прибыли,

 уклоняются  от  уплаты. Она не исходит от предпосылки о том, что

 эти  предприятия налоговым прессом поставлены в такое положение,

 что у них прибыли просто нет. И вот понимая эту предпосылку, они

 уклонисты или  они  не  в состоянии платить, мы должны принимать

 сегодня решение о том, может этот закон приниматься или нет.

      Этот   проект,  как  вы  знаете,  поддерживается  Кабинетом

 Министров Украины. Вы обратили внимание уже на то, что доходы от

 налога  на  имущество  предприятий уже включены в доходную часть

 проекта  бюджета  на следующий год вместе с налогом на прибыль в

 сумме 2 миллиарда 443 миллиона гривен.

      Поскольку  работа  над проектом бюджета идет, наша комисиия

 приняла  решение  о  том,  что  нужно  вопрос на сессию внести и

 опредеиться.  Потому что иначе мы не сможем в этой части принять

 бюджет.  Мы  ведь  не  сможем утвердить доходы от несуществующих

 налогов. И это вполне понятно.

      Итак,  Комиссия   по   вопросам   финансов   и   банковской

 деятельности,  проанализировав современную ситуацию в экономике,

 пришла   к   выводу,   что  на  сегодня  введение  этого  налога

 преждевременно.  С  учетем, кстати, и того, что нам не удается с

 вами предпринять реальные шаги по снижению налогового пресса.

      Вчерашнее  обсуждение  это показало и если бы мы хоть сняли

 начисление на себестоимость, что позволило бы появиться какой-то

 части  прибыли предприятий, всерьёз можно было бы говорить это в

 налоге,  но  видели,  что  эти  идеи у нас не проходят и в то же

 время  ухудшать  положение предприятий путем обложения имущества

 нельзя.  Ведь  налог  на имущество будет платиться независимо от

 того  есть  у  предприятия  прибыть или нет. А это значит, что с

 помощью  этого налога будут изыматься оборотные средства. Причем

 у   наиболее   фондоемких    предприятий.

      Таким  образом,  этот налог конечно не ударит по финансовым

 учреждениям.  Он не ударит по предприятиям сферы торговли. Но он

 ударит   по   тем   предприятиям,   которые   составляют  у  нас

 экономическую  базу  нашего  производства.  Это металлургия, это

 машиностроение, это вся тяжелая промышленность -там, где высокая

 стоимость основных  фондов.

      Что  касается  сельского  хозяйства, то вполне понятно, что

 поскольку  сельское  хозяйство должно платить, то, независимо от

 прибыльности  хозяйств,  с  сельского  хозяйства этот налог тоже

 будет   взиматься.

      Таким  образом,  завершая,  мы  провозгласили  и поддержали

 правительство,  мы  поддержали  лозунг  о  защите отечественного

 производителя. Истинный смысл этого налога не соответсвует этому

 лозунгу,  программы  правительства  и  нашим  целям.  Поэтому мы

 считаем,  что  нужно, по крайней мере, на 2 года -до 1999 года -

 принять решение о введении маратория на этот налог и вернуться к

 нему  через 2  года.

      Наши  предложения,  как  вы видите и вам розданы материалы,

 поддерживаются.    Ну,   естественно,   они   поддерживаются   и

 Президиумом Украинского союза промышленников и предпринимателей.

 И  давайте,  вот  исходя  из  этих  соображений,  и  примем наше

 решение. Я бы просил поддержать проект решения комиссии.

      ГОЛОВА. Комусь не зрозуміло?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тобто,   є   пропозиція,   оскільки   зрозуміла   ситуація,

 визначиться  голосуванням:  або  -або.  Якщо  не підтримана буде

 пропозиція  Комісії  з питань банківської діяльності, то тоді ми

 обговоримо детальніше і приймем постанову, яка пропонується.

      Репліку Анісімов, будь ласка, просить.

      АНІСІМОВ.

      Уважаемые   народные   депутаты,   уважаемые  представители

 Правительства, я сделаю всего только одну реплику, соглашаясь со

 всем , что было сказано.

      Есть бюджетная резуолюция, которая является законом для нас

 и  для  исполнительной  власти.  Так,  кто пытается перехитрить,

 получает  ничего.  В  бюджетной резолюции мы записали следующего

 содержания слова, на третьей странице седьмой абзац.

      Да,   мы   согласны   на   введение   налога  на  имущество

 предприятий,  которые  сдаются  в  аренду.  Так  о  том,  что мы

 записали  дальше,  это  позабыли  и  хотели протолкнуть Закон на

 имущество предприятий в целом.

      Поэтому  я хочу, чтобы и, внося нам Государственный бюджет,

 еще   раз   пересмотрели  и  вернулись  к  бюджетной  резолюции,

 утвержденной Верховным Советом.

      Все.

      ГОЛОВА. Ємець.

      Зараз поставимо на голосування.

      ЄМЕЦЬ. (Ємець, Народна демократична партія)

      Я  вдячний депутату Анісімову. Він в основному сказав якраз

 те,   що   я  хотів  сказати,  що  закон  суперечить............

 резолюції.

      Але   оскільки   я   вже   отримав  слово,  то,  Олександре

 Олександровичу,  процедурне зауваження. Я хочу звернути увагу на

 документ,  який нам розданий, починаючи із другої-третьої статті

 закону. Просто візьміть його в руки і подивіться.

      Мені  здається, це просто неповага до депутатів. Я не знаю,

 хто  собі дозволяє перед тим, як роздавати депутатам закон, весь

 його  почеркати,  поставити  знаки  запитання,  понаписувати тут

 "СБУ", "УТОС" і половину повикреслювати тексту.

      Мені  здається, це просто неповага до парламенту -роздавати

 такі документи.

      Дякую.

      ГОЛОВА.  Я  підтримую  ваші  зауваження  і роблю відповідне

 зауваження  Секретаріату,  Леоніду Горьовому, зокрема, слідкуйте

 за  тим  що  ви  випускаєте у депутатський, розповсюджуєте серед

 депутатів.   Тим  часом  за  згодою  депутатського  залу  проект

 постанови  Верховної Ради про введення в дію закону від Кабінету

 Міністрів,   він   перший  надійшов,  пропозиція,  від  Кабінету

 Міністрів, повторюю, ставлю на голосування.

      "За" -

      Рішення  не  підтримане.  Пропозиція не підтримана. Проект,

 який  вносить комісія Верховної Ради ставиться за основу, проект

 постанови.

      "За" -

      Можна в цілому поставити? В цілому ставиться.

      "За" -

      Рішення  прийнято. 295 голосів. Я якось малесенької ремарки

 пропозиція  Кабінету  Міністрів,  верніше  тим  розробникам, кто

 готував   цей  документ.  Ви  подивіться  на  висновок  науково-

 експертного   відділу,   якого   не   запідозришь,   скажімо,  у

 передвзятості   абощо,   вони  дуже  уважно  відслідковують  всі

 документи  і  ви  в цьому не раз переконалися. Якість підготовки

 проекту  закону,  який би міг би буть розглянутий хоч би, скажем

 так,  з відстрочкою до виконання, скажім, на рік, півтора абощо,

 така  що не витримує ніякої критики. І, будь ласка, не накидайте

 таких  матеріалів у Верховну Раду, які не мають ні обгрунтування

 відповідного,   а  погляньте  останній  розрахунок  -це  взагалі

 примітив  для уряду давать такий розрахунок загальний, це просто

 соромно,  неможна  так  робити. І я розумію, що ви підставляєте,

 розробники  підставляєте  Кабінет  Міністрів і Прем'єр-міністра,

 цього робить не можна.

      Звіт  тимчасової  слідчої  Комісії  для  перевірки порушень

 законів  про  Державни  бюджет на 1994-1995 рр. Пустовойтовський

 Володимир Семенович доповідає.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ  В.С.

      384 Першотравневий, Харківської області, виборчий округ.

      Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги!

      Согласно  решению Верховного Совета Украины от 10 июля 1996

 года,  N  293 создана временная следственная Комиссия Верховного

 Совета  Украины для проверки совместно с Генпрокуратурой Украины

 нарушений  законов  Украины  о Государственном бюджете на 1994 и

 Государственном  бюджете  на  1995 год; определение виновных лиц

 невыполнения указанных законов.

      В  состав  комиссии  включены депутаты: Буздуган, Витренко,

 Ковтунец,    Немировский,   Оробец,   Сахань,   Пустовойтовский.

 Наибольшую   активность  в  работе  комиссии  проявили  депутаты

 Витренко и Ковтунец.

      Временной   следственной   комиссией  проведена  работа  по

 анализу и исполнению законов Украины о Государственных бюджетах,

 рассмотрены   результаты   проверки   Генеральной   прокуратуры,

 Главного    контрольно-ревизионного    управления   Министерства

 финансов  Украины,  проанализированы  и  получены  сообщения  на

 запросы   следственной   комиссии  от  различных  министерств  и

 ведомств Украины.

      Анализ   сложившейся   ситуации   показал,   что  Кабинетом

 Министров   Украины   в   процессе   разработки   и   выполнения

 Государственного  бюджета  допущен  целый  ряд нарушений законов

 Украины о Государственном бюджете как в 1994 году, так и в 1995;

 что  отсутствует  должная  финансовая  дисциплина,  контроль над

 использованием  бюджетных  средств, что имеют место элементарные

 просчеты  в  прогнозах  развития  экономики  страны.  Сотавление

 бюджета  государства  и  обеспечение  его  выполнения зависит от

 правильного   прогнозаьмакроэкономических  показателей,  которые

 являются основой расчета экономической модели развития.

      К  этим  показатенлям  в  первую очередь отоносится валовый

 внутренний       продукт,       обкемы      промышленного      и

 сельськохозяйственного  производства.

      Само  по  себе  отстранение  государства  от  регулирования

 экономических   процессов   обусловило   галоппирующую  инфляцию,

 излищнюю для существующей модели хозяйствования, либеризацию цен

 валютного курса, внешнеэкономической деятельности.

      В  результате этого пронозные макроэкономические показатели

 изменились   или  изменялись  на протяжении подготовки бюджета в

 1994  году  6 раз, в 1995  году  5  раз.

      Тем  не   менее,  их утвержденные уровни совсем не отвечали

 реальным   тенденциям.  Минэкономика  планировала,  что  падение

 валового   внутреннего  продукта  в  1994  году  составит  7,  3

 процента.  Фактический  его обкем снизилс на 23 процента. В 1995

 году  планировалось  падение  5,7 ,  фактически 11,8.

      Похожую  ситуацию мы наблюдаем и в этом году. Следствием не

 соответствия  прогнозируемого  уровня ВВП и обкемов производства

 реальным  тенденциям  является  несбалансированость  доходной  и

 расходной  частей  бюджета,  бюджетов  других уровней, ухудшения

 финансового  положения предприятий, хроническая задолженность по

 зарплате.

      Персональную   ответсвенность   за  достоверность  расчетов

 макроэкономических   показателей   несут   отраслевые  министры:

 министр  экономики  в  1994  году  Роман Васильевич Шпек, в 1995

 году - Василий Николаевич Гурий и заместитель министра экономики

 Владимир  Иванович Наумин.

      Необоснованые    искусственно   завышенные   уровни  обкема

 промышленного    производсива   были   заложены   в   отраслевых

 программах.  Так  в 1995 году Госкомнефтегаз, председатель Бабий

 прогнозировал  рост  на  28,  6  процента,  а фактически падение

 составило  4,3  процента.

      В     Минмашпроме,     министр    Петров,    соответственно

 прогнозировался  прирост  0,1%,  падение  составило  27,4.

      Минуглепром,  Полтавец, планировалось плюс 266, падение 14,

 3.

      В  Минпроме,  Голубченко,  планировалось плюс 1, 6, падение

 10, 7.

      Таких   примеров   можно   привести   практически  по  всем

 министерствам  и ведомствам.

      За   срыв  доходной  части  бюджета  не  наказано  ни  одно

 должностное  лицо.

      Следствием    веских,   системных   ошибок   экономического

 планирования  стало  грубое нарушение бюджетной дисциплины как в

 расходной,  так и в доходной  частях  бюджета.

      В  1994 году из 21 статьи доходной части бюджета отклонения

 допущены по 20. В том числе по 12 бюджет не выполнен намного .

      В  целом  общий  обкем доходов Госбюджета снизился на 17, 1

 триллиона  карбованцев  или на 5, 3% от запланированного уровня,

 поправленого  уже  и   принятого  нами  в декабре 1994  года.

      Наибольшие отклонения были по статье поступлений средств от

 Госкомитета  по  материальным  резервам  -минус  48%, так как не

 производилось  расчетное  обновление  государственных  запасов.

      Вопреки  Закону о бюджете Правительство,заменяя  бюджетными

 средствами  кредиты  банков,  выделило в 1994 году на подддержку

 приоритетных  отраслей  народного  хозяйства,  на  подготовку  к

 работе  в  осенне-зимний  период,   на  финансовую  стабилизацию

 экономики кредитов на сумму более 22 триллионов карбованцев.

      Кредиты  представлялись под льготные проценты с возвратом в

 1004 году. Затем сроки в большинстве случаев передвигались. Одни

 до   декабря  1996  года,  другие  вплоть  до 2 000  года.

      Обращают  на  себя  внимание такие факты. ДЛя строительство

 стеклотарного  завода агрофирме "Заря " Ровенской области кредит

 был  выделен  почему-то  через  корпорацию "Укрстрой", Обкект не

 завершен,  никакой  отдачи  от  кредита  в  сумме 150 миллиардов

 карбованцев  нет.

      Еще решается и сегодня вопрос, кто за это будет отвечать.

      Это  не  единичный  пример  выдачи  бюджетных  кредитов без

 достаточных  обоснований  и гарантий  возврата.

      В  1995  году  невыполнение бюджета значительно возрасли по

 сравнению  с  1994  годом  и  составили  уже  209,  4  триллиона

 карбованцев,  что  соответсвовало  14, 8 процентов общего обкема

 доходов  в  Госбюджет.  Из 24 статей недовыполнения утвержденных

 уровней   было   допущено  по  19  статьям,  а  сами  отклонения

 значительно выросли.

      Как  на  4,  3  процентов  от общего обкема доходов бюджета

 снизились  доходы  за  счет  отчислений  от  привышения  текущих

 доходов  над расходами Национального банка?

      По  этой  причине  бюджет  не  дополучил  60,  8 триллионов

 карбованцев.  Одновременно  в расходах бюджета предусматривалась

 сумма  в 50 триллионов карбованцев на оплату Национальному банку

 процентов  по  кредитам,  полученным  в 1992-1994 годах. То есть

 бюджет  должен  был  получить  разницу  в сумме -10, 8 триллиона

 карбованцев. Но Национальный банк, председатель Виктор Андреевич

 Ющенко  мотивируя отсутсвием таких средств, переводы в бюджет не

 осуществил. Еще более выросли по сравнению с 1994 годом недоимки

 от  Госкомитета по материальным резервам, уже на 33, 7 триллиона

 карбованцев.  Невыполнение  этой статьи опять полностью зависило

 от   решения  правительства  по  отпуску  товара  из  резерва  и

 освижение  запасов.  Персональную  ответсвенность  за выполнение

 этого решения несет бывший председатель комитета Шостак.

      Около  15  триллионов  карбованцев  не досчитался бюджет по

 статье  взноса  предприятий и государственных организаций в Фонд

 Чернобыля.  Если учесть еще 35, 5 триллиона карбованцев, которые

 бюджет  не  дополучил по статье налога на добавленную стоимость,

 то   тановится   ясным,   что  искусственное  завышение  обкемов

 производства является не просто ошибкой высоких должностных лиц,

 а   подрывает   национальную   безопасность   государств   через

 несбалансированость доходной и расходной части бюджета.

      Даже   в   декабре  1994  года  при  внесении  изменений  и

 дополнений  к  Закону  Украины о Государственном бюджете на 1994

 год были недоучтенны результаты исполнения бюджета за предыдущие

 9  месяцев. В результате чего в отчет включены непродусмотренные

 законом  расходы. Постановлением Кабинета Министров от 7 февраля

 1994   года  был  выделен  правительственный  кредит  финансовой

 стабилизации  экономики  в  сумму  14,  9 триллиона карбованцев.

 Тогда  еще бюджет не ыл утвержден, но потом надо было эти деньги

 вложить  в  бюджет.  Они не были предусмотрены. Из этого кредита

 погашено  за  1994  год  только 4, 9 триллиона карбованцев. Тоже

 произошло   с  кредитом  на  приобретение  топлива  в  сумме  11

 триллионов  карбованцев,  который  был  выдан  по  постановлению

 Кабинета  Министров  уже  от  26. 07. 94 года ь510 задолженность

 составила  8,  9  триллиона  принятому уже Кабинетом Министров в

 нарушение закона о бюджете.

      Отдельные   расходные  статьи  финансировались  в  обкемах,

 значительно  превышающих  предусмотренные  законом. Особенно это

 проявилось  при  выделении  кредитов  различным  предприятиям  и

 организациям.   Всего  кредитов  выделено  на   10, 9  триллиона

 карблованцев  вместо  предусмотренных  бюджетом  9 триллионов. А

 срок   их  погашения   розтянут до   2000 года. По  состоянию на

 01.  09.  96  года  погашено только 2 триллиона карбованцев. При

 этом  без  учета кредитов на финансирование капитальных вложений

 предприятиям,  организациям,  обществам было выделено кредитов в

 два  раза  больше,  чем  предусматривалось  бюджетом.  Эта сумма

 составили 6,5 триллионов карбованцев.

      Затраты  на  обслуживание внешнего долга превысили плановые

 более  чем  в полтора раза. План был 8, 5 триллиона карбованцев,

 профинансировано  13,1. Значительную часть этих расходов  (более

 123  триллионов  долларов  США)  составили  выплаты под гарантии

 Правительства,  которые  были даны в отношении фирмы ..........,

 корпорации  "Миргородхарчопром",  ассоциации  "Аленекс","Земля и

 люди"  и другие организации и предприятия, гарантии которым были

 даны еще в 1993 году.

      К  сведению  депутатов фирма "............" по состоянию на

 01. 08. 96 года    задолженность  перед  Правительством осталась

 38, 9 миллиона долларов США, а Главной государственной налоговой

 инспекции  переданы  материалы  в  Арбитражный  суд  по принятию

 решения о банкротстве.

      1995  год  не  отличался  от  1994  никакими  улучшениями в

 бюджетной   сфере.   Был  превышен  предельный  уровень  размера

 дефицита   Государственного   бюджета   на   39,   2   миллиарда

 карбованцев.  Получено  кредитов банка от Национального банка на

 5063   миллиарда   карбованцев   больше,   чем  предусмотрено  в

 уточненном  бюджете.  Также  имели место случаи, когда бюджетные

 средства  использовались  на  цели,  не  предусмотренные Законом

 Украины  о  Государственном  бюджете  Украины  на  1995  год.  В

 отдельных  случаях  бюджетные средства использовались в обкемах,

 превышающих  установленые  предельные  нормы и в то же время ряд

 расходов,   предусмотреных   законом   о   бюджете,   вовсе   не

 финансировались.

      Так,  использование  средств  из  резервного фонда Кабинета

 Министров  Украины  профинансировано  на  127, 9 процента или на

 3,   6  триллиона  карбованцев  больше,  чем  это  предусмотрено

 Государственным бюджетом.

      В  процессе  работы  следственной  комиссии были направлены

 запросы   в   Минэкономики,   Минфин,   Минстат,   казначейства,

 Госкомнефтегазпром,   Минуглепром,   Минэнерго,  Минсельхозпрод,

 Укрстрой и другие ведомства и министерства по различным вопросам

 использования     бюджетных     средств.     Полученые    ответы

 свидетельствуют о систематическом невозврате бюджетных кредитов,

 переносе  сроков  платежей  и связанный с этим большими потерями

 бюджета.

      Постановление  Верховного  Совета  от  22 февраля 1996 года

 ь63/96 Генеральной прокуратуре было поручено проверить нарушения

 Закона о  Государственном  бюджете на 1994 год.

      А  постановлением Верховного Совета от 15 декабря 1995 года

 ь477/95  поручено  Главному  контрольно-ревизионному  управлению

 Минфина  Украины проверить использование бюджтных средств в 1995

 году и  о  последствиях  доложить Верховному Совету.

      Генеральному   прокурору  Украины  этим  же  постановлением

 поручено    осуществить    проверку    исполнения    Закона    о

 Государственном  бюджете  1995  года, а также проверить действие

 должностных  лиц  по обеспечению   исполнения этого закона.

      Главное  контрольное ревизионное управление отмечает, что в

 условиях  острого  дефицита  бюджетных средств, задолженности по

 выплате  зарплаты,  пенсий,  стипендий  со второны руководителей

 ряда  министерств  и  ведомств,  предприятий  и  организаций  не

 проводились необходимые мероприятия по экономному и эффективному

 использованию средств Государственного бюджета.

      Всего   органами  Государственной  контрольной  ревизионной

 службы  проведены  ревизии  и  проверки по использованию средств

 Государственного   бюджета   в   1995  году  на  8  тысячах  200

 предприятий и организаций.

      И в 3 тысячах 100 предприятий выявлены нарушения финансовой

 дисциплины, незаконные расходы, нецелевое использование средств,

 недостача  и присвоение бюджетных средств на общую сумму свыше 2

 триллионов карбованцев.

      Факты  нецелевого  использования бюджетных средств выявлены

 и    при    финансировании    науки,    капитальных    вложений,

 агропромышленного комплекса.

      По  результатам  ревизий  и  проверок возвращено незаконных

 расходов   на   сумму   свыше   600  миллиардов  карбованцев.  В

 следственные  органы  передано  89  дел  на  сумму  убытков  431

 миллиард карбованцев.

      К  административной  ответственности  привлечено тысячу 100

 человек, из которых уволено с занимающих должностей 108.

      Генеральная прокуратура Украины сообщает о фактах нарушения

 налогового   законодательства   субкектами   предпринимательской

 деятельности   и  злоупотребление  при  использовании  бюджетных

 средств.

      Для  иллюстрации  этого  хочу  привести  хотя  бы  один  из

 примеров,   как,  используя  служебное  положение,  председатель

 Маловыцковского   горсовета  Кировоградской  области  перечислил

 Киевскому  национальному  университету 595 миллионов карбованцев

 за обучение своей дочери, а еще 100 миллионов он перевел на счет

 музыкального училища за обучение дочери своего знакомого.

      К   сожалению,  факты  использования  бюджетных  средств  в

 корыстных   целях  должностными  лицами  не  единичны.  Органами

 Генеральной    прокуратуры   возбуждено   525   уголовных   дел,

 опротестовано около 100 незаконных правовых актов, внесено более

 тысячи  предписаний  и  прошений,  в  суды  заявлено  около  350

 вызовов,  по  требованию  прокуроров  в  бюджет перечислено 4, 1

 триллиона карбованцев.

      Как видим, работа проведена значительная. Однако, не смотря

 на  это,  нарушение продолжается как в местных Советах, так и на

 уровне высших эшелонов власти при всех правительствах и при всех

 президентах. В чем же дело? Видимо в том, то неуважение к закону

 о   бюджете  начинается  с  головы.  Не  случайно  в  поданой  в

 Генеральную   прокуратуру   Украины   информация  о  результатах

 проверок исполнения Закона Украины "О государственном бюджете на

 1994 год" и 95 год отсутствуют выводы по отношению к должностным

 лицам, не обеспечившим исполнение этого закона.

      Следственная  комиссия обратилась в Генеральную прокуратуру

 Украины,  В Институт законодательства Верховного Совета Украины,

 научно-экспертный  и  юридический отделы Секретариата Верховного

 Совета  с  предложением об усилении уголовной ответственности за

 нарушение   закона   о   бюджете.

      Как   сообщила  заместитель  Генерального  прокурора  Ольга

 Михайловна Колинько дополнительно такую норму в Уголовный кодекс

 Украины вводить нецелесообразно, так как в статьях 165-167 и 172

 Уголовного  кодекса  предусматривается  ответственность  за  эти

 деяния. Соответствующее положение содержится в статьях 343 и 346

 проекта  нового  Уголовного  кодекса,  однако, не смотря на это,

 Генеральная   прокуратура   не   сочла  необходимым  привлечь  к

 ответственности  какого-либо  должностного лица министерства или

 ведомства Украины за нарушения закона о государственном бюджете.

      Институт  законодательства  Верховного  Совета  имеет  иное

 мнение.  Он  считает,  что злоупотребления некоторых должностных

 лиц  в сфере обращения бюджетных средств являют собой повышенную

 опасность и борьба с ними сегодня особенно актуальна.

      Такое же мнение высказал научно-экспертный отдел Верховного

 Совета Украины. Эти заключения приложены в документах, розданных

 вам материалах.

      Во  многих развитых демократических государствах существует

 целостная система контроля общественности над выполнением закона

 о  государственным  и  местными  бюджетами. Основными элементами

 системы  контроля является гласность, доступность к информации и

 ответственность за допущенные нарушения.

      Уважаемые  народные  депутаты,  недавно  Президент  Украины

 подписал  принятый  нами закон Украины о Счетной Палате Украины,

 мы  полагаем что этот орган будет эффективным средством контроля

 над  формированием  доходной  части  Государственного  и местных

 бюджетов  ив особенности -целевого использования расходной части

 бюджета.

      Необходимо  как можно быстрее сформировать Счетную Палату и

 укомплектовать ее опытными квалифицированными честными кадрами и

 выделить  в  бюджете  на  1997  год  для  этих целей необходимые

 средства.

      Учитывая   сложившуюся   в   стране  обстановку  с  уровнем

 дисциплины  исполнения  бюджета, временная следственная комиссия

 Верховного    Совета    предлагает:    Комиссии    по   вопросам

 законодательства  и  правопорядка вместе с Комиссией по вопросам

 бюджета  и Институтом законодательства Верховного Совета Украины

 до  1  декабря  1996  года  разработать и внести на рассмотрение

 Верховного  Совета  Украины  проект  Закона Украины про внесение

 дополнений  к  Уголовному  кодексу Украины за нарушения Закона о

 бюджетной системе Украины.

      Комиссии по вопросам бюджета Верховного Совета Украины до 1

 декабря   1996   года   разработать  и  внести  на  рассмотрение

 Верховного  Совета  Украины проект Закона о дополнении к статьям

 35   и   37  Закона  о  бюджетной  системе  Украины,  в  которых

 предусмотреть      ежеквартальное     утверждение     фактически

 произведенных расходов Государственного бюджета Украины, бюджета

 Республики  Крым  и  местных  бюджетов  за  I, II и III кварталы

 текущего  года  с  ежеквартальным  опубликованием  отчетов об их

 испольнении  с  соответствующими  комментариями  и пояснениями в

 прессе.

      Счетной  Палате  Верховного  Совета  Украины в своей работе

 учесть  выявленные  недостатки  при  формировании  и  исполнении

 Государственного  бюджета  Украины  за 1994-1995 годы с целью их

 недопущения в будущем.

      Видимо,  создание  законодательного такого окружения вокруг

 нарушений  законов  о  Государственом  и местных бюджетах только

 можно  создать  дисциплину  в государстве с помощью гласности, с

 помощью информирования всех налогоплатедбщиков о том, как и куда

 расходуется их средства.

      Спасибо за внимание.

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до..?  Тут,  здається,  вичерпна

 відповідь   і   аналіз   зроблений...  Я  просив  би  коротко...

 коротко... кілька запитань, добре?

      Будь ласка, запишіться хто хоче. Чому кілька? Тому що треба

 все-таки  завчасно  анлізувати  і  все  можна вияснити..... Але,

 оскільки є питання, треба на них відповісти. Будь ласка, Снігач.

      СНІГАЧ.

      Великолепетиський виборчий округ,  Херсонська  область.

      Шановний  доповідач, ви дуже так гарно дали інформацію. Але

 із  прикладів, можливо, і по більш факти, які назвать можна було

 б,  які  відносяться  до  вищих посадових осіб. Я хотів би вашої

 відповіді:  скільки  присвоєно  средств,  вы  дали там цифру там

 очень  большую.  И  кокой  процент  возвращено  от  тех, которые

 награбили  или  где-то  ушли? Значит, вы можете сказать  5 или 3

 или  сколько-то  процентов?

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  В  проценты мы не  переводили...

      СНІГАЧ. Ну приблизительно.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.   Но  я  указал  сумму  -4,  1  триллинов

 карбованцев  возврата,  перечисленних  уже. Указал по материалам

 КРУ  -431,  2  милллиарда  карбованцев.  Так  что  я показал эти

 материали.

      ГОЛОВА. Гармаш.

      ГАРМАШ. 375, Орджонікідзевський округ, город  Харьков.

      Владимир Семонович,  у меня   3 вопроса.

      1-й -вы проанализировали причины переброски с 1-й статьи на

 2-ю  министертсвами  и ведомствами с бюджета? На каком основании

 министры перебравсывают эти статьи, потому что надо использовать

 бюджет. Это 1-й вопрос.

      Второй   вопрос.  Проанализировала  следственная  комиссичя

 такой  вопрос:  как  райфинотделы, облфинотделы контролируют ход

 выполнения  бюджета  на  местах?  И  здесь же..., значит, вопрос

 возникат   казначейства,  его  роль?  Улучшили  мы  состояние  с

 введением нового органа или все осталось  по-прежнему?

      И  в  этом  очень  важный для меня вопрос. Все-таки кредиты

 будем мы  давать   такую форму развивать как кредиты в бюджете и

 как   его  используют  министертсва  и  ведомства?  Мы  бы   уже

 доложили  в  этом  плане.  Санкции  в лице 165 статьи. То мы щем

 уголовный   кодекс,   давайте   хотябы.......   165  -"Нарушение

 дожностными лицами своих служебных обязанностей.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Я  прошу  повторить  третий  вопрос.

      ГОЛОВА.  Чи  можна  використовувати  статтю 165 Кодексу про

 порушення  посадовими  особами  своїх....

      ГАРМАШ. .....знает  ,  что  можно.

           (Ш у м  у  з а л і)

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.   Первое.   Сумма   материалов,   которая

 получена  следственной  Комиссией  -это большой том, я так скажу

 где-то  8  сантиметров  в  толщину материалов. Поэтому для того,

 чтобы  проанализировать детально по каждой статье и так далее, и

 определить,  почему  ту статью или нет, когда у нас идет прямое,

 грубейшее  нарушение  по  статьям  Государственного бюджета, без

 переброски,  а  просто  невыполнение  одной  статьи  и громадное

 перевыполнение другой статьи.

      Эти  все  нарушения  были  в какой-то степени обусловлены и

 тем, что у нас еще несовершенное законодательство по контролю за

 бюджетом  и другими  вопросами.

      Но   тут   имеют  место  явные  нарушения  бюджета.

      И   то,  что  мы  предлагаем  все-таки  усилить  и  указать

 и..............,  и то, что поддерживается и службами Верховного

 совета,  говорит  о  том,  что вот эта размытая статья, она дает

 возможность   прокуратуре   при  желании  делать  это,  но  дает

 возможность и ускользнуть от того, чтобы эту норму выполнять.

      Поэтому желательно было бы указать четко норму: нарушение -

 вот  статья , вот и  отвечай.

      ГОЛОВА. Стешенко. Спасибі.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Что  касается третьего вопроса, то мы до

 уровня  местных  бюджетов  не доходили, перед нами стояла задача

 выполнить которуя обязаны мы были по Государственному бюджету.

      Что касается работы казначейства, то тут есть сподвижки, но

 еще  надо  и  доукомплектовать  казначейство ,  и  оборудовать.

      ГОЛОВА.  Стешенко.

      СТЕШЕНКО.  Дякую.

      Шановний  Володимир  Семенович, моє питання має більш такий

 прикладний  характер.  Про  те,  що у нас йде тотальне порушення

 виконання  бюджету, ні в кого ніколи, мабуть, не визивало ніяких

 заперечень.  Але  головне порушення починається з моменту появи,

 так  званної,  вертикалі.  Я  ще не зустрічав жодної районної та

 обласної  Держадміністрації,  які  б  не  втручалися  в бюджетну

 систему.

      Звідси  виникає питання. Чому ваша комісія саме внесла такі

 пропозиції  щодо  формування  бюджету на наступний рік і чому ви

 виступаєте    проти   того,   щоб   бюджет   органів   місцевого

 самоврядування  не  входив  до  складу  Державного бюджету? Чи я

 помиляюсь, чи це позиція голови вашої комісії?

      Дякую.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Дело  это такое. Все деньги, расходуемые

 от   налогоплательщика,  должны  быть  в  бюджете,  должны  быть

 подконтрольны.  И  вот  наше  предложение  вколючить  в  Закон о

 бюджетной  системе  публикацию  бюджета  и  его  исполнения дает

 возможность     избирателям     нашим    и    налогоплательщикам

 контролировать.

      Если  мы выводим за пределы бюджета какие-то расходы, то мы

 их  выводим  и  от  контроля  таким  же  образом.  Поэтому мы, в

 принципе,  за  то, чтобы все было в бюджете. Другое дело, что не

 может  быть  зависимости  от какого-то администратора. Мы с этим

 сталкивались   и  в  Верховном  Совете.  И  в  этой  части  есть

 предложения,  которые мы подготавливаем, чтобы прямыми счетами в

 зависимости  от  выполнения,  это  по  бюджету этого года мы уже

 будем  работать  над  этим  делом.  В  зависимости от выполнения

 бюджета  получали деньги все ветви власти. Чтобы это не зависило

 только  от  исполнительной  власти  сколько  дадут, а сколько не

 дадут.  Себе берут 100 процентов, другим ветвям не додают. Чтобы

 субвенции  областям шли прямиком на уровне выполнения бюджета, а

 не было произвола, что одним 81 процент, а другим 37.

      Но   это  надо  опять  таки  законодательно  сделать  таким

 образом,  чтобы  срабатывал  как  аппарат  и  нельзя  было сдесь

 проводить каких-то других мероприятий, зависящих от воли какого-

 то отдельного  должностного лица.

      ГОЛОВА.  Свято.

      СВЯТО.

      Дякую,   Олександре   Олександровичу.  Шановний  Володимире

 Семеновичу!  Мене  цікавить  таке  запитання.  А саме, прізвище,

 ім'я,  по  батькові  злодіїв  Державного бюджету 1994-1995 року.

 Конкретно  цифри,  де  поділися  гроші в розмірі 37, 3 трильйона

 непередбачених  видатків на 1994 рік? Це в межах місяця. З точки

 зору  прогнозів. Де поділися 20 трильйонів карбованців емісійних

 надкредитувань.   Національний  банк  видав  132  трильйони  для

 покриття  дефіциту бюджету, потрібно було 112 трильйонів.

      І   ще   запитання.  Чому  не  видані  з  Пенсійного  фонду

 мобілізованих 4,6 трильйона карбованців?

      За якими правилами до доходної частини бюджет включені були

 кредити  іноземні  в  розмірах  10,  4  трильйона  карбованців і

 емісійні   надходження   Національного   банку  в  розмірах  132

 трильйони? Чи не для приховування дефіциту бюджету?

      Дякую за увагу.

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ.  Я  хотел  бы здесь так ответить. Если бы

 перед  специальной  следственной комиссией Верховного Совета был

 поставлен  вопрос о проверке исполнения Государственного бюджета

 и  лиц (я назвал тут лиц, министров и так далее, руководителей),

 и  дан  был  практически один месяц работы, поскольку приняли мы

 решение  в  конце  прошлой  сессии,  а  потом был, как известно,

 отпуск.   Я   попросил   разрешение   Александра  Александровича

 перенести на месяц, вот на сегодняшний день отчет, потому что мы

 не   успевали   справиться   с  тем  обкемом,  который  был  нам

 представлен.

     Судя  по  вашим  вопросам, надо было раз в 10 увеличить наш

 штат  и  продлить  время,  потому  что прокуратура большее время

 работает Генеральная, не сумела ответить на все вопросы, которые

 мы   с   вами   поставили  своими  решениями  перед  Генеральным

 прокурором.

      Значит,  ясно  одно:  что в такой обстановке в такой вот мы

 сегодня  находимся  в  части выполнения Государственного бюджета

 очень  много  нарушений и я не мог перечислять каждый случай -за

 сколько  кого посадили или осудили или возбудили уголовное дело.

 Я  назвал  массу  уголовных дел -более 500. Поэтому, если сейчас

 перечислять  из 529 уголовных дел возбужденных сколько, на какую

 сумму, кто фактически отвечает, потребуется нам 2 дня заседаний.

 Я,  к сожалению, не могу на такой обкем вопросов ответить. Прошу

 извинения за это.

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.

      ГОЛОВА.   Потім   обміняєтесь  думками.  Правильно,  Василь

 Петрович. Будь ласка, Безсмертний.

      БЕЗСМЕРТНИЙ. Передайте, будь ласка, Шевченку, 213.

      ШЕВЧЕНКО.

      Шановний  доповідачу!  Я  тоді  виступав по Дербюджету 1994

 року  і  зараз  оцей  розділ  передивився.  Ви  називаєте винних

 міністрів,  от.  Я  не  бачу винних людей із Кабінету Міністрів,

 керівників.  Ми  не називаємо винну Верховну Раду за те, що вона

 прийняла  емісійні рішення і вони теж вплинули на це. Ну зрештою

 така ж   картина  і по 1995  році.

      От  що  мене зацікавило. В принципі, висновки вашої комісії

 зводяться до пропозицій щодо поліпшення доповнень у Кримінальний

 кодекс на майбутнє, на випадок порушень у сфері бюджетній.

      Ваша  комісія мала статус слідчої. І Генеральна прокуратура

 підтверджує,  що  законодавство  із  163 по 167 дозволяло когось

 карать.  Чи  була тоді потреба нам утворювати слідчу комісію для

 того,  щоб  лише  запропонувати  якісь  доповнення на майбутнє в

 Кримінальний кодекс, що могли б зробити Бюджетна комісія разом з

 Комісією   Стретовича   в   звичайному   законодавчому   порядку

 перспективної  законодавчої роботи. Чи як інакше нам можна вести

 роборту  по таких питаннях важливих, от, що ми і час потратили і

 строки  висновків  по  бюджету  порушили, а виходимо на нульовий

 результат . Я  просто  раджуся  з вами, це  не  докір.

      Чи   ви   аналізували  оце  цю  ситуацію  щодо  результатів

 діяльності вашої комісії?

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Как  известно,  в  Следственной  комиссии

 Верховного Совета не могут возбуждать уголовных дел и привлекать

 к  уголовной  ответственности.  Для  этого  есть соответствующие

 инстанции.  Это сказано во всех наших документах.

      Мы должны были выявить те вопросы, если вы помните, я делал

 содоклад  по  отчету за выполнение Государственного бюджета 1995

 года,   и  тогда  Верховный  Совет  принял  такое  решение,  что

 недостаточно   жесткое   решение   было   предложено   комиссией

 Верховного  Совета,  и  поэтому  давайте  создадим  следственную

 комиссию и посмотрим еще раз все эти материалы.

      Мы  посмотрели,  углубили  материалы,  посмотрели,  что  из

 законодательной  базы  надо  изменить,  что  ужесточить.  Кстати

 говоря,  вы упустили тот момент, говоря только об одном аспекте,

 что   мы   предлагаем  включить  в  Закон  о  бюджетной  системе

 публикацию   в   средствах  массовой  информации  и  утверждение

 ежеквартальные,  чтобы  не допускать больших сбоев. Так что, эти

 два элемента тоже имеют место.

      Я   полагаю,   что   комиссия   то,   что   нужно   сделать

 законодательному,  обратила  внимание  законодательные органы на

 то,  что  нужно  нам  доработать, чтоб создать иную среду, более

 дисциплинированную   в   выполнении   Государственного  бюджета,

 выполнила.

      Если  нет,  то  поставьте  перед  нами задачи или поменяйте

 состав комиссий. Будем продолжать работать.

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      В нас записалось на виступ 10 депутатів. Є пропозиція така.

 Є  внесена  пропозиція по суті. Є пропозиція, оскільки документи

 роздані вам на руки всім, і проекти в тому числі, те, що доповів

 з  аналізом,  із  цифровим аналізом Володимир Семенович, то я за

 скороченою   схемою:  4  чоловіки  виступлять,  висловлять  свою

 позицію, хто - за, хто - проти, і проголосуємо цю постанову.

      Можна це прийняти?

      Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

      Підтримайте, будь ласка.

      "За" -

      Прийнято рішення. Будь ласка, Шевченко, можна з місця.

      ШЕВЧЕНКО. Фастівський виборчий округ, фракція Руху.

      Шановні  колеги, я навіть не знаю, по-моєму, це неординарна

 ситуація  і  не  можна  говорити однозначно от я "за" зараз чи я

 "проти".  Чого?  Я  в принципі схвалюю запропоновану постанову в

 цій  частині,  як вона подана, це відштовхується від попередньої

 репліки,  яку  я  щойно  задавав  звпитання  доповідачу.  Все це

 правильно,  але  знову  ж таки невже ми, варто було нам на такий

 тривалий  час, на рік чи скільки було відкладати висновки те, що

 ми  повинні  були,  Верховна  Рада,  була зробити по бюджету для

 того, щоб вийти ні на що.

      Мені   здається,  якщо  ми  вже  маємо,  утворювали  слідчу

 комісію,   себто   комісію  з  найвищим  статусом,  наділяли  її

 особливими  повноваженнями,  то  мені  думається,  що все ж таки

 треба  продовжити  строк  її  роботи  і  попробувати щоб вона не

 тільки  перспективні  подала, от, а проаналізувала все ж таки що

 трапилося  і  хто винуватий у невиконанні і бюджетних порушеннях

 по бюджету 94 і 95 років. Тим паче, правильно доповідач говорить

 про те, що не в його функціях, не в функціях комісії було когось

 карать   -це  функції  прокуратури,  утрировано  кажучи,  але  ж

 одночасно   він   визначає  і  те,  що  Генеральна  прокуратура,

 підтверджуючи   що  законодавча  база  для  реагування  на  такі

 порушення  була, відмовилися це робити. То невже правильно буде,

 якщо ми ухвилимо цю постанову з нормальними пунктами і поставимо

 крапку  на  всій  цій  історії,  не  розберемося  чого  ж такого

 правового реагування на ненормальну ситуацію по бюджету 94, 5-го

 року не було.

      Мені  думається,  що цю роботу треба закінчити, раз ми йшли

 на  створення комісії, раз ми чекали, раз ми відкладали і раз ми

 сподівалися, що ця робота якісь наслідки дасть.

      Дякую за увагу.

      ГОЛОВА.  Вікторе  Федоровичу.. Ігор Федорович, або доручити

 Рахунковий палаті зайнятись цим питанням конкретно, так же?

      Моісеєнко. Немає. Поровський. Немає. Степенко, будь ласка.

      СТЕПЕНКО В.І.

      331 виборчий округ, Полтавська область. Дякую.

      Олександре Олександровичу, ну сьогодні ми розглядаєм дійсно

 питання надзвичайної  ваги... Якщо не буде порядку в державі, то

 не буде і держави -це аксіома, яку всі зрозуміли сьогодні. Але я

 підтримую тих людей, які, виступаючи сьогодні, говорили: давайте

 скажем,  хто  порушує  бюджет?  Чому  порушується  бюджет? Чи це

 корисливі  цілі  якісь,  чи просто помилка? Я не вірю, що просто

 помилка,  тому  що  коли  ми тут розглядали вперше цивілізовано,

 голова комісії Азаров нам доповів, і ви тоді сказали, що бачите,

 от  ми  дійсно  зайнялвсь  тим,  що треба і проаналізували кожну

 статтю.  Кожна  область приїжджала на засідання комісії, я також

 часто, декілька раз там... Ну, по-людськи все робилось. Але коли

 така  величезна  робота  пророблена  і,  дійсно,  люди починають

 порушувать  Основний  Закон.  І  якщо  ми  притягаєм  когось  до

 відповідальності  за такі мізерні справи, то тут (ви вдумайтесь,

 що говорив  доповідач!) -  не  просто  порушення,  а зловживання

 службових осіб.

      Тому  я  підтримую  те,  що  потрібно наводить тут порядок,

 Олександре  Олександровичу, і вношу таку ще пропозицію: все-таки

 нам   потрібно,   щоб   відповідні   комісія,   чи   ця  слідча,

 проаналізувати ще і використання, допустим, бюджету за 1996 рік.

 Хоча  би  вибірково - кажуть, це нужно дуже багато перевірять...

 Ну, я трошки в цьому ділі розбираюсь - не надо там багато людей,

 щоб  перевіряли,  у  нас їх стільки, цих людей, що перевірять...

 Просто - як ці статті використовуються? Куди ці гроші йдуть, які

 ми ось отут, значить, днями там, неділями, місяцями мучимось над

 кожною  отією  цифрою,  а  оказується,  що  її  просто  ніхто не

 дотримується...

      І  якщо  ми  не  зробим  так,  що  за  ці справи буде нести

 персональну  відповідальність  той,  хто  повинен виконувати -це

 виконавча  влада  називається. Вона повинна виконувать Закон про

 бюджет,  а  не робить із ним, що їм заманеться -толку ніякого не

 буде.

      Тому я ще раз сношу пропозицію -доручити комісії перевірить

 і щоб був  результат.

      І  останнє.  Я  підтримую  і  хочу,  щоб... Ви знаєте, коли

 колись  на  павртійні  оці  органи  кричали  вперіод  застоя, ми

 друкували  і  посадові оклади секретаря і завідуючого. А чого ми

 не  надрукуєм дійсно кожний на район, щоб я кусь галімантью лить

 на Верховну Раду - хай надрукують бюджет.

       Що  було  передбачено  по  бюджету  і  що  зроблено?  І  я

 переконаний,  що  тільки  розкідна  частна буде перекриватися, а

 там,  де  потрібно  бігать  і  шукать як, щоб дохід зростав -цим

 питаннм ,  повірте,  на місцях дуже не займаються.

      Тому  я  вношу  такі  2  пропозиції  конкретні  і хотів би,

 Олександр Олександрович, щоб ви мене в цьому питанні підтримали.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Завжди, Василь  Іванович. Вітренко, будь ласка.

      ВІТРЕНКО.

      Шановні  колеги,  як  член  слідчої  комісії  по  перевірці

 виконання  бюджету,  ви  заєте,  я  і  до  перевірки  документів

 розуміла, що якщо грабують наверху в державі, то розкрадують всю

 державу і донизу.

      Але, коли вже ознайомилась з документами і побачила як вищі

 керівники  приймають  зовсім нереальні плани, а під ці плани іде

 ж,  ну,  взагалі  ж  доходи  бюджету, обгрунтовуються і ніхто не

 відповідає.  Там записано в довідці, яка у вас є на руках -Роман

 Шпек був міністром економіки в 1994 році, Гуреєв, Василь Гуреєв,

 став    в   1995   році.   Керував   цими   всіма   розробниками

 макропоказників  Віталій  Науменко,  заступник  міністра. І ось,

 шкода,  що  не  всім це видно, бо, якщо хто бачить, дивіться, що

 зроблено з економікою України.

      Планували,  що  валовий  внутрішній продукт знизиться за ці

 роки лише на 13, ну, 14 будемо вважати відсотки.

      Він   впав  на  58,  57%.  І  кожний  рік  оце  розходження

 макропоказників,   які   кожний  міністр  захищає  свою  галузь,

 пропонує,  яким  чином  будуть  обсяги  виробництва.  І ніхто не

 відповідає,  і  зараз  знову  програму  Уряду  внесли,  що  буде

 зростати  валовий  внутрішній  продукт  на  1,  7%,  і  ніхто не

 відповідає за те, що обсяги падають, і таких надходжень бюджету,

 які  заплановані,  ніхто  не  дає.

      Там   в   довідці  вказані  конкретні  прізвища  конкретних

 міністерств,  розходження яких  жахливі.

      Перевірили   зовнішньоекономічну   діяльність,   бо   це  ж

 надходження  в  бюджет,  валютні надходження. Питають депутати,

 чому  ніхто не  покараний?

      Дивіться  1994  рік, чавун переробний, квота -1 мільйон 150

 тисяч  тонн,  відвантажено 432 тисячі тонн. Вже питання: чому не

 виконана  квота?  На  сумму  45  мільйонів доларів, а надійшло в

 Україну  43  мільйони. 2  мільйони  доларів  загубилось.

      Металовироби:  квота  150 тисяч тонн, відвантажено 1 тисяча

 тонн  на  суму 233 тисячі доларів. Надійшли вони, от на цю суму,

 але  ж  мала  квота.

      Брухт  чорних  металів,  взагалі надходжень валюит не було,

 хоч  повинні  були  отримати  2,  49 мільйонів доларів. І так по

 всьому   експотру.   Ніхто   не   відповідає,   які  квоти  були

 затверджені,  які  вивезли, яку сировину вивезли і куди поділись

 валютні  надходження.

      Тому ми у висновках Комісії запропонували, і в постанові це

 вказано,  що потрібно змінювати Кримінальний кодекс, Тут не може

 бути,  ну,  як  це називається юридично, отого часу, після якого

 ніякі  не  застосовуються  санкції.  У  всіх країнах світу, якщо

 порушений  бюджет,  то  це  карається,  і карається кримінальною

 відповідальністю  з конфіскацією майна тих вищих чиновників, які

 це  скоїли.

      І  я  хочу  сказати  наприкінець, що якщо наш зал Верховної

 Ради  не  спромігся  після  того,  що  пограбовано  15 мільйонів

 вкладників, пограбовані довірчими товариствами і навіть створити

 слідчу Комісію по імпічменту Президенту. І не потрібно було вам,

 Олександре Олександровичу, знімати це питання вчора і перекидати

 на сьогодні, щоб його втопити. Якщо зал не спромігся дати оцінку

 Президенту,  а  це  не  (............)  справа. Це така справа в

 кожній  країні  за  це вилітають з президентського крісла. То що

 можна очікувати від залу нашого Парламенту по оцінці бюджету.

      Я хочу сказати, що якщо не буде створена рахункова палата і

 не  буде  зміни до кримінального кодексу, то і бюджет 1996 рок і

 бюджет 1997 року буде точно также розкрадений. А потім ми будемо

 казати,   що   нема  коштів  в  державі  нема  чим  відшкодувати

 заощадження трудящих.

      Дякую.

      ГОЛОВА. Гармаш, я прошу в Регламент вкладатися. Оскільки там

 критика була в мою адресу, то я не перебивав.

      ГАРМАШ. 375, Орджонікідзевський.

      Я  хотел  бы  остановиться  на  двух  моментах только. Мы в

 который  раз заслушиваем отчеты наших комиссий следственных. И я

 хотел  подчеркнуть это. Та ситуация, которая как мы их создаем и

 как  мы их подкрепляем специалистами, финансами, деньгами. Когда

 мы  говорим  о  регламенте работы нашего Секретариата, мы должны

 четко  и  ясно  понимать, что в бюджете Верховного Совета должны

 быть   выделены  специальные,  5  комиссий  на  год  мы  создаем

 следственных,  6 или 10, их финансируем, туда специалисты нужны,

 потому  что  это  зависит  от  разного профиля этих комиссий. Мы

 сдаем  комиссии...  все люди заняты этими вопросами, аппарата не

 даем. 2-3 человека и кто там решит эти вопросы. И хотим получить

 качественную работу. Это первый и очень важный для меня вопрос.

      Строго   изменить   ситуацию   по   созданию   комиссий   и

 фнансирования.  Тогда будет и результат, который просят депутаты

 и избиратели.

      И  второй  вопрос  в данной ситуации. Я хотел обратить ваше

 внимание  для контроля. Ведь бюджет нарушается не только вверху,

 но  и  внизу.  Посмотрите, что из себя представляет Министерство

 финансов. Наверху четкое управленченское не существует, министр,

 его  заместители.  В  области  мы  видим  облфинотдел, налоговая

 инспекция  и  еще  казначейство.  А  потом  ниже поехало. И это,

 извините,  разные органы. Они совсем не смекаются и друг друг не

 подчиняются, не выполняют ничего.

      И   третье,   вытекающее  из  этой  проблемы.  Оказывается,

 райфинотделы,  которые  ранее следили за бюджетом... Я директор,

 не дай бог я статью переброшу туда или сюда, мне голову снимали.

 А  сегодня  должностные  лица  совершают такие дела, за которые,

 извините,  Колыма  плачет,  а  в  Украине  нет ее. А мы разводим

 руками.  Генеральная прокуратура не знает как эти уголовные дела

 заводить.

      Я  еще говорю. Пока следственную комиссию не будет так, как

 в  Соединенных  Штатах  Америки,  что  любое  должностное  лицо,

 попадая  туда, 25 поколению закажет, что я туда больше не пойду.

 Тогда будет эффект в отношении исполнительной власти.

      ГОЛОВА.   Обговорили  питання.  Спасибі  вам,  я  забув  це

 зробить, подякувать.

      Обговорили питання. Думки сходятьсмя до того, що треба, по-

 перше,   терміново   створити  Рахункову  палату,  а,  по-друге,

 підсилити законодавство, в тому числі для Рахункової палати, щоб

 можна  було на основі цього законодавства вживати заходи до тих,

 хто  порушує  Закон  про бюджет і займаються тими зловживаннями,

 про  які частково могла тільки сказати, бо це справді колосальна

 справа,  і  Тимчасова  спеціальна  комісія  могла зробити тільки

 зовнішній аналіз, вірніше в верхній частині бюджету.

      Тому  я  ставлю  проект  постаниови  за  основи,  який  вам

 запропонувала Тимчасова слідча комісія. Він у вас на руках.

      Ну,  оскільки Михайленко не читав... Зніміть з голосування.

 Я прочитаю проект постанови.

      1. Комісіям Верховної Ради України...

      Зніміть, ну попросив депутат.

      1.  Комісіям  Верховної  Ради України з питань законності і

 правопорядку  і  питань бюджету разом з Інститутом законодавства

 Верховної  Ради  України  до 1 грудня 1996 розробити і внести на

 розгляд   Верховної  Ради  України  проект  Закону  України  про

 внесення   доповнень   до   Кримінального  кодексу  України  про

 кримінальну  відповідальність  за  порушення Закону про бюджетну

 систему України.

      2.  Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань бюджету до

 1грудня 1996 року підготувати і внести на розгляд Верховної Ради

 України  проект Закону України про доповлення до статтей 35 і 37

 Закону  про  бюджетну  систему  України,  в яких передбачити, що

 квартальне  затвердження  фактичних  видатків Державного бюджету

 України   бюджету   Республіки   Крим  та  місцевих  бюджетів  і

 щоквартальне   опублікування   звітів   про   їх   виконання   з

 відповідними коментарями та поясненнями.

      3.  Рахунковій палаті Верховної Ради України у своїй роботі

 врахувати   виявлені   недоліки   при  формуванні  та  виконанні

 Державних   бюджетів  України  за  1994-1995  роки  з  метою  їх

 запобігання надалі.

      Ставлю проект за основу. На голосування за основу.

      "За" -

      Доповнення є?  Кочерга.

      КОЧЕРГА.

      122  округ, Кочерга, Комиссия по законности и правопорядку.

 Я поддерживаю предложение, которое здесь содержиться в проекте о

 том,  чтобы  наша  комисися  совместно  с  Комиссией  по бюджету

 подготовила такое законодательство. Мы уже обсуждали этот вопрос

 и  сегодня  на  заседании.  Я только хотел бы попросить согласия

 народных депутатов -не до1 грудня, а до 1 сичня. Потому что, ну,

 проблема  серьёзная,  она  требует  подключения специалистов: и,

 скажем,  финансистов,  и  других  специалистов.  Кроме  юристов.

 Поэтому я бы попросил бы немножко продлить срок выполнения этого

 поручения  Верховного Совета.

      ГОЛОВА.  Можна  погодиться  з  цим?  До  2 січня. Ставлю на

 голосування цю пропозицію.

      "За" -

      В  цілому ставлю на голосування проект.

      "За" -

      Постанова прийнята.

      Слухається   питання   про   проект   Закону   України  про

 професійних  творчих  працівників  та  творчі  спілки. Доповідає

 Косів Михайло Васильович, голова Комісії з питань культури.

      У нас присутні керівники творчих спілок на засіданні, ми їх

 вітаєм.

      КОСІВ  М. В. Шановні колеги -народні депутати, шановні наші

 гості -представники Творчих спілок!

      Проект  закону,  який пропонується вашій увазі, має довгу і

 не  завжди просту історію. Не завжди просту історію тому, що він

 перероблявся кілька разів, і ці правові норми, які хотіли бачити

 в  ьому  законі  представники  Творчих  спілок,  відкидалися або

 Міністерством   юстиції   з   огляду  на  Закон  про  громадські

 організації,  або,  що  найважливіше,  Міністерством  фінансів і

 нашою Комісією з питань фінансів і банківської діяльності.

      Тому  наша  комісія  взяла  на  себе весь процес підготовки

 цього закону, і його проект зараз перед вами.

      Я  хочу  сказати,  що  нинішній  варіант  закону узгоджений

 повністю,  ми  спільно  писали спірні статті з Комісією з питань

 фінансів   і   банківської   діяльності.  Він  погоджений  з  11

 всеукраїнськими  творчими  спілками,  з Міністерством культури і

 мистецтв.

      Враховані  також у цьому законі пропозиції Фонду державного

 майна   і  Міністерства  юстиції.  Насамперед,  я  гадаю,  варто

 поставити питання, навіщо взагалі потрібен такий закон. Можливо,

 вистачило  б  у діяльності організацій Творчих спілок керуватися

 тільки  Законом про об'єднання громадян. Але це тільки на перший

 погляд. Тому що цей закон не враховує всієї специфіки діяльності

 Творчих  спілок, їхнього статусу суспільного та особливої ролі в

 суспільстві.  Неможна  погодитися  також  з таким підходом, коли

 діяльність професійних працівників трактується як підприємницька

 діяльність, а творчу справу творців як діяльність комерційну.

      Одже,  ще  є  такий  аспект,  що  творчі спілки хоча і дуже

 обмежано   і  скупо,  але  фінансуються  з  державного  бюджету,

 зокрема,  11  творчих  спілок  цього року з бюджету одержали 361

 мільярд карбованців, а тому будь-які асигнування бюджетні мусять

 мати   правові   основи   взаємовідносин  держави  і  одержувача

 бюджетних коштів.

      Також  треба у вступі сказати, що творчість -це справа суто

 індивідуальна,  але  у нас так склалося в попередні десятиліття,

 що   навіть  саме  суспільне  визнання  творчого  працівника  як

 професіонала  йшло  через  спілку. Вчора закінчився з'їзд спілки

 письменників  України,  на  черзі  з'їзди інших творчих спілок і

 основним  мотивом цих з'їздів є те, що ми мусимо зберігти творчі

 спілки  як  колективи,  які допомогають, зокрема, у цей складний

 час   представникові  творчого  ремесла  вижити  і  хочаб  якось

 працювати.

      Сам   закон  складається  із  5  розділів,  які  визначають

 насамперед:    загальні   положення,   порядок   заснування   та

 особливості   діяльності  творчих  спілок,  майнові  питання  та

 господарську діяльність.

      Само  собою  зрозуміло,  що передбачена відповідальність за

 порушення   законодавства   про   творчі   спілки  і  міжнародна

 діяльність  творчих  спілок.  Особливість  цього  закону,  як  і

 взагалі   творчої   діяльності,   полягає   в  тому,  що  творча

 особистість   не   обов'язково  може  бути  пов'язана  трудовими

 відносинами із  Спілкою, бо як я уже говорив, творча справа - це

 справа індивідуальна.

      Отже,  чи  треба  виписувати  у  законі  те,  що, власне, є

 творчою  діяльністю? І отже, здавалося б, є прерогативою статуту

 творчої  спілки? Але я хотів би, значить, зауважити вам, шановні

 колеги,  що  це  робити обов'язково потрібно, бо від того, як ми

 передбачимо у цьому законі напрямки статутної діяльності творчих

 спілок,  так ми потім, відповідно до цього, будем і підходити до

 таких  рече,  як  і  класифікація та оцінка такої праці. Держава

 може  надавати  пільги  щодо  оподаткування  доходів  із творчої

 діяльності  працівників культури, але вони мають бути дуже чітко

 виписані у законі.

      Ну,  я хотів би сказати присутнім тут представникам творчих

 спілдок,  що  саме  цей момент викликав найбільше суперечностей.

 Але  я  хочу  повідомити  вам,  що зараз уже є готовий Закон про

 оподаткування  неприбуткових  підприємств.  І от статтею 8 цього

 закону   творчі   спілки  якраз  і  віднесені  до  неприбуткових

 підприємств.  І  якщо, скажімо, письменник пише книжку, видає, а

 потім  ця  книжка  продається і приносить матеріальний прибуток,

 то,   власне,   такий   вид  творчої  діяльності  не  вважається

 прибутковим,  бо  ніхто  не  може,  скажімо, обрахувати скільки

 праці, сил і енергії письменник вкладає в написання книжки.

      Це  тільки  1  із прикладів -таких прикладів можна навести,

 скажімо,  в  галузі  музики,  театру, живопису і всього іншого і

 тіка  творча   діяльність вважається   не   прибутковою   і   не

 оподатковується.

      Я хотів би звернути увагу на статтю 6, де передбачено, якою

 передбаченор   захист   прав  на  працю  та  соціальний   захист

 професійного творчого  працівника.

      Не  буду  читати все, але хочу сказати тільки в 1 пункт, що

 професійнийм  творчим  працівникам  для  забезпечення  умов  для

 творчої  діяльності  надається  окрема житлова кімната, кабінет,

 майстерня  або  додаткова  житлова площа у розмірі 20-квадратних

 метрів,  що оплачується пільговим  тарифом.

      Дуже   важливою   є   і   стаття  9,  в  якій  сказано,  що

 всеукраїнські     творчі     спілки     є     правонаступниками,

 правонаступниками майна  творчих спілок  колишнього Союзу.

      Теж  дуже принципова стаття 18, в якій і власне сказано, що

 оподаткування  творчих  спілок  і  їх  підприємств  здійснюється

 згідно з нормами законодавства, щодо оподаткування неприбуткових

 організацій.

      Зваживши на все це, я просив би вас, шановні колеги народні

 депутати, приняти цей закон у 1-му читанні. Уже я знаю, сьогодні

 до  мене  підходили  і  представники  творчих  спілок, і народні

 депутати,  які  мають  свої  зауваження щодо цього тексту. Але у

 найпринциповіших  моментах,  зокрема,  що  стосується податкової

 політики,  що  стосується  майна,  і  що  стосуєтсья соціального

 захисту,  то,  повірте,  що  за ці, здається, 4 роки, відколи ми

 працюємо  над цим законом, там уже виписано все так, як має бути

 в цьому  законі.

      Тому  я  ще  раз  хотів  би  вас  попросити прийняти його в

 першому  читанні.

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Чи  є  запитання? Є  запитання.

      В  мене  є  одна  пропозиція,  якщо  це запитання у вигляді

 підтримки  цього  законопроекту,  в  чому яне сумніваюсь, знаючи

 реакцію   Комісі,  то,  можливо,  була  б  така  пропозиція.  Ці

 пропозиції  внести  додатково  в  Комісію  і при другому читанні

 врахувати.

      А  зараз  просто  прийняти  в  першому  читанні  цей проект

 закону.

      Нема  заперечень?

           (Ш у м  у  з а л і)

       Так  ви ж  їх  знаєте,  а  він  вам  відповідсть....

           (Ш у м  у  з а л і)

      Я  б  просив,  давайте зробимо так. Можна так? Хто за таку

 процедуру,  прошу  проголосувать.

      Із  проектом  закону ознайомились всі депутати глибоко, він

 лаконічний.

      "За" -

      Процедурне  питання,  рішення  прийнято.

      Ставиться  в першому читанні проект Постанови про прийняття

 закону  в  першому  читанні  на  голосування.  Проект  за основу

 голосується.

      Зосередились, будь ласка. Голосуйте. Прошу  підтримати.

      "За" -

      не  підтримується. Щось  не  визначились  98  депутатів.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  не  треба  поіменне,  я  прошу  вас, проект закону про

 творчі  спілки.  Я  переконаний, що всі, хто читав, а читали всі

 його,  знають,  що  його треба приймати, приймати таким треба. У

 першому  читанні  принаймні,   як  кажуть...

           (Ш у м  у  з а л і)

      Та то, зараз нарада проходить у Президента, там 32 депутата

 на  нараді.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Уже   закінчилась?

      Я  прошу... Олійник просить Борис Ілліч як голова комісії і

 представник Фонду культури, будь ласка.

      ОЛІЙНИК Б.І.

      Шановні  колеги, ідеться не тільки про спілку письменників,

 до  яких  мають  деякі  депутати  притензії,  а до всіх спілок і

 художники, і композитори. Повірте мені, що якщо ми і збереглися,

 то  тільки  завдяки селу і культурі. Село вже загнали, ви знаєте

 куди. Куди заганяють культуру, ви бачите.

      Значить, творчі спілки потрапили в вельме складну ситуацію.

 Я   розумію,   що   біля   кожних  спілок  є  біля  літературні,

 біляхудожницькі  суб'єкти,  котрі непагано живуть, оскільки вони

 вважають себе, скажімо, письменниками, а, в принципі, ділки.

      Однак,  ми  повинні  послуговуватись моделю: талантам треба

 допомагать,   бездарності   самі   проб'ються.   А   талант  -це

 беззахисний  суб'єкт,  який  же працює на нашу державу і на нашу

 духовність.  Якщо  ми...  шановні  колеги,  я вас чесно закликаю

 підтримати  цей закон, узаконити статус, бо їх хотіли розігнати,

 як  і  колгоспників.  І  вони  б  загинули  і  хочуть,  щоб вони

 загинули.  Ну,  щож  це  за  держава  цивілізована,  якщо  ми не

 підтримаємо  письменика,  який  вже  сьогодні  продає  книжки на

 базарі.

      Дякую за увагу.

      КОСІВ.  Олександре Олександровичу,

      ГОЛОВА.   Я   прошу   вас.   Давайте  так,  зосередилися  і

 проголосували, щоб потім не вести  дискусію.

      КОСІВ.  Олександре  Олександровичу,  тут  давайте може я ще

 одне пояснення дам, бо...

      ГОЛОВА.  Михайло  Васильович,  не  треба. Вам вірять і так,

 будь ласка, інтуітивно.  Я прошу вас підтримайте.

       Ставлю  на  голосування  проект  Постанови про прийняття у

 першому  читанні  проекту  Закону про творчі спілки. Будь ласка,

 голосуємо.

      "За" -

      Ну  тоді, будь ласка, висловіться, хто сумнівається з цього

 приводу.  Хто  сумнівається.  Ну  поімінно наполягає Ніколаєнко.

 Дайте слово Ніколаєнку, будь ласка.

      НІКОЛАЄНКО.

      Ніколаєнко, 402, Херсонська область, соціалістична фракція.

      Олександре Олександровичу! Питання дійсно заслуговує на те,

 щоб  ми  проголосували  в  першому  читанні  за цей закон. Але в

 депутатів  єсть  багато  сумнівів,  і  серед  них  один основний

 слідуючий.

      Якщо  Михайло  Васильович скаже, що комісія врахує це, то я

 думаю,  що  депутати підтримають. Мова йде про що. Творча спілка

 створюється  у  8  статті.  Вони  пишуть:  "з  існуючих  на  час

 прийняття   цього   закону  громадських  об'єднань   професійних

 творчих  працівників".  На  час  прийняття.  В такій редакції це

 призведе  до  можливо  штучного розвалу існуючих творчих спілок.

      Адже  у статті 9 говориться, що Всеукраїнські творчі спілки

 є  правонаступниками  майна  колишнього  Союзу  РСР.  По тому що

 правонаступником  майна  творчих спілок колишнього Союзу є діючі

 творчі  спілки  на 1991 рік, що входили до складу творчих спілок

 колишнього Союзу РСР, як республіканські.

      Адже   майно  створено  за  рахунок  коштів  членів  спілок

 колишнього  Союзу,  а невостворюваних, яких сьогодні наплодилося

 дуже   багато.   І   тому   в   законі   треба  чітко  визначити

 правонаступників творчих спілок колишнього Союзу. Це питання наш

 дуже  турбує.  Якщо  воно  буде  знято, можна в цілому в першому

 читанні приймати.

      КОСІВ.Станіславе Миколайовичу!

      ГОЛОВА.  Одну секундочку. Мусіяка Віктор Леонідович з цього

 приводу слово, а потім ви скажете.

      МУСІЯКА. Я хочу сказати колезі відносно цього питання, що у

 нас  спеціальне  буде  питання  про  правонаступництво. І ми там

 будемо  це  вирішувати.  Це  немає  відношення  до цього..., має

 відношення  в  тому смислі, що це творчих спілок торкається, але

 не цього закону. Ми все це будемо вирішувати.

      Тому  я  прошу  вас,  шановні колеги, я від імені Верховної

 Ради, я від всіх вас взяв на себе...

      ГОЛОВА.   Від  імені  Верховної  Ради  тільки  Голова  може

 говорить, будь ласка.

      МУСІЯКА.  Від  імені  Голови...  через Голову від Верховної

 Ради  я  вітав  з'їзд  письменників і я сказав, що Верховна Рада

 зробить  все  необхідне  для того, щоб створити нормальні засади

 правові  їх існування. Існування, підкреслюю. І це саме мале, що

 ми можемо зробити. Дякую.

      ГОЛОВА.  Станіслав  Миколайович... Там є тонкість одна, про

 яку  говорить Станіслав Миколайович. Завтра, розглядаючи питання

 професійно  про  правонаступництво  в  цьому відношенні, ми його

 розв'жемо.  Але  тут  є  певні ньюанси, про які він говорить, ви

 його до другого читання внесіть і ми його розглянемо. До другого

 читання. Правильно, Михайло Васильович?

      КОСІВ.  Олександре Олександровичу і Станіслав Миколайовичу!

 Там   може  йтися...  ну  і  Віктор  Іванович.  Віктор  Іванович

 Понеділко.  Та  може  йтися  тут  у  статті  8  і  9  тільки про

 стилістику,  бо  смисл  полягає в тому, що ті творчі спілки, які

 сьогодні існують, треба зберегти і зафіксувати в цьому законі. А

 як...  але.  Але  ми  ж не можемо, скажімо, законом перекреслити

 абсолютно  можливість якімсь людям створити після тих 12, які є,

 скажімо...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну  я  би все-таки того не радив. Давайте в другому читанні

 над цим подумаємо. Я готовий працювати, але ті спілки, які є, їх

 звичайно треба   законом зафіксувати.

      ГОЛОВА.  Ні,  ні.  Є  пропозиція  на  30  секунд дать слово

 Шевченку.   Тарасу  Григоровичу.  Він  говорив  так:  "На  те  ж

 письменні  ми:  читаєм  божії  глаголи. І од глибокої тюрми і до

 високого престолу усі ви в золоті і горі."

      Дайте   ж  змогу  сьогодні  хоч  все-таки  творчим  спілкам

 зачепитися   за   організаційні  свої  засади.  Щоб  вони  могли

 працювати.  І ми до другого читання підготуємо всі ці норми, які

 врегулюють і всі сумніви познімають. Я прошу підтримати це.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

      В чому проблема?

      "За"-

      Будь  ласка,  поіменно  була  пропозиція.  Хто  за  те, щоб

 поіменно?

      "За" -

      Ставиться  на голосування в поіменному режимі проект Закону

 про Творчі спілки в першому читанні.

      Будь ласка, голосуйте. Я прошу підтримати.

      "За"-

      Рішення прийнято. Спасибі. До побачення.

      Про  проект Закону України про доповнення до Закону України

 про  колективне  сільськогосподарське підприємство. Воно вручено

 вам  25 червня. Яровенко Володимир Сергійович -Голова підкомісії

 з питань агропромислового комплексу розглядає.

      Будь ласка.

      ЯРОВЕНКО В.С.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати,  в  зв'язку з тим, що на державні сільськогосподарські

 підприємства різних організаційно-правових форм господарювання є

 суб'єктом  приватизації  майна  підприємств,  що  перебувають  у

 загальнодержавній,  республіканській (Автономна Республіка Крим)

 та  комунальній  власності, для яких основним видом діяльності є

 виробництво  сільськогосподарської  продукції, продукції рибного

 та  лісового  господарства,  їх переробка, реалізація, виконання

 робіт, надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам -це

 стаття  1,  стаття 3 закону про особливості приватизації майна в

 агропромисловому комплексі.

      Виходячи  з принйттям, коли ми прийняли, наша Верховна Рада

 прийняла    закон   про   особливості   приватизації   майна   в

 агропромисловому  комплексі,  а  перед  цим діяв декрет Кабінету

 Міністрів  про  особливості  приватизації майна і згідно декрету

 там  не  було  передбачено  цього,  то комісія згідно закону про

 особливості     приватизації     майна     сільськогосподарських

 підприємств  де  сказано,  що  недержавним сільськогосподарським

 підприємствам,     тобто    колективним    сільськогосподарським

 підприємствам,  спілки  селян,  колгоспи,  спілки  кооперативів,

 акціонерні товариства, селянсько-фермерські господарства та інші

 суб'єкти   сільськогосподарських  підприємств  недержавних  форм

 власності передається передоплатно 51 відсоток акцій підприємств

 що приватизуються, включаючи розміщення приватизаційних майнових

 сертифікатів.

      Крім  цього, в статті 3 вказано, що в сільськогосподарських

 підприємствах   створюють   довірчі  товариства  для  здійснення

 представницької   діяльності   з   цінними  паперами  відповідно

 законодавства  України.  Виходячи з цього, наша комісія пропонує

 ввести   додаткові   норми  до  закону  України  про  колективні

 сільськогосподарські підприємства, яким надати право колективним

 сільськогосподарським  підприємствам  через  довірчі  товариства

 здійснювати  операції  з  цінними паперами під час приватизації,

 які створюватимуться у цих колективах.

      Вам  всім,  шановні  депутати,  розданий закон про внесення

 доповнень  до Закону України Про колективні сільськогосподарські

 підприємства    де    там    згідно    закону   про   колективні

 сільськогосподарські  підприємства там невиличкі, як......., які

 випливають  зміни  вносить,  пропонує  наша  комісія......... за

 ініціативою  Семенюк  нашої, це її ініціатива, ну, це потому что

 Кабінет   Міністрів  згідно  прийняття  закону  про  особливості

 приватизації  майна покамість не представить цих, які випливають

 ще  закони,  внести  зміни, то тут невеличкі зміни пропонуються:

 там  статтю  4  доповнити  в другій частині після слів "принципи

 формування"  (ну,  кщо  потрібно,  то  у  вас  там єсть у всіх і

 порівняльна  таблиця  -ви,  хто  цікавиться,  ви  бачили, що там

 особливого  такого  немає,  просто згідно чинного законодавства,

 яке у нас єсть, ми вносимо, як кажуть, доповнення).

      Ну,  і  в  статті 13 доповнюється, згідно закону 3-ю і 4-ту

 частину   змісту,   який  виписаний  з  Закону  про  особливості

 приватизації в агропромисловому комплексі.

      ГОЛОВА.  Дякую.

      Шановні  депутати,  ви  пам'ятаєте,  ми  приймали Закон про

 колективні  підприємства,  де визначили, що юридичні особи мають

 право в  приватизації відповідних підприємств.

      Форма реалізації цього права - створення довірчих товариств

 всередині  юридичних  осіб. Іншого шляху не існує. Тому я просив

 би підтримати цей проект закону -тут нема чого обговорювати, він

 добре   пророблений.   Ставлю   на   голосування.   Будь  ласка,

 підтримайте.

      "За" -

      Ну,  я  прошу... Даниленко махнув рукою, а всі подумали, що

 він  проти...  (Шум  у  залі, окремі вигуки) Будь ласка.... Будь

 ласка,  я  ще  раз  ставлю  на  голосування. (Шум у залі, окремі

 вигуки) Ну, не заважайте, проголосуйте, а тоді підійдете -ви ж і

 йому не даєте голосувати!..

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Спасибі.  За  хорошу доповідь і хороший

 закон.

      Про  проект Закону України про внесення змін і доповнень до

 Закону   про   пріоритетність   соціального   розвитку  села  та

 агропромислового   комполексу.   Михайло  Васильович  Парасунько

 доповідає.

      ПАРАСУНЬКО М.В.

      Шановні народні депутати!

      Відповідно  до  статті  5  нині  діючого Закону України про

 пріоритетність  соціального  розвитку  села  та агропромислового

 комплексу   в   народному   господарстві"   норматив   державних

 централізованих  капіталовкладень,  що  визначений для зміцнення

 матеріально-технічної    бази    соціалної    сфери    села   та

 Агропромислового    комплексу,    визнаною   життям   і   владою

 пріоритетної  галузі має перевищувати частку АПК в національному

 доході України не  менше як на  15 пунктів.

      Про  те  ця норма закону в процесі складання і затвердження

 Державного  бюджету  фактично  не  виконується,  що  привело  до

 кризового  становища  сільськогосподарського виробника всіх форм

 власності.  Різниця  між  нормативною  і  фактичною  часткою АПК

 державних  інвестицій  є  значною  мірою  наслідком  того,  що у

 випадках,  що  у  видатках Державногоо бюджету, стаття "Державні

 капітальні  вкладення"  відображає  лише  частину  їх  реального

 обсягу,  решта  фінансується  в  межах  різноманітних програм за

 іншими статтями бюджету.

      Цим   самим   показник   базового   обсягу  централізованих

 капіталовкладень, з якого визначається частка АПК, знижується, а

 звідси їх обсяг у Агропромисловому комплексі значно зменшується.

      Так,   при   визначенні  в  минулі  роки  частка  державних

 централізованих  капіталовкладень для АПК щорічного і загального

 обсягу   державних   централізованих   капітальних   вкладень  в

 народному господартсві України вилучалися обсяги капвкладень, що

 спрямовувались на переселення кримських татар, будівництво житла

 для військовослужбовців, споруження терміналу філармонії та таке

 інше.

      А потім із цієї суми, що залишалася, визначалася частка АПК

 в  процентах,  визначених законом. Слід сказати і таке: стаття 6

 діючого  закону  визначила,  що об'єкти соціальної сфери на селі

 будуються і  утримуються державою.

      Підтвердження  пріоритетності  села і АПК викладені також в

 основних   засадах   економічнної  політики  держави,  програмах

 Президента,  Програмі  діяльності  Уряду,  які  ми  в цьому залі

 схвалили.

      Одночасно  діючі  сьогодні  закони реформування відносин на

 селі  залишили  товаровиробника без джерел фінансування розвитку

 соціальної сфери на селі, адже галузь за результатами цього року

 буде збитковою.

      Тому   у  розаному  вам  проекті  пропонується  в  основому

 визначитись  в  обсягу  централізованих  капіталовкладень  в АПК

 покласти  безпосередньо  розмір  валового внутрішнього продукту,

 створеного  саме  в агропромисловому  виробництві.

      У  зв'язку з цим Комісія пропонує змінити редакцію статті 5

 закону    про    пріоритет    соціального   розвитку   села   та

 агропромислового   комплексу   в  народному  господарстві,  де

 записати, що на зміцнення, що на зміцнення матеріально-технічної

 базу   соціальної   сфери  села  та  агропромислового  комплексу

 спрямовується  не  менше  6%  вартості ВВП, створеного в галузях

 АПК.  Це  дозволить  норматив  реальних обсягів капіталовкладень

 спрамувати  в  державі, дійсно, на розвиток села і АПК, зупинити

 його   зубожіння,   захистити   власного  виробника,  трудівника

 сьогоднішнього і  наступних  поколінь.

      Тому  Комісія  просить  вашої  підтримки,  шановні  народні

 депутати.

      ГОЛОВА.  Чи   є  запитання   до      Михайла  Васильовича?

      Є. Масенко.

      Шаланський.

      МАСЕНКО. Дякую Олександр Олександрович .

      Шановний доповідачу, на перший погляд це поправка така, яка

 дасть якесь покращення в сільськогосподарському виробництві.

      Але мене завжди цікавить принцип справедливості. Ну, будуть

 більші  відрахування,  а що матимуть від цього усі господарства?

 Це  буде  опять  акумулюватись кошти десь на горі, ділитиме один

 сидітиме  чоловік.

      У  кого є якась своя рука, так образно кажучи, тому попаде,

 у  кого  немає,  тому  не попаде. І так воно і було і так воно і

 буде.

      Я,  наприклад,  за те, щоб добавити, але щоб тільки був тут

 якись  принцип  справедливого  розподілу. Тобто, а хоч би ввести

 такий  принцип,  припустимо,  що  якщо  держава  винна,  бюджет,

 припустимо,  сільськогосподарському виробнику, то на ту суму хай

 тоді товаровиробник не платить різних платежів держави. Не можна

 такий принцип закласти сюди, щоб усі були рівні.

      ПАРАСУНЬКО.   Дякую   за  запитання.  Саме  статею  6,  де

 визначено,    що   функції   розпорядника   цільових   державних

 централізованих   капіталовкладень   у   соціальну   сферу  села

 покладаються  на органи місцевого і регіонального самоврядування

 і  місцеву державну адміністрацію, які несуть відповідальність з

 іншими учасниками інвестиційного процесу за цільове ефективне їх

 використання.   Це   норма   сьогоднішнього   діючого  закону  і

 механізми,  які  ви  пропонуєте,  вза...,  так  сказать,  заліку

 заслуговують  на увагу. І я думаю, що це реально впровадити їх в

 життя.

      ГОЛОВА.  Це теоритично і правильно, і практично тоді, як ці

 кошти  виділяються.  Масенко  правильно говорить про те, що воно

 сьогодні  так, що гроши на гроши лізуть. Так у кого є, той будує

 і  ще  й компенсацію і все інше. Так от це передбачено 6 статею.

 Місцеві  органи  влади  повинні  подивитися,  якщо  така копійка

 надійшла,  а  вони відповідають за бюджет, втому числі за кошти,

 які   надходять   добюджету,  то  вони  повинні  подивитися.  Те

 господарство,  що  само будує, нехай собі будує, а десь треба чи

 віддалене  село чи малоперспективне колись говорили, то треба за

 рахунок бюджету  будувать. Нема інших запитань? Шаланський.

      ШАЛАНСЬКИЙ. Дякую Олександре Олександровичу.

      226,  Кіровоградщина, Шаланський.

      Мене  якраз  у  продовженні вашої думки хвилює трошки інше,

 адже  внутрішній  валовий  продукт  в агропромисловому комплексі

 части   його   в   загально...   продукт,  якраз  і  створюється

 підприємство,  на  які  нарощують виробництво. І отримуються, що

 вони  ніби  вклали у внутрішній валовий продукт, а при розподілі

 не  отримують  нічого.  Що чиновник буде ділить, що на тих, куди

 встановлена  місцева адміністрація, хто краще робить, тому гірше

 достанеться. Це правда чи ні? Який механізм розподілу буде у цих

 коштів?

      ПАРАСУНЬКО.  Дякую  за  запитання.  Дійсно,  перед  тим, як

 виносити  на  сесію  зміни  і доповнення до цієї статті, комісія

 разом  з  відповідними  мінистерствами  і відомствами і окремими

 адміністраціями   районів  прораховували  саме  механізм,  потім

 використання  цих  коштів.  І  в  районі, в області єсть середні

 показняки  забезпечення  об'єктами  соціальної  сфери.  І там не

 обов'язково  дотримуваться хто більше виробляє продукції і краще

 забезпечені  об'єктами соціальної сфери, а саме спрямувати туда,

 де  демографічна  ситуація  через  ці  фактори  дуже  занепала і

 поправити таким чином це становище.

      ГОЛОВА.  Більш  нема  запитань?  Є,  так?  Єльяшкевич, будь

 ласка, останнє запитання.

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы"

      Уважаемый  докладчик! Те проблемы, которые ставятся здесь в

 этом  законопроекте очень важны. Хотелось бы знать, рассматривал

 ли этот проект Бюджетная омиссия и каковы ее выводы?

      ПАРАСУНЬКО.  Значить,  шановний  депутат  Єльяшкевич.  Ми у

 комісії  проводили  значні розрахунки напротязі останнього року,

 враховуючи  становище  в  якому  опинилося село, щоб недопустити

 таких  великих  катаклізмів,  як  у  нас  сьогодні  у  вугільній

 промисловості. Тому разом із спеціалістами Бюджетної комісії, і,

 зокрема,     з     заступником     голови.......................

 Пустовойтенком  ми обговорювали і погоджували це питання. І воно

 заслуговує на увагу. Іншого виходу у нас сьогодні немає. Якщо не

 змінити    принцип    відношення    до    такої    галузі,    як

 сільськогосподарське виробництво і АПК.

      ГОЛОВА.  Я  відповідаю на це питання таким чином, Олександр

 Сергійович.  Те,  що  написано в лівій колонці, у перерахунку на

 схему,  яка запропонована в правій колонці, яка зіскладає одне й

 теж  саме.  І  тому  тут  немає навантаження на бюджет. Мова йде

 тільки про упорядкування цих коштів, про їх концентрацію, про їх

 контроль використання.

      Тому  я просив би підтримати цей проект. Оскільки я не бачу

 бажаючих  витупити,  я  ставлю  на  голосування цей проект. Будь

 ласка, підтримайте  його.

      "За" -

      Рішення  прийнято. Спасибі. Сідайте.

      З  мотивів  дайте  Масенко  Олександру  Миколайовичу.  Та в

 цілому не треба. Це ж закон.

      МАСЕНКО О.М.

      Олександре  Олександровичу,  та  я вибачаюсь. Я не по цьому

 закону.  Я  хотів  би сказати, що оті закони і постанови, які ми

 приймаєм  аби  вони  діяли,  ви  пам'ятаєте  по  моїй... за моєю

 пропозицією  було  вписано  все-таки  в ту постанову по селу, що

 уряд  заслухати  до  20  жовтня.  Ви пам'ятаєте? А 20 жовтня вже

 пройшло.  А  село  гине й далі, а уряд так і не звітується. Щось

 треба  робить.  І  хто  контролює  виконання постанови Верховної

 Ради.

      ГОЛОВА.  Значить,  у  нас є функція контролю Верховної Ради

 здійснюється  профільними  комісіями.  Он голова комісії стоїть,

 він  відповідає  за  це  питання. Я вважаю, що ви правильно його

 ставите  і, будь ласка, дайте відповідь і Масенку, і депутатам -

 коли  буде  звіт  Кабінету Міністрів з  цього приводу?

      В  мене  є пропозиція така. Хоч ми і проголосували сьогодні

 регламент  на  цілий  день,  але питання про зміни до Закону про

 статус  депутата досить-таки, знаєте, потребують ретельного дуже

 аналізу.  Я просив би, щоб ви вночі зробили цей аналіз, ще кожен

 прочитав уважно, коржен щоб уважно прочитав і вранці завтра його

  розглянути. Нема заперечень?

      Дякую. Завтра засідання відбудеться о 10 годині ранку.