ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.
5 травня 1997 року. 15 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О. О.

 

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, інші учасники засідання Верховної Ради!

 

Депутатів прошу підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

Зареєструвалися 312 депутатів. Засідання оголошується відкритим.

 

Я бачу, що частина депутатів просто не встигла зареєструватися, тому через 5-7 хвилин я повторю реєстрацію. А тим часом вирішимо ті питання, які належить вирішити на початку засідання.

 

Надійшов депутатський запит Сікалова Валерія Івановича до Прем’єр-міністра України (це повторний запит) у зв’язку з невдоволенням відповіддю на запит стосовно заходів щодо соціального захисту працівників шахт Імені Зотова та "Кочегарка", що закриваються. У своєму запиті депутат пише про те,

 

3

 

що Кабінет Міністрів фактично відбувся відпискою. За Законом про статус народного депутата України депутат має всі підстави повторно звернутися із запитом, вимагаючи відповіді по суті.

 

Ставлю цей запит на голосування. Він оформлений відповідно до Регламенту і може бути підтриманий депутатами. Прошу підтримати.

 

"За" - 252. Рішення прийнято.

 

***

 

Шановні депутати, традиційні півгодини. Хто має бажання висловитися, запишіться, будь ласка.

 

25 хвилин виставте, тому що п’ять хвилин треба відвести ще на вирішення різних питань і вже чотири хвилини минуло.

 

Депутат Ратушний. Будь ласка.

 

РАТУШНИЙ М. Я., член Комісії Верховної Ради України а питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Конгрес українських націоналістів. Шановні виборці і шановні народні депутати! У цьому залі вже не раз ставилося питання про внесення змін до Кодексу законів про працю, про те, щоб у нас нарешті свята справді відповідали і потребам, і історії українського народу.

 

Ситуація має такий вигляд. На початку року і тепер, у травні, велика кількість вихідних і святкових днів. Це призводить до того, що замість роботи і наповнення бюджету велика кількість державних установ, підприємств фактично не працюють, а їх працівники проводять вихідні і відзначають свята, які не відповідають історії Української держави.

 

4

 

Вважаю, що вищому законодавчому органу нашої держави доцільно розглянути питання про зміну вихідних і святкових днів на території Української держави.

 

Далі. Уже вкотре вищі посадові особи, а саме народні депутати України: Голова Верховної Ради Олександр Мороз, заступник Голови Верховної Ради Олександр Ткаченко та інші, беруть участь у заходах, головним ідеологічним мотивом яких є абсолютна й цілковита антиукраїнська спрямованість, на яких однозначно лунають заклики до ліквідації української незалежності і входження України в оновлений Совєтський Союз, що фактично перекреслює волю українського народу, виявлену на референдумі 1 грудня. Я думаю, що в інших державах проста неможливо, щоб вищі посадові особи, члени парламенту брали участь у заходах, що ставлять під сумнів доцільність Існування держави, яку вони представляють.

 

Як представник українських націоналістів я вважаю, що ми повинні дати однозначну оцінку проведенню цих заходів (хоча народ уже її дає, не відвідуючи їх, що засвідчує несприйняття комуністично-більшовицької ідеологи українським народом). Але присутність вищих посадових осіб на таких антидержавних заходах повинна викликати цілком зрозумілий протест а боку всіх державницьких сил. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Депутат Скіпальський. Будь ласка.

 

5

 

СКІПАЛЬСЬКИЙ О. С., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Володимир-Волинський виборчий округ, Волинська область). Шановні громадяни, шановні депутати! Усі ми тільки що повернулися з виборчих округів, де побачили стурбованість тих працівників, які сьогодні не мають робочих місць, бо закрито підприємства. Вони особливо стурбовані тим, що до бюджету абсолютно не надходять кошти. Але ми бачили й те, як активно сьогодні працюють селяни на землі.

 

Шановні депутати! Я хотів би, щоб наша діяльність, починаючи з сьогоднішнього дня, все-таки була націлена на прийняття пакету законів з питань податкової політики і Закону про Державний бюджет.

 

Поділяю думку мого колеги Михайла Ратушного, що сьогодні в Україні виконавча влада й відповідні структури абсолютно не виконують своїх функціональних обов’язків, дозволяючи проводити в державі антиукраїнські, антидержавні шабаші. І, Олександре Олександровичу, мені особисто не зрозуміло, як ви можете спокійно стояти на трибуні, коли навколо вас виступають люди, які твердо заявляють про руйнацію нашої незалежної України - держави, про яку мріяло не одне покоління наших з вами батьків і дідів. Потрапивши в складну Історичну ситуацію, невже ми знову будемо демонструвати всьому світові, що українці не варті нічого, не можуть відстоювати свою державу?

 

6

 

Гадаю, ще це зробити дуже легко, якщо кожен чесно й відверто скаже про свою позицію як тут, у Верховній Раді, так і перед народом. Народ наш український, як і народ чеський, польський, турецький, має право на власну державу.

 

І я звертаюся до всіх депутатів, які. хочуть боротися з цією державою: подумайте, ще ви робите! Ви можете їхати за межі цієї держави, вам на це дає право Декларація прав людини, і робити все, що хочете, але не руйнуйте нашого історичного поступу. У нас є свої серйозні економічні проблеми, і нам не потрібні ідеологічне протистояння, спроби повернути в минуле.

 

Шановні народні депутати і шановний народе! Давайте рішучу відсіч тим, хто закликає нас до руйнації держави.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Білас.

 

7

 

БІЛАС I. Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Мостиський виборчий округ, Львівська область/. Спасибі. Депутатське об’єднання "Нація і держава", Спілка офіцерів України. Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати! Олександре Олександровичу, перше, до чого я хочу привернути ваду увагу як Голови Верховної Ради України, - це питання про надання нам усім як народним депутатам України допомоги в реалізації Конституції України і чинного законодавства, яким визначається діяльність народних депутатів України.

 

В Україні чомусь складається прикра практика нереагування на депутатські запити. Я вже не кажу про звернення. Чомусь різні гілки влади в нашій державі ігнорують статті Конституції, У яких передбачено конкретні терміни розгляду депутатських звернень і адекватне реагування на ці звернення.

 

На останні депутатські запити, які були подані мною і підтримані народними депутатами України /спасибі їм за це/, на жаль, відповіді надійшли із запізненнями. Я вже не кажу про зміст цих відповідей - вони є просто формальними відписками.

 

Приклад. Україна має унікальну можливість посісти провідне місце в міжнародних авіаційних іграх, які буде проведено у вересні цього року. Верховна Рада це підтримала, а органи виконавчої влади до цього часу, на жаль, мовчать, незважаючи на те, що до 15 травня потрібно зробити перший внесок. Цей внесок не є великий, а от користь від цього для іміджу України буде неоціненною. І це ми добре розуміємо.

 

8

 

Друге питання. Олександре Олександровичу, ви, очевидно, знаєте, що в правоохоронних органах склалася катастрофічна ситуація з виплатою заробітної платні. І це в той час, коли приймається Національна програма боротьби з корупцією, коли врешті-решт видається указ Президента про утворення ще однієї структури, яка повинна вести боротьбу з корупцією, під назвою "Національне бюро розслідувань". Ці документи, шановні колеги, залишаться декларацією, якщо люди, які покликані виконувати їх, місяцями не отримуватимуть заробітної платні. Вони стають заручниками цієї системи, бо внаслідок неотримання заробітної платні змушені шукати якісь "ліві" заробітки. Тож, яка тоді буде боротьба? Давайте ми врешті-решт вирішимо це питання.

 

І чому, Олександре Олександровичу, до цього часу, незважаючи на те, що минуло вже декілька місяців, ми так і не спромоглися на засіданні Верховної Ради заслухати звіт про виконання попередньої Програми боротьби із злочинністю в Україні, хоча таке рішення приймалося? Таке наше зволікання призвело до грубого випаду з боку Генерального прокурора України щодо голови постійної Комісії Верховної Ради з питань боротьби а організованою злочинністю і корупцією. Лише за те, що наш колега Григорій Омельченко чесно сказав про те, який нині стан боротьби а корупцією в Україні.

 

Тож будьмо чесними і скажемо, що нехай тоді Генеральний прокурор України направляв такі подання на кожного народного депутата України, у тому числі і на тих, хто критикує органи виконавчої влади.

 

Дякую.

 

9

 

ГОЛОВА. Дякую. Депутат Кириченко.

 

КИРИЧЕНКО М. О., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Передайте слово депутату Моісеєнку.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

МОІСЕЄНКО є. М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Заявление Верховному Совету України участников 40-тысячного митинга трудящихся Донецкой области в городе Донецка.

 

"Мы, представители трудящихся, профсоюзов, политических партий, ветеранов войны и труда, учащейся молодежи и организаций, входящих в общественно-политический союз "Трудовой Донбасс", обсудив 1 мая 1997 года на митингах в Донецке и других городах Донецкой области итоги Всеукраинской акции протеста 18 марта, реально оценили сложившуюся экономическую, социально-политическую ситуацию в Донбассе и стране как критическую и далее нетерпимую.

 

Иссякло доверие к Президенту, его структурам, избранному им антинародному курсу. Жители Донбасса, как и всей Украины, не могут позволить тотального уничтожения народа в угоду кучке богатеев и заокеанских капиталистов.

 

10

 

Участники митинга направили Президенту Кучме требование о досрочном снятии с себя полномочий главы государства как высшего должностного лица, не сумевшего предотвратить развал экономики Украины, ведущему внутреннюю и внешнюю политику вразрез с требованиями Конституции, законодательства и Концепции национальной безопасности Украины, не выполняющего своих предвыборных обязательств, присяги Президента.

 

Зная о намерении Президента выставить свою кандидатуру для избрания на второй срок и предвидя его негативную реакцию на наши требования, обращаемся к депутатам Верховной Рады Украины - поддержать мнение трудящихся Донбасса, инициировать вопрос об импичменте Президенту Украины Кучме.

 

Основания:

 

- явное попрание признанной Конституцией наивысшей социальной ценности Украины - человека, его жизни и здоровья, чести и достоинства, неприкосновенности и безопасности;

 

- создание нечеловеческих условий жизни трудящимся, невозможности им восстановить и укрепить свое здоровье, здоровье своих детей и родителей;

 

- обвальное ущемление конституционных прав людей.

 

Как высшее должностное лицо государства, как гарант соблюдения Основного Закона Украины Президент повинен в нарушении многих статей Конституции;

 

- повсеместно ущемляется право на труд и своевременное получение вознаграждения за него;

 

- граждане Украины не имеют реальных гарантий провозглашенных социальной защитой;

 

11

 

- не обеспечивается надлежащее выполнение законных решений органов государственное власти и самоуправления;

 

- налицо фактическая потеря независимости страны в политической, экономической, социальной и оборонной сферах, нет достаточных и действенных механизмов защиты от вмешательства во внутренние дела государства;

 

- допускается неконтролируемый ввоз в Украину экологически опасных технологий, продуктов питания, веществ и материалов;

 

- резко снизился уровень подготовки высококвалифицированных научных, инженерно-технических кадров... " и так далее.

 

"Все это в значительной мере подрывает национальную безопасность страны, а проводимый курс и действия Президента Кучмы содержат признаки преступления перед народом Украины.

 

Просим наше заявление рассмотреть на пленарном заседании Верховного Совета... "

 

ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

МОІСЕЄНКО є. М. В митинге приняли участие 40 тысяч...

 

БІЛОУС є. О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Полтавська область/. Спілка офіцерів України. Група "Реформи". Шановний головуючий, шановні колеги! Я хотів би підтримати пропозицію Івана Біласа стосовно того, що нам на сесії потрібно

 

12

 

розглянути питання про реагування виконавчої гілки влади на запити народних депутатів. До речі, у Законі про статус народного депутата України говориться: якщо виконавча влада не реагує на запити народних депутатів, то депутат мав право поставити це питання на обговорення в сесійному залі.

 

Далі. Я хотів би звернутися, Олександре Олександровичу, до вас, до Президента. Група "Реформи" направила вам листа стосовно Генерального прокурора України Ворсінова, який на сьогодні не є легітимним, оскільки не був згідно з Перехід ними положеннями Конституції перезатверджений Верховною Радою України. І всі його рішення не є легітимними.

 

Тепер стосовно того, що відбувається з Григорієм Омельченком. Ми прекрасно розуміємо, що йде розправа над людиною, яка має власну думку, над людиною, яку не можна купити. Тому Спілка офіцерів України рішуче засуджує дії Генеральної прокуратури, і ми зуміємо захистити свого побратима.

 

Далі. Олександре Олександровичу, під час нашої з вами зустрічі я просив, щоб на травень було внесено до порядку денного питання про стан Збройних Сил України. Доручення таке було два роки тому, але, на жаль, на сьогоднішній. день це питання не розглянуто, і як наслідок - повна деградація в Збройних Силах України. Я одержав сьогодні телеграму, що у Військовому інституті сухопутних військ в Одесі не отримують зарплату протягом чотирьох місяців. Люди протестують і заявляють, що якщо таке триватиме, то вони відмовлятимуться виходити на службу.

 

Тому я прошу вас, щоб питання про стан Збройних Сил

 

13

 

України було поставлено на травень. Відвести на це 2 чи 3 дні і провести парламентські слухання.

 

Шановні колеги! Ви знаєте, що виробництво зупинилося. Але директори підприємств отримують зарплату - не менше /принаймні, у моєму Київському виборчому окрузі, місто Полтава/ тисячі гривень і не сплачують податків до бюджету. При цьому вони кажуть, що немає сировини, розірвано зв’язки тощо. Але, вибачте, ще жоден з директорів не написав заяву про відставку. Склалася парадоксальна ситуація - важко, але працюють, створили малі підприємства за допомогою своїх родин, знайомих і на державній сировині отримують надприбутки.

 

Тому я вважаю, що Кабінету Міністрів потрібно вже владу дійсно "употребить", а не тільки кивати на те, що Верховна Рада заважає приймати бюджет.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Дем’ян.

 

ДЕМ’ЯН Г. В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Турківський виборчий округ, Львівська область/. Я підтримую виступи депутатів Ратушного, Біласа, Білоуса і Скіпальоького і прошу передати право на виступ депутатові Левкові Глухівському.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

14

 

ГЛУХІВСЬКИЙ Л. Й., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні колеги народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Ми всі щойно повернулися з округів, де мали зустрічі з виборцями. Це були непрості, важкі зустрічі, тому що виборці висловлювали нам чимало справедливих претензій.

 

Мені довелося витримати чимало стріл, які були адресовані як мені, так і багатьом у Верховній Раді. І перш стріла, яку я мусив витримати, адресована вам, Олександре Олександровичу. Мої виборці запитували мене: як це Голова Верховної Ради Мороз бере участь у цьому червоному зборищі в Києві, очолює його, і це зборисько проходить під антидержавними гаслами за відновлення СРСР, тобто, іншими словами, за скасування нашої державності? І стоїть він не під синьо-жовтими державними кольорами, а під червоним бантиком. Виборці мене запитували: як це так може бути? - двом богам служити не можна? Можна служити або Україні, і це повинен робити Голова Верховної Ради, або імперському антиукраїнському комунізмові. Доки робитиме свій вибір наш Голова Верховної Ради?

 

Друга стріла, яку я мусив витримати, була адресована всій Верховній Раді. Виборці дуже пильно слідкують за нами по телебаченню. І вони запитують: як це так - у залі буває по 100 депутатів, а коли голосують, то оголошують, що є 300 з чимось депутатів, і що один депутат натискає кнопки за двох, а то і трьох? Невже це Верховна Рада такий приклад дисципліни подає своїм виборцям? Я мушу це переадресувати всім членам Верховної Ради.

 

15

 

Третя стріла, яка була адресована нашій Верховній Раді, стосується того, що ми до цього часу не прийняли бюджет. Безпосередньо з його неприйняттям виборці пов’язують усі свої - біди, і зокрема неотримання пенсій. Пенсії в моєму окрузі виплачено тільки за січень. Виборці запитували: чому не прийнято бюджет, може, це і є причиною невиплати пенсій за лютий, березень, квітень?

 

Вони були дуже вражені тим, що позаминулої п’ятниці наше засідання почалося з того, що Голова Верховної Ради Мороз і Прем’єр-міністр Лазаренко обмінялися шаговими уколами з приводу того, хто винен, що не прийнято бюджет. Мене виборці запитували: допоки ж це буде, доки вони цю комедію будуть спостерігати, коли одні на других звалюють вину і не хочуть спільно працювати і приймати бюджет?

 

Нарешті, претензії виборців стосуються великої кількості вихідних днів. Вони дивувалися: невже ми так добре живемо, що можемо 9 днів підряд нічого не робити? Виборці просили мене скоротити до мінімуму кількість вихідних днів, залишити ці вихідні дні на той час, коли Україна здобуде великі економічні гаразди.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Душейко.

 

ДУШЕЙКО П. Г., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Чорнобаївський

 

16

 

виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Я хотів би сказати від імені тих, у кого не було вихідних, оскільки на селі, справді не було вихідних, крім одного дня - проводів, які відбулися вчора. І я просив би розглядати мій виступ як депутатський запит на адресу Президента, Верховної Ради, Міністерства охорони здоров’я. Хоч би як було сьогодні важко нашій державі, але систему дільничних лікарень на селі зберегти потрібно.

 

Нехай вона буде не зовсім повноцінною, нехай там не буде повних штатів, але якщо ми ліквідуємо систему дільничних лікарень, що вже розпочалося, то практично все старше покоління буде позбавлене можливості отримати медичну допомогу, оскільки транспорт у сільській місцевості працює нерегулярно.

 

Тепер щодо нашого порядку денного на ці чотири дні. Я пропонував би, незважаючи на те що на цю пору припадає так багато вихідних днів, 8 травня не проводити пленарного засідання. Хто що не говорив би, а День Перемоги, подобається він комусь чи не подобається, - це визначна політична подія, і не тільки в Україні. Це подія світового значення, і ми від цього нікуди не можемо подітися.

 

8 травня в більшості населених пунктів проводяться дні скорботи, факельні походи, інші заходи. І я вважаю, що участь у них депутатів була б доцільною.

 

Хотілося б, щоб під час проведення цього свята на місця не пішла така директива, як на 1 Травня: дати відомості про те, хто брав участь у мітингах і так далі. При цьому встановили

 

17

 

неофіційний нагляд і за народними депутатами, зажадали дати інформацію, у яких заходах вони брали участь. Це, вибачте, все-таки порушення Конституції, я вважаю, що цього бути не повинно.

 

Далі. Оскільки ми говоримо про необхідність прийняття бюджету, то давайте викинемо з порядку денного такі питання. /ось нещодавно нам роздали матеріали, і я просив би, Олександре Олександровичу, і вас особисто, і Секретаріат не допускати таких речей/, які не витримують ніякої критики. Я маю на увазі те, що не можна приймати закони на користь якоїсь однієї категорії населення, завдаючи шкоди іншим. Це неприпустимо. Я маю на увазі проект Закону про тимчасову заборону підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні послугами не заперечую, якщо це економічно реально й обґрунтовано, але пропоную дописати туди і про вугілля, і про дрова, і про зріджений газ, і про будматеріали, тобто про все те, чим користується селянин. Адже там виявляється турбота лише про людину, яка мешкає в квартирі, яка на гарантованому комунальному обслуговуванні.

 

І останнє... Вибачте, що я трішки затримуюсь, прошу ще 20 секунд, якщо це можливо.

 

ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

 

ДУШЕЙКО П. Г. У мене прохання до всіх, Олександре Олександровичу, - і до правих, і до лівих. Минули вихідні дні. Це вони вихідні за календарем, але якщо в необхідність,

 

18

 

І то треба працювати. І я не підтримую ні одних, ні других, які закликають до розхитування суспільства, не усвідомлюючи того, що суспільство легко відвернути...

 

ГОЛОВА. Депутат Шаланський. Будь ласка.

 

ШАЛАНСЬКИЙ А. М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Знам’янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні товариші! Що б ми з вами не говорили, а першотравневе свято - це державне свято, закріплене законом, тобто воно законне у державі. І якщо вищі посадові особи держави не беруть у ньому участі, то це, мабуть, є порушенням законодавства.

 

Я підтримую Олександра Олександровича, який разом з народом вийшов у День міжнародної солідарності трудящих підтримати інтереси трудового народу. І в цьому немає нічого антидержавного. Там можна було послухати думку тих, хто не отримує по півроку заробітну плату і висловлює свою стурбованість долею і майбутнім нашої незалежної держави України.

 

Далі. Тривають абсолютно безпідставні нападки на Верховну Раду за те, що вона не приймає бюджет. Та врешті-решт - ми ж усі законодавці! Покажіть той документ, який ми повинні прийняти, його немає в природі, оскільки немає тієї законодавчої бази, на якій він повинен би ґрунтуватися. Це ми всі розуміємо, і давайте відкинемо політичні амбіції.

 

19

 

Ще одне питання. Я отримав тільки що офіційну відповідь стосовно долі освітянських закладів у моєму виборчому окрузі. Так от, із девятнадцати шкіл першого-третього ступенів за прогнозами обласного відділу народної освіти в моєму рідному Олександрівському районі залишається всього тільки п’ять. Подумайте - п’ять із дев’ятнадцяти! Про яке інтелектуальне і фізичне майбутнє наших дітей ми говоримо, якщо закриваємо школи, закриваємо лікарні, закриваємо спортивні заклади, які сьогодні ще жевріють завдяки ентузіазму тих, хто там працює?!

 

Я проти такої політики і підтримую тих, разом з ким брав участь у першотравневому мітингу. Якщо раніше ми йшли і звітували про свої трудові досягнення, то нині вийшли сказати "ні" безробіттю, вийшли сказати "ні" невиплаті заробітної плати, вийшли для того, щоб захищати інтереси трудового народу. І тут звинувачення з вашого боку, шановні мої опоненти, абсолютно безпідставні. Люди вимагають життя, а не чогось там іншого. Надзвичайно високих політичних вимог там не було. Прості, звичайні людські вимоги: дайте роботу, дайте зарплату, дайте можливість існувати і хоча б трішки жити!

 

Я вам вдячний за увагу.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Деякі питання потребують вирішення шляхом голосування, деякі - з’ясування у вигляді такого діалогу.

 

Про зауваження Ратушного, Скіпальського, інших депутатів. Ну, по-перше, я все-таки утримувався б від висловів на зразок "антидержавний шабаш". Олександре Олександровичу, вам взагалі не до лиця такі вислови. Справа в тому, що цього абсолютно

 

20

 

не було. І в тому числі на мітингу в Києві не було сказано жодного антидержавного слова. Ще раз наголошую - жодного антидержавного слова. Тим паче, ви не можете про це говорити а такою ствердністю, оскільки в засобах масової інформації нічого з цього приводу не передавалося, окрім тільки зовнішньої картинки. Так що, будь ласка, не треба з цього робити якихось висновків.

 

І далі. Я не збираюся нікуди виїжджати. Поки що з України повиїжджали ті, хто проголошував себе патріотом України. Я тут народився і до останніх днів, скільки мені там долею судилося, житиму тут. Я хотів би, щоб це все було зрозуміло.

 

Справді люди на демонстрації були під червоними прапорами. Але хочу наголосити, що офіційно зареєстрований прапор Соціалістичної партії України - червоний, у міністерстві свідоцтво видано, і під цими прапорами, я вважаю, може бути кожна політична сила. Крім того, червоний "колір, як ви знаєте, - це специфічний колір для першотравневих свят, його можна бачити в Японії, в Австрії, у Швеції, коли йдуть цього дня на мітинги... Ну чому ми не придивляємося до цивілізовавих, так би мовити, держав і різних політичних сил?

 

І ще одне. Михаиле Ярославовичу, вносьте пропозицію щодо змін до Кодексу законів про працю. Вносьте, будемо розглядати. А поки що це державне свято. Я підтримую в даному випадку депутата Шаланського, що керівники держави повинні бути разом з людьми на державному святі. Якщо вони в ньому не беруть участі, то це, мабуть, роздвоєння особистості, так не можна робити.

 

21

 

Стосовно реагування на депутатські запити. І Білоус, і Білас, і інші депутати цілком правильно говорили про неприпустимість затримки або нереагування на них. Вносьте пропозиції про посилення вимог законодавства щодо цього, щоб повністю виконувалися відповідні норми Конституції. Я це буду підтримувати, бо вважаю, що це треба робити.

 

Особисто я за всіх відповісти тут не можу, тим більше що і на мої запити приблизно така ж реакція, і я нею не задоволений.

 

Відносно резолюції мітингу, яку зачитав депутат Моісеєнко. Це в основному звернення до Президента. Підготуйте його і направляйте Президенту, нехай реагує. А з приводу того, що стосується депутатів, готуйте пропозиції.

 

Стосовно пропозиції В’ячеслава Олександровича про розгляд питання про становище в Збройних Силах. Як тільки комісія внесе це питання на розгляд Верховної Ради, ми відразу включимо його до порядку денного.

 

Ні, так воно... Послухайте! Воно ж має бути внесене відповідно до Регламенту - з усіма обґрунтуваннями, з усіма аналізами, з проектом постанови, з висновками відповідних служб. Зробіть це і передайте Мухіну. Як тільки буде внесено, відразу включимо до порядку денного.

 

Відносно правоохоронних органів. Сьогодні ми на нараді голів комісій і фракцій торкалися цього питання за ініціативою депутата Хмари. Депутат Жир, голова Комісії з питань законності і правопорядку, ще на минулій сесії виступив з ініціативою розгляду Верховною Радою питання про стан законності

 

22

 

в державі. Я підтримав цю пропозицію, ми включили це питання на ту сесію, включили і на цю, але комісія досі не подає цього документа.

 

Я наполягаю на тому, що це абсолютно необхідне питання. Більше того, ми сьогодні на засіданні комісії говорили про такий варіант, щоб через два тижні цьому питанню в пленарному режимі відвести цілив день з участю Президента, Кабінету Міністрів, керівників правоохоронних органів і так далі. Але необхідно підготувати відповідні документи.

 

Стосовно дискусії /це я відповідаю депутату Глухівському/ а Павлом Івановичем. Ви що, хотіли, щоб ми прийняли бюджет тоді незаконно? Ми ж не мали на це права, і я мусив це просто пояснити Павлу Івановичу. Це не пікіровка якась була. Я з самого початку говорив йому, що вносити питання в такий спосіб немає потреби. І він, до речі, погодився, і ще раз це підтвердив сьогодні, коли брав участь у нараді голів комісій і фракцій.

 

І ще раз стосовно тих дев’яти днів. Звичайно, це не годиться. Тому що в бюджетній сфері все одно одержують заробітну плату за цей час. А з чого вона береться? Якщо працюватиме виробництво, то буде з чого відраховувати. Тому я згоден із тим, що не можна так робити. Проте контрольовані засоби інформації пояснили вчора кілька разів, що нарешті уряд зробив подарунок - за 9 днів люди відпочили, городи окопали і все інше. Можливо, це і правильно. Але я вважаю, що повинно бути інакше. І в попередні роки, я пам’ятаю, максимально

 

23

 

раціонально використовувалися ці дні, хоча їх було як вихідних у сумі не менше.

 

Відносно того, щоб 8 травня не проводити засідання /пропозиція депутата Душейка/. Давайте визначимося, коли будемо розглядати 7 числа проект Закону про оподаткування доходів фізичних осіб. Тобто я пропоную розглянути 7 числа цей законопроект, тоді, можливо, 8 травня взагалі не виходити. Але щодо цього треба напередодні визначитися. А сьогодні ми не маємо підстав про це говорити, тим більше що це питання проголосовано Верховною Радою.

 

Відносно комунальних послуг і тому подібне. Сьогодні дано доручення комісії ще раз зробити аналіз, фінансовий у тому числі, і це питання віднести на наступний тиждень, як тільки будуть готові відповідні документи.

 

***

 

У нас є одне процедурне питання - ми повинні нового депутата, так би мовити, поставити в рівні умови з іншими депутатами. Як ви знаєте, депутатом Верховної Ради обраний Віктор Володимирович Медведчук. Розглянемо питання про вступ його на посаду народного депутата.

 

Слово з цього приводу має Іван Григорович Ємець, голова центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів.

 

ЄМЕЦЬ І. Г., голова Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Як відомо, в

 

24

 

Іршавському виборчому окрузі № 171, Закарпатська область, 13 квітня цього року відбулися вибори народного депутата України замість вибулого.

 

Привертаю вашу увагу до того, що відбулися останні вибори до Верховної Ради цього скликання, і сьогодні Центрвиборчком представляє останнього депутата.

 

На виборах балотувалися: Матіко Михайло Іванович, вчитель української мови та літератури, член Соціалістичної партії України; Медведчук Віктор Володимирович, президент Спілки адвокатів України, член Соціал-демократичної партії України /об’єднаної/; Черепань Гаврило Ілліч, голова Мукачівського об’єднаного райміського комітету Товариства сприяння обороні України, позапартійний.

 

Згідно з протоколом окружної виборчої комісії до списків виборців було включено 80 тисяч 215 громадян. У голосуванні взяли участь 71 тисяча 57 виборців, що становить 88, 58 відсотка від їх загальної кількості. Не брали участі у виборах 8920 виборців.

 

За результатами голосування окружна виборча комісія вирішила вважати обраним народним депутатом України Медведчука Віктора Володимировича, який одержав 66 тисяч 905 голосів виборців, або 94,16 відсотка тих, хто взяв участь у голосуванні, та 83,41 відсотка від загальної кількості виборців округу.

 

За Матіка проголосували 1158 виборців, або 1,63 відсотка тих, хто взяв участь у голосуванні. За Черепаня проголосували 434 виборці.

 

25

 

Відповідно до частини шостої статті 43 Закону про вибори окружна виборча комісія 15 квітня 1997 року опублікувала повідомлення про результати виборів по виборчому округу в закарпатській обласній газеті "Новини Закарпаття", іршавській районній газеті "Народна воля" та мукачівській газеті "Панорама".

 

За станом на 25 квітня 1997 року звернень про визнання виборів недійсними від суб’єктів виборчого процесу ні до окружної, ні до Центральної виборчої комісії не надходило. Строк подання таких звернень відповідно до статті 47 Закону про вибори закінчився 24 квітня цього року.

 

25 квітня Центральна виборча комісія зареєструвала Медведчука Віктора Володимировича народним депутатом України. Постанову про реєстрацію народного депутата опубліковано, як того вимагає Закон про вибори, в газеті "Голос України", повідомлено в інших засобах масової інформації.

 

Оскільки відповідно до статті 79 Конституції України повноваження народного депутата України починаються з моменту складання ним присяги, прощу привести до присяги народного депутата України Медведчука Віктора Володимировича.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Інформація голови Центральної виборчої комісії береться до уваги. Сідайте, будь ласка.

 

Слово має Віктор Володимирович Медведчук.

 

26

 

МЕДВЕДЧУК є. В., народний депутат України /Іршавський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний Голово Верховної Ради України! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Перед тим як виконати свій конституційний обов’язок, я хотів би сказати кілька слів.

 

Користуючись нагодою і маючи можливість виступити в головної трибуни нашої України, я хотів би висловити слова щирої вдячності мешканцям Іршавського і Мукачівського районів Закарпаття за ту високу довіру, яку вони виявили до мене на виборах до Верховної Ради. А також висловити вдячність політичним силам і громадським юридичним організаціям - Спілці юристів України, Спілці адвокатів, які зробили можливим отримання мною мандата народного депутата.

 

Шановні депутати! Я прийшов до парламенту як професіонал, як фахівець, який мав 20-річний досвід практичної юридичної роботи. Так склалося життя, що для мене головним завжди було набуття фахового досвіду, отримання результатів на професіональній ниві. Я залишусь професіоналом і на законодавчій роботі в парламенті, оскільки у процесі свого життя довів і свої принципи, і позиції щодо тих чи інших проблем, у тому числі й у період розвитку України як незалежної держави. Це і Спілка адвокатів України, яку я очолюю протягом шести років, це і ряд суб’єктів господарювання, підприємницьких структур, які разом із становленням нашої незалежної України пройшли етап становлення і сьогодні займають лідируюче становище і у сфері виробництва, і у фінансово-кредитній сфері, і у сфері надання правових послуг, і у спорті.

 

27

 

У парламенті я буду сповідувати принципи порозуміння і злагоди, пошуку компромісів і співпраці. Саме такий шлях, на мій погляд, може привести до того, що наша країна вийде з того тяжкого економічного становища, в якому вона опинилася.

 

Шановні народні депутати! Ви прийняли Конституцію України і цим назавжди увійшли в історію нашої держави. Мені приємно, що я працюватиму з людьми, які відкрили новий етап новітньої історії України. Цьому складу Верховної Ради залишилося працювати один рік. Я кажу про це тому, що багато або навіть більшість народних депутатів нинішнього скликання підуть на вибори і у березні 1998 року.

 

Я брав участь у виборчій кампанії 1994 року і, як уже було сказано головою Центральної виборчої комісії, взяв участь в останніх виборах до цього складу парламенту у квітні 1997 року. Я повинен сказати, що це були різні вибори. Вони полярні і за змістом, і за формою. Люди втомилися від обіцянок, люди втомилися від постійної політичної боротьби на всіх рівнях влади. І на майбутніх виборах люди проголосують за тих, хто робить конкретні справи і хто не обіцяє, а вже щось зробив.

 

Саме тому за той термін, який залишився Верховній Раді до закінчення її повноважень, нам треба плідно попрацювати. Виходячи з досвіду виборчого марафону, із зустрічей з виборцями, я хочу сказати, що люди вірять У майбутнє України, вірять у парламент і при цьому дуже критично до нього ставляться. Цю віру за період, що залишився, можна зміцнити. І я готовий зробити свій внесок у цей важливий державницький процес.

 

28

 

Саме тому я готовий співпрацювати з представниками всіх політичних сил, які представлені в парламенті, за умови, що це сприятиме подальшому розвитку нашої державності, сприятиме поступу України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, сприятиме розвитку ринкової економіки і реальності соціальних гарантій, а також підвищенню добробуту нашого народу.

 

А тепер, шановні народні депутати, дозвольте скласти присягу перед Верховною Радою України.

 

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

 

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Є пропозиція привітати Віктора Володимировича і побажати йому чинити так, як він сказав /Оплески/. Будь ласка, депутате Анісімов. Слово з процедури.

 

АНІСІМОВ Л. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Я взял слово по процедуре и прошу народных депутатов меня поддержать. Посмотрите, пожалуйста, повестку дня. Александр Александрович, хотя мне сегодня оказали, что вопрос о реструктуризации

 

29

 

долгов рассматривался да совместном заседании, есть предложение проголосовать за то, чтобы все-таки рассмотреть его до отъезда в округа.

 

И вот почему. Мы не приняли решение о реструктуризации, не состыковали его с Законом о платежах на территории Украины. И это стало камнем преткновения. Сегодня в Министерстве финансов вынашивается мысль /чтобы мы не били по оглоблям/ все долги, которые мы должны были бы реструктуризовать и частично списать, прибавить к балансовой прибыли тех предприятий, где эта прибыль не является нормальной, и на эту прибыль наложить налог в размере 30 процентов.

 

В связи с этим есть обращение ряда промышленных предприятий города Запорожья и области. Поэтому давайте примем такое решение, чтобы мы потом, уже задним числом, не отменяли то решение, которое будет принято Кабинетом Министров.

 

Депутат Суслов готов докладывать вопрос о реструктуризации долгов. Надо его вносить и рассматривать. Если не получается с платежами, значит, давайте их отставим на время в сторону, дальше нельзя... Может получиться так, Александр Александрович, как с вопросом об амортизации. Мы с ним год тянули, а тем временем Кабинет Министров своими решениями набрасывал эти расходы на производство. И предприятия все время кричали и стонали от таких действий.

 

30

 

ГОЛОВА. Це питання внесене до переліку питань, які можуть бути розглянуті цього тижня, тобто воно є в плані. Але до 9 травня ми його розглянути не встигнемо при всьому бажанні, тому пропонується розглянути його наступного тижня. Сьогодні на засіданні керівників груп і фракцій, коли йшлося про це питання, ми домовилися, що профільна комісія попрацює з Кабінетом Міністрів, щоб він вніс це питання, оскільки і Прем’єр, і Президент, і окремі міністри, і голова комісії висловлювалися позитивно з цього приводу. Зволікати з розглядом цього питання не можна, я з вами згоден. Це питання буде внесене до порядку денного наступного тижня. Я прошу секретаріат простежити, щоб його внесли до порядку денного.

 

***

 

Слухається питання про проект Закону про основи законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

Перед цим ще два процедурні моменти. Сьогодні останнім питанням записано проект Постанови Верховної Ради про перейменування постійних комісій Верховної Ради на комітети. Я прошу проголосувати про внесення цього питання до порядку денного, оскільки це нове питання. Зволікати з його вирішенням не можна, це конституційна вимога. Ставлю на голосування пропозицію про внесення цього питання до порядку денного, а потім визначимося в деталях під час його розгляду. Прошу проголосувати.

 

"За" - 216.

 

31

 

Питання цілком зрозуміле, ніхто проти нього не виступає. Ще раз ставлю на голосування пропозицію про внесення цього питання до порядку денного сьогодні.

 

"За" - 250. Прийнято.

 

І пропонується сьогодні до 13 години без перерви провести пленарне засідання. Немає заперечень.

 

Слово має Леонід Михайлович Вернигора.

 

ВЕРНИГОРА Л. М., член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Хорольський виборчий округ, Полтавська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Відповідно до доручення сьомої сесії Верховної Ради України від 2 квітня цього року N11-14/22 комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства доопрацювали проект Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування і вносять його на повторне перше читання.

 

Зауваження та пропозиції народних депутатів України, висловлені під час обговорення, стосувалися насамперед потреби введення до Основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування ще одного виду соціального страхування - медичного.

 

У зв’язку з цим під час доопрацювання проекту статті 4 та 33 приведено у відповідність зі статтею 49 Конституції України та Концепцією соціального захисту населення України, схваленою Верховною Радою України 21 грудня 1993 року. яка

 

32

 

цілком відповідає міжнародним стандартам, передусім 29-й Рекомендації МОП 1927 року про загальні принципи страхування на випадок хвороби.

 

До переліку видів загальнообов’язкового державного соціального страхування введено такий вид страхування, як медичне, що передбачає...

 

ГОЛОВА. Леоніде Михайловичу, одну секундочку.

 

Шановні депутати, я розумію, що ви добре знаєте цей документ, але звертаю увагу ще на одну обставину: із 51 зауваження і пропозиції, внесених депутатами, 44 враховано. І під час першого читання подавалася пропозиція врахувати ці зауваження і прийняти законопроект у першому читанні.

 

То чи є тепер потреба обговорювати за всією процедурою з самого початку законопроект? Може, проголосуємо його в першому читанні? А в кого є інші зауваження, нехай подає їх. Регламент це дозволяє (Шум у залі).

 

Депутат Михайленко підтримує цю пропозицію.

 

Можна за такою процедурою розглядати це питання? Прошу проголосувати цю пропозицію. Будь ласка.

 

"За" - 183.

 

Підтримується така процедура. Ще раз повторюю, 44 зауваження із 51 враховані. За вашою пропозицією ставлю на голосування питання про прийняття законопроекту в першому читанні.

 

"За" - 180.

 

Депутати бажають висловити свої міркування.

 

33

 

ВЕРНИГОРА Л. М. Можна я поясню?

 

ГОЛОВА. Пояснюйте, будь ласка.

 

 

 

ВЕРНИГОРА Л. М. Шановні депутати! У доопрацьованому проекті є всього дві поправки, які враховані частково.

 

Єдине спірне питання сьогодні - введення до загальнообов’язкового державного соціального страхування - медичного, оскільки згідно зі статтею 49 Конституції медичне соціальне страхування є прерогативою держави і фінансується з бюджету. Тому комісія пропонує з цього виду страхування зробити окремий законопроект і ухвалити його. І все. І немає ніяких розбіжностей із доопрацьованим законопроектом.

 

Тому я пропоную зараз не гаяти часу, бо всі ваші зауваження, які ви пропонуватимете, розглядатимуться під час другого читання.

 

ГОЛОВА. Є запитання до Леоніда Михайловича? Запишіться, будь ласка. З урахуванням того, що ми за повною процедурою розглянули це питання, я прошу скоротити свої висновки. І найперше надати слово тим депутатам, які не згодні з неврахуванням їхніх зауважень.

 

Депутате Білоус, прошу.

 

БІЛОУС є. О. Спілка офіцерів України. Олександре Олександровичу, прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

34

 

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Депутатская группа "Реформы". У меня вопрос не только к докладчику, но и к Александру Александровичу Морозу. Я удивляюсь, с каким завидным упорством дезинформируется депутатский корпус! Дело в том, что Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности против управления средствами социального страхования, которое предложено в таком виде. Мы получим государственное АО МММ, поскольку у нас нет официальных органов работодателей, не решен вопрос с профсоюзами: кто будет их представлять? Они и так борются между собой.

 

Кроме того, не решен вопрос о персонификации средств -все идет в общий котел, а нет конкретных лицевых счетов каждого гражданина. И мы хотим все это законсервировать.

 

Да, наконец-то решили одну проблему - согласились, что сюда должно войти медицинское страхование. Но это - только первая подвижка.

 

Поэтому я предлагаю еще раз направить проект на доработку. А когда будут решены эти концептуальные вопросы, тогда можно голосовать сразу весь закон.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

35

 

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. А пока, Александр Александрович, в том виде, в каком проект протаскивается, это просто финансовая афера. До сих пор наша комиссия не получила данных, которые мы запрашивали от Фонда социального страхования.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Прошу вибачити. Ви мені задали запитання - я мушу відповісти.

 

Ви кажете про фінансові афери у законсервованому вигляді. До речі, в тому вигляді, в якому здійснювалося соціальне страхування за попередніх років, не було ніяких афер. Вони почалися згодом.

 

Але йдеться не про те. Головуючи на засіданні, я зобов’язаний подати інформацію, що й зробив, про те, що було 51 зауваження, 44 з них враховані. Нічого я не протягую і не намагаюся вас переконати. Ви маєте свою думку - ви її висловлюєте. Була думка 183 депутатів проголосувати в першому читанні. Я ставив таку пропозицію на голосування.

 

Леоніде Михайловичу, будь ласка, відповідайте далі.

 

ВЕРНИГОРА Л. М. Шановний учаснику обговорення пане Єльяшкевич! Я повинен сказати вам те саме, що сказав і Олександр Олександрович. Протягом 70 літ щороку Мінфін, КРУ і всі інші ВБРСВ разом узяті фронтальними перевірками контролювали Фонд державного соціального страхування. До 1997 року жодного порушення або витрат коштів соціального страхування не за призначенням не було виявлено. Тому я хочу, щоб пан Єльяшкевич офіційно написав Генеральному прокурору доповідну

 

36

 

або звинувачення, скільки коштів правління фонду витратило. Це перше.

 

І друге. Чому ви ставите питання про управління фондом? У цьому законопроекті написано, що під час розроблення чотирьох законопроектів із чотирьох видів соціального страхування буде визначена система управління і контролю цих фондів. То чому це стосується даного законопроекту?

 

ГОЛОВА. Депутате Анісімов, прошу.

 

АНІСІМСВ Л. О. Я хочу внести предложение. Коль сложилась такая ситуация, Александр Александрович, можно дать два выступления "за", два "против" и вынести на голосование. Давай те все-таки доверять профессиональной комиссии, которая вносит законопроект.

 

Я мог бы вступить в полемику, но не стоит, поскольку в той комиссии работают люди разных направлений и фракций, представляющие профсоюзы и не представляющие их, поэтому не следует переводить все это в плоскость борьбы профсоюзов, которые организовываются. Ведь система, работающая сегодня, при таком количестве пенсионеров не позволяет нормально выплачивать даже пенсионное обеспечение. Хочу поддержать комиссию: проект отработан надлежащим образом. Но коль есть другие мнения, дать два выступления "за", два "против" и проголосовать.

 

37

 

ГОЛОВА. Я це питання поставлю на голосування, бо його сьогодні на нараді керівників груп і фракцій вносив один із голів комісій. І депутат Угаров підтримав таку пропозицію, що є з’ясовані вже питання, які варто розглядати за скороченою процедурою. Я теж підтримую дану пропозицію. У нас записалися на виступи кілька депутатів, можемо з них відібрати. Скористаємося до кінця такою процедурою.

 

Депутате Швидкий, прошу.

 

ШВИДКИЙ П. Є., секретар Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики і ядерної безпеки (Жовківський виборчий округ, Львівська область). Прошу передати слово Михайлу Ратушному.

 

РАТУШНИЙ М. Я. Шановні депутати, ви пригадуєте розмову в цьому залі про дорожній збір. Говорилося(і зразу преса заявила), що це може використовуватись і використовуватиметься

 

38

 

для виборчих кампаній стосовно того, яка чиниться фальсифікація. Хоча модель там була доволі цікава, нове бюджетне законодавство відповідна комісія не прийняла, а з другого боку, ліквідувала систему дорожніх зборів.

 

Тут же за умов кримінального розподілу власності, браку тотального контролю за величезними коштами соціального страхування, чіткого визначення, хто за це відповідає, контролю з боку Національного банку (а це й не передбачено в даному проекті закону) ці кошти використовуватимуться ще гірше, ніж інші збори.

 

Є тут новації, позитиви, вводяться елементи персоніфікації. Але, на мою думку, варто ще раз, відправити законопроект на повторне перше читання, бо це стосується великої кількості громадян, які не зможуть контролювати ні через різні профспілки, ні через державні установи використання коштів, котрі з них справлятимуться.

 

Дякую.

 

39

 

ВЕРНИГОРА Л. М. Шановний колего! Тут навпаки сказано: загальнообов’язкове державне соціальне страхування контролюватиметься як державою, бо держава є роботодавцем і платником страхування, так і наглядовими радами, що створюються цими фондами. То як це так? Одні пропонують - нехай тільки держава контролює, інші - нехай тільки наглядові ради фондів.

 

Ми в законі пропонуємо спільні контрольні органи. То чому ж це вас не влаштовує? (Шум у залі). До власності це ніякого відношення не має.

 

ГОЛОВА. Депутате Гаманюк, будь ласка.

 

ГАМАНЮК Л. Ю., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Дніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Прошу передати слово депутату Михайленку

 

МИХАЙЛЕНКО С. М., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги депутаты! Замечу, что ни одна из поправок, внесенных мною, не учтена в данном проекте. Более того, они даже в таблице не зафиксированны.

 

Но вопрос не в этом. Здесь есть ряд концептуальных положений, которые не могут быть приняты без обсуждения. Это очень серьезный вопрос. Даже если этот закон будет принят, то сегодня в стране нет средств, источников финансирования.

 

40

 

Я считаю, что это будет совершенно пустой документ, и прошу дать мне слово перед его принятием, чтобы я мог обосновать свою точку зрения. Обращаю ваше внимание на альтернативный проект, внесенный депутатом Степановым, который тоже надо обсудить. На мой взгляд, этот проект лучше отражает функции социального страхования, чем тот, который сейчас вносится и который вторгается в сферу уже не социального страхования, а страхования вообще.

 

ГОЛОВА. Дайте відповідь, а потім...

 

ВЕРНИГОРА Л. М. Відповідаю. Фінансування цього закону, як ви знаєте, не встановлюється ніякими іншими органами. Тут встановлюється страховий тариф у розмірі 37 відсотків до фондів заробітної плати, з яких 88 відсотків надходить до пенсійного фонду, 12 - до фонду соціального страхування. Тобто стосовно будь-якого Іншого фінансування норм в законі не змінено. Але кожен із законів щодо чотирьох видів страхування може встановлювати норми розмежування плати роботодавця і застрахованого. Це перше.

 

І друге. Ви зазначаєте, що не враховано ваші поправки. Усі поправки враховано, тобто розглянуто. Інша річ, що ви ставите деякі питання, які не належать до компетенції або не є нормами цього закону. А проект закону, який вніс Петро Степанович Степанов, дуже вдалий, але стосується лише одного із чотирьох видів соціального страхування. То в чому річ? Ми обов’язково його розглянемо, коли розглядатимемо всі чотири види страхування.

 

41

 

ГОЛОВА. Дякую. Відповідно до Регламенту, коли альтернативний проект вноситься після того, як рішення з одного проекту Верховна Рада вже прийняла, він розглядається тільки як зауваження до ухваленого проекту, а не як альтернативний документ.

 

ВЕРНИГОРА Л. М. Він не альтернативний.

 

ГОЛОВА. Тим паче. Він просто поширює один із напрямів цього законопроекту.

 

Депутате Кириченко, прошу.

 

КИРИЧЕНКО М. О. Ми повинні сьогодні приймати в першому читанні цей законопроект і доопрацьовувати його відповідно до Регламенту. І всі матимуть право внести свої поправки. Це засвідчує навіть те (звертаю увагу Леоніда Михайловича, щоб він сказав декілька слів), що Кабінет Міністрів досі не ухвалив постанови про відсотки коштів, які потрібно відраховувати з фонду заробітної плати v Фонд соціального страхування. І я не знаю, на яких підставах сьогодні здійснюється виплата лікарняних, на яких ‘ підставах оздоровлюватимуться діти влітку цього року, працівники та інші категорії громадян.

 

Тому навіть із цього погляду ми повинні законодавчо врегулювати такі питання. Прошу Леоніда Михайловича відповісти, як усі ці питання узгоджуються г даним законопроектом, щоб ми могли його прийняти в першому читанні.

 

Дякую.

 

42

 

ВЕРНИГОРА Л. М. Ви порушили питання, яке справді має передувати цьому законопроекту, що розглядається. Наша комісія тричі подавала пропозиції про внесення змін до Закону про систему оподаткування стосовно обов’язкових платежів до фонду соціального страхування. Проте, на превеликий жаль, депутати не проголосували. Тому ми подали окремий законопроект, де згідне зі статтею 14 Закону України про систему оподаткування система, що діяла до останнього часу, сьогодні не пролонгована. Ми повинні буквально завтра прийняти цей наш законопроект про обов’язкові платежі до фонду соціального страхування. Сьогодні покійників не можна поховати, а діти не народжуються, бо ні з чого сплачувати гроші. Вважаю, що завтра ми разом із Кабінетом Міністрів, з відповідними міністерствами повинні внести і розглянути такий законопроект.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

Слово має Микола Петрович Білоблоцький від Кабінету Міністрів. Прошу уваги.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П., міністр праці України. Шановні народні депутати! Вважаю за потрібне ще раз звернутися до історії. У грудні 1993 року Верховна Рада минулого скликання схвалила концепцію соціального захисту населення України. Ті запитання, які нині ставляться, не зовсім відповідають змісту того законопроекту, яким встановлюються насамперед принципи і стратегія страхування. Це рамковий законопроект.

 

43

 

У постанові Верховної Ради за грудень 1993 року другим пунктом записано, що Кабінет Міністрів разом із відповідними комісіями Верховної Ради повинні доопрацювати закони про соціальне страхування. Тепер уже готові проекти закону про пенсійне страхування, про соціальне страхування від безробіття, від нещасного випадку та про соціальне страхування.

 

Зазначу, що сьогодні в основах соціального страхування, які ви розглядатимете, закладені тільки основні принципи, на яких базуватимуться проекти інших законів про страхування.

 

Тому маю ще раз зазначити, що йдеться тільки про Фонд соціального страхування. Учора керівники профспілкових об’єднань були проти прийняття основ законодавства про соціальне страхування, оскільки вважають, що нібито якоюсь мірою руйнується Фонд соціального страхування. Не треба прив’язуватися до Фонду соціального страхування.

 

Тут передбачається п’ять законів, проекти яких підготовлено, але першим належить ухвалити проект основ соціального страхування, який не передбачає ніяких додаткових асигнувань, я ще раз наголошую на цьому. Тут закладено тільки принципи. У вересні минулого року розглядалося це питання, а в квітні були парламентські читання. У 1994 році це питання розглядалося в комісії і була створена ще одна додаткова комісія. Що тут розглядати? Коли буде внесений проект Закону про страхування від безробіття, тоді розглядатимемо постатейно.

 

44

 

Тому я кажу: не Треба сьогодні зациклюватися на тому, начебто цим рамковим законом визначаємо таке, що не можна вже буде виправити. У кожному з п’яти проектів, які пропонуватимуться, буде можливість відкоригувати так, як ви вважатимете за потрібне.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Це інформація міністра праці, ми беремо до уваги його міркування.

 

І була пропозиція депутата Анісімова провести дискусію за скороченою процедурою, враховуючи те, що обговорення вже відбулося, тобто два виступи "за", два - "проти".

 

Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

"За" - 158. Прийнято.

 

Депутате Яворівський, ви виступатимете "за" чи "проти"? "Проти".

 

Депутат Бондаренко? Немає його.

 

Депутат Осташ? Теж немає.

 

Депутат Михайленко виступатимете "проти".

 

Депутат Діхтяренко? Теж "проти"? Тоді треба шукати, хто буде "за".

 

Депутате Пасько, ви "за"? І депутат Ковтунець "за"? Одну хвилиночку. Я пропоную депутата Буздугана, він записаний.

 

Депутат Буздуган - "за".

 

Депутате Яворівський, будь ласка.

 

45

 

ЯВОРІВСЬКИЙ є. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область ). Демократична партія України, політичний блок "Міст". Шановні мої колеги, я в принципі не проти закону як такого. Тут виступав шановний Микола Петрович, наш міністр, і заспокоював нас, що все нормально, ми приймемо концепцію, а потім прийматимемо закони, які захочемо.

 

Миколо Петровичу, якщо ми сьогодні приймемо по суті хибну концепцію, то потім ухилитися від неї ми не зможемо.

 

Що я маю на увазі? Звичайно, комісія дуже розумно і красиво попрацювала: всі дрібничкові зауваження врахувала, а щодо головних концептуальних записала: враховано частково абощо.

 

Я мушу, все-таки повернути вас, шановні депутати, до статті 36 конституції, де записано, що всі профспілки мають рівні права. Ми вже знаємо, що на базі однієї профспілки виникла партія. Отож відразу так і скажемо, що цей фонд буде підпорядкований партії, яку очолює Вернигора.

 

Я за цей закон, але давайте закладемо нормальні концептуальні положення. І тут є два принципові питання. Перше - вивести профспілки, оскільки їх сьогодні дуже багато. І це

 

46

 

мусить бути під протекторатом держави. І друге - посилити все-таки персональний вклад кожної людини, вона сама заробляє пенсію і дуже чітко знає, скільки має. Тоді за таку концепцію можна голосувати.

 

Якщо ж ми проголосуємо зараз нині запропоновану концепцію, то самі заженемо себе в ластку. І потім, коли прийматимемо закони, нам будуть казати: а ви ж прийняли концепцію, а в ній так і так сказано. От моя позиція. Я прошу все-таки врахувати головні концептуальні зауваження і прийняти їх, тоді жодних проблем не буде.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Михайленко.

 

МИХАЙЛЕНКО С. М. Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на разногласия относительно этого законопроекта не с точки зрения борьбы разных там профсоюзных организаций, а совершенно с другой, принципиальной.

 

Когда говорится о том, что этот закон рамочный и уже существует пять других проектов, например, по пенсионному, медицинскому страхованию, страхованию от безработицы и так далее, то возникает вопрос: зачем принимать этот закон? Почему не вносить эти законопроекты отдельно и не рассматривать их? В чем эти рамки заключаются?

 

Рамка тут одна: все финансирование по всем этим законам, в том числе по медицинскому, которое никогда не было за счет соцстраха, должно осуществляться за счет бюджета. Вот о чем идет речь.

 

47

 

Я читаю новацию, которая появилась в этом проекте: "До переліку видів загальнообов’язкового державного соціального страхування включено такий вид страхування, як медичне, що передбачає... " И дается перечень минимума, скажем, услуг, которые должны всем оказываться бесплатно, например, диагностики и амбулаторное лечение. Я спрашиваю: в какой больнице, в каком городе будет проводиться эта диагностика и амбулаторное лечение для всех?

 

Дальше - "перебуванні в лікарні". В какой? Или это будет сельская больница, или это будет больница в Киеве?

 

Вы понимаете, это же общие Фразы. Или "надання ліків, лікувальних і допоміжних засобів". Я спрашиваю: в каком объеме они будут предоставляться и кому?

 

48

 

"Обов’язкові профілактичні та освітні заходи, забезпечення медичної реабілітації після особливо тяжких захворювань". Где все это будет проводиться, в каких больницах, какая равность у людей будет? Никакой! Это так - общие, никому не нужные фразы, которые включаются в законопроект. Для чего? Для того, чтобы внести понятие "медицинское страхование", которое авторы не могут написать за счет государства, - невозможно этот комплекс услуг тут описать. Для чего включается это понятие? Для того, чтобы создать фонды вместо Фонда соцстраха опять же за счет средств государственного бюджета.

 

Сегодня Фонд соцстраха не выполняет, например, похоронные функции. Как он будет за свой счет проводить медицинское страхование? Для чего устанавливать эти рамки?

 

Я предлагаю рассматривать каждый законопроект отдельно. Не надо все тащить под "державне, обов’язкове"... Тем более - медицинское.

 

Авторы пишут, что проект доработан в соответствии с "Концепцією соціального захисту населення України, схваленою Верховною Радою України 21 грудня 1993 року, Яка цілком відповідав стандартам міжнародного співтовариства, передусім 29-й Рекомендації МОП 1927 року про загальні принципи страхування на випадок хвороби... " Подчеркиваю - "загальні принципи, на випадок хвороби... " Хотя соцстрах все время занимался только вопросами больничных листов, то есть страхование в рабочее время, и никогда за счет соцстраха не лечились люди. Упоминается и "130 Конвенція МОП 1969 року про медичну допомогу на випадок хвороби... " Только авторы забывают, что эти

 

49

 

концепции существуют, но там это проводится за счет населения, а не за счет бюджета. Так что это совершенно не соответствует действительности.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Слово має Сергій Олексійович Пасько, прошу.

 

ПАСЬКО С. О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров" я, материнства і дитинства /Звенигородський виборчий округ, Черкаська область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Дозвольте заспокоїти Сергія Михайловича Михайленка, що це справді, як сказав Никола Петрович Білоблоцький, рамковий закон, і підзаконними актами буде визначено, звідки і куди йтимуть кошти на медичне страхування.

 

Комісія з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства задоволена з того, що враховано наші пропозиції. Але ми знаємо, що і Леонід Михайлович, і Комісія а питань соціальної політики та праці не дуже хочуть бачити /і Микола Петрович Білоблоцький теж не назвав/ серед видів обов’язкового соціального страхування медичне страхування. До речі, в Росії, мовою якої говорить Сергій Михайлович, однією з форм обов’язкового соціального страхування є медичне, і це одне з джерел додаткового фінансування охорони здоров’я. Адже нині ця галузь У дуже тяжкому стані.

 

Всі інші підзаконні акти будуть розроблені згодом. Наша комісія підтримує цей законопроект і сподівається, що і в

 

50

 

другому читанні будуть враховані пропозиції, які ми подали.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Говорить Юрій Олексійович Буздуган, голова Комісії а питань соціальної політики та праці.

 

БУЗДГАН Ю. О., голова Комісії Верховної Ради України а питань соціальної політики та праці /Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область/. Дякую. Шановні колеги, тут є два моменти. Перший: частина депутатів /дуже незначна/ просто блокують - і не вперше - цей законопроект, а більшість, я бачу, просто не розібралися.

 

Спробую за дві хвилини пояснити, в чому суть.

 

Соціальне забезпечення загалом у світі складається з двох частин. Соціальний захист - те, що фінансується з бюджету /це я кажу депутатові Михайленку/, з бюджету надаються кошти на соціальний захист.

 

Друга частіша - соціальне страхування, коли дів система нарахувань на фонд заробітної плати. Це не з бюджету. Все, що нараховується на заробітну плату, і є соціальне страхування.

 

Чому зачепились за Фонд соціального страхування? Мабуть, тому, що співзвучні назви. Зрозумійте, Фонд соціального страхування в загальній масі соціального страхування становить всього лише 8 відсотків. Найбільший - Пенсійний фонд. Він утричі більший, ніж усі інші фонди разом узяті.

 

51

 

Коли постає питання про пенсійну реформу, то це і є закон, що передусім і спрямований на її здійснення.

 

Уже немає часу аргументувати - в мене півтори хвилини залишилось. У 1993 році Верховна Рада минулого скликання, до речі, і ви, колего Яворівський, ухвалила Концепцію соціального захисту населення України, якою передбачалося прийняття базового закону, котрий визначив би єдині рамки для всіх фондів /і для пенсійного, і для соцстраху, і для нещасних випадків, і для охорони здоров’я - для всіх/. А під цей закон передбачається ухвалення конкретних галузевих законів.

 

Сьогодні немає болючішого питання, ніж питання пенсійної реформи, зокрема диференціації пенсій. До мене підходили поодинці близько 40 депутатів і запитували: коли буде диференціація пенсій, коли треба голосувати "за"? То я кажу: оце сьогодні треба голосувати "за". І поясню чому. Після прийняття цього законопроекту розглянемо вже готові п’ять проектів галузевих: про медичне страхування, про соціальне страхування і головне - про пенсійне страхування, його ми внесемо найпершим.

 

52

 

Що в ньому передбачається? Передбачається, по-перше, персоніфікація, залежність від стажу і від зарплати, яку ти отримував і відповідно до якої робив внески. Ось що дає нам прийняття цього проекту закону.

 

Зрозумійте, ми вже вчетверте розглядаємо дане питання на цій сесії. Кажуть, треба відкласти, треба доопрацювати. Депутат Єльяшкевич уже втретє каже: "Давайте доопрацюємо" – і жодного разу не з’явився на засідання робочої групи. Він і на наступне не з’явиться.

 

Треба йти далі. Ми приймемо, а на друге читання всі зауваження врахуємо.

 

Дякую.

 

53

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги. /Шум у залі/. Одну хвилинку. Пенсійне забезпечення - частина соціальних гарантій держави.

 

Прошу, Леоніде Михайловичу. Заключне слово /Шум у залі/. Так він же і говорить, що різні кишені. Хто ж каже, що одна кишеня!

 

ВЕРНИГОРА Л. М. Шановні народні депутати, шановні ті, які "проти" і хто "за". Хай би хтось із вас, скажімо пан Яворівський, знайшов у законопроекті положення, що соціальним страхуванням керують профспілки. Там такого немає. Усі профспілки за Конституцією мають рівні права. 1 стосовно державного страхування профспілки також рівні. Навіть поступився управлінням пан Єльяшкевич, а відтак він не в опонентом.

 

1 стосовно вболівання за персоніфікацію. Читайте, будь ласка, уважно положення, де написано, що за кожним видом соціального страхування фонд визначатиме, скільки оплачувати /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Я прошу не заважати. Будь ласка /Шум у залі/.

 

ВЕРНИГОРА Л. М. Це не стосується даного законопроекту. Ви ж останні читайте, а не ті, що раніше були, до поправок.

 

54

 

Я повторюю, що фонд з усіх чотирьох видів страхування визначатиме, який відсоток персоніфіковано вноситиметься застрахованим, а який - роботодавцем. Так що в проекті це закладено.

 

І, нарешті, про медичне соціальне страхування. Я тут з депутатом Михайленком цілком погоджуюся. Бо якщо ми введемо сюди медичне соціальне страхування, то мусимо змінити статтю 49 Конституції, за якою держава зобов’язується надавати безплатне медичне обслуговування, зокрема й амбулаторне, і діагностику, й утримання ліжкомісць тощо.

 

Тому я підтримую всіх, хто сьогодні висловився, що ми не можемо ухвалити всі чотири законопроекти за всіма фондами окремо, бо в статтях 46 і 49 Конституції України зазначено, що держава гарантує кожному громадянинові України загальнообов’язкове державне соціальне страхування. А яким зоно має бути та за якими напрямами - і визначає проект основ нашого законодавства, що ми його сьогодні зобов’язані ухвалити.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ми вже вчетверте розглядаємо цей проект. Сьогодні відбулася нетривала дискусія. Щоб підбити її підсумки, мабуть, не треба багато часу. Спинюся тільки на, кількох аспектах.

 

55

 

Внесений на ваш розгляд проект відповідає концепції, ухваленій Верховною Радою, та відповідає Конституції України. 3 цього треба виходити.

 

Далі. Перехід на персональне страхування або на персональні пенсійні відрахування, чим переймається нині чимало депутатів та що частково відбиватиметься в проектах законів про пенсійне забезпечення чи про створення пенсійного фонду, потребує, крім усього, ще й певного часового проміжку. Треба нагромадити відповідний фонд, а це для перехідного періоду має становити приблизно років 10. Мусимо це врахувати. Ми відразу на таку схему, як в інших державах, перейти не можемо. Для цього держава можливостей не має. Тому ми повинні й це взяти до уваги, Україна перебуває на перехідному етапі, зокрема її економіка.

 

Та й урешті ще раз наголошу: це основи законодавства, де не може бути виписана процедура надання, скажімо, лікарняного листка. Тут тільки говориться, що він надається лікарнею, а не знахарем чи костоправом. А певний закон про це зазначатиме: в районній лікарні ставиться печатка тощо.

 

Тому я прошу не забувати: це рамковий закон, це основа, на якій ґрунтуються п’ять інших законів, про що й доповідач, і голова комісії переконливо поінформували.

 

І, нарешті, ось що. Ми захищаємо інтереси тих або тих профспілок, тих чи інших страхових компаній. Ми зобов’язані захищати інтереси громадян України, які будуть реалізовані безпосередньо в законах, ухвалених на підставі ось таких основ законодавства.

 

56

 

Я прошу зважити на позицію Кабінету Міністрів, її виклав тут Микола Петрович Білоблоцький. Це й позиція комісії, яку обстоювали і доповідач, і голова комісії. Це також позиція депутатів, котрі голосували на підтримку. Враховуючи те, що ми в четвер розглядаємо цей проект закону, дозвольте запитати всіх: то ж скільки можна відкладати? Адже йдеться про те, що поточного року вже на основі даного закону мають прийматися інші документи.

 

Я дуже прошу підтримати в першому читанні обговорюваний проект, а зауваження, якщо вони будуть слушні, подавайте до комісії, щоб вона до другого читання їх урахувала.

 

Ставлю цей проект на голосування у першому читанні. Проект постанови ви маєте. Будь ласка, підтримайте. Ще раз повторюю: далі зволікати ніяк.

 

"За" - 206.

 

Будь ласка, дніпропетровці, голосуйте. Ще раз ставлю на голосування. За наполяганням дніпропетровців. Будь ласка /Шум у залі/. Ще раз прошу: проголосуйте. Треба проголосувати, щоб дати можливість ухвалити ще інші п’ять законів. А потреба в тому є велика.

 

"За" - 223.

 

57

 

Ну, будь ласка, ще раз. Депутат Терен не встиг. І депутат Михайленко. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка. Прошу підтримати. Хто не знає, подивіться на депутата Єльяшкевича: він просить проголосувати за проект. Будь ласка.

 

"За" - 234. Прийнято.

 

Дякую.

 

Прошу комісії під час підготовки інших дотичних законопроектів врахувати зауваження, висловлені депутатами, зокрема щодо пенсійного фонду.

 

***

 

Слухається питання про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону про систему оподаткування /щодо соціальних фондів/.

 

Доповідав В’ячеслав Михайлович Сокерчак - заступник голови Комісії з питань фінансів і банківської діяльності.

 

58

 

СОКЕРЧАК є. М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Саврвнський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Питання, яке ми зараз розглядаємо, торкається пакета законопроектів, внесених у квітні народними депутатами, комісіями, які передбачають розв’язання проблем пенсійного фонду, фонду соціального страхування, відрахувань до фонду соціального захисту інвалідів, фонду сприяння зайнятості населення, фонду охорони праці та інших. Але всі вони безпосередньо пов’язані із внесенням змін і доповнень до Закону України про систему оподаткування. Саме тому Комісія з питань фінансів і банківської діяльності змушена довести до вашого відома свою позицію.

 

Верховною Радою України 18 лютого 1997 року прийнято Закон України про внесення змін і доповнень до Закону України про систему оподаткування. З огляду на встановлений Верховною Радою України, Президентом України курс на реформування податкової політики держави, послаблення податкового тиску на підприємства, підтримку вітчизняного виробника було прийнято рішення про вилучення із переліку податків та зборів /обов’язкових платежів/ відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування, відрахувань до фонду сприяння зайнятості населення. Додатково к до загальнодержавних податків і зборів /обов’язкових платежів/ було включено збори до Державного інноваційного фонду та плату за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. Тобто із раніше діючих 19 загально-

 

59

 

державних податків, зборів та відрахувань згідно з новою редакцією Закону України про систему оподаткування діють теж 19 податків і зборів /обов’язкових платежів/.

 

У раніше діючій редакції Закону України про систему оподаткування було передбачено виключне право Верховної Ради України на встановлення і скасування податків і зборів, інших обов’язкових платежів відповідно до цього закону, інших законодавчих актів України про оподаткування, а також те, що ставки податків і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами України, крім законів про оподаткування. На порушення цих норм нові податки і збори, а також зміна їх ставок установлювалися неподатковими законами, законами України про Державний бюджет України на поточний рік, нормативними актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відомчими нормативними актами міністерств і відомств /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. В’ячеславе Михайловичу, одну хвилину. Шановні депутати, я прошу уваги. Розглядається ж питання принципове, пов’язане з бюджетом безпосередньо. Не розумію, чому дискусія ведеться на локальному рівні? Візьмете слово - висловитеся. Погляньте, у цьому документі пропозиції майже від усіх фракцій. А скільки є варіантів альтернативних, зауваження Президента і все інше. Ну, я не розумію...

 

Підкреслюю: немає трансляції по радіо! Спокійно, будь ласка, слухайте, що говорить доповідач.

 

Прошу.

 

60

 

СОКЕРЧАК є. М. На порушення цих норм нові податки і збори, а також зміна їх ставок установлювалися не податковими законами України, як я вже сказав, а нормативними актами Кабінету Міністрів. Це призводило до нестабільності податкової системи, можливості зловживань, посилювало податковий тиск на підприємства. Крім того, більшість із державних, відомчих та галузевих фондів не було включено до складу державного бюджету України. Цією редакцією Закону України про систему оподаткування будь-які відрахування до фондів охорони праці та соціального захисту інвалідів передбачені не були.

 

Редакцією Закону про систему оподаткування від 18 лютого 1997 року передбачено, що обов’язковій сплаті платниками підлягають лише ті податки і збори /обов’язкові платежі/, які включені цим законом до системи оподаткування /статті 14 та 15/, а ставки, механізм справляння податків і зборів /обов’язкових платежів/ і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування. Будь-які податки і збори /обов’язкові платежі/, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього закону. Передбачено також, що державні цільові фонди, крім пенсійного фонду України, включені до державного бюджету України. Установлено, що державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим законом, мають своїм джерелом тільки прибуток підприємств, після сплати обов’язкових податків і зборів /обов’язкових платежів/ такі відрахування здійснюються лише на добровільних засадах.

 

61

 

Таке рішення Верховної Ради України забезпечило створення цивілізованої системи оподаткування, реальне зниження податкового тиску. Вивільнені кошти будуть спрямовані на поповнення обігових коштів підприємств, розширення виробництва, погашення заборгованості по заробітній платі.

 

Зазначеним законом України Кабінету Міністрів України було доручено подати Верховній Раді пропозиції про внесення до законодавчих актів України змін, що випливають із цього закону, у місячний термін. Але, на жаль, це доручення було виконано не повною мірою. Кабінет Міністрів України у квітні І997 року вніс проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про систему оподаткування /стосовно фінансування дорожнього господарства України/. Аналогічний проект закону подавався і групою народних депутатів України.

 

Комісія, розглянувши ці пропозиції, вирішила за неможливе до введення в дію Закону України про внесення змін до Закону України про систему оподаткування відновлювати існуючі джерела фінансування будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування за рахунок відрахувань підприємств та організацій згідно з Законом України про джерела фінансування дорожнього господарства . Відміна цих відрахувань реально зменшила податковий підприємства /особливо на ті, що ще працюють і сплачують податки/ майже на півтора мільярда гривень на рік.

 

62

 

На жаль, коли розглядалося це питання, пропозиції комісії про відхилення законопроектів про зміну джерел фінансування дорожнього господарства України прийняті до уваги не були. Проект Кабінету Міністрів України було прийнято в першому читанні. Комісії було доручено доопрацювати зазначений законопроект спільно з комісіями Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку та з питань бюджету до другого читання та вивчити питання щодо доцільності функціонування державних цільових фондів, не включених до Закону України про систему оподаткування.

 

При доопрацюванні в порівняльну таблицю включено всі пропозиції комісій Верховної Ради та народних депутатів України, у тому числі пропозиції народних депутатів Буздугана, Степанова, Кочерги, Саханя, а також комісій Верховної Ради з питань бюджету та з питань соціальної політики та праці, які тепер вносять їх окремо. Комісія на своєму засіданні відхилила ці пропозиції.

 

63

 

Коли розглядалося це питання на сесії Верховної Ради 18 та 19 квітня цього року, було прийнято Закон про внесення змін до Закону України про систему оподаткування, яким передбачено компромісний варіант відновлення зборів та відрахувань на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування на термін до І січня 1998 року. Тобто реально посилився податковий тиск на підприємства. А також було прийнято в першому читанні запропонований комісією проект Закону про внесення змін до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства України, в якому передбачено зміну джерел фінансування цих затрат.

 

Що стосується внесених законопроектів, то комісія зазначав таке.

 

Фонди охорони праці та соціального захисту інвалідів не були включені і до раніше чинного Закону України про систему оподаткування. Через те пропозиція про їх включення в нова і не може розглядатися як поправка, бо це будуть нові нарахування.

 

Питання щодо фонду сприяння зайнятості населення розглядалося Верховною Радою України ще в жовтні 1996 року в контексті розробленого комісією проекту Закону про внесення змін до статті 22 Закону України про зайнятість населення. Під час другого читання цього проекту 12 грудня 1996 року було прийнято рішення про його розгляд після прийняття бюджету. Це питання може бути вирішено лише в такий спосіб: направляється частина передбаченого новою редакцією Закону України про систему оподаткування збору на обов’язкове соціальне страхування, який сплачується

 

64

 

працівниками та підприємствами на ці цілі. Це цілком цивілізована форма соціального страхування населення.

 

Вилучення фонду соціального страхування з державного бюджету України не відповідає концепції податкової реформи в Україні, визначеної постановою Верховної Ради України в грудні 1995 року, а також Указом Президента України від 31 липня 1996 року про заходи щодо реформування податкової політики. Прийняття цієї норми призведе до безконтрольного використання коштів фонду.

 

За одноголосним рішенням комісії кошти, що надходять у державний бюджет від збору на обов’язкове соціальне страхування, повинні витрачатися лише на фінансування заходів обов’язкового соціального страхування, захисту на випадок безробіття та соціального захисту інвалідів. Виходячи з цього комісія пропонує в Законі України про Державний бюджет України на 1997 рік передбачити окремими рядками витрати на зазначені заходи.

 

Виклад частини четвертої статті 1 Закону України про систему оподаткування в запропонованій Комісією Верховної Ради України з питань бюджету редакції: "Податки і збори /обов’язкові платежі/, справляння яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають, крім тих, що передбачені законом України про Державний бюджет України" прямо суперечить частині шостій цієї статті закону, де передбачено, що будь-які податки і збори, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього закону /тобто передбачені у статтях 14 та 15 закону/, не відповідає принципам побудови та призначення

 

65

 

системи оподаткування, викладеним у статті 3 закону, а також не відповідав частині другій статті 7 закону, де передбачено, що зміна податкових ставок і механізмів справляння податків і зборів /обов’язкових платежів/ не може запроваджуватися законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

 

По суті справи, як це вже роз’яснялося Державній податковій адміністрації, такі надходження до бюджетів, як відрахування від сплати за транзит газу трубопровідним транспортом через територію України, надходження коштів від приватизації державного майна, орендна плата, суми кредиторської і депонентської заборгованості, по яких минув строк позовної давності, а тим більше кошти від штрафів та санкцій і дивіденди, одержані від акцій, не можна вважати податковими платежами, які регулюються Законом про систему оподаткування. Це питання може бути вирішено шляхом суттєвої переробки відповідно до Конституції України Закону України про бюджетну систему України. Крім того, у діючому Законі України про бюджетну систему України за рахунок цих надходжень формуються доходи відповідних бюджетів, тобто вони є обов’язкові до сплати.

 

Отже, комісія стоїть на позиції, що коли якісь фонди, які пропонуються в законопроектах, життєво потрібно включати, то тоді маємо змінювати статтю 14 або 15 Закону про систему оподаткування.

 

І ще хотів би на завершення сказати таке. Усі тут прекрасно розуміють, що податковий тиск ми ніколи не знизимо, якщо будемо оподатковувати, крім прибутку підприємств, фонд заробітної плати, тарифи і так далі, що знову передбачається

 

66

 

в запропонованих проектах законів. Через те комісія стоїть на тих позиціях, на яких і стояла, а я висловив її думку.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до представника комісії? 6. Запишіться, будь ласка.

 

Оскільки ми це питання вже обговорювали кілька разів, то відводимо п’ять хвилин на запитання.

 

Депутат Пустовойтовський.

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ є. С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Пєрвомайський виборчий округ, Харківська область/. Спасибо, Александр Александрович. Так все-таки, как будет с дорожными сборами? Может быть, я невнимательно выслушал, но из вашего доклада я так и не понял, будут получать дорожники по сборам деньги до 1 января или не будут?

 

СОКЕРЧАК є. М. Володимире Семеновичу! Я сказав, що 18 та 19 квітня Верховна Рада прийняла рішення про те, що за діючим раніше принципом буде фінансуватися будівництво та утримання автомобільних доріг, і схвалила в першому читанні проект закону про зміни до Закону про джерела фінансування дорожнього господарства. Але ці зміни вже стосуватимуться податкового періоду після 1 січня 1998 року. Через те нам треба їх прийняти остаточно до кінця поточного року.

 

ГОЛОВА. Тобто дорожній збір передбачено, буде фінансування.

 

СОКЕРЧАК є. М. Уже є фінансування, Олександре Олександровичу.

 

ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

67

 

КОЧЕРГА є. Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Вячеслав Михайлович! Я соавтор одного из законопроектов, в которых предлагается возобновить отчисления в фонд занятости. У меня есть ответ и Министерства финансов о том, что необходим только такой путь, который мы предлагаем, то есть восстановление отчислений. С этим согласен Президент. С этим согласен наш Премьер. Как по-другому можно еще сделать, чтобы, скажем, наши безработные в первую очередь и переучивались, и получали помощь? Как вы мыслите это по-другому?

 

СОКЕРЧАК є. М. Справа в тому, що і голова нашої комісії Суслов, і члени комісії висловлювали свою думку з цього приводу. Ми вважаємо, що якщо ми стали на позицію дійсного зниження податкового тиску на підприємства, то ми ж не можемо, крім отих податків, які в, оподатковувати ще фонд заробітної плати, тарифи, встановлювати якісь податки на реалізацію, на обороти та інші.

 

Ми вважаємо, що джерелом надходжень до бюджету повинен бути прибуток підприємств, в прибуток - в джерело надходжень, нема прибутку - його немає. Оскільки проблема зайнятості - то проблема держави, то ми вважаємо, що повинні бути окремим рядком у державному бюджеті передбачені відрахування коштів на фонд зайнятості. Оце позиція

 

68

 

нашої комісії. Інакше ми повинні забути таке гасло: давайте знижувати податковий тиск. Його неможливо знизити іншими шляхами.

 

ГОЛОВА. В’ячеславе Михайловичу, а фінансування цих витрат чим передбачено?

 

СОКЕРЧАК є. М. У системі оподаткування є відрахування на пенсійне страхування і просто страхування. Ми вважаємо, що потрібно не з пенсійного фонду, а з фонду страхування відраховувати...

 

ГОЛОВА. В’ячеславе Михайловичу, ви ж уже одержали проект бюджету, там нема копійки на ці всі справи. Ви самі це добре розумієте.

 

СОКЕРЧАК є. М. Олександре Олександровичу, я ж через те й кажу і казав раніше, коли Павло Іванович Лазаренко тут стояв. Я йому казав, що якщо Кабінет Міністрів висуває гасло, що знижуємо податковий тиск, то треба його знижувати. Якщо... То не треба ці гасла кидати, тому що насправді те, що пропонує Кабінет Міністрів, нічого не знижує, за винятком ПДВ. Якщо він набере сили, то дещо буде знижувати...

 

ГОЛОВА. Дякую. Депутат Єльяшкевич.

 

69

 

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги! Я предлагаю всем тем, кто вносил проекты, - и коммунистам, и социалистам, честно и откровенно сказать, что они не за уменьшение налогов, а за их увеличение, и прекратить политические игры вокруг налогов.

 

У нас было 36 налогов всего. Мы сделали 34. Потом под давлением Премьера, Президента, дорожников и прочих коллег сделали 35. Сейчас речь идет о том, чтобы сделать 38 в конечном итоге. Давайте задумаемся о том, что мы обещали избирателям в 94-м году, и лучше ли стали работать предприятия за эти три года? О какой помощи безработным может идти речь, если работающим не платится ими заработанная заработная плата? Я хотел бы задать вопрос Вячеславу Михайловичу: как вы считаете, морально платить пособие безработным, когда тем, кто отработал, вообще не выплачивается заработная плата, когда пенсионерам не выплачивается их законно заработанная пенсия?

 

СОКЕРЧАК є. М. Олександре Сергійовичу, це вже з’ясовано в нашій комісії. Ми знаємо думку комісії. Я теж стоп на цій позиції.

 

Звичайно, моральна втрата від того, що людина не працює, залишилася без роботи, дуже велика. Це всім зрозуміло. І треба, щоб держава відшкодовувала ці втрати.

 

Але якщо з’явилася можливість у керівників підприємств, бачачи такий шалений тиск на заробітні плати, ховати фонд зарплати через бартерні виплати заробітної плати, через

 

70

 

дивіденди, то нам треба щось робити, поправляти, стимулювати, щоб офіційно зарплата платилась, а не ховалась у тінь. А таким чином ми знову ж заганяємо заробітну плату в тінь. 1 знову не будемо мати відрахувань.

 

ГОЛОВА. У порядку уточнення. Олександре Сергійовичу, не тільки соціалісти, не тільки комуністи, а я дивлюся: Недвига, Вернигора, один Степанов, другий Степанов, Президент, Кабінет Міністрів... Багато депутатів зверталися з цього приводу, незалежно від тої чи іншої політичної фракції вноситься пропозиція. Тому, можливо, це збіг, що тут немає...

 

Будь ласка.

 

СОКЕРЧАК є. М. Олександре Олександровичу, я розумію це все і сказав: якщо треба вкрай, то треба, щоб депутати усвідомлювали, як це робиться і за рахунок чого. Немає іншого джерела, крім прибутку підприємства. Решта лягав на собівартість, робить нашу продукцию конкуренто-неспроможною, змушує керівника шукати, як заховати фонд заробітної плати, щоб не відраховувати на ці фонди, які ми хочемо по-новому створити. Так робилось і буде так робитись, якщо ми чогось радикально приймати не будемо.

 

Я теж розумію цю ситуацію, але, на жаль...

 

71

 

ГОЛОВА. Депутат Вуздуган. За ним - депутат Азаров. А потім комісія ваша висловить... Я надам вам слово. Я ж кажу: виступите ви потім.

 

БУЗДУГАН С. О. Дякую. Шановні колеги! Нинішнє оце питання, Думаю, можна вважати продовженням того питання, яке було перед ним. Йдеться про те саме, про ті самі фонди соціального страхування.

 

Ми мали і до сьогодні маємо шість фондів соціального страхування: пенсійний, чорнобильський, соцстрах, соціального захисту інвалідів, зайнятості населення і охорони праці.

 

Комісія з питань фінансів і банківської діяльності а метою вичищення всіх неподатків, боротьби з не податками якось дивно вчинила: три фонди вирішила визнати законними, це пенсійний, чорнобильський, соцстрах, а три вирішила визнати незаконними. І десь із лютого, якщо не помиляюся, припинилися надходження до трьох фондів - соціального захисту інвалідів, зайнятості та охорони праці.

 

Що ми від цього отримали? Я спочатку буду говорити про позитив, який ми від цього отримали.

 

72

 

Я був на засіданні Комісії з питань фінансів і банківської діяльності, і вони мені сказали, що таким чином зекономлено 2 мільярди гривень обігових коштів. Ви мені покажіть... Встаньте керівники підприємств, хоч один керівник, у кого після цього легшим стало життя. Хто з вас вирішив проблему неплатежів? Нема таких.

 

А знаєте чому? Ліквідувавши фонд зайнятості, ми на 0,002 відсотка зменшили собівартість. Зарплата у собівартості становить усього 9 відсотків. От порахуйте, 0,002 відсотка на 9 відсотків, на скільки знизилася ціна.

 

А що це дало для тих же непрацюючих, для безробітних? За офіційними даними, за останні півтора року кількість безробітних в Україні збільшилася в 4 рази і становить приблизно 1 мільйон. А я вам наведу неофіційні дані. Ми мали 20,5 мільйона робочих місць. Тепер маємо 15 мільйонів робочих місць. Тобто реальна кількість безробітних - 5,5 мільйона, але це ще не все. Із цих 15 мільйонів працюючих вчасно отримують заробітну плату і працюють повний день і повний тиждень тільки 9,6 мільйона. Тобто ми маємо 10 мільйонів частково безробітних.

 

У цей момент Комісія в питань фінансів і банківської діяльності нам підсовує подарунок - взагалі Фонд сприяння зайнятості населення хай фінансується з бюджету. А в бюджеті ми знаємо що є...

 

Олександре, я тобі хочу сказати, що підприємства відраховують, наприклад, на представництво 2 відсотки собівартості. Два відсотки собівартості на представництво! вибач, а всі соціальні відрахування – 4,5 відсотка! Це включаючи пен-

 

73

 

сійний, чорнобильський фонди, фонд сприяння зайнятості населення. Всього 4,5 відсотка!

 

Чогось ми взялися не з того кінця, шановні колеги, почали 8 бідних, як завжди, економити.

 

Друге. Фонд охорони праці. Ви знаєте, у нашій комісії в депутат Недвига, якого ну ніяк не можна запідозрити в симпатіях до ФПУ - він якраз голова альтернативної профспілки - Незалежної профспілки залізничників. Він мені місяць тому розказав цікаву Історію. Його профспілка виграла суд: троє залізничників звернулися до суду: вони внаслідок вібрації втратили частково працездатність. Їм виплатили 50 тисяч гривень на трьох. Для інформації: раніше за рахунок фонду охорони праці фінансувалося встановлення амортизаторів по всій Україні на всіх залізницях, коштувало це 10 тисяч. А трьом виплатили 50 тисяч! От вам економія, якої ви досягли...

 

Фонд соціального захисту інвалідів Про це вже взагалі страшно говорити.. Хтось із вас узагалі був на підприємствах інвалідів? Я був у Лубнах півтора місяця тому. Ви знаєте, це важко перенести, але я це переніс.

 

Де вихід? Вихід простий. Група депутатів нашої комісії запропонувала проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про систему оподаткування, де ми передбачаємо узакониш три соціальних фонди, які вони вилучили, залишили поза бортом.

 

І я все-таки запропонував би підтримати пропозицію Комісії з питань бюджету, я думаю, що вона слушна, і це буде закономірним.

 

Дякую.

 

74

 

ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте (Шум у залі). Юрію Олексійовичу, підійдіть до депутата Юрковського, він вам задасть запитання.

 

Депутат Азаров говорить. Прошу.

 

АЗАРОВ М. Я., голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ. Донецька область). Уважаемые народные депутаты! Я сначала по процедуре скажу. Уважаемый Александр Александрович, комиссия внесла свой проект изменений к закону Украины о системе налогообложения. И не Сокерчак это должен докладывать, а должна докладывать наша комиссия, мы подготовили все материалы, раздали народным депутатам, привели все выкладки, расчеты. Поэтому надо этот вопрос специально завтра вносить и, обсудив, принимать решение.

 

ГОЛОВА. Я прошу вибачення, Миколо Яновичу. Щоб зняти ці всі суперечності: Закон про систему оподаткування приймали за поданням Комісії з питань фінансів і банківської діяльності, бо це профільна комісія. Тому зміни до цього закону повинна доповідатн відповідно до Регламенту саме ця комісія. Ви...

 

АЗАРОВ М. Я. Александр Александрович, это не так, ведь...

 

ГОЛОВА. Вибачте мені, ви вносите свій варіант, правильно його вносите і доповідайте з цього приводу, будь ласка.

 

75

 

АЗАРОВ М. Я. Ведь в закон о бюджете кто угодно вносил изменения и они принимались.

 

Теперь по сути вопроса. Я вам хочу, уважаемые народные депутаты, сказать одно: то, как мы с вами приняли Закон о системе налогообложения, в принципе очень нужный закон, показало, что мы приняли его на основе малопродуманных и малоподготовленных решений. И первое, что сразу же заставило нас возвратиться к этому закону, - это дорожный сбор. Но кто ответит за то, что в течение двух месяцев не финансировалось приобретение мазута, песка, щебня, распустили дорожников, сделали это верной, в марте и в апреле?

 

Я не буду говорить о чисто, так сказать, трагедийной стороне этого вопроса, что председатель корпорации Гудзий, всем вам известный уважаемый человек, скончался от инфаркта, пытаясь пробить этот вопрос. Я хотел бы сказать о другом. Сейчас Юрий Алексеевич Буздуган говорил о фондах. То же: мы не обращаем внимания на то, что отчисления на соцстрах у нас перестали быть обязательным платежом. Одно дело, когда они у нас были в системе обязательных платежей, совершенно другое дело, когда они выпали из системы обязательных платежей.

 

Меня поразило то, что народный депутат Сокерчак, наверное, в порыве эмоций высказал мысль, сформулировал, так сказать, основное кредо этой комиссии в целом и его в частности: "основним джерелом (я даже записал и процитирую) надходжень до бюджету повинен бути прибуток підприємств, нема прибутку немає і надходжень". Это уровень понимания бюджета.

 

76

 

Бюджет формируется, уважаемый народный депутат Сокерчак... Вы уже информацией о коммунальных платежах вводили в заблуждение депутатов. О каких коммунальных платежах вы в прошлый раз нам рассказывали, когда обращали внимание депутатов, что Азаров о коммунальных платежах говорит? Сейчас вы говорите, что "джерелом надходжень до бюджету повинен бути прибуток підприємств". Да помимо "прибутку" еще 35 обязательных поступлений должны быть. И система сборов для бюджета не допускает безответственности во всех странах, она предусматривает многовариантные источники: иссяк один - другой вступает в силу /Шум у залі/.

 

Очень трудно, Александр Александрович, говорить, когда впереди тебя сидят и постоянно перебивают. Пусть Шейко и регламентная комиссия все-таки примут меры, чтобы не перебивали докладчика.

 

ГОЛОВА. Я звертаюсь до регламентної комісії: в тому числі й мені ось уже три роки не дають говорити.

 

Будь ласка.

 

АЗАРОВ М. Я. Я прошу прибавить время, поскольку сначала меня председательствующий перебил, потом - впередисидящие.

 

Уважаемые народные депутаты! К сожалению, есть у нас еще терминологические заблуждения. Мол, есть налоги, а есть не налоги, а что-то другое. Я был вынужден в своей пояснительной записке ссылаться на энциклопедический словарь, а

 

77

 

перед этим еще смотрел налоговые кодексы многих стран мира. Уважаемые коллеги, налог - это обязательный платеж в пользу государства, независимо от своей природы, от формы. Отличием его является только одно: это обязательность платежа. И как только мы делаем платежи необязательными, соответственно разрушается вся "система надходжень до бюджету".

 

Да, налоговое давление надо снижать, и тут, безусловно, и Сокерчак прав, и Ельяшкевич, и другие депутаты правы. И мы были правы, когда принимали этот закон. Да, надо упорядочивать систему налогов, это верно, и мы в принципе правильный путь избрали. Но он должен быть продуман. То есть когда мы устраняем какой-то вид обязательного платежа, мы должки тут же продумать, к чему это приведет, или компенсировать его другими расходами бюджета и другими поступлениями бюджета, или сказать, что мы не будем финансировать ни строительство дорог, ни защиту инвалидов, что не будет других расходов бюджета раз ситуация такая тяжелая.

 

Во всех странах мира налоговые законы принимаются на много лет. А бюджетным законом регулируется конкретная экономическая ситуация в стране. Можно, предположим, дополнительные ресурсы изъять - бюджетным законом вводятся другие бюджетные поступления, нельзя - бюджетным законом приостанавливаются. Почему такое внимание к бюджетному закону во всех странах мира? Это главный регулятор в экономике, главный инструмент государственного вмешательства в экономику, в бюджет: можем взять - не можем взять.

 

78

 

Поэтому бюджетная комиссия предлагает дополнить закон о системе налогообложения одной лишь фразой: обязательность платежей, "визначених у Законі про систему оподаткування". Плюс фраза "крім тих... " Вернее, наоборот, прошу прощения, еще раз внимательно послушайте, я повторю эту фразу.

 

ГОЛОВА. Можно на русском...

 

АЗАРОВ М. Я. Эта фраза ключевая. В Законе о системе налогообложения сказано четко: не подлежат обязательной уплате налоги и другие платежи, которые не предусмотрены статьями 14, 15 данного закона. Мы же предлагаем после этого текста поставить запятую и добавить одну фразу: "крім тих, що передбачені Законом України про Державний бюджет України на поточний рік". Вот в чем смысл. То есть мы с вами, опираясь на Закон о системе налогообложения, каждый год будем не менять, а будем либо вводить определенные платежи, либо отменять, исходя из конкретной макроэкономической, социально-экономической ситуации в стране. Никто кроме нас не будет принимать эти решения. Верховный Совет будет принимать решения. Но эти решения будут приниматься обоснованно и продуманно.

 

Вот почему я говорю, Александр Александрович, что без принятия таких изменений рассматривать проект бюджета будет абсолютно бессмысленно. Вот в этой книжечке не много - не мало 12 миллиардов. Либо мы принимаем сегодня такое решение, либо мы все равно его будем принимать, когда будем рассматривать проект бюджета.

 

79

 

ГОЛОВА. Дякую. Слово має Микола Петрович Білоблоцький, міністр праці. Увага!

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я хотів би щиро і сердечно до вас звернутися навіть не з проханням, а щоб ви мене зрозуміли.

 

Президент просить Верховну Раду переглянути питання, пов’язане з обов’язковими платежами до фонду зайнятості. Уряд просить. Рада соціального партнерства прийняла рішення звернутися з проханням до Верховної Ради переглянути це питання. Профспілки прийняли тех рішення просити перегляду цього питання. Воно дуже серйозне. Я хотів би, щоб ви зрозуміли, що це не залежить ні від правих, ні від лівих, ні від центру, це треба елементарно знати проблему.

 

Прийнятий у 1991 році Закон про зайнятість населення - ринковий закон. З’явилися безробітні. Фіксоване безробіття сьогодні - 516 тисяч. До кінця року, як я вам уже доповідав, очікується 1,1 мільйона. Та, крім того, 3,5 мільйона сьогодні тимчасово не зайнятих. Опитування, яке було проведено за методикою Міжнародної організації праці, показало, що безробітні в Україні становлять не 1,7 відсотка працездатного населення, а 7,6 відсотка. Причому в Києві - 10 відсотків, я вже не кажу про західні області.

 

Я хотів би до вас з таким благанням звернутися: це ж питання однакове що для Макіївки, що для Горлівки, що в цілому для Донбасу, що для Яворівського району Львівської області,

 

80

 

що для Новоград-Волинського району, що для Чернігова, що для Николаева. Хто ж візьме за це відповідальність? Президент до вас звертається з проханням переглянути.

 

Міжнародна практика /я хотів би, щоб це було в стенограмі зафіксовано правильно/ показує, за якими нормами формуються ці фонди. Країни колишньої соціалістичної системи: Албанія - 6 відсотків; Болгарія - 7 відсотків; Чехія - 3,6 відсотка; Угорщина - 5,7 відсотка; Польща - 3 відсотки; Румунія - 6 відсотків; Словаччина - 4 відсотки; Росія - 2 відсотки. Країни з розвинутою економікою: Німеччина - 3,25 відсотка відраховують наймані працівники, працедавці відраховують теж 3, 25 відсотка/разом 6,5 відсотка/; Італія - те саме; Франція - відповідно 2,97 і 4,18 відсотка, /разом 7 відсотків/.

 

Про який бюджет мова йде, коли це цільовий фонд повинен бути? Інша справа, як його розподіляти, як його контролювати.

 

81

 

Я вважаю, просто незаконно, не в межах правового поля втрутилася інша комісія в Закон про зайнятість населення і, так би мовити, зробила, як сама хотіла. У минулому році, ви знаєте, мова йшла про статтю 22, саме про відрахування до цього фонду. Він визначений законом. Якщо є безробіття - повинен бути фонд, який формується за рахунок роботодавця.

 

І останнє, що я хотів би сказати. Кому це на користь? Комерційні структури, фінансові структури не будуть сплачувати до фонду зайнятості, роботодавці теж звільняються від цих відрахувань. Хто повинен відповідати? Ну, я ж сам не можу відповідати за це! Ми разом повинні встановити ту норму закону, яка повинна бути.

 

Я ще раз кажу: це не прохання, просто треба з розумінням поставитися до цього питання, і не більше.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Світлана Анатоліївна Вегера від Міністерства соціального захисту населення. Будь ласка.

 

Я просив би за скороченою процедурою розглянути це питання, оскільки тут визначитися треба або так, або так, щоб потім не наламати, так би мовити, дров.

 

Вудь ласка, говоріть.

 

ВЕГЕРА С. А., заступник міністра соціального захисту населення України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я хочу продовжити думку народних

 

82

 

депутатів і урядовців і сказати декілька слів про фонд соціального захисту інвалідів, який теж підпав під це звільнення від обов’язкових платежів. І в бюджеті не передбачено збереження робочих місць для інвалідів, і обов’язкові платежі до фонду на ці цілі теж відмінені.

 

До речі, ви, мабуть, звернули увагу у своїх округах на те, наскільки збільшилася кількість звернень інвалідів з цих питань. І сьогодні інваліди вже вийшли на площу саме з приводу цього питання. Я вважаю, що і Президент теж у своєму поданні мав на увазі цей фонд.

 

Прийняті до закону доповнення суперечать статтям 19 і 20 Закону про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. І я прошу народних депутатів дуже уважно поставитися до цього. Пропозиції депутата Степанова і комісії Буздугана є. Те рішення призвело лише до масового звільнення інвалідів. А працюючий інвалід - це захищений інвалід. Наприклад, понад шістдесятирічний досвід УТОСу і УТОГу засвідчив: незважаючи на те, що там інваліди отримують дуже малу заробітну плату, ми не бачимо на наших вулицях о простягнутою рукою ні глухого, ні сліпого. Ще раз кажу: працюючий інвалід - це захищений інвалід. У них були свої підприємства, вони їх зберегли. І треба, дати їм маленьку можливість, якісь пільги для того, щоб вони могли працювати.

 

Просимо вас уважно поставитися до прийняття рішень, які тягнуть за собою соціальний конфлікт.

 

83

 

ГОЛОВА. Шановні депутати, враховуючи те, що це питання вже обговорювалося в сесійному залі, прошу серед тих, які записалися на виступ, визначити двох, які виступатимуть за, і двох, які виступатимуть проти, бо ми або вирішуємо питання, або не вирішуємо. Тут немає іншої, так би мовити, проблеми. Тому я ставлю на голосування пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Будь ласка.

 

"За" - 180. Прийнято.

 

Будь ласка, депутат Косолапов буде виступати за чи проти? Він не буде виступати. Депутат Мірошниченко, Донецька область? Проти. Проти чого? Проти всіх цих проектів. Я записую /Шум у залі/.

 

Так справа не піде, шановні депутати! Мірошниченко, Донченко, Моцпан, Степенко... Депутата Степенка немає.

 

Депутат Камінський? Теж немає. Депутат Матковський? Депутат Кочерга? За. Депутат Єльяшкевич? Проти.

 

Будь ласка. Депутат Мірошниченко.

 

МІРОШНИЧЕНКО Л. М., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Маріупольський-Іллічівський виборчий округ, Донецька область/. Спасибо, Александр Александрович. Я думаю, что ни у кого не осталось спокойным сердце, после того как мы выслушали информацию министров, председателя налоговой инспекции. Но мы забываем, что

 

84

 

наша страна, находится в особом положении, и ссылки на другие страны, наверное, нельзя брать во вникание.

 

Это трагедия, что мы лицемерили, наверное, говоря о тон, что уменьшаем налоговое бремя. Официально зафиксировано, что произошло падение производства относительно 1996 года. Допустим, в металлургии из 14 заводов в прошлом году восемь или десять были способны платить деньги, не были в картотеке. В этом году осталось три завода с рентабельностью 5-6 процентов. Через полгода они тоже, наверное, попадут в картотеку. Если Алчевский завод имеет отрицательное сальдо 400 миллионов, откуда он будет платить?!

 

Я не понимаю той ситуации, когда мы, пользуясь высоким присутствием Премьер-министра, приняли решение, чтобы опять ввести налог на содержание дорог. Мы даже не подумали о том, чтобы его снизить, а приняли 1, 2 процента от реализации продукции.

 

Я думаю, не надо принимать нам этот закон только ради того, чтобы заставить правительство и Президента выполнить те свои обязательства, которые они декларировали, что необходимо уменьшить налоговое бремя. Известны десятки способов, которые можно использовать для того, чтобы пополнить бюджет, а мы их не используем. Это и система ценообразования, и скрытие зарплаты, и множество других, наверное, всем известных.

 

Поэтому я прошу депутатов не поддерживать это решение. Мы должны принять такое решение, чтобы правительство выполняло декларации о выводе экономики из тени и уменьшении

 

85

 

налогового бремени на предприятия, потому что предприятий, которые способны платить, становится все меньше и меньше.

 

ГОЛОВА. Депутат Донченко.

 

ДОНЧЕНКО Ю. Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Сегодня много говорится о необходимости ослабления налогового пресса на предприятия. Вероятно, это действительно надо делать. Но почему-то снижаются не ставки НДС, налога на прибыль, а практически отменены налоги, которые касаются социальной защиты наших граждан. В частности, выпали из числа обязательных платежей отчисления в фонд занятости населения, фонд социальной защиты инвалидов, фонд охраны труда, что задевает интересы практически каждого гражданина, каждого работающего.

 

Кроме того, следует учесть, что наша официальная статистика приводит совершенно нереальные данные о числе безработных. На самом деле их гораздо больше. Сегодня здесь уже говорилось, насколько у нас снизилось количество рабочих мест на предприятиях.

 

Предложения, внесенные сегодня комиссией, возглавляемой депутатом Сусловым, по формированию этих фондов за счет необязательных отчислений можно было бы внедрить в порядке эксперимента в какой-то отдельной области или в отдельном

 

86

 

регионе, чтобы проверить, как будут пополняться эти фонды, и только после этого внедрять их в масштабе государства.

 

Мы же все перечеркнули и предлагаем отбросить то, что было наработано, оставив без средств к существованию многих наших граждан. Это не то что неумно, это преступно по отношению к ним.

 

Более того, обратившись к статистике, мы увидим, что отчисления из фонда заработной платы составляют у нас 57,1 процента, а во Франции /многие здесь ссылаются на европейское законодательство/ 62 процента. Но об этом сегодня никто не говорит.

 

Давайте же задумаемся, что мы наделали, исключив эти взносы из системы обязательных отчислений.

 

Поэтому я предлагаю следующее. У вас на руках есть законодательное предложение, подписанное практически всеми членами нашей комиссии и мною тоже. Просим принять это предложение. Александр Александрович, я прошу вас на будущее: когда будут готовиться к рассмотрению вопросы, имеющие социальную направленность... /Шум у залі/. Не мешайте мне, пожалуйста!

 

Александр Александрович, я вас прошу, чтобы в следующий раз, когда будут готовиться законопроекты, связанные с налогообложением, с формированием социальных фондов, они обязательно рассматривались в Комиссии по вопросам

 

социальной политики и труда. Нельзя допускать, чтобы в обход нашей комиссии, Комиссия по вопросам финансов протаскивала здесь свои решения. Нашим представителям - депутатам

 

87

 

Степанову и Буздугану там не дали даже возможности выступить с аргументацией нашей позиции.

 

Убедительно прошу всех депутатов поддержать наше предложение.

 

Спасибо.

 

ГОДОВА. Депутат Кочерга.

 

КОЧЕРГА В. Г. Фракция "Коммунисты Украины". Александр Александрович, вы сказали, что Верховная Рада не ошибается. Однако в данном случае, отменив отчисления в фонд занятости и в другие фонды, мы, я считаю, сделали ошибку. И эта ошибка объясняется безудержным желанием снять с предприятий налоговый пресс.

 

Но в данном случае до конца не были спрогнозированы социальные и другие последствия такого решения. Я хотел бы поддержать выступивших здесь и министра Белоблоцкого, и Светлану Анатольевну Вегеру в том, что отмена отчислений в фонд занятости может принести огромный вред нашему населению, прежде всего социально незащищенным гражданам. Это, так сказать, социальный аспект проблемы. Но есть еще и политический аспект. Обратите внимание, что и Президент, и Кабинет Министров в лице Назаренко, и Министерство финансов - все однозначно высказываются за то, чтобы восстановить

 

88

 

данные отчисления. Я хотел бы привести некоторые цитаты из письма Президента в Верховную Раду: "Виходячи з надзвичайно напруженої соціально-економічної та політичної ситуації, що склалася в Україні, та враховуючи гостру потребу якнайшвидшого запровадження нових підходів в оподаткуванні, спрямованих на послаблення податкового тиску, створення умов для економічного зростання в Україні, а також зважаючи на особливе значення Закону України про внесення змін до Закону про систему оподаткування як базового для подальшого реформування податкового законодавства та для надання динамізму процесу прийняття пакету законів, визначених основою для формування Державного бюджету України на поточний рік, мною підписаний цей закон".

 

На следующей странице: "У новій редакції закону серед загальнодержавних податків і зборів /обов’язкових платежів/ відсутні внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення /стаття 14/. Разом з тим відповідно до частини четвертої статті І цього закону не підлягають сплаті податки і збори /обов’язкові платежі/, справляння яких не передбачено цим законом. Це означає... " - зверніть увагу на це! - "фактичну ліквідацію фонду та усунення роботодавців від формування фонду, кошти якого витрачались на виплату допомоги по безробіттю... " И так далее.

 

То есть в данном случае вся вина будут возложена на Верховную Раду, потому что и Кабинет Министров, и Преэидент, и Министерство финансов — за то, чтобы восстановить эти отчисления.

 

89

 

У нас есть возможность исправить ошибку, и я прошу поддержать наш законопроект.

 

ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Депутатская группа "Реформы". Я выступаю от фракции, поэтому прошу предоставить мне 5 минут.

 

ГОЛОВА. Ви виступаєте за скороченою процедурою "два на два". Будь ласка, виступайте.

 

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Александр Александрович, "два на два" это для других. Уважаемые коллеги, есть Регламент, и я прошу его придерживаться.

 

ГОЛОВА. Я дію за Регламентом. Будь ласка, говоріть, вам надається три хвилини.

 

ЄЯЬЯШКЕВИЧ О. С. Александр Александрович, сейчас мы принимаем не просто решение, а решение историческое. То есть если сейчас проголосуем, то так называемая налоговая революция уже может именоваться налоговой контрреволюцией. И я не знаю, кто будет считаться контрреволюционерами - Лазаренко, Кучма, Мороз или мы с вами вместе взятые.

 

Я хотел бы просто обратиться к разуму своих коллег. Понимаете, есть масса проблем в обществе, начиная с выплаты заработной платы, пенсий и заканчивая пособиями по безра-

 

90

 

ботице. Эти деньги берут у предприятий, а предприятия уже почти все стоят. Можно записать все что угодно в бюджете у нашего орденоносца Азарова, который успешно совмещает все свои должности, но это вовсе не означает, что этот бюджет будет выполнен. Поэтому то, что предложила Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности: с 36 налогов перейти к 34 - было компромиссным шагом. Сейчас же нас возвращают не к 36, а уже к 38 налогам, причем ставки никто снижать не собирается. Тогда давайте говорить людям правду: все должностные лица в этом государстве говорят одно, думают другое, а делают третье.

 

В конце концов это просто аморально: в моем округе год не выплачивается заработная плата на хлопчатобумажном объединении, а с другой стороны, надо платить пособие по безработице тем, кто даже не выходит к станкам.

 

И я хочу обратиться к коммунистам, социалистам и ко всем, кто не хочет нести политическую ответственность за их Президента, за их Премьера, за их Председателя Верховного Совета... Я понимаю, что ваши аплодисменты можно расценивать как поддержку, но дело в том, что сейчас надо поддерживать не нас, сидящих здесь и регулярно получающих зарплату, а предприятия. В Комиссии по вопросам финансов и банковской деятельности представители всех фракций единодушны в этом вопросе. Они хорошо знают, как расходовались средства фонда занятости: 50 процентов средств шло на содержание самого фонда, где строились прекрасные дворцы и так далее. Я не хочу сейчас приводить примеры.

 

91

 

Все эти фонды должны финансироваться из бюджета, предприятия не в состоянии больше платить. Прошу всех задуматься над этим, потому что когда будут выборы в следующем году, все будут клясться в том, что они помогали предприятиям; пытались сделать все, чтобы снизить налоги. Но я думаю, что всю правду о нас, так же как и о высших должностных лицах государства, все равно узнают.

 

Поэтому от имени депутатской группы "Реформи" я прошу всех коллег не поддерживать те три проекта, которые внесены, а поддержать принятое ранее решение, то есть оставить в силе Закон о системе налогообложения и постепенно начинать налоговую реформу.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

Відбулося обговорення за скороченою процедурою, як передбачено Регламентом. Підбиваючи підсумки цього обговорення, я хотів би сказати те, що, можливо, виходить за межі дискусії. І хотів би звернутися до Олександра Сергійовича Єльяшкевича. Я не раз просив: не зачіпайте мене під час дискусії, коли в тому немає потреби. Повірте, мені вистачить, досвіду політичної роботи, участі в різних дискусіях для того, щоб зачепити вас так, щоб вам більше не хотілося мене зачіпати. Але я цього не робитиму.

 

Я хочу, щоб ви по суті розглянули це питання, і в продовження вашої тези про моральність чи аморальність хочу запитати: а чи морально сьогодні не платити нічого

 

92

 

людині, яку вигнали з роботи через те, що згорнуто виробництво, що неправильно організовані реформи довели до такого стану?

 

Так от, я вважаю, що треба виплачувати допомогу по безробіттю, готувати людину до нової роботи, забезпечити перепідготовку і так далі. І1 для цього треба мати відповідні фонди.

 

Ви всі чудово розумієте, що коли сьогодні не передбачити джерела покриття витрат на підтримку інвалідів, безробітних, на охорону праці тощо, то цих коштів не буде ніде.

 

Я не агітую за той чи інший проект документа, а хочу, щоб ми разом знайшли джерела покриття витрат. Їх немає. І тоді виникає запитання: як же так, ми захищаємо товаровиробника... /Шум у залі/. Та не кричіть, будь ласка, Володимире Мефодійовичу! Я не боюся цього крику, тому що Регламентом передбачено: після проведення дискусії головуючий підбиває її підсумки. І я, підбиваючи їх, кажу, що роботодавці від Національної ради соціального партнерства, яких ми так захищаємо, наполягають на включенні цих поправок. Ось документ, будь ласка, який підписаний і комісією, і профспілками. Ви читаєте документи чи не читаєте?

 

Прошу заспокоїтися. Ще раз кажу: коли неправильно

 

використовуються кошти, то треба садити в тюрму тих, хто їх неправильно використовує. Але кошти повинні бути, бо інакше нічого говорити про соціальний захист тих, хто не працює не з своєї вини.

 

93

 

Хотів би звернутися до комісій, які вносили ці проекти. Будьте уважні. Це неподобство, що на розгляд Верховної Ради вносяться чотири документи з одного питання. Я так розумію, це робиться для того, щоб не прийняти нічого. Усі пропозиції охоплюють два проекти: проект, який підписала група депутатів від соціальної комісії, і проект, який вноситься бюджетною комісією. Я поставлю їх на голосування по черзі за вашою згодою.

 

Проект, який внесла Комісія з питань бюджету, вступав в певну суперечність із Законом про систему оподаткування, бо в цьому проекті йдеться про встановлення податків, які не передбачені законом.

 

Хочу звернути вашу увагу на те, що Президент під-о писав Закон про систему оподаткування за умови, що Верховна Рада прийме всі поправки до закону, які він внесе. І тільки за цієї умови він підписав закон, щоб підтримати початок розгляду пакета податкових законопроектів. Я зобов’язаний вас про це поінформувати.

 

Тому ставлю на голосування проекти в такій послідовності... /Шум у залі/. Процедуру визначено Регламентом. Проект закону, який вносить група депутатів, охоплює всі пропозиції і проект закону, який вноситься бюджетною комісією, також.

 

94

 

його відмінність лише в тому, що закон про бюджет на конкретний рік певною мірою вступав в суперечність із Законом про систему оподаткування. Ми можемо взяти це до уваги і прийняти відповідне рішення...

 

Я неточно сказав. Депутат Азаров точніше скаже про пропозицію комісії. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М. Я. Уважаемые народные депутаты, я вас попрошу обратить внимание на главную особенность предложений бюджетной комиссии. Проект действительно включает в себя все абсолютно предложения, которые были высказаны здесь. Он абсолютно не противоречит Закону о системе налогообложения, Александр Александрович. В проекте говорится лишь вот о чем. Закон о бюджете на каждый год составляется на основе Закона о системе налогообложения. Но каждый год Верховная Рада, рассматривая и принимая бюджет, включает туда или исключает те или иные обязательные платежи, к которым относятся и платежи в эти фонды!

 

Поэтому, принимая предлагаемую поправку бюджетной комиссии, мы автоматически решаем вопросы, связанные с фондами, имея в виду, что все фонды включаются в бюджет. Тут я с уважаемым министром труда не соглашусь. Если платежи обязательные, значит, они осуществляются за счет средств налогоплательщиков, а следовательно, должны и контролироваться налогоплательщиками, то есть они должны включаться в бюджет. Если платежи не обязательные, добровольные, тогда они не включаются в бюджет и тогда нет смысла голосовать. Все, что находится вне бюджета, - это необязательные платежи.

 

95

 

ГОЛОВА. Дякую. На голосування ставиться проект, внесений групою депутатів, в якому пропонується включити до обов’язкових платежів збори до фонду соціального захисту інвалідів, до фонду сприяння зайнятості населення і до фонду охорони праці.

 

Ставлю на голосування цей проект. Прошу.

 

"За" - 166.

 

Не вистачає голосів.

 

Тоді ставлю на голосування проект, який вносить бюджетна комісія. Я вважаю, він задовольняв всіх, хто брав участь у дискусії. Прошу /Шум у залі/. Ставлю на голосування цей, проект.

 

"За" - 192.

 

Теж не вистачає голосів.

 

Ставлю на голосування проекти, які не голосувалися, але внесені в установленому порядку.

 

Проект Закону про внесення доповнення до Закону України про систему оподаткування, в якому до обов’язкових платежів пропонується включити збір до Державного фонду сприяння зайнятості населення. Проект вносять депутати Охріменко і Кочерга. Ставлю на голосування цей проект.

 

"За" -150. Ще менше голосів.

 

Було внесено чотири законопроекти. Депутат Пустовойтовський. Будь ласка, пропозиція.

 

96

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В. С. Спасибо. Уважаемые коллеги! Всякий хозяин перед принятием окончательного решения, приобретать что-нибудь или не приобретать, смотрит, что ему позволяет его бюджет. Мы с вами накануне принятия бюджета, однако никто - ни комиссия, возглавляемая депутатом Сусловым, ни другие комиссии - до конца не представляют последствий того, что предусмотрено в предложенных законопроектах. Поэтому я вижу два возможных пути. Первый - поддержать проект, за который проголосовало 192 депутата. Давайте мобилизуемся и поддержим предложение бюджетной комиссии.

 

Второй путь - отложить сегодня голосование и поручить комиссиям по вопросам бюджета, по вопросам финансов и банковской деятельности, по вопросам социальной политики спрогнозировать возможные последствия принимаемых нами решений. Мы можем принимать решение только тогда, когда будем четко знать, к каким последствиям оно приведет. Иначе потом, когда подойдем к рассмотрению проекта бюджета, мы вынуждены будем тратить неделю или две на пересмотр целого ряда законов, чтобы выйти на какой-то оптимальный вариант.

 

Думаю, это разумное предложение и прошу его поддержать.

 

ГОЛОВА. Володимире Семеновичу, ваша пропозиція, звичайно, розумна, але справа в тому, що ми з цього приводу проголосували 9 квітня і прийняли таку постанову. Ніхто не заважав комісіям, яким давалося доручення, дати такі розрахунки. Зокрема, транспортна комісія свою місію виконала, коли ми приймали Закон, де йшлося про дорожній фонд. У комісії, котру ви пред-

 

97

 

ставляєте, ці розрахунки зроблено, тому я вважаю, що можна прийняти і вашу пропозицію.

 

Нагадаю, що була пропозиція голосувати поіменно /Шум у залі/. Одну хвилинку! Перед тим, як її голосувати, я просив би вас підтримати пропозицію депутата Пустовойтовського і проголосувати поки що в непоіменному режимі проект, внесений бюджетною комісією, який набрав 192 голоси.

 

Про що йдеться? Закон про систему оподаткування не порушується, а окремі види зборів і платежів так чи інакше повинні розглядатися під час розгляду проекту бюджету.

 

Ставлю на голосування цей проект ще раз. Прошу, будь ласка.

 

"За" - 193.

 

Не вистачав голосів. Була пропозиція голосувати поіменно. Хто за те, щоб голосувати поіменно? Прошу голосувати.

 

"За" - 146.

 

Проводиться поіменне голосування. Ставиться на голосування проект Комісії а питань соціальної політики та праці, який ми голосували першим. Він підтриманий Кабінетом Міністрів /двома міністерствами, які представляють Кабінет Міністрів/, його, ще раз нагадую, підписав від уряду, міністр Білоблоцький, а від роботодавців - Августімов, від профспілок -Король, обидва - співголови Національної ради соціального партнерства.

 

Ставлю цей проект на голосування в поіменному режимі. Вудь ласка.

 

"За" - 175.

 

98

 

Проект, який вносить бюджетна комісія, ще раз ставлю на голосування в поіменному режимі. Будь ласка, прошу підтримати.

 

"За" - 195. Не прийнято.

 

Опублікуйте по фракціях. Хто хоче подивитися, будь ласка.

 

Тепер проект, який вноситься групою депутатів. Закон про систему оподаткування пропонується доповнити одним пунктом: "збір до Державного фонду сприяння зайнятості населення". Ставлю на голосування.

 

"За" - 154.

 

Ставлю на голосування пропозицію депутата Пустовойтовського не обговорювати чотири різних проекти, а внести на розгляд Верховної Ради один проект, погоджений депутатами, урядом, комісіями бюджетною, з питань фінансів і банківської діяльності, з питань соціальної політики і праці та іншими суб’єктами, які висловили свої пропозиції. І на наступному тижні внести це питання... Тут усі головні комісії, їх представники будуть виступати. Бюджетна комісія головна, бо це зв’язано з бюджетом.

 

"За" - 244.

 

Рішення прийнято. Спасибі.

 

***

 

Проект Закону України про Кабінет Міністрів України. Будь ласка, увага!

 

СТРЕТОВИЧ В. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Немирівський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні колеги народні депутати! 6 жовтня 1996

 

99

 

року Комісія з питань правової політики внесла підготовлений нею проект Закону про Кабінет Міністрів. Під час розгляду проекту в третьому читанні Верховна Рада України прийняла рішення про - неприйнятність частини першої статті 14 проекту і дала доручення нашій комісії вивчити цю норму на предмет відповідності її Конституції України.

 

У частині першій статті 14 проекту передбачено, що до складу Кабінету Міністрів України можуть бути призначені громадяни України, які володіють державною мовою.

 

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Виходячи з цього вищі посадові особи виконавчої влади держави повинні володіти державною мовою в обсязі, необхідному для виконання їх повноважень.

 

Рівність прав і свобод громадян, проголошена статтею 24 Конституції, означав неприпустимість привілеїв чи обмежень за тими чи іншими ознаками щодо окремих громадян і зовсім не означав, що для зайняття високої посади члена уряду до громадянина України не можуть бути висунуті кваліфікаційні або інші вимоги, зокрема вимога щодо володіння державною мовою особами, які призначаються до складу Кабінету Міністрів.

 

Крім того, неволодіння українською мовою членом Кабінету Міністрів заперечуватиме гарантовану частиною другою статті 10 Конституції України норму щодо всебічного розвитку й. функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України.

 

З огляду на зазначене комісія дійшла висновку, що положення частини першої статті 14 проекту Закону України про

 

100

 

Кабінет Міністрів, внесеного комісією на розгляд Верховної Ради України в третьому читанні, повністю відповідав Конституції України.

 

Щодо редакції частини першої статті 14 погляди членів комісії розділилися. Ми пропонуємо викласти частину першу статті 14 в редакції, яка роздана вам 18 квітня цього року: "До складу Кабінету Міністрів України можуть бути призначені громадяни України, які мають вишу освіту та володіють державною мовою в обсязі, необхідному для виконання їх посадових обов’язків". Нагадаю, що саме дискусія щодо ступеня володіння державною мовою і не привела нас до прийняття рішення під час розгляду цього питання минулого разу.

 

Я прошу депутатів проголосувати за цю норму частини першої статті 14 і за Закон про Кабінет Міністрів у цілому:

 

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Прошу уваги!

 

Комісією зроблені висновки щодо відповідності цієї норми Конституції, тому ми повинні розглянути питання по суті. У вас перед очима два варіанти статті 14: той, що був предметом дискусії, і той, що пропонує головна комісія. Будьте уважні, тут записано буквально те, що в Конституції: "До складу Кабінету Міністрів України можуть бути призначені громадяни України, які мають вищу освіту та володіють державною мовою в обсязі, необхідному для виконання їх посадових обов’язків". Це не порушення Конституції, про це доповів і голова комісії. До речі, тільки що тут виступав член уряду Азаров Микола Янович. Він у необхідному обсязі володіє українською мовою. Адже так?

 

101

 

Тому немає ніяких заперечень щодо того, щоб хоч би так володіли державное мовою інші члени Кабінету Міністрів, крім того, що він володів, так би мовити предметом свого відання.

 

Ставлю на голосування статтю 14 в такій редакції. Вона відповідає Конституції. Прошу підтримати. Голосуйте "за", хто не зрозумів. А хто зрозумів - тим більше.

 

"За" - 185.

 

Мабуть, хтось не зрозумів. Уже всі керівники фракцій голосують. Голосуйте "за", чому ви сумніваєтесь?

 

Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

Навіщо вам поіменне голосування? Вам треба закон чи треба один одного дражнити потім?

 

"За" - 202.

 

За наполяганням групи "Реформи", яка завжди підтримує Голову Верховної Ради, ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

 

"За" - 211.

 

Є пропозиція проголосувати попередній варіант: "До складу Кабінету Міністрів України можуть бути призначені громадяни України, які володіють державною мовою" Ставлю на голосування.

 

"За" - 181.

 

Стаття 14 у редакції головної комісії набирав явну більшість голосів. Ми повинні нарешті прийняти цей закон. Хіба можна через таку дурницю тягнути? Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка /Шум у залі/. Той, що я раніше ставив на голосування. Підтримайте, будь ласка. Голосуйте всі "за".

 

"За" - 223.

 

102

 

Я не розумію... Будь ласка, запросіть усіх до залу! Будь ласка, сядьте всі на місця. Анатолію Федоровичу, голосуйте, бо без вас немає діла.

 

Ще раз ставлю статтю на голосування.

 

"За" - 224.

 

Є пропозиція проголосувати в цілому Закон про Кабінет Міністрів разом із статтею, початок якої я щойно прочитав. Будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію. Так можна голосувати?

 

"За" - 205.

 

Була пропозиція голосувати поіменно. Хто за те, щоб голосувати поіменно? Прощу проголосувати /Шум у залі/.

 

"За" - 161. Прийнято.

 

Миколо Федоровичу, зачекайте. Я звертаюся до всіх з мотивів голосування. Увага!

 

Шановні депутати, нам, очевидно, доведеться ще раз повертатися до цього закону, бо такий закон багатьом у структурах виконавчої влади не подобається. І не так у Кабінеті Міністрів, як думають сьогодні представники однієї з фракцій /Кабінету Міністрів якраз підходить такий закон/, а іншим представникам влади він не зовсім подобається, тому що робить сильним Кабінет Міністрів. І цей закон відповідає Конституції. Це - основне.

 

А тут використовується такий метод: учепитися за дрібничку й завалити весь закон. Це зрозуміла політика.

 

Я міг би поставити на поіменне голосування, на що ви вже дали згоду, й відкрити шлях для політичних спекуляцій у

 

103

 

суспільстві і у фракціях навколо цього питання. Ви самі це добре розумієте. І тому прошу вас ще раз, як виняток, проголосувати непоіменно й підтримати статтю 14 в редакції, яку я зачитав. Нормальна стаття, вона дискутувалася вже багато разів /Шум у залі/. Я ще раз прочитаю. Миколо Федоровичу, я прошу, прислухайтеся:

 

"До складу Кабінету Міністрів України можуть бути призначені громадяни України, які мають вищу освіту та володіють державною мовою в обсязі, необхідному для виконання їх посадових обов’язків.

 

Члени Кабінету Міністрів України не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а також підприємства або організації, які створені з метою надання торгово-промислових чи фінансових послуг іншим підприємствам, організаціям або фізичним особам".

 

Я скажу, що питання про мову - це лише зачіпка. Основне. це те, що написано далі. І ви все це добре розумієте.

 

Тому, щоб у даному разі, була юридична чистота, щоб ми наводили порядок у державі на основі закону, прошу підтримати таку редакцію статті 14, яку я щойно прочитав. Проголосуйте, будь ласка. Поки що - непоіменно /Шум у залі/.

 

Ставлю на голосування.

 

"За" - 217.

 

104

 

А тепер проголосуємо поіменно, щоб було ясно, хто цього не хоче. Ставлю на поіменне голосування. Та сама норма голосується. Будь ласка.

 

"За" - 209.

 

Будь ласка, опублікуйте результати голосування.

 

Була ще пропозиція голосувати запропоновану редакцію статті 14 по частинах. Є така норма, вона передбачена Регламентом /Шум у залі/. От ви розводите руками, а коли ж його приймати, скажіть мені? /Шум у залі/.

 

Хвилинку! Я звертаюся до фракції, яка блокує голосування. Шановні депутати, якщо ви блокуєте цей пункт, погоджений з Кабінетом Міністрів /я знаю, які інтереси ви відстоюєте/, то будь ласка, з питаннями щодо бюджету сюди не звертайтеся, бо ніякої підтримки не одержите. Або ви голосуйте зараз за Закон про Кабінет Міністрів, або ми будемо все робити за Регламентом. Тобто законопроект про оподаткування прибутку підприємств буде розглядатися через два тижні. Буде внесений і так далі. А тоді побачимо, як ви будете голосувати.

 

Я зобов’язаний вам про це сказати. Тут у нас немає зараз широкого кола, і ми на публіку не працюємо.

 

Будь ласка, Миколо Федоровичу. Слово депутатові Лавриненку.

 

Я зараз поставлю на голосування по частинах.

 

ЛАВРИНЕНКО М. Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! Коли це питання розглядалося в нашій комісії, було запропоновано кілька варіантів рішень.

 

105

 

Зокрема, пропонувалося викласти статтю 14 в редакції статті 120 Конституції. І за це всі, я вважаю, проголосують.

 

ГОЛОВА. У статті 120 Конституції записано: "Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

 

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією та законами України".

 

Друга частина не голосується, бо це вже визначено змістом самого закону. Ідеться про те, щоб статтю 14 викласти в редакції частини першої статті 120 Конституції.

 

Ставлю на голосування цю пропозицію /Шум у залі/.

 

Ну, подивимось, хто підтримає Конституцію...

 

"За" - 191.

 

Є пропозиція статтю 14 голосувати по частинах /Шум у з а л і/ Я прошу, сядьте, будь ласка, не заважайте. Статтю 14 голосуємо по частинах.

 

Перша частина: "До складу Кабінету Міністрів України можуть бути призначені громадяни України, які мають вишу освіту та володіють державною мовою в обсязі, необхідному для виконання їх посадових обов’язків".

 

106

 

Ставлю на голосування. Прошу підтримати, голосуйте "за". А потім проголосуємо другу частину, яка відповідає конституції.

 

"За" - 227. Прийнято.

 

Ставлю на голосування другу частину, яка буква в букву як повторює норму Конституції. Будь ласка.

 

"За" - 252.

 

Ставлю на голосування статтю 14 у цілому. Прошу підтримати.

 

"За" - 228.

 

Голосується Закон України про Кабінет Міністрів України в цілому. Прошу підтримати. Він відповідає Конституції.

 

"За" - 219.

 

Мене цікавить, хто чого не хоче. Не поіменно, бо ви скажете, що голосували так, як я вам сказав. Ставлю на голосування ще раз.

 

"За" - 224.

 

Я скажу кілька слів з мотивів голосування. Ви пам’ятаєте історію, як у селі обирали голову сільради на альтернативних умовах. Альтернативна кандидатура набрала один голос. А потім усі, з ким він зустрічався, говорили, що голосували за нього. У даному випадку ви закриті процедурою голосування, то я прошу, голосуйте "за" і не помилитеся.

 

Ще раз ставлю на голосування закон у цілому.

 

"За" - 228. Прийнято. Спасибі. Закон про Кабінет Міністрів прийнятий у цілому.

 

***

 

107

 

Шановні депутати, хочу нагадати, що ми сьогодні через, на мій погляд, не зовсім зрозуміле, хоча в цілому й зрозуміле, протистояння не змогли розглянути надзвичайно важливий Закон про систему національного депозитарію. Розглянемо його завтра першим. А для того, щоб це зробити, прошу проголосувати проект постанови, який я вніс на ваш розгляд, - про перейменування комісій у комітети.

 

Комісія з питань Регламенту пропонує оформити це як закон. Та справа в тому, що це установчий документ внутрішнього користування для Верховної Ради, і ми можемо прийняти постанову. Я ще раз консультувався, перед тим як іти на сесійне засідання, у юридичному відділі.

 

Ставлю на голосування проект постанови, який внесено на ваш розгляд. Він уже обговорювався у вересні 1996 року. Прошу підтримати внесений мною проект Постанови про перейменування комісій Верховної Ради України в комітети.

 

"За" - 220.

 

Я прощу, підтримайте, тут же немає проблем. Ми ж у всіх законах пишемо про комітети, як у Конституції визначено.

 

Ще раз ставлю на голосування проект Постанови про перейменування комісій Верховної Ради України в комітети. Будь ласка.

 

"За" - 214.

 

Одну хвилинку! Певно, можна погодитися з тим, що проголосували і не прийняли. Але погляньте, у наступних законопроектах скрізь написано не "комісія", а "комітет", і правильно, бо це відповідає Конституції.

 

108

 

Коли я вносив цю пропозицію у вересні минулого року, тоді говорили, що треба закон про комісії розглянути, структуру переглянути і так далі. Я згоден, але до цих пір цієї пропозиції не внесено. То виникає запитання: чого ж ми хочемо?..

 

Депутату Шейку слово. Будь ласка.

 

ШЕЙКО П. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги! Я в принципі підтримую Олександра Олександровича в тому...

 

ГОЛОВА. Увага! Петре Володимировичу, ідіть на трибуну.

 

ШЕЙКО П. В. Та я від мікрофона. Я в принципі повністю підтримую Олександра Олександровича в тому, що треба реформувати структуру Верховної Ради, і якраз у плані реорганізації комісій у комітети. Але а пропонував оформити це законом, тому що в статті 92 Конституції говориться, що внутрішня організація роботи парламенту регулюється виключно законами. Та це ще півбіди.

 

Мова йде про перейменування комісій у комітети. Але комісії за старою Конституцією - це не ті комітети, які є за новою Конституцією. (Скажімо, нинішній комітет не має права законодавчої ініціативи, а комісія це право мала. Є багато інших відмінностей між комісією і комітетом. Я можу викласти

 

109

 

їх на папері і роздати вам. Тому я прошу проголосувати сьогодні навіть постанову, але про ліквідацію комісій і утворення на їх базі комітетів Верховної Ради, тобто в структурі нинішнього складу кількість комітетів порівняно з комісіями не зменшувати.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я в цілому підтримую пропозицію Петра Володимировича, але є одна ремарка. Комітет чи комісія - це не організація роботи, це установча функція Верховної Ради. Наприклад, як постановою, а не законом призначається на посаду та чи інша особа, так і тут можна визначитися. Це не суперечить Конституції.

 

А щодо реформування, то я згоден, треба це робити. Але ви розумієте, що цим складом ми вже не вирішимо цього питання. Може виникнути колізія, яка призведе до нульового результату.

 

Є ще одна позиція. Справді, комітет має іншу функцію, ніж комісія, він не є суб’єктом законодавчої ініціативи. Але ж відповідно до "Перехідних положень" Конституції все те, що суперечить Конституції, у тому числі й положення про комісію, уже не діє. І вже сьогодні від комісії ніхто не виступав з трибуни як суб’єкт законодавчої ініціативи, а виступали від групи депутатів. Тобто це вже реалізовано на практиці.

 

Тому я ще раз прошу проголосувати цей проект постанови.. Комісія в питань Регламенту в принципі не заперечує.

 

Ще раз ставлю проект на голосування з однією поправкою: "про перетворення". Будь ласка, підтримайте.

 

"За" - 233. Прийняти.

 

Спасибі.

 

Перерва до завтра до 10 години.

 

110