ЗАСІДАННЯ СТО ДВАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л   В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  3 липня 1997 року.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні депутати, представники уряду, журналісти, інші гості Верховної Ради, шановні радіослухачі!

 

     Прошу депутатів   підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Поки що  зареєструвалися  322  народних   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Спочатку розглянемо такі депутатські запити:

 

     Шкрабака Павла   Ананійовича   -  до  Голови  Верховної  Ради стосовно звернень громадян щодо перегляду питання  про  збільшення компенсацій  громадянам,  які  були насильно вивезені на роботи до фашистської Німеччини,  і до міністра  фінансів  України  стосовно зменшення  асигнувань  на  виплату  пенсій  та затримки їх виплати пенсіонерам Міністерства оборони,  СБУ,  МВС Снігурівського району Миколаївської області (узагалі це звернення,  а не запити,  це все подано у вигляді одного тексту);

 

     Симоненка Петра  Миколайовича  -  до  Генерального  прокурора України  стосовно  перевірки  факту одержання Народнодемократичною партією України благодійного внеску з США,  про що 27 червня цього року  повідомила  газета  "Правда  Украины"  та відповідність цієї акції Закону України про об'єднання громадян;

 

     Шевченка Віталія Федоровича - до голови Рахункової  палати  і голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету стосовно правомірності фінансових санкцій Головного  контрольно-ревізійного управління  України  до  Українського  державного  фонду підтримки селянських (фермерських) господарств  та  використання  коштів  на видання газети;

 

     групи депутатів (Швидкий та інші, усього 12 чоловік) - до виконуючого  обов'язки  Прем'єр-міністра  України Дурдинця  стосовно фінансово-економічного стану геологічної галузі і зокрема державного підприємства "Західукргеологія";

 

     Білоуса В'ячеслава Олександровича - до виконуючого  обов'язки Прем'єр-міністра   та   Генерального  прокурора  України  стосовно ігнорування Міністерством внутрішніх справ  України  вимог  закону про громадянство України.

 

     Ці запити  оформлені  відповідно  до  вимог  Регламенту,  і я просив би вашої згоди на направлення їх адресатам.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 239. Прийнято. Спасибі.

 

     У нас є небагато часу на  оголошення  і  пропозиції,  якщо  в цьому є потреба.

 

     Є потреба? Є. Тоді запишіться, будь ласка.

 

     Будь ласка, депутате Iлясевич.

 

     ТИМА Ю.К., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини,   національних   меншин   і    міжнаціональних    відносин (Чортківський  виборчий  округ,  Тернопільська  область).  Шановні народні депутати!  Дозвольте мені виступити  замість  мого  колеги Ілясевича   із   зверненням  дрібних  і  середніх  підприємців  до Верховної Ради України.

 

     "Ми, приватні підприємці, що працюємо на різних ринках міста, звертаємося  до  вас з нашим болем.  Ми просимо зупинити постійний тиск з боку податкових адміністрацій,  Мінфіну,  Мін'юсту та інших державних  чиновничих структур на повноважних представників малого бізнесу. Останнім часом постійно збільшуються податки, вигадуються різноманітні   додаткові   нормативні   акти,   котрі  ускладнюють нормальний хід роботи,  дублюють попередні  нормативні  документи, збільшуються  штрафи.  Якщо раніше мінімальний штраф дорівнював 17 гривням,  а максимальний - 170, то зараз мінімальний становить 170 гривень,  а  максимальний  (страшно  сказати!) - 1700 гривень.  Ми вважаємо,  що все це робиться з однією лише метою:  зідрати з  нас якомога  більше грошей,  абсолютно не рахуючись з нами та з нашими доходами,  хоча  доходи  наші  від  праці  на  ринках  лише  ледве дозволяють прогодувати родину. Оформлення нових документів вимагає багато додаткового часу і хабарів.  Для  збору  великої  кількості непотрібних  довідок люди витрачають цілі робочі дні замість того, щоб продуктивно працювати на робочих місцях.

 

     Ми вважаємо,  що  єдиний  вихід  -  це   введення   розумного фіксованого  податку 50 гривень на місяць і 150 гривень на квартал та відміна непотрібної бюрократичної тяганини.  Тоді і ми  зможемо працювати  спокійно,  і держава буде постійно отримувати внутрішні безпроцентні інвестиції,  а також вирішувати  соціальні  проблеми, використовуючи  ці гроші.  До того ж ціни на наші товари не будуть постійно зростати.

 

     Це єдине  рішення,  котре   дозволить   нормалізувати   умови існування  приватним  підприємцям,  а державі дасть змогу отримати нові кошти до державного бюджету.  Ми звертаємося до вас: прийміть правильне рішення, не допустіть безпорядків та кровопролиття!"

 

     Я хочу ще додати:  якщо ми не підемо назустріч цим людям,  то зруйнуємо середній клас, який ще тільки починає ставати на ноги. І якщо   ми   сьогодні  не  звільнимо  підприємців  від  податкового свавілля, то завтра сюди прийде матрос Железняк з Житнього ринку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пономаренко.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область).  Прошу  передати слово члену депутатської групи "Реформи" Григорію Омельченку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Омельченко.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань  боротьби   з   організованою   злочинністю   і   корупцією (Кременчуцький-Крюківський  виборчий  округ,  Полтавська область). Депутатська група  "Реформи".  Спілка  офіцерів  України.  Шановні виборці,  шановні  колеги-депутати!  Останнім  часом усе частіше і частіше  звучать  огульні,  безпідставні  звинувачення  на  адресу Верховної Ради,  вчиняються різноманітні політичні провокації. Усе чіткіше   простежується   небезпечна   тенденція    до    знищення парламентаризму як основи демократії та встановлення авторитаризму і поліцейської диктатури,  робляться  відверті  спроби  встановити монополію  на  інформацію  і політичну цензуру в державі,  знищити парламентський  контроль  за  роботою  правоохоронних   та   інших державних органів виконавчої влади,  залякати народних депутатів і під страхом кримінального покарання заборонити їм  використовувати передбачене  законом  право  реагувати депутатськими зверненнями і запитами на порушення законності,  змусити депутатів мовчати і  не говорити  людям правду про факти корупції і посадові зловживання у вищих ешелонах влади.

 

     Щоб не допустити чергових  звинувачень  на  адресу  Верховної Ради, зокрема в порушенні нею строків розгляду тих чи інших питань та інсинуацій навколо  подання  Генерального  прокурора  Ворсінова стосовно мене, я хочу зробити таку офіційну заяву.

 

     Генеральному прокуророві України, народним депутатам України. Заява про добровільне надання письмової згоди на притягнення  мене до кримінальної відповідальності.

 

     Побудова справедливого  демократичного суспільства і правової держави передбачає,  перш за все,  дотримання не на словах,  а  на ділі  рівності  всіх  громадян  України перед законом і судом,  що проголошено Конституцією. Закон має бути один для всіх.

 

     19 квітня цього року Генеральний  прокурор  Ворсінов  порушив щодо  мене  кримінальну  справу  і  неймовірно оперативно,  уже 21 квітня,  вніс до Верховної  Ради  подання  про  надання  згоди  на притягнення  мене  до кримінальної відповідальності.  Ворсінов так поспішав,  що  знехтував  вимогою  статті  27  Закону  про  статус народного   депутата   України,   згідно  з  якою  депутата  можна притягнути до кримінальної відповідальності і  за  його  письмовою згодою.

 

     З приводу такої згоди до мене ніхто з Генеральної прокуратури не звертався, хоч там не могли не знати, що ще в липні 1994 року я публічно,  зокрема через засоби масової інформації, відмовився від своєї депутатської недоторканності і тим  самим  заявив  про  таку згоду.

 

     Чому Ворсінов  з таким поспіхом звернувся одразу до Верховної Ради,  сподіваюся,  також зрозуміло, адже в разі неотримання згоди на  притягнення  мене  до  кримінальної  відповідальності  (на що, мабуть,  і  розраховували  Ворсінов  і  ті,  хто  за  ним  стоїть) кримінальну    справу   закриють   з   нереабілітуючих   обставин, звинувативши в очах громадськості Верховну Раду в тому,  що вона в силу   корпоративних   інтересів  не  "здала"  злочинця  -депутата Омельченка.  Після  цього  мене  вважатимуть  винним   у   скоєнні злочинів,  яких я ніколи не скоював,  але не за вироком суду, а на підставі постанови прокуратури.

 

     Крім того,  мене буде  позбавлено  конституційного  права  на судовий захист і права бути виправданим судом і невинним у скоєнні злочинів,  які  мені   інкримінує   Генеральний   прокурор.   Адже перший-ліпший    юрист,   прочитавши   прокурорське   подання   до парламенту,  переконається, що висунуті проти мене звинувачення не тільки безпідставні і юридично безграмотні,  а й абсурдні,  у чому мали  можливість  переконатися  ті,  хто  вже  ознайомився  з  цим поданням та висновками фахівців.

 

     Незважаючи на  безпідставність  і абсурдність висунутих проти мене Генеральним прокурором Ворсіновим звинувачень,  відповідно до вимог  Закону  про  статус народного депутата України (стаття 27), даю добровільну письмову згоду на притягнення мене до кримінальної відповідальності  за  діяння,  що інкримінуються мені Ворсіновим у поданні від 21 квітня цього року.

 

     Кримінальну справу прошу направити до суду  для  розгляду  по суті.  Суд  і  тільки  суд повинен встановити істину в цій справі. Депутатові нічого боятися,  якщо він чесний і не скоїв злочину  чи інших  правопорушень.  Ще  одна  фраза!..  Сьогодні  ця заява буде направлена Генеральному прокурору.  Ще один примірник цієї заяви я передаю Голові Верховної Ради Олександру Олександровичу Морозу для розмноження і вручення депутатам.

 

     Дякую за увагу, шановні депутати.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Депутат Омельченко говорив більше, ніж  передбачено  Регламентом,  але всі представники фракцій,  щоб були записані пізніше, погодилися, щоб він використав і їхній час.

 

     Депутате Карпов, прошу.

 

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Ленінський     виборчий     округ,      Харківська      область). Народно-демократическая   партия.   Уважаемые  коллеги!  Уважаемые избиратели!  Вчера в "Песне о соколах" я говорил  о  той  позиции, которую  заняло  руководство  Руха в деле Лазаренко.  Подчеркиваю, именно  руководство,  а   не   Рух.   В   сегодняшней   "Песне   о буревестниках"   я   хочу   остановиться  на  позиции  руководства Компартии в этом  же  деле  и  попробую  оценить  ее  с  классовых марксистско-ленинских позиций.

 

     То, что   между   экс-премьером   и   руководством  Компартии существует, если не пылкая любовь, то глубокая внутренняя симпатия и    взаимоподдержка,    все   заметили   давно.   Неопровержимыми свидетельствами тому являются:  триумфальное  шествие  под  "Левый марш"  Павла Ивановича через зал парламента при получении согласия на  назначение  Премьером;  впечатляющая  поддержка  при  принятии программы действий правительства,  то есть программы строительства капитализма  с  нечеловеческим,  неукраинским  лицом;   постоянный перевод  стрелок  с  ни в чем не повинного Премьера на Президента. Верхом цинизма этой "стрелочной" возни мне представляется  случай, который  лихорадил  Верховный  Совет  и общество в целом почти две недели,  когда Премьер  (скрепив  своей  подписью  соответствующий документ)  в  здравом  уме  и  тогда  еще  в  крепком  теле увидел возможность погашения задолженностей  в  отмене  крошечных  льгот, которые    иногда    перепадали    инвалидам,   ветеранам   войны, чернобыльцам.  Наконец,  это  предательство   ленинских   заветов, выразившееся в забвении ленинского разоблачения гапоновской сказки о добром царе и плохих чиновниках-министрах.

 

     Изо дня в день из уст вашего лидера мы слышали новую сказку о плохом цареПрезиденте и добром Премьере,  о героических свершениях коего он старался не упоминать вообще.  Если у вас это  называется творческим развитием марксизма,  то,  может быть,  вам из вашей же практики известны примеры еще более беспардонного  ревизионизма  и лицемерия?

 

     Кстати, сам  Павел  Иванович с классовых позиций,  как только мог,  вразумлял Петра Николаевича:  Президент  и  Премьер  -  одна команда.  Не внял, не слушал Петр Николаевич: то ли потому что сам стал продажным, то ли последовал мудрому совету верных ленинцев из ближайшего   окружения:   мол   о   принципах  не  спорят,  о  них договариваются.  Не будем гадать на кофейной гуще.  Не будем  даже вспоминать  об  одном  из  возможных  вариантов  обкяснения вашего поведения (я имею в виду версию газеты "Регион" о  так  называемых газодолларах для диктатуры пролетариата):  не видел,  не стоял, не держал.

 

     Однако полагаю, что уже сказанного достаточно для того, чтобы обратиться  к  трудящимся  Украины  и  к  рядовым  коммунистам  со словами:  вас,  да и всех нас,  дурили прежние престарелые  вожди, будьте же бдительны по отношению к новым молодым вождятам, им ведь тоже ничто человеческое не чуждо!

 

     И в заключение разрешите вас проинформировать о  том,  что  в связи   с   высокоморальной   позицией  руководства  Компартии  по отношению к трудящемуся Лазаренко при временном забвении остальных трудящихся   руководство  НДП  приняло  решение  подарить  первому секретарю  ЦК  Компартии  Украины  товарищу  Симоненко  "Моральный кодекс  строителя  коммунизма"  - и для глубокого изучения,  и для постоянного руководства в борьбе за  социальную  справедливость  и народовластие.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутате Боженко, будь ласка.

 

     БОЖЕНКО О.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і  туризму  (Ленінський  виборчий округ,  Миколаївська  область).  Комсомол Украины.  Прошу передать слово   руководителю   фракции   коммунистов    Симоненко    Петру Николаевичу.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий  округ,  Донецька область).  Спасибо.  Уважаемые  коллеги!  Я хотел бы обратить ваше внимание на резкое возрастание  социальной  напряженности,  о  чем свидетельствует и акция 28 июня здесь, в городе Киеве, и выражение коллективного протеста представителей всех областей Украины против нынешней  политики,  и акция горняков,  когда они пришли под стены президентского дворца и требовали  заработной  платы,  хлеба,  они требовали  работы,  требовали  социальной  защищенности  и  многое другое.

 

     И наряду с этим у нас в государстве  разыгрывается  очередная драма  в продолжение всего того,  что делалось ранее исполнителями вот этого политического шоу,  шантажа и,  по сути дела, преступных деяний при рассмотрении "Конституційної угоди",  Конституции и тех программ, которые принимались в стенах Верховного Совета. Разговор о  продлении  срока  полномочий народных депутатов - это очередной политический шантаж  в  отношении  Верховного  Совета,  в  чем  мы глубоко   убеждены.   Технология  политического  шантажа  является основой  практической  реализации  сомнительных  идей  Президента, Кабинета  Министров,  их политических опричников,  которые сегодня имеют название "Наш дом Президента", сокращенно НДП.

 

     Далее. Фракция может согласиться с предложением  о  том,  что надо   проводить   сегодня  опросы  населения,  так  как  еще  при разработке проекта  Конституции  мы  провели  этот  опрос,  и  3,5 миллиона  граждан  поддержали  нашу  позицию  о  том,  что сегодня Конституция должна  иметь  совершенно  иное  содержание,  если  мы говорим о защите интересов простых граждан.

 

     Если и  далее  будут  продолжаться  этот политический шантаж, спекуляция,  подкуп отдельных групп народных депутатов  (когда  им выдавались генеральские "зірочки", раздавались министерские посты, иные,  скажем так,  льготы,  дающие  возможность  сидеть  на  этой скамье, а не на совсем другой), то мы предлагаем: давайте проведем опрос и спросим у наших граждан,  есть ли сегодня у народа доверие к   Президенту,  есть  ли  сегодня  доверие  к  политике,  которая проводится, есть ли сегодня положительное отношение к той, по сути дела,  социальной  программе удушения и уничтожения в целом нашего народа?

 

     Мы сегодня предлагаем также оказать помощь  господину  нашего народа  Украины  и  предложить  ему  (он  Урмасу  Отту очень четко ответил,  что  он  лучший  политик  года  и   этим   умиляется)... предложить ему, чтобы он сам принял решение об уходе в отставку.

 

     Почему я это предлагаю?  Вот письмо одной из жительниц города Киева,  которая пишет,  что она получает пенсию 49 гривень,  а  ей насчитали только пени за задолженность по газу 421 гривню. То есть она осталась без средств к существованию.

 

     Мы предлагаем  те  вопросы  повестки   дня,   которые   имеют отношение  к  преодолению  вето Президента на "Закон про тимчасову заборону  підвищення  цін  і   тарифів..."   сегодня   обязательно рассмотреть и вето преодолеть.  Особенно у членов фракции вызывают возмущение постоянные  разговоры  о  статье  22  Конституции.  Это свидетельствует   именно   о   том,   что  политика  удушения  как производителя, так и собственного народа продолжается.

 

     И последнее.  Хочу посоветовать  "классикам",  которые  очень долго  преподавали  марксизм-ленинизм  в  стенах  высшей  школы  и которые сейчас дают "ценные советы":  избавьтесь, пожалуйста, сами от тех пороков,  в которых вы сегодня обвиняете Компартию, уйдите, пожалуйста,  из власти.  Вы же сами там  сидите,  со  всех  сторон облизываете нынешнюю политику, а говорите, что Компартия виновата. Это яркое свидетельство того,  что в нашем  государстве  развязана антикоммунистическая истерия и исполнители ...

 

     ГОЛОВА. Депутат Душейко.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ,  Черкаська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги  депутати!  Я хотів  би  порушити  два прозаїчних питання нашої подальшої роботи (Шум у залі).

 

     Олександре Олександровичу,  я зачекаю поки...  Я пропоную  до канікул  розглянути  і прийняти Закон України про перелік майнових комплексів підприємств,  організацій,  їх структурних підрозділів, що не підлягають приватизації.  Справа в тім, що в моєму виборчому окрузі є одне спеціалізоване підприємство,  яке вийшло на проектні потужності,  має  прибуток,  а  зараз  на  нього  знаходяться нові господарі.  Це, мабуть, є і в багатьох інших округах. Тому, щоб не дати можливості приватизувати ті підприємства, які вкрай необхідні державі,  ми повинні до канікул обов'язково прийняти цей закон, бо можуть статися не дуже хороші речі.

 

     І друге.  Ми  прийняли  Закон про Державний бюджет України на 1997 рік.  У ньому окремим рядком передбачені видатки на підтримку виробництва  тваринницької продукції.  Зокрема ми передбачали,  що підтримка  тваринництва   здійснюватиметься   пропорційно   обсягу виробленої  продукції,  тобто  дотуватиметься  на  одиницю  обсягу виробленого молока, м'яса, іншої тваринницької продукції.

 

     Проте механізмом реалізації цього положення,  який  готується Кабінетом  Міністрів,  передбачається лише підтримка тваринницьких комплексів. Я вважаю, що такий підхід неправильний, бо він порушує Конституцію України, відповідно до якої всі форми господарювання є рівноправними, він також порушує Закон про Державний бюджет.

 

     Тому я просив би,  Олександре Олександровичу,  дати доручення Верховної  Ради  Комітетові  з  питань  АПК,  а  також  бюджетному комітету  проконтролювати,  який  механізм  підтримки  виробництва тваринницької  продукції буде розроблено Кабінетом Міністрів,  щоб знову цей механізм не  опинився  в  руках  чиновника.  Треба,  щоб передбачені   бюджетні   кошти  виділялися  чітко  через  Державне казначейство, оминаючи всі проміжні інстанції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Петре Григоровичу,  оскільки ми в Законі  про  бюджет вже  записали  таке  доручення  Комітету з питань бюджету та іншим профільним комітетам,  то я гадаю,  що Анатолій Степанович розуміє значення  того,  що  ви  кажете,  і  буде  забезпечувати  належний контроль. І Рахункова палата робитиме це. Це і є той механізм, про який ви говорите, іншого немає.

 

     Депутат Іванов.

 

     ІВАНОВ В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації (Харківський виборчий округ, Харківська область). Прошу передать слово депутату Цибенко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки та народної освіти (Свердловський виборчий округ,  Луганська область).  Фракция  коммунистов.   Спасибо.   Уважаемые   коллеги, уважаемые избиратели!  Думаю, что у нас будет основание продолжить диалог с представителями правящей дважды народной партии,  начатый сегодня,  когда  мы  получим  из  Генеральной  прокуратуры ответ о фактах финансирования этой партии из-за рубежа.

 

     Но сегодня я хотел сказать о другом.  Поскольку и 1, и 2 июля министр  дезинформации  или  лжеинформации  (это  уже пусть каждый выбирает то,  что хочет) Зиновий Кулик лишил  меня  как  народного депутата  возможности  высказать  ряд  своих  позиций (а между тем звонят избиратели и задают вопросы),  я хотел бы повторить сегодня заявление, которое делал во вторник.

 

     Итак, 27  и  28 июня в Украине прошли торжества,  посвященные годовщине принятия Конституции.  По-разному отмечали  это  событие власть   и   народ.   Власть   всячески  восхваляла,  превозносила Конституцию   как   самую-самую,   а   заодно   и   Украину    как непревзойденный и неподражаемый образец в области демократии, прав человека и гуманизма.

 

     В то же время абсолютное большинство людей труда отмечали эту годовщину  как  день борьбы за свои конституционные человеческие и жизненные права.  В большинстве регионов прошли митинги,  шествия, пикетирование административных зданий.  Труженики обличали власть, антинародный курс так называемых реформ,  которые завели Украину в болото нищеты и бесправия, уже превратив ее сегодня в полуколонию, аграрно-сырьевой  придаток  Запада,  они   обличали   Конституцию, которая  возвела  криминально-воровской беспредел в Украине в ранг государственной политики.

 

     Вполне естественно,  что  самая   массовая   акция   протеста состоялась в столице.  В ней приняли участие не три, не пять тысяч человек,  как утверждают лживые средства  массовой  информации,  а свыше 12 тысяч человек, причем полторы тысячи человек представляли различные регионы Украины.  Она состоялась  несмотря  на  то,  что власть принимала все меры,  включая недозволенные,  для того чтобы не допустить представителей регионов в Киев.  С автобусов  снимали номера,   людей   задерживали  якобы  для  установления  личности, пассажиров обыскивали с использованием специально  натренированных собак  якобы для поиска взрывчатки.  Участники акции организованно прошли  Крещатиком,  другими  улицами  Киева,  провели  митинг  на площади    Ленинского    комсомола,    осуществили   пикетирование Администрации  Президента,  хотя  сам  глава  государства,  гарант Конституции,  в  очередной  раз  спрятался за спины многочисленных национальных гвардейцев и спецназовцев и еще раз  подтвердил,  что для   него   народ   -   это  пустое  место.  Даже  представителей депутатского  корпуса  для  передачи  требований  пикетирующих  не допустили  в президентский дворец.  Словом,  власть вела себя так, как всегда.

 

     Спасибо.

 

     ___________________

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Всі зауваження беруться до  уваги.  Відповіді щодо питань, порушених Петром Григоровичем Душейком, я дав.

 

     А зараз прошу вас зосередитись. Учора на вечірньому засіданні ми ad hoc змінили статтю  Регламенту,  яка  стосувалася  процедури подолання   вето  Президента,  і  вчора  ж  за  пропозицією  групи депутатів сесія прийняла рішення ще раз  повернутися  до  розгляду питання  про  пропозиції  Президента України до Закону України про тимчасову заборону підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги,  що надаються громадянам України.  Сесія прийняла рішення сьогодні ще раз провести голосування.

 

     Я ще раз кажу,  я не наполягав на  цій  пропозиції,  оскільки думки і позиції депутатів були висловлені під час і поіменного,  і звичайного голосування. Однак ми вчора прийняли постанову, яка діє з  моменту  прийняття і відповідно до якої ми можемо користуватися Регламентом інакше, ніж раніше (з цього приводу, я маю на увазі).

 

     Тому я просив би вас усіх  зайняти  свої  місця.  Я  поставлю питання на голосування,  щоб ви могли нарешті визначитися, як слід його вирішити.  Вчора,  коли депутати  ставили  це  питання,  вони виходили   не   з   бажання  з'ясувати  політичні  стосунки,  а  з необхідності   захистити   населення   від   підвищення   цін   на енергоносії, на житлово-комунальні послуги.

 

     Будь ласка, говорить депутат Роман Безсмертний.

 

     Прошу всіх сісти на місця.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Я не буду повторюватися стосовно  того,  які  нюанси  привносить  це  у взаємини  різних гілок влади.  Я хотів би привернути вашу увагу до аргументів Президента,  головним з яких є те,  що дане питання  не належить  до  компетенції  Верховної  Ради.  Це перше,  Олександре Олександровичу.

 

     Друге. Нова Конституція передбачає,  що Верховна Рада діє  на основі  закону  про  Регламент,  а не Регламенту як постанови.  Це вчорашнє  наше  рішення  знову  викличе  колізії,  знову   викличе зауваження щодо процедури розгляду цих питань.

 

     Третє. Як   ви   знаєте,   рішення  щодо  підвищення  тарифів Кабінетом Міністрів  не  приймалося,  і  тепер  уже  очевидно  (це зрозуміло всім), що прийматися не буде.

 

     Четверте. Ми  з вами будуємо ринкову економіку,  і я хотів би подивитися  на  того  спеціаліста-економіста,  який   буде   якось вирішувати  цю  проблему,  якщо  завтра чи післязавтра нас змусять зовні підвищити ціни на енергоресурси.

 

     П'яте. Проблема вирішується,  ви це знаєте,  ми з вами про це говорили  ще  восени  минулого  року.  Суть  цієї  проблеми саме в монопольному становищі ринку енергоресурсів.

 

     Коли розглядалося  це   питання,   Верховна   Рада   з   волі високопоставлених  осіб  не  захотіла  його  вирішити.  То чому ми сьогодні вже  вшосте  чи  всьоме  повинні  розглядати  це  питання (привертаючи  до себе увагу й розуміючи,  що воно все-одно не може бути вирішене в цьому  залі)  і  не  хочемо  повернутися  до  того питання, яке є ключовим у цій проблемі?

 

     І останнє.   Якщо  рішення  про  підвищення  тарифів  і  буде прийняте Кабінетом Міністрів,  то ніщо, Олександре Олександровичу, не заважає Верховній Раді виконати свій конституційний обов'язок і скасувати це рішення, відновивши статус-кво.

 

     Дякую за увагу.  Шановні колеги,  а вас прошу не підтримувати пропозицію про подолання вето Президента.

 

     ГОЛОВА. Аргументація Романа Петровича зрозуміла. Він її вчора висловлював під час обговорення,  і я міг би вважати,  що  питання завершено   розглядом,   але   на   пропозицію   депутатів   сесія проголосувала  переважною  більшістю   голосів   за   необхідність голосування сьогодні цього питання по суті.

 

     Це питання з'явилося не випадково.  Ви пригадайте,  скільки в пресі говорилося про наміри уряду  підняти  з  1  червня  ціни  на енергоносії і комунальні послуги. Це збурило суспільну свідомість. Сьогодні люди повинні заспокоїтися,  знаючи,  що вони  захищені  в цьому відношенні законом,  що підвищення цих цін і тарифів не буде доти (як передбачено в  законі),  доки  рівень  доходів  населення (зростання  заробітної  плати  тощо)  не  дасть змоги ввести повну оплату комунальних платежів за  рахунок  зарплати  й  пенсій.  Так малося  на увазі.  Тому що сьогодні в Україні вже 80 процентів цих тарифів покриваються громадянами із сімейного  бюджету,  унаслідок чого  майже  дві  третини населення просто не сплачують квартирної плати.

 

     Я певен,  що і Президент прекрасно розуміє це і не  допустить підвищення  тарифів,  але йому легше буде це здійснити,  якщо буде прийнятий такий закон.

 

     Але це - ваша справа.  Ще раз повторюю для радіослухачів,  що вчора  Верховна  Рада  змінила норму Регламенту (він у нас не є ще законом,  це просто Регламент,  але він для Верховної Ради - закон внутрішнього вжитку,  так би мовити;  зараз наш профільний комітет готує проект закону про зміни до Регламенту,  і тоді  вже  діятиме закон.   Але   до   останнього  часу  ми  працювали  саме  за  цим документом). На підставі цієї норми я ще раз ставлю на голосування питання  про  подолання  вето  Президента  на  Закон про тимчасову заборону підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні  послуги, що надаються громадянам України.

 

     Будь ласка, визначайтеся шляхом голосування.

 

     "За" - 258.

 

     Залишаються в  силі  результати  попереднього голосування,  у тому числі поіменного  голосування.  Захоче  Президент  -  підпише закон, не захоче - не підпише. Це його справа.

 

     _________________________

 

     Азаров Микола Янович є? Ви доповідаєте? Прошу вибачити.

 

     Проект Постанови  Верховної  Ради України про основні напрями бюджетної політики на  1998  рік  (Бюджетна  резолюція),  повторне третє  читання.  На  трибуні  Пєхота  Володимир  Юлійович,  голова підкомітету Комітету з питань бюджету.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Московський виборчий округ,  Харківська область).  Шановний Голово,  шановні народні депутати!  Комітет  з питань бюджету, розглянувши ситуацію, яка склалася навколо проекту Бюджетної резолюції та зауважень депутатів  при  розгляді  проекту бюджету  у третьому читанні,  вносить пропозицію розглянути проект Постанови Верховної Ради про основні напрями бюджетної політики на 1998 рік у режимі повторного третього читання і прийняти остаточне рішення.

 

     Справа в тому,  що процес прийняття Бюджетної резолюції,  яка вчасно  (місяць  тому)  відповідно до Регламенту Верховної Ради та Закону  про  бюджетну  систему  була  внесена  на   ваш   розгляд, невиправдано затягнувся через збіг обставин, зумовлених прийняттям бюджету на 1997 рік та намаганням окремих  депутатів  висловити  і довести   свою  окрему  позицію  з  цього  питання  не  на  стадії підготовки документа, а безпосередньо тут, у залі, з голосу.

 

     Комітет з питань бюджету всебічно  розглянув  основне  спірне питання:  що Верховна Рада має приймати - закон чи постанову?  Усі присутні на засіданні комітету прийшли до висновку,  що це повинна бути  саме  постанова,  як  цього  вимагають Регламент і Закон про бюджетну систему,  при цьому не порушуються і  вимоги  Конституції щодо процедури прийняття бюджету.

 

     Ця позиція    повністю   погоджена   з   юридичним   відділом Секретаріату Верховної Ради, про що свідчить підпис його керівника під  матеріалами  до повторного третього читання.  Прийняття цього документа у вигляді закону втягне нас у безперспективну  ситуацію, коли   процедуру   його   розгляду  треба  буде  повторити  знову, витримавши терміни на підготовку,  внесення і розгляд, починаючи з першого  читання,  а  на  це,  як  нам  уже відомо,  буде потрібен принаймні ще один місяць.

 

     До того  ж,  на  такий  закон  легко  накласти   вето   через невідповідність    Регламенту    процедури    складання   бюджету, невідповідність його положень Закону про бюджетну систему, а також через  порушення  строків  подання його Кабінетом Міністрів.  Слід також врахувати, що указ Президента з цього питання вже прийнято.

 

     Посилання на статтю 113 Конституції стосовно того, що Кабінет Міністрів  не керується постановами Верховної Ради,  як на основну причину,  з  якої  нібито  треба   приймати   тільки   закон,   не узгоджується  із  статтею  91  Конституції України,  згідно з якою Верховна Рада приймає закони,  постанови та інші акти,  а також із Законом  про Кабінет Міністрів,  у якому Верховна Рада розширила і уточнила окремі положення  щодо  функцій  уряду.  У  цьому  законі (стаття  38)  визначено,  що  проект  Закону  про Державний бюджет України повинен бути розроблений  з  дотриманням  вимог  постанови (наголошую, постанови!) Верховної Ради України про основні напрями бюджетної політики  на  наступний  рік  (Бюджетної  резолюції),  а відхилення   від   постанови   повинні  бути  зазначені  окремо  і вмотивовані.

 

     З усякого складного становища є,  як правило,  два виходи.  У даному   разі   ми  приймаємо  або  погоджену  концепцію  політики формування бюджету на 1998 рік,  або рішення з одного пункту: "При формуванні  проекту  Закону  про  Державний  бюджет  на  1998  рік Кабінету  Міністрів  керуватись  чинним  законодавством  і  Указом Президента  від  19  травня 1997 року про забезпечення своєчасного складення  проекту  Державного  бюджету  на  1998  рік".  Подальше зволікання  з  прийняттям  рішення є ніщо інше,  як спроба зірвати складення бюджету на 1998 рік, що, можливо, і є основним завданням окремих депутатів.

 

     Тому пропонується  для  початку роботи над проектом резолюції проголосувати  за  скасування  нашого  попереднього  рішення,  яке помилково  було  прийняте  з  голосу  з  порушенням  Регламенту та діючого законодавства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Я просив би і доповідача,  і  всіх вас  спокійніше  поставитися до цієї проблеми.  Справа в тому,  що проект  Бюджетної  резолюції  розглядався  дуже   ретельно   всіма депутатами.  Цей  документ  повинен  мати  форму постанови,  бо це випливає із закону, а закон обов'язковий до виконання в будь-якому разі. Тому ця процедурна обставина враховується.

 

     Відносно Бюджетної резолюції на 1998- 1999 роки,  про що йшлося минулого разу. Така пропозиція вносилася за  моєю  ініціативою  і,  я  так  розумію,  вона  була  в  цілому підтримана.  Гадаю,  що можна буде,  розглядаючи проект бюджету на 1998  рік  у першому читанні,  прийняти водночас восени і Бюджетну резолюцію  на  1999  рік,  про  що  Володимир  Юлійович  та   інші розробники Бюджетної резолюції вже повідомляли.

 

     Тому, зважаючи  на те,  що зміст Бюджетної резолюції в цілому підтримується і Кабінетом Міністрів (про це свідчить  те,  що  тут присутній   Василь   Васильович   Дурдинець),   що  практично  всі зауваження, що вносилися, враховані, я просив би вас проголосувати її  в  цілому та припинити дискусію.  Немає заперечень?  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 219.

 

     Будь ласка, йде голосування Бюджетної резолюції.

 

     "За" - 247.

 

     Бюджетна резолюція   прийнята.   "За"    проголосували    247 депутатів.

 

     Подякуємо розробникам  цього  документа та побажаємо і їм,  і уряду  виконати  вимоги  цієї  резолюції  при  підготовці  проекту бюджету на 1998 рік. Спасибі (Шум у залі).

 

     Ну навіщо?  Ось Володимир Юлійович поряд з вами, підійдіть до нього, переговоріть (Шум у залі).

 

     ______________________

 

     Розглядається в   другому   читанні   проект    Закону    про електроенергетику.

 

     З цього  приводу  до  мене  й  до заступників учора звернувся доповідач  Панасовський  Олег  Григорович.  Він  говорить,  що  це питання потребує специфічного розгляду у Верховній Раді.  Я просив би Олега Григоровича висловити свої міркування на трибуні,  а  вас наперед   просив  би  підтримати  його  пропозицію.  Прошу  уважно вислухати те, що він говоритиме. Ми відвели на це питання небагато часу, але обмежувати Олега Григоровича в часі не будемо...

 

     Ні, то  не  має значення,  ви можете навіть усно продиктувати його...

 

     Будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  директор Вуглегірської ДРЕС (Артемівський виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемые народные депутаты! Вынужден  обратиться  к  вам  с  тревогой  и  обеспокоенностью  за состояние...

 

     ГОЛОВА. Олегу Григоровичу, я прошу, зробіть невеличку паузу.

 

     Зараз проект  постанови з цього питання розмножується.  Може, ми тоді розглянемо спочатку проект  Закону  про  оренду  землі,  а потім ви виступите, Олегу Григоровичу, і ми розглянемо це питання. Немає заперечень? Немає. То й голосувати це немає потреби.

 

     Тоді розглядається проект Закону про оренду землі в  третьому читанні. Доповідає Олексєєнко Володимир Кирилович. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села (Мар'їнський виборчий округ,  Донецька область).  Шановні народні депутати! Ви пам'ятаєте, що ми прийняли цей  законопроект у другому читанні.  Але після другого читання ми одержали  ряд  суттєвих  пропозицій,  зокрема  народного  депутата Носова.  У вас на руках є всі пропозиції,  які він вніс.  Учора на засіданні комітету ми додатково обговорили ці питання і пропонуємо розглянути даний законопроект у третьому читанні. Ми проголосували його до статті 8.  Народний депутат Носов вніс  одну  поправку  до статті   6,   і   комітет   з  нею  погодився,  але  треба  за  це проголосувати.  Автор пропонує визначити,  що орендарями земельної ділянки  є  юридичні або фізичні особи,  яким на підставі договору оренди належить право володіння й користування земельною ділянкою.

 

     Прошу підтримати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Ця  поправка  депутата  Носова  не суперечить ні Цивільному кодексу, ні іншим юридичним актам і чітко визначає,  хто є орендарем і які його права при  здійсненні  свого наміру щодо оренди землі.  Я просив би підтримати це формулювання. Повторю його ще раз:  "Орендарями земельної ділянки є юридичні або фізичні  особи,  яким  на  підставі договору оренди належить право володіння й користування земельною ділянкою".  Ви бачите,  що  все тут повністю відповідає принципу оренди.

 

     Ставлю на голосування цю поправку.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Це поправка до статті 6. Іде голосування.

 

     "За" - 219.

 

     Депутати просять ще раз проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Володимире Кириловичу...

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Дякую.  Поправка депутата Носова до статті 7 відносно цивільно-правових угод між  орендарями  і  орендодавцями. Він пропонує вилучити частину четверту цієї статті.  Комітет учора уважно   розглянув   цю   пропозицію,   але   ми   вирішили,    що цивільно-правові   угоди   можуть   укладатися  лише  щодо  оренди земельних ділянок (і ми це  підкреслили)  несільськогосподарського призначення.

 

     А друге  зауваження  до  цієї  статті  депутата  Носова таке. Пропонується  додати:   зазначені   угоди   підлягають   державній реєстрації   відповідно   до   статті  18  цього  закону.  Комітет погодився. Прошу вас підтримати цю поправку.

 

     ГОЛОВА. Депутату  Носову  надається  слово.  Може,  він   уже відмовляється? Ні? Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету  (Октябрський  виборчий  округ,  Полтавська  область).   Я пропоную вилучити частину четверту статті 7. Чому? Тільки вчора ми розглядали  проект  Закону  про  довірче  управління  майном.   Ви пам'ятаєте,  скільки  ми  там  робили  застережень?  Оренда  -  це фактично  те  саме  довірче  управління.  Але  тут  ми  цього   не регулюємо.  Саме ця норма може породити зловживання,  подібні тим, що пов'язані з трастами. Тому я пропоную її вилучити. Якщо вона не буде вилучена, то я запропоную інші поправки.

 

     Я хочу звернути увагу депутатів,  що ні в якому разі не можна цього дозволяти,  тому що тут передбачаються всі  цивільно-правові угоди:  і дарування,  і продаж,  і застава.  Не можна цього робити щодо права оренди,  навіть якщо  в  оренді  несільськогосподарські угіддя.

 

     ГОЛОВА. Віктор   Лаврентійович   Мусіяка   з   цього  приводу висловиться. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Я раджу підтримати пропозицію  Носова,  тому  що  він  має  рацію. Надзвичайно широкий діапазон дії цієї частини четвертої. Вона може заблокувати реалізацію права орендаря. Все віддається орендодавцю, а  є  право  орендаря,  закріплене  в законі,  і він може вимагати реалізації свого права.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію   депутата   Носова    підтримує    Віктор Лаврентійович Мусіяка.  Довіряючи йому як спеціалісту з цивільного права,  я просив би підтримати і вилучити частину четверту  статті 7.

 

     Ставлю на   голосування.   Будь   ласка.   Підтримується   ця пропозиція всіма.

 

     "За" - 238.

 

     Наскільки я  розумію,  інші  пропозиції  враховані.  Може,  в цілому проглосуємо проект закону чи ні?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Ні,  ще є одне суттєве зауваження.  Минулого разу ми проголосували статтю 81.  Носов запропонував  вилучити  цю статтю,  а  її  зміст  передбачити  додатковим  пунктом у переліку істотних умов  договору  оренди  земельної  ділянки.  Ми  цю  його пропозицію врахували.  Так що необхідно проголосувати,  щоб статтю 81 вилучити з цього законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Так,  дивимося,  стаття 81, де вона? Перехід права на оренду земельної ділянки...

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Ні, це стаття про ризик...

 

     ГОЛОВА. Яка сторінка документа?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Цієї статті у порівняльній таблиці немає.

 

     ГОЛОВА. Назвіть,  яку  норму депутати повинні голосувати.  Де вона? У додатках?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Стаття 81 щодо ризику.

 

     ГОЛОВА. Ризик випадкового пошкодження об'єкта оренди?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Так.

 

     ГОЛОВА. Ризик випадкового пошкодження  або  знищення  об'єкта оренди  несе  орендодавець,  якщо  інше  не  передбачено договором оренди.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Так.

 

     ГОЛОВА. Це  була  пропозиція  депутата  Носова.  Будь  ласка, депутат Носов аргументує.

 

     НОСОВ В.В.  Я  спочатку  пропонував  доповнити  проект  такою статтею,  але побачив у  такому  випадку  невеликий  недолік:  при умовчанні  в договорі оренди всі ризики падають на орендодавця.  А об'єкти дуже складні.  І тому я пропоную  включити  це  в  істотні умови договору оренди, щоб це було обов'язковим предметом розгляду між орендодавцем  і  орендарем.  І  тоді  не  буде  оцих  можливих відхилень.

 

     ГОЛОВА. Тобто  передбачити  не  як  норму закону,  а як норму договору оренди.

 

     НОСОВ В.В.  Так,  включивши в статтю,  де перелічені  істотні умови договору оренди.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.М. Так, у статті 14 буде спеціальний пункт.

 

     ГОЛОВА. То це вже передбачено?

 

     НОСОВ В.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Тоді  я  ставлю  на голосування питання про вилучення статті 81 із тексту документа.  Ця норма буде включена до переліку істотних  умов  договору  між орендарем і орендодавцем.  Ставлю на голосування. Будь ласка. Прошу підтримати.

 

     "За" - 218.

 

     Я прошу уваги. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Далі ще що?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Стосовно  статті  9   "Суборенда   земельних ділянок" думки депутатів розійшлися. Є пропозиції взагалі вилучити цю статтю.  Комітет учора повторно розглянув статтю 9  і  пропонує прийняти її, але з урахуванням доповнення Носова. Тобто після слів "у разі і на строк  його  тимчасової  непрацездатності  (хвороби), інвалідності, призову на строкову військову службу до Збройних Сил України,  інших  військових  формувань,  створених  відповідно  до законодавства   України,  навчання  з  відривом  від  виробництва" додаємо:  "обрання  на   виборні   посади   в   органи   місцевого самоврядування та державні органи України, якщо згідно із законами України він не може суміщати  свою  службову  діяльність  з  іншою посадою,  займатися  підприємницькою  діяльністю,  одержувати  від цього прибуток".

 

     Ми пропонуємо,  підтримавши це доповнення,  проголосувати  за статтю 9.

 

     ГОЛОВА. Я спеціально подивився поправку 7: слова "визначеному умовами договору"  виділити  комами.  Але  вона  стосується  іншої статті.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Олександре Олександровичу, поправки до статті 9  записані  в  такому   порядку:   Масенко,   Степенко,   Луньов, Пшенична...

 

     ГОЛОВА. Поправка   9?   Слово  надається  депутату  Степенку. Володимире Кириловичу, будь ласка, депутат Степенко говорить.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Олександре  Олександровичу, дякую.  У нас, мабуть, різні документи, тому що в моєму примірнику порівняльної таблиці проекту Закону про оренду  землі  в  третьому читанні  на п'ятій сторінці моя поправка під номером 7,  а у вас я не...

 

     ГОЛОВА. У мене це поправка 9.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Може,  різні документи.  Справа в тому,  що  я подавав поправки і маю право аргументувати.  Я просив би,  шановні колеги,  товариші,  бо  трохи  розбираюся  в  цьому  питанні,   не підтримувати статтю 9,  і ось чому.  Що таке суборенда землі? Вона дає можливість зловживати,  особливо тим людям,  які  можуть  десь узяти,  а потім комусь передати шматок землі біля великих міст,  у місцях організованого відпочинку тощо.  Її можна  передбачити  для єдиного  випадку:  якщо  орендар  захворів  чи  призваний в армію. Наприклад, людина господарювала, настав час збирати врожай, а вона захворіла.  Тоді  для  збирання  врожаю  можна  передати  землю  в суборенду.  Але для інших випадків цього робити не можна,  тому що це будуть суцільні зловживання.

 

     Я прошу не підтримувати цю статтю.

 

     Дякую.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Василю  Івановичу,  я теж трохи в сільському господарстві розбираюся.  Хочемо ми  чи  не  хочемо,  а  суборенда повинна бути.  Уявіть собі,  що в державної районної адміністрації або сільської ради є будівля,  яка  не  використовується,  і  вона стоїть,  як  страховище,  темними вікнами лякає людей.  Що робити? По-господарськи  її  треба  здати   в   оренду,   і   нехай   вона використовується.  А як бути в тому випадку,  коли земля в оренді? Комітет уважно розглядав пропозиції  Масенка,  Моцпана,  Степенка, Пшеничної про вилучення статті 9, але пропонує її прийняти.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги,  суборенда існує,  це один із фрагментів правовідносин,  які повинні бути законодавчо  оформлені при  здійсненні  права  оренди.  Можна багато житейських прикладів навести.  Василь Іванович, я знаю, великий спеціаліст у сільському господарстві.  Він міг би тисячу прикладів навести.  Скажімо,  іде орендар до армії,  але не хоче втрачати права на оренду землі,  на якій уже працював певний період. На час своєї відсутності він хоче здати землю в суборенду.

 

     Буває і  так,  що   земельну   ділянку   разом   із   якимось виробництвом   орендує   юридична   особа.   Це   виробництво   як відокремлений підрозділ здає в оренду частину будівель. Тоді треба в  суборенду здавати ту ділянку землі,  на якій стоять ці будівлі. Тобто треба законодавчо це все врегулювати.

 

     Поправка 13.  Депутат Моцпан має слово з цього  приводу.  Він теж пропонує вилучити статтю 9.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской  партий  Украины.  Уважаемый  Александр   Александрович! Уважаемые   коллеги!   Я   постараюсь  пояснить,  как  на  примере действующего, подчеркиваю, действующего законодательства субаренда работает на всякого рода жуликов.  Допустим, я особа, приближенная к главе администрации района, получаю в колхозе "Нива" 50 гектаров земли,  передаю  сразу же одним росчерком пера в субаренду колхозу "Колос" на условиях 30 процентов  за  вспашку,  посев,  обработку, уборку,  доведение  до  кондиции  урожая  непосредственно  колхозу "Колос",  а 70 процентов -  мне.  Вот  что  согласно  действующему законодательству означает субаренда.

 

     Уважаемые коллеги,  я  понимаю  те новые замечания - новеллы, которые внес Комитет по вопросам аграрно-промышленного  комплекса. Я  согласен  с вами,  Владимир Кириллович,  вы ужесточаете условия субаренды,  я с этим тоже могу согласиться.  И тем не менее,  зная действующий   порядок   и  как  еще  можно  находить  лазейки  для различного рода ухищрений,  я предложил  часть  вторую  статьи  9, касающуюся   субаренды  земель  сельскохозяйственного  назначения, исключить.

 

     Я не столь категорично смотрю на статью 9, как  коллега Степенко,  который вообще исключает субаренду даже земель  несельскохозяйственного  назначения.  Такая  аренда  может быть, я это понимаю. Не случайно в качестве новой части статьи 9 я предложил, и вы это хорошо знаете, следующий текст: "Забороняється суборенда  земельних  ділянок сільськогосподарського призначення". Прошу поставить на голосование мое предложение.

 

     Спасибо.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Анатолію   Федоровичу,   я   повторюю,   ми, по-перше,  вказали п'ять випадків,  коли обмежується суборенда.  І подруге,   стаття   9    починається    так:    "Орендована    для несільськогосподарського  використання  земельна  ділянка  або  її частина може за згодою  орендодавця  передаватись..."  Підкреслюю, для несільськогосподарського використання.

 

     Тепер, Олександре Олександровичу,  виникло додаткове питання. Оскільки ми  частину  четверту  статті  7  за  пропозицією  Носова вилучили,  а  там  ми підкреслювали - для несільськогосподарського призначення,  то оце речення слід додати в статтю 9.  Гадаю,  що з цією поправкою треба проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Кириловичу,  я маю перед очима текст і не зрозумів,  куди вставити ці слова.  А уявіть,  слухає нас зараз по радіо  людина,  яка  цікавиться  орендою землі,  і що вона скаже з цього приводу?  Я зачитаю весь текст статті 9,  це радіослухачам і вам буде корисно.

 

     "Орендована для     несільськогосподарського     використання земельна  ділянка  або  її  частина  може  за  згодою  орендодавця передаватися  у володіння і користування іншій особі (суборенда) у разі переходу до неї права на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій земельній ділянці.

 

     Земельні ділянки  сільськогосподарського  призначення орендар має право передавати в суборенду лише  у  разі  і  на  строк  його тимчасової  непрацездатності (хвороби),  інвалідності,  призову на строкову  військову  службу  до  Збройних   Сил   України,   інших військових   формувань,   створених  відповідно  до  законодавства України,  навчання з відривом від виробництва,  обрання на виборні посади  в  органи  місцевого  самоврядування  та  державні  органи України, якщо згідно із законами України він не може суміщати свою службову  діяльність  з  іншою посадою,  займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

 

     Умови договору суборенди земельної ділянки (її частини) мають бути  визначені  в  межах договору її оренди і не суперечити йому. Термін суборенди не може перевищувати строку дії  договору  оренди земельної  ділянки".  Тобто  всі обмеження тут введені.  Які ви ще мали на увазі, скажіть?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Олександре Олександровичу, я прошу вибачення, якраз другої частини,  де записано "ділянки сільськогосподарського призначення", і стосується це обмеження.

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  я  не  дочитав  тексту   статті   "У   разі припинення   або  розірвання  договору  оренди  чинність  договору суборенди земельної ділянки припиняється.

 

     Договір суборенди  земельної   ділянки   підлягає   державній реєстрації.

 

     За бажанням  однієї  із  сторін  договір  суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально".

 

     От зміст  статті  9.  Із  поправкою   другу   частину   тепер прочитайте.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   "Земельні   ділянки  сільськогосподарського призначення орендар має право передати в суборенду лише у  разі  і на строк його..." Це ви читали. І завершується ця частина текстом, який запропонував Носов:  "обрання  на  виборні  посади  в  органи місцевого  самоврядування та державні органи України,  якщо згідно із законами України він не може суміщати свою службову  діяльність з іншою посадою,  займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток".

 

     Я прошу всіх проголосувати в цій редакції статтю 9.

 

     ГОЛОВА. Спочатку  я  поставлю   на   голосування   пропозицію депутата  Степенка про вилучення статті 9 із проекту закону.  Те ж саме пропонує і депутат Пшенична.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Степенко,   Пшенична,   Кириченко,   Моцпан. Комітет не підтримує.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 148.

 

     Тепер ставлю  на  голосування  статтю  в  редакції комітету з доповненням, яке тільки що Володимир Кирилович озвучив.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 176.

 

     Голосів не вистачає поки що.  Давайте підемо далі,  а  потім, якщо буде потреба, повернемося до цього питання.

 

     Стаття 10  "Право орендаря на отримання орендованої земельної ділянки у  власність".  Це  норма,  до  речі,  діючого  Земельного кодексу.

 

     Є зауваження в авторів пропозицій?

 

     Депутат Степенко говорить. Пропозиція - вилучити цю статтю.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Олександре Олександровичу,  я хочу,  щоб ви ще раз сказали,  яким ми документом користуємося.  Ось у  мене,  моїх колег порівняльна таблиця,  підготовлена до третього читання,  від 20 червня 1997 року.  Тут немає того, що ви зачитуєте. Може, у вас інший документ, тому що це вносить якусь плутанину.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Василю  Івановичу,  я  вам поясню.  У вас на руках документ,  який ми роздали всім депутатам на третє  читання. Але у вівторок внесено 21 поправку до цього діючого закону...

 

     ГОЛОВА. Не до діючого закону, а до проекту закону.

 

     ОЛЕКСЕЄНКО В.К.   Ми   вчора   розглянули,  і  є  всього  три примірники.  Один  із  них   у   мене,   один   -   у   Олександра Олександровича,   якими   ми   користуємося.  Вони  там  трохи  не збігаються з документом, який є у вас.

 

     ГОЛОВА. Не  збігається  нумерація   поправок.   Будь   ласка, заспокойтеся. Говоріть по суті. Депутат Степенко говорить.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Я пропоную  вилучити  статтю  10  "Право   орендаря   на   отримання орендованої земельної ділянки у власність".

 

     По-перше, на  мою  думку,  всі  повинні мати однакове право і ніяких переваг ніяким орендарям не повинно бути.

 

     По-друге, Олександре Олександровичу,  ви прекрасно знаєте, бо були  в числі розробників Земельного кодексу,  що там чітко все це внормовано.  Навіщо повторювати? Це є в Земельному кодексі. Тому я пропоную вилучити статтю 10.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Василю Івановичу,  оскільки ви до мене звернулися, то я скажу.  Саме через те,  що це записано в Земельному кодексі,  то треба тут повторити. І від цього біди для закону не буде. Бо якщо, наприклад,  орендар працював,  вносив добрива,  робив усе  інше  і поліпшив  стан  земельної  ділянки,  яку  він  орендував упродовж, скажімо,  15 років,  йому дали можливість побудуватися там тощо, і коли  вирішується питання про приватизацію цієї земельної ділянки, то він,  безперечно,  повинен мати  перевагу  в  цьому  відношенні відповідно до Земельного кодексу.

 

     Василь Іванович  знімає своє зауваження.  А депутат Моцпан не знімає. Йому надається слово.

 

     МОЦПАН А.Ф.  Фракция  Социалистической  и  Селянской  партий. Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые коллеги!  Для меня статья 10 имеет принципиальное значение,  потому что она  означает переход  земли  в  частную  собственность,  то  есть куплю-продажу земли.

 

     Уважаемый Александр    Александрович!    Вы    извините    за откровенность,  но я не считаю вас человеком закомплексованным или твердолобым.  Я понимаю,  что Земельный кодекс,  принятый  в  1991 году,  свою  роль сыграл,  и его нужно было принимать.  Но я также глубоко убежден,  уважаемые коллеги,  что в ближайшие десять  лет, если нам удастся принять Закон об аренде,  и в особенности Закон о сельскохозяйственной  кооперации,  рассмотрение  проекта  которого будет  сегодня  на вечернем заседании или завтра,  многие проблемы можно будет решить.

 

     Поэтому я считаю,  что в ближайшие десять лет не может быть и речи  о  куплепродаже  земли  сельскохозяйственного назначения.  Я хотел бы обратить внимание уважаемых избирателей:  спор ведется  о купле-продаже  земли сельскохозяйственного назначения КСП в целом, а  не  приусадебных  участков  членов   товариществ   огородников, садоводов и так далее.

 

     Прошу поставить на голосование.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Федоровичу,   ви   правильно  говорите.  Я підтримую вашу позицію.  Але мова йде про  конкретні  ситуації.  В населеному пункті господар має землю, має право ще на оренду іншої земельної  ділянки,  навіть  у  сільської  ради.  Він  орендує  цю ділянку,  і потім виявляється,  що йому треба будуватися, бо сім'я збільшується.  Земельна ділянка,  виділена в натурі під  забудову, перейде  йому  на правах власності.  Але якщо орендована ним земля добре оброблялася,  чоловік гній возив 10-15 років на цю  землю  і вона поліпшилася, чи ця ділянка знаходиться ближче до центра села, при виділенні він має переважне право скористатися цією  земельною ділянкою для приватизації.  Хоч би тільки під забудову, мається на увазі в цьому випадку. І в Земельному кодексі це записано.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Ми трошки змінили і  назву  статті  -  право орендаря  на  отримання орендованої земельної ділянки у власність, щоб мав він перевагу. Це породить здорову конкуренцію.

 

     ГОЛОВА. Треба унормувати в межах діючого закону, а не інакше.

 

     Депутат Пшенична говорить.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти (Ленінський виборчий округ,  Автономна Республіка  Крим).  Уважаемые  коллеги!  Я  считаю,  что  основное направление  этого  закона - разрешить сдавать землю в аренду.  28 июня ко  мне  на  прием  пришли  три  представителя  КСП  с  таким вопросом:  где  же  наш  пай?  В  хозяйстве  очень мало земли.  Ее распаевали.  Эту  распаеванную  землю  сдают  в  аренду  "Золотому колосу".

 

     Если мы  примем статью 10,  то это будет означать,  что потом собственниками земли станут несколько человек.  Я считаю,  что эту статью нужно исключить.

 

     ГОЛОВА. Для того щоб реалізувати право власності на землю,  є ще стільки передумов:  і обсяги,  і місце, і призначення, і статус тієї  людини  чи юридичної особи,  яка цим займається.  Так що тут немає  загрози.  Хоча  проблема  є.  Особливо  коли  говорити  про розпаювання й інші наслідки.

 

     Одначе є   пропозиція   депутатів  Пшеничної  і  Моцпана  про вилучення з проекту закону статті 10.  Я ставлю цю  пропозицію  на голосування.

 

     "За" - 163.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  10  в редакції,  яку пропонує комітет.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" -136. Теж не підтримується. Статті 9 і 10 відкладаються.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. До статті 11 зауважень не надійшло.

 

     ГОЛОВА. До інших статей є зауваження?  Я пропонував би  решту статей  проголосувати.  А  над  статтями  9  і 10 нехай ще комітет попрацює.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Олександре Олександровичу, єдине, що...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину, почекайте.

 

     Не підходить моя  пропозиція?  До  статті  11  є  зауваження? Немає. До статті 12?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  До  статті  12  зауваження  Носова.  Ми його врахували.

 

     ГОЛОВА. Почекайте.  До статті 13 було  два  зауваження.  Вони враховані (Шум у залi).

 

     Є зауваження до статті 12?

 

     Голосується стаття   11  "Права  третіх  осіб  на  орендовану земельну ділянку".

 

     "За" - 190.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 227.

 

     ГОЛОВА. Стаття 12 "Поняття договору оренди землі". Зауваження депутата Волковецького я не бачу. Що тут ще можна було...

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. До статті 12 не було ніяких зауважень.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Волковецького.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  голова  ІваноФранківської  обласної  ради (Долинський виборчий  округ,  Івано-Франківська  область).  Дякую, Олександре   Олександровичу.   Моє   зауваження   згідно   з  цією нумерацією,  очевидно,  до статті 14,  але,  на мій  погляд,  воно суттєве.  Я  вважаю,  що  в  умовах  договору  оренди повинен бути передбачений обов'язок орендаря не погіршувати  якості  землі.  От цього тут немає. Я наполягаю на тому, щоб було.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Це зауваження не стосується статті 12.  Воно враховано в подальших статтях.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку.  Статті 12 і 13 голосуються. До них не було зауважень.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     "За" - 234.

 

     ГОЛОВА. Проголосовано.

 

     Тепер стаття  14.  Тут,  уже  ви  знаєте,  як  умову договору передбачено,  яка сторона несе ризик випадкового  пошкодження  або знищення об'єкта. Тобто це є умова договору.

 

     А відповідальність   за   недопущення   погіршення  землі  де передбачена, Володимире Кириловичу?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Ця норма далі.

 

     ГОЛОВА. Кажіть, де вона.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Зараз я знайду.

 

     ГОЛОВА. Ось є частина  четверта  в  цій  статті:  "За  згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки можуть бути зазначені й інші  умови  (якісний  стан  земельних  угідь,  порядок  виконання зобов'язання  сторін,  а  також  обставини,  що можуть вплинути на зміну або припинення  договору  оренди)".  То  тут  треба  точніше записати  те,  про  що  говорив  депутат  Волковецький:  не просто "можуть бути зазначені й  інші  умови",  а  "зазначаються  й  інші умови".  Умова  про  якісний  стан  земельних  угідь  повинна бути обов'язковою.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Так,  але є ще, Олександре Олександровичу, у кінці статті...

 

     ГОЛОВА. А ні,  ось пункт 4 частини другої статті 14, можливо, він це охоплює: "Цільове призначення та умови використання землі". Це умова договору.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Є  статті  22  і 23 про обов'язки орендаря і орендодавця. Там ця норма врахована.

 

     ГОЛОВА. Ми говоримо про те,  що є істотними умовами  договору оренди.  Тому  в  пункті  4 частини другої потрібно було записати: "Цільове призначення  та  умови  використання,  збереження  якості землі".  Тоді ясно було б,  що це повинно бути записано в договорі оренди. Якщо ви не заперечуєте, давайте уточнення (не вважайте, що це   з   голосу)   "цільове  призначення  та  умови  використання, збереження  якості  землі"  проголосуємо,  щоб   не   було   потім розбіжностей. Тобто доповнити двома словами: "збереження якості".

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. I пропозицію Носова треба проголосувати разом із статтею. Її враховано.

 

     ГОЛОВА. Стаття 14 у цілому ставиться на голосування.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Стаття 15 "Порядок укладення договору оренди  землі". Були якісь зауваження? Ніхто не наполягає на них? Депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.  У мене не така,  як у вас, таблиця, але я подавав поправку до частини восьмої:  після слів "аукціон  (конкурс)  щодо придбання права оренди земельної ділянки" написати: "Якщо закон не встановлює інший спеціальний порядок надання земельної  ділянки  в оренду".  Тобто  коли  публічна  влада  проводить  аукціон,  у нас законом  передбачаються  переваги  для   чорнобильців,   інвалідів Великої    Вітчизняної    війни.   Серед   них   же   аукціон   не проводитиметься. Тому я пропонував зробити таке доповнення, але не знаю, чи комітет врахував.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Комітет відхилив. Це масло масляне, але якщо депутат Носов наполягає, це можна проголосувати.

 

     НОСОВ В.В. Це не масло масляне, бо ви говорили, що на аукціон виставляються тільки землі, які є у власності публічної влади.

 

     ГОЛОВА. Владиславе Васильовичу,  Володимире Кириловичу,  ви ж знаєте,  що в законі не  можна  писати  "масло  масляне".  Скажіть конкретно,  у  якому  пункті  які слова записуються.  Ми приймаємо закон, а не дискусію проводимо.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Комітет відхилив.

 

     ГОЛОВА. Якщо відхилив, то скажіть, у якому пункті.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Депутат Носов пропонував до частини восьмої: "У  разі  надходження  двох  або більше клопотань (заяв) на оренду однієї  й  тієї  ж  земельної  ділянки,  що  є  в  державній   або комунальній власності,  відповідні орендодавці проводять земельний аукціон (конкурс) щодо придбання права оренди  земельної  ділянки. Порядок  придбання  права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах   визначається   орендодавцями   з    дотриманням    вимог законодавства про добросовісну конкуренцію" дописати слова:  "Якщо закон не встановлює інший спеціальний  порядок  надання  земельної ділянки в оренду".

 

     ГОЛОВА. Так він же правий, давайте допишемо.

 

     Ставлю на голосування поправку депутата Носова.  Вона ніяк не руйнує цю статтю, а уточнює, доповнює, конкретизує її. Будь ласка, підтримайте.   Справді,   законом   передбачено  пільги  для  ряду громадян, і вони повинні бути реалізовані на основі закону.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Підтримайте свого колегу, його пропозиція толкова.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Стаття 15 голосується в цілому. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 223.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування статтю 15 у цілому.

 

     "За" - 231.

 

     Стаття 16  "Чинність  договору оренди землі".  Мусіяка Віктор Лаврентійович. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л. Шановні колеги! Стаття 18 передбачає обов'язкову державну  реєстрацію  договору  оренди  землі,  а цивільно-правові відносини будуються на таких засадах:  якщо, скажімо, є вимога про обов'язкове  нотаріальне  посвідчення,  то  договір оренди набирає чинності з моменту посвідчення.  Якщо є ще реєстрація після цього, то  початок  дії  договору  обов'язково  пов'язується  з  моментом реєстрації.

 

     Тому пропоную  частину  першу  статті  16  викласти  в  такій редакції:  "Договір  оренди  земельної  ділянки набирає чинності з моменту його державної реєстрації".

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Вікторе Лаврентійовичу,  недоцільно тут  так записувати.  Треба  залишити  так,  як  ми  записали.  У  статті 9 передбачено,  що  договір  суборенди  земельної  ділянки  підлягає державній реєстрації. А у статті 23 визначено цей порядок.

 

     Я вважаю, що не треба ще й сюди записувати це.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Мусіяка Віктор Лаврентійович.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Я  не  пропоную  пов'язувати  це з нотаріальним посвідченням.  Буде  так,  як   сторони   захочуть:   захочуть   - посвідчать,  захочуть - не посвідчать. Але пов'язувати початок дії договору з моментом його реєстрації вимагає Цивільний кодекс, якщо необхідність  реєстрації  записана  в самому законі.  Якби не було записано, то ми не повинні були б пов'язувати початок дії договору з цим.

 

     ГОЛОВА. Таким чином,  тут треба записати так:  договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з двох   сторін   і   підписання   сторонами  після  його  державної реєстрації. Чи якось інакше?

 

     Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В. Доповідач каже, що це враховано у статті 23. Але у статті  23  записано  інше,  що можна починати обробляти ділянку з цього моменту.  А нам  треба  чітко  врегулювати  цивільно-правові відносини,  визначити  момент  переходу прав і обов'язків,  і тому треба  зазначити  -  з  моменту  державної  реєстрації.   А   коли оброблятимуть  ділянку  -  через  рік  чи  через два,  то вже інше питання.

 

     ГОЛОВА. Підписання його сторонами і державної реєстрації?

 

     НОСОВ В.В. Так, державної реєстрації.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Олександре Олександровичу, одну хвилинку...

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу,  ну навіщо ви суперечите, коли все це зрозуміло і правильно на основі закону?

 

     Стаття 16  із поправками депутатів Носова і Мусіяки ставиться на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Стаття 17:  "Термін   договору   оренди   земельної   ділянки визначається за погодженням сторін,  але не більш як на 50 років". Наполягаєте на своїй поправці? Будь ласка, депутат Носов говорить.

 

     НОСОВ В.В.  Ця стаття виписана так,  що термін начебто тільки часом  визначається.  А  люди  у  своїх  кодексах  передбачають ще можливість  якоїсь  умови,  наприклад,  до   смерті.   Потім   уже спадкоємці  самі будуть обробляти землю.  А хто коли помре - часом неможливо визначити.  Тому тут у дужечках треба зазначити:  у тому числі і до настання певної умови.

 

     ГОЛОВА. Депутат  правильно  говорить.  Володимире Кириловичу, давайте підтримаємо його.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Добре.

 

     ГОЛОВА. Комітет підтримує.  Ставлю на голосування статтю 17 у цілому з поправкою депутата Носова. Будь ласка.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Зрозуміло, що тут ідеться не про смерть. Може, чоловік просто думав: буду орендувати, поки не оженюсь, наприклад.

 

     Будь ласка, Володимире Кириловичу.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  До статті 18 "Державна  реєстрація  договору оренди  землі" було зауваження Носова.  Він пропонує частину першу доповнити  реченнями:  "Факт  державної  реєстрації  засвідчується печаткою  реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору.  Один зареєстрований   примірник  договору  зберігається  в  органі,  що здійснив його реєстрацію".

 

     Комітет двічі розглядав цю поправку і вважає,  що  це  зайве. Але Носов наполягає на своїй пропозиції.

 

     ГОЛОВА. От і надамо йому слово. Нехай він сам скаже за себе.

 

     НОСОВ В.В.  Комітет  не враховує тієї обставини,  що договори повинні бути нотаріально посвідчені,  бо потім через 50 років  суд не  матиме змоги розібратися з тими папірцями.  Наприклад,  стоїть якась карлючка.  Внучка каже:  "Це мій  дід  підписував".  А  інша сторона не погоджується: "Ні, це зовсім не та карлючка".

 

     Щоб суд   через  50  років  не  розбирався  в  цих  підписах- карлючках,  тут треба зазначити,  що на кожному  договорі  повинна бути печатка і один примірник має зберігатися.

 

     Комітет пропонує,  щоб  це  встановлював  уряд.  А  я не хочу віддавати це на волю уряду,  бо він встановить чи не встановить, а що потім робити судам - невідомо.

 

     Це речення нікому не пече,  на шиї ні в кого не висить,  воно поліпшує захист прав орендаря і орендодавця.  Я наполягаю на тому, щоб його проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, Віктор Лаврентійович підказує, що це взагалі норма Цивільного кодексу.  Або законів  про  місцеве самоврядування,  про місцеві державні адміністрації.  Але оскільки там цього не записано,  а земля - це специфічний предмет оренди  в даному  випадку  і  реєстрація  в такий спосіб допоможе насамперед вирішити питання  інвентаризації  всіх  земельних  ділянок,  то  я просив би підтримати пропозицію депутата Носова.

 

     Мусіяка Віктор Лаврентійович. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Олександре Олександровичу,  Носов, ви ж знаєте, хоче,  щоб остання крапка була поставлена.  Але не завжди її треба ставити,  зокрема  тут,  де  все  зрозуміло.  Ну  який  орган буде реєструвати - і не ставити печатку,  підписувати  -  і  не  робити відмітку  у  відповідному журналі?  То навіщо взагалі такі органи? Умови їхньої  діяльності  визначаються  іншим  законом.  Це  треба пропонувати в інший закон, а не сюди...

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  На засіданні нашого комітету говорили, що ще пропонують, яким чорнилом записати. Ну, не потрібно цього...

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу,  ми  з  вами  не  такі  великі юристи, як депутати Носов і Мусіяка. Нехай вони сперечаються, а ми приймемо рішення. Як проголосуємо - так і буде.

 

     Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Вельмишановний депутат Мусіяка не враховує,  що в Цивільному кодексі не передбачено,  що договори десь зберігаються. Сторони уклали договір  і  пішли.  А  договори  щодо  землі  треба зберігати, і я це підкреслюю, бо ви не зможете врахувати, що у вас де  на  землі   робиться.   Саме   це   вам   говорить   Олександр Олександрович.

 

     Ще Швейка вчили: "Не туши ту свечку, которая тебя не жжет". І мене дивує:  це доповнення вам не пече, воно поліпшує цю норму, то чому б його не проголосувати?  Чого ви мордуєтеся і через 50 років будете мордувати весь народ?  Вам що,  важко речення дописати чи в чому справа? От такі принципові - і все.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу   не   бути   такими  пристрасними.  А  для радіослухачів хочу сказати,  що Владислав Носов трошки  з  іронією завжди  говорить,  тому  не  думайте,  що  він на душі має те,  що говорить. Він просто хоче, щоб було записано саме так.

 

     Ставлю на голосування статтю 18 із поправкою депутата Носова. Підтримайте, будь ласка. Вона не буде тут зайва.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Давайте підтримаємо.

 

     ГОЛОВА. Iдеться про землю,  треба, щоб документи записувалися в кількох реєстрах, були в учасників договору, і не тільки.

 

     "За" - 255.

 

     Спасибі.

 

     Пропустили вашу поправку?  Слово  надається  депутату  Найді. Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   Та   в  нього  не  було  поправки.  Георгію Івановичу, не заводьте в оману.

 

     Що стосується статті 119...

 

     ГОЛОВА. Володимире  Кириловичу,  ваша  функція  зводиться  до доповіді по суті проекту закону.

 

     Будь ласка. Депутат Найда.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов.  Вопрос  в   принципе   проголосован.   Конечно,   мы поддержали  предложение  Носова,  потому  что  это касается земли. Владимир Кириллович,  вы согласились, не надо больше обосновывать. Там  чуть не до конца выписано по-носовски.  Надо еще дописать,  в каком  сейфе  и  на  какой  полке  положить.  Остальное  там   все правильно.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   Олександре  Олександровичу,  я  вважаю,  що поправка   депутата   Носова   змінює   зміст    концепції,    яка запропонована.   Ми   передбачили,  що  орендар  розраховується  з орендодавцем,  а  орендодавець  сплачує   земельний   податок   до відповідного бюджету.  Носов пропонує інше - щоб орендар сплачував цей податок.  Але виникає така  колізія.  Якщо  держава  збільшить розмір ставки податку на землю, то відповідно потрібно підвищувати і орендну плату. У цьому випадку Носов пропонує...

 

     ГОЛОВА. Може, нехай депутат Носов скаже?

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Ну, нехай Носов до кінця пояснить. Комітет не погодився з цією пропозицією.

 

     НОСОВ В.В.   Ситуація  ось  яка.  Комітет  запропонував  таку концепцію:  орендодавець передає землю в оренду,  орендар  платить орендодавцю плату за землю, з неї він виділяє податок...

 

     ГОЛОВА. Він - це хазяїн чи хто?

 

     НОСОВ В.В.  Орендодавцем  є дідусь чи бабуся.  Я брав простих людей, а не тих, що торгують будинками і таке інше. Може виникнути ситуація,  коли  орендар  спеціально  не  платитиме,  щоб на грані тримати.  Дід чи баба із села в район  не  поїдуть  судитися,  щоб розірвати  договір.  Людям  мила  нема  за  що купити.  Орендар то платить,  то не платить, і податкова інспекція крутить голову діду чи  бабі і нараховує пеню.  Нарешті,  замордувавши через податкову інспекцію діда з бабою,  орендар може сказати:  "Я сплачу за  тебе пеню,  тільки віддай мені землю у власність".  Так от щоб цього не було,  я пропоную,  хай безпосередньо  орендар  сплачує  земельний податок  до  відповідного  бюджету,  а  діду  й  бабі якусь дельту доплачує.  Ця норма є у статті 23 - основоположна норма.  А відгук цієї норми знаходимо у частині третій статті 21.

 

     І ще  одне.  Комітет  вважає,  що  це  суперечить  Земельному кодексу,  але ніякої суперечності тут  немає.  Земельним  кодексом передбачено,  що податок платить або власник, або землекористувач. Орендар є землекористувачем і може  безпосередньо  сплачувати  цей податок, тому ми не порушуємо того закону.

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  Колізія складна, хоч на перший погляд здається простою. Ідеться не тільки про процедуру й особливості її застосування  у  конкретних  випадках,  а  й про те,  що тут є два суб'єкти господарювання,  які  одержують  прибуток,  -  орендар  і орендодавець.  Очевидно,  у Законі про систему оподаткування треба передбачити,  що той, хто одержує прибуток, той і платить. Повинні платити,  вибачте мені,  і та сама бабця, і той, хто у неї орендує землю, тільки з різних сум. Це повинно бути обумовлено договором.

 

     Володимире Кириловичу, говоріть, будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Це правильно.  Концепція Закону  про  оренду землі  побудована  з  урахуванням  норм Закону про плату за землю. Носов пропонує,  щоб орендар платив у бюджет,  а в разі збільшення цих  платежів мав право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору.

 

     Олександре Олександровичу,  може, ми статті 9, 10 і цю статтю 21  ще  раз  розглянемо  у комітеті разом з Носовим?  До речі,  цю поправку Носова до статті 21 ми погодили з юридичним  відділом,  і вони  підтвердили,  що  рішення комітету правильне.  Якщо Носов не знімає цю поправку, то давайте відкладати...

 

     ГОЛОВА. У частині другій статті 19 записано:  "Розмір, форма, умови  і  строки  внесення  орендної  плати  за  земельну  ділянку встановлюються за згодою сторін у договорі оренди".  Тут, до речі, можна було б передбачити і порядок сплати податків за користування цією землею. Статтю 19 можна було б проголосувати.

 

     Стаття 20 "Форми орендної плати".Тут  зрозуміло:  натуральна, грошова і відробіткова.

 

     А щодо статті 21 "Зміна орендної плати" треба дати доручення, щоб переглянути її ще раз.

 

     Депутат Моцпан. Будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф.  Уважаемый  Александр  Александрович!   Уважаемые коллеги!  Я считаю, что статья 21 не должна вызывать у нас никаких сомнений, ее можно голосовать.

 

     Я поддерживаю позицию Комитета по вопросам АПК,  который  дал такую  формулировку  части  третьей статьи 21:  "У разі збільшення відповідно до законів України розміру  ставки  земельного  податку орендодавець  (это  принципиально,  не арендатор,  а арендодатель) вправі вимагати збільшення розміру орендної плати,  якщо  інше  не передбачено умовами договору".

 

     Но прошу   поставить   на  голосование  мою  поправку  30.  Я предлагаю ужесточить статью  21,  изложив  часть  третью  в  такой редакции: "У разі збільшення відповідно до законів України розміру ставки   земельного   податку   орендодавець   зобов'язаний   (это принципиально,  право  и  обязанность  - это разные вещи) привести розмір  орендної  плати  у  відповідність  до  положення   частини четвертої статті 19".

 

     Если арендодатель  будет  только  вправе требовать,  он может этим правом не воспользоваться по каким-то  причинам,  даже  путем сговора с арендарем.

 

     Поэтому я  предлагаю записать,  что он обязан привести размер арендной платы в соответствие с положением части четвертой  статьи 19.

 

     Прошу поставить  на  голосование,  и  мы снимем все коллизии. Принципиальных разногласий по статье 21 нет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Ми записали  "вправі  вимагати",  а  депутат Моцпан  пропонує  записати  "зобов'язаний привести розмір орендної плати..." Може, треба й жорсткіше...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  Вікторе Лаврентійовичу, прокоментуйте це питання.

 

     МУСІЯКА В.Л. Тут є одна деталь. Право орендодавця вимагати ви хочете зробити його обов'язком. Це різні речі. Мова йде про те, що в договорі оренди сторони можуть обумовити,  що автоматично в разі збільшення ставок оподаткування збільшується орендна плата. А якщо цього  не  було  обумовлено,  орендодавець  має  право  (ми це тут записуємо)  вимагати  орендну  плату,  підвищену  на   відповідний відсоток. Я думаю, тут нормально записано.

 

     ГОЛОВА. Є  такі випадки,  коли людина не використовує землю з певних причин і хоче віддати її в оренду тільки для того, щоб вона не пустувала і щоб на неї люди пальцем не показували. І за рахунок орендної плати такий  орендодавець  покриває,  скажімо,  зростання плати   за  землю  абощо,  і  це  не  є  предметом  договору.  Цей орендодавець згоден,  щоб плата залишалася такою,  як була,  і  не хоче,  щоб орендар платив більше,  бо він, не дай Бог, відмовиться від землі і люди знову показуватимуть пальцем.  Отже, тут не можна обов'язком   перекривати   право   людини.   Ці   поняття  повинні співвідноситися правильно.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Тим паче, Олексадре Олександровичу, ми статтю 21 спеціально з юрвідділом відредагували і погодили.

 

     ГОЛОВА. Давайте поки що проголосуємо статтю 21.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. У редакції комітету.

 

     ГОЛОВА. Поправка депутата Носова тут є.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   Якщо   ви  наполягаєте,  щоб  голосувати  з поправкою Носова, тоді я пропоную статтю 21...

 

     ГОЛОВА. Володимире  Кириловичу,  почекайте.  Хай  висловиться автор пропозиції. Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  До статті 21 у мене дві поправки. Перша поправка, яку я вносив ще минулого разу,  стосується частини другої. Давайте прочитаємо:  "Орендар  має  право  вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився  не  з  вини орендаря".  Я пропонував слова "не з вини" замінити  на  "не  внаслідок  дій  чи   бездіяльності   орендаря". Наприклад,   орендар   захворів,   ділянка  заросла.  Орендодавець звертається до суду,  а йому кажуть: він же не винен, що захворів. І  орендар  не  відшкодовуватиме.  А за моєю схемою - не цікавить, захворів чи не захворів. Наймай когось іншого, а ділянку підтримуй в  належному  стані.  Тому треба записати:  "якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не  внаслідок  дій  чи  бездіяльності орендаря".

 

     І друга  поправка  до  частини третьої.  Вона стосується того принципового питання,  хто буде сплачувати  податок.  А  ту  першу поправку я просив би врахувати.

 

     ГОЛОВА. Добре.  Давайте будемо враховувати, хоч бездіяльність

- це теж форма дії. Ви ж самі розумієте, що це таке.

 

     Поправка депутата   Носова    ставиться    на    голосування. Підтримайте, будь ласка. Вона не зайва.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Тепер давайте проголосуємо статтю 21 у цілому (Шум у залі).

 

     Хвилинку. Ми статтю 19 пропустили,  не голосували.  Стаття 20 не викликає заперечень.

 

     Ставлю на голосування статтю 20 "Форми орендної плати".  Будь ласка.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Це,   до  речі,  стосується  того,  хто  має  платити податок. Відробіткова форма передбачає, що платити має власник.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Стаття 21 "Зміна  орендної  плати".  Депутат  Носов  пропонує записати: "У разі збільшення відповідно до законів України розміру ставки  земельного  податку  орендар  вправі  вимагати   зменшення розміру   орендної   плати,   якщо  інше  не  передбачено  умовами договору".  Але це пов'язано із статтею 19 - залежно від того, хто платить податок.

 

     То я  просив  би  вашої  згоди,  щоб  доручити статті 21 і 19 доопрацювати спеціалістам і юристам. Потім ми ще раз проголосуємо.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Давайте зробимо так.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень,  щоб ще  день-два  попрацювати  над статтями 19 і 21. Ставлю на голосування.

 

     "За - 252. Прийнято.

 

     Стаття 22   "Права  та  обов'язки  орендодавця"  не  викликає заперечень. З поправкою депутата Носова ставлю її на голосування.

 

     "За" - 250.

 

     Стаття 23 "Права та обов'язки орендаря". Є зауваження?

 

     ГОЛОВА. Поправка 45. Депутат Носов. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  У статті 23 я  пропонував  вилучити  пункт  5  із частини  першої.  Його зміст такий:  орендар земельної ділянки має право  переваги  за  рівних   умов,   які   пропонуються   третьою стороною...

 

     ГОЛОВА. Ця поправка врахована, пункт 5 вилучений.

 

     НОСОВ В.В. З цієї таблиці не видно, а доповідач не сказав, що врахували.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  з поправкою депутата Носова  голосується стаття 23.

 

     "За" - 245.

 

     До статей 24 і 25 не було зауважень. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 243.

 

     До статті  26  є поправка депутата Моцпана.  Вона повинна вже кореспондуватися із попередньо  прийнятою  статтею.  Тому  депутат знімає її.

 

     У статті 27 враховано поправку депутата Носова.

 

     Статті 26 і 27 ставляться на голосування.

 

     "За" - 237.

 

     Стаття 28 "Розірвання договору оренди землі".

 

     Стаття 29 "Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі".

 

     Стаття 30 "Вирішення спорів, пов'язаних з орендою землі".

 

     Стаття 31 "Відповідальність сторін за невиконання зобов'язань за договором оренди землі та порушення земельного законодавства".

 

     Стаття 32 "Міжнародні договори". Зауважень немає.

 

     Статті 28-32 ставлю на голосування.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Тобто ми залишили для доопрацювання чотири статті:  9, 10, 19 і  21.  Треба,  щоб  наступної   середи   внесли   нам   остаточно підготовлений цей документ. Далі відтягувати не можна.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Слово має Галина Федорівна Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги!  Я  хочу  привернути  вашу увагу до п'ятої і шостої частин статті 15. Що я маю на увазі?

 

     Цінність цього закону, як ніякого, полягає в тому, що в ньому має бути враховано різні обставини і різні нюанси життя.

 

     У частині п'ятій статті 15 передбачено,  що надання земельної ділянки в оренду без зміни її  цільового  призначення,  межі  якої визначені  в  натурі,  здійснюється  без  розроблення  проекту  її відведення.

 

     Шановні! Сорок  років  живуть  сусіди  мирно,  а   на   41-му переорють межу і буде війна не на життя,  а на смерть. А ви хочете в оренду давати землю на 50 років.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Та то не та межа...

 

     ГОЛОВА. Хвилиночку, не заважайте, коли говорить депутат.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.  Шановні! Обов'язково проект відведення повинен додаватися  до договору оренди.  Це необхідно,  щоб раз і назавжди уникнути суперечності між орендодавцем і орендарем.

 

     Як говорять у народі:  якщо хочеш нажити ворога,  позич  йому гроші. Отак буде з орендою.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Було  220  пропозицій,  серед них пропозицій Радченко я не бачив.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу,  ще раз прошу,  коли  говорить депутат, не перебивайте, тим більше коли це жінка.

 

     Галина Федорівна закінчила говорити.  Вона сказала правильно, але  не  зовсім,  мабуть,  вчиталася  у  те,  що   тут   написано. Подивіться:  "Надання  земельної  ділянки  в  оренду  без зміни її цільового призначення,  межі  якої  визначені  в  натурі..."  Саме надання  землі,  межі  якої  визначені в натурі,  здійснюється без розроблення проекту відведення.  Бо за  кожний  проект  відведення треба платити,  так же?  А якщо межі земельної ділянки визначені в натурі,  то тоді не треба пректу  відведення.  А  якщо  змінюються межі,  то це ж зміна в натурі.  Будь ласка, Володимире Кириловичу, про кілочки розкажіть.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Про  кілочки  поговоримо  окремо.  Ці  норми проголосовані, якщо будете наполягати, то потім у вівторок...

 

     ГОЛОВА. Галино Федорівно, не в тому справа, що проголосували. Йдеться про те,  що не треба кожного разу проект відведення давати до тої ділянки, де немає в тому потреби.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Я згоден з Олександром Олександровичем. Це ви змушуєте оту бабусю, щоб вона за проект заплатила 200-300 гривень. А де вона візьме їх?

 

     Якщо виникають  спірні питання,  то якраз у частині шостій це врегульовано (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Хвилинку.  Орендар бере землю в оренду. Він перед тим з'ясовує  всі  умови - і про виділення в натурі,  і про сусіда.  І інколи може відмовитися від оренди,  навіть вигідної,  якщо  сусід недобрий. Ви це краще за мене знаєте.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Олександре Олександровичу,  я ще одне додам. Серед  істотних  умов   договору   оренди   передбачено   графічне зображення  земельної ділянки,  що надається в оренду.  Так що все враховано.

 

     ГОЛОВА. Дякую, будь ласка, сідайте.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку,   Володимире    Кириловичу,    Євген Родіонович запитання вам хоче задати. Говоріть, будь ласка.

 

     ЧУЛАКОВ Є.Р.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального   розвитку   села   (Васильківський   виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Коли ми цей проект закону обговорювали в  другому  читанні,  я  вносив пропозицію статтю 32 вилучити.  Що зробили?  Під  натиском  комітету  записали:   "Якщо   міжнародним договором, який ратифікований Верховною Радою України, встановлено інші  правила,  ніж   ті,   що   передбачені   цим   законом,   то застосовуються  правила  міжнародного  договору".  Тобто  якщо  ми ратифікуємо, то міжнародні договори працюють. Так?

 

     Я вношу пропозицію статтю 32 вилучити (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку.  Що проголосовано, не страшно, бо ми можемо й переголосувати.

 

     Ми не  повинні  ратифікувати  договори,  які суперечать цьому закону.  Краще відмовлятися від них. Але є загальний принцип, який вищий  від  внутрішнього  принципу.  Загальний  принцип такий,  що ратифікований міжнародний договір у  своїх  нормах  має  пріоритет перед правовими актами внутрішнього вжитку.

 

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Євгене  Родіоновичу,  ми  додатково разом із юридичним відділом розглядали статтю 32.  І доповнили ту редакцію, до якої ви вносили поправку: "який ратифікований Верховною Радою". А Верховна Рада,  розглядаючи питання  про  ратифікацію  договору, буде визначатися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дудченко.

 

     ДУДЧЕНКО М.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Славутський виборчий   округ,   Хмельницька   область).   Уважаемый  Александр Александрович.  Уважаемые   коллеги!   Я   поддерживаю   Чулакова. Международные  договоры  имеют высшую силу в Украине - это было по старой  Конституции.   В   соответствии   с   новой   Конституцией международные     договоры     становятся    частью    украинского законодательства после того,  как Верховный Совет даст согласие на их  обязательность.  Поэтому  статью  32 нужно исключить,  Чулаков совершенно прав. Я его поддерживаю.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мусіяка. Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.  Микола Петрович правий.  Стаття  9  Конституції передбачає,  що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною  Радою  України,  є  частиною  національного законодавства України.

 

     Але є друга частина цієї статті: "Укладання міжнародних  договорів,  які   суперечать   Конституції України,   можливе   лише   після  внесення  відповідних  змін  до Конституції України".

 

     Не може  бути  міжнародний  договір   укладений,   якщо   він суперечить Конституції.  І тому тут немає цієї небезпеки, загальна формула така:  якщо ми дали згоду на  дію  договору  на  території України, то повинні підкорятися нормам цього договору, він повинен діяти.  Тут  нема  ніякої   суперечності,   тому   що   в   нашому законодавстві вищу силу має Конституція,  потім - закони,  потім - підзаконні акти.  Договір,  набравши сили закону,  стає  елементом національного законодавства. Це нормально.

 

     ГОЛОВА. Добре, то який же висновок - вилучати статтю 32 чи не вилучати?

 

     МУСІЯКА В.Л. Я думаю, що ні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мусіяка, підтримавши депутата Дудченка, каже, що  не  треба вилучати,  а депутат Дудченко,  підтримавши депутата Чулакова, говорить, що треба вилучити.

 

     МУСІЯКА В.Л. Але треба уточнити...

 

     ГОЛОВА. Ми  зараз  не   будемо   переголосовувати,   а   дамо доручення,  щоб  уточнили  ще  раз  з юристами всі нюанси,  і коли остаточно розглядатимемо це питання, повернемося до статті 32.

 

     Євгене Родіоновичу,  ви запам'ятайте  це.  Немає  заперечень? (Шум у залі).

 

     Депутат Цушко  правильно  підказує,  що  згідно зі статтею 14 Конституції земельні правовідносини вирішуються виключно на основі законів. Але й міжнародний договір є частина нашого законодавства.

 

     Давайте до  статті  32  повернемося пізніше.  Опрацюйте її ще раз.

 

     Говоріть, будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Уманський  виборчий  округ,  Черкаська  область). Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні  депутати! Треба все-таки дати доручення, щоб комітет ще раз подивився статтю 7, частину восьму статті 15, до яких давав поправки Носов. Аукціон

- це теж прихований варіант розпродажу землі та ще  й  з  хабарем. Тому  я  просив  би  підтримати  пропозиції  Носова.  Я  це  також пропонував. Давайте доручимо комітету ще раз подивитися статті 7 і 15.

 

     ГОЛОВА. Ми це проголосували.  Ще раз подивиться комітет.  Але здавати в оренду землю,  наприклад у місті, не проводячи конкурсу, це якраз і є прихована форма... (Шум у залі).

 

     Треба, щоб  конкурс  був.  Виявляється,  що  коли проводиться чесно конкурс,  то ціна зростає в сотні разів,  і бюджет  має  від того доходи.

 

     Хай опрацює   ще  комітет  додатково.  Сідайте,  будь  ласка, Володимире Кириловичу, спасибі вам.

 

     Я просив би дати доручення комітету підготувати цей проект на наступну середу. Ставлю на голосування таке доручення: на наступну середу для остаточного  прийняття  цього  закону  підготувати  все необхідне.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Я, звертаючись  до  радіослухачів,  хочу  сказати  від  імені депутатів:  нехай вони зважать на  те,  що  розглядаються  проекти конкретних законів, за якими жити людям. І тому нехай не дивує вас те,  що інколи триваліше розглядається те чи інше питання, бо воно складне саме по собі,  бо складні життєві відносини у суспільстві, особливо при реалізації права на володіння, користування, тобто на те, що забезпечує дохід і матеріальний добробут людей.

 

     Оголошується перерва на півгодини.  Після перерви буде виступ депутата Панасовського. Будь ласка.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  оголосіть для депутатів,  що починається засідання.

 

     Розглядається питання   про   проект   Закону   України   про електроенергетику. Слово має Панасовський Олег Григорович - голова підкомітету    Комітету    Верховної   Ради   України   з   питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. Будь ласка.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Я буду сегодня предельно краток.  Вынужден обратиться  к  вам,  уважаемые  народные  депутаты,  с  тревогой и обеспокоенностью за состояние электроэнергетического комплекса.

 

     Все знают  состояние  нашей  экономики.   Но   ни   о   какой стабилизации  экономики страны не может идти речи без стабилизации работы  электроэнергетического   сектора.   Опыт   прошедших   зим убедительно доказал это утверждение.

 

     Многочисленные постановления  Кабинета Министров по улучшению положения в отрасли  неэффективны,  так  как  не  решают  основных проблем  отрасли  и  экономики  в  целом,  среди  которых проблема платежей и реформирования отрасли.

 

     Уже сейчас можно спрогнозировать  нереальность  выполнения  и последнего    постановления    Кабинета   Министров   N   487   об усовершенствовании системы расчетов  за  потребленную  электро-  и теплоэнергию,  так  как  при  существующем экономическом положении промышленности  и  бюджетной  сферы,  задолженность   которой   за потребленную  энергию составляет более 70 процентов,  нереальны не только возврат  долгов,  но  и  оплата  исключительно  банковскими средствами.  Об  этом свидетельствует невыполнение всех предыдущих постановлений Кабинета Министров.

 

     И речь  сегодня  не  только  о  структурной   перестройке   и реформировании  энергетики,  реализации  инвестиционных  проектов, которые  определят  на  десятилетия  развитие  отрасли.   Вынужден констатировать:   уже  сегодняшняя  ситуация  в  электроэнергетике сопоставима разве  лишь  с  периодом  военного  времени.  Нетрудно спрогнозировать предстоящий осеннезимний максимум.

 

     По ряду причин отрасль сейчас переживает острейший кризис,  а по сути находится на грани полного развала.

 

     В настоящее  время  не  вкладываются  средства  не  только  в развитие   отрасли,   как   это   делается  во  всем  мире,  но  и катастрофически  недостает  их  на  эксплуатационное   поддержание основного оборудования, сетей и сооружений.

 

     Впервые за   всю  историю  работы  отрасли  не  проводится  в требуемом обкеме ремонтная кампания по подготовке технологического оборудования к предстоящему осенне-зимнему максимуму.

 

     Сегодня даже  в  летний  период больше половины установленных мощностей тепловых  электростанций  простаивает  из-за  отсутствия топлива.  Почти  на всех тепловых электростанциях эксплуатационные запасы  топлива  и  госрезерв  сработаны.  В  наихудшем  положении оказались  генерирующие  компании  тепловых электрических станций, участвующих в регулировании мощности в обкединенной энергетической системе.

 

     Финансовое состояние  отрасли  катастрофическое  и продолжает ухудшаться, что привело практически к полному отсутствию оборотных средств.   Вызвало   срабатывание   запасов  топлива  на  тепловых электростанциях до предельно низких величин и несение ими нагрузки только в зависимости от поступления топлива.  К отсутствию средств на развитие отрасли привело отсутствие средств на расчетных счетах генерирующих  предприятий  и  как  следствие  - к задержке выплаты заработной платы до 6 месяцев.

 

     Баланс энергопотребления  и  генерации   достиг   критической границы,  а  с  похолоданием последует неуправляемый процесс.  При таком развитии событий,  а угроза  весьма  реальна,  не  исключены крупномасштабные аварии с труднопредсказуемыми последствиями.

 

     Вследствие всего   мною   перечисленного   растет  социальное напряжение на предприятиях отрасли, что грозит социальным взрывом. Учитывая  создавшуюся  ситуацию,  убедительно  просим  рассмотреть вопрос состояния энергетики и ее  возможности  по  энергетическому обеспечению экономики Украины.

 

     Если не  предпринять экстренные меры,  отрасль не в состоянии будет обеспечить работу народнохозяйственного комплекса Украины  в предстоящую   зиму.  Украина  окажется  на  грани  энергетического кризиса  с  возможным  развитием  национальной   катастрофы,   ибо топливный кризис для Украины означает банкротство всей экономики.

 

     Настоятельно просим   включить   в   повестку  дня  вопрос  о состоянии дел в электроэнергетике,  путях вывода отрасли  из  этой ситуации,  конкретных  мерах  по стабилизации положения в отрасли, чтобы в осенне-зимний период не поставить  страну  и  народ  перед выбором: быть или не быть.

 

     Я хочу    сказать,   что   министерством   делаются   попытки стабилизировать ситуацию.  Но на сегодня нам нужна государственная поддержка,  сами  мы  эту проблему решить не в состоянии.  На ваше рассмотрение вносится проект постановления Верховной Рады  о  том, чтобы рассмотреть этот вопрос в специальном режиме,  перенести его на 9 июля этого года. И я обращаюсь к вам за поддержкой.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  За процедурою другого  читання  ми сьогодні    повинні    були    розглядати    проект   Закону   про електроенергетику в другому читанні.  Проте вчора і співдоповідач, і  Олег  Григорович  як  депутат,  котрий зобов'язаний виступати з цього приводу на сесії під час розгляду  законопроекту  в  другому читанні,  і  голова  тимчасової  комісії  по  розгляду  ситуації в енергокомплексі, і інші депутати, які близько знайомі з проблемою, пропонують,  щоб  депутати  перед  цим  з'ясували  всі  обставини, пов'язані  з  прийняттям   відповідного   рішення   (а   Регламент передбачає   таке   право   депутатів),  заслухали  інформацію  і, очевидно, виступ міністра енергетики - тих людей, які відповідають у  міністерстві,  Кабінеті  Міністрів  за вугільну галузь,  газові справи,  постачання нафтопродуктів,  мазуту на станції тощо. Тобто ми маємо бути підготовлені перед розглядом проекту закону по суті, маючи на увазі,  що наш закон впроваджує і конкурентні  умови  для енергогенеруючих  суб'єктів і для збуту енергії.  Може,  це дало б нам змогу,  прийнявши по суті ще якусь постанову чи інший документ Верховної  Ради,  глибше  вникнути  в  проблему і прийняти зважене рішення наступного тижня,  тобто в середу,  відвівши цьому питанню зранку чотири години. Депутати одержать відповіді на запитання, що стосуються цієї  галузі,  розуміючи,  що,  очевидно,  сьогодні  це проблема ключова для України і набуває ознак національної загрози. От про що йдеться.

 

     Проект постанови,   який   вносять   депутати   Панасовський, Дудченко, Динейкін і Магда, спеціалісти в цій галузі, зводиться до того,  щоб  ми  розглянули   питання   про   електроенергетику   у спеціальному  режимі,  виділивши  перед  цим  4  години пленарного засідання для з'ясування всіх  аспектів  проблеми.  Провести  таке засідання   в   середу   9  липня,  а  потім  уже  розглянути  сам законопроект.

 

     На мою  думку,  можна  було  б  доручити   і   авторам   цієї пропозиції,  і  міністерству,  і  Кабінету  Міністрів  підготувати документ за наслідками такого розгляду,  може,  це має бути  якась постанова.  Принаймні  ми повинні всіх зорієнтувати щодо специфіки стану справ у цій галузі і щодо того, що треба вжити для того, аби змінити ситуацію на краще.

 

     Просив би комітет,  який очолює Олександр Михайлович Кожушко, теж долучитися до цієї справи.  Я хотів би,  щоб ви підтримали цей проект  постанови,  оскільки  сьогодні  приймати абстрактно сам по собі такий важливий документ немає сенсу.  Ми нічого не  втратимо, якщо  пропустимо три дні,  але це буде доречна мотивація для того, щоб розглянути  по  суті  цей  документ.  Запросимо,  очевидно,  і представників   Кабінету   Міністрів,   і   виконуючого  обов'язки Прем'єр-міністра для того,  щоб по суті розглянути це питання.  Не буде заперечень щодо цього? (Шум у залі).

 

     До мене запитання? До виступаючого? Якщо ми проголосуємо, він наступної середи і дасть відповідь на запитання.  Ви зараз  хочете поставити?   Будь  ласка,  надайте  слово  депутату  Зарудному  як спеціалісту енергетичної галузі.

 

     ЗАРУДНИЙ А.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності  (Зборівський виборчий округ, Тернопільська область).  Шановні  депутати!  І  прошу,  Олександре Олександровичу,  я не спеціаліст,  не треба кпити з депутатів. А я хочу  все-таки  поставити  запитання.  Доповідач  сказав,  що   не виконуються  постанови  Кабінету  Міністрів.  Оскільки доповідач є директором великого підприємства,  я хочу запитати, як він виконує постанови Кабінету Міністрів? Це перше.

 

     Друге. За скільки місяців він виплатив на своєму підприємстві зарплату?

 

     І третє.  Ми вже  не  раз  надавали  допомогу  цій  галузі  - залучали іноземні інвестиції, надавав допомогу і Валютний фонд...

 

     Так що не треба кпити,  Олександре Олександровичу, я такий же депутат, як і ви.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Андрію  Антоновичу,  та  хіба  ви  такий?  Ви  кращий депутат, тому що можете мене звинувачувати, а я вас не можу.

 

     Я про  інше  хочу  сказати.  Запитання,  яке  ви ставите,  не стосується проблеми,  про  котру  він  говорить.  Тому  що  ми  не обговорюємо  звіт  директора,  а  слухаємо  його  пропозицію  щодо перенесеня  розгляду  цього  питання  на  наступну  середу   і   в спеціальному режимі.

 

     Олегу Григоровичу,   якщо   вважаєте   за   потрібне,  можете відповісти.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Могу ответить.

 

     Я являюсь директором, действительно, крупного энергетического обкекта  - Углегорской ГРЭС мощностью 3600 мегаватт.  Это в бывшие времена почти 10 процентов установленной мощности тепловых станций Украины и 12 процентов генерации Украины.

 

     И я   как   директор   (здесь  находится  министр,  он  может подтвердить)  сделал  все  возможное,  чтобы   обеспечить   работу электростанции.   Несмотря  на  критическую  ситуацию  в  вопросах финансирования  и  экономическую  ситуацию,  обкект  готов   нести номинальную  нагрузку  с  перегрузом  на 70 мегаватт.  То есть при установленной  мощности  на  худших  углях  мы  можем  нести  3600 установленной мощности и 3670 номинала.

 

     Несмотря на  длительную  задержку по выдаче заработной платы, коллектив задачу понимает, никаких эксцессов нет, и готов работать дальше.   Ведь  энергетические  кадры  всегда  отличались  высокой организованностью,  компетентностью и  дисциплиной.  Что  касается заработной  платы,  то  я  точно  так  же получаю ее,  как все мои сотрудники. У нас, действительно, отставание в выдаче - 5 месяцев. По   поводу   выполнения   постановлений   обкясняю:   я  директор структурного подразделения и для меня приказы моего  генерирующего предприятия и министра законны.

 

     ГОЛОВА. Пропоную  розглянути проект постанови по суті.  Треба прийняти за основу,  а потім вноситимемо пропозиції чи  робитимемо оголошення. Можна так?

 

     Ставиться на   голосування   проект   постанови   за  основу. Підтримайте,  будь ласка.  Анатолію Андрійовичу,  голосуйте,  будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Які доповнення?   Депутате  Чурута,  прошу.  Це  прийнято  за основу.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ, Луганська область). Уважаемый Олег Григорьевич! Я вас очень высоко  ценю как человека,  как руководителя и как депутата.  Хочу предложить   некоторым   нашим    депутатам    и    представителям исполнительной  власти,  чтобы  они  побывали  у  вас  на  ГРЭС  и посмотрели (я там был).  Это  образцовопоказательное  предприятие. Дай Бог, чтобы все такие были.

 

     Хочу спросить  непосредственно  по постановлению,  которое вы нам предложили.  В пункте 1 вы предлагаете:  "Виділити перед тим 4 години пленарного засідання для з'ясування всіх аспектів проблем". Затем, "за наслідками цього засідання розглянути у другому читанні в спеціальному режимі".

 

     Так вот  у меня вопрос:  что это за специальный режим,  какой его порядок и так далее? Расшифруйте, пожалуйста.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Александр Александрович, в принципе, четко изложил суть первого пункта,  что будут приглашены в зал заседаний члены Кабинета Министров,  представители всех отраслей ТЭК (а сюда входит  не  только электроэнергетика,  но и атомная энергетика,  и угольная промышленность, и нефтегазовый комплекс).

 

     Доклад или   выступление   министра   будет    сопровождаться демонстрацией слайдов,  графиков,  всех необходимых материалов для того,  чтобы и народные депутаты,  и те, кто будет слушать сессию, четко  сориентировались  в  истинном  положении  отрасли  в данный период и путях выхода из этой ситуации.

 

     По поводу второго пункта.  После того как  будут  рассмотрены все    проблемы,   касающиеся   электроэнергетики,   рекомендуется продолжить   работу    -    рассмотрение    проекта    Закона    о электроэнергетике во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Іншими  словами,  після  слухання  даної проблеми (бо слухання  не  передбачає  прийняття  рішення),  ми   проводитимемо пленарне  засідання.  Але  специфіка його - в спеціальному режимі, оскільки це є вид слухання проблеми. Проте якщо виникатиме потреба прийняти  відповідну  постанову чи документ,  чи навіть закон,  чи щось інше,  то ми теж  приймемо  відповідне  рішення.  От  про  що йдеться.

 

     Ми в  такий спосіб питань ще не розглядали,  бо не було такої критичної ситуації.

 

     Депутате Бондаренко, будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.С.,   заступник   голови   Луганської   обласної державної адміністрації (Антрацитівський сільський виборчий округ, Луганська область).  Уважаемый Александр Александрович,  уважаемый Олег Григорьевич! По поводу того постановления Кабинета Министров. Правительство  хотело  предложить  как  лучше,  получилось...  как всегда.   Положили   промышленность,  сейчас  этим  постановлением пытаемся положить и энергетику.  И когда пошел переток из  России, начали  хлопать  в ладошки:  мы получаем из России электроэнергию, значит, это хорошо. Было бы хорошо, если бы это было добавочно.

 

     Так вот,  что делать промышленникам до рассмотрения вопроса 9 числа?  Я  говорю  как  бывший  директор (а сейчас говорят так все директора):  что нам делать? Еще 6 дней. Где гарантия, что 9 числа мы это постановление, так сказать, не заговорим?

 

     ГОЛОВА. Не кажіть далі так, тому що...

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Я могу в двух-трех словах обкяснить.

 

     Постановление N    487,    действительно,    направлено    на усовершенствование системы расчетов за электроэнергию. Оно вышло с большим опозданием. Ему бы выйти года три тому назад - ситуация на рынке  и  в  стране  была  бы  сегодня  иной.  Это,  может   быть, непопулярные  меры,  но другие сегодня невозможны для того,  чтобы стабилизировать ситуацию с платежами в государстве. Это время надо пережить,  перезаключить  все  контракты  и  изменить  положение о взаиморасчетах    между     структурами     государственного     и негосударственного  секторов  и отраслью энергетики,  изложенное в приказе министра, изданном на основании постановления N 487.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання? Наталія Петрівна Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Уважаемый  Александр Александрович!   Уважаемый   докладчик!   Комиссия   по   вопросам социальной политики и труда также рассматривала сам проект  закона при подготовке ко второму чтению и вносила предложения.

 

     Считаю, необходимо  принять  это постановление,  но предлагаю дополнить его еще одним пунктом.

 

     Статьи 25,  26,  27,  28 этого проекта закона  направлены  на регулирование   взаимоотношений  между  потребителем  и  продавцом электроэнергии.  Отмечу,  что  проект  закона,  подготовленный  ко второму  чтению,  не  конкретизирует  данные взаимоотношения между гражданами Украины и энергопоставщиками.

 

     Так вот,  для того чтобы не ставить граждан в зависимость  от внутриведомственных  актов,  поскольку законом предусмотрено,  что права и  обязанности  граждан  Украины  будут  обусловлены  только договором с энергопоставщиками,  наш комитет предлагает:  поручить Кабинету  Министров  подготовить  для  рассмотрения  проект  свода конкретных  прав  и  обязанностей потребителя и поставщика.  Затем можно будет статьи 25,  26,  27 и 28 конкретизировать,  чтобы  они четко  регулировали  права  и  не  были  отсылочными  и  чтобы наш гражданин (правильно здесь говорили - вакханалия  была),  знал,  к кому   он   может   обратиться.   Этот  закон  должен  защитить  в обязательном   порядке   как   граждан,   так   и   саму   систему электроснабжения.

 

     ГОЛОВА. Іншими  словами,  ви пропонуєте у постанові записати: "Звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією  надати  депутатам матеріали про...", а далі за текстом те, що ви сказали.

 

     Дайте ще слово Наталії Петрівні.

 

     ШТЕПА Н.П.   Они  нам  представили  свод  нормативно-правовых актов,  которыми пользуются внутриведомственно.  Это  такой  свод, извините,  в котором гражданину разобраться просто невозможно.  Мы предлагаем  Кабинету  Министров  конкретизировать  его  и   подать парламенту  на рассмотрение такой проект свода прав и обязанностей продавцов и  покупателей  электротепловой  энергии,  где  были  бы предусмотрены  конкретные  права  и  обязанности  одной  и  другой стороны.

 

     ГОЛОВА. Продавців і споживачів -  треба  казати.  Споживачів, тому що ними можуть бути як громадяни, так і підприємства.

 

     Береться це до уваги чи треба записати в документ? Записати в документ.  За змістом,  лише  українською  мовою  те,  що  сказала Наталія  Петрівна,  ставлю на голосування як доповнення до проекту постанови. Будь ласка, пункт 3.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     У цілому можна голосувати?  Проект  постанови  голосується  в цілому.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Прошу Олександра Михайловича зокрема: візьміть під контроль підготовку цього питання.

 

     Спасибі.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Александр Александрович,  еще один вопрос. Завтра,  4 июля, в повестке дня предусмотрен отчет правительства и вторым пунктом стоит вопрос:  "Про ситуацію, що склалася у зв'язку з  відключенням  боржників за газ і електропостачання в соціальній та комунально-побутовій сфері".

 

     Я прошу этот пункт с рассмотрения на завтра снять,  поскольку он будет рассматриваться 9 числа, и та тема поглощает эту.

 

     ГОЛОВА. Якщо   поглинатиме,   то   тоді   9   числа  вона  не згадуватиметься.  Там подивимося,  що буде поглинуто,  а що -  ні. Завтра розглядатимемо само собою, а то - інше питання.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Спасибо.

 

     ________________________

 

     ГОЛОВА. Добре. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати!  Пропонується  до  розгляду  проект  Закону України про внесення змін і доповнень до Закону про підприємства в Україні (щодо казенних підприємств).  Готовий доповісти це питання Леонід  Васильович  Мінін,  заступник  міністра   економіки.   Він запрошується  на трибуну.  Прошу уваги,  тому що треба вкластися у півгодини при розгляді цього проекту закону.  Не більше півгодини, бо  в нас попереду ще дуже складне питання,  яке обов'язково треба сьогодні розглянути.

 

     З вашого  дозволу  ставлю  на  голосування   пропозицію   про обмеження часу для розгляду цього питання півгодиною.

 

     "За" - 201. Прийнято.

 

     Леоніде Васильовичу, будь ласка.

 

     МIНIН Л.В.,  заступник міністра економіки України.  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые  народные  депутаты!  На  ваше рассмотрение   вносится  проект  Закона  о  внесении  изменений  и дополнений в Закон о предприятиях  в  Украине  (в  части  казенных предприятий).

 

     Данный проект  закона  начал разрабатываться еще в 1992 году, когда  возник  вопрос  о  механизме   управления   государственным сектором   экономики.   Этот   законопроект   претерпел  несколько вариантов:  от отдельного закона до отдельного раздела в Законе  о предприятиях   и,  наконец,  внесения  изменений  и  дополнений  в отдельные статьи Закона о предприятиях в Украине.

 

     Чем продиктована необходимость  принятия  данного  закона?  В Украине,  как  и  в  любом государстве,  существуют так называемые казенные предприятия, то есть государственные предприятия, которые не  подлежат  приватизации  и находятся под особым государственным контролем. Они требуют особого режима создания, функционирования и ликвидации.

 

     В Закон   о   предприятиях   предлагается   внести  следующие изменения.   Имущество   данного    предприятия    передается    в собственность   на   правах   оперативного   управления,  то  есть руководитель предприятия и коллектив не являются собственниками  в подлинном   смысле.   Собственник   -  государство,  оно  передает имущество предприятия  руководителю  и  коллективу  в  оперативное управление.   Оперативное   управление   предполагает  владение  и использование  имущества,   а   распоряжаться   им   на   казенном предприятии  можно  только  с  разрешения органа,  уполномоченного управлять государственным имуществом,  -  министерства,  ведомства либо Кабинета Министров.

 

     Казенные предприятия  будут  создаваться  по решению Кабинета Министров из  числа  государственных  предприятий,  не  подлежащих приватизации.  Статус  казенного  государственное предприятие,  не подлежащее приватизации,  может получить  при  следующих  условиях либо при выполнении одного из них.

 

     Первое. Если  предприятие  осуществляет  такую  деятельность, которая разрешена только государственным предприятиям.

 

     Второе. Основным потребителем  продукции  такого  предприятия является  государство.  Например,  предприятия военнопромышленного комплекса,  производящие оружие, а также предприятия, производящие наркотические   вещества  и  целый  ряд  других  видов  продукции, потребителем  которых  является   главным   образом   государство. Предполагается, что если больше 50 процентов продукции предприятия подпадает  под  этот  критерий,  то  оно  может  получить   статус казенного.

 

     Третье. Такое предприятие является естественным монополистом.

 

     Реорганизация и   ликвидация   казенных   предприятий   будут осуществляться также по решению Кабинета Министров.

 

     Вводится отдельная  статья  38,  где  определены  особенности управления   казенным   предприятием.  Такое  предприятие  хотя  и работает в той же среде,  что и остальные  предприятия,  но  имеет существенные  особенности в управлении,  назначении руководителя и функционировании.

 

     Первое. Руководитель   казенного   предприятия    назначается государством,    то   есть   органом,   уполномоченным   управлять государственным  имуществом,   обязательно   по   согласованию   с Кабинетом Министров. И не по контракту, а приказом.

 

     Второе. Орган,   уполномоченный   управлять   государственным имуществом, утверждает устав казенного предприятия.

 

     Третье. Он осуществляет планирование  и  финансовый  контроль хозяйственной   деятельности   казенного  предприятия,  утверждает финансовый план,  план развития, государственный заказ, определяет порядок использования чистой прибыли (это одно из коренных отличий его функционирования), утверждает условия и фонд оплаты труда.

 

     Казенные предприятия будут  действовать  на  основе  типового устава,  утвержденного  Кабинетом  Министров.  Такой типовый устав будет разработан в течение месяца после принятия данного закона.

 

     Устав предусматривает   обязательную   отчетность   казенного предприятия по форме,  утвержденной Кабинетом Министров. Очевидно, потребуются более детальная статистическая отчетность  по  данному виду    предприятий,    а   также   персональная   ответственность руководителя казенного  предприятия  за  результаты  хозяйственной деятельности.

 

     Наконец, еще   один   важный   момент,   который   мы  должны рассмотреть,  -  это  ответственность  казенного  предприятия   по заключенным  договорам  и  обязательствам.  Предполагается,  что в случае недостатка средств для расчета по  обязательствам  казенное предприятие несет ответственность имеющимися ресурсами, а в случае их нехватки - закрепленным за ними имуществом только с  разрешения органа,  уполномоченного управлять этим имуществом.  То есть можно рассчитываться прибылью,  средствами на расчетном счете, а продажа оборудования   или   основных  средств  допускается  с  разрешения вышестоящего органа управления.

 

     И наконец, казенные предприятия могут вступать в обкединения, ассоциации,  концерны,  консорциумы и другие виды обкединений лишь по согласованию с Кабинетом Министров Украины.

 

     Уважаемые народные депутаты,  вам роздан  примерный  перечень казенных  предприятий  по  отраслям и по регионам Украины (порядка 140 предприятий).  В процессе  подготовки  законопроекта  перечень пересматривался  и несколько раз сокращался.  Перечень - не догма, он  может  уточняться,  дополняться,   изменяться   соответственно экономической  ситуации  или степени влияния государства на те или иные сферы деятельности.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     МІНІН Л.В. Просьба поддержать законопроект в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Леоніде Васильовичу.  Розмови  про  казенні підприємства у нас ведуться вже три роки тут,  у цьому парламенті. Можна відразу сказати, що не все досконало в цьому проекті закону, але його,  очевидно, треба прийняти в першому читанні і дати змогу попрацювати над ним,  а особливо над  переліком  підприємств,  які можуть  бути  віднесені  до казенних.  Депутатам тут потрібно буде визначитися.

 

     Чи є  запитання  до  Леоніда  Васильовича?  Запишіться,  будь ласка. Депутат Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Спасибо,  Александр  Александрович.  Фракция  Социалистической   и Селянской партий.

 

     Уважаемый докладчик, я считаю, что сегодня необходимо принять проект  Закона  о  внесении  изменений  и  дополнений  в  Закон  о предприятиях в Украине в первом чтении.

 

     У меня есть к вам два вопроса.  Первый вопрос:  каким образом планируется управление этими предприятиями,  то есть  возвращаемся мы к планированию в деятельности этих государственных предприятий, либо они  сами  будут  без  центрального  руководства  планировать выпуск своей продукции?

 

     И второй.  Каким  образом будет осуществляться финансирование этих казенных предприятий? Насколько в нашем новом бюджете, на ваш взгляд,   заложены   деньги   на   финансирование  государственных предприятий?  И будет ли,  с  вашей  точки  зрения,  сопротивление организации  вот  таких государственных предприятий со стороны тех коммерческих  структур,  которые  уже  подобрались   и   к   сфере энергетики, и к химпрому, и к машпрому и так далее?

 

     Спасибо.

 

     МІНІН Л.В.  Планирование  деятельности  казенных  предприятий будет примерно таким,  каким было  у  государственных  предприятий ранее.   Они   разрабатывают   так   называемый  техпромфинплан  и согласовывают  контрольные   цифры   с   органом,   уполномоченным управлять государственным имуществом.

 

     Вопрос финансирования.  Во-первых, если предприятие относится к  казенному  и  более  50  процентов  его  продукции   потребляет государство,    то    финансирование    в   значительной   степени гарантируется  госзаказом.  Во-вторых,  у   нас   есть   Закон   о государственных  закупках,  где  предусматривается ответственность сторон,  в  том  числе  государства,  за   заявленную   продукцию.

В-третьих,  казенные  предприятия будут функционировать в таких же условиях и на таком же рынке,  как и остальные  предприятия.  И  в случае  снижения  госзаказа,  они  вправе  набирать дополнительные заказы,  рассчитываться  с  другими   потребителями   и   получать финансирование.

 

     Наконец, развитие.  Естественно,  казенные  предприятия будут получать часть централизованных капитальных вложений в тех сферах, в  которых  заинтересовано  государство.  Если  оно заинтересовано расширять военный завод,  то,  конечно же, будут выделяться деньги на его расширение, то есть капитальные вложения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дем'ян.

 

     ДЕМ'ЯН Г.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський  виборчий  округ,  Львівська область).   Конгрес   українських   націоналістів.  Шановний  пане доповідачу!  У мене прохання до вас і до Голови Верховної Ради.  У підзаголовку  до назви закону через недогляд вжито термін "казенні підприємства". Ви ж добре знаєте, що це не український термін. І у зв'язку з цим я зараз звертаюся до Голови Верховної Ради, щоб було щось зроблено для виправлення ще одного недогляду.  Мабуть, з вини Верховної  Ради  по  всій  Україні на стінах будинків понаписувано "казначейство, казначейство". Та ми ж маємо гарні традиційні слова "державна скарбниця". Я дуже прошу до цього повернутися.

 

     А тепер запитання до шановного пана доповідача. Два роки тому на спеціальний депутатський запит  26  парламентаріїв  України  ви обіцяли вивчити українську мову.

 

     Скажіть, будь ласка, в якому стані процес вашого навчання? Бо за два роки можна й китайською мовою оволодіти.

 

     МІНІН Л.В.  Я мог бы вам зачитать доклад на украинском языке, и  у  меня не было бы никаких проблем.  Но в связи с тем,  что мой родной язык - русский,  то для того,  чтобы я изкяснялся короче  и меньше  забирал  времени,  вынужден отвечать на вопросы на русском (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Леоніде  Васильовичу,  поважаючи  право  депутата,  я просив  би,  щоб  ви  окремо  зачитали  українською мовою доповідь Григорію Васильовичу.  Це треба принаймні для того, щоб ви довели, що   володієте  українською  мовою  хоча  б  у  межах,  визначених Конституцією.

 

     Григорію Васильовичу, повірте, я ніде стін в Україні нічим не обписував...  Одну  хвилину,  казначейство  і скарбниця дещо різні речі за змістом. Так що треба поміркувати. Я не наполягаю на слові "казначейство",  бо не вважаю себе таким філологом, як, наприклад, ви. Я не знаю, наскільки це правильно звучить.

 

     Стосовно казенних  підприємств.   Справа   в   тому,   що   в українському  побуті  було  це  слово.  Пам'ятаєте,  коли  циганка гадала,  то казала: "А вас чекає казенний дім" (Сміх у залі). Але, очевидно,  вона тоді користувалася не державною мовою,  а тепер ми запишемо так як слід. Ви до другого читання підкажете, як записати правильно...  Тільки  зважте,  щоб  це  було  точне  формулювання. Гаразд?  (Шум у залі).  Ви до мене звернулися,  я зрозумів,  що  я винен. Може, і винен, треба ходити і міняти вивіски.

 

     Депутате Кочерга, будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий  округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов Украины. Уважаемый докладчик!  Наш горький опыт  хозяйствования  говорит  о том,  что  без  руководящей  роли  государства невозможно добиться нормальных  экономических  показателей  в   целом   по   народному хозяйству.

 

     Скажите, пожалуйста,  можно ли,  скажем,  несколько расширить круг казенных предприятий?  И до каких параметров нам можно дойти, исходя  из  практики,  например,  других стран?  Вы можете назвать цифры,  сколько  казенных  предприятий  производит  продукции   во Франции или в других развитых странах?

 

     Спасибо.

 

     МІНІН Л.В.  Перечень казенных предприятий, конечно, не догма. Во всех  странах  удельный  вес  государственного  сектора  и  так называемых  казенных  предприятий  постоянно  меняется,  исходя из экономической ситуации в стране.  Причем очень  часто  меняется  в сторону увеличения государственного сектора. Предприятие выводится из прорыва и в дальнейшем опять передается в частный сектор.

 

     Это было  в  Великобритании,   когда   они   металлургическую промышленность национализировали, довели до ума и опять передали в частные руки в связи с необходимостью для государства.

 

     Относительно удельного   веса.   Наибольший   удельный    вес государственного  сектора  во Франции и в Италии.  В частности,  в таких  базовых  отраслях,  скажем,  как  металлургия,  во  Франции

-государственные   предприятия,   не  говоря  уже  о  предприятиях военно-промышленного комплекса.  Поэтому,  я  думаю,  что  список, исходя из потребностей государства, будет меняться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моцпан. Будь ласка, останнє запитання.

 

     МОЦПАН А.Ф.  Фракция  Социалистической  и  Селянской  партий. Уважаемый Леонид Васильевич!  У меня два вопроса.  Первый.  Как вы считаете,  когда  не  поздно  было  принять  этот закон о казенных предприятиях,  вернее, изменения в Закон о предприятиях, скажем, в 1992-м или 1993 году? Ваше мнение.

 

     И второй  вопрос.  Согласны ли вы с тем,  чтобы наряду с теми предприятиями,  комплексами,  которые   правительство   предлагает отнести  к  казенным,  в  ориентировочный перечень к предложенному законопроекту,  который  вы  зачитали,   внести   также,   скажем, предприятия газотранспортной системы, те, которые входят в систему Укргазпрома и Укргаза, а также электростанции всех типов?

 

     Спасибо.

 

     МІНІН Л.В. По поводу целесообразности времени принятия такого закона.  Конечно,  было  бы хорошо получить такой закон и перечень сразу  после  провозглашения  независимости  государства.  Но,   к сожалению,  в  1992 году у предыдущего состава парламента до этого не  дошли  руки.  Более  того,  Кабинет  Министров  снова   вернул Министерству экономики готовый законопроект.

 

     Я думаю, что если бы закон о казенных предприятиях был принят в 1992 году,  нам  удалось  бы  избежать  некоторой  неоправданной спешки   в  приватизации  предприятий,  стратегически  важных  для государства.

 

     Теперь по  поводу  расширения  перечня  за  счет  предприятий газотранспортной системы и электростанций. Здесь нельзя однозначно сказать,  что  все  электростанции   нужно   обязательно   сделать казенными.  У  нас  есть  электростанции,  которые  спокойно могут работать в условиях рынка под государственым техническим контролем и  надзором.  Другое  дело  -  атомные.  Должна быть более жесткая система контроля.

 

     Что касается газотранспортной системы,  то она  функционирует эффективно,  не подлежит приватизации. Думаю, что у Верховной Рады возникнет  проблема  управления  не   только   казенными,   но   и стратегически  важными  предприятиями,  определяющими национальную безопасность страны. Такой перечень уже готовится. Он гораздо шире этого.  Вот в отношении стратегически важных обкектов вам придется определиться.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Спасибі,  Леоніде Васильовичу. Шановні  депутати!  У  нас  записалися  на  виступи  6  депутатів. Співдоповідач від комітету -  Михайло  Васильович  Чечетов.  Прошу вашої  згоди  на таке.  Оскільки всі згодні,  що треба такий закон приймати,  то заслухати співдоповідь  і  прийняти  його  проект  у першому  читанні.  А  потім  доопрацювати,  починаючи  від назви і закінчуючи змістом.  Він дуже потрібен, але слід зекономити час на його підготовку. Чи не так? Богдан Харитонович підтримує, тому це, мабуть, так і буде.

 

     Слово має Михайло Васильович Чечетов.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).  Уважаемый  Александр Александрович,  уважаемые народные депутаты!  Хочу сказать  несколько  слов  из  предыстории  данного вопроса.  В  прошлом  году  мы рассматривали в этом зале внесенный Кабинетом  Министров  проект  Закона  "про  управління   державним сектором економіки".

 

     В процессе  обсуждения  он  не  нашел поддержки даже в первом чтении.  Было принято  постановление  Верховной  Рады.  Я  зачитаю фрагмент  из  констатирующей  части,  где  отмечалось,  что данный законопроект  "не   розкриває   механізму   управління   державним сектором,   більшість   його   положень   має   декларативний  або відсилочний характер,  не визначає функцій органів,  уповноважених управляти відповідним державним майном,  і не систематизує чинного законодавства з питань управління державною власністю".

 

     Вторым пунктом   этого   постановления   Кабинету   Министров поручалось  или ускорить процесс подготовки данного законопроекта, или разработать два законопроекта:  об управлении  государственным сектором экономики и о казенных предприятиях.

 

     Кабинет Министров  в  параллельном  режиме работает над двумя законопроектами.  Один из них в соответствии с решением  Верховной Рады   сегодня  был  представлен  заместителем  министра  Леонидом Васильевичем, второй - в стадии доработки.

 

     Теперь по сути законопроекта.  Я  хочу  сказать,  что  данные поправки  к  проекту  Закона о казенных предприятиях предоставляют юридическую    и    организационную    основу    для     создания, функционирования и реорганизации таких предприятий.

 

     Здесь четко записано,  что казенные предприятия образуются по решению Кабинета Министров из  числа  предприятий,  не  подлежащих приватизации.

 

     Иными словами,    Верховная    Рада    определяет    перечень предприятий,  не подлежащих приватизации,  а  уже  из  числа  этих предприятий   в  соответствии  с  утвержденным  критерием  Кабинет Министров образует казенные предприятия.

 

     И здесь  преследуется  благовидная  цель.  Дело  в  том,  что государственный сектор оказался,  к сожалению, наиболее бесхозным. На государственные предприятия практически нет рычагов влияния  со стороны   Кабинета  Министров  и  соответствующих  министерств.  И ситуация очень и очень сложная.

 

     Поэтому в статье 38 определены  довольно  большие  полномочия центральных    органов   исполнительной   власти.   В   частности, министерство назначает на должность  и  освобождает  руководителя. Дальше  зачитываю:  "здійснює  планування  і  фінансовий  контроль господарської  діяльності   казенного   підприємства,   затверджує фінансовий   план   і  план  розвитку  казенного  підприємства  та обов'язково укладає з ним державні контракти на поставку продукції для державних потреб".

 

     Единственное замечание  комитета,  совпадающее  с  замечанием научноэкспертного отдела по статье 39,  где речь идет о  том,  что казенное  предприятие  отвечает  по  своим  обязательствам  только средствами,  которые  находятся  на  его  счетах,  и  не  отвечает имуществом.  А  имуществом  может  отвечать  только  с  разрешения органа,  уполномоченного управлять сответствующим  государственным имуществом, - то ли соответствующего комитета, то ли министерства. Это в некоторой  степени  вступает  в  противоречие  с  Законом  о собственности,   в   соответствии  с  которым  "державна  установа (організація) відповідає за своїми зобов'язаннями коштами,  що є в її   розпорядженні.   При   недостатності   в  державної  установи (організації) коштів відповідальність за  її  зобов'язаннями  несе власник".

 

     Поэтому в данной ситуации,  когда мы очень жестко в статье 38 выписали,  что соответствующий  орган  исполнительной  власти  или министерство   "здійснює   планування   і  фінансовий  контроль... затверджує фінансовий  план  і  план  розвитку...  укладає  з  ним державні  контракти...  призначає  на  посаду та звільняє з посади керівника...  підприємства",  то,  наверное,  было бы некорректно, если  бы  предприятие  отвечало  по  своим  обязательствам  только денежными  средствами,  а   имуществом   -   лишь   с   разрешения вышестоящего органа.  Возможно,  в данной ситуации корректнее было бы записать ту формулировку в дополнение к  пункту  3  статьи  39, которую    предложил   научно-экспертный   отдел:   "Якщо   орган, уповноважений  управляти  відповідним  державним  майном,  не  дає дозволу   на   звернення   стягнення  по  зобов'язаннях  казенного підприємства  на  майно,  передане  цьому  підприємству  на  праві оперативного   управління,   або   цього  майна  не  вистачає  для задоволення кредиторів казенного підприємства,  він відповідає  по незадоволених  зобов'язаннях цього підприємства власним майном або іншим майном,  переданим в оперативне управління цьому органу". То есть   если   это   предприятие  не  в  состоянии  расплатиться  с кредиторами, а были мощная опека государства и его вмешательство в процесс финансовохозяйственной деятельности предприятий, то полную ответственность несет соответствующее министерство,  и именно  оно отвечает по обязательствам данного предприятия.

 

     Считаю, такая  формулировка,  предложенная  научно-экспертным отделом Секретариата Верховной Рады, будет корректна.

 

     Комитет предлагает  принять  данный  законопроект  в   первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка.  Спасибі.  У нас кілька чоловік записалося  на  виступ.  Але  залишилося  на  обговорення  лише  2 хвилини.  Від фракції першим записаний депутат Моцпан. Він просить скоротити його виступ для того,  щоб інші погодилися  з  тим,  щоб прийняти законопроект у першому читанні.  Будь ласка,  якщо можна, скоротіть якомога більше.

 

     МОЦПАН А.Ф.  Фракция  Социалистической  и  Селянской   партий Украины.  Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые коллеги! Предложенный правительством проект Закона о внесении  изменений  и дополнений  в Закон Украины о предприятиях в Украине есть,  на мой взгляд,  не что иное,  как  исправление,  к  сожалению,  абсолютно запоздалое и к тому же лишь в минимальной степени,  стратегической ошибки в сфере экономики, допущенной Верховным Советом предыдущего созыва.

 

     Я имею   в   виду   принятие  в  марте  1991  года  Закона  о предприятиях в Украине,  в соответствии с которым  государственные предприятия - государственная собственность - были отданы на откуп директорскому  корпусу  и  коммерсантам.  80  процентов   из   них использовали   ее  для  собственного  обогащения  и  наживы  путем совершения всякого рода спекулятивных операций (речь идет о  никем не  контролируемых  должностных  окладах,  вознаграждениях  и тому подобном).

 

     Не буду обобщать,  ведь  среди  директоров  предприятий  есть элементарно   порядочные   люди,  которые  в  нынешних  труднейших условиях делают все возможное и невозможное в интересах  трудового коллектива  и государства.  Примером тому может быть наш коллега - директор  Углегорской  ГРЭС  Донецкой  области  Олег   Григорьевич Панасовский.    Однако    подавляющее    большинство    из    них, воспользовавшись предоставленной Законом о предприятиях свободой в распоряжении  государственной  собственностью,  повело  себя,  как элементарное жулье.  Таким  образом,  цена  стратегической  ошибки вкупе  с  бездарной  либерализацией  цен  правительством  Фокина в январе 1992 года и не менее бездумной либерализацией цен экономики в целом согласно программе Президента Кучмы осенью 1994 года - это небывалое  даже  в  период  войны  резкое  падение  промышленного, сельскохозяйственного  производства  и  как  следствие  - массовое обнищание народа  -  с  одной  стороны,  и  преступное  обогащение мизерной  части  населения  за  счет  ограбления  большинства  - с другой.  Не  осознавать  это,  значит,  лицемерить  и   продолжать обманывать народ!

 

     И когда    сегодня    Украинский    союз   промышленников   и предпринимателей,    основу    которого    составляют    директора промышленных  предприятий,  во  главе с его руководителем,  бывшим вице-премьерминистром правительства,  соратником  Кучмы  Анатолием Кирилловичем  Кинахом с менторских позиций поучает парламент,  мне становится и смешно, и грустно.

 

     Уважаемые коллеги!  Обратите внимание,  даже в  пояснительной записке к законопроекту за подписью заместителя министра экономики Леонида Васильевича Минина со всей  очевидностью  признается  факт неэффективного  управления  государственным  сектором экономики со стороны   государства,   а   понимать   следует,   прежде   всего, правительства.  Этим  и  обосновывает  правительство необходимость внесения изменений в Закон Украины  о  предприятиях  в  Украине  с целью   возвратить   реальные   права  собственника  и  управления государственным сектором экономики тому, кому они по сути и должны принадлежать, то есть правительству.

 

     Неужели необходимы  были  шесть тяжких лет с момента принятия Закона Украины о предприятиях для  того,  чтобы  убедиться  в  его ущербности для экономики,  народа,  государства?! Полагаю, что это было понятно изначально. Однако разработчики Закона о предприятиях 1991  года  и  прежде  всего  Комиссия  по  вопросам экономической политики и управления народным хозяйством предыдущего  состава  во главе с депутатом Владимиром Мефодьевичем Пилипчуком,  повидимому, были движимы иными интересами,  очень далекими от интересов народа и  государства.  И  к  чему это привело?  Обкяснять не нужно - это миллионы нищих и обездоленных граждан Украины!

 

     Задача состояла  в  том,  чтобы  доказать   несостоятельность государственной  экономики,  ее полную неспособность удовлетворять материальные  потребности  общества,  довести  госпредприятия   до банкротства с последующей приватизацией новоявленной буржуазией.

 

     Предложенный законопроект  предлагаю принять в первом чтении. Вместе с тем в случае принятия его в  первом  чтении  предлагаю  и прошу  правительство  внести  на  рассмотрение  парламента  проект Закона  о  советах  трудовых  коллективов  казенных   предприятий, предоставив этим советам право контроля за финансово-хозяйственной деятельностью  администрации  предприятия,  и  таким  образом   на практике  убедиться  в  эффективности  такого  контроля  не только сверху,  то  есть  со  стороны  правительства,  но  и  со  стороны трудящихся предприятия.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Ми  проголосували...  Я  ще  раз  кажу:  півгодини на розгляд цього питання (Шум  у  залi).  Добре.  Послухаємо  й  іншу сторону. Петре Iллічу Осадчук, будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький  виборчий округ,  Івано-Франківська область).  Група "Конституційний центр", Демократична партія України.  Шановний Олександре  Олександровичу! Шановні  колеги  депутати!  Я  не  казав  би  того,  про  що зараз говоритиму,  якби не полум'яний виступ попереднього оратора,  який говорить весь час одне й те саме.

 

     Зацитую вам  один  документ,  датований  жовтнем  1990  року: "Скорочуються обсяги виробництва,  йде ланцюгова  реакція  розпаду господарських   зв'язків,   погіршується   дисципліна,   тотальний дефіцит,  спекуляція,  зростання цін, яке уразило споживчий ринок, нахабніє злочинний світ,  який тероризує населення". I далі: "Етап стабілізації повинен включати і активні дії по  створенню  значною мірою  роздержавленої  економіки,  яка  виправдала себе в багатьох країнах,   демонополізації   виробництва,   формуванню    ринкової інфраструктури..."  Це  витяги  з  доповіді  Iвашка  на жовтневому Пленумі ЦК КПРС 1990 року.  Тобто курс радикальних реформ, який ви зараз  називаєте  антидержавним  курсом  Кучми,  було вироблено ще тоді. Iншого виходу в умовах краху тієї моделі економіки, про що в цьому документі також записано, не було.

 

     А далі по суті.  Навіщо вносяться поправки до законів? Певно, для вдосконалення та зручнішого застосування законів на  практиці, а не для ускладнення і правової плутанини.

 

     Державний сектор   економіки  існує  в  усьому  світі:  як  у країнах,  що  розвиваються,  так  і  у  високорозвинутих  країнах. Зрозуміло,  що державний сектор ще довго існуватиме в Україні, яка тільки формується в економіці як держава  і  змушена  контролювати стратегічні  галузі  промисловості,  насамперед ті,  що гарантують життєзабезпечення й оборону країни.

 

     У запропонованому проекті передбачається створення так званих казенних підприємств з розрахунком на те, що держава, її виконавчі органи зможуть здійснювати жорсткіший контроль за діяльністю таких підприємств.  Мається  на  увазі,  що  казенним підприємствам буде передаватися державне майно на правах оперативного управління  цим майном.

 

     З якою   метою   це   має  робитися?  Мета  зрозуміла  -  для ефективнішого  господарювання.  Річ  у  тім,  що  в  законопроекті передбачається  відповідальність  казенного  підприємства за взяті зобов'язання перед своїми кредиторами й постачальниками. А якщо не вистачить  коштів,  тоді  доведеться розплачуватися майном.  Проте зробити це казенне підприємство зможе тільки з дозволу  державного органу, уповноваженого управляти державним майном.

 

     Це питання  дуже  складне.  Треба  повернутися  до Закону про власність,  де чітко врегульовані майнові  відносини.  I  прийняти все-таки    Закон    про   управління   державним   майном,   який стосуватиметься і державних підприємств, і так званих казенних.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ми обговорили це питання.  Пропозиції були, ви  бачите,  з  різних  сторін,  але  зводилися  до одного - треба приймати  законопроект  у  першому  читанні.  Я  дуже  прошу  вас: підтримайте  цю  пропозицію,  оскільки  порядок  у цій сфері треба навести та забезпечити функціонування підприємств.

 

     Отже, проект Закону про внесення змін і доповнень  до  Закону про  підприємства  в  Україні  ставиться  на голосування в першому читанні. Будь ласка. Це в межах Регламенту.

 

     "За" - 237. Рішення прийнято. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Вчора й сьогодні в Україні працює  делегація парламенту Ради Європи - наші колеги,  які представляють Комісію з питань екологічної політики і самоврядування.  Вони вчора були  на Чорнобильській  станції,  сьогодні  працюють  у  Києві.  Відбулася зустріч і зі мною, і з нашими депутатами, які входять у цю комісію в Раді Європи.

 

     Від вашого  імені дозвольте привітати наших гостей,  побажати успіхів у їхній роботі (Оплески).

 

     ----------------

 

     Продовжуємо розгляд  питань  порядку  денного.  Прошу  уваги. Учора  ми  розпочали  роботу  розглядом проекту Закону про обіг та погашення невитребуваних приватизаційних майнових сертифікатів  та створення   позабюджетного  Фонду  соціального  захисту.  Думки  в депутатів  щодо  цього  проекту   розійшлися.   Нагадаю   дещо   з передісторії цього питання.

 

     Верховна Рада   доручила   Контрольній   комісії   з   питань приватизації підготувати  проект  закону.  Iгор  Квятковський  від комісії  запропонував  варіант  цього  проекту.  Геннадій  Угаров, скориставшись правом законодавчої ініціативи,  вніс свій  варіант, який був, власне, альтернативним. Зважаючи на альтернативність цих варіантів,  Верховна Рада доручила підготувати новий  документ  на основі  вказаних двох проектів протягом 10- ти днів.  Одначе вчора на вечірньому засіданні депутати з'ясували,  що проблема нагальна, відкладати   її   розв'язання   не  можна,  бо  закінчився  термін використання  приватизаційних  майнових  сертифікатів.   Кількість нереалізованих   приватизаційних   майнових  сертифікатів  означає колосальну  частку  державного  майна,  стосовно  якого   потрібно створити  відповідну правову базу,  визначитися,  яким чином можна його використовувати.  Бо сьогодні дуже  багато  було  б,  знаєте, таких  спритників,  які хотіли б скористатися цим майном внаслідок знищення взагалі цих сертифікатів,  чи в якийсь інший спосіб.  Щоб цього  не  сталося,  треба  створити своєрідний громадський орган, який захищатиме інтереси всіх громадян,  враховуючи,  що це  майно створювалося  в тому числі й за рахунок коштів громадян на ощадних книжках  тощо.  Потрібно  дати  змогу  ефективно  використати   ці сертифікати  шляхом  обміну  на  вигідні акції підприємств.  Таким чином внаслідок обігу цих акцій на фондовому  ринку  і  діяльності самих  підприємств  створиться  дивіденд,  за  рахунок якого можна погашати  заборгованість  перед   населенням,   здійснювати   інші соціальні  виплати тощо.  I тому,  як би ми не ставилися до змісту цього законопроекту,  я  переконаний,  що  краще  прийняти  проект закону  в  першому  читанні,  попрацювати  під  час  підготовки до другого читання,  щоб можна було на цій сесії  остаточно  прийняти закон і зняти неврегульованість проблеми, аніж зараз доскіпуватися до  пунктів,  розставляти  коми,  а  потім  пожинати   плоди   від неприйняття такого законопроекту.

 

     Ось чому  я дуже прошу,  оскільки вчора ми розглянули питання по суті,  проголосувати в першому читанні проект,  який  доповідав Ігор   Квятковський,   щоб,  так  би  мовити,  відкрити  шлях  для вдосконалення цієї роботи.  Я надаю слово Ігорю  Квятковському  як доповідачу, він звернеться до вас із своєю пропозицією.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Староміський виборчий    округ,   Вінницька   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні  народні  депутати!  Долю  невитребуваних населенням   до   1   липня  1997  року  приватизаційних  майнових сертифікатів (ПМС) можна вирішити  кількома  напрямами.  Перший  - вилучення їх з обігу з одночасним погашенням.

 

     Другий -  продовження терміну їх видачі громадянам України на певний період.

 

     Третій -  продаж  на  аукціонах   фінансовим   інститутам   з подальшим  використанням  їх  цими  інститутами  під час обміну на акції підприємств, що приватизуються.

 

     Четвертий -  розподіл  їх  серед  найбільших  і  найвідоміших інвестиційних компаній.

 

     П'ятий -  передача їх до спеціального фонду з метою реального забезпечення фінансування соціальних програм в Україні,  де пенсії для  більшості їх громадян не перевищують 20 доларів США у місяць. Ці  напрями  фактично  є  вичерпними  і  мають  аналогії  під  час приватизації в інших країнах.

 

     Проаналізуємо ці  напрями  використання  невитребуваних  ПМС, розглянувши всі плюси і мінуси кожного з них.

 

     Перший -  вилучення  невитребуваних  ПМС  з   обігу   та   їх погашення.  Цей  напрям  не  був застосований у жодній країні,  де відбувалася приватизація,  тому він  є  унікальним,  і  я  спробую довести це.

 

     На думку пересічного громадянина, ситуація на фондовому ринку та  із  залученням  коштів  до  державного  бюджету  є   абсолютно нейтральною,  тобто  не  вплине  на  жоден з вищенаведених фактів. Незначне  підвищення  на  початку  ринкової   вартості   ПМС,   що перебувають в обігу,  тут же нейтралізується через підвищення ролі та частки інших способів приватизації.

 

     Другий напрям - продовження  терміну  видачі  ПМС  громадянам України. Фактично цей напрям є тимчасовим і таким, що не розв'язує жодну проблему і доцільність прийняття якого  залежить  від  трьох факторів    -    психологічного,    соціально-   економічного   та своєчасності.

 

     Тимчасовість напряму грунтується на тому,  що об'єктивно  всі ПМС  ніколи  не  будуть  витребувані,  як  це і відбувалося в усіх країнах,  що проходили етап приватизації.  А проблема використання невитребуваних ПМС цей напрям не зніме.

 

     З точки  зору  психології громадян,  ефективність продовження термінів видачі ПМС за умов,  коли вони їх  не  отримали  протягом чотирьох  років,  і  ще  декількох  продовжень термінів видачі,  є нульова.

 

     Не викликає  сумніву  теза,  що  за   таких   умов   будь-яке продовження  термінів  видачі  ПМС абсолютно не зменшить кількість невитребуваних  ПМС,  а  натомість  може  призвести  до  створення передумов  для  шахрайства  в  установах Ощадбанку,  що є реальною проблемою.

 

     Єдина можливість  запобігти  цьому   -   швидке   розв'язання проблеми подальшого використання ПМС.

 

     Третій напрям   -  продаж  невитребуваних  ПМС  на  аукціонах фінансовим посередникам.  Цей напрям  використання  невитребуваних ПМС   грунтується   на  мареві  залучення  до  державного  бюджету додаткових коштів,  які можна було  б  отримати  від  їх  продажу. Зауважу,  що йдеться про щонайменше 6 мільйонів ПМС.  Для тих, хто добре  розуміється  у  фондовому  ринку  України,  не  секрет,  що фактично   за  роки  приватизації  фінансові  посередники  знайшли спільну мову і, як правило, діють достатньо узгоджено. Не викликає сумніву  й  те,  що  у разі продажу такої великої кількості ПМС на аукціоні ринкова вартість одного ПМС,  яка зараз  становить  12-15 доларів,  зменшиться,  і ці пакети ПМС фактично будуть розподілені ще  до  продажу  між  найбільшими  фінансовими  посередниками  для недопущення  зростання  їх  ціни.  Навряд  чи  від  такого напряму використання невитребуваних ПМС державний  бюджет  отримає  більше 50-60  мільйонів доларів,  що,  зрештою,  становитиме мізерну суму порівняно з п'ятим напрямом використання ПМС.

 

     Четвертий напрям - розподіл невитребуваних ПМС за певних умов серед   найбільших  інвестиційних  компаній.  Це  суто  російський варіант,  який   призвів   до   швидкого   збагачення   керівників інвестиційних фондів і повного нехтування тих умов,  за якими були передані невикористані ваучери.  За умов України це  ще  цинічніша спроба  збагачення  керівників  декількох наближених до виконавчої влади інвестиційних компаній, яка має бути безперечно відкинута.

 

     П'ятий напрям - передача невитребуваних ПМС  до  спеціального фонду  для забезпечення реального фінансування соціальних програм. Напрям, який у результаті його реалізації зможе не тільки зменшити соціальну  напруженість серед населення,  а дати насамперед значні політичні дивіденди його ініціаторам,  тобто Верховній Раді,  всім народним   депутатам.  При  впровадженні  цього  напряму  потрібно врахувати  його  економічний,  технічний  і  соціальний   аспекти. Економічний  аспект  -  спрямування  невитребуваних  ПМС  до Фонду соціального  захисту.  Фонд  соціального  захисту  при   виваженій інвестиційній  політиці і при законодавчій підтримці процесу дасть велике фінансове джерело,  яке має бути спрямоване на фінансування соціальних програм.

 

     Для того щоб зрозуміти,  яким чином у фонді можна акумулювати достатні фінансові активи,  потрібно насамперед  знайти  економіку приватизації.

 

     Ми маємо чітко усвідомити, що приватизація - це бізнес. І цей бізнес  під  час  приватизації  переважної  більшості  підприємств здійснюється  двома  етапами.  Перший  етап  -  етап продажу акцій первісним власникам.  Другий -  перепродаж  первісними  власниками своїх  акцій  "портфельним" чи стратегічним інвесторам.  Чим менші витрати при купівлі акцій на першому етапі,  тим більший  прибуток первісний  власник  одержує на другому етапі,  де ціна купівлі для другої хвилі власників майже вирівнюється.

 

     Зважаючи на специфіку цін в  Україні,  де  трудові  колективи мають  можливість  придбати  акції  своїх підприємств за номіналом (тобто фактично в 50 разів менше їх оголошеної вартості, на які до того ж не поширюється конкурсний фактор,  який ще більше здорожчує вартість придбання інших,  крім  пільгових,  акцій  для  сторонніх первісних власників),  а також через те,  що найцікавіші, як у нас кажуть,  стратегічні підприємства перед приватизацією або під  час приватизації  навмисно  і  суцільно  вганяються  у боргову яму для того,  щоб працівники цих підприємств,  не отримуючи тривалий  час заробітну  плату,  змушені  продавати  свої акції,  - відбувається масова скупівля іноземними інвесторами пільгових  акцій  у  членів трудових колективів.

 

     Вартість таких  купівель  по  енергетичних підприємствах,  як правило,  становить 500 гривень за ПМС.  Це за умови,  що  ринкова ціна  ПМС  не  сягає  понад  25 гривень.  Але і при цьому вартість придбання   іноземним   інвестором   таких    акцій    надзвичайно "приваблива",  бо  майже  одночасно  відбувається їх перепродаж за дещо вищою ціною вже стратегічному іноземному інвестору.

 

     Цілком очевидно,  що продаж пакетів  акцій  іншими  способами приватизації   також   спрямований   на   отримання  прибутку  від розміщення, продажу та перепродажу акцій фінансовими посередниками та іншими учасниками приватизаційного процесу.

 

     Не дивно, що до державного бюджету від приватизації нічого не потрапляє.  А  так  звані  інвестиційні  зобов'язання  залишаються тільки на папері.

 

     Створення фонду,  якому  будуть  передані  незатребувані ПМС, реально  дасть  змогу  направити  значну  частину   прибутку,   що отримується   на   приватизаційному   ринку   під  час  продажу  і перепродажу підприємств,  на  соціальні  потреби.  Але  для  цього потрібно  законодавчо  забезпечити  обмін  ПМС  на достатній пакет акцій до 10 відсотків найпривабливіших підприємств  за  номіналом. Якщо  в  подальшому  відбудеться продаж фондом таких пакетів акцій навіть за 300 гривень в середньому  в  перерахунку  на  розміщений ПМС,  можна  погодитися,  що пільговий ПМС енергетичних компаній - один із найдорожчих.  То з передачею 6 мільйонів ПМС до  фонду  ці активи реально можуть досягти 1,8 мільярда гривень, або 1 мільярда доларів.

 

     Соціальний аспект.  Подальше використання  цих  активів  може відбуватися  двома  шляхами:  або  миттєвим  їх  проїданням (тобто одночасним направленням активів,  отриманих  від  продажу  пакетів акцій,  у  конкретні  соціальні  програми),  або  розміщенням  цих активів у ліквідні та надійні фондові  інструменти  для  отримання прибутку,  який,  власне,  і використовуватиметься на фінансування соціальних програм.

 

     Наприклад, тільки від розміщення  активів  фонду  в  державні цінні папери цей прибуток становитиме щонайменше 240-250 мільйонів доларів, або 400 мільйонів гривень щорічно.

 

     Перший шлях фактично дасть змогу латати дірки в бюджеті.

 

     Другий шлях   започаткує   створення    нормальної    системи соціального  забезпечення  у  довгостроковому  плані,  про  що  ми постійно говоримо,  але за  браком  первісного  капіталу  ніяк  не можемо створити.

 

     Шановні народні   депутати!  Ми  постійно  бідкаємося,  що  в держави не вистачає грошей на фінансування соціальних  програм.  Я показую, як можна отримати щонайменше 1 мільярд доларів. При цьому просто  потрібно  частину  прибутку,  який   отримують   фінансові посередники   від   купівлі-продажу   підприємств,   що  йдуть  на приватизацію,  вилучити від них і спрямувати на соціальний  захист населення  України.  Запропонований мною законопроект і передбачає реалізацію цієї ідеї.

 

     Глибоко переконаний,  що діяльність такого фонду повинна бути абсолютно прозорою.  Ось чому він повинен знаходитися під наглядом Верховної Ради,  щоб рішення про спрямування коштів  на  соціальні потреби  з  даного  фонду  вирішувалися  не  десь  у кабінетах,  а затверджувались у цьому залі. Вам вирішувати, чи потрібні нам такі кошти.

 

     А на  мій  погляд,  у цьому просто немає сумніву,  враховуючи злиденність,  до якої доведено наше населення.  І якщо такі  кошти нам справді необхідні, вам вирішувати, як їх використовувати.

 

     І на  закінчення  щодо  висновків науковоекспертного відділу, які вам роздані.  Хочу зазначити,  що фактично вони  абсолютно  не стосуються   суті   цього  законопроекту.  Наведу  приклад.  Цитую зауваження:  "Статтею передбачено, що Фонд соціального захисту має позабюджетний  характер.  Однак  це  суперечить  статті  2  Закону України про систему оподаткування,  згідно з якою державні цільові фонди  включаються до Державного бюджету України,  крім Пенсійного фонду України". І далі за текстом.

 

     Ви побачили,  що акумулювання активів у цьому  фонді  не  має ніякого  відношення до системи оподаткування.  Активи даного фонду зовсім  не  стосуються  Закону  про  систему   оподаткування,   бо формуються у процесі приватизації, а не через фіскальну систему.

 

     Далі. "...Можна   стверджувати,   що   він   (фонд)  фактично утворюється при Верховній Раді,  оскільки положення про  цей  фонд затверджується   саме   Верховною   Радою  України.  Однак  це  не узгоджується з Конституцією України,  оскільки  серед  повноважень Верховної Ради утворення подібних органів не передбачено".

 

     Розумієте, це  зовсім  не  те.  Фонд утворюється не Верховною Радою,  а  законом.  І  якщо  продовжувати  аргументацію   авторів висновку, то можна сказати, що і Національний банк створюється при Верховній Раді,  і Фонд держмайна створюється при Верховній  Раді. Тобто не зовсім логічно.

 

     І ще:  "Проектом  пропонується  спрямування  коштів  фонду на соціальні програми,  затверджені Верховною  Радою  України.  Однак нічого  не  сказано  про те,  коли і яким чином ці програми будуть затверджуватися Верховною Радою".

 

     На наш погляд, відповідні програми мають бути затверджені під час прийняття державної програми приватизації на наступний рік.  Я просто не розумію,  чим  стосується  соціальний  захист  до  Фонду державного  майна  України  і  до  затвердження державної програми приватизації.

 

     На жаль,  за браком часу я не можу детально коментувати.  Але на  кожне зауваження висновку науково-експертного відділу я міг би дати аргументовану відповідь.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Ігоре Васильовичу.  Сідайте,  будь ласка,  на місце. Ще раз звертаюся до депутатів, які вчора ставили запитання, одержали  відповіді  на  них,  а  потім  увечері  250-ма  голосами проголосували,  щоб визначитися сьогодні і проголосувати в першому читанні проект закону. Так було... Одну хвилинку.

 

     Учора розглянуто питання...

 

     Поясню ще раз.  Якщо ми хочемо завалити питання, давайте ще 5 проектів,  і  питання буде провалено.  А реалізація здійсниться на основі інших рішень. І ви це знаєте. Я вчора давав пояснення. Будь ласка, перестаньте кричати з місця (Шум у залі).

 

     Сергій Григорович  Сінченко тут присутній.  Він доповідав про використання  попередніх  приватизаційних  майнових  сертифікатів. Якщо ми хочемо і далі так діяти, то виголошуймо добрі побажання.

 

     Будь ласка,  короткі  репліки  депутата Угарова і Бондаря від Фонду держмайна (Шум у залі).

 

     Я відповідаю за 50 мільйонів чоловік...

 

     Будь ласка (Шум у залі).

 

     Увага!

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).   Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  президиум!  Касательно процедуры. Вчера было принято решение обкединить два законопроекта и внести на рассмотрение один согласованный законопроект.  Сегодня вам будет роздан этот единый  законопроект,  учитывающий  основные принципы  двух  ранее  разработанных  законопроектов.  Более того, устав   фонда   приводится   в    соответствие    с    действующим законодательством,   чего   нет,  к  сожалению,  в  законопроекте, предложенном  депутатом  Квятковским.  Два  часа  тому  назад  наш законопроект был отдан депутату Квятковскому на согласование. Если молчание воспринимать как знак  согласия,  то  в  таком  случае  в четыре часа вам будет роздан единый законопроект по этому вопросу.

 

     Что касается дальнейшей судьбы неиспользованных имущественных сертификатов...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Я дуже прошу  Володимира  Михайловича помовчати, поки на трибуні є доповідач. Будь ласка, потім візьмете слово, якщо ви автор проекту закону, і поясните свою позицію.

 

     Говоріть, будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Было   сказано   уже,   что    срок    действия приватизационных   имущественных  сертификатов  составлял  5  лет, компенсационных сертификатов - более двух лет,  поэтому необходимо определиться относительно их дальнейшей судьбы с тем, чтобы прийти к согласованному решению.

 

     Что касается моего законопроекта, то при всей своей кажущейся недостаточности он решает очень серьезные проблемы. Каким образом? В 1997 году наш бюджет при  условии  реализации  моих  предложений значительно пополнится, именно государственный бюджет.

 

     В розданном  вам  проекте  закона  предлагается  распределить средства частично на погашение задолженности по заработной плате и 60 процентов направить на выплаты согласно принятому нами закону о компенсации вкладов населения.  Возможно,  это  деньги  небольшие, если  смотреть  в  мировом масштабе,  но для Украины 400 миллионов гривень, 600 миллионов гривень - это огромные деньги.

 

     Если согласно    требованиям    принятой    нами    программы приватизации, которая вчера была подписана Президентом и вступит в силу  с  момента  опубликования,  будут  выставляться  на  продажу действительно    серьезные   предприятия,   которые   заинтересуют инвесторов,  то их стоимость на аукционах и конкурсах  существенно возрастет.   Таким   образом,   это   будет  очередное  пополнение государственного бюджета.

 

     Говоря о законопроекте депутата Квятковского,  я не  могу  не сказать,  что в этом варианте нарушается как минимум 7 законов:  о приватизационных  бумагах,  о  малой  и  большой  приватизации,  о системе  налогообложения,  нормы  госпрограммы  приватизации и так далее.  Вместе с тем отмечу,  что в согласованном варианте все эти недостатки устранены.

 

     Достаточно серьезно    высказался   научноэкспертный   отдел: "Вважаємо,  що   прийняття   проекту   Закону...   про   створення позабюджетного фонду... є недоцільним".

 

     Относительно моего    законопроекта    -   также   негативное заключение,  но  проект  постановления  считается  возможным   для рассмотрения и принятия.

 

     Сейчас состоится заседание комитета, который детально обсудит варианты решения. Я буду предлагать комитету принять за основу вот этот  единый  согласованный законопроект,  чтобы мы избежали,  так сказать,  борьбы за правое дело:  кто из нас лучше  понимает,  кто больше  денег  обещает  и  так  далее.  И  после  обеда  внесем на рассмотрение  единый  согласованный   законопроект,   который   не нарушает  действующего  законодательства  и решает очень серьезные вопросы. И будем голосовать за принятие его в первом чтении.

 

     А от чьего имени внесен законопроект, - депутата Квятковского или моего - это уже не имеет значения.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка (Шум у залі).

 

     Це питання  розглядалося  учора.  І  ви прийняли рішеня,  від якого пізніше відмовилися,  а  тепер  висуваються  претензії,  що, бачте,  відповідно до Регламенту відводиться два тижні. Ви знаєте, куди доріжка викладається "благими пожеланиями" (Шум у  залі).  Та не кричіть, будь ласка!

 

     Я пропоную  таку  схему:  комітет  зараз  розгляне  на своєму засіданні всі варіанти, і ми продовжимо розгляд цього питання о 16 годині.

 

     Ще раз нагадаю депутатам,  особливо тим,  хто хоче продовжити термін розгляду і почав читати Регламент у цей момент,  що за моєю ініціативою,   за   наполяганням   Верховної  Ради  було  доручено контрольній комісії підготувати цей проект закону у зв'язку з тим, що закінчується термін використання сертифікатів. І ті, хто нібито дбає про 6 чи 7 мільйонів громадян, забувають, що тими, хто раніше про них дбав, тепер займаються депутат Сінченко, комісія, але досі не можуть гроші знайти і не знають,  де поділися  ті  гроші,  куди зникло майно.  Тому,  можливо,  з самого початку,  ще з 1992 року, треба було таким шляхом іти.

 

     І поки є ще можливість якимось чином впливати на ситуацію, то треба  впливати,  бо ми можемо на внутрішній борг держави віднести ці кошти.  Ми багато  чого  туди  записали,  але  люди  так  і  не діждуться нічого.  Треба насамперед створити умови, щоб туди гроші надійшли.  Ми повинні обмінятися з цього приводу думками,  але  не розводячися  до  безконечності.  З  16 години,  Павле Сергійовичу, одержите слово, опустіть руку, прошу вас.

 

     Оголошується перерва до 16 години.