ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО ШОСТЕ

С е с і й н и й   з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

У к р а ї н и.  6  ч е р в н я  1997  р о к у.

10 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні депутати  і  гості  Верховної Ради, члени Кабінету Міністрів, журналісти, шановні радіослухачі!

     Депутати готуються до реєстрації.

     Проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєструвалося 320  народних  депутатів.  У  залі  немає  ще Лічильної  комісії,  котра  займається  підрахунком  голосів.  Тим викликана,  власне, і затримка ранкового засідання. Хто ще, так би мовити, не відголосував, то біжіть і киньте бюлетені.

     Тим часом я хотів би запропонувати таку процедуру.  Зараз  ми розглянемо  депутатські  запити,  а  потім,  у зв'язку з тим що ми запросили   представників   Кабінету   Міністрів   на   засідання, розглянемо   питання,   пов'язане   із   змінами   до  Закону  про оподаткування прибутку підприємств.  А півгодинну,  чи скільки там часу  після проголошення запитів залишиться,  розминку проведемо в кінці засідання.

     Враховуючи, що сьогодні п'ятниця і специфічний день, я просив би підтримати цю процедуру.  Ставлю її на голосування. Будь ласка, голосуйте.

     "За" - 181.

     Я прошу вас,  тим більше що сьогодні за Регламентом "Різне" - в   кінці   дня.   В  іншому  випадку  ті,  хто  голосував  проти, розпоряджаються тими,  хто залишиться,  і в кінці дня ми мусимо на півгодини продовжити засідання. Цього не треба робити.

     Надійшли депутатські   запити.   Єрмак   Анатолій  Васильович звертається  до  Президента  України  щодо   порушення   особистих конституційних   прав   людини   з  боку  працівників  Генеральної прокуратури України.  Пов'язано  це  з  порушенням  прав  його  як депутата  і  некоректним  ставленням  до  нього.  Пише  він про це переконливо, з достатньою аргументацією.

     Я прошу проголосувати про підтримку змісту цього запиту.

     "За" - 199.

     Підтримується. Ставлю на голосування питання про  направлення цього запиту за адресою.

     "За" - 203.

     Просять проголосувати ще раз. Я ставлю на голосування ще раз.

     "За" - 229. Прийнято.

     Шевченко Віталій  Федорович  звертається  до Прем'єр-міністра України стосовно встановлення порядку  нарахування  компенсаційних виплат  за  харчування дітей,  потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Ричагов Григорій Васильович також до Прем'єр-міністра України звертається у зв'язку з тим,  що немає відповіді на запит стосовно реконструкції тепломережі міста Арциз Одеської області.

     Недригайло Валентин Михайлович  звертається  до  Генерального прокурора  України щодо правомірності закриття кримінальної справи про розкрадання комп'ютерної техніки в особливо великих розмірах в апараті Генеральної прокуратури в 1994 році.

     Усі запити  оформлені  так,  як  вимагає  Регламент.  Я прошу проголосувати питання про їх направлення адресатам.

     "За" - 189.

     Просять депутати  ще  раз  проголосувати.  Повторюю,   запити оформлені так, як вимагає Регламент.

     "За" - 209.

     Я прошу авторів запитів: працюйте з фракціями, щоб вас підтримували.

     Залишилося в нас 14 хвилин.  Будь ласка, запишіться, хто хоче висловитися.

     Депутат Степенко. Будь ласка.

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий    округ,    Полтавська   область).   Дякую,   Олександре Олександровичу.  Я  хотів  би,  щоб  ми  все-таки  розглянули   на пленарному  засіданні  ситуацію,  яка  склалася в агропромисловому комплексі.

     Що я маю на увазі?  Ви знаєте, що з горем пополам ми посіяли. Заготовляються  корми.  Готуємося  до збирання ранніх зернових.  Я аналізував,  от  у  нас  у  Полтавському   районі   середній   вік зернозбиральних  комбайнів  -  10  років.  Не забезпечені пальним. Ситуація надзвичайна.

     Надійшло розпорядження    Кабінету    Міністрів    відключити електроенергію,   відключити  газ  тим,  хто  не  заплатив  за  їх споживання.  Але  ж  кілька  разів   ми   тут   розглядали:   якщо господарству не заплачено (я маю на увазі той же молокозавод,  той же м'ясокомбінат),  якщо держава сама  видурила  хліб  і  досі  не розрахувалася,    то    немає    ж   ніякої   логіки,   Олександре Олександровичу,  в такому розпорядженні.  Але десятки  господарств відключені від електромережі. Ви ж розумієте, що це таке: не можна роботи провести ніякої. І страшенно це б'є по тваринництву.

     Я хотів би,  щоб було протокольне  доручення  і  виступив  чи віце-прем'єр,  чи  Прем'єр.  І  тоді  ми приймемо,  якщо потрібно, законодавче    рішення,    щоб    підтримати    якось     власного товаровиробника.

     Ми вже  скільки  тягнемо  з  питанням  про  єдиний податок на землю, Олександре Олександровичу. Сільське господарство платить 21 податок.  Люди просто не знають,  як їх нараховувати. Ви уявляєте, скільки це  роботи?  Замість  того  щоб  якийсь  був  прогрес,  ми займаємося   іноді,   мені  здається,  другорядними  питаннями.  Я розумію,  що це не наша справа діставати бензин, солярку. Але якщо гине галузь,  якщо гине власний товаровиробник, я вважаю, Верховна Рада повинна втрутитися і хоч би сказати правду на всю Україну про дійсний стан справ.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Щоб не повторятися і вдруге не коментувати нікого,  я хотів би тільки наголосити:  Верховна Рада другорядними  питаннями не  займається.  Кожен  має займатися своєю справою.  Уряд повинен займатися сівбою,  збиранням урожаю,  підготовкою техніки.  А якщо йому не вистачає повноважень, нехай звертається до Верховної Ради. Тоді ми будемо вирішувати це питання законодавчо.

     Депутат Шевченко.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації  (Фастівський  виборчий   округ,   Київська   область). Передайте, будь ласка, моє слово депутату Ярославу Кендзьору.

     ГОЛОВА. Депутат Кендзьор.

     КЕНДЗЬОР Я-П.М.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги народні депутати! Учора під  час  розминки,  коли  голова  фракції  Руху   повідомив   про діяльність   комітету  "Рух  проти  мафії",  соціаліст  Ніколаєнко допустився неетичних випадів проти  Руху  щодо  фінансування  його заходів.   Ніколаєнка   можна   зрозуміти.  Чорновіл  говорив  про зловживання мера міста Ужгорода Ратушняка,  заступник  якого  став членом  Соціалістичної  фракції  у  Верховній Раді,  тобто колегою товариша Ніколаєнка. Цей заступник за безцінь приватизував базар в Ужгороді,  де  безконтрольно  продаються  алкогольні напої,  за що ужгородці називають його "п'яним ринком".  То,  може, саме з цього базару якраз і фінансується Соціалістична партія?

     Той же  Ніколаєнко  поставив  під  сумнів боротьбу з мафією і корупцією   в   Тернопільській,    Чернівецькій    областях,    де держадміністрації очолюють рухівці Бойко і Філіпчук.  Ось дані про розкриття злочинів:  Чернівецька область стоїть на першому місці в Україні  -  85 відсотків,  Тернопільська область стоїть на другому місці - 82 відсотки.

     На Тернопільщині  за  грубі  порушення  у   сфері   економіки звільнено   більше   половини   директорів  цукрових  заводів,  що викликало  реакцію  захисту  їхніх  покровителів.  Деякі   з   них перебувають   у  нашому  залі.  Імена  їх  ми  назвемо,  буквально поіменний список, найближчим часом.

     Одна третина керівників хлібної,  молочної,  м'ясної  галузей Тернопільщини  звільнені  за  зловживання.  З  енергетичного ринку області усунено комерційні структури, які за минулої адміністрації паразитували  на  сільськогосподарському виробнику.  Адміністрація заблокувала поставку  в  область  імпортної  сільськогосподарської техніки посередницькими структурами за завищеними цінами.  По всіх згаданих фактах порушено кримінальні справи.

     Про боротьбу з мафією і корупцією в Чернівецькій  області  ми повідомимо наступного разу.

     Ось у  мене  в  руках  відповідь  Генеральної прокуратури про факти,  які мали місце в Ужгороді і щойно називалися.  Підтверджує Генеральна  прокуратура,  що  саме оці підприємства,  які очолюють соціалісти  в  Ужгороді  і  які  займаються  виробництвом  горілки (наприклад,  спільне підприємство "Сільвер"),  за період 1995 року та січень-травень 1996 року не сплатили в бюджет акцизний збір  на суму 1 мільйон 580 тисяч 358 гривень.

     Ось вам,  шановний соціалісте Ніколаєнко,  зарплата вчителів, про яку ви кожного разу турбуєтеся тут.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ярославе Михайловичу,  я вам можу дати ще  20 секунд  для  спростування  початку  вашого  виступу.  Якщо  ви  не спростуєте,  я  звернуся  з  пропозицією  до  депутата  Ніколаєнка оформити подання до суду за наклеп щодо фінансування партії,  тому що це чиста брехня. Я відповідаю за свої слова.

     Депутат Сизенко. Будь ласка.

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий  округ, Запорізька  область).  Фракция  коммунистов.  Меня  абсолютно   не удивляет   поведение   Вячеслава  Максимовича  Чорновила,  который подбегает к трибуне и поднимает ажиотаж.  Я более чем уверен,  что то,  что  сказал  Николаенко,  -  правда.  И сегодняшнее поведение представителей Руха  характеризует  их  в  целом  и  их  действия, которые  прежде  всего  направлены на то,  чтобы создать мафию,  а потом с ней бороться.

     Конкретные мои замечания и предложения. Я должен сказать, что Верховный   Совет,  несмотря  на  то  что  левые  здесь  не  имеют большинства,  принял разумные решения,  в  частности  связанные  с оплатой коммунальных услуг,  которыми приостановил повышение платы за коммунальные услуги.

     Но фарисейски выглядят действия Президента,  который чуть  ли не как отец нации заявляет о том,  что он это урегулирует сегодня. Я думаю,  что он это должен был делать на протяжении всего  своего президентского   срока,   выполняя  свои  конкретные  предвыборные обещания.

     Что касается конкретно моего  округа.  Мои  земляки-запорожцы постоянно говорят мне как депутату Верховного Совета о том, что на протяжении  многих  лет  не  рассмотрены  вопросы,   связанные   с деятельностью  трастов.  Эта  проблема  осталась,  а правительство фактически о ней забывает.  Людям до  сих  пор  не  ответили,  что произошло  с  их  сбережениями,  куда  они  делись.  И эти вопросы продолжают уходить в небытие. Избиратели крайне возмущены.

     Ко мне обращаются директоры заводов,  в том числе и  директор моего  родного  Запорожского электровозоремонтного завода.  Газеты пестрят  обкявлениями  о  сборе  цветного  лома.  Это  уже   стало государственной проблемой.

     Поэтому я  обращаюсь  к  вам,  Александр  Александрович:  нам необходимо принять меры для того, чтобы только компетентные органы занимались сбором цветного металла,  и прежде всего те, которые на государственном уровне занимались этим.  Ведь  из  государственных предприятий выносится все, связанное с цветным металлом, что можно вынести.  Это  стало  повальным  явлением,  бедой,  и  это  мешает нормально работать некоторым предприятиям.

     Еще один  момент,  о  котором  я  не могу не сказать.  Ко мне обращается немало преподавателей, пенсионеров с просьбой навести в конце  концов  в  стране  порядок,  чтобы  люди  вовремя  получали зарплату,  пенсии.  Ведь у нас есть органы исполнительной  власти, есть  гарант  Конституции,  который,  зная  статьи,  гарантирующие минимальный прожиточный уровень, своевременное получение зарплаты, не выполняет их. Поэтому возмущение людей выливается в те или иные акции,  которые проводились и будут  проводиться.  Одна  из  таких акций  намечается к годовщине принятия Конституции - поход на Киев трудящихся разных регионов Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Макарівський виборчий  округ,  Київська  область). Прошу передати слово Кожину Борису Борисовичу.

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Рожнятівський   виборчий   округ, Івано-Франківська   область).   Фракція  Народного  руху  України. Шановні депутати, шановні виборці!

     Коли я працював  на  виборчому  окрузі,  до  мене  зверталося багато людей,  які висловлювали думку про те, що мрія українського народу  розбудувати  самостійну  соборну  демократичну  Українську державу  поставлена  під  сумнів  підписаною  українськоросійською угодою.  Широкомасштабна  стратегічна  операція,   яку   провадила Російська   Федерація   проти  незалежної  України  у  політичній, економічній,  інформаційній, військовій, науковій сферах, перейшла у широкомасштабний договір,  який руками недалекоглядних політиків може позбавити українців права мати  власну  незалежну  Українську державу.  Кабальні  умови  договору  закладають механізм можливого розвитку подій за  білоруським  сценарієм,  а  нечітко  визначений статус  Чорноморського  флоту,  військовослужбовців Чорноморського флоту протягом  20  років  буде  постійною  загрозою  національній безпеці України.

     Цей договір  між  Україною  та  Російською Федерацією буде на користь  Україні  тоді,  коли   виконуватимуться   положення   про непорушність  існуючих кордонів,  не буде будь-яких територіальних претензій,  загрози застосування сили,  включаючи  економічний  та інші способи тиску.  У той же час ухвала Державної Думи Російської Федерації  і  її  Федеральних   Зборів   про   російський   статус Севастополя не скасована,  що впливає на громадську думку. Вважаю, що крім ратифікації основного договору повинно бути окреме рішення найвищого законодавчого органу Російської Федерації про скасування постанови щодо російського  статусу  Севастополя,  інакше  договір буде  ширмою,  прихованням  від  громадськості справжніх намірів і позиції  Російської  Федерації  відносно  України  як   незалежної держави.

     Таким чином,  кожну угоду,  спільне рішення,  протоколи,  які були підписані між Україною та Російською Федерацією, повинно бути обговорено   та  прийнято  рішення  на  засіданні  Верховної  Ради України, щоб про те все знав весь український народ.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Долженко.

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Чернігівський виборчий округ,  Чернігівська область). Фракція "Комуністи України". Дякую. Спочатку  з процедури.  Втретє переноситься розгляд проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про Єдиний митний  тариф  (стосовно  формування бюджету),  що є недопустимим. Сьогодні його знову поставлено на кінець засідання,  тому я  вношу пропозицію  або  розглянути  його  першим,  тому  що його три рази переносимо, або перенести на вівторок і також поставити першим.

     28 мая состоялось расширенное заседание  центрального  совета Союза  "Чернобыль  Украины"  с  участием  народных  депутатов,  на котором рассмотрен вопрос о критическом  состоянии  с  реализацией социальных  чернобыльских программ в случае принятия госбюджета на 1997 год.  По просьбе чернобыльцев  довожу  до  сведения  народных депутатов следующее.

     Через 11   лет   после   аварии   на  ЧАЭС  в  Украине  число пострадавших составляет 3,5  миллиона  человек.  Смертность  среди пострадавших возросла в 2,4 раза,  среди участников ликвидации - в 7 раз.  Частота первичной инвалидности увеличилась  в  24,2  раза. Причины:  заболеваемость  органов  кровообращения  - 39 процентов, нервной системы - 27 процентов,  новообразованиями и  раком  -  14 процентов.  У детей до 14 лет причинами смерти являются врожденные аномалии - 21 процент, злокачественные образования - 7,7 процента.

     В зоне  обязательного   отселения   до   настоящего   времени проживает 2,2 тысячи семей, в том числе полторы тысячи семей имеют детей.  В поселках переселенцев более одной трети трудоспособных - безработные. Лечение, операции, лекарства для чернобыльцев вопреки законодательству Украины стали  платными.  Затраты  на  лечение  в стационаре  для  чернобыльца  составляют  от  600 до 1000 гривень. Специализированные медучреждения для чернобыльцев имеют миллионные долги,  медперсонал  месяцами  не  получает  зарплату,  в сельской местности закрываются участковые больницы.

     С 1991 года финансирование специальных чернобыльских программ уменьшилось в 10 раз. В 1996 году выделено из бюджета 30 процентов потребности. Фактически профинансировано только 10 процентов.

     За четыре месяца текущего года  в  фонд  Чернобыля  поступило только 50 процентов денежных средств.  Более того, государственное казначейство постоянно нарушает сроки перечисления денег областным администрациям.   В   связи   с   этим  по  несколько  месяцев  не выплачиваются пенсии, компенсации пострадавшим и инвалидам.

     Исходя из  сложившейся   обстановки,   которая   искусственно создается  правительством  по  чернобыльским  проблемам  попытками уменьшить чернобыльский налог до 6  процентов,  центральный  совет Союза   "Чернобыль   Украины"   обращается  к  народным  депутатам Верховного Совета, к фракциям и комитетам с просьбой:

     сохранить поступления  в  чернобыльский  фонд  на  уровне  12 процентов;

     поддержать принятие  Верховным Советом национальной программы минимизации последствий Чернобыльской катастрофы;

     прекратить использовать  чернобыльский  фонд  на   цели,   не связанные с социальными программами;

     предложить Президенту   Украины   отменить  указ  о  создании Минэнерго в части передачи бюджетных чернобыльских средств;

     предложить первому  вицепремьер-министру   Украины   Дурдинцу Василию   Васильевичу  принять  меры  по  устранению  недостатков, вскрытых в ходе проверки состояния  исполнения  Закона  Украины  о статусе  и  социальной  защите  граждан,  пострадавших  вследствие Чернобыльской катастрофы.

     В случае игнорирования предложений Союза "Чернобыль  Украины" чернобыльцы  совместно  со  всеукраинским обкединением "Социальная справедливость",  куда входит Всеукраинский совет ветеранов  -  14 миллионов, почти 200 тысяч афганцев...

     ГОЛОВА. Я  прошу  вас,  дотримуйтеся регламенту.  Ви говорите потрібні речі,  ми поважаємо ці організації -  і  чорнобильську  і "Союз афганців", але треба вкладатися в три хвилини.

     Будь ласка. Депутат Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська  область).  Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Олександре Олександровичу,  ви в мене забрали 15  секунд.  Я  дуже вдячний  депутату Кендзьору за ту рекламу,  яку він мені зробив на всю Україну,  бо в нас в окрузі, якщо я скажу, що я проти Руху, то я цим тільки більший авторитет завоюю.  Але, шановний Кендзьоре, в Одесі  кажуть:  де  вода,  а  де  качка.  Ви  трошки,  як  завжди, наплутали.

     Ніхто із  заступників  голови  Чернівецької,  чи  де  ви  там кажете, ради не є членом Соціалістичної партії. Наша Соціалістична партія ніколи не жила за рахунок незаконних коштів.  А те,  що Рух спричинив своєю політикою розвал держави,  це  всі  знають.  Тобто гасло: "Слава Руху за розруху!" вічно живе.

     А тепер,  чому  мене фракція уповноважила сьогодні виступити. Ми підготували заяву з  приводу  підписання  договору.  Я  зачитаю мовою оригіналу.

     "Заявление фракции  Социалистической  и  Селянской  партий  в Верховном  Совете  Украины  о  подписании   Договора   о   дружбе, сотрудничестве   и   партнерстве   между   Украиной  и  Российской Федерацией.

     Подписание Договора о дружбе,  сотрудничестве  и  партнерстве между  Украиной  и  Российской  Федерацией отобразило многовековое стремление  двух  братских  славянских  народов  жить  в  мире   и согласии,  гарантирует территориальную целостность и независимость Украины,  открывает неограниченные возможности для взаимовыгодного всестороннего сотрудничества двух соседних государств.

     Именно поэтому  фракция  Социалистической  партии и Селянской партии в Верховном Совете приветствует и  поддерживает  заключение договора.

     В то   же   время   фракция   не   может   не   дать   оценку обстоятельствам, при которых заключался договор.

     Это уступка России в Париже  в  вопросе  расширения  НАТО  на Восток, заключение Украиной соглашения о партнерстве с НАТО.

     Обращает на  себя  внимание  и то,  что "крокодиловы слезы" о братских отношениях проливали те, кто беспощадно шесть лет назад в Беловежской Пуще разрушал экономические связи между республиками.

     Волнует нас   и   попытка   правительств  Украины  и  России, прикрываясь  договором,  защитить  частные  интересы  определенных финансовых кругов обоих государств.

     Фракция Социалистической   и  Селянской  партий  в  Верховном Совете обращается к народным депутатам  Украины  и  парламентариям Федерального Собрания Российской Федерации:  при ратификации этого договора проголосовать за него.

     Остается сожалеть,  что  понадобились  годы   обособленности, разрухи,   страданий   наших   народов,   чтобы  "вельможные  паны царедворцы"  обоих   государств   ощутили   необходимость   такого договора.

     Истинными же   авторами   крупномасштабного   договора  между Украиной и Российской Федерацией являются наши народы".

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  Далі повинен  виступити  депутат  Яблонський. Сьогодні  обов'язково  ми  надамо йому слово в "Різному",  тому що зараз час уже вичерпано.

     Ще така справа.  5 червня 1997 року,  вчора,  про це  говорив Геннадій Юрійович Угаров. У газеті " Урядовий кур'єр" опубліковано Указ Президента України про Державну програму приватизації на 1997 рік. З цього приводу за вашим дорученням я звернувся до Президента з таким листом.  "Цей указ було видано вами 6 травня 1997  року  з одночасним  поданням  до Верховної Ради України проекту Закону про Державну програму приватизації на 1997 рік.

     Пунктом 3  зазначеного  указу  передбачено,  що  він  набирає чинності в порядку, встановленому пунктом 4 розділу XY Конституції України.  Тобто указ міг вступити в дію лише в разі, якщо Верховна Рада  протягом  30 календарних днів з дня подання законопроекту не прийняла закон або не  відхилила  поданий  законопроект  більшістю голосів.

     3 червня,   тобто   в  термін  менший  30  календарних  днів, Верховною  Радою  України  прийнято  Закон  України  про  Державну програму приватизації на 1997 рік. Отже, відповідно до Конституції України Указ  Президента  України  від  6  травня  1997  року  про Державну  програму приватизації на 1997 рік не набрав чинності.  А його  офіційне  опублікування  після  3  червня   цього   року   є неправомірним, незаконним.

     Народні депутати  України  звернули на це увагу на пленарному засіданні Верховної Ради 5 червня цього року.

     У зв'язку з вищевикладеним, я звертаюся до Президента зважити на обставини, що склалися, і вжити відповідних заходів".

     Я зачитую   це   для  того,  щоб  суб'єкти  правовідносин  не поспішали з  реалізацією  норм,  передбачених  у  тій  публікації, оскільки  вона  незаконна.  Треба  робити  на основі закону,  який прийнято Верховною Радою 3 червня 1997 року.

     ------------------

     Розглядається проект Закону про внесення змін  до  статті  22 Закону  про оподаткування прибутку підприємств.  На трибуні Суслов Віктор Іванович. На засіданні присутні віце-прем'єрміністр Тигипко Сергій  Леонідович,  міністр фінансів Мітюков Ігор Олександрович і Карасик Владлен Михайлович,  який не є віце-прем'єром,  але сів на те місце.  Будь ласка,  сядьте в залі і не заважайте представникам уряду брати участь у засіданні.

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область).  Уважаемые народные депутаты! На рассмотрение Верховной Рады Украины Президент Украины в неотложном порядке внес проект Закона Украины о внесении  изменений  к  статье  22  Закона Украины  о налогообложении прибыли предприятий,  который мы с вами недавно приняли.

     Очень коротко я напомню историю возникновения этого  проекта. Статьей  7  Закона Украины о налогообложении прибыли предприятий в редакции от декабря 1994 года для предприятий с  квалифицированной иностранной инвестицией были установлены льготы по налогообложению прибыли сроком на пять лет.  Затем  в  этом  году  по  предложению правительства  Украины  9  апреля  Верховная  Рада приняла Закон о внесении изменений к некоторым  законодательным  актам  Украины  о налообложении  прибыли  предприятий  с иностранными инвестициями и этим законом досрочно прекратила  действие  льгот  для  совместных предприятий.  Тем самым Украина в одностороннем порядке отказалась от гарантий,  данных иностранным инвесторам.  Проект этот,  как вы помните,  подавался  Кабинетом  Министров  и поддерживался здесь в зале лично Премьер-министром.

     Вслед за  этим,  естественно,  возникла  резко  отрицательная реакция инвесторов,  пошла волна публикаций, которая нанесла ущерб имиджу не только Премьер-министра, но и Украины в целом. В связи с этим, как вы помните, Президент Украины Кучма своим решением от 26 апреля и письмом,  с которым он  обратился  к  Верховному  Совету, наложил вето на принятый закон.

     При рассмотрении   проекта  Закона  о  внесении  изменений  и дополнений к Закону о налогообложении прибыли предприятий  Кабинет Министров, как вы помните, продолжал настаивать на том, что льготы для совместных  предприятий  должны  быть  отменены  вопреки  тому решению, которое было принято Президентом.

     Поправки, которые   вносили   депутаты   с  целью  сохранения действия льгот до конца 1999 года,  в зале не набрали достаточного количества голосов.

     Ввиду этого сложилась, я бы сказал, очень острая политическая ситуация.  На сегодня Украина проводит политику,  которая, конечно же,  предполагает  широкое  привлечение иностранных инвестиций.  С точки зрения поступлений в бюджет отмена льгот принесет нам больше потерь, чем выигрыша.

     Президент Украины подписал Закон Украины о внесении изменений в Закон о налогообложении прибыли предприятий, исходя из понимания необходимости  принятия Верховным Советом закона о Государственном бюджете.  И сразу же он обратился с письмом к Верховному Совету  о рассмотрении проекта,  который возобновляет действие этих льгот на период до конца 1999 года.

     Этот проект  вам  роздан.  Комитет  по  вопросам  финансов  и банковской   деятельности   его  рассмотрел  и  принял  решение  о поддержке проекта при условии,  что он будет  поддержан  Кабинетом Министров  Украины.  То  есть  при  условии,  что позиция Кабинета Министров относительно отмены льгот для предприятий с иностранными инвестициями изменилась.

     Прежде чем принимать какиелибо решения, я просил бы вас очень внимательно прочитать проект,  который подан Президентом.  В  него внесены некоторые поправки Комитетом по вопросам финансов.

     Обратите внимание, Президент Украины предлагает гарантировать льготы  не  всем   предприятиям   с   иностранными   инвестициями. Предлагается  дополнить статью 22 закона Украины после пункта 22.4 новым  пунктом.  В  редакции  комитета  этот  пункт  имеет   такое содержание:   "Прибуток  підприємств  з  іноземними  інвестиціями, зареєстрованих до 1 січня 1995  року,  до  статутного  фонду  яких кваліфікаційну  інвестицію  внесено  до  1  січня  1995  року,  не оподатковується  протягом   п'яти   років   з   моменту   внесення кваліфікаційної інвестиції за винятком прибутку від посередницьких операцій,  аукціонних  торгів  матеріальними  та   нематеріальними активами, від проведення лотерей, від казино, інших гральних домів (місць), ігрових автоматів з грошовим виграшем та іншого грального бізнесу,  а  також  від  реалізації  товарів (робіт,  послуг),  не віднесених  законодавством  України  до  товарів  (робіт,  послуг) власного виробництва".

     Эта редакция   предполагает   сохранение   льгот  только  тем совместным   предприятиям,   которые    заняты    производственной деятельностью. Для предприятий, которые заняты в других сферах - в сфере игрального бизнеса,  торгово-посреднических операций, льготы не  сохраняются.  Эта  компромиссная  редакция  отражает намерения большинства депутатов,  в том числе и  левых  фракций  парламента, которые  настаивали  на  том,  что газовые трейдеры,  предприятия, занятые преимущественно импортом и  так  далее,  не  должны  иметь льгот.

     Наша редакция    отличается    от    редакции,   предложенной Президентом,  тем,  что мы не гарантируем  льгот  для  операций  с ценными бумагами,  корпоративными правами,  валютными ценностями и других финансовых операций.

     С учетом  того  что   Верховному   Совету   удалось   достичь политического компромисса с Президентом и правительством Украины в вопросе о принятии налоговых законов и закона о  бюджете  на  этот год,  наш комитет при условии, я подчеркиваю, согласия на принятие такого законопроекта Кабинета Министров,  просит поддержать проект "Закону  України про внесення змін до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств".

     Спасибо.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У редакції комітету мається на увазі?

     СУСЛОВ В.І.   В  редакции  комитета.  Естественно,  редакция, поданная Президентом, также должна быть поставлена на голосование.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до  Віктора  Івановича?  Будь  ласка, запишіться. Десять хвилин достатньо?

     Депутат Пронюк. За ним - депутат Головко.

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія. Пане  голово комітету!  Верховна Рада проголосувала про скасування усіх пільг.  Я гадаю,  ми зробили правильно,  підтримавши  уряд  у тому,   щоб   надавалися   пільги   тільки   тим  інвесторам,  які співпрацюють із нами у виробничій сфері.  І  от  зараз  ми  будемо голосувати  проект  закону.  Але перед цим,  очевидно,  треба було провести якусь пропагандистську кампанію,  що ми не загалом стаємо неприступними для інвесторів,  а спрямовуємо інвестиційну політику саме у виробничу сферу.

     Тому я хотів вас запитати: скільки інвесторів  відмовилися  від  своїх  проектів  за останній місяць після того рішення? Є такі відомості?

     СУСЛОВ В.  І.  Таких данных нет.  В апреле я был на  собрании Европейского  банка  в  Лондоне.  Должен вам сказать,  что реакция инвесторов была отрицательной,  и многие фирмы говорили о том, что они  пока  воздержатся от реализации проектов,  которые собирались реализовать.  Я знаю  несколько  таких  конкретных  примеров,  но, конечно, не знаю общего обкема ущерба.

     Известно, что  этот  вопрос  также обсуждался во время визита Президента Украины в Соединенные Штаты.  И дело не в том,  сколько могут  заработать здесь инвесторы,  а в том,  что если принимается закон  (это  было  в  декабре  1994  года),  который   гарантирует сохранение  льгот  на пять лет и который предупреждает,  что через пять лет никаких  льгот  не  будет,  то  по  международным  нормам принято  собственные  гарантии  и  обязательства  выполнять.  И мы понесем больший  политический  ущерб,  отказавшись  от  соблюдения своих  гарантий  на  протяжении еще двух лет,  чем выиграем что-то экономически.

     Но в данном случае, я еще раз подчеркиваю, сохраняются льготы для  предприятий производственной сферы,  которые реализуют только продукцию собственного  производства.  А  для  других  предприятий льготы  не  сохраняются,  и,  конечно  же,  для  новых  СП никаких дополнительных льгот не дается.  Речь идет только о выполнении уже взятых на себя обязательств.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Головко. За ним - депутат Боженко.

     ГОЛОВКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Ленінський  виборчий округ,  Полтавська область). Спасибо, Александр Николаевич. Группа "Реформы".  Уважаемый  Виктор  Иванович!  Я  понимаю,  думаю,  все понимают, что эффективная внешнеполитическая деятельность является успехом.  Во  многом   этот   успех   зависит   от   эффективности внешнеэкономической,   внутренней   экономической  и  политической деятельности.  Поэтому совместным предприятиям,  конечно же,  надо где-то сохранить льготы.

     Но с  другой стороны,  мы знаем,  что у нас 70 процентов этих предприятий  являются  фальшивыми.  Эти  предприятия  созданы  для вывоза капитала.  Крупные предприятия и целевые структуры работают не на производство,  а на вывоз сырья,  товаров и денег. Мы с вами вчера получили бюджет - маленькую книжицу, где зафиксировано, что, к  сожалению,  образование  будет  финансироваться  только  на  30 процентов,  армия  -  на 28 процентов,  потому что денег в бюджете нет.

     Так не следует ли правительству,  возможно,  и  президентской команде поработать над тем,  чтобы определить,  конкретно каким же предприятиям необходимо оставить эти льготы,  а какие лишить  этих льгот?

     Спасибо.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Мы с вами принимаем законы.  Мы не можем принимать законы  применительно  к  отдельным предприятиям  и  исключать  другие  предприятия.  Но принятый нами закон в  части  подтверждения  тех  гарантий,  которые  были  даны инвесторам,  конечно же, позволит налоговой администрации провести проверку,   кто   занимается   реальным   производством,   законно пользуется     льготами,    реализует    продукцию    собственного производства, а кто пользуется льготами незаконно.

     Поэтому здесь все  в  руках  Николая  Яновича  Азарова.  И  я надеюсь, что он, конечно, с этой задачей справится.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Боженко.

     БОЖЕНКО О.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і  туризму  (Ленінський  виборчий округ,   Миколаївська  область).  Прошу  передати  слово  Шевченку Віктору Петровичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шевченко. Будь ласка.

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та   соціальноекономічного  розвитку  регіонів (Макіївський -  Центральний  виборчий  округ,  Донецька  область). Виктор Иванович,  можете ли вы назвать сейчас такие цифры. Сколько совместных     предприятий     с     иностранными     инвестициями зарегистрировано  в Украине на 1 января 1995 года и сколько из них производят промышленную продукцию и товары народного  потребления? Сколько   в  разных  сферах  посреднических  предприятий,  которые занимаются не производством, а куплейпродажей?

     Какую сумму  составляют  инвестиции  в  уставном  фонде  этих предприятий?  Какой  доход  получил  бюджет  государства  от  этих совместных предприятий за два или три года с момента их  создания? И тогда мы сможем сориентироваться, отменять принятое нами решение или нет.

     СУСЛОВ В.І.  К сожалению,  всей этой статистики  у  меня  под рукой нет,  и я вам должен сказать, что мы специально с этой точки зрения не оценивали данный законопроект.  Мы считаем, что решение, которое мы должны принять,  - политическое.  Да, мы можем сказать: столько-то не уплачено. Прошлый раз называлась цифра - 4 миллиарда гривень  не  уплачено  в  бюджет,  и  мы  можем  якобы  эти деньги получить.  Мы должны понимать,  что если мы принимаем политическое решение о том,  что действительно в нарушение собственных гарантий досрочно отбираем эти льготы,  то дальше мы не можем  рассчитывать на   сколько-нибудь   серьезный  обкем  иностранных  инвестиций  и суммарный обкем потерь, безусловно, будет больше.

     Ну а что касается поставленных вами  конкретных  вопросов  по статистике,  по цифрам,  я думаю,  что представители правительства все  это  имеют  и  при  необходимости  сейчас  возьмут  слово   и проинформируют.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кожушко. За ним - депутат Пономаренко.

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Ясинуватський виборчий округ,  Донецька область). Я продолжаю то, что говорил товарищ Шевченко,  и хочу, Виктор Иванович, задать вам такой  вопрос.  Ваш  комитет  и  вы всегда выходите на трибуну как политик и говорите,  что  вот  с  политической  точки  зрения  это выгодно,  но при этом никогда не приводите тех данных,  которые, в частности, попросил назвать товарищ Шевченко. Я считаю, что до тех пор,  пока депутаты не получат данных, о которых спрашивал товарищ Шевченко,  голосовать по этому законопроекту  нельзя,  потому  что месяц  назад  мы принимали обратное решение.  Политические решения так не принимаются.  Ведь  действие  закона,  который  раньше  был принят,   распространялось   на  все  предприятия  с  иностранными инвестициями, а теперь мы принимаем только относительно части этих предприятий. Когда эти данные будут?

     СУСЛОВ В.І.   Я   еще   раз   говорю,   что   этот  вопрос  к правительству.  Когда мы принимали решение об отмене льгот,  здесь выступал   министр  финансов,  приводил  данные,  отвечал  на  эти вопросы.  Сейчас рассматривается проект,  подготовленный  тоже  не комитетом.  Он подготовлен Президентом Украины и подан Президентом Украины.

     Я считаю,  что  должен  быть   содоклад   от   правительства. Очевидно,  он будет. В нем будут даны ответы на ваши вопросы. Но я не случайно  делаю  упор  на  политической  стороне  вопроса.  Это правильно в той ситуации, в которой мы находимся.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пономаренко.

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область). Шановний Вікторе Івановичу!  У мене немає  сумнівів,  що  наше  попереднє  рішення, прийняте під тиском уряду,  треба скасувати.  То було рішення, яке дискредитувало і уряд,  і Верховну Раду,  і нашу державу в цілому. Але чи не думаєте ви, що і ваш комітет проявив недопустиму апатію, коли  треба  було  аргументовано,   з   цифрами   доказувати   нам шкідливість того рішення?

     Дякую за увагу.

     СУСЛОВ В.І.  Я  абсолютно  согласен  с  тем упреком,  который высказан в наш адрес.  Я могу сказать и больше.  Да, мы поддержали тот  проект.  Я  его  поддерживал с трибуны,  вопервых,  исходя из личных симпатий к Премьер-министру,  а во-вторых, рассчитывая, что Премьер-министр   оценивает   всетаки   последствия  своих  шагов. Выяснилось,  что,  по крайней мере,  второго не случилось, даже на два  хода  вперед  правительство  не  смотрело,  и  мы оказались в ситуации, когда вынуждены исправлять эти ошибки.

     Есть еще  одна  сторона.  Наш  комитет  действительно   много оппонировал   правительству,  в  частности  в  проталкивании,  так сказать,  налогового пакета,  настаивал на необходимости доработки этих законопроектов. И иногда, как вы понимаете, мы вынуждены идти на определенные уступки,  потому что ввиду осложнившихся отношений нельзя оппонировать по всем вопросам. Я считаю, что нашим основным достижением  является  то,  что  мы  не  дали  принять   абсолютно неподготовленный   пакет,   в   котором  не  были  рассчитаны  все последствия.  Это -  да.  Ну  а  в  данном  случае,  согласен,  мы допустили ошибку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка, Вікторе Івановичу.

     Уряд має  свій  погляд  на  це  питання?  Будь ласка,  Сергію Леонідовичу.

     ТИГИПКО С.Л.,    віце-прем'єрміністр    України.    Уважаемые депутаты!   Я   не   принимал  участия  в  обсуждении  предложений правительства о лишении льгот этих СП,  но с момента моего прихода на эту должность у меня сложилось свое мнение по этому вопросу.  Я могу сегодня его высказать и хотел бы,  чтобы вы меня послушали  и поддержали.

     На мой  взгляд,  была  совершена определенная ошибка,  потому что,  какие  бы  решения  мы  не  принимали,  государство   всегда выступает  как  партнер,  в  данном  случае  с теми предприятиями, которые вкладывают инвестиции в Украину.  Если они их вложили,  то мы  должны  выполнять  свои  обязательства,  иначе  с  нами  как с партнером просто не будут разговаривать. Это первое.

     Второе. Никто никогда государство  не  заставлял  работать  с совместными  предприятиями по крупным государственным проектам.  В данном  случае  государство  может  всегда  отказаться   от   этих партнеров  и  выбирать  само  себе  тех партнеров,  которые платят налоги,  таким образом предельно минимизируя  потери  по  налогам, которые  действительно  имеются,  и  эти  цифры есть,  мы можем их сегодня четко назвать вам.

     Я выступаю  против  того,  чтобы  мы   крупным   предприятиям оставили  льготы,  а мелкие предприятия,  которые внесли,  скажем, миллион долларов или немножко меньше,  лишили этих льгот. Я против этого  потому,  что  невозможно оценить,  насколько стране выгодны крупные вкладчики.  На мой взгляд, сейчас для нас даже более важен мелкий  и  средний  бизнес,  то  есть  тот,  который  может быстро развиться и который в мире платит больше налогов.

     Но ошибка была допущена  правительством.  Она  вызвала  очень негативную   реакцию   крупных   иностранных   инвесторов.  Вы  же понимаете,  что такое в середине года для них,  когда спланированы инвестиции,   когда  они  технико-экономически  обоснованы,  когда приняты решения на советах и правлениях,  поменять  правила  игры. Естественно, все сразу ломается.

     Но что  уже  теперь поднимать крик,  делать из этого какой-то серьезный политический вопрос. Надо быстро исправлять эту ошибку и двигаться дальше.

     Извините за  такую банальность,  но не ошибается тот,  кто не работает.  Есть ошибка,  давайте  исправим  ее  и  будем  работать дальше.  Законопроект,  который  внесен,  достаточно  жесткий,  он предусматривает отмену чересчур больших льгот,  которые были  даны для отдельных видов деятельности. Я уверен, что для них и не нужно было давать этих льгот. Льготы остаются только для производителей, для  фирм,  которые  вкладывают  инвестиции  с  целью производства товаров в Украине.

     Поэтому я рассчитываю на  то,  что  Верховный  Совет  сегодня примет  это  решение и мы будем выглядеть нормально перед крупными компаниями, которые вкладывают инвестиции в Украине.

     И цифры, которые вы просили назвать.

     Обсяг наданих податкових пільг по податку на прибуток в  1993 році  становив  6,8  мільйона  гривень,  в  1994-1995  роках  -  6 мільйонів гривень,  в 1995 році - 358,7 мільйона гривень,  в  1996 році - 559 мільйонів гривень.

     До 1995  года было 4100 СП,  на сегодня - 5263,  30 процентов которых  занимаются   производственными   услугами.   Министерство экономики  проводило соответствующий анализ,  то есть 70 процентов таких СП потеряют эти льготы.

     Распределить четко предприятия - это производственные,  а это посреднические - невозможно,  потому что и те,  которые занимаются производством, оказывают какие-то посреднические услуги.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Сергія Леонідовича є  запитання?  Будь  ласка, запишіться. П'ять хвилин відведемо на це.

     Виставте п'ять хвилин.

     Депутат Ямковий.

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Тростянецький  виборчий   округ,   Вінницька   область). Шановний Сергію Леонідовичу! Звичайно, помилка допущена урядом, що негативно позначилося на політичному іміджі України.  І це ще  раз говорить,  що приймати рішення і уряду, і Верховній Раді потрібно, всебічно вивчивши його  економічну  і  політичну  доцільність.  На жаль,  цього зроблено не було,  і тепер ми маємо, виходить, те, що маємо.

     Серед цих 5260 підприємств, які ви назвали, а до 1995 року їх було 4100, є такі, що, я знаю, вкладають інвестиції, оцінюючи їх у мільйон доларів.

     То я думаю,  що треба реально  підійти  до  цих  підприємств, зробити ревізію, які вони створюють робочі місця, які впроваджують нові технології,  щоб можна було потім розвивати економіку України і  Україна від цього щось мала і могла вийти на зовнішній ринок та забезпечити внутрішній ринок. Цього ж, по суті, немає!

     Хотілось би,  щоб уряд підійшов виважено до  кожного  із  цих підприємств  і  навів  такі дані,  щоб депутати це все бачили,  бо економічне питання - завжди стоїть попереду  політичного  питання, ви прекрасно це знаєте.

     ТИГИПКО С.Л.  Очень  трудно  подходить  к каждому предприятию отдельно,  потому что сразу начнется перерегистрация.  Можете себе представить,  какие  будут  последствия,  если мы начнем оценивать работу каждого предприятия,  создадим для  этого  комиссию,  будем выдавать  практически  новые  лицензии для этих предприятий!  Это, вопервых,  займет очень много времени, а закон должен работать уже в ближайшее время.  Вовторых, это очень субкективно, если какая-то группа людей будет определять,  работает это предприятие как  надо или нет.

     Мы снимаем льготы с тех видов деятельности, с которых, на наш взгляд,  их просто необходимо снять,  и  оставляем  льготы  только фирмам,  которые  вкладывают инвестиции для производства товаров в Украине.  Мы считаем,  что сделали серьезные ограничения,  и этого достаточно.

     Поэтому сегодня   можно   было   бы   согласиться   с  такими поправками.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Масенко. За ним - депутат Єрмак.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Фракція комуністів. Шановний Сергію Леонідовичу! Мене цікавить, чи покриє ця сума  пільг  обсяг  інвестицій,  які  робляться  в  нашу державу?  Хтось  робив  в  уряді  такі  підрахунки?  Може,  це нам настільки невигідно,  що й не треба надавати пільги?!  Бо вже було на   практиці.   Надали   пільги  фермерам.  Вони  три  роки  ними користувалися,  абсолютно ніякої віддачі і користі  від  цього  не було.  Як  тільки  пільги  для них скасували,  фактично й фермерів немає. То чи доцільно встановлювати такі пільги в державі?

     Дякую.

     ТИГИПКО С.Л.  В прошлом году в  совместные  предприятия  было инвестировано  около 500 миллионов долларов.  Это деньги,  которые поступили в Украину официально,  они зарегистрированы и обращаются в  нашей  стране.  За  прошлый год,  я называл вам цифру,  на этих льготах мы потеряли примерно 230-240 миллионов долларов,  то  есть привлекли  инвестиций  в  два  раза больше,  чем потеряли налогов. Такая цифра есть.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єрмак.

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Пологівський виборчий округ, Запорізька область). Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,   Херсонська   область).   Депутатская   группа  "Реформы", депутатское  обкединение  "Вперед,  Украина!".  Уважаемый   Сергей Леонидович!  Вы  сказали,  что  выражаете свое собственное мнение. Оно, надо отдать вам должное, осталось неизменным с момента вашего прихода  в  правительство.  Но  дело  в том,  что когда вы об этом заявляли,  один из моих коллег член депутатской  группы  "Реформы" депутат  Билоус на заседании Президиума Кабинета Министров Украины спросил у Премьер-министра:  "Так что,  поменялось мнение Кабинета Министров?"  На  что Павел Иванович Лазаренко ответил:  "Нет,  это личное мнение Тигипко". Это очень серьезный вопрос.

     Когда мы принимали закон,  я специально  спросил  у  министра финансов,  каково же мнение Кабинета Министров?  Министр финансов, который здесь  присутствует,  сказал,  что  Кабинет  Министров  не просит  оставлять  льготы для совместных предприятий.  Поэтому наш комитет и мои коллеги депутаты очень хотят знать, какая же всетаки официальная позиция Кабинета Министров Украины и лично Премьера по этому вопросу? Хотелось бы услышать это от вас.

     ТИГИПКО С.Л.  Для того чтобы знать позицию Кабинета Министров по   этому  вопросу,  нужно  было  бы  ее  рассмотреть  и  принять определенное решение.  Второй раз мы этот вопрос не  рассматривали полностью как вопрос Кабинета Министров. Но моя позиция была, есть и остается неизменной,  я бы  был  даже  более  радикален  в  этих решениях.  Вчера  мы  разговаривали  с  Павлом  Ивановичем,  и  он согласился с  достаточно  компромиссной  редакцией,  которую  внес Президент   в  Верховный  Совет.  Мы  поддерживаем  его,  те,  кто представляет экономический блок - два министра и  вице-премьер.  Я думаю,  что  если  рассмотреть  этот  вопрос на заседании Кабинета Министров,  то и Кабинет Министров поддержит нас,  потому что  нет каких-то  особых  оснований  не  доверять  тем,  кто  представляет экономический блок, даже если они новые и очень молодые.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні колеги,  на  виступ  записалися шість   народних   депутатів.   Давайте  відведемо  15  хвилин  на обговорення, по дві хвилини на виступ. Немає заперечень?

     Виставте 15 хвилин.

     Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Кожушко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Депутатская  группа  "Реформы",  депутатское обкединение  "Вперед,  Украина".  На  заседании  нашей депутатской группы мы очень подробно обсуждали ситуацию,  которая сложилась  с совместными  предприятиями,  имеющими  иностранные  инвестиции,  в связи с тем режимом налогообложения,  который существует сейчас  и предлагается в дальнейшем.

     На этом  заседании  все  члены  депутатской  группы "Реформы" отметили,  что позиция  Кабинета  Министров  за  последние  четыре месяца  радикально изменялась три раза.  Сначала Кабинет Министров за подписью Лазаренко подал в Верховный  Совет  проект  документа, которым   предусматривалось   продление   льготного   режима   для предприятий  с  иностранными   инвестициями.   Кабинет   Министров поддержал  эту  позицию.  Но  после  требований членов депутатской группы "Реформы" Павел Иванович Лазаренко отозвал этот документ из Верховного Совета.

     После того    как   начала   работать   комиссия   по   рынку энергоносителей и выявила определенные,  мягко говоря,  недостатки на  рынке Премьерминистр попытался списать все недостатки на рынке энергоносителей  на  льготный  режим  налогообложения  и  вышел  с инициативой  о  том,  что  необходимо  льготы  для  предприятий  с иностранными инвестициями отменить.

     Верховный Совет,   как   вы   помните,   поддержал    позицию Премьер-министра в этом вопросе,  хотя мы говорили о том,  что это далеко не самый главный фактор тех безобразий, которые творятся на рынке энергоносителей, а Президент наложил вето на закон, принятый Верховным Советом.

     После этого Верховный Совет неоднократно рассматривал вопрос, связанный с новой методикой налогообложения прибыли. Под давлением Кабинета Министров этот закон был принят и будет введен в действие с 1 июля, хотя, на мой взгляд, есть полная неподготовленность и со стороны предприятий и со стороны налоговых инспекций к  применению этого закона, и у нас еще будет масса проблем с этим законом.

     Но во  время обсуждения этого законопроекта члены Комитета по вопросам  финансов  и  банковской   деятельности,   в   частности, председатель комитета Суслов внес предложение о том, что надо, для того чтобы сохранить свое лицо,  на оставшиеся полтора-два года по нашему   законодательству   сохранить  льготы  для  предприятий  с иностранными инвестициями.

     На заседании  Верховного  Совета  министр  финансов   Митюков сказал,  что  он  не  поддерживает  такую редакцию,  и поэтому она проголосована не была.

     После этого  Президент,  как  вы  знаете,  подписал  Закон  о налогообложении  прибыли  предприятий  с  условием,  что мы сейчас поддержим его поправку.

     Ми прекрасно   понимаем,   что    нет    согласованности    в исполнительной   власти.   Идет  политическая  игра,  связанная  с процессом налогообложения.

     Поэтому вчера на заседании Комитета по  вопросам  финансов  и банковской   деятельности   мы   единогласно   решили   поддержать предложение Президента как компромисс, дабы сохранить лицо Украины как  государства,  выполняющего  свои обязательства,  если Кабинет Министров официально заявит о своей поддержке  таких  предложений. Как  поняли,  наверное,  все  коллеги из моего вопроса и ответа на него такой официальной позиции на сегодняшний  момент  у  Кабинета Министров нет.

     Поэтому я бы хотел принимать решение осознанно, когда Кабинет Министров примет свое решение на  заседании  либо  Премьер-министр официально  об  этом  заявит.  Проблема  эта  связана не только со взаимоотношениями  Премьера  и  Президента,   Верховного   Совета, Президента и Премьер-министра. Эта проблема намного шире: хотим ли мы, чтобы на нас смотрели как на цивилизованное государство, хотим ли  мы  наведения  порядка в области налогообложения,  хотим ли мы снижать налоги или мы этого не хотим делать?

     То есть на примере этого вопроса мы  прекрасно  увидели,  что Кабинет  Министров  шарахается  из  стороны в сторону,  что у него непоследовательная политика,  он не  видит  выхода  из  кризисного состояния,  не  видит  как и за счет чего все-таки отдать долги по заработной плате, пенсиям.

     Поэтому я бы просил коллег  депутатов  принимать  решение  по этому  вопросу только в присутствии Премьер-министра Украины Павла Ивановича Лазаренко.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кожушко. Підготуватись депутату Степенку.

     Павло Іванович у відрядженні, до відома депутатів.

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые коллеги!  Мы с вами зачастую,  в  том числе и сегодня,  при принятии определенных важных экономических и политических решений являемся заложниками.

     Я, например, считаю, что главная причина такого положения та, что    подготовка    важнейших    документов,    в   основном   по налогообложению,  осуществляется без  достаточного  экономического обоснования,   предпочтение   отдается   не  тому,  что  это  даст государству и народу, а политическим мотивам: куда ветер дует, так мы и принимаем решения.

     Я должен сказать Виктору Ивановичу:  мы, в том числе и я, его очень долго поддерживали в этих вопросах.  А сейчас я вижу и  хочу об этом сказать еще раз с этой трибуны - у нас отдельные документы принимаются  без  достаточного  экономического  обоснования,   что наносит вред государству.

     Вы помните,  как  мы приняли решение о порядке финансирования дорожного строительства.  Мы освободили все коммерческие структуры от  уплаты  7  процентов  за  бензин.  А  в  государстве только 13 процентов  бензина  продают  государственные   структуры,   а   87 процентов   -  комерческие.  За  два  месяца,  в  соответствии  со справкой,  которую   дало   финансовое   управление,   государство потерпело  убытки,  а  дорожное  строительство не финансировалось. После этого возвратились к прежнему порядку.

     В данном случае  все  эти  заявления  с  голоса,  что  у  нас столько-то  предприятий,  такие-то  суммы  мы  получим,  ничего не говорят.  Должна быть  официально  дана  справка,  должны  быть  и расчеты. А банковский комитет за три с половиной года хотя бы одно предприятие проверил и показал, как же все-таки действуют законы о налогах, как они выполняются? К сожалению, этого нет.

     Я не хочу снова повторять то,  о чем говорил Шевченко,  я его поддерживаю.  Правительство должно  нам  дать  данные,  банковский комитет  должен проверить,  сделать заключение,  что даст принятие данного закона государству с точки зрения политической,  а главное

- с точки зрения экономической. В третий раз заложником, я считаю, мы не должны быть.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат    Степенко.    Підготуватися    депутату Вітренко.

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановний  головуючий!  Шановні колеги!  Сергій Леонідович тут говорив про економічний блок,  про те, що вони люди нові  в  уряді,  стілець  під  ними всіма трьома ще холодний,  що, критикувати легше.  А всетаки треба знайти,  як же  нам  правильно зробити і в даному питанні, і взагалі.

     Я хотів би трошки ширше торкнутися проблеми оподаткування.  Я тоді виступав і був категорично проти того,  щоб скасувати пільги, прийняті на п'ять років.

     Сергію Леонідовичу,  ви знаєте, що з моєї ініціативи ведеться рубрика   на   Українському    радіо    в    підтримку    власного товаровиробника.

     Ми об'їхали   багато   підприємств.  Я  думаю,  там  працюють ентузіасти,  нормальні  люди,  без  усяких   партійних   вивертів, практики,  які  бажають  добра Україні,  бажають забезпечити людей роботою і виробляти нормальну техніку.  Кажуть,  що Степенко почав підтримувати   вітчизняні   снопов'язалки...   Це   неправда,   ми підтримуємо ту техніку,  яка конкурує або навіть краща тієї, що ми одержуємо з-за кордону.

     Наведу конкретний  приклад.  Були  ми  в  Бородянці.  Спільне підприємство,  яким керує чудовий директор  Харитоненко,  виробляє продукцію,  не гіршу французької чи німецької.  Він має наш метал,

з-за кордону завозить обладнання (бо наше нікуди  не  годиться)  і виробляє вдома чудову продукцію.  Навіщо ми веземо 30- тонні "Джон Діри" з-за океану?  Хіба ми самі не виготовимо,  скажімо,  рами чи інші агрегати?

     Якщо отак  ми  будемо  робити,  повірте,  ми  створимо робочі місця,  ми  виробимо  ту  продукцію,  яка   потрібна.   Чи   взяти "Львівхімсільгоспмаш",  який  випускає  обприскувачі.  Я  офіційно заявляю,  що за всю весну не  забився  жоден  розпилювач.  Це  теж спільне підприємство, тому розпилювач англійський (бо кращих немає у світі),  насос італійський,  а решта виробляється  у  Львові.  I п'ятитисячний колектив працює.

     Якщо ми ще й ці пільги скасуємо,  то що ж ми тоді за люди? Як же  ми   можемо   казати   про   те,   що   допомагаємо   власному товаровиробнику?  Люди б'ються,  як риба об лід, а ми замість того щоб їм допомогти,  шукаємо способів,  щоб взагалі забити на смерть (Шум у залi).

     Прошу вибачити,   Олександре  Миколайовичу,  але  Єльяшкевичу надали 5 хвилин, Кожушку - 5 хвилин, а Степенку - 3! (Шум у залi). Та  ви  мене  в ту фракцію і калачем не принадите.  Я прошу ще дві хвилини.

     Ще один приклад.  Фірмі "Скіф",  яка виробляє  продукцію  для нашого бджільництва,  не дають приміщення. Я сьогодні звернувся до Ланового,  він обіцяв допомогти.  Чому тоді нашим товаровиробникам ми не надаємо пільг?

     Тому я закликаю,  шановні, підтримати нашого товаровиробника. Так,  бувають помилки,  але хто не  працює,  той  не  помиляється. Давайте не критикувати і не займатися самоїдством, давайте в цьому плані підтримаємо,  а оте  все  шоу  -  казино,  гральні  будинки, звичайно, підтримувати не треба, бо, крім біди, воно нам нічого не дасть.

     Давайте добре поміркуємо і  дамо  власному  виробнику  широку дорогу,  щоб він виробляв продукцію і забезпечував усім необхідним нашу державу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю Iвановичу, але справа не стільки в новітній техніці, скільки в тому, що жодне господарство не одержує її вже 5 років.

     Депутате Вітренко, будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна соціалістична партія України. Дозвольте звернути увагу поважного панства на висновки комітету, який очолює Суслов.

     Подивимось на   останній   абзац:   комітет   виніс    ухвалу рекомендувати  Верховній  Раді України підтримати цей законопроект за умови офіційної підтримки  його  Кабінетом  Міністрів.  Я  хочу почути офіційне ставлення Кабінету Міністрів! Навіщо перетворювати парламент на цирк?!  Спочатку зробіть це - бо дуже потрібно, потім зробіть  зовсім  інакше  -  бо конче треба.  А тепер скасуйте своє рішення - бо, виявляється, потрібно зовсім не так!..

     Для мене немає персоналій - пана Тигипка чи пана Лазаренка. Є виконавча структура,  є Кабінет Міністрів, який мусить відповідати перед народом України за  управління  економікою.  Ви  будете  там змінюватися  щомісячно,  перетасовувати  колоду  карт (то Єхануров завалив приватизацію, тепер Єхануров валить економіку в цілому), а Україна повинна все це розсьорбувати в цілому...

     Справді, потрібно поводитися як належить: коли є домовленість з іноземними партнерами  -  треба  її  виконувати.  Але  як  можна виконувати  і  тут-таки  давити своїх виробників?  Скільки це може тривати в державі? Ось саме тому, що на попелищі держави ці ігрища тривають,  наша  Прогресивна  соціалістична  партія України почала акцію:  "Ні - голодомору,  ні - геноциду,  ні - курсу антинародних реформ!".  Сьогодні  почалися  мітинги  на  місцях,  а  завтра  ми починаємо  триденний  стокілометровий  піший  похід  на   Київ   з пікетуванням  Верховної  Ради  в  День  уряду.  I  законодавча,  і виконавча влада,  нарешті,  повинні  подивиться  в  очі  народу  і відповісти,  що  вони  чинять з чорнобильцями,  з пенсіонерами,  з молоддю,  з тими,  хто працює!  Скільки можна слухати  отакі  ваші відповіді?

     Тому я   пропоную  сьогодні  депутатам  не  підтримувати  цей законопроект  доти,  доки  не  буде   офіційної   думки   Кабінету Міністрів,  доки не буде доповідати пан Лазаренко (слухається таке серйозне питання,  а він перебуває  у  відрядженні),  доки  ми  не матимемо   всі   розрахунки   щодо   ефективності,  економічності, доцільності,  щоб прийняти виважене  рішення.  Бо  саме  парламент відповідає  за  долю  економічних  реформ,  за те,  що буде далі з народом України.  А лобіювати то одні,  то  другі  угруповання,  я вважаю,   непристойно   Кабінету  Міністрів.  Ви  відповідаєте  за економіку України в цілому,  за те,  щоб працювали  абсолютно  всі підприємства України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Моцпан,  будь  ласка.  За ним - депутат Шевченко.

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской   партий   Украины.   Уважаемый   Александр  Николаевич! Уважаемые коллеги!  Как вы обратили внимание, в ответах на вопросы депутатов  вице-премьерминистр  по  вопросам  экономики  уважаемый Сергей  Леонидович  Тигипко  отметил,  что  вообще-то  в  вопросах инвестиций в украинскую экономику изначально были допущены ошибки. Это,  уважаемый Сергей Леонидович,  мягко сказано,  ибо цена  этих ошибок - нищета наших людей.

     В мае  1995  года норвежская компания "Норкс Гидро" подписала договор на строительство второй очереди  химического  терминала  в порту  "Южный"  Одесской области.  К сведению,  уважаемые коллеги, строительство первой очереди химтерминала было  завершено  в  1989 году. В строительство было вложено 100 миллионов долларов.

     Этот химтерминал   должен   был   обеспечивать   весь  бывший Советский Союз фосфорными  удобрениями,  крайне  необходимыми  для нашего сельского хозяйства.  Нетрудно предположить, что в условиях суверенности наше государство  стало  бы  монополистом  в  хорошем понимании  этого  слова.  Но  по  ряду  причин,  в том числе из-за бесхозяйственных решений,  до настоящего  времени  химтерминал  не действует.

     Упомянутая норвежская компания, заключив договор генерального подряда и пообещав вложить 15,2 миллиона долларов в  строительство химтерминала,  получила  сразу  41  процент акций.  А 49 процентов акций осталось у государства,  то есть  у  Фонда  государственного имущества. Однако Украина впоследствии никаких денег фактически не получила.  И   на   два   года   было   заморожено   строительство химтерминала.  Это  один  из  убедительных примеров,  как работают иностранные инвестиции в нашей украинской экономике.

     Неужели мы думаем,  уважаемые коллеги и наши избиратели,  что иностранный  капитал  будет  вкладываться  в экономику Украины для того,    чтобы    сделать    ее    могущественной,    сильной    и конкурентноспособной? Да ни в коем случае!

     В 1995 году из Венгрии, которая сегодня приводится в качестве образца   благоприятного   режима   иностранного   инвестирования, иностранцы  вывезли  прибыли  на  200  миллионов  долларов,  а  по неофициальным данным - на 15 миллиардов долларов.  И  как  считают специалисты,  все  это  -  результат как несовершенства налогового законодательства, так и владения иностранным капиталом, виртуозной техникой,  иначе не скажешь, ухода от налогообложения. Такова цена сотрудничества Венгрии с иностранным капиталом,  что характерно  и для Украины.

     Поэтому, уважаемый   Сергей  Леонидович,  говорить  нужно  не просто  об  ошибках,  а  о  принятии  решений,  которые   поднимут экономику Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шевченко.

     ШЕВЧЕНКО В.І.  Уважаемые народные депутаты!  Очевидно, все вы обратили внимание на фразу,  произнесенную  вицепремьером  Сергеем Леонидовичем.  Дословно:  "Павел  Иванович  Лазаренко согласился с проектом Президента".  Эта  фраза  должна  нас  всех  насторожить. Видимо,  до  сих пор,  как это было и раньше в Кабинете Министров, Премьер-министр  сам  по  себе,   а   вице-премьеры   работают   с Президентом.

     Поэтому согласованного  решения,  о чем говорил здесь депутат Ельяшкевич, мы, очевидно, не услышим от Кабинета Министров.

     Касательно данного   законопроекта.   Не   случайно   Кабинет Министров не ответил на вопросы. Мы так и не располагаем данными о том, какие предприятия и сколько совместных предприятий занимаются производством  промышленных  товаров,  продовольственных и товаров народного потребления.  Да и трудно ответить,  потому что он,  как здесь было сказано, занимается всем на свете.

     А я хотел бы услышать ответ: какая польза от этих совместных предприятий?  Ведь прошел не  год, не  полтора,  не  два года,  а все это длится,  сколько существует независимая Украина.

     Поэтому я категорически против данного законопроекта. Но если он все-таки будет ставиться на голосование,  то предлагаю записать так:   "Прибуток   підприємств    з    іноземними    інвестиціями, зареєстрованих  до  1  січня  1995 року,  до статутного фонду яких кваліфікаційну інвестицію внесено  до  1  січня  1995  року..."  и дальше  "...і  які  виробляють  виключно  промислові,  продовольчі товари та товари народного споживання..." и дальше  по  тексту.  В этом   случае   за   такой  законопроект  можно  голосовать.  Ведь подавляющее  большинство  совместных  предприятий   занимается   в основном  посреднической  деятельностью,  из-за  чего  значительно увеличивается цена на конечную продукцию.  В одном и том же городе от производителя, скажем у угольщиков и металлургов, цены могли бы быть ниже на 10-20 процентов, если бы не было посредников.

     Получили прибыль, а теперь уже создают какие-то там маленькие производства  и  так  далее.  Поэтому  я  и вношу такое конкретное предложение.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Вважаю,  ми  вже  розглянули  це питання і,  мабуть,  визначилися.  Зараз поставимо на голосування. Проте зазначу,  що наша біда ось у чому:  скільки б програм ми  не розглядали і не приймали, проте мусимо передусім чітко визначитися щодо  пріоритетів  власних  вітчизняних  інвестицій  і  інвестицій зарубіжних.  А  ми  тим  часом  зруйнувати всі галузі без винятку. Сьогодні вважають,  що інвестиції у віробництво "Кока-коли"  -  це велика заслуга, одначе крім шкоди для держави воно нічого не дає.

     Чим насамперед  завдається  шкода?  Тим,  що  бюджетні  кошти проходять через  комерційні  банки.  Доти,  доки  ми  не  створимо бюджетного   банку,   і   бюджетні   кошти  контролюватимуться  та використовуватимуться лише цими банками,  у нас  порядку  ніде  не буде.  І  500  мільйонів  чи  1  мільярд іноземних інвестицій нашу економіку не піднімуть. Тому нам справді треба чітко визначитися з цих питань.  І якщо вже залучаємо іноземні інвестиції,  то повинні знати:  для яких  галузей  та  які  пільги  ми  надаємо  іноземним інвесторам.

     Ми маємо два проекти: проект, внесений   Президентом   (він   підтримується    Кабінетом Міністрів), і проект, доопрацьований комітетом.

     Прошу, Вікторе Івановичу Суслов.

     СУСЛОВ В.І.   Уважаемый   Александр   Николаевич!   Уважаемые народные  депутаты!  С  учетом  того,  что,   действительно,   как выяснилось,  Кабинет Министров никаких решений по законопроекту не принимал,  и мы не можем считать,  что  нам  известна  официальная позиция  Кабинета Министров,  я предлагаю перенести голосование на следующую  неделю.  Ведь  мы   должны,   как   минимум,   получить официальное письмо по этому законопроекту и дополнительные данные, которые просили  депутаты.  Уверен,  это  повлияет  на  результаты голосования.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на голосування пропозицію голови Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Віктора  Івановича Суслова  про  перенесення  голосування  даних  проектів законів на наступний  тиждень,  після  того  як   Кабінет   Міністрів   дасть роз'яснення   та   економічне   обгрунтування,   тобто  економічну доцільність внесення цих поправок  до  відповідного  закону.  Будь ласка.

     "За" - 240. Прийнято. Спасибі.

     -------------

     Розглядаються проект  Постанови  Верховної  Ради  України про звіт про роботу Національного  банку,  баланс  його  діяльності  і зведений   баланс   банківської   системи   та  розподіл  прибутку Національного банку за 1995 рік і проект Постанови Верховної  Ради України  про  звіт  про  роботу  Національного банку,  баланс його діяльності і  зведений  баланс  банківської  системи  та  розподіл прибутку Національного банку за 1996 рік.

     Запрошується на  трибуну  Віктор  Андрійович  Ющенко - голова правління Національного банку. Будь ласка.

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова правління Національного  банку  України. Шановний Олександре Миколайовичу,  вельмишановні народні депутати, члени уряду!  Сьогодні правління Національного банку подає на  ваш розгляд  звіт  про  свою  роботу в 1995-1996 роках,  бухгалтерські баланси за 1994-1995-1996 роки,  відповідні висновки аудиту за  ці роки та розподіл прибутку Національного банку 1995-1996 років.

     Враховуючи часовий   регламент,   а   також  те,  що  частина матеріалів роботи  1995  року  сьогодні  має  скоріше  статистичну цінність, дозвольте акцентувати увагу на роботі протягом 1996 року в цілому і наслідкових зв'язках,  які виникають з такого приводу в діяльності Національного банку 1997 року.

     Шановні народні депутати!  Питання грошово-кредитної політики та роботи банківської системи постійно перебували в  центрі  уваги вищих органів державної влади загалом і Верховної Ради зокрема.

     Ми не  раз  доповідали  вам про поточний стан справ;  уважно, наприклад, розглядалися наслідки грошової реформи, яку нам вдалося здійснити  доволі  успішно завдяки конструктивній позиції народних депутатів України. Багато разів розглядалися на засіданнях комісій Верховної Ради найпринциповіші питання організації нашої роботи.

     Особисто я та члени правління Національного банку працювали в постійному контакті з фракціями,  групами й  окремими  депутатами. Сьогоднішній  звіт  дає  змогу комплексно проаналізувати й оцінити зроблене.

     Неупереджений, на  наш  погляд,   аналіз   уможливлює   такий висновок.  Економіка  України  вже  активно використовує позитивні результати  грошово-кредитної  політики,  яка  запроваджувалася  в Україні  протягом  1995-1996  років.  Заходи,  реалізовані завдяки вашій підтримці,  привели до грошової стабілізації.  У разі  вашої подальшої прагматичної допомоги вона стане незворотною.

     Тим самим  створено  засади  поступового реального піднесення суспільного виробництва.  Спробую це довести низкою тез. Основними позитивними зрушеннями в банківській системі за 1995-1996 роки, на думку правління Національного банку, були такі.

     Передусім це забезпечення  стабільності  національної  валюти завдяки  цілеспрямованій  і  прогнозованій  монетарній політиці та досягненню стабільного офіційного  курсу  національних  грошей  до іноземних валют.

     Власне, сам факт проведення грошової реформи є підтвердженням того,  що Україна оцінила наявність сильних національних грошей як доконечної умови досягнення виробничої стабілізації.  Урегулювання грошового обігу,  досконала структура грошової маси поєднувалися з безперебійним забезпеченням економіки готівкою.

     Кредитна діяльність.  Тут  належить  відзначити  систематичне зростання номінальних обсягів кредитів за  відзначений  період  та вихід  1997  року  (вперше за останні 5 років) на реальний приріст кредитних ресурсів для національної економіки.

     Важить те,  що  за   цей   період   змінилася   питома   вага довготривалих кредитів - із 5,3 відсотка до 12 відсотків.

     У сфері   валютного   регулювання   було  здійснено  подальшу лібералізацію  валютного  ринку  України,  яка  сприяла   розвитку доступних  для  суб'єкта  господарювання  валютних  міжбанківських процесів,  збільшенню обсягів та вдосконаленню  валютного  резерву Національного  банку.  Здійснено  значну  демократизацію  валютної торгівлі.

     Квінтесенцією всієї цієї роботи у валютному блоці  стало  те, що  в  травні  поточного  року  Україна приєднана 138-ю країною до угоди  Міжнародного   валютного   фонду   про   визнання   статусу національної   валюти   вільноконвертованою   в   рамках  поточної конвертабельності.

     Під час    здійснення    банківського    нагляду    досягнуто капіталізації  статутних  капіталів  комерційних  банків  України, підвищення  ліквідності  банківської  системи.  На   наш   погляд, досягнуто   помітних   змін  у  режимі  та  якості  обслуговування державного бюджету, удосконалився механізм обслуговування дефіциту бюджету;  по суті,  за ці два роки створено ринок державних цінних паперів.

     У сфері обліку та звітності Національним  банком  проводилась політика,  спрямована  передусім  на  реформування бухгалтерського обліку та його адаптацію до міжнародних стандартів. Сьогодні можна твердо сказати,  що починаючи з 1 жовтня Національний банк України переходить на  міжнародні  стандарти  обліку,  банківська  система працюватиме  в режимі дублювання стандартного обліку,  а з 1 січня 1998  року  вся  банківська   система   України   працюватиме   за міжнародними стандартами обліку та звітності.

     Досягнуто великого   прогресу  в  моделюванні  та  подальшому розробленні національної платіжної системи на  основі  електронних платежів,  запроваджено  нові  платіжні  моделі,  набуває розвитку проект "Електронна картка України".

     Правління Національного  банку  продовжувало   напрацьовувати нормативну   базу   з   питань   грошово-кредитної   політики   та банківського нагляду.  За цей період видано понад  90  нормативних актів,  які регулюють організацію валютної,  монетарної, платіжної систем. Правлінням Національного банку розробляються проекти шести законів,  два з яких цього місяця розглядатимуться Верховною Радою України.

     На постійній основі  продовжувався  випуск  офіційних  видань Національного  банку  України:  щомісячного статистичного бюлетеня українською й англійською мовами,  журналу  "Вісник  Національного банку"  з  додатком,  збірника  "Законодавчі  і  нормативні акти з банківської діяльності".  У 1996 році започатковано випуск додатку до бюлетеня Національного банку - "Платіжний баланс України".

     Дозвольте стисло   доповісти   про   окремі   ділянки  роботи Національного банку за 1995-1996 роки.  Передусім належить  надати чільне  місце  темі  грошової  реформи.  Як 8 місяців тому,  так і сьогодні ми впевнені, що вибір часу, періоду та характеру грошової реформи  були  оптимальні.  I нині ми можемо зробити висновок,  що грошова реформа вересня 1996  року  загалом  сприяла  стабілізації фінансового  ринку  та базовому піднесенню національної економіки. Головним досягненням грошової реформи,  на нашу думку,  є  те,  що вдалося   утримати   стабільність   на  грошовому,  споживчому  та валютному ринках України.

     По суті,  нині Україна має стабільну і прогнозовану у  своєму розвитку національну грошову одиницю. Вдалося, як під час реформи, так і досі,  утримати  контроль  над  інфляційними  показниками  у прогнозованих  параметрах.  Стабільність курсу національних грошей під час реформи і нині,  по суті, не викликає серйозних зауважень, хоча ми розуміємо,  що все-таки виникають і перепади. Це проблеми, над розв'язанням  яких  правління  Національного  банку  разом  із урядом має грунтовно працювати.

     Підсумовуючи цей  організаційний  захід,  можна  сказати,  що досягнуто якісно іншого стану  грошово-кредитного  ринку  України, банківська  система  твердо  вийшла на щоденну ліквідність у межах 500-800  мільйонів  гривень,  що  дає   можливість   забезпечувати безперебійне  здійснення  розрахунків  у  народному  господарстві, планомірне виконання касової частини бюджету.  З другого боку,  це сприяло   тому,  що  вперше  1997  року  стався  реальний  приріст кредитних вкладень в економіку України.

     Загальний обсяг заборгованості за  кредитами  в  національній валюті  збільшився з 3,2 мільярда гривень на 1 серпня 1996 року до 4,1 мільярда гривень на 1 січня  1997  року.  В  іноземній  валюті відповідна тенденція.

     Поліпшилась структура   грошової  маси.  Якщо  до  проведення грошової реформи 45 відсотків грошової маси становив і  готівковий агрегат,  то  після  завершення  реформи  1996  року  цей показник перебував на рівні 43,1 відсотка. Цей час позначений стабільністю, яка, на жаль, сьогодні вже порушена.

     Відбувалося також поступове,  але стрімке зниження процентних ставок банківської системи. Їхній середній рівень із 110 відсотків на початок 1996 року досяг 73 відсотків у червні і 62 відсотків на кінець 1996 року.  Сьогодні процентна середня ставка становить  52 відсотки.

     Отже, за    4   місяці   1997   року   досягнуто   відчутного конструктивного  зниження  процентної  ставки  на  11   процентних пунктів. Грошова реформа в Україні - надзвичайно важлива з погляду економічного  значення  подія,  внаслідок  якої  створено  один  з неодмінних атрибутів державності - національні гроші.

     Грошово-кредитну політику в 1995-1996 роках Національний банк здійснював,  грунтуючись на базі такого  інструментарію.  Було розроблено,  по суті,  нову політику обов'язкових резервів.  I вже починаючи з  першого  кварталу  1997 року  Національний  банк вперше перейшов на уніфіковані економічні нормативи як у національній валюті, так і у вільно конвертованій.

     Цей захід Національний банк здійснив, можливо, одним з перших серед  банків  країн  СНД.  I  це  є  серйозною демонстрацією тієї посиленої уваги до стабільності національних грошей  і  підвищення їх репутації як платіжного засобу.

     Окремим елементом  нашої  монетарної  політики  була облікова ставка Національного банку в цей період,  про що вже  зазначалося. Активно  стали здійснюватися операції підтримки комерційних банків на   міжбанківському   кредитному   ринку    шляхом    ломбардного кредитування  під  заставу  державних  цінних  паперів та операції РЕПО.

     Безумовно, особливого  розвитку   в   цей   період,   власне, починаючи  з  першого  кварталу  1995  року,  набули  операції  на валютному ринку,  які нині  стали  глобальним  каналом  поповнення пропозицій національних грошей на фінансовому ринку.

     Грошова маса.    Питання    нестачі   грошей   доволі   часто порушувалося в нашому суспільстві.  Про що ж  свідчать  цифри?  На початок  звітного  періоду  1995  року грошова пропозиція в цілому становила 3,2 мільярда гривень. За 1995-1996 роки вона збільшилася на  6,2  мільярда,  на  початок  1997 року становила 9,4 мільярда. Iндекс її зростання,  по суті, становив за цей період 291 відсоток

-  це  приріст  грошей за два роки.  Якщо ми зауважимо,  що за цей період  виробництво  і  реальний  валовий   національний   продукт зменшились  майже  на 21 відсоток,  то можна зробити висновок,  що фактично грошова пропозиція збільшилася до 369 відсотків.

     Посилення таких  процесів  доволі  добре   простежується   на політиці  останніх п'яти місяців 1997 року.  На початок 1997 року, по суті йдеться про квітень,  грошова  маса  досягла  позначки  10 мільярдів  гривень  і,  на нашу думку,  оптимально відповідає нині цілям стабільності і виробника.

     Прошу звернути увагу,  що  за  умови  низької  інфляції  (4,4 відсотка  на  місяць)  та  певного  зростання курсу гривні грошова пропозиція в цілому збільшилася з січня по квітень поточного  року темпом  109,1  відсотка.  А  якщо порівняти цей показник з квітнем минулого року,  то  темп  збільшення  грошової  маси  досяг  142,1 відсотка.

     На жаль,   збереження   важкого  податкового  пресу  зберегло мотивацію для розширення позабанківського готівкового обігу  майже стабільних  національних  грошей.  Гадаємо,  що  саме  тому  обсяг готівки поза банками збільшився темпом 117,9  відсотка  за  чотири місяці  цього  року,  а  порівняно з квітнем минулого року - 154,8 відсотка.

     За цей період уповільнилися  темпи  зростання  грошової  маси відповідно до інфляції, якщо порівняти з показниками 1995 року.

     Грошова маса обігу зросла на 35 відсотків проти її збільшення в 1995 році  у  2,2  раза,  що  дало змогу довести інфляцію майже до запланованого урядом рівня.  Споживчі ціни  за  рахунок  помірного випуску  грошової маси збільшилися лише на 39,7 відсотка при плані уряду 35 відсотків проти 182 відсотків 1995 року.

     Стримування темпів інфляції ефективно вплинуло  на  зменшення рівня  доларизації нашої економіки.  Так,  наприклад,  питома вага коштів у національній валюті стосовно коштів  в  іноземній  валюті наприкінці 1995 року становила 22,8 відсотка. Наприкінці 1996 року рівень доларизації становив уже 18,3 відсотка.  Наприкінці березня поточного року рівень доларизації становив 15 відсотків.  По суті, 85  відсотків  платіжної  маси  України  формується   за   рахунок стабільної гривні.

     Водночас ми не можемо говорити лише про позитивні зміни.  Які є проблеми у цьому секторі?  Це  проблема  готівки.  Сьогодні  4,8 мільярда  гривень працює поза банківською системою,  не є ресурсом для відтворення економічного  потенціалу.  І,  на  жаль,  якщо  на кінець  1996 року рівень готівкового обігу становив 43,2 відсотка, то сьогодні рівень грошової готівкової  маси  становить  знову  45 відсотків, тобто як в середині 1996 року.

     Нижчими темпами зростали минулого року кошти на розрахункових та поточних рахунках - на 10 відсотків.  Протягом першого кварталу цього року вони зросли, зверніть увагу, на 13,9 відсотка при рівні 4,1 відсотка.  Іншими словами, ми маємо реальний приріст коштів на рахунках підприємств близько 9 відсотків.

     Страхові депозити  та  валютні заощадження збільшилися за рік на 25 відсотків,  але  на  кінець  квітня  вони  знизилися  -  3,3 відсотка.  І  в  цілому  це  сталося  за рахунок зниження валютних заощаджень,   що   демонструє   підвищену   увагу   населення   до національної валюти.

     Тут доречно згадати, що протягом останніх 18 місяців депозити в  українських  карбованцях  є   вигіднішими,   ніж   депозити   у вільноконвертованій   валюті.   І   ця  характеристика,  звичайно, мотивуватиме зміну структури грошової маси  в  бік  максималізації національної  валюти та зменшення рівня доларизації,  як прогнозує правління Національного банку.

     За станом на 1 січня  1997  року  залишки  заборгованості  за кредитними   вкладеннями   банківської   системи,   у  тому  числі Національного банку України,  становили 11,3 мільярда гривень,  із них 7, 7 мільярда у національній валюті.

     Загальний приріст  за  1996  рік кредитних вкладень становить 2,8 мільярда гривень,  або 33 відсотки.  Якщо згадати, що інфляція становила 39,7 відсотка,  то реального приросту кредитних ресурсів 1996 року національна економіка не отримала.

     І тому привертають увагу ті принципи монетарної політики 1997 року,  якими  передбачається  збільшення приблизно на 1,7 відсотка реальних кредитних вкладень у національну економіку.  Це приблизно

6-відсотковий  приріст  кредитних  вкладень в економіку,  який дає близько 0, 3 відсотка приросту національного продукту.

     Цей принцип монетарної політики ми вважаємо найдоцільнішим на 1997  рік  і  проситимемо вашої згоди,  аби покласти його в основу даної політики.

     Найбільшими позичальниками комерційних банків, як і раніше, є державні підприємства та організації,  залишки заборгованості яких становлять 63,9 відсотка портфеля.  На початок року вони становили 62,5 відсотка,  суб'єкти господарювання колективної власності - 31 відсоток,  4,8 відсотка - підприємства приватної форми  власності. Для  1995  і  1996  років  характерним було зростання питомої ваги дострокового кредитування в загальному обсязі кредитів комерційних банків з 10,6 відсотка (1995 рік) до 11,1 відсотка.

     Національний банк України 1996 року  свою  кредитну  активність  формував  таким  чином.  На фондовому    ринку   на   придбання   державних   цінних   паперів використовувалося 39 відсотків його загальної емісії.  На  купівлю валюти   (офіційний   валютний   резерв)   -   28   відсотків.  На рефінансування комерційних банків - 22 відсотки, і 13 відсотків на пряме кредитування уряду для покриття дефіциту бюджету.

     Процента політика.   Національний   банк   України   проводив виважену процентну політику,  яка на  сьогодні  відтворює  реальну вартість  національних  грошей,  враховуючи попит та пропозицію на кредитні  кошти.  Зменшення  темпів  зростання  грошової  маси  та інфляції  позитивно вплинуло на відповідну зміну процентних ставок у банківській  системі  та  здешевлення  кредитів  протягом  року. Національний   банк  України  з  початку  минулого  року  9  разів переглядав свою облікову ставку,  зменшуючи  її  з  105  відсотків річних до 40 відсотків у грудні місяці.

     Ставка рефінансування    Національного   банку   цього   року змінювалася тричі й була знижена з 40 відсотків  на  19  процентих пунктів.  Нині  діє  облікова  ставка  Національного  банку  в  21 відсоток.  Як і за попередніх 1995- 1996 років 1997 року  облікова ставка  Національного банку має стійкий позитивний рівень стосовно інфляції.

     Валютна політика.  Валютний ринок України  протягом  звітного періоду  (1995-1996  роки) розвивався за сприятливих,  порівняно з попередніми роками,  умов.  Помітно знизилися  темпи  інфляції  та номінальні  процентні  ставки  за  кредитами  комерційних  банків. Підвищилося значення валютного ринку у зв'язку з  розвитком  ринку міжбанківських кредитів та облігацій внутрішньої державної позики.

     Дозвольте спинитися  на  деяких  тенденціях  валютного ринку. Ріст обсягів.  Зазначу, що за звітний період обсяг валютного ринку зріс майже вдвоє і становив у доларовому еквіваленті 20,8 мільярда доларів.  Серед іноземних валют  домінуючу  позицію  на  валютному ринку України посідав долар США.  У травні поточного року місячний обсяг валюти на валютному  ринку  України  становив  2,6  мільярда доларів.  Зверніть увагу,  будь ласка: рік тому в цей самий період обсяг валютного ринку становив 1,5 мільярда,  а ще рік тому -  535 мільйонів. По суті ми маємо шестикратний приріст обсягів валютного ринку,  що, звичайно, свідчить про стабілізацію національнї валюти та бажання наших кореспондентів працювати у національній валюті.

     Темпи девальвації  національної  валюти  протягом  1996  року становили 5,5 відсотка проти 72,3 відсотка рівня девальвації  1995 року.  З  урахуванням  індексу  інфляції  за  минулий  рік  (39,7) зазначу,  що реальне значення валютного курсу протягом року зросло на  34,2  відсотка.  Фактично протягом 1996 року Національний банк підтримував індикативний курсовий коридор у межах 1,7 - 1,9 гривні за долар США.

     Протягом звітного   року   валовий  обсяг  валютних  резервів Національного банку збільшився майже вдвоє.  Якщо на  кінець  року валютні валові резерви Національного банку досягли 4 мільярдів, то півтора року тому вони оцінювалися у 2 мільярди доларів США.

     Національний банк   виконував   функції   агента    валютного контролю,   здійснював   перевірки   уповноважених   банків   щодо дотримання ними норм і правил валютного законодавства.  Наприклад, протягом  минулого року застосовано штрафні санкції до банківських установ у 216 випадках на 1,5 мільйона гривень і до  небанківських установ у 66 випадках на суму 866 тисяч гривень.

     Платіжна система.   Платіжна   система   у   1995-1996  роках розвивалася на базі промислової  експлуатації  систем  електронних міжбанківських розрахунків.  Сьогодні можна зазначити,  що близько 2450 банківських установ є  абонентами  нашої  платіжної  системи. Зверніть,  будь ласка,  увагу, що навантаження на платіжну систему Національного банку  щоденно  становить  250-350  тисяч  платіжних документів  на  загальну  суму  понад  2  мільярди  гривень.  Коли врахувати,  що  кореспондентська   позиція   банківської   системи становить    500-800    мільйонів    гривень,   платіжна   система Національного банку тричі перераховує ті залишки, які містяться на початку  операційного  дня в комерційних банках України.  Середній час проходження платіжних документів від  платника  до  одержувача доведено на сьогодні до 10 хвилин, а з окремих регламентів до двох годин.

     Нині система   повністю   задовольняє   потреби   України   в міжбанківських  розрахунках.  Цю модель клірингу Національний банк пропонує для  проведення  реорганізації  корпоративного  фондового ринку  та забезпечення ефективних надійних клірингових платежів на фондовому та валютному ринках України.

     У 1996 році правлінням Національного банку  завершено  п'яту, шосту  і  сьому  моделі обслуговування консолідовано за рахунками. Тепер вони перебувають у  дослідній  експлуатації.  Дедалі  більше комерційних   банків   України  переходить  до  власних  замкнених платіжних систем. Це вже зробили "Промінвестбанк", банк "Україна". Такі  моделі  розробляються  в  інших банках.  Серйозно займається виробленням власних платіжних  систем  перша  десятка  комерційних банків України.

     Банківський нагляд.   Дозвольте  дати  деяку  статистику.  За станом на 1 січня 1997 року в  Республіканській  книзі  реєстрації банків,   валютних   бірж  та  інших  фінансово-кредитних  установ зареєстровано 229 банків,  зокрема два державні та  14  за  участю іноземного   капіталу  (два  з  них  із  стовідсотковим  іноземним капіталом). Крім того, в Україні функціонує 2510 філій комерційних банків  (це  без  філіальної  мережі  Ощадного банку України).  Із загальної кількості банків 177 є акціонерними товариствами (з  них 125   відкриті,   52  закриті)  і  50  -  товариства  з  обмеженою відповідальністю.

     Протягом звітного періоду Національним банком зареєстровано в 1995  році  -  3  комерційні  банки,  в  1996 році - 9 комерційних банків;  за період з 1991 року  вилучено  з  книги  реєстрації  35 банків,   зокрема   за   період   1995-1997   років  з  ініціативи Національного банку припинено діяльність  65  банків.  Крім  того, діяльність  4-х  банків  припинено  за  рішенням арбітражних судів України.

     Дії Національного банку  України  щодо  розвитку  банківської системи були спрямовані на її зміцнення...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе   Андрійовичу,   скільки   часу   вам  ще потрібно?

     ЮЩЕНКО В.А. П'ять хвилин.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Через  5  хвилин  ми  завершимо, зробимо перерву, а потім ці 30 хвилин пролонгуємо. Будь ласка.

     ЮЩЕНКО В.А.   Від  1996  року  Національний  банк  запровадив ліцензування банківських операцій. Сьогодні 175 комерційних банків відбули  ліцензування.  Ключовим  фактором  діяльності банківської системи України є капіталізація капіталів комерційних  банків.  За станом на 1 січня загальна сума власних фондів банківської системи становить 3,6 мільйона  гривень;  за  1996  рік  вона  збільшилася вдвоє,  на  кінець  першого кварталу поточного року зросла ще на 7 відсотків.  Сплачений  статутний   капітал   банківської   системи становить  1,1  мільярда,  за  1996 рік сума його зросла більш ніж удвоє.  У середньому на один комерційний банк України в 1995  році статутного  капіталу  припадало  2,4  відсотка,  1996  року  - 5,6 відсотка.  Сьогодні середній капітал банку становить 6,1  мільйона гривень.  Кількість  банків,  які  мали  нестачу  власних  коштів, зменшилася за рік більш ніж удвоє,  і за станом на  1  січня  1997 року  6  банків  мали  лише розрахункову нестачу власних коштів на суму 350 мільйонів. Кількість збиткових банків зменшилася протягом 1996  року з 22 до 15.  На 1 січня 1997 року загальна сума збитків банківської системи сягала 78 мільйонів гривень проти 86 мільйонів гривень за попереднього періоду.

     Унаслідок здійсненого  Національним банком аналізу діяльності комерційних банків за 1996 рік можна  констатувати,  що  в  деяких банках,  які діяли в режимі фінансового оздоровлення та посиленого контролю Національного банку,  спостерігалися позитивні  зрушення. Це засвідчує підвищення загальної ліквідності банківської системи, скорочення  кількості  збиткових  банків  та  підвищення  власного капіталу банків і власних коштів комерційних банків України.

     Маємо позитивні  процеси  щодо  утримання контролю над рівнем простроченої та пролонгованої заборгованості.

     Правління Національного     банку     розробило     концепцію стабілізації  банківської  системи  і  підвищення її безпеки,  яка передбачає створення генеральної інспекції, чотирьох департаментів Національного  банку  для  забезпечення  контролю  над  діяльністю комерційних  банків  і,  безумовно,  недопущення  системної  кризи банківської системи.

     Шановні народні депутати!  На додаток до двох звітів ви маєте дані про прибутки 1995-1996 років та пропозиції щодо їх розподілу. Правління  Національного  банку  звертається  до  вас із проханням затвердити запропонований баланс Національного  банку  1995-  1996 років  і  розподіл  прибутків  за 1995-1996 роки.  Усі ці таблички містяться в додатках.  Я їх не коментуватиму. Якщо у вас виникнуть якісь запитання, готовий дати відповіді на них.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Андрійовичу, спасибі, сідайте.

     Після перерви   поставимо  запитання,  а  зараз  надаю  слово Михайлу Дмитровичу Сироті (Шум у залі).

     СИРОТА М.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (Придніпровський   виборчий  округ,  Черкаська  область).  Шановні колеги!  З поваги до членів Лічильної комісії,  які не  гуляли,  а вийшли   такі   знесилені,   прошу  хоча  б  півхвилини  послухати результати.

     "Протокол засідання Лічильної комісії щодо підсумків таємного голосування  по  виборах суддів Верховного Суду Андрія Васильовича Гнатенка і Миколи Павловича Пшонки.

     Кількість народних депутатів,  які одержали бюлетені,  - 291, кількість  народних депутатів,  які взяли участь у голосуванні,  - 280.  За Гнатенка Андрія Васильовича - 224,  проти - 56; за Пшонку Миколу Павловича - 210, проти - 70.

     Комісія вирішила  вважати не обраними суддями Верховного Суду Андрія Васильовича Гнатенка і Миколу Павловича Пшонку.

     По виборах суддів Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського суду.

     Дозвольте не  зачитувати  прізвища  тих,  хто був внесений до бюлетенів,  ви  всі  їх  знаєте,  я  зачитаю  відразу   результати голосування.

     Кількість народних депутатів України,  які одержали бюлетені, 291.  Кількість народних депутатів України,  які  взяли  участь  у голосуванні, 279.

     Верховний Суд  Автономної  Республіки  Крим:  Бондарєв - "за" 259,  "проти" 20;  Білоусова - "за"  257;  Єзерська  -  "за"  260; Корольков  -  "за"  263;  Курська  - "за" 267;  Панков - "за" 260; Сиротюк - "за" 266.

     Волинський обласний суд: Хлапук - "за" 264.

     Дніпропетровський обласний   суд:   Басуєва   -   "за"   230; Гришунькіна - "за" 236; Капелюха - "за" 238; Кузьменко - "за" 263; Легуєнко - "за" 263;  Мартиненко - "за" 264; Некрасова - "за" 259; Пойда - "за" 264;  Рудь - "за" 264; Тепикіна - "за" 240; Чубуков - "за" 258; Шкарбута - "за" 263.

     Житомирський обласний суд: Моніч - "за" 267.

     Закарпатський обласний суд: Гошовський - "за" 267.

     Івано-Франківський обласний  суд:  Бегін - "за" 261;  Лесів - "за" 263; Флісак - "за" 267; Шишко - "за" 240.

     Київський обласний суд: Борисенко - "за" 262; Лавренюк - "за" 260; Мединська - "за" 259.

     Львівський обласний суд: Модрицький - "за" 262; Слюсар - "за" 230; Теслюк - "за" 264.

     Харківський обласний суд: Гузь - "за" 266; Гришков - "за" 257; Григоров - "за" 257;  Долгов - "за" 257;  Зубков - "за"  257; Колтунова - "за" 258;  Коровін - "за" 258;  Кушнаренко - "за" 266; Маміна - "за" 263; Орлова - "за" 257; Устименко - "за" 267.

     Херсонський обласний суд: Годун - "за" 239; Дубченко - "за" 240; Ноздряков - "за" 239; Радченко - "за" 239; Раєнко - "за" 241; Сенін - "за" 239.

     Хмельницький обласний суд: Кульбаба - "за" 264;  Ніколаєва - "за" 263;  Онищук  -  "за"  266; Садовенко - "за" 265.

     Чернівецький обласний суд: Гущина - "за" 264; Івасюк - "за" 267; Тарбинський - "за" 266.

     Київський міський суд: Барановська - "за" 262;  Забугіна - "за" 260;  Кузьмін - "за" 264; Кузьменко - "за" 264;  Куринська - "за" 266; Перепічай - "за" 264; Симакіна - "за" 210; Титаренко - "за" 236.

     Таким чином,   Лічильна   комісія   вважає   обраними    всіх перерахованих суддів,  за винятком Лариси Олександрівни Симакіної, яка не набрала потрібної кількості голосів, 226, вона набрала 210.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  є запитання до голови  Лічильної комісії? Немає.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  затвердження проекту постанови. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 203.

     Я прошу ще раз проголосувати (Шум у залі). Голосуємо.

     "За" - 211.

     Шановні колеги,  я ще раз ставлю на голосування для певності. Будь ласка.

     "За" - 217.

     Гаразд, проголосуємо після перерви.

     Запишіться, будь ласка, хто бажає поставити запитання Віктору Андрійовичу після перерви.

     Шановні колеги!  Розпочнемо роботу о  12  годині  50  хвилин. Дозвольте  мені  від вашого імені поздоровити всіх обраних суддів, побажати  їм  здоров'я  і  плідної  роботи  у  виконанні   законів (Оплески).

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо     пленарне    засідання.    Вікторе Андрійовичу,  прошу на трибуну.  Скільки часу відведемо? 20 хвилин достатньо?  (Шум у залі).  Шановні колеги, ми працюємо сьогодні до 15-ї години,  а питань дуже  багато,  тому  я  прошу  відвести  20 хвилин.  Стислі  запитання - стислі відповіді.  І все буде гаразд. Виставте 20 хвилин, будь ласка.

     Депутате Хомич, будь ласка. За ним - депутат Ніколаєнко.

     ХОМИЧ М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Дубровицький виборчий округ, Рівненська область). Шановний Вікторе Андрійовичу! Я  дуже уважно вислухав вашу доповідь щодо досягнень Національного банку за час  вашого  керівництва.  Скажіть,  будь  ласка,  як  ви оцінюєте  роботу  Національного  банку  у  виявленні та поверненні валюти  з-за  кордону?  У  цьому  плані  ви  теж  маєте  позитивні досягнення щодо безконтрольності та обсягів вивезеної валюти? Адже валюта як містилася незаконно за кордоном,  так і далі  міститься. Зокрема   відомі   випадки,  коли  виявляються  факти  незаконного розміщення  валюти  за  кордоном,  а  керівники  вашого  відомства узаконюють ці факти.

     Дякую за відповідь.

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую за запитання. Гадаю, питання постало тому, що Національний банк видавав ліцензії на вивіз готівки з  України. Вважаю  за потрібне пояснити,  що це є пряма функція Національного банку,  і банк є ліквідним (кожний комерційний банк), якщо готівку регулярно     та    повною    сумою    переводить    на    рахунки банківкореспондентів і ввозить в Україну безготівкову валюту через запис у кореспондентській позиції.

     Знаєте, я  критично  до цього ставлюся і не можу сказати,  що задоволений (так,  як і ви) політикою Національного  банку.  Не  з погляду   повернення   коштів,  до  повернення  Національний  банк практично не має  стосунку.  Повернути  валюту  можна  лише  одним способом  -  мати тверду національну валюту.  Тоді вивезена валюта обов'язково повертатиметься. Це інструменти Національного банку.

     Сьогодні я можу сказати, що 1996 року  вперше  обсяг  валютних  операцій на українському ринку перевищив обсяг експорту з  України.  Яка  валюта  повертається  в Україну?  Це  так  і залишиться питанням.  У 1992-1993 роках через гіперінфляцію дуже багато валюти було вивезено за  кордон.  Як  її повернути в Україну, щоб мати від того економічний виграш, повинен визначити Національний банк України.

     Проте я поділяю вашу думку,  що  Національний  банк  ще  дуже багато в цьому питанні недоробив.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Платовський.

     НІКОЛАЄНКО С.М.    Шановний   Вікторе   Андрійовичу!   Аналіз засвідчує,  що  в  сільськогосподарському   виробництві   бартерні операції  становлять  майже  60  відсотків,  а в промисловості цей відсоток ще вищий. До внутрішнього валового продукту ми маємо десь близько  10-12 відсотків наявних грошей.  Чи не вважаєте ви,  що в нас сьогодні негаразди з кількістю грошей,  підприємства не  мають обігових коштів, не можуть узяти кредити?

     І ще  одне.  Чому  й  досі ми не маємо державного банку,  щоб бюджетні  гроші  не  прокручувалися  у  приватних  банках,  а  щоб державний   банк   мав   кошти   і   використовував  їх.  Оскільки стабільність,  якою ви хвалилися,  твориться за рахунок  того,  що люди роками не отримують зарплату?

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую.  Дозвольте не погодитися,  що невиплачена зарплата є фактором стабілізації.  Національний банк  виконав  усі фінансові зобов'язання, які мав перед бюджетом у рамках Закону про бюджет на 1995-1996 роки.  Заборгованість у зарплаті  не  залежить від  стосунків  НБУ  та Мінфіну.  Мабуть,  причина в іншому.  Я не називатиму інші фактори, але це однозначно не монетарний фактор.

     Друге. Ви ставите  досить  традиційне  запитання  щодо  рівня монетизації   нашої  економіки.  Ви  називаєте  10  відсотків.  За найскромнішими підрахунками ми маємо на руках у населення від 8 до 12  мільярдів доларів (Шум у залі).  Хвилинку,  я поясню.  У 1992- 1993  роках  внаслідок  гіперінфляції   комерційні   структури   і громадяни заощаджували не в українських карбованцях,  а в доларах. І  долари  стали  паралельною  валютою,  яка  обслуговує   валовий внутрішній   продукт.  Якщо  тіньова  економіка  сьогодні  утримує близько 50 відсотків,  то ви розумієте,  вона ж і обслуговується в тіньовому  режимі.  Доларова  маса  сьогодні  оцінюється  в обсязі близько 10 мільярдів.  Що таке 10 мільярдів доларів?  Це приблизно 18  мільярдів  гривень.  Ми  нині  маємо грошову масу 10 мільярдів гривень.  Дві грошові маси ми маємо в доларах,  і  вони  не  діють продуктивно. Ідеться про те, що єдиний спосіб піднести монетизацію економіки -  не  емісія,  а  повернення  тієї  вільноконвертованої валюти, яка перебуває в обігу поза офіційним ринком.

     Якщо на  сьогодні  взяти  долари  і національні гроші,  то ми маємо рівень монетизації 1986 року.

     Стосовно бюджетного  банку.  Знаю,   що   можу   дати   зараз непопулярні коментарі,  але стисло відповім.  Якщо ми хочемо взяти під  контроль  обіг  державних  коштів,  у  державі  повинна  бути скарбниця  -  це  операційний банк Міністерства фінансів.  І жоден інший банк не може виконувати ці функції:  жоден  бюджетний  банк, жодні гібриди,  про які йдеться.  Це все від того, що ми, вибачте, не дуже добре вивчили цю проблему.

     Добре налагоджена ритмічна скарбниця, яка тримає свої рахунки в  Національному  банку,  -  це вже 99 відсотків відповіді на ваше запитання,  як  проконтролювати  бюджетний  капітал.   Сподіваюся, розбудова держскарбниці (Національний банк сьогодні з власної волі комп'ютери передав),  буде тим інструментом,  який дасть позитивну відповідь на ваше друге запитання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну   хвилинку,   Вікторе  Андрійовичу.  Депутат Ніколаєнко мав на увазі, що проблема з виплатою заробітної плати і пенсії виникла,  бо бюджетні кошти потрапляють у комерційний банк. Гадаю,  не треба бути професіоналом,  аби  все  зрозуміти.  Такого немає в жодній країні світу, бо комерційні банки повинні займатися комерційною діяльністю, а не бюджетом.

     Депутат Платовський, за ним Радченко.

     ПЛАТОВСЬКИЙ Є.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Вознесенський   виборчий   округ, Миколаївська область). Прошу передати слово депутату Куз'єву.

     КУЗ'ЄВ В.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Центральний виборчий округ, Миколаївська область).  Фракція  комуністів.  Шановний  доповідачу!  Ви занадто часто говорите, що стабільність національної грошової валюти в нас постійна і надалі теж буде.

     Мої виборці  дійшли  висновку,  що  ця стабілізація досягнута насамперед за рахунок мізерної заробітної плати, пенсій, стипендій та тривалого штучного стримування їхніх виплат. Іншими словами: за рахунок тотального зубожіння народу.  Чи  погоджуєтеся  ви  з  цим висновком? І як довго ще триватиме така антинародна політика?

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую  за  запитання.  Я  не  погоджуюся  з  цим висновком і хочу задати запитання у відповідь. Національний банк у рамках  затвердженого  вами  бюджету  видав  Міністерству фінансів кошти?  Чи хтось вважає,  що Національний банк ще  дав  без  вашої санкції  емісію  Міністерству  фінансів?  Правління  Національного банку заявляє:  своєї власної ініціативи щодо емісії в нас не було і не буде.

     Якщо йдеться  про  потребу збільшити дефіцит бюджету і про ті проблеми, які ви називаєте, то це проблеми політичні. Вони повинні порушуватися  в  політичних  інститутах.  А Національний банк свої завдання,  затверджені в 1995-1996 роках у цих стінах,  виконав на 100 відсотків.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате   Радченко,  прошу.  За  нею  -  депутат Чернявський.

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Прилуцький   виборчий   округ,  Чернігівська  область). Шановний Вікторе Андрійовичу! Фінанси і банківська система - серце економіки. Саме з таких позицій я й хочу поставити своє запитання. Скажіть,  будь ласка,  якими додатковими  повноваженнями  потрібно наділити   Національний  банк,  які  додаткові  законодавчі  норми потрібно  ухвалити  Верховній  Раді,  щоб   сформувати   дієздатну фінансову  систему в Україні?  Як регулювати фінансоворозрахункові операції     між     суб'єктами      господарювання,      зміцнити розрахунково-бюджетну  дисципліну та спрямувати фінансово-кредитну політику банків,  аби врешті-решт  в  Україні  спрацював  основний закон  економіки - гроші-товар-гроші,  а не сало-газові труби?  За здорового глузду, не кажучи вже про професіоналізм, такого бути не може.

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую за запитання. Воно для мене, чесно кажучи, складне,  оскільки тут не все входить до компетенції Національного банку.

     Якщо ми  хочемо,  щоб гроші як національний продукт мали одну характеристику,   були   просто   незмінними   і   не   обманювати виробничника, треба з цієї позиції прийняти декілька законів.

     Підготовлений і  на червень у попередньому плані значиться на розгляді проект Закону  про  Національний  банк,  де  мусить  бути сказано:  ми домовляємося,  що іншого рівня девальвації грошей, як передбачає процедура цього закону, у суспільстві не буде.

     Щодо розвитку  кредитного  ринку,  ви   знаєте,   маємо   три проблеми, які протягом багатьох років не розв'язуються.

     Зокрема це позиція застави.  Україна - єдина країна, де немає банківської застави,  де закон забороняє банкові брати під заставу речі,   які  в  усьому  світі  є  предметом  застави  і  предметом кредитування.

     На жаль,  дві наші спроби змінити законодавство в інший  бік, особливо  щодо  державних  підприємств,  де  53  відсотки вкладень банківської системи,  виявилися марними.  По суті,  на сьогодні 60 відсотків  активів не можуть бути предметом кредитування.  Це наша провина,  наше політичне розуміння того,  що банківська система не повинна формувати приватизаційні процеси чи якісь інші.  Адже тоді виникає питання:  якщо не повернув кредит, віддай майно. А віддати майно   означає   змінити   форму   власності,   що   є  вторинною приватизацією.  Але це політичне питання,  яке  треба,  безумовно, розв'язати.

     Нині проект Закону про заставу, де Національний банк виступає органом,  який веде інститут застави,  уже на  першому  читанні  у Верховній Раді.

     Друге в  цьому  блоці  -  страхування  кредитних і депозитних ризиків.  У 1992-1993 роках наше населення на вкладах  в  Ощадному банку, інших банках утратило все, що в нього було.

     Рік закінчився,   прирости   кредитних   депозитів  населення збільшились удвоє,  але досі немає страхування населення з мотивів ускладнення фіскальної політики в державі.

     У нас  комерційний  банк не застрахований із жодної кредитної позиції.  А ви розумієте,  що комерційний банк мусить  ризикувати. Проект  Закону  про  страхування  кредитних  і  депозитних ризиків перебуває тут.

     Третє. Проект Закону про національний  кредит  розробляється. Варто  додати  сюди вексельний обіг,  що є головною проблемою:  як розміняти   борги,   котрі   держава    має    перед    суб'єктами господарювання, через вексельне обслуговування? Запустити механізм вексельного обслуговування,  і я вважаю, що на 70 відсотків наявна платіжна криза може одержати перспективу для розв'язання.

     Ось юридично необхідні передумови для того,  щоб ми розпочали розв'язання проблеми платіжної кризи.

     Я цим обмежуся, відповідаючи на дане запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутате Чернявський,  прошу.  За ним - депутат Олексєєнко.

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область). Дякую. Шановний Вікторе Андрійовичу! Ви сказали, що рівень інфляції в нас невисокий - 5,5 відсотка. Немає сумніву в тому,  що  це  велика  заслуга  ваша і вашої системи.  Але чи не є прихованою інфляцією те,  що протягом  7  років  не  відновлюються основні   фонди  ні  колгоспів,  ні  радгоспів,  ні  фермерів,  ні народного господарства,  мабуть,  у  цілому.  Та  й  не  тільки  в народному господарстві,  а кожна сім'я тепер живе за рахунок того, що має якийсь запас. А в сім'ях, де запасів уже немає, там діти не про "снікерси" думають,  а про хліб святий.  То чи це не прихована інфляція?

     І ще    таке.    Ви    самі    прекрасно    розумієте,     що сільськогосподарське  виробництво  не може працювати без отримання кредитів. Яка перспектива щодо кредитів для сільськогосподарського виробництва  та  як  триває підготовка проекту Закону про кредитну систему?

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.А. Я почну з другого запитання.

     У своїй звітній доповіді я казав про те (і для  цього  є  всі підстави),  що  Національний  банк  має підтримувати національного виробника фінансово.

     Монетарна політика 1997 року  може  бути  змодельована  таким чином,  що вперше поточного року ми можемо дати нашому виробникові більше  одного  мільярда  гривень,  не  змінивши   ситуації   щодо інфляції.   Але  для  того  треба  домовитися  ось  про  що:  коли Національний банк звільняє з фондового ринку,  з  ринку  державних цінних  паперів  цей  мільярд,  він  передає  його на кредитування економіки. Як звільнити один мільярд із фондового ринку? Потрібно, щоб  з  1997  року глобальним кредитором дефіциту бюджету на ринку державних цінних паперів  поступово  ставало  власне  населення  і власний  суб'єкт.  Ви знаєте,  що постановою уряду передбачено з 1 квітня випуск  для  населення  цінних  паперів.  Це  -  колосальне джерело  формування  не  тільки  дефіциту бюджету,  але і кредитна підтримка економіки.  Ми  можемо  восени  вже  вам  звітувати,  що близько  одного  мільярда  українська  економіка  вперше 1997 року отримає реальних кредитів.  Такої характеристики вона не мала ні в 1995,  ні  в  1996 роках.  Питання села - це,  звичайно,  складова частина кредитної підтримки.  Якщо ми  хочемо  мати  0,3  відсотка реального приросту,  то мусимо дати 6 відсотків реального приросту кредитних ресурсів.  Ми це закладаємо на 1997 рік.  Ця  математика працює...

     Шановні народні депутати,  я розумію, що в третьому запитанні мається на увазі  невиплачена  заробітна  плата.  Я  поділяю  вашу тривогу,  яка виникає з даного приводу,  але ми зараз говоримо про Національний   банк.   Національний   банк   усі   ті    фінансові повноваження,  які ви надали,  виконав. Коли йдеться про те, що ми ще як кажуть,  недовиконали,  будь ласка, врахуйте: перше, дефіцит бюджету,  друге, рівень інфляції, і тоді Національний банк видасть гроші...  Навпаки не  буде,  Національний  банк  дотримуватиметься тільки тієї економічної політики, яка затверджується в цьому залі. Формувати власну політику ми конституційно не маємо права.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Олексєєнко, будь ласка. За ним - депутат Красняков.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку  села (Мар'їнський виборчий округ,  Донецька область).  На 1 січня 1996 року в  обігу  було  приблизно  457-460 трильйонів   карбованців.   На   1  вересня  іще  додалося  80-100 трильйонів,  а обмінові підлягало тільки 210  трильйонів.  Мабуть, 357  трильйонів  перебувало  в  тіньовій економіці.  I продовжуючи запитання Ніколаєнка: чому ви проти того, щоб був державний банк і державний контроль за коштами, які є в обігу?

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую  вам  за запитання.  Можливо,  ви не такий висновок зробили.  Я  не  проти  якогось  державного  банку,  хоча розумію,  будь-яка  форма державного управління в фінансах веде до обдурювання держави.  Але це  питання  стосується  тих,  хто  хоче створити  такий  банк.  Що  стосується  банку,  який  би  управляв бюджетними коштами, то тут треба дещо пояснити. Коли ми розуміємо, що  національна скарбниця - це той інститут,  який кожного дня має облік щоденних доходів,  облік щоденних видатків  по  горизонту  і щоденний баланс,  який банківська система завжди мала, то я згоден назвати,  що це є бюджетний банк. Це той класичний бюджетний банк, завдання  якого  полягає  в  щоденному  фінансовому обслуговуванні держави.  Я за такий державний банк,  я за такий  бюджетний  банк. Щобільше, Національний банк передає математику, комп'ютери і людей такому банку, я відверто про це вам кажу.

     Стосовно цифри, яку ви назвали. Очевидно, йдеться про різницю в  обміняних карбованцях і тих,  які залишилися поза обігом.  Така різниця оцінюється на сьогодні приблизно в 65  мільйонів  гривень. Ми впевнені,  що ця сума ніколи не обміняється,  але, ви знаєте, у квітні ми  прийняли  рішення  про  те,  що  грошова  реформа  далі здійснюватиметься  за  спеціальним режимом,  і ми підемо назустріч тим громадянам,  які через різні причини не  змогли  обміняти.  Ми сподіваємося   ще   декілька   мільйонів   обміняти.   Через   рік Національний банк внесе пропозицію до Верховної Ради про  те,  щоб декілька десятків мільйонів необміняних купонів списати чи в доход держави, чи в доход Національного банку, які будуть використані на бюджетні цілі (Шум у залi).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Красняков.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька   область).   Фракция   коммунистов.   Уважаемый   Виктор Андреевич,  вы очень убедительно говорили о характере  проведенной денежной  реформы  и  введения  нашей  гривни.  Вы  в своем отчете говорите,  что был проведен прозрачный вариант безконфискационного типа,  и  выделяете  четыре  основных  благоприятных  условия.  Не кажется ли вам,  что одним  из  первых  типов  проведения  реформы является  легализация  какой-то  части  денег,  которые украдены у нашего государства?

     И еще такой вопрос.  У нас есть информация, что за проведение аудита  нашего Национального банка вы заплатили 300 тысяч долларов иностранной   фирме.   Почему   всетаки   Национальный   банк   не воспользовался услугами той же Счетной палаты Верховного Совета?..

     Александр Николаевич,   я   предлагаю  сегодня  не  принимать решение по отчету Национального банка. Виктор Андреевич, наверное, согласится  со  мной  в  том,  что даже большой финансист местного маштаба Ющенко не смог бы изучить два тома таких документов за два дня.

     Спасибо.

     ЮЩЕНКО В.А.   Ви   знаєте,   ваше  запитання  має  політичний характер, а не економічний. Я спробую дати економічну відповідь. Я впевнений,   якщо  держава,  так  би  мовити,  підійшла  до  свого населення,  до свого виробничника  гіперінфляцією,  то  вона  мала передбачити,  що  її  не  сприйме  ні  суб'єкт господарювання,  ні населення.  Це  об'єктивна   реакція   суб'єктів   господарювання, приватних осіб на політику держави.

     Друге. Я  не  впевнений,  що весь капітал,  який ви називаєте тіньовим,  є кримінальним.  І  ми  з  вами  знаємо,  що  більшість тіньового капіталу,  з яким працюють нині наші директори,  - це не кримінальний капітал.  Питання його легалізації  не  пов'язане  із кримінальною  відповідальністю.  Я  в  даному  випадку  говорю  як економіст.  І,  безумовно, нація повинна вирішити, чи боротиметься вона  з  тим,  що  мільярди  доларів  працюють  на економіку інших держав, чи вдасться до якогось компромісу.

     Я розумію  соціальне  підгрунтя  вашого  запитання,  і   воно слушне,  але  це  насамперед  політичне  рішення.  Це  рішення  не Національного банку,  як і грошова реформа.  Національний банк був лише оператором цієї реформи.  Там,  де потрібні були наші поради, ми їх надавали  і  надзвичайно  цінуємо  те,  що  нашими  порадами скористалися.

     Я впевнений,  що  такий  тип  реформ  корисний  не лише нашим людям, але й нашій економіці в цілому.

     Те, що ми сьогодні маємо  приріст  вкладів  населення  такий, якого  не було останніх шість років (як за депозитами підприємств, так і за депозитами населення),  - це,  на мій погляд, арифметична відповідь на дане запитання.

     Тепер про    аудит.   Аудит   Національного   банку   повинен проводитися   міжнародною    організацією,    оскільки    балансом Національного    банку    користуються    насамперед    міжнародні організації,  які навряд чи реагуватимуть на висновки національних інститутів.  Нам  потрібен  аудит  міжнародного  стандарту.  Є три провідні фірми світу,  які проводять аудит центральних банків.  Я, можливо,  помиляюся,  але  та цифра,  яку ви назвали,  - 300 тисяч доларів - близька до тієї ціни,  яку сплачує не лише  Національний банк,  а  будь-який  комерційний  банк із першої десятки,  у якому провадиться міжнародний аудит.  Це,  я  вас  запевняю,  мінімальна ціна,   а   насправді  вона  більша.  Проте  це  регламент,  якого банківська система України повинна дотримуватися.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

     Перш ніж  надати   слово   Вадиму   Петровичу   Гетьману   як співдоповідачеві,  я,  шановні  колеги,  поставлю  таке  риторичне запитання.  Ми часто вживаємо вислів "тіньова економіка", говоримо про  те,  скільки  в тіньовій економіці обертається грошової маси. Якщо ми знаємо,  що є тіньова економіка,  то чому ж ми не скажемо, хто керує тіньовою економікою?  Люди нас слухають і думають:  "Усі знають про тіньову економіку,  то чому  ж  її  на  світ  божий  не виводять?"

     Тому, треба не просто використовувати якісь вирази, не завжди зрозумілі, а говорити про те, що знаєш.

     Вадиме Петровичу,     будь     ласка.     Слово     надається співдоповідачеві Вадиму Петровичу Гетьману.

     ГЕТЬМАН В.П.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Тальнівський виборчий округ, Черкаська область). Депутатська група "Незалежні". Шановні народні  депутати!  Слухаючи,  як  прискіпливо  деякі  мої колеги  народні  депутати  екзаменували голову Національного банку України, мені згадалися слова Михайла Драгоманова з його праці "Ми

- українці":  "У нас виноват тот,  кто работает,  - с него и шкуру сдирают".  Звичайно,  це перебільшення.  Віктор Ющенко залишився в своїй  шкурі,  але заради об'єктивності треба зазначити,  що і наш парламент не все зробив для центрального банку.  Через пересторогу чи  недовіру залишився свого часу нерозглянутим звіт Національного банку  за  1995  рік  і  не  було  затверджено  баланс,   кошторис Національного  банку  на  1996  рік (пам'ятаєте,  ми вирішували ці питання в останній день минулого року).  Майже рік не вносився  на розгляд Верховної Ради Закон про Національний банк. І не дивно, що за таких обставин не міг бути виданий указ Президента України  про Тимчасову   раду   Національного   банку   України   на   чолі   з віце-прем'єром.  Ця рада збирається,  зокрема,  розглядати: річний звіт  (те,  що  ми  робимо),  бухгалтерський  баланс,  погоджувати кошторис  і  навіть  за  поданням  Міністерства  фінансів  України скасовувати окремі рішення правління Національного банку України.

     Усе правильно.  Вакууму в природі нема,  і коли не вирішує ці питання парламент, знайдуться інші.

     Так і хочеться сказати:  ось ми з вами і приїхали!  Практично ми   підійшли   до   прямого  підпорядкування  центрального  банку виконавчій владі,  а це,  безумовно, може призвести лише до втрати досягнутої   з  такими  зусиллями  стабільності  власної  грошової одиниці,  що,  відповідно до Конституції,  є прямим  обов'язком  і центральною функцією Національного банку України.

     Шановні колеги,  кожен  неупереджений народний депутат,  який грунтовно ознайомиться з річним звітом Національного банку за 1996 рік,  помітить,  що  навіть  за  цих  умов центральний банк на тлі невизначеного економічного курсу нашого так  званого  економічного блоку,  можливо,  єдина динамічна економічна структура, яка хоча б щось зробила для того,  щоб з'явилися оці перші паростки,  сказати б,  макростабілізації,  про  що  не  раз  зазначалося  з  найвищих державних трибун.

     Безперечно, 1996 рік увійде до історії нашої  країни  завдяки двом   подіям:  прийняттю  Основного  Закону  і  запровадженню  до грошового бігу національної валюти - гривні.

     Президент Міжнародного валютного фонду Мішель  Кондесю  якось сказав,  що  проведення грошової реформи - це полювання на тигра з однією  кулею  в  рушниці.  Кожен  промах  -  смертельний.  Влучно сказано.  Справді,  і  під  час  полювання  на тигра,  і в процесі грошової реформи промаху бути не може.

     Досвід багатьох країн свідчить: коли перша грошова реформа не вдається,  то мало залишається надій виправити становище другого  разу.  Довіру  населення  до  власної грошової  одиниці  більше повернути не можна.  І з цим втрачається шанс отримати сильну валюту. І гадаю, ви погодитеся, сьогодні, хто б  тут  що  не  говорив,  увесь  світ  визнав  - Україна попри всі економічні негаразди має сильну  валюту.  І  невипадково  лише  їй одній із 40 країн світу дозволено сьогодні приєднатися до статті 8 Статуту Міжнародного валютного фонду,  що відкриває шлях до вступу України в клуб країн, що мають вільно конвертовану валюту.

     Сьогодні з  повною  певністю  можна  заявити,  що  в  Україні створено принципово новий механізм  регулювання  грошового  обігу, запроваджено   сучасні   інструменти  грошово-кредитної  політики, лібералізовано  механізм   ціно-   і   курсоутворення,   ефективно функціонує   валютний   ринок   та  пришвидшено  формується  ринок державних цінних паперів.

     Проте позиції гривні на грошовому ринку далекі від ідеальних. Макроекономічна стабілізація залишається ненадійною.  Процес спаду виробництва  триває.  У  кризовому   стані   перебувають   фінанси підприємств.

     Нерозвинутість внутрішнього  фінансового  ринку спонукає уряд до примусового залучення фінансових ресурсів  затриманням  виплати заробітної плати з державного бюджету.  Турбує,  що заборгованість за  минулий  рік  не  оформляється  як  державний  борг.  Серйозні ускладнення  для  гривні  постали у зв'язку із затримкою прийняття бюджету і проблемами фінансування дефіциту державного  бюджету  за браком альтернативних джерел його фінансування.

     І все-таки  величезним  здобутком  грошової реформи 1996 року було  закінчення  формування   організованого   валютного   ринку. Достатньо  сказати,  що  протягом лише одного року (зверніть на це увагу) валютний ринок зріс більше ніж удвоє і склав  у  доларовому еквіваленті 20,9 мільярда доларів, тобто дорівнює валюті експорту. Це і є демонстрація сильної валюти,  яка повернула собі довіру  не тільки населення, але й суб'єктів господарської діяльності.

     Та найголовнішим досягненням 1996 року  в  галузі  грошовокредитної  сфери   вважаю   створення національного  фондового  ринку  облігацій  внутрішньої  державної позики,  що  дає   змогу   запровадити   найліквідніші   фінансові інструменти   в  регулюванні  грошово-кредитного  ринку  і  вперше залучити до фінансування дефіциту бюджету неемісійні кошти.

     Якісно новим етапом у  розвитку  вторинного  ринку  державних цінних    паперів    було   впровадження   в   липні   1996   року спеціалізованого  електронного  депозитарію  Національного   банку України, який дав змогу здійснювати операції переведення облігацій від одного власника до іншого в режимі  реального  часу  та  вести реєстр власників облігацій внутрішньої державної позики.

     Прошу взяти  до  уваги,  що  жоден  центральний банк світу не займається  такими  процедурами,  оскільки   спирається   на   вже створений національний фондовий депозитарій.

     Але оскільки  ми  запізнилися  зі  створенням такої системи в Україні, Національний банк знову взяв ініціативу на себе, як свого часу  ініціював створення механізму роботи валютної біржі,  згодом запускав аграрну біржу,  тепер узявся за створення фондового ринку державних цінних паперів.  Нині можна напевне заявити,  він із цим завданням упорався.

     Якщо до  реформи  інтерес  викликали  облігації  з   терміном погашення  у  три  місяці,  що підтверджувало ризиковість ринку та недовіру до стратегічної стабільності,  то після реформи інвестори стали  вкладати  кошти  в  облігації з терміном погашення в 9 і 12 місяців.  Нині  питома  вага  цих  облігацій  становить  понад  70 відсотків загальних обсягів продажу.

     Взагалі операції  з  облігаціями внутрішньої державної позики уможливили  для   Національного   банку   України   цілеспрямоване регулювання  параметрів грошового обігу загалом та обмінного курсу зокрема.  Проте  цей  ринок   поки   що   розвивається   однобоко, здебільшого  за  рахунок первинної емісії.  Вторинний ринок цінних паперів,  який  за  рахунок  мультиплікатора  створює   фінансовий капітал  та  визначає (це головне) вартість грошей на цьому ринку, не розвивається.

     Дотепер причиною  такого   явища   був   надто   складний   і неадекватний податковий режим на вторинному ринку, де з отриманого прибутку власник сплачував  30  відсотків  податку,  0,2  відсотка державного  мита  та  комісійні  банку.  Одначе  первинні аукціони податком не обкладались.

     Позаминулого тижня ми ухвалили Закон про податок на  прибуток підприємств,  тобто звели все до одного знаменника. Тепер прибуток від операцій з цінними паперами обкладатиметься 30  відсотками  як на первинному, так і на вторинному ринках.

     Тож варто  подумати,  чи  мудро ми зробили,  що прийняли таке рішення.

     На жаль,  позиція Національного банку з цього питання, моя та депутата  Суслова не була почута,  внаслідок чого держава обікрала себе-таки.  Адже тепер, перш ніж профінансувати дефіцит державного бюджету за рахунок цінних паперів, вона повинна обкласти цей ринок податком 30 відсотків,  а  потім  закупити  разом  із  податком  і сплатити цей податок сама собі.

     До того  ж  цим  законом ми штучно збільшили ціну кредитів на фінансовому  ринку.  Отже,  у  вас,  шановні  колеги,  не  повинно виникати  запитання,  чому  облікова  ставка  Національного  банку України на сьогодні, скажімо, 25 відсотків, а комерційних банків - 40 чи 50. Ми самі ухвалили такий закон, через який на 30 відсотків подорожчали кредити.

     Крім грошової реформи до активу банку  за  минулий  рік  слід віднести  вдосконалення механізму управління грошовим обігом через такі інструменти, як ломбардне кредитування, операції типу РЕПО на ринку облігацій,  повна лібералізація валютного ринку,  формування офіційного валютного резерву (до речі, він тепер хоча й невеликий, але  все-таки відповідає десь третині потреб Національного банку у тому,  щоб зберігати стабільність грошей), вдосконалення механізму обслуговування     дефіциту    державного    бюджету,    створення найсучаснішої платіжної системи,  виведення  на  повну  потужність банкнотного виробництва та паперової фабрики,  організація системи підготовки та перепідготовки кадрів.

     І все ж,  шановні друзі,  ми не хотіли,  щоб ви подумали,  що Комісія  Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності оцінює  роботу  нашого  головного  банку  через  рожеві   окуляри. Комплексна   криза,  яка  охопила  наше  суспільство,  панує  і  в банківській  сфері.  Якщо  в  Німеччині  за  20   останніх   років збанкрутувало 20 банків, то, як вам доповів тут головний банкір, у нас  третій  рік  банкрутує  20  банків.  35   банків   потребують фінансової санації. На сьогодні сплачений банківський капітал усіх наших банків становить трохи більше півмільярда  доларів  США,  що дорівнює  капіталу  одного  невеликого  західного  банку.  Лише  4 відсотки банківського українського  капіталу  нині  формується  за рахунок  іноземних банків,  тоді як наша норма дозволяє формування до 20 відсотків.  Ніхто не йде формувати банківський капітал,  про який так багато говорилося в цьому залі.

     Понад 40 відсотків грошової маси, як тут уже казали, працює в нелегальній економіці, і в такій самій пропорції бартерні операції замість  грошей  опосередковують товарообіг.  Доларизація грошових відносин усередині країни все ще висока,  хоча  й  знизилась,  але заміщує  наші  гроші  на  одну шосту,  тобто 15 відсотків витісняє все-таки нашу гривню.

     Все це й інше  свідчить,  що  в  Україні  до  цього  часу  не створено   необхідних   ринкових  умов  для  легальної  конкретної діяльності,  а ризик нашого ринку  залишається  одним  з  найвищих серед  держав  світу.  Це і є відповідь,  чому в нашу економіку не йдуть  іноземні  інвестиції,   без   залучення   яких   самостійно економічну кризу, за моїм глибоким переконанням, нам не подолати.

     До цього  часу  не створено необхідних систем захисту вкладів населення та депозитів юридичних осіб.  Крах таких відомих банків, як  "IНКО",  "Лісбанк",  "Градобанк"  та інших,  на жаль,  не став тривожним сигналом для нашого уряду та й для Національного  банку, щоб  забити,  як  кажуть,  на сполох і внести на розгляд Верховної Ради законопроект про страхування вкладів  населення  й  депозитів юридичних осіб.  Та й у цілому я б відмітив,  що Національний банк України якось нерішуче використовує надане йому Конституцією право законодавчої  ініціативи.  І  тому  багато питань,  які потребують негайного вирішення,  чекають свого часу.  А як  мені  уявляється, такого часу в нас уже просто немає.

     I все  ж,  оцінюючи роботу Національного банку за цей період, Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  пропонує Верховній   Раді   прийняти  звіт  до  відома,  затвердити  баланс розподілу  прибутків  за  1996  рік.  Я  звертаюся  до  вас,   тих небагатьох,  хто залишився в цьому залі і виявив інтерес до роботи головного банку країни:  відкладати більше нічого, інакше ми знову не затвердимо і знову нічого не зміниться у цій сфері. Відтягувати прийняття рішення просто вже неможливо.

     Я закликаю всіх,  як кажуть,  до здорового глузду і дякую  за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги,  запитання  будуть?  Я прошу записатися.  А тим часом я поставлю  Вадиму  Петровичу  одне запитання.  Яке  в  нас  співвідношення між ВВП і грошовою масою і яким  повинно  бути  співвідношення  для  так   званої   класичної економіки?

     ГЕТЬМАН В.П.   У   банкірів  є  такий  вислів  -  монетизація грошового обігу.  Це якраз те співвідношення,  з приводу якого  ви поставили  мені  запитання.  Наскільки  я пам'ятаю,  воно сьогодні становить 12,4 відсотка,  тобто грошова маса  дорівнює  ВВП.  Щодо цього  є  багато  спорів,  дискусій.  Але  ж  ми працюємо в зовсім неадекватних умовах.  Маю на увазі  і  бартер,  і  доларизацію,  і нерозвинутість нашого ринку, і тіньову економіку.

     Оскільки сьогодні Національний банк має найсучаснішу платіжну систему,  яка дає змогу в даному випадку вісім разів  робити  обіг цього капіталу, спеціалісти вважають, що оте наболіле питання, яке постійно виникає і в залі,  і поза залом,  - чи вистачає грошей  в економіці... Для мене, власне кажучи, його немає, тому що... Зараз вам,  товаришу доктор економічних наук Вітренко,  я розкажу.  Якщо ВВП у нас за минулий рік упав удвоє, за цей рік - на 35 відсотків, то грошова маса за цей час збільшилася в  декілька  разів.  То  ви мені скажіть, чому в нас не вистачає грошей в економіці? Може тому це, що вони крутяться поза економікою (Шум у залi).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увага! Шановні колеги, я просив би час до перерви (у  нас  залишилося  17 хвилин) використати для запитань,  а після того почнемо обговорення. Не заперечуєте?

     Депутат Степанов. За ним - депутат Пономаренко.

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська область). Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый  Вадим Петрович!  Я очень внимательно слушал выступление председателя Национального банка.  Ожидал,  что же  скажет  лучший банкир мира о нашей банковской системе,  какую оценку ей даст, что скажет о том,  чтобы  банковская  система  влияла  на  возрождение экономики.  И вас я слушал как высокопрофессионального банкира.  И вот никак не пойму...  Вы  говорите  о  деньгах.  Деньги,  деньги, сильная валюта,  независимая и так далее, то есть большая масса. А толку? Кому от этого радостно? Кому счастье приносят эти деньги?

     Если банковская система (такой,  как наша,  нет  ни  в  одной стране мира) неестественная,  искусственная, выведенная за пределы экономики,  абсолютно самостийная, то есть работающая сама на себя

- ради денег,  деньги ради денег... Вы же сами говорите, что упала промышленность,  она уже погибла.  И ни  при  чем  здесь  денежная система. Это первое.

     И второе.  Вы  сказали,  что  без  иностранной  помощи  мы не вылезем. Так как же мы нашу страну после страшной войны, когда она лежала  в  руинах,  возродили  без  плана  Маршалла,  буквально за три-четыре года вышли  на  довоенный  уровень  производства?!  Ну, скажите, пожалуйста, вот вы профессиональный банкир...

     ГЕТЬМАН В.П.   Запитання,   звичайно,   непросте.  I  простої відповіді на нього немає.  Є тільки власна точка зору або те, що я можу вважати професійною думкою. Вона полягає в тому, що, справді, сьогодні банки у відриві від економіки,  в якомусь  відокремленому середовищі  працювати не можуть.  I те,  що банкрутіють,  як я вже казав,  20 банків на рік,  і те,  що капітал  наших  банків...  Ви правильно говорите,  що в нас нібито і не існує...  Та це, дійсно, примітивна  банківська  система,  якщо  капітал  усіх  192  банків України   дорівнює  капіталу  одного  середнього  банку,  скажімо, Німеччини.  Тому про яку банківську  систему  ви  говорите?  Я  ще більше  міг би сказати,  і не запідозрюйте мене в якомусь лобізмі. Але я заявляю вам відповідально,  що якщо не буде найближчим часом прийнято Державну програму підтримки банківської системи, системна криза,  яка сьогодні в нас уже набула  нечуваних  масштабів,  може повністю паралізувати цю державу як державу.

     Сьогодні банки  не  можуть  існувати самі по собі,  а держава сама по собі. Це перше, що я хотів би відмітити. I в цьому зв'язку Національний банк України,  звичайно,  можна критикувати за те, що він, можливо, недостатньо ще займається банківським наглядом, хоча той закон,  який прийнято нами,  недосконалий.  Його треба зробити таким,  щоб Національний банк України міг  безпосередньо  керувати через нормативи (економічні нормативи, я маю на увазі) банківською системою.

     I що стосується інвестицій та плану  Маршалла.  Ніколи  я  до цього  плану  Маршалла  нікого  не  закликав.  Ідеться  про цілком нормальний,  цивілізований процесс.  Не кредити  нам  потрібні.  Я проти  того,  щоб  нам хтось надавав кредити і щоб ми потрапляли в якусь,  як кажуть,  боргову яму. Ідеться про нормальні інвестиції. Якщо на сьогодні в Угорщині на душу населення вкладено одну тисячу доларів,  то в Україні - близько 17 доларів. Вибачте, але більшого капіталу  сьогодні  ми  не можемо знайти.  У нас повинен піднятися вітчизняний інвестор.  А він може запрацювати  тільки  на  якомусь капіталі. Де ми можемо його сьогодні знайти?

     І, нарешті,  якщо  інвестор прийде до нас зі своїм капіталом, дасть нам нові технології,  створить робочі місця, дасть заробітну плату  для  того,  щоб  зрушити  з  місця  виробництво і підвищити мотивацію  до  праці...  Хіба  можна  заперечувати  проти  такого, говорити  про  розпродаж  національної  економіки?  Зовсім ні.  Це міжнародний поділ праці.  А наша економіка є відкритою,  про що ми проголосували у своїй Конституції.

     Я за такий порядок, а не за кредитну допомогу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме  Петровичу,  будь ласка,  тільки не ставте угорську економіку за приклад, бо її розорили.

     Депутат Пономаренко. Потім - депутат Радченко.

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.  Шановний Вадиме Петровичу! Гадаю, ми з вами союзники  в  тому  плані,  що банківська система повинна працювати насамперед в  інтересах  відновлення  і  становлення  вітчизняного виробництва.   Попри  політичні  пристрасті,  попри  об'єктивні  й суб'єктивні недоліки,  які має сьогодні наша  банківська  система, народні депутати, які сьогодні працюють у цьому залі - люди мудрі, і, думаю, приймуть нормальне рішення, що буде схвальним.

     Але я хотів би  запитати  вас  про  таке.  Ми  вчора  ввечері отримали   проект  бюджету  на  поточний  рік.  Там  є  два  таких положення.

     Ось тут написано: "Спрямувати на  покриття  дефіциту  Державного  бюджету України на 1997 рік надходження із:  джерел внутрішнього фінансування у  сумі 3.333.221  тисяча  гривень,  включаючи доходи від емісії державних цінних паперів.." Як ви вважаєте, ця цифра достатня й об'єктивна?

     І далі.  "Затвердити  в  Державному  бюджеті  України  розмір оборотної  касової  готівки  на  кінець  року в сумі 500.000 тисяч гривень". Як ви вважаєте, чи достатня це цифра?

     Дякую за увагу.

     ГЕТЬМАН В.П.  Я дякую за цікаве запитання.  Ця проблема є для нас дійсно кардинальною. Насамперед, уряд, на мій погляд, і не міг нічого  іншого  дати,  тому  що  ми  своєю  Бюджетною   резолюцією встановили йому параметри - в яких межах можна пропонувати дефіцит державного  бюджету.  Якби  цього  не  було,  думаю,  ми  сьогодні отримали б іншу цифру,  яка була б значно більшою.  Так що ми, так би мовити, стримали апетити в цьому напрямі нашого уряду.

     Стосовно джерел фінансування.  Щодо цього я не згоден з  тим, що там записано.  Коли ми будемо затверджувати Державний бюджет... Ідеться тільки про  те,  що  треба  знайти  неемісійні  кошти  для покриття  дефіциту  Державного  бюджету.  Там  написано  настільки завуальовано,  що це дає підстави думати про те,  що ми і в  цьому році  будемо  використовувати  друкарський  верстат  для  покриття дефіциту Державного бюджету. А такого не повинно бути. Треба чітко розмежувати,  яка  частина  з  цих  3,3  мільярда  покривається за рахунок зовнішніх джерел,  а яка - за рахунок внутрішніх, виключно за  рахунок державних - випуску державних позик,  державних цінних паперів. Тоді це буде коректно.

     Щодо касової готівки мені важко  сказати,  акт  експертизи  я отримав  тільки  сьогодні.  Але  хотів би привернути вашу увагу до того (в нашому  комітеті  це  вже  відзначалося),  що  цей  проект бюджету  на  той  час  не  був  погоджений з Національним банком і параметри діяльності уряду і Національного банку там різняться.  У даному разі,  якщо там залишилася цифра, що середній курс валюти - 1,9 гривні за 1 долар,  це призведе до  того,  що  ми  не  зможемо вкластися в ті параметри, які було закладено Бюджетною резолюцією, і інфляція буде вищою. Це потребує додаткового аналізу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Радченко. Після неї - депутат Грабар.

     РАДЧЕНКО Г.Ф.  Шановний  Вадиме  Петровичу!   Мабуть,   кожен депутат  хотів  почути не лише про результати роботи Національного банку,  а й про його найближчі  кроки  щодо  зміцнення  фінансової системи, оздоровлення нашої економіки.

     Скажіть, будь  ласка,  якими будуть найближчі конкретні дії і кроки Національного  банку  і  всієї  фінансово-кредитної  системи нашої   країни   для  того,  щоб  наша  економіка  нарешті  почала підніматися?  Перспектива сподіватися на іноземного інвестора  нам сьогодні,  як бачите,  не світить. Потрібно сподіватися насамперед на свої сили.

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановна Галино Федорівно!  Ви правильно ставите запитання,  але,  на  мій  погляд,  треба його адресувати не мені. Треба отут,  на трибуні,  поставити  міністра  фінансів  і  голову Національного банку.  На моє глибоке переконання, дві організації, які  вони  представляють,  повинні  діяти  за  законом  сполучених посудин.  Так скрізь у світі.  Це надзвичайно близькі організації. Де  не  спрацьовує  фіскальна   функція,   починає   спрацьовувати емісійна.

     Але погляньте  на  ложу  уряду.  Як  тільки почалася доповідь голови Національного банку,  пішов віце-прем'єр,  нецікаво стало і міністру фінансів.

     Про яку  синхронізацію  роботи  ви мене запитуєте,  якщо я не знаю про наміри уряду в цьому питанні?

     Що стосується Національного  банку,  то  ми  з  вами,  Галино Федорівно,  можемо  вимагати  лише одного.  Ми задали йому рамкові умови - написали в Конституції,  що Національний банк є хранителем наших  стандартів,  наших  грошей.  Ми  записали,  що забезпечення стабільності  грошової  одиниці  є  головною,  основною   функцією Національного  банку.  Ми  також  визначили,  що  на  поточний рік пропонується  емісія  в  розмірі  25  відсотків.   Оце   те   поле діяльності,  де  він  засобами  і  методами банківського механізму повинен забезпечити нам оці рамки.  У цих рамках повинні синхронно (згідно із законом сполучених посудин) діяти Мінфін і Національний банк.

     Я шкодую, звичайно, що немає кому взяти участь у цій дискусії від тієї сторони, до якої ви хотіли б звернутися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Грабар.

     ГРАБАР М.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Хустський виборчий округ,  Закарпатська область). Прошу передати слово депутату Товту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. За ним - депутат Швидкий.

     ТОВТ М.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин  (Берегівський  виборчий  округ,  Закарпатська  область). Дякую.  Вадиме Петровичу,  я хотів би вас запитати: як ви оцінюєте роботу  Національного  банку  України  з  точки зору виконання ним своїх обов'язків щодо нагляду за діяльністю комерційних банків?  У наш  час  комерційні  банки  в Україні лопаються,  як і трасти,  а вкладники залишаються такими ж ошуканими і без будь-яких  гарантій повернення своїх вкладів. У Закарпатській області як приклад можна назвати "Лісбанк".  Багатотисячна армія вкладників,  у тому  числі вкладників валюти,  залишилася з носом, і ні ліквідаційна комісія, ні Національний банк ніяких заходів не вживають.

     І друге.  Ваша особиста думка щодо монетарної політики нашого Національного банку: вона сприяє розвитку економіки України чи ні?

     Дякую.

     ГЕТЬМАН В.П.  Дякую. Що стосується першого запитання. Якщо ви мене уважно слухали,  то я критично поставився саме до того, що ми не  зробили  всього  необхідного  і  можливого  для захисту нашого вкладника,  тому що першим кроком будь-якого центрального банку, і не  тільки  банку,  а  й нас із вами є забезпечення умов,  за яких вкладник (я маю на увазі не тільки громадян,  а й юридичну  особу) своїми депозитами повинен бути застрахований від того,  що сталося в 1993 році,  коли гіперінфляція досягла 10 тисяч разів і  знищила всі  ці  вклади.  Це  має  бути  нашим  першим кроком.  Я сьогодні критикував Національний банк за те,  що до цього часу  не  внесено проект  Закону про страхування депозитів і вкладів громадян,  який ми повинні розглянути одним із перших після  того,  як  затвердимо рамкові  дії  Національного  банку  в Законі про Національний банк України. Це перше.

     Те, що  сталося  з  "Лісбанком",  звичайно,  є   катастрофою, національною  катастрофою.  Коли  в німців подібне сталося з одним банком,  то буквально через кілька місяців уряд  вніс  відповідний законопроект з тим,  щоб такого не повторилося. Ми ж чекаємо, поки гряне черговий грім,  а він,  як мені здається, не за горами, тому що на сьогодні ліквідність багатьох банків порушено.

     Що стосується   другого   запитання,   то   я  вже  на  нього відповідав.  Як на мене,  сьогодні в економіці достатньо  грошової маси,  але  наскільки ефективно вона використовується,  наскільки, так би мовити,  наші умови дають можливість  залучити  нелегальний сектор економіки,  щоб він працював за однаковими правилами,  - це вже інша справа. Але з позиції монетариста тут розрахунок зроблено правильно.  Якщо падає валовий продукт (а він у минулому році впав на 12 процентів,  а грошова маса  приросла  на  35),  то  ви  мене запитайте: чому ж не вистачає грошей в економіці?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Швидкий. За ним - депутат Шейко.

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань ядерної політики і ядерної  безпеки  (Жовківський  виборчий округ,   Львівська   область).   Шановний  Вадиме  Петровичу,  моє запитання вже  поставив  Михайло  Михайлович  Товт  -  про  нагляд Національного   банку  за  комерційними  банками.  Я  також  хотів запитати про оце повернення  німецьким  урядом  остарбайтерам  тих відшкодувань, які вони мали.

     Тому прошу передати слово депутату Глухівському.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська   область).   Фракція   Народного  руху.  Шановний  пане доповідачу, мене немає в списку виступаючих, тому хочу сказати, що схвалюю  звіт Національного банку за 1996 рік.  Якби всі в Україні так успішно працювали,  як Національний  банк,  то  ми  вже  давно подолали б економічну кризу.

     Тепер таке   запитання.   Відомо,   що  для  нашої  економіки справжнім  лихом  стала  криза  платежів,  яка  спричиняє  падіння виробництва. Що Національний банк зробив у минулому році для того, щоб її розв'язати і які прогнози на майбутнє з вашої точки зору?

     І друге запитання.  Ви щойно говорили про те, що Національний банк емісує 25 відсотків. Чи не могли б ви уточнити, по відношенню до чого 25 відсотків?  Що,  до  всієї  наявної  грошової  маси  25 відсотків?

     Дякую.

     ГЕТЬМАН В.П. Так, до грошової маси.

     Що стосується  першого  запитання,  то воно,  звичайно,  дуже актуальне. Природно, Національний банк не може стояти осторонь цих питань,  і  я  не  хотів  би якоюсь мірою бути апологетом,  так би мовити,  тієї політики,  яка проводиться і  в  економічному  блоці Національним банком.  Я тут уже одного разу говорив і Ющенко свого часу говорив про це і писав таємні і нетаємні записки тощо.  Ми  з вами  опинилися  не  тільки в системній кризі,  а й щойно вийшли з економічної  катастрофи,  якої  Європа  не  мала  з  часів  Другої світової війни. За моїми даними такої інфляції зазнала тільки одна якась із латиноамериканських країн - 13 тисяч.

     І от після такої страшенної катастрофи ми повинні були  вжити неординарних  заходів,  нетрадиційних,  неформальних,  які  дали б змогу  подолати   наявну   на   сьогодні   дебіторськукредиторську заборгованість, що створилася внаслідок інфляційного вибуху. І, на мій погляд,  ми повинні були свого часу  при  проведенні  грошової реформи списати її, розчистити, так би мовити, поле діяльності для суб'єктів господарської  діяльності  і  з  чистого  листа,  як  це зробили німці, починати економічне відродження.

     Цього не сталося.  Більше того,  ми з вами протягом тривалого часу ніяк  не  спромоглися  прийняти  Закон  про  реструктуризацію боргів.  От  тільки  тепер це зробили,  але прийняли цей закон без ув'язки з картотекою і з безспірним списанням тощо.

     Але все ж  таки  в  основі  платіжної  кризи  лежать  не  дії Національного банку,  у чому я глибоко переконаний і про що звітую з цієї високої трибуни, а структурна криза нашої економіки, з якої ми  ніяк не можемо вийти,  незважаючи на численні рішення,  зовсім проте не пов'язані між собою, що мали б розірвати замкнене коло, у якому  опинилася країна.  І тільки за умови узгодженої економічної політики уряду і Національного банку можна деякою  мірою  вирішити сьогодні питання кризи платежів. Самостійно Національний банк його не вирішить.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шейко.

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний Вадиме Петровичу! Поступове зниження процентної ставки за користування кредитами,  що визначається  Національним  банком,  є додатковим  свідченням стабільної роботи Національного банку і,  я сказав  би,  додатковим  позитивним  балом   на   адресу   Віктора Андрійовича Ющенка.

     Але далі   чомусь  ця  процентна  ставка  девальвується.  Ну, скажімо,  21 відсоток сьогодні плюс 5  відсотків  маржа  -  це  26 відсотків. А в мене в Чернігові відділення Агропромбанку ставку цю підвищує до 52-55 відсотків.  Ви сказали,  що  немає  відповідного законодавства. Але я все ж таки хотів би вам нагадати, що агентами цього банку  є  сільськогосподарські  підприємства,  яких  ми  вже задавили цінами.  І тепер банк процентною ставкою додавлює їх,  не говорячи вже про те,  що він  просто  кредитів  не  надає.  Вадиме Петровичу,  ну який же вихід? Мабуть, усе-таки через ваш комітет і через Національний банк?

     І друге коротеньке запитання. У мене в Бобровицькому районі з листопада  бюджетники  -  вчителі,  лікарі  не отримують зарплати. Уряд,  ясна річ,  уже рік обіцяє розрахуватися, але не видає досі. Яка роль, на ваш погляд, у цьому Національного банку?

     Дякую.

     ГЕТЬМАН В.П.   Шановний   Петре  Володимировичу!  Надзвичайно великої ваги питання  ви  порушили.  І  я,  якби  ви  мене  уважно послухали,  виклав би свою точку зору, хоча вона не тільки моя, її може підтримати будь-який банкір.

     Про що йдеться? Національний банк України зниженням облікової процентної  ставки  не дає директиву встановити всім 25 процентів. Він таким чином тільки дає сигнал,  що сьогодні,  на  його  думку, ринок грошей повинен реагувати на таку-то ціну грошей.  Але дійсна ціна грошей,  я про це  вже  говорив,  складається  на  вторинному ринку,  там, де, будемо так говорити, запускається мультиплікатор, там, де державні цінні папери купуються за тією ціною, яку держава призначила за них. І якщо держава за цінний папір призначає ціну в 52 проценти,  то,  ви  мені  пробачте,  про  яку  облікову  ставку Національного банку ви говорите!  Оце й ціна,  оце та реакція, оце той сигнал комерційним банкам - за  якою  кредитною  ставкою  вони можуть видавати свої проценти.

     Про що  йдеться  сьогодні?  Про  те,  що  ми повинні вийти на нетрадиційні  фінансові  ринки   Заходу   зі   своїми   державними облігаціями.  І  якщо  сьогодні  Росія  завдяки  своїм  облігаціям отримала,  за  своїм  рейтингом,   ставку   (Наталю,   так,   так, послухайте)  в  11  процентів  і  сьогодні  вийшла  на  ринок  з 1 мільярдом доларів,  то завтра держава не викине свої облігації  за ціною,  яка перевищує в три чи чотири рази цю ціну. Тобто ми таким чином гасимо оцей спекулятивний курс, який сьогодні є.

     Як бачимо,  є дуже багато інструментів, якими можна впливати, але,   знову   ж   таки,   це  мають  бути  синхронні  дії  уряду, Національного банку і всього його економічного блоку.

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     МУСIЯКА В.Л.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадиме Петровичу.

     Шановні колеги!  Починаємо обговорення. Проведемо обговорення і  тоді  приймемо  рішення.  Я  гадаю,  що нам треба буде все-таки перенести...  (Шум у залi).  Мабуть,  ми  розглянемо  питання  про перенесення прийняття рішення,  скажімо,  на вівторок.  У нас буде час подумати як,  що,  до чого.  А обговорення  давайте  проведемо зараз.  Записалося  шість  чоловік.  Хай вони виступлять,  а потім приймемо рішення. Згодні?

     Моісеєнко Володимир Миколайович. Будь ласка.

     МОIСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты   Украины",   Всеукраинский  союз  рабочих.  Уважаемые коллеги!  С этим отчетом  нельзя  согласиться  по  одной  причине. Только в ответах на вопросы председатель Национального банка начал говорить о теневой  экономике,  о  теневом  денежном  обороте.  Вы помните, в течение, наверное, полутора лет я веду переписку, в том числе с вашей помощью, с Национальным банком и Президентом Украины о  теневой банковской системе.  Сегодня названы цифры,  которые ну просто ошеломляют.  Я имею в виду то,  что у нас долларовая  масса перекрывает  нашу  национальную  денежную  массу  в два раза и так далее. За одно это наш Национальный банк нужно сегодня, по крайней мере, сильно наказать.

     В то же время вы помните,  что большинство Верховного Совета, буржуазно-националистическое большинство, оказало доверие Ющенко в дальнейшем управлять банком. Значит, у нас здесь чтото значительно сложнее, чем личность самого председателя.

     Вот эта ситуация и привела к  тому,  что  сегодня  в  Украине правит теневик,  тот теневик,  который сидит в правительстве,  тот теневик,  который сегодня возглавляет президентские администрации, тот Президент,  который прикрывает теневика своей бездеятельностью в этом направлении.

     Я хочу   напомнить,   что   18   марта,   когда    состоялась Всеукраинская  стачка трудящихся,  шестым требованием было усилить механизм  государственного   регулирования   и   национализировать коммерческие  банки  Украины.  Но это было оставлено без внимания. Все это приведет к тому,  что  28  июня  доведенные  до  последней степени  обнищания трудящиеся Украины совершат пеший поход на Киев с пикетированием Президента и с одним требованием - отставки  его. И  как  естественное продолжение этого - требование национализации банков.

     Мы сегодня знаем,  что только банкиры  реально  процветают  в Украине. Обиднее всего, что эти банкиры не всегда даже наши. Когда думаешь обо всех вопросах,  связанных с сегодняшней  экономической системой,  задаешься  мыслью:  как  можно назвать это государство? Народ называет это государство  преступником.  Потому  что  только преступник  может  передавать  свои  деньги  тому,  кто  не платит налоги.

     Создана ситуация, когда дальше терпеть нельзя. В связи с этим трудящиеся  Украины 28 июня в ходе пикетирования поставят еще одно требование: о том, чтобы провести с 1 декабря 1997 года всесоюзную стачку   с   требованием   восстановления  единого  экономического пространства и единой денежной валюты.

     Я думаю,  что эти требования заставят  тех  не  совсем  умных депутатов,  которые  сейчас  кричат,  задуматься над тем,  чего на самом деле хотят их избиратели.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  я  вас  прошу:  з  цієї трибуни  не  давайте  інструкцій  в  ефір,  а  виступайте  по суті питання, яке обговорюється.

     Масенко Олександр Миколайович. Будь ласка.

     МАСЕНКО О.М. Фракція "Комуністи України". Шановні депутати! У залі  багато  говорять з приводу того,  що в нас уже стало поганою традицією - документи роздавати зранку,  а вже через півгодини  чи дві  години  ми  їх  розглядаємо.  А  ми  ж повинні прийняти якесь виважене рішення. Я в минулому недовго був банківським працівником і вважаю,  що якби і місяць тому нам дали ці документи, все одно в них ніхто не розібрався б. Навіть і той аудит, якого запрошують за 300  тисяч  чи  за мільйон доларів,  навіть наша Рахункова палата, навіть наші спеціалісти всі разом.  Що написали,  ото і  є  закон. Ніхто там не розбереться - де,  що. Як казав Вадим Петрович, можна затверджувати, бо все одно кращого нічого не буде.

     Дивує мене інше,  шановні депутати. На верхньому рівні ми все констатуємо   факти,   що   в  нас  стабілізація  в  економіці,  у банківській  системі,  що  ми  досягли  певних  успіхів  ще  й  на міжнародному чи європейському рівні,  а банківська система ледь не одна з кращих у світі.  І вгорі в нас  нормально.  А  внизу  народ стогне,  а внизу народ стогне.  Як же воно так у нас склалося,  що банківська система така добра, всі державні структури такі добрі і весь механізм такий добрий, а люди живуть погано? Над цим потрібно задуматися.  І якщо вже...  Дем'ян, та це й ваша участь у тому, що ми до такого докотилися.

     Я хотів  би звернути увагу головного банкіра на такі питання: як може виробництво працювати без короткострокового  кредитування? Та це і при соціалізмі,  і при капіталізмі було основою основ!  Ну як може діяти виробництво без обігових коштів?  І жоден банкір  на це не дасть відповіді.

     Неплатежі в  нас страшенні.  Невже в державі не можна зробити якийсь взаємозалік,  щоб раз і назавжди покінчити з цим? Хизуємося проведенням  грошової  реформи.  А що дала та грошова реформа?  Не хочу розшифровувати за браком часу, кожен і так знає.

     Як можна класти підприємствам гроші у банки,  якщо  за  кожну операцію потрібно платити?  Краще їх не класти, якщо платити. Хіба це не можна відрегулювати?

     У мене складається таке враження,  що і в банківській системі рука  руку  миє:  заступник  голови  Комітету  з питань фінансів і банківської діяльності каже,  що треба затверджувати,  бо все одно нічого не вийде. Шановні депутати, ми вже затвердили курс ринкових реформ,  ми затвердили всі програми урядів, Програму приватизації. За бюджет на нас тиснуть так...  І ми все схвалюємо, схвалюємо. То й наша вина в тому,  що народ так  погано  живе.  То  ж  перш  ніж натискати   й   схвалювати,   давайте   все-таки   добре  й  добре замислимося.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітренко Наталія Михайлівна. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Прогресивна   соціалістична  партія  України. Сьогодні звітує банк.  І всім депутатам зрозуміло,  що  банківська система  -  це  справді  та  кровотворна  і  кровоносна  система в організмі,  завдяки якій організм працює,  розвивається. А якщо це стосується України, то щоб було подолано кризу, економічну кризу.

     З чого  починає  пан  Ющенко річний звіт Національного банку? Він починає з  того,  що  загальноекономічна  ситуація  1996  року характеризується  поліпшенням  деяких макроекономічних показників. Поліпшенням яких показників?  Він  справді  фахівець,  він  чудово розуміє,  що  інфляція,  стабільність  валюти і все таке інше - це вторинне,  це похідне.  Що для держави найголовніше?  Для  держави найголовніше   -  це  зростання  валового  внутрішнього  продукту, зростання обсягів промислового, сільськогосподарського виробництва і  обсягів  послуг.  Оце  економічна  діяльність,  про яку повинен звітувати банк.  А яким чином?  Бо,  ви розумієте, у 1992 році пан Пинзеник (я все чекаю,  коли суд буде над ним) казав: "Ми навмисно розкручували  інфляцію".  Вони  навмисно  розкручували,  а   тепер граються в дефляцію,  вони навмисно,  як на цвинтарі, тримають усе народне господарство без обігових коштів.

     Ви ж чули,  що відповів  пан  Гетьман?  Він  не  відповів  на запитання  Олександра  Миколайовича  Ткаченка  - якою повинна бути грошова маса?  Ми з вами що,  сьогодні створені,  хіба на  планеті немає   інших   країн  і  ми  повинні  вигадувати?  Адже  є  норми економічної теорії і практики: 60-70 відсотків від обсягу валового внутрішнього продукту. А в нас 12! Чому так? Тому, що пан Ющенко - клерк,  який працює на Міжнародний валютний фонд,  а останній йому каже:  ні  в  якому  разі  не  робити  емісію,  ні в якому разі не поповнювати обігові кошти,  ні в якому разі не  робити  індексацію доходів населення,  індексацію обігових коштів підприємств.  І він як клерк працює,  я б сказала,  навіть  добросовісно.  Може,  щось путнє з нього і вийшло б, якби не було такої ідеології економічних реформ. А коли хазяїн - Мішель Кондесю, якого цитує пан Гетьман, і коли  розкручується  саме така економічна реформа,  то банк і далі буде гробити Україну.

     Бо це ж смішно:  які успіхи грошової реформи?  Якої  грошової реформи  успіхи?  Коли  провів  Людвіг Ерхард грошову реформу,  то ожило виробництво і Німеччина почала виходити з  кризи.  Югославія зробила  грошову  реформу  -  теж  є  результати.  А  про що зараз ідеться?  І тому я хочу застерегти,  щоб вас не вводили  в  оману. Коли  пан  Гетьман  починає нібито...  Дійсно,  перший спекулянт - Кабмін,  це однозначно.  Але потім він каже,  що давайте облігації продавати  іноземним  покупцям.  Під що?  Під заклад майна і землі України? Що, пан Гетьман не знає? Він чудово це знає.

     Тому такий звіт затверджувати  не  можна,  схвалювати  роботу Національного  банку  не  можна.  Треба змінювати курс економічних реформ у цілому,  і тоді пан Ющенко може  продовжувати  працювати. Але не головою Національного банку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.  Пустовойтовський Володимир Семенович.  Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ, Харківська  область).  Уважаемый  Виктор  Лаврентиевич,  уважаемые коллеги,   уважаемые  присутствующие!  К  сожалению,  полностью  и обстоятельно проанализировать отчет о работе  Национального  банка Украины  за  1996  год,  баланс  его  деятельности,  распределение прибыли и сводный баланс банковской системы в  рамках  отведенного времени не представляется возможным.

     Непонятно, почему  мы  в  такой  спешке  рассматриваем  столь важные документы.  Непонятно, почему нас загоняют в такой коридор, что мы не можем детально проанализировать вопрос.

     Я поэтому  остановлюсь  лишь  на  некоторых ключевых,  на наш взгляд,  моментах в связи с представленным отчетом о  деятельности Национального  банка.  Я не буду говорить о позитивных результатах деятельности банка за последние два года,  они есть,  в  отдельных элементах  они  очевидны,  о них здесь уже сказано,  тут и заслуга председателя Национального банка имеется,  несомненно, это крупный специалист, что всеми признано.

     Огорчает то, что, как и раньше, мы имеем худшие экономические показатели  среди  стран  СНГ  и  Балтии.  Выходит,   что   лозунг "Финансовая  стабилизация  -  рычаг  подкема  экономики"  пока  не сработал. Шестеренки макро- и микроэкономики по-прежнему вращаются без жесткого сцепления.  Почему это происходит? Причину этого чаще всего мы ищем,  конечно,  в неоперативности правительства.  И  это имеет  место,  и  никуда не уйдешь от этого.  Но здесь есть и вина НБУ.

     Во-первых, Национальный банк действовал слишком  заданно,  по сути начисто отвергая возможность хотя бы какого-то маневра, в том числе и эмиссионного,  превращая борьбу с  инфляцией  в  самоцель, сосредоточившись     на    соблюдении    параметров,    навязанных Международным валютным фондом  и  международными  банками.  Мы  не создали  обстановки,  стимулирующей собственного производителя,  а продолжающееся падение в экономике чрезвычайно  опасно  для  нашей страны.

     Мы все понимаем,  что нарушается преемственность поколений на производстве, теряется интеллект в экономике, разрушаются основные фонды.   В  ужасном  состоянии  находится  сегодня  наше  сельское хозяйство.  Денежная масса возросла (по докладу,  по отчетам),  но бартер    все-таки    продолжает   оставаться   главным   способом взаиморасчетов.  Как же так? Почему же кредитно-финансовая система не обслуживает хозяйственную деятельность в стране?

     Да, НБУ  удалось  реформировать  источники  покрытия дефицита бюджета,  создать альтернативные механизмы этого покрытия, которые не давали бы инфляционных всплесков.  Но каковы были эти механизмы и к чему это привело и приведет?

     В прошлом  году  банки  аккумулировали  средств  больше,  чем эмитировали.  Для них доходы на рынке облигаций госзайма были выше и заметно выше, чем по кредитам. Так что же мы обслуживаем?

     Однако кредиты работают на производство, а выгодные облигации

-  на  гашение  инфляционных  всплесков.  Производство  в основном стояло и стоит,  а перекладывание бюджетных  средств  из  заемного кармана  в  доходно  выплачиваемый продолжалось и продолжается.  И допущенные здесь ошибки ложатся  опять-таки  тяжелым  бременем  на бюджет.  Это  следствие тех правил,  по которым действуют в стране банки, а правила эти разработаны Национальным банком.

     Предпринятые в  последнее   время   попытки   резко   снизить доходность  облигаций  внутреннего  займа слишком запоздали,  надо сказать.  Хотя бы год назад надо было это  сделать.  Это  одно  из обстоятельств,  которые привели к тому, что на внутреннем рынке 90 и  даже  более  процентов  товаров  повседневного  спроса  -   это импортная  продукция.  И,  судя  по подписанному с МВФ меморандуму экономической политики на 1997- 1999 годы, таким он и останется.

     Без западных кредитов нам не обойтись.  Это как  будто  бы  и очевидный факт. Но кредитов под проекты МВФ и международных банков в Украине выдается все больше,  а под отечественные программы  все меньше.   И  проекты  эти,  конечно  же,  продиктованы  нежеланием западных стран поддержать нашего производителя.  И это  с  успехом делается - наш производитель вымирает.

     В этом  случае  все  лозунги финансовой стабилизации вместе с монетаристскими теориями превращаются в  мираж.  Чем  больше  доля импорта в стране,  тем меньше поступления в бюджет, тем больше его дефицит,  тем больше потребность во внешних займах,  а чем  больше потребность  во  внешних  займах,  тем  мы  послушнее  в импортной политике. И вот круг замкнулся.

     Кстати, некоторые страны Восточной Европы  всетаки  разорвали этот     замкнутый    круг.    Они    стимулировали    собственных предпринимателей,  их производство и конкурентоспособность,  в том числе  и  экспортную.  Мы же пока об этом только говорим.  Мы ждем успехов  от  налоговой  реформы.  Это,  конечно  же,  существенный элемент.  Но  валютная  политика,  кредитная  политика имеет очень большое значение, и об этом надо сказать. Я хотел бы обратить ваше внимание  на  то,  что  согласно  отчету  Национального  банка  им использовано  около   200   миллионов   гривень   на   капитальное строительство.  Уважаемые  коллеги!  Я  хочу подчеркнуть,  что это почти столько же,  сколько инвестировано во всю экономику  Украины Государственным бюджетом. Наверное, это никуда не годится.

     Поэтому предлагаю пункт 2 проекта постановления не принимать. Поручить Счетной палате провести проверку, а после этого принимать решение.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гармаш Леонід Іванович.

     ГАРМАШ Л.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки  (Орджонікідзевський  виборчий  округ, Харківська область).  Я начну с конкретики. Я думаю, что за проект мы не должны голосовать, потому что нет экономических обоснований. А  самое  главное,  выходит так:  сначала они все потратили,  а мы теперь должны  юридически  закрепить  их  растраты.  Это  одно  из свидетельств  наплевательского  отношения  и  независимой политики национального банка неизвестной страны.

     Я считаю,  что Национального банка в  нашей  Украине  нет.  И постараюсь сейчас доказать, на каком основании я это утверждаю.

     Посмотрим цифры  1996  года,  свидетельствующие  о  том,  чем занимался Национальный  банк  нашей  страны,  которые  нам  сейчас предлагают   утвердить.   Правительство  профинансировано  на  7,9 миллиарда,  коммерческие  банки  -   на   4   миллиарда.   А   как финансировалась  экономика - предприятия,  организации и граждане? На это выделили 5,6 миллиарда.  Я спрашиваю:  под какие  проценты, под  какие  программы?  А  самое главное,  оказывается,  что у нас экономика замечательно живет,  Национальный банк - тоже.  По одной причине:  в  основе  экономического  могущества  нашей  державы 13 миллиардов иностранной валюты (в переводе на нашу гривню).

     Сегодня деньги, которые работают на Украину, это 4,2 миллиарда.   А   если   мы  посмотрим,  что  предусмотрено  на заработную плату в проекте бюджета,  который нам наконец-то  вчера вручили, то получается 3,4 миллиарда.

     Поэтому когда  мы  говорим  о Национальном банке,  то следует иметь в виду,  что он вместе с  международными  банками  играет  в игру:  крутит  валюту  туда-сюда.  А что касается экономики нашего государства,  то,  думаю, этот банк является ненужным элементом. В то время как валовой национальный доход нашей страны составляет 25 миллиардов,  то только сведенная стоимость нашего банка выражается в  сумме  (чтобы  я  не  ошибся)  37 миллиардов.  То есть мы имеем золотое кольцо с бриллиантом, которое может служить чем угодно, но не залогом для нашей экономики.

     Поэтому я  считаю,  что  мы эти документы относительно 1995 и 1996 годов без ревизии следственной комиссией Верховного Совета не имеем  права  утвердить.  И,  самое  главное,  по  расходной части давайте тоже проверим.

     И вот 1997 год, а у Национального банка нет бюджета. Народные депутаты,  вспомните  американское правило:  гражданский контроль, национальный контроль!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Кондратюк Анатолій Олексійович.

     КОНДРАТЮК А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Вінницький виборчий округ,  Вінницька область).  Шановний Вікторе Лаврентійовичу,  шановний Вікторе Андрійовичу,  шановні колеги!  Я поважаю Віктора Андрійовича як  спеціаліста.  Прочитавши  звіт,  я також як спеціаліст можу сказати, що там зовні все в порядку.

     Насторожують тільки дві цифри. Про одну з них говорив депутат Пустовойтовський.  Як ви пам'ятаєте,  під  час  розгляду  звіту  в минулому  році  я  звернув увагу на те,  що Національний банк дуже багато коштів витрачає на благочинну діяльність.  І цього року  на благочинну діяльність витрачено 500 тисяч гривень. Ну і приховано, звичайно, заходи щодо соціального захисту працівників системи: тут набирається  більш  як  50 мільйонів гривень.  Я думаю,  що все це витрачено на ту саму діяльність,  на ту саму роботу,  яку тоді  ми критикували.

     Звичайно, ми  можемо  затвердити  цей  звіт  таким,  як  його складено,  і  з   урахуванням   тієї   політики,   яку   проводить Національний  банк.  Однак  я  твердо  переконаний у тому,  що від політики Національного банку залежить загальна ситуація в  країні. Я не знаю,  як ви, а мої виборці теж у цьому абсолютно переконані. Тому ми повинні дивитися глибше.

     Позитивно чи    негативно    впливає    монетарна    політика Національного банку на наше виробництво,  на життя наших людей, на виробничі відносини?  Ситуація,  на жаль,  така, що і далі падають обсяги    виробництва,    руйнується   виробничий,   кадровий   та інтелектуальний потенціал,  гинуть унікальні виробництва,  на яких можна  створювати космічну техніку,  високі технології і так далі. Деякі  вливання  Міжнародного  валютного   фонду,   звичайно,   не виправлять і не поліпшать цю ситуацію,  матимуть тільки тимчасовий ефект.

     Тому економічна криза не лише не минає, а поглиблюється. І ми повинні  перед  собою  поставити завдання з'ясувати,  як працювати далі,    яку    проводити    економічну    політику,    а    також фінансово-кредитну політику Національного банку.

     Так, на   жаль,   криза   поглиблюється.   Стали   банкрутами підприємства промислові, сільськогосподарські. Унаслідок чергового підвищення  плати  за  комунальні  послуги,  введення  податків на фізичних осіб, а також введення податків на нерухомість банкрутами стане і все населення України.

     Я думаю,  в  усьому  тому  треба розібратись.  Однак часу для обговорення, для того, щоб зробити аналіз діяльності Національного банку  і  в цілому ситуації в нашій країні,  відведено мало.  Тому пропоную продовжити обговорення,  дати можливість  виступити  всім бажаючим, щоб до кінця проаналізувати становище...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     КОНДРАТЮК А.О.  У тому числі і я хочу виступити,  до кінця це все проаналізувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Петро Миколайович Симоненко.

     Три хвилини, будь ласка, виставте.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги, я хотел бы дополнить моих товарищей, которые  выступали  с  этой  трибуны  от  фракции  коммунистов,  - Моисеенко,  Масенко,  Пустовойтовского,  Гармаша.  Они  предложили вскрыть пласт всех проблем,  связанных с деятельностью,  а вернее, бездеятельностью Национального банка для  того,  чтобы  сегодня  в этом зале мы могли принять правильное решение.

     Мне представляется,  было бы ошибкой сегодня оценивать только короткий  отрезок   времени   деятельность   Ющенко   в   качестве председателя   Национального  банка.  Надо  говорить  в  целом  об антинародной политике Национального банка и  о  тех  последствиях, которые уже вынужден признать и Гетьман, заявив полчаса тому назад с этой трибуны,  что катастрофу создали реформаторы. Если сегодня, в  условиях  катастрофы,  не принять радикальные меры относительно деятельности  Национального  банка,  то,  думаю,  уже   будет   не катастрофа,  а  полнейшее уничтожение экономической и политической независимости государства.

     Что я хотел бы сказать,  дополняя  моих  товарищей  в  оценке деятельности Национального банка?

     Первое. Мы с вами так и не смогли до конца разобраться, каким образом изготавливалась национальная валюта.  Все было сделано для того,  чтобы увести от персональной ответственности всех тех, кто, по сути дела,  совершил государственное преступление при  введении национальной валюты.

     Второе. Я хотел бы,  чтобы мои коллеги народные депутаты учли следующее:  какое государство  сегодня  представляет  Национальный банк Украины, если "национальной" валютой у нас в Украине является доллар?

     Третье. Я хотел бы  тогда  разобраться,  почему  Национальный банк,  говоря сегодня о катастрофе финансово-кредитной системы, не поддержал и не инициировал  создание  Государственного  бюджетного банка,  с тем чтобы поставить под жесточайший контроль все то, что заработано простыми людьми, и защищать их социальные интересы.

     Я хотел бы сегодня услышать,  почему  Национальный  банк  "не контролирует" взятие кредитов, ибо при участии, теперь уже я лично хочу сказать Ющенко,  во  всех  контактах  с  различными  мировыми финансовыми  институтами  он является тем,  кто навязывает Украине взятие невыгодных кредитов,  и именно "благодаря" ему в  расходной части бюджета на 1997 год уже заложена оплата внешних долгов - 2,5 миллиарда гривень,  что составляет,  если не ошибаюсь, два годовых бюджета Министерства обороны,  четыре годовых бюджета Министерства образования,  четыре годовых бюджета системы здравоохранения.  И я мог бы далее говорить о том, к чему привела такая политика.

     Я хотел бы также разобраться, под какую процентную ставку, не без участия Национального банка, в какие зарубежные банки кладется та валюта, которую брала Украина?

     И последнее.  Если  мы говорим сегодня о разрешении проблемы, то не только по той отчетности,  которую  предоставляет  Ющенко  и этим  ублажает  нас,  что,  видите  ли,  сходятся  цифры.  Я  хочу разобраться,  почему не сходится численность населения 1990 года с той,  которую мы имеем сегодня - на миллион двести тысяч меньше! Я хочу  разобраться,  почему  не  выплачивают  зарплату,  а  Кабинет Министров  говорит нам о том,  что,  видите ли,  у него долгов нет перед нашими трудящимися. Я хочу разобраться, где тот баланс, если сегодня 15 процентов юношей не призываются в армию, ибо у них веса не хватает. Вот в этом я хочу разобраться сегодня.

     Поэтому я предлагаю,  народные депутаты,  ни в коем случае не принимать  то,  что нам предложено,  пока мы по каждому вопросу не получим ответа.  Иначе мы  будет  соучастниками  и  народ  гораздо больше воздаст каждому по заслугам.

     Благодарю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  виступили всі,  хто записався і бажав виступити.

     Заключне слово  я  надаю  Ющенку  Віктору  Андрійовичу.  Будь ласка. 5 хвилин.

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановні  народні  депутати!  Я  не приховуватиму того, що мені зараз буде надзвичайно важко говорити. З однієї лише причини  - від небажання зрозуміти результати роботи Національного банку,  яке виявилося в останніх виступах. З цього приводу я хотів би заявити таке.

     Перше. Шановні  народні  депутати!  Національний  банк стоїть півтора року в черзі, щоб вислухати його звіт за 1995 рік. Не було жодного дня затримки подання наших матеріалів до комісії Верховної Ради,  але досі розгляду нашого питання на  засіданні  комісії  не було.  І  не  вина  Національного  банку,  що  ми  маємо  сьогодні звітувати за два роки підряд.  Тому,  можливо,  і важко  зрозуміти деякі  нюанси,  бо  треба  було виділити не 30 хвилин для доповіді голови Національного банку,  а скажімо, півтори години. Тоді можна було б професійно вести дискусію.

     Шановні народні  депутати!  Робота  правління  - це не робота Ющенка...  Діяльність Ющенка,  його  присутність  -  це  епізод  в історії банківської системи України. Не варто акцентувати увагу на цих моментах.  Якщо  моя  професійна  робота  є  недостатньою,  то сьогодні  я  можу заявити лише одне.  Я готовий піти у відставку в будьякий час,  коли ви того забажаєте.  І  я  вийду  звідси  через двері,   а   не   чорним  ходом.  Я  гарантую,  що  вся  звітність Національного банку є справедливою,  чистою і перевіреною.  Спроби нав'язати який-небудь контроль... Шановні народні депутати, не дай Бог,  щоб вас у житті так перевіряли,  як перевіряють Національний банк  три  роки підряд.  Щомісяця якась перевірка.  Ми готові й до перевірки наступної, яку ви призначите.

     І друге з цього приводу.  Ми  готові  до  будь-якого  рішення парламенту  щодо  оцінки  діяльності  правління  за 1995 і за 1996 роки.  Скажу в цьому зв'язку,  що правління щасливе  і  горде,  що можна,  не  соромлячись,  з  цієї  трибуни говорити,  що знедолена Україна при всіх своїх проблемах має сьогодні стабільні  гроші  та керовану ціну. Я не реагуватиму на посмішки...

     Відповім ще тим людям, які мали честь заявити тут: до чого  ж  ваша  політика  стабілізації   привела,   якщо   немає економічної підйому?  Я кілька фраз скажу, хоча розумію, що однієї секунди не вистачить,  щоб висловити усі аргументи щодо цього. Ви, шановні народні депутати, - опоненти позиції Національного банку в цьому питанні,  ніде не побачите,  щоб при інфляції в 40 відсотків національна економіка мала приріст. Національна економіка потребує фінансової стабільності.  Ми до неї дійшли.  Ми можемо математично розкласти,  у якому періоді, у якому місяці ми зможемо сказати про економічний підйом.  За однієї  умови,  що  ми  гальмуємо  бюджет, припинимо   бюджетну   кризу   і,  нарешті,  розбудуємо  фіскальну політику.

     Монетарна політика Національного банку є лише складовою. І її успіхи можуть бути вирішальними лише тоді,  коли вона є синхронною до  структурних  реформ  і  до  фіскальної  політики  держави.  Не вимагайте від інструменту монетарної політики робити те,  що треба робити іншими інструментами.

     Правління Національного банку ніколи вам не дасть  позитивної відповіді   на  те,  як  справитися  з  неплатежами  інструментами Національного банку. Не кількість грошей вирішує питання платежів.

     Людина знедолена.  Якщо ми  сьогодні  приймемо  рішення  щодо чергової  емісійної  ініціативи,  то  цим  зарплати не додамо.  Ми додамо  лише  нулі  до  цін.  Скільки  можна  говорити   про   цей взаємозв'язок?!

     Далі дозвольте  по  суті.  Я  спробую  відреагувати на кілька реплік. Стосовно системної катастрофи у банківській сфері...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Андрійовичу, скільки ще часу вам надати?

     ЮЩЕНКО В.А.  Та з такими нервами я вже й не  знаю.  Хвилин  5 додайте.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановні народні депутати! Давайте заспокоїмося і спробуємо професійно розібратися.

     Я маю  право  сказати,  вибачте.  Якщо  ми  хочемо   серйозно говорити про проблему неплатежів... А вибачте, проблема неплатежів

- це на 70 відсотків  проблема  державних  платежів.  Це  проблема векселя.  Це  проблема  визнання  державою  проблем,  що виникли у 1992-1993 роках.

     Як реструктуризувати  цю  систему   неплатежів?   Хочемо   ми обговорювати  її  в  цьому залі й готувати відповідні рішення?  Ми готові в черговий  раз  подати  пакет  документів.  Але,  вибачте, шановні народні депутати, ідеться не про економічне рішення, а про політичне.  Ми готові.  Через 7 днів буде в  черговий  раз  подано пакет  пропозицій  Національного  банку  щодо платіжної кризи.  Ми готові разом із міністром фінансів. Це перше.

     Друге. Щодо благочинної діяльності.  Народні депутати! Просив би  не  спекулювати  на  діяльності  Національного  банку  в цьому напрямі.  Жодна копійка,  окрім як  трьом  сирітським  інтернатам, нікуди  з  Національного  банку  не  пішла.  Я  вимагаю припинити, шановні,  ці розмови!  Ні на  церкву,  ні  на  якісь  інші  заходи кошторис Національного банку не використовувався.

     Шановні народні    депутати,   тепер   стосовно   міжнародних запозичень. Я оцінив би як комплімент слова, якби за моїм підписом в Україну йшли гроші. На жаль, мого прізвища недостатньо для того, щоб в Україну залучати так багато грошей, як ви говорите.

     Я лише хотів би сказати: зовнішні запозичення, які формуються в  Міжнародному валютному фонді й Світовому банку,  - це не позики Національного банку України,  це позики України.  І платником  цих позик є не Національний банк, а Україна.

     Сьогодні я   можу   сказати:  жодного  долара  інвестиційного економічного кредиту, власне, Національний банк не отримав. Кредит під   стабілізацію   національних  грошей,  виділений  Міжнародним валютним  фондом   (я   достеменно   це   знаю),   знаходиться   в розпорядженні Національного банку... (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну ви ж усе сказали, що хотіли сказати з трибуни. Я прошу слухати!

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановні,  кошти,  які взяв Національний банк  на формування  стабілізаційного фонду півтора року тому,  становили 2 мільярди,  сьогодні - 4 мільярди.  Дуже  проста  арифметика,  куди йдуть  валютні  національні  резерви,  - в плюс чи мінус.  Це дуже проста арифметична операція.

     Шановні народні  депутати,   на   доповнення   тих   проектів постанов, які подані на ваш розгляд, правління Національного банку хоче вам заявити,  що ми по наших звітних матеріалах  провели  всі міжнародні  аудити,  додержали  процедуру  подання  й  розгляду  в комітетах і підкомітетах.  Зараз вони знаходяться на ваших столах. Будь ласка,  приймайте відповідні рішення. Правління Національного банку буде вдячне за будь-яке рішення стосовно звітів за 1995-1996 роки.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Андрійовичу.

     Шановні колеги!  Просить слова від Кабінету Міністрів міністр фінансів Мітюков  Ігор  Олександрович.  Це  дещо  за  межами  того порядку,  який у нас прийнято.  Але, вважаю, сказати декілька слів ми йому все-таки повинні дозволити. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Спасибі.  Шановні народні депутати!  На жаль,  уряд не мав можливості ознайомитися з проектом цього документа і ми опинилися в дуже складній  ситуації, коли нас ставлять перед фактом... (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не розумію,  що сталося. На трибуну? Він сидить в урядовій ложі, це одне й те саме.

     МІТЮКОВ І.О.  Не  треба  мене  звинувачувати  в  неувазі   до Верховної Ради. Цього немає і ніколи не буде.

     Шановні народні    депутати!   У   проекті,   запропонованому Національним банком,  на жаль,  є розбіжності з тими  документами, які  ми  вам  подали  у  зв'язку  з  розглядом  проекту Закону про Державний бюджет. Ідеться про розмір внутрішнього боргу.

     У цьому році ви прийняли закон про  списання  певної  частини цього боргу, що нами було враховано в проекті бюджету. На сьогодні вам пропонується повернутися до інших рішень.  Тобто частина боргу відновлюється. Нам треба цю позицію з Національним банком погодити і разом входити з єдиним рішенням у цей зал.

     Тому я  прошу  саме  щодо  цієї  позиції  проекту   постанови перенести рішення приблизно на тиждень.  Коли ми будемо розглядати проект бюджету, тоді й вийдемо з погодженою позицією.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  ви бачите,  що  все  так складається,  що нам потрібен ще деякий час. Перед тим як прийняти рішення,  треба,  мабуть,  деякі положення цього  звіту  уточнити. Треба,  щоб  між  собою  переговорили  Національний банк і Кабінет Міністрів.

     Але, звичайно, це, між нами кажучи, цікава ситуація: Кабінет Міністрів  не  знає,  що Національний банк виступає тут зі звітом.  Це ще раз свідчить про необхідність перенесення прийняття рішення на наступний пленарний тиждень.

     Я надаю слово Віктору Івановичу Суслову як голові спеціальної комісії. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Безусловно, Кабинет Министров  имеет  право участвовать в обсуждении этого вопроса как субкект законодательной  инициативы.  Но  с  учетом  состоявшегося обсуждения  и с учетом заявления Министерства финансов мы,  думаю, поступим правильно, если перенесем голосование по этому вопросу на следующую  неделю.  Действительно,  есть определенные противоречия между позицией Кабмина и  Нацбанка,  и  в  частности  относительно выполнения  закона  о  списании  задолженности правительства перед Национальным банком.

     Я предлагаю проголосовать в  среду  по  отчету  Национального банка.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Олександр Михайлович Кожушко. З процедури. Будь ласка.

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые  коллеги,  мы  сегодня  во второй раз рассматриваем   в   Верховном   Совете   документы,   которые   не подготовлены банковской комиссией.  Я,  например, считаю, что была возможность согласовать все вопросы с правительством и  внести  на рассмотрение  документ,  который  отражал  бы  истинное  положение вещей.  Я  считаю,  что  только  по  той   причине   не   работает производство,   что  банковская  система  не  работает  на  нашего отечественного товаропроизводителя,  о  чем  здесь  уже  говорили. Поэтому  необходимо  просто  перенести и сказать:  нет!  Мы должны отметить,  что  это  тот  самый  случай,  когда  два  руководителя Кабинета   Министров  и  комиссия  не  знают,  что  они  вносят  и предлагают проголосовать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так зрозумів, що ви теж погоджуєтеся з тим, щоб перенести. Зараз приймати рішення, звичайно, ми не можемо.

     Шановні колеги!  У  нас залишається 10 хвилин,  і я маю право прийняти  (я  з  депутатом  Носовим  проконсультувався  на  всякий випадок)  рішення  про  перенесення  розгляду питання на наступний пленарний тиждень. І я приймаю таке рішення.

     10 хвилин залишається,  будемо слухати "Різне"?  Ні. Ну що ж, тоді я нагадую,  що вам роздано розклад засідань Верховної Ради на 10-13 та  17-20  червня.  Будь  ласка,  ознайомтеся.  Якщо  будуть пропозиції,  то  в  понеділок запропонуйте їх на нараду керівників комітетів і фракцій.

     Дякую. На все добре.