ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО П'ЯТЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  5  ч е р в н я.  1997 р о к у.

16 г о д и н а .

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу підготуватися до реєстрації.

     Іде поіменна реєстрація.

     З55 депутатів   встигли  зареєструватися.  Вечірне  засідання оголошується відкритим.

     До уваги членів Лічильної комісії.  У зв'язку з  тим,  що  до кворуму  не вистачало одного чи двох голосів,  а потрібно приймати відповідальне рішення,  Лічильна комісія...  Я прошу уваги! Пронюк Євгене Васильовичу, ви так голосно говорите. Будь ласка, тихіше.

     Лічильна комісія проведе засідання завтра вранці о 9 годині в кінозалі.  А о 9 годині 45 хвилин відбудеться голосування.  Судді, стосовно   яких  прийматиме  рішення  сесійний  зал,  можете  бути спокійні,  відпочивайте,  знайомтеся з визначними пам'ятками міста Києва.  Гадаю,  що  все  буде  гаразд,  так що йдіть відпочивайте. Голосування буде завтра.  Ще раз повторюю:  Лічильна комісія  о  9 годині в кінозалі збирається, а о 9.45 депутати голосують.

     Розглядається питання   про   проект   Закону   України   про проведення  експерименту  по  управлінню  акціями,  які   належать державі       у       відкритому      акціонерному      товаристві "Лисичанськнафтооргсинтез"  (доопрацьований  варіант).   Доповідає Угаров Геннадій Юрійович.

     Прошу.

     УГАРОВ Г.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемые  коллеги,  уважаемый  президиум!  Прежде  чем доложить     вопрос    о    проведении    експеримента    в    ОАО "Лисичанскнефтеоргсинтез", я хотел бы поделиться...

     ГОЛОВА. Я не зрозумів... Одну хвилинку!

     УГАРОВ Г.Ю. Я хотел бы поделиться с вами...

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Я ще раз хочу пояснити,  що коли  у вас  виникає  якесь запитання,  у тому числі й з процедури...  Ну, піднімали  руки...  Коли  оголошено  питання...   Процедуру   його розгляду визначено Регламентом...

     Слово надається депутату Іванову. Будь ласка.

     ІВАНОВ В.Г.,  народний депутат України (Волноваський виборчий округ,   Донецька   область).   Фракция   коммунистов.   Александр Александрович,  насколько  я  знаю,  вопросы,  вносимые  на первое чтение,  рассматриваются в первой половине дня. Тем более что этот вопрос имеет принципиальное значение, ибо касается стратегического обкекта.  Хочу,  чтобы  все  об  этом  услышали,  в  том  числе  и радиослушатели.  В  связи  с  этим  обкектом очень много вопросов, много проблем  возникло.  Много  проектов  раздавалось  депутатам. Поэтому хотелось бы, чтобы мы от процедуры не уходили...

     ГОЛОВА. Я зрозумів.

     ІВАНОВ В.Г. Первая половина дня...

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Відносно  процедури.  Цю  пропозицію вносив я на розгляд Верховної Ради - щоб питання в першому читанні розглядалися  в  першій  половині  дня.  Ця  пропозиція не набрала потрібної кількості голосів.  Тому такої процедури немає,  питання розглядається в режимі, визначеному Регламентом.

     Далі. Я  сьогодні  зранку  все робив для того,  щоб ми вранці розглянули  це  питання.  Але  не  я  винен,  що  ми  питання  про реструктуризацію  боргів  розглядали дві години замість 4О хвилин, як це  визначено  попереднім  розкладом  часу.  Отже,  те,  що  ви пропонуєте,   стосується  не  процедури,  а  перенесення  розгляду питання на наступний день.  Для цього треба зібрати  226  голосів. Якщо  ви  хочете  це  зробити,  я  поставлю  на  голосування  вашу пропозицію.

     Будь ласка, голосується ця пропозиція.

     УГАРОВ Г.Ю. Комитет не поддерживает это предложение.

     "За" - 129.

     ГОЛОВА. Пропозиція не набрала  потрібної  кількості  голосів. Доповідайте, будь ласка.

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемые   коллеги,   уважаемый  президиум!  С разрешения Председателя я перед рассмотрением законопроекта сделаю небольшую  информацию,  которая  касается  вопросов приватизации и вызывает уже сейчас довольно  большой  интерес.  Прошу  послушать, чтобы иметь полную информацию, уважаемые коллеги.

     Сегодня в  газете "Урядовий кур'єр" напечатан указ Президента Украины о Государственной программе приватизации на 1997  год.  Мы приняли Закон о Государственной программе З июня,  во вторник.  На все вопросы...

     ГОЛОВА. Одну хвилину уваги!  Павле Сергійовичу,  я прошу вас, слухайте,  він  же  зараз говорить про важливі речі,  стосовно них рішення доведеться приймати.  Це не про "ЛиНОС" зараз  ідеться,  а про  Державну програму приватизації,  про закон,  який ми прийняли позавчора.  А сьогодні опубліковано указ іншого  змісту.  І  треба порадитися. Тому слухайте уважно.

     УГАРОВ Г.Ю.   Я  продолжаю.  Значит,  возникает  вопрос,  как поступить в  нынешней  ситуации  в  связи  с  тем,  что  в  газете "Урядовий кур'єр" опубликован указ Президента.  В указе Президента есть третий пункт, в котором говорится: "Цей указ набирає чинності у   порядку,   встановленому  пунктом  4  розділу  ХV  Конституції України".  В этом разделе Конституции  Украины  говорится:  "Такой указ  Президента Украины вступает в силу,  если в течение тридцати календарных  дней   со   дня   представления   законопроекта   (за исключением дней межсессионного периода) Верховная Рада Украины не примет закон..." и далее по тексту. Мы закон приняли, уложившись в 29 дней, поэтому он и был поставлен на рассмотрение З числа.

     Зная Президента   как   истинного   гаранта   конституционной целостности нашего государства и требований  Конституции,  я  хочу обратить  ваше  внимание  на  то,  что  это  опубликовано в газете "Урядовий кур'єр". В связи с этим прежде всего возникают вопросы к ретивым  издателям,  которые  выхватывают указы до вступления их в силу.  А этот указ уже не действует,  так как его отменила  та  же Конституция.  Публикуя  его  и  тем  самым внося разногласия,  они добивались каких-то только им одним понятных целей.

     Я хочу сказать,  что Фонд  государственного  имущества  (этот вопрос   был   моментально  изучен)  не  имеет  к  этому  никакого отношения.  Люди работают в спокойном,  нормальном режиме и готовы ожидать  подписания  Закона  о госпрограмме приватизации,  который принял Верховный Совет.

     Если позволите,  я внесу предложение о  том,  чтобы  поручить нашему  юридическому отделу подготовить письмо от имени Верховного Совета с изложением ситуации,  потому что мы в своих действиях  ни на йоту не отступали от закона и тем более от Конституции.

     ГОЛОВА. Я даю таке доручення Секретаріату.  Ми підготуємо цей лист,  не треба голосувати його,  я сьогодні ж підпишу.  Передайте керівникові  Секретаріату  доручення щодо підготовки такого листа. Це перше.

     Друге. Я хотів би,  щоб ті громадяни, які прочитали "Урядовий кур'єр", не зробили для себе неправильних висновків, і тому просив би Геннадія Юрійовича  цю  інформацію  зробити  завтра  вранці  на пленарному засіданні. Домовилися.

     Тепер розглядається проект закону по суті.

     УГАРОВ Г.Ю.  Да,  теперь по сути вопроса. Как вы знаете, этот вопрос рассматривался Верховным Советом неоднократно.  В последнее время   было  подано  несколько  законопроектов.  За  основу  взят законопроект   "Про   проведення   експерименту   по    управлінню акціями..." Его авторы и те,  кто работал вместе с ними, подошли к законопроекту очень взвешенно,  очень,  так сказать, основательно. Доработанный  ими  законопроект  роздан вам сегодня утром.  Вверху написано:  "Проект з урахуванням зауважень і пропозицій  народного депутата Кожушка О.М.".

     Александр Михайлович  выступал  критиком предыдущего варианта законопроекта, вносил и аргументировал предложения и замечания, их оказалось немало.  Авторы и другие, работавшие над законопроектом, сочли абсолютно нормальным и  возможным  учесть  все  предложения, которые внес депутат Кожушко.  В частности это касается статьи 4 - о порядке образования комиссии  по  проведению  конкурса.  Главной задачей   конкурсной   комиссии,  обязательным  условием  конкурса является  "збереження  єдиного  майнового  комплексу  ВАТ   ЛиНОС, заборона   "подальшої  приватизації  ВАТ  ЛиНОС  без  спеціального дозволу Верховної Ради України" и так далее.  Еще раз  говорю  что учтены  все  предложения  вплоть  до  запятой.  Поэтому  возможные попытки  внести  в  связи  с  этим  напряжение  в  зал   абсолютно безосновательны. Я думаю, Александр Михайлович в своем выступлении подтвердит, что все его замечания учтены до последней буквы.

     Далее. Говоря  об  этом   законопроекте,   я   не   могу   не остановиться на следующем факте. Когда рассматривался этот вопрос, государственный министр господин (или  товарищ)  Минченко  с  этой трибуны произносил некоторые фразы, причем достаточно авторитетно, о том, что состоялась реструктуризация долга ОАО ЛиНОС, что вопрос полностью решен и закрыт. Все долги... У меня в руках стенограмма, я не выдумываю,  это стенограмма.  Цитирую  то,  что  он  говорил: "Реструктуризировав  все  долги,  мы практически нашли выход..." и так далее. Везде речь идет о реструктуризации.

     Подкомитетом был сделан  запрос  в  "Вестдойчеландесбанк"  по поводу  соответствия действительности информации,  предоставленной господином  Минченко  Верховному  Совету,  на  что  банк   прислал правдивую,   достаточно   интересную  информацию  о  том,  что,  к сожалению,  эти долги не реструктуризированы. Таким образом, опять придется констатировать факт, что государственный министр Минченко сознательно  ввел  в  заблуждение   Верховный   Совет,   то   есть дезинформировал  его.  Если  бы были другие условия и другие,  так сказать,  аргументы,  то это можно  было  бы  квалифицировать  как должностной   подлог.  Но  это  было  произнесено  авторитетным  и уверенным тоном, нас пытались в этом уверить. Документы же говорят об обратном.  Но это,  так сказать, детали, свидетелями которых вы были.

     Возвращаясь к уже  доработанному  проекту,  я  еще  раз  хочу подчеркнуть,  уважаемые коллеги, что он вносится на первое чтение. Есть предложение его принять и доработать в соответствии со  всеми предложениями  депутатов.  Дорабатывать  его  будут,  конечно  же, несколько  комитетов,  в  том  числе   и   Комитет   по   вопросам экономической политики,  и комитет Александра Михайловича Кожушко, а также Контрольная комиссия по вопросам приватизации.  Учтены все основные замечания.  Документ взвешенный, нормальный. Предлагается рассмотреть и принять его в первом чтении.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Кожушко Олександр Михайлович  ставить  запитання.  Ви хочете  виступити?  Добре.  Оскільки вже з'ясовано позиції,  то до Угарова запитань немає.

     Слово має  Кожушко  Олександр  Михайлович.  Можете  вийти  на трибуну.

     А ви сідайте, будь ласка.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,  Донецька  область).  Уважаемые коллеги!  Самым опасным для общества является тот человек, который не имеет постоянного мнения,  а ведет себя, как флюгер: куда ветер дует,  туда он и поворачивает.  Я к таким людям не  отношусь,  ибо имею собственное мнение.

     Выступая в   прошлый   раз,   я  говорил  о  том,  что  такое предприятие,  имеющее  стратегическое  значение  для  Украины,   и экономическое,    и    политическое,   нельзя   отдавать   никакой коммерческой структуре  или  юридическому  лицу  в  управление.  И сейчас я остаюсь приверженцем этого.  Но,  учитывая, что внесенный мною законопроект не набрал большинства голосов,  что значительным большинством  вы  проголосовали  за  проект,  внесенный депутатами Татариновым,  Угаровым и Пискуновским,  я  как  гражданин  Украины представил вам свое видение вопроса.

     Этот законопроект,   как   и   предыдущий,   не  обеспечивает сохранности имущества.  И не случайно,  уважаемые коллеги, у нас в стране   для   защиты   имущества,  которое  имеет  стратегическое значение... Видите ли, правительства нет...

     Решается судьбоносный вопрос,  но никого это  не  интересует. Сидит  вот  там  заместитель председателя Комитета по нефтегазовой промышленности...  А можно было бы совместно решать  вопросы.  Вот как мы с вами в Верховном Совете рассмотрели вопрос и решили,  что нельзя сейчас повышать плату за коммунальные  услуги,  потому  что есть   предел  повышению.  Вы  видите,  Президент  поблагодарил  и Верховный Совет,  и правительство  за  то,  что  оно  приняло  его предложение о неповышении размеров оплаты коммунальных услуг.

     Я считаю,  что  если бы правительство совместно с нами решало этот вопрос,  то  было  бы  найдено  правильное  решение  и  завод заработал  бы.  Наверное,  нет  ни  одного  человека  в этом зале, который не проголосовал бы за то,  чтобы этот  завод  заработал  и приносил, как говорится, золотые яйца.

     Но так  как  вы  мой  проект  не  приняли,  правительство  не защищает,  я  внес  свои  предложения.  До  сегодняшнего  дня  они полностью   не   были  учтены.  Сейчас  они  учтены  полностью  за исключением статьи 19.  Надо записать:  "с момента принятия", а не "с  момента опубликования".  При этом условии данный законопроект, по моему мнению,  можно рассматривать,  но рассматривать его опять же с обсуждением, потому что он совершенно новый.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат сказав те, що сказав.

     У нас записався на обговорення ряд депутатів.

     Слово має  Віктор  Іванович  Суслов  від  Комітету  з  питань фінансів. Будь ласка. За ним виступатиме депутат Анненков.

     Перед тим як Віктор Iванович вийде на  трибуну,  я  хотів  би сказати ще про таку деталь. Вікторе Iвановичу, прошу вибачити!

     Учора я  розпорядився  розмножити для депутатів матеріали про зміст договорів,  угод і  протоколів,  укладених  між  Україною  і Росією, у тому числі великий договір і багато інших документів.

     Однією із  складових того договору є Угода про розподіл майна ЛиНОСу,  тобто майна, яке за нашим законом не можна приватизувати. Пам'ятаєте,  був  варіант,  який  вносив  Кабінет Міністрів кілька місяців  тому,  і  Верховна  Рада  прийняла   рішення   про   його неприйнятність? Але це, вважайте, вирішене питання. Проте це стало причиною розгляду даного питання в такому контексті.  Я просив би, щоб ви на це зважили теж. Цей матеріал ви одержите у вівторок.

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по вопросам финансов и  банковской  деятельности  тоже  был  вынужден заниматься  проблемой  ЛиНОСа  в  связи с наличием государственных гарантий  по  кредитам,  полученным  ЛиНОСом   в   этом   году   и необходимостью погашения задолженности.

     Я должен   вас  проинформировать,  что  первый  платеж,  срок которого наступил 29 апреля этого года,был сорван и  4,8  миллиона экю  не уплачены по долгам.  На сегодня предварительно достигнутое соглашение о реструктуризации задолженности ЛиНОСа аннулировано  и не  действует.  То,  что  сообщил  вам  депутат  Угаров  об  этом, соответствует действительности.

     Я считаю,  что мы должны занять такую позицию, которая прежде всего  позволила  бы  уменьшить расходы государственного бюджета в связи  с  возникшей  ситуацией.   Скажем   прямо,   вокруг   этого предприятия идет борьба двух достаточно мощных группировок,  и как бы мы с вами ни проголосовали...  Даже если депутат,  пытаясь быть нейтральным, откажется от голосования, он все равно займет позицию либо одной, либо другой группировки.

     Что касается этих группировок.  Одна из них,  как вы  видите, представляет   интересы  директора  предприятия,  который  сегодня управляет  пакетом  государственных  акций,  что   составляет   75 процентов  всех  акций предприятия.  Естественно,  эта группировка хочет  сохранить  контроль  над  предприятием.  И  это   было   бы нормально,  но при одном условии - если бы были реальные источники погашения задолженности по кредитам.

     Второй группировкой,   очевидно,   является    та,    которая предлагает проведение открытого конкурса,  предполагая, что сможет выиграть этот  конкурс  и  получить  пакет  акций  для  управления предприятием.   Здесь  положительно  то,  что  представители  этой группировки  не  боятся  перспективы,  ведь   условием   открытого конкурса  является погашение задолженности предприятия,  вопервых, и, во-вторых, обеспечение предприятия сырьем.

     Я не уверен,  что  это  действительно  резидент  Украины.  За спиной  любого  резидента  может  стоять  и  нерезидент.  Но  этот вариант,  во-первых,  предполагает финансовое решение проблемы для бюджета, во-вторых, обеспечивает загрузку предприятия и дальнейшую его работу.

     Я предложил бы компромиссный  вариант.  Директор  предприятия утверждал, что под его имя готовы какие-то люди дать очень крупные кредиты, которыми он покроет задолженность предприятия и бюджет не будет нести ответственности.

     Я предлагаю   в   тот   проект   закона,   который  подан  на рассмотрение депутатов,  внести поправку в статью 1,  которая дает право  участия  в конкурсе не только юридическому лицу - резиденту Украины, но и физическому лицу - резиденту Украины.

     Это даст  возможность   юридическому   лицу   участвовать   в конкурсе,  взять  на  себя  обязательство  уплатить  18О миллионов долларов задолженности и  тем  самым  выиграть  конкурс.  В  любом случае  вариант открытого конкурса,  когда участвуют и юридические лица-резиденты,  и физические,  и создается комиссия, и победитель конкурса  берет  на себя не только управление пакетом акций,  но и весьма серьезные обязательства,  безусловно,  лучше. И я предлагаю поддержать его в первом чтении.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Анненков. За ним - депутат Сінченко.

     АННЕНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів   (Лисичанський   виборчий  округ,  Луганська  область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Во второй  раз вносится на рассмотрение Верховной Рады проект закона, который должен решить судьбу крупнейшего  в  Европе  нефтегиганта. Мне  понятно,  что  400 тысячам жителей Украины - владельцам акций завода, они же наши избиратели, небезразлична судьба этого завода. Здесь  же  просматривается  и  личная заинтересованность отдельных депутатов и партийных лидеров,  хотя этот завод находится не в  их округе,  да и не на территории их областей.  Но зато им предлагают деньги на проведение предвыборной кампании в случае принятия этого законопроекта.

     Я не пойму, почему мы занимаемся судьбой одного завода, пусть он и стратегического значения,  почему принимаем закон  по  одному заводу,  вместо  того  чтобы  принять  единый  закон об управлении государственным сектором экономики, проект которого уже более года лежит в комитете,  возглавляемом Тарановым.  Отдельные влиятельные лица противятся,  и потому никто его  не  вносит,  и  Председатель Верховного  Совета  не  настаивает,  чтобы  этот  законопроект был внесен сюда,  в зал.  А таких заводов,  как Лисичанский НПЗ, у нас сотни.  Что,  мы по каждому будем принимать закон? Тогда позвольте спросить: а чем будет заниматься исполнительная власть?

     Здесь мы говорим,  что исполнительная власть довела завод, по сути дела,  до банкротства.  Сразу напрашивается вопрос:  а где же правоохранительные  органы?  Почему  не   привлекут   виновных   к ответственности?  Я  отвечу,  что  в нашей стране при существующей политической системе и власти это практически  невозможно.  У  них совсем  другие цели и задачи - создать класс собственников,  класс буржуазии,  а его невозможно создать без ограбления своего народа, своей  страны.  Да,  что  там страны!  Для накопления капитала они продадут  и  мать  родную.  Поэтому  и  завод  доведен  до  такого состояния, чтобы можно было купить его за бесценок.

     Предложенный законопроект  в  конечном итоге преследует те же цели,  и это видно из  тех  документов,  цитировавшихся  здесь  на заседании,  на  котором обсуждался законопроект Кожушко Александра Михайловича.

     Что можно сказать о содержании  доработанного  законопроекта? То, что создается еще одна надстройка из коммерческих структур для выкачивания прибыли, которую будет зарабатывать коллектив. Поэтому предлагаю:

     Первое. Данный  законопроект отклонить,  так как он не решает проблем выхода ЛиНОСа из кризисного состояния.

     Второе. Поручить Генеральной прокуратуре создать  специальную следственную   комиссию   для  расследования  факта  сознательного развала стратегически важного предприятия Украины,  с тем чтобы на примере  данного расследования отработать методику борьбы с ворами в законе в целом по Украине.

     Третье. В октябре  1997  года  на  заседании  Верховной  Рады заслушать  отчет  Кабинета  Министров Украины о принятых мерах,  о том,    что    он    сделал    для    вывода    ОАО    ЛиНОС    из финансово-экономического кризиса.

     И еще,  Александр  Александрович,  здесь  возникают вопросы о реструктуризации долга.  В зале находятся  председатель  правления ОАО  ЛиНОС Лобач и заместитель председателя Госкомнефти Григорьев, надо предоставить им слово, пусть они обкяснят причину.

     И такая ремарка.  Все делалось для того,  чтобы  этот  вопрос обсуждался в закрытом режиме. Мы вчера до него не дошли, а сегодня его можно было бы рассмотреть в  первой  половине  дня  и  принять решение.

     ГОЛОВА. Я  дуже прошу всіх виступаючих свої здогадки залишати при собі,  а говорити по суті,  щоб мені не доводилося потім брати слово з цього приводу і говорити про те,  про що я не хотів би вам говорити,  Єгоре Івановичу.  Ще раз кажу,  що я  все  зробив,  щоб сьогодні   на   ранковому   засіданні  слухалося  це  питання.  Ви пригадайте,  хто затягував розгляд питання  про  реструктуризацію. Проголосований  проект  Закону  про  реструктуризацію  був  на  99 процентів таким, який можна було б розглянути за 5 хвилин.

     Депутат Сінченко. Будь ласка.

     А я потім поясню і дам відповідь на всі ці запитання.

     СІНЧЕНКО С.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Брянківський  виборчий  округ,  Луганська   область).   Уважаемый Александр  Александрович!  Уважаемые  депутаты!  Ну скажите,  кому непонятно,  что  Александр  Михайлович  Кожушко,   Егор   Иванович Анненков  и я защищаем не какую-то группировку,  а государственный интерес?  Все дело в том, что стоит вопрос не о работе завода, а о прибыли  от  этого  завода.  Никому  этот  завод  не нужен,  нужна прибыль,  вот за нее и ведется вся эта драка  в  стенах  Верховной Рады.  Главная  задача  и  цель этого закона изкять из завода свою часть,  кусок своей прибыли,  тогда как конечная цель его,  как  и любого  закона по аналогичному вопросу,  если ставить вопрос,  так сказать, классически, как положено, должна сводиться к тому, чтобы заработало  предприятие  и  чтоб  оно  давало государству какую-то прибыль.

     Что достигается  этим  законом?  Этим   законом   достигается промежуточная цель.  То есть создаются условия,  при которых завод может работать,  а может и не работать.  При этом многим известно, что   это   за   юридическое  лицо.  Это  фактически  коммерческая структура.  И  многим  известно,  какое  физическое   лицо   будет возглавлять эту коммерческую структуру.

     Так вот,  перед  тем  как  принимать этот закон,  я хотел бы, чтобы уважаемые мои коллеги ответили сами себе на четыре вопроса.

     Первое. Можно   ли   принимать   закон   без    экономической экспертизы, без учета того, что Кабинет Министров и специалисты из Управления  по  топливно-энергетическому  комплексу  категорически против этого закона?

     Второе. Можно  ли отдавать прибыль не заводу,  а коммерческой структуре?

     Третье. Можно ли принимать закон, который не дает гарантий на поставку  сырья,  не  устанавливает  ответственности за проведение эксперимента?

     Четвертое. Можно  ли   беззастенчиво   пренебрегать   мнением областной   администрации,   трудового  коллектива,  администрации завода?  Ведь данный завод для нашей области - это  один  из  трех крупнейших  образований,  которые  наполняют бюджет нашей области. Кстати,  все - трудовой колектив,  облгосадминистрация - возражают против этого эксперимента.

     Выводы. Закон в таком виде ни в коем случае принимать нельзя. Вместо него нужно принять другой закон,  о  котором  говорил  Егор Иванович,  -  об  управлении  государственным сектором экономики в целом. Здесь - 75 процентов, где-то в другом месте - 15, в третьем

-   51  процент...  Должен  быть  унифицированный  закон,  который урегулировал бы все отношения в этой сфере. Это первое.

     Второе. Поручить  Кабинету  Министров  принять  исчерпывающие меры   (я  о  них  говорил  в  своем  предыдущем  выступлении)  по реструктуризации этого долга. Правильно сказал депутат Угаров, что не   решен   вопрос   с   "Вестдойчеландесбанком"   о  пролонгации правительственных гарантий.  Чтобы избежать наступления страхового случая,  договориться с внутренними кредиторами, найти инвестора и так  далее,  Кабинет  Министров  должен  провести  соответствующую работу  и  через  4  -  5  месяцев  доложить нам,  что сделано для выведения этого предприятия из кризиса.

     И последнее  предложение.  Прошу,  Александр   Александрович, голосование этого законопроекта провести в поименном режиме.

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Шановні колеги! Інтерес до цього об'єкта дуже великий,  і це природно.  Адже  він  найбільший серед  інших  таких підприємств,  і не лише в Україні.  Як уже тут говорилося,  він дасть  змогу  сусідній  державі,  а  саме  Росії, знизити  ціну  на  нафтопродукти  для  своїх сільськогосподарських регіонів - Ставрополля і Кубані.

     Зовсім недавно наші "доблесні" представники виконавчої  влади на  чолі  з  Президентом  і  урядом  віддали  Росії Севастополь та інфраструктуру бухти.  Сьогодні дехто твердить,  що вони захищають інтереси держави (я,  правда,  не знаю якої).  Постало питання про те,  що за протоколами про реструктуризацію боргів нашою  державою взято   зобов'язання   віддати   Росії   за   борги  45  відсотків Лисичанського нафтопереробного комбінату. І тому тих, хто запитує, чи  можна  приймати  закон без економічної експертизи,  я хотів би запитати у свою чергу: якщо підприємство, вартість якого становить мінімум 1 мільярд 200 мільйонів доларів, а чиновники, які сидять в українському уряді,  оцінили його в 10 мільйонів гривень,  а то  й менше,  то чи проводили вони економічну експертизу, щоб встановити доцільність прийняття цього закону?

     Наступне питання.  Чи можна віддавати продукцію не державі, а якійсь   комерційній   структурі?   Проте   вже  взяли  відповідні зобов'язання ті  самі  чиновники,  які  здавали  Севастополь,  які здавали бухти,  які здавали флот і здавали все.  І вони,  напевно, вже отримали прибуток,  і  Росія  вже  відкрила  фінансування  під Лисичанський  нафтопереробний комбінат.  Якщо хтось хоче віддавати прибуток іншій державі,  якщо хтось хоче зайняти позицію собаки на сіні... Коли довгий час підприємство фактично свідомо розвалювали, коли брали кредити від Німеччини,  тоді ніхто не зважав  на  думку трудового колективу.  Абсолютно ніхто! І нічого знову прикриватися думкою трудового колективу.  Я гадаю,  всі прекрасно розуміють, що тут  мають місце різні вектори і різні особисті інтереси тих,  хто сидить у цьому залі з одного і з другого  боку.  Ми  тут  не  такі наївні.

     Питання полягає  в  тому,  наскільки  особисті  чи якісь інші інтереси збігаються з інтересами Української держави.  І від того, чи підприємство запрацює,  чи воно залишиться у власності України, чи воно залишиться у власності чиновників  з  українського  уряду, які свої зобов'язання перед Росією будуть закривати підприємствами типу  лисичанського,  як  закрили  їх  Севастополем,  -  від  того залежить, яку позицію займе парламент.

     Не випадково    точиться    така   боротьба   навколо   цього підприємства.  Я думаю,  що той варіант,  який пропонується, а він компромісний  -  Угарова і Таранова,  дає змогу Україні,  з одного боку,  досягти того, щоб підприємство не було собакою на сіні, а з другого  боку,  вивести  його з тієї ситуації,  у яку загнали його мінченки та інші, здаючи підприємство Росії, а потім заявляючи, що в нас немає зовнішніх боргів перед Росією.

     Чому немає?  Та  тому,  що  вони  за  ці борги розраховуються українською власністю -  севастопольськими  бухтами,  Лисичанським нафтопереробним комбінатом.

     Я звертаюся до всіх, хто займає різні політичні позиції, і до вас,  товариш Моісеєнко:  не торгуйте державою, а прийміть справді зважене і конструктивне рішення.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук. За ним - депутат Іоффе.

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села  (Центральний  виборчий  округ,  Івано-Франківська область). Шановні колеги! Питання майбутнього заводу - чи буде він давати прибутки,  чи ні - зводиться не до вартості тих акцій,  про які йдеться,  а до завантаженості  потужностей.  І  є  можливість, наприклад,  за  некомерційним  конкурсом віддати частину акцій під зобов'язання стопроцентного завантаження потужностей заводу.  Так, частину  акцій.  Якщо  зобов'язання не виконуються,  то тоді акції повертаються.

     На сьогоднішній  день   такого   механізму   немає.   Але   в пропозиціях  щодо націоналізації майна є таке:  у разі невиконання інвестором  інвестиційних  зобов'язань  під  отримане   майно   за некомерційним  конкурсом  під завантаження потужностей або вклад в інвестиції націоналізується та частина акцій,  та  частина  майна, яка  була  віддана.  Сьогодні  не має значення,  кому буде віддано акції.  Якщо це не контрольний пакет,  звичайно. Бо коли отримають контрольний   пакет,   то  можуть  той  завод  просто  знищити  як конкурента. І такі приклади вже є.

     Через те   пропонується   віддати   його   під   інвестиційне зобов'язання такого типу:  завантажити на 100 процентів потужності підприємства  під  переробку.  І  не  має  значення,  скільки   ми отримаємо  від  продажу  тих  акцій  - 2 мільйони,  3 мільйони,  5 мільйонів,  якщо там на 24 мільйони потужності будуть  завантажені (Правда,  помоєму,  там одну лінію вже списали). І тоді з'являться кошти,  які  дадуть  змогу  розрахуватися  з   боргами.   А   якщо зобов'язання інвестором не буде виконано, то ця частина, цей пакет акцій націоналізується.

     Таким чином, якщо ми приймемо таку постанову, то тоді для нас не матиме значення ні клан,  ні держава,  ні якої держави резидент взяв ці акції під свої зобов'язання.

     Я вважаю,  що,  можливо, це був би компромісний варіант, адже буде  забезпечено  робочі місця,  буде заповнено потужності на 100 процентів,  внаслідок чого до бюджету надходитимуть податки.  А  в разі  якщо  цього  не  станеться,  тоді пакет акцій,  отриманий за некомерційним конкурсом під зобов'язання завантаження потужностей, націоналізується.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Іоффе.

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Рубіжанський виборчий округ,  Донецька область).Уважаемые коллеги, сегодня мы с вами рассматриваем очень интересный вопрос.  Это  один  из  многих вопросов,   которые   возникают   из-за   наличия   дыр   в  нашем законодательстве.  И мы вынуждены его решать.  А бывает, что такие вопросы  подбрасывают нам определенные лоббистские группировки.  Я абсолютно согласен с депутатом Сусловым в том,  что существуют две группировки,  которые  вот  тут  борются  за приоритеты.  Нам надо выбрать.  Мы сегодня загнаны в угол,  нам  некогда  ожидать,  ведь долги будут расти и дальше. Поэтому мы должны решать этот вопрос.

     Я, к соожалению,  по уважительной причине не присутствовал на прошлом разбирательстве,  когда выясняли, почему же так произошло, что    такие    высоколиквидные   предприятия,   как   Лисичанский нефтеперегонный завод,  вдруг оказались банкротами и в  долгах,  а люди,  которые задействованы рядом с ними,  мягко говоря, с голоду не умирают.

     Почему так  происходит?  Что  предпринять,   чтобы   это   не повторилось?   Чтобы  понять  это  и  принять  сегодня  правильное решение, надо проанализировать, что же произошло, как образовались такие долги.

     Вновь с этой трибуны господин Угаров (ну,  а впервые это было с подачи господина Лобача) рассказал, что это произошло якобы так. В  1993 году по команде бывшего вицепремьера Иоффе,  то есть меня, была отдана  давальческая  продукция  на  посевную  кампанию  1993 года...  И  вдруг  образовались вот такие громадные долги?  Что же было на самом деле?

     Я думаю,  что вам будет интересно узнать об этом с  указанием отдельных  фамилий  тех,  кто  участвовал в этой громадной сделке, которая,  по-моему,  имеет (или должна была бы иметь) криминальное продолжение, так как был украден миллиард долларов - столько стоит завод.  А я утверждаю абсолютно уверенно,  что  в  1992  году  был украден  в  Украине  миллиард  долларов.  И  никто за это не понес ответственности.

     Что же происходило?  А происходило  следующее.  На  1992  год между  Россией  и Украиной был подписан договор о том,  что развод будет  происходить,  будем  так  говорить,  бархатно  и  цены   на стратегические  продукты,  в том числе нефть с российской стороны, сахар с украинской и так далее (там есть перечень товаров),  будут постепенно переходить на мировые. И нефть покупалась по внутренней цене - 10 долларов за тонну.  Была установлена квота - 32 миллиона тонн  нефти было выделено Украине по цене 10 долларов за тонну,  в то  время  как  мировая  цена  составляла  110-120  долларов.   По межгосударственному договору эта нефть и нефтепродукты должны были использоваться только  в  Украине.  После  этого  мгновенно  возле заводов  были  организованы  коммерческие структуры,  учредителями которых стали сами директора заводов и  другие  должностные  лица. Господин  Лобач  тоже имеет прямое отношение к таким коммерическим структурам.

     Через эти  коммерческие  структуры   от   имени   государства покупалась в России нефть, перегонялась на заводы как давальческое сырье,  купленное  от  имени   Украины.   И   8   миллионов   тонн переработанной нефти было вывезено за границу и продано по мировой цене - 11О12О долларов за тонну.  Так получился миллиард.  Об этом впервые  сказал  тогда  вновь  назначенный Премьер-министр Украины Леонид Данилович Кучма.  Затем была назначена комиссия.  И я  этим занимался.  С  этой трибуны был оглашен доклад на полтора часа,  в котором были отражены отдельные эпизоды этих сделок.

     Однако тогдашний   прокурор   Шишкин,   нарушая    Закон    о прокуратуре, категорически отказался принимать это дело. Затем под большим давлением оно было принято (Шум у  залі).  Да,  это  очень интересно!

     Когда я был назначен вице-премьером, я действительно запретил (было мое распоряжение) отпускать любую нефть независимо  от  форм собственности   любым  поребителям,  если  не  будет  представлена справка от Минтопа России о том,  что эта нефть  не  квотовая,  то есть  куплена  не  от имени государства Украина.  И было задержано определенное количество нефти.  Никто,  ни один из них  не  принес справку  о  том,  что  купил ее не по квотовой цене.  Вся квотовая нефть (все 32 миллиона тонн) поступила в Украину.

     И действительно  было  решение  правительства  отдать  ее  на посевные   работы.   Колхозники   расплатились   за   нее.  Однако расплатились по внутренней цене.  Но поскольку  директора  заводов сами  были  владельцами тех малых предприятий,  которые якобы дали эту давальческую нефть,  то они сами с собой расплатились  по  той коммерческой  цене.  Отсюда  появился  долг тех,  господин Лобач и господин Угаров,  чьи интересы вы здесь  представляете.  Зачем  вы дезинформируете?!

     И последнее, если можно, я бы добавил... (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Шановні колеги!.. Одну хвилинку!

     ІОФФЕ Ю.Я. Это не самоотчет, я вношу ясность в положение дел.

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  Юлію  Яковичу.  Я  добре пам'ятаю як учасник того засідання,  що  не  півтори  години,  а  два  дні  ви розповідали тут про те, що робиться в державі...

     ІОФФЕ Ю.Я. Я хотел бы закончить.

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Після того, як ви знаєте, було одразу наведено порядок,  що ми сьогодні  й  бачимо.  Тому  я  просив  би говорити по суті.

     ІООФЕ Ю.Я. Я перехожу к сути.

     ГОЛОВА. Та  ні,  не  переходьте,  а  закінчуйте,  тому що час вичерпано.

     ІОФФЕ Ю.Я. Я прошу добавить мне 2 минуты (Шум у залі)

     ГОЛОВА. Будь ласка, ще одну хвилину. Які ваші пропозиції?

     ІОФФЕ Ю.Я. Как мы шли к этому решению? Здесь выступал товарищ Анненков. Я вообще-то поражен, что представитель Компартии ходил к нам в комитет и лоббировал вопрос  о  заводе.  Только  не  с  этим предложением - чтобы сегодня оставить статус-кво,  а чтобы продать завод стоимостью миллиард всего за 5 миллионов долларов.  Но у нас непробиваемый председатель Александр Михайлович Кожушко,  и это не прошло.

     Я считаю,  и это мнение комитета,  что  статус-кво  оставлять нельзя. Мы должны поддержать сегодня этот проект в первом чтении и обязательно учесть  предложение  Александра  Михайловича  Кожушко, чтобы  коридор  и  условия,  на  которых будет работать конкурсная комиссия,  утверждались здесь,  в парламенте.  Обязательно!  Мы не должны назначать кого-то,  пусть каждый занимается своим делом. Но условия для конкурсной комиссии мы должны утвердить в этом зале.

     Вот здесь говорят,  что мы подыгрываем каким-то группировкам. Так  вот,  если мы оставим статус-кво,  то действительно подыграем одной из группировок.  А если мы определим коридор,  если поставим конкурсную  комиссию в определенные условия,  это будет правильное решение.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Будь ласка,  не порушуйте регламент, я дуже прошу вас усіх.

     Депутат Рябченко  від  Контрольної комісії з приватизації має слово.

     РЯБЧЕНКО О.В.,  голова  Контрольної  комісії  Верховної  Ради України   з   питань   приватизації  (Вузівський  виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги!  Я  не  буду  долго выступать,  скажу  кратко.  Уверяю  вас,  что  чем  дольше будет в повестке дня этот вопрос,  тем хуже будет ситуация вокруг  него  и тем сложнее будет его решить.  Поэтому предлагаю проголосовать его сегодня в первом чтении,  а все предложения,  которые звучали (мне кажется,  они  не  носят  концептуального  характера),  могут быть рассмотрены во втором чтении.

     Я поддерживаю депутата Анненкова в той части,  что надо  дать поручение Генеральной прокуратуре.  Пусть разберется,  чтобы мы не обсуждали здесь,  кто и как создал эти долги и почему  предприятие стало столько стоить. Это будет конкретный и серьезный шаг.

     Если мы  затянем  этот  вопрос  еще  на  месяц,  то  окажемся виновными в том, что ЛиНОС не работает, что зарплату там не платят и   так   далее.   Поэтому  давайте  сегодня  примем  предлагаемый законопроект в первом чтении,  а все остальное можно  добавить.  В частности  и  то,  что  говорил  Юлий Яковлевич Иоффе относительно условий для комиссии. Я думаю, что это разумное предложение, нужно внести  его  в  законопроект  и  на  пленарном заседании утвердить условия проведения конкурса.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское обкединение "Вперед,  Украина!". Уважаемые коллеги! 22 мая государственный министр  Минченко,  выступая  с  этой  трибуны вечером,  говорил о том,  что нельзя приватизировать ЛиНОС, нельзя отдавать его в управление и что многое другое нельзя.

     23 мая в 15 часов 15 минут он лично поставил  свою  визу  под пунктом   7.4   "О   действиях   сторон   по  выполнению  принятых договоренностей   по   вопросам   акционирования   ОАО   ЛиНОС   и деятельности АО "Укртатнафта", где записано (я цитирую):

     "1. Украинская   сторона  выносит  принадлежащий  государству пакет акций ОАО ЛиНОС в размере  45  процентов  на  некоммерческий конкурс   и  предлагает  принять  в  нем  участие  тем  российским поставщикам  нефти,   которые   получат   гарантии   правительства Российской  Федерации на поставку для переработки на мощностях ОАО ЛиНОС не менее 6 миллионов тонн нефти в год на срок до 7 лет.

     2. Российская  сторона  принимает  предложение  правительства Украины  об  участии российских поставщиков нефти в акционировании ОАО ЛиНОС.

     По-моему, всем все стало ясно.  И не  только  это.  Мы  долго будем  дебатировать,  принимать ли сегодня закон или не принимать, но то,  что сказал  депутат  Угаров  в  начале  нашего  заседания, заставляет  всех  нас серьезно задуматься.  Указ о Государственной программе приватизации опубликован  и  будет  введен  в  действие, потому  что вряд ли Президент подпишет нашу программу,  которую мы здесь приняли.

     В соответствии с пунктом "Переходных  положений"  Конституции после  этого  можно  будет приватизировать ОАО ЛиНОС так,  как это записано в этих договорах,  и отдать в управление тем,  кому хотят отдать   и   Президент,   и   правительство,   и   многие   другие заинтересованные лица.  Только  Верховный  Совет  будет  полностью отлучен от этого процесса,  и Верховный Совет не будет знать,  что делается с крупнейшим нефтеперерабатывающим заводом.

     Я очень обеспокоен тем, что сегодня фактически разговор здесь был  сведен  не  к  обсуждению  текста  проекта закона,  а к тому, принимать или не принимать его вообще.  Я еще раз говорю,  что  мы обречены  принимать документ только потому,  что если мы ничего не примем,  то будут действовать правила игры,  которые предложены не нами и которые снова нанесут огромный ущерб нашей стране.

     Более того, я хотел бы обратить ваше внимание на те поправки, которые  были  проголосованы   в   сессионном   зале,   когда   мы рассматривали  проект Государственной программы приватизации.  Эти поправки касаются конкретно ответственности той структуры, которая берет  на  себя  управление  государственными акциями,  управление государственными предприятиями.  Я очень доволен тем, что все-таки депутаты на это согласились, что это прошло.

     Эти поправки   касаются  внесения  задатка  этой  структурой, возмещение  ущерба  в  случае  невыполнения  обязательств.   Тогда задаток  в  размере  1О  процентов  стоимости  обкекта  остается у государства.  Эти  гарантии  касаются  конкретно  и   установления размера   минимального   уставного   фонда,   чтобы   какая-нибудь карликовая структура не стала управлять огромнейшим обкектом.

     И я   предлагаю   внести   в   этот   законопроект   те   уже проголосованные   нами   пункты,  которые  касаются  гарантий  для государства в  случае,  если  той  или  иной  структурой,  которая выиграет открытый конкурс, не будут выполнены его условия.

     Депутатская группа    "Реформы",    депутатское   обкединение "Вперед,  Украина!" настаивают на том,  чтобы сегодня мы приняли в первом  чтении законопроект с учетом предложений депутата Кожушко, а  также  с   учетом   уже   проголосованных   нами   поправок   к Государственной программе приватизации. Эти поправки имеют, на мой взгляд,  главное значение.  Тогда не будет возможности у  тех  или иных юридических лиц, которые возьмут в управление государственный обкект,  высосать, грубо говоря, из него все, что можно, и, нанеся ущерб государству,  забрав капитал и забрав сверхприбыль, не нести никакой ответственности.

     Я еще раз прошу всех очень серьезно подойти к этому вопросу и принять ответственное решение. У нас сейчас нет выбора. Нет выбора только потому,  что те,  кто сегодня рассказывает о том,  как  они пекутся о государственной собственности, своими голосами привели к власти тех людей,  которые создают правила игры,  наносящие  ущерб государству.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Хмара.

     ХМАРА С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Залізничний виборчий округ, Львівська область). Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Питання, яке ми розглядаємо,  надзвичайно важливе.  І як на мене... Чого ми хочемо?  Насамперед того, щоб був перспективний завод, який міг би в майбутньому приносити великі прибутки, давати робочі місця людям і  відповідні  надходження до бюджету.  Що б ми не говорили (різні там є мотиви) про те,  що буде,  що і як хтось,  може, заробить на ньому...  Хай  заробляє,  але  в рамках правил.  Хай будуть робочі місця, хай буде прибуток для держави і для людей. Ось це - головне завдання.

     Ми бачимо,  що уряд просто не в змозі вирішити це питання. Бо за багато років через помилки певних посадових осіб (чи  то  через недогляд,  чи то ще чомусь) підприємство дійшло до того стану,  що зупинилося. І щодня, поки простоюють його потужності, щораз більше одержуємо не користі, яка могла б бути, а збитків.

     І дуже  добре,  що  знаходяться люди,  які готові ризикувати, брати на себе відповідальність,  які почуваються такими, що можуть організувати,  зробити  так,  щоб  цей  завод  запрацював.  Оце  є найголовніше!

     Я дуже уважно вивчив цей законопроект. Мені здається, що його порівняно  з  деякими  законами,  які  ми  приймаємо,  дуже  добре підготовлено.  Єдине, що потрібно, - до найменших деталей виписати механізми  контролю,  і  зокрема  правила  конкурсу,  які ми маємо затвердити тут,  у Верховній Раді.  Тоді не буде сумніву,  що  цей завод  залишиться  і  для  держави,  і для людей,  і буде загальна користь.

     Гадаю, що це питання прагматичне, не потрібно переводити його в якісь інші площини і спекулювати навколо нього. Цей законопроект досить добре підготовлений, щоб прийняти його в першому читанні. А якщо добре доопрацювати до другого, то там уже, як кажуть, не буде ні найменшої деталі,  яка викликала б сумнів, що держава може щось втратити з прийняттям закону. А приймати його треба негайно, треба щось  робити,  виводити  завод  на  такий  рівень,  щоб  він   міг працювати. Прошу підтримати цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні депутати, я хотів би порадитися. Ще не виступали три депутати,  із них два - представники  фракції  Руху, один  -  комуністичної фракції.  Але я,  зважаючи на хід дискусії, роблю висновок,  що позиції тут сходяться.  То, можливо, не будемо продовжувати?   Давайте   проголосуємо   за   те,   щоб  припинити обговорення. Ставлю на голосування цю пропозицію.

     "За" - 229.

     Хоч рішення про припинення обговорення і прийнято,  одначе за Регламентом  депутати  мають  право вислухати всі,  так би мовити, сторони процесу, з'ясувати всі позиції.

     Була пропозиція депутата Анненкова надати слово Лобачу на З-5 хвилин. Я просив би вашої згоди на те, щоб надати слово В'ячеславу Івановичу.  Ставлю на голосування цю пропозицію (Шум  у  залі).  А потім  буде заключне слово депутата Угарова.  І для репліки.  То в нього не виступ, то просто репліка.

     "За" - 169.

     Це все-таки процедурне питання...

     Будь ласка, В'ячеславе Івановичу.

     ЛОБАЧ В.І.,  директор  відкритого   акціонерного   товариства "Лисичанськнафтооргсинтез".   Уважаемые   депутаты,   спасибо   за предоставленное слово,  я не надолго задержу ваше  внимание.  Хочу сказать,  что завод работает и перерабатывает 4ОО тысяч тонн сырья в месяц.

     Теперь что касается проекта закона.  Я еще раз повторяю,  что выступаю за то,  чтобы был принят закон об управлении долей акций, принадлежащих государству. На протяжении двух лет я об этом писал.

     Но сегодня,   понимаете,   проведение    экспериментов    над заводом...  Не  потому...  Это  ваше  право,  но я надеюсь на ваше понимание.  Этот проект не отражает всего того, что на сегодняшний день,  так  сказать,  существует.  Он не решает проблему выхода из кризиса,  тем более что для этого нужны финансы. Кроме того, здесь записано,  что  государственное  предприятие  может  участвовать в конкурсе. Это нонсенс, когда государственное предприятие участвует в   конкурсе   у  государства!  Тогда  пусть  государство  в  лице Верховного  Совета  поручит  комитету...  А  то  получается,   что участвуют все, кроме профильного комитета.

     Поэтому я  полагаюсь  на ваш разум,  как говорят.  Я тоже был депутатом,  и тогда тоже решались  судьбы.  Ваше  право  решать  - принимать  или  не  принимать.  А  мое предложение:  данный проект отклонить.

     Хотел бы ответить на некоторые из вопросов.

     Относительно условий проведения некоммерческого  конкурса.  Я за некоммерческий конкурс, но не на таких условиях.

     Относительно прозвучавшего  здесь  заявления  о  том,  что не проведена  реструктуризация.  Вот,  товарищ   Угаров,   та   самая телеграмма     "Вестдойчеландесбанка"    в    двух    экземплярах. Реструктуризация,  о которой  говорили,  что  ее  нет...Телеграмма подписана господином Нинова (Шум у залі).  Я еще раз повторяю, что господин  Нинова   подписал,   руководитель   Миланского   филиала "Вестдойчеландесбанка".  Вот то,  о чем говорили,  - предложение о заключении контракта на получение кредита нашим предприятием.

     В отношении того,  что сказал здесь Юлий Яковлевич,  я просил бы провести расследование - кто, как и почему довел предприятие до банкротства.  Три дела о его банкротстве на  протяжении  трех  лет находятся в арбитражном суде.

     Поэтому я  поддерживаю  предложение  Юлия  Яковлевича.  Пусть рассмотрят все эти вопросы и установят,  кто виновен во всех  этих делах.

     Для справки.  Инвестиционный пакет не стоит 2,5 миллиона,  он стоит ЗОО миллионов.  Я хотел бы знать,  кто найдет ЗОО  миллионов для инвестиционного пакета!

     Что касается стоимости предприятия.  Я еще раз повторяю,  что есть баланс,  он находится в Фонде госимущества.  Завод стоит  1,2 миллиарда  гривень,  его  остаточная  стоимость  -  840  миллионов гривень.  Он  никак  не  стоит  10  миллионов,  о  которых   здесь говорилось.  И  сам  инвестиционный  пакет  стоит  не  2,5  а  300 миллионов.

     Спасибо за внимание.

     Ну и  просьба.  Если  в  этом   есть   необходимость,   пусть прокуратура  и  Комитет  Верховного  Совета по борьбе с коррупцией (Омельченко) рассмотрят  все  эти  вопросы.  Я  с  этим  согласен. Документы есть, мы их предоставим.

     Прошу депутатов данный законопроект не принимать.

     ГОЛОВА. В'ячеславе Івановичу, спасибі.

     Ми беремо  до  уваги  всі висловлювання В'ячеслава Івановича. Він,  правда,  не торкнувся одного рішення.  Тим часом долю ЛиНОСу вирішено угодою між Україною і Росією.  І все те,  що він говорив, уже не має значення. Ось у чому особливість. Ви розумієте?

     Будь ласка,  репліка депутата Шишкіна. Потім - заключне слово депутата Угарова.

     Прошу, репліка (Шум у залі).

     ШИШКІН В.І.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Київський виборчий округ, Одеська область). Так как меня обвинили в "недержавній мові", буду выступать "недержавною мовою". Хотел бы сказать следующее.  Действительно, я попросил слово для реплики, и Александр Александрович предоставил мне такую  возможность.  Я  не понимаю,  почему  рассмотрение сегодняшнего вопроса господин Иоффе пытается увязать с тем,  что он говорил  в  1992  году.  Это  были совершенно  другие отношения.  И причем здесь одни деньги к другим деньгам, хотелось бы знать?

     Что касается  той   ситуации,   то   я   просил   бы   учесть бездеятельность  тогдашнего  правительства  в том смысле,  что оно исходило из старой концепции,  что прокурор  есть  цепной  пес,  и нужно  только дать политический заказ,  как он начнет "гавкать" на того, на кого сказали: "Фас!". И я об этом сказал тогда и Иоффе, и тогдашнему Премьер-министру Украины Кучме, поскольку с нашей точки зрения,  с точки зрения тогдашней коллегии Генеральной прокуратуры одни кланы в своих интересах пытались использовать прокуратуру для расправы с другими кланами.  И тогда, помоему, было опубликовано о том,  что  карманным  прокурором  у  господина  Кучмы  я  не буду. По-моему, это звучало. И поэтому я не могу понять, причем тут одно к другому.

     Мы рассматриваем   сегодняшний   вопрос,   а  не  тот  вопрос (Оплески).

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Угаров.

     УГАРОВ Г.Ю.  Заседание по  радио  не  транслируется,  поэтому страсти могут и ограничиться этим.

     Уважаемые коллеги!    Действительно,    как    уже    отметил председательствующий,  мы не коснулись текста законопроекта, а все разговоры вели вокруг него. К сожалению, во многих выступлениях, я подчеркиваю,  во многих выступлениях  приводились,  мягко  говоря, недостоверные сведения.

     Ну, я   не   говорю   о  реструктуризации,  о  том,  что  ее, действительно,  нет.  Нет реструктуризации долгов "Вестел-5", и об этом  свидетельствует это письмо.  Или взять высказывание депутата Анненкова,  что таких заводов, как ЛиНОС, в Украине сотни. Если бы у нас их были сотни,  то мы были бы Арабскими Эмиратами. Но ЛиНОС, к  сожалению,  -  это   треть   всей   нефтепереработки   Украины. Следовательно,   не   сотни,  и  поэтому  мы  занимаемся  вопросом предметно. Предметно!

     Далее. Говорили  о  том,  что  законопроект  преследует  цель разграбления.  Цитирую  отдельные  пункты  статьи 8 законопроекта: "Обов'язковими умовами конкурсу є...  збереження єдиного майнового комплексу   ВАТ   ЛиНОС;   подальша  приватизація  ВАТ  ЛиНОС  без спеціального  дозволу  Верховної   Ради   забороняється".   А   ви предлагаете закон не принимать.

     Далее. Было    сказано,   что   государственное   предприятие участвует     в     государственном     конкурсе.     Опять     же цитирую:"...Передається  юридичній  особі  - резиденту України або органу виконавчої влади".  На этом настаивал Александр  Михайлович Кожушко.   Нет   здесь   госпредприятия!  И,  к  сожалению,  таких высказываний мелких было очень много.

     Уважаемые коллеги!  Как с одной,  так и с другой стороны были приведены достаточно веские аргументы.  Правда,  как всегда, лежит посередине и заключается в том,  что нам надо  принимать  решение. Всякое  непринятие  решения  -  это дальнейшая приватизация завода ЛиНОС,  дальнейшая  невыясненность  его  судьбы  и,  так  сказать, ратификация  того  соглашения,  о  котором  здесь уже неоднократно говорилось. Поэтому у меня к вам просьба - поддержать законопроект в первом чтении.  На второе чтение,  я уверен, будет внесено очень много  дельных  и  умных  замечаний  и  предложений,  мы  их   все обязательно будем рассматривать.

     Спасибо (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Я  прошу!  Ну  ми  ж  проголосували (229 голосів) про припинення обговорення.  Якщо проект буде проголосовано за основу, тоді ваше доповнення, може, проголосуємо окремо.

     Шановні депутати, прошу уваги! Оскільки ми, справді, сьогодні розглядаємо дуже болюче питання,  то я хотів би,  щоб  ми  свідомо прийняли відповідне рішення. І у зв'язку з цим кілька міркувань.

     Єгор Іванович Анненков правильно сказав про те, що ми повинні приймати базовий закон...  Так от,  доручення про включення  цього проекту  закону  до  плану  роботи  Комітету  з питань економічної політики офіційно прийнято Верховною Радою на мою пропозицію.  І я згоден   з  тим,  що  комітет,  в  особі  Таранова  зокрема,  який обслуговує виконавчу  владу  (я  знаю,  про  що  говорю),  свідомо ігнорує прийняття цього закону. Питання виникло тоді, коли уряд на незаконних підставах намагався приватизувати стратегічні  об'єкти. І Верховна Рада,  втрутившись у цю справу, приватизацію припинила. Тому і виникло це питання.  Були задіяні відразу  інші  механізми, пов'язані з банкрутством, судом, арбітражем та з іншими речами.

     Так от,  Єгор Іванович каже, що ми вирішуємо сьогодні важливе питання.  Та ми його не вирішуємо,  його вже  давно  вирішено.  Ми сьогодні  намагаємося  знайти,  скажемо так,  якісь амортизатори в тому рішенні,  щоб відстояти інтереси держави.  І та схема, яку ви відстоюєте, якраз не на користь держави. У тому можна абсолютно не сумніватися.  Давайте подивимося ті  документи.  Ми  побачимо,  що підписана угода повністю повторює те, що ми заблокували ще півроку тому.  Повністю повторює ту схему. Сергію Григоровичу, справді, ви праві.  Ви  повторили  те,  про  що  ми  говорили буквально вчора. Сьогодні не підприємство цікавить тих людей,  які хочуть увійти  у власність,   їх  цікавить  прибуток,  який  можна  зняти  з  цього підприємства.  Але   формою   зняття   цього   прибутку   є   його приватизація. Іншого не існує. А щоб здійснити приватизацію, треба підприємство  знецінити.  І  тому  сьогодні  діє  така  дуже   вже кваліфіковано відпрацьована схема:  стратегічні об'єкти блокуються в розрахунках, зупиняється виробництво, знецінюється майно, і тоді з'являється  стратегічний інвестор,  який за безцінь бере це майно до своїх рук.

     Як бачимо,  схема аж ніяк  не  нова,  і  ми  повинні  на  неї зважати.   Але   тут   є  інше  питання.  Ось  у  нашому  проекті, підготовленому групою депутатів нібито як альтернативний тому,  що пропонував  Кабінет  Міністрів,  ми  хочемо  знайти  відповідь  на запитання:  а хто будуть ті резиденти Росії,  які візьмуть собі  у власність   45  процентів  акцій  цього  підприємства?  Ми  можемо сказати,  що це за люди?  Ні.  Це  буде  держава?  Ні.  Чи  будуть гарантії  поставки  нафти?  Гарантій теж немає.  Пам'ятаєте,  Юлій Якович говорив про те,  що в 1992 році було  встановлено  державну квоту - З2 мільйони, а з того нічого не одержали. Він тут стояв на трибуні на другий день і просив: "Хто де може дістати давальницьку сировину, везіть її в Україну". Це так було? Так.

     З другого   боку...   От   усі  ми  ходимо  колами,  ніби  не називаємо...  Стоїть наша юридична  особа,  яка  заінтересована  у прийнятті   цього   документа,   у   формі  фізичної  особи  (якщо користуватися лексиконом Сергія Головатого,  он він стоїть ззаду). Ми знаємо про це.  Скажіть мені,  де гарантія, що за нею не стоїть тих самих 45 процентів тих,  що можуть володіти  часткою  майна  з російської  сторони?  Тільки  зміниться що?  Тут ми маємо справу з резидентом українським,  з прибутком, дивідендами і відрахуваннями до  бюджету,  а  це  буде без 45 процентів.  І все.  Тут нема чого критися один від одного,  тому що все вже відкрито до  кінця,  все зрозуміло.

     Я вважаю,  що є ще варіанти,  які пропонує депутат Крандакова як доповнення.  Це надзвичайно цікаві пропозиції,  які пов'язані з тим,  як  можна  уникнути  процедури при переуступці кредиторських зобов'язань,  як  унормувати  термін  погашення  простроченої   та поточної  заборгованості  -  близько чотирьох років і так далі,  і тому подібне.  Тобто всі ці варіанти,  про які і  депутат  Федорин може сказати,  і депутат Єльяшкевич говорив,  - це те, що є з часу прийняття Закону про Державну програму приватизації. Є потреба і є можливість  все  це  погодити  і  до  другого читання доопрацювати проект.

     Ви, між іншим,  побачите, що до другого читання ситуація дещо зміниться  і  з'являться тут урядовці,  яких сьогодні немає.  Вони думають,  що робота,  проведена в сесійному залі,  не дасть  змоги прийняти якесь рішення.  І тоді буде,  так би мовити, як хтось тут говорив,  собака на сіні.  А сіно спливе тим часом.  Усі це  добре розуміють.

     Тому я  думаю,  що  ми  це  приймемо в першому читанні,  а до другого читання врахуємо всі ці пропозиції.  Бо найкращий  варіант (і  це  був  би  абсолютно  правильний  варіант!)  -  це  зберегти підприємство  в  державній  власності,  знайти  кредити,  з  банку заплатити за борги, дати оборотні кошти. І я думаю, що директор не дурніший,  ніж юридична особа,  наша чи російська, він би за гроші знайшов нафту,  і підприємство працювало б. Але не про це йдеться, тому що і там, мабуть, є люди заінтересовані, в тому, щоб це пішло ось таким чином...

     Тому я  прошу  вашої  згоди  на  голосування проекту закону в першому читанні  з  пропозиціями  депутата  Єльяшкевича,  які  він висловив стосовно Закону про Державну програму приватизації (Шум у залі).  Ну давайте проголосуємо, а тоді повернемось до цього ще... (Шум у залі). Яка процедура?

     Слово надається депутату Кожушку.

     КОЖУШКО О.М.  Александр  Александрович,  я всегда уважительно относился к вам.  И сейчас отношусь уважительно.  Но вы сейчас  не взяли  разрешения  на выступление,  как положено всем,  ибо мы все равны,  и ЗО  минут  уговаривали  депутатов  согласиться  с  вашим мнением. Так Председателем Верховного Совета нельзя работать.

     ГОЛОВА. Пояснюю.

     КОЖУШКО О.М. Пожалуйста.

     ГОЛОВА. Олександре   Михайловичу,  відповідно  до  Регламенту після  проведення  дискусії  головуючий  зобов'язаний  підбити  її підсумки.  Я витратив на це не ЗО хвилин, а З хвилини ЗО секунд, у мене перед очима стоїть годинник.

     Ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту закону в першому читанні.

     "За" - 262. Рішення прийнято.

     Депутат Іоффе,  а  також  В'ячеслав Іванович пропонували дати доручення  прокуратурі  з'ясувати  причини  виникнення  боргів   і банкрутства  підприємства.  Ставлю  на  голосування це доповнення. Будь ласка. Голосується доручення прокуратурі (Шум у залі). Термін не можна давати.

     "За" - 304. Прийнято.

     Ще? Єгоре Івановичу, будь ласка.

     АННЕНКОВ Є.І. Александр Александрович, в выступлении депутата Синченко было предложено  проект  закона  голосовать  в  поименном режиме. Вы это не поставили на голосование сознательно или как?

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  хто  за те,  щоб поіменно?  Я ставлю на голосування цю пропозицію (Шум у залі).  Якщо  не  хочете,  то  не голосуйте, але не кричіть.

     "За" - 66.

     Питання розглянуто.  Спасибі.  Доповнення?  Одну хвилинку! Це питання розглянуто,  а не порядок  денний  на  сьогодні.  Я  прошу заспокоїтися.

     Депутат Ямковий.   Потім   -   депутат  Найда.  Вони  вносили пропозиції.

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати! Ситуація з ЛиНОСом виникла з тієї ще причини, що на сьогодні немає закону про управління державним майном.  А це ЗО відсотків  підприємств  оборонного  комплексу  і   так   далі.   Є підприємства,  де 51 відсоток акцій належить державі. Але чи хтось сьогодні контролює з боку  держави  і  відповідає  за  надходження дивідендів від цих підприємств?

     Тому потрібно прийняти закон про управління державною часткою майна.  Треба доручити підготувати такий проект  закону  комітету, очолюваному  депутатом  Тарановим,  щоб  комітет  до канікул або у вересні вніс його на розгляд.  Тому що в нас лежить не  тільки  це підприємство, а й решта підприємств, уся економіка.

     Отже, нам треба прийняти основоположний закон,  а не виривати якесь одне підприємство або ті  групи,  про  які  говорив  депутат Суслов. Давайте подержавному підходити до цього питання.

     ГОЛОВА. Є  пропозиція проголосувати за змістом.  Це доручення теж слід внести у проект постанови.  Тільки не  до  серпня,  а  до липня. Ці документи готові, їх треба розглядати.

     Ставлю на голосування (Шум у залі).  Я розумію,  цей документ уже пройшов комітет.

     "За"-246. Прийнято.

     Депутат Найда. Будь ласка.

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.   Спасибо,   Александр   Александрович.  Я  хотел  бы обратиться к  вам,  уважаемые  коллеги.  Мы  поручили  Генеральной прокуратуре  провести  расследование.  Однако  ей никто никогда не мешал его проводить.  Я думаю, что сегодня мы должны принципиально договориться по двум вопросам. Следует добавить пункт о том, чтобы создать свою комиссию по расследованию причин того,  почему  ЛиНОС оказался   в   таком  положении.  Три  четверти  виновников  этого находятся здесь,  в зале,  они все здесь присутствуют.  Почему  не уплачивались  процентные  ставки  за  кредит?..  Поэтому  я  вношу предложение создать специальную комиссию. Это первое.

     И второе.  В статье 4 упоминается Кабинет  Министров.  Но  мы ведь  принципиально  изменили  суть  закона,  мы  сами  взялись за решение  этого  вопроса,  мы  должны  утвердить   эту   конкурсную комиссию.  Кабинету Министров никто не мешал делать то, что мы ему поручаем.

     ГОЛОВА. Георгію  Івановичу,   ваш   виступ   стенографується. Комітет,  який готуватиме проект до другого читання, вмістить ваші пропозиції в середній колонці  і  розгляне  їх.  Під  час  другого читання ми це проголосуємо.

     Можна в цілому голосувати? Депутат Вітренко. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський виборчий округ,  Сумська область).  У зв'язку з тим що проект закону набрав потрібну кількість голосів і вже  прийнятий  за  основу,  пропоную проголосувати за те,  щоб до другого  читання  у  статті,  де  визначаються  головні   завдання конкурсної  комісії,  обов'язково  було  розписано механізм оцінки майна. Найголовніше завдання конкурсної комісії - оцінити, що буде вноситися на конкурс і під які умови. А тут у переліку завдань про це навіть не згадується. Будь ласка...

     ГОЛОВА. Скажіть,  що  проголосувати,  і  я  вашу   пропозицію поставлю на голосування.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Доповнити  статтю  8  (щоб  це  було завданням конкурсної  комісії)  положенням   про   механізм   оцінки   майна Лисичанського нафтопереробного підприємства.

     ГОЛОВА. Ви не зрозуміли, Наталіє Михайлівно. Ми проголосували проект постанови про прийняття проекту закону в  першому  читанні, доповнили його двома пунктами: про доручення прокуратурі і про те, що пропонував депутат Ямковий.

     А тепер це  вже  можна  записати  до  постанови:  передбачити абощо...  Але ваш виступ стенографується,  пропозицію буде внесено до середньої колонки і варіант її врахування буде запропоновано. А голосування буде під час другого читання. Ви не забудьте, що треба буде відстоювати свою пропозицію.

     Я прошу проголосувати проект постанови в  цілому.  Ставлю  на голосування.

     "За"-229. Рішення прийнято.

     Спасибі.

     Була пропозиція депутатів Краснякова,  Іванова,  Моісеєнка та інших  про  те,  щоб  розгляд  цього  питання  показати  в  прямій трансляції  по  телебаченню.  Якщо  є  в тому рація,  підтримайте. Ставлю на голосування цю пропозицію.

     "За"-171. Не прийнято.

     ---------

     Розглядається питання   про   проект   Закону   України   про професійні  спілки  (доопрацьований).  Доповідає  Вернигора Леонід Михайлович. Будь ласка.

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної   політики   та   праці  (Хорольський  виборчий  округ, Полтавська область).  Шановний Голово!  Шановні народні  депутати! Шановні  члени  профспілок!  На виконання постанови Верховної Ради України від 19  лютого  1997  року  вноситься  на  повторне  перше читання проект Закону України про професійні спілки.

     Аргументи щодо   необхідності  прийняття  цього  закону  були висловлені при його розгляді в першому читанні.  Ніяких заперечень від   депутатів   з   цього  приводу  не  надійшло  ні  в  процесі обговорення,  ні  в   письмових   пропозиціях.   Принагідно   хочу подякувати   депутатам   за   активну   участь   у   доопрацюванні законопроекту.  До Комісії з питань соціальної політики  та  праці надійшло   близько  12О  пропозицій,  з  яких  майже  дві  третини враховано.  Ці пропозиції стосувалися в основному тих статей,  які викликали  дискусію  і  неоднозначно були сприйняті як депутатами, так і різними профспілковими  об'єднаннями.  Вважаю  за  необхідне зупинитися саме на цих статтях.

     Стаття 2  законопроекту  передбачала  можливість встановлення обмежень щодо  створення  профспілок  у  Збройних  Силах  України, Службі  безпеки,  органах  внутрішніх  справ та інших воєнізованих формуваннях.  Це не відповідало Конвенції Міжнародної  організації праці N 87, сатті 8 Міжнародного пакта про економічні, соціальні і політичні  права.  Тепер  частину  другу  статті  2  приведено   у відповідність до міжнародних актів,  і вона передбачає особливості застосування цього закону в зазначених органах.

     Стаття 11 викликала найгострішу дискусію,  і до неї  надійшла найбільша  кількість  пропозицій  -  від  виключення цієї статті з проекту  (пропонував  депутат  Мовчан)  до  різних  варіантів   її редакції.  Нагадаю,  що ця стаття визначає статус профспілок. Тому дуже важливо було врахувати інтереси всіх профоб'єднань,  уникнути звинувачень  у  створенні  умов  для монопольного становища тих чи інших   профспілок,   передбачити   умови,   які   відповідали   б конституційній нормі про рівність усіх профспілкових об'єднань.

     Нам здається,  що визначені статтею 5 рівнів статусу, а саме: місцевий,  обласний,  регіональний,  республіканський   (Автономна Республіка Крим), всеукраїнський відповідають більшості пропозицій депутатів,  а  також  інтересам   профспілкових   об"єднань.   Це, звичайно,    не   виключає   можливості   додаткового   врахування пропозицій,  які  будуть  висловлені  при  підготовці  до  другого читання.

     Стаття 22 - щодо порядку управління соціальним страхуванням - також  викликала  неоднозначне   ставлення   депутатів.   Проблема управління державним соціальним страхуванням не раз обговорювалася як у парламенті,  так і в інших державних структурах, і підходи до її вирішення теж неоднозначні.

     У цій   ситуації,   на  думку  комітету,  слід  погодитися  з пропозицією,  яка  надає  профспілкам  можливість   не   керувати, підкреслюю,  а  управляти  соціальним  страхуванням  відповідно до чинного законодавства,  тобто до таких  норм,  які  є  сьогодні  у статті 244 Кодексу законів про працю або будуть прийняті згодом.

     Стаття 32  -  щодо  господарської  діяльності профспілок була піддана  гострій  критиці  деякими  депутатами,  які   пропонували позбавити   профспілки   цього  права.  Цю  пропозицію  відхилено, оскільки вона  суперечить  Закону  про  об"єднання  громадян  і  є дискримінаційною по відношенню до профспілок.

     Право заняття  господарською  діяльністю  не  є  прерогативою виключно підприємницьких організацій.  Згідно зі статтею 24 Закону про  об"єднання  громадян  громадські  організації  можуть з метою виконання статутних завдань і цілей  здійснювати  господарську  та іншу   комерційну  діяльність,  але  не  безпосередньо,  а  шляхом створення госпрозрахункових  установ  і  організацій  із  статусом юридичної особи,  заснування підприємств у порядку,  встановленому законодавством.

     Отже, редакція статті 32 проекту кореспондується  із  статтею 24  Закону  про  об"єднання громадян і не повинна викликати ніяких заперечень.

     Комітетом з  питань   соціальної   політики   та   праці   за пропозиціями  народних  депутатів  внесено поправки також до інших статей  проекту,  зокрема,  до  статті  14  -   щодо   легалізації профспілок (депутати Ратушний,  Манчуленко, Семенюк), до статті 19

- щодо повноважень у захисті прав на працю,  до статті 36  -  щодо прав профспілок на виробничому рівні та інші.

     Підготовлений до  повторного  першого читання законопроект 17 березня цього року було обговорено на спільній  нараді  керівників профоб"єднань,  які  не  входять  до  складу  Федерації профспілок України,  а  також  керівників  галузевих  профспілок   федерації. Учасники  наради  підтримали законопроект по всіх статтях,  у тому числі статтю 11,  відредаговану з урахуванням їх зауважень (це вам роздано  в  додатку  до  порівняльної  таблиці),  і  звернулися до народних депутатів з проханням підтримати законопроект.

     Комітет з питань соціальної  політики  та  праці  вважає,  що проект  може бути прийнято в першому читанні,  що дасть можливість закріпити й осучаснити правову базу для діяльності профспілок.

     Тому я хотів би звернутися до вас,  шановні народні депутати, шановні члени профспілки,  з проханням зважено підійти до проекту. Враховано всі ваші пропозиції,  всіх фракцій,  всіх  комітетів  і, якщо у вас немає заперечень,  то обговорювати їх можна буде в тому разі, коли будуть подані поправки до першого читання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Записалися на виступ 19 депутатів.  Ми вже  витратили більш  як  півдня  на  обговорення  цього  питання.  Було  внесено пропозиції,  їх в основному враховано. Дискусію викликає, справді, тільки стаття 11. Хочете висловитися щодо цього, так?

     Я пропонував би таку схему,  якщо ви не заперечуєте. Прийняти в першому читанні законопроект,  а статтю 11 віднести на  повторне перше  читання за такою процедурою.  Спочатку ми у першому читанні розглядаємо статтю 11,  приймаємо щодо неї рішення,  а потім  весь законопроект  розглядатиметься у другому читанні.  Всі зауваження, які сьогодні внесуть  депутати,  оформимо  до  другого  читання  у порівняльну таблицю.

     Таким чином,  ми  сьогоднішню  середню колонку вилучаємо,  на друге читання готується інша середня колонка  на  основі  нинішніх зауважень,  оскільки вони враховуватимуть те,  що вже зроблено під час  підготовки  до  повторного  першого  читання.   Це   було   б найправильніше.  І  з  досвіду я знаю,  що врешті-решт ми приймемо таке рішення, тільки витратимо на це дуже багато часу.

     Ось така схема пропонується.

     ВЕРНИГОРА Л.М. Комітет підтримує цю пропозицію.

     ГОЛОВА. Комітет цю пропозицію підтримує (Шум у залі).

     ВЕРНИГОРА Л.М. І всі профспілки підтримують.

     ГОЛОВА. Усі підтримують. І Стоян підтримує. І Чиж підтримує.

     ВЕРНИГОРА Л.М.  Так,  і  Судницин  підтримає,  і   Єльяшкевич підтримає... (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Зрозуміло,  так? (Шум у залі). З процедури? Терьохін, Терещук, Сікалов... Значить, Сікалов.

     ГОЛОС IЗ ЗАЛУ. Тому що у мене по суті, а не з процедури!

     ГОЛОВА. По суті? У 19 чоловік зауваження... (Шум у залі). Ну, давайте по одному - у вигляді діалогу з доповідачем. Так?

     З процедури  -  депутат  Сікалов.  Будь  ласка.  I  потім два запитання - депутатів Терещука і Чижа.

     СIКАЛОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Горлівський-Микитівський  виборчий  округ,   Донецька   область). Александр Александрович! В прошлую пятницу у нас в городе Горловке состоялась   научно-практическая   конференция.   Собрался   актив профсоюзов города - около 4ОО человек. Ни один (я подчеркиваю - ни один!)  из  активистов  профсоюзов  в   глаза   не   видел   этого законопроекта!  В резолюции конференции говорится: "Опубликовать в профсоюзной прессе данный законопроект  для  того,  чтобы  низовые структуры  профсоюзов  могли подать свои предложения к конкретному законопроекту,  и только после этого вносить его в зал  Верховного Совета".

     ГОЛОВА. Слушна  пропозиція.  Ми  запропонуємо  "Профспілковій газеті" зробити це все.

     Будь ласка, відповідайте.

     ВЕРНИГОРА Л.М.  Справа в тому,  шановні колеги, що цей проект було  опубліковано  і  ми  одержали 62О зауважень і пропозицій.  І тільки після цього ми  розглядали  цей  законопроект  у  комітеті. Після першого читання ми повинні дійсно опублікувати...

     ГОЛОВА. Депутат Терещук.

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий  округ, Донецька  область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Шановний доповідачу!  У мене є таке суттєве зауваження.  Коли ми  в  перший раз,  у першому читанні,  слухали це питання,  я виступав і вносив пропозицію.  Вона  увійшла  в  таблицю  в  урізаному  вигляді.   Я пропонував  доповнити статтю 1:  після слів "соціальноекономічних" додати слова "та  інших  прав,  інтересів  і  свобод".  У  таблицю увійшли тільки слова "та інших".

     Тим часом для проекту це,  так би мовити, наскрізна проблема. Ми  вводимо  дії  профспілок  в  рамки  лише  соціальноекономічних питань.  А треба дати перелік інших прав,  інтересів і свобод.  Це принципова позиція.  Адже свобода зборів,  свобода слова -  це  не соціально-економічні  права,  а  без  цього  профспілки  не можуть існувати.

     Тому я дуже просив би,  щоб по всьому тексту закону  це  було дотримано (як я запропонував під час першого обговорення).

     ГОЛОВА. Обов"язково буде враховано.

     ВЕРНИГОРА Л.М.  Стаття  36  регламентує,  які у нас є права й інтереси.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область).  Шановні колеги!  Я хочу нагадати вам вислів двох класиків,  що пиво відпускають тільки членам профспілок.  Так що голосувати за цей законопроект треба  обов"язково.  Він  дійсно враховує всю існуючу гаму, так би мовити, профспілкову.

     Я єдине  хотів  би сказати,  Олександре Олександровичу,  щодо методики,  чи   технології,   голосування.   Мені   здається,   що законопроект   треба   голосувати   повністю  в  першому  читанні, включаючи  статтю  11,   бо   її   також   погоджено   з   різними профоб"єднаннями. Якщо ж вона раптом не набере голосів, то тоді ми голосуємо за перенесення цієї статті на повторне перше читання.

     А запитання  до  вас,  Леоніде  Михайловичу.  Ми   все   одно прийдемо...  Ви знаєте,  що наш комітет має доручення і що я готую питання про Європейську соціальну хартію до розгляду  у  Верховній Раді.   У   цій   хартії   є  цілий  розділ  щодо  права  громадян об"єднуватися в профоб"єднання,  захищати свої права і  так  далі. Наскільки  цей  законопроект,  який  ми  зараз  приймемо в першому читанні,  відповідає  вимогам  Європейської   соціальної   хартії, наскільки він пов"язаний з нею? Будь ласка, дайте відповідь.

     ВЕРНИГОРА Л.М. Шановний Іване Сергійовичу! Я у своїй доповіді назвав усі конвенції за номерами, і експерти, які робили висновки, підтвердили,  що  дійсно ми повністю врахували не тільки конвенції за номерами,  а й хартію.  А найвагоміше  це  те,  що  наш  проект відповідає статті 36 Конституції України.

     ГОЛОВА. Все! Так, як ми і домовлялися.

     Є два  варіанти.  Один  -  без  статті  11  у першому читанні приймати,  маючи на увазі,  що до другого  читання  буде  спочатку розглянуто  статтю 11.  Другий варіант,  який тут вносився...  Ось Олександр   Миколайович   Стоян   і   Леонід   Михайлович   можуть підтвердити,   що   всі   профспілкові  об"єднання  України,  крім одного...

     Я прошу, Леоніде Михайловичу, поясніть.

     ВЕРНИГОРА Л.М.  Шановні пане Єльяшкевич,  пане Судницин і всі пани пивовари, які тут знаходяться. Я хочу вам пояснити. Ми ж усім вам роздали додаток до порівняльної таблиці.  Там  говориться,  що стаття 11 погоджена з усіма профспілковими об"єднаннями.

     Більше того, ми пішли на те, що в статтю 11 переписали всі положення із Закону про колективні договори. Там визначається, хто з ким, на якому рівні, які договори укладає.

     Я пропоную  все-таки  окремо  статтю 11 ще раз розглянути,  а весь законопроект прийняти в першому читанні.

     ГОЛОВА. Пропозиція ставиться на голосування (Шум у залі).  Та не  кричіть  з місця,  врешті-решт,  скільки ж я можу переконувати вас!

     Будь ласка,  без статті 11 проект закону  в  першому  читанні ставиться  на  голосуванн,  а  статтю 11 на повторне перше читання віднести.

     "За" - 201.

     Була пропозиція разом із статтею 11 прийняти  проект.  Ставлю на голосування.

     "За" - 181.

     Без статті  11  ставлю  ще раз на голосування.  Проголосуйте, будьте  розумними.  Ще  раз  прошу.  Просить  доповідач,   просять профспілки.

     "За" - 221.

     Депутат Красняков має слово.  Без нього...  Не вистачило його голосу. Будь ласка.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область). Я "за" голосовал, Александр Александрович.

     Может быть,  мы  сойдемся  на  таком   предложении?   Давайте запишем,  что  на второе чтение мы вносим этот законопроект только тогда, когда будет ратифицирована Европейская социальная хартия.

     ГОЛОВА. Так і буде.  Вона вже  в  роботі,  розглянута.  Це  і голосувати не треба. Це береться до відома.

     Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

     "За" - 245. Прийнято.

     _________________

     Розглядається проект  Закону України про розподіл відрахувань на соціальне страхування та проект Постанови про внесення змін  до Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України про  пенсійне  забезпечення.  Доповідає  Вернигора  Леонід Михайлович,  член  Комітету з питань соціальної політики та праці. Це короткий документ, і його треба обов'язково проголосувати.

     Прошу.

     ВЕРНИГОРА Л.М.  Шановні народні депутати!  Ми з вами  кожного року  здійснюємо  розподіл  коштів  між пенсійним фондом та фондом соціального страхування.  Пропонується у статті 1 закону записати, що   платники   внесків  на  державне  соціальне  страхування  при встановленому страховому тарифі  на  вказані  цілі  у  розмірі  37 відсотків  до  фонду оплати праці (це ми вже прийняли) спрямовують із загальної суми нарахованих обов'язкових страхових  внесків:  до пенсійного фонду - 88 відсотків;  до фонду соціального страхування

- 12 відсотків.

     Статтею 2 визначено, що цей закон набуває чинності з дня його опублікування.

     ГОЛОВА. Нема заперечень?

     Депутат Суслов. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые народные депутаты!  К сожалению,  эта норма противоречит Закону  о системе  налогообложения.  Ведь там предусмотрены отдельно сборы в пенсионный фонд и  отдельно  -  в  фонд  социального  страхования. Поэтому  мы  должны  утвердить  стабильные  нормативы  отдельно  в пенсионный фонд и отдельно - в фонд социального страхования,  а не суммируя, а потом деля.

     Вот эту поправку надо было бы обязательно внести. Тогда будет соответствие с законом.  Если же не  будет  этого  соответствия  с законом, то с чисто юридической точки зрения возникают возможности для различных нежелательных споров.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Тобто  це  пропозиція  викласти   те   саме,   тільки детальніше,  і  зокрема  відповідно  до  такого-то закону записати такі-то проценти? Можна так поставити на голосування?

     Голова комітету каже, що можна, а він каже, що не можна.

     Що скаже Володимир Макарович? Будь ласка.

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Базуючись на тому висновку,  про який тільки що сказав  депутат  Суслов,  ми  в проекті Закону про Державний бюджет передбачили, як це вимагається чинним законодавством,  відрахування до цих фондів.  І є  прохання розглянути їх разом з проектом Закону про Державний бюджет України на  1997  рік.  Там  запропоновано  інші  розміри  відрахувань.  Є прохання одночасно розглянути.

     ГОЛОВА. Шановний Володимире Макаровичу!  Формуючи бюджет,  ми повинні знати  співвідношення,  параметри.  На  основі  закону  ми запишемо процент, а тоді формуйте бюджет.

     ВЕРНИГОРА Л.М.   Шановний   Володимире   Макаровичу!  Шановні народні депутати!  У законі записано, що тільки Верховна Рада може встановити  оцей  соціальний  тариф,  а  не ніякий Мінфін чи хтось інший.  І не слід отак безпосередньо пов'язувати це  з  прийняттям закону про бюджет.

     Оскільки ми  досі  не  прийняли  цей  коротесенький  щорічний закон,  два  місяці  тому  четвертий  заступник  голови  Державної податкової  адміністрації  розіслав  по всій Україні листи,  якими заборонив відраховувати ці  37  відсотків  і  на  сьогодні  жодної копійки  не надійшло.  Тиждень тому Національний банк (який теж не має права розпоряджатися цим фондом) скасував  це.  І  ось  уже  2 місяці фонд не поповнюється цими платежами.

     Чи буде прийнято,  чи не буде прийнято бюджет, а треба ховати покійників,  матері  народжуватимуть   дітей,   треба   оплачувати лікарняні.  Тому  я прошу вас прийняти і зараз те,  що ми приймали кожного року.

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Вікторе Івановичу Суслов, сформулюйте правильно  норму,  щоб можна було ставити на голосування.  Щоб був розподіл - 88 і  12  і  щоб  це  відповідало  Закону  про  систему оподаткування.

     СУСЛОВ В.І.  Увважаемые  народные депутаты!  Самое разумное в этом случае - нормально  подготовить  вопрос,  приняв  предложение Министерства   финансов   и  посмотрев,  что  же  там  в  бюджете. Понимаете,  в  чем   состоит   нестыковка   законов?   Вот   здесь предлагается утвердить взносы в фонд социального страхования...

     ВЕРНИГОРА Л.М. До пенсійного фонду.

     СУСЛОВ В.І.  И в фонд социального страхования тоже, так ведь? Но Законом  о  системе  налогообложения  предусмотрены  взносы  на социальное страхование.  Там фонд не назван. И вот из-за того, что подается проект,  который  не  соответствует  нормам  действующего законодательства,  мы  сейчас  можем  узаконить  такое,  что никто ничего  платить  не  будет.  Поэтому  лучше  всего  вопрос  снять, подготовить его нормально и внести заново, не теряя времени.

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку уваги!  Є пропозиція доручити депутату Вернигорі й депутату Суслову на завтра на ранок підготувати проект цього закону,  врахувавши і думку Кабінету Міністрів.  Будь ласка, на завтра на ранок поставити це питання. Справді, записувати слово "фонд", коли в законі про це інакше говориться, неправильно.

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

     "За" - 235. Рішення прийнято.

     Спасибі.

     ______________________

     Про пропозиції Президента України до Закону про внесення змін і доповнень до Закону про оподаткування прибутку підприємств. Це - надтермінове   питання.   Я   кілька   днів   тому  зустрічався  з виробничниками.  Скрізь  виробничники,  які  мають   стосунки   із зарубіжними  інветорами,  стурбовані  тим,  що новим законом знову скасовано   ту   пільгу...   Ви   пам'ятаєте,   коли    тут    був Прем'єр-міністр,  коли  нас  агітували,  ми голосували,  а потім - вето.  І от знову виникло це питання.  Ідеться про вже  підписаний Закон  про  внесення  змін і доповнень до Закону про оподаткування прибутку підприємств.

     Суслов Віктор Іванович на трибуну запрошується. З місця? Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности сегодня рассмотрел  предложения Президента   Украины.  Мы  весьма  положительно  оценили  то,  что Президент уже  подписал  новый  Закон  о  налогообложении  прибыли предприятий   и   обратился   к   Верховной  Раде  с  предложением возобновить   действие   норм,   которыми   еще   на   два    года предоставляются    льготы    для    предприятий   с   иностранными инвестициями.

     Решение нами было принято следующее: мы эти  предложения  Президента поддерживаем при условии,  что они официально  будут  поддержаны  правительством.  Как  вы   помните, Верховный   Совет   уже   дважды   был  втянут  в  конфликт  между правительством  и  Президентом.  В   первый   раз,   когда   лично Премьер-министр принес сюда законопроект об отмене льгот,  который мы с вами приняли и на который потом наложил вето Президент.  И во второй  раз,  когда  вновь  в  Законе о налогообложении прибыли по настоянию правительства мы эти льготы не установили.

     Ввиду вот этого конфликта между правительством и  Президентом Украины  мы  считаем,  что  обсуждение вопроса должно проходить... Желательно  здесь  присутствие  Премьер-министра,  который  должен сказать, совпадает ли теперь его позиция с позицией Президента.

     Поэтому мы   предлагаем   поставить   вопрос   на   завтра  с приглашением Премьерминистра.

     ГОЛОВА. Пропозиція розумна, безперечно. Але така процедура не передбачена ні Регламентом,  ні Конституцією, ні якимись законами. Тому  я  пропоную  діяти  так.  Ми  зараз   розглянемо   наступний законопроект,  а  Віктор  Лаврентійович  зв'яжеться  тим  часом  з Прем'єр-міністром.  Якщо він не заперечуватиме,  то  хтось  прийде сюди - чи Прем'єр чи віце-прем'єр,  який відповідає за ці питання, і викладе позицію уряду. Немає заперечень? Будь ласка.

     Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України  про  Єдиний  митний  тариф (стосовно формування бюджету). Пинзеник Віктор Михайлович,  член Комітету  з  питань  фінансів  і банківської діяльності. Де він? Поки знайдуть Пинзеника...

     ____________________________

     Розглядається питання  про проект Закону про видавничу справу (друге читання).  Жулинський  Микола  Григорович  запрошується  на трибуну.

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (Луцький  виборчий  округ, Волинська  область).  Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати!  На ваш розгляд у другому читанні внесено проект Закону про видавничу справу.  У першому читанні його було прийнято 11  липня  1996  року.   Після   того   наша   комісія   (комітет) консультувалася  з  державними  і  недержавними  видавництвами,  з Українською асоціацією видавництв і  так  далі.  Ми  погодили  всі моменти,  які  передбачені  процедурою,  і  хочемо лише наголосити сьогодні на тому, що цей законопроект обов'язково треба розглянути і прийняти якнайшвидше, тому що ситуація в книговидавничій сфері в Україні  сьогодні  критична,  вона  не   відповідає   національним інтересам.

     Я хочу також нагадати,  що в Російській Федерації ще в грудні 1995 року було прийнято закон  про  підтримку  книговидання,  яким звільнено  від  ПДВ  кошти від видання та продажу усіх книжок,  за винятком видань рекламного та  еротичного  характеру.  Крім  того, значну  частину  видавництв  звільнено,  залежно від профілю,  від податку на прибуток.

     Якщо зважити на те,  в якому становищі  опинилися  українські видавництва,  то,  на  нашу  думку,  необхідно  подати їм державну підтримку,  з тим щоб зробити нашу книжку конкурентоспроможною  на досить складному сьогодні книжковому ринку.

     Отже, висновок   такий:   не  можна  зволікати  з  прийняттям запропонованого законопроекту. І тому просимо розглянути його.

     Дякую.

     ГОЛОВА. За процедурою другого читання... Тут є такі варіанти. Я  уважно  подивився  в  неділю  цей  проект,  готуючись  до  його розгляду.  Практично немає неврахованих зауважень. Є тільки окремі редакційні правки юридичного відділу.

     Я пропонував   би   таку   схему:   ті  зауваження,  на  яких наполягають їх автори,  давайте розглянемо, а потім проголосуємо в цілому проект закону.  Немає заперечень? Немає. Регламент дозволяє таку процедуру.

     Прошу авторів тих  зауважень,  які  не  враховано  комітетом, висловитися. Хто хотів би висловитися? Немає таких?

     Тоді пропоную  в  цілому  голосувати  проект закону в другому читанні.  Нема заперечень?  Ставлю на голосування  цю  пропозицію, будь ласка.

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.   Просимо   підтримати.   Ми  всі  зауваження врахували максимально.

     ГОЛОВА. Іде голосування.

     "За" - 213.

     Ще раз ставлю на голосування. Iде голосування, будь ласка.

     "За" - 228. Рішення прийнято.

     Я просив би комітет разом з юридичним  відділом  відпрацювати закон до випуску, і якщо виявляться в ньому якісь суттєві помилки, ми тоді на третє читання внесемо його. Якщо таких зауважень з боку юридичного відділу не буде, тоді ми підписуємо закон і направляємо на підпис Президенту.

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г. Дякую всім за підтримку.

     _________________________

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     Є Пинзеник чи нема?

     Костицький Василь Васильович.  Друге читання  проекту  Закону про Вищу раду юстиції.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Залізничний  виборчий  округ,  ІваноФранківська область).  Дякую. Шановний Голово  Верховної  Ради,  шановні  народні  депутати!  Ви знаєте,  що проект Закону про Вищу раду юстиції заслуховувався тут не раз,  що він є одним  з  тих  законопроектів,  з  приводу  яких розгорілися політичні баталії між представниками різних політичних сил.  Але я хотів  би  вас  поінформувати,  що  Комітет  з  питань правової  політики  і судово-правової реформи максимально врахував усі ваші виступи, всі ваші зауваження і пропозиції.

     До нас надійшло 223 поправки.  Повністю враховано 131, або 58 відсотків,  враховано частково 19,  або 8 відсотків, відхилено 73, або 32 відсотки.  Із 73 поправок,  які були відхилені,  близько 30 поправок полягали в тому,  щоб або не приймати закон у цілому, або виключити його статті з першої до останньої  (це  була  пропозиція одного  з наших колег - народних депутатів).  Тому можна говорити, що принципово відхилено більш як 30  поправок,  тобто  близько  16 відсотків.

     Я хотів  би  сказати,  що  цей  законопроект  потребує  свого перевтілення в закон,  що прийняття Закону про Вищу раду юстиції і формування  цього  органу - це вимога Конституції України і що цей поважний орган мав би надалі виконувати  ряд  функцій,  які  зараз здійснюють  інші  органи  (у  тому числі Комітет з питань правової політики), готувати до розгляду питання про обрання чи призначення на  посади  суддів,  а також питання про дисциплінарне провадження щодо суддів і прокурорів.

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  за  процедурою  другого   читання проект  можна розглядати,  якщо будуть зауваження авторів поправок чи інших депутатів.

     Можна прийняти і таку схему.  Оскільки на попередньому  етапі роботи   враховані   зауваження,   котрі  були  внесені,  прийняти законопроект у другому читанні з обов'язковим наступним  розглядом його  в третьому читанні.  Бо тут є ряд питань,  які ще треба буде доопрацювати,  зокрема  врахувати  зауваження  юридичного  відділу Секретаріату Верховної Ради.

     За такою схемою можна було б розглянути?

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.   Прошу   підтримати   цю  пропозицію  Голови Верховної Ради.

     ГОЛОВА. Тобто проголосувати законопроект у другому читанні  і доручити комітету підготувати його до розгляду в третьому читанні. Тоді всі,  хто має пропозиції,  можуть внести їх,  і  вони  будуть враховані до третього читання.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Прошу підтримати цю пропозицію.

     ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, депутате Носов.

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). На жаль, я не встигаю проглянути всі закони,  але ще Верховна Рада минулого скликання  передбачила  право   депутатів   бути   присутніми   на засіданнях кваліфікаційних комісій.

     Чи зараз зберігається це право депутатів,  чи ні? Просто бути присутніми, не голосувати.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Шановний пане Носов, дякую за запитання.

     Справа в тому,  що,  як ви,  очевидно,  і самі вже  помітили, проект закону має переважно статутно-процедурний характер. І ми не намагалися в ньому врегулювати взаємовідносини Вищої ради юстиції, скажімо,  з  депутатами.  Якщо  таке право депутатів передбачено в іншому законі,  я не вбачаю перешкод для того,  щоб депутати брали участь у засіданні Вищої ради юстиції.

     Крім того, це може бути передбачено і в Регламенті Вищої ради юстиції, який буде прийматися на її засіданні.

     ГОЛОВА. Депутат Носов задоволений відповіддю.

     Тоді я ставлю на голосування таку пропозицію: прийняти проект закону в другому читанні, дати доручення комітету підготувати його до третього читання. Підтримайте її, будь ласка.

     "За" - 177.

     Ще раз нагадую:  усі,  хто має зауваження до проекту  закону, можуть  подати  їх,  щоб  вони були враховані до третього читання. Будь ласка, ще раз ставлю на голосування цю пропозицію. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 203.

     Ще раз проводиться голосування.  Але я не розумію, проти кого тоді  ми  діємо:  голосуємо  чи  не  голосуємо?..   Тоді   давайте голосувати постатейно, нам вистачить роботи якраз на два дні.

     Голосуємо ще раз. Кримчани, підтримайте. Будь ласка.

     "За" - 223.

     Ще раз  ставлю на голосування,  будь ласка.  Ще раз ставлю на голосування.  Підтримайте,  будь  ласка.  Уже   депутат   Марченко з'явився. Голосуйте...

     "За" - 206.

     Василю Васильовичу,  будь  ласка,  ідіть  на трибуну,  будемо розглядати проект за процедурою другого  читання.  Оголосіть,  щоб зайшли  всі  депутати.  Доведеться  голосувати постатейно,  будемо працювати два дні.  Он уже з'явилися ті депутати,  які  відпочили, будемо голосувати. Будь ласка.

     Голосується назва  закону.  "Закон  про  Вищу  раду юстиції". Ставлю на голосування назву закону.

     "За" - 233. Прийнято.

     Ще раз звертаюся до вас.  Це проект закону,  що  передбачений Конституцією.   Ми  маємо  прийняти  конституційний  закон.  Це  - по-перше.

     По-друге. Усі  депутати  можуть  внести  свої  зауваження  до третього  читання.  Зараз  ми  голосуємо  постанову  про прийняття законопроекту в другому читанні і доручення  підготувати  його  до розгляду  в  третьому  читанні  -  так,  як,  до речі,  рекомендує юридичний  відділ.  Або   повторне   друге   читання.   Так   буде ефективніше.

     Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  проект закону  в  другому  читанні  і   доручити   профільному   комітету підготувати його до третього читання.

     "За" - 217.

     Значить... (Шум у залі).

     Так, я   розумію...   Я  все  прекрасно  розумію,  Володимире Миколайовичу.

     Будь ласка,  Василю  Васильовичу,   проходьте   на   трибуну. Розглядаємо проект постатейно.

     Зараз немає трансляції на державу,  і я хотів би сказати:  ви менше слухайте тих,  хто приходить за три  хвилини  до  закінчення засідання і потім вносить питання з процедури.  Iдеться про те, що над документом треба працювати.  А голосувати "проти" просто через те,  що  не  подобається Костицький або не подобається представник іншої політичної  фракції,  -  це  ж  дурниця,  це  ж  несерйозний підхід!..  Треба  працювати над документом!  Я на початку розгляду питання відповідно до процедури запитав,  хто з авторів  зауважень заперечує проти того,  щоб питання розглядалося таким чином? Ніхто ж не підняв руки,  усі згодилися з тим,  що можна їх урахувати  до третього читання...

     Гаразд. Можна знову голосувати?  Можна. Он з'явився депутат і піднімає руку... Він не був на засіданні цілий день. Ще раз ставлю на голосування свою пропозицію:  прийняти проект у другому читанні і  доручити  комітету  підготувати  його  до   третього   читання. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 231. Прийнято. Спасибі.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В. Спасибі! Спасибі, Олександре Олександровичу.

     ________________________

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник з'явився чи ні? (Шум у залі). Шевчук є?

     Розглядається проект  Основних  напрямів  державної  політики України  в  галузі  охорони  навколишнього  природного середовища, використання  природних  ресурсів  та   забезпечення   екологічної безпеки. Доповідає Шевчук Василь Якович, перший заступник міністра охорони навколишнього природного середовища  та  ядерної  безпеки. Прошу уваги.

     ШЕВЧУК В.Я.,  перший заступник міністра охорони навколишнього природного середовища  та  ядерної  безпеки.  Шановний  Олександре Олександровичу!   Шановні  народні  депутати!  Я  говоритиму  дуже коротко,  враховуючи і те,  що сьогодні (і в  "Голосі  України"  є велика  серйозна публікація) Всесвітній день охорони навколишнього середовища, і те, що проблема ця вам відома.

     Проект Основних напрямів державної політики України в  галузі охорони    навколишнього   природного   середовища,   використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки складається з восьми розділів.

     Перший розділ присвячено стану довкілля.  Ще в Декларації про державний суверенітет України порушено питання екологічної безпеки України.   Екологічну   кризу  в  Україні  спричинило  неефективне природокористування,  у процесі якого ресурсомісткість виробництва у 2 - 3 рази перевищувала світовий рівень, водомісткість - у 3 - 5 разів (подекуди в 10-15 разів),  енергоємність - у 6  -  9  разів. Частка  важкої  індустрії  в  структурі  промисловості  сягала  61 відсотка в порівнянні з 34  відсотками  у  країнах  ЄЕС.  Природні ресурси були безплатними і вважалися невичерпними. Усе це призвело до конфронтації виробничого та природного ресурсного потенціалу.

     Почалися незворотні процеси.  Ви  добре  знаєте  стан  водних ресурсів,  стан  повітряного  басейну,  екологічний стан міст.  За нашими  підрахунками,  уже  сьогодні  економіка  втрачає   до   10 відсотків   валового   внутрішнього   продукту   через   зменшення продуктивності   природного   капіталу   та   передчасну    втрату фізично-людського  капіталу.  Торік  чисельність населення України зменшилась на 309 тисяч чоловік,  у  1995  році  -  на  300  тисяч чоловік.  За  останніх п'ять років наша країна втратила майже один мільйон чоловік. Звичайно, не в усьому тут винна екологія, але, на жаль, її внесок теж значний.

     Враховуючи все  це  та  обмеженість економічних ресурсів,  ми виділили в проекті сім основних пріоритетів, зокрема: гарантування екологічної   безпеки  ядерних  об'єктів  і  радіаційного  захисту населення та довкілля,  зведення  до  мінімуму  шкідливого  впливу наслідків  аварії  на Чорнобильській АЕС;  поліпшення екологічного стану в басейні ріки Дніпро та якості питної води; стабілізація та поліпшення  екологічного  стану  в  містах  і  промислових центрах ДонецькоПридніпровського    регіону;    будівництво    нових    та реконструкція  діючих  потужностей  очисних каналізаційних споруд; запобігання забрудненню Чорного і Азовського морів  та  поліпшення їх    екологічного   стану;   формування   збалансованої   системи природокористування;  збереження   біологічного   і   ландшафтного різноманіття,  заповідна  справа.  Це  міститься в другому розділі проекту.

     У третьому розділі визначена стратегія і тактика гармонійного розвитку   виробничого   і  природно-ресурсного  потенціалу.  Вона базується на стратегії сталого розвитку, котру обрали для себе 189 країн,  підписавши  в 1992 році в Ріо-де-Жанейро Порядок денний на ХХI  століття.  Від  імені  України  цей  документ  підписав  Іван Степанович Плющ.

     На реалізацію  екологічних  цілей сталого розвитку спрямовано комплекс адекватних заходів  для  промисловості,  ядерної  галузі, сільського    господарства,    транспорту,    житлово-комунального господарства,   переробки   промислових    відходів,    військової діяльності,   єдиної  державної  системи  запобігання  аваріям  та реагування на аварії, катастрофи і надзвичайні ситуації.

     У четвертому  розділі   передбачені   основні   заходи   щодо збалансованого  використання  і  відновлення  природних  ресурсів. Акценти робляться на формування державної  політики  щодо  охорони земельних   ресурсів,   водних  ресурсів  та  екосистем,  охорони, раціонального використання та відновлення надр, стабілізації стану повітряного   басейну,   формування   стратегії  лісокористування, розвитку заповідної справи і збереження біоресурсів.

     У п'ятому  розділі   визначені   основні   етапи   реалізації державної екологічної політики.  Визначені три етапи з урахуванням нашого  економічного  і  фінансового  стану,  обрана   реалістична стратегія.  На першому етапі передбачається зробити все те,  що не потребує капітальних витрат,  на другому - сформувати збалансовану державну   стратегію  регулювання  природокористування  і  захисту довкілля,  а на третьому етапі  -  перейти  до  принципів  сталого розвитку.

     Дуже важливим   є   шостий  розділ,  який  визначає  механізм реалізації  програми  дій.  Гадаю,  його  положення  у  всіх   вас викличуть   запитання.   Реалізація   програми   дій  не  потребує капіталовкладень,  не  потребує   додаткових   коштів.   Головними елементами  механізму  реалізації  програми  дій  є  організаційні заходи на національному,  регіональному і місцевому рівнях. Другий важливий  елемент  - система екологічного законодавства,  третій - економічний  механізм   природокористування   і   природоохоронної діяльності.

     Хотів би  коротко  сказати,  що  вже  на  сьогоднішній день в Україні  створена  одна  з   найрозвинутіших   у   Європі   систем екологічного законодавства,  планується подальше її вдосконалення, розвиток  і  поступове  доведення  до  норм  прямої  дії.  Введено економічний   механізм   природокористування   і  природоохоронної діяльності,  котрий зробив екологічну політику держави  економічно обгрунтованою і вигідною для держави.

     У сьомому  розділі розглядаються питання розвитку екологічної експертизи.  Це  дуже  ефективний  засіб  попередження  виникнення екологічних негараздів.

     У восьмому   розділі   розглядаються   принципи   і  програма міжнародного співробітництва.  Україна є  учасницею  більш  як  20 міжнародних  конвенцій і двосторонніх угод,  пов'язаних з охороною довкілля.  З кожним роком,  завдяки інтеграції України  у  світове співтовариство,  збільшуються розміри технічної допомоги Україні у вигляді  грантів  на  реалізацію   екологічної   політики.   Кошти спрямовуються  за  пріоритетами,  визначеними  у  проекті Основних напрямів...

     ГОЛОВА. Василю  Яковичу,  вибачте,  будь  ласка.  Цей  проект програми  на  руках  у депутатів вже майже рік,  вони його вивчили напам'ять... Тому, будь ласка, завершуйте інформацію.

     ШЕВЧУК В.Я.  На завершення хочу  сказати,  що  запропонований проект  Основних напрямів державної екологічної політики України є не просто науково обгрунтованим документом,  він є результатом уже реально здійснюваної екологічної політики в нашій країні. Я просив би вас зважити на  це  і  сьогодні,  в  Міжнародний  день  охорони навколишнього  природного  середовища,  проголосувати за прийняття цього документа.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Сідайте, будь ласка, нема. Від   комітету   слово  має  Анатолій  Писаренко,  на  сьогодні  - виконуючий обов'язки голови комітету.

     ПИСАРЕНКО А.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з питань екологічної політики (Кіровський виборчий округ, Донецька область).  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні народні депутати!  Комітет з питань екологічної політики розглянув поданий Кабінетом Міністрів  проект  Основних  напрямів  державної політики   України   в  галузі  охорони  навколишнього  природного середовища,  використання  природних  ресурсів   та   забезпечення екологічної безпеки.

     Про історію   розробки  цього  документа  Василь  Якович  вам розповів,  я хочу дуже коротко зупинитися на основному. Відповідно до статті 16 Конституції України "забезпечення екологічної безпеки і  підтримання  екологічної  рівноваги   на   території   України, подолання   наслідків   Чорнобильської  катастрофи...,  збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави".

     Статтею 85 Конституції України передбачено,  що Верховна Рада України  визначає основні засади внутрішньої і зовнішньої політики України,  реалізацію яких забезпечує  Кабінет  Міністрів  України. Уряд  вважає,  що  схвалення  проекту  основних  напрямів  зробить екологічну політику визначеною,  сприятиме збереженню, відтворенню природних компонентів,  національного багатства, матиме позитивний міжнародний резонанс. Наш комітет підтримує цю пропозицію Кабінету Міністрів. Проект основних напрямів розглядався науково-експертним відділом Секретаріату Верховної Ради України і  отримав  у  цілому позитивний висновок.

     Комітет з  питань  екологічної політики вважає,  що прийняття основних напрямів державної політики України у сфері,  яка зачіпає інтереси всіх галузей економіки,  всіх регіонів, жителів усіх міст і сіл,  з урахуванням широкого обговорення проекту у Верховні Раді України  дасть  нам  змогу  сформувати  цілеспрямовану  екологічну політику  держави,  визначити  єдині  засади  подальшого  розвитку екологічного  законодавства,  розробки  державних  і  регіональних екологічних   програм,    екологічних    нормативів,    формування досконалішого   економічного   механізму   охорони   навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

     Враховуючи викладене,  пропонуємо  прийняти  поданий   проект основних напрямів у цілому.

     Сьогодні Всесвітній  день  охорони  навколишнього середовища, тому я прошу вас підтримати у цей день проект основних напрямів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до доповідача?

     Депутате Мельник, прошу.

     МЕЛЬНИК П.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Котовський виборчий округ, Одеська область). Вибачте, будь ласка, я  більше хотів би поставити запитання заступникові міністра,  але поставлю вам.

     Я не сказав би,  дорогі товариші,  що це питання не  потребує коштів. Є таке поняття як бокові річки або притоки великих річок.

     Я не  буду  говорити  про  те,  що бокові річки - це вся наша Україна.  На них стоять наші села,  хутори.  Але ви подивіться  на Десну,  на Прип'ять, Південний Буг, на притоки Південного Буга. Ці річки, які дуже впливають на екологію, якщо не виділити додаткових коштів на їх порятунок, просто не зможуть жити.

     Тому сьогодні,   дорогі   друзі,   нам  треба  продумати,  як виправити  екологічне  становище  в  Україні.  І   на   це   треба передбачити відповідні кошти в бюджеті.

     Дякую.

     ПИСАРЕНКО А.А. Дякую вам за підтримку. Є окремі програми...

     ГОЛОВА. Депутат  говорив  дві  хвилини,  не відповідайте.  Це виступ.

     Є ще запитання? Депутате Боженко, прошу.

     БОЖЕНКО О.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  молоді,  спорту і туризму (Ленінський виборчий округ,  Миколаївська  область).   Фракція   комуністів,   комсомол України.  Олександре  Олександровичу,  у  мене  було  запитання до шановного  Василя  Яковича  стосовно   розділу   VII   "Екологічна експертиза"  проекту основних напрямів.  Я підтримую цілком виступ чи запитання Петра Яковича Мельника. Але в мене таке запитання: як здійснюється  екологічна експ ертиза нашим міністерством екології? Я про рідну Миколаївщину,  Василю Яковичу.  Хотів би,  щоб ви мені відповіли...

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, я можу вам відповісти.

     ПИСАРЕНКО А.А. Я можу також відповісти.

     БОЖЕНКО О.В. Анатолію Аркадійовичу, це не до вас запитання. Я від Василя Яковича чекаю відповіді.  От Василь Якович говорив  про Південний Буг.  Як можна проводити такі експертизи,  коли ми маємо на Миколаївщині дві серйозні проблеми:  це будівництво  Ташлицької ГАЕС  (це  дочірня ГАЕС ПівденноУкраїнської станції) і будівництво калійного термінала у місті Миколаєві. Все це призведе до того, що Південний  Буг  у  нижній  течії  від Південно-Української атомної електростанції до гирла буде знищений.  І  ваше  міністерство  дає обидва  рази  позитивні  висновки  - і щодо Ташлицької ГАЕС і щодо калійного термінала в Миколаєві. Це веде до того... перепрошую...

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  запитання  ж  ставиться   не   на   дві хвилини...

     БОЖЕНКО О.В.  Як ми можемо говорити про експертизу, приймаючи цей проект основних напрямів...

     ГОЛОВА. Відповідайте  на  запитання.  Коротко,  буквально  ЗО секуд...

     ШЕВЧУК В.Я. У плані формування державної екологічної політики питання екологічної експертизи  вже  врегульовано,  є  відповідний закон, і він виконується.

     Що стосується  конкретно Ташлицької ГАЕС,  то поки що в нас є попередній негативний висновок Мінекобезпеки.  Так що  тут  ви  не праві.  Там  є  цілий  комплекс  факторів,  котрі  ми  ще  повинні додатково вивчити.

     Щодо калійного термінала  висновок  міністерства  позитивний, він всебічно обгрунтований.

     ГОЛОВА. Депутат Чупахін.

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони і  ядерної  безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська  область).  Эта программа разрабатывалась действительно долго и вносилась в Верховный Совет в августе  1996  года.  Прошло уже  почти  1О  месяцев.  Учла  ли  комиссия  это  обстоятельство? Особенно это важно при  определении  этапов  реализации  программы действий.Не окажется ли Верховная Рада,  скажем так,  в неприятной ситуации,  приняв в 1997 году программу,  некоторые этапы  которой должны были бы быть выполнены в 1996?

     ПИСАРЕНКО А.А.   Нет.   Мы   рассматривали  все  эти  вопросы совместно с  Кабинетом  Министров,  с  Министерством  экономики  и сделали  все необходимые уточнения и корректировки.  Поэтому здесь проблем нет.

     ГОЛОВА. Дякую. Запитань більше немає. Сідайте, будь ласка.

     ПИСАРЕНКО А.А. Спасибо большое. Прошу проголосовать за проект основных направлений.

     ГОЛОВА. Хто  хоче  висловитися?..  Тоді  є  така  пропозиція. Комітет вносить проект постанови такого змісту:  "Прийняти  проект основних  напрямів  у  першому читанні,  при підготовці до другого читання   врахувати   зауваження   всіх   депутатів   і   висновок науковоекспертного  відділу".  Це ми можемо записати,  тому що він дуже грунтовно працював над цим документом.  Можна це  ставити  на голосування? Будь ласка, ставлю на голосування: прийняти в першому читанні,  підготувати до другого читання з  урахуванням  зауважень депутатів,  які будуть висловлені,  і висновку науково-експертного відділу. Будь ласка.

     У зв'язку з  тим,  що  сьогодні  День  охорони  навколишнього середовища, прошу підтримти цю пропозицію.

     "За" - 249. Прийнято. Спасибі.

     Слухається проект  Закону про амортизацію.  Доповідає депутат Вітренко (Шум у залі).

     Немає Вітренко? Будь ласка, це треба врахувати. Коли це можна зробити?

     Є пропозиція:  проект  Закону про внесення змін до Закону про оподаткування  прибутку  підприємств  за  участю  Прем'єр-міністра розглянути завтра вранці. Немає заперечень?

     Спасибі за плідну роботу.

     До побачення, до завтра.

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти.  Как  известно,   этот   законопроект разрабатывался долгое время, почти два года. Следует отметить, что вопрос о принятии Закона о профсоюзах не стоял бы вообще,  если бы по  настоянию  нашей  фракции "Коммунисты Украины" не была принята статья З6 Конституции Украины.  Напомню,  что  в  первом  варианте Конституции  о  профессиональных  союзах вообще не было ни единого слова.  Если продолжать экскурс в события  годичной  давности,  то следует  вспомнить,  как  этот  зал  преспокойно лишил профсоюзы - самую  массовую  общественную  организацию  права  законодательной инициативы.  Видимо,  уж  очень  сильно кто-то боится деятельности профсоюзов  в  государстве.  Я  говорю  об  исконной  и  праведной деятельности профессиональных союзов по защите прав трудящихся,  а не о деятельности в угоду властям.

     Что сегодня  сделано   профсоюзами   и   их   многочисленными царьками-правителями  по выполнению своих главных функций,  своего главного назначения?  Не секрет,  что ныне в  Украине  повсеместно нарушаются права трудовых коллективов, отдельных членов профсоюза. А  голоса  профсоюзов  в  защиту  прав  трудящихся,  в  защиту  от произвола   правительства   Украины,   администраций  предприятий, работодателей - не слышно.  Роль профсоюзов сведена  к  выпусканию пара,  к  роли буфера между трудовыми коллективами,  трудящимися и "реформаторским" правительством.

     Достаточно привести    примеры    "активной     правозащитной деятельности"  профсоюзов  во время проведения Всеукраинской акции протеста 18 марта,  когда лидеры профсоюзов  в  своем  большинстве заняли  пропрезидентские,  проправительственные  позиции.  А в это время заработная плата не выплачивалась от 3 до 10 месяцев в самых различных сферах.

     Центральный совет  профсоюза  угольщиков  1О  мая,  по  сути, сорвал преднамеренно акцию протеста шахтеров,  которая должна была выразиться  в  пешем  походе  на  Киев,  к резиденции Президента - гаранта Конституции под лозунгами:  "Долой антинародные реформы!", "Требуем  кровно  заработанное!".  Возможно,  и не было бы сегодня столь напряженной ситуации в угольных регионах,  в том числе  и  в моем  избирательном  округе  (г.Горловка),  где 160 шахтеров шахты "Кондратьевка" отказались подниматься  на-гора,  требуя  погашения задолженности  по  заработной плате.  Поверьте,  шахтеры голодают, недоедают дети, нечем платить за жилье.

     В такой ситуации правомерен  вопрос:  а  нужны  ли  профсоюзы вообще, тем более закон о них, если не видна их роль в защите прав трудящихся?  Убежден, что профсоюзы есть и будут. Другое дело, чью волю они выполняют.  Несомненно,  рабочие,  трудящиеся должны сами определиться,  какие профсоюзы нужны им.  Уверен,  что  трудящиеся разберутся, притом в скором времени, кто есть кто.

     Хочу повторить то,  что говорил при обсуждении проекта Закона о коллективных трудовых спорах.  Прежде  чем  рассматривать  пакет законопроектов  -  о профсоюзах,  о трудовых спорах,  о социальном партнерстве, следует сначала ратифицировать Европейскую социальную хартию.  Но,  видимо,  кого-то такой подход не удовлетворяет и вот почему.  Хартия четко выписывает права трудящихся и прежде всего в области  гарантий  выплаты  заработной  платы,  социальной помощи, условий   труда,   занятости.   После   ратификации   хартии   эти обязательства придется выполнять или же оправдывать свои провалы в этой сфере перед мировым сообществом.

     Характеризуя предложенный законопроект,  должен отметить, что он  суживает  права  профсоюзов,  предоставленные  им  действующим Законом об общественных  организациях.  Это  заметный  шаг  назад. Во-первых,  профсоюзы  лишаются  права законодательной инициативы, во-вторых,  они теряют свой рабочий  контроль  над  производством, лишаются права участия в управлении предприятием.

     В таком   виде,   как   он  представлен,  законопроект  более декларативен.  В  проекте  нет  главного  -  механизма  реализации принятых решений,  ответственности за их исполнение, в том числе в области коллективно-договорного регулирования заработной  платы  и других договорных обязательств.

     Действует ли   Генеральное   соглашение?  Нет.  Ведь  там  не говорится о задержках выплаты заработной платы. Могут ли профсоюзы потребовать  выполнения  соглашения?  Нет,  не могут,  так как нет механизмов претворения в  жизнь  выдвинутых  требований.  Нет  их, механизмов, и в этом законопроекте.

     Предлагаю:

     1. Законопроект  отклонить  до  ратификации Верховным Советом Европейской социальной хартии.

     2. До внесения в сессионный зал  законопроекта  о  профсоюзах предложить    Федерации    профсоюзов,   независимым   профсоюзным обкединениям  провести  предварительное  обслуждение   проекта   с членами профсоюза с опубликованием текста проекта в прессе.