ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

C е с і й н и й   з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

У к р а ї н и.  3  к в і т н я  1997 р о к у.

10 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Доброго   ранку,   шановні   депутати,   представники Кабінету Міністрів, журналісти, шановні радіослухачі!

     Депутати готуються до реєстрації. Прошу прискорити цю роботу. Проводиться поіменна реєстрація.

     Встигли зареєструватися  332   народних   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Надійшов цілий ряд депутатських запитів.  Я хочу їх оголосити відповідно до Регламенту і щоб ми прийняли рішення в тих випадках, коли це потрібно.

     Микола Васильович Пилипенко звертається до Президента України стосовно  невдоволення  жителів  Джанкойського  району  Автономної Республіки  Крим  економічною  політикою  Президента.  Зміст цього запиту короткий, лаконічний. У ньому йдеться про резолюцію мітингу трудящих міста Джанкой і Джанкойського району Автономної Респуліки Крим.  Їх претензії перегукуються з претензіями, висунутими в ході подібних акцій у різних місцях України. Документ скріплено списком жителів Медведівської сільської ради Джанкойського району та інших сільських  рад.  Тому  можна  вважати,  що аргументація тут досить пристойна.

     Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

     "За" - 226. Прийнято.

     Група депутатів   (Швидкий,  Петрук  та  інші  -  всього  150 чоловік) звертається до Президента України,  Голови Верховної Ради України  і  Прем'єр-міністра України стосовно визначення в бюджеті на 1997 рік мінімальних  видатків  на  освіту,  охорону  здоров'я, культуру й оборону.  Я вважаю,  що такий запит буде незайвим,  тим більше що  співвідношення  параметрів  асигнувань  на  ці  потреби депутатам  знайоме.  Про  це  йдеться  у  багатьох  зверненнях  до міністерств,  відомств,  центральних комітетів  і  профспілок,  це звучало і на різних зустрічах.  Я хотів би, щоб це було своєрідним нагадуванням усім структурам влади перед прийняттям бюджету.

     Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту, який підписали 150 депутатів.

     "За" - 264.

     Група депутатів  (Круцик,  Процев'ят  та  інші  -  всього  14 чоловік) звертається до Президента стосовно  проведення  перевірки обгрунтованості  закриття  прокуратурою Івано-Франківської області кримінальної справи  N  118890  за  фактом  розкрадання  державних коштів у фірмі "Свіча".

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

     "За"- 208. Підтримується.

     Білоус В'ячеслав Олександрович звертається  до  Президента  з приводу  повторного  прохання  дати  доручення  провести перевірку фактів,  викладених у листі голови Заворсклянської сільської  ради щодо  дій  посадових  осіб Полтавського району Полтавської області при проведенні земельної реформи.

     Ставлю на голосування пропозицію про підтримку  змісту  цього запиту.

     "За"- 230.

     Білас Іван   Григорович  звертається  до  Президента  України стосовно необхідності утворення урядового організаційного комітету для  підготовки  та  участі національної збірної команди України у Всесвітніх авіаційних іграх 1997 року.  Ну так сталося,  що такого комітету  не  створено,  хоч  ідеться про престиж держави,  і тому треба,  щоб  Президент  дав  відповідне  доручення.   Я   пропоную проголосувати і підтримати зміст цього запиту.

     "За"- 222.

     Я ставлю на голосування пропозицію про направлення оголошених запитів Президенту.  Це просте голосування,  потрібно 226 голосів. Прошу.

     "За"- 243. Рішення прийнято.

     Бондаренко Володимир    Дмитрович   звертається   до   голови Федерації профспілок у зв'язку з невдоволенням відповіддю на запит щодо  порушення  Закону  про  статус  народного  депутата України. Власне,  це оцінка відповіді на запит, а самого запиту немає. Тому я  просив  би  Володимира Дмитровича (це зараз прозвучало в ефірі) оформити запит, після чого ми направимо його адресатові.

     Сікалов Валерій  Іванович  звертається  до   Прем'єр-міністра України  стосовно  необхідності  індексації сум зарплати,  що була заморожена, за березень, квітень, травень 1996 року, бо нині, коли ліквідовуються  шахти,  зарплата  шахтарям  Донбасу  видається без індексації.

     Красняков Євген Васильович  звертається  до  Прем'єр-міністра України   стосовно   заходів   уряду   по   забезпеченню  допомоги безробітним у шахтарських регіонах у зв'язку з  ліквідацією  Фонду сприяння зайнятості населення.

     Паламарчук Валерій   Олександрович   звертається   до   віце- прем'єр-міністра  України  Зубця  Михайла   Васильовича   стосовно фінансування  завершення  будівництва цеху птахорадгоспу "Родники" Миколаївської області.

     Алексєєв Володимир   Геннадійович   звертається   до   Голови Верховної  Ради  України стосовно вжиття заходів щодо забезпечення функціонування Фонду сприяння зайнятості  населення  (такі  запити часто   повторюються   останніми   днями   і,   очевидно,   будуть повторюватися до тих пір,  поки ми не вирішимо це питання так,  як належить)  та  у  зв'язку з невдоволенням відповіддю на запит щодо роз'яснення змісту статті  4  Конституції  України.  Я,  звичайно, подивлюся  ще  раз  цей  запит,  я не можу зараз пояснити,  чим це викликано.

     Білас Іван Григорович звертається до Генерального  прокурора, міністра  юстиції,  міністра  внутрішній справ та міністра оборони стосовно обставин передачі частини  приміщення  Народного  дому  в місті  Судова Вишня товариству з обмеженою відповідальністю "АРГО" та порушень  чинного  законодавства  при  передачі  майна  (складу пального)  військової частини 67/653 комерційній структурі "Альфа" у Мостиському районі Львівської області. До речі, також стандартна ситуація і на неї треба звернути увагу.

     До Голови   Верховної   Ради   звертається   група  депутатів (Ковтунець,  Альошин,  Павловський, Горбатюк) з приводу відхилення пропозиції  про  звільнення  від  оподаткування  науково-дослідних робіт та благодійної допомоги.  Я  думаю,  що  ми  будемо  йти  по підпунктах   проекту   закону  -  5.1.18;  5.1.19...  Точніше,  це зауваження,  а не запит. Думаю, що під час розгляду проекту закону ми повернемося до цих питань.

     Запити депутатів     Сікалова,    Краснякова,    Паламарчука, Алексєєва, Біласа ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 244. Рішення прийнято.

     Іван Захарович Кірімов звертається до  Президента  з  приводу кількамісячного  затримання  виплати  пенсій,  заробітної плати та виплат на чисті продукти  мешканцям  Поліського  та  Іванківського районів   Київської  області,  які  значно  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи.  Тут можна було б додати ще  цілий  ряд районів Київської, Житомирської областей.

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

     "За" - 217. Підтримується.

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту. Будь ласка, 226 голосів потрібно.

     "За" - 218.

     Ще раз ставлю на голосування на прохання депутатів.

     "За" - 244. Рішення прийнято.

     ---------------------

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження до депутатської фракції Соціалістичної та Селянської   партій   України   народних   депутатів  України  від Лохвицького виборчого округу N 329 Полтавської  області  Кириченка Миколи  Олексійовича  та  Знам'янського  виборчого  округу  N  226 Кіровоградської області Шаланського Анатолія Миколайовича.

     -----------------

     Шановні депутати!  Перед тим як почати розгляд питань порядку денного,  я  просив  би  вашої згоди все-таки вирішити питання про обрання депутатів членами постійних комісій.  Є пропозиція обрати: Дьоміна  Олега  Олексійовича  - членом постійної Комісії Верховної Ради України з питань бюджету;  Говоруна Володимира  Пилиповича  - членом  постійної Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією,  увільнивши  його  від обов'язків члена постійної Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку;  Чобота  Дмитра  Васильовича  -  членом постійної   Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань  бюджету, увільнивши його від обов'язків члена постійної  Комісії  Верховної Ради  України  з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією;  Звонаржа Андрія Юрійовича - членом  постійної  Комісії Верховної  Ради  України  у  закордонних справах і зв'язках с СНД; Кириченка  Сергія  Олександровича  -  членом   постійної   Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин,  увільнивши його  від  обов'язків  члена постійної  Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією; Коропенка Антона Антоновича

-  членом  постійної  Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування, увільнивши  його  від обов'язків члена постійної Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму.

     Ставлю на голосування цю пропозицію і прошу підтримати.  Будь ласка.

     "За" - 155.

     Була пропозиція депутата Шейка:  включити спочатку до порядку денного.  Справді  процедура  цього  не   заперечує.   Ставлю   на голосування  пропозицію  про  включення  цього  питання до порядку денного.  Будь ласка,  проголосуйте.  Підтримайте своїх колег.  За включення до порядку денного. Ну, як хочете, так і голосуйте.

     "За" - 159.

 ______________________________

     Суслов Віктор Іванович запрошується на трибуну. Розглядається питання про проект Закону України про податок на додану вартість.

     СУСЛОВ В.І.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська   область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Продолжаем рассмотрение проекта Закона о налоге на  добавленную  стоимость  в третьем чтении.

     Следующий подпункт,   по   которому   есть  просьба  Кабинета Министров о переголосовании,  - 6.2.5.  Мы приняли его в следующей редакции:  нулевая  ставка  применяется  к  операциям  "з  продажу вугілля,  вугільних та торф'яних брикетів, продуктів збагачення та послуг по їх переробці, електроенергії".

     Кабинет Министров   предлагает  исключить  из  этого  перечня электроэнергию.  Комиссия,  рассмотрев  это  предложение,  считает необходимым   все-таки   оставить   нулевую   ставку  при  продаже электроэнергии  населению.  Дело  в  том,  что  Кабинет  Министров рассчитывает  при полной отмене этой льготы получить дополнительно 200 миллионов гривень.  Но плательщиками в  данном  случае  должно быть население. С учетом той ситуации, которая сложилась, комиссия сочла несвоевременным сейчас повышать цены и тарифы для  населения и малореальным получение этой суммы.

     ГОЛОВА. Одну   хвилиночку!   Я   звертаюся  до  депутатів  із проханням сісти на свої місця.

     Будь ласка, Вікторе Івановичу, ще раз, який підпункт?

     СУСЛОВ В.І. Подпункт 6.2.5.

     ГОЛОВА. Зрозуміла  аргументація?  Слово  надається   депутату Сургаю.

     СУРГАЙ М.С.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку  (Торезький виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые депутаты! Уважаемый Александр Александрович!

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, зачекайте!

     Я прошу всіх сісти на свої місця.  Вікторе Тимофійовичу, будь ласка, сідайте на місце. Сядьте на місце, будь ласка, і слухайте.

     СУРГАЙ М.С.   Уважаемые   Александр  Александрович  и  Виктор Иванович.  Нет  надобности  доказывать,  что   уголь   -   главный энергоноситель   Украины.   Поэтому  депутаты  в  прошлый  раз  по подпункту  6.2.5  260  голосами  приняли  самое  что  ни  на  есть правильное решение.

     Сегодня нам   предлагают  из  подпункта  6.2.5  изкять  слова "продукты обогащения и услуги по их переработке".  Что это значит? Это  значит,  что  народное  хозяйство  и  люди получат уголь на 1 миллиард 25 миллионов дороже.  Станет дороже кокс,  станет  дороже электроэнергия, быт получит уголь дороже на 360 миллионов. Сегодня бабуля не может в селе  купить  антрацит  и  сортовое  топливо,  а теперь оно будет еще на 20 процентов дороже.

     Я считаю   необоснованными   разговоры   о   том,  что  нужно дотировать угольную промышленность и  делать  субсидии  на  уголь. Зачем   все   это   выдумывать?   Надо   сделать   уголь   Украины конкурентоспособным,  пора прекратить колоть нам  глаза  тем,  что польский уголь дешевле...

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   про   все   не   розповідайте,  зараз розглядається конкретна норма.

     СУРГАЙ М.С.  Прошу,  предлагаю  депутатам  оставить  подпункт 6.2.5 в редакции третьего чтения.

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый Александр Александрович, поскольку это предложение Кабинета Министров,  я просил бы дать  слово  министру финансов.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Ігоре Олександровичу Мітюков.

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Шановні  народні депутати,  до аргументації,  яку виклав шановний  Віктор  Іванович Суслов, я хочу додати тільки одне. Якщо ми знімаємо цю...

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Я ще раз звертаюся до залу:  скільки можна просити додержувати тиші?  Скільки можна  просити?  Виступає міністр,  пояснює  позицію Кабінету Міністрів,  ніхто його не чує. Вам же голосувати зараз з цього приводу,  а мова йде про  мільярди гривень.

     Будь ласка, Iгоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати,  до аргументації, яку виклав Віктор Іванович Суслов,  я хочу додати таке.  Дійсно,  мова йде  про  те,  що  населення,  бюджетні  установи  повинні платити додаткові кошти.  Але якщо ми не приймемо цього рішення, то всі ці кошти  підуть  за  рахунок  енергетичної  галузі  і  ми  остаточно загубимо  енергетику.  Вхідний  ПДВ  буде,   але   він   не   буде відшкодовуватися цій галузі. Це поперше.

     А по-друге,  вартість  цього рішення - 200 мільйонів гривень, яких на сьогоднішній день у бюджеті немає.  Те,  про що  каже  пан Сургай,  не відповідає дійсності, в усякому разі ті цифри, які він тут наводить.

     ГОЛОВА. Одну секунду!  Іване  Олександровичу,  ну  почекайте, будь  ласка.  Чому  ви  кричите з місця?  Треба тоді говорити,  як візьмете  слово.  Візьмете  слово.  Мова  йде  про   інше,   Іване Олександровичу.  Якщо ми залишаємо так,  то на субсидії доведеться шукати кошти у  бюджеті,  щоб  компенсувати.  Це  тільки  один  із фрагментів.

     Депутат Звягільський. Будь ласка.

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,   народний   депутат   України  (Київський виборчий   округ,   Донецька   область).    Уважаемый    Александр Александрович,  уважаемые народные депутаты! Дело в том, что когда мы  в  прошлый  раз  рассматривали  этот   вопрос,   то   приняли, действительно, правильное решение.

     ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, сядьте, будь ласка, говоріть на цю картку.

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.  Мы  тогда  приняли   правильное   решение. Поймите,  что  если  мы  на  уголь  после  обогащения,  то есть на концентрат,   который   идет   в   шихту   для    металлургической промышленности,  поднимем  цену  на  20  процентов,  то  завтра же металлурги увеличат цену на свою продукцию.  И так сегодня цена на уголь уже выше мировой.

     Поэтому металлурги  будут  брать  уголь  у поляков,  он будет дешевле.  А куда мы будем  девать  свою  продукцию?  Нельзя  этого делать, Александр Александрович.

     Или тогда  запишите  в постановление Кабинета Министров,  что если на уголь после обогащения мы поднимаем цены на 20  процентов, то  металлургам  и  энергетикам запрещается увеличивать цены на 20 процентов. Такой вариант может быть.

     ГОЛОВА. Ще раз слово надається міністру Мітюкову.

     МІТЮКОВ I.О.  Ціни при введенні цього податку на вугілля, яке буде реалізовуватися металургійній галузі,  не збільшуються. Такий порядок бухгалтерського відображення цього податку.

     Юхиме Леонідовичу,  ціни не  збільшуються.  Ціни  збільшаться тільки  при  реалізації вугілля населенню або бюджетним установам. Металургійна галузь  буде  платити  вугільникам  стільки,  скільки платить тепер.

     Якщо ми  приймемо  вашу  пропозицію,  то вугільна галузь буде платити вхідний ПДВ і не отримуватиме відшкодування  для  покриття цих  збитків.  Буде  гірше  для  галузі.  Це  специфіка  дії цього податку.

     ГОЛОВА. Депутат Сургай. Будь ласка.

     Я прошу,  не піднімайте руки. Ви скажіть, де ваші пропозиції? Не кричіть з місця, ще раз прошу.

     СУРГАЙ М.С.  Александр Александрович,  давайте поставим точку над  "і".  Перед  вами  постановление  Кабинета  Министров  N  280 трехдневной     давности.     Читаю:    "Міністерству    вугільної промисловості:  забезпечити в 1997 році видобуток не  менш  як  80 мільйонів   тонн   вугілля   за  графіком  згідно  з  додатком  та максимальну  його  переробку  на   збагачувальних   фабриках   для зменшення обсягів відвантаження споживачам рядового вугілля.

     Что же   тогда   получается?  Пишут  одно  -  делают  другое. Угольщиков уже обязали делать так,  а положение об  обогащении  из закона  исключают.  Надо  голосовать  за  вариант третьего чтения, другого быть не может.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А чего его голосовать, если он проголосован?

     СУРГАЙ М.С. А он проголосован, да?

     ГОЛОВА. Пропозиція  уряду  ставиться  на   голосування...   У редакції  комісії  спочатку.  Так,  як це передбачено Регламентом. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Александр Александрович,  я бы  просил  отдельно поставить  предложения  Кабмина и комиссии,  потому что это разные предложения.

     ГОЛОВА. Пропозиція уряду голосується.

     "За" - 77.

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Давайте разделим две проблемы,  которые  здесь  есть.  Основная  проблема - это нулевая ставка по электроэнергии.  Кабинет Министров предлагает  исключить ее   как   для  населения,  так  и  для  промышленности.  Комиссия предлагает  сохранить  нулевую  ставку   по   электроэнергии   для населения.

     И вторая проблема, которую столь живо начали обсуждать, - это нулевая ставка за услуги по переработке и обогащению угля.

     Я хочу обратить ваше внимание на то, что ни для одной отрасли промышленности такой льготы,  как по переработке и обогащению угля при внутренней его реализации, в нашем законодательстве до сих пор не было.  Это неправильно.  Поэтому то, что касается переработки и обогащения угля, безусловно, надо изкять.

     ГОЛОВА. Я  просив  би  підтримати  варіант,   який   пропонує комісія,  тому  що введення нульової ставки забезпечує компенсацію ціни і ПДВ.  Якщо ми цього  не  передбачимо,  то  гірше  буде  для вугільної галузі, і споживач нічого не виграє.

     Ставлю на голосування ще раз варіант комісії.

     "За" - 187.

     Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановні народні депутати!  Ми можемо знайти компроміс такого характеру.  Справа в тому,  що  можна  звільняти, тобто  нульову  ставку встановлювати не тільки на вугілля,  а й на концентрати  і  на  шлам.  Тут  немає   питань.   Але   не   можна встановлювати на послуги по переробці.  Можна написати:  "вугілля, продукти збагачення вугілля",  - і на цьому зупинитися,  тобто без "послуг по переробці".

     Тоді те, що Юхим Леонідович казав, досягається. Тобто і шлам, і концентрат не потрапляють під ПДВ. Давайте так проголосуємо.

     ГОЛОВА. Можна?  Вугільники згодні. Голосується ця пропозиція. Будь ласка.

     Голосується варіант комісії з доповненням депутата Терьохіна.

     "За" - 239. Прийнято.

     Депутат Круцик. Прошу.

     КРУЦИК Р.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (Рогатинський виборчий  округ,  Iвано-Франківська область).  Конгрес українських націоналістів. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!  Чому  сьогодні  ми  не  набираємо  голосів?  Закон дуже потрібен. Але ми вчора в підпункті 5.2.4 дали дуже великий перелік категорій населення,  які звільняються від цього оподаткування.  І знову ми робимо своїм громадянам дискримінацію:  це - свої, а це - не свої. У цьому переліку немає репресованих і реабілітованих.

     Тому я  закликаю  депутатів,  поки ми не повернемося до цього підпункту, не голосувати далі. Ми не можемо допускати, щоб знову в цьому сесійному залі ділили наших людей на кращих і на гірших.

     ГОЛОВА. Мова йде про те, що у підпункті 5.2.4 пропустили слово  "реабілітованим".  Ця  категорія  громадян проходила по нашому законодавству. Реабілітовані - це, як правило, ті люди, які невинно постраждали. Їх, безперечно, треба включати в цей  перелік.  Я  хотів  би,  щоб  ми  доголосували  це  і далі не поверталися до цього питання.

     Ще раз  повторюю,  під  категорію  реабілітованих  підпадають люди,  які виправдані нашим судом як такі, що невинно постраждали. Тому  я  ставлю  на  голосування  пропозицію   доповнити   перелік категорій в підпункті 5.2.4 словом "реабілітовані".

     Проголосуємо, а потім я вам надам слово.

     Будь ласка.

     "За" - 202.

     Я ще раз прошу, підтримайте, будь ласка, цю пропозицію.

     СУСЛОВ В.I. Комиссия поддерживает.

     ГОЛОВА. Я  можу  знайти  в кожному окрузі такі приклади,  які підтверджують,  що це треба зробити.  Людина прийшла з відповідних місць,  залишилася сама,  нікого з рідні немає,  пенсії також.  Ви самі розумієте,  про що я говорю.  І,  може,  господарство чи щось інше треба підтримати, а відповідних умов нема...

     Я ставлю ще раз на голосування.

     "За" - 221.

     Юхиме Леонідовичу,  голосуйте,  бо вашого голосу не вистачає. Ще раз ставлю на голосування за пропозицією донеччан.

     "За" - 237.

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые народные депутаты! Следующий подпункт, по которому необходимо переголосовать...

     ГОЛОВА. Прошу  вибачити.  Я  сказав,  що  слово  буде  надано Валентині Петрівні.

     Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська   область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  21 березня  група  депутатів  -  членів  різних  політичних   партій, фракцій,  груп  подала  звернення  до  вас,  щоб ви дали доручення комісії підготувати зміни до статей 2,  3 і 5. На жаль, комісія не врахувала цієї пропозиції,  незважаючи на те,  що після завершення роботи сесії було ваше доручення.

     Тому я хочу повернутися до тих пропозицій,  які  ми  подавали щодо підпункту 5.2.4.

     Сьогодні ми  говоримо  про  звільнення  від сплати податку на додану вартість у сільській місцевості.  Але,  даруйте,  я ще  раз повторюю:    ми    забули    про    харчування    в    колективних сільськогосподарських          підприємствах.           Колективне сільськогосподарське підприємство,  виробляючи продукцію,  частину її поставляє до їдальні  для  харчування  механізаторів  у  період польових  робіт  тощо.  Ми  не  звільнили сільгосппідприємства від сплати податку на додану вартість на продукти харчування, що йдуть до  їдалень.  Фактично  ціна  цих  продуктів  збільшується  на  20 відсотків і лягає  на  те  саме  підприємство  і  на  того  самого механізатора.

     Тому я  прошу  після  слів  "харчування власного виробництва" додати:  "що йдуть на харчування в їдальнях  сільськогосподарських підприємств".  Не  буде збільшено ціну - не треба буде тому самому механізатору збільшувати зарплату. Це - звернення всіх депутатів.

     Я прошу поставити цю пропозицію на поіменне голосування.

     Дякую за увагу.

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Предложение депутата Семенюк   относительно   освобождения  от  налога  на  добавленную стоимость питания в столовых уже  неоднократно  ставилось,  но  не набирало голосов.

     Я считаю,  что  в  соответствии  с  Регламентом  мы не должны переголосовывать уже проголосованные нормы.

     Спасибо (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Спокійно,  будь  ласка,  спокійно!  (Шум   у   залi). Олександре  Михайловичу!  Володимире Лукичу!  Сідайте,  будь ласка (Шум у залi).

     Пропозицію внесено,  вона  обгрунтована.  Я  ставлю   її   на голосування.

     "За" - 222.

     Я ще раз ставлю на голосування.  Зачекайте!  Проголосуйте,  а потім будете  говорити.  Пропозиція  обгрунтована,  її  внесено  у встановленому порядку. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 228. Рішення прийнято.

     Потім, Миколо Яновичу...

     Слово надається депутату Азарову. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные  депутаты!  Александр  Александрович сказал,  что решение обосновано. Чем? Кто просчитал, какими будут потери для бюджета? Я просил бы вас ответить. Да не надо шуметь!

     Те потери,  которые  мы  наносим  бюджету нашим сегодняшним и позавчерашним голосованием,  делают принятие  бюджета  практически невозможным.   Давайте  же  задумаемся  наконец.  Ну,  нельзя  так голосовать:  сегодня я что-то придумал, ничего не подсчитав, вношу в  зал,  на  эмоциях  проголосовали.  А  что  мы  будем  в бюджете голосовать? Кто-нибудь подумал об этом или нет?

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу,   я   прошу,   не   треба   полеміку розпочинати.  Мова  йде про конкретні сільські польові їдальні для механізаторів,  тваринників тощо.  I якщо ми не  знімемо  ПДВ,  то просто  приховуватимуться витрати.  Будуть всілякі незаконні дії з боку керівників господарств. Навіщо до цього доводити?

     Iдеться про  харчування  своїх  же  працівників.  Давайте  не будемо повертатися до цього питання.

     СУСЛОВ В.  І.  Уважаемые народные депутаты! Я хочу, чтобы все знали,  за что мы проголосовали.  Пробита еще одна дырка в законе, потому  что  через  столовые  в  неограниченном обкеме можно будет реализовывать продукцию. Это всем, естественно, понятно.

     И поэтому я прошу просто прекратить нарушения  Регламента.  Я знаю,  что многие готовятся,  создавая весь этот ажиотаж,  пробить еще несколько дыр в законе в нужном им направлении.

     ГОЛОВА. Ідемо далі. Вікторе Івановичу, будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Статья 11.  Пункт 11.5 предлагается  изложить  в новой редакции.  Это предложение Кабинета Министров.  Я напомню, о чем идет речь.  Это ключевой  пункт  закона,  касающийся  введения этого  закона  в  действие  в  полном обкеме.  Этот пункт касается импорта  комплектующих  и  других   материалов   для   собственных производственных  нужд.  Нами было проголосовано в третьем чтении, что   льготы,   предоставленные   действующим    законодательством относительно  освобождения  от налога на добавленную стоимость при ввозе   импортных   товаров   для   собственных   производственных потребностей, теряют...

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку,  депутате  Головко!  Одну  хвилинку. Одесити!  Та кінець  кінцем,  ви  можете  тихіше  розмовляти?  Іде трансляція в ефір.  Ви ж мене ставите просто в дурне становище.  Я мушу весь час  просити  вас  заспокоїтися  і  нагадувати,  про  що йдеться.  Ви не ображайтеся, але я знаю, що половина присутніх тут і майже всі в суспільстві сьогодні  ще  не  розуміють  суті  цього закону,  механізмів  його  дії.  Тому  виходить,  що  щоразу  ніби добиваються економії чи вигоди для якоїсь галузі  чи  для  якогось господарства   абощо,   а  тим  самим  завдають  збитків  цьому  ж господарству.

     Будь ласка, Вікторе Івановичу.

     СУСЛОВ В.І.  Мы сохранили льготы при импорте для  собственных производственных  нужд  до  1  января  1999  года,  приняв норму в третьем  чтении.  Кабинет  Министров  предлагает  принять   норму, которая   урегулирует   порядок   ввоза  товаров  для  собственных производственных нужд, а именно: при импорте налог платится, но не деньгами,  а выписывается вексель. Вот и весь тот порядок, который предлагается установить пунктом 11.5.

     Комиссия поддержала предложение Кабинета Министров.

     ГОЛОВА. Є інші думки?

     Депутат Ландик. Будь ласка.

     ЛАНДИК В.І.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька   область).   Шановні   колеги!    Шановний    Олександре Олександровичу!  Я дуже прошу уважно мене послухати. Ми все ж таки проголосували,  що  пільги,  надані  чинним  законодавством,  щодо звільнення  від  податку  на додану вартість при ввезені імпортних товарів для власних потреб діють до 1 січня 1999 року.

     Про що це  свідчить?  Шановні  колеги,  якщо  ми  будемо  тут вигадувати  якісь  векселі,  то  треба  записати,  хто цей вексель виписує,  чим він підтверджений і так далі. Але ж за рахунок цього зросте ціна на товари! Та в нас немає коштів, хоча вексель... Коли ПДВ на ввіз ми почнемо сплачувати, то ціни зростуть.

     Тому я просив би записати так,  як проголосовано  у  третьому читанні,  і не треба тут нічого змінювати.  Це нормальна норма. Це прохання  не  тільки  промисловців,  а   й   сільськогосподарських підприємців і так далі.

     Ціна у   нас   зросте,  розумієте?  Наприклад,  ми  вирощуємо пшеницю,  завезли гербіциди, пестициди, тут же треба платити ПДВ і так далі. Це призведе до зростання цін по всій Україні.

     Я прошу залишити те, що ми проголосували в третьому читанні.

     Дякую.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый Валентин Иванович, цены не поднимутся. В данном случае при импорте товаров вы будете  выписывать  вексель вместо оплаты деньгами. И, как видите, при реализации этот вексель будет погашаться.  Просто вам это  позволит  сэкономить  оборотные средства, на цену это не повлияет.

     ГОЛОВА. Депутат Кужель.

     КУЖЕЛЬ О.В.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський   виборчий   округ,   Запорізька  область).  Уважаемые народные депутаты!  1 апреля  в  Запорожье  состоялась  встреча  с директорами  предприятий  города.  Все они принесли на эту встречу расчеты, что будет с продукцией, которую они в основном поставляют на  экспорт - в Россию и другие бывшие страны на территории Союза. Так вот,  если мы введем НДС в любом  виде  на  комплектующие  для собственных  нужд,  то сделаем продукцию собственного производства неконкурентоспособной.   Если   наше   правительство   не   просто декларирует  поддержку  собственного производства,  то давайте это предусмотрим в законе.

     Уважаемый Игорь Александрович и  уважаемый  Виктор  Иванович! Почему  мы  говорим,  что повышается цена?  Если продукция идет на экспорт,  НДС не возмещается,  потому что  есть  письмо  налоговой инспекции,  которая  сегодня не идет на возмещение НДС.  В связи с этим все экпортеры у нас оказались в очень  трудном  положении,  и нет  предпосылок  надеяться,  что оно вдруг улучшится.  И когда мы выпишем вескель...  Да,  действительно,  не будете сразу  платить. Вообще нужно вводить вексель на НДС при импорте,  а не на поставки для собственных нужд.  Это то предложение,  которое поддержит весь зал.  А  на  комплектующие - нужно оставить так,  как проголосовал зал.  Это просили все директора.  А мы ведь постоянно говорим, что поддерживаем наших производителей.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Мене  дуже дивує,  що такі досвідчені люди,  як керівники великих підприємств,  ставлять так це  питання.  Давайте дуже уважно проаналізуємо ситуацію.

     Ми завезли   імпортований  холодильник.  Ми  зараз  за  нього надаємо 20 відсотків пільги.  Наш холодильник іде з ПДВ, і ми його продаємо з ПДВ.  То ми підтримуємо цим кого? Іноземного виробника, а нашого стримуємо. Як ви цього не розумієте? Мене це дивує, чесно кажучи.

     Векселі будуть  працювати,  ви  правильно кажете,  Олександро Володимирівно (Шум у залі).  І така ситуація  складеться  по  всіх фактично товарах,  які конкурують на нашому ринку.  Ми відкриваємо цим наш  ринок.  Ми  зможемо  запасні  частини,  готову  продукцію завозити,  яка  буде  продаватися  на  20  відсотків  дешевше.  Ми встановлюємо тарифи,  наприклад,  30 відсотків,  одразу  даємо  20 відсотків пільги. Ми не маємо права цього робити (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Олександро    Володимирівно,   міністр   говорить   у мікрофон,  але я його не чую,  бо я вас чую, хоча ви не в мікрофон говорите. Спокійно, будь ласка.

     Депутат Сокерчак. Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.,   заступник   голови  Комісії  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Савранський виборчий округ,  Одеська область). Шановні колеги! Я хотів би, щоб ви підтримали рішення нашої комісії ось із якого приводу.

     Ігор Мітюков уже  сказав  про  те,  що  коли  ми  завозимо  і виробляємо, то те, що завозиться, не оподатковується, а продукція, яку ми виробляємо, оподатковується. Це перше.

     І другий дуже важливий  аргумент.  Коли  ми  вводимо  ПДВ  на імпортні  товари,  то  ви самі розумієте,  що це на всі товари - і легкої промисловості,  і на комплектуючі,  буквально на все. У цій ситуації ми якимось чином запобігаємо контрабанді.  Чому? Тому, що офіційно ввезений товар підлягає відшкодуванню,  а контрабандний - ні.

     Ви самі розумієте,  що оскільки в законі є норма, яка регулює сплату ПДВ ще й  торгуючими  організаціями,  то  ті,  хто  завозив контрабандні товари, змушені будуть їх завозити легально для того, щоб отримати врешті-решт відшкодування за ПДВ. Я хотів би, щоб зал це  зрозумів,  зрозумів  природу  цього  податку і проголосував за рішення нашої комісії.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Понеділко.

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова  Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації   (Орджонікідзевський   виборчий   округ,    Запорізька область).  Шановні  колеги!  Я  звертаю увагу міністра фінансів на таке.  У моєму окрузі є алюмінієвий комбінат,  а  через  дорогу  - коксохім.  Скажіть,  будь ласка, де простіше і дешевше купити кокс для своїх потреб? Здавалося б, через дорогу. А він, з вашої ласки, їде в Польщу.

     Тепер ви  пропонуєте  зробити  таке  саме тому ж алюмінієвому комбінату щодо глинозему.  Він зупиниться. І не тільки алюмінієвий комбінат.  У  нас  є підприємства,  які тричі ввозять комплектуючі через кордон,  і тричі ви їм накручуєте.  Що це - контрабанда?  Ви вже змішали праведне з грішним.

     Тому пропозиція  у  депутата  Ландика  нормальна:  залишити в редакції,  яку вже проголосовано, тобто "для власних потреб", і на тому  поставити  крапку.  Називається "захищали"!  Дозахищалися до того, що завтра вони всі стануть...

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу,  будь ласка.  I я буду ставити  на голосування.

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые  народные  депутаты!  Давайте  все  же поставим на голосование то,  что предложено Кабинетом Министров  и поддержано  комиссией.  Это цивилизованная форма уплаты налога при импорте, именно та форма, которая позволяет контролировать импорт, вести  его  учет  и компенсировать налог на добавленную стоимость, который должен был бы уплачиваться при ввозе,  но будет  платиться не   деньгами,  а  векселем.  И  дальше  вы  видите,  что  вексель погашается,  он участвует  в  зачетах  по  налогу  на  добавленную стоимость.  То  есть  в  нормально  работающем механизме эта схема должна эффективно работать.

     Я прошу  это  поставить  на   голосование,   обмен   мнениями состоялся.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію комісії. Це, власне, пропозиція Кабінету Міністрів, підтримана комісією. Будь ласка.

     "За" - 222.

     Ще раз ставлю на голосування. Я питаю, де тернопільці? Внесли пропозицію, її підтримали, і залишили зал. Чи іванофранківці? Хіба тільки з одного  питання  закон  приймається?  Хіба  одного  Петра Ілліча вистачить на всіх? Голосуємо! Будь ласка.

     "За" - 255. Рішення прийнято.

     СУСЛОВ В.    I.    Уважаемые    народные    депутаты!    Есть необходимость...

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу,  не  кричіть.  Чому  ви  кричите?  Ви хочете слово взяти? Скажіть, щоб вам надали слово.

     Депутат Ландик. Будь ласка. Він перший просив слово.

     ЛАНДИК В.I. Уважаемые коллеги! Я просто хочу сказать... Здесь вот рассказывали:  хто досвідчена,  а хто недосвідчена людина... Я вам привожу пример.  Ведь у нас,  в Украине-то,  сырья практически нет,  мы завозим полистирол, мы завозим пенополиуретан, мы завозим металл,  потому что у нас, в Украине, он производится бракованный. Мы все завозим,  и на все будет накручено 20 процентов.  А вексель

-это  липа.  Все  равно он остается там,  в цене,  в любом случае. Потом мы будем продавать, и оно пойдет...

     Плюс еще,  если брать...  Ведь у  нас  какойникакой  рынок... Россия  тоже  ввела  20 процентов...  Я вам говорю,  как оно есть. Остановились предприятия,  а теперь окончательно остановятся. Я же ничего не выдумываю!

     Короче, хорошее было принято решение: до 1999 года, а там посмотрим.

     ГОЛОВА. Депутат Жовтяк.

     ЖОВТЯК Є.Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань  фінансів  і банківської діяльності (Києво-Святошинський виборчий округ,  Київська область). Шановні колеги! Я закликаю вас не піддаватись емоціям,  а тверезо оцінити ситуацію.  Ми заклали в законі такий механізм,  який забезпечує...  Для підприємства,  яке нормально   працює,   ніякого   підвищення  цін  не  буде,  ніякої дискримінації не буде!  Просто  при  ввезенні  оцих  комплектуючих зараховується вексель, який погашається через місяць. Якщо вхідний ПДВ перевищує вихідний, то відшкодування йде з бюджету.

     Але тепер це дуже сильно вдарить по тіньовій економіці, яка у нас  сьогодні  на  50  відсотків  заполонила  ринок.  Саме тіньова економіка буде спіймана на тому,  що при ПДВ видається вексель  на кордоні.  Для  підприємства,  яке  нормально  працює  в  легальній економіці,  цей механізм забезпечує нормальну роботу,  тут ніякого підвищення цін на жоден відсоток не буде (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Депутат Кужель.

     КУЖЕЛЬ О.В.   Уважаемые  коллеги,  здесь  произошло  смешение понятий.  Мы  говорили   с   Валентином   Ландыком   о   сырье   и комплектующих,  а депутат Жовтяк говорит обо всем импорте. Поэтому я говорила Виктору Ивановичу,  что надо эту статью разделить.  Для сырья и комплектующих для собственных нужд нет НДС,  а векселя для всего  импорта  -  это  прекрасная  идея,   которую   поддерживают абсолютно все, чтобы дейтвительно не было теневого капитала.

     Если мы хотим поддержать собственного товаропроизводителя, то для сырья и комплектующих при ввозе для собственных нужд не должно быть НДС.

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Эта  прекрасная  идея  уплаты  НДС  при  импорте векселями нами реализована и проголосована.  Но предполагать,  что если  мы  освободим  сырье,  то  на  20  процентов  будет  дешевле продукция, - ошибочно, потому что потом (вы это знаете) продукция, произведенная  из  этого  сырья,  все равно налогом на добавленную стоимость  облагается.  Те  же  самые  20  процентов.  Поэтому  на конечную цену то, что вы предлагаете, абсолютно никак не влияет.

     Проблема состояла   только   в   одном:  можно  было  создать механизм,  при  котором   предприятия,   импортирующие   сырье   и комплектующие  для  своих нужд,  не тратили бы оборотные средства, уплачивая налог на добавленную стоимость вперед. Теперь этого нет, потому  что  налог платится векселем,  а не реальными деньгами,  и вексель погашается при реализации продукции.

     ГОЛОВА. Депутат Ямковий. Будь ласка.

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати!  Я до третього читання цього законопроекту подав пропозицію про те, що Кабінет Міністрів, вносячи проект бюджету на розгляд  Верховної  Ради,   повинен   подавати   перелік   товарів критичного імпорту, які звільняються від ПДВ. Візьмемо, наприклад, нафту,  якої  сьогодні  в  Україні  не  вистачає,  і   тому   вона завозиться.  Так от,  якщо брати ПДВ при ввезенні навіть векселем, то потім усе те  ляже  на  нафтопродукти.  Недарма  ж  газ  за  80 ввозиться  і  за 80 продається.  Вдумайтеся!  Значить,  це піде на виробництво електроенергії, на нафтопродукти, на всі види товарів, і вони стануть дійсно неконкурентоспроможними.

     Тому уряд   повинен  подавати  разом  з  проектом  бюджету  і пропозиції щодо критичного імпорту,  щоб Верховна Рада одночасно з проектом  бюджету  голосувала  і  це  питання.  Бо  життя  іде,  і комплектуючі сьогодні закуповуються,  а завтра повинні вироблятися в Україні.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Кальник Віктор Мартинович. Будь ласка.

     КАЛЬНИК В.М., заступник міністра економіки України (Овруцький виборчий округ,  Житомирська область).  Я відповідаю  за  політику ціноутворення і можу вам сказати,  що ніякого підвищення цін, якщо проголосуємо за пропозицію,  яку вносить комісія,  не буде. Ще раз підкреслюю,  не  буде  у  нас підвищення цін,  якщо ми підтримаємо пропозицію, яку вносить комісія.

     ГОЛОВА. Її вже підтримано. Йдемо далі.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Есть необходимость привести  пункт  11.6  в соответствие с только что проголосованным подпунктом 6.2.5,  то есть  добавить  сюда:  "з  продажу  вугілля, вугільних  та  торф'яних брикетів,  концентрату і шламу" (то,  что было проголосовано по  предложению  депутата  Терехина),  "продажу електроенергії  населенню".  Что  эти льготы действуют до 1 января 1999 года.

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу: не кричіть у залі.

     Ставлю пропозицію депутата Кужель на голосування. Будь ласка.

     "За" - 89.

     Пункт 11.6  пропонується  привести  у  відповідність  із  уже проголосованим  підпунктом.  Ставлю  на  голосування.  Будь ласка, підтримайте. Із доповненням, яке ми проголосували...

     СУСЛОВ В.І. По подпункту 6.2.5.

     ГОЛОВА. Про нульову ставку.

     "За"- 209.

     Ви ж так турбувалися про електроенергію,  про відпуск її. Тут же пишеться: нульова ставка ПДВ. Будь ласка, голосуйте ще раз.

     "За"- 249. Прийнято.

     Далі.

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые...

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Олександро Володимирівно, я роблю вам зауваження.  Я змушений це робити. Ви поводитеся нестримано (Шум у залі).  Я розумію,  але це не означає,  що треба всім закрити вуха через те, що ви говорите. Спокійно, будь ласка, спокійно! Ну ще не вистачало, щоб ви короткі слова говорили.

     Будь ласка, йдемо далі.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Есть необходимость переголосовать пункт 11.8.  Я напомню,  что этот  пункт  был  нами проголосован   в   третьем   чтении   по   предложению   депутатов Немировского и Терехина. Здесь в зале была проголосована редакция, которая  впоследствии  чисто технически отрабатывалась с налоговой инспекцией и Министерством финансов.

     В пункте  11.8,  как  вы  видите,  речь  идет  о  технических вопросах  перехода  к  введению  нового  закона.  Касается  это  в основном бухгалтерского учета.  Теперь этот  пункт  выписан  более четко и в более удобном для применения виде. Есть предложение этот пункт проголосовать.

     ГОЛОВА. Немає заперечень?

     Пункт 11.8 ставиться на голосування повністю.

     "За"- 247. Проголосовано.

     Далі.

     СУСЛОВ В.  І.  Уважаемые народные депутаты! Я прошу поставить на голосование закон в целом.  Все,  что нужно было проголосовать, проголосовано.

     ГОЛОВА. Степанов Петро Степанович.

     Візьмете слово, візьмете. Спокійно, будь ласка!

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий   округ,   Луганська   область).    Спасибо,    Александр Александрович.  Уважаемые  народные  депутаты!  Мы вчера и сегодня прошли мимо пункта 5.2. О чем идет речь? О льготах для инвалидских предприятий.  Впервые  в  норму  введен фонд заработной платы - 40 процентов фонда оплаты труда для инвалидов.

     По официальной   справке   Министерства   социальной   защиты населения   Украины,   например,   на   предприятиях   Украинского товарищества слепых при общем количестве работающих инвалидов 64,6 процента фонд оплаты труда составляет 40 процентов,  то есть ровно столько,  сколько этим законом предусмотрено.  Малейшее колебание, на   доли   процента,   и  эти  предприятия  уже  не  имеют  права пользоваться этими льготами. Это первое.

     Второе. На предприятиях,  которые входят в  Союз  организаций инвалидов Украины, при 57 процентах работающих инвалидов (от общей численности работающих) фонд  оплаты  труда  составляет  всего  26 процентов. 26! Никогда фонд оплаты труда не оговаривался в законах об инвалидских предприятиях.

     Поэтому прошу поставить на голосование предложение изкять  из этой статьи норму о фонде оплаты труда.

     СУСЛОВ В.  І.  Уважаемые народные депутаты!  Я напоминаю вам, что эта статья  детально  обсуждалась.  Вначале  мы  проголосовали норматив  -  50  процентов фонда оплаты труда инвалидов,  потом по просьбе предприятий инвалидов снизили его до 40 процентов.

     Теперь давайте подумаем,  что будет, если реально на каком-то предприятии  фонд оплаты труда инвалидов окажется не 40 процентов, а  35.  А  льгота  начинает  действовать  с   40   процентов.   Да просто-напросто будут давить на руководство,  чтоб хоть немножечко повысить зарплату инвалидам и получить право на льготу. И чем ниже будет  норматив для инвалидов,  тем ниже будет зарплата инвалидов. Поэтому вносить предложенное изменение не нужно.

     ГОЛОВА. Петре  Степановичу,  ви  наполягаєте  на  голосуванні вашої пропозиції? Будь ласка.

     СТЕПАНОВ П.С.  Уважаемый Виктор Иванович!  Уважаемые народные депутаты!  Как  искусственно  можно  повысить  заработную   плату, скажите,  пожалуйста?  Александр Александрович,  я прошу поставить этот вопрос на голосование.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  депутате   Сокерчак,   поясніть   Петру Степановичу,  в  чому суть цієї проблеми.  Ви розумієте,  ми зараз можемо,  так би  мовити,  на  емоціях,  підтримуючи  один  одного, поіменно голосуючи абощо, підтримати пропозицію, вважаючи, що вона правильна.  Але тут повинен бути професійний,  фаховий підхід. Цим займалися    спеціалісти,    вони    готували    ці   норми,   все прораховувалося. Я просив би зважити на цю обставину.

     Депутате Азаров. Будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.  Александр  Александрович!   Уважаемые   народные депутаты!  Прежде  чем  голосовать  законопроект  в  целом (как вы проголосуете,  так оно и будет,  конечно), вы должны осознать, что задолженность  по заработной плате из бюджета в этом году погашена не будет в случае,  если мы примем закон в таком  виде,  с  такими льготами.  К  сожалению,  депутатам не розданы расчеты,  которые у меня есть и из которых видны реальные потери бюджета  от  принятия закона в такой редакции. Это первое.

     Второе. Мы с вами должны также осознать,  что такого жесткого механизма компенсации отрицательного входного сальдо НДС, как тот, который   предусмотрен   в   данном  законе  и  который  обязывает государственный  бюджет  возмещать  задолженность  по  ставке  120 процентов, ни в одном законодательстве мира нет.

     Я не знаю, кто такую норму придумал. Я не знаю, за счет каких расходных статей бюджета мы будем платить эти  120  процентов.  Мы над этим должны задуматься.

     И, наконец,  последнее.  Все бюджеты областей, за исключением Донецкой и города  Киева,  станут  дотационными.  Централизованное зачисление  в бюджет НДС,  которое мы предусматриваем,  приведет к тому,  что ни один из бюджетов ни одной области,  ни одного города не станет самодостаточным.  Мы должны делать все сознательно. Если мы сознательно на это идем  -  давайте  проголосуем,  если  нет  - давайте подумаем.

     Я мог  бы  приводить  еще  десятки  недостатков этого закона, которые в  нем  появились  в  результате  принятия  предложений  с голоса.

     ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  хочу сказати,  що ми нічого з голосу тут не приймали.  Нічого!  Це, по-перше. По-друге, Миколо Яновичу, ви  знаєте,  як  глибоко  я  вас  поважаю.  Але  ви  член Кабінету Міністрів,  і Кабінет Міністрів вносить нам такі пропозиції.  Якщо ви  з  ними  не згодні,  то повинні були на етапі підготовки цього проекту сказати:  не можна так робити,  потрібен  інший  механізм, треба вводити податок з реалізації і на тому крапку поставити.

     Вікторе Івановичу, будь ласка, прокоментуйте по суті.

     СУСЛОВ В.   І.   Уважаемые   народные  депутаты!  Мы  приняли постатейно полностью важнейший и сложнейший закон.  Введение этого закона  в  действие  позволит  резко  улучшить  положение  наших и промышленных, и сельскохозяйственных предприятий.

     Благодаря механизму   эффективного   возмещения   уплаченного налога  на  добавленную стоимость это приведет к экономии большого обкема оборотных средств предприятий.  Мы  установили  (я  в  этом уверен)  разумный обкем льгот,  главным образом в сфере социальной защиты   населения.   Это    касается    культуры,    образования, здравоохранения,   помощи  малообеспеченным.  В  то  же  время  мы сокращаем некоторые льготы и вводим дополнительные меры  контроля, в  частности  и  при импорте товаров.  И это правильно.  Мы должны держать импорт под контролем,  мы должны  обеспечивать  наполнение внутреннего рынка за счет собственного производства.

     С учетом того,  что Верховная Рада работала над этим проектом более двух лет,  с учетом того,  что рассмотрены сотни предложений народных депутатов и найдены,  как видите, разумные компромиссы, с учетом того,  что найден компромисс с  Кабинетом  Министров,  этот первый  закон  из  налогового  пакета  правительства,  конечно же, должен быть принят. Это - важнейший закон из всего пакета.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Вікторе  Івановичу,  депутати   Ковтунець,   Альошин, Павловський,  Горбатюк і ще кілька,  - здається, Лановий, Оробець, пропонують у підпунктах 5.1.18 і  5.1.19  передбачити  пільги  для науково-дослідних,     проектно-конструкторських     робіт,    які виконуються за рахунок коштів державного чи місцевих  бюджетів,  а також  для  передачі  матеріальних  цінностей та коштів фізичним і юридичним особам для виконання проектів і програм у галузі  освіти і   науки   міжнародними   та  зарубіжними  науковими  фондами  за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Я передаю вам цей  текст.  Подивіться і прокоментуйте,  тому що його внесено під час минулого розгляду.

     Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые   народные   депутаты!   Мы   детально занимались  этой  проблемой.  Два  дня назад в комиссии по просьбе депутата Ивана  Симоненко  было  проведено  совещание  с  участием представителей конструкторского бюро имени Антонова и авиационного завода,  у которых, конечно, очень большой обкем конструкторских и научно-исследовательских   работ   и   которые  ставили  вопрос  о необходимости такой льготы.

     Так вот,  после того как письменно было проанализировано все, что  они  получат  и что потеряют при такой льготе (а потеряют они право на возмещение уплаченного налога на добавленную  стоимость), выяснилось,  что  предприятиям  гораздо  выгоднее  этой  льготы не иметь.

     Кроме того,  основным экспертом  по  этому  закону  от  Союза промышленников  и  предпринимателей  является  Александр  Петрович Шевченко,  директор акционерного  общества  "Марс",  которое  тоже является  научно-исследовательским  и конструкторским учреждением. Аргументы УСПП сводятся к тому,  что не  нужно  этой  льготы,  она нанесет ущерб именно конструкторским работам.

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Я  ще  раз прошу вас,  не правити законів у сесійному залі.  Треба вносити поправки на  основі  того аналізу,  який  проведено  попередньо,  погоджено  з  відповідними комісіями і в  дискусії  вивірено.  I  лише  потім  можна  ставити поправку  на  голосування.  Ось  і  зараз пропозиція здається ніби правильною,  але  аналіз,  який  зробили  спеціалісти  за   участю представників  науководослідних  установ,  свідчить,  що  не можна цього приймати.

     Ну почекайте, я бачу всіх.

     Депутат Ковтунець. Ваша пропозиція розглядається.

     КОВТУНЕЦЬ В.В.,  член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету  (Вересневий  виборчий округ,  Рівненська область).  Група "Реформи".  Дякую.  Шановний Вікторе Івановичу!  Зверніть увагу на підпункт 5.1.19.  Мова йде про благодійну допомогу галузі освіти і науки,  яка може бути надана Україні міжнародними фондами  і  яка, безумовно,  не буде надана,  якщо ми змусимо платити з неї ПДВ. Ця сума сягає не менш як 30 мільйонів американських доларів.  Якщо ці гроші не будуть отримані, то українські вчені поїдуть працювати на Захід.

     Справа в тому,  що до  цього  часу  ця  пільга  діяла,  а  із введенням в дію нового закону ми її знімаємо, штучно ставимо науку в умови,  гірші,  ніж були до цього часу. Яке ми маємо зараз право приймати  закон,  надаючи  пільги чорнобильцям і знімаючи пільги з науки, рубаючи останню позицію, на якій вона іще тримається?!

     СУСЛОВ В.І.  Хорошо.  С учетом того,  что в подпункте  5.1.19 предлагается  записать,  что перечень организаций,  получающих эту помощь,  утверждается Кабмином,  давайте проголосуем.  Может,  это добавит голосов.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ставлю  на  голосування  підпункт  5.1.19 у редакції,  яка була запропонована  і  раніше  розглядалася...  Ну, почекайте!  Я ще раз вас прошу. Ну невже не можна завершити якийсь етап розгляду цього питання?  А ви весь час тільки одне  говорите. Візьме він слово.  Але ж ви зараз заважаєте вирішити питання,  яке вносить ваш колега депутат.  Він уже втретє кричить:  дайте  слово тому чи іншому. Одну хвилину, почекайте!

     Депутат вносить конкретну пропозицію...

     Сядьте, будь ласка, Ігоре Олександровичу, на місце.

     Конкретна пропозиція  депутата  Ковтунця стосується підпункту 5.1.19. Під час розгляду у третьому читанні вона була в переліку в середній   колонці.   Депутат   наполягає   на  її  голосуванні  з уточненням,  яке зробив Віктор Іванович, - що перелік організацій, які  одержують  пільги,  і  фондів,  які  можуть направляти кошти, визначається Кабінетом Міністрів.  Тобто  це  буде  під  контролем Кабінету  Міністрів,  а фактично може бути зведено до нуля,  тобто ніякої пільги не буде.  Але можливість  така  в  окремих  випадках надається.  Тоді, наприклад, коли завозяться комп'ютери для якоїсь конкретної лабораторії і тому подібне.

     Я ставлю на голосування  пропозицію  депутата  Ковтунця,  яка комісією не відхиляється.

     "За" - 207.

     Депутат Пустовойтовський має слово. Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник  голови  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий  округ, Харківська область).  Спасибо,  Александр Александрович. Уважаемые коллеги!  Я хочу еще раз вернуться к вопросу  необходимости  этого закона.  Дело  в  том,  что,  принимая в общем-то очень нужный для страны и полезный для бюджета закон и соглашаясь с теми  доводами, которые   здесь  приводит  Виктор  Иванович  Суслов,  -  о  защите предприятий при возврате им НДС,  когда это положено,  мы идем  от одной  крайности  к  другой.  Мы  забываем  о  том,  что  по  сути отбрасываем в данном случае интересы регионов.  И это мы сразу  же почувствуем, как только этот закон будет введен в действие в таком виде.

     Поэтому я еще раз возвращаюсь к тому,  что сказал только  что Николай Янович Азаров:  закон в общем-то очень нужный,  но требует некоторой доработки для того,  чтобы он сослужил  полезную  службу экономике Украины.

     Я предлагаю  все-таки  сегодня  в окончательном варианте этот законопроект не принимать, а доработать те вопросы, которые поднял Николай  Янович.  Сделать  это  надо хотя бы на переходный период, возможно  распределить  этот  налог  на  НДС  через  бюджет.  Этот механизм  можно  отработать  достаточно  четко (у нас еще есть для этого время),  с тем чтобы  защитить  и  интересы  предприятий,  и интересы  регионов.  И  после  такой  доработки  по  двум или трем позициям можно будет окончательно проголосовать законопроект.

     Я прошу поддержать мое предложение. Вы должны понять, как это важно для наших регионов.

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу!

     СУСЛОВ. Уважаемые   народные   депутаты!  Уважаемый  Владимир Семенович!  Этот проект дорабатывался очень долго.  И в  настоящее время он доработан полностью.  Вопрос,  который снова поднимается, об  якобы  противоречиях  между  интересами  местных  бюджетов   и интересами    предприятий,    решается    просто,    так   как   в действительности   нет   таких   противоречий.   Будут    работать предприятия,  получая своевременное возмещение уплаченного налога, будут и пополнения и в центральный,  и в местный бюджеты.  Если же мы   сейчас  разрушим  механизм  возмещения  путем  безвозвратного зачисления налога на добавленную стоимость в местные  бюджеты,  то тогда рушится механизм всего закона и пострадают и предприятия,  и местные бюджеты.  Поскольку эта проблема  детально  обсуждалась  в зале, я считаю дальнейшую дискуссию бесполезной.

     ГОЛОВА. Депутат Коропенко.

     КОРОПЕНКО А.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і  туризму  (Заводський  виборчий округ, Дніпропетровська область). Дякую, вельмишановний Олександре Олександровичу.  Шановні народні депутати!  Наша фракція  повністю підтримує   пропозицію  депутата  Пустовойтовського  про  те,  щоб перенести  закінчення  розгляду  цього  законопроекту  -   основне голосування на завтра. Це перше.

     І друге. Шановні фахівці Ігоре Олександровичу Мітюков, Миколо Яновичу Азаров і Вікторе Івановичу!  Ось підпункт 3.2.7. Хто з вас докладно розповість на всю Україну,  що буде,  якщо розділиться на дві сторони?  Ми  надаємо  пільги  по  виплаті  заробітної  плати, пенсій,   стипендій,   субсидій  і  таке  інше.  І  далі:  "виплат дивідендів  у  грошовій  формі  або   у   формі   цінних   паперів (корпоративних  прав),  надання  брокерських,  дилерських послуг з укладання договорів (контрактів) на торгівлю цінними  паперами  та деривативами  на фондових і товарних біржах,  створених у порядку, передбаченому законами"... Що ми робимо?

     Я хотів би,  щоб нам зараз коротко пояснили,  що це таке,  як воно позначається на дії цього закону.

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, поясніть , будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемые   депутаты!   Мы  уже  несколько  раз обсуждали этот подпункт. Говорили о том, что, конечно же, денежные выплаты   заработной   платы   не  должны  облагаться  налогом  на добавленную стоимость. Я надеюсь, что ни у кого не возникло в этом сомнений.

     Что касается   остальных  названных  здесь  чисто  финансовых операций,  то они не облагаются нигде в мире.  Не облагаются!  Нет такой практики.

     Теперь относительно   того,   что  вы  предложите,  допустим, облагать. Кто будет реальным плательщиком? Реальными плательщиками будут   те   же   наши   граждане   со  своими  приватизационными, компенсационными,  сберегательными акциями и так  далее.  Все  эти операции  будут  в этом случае облагаться и на самом деле никакому посреднику  вы  не  нанесете  здесь  ущерба.  Вы  нанесете   ущерб потребителю, в конечном счете - населению.

     ГОЛОВА. Депутат Ландик. Будь ласка.

     ЛАНДИК В.I.    Уважаемые    коллеги!    Уважаемый   Александр Александрович! Мы, промышленники, понимаем, что необходимо принять Закон  о налоге на добавленную стоимость.  Мы прекрасно понимаем и даем себе отчет в  том,  что  надо  принимать  бюджет.  Однако  мы прекрасно  понимаем  и  то  (я  здесь  с трибуны выступал по этому поводу   неоднократно),   что   нужно   защитить    отечественного производителя.

     Вот статистические   данные.   В   январефеврале  этого  года производство телевизоров снизилось в  5  раз  (и  в  январе,  и  в феврале),  радиоприемных устройств - в 5 раз, машин стиральных - в 2 раза,  мотоциклов - в 30 раз,  магнитофонов - снижено в 2  раза, холодильников   -   снижено   в   3   раза.  Как  же  мы  защищаем отечественного  производителя?  Это  статистические  данные.  Надо очень серьезно подходить к принятию этого закона.

     Уважаемые коллеги,  я прошу обратить внимание на следующее. Я понимаю,  вы думаете,  что,  мол,  они промышленники и поэтому так говорят.  Но прошу и селян обратить на это внимание, ведь это бьет и по вас.

     Я считаю,  что сегодня в таком виде закон  принимать  нельзя. Хотя, повторяю, я прекрасно понимаю, что надо принимать бюджет. Но такой закон не нужен. Он и завтра не будет готов. Его рассмотрение надо перенести как минимум на две недели.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Дискусія  перейшла  в  площину  - приймати закон сьогодні чи завтра. Є пропозиція обмінятися з цього приводу  думками.  Чотири  чоловіка,  будь  ласка,  за  скороченою процедурою.  Ставлю на запис.  Прошу записатися на виступ. Та, ні, цьому не буде кінця, тому що весь час ліс рук - людей, які читають зараз закон.

     Депутати Чурута, Шевченко, Коліушко, Голубченко - четверо.

     Депутат Чурута. Будь ласка.

     ЧУРУТА М.I., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ, Луганська область).  Уважаемые народные  депутаты!  Здесь  звучали здравые  предложения  сегодня  закон не принимать.  Действительно, необходимо дать время,  чтобы доработать его.  Почему? У меня тоже есть предложения к этому проекту,  которые не были учтены,  у меня тоже болит сердце за  туризм.  Мои  предложения  не  прошли.  Зато появилась вообще новая строка на странице 17.  И мы уже ее прошли, так и не обсудив.  Я категорически против этого и  предлагаю  этот законопроект отложить и через две недели к нему вернуться.

     ГОЛОВА. Та на два тижні не можна. На завтра.

     ЧУРУТА М.I. На завтра - нет.

     ГОЛОВА. Депутат Шевченко.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,    член   Комісії   Верховної   Ради   України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації (Фастівський виборчий округ,  Київська область).  Прошу передати слово Євгену Жовтяку.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЖОВТЯК Є.Д.  Шановні колеги!  Я хотів би нагадати, що над цим законопроектом  ми  працюємо  із  січня  1995  року.  Тисячі разів розглядалися  різні  питання  про  надання  тих  чи  інших  пільг. Повірте,  вийшов зважений законопроект. Саме так. Повірте, у ньому не  закладено  ніяких  суперечностей  між  місцевими  бюджетами  і підприємствами.   Ми   повинні   надати  можливість  підприємствам працювати.  І  саме  цей  варіант  законопроекту  дає   можливість запрацювати.  Бо  якщо  не працюватимуть підприємства,  то не буде ніякого наповнення місцевих бюджетів.

     Що стосується питання,  яке  бурхливо  дискутувалося,  -  про імпортні  комплектуючі.  Я  ще  раз  кажу,  що  немає  тут  ніяких суперечностей для тих,  хто працює у  сфері  легальної  економіки, ніяка ціна не збільшиться. Просто ми ловимо тіньовиків, це справді так.  На  Верховну  Раду  чиниться  тиск.  Адже   тіньовикам   при перетинанні товару через кордон доведеться заплатити ПДВ.

     Я пропоную  проголосувати за законопроект сьогодні.  I,  якщо можна,  усе-таки повернутися до зняття підпункту 5.1.17.,  який ми голосували наприкінці дня, але в залі було мало депутатів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Учора була достатня кількість депутатів,  повний зал. Ми спеціально перенесли засідання, на годину зробивши перерву, так що облишмо про це. А позиція ваша зрозуміла.

     Депутат Коліушко.

     КОЛІУШКО І.Б.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України з питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи   (Буський виборчий округ,  Львівська область). Я прошу передати слово Сергію Терьохіну.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  У нас немає  ніяких застережень  проти  голосування  цього  закону в цілому,  за одним винятком.  Iдеться  про  пільги  по  імпорту  для   чорнобильських організацій.  Якщо  це  буде  введено,  втрачається сенс прийняття цього закону. Адже через цю дірочку буде протягнуто практично весь імпорт, який, ви знаєте, що робить з національними виробниками.

     І останнє.  Я  ще раз нагадую,  що за заявками чорнобильських організацій в уряд дали перелік товарів більш  як  на  2  мільярди гривень,  з  них  основна  маса  -  це  товари  1-24  груп,  тобто сільськогосподарського виробництва: м'ясопереробка, рослинництво і так   далі.   Якщо   ми   сьогодні   проголосуємо  за  зняття  цих невиправданих пільг, тоді можна буде голосувати за закон в цілому.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Голубченко.

     ГОЛУБЧЕНКО А.К., член Комісії Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Бердянський  виборчий  округ,  Запорізька   область).   Уважаемые народные депутаты, я хотел бы высказать свою точку зрения по этому вопросу.  Считаю, что закон, конечно же, сегодня нужно голосовать. И можно проголосовать, потому что над ним уже достаточно работали. Я хочу обосновать, почему нужно проголосовать.

     Посмотрите: председатель  налоговой  администрации  принимает документ  внутреннего  характера  -  инструкцию,  в соответствии с которой  прекращает  выплату  возврата  НДС.  Он  требует  столько справок, что становится очевидным, что все рассчитано на то, чтобы не возвращать! То есть он находит механизм.

     И в  то  же  время,  выступая  здесь,  он  говорит,  что  120 процентов  в  виде штрафов за то,  что не возвращают НДС,  нигде в мире не применяются.  Но  нигде  в  мире  не  практикуется,  чтобы принудительно,  внутриотраслевой инструкцией,  нарушать закон и не возвращать НДС!

     И сегодня очень многие  предприятия  страдают,  именно  из-за того,  что НДС по экспорту не возвращается.  Именно поэтому Азаров хочет, чтобы НДС не шел в центральный бюджет, а рассредоточился по областям, - это даст ему возможность снова не возвращать НДС.

     Мы говорили,  что  основная  идея  этого  закона - наконец-то вывести на законный уровень возврат НДС  от  экспорта,  чтобы  это было заложено в бюджет и возвращалось,  то есть оказывалась помощь товаропроизводителю. А мы все оттягиваем принятие этого закона, и, таким образом, возврат НДС товаропроизводителю. Это первое.

     И второе.   Мы   достаточно   работали   над  законопроектом. Единственное,  что я  предлагаю,  если  закон  все-таки  не  будет проголосован:  сделать  полный  анализ  всех льгот,  которые здесь предлагаются,  показать их народным депутатам,  а также  показать, что будет в бюджете,  если эти льготы не будут установлены,  и что будет в бюджете,  если они будут установлены.  Это в  том  случае, если закон не будет принят.

     Хочу еще  раз  обратить  ваше внимание на следующее.  Когда я предложил, чтобы там, где речь идет о возврате НДС, было записано, что   разрешается  требовать  только  исключительно  в  таможенной декларации,  господин Азаров высказался против этого,  но  мы  эту норму  проголосовали.  Однако  потом она снова была опущена.  Я не настаивал.  Но хочу сказать,  что  то,  что  сегодня  в  налоговой администрации творится беззаконие,  - это факт.  Поэтому предлагаю проголосовать закон.

     ГОЛОВА. Так,  все,  позиції з'ясовано.  Хвилинку!  Записалися чотири   депутати,  все.  Розглядалося  одне  питання  -  сьогодні голосувати  чи  завтра.   Я   пропоную   визначитися   рейтинговим голосуванням.  Якщо  з'ясується,  що  більшість  хотіла б вирішити питання сьогодні,  то сьогодні приймаємо закон,  якщо завтра, - то завтра. Але я вважав би за краще сьогодні.

     Ставлю на голосування пропозицію вирішити питання сьогодні.

     "За" - 199.

     Хто за те, щоб завтра голосувати це питання?

     "За" - 126.

     Одну хвилинку! Думаю, що це закономірний результат, тому що у нас є частина (дуже небагато),  депутатів,  які  вважають  так:  я завтра   поїду,   а  ви  розбирайтеся,  а  потім  скажу,  що  вони неправильно проголосували,  а я хотів інакше,  але мене не було  в залі.

     Я ставлю в цілому закон на голосування. Будь ласка.

     "За"- 174.

     Не вистачає  голосів,  тому  що  Сергій  Терьохін махає,  щоб голосували проти.  А ви зверніть увагу на те,  що в тій нормі, про яку ви говорите, записано: Кабінет Міністрів відповідає за перелік і  організацію...  і  так  далі.  І  ми  можемо  сказати  Кабінету Міністрів: поставте нуль там для всіх, і нехай працюють.

     І, потім,  ви ж пропонували,  працювали над цим проектом. То, зрештою, чи хочемо ми, щоб він працював, чи ні? (Шум у залі).

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый  Александр  Александрович!   Уважаемые народные депутаты!  Давайте поставим этот закон на голосование еще раз и поименно.  Это важнейший закон,  который меняет  ситуацию  в производстве  в  кризисной  ситуации.  Если мы его не примем,  то, собственно,  дальнейшая наша налоговая  реформа  теряет  смысл.  И жаль.

     Речь идет  вообще  о  судьбе  государства.  А  тут  буквально лоббистские группы - каждый за свои интересы.  В конце концов надо на  этом  остановиться.  И  если  уж где-то мы чьи-то пожелания по льготам  не  учли,  то  давайте  вернемся  к  этому   позже,   при дополнительных расчетах, и рассмотрим аргументацию.

     Поэтому я   прошу   поставить  на  голосование  еще  раз,  но поименно, и определиться, кто всетаки за прогрессивные изменения в сфере налогообложения и поддержку отечественного производителя.

     ГОЛОВА. Хто  за  те,  щоб  поіменно голосувати?  Голосуємо цю пропозицію.

     "За" - 175.

     Пропонується прийняти закон  у  третьому  читанні  в  цілому. Голосування поіменне.

     "За" - 223.

     Ще раз ставлю на голосування.

     "За" - 214.

     Опублікуйте по фракціях,  будь ласка.  Та не пройде ж,  ви це чудово розумієте.

     З поправкою депутата Терьохіна  ставлю  на  голосування:  про вилучення пільг для чорнобильців. Будь ласка.

     "За" - 226.

     Прошу вас,  я  ж  не можу врахувати думки усіх,  тому що один говорить у залі, а троє мені радять, як треба голосувати.

     Одну хвилинку! Депутат Яценко має слово.

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань Чорнобильської катастрофи (Коростенський виборчий округ,

     Житомирська область).   Олександре  Олександровичу,  ви  мені пробачте.  Так  це  не   піде.   Яка   саме   поправка   Терьохіна голосувалася?  Треба  чітко про це сказати,  оскільки у нього було багато поправок. Про що йдеться?

     ГОЛОВА. У нього  була  одна  поправка  -  голосувати  завтра. Точніше, остання його поправка була така: голосувати завтра (Шум у залi).

     Депутат Терьохін,  зачитайте ще раз свою поправку, я поставлю її на голосування (Шум у залi).

     ТЕРЬОХІН С.А.  Вона проголосована. Зміст моєї поправки такий: проголосувати сьогодні закон з  вилученням  пільг,  пов'язаних  із Чорнобилем.  Зал її проголосував,  Олександре Олександровичу. І не треба знову нагнітати пристрасті. Поправку вже проголосовано.

     ГОЛОВА. Саме тому, щоб не було ніяких сумнівів, ще раз ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  закон  в цілому з поправкою депутата Терьохіна про вилучення пільг  для  чорнобильців  (Шум  у залi).

     "За" - 182.

     Тоді пропоную ось що: Віктору Івановичу Суслову завтра вранці подати текст,  який ми  проголосуємо  остаточно.  Спасибі.  Можете сідати (Шум у залi).

     _____________________

     Слухається питання  про проект Закону України про ратифікацію Гарантійної угоди (проект реконструкції Старобешівської  ТЕС)  між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку.

     Доповідає Сергій Олександрович Кузьменко,  заступник міністра енергетики та електрифікації України. Будь ласка (Шум у залi).

     Закінчено розгляд попереднього питання. Сідайте.

     Говоріть, будь ласка, Сергію Олександровичу.

     КУЗЬМЕНКО С.О.,    заступник    міністра    енергетики     та електрифікації   України.   Шановні  депутати,  шановна  президіє! Міненерго  подає  на  ваш  розгляд  проект  Закону   України   про ратифікацію     Гарантійної     угоди     (проект    реконструкції Старобешівської  ТЕС)  між   Україною   та   Європейським   банком реконструкції  та  розвитку,  за  якою  передбачено фінансування в обсязі 113 мільйонів доларів США.

     Ми не вперше доповідаємо перед вами.  Завдяки вашій підтримці почалася  реалізація  проектів реабілітації гідроелектростанцій та розвиток енергоринку.

     ГОЛОВА. Будь ласка, увага!

     КУЗЬМЕНКО С.О.  Це  важливі  для  нас  проекти,   але   треба нагадати,  що основну частину електрогенеруючої потужності України становлять теплові електростанції, зокрема 14 великих блокових ТЕС із енергоблоками на 200,  300 та 800 мегават.  Це наше національне багатство,  і ми зобов'язані  підтримувати  його  в  працездатному стані.

     ГОЛОВА. Прошу хвилину уваги!  Зачекайте! Сядьте всі на місця. Степане Ільковичу! Я прошу сісти.

     У вас немає чого робити?  Я звертаюся до членів уряду: сядьте всі на місця. Депутатів прошу вийти із ложі уряду!

     Олександре Миколайовичу, припиніть розмови (Шум у залi). Я ще раз прошу! Відійдіть звідси! Чого ви прийшли сюди? (Шум у залi).

     Я роблю зауваження депутатам Соболєву, Терьохіну і Кармазіну: відійдіть, будь ласка, звідси (Шум у залi).

     ГОЛОС IЗ  ЗАЛУ.  П'ять  груп  і  фракцій  вимагають  негайної перерви.

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 20 хвилин.

     Керівників фракцій прошу зайти до залу президії. Терміново.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Шановні депутати, сядьте, будь ласка, на місця.

     Ми щойно провели засідання ради фракцій і домовилися про  те, що у фракціях протягом ще буквально 10 хвилин депутати порадяться, щоб прийняти одностайне рішення.

     Оголошую ще раз перерву на 10 хвилин.

     Засідання розпочнеться о 12 годині 40 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  оскільки  деякі  фракції  ще   не завершили  засідання,  я пропоную розглянути оголошене питання,  а потім повернемося до питання,  яке є основним у даному разі. Немає заперечень?

     На трибуну   запрошується   Сергій  Олександрович  Кузьменко, заступник міністра енергетики та  електрифікації  України.  Будьте уважні!

     КУЗЬМЕНКО С.О.  Шановні депутати! Шановна президіє! Міненерго України подає на ваш розгляд проект Закону України про ратифікацію Гарантійної  угоди  (Проект реконструкції Старобешівської ТЕС) між Україною   та   Європейським   банком   реконструкції,   за   якою передбачається фінансування в обсязі 113,2 мільйона доларів.

     Ми не вперше доповідаємо перед вами.  Завдяки вашій підтримці почалися реалізація проектів реабілітації  гідроелектростанцій  та розвиток  енергоринку.  Це  важливі  для  нас  проекти,  але варто нагадати,  що основну частину електрогенеруючої потужності України становлять теплові електростанції (понад 60 відсотків).  Передусім це 14 великих  блокових  ТЕС  з  енергоблоками  200,  300  та  800 мегават.   Це   наше   національне  багатство,  і  ми  зобов'язані підтримувати  його  в  працездатному  стані.  Але,  на  жаль,   їх обладнання   відпрацювало   20-30,  навіть  40  років  та  істотно вичерпало свої  можливості  -  знижуються  потужність,  коефіцієнт корисної   дії,  маневреність,  коефіцієнт  використання  та  інші показники.  Найбільш застарілими енергоблоками є блоки  потужностю 200 мегават, оскільки вони першими впроваджувалися в Україні.

     На ваш   розгляд   вноситься   пілотний  проект  реабілітації найтиповішого   енергоблока   на   200   мегават   Старобешівської електростанції  в  Донбасі.  Блок відпрацював близько 35 років,  і йому властиві внаслідок старіння зазначені щойно вади.  Енергоблок перемаркований   на   потужність   175   мегават,  практично  його потужність не перевищує 150 мегават.

     Проектом передбачено замінити наявний котел на  котлоагрегат, що  працюватиме  за  сучасною високоефективною,  екологічно чистою технологією  спалювання  низькосортного  вугілля  в   циркулюючому киплячому шарі,  а також установити електрофільтр та шламосушарню. Новий котел з циркулюючим киплячим  шаром  дасть  змогу  збільшити потужність блока до 210 мегават.  Котел спалюватиме паливну суміш, яка   складається   зі   звичайного    антрациту    та    відходів вуглезбагачування  у  відношенні 15 до 85 відсотків з калорійністю близько 4100 кілокалорій на кілограм.

     За даними галузевих інститутів,  на  збагачувальних  фабриках Мінвуглепрому в нагромаджувачах зберігається близько 120 мільйонів тонн відходів збагачувальних фабрик - шламів  із  високим  вмістом золи,  які  забруднюють  територію та погіршують екологічний стан. Нині шлам не використовується через брак в Україні котлоагрегату з циркулюючим киплячим шаром.

     Технологія спалювання  твердого  палива  в  котлоагрегатах  з циркулюючим киплячим шаром дає  можливість  комплексно  розв'язати проблему   охорони   навколишнього  середовища.  Заміна  котла  на котлоагрегат із ЦКШ позитивно позначиться і на економічному  стані всієї компанії "Донбасенерго".

     Мета реконструкції блока:  збільшити в паливно- енергетичному балансі   використання   низькосортного   вугілля   та    відходів збагачувальних  фабрик;  довести  до рівня європейських стандартів викиди шкідливих  речовин;  зменшити  експлуатаційні  та  ремонтні витрати;  відновити  рівень  коефіцієнта корисної дії та запобігти зниженню генеруючої потужності.

     Позика Європейського банку буде використана для закупівлі  та встановлення    котла.   Для   поставки   котельного   допоміжного обладнання,   електрофільтра   і   сушарні   планується   залучити українських  постачальників.  Таким  чином буде здійснена передача сучасної технології розроблення котельного обладнання,  технології висушування шламу, використання високоефективного електрофільтра.

     Загальний обсяг фінансування проекту передбачається в розмірі 162 мільйонів доларів.  Сума кредиту Європейського банку в розмірі 113  мільйонів  доларів  покриває  67 відсотків загальної вартості проекту.  Частково  фінансування  здійснюватиметься   за   рахунок власних  коштів Державної енергогенеруючої компанії "Донбасенерго" в сумі 28 мільйонів доларів, решта - за рахунок експортнокредитних агентств на суму 20,9 мільйона доларів.

     Схема надання позики.  Гарант - Міністерство фінансів України

- уклало Гарантійну угоду з Європейським банком  реконструкції  та розвитку.    Кредитна    угода   підписана   Європейським   банком реконструкції з позичальником - компанією "Донбасенерго".

     На яких умовах?  Кредит Європейського банку надається  на  13 років,  пільговий  період  -  3 роки.  Відсоткова ставка - близько 5,9-6 відсотків, яка пов'язана зі ставкою лібор.

     Гарантійна комісія,   яку   позичальник   сплачує    гаранту, становить  1 відсоток річних сукупної невиплаченої суми кредиту за Кредитною угодою.

     Економічна оцінка проекту.  Проект  розглянутий  і  схвалений Валютно-кредитною  радою,  Міністерством економіки,  Міністерством фінансів України, пройшов експертизу Європейського банку. Висновки всіх  експертів  свідчать  про  доцільність впровадження та високу ефективність проекту.

     Порівняльний аналіз   витрат   зі    здійсненням    звичайної реабілітації  заміни  котла  на  установку  з циркулюючим киплячим шаром показав,  що економія за рахунок нижчої вартості  палива  та котла компенсує порівняно вищі капітальні витрати.

     Тепер вартість   антрацитового   штибу   і   шламу  становить відповідно 65,8 і 15,9 гривні.  Тобто шлам, який спалюватиметься в котлі,  більш як у 4 рази дешевший за вугілля, яке спалюється нині в звичайному котлі.

     Щорічні витрати на паливо для варіанта звичайної реабілітації становлять  32  мільйони  доларів  США  порівняно  з 10,7 мільйона доларів, що планується.

     Питомі витрати палива до реконструкції становлять 420  грамів на   кіловат-годину,  після  реконструкції  проектна  питома  вага становитиме 342 грами на кіловат-годину, або нижче на 23 відсотки.

     Інший показник - внутрішню норму рентабельності -  планується одержати в межах 9 відсотків. Термін окупності - 7 років.

     Механізм повернення   коштів.   Повернення  позики  разом  із відсотками   передбачається   за   рахунок    власного    прибутку енергогенеруючої  компанії  "Донбасенерго".  За  рахунок  зниження собівартості  електроенергії  (внаслідок  зменшення  в  4-5  разів паливної   складової)   повернення   позики   здійснюватиметься  з незначним збільшенням відпускного тарифу компанії, тобто на 1,5

     відсотка, або  на  0,05  цента.  Після  закінчення   виплати, протягом    20    років,    енергоблок    поставлятиме    дешевшу, конкурентноспроможну на нашому ринку електроенергію.

     Не викликає сумнівів можливість мобілізації власних коштів  у обсязі   28  мільйонів  доларів  США  або  55  мільйонів  гривень, враховуючи річний обсяг товарної продукції "Донбасенерго".

     Реалізація проекту  дасть   змогу   передати   Україні   нові високоефективні,    екологічно   чисті   технології   використання низькоякісного    вугілля,     які     в     подальшому     широко використовуватимуться  у тепловій енергетиці шляхом тиражування на інші   блоки;   використовувати    відходи    вуглезбагачення    в паливно-енергетичному  балансі  України  за  низькою собівартістю; збільшити потужність блоку,  зменшити потреби в імпортованому газі та   мазуті,  що  використовуються  на  підсвічування  факела  при спалюванні  низькоякісного   палива   у   теперішній   технології; подовжити термін роботи енергоблока на 250 тисяч годин;  збільшити коефіцієнт корисної дії,  підвищити  надійність,  маневреність  та екологічні показники.

     Відповідно до  Закону України про міжнародні договори України Гарантійна  угода  (проект  реконструкції  Старобешівської   ТЕС), підписана 11 грудня 1996 року урядом України і Європейським банком реконструкції та розвитку,  підлягає ратифікації  Верховною  Радою України.

     Шановні депутати, розраховуємо на вашу підтримку.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Сергія Олександровича?  Запишіться, будь ласка. Вистачить 10 хвилин, так?

     Депутате Буздуган, будь ласка.

     БУЗДУГАН Ю.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань соціальної   політики  та  праці  (Новоселицький  виборчий  округ, Чернівецька область). Прошу передати слово депутату Юхновському.

     ГОЛОВА. Депутате Юхновський, будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань науки та народної освіти (Личаківський виборчий округ,  Львівська   область).   Шановний   доповідачу!   Дозвольте поставити  вам  кілька  запитань.  У розділі 5.02 зафіксовано,  що середні  витрати  електростанцій  на  паливо   повинні   становити півцента за одну кіловат-годину.  Я підрахував,  як працювали наші теплові електростанції.  У жодній за весь період  роботи  не  було півцента  за  одну  кіловат-  годину.  Як ви можете досягти такого показника? Це перше запитання.

     Друге. Той процес не називається процесом "у киплячому шарі", він  називається  процесом  "у циркулюючому флюїді",  бо там немає ніякого киплячого шару.

     ГОЛОВА. Технологічні деталі залишимо поза межами обговорення, поки що про собівартість поговоримо. Прошу.

     КУЗЬМЕНКО С.О.    Стосовно   собівартості   наші   розрахунки засвідчили, що таких показників можна досягти за рахунок зменшення ціни  на  паливну складову.  Ще раз наголошую (у доповіді я про це казав):  ціна вугілля на сьогодні становить 65 гривень,  а шламу - 15 гривень.

     ГОЛОВА. Ще раз депутат Юхновський. Будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Це правильно, що так буде, це дуже вигідно. Я підтримую цей проект закону і всіх закликаю голосувати  за  нього. Це  дуже  важливий  для нас законопроект,  можливо,  найважливіший серед усіх проектів з реконструкції теплових електростанцій.

     А все-таки  дозвольте  вас  запитати.  Тут  написано,  що  ви платитимете півцента за паливо на одну кіловат-годину. Проте, якщо ви купуватимете вугілля по 20 доларів за  тонну,  то  не  матимете такої ціни. Звідки тут така ціна?

     ГОЛОВА. Сергію Олександровичу, будь ласка.

     КУЗЬМЕНКО С.О.   Це   розрахунки   не   тільки   Міністерства енергетики та електрифікації,  а й інших міністерств та  відомств. Отож,   якщо  ви  бачите  якусь  помилку,  то  ми  окремо  з  вами підрахуємо. Проте вважаю, що тут помилки немає.

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

     КОВТУНЕЦЬ В.В.     Дякую.     Група     "Реформи".     Сергію Олександро-вичу,  у  разі прийняття цього законопроекту чи отримає Україна технологію виготовлення  котлів  із  циркулюючим  киплячим шаром,  як  сказано  в проекті,  чи то буде тільки разовий проект, після чого для реконструкції  чергової  електростанції  нам  знову доведеться  вклонятися західним партнерам і організовувати спільні підприємства?

     Дякую.

     КУЗЬМЕНКО С.О.  Ми придбали цю технологію,  і тепер створюємо спільне   підприємство.   Є  домовленість  з  Європейським  банком реконструкції   та   розвитку,   що   він   профінансує    спільне підприємство.   Ми   виготуємо   перший  зразок,  далі  технологія впроваджуватиметься  на  всі   котли   без   залучення   іноземних партнерів.

     ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

     ОСАДЧУК П.І.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький  виборчий округ,  ІваноФранківська  область).  Група "Конституційний центр". Демократична партія України.  Шановний  Сергію  Олександровичу,  я підтримую цей проект і голосуватиму за нього,  але постає питання: як бути з іншими теплоелектростанціями?  Скільки в Україні  таких, що потребують реконструкції? І якщо вони потребують реконструкції, то скільки на це треба було б витратити грошей?

     І ще  один  аспект   проблеми.   Чи   добре   діється,   коли теплоелектростанція  забруднює  навколишню  природу,  а податки до місцевого бюджету не надходять?  У нас  на  ІваноФранківщині  така ситуація з Бурштинською ДРЕС. Як тут бути?

     Дякую.

     КУЗЬМЕНКО С.Л.  Спочатку  стосовно  податків.  Ми податки всі сплачуємо. Якщо є затримки, то здійснюємо взаємозаліки з державним бюджетом  і  з  місцевим  бюджетом.  До  цього  додам,  що  тільки державний бюджет заборгував нам за  відпущену  електроенергію  144 мільйони гривень. Тому несплати податків з боку Міненерго немає.

     Тепер стосовно першого запитання.  У нас тільки блоків на 200 мегават (як ми оце зараз робимо) налічується 44.  Якщо здійснювати таку  реконструкцію  на  113 мільйонів,  то треба вже десь понад 4 мільярди.  Тобто це дуже перспективна робота,  і вона потрібна для галузі.

     ГОЛОВА. Загалом  вартість  цієї реконструкції становитиме 199 мільйонів,  оскільки треба рахувати всю суму повернення -  кредиту та оплати відсотків.

     Депутате Глухівський, будь ласка.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська  область).  Шановний доповідачу!  Я схвалюю цей проект і голосуватиму за нього,  оскільки всі наші  теплові  електростанції потребують   модернізації,   обладнання   їх  фізично  й  морально застаріле.

     Дозвольте поставити два запитання.

     Перше. Чи  всі  кошти,  отримані  внаслідок  цього   кредиту, залишаться  в  Україні?  Тобто  чи  вони  підтримуватимуть  нашого виробника,  щоб виготовити обладнання,  потрібне для реконструкції електростанції?

     І друге.  Ви сказали,  що почнемо повертати кредити через три роки і повертатиме їх енергогенеруюча  компанія  "Донбасенерго"  з власного  прибутку.  А  якщо вона не матиме прибутку,  бо нині всі теплові станції (та й не тільки теплові) не  отримують  коштів  за відпущену  електроенергію?  Чи  не станеться так,  що ми через три роки будемо змушені в бюджеті  передбачати  кошти  для  повернення цього кредиту?

     Дякую.

     КУЗЬМЕНКО С.О.  Дякую.  Стосовно вітчизняних виробників.  Я в доповіді  казав,  що  котел  виготовлятиметься  в  Україні.   Iнше обладнання:  40  відсотків  - постачання українське,  60 відсотків надходитиме через міжнародні тендери.

     Стосовно другого запитання. Взагалі електроенергетика не може бути збитковою, вона в жодній країні не є збиткова. Сьогодні маємо певні труднощі щодо збору коштів.  Але неможлива ситуація,  щоб не було прибутку і ми не змогли розрахуватися. Це сума невелика.

     ГОЛОВА. Депутате Ващук, прошу.

     ВАЩУК К.Т., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий  округ,  Волинська область).  Шановний пане заступнику міністра!  Питання, про яке ви сьогодні доповідали,  справді актуальне,  і я вважаю, що більшість депутатів його підтримає. В мене ось таке запитання.

     До мене  в окрузі звернулися з листом ваші енергетики (я його вам передам).  Понад 7 місяців люди не отримують заробітної плати. Ми  ж платимо за електроенергію,  платять індивідуальні споживачі, хай і 60 відсотків.  Чому склалася така скрутна ситуація? Чи тому, що  торгують  електрикою комерційні структури,  чи внаслідок іншої економічної ситуації? Енергетики ж завжди були багаті. Як сталося, що   люди  збираються  страйкувати?  Не  страйкують  лише  з  того розуміння,  що не можна  поставити  на  коліна  селянина  під  час посівної. Але згодом вони до того вдадуться.

     КУЗЬМЕНКО С.О.  Спасибі.  У  нас  справді є заборгованість із заробітної плати,  бо сьогодні борг споживачів  за  електроенергію становить  3,4  мільярда  гривень.  Я  казав,  що  тільки  в сфері Державного бюджету борг становить 144 мільйони гривень.

     З минулого року аграрники  взагалі  не  платять.  Як  заявили торік на посівну, щоб їх не займали, не вимикали електроенергію, і донині не платять.  Починається друга посівна,  а сплати нема. Під час зимового максимуму ми більшість коштів віддавали на паливо, бо ви розумієте, яка була складна ситуація взимку. Тепер ми поліпшили виплату  заробітної плати:  нині в нас більше ніж три місяці боргу немає. Але проблема є, і ми розглянемо того листа.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Від комісії хто виступає? Іван Іванович Магда, будь ласка.Прошу уваги.

     МАГДА І.  І.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область). Шановні депутати, шановний голово! Ми з вами  десь  рік  тому  ухвалювали  Національну  програму  розвитку електроенергетики.  У  ній  є якраз ця тема - придбання технологій для спалювання українського вугілля.  А наше вугілля сьогодні - це більшість  шламу,  що  накопичився  у сховищах,  на збагачувальних фабриках.

     Я кажу депутатові  Моісеєнку,  що  в  нас  ще  немає  поняття "вугілля",  є тільки поняття "гірська маса".  Тож ми спалюватимемо гірську масу.

     Наша комісія  розглянула  питання   і   пропонує   підтримати пропозиції  Міністерства  енергетики  та  електрифікації,  бо один котел змонтуємо  на  Старобешівській  ТЕС,  а  водночас  придбаємо технологію,  яка  допоможе  нам  згодом замінити котли того самого типу на інших електростанціях як Донбасу,  так  і  інших  регіонів країни.

     Як уже  сказано,  це  дасть нам змогу використовувати відходи вуглезбагачення,  збільшити потужність (на цій  станції  -  на  35 мегават), зменшити потребу у використанні газу й мазуту, подовжити термін  служби  на  250  тисяч   годин   і   зменшити   тариф   на електроенергію, оскільки шлами, звичайно, дешевші, ніж вугілля.

     Я прошу підтримати пропозицію. Це практично буде другий котел у Європі. Сьогодні такої потужності котел має тільки Франція.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є запитання до Івана Івановича?  Немає. Сідайте, будь ласка. Записалося кілька депутатів на виступи.

     Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України.  Шановні  колеги!  Перед нами  стоїть складне завдання.  Це майже єдиний випадок,  коли нам пропонують ратифікацію конкретної угоди на конкретний  об'єкт  під конкретну  технологію.  І в цьому позитивність угоди.  Справді,  в Україні   низькоякісне   вугілля   і   його   треба   переробляти, збагачувати,  а  тут  можна  взяти  новітню технологію і підвищити продуктивність  наших  вугільних  шахт,  то   треба   таку   угоду ратифікувати.

     Однак я   не  бачу  логіки  в  тому,  щоб,  викручуючи  руки, порушуючи всі технологічні вимоги,  закривати шахти і тоді казати, що в нас низькоякісне вугілля.

     Два місяці  тому  ми  були  на  шахті імені газети "Правда" в Донецьку.  На 30 років є запаси вугілля, нарізано п'ять нових лав. Я як економіст не можу збагнути: навіщо затоплювати шахту? Тому що так захотілося Світовому банку?  Логіки немає в цьому. Це знову ми повертаємося  до  того,  що наш уряд не здатний бачити економіку в цілому.

     І Президент  ще  якісь  претензії  висуває,  каже:  11  тисяч посередників на енергоринку не сплачують податків. То примусьте їх платити! За ці сплачені податки ми купимо ось таку технологію і не братимемо кредит, не підвищуватимемо тарифи, бо (зверніть увагу на сторінку 3) тарифи ж зростуть до 2010 року.  Це теж  проблема.  Ми беремо    новітню    технологію,    переробляємо   своє   вугілля, продуктивність підвищується, то чому ж тарифи так збільшуються? Це тільки  так  здається,  що  0,08 цента - невеличке збільшення.  Це велике збільшення.

     Та коли вже ми йдемо на ратифікацію угоди у  Верховній  Раді, тобто держава бере на себе відповідальність, то як можна звільняти голову Держкоматому Чеброва за те,  що  він  повільно  запроваджує ринкові  реформи?  Навіщо нам тоді ратифікувати,  брати державі на себе, а потім гратися в приватизацію? Якщо гратися в приватизацію, то   нехай  кожен  вмирає  поодинці  і  не  треба  державі  за  це відповідати.

     Iз огляду на ситуацію, яка склалася сьогодні, із зауваженнями про  потреби  стабільності тарифів та пошуку резервів для зниження собівартості через запровадження  новітньої  технології  ми  маємо змогу   цю  угоду  ратифікувати  і  взяти  її  під  контроль,  щоб Старобешівська ТЕС справді запрацювала  на  повну  потужність.  Не можна угоду ратифікувати наосліп.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

     КОВТУНЕЦЬ В.В.   Дякую.   Група  "Реформи".  Шановні  колеги, безумовно,  угода потрібна,  і її треба ратифікувати,  хоча  варто зауважити,  що  пропонований  нам  кредит  не  такий уже дешевий і вигідний.

     Тому, ратифікуючи  угоду,  маємо  передбачати,  що  наш  уряд візьме  на  себе  певну  відповідальність за виконання цієї угоди. Насамперед  реалізація  даного  проекту  має  гарантувати,  що  ми організуємо  в себе виробництво українськими підприємствами котлів для  ТЕС,  які  функціонують  за  цією  технологією.  Якщо  ми  не перенесемо  в українське виробництво цю технологію,  то реалізація угоди буде невигідною.  Тим більше що уряди приходять і  відходять (а кредит береться під гарантію уряду),  тому повних гарантій,  що позичальник розрахується,  немає.  Бюджетна комісія розглядала  це питання,  і  ніхто  не зміг переконати нас у тому,  що позичальник здатний самостійно розрахуватися.  Отже, коли держава бере на себе такий ризик,  то вона мусить зобов'язати виконавців даного проекту отримати максимум вигоди для держави.

     Тому я пропоную до проекту Закону про ратифікацію Гарантійної угоди  додати  такі  пункти:  "Перший.  Кабінету Міністрів під час реалізації проекту організувати серійне  виробництво  українськими підприємствами  котлів  для  ТЕС,  які функціонують за технологією циркулюючого киплячого шару.  Другий.  Кабінету Міністрів  України протягом  усього  періоду  реалізації  проекту  раз  на  два  роки подавати Верховній Раді звіт про хід його виконання".

     Ці пропозиції я подаю Олександру Олександровичу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Будь ласка, подавайте. Депутат Сургай.

     СУРГАЙ М.С.  Уважаемый  Александр  Александрович!   Уважаемые депутаты! Я поддерживаю предыдущих выступающих. Качественного угля на Украине есть на 400 лет, а с учетом внедрения этой технологии - еще на 100 лет.

     Вы знаете,  состоялось  экономическое  совещание,  на котором выступал  Президент  и  другие.  Было  сказано,  что  в   снижении внутреннего   валового   продукта   свыше   90  процентов  виновен топливно-энергетический  комплекс.  Коль  диагноз  установили,  то давайте  лечить топливно-энергетический комплекс - основу пирамиды нашего народного хозяйства.  Эта технология - не новое дело. Можно было  бы  сегодня  заполитизировать его.  Родина этой технологии - Советский Союз.  В грозные  годы  Великой  Отечественной  войны  в блокированном    Ленинграде   на   этой   технологии   "Ленэнерго" обеспечивало город.  И если была Дорога жизни по  льду  Ладожского озера, то был котел жизни, котел с ЦКС.

     В угольной промышленности при командноадминистративном методе было внедрено 150 котлов  малой  энергетики.  Правда,  они  сейчас хиреют  вместе  с развалом угольной промышленности,  сейчас никому ничего не надо...

     В чем  смысл  сегодняшнего  положения?  Надо  эту  технологию провести  в  большую  энергетику.  Вы  сегодня  получили  газетную информацию,  как  это  делается  в  мире.  Уже  300  таких  котлов работают.  И дело не в шламах и не в плохом угле, а прежде всего в экологии.  Именно эта технология исключает серные  образования.  И помимо    сжигания    качественных    углей    также   вовлекаются дополнительные фонды.  И сегодня не  120  миллионов  тонн,  а  300 миллионов   всяких   отходов  обогатительных  фабрик  находится  в отвалах!

     Если мы говорим,  что все  выращенное  селянами  должно  быть сохранено,  то  все  добытое  должно  быть  рационально  сожжено и использовано. Эта технология именно на это и направлена.

     И последнее.  Уважаемые товарищи,  я поддерживаю  то,  о  чем говорила депутат Витренко. Действительно, катастрофа! Если сегодня мы закрываем эти шахты,  а завтра сможем уже  внедрять  вот  такие технологии, шахты эти не должны закрываться.

     Мой коллега   любит  повторять,  что  жадный  платит  дважды. Поэтому,  уважаемые депутаты,  давайте один раз и навсегда внедрим эту  технологию.  Вот у меня письмо министра машиностроения.  Наша комиссия не просто там отсиделась, а взяла, так сказать, отпечатки пальцев: эта технология будет внедрена на наших машиностроительных заводах!

     Спасибо за внимание (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Тільки Микола Сафонович не уточнив -  технологія  для збору відбитків пальців чи чогось іншого? (Шум у залі).

     Будь ласка.   Є   ще   бажаючі   виступити?   Наполягаєте  на голосуванні? (Шум у залі).

     Ставлю на  голосування   проект   Закону   "Про   ратифікацію Гарантійної  угоди  (Проект реконструкції Старобешівської ТЕС) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку".

     "За" - 277. Прийнято.

     Є пропозиція  депутата  Ковтунця  прийняти  постанову  такого змісту.

     "1. Кабінету  Міністрів  України в процесі реалізації проекту закону забезпечити серійне виробництво українськими підприємствами котлів для ТЕС,  які функціонуватимуть за технологією циркулюючого киплячого шару.

     2. Кабінету  Міністрів  України   протягом   усього   періоду реалізації  проекту закону раз на два роки подавати Верховній Раді України звіт про хід його виконання".

     Ставлю проект постанови на голосування за основу.  Вважаю, що проект правильний.

     "За" - 268.

     Які доповнення? Депутате Вітренко, будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Шановні  колеги!  Наголошую,  що надаючи такий кредит і можливість змінити  технологію,  мусимо  відразу  ставити завдання   пошуку   резервів  для  стабілізації  тарифів.  Отож  у постанові ми повинні  написати:  "Зобов'язати  Старобешівську  ТЕС розробити  і  запровадити  технологію  без  підвищення  тарифів на реалізацію електроенергії".  Нехай  вишукують  внутрішні  резерви, оскільки отримують допомогу від держави.

     ГОЛОВА. Слушна  пропозиція.  Проте Верховна Рада не може дати доручення ТЕС.  Ми можемо дати доручення Кабінету  Міністрів,  щоб він опрацював такий варіант. Зрозуміло?

     Голосується доповнення  депутата  Вітренко.  Воно  правильне, тільки треба направити таке доручення Кабінету  Міністрів.  Ставлю на голосування.

     "За" - 217.

     Ще раз,  за наполяганням донецької депутації. Хвилинку. Слово надається міністру Ігорю Олександровичу Мітюкову.

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати, йдеться про відпускний тариф.  Не остаточний для споживача, а відпускний. Зміниться він у тисячних долях.  Це внутрішні питання,  які регулюються  всередині системи  реалізації електроенергії.  Збільшення остаточного тарифу для споживача не буде.

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Ігоре Олександровичу,  все правильно, але   така  технологія  давала  б  змогу  і  внутрішній  тариф  не збільшувати. Про це йдеться. Відпрацюйте, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Ідеться про те,  що новітня технологія потребує певних витрат та певного часу на її впровадження.

     ГОЛОВА. Ще  раз ставлю на голосування доповнення,  яке ми вже голосували раніше. Будь ласка, голосується ще раз.

     "За" - 236. Прийнято.

     Проект постанови, внесений депутатом Ковтунцем, голосується в цілому з доповненням депутата Вітренко.

     "За" - 283. Прийнято.

     Ігоре Олександровичу, все це можна зробити, бо передбачається велика економія на вхідній частині,  на  вугіллі  і  на  зменшенні витрат на охорону навколишнього середовища.  Так що можна вийти на нульовий приріст внутрішнього чи відпускного тарифу.

     --------------------

     Шановні депутати!  Ви порадилися у фракціях і групах стосовно розгляду проекту Закону про податок на додану вартість.  Я, так би мовити,  поверну вас усіх до цього матеріалу,  щоб  безпристрастно його тепер розглянути.

     Проблема виникла   після  того,  як  депутат  Терьохін  подав пропозицію  про  вилучення  норми,   що   стосується   пільг   для чорнобильських   організацій.   Звичайно,   це  неоднозначно  було сприйнято  депутатами.  Тому  я  пропоную  буквально   хвилину-дві послухати  Віктора Івановича Суслова.  У фракціях ви вже радилися. Треба прийняти позитивне рішення.

     Ідеться про те, що пільги чорнобильцям визначені в конкретних законах   і   ніде   не   порушуються.   Потрібно  навести  лад  в експортіімпорті товарів  для  всіх  організацій,  але  особливо  в імпорті.  Аналіз  імпортних  операцій,  здійснений  на  кордоні та митницях,  засвідчує   ось   що.   Під   вивіскою   чорнобильських організацій   безмірна  кількість  товарів  надходить  в  Україну, поповнюючи  тіньовий  обіг   і   збагачуючи   людей,   що   тільки прикриваються бідою для задоволення власних потреб.

     Тому надаю  слово  Віктору  Івановичу,  а  він  пояснить суть питання.

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Важно, что Верховная Рада,  голосуя  проект  Закона  о налоге на добавленную стоимость, чернобыльцев никаких льгот не лишала.

     В подпункте  5.1.17  говорится  о  льготах  для  коммерческих организаций,  созданных  чернобыльцами.  В то же время в подпункте 5.2.4  отмечено,  что   от   налога   на   добавленную   стоимость освобождается"...надання    матеріальної    допомоги    продуктами харчування  власного  виробництва  та  послуг  з   обробки   землі багатодітним  сім'ям,  ветеранам  праці і війни,  інвалідам праці, інвалідам дитинства,  одиноким особам похилого віку,  особам,  які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи..."

     Обсудив ситуацию,  мы  пришли к выводу,  что этот подпункт не затронут.  То есть,  льготы для лиц, пострадавших от Чернобыльской катастрофы, безусловно остаются и материальная помощь для этих лиц облагаться не будет.

     Я присутствовал  и  на  заседании  фракции  коммунистов.  Там данный  вопрос  обсуждался  и большинством голосов было поддержано решение,  что  коммерческие  организации,  занимающиеся  импортом, должны  быть  лишены льгот,  и правильно лишены.  Закон принят без подпункта 5.1.17.

     ГОЛОВА. Юрій Григорович Донченко  від  фракції.  Будь  ласка. Увага!

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ, Луганська область). Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемые товарищи!  Уважаемые  коллеги!  Позиция  нашей   партии   и   нас, депутатов-коммунистов, представляющих и проводящих ее идеи в жизнь через  советы,  однозначно  направлена  на  то,   чтобы   защитить трудящихся, пенсионеров, инвалидов и чернобыльцев.

     Мы всегда  выступали за то,  чтобы отечественное производство работало на полную мощность,  и  выступали  за  реальное  снижение налогового   пресса   на   товаропроизводителя.  Поэтому  было  бы абсурдным обвинять нас и нашу фракцию в том,  будто мы  поддержали коммерческие  структуры,  в  частности зарегистрированные в городе Славутиче и имеющие офисы в Киеве,  ввозящие  в  нашу  страну  под маркой  чернобыльцев  без НДС продукты питания,  спиртные напитки, табак и тому подобное.

     Мы полностью поддерживаем  исключение  подпункта  5.1.17.  Но вместе  с  тем  выступали  и  будем  выступать  в  защиту граждан, пострадавших  от  аварии  на  Чернобыльской  АЭС,  чьи   интересы, отражены в подпункте 5.2.4, касающемся освобождения их от налога.

     Из этих   двух   пунктов   один  мы  исключаем,  а  второй  - поддерживаем.

     Вместе с  тем,  Александр  Александрович,  я  прошу  еще  раз вернуться  к подпункту 7.5.5.  Более подробно изложит нашу позицию депутат Пустовойтовский.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Володимире Семеновичу, прошу.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Спасибо.  Уважаемые коллеги, я еще раз хочу вернуть вас к подпункту 7.5.5 и поправке 159.

     Дело в   том,   что   забота  о  возврате  взятого  НДС  ряду предприятий,     которые     экспортируют      продукцию,      или сельскохозяйственным   предприятиям   обеспечивается   и  при  том варианте, который существовал. Почему?

     Прежде всего,  нас тревожит возврат НДС предприятиям, которые экспортируют   продукцию.  Мы  ведь  знаем,  что  импорт  в  нашем государстве пока превышает экспорт.  И,  таким образом,  импортный налог  на  НДС,  забираемый  правительством себе,  достаточный для того,  чтобы полностью рассчитываться с нашими  экспортерами.  Это раз.

     Во-вторых, ведь  все  равно  в подпункте 7.5.5 предусмотрено: "Суми податку  на  додану  вартість  зараховуються  до  державного бюджету   та   використовуються   у  першу  чергу  для  бюджетного відшкодування податку на додану вартість та  формування  бюджетних сум, що направляються як субвенції регіонам".

     То есть   опять  из  этого  налога  отдаются  деньги  в  виде субвенций  регионам  через  центр.   Следовательно,   этих   денег достаточно.  Но  давайте не будем гонять их через центр,  не будем ставить регионы в зависимость,  ибо это еще ухудшит  обстановку  и без  того  очень тяжелую в регионах.  Для этого надо распределение сделать через государственный бюджет и учесть все  обстоятельства, о  которых  заботится Виктор Иванович Суслов и все его сторонники, чтобы  обеспечить  возврат   НДС   нашим   производителям.   Прошу поддержать. Я выражаю мнение фракции коммунистов и, за исключением Виктора Ивановича Суслова, всех депутатов харьковской делегации.

     ГОЛОВА. Прошу  уваги.  Одну  хвилинку,   Вікторе   Івановичу, Володимире Семеновичу.  Ми завершили роботу над цим законом і буде прийнятий Закон про Державний бюджет на  1997  рік.  Щоб  не  було суперечностей  між  ними,  краще  тут записати нейтральну формулу: "Суми податку  на  додану  вартість  зараховуються  до  державного бюджету   та   використовуються   у  першу  чергу  для  бюджетного фінансування податку на додану  вартість  та  формування  місцевих бюджетів".  Щоб  не  казали,  що  через центр переганяється і тому подібне.  Точніше,  мабуть,  так:  "Суми податку зараховуються  до бюджету та використовуються..."

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый  Александр Александрович,  если можно, очень  краткое  замечание.  Депутат  Пустовойтовский  своевременно подал  свои  предложения.  Они  были  в сравнительной таблице.  Мы детально  эти  предложения  обсуждали.  Здесь   выступил   депутат Стешенко  от  Комиссии по вопросам государственного строительства, деятельности  советов  и  самоуправления,  который  обкяснил,  что предложение  депутата  Пустовойтовского  противоречит  Конституции Украины.

     Кроме того,  принятие этого  предложения  чисто  экономически разрушает  механизм  возмещения  уплаченного налога на добавленную стоимость  для  предприятий.  Мы  не  можем  сейчас,  обсудив  все детально,  проголосовав,  думать,  что  такими  поправками улучшим закон.  Такими поправками мы просто сделаем закон неэффективным  и недееспособным.

     Закон проголосован.   Пункт   этот  обсужден  и  проголосован специально.  Ни по Регламенту,  ни по сути дела нет  необходимости сейчас к этому возвращаться.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Я дуже прошу Володимира Семеновича та інших припинити дискусію з цього приводу.

     Пропоную проголосувати закон в цілому з урахуванням того,  що підпункт 5.1.17 вилучено. Будь ласка. Ставлю на голосування (Шум у залі). Будь ласка, підтримайте.

     "За" - 266. Прийнято.

     СУСЛОВ В.І. Большое спасибо.

     ГОЛОВА. Тепер ті зауваження,  які  можуть  бути  враховані  в постанові. Володимир Михайлович Яценко.

     СУСЛОВ В.   І.   Постановление   о  введении  в  действие  не принимается, мы уже ввели закон...

     ГОЛОВА. Можна окремо записати постановою...

     СУСЛОВ В.  І.  Можно дать отдельное поручение по тем или иным вопросам (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно! Прошу, Володимире Михайловичу.

     ЯЦЕНКО В.М.   Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати! На превеликий жаль, ви проголосували проти того, щоб надати все-таки пільги чорнобильським організаціям.  Я взагалі не знаю,  хто тут зіграв важливу роль.  Очевидно, певною мірою ви, Олександре   Олександровичу,   оскільки   вчора  надали  депутатам абсолютно недостовірну інформацію з цього приводу.

     Я категорично протестую проти зняття пільг для чорнобильських організацій.  Вважаю,  що  ви  певним чином скоїли злочин!  (Шум у залi).

     Дякую.

     ГОЛОВА. Володимире Михайловичу, я вдячний вам за таку жорстку оцінку.  Гадаю,  вона  чесно  вами  виголошена - так ви думаєте... Проте  зазначу,  що  рішення  приймає  Верховна   Рада.   Депутати проголосували   свідомо,   256   голосами.  І  я  зобов'язаний  за процедурою надавати всю вичерпну інформацію,  в тому числі  й  ту, яку я вчора подав.

     Справді, лист  одержаний  від  чорнобильських  організацій  і переданий вам на розгляд (Шум у  залi).  Пошукайте,  в  канцелярії подивіться!  (Шум  у  залi).  Ваш  секретаріат,  очевидно,  погано працює.  I там зазначено,  що таким записом,  який є  у  підпункті 5.1.17, ми спричиняємо суперечності всередині чорнобильського руху взагалі. Цього не можна допускати! Я з цим у принципі згоден, хоча розумію, що це, можливо, суб'єктивна оцінка.

     А стосовно потреби підтримувати чорнобильські організації, то в мене нема ніякого сумніву, що їх треба підтримувати. Будь ласка.

     Була ще пропозиція депутата Грабаря,  вона роздана депутатам. Будь ласка, Миколо Федоровичу.

     ГРАБАР М.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань законності і правопорядку (Хустський виборчий округ,  Закарпатська область).  Шановні народні депутати! Шановний Голово! Я дуже прошу вас уважно вислухати і вникнути  в  суть  пропозиції.  У  третьому читанні  ми  проголосували про те,  що звільняються від сплати ПДВ операції з реалізації путівок на санаторно-курортне  лікування  та оздоровлення дітей (крім міжнародних).

     Через якусь  незрозумілу  гру  в  цьому залі з'являється нова редакція цього підпункту,  де записано,  що перелік об'єктів,  які здійснюватимуть    таку   реалізацію,   встановлюється   Кабінетом Міністрів. Тобто ми дали це на відкуп чиновнику, щоб він визначав, який саме об'єкт має потрапити до переліку.

     Кожен з  вас  у  своїх  областях має різні оздоровчі заклади, пансіонати,    будинки     відпочинку,     санаторії-профілакторії підприємств,  колишні дитячі піонерські табори й таке інше. Ви над цим не задумувались?  Вони аж ніяк не потраплять до того  переліку об'єктів,   який  затверджуватиме  Кабінет  Міністрів.  А  якщо  і потраплять, то чи гоже Кабінету Міністрів цим займатися - зійти до найнижчої ланки і вирішувати це практичне питання?

     Тому вноситься    пропозиція   (вона   викладена   письмово), підтримана майже 50  народними  депутатами.  Адже  вчора  основним аргументом,  який  спрацював  у  цьому  залі  та  за  незрозумілої постановки на голосування питання був підтриманий  більшістю,  256 голосами,  був  виступ  представника  міністерства фінансів,  який сказав,  (можна це перевірити за стенограмою), що сьогодні у Криму відпочивають   не   громадяни  України,  а  здебільшого  іноземці, нерезиденти, через те вони й не сплачують податки.

     Сьогодні, розмовляючи  з  багатьма  депутатами,  я  почув  не зовсім нормальне,  на мій погляд,  висловлювання про те,  що бідна людина  не  може  відпочивати,  тільки  багаті  можуть   собі   це дозволити. Але, вибачте, є санаторії різного рівня. Є путівки, які коштують 1000 гривень, але є путівки за 150 і 200 гривень.

     То ви сьогодні зменшуєте коло тих  людей,  які  скористаються цим (Шум у залi).

     Прошу проголосувати    таку    редакцію    цього   підпункту: "Звільняються від сплати податку на  додану  вартість  операції  з реалізації   путівок   на  санаторно-курортне  лікування  громадян України, оздоровлення та відпочинок дітей (крім міжнародних), крім операцій,   здійснених   нерезидентами".   Тобто   якщо  санаторій викуплено, він буде платити податок інвесторам.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Цікава ваша пропозиція.  Оформляйте її як  доповнення до  закону,  прийнятого  в  цілому  (Шум  у залi).  Я не маю права ставити її на голосування після прийняття закону...  (Шум у залi). Гаразд,   ставлю   на   голосування   цю  пропозицію,  щоб  ви  не звинувачували  мене,   як   інші   депутати   звинуватили.   Прошу проголосувати.

     "За" - 190. Не прийнято.

     ______________________

     Слухається питання  про  проект  Закону  України  про  вибори народних  депутатів  України.  На  трибуну  запрошується   Валерій Дмитрович  Мішура,  голова  тимчасової спеціальної комісії.  Прошу уваги!

     МІШУРА В.Д.,  голова  Тимчасової   спеціальної   комісії   по доопрацюванню проекту Закону України про вибори народних депутатів України  (Центральний  виборчий  округ,  Кіровоградська  область). Шановні колеги!  Учора, напередодні переможного матчу національної збірної України з футболу, наша комісія провела своє засідання.

     ГОЛОВА. На стадіоні?

     МІШУРА В.Д. Ні, ні. Ми працювали відповідно до Регламенту.

     Нагадую, що   проект   закону,    напрацьований    тимчасовою спеціальною комісією,  схвалено в першому читанні.  Комісія уважно розглянула  всі  поправки  і  зауваження,  що  надійшли.  Стосовно кожного з них ми винесли відповідну ухвалу.

     Пропоную розпочати   постатейне   обговорення  за  процедурою другого читання.

     ГОЛОВА. Так. Назва закону не викликає дискусій.

     Стаття 1 "Основні принципи і засади  виборів".Частина  перша: "Народні депутати України (далі - депутати) обираються громадянами України на основі загального,  рівного і прямого  виборчого  права шляхом таємного голосування за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою".

     Ставлю назву закону і частину першу статті 1 на голосування (Шум у залі).

     Будь ласка, голосуємо.

     "За"- 167.

     Бракує голосів.

     МІШУРА В.Д.  Була пропозиція назвати закон по-іншому:  "Закон про вибори нині діючих депутатів".

     ГОЛОВА. Я пропоную  тимчасовій  спеціальній  комісії  ще  раз зустрітися  з  радою  фракцій.  Повернемося до цього законопроекту наступного тижня.  Немає потреби витрачати час, щоб ті, які хочуть заблокувати закон, похизувалися перед мікрофоном.

     Хто за  те,  щоб перенести розгляд законопроекту на наступний тиждень,  а  комісії  доручити  разом  із  радою  фракцій  ще  раз розглянути цей законопроект, прошу проголосувати.

     Ставлю на голосування.

     "За"- 200.

     МІШУРА В.  Д. Олександре Олександровичу! Ми в комісії не мали жодного мажоритарного закону.  Ті закони,  що в  нас  були,  -  це пропорційні  і  змішані  закони.  Ми їх сумлінно відпрацювали.  Це можуть засвідчити члени нашої комісії.

     Тобто, ідеться  лише  про  торпедування  законопроекту.  Тому прошу поставити першу статтю - це пропозиція комісії - на поіменне голосування.  А в газеті "Голос України"  опублікувати  результати голосування,  щоб  усі  побачили,  хто  не  хоче  нового виборчого закону.

     ГОЛОВА. Хто за  те,  щоб  поіменно  проголосувати  статтю  1. Ставлю на голосування (Шум у залі).

     Та почекайте з бюджетом. Вносьте і будемо приймати.

     "За" - 168.

     Стаття 1 законопроекту голосується у поіменному режимі.  Будь ласка.

     "За" - 179.

     Будь ласка, висвітліть за фракціями (Шум у залі).

     Ще раз ставлю на  голосування  пропозицію  розглянути  проект закону  наступного тижня.  Попередньо тимчасова спеціальна комісія разом із радою фракцій доопрацює його.  Ставлю на голосування таке доручення. Будь ласка (Шум у залі).

     "За" - 205.

     Ви хочете  розглядати  його  зараз?  То який же сенс?  У мене постає запитання до тих,  які  голосують  проти  цієї  пропозиції. Першою  статтею  визначається  суть  закону,  його принципи.  Якщо відхиляється вона, то тоді немає про що далі говорити.

     Депутат Чурута вносить  пропозицію  записати  таке:  "Народні депутати   України,   колишні  народні  депутати  України  діючого скликання не включаються до  списків  кандидатів  у  депутати  від політичних  партій,  виборчих  блоків  партій  у  багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі".  Це дуже добрий  пункт,  але він  порушує  Конституцію.  Я  не маю права ставити на голосування норми, що порушують Конституцію. Усі громадяни рівні між собою.

     Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  про  перенесення розгляду  цього законопроекту на наступний тиждень.  Проголосуйте, будь ласка.

     "За" - 210.

     Поіменно? На  наступний  тиждень?  Подивимося,  хто  не  хоче працювати ні над тим,  ні над тим законопроектом.  Хто за те,  щоб поіменно проголосувати?

     "За"- 203.

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  перенесення  розгляду проекту  Закону про вибори народних депутатів на наступний тиждень після доопрацювання тимчасової спеціальною комісією разом із радою фракцій. Ставлю на голосування в поіменному режимі.

     "За" - 243.

     Висвітліть за фракціями.

     У наступному складі парламенту, я переконаний, деякі фракції, що тепер голосують проти,  будуть в іншому складі все одно.  Нехай не  думають,  що це все зафіксовано до пенсії (Шум у залі).  А я ж про вас нічого не казав (Шум у залі).

 ________________________________

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін до деяких законодавчих актів з  питань  оподаткування  ввізним  митом товарів, що ввозяться на митну територію України.

     Доповідає Сергій Анатолійович Терьохін. Питання розглядається за процедурою другого читання. Будь ласка.

     Де доповідач? Поки він підійде, я прошу вашої уваги.

     Шановні депутати!  Ви маєте дуже конкретний документ - проект Постанови  Верховної  Ради України про забезпечення представництва Верховної Ради України в Конституційному Суді України.  Погляньте, він  у  нас в переліку є як такий,  що пропонується до розгляду за скороченою процедурою. Ставлю на голосування пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

     "За" - 185. Прийнято. Це процедура.

     Одну хвилинку! З 16 години ви доповідатимете з цього приводу.

     А оскільки  мною  запропоновано  цей  варіант,  я  прошу  три хвилини для виступу.

     Шановні депутати!   Вам   пропонується   розглянути    проект постанови про забезпечення представництва Верховної Ради України в Конституційному Суді України.

     Від початку функціонування Конституційного Суду до  нього  на розгляд  надійшло  багато  подань,  зокрема  від  Верховної  Ради, Президента,  груп депутатів,  окремих громадян. Майже в кожному із цих   питань   передбачається  участь  Верховної  Ради,  бо  треба аргументувати позиції парламенту під  час  підготовки  й  розгляду того або того закону Конституційним Судом.  Це передбачено Законом про Конституційний Суд.  Виявляється,  це  колосальна  за  обсягом робота.  Одне тільки питання потребує підготовки (не уточнюватиму, про яке саме питання йдеться) - це десь  приблизно  300  сторінок: підготовка  стенограм  дискусій,  що  провадилися в сесійному залі тощо, редагування, подання, обгрунтування.

     I друге:    захист    позицій    законодавчого    органу    в Конституційному   Суді   зумовлює  потребу  створення  відповідної структури в апараті Верховної Ради та визначення представництва на розгляд тих або тих питань у Конституційному Суді.

     Коли ми порушували це питання із представниками ради фракцій, то пропонувалося таке направлення здійснювати Верховною Радою.

     Я виступаю проти даної пропозиції,  оскільки йдеться про  те, що  кожного  разу  предмет  буде  різний і щоразу треба направляти фахівця, який володіє матеріалом саме з цього питання.

     Вважаю цілком  слушним  є   текст   проекту   постанови,   де зазначено:  "Перше. Голові Верховної Ради України вирішити питання про утворення в Секретаріаті Верховної Ради  України  спеціального підрозділу   з  числа  висококваліфікованих  фахівців-юристів  для забезпечення представництва Верховної Ради  України  при  розгляді справ у Конституційному Суді України.

     До законодавчого   визначення   порядку   здійснення   такого представництва  Верховної  Ради  України   призначати   зазначених представників розпорядженнями Голови Верховної Ради України.

     Друге. Комісії  Верховної  Ради  України з питань Регламенту, депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності    депутатів передбачити  в проекті закону про Регламент Верховної Ради України положення,  що  визначають   порядок   здійснення   представництва Верховної  Ради  України  під час розгляду справ у Конституційному Суді в України".

     Ідеться про те,  що справді потрібно Регламентом  врегулювати це   питання.   Але   вже  сьогодні  до  Конституційного  Суду  за ініціативою тільки депутатських груп подано два питання, є подання Президента  про  конституційність  закону про Рахункову палату і є подання Верховної Ради стосовно майже  100  указів  Президента  як щодо таких,  котрі порушують Конституцію.  Отже Конституційний Суд не може нині очікувати,  коли буде прийнято Регламент чи зміни  до Закону про статус народного депутата.

     Прошу підтримати  це  як  норму тимчасової дії для того,  щоб дати змогу бути юридично точними під  час  формування  відповідної робочої  групи,  направлення того або того представника.  Я проти, щоб  тут  записувати  прізвище  Голови  Верховної  Ради,  адже  це універсальна  норма,  вона  має  регулювати  процес  незалежно від персоналій.

     Якщо є запитання, я готовий відповісти.

     Олександре Миколайовичу, ведіть, будь ласка, засідання.

     Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради

     України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться,  будь ласка,  на запитання.  Депутате Грабар, прошу.

     ГРАБАР М.Ф.   Група   "Реформи".  Олександре  Олександровичу, скажіть, будь ласка, чи слід розуміти так, що це представники, які згідно з даною постановою за вашим розпорядженням направлятимуться в Конституційний Суд для захисту інтересів Верховної Ради там,  де ми,  умовно  скажемо,  будемо  відповідачами щодо конституційності того або того закону?  Чи  то  будуть  представники,  уповноважені брати  участь у процесі?  Бо ви назвали й укази Президента,  і все інше...  Тобто  чи  доречно  Верховній   Раді   направляти   свого представника  під  час  розгляду  указу Президента,  якщо там буде представник Президента і заявники?

     Дякую.

     МОРОЗ О.О.  Пояснюю.  Справа в тому,  що  процедура  розгляду питань  у  Конституційному  Суді  передбачає представництво різних сторін.  I тому хочемо ми цього чи ні, коли йдеться про тлумачення або про визначення конституційності закону,  представник Верховної Ради - органу,  який приймав цей закон,  повинен там бути.  I тому незалежно  від предмету відання в більшості випадків Верховна Рада має бути  представлена  конкретними  особами,  які  обстоюватимуть позиції законодавчого органу і відповідність прийнятих нами рішень Основному Закону Конституції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Моісеєнко.  За  ним  виступатиме  депутат Ткаченко.

     МОIСЕЄНКО В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного   будівництва,   діяльності   рад   і    самоврядування (МакіївськийГірницький виборчий округ,  Донецька область). Фракция "Коммунисты   Украины".   Александр    Александрович,    полностью поддерживаю   ваше   предложение  о  создании  структуры,  которая позволит регулировать такое важное дело. Я сам столкнулся с тем, о чем  вы  говорили.  Более  месяца назад сдал в Конституционный Суд "подання",  связанное с изменением статьи 81 Конституции об отзыве народного депутата избирателями. Документ оформлен соответствующим образом.  Собрано более 150 подписей.  Все сделано в  установленом порядке.

     Но сегодня   я   вижу,   что   действительно   есть  проблема взаимоотношений  Верховного  Совета   с   Конституционным   Судом. Учитывая  то,  что  Конституция Украины сегодня изменила несколько функций Верховного Совета  как  высшего  органа  власти  (ранее  в аппарате не было того подразделения,  о котором вы говорите),  мне кажется,   было   бы   действительно   правильно,   чтобы    такое подразделение было создано. Как вы считаете?

     МОРОЗ О.О.  Правильна ваша думка. І можна навіть записати, за потреби,  що  це  за  рахунок  наявних  штатів.  Ідеться  не   про розширення штатів. Просто треба створити такий підрозділ. Він буде невеликий,  але технічна робота в ньому здійснюватиметься складна. Тому  там  повинно  бути  кілька юристів,  а в основному технічний персонал,  бо треба  буде  переглянути  всі  стенограми,  поіменні голосування і так далі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ткаченко.

     ТКАЧЕНКО В.А.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Охтирський  виборчий округ,  Сумська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Ви дуже  переконливо  аргументували   потребу   заснування   подібної інституції представництва Верховної Ради України в Конституційному Суді.

     Але тут є одна непогодженість.  За цим проектом виходить,  що буде представництво не Верховної Ради,  а Голови Верховної Ради. А згідно з Конституцією Верховна  Рада  не  може  нікому  делегувати власні  повноваження,  навіть  такій  посадовій  особі  як  Голова Верховної Ради. У повноваженнях Голови Верховної Ради записано, що він  представляє  Верховну  Раду  в  зносинах  з  іншими  органами державної влади.  Але ж це  не  державна  влада,  це  вищий  орган судової влади.  І тому ми не можемо порушувати Конституцію.  А щоб якось вийти з цієї колізії та розв'язати,  скажімо, позитивно таку проблему,  ми повинні призначити цих представників.  Ви казали, що одна людина не зможе перекрити всі  напрями  і  працювати  в  усіх сферах,  тому  ми,  напевно,  маємо  затвердити трьох або чотирьох представників,  які  відповідно  до   специфіки   питання,   котре розглядатиметься,  могли б представляти інтереси Верховної Ради та інтереси народу України.

     МОРОЗ О.О. Дякую. Гадаю, ви не сумніваєтеся в тому, що Голова Верховної Ради дуже зацікавлений у тому,  щоб обстоювати авторитет Верховної Ради скрізь, де це передбачено. А Конституція таке право Голові   надає.  Зверніть  увагу,  пункт  1  постанови  стосується структури апарату Верховної Ради. За Конституцією Голова Верховної Ради відповідає за, скажімо, комплектування апарату та організацію його роботи (Шум у залі).

     Депутат же мене запитав,  тому я  й  пояснюю.  Але  структура апарату  і  представництво  під  час  розгляду питання в суді - це різні речі.  У нас може бути,  скажімо,  3-6 юристів,  які готують відповідні  матеріали.  Наприклад,  з приводу Закону про Рахункову палату,  очевидно, ми будемо рекомендувати представником Верховної Ради професора Селіванова, який готував цей закон.

     З іншого  питання  може  бути інший фахівець,  який може і не входити до цієї структури.  У нас чимало докторів наук, кандидатів наук,   що  працюють  у  юридичному  відділі,  науково-експертному відділі,  інших   відділах.   Тоді   з   приводу   іншого   закону направлятиметься інший фахівець. Ось про що йдеться.

     Якщо ви  хочете,  щоб  саме  цих  представників рекомендувала Верховна Рада,  я не заперечую,  але це буде  постійним  предметом обговорення у Верховній Раді через якісь політичні мотиви тощо.  Я не хочу,  щоб таке було.  Якщо  ви  не  заперечуєте,  то  доручімо комісії  -  нехай  вона  визначає,  мене  це  абсолютно не хвилює. Ідеться  про  прискорення  розгляду  даного  питання  залежно  від обставин,  які  виникають  під  час  підготовки  і  їх  розгляду в Конституційному Суді.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано, Олександре Олександровичу.

     Веде засіданя Голова Верховної Ради України

     МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич хоче висловитися, він записаний на виступ.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Дніпровський  виборчий  округ, Херсонська   область).  Депутатская  группа  "Реформы".  Уважаемые коллеги! Я хотел бы, чтобы...

     ГОЛОВА. Є пропозиція підвести риску після  цього.  Ставлю  на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Александр  Александрович,  нельзя  прерывать выступающего.

     ГОЛОВА. Ви виступатимете,  ніхто вас не обмежує.  А Регламент це дозволяє між іншим.

     "За" - 191. Підтримується.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Я прошу выставить время.

     ГОЛОВА. Виставте, будь ласка, три хвилини.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Уважаемые   коллеги,  я  прошу  всех  очень серьезно подойти к принятию столь ответственного решения.  Дело  в том,    что   есть   правовые   коллизии.   Субкектом   права   на конституционное представление в Конституционный  Суд  о  признании тех  или  иных  решений,  в  том числе и Верховного Совета,  актов Президента,  Кабинета Министров,  являются не  менее  45  народных депутатов  Украины.  И  очень  часто  будут  такие случаи,  когда, например (я условно говорю),  депутат Моисеенко вместе  со  своими коллегами   будет   подавать  иск  в  Конституционный  Суд  против действий,   скажем,   Председателя   Верховного   Совета   Украины относительно того,  что неправильно принят закон, или, например, в законе есть нормы,  которые противоречат Конституции...  И  то  же самое могут делать представители Народного руха и так далее.

     Поэтому я  хотел  бы,  чтобы  здесь  были уравнены права всех политических сил, то есть чтобы представительство это определялось не решением Председателя Верховного Совета Украины,  а именно теми депутатами,  которые и  подают  обращение  в  Конституционный  Суд Украины.

     Мы должны избрать,  на мой взгляд, несколько человек, которым мы поручаем ведение таких дел. А вот конкретно каких избрать - это право людей, обращающихся в Конституционный Суд.

     Можно предусмотреть  другие  механизмы,  но если запишем так, как это сделано  сейчас,  то  возникнет  патологическая  ситуация. Представитель,  назначенный  Александром  Александровичем Морозом, будет выступать от имени Верховного Совета,  а  народные  депутаты Украины с прямо противоположным мнением о тех же действиях подадут в Конституционный Суд на Председателя Верховного Совета Украины.

     Поэтому, имея опыт,  когда,  к  сожалению,  наш  Председатель подает в суд не на всех совместителей и не хочет опубликовывать их списки в газете "Голос Украины",  как обещал,  я бы в  таком  виде постановление    не    принимал.   Необходимо   отправить   проект постановления на доработку и сделать так,  чтобы, с одной стороны, было  организовано  такое  специальное подразделение,  а с другой, чтобы  все,  кто  имеет   конституционное   право   обращаться   в Конституционный    Суд,   были   представлены   квалифицированными юристами, теми, кому эти народные депутаты Украины доверяют.

     Поэтому прошу сегодня в таком виде не принимать  этот  проект постановления.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. З  мотивів голосування просить слова Леонід Макарович Кравчук. Будь ласка.

     КРАВЧУК Л.М.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань культури    і    духовності   (Теребовлянський   виборчий   округ, Тернопільська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Ваша пропозиція  про постійного представника цілком нормальна.  Але для того,  щоб депутати не мали застережень,  то від групи не менше 45 депутатів,  які зробили подання,  до Конституційного Суду разом із представником іде головний депутат,  який ініціював 45 підписів. І все (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Теж    правильно.   Шановні   депутати,   обговорення відбулося. Я прошу звернути увагу на таку обставину. Те, що сказав депутат  Єльяшкевич,  здається  дуже  переконливим,  проте під час виконання дає нульовий результат.  Цього не можна робити. Майте на увазі:  є  предмет  обговорення  і є представництво як структурний підрозділ.

     Якщо часом робитиметься подання проти,  скажімо,  дій  Голови Верховної Ради, то тоді не він вирішуватиме це питання!

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А хто?!

     ГОЛОВА. Представництво, яке там є. Ви хочете записати, щоб це Комісія з питань Регламенту,  депутатської етики  та  забезпечення діяльності депутатів вирішувала? Нехай вона вирішує! (Шум у залі). Ідеться про те,  що сьогодні є  десяток  звернень  Конституційного Суду до Верховної Ради,  проте це не в моїй компетенції вирішувати такі питання!  Тобто Верховною Радою (а отже,  у  даному  випадку, мною) блокується робота Конституційного Суду! (Шум у залі).

     Навіщо ви   політизуєте  проблему,  у  якій  для  того  немає абсолютно ніяких підстав!.. (Шум у залі).

     Проект постанови,  внесений  на  ваш   розгляд,   ставлю   на голосування за основу. Прошу підтримати.

     "За" - 220.

     Ще раз за основу?  (Шум у залі). У цілому? Голосується проект постанови в цілому.

     "За" - 217.

     Ставлю на голосування проект постанови з доповненням  Леоніда Макаровича Кравчука,  будь ласка.  Підтримайте,  будь ласка,  це ж рядове питання, тут працювати треба! Будь ласка.

     "За" - 226. Прийнято (Оплески).

     Оголошується перерва до 16 години.