ЗАСIДАННЯ ПЕРШЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и У к р а ї н и.
4 л ю т о г о 1997 р о к у. 10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, гості Верховної Ради і журналісти, які працюють у нас, шановні радіослухачі!
Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Сідайте, будь ласка. Проводиться поіменна реєстрація.
Зареєструвалися 336 депутатів. Ранкове засідання і сьома се- сія оголошуються відкритими.
Бачу, деякі депутати ще не встигли зареєструватися. Для точ- ного, так би мовити, рахунку, будь ласка, сядьте на місця і ще раз зареєструйтеся. Будь ласка.
Отже, у залі знаходяться 350 депутатів. Розпочинаємо ранкове засідання й роботу сьомої сесії Верховної Ради.
Спочатку дозвольте оголосити депутатські запити, які надійш- ли на сьогодні:
Білоуса В'ячеслава Олександровича - до Президента України про порушення законодавства щодо виплати грошового утримання військовослужбовцям Збройних Сил України;
Омельченка Григорія Омеляновича, Єрмака Анатолія Васильовича
- до Президента України про порушення Генеральним прокурором Ук- раїни Закону про боротьбу з корупцією, інших законів України та неналежне виконання ним службових обов'язків.
Зміст запиту депутата Білоуса зрозумілий із самої назви - про виплату грошового утримання військовослужбовцям Збройних Сил України.
Ставлю на голосування питання про підтримку тексту цього за- питу до Президента. Повторюю: запит депутата Білоуса до Президен- та. Голосування поіменне.
"За" - 253.
Депутати підтримують цей запит.
Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запи- ту адресатові.
"За" - 257. Підтримано.
Запит депутатів Омельченка і Єрмака щодо порушення Генераль- ним прокурором України Закону про боротьби з корупцією. Зміст за- питу теж випливає з його назви. Ставлю на поіменне голосування питання про підтримку змісту цього запиту.
"За" - 207. Прийнято.
Ставлю на голосування питання про направлення цього запиту адресатові.
"За" - 220.
Пропозиція поки що не підтримується. Я прошу авторів запиту: попрацюйте поки що з депутатами.
Є ще два запити:
Мовчана Павла Михайловича - до Прем'єр-міністра України про виділення цільовим призначенням коштів на виробництво демонстра- ційних приладів і лабораторного обладнання для шкілновобудов і шкіл-інтернатів України;
Єрмака Анатолія Васильовича - до міністра транспорту про дії Державного департаменту авіаційного транспорту щодо видачі серти- фікатів експлуатанта різним авіакомпаніям.
Ці запити оформлені відповідно до вимог Регламенту. Питання, які в них порушуються, справді важливі. Я просив би підтримати пропозицію про направлення цих запитів адресатам.
Ставлю її на голосування.
"За" - 230. Прийнято.
Шановні депутати! Учора відбулися наради голів комісій і ке- рівників фракцій. На них розглядалися питання організації роботи сьомої сесії. Гадаю, в ході розгляду процедурних питань, котрі внесені на початок сьогоднішнього засідання, ви будете поінформо- вані про зміст цього обговорення, і ваші пропозиції теж можуть бути враховані.
Зараз пропонується розглянути питання про проект Постанови Верховної Ради України про календарний план проведення сьомої се- сії Верховної Ради України...
Так, я випустив один важливий момент. У нас ще є 22 хвилини для загального висловлення пропозицій, побажань тощо.
Хто хоче висловитися з цього приводу, будь ласка, запишіть- ся. Тільки, будь ласка, висловлюйтеся не щодо порядку денного, бо ми це питання будемо обговорювати окремо.
Депутат Шандрюк.
ШАНДРЮК О.I., член Комісії Верховної Ради України у закор- донних справах і зв'язках з СНД (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Прошу передати слово Богдану Ярошинському.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х., член Комісії Верховної Ради України у за- кордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область). Шановні народні депутати! Українська респуб- ліканська партія запропонувала розглянути на сесійному засіданні питання про виведення військових формувань Російської Федерації з території України. Верховна Рада свого часу включила це питання в порядок денний, однак, як показав перебіг сесійних засідань, розгляд його спеціально блокується керівництвом Верховної Ради, більшістю політичних партій, представлених у парламенті, які від- верто відмовляються від виконання свого конституційного обов'яз- ку. А відповідно до статті 92 Конституції вони мали б визначитися в питанні про допуск іноземних військ на територію Української держави.
Останнім часом іноземні - російські війська на території Ук- раїни проявляють все більше й більше нахабства, а всі без винятку політичні сили сусідньої держави претендують на територію Украї- ни, зокрема, на Севастополь.
Президент України як гарант територіальної цілісності Укра- їнської держави зовсім не звертає уваги на цей складний перебіг подій, який може набути непередбачуваного характеру й завершитися катастрофічними наслідками для Української держави.
У цих умовах (тобто коли ні Верховна Рада, ні Президент Ук- раїни не виконують свого безпосереднього конституційного обов'яз- ку щодо захисту Української держави) Українська республіканська партія ухвалила рішення всіма конституційними засобами добиватися розв'язання цього надзвичайно складного питання. I з цього тижня починається організація наших громадян на самозахист, на розв'- язання цього питання силами виключно громадян України.
Я звертаюся до всіх патріотів, які є в цьому залі, до всіх патріотів, які є поза цим залом в Україні, знайти в собі сили й організуватися для розв'язання питання про зменшення або ліквіда- цію небезпеки для України.
Якщо у Верховній Раді знайдеться (останній раз говоримо про це) необхідна кількість депутатів, які розуміють надскладне ста- новище, в якому опинилася наша держава, то я прошу ще раз виріши- ти це питання законним шляхом - прийняти відповідне рішення нашим законодавчим органом.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутате Чиж, будь ласка.
ЧИЖ I.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівськи виборчий округ, Хмельницька область). Голова Соціалістичної фракції. Я уповнова- жений від фракції зробити заяву. Вона такого змісту.
Попри бадьорі заяви Президента та Кабинету Міністрів України економічна криза в державі поглиблюється. Обрані методи так зва- них реформ не тільки не забезпечили соціально-економічної стабі- лізації, але й призвели до падіння внутрішнього валового продукту на 10 відсотків, катастрофічного скорочення виробництва базових галузей народного господарства. Випуск продукції машинобудування скоротився на 26, виробництво м'яса й молока - на 20 відсотків. Розрекламоване приборкання інфляції фактично відбулося за рахунок антинародної практики невиплати зарплати, пенсій, стипендій.
Виконавча влада, яка не здатна забезпечити піднесення влас- ного виробництва, орієнтується насамперед на зовнішні джерела надходження коштів. Це призвело не тільки до подальшого нарощення зовнішнього боргу, який досяг 10 мільярдів доларів США, але й до поглиблення залежності нашої держави від волі міжнародних фінан- сових кіл.
Загалом не викликає подиву політика диктату Міжнародного ва- лютного фонду, Світового банку по відношенню до України. Цілком природно, що вони захищають інтереси західних фінансових та про- мислових кіл. Для того вони й створювалися. І досягають вони ць- ого шляхом вимог безсертифікатного імпорту, нав'язування довгост- рокових кредитів у вигляді власних часто застарілих товарів та технологій, прискореної приватизації ключових ланок економічного механізму так званими стратегічними інвесторами тощо.
Дивує лише беззастережне прийняття цих не вигідних для нашої країни умов керівниками виконавчої влади України. Гра в інтересах чужої команди стала правилом для багатьох із них. Однак найяскра- вішим провідником західних рецептів руйнування української еконо- міки є віце-прем'єр Пинзеник, який неприкрито реалізує вказівки Міжнародного валютного фонду.
З іншого боку, західні ідеологи регулярно організовують ша- лений тиск на будь-кого, хто намагається зупинити або хоча б пос- лабити руйнівні рішення. Саме завдяки цьому колишній завідуючий лабораторією керує економічним блоком уже п'ятого уряду, забезпе- чуючи незмінність нищівної економічної політики для України.
Зрозуміло, що без підтримки Президента України цього не було б. Звичний сценарій тандему Пинзеник-МВФ ми змушені спостерігати й тепер у процесі проштовхування так званого пакета законопроек- тів, гучно названого авторами "Програмою відновлення економічного росту". Під гаслом зменшення податкового тиску фактично пропону- ється знищити систему соціального захисту населення, починаючи з ліквідації безкоштовного харчування школярів і до припинення вип- лат чорнобильських, лікарняних і пенсій.
Соціалістична фракція, разом і з партією підтверджуючи свою позицію на зменшення розміру та зміну структури податків, скасу- вання необгрунтованих пільг, введення податку на майно найбагат- ших громадян, заявляє про свій категоричний протест проти руйнів- них прожектів пана Пинзеника й компанії. Пропонуємо Прем'єр-мі- ністру та Президенту визнати факт провалу економічної політики, а також звільнити Пинзеника за невідповідність займаній посаді та діяльності на шкоду Україні.
Завтра освітяни виходять з акцією протесту проти політики, яка ведеться. Страшна ситуація на селі: через місяць - посівна, а село голе й босе. І вся робота ведеться тільки на розпродаж зем- лі, на розгін колективних сільськогосподарських підприємств. Це й зумовило прийняття такої заяви нашою фракцією. Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Камінський.
КАМІНСЬКИЙ Л.О., член Комісії Верховної Ради України з пи- тань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Сніж- нянський виборчий округ, Донецька область). Спасибо, Александр Александрович!
Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Всем понятно: что пресловутый президентский курс - фактически курс трех "р": развалить, разворовать, разбежаться?
С чем Украина пришла в 1997 год: всем известно: падение ва- лового внутреннего продукта на 10,1 процента, спад производства во всех отраслях и так далее. От этих цифр никуда не убежишь. Но поражает другое: попытки свалить с больной головы на здоровую ви- ну за то, что творится в Украине.
В последнее время мы стали свидетелями беспрецедентного вранья в средствах массовой информации, перевода стрелок на Вер- ховный Совет. А на местах подхватывают эту эстафету, и доходит до того, что даже если мусор в городе не вывозится, то, оказывается, тоже виноваты депутаты Верховного Совета.
Понятно, дурной пример заразителен: как глава державы себя ведет, так ведут себя и его подопечные.
Хотелось бы услышать от Президента, чего же ему еще не хва- тает? Мы помним, не хватало власти. Был подписан Конституционный договор. Что получилось? Ничего не получилось. Мы помним, не было Конституции. Пожалуйста, Конституция уже есть. Опять чего-то не хватает. Теперь - бюджета. И во всем этом обвиняют Верховный Со- вет.
Я хочу, чтобы люди знали: бюджета нет не потому,что Верхов- ный Совет не принимает, а потому, то его проекта вообще нет. Его не подали. И не нужно слушать угодливых журналистов, которые пи- шут, что Верховный Совет в этом виноват.
Все то, что творилось, привело сегодня к стенам Верховного Совета, Администрации Президента и Кабинета Министров шахтеров. Конечно, шахтерская тема кое для кого уже в зубах завязла, но то, что творится на месте, не передать словами. Люди работают, выпол- няют план, добывают уголь, а зарплату не получают. Где она теря- ется?! Да в конце концов пора уже найти, где же теряется зарплата горняков!
Шахты (особенно по "пилотному проекту") закрываются по прин- ципу: повесили замок на ворота, людей - за ворота, а там - хоть трава не расти... В моем городе 1059 безработных и всего-навсего 94 вакансии. Что будет с людьми? Ответа нет.
Я хотел бы, чтобы Президент четко и ясно обкявил, что он обанкротился со своей программой и пора эту программу менять. И не нужно перекладывать вину с больной головы на здоровую.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Сластьон.
СЛАСТЬОН Ю.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Голопристанський виборчий округ, Херсонська об- ласть). Передаю слово депутату Снігачу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
СНIГАЧ А.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльнос- ті депутатів (Великолепетиський виборчий округ, Херсонська об- ласть). Фракція "Комуністи України".
Шановні колеги народні депутати й урядовці, які нас слуха- ють! Шановний Президенте України як глава держави й гарант додер- жання Конституції України! Щойно я повернувся з виборчого округу, де мав зустрічі з виборцями п'яти районів Херсонської області, а саме Каховського, Горностаївського, Верхньорогачицького, Велико- лепетиського, Великоолександрівського, та міста Херсона, і зо- бов'язаний на вимогу виборців Херсонщини передати їх протест про- ти такого курсу реформ керівників держави, що зробив їх жебраками (це я дослівно передаю).
Становище, у якому опинилася більшість населення, свідчить, що запас міцності в суспільстві майже вичерпано. Різко збільшу- ється кількість самогубств людей. Вітчизняні підприємства зупини- лися. У Херсонській області за 1996 рік обсяг виробництва змен- шився на 27 відсотків. Таку мізерну кількість зерна, як у минуло- му році, Херсонська область не отримувала починаючи з 1956 року.
Оті стратегічні напрями переходу України від планової еконо- міки до дикої ринкової призвели до падіння України в прірву і втрати нею економічної та політичної незалежності.
Виборці зневірилися в обіцянках, які давали під час виборів як Президент, так і окремі депутати. I тому вони висловлюють дум- ку, що переобирати їх уже, можливо, й не потрібно, а потрібна зміна курсу економічних реформ. Вони вимагають від керівників держави термінових заходів щодо відновлення роботи вітчизняного виробництва.
I ще одне, що мене вразило під час перебування в окрузі. Становище сільського господарства свідчить, що в державі були штучно створені умови для підриву колективних господарств. А те- пер наказовим шляхом, інтенсивно, під керівництвом держадмініст- рацій (у тому числі й обласних) у господарствах створюються осе- редки аграрної партії, завдання якої - підтримати ідею купівлі й продажу земель, які зараз є в користуванні колективних госпо- дарств.
Більшістю виборців ця ідея не підтримується, ці осередки створюються під адміністративним тиском. Значна частина виборців Херсонщини підтримує акції і вимоги громадян, які пікетують сь- огодні приміщення і Кабінету Міністрів, і Верховної Ради, і Адмі- ністрації Президента тут, у Києві .
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Шейко.
ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депута- тів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні народні депутати! Багатьом в Україні відомо, що майже два місяці тому мої земляки, виборці Новозаводського виборчого округу міста Чернігова, обурені антиукраїнськими діями в парламенті народного депутата Iвана Симоненка, ініціювали відкликання свого депутата і протягом цього періоду діяли за процедурою Закону про відкликання народного депутата України.
Однак, нехтуючи волею виборців міста Чернігова, роль голов- ного арбітра в цьому процесі взяла на себе Центральна виборча ко- місія в особі її голови Ємця і секретаря Цілуйка. Посилаючись на статтю 81 Конституції, ЦВК прийняла постанову від 23 грудня про нечинність Закону про відкликання народного депутата України, по- вернула назад документи зборів виборців і поспішила зробити вис- новок про те, що цей інцидент вичерпано.
Таким чином, не маючи законного права тлумачити норми Конс- титуції, Центрвиборчком перебрав на себе функції Конституційного Суду, прийняв, на мій погляд, кон'юнктурне політичне рішення. До того ж панові Ємцю має бути відомо, що висновок на звернення ви- борців даного округу з цього питання готується саме в Конститу- ційному Суді.
Центрвиборчкому відомо також і те, що на звернення 78 народ- них депутатів України в Конституційному Суді розглядається питан- ня про правомірність дій Голови Верховної Ради, Київського місь- кого і Верховного судів щодо депутатів-сумісників, а також про їх бездіяльність щодо тих депутатів, які не склали присягу на вір- ність України та українському народові. Між тим Центрвиборчком і тут виступив у ролі головного тлумача Конституції. Буквально нас- тупного дня після дискримінаційної ухвали Верховного Суду стосов- но нашого колеги Антона Денисовича Бутейка він оголосив вибори нового депутата по Камінь-Каширському виборчому округу Волинської області. Отже, залишаючись до рішення Конституційного Суду народ- ним депутатом України, Антон Бутейко через упередженість Голови Верховної Ради і прислужливість пана Ємця та його підлеглих може незабаром мати дублера - ще одного депутата у своєму виборчому окрузі. Ось до яких курйозів може дожитись наш парламент унаслі- док некомпетентних ініціатив Центральної виборчої комісії.
Враховуючи, що Центрвиборчком та його голова вже не раз дія- ли непрофесійно й упереджено, і щоб надалі попередити подібне свавілля, прошу Президента України, керуючись пунктом 21 статті 85 Конституції України, терміново внести Верховній Раді подання про призначення нового голови та членів Центральної виборчої ко- місії.
I ще одне. Ситуація в моєму виборчому окрузі (в Носівському і Бобровицькому районах Чернігівської області) з виплатою зарпла- ти бюджетникам стає критичною. Вчителям і медикам її почали вида- вати тільки за вересень. Моїх виборців обурює непослідовність дій уряду щодо цього: спроба заморозити борги минулого року і не зов- сім тверда обіцянка щомісяця стабільно виплачувати зарплату в ць- ому році.
Я пропоную все-таки розглянути цю проблему чи то на Дні уря- ду, чи в сесійному залі Верховної Ради. Виборці повинні знати, яким чином буде виплачуватися зарплата в цьому році.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради Укра- їни законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Iндустріальний виборчий округ, Харківська область). Уважаемый Александр Алексадрович! Во время работы в округе я встречался с избирателями. Ко мне обратились потребители финансо- вых услуг, то бишь обманутые вкладчики. Оказалось, они не могут воспользоваться статьей Конституции, которая предусматривает воз- можность обращения в международные организации. Оказывается, наше государство не ратифицировало Европейскую конвенцию по правам че- ловека. Я сейчас просмотрел план и не обнаружил ее в нем.
Я прошу пояснить, почему эта конвенция не внесена на ратифи- кацию и принять меры для ее ратификации. Это первое.
Второе. Я встречался с представителями одной из категорий ветеранов - воинами-интернационалистами, участниками операции "Анабель" во время карибского кризиса. Они пользовались льготами как участники войны. Теперь этих льгот их лишили. Более того, от- бирают, точнее высчитывают, ранее выплаченные пособия.
Прошу дать протокольное поручение и разобраться с этим воп- росом. Лишать льгот нехорошо, но отбирать ранее выплаченное - это вообще никуда не годится.
Далее. При вступлении в Совет Европы Украина обязалась в те- чение года подписать и ратифицировать Европейскую конвенцию о местных языках и языковых меньшинствах. Уже прошло полтора года с момента вступления в Совет Европы, а воз и ныне там. Пользуясь тем, что эта конвенция не действует, национал-шовинистические си- лы развернули новую атаку против Конституции, против Закона о языках, пытаясь "выдавить" русский язык. Это дестабилизирует си- туацию в обществе и вызывает вполне законное недовольство граж- дан.
18 января в Харькове был проведен организованный Гражданским конгрессом Украины и Межрегиональным блоком реформ круглый стол "Антидемократические тенденции культурно-языковой политики госу- дарственного строительства Украины", на котором был представлен самый широкий спектр учасников: от правозащитников до коммунис- тов, социалистов, а также ряд общественных организаций. Мы конс- татировали, что такая ситуация не может далее продолжаться, и потребовали от Президента выполнения своих должностных обязаннос- тей как гаранта Конституции, прав и свобод человека и гражданина.
Я подготовил и внес законопроект, который базируется на Ев- ропейской хартии. Он называется "Про порядок використання ро- сійської мови в Україні". К сожалению, его не только нет в по- вестке дня, но он и не роздан, тогда как прочие законопроекты, внесенные гораздо позже, уже розданы. Я прошу разобраться с этим и дать поручение выяснить этот вопрос в Cекретариате.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Чивюк.
ЧИВЮК М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бо- ротьби з організованою злочинністю і корупцією (Новобузький ви- борчий округ, Миколаївська область). Фракція комуністів. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Сьогодні починається сьома сесія Верховної Ради. У виборчих округах, із яких поверну- лися депутати, людей хвилює перш за все хвилює питання їх життє- вого забезпечення. Я маю на увазі найбільш знедолену верству на- селення нашої держави - пенсіонерів, які не одержують пенсію по два з половиною - три місяці Я маю на увазі тих людей, які працю- ють у бюджетних сферах і які не одержують заробітної плати з лип- ня-серпня, тобто понад півроку. Як жити цим людям, як їм існува- ти?
I тепер не випадково в суспільстві створюють передумови для того, щоб виникали якісь соціальні вибухи. Люди вже відверто по- чинають проявляти свою непокору законним шляхом - організацією страйккомів, інших актів для виявлення своєї громадянської пози- ції.
Тому я вважаю за потрібне, щоб ми, депутати Верховної Ради, зважаючи на відповідальність, яку несемо перед нашими виборцями, перед народом України, розглянули питання про виконання законів про оплату праці, про пенсійне забезпечення. Це треба зробити на початку сьомої сесії.
Пропоную поставити це питання на Дні уряду або окремо, тому що розгляд питання на Дні уряду практично не має ніяких юридич- них, правових наслідків. Нас поінформували, ми заслухали - і так воно далі все пливе. Отже, треба окремо внести це питання на розгляд Верховної Ради, затвердити графіки погашення заборгова- ності по пенсіях і заробітній платі в бюджетній сфері й вирішува- ти цю проблему. Вона хвилює багатьох наших виборці, яких ми зараз представляємо у Верховній Раді.
Друга проблема. Хотів би звернути увагу на те, що законні права громадян не реалізуються. Суди не приймають заяв, що стосу- ються повернення заборгованості по заробітній платі, тому є необ- хідність прийняти Закон про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Я пропоную поставити на голосування пропозицію розглянути проект цього закону в першому читанні в четвер.
I останнє. Кожного дня ми працюємо з нашими помічникамирефе- рентами. Депутати Паламарчук, Кириченко пропонували внести зміни до положення про наших референтів-консультантів. Це положення діє з 1995 року, але виникають проблеми щодо звільнення помічників, їх виходу на пенсію тощо. Це - технічне питання, і його треба ви- рішувати.
Дякую.
ГОЛОВА. Учора на нараді керівників фракцій представники фракцій Карнаух і Лавринович пропонували зробити своєрідну пропо- зицію для депутатів, щоб можна було відреагувати на ситуацію. Хто з вас буде говорити?
Будь ласка, депутате Лавринович.
ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради Ук- раїни з питань правової політики і судово-правової реформи (Дро- гобицький виборчий округ, Львівська область). Шановні колеги! Учора під час наради керівників депутатських груп і фракцій розг- лядалося питання про ситуацію, пов'язану з коштами, що відповідно до угоди між Федеративною Республікою Німеччиною та Україною були направлені для виплати компенсацій людям, які були на примусових роботах в Німеччині. Тут є проблема. Було ухвалено запропонувати Верховній Раді створити спеціальну слідчу комісію, яка б розібра- лася в усьому, і громадяни України
отримали те, що їм належить. А люди, які вдалися до пограбу- вання найбідніших верств населення, щоб понесли заслужене пока- рання.
Ми просили б підтримати цю ініціативу. Треба створити спеці- альну комісію, яка має запропонувати, як вирішити цю проблему.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні депутати, з деяких питань нам треба визначитися шля- хом голосування. Безперечно, усі висловлені пропозиції беруться до уваги.
Стосовно пропозиції депутата Шейка. Будь ласка, готуйте свої звернення до Президента чи до когось іншого. А щодо дублерів в округах... Не буде ніяких дублерів. Усе зроблено законно. Ще раз повторюю: дублерів у Верховній Раді не буде.
Депутат Снігач говорив про примусове створення партії. Це грубе порушення Конституції і законодавства про громадські об'єд- нання в Україні. Готуйте з цього приводу пропозиції з поданням до прокуратури. Можна звертатися й до Президента. Такого допускати не можна. Є випадки, коли керівництво державної установи (акаде- мії) говорить так: ми скоро будемо проводити скорочення. Звичай- но, для членів такої-то партії скорочення не буде. А не члени партії будуть скорочуватися. Це взагалі виходить за всякі межі. Це - переслідування за переконання, повернення до тоталітаризму тільки в інших умовах. Так? Цього не можна допускати.
Претензія депутата Алексєєва стосовно нерозгляду його проек- ту закону. Я з'ясую це, Секретаріат поінформує. Усі питання до порядку денного ми включаємо голосуванням, не менш як 226 голоса- ми. Коли ви внесете пропозицію, ми розповсюдимо її і включимо до порядку денного. Це не проблема.
Пропозиція депутата Чивюка про графік погашення заробітної плати. Коли ми розглядатимемо порядок денний, візьміть слово й виступіть стосовно і цього питання, і проекту Закону про Уповно- важеного з прав людини. Це питання вчора за згодою авторів вклю- чене до порядку денного на наступну середу. Якщо ви наполягатиме- те на розгляді його в четвер (а воно й було на четвер запланова- не), то я не буду заперечувати, щоб його розглядати в четвер.
Про створення спеціальної слідчої комісії для з'ясування си- туації з виплатою компенсації так званим остарбайтерам. Це питан- ня набуло великого резонансу в суспільстві. А якщо не створювати спеціальну комісію, а просто доручити комісіям, які очолюють Юрій Буздуган і Григорій Омельченко, з'ясувати всі обставини або наді- лити ці комісії повноваженнями спеціальної слідчої комісії? Тобто не створювати спеціальну комісію. Адже в нас є профільні комісії, які відповідають за ці питання. Тим більше, що ви написали послу (Шум у залі).
Ви пропонуєте шляхом голосування підтримати пропозицію чле- нів ради фракцій про створення тимчасової спеціальної слідчої ко- місії, так?..
Одну хвилиночку. Ось мені подали письмову пропозицію. Зачитую: "Утворити депутатську слідчу комісію для розслідування зловжи- вань, допущених при виконанні договору між Україною та Федератив- ною Республікою Німеччиною стосовно виплати компенсації громадя- нам України за примусові роботи в Німеччині під час Другої світо- вої війни, у складі десяти осіб - по одному уповноваженому предс- тавнику від депутатської групи (фракції).
Тобто приймемо таку постанову, а потім комісії подадуть сво- їх представників. Можна й так зробити.
Другий варіант - той, що я пропонував... Одну хвилиночку! Доручити це, наприклад, Комісії з питань законності і правопоряд- ку, надавши їй права слідчої комісії. Нехай вона зробить аналіз із залученням депутатів чи фахівців, яких вважатиме за потрібне залучити. Можна так? Це було б простіше. Автори пропозиції згодні (Шум у залі). Так він залучить тих, хто йому потрібен, залучить й інших депутатів...
Ставлю на голосування пропозицію про надання прав спеціаль- ної слідчої комісії Комісії з питань законності і правопорядку для перевірки цього питання. Можна ставити на голосування?
Ставлю на голосування. Будь ласка.
"За" - 259. Прийнято. Спасибі.
Враховуючи специфіку цього питання, я прошу Олександра Олек- сандровича Жира залучити до цієї роботи або спеціалістів з народ- ного господарства, або спеціалістів з Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.
Шановні депутати! Слухається питання про календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради України. Порядок денний на сьогодні у вас є. Ви бачите, що в ньому є і питання про порядок денний сесії, і інші питання. Ми їх обговоримо окремо. А зараз мова йде тільки про календарний план проведення сьомої сесії. Пропозиції у вас перед очима.
Хочу звернути вашу увагу на те, що було погоджено вчора на засіданнях і ради депутатських груп (фракцій), і голів комісій. Відповідно до Регламенту і до процедури, котрої ми дотримувалися на минулій сесії, у цьому плані визначено тижні засідань у сесій- ному режимі, роботи в комісіях і в округах. Проте тут є така спе- цифіка. Враховуючи святкові дні в травні, ми пропонуємо на кві- тень три сесійних тижні, тобто проводити засідання в сесійному режимі протягом трьох тижнів. А натомість зміниться порядок засі- дань у травні.
Решта змін стосуються тільки одного. Враховуючи велику кіль- кість питань (особливо на лютий), які вже підготовлені до розгля- ду й не потребують багато часу, але все-таки потребують уваги де- путатів, пропонується (це пропозиції комісій і фракцій) у ті тиж- ні, коли йде робота в комісіях, передбачити й пленарні засідання. Власне кажучи, на кожний місяць таким чином додається один день пленарних засідань. Наприклад, у вівторок наступного тижня буде День уряду, у середу - робота в комісіях, у четвер - пленарне за- сідання, у п'ятницю - робота в комісіях.
От такі зміни. Тобто протягом сесії додається ще п'ять днів сесійних засідань у час, визначений для роботи в комісіях. А Дні уряду проводитимуться так, як і передбачено: щомісяця, кожного другого вівторка.
Була ще пропозиція в ці тижні працювати в сесійному режимі в середу і п'ятницю, а у вівторок після обіду і в четвер проводити засідання комісій. Можливо, це навіть прийнятніша пропозиція, од- наче я хотів би,
що ви з цього приводу висловилися, і я поставлю на голосу- вання цей календарний план.
Є у вас зауваження до нього? Ще раз повторюю, це - пропози- ції голів фракцій і голів комісій.
Можна ставити на голосування? Тоді голосуємо такий варіант. У тиждень, визначений для роботи в комісіях, передбачаємо: вівто- рок - День уряду і робота в комісіях; середа - пленарне засідан- ня, четвер - робота в комісіях, п'ятниця - пленарне засідання. Зрозуміло, так? А решта залишається так, як пропонується.
Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 241. Прийнято. Спасибі.
_________________
Тепер слухається питання про проект Постанови Верховної Ради України про порядок денний сьомої сесії Верховної Ради.
Відповідно до Конституції і Регламенту Голова Верховної Ради вносить це питання на ваш розгляд. З цього приводу я хотів би зробити інформацію.
Шановні народні депутати! Шановні виборці! Сьома сесія - це особлива, певною мірою ключова сесія Верховної Ради нинішнього скликання. Відповідно до Конституції чергові вибори до Верховної Ради відбудуться в березні наступного року. Тому, на мою думку, нинішня сесія має пройти максимально організовано й продуктивно. Цього від нас вимагають виборці, сама соціально-економічна ситуа- ція, що склалася в державі.
Сьогодні важко передбачити результати майбутніх виборів і політичну орієнтацію наступного складу парламенту, але ми зобов'- язані зробити все залежне від нас, щоб законодавчо виключити самі причини загострення політичної кризи в Україні в найближчі роки.
Якщо концентровано сформулювати головне завдання цієї сесії, то воно полягає в тому, щоб забезпечити в основному розробку та прийняття комплексу органічних законів, які безпосередньо перед- бачені Конституцією або випливають з неї, врегулювати законодавчо основні інститути держави й громадянського суспільства на базі Конституції, здійснити установчі функції Верховної Ради і, сфор- мувавши відповідно до Конституції нові органи, нові владні меха- нізми, забезпечити наступництво в діяльності майбутнього складу парламенту.
Це надзвичайно складне комплексне завдання може бути викона- не лише за умови повної концентрації і мобілізації сил народних депутатів, апарату Верховної Ради, конструктивної взаємодії з ін- шими структурами влади, насамперед з урядом, залучення до законо- давчої роботи широкого кола наукових установ і фахівців.
Ми з кожною сесією додаємо у професіоналізмі. Це незапереч- ний факт, який змушені визнати навіть відверті недоброзичливці Верховної Ради України. Таку тенденцію нам треба закріпити, зро- бивши все від нас залежне для зміцнення й розвитку українського парламентаризму. Можна критично ставитися до парламентаризму як соціальнополітичного феномену, та не можна ігнорувати той факт, що Україна реально стала на шлях його розвитку (якщо об'єктивно - лише починає використовувати його демократичний потенціал).
Говорячи про професіоналізм парламенту, слід зазначити, що він найперше виявляється в здатності законодавчого органу управ- ляти законодавчим процесом, здійснювати законодавчу діяльність свідомо й послідовно, на високому науковому та організаційному рівні. У такому саме напрямі ми з вами спрямували зусилля впро- довж останніх двох сесій, усе більше наближаючись до планомірної, організованої роботи.
Та справа не лише в кількісних показниках. Дедалі нагальні- шою стає потреба якості законодавчої роботи, яка не зводиться ли- ше до якості окремих законів, а включає якість системи законо- давства, котра формується парламентом.
Верховній Раді часто закидають, що вона приділяє багато часу політичним питанням. А хто відповість: прийняття законів про по- літичні партії, професійні спілки, вибори - це політика чи зако- нотворення? I навпаки: закони про податки, приватизацію, природні монополії і так далі - це просто законотворення чи це теж політи- ка? Сама сьома сесія має чимало зробити у вирішенні цих питань.
Вам вручено проект порядку денного сьомої сесії та проект плану законотворчої роботи на сьому сесію і на період до кінця 1997 року. Ми їх розглянемо після обговорення.
Крім того, на ваші пропозиції розроблено проект плану зако- нодавчих робіт на 1997 рік, який ви одержите наступного тижня для розгляду й схвалення або затвердження. Він передбачає лише нові законопроекти та прийняття ряду законів у новій редакції з ураху- ванням вимог Конституції.
По суті, більше ста законів складають органічну законодавчу базу нової Конституції України, яка повинна бути планомірно й системно розвинена в подальших законах. У цьому ж проекті перед- бачено прийняття рішень щодо загальної концепції державно-право- вої реформи та державної програми розвитку законодавства України. відтак створюється фундамент для здійснення майбутньої системати- зації законодавства, затвердження програми законотворчої роботи на період до 2005 року, розробки Зводу законів України.
Повертаючись до проекту порядку денного сьомої сесії, відз- начу, на мій погляд, ряд принципових питань, які нам належить ви- рішити впродовж цієї сесії.
Уже на цій сесії мають бути прийняті закони про вибори на- родних депутатів України та про політичні партії, а також Закон про Центральну виборчу комісію з тим, щоб забезпечити нормальну підготовчу роботу до наступних виборів. Адже після прийняття цих законів треба буде вносити ряд змін до чинного законодавства та вирішувати організаційні питання в порядку підготовки до наступ- них виборів (я не торкаюсь розгортання передвиборної боротьби й так далі - це внутрішня справа партій і громадських організацій). У цьому ж ряду стоїть і закон про вибори до місцевих рад.
Окремий блок питань стосується впорядкування законодавчого процесу та організації роботи Верховної Ради України. У цьому ря- ду назву такі закони: про закони і законодавчу діяльність, про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, про комітети та ко- місії Верховної Ради України, про Регламент, про статус народного депутата України.
Треба завершити формування Рахункової палати (гадаю, через тиждень ми приступимо до цією роботи) і дати змогу здійснювати свої повноваження цьому органу парламентського контролю відповід- но до Конституції та закону.
До установчих повноважень Верховної Ради України належить обрання суддів. Перехідними положеннями Конституції були продовж- дені на один рік повноваження суддів, якщо вони закінчувалися на день прийняття Конституції. За попередньою інформацією керівницт- ва Верховного Суду України, до червня 1997 року Верховна Рада має вирішити питання щодо обрання на посади майже півтисячі суддів. Це велика за обсягом робота, і доручення з приводу її підготовки й проведення вчора одержали профільні комісії.
Є ще ряд законів, які стосуються надзвичайно важливих дер- жавних органів, котрі також формуються з участю Верховної Ради. Це закони про Фонд державного майна, про Національний банк Украї- ни, про Раду Національного банку України, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення. Ми повинні невідк- ладно поставити діяльність цих органів на законну основу, і в плані законотворчої роботи ці питання передбачені.
Нарешті, ще про одне. Група народних депутатів вносить іні- ціативу про прийняття змін до Конституції України. Ви знаєте, що ця процедура досить складна. З іншого боку, усі ми відчуваємо потребу внесення деяких змін та уточнень до Конституції не лише редакційного, а й змістовного характеру. Виступаючи перед юриста- ми-науковцями в Iнституті держави і права на минулому тижні, я наводив приклади таких змін, зокрема щодо вдосконалення законо- давчої процедури.
До речі, тоді я висловив думку про необхідність удосконален- ня владного механізму з метою законодавчого врегулювання відносин між парламентом та урядом чи главою держави в разі, якщо в ре- зультаті виборів до влади прийдуть суб'єкти з різними політичними платформами. Як один з варіантів я навів приклад ряду європейсь- ких країн, де ця проблема розв'язується шляхом обрання глави дер- жави парламентом. Проте я підкреслив, що це питання швидше для теорії, ніж проблема сьогодлнішнього дня. Але деякі засоби масо- вої інформації подали це так, ніби Мороз пропонує вже сьогодні внести зміни до Конституції, передбачити обрання Президента Укра- їни парламентом. Хоча цю позицію я відстоював раніше, та тепер діє Конституція, і її треба дотримуватися. Однак комусь вигідно розгорнути з цього приводу своєрідну пропагандистську кампанію.
Так от, якщо говорити про зміни до Констутції, їх треба об- говорювати й приймати в порядку, встановленому Конституцією. Про- те я б радив ініціаторам законопроекту про внесення змін до Конс- титуції відмовітись від ідеї скорочення чи продовження строку повноважень нинішніх депутатів або нинішнього Президента. Є інші нагальні питання для конституційного регулювання, з якими справді слід визначатися.
Хочу звернути увагу й на таке. На цій сесії ми починаємо розгляд найскладніших і надзвичайно важливих законодавчих актів, якими є кодекси. Частина з них сьогодні діє і потребує нової ре- дакції, зважаючи на прийняття нової Конституції України, інші треба приймати вперше. Робота над кодексами дуже складна. Це май- же нова для нас справа, якщо не враховувати Кодекси торговельного мореплавства та земельний, які ми тут приймали.
По суті, мова йде про радикальні кроки в напрямі системати- зації законодавства, яка триватиме багато років. Це об'єктивно, і тут не може бути легковажності й поспішності, адеж ми фактично закладаємо фундамент майбутної національної системи законодавства України, а фундамент, як йому й належить, має бути міцним і на- дійним.
Підготовка проекту порядку денного на сьому сеію проводилась після грунтовного аналізу розгляду питань на попередніх сесіях з дотриманням вимог Регламенту. Ми виходили насамперед із наших ре- альних можливостей, готовності законопроектів, пропозицій, вис- ловлених постійними комісіями, Президентом України, Кабінетом Мі- ністрів.
Запропонований документ передбачає щомісячний розгляд 45-50 питань. Безумовно, до проекту порядку денного будуть зауваження й пропозіції. I це природно, адже кожний суб'єкт законодавчої іні- ціативи, кожна комісія вважають свої законопроекти важливими, а дехто - найважливішими. Це зрозуміло. Одначе я дуже прошу, пропо- нуючи перестановку порядку розгляду питань або додаткового вклю- чення до розгляду законопроектів, керуватися Регламентом і пропо- нувати, за рахунок яких законопроектів включати інші або робити зміни, щоб календарний план був реаліований.
Тепер по суті законопроектів. Ніхто не стане заперечувати, що нам конче потрібно прйняти найближчим часом такі конституційні закони, як Закон про місцеве самоврядування, закони про місцеві державні адміністрації, про Кабінет Міністрів України, про Вищу раду юстиції, про законодавчу діяльність, про нормативні акти і так далі.
Прийняття Закону про Кабінет Міністрів, безумовно, стане, якщо можна так сказати, стабілізатором діяльності цього найвищого органу в системі органів виконавчої влади. Закони про місцеве са- моврядування та про місцеві державні адміністрації впорядковують правовідносини між цими органами. Більше того, прийняття даного блоку законів суттєво поліпшить політичний клімат у державі. Тому й тимчасова комісія, яку очолюї Віктор Мусіяка, й інші причетні до цих законопроектів комісії мають зробити все можливе для прий- няття цих законів у найкоротший термін.
Зустрічі, проведені вами під час тижневої перерви між сесія- ми, і, наприклад, учорашня зустріч з представниками районних ад- міністрацій і головами рад із Кримської області засвідчують на- гальність цього питання8 Я хотів би, щоб ви серйозно й ефективно попрацювали над цими проблемами.
Першочергова увага має бути приділена опрацюванню та прий- няттю Державного бюджету на 1997 рік. Сьогодні знову можна почути про так зване зволікання з прійняттям бюджету, про якісь неперед- бачувані наслідки, які ніби-то чекають нас, якщо Закон про Дер- жавний бюджет на 1997 рік не буде найближчим часом прийнято, а тим паче якщо він не буде прийнятий на тій податковій основі, як пропонується останнім часом. Прийняти якнайскоріше Закон про Дер- жавний бюджет на 1997 рік, справді, важливо. Проте хочу дещо на- гадати з приводу зволікань.
Рік тому мені доводилось виступати з цієї трибуни в обгово- ренні проекту Державного бюджету на 1996 рік. Погоджуючись з ко- легами, які критикували Президента й виконавчу владу за тримісяч- ну затримку із внесенням проекту бюджету, за його низьку якість, я доручив відповідним комісіям Верховної Ради та запропонував структурам виконавчої влади негайно (казав так: уже сьогодні) розпочати роботу над проектом бюджету на 1997 рік, щорб наприкін- ці 1996 року знову не говорити про рік втрачених можливостей. Хто хоче перевірити цей факт, може подивитися відповідну стенограму.
I це були не просто слова. Вам відомо про ту велику й своє- часну роботу, яку виконали комісії Верховної Ради при підготовці проекту бюджету на 1997 рік. Мені не раз із конкретними цифрами, датами й фактами доводилося говорити на цю тему, не хочу повторю- ватися. Незрозуміло тільки, чому треба було так довго зволікати із внесенням до Верховної Ради пакета пропозицій щодо нового по- даткового законодавства. Нагадую, що до кінця п'ятої сесії цього зроблено не було, як не було зроблено ні у вересні, ні навіть у жовтні минулого року.
Лише 25 листопада уряд вніс до Верховної Ради (цитую із лис- та Прем`єр-міністра України) "пакет проектів законів України про внесення змін і доповнень до Закону про оподаткування прибутку підприємств; про податок на доходи фізичних осіб; про податок на додану вартість; про платежі на території України: про заходи що- до стабілізації народного господарства та відновлення економічно- го зростання в Україні (тут зачіпається більше 50 законів); про податок на нерухоме майно (нерухомість); уточнений проект Закону про Державний бюджет України на 1997 рік.
Тобто мова йшла не про якусь незначну поправку до бюджету чи податкового законодавства, а про пакет проектів законів, що підт- верджує ще одна цитата із згаданого листа: "Підготовлений пакет передбачає законодавче врегулювання цілого комплексу взаємо- пов`язаних проблем, які стосуються зниження податкового преса на національного виробника, створення сприятливого клімату для ін- вестиційної діяльності та її швидкого нарощування, реформування платіжної системи та фінансового сектора, зміцнення податкової та бюджетної дисципліни, прискорення структурних змін в економіці, реального збалансування доходної та витратної частин бюджетів усіх рівнів" - кінець цитати.
І тут же - прохання доручити опрацювати внесені проекти ко- місіям Верховної Ради з тим, щоб (цитую) "єдиним пакетом разом із уточненим проектом Державного бюджету на 1997 рік розглянути все це на пленарних засіданнях Верховної Ради і прийняти до 1 січня 1997 року".
Нагадую, що надійшов цей пакет, а точніше, навіть не пакет, а його частина, яка містить понад 50 змін до 50 законів, 25 лис- топада, тобто за місяць до початку нового бюджетного року і на три місяці пізніше останнього визначеного Конституцією терміну подання проекту Державного бюджету.
До того ж Закон про бюджетну систему України передбачає, що перед тим як приймати бюджет, мають бути прийняті всі пропоновані зміни до законодавства. Тобто вони, ці зміни, мали бути внесені як мінімум ще на півроку раніше.
Шановні колеги! Розмови про так зване зволікання з боку Вер- ховної Ради з прийняттям бюджету й погрози на адресу парламенту були б просто несерйозними, якби йшлося про другорядні речі, але закон про бюджет держави - надто важливий документ і для держави, і для всіх наших громадян.
Давайте поставимо собі запитання: яку ми державу будуємо? Якщо правову, цивілізовану, де права людини, закон понад усе, як- що ми за Україну економічно сильну, правову, демократичну, де добробут і права людини захищені законом, то давайте і будемо ді- яти відповідно, тобто в рамках Конституції і законів України, всі
- і Президент, і уряд, і парламент.
До речі, наші критики полюбляють посилатися на досвід інших країн. А радники звідти наполягають на прийнятті саме цього паке- та як умови надання кредитів. Чому ж у себе вони не допускають такої поспішності?
Хочу нагадати, бюджетний процес розпочинається в США за 18 місяців до чергового бюджетного року; у Швеції, Німеччині, Фран- ції, Італії - як мінімум за рік до початку бюджетного періоду без змін у законодавстві. І все це в умовах стабільної економіки й законодавства. А в нас за місяць до початку року - зміна всієї податкової системи та ще й новий варіант державного бюджету.
Я кажу це не для того, щоб якимось чином, ну, скажемо, зво- дити рахунки абощо. Ми провели в останні дні консультації з усі- ма, хто працює зараз над податковим законодавством і над проектом бюджету. І будемо робити все, щоб усі реальні пропозиції були розглянуті і враховані у варіанті бюджету, який треба приймати в першому кварталі.
Так зорієнтовані всі ті, які зайняті в цьому процесі. Я про- сив би з цього приводу ні депутатам, ні недепутатам не піднімати більше політичних хвиль і не говорити, що ось як приймуть бюджет, так і розцвіте все наше життя. Як воно розцвітає? Ми маємо бути й учасниками цього розквіту, і свідками. І ми розуміємо, що тут є багато питань, які потрібно вирішувати саме разом.
І тому я хочу підтримати тезу Президента з виступу на з`їзді УСПП 21 січня, де він зауважив, що всім нам потрібно виявити конструк- тивність, шукати шляхи зближення позицій, усунення розбіжностей, які природні й неминучі, а не збуджувати суспільство.
Щодо Верховної Ради, то вона зробить усе можливе, щоб і по- даткові закони, і Державний бюджет на 1997 рік були прийняті найближчим часом, щоб ці закони максимально відповідали інтересам громадян України.
Пропоную проголосувати за продовження порядку розгляду по- даткових законопроектів позачергово в міру їх надходження, так, як це було визначено на шосту сесію, тому що сьогодні ще не всі проекти є і не всі позиції з`ясовані стосовно цих проектів. Але якщо їх важливість буде доведена авторами, розробниками, то їх можна невідкладно включати в порядок денний. Я хотів би, щоб ми проголосували цю норму так, як і на шосту сесію.
Верховна Рада буде й надалі виступати на захист прав грома- дян України. Зокрема, це стосується спроб виконавчої влади відмо- витися від зобов`язань щодо погашення заборгованості у виплаті заробітної плати й розпочати рік, так би мовити, з чистого листа. Інформація з цього приводу передана майже всім депутатам. Хочу сказати, що з цим Верховна Рада не погодиться. Борги треба повер- тати - це елементарна умова довіри людей до політики уряду, до держави в цілому.
Переконаний, що сьогодні ні в кого не виникає сумніву у не- обхідності перегляду податкової політики, створення сприятливих умов для виробника, стабілізації фінансової системи.
Відповідно до сформованого економічного блоку порядку денно- го з цієї проблематики, планується розглянути понад 100 законоп- роектів, а це майже 2/3 від загальної кількості питань. Тільки перелік законопроектів, передбачених заходами уряду щодо реаліза- ції Програми діяльності Кабінету Міністрів, налічує 94 законодав- чі акти. Серед них лише в другому читанні треба розглянути більше двадцяти, зокрема, про валютне регулювання, про природні монопо- лії, про лізинг, про державний зовнішній борг та інші. Справа за тим, щоб і Кабінет Міністрів, і комісії дотримувались термінів подання та розгляду законопроектів.
Не можна обійти увагою і таке важливе питання, як проект Конституції Автономної Республіки Крим. Його опрацювання й розг- ляд вимагають узгодження позицій щодо питання відання автономії. Крім тих проектів законодавчих актів, які значаться в порядку денному, до помісячних розкладів засідань Верховної Ради будуть включатися за спрощеною процедурою в міру подання й опрацювання в постійних комісіях інші питання. У вас це в пропозиціях до поряд- ку денного виписано.
На завершення хочу висловити впевненість, що те надзвичайно складне завдання даної сесії, про яке я говорив на початку висту- пу, нам вдасться реалізувати попри всі складнощі, яких ще чимало в роботі парламенту.
Той режим роботи сесії, який ми запропонували і вже підтри- мали ви, дасть можливість гармонійно поєднувати роботу в комісіях з пленарними засіданнями та виїздами у виборчі округи для роботи з виборцями.
Сподіваюсь на конструктивну й плідну роботу депутатів, апа- рату впродовж сьомої сесії, успішне вирішення тих доленосних для нашої держави завдань, якого чекають від нас наші виборці.
Бажаю успіхів усім нам у цій справі. Дякую за увагу.
Якщо є запитання, будь ласка, можете їх задати. Запишіться на запитання. Скільки часу на запитання потрібно? Десять хвилин вистачить?
Будь ласка, до доповідача запитання відповідно до Регламен- ту, а потім буде обговорення.
Депутат Чернявський.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., член Комісії Верховної Ради України з пи- тань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область). Дякую. Шановний Олександре Олександровичу, я погоджуюсь із вами і думаю, що більшість депутатів погоджуються з тією інформацією, яку ви нам дали. Але, Олександре Олександрови- чу, я звертаюсь до вас з такого приводу. Справді, наші зустрічі у виборчих округах підтвердили, що обстановка в агропромисловому секторі, у соціальній сфері вкрай загострилася. У школі я зустрі- чався з колективом, просили вам передати, що далі так тривати не може: вчитель помер через те, що не зміг придбати ліки, бо несво- єчасно було виплачено заробітну плату. Такі випадки вже непооди- нокі.
Я вважаю, що нам потрібно включити до порядку денного ни- нішньої сесії чи подання, чи інформацію Президента України про те, якими шляхами ми будемо йти далі. Тому що ми йдемо у безви- хідь.
Олександре Олександровичу, виборці просили ще передати вам, щоб ви якимось чином вплинули на уряд чи Президента, і десь нам можна було знайти такого керівника держави, щоб ми могли продати цукор, картоплю, іншу сільськогосподарську продукцію. А ми вже, так і бути, пожертвуємо орденом Ярослава Мудрого...
Дякую.
ГОЛОВА. Ну, за орден спасибі. Коли знайдете, тоді вже й ви- рішуватимете це питання. А щодо інформації Президента, то готу- ється річна доповідь Президента. Вчора на засіданні ради фракцій представник Президента Роман Безсмертний про це поінформував. Я думаю, що Президент у своїй доповіді відповість на ті питання, які ви ставите.
Депутат Марченко. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ро- менський виборчий округ, Сумська область). Александр Александро- вич, вы в своем выступлении сделали акцент на том, что в соот- ветствии с Регламентом осуществлена подготовка к работе седьмой сессии. То есть перечень этих вопросов подготовлен как раз в рус- ле Регламента. Если вы хорошо знаете Регламент, то часть первая статьи 2.4.1 предусматривает, что повестка дня включает два раз- дела: первый - вопросы, которые полностью подготовлены для расс- мотрения на сессии; второй - вопросы, которые Верховный Совет по- ручает рассматривать Кабинету Министров, комиссиям и так далее. И только после этого из второго раздела вопросы включаются в пер- вый, то есть для рассмотрения на пленарных заседаниях. Из более 200 вопросов, которые розданы, только 40 есть на руках у депута- тов. Как быть с остальными?
Нами подготовлены 32 предложения относительно повестки дня сессии. Александр Александрович Ткаченко не подписал и не позво- лил распространить эти предложения в зале на основании своих вы- водов. Я прошу вас дать нам возможность выступить и обосновать.
И последнее. Мы обращались в Комиссию по вопросам Регламента по поводу того, что вы грубейшим образом нарушаете Регламент. Ко- миссия трижды письменно просила вас прийти на заседание для того, чтобы мы согласовали эти вопросы. Прошу ответить лично, когда вы придете на заседание этой комиссии, чтобы мы рассмотрели эти все вопросы?
Спасибо.
ГОЛОВА. Будь ласка, відповідаю на ваше запитання. Подання чи пропозицій від комісії в мене не було. Я можу прийти в будь-який час, це для мене не проблема. А стосовно тих питань, що ви зада- ли, то, можливо, у вас 40 документів, я не знаю. У депутатів більше 70 питань готових для розгляду в пленарному режимі.
Щодо дотримання Регламенту. Там у статті 2.4.2 є такий пункт, яким передбачено, що в план законотворчої роботи включа- ються питання, підготовлені, і вносяться вони за місяць, підкрес- люю - за місяць до початку сесії. А ви внесли ці питання за пів- години до початку сесії. Хочу сказати, що я попросив Леоніда Гри- горовича, щоб таки розмножили цей матеріал і роздали депутатам. Але також хочу сказати, що з 32 питань, які ви пропонуєте, дев`ять є в плані, одинадцять не відносяться до компетенції Вер- ховної Ради, шість пов`язані із змінами до Конституції, їх треба вносити відповідно до Конституції в порядок денний. Податкового кодексу, на який ви посилаєтеся, не існує в природі. Одне питання треба з`ясувати, обгрунтування потрібне, про що йдеться, треба пояснити, що це таке - оціночна діяльність, як ви це уявляєте. Чотири питання справді можна ставити на голосування. Це звіт Фон- ду державного майна про приватизацію в АПК, проекти законів про трудові колективи, про врегулювання заробітної плати в бюджетній сфері і про відкликання народних депутатів. Пропозиції з цього приводу депутатом Моісеєнком теж внесені, і він наполягає на то- му. Ці питання я поставлю на голосування.
Будь ласка. Депутат Чурута.
ЧУРУТА М.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Украї- ни з питань молоді, спорту і туризму (Стахановський виборчий ок- руг, Луганська область). Прошу передать слово Донченко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з пи- тань соціальної політики та праці (Старобільський виборчий округ, Луганська область). Фракция коммунистов. Александр Александрович, нам раздали сегодня "План законотворчої роботи Верховної Ради Ук- раїни на сьому сесію" - вот этот большой документ, и маленький документ - повестка дня седьмой сессии. Здесь ряд документов не стыкуются. В частности, в большом документе есть вопрос о присое- динении Верховного Совета Украины к Договору об МПА, в маленьком
- нет. Законопроект о государственном компенсационном фонде, ав- тором которого являюсь и я, в большом документе есть, в маленьком
- нет.
Я бы хотел для себя уточнить, Александр Александрович, какой документ у нас сегодня будет главный, по какому мы будем опреде- ляться и голосовать, войдет ли все то, что в этом большом доку- менте, в повестку дня седьмой сессии?
Спасибо.
ГОЛОВА. Я пояснюю. Великий документ - це пропозиції комісій до плану роботи на сьому сесію і до кінця цього року. Тобто це перелік тих питань, які пропонують усі комісії, фракції й окремі депутати; це ті питання, що опрацьовуються у Верховній Раді. Вам для орієнтиру надається такий матеріал.
До речі, ви зверніть увагу, там зазначено не про МПА, там зазначено про світову парламентську асамблею.
А якщо йдеться про внесення окремого питання, то його треба вносити. Вашу пропозицію я поставлю на голосування, ми це врахує- мо. А зараз розглядається питання про той короткий план законот- ворчої роботи на сьому сесію.
Депутат Кочерга.
КОЧЕРГА В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради Украї- ни з питань законності і правопорядку (Добропільський виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов Украины. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Я хочу вам напомнить, что на основании статьи 85 Конституции исключительной компетенцией Верховного Совета является определение основ внут- ренней и внешней политики.
Президент и высшие должностные лица государства упорно игно- рируют это положение. Используя свое монопольное положение в средствах массовой информации; тянут Украину постоянно в НАТО; несмотря на то, что по этому вопросу решения Верховного Совета нет. Вы знаете об этой ситуации, Александр Александрович, тем бо- лее что неоднократно эти вопросы поднимались и в разминках, и в выступлениях народных депутатов.
Я хотел бы узнать, почему вопрос об основных направлениях или о концепции внешней политики не внесен в повестку дня седьмой сессии Верховного Совета?
ГОЛОВА. Вікторе Герасимовичу, я можу вам відповісти так. Як- що взяти, скажімо, питання про ставлення України до поширення НА- ТО на Схід, то це питання можна внести до порядку денного, бо во- но абсолютно конкретне. І відповідній комісії було дано доручення ще на минулій сесії підготувати з цього приводу документ. Я вва- жаю, що його справді треба розглянути, щоб не було тут двознач- ності.
А щодо основних засад зовнішньої і внутрішньої політики, то це питання треба розглядати, але треба, щоб воно було підготовле- но. У цьому напрямі робота ведеться, проте я не міг пропонувати в план роботи сесії те, що не готове до розгляду. Можна це питання по частинах розглядати, скажімо, про економічну політику, про зовнішню політику, про політику з питань національної безпеки то- що. Ми деякі питання з цього приводу вже розглянули, наприклад концепцію національної безпеки. Якщо буде завершена ця робота, я гадаю, ми зможемо поставити тоді окремо це питання на голосуван- ня.
Щодо НАТО. Якщо під час обговорення внесуть цю пропозицію, я поставлю її на голосування.
Депутат Мармазов.
МАРМАЗОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України у закор- донних справах і зв`язках з СНД (Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область). Александр Александрович, я хочу поддер- жать коллегу Донченко. Действительно, вызывает удивление, на ка- ком основании из повестки дня седьмой сессии выпал вопрос о при- соединении Украины к МПА СНГ. Я хочу напомнить, что еще в феврале прошлого года в первом чтении этот вопрос был рассмотрен. Все до- кументы имеются. И мы автоматически его переносили из месяца в месяц. А сейчас он вообще вынут из повестки дня. Я вношу предло- жение включить этот вопрос на март и прошу поставить это предло- жение на голосование.
ГОЛОВА. Євгене Васильовичу, я ще раз кажу: ці пропозиції оп- рацьовувались у комісіях і фракціях. Це було не моє особисте ба- жання, а так запропонували комісії. Якщо Борис Ілліч готовий до- повідати з цього питання і воно готове до розгляду (а воно було вже підготовлене), його можна було б поставити на голосування. Поставимо це питання на голосування.
Час на запитання вичерпано. Хто хоче виступити з приводу по- рядку денного сьомої сесії?.. (Шум у залі). Записувалися?
Будь ласка, опублікуйте список.
Записалися на виступ вісім депутатів (Шум у залі).
Одну хвилиночку! Вельмишановні депутати, котрі записалися! Справа в тому, що запис на обговорення питання проводиться після його внесення до порядку денного. А порядок денний ще не затверд- жено... (Шум у залі).
Правильно, після обговорення ми внесемо це питання, проголо- суємо за нього, а потім будемо... (Шум у залі).
Ну, тоді давайте так: от записалося вісім депутатів, вони виступлять, а за ними - за записом, будь ласка (Шум у залі).
А як інакше? Регламент не регулює цю колізію.
Будь ласка, проводиться запис на виступ з місця. Опублікуйте додатковий список.
Півгодини вистачить на обговорення? Вистачить. Витратимо півгодини на обговорення цього питання. Ставлю це на голосування. Хто хоче виступити й відчуває потребу в цьому, будь ласка, обмі- няйтеся зі своїми колегами, які записалися.
"За" - 122.
Депутат Чиж. Будь ласка.
Можливо, ми не будемо з приводу цього питання від фракцій виступати?..
ЧИЖ І.С. Шановні колеги! Я записався виступати від фракції, але я буду намагатися говорити коротко, за скороченим регламен- том.
Запропонований порядок денний дуже напружений: 243 питання, 64
- тільки на цей місяць. Однак я хотів би, щоб ми визначили для себе головний акцент цієї сесії. А він повинен випливати із ситу- ації, яка є в суспільстві, і має бути соціальним акцентом. Це по- зиція нашої фракції.
Нагадаю, що в Конституції записано, що наша держава є держа- вою соціальною. Отже, будь-яка дія Верховної Ради, вищого єдиного законодавчого органу, повинна випливати з цього.
Я вважаю, що нам особливо потрібно на цей період внести пи- тання про контрольну функцію Верховної Ради. Закони ми приймаємо, безперечно, а їх реалізація часто залишається поза увагою законо- давчого органу.
Треба внести до порядоку денного це питання. Воно стоїть, але віднесено далі.
Щодо виконання Закону про оплату праці. Введення в дію час- тини другої статті 9 Закону України про оплату праці взяти під жорсткий контроль Верховної Ради. Якщо це потрібно, висловлювати недовіру тим, хто не може забезпечити виплату пенсій, стипендій. Дійшло до того, що міліція вже не отримує платні. Це, звичайно, нікуди не годиться.
Порушуються норми Конституції. Відповідно до статті 49, як ви знаєте, не може бути скорочена існуюча мережа державних і ко- мунальних закладів охорони здоров`я, але відбувається скорочення. І таких випадків багато, у тій самій Вінниці скорочується ця ме- режа під приводом приведення її до системи і продаються заклади охорони здоров`я, їхні приміщення. Це недопустимо.
Той, хто був учора на зустрічі в Президента України, зрозумів: суттю цього законодавчого пакета є не що інше, як ліквідувати со- ціальні гарантії. Президент прямо висловився: мене менше цікавить дохідна частина, мене цікавить, щоб видатки відповідали тому, що ми можемо в державі забезпечити. Але це є пряме порушення Консти- туції.
Я вважаю, що особливої уваги потребують і деякі міжнародноп- равові акти, які треба невідкладно ратифікувати.
Олександре Олександровічу, я звертаю увагу, що наша делега- ція в Раді Європи працювала серйозно, але звідси, з України, Мі- ністерством юстиції фактично зініційовано розгляд у Раді Європи питання про скасування смертної кари.
Разом із тим я у виступі (матеріали виступу увійшли до офі- ційного звіту) говорив про те, що Рада Європи чогось не стурбова- на тим, що не виконується Соціальна хартія і що вона не ратифіко- вана тут. А це треба зробити невідкладно. Тоді ми будемо підніма- ти до рівня європейських стандартів прожиткові параметри в нашій державі.
Надзвичайно складна й страшна ситуація на селі, насувається крах - закриваються колективні сільськогосподарські підприємства, створюються приватні, фактично поміщицькі, якщо можна так говори- ти, структури, тому що люди орендують землю і свої паї віддають дядькам Миколі, Петру і Степану, які організували новий колектив. Проте вони не всі розуміють, що разом з паєм забирають борги ко- лективного сільськогосподарського підприємства, не розуміють, що робиться. Відбувається розвал села, а не надається допомога для виведення села з кризи.
Нам треба запланувати питання про реалізацію Земельного ко- дексу, дотримання земельного законодавства, бо чиниться "беспре- дел", якщо вжити російське слово.
Стосовно становища в освіті. Недаремно шостого лютого осві- тяни виходять з акціями протесту, бо вже заведені в безвихідь.
І знову ж таки нам треба реалізувати контрольну функцію. Треба у фракціях дійти згоди про те, щоб розглянути на парла- ментських слуханнях проблему безробіття. Олександре Олександрови- чу, це страшна проблема. Фонд підтримки безробітних ліквідується. Мені здається, що ми повинні застрахуватися від дуже серйозних катаклізмів.
Ви знаєте, що можна поставити на порядок денний дуже багато питань, але я хотів би, щоб ми розглядали в сесійній залі тільки ті, які належним чином підготовлені, й несли відповідальність за все те, що в державі є.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Ук- раїни з питань економічної політики та управління народним госпо- дарством (Конотопський виборчий округ, Сумська область). Прогре- сивна соціалістична партія України. Шановні колеги! Починається нова сесія, і ми з вами як суб`єкти права законодавчої ініціативи повинні внести до порядку денного саме ті питання, на розгляді яких наголошують наші виборці. Сьогодні вже втретє протягом ос- танніх шести місяців "арештовують" наші пропозиції і "не пуска- ють" їх до залу. І ми не маємо змоги тепер обговорювати з вами документ, який повинен бути у вас на руках.
Те, що сказав Олександр Олександрович, зовсім не відповідає дійсності. Згідно з нормою глави 2.4 Регламенту Верховної Ради України ми подали пропозиції до порядку денного ще у вересні 1996 року. І більшість із них зал підтримав, вони були проголосовані. Тобто ми внесли пропозиції не за день і навіть не за місяць, а за шість місяців. Я нагадую вам, що це саме ті питання, які найбіль- ше турбують наших виборців: про встановлення нових розмірів міні- мальної заробітної плати і пенсії, про пенсійне забезпечення, про введення в повному обсязі Закону України про оплату праці, про скасування Закону України про державну службу та інші.
Нагадую вам, що це вже проголосовано. І ми з вами повинні сьогодні вже розглядати, яким чином і коли (в лютому чи березні) будемо це вносити до порядку денного.
Я хочу пояснити, який лад існує в державі. Сьогодні в держа- ві існує державний бандитизм. Саме ця влада виганяє людей на ву- лиці. Вона провокує страйки, вона не дає людям нормальних умов, щоб працювати й жити. Ми хочемо все це врегулювати законодавчо.
Наголошую, що наша пропозиція про встановлення нових розмі- рів мінімальної зарплати і пенсії вже також проголосована залом. Це постанова Верховної Ради від 16 листопада 1996 року. Чому це все зникло з порядку денного? Ви подивіться, що нам запропонува- ли, і я якраз вношу пропозиції, що треба зняти. Треба знімати проект Закону про вибори, якщо ми не хочемо, щоб одна половина чиновництва пішла шеренгою в Народно-демократичну партію, а друга половина - в Аграрну партію і щоб почалася бійка між цими партія- ми. Треба припиняти ці політичні ігрища й створювати нормальний закон (він є в Україні) про вибори за мажоритарною системою.
Пункти 9, 10, 12, 14 і 32 - це нові пропозиції. Ми їх не го- лосували. Тому я прошу надати слово для обгрунтування: чому ми вважаємо, що Конституція не легітимна, чому ми наголошуємо на проведенні всеукраїнського референдуму, чому треба ратифікувати Соціальну хартію і чому треба роглядати питання забезпечення ді- яльності Конституційного Суду.
Що стосується останнього питання про оцінку майна, то це пи- тання в нашій комісії підготовлено, проект закону є. Проводити приватизацію без законодавчої оцінки майна - це нісенітниця.
Я прошу Комісію з питань Регламенту забезпечити нормальні умови для праці депутатів у залі.
ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Скіпальський.
СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О., член Комісії Верховної Ради України з пи- тань оборони і державної безпеки (Володимир-Волинський виборчий округ, Волинська область). Шановний пане головуючий! Шановні ко- леги! Безумовно, що сьома сесія буде мати велике соціальне наван- таження. Я повністю підтримую тих депутатів, які, несучи відпові- дальність перед власним народом, вбачають головним завданням у подальшій нашій роботі привернення уваги до тих людей, від імені яких ми тут працюємо і про долю яких часто забуваємо.
Прикриваючись іменем простого народу, одні хочуть повернути до комунізму, а інші - піти в голий капіталізм. Від цього народ тільки страждає.
У мене є коротке звернення моїх виборців Любомльського і Во- лодимир-Волинського районів. Вони просять нас повторити таку ніч, яку ми мали, приймаючи Конституцію. Вони просять плідно попрацю- вати насамперед у перших числах лютого і прийняти за одну ніч по- даткові закони, а також бюджет, щоб люди бачили завтрашній день, щоб люди могли отримувати заробітну плату.
Особливо націлено в цьому питанні треба працювати стосовно внесення доповнень до пенсійного законодавства. Нині в Україні стан пенсійного забезпечення постійно зумовлює соціальне напру- ження. Тільки
від того, хто яку посаду займає, незважаючи на те, що є од- наковий трудовий стаж, є однакові посадові оклади, пенсія може різнитися в кілька сотень гривень. Я вважаю, що єдиним критерієм у пенсійному забезпеченні повинні бути кількість відпрацьованих років і посадові оклади. І треба відмінити так зване пенсійне за- безпечення певних категорій чиновників.
Аграрне законодавство. Справді, нині село в найгіршому ста- новищі. А тільки селу ми маємо дякувати за те, що в нас повні бу- фети, у тому числі у Верховній Раді. І соціального напруження ми уникаємо певною мірою саме тому, що годує нас село. Але подивіть- ся: я вчора прочитав у матеріалах преси, що вже йдуть судові про- цеси у зв`язку з тим, що хтось лобіює реалізацію голландського масла, а в той же час наше українське масло ми не можемо реалізу- вати тут. Мусить бути законодавчо передбачено захист нашого това- ровиробника.
Військове законодавство. Ми дійшли до того, що наші Збройні Сили - наші захисники потребують самі захисту. Тому я хотів би, щоб це законодавство наша комісія активніше розглядала і внесла першочергово питання про забезпечення військовослужбовців житлом.
І останнє. Ми маємо передбачити контроль інвестицій. Ви зна- єте, які клани, які корпорації, у тому числі міжнародні, дають нам кредити, пропонують їх і в той же час розподіляють у своїх особистих інтересах. Якщо ми в цьому питанні не наведемо законо- давчо порядок, то не тільки не підніматимемо нашу промисловість, а ще й заборгованість збільшуватимемо для свого народу.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Ратушний.
МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Я хочу обратить ваше вни- мание на то, что нас с вами делают заложниками политические инт- риганы в лице Премьер-министра, Президента и Председателя Верхов- ного Совета.
Вся наша работа идет с грубейшим нарушением норм Регламента. Права депутатов не просто нарушаются, а введена в Верховном Сове- те цензура. Александр Мороз хитрит и лжет на всю Украину. Мы об- ращались к Шейко многократно с тем, чтобы на заседании комиссии спокойно разобрать вопросы нарушения Регламента Александром Моро- зом. Комиссия трижды письменно обращалась к Александру Александ- ровичу, предлагала прийти на заседание, чтобы рассмотреть эти вопросы. Он не приходит, а, пользуясь правом футбольного коммен- татора, комментирует происходящее в Верховном Совете и в стране.
ГОЛОВА. Я прошу, вимкніть на хвилинку мікрофон.
Шановний Володимире Романовичу! Або ви будете говорити по суті, або ви не будете говорити. Говоріть по суті, будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Я как депутат обязан защищать интересы своих избирателей, вы этого мне не даете делать.
А теперь по существу поданных предложений. Нам сегодня роз- дали проект повестки дня, он коренным образом отличается от того проекта повестки дня, который был роздан десять дней назад в кон- це работы той сессии. Предложения мы вносили по Регламенту к пе- речню вопросов, который был роздан раньше. И не вам, Александр Александрович, оценивать, какие вопросы правильно вносить в по- вестку дня, а какие неправильно. Для этого есть зал, для этого есть мое право депутата обосновать, насколько тот или иной вопрос подготовлен и необходим сегодня. Я в этой связи еще раз обращаюсь к Шейко, чтобы он проконтролировал сегодняшнее заседание на соот- ветствие Регламенту.
Что же мы вносим в повестку дня? В соответствии с главой 2.4 Регламента, вопросы делятся на два раздела: подготовленные пол- ностью и вопросы, подготовку которых Верховный Совет поручает за- кончить. Мы вносим вопросы, которые раньше вносили и отстаивали. В частности, Кабинет Министров или Премьер-министр должны доло- жить Верховному Совету и всему народу Украины, когда будет ликви- дирована задолженность по заработной плате; когда будут работать предприятия; когда будут установлены новые размеры минимальной заработной платы и пенсии. И только на этом принципе сформировать бюджет. И ряд других социальных вопросов.
Второй блок - вопросы конституционные. Я хочу обратить ваше внимание: когда мы поднимали вопрос о том, что Конституция неле- гитимна, и Моисеенко поднял тогда вопрос в этом же русле, Алек- сандр Мороз выключил микрофон и признал выступление Моисеенко да и наши как антигосударственные. И вдруг он теперь выступает и го- ворит о том, что Конституцию надо менять и Президента надо изби- рать парламентом...
Да, Конституция требует изменения. И мы вносим блок консти- туционных вопросов. Вносим потому, что она не соответствует меж- дународным документам, она не соответствует общим принципам де- мократического государства и нарушает их.
Мы в своих предложениях даем пояснительные записки, как тре- бует Регламент, и даем проекты постановлений, также как требует Регламент. Поэтому блок конституционных вопросов необходимо внес- ти в повестку дня сессии. С народным депутатом Витренко в соот- ветствии с главой 2.4 Регламента, мы имеем право как инициаторы предложений выступить с этой трибуны и обосновать наши предложе- ния. В соответствии с Регламентом депутаты выскажутся за или про- тив по сокращенной процедуре и примут решение. Я прошу, Александр Александрович не нарушать в очередной раз Регламент и не вводить цензуру в Верховном Совете.
Спасибо.
ГОЛОВА. Ви скористалися вже своїм правом, так що Регламент не порушено.
Депутат Ратушний. Будь ласка.
РАТУШНИЙ М.Я., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Збаразький ви- борчий округ, Тернопільська область). Конгрес українських націо- налістів. Шановні виборці! Шановні народні депутати! Давайте по- годимося, що позитивний потенціал, який був у цьому залі зразу після прийняття Основного Закону, ми не використали під час шос- тої сесії. І зараз перед нами стоїть серйозне завдання - чи піти шляхом зведення якихось дрібних політичних рахунків, чи справді засвідчити суспільству, що парламент спроможний розв`язувати пи- тання, які стоять перед українською державою нагально, і розв`язувати їх конструктивно.
Я гадаю, розглядаючи питання порядку денного сьомої сесії, ми повинні не кидатися від одного питання до іншого, а визначити пріоритетні блоки питань. І взагалі побудувати роботу сесії таким чином: якщо займаємося економічним блоком питань, то займаємося протягом тижня.
Таких блоків є декілька. Без сумніву, перший блок - це блок економічних питань, який випливає з Конституції. Вже досить гово- рити про те, що ми всі стоїмо за низькі податки. Я вважаю, що потрібно приступити наближчим часом до зменшення податкового тис- ку і керуватися, як пропонує Конгрес українських націоналістів, принципом: низькі податки - високі штрафні санкції до тих, хто їх не сплачує. До цього блоку входять і питання, пов`язані з бюдже- том.
Другий блок питань - це питання, пов`язані із захистом прав людини в українському суспільстві. Ми повинні прийняти Цивільний і Кримінальний кодекси, яких потребує нова Конституція. Тут акту- альним є розгляд, а не відкладення проекту Закону України про уповноваження Верховної Ради України з прав людини, що вже запро- понований депутатом Кириченком і довго не розглядається нами.
Третій блок питань - це питання, пов`язані з територіальною цілісністю нашої держави. На мою думку, не може бути така ситуа- ція, коли на нашій території продовжують перебувати антиконститу- ційні, антизаконні російські формування, російський Чорноморський флот, а ми займаємо позицію страуса, який ховає голову в пісок. Законопроект про негайне виведення з 2000 року російських військ, що перебувають незаконно на українській території, потрібно підт- римати й розглянути.
Я не прихильник того, щоб, недавно прийнявши Конституцію, ми одразу вносили до неї зміни. Мені здається, що це з площини полі- тичних ігор, які не на користь суспільству. Але я вважаю, що ми, депутати, вчинили некоректно, прийнявши Конституцію, якою не доз- воляється відкликати народного депутата.
Ви знаєте, що 1000 мешканців Чернігова зібралися, щоб відк- ликати нашого ще колегу Івана Симоненка, який заявив, що укра- їнські війська в Криму є окупаційні. І вони не можуть відкликати людину, яка є депутатом Верховної Ради і з цієї трибуни проводить антиукраїнську, антидержавну пропаганду й закликає до соціальної напруги. Тому єдина потрібна зміна в Конституції, я вважаю, це те, що Конституція повинна дозволити нашим виборцям відкликати народних депутатів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Поровський. За ним - депутат Глухівський.
ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з пи- тань оборони і державної безпеки (Рівненський виборчий округ, Рівненська область). Українська республіканська партія. Шановні колеги депутати! Запропоновані питання порядку денного сьомої се- сії складені правильно, вони надзвичайно актуальні, але, на мій погляд, допущені й деякі прорахунки.
Передусім, у переліку не передбачено жодного питання парла- ментського контролю за виконанням прийнятих нами законів або дер- жавних програм.
Смію вам нагадати, що не так давно в цьому залі ми прийняли програму дій уряду до 2000 року. Сьогодні ніхто не скаже, який стан виконання цієї програми. А ми цю програму затверджували і в такому разі несемо нарівні з урядом відповідальність за її вико- нання.
Тому я пропоную, щоб до порядку денного періодично вносилися питання, напевно, щотижнево, про виконання державних програм, затверджених Верховною Радою, а також про виконання найактуальні- ших законів, у тому числі податкових.
Наступне. Передбачено порядком денним розгляд проекту Націо- нальної програми розвитку агропромислового комплексу і відроджен- ня села. Проте, шановні колеги депутати, минулою Верховною Радою було прийнято Закон про пріоритетність соціального розвитку села. Два закони з одного й того самого питання, на мою думку, це за- надто, коли в нас є така черга прийняття законів. Давайте подиви- мось, як же виконується Закон про пріоритетність соціального роз- витку села, як він фінансувався, як використовувалися кошти. Адже якщо розглядати Національну програму розвитку агропромислового комплексу, то на неї треба передбачити кошти в бюджеті. А розгля- дати це після затвердження бюджету, як пропонується в переліку питань, гадаю, абсурдно, бо тоді ця національна програма до кінця року не фінансуватиметься.
Надзвичайно важливим для діяльності українського військовоп- ромислового комплексу є Закон про зброю і, зокрема, створення згідно з цим законом державного кадастру зброї, визначення правил виробництва зброї, торгівлі зброєю тощо.
З місця на місяць переноситься розгляд проекту Закону про зброю. На засіданні ради депутатських груп і фракцій вісім депу- татських груп і фракцій звернулися до Голови Верховної Ради Олек- сандра Мороза з поданням щодо прискорення розгляду цього законоп- роекту. Була відповідна резолюція Олександра Мороза - розглянути це питання в перших тижнях січня. Проте ні Секретаріат, ні Голова Верховної Ради Олександр Олександрович чомусь своє рішення не збираються виконувати. Знову розгляд проекту Закону про зброю, який є надзвичайно важливим для нашого військово-промислового комплексу, заплановано на кінець січня - початок березня. Пропо- ную, щоб цей проект закону був поставлений на розгляд у перших числах лютого.
І останнє. У мене також є звернення вчителів, лікарів Рів- ненського, , Млинівського району, Демидівського району, яким вже по півроку не виплачується заробітна плата. Не раз ми розглядали це питання у Верховній Раді. Але ж конкретних заходів не було вжито. Звернення до уряду, депутатські запити з цього приводу скочуються на місця, у відповідь на наші депутатські запити і рі- шення Верховної Ради уряд не вживає належних заходів, хоча й обі- цяв до кінця року погасити заборгованість у заробітній платі вчи- телям. Тому я, шановні колеги депутати, пропоную ще раз розгляну- ти це питання в перших числах лютого і за невиконання своїх обі- цянок притягнути уряд до відповідальності.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні депутати! Давайте домовимося так: зберіться разом і відведемо 15 хвилин для звинувачення Голови Верховної Ра- ди. І ми зекономимо на тому час для розгляду основних питань.
Будь ласка. Депутат Глухівський.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комісії Верховної Ради України з пи- тань науки та народної освіти (Золочівський виборчий округ, Ль- вівська область). Фракція Народного руху. Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати! Ми з вами щойно повернулися з округів, де мали зустрічі з нашими виборцями. У мене також було багато зустрічей з моїми виборцями. Вони дуже уважно слухали наші звіти про проведення шостої сесії і дуже уважно поставилися до того, що ми збираємося розглядати на сьомій сесії. Я хотів би ті їхні звернення до нас переадресувати всім нам.
Про що вони говорили на тих зустрічах, чого вони від нас че- кають передовсім? Це ті питання, які пов`язані з поліпшенням їхнього життєвого рівня. Насамперед вони говорили про блок еконо- мічних питань. Ми багато говоримо про необхідність реформування податкової політики. Вони чекають від нас, що ми в першу чергу розглянемо всі проекти законів, які торкаються податків. Це дуже добре, що в порядку денному на лютий уже передбачено розгляд ба- гатьох податкових питань.
Але я запитую: чому в запропонованому нам порядку денному законопроект про декларування доходів фізичних осіб аж у березні буде розглядатися, а не в лютому в цьому згаданому одному блоці? Я запитую: чому законопроект про місцеві податки і збори пропону- ється розглядати аж у травні, чому не в тому ж одному блоці в лю- тому?
Багатьом моїм виборцям не так важливий кожен окремо взятий податковий закон, як важлива сума тих законів, бо кожен хоче зна- ти, скільки найбільше з нього візьмуть податків, чи зможе він нормально функціонувати, займаючись підприємницькою діяльністю.
Схвально зустріли мої виборці-селяни інформацію про те, що ми будемо розглядати проект Закону про оренду землі. Але чому він також на березень внесений, а не на лютий? Адже незабаром весна, і кожен селянин хоче знати, що він може зробити зі своєю землею, зі своєю часткою.
Далі. Повний безпорядок у нашій державі із субсидіями про- довжується. Що твориться - важко сказати. Нас переконували в то- му, що надалі ці субсидійні служби вже автоматично продовжують діяти. Нічого подібного: знову безконечні черги в різних службах
- в ЖЕКах, енергетичних господарствах, водогосподарствах... Я вважаю, що потрібне наше законодавче втручання, щоб навести поря- док із виплатою субсидій.
Знову безпорядок у нас із виплатою пенсій.У моєму окрузі пенсію виплатили тільки за половину листопада. Ми мусимо також тут втрутитися законодавчо, тому що є багато категорій пенсіоне- рів, котрі не можуть чекати по два місяці виплати пенсії, особли- во одинокі.
Другий блок - це політичні питання. Виборці мене запитують, чому питання про статус іноземних збройних формувань і про виве- дення їх з території України, яке було в порядку денному минулої сесії, ми не розглянули. Добре, що воно є в переліку питань сь- омої сесії. Але де гарантія, що ми його розглянемо?
А законопроект про доповнення до Закону про реабілітацію жертв політичних репресій? Скільки я про це вже наговорився! Його постійно відсувають і відсувають. Його розгляд планується тільки в червні. Законопроект готовий до розгляду. Невже мої виборці бу- дуть чекати аж до червня?
І, нарешті, ми мусимо законодавчо відреагувати на те, що не виконуються статті 10 і 17 Конституції. Це знову мовне питання. Мої виборці на зустрічах постійно мені кажуть: чому з трибуни Верховної Ради звучить недержавна мова? Я вимагаю, щоб ми в по- рядку денному це розглянули. І символіки це торкається. Чому ми це в законодавчому порядку не розглянемо? Коли буде змінена сим- воліка на будинку Верховної Ради?
Дякую.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.
Відносно символіки ще раз хочу сказати: ми запланували, прийняли постанову, щоб до кінця року подати пропозиції про Дер- жавний герб і Державний гімн, а Кабінет Міністрів її не виконав. До цих пір розмови йдуть довкола, а сюди пропозиції не вносяться.
Депутат Дем`ян. Будь ласка.
ДЕМ`ЯН Г.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський виборчий округ, Львівська область). Конгрес українських націоналістів. Шановні депутати! Дорогі громадяни України! Я вважаю, що сьома сесія має стати се- сією державотворення, сесією об`єднання всіх гілок влади України для здійснення змін на краще, сесією припинення отого постійного нагнітання конфронтації між різними гілками влади.
До порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України необ- хідно внести ось такі зміни.
Перше. Додатково включити законопроект про зміну Закону про статус гірських населених пунктів в Україні, зокрема треба визна- чити критерії, за якими населений пункт вважається гірським. Люди цього вимагають. Шановні представники нашого парламенту бували в карпатських селах і містечках і бачили, в яких умовах там живуть люди.
Друге. Необхідно відмовитися від включення питання про вступ України до Міжпарламентської асамблеї, оскільки воно не підготов- лене. Умови цього вступу серед депутатів не розповсюджено, і, зрештою, він вестиме до послаблення державного суверенітету Укра- їни.
Дуже наболілим питанням, яке хвилює кожного патріота Украї- ни, є невідкладне прийняття закону про припинення політичної і соціальної дискримінації учасників героїчної національно-визволь- ної боротьби ОУН і УПА в 1940-1960 роках. А воно відкладається надалі. Мало того, деякі українофоби в нашому парламенті дозволя- ють собі оцих борців за волю України очорняти й паплюжити (Шум у залі).
Ось і зараз один із тих депутатів, які зверталися до реван- шистськоагресивних кіл певних сусідніх держав, навіть фальшуючи своє звернення підписами людей, які насправді не підписували того звернення, пан Красняков, та й інші із союзу совєтських офіцерів, продовжує кричати проти оцієї моєї пропозиції. Але так буде, ша- новні, рано чи пізно, Україна є незалежною і залишиться такою на- віки!
ГОЛОВА. Шановні депутати! Час, відведений на обговорення, ми використали. Є цілком конкретні пропозиції, які, безперечно, я поставлю на голосування (Шум у залі).
Одну секундочку! Півгодини проголосували... Будь ласка, не галасуйте з місця. Була пропозиція така: виступлять ті, які запи- салися, а потім після них можуть виступити ті, які записалися че- рез систему "Рада". Але разом - півгодини. Скільки можна обгово- рювати? Відведений час використано.
Було багато пропозицій про процедуру розгляду цього питання. Я попросив депутата Носова консолідувати їх. Будь ласка, депутате Носов, говоріть.
НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановні депутати, я вас прошу, коли вносите пропозицію до порядку денно- го, звертати увагу на Регламент. Вноситься не просто питання, а вноситься документ. У статті Регламенту 2.4.2, у шостій частині, зазначено: "Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії або до затвердженого порядку денного сесії, подається з супровідною запискою і проек- том закону, постанови чи іншого документа, який пропонується прийняти за цією пропозицією". Не просто вносьте питання, а пода- вайте документ.
Далі. "Пропозиція повинна також відповідати іншим вимогам, викладеним у главі 6.2". А там ідеться про попередній розгляд.
Крім того, коли пропонується щось включити, то є стаття 2.4.4. При цьому Верховна Рада заслуховує виступ ініціатора такої пропозиції з її обгрунтуванням, а також повідомлення про виконану згідно з Регламентом підготовчу роботу, ступінь підготовленості питання до розгляду, термін роздачі відповідних документів депу- татам. Також заслуховується виступ з цього питання голови відпо- відної комісії. Тобто документ має бути повністю підготовлений, розповсюджений, і тільки тоді включаємо питання до порядку денно- го.
У нас же часто буває так: документ не роздавався, ніхто його не бачив, не було попередньої підготовки. Тобто чи доцільно, чи недоцільно включати питання і порядок подальшої роботи над ним комісія не визначала, а ми включаємо до порядку денного, і так воно кочує, кочує...
Регламент передбачає, як уже говорив Марченко, що порядок денний чергової сесії Верховної Ради має складатися з двох розді- лів: перший - питання, які повністю підготовлені для включення до розкладу пленарних засідань Верховної Ради; другий - питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комісіям Верховної Ради та відповідним органом. На жаль, в такому вигляді пропозиції не подали. Якби їх було подано в такому вигля- ді, то порядок денний на півроку міг бути затверджений без спо- рів. А спори в основному виникали б, коли затверджували розклад засідань на тиждень. Тоді з першого розділу вибираємо, які питан- ня розглядати на тижні. Там дебати зрозумілі: давайте оце спочат- ку розглянемо, давайте оте, але із числа повністю підготовлених питань.
Я ще раз вас благаю: вносьте спочатку документи, а потім уже будемо включати їх...
Дякую.
ГОЛОВА. Я прошу звернути увагу, шановні депутати, на таку обставину. У тому проекті, який вам роздано на руки, щодо питань, які не підготовлені повністю згідно з вимогами глав 6.2, 6.3 і 6.4 Регламенту, про що говорив Владислав Носов, є примітка, де зазначено, що питання без реєстраційних номерів готуються суб`єк- тами права законодавчої ініціативи і пропонуються до розгляду на сьомій сесії в міру їх готовності. Решта питань мають реєстрацій- ні номери, підготовлені відповідно до Регламенту, і вони включені до проекту порядку денного. А ті питання, які будуть ще підготов- лені, але на них наполягають комісії, фракції, інші суб`єкти пра- ва законодавчої ініціативи - Кабінет Міністрів і Президент, розг- лядатимуться в міру їх готовності. Тому тут порушення немає, адже Регламент не вимагає записувати одні, а потім інші... Ми записали в тій логічній послідовності, як це випливає із Плану законотвор- чої роботи, як це вимагає загальна ситуація в законодавчому про- цесі.
От у нас є питання, проголосовані, є питання, запропоновані письмово депутатами, і є питання, з якими тут виступали депутати під час обговорення. Я просив би за основу проголосувати проект, а потім ці всі зміни доголосувати. І для їх внесення потрібна третина голосів. Зрозуміло, так?
Я ставлю на голосування питання про прийняття за основу про- екту плану. Підтримайте, будь ласка, і будемо рухатися далі.
"За" - 189.
Не зрозуміли, очевидно... Я ще раз звертаюся до вас: будь ласка, всі пропозиції, в тому числі фракцій, окремих депутатів є, ось вони - конкретні, записані. Я кожну з цих пропозицій поставлю на голосування. Але серед них є (пропозиції, наприклад, перенести розгляд питання з березня на лютий тощо. Тому потрібно прийняти якийсь матеріал за основу, а потім вносити до нього доповнення, переносити питання і так далі. Зрозуміло? Тут немає ніякої хит- рості - це питання процедури, яке визначене Регламентом.
Я прошу переконливо: підтримайте пропозицію проголосувати за основу проект плану. Будь ласка.
"За" - 227. Прийнято.
Тепер пропозиції про зміни. Спочатку ті, які вносили депута- ти.
Депутат Чиж вносив пропозицію про включення до порядку ден- ного питання про ратифікацію Європейської соціальної хартії. У проекті порядку денного зазначено, що питання про ратифікацію міжнародних документів, звіти комісій і тих установ, які форму- ються Верховною Радою або підзвітні Верховній Раді, розглядаються в міру їх готовності.
Доручення про розгляд питання про ратифікацію Європейської соціальної хартії дані комісії, і це питання буде розглянуто на сьомій сесії. Більше того, з цього приводу є доручення вже Вер- ховної Ради. Якщо ви наполягаєте, щоб питання про ратифікацію Єв- ропейської соціальної хартії включити окремо, я не заперечую. Да- вайте поставимо на голосування. Але ще раз звертаю увагу, що в проекті порядку денного записано: "Питання ратифікації міжнарод- них договорів та угод, про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, про зміни в адміністратив- но-територіальному устрої, а також звіти тимчасових слідчих комі- сій розглядаються в міру готовності".
Якщо вас це не влаштовує, то треба про включення питання про ратифікацію Європейської соціальної хартії проголосувати окремо. Давайте включимо його до порядку денного. Тим паче що проект За- кону про ратифікацію Європейської соціальної хартії включено до плану. Прошу зважити на цю обставину.
Подавалася пропозиція, в тому числі і мною, про те, щоб пи- тання стосовно податків і бюджетного процесу розглядати невідк- ладно залежно від їх надходження.
Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.
"За" - 233. Приймається це уточнення.
Звертаю вашу увагу, бо, мабуть, не всі почули або прочитали, що звіти про виконання Державного бюджету, про роботу Рахункової палати, Національного банку, Фонду державного майна, інших орга- нів, підзвітних Верховній Раді, розглядаються відповідно до зако- нодавчо визначених термінів їх подання. Це передбачено в Регла- менті, який для нас є законом.
Звернення до Конституційного Суду, депутатські запити, а та- кож пропозиції з кадрових питань - призначення, звільнення, об- рання на посади за наявністю підстав розглядаються залежно від надходження. Я говорив про те, що будемо призначати, наприклад, близько 500 суддів. Отже, це питання не вноситься до порядку ден- ного. Коли буде готове, тоді розглядатимемо.
Iнформацію уряду, Національного банку, Генеральної прокура- тури з поточних питань господарської та економічної діяльності, дотримання законності розглядаються за потребою і в порядку, виз- наченому Положенням про День уряду. Це теж передбачено.
А звіти, наприклад, уряду, інших установ, які тут планують- ся, не передбачені повноваженнями Верховної Ради, тому вони не вносяться до порядку денного.
Далі. Є письмова пропозиція Iгоря Квятковського з викладеною аргументацією про внесення змін до статті 9 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Iдеться про те, що питання про віднесення осіб, які народилися до 31 грудня 1932 року, до категорії учасників війни треба вирішувати на основі документів про народження, тобто метрики або паспорта, а не за окремими інструкціями, які розробляє Кабінет Міністрів. Це створює специфічну тяганину, і нехтуються інтереси громадян.
Ставлю на голосування пропозицію про внесення до порядку денного сьомої сесії питання про внесення змін до статті 9 Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Шум у залi). Ми не по суті це питання обговорюємо... Питання підго- товлено згідно з Регламентом. Прошу проголосувати пропозицію.
"За" - 206. Прийнято.
Депутати Цибенко, Степанов, Донченко та інші пропонують внести до порядку денного законопроект про експеримент у сфері надання послуг з доставки та виплати пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам на території Луганської області.
Це питання як зміни до Закону про зв'язок обговорювалося на минулій сесії. Пропозиції цих депутатів та інших не було підтри- мано. Iдеться приблизно про 300 тисяч громадян України, які ко- ристуються послугами альтернативних структур з доставки пенсій і допомог. Представники різних політичних фракцій, які представля- ють Луганську область, пропонують окремо розглянути проект Закону про експеримент у сфері надання послуг з доставки та виплати пен- сій, грошової допомоги, щоб дати можливість, скажімо, рік-два попрацювати за цією схемою. Коли вона буде підтримана, тоді й можна буде поширювати цей експеримент (Шум у залi).
Ставлю на голосування пропозицію про внесення цього питання для розгляду, а потім ми врахуємо і позицію Комісії з питань па- ливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку, інших депута- тів.
Прошу проголосувати пропозицію.
"За" - 153. Прийнято.
Депутати Пономаренко і Пасько пропонують внести до порядку денного на лютий такі питання: "Декларування доходів всіх, хто проживає на території України" (Шум у залi). Одну хвилинку. У по- рядку денному є питання про декларування доходів громадян. Треба за порядком денним працювати.
Негайне прийняття Закону про реструктуризацію боргів промис- лових, сільськогосподарських підприємств, що виникли через несп- лату податків. Це питання внесено для розгляду на цьому тижні.
Призупинити дію Закону України про визнання такими, що втра- тили чинність, деяких законодавчих актів з питань оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України.
Ми тільки-но проголосували, що всі питання, які стосуються податкової системи, залежно від їх готовності розглядаються пер- шочергово. Готуйте проекти, будемо вносити їх до порядку денного.
Депутати від Комісії з питань фінансів і банківської діяль- ності, зокрема Iгор Квятковський як суб'єкт законодавчої ініціа- тиви, вносять проект Закону про врегулювання проблеми повернення коштів, заблокованих на валютних рахунках Зовнішекономбанку ко- лишнього Союзу РСР, фізичним особам - громадянам України.
Учора на нараді фракцій зазначене питання обговорювалося, депутати підтримали його. Оскільки йдеться приблизно про 50 тисяч громадян України, то треба відпрацювати механізм. Він у проекті цього закону пропонується (Шум у залi).
За пропозицією групи депутатів пропонується внести до поряд- ку денного це питання. Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 192. Прийнято.
Депутат Моісеєнко (депутат Ратушний з приводу цього теж вис- ловлювався) пропонує внести зміни до статті 81 Конституції, які стосуються порядку відкликання народного депутата на основі Зако- ну про відкликання народного депутата. Питання про внесення змін до Конституції за процедурою голосується поіменно, тому не ставлю пропозицію про поіменне голосування. Ставлю на голосування пропо- зицію внести до порядку денного питання про поправки до статті 81 Конституції, маючи на увазі, що це розглядатиметься на восьмій сесії. Голосування поіменне.
"За" - 192. Прийнято.
Валентин Iванович Ландик пропонує розглянути проект Госпо- дарського кодексу України. Ви пам'ятаєте, що під час обговорення цього питання було дано доручення депутатам, двом комісіям і ав- торам проектів і названого, і Цивільного кодексів під головуван- ням Віктора Лаврентійовича Мусіяки виробити єдиний підхід до ць- ого питання і внести його на розгляд сьомої сесії.
Депутат Ландик має рацію: він справді раніше подав проект документа, аніж проект Цивільного кодексу, внесений Кабінетом Мі- ністрів. Одначе до порядку денного внесено проект Цивільного ко- дексу. Ми виходили з того, що він погоджений, я так зрозумів. А оскільки це не так, пропоную на той самий період внести питання про проект Господарського кодексу. До того часу ми його опрацюємо і матимемо спільний документ (Шум у залi).
Довідку? Стосовно проекту Господарського кодексу? Будь лас- ка, депутате Носов.
НОСОВ В.В. Шановні депутати! Я не знаю, як у нас формувати- муться Цивільний і Торговельний кодекси. А от, скажімо, у Федера- тивній Республіці Німеччині є обидва. Тому треба зважити на те, яка в нас буде система законодавства, як ми структурно побудуємо ці документи. А можна побудувати так, що вони один одному не су- перечитимуть. Це можуть бути зовсім різні питання порядку денного і різні документи.
Дякую.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Одначе йдеться про те, що суб'єкт законо- давчої ініціативи підготував проект і подав його на розгляд Вер- ховної Ради. Документ розповсюджено серед депутатів. Його, по су- ті, треба розглянути. Тому мусимо внести до порядку денного. А вже потім визначатимемося щодо змісту самих документів.
Пропоную підтримати пропозицію депутата Ландика - поставити до порядку денного проект Господарського кодексу, причому на той самий час, що й проект Цивільного кодексу.
Ставлю на голосування.
"За" - 189. Прийнято.
Депутат Красняков наполягає на тому, щоб унести до порядку денного питання про грубе порушення урядом України законодавства в освітній сфері. Це надзвичайно важливе питання. I пропозицію депутата Краснякова думаю, всі депутати теж повністю підтримують. Але відповідно до Конституції такого типу питання розглядаються Конституційним Судом. Тобто треба підготувати подання до Консти- туційного Суду на основі Закону про Конституційний Суд стосовно порушення Кабінетом Міністрів Закону про освіту. Переконаний, що Конституційний Суд терміново розгляне і внесе відповідну ухвалу. Бо це не в компетенції Верховної Ради, ми не можемо діяти таким чином.
А стосовно інформації... Ми вже проголосували за основу по- рядок розгляду інформації.
Депутат, здається це Ратушний, бо підпис нерозбірливий (я повинен для протоколу послатися) висловив пропозиції про хід ви- конання Державної програми... (Шум у залi). Перепрошую, це напи- сав депутат Поровський...
Прошу вибачити - я не помітив, що час перерви... Але тоді таке до вас прохання: завершимо питання, а тоді зробимо перерву на півгодини (Шум у залi). Немає заперечень? Немає.
Прошу членів Тимчасової спеціальної комісії з підготовки за- конопроектів про місцеві ради і місцеві адміністрації побути за- раз у залі. Про те саме прошу і робочу групу, що займається по- датковим законодавством. А потім працюватимете вже індивідуально.
Про хід виконання Державної програми розвитку та виведення економіки України з кризи до 2000 року. Ще раз посилаюся на норму Регламенту, що передбачає процедуру розгляду цього питання. Ми проголосували можливість розгляду даного питання, але без підго- товки я не маю права ставити на голосування.
Про виконання органами влади Закону про пріоритетність соці- ального розвитку села. Там є питання про Національну програму. Підійшовши до цього питання, ми можемо послатися на вашу цілком правильну позицію про те, що є закон, який просто треба виконува- ти. I тоді немає рації розглядати нові документи (Шум у залi).
Це тоді розглядатимемо, коли внесемо питання до порядку ден- ного. Повернемося до цього, бо в контексті виконання сесія питань не розглядає.
Про виплату заробітної плати в бюджетній сфері. Я це питання поставлю в редакції, запропоновані депутатом Вітренко. Як дійдемо до нього, тоді поставлю на голосування - воно перегукується з ці- єю пропозицією (Шум у залi). Ну, вже обговорили це питання...
I пропозиція перенести на лютий питання про зброю. Я не пам'ятаю, чесно кажучи, на який місяць воно записано, але голови комісій вважають, що так, як записано, - правильно.
Що скаже з цього приводу депутат Мухін? Я поставлю на голо- сування потім.
МУХIН В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ, Харківська область). Александр Александрович, правильно депутат говорил, но только контекст иной... Речь-то идет о стрелковом оружии, о пис- толетах, о том, чтобы предоставить право гражданам Украины иметь короткоствольное нарезное оружие. И поэтому говорить о том, что непринятие этого закона останавливает всю нашу оборонную промыш- ленность, не совсем серьезно.
ГОЛОВА. Я зрозумів. Iншими словами, питання в плані записа- не. Але не в лютому. Депутат Поровський наполягає на тому, щоб розглянути в лютому. Голова комісії вважає, що це робити не вар- то.
Будь ласка, ще депутат Мухін (Шум у залi).
МУХIН В.В. Александр Александрович, я все-таки считаю, что законопроект очень актуальный, его обязательно надо ставить. Но формулировка не совсем корректно прозвучала. А законопроект обя- зательно надо рассматривать.
ГОЛОВА. Володимире Васильовичу, його внесено до порядку ден- ного. В лютому ми його просто не встигнемо розглянути. Микола Iванович вніс пропозицію, а голова комісії вважає, що робити це лютому нераціонально.
Ставлю на голосування пропозицію депутата Поровського. Проте вважаю, що ми не готові розглядати в лютому, бо треба ще виріши- ти, яке питання вилучити замість цього.
"За" - 137. Не приймається.
Пропозиція депутата Бобриньова - внести для розгляду питання про вступ України до МПА СНД. Це питання розглядалося на минулій сесії, але ми відхилили його. Отже, питання готове, але визначи- тися щодо нього треба тільки голосуванням. Тому я ставлю пропози- цію депутата Бобриньова на голосування.
"За" - 148. Прийнято.
Пропонується внести до порядку денного питання про ставлення України щодо поширення НАТО на Схід як таке, що має бути підго- товлене для розгляду. Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" 175. Прийнято.
Про відповідальність посадових осіб за порушення Закону про статус народного депутата. Пропоную це питання не ставити на го- лосування, оскільки є норма закону, за яким настає відповідаль- ність тих, що порушують названий закон. Це вже врегульовано зако- ном. Ви наполягаєте на голосуванні?
Депутат Бобриньову надається слово.
БОБРИНЬОВ О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Балаклавський виборчий округ, м.Се- вастополь). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Комиссия, возглавляемая Стретовичем, вносила изменения в статью Уголовного кодекса, Кодекса об административных правона- рушениях об ответственности, то есть какая должна наступать от- ветственность в результате нарушений. Если не будет этой статьи, суд и в дальнейшем не будет принимать иски. Вот о чем идет речь.
ГОЛОВА. Зрозуміло.
Ставлю на голосування пропозицію про внесення цього питання до переліку тих, що розглядатимуться після планових питань, тобто без реєстраційного номера. Прошу проголосувати.
"За" - 184. Прийнято.
Депутати Кузьменко, Марковська і Понеділко пропонують розг- лянути у лютому як невідкладний проект Закону про розміри міні- мальної заробітної плати, мінімальної пенсії, який проектом по- рядку денного сьомої сесії віднесено на березень. Заперечень не- має. Ставлю на голосування цю пропозицію (Шум у залi). Будь лас- ка, заспокойтеся. Це конституційна норма.
"За" - 194. Прийнято.
Депутати Гмиря, Черенков пропонують вписати до плану роботи проект Закону про тимчасове зупинення дії статті 37 Закону Украї- ни про державну службу та абзацу 16 статті 32 Закону України про статус народного депутата України. Iдеться про тимчасове, до зап- ровадження в повному обсязі Закону про пенсійне забезпечення, зу- пинення дії статей законів, які стосуються порядку виплати пенсії державним службовцям і депутатам.
Учора я дав доручення голові комісії підготувати це питання для розгляду. На нараді голів комісій, на засіданні ради фракцій ішлося про потребу впорядкувати пенсійне законодавство таким чи- ном, щоб на основі Пенсійного фонду можна було забезпечити дифе- ренціацію пенсій громадян, а також внести зміни до Закону про держану службу - або зробити жорстким законодавство щодо катего- рії державних службовців, чи переглянути пенсійне законодавство стосовно виплати пенсій державним службовцям. Доручення таке є.
I я зараз не можу з упевненістю сказати, що його передбачено в порядку денному, бо тільки вчора ввечері ми домовлялися про розгляд зазначеного питання. Проте воно збігається повністю з ці- єю пропозицією. Тому пропоную її проголосувати... (Шум у залi).
У комплексі з пенсійним законодавством... Гаразд, так і про- голосуємо.
Депутат Яценко теж вносив таку пропозицію. Ставлю на голосу- вання (Шум у залi). Проголосуємо так, як пропонують депутати Гми- ря і Черенков. А потім розглянемо в комплексі. Ставлю на голосу- вання.
"За" - 210.
Пропозиції депутатів Вітренко і Марченка стосовно доповіді тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради про причини і нас- лідки валютної лихоманки в серпні 1995 року. Ще раз повторюю: ми тільки-но проголосували за основу, де передбачається, що з над- ходженням цих питань ми слухаємо на сьомій сесії відповідні ін- формації.
Якщо ви наполягаєте на внесенні до порядку денного цих пи- тань, тоді ставлю на голосування таку пропозицію. Прошу проголо- сувати.
"За" - 155. Прийнято.
Доповідь виконуючого обов'язки голови Національного банку України Ющенка про наслідки грошової реформи в Україні. Оскільки Верховна Рада ухвалила розглянути питання про затвердження голови Національного банку завтра, то назване питання поки що нереальне для розгляду. Сьогодні ми інформацію або доповідь на цю тему не можемо заслухати. Однак ви одержали стосовно цього письмову ін- формацію, яка дає відповіді на ті запитання, які може дати Націо- нальний банк. Тому вважаю назване питання розглянутим (Шум у залi). Депутати одержали матеріали ще минулої сесії. Тому я не вважаю за можливе ставити це питання на голосування в запропоно- ваній редакції.
Про встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати і пенсій. За пропозицією депутатів це питання зафіксоване в по- рядку денному, воно було в плані роботи.
Про запровадження у повному обсязі Закону про оплату праці. Це питання теж внесене до порядку денного (Шум у залi).
Ми вже проголосували, щоб перенести. Це питання ще поставлю (Шум у залі).
Про скасування Закону про державну службу. Ми щойно проголо- сували пропозицію депутатів Черенкова і Гмирі. Якщо є потреба так ставити питання, то треба його готувати відповідно до Регламенту. Пропозиція є, я ставлю її на голосування. Будь ласка.
"За" - 136.
Шановні депутати, ви виступали з цього приводу, обгрунтува- ли... (Шум у залi). Обгрунтували це питання.
Доповідь Прем'єр-міністра України про подолання кризи у вза- ємозаборгованості підприємств і заборгованості у заробітній пла- ті. Доповіді Прем'єр-міністра в такому контексті ми за Конститу- цією не маємо права слухати. Власне кажучи, є положення, яке пе- редбачає розгляд цих питань на Дні уряду. Тому пропонується в та- кому контексті: звіт Прем'єр-міністра України про подолання кри- зи, взаємозаборгованості підприємств і заборгованості у заробіт- ній платі. Вважаю, що це важливе питання, його треба внести до порядку денного. Ставлю на голосування цю пропозицію. Як звіт.
"За" - 210. Прийнято.
Питання про позачергове подання Президента України про внут- рішній стан в Україні. Ще раз кажу: вчора на пропозицію депутатів це питання обговорювалося на засіданні ради фракцій. Присутній там представник Президента сказав, що доповідь Президента з наз- ваної теми готується. Питання в такому контексті ми двічі голосу- вали, я двічі підписував постанови Верховної Ради з такого приво- ду. Ми одержали відповідь Президента. Згідно з цією відповіддю робіть для себе висновки.
Про нелегітимність нової Конституції України та проведення всеукраїнського референдуму з основ нової Конституції. Це питання виходить за межі повноважень Верховної Ради.
Про всеукраїнський референдум щодо визначення курсу еконо- мічних реформ. Будь ласка, готуйте питання - розглядатимемо його.
Закон України про амортизацію. Це питання зафіксоване в по- рядку денному (Шум у залi).
Тут не написано, що на лютий. Тут написали про внесення, во- но внесене до порядку денного.
Ратифікація Соціальної хартії Ради Європи - ми проголосували це питання. Воно внесене до порядку денного.
Податковий кодекс. Проект підготовлено групою народних депу- татів (Вітренко, Кужель, Мозер). Ще раз інформую: немає такого кодексу. Є три сторінки - пропозиції. Ми обговорювали дане питан- ня, розглядали його. Верховна Рада визначилася і взяла за основу проект про систему податкового законодавства, яке розглядатиметь- ся в другому читанні (Шум у залi).
Ви виступали вже. Ви вдвох виступали з трибуни. Будь ласка, не заважайте (Шум у залi). Сядьте на місце... (Шум у залi).
Далі. Питання про зобов'язання України перед Міжнародним ва- лютним фондом. Будь ласка, відповідно до Регламенту готуйте ці проекти. I розглянемо їх.
Звіт Фонду державного майна України про хід і перспективи приватизації ВПК. Я вважаю, що це питання треба поставити на розгляд Верховної Ради і пропоную за нього проголосувати. Будь ласка.
"За" - 218. Прийнято.
Доповідь міністра оборони про стан у Збройних Силах України. Ще раз підкреслюю - це питання не так треба формулювати, пропону- ючи внести до порядку денного. Адже міністр не підзвітний Верхов- ній Раді. А розглядати ситуацію в такій сфері можна або на Дні уряду, або визначити окреме питання, і доповідь має бути Кабінету Міністрів (точніше, інформація), або у вигляді підготовки поста- нови або закону з даного приводу. Будь ласка, хто зацікавлений у цьому... Ще раз підкреслюю: чи ці питання, чи окремо внесені під час роботи сесії - треба однаково 226 голосів. Тому тут ніяких переваг немає. Тим, хто наполягає на слуханні цього питання і відповідає за його підготовку, я гарантую підтримку в розгляді таких питань у пленарному режимі.
Звіт Кабінету Міністрів про роботу державного сектора еконо- міки та дій уряду щодо підвищення його ефективності. Ми щойно внесли питання про звіт. Якщо наполягаєте... Наполягаєте. Тоді ставлю на голосування. Але це на Дні уряду можна розглянути.
"За" - 184.
Приймається.
Про переобрання Президента України, Верховної Ради України, органів місцевого самоврядування у зв'язку з прийняттям нової Конституції України (Шум у залi).
У зв'язку з прийняттям нової Конституції України ми прийняли конституційні "Перехідні положення". З огляду на це інших доку- ментів Верховна Рада не приймала. Треба формулювати питання чіт- ко, щоб можна зрозуміти, про що йдеться: закон із цього приводу якийсь, постанова Верховної Ради абощо. А так - то це просто по- бажання.
I далі. Питання про зміну статті 48 Конституції і про приве- дення її у відповідність зі статтею 23 Загальної декларації прав людини. Про зміну статті 43 Конституції для приведення у відпо- відність зі статтею 6 Декларації соціального прогресу і розвитку. Про зміну статті 121 Конституції України для приведення її у від- повідність із розділом III Декларації про державний суверенітет України. Про зміни статей 118, 119, 140, 141, 142, 143 Конститу- ції для приведення їх у відповідність із розділом II Декларації про державний суверенітет України та Європейською хартією про місцеве самоврядування. Про скасування пункту 13 "Перехідних по- ложень" Конституції України як такого, що порушує права людини на недоторканність, закріпленого статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Про прийняття присяги Президентом України. Про зміни в статтях 13, 14 Конституції України для при- ведення їх у відповідність зі статтею 6 Декларації соціального прогресу і розвитку, розділу VI Декларації про державний сувере- нітет України.
Ці пропозиції треба розглядати в порядку, що визначений Конституцією. I я не маю права ставити такі питання на голосуван- ня, оскільки вони не підготовлені відповідно до вимог Конститу- ції.
Проект Закону України про трудові колективи. Питання важли- ве. Його треба внести до переліку тих питань, які будуть розгля- нуті залежно від їх готовності (Шум у залi).
Оформимо як доручення підготувати такі питання. Ставлю на голосування оголошену пропозицію.
"За" - 174. Підтримується.
Проект Закону про відповідальність посадових осіб за затрим- ку виплати заробітної плати, пенсій і стипендій. Питання вже вне- сене в іншому контексті. Крім того, є Кодекс законів про працю, який передбачає
таку відповідальність. Депутате Буздуган, будь ласка.
БУЗДУГАН Ю.О., голова Комісії Верховної Ради України з пи- тань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область). Дякую. Шановні колеги, справді передбачена адміністративна відповідальність за порушення термінів виплати. Якщо колеги порушують питання про встановлення кримінальної від- повідальності, тоді це питання може бути розглянуте. Отже, питан- ня можна підтримати.
ГОЛОВА. Я не проти внесення такого питання до порядку денно- го, але тоді його треба підготувати так, як вимагає Регламент (Шум у залi). Гаразд, ми зараз наскиртуємо 400 питань, а потім ви самі казатимете, що кепсько працює Верховна Рада, бо не розглядає цих питань. Підготувати треба ці питання. Було подано пропозицію, ставлю її на голосування.
"За" - 157.
Отже, до того розділу, де фіксуються питання, які розгляда- тимуться залежно від їх готовності.
Про регулювання заробітної плати в бюджетній сфері. Теж пот- рібен окремий закон (Шум у залi). Я не ставитиму на голосування, оскільки немає ніяких пропозицій з такого приводу.
Питання про відкликання народних депутатів проголосовано.
Проект Закону про оцінку майна та професійну оціночну діяль- ність. Ставлю на голосування таку пропозицію.
"За" - 158.
Разом із ними пропонується зняти з розгляду питання про про- ект Закону про вибори народних депутатів. Я вважаю недопустимою таку поправку. Законопроект повинен бути розглянутий.
Ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду (Шум у залi). Не можна знімати з розгляду...
"За" - 66. Не підтримується.
Пропонується зняти з розгляду проект Закону про особливості приватизації майна у соледобувній промисловості. Питання є в по- рядку денному, можна так розглядати. У нас у порядку денному є питання про внесення змін до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх стратегічним значенням. Розглядаючи це питання, можна прийняти відповідне рішення. Тому знімати його, оскільки воно проголосовано, немає потреби. Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 111. Не підтримується.
Пропонується не розглядати тепер питання про місцеве самов- рядування та про місцеві державні адміністрації, перенести їх на липень і розглянути після внесення відповідних змін до статей Конституції. Зміни до статей Конституції на цій сесії ми ніяк не можемо розглянути, бо це визначається процедурою, що внесення змін до статей... (Шум у залi). Завершується опрацювання законоп- роекту до другого читання. Пропозиція внесена, я пропоную її не підтримувати, оскільки вона нелогічна.
"За" - 39.
Минулої сесії ми ухвалили розглянути на цій сесії питання про скасування смертної кари або законодавства про смертну кару. Треба внести зміни до Кримінального кодексу, тому я прошу прого- лосувати про внесення даного питання. А по суті будемо визначати- ся, обговорюючи його (Шум у залi).
Воно є в порядку денному. Iдеться про те, щоб перенести його розгляд на березень. Ставлю на голосування таку пропозицію.
"За" - 111.
Я ще раз прошу перенести розгляд цього питання з квітня на березень (Шум у залi). Нехай буде в квітні? (Шум у залi).
У квітні відбудеться засідання Парламентської асамблеї Ради Європи... Розглядаючи законопроект у березні, ми можемо відхилити його. Схоже на те, що так і буде... Тоді буде право говорити, що Верховна Рада визначилась і вважає його розгляд передчасним. От і все. Тому треба все-таки розглядати в березні. Це логічно. А рап- том приймуть депутати (Шум у залi).
Одну хвилинку. Я пропоную проголосувати про перенесення... Голосуванням визначайтеся. Будь ласка.
"За" - 116. Не приймається.
Питання про Конституційний Суд ми внесли. Iдеться про столи- цю Конституційного Суду місто Харків. Ставлю на голосування про- позицію розглянути питання в лютому... Воно є в порядку денному, його треба розглянути раніше.
"За" - 209. Прийнято.
Депутат Рябченко пропонує внести до порядку денного проект Закону про особливості приватизації стратегічно важливих підпри- ємств на квітень... Ще раз повторюю: про особливості приватизації стратегічно важливих підприємств. Щоб не було посягань на їх при- ватизацію під якісь умови - про зобов'язання тощо. На квітень. Ставлю на голосування таку пропозицію. Питання підготовлене до розгляду. Голосуємо.
"За" - 184. Прийнято.
Олександре Володимировичу, внесіть законопроект із однієї статті, що приватизація кожного стратегічно особливо важливого підприємства здійснюється на основі окремого закону. I тоді буде правильно.
Пропозиція депутата Шевченка внести на розгляд проект Закону про вибори депутатів сільських, селищних, міських, обласних рад у новій редакції. Питання важливе, оскільки йдеться про формування структур місцевих органів самоврядування наступного року. Треба, щоб цей закон був.
Ми приймемо найближчим часом Закон про місцеве самоврядуван- ня і загальний закон про вибори. Після їх прийняття матимемо від- повідь на питання, яким чином формуються всі структури. I тут ідеться про вибори депутатів. Депутати, записано в Конституції, обираються на основі прямого виборчого права. Тому можна готувати проект закону. Ставлю на голосування таку пропозицію. Орієнтовно десь у квітні, не пізніше, треба розглядати це питання.
"За" - 207.
Проект Закону України про порядок висвітлення діяльності ор- ганів державної влади в засобах масової інформації. Сьогодні в порядку денному стоїть одне питання. Ми можемо його проголосува- ти, але це дещо інше. Йдеться про рівноправність інформування стосовно діяльності різних структур тощо. Комплексний системний закон. Його треба було б... Це не той закон... Ставлю на голосу- вання таку пропозицію.
"За" - 200.
Надійшла пропозиція депутата Юрковського розглянути питання про стан переговорного процесу з підготовки широкомасштабного до- говору про дружбу і співробітництво України та Росії. Ми можемо послухати на Дні уряду таке питання. Не тільки на Дні уряду, бо, очевидно, і в доповіді Президента про це йтиметься. Але ми не мо- жемо (і були такі пропозиції депутатів) займатися питаннями, яки- ми мусить займатися виконавча влада, бо цьому кінця не буде. I для впливу на розв'язання проблеми ми не маємо важелів, не перед- бачено таких функцій. А от уряд зобов'язаний працювати в такому напрямі, безперечно. Про діяльність Кабінету Міністрів щодо вико- нання правових норм Конституції України. З цього приводу внесене до порядку денного питання про стан законності в Україні. Воно охоплює й цю проблему. Коли ви хочете тільки стосовно Кабінету Міністрів, можете подати свою пропозицію про розгляд зазначеного питання на Дні уряду в установленому порядку.
I, нарешті, пропозиція депутата Петренка: проект Закону про компенсаційний фонд. Регламентні номери 0995 і 0996. Що тут про- понується: розглянути раніше чи як?
Депутатові Донченку надаю слово.
Я зрозумів, це створення фонду з коштів, які використовують- ся на субсидії, і все інше... Щоб створити пенсійний фонд. Будь ласка, депутате Донченко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо. Фракция коммунистов. Мы приняли Закон о возмещении сбережений гражданам. А это два законопроекта - соз- дание компенсационного фонда и формирование его, внесены мной и рядом депутатов. Он в большом перечне есть, а в малом на эту сес- сию - нет. Поэтому я предлагаю его включить.
ГОЛОВА. Тобто є пропозиція депутата Донченка: два законопро- екти, які підготовлені, в переліку є (номери 0995 і 0996), поста- вити до основного плану роботи. Ставлю на голосування таку пропо- зицію. Прошу не вносити більше пропозицій.
"За" - 153. Прийнято.
Внести проект Закону про реприватизацію. Доручення з цього приводу дано ще в липні 1994 року. Комісія з питань економічної політики та управління народним господарством напрацювала проект. Пропозиція депутата Семенюк: внести його до порядку денного. Ставлю на голосування таку пропозицію. Але він, здається, є в по- рядку денному.
"За" - 185. Прийнято.
Вибори членів Конституційного Суду і все інше, пов'язане з цим питанням. Це порядком денним передбачено, ми вже проголосува- ли. Воно зафіксоване як доповнення: подивіться те, що ви за осно- ву проголосували.
I була пропозиція перенести на квітень проект Закону про ре- абілітацію жертв політичних репресій в Україні. Ми до цього пи- тання не мусимо ставитися політично, тенденційно. Наприклад, лю- дина безневинно сиділа, скажімо, 10 років (у мене тепер десь де- сяток скарг такого змісту лежить), а за чинним законодавством во- на повинна одержати сьогодні за своє майно (хата стоїть ще нор- мальна і все інше) 30 гривень... Ну, тоді треба або скасувати та- кий закон, або внести інші норми. Треба поставити раніше і розг- лянути його на сесії. Тому пропонується перенести це питання на квітень. Ставлю на голосування.
"За" - 153. Прийнято.
Положення про помічника народного депутата. Я не пам'ятаю: ми приймали таке положення? Пропонують депутати Паламарчук і Чи- вюк... У нас є положення, затверджене Верховною Радою... (Шум у залi). Отже, йдеться про зміни... (Шум у залi). Та я зрозумів: зміни до Положення про помічника народного депутата. У порядку денному це питання є (Шум у залi). Перенести його на березень? Так? Депутат Паламарчук згоден з цим. Надаю слово депутатові Па- ламарчуку.
ПАЛАМАРЧУК В.О., член Комісії Верховної Ради України з пи- тань фінансів і банківської діяльності (Миколаївський сільський виборчий округ, Миколаївська область). Вибачте, Олександре Олек- сандровичу! Шановні народні депутати! Тут така колізія сталася, що ми прийняли документ, але він недоопрацьований остаточно. I тому сьогодні помічник (раніше він називався референт-консуль- тант) не може піти на пенсію. I неодноразово Веліхов, керівник цієї служби, службовці зверталися до народних депутатів. Було моє звернення, було звернення народного депутата Кириченка, але дане питання ми сьогодні не розглядаємо. I створилася така колізія, коли помічник народного депутата, пропрацювавши все своє життя у виконавчих органах влади, не може піти на пенсію. Йдеться конк- ретно про помічницю, яка, пропрацювавши все життя в органах вла- ди, не може піти на пенсію, бо ми не прийняли остаточно цей доку- мент. Отож тепер помічники не визнаються державними службовцями. Ось це і є колізія.
Так що я дуже прошу це питання поставити на розгляд і прого- лосувати.
ГОЛОВА. Дякую. Ми розглядатимемо це питання разом із тими змінами, які пропонує Комісія з питань Регламенту. Тобто пропону- ється
проголосувати те, що є в порядку денному, і водночас вашу пропозицію. Бо це одного плану питання.
Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.
"За" - 203. Прийнято.
Далі. Пропозиції, які прозвучали з усних виступів. Депутат Вітренко: не оприлюднюють у залі пропозиції. Ось вони підписані, 3 лютого внесені. Тобто вчора. Я одержав їх сьогодні за півгодини до початку засідання.
Далі. Про пенсії... Аграрне законодавство депутата Скі- пальського ми проголосували. Стосовно пропозиції депутата Ратуш- ного про зблокування питань. Практично комісія не в змозі це зро- бити. Ми обговорювали це питання на нараді голів комісій. Комісія з питань фінансів і банківської діяльності працює над податковим законодавством, але не зможе підготувати. Вона спеціально просила перенести надалі деякі питання, бо підготовка їх неймовірно уск- ладнюється. Але ми прагнули максимально зблокувати питання еконо- мічного та інших профілів.
Пропозиції депутата Поровського ми ж проголосували. I те са- ме щодо Закону про оренду землі. Коли я не помиляюсь, це питання внесено до порядку денного. Тому пропозиція депутата Глухівсько- го, очевидно, стосувалася шостої сесії. Він належно не вчитався в цей проект.
Про субсидії. Ми розглядали проект, який подавав депутат Ше- ховцов, я наполягав на тому, але частина депутатів не підтримала його. Отже, проект є. Якщо ви наполягатимете, то внесемо його до- датково до порядку денного.
Зміни до Закону про статус гірських сіл. Це вперше прозвуча- ла така ініціатива, готуйте проект, будемо розглядати, а тоді внесемо до порядку денного. Це пропозиція депутата Дем'яна.
Усі запропоновані питання розглянуто. Ставлю на голосування план робіт на сьому сесію в цілому. Прошу підтримати.
"За" - 248. Прийнято.
Тепер ще одна пропозиція. У нас на вівторок заплановано День уряду, де передбачалося розглянути чотири питання, скажімо, про становище молоді і створення для неї відповідних умов. Далі - про використання іноземних кредитів, про стан газового ринку і ринку енергоносіїв тощо. Iз головами комісій і головами фракцій погод- жено таку схему: оскільки ми недавно слухали питання про молодіж- ну політику, це питання на Дні уряду не розглядати. Треба ретель- ніше розглянути питання про кредити. А наступного вівторка заслу- хати це питання на черговому Дні уряду.
Питання про ринок енергоносіїв та про забезпечення народного господарства тощо пропонується розглянути в пленарному режимі, щоб можна було прийняти відповідну постанову за участю Прем'- єр-міністра. Пропоную дане питання внести до порядку денного нас- тупного пленарного тижня. А під час наступного Дня уряду розгля- нути тільки одне питання: про використання іноземних кредитів.
Тому я прошу підтримати таку пропозицію. Обговорювали голови комісій, керівники фракцій (Шум у залi). Доповідатиме той, кого ви назвете. То вже інше питання.
Ставлю на голосування.
"За" - 194.
Шановні депутати, в такому разі ми розглядатимемо молодіжну політику. Я ще раз повторюю: два питання треба заслухати. Цього вівторка, хотіли б ми чи не хотіли, ми не можемо його розглянути. Була пропозиція поставити розгляд у пленарному режимі. Давайте розглянемо у пленарному режимі. Ставиться питання про енергоносії і все інше, аби прийняти постанову, щоб заходів якихось ужити. А на Дні уряду заслухати тільки питання про використання резервних кредитів.
Ще раз ставлю на голосування таку пропозицію. Підтримайте, будь ласка. У пленарному режимі.
"За" - 237. Прийнято.
Оголошується перерва на півгодини.
Одну хвилиночку! Вікторе Лаврентійовичу, вибачте.
МУСIЯКА В.Л., заступник Голови Верховної Ради України (Фрун- зенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги, я прошу всіх членів Тимчасової спеціальної комісії з доопрацювання Закону про самоврядування після голосування, вже за тижневим на- шим графіком, одразу йти на роботу до комісії, а також до комісії з підготовки законопроектів про оподаткування. Але це після того, як проголосуємо тижневий графік роботи. Прошу це врахувати.
(П і с л я п е р е р в и)
Веде засідання Голова Верховної Ради України
МОРОЗ О.О.
ГОЛОВА. Прошу всіх депутатів зайняти свої місця. Продовжується пленарне засідання Верховної Ради.
Шановні депутати! Поки частина депутатів заходить до залу, я поінформую вас про те, про що ви, власне, знаєте. Сьогодні Верховну Раду, Кабінет Міністрів і Адміністрацію Президента пікетують представники шахтарських регіонів. Щойно депутати мали змогу зустрітися з шахтарями. Я також спілкувався з ними і хочу сказати, що вони, так само як і всі громадяни України, які живуть своєю працею, занепокоєні невиплатою заробітної плати, високими податками, які блокують виробництво, невиплатою регресів. Вони хочуть мати можливість працювати, мати умови для того, щоб вижити за рахунок власної праці. Причому характерно, що запитання ставили люди, які мислять державно. Вони стурбовані тим, що руйнується економіка, що немає соціального захисту.
Відповідаючи на ці запитання від імені Верховної Ради, я сказав, що ми будемо робити все, що належить зробити Верховній Раді, щоб виправити становище. Це, зокрема, стосується податкового законодавства, соціального захисту та інших питань, які входять до компетенції законодавчого органу. А от, скажімо, гасла, які звучать сьогодні на вулиці, щодо необхідності прискорення прийняття бюджету, по відношенню до нас лише частково справедливі. Бо стосуються в цілому ситуації в Україні. Але це не є корінним питанням. Корінне питання - в організації виробництва, у підтримці вітчизняного виробника, у збереженні економіки. Питання це комплексне. І багато питань з цього комплексу включено до порядку денного і розглядатимуться. Я запрошую і тих, хто приїхав сюди, до Києва, і радіослухачів уважно слухати трансляції засідань Верховної Ради.
Шановні депутати! У вас на руках є проект Постанови Верховної Ради України про план законотворчої роботи Верховної Ради України на сьому сесію і на період до кінця 1997 року. Власне, ми вже обговорили його.
Опублікуйте, будь ласка, список депутатів, які записалися на обговорення цього питання.
Це той орієнтир для планування законотворчої роботи, який запропонували комісії. Тому я хотів би просто попросити вас підтримати пропозицію схвалити даний план в основному. А наступного тижня ми внесемо на ваш розгляд той проект, про який я говорив у доповіді як про план законодавчих робіт на нинішній рік, що випливає безпосередньо з Конституції і стосується більш як ста законів. Тоді ми його затвердимо. Це буде передумовою підготовки плану і на восьму сесію, і на наступну каденцію.
Депутат Вітренко. Будь ласка. Можна з місця.
ВІТРЕНКО Н.М. Шановні колеги, при складанні плану законотворчих робіт надзвичайно важливо дотриматися послідовності у розгляді проектів законів. Так от, якщо ви, Олександре Олександровичу, так турбуєтеся про шахтарів, то треба проаналізувати діяльність Верховної Ради.
Ми приймаємо закони. Чи прийняли ми закон про відновлення системи контролю, починаючи з робітничих колективів, про повний державний контроль усіх процесів у державі? Державні кошти, навіть ті, що були передбачені в бюджеті на ту ж вугільну галузь, розкрадено. Тому план законотворчих робіт має бути логічним. І якщо ми підходимо до розгляду проекту бюджету, то, безумовно, потрібно починати із законодавства з питань заробітної плати і пенсій, з питань оподаткування. Без цього проект бюджету розглядати не можна.
Далі. Щоб людей нагодувати і дати їм роботу, в нас немає іншого виходу окрім як створювати для цього умови. Це ми, Верховна Рада, несемо відповідальність за умови, які створюються. Тому потрібно сьогодні оголосити надзвичайний стан в економіці, прийняти закон про систему контролю, про інвентаризацію всього майна, сировини, технологій, трудових ресурсів держави. Сьогодні Верховній Раді потрібно працювати так: тільки пройшов законопроект через комісію - одразу щоб вносився на пленарне засідання.
Зверніть увагу, що відбувається з проектами податкових законів. Я знаю, як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк фінансують Пинзеника і Терьохіна за створення податкового законодавства. Вони нав'язують своє бачення, яке не відповідає національним інтересам України. Комісія не підтримує їх пропозицій, але, незважаючи на це, ці пропозиції будуть внесені на розгляд депутатів. Навіщо таке робити? Це марне витрачання державних коштів і створення ілюзії роботи.
Тому ми повертаємося до концепції Податкового кодексу. Верховна Рада повинна створити нормальну робочу комісію, не на чолі з Пилипчуком. Він уже свій "історичний" внесок у справу "розбудови" економіки України зробив. В екстремальних умовах глибокої кризи відповідальність потрібно взяти на себе. От тоді це буде план законотворчої роботи.
А якщо ми поставили до розгляду проект Закону про амортизацію на березень, а про лізинг - на лютий, у чому немає ніякої логіки, то нормальної законотворчої роботи Верховної Ради не буде. І ми вже проголосували, Олександре Олександровичу, ви знову зняли, - проект Закону про зобов'язання України перед Міжнародним валютним фондом. Нам треба виходити з Міжнародного валютного фонду і позбуватися його кредитів. І творити закони, тільки грунтуючись на пропозиціях вітчизняних учених. Тоді можна вивести Україну з кризи.
ГОЛОВА. Шановні депутати! Обговорюється план законотворчої роботи Верховної Ради України на сьому сесію і на період до кінця 1997 року. Те, про що ви говорите, треба було вносити перед розглядом того питання, яке ми тільки що завершили. Ви ж тоді говорили про інше. А в цьому плані дібрано питання, закріплені за комісіями. І якщо ви говорите тут про логіку, про систему, про послідовність розгляду тощо, то це просто свідчення того, що ви, очевидно, не читали цей документ.
Депутат Степенко.
СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Свідченням того, що я читав цей документ (я вам ось його показую), є те, що я в ньому все попідкреслював.
Я розгортаю документ на сторінці 25 і вношу таку конкретну пропозицію до Комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села, яка повинна змінити на краще наше жебрацьке існування. Олександре Олександровичу, якщо ви уважно читали... Ось подивіться, на сторінці 26 записано: "Національна програма розвитку агропромислового виробництва і відродження села на 1996-2005 роки". Далі йде: "Проект Національної програми "Зерно України". Це що таке?
Далі. "Проект Постанови Верховної Ради України про підтримку колективних сільськогосподарських підприємств".
Далі. "Проект Програми державної підтримки галузі тваринництва в Україні".
Розумієте, про що я кажу? Є один цільний документ - Національниа програма відродження села. Тому навіщо це? Це що, щоб показати, що комісія багато працює?
Я хочу на цьому наголосити у зв'язку з тим, Олександре Олександровичу, що сьогодні ті, хто підтримує реформи на селі... От конкретний приклад. У нас є господарство, у якому було 800 корів, а нині залишилося 120. Роздали по дворах по 3-5 корів, а також по 10-12 свиней і кажуть, що йде реформа. А роздали не тому, що треба, а тому, що немає чим годувати.
Тому я хотів би, щоб Пинзеник і вся ота братія, яка підтримує ці реформи, прокинулися вранці, а у дворі в них стоять 5 корів, 10 свиней, лоша і так далі...
ГОЛОВА. І соломи нема...
СТЕПЕНКО В.І. І соломи нема! І я гадаю, що першою вжахнеться дружина і скаже: що ж ти наробив, куди, у які реформи ти мене завів?! Це - абсурд! Ті партії, які підтримують такі реформи, це не партії, які захищають селян. Це партії конокрадів!
Тому я вважаю, що ці питання треба об'єднати, Олександре Олександровичу, і зробити так, як слід.
Наступне питання. Де ми тут бачимо підтримку власного товаровиробника? Отут, де дається завдання? Я це так розумію, що це завдання комісії. Де тут написано про інвестиції в сільське господарство? Де тут написано про низькопроцентні цільові кредити (ви розумієте, про що я кажу)? Де тут, урешті-решт, ідеться про податок? Про податок немає жодного слова!
От Ярошинський каже, що народ чекає. Чекає. Тільки не партію твою, а чекає нормальних дій. Це я йому відповідаю рикошетом, бо він мені не дає говорити.
Тому я хочу запитати: що це за план?! Сьогодні 21 податок у сільському господарстві. Уже навіть платимо податок за користування раціями... І спробуй не заплатити - відразу штраф у десятикратному розмірі. Немає цього тут, Олександре Олександровичу. Де ж отой єдиний податок на землю? Усі говорять про здоровий грузд, про те, що краще господарюєш - краще будеш жити. Тут це питання випало. Вважаю, що його якось треба вирішити.
Так, ми підтримуємо питання, що стосуються товаровиробника. Але потім селянина ще і замордують дозволами на торгівлю: плати за картоплю, плати за все.
Я вношу пропозицію, Олександре Олександровичу. Я вас особисто прошу як Голову Верховної Ради: повірте, це - біль душі. Я не переношу, коли виходять на трибуну і кажуть, що от я відвідав округ і там таке побачив... А де ж ти раніше був, що ти того не бачив? Чого ж ти його відвідуєш? Ти ж повинен це знати, якщо від селян обирався. Я хочу, щоб це об'єдналя. Треба, щоб комісія подала конкретну національну програму на чотирьох чи п'яти сторінках і щоб було чітко підтримано виробника сільськогосподарської продукції.
Я вам дуже вдячний за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Прошу вас звернути увагу на ту інформацію, яку я робив на самому початку. Це не вигадки мої чи пропозиції тільки Кабінету Міністрів. Це пропозиції комісій, які аналізували стан підготовки законопроектів, і на свій розсуд вони вносять їх до зведеного загального плану, який може бути основою плану законотворення на конкретну сесію.
Що стосується питань, які ви порушили, то я з вами повністю згоден. І навіть з аргументацією, оскільки ви - професіонал у своїй справі і вже досвідчений депутат. Але йдеться про інше. Про те, що ці питання не обов'язково будуть розглядатися Верховною Радою, бо це лише думка комісії, яка вносила це питання. Але ми будемо потім конкретно аналізувати питання, які включені в план, і тоді вирішимо, як з ними бути.
А сьогодні йдеться лише про те, що вони є в роботі. Це загальний зведений план, який ми можемо схвалити в основному як матеріал, з якого потім будемо добирати питання для розгляду у Верховній Раді. Зрозуміло?
Є пропозиція припинити обговорення. Ставлю на голосування цю пропозицію.
Будь ласка.
"За" - 110. Рішення прийнято.
Ще раз підкреслюю, що ми вже проголосували план на сьому сесію. Тепер ідеться про схвалення в основному плану законотворчої роботи на період до кінця 1997 року. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, прошу підтримати.
"За" - 188.
Депутат Кожушко від комісії має пропозицію. Прошу.
КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Ясинуватський виборчий округ, Донецька область). Предложение, которое мы сейчас голосовали, не проходит сейчас лишь потому, что всетаки в Верховном Совете не рассматриваются те вопросы, которые волнуют народ.
Разве можно уходить от того, что мы в течение трех лет не можем принять закон о пенсиях, который обеспечил бы каждого гражданина так, чтобы он знал, что если честно работает, то получит большую пенсию, а не как при той уравниловке, которую создали мы или Верховный Совет прошлого созыва?
Разве можно проходить мимо тех вопросов, в результате нерешенности которых законопослушные граждане Украины стали нарушителями закона и платят только 50 процентов положенных сумм за коммунальные услуги ввиду того, что пенсия или заработная плата ниже, чем требуется заплатить за коммунальные услуги? Разве здесь не должен быть контроль Верховного Совета над исполнительной властью?
Я вчера вносил эти предложения на совещании председателей комиссий, но мне сказали, что времени нет. Между тем, Александр Александрович, вы протянули сегодня вопрос, который мы два месяца в Верховном Совете баламутили, - об альтернативной доставке пенсий. Этим занимается прокуратура, и мы нашли время включить его снова! И он же не пройдет.
Вот почему не проходит, Александр Александрович, этот проект. Вам надо задуматься над этим как Председателю Верховного Совета.
ГОЛОВА. Так, треба, Олександре Михайловичу. Я з великою повагою ставлюся до вас, але вам треба думати над тим, що ви говорите. Питання, про які ви зараз згадували, були включені до порядку денного саме тоді, коли вас не було на засіданні.
А що стосується пропозиції луганських депутатів, то вони такі ж депутати, як ви і я. Вони внесли пропозицію, ми її поставили на голосування. А голосувати "за" чи "проти" - то справа кожного депутата. Стосовно включення цього питання до порядку денного ми ще визначатимемося, а по суті його приймемо рішення після розгляду.
Ну як же можна звинувачувати, не маючи для того ніяких підстав?! Я ще раз кажу, що треба утримуватися від таких слів. Не Верховна Рада зрівнювала пенсії, і ви про це знаєте не гірше від мене. І
закон, який прийняла Верховна Рада - нормальний, його треба виконувати. А для того щоб виконувати, треба прийняти акти, які включено до порядку денного. І ви чули вчора на нараді, що, відповідні доручення дано.
Я не розумію. Якщо вам від того легше, що ви звинувачуєте мене, то вже ваша справа, але суть від цього не зміниться.
Будь ласка, хто ще хоче висловитися з мотивів голосування? П'ять хвилин.
Опублікуйте список.
Депутат Чиж. Будь ласка.
ЧИЖ І.С. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! План законотворчої роботи, зрозуміло, треба приймати. А взагалі питань, що вносяться на розгляд сесії, надзвичайно багато. Якби нам опрацювати їх усі і прийняти рішення - це було б нормально.
Я хотів би ще раз пояснити колегам суть проблеми пенсійного забезпечення і мінімальні значення заробітної плати і пенсій. У нас є закони. Подивіться, скажімо, закон пенсійний, там усе є. Статтю 19 треба вводити в повному обсязі? Так! Але для цього треба мати гроші. Треба, щоб ті галузі, за які відповідає Олександр Михайлович, та інші працювали і давали гроші. Треба змінювати всю виробничу політику в державі, змінювати курс цих реформ. Тоді у нас буде все в порядку, коли працюватиме економіка. А перебуваючи в такому стані як тепер, вона ніколи не дасть грошей ні на пенсії, ні на зарплату.
І тому я вважаю, що на сьомій сесії ми якраз і повинні працювати заради того, щоб наповнити наші ж закони - вже прийняті і ті, що приймемо, конкретним змістом.
Треба голосувати і працювати.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Ратушний.
РАТУШНИЙ М.Я. Конгрес українських націоналістів. Я, власне, вважаю, що ми повинні в цілому прийняти план законотворчої роботи Верховної Ради. Але, на моє тверде переконання, до нього включено надто багато питань. Виборці нас не зрозуміють, якщо ми більшість з них не розглянемо за час сьомої сесії. Це свідчитиме про неефективність нашої роботи.
Я ще раз висловлюю свою думку, і вона стосується не лише податкового блоку питань: нам треба побудувати свою роботу таким чином, щоб на засіданнях розглядати саме блоки питань. Скажімо, пов'язані із зовнішньою політикою, - це один блок, з економічною політикою - другий блок, потім соціальний блок питань і так далі. Я розумію, що це важко, але якщо ми визначимося в пріоритетах, тоді наша робота буде і ефективною, і мати кінцевий результат у вигляді нормальних, дієздатних законів.
ГОЛОВА. Михайле Ярославовичу, я ще раз наголошую, що зараз ми розглядаємо план на рік. Це, власне кажучи, той пакет, який підготували комісії. І ми з нього зможемо набирати питання для розгляду на наступній сесії. А план на нинішню сесію ми вже проголосували. До нього увійшло 237 питань, запропонованих комісіями за погодженням з депутатами і фракціями. Сьогодні на пропозицію депутатів ми включили додатково ще приблизно 20 питань. Ось про що йде мова. І ефективність нашої роботи буде визначатися тим, як ми розглянемо саме ці питання, які увійшли до затвердженого плану роботи сьомої сесії. А що ми візьмемо із цього плану для розгляду на наступній сесії, будемо ще дивитися.
Депутат Марченко. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Не удалось вам отсечь меня. И выступление мое прервали, и по процедуре, когда мы внесли свои предложения, не дали выступить и аргументировать.
Теперь относительно предложения. Я не голосовал за этот план законотворческой работы. Почему? Взгляните на страницу 17, там начинаются вопросы Комиссии по вопросам социальной политики и труда. И когда вы комментировали выступление Наталии Витренко, то создавалось впечатление, что либо вы сами не читали того, что предлагаете, либо знаете, что оно не нужно.
ГОЛОВА. Будь ласка, вимкніть мікрофон.
Прошу проголосувати в цілому цей план. Ставлю на голосування. Будь ласка.
"За" - 201.
Я ще раз прошу в цілому проголосувати план.
"За" - 243. Рішення прийнято.
Оскільки мене ображають, то я як депутат маю право на репліку. Хочу сказати таке. Шановний депутате, який щойно виступав, ви тільки
кажете, що працюєте. Нічого ви не робите як законодавець. І, будь ласка, працюйте в комісії, готуйте документи, готуйте проекти законів, тоді можна буде говорити про продуктивність роботи. А просто агітувати - це дурна справа.
___________________
Розглядається питання про пропозиції Президента України до Закону про порядок висвітлення діяльності Верховної Ради України в засобах масової інформації.
Скажу коротеньке вступне слово. Це питання ми розглядали в пленарному режимі. Наступним у порядку денному стоїть питання про висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України. Якщо ми в законодавчому порядку врегулюємо порядок висвітлення, не буде потреби приймати постанову, і на весь час діяльності нинішньої Верховної Ради і наступної діятиме закон. Якщо ж цього не буде зроблено, то зміст цього закону переноситься в постанову. От у чому колізія.
Слово надається Понеділку Віктору Івановичу, Голові Комісії. Будь ласка.
ПОНЕДІЛКО В.І., голова Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Орджонікідзевський виборчий округ, Запорізька область). Скажу лише кілька слів на доповнення до того, що сказав Олександр Олександрович. Комісія отримала доручення розробити проект постанови про порядок висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України. Ми проаналізували всі постанови про висвітлення, які приймалися до цього часу, і дійшли висновку, що найраціональніше ця робота була нами спланована і деякий час виконувалася згідно з Постановою про порядок висвітлення роботи шостої сесії Верховної Ради. Але ви знаєте, як поставилося Держтелерадіо, а потім Міністерство інформації до виконання цієї постанови. Багато чого з того, що там викладено, було відкинуто відповідними керівниками, що є порушенням і Конституції, і законів. Але то інша справа.
Тому ми пішли дещо іншим шляхом, спробували піднести легітимність цього акта - виписали в законі. І Закон про порядок висвітлення діяльності Верховної Ради в засобах масової інформації за змістом практично повторював останню постанову - про порядок висвітлення роботи шостої сесії Верховної Ради України. І не випадково ось у такому порядку розміщені питання в порядку денному: спершу - про Закон про порядок висвітлення, а потім - про постанову. Якщо ми не наберемо 300 голосів за закон, тобто не підтвердимо його (це проект постанови 2818), тоді нам залишається проголосувати пропозицію повторити той порядок висвітлення, що був на шостій сесії. Він прийнятний.
Але залишається питання: якщо не виконувалася постанова про порядок висвітлення шостої сесії, то, цілком можливо, не виконуватиметься і постанова щодо сьомої сесії. Тому я хотів би і прошу вас повернутися до голосування щодо Закону про порядок висвітлення діяльності Верховної Ради України в засобах масової інформації.
Дякую.
ГОЛОВА. Чи є потреба ще щось з'ясовувати? Я тільки хочу на доповнення сказати, що зараз чиниться тиск на структури, які забезпечують трансляцію засідань Верховної Ради. Їм дорікають, чому це вони раптом транслюють засідання. Ніби не приймалися відповідні постанови. Я вважаю, що суть не в нинішньому складі Верховної Ради, мова йде про принцип забезпечення демократії, гласності і про все, що пов'язане із гласністю роботи владних структур. Тому треба визначатися тут по суті.
Якщо є запитання до Віктора Івановича, запишіться. Оскільки питання з'ясовано повністю, ми вже розглядали його, то, будь ласка, на запитання відводиться 10 хвилин.
Депутат Юрковський.
ЮРКОВСЬКИЙ А.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ, м. Севастополь). Я хочу спросить: как же все-таки прекратить этот беспредел, когда нарушаются конституционные права, в частности относительно использования средств массовой информации? Имеем ли мы какие-нибудь возможности создать механизм, который напрочь закрыл бы возможность этого безобразия, возмутительного волюнтаризма и беззакония?
ПОНЕДІЛКО В.І. Механизм у нас есть - Конституция, законы. Есть кому выполнять их, есть кому брать за белые ручки и вести куда следует, если нарушается закон.
Вся проблема состоит, на мой взгляд, в том, что у нас многоэтажное выполнение законодательства. Для очень больших
чиновников - оно, как говорят в Украине, "що дишло
- куди повернув, туди й вийшло". А для всех остальных его поворачивают только в одну сторону - в сторону ответственности и наказания. Так что проблема состоит не в том, нет механизма или он есть. Он есть, он существует. Гарант Конституции должен однажды сказать: "Будя!" Надо действовать без конкюнктуры политической, а выходить на нормальную правовую норму - наказывать всех, кто нарушает закон - и министров, и премьер-министров, и депутатов, всех.
ГОЛОВА. Які будуть пропозиції? Чи зараз до кінця розглянемо це питання - на це потрібно близько 15 хвилин, чи після перерви (Шум у залі). Зараз.
Будь ласка, депутате Манчуленко.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область). Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу, я хочу вас запитати про таку річ. Чи можете ви сказати моїм колегам, скільки коштуватиме організація такої трансляції? Дякую.
ПОНЕДІЛКО В.І. Можу сказати. Якщо бути абсолютно точним, то відсотків на 15-20 менше, ніж вона коштувала на шосту сесію (Шум у залі). Ні, зачекайте! Ви хочете з мене витягти абсолютну цифру, якої не знає навіть пан міністр. Пам'ятаєте, що там було записано? Що на шосту сесію витрачено: 2,8 - на трансляцію по радіо і 2,3 - на трансляцію по телебаченню протягом року. Ми ж не пропонуємо транслювати засідання 365 днів на рік, як сказано у зауваженнях. Тільки 200 днів - це пленарна робота. Але гляньте в календарний план роботи сьомої сесії. Скільки у нас там днів виходить?
ГОЛОВА. 52.
ПОНЕДІЛКО В.І. 52. Додайте ще 52, всього - 104 дні. Але ж не 365!
ГОЛОВА. Депутат Пилипенко.
ПИЛИПЕНКО М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Уважаемый Виктор Иванович! Известно, что во время президентских выборов в США в 1960 году, когда избирался Кеннеди, 70 процентов информации американский избиратель получил с помощью телевидения. Сегодня этот показатель даже в Украине, наверное, составляет 100 процентов. Не считаете ли вы, что вся эта возня вокруг освещения работы Верховного Совета сегодня делается с прицелом на следующие выборы в Верховный Совет и Президента для того, чтобы наши избиратели не получили обкективной информации о тех, кто должен их достойно представлять в этом Верховном Совете и баллотироваться в Президенты?
ПОНЕДІЛКО В.І. Вопрос и сложный, и простой. Вся беда в том, что те каналы, которые называются государственными, сейчас информации не несут. То, что мы видим на УТ-1 и УТ-2 в так называемых информационных блоках - это чистейшей воды пропаганда.
В то же время у нас есть независимые, или негосударственные, телевизионные компании, которые дают более или менее обкективную информацию. Самый характерный тому пример - освещение работы скезда УСПП. Это была фантастика: "Интер" говорит об одном, а УТ-1 здесь же выдает совершенно противоположную информацию. То есть одно было информацией, а другое - чистой воды пропагандой. А все остальное можно лишь домысливать сколько угодно.
ГОЛОВА. Депутат Ємельянов.
ЄМЕЛЬЯНОВ В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Миколаївська область). Депутатська група "Реформи". Шановний доповідачу, наша депутатська група підтримує думку, що висвітлення засідань Верховної Ради повинне бути повним і об'єктивним. Але це може відбуватися двома шляхами. Перший шлях (це те, що ми робимо сьогодні) - повне висвітлення і транслювання засідань Верхоної Ради по телебаченню і по радіо. Другий - це коли подепутатському каналу всі депутатські групи і фракції висвітлюють свою позицію після закінчення того чи іншого робочого дня. Як ви ставитеся до цієї пропозиції?
ПОНЕДІЛКО В.І. Що стосується того, щоб повністю від початку і до кінця висвітлювати роботу Верховної Ради по телебаченню чи то в запису, чи як завгодно, то це, мабуть, занадто витратна процедура. Очевидно, ви маєте на увазі ту трибуну фракцій, яка була, так? Той порядок? Якщо так, то це абсолютно нормально. Чи створення окремого депутатського каналу? Якщо окремий депутатський канал, то це надзвичайно великі кошти, яких не має Верховна Рада, і бюджет цього не витримає.
ГОЛОВА. Питання ставилося депутатом Ємельяновим трошки інакше.
І ще один нюанс - немає прямої трансляції по телебаченню засідань Верховної Ради, крім окремих випадків, з приводу яких рішення приймає сама Верховна Рада.
Будь ласка.
ЄМЕЛЬЯНОВ В.М. Ні, я хотів би сказати таке. Якщо по радіо іде повна трансляція, то не завжди наші виборці розуміють, що відбувається у Верховній Раді - приймаються чи не приймаються ті чи інші закони або постанови. Треба, щоб увечері після закінчення засідання Верховної Ради виступали по радіо представники всіх депутатських груп і фракцій і позафракційні і давали висновки щодо того робочого дня, який минув. Це було б дуже важливо для наших виборців, для громадян України.
Дякую.
ПОНЕДІЛКО В.І. Це нормальна пропозиція, вона прийнятна, чого ж там! І вона є в законі. (Шум у залі).
ГОЛОВА. І вона є в законі.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні, трибуна фракції!
ГОЛОВА. Я ще раз прошу ! Мова іде про закон, прийнятий у другому читанні. Його можна або ввести в дію, подолавши вето Президента, або тільки висловлювати побажання, а користі від того не буде.
Депутат Шейко.
ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльности депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний Віктор Івановичу! Ми три тижні тому це розглядали і спробували голосуванням подолати вето Президента. Не вдалося. Чому знову ви вносите це питання, ігноруючи, скажемо так, і Регламент, і логіку, і, врештірешт. повагу до глави держави, до Президента? Де логіка, скажемо так? Зрозуміло, що в залі сьогодні не набереться 301 голос.
Ну можна ж було якусь іншу процедуру запропонувати? Чому, скажімо, ми відкидаємо логіку Президента в його посланні до парламенту стосовно того, що ми повинні створити рівні умови для висвітлення роботи всіх трьох гілок влади - виконавчої, законодавчої і судової? Адже вона не суперечить чинному законодавству і нормам Конституції.
Вікторе Івановичу, давайте все-таки (звертаюсь і до Олександра Олександровича) припинимо цю пусту розмову і спробуємо затвердити лише порядок висвітлення роботи сьомої сесії.
Дякую.
ГОЛОВА. Петре Володимировичу, у такому разі не треба було брати слово. А то ви пропонуєте пусту розмову припинити, нібито інші будуть говорити не так, як ви.
Будь ласка.
ПОНЕДІЛКО В.І. Відповідаю. Ми діємо відповідно до Регламенту. На тій сесії відхилили, а на цій вносимо. Нічого ми не порушили. Якби ви сказали, що ми вдруге на шостій сесії вносимо, то це інша справа. А логіку комісії я вам спробував подати такою, якою вона є. Яка рація в тому, що ми знову проголосуємо за порядок висвітлення, визначений для шостої сесії постановою, яка порушувалась відповідними міністерствами?
Що стосується моралі та іншого. Я перепрошую, але хіба не образливо для депутатів, для мене, для вас, коли в тій доповідній записці, яку підсунули Президенту, м'яко кажучи, всі факти розраховані на дурників, а не на державних мужів? Хіба то не образливо? Образливо!
Тому з приводу етики: мабуть, треба бути взаємоввічливими - і Президенту, і нам. І тоді не буде ніяких проблем.
ГОЛОВА. Депутат Пронюк.
ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний доповідачу! Я, звичайно, не поділяю намагання поспіль засмічувати наш ефір повною трансляцією по телебаченню чи радіо наших засідань. Я вважаю, що це шкодить. Ми ще про це будемо, мабуть, сьогодні говорити.
Але в мене до вас таке запитання. Коли Верховна Рада виносила ухвалу про повну трансляцію того чи іншого питання, чи були в таких випадках порушення з боку Державного комітету телебачення і радіомовлення?
ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую. Таких випадків я не пригадую, хіба що мали місце зміщення у часі повної трансляції. У запису вона йшла, ви знаєте, в той час, коли ні півні, ні люди її просто не бачили і не чули.
Що стосується першої половини вашого запитання. Нам слід внести якісь зміни до Регламенту, щоб, можливо, не транслювати розгляд документів у другому читанні. Бо навіть ті депутати, які з різних причин запізнюються на засідання, не завжди можуть відразу включитися в роботу, відразу все зрозуміти. А що вже говорити про виборця, який увімкнув репродуктор і думає, а що там пропонує в поправці 101 чи 105 Понеділко чи ще хтось.
Тому бажано було б внести до Регламенту зміни, з тим щоб транслювати обговорення проектів законів у першому читанні, а в другому читанні цього не робити. Це дало б значну економію коштів і часу, ну і, мабуть, більш раціональним було б саме висвітлення нашої роботи.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Подібного питання ми ніколи не обговорювали в сесійному залі. Мова йде виключно про конкретну справу: чи ми підтверджуємо чинність закону, чи відмовляємося від нього, якщо не подолаємо вето Президента. Я хотів би ще звернутися до тих, хто відстоював принципи демократії і гласності у нас починаючи з 1990 року. Тепер ви кажете, що трансляція засідань засмічує ефір, а раніше це вважалося проявом демократії. Мені здається, що мова йде про принцип, а не про можливості нинішніх депутатів чи тих, які прийдуть після нас. І якщо ми справді державники і хочемо, щоб у державі був порядок, то (у цьому відношенні я підтримую Петра Володимировича), треба розробляти і приймати закон про висвітлення роботи усіх державних структур України. Це потрібно робити. Відповідний законопроект уже включено до порядку денного.
Депутат Понеділко. Будь ласка. Коротка репліка з мотивів голосування.
ПОНЕДІЛКО В.І. Шановні колеги, тут виникло питання з приводу "Трибуни фракцій" тощо. Там записано: "щотижневі", але ж ми зробили запис і про час - 5 відсотків від загального ресурсу часу Національної телекомпанії. Цього вистачить, щоб і щоденно, і щотижнево відбувалися передачі в обсязі не менше 1 години. Це перше.
І друге...
ГОЛОВА. Це те, про що говорив депутат Оробець.
ПОНЕДІЛКО В.І. І те, про що говорив з приводу нашої постанови Петро Володимирович.
Я хочу звернути вашу увагу на проект постанови 2818: "Схвалити в повторному розгляді Закон України про порядок висвітлення..." (і далі за текстом),"...погодившись із кінцевою пропозицією Президента України щодо організації підготовки проекту Закону України про висвітлення засобами масової інформації діяльності усіх вищих органів державної влади у повній відповідності з Конституцією України та законами України з урахуванням реальних економічних можливостей держави". Якщо за цей проект постанови проголосуємо, тоді знімається те питання, яке порушив Петро Володимирович.
ГОЛОВА. Я вважаю, що це можна було б зробити зараз (Шум у залі).
З мотивів голосування? Будь ласка.
Депутат Оробець. Потім - депутат Безсмертний.
ОРОБЕЦЬ Ю.М., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ, м. Київ). Група "Реформи". Шановні колеги! Я буду голосувати за цей закон з єдиною малесенькою поправкою. Треба, щоб було записано (це на другій сторінці) про вихід в ефір не щотижневих, а щоденних тематичних програм. 5 відсотків ресурсу часу дозволяють реалізувати щоденні тематичні програми, щоб не було монополії. І ще треба робити одну щотижневу програму. Якщо це буде зроблено, то, гадаю, конституційна більшість у цьому залі обов'язково проголосує "за".
ГОЛОВА. У мене є пропозиція. Ми можемо це уточнення проголосувати після голосування щодо закону. Тоді це буде уточнення. А якщо ми зробимо так, як ви пропонуєте, то це буде новий закон, і тоді на нього (навіть якщо ми наберемо потрібну кількість голосів) буде та сама реакція, будуть ті самі зауваження, і нам доведеться переглядати його знову. Треба зберегти текст закону.
Депутат Безсмертний. Будь ласка.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., постійний представник Президента України у Верховній Раді України (Макарівський виборчий округ, Київська область). Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я вчора просив не ставити на розгляд це питання. І сьогодні також просив би, якби вдалося записатися на виступ з приводу порядку денного.
Ну добре, є проблема Регламенту, яку ми можемо зняти. Але є й друга проблема, щодо якої вже прийнято рішення минулого разу. Як обійти це?
По-третє, те доручення, яке давала Верховна Рада з приводу підготовки проекту, міністерством виконано. І тут сидять люди з тим підготовленим проектом, його можна буде розглядати найближчим часом.
Ще одне. Не можна вносити поправки після подолання вето. В юридичному відділі Адміністрації Президента вже лежать такі документи, і там не знають, що з ними робити. Тому що виходить так: вето подолано, два закони прийнято, і Президент мусить підписувати не один закон, а два. Отже, він має право знову накласти вето, але вже на поправку, внесену після подолання вето.
Тому я говорив учора на нараді і сьогодні хочу сказати, що, мабуть, треба врегулювати Регламентом цю процедуру взаємовідносин. Ну, зрозумійте... Справді, можна говорити про те, що коли рішення на одній сесії не прийнято, то це питання можна перенести на наступну. Але чи стосується такий порядок вето?
Далі. Після розгляду цього питання у Верховній Раді я ще раз просив проаналізувати його на предмет відповідності статтям Конституції. Шановні колеги, повірте, я розумію, що, можливо, ця необхідність випливає з нашої української дійсності. Але це та необхідність, з огляду на яку ми змушуємо засоби масової інформації "вдавлюватись" у якусь цензуру. Причому цю цензуру ми тепер не тільки адміністративно насаджуємо, а й законодавчо, через правовий акт.
Дякую.
ГОЛОВА. Романе Петровичу, тут є чимало питань. Справді, Регламентом не врегульовано це питання. Але будь-яке питання само по собі може бути предметом розгляду у Верховній Раді. Якщо комісія вносить питання на розгляд Верховної Ради, то його треба розглядати. Бо інакше постає запитання: якщо є сфера правовідносин, не врегульована законом, то як бути Верховній Раді? Треба діяти тільки шляхом розгляду документа Верховною Радою в установленому порядку.
Одну хвилиночку! Стосовно цензури. Вільно висловлюються всі, хто як вважає за потрібне. Тому тут ніякого натяку на цензуру немає.
З мотивів ще можна виступити двом. Хто хотів би взяти слово? Депутат Соболєв.
СОБОЛЄВ С.В. Депутатська група "Реформи". Я хотів би ще раз сформулювати нашу пропозицію, яка, гадаю, буде підтримана всіма депутатськими групами і фракціями та позафракційними депутатами. Вона полягає ось у чому.
Є визначений цим законом час мовлення (стаття 2). Однак, на наш погляд, інформування наших виборців було б набагато ефективнішим, якби кожна депутатська група і фракція, а також позафракційні депутати мали змогу щоденно після завершення пленарного засідання висвітлити свою позицію протягом певного часу. Це щодо радіомовлення.
Так само повинно бути і по телебаченню. На жаль, ми все це перетворили на постійні трансляції пленарних засідань, які люди не слухають. До речі, оскільки головуючий представляє ту чи іншу політичну силу, надається, відповідно, і можливість для виступів. Так чи не так? Саме тому головне - висвітлити позиції різних груп і фракцій та позафракційних депутатів.
Наша пропозиція до статті 2 конкретна - це щоденне висвітлення після завершення пленарного засідання по радіо і телебаченню позицій різних груп і фракцій. Гадаю, цю пропозицію підтримають усі, у тому числі й представник Президента в парламенті.
ГОЛОВА. Сергію Владиславовичу, стосовно процедури. Мова йде ось про що. Ваша пропозиція могла б розглядатися на стадії розгляду проекту закону. А зараз у нас є прийнятий закон. А те, що ви пропонуєте, - норма іншого закону, іншого документа, який треба відповідно готувати, і ви знаєте, як це робити. І це означає, що просто знімається з розгляду саме питання.
Іншими словами, є пропозиція позитивного змісту, але ми не можемо зараз вирішити це питання. Щоб забезпечити щоденну трансляцію так, як ви пропонуєте, чи виступи від фракцій, повинна бути норма закону.
Депутат Поровський з мотивів. Після нього від комісії ще раз висловиться депутат Понеділко. Будь ласка.
ПОРОВСЬКИЙ М.І. Шановні колеги депутати! Я, користуючись своїм правом, передбаченим Регламентом, пропоную відхилити даний проект. Відомо, що телеефір коштує немалих грошей. І якби ми сьогодні рішенням Верховної Ради зекономили ці кошти і направили їх на погашення заборгованості по зарплаті вчителям чи тим же пенсіонерам, то, гадаю, наші виборці зрозуміли б нас і підтримали. Це для них краще, аніж слухати наші виступи.
Уже фактично розпочалася виборча кампанія. І заздалегідь відомо, що яке б питання не розглядалося, один з депутатів говоритиме про "Всеукраинский союз рабочих" і що треба виходити на страйк проти Президента. Інші відомі депутати стануть на трибуну і звинувачуватимуть Мороза в тому, що він когось зрадив і не дотримав тих чи інших своїх обіцянок. У нас є прес-центр. На засіданні ради фракцій можна погодити інформацію для телеефіру і радіоефіру про те, над чим працює Верховна Рада. І таким чином ми змогли б безпосередньо допомогти своїм виборцям бути постійно в курсі подій і не займалися б тим, про що казав мій колега, - засміченням ефіру.
А що стосується вашої репліки, то я нагадую, Олександре Олександровичу, що свобода і демократія - це усвідомлена необхідність. Так?
ГОЛОВА. Ні, ви неправильно процитували Енгельса. Свобода - це усвідомлена необхідність. А демократія - це ширше поняття, це інше поняття.
Депутат Понеділко від комісії. Будь ласка.
ПОНЕДІЛКО В.І. Олександре Олександровичу! Я хочу подякувати Сергію Владиславовичу Соболєву за пропозицію і сказати: робоча група працює над цим законопроектом. У ній є і представники Адміністрації Президента. Створюється більш загальніший закон, де все це треба передбачити.
Я цілком упевнений у тому, що час настільки швидко плине, що через деякий проміжок ми переконаємося, що й того, що ви пропонуєте, недостатньо. Бо не ефір ми засмічуємо, а намагаємося в такий спосіб, через прямий вихід в ефір, розповідати про роботу Верховної Ради, щоб запобігти одній страшній речі. Зараз ідеться не про цензуру з боку Верховної Ради. Мова йде про спроби цензури з боку Держтелерадіо на висвітлення діяльності Верховної Ради, спроба створити образ Верховної Ради як ворога. Це найдивніша і найстрашніша річ, яка взагалі може бути, - політичне протистояння між гілками влади. Як це таку дурницю можна взагалі вигадати? І запобігти більш-менш цьому можемо тільки ми.
ГОЛОВА. Шановні депутати, з мотивів голосування ви висловилися, як це передбачено Регламентом.
Я поставлю зараз на голосування пропозицію. Розумію, яким може бути результат голосування, і тому хотів би привернути вашу увагу до того, що ті, хто проголосує зараз проти, через короткий період часу шкодуватимуть, що голосували саме так. Деталізувати цього я не буду.
І ще одне. Я просив би підтримати пропозицію про поіменне голосування. Але спочатку є пропозиція проголосувати у звичайному режимі. А потім, якщо буде потреба, проголосуємо поіменно.
Що стосується висловлених пропозицій, думок комісій і фракцій з приводу щоденної трансляції, то все це можна владнати.
Ми можемо, нарешті, порядок із цим законом прийняти постанову про те, щоб протягом місяця комісія внесла той проект, який запропонує Кабінет Міністрів. Ми його розглянемо і, прийнявши, скасуємо дію цього закону. Тоді все це буде нормально. А інакше ви завтра знову зіткнетеся з цим і знову будете говорити про те, що вас показують тільки в п'ятницю увечері - тоді, коли в залі мало людей, або про те, що навмисне знаходять депутата, який поводиться якось не так - чи то газету відкрив, чи ще щось не те робить. А коли ви приїдете в округи, то там вам усі скажуть, що вони ненавидять Верховну Раду як владу взагалі, тому що стосовно неї створюється імідж ворога народу. Отже, треба, щоб ви хоча б словом своїм могли дійти до людей і сказати те, що ви думаєте.
Тому той, хто вважає себе демократом, мусить голосувати за той проект, який є у вас на руках. Я ставлю його на голосування.
"За" - 214.
Була пропозиція голосувати поіменно. Ставлю на голосування цю пропозицію. Я прошу тих, хто пообіцяв, що не буде голосувати: не голосуйте, але щоб не промахнулися.
"За" - 192.
Проект постанови про закон голосується поіменно. Будь ласка. Це голосування для історії.
"За" - 212.
Будь ласка, висвітліть по фракціях.
Слухається питання... (Шум у залі). Одну хвилиночку! Я не попередив вас відразу, тому зараз кажу, що ми працюємо до третьої години, а потім - робота в комісіях.
_____________________
Про проект Постанови про висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України. А потім, після розгляду питання по суті, дамо те, доручення про яке ви говорите. Цей проект є у вас на руках. Є пропозиція обговорити це питання (Шум у залі).
Можна голосувати проект постанови? Він за лаконічний. Пропонується режим висвітлення, який було встановлено на минулій сесії (Шум у залі). Є пропозиції? Чи, може, є запитання до Віктора Івановича?
Ідіть на трибуну, Вікторе Івановичу.
Запишіться, хто хоче поставити запитання.
ПОНЕДІЛКО В.І. Документ за номером 2817\1.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.М. Шановний Вікторе Івановичу! Скажіть, будь ласка, яким чином тепер, коли вся країна втягується в політизовані передвиборні ігрища і людям нав'язують позиції різних партій, Верховна Рада зможе представити позиції різних політичних партій саме з телеефіру? Що в нас тепер залишилося, якщо ми не подолали президентське вето? Що ми зможемо в прямому ефірі людям відповідати?
ПОНЕДІЛКО В.І. Те, що залишилося в грудні минулого року, - нічого.
ГОЛОВА. Депутат Радько.
РАДЬКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Кролевецький виборчий округ, Сумська область). Дякую. Шановний Вікторе Івановичу! Я повністю підтримую цей проект постанови. Водночас хотів би поставити запитання. Звичайно, важко після такого голосування щось говорити. Але скажіть: комуністів як не допускали на телебачення, так і далі це буде?
ПОНЕДІЛКО В.І. Ну, я так думаю, що не допускатимуть не тільки комуністів, а й інших. Тут тільки одна фракція чи одна партія матиме на цьому зиск. Ця партія називається НДПУ (Шум у залі). Розшифрувати? Народно-демократична партія України, членом політбюро якої є міністр інформації пан Кулик. Той, який відповідає чи не кожного дня на три заздалегідь відредагованих, відшліфованих і відполірованих запитання. Ця фракція найбільше і блокує подолання вето.
ГОЛОВА. Депутат Сирота.
СИРОТА М.Д. Керівник крупи "Конституційний центр"...
ПОНЕДІЛКО В.І. І заступник голови НДПУ.
СИРОТА М.Д. Шановний Вікторе Івановичу! Я хотів би на прохання депутатів, які сидять біля мене, усе-таки розібратися, який же проект постанови вноситься на голосування. Тому що, по-моєму, їх є штук п'ять.
Тому є прохання чи до вас, чи до головуючого, щоб перед тим як голосувати, зачитати його, щоб люди мали уявлення, за що голосують.
ПОНЕДІЛКО В.І. Михайле Дмитровичу, я назвав реєстраційний номер - 2817/1 "Про порядок висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України". У цьому проекті п'ять пунктів, він повністю повторює постанову про порядок висвітлення роботи шостої сесії.
ГОЛОВА. І я також хочу відповісти на ваше запитання. Зараз не обговорюється питання по суті. Я на голосування нічого не ставлю, Михайле Дмитровичу. Зараз відповідає на запитання голова комісії. Тому мені давати тлумачення з цього приводу не потрібно.
Депутат Костицький.
КОСТИЦЬКИЙ В.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства (Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область). Прошу передати слово Сергію Соболєву.
ГОЛОВА. Будь ласка.
СОБОЛЄВ С.В. Депутатська група "Реформи". Я звертаю вашу увагу на те, що стосовно проекту депутата Аксененка в нас є конкретна пропозиція. Якщо вона не приймається щодо проекту закону, то тим більше давайте подивимося, як вона пройде щодо висвітлення роботи цієї сесії, принаймні на цей період.
Пропозиція полягає ось у чому. Записати, що рішення (так, як ви записали) про пряму трансляцію приймаються окремо Верховною Радою, але щовечора після закінчення пленарних засідань кожна депутатська група і фракція, а також позафракційні мають визначений час для висвітлення своєї позиції по першій програмі радіо та телебачення.
Вважаю, що за такий проект проголосують усі. Ось у чому полягає суть моєї пропозиції.
ПОНЕДІЛКО В.І. Сергію Владиславовичу, я обома руками "за". Якби в мене було дві картки, я голосував би одразу двома картками. Це - за основу. І давайте вашу пропозицію впишемо, проголосуємо і поставимо крапку. Але є питання: чи будуть ті, хто відповідає за все це, виконувати нашу постанову?
ГОЛОВА. Депутат Заєць.
ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Святошинський виборчий округ, м. Київ). Шановний пане доповідачу, скажіть мені, будь ласка, чи не здається вам, що коли йде пряма трансляція розгляду будь-якого питання, то в нашому залі ведеться не професійна розмова, а проходить конкурс індивідуальностей? Це перше запитання.
І друге. Якщо ми пристанемо на пропозицію депутата Соболєва, а я так розумію, що більшість фракцій за те, щоб на першому каналі радіо і на першому каналі телебачення фракції представляли свої позиції, то це відповідало б не тільки принципу інформування населення, а й принципу структуризації нашого парламенту і конкретної відповідальності тієї чи іншої політичної сили перед виборцями.
Дякую.
ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую. Іване Олександровичу, якби ви перший подали приклад і вийшли із змагання особистостей отут, у залі, то, сподіваюсь, ще хтось вийшов би з цієї гонки. Ось тоді ми і перейшли б на раціональний режим роботи. А те, що ви говорите про необхідність висвітлення позицій фракцій і груп - чому вони голосували так, а не інакше (скажімо, чому при відхиленні вето ця фракція так голосувала, а та - інакше), треба робити. Це буде об'єктивна інформація, а не пропаганда і не коментар.
Тож давайте голосувати. Якби закон не відхилили, то було б усе нормально.
ГОЛОВА. Шановні депутати, у нашій бібліотеці є стенограми засідань Верховної Ради минулого скликання. Я просив би тих, хто був раніше депутатом, почитати свої виступи. Вам багато чого стане зрозумілим.
ПОНЕДІЛКО В.І. Я не був депутатом, я тільки слухав і дещо бачив. Зайця пам'ятаю.
ГОЛОВА. Депутат Мовчан.
МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний Вікторе Івановичу, у мене є пропозиція. Зрозуміло, що ті варіанти, які пропонуються, не відповідають тому, що ми шукаємо - найоптимальнішого варіанта висвітлення. Це я зрозумів у неділю, коли ми відзначали сторіччя геніального українського поета Маланюка, де жодної камери не було, навіть інформаційної, усі вони були в палаці "Україна" на відомому вечорі Кобзона. Усі ЗМІ - комерційні. Усі! І тому я сьогодні утримуюся, бо хочу запропонувати іншу схему.
Щоб ми не були зганьблені, як це є зараз, надмірною політизацією, використанням не по суті наших мікрофонів і нашого слова, можливо, треба доводити всі законопроекти у комісіях до такого стану, щоб тут не витрачати багато часу. Тоді давайте будемо розробляти цю схему, Олександре Олександровичу, і на цьому ставити наголос. Для того щоб, справді, не було цих балачок. Адже ми сприкрилися самі собі, розумієте? Я хотів би знайти дійсно ефективний варіант. Чи не це є спосіб розв'язання нашої проблеми?
ПОНЕДІЛКО В.І. Дякую. Мене теж дратують балачки, повірте, хоча ми з вами в різних фракціях. Але те, що ви говорите, - це питання Регламенту. Давайте запишемо це в Регламент, я вже говорив про це. Ми можемо в ефірі висвітлювати розгляд законопроектів тільки в першому читанні, коли групи і фракції, як політичні опоненти, можуть викладати свої позиції, щоб їх зрозумів народ.
А друге читання, на мою думку, взагалі недоцільно транслювати. Це наша внутрішня технологія, на якій мало хто розуміється. Тому - Регламент і ще раз Регламент! Передбачимо в Регламенті - не буде ніяких проблем (Шум у залі). Обома руками "за"! Але у нас є регламентна комісія.
ГОЛОВА. Можна прийняти за основу, а потім вашу пропозицію обговорити. І вона може бути підтримана депутатами. Тільки, Павле Михайловичу (я це зараз не для ефіру кажу, а тільки для вас), ця постанова не буде ж виконана. Ми її приймемо, я думаю, але вона не буде виконана.
Депутат Климпуш. Будь ласка.
КЛИМПУШ О.Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Рахівський виборчий округ, Закарпатська область). Дякую. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, якщо ви дійсно займаєте таку позицію, що друге читання та інші несуттєві питання не повинні йти в ефір, то чому ви підготували проект рішення, який суперечить цьому?
Справді, треба було б, напевне, пошукати таке рішення і погодити варіанти, які це відображали б. Цьому відповідає, мабуть, варіант, підготовлений депутатом Пронюком та іншими.
Як ви ставитеся до цього варіанта?
ПОНЕДIЛКО В.I. Питання... Не питання, а пропозиція. Давайте ми з вами домовимося як колега з колегою. Протягом тижня ви підготуєте і внесете таку пропозицію. Але ви її не зможете внести. Бо це стосується технології співпраці Верховної Ради і радіокомпанії. Щоб реалізувати те, що ви пропонуєте, головуючому потрібно буде весь час то вмикати, то вимикати ефір. Ви уявляєте, що робитиметься в Національній радіокомпанії? Проблеми внести пропозицію немає. Є проблема технології роботи передавальних пристроїв Національної радіокомпанії. Якщо до Регламенту вносимо зміни, наприклад, що ми цього тижня працюємо тільки над законопроектами в першому читанні, а наступного тижня - тільки над законопроектами в другому читанні, то якимось чином це можна буде врегулювати. Тоді заздалегідь програма радіомовлення складається, все враховується, і не будемо ми журналістів смикати і шарпати. Ось у чому питання.
ГОЛОВА. Оресте Дмитровичу, будь ласка.
КЛИМПУШ О.Д. А там немає цього. Ми з Національною телерадіокомпанією це питання обговорювали вже не раз. Он Степан Кузьмич Ткаченко сидить, він цим особисто займався. Хіба ми в комісії над цим не працювали?
ГОЛОВА. Оресте Дмитровичу, ви маєте рацію. Тільки це означає перегляд Регламенту. I в підсумку прийдемо знову ж до того результату. Правильно каже Віктор Iванович: це потрібно, щоб тут було встановлено тумблер для увімкнення-вимкнення системи і щоб під час паузи йшло в запису "Лебедине озеро".
Вважаю, робити цього не треба. Це просто неможливо.
Депутат Голубченко (Шум у залі). Тоді депутат Анісімов.
АНIСIМОВ Л.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Виктор Иванович, я хотел бы услышать, как реагируют на обсуждаемый вопрос в Гостелерадиокомпании?
Ваши аргументы относительно сегодняшнего нашего решения поддерживаю.
ПОНЕДIЛКО В.I. Леонид Александрович, в прошлом году мы приняли Закон о внесении изменений и дополнений в Закон о телевидении. Там есть норма о том, что Верховный Совет и Президент являются соучредителями Национальной телекомпании и Национальной радиокомпании.
Соучредители - это два субкекта, которые подписывают устав. И выполни этих два субкекта отношений эту норму закона о телевидении, мы вообще не ставили бы вопрос о порядке освещения деятельности, не принимали бы закон. Это уставом было бы предусмотрено, как делается в нормальных государствах. И вопрос был бы снят.
Но, увы, воз и ныне там. Как и во всех остальных вопросах, интересы одной половины, то есть субкекта, коим является Верховный Совет, просматриваются. Мы за то, чтобы соучредить, и это было бы нормально. А с другой стороны - нет. На том и закончился этот вопрос.
ГОЛОВА. Депутат Чапюк.
ЧАПЮК Р.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ, Волинська область). Дякую. Я це питання ставив на зустрічі з виборцями. Вони підтримують варіант, що не потрібна постійна радіотрансляція. Потрібна інформація про роботу Верховної Ради у вечірніх передачах телебачення і радіо. Я за такий варіант.
Стосовно цього є проект групи народних депутатів Пронюка, Лук'яненка та інших. На мій погляд, він цілком заслуговує на те, щоб його схвалити.
Дякую.
ПОНЕДIЛКО В.I. Тут питання, власне, немає, все зрозуміло.
ГОЛОВА. Депутат Вінський.
ВIНСЬКИЙ Й.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область). На моє запитання вже відповіли.
ГОЛОВА. Депутат Моцпан.
МОЦПАН А.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ, Донецька область). Фракция социалистов. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Я считаю, что если у нас не получилось преодолеть вето Президента, то нам остается единственное - сохранить порядок освещения работы Верховного Совета, который был принят ранее - на шестой сессии. Я не согласен с предыдущим депутатом в том, что нам не нужна радиотрансляция. Ведь это сегодня единственная возможность помочь понять сущность происходящих процессов. Ибо сегодня практически все средства массовой информации находятся либо под контролем Президента, либо крутых коммерческих структур, которые врут сплошь и рядом.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні депутати! Комісія внесла проект постанови. Це вже не про подолання вето. Я хочу сказати, що іншої форми подання інформації про роботу Верховної Ради (а зміст нашої роботи стосується проблем всього суспільного життя) у нас у державі немає. Наймасовіші газети - "Голос України" і "Сільські вісті" мають тираж, який покриває потреби близько мільйона громадян України, а решта газет не мають такого тиражу.
Те, що пропонується депутатами, - замінити трансляцію засідань виступами від фракцій і груп, навпаки, буде вкрай політизувати суспільство. І ви це добре розумієте. Але можна зробити так, щоб трансляція була передбачена, як пропонує депутат Соболєв у своєму доповненні, тобто щоб у вечірній час можна було використати трансляцію.
Тому давайте за основу це проголосуємо, а зміни, які ви запропонуєте, проголосуємо як доповнення до цього документа. Хай би це була, так би мовити, політична воля депутатів щодо порядку висвітлення, яким ми керувалися упродовж семи років. Ще раз підкреслюю, упродовж семи років. І цей феномен, який, правда, в основному є тільки в Україні, вже є частиною нашого суспільного життя. Враховувати це ми змушені теж, бо ніде, мабуть, у світі, крім окремих країн, немає такої бідності з інформацією, її однобічності, особливо в друкованих засобах масової інформації.
Я ставлю на голосування проект, внесений комісією, за основу.
"За" - 188.
Тепер давайте поіменно. Хто за те, щоб поіменно проголосувати? Голосуємо цю пропозицію.
"За" - 193.
Проект постанови про висвітлення роботи Верховної Ради в режимі, який використовувався раніше, ставиться на поіменне голосування за основу.
"За" - 209.
Будь ласка, опублікуйте по фракціях.
Є ще потреба обговорювати?
Депутат Алексєєв. За ним - депутат Соболєв.
Я звартаюся до депутатів, які сумніваються. Відносно постанови вказівки не було, то відносно закону була вказівка.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Уважаемый Александр Александрович! Избиратели очень часто высказывают недовольство тем, как мы здесь выступаем. Но никто ни разу не сказал: отключите. Люди хотят знать, что у нас делается. Поэтому я прошу вас, если у нас не пройдет это решение, принять предложение о том, чтобы в "Голосе Украины" опубликовать результаты поименного голосования. Пусть в конце концов все знают, кто прячется от народа, а кто действительно хочет, чтобы законотворчество проходило гласно. И, кроме того, прошу дать поручение пресс-службе сделать подборки и опубликовать их в газетах областных советов.
ГОЛОВА. Депутат Соболєв.
СОБОЛЄВ С.В. Депутатська група "Реформи". У мене прохання проголосувати текст депутата Аксененка з моїми поправками такого змісту.
У пункті 2: "Національній радіокомпанії України здійснювати щоденну годинну трансляцію виступів представників кожної депутатської групи та фракції та представника від позафракційних".
У пункті 3: "Національній телекомпанії України на першому каналі у вечірні години забезпечити вихід в ефір щоденних годинних виступів представників депутатських груп і фракцій та представника від позафракційних".
І в другій частині пункту 3 дописати: "Рішення про пряму чи в запису телетрансляцію та радіотрасляцію пленарних засідань..." (тобто додати: "та радіотрансляцію")"...сьомої сесії приймається Верховною Радою України в кожному випадку окремо".
Прошу проголосувати.
ГОЛОВА. Я поставлю на голосування.
У мене є така пропозиція. Доручити Комісії з питань... Прошу уваги! Є така пропозиція. Ви надиктували цікаві пропозиції, але це все-таки буде голосування з голосу. Тому пропоную дати доручення комісії, яку очолює депутат Понеділко, і за участю всіх тих, хто зацікавлений у внесенні поправок до проекту постанови, - представників різних фракцій врахувати пропозиції, які прозвучали тільки що і які були подані раніше, і подати проект, який ми могли б без обговорення (підкреслюю - без обговорення, оскільки витрачати час на це питання вже немає можливості) завтра вранці проголосувати.
Хто за це доручення? Ставлю на голосування цю пропозицію.
"За" - 244.
З мотивів депутат Пронюк.
ПРОНЮК Є.В. Українська республіканська партія. Шановні колеги! Трохи дивно, що головуючий до цього часу не повідомив навіть про те, що є декілька проектів постанов...
ГОЛОВА. Та я ж сказав про це тільки що.
ПРОНЮК Є.В. І в тому числі є проект, зареєстрований під номером 2817/2.
Очевидно, він так само, як і проект депутата Аксененка, має право бути проголосованим. Я не розумію, чому це ігнорується. Тому я просив би вас, шановні колеги, це питання поставити на голосування. Мені видається, що наш проект збігається з пропозицією, яку вніс шановний депутат Соболєв, і ми могли б сьогодні це розглянути. Тому я просив би надати мені можливість доповісти про цей проект, з тим щоб ми його проголосували. До того ж, у кожного з вас є цей проект. Будь ласка, подивіться. Він охоплює всі ці моменти.
ГОЛОВА. Шановний Євгене Васильовичу, ви правильно робите зауваження, що треба слухати депутатів. Але і я просив би вас слухати те, що говориться під час засідання. Тільки що ми проголосували доручення, в якому я послався на те, що є різні пропозиції депутатів - і ті, що звучали, і ті, що не звучали, і що треба їх опрацювати, і на завтра запропонувати проект.
_____________________
Про пропозиції Президента України до Закону про державні програми.
Питання всім вичерпно зрозуміле. Воно не зачіпає ніяким чином ні Президента, ні Верховну Раду, ні Кабінет Міністрів з приводу якихось там стосунків, колізій абощо. Це технологічне питання з приводу того, як готуються державні програми і які до них ставляться вимоги. Закон прийнято, зауваження Президента суті його не стосуються. Вони навіть відхиляються, скажемо так, від норм Регламенту, бо не зачіпають змісту документа. Але за формальною ознакою це є своєрідним вето, тому що цей закон, який ми прийняли півроку тому, діє. Після його прийняття ми розглядаємо і приймаємо деякі програми, але виявляється, що цей закон не виконується. А його треба виконувати.
Зараз нам необхідно набрати не менш як триста голосів. Дуже вас прошу ще раз проголосувати за проект постанови про прийняття цього закону. Ви маєте його на руках. В іншому випадку, і я хотів би на цьому наголосити, треба подавати іншу пропозицію, приймати інший закон. Але немає ніякої іншої пропозиції, тому що все це розглянуто всіма депутатами глибоко і конструктивно. Тільки у другому читанні за цей закон подали свої голоси більш як 280 депутатів. Яка причина, в чому проблема?
Надається слово депутату Чечетову від комісії.
ЧЕЧЕТОВ М.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Юнокомунарівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Александрович! Я займу минуту, максимум две для пояснения. Вы, наверное, помните, что мы неоднократно возвращались к этому закону. И действительно, как сказал Александр Александрович, практически три небольших замечания Президента носят общий характер, не касаются конкретно каких-то статей. И в последний раз, перед новым годом, когда мы с вами рассматривали этот закон, поступило следующее предложение депутата Носова: в связи с тем, что данные замечания не носят конкретного характера, не касаются конкретных статей, направить закон Президенту для подписания.
Таким образом, и Президент, и мы попали как бы в патовую ситуацию, как говорят шахматисты. И вот пришло уже письмо Президента, в котором он сам как бы просил нас: да проголосуйте, в конце концов, наберите 300 голосов, и введем этот закон в действие. Президент пишет, что, с одной стороны, мы вроде бы и не учли его замечания, а с другой, вроде бы и вето двумя третями не преодолели. То есть подтекст такой, что решите, в конце концов, вопрос, нажмите триста кнопок, проголосуйте и введите закон в действие.
Я еще раз прошу вас проголосовать конституционным большинством и ввести этот закон в действие. И, действительно, закон пролежал у нас месяц, он поступил практически перед новым годом, и ни одного предложения депутаты не внесли. Мы топчемся на месте, тратим впустую свое драгоценное время вместо того, чтобы рассматривать важнейшие законопроекты.
Я еще раз прошу вас проголосовать "за" и ввести закон в действие. И выйти из этой сложной ситуации, которую создали и Президент, и Верховный Совет.
Спасибо.
ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Чечетова, яка є у вас на руках, щодо Закону про державні програми. Будь ласка, проголосуйте. Потрібно набрати 300 голосів. Будь ласка.
"За" - 249.
Не зрозумів хтось?
Я ще раз ставлю на голосування. Прошу, підтримайте, немає ж альтернативи. Iнакше доведеться вважати, що взагалі не потрібен цей закон. Будь ласка.
"За" - 262.
Поіменно? Хто за те, щоб голосувати поіменно? Ставлю цю пропозицію на голосування.
"За" 242.
Будь ласка, поіменно голосуємо. Поіменне голосування!
"За" - 272.
Опублікуйте результати голосування по фракціях.
Я прошу... Ви можете зосередитися? Ну що ж тут обговорювати?! (Шум у залi).
Давайте проголосуємо ще раз і приймемо цей закон, щоб не висіло це питання на Верховній Раді. Ну це ж не зачіпає нічиїх інтересів!
Будь ласка, я ще раз прошу: проголосуйте! Не вистачає 20 голосів. Коли голосували законопроект у другому читанні, було більше.
"За" 282.
Я більше не буду ставити на голосування. Автори програми, шукайте такий вихід, який ви вважаєте прийнятним. Iнші вказівки ви виконуєте елементарно, а вимоги закону про належну підготовку державних програм вам, виявляється, замало. Аргументи, будь ласка, наводьте депутатам. Буде потреба - внесемо на розгляд Верховної Ради.
Завтра засідання відбудеться о 10 годині ранку. До побачення.
40