ЗАСIДАННЯ СТО ШIСТНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  1  л и п н я 1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий день,  шановні депутати, представники Кабінету Міністрів, журналісти, шановні радіослухачі!

 

     Я прошу  депутатів  підготуватися до реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвався 321 депутат.  Ранкове  засідання  оголошується відкритим.

 

     У роботі   засідання   беруть   участь  виконуючий  обов'язки Прем'єр-міністра  України  Василь  Васильович  Дурдинець  і  члени Кабінету Міністрів, відповідальні за бюджет... найперше за бюджет.

 

     Зараз ми   можемо   скористатися   регламентним   правом   на оголошення запитів, звернень, пропозицій тощо.

 

     Є запит Моцпана Анатолія Федоровича до Президента  України  у зв'язку  з  неодержанням відповіді на звернення стосовно перевірки фактів    незадекларованої     зовнішньоекономічної     діяльності маріупольського комбінату "Азовсталь".

 

     Регламентом, як  ви  пам'ятаєте,  передбачено таку процедуру. Депутат звертається зі зверненням і одержує відповідну  відповідь. Якщо відповіді не одержано, депутат вправі звернутися із запитом.

 

     Із анотації,  зачитаної мною, очевидно, що зміст цього запиту не потребує коментарів.  Власне,  тут ідеться  про  реагування  на звернення депутата.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту. Будь ласка, йде поіменне голосування.

 

     "За" - 232.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту адресату. Будь ласка. Голосування не поіменне.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Ковтунець Володимир  Віталійович  звертається до Президента з приводу дій органів  державної  влади,  спрямованих  на  руйнацію, зміну форми власності державного підприємства "Рівнеазот".

 

     Ви знаєте, що цей комбінат є стратегічним об'єктом. Але з ним може статися те,  що вже сталося з деякими  іншими  підприємствами такого   типу.  Тому  потрібен  контроль,  в  тому  числі  з  боку Президента,  за цими процесами. І я вважаю, що в депутата Ковтунця є підстави звертатися з такого приводу.

 

     Зміст цього  запиту  вам  зрозумілий,  прошу  його підтримати шляхом голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 227. Підтримується.

 

     Голосується пропозиція  про  направлення   адресатові   цього запиту. Прохання підтримати. Він оформлений так, як це передбачено Регламентом. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Прохання ще  раз  проголосувати.  Питання  принципове,  треба підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Степанюк Дмитро Петрович звертається до віце-прем'єр-міністра Тигіпка Сергія Леонідовича у зв'язку з неодержанням відповіді  від Фонду  держмайна  на  звернення депутата стосовно порушення фондом чинного  приватизаційного  законодавства  щодо  колективу   готелю "Україна" в місті Києві.

 

     Тут є  така  особливість.  Я  хотів  би  звернутися до Дмитра Петровича  з  пропозицією.  Iдеться  про  те,  що  Фонд  держмайна підпорядкований    Верховній    Раді.   І   тому   звертатися   до віце-прем'єр-міністра з цього  приводу  немає  рації.  Я  не  бачу Дмитра Петровича.  Треба,  щоб він з'ясував свою позицію. Може, не будемо зараз розглядати це питання,  а депутат завтра  повернеться до нього? Немає заперечень? Немає. Тому я не ставлю на голосування цей запит.

 

     До нас звернувся Кабінет Міністрів  з  приводу  включення  до порядку  денного проектів двох законів - про стимулювання розвитку виробництва автомобілів в Україні і про списання заборгованості  з виробничого   акціонерного   товариства  "АвтоЗАЗ".  Питання  дуже серйозні,  їх треба розглянути  по  суті.  Приходили  представники заводу  й відповідних відомств.  Проекти законів Кабінет Міністрів нам направив.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про включення цих питань  до порядку  денного  на  цьому  тижні.  Будь  ласка.  Це дуже важливі питання, йдеться про 500 тисяч робочих місць.

 

     "За" - 205. Питання вирішено.

 

     У нас залишилося ще 20 хвилин на запитання,  пропозиції тощо. Запишіться,  будь  ласка.  На  моніторі  -  18 хвилин,  решту часу залишимо на вирішення.

 

     Депутат Душейко.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ,  Черкаська область). Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні  народні  депутати! Гадаю,  Олександре Олександровичу,  у вас сьогодні настрій кращий, ніж  попереднього разу.  Хочу звернутися до вас ще раз з тим самим запитом, що й минулого року в цей час.

 

     В Україні був такий всесвітньо відомий борець Піддубний  Іван Максимович.   Він   українець,   народився   в   селі   Красенівка Чорнобаївського району Черкаської області.

 

     Сім років на батьківщині  Піддубного  проводяться  міжнародні змагання,  участь  у  яких беруть борці з країн СНД,  а в минулому році були також делегації з Канади,  США. Але ні Верховна Рада, ні уряд  України не звертають ніякої уваги на проведення цього свята. Сьогодні місцевому господарству, редакції газети "Молодь України", яка  є  одним  із  співзасновників  цього  свята,  уже не під силу проводити ці змагання.

 

     На мій  депутатський  запит  надійшла  відповідь   від   вас, точніше, від комітету, який очолює Яковенко Олександр Миколайович. Надійшла відповідь і від Кабінету Міністрів про те,  що допомогу в проведенні  свята  буде  надано  наступного року,  а на цей рік ці змагання включено в календар спортивних ігор.  Проте й досі в  цій справі ніяких зрушень немає.

 

     Я рік тому мав розмову з вами, якщо пам'ятаєте, ще до подання того запиту.  Ви обіцяли свою підтримку. Тому я звертаюсь до вас і до  виконуючого  обов'язки Прем'єрміністра України Дурдинця Василя Васильовича з проханням повернутися до цього  питання  і  виділити хоча  б якісь мізерні кошти - нещасні 10 чи 20 тисяч гривень,  щоб усе-таки Україна по праву залишалася батьківщиною Піддубного Iвана Максимовича, який в історію увійшов як відомий російський борець.

 

     Я не заперечую права Росії на Івана Максимовича, оскільки він довгий час виступав там, але все-таки він є борцем з України.

 

     Тому дуже прошу, щоб відповідь на цей депутатський запит була дійовою і від вас,  і від Василя Васильовича і щоб у цьому році це свято,  а воно проводиться якраз у річницю  незалежності  України, відбулося так, як воно має відбутися.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Найда. Немає.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Слово передаю депутату Цибенку, 249-й округ.

 

     ГОЛОВА. Депутат Болдирєв. Будь ласка.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Кіровський-Шахтарський  виборчий  округ, Донецька область).  Прошу передать слово депутату Алексееву, 369-й округ.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Спасибо. Уважаемые коллеги депутаты! Уважаемые граждане Украины!  Я хочу воспользоваться трансляцией,  чтобы привлечь ваше внимание к работе нашего телевидения.

 

     В последней  передаче  "Післямова"  было  четко сказано,  что Верховный Совет,  принимая бюджет,  не предусмотрел финансирования телевидения и радио.  Я хочу сказать,  что это неправда. В бюджете предусмотрено  финансирование  Гостелерадио  в  сумме  свыше   170 миллионов  гривень,  в том числе на Национальную телекомпанию - 65 миллионов, на Национальную радиокомпанию - 45 миллионов.

 

     Другое дело,  что получать они их будут лишь после того,  как руководство  Министерства  информации  прекратит  нарушать закон в плане учредительства национальных теле- и  радиокомпании.  Поэтому работники радио и телевидения должны знать,  что их финансирование предусмотрено.

 

     Кроме того, не иначе чем бредом является утверждение, что это каким-то  образом повлияет на негосударственные телекомпании.  Это неправда, они могут свободно работать.

 

     Я не  хочу  говорить,  что  ведущий  "Післямови"  сознательно дезинформировал наших сограждан. Скорее всего речь идет о том, что те,  кто готовит для  него  тексты,  недостаточно  профессионально подготовлены.

 

     Я хотел  бы  обратить внимание американского фонда "Евразия", на деньги которого создается "Післямова",  что свобода слова - это свобода  говорить  правду,  тогда  как свобода лгать - это свобода злословия. Я думаю, никто свободу злословия поддерживать не будет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сургай.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Депутат Цибенко просив слова!

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Я просив би тим часом наш Секретаріат з'ясувати,  з  якої причини зараз немає радіотрансляції засідання. Ми  не  скасовували  прийнятого   рішення,   обсяги   фінансування визначено в межах законодавства.

 

     Вікторе Івановичу,  я  прошу  і  вас  підключитися  до  цього питання.

 

     Будь ласка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки та народної освіти (Свердловський виборчий округ,  Луганська область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемые   коллеги,   уважаемые избиратели!  27-28  июня  в Украине прошли торжества,  посвященные годовщине принятия Конституции.  По-разному отмечали их  власть  и народ.  Власть  всячески восхваляла,  превозносила Конституцию как самуюсамую,  а заодно и Украину как недостижимый,  непревзойденный образец в области демократии, прав человека и гуманизма.

 

     В то же время абсолютное большинство людей труда отмечали его как день борьбы за свои конституционные,  гражданские и  жизненные права.   В   большинстве   регионов   прошли   митинги,   шествия, пикетирования административных зданий.  Труженики обличали власть, антинародный  курс так называемых реформ,  который завел Украину в болото нищеты и бесправия, превратив ее уже сегодня в полуколонию, аграрносырьевой придаток Запада. Они обличали Конституцию, которая возвела  криминальноворовской   беспредел   в   Украине   в   ранг государственной политики.

 

     Вполне естественно,   что   самая   массовая  акция  протеста состоялась в  столице.  В  ней  приняло  участие  около  12  тысяч человек,  включая полторы тысячи посланцев абсолютно всех регионов Украины,  которые прибыли  в  Киев  несмотря  на  то,  что  власть использовала  все возможные и невозможные средства,  включая самые подлые,  стараясь не допустить их прибытия в столицу.  С автобусов снимали номера, людей задерживали якобы для установления личности, пассажиров обыскивали с использованием специально  натренированных собак якобы для поисков взрывчатки.

 

     И все  же участники акции организованно прошли по улицам,  по Крещатику,  провели  митинг  на  площади   Ленинского   комсомола, осуществили  пикетирование  здания Администрации Президента,  хотя сам глава государства,  сам гарант  Конституции  в  очередной  раз спрятался  за  спинами  многочисленных  национальных  гвардейцев и спецназовцев и еще раз подтвердил, что для него народ - это пустое место.  Даже  депутата Верховного Совета,  прибывшего для передачи требований,  не   впустили   в   здание   Администрации.   Словом, Администрация вела себя так, как всегда.

 

     В очередной  раз  поразила  своей  беспринципностью  и ложью, передержками, позицией "чего изволите" четвертая власть. Речь идет о  средствах  массовой  информации.  Они  искажали  реальное число участников акции протеста, выбирали из колонн демонстрантов только ветеранов,  вырывали слова из контекста и так далее. Дело доходило до откровенного маразма.

 

     Вдумайтесь, уважаемые  коллеги,  в  такой   пассаж.   УТН   в "Новостях"  в  16  часов  28-го  числа  передает  такое:  "Колонна демонстрантов численностью в полторы тысячи человек,  состоящая из людей преклонного возраста и инвалидов, прорвала кордоны милиции и прошла по Крещатику".  Чего здесь больше:  глупости, ненависти или лжи?

 

     И последнее,  о  чем я хотел сказать.  Нет никакого сомнения, что власть продолжит шельмовать, очернять и саму акцию протеста, и ее  участников.  Ситуация с поджогом здания ЦК Компартии Украины о многом говорит.

 

     Как очевидцы   и   участники   происходившего   категорически отвергаем  вымыслы  о  каких-либо нарушениях в процессе проведения акции со стороны ее организаторов.  Никаких,  подчеркиваю, никаких нарушений с их стороны не было.

 

     Иными словами,   все,   что   участникам   акции  может  быть инкриминировано,  - это  плоды  фантазий  чиновников,  выполняющих заказ  власти.  Речь может идти только о политической расправе.  И если она последует, мы будем действовать адекватно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Цибенко почав говорити,  коли на моніторі було уже 34 секунди.

 

     Депутат Кужель. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський   виборчий   округ,   Запорізька  область).  Уважаемые народные депутаты!  В эти дни мне  звонили  многие  промышленники, предприниматели   и  просили  поблагодарить  вас  за  то,  что  вы приостановили введение в действие Закона о налоге  на  добавленную стоимость.

 

     Надо отметить,    что   широко   разрекламированная   реформа налоговой  системы,  которая  действительно   предусматривала   бы снижение   налогового  пресса  на  производителя,  не  состоялась. Принятый  бюджет  в  доходной  части  предусматривает  в  основном увеличение   налогового   пресса.  Возросли  налоги  на  землю,  в Инновационный  фонд,  вновь  есть  налог  на  инвалидов  для  всех предприятий.

 

     Я просила бы вас,  Александр Александрович, дать протокольное поручение   Счетной   палате   проверить   использование   средств Инновационного фонда, отчисления в который сегодня для предприятий являются  очень  тяжелым  бременем,  особенно   ввиду   отсутствия собственных оборотных средств.  Необходимо проверить использование его средств  с  тем,  чтобы  знать,  правильное  ли  нами  принято решение.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Промышленники и предприниматели обращаются к вам с огромной просьбой  -  до  каникул  принять  три основных  закона.  Прежде  всего  о  внесении  изменений в Закон о налоге на добавленную стоимость,  без которых его нельзя вводить в действие. Здесь надо изменить нормы отгрузки на реализацию, ввести нулевую ставку на электроэнергию и так далее.

 

     Есть большая просьба подать возможные предложения  в  течение этой недели, чтобы их можно было учесть при подготовке изменений к закону.

 

     Второе. Надо  пересмотреть  принятое  решение  по  совместным предприятиям.  Если  они  обратятся в суд в связи с недополученной прибылью,  то бюджет потеряет гораздо больше, чем по тому расчету, который  представил  нам  Кабинет  Министров  для  доходной  части бюджета. Надо вернуться к этому вопросу и пересмотреть его.

 

     Далее. Комитетом  по  вопросам  законности   и   правопорядка предложено  внести  изменение  в  Уголовный  кодекс.  Статьей  148 кодекса предусмотрена уголовная ответственность - от 3 до 5 лет  - за уклонение от уплаты налогов уже в размере 1700 гривень. Если мы оставим данную норму,  то уже в  сентябре  можно  будет  открывать уголовные   дела   на   каждого   предпринимателя,   так   как   в законодательстве  нет  толкования  понятия  "уклонение  от  уплаты налогов".

 

     И последнее.  Прошу народных депутатов обратить внимание, что в проекте Закона о введении в действие  Закона  о  Государственном бюджете предусмотрено ввести его с 1 января. Это недопустимо. Ведь мы ввели новые налоги,  которые не платились полгода, мы увеличили ставку налога на землю.  Если мы введем бюджет с 1 января, то всем предприятиям придется за полгода,  по состоянию на 1 июля, платить эти налоги. Для многих предприятий это будет просто смертельно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаченко, Запорізька область.

 

     ТКАЧЕНКО В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Охтирський  виборчий округ, Сумська область). Депутатське об'єднання "Вперед, Україно!"

 

     ГОЛОВА. Вибачте, це не той Ткаченко.

 

     ТКАЧЕНКО В.А.  Все правильно.  Олександре Олександровичу, всі депутати,  які були присутні на святковому  засіданні  напередодні Дня  Конституції,  звичайно,  звернули  увагу на те,  що Президент України Леонід Данилович Кучма звернувся до народних депутатів (це прозвучало  в  ефірі,  і  про  це  знають  тепер  усі  виборці)  з пропозицією відкласти на рік вибори  не  лише  народних  депутатів України,  а й органів місцевого самоврядування. Я хотів би, щоб ми до цього питання повернулися і визначили свою позицію.

 

     Це питання     надзвичайно     важливе.     Люди     сьогодні дезоорганізовані.  Будуть  вибори чи ні,  чи будуть вони тільки до органів місцевого самоврядування?  Я,  наприклад,  маю щодо  цього чітку  позицію.  Вважаю,  що ми не повинні порушувати Конституції. Наша позиція повинна бути прозорою - треба  керуватися  не  тільки реаліями  сьогодення,  а  дивитися  трошки далі.  Якщо ми сьогодні будемо порушувати Конституцію,  то що буде завтра?  Як  діятимуть, скажімо, посадові особи інших гілок влади?

 

     Постає і таке запитання: чому я не можу сьогодні донести свою думку до своїх виборців?  Чому сьогодні,  як ви сказали, припинено трансляцію,  чим це викликано?  Обидва ці питання,  можливо, якось пов'язані.

 

     Я хотів би, щоб ми це якось обговорили, щоб, можливо, з цього приводу прозвучала якась інформація.  Чому ми втрачаємо зв'язок зі своїми виборцями,  коли це якраз  сьогодні  конче  потрібно?  Вони повинні знати нашу позицію,  позицію кожного депутата і щодо цього питання, і щодо інших.

 

     Чи цей крок,  якщо ми дійсно наважимося на щось подібне, буде підтримано  людьми,  підтримано  міжнародним  співтовариством?  Чи готові там сприйняти те, що в Україні готується ще якесь порушення Конституції, яку лише рік як прийняли? І я думаю, що ми не повинні залишати ці  питання  поза  увагою,  маємо  на  них  відреагувати. Можливо,  навіть кожна політична сила,  кожен депутат повинні мати можливість висловити свою позицію з цього приводу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ще один депутат Ткаченко. Будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО С.К.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової інформації  (Мелітопольський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Шановні  депутати!  Майже  два  роки  народний  депутат попереднього  скликання  Сичов  Віктор   Олександрович   незаконно утримувався у в'язниці, зазнав великої моральної і фізичної наруги над собою.  Верховна Рада вирвала Сичова Віктора Олександровича  з рук сил, на замовлення яких його було незаконно арештовано.

 

     Минув уже рік,  як Верховна Рада з подачі спеціальної слідчої комісії прийняла постанову,  яка зобов'язує Генеральну прокуратуру вивчити, хто і з якою метою організував незаконний арешт Сичова, а також поновити у правах  потерпілого.  Однак  постанова  Верховної Ради   не   виконується.   Потерпілий   продовжує   страждати  від невизначеності ситуації і невлаштованості свого життя.

 

     Якщо ми не захистимо колишнього народного депутата, то завтра над  нами творитиметься таке ж беззаконня,  яке твориться сьогодні над  Табурянським,  Слєднєвим  та   іншими   колишніми   народними депутатами,   які   ось   уже   скільки   років   не   можуть   ні працевлаштуватися, ні захистити свої права.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Перевальський виборчий округ,  Луганська область). Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область).Уважаемые    коллеги!    Я   хотел   бы   воспользоваться предоставленной возможностью,  чтобы проинформировать  вас  о  том заявлении,  которое  приняла  фракция  сегодня  утром  в  связи  с событиями,  происшедшими не только 28, но и в ночь с 28 на 29 июня этого   года,   когда   был  совершен  подлый  акт  средневекового вандализма    -    подожжено    здание    Центрального    комитета Коммунистической партии Украины в городе Киеве.

 

     В то   время  как  Президент  и  его  политические  подпевалы велеречиво восхваляют достижения демократии и Конституции Украины, в стране идет беспрецедентный разгул преступности.

 

     Совершившие поджог  выбрали  подходящий  момент.  28 июня,  в годовщину  принятия   Конституции,   многие   тысячи   киевлян   и представители   всех  регионов  Украины,  пройдя  по  Крещатику  и пикетируя  резиденцию  Президента,  сказали   решительное   "нет!" политике  угнетения  трудового  народа  и  разрушения государства, потребовали отставки Президента Кучмы.

 

     Мы считаем этот акт вандализма преступной местью в  отношении Компартии   Украины   со   стороны   политических  пигмеев  за  ее последовательную борьбу по отстаиванию интересов людей труда.  Над Украиной   все  явственней  встает  тень  диктатуры  и  фашизма  с преследованием инакомыслящих, с поджогами, разгонами демонстраций, избиением   граждан   и  увольнениями  с  работы  за  политические убеждения.

 

     В информации товарища Цибенко говорилось о том,  что делали с теми,  кто ехал в Киев,  как пытались встать им на пути, чтобы они не приехали.  А события,  которые произошли во Львове и о  которых вчера   рассказало   центральное   телевидение,   по   сути  дела, свидетельствуют о наступлении диктатуры  и  фашизма.  Вандализм  и цинизм,  с  которым  бросали знамена соседних государств и топтали эти  знамена...  Я  думаю,  это  унижение  прежде  всего  чести  и достоинства  государства.  А  государственные  органы давно должны были принять соответствующие меры.

 

     Не будучи в силах противостоять  подкему  движения  трудового народа  против  лицемерной  и продажной,  бездушной и антинародной политики,  наши  политические  противники  начинают  прибегать   к методам гитлеровских штурмовиков.

 

     Мы решительно  протестуем против возрождения в Украине "охоты на  ведьм"  в  худших  традициях  средневековья.  Мы  требуем   от правоохранительных  органов  найти преступников и наказать их.  Мы призываем трудящихся Украины поддержать действия  Коммунистической партии  в  союзе  с  левыми  силами  - единственными политическими силами,  которые на деле,  практически отстаивают  интересы  людей труда.

 

     Мы глубоко   убеждены,  что  это  стало  возможным  только  в условиях антинародного режима и его бесчеловечной политики.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні депутати,  є кілька  пропозицій,  які потребують врегулювання з допомогою парламенту.

 

     Відносно пропозиції  Петра Григоровича Душейка.  Я,  відверто кажучи,  згоден підтримати спортивне  свято,  яке  проводиться  на батьківщині  Піддубного.  Що  реально  ми можемо зробити?  Вносьте пропозиції,  я буду підтримувати. Вважаю, що це питання насамперед уряду і Держкомспорту.  Проте треба,  щоб і наш комітет Олександра Миколайовича  Яковенка  долучився  до  цієї  справи.  Iдеться  про щорічне   святкування,   про   традиційні  спортивні  змагання  на батьківщині Піддубного.  Це треба  зробити.  Будь  ласка,  вносьте пропозиції.  Якщо  потрібне  якесь  рішення Верховної Ради з цього питання, то, думаю, ми його приймемо.

 

     А особисто...  Це хіба що поборотися. Але тоді треба добирати відповідні вагову і вікову категорії, а то не кращий варіант.

 

     Відносно підпалу  приміщення  ЦК Компартії України.  Я прошу, підготуйте запит,  і ми  звернемося  саме  з  ним  до  відповідних структур,  щоб вони вжили відповідних заходів (Шум у залі).  Ось у нас один слідчий уже провів розслідування,  то зверніть  і  на  це увагу.

 

     Відносно пропозицій  депутата  Кужель.  У  плані  роботи є ті питання,  які порушили промисловці. Я хотів би, щоб ми зацікавлено підійшли  до  них.  Що стосується перегляду деяких норм Закону про ПДВ,  то подання Кабінету  Міністрів  повинне  бути  сьогодні  або завтра,  так  обіцяв  віце-прем'єр.  Що стосується інших порушених ними питань,  скажімо про  СП,  то  у  плані  роботи  є  звернення Президента  щодо статті 22.  Я думаю,  що ми розглянемо ці питання вчасно.

 

     Відносно пропозиції   Президента.   Оскільки   зараз    немає трансляції по радіо...(Шум у залі).  Одну хвилинку! Будь ласка, не обурюйтесь,  я сам обурений тим.  Як ви бачите,  Василь Васильович Дурдинець пішов займатися цим питанням.

 

     Я просто  хотів  би,  користуючись тим,  що ви тут присутні і немає  трансляції,  висловити  свою   думку   з   цього   приводу. Кореспонденти   звернулися   до   мене  відразу  після  пропозиції Президента.  Вона  мені  здалася  абсолютно  нелогічною.  Половина доповіді Президента була присвячена тому,  наскільки погано працює парламент.  І от для того,  щоб він став  працювати  краще,  треба продовжити його роботу на рік (Сміх у залі).  Логіка своєрідна. На мій погляд,  і  я  глибоко  переконаний  у  тому,  і  практика  це підтверджує,  якраз тепер парламент працює професійно. Саме тому і вносяться пропозиції якимось чином його дестабілізувати.

 

     Я хотів би, щоб більшість депутатів цього парламенту були і в новому складі Верховної Ради наступного року. Але всі мають пройти через виборчу кампанію.  Нам треба мати такий  закон  про  вибори, який  дав  би  змогу  за  один раз і дешевше,  ніж це було раніше, сформувати парламент.  Я маю  на  увазі  дешевше  в  матеріальному розумінні.

 

     -------------

 

     Розглядається питання  про  проект  Закону про введення в дію Закону про  Державний  бюджет  України  на  1997  рік  (у  другому читанні). Доповідає Микола Янович Азаров. Прошу вашої уваги.

 

     Будь ласка (Шум у залі).

 

     Я ще   раз   кажу,   що   пішов  зараз  виконуючий  обов'язки Прем'єр-міністра...  Одну хвилинку!  Я пояснюю ще раз ситуацію. Ми прийняли в законі про бюджет статтю 33, згідно з якою фінансування національних теле- і радіокомпаній  поставлено  в  залежність  від приведення    їхнього   статусу   у   відповідність   до   чинного законодавства.  Тим  самим  ми  з  1  липня  фактично   припиняємо фінансування  цих структур.  У зв'язку із припиненням фінансування вони не мають змоги (це вони так пояснюють) транслювати.

 

     Я думаю, що вони можуть працювати, поперше, у борг. По-друге, закон ще не введено в дію. І, по-третє, є, очевидно, інші підстави для таких дій.

 

     Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра  зараз  займається  цим питанням. Я думаю, що його буде вирішено позитивно.

 

     Будь ласка, Миколо Яновичу, доповідайте.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька  область).Уважаемые народные депутаты! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  вислухайте свого колегу. Ну чому ви кричите з місця, Павле Сергійовичу?

 

     Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемые   народные   депутаты!   Прежде   чем приступить   к   рассмотрению  подготовленной  ко  второму  чтению сравнительной таблицы  к  проекту  Закона  Украины  о  введении  в действие  Закона Украины о Государственном бюджете Украины на 1997 год,  я хотел бы буквально на одну-две минуты занять ваше внимание и  высказать  точку  зрения бюджетного комитета на те комментарии, которые  появились  в  массовом  количестве  по  поводу   принятия Верховной  Радой  Закона о Государственном бюджете Украины на 1997 год.

 

     Мы не  можем  пройти  мимо  обвинений  в   адрес   бюджетного комитета,  в адрес Верховного Совета,  что якобы (дословно цитирую ряд изданий) "Верховная Рада приняла халтурный бюджет".  Я не стал бы называть эти средства массовой информации.  Скажу лишь, что это дезинформация.

 

     В связи с этим я хотел бы просто привести примеры  того,  как Верховный  Совет  работал  над  проектом  Закона о Государственном бюджете.  Если вы помните,  первоначальный вариант проекта бюджета Верховному  Совету  был  представлен:  по  доходам  - 44 миллиарда гривень, по...

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, я прошу паузу.

 

     Шановні депутати!  У  зв'язку  з  тим,  що  Верховною   Радою визначено   порядок  трансляції  засідань  і  таке  інше  і  немає абсолютно  ніякої  правової  підстави  для  таких   дій   міністра інформації,  вношу  пропозицію проголосувати доручення Генеральній прокуратурі розглянути  питання  про  відповідальність  Кулика  за порушення закону і постанови Верховної Ради.

 

     Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 200.

 

     Я ще раз прошу проголосувати з таким доповненням: з наступною інформацією Верховної Ради про вжиті прокуратурою заходи.

 

     Ну скажіть, де це написано, щоб так робити!

 

     Або давайте   так:    з    інформуванням    Верховної    Ради Прем'єр-міністром  і  Генеральним  прокурором  про  вжиті  заходи. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 236.

 

     Я прошу  Секретаріат  негайно  підготувати   таке   звернення Верховної Ради.

 

     Увага, слухаємо Миколу Яновича.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я прошу вас все-таки сосредоточиться,  потому что все вы,  работая в округах,  так  или иначе столкнетесь с тем вопросом, на котором я хочу заострить ваше внимание.

 

     Так вот,  15 сентября правительство предоставило  нам  проект бюджета  с  доходами в сумме 44 миллиарда.  Верховный Совет сделал беспрецедентный шаг,  который в  парламентах  не  принято  делать, сократив  доходы  и  расходы бюджета на 6 миллиардов.  И мы с вами приняли  в  первом  чтении  проект  закона  с  сокращением  на   6 миллиардов  доходов  и расходов бюджета.  Кто-нибудь может назвать примеры того, что какой-то парламент это сделал? Мы с вами сделали это  потому,  что  убедились  в  нереальности  заложенных в проект бюджета макроэкономических показателей.

 

     Затем проект бюджета  долго  странствовал.  За  это  время  в экономике  происходил  целый  ряд отрицательных событий.  Я имею в виду падение валового внутреннего продукта  и  другие  показатели. Проект  бюджета  поступил  фактически  в  том же виде,  в каком мы приняли его в первом чтении по  основным  цифрам.  За  исключением балансирующих доходоврасходов Пенсионного фонда, дорожного фонда и других фондов.  То есть по существу мы  с  вами  имели  на  второе чтение  проект  бюджета,  который  был  проголосован нами в первом чтении.

 

     Это дало бюджетному  комитету  основание  рассматривать  этот проект.  Ведь  если  бы  в  нем были заложены принципиально другие цифры  и  принципиально  другие  подходы,  мы  были  бы  вынуждены отклонить  этот  проект или приступить к рассмотрению его снова по полной процедуре.

 

     Мы с вами рассмотрели представленный проект  и  приняли  его. Теперь нас обвиняют в том, что мы своей рукой не сократили расходы бюджета на 5 миллиардов. Задумайтесь над этим. Как мы с вами могли бы это сделать? (Я уже сказал, что об этом много пишут в средствах массовой информации).

 

     Уважаемые коллеги!  Бюджетный комитет исходил из  того,  что, да,   по   доходам,   а   соответственно   и  по  расходам  бюджет труднодостижимый.  Я  применил  бы  такую  мягкую  формулировку  - труднодостижимый.  Но  не  в природе парламента сокращать расходы, тем более на социальные программы,  это  противоречит  самой  сути парламента   как   собрания   народных   представителей.  Если  бы правительство взяло на себя ответственность и сократило  доходы  и расходы   бюджета   на   эту   сумму,  то  мы  были  бы  вынуждены рассматривать  проект  бюджета  по  полной  процедуре  и,   вполне возможно,   подтвердили  бы  выводы  правительства.  Вот  так  все выглядит на самом деле.

 

     А теперь разрешите перейти к изложению текста проекта закона, принятого   нами   в   первом  чтении  и  доработанного  с  учетом предложений народных депутатов.

 

     Хотя, Александр  Александрович,  я   забежал   вперед,   надо постатейное голосование проводить.

 

     К названию закона и к статье 1 не было...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, до назви і...

 

     АЗАРОВ М.Я. В письменном виде предложений не поступало.

 

     ГОЛОВА. До  преамбули  є  зауваження?  Нема?  Є зауваження до статті 1?

 

     До назви  і  преамбули  зауважень  не  було.  Ставляться   на голосування назва і преамбула. Будь ласка.

 

     "За" - 205.

 

     Які є   зауваження?   Будь   ласка,   запишіться,   хто  хоче висловитися щодо назви і преамбули.

 

     Опублікуйте, будь ласка, список.

 

     Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).Прошу передать  слово  депутату Гмыре.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ГМИРЯ С.П.,    член    Комітету    Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації   (Алчевський   виборчий   округ,  Луганська  область). Спасибо.  У фракции  коммунистов  есть  замечание  принципиального характера.  Я  хотел  бы  зачитать  заявление,  рассчитанное  на 1 минуту.

 

     "Уважаемые коллеги!  27  июня  вы  проголосовали  за  бюджет, реализация  которого будет означать очередной шаг вниз по лестнице радикальных рыночных реформ и,  следовательно,  дальнейший  развал экономики Украины и обнищание ее народа.

 

     Вы проголосовали  за  бюджет,  который  не решает ни одной из стоящих перед страной социально-экономических проблем, более того, значительно их усугубляет. Конструктивные предложения коммунистов, высказанные  в  ходе  работы  над  документом,  были   практически проигнорированы.

 

     Поэтому наша  фракция  вынуждена  предложить  Президенту  как гаранту Конституции не подписывать бюджет до тех пор,  пока в  нем не  будет  предусмотрено выделение достаточных,  а не смехотворных средств  на  развитие  отечественного  производства,  образования, медицины,  науки  и культуры,  на социальную защиту населения,  на обеспечение цивилизованного уровня минимальных пенсий и зарплат  и их  своевременную  выплату,  на  возвращение  долгов  по  денежным вкладам, украденным государством у населения.

 

     В ходе массовой акции протеста  28  июня  трудящиеся  Украины высказали  свое  отношение  к  радикальным  рыночным реформам и их уродливому детищу - антинародному  бюджету-97.  Мы  надеемся,  что грозный  голос  доведенных  до  отчаяния  людей заставит господина Кучму принять соответствующее решение".

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я думаю, що він його і так не підпише. Так що не треба йому підказувати.

 

     Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія. Шановний  пане  Голово!  Шановні  колеги!  У  п'ятницю  ми зробили нарешті добру справу, яка є нашим обов'язком, - ухвалили Закон про Державний бюджет на 1997 рік.

 

     І всі усвідомлюють,  що хоч,  на жаль,  і сталося так,  що не витримано термін його прийняття,  але він є виваженим,  є  реально можливим  за  цих умов.  І дуже важливо,  що він відповідає нашому законодавству,  на що була спрямована вся робота Комітету з питань бюджету.

 

     Тому, гадаю,   ми   маємо  якнайшвидше  прийняти  цей  закон, обговоривши зауваження,  які,  можливо,  є до  нього.  Я  пропоную схвалити назву і преамбулу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  я  ще раз звертаюся до вас.  Чи є зауваження до назви і преамбули? Немає.

 

     Ставлю на  голосування  назву  і   преамбулу.   Будь   ласка, голосуйте.

 

     "За" - 202.

 

     Шановні депутати,  я  прошу  вас.  Давайте не будемо дивувати самих себе.

 

     До назви і преамбули в порівняльній таблиці ніяких  зауважень ні в кого не було. Кілька депутатів, які взяли слово, знову ж таки це підтвердили. Тому треба проголосувати назву і преамбулу. Ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Пункт 1.

 

     АЗАРОВ М.Я.  К  нему  также  в  письменном  виде замечаний не поступило.

 

     ГОЛОВА. Які є зауваження? Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское  обкединение  "Вперед,  Украина!"  Уважаемые  коллеги! Может,  письменных замечаний и нет,  но есть Конституция,  которая введена  в  действие  год  назад и действует.  Давайте все-таки не повторять ошибки исполнительной власти  и  соблюдать  Конституцию. Вводить  в  действие  этот закон надо с момента его опубликования. Это первое.

 

     Второе. Пользуясь тем,  что мне предоставили слово (и вряд ли потом дадут), я хотел бы попросить, Александр Александрович, вот о чем.  В связи с годовщиной принятия Конституции  людям,  наверное, интересно было бы узнать,  что у нас было 27 июня прошлого года на закрытом заседании.  К сожалению,  эти материалы  до  сих  пор  не попали  даже  к депутатам,  поскольку гриф закрытости не позволяет этого сделать.  И  мне  хотелось  бы,  чтобы  эти  материалы  были рассекречены  решением  Верховного Совета Украины для того,  чтобы люди знали,  какова была оценка президентского указа от 26 июня  и каково  было  поведение  депутатских групп и фракций утром 27 июня 1996 года.

 

     И еще одно:  я считаю,  что голосование о введении в действие Закона  о  Госбюджете  на  1997  год  должно проходить в поименном режиме.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! До питання про поіменне голосування ми ще  повернемося.  Спершу щодо матеріалів того закритого засідання. Я,  чесно кажучи,  вперше дізнаюся про  те,  що  ці  матеріали  не видаються. Тому я просив би проголосувати розпорядження або дозвіл розсекретити матеріали засідання 27 червня  1996  року.  Брали  ці матеріали? Якщо є потреба... Давайте приймемо коротеньку постанову з цього приводу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  мы уже дважды нарушаем Регламент...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Миколо Яновичу.

 

     "За" - 207.

 

     Будь ласка,  якщо  є  потреба,  давайте  до  кінця  засідання розберемося з цим і підготуємо... Це взагалі не питання.

 

     Тепер відносно  введення   закону   в   дію   -   з   моменту опублікування чи з 1 січня.

 

     Будь ласка,  Миколо  Яновичу,  висловіть  свою  думку з цього приводу.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я хочу сказать, что закон - это отчетный документ прежде  всего.  Государство  и  все  бюджеты  производили расходы, производили взаиморасчеты, поэтому бюджет и вводится с 1 января по своим   статьям,   он  заменяет  тот  закон  о  временном  порядке финансирования расходов из бюджета,  который мы уже приняли.  Если мы сделаем по-другому,  то спросить с правительства за то, как оно расходовало средства с 1 января по 20  (или  какое-то  там)  июня, будет просто невозможно.  Ведь,  понимаете,  если не было бюджета, значит, тратили, как хотели. А то, что мы вводим расходно-доходные статьи с 1 января, означает, что мы вводим не только в государстве в целом,  но и на уровне всех местных бюджетов  четкую  финансовую дисциплину.

 

     Те же статьи,  которые касаются конкретной платы, например за транзит, арендной разницы за газ, мы вводим с 1 июля, имея в виду, что все эти доходы поступают в государственный бюджет.

 

     Но я просил бы,  Александр Александрович, дать слово Министру финансов,  чтобы он тоже прокомментировал  это  предложение.  Если вводить в действие бюджет,  например, с 1 июля, то получается, что полгода страна жила без бюджета.

 

     ГОЛОВА. Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Спасибі.  Шановні народні  депутати!  Потреба  саме в такому формулюванні випливає з елементарних  правил  бухгалтерського  обліку.  Мова  йде  про  ту частину витрат,  які фактично вже зроблені і які треба відносити у певному порядку до виконання Державного бюджету.

 

     Норми, які вводяться в дію з другого півріччя, визначені тими статтями,  які  вводяться в дію з 1 липня і фактично зворотної дії при такому формулюванні  не  мають.  Ми  просимо  підтримати  таку позицію, водночас розуміючи її певну обмеженість.

 

     ГОЛОВА. Може,  записати:  не допускаючи зворотної дії законів про...(Шум у залі).  Ну а як бути?  Ось ми 1 мільярд 400 мільйонів виділяємо на Міністерство оборони, а воно уже здійснювало платежі. Або 5 мільйонів на вибори.

 

     Була пропозиція   депутата   Єльяшкевича,   щоб   з   моменту опублікування. Ставлю її на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. С момента опубликования? Александр Александрович, одну минуточку.  Народные депутаты должны осознавать,  что если  с момента   опубликования,  то  последуют  все  перерасчеты.  Момент опубликования  -  это  не   круглая   дата.   У   нас   отчетность бухгалтерская.

 

     Ну давайте    задумаемся.   Прежде   чем   вносить   какое-то предложение, давайте задумаемся.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка...

 

     АЗАРОВ М.Я. Я обкясняю, мотивирую.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція була,  вона ставиться на  голосування.  Ви свою думку висловили, міністр також. Ставлю на голосування.

 

     Він наполягає  на  голосуванні  (Шум  у залі).  Сядьте,  будь ласка.  Голосуйте проти,  якщо вам не подобається,  і  цього  буде досить.

 

     "За" - 81. Не підтримується.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  комітету,  її  записано у правій колонці.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я прошу поддержать,  потому что это  продуманное предложение...

 

     "За" - 191.

 

     ГОЛОВА. Теж   не   підтримується.   Хто   хоче   висловитися, запишіться.

 

     Опублікуйте, будь ласка.

 

     Депутат Круцик. Лише стосовно пункту 1.

 

     КРУЦИК Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Рогатинський виборчий  округ,  ІваноФранківська  область).   Шановні   виборці, шановні  депутати!  Олександре  Олександровичу,  не розумію.  Ліві сили,  коли ми приймали бюджет,  були відсутні в залі і  не  брали участі  у прийнятті бюджету.  Сьогодні ж вони намагаються завалити Закон про введення в дію Закону про Держбюджет на 1997 рік.

 

     Я вважаю, що ви тут мали б втрутитися. Оскільки люди не брали участі  у формуванні і прийнятті нашого бюджету,  то вони не мають права сьогодні говорити і про його введення (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  не консультуйте мене кожен. Я не можу вести так  засідання,  постійний потік порад.  Тільки говорить депутат - консультація. Відійдіть, будь ласка.

 

     Я звертаюся  до  депутата   Круцика.   Ваша   пропозиція   не стосується пункту 1. Щодо змісту пункту 1 є зауваження?

 

     Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Глибоцький виборчий округ,  Чернівецька область).  Шановні колеги!  Депутати від Чернівецької  області  (я думаю,  що  й  депутати від інших дотаційних областей підтримають) пропонують, щоб і частину другу статті 6, що стосується ПДВ, також ввести в дію з 1 липня 1997 року.

 

     Обгрунтування. Справа  в  тому,  що  починаючи з 1 січня 1997 року всі 100 відсотків відрахувань ПДВ,  скажімо,  по Чернівецькій області, залишилися на місцевому рівні.

 

     Коли ми  покривали  заборгованість  по зарплаті,  то якраз із цього виходили.  А якщо ми  запишемо  зараз,  що  з  1  січня  ПДВ стовідсотково  іде  в державний бюджет,  то потрібно буде повністю перерахувати всі показники, які у нас сьогодні є.

 

     А в даному випадку навіть ці  дотації,  які  спочатку  у  нас становили  111  мільйонів,  потім  нам їх знизили до 101 мільйона, потім затвердили 93 мільйони... Виходить, навіть з цієї цифри буде відмінусовуватися те, що було по ПДВ.

 

     Дякую за  увагу  і  прошу підтримати пропозицію частину другу статті 6 також ввести в дію з 1 липня.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Иван  Васильевич,  уважаемые  народные депутаты!  Так не может быть,  поскольку Законом о Государственном бюджете определены обкемы дотаций и изкятий. Установлены нормативы по  общегосударственному  налоговому сбору.  В соответствии с этим будут произведены перерасчеты.  Но общие  суммы  дотаций,  которые являются   балансирующими  между  доходами  и  расходами  области, останутся неизменными.  То есть в распоряжении областных  бюджетов останется  такая  же  сумма,  которая определена законом.  Никаких дополнительных изкятий, никаких уменьшений дотаций не будет.

 

     С точки зрения Министерства финансов и правительства задержка с  введением НДС на один месяц приведет к существенному дисбалансу в доходах государства,  а также к путанице в бухгалтерском  учете. Но это отдельная проблема, которую надо рассматривать, увязывая ее в комплексе с введением в действие Закона о налоге на прибыль.

 

     Еще раз возвращаюсь к балансу доходов  и  расходов  областных бюджетов.  Они  не изменятся.  Напротив,  будет большая сложность, если мы введем в действие  эти  статьи  с  момента  опубликования, поскольку  весь  бухгалтерский учет,  весь учет доходов и расходов приурочен к отчетной дате - месяцу,  кварталу,  полугодию, году. И чрезвычайно  трудно в масштабах государства,  в масштабах 11 тысяч бюджетов просчитать баланс по состоянию, скажем, на 17-е, на 23-е, на любое другое не круглое число, потому что ни статотчетность, ни бухгалтерская отчетность на эту дату не составляются.

 

     Вот почему  я  убедительно  прошу  вас  поддержать  бюджетный комитет,   который   всесторонне   рассматривал   этот  вопрос,  и проголосовать пункт 1 закона в той редакции, в какой тут написано.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  По-перше,  інформую вас про те, що трансляцію засідання відновлено.

 

     По-друге, пропозиції  щодо зміни пункту 1 закону зводяться до встановлення різних термінів введення в дію різних  статей  Закону про бюджет. Це питання можна окремо розглядати. У нас є пропозиція комітету,  яку обгрунтував зараз Микола Янович,  щодо необхідності прийняття пункту 1 цього закону в такій редакції.

 

     Верховна Рада  вже  прийняла проект закону в першому читанні. Тепер проект розглядається за  процедурою  другого  читання.  Тому ніякі  нові  пропозиції,  крім  зауважень  до  конкретних пунктів, розглядатися не повинні.  Будь ласка,  не ведіть своєрідну атаку з цього приводу.

 

     Ще раз ставлю на голосування пункт 1. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу поддержать.

 

     "За" - 185.

 

     ГОЛОВА. Хто ще хоче висловитися?

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  у  нас  есть  такие депутаты,  как Германчук (бывший министр финансов), Коструба (тоже известный финансист). Пусть они выскажут свою точку зрения. Они же народные депутаты. Пусть скажут, возможен ли перенос.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Манчуленко.

 

     Ну чому  я  повинен  надавати  вам  слово?  Усі,   хто   хоче висловитися, записалися.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька  область).  Фракція  Народного  руху  України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я звертаюсь до вас  з  приводу  того,  що  записано  в  частині  другій статті 6. Оскільки в цьому залі більшість депутатів  представляють  регіони, які  є дотаційними,  ви повинні добре усвідомлювати,  до чого може призвести те,  що частина друга статті 6 вводиться в дію з 1 січня 1997 року.  Це призведе до вимивання коштів з регіонів.  І те,  що покривалося  з  величезними  труднощами  -   борги   по   зарплаті бюджетникам, по пенсіях пенсіонерам, по допомогах малозабезпеченим і тому подібне...  Коштів на це далі не вистачатиме,  якщо це буде введено  заднім числом.  Тому я дуже просив би вас подумати,  перш ніж голосувати за це.

 

     Чернівецька депутація ще раз наполягає на тому,  щоб  частину другу  статті  6  було  введено  в  дію  з  1  липня 1997 року.  У протилежному разі ми за цю статтю голосувати не будемо, тому що не можемо брати на себе ту відповідальність, яка ляже на нас, якщо не вистачатиме коштів (і тепер їх не вистачає) на  місцях  для  того, щоб розрахуватися з бюджетниками.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый   народный  депутат  Манчуленко!  Это совершенно не  соответствует  действительности.  Вот  здесь  сидят исполняющий обязанности Премьерминистра и министр финансов...

 

     Александр Александрович...

 

     ГОЛОВА. Я слухаю.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Я   прошу   предоставить   слово   исполняющему обязанности Премьерминистра и министру финансов,  чтобы  они  дали пояснения,  а  я  уже  сказал все,  что можно было сказать.  Пусть правительство  в  лице  исполняющего  обязанности  Премьерминистра заверит  народных  депутатов,  что  то,  о  чем  сказали  депутаты Манчуленко  и  Попеску,  не  соответствует  действительности,  что никаких изкятий не будет.

 

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати, шановна депутаціє від Чернівецької області!  Я хочу ще раз пояснити,  що,  незалежно від того,  з  якої  дати ви будете вводити в дію ту статтю,  коштів не побільшає ні в місцевих бюджетах, ні в Державному бюджеті. Статтею 96 Конституції визначено,  що бюджетний рік починається з 1 січня. Про що ми ще дискутуємо?

 

     Iдеться, повторюю,  про  те,  щоб   надати   нам   можливість відносити  певні  витрати,  які  вже  зроблені на це півріччя.  Бо інакше ми будемо змушені звітувати за  виконання  бюджету  другого півріччя.  Це теж не зовсім правильно. Я згоден, що тут є колізія, але вона виникла саме тому,  що ми  запізно  затверджуємо  бюджет. Якби  це  сталося  раніше,  то  цієї  колізії  не було б.  Тому це формулювання  -  едино  прийнятне  в  даній  ситуації.   Я   прошу підтримати.

 

     АЗАРОВ М.Я. Игорь Александрович, они не о том спрашивают. Они говорят,  что 100 процентов НДС оставалось в Черновцах в течение 6 месяцев,  а  теперь мы приняли закон,  по которому с 1 января 1997 года все 100 процентов НДС идут наверх.  Они говорят,  что  Минфин сделает  перерасчет  и  весь этот НДС за 6 месяцев заберет наверх.

Я-то понимаю,  что этого не  может  быть,  поскольку  для  области определены  доходы  и  расходы  и  если  НДС будет забран,  то для области  должны  быть  найдены  другие  источники,  а  их   ни   у государства,  ни у местного бюджета нет.  Поэтому совершенно ясно, что такой перерасчет по НДС производиться не будет.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Миколо Яновичу, я хочу ще раз нагадати народним депутатам про ту дискусію,  яку ми вели в п'ятницю.  Ми говорили і про те,  що збільшуються  надходження  від  податку  на  прибуток, податку  на  землю,  що  вони  повністю закріплюються за місцевими бюджетами.  До Державного бюджету забираються видатки на утримання певних установ освіти,  на утримання місцевих адміністрацій. Це ми забираємо і фінансуємо з центрального бюджету.

 

     Отже, прийняте вами у п'ятницю рішення

- збалансоване. Не буде ні збільшення, ні зменшення доходів...

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   є  економічна  та  юридична сторони цього питання.

 

     Ігоре Олександровичу,  Миколо Яновичу,  давайте запишемо так: "ввести в дію цей закон з дня опублікування,  залишаючи незмінними бюджетні розрахунки,  проведені з 1 січня 1997 року". І все (Шум у залі).  З цього приводу не постанову Верховної Ради, а закони було прийнято на початку грудня.

 

     Треба записати: на основі Закону про проведення розрахунків і так далі.  Тоді буде зрозуміло,  що все,  що було до цього,  діє і ніхто не буде перерахунків робити й витягувати кошти з областей.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, дело не в этом. Уж если правительство не дает четких гарантий, как это явствует из ответов министра на вопросы депутатов,  давайте сформулируем это положение в пункте 1 закона следующим образом:  часть вторая статьи 6 Закона о бюджете остается в течение  полугодия  неизменной.  Мы  это  еще редакционно отработаем, но смысл поправки вот такой.

 

     ГОЛОВА. Можна  це  проголосувати?  Ставлю  на  голосування цю пропозицію  Миколи   Яновича,   яка   гарантує   неповернення   до перерахунків починаючи з 1 січня. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     Депутат Терещук.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий  округ, Донецька   область).   Фракція   комуністів.   Дякую,   Олександре Олександровичу.  Миколо Яновичу, ви ж були автором закону, в якому записано,  що до прийняття бюджету на поточний рік діють нормативи бюджету  попереднього  року.  То  чому  ми  зараз  голосуємо  лише стосовно  однієї  статті,  щоб  зберегти  нормативи минулого року? Треба щодо всіх  відрахувань,  які  робилися,  зберегти  нормативи минулого  року  і  вводити бюджет з 1 липня за новими нормативами, щоб не було перегляду заднім числом усіх уже зроблених до  бюджету відрахувань.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Хорошо.  Александр Александрович,  если народные депутаты  доверяют  Комитету  по  вопросам  бюджета,  я  еще   раз сформулирую. Речь идет не только о НДС, а обо всех отчислениях. Мы пройдем по всем статьям и зафиксируем это в  части  взаиморасчетов по областям, оставляемых неизменными по состоянию на 1 июля.

 

     ГОЛОВА. Це те саме, що я пропонував.

 

     Депутат Терещук.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Это практически то же самое,  что вы предлагали, кроме одного: вы предлагали с дня опубликования, а мы считаем, что надо с 1 июля.

 

     ТЕРЕЩУК В.В. Миколо Яновичу, є тільки одне зауваження. Миколо Яновичу...

 

     ГОЛОВА. Продовжуйте,  будь ласка.  А ви, депутате Єльяшкевич, не заважайте.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.  Миколо Яновичу,  є тільки одне зауваження. Воно стосується того,  що закон,  який зобов'язує вести  розрахунки  за нормативами  попереднього  року,  входить  у суперечність з указом Президента,  який  зобов'язав  державні  адміністрації  на  місцях робити  розрахунки  на  цей рік за контрольними цифрами.  Тому нам зараз потрібно чітко визначитися і  проголосувати  за  те,  що  до прийняття бюджету діють всі нормативи бюджету 1996 року.

 

     ГОЛОВА. То давайте проголосуємо те, що я пропонував: ввести в дію цей закон з 1 липня,  тобто із  сьогоднішнього  дня,  зберігши незмінними  бюджетні розрахунки,  проведені на основі відповідного закону, прийнятого в грудні, з 1 січня 1997 року.

 

     АЗАРОВ М.Я. Да.

 

     ГОЛОВА. Можна так?

 

     АЗАРОВ М.Я. Хорошо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Пункт 2.

 

     АЗАРОВ М.Я.   К   пункту   2  не  было  предложений.  Комитет предлагает проголосовать его в неизменном виде.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію комітету.

 

     "За" - 219.

 

     Депутати просять ще раз проголосувати. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Здесь все абсолютно ясно.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  які  є  доповнення  до  цього   пункту? Можливо, треба буде голосувати. Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Я попрошу народных  депутатов  внимательно  посмотреть  на  второй абзац  пункта  2,  где  записано:  "вжити  заходів  до  поетапного запровадження  у  1997  році  прийнятої  Верховною  Радою  України вартісної величини межі малозабезпеченості".

 

     Я хотел   бы  сейчас  услышать  от  исполняющего  обязанности Премьерминистра  Василия  Васильевича  Дурдинца  и   от   министра финансов  вот о чем.  Президент наложил вето на принятый Верховным Советом  Закон  о  внесении  изменений  и  дополнений  в  Закон  о пенсионном  обеспечении.  Один из аргументов при этом заключался в том,  что надо исходить  не  из  черты  малообеспеченности,  а  из прожиточного минимума.

 

     Так где  же  прожиточный минимум,  я хочу спросить у министра финансов,  когда он будет внесен в Верховный Совет? Поэтому вот та формулировка,  которая  записана,  - это обман.  Кабинет Министров обманывает или нас, или самого себя. Дайте, пожалуйста, конкретное разкяснение,  какой нормой мы будем руководствоваться при принятии законов, касающихся социальной программы.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. По-перше, це пропозиція народних депутатів, а не Кабінету  Міністрів.  Але уряд підтримує такий підхід.  Це те,  що сьогодні є реально можливим,  щоб розпочати поетапне впровадження. Я  як  міністр  фінансів добре розумію відмінність між прожитковим мінімумом і межею малозабезпеченості. Але ми повинні діяти в межах реальних надходжень до бюджету.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Ну  и  потом...  Ведь  мы  из  бюджета исключили пенсионный фонд,  Леонид Александрович.  Зал проголосовал за  это. Когда  мы  будем рассматривать вопрос о бюджете Пенсионного фонда, тогда и ваш вопрос должен быть разрешен.

 

     ГОЛОВА. Я  пропонував  би  підтримати   пропозицію   депутата Анісімова, але з поправкою: без слова "поетапного". "Вжити заходів до запровадження...". "Поетапного" - це справа Кабінету Міністрів. Він бере на себе відповідальність за це.

 

     Верховна Рада  прийняла  рішення,  а  уряд нехай запроваджує. "Поетапно" - це їхня справа.  На мою думку,  ми не можемо  вводити закони поетапно, якщо такого рішення не приймала Верховна Рада.

 

     Таким чином,  "вжити заходів до запровадження у 1997 році..."

- і далі за текстом. Пропонується вилучити слово "поетапного".

 

     Депутат Анісімов просить підтримати цю пропозицію.  Ставлю на голосування.  Ставлю  на голосування пропозицію депутата Анісімова про вилучення слова "поетапного".

 

     "За" - 200.

 

     Ще раз просять депутати проголосувати  щодо  вилучення  слова "поетапного". Будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     Візьмете зараз слово.

 

     "За" - 206. Не підтримується.

 

     Залишається так, як було.

 

     Депутат Марковська. Прошу.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський  виборчий  округ,  Вінницька  область).  Олександре Олександровичу,  я повністю підтримую депутата Анісімова. Прошу ще раз поставити на голосування його пропозицію.

 

     А зараз передаю слово депутату Парасуньку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Парасунько.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села  (Могилів-Подільський  виборчий округ, Вінницька область).  Дякую.  Шановний  Олександре  Олександровичу, шановний  Миколо  Яновичу!  У  мене  до  сьомого абзацу пункту 2 є редакційне   уточнення,   яке   було   підтримане   на   засіданні погоджувальної  комісії.  Там  написано:  "видатки  на  структурну перебудову галузей народного  господарства  проводити  пропорційно виконанню...".  Пропущено  слово "загальних" (надходжень коштів до бюджету).

 

     Я прошу підтримати це редакційне уточнення.

 

     Дякую за увагу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Михаил Васильевич!  На заседании  согласительной комиссии  мы  с  вами договорились о той редакции абзаца,  которая приведена в таблице.  Потом вы придумали свою  поправку  и  сейчас вносите ее в зал.  Я, в принципе, не возражаю - можно добавить. Но в правой колонке  мы  записали  точно  так,  как  договорились  на заседании согласительной комисии и в бюджетном комитете.

 

     А вы  сейчас  решили  подстраховаться  и  поэтому предлагаете добавить слово "загальних".  Но если вы просите,  то,  в принципе, можно добавить.

 

     ГОЛОВА. Наполягаєте?   Пропозиція  депутата  пана  Парасунька ставиться на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Смысл абзаца она практически не меняет.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  на   пропозицію   депутатів. Пропозиція  депутата  Парасунька підтримується комітетом.  Вона не змінює суті, але робить формулювання точнішим.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Була ще  письмова  пропозиція  депутата  Павловського.   Вона минулого  разу,  у  п'ятницю,  була  проголосована  як протокольне доручення Кабінету Міністрів України: передбачити виділення коштів у   розмірі   6   мільйонів   330   тисяч   гривень   за   рахунок капіталовкладень  на  виділення  житла  для  членів   добровільних товариств будівництва житла Мінмашпрому України,  які відпрацювали по три роки на будівництві житла.

 

     Ви пам'ятаєте це питання,  воно дискутувалося.  І протокольне доручення таке було проголосовано.  І була домовленість про те, що ця позиція увійде в Закон про введення в дію Закону про Держбюджет на 1997 рік.

 

     АЗАРОВ М.Я.     Нет,     Александр    Александрович,    такой договоренности не было. Мы проголосовали за протокольное поручение Кабинету Министров - и все.  Согласно Регламенту такие предложения не включаются  в  закон  о  введении  в  действие,  потому  что  в противном  случае  закон  о  введении в действие превратился бы во второй бюджет.

 

     ГОЛОВА. Тоді в мене така пропозиція: просто передбачити виділення коштів за рахунок капіталовкладень на виділення житла  для  членів  добровільних  товариств  будівництва житла Мінмашпрому, які відпрацювали три роки на будівництві житла. Не називаючи суми. А вони вживатимуть заходів відповідно до потреб і   можливостей   Мінмашпрому,   беручи   за  основу  ті  бюджетні асигнування, що передбачаються у нашому законі. Можна так?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я считаю,  Александр Александрович, для Кабинета Министров  вполне  достаточно  протокольного поручения,  данного в процессе обсуждения проекта бюджета.  В Кабинет  Министров  пойдет целая  связка  документов,  в  том  числе  и перечень протокольных поручений.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ви наполягаєте, ні?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я  Михаилу  Антоновичу  обкяснял,   мы   с   ним договорились.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  послухайте  ще раз доповнення ось у такій редакції:  "Кабінету Міністрів передбачити виділення  коштів за   рахунок   капіталовкладень  на  виділення  житла  для  членів добровільних товариств будівництва житла Мінмашпрому України,  які відпрацювали три роки на будівництві житла".

 

     Ми не  втручаємося  в самі бюджетні розрахунки,  міністерство має свою бюджетну позицію і реагує на неї.  Кабінет  Міністрів  не заперечує.

 

     Ставлю на голосування це доповнення до пункту 2 цього закону. Підтримайте,  будь ласка.  Ми говоримо про тих,  хто по  три  роки відпрацював на будівництві житла для себе, а воно дорожчає, і люди позбавляються права на нього.

 

     "За" - 177.

 

     Депутати просять ще раз проголосувати. Будь ласка. За рахунок відомчих коштів. Цифру ми не вказуємо.

 

     "За" - 175. Не приймається.

 

     Отже, будемо керуватися, ще раз повторюю...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Есть  протокольное поручение,  Кабинет Министров обязан его выполнять.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пшенична.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти (Ленінський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Шановні  депутати,  мої  пропозиції  стосуються абзацу четвертого пункту 2:  "враховуючи обмеженість асигнувань на погашення заборгованості бюджетним установам і  організаціям,  яка виникла в 1996 році..." Я вважаю, що тут треба внести доповнення.

 

     Кабінет Міністрів спочатку взагалі обіцяв, що буде 2 мільярди гривень,  потім - 1 мільярд 800 мільйонів,  а тепер  залишилося  1 мільярд  і  трохи  більше  300  мільйонів гривень.  Треба все-таки розписати їх по галузях - по освіті,  по охороні  здоров'я  і  так далі.  І  там же визначити обсяг коштів,  що будуть передбачені на соціальні пільги.

 

     Дякую.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемая Ольга Николаевна,  уважаемые  народные депутаты!   Нельзя   записать   то,   чего   нет.   Если  реальная задолженность  по  состоянию  на  сегодняшний  день  составляет  1 миллиард  150  миллионов,  то как правительство может записывать 2 миллиарда или 1 миллиард 700 миллионов? Да, реальная задолженность по зарплате составляет 1 миллиард 150 миллионов. Но это закон, еще раз подчеркиваю,  о введении в действие,  а не второй бюджет, и он строится   по   определенным   регламентным   нормам.  Пункт  этот сформулирован  в  том  виде,   в   каком   принят   на   заседании согласительной комиссии,  бюджетным комитетом, да и здесь в первом чтении.  Добавлять сюда что-либо никакой  необходимости  нет,  тут учтены  предложения  и  Комитета  по  вопросам АПК,  и Комитета по вопросам обороны.  Делать из этого закона еще один бюджет  никакой необходимости нет, тут все четко сказано.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція перейти до пункту 3 (Шум у залі).  Ну ми ж не поліпшимо зміст. Я буду надавати слово тільки за списком.  Будь ласка, можна до пункту 3 переходити? Ще є пропозиції до пункту 2?

 

     Депутат Сизенко. Будь ласка.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий  округ, Запорізька область).  Александр  Александрович,  я  повторяю,  что правильно  было  бы,  скажем  так,  принять  меры для того,  чтобы осуществить то,  что  мы  намечали  по  областям.  Но  и  вот  тот компромисс, который найден сегодня, более или менее устраивает.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед,  Украина!".  Уважаемые  коллеги!  На  прошлом заседании  я  поставил  вопрос о финансировании и внедрении нового налогового законодательства,  которое  было  скрыто  от  депутатов строкой "Інші витрати бюджету".  Я сказал,  что это аморально, так как наша налоговая администрация и так имеет  достаточно  средств. Причем  я  считаю,  что  мы должны голосовать за финансирование не налоговой администрации,  а за конституционный орган  -  налоговую инспекцию.

 

     Налоговая администрация  имеет  достаточно  средств  даже для того, чтобы всему своему руководству строить квартиры и так далее, вести капитальное строительство.  Поэтому то,  что говорил Николай Янович в ответ на мое выступление, пусть останется на его совести.

 

     Но я сейчас предлагаю дополнить пункт  2  абзацем  следующего содержания:  "Кошти,  передбачені  статтею Закону про бюджет "Iнші витрати бюджету" на впровадження нового податкового  законодавства в розмірі 63 мільйонів гривень, направити відповідно на індексацію знецінених вкладів громадян в Ощадбанку - 50 мільйонів гривень  та на  погашення  заборгованості  по  заробітній платі - 13 мільйонів гривень".

 

     Я прошу мои предложения голосовать поименно,  тем  более  что Верховный  Совет не отменял своего решения о поименном голосовании всех статей бюджета.

 

     Спасибо.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Александр  Александрович!   Уважаемые народные   депутаты!   Я   в  прошлый  раз  уже  давал  пояснения. Действительно,  это на моей совести. И я хочу сказать, что то, что мы  урезали финансирование налоговой администрации на 13 миллионов и не рассмотрели этот вопрос  в  полном  обкеме,  означает  только одно:   по   фонду   заработной   платы   налоговая  администрация профинансирована примерно  на  60  процентов.  Здесь  присутствует министр финансов, он может это подтвердить.

 

     То есть начиная с 1 сентября,  уважаемый Александр Сергеевич, нам не за что будет не то что заработную плату  платить,  но  и  в командировки     выезжать,     осуществлять     другие    функции, предусмотренные той же Конституцией и другими законами.

 

     Я также говорил  народным  депутатам,  что  за  счет  средств налоговой  администрации,  которых выделено в недостаточном обкеме даже на зарплату,  осуществлять  внедрение  дорогостоящего  нового законодательства невозможно.

 

     Если вы  считаете,  что не надо (аргументацию я уже приводил) внедрять новое  налоговое  законодательство,  то  не  надо.  Можно применять какие угодно решения.  Но,  уважаемые народные депутаты, мы сейчас обсуждаем проект Закона о введении в действие  Закона  о государственном  бюджете  на  1997  год.  Если  мы сейчас в каждом пункте будем возвращаться к пунктам уже  проголосованного  закона, то  не  примем  Закон  о введении в действие.  Я прошу вас к этому пункту 2 больше никаких замечаний не делать. Мы его проголосовали, давайте двигаться дальше.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  депутатів  зважити  на  те,  що  це питання обговорено в п'ятницю і сьогодні проголосовано.  Ще раз кажу: його проголосовано.  І  немає,  справді,  ніякого  сенсу якусь бюджетну статтю записувати в Законі про введення в дію.

 

     Була пропозиція   депутата   Степанова   Петра    Степановича передбачити   окремий   пункт  у  законі  або  доручення  Кабінету Міністрів такого змісту: "Збір коштів до Фонду України соціального захисту  інвалідів здійснюється згідно зі статтями 19 та 20 Закону України про основи соціальної захищеності інвалідів України".

 

     Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Действительно,   народный   депутат    Степанов предлагал  включить  это  в  текст  закона,  но  из-за технической погрешности оно не вошло. Его предложение я поддерживаю.

 

     ГОЛОВА. Пропонується доповнити пункт 2 абзацом такого змісту: "Збір  коштів  до  Фонду  України  соціального  захисту  інвалідів здійснюється згідно зі статтями 19 та 20 Закону України про основи соціальної захищеності інвалідів України". Прошу підтримати.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Учитывая,  что он находится в бюджете, мы должны обозначить механизм в Законе о введении в действие.

 

     ГОЛОВА. Прошу підтримати дану пропозицію.  І  уряд  підтримує її. Будь ласка, прошу проголосувати.

 

     "За" - 258. Рішення прийнято.

 

     Ще є  зауваження до пункту 2?  Є письмове зауваження депутата Павловського: "З метою зменшення впливу комерційних банків на курс гривні  та  виключення  зловживання  ними  при фінансуванні статей бюджету,  Верховна  Рада  дає  протокольне  доручення  відповідним комітетам  Верховної  Ради  та уряду розглянути на цій сесії до 18 липня проект Закону про державний банк  України".  Але  навіщо  це записувати  в  Закон  про введення в дію Закону про бюджет на 1997 рік?

 

     АЗАРОВ М.Я. Конечно.

 

     ГОЛОВА. Це  ніякого  відношення  до  цього  закону  не   має. Знімається.

 

     Які ще є пропозиції?

 

     Депутат Пономаренко. Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Депутатська група "Реформи".   Шановний   Олександре   Олександровичу!    Коли    ми обговорювали   проект   бюджету   в  третьому  читанні,  Володимир Яворівський запропонував увести механізм розрахунків  або  виплати грошових заощаджень,  індексованих згідно із законом,  прийнятим у листопаді минулого року.

 

     Ми подали таку пропозицію. І я прошу вас записати в цей закон таке доповнення:

 

     "Доручити Кабінету  Міністрів  у  місячний  термін  розробити механізм  виплати   індексованих   коштів   громадян,   які   мали заощадження  на  ощадних  книжках  в ощадних касах на 1 січня 1992 року,  в сумі 200  мільйонів  гривень,  передбачених  бюджетом,  з урахуванням необхідності:

 

     а) виплати  коштів  громадянам  старше  70  років,  -  до 200 гривень;

 

     б) виплати коштів тяжкохворим і тим, хто потребує хірургічної операції за висновком медичної комісії, - до 500 гривень;

 

     в) починаючи   з   четвертого  кварталу  здійснювати  виплату компенсації за поховання в межах передбачених  бюджетом  коштів  і згідно з прийнятим у листопаді 1996 року Законом про індексацію.

 

     Індексовані кошти  громадян  оформити  на окремі ощадкнижки і видати їх на руки громадянам у порядку,  встановленому Кабміном, у межах, передбачених Державним бюджетом".

 

     Ви ж підтримали нашу пропозицію...

 

     ГОЛОВА. Я підтримую і зараз,  Борисе Йосиповичу.  Але ж ви не пропонуєте, ви вже диктуєте уряду, яким повинен бути цей механізм. 200  і  500 гривень - ці ваші дві позиції покриваються сумою в 200 мільйонів чи ні?  Це ще невідомо.  Тому я вважаю,  що слід було  б записати   так:   "Доручити  Кабінету  Міністрів  протягом  місяця розробити механізм..." А який саме, то вже його справа.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, тут еще ряд предложений: "передбачити механізм", "у місячний термін розробити", "приступити до  виплати  з  1  вересня".   Вот   такое   дополнение   депутата Пономаренко.

 

     Мы проголосовали.    Я    ж   потому   и   говорю,   что   мы проголосовали...

 

     ГОЛОВА. Ну я прошу вас!  Давайте проголосуємо  цю  пропозицію депутатів  Яворівського  і Пономаренка.  Ставлю її на голосування. Будь ласка. Є така пропозиція, і вони мають право наполягати. Будь ласка, заспокойтеся.

 

     "За" - 173.

 

     АЗАРОВ М.Я.    Александр    Александрович,    смысл   данного предложения понятен. Редакционно мы его изложим так, как положено, сверив со стенограммой. Я говорю о предложении, которое только что зачитал депутат  Пономаренко,  о  предложении  народного  депутата Яворивского, внесенном им в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Це  потім.  А зараз важливо зміст підтримати.  Ставлю пропозицію на голосування. Підтримайте, будь ласка, це ж нормальна пропозиція.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Ще є зауваження до пункту 2?

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область).  Я нарешті можу висловитися  з  приводу  процедури,  яка  зараз  відбувається.  Ви знаєте,  що  не  вперше  у цьому залі організованою групою осіб за попередньою   змовою   здійснюються   правопорушення   з   тяжкими наслідками  для  суспільства.  Я  думаю,  що  ті,  хто  знайомий з юриспруденцією,  знають,  що  під  амністію  такі   дії   вже   не підпадають.

 

     Якщо після  цього  хтось  говоритиме про те,  що в цьому залі завжди дотримується Конституція,  то така  людина  є  або  великим циніком, або просто неадекватно сприймає дійсність.

 

     Хочу сказати,  що те,  що ми голосували, і аргументи, які тут наводилися  з  точністю  до  навпаки...  Тепер  діє  закон,   який регламентує   порядок   збирання   податків  і  витрачання  коштів державного бюджету.  А що  ми  хочемо  зараз  зробити?  Ми  хочемо узаконити  беззаконня  і  закласти  конфлікт  правових норм.  Це з одного боку.  А з другого боку...  Зараз іде голосування того,  що назвали  законом.  Але в жодному нормативному акті,  не кажучи вже про  закон,  немає  місця  для  таких   слів:   "вжити   заходів", "переглянути  розрахунки",  "розробити  порядок".  Це  ж  не норми закону!

 

     Тому я хотів би,  щоб ми працювали над документами  серйозно, давали  можливість  висловити  аргументи для того,  щоб можна було свідомо приймати рішення. Інакше і далі чинитиметься беззаконня.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Зауваження депутата Лавриновича щодо змісту і форми  документа  слушні.  І  юридичний  відділ,  готуючи закон до випуску,  повинен привести його зміст до  того,  що  проголосовано тут,  і  внести  такі  редакційні уточнення,  щоб за формою це був закон.  Мова йде про те,  що за цим  законом  Кабінетом  Міністрів "переглядається",  "встановлюється"  тощо.  Слід внести редакційні правки, і не буде тут проблем.

 

     Можна завершити розгляд пункту 2?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Мы с юридическим отделом обо всем  договорились. Это обычная практика подготовки документа.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий   округ,   Тернопільська  область).  Конгрес  українських націоналістів.  Для  Мухіна:  я  записаний.  Це  щоб  знав  голова комітету.

 

     Пункт 2.  Ми  тут  цілком  слушно  записали  про  компенсацію вартості збудованих об'єктів соціально-культурного призначення  на селі і назвали суму - 150 мільйонів гривень. Тут же за пропозицією Комітету з питань бюджету записано про погашення заборгованості "в тому  числі  і  по  установах та організаціях Міністерства оборони України".  Але ми не зазначили,  як для  сільського  господарства, суму  266  мільйонів.  Я  взагалі-то вважаю,  що коли з державного бюджету платяться борги до державного  бюджету,  -  то  це  трошки неправильно.   Отже,  суму  для  Міністерства  оборони  тут  треба назвати. Це перше.

 

     Друге. В абзаці дев'ятому  пункту  2  записано:  "переглянути розрахунки  до  показників бюджету міста Севастополя на 1997 рік у зв'язку з підписанням міжурядових угод між  Російською  Федерацією та Україною з питання розподілу Чорноморського флоту".

 

     Шановні, ця   угода   є   абсолютно   антиконституційною.   Я впевнений,   що   ті,   хто   її   санкціонував   і    підписував, відповідатимуть  за  це.  І  вводити  її в бюджет і в такий спосіб опосередковано ратифіковувати - неправильно. Тому я вважаю, що цей абзац із пункту 2 треба вилучити.

 

     Окрім того,  ті,  хто  підписали цю угоду,  - і Президент,  і колишній Прем'єр - повинні понести відповідальність за  підписання таких антидержавних угод на шкоду Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Так що саме голосувати?

 

     РАТУШНИЙ М.Я.За вилучення дев'ятого абзацу із пункту 2.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  я  хочу  обкяснить по первому вопросу то, что уже обкяснял председателю комитета Мухину. Позиция  нашего комитета заключается в том,  что сумма компенсации стоимости строительства на селе -  150  миллионов  -определена  на основании  бюджета прошлого года.  Поэтому мы имели право записать 150  миллионов.  А  что  касается  взаимных  расчетов  бюджета   с Министерством  обороны,  то здесь плавающая цифра.  Понимаете?  То есть на 1 июня - такая-то, на 1 июля - такая-то. И так далее.

 

     Поэтому сейчас определять в законе конкретную сумму - 263 или 259 миллионов - нецелесообразно.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Ратушного голосується...

 

     АЗАРОВ М.Я. А по поводу того, чтобы исключить Севастополь, то я  не  касаюсь  политики.  Но  надо,  чтобы  бюджет   города   был сформирован.  Дело  в  том,  что вследствие данных соглашений,  по существу,  городской бюджет лишился ряда очень крупных  источников доходов.  Поэтому  бюджетный  комитет  вовсе не касается ни одного политического вопроса...

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Голосується перша пропозиція депутата Ратушного.  У нього дві пропозиції.

 

     "За" - 121.

 

     З цього  питання  ще  одна  була  пропозиція.  Ми  розглядали минулого тижня, у п'ятницю, питання про борги Міністерства оборони в  обсязі  266  мільйонів гривень.  Депутат Мухін виступав з цього приводу.  Є пропозиція  це  записати  тут  як  доручення  Кабінету Міністрів щодо списання,  в тому числі боргів Міністерства оборони в обсязі 266 мільйонів.  Можливо,  обсяг  не  треба  писати,  а  в п'ятому абзаці пункту 2 додати окремий рядок:  "у тому числі борги Міністерства оборони".

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  он  уже  включен.  Там записано:  "в том числе по учреждениям и организациям Министерства обороны".

 

     ГОЛОВА. Це  пропозиція   Михайла   Ярославовича.   Я   прошу, передайте її в комітет,  не треба ставити її на голосування.  Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. А сумму определить, я говорю...

 

     ГОЛОВА. Друга  пропозиція  депутата  Ратушного  ставиться  на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 109.

 

     Слово має Дурдинець Василь Васильович.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,    виконуючий    обов'язки   Прем'єр-міністра України.  Шановні депутати!  Уряд підтримує  формулювання  проекту закону  щодо  перегляду  розрахунків  до  показників бюджету міста Севастополя на цей  рік.  Є  звернення  голови  міської  державної адміністрації.  Є  аргументи,  що  це  треба зробити незалежно від того,  про що говорить депутат Ратушний.  Тому я  прошу  депутатів підтримати, і ми це зробимо.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію депутата Ратушного,  яка підтримується Кабінетом Міністрів. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Я прошу вас, не заважайте вести засідання.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Ні,  я  не  підтримую депутата Ратушного.  Не підтримую.

 

     ГОЛОВА. Так ви тільки що сказали, що підтримуєте.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Та нічого подібного.

 

     ГОЛОВА. Зніміть з голосування.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Я кажу,  не  вступаючи  в  дискусію  стосовно пропозиції   депутата  Ратушного,  що  ми  підтримуємо  пропозицію стосовно перегляду розрахунків до показників бюджету на  1997  рік по Севастополю.

 

     ГОЛОВА. Ну,  будь ласка.  Я прошу мене вибачити, а ви чіткіше висловлюйтесь.

 

     Є пропозиція   завершити   розгляд   пункту   2.   Його   вже проголосовано.

 

     Депутат Чурута.

 

     ЧУРУТА М.І.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,   Луганська   область).   Александр   Александрович,   хочу предложить  вам  следующее.  Давайте  сделаем  так.  В  пункте   2 проголосуем первый абзац, потом - второй и так далее...

 

     ГОЛОВА. Уже проголосовано весь пункт. Будь ласка.

 

     ЧУРУТА М.І.   И   второе.  Хочу  обратить  внимание  народных депутатов на то, с чего начинал выступление депутат Анисимов, - на абзац второй пункта 2,  где речь идет о том, чтобы: "вжити заходів до поетапного запровадження" и так далее.  Вы предложили исключить слово   "поетапного".   Я   же   хочу  еще  более  ужесточить  эту формулировку,  исключив первых четыре  слова.  Тогда  абзац  будет звучать  так:  "запровадити  в  1997 році прийняту Верховною Радою України  вартісну  величину  межі  малозабезпеченості".  То   есть предлагаю  жестко записать:  "запровадити",  без всяких там "вжити заходів". Прошу это проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  пропозицію  депутата  Чурути. Будь ласка.

 

     "За" - 160. Не підтримується.

 

     Справа в  тому,  що  ми  прийняли Закон про вартісну величину межі малозабезпеченості, причому на пропозицію Кабінету Міністрів. Це,   так   би   мовити,   автоматично  визначає  необхідність  її запровадження. Отже, в розрахунках треба враховувати і цю межу.

 

     Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую, Олександре Олександровичу. Я наполягаю  на  тому,  щоб  ми  повернулися  до  проблеми погашення взаємозаборгованості.  Там,  де написано про Міністерство оборони, треба  доповнити:  "266  мільйонів  гривень".  Цю  цифру  з  усіма погоджено.  Тим більше що в інших розділах цифри визначено. І тоді буде однаковий підхід.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Михаил  Антонович,  вы сами проверяли эту цифру, просчитывали долги Министерства обороны?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Уряд таку цифру підтримує, Комітет з питань оборони підтримує. Чому ми повинні сумніватися?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Да  потому,  что  в Законе о введении в действие вообще никакие конкретные суммы не указываются.  Это же, повторяю, не   бюджет.   Мы  записали:  погасить  взаимозадолженность  путем проведения взаимозачетов. Что еще надо?

 

     Почему мы пошли  навстречу  селянам?  Потому  что  в  бюджете прошлого  года  была определена сумма:  250 миллионов,  из них 100 миллионов погашаются  за  счет  расходных  статей  бюджета  и  150 миллионов - взаимозачеты.

 

     По Министерству   обороны,   как   и   по   другим,   кстати, министерствам, зачет будет производиться независимо от того, какую сумму   мы  запишем.  Все  взаимозачеты  будут  осуществляться  на основании пятой расходной статьи. Поэтому настаивать на конкретной сумме   никакой  необходимости  нет.  Кто  знает,  как  проводятся взаимозачеты,  тот  хорошо  понимает,  что  никакой  необходимости указывать конкретную сумму нет.

 

     ГОЛОВА. З  цього  ж  приводу слово надається депутату Мухіну, голові комітету.

 

     МУХІН В.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Цифра 266 не с потолка  взята.  Вы  помните,  когда  мы утверждали  государственный  бюджет,  то  расходы  на Министерство обороны  никак  не  могли  определить.  Было   предложено   ввести отдельную статью в связи с долгами за 1996 год. С этим согласились и  исполняющий  обязанности  Премьер-министра  Василий  Васильевич Дурдинец, и председатель комитета Азаров.

 

     Потом мы согласились с тем, что это будет записано в Законе о введении в действие Закона о Госбюджете на 1997 год.  Азаров прав, говоря,  что сумма,  может быть,  сегодня и изменилась. Но я хочу, чтобы здесь было четко  сказано  о  том,  что  долги  Министерству обороны за 1996 год будут зачтены.

 

     Поэтому мы и настаиваем на сумме 266 миллионов гривень.  Если она будет меньше,  мы и на это согласимся,  но чтобы все-таки  это было выполнено.  Иначе будут одни слова,  без цифр, и никто ничего не будет выполнять.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, я просил бы предоставить слово представителю Министерства финансов,  который сказал бы:  по состоянию на 1 июля долги за 1996 год составляют такую-то сумму.

 

     Давайте запишем: "по состоянию на 1 июля...".

 

     ГОЛОВА. Пропонуйте, Миколо Яновичу, а ми проголосуємо.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я предлагаю,  уж коль так  настаивают,  записать здесь:  "...у тому числі по установах та організаціях Міністерства оборони щодо заборгованості, що склалася за станом на 1 липня 1997 року".

 

     ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла,  так? Уряд не заперечує. Ставлю на голосування,  будь ласка,  підтримайте.  Це знімає всі колізії, які  проявилися  під  час  дискусії  про фінансування Міністерства оборони. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 207.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу поддержать, надо двигаться дальше.

 

     ГОЛОВА. Ще раз прошу проголосувати. Не було ж заперечень.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Переходимо до пункту 3.

 

     Депутат Глухівський, будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область). Я прошу передати слово депутату Лавриновичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ми проголосували поки що тільки пункт  1.  Я пропоную    зараз    поставити    на   голосування   питання   про неконституційність пункту 1 і закону в цілому.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я думаю, что депутаты не должны поддерживать это предложение, потому что от судьбы государственного бюджета зависит судьба  всех  местных  бюджетов.  Уже  полгода   страна   живет... Уважаемые  коллеги,  обратите  на  это внимание.  Страна живет без бюджетов.  Ни в районе,  ни в городе, ни в области их нет. А у нас 11 тысяч местных бюджетов! Уважаемый Александр Владимирович, каким бы бюджет ни был,  это строгая  дисциплина  исполнения  финансовых доходов  и  расходов.  Поэтому  слишком большую ответственность мы берем на себя,  не голосуя за этот бюджет,  как бы критично  мы  к нему ни относились.

 

     ГОЛОВА. Слово має міністр фінансів.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати! Я пропоную доручити погоджувальній комісії разом з  Комітетом  з  питань  бюджету  в  перерві  ретельно  опрацювати редакцію пункту 1.  Те,  що зараз  ви  проголосували,  автоматично вимагає  внесення змін до Закону про бюджет,  який було прийнято у п'ятницю:  треба  змінити  рішення  про   спрямування   прибутків, відновити   надходження   до  центрального  бюджету  50  відсотків прибуткового податку,  30 відсотків плати за землю,  30  відсотків плати на прибуток підприємств і так далі.

 

     Проблема, колізія  зрозумілі.  Ми  можемо  створити  невелику групу для того, щоб знайти правильне формулювання пункту 1. І тоді не буде підстав говорити про якусь неконституційність.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемый   Игорь   Александрович,  мы  никакой коллизии не создали.  Мы просто соблюли  конституционную  норму  - вводить законы в действие с момента принятия,  по меньшей мере с 1 июля.

 

     Мы проголосовали  за  то,  чтобы  все  изкятия  из   бюджетов областей,  все дотации остались по году в неизменном виде, то есть мы  проголосовали  за  бюджетные  нормы.  Поэтому  ничего  мы   не нарушили,   никакой  необходимости  в  том,  чтобы  сейчас  что-то пересматривать, нет.

 

     ГОЛОВА. Ми зараз розглядаємо,  по суті,  інше  питання.  Була пропозиція  депутата  Лавриновича  визнати закон неконституційним. Справа в тому,  що цю норму ми  вже  раз  голосували,  розглядаючи проект  бюджету.  Але  тоді  виникає запитання:  навіщо було город городити, щоб дійти до такого фіналу?

 

     Але пропозиція є,  і згідно з Регламентом вона  ставиться  на голосування.   Голосується  пропозиція  депутата  Лавриновича  про неконституційність  бюджету  і  цього  закону.  Іде   голосування. Голосують усі. "За" чи "проти" - це як хто вважає за потрібне, але голосують усі. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Надо   бы   поименно   голосовать,   чтобы   все проголосовали, чтобы никто не воздержался....

 

     "За" - 105. Не прийнято.

 

     ГОЛОВА. Ідемо  далі.  Пункт  3.  У мене є пропозиція викласти його в  такій  редакції:  "Встановити,  що  видатки  на  утримання пологових  будинків,  забезпечення  їх  необхідними  асигнуваннями Верховною  Радою  Автономної  Республіки  Крим,  місцевими  радами передбачаються   окремим   рядком   у  місцевих  бюджетах".  Тобто сформулювати так,  як це має бути в  законі,  а  не  в  постанові. Зрозуміло? Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     І ще  є пропозиція:  відповідно викласти всі норми,  щоб вони були пунктами закону, а не постанови.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович,  но  мы  говорили,  что приведем это...

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Те саме  про  доручення  Фонду  держмайна  (це  пункт 4) щодо коштів від приватизації.  Викласти у формі закону,  але за змістом має бути те, що тут закладено.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Пункт 5 записати так: "Видатки на виплату заробітної плати по розділах "Освіта",  "Охорона здоров'я",  "Культура" фінансуються в повному  обсязі,  передбаченому у відповідних бюджетах,  незалежно від стану виконання доходів цих бюджетів".

 

     Ставлю на голосування.  Це про соціально захищені  статті.  У правій колонці було згадано дві сфери, зараз додається ще одна.

 

     "За" - 246.

 

     Усі пропозиції  враховано.  В  цілому  ставлю законопроект на голосування...

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, а пункт 6?

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  зніміть голосування.  Що ви говорите, Миколо Яновичу?

 

     АЗАРОВ М.Я. Переверните страницу. У нас есть еще...

 

     ГОЛОВА. Вибачте. Пункт 6: "Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади...  - і далі  за  текстом,  -  приведення показників по мережі,  штатах та контингентах установ  і  закладів  у  відповідність  із  розмірами коштів, передбаченими на їх утримання в 1997 році".

 

     Знову ж  таки,  викласти  як норму закону,  але за змістом... Зрозуміло.

 

     Ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу поддержать.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Пункт 7 викладено правильно: "Установити, що   кошти   на  фінансування  державних  капітальних вкладень,  передбачені  в  розрахунках  до   бюджетів   Автономної Республіки    Крим,    областей,   міст   Києва   і   Севастополя, використовуються виключно за цільовим призначенням".

 

     Ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу поддержать.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Пункт 8 пропонується викласти  так:  "Встановити,  що Кабінет  Міністрів  за  рахунок  інших  доходів Державного бюджету фінансує  витрати...  відповідно   до   кошторисів,   затверджених Державною   комісією  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку  за погодженням з Міністерством фінансів України".

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу поддержать.

 

     "За" - 147.

 

     ГОЛОВА. Мітюков Ігор Олександрович. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми пропонуємо зняти цей пункт у такій редакції, тому що "інші доходи",  про які в ньому згадується,  уже увійшли в загальні  доходи  і   збалансовані   з   видатками.   При   такому формулюванні збільшується дефіцит бюджету...

 

     ГОЛОВА. Я прошу вибачити, Iгоре Олександровичу.

 

     Знову звертаюся до всіх депутатів. Ми прийняли Закон про обіг цінних паперів,  де визначили функції Комісії з цінних паперів і в "Прикінцевих  положеннях"  записали  доручення  Кабінету Міністрів забезпечити створення інфраструктури для функціонування  фондового ринку.

 

     Але сьогодні  ми  відчуваємо  спротив  у цій справі у вигляді створення указом Держінвесту  і  відповідних  його  структур,  які дублюють Фонд держмайна, ігнорування необхідності виділення коштів на створення депозитарію і так далі.

 

     Тому в законі треба це обов'язково записати,  бо  є  бюджетні кошти,  які повинні бути витрачені на ці потреби.  Ми цифру тут не записуємо.  Але є закон,  прийнятий Верховною  Радою,  який  треба виконувати.  Більше того, у тому законі записано: " в бюджеті 1997 року". Я цей закон зачитував на засіданні у п'ятницю.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Есть предложение добавить одну фразу: "згідно із Законом про цінні папери і фондову біржу", который мы приняли.

 

     ГОЛОВА. Давайте   так.   Ставлю  на  голосування.  Пропозиція підтримується комітетом.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     АЗАРОВ М.Я.  В пункте 9  мы  учли  все  предложения,  которые только  можно  было  учесть.  "Кабінету  Міністрів України разом з Національним банком України в місячний  термін  розробити  порядок довгострокового  пільгового  кредитування  будівництва  житла  для молодих сімей  та  малозабезпечених  верств  населення  згідно  із статтею  5 Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік та  кредитування  установки   лічильників   теплової   енергії   і природного газу".

 

     Мы здесь   абсолютно  все  предложения  учли.  Поэтому  прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Зверніть увагу на доповнення депутата Павловського:   "вітчизняного   виробництва".   Адже   ми   можемо кредитувати  французів  до  безкінечності.  А  треба   врешті-решт ставити  те,  що  можна  в нас виробляти.  А в нас можна виробляти дешевше  і   кращої   якості.   Тому   треба   доповнити   словами "вітчизняного виробництва".

 

     АЗАРОВ М.Я.   Хорошо,   Александр   Александрович,   мы   это поддерживаем.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 276. Прийнято.

 

     Пункт 10.

 

     АЗАРОВ М.Я. В пункте 10...

 

     ГОЛОВА. Хвилинку!  Я ще раз кажу,  що ми проголосували пункт. Якщо  у  вас будуть доповнення,  то запишіться,  і вам буде надано слово.  Не кричіть з місця. Погляньте, скільки рук піднято. Кому ж надавати слово - на крик чи як? (Шум у залі).

 

     Пункт 10.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Это предложение, которое  было  внесено  на  заседании   согласительной   комиссии, касается  права  местных советов определять порядок использования, еще раз  подчеркиваю,  порядок  использования  средств  только  по транспортному сбору.  Этот налог остается у них (85 процентов),  и поэтому им дается право распоряжаться им.

 

     ГОЛОВА. То навіщо це записувати,  якщо це й так  випливає  із закону?

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, я тоже иногда задаю себе вопрос: зачем это все записывать? Но требуют народные депутаты. На заседании   согласительной   комиссии   принято   такое   решение. Поэтому...

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.  Будь ласка, спокійно! Зніміть з голосування.

 

     Депутат Суслов. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Ну, мы изложим правильно

- в соответствии с Законом о системе налогообложения: "збір за..." и так далее.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська область).  Уважаемый Николай Янович! В Законе о системе налогообложения   транспортного   сбора   нет.   Есть   налог    с собственников  транспортных средств.  Поэтому если мы вводим здесь какой-то непонятный налог, то, естественно, никто его и платить не будет. Это во-первых.

 

     А во-вторых... Мы ведь уже законодательно установили, что эти средства  должны  целевым  назначением  использоваться  только  на дорожное  строительство.  А  вы  этим пунктом устанавливаете,  что местные  бюджеты  определяют  порядок  их   использования.   Таким образом, на нужды дорожного строительства это не пойдет. Поэтому я предлагаю исключить эту норму,  по крайней мере в части  налога  с собственников транспортных средств.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Виктор Иванович!  Я тоже категорически возражал  на  заседаниях  согласительной  комиссии  и   бюджетного комитета   против   включения  этой  нормы,  считая,  что  порядок использования этих средств полностью определяется  соответствующим законом.  Но представители местных советов целого ряда областей на заседании согласительной комиссии доказывали  по  своим  расчетам, что,  с  одной  стороны,  мы  их  обязываем полностью использовать средства на выплату заработной платы учителям (сейчас мы  добавили здравоохранение   и  культуру),  с  другой  стороны,  под  страхом уголовной ответственности  обязываем  их  направлять  транспортный сбор только, предположим, на ремонт дорог.

 

     Таким образом,  мы  сами создали такую коллизию.  Попробуй-ка поработай председателем районного,  городского, областного совета, когда  со всех сторон ты зажат в тесные рамки:  тут с тебя требуют на погашение задолженности,  тут еще что-то...  Поэтому  мы  пошли навстречу.

 

     Прошу вас  в данной ситуации поддержать мнение согласительной комиссии и предоставить право местным советам  распоряжаться  этим сбором.

 

     Конечно, отрицательные последствия этого я также осознаю,  но ведь бюджет - это  компромисс.  Мы  должны  найти  такое  решение, которое устраивало бы всех, а не только одного народного депутата.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  це надзвичайно принципове питання. Транспортний збір  встановлено  для  того,  щоб  дороги  будувати, ремонтувати їх тощо. А якщо йтиме він на інші бюджетні витрати, то тоді виникає запитання:  "Навіщо ми такий податок  вводили?"  Тому тут   треба   записати:   "Установити,  що  в  1997  році  порядок використання  надходжень  до  місцевих  бюджетів  плати  за  землю визначається  місцевими  радами.  Податок  з  власників транспорту використовується за цільовим призначенням відповідно до закону" (і вказати якого). Або зовсім зняти згадку про транспортні збори.

 

     Давайте без   згадки   про   транспортні   збори?  Ставлю  на голосування пункт 10 без згадки про транспортні збори. Будь ласка.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Пункт 11.  "Кабінету Міністрів України передбачити  виділення необхідних   коштів  за  рахунок  капіталовкладень  на  закінчення будівництва водоводу південно-західної частини Запорізької області та газоводу селища міського типу Степногірськ". Це болючі питання, ви знаєте.  Це  округ  депутата  Бєльського,  який,  очевидно,  не користується  якоюсь  особливою  підтримкою  Кабінету Міністрів чи інших структур.  Проблеми ці - загальні для  України.  Близько  10 тисяч   мешканців   Степногірська   залишилися   без  роботи,  без фінансування місцевих потреб, у тому числі без води.

 

     Ставлю на голосування пункт 11.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Голосується  пункт  11  (Шум  у  залi).  Це  бюджетом передбачено.

 

     "За" - 153.

 

     Iгор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Шановні народні депутати!  Я хочу вам нагадати, що в нас  немає  рядка  "капітальні  вкладення".  Тому  тут  треба дописати  "за  рахунок  коштів,  які надходять від приватизації по Фонду державного майна". Тоді це матиме якийсь сенс.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Игорь  Александрович,  у  нас  есть  строка  "на структурну   перебудову   економіки".  Мы  ее  отредактируем:  "на капітальні вкладення".  Но в данном случае,  я в прошлый  раз  уже говорил  об  этом,  можно  дать  протокольное  поручение  Кабинету Министров,  поскольку это конкретный пункт,  его не надо  в  закон вписывать.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  про  протокольне доручення Кабінету  Міністрів  такого  змісту,  який  викладено  в пункті 11, і про вилучення цього пункту з проекту закону.

 

     Я думаю,  це  правильно,  адже  в  кожному  окрузі набереться стільки об'єктів, що їх неможливо буде записувати так.

 

     Прошу голосувати.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу поддержать.

 

     "За" - 212.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю   на   голосування   пропозицію   про протокольне доручення і вилучення з проекту пункту 11.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Такое предложение народного депутата уже было. В первом чтении оно проголосовано.

 

     "За" - 240.

 

     ГОЛОВА. Те саме стосується пункту 12. Навіщо записувати в цей закон те,  що вже записано в бюджеті окремим рядком. Потрібно дати протокольне доручення  Кабінету  Міністрів  передбачити  виділення необхідних   коштів  для  виконання  пошуковорозвідувальних  робіт золота Держкомгеології.  У бюджеті передбачено окремим  рядком  на це, якщо не помиляюся, 1 мільйон 50 тисяч гривень.

 

     АЗАРОВ М.Я. Нет, мы не совсем так записали. Мы записали это в числе общих ассигнований на проведение  геологоразведочных  работ. Там  у  нас предусмотрено 337 миллионов по доходам и расходам.  По предложению народных депутатов мы записали:  "в тому  числі  і  на пошуки золота".  Но Госкомгеологию это не устраивало. На заседании согласительной комиссии был жаркий спор,  и дописали. Но я считаю, что   Александр  Александрович  абсолютно  правильное  предложение вносит: дать протокольное поручение Кабинету Министров.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція дати  протокольне доручення  Кабінету Міністрів.  Iгор Олександрович Мітюков просить нагадати,  що потрібно  тут  додати:  "і  українського  бурштину". Голосуємо.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Пункт 13.  "Контроль за виконанням Державного бюджету України на 1997 рік покласти на Рахункову палату та Комітет Верховної Ради України з питань бюджету". Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Депутат Яковенко. Будь ласка. Ваше доповнення.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань молоді,  спорту і  туризму  (Єнакіївський  виборчий  округ, Донецька   область).   Фракция   коммунистов.  Уважаемые  коллеги! Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые члены правительства! После  принятия  бюджета  я  сразу  же  в  письменном  виде  через экспедицию подал свое  предложение  к  законопроекту,  который  мы только  что  рассмотрели.  К сожалению,  моя поправка,  не знаю по какой причине,  простонапросто была проигнорирована.  В результате что мы получили в пункте 9? Череп Валерий Иванович поднимал вопрос не просто о кредитовании, а о погашении процентов по долгосрочному кредитованию. Это требует уточнений. Это во-первых.

 

     Во-вторых, меня    удивляет,    что    определение    порядка кредитования и распределение  кредитов  полностью  возлагается  на Кабинет Министров,  Национальный банк,  хотя мы просили,  и в моем предложении это есть,  чтобы четко были  записаны  два  профильных комитета, которые контролировали бы эту ситуацию.

 

     Я сегодня  могу  приводить массу примеров по Фонду социальной дотации   молодежи,   который   закрыли   при    очень    странных обстоятельствах.   Точто   так   же   могу  говорить  о  том,  как разбазаривались наши деньги по МЖК и так далее.  Тем более что то, о  чем  я  говорю,  было  предложено  Митюковым  и поддержано и на конгрессе молодежи, и в этом зале.

 

     ГОЛОВА. Що голосувати? Диктуйте.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Я предлагаю записать так:  "Кабінету Міністрів України, Національному банку України разом з постійними комітетами Верховної Ради України з питань молоді,  спорту  і  туризму  та  з питань  базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів у  місячний  термін  розробити  порядок  погашення  відсотків   по довгостроковому кредитуванню..." і так далі. Це - перша частина.

 

     ГОЛОВА. Можна проголосувати?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, проголосовать можно все что угодно,  но пунктом закона о введении в действие нельзя менять статью бюджетного закона.

 

     В статье бюджетного закона изложено совершенно четко,  на что расходуются эти средства.  Пунктом закона о введеннии  в  действие согласно  предложению  самого  же  Комитета  по вопросам молодежи, спорта и туризма предусматривается, что Кабинет Министров вместе с Национальным   банком  должен  определить  порядок  предоставления кредитов.  Только порядок.  В том числе и оплаты процентов  и  так далее.

 

     Мы проголосовали это,  уважаемый Юрий Александрович. Комиссия работала все эти выходные дни...

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, я прошу вас, не вступайте в дискусії. Депутат з місця говорить у мікрофон, у стенограмі це відбивається. Ви відповідаєте на його запитання.  А так не можна зрозуміти, куди що  записувати  у  стенограмі.  Ви  ж  потім самі будете претензії пред'являти. Ми проголосували під час розгляду проекту бюджету, що кошти  виділяються для компенсації різниці між банківською ставкою і можливою ставкою для фінансування  відповідних  робіт.  І  таким чином  ми  виходимо  десь  на півмільярда обсягу кредитувань,  які можна гарантувати за допомогою уряду за рахунок такої компенсації. Ось про що йшлося. Правильно?

 

     АЗАРОВ М.Я. Абсолютно верно. В пункте 9 указано,  что Кабинету Министров поручается разработать  порядок кредитования.   А   порядок  включает  в  себя  не  только  оплату процентов,  но и предоставление самих кредитов.  Вот что входит  в порядок.

 

     ГОЛОВА. Механізм надання кредиту.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Механизм предоставления кредита. Какой? Он же не может  заключаться  только   в   оплате   процентов.   Над   вашим предложением   думали   десятки   раз,  смотрели,  советовались  с Национальным  банком,  с  правительством,  смотрели   стенограмму. Изложили  абсолютно точно и правильно.  Что сейчас дополнять и чем дополнять?

 

     ГОЛОВА. Друга пропозиція депутата Яковенка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  По этому поводу  буквально  одну  секунду.  Мы напрасно ломаем копья, ведь говорим-то об одном и том же. Только я говорю  чуть-чуть  о  другом,  об  одной  маленькой  разнице,   об уточнении  что в этом процессе должны участвовать оба комитета.  Я вам лично могу привести десятки фактов разворовывания этих  денег. Если вы их не можете найти... Это первая позиция.

 

     АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, я не возражаю...

 

     ЯКОВЕНКО О.М. И второе предложение.

 

     АЗАРОВ М.Я. Один комитет, второй комитет.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Є можливість врахувати цю пропозицію і в пункті 13 записати: "Контроль за виконанням Державного бюджету України  покладається  на  Рахункову  палату та профільні комітети Верховного Ради України".  І все.  Тоді там будуть  комітети  і  з питань  молоді,  і  соціальної  політики,  і базових галузей і так далі.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр Александрович, я не возражаю дополнить тем,  о  чем  вы  говорите.  Но в Законе о бюджетной системе четко записано, что контроль за исполнением бюджета осуществляет Комитет по  вопросам  бюджета.  В  Законе  о Счетной палате записано,  что контроль осуществляет она. Поэтому я предлагаю в пункте 9, который наиболее   интересует   этот   комитет,   к   Кабинету  Министров, Национальному банку добавить и комитет.  Но если бы мы этого  даже не сделали,  а он заинтересован,  то он должен был бы сам проявить инициативу и участвовать в разработке. Но можно добавить.

 

     ГОЛОВА. Дякую, дякую. Усе, це питання з'ясовано. Є пропозиція додати,  і  тоді звучатиме так:  "...на Рахункову палату,  Комітет Верховної Ради з питань бюджету та інші профільні комітети".

 

     АЗАРОВ М.Я. Давайте добавим.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  ставиться на голосування.  Це правильно, Законом про постійні комісії це передбачається. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз   ставлю  на  голосування  доповнення  стосовно  права контролювати виконання бюджету профільними комітетами. Будь ласка.

 

     "За" - 238.

 

     Депутат Понеділко.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації   (Орджонікідзевський   виборчий   округ,    Запорізька область).  Шановні колеги,  шановний Олександре Олександровичу!  З огляду на сьогоднішні події,  що відбувалися тут вранці, поведінку міністра  інформації,  яку  важко  передбачити,  треба внести таке доповнення  до   цього   закону:   "Кабінету   Міністрів   України забезпечити    першочергове   фінансування   витрат   Національної телекомпанії та Національної радіокомпанії, передбачених Державним бюджетом   України   на   висвітлення  діяльності  Верховної  Ради України".Цей пункт зробити пунктом 13.  А пункт  13  про  контроль автоматично стане пунктом 14.

 

     Я прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  уважаемые  народные депутаты,  уважаемый Виктор Иванович!  Мы сделали  беспрецедентный шаг - в бюджете 1997 года защитили расходы на заработную плату, на образование,  культуру,  которые  составляют  немногим  более   50 процентов расходов бюджета. Если добавить сюда еще Государственный комитет телевидения и радиовещания,  то, мне кажется... Это просто ломает    весь    смысл   данного   закона.   Конечно,   Александр Александрович,  надо поставить это на  голосование.  Как  депутаты проголосуют,  так и будет. Но, в принципе, не надо ломать закон. А правительству, Виктор Иванович, можно дать протокольное поручение.

 

     ГОЛОВА. Депутат Понеділко ще раз.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Шановний Миколо Яновичу! Мені здається, що ми предмет  розмови підмінюємо.  Ми вже виділили окремим рядком кошти на   висвітлення   Національною   телекомпанією   і   Національною радіокомпанією...  Але ми знаємо, як це фінансування відбувається. Можна першочергово,  можна позачергово,  а можна в останню  чергу. Тому  я  й прошу.  Ми виділили це рядком.  І записуємо сюди:  отой рядок першочергово, а потім цей.

 

     АЗАРОВ М.Я.  А почему  фонд  социальной  защиты  инвалидов  и другие социальные фонды в первоочередном порядке не финансировать? Почему не учитывать другие социально значимые расходы?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. Миколо Яновичу, то все в бюджеті вже записано. Ви ж не кажіть, що його немає в бюджеті.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Не  надо,  Виктор  Иванович,  лоббировать каждый свое.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Не кожний своє.  Миколо  Яновичу,  стаття  27 Закону про бюджет проголосована.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Проголосована.   И   Кабинет  Министров  должен выполнять бюджет  по  этой  статье  пропорционально  поступлениям. Точно так же, как и по другим статьям.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Сьогодні  вранці  Кабінет  Міністрів  в особі міністра  інформації  продемонстрував  вам,   як   він   це   буде виконувати. Ще бюджету немає...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  раз есть предложение, ставьте на голосование.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  депутата  Понеділка,   голови   комітету, ставиться на голосування.

 

     "За" - 146.

 

     Є пропозиція  в  цілому проголосувати проект закону.  Чому ви всі   кричите?   Погляньте,   ліс   рук.   Усі   зауваження   були проголосовані, всі пункти пройшли. Що ще треба?

 

     Мітюков Ігор Олександрович.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  ми  наполягаємо на переголосуванні пункту 1.  Прийняття його в тому вигляді,  у якому він проголосований,  автоматично викликає зміни до статей 6,  7, 8 бюджету, який ми затвердили в п'ятницю.

 

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     Тоді я прошу просто проголосувати редакцію  комітету.  Ставлю ще раз на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Я прошу поддержать редакцию комитета.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Она сбалансирована.

 

     "За" - 215.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты!..

 

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,  не говоріть,  коли йде голосування. Депутати просять ще раз проголосувати.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я прошу поддержать,  потому что это  предложение выверенное.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко від комітету.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська область). Шановний Олександре Олександровичу! Комітет з питань  науки  та  народної  освіти  вносив  пропозиції,   і   при голосуванні пункту 6 ми хотіли про це сказати,  але,  на жаль, нам не надали слова.  Якщо ми приймемо пункт 6 у такій редакції... Там записано,  що  обласним  і районним адміністраціям слід привести у відповідність витрати на всі бюджетні заклади згідно з  виділеними коштами.  Оскільки  на  школи  виділено  лише 40 відсотків,  то це означає, що 60 відсотків шкіл треба закрити. Тому комітет пропонує таке  доповнення:  "коштів,  передбачених  на  утримання їх у 1997 році,  не допустивши необгрунтованого скорочення  мережі  закладів освіти, науки, культури".

 

     ГОЛОВА. Я   вважаю,   що   аргументація   переконлива,  треба обов'язково це записати.

 

     АЗАРОВ М.Я. Только фразу "необгрунтованого скорочення"...

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Пропозиція депутата Ніколаєнка,  уточнена тільки  що,  ставиться  на  голосування.  Потрібно  ще  додати "та закладів охорони здоров'я". Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     І ще в пункті  2,  який  ми  проголосували,  після  слів  "на виробництво  і реалізацію лікеро-горілчаних напоїв",  треба додати слова "тютюну та тютюнових виробів".  Це  вже  передбачено  іншими законами  і  не  викликає  заперечень.  Я  прошу  проголосувати це доповнення до восьмого абзацу пункту 2.

 

     АЗАРОВ М.Я. По существу это порученческий пункт...

 

     ГОЛОВА. Цей абзац пункту 2 матиме такий вигляд:  "в  місячний термін  підготувати  і  подати до Верховної Ради проект Закону про монополію на виробництво і реалізацію лікеро-горілчаних напоїв  та тютюнових виробів".Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте. Ви самі,  обговорюючи цей  проект,  наголошували  на  необхідності цього пункту. Будь ласка, іде голосування.

 

     "За" - 243.

 

     Будь ласка,  я  прошу вас...  Шановні депутати,  та не буде ж кінця поліпшенню цього документа! Я прошу проголосувати документ у цілому.   Ставлю   на   голосування  цю  пропозицію.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 202.

 

     Запишіться, будь ласка, хто хотів би висловитися.

 

     Депутат Болдирєв.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О. Передаю слово депутату Алексееву.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Спасибо.  Уважаемые коллеги!  Я прошу  вас,  я умоляю  вернуться  к  поправке депутата Понедилко,  в которой речь идет всего о 4 миллионах гривень которые заложены  в  бюджете.  Мы хотим,  чтобы  на  освещение работы Верховного Совета эти средства были выделены не в декабре, а сейчас, потому что если мы сейчас не проголосуем,   то   не  приходите,  пожалуйста,  в  комитет  и  не спрашивайте, почему нас "не висвітлюють". "Не висвітлюють" потому, что депутаты не голосуют за эту поправку.

 

     ГОЛОВА. "Пропорційно до надходжень",  так?  Так. "Пропорційно до надходжень", але в межах, визначених бюджетом.

 

     Ставлю ще раз на  голосування  поправку  депутата  Понеділка, підтриману  депутатом  Алексєєвим.  Прошу вас її підтримати.  Будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Депутати ще раз просять поставити на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 212.

 

     Депутат Осташ. Будь ласка.

 

     ОСТАШ І.І.,   секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Стрийський  виборчий  округ, Львівська  область).  Шановні  колеги  народні  депутати!  Ще  раз звертаюся до вашого сумління і особисто до Миколи Яновича Азарова. Хочу   повернутися   до  пропозиції  групи  "Реформи"  і  депутата Єльяшкевича. Ми пропонували 63 мільйони гривень, які йдуть на інші витрати для податкової адміністрації,  використати для компенсації заощаджень.

 

     Давайте приймемо компромісне рішення: 13 мільйонів   гривень  віддамо  податковій  адміністрації,  а  50 мільйонів все ж таки додамо  до  суми  компенсації  заощаджень  на ощадкнижках громадян. Це перше.

 

     І друге.  Я  пропоную  внести редакційну поправку до пункту 2 щодо  міста  Севастополя.  Це  абзац  дев'ятий.  Тут  після   слів "переглянути розрахунки до показників бюджету міста Севастополя на 1997  рік"  поставити  крапку  і  вилучити  слова  "у  зв'язку   з підписанням   міжурядових   угод   між  Російською  Федерацією  та Україною".  Ці угоди не ратифіковані, вони ще не набрали чинності. Отже, це є антиконституційний запис.

 

     Ще раз  прошу  мою  пропозицію щодо 50 мільйонів поставити на поіменне голосування.

 

     ГОЛОВА. Та зачекайте з поіменним.

 

     Ставиться на голосування перша  пропозиція  депутата  Осташа. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Это предложение Министерства финансов.

 

     "За" - 193.

 

     ГОЛОВА. Ця пропозиція не підтримується комітетом.

 

     А другу  пропозицію депутата Осташа я просив би викласти так: "переглянути розрахунки до показників бюджету міста Севастополя на 1997 рік у зв'язку з особливостями його бюджетного фінансування" - без посилання на угоди,  які не  ратифіковані.  Хто  зна  як  вони будуть реалізовані. Можна ставити на голосування в такій редакції? Будь ласка, прошу проголосувати. Підтримайте.

 

     "За" - 265.

 

     Документ у  цілому  ставлю  на   голосування.   Будь   ласка, підтримайте.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу поддержать.

 

     "За" - 216.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   проводиться   голосування.   Будь   ласка, підтримайте.

 

     "За" - 222.

 

     Депутати просять  ще  раз  проголосувати.  Будь  ласка,   іде голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я  вас  прошу,  давайте  закончим  этот  вопрос. Все-таки документ получился сверенный, сбалансированный.

 

     ГОЛОВА. Iде голосування.

 

     "За" - 209.

 

     Слово має депутат Соболєв.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань правової  політики  і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ,   Запорізька   область).   Депутатська   група   "Реформи". Олександре  Олександровичу,  це наше законне право - наполягати на поіменному голосуванні,  тим більше що  йдеться  про  63  мільйони гривень  видатків з бюджету.  Ми наполягаємо на цьому,  тому що за участю Комітету з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і корупцією виявлено контракт,  який ледве не набрав чинності, на 34 мільйони   доларів   з   ізраїльською   фірмою   по   виготовленню паспортів-карток.  Добре,  що  зірвали  цей  контракт.  Але нам не відомо,  яким чином  будуть  використані  ці  кошти.  Такий  запис абсолютно неконституційний. Саме тому ми і просимо проголосувати в поіменному  режимі  пропозицію  про  те,  щоб  передати  ці  кошти безпосередньо  на  погашення  заборгованості із заробітної плати і частково на погашення заборгованості перед вкладниками  Ощадбанку. Це - перше.

 

     I друге.   Пункт   1,   проголосований   нами,   є  абсолютно неконституційним.  Що ми робимо!  Ми заднім  числом  вводимо  нові податки!   Ви   ж   почитайте   Конституцію!  Я  вимагаю,  щоб  ми переголосували пункт 1 Закону про введення в  дію  Закону  України про   Державний   бюджет.  Податки  повинні  вводитися  з  моменту прийняття бюджету, а не раніше. Ми зараз відстрочили введення ПДВ, але що: нам перерахують його заднім числом з 1 січня?

 

     Я вимагаю, щоб ці питання були проголосовані поіменно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.

 

     Стосовно першої  пропозиції депутата Соболєва я пропонував би такий варіант:  оскільки мова йде про статтю витрат  бюджету,  яка нами  проголосована,  зараз нам слід записати,  що на використання цих 63 мільйонів гривень накладається мораторій  до  представлення Верховній  Раді конкретного,  скажемо,  плану їх використання (щоб було вказано,  на які цілі витрачаються кошти,  яка фірма  виконує роботи за договорами тощо.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Александр   Александрович,  народные  депутаты! Поскольку был высказан  упрек  в  наш  адрес,  я  сразу  же  внесу ясность.  Действие  контракта  приостановил не Комитет по вопросам борьбы  с  организованной   преступностью,   а   лично   я   своим распоряжением.   В   декабре   1996   года   мною  было  подписано соответствующее распоряжение, и контракт был приостановлен.

 

     Уважаемые народные  депутаты,  речь  идет  о   том,   что   в соответствии с "Законом України про державний реєстр фізичних осіб

- платників податків" каждый  гражданин  Украины  должен  получить идентификационную   карточку   с   указанием  личного  номера  как налогоплательщика и соответственно своих идентификационных данных. Эта работа,  к сожалению,  была заблокирована в связи с известными событиями и сейчас, к сожалению, не продолжается.

 

     Введение нового  законодательства   о   НДС   также   требует значительных  средств  и  немедленного  финансирования,  Александр Александрович.  Это  было   предложение   Кабинета   Министров   и Министерства   финансов,   которое   рассчитало   обкем   средств, необходимых не только налоговой администрации, но и другим органам государственной    власти    на    внедрение   нового   налогового законодательства.

 

     Я еще   раз   подчеркиваю,   Александр   Александрович,   что накладывать  мораторий  на  расходование  этих  средств  - значит, приостановить работу по  увеличению  обкема  доходов  государства, чрезвычайно  важных  для своевременной выплаты пенсий,  заработной платы работникам образования и  здравоохранения  и  так  далее.  И вообще   это,   по   существу,  дезорганизация  налоговой  системы государства,  которая и так достаточно слабая.  Давайте скажем  об этом откровенно.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович,  давайте действительно проголосуем поименно, чтобы все знали, кто за то, чтобы у нас была современная  система учета и налоговая система работала нормально, а кто против действенной налоговой системы.

 

     ГОЛОВА. Хто за те, щоб ці дві позиції проголосувати поіменно? Хвилинку, ставлю це на голосування...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Вы  посмотрите,  уважаемые народные депутаты,  с какой настойчивостью определенные депутаты работают на  разрушение нашей налоговой системы.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Это  те,  кто  вообще против того,  чтобы налоги собирались...

 

     ГОЛОВА.

 

     "За" - 130. Прийнято.

 

     Голосується пропозиція депутата Соболєва про те,  щоб  із  63 мільйонів  гривень  50 мільйонів гривень передати на виплату боргу вкладникам  Ощадбанку,  а  13  мільйонів  гривень   залишити   для фінансування   заходів   щодо   впровадження   нового  податкового законодавства.

 

     Ви пам'ятаєте  аргументацію  Миколи  Яновича   Азарова,   яка випливає   із   Закону  про  систему  оподаткування  і  передбачає створення відповідної інфраструктури?  На  те  ці  кошти  якраз  і виділені. Будь ласка, пропозиція голосується поіменно.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу это предложение не поддерживать...

 

     ГОЛОВА. Голосується  пропозиція  депутата  Соболєва,  яка  не підтримується комітетом.

 

     "За" - 142. Не приймається.

 

     АЗАРОВ М.Я. Спасибо, народные депутаты!

 

     ГОЛОВА. Пропонується проголосувати попередню редакцію  пункту 1, яка була вже раз проголосована.

 

     Проводиться голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 132.

 

     Так...

 

     АЗАРОВ М.Я.  Мы  проголосовали  абсолютно правильно.  Давайте голосовать в целом...

 

     ГОЛОВА. Депутате Чиж, прошу.

 

     Миколо Яновичу, я прошу не коментувати, коли йде голосування, і спокійніше поводьтеся на трибуні.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область).  Фракція Селянської і Соціалістичної партій. Дякую,  Олександре Олександровичу!  Я записаний,  як того  вимагає Регламент.

 

     Я все-таки також вважаю,  що треба переголосувати пункт 1, бо завтра закон буде абсолютно справедливо повернуто  Президентом  як такий, що не відповідає Конституції.

 

     Є ще  дві  цілком  конкретні  пропозиції.  У пункті 5 проекту Закону про введення в дію Закону про Державний бюджет  ми  пишемо, що  видатки  на  виплату  заробітної плати по розділах "Освіта" та "Охорона здоров'я" фінансуються в  повному  обсязі.  Тоді  виникає запитання:   а   як   фінансується   культура,  соціальний  захист населення?

 

     ГОЛОВА. Ми це проголосували (Шум у залі).

 

     ЧИЖ І.С.  Хвилинку,  я розумію.  Але я пропоную:  оскільки це все-таки бюджетна сфера, треба голосувати.

 

     І в пункті 9 ( щодо установки лічильників - газових, теплових і так далі) ми не проголосували обсяг  видатків  на  підтримку  їх виробництва і установку.

 

     ГОЛОВА. Проголосували.

 

     ЧИЖ І.С.   Ні.   Ми   там   по  тексту  проголосували  тільки "кредитування установки".

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Іване  Сергійовичу.  Дякую.  Вимкніть мікрофон.

 

     Іване Сергійовичу, оскільки ви, скажемо так, займалися тут, у залі,  іншими  питаннями,  коли  голосувався  цей  пункт,  ви   не помітили,  що  ми  записали:  "встановлення  лічильників  власного виробництва"...  "Власного виробництва",  а які ще можна  ставити? Для  того,  щоб  їх поставити,  треба їх виробити в Україні (Шум у залі).

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Александр  Александрович.   Пункт   1 чрезвычайно важен. Чтобы снять опасения представителей областей, я еще раз предлагаю свою формулировку.  Этот  пункт  надо  закончить словами: "заборонивши Кабінету Міністрів змінювати суму вилучень і дотацій". И это решит абсолютно все вопросы. Абсолютно все!

 

     ГОЛОВА. Давайте  проголосуємо  цю   пропозицію.   Голосується доповнення  до  пункту 1.  Ставлю на голосування пропозицію Миколи Яновича. Підтримайте, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 231.

 

     Ставлю на голосування проект закону  в  цілому.  Будь  ласка. Прошу підтримати.

 

     АЗАРОВ М.Я. Прошу поддержать это предложение.

 

     ГОЛОВА. Проект  закону  голосується  в цілому.  Враховані всі пропозиції.

 

     "За" - 203.

 

     Ще раз ставлю на голосування цю  пропозицію  за  наполяганням депутатів.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Мы   учли  практически  все,  что  можно.  Ведь перерасчеты будут производиться,  но в  пределах  сбалансированных доходов и расходов местных бюджетов. Вот в чем суть вопроса.

 

     ГОЛОВА. Йде голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

     Шановні депутати, не можна розглядати питання так, як той, що плив до берега,  пам'ятаєте?  Він за півметра до берега  втопився, тому що почав думати,  як він пливе. Йде голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Шановні депутати,  у зв'язку з тим,  що  бюджетний  процес  в Україні   був   надзвичайно  політизований  і,  я  б  так  сказав, конфронтаційний,  я просив би вашої згоди дати  можливість  Голові виступити  з  мотивів голосування по бюджету протягом п'яти хвилин (Шум у залі).

 

     Ставлю цю  пропозицію  на  голосування.   Будь   ласка,   йде голосування (Шум у залі).

 

     "За" - 223. Прийнято.

 

     Це процедурне питання.

 

     Василю Васильовичу,  я  просив  би  членів Кабінету Міністрів залишитися в залі. Це триватиме буквально п'ять хвилин. А потім ми зробимо перерву. Будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Верховна  Рада  України  прийняла  Закон про Державний бюджет України  на  1997  рік.  Що  треба  зробити,  щоб бюджетний  процес  у  наступному році був менш драматичним,  ніж у цьому?  Рухається наша  держава  вперед  чи  продовжує  нарощувати втрати?  Виповнилося  вже п'ять років від дня,  коли Верховна Рада вперше прийняла Державний  бюджет  України  як  бюджет  незалежної держави.  Проте  бюджет  1992  року було затверджено за принципом: "Краще такий, ніж нічого"(Шум у залі).

 

     Цей, так би мовити, бюджетний принцип втілювався розробниками бюджету  і  в  наступні  роки.  В  1992-1995  роках  Верховна Рада практично  нічого  не  могла  протиставити  урядові  в  бюджетному процесі.  Виконавча  влада  кожного  разу  ставила парламент перед фактом і заганяла його в глухий  кут.  До  того  ж  у  суспільстві проштовхувалась  ілюзорна  ідея,  що  економікою можна керувати за допомогою указів та декретів,  що можна взагалі ігнорувати закони, особливо закони про бюджет, жоден із яких не було виконано.

 

     Ситуація певним чином змінилася в 1996 році, коли нам удалося вперше поставити роботу над бюджетом у рамки закону і  Регламенту. Унаслідок  цього  не  тільки  народні  депутати  глибше  зрозуміли значення і суть бюджетних проблем, але й у регіонах, у галузях, на підприємствах,  у  суспільстві  в  цілому  зросла зацікавленість у прийнятті бюджету і розуміння того,  який вплив матимуть  рішення, пов'язані   з  формуванням  бюджету,  на  соціально-економічні  та політичні  процеси  в  державі,  на  становлення  державності,  на добробут громадян України.

 

     У результаті бюджетний процес і бюджет 1996 року  були  відкритими,  прозорими,  депутати   мали   багато інформації  щодо  показників  бюджету.  Нам  вдалося  наблизити  і бюджетний процес за своїми параметрами до бюджетного процесу країн розвиненого парламентаризму.

 

     Проте події після прийняття бюджету 1996 року показали, що не всім це було до вподоби.  Виконувати бюджет,  та ще в умовах  його прозорості,  виконавча  влада  не звикла,  оскільки в таких умовах суттєво  звужувалися   можливості   безконтрольно   розпоряджатися коштами.  Мабуть,  тому  такою  неадекватною  була  реакція з боку певних кіл на  реалізацію  Верховною  Радою  своїх  конституційних контрольних   функцій  через  Рахункову  палату,  яку  називали  і монстром,  і міністерством,  і надміністерством (а в ній  поки  що працює   6   чоловік).  Рахунковій  палаті  не  давали  можливості приступити до роботи,  хоча  вже  перші  проведені  нею  перевірки показали,  що  закон про державний бюджет для його виконавців не є законом.

 

     Після прийняття Верховною Радою рік тому Конституції стало ще більш  зрозуміло,  що український парламент,  спираючись на досвід прийняття бюджету 1996 року,  з неменшою  ретельністю,  у  строгій відповідності  із  законом  розглядатимуть  і  проект бюджету 1997 року.  На мою думку,  саме це й стало головною причиною тієї атаки на бюджетний процес, яка мала місце і в кінці минулого, і в першій половині цього року.

 

     Коротко про підсумки роботи над проектом бюджету на 1997 рік. На  жаль,  знову,  як  і  в минулі роки,  викликає сумнів величина валового внутрішнього продукту,  покладена  в  основу  бюджету-97. Зростання  цього  показника  на  0,3  процента  в  1997  році,  за свідченням більшості фахівців,  є нереальним. Підтвердження тому - падіння  ВВП  у  січні  - травні цього року на 7,4 процента,  а це означає,  що дохідна частина бюджету знову буде навряд чи виконана із усіма наслідками для видаткової частини.

 

     Закладена в  проекті нова ідеологія розподілу доходів бюджету між центром і місцевими бюджетами,  коли 100 процентів податку  на додану  вартість надходить до державного бюджету,  а 100 процентів податку на прибуток (за  винятком  п'яти  регіонів-донорів)  -  до місцевих бюджетів, ставить місцеві бюджети в критичну ситуацію, бо ПДВ був єдиним надійним джерелом доходів,  а податок на прибуток у версії  нового закону став найменш надійним доходом.  Але ми пішли на  цей  крок  за  наполяганням  Кабінету  Міністрів  і  тих,  хто пропонував податкову революцію, зважаючи на природу Закону про ПДВ і неможливість його ефективного  використання  за  іншої  методики здійснення.

 

     Перша ознака  майбутньої  бюджетної  кризи  регіонів,  яку ми передбачаємо вже сьогодні:  дотаційними стають майже всі  області. Порівняльний  аналіз  дохідної  і  видаткової  частин  законів про державний бюджет на 1996  і  1997  роки  свідчить  не  на  користь останнього.  Доходи  в  порівняльних  цінах  стали  меншими  на 25 процентів,  зменшилися  видатки  на  освіту,  науку,   національну оборону,  на  інші  життєво  важливі  статті.  І  саме через те ми зробили їх соціально захищеними,  щоб виділення хоч того  мінімуму коштів,  що передбачений бюджетом, було гарантоване. Верховна Рада робить  усе  можливе,  щоб  втрати  коштів  по  цих  статтях  були мінімальними, хоча і не все нам вдалося.

 

     Бюджет приймається  парламентом  важко  в  будь-якій  країні. Кризова економічна ситуація ускладнює цей процес,  і  він  стає  в десятки  разів  складнішим.  I  якщо  до цього додаються політичні ігри,  ситуація стає загрозливою,  раніше керовані процеси  стають некерованими, а ситуація вибухонебезпечною.

 

     Останнім часом  "підкидалася"  думка  про  те,  що  прийняття бюджету 1997 року,  мовляв,  лише  формальність.  Але  ж  державні доходи  і  видатки  на  сотні мільйонів гривень - це реальне життя мільйонів людей.  До цього  ж  бюджетний  закон  є  чи  не  єдиним документом,  який  дає  сьогодні  уявлення  про  справжній  стан і динаміку української економіки. Саме ці реалії змушують нас думати про бюджет України на 1998 рік.

 

     Що можна  сказати  з цього приводу?  Найважливішим у розробці проекту бюджету на 1998 рік є реалізація  низки  питань,  а  саме: вдосконалення   механізму  визначення  оптимальних  параметрів  як внутрішніх,  так і зовнішніх кредитів та позик,  що залучаються до погашення  бюджетного дефіциту (усередині цього питання є ще цілий блок питань щодо облігацій та всього іншого,  що накопичилося  уже впродовж   останніх   років);   оптимізація  масштабів  бюджетного фінансування;  формування  достатніх  бюджетних  резервів;  якісне поліпшення  бюджетного обліку та контролю;  подальше вдосконалення валютної системи.  Надзвичайно  важливо  також  максимально  точно спрогнозувати обсяг ВВП та граничні рівні його перерозподілу через дохідну частину бюджету,  бюджетний дефіцит та  визначити  реальні джерела його покриття. Ці питання ми розглядатимемо післязавтра на сесійному засіданні.

 

     Не слід покладати великі надії на суттєві позитивні зрушення, пов'язані  із  зменшенням  податкового  тиску  на товаровиробників унаслідок прийняття  і  введення  в  дію  законів,  що  реформують податкову систему.  Як свідчить світовий досвід, у реальному житті необхідно завжди  передбачати  своєрідний  податковий  лаг,  тобто проміжок   часу,   що  повинен  пройти  до  початку  інвестиційної активності суб'єктів господарювання.

 

     Так, податкова реформа в США в 1981- 1982 роках  дала  дієві  результати лише в 1986 році,  тобто через чотири роки.

 

     Особливої уваги потребує  подальше  вдосконалення  механізмів бюджетного   планування.  Саме  перманентний  характер  бюджетного процесу вимагає від нас на майбутнє практичної реалізації світової практики довгострокового бюджетного планування терміном не менш як на три роки. І тому я вносив цю пропозицію, і ми проголосували уже в першому читанні бюджетну резолюцію на 1998-1999 роки, тому що на 1999 рік  сформувати  бюджетну  резолюцію  просто  не  буде  кому. Відпрацювання   практики  бюджетного  планування,  що  максимально враховує передовий досвід,  передусім потребує того,  щоб бюджетна резолюція  на 1998 рік,  яку ми найближчим часом повинні прийняти, має бути пролонгованою (можливо із  незначними  змінами)  на  1999 рік,  про  що  я  тільки  що  говорив.  Це  буде  певною гарантією послідовності  і  стабільності  бюджетного  процесу,  що  особливо важливо   в  умовах  парламентських,  місцевих  та  президентських виборів.

 

     Прийняття Верховною  Радою  України  бюджету  на   1997   рік збіглося   з  першою  річницею  Конституції  України.  Дійсно,  це символічний збіг,  хоча це все-таки всього-навсього збіг.  Було  б краще,  якби  ми  тут  "помилилися"  на півроку,  тобто на півроку раніше прийняли цей бюджет. Верховна Рада готова була це зробити і з кращими показниками в бюджеті (я хочу це підкреслити), і з більш вивіреними  законами,  бо  ми  сьогодні  на  пропозицію   Кабінету Міністрів   вже   вноситимемо  зміни  в  закон,  на  основі  якого сформований бюджет 1997 року.  Найважливіше,  щоб питання,  які ми ставимо і вирішуємо, вирішувалися на підставі Конституції, а не на підставі побажань тих чи інших суб'єктів права, суб'єктів влади.

 

     Я вдячний вам за зрілість,  за те,  що ви серйозно  працювали над проектом бюджету. І ще раз хочу підкреслити, що це є своєрідна демонстрація необхідності  суворого  дотримання  законів  під  час бюджетного  процесу.  Я  сподіваюся,  що  уряд  буде  з нами тісно співпрацювати, готуючи бюджетну резолюцію і бюджет 1998 року. А ми можемо  гарантувати  уряду  таку ж зважену,  конструктивну позицію Верховної Ради в цьому відношенні.

 

     Зараз 12 година 44 хвилини. Оголошується перерва до 13.15.

 

     Будь ласка,  давайте після перерви, Василю Васильовичу, після перерви...  Ви хочете неодмінно зараз? Одну хвилиночку. Я поставлю це на голосування. Це з мотивів голосування.

 

     Хто за надання слова виконуючому обов'язки Прем'єр-міністра?

 

     "За" - 197. Прийнято.

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу, говоріть.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Шановні народні депутати!  Завершився довгий, скажу без перебільшення, сповнений драматизму, емоцій і політичних пристрастей процес розгляду  і  прийняття  державного  бюджету  на поточний 1997 рік.  Та залишмо ці обставини, як кажуть, на розгляд і аналіз науковців - істориків,  політологів.  Я ж хочу  висловити кілька міркувань щодо самого бюджету. Він прийнятий, став законом, хоча ряд принципових  статей  прийнято  без  погодження  з  урядом України,  зокрема не враховано пропозицію, настійне наше прохання, з  яким  ми  зверталися  до  Верховної  Ради,  щодо   фінансування діяльності Національного бюро розслідувань.

 

     Уряд зробить  усе,  щоб  цей  бюджет  продуктивно працював на економіку України,  на вирішення  складних  і  гострих  соціальних проблем.  Ми свідомі того,  що бюджет попри всі наші добрі спільні прагнення далекий від сьогоднішніх потреб суспільства як щодо його наповнення, так і щодо видаткових можливостей.

 

     Розгляд проекту  бюджету  на  пленарних  засіданнях Верховної Ради засвідчив,  що  наші  потреби  й  бажання  неадекватні  нашим сьогоднішнім фінансово-економічним можливостям.  Ми переконані, що всім нам хотілося мати реальний бюджет,  який був би не гальмом, а локомотивом  нашого  руху  вперед  на  шляху реформ та структурної перебудови економіки і хоча б мінімального задоволення  соціальних потреб,   вирішення   багатьох   інших   гострих   проблем  нашого сьогодення.

 

     Ми хотіли  мати  бюджет,  побудований  на  новій   податковій основі,   на   принципово   нових   підходах.  На  жаль,  повністю реалізувати це нам не вдалося.  Сподіваюся,  що це стане  можливим при підготовці та прийнятті бюджету на наступний,  1998 рік згідно з бюджетною резолюцією, яка, маю надію, незабаром буде прийнята.

 

     Ми вже практично приступили до розробки  проекту  бюджету  на 1998   рік.  Уряд  подасть  його  на  розгляд  Верховної  Ради,  я сподіваюся,  своєчасно,  у відповідності з нормами Конституції. Ми робитимемо  все,  щоб  проект  був реальним і бюджет був своєчасно прийнятий. Гадаю, усім нам варто вчитися на своїх помилках.

 

     У цьому зв'язку хочу  звернути  вашу  увагу  на  необхідність опрацювати  і  прийняти  тісно пов'язані з бюджетом законопроекти, подані урядом.  Ми готові до найактивнішої співпраці  у  вирішенні цих проблем.

 

     Поза всяким сумнівом,  своєчасне прийняття цих законопроектів дасть нам змогу за участю всіх зацікавлених народних  депутатів  і комітетів приступити до реального формування проекту бюджету,  щоб він був справді економічно активним і соціально виваженим.

 

     Зауважу, що учасниками бюджетного  процесу  є  два  суб'єкти: уряд  і  Верховна  Рада України - і за його результати вони несуть обопільну відповідальність.  Я не  маю  на  увазі,  що  уряд  хоче перекласти  свою частку відповідальності на когось іншого.  За нас ніхто,  звичайно,  відповідати не буде. Наголошуючи на цьому, хочу сказати,  що  уряд рішуче відкидає будь-які звинувачення щодо його односторонньої вини у затримці бюджетного процесу та його міфічної зацікавленості в цьому.

 

     Враховуючи критичні  зауваження щодо нецільового використання бюджетних  коштів,  уряд  цього  разу   систематично   й   жорстко контролюватиме    їх    цільове    й   раціональне   використання. Контролюватимемо кожну бюджетну копійку,  іншого тут не дано. І це повинні  взяти  до  уваги  всі,  хто  має  відношення до виконання бюджету.

 

     Уряд активно здійснюватиме  заходи  для  наповнення  бюджету, робитиме все, щоб і в сьогоднішніх умовах бюджет працював.

 

     Разом з  тим я хочу нагадати,  шановні народні депутати (коли ми обговорювали деякі статті, я звертав на це увагу), що тільки на виділення  коштів  для  подолання  надзвичайних  ситуацій ми маємо звернень на суму  3  мільярди  гривень.  Є  звернення  й  з  інших приводів. Народні депутати, депутатські групи приїздять із місць і звертаються до  Кабінету  Міністрів  з  проханнями  про  виділення коштів.  Але  є певні реальні можливості.  Ви інколи ставите нас у складні умови.  Хочеться допомогти, хочеться вирішити питання, але реальні фінансові можливості не дають змоги зробити це.

 

     Хочу висловити вдячність тим народним депутатам, депутатським групам і фракціям,  які підтримали нас у цей складний час, тому що жити  і працювати в державі і відповідати за соціально-економічний стан,  постійно бути під напругою гострої і  часто  несправедливої критики   без   державного  бюджету,  без  бюджетів  усіх  рівнів, звичайно, неможливо.

 

     Хочеться висловити надію (а  я  переконаний  у  тому,  що  ці півроку багато чому нас навчили), що ми зробили все для того, щоб, по-перше,  забезпечити  реалізацію  цього  бюджету,  а   по-друге, раціонально  використовувати  всі  кошти  і  державного і місцевих бюджетів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі   вам,   Василю   Васильовичу,   за   загалом конструктивний   підхід.   Щодо  фінансування  Національного  бюро розслідувань,  я думаю,  буде прийнятий закон,  і тоді це  питання владнається.   Ми  не  мали  права  (і  тут  Верховна  Рада  діяла відповідно  до  Конституції  і  законів)  фінансувати   структуру, створену не на основі закону.

 

     Нарешті, я  розумію,  що  не  тільки  уряд  винен в тому,  що бюджетний процес затягувався. Це сталося й тому, що занадто багато під  час цього процесу уряд мав консультантів.  Ви знаєте,  про що йдеться.

 

     Оголошується перерва до 13.20.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Засідання Верховної Ради продовжується.

 

     Розглядається питання про пропозиції Президента України  щодо Закону України про тимчасову заборону підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні  послуги,  що  надаються  громадянам   України. Доповідає Чиж Іван Сергійович,  заступник голови Комітету з питань соціальної політики  та  праці.  Пропозиції  Президента  підтримує міністр економіки Єхануров Юрій Іванович.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги народні депутати!  Президент України,  використовуючи  своє конституційне  право,  наклав  вето  на  прийнятий Верховною Радою України Закон про тимчасову заборону підвищення цін та тарифів  на житловокомунальні  послуги,  що надаються громадянам України.  Він звернувся до парламенту  з  пропозицією  скасувати  цей  закон  як такий,  що  суперечить  Конституції  України,  законам  України  і уповільнює процес реформування економіки.  При цьому глава держави звинуватив Верховну Раду України у втручанні в діяльність Кабінету Міністрів України,  у перевищенні повноважень,  наданих  Верховній Раді  Основним  Законом  -  Конституцією.  На  обгрунтування своєї незгоди з прийнятим Верховною Радою  України  законом  він  уперше порушив     питання     про    неприйнятність    закону    не    з фінансовоекономічних,  а з правових  підстав,  тобто  на  підставі невідповідності   цього   закону  Конституції  України  і  законам України.

 

     Такі висновки  Президента  України  щодо   такого   важливого соціального  законодавчого  акта  суперечать конституційним нормам (частині  другій  статті  85,  пункту  1  статті  92   Конституції України),  відповідно  до яких Верховна Рада України здійснює свої повноваження в частині реалізації вимог статті 48 Основного Закону стосовно  права  кожного громадянина "на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї,  що  включає  достатнє  харчування,  одяг, житло".

 

     Комітет з   питань   соціальної  політики  та  праці  просить Верховну Раду України відхилити вето Президента України  на  Закон України  про  тимчасову  заборону  підвищення  цін  та  тарифів на житлово-комунальні послуги,  що надаються громадянам України.  При цьому  комітет звертає увагу народних депутатів України на те,  що Президент  -  гарант  Конституції,  глава  держави  -  сам   різко негативно висловлювався щодо наміру уряду підвищити плату за житло до  100  відсотків  його  справжньої  вартості  не  далі,  як   на урочистостях  з  нагоди  першої  річниці  Конституції.  Потім  він висловлювався також,  що ці ціни та тарифи  не  будуть  підвищені. Але,  на  жаль,  вето  після  цього  не  було  відкликане,  і  оця конфліктність (цілком,  звичайно,  конституційна і  законна)  щодо вето   Президента  на  закон,  який  прийняла  Верховна  Рада,  не ліквідована.  Це певною мірою викликає подив,  бо ви в  матеріалах маєте  висновок  експертного відділу (я його не буду повторювати), де   аргументи    щодо    невідповідності    закону    Конституції спростовуються.

 

     Головний аргумент  Президента на користь вето полягає в тому, що заборона урядові підвищити ціни і тарифи  на  житловокомунальні послуги  -  це  втручання  Верховної  Ради в діяльність виконавчої влади,  Кабінету Міністрів. При цьому залишається поза увагою один суттєвий  момент,  а  саме  те,  що Верховна Рада якраз і стала на захист букви і духу Конституції України.  І стаття 48, яку я щойно цитував,  якраз  і  дає право Верховній Раді відхиляти усе те,  що порушує Основний Закон,  все те, що фактично порушує конституційні гарантії.  Верховна  Рада  має  право  захищати  ці гарантії через відповідні   механізми.   Про   це   і   говориться   у   висновку науково-експертного відділу.

 

     Хочу нагадати  народним  депутатам і нашим виборцям,  які нас чують,  що уряд планував підвищити з  1  червня  плату  за  житло. Скажімо,  за  трикімнатну  квартиру довелося б платити близько 140 гривень.  Це означало б,  що  середньостатистичний  громадянин  із середньостатистичною зарплатою 148 гривень на місяць, який володіє таким житлом,  муситиме майже всі свої кошти віддавати за це житло і йому просто нічого не залишається на прожиття. Це порушення прав громадян, передбачених Основним Законом? Безперечно!

 

     Верховна Рада діяла, так би мовити, упереджуючи це порушення, вона   відхилила  механізми,  які  пропонував  Кабінет  Міністрів. Планувалося стягувати 103 гривні на місяць за двокімнатну квартиру і  так далі.  Чи при найбільшій пенсії 45 гривень на місяць (це 25 доларів)  є  змога   нашому   пересічному   громадянину-пенсіонеру оплатити вартість житла? Немає. Це, я думаю, усім зрозуміло.

 

     Це ще  більше дивує,  якщо врахувати що пан Мітюков,  міністр фінансів,  заявив (нещодавно це з'явилося в пресі), що в 1997 році заробітна плата в Україні підвищуватися не буде. Ну, це взагалі не можна зрозуміти, оскільки Верховна Рада все-таки прийняла вартісну величину межі малозабезпеченості,  а всі механізми щодо заробітної плати,   пенсій   пов'язані    з    вартісною    величиною    межі малозабезпеченості. Тобто, не плануючи підвищувати заробітну плату ні на 1 гривню,  уряд  планує  повністю  покласти  на  пересічного громадянина вартість плати за житло.

 

     Коли ми вносили проект закону,  ми говорили,  що жодна країна колишнього Союзу,  включаючи Росію,  не йде на такі  кроки.  Росія стовідсоткову  плату за житло планує запровадити лише в 2004 році. Ми й тут побігли попереду всього світу.

 

     Від імені комітету я ще раз прошу підтримати  пропозицію  про відхилення вето Президента.  При голосуванні нам треба набрати 300 голосів.  Хочу  сказати,  що  Верховна  Рада,  очевидно,  могла  б погодитися  на  пропозицію  уряду  за  умови  кардинальної реформи системи оплати праці (я про це кажу з цієї трибуни вже ушосте),  а для  цього  треба  підвищити  заробітну  плату  в 2,5-3 рази,  щоб середнє її значення було принаймні 300  доларів.  Тоді  відповідно будуть підвищені пенсії,  тоді люди матимуть кошти для того, щоб і за житло заплатити, і щоб в економіку вкладати. А щоб не викликати гіперінфляцію, треба узгодити ціни з відповідними податками.

 

     Зараз, коли  ми  будемо розглядати бюджетну резолюцію на 1998 рік,  нам  може  стати  в  нагоді  бачення  подальшого  бюджетного процесу,  яке сьогодні висловив Олександр Олександрович. Думаю, що саме через ці кардинальні кроки можна було б перейти до справляння стовідсоткової плати за житло,  але при цьому треба, щоб люди мали для цього кошти.

 

     Дякую. Доповідь закінчена, я зекономив 23 хвилини.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Шановні депутати,  це  питання  ми  обговорювали  всебічно  і кілька разів,  приймаючи  сам  закон.  Нових  нюансів,  крім  вето Президента,  не  з'явилося.  Чи  є  запитання до заступника голови комітету?  Запишіться на запитання.  Для з'ясування цих речей  вам вистачить п'яти хвилин? Вистачить.

 

     Спасибі.

 

     Депутат Іванов.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  народний депутат України (Волноваський виборчий округ,  Донецька область).  Передайте,  пожалуйста, слово депутату Терещуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.   Всеукраїнський   союз   робітників.   Я  прошу пояснити,  чому Кабінетом Міністрів було оголошене підвищення  цін на  20  відсотків,  а  фактично вони збільшуються у 2,5 раза?  Чим пояснити такі розбіжності в розрахунках?

 

     ЧИЖ І.С.  Ну, мені на це важко відповісти. Зараз на підтримку вето  Президента  виступатиме  пан  Єхануров,  йому  й поставте це запитання.  Очевидно,   ці   розбіжності   зумовлені   намаганнями поквапити   комунально-житлову   систему  якнайшвидше  перейти  до справляння ста відсотків вартості житлово-комунальних послуг, хоча й  зараз  наші  громадяни реально оплачують приблизно 80 відсотків вартості цих послуг.

 

     Я ще   одне   не   сказав,   Василю   Васильовичу.   Сьогодні покривається  тільки 11 відсотків субсидій.  Тобто якщо тут будуть говорити про субсидії  як  механізм  соціального  захисту,  то  це фіговий  листок,  яким  уряд  прикриває  свій  сором  від власного народу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОIСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов.  Всеукраинский союз рабочих.  Иван Сергеевич! Я знаю, что  многие  депутаты  из  вашего  комитета  принимали  участие  в пикетировании  президентского  дворца,  а  этот  документ напрямую связан  с  этими  вопросами,  как  мне  кажется.  Интересно,   как оценивают  депутаты  - члены вашего комитета то,  что Президент не только не вышел к пикетирующим (нескольким тысячам  иногородних  и нескольким  тысячам  киевлян;  по разным оценкам,  в пикетировании участвовали 10-15 тысяч человек),  но,  закрывшись в своем здании, не пропустил туда даже депутатов?

 

     Не кажется ли вам, что это был своего рода захват власти, что он просто испугался  народа  и  перепуганный  остался  за  дверями своего президентского дворца?

 

     ЧИЖ І.С.   Володимире   Миколайовичу,  дякую.  Це  не  зовсім стосується  президентського  вето,  і  ми  не  збирали  спеціально комітет,   щоб   порадитися,  як  оцінювати  ці  дії.  Як  я  буду Президентом, я буду виходити до народу, це - однозначно.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутате Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область).  Иван Сергеевич,  в своем  докладе  вы только что заявили,  что минимальную заработную плату и пенсии надо повысить в 2-3 раза.

 

     Вы знаете,  отстаивая такую позицию,  отстаивая  права  наших граждан,  провозглашенных статьей 48 Конституции, желая, чтобы эти права не  просто  были  провозглашены,  а  получили  реализацию  в бюджете,  я до обеда два с половиной часа продержал поднятую руку, чтобы Мороз дал мне возможность обосновать необходимость включения этой  нормы  в  бюджет  и признания бюджета,  который он протянул, неприемлемым. Он не дал мне возможности отразить это в бюджете, не дал  возможности  обосновать  резолюцию  по  бюджетному  процессу, которую мы подготовили с Наталией Михайловной Витренко;  он вообще не поставил ее на голосование.

 

     Не считаете  ли  вы  преступным  то,  что  вы  и Мороз сейчас заявляете о какой-то,  скажем,  социальной помощи населению  после того, как вы протащили такой бюджет?

 

     Спасибо.

 

     ЧИЖ І.С.  Спасибо и вам,  Владимир Романович. Я не считаю это преступным,  потому что я ничего не протаскивал.  А зараз ми маємо подолати вето разом з вами.

 

     Ви знаєте,  є  запитання,  які  слід  було  б  ставити Голові Верховної Ради. Бо і я, скажімо, невдоволений тим, що щось не було прийняте сьогодні з того,  що я тут пропонував. Я вважаю, що треба б було записати:  "виробництво і встановлення лічильників". Але то інше  питання...  Я  знаю,  що є спеціальна програма Європейського банку  реконструкції  і  розвитку  на  закупівлю  і   встановлення лічильників, але чужих, іноземних. Ця програма вже діє.

 

     Я думаю, Володимире Романовичу, що ви

- найактивніший у цьому залі,  і ви настільки багато й  часто  тут виступаєте, що Україна це вже оцінила.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Я відповім  теж,  бо  запитання й мене стосується.  Я надавав змогу висловлюватися всім депутатам,  які вносили свої  пропозиції відповідно до Регламенту,  і хочу сказати,  що депутати Марченко і Вітренко відповідно до Регламенту пропозиції до другого читання не вносили.  А те,  що в них на кожен випадок є своя власна думка, то це їхнє право, хай вони цю думку висловлюють, будь ласка.

 

     Постанова з  цього  приводу  не  приймається.  Ми  розглядали проект  закону,  а  не постанову,  але ви,  очевидно,  не дочитали Регламент під цим кутом зору.

 

     Дякую. Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Спасибо.  Иван   Сергеевич,   я   неоднократно беседовал со своими избирателями по поводу этого закона и пришел к выводу,  что  вето  Президента  на  закон,  запрещающий   повышать кварплату и цены на коммунальные услуги,  не только античеловечно, но и экономически разорительно, ибо в случае повышения квартплаты, даже те,  кто сейчас платит за квартиру,  платить перестанут. Хочу вас спросить.  Изучал ли ваш комитет,  какими будут  экономические последствия (в том числе для местного и государственного бюджетов) повышения квартплаты, которое может произойти?

 

     ЧИЖ I.С.  Комітет наш це вивчав,  і наші оцінки збігаються  з вашими. Це не витримує ніякої економічної критики.

 

     Тут ще   мають   значення   зобов'язання  перед  так  званими зовнішніми кредиторами, зокрема перед Міжнародним валютним фондом. Ми  ж,  бачите,  навіть у бюджеті вже передбачили (це той випадок, коли кажуть:  "кінчайте,  тату,  торгувати,  бо  немає  чим  здачі давати"), що маємо віддавати боргів більше, аніж сумарно виділяємо на всю соціальну сферу.

 

     Скажу просто до слова.  25 червня я виступав у Парламентській асамблеї   Ради   Європи.   Слухалися   звіти  Світового  банку  і Міжнародного валютного фонду. Я поставив там парламентаріям Європи таке  запитання:  що було б у ваших країнах,  якби ви мали середню зарплату 60 доларів на місяць, пенсію - 25 доларів на місяць, якби вам їх не платили по півроку та ще й справляли 100 відсотків плати за житло?  Це викликало шок, люди цього не можуть собі уявити. А в нас, виявляється, це норма.

 

     Комітет категорично проти цього вето.  Взагалі мені здається, що Президент просто через свою зайнятість забув  його  відкликати. Нам треба допомогти йому це зробити.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Міністр економіки Юрій Iванович Єхануров представляє в цьому діалозі позицію Президента.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.I., міністр економіки України. Шановний Олександре Олександровичу,   шановні   народні  депутати!  Президент  України надіслав свої зауваження щодо прийнятого вами Закону  України  про тимчасову заборону підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги,  що надаються громадянам України.  Цей  закон  суперечить Конституції  та  законам України.  Введення його в дію уповільнить процес реформування нашої економіки в державі.

 

     Аргументація Президента   така.   Статтею   1   закону,    що розглядається,  Кабінету Міністрів України, центральним і місцевим органам виконавчої влади заборонено підвищувати ціни і  тарифи  на житлово-комунальні послуги, що надаються громадянам. Така заборона

- не що інше як втручання в діяльність Кабінету Міністрів  України як  вищого  органу  в системі органів виконавчої влади,  порушення Конституції України.

 

     Відповідно до пункту 3 статті 116  Основного  Закону  держави саме  Кабінет  Міністрів  України  забезпечує  проведення  цінової політики, напрями якої визначено статтею 3 Закону України про ціни і  ціноутворення.  Ні Конституція України,  ні зазначений закон не обмежують Кабінет Міністрів у діях щодо виконання своїх функцій.

 

     Стаття 6 Конституції передбачає принцип  розподілу  державної влади  на законодавчу,  виконавчу та судову і закріплює це важливе правило,  згідно з яким органи виконавчої,  законодавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Основним Законом межах і відповідно до законів України.

 

     Згідно з  частиною  другою  статті  85  Конституції   України Верховна Рада України здійснює повноваження,  передбачені частиною першою цієї статті,  а також інші повноваження,  які  Конституцією України віднесені до її відання.  Отже,  Верховна Рада України має право давати Кабінету Міністрів обов'язкові до виконання  вказівки лише  з  питань  здійснення нею контрольних функцій,  зазначених у статтях 85 та 87 Конституції України.

 

     У законі є неузгодженості  і  суперечності.  Так,  статтею  1 Кабінету  Міністрів,  центральним  і  місцевим  органам виконавчої влади    забороняється    підвищувати    ціни    і    тарифи    на житлово-комунальні  послуги,  які надаються громадянам України,  а згідно зі статтями 2 і 3 закону таке підвищення дозволяється,  але за   згодою   Верховної   Ради  та  за  поданням  суб'єктів  права законодавчої ініціативи.

 

     Таке формулювання  закону  призведе  до  відсутності   органу державної  влади,  який вправі підвищувати ціни і тарифи навіть за наявності згоди на це Верховної  Ради  України,  оскільки  органам виконавчої влади це забороняється, а інші органи таких повноважень не мають.

 

     Стаття 3 закону суперечить  статті  93  Конституції  України. Частиною  третьою  статті  8 Основного Закону визначено,  що норми Конституції України є  нормами  прямої  дії.  Ні  стаття  93,  яка визначає   перелік   суб'єктів  права  законодавчої  ініціативи  у Верховній Раді України, ні інші статті Конституції не передбачають умов,    за    яких   зазначені   суб'єкти   можуть   скористатися конституційним правом законодавчої ініціативи.  Тією ж  статтею  3 закону,   що   розглядається,   передбачено,   що  суб'єкти  права законодавчої ініціативи порушують питання  про  підвищення  цін  і тарифів  на  житлово-комунальні послуги тільки за наявності певних умов.

 

     Виходячи з того,  що Закон про тимчасову заборону  підвищення цін   і  тарифів  на  житлово-комунальні  послуги,  які  надаються громадянам України,  суперечить Конституції і законам України, він є неприйнятним у цілому. У зв'язку з цим Президент України просить розглянути цей закон повторно і скасувати.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Є запитання до Юрія Iвановича? Відведемо на це також п'ять хвилин.  Запишіться,  будь ласка,  на запитання. Слово має депутат Кузнєцов Павло Сергійович.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Краматорський виборчий округ,  Донецька область). Прошу передать слово депутату Моисеенко.

 

     ГОЛОВА. Депутате Моісеєнко, будь ласка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция   коммунистов.   Всеукраинский   союз рабочих.  Спасибо,  Павел Сергеевич. Я все-таки от предшествующего докладчика не получил ответа на свой вопрос.  Вы  -  представитель исполнительной   власти.  Пять  тысяч  человек  приехали  из  всех областей,  из многих городов Украины в связи с  повышением  цен  и тарифов  на  жилищно-коммунальные услуги,  чтобы принять участие в акции протеста.  К ним присоединились около пяти тысяч киевлян. По оценке   милиции,   участников  этого  мероприятия  было  в  общей сложности более 10 тысяч.  Когда депутаты подошли к президентскому дворцу,  в нем находились люди.  Что это были за люди? Мы считаем, что те,  кто находился в президентском дворце и  не  открыл  двери народным депутатам, являются государственными преступниками.

 

     Скажите, как,  по  вашему  мнению,  можно  оценивать действия исполнительной власти и того Президента,  который написал эти  вот замечания и хочет лишить своих трудящихся оставшихся средств,  как оценивать его действия 28 июня?

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Прошу вас,  Володимире Миколайовичу,  і  всіх депутатів  пам'ятати:  злочинцем  назвати  людину може тільки суд. Дотримуйтеся цієї норми. Відповідає Юрій Іванович. Будь ласка.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я не можу давати оцінку цим діям, ви знаєте, що оцінку діям уряду дає Верховна Рада,  а оцінку діям Президента дає народ. Я не можу відповідати на ваші запитання.

 

     Що стосується конкретного запитання щодо заборони  підвищення цін,  то  я  вважаю,  що  це  ще і порушення прав місцевих органів влади.  Нещодавно ви прийняли Закон  про  місцеве  самоврядування. Часткове   відшкодування   вартості   житлово-комунальних   послуг здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, і місцеві органи влади  мають  право  самостійно  вирішувати  питання  про  надання громадянам допомоги: чи давати субсидії, чи дотації - це право цих органів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська область). Дякую.  У мене таке запитання.  Ви працювали на багатьох  керівних посадах  у  нашій  державі.  Тож  мене  цікавить,чи ви спілкуєтесь коли-небудь з простими людьми,  чи весь час перебуваєте за стінами будинку   Кабінету  Міністрів,  нічого  не  бачите  і  доповідаєте Президенту?

 

     Як сьогодні   простій   людині   сплатити   повну    вартість комунальних  послуг,  коли  в  неї немає коштів навіть на те,  щоб придбати ліки,  хліб - найнеобхідніше.  Усе ж таки треба вже  щось робити!

 

     Як ви на це дивитесь?

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Відповідаю.  Що  стосується  правових аспектів проблеми,  то я лише можу повторити те,  що сказано в  пропозиціях Президента: це справа виконавчої влади, це справа місцевих органів влади.  Ми наполягаємо на цій позиції і просимо у  зв'язку  з  цим скасувати закон.

 

     Що ж  стосується  відшкодування  вартості житлово-комунальних послуг, то мається на увазі, що ті, хто не зможе платити за житло, отримуватимуть субсидії,  а не дотації.  Перевага субсидій у тому, що їх отримають 25 відсотків громадян,  а дотації - 100  відсотків людей.

 

     Таким чином,   шановні   народні   депутати,   ви   практично закриваєте місцевим органам влади можливість вирішувати ці питання на місцях і голосуєте знову ж таки за багатих.

 

     ГОЛОВА. Депутат Душейко.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.   Шановний   міністре   економіки!  Я  хотів  би поставити таке запитання.  Закон про тимчасову заборону підвищення цін  та тарифів на житловокомунальні послуги,  прийнятий Верховною Радою,  чомусь залишив поза увагою такі речі, як вартість твердого палива для селян,  як фіксовані ціни на будівельні матеріали. Адже селянин житло будує за свої власні кошти, і дрова та вугілля купує за повну вартість, якщо в цій місцевості немає газу. І в мене таке запитання.  Звідки ж тоді беруться кошти для утримання комунальної сфери?

 

     І друге запитання. Практика субсидування на сьогодні все-таки віджила своє.  Мабуть,  уряду треба вирішувати  це  питання  через підвищення   реальної   заробітної  плати.  Це  був  би  вихід  із становища.  Це дало б змогу зняти протиріччя між жителями міста  і села.   Бо  субсидії  -  це  новий  апарат  управлінців,  це  нові чиновники,  це,  будемо говорити,  нові порушення  законів,  що  є специфікою роботи будь-якого чиновницького апарату.

 

     Дякую за увагу.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Спасибі.  Цілком слушне запитання.  Я багато в чому поділяю вашу думку і щодо субсидій,  і щодо цієї системи. Там справді  є  великі проблеми,  але,  на жаль,  поки що ми не можемо реально поліпшити ситуацію.

 

     Що стосується дотацій на придбання твердого палива і  взагалі всієї    системи    надання    дотацій    на    оплату    вартості житловокомунальних послуг,  то це є пряме дотування міста селом. Я про  це говорив на засіданні Кабінету Міністрів.  Мова про те,  що практично всі дотації ідуть у місто за  рахунок  усього  населення України.  І  тому  сільські  жителі  від  такої  системи  побудови бюджетів виграють.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте,  будь   ласка.   Шановні   депутати, оскільки  нас  зараз  слухають  радіослухачі  і  питання,  яке  ми обговорюємо,  болюче для всього населення,  то я хотів би з вашого дозволу  прочитати  висновок науково-експертного відділу з приводу пропозицій Президента. Цитую.

 

     "У пропозиціях Президента Верховній Раді України пропонується скасувати  Закон  про тимчасову заборону підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги,  що надаються громадянам України, з таких причин:

 

     1. Стверджується,  що  заборона підвищувати ціни та тарифи на житловокомунальні  послуги  є  втручанням  у  діяльність  Кабінету Міністрів  України  як  вищого органу в системі органів виконавчої влади і порушенням Конституції  України,  оскільки  відповідно  до пункту  3  статті  116  Основного Закону Кабінет Міністрів України забезпечує проведення цінової  політики,  напрями  якої  визначено статтею 3 Закону України про ціни і ціноутворення.

 

     Вважаємо, що   з   цим   твердженням   погодитися  неможливо. По-перше,  якщо  відповідно  до  Конституції   Кабінет   Міністрів забезпечує   проведення   цінової   політики,   то  Верховна  Рада відповідно до пунктів 1, 6, 8 частини першої статті 92 Конституції має   право  визначати  основні  засади  цінової  політики  шляхом прийняття відповідних законів. Отже, прийняття зазначеного проекту не   є   ні  порушенням  принципу  розподілу  державної  влади  на законодавчу,  виконавчу  та  судову  (стаття  6  Конституції),  ні втручанням  у  діяльність  Кабінету  Міністрів  як вищого органу в системі виконавчої влади.

 

     2. У пропозиціях також ідеться про те,  що "Верховна Рада має право давати Кабінету Міністрів обов'язкові для виконання вказівки лише з питань здійснення нею  контрольних  функцій,  зазначених  у статтях 85 і 87 Конституції України".  Однак прийняття закону не є здійсненням Верховною Радою контрольних повноважень,  це виконання нею   її  законодавчих  повноважень  (а  не  контрольних,  ще  раз підкреслюю),  оскільки відповідно до статті 75 Конституції України Верховна  Рада  є  єдиним  органом  законодавчої  влади в Україні. Обов'язковість   же   виконання   Кабінетом   Міністрів    законів передбачена  частиною  третьою  статті  113  Конституції  України, згідно з якою  Кабінет  Міністрів  у  своїй  діяльності  керується Конституцією і законами України.

 

     3. Не  можна  погодитися  з  твердженням про те,  що стаття 1 закону,  у якій ідеться про заборону  підвищення  цін,  нібито  не узгоджується  зі  статтями  2  і  3  закону,  які  дозволяють таке підвищення.  Однак,  на наш  погляд,  зазначеної  суперечності  не існує,  оскільки в статті 1 закону йдеться не про постійну,  а про тимчасову заборону підвищення цін,  а  статті  2  і  3  визначають умови, за яких Верховна Рада скасує цей закон у майбутньому.

 

     Отже, вважаємо  за  доцільне  відхилити пропозиції Президента про скасування Закону України про  тимчасову  заборону  підвищення цін   та   тарифів  на  житловокомунальні  послуги,  що  надаються громадянам України".

 

     Підписав завідуючий   науково-експертним    відділом    Мацюк Анатолій Романович, професор, доктор юридичних наук.

 

     У нас  записалося кілька депутатів на виступ,  але питання це прозоре,  зрозуміле всім.  Є пропозиція  просто  визначитися  щодо цього питання голосуванням у поіменному режимі,  як це передбачено в Регламенті.

 

     У Регламенті передбачено,  що голосування  про  підтвердження тексту  прийнятого  закону  проводиться  в  поіменному  режимі.  Є пропозиція голосувати без обговорення.  Хто за те,  щоб голосувати без   обговорення,   прошу   проголосувати...   Адже   питання  це обговорювалося раніше,  а відповіді на запитання,  по суті, й були обговоренням.   Будь   ласка,   хто  за  те,  щоб  голосувати  без обговорення?

 

     "За" - 254.

 

     Я маю підстави ставити питання на  голосування  в  поіменному режимі,  ще раз це повторюю,  і просив би голосувати відразу,  щоб потім не було звинувачень з приводу того,  що  проводилося  кілька голосувань.

 

     Будь ласка,   ставиться   на   голосування   пропозиція   про підтвердження  чинності   закону,   тобто   про   подолання   вето Президента.   Чи  ви  наполягаєте,  щоб  не  голосувати  поіменно? Поіменно. Проводиться голосування, будь ласка.

 

     "За" - 248.

 

     Для подолання вето не вистачає голосів.  Будь ласка, виведіть результати голосування по фракціях.

 

     Треба зачитати це чи ні?

 

     Будь ласка.   Фракція   комуністів   -   69   із   70;  група "Конституційний центр"  -  16  із  35;  фракція  Соціалістичної  і Селянської  партій  - 25 із 25;  група "Єдність" - 9 із 20;  група "Реформи" - 13 із 21; фракція "Аграрна партія України" - 11 із 18; фракція  Руху - 9 із 17;  група "Незалежні" 18 із 18,  МДГ - 19 із 20; фракція "Соціально-ринковий вибір" - 16 із 19; "Селяни України " - 20 із 23; позафракційні - 23 із 29.

 

     Питання розглянуто.

 

     Ще раз  поставити на голосування?  Депутати наполягають?  Ну, будь ласка,  я можу ще раз поставити цю пропозицію на  голосування за  наполяганням депутатів,  та проте давайте спочатку обміняємося думками, якщо є така потреба.

 

     Запишіться, будь ласка, хто хотів би висловитися. Дві хвилини на те вистачить. По хвилині, будь ласка, виставте.

 

     Депутате Степенко,  будь ласка.  Це з мотивів.  Одна хвилина. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий   округ,   Полтавська   область).    Дякую.    Олександре Олександровичу,   я   дякую  машині,  що  мені  випала  можливість виступити.  Я  прошу  вас  усіх  все-таки  проголосувати  ще   раз поіменно.  Вдумаймось,  як ми голосуємо?! Сьогодні люди не платяти за комунальні послуги і не будуть платити, бо вони не одержують ні пенсій,  ні  зарплати,  це  ж  усім відомо.  Але ж є ще горезвісне рішення Кабінету Міністрів про відключення газу  й  електроенергії тим, хто не платить за комунальні послуги. Вдумайтеся, люди добрі, що значить сьогодні відключити газ.  Ми ж його потім не  включимо! Потрібні будуть величезні кошти,  щоб підключити газ.  А люди ж не платять не тому,  що вони злісні неплатники,  а тому,  що не мають чим заплатити.

 

     Я підтримую  пропозицію  про  подолання  вето  і  прошу  вас, Олександре Олександровичу, ще раз поставити її на голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має Чумак Микола Васильович.

 

     ЧУМАК М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Бахмацький виборчий округ,  Чернігівська область). Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу! Звичайно, такі проблеми суспільство повинно регламентувати законами, що і зробила Верховна  Рада,  прийнявши  закон,  вето  щодо  якого  ми сьогодні розглядаємо.

 

     Але сьогодні з вуст представника уряду практично  прозвучало, що ні уряд,  ні Президент не хочуть жити за законом. Тому з огляду на важке  економічне  становище  нашого  населення  закликаю  всіх депутатів проголосувати за подолання вето Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шкрабак.

 

     ШКРАБАК П.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий   округ, Миколаївська   область).   Дякую,   Олександре  Олександровичу.  Я підтримую пропозицію про подолання вето Президента.  Але, напевно, ще не всі депутати визначилися,  як голосувати.  Тому,  Олександре Олександровичу,  треба  поставити  цю   пропозицію   на   повторне голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я   зрозумів.  Тут  є  два  варіанти.  Я  можу  знову поставити цю пропозицію на поіменне голосування.  Але у зв'язку  з тим що частина депутатів залежить по службі від тих,  хто не хоче, щоб цей  закон  набрав  чинності,  вноситься  пропозиція  прийняти рішення  ad  hoc,  щоб  пропозицію  про  подолання вето голосувати непоіменно.  Це рішення Верховної Ради за Регламентом буде чинним, якщо за нього буде подано не менш як 300 голосів депутатів.

 

     Ставлю цю   пропозицію   на   голосування.  Хто  за  те,  щоб голосувати непоіменно,  тобто  застосувати  процедуру  ad  hoc  за Регламентом,  прошу  голосувати.  Якщо  проголосуєте 300 голосами, тоді  пропозицію  про  подолання  вето   можна   буде   голосувати непоіменно.  Будь ласка.  Підтримайте тих, хто хотів би підтримати закон.

 

     "За" - 260.

 

     Не вистачає голосів.  Тому пропозицію депутатів про подолання вето  Президента  я  ще  раз  ставлю  на  голосування в поіменному режимі.  Одну хвилиночку!..  Ви пам'ятаєте вислови і Президента, і Прем'єр-міністра  про  те,  що  вони  не  будуть зараз підвищувати тарифів,  бо немає можливостей.  Були такі вислови.  I про те,  що зараз   80   процентів  вартості  житлово-комунальних  послуг  вже закладено в тарифи (80 процентів вартості!) тоді,  як у Росії - 30 процентів, і про те, що введення цих підвищених тарифів приведе до практичної несплати квартплати та плати за тепло і  електроенергію більшістю населення.

 

     Ставлю на голосування в поіменному режимі. Ще раз проводиться голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 278.

 

     Проти мало,  але 27 депутатів не голосували.  Я звертаюся  до цих 27 депутатів: голосуйте "проти", тільки голосуйте. Будь ласка.

 

     Ще раз проводиться голосування.  Це вимога Регламенту,  я тут не перевищую своїх повноважень. Будь ласка.

 

     "За" - 286.

 

     Які будуть пропозиції?  (Шум у залi).  Є пропозиція,  щоб під час   обідньої   перерви  ви  порадилися  ще  раз  і  після  обіду проголосували.  Хто за цю  пропозицію?  Прошу  проголосувати.  Щоб депутати порадилися у фракціях, групах, в обласних депутаціях.

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     Ви порадьтеся  в перерві,  тоді з вашої згоди я після перерви ще раз поставлю це питання на голосування.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

 

 

 

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Сегодня  мы  рассматриваем  вето,   наложенное Президентом  Украины  на  закон,  делавший  невозможным дальнейшее повышение платы за квартиру и коммунальные услуги,  которые и  так уже легли тяжелейшим бременем на наших граждан.

 

     Сказать по  правде,  принятый  нами  закон о запрете повышать квартплату   и   коммунальные   услуги,   -   один   из   немногих законодательных актов,  ради которых я с удовольствием находился в этом зале.  Во время встреч  избиратели  буквально  в  один  голос задают  вопросы:  как  жить  дальше?  и  доколе?  Я  вырос в своем избирательном округе,  и там сейчас живет моя  76-летняя  мать.  И такие   же  бабушки,  как  она,  которые  меня  знают  с  детства, спрашивают меня,  когда я приезжаю к  матери:  почему  вы  там,  в Верховном  Совете,  не  можете  сделать  так,  чтобы предотвратить издевательство над нами?

 

     Люди ведь не все знают,  что мы приняли закон о запрете роста цен   на  квартплату  и  коммунальные  услуги,  что  отправили  на доработку  проект  нового  Жилищного  кодекса,  согласно  которому должны  были  выбрасывать  на  улицу тех,  кто не по своей вине не платил квартплату.

 

     А люди должны не  только  знать,  но  и  по  своему  кошельку чувствовать,  что  есть и защита их прав.  И защита не только и не столько от Президента,  сколько от Международного валютного фонда, чьи  интересы  в  данном  случае  отстаивает  Президент.  Да,  ибо требования снижения  социальных  выплат  и  уменьшения  социальных гарантий - это требование МВФ и одно из условий предоставления нам кредитов МВФ. Тех самых кредитов, которые нам пока ничего не дали, кроме  долгов,  на  обслуживание которых уже в этом году мы должны будем потратить средств почти вдвое больше, чем на оборону.

 

     И я думаю,  что отклонив  вето  Президента,  мы  поможем  ему вспомнить,   что   служить   надо   своим   избирателям  и  своему государству, а не интересам международных финансовых организаций.

 

     Только совершенно слепой  не  видит,  что  подавляющее  число должников не платят за жилье и коммунальные услуги не потому,  что не хотят,  а потому,  что  нечем  платить.  И  за  счет  повышения квартплаты  государство  не  только  ничего  не  получит,  но даже сократит количество  тех  граждан,  которые  пока  еще  платят  за квартиру.  По сути,  наш закон, на который Президент наложил вето, защищает не только интересы граждан, но и интересы государства.

 

     Я опять вспомнил тех стариков, для которых президентское вето

-  удавка.  И  я  вспомнил стихи украинского поэта Андрия Малышко: "...Ці матері - і в тебе ж мати.  А ген  за  ними  тліють  хати  - пожежі чорної сліди".

 

     Так вот  для широких слоев населения президентское вето может быть хуже пожара, хуже гитлеровского нашествия, ибо из наших людей пытаются выколотить те деньги, которых у них нет.

 

     И мы  обязаны  защитить  наших  граждан,  если  действительно являемся народными депутатами.

 

     Предлагаю отклонить президентское вето на закон,  запрещающий повышать квартплату и тарифы на коммунальные услуги.