ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 9 квітня 1997 року. 10 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, представники Кабінету Міністрів, журналісти, радіослухачі!

Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

У залі зареєструвалися 340 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Порядок денний на сьогодні надзвичайно напружений, І я просив би всіх бути лаконічними й зібраними.

Найперше хотів би, щоб ви звернули увагу на лист Президента стосовно змісту депутатських запитів і зважили на цю пропозицію Президента.

А тепер про депутатські запити. Група депутатів (Лупаков, Манчуленко та інші, усього п'ять чоловік) звертається до Президента України стосовно ситуації з грошовим забезпеченням військових моряків України. Власне, це не запит, а прохання, з яким вони

звертаються до Президента. Тому лист відправляється за адресою, нехай Президент відреагує на нього.

Мовчан Павло Михайлович звертається до Прем'єр-міністра України у зв'язку з рішенням Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про продаж пасажирського теплохода "Іван Франко" на металобрухт. Треба сказати, що не тільки з цим пароплавством складається така ситуація. Очевидно, уряд має звернути увагу на те, що по суті ми повністю втрачаємо Чорноморське пароплавство. Думаю, цей запит приверне увагу уряду до цієї проблеми.

Глухівський Лев Йосипович звертається до Прем'єр-міністра у зв'язку із суттєвим погіршенням становища із зайнятістю населення та стосовно видатків із .бюджету 1997 року для підтримки безробітних. Це звернення - в контексті пропозицій Кабінету Міністрів щодо формування фонду зайнятості. Цим займається і наша Комісія з питань фінансів І банківської діяльності. Вона пропонує, щоб фонд зайнятості був збережений, тільки щоб джерела його забезпечення були дещо інші, ніж раніше.

Група депутатів (Манчуленко та інші, усього п'ять чоловік) звертається до Прем'єр-міністра України стосовно надання інформації про обсяги інвестицій, доходів, зарплати по областях за 1996 рік. Думаю, коментарі тут не потрібні, усе зрозуміло.

Жумикін Альберт Петрович звертається до Прем'єр-міністра України у зв'язку із зволіканням Міністерством освіти вирішення

питання про передачу Сімферопольському юридичному технікуму учбового корпусу №1 Кримського інституту природоохоронного та культурного будівництва.

Юрковський Анатолій Більгельмович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно розблокування рахунків Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" у Зовнішекономбанку колишнього СРСР. Це питання стосується багатьох суб'єктів господарювання, які раніше працювали на експорт і кошти яких до цих пір заблоковані в цій банківській установі в Москві.

Семенюк Валентина Петрівна звертається до Прем'єр-міністра України стосовно подання інформації про стан виконання пункту 4 Постанови Верховної Ради України про ефективність використання іноземних кредитів в Україні і до Кабінету Міністрів України стосовно погашення заборгованості по виплаті заробітної плати і стипендій у Київському технікумі легкої промисловості.

Лінчак Михайло Степанович звертається до Прем'єр-міністра України стосовно систематичних порушень виплати заробітної плати працівникам освіти і медицини у Сквирському та Володарському районах Київської області. Михаиле Степановичу, допишіть іще Ставищенський-, Таращанський, Рокитнянський, інші райони тієї ж Київської та всіх інших областей України. Але ситуація справді потребує постійної уваги Прем'єр-міністра. Думаю, тут обгрунтованість достатня.

Іван Захарович Кірімбв звертається до Прем'єр-міністра України з приводу багатомісячної невиплати заробітної плати учителям, викладачам, працівникам медицини і культури, а також дворічного затримання виділення коштів на комунальні послуги цим категоріям працівників у своєму, і не тільки у своєму, виборчому окрузі.

Також він звертається до міністра соціального захисту населення України Овчаренка Петра Павловича, який, до речі, тут присутній, з приводу піврічної невиплати грошей матерям, які доглядають дітей до трирічного віку.

Усі запити оформлені відповідно до вимог Регламенту. Я прошу вашої згоди на направлення їх адресатам І ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка, підтримайте своїх колег. "За" - 256. Прийнято.

Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження до депутатської фракції "Комуністи України за соціальну справедливість і народовладдя" народного депутата України від ПервоМайського виборчого округу №384 Харківської області Пустовойтовського Володимира Семеновича.

Також інформую про те, що 17 лютого 1997 року Київський міський суд за заявою Голови Верховної Ради України на основі звернення групи депутатів прийняв рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України Філіпчука Георгія Георгійовича у зв'язку з невиконанням ним вимог щодо

несумісності депутатського мандата з перебуванням на посаді голови Чернівецької обласної державної адміністрації.

Філіпчук Георгій Георгійович оскаржив це рішення до Верховного Суду України в касаційному порядку, але Верховний Суд України рішенням від 2 квітня цього року ухвалив залишити скаргу без задоволення, а рішення Київського міського суду про дострокове припинення повноважень народного депутата України Філіпчука - без змін.

Таким чином, відповідно до статей 321 та 243-25 Цивільного процесуального кодексу рішення Київського міського суду набрало законної сили. Тому повноваження народного депутата України Філіпчука вважаються припиненими з 3 квітня 1997 року. У зв'язку з цим прошу Секретаріат здійснити необхідні заходи, пов'язані з достроковим припиненням повноважень народного депутата України Філіпчука.

А Георгію Георгійовичу від вашого імені хочу побажати успіхів у роботі на високій посаді у виконавчій структурі влади, яку він для себе обрав.

У нас є 20 хвилин для запитів, оголошень, заяв тощо. Будь ласка, запишіться, хто хоче висловиться. Дружно надходять пропозиції, скоротити цей час до 15 хвилин, оскільки в нас неповний сесійний тиждень. Немає заперечень? Ну, гаразд, 20 хвилин - це не так уже й багато.

Слово має депутат Осадчук.

ОСАДЧУК П.I., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовності (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Група "Конституційний центр". Демократична партія України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Учора перед Верховною Радою виступав Прем'єр-міністр України Павло Іванович Лазаренко і, на мій погляд, дуже переконливо розповів, як ми можемо спільно працювати, щоб прийняти Закон про Державний бюджет ще до кінця квітня. Тим часом складається така ситуація - з цього приводу часто звучить голос і нашого Голови, і інших депутатів: Кабінет Міністрів не подає проекту Державного бюджету на 1997 рік на новій податковій основі, а Верховна Рада - ми знаємо - не приймає податкових законів, отже, не створює умов для того, щоб уряд міг провести розрахунки нового проекту державного бюджету.

Виходить, як у відомій баєчці: "У попа була собака, він її любив. Вона з'їла кусок м'яса, він її убив і на гробі написав: "У попа була собака, він її любив. Вона з'їла кусок м'яса, він її убив". І так до безкінечності.

Ми не розірвемо цього зачарованого кола, якщо не дійдемо згоди, залучивши, як учора пропонували, погоджувальну комісію. Треба провести відповідну роботу й сформувати нарешті цю нову податкову основу.

У цьому залі часто висловлюється думка про те, що треба змінити курс і все буде гаразд. Але курсу ми і не змінювали, і не визначали. Візьмімо, наприклад, сільське господарство. У нас же немає аграрної політики) Верховна Рада нещодавно розглядала питання про зупинення спаду сільськогосподарського виробництва. Запропонували до розгляду в першому читанні абсолютно утопічний проект закону, прийняття якого може тільки ускладнити економічну ситуацію. Нещодавно Верховна Рада уже втретє, якщо не вчетверте, працюючи в цьому заполітизованому складі, заблокувала прийняття життєво необхідних поправок до Земельного кодексу.

Ще раніше був відхилений з порога законопроект про оренду землі. Три роки в цьому залі тривають ритуальні танці навколо проекту Закону про плату за землю. Недавно відправлений на повторне перше читання законопроект про сільськогосподарську кооперацію і так далі.

Якщо ми не розглянемо проектів цих основоположних законів, не буде земельної реформи і не буде поліпшення в сільському господарстві.

Я пропоную всім нашим творчим депутатським угрупованням провести переговори, взятися за розум і працювати в конструктивному руслі на благо народу, а не закликати до непокори, до страйків. Усім разом треба працювати й працювати! Саме в цьому шлях до добробуту України й злагоди в суспільстві.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Депутат Довганчин, будь ласка.

ДОВГАНЧИН Г.В., секретар Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (Кельменецький виборчий округ, Чернівецька область). Прошу передати слово депутатові Сасу.

ГОЛОВА. Депутат Сас. Будь ласка.

САС С.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Маловисківський виборчий округ, Кіровоградська область). Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Шановні народні депутати! Я уповноважений оприлюднити текст заяви фракції Соціалістичної та Селянської партій у Верховній Раді України.

"Останнім часом загострилася політична гра навколо бюджетних і податкових проблем. Цим увага населення України відвертається від суті питання, спеціально спрямовується на формальні й другорядні проблеми, адже сьогодні в Україні немає політичних сил, які були б проти прийняття бюджету, зменшення податкового тиску на товаровиробника. Проблема в тому, якими мають бути податки та бюджет, які соціальні та економічні проблеми вони вирішують.

Хотіли б нагадати деяким політикам, що основу фінансово-бюджетної системи утворює економіка і перш за все виробництво.

Ініційована Заходом і підтримана нашими горе-реформаторами політика за останні шість років зруйнувала основу економіки України, спад виробництва становить понад 65 відсотків. Особливо нищівними, руйнівними є реформи в агропромисловому секторі -основі економічної могутності України.

Ліберальна зовнішньоекономічна політика призвела до того, що українські товари витіснені імпортними і наші підприємства зупинилися. Через недолугу політику оплати праці впав до крайньої межі попит покупців, ускладнює фінансові труднощі й колоніальна боргова петля: Україна вже віддає за борги більше, ніж одержує.

Нав'язаний міжнародними валютними організаціями руйнівний монетаристський молох веде до знищення виробництва в Україні.

Зрозуміло, що на такому руйнівному грунті хорошого бюджету не може бути. Нема виробництва - нема чого ділити. Так що бюджетні проблеми України не випадкові. Верховна Рада України займається ними з самого початку, але вирішуються вони важко.

Нагадаємо хронологію процесу прийняття бюджету на 1997 рік.

Бюджетна резолюція прийнята Верховною Радою ще в липні минулого року. Проект бюджету Кабінет Міністрів вніс у вересні 1996 року. У грудні того ж року Верховна Рада прийняла його в першому читанні. Далі бюджетний процес було зупинено. Президент України і Кабінет Міністрів виступили із заявами про необхідність прийняття бюджету на 1997 рік на новій податковій основі.

У зв'язку з цим на" сьогодні склалася досить непроста ситуація. Прийнятий Верховною Радою України в першому читанні проект бюджету на 1997 рік Кабінетом Міністрів не відкликаний і на друге читання не внесений. Проект бюджету, розроблений на новій податковій базі, до цього часу Верховній Раді не подано.

Над удосконаленням податкової бюджетної системи України треба, безперечно, працювати і працювати наполегливо. Разом із тим слід розуміти, що проблеми України, її народу, проблеми українського товаровиробника, проблеми соціальної сфери і відродження села не можна вирішити самими лише змінами в податковому законодавстві чи прийняттям нового бюджету. Добре розуміють це і творці навколобюджетного процесу.

Фракція Соціалістичної і Селянської партій України пропонує:

негайно прийняти бюджет України на 1997 рік на базі прийнятих у 1997 році і чинних податкових законів;

забезпечити перерозподіл через державний бюджет 38-42 відсотків валового внутрішнього продукту;

забезпечити пільгове оподаткування законодавчо визначених пріоритетних галузей - сільського господарства, енергетики, освіти, охорони здоров'я;

продовжити роботу над прийняттям нових податкових законів з метою формування бюджету на 1998 рік, вдосконалення податкової бази;

вжити невідкладних заходів для забезпечення додаткових надходжень у бюджет від суб'єктів господарської діяльності, які мають необгрунтовані податкові пільги або ухиляються від сплати податків.

Україні потрібні не політичні ігри навколо бюджету, а реальна програма зупинення падіння й відродження національного виробництва".

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Депутату Сасу передав свій час на виступ депутат Ніколаєнко, який записаний слідом за ним. Фракція має право так розпорядитися.

Депутат Малєвський.

МАЛЄВСЬКИЙ ОТ., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Щюрупинський виборчий округ, Херсонська область). Прошу передати слово Симоненку Петру Миколайовичу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! Как известно, в последние годы в Канаде получили лристанище тысячи нацистских

военных преступников, среди них - сотни бывших бандитов ОУН-УПА и вояк 14-й добровольческой гренадерской дивизии ваффен СС "Галичина".

По сообщению канадской газеты "Торонто стар" от 18 февраля сего юда, в Канаде в настоящее время скрываются от правосудия 1882 бывших солдата дивизии СС "Галичина". В соответствии с заявлением Симона Визенталя, канадского представителя центра, который занимается розыском нацистских преступников, он располагает доказательствами ответственности этой гитлеровской дивизии за уничтожение полутора миллионов евреев в годы второй мировой войны. Это еще один штрих к преступному портрету украинских комбатантов, не так давно маршировавших по Крещатику с позволения и одобрения украинской лжедемократии.

Придание гласности упомянутых фактов послужило импульсом к развертыванию в Канаде широкого общественного движения, выступающего за проверку послужных списков всех вояк дивизии СС "Галичина", скрывающихся от справедливого возмездия за океаном.

Канадская общественность настоятельно требует преданию суду всех военных преступников из числа украинских дивизийников. В ответ на эти требования министр по делам эмиграции Канады Люсьен Робиллар недавно заявила в федеральном парламенте, что Оттава делает все возможное с тем, чтобы выявить и привлечь к судебной ответственности всех военных преступников, оставивших

кровавый след на украинской земле и в других странах Восточной Европы.

В связи с этим фракция "Коммунисты Украины" полагала бы целесообразным, во-первых, поручить Министерству иностранных дел Украины поставить перед соответствующими органами Канады вопрос о передаче нашей стране имеющихся документов о совершенных на украинской земле злодеяниях оуновцев, с целью последующей депортации их в Украину и привлечения к судебной ответственности в соответствии с международным правом; во-вторых, дать поручение Генеральному прокурору Украины, Службе безопасности Украины представить в распоряжение следственных органов Канады копии всех имеющихся документальных материалов о злодеяниях бандитов ОУН-УПА и вояк дивизии СС "Галичина".

По нашему мнению, осуществление этих шагов способствовало бы дальнейшему развитию отношений сотрудничества между Украиной и Канадой, отвечало бы интересам украинского и канадского народов.

Этого требуют сотни тысяч, миллионы уже граждан Украины, поставивших свои подписи под обвинением ОУН и созданных ею вооруженных формирований.

Благодарю.

ГОЛОВА. Депутат Снігач.

СНІГАЧ А.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Великолепетиський виборчий округ, Херсонська область). Передаю слово наймолодшому парламентарію світу комуністу, члену фракції "Комуністи України" Андрію Звонаржу.

ГОЛОВА. Депутат Звонарж.

ЗВОНАРЖ А.Ю., народний депутат України (Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область). Фракція комуністів.

Комуністична спілка молоді.

Я хотел бы напомнить вам, что в начале нашего века представители вооруженных сил стран Антанты уже посещали территорию нашей страны с так называемыми дружескими визитами.

Это все закончилось интервенцией и оккупацией.

Сейчас нас очень часто удостаивают своими посещениями натовцы. Последнее время стратегически важный порт Украины Одесса стал подвергаться массированным посещениям флотов иностранных государств. Только за этот год было три таких посещения.

С 21 по 25 февраля в Одессе находился итальянский фрегат "Лупа", участвующий в учениях на Черном море. Несмотря на то, что бюджетники области не получают зарплаты, а пенсионеры получают лишь 60 процентов пенсии, руководством города и области

и военным руководством были организованы приемы и встречи. За народные деньги, естественно.

С 23 по 27 марта Одессу посетила целая эскадра: семь кораблей оперативного соединения НАТО. Корабли НАТО нарушают международные правила и приемы мореплавания. Во время стоянки в порту были включены радиолокационные станции по обнаружению воздушных и наземных целей.

С 4 по 7 апреля в Одессе находились два военных корабля Турции. Им также были организованы встречи и приемы за народные деньги, а моряки турецкого флота с переносными радиостанциями прогуливались по Одессе.

И это все происходит в городе, где местные власти организовали беспрецедентный суд над учителями, месяцами не получающими зарплату, где была синициирована расправа над водителями горэлектротранспорта, которые, видимо, начитавшись Конституции, умудрились спросить, когда они получат свою зарплату.

Абсолютное большинство граждан Украины живут за чертой бедности, и власти прекрасно понимают, что возможен социальный взрыв. И для того чтобы удержаться, им нужна поддержка, которой не может стать наша голодная и полубосая, нищая украинская армия.

Поэтому натовцы уже сейчас ощущают себя носителями нового мирового порядка. Наши "хозяева жизни" пока что с распростертыми объятиями встречают представителей иностранных вооруженных сил,

перед которыми' стоит задача во что бы то ни стало закрепить колониальное положение Украины и окончательно ликвидировать основы ее независимости.

В области существует запрет на публикацию антинатовских материалов, и группе депутатов было отказано в публикации этих материалов.

Позиция Компартии Украины по этому поводу известна. Уже сейчас видно, что еще до расширения НАТО представители вооруженных сил этой организации ведут себя на нашей украинской земле как хозяева.

Спасибо.

ГОЛОВА. Мішура Валерій Дмитрович.

МІШУРА В.Д., секретар Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Центральний виборчий округ, Кіровоградська область).

Прошу передати слово Володимиру Моісеєнку.

ГОЛОВА. Будь ласка.

МОІСЕЄНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіі'вський-Гірницький виборчий округ, Донецька область).

Фракция "Коммунисты

Украины". Всеукраинский союз рабочих. Уважаемые товарищи, граждане Украины! 5 апреля 1997 года состоялось итоговое координационное расширенное совещание Всеукраинского союза рабочих по подведению итогов акции 18 марта. Вы знаете, что после длительного переговорного процесса, после того как более двух миллионов человек вышли на улицы и потребовали от власти ответа за лишение их прав на самое главное - на зарплату, на работу, на охрану жизни и здоровья, на бесплатное образование, на контроль за доходами высших должностных лиц государства (их доходы не должны быть выше доходов рабочего высшей квалификации), потребовали активных действий по восстановлению содружества СССР, нам от властей были даны отписки.

Нам сказали, что будут какие-то графики. Нам не нужны графики, нам нужна зарплата. На требование обеспечить право на медицинскую помощь нам сказали, что та медицина, которая имеется, вполне устраивает правительство. Что касается права контролировать доходы чиновников, то нам сказали, что зарплата у чиновников сегодня практически равна зарплате рабочих. Но не об этом шла речь. Главное было в том, что два миллиона человек потрясли эту власть. Мы уверены, что если 1 мая выйдет 10 миллионов человек, власть дрогнет и рухнет.

Сегодня, учитывая, что требования, выдвинутые рабочими в ходе вееукраинской акции протеста, не выполнены, что долги по выплате зарплаты, пенсий, стипендия продолжают расти, мы

обратимся к трудящимся Украины с призывом провести 1 мая 1997 года второй этап всеукраинской акции протеста, начатой 18 марта, и поднять трудовые коллективы на манифестации. Мы обращаемся к профсоюзным организациям всех уровней с призывом поддержать проведение второго этапа всеукраинской акции протеста 1 мая 1997 года. Но я подчеркиваю, что мы обращаемся к членам профсоюза, а не к тем руководителям профсоюза, которые, обнимаясь и целуясь с представителями антинародного правящего режима, подписывают с ними соглашение. Мы против профсоюзов Стояна! Даешь красные профсоюзы рабочих и крестьян! (Шум у залі).

ГОЛОВА. Депутат Паламарчук.

ПАЛАМАРЧУК В.О., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Миколаївський сільський виборчий округ, Миколаївська область). Група "Єдність". Дякую, Олександре Олександровичу.

Я розумію важливість питань, що розглядаються зараз у цьому залі. Але, Олександре Олександровичу, я дуже прошу вас особисто уважно поставитися до мого прохання, внести до порядку денного питання про помічника-консультанта депутата Верховної Ради. Воно знову не вноситься, хоча його розгляд не потребує багато часу. І управління державної служби Кабміну зверталося з цим питанням не раз...

Хочу ще сказати, що двічі виносилося питання про проведення експерименту з управління акціями об'єднання "Лисичанськнафтооргсинтез", які належать державі. Але це питання також ще не вирішене.

Я звертаюся до міністра оборони країни і до Прем'єр-міністра з приводу невиплати в організаціях Міністерства оборони нашої країни заробітної платні та незадовільних умов служби й побуту військовослужбовців. Уже є труднощі й з придбанням військової форми та іншого.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Пасечна.

ПАСЕЧНА Л.Я., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Костянтинівський виборчий округ, Донецька обпясть). Прошу передать слово депутату Юрковскому.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЮРКОВСЬКИЙ А.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ, м. Севастополь). Фракция коммунистов. Выступая несколько дней назад перед нами, Президент Украины Леонид Кучма почему-то не коснулся внешнеполитических проблем. Речь о том, что все чаще и

чаще поступают сообщения "о контактах руководства Украины с представителями атлантистов, с представителями НАТО. Фракция коммунистов всегда выступала против таких контактов и против втягивания Украины в НАТО. Эта позиция находит поддержку в народных массах и в некоторых органах власти.

Я предлагаю вашему вниманию обращение сессии Севастопольского городского совета к Президенту, Верховному Совету Украины, областным советам народных депутатов, Верховному Совету Автономной Республики Крым, городским советам народных депутатов Автономной Республики Крым.

"В отвественный период истории Украинского государства обращаемся к вам с чувством тревоги и озабоченности за судьбу его народа. Над государством нависла угроза иностранного вмешательства антиславянских сил. Главная из них Североатлантический военный блок (НАТО).

Натовцы откровенно претендуют на господствующее положение в мире, а США - на положение главного судьи и вершителя судеб мировой цивилизации. Агрессивность блока НАТО, как и прежде, направлена против славянских государств - России, Украины, Белоруссии.

НАТО сегодня приближается к границам Украины. Принято решение принять в члены НАТО Польшу, Венгрию, Чехию. Это значит, что западно-европейский блок государств будет в четыре раза превосходить в военном отношении Россию и Украину вместе взятые.

На южных рубежах блок НАТО уже сегодня имеет стратегическое превосходство.

Если в советское время флот южного соседа - члена НАТО Турции имел по сравнению с Черноморским флотом соотношение один к двум, то сегодня приоритет его военной мощи над Черноморским флотом России и военно-морскими силами Украины как минимум 2,5: 1.

Средиземное море оказалось под безраздельным влиянием объединенных морских сил НАТО. Чернов море превращается в бассейн господства натовских сил. в 199в году корабли НАТО находились в его акватории более 400 суток, в непосредственной близости от наших границ провели 15 военных учений по высадке десанта и так далее. На 1997 год запланированы еще более мощные широкомасштабные маневры.

Однако Президент, правительство Украины не только не препятствуют эскалации агрессивных сил на южных рубежах, но и потворствуют им, соглашаясь на совместные военные маневры якобы в миротворческих целях, по существу, предавая интересы нации. Болев того, определенные правительственные структуры избрали курс альянса с агрессивными силами. Правительство Украины стремится сблизиться с НАТО, а затем вступить в этот агрессивный блок.

Севастопольский городской совет требует от Президента и правительства отказаться от стремления вовлечения государства Украина в военную структуру НАТО.

Нынешний внешнеполитический курс на развитие особых отношений Украины с НАТО с последующим присоединением к названной военно-политической группировке создает реальную угрозу безопасности и независимости страны.

Продвижение НАТО на восток чревато перемещениями ядерных арсеналов к границам стран СНГ, в частности Украины, прямой угрозой создания материальных предпосылок для подготовки к новым войнам и переделам мира.

Севастопольский горсовет требует прекратить закулисные переговоры украинской дипломатии об открытии информационного центра НАТО в Киеве..."

ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка, подайте цей документ для внесення до стенограми.

Щодо питань, які потребують вирішення. Не коментаря, а справді вирішення. Петро Ілліч гарно став на захист позиції уряду стосовно бюджету, особливо переконливою була аргументацій щодо попа й собаки. Та я хотів би, щоб ви прочитали ще й учорашню стенограму, і тоді зрозумієте, що не зможете заперечити того, що я говорив. Я діяв згідно з Регламентом, Конституцією і сподіваюся, що й уряд працюватиме в цьому ж правовому полі і таким чином ми будемо

розглядати бюджет. Іншого шляху немає. І заява соціалістів і селян з цього приводу також переконлива, але зміст Л теж зводиться до того, що треба працювати в конституційному полі.

Стосовно пропозицій, які прозвучали в заяві Петра Миколайовича Симонанка. Є відповідна комісія, і прямий обов'язок Міністерства закордонних справ, прокуратури, інших структур влади сприяти роботі цієї комісії, давати всю відповідну інформацію. Якщо треба з цього приводу подати запит чи листа написати, будь ласка...

Щодо навчань, які провадить НАТО, заяви севастопольців про поширення НАТО на схід тощо. У плані роботи це питання є, комісія повинна прискорити підготовку його для розгляду на сесії. Користуючись нагодою, я ще раз звертаюся до Бориса Ілліча Олійника та Інших членів цієї комісії: готуйте це питання на розгляд Верховної Ради, щоб це була не чиясь окрема, а державна позиція щодо цього процесу.

Пропозиції Паламарчука Валерія Олександровича про статус помічника-консультанта, про прийняття закону з цього приводу.

Вудь ласка, вносьте цю пропозицію через Комісію з питань депутатської етики. Якщо буде можливість, внесемо це питання до порядку денного.

І його ж пропозиція про внесення до порядку денного питання, яке вже передбачалося розглядати сьогодні, - про ЛиНОС. Мені вже надійшла і пропозиція депутатів про внесення до сьогоднішнього порядку денного питання про проведення експерименту з управління

акціями відкритого " акціонерного товариства

"Лисичанськнафтооргсинтез", які належать державі.

Я зараз поставлю цю пропозицію на голосування, але хочу підкреслити, ідо це питання було в порядку денному, та ми перенесли його розгляд на пізніше, тому що передбачаємо розглянути ряд законодавчих актів, пов'язаних з оподаткуванням. У понеділок це питання обговорювалося на нараді, і було запропоновано такий варіант. Та оскільки депутати наполягають, я прошу визначитися з цього приводу. Маючи на увазі, що є три підходи, Верховна Рада повинна, нарешті, поставити крапку, щоб не було дискусій.

Ставлю на голосування пропозицію депутатів про внесення цього питання до порядку денного на сьогодні.

"За" - 124.

Переноситься на наступний тиждень. До того ж Владислав Носов каже, що в нього немає Документів на руках і без них він не готовий розглядати це питання.

Давайте передбачимо його розгляд на наступному тижні у вівторок або в середу.

Тепер питання, яке в порядку денному стоїть п'ятим, але з огляду на те, що тут і уряд присутній... До речі, оголошую, що на сьогоднішньому засіданні Верховно! Ради присутній Прем'єр-міністр України Лазаренко Павло Іванович. Він виявив бажання взяти участь у розгляді питання про проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону про оподаткування прибутку підприємств.

Ми це врахуємо.

А тим часом я просив би остаточно проголосувати постанову, проект якої ми розглядали вчора, - щодо ситуації з атомною енергетикою і проблем, пов'язаних із Чорнобильською атомною станцією. Усі зауваження, які прозвучали вчора, враховані. Комісія доопрацювала, сформувала документи в один проект постанови. Я просив би проголосувати постанову в цілому. Можна ставити на голосування? Можна.

Іще раз повторюю: голосується розглянуте вчора питання про проект Постанови Верховно? Ради України про стан безпеки і перспективи розвитку ядерної енергетики в Україні та проблеми стосовно закриття Чорнобильсько? АЕС. Проект постанови голосується а цілому, будь ласка.

"За" - 223. Прийнято. Спасибі.

Володимире Михайловичу, дякую вам за добру підготовку питання.

Розглядається проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України про оподаткування прибутку підприємств. На трибуні Мітюков (гор Олександрович, міністр фінансів України.

Питання невелике за обсягом, хоч воно надзвичайно важливе. Я просив би вашої згоди розглянути його оперативно. Ми пропонували виділити на його розгляд ЗО хвилин, і на нараді погодилися з цим.

Ставлю на голосування пропозицію розглянути це питання протягом півгодини. Будь ласка.

Виходячи з цього і Ігор Олександрович зробить коротку доповідь. "За" - 187. Прийнято. Будь ласка.

МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України про оподаткування прибутку підприємств. Це питання вже не раз обговорювалося, і я хотів би коротко доповісти позицію уряду.

Сьогодні пільги підприємствам з іноземними інвестиціями регулюються двома законами. Один із них - Закон України про оподаткування прибутку підприємств, яким з 1 січня 1995 року скасовано пільги з оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями та прибутку, одержаного для здійснення іноземної інвестиції на основі договорів-контрактів. При цьому зберігаються пільги для підприємств, які зареєстровані до 1 січня 1995 - року. Сьогодні в Україні приблизно ЗО відсотків спільних підприємств, на які поширюються ці пільги. Ті підприємства, які були зареєстровані після введення цього закону, таких пільг не мають.

Крім того у Законі України про режим іноземного інвестування введено норму щодо звільнення від обкладення

митом продукції і товарів, які завозяться як внесок у статутний фонд підприємств.

Розрахунки, проведені Міністерством фінансів, свідчать про те, що в 1997 році тільки обсяг наданих податкових пільг з податку на прибуток може досягти не менш як 615 мільйонів гривень. Крім того, звільнення від сплати мита оцінюється щонайменше в 34 мільйони гривень.

Якщо обрахувати всі збитки, яких завдано державі за період дії цих та інших законодавчих актів, пов'язаних із пільгами, то їх можна оцінити не менш як у 4 мільярди гривень.

Кількість таких спільних підприємств зростає дуже повільно або не збільшується зовсім, а в той же час обсяг податкових пільг, фактично вже наданих зазначеним підприємствам, тільки в 1996 році порівняно з 1993 роком збільшився у 62,3 раза. Тобто набула і має місце загрозлива тенденція ненадходження значних коштів до бюджету.

Під час учорашнього обговорення цього питання в Комісії з питань фінансів і банківської діяльності було внесено, на наш погляд, слушну пропозицію об'єднати два рішення про скасування пільг в оподаткуванні прибутку, а також пільг щодо сплати мита на ввезення матеріалів і обладнання для статутного фонду.

За погодженням із Кабінетом Міністрів (це рішення підтримується комісією) на ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно

оподаткування підприємств " з іноземними інвестиціями, який об'єднує обидва питання (як пільги з оподаткування прибутку, так і пільги щодо сплати мита).

Окремо хочу доповісти, що Кабінетом Міністрів почато роботу з метою глибокого аналізу процесів, пов'язаних з іноземним інвестуванням і можливими фінансовими наслідками надання відповідних пільг підприємствам з Іноземними інвестиціями. Тому ми просимо дати доручення Кабінету Міністрів (записати це в окремому пункті цього закону) у місячний термін узагальнити результати перевірок, які ми сьогодні здійснюємо, і подати пропозиції щодо режиму пільгового оподаткування для підприємств з іноземними інвестиціями, які займаються виробничою діяльністю.

ГОЛОВА. Є запитання до Ігоря Олександровича? Будь ласка, запишіться.

Депутате Грабар, будь ласка.

ГРАБАР М.Ф., член Комісії Верховно! Ради України з питань законності і правопорядку [Хустський виборчий округ, Закарпатська область). Депутатська група "Реформи". Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи підрахували в Кабінеті Міністрів ту шкоду, якої може бути завдано іміджу нашої держави, якщо ми так обходитимемося з іноземними інвесторами, яких ми спочатку запросили до нас у державу, гарантували їм звільнення на певний

ЗО

період від сплати податків та інші пільгові умови їхньої інвестиційної діяльності в нашій державі, а тепер отак раптово, через наше справді складне фінансове становище, змінимо своє ставлення до них. Чи прораховано, якої шкоди буде завдано іміджу держави в результаті такого рішення? Дякую.

МІТЮКОВ І.О., Спасибі. Дуже слушне запитання. Це вже обговорювалося і в Міністерстві фінансів, і в Міністерстві економіки, І на засіданні Кабінету Міністрів. Справді, є загроза того, що можуть виникнути окремі диспути, суперечки.

Ми приймали Закон про захист іноземних інвестицій, яким надали інвесторам гарантії, і не порушуємо їх. і всі гарантії, які зафіксовані в розділі II Закону про режим іноземного інвестування, зберігаються.

Рішенням, про яке йде мова, ми покладемо край дискримінації національного інвестора, національного виробника. І ці положення зафіксовані в багатьох угодах, які на сьогодні діють, у тому числі і в угоді про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом. Ми передбачаємо, що можуть бути певні дискусії на рівні конкретних інвесторів. Але ці питання можна врегулювати, враховуючи те, що я говорив про виробничу діяльність. Ми дуже точно можемо оцінити втрати, які матимемо. Я вже назвав цифру: 615 мільйонів гривень тільки через пільги в оподаткуванні прибутку.

ГОЛОВА. Депутат Чапюк.

ЧАПЮК Р.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ківерцівський виборчий округ, Волинська область). Прошу передати слово для запитання депутату Чупахіну.

ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Михайловичу.

ЧУПАХІН О.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Куп'янськиЙ виборчий округ, Харківська область). Фракция Социалистической и Селянской партий. Игорь Александрович, убеждая нас в необходимости внесения изменений в действующие законы, вы приводите такие факты: а 1996 году размер льгот по инвестициям увеличился в 82,3 раза. Но вы прекрасно знаете, что этот закон действует с 1995 года и с этого года никаких льгот вновь зарегистрированным предприятиям с иностранными инвестициями не предусматривается. Зачем вы вводите нас в заблуждение?

Говоря о Законе об иностранных инвестициях, вы приводите данные, что под видом оборудования ввозятся товары и бюджет от этого теряет. Но ведь кто-то же должен контролировать, чтобы под видом оборудования как иностранные инвестиции не ввозились

товары для перепродажи? Значит, закон в принципе нормальный, только нет достаточного контроля со стороны служб исполнительной власти.

ГОЛОВА, будь ласка.

МІТЮКОВ І.0. Дякую за запитання. Я наведу тільки одну цифру. У 1996 році розмір податкових пільг, наданих підприємствам з іноземними Інвестиціями, досяг 1 мільярда 191 мільйона гривень, а .обсяг іноземних інвестицій збільшився тільки на 500 мільйонів. Виявляється, що кожна гривня інвестицій дав одну гривню пільг. Це треба змінити.

А щодо необхідності контролю, то я повністю з вами погоджуюся. На жаль, в випадки завезення товарів а метою перепродажу. Треба скасувати пільгу, І цього не буде.

ГОЛОВА. Депутат Чукмасов.

ЧУКМАСОВ С.О., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Группа "Реформы". Уважаемый Игорь Александрович! Исходя из вашего сообщения, сохраняются льготы для предприятий, которые занимаются производственной деятельностю. А кто будет

определять, какой именно" деятельностью должно заниматься предприятие, чтобы получить льготы, и какой должен быть объем производства?

МІТЮКОВ І.О. Спасибі. Це дуже слушне запитання. Я хочу привернути вашу увагу до пункту 2 Кінцевих полржень: "Кабінету Міністрів України в місячний термін з дня опублікування цього закону подати проект законодавчого акту щодо пільгового оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями, які займаються виробничою діяльністю".

Нині в Кабінеті Міністрів створено шість комісій, які перевіряють діяльність підприємств з іноземними інвестиціями. Метою їх роботи є подання пропозицій щодо підтримки тих підприємств, які справді на неї заслуговують. Вони й подадуть пропозиції щодо характеру виробничої діяльності і встановлять якісь порогові величини, починаючи з яких ці пільги справді можуть мати місце. Щоб не було так, як сьогодні: вніс 100 тисяч доларів і маєш практично необмежені пільги.

Ми будемо готувати ці пропозиції, тому просимо підтримати редакцію, яка вноситься. Це дасть нам можливість до моменту введення закону в дію (а він почне працювати з другого півріччя) врегулювати всі питання.

ГОЛОВА. Депутат Михайленко.

МИХАЙЛЕНКО СМ., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемый Игорь Александрович! Нам известно, что Украина считается в мире неблагоприятной зоной для инвестирования. И известно, что инвестиции для экономики Украины гараздо более важны, чем, скажем, кредиты, которые даются под какие-то проценты. Мы заинтересованы в прямом инвестировании предприятий.

Одна из причин, по которой иностранные кредиторы считают Украину неблагоприятной зоной, - постоянно меняющееся законодательство. Мы сказали, что эти предприятия пять лет не будут облагаться налогом. Но какой имидж будет иметь Украина, если мы сейчас примем такое решение? Может быть, Кабинету Министров надо проанализировать, какие инвестиции нужны? Может быть, оставить только денежные? Все это надо пересмотреть. Но сразу отменить все льготы... Вы ведь понимаете, что вместе с водой можно выплеснуть и дитя. После этого никаких инвестиций в Украину ожидать не приходится.

МІТЮКОВ І.О. Спасибі за запитання. Я поділяю вашу стурбованість. Уряд дуже уважно стежить за розвитком подій в інвестиційній сфері. Найближчим часом за дорученням Президента це питання буде розглянуте на засіданні Кабінету Міністрів. Але я знову

хочу повернути вас до таких фактів. Переважна більшість інвестицій у нас пішла у сферу посередництва, у сферу торгівлі. Виробничих інвестицій практично немає, за винятком двох-трьох невеликих секторів. А при збільшенні обсягу інвестицій за минулий рік усього на півмільярда ми маємо пільг більш як на мільярд гривень.

Сьогодні наша законодавча база, на жаль, завдає нам більше збитків, ніж сприяє залученню інвестицій. Я впевнений, що ми декларуватимемо необхідність підтримки іноземного інвестора, створення для нього загальнонаціонального режиму оподаткування, тобто недискримінаційного по відношенню до власних інвесторів, і цього буде досить. Плюс дії уряду, пов'язані зі створенням прозорого законодавства і в цілому моніторингу інвестиційних проектів та підтримкою тих, хто, справді її потребує - саме у виробничій сфері.

ГОЛОВА. Депутат Соболев.

СОБОЛЕВ СВ., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правово! реформи (Хортицький виборчий округ, Запорізька область). Депутатська група "Реформи". Шановний доповідачу, яким чином узагалі виникло питання лро зняття пільг спільним підприємствам? Я хотів би нагадати, що коли розглядалося питання про поставки енергоносіїв в Україну, з'ясувалося, що всі організації, які поставляють енергоносії, насамперед газ - це спільні підприємства. Наша депутатська група пропонувала, що слід зробити,

щоб ці підприємства повністю платили податки, у тому числі й податок на прибуток.

Скажіть, будь ласка, чи принесе хоч копійку цей закон, проект якого пропонується урядом? Отримає бюджет хоч копійку, я вже не кажу про гривню чи долар, від прибутків, які, як ви знаєте, абсолютно не показуються ні Єдиними енергетичними системами, ні Інтергазом, ні іншими структурами, які торгують газом? І яким чином скасування цих пільг принесе хоч копійку в бюджет держави від газових, а тепер уже й від електроенергетичних трейдерів?

МІТЮКОВ І.О. Спасибі за запитання. Я знову повертаюся до цифр, які називав. Ідеться про 559 мільйонів гривень втрат у цілому за 1993 рік за рахунок дії цих пільг і про 615 мільйонів гривень очікуваних збитків за цей рік.

Ця проблема значно ширша, ніж проблема газових чи нафтових трейдерів. Проблема в тому, що чинна законодавча база створює можливості всім суб'єктам комерційної діяльності концентруватися на тих ділянках, де є пільги. Я про це вже казав. Тому є необхідність прийняти принципове рішення про недопущення таких податкових зон, де можна неконтрольовано отримувати додаткові пільги.

Просив би вас звернути увагу на наше ставлення до виробничих інвестицій. Саме те формулювання, яке наведене у спільних пропозиціях уряду й комісії, дає нам можливість підтримати ті

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Ігоре Олександровичу. Запитання депутата Соболева свідчить, що є проблема, що треба не тільки коригувати податок з прибутку, а очевидно, і ПДВ треба вводити, Треба думати, як контролювати цей ринок з боку бюджету.

Слово має депутат Терьохін Сергій Анатолійович від Комісії з питань фінансів і банківської діяльності... Суслов Віктор Іванович? Так? Будь ласка. Слово має Віктор Іванович Суслов, ґолова комісії.

СУСЛОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Лювотинський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые народные депутаты! Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности рассмотрела на своем заседании проект Закона Украины "Про внесення змін до статті 7 Закону України про оподаткування прибутку підприємств". Проект, как вы знаете, внесен Кабинетом Министров, внесен срочно -буквально позавчера. Это связано с тем, что бюджет, как мы видим, несет потери вследствие льгот по налогообложению прибыли.

И естественно, комиссия, исходя из интересов бюджета, поддержала проект, внесенный Кабинетом Министров.

Кроме того мы считаем, что надо переходить, как это и принято в Мире, к равным условиям налогообложения отечественных и иностранных инвесторов, создавать равные условия работы для

наших предприятий со стопроцентным отечественым капиталом и для предприятий с иностранными инвестициями.

Одновременно комиссия рассмотрела внесенный Кабинетом Министров проект Закона о внесении изменений к Закону о режиме иностранного инвестирования. Как вы знаете, Кабинет Министров предлагает исключить статью 18 и часть четвертую статьи 24 упомянутого закона с тем, чтобы отменить. льготы, которыми пользуются сегодня иностранные инвесторы при ввозе имущества как взноса в уставный фонд совместных предприятий.

Исходя из того, что оба законопроекта имеют одну направленность - сокращение льгот, комиссия Предлагает объединить их в едином законопроекте "про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями". Этот проект вам роздан.

Предлагается проголосовать его в целом и принять и тем самым внести вклад в пополнение доходов нашего бюджета.

Спасибо. .

ГОЛОВА. Чи є запитання до Віктора Івановича? Будь ласка, запишіться.

Депутат Цушко.

ЦУШКО В.П., член Комісії Верховно? Ради України з питань фінансів І банківської діяльності (Тарутинський виборчий округ,

Одеська область). Прошу передать слово Василию Ивановичу Степвнко.

ГОЛОВА. Василь Іванович Степвнко. Будь ласка.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Я дуже дякую. Вікторе Івановичу, у мене до вас ось яке запитання. Чи не розглядали ви цей проект у такому контексті: щоб його прийняти в першому читанні, а потім чітко розібратися з наданням пільг - митних, з оподаткування нерухомості, з оподаткування прибутку спільних підприємств, які виробляють продукцію? Тобто підтримати власного товаровиробника.

Що я маю на увазі? Ось, наприклад, Бородянський екскаваторний завод випускає бурякозбиральні комбайни. Він не завозить із-за моря раму тритонну й інше, а завозить тільки ті вузли й агрегати, які в нас не виробляються і без яких не можна випустити таку машину. У такому разі надати пільги потрібно. А для підприємств посередницьких, торговельних їх слід скасувати. Тобто треба до вирішення цього питання підійти розумно, щоб наші підприємства, які спільно випускають техніку, запрацювали, а всі інші платили податки. Дякую.

СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Комиссия исходит из того, что режим налогообложения для национальных предприятий и для предприятий с иностранным капиталом должен быть, естественно, одинаков. Если эти предприятия работают рядом и производят одну и ту же продукцию, то скажите мне, почему предприятия с иностранным капиталом не Должны платить налогов?

Другое дело, если речь идет о развитии тех или иных приоритетных отраслей и выполнении специальных государственных программ. Тогда мы готовы давать льготы, но равным образом и национальным предприятиям, и предприятиям с иностранными инвестициями.

Тем не менее ответ на тот вопрос, который поставил депутат Степенко, содержится во втором пункте "Кінцевих положень", здесь есть поручение Кабмину: "Кабінету Міністрів України в місячний термін з днй опублікування цього закону подати проект законодавчого акта щодо пільгового оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями,.." и дальше, я подчеркиваю, "які займаються виробничою діяльністю".

Эти предложения мы в данном случае рассмотрели бы специально.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, продовжуючи те, про що сказав Василь Іванович: можна чи ні статтю 7 назвати так: "Особливості

оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями невиробничої діяльності"?

СУСЛОВ В.І. Александр Александрович, этот вопрос нужно изучать специально, потому что на сегодня у нас нет возможности отделить производственную деятельность от непроизводственной. Деятельность -газовых трейдеров, например, по действующему законодательству, безусловно, будет отнесена к производственной.

ГОЛОВА. Депутат Меркушов.

МЕРКУШОВ В.Т., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Кірорський виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемый Виктор Иванович, я хочу, чтобы вы откровенно сказали: обоснован ли по вашему мнению, этот закон экономически, изучены ли последствия его введения или это чисто политический шаг?

Я продолжу вопрос Соболева. Не кажется ли вам, что очеИь быстро все эти СП перейдут в тень и прибыли их мы все равно не увидим, а значит, не получим и налогов с них?

И последнее. Законом, касающимся налогообложения прибыли предприятий, в принципе, исходя из его схемы, его идеологии, мы ухудшим имидж Украины на международной арене и не получим ничего, кроме тениэации той сферы, которая относится к СП, тем

самым поставив под удар и правительство, и Верховный Совет в частности.

МІТКЖОВ І.О. Депутат Меркушов прав в одном: мы должны обратить внимание на то, что Украина ежегодно меняет условия работы иностранных инвесторов. Это, конечно же, недопустимо. Поэтому я начал с того, что сказал об общепризнаном принципе. Он заключается в том, что никто не должен быть дискриминирован - ни национальное предприятие, ни предприятие с иностранными инвестициями. Для' них должны быть созданы равные условия. И если мы этот принцип до конца реализуем и в дальнейшем отступать от него не будем, то есть будем предоставлять льготы только для развития приоритетных направлений, независимо от того, какой капитал будет участвовать в реализации этих направлений, мы пойдем правильным путем.

Что касается политического подтекста принятого законопроекта. Я считаю, что, безусловно, это правильная реакция правительства на критику, которая звучала, в том числе и в стенах Верховной Рады, в связи с тем, что в наиболее рентабельных и прибыльных сферах производства работают предприятия с иностранными инвестициями, которые по действующему

законодательству, о чем здесь говорили представители правительства, действительно не платят в наш бюджет огромные суммы налогов.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Записалися на виступ з цього приводу дев'ять депутатів. У межах проголосованого регламенту я надаю слово депутату Анісімову. Прошу. За ним виступить депутат Єльяшкевич від групи "Реформи".

АНІСІМОВ Л.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область).

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Я думаю, что мы кое-что прояснили в вопросах, касающихся рассматриваемого законопроекта, и поэтому хотелось бы, чтобы все-таки намерения правительства были поддержаны.

Мы не будем до конца спорить, какой получится результат -положительный или отрицательный. Сам факт внесения такого проекта показывает, что будет положительный результат. И вот почему я говорю об этом. Я прекрасно помню, как мы здесь, сражаясь буквально группа на группу, принимали Закон о финансово-промышленных группах. И вы, наверное, помните, что для своего производителя на переделе, на том этапе, где идет передача товара для того, чтобы получить конечную продукцию, нам не удалось добиться и запустить этот механизм. Сработали аргументы, чтс не получим налога, не сформируем государственный бюджет...

Мне хотелось бы, чтобы и к нашим производителям, и к производителям-, которые приходят на территорию Украины, мы

относились одинаково. Мы говорим об определенных льготах для экономических зон, говорим о других направлениях... Конечно, при нынешнем финансовом положении предприятий каждое из них захотело бы иметь льготы.

Я поддерживаю предложения Кабинета Министров. Учитывая, что эти предложения поддерживает и комиссия Виктора Ивановича Суслова, я прошу поддержать нашу исполнительную власть в ее намерениях. И в присутствии Премьер-министра и нового министра финансов я хочу сказать следующее. Мы можем много говорить о льготах, мы можем много говорить о дополнительных налогах, но все-таки правительству надо обратить внимание на необходимость пополнения оборотных средств. Это тромб в экономике. Не решив эту проблему, мы не добьемся нормального состояния экономики.

Здесь, в Верховном Совете, мы будем рассматривать вопрос о списании и реструктуризации долгов. Мы можем раз их списать. Но пройдет определенный промежуток времени, и мы опять вернемся к этому закону. Я бы хотел, чтобы, рассматривая этот законопроект и думая о своем товаропроизводителе, мы все-таки решили эту одну из важнейших проблем на протяжении последних пяти лет - пополнение оборотных средств. Не пополнив оборотные средства, не запустив производство, мы постоянно будем сталкиваться с неприятностями, которые сегодня уже имеем.

Я предлагаю поддержать законопроект и проголосовать за него в целом.

ГОЛОВА. Підтримуючи Леоніда Олександровича, я хочу сказати таке. Учора Прем'єр у своєму виступі сказав, що треба окремо розглянути законопроект про реструктуризацію. Звертаємося до Віктора Івановича Суслова з цього приводу: будь ласка, підготуйте на наступний тиждень розгляд цього питання. Гадаю, що це влаштує всіх тут присутніх депутатів.

Слово має депутат Єльяцжевич. Далі радитимемося, тому що час, наданий на розгляд цього питання, ми використали.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги! Мы сегодня очень большое внимание уделяем этому законопроекту. На мой взгляд, это правильно, но подходить к данному законопроекту надо просто, как к одной из составных частей нашего налогового законодательства. И ни в коем случае не связывать этот законопроект с теми безобразиями, которые творятся у нас на газовом рынке. Наверное, кто-то думает, что, приняв этот закон, мы закроем брешь на газовом рынке и начнутся огромные поступления в бюджет. Я в этом глубоко сомневаюсь, поскольку по всем 112 тысячам совместных предприятий за прошлый год, как нам вчера сообщил на заседании комиссии министр финансов, не поступило платежей на сумму 560 миллионов гривень.

На самом же деле обороты и на газовом рынке, и на рынке других энергоносителей огромные. А налоги там не платятся, во-первых, из-за неправильной цены на газ, которая устанавливается на границе, из-за бартерных схем и из-за того, что газовыми трейдерами являются компании, которые имеют право на льготы в соответствии с действующим законодательством.

Я совершенно не уверен, что после принятия сегодня закона, проект которого представлен, на завтра не будет изменена схема газовых трейдеров и не появится газовый трейдер, который будет пользоваться льготами как предприятие, например, общества инвалидов, общества глухих, слепых. Или еще какую-то лазейку найдут.

Поэтому я обращаю внимание Кабинета Министров: прежде всего вина его в том, что структуры, пользующиеся льготами, получали монопольное право на такие операции.

Что касается данного конкретного проекта закона. На вчерашнем заседании Комиссии по вопросам, финансов и банковской деятельности мы рассматривали этот проект и единогласно его поддержали. Однако я выступил и спросил: не будет ли противоречить этот закон другим законодательным актам? Приняв этот закон, не дадим ли мы для тех, кто пользуется вывеской иностранного инвестора (а мы прекрасно знаем, что в большинстве своем это наш капитал, который просто зарегистрирован за рубежом), возможность обжаловать это решение в арбитражных судах?

Я хочу зачитать выдержки из статьи 26 Закона о режиме иностранного инвестирования: "Спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах України, якщо інше не визначено міжнародними договорами України".

Кроме того статья 8 этого закона предусматривает: "Якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в розділі II цього закону, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються - державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в цьому законі". И толковать этот закон можно по-разному.

Поэтому я бы предложил кроме принятия этого законопроекта принять еще изменения в Закон о режиме иностранного инвестирования, предварительно согласовав их и с Высшим арбитражным судом для того, чтобы толковалось именно так: со дня опубликования закона никакое совместное предприятие не имеет права на льготы, все совместные предприятия работают в режиме национального законодательства по налогообложению. В противном случае у нас будут серьезные проблемы, связанные и с практикой арбитражных судов, и с обращением в международные суды, а мне бы этого не хотелось.

Я бы хотел услышать еще мнение Президента по этому вопросу, так как Президент должен был бы заявить о том, что он поддерживает этот законопроект, прекрасно понимая, что на принятии этого законопроекта определенные политические круги будут играть свою игру.

И я очень рад, что этот законопроект подписан Павлом Ивановичем Лазаренко. Правда, он прямо, противоречит тому проекту, который два месяца назад был подан от имени Кабинета Министров, где продлевались эти льготы. Но, слава Богу, такой процесс пошел и мы начали осознавать, что надо уменьшать налоги за счет, прежде всего, закрытия налоговых дырочек в виде различного рода льгот.

Единственное - вчерашнее высказывание Премьер-министра по поводу отчислений на дорожное строительство и отчислений в Фонд содействия занятости населения я бы назвал не очень удачным. Думаю, что тот Закон о системе налогообложения, который мы приняли, останется в неизменном виде, и коллеги депутаты нас поддержат.

Спасибо.

ГОЛОВА. Ще сім депутатів записані на виступ, у тому числі три представники фракцій. Час проголосований ми використали. Я просив би вас підтримати таку процедуру. Було запитання до Президента щодо його позиції. Є представник Президента, він може

висловити думку Президента з цього приводу. Є потреба, щоб від бюджетної комісії висловився Микола Янович Азаров, голова комісії. І після того приймати рішення. Немає заперечень? Тоді я ставлю на голосування цю пропозицію (Шум у зал/).

Правильно, від фракцій поперед вас записаний, що я можу зробити...

"За" - 195. Прийнято.

Будь ласка. Депутат Безсмертний.

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., постійний представник Президента України у Верховній Раді України (Макарівський виборчий округ, Київська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Ви знаєте, що ця тема дуже жваво дискутувалася не тільки тоді, коли працювала тимчасова спеціальна комісія, створена для вивчення ситуації на ринку енергоносіїв. Ця тема розбиралася дуже ретельно також на засіданні Ради національної безпеки, коли слухалося це ж питання. Розбиралася вона й на нарадах у Президента. Президент підтримує таку позицію.

Але я хочу сказати, що, навіть прийнявши закон у нинішній редакції, ми зберігаємо статтю 7 Закону про режим іноземного інвестування. Я зачитаю частину другу цієї статті: "Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей

економіки, соціально! сфери І територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності". Зверніть увагу: навіть визначення суб'єкта цих пільг у статті немає. Це перший момент.

І другий. Ніщо не заважало використовувати третю частину цієї статті в нинішніх умовах. У третій частин) зазначається, що законами України можуть визначатися території, на яких .діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується.

Очевидно, що закон треба приймати. Звернув би вашу увагу на юридичну техніку, тому що недавно критикували віце-прем'єра Пинзеника за те, що в одному документі зводиться два і більше законопроектів. Тут знову маємо два. На це треба звернути увагу, а також на подальше опрацювання Закону про режим Іноземного Інвестування.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Депутат Азаров.

АЗАРОВ М.Я., голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету {Пвтровський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! В декабре 1995 года мы этот вопрос обсуждали. И еще тогда, вы помните, какие в зале разгорелись дискуссии - сохранять эту льготу или не сохранять?

К сожалению, не удалось тогда зал убедить, вы эту льготу сохранили, и бюджет абсолютно однозначно - я уверяю вас - несет потери более миллиарда гривень ежегодно.

И отвечаю на совершенно обоснованный вопрос Соболева, заданный им Игорю Александровичу: показывают прибыль трейдеры, или не показывают? Показывают! Им нет нужды ее скрывать - она налогом не облагается и они всю ее показывают. И очень хорошо, что показывают, она будет учитываться при налогообложении в 1997 году. Если бы они ее не показывали, уважаемый Сергей Владиславович, то еще бы платили дивиденды, образовывали фонды и все остальное.

Закон, проект которого правительство представляет, бюджетная комиссия вместе с Комиссией по вопросам финансов и банковской деятельности безоговорочно поддерживают. Я думаю, что мы должны сегодня, наконец, сделать то, что не сделали в Декабре 1995 года. Я вас прошу поддержать этот законопроект.

ГОЛОВА. Шановні депутати, обговорення відбулося. Депутати висловлюють тривогу з приводу того, що це буде не зовсім ще досконалий закон. Але це крок у напрямі вдосконалення. І мені здається, треба було б підтримати саме цю думку. Виходячи з того, я ставлю на голосування проект закону в першому читанні. Будь ласка, прошу підтримати.

"За" - 264.,

Була пропозиція в цілому прийняти проект закону {Шум у залі). Ні, змін тут немає, йдеться про розданий комісією варіант, який представляв міністр фінансів...

Павло Іванович Лазаренко. Будь ласка.

ЛАЗАРЕНКО П.І., Прем'єр-міністр України (Солонянський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановні народні депутати! Від імені уряду я щиро дякую за велике розуміння і прошу таким же чином підтримати проект, який також буде представлено, про зміну стосовно дорожнього збору. Це також надзвичайно важливо. Нам з вами півмільйона населення держави скаже велике спасибі. А за прийняття цього закону велике спасибі вам.

ГОЛОВА. Я прошу уваги. Павлу Івановичу заважають працювати у Верховній Раді, його обсідають завжди або міністри, або депутати, тому він не врахував, що ми в цілому не проголосували ще законопроект. .

ЛАЗАРЕНКО П.І. Тоді в мене буде ще раз можливість подякувати. Спасибі, Олександре Олександровичу.

ГОЛОВА. У цілому ставлю законопроект' на голосування в другому читанні.

"За" - 276. Прийнято.

Яке доповнення? Депутат Носов. Будь ласка.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Я хочу звернути увагу ось на що. Єльяшкевич же вам сказав, що в разі прийняття так, як є, буде суперечити одна стаття іншій. Там же передбачаються державні гарантії цим інвесторам. Що, з бюджету будемо це виплачувати?

Треба було прийняти в першому читанні і внести зміну і в іншу статтю, передбачивши, що держава знімав ці гарантії, і одночасно вводити. А тепер що ми отримаємо?

ГОЛОВА. Зараз вирішимо, все буде в порядку. Депутат Азаров. Прошу.

АЗАРОВ М.Я Владислав Васильевич, вы же член бюджетной комиссии. Какое отношение этот вопрос имеет к "державним гарантіям", скажите, пожалуйста? Все государственные гарантии выдаются на основании решений правительства, и по ним будет нести обязанность бюджет, если имеются в виду бюджетные платежи, вне зависимости от этой льготы. Какое отношение имеет одно к другому?

ГОЛОВА. Це дещо інші речі. Депутат Сублов. Будь ласка.

СУСЛОВ В. І. С представителями правительства мы дополнительно анализировали статью в Закона о режиме иностранного инвестирования, где речь идет о государственных гарантиях. Там есть гарантия, например, сохранения иностранных инвестиций от национализации, есть ряд других гарантий. В прямой форме в этой статье нигде не записаны гарантии сохранения Льготного налогообложения. Поэтому упомянутая проблема не существует.

Спасибо.

ГОЛОВА. Спасибі. Питання вичерпане.

Шановні депутати! У вас на руках € порядок денний на сьогодні в цілому, і ви бачите, що в числі перших питань ми маємо розглядати питання про призначення суддів Конституційного Суду та призначення членів Рахункової палати. Оскільки часу на підготовку бюлетенів для того, щоб під час малої перерви проголосувати в нас не буде, то є прохання розглянути зараз питання про зміну стосовно дорожнього збору, про звернення Кабінету Міністрів визначитися з цього приводу, а питання про призначення суддів і членів Рахункової палати

розглянути відразу о 12.30. Немає заперечень? Є заперечення. Будь ласка. Депутат Суслов.

СУСЛОВ В.І. Уважаемый Александр Александрович! Комиссия рассмотрела этот вопрос. Мы не поддержали предложение правительства, но у нас есть свой проект, который еще не готов и будет роздан позже. Для того чтобы объективно вопрос рассматривать, я бы просил оставить его на вторую половину дня, как и ориентировалась в общем-то наша комиссия. Тогда все проекты будут на руках у депутатов.

Спасибо.

ГОЛОВА. Павло Іванович Лазаренко.

ЛАЗАРЕНКО П.І. Шановні народні депутати! Я знову звертаюсь до вас із проханням у присутності Прем'єра, міністрів розглянути це питання. Ми висловимо свою позицію, Леонід Михайлович Костюченко висловить свою. Якщо потрібно, я дам аргументовані пояснення. Саме зараз треба розглянути. Позиція комісії Суслова (ми вчора були на засіданні комісії) нам повністю відома.

Давайте зараз визначимося. Прошу саме зараз у присутності...

ГОЛОВА. Є дві пропозиції. Кабінет Міністрів просить зараз розглянути це питання, а комісія, яка має теж підстави для такої аргументації, пропонує розглянути в другій половині дня.

Ставлю на голосування пропозицію зараз розглядати.

"За" - 197. Не прийнято.

Тут ось яка обставина. Справа в тому, що без висновку профільної комісії ми не маємо права розглядати це питання. Тому, при всій повазі і при потребі, я розумію, це питання розглядати за поданням Кабінету Міністрів, ми повинні мати на руках висновки комісії. Тому давайте все-таки надамо таку можливість. Після обіду ми це питання вирішимо остаточно.

Олександр Михайлович Кожушко. Будь ласка. Це профільна комісія теж, до речі.

КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Ясинуватський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые коллеги! Мы очень ценим эту нашу комиссию. Она стала, я хочу сказать, уже надкомиссией в этих вопросах. Я знаю специалистов этой комиссии. Но ко мне, как к председателю комиссии, отвечающей за дорожное движение, обращаются все дорожники. Неужели наше правительство не предлагало законопроекта, который внесла Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности, первоначально? И мы сейчас стоим перед тем, что все хозяйственные руководители не

разбираются в вопросах дорожного строительства и его финансирования.

Есть Премьер-министр. Вчера было поручение по атому вопросу. Представители нашей комиссии пошли туда в комиссию, рассматривали совместно этот вопрос. Однако не профессионализм взял верх, а свое "я", и мы приняли такое решение.

Я считаю, что недопустимо в парламенте такое решение этого вопроса. Надо сейчас рассматривать и голосовать (Шум у залі).

ГОЛОВА. Я прошу уваги. Рішення з цього приводу треба прийняти, треба набрати 226 голосів (Шум у залі).

Я прошу уваги! Павло Іванович, будь ласка. Я прошу уваги.

Більшість із вас повернулися з округів тільки що, і в кожному випадку звучало питання: що робити з будівельними шляховими організаціями? Скрізь об'єкти законсервовані, переводяться на режим зберігання. Люди шукають роботи, частину відправлено у відпустки.

Тому я ще раз на прохання депутата Кожушка ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання зараз. Будь ласка.

"За" - 215. Прийнято.

Це процедура, до речі (Шум у залі). Я прошу уваги. У межах регламенту в порядку денному на день головуючий самостійно може переставити питання.

Надаю слово Леоніду Михайловичу Костюченку. Будь ласка.

КОСТЮЧЕНКО Л.М., заступник міністра транспорту України

(Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область). Дякую, шановний Олександре Олександровичу. Шановні народні депутати! Шановні колеги! Чому така терміновість? У дорожньому комплексі працює близько 90 тисяч населення. Ми планували на поточний рік відремонтувати 117 тисяч кілометрів доріг. З прийняттям Закону про систему оподаткування виникла така колізія: не .було запропоновано нової системи збору платежів на будівництво, ремонт і експлуатацію доріг і водночас було відмінено старий порядок фінансування.

Я хотів би до вас звернутися з таким проханням, шановні народні депутати. Кабінет Міністрів подав сьогодні на розгляд проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону про систему оподаткування. Прийняття цього закону відповідає березневому зверненню Президента України до Верховної Ради, погоджено з абсолютною більшістю обласних державних адміністрацій (ми маємо 24 звернення облдержадміністрацій), є відповіддю на деякі запити народних депутатів, зокрема Івана Сергійовича Чижа, і підтримується багатьма депутатами Верховної Ради.

Зазначений проект закону вирішує проблему фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, ремонтом та утриманням автомобільних доріг загального користування без збільшення видаткової частини бюджету.

Збереження чинної системи фінансування дорожньо-господарського комплексу було підтримано Верховною Радою України, урядом, Комісією Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку ще в грудні минулого року. Проте 21 березня 1997 року набрав чинності Закон України про систему оподаткування, у якому в переліку обов'язкових платежів немає відрахувань на покриття витрат, пов'язаних з будівництвом, ремонтом та утриманням автомобільних доріг. Практично припинено фінансування шляхового господарства.

Частина четверта статті 1 цього закону містить норму, що не підлягають сплаті податки і збори, обов'язкові платежі, справляння яких не передбачено цим законом. Це фактично призвело до ліквідації діючої системи фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, ремонтом та утриманням автомобільних доріг загального користування, та механізму покриття збитків від цих робіт.

Податок з власників транспортних засобів, який повинен спрямовуватися в розмірі близько 90 відсотків на фінансування витрат, пов'язаних з утриманням доріг загального користування, становить усього 10 відсотків потреби. Якщо брати динаміку, то минулого року З передбачених бюджетом 140 мільйонів гривень ми мали тільки 4,4 мільйона гривень. За три місяці цього року жодної гривні, жодної копійки не надійшло на рахунок корпорації "Укравтодор". Це призвело до призупинення всіх робіт по ремонту і будівництву доріг.

Ви знаєте, що зима була тяжкою, після зими стан доріг нікого не задовольняє. Ми планували з вами відпрацювати питання будівництва і капітального ремонту. На 80 під'їзних дорогах до сільських населених пунктів теж роботи призупинено. Я дуже вас прошу врахувати, що це питання було оперативно опрацьовано Кабінетом Міністрів, Верховною Радою, порушувалося на Вінниччині, коли там був Олександр Олександрович, і він пообіцяв підтримку Верховної Ради дорожнім будівельникам, нам усім.

Врахуйте й те, що ваші депутатські запити, які надходять до Кабінету Міністрів, до Міністерства транспорту, ніяк не можуть бути задоволені, бо немає платежів для фінансування дорожнього господарства.

Кабінет Міністрів пропонує частину четверту статті 1 викласти в такій редакції: "Податки і збори, обов'язкові платежі, справляння яких не передбачено цим законом, крім визначених Законом України про джерела фінансування дорожнього господарства України, сплаті не підлягають". Тобто відновити дію Закону про джерела фінансування дорожнього господарства - Можливо, треба вишукати нові підходи до цього. Можливо, потрібно подивитися на наших сусідів. Але сьогодні це питання можна розглядати на перспективу, скажімо, на 1998-1999 роки.

І частину третю статті 2 доповнити реченням такого змісту: "Відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування не включаються до бюджетів".

У мене все. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Леоніда Михайловича? Запишіться. Депутат Кармазін.

КАРМАЗІН Ю.А., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ, Одеська область). Я прошу передати слово депутату Носову.

ГОЛОВА. Будь ласка.

НОСОВ В.В. Шановні депутати! Шановний доповідачу! У частині другій статті 95 Конституції передбачено: "Виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні погреби, розмір і цільове спрямування цих видатків".

Мені здається, те, що ви пропонуєте, не відповідає цій статті Конституції. Треба якоїсь дисципліни дотримуватись у бюджеті, виокремити там недоторканний рядок і на підставі цього рядка фінансувати, бо це ж межі не має! Так можна і на навчання позабюджетні фонди ліпити, і на все інше...

Тобто такий підхід є антиконституційним. Треба ж колись запроваджувати самодисципліну, у тому числі й бюджетну.

Дякую.

КОСТЮЧЕНКО Л.М. Я дякую вам за запитання. Але я не бачу тут ніякого порушення Конституції. Не йдеться про державний бюджет. Я вам нагадаю, що в державному бюджеті немає такого рядка, де б було передбачено витрати на утримання доріг загального користування. Йдеться про закон, який працював на території України і до прийняття Конституції, і після нього. Це Закон про джерела фінансування шляхового господарства. Тому я не бачу ніякої колізії, ця пропозиція не розходиться з конституційним принципом.

ГОЛОВА. Депутат Радченко.

РАДЧЕНКО Г.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету {Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний Леоніде Михайловичу! Вчора Віктор Іванович досить професійно назвав джерела фінансування будівництва і утримання доріг загальнодержавного значення; Я повторю ці джерела фінансування.' Це: штрафи ДАІ, плата за реєстрацію та перереєстрацію транспорту, плата за номерні знаки, податки з власників транспортних засобів, акцизні збори стосовно транспорту, ввізне мито на транспорт, збори за транзитні перевезення.

Взагалі я хочу сказати, що, вирішуючи проблеми одних за рахунок інших, у яких цих проблем не менше, ми граємося в перетягування каната з одного боку в інший, і окрім, вибачте на слові,

хмільного запаморочення голови нічого отримати ми не можемо.

Підходити до цього питання треба по-державному. І якщо говорити про зниження податкового преса, то давайте говорити про те, що 2 відсотки від обсягів реалізації, які ми відрахуємо на утримання доріг, це не джерело фінансування, тому що в такий спосіб не можемо вирішувати питання фінансування охорони здоров'я, культури, інших сфер. Я вважаю, що підхід, який ми сьогодні обрали, далеко не той, що потрібний.

КОСТЮЧЕНКО Л.М. Я дякую вам за запитання. Але я хотів би, щоб ми ще раз повернулися до системи, яка була. Відраховували кошти підприємства і господарські організації в розмірі 0,4-0,8 відсотка обсягу виробництва продукції. Були відрахування від доходів по експлуатації автомобільного транспорту в розмірі 2 відсотки. Був збір від продажу пально-мастильних матеріалів у розмірі 15 відсотків, встановленому рішенням Кабміну, потім у 1991 році цей розмір було зменшено до 7 відсотків. Оце всі джерела. На цьому працює практично вся Європа.

За пропозиції пану Суслову я дуже вдячний. Але збори від реалізації автомобілів надходять у державний бюджет, акциз на ввезення автомобілів - у державний бюджет. Ми не пропонуємо збільшити видатки державного бюджету. Верховна Рада попереднього скликання визначила джерела фінансування дорожнього комплексу. І якщо ми від цього відійдемо, то можна вивісити великий транспарант на в'їзді в Україну і на ньому написати, що, починаючи від кордону, в нас доріг нема. І ніколи їх не буде, якщо ми будемо так ставитися до цього питання.

І останнє. Хто побудує під'їзні дороги до села? Ми плануємо побудувати 350 кілометрів нових доріг. А де ми візьмемо на це кошти, якщо кошти з усіх цих джерел, що ви назвали, будуть акумулюватися в державному бюджеті? Ми їх звідти не заберемо.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Ратушний.

РАТУШНИЙ М.Я., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією {Збаразький виборчий округ, Тернопільска область). Шановні народні депутати! Я вас прошу всіх дуже уважно поставитися до цього питання. Воно, власне, ділиться на два підпитання.

Перше. Наскільки контролюється державна частка в акціонерному товаристві "Укравтодор"? її справді треба контролювати.

Друге, найбільш серйозне. Ми повинні звернути увагу, що наші благі наміри залишаються тільки намірами. Зняття податкового преса -почекаємо, приймемо бюджет. А ми його не приймаємо. Чому -вчора говорилося. Приймемо новий закон, проект якого давно лежить, - не приймаємо. Так ось бачимо, як деякі люди, а конкретно товариш

Суслов, хочуть, щоб в Україні було, як у Росії: не було доріг, а "были направления".

Тому я вважаю, якщо ми хочемо, щоб у нас справді виділялися кошти на утримання доріг, то треба підтримати цю пропозицію Кабінету Міністрів.

Я рідко в цьому залі підтримую ту лінію, яку проводить Кабмін, але в даному разі я це роблю, щоб в Україні були дороги, щоб на їх утримання виділялися кошти.

Дякую за увагу.

КОСТЮЧЕНКО Л.М. Дякую, пане Михаиле. До речі, я хотів би доповісти всім народним депутатам, що сьогодні на перевалі в Карпатах лежить сніговий покрив завтовшки більше метра, а в Одеській та Луганській областях випало снігу на 30-40 сантиметрів. І немає ні грама солярки для того, щоб виїхала наша техніка і розгребла цей сніг. Наші люди вийшли з лопатами і розчищають дороги, а ми з вами тут, я прошу вибачення, дискутуємо, правильно це чи неправильно.

Давайте запропонуємо вже на 1998 рік механізми і відпрацюємо їх, а сьогодні затвердимо те, що є. Я вас дуже прошу.

ГОЛОВА. Депутат Шеренін.

ШЕРЕНІН Ю.Л., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Гагарінський

виборчий округ, М.Севастополь). Прошу передать слово депутату Паламарчуку.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПАЛАМАРЧУК В.О. Шановний Леоніде Михайловичу! Ми кажемо, кажуть Президент і уряд, що тиск на вітчизняного виробника треба зменшити. Ми все відпрацьовуємо й робимо, щоб зменшити цей тиск. Розумієте, в розмірі ЗО відсотків оподатковується прибуток підприємств. Це все поглинає чорна діра нашого "Укравтодору". Це ніким ніде не контролюється.

На засіданні Комісії з питань фінансів і банківської діяльності вчора було багато виступів народних депутатів, багато людей висловлювали свою думку. Цивілізовано було б передбачити ці кошти в бюджеті. Але за останні три роки відрахування в бюджет збільшилися тільки з підприємств, які працюють. Ми їх далі душимо. Можна зробити, щоб імпортне мито на автомобілі, Інші збори спрямовувалися на утримання доріг. Хотілось би від вас почути розумну відповідь, як ви бачите це питання. І щоб Павло Іванович нам відповів, як це зробити. Адже є багато прихильників іншого способу вирішення поставленого питання.

Дякую.

КОСТЮЧЕНКО Л.М. Я не розумію, що ви вважаєте розумним чи нерозумним, але все-таки спробую відповісти.

На мій погляд, за все треба платити. Ми з вами дожились до того, що наш транспорт, який уже більше восьми років практично не поновлюється, завтра може не вийти на дорогу. Кожний з вас звертається до Міністерства транспорту з проханням: давайте для мого округу придбаємо якийсь автобус. Не буде автобуса, бо ми всі розумні, а відповідає той, хто керує. І Мінтранс такий же платник податків, як і всі інші. Ми запросили фахівців і разом працюємо над системою фінансування дорожнього комплексу. Ми будемо готові, скажімо, у вересні-жовтні цю систему запропонувати Верховній Раді.

Щодо якоїсь дірки, про яку ви казали. Я інформований про те, як учора проходила нарада. Але я не хотів би, щоб у нас з вами був такий підхід: якщо один проторгувався на базарі або щось украв, то вся Україна - це грабіжники або злодії. Якщо є такі, то вони покарані. Тільки у системі корпорації "Укравтодор" за наслідками перевірок уже звільнено 147 посадових осіб, у тому числі багато головних бухгалтерів. І ця робота проводиться.

Є громадський фактор. Людина (не буду вам пояснювати, як вона влаштована) намагається заглянути в майбутнє. Ось тому я звернувся до Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Адже за три місяці поточного року нам не надійшло жодної копійки. Ми призупинили фінансування всіх робіт, живемо за інерцією, бо маємо нуль на нашому розрахунковому рахунку.

Я згоден, необхідно відпрацьовувати новий механізм. Але слід розуміти, що занесе треба платити. Ми тим законом спричинили й ще

одну колізію. Я вам доповідаю: у миколаївських і херсонських портах ми не беремо тепер зборів, ми не беремо зборів в аеропортах. І це відбивається на транспортному комплексі взагалі.

Підхід був такий. Було подано підготовлений Кабінетом Міністрів проект закону. А потім його тут доопрацювали, не погодивши ні з яким відомством, ні з яким міністерством. І прийнято було популістське рішення. Це я відповідаю як народний депутат, як заступник міністра. Я хетів би, щоб цю колізію виправили.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

Слово від комісії має Олександр Михайлович Кожушко.

КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Есть вопросы в народном хозяйстве, которые требуют общегосударственного решения. В их числе и вопросы, касающиеся общегосударственных дорог. В том, что в течение трех месяцев простаивают 500 тысяч людей и не профинансировано ни одного, как говорится, цента, виновны все: и правительство, и Верховный Совет, и Президент. Это мы можем сейчас говорить. Эти 500 тысяч - ваши избиратели.

Решить данный вопрос возможно одним путем, он оправдан жизнью: производить отчисления. Другого пути нет. Мы будем рассматривать проект бюджета. Бюджетная комиссия спросит: с кого снять? И у вас ни у кого не найдется смелости сказать: снять с образования, с Министерства обороны.

Я просил бы принять положительное решение.

ГОЛОВА. Це, власне, виступ, а не співдоповідь. Доповідь була, по суті, вичерпна.

Голова Комісії з питань фінансів і банківської діяльності просить слова. Будь ласка.

СУСЛОВ В.І. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые' народные депутаты! Я начну, естественно, с процедурного вопроса. Наша комиссия рассмотрела обсуждаемый проект вчера. Сегодня, как вы знаете, по повестке дня его рассмотрение планировалось в 17 часов. Я держу в руках папку со всеми документами и расчетами. То, что сделано сегодня, это одновременно и нарушение Регламента, и, непонятно с какой целью, демонстрация неуважения к работе комиссии. Все мы знаем, что Комиссия по вопросам финансов у нас не самая слабо работающая комиссия. Среди всех окончательно принятых законопроектов предложенные нашей комиссией составляют 40 процентов. Нежелание иметь на руках уже подготовленные комиссией проекты и документы и демонстрируемое, в том числе Председателем Верховной Рады, нежелание считаться с мнением комиссии мне непонятно. В связи с этим я вынужден заявить протест.

Я хотел бы отметить, что вчера комиссией правительственный законопроект не был поддержан, и это решение было принято единогласно. Я поясню почему.

Возьмем этот законопроект и прочитаем часть третью статьи 2: "Відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування не включаються до бюджетів". Вот то стремление, когда все поступает в "Укравтодор", все идет мимо бюджета, мимо контроля. Говорят, что при социализме это здорово получалось, но сейчас не то время. Эти средства надо контролировать, тем более что речь идет не о маленькой сумме - 1 миллиард 200 миллионов гривень. Эти отчисления делают предприятия в размере 1-2 процента объемов оборота. Это налог в худшем своем виде. Он изымается у падающих предприятий и мимо бюджета направляется в "Укравтодор".

Тут выступают, я считаю, чисто лоббистские группировки. Да, мы можем выделить эти средства, больше или меньше. Но это государственные средства. Это налог, который обязаны платить все. Это, безусловно, бюджетные средства по принципам построения бюджетной системы. И главное, из-за чего идет спор, это желание пропустить эти средства мимо бюджета. А куда эти средства попадают, когда они идут мимо бюджета, многие из вас прекрасно знают. С таким подходом к финансированию дорожного строительства мы, конечно же, согласиться не можем.

Действительно, логично было бы, и это мы хотели вам сегодня предложить, закрепить все-таки за дорожным строительством те налоги и сборы, которые связаны с эксплуатацией автотранспорта. Вы знаете, это сборы с продажи бензина, с импорта

автомобилей, налог с собственников транспортных средств и другие, которые здесь назывались. Можно было бы таким образом создать нормальную цивилизованную систему обслуживания дорожного строительства. Надо было только с 12 до 17 часов потерпеть, чтобы получить материалы, все это рассмотреть и реально обсудить. А поскольку мы сегодня лишены возможности рассмотреть материалы от комиссии, я предлагаю правительственный проект не поддерживать. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні депутати! На виступ записалися 13 чоловік. Бюджетна комісія має право висловитися з цього приводу. Депутат Азаров. Прошу.

АЗАРОВ М.Я'. Уважаемые народные депутаты! Я глубоко убежден, что рано или поздно (лучше, конечно, рано) мы приостановим действие Закона о системе налогообложения. Как бы вы не хотели этого, все равно это произойдет, потому что мы очень много наломали дров с введением в действие этого закона.

Я хочу сказать несколько слов об отчислениях в дорожный фонд.

Виктор Иванович мудро сказал в конце выступления. Да, можно

создать, Виктор Иванович, систему отчислений. Вы совершенно правильно называете их налогом. Но почему же вы вывели тогда тот

налог из системы налогообложения? Вы же не назвали его налогом

из налогов вы его изъяли. А раз изъяли, отчисления стали

необязательными. А коль они необязательные, значит, их никто не платит.

Вы говорите, что можно создать. Да, давайте сначала создадим, (Г а потом будем ломать. У нас в течение трех месяцев дорожный фонд лишен отчислений, следовательно, не финансируется дорожное строительство.

Глубоко уважаемые Виктор Иванович Суслов и Галина Федоровна Радченко, член бюджетной комиссии, вы называли источники, из которых можно компенсировать расходы на содержание дорог. Довожу до вашего свздения, что, во-первых, все перечисленные вами источники уже учтены в доходах бюджета. А раз а— учтены, то направлены на финансирование других расходов (Шум у залі).

Каких?.. Мы вам их покажем, когда дадим проект бюджета. Во-вторых, из всех этих источников, о которых сейчас идет разговор, мы соберем общую сумму 146 миллионов гривень, которая не перекрывает и 20 процентов необходимого объема финансирования дорожного строительства.

Да, я с вами согласен, что дорожный фонд, как и абсолютно

все фонды, для того чтобы быть под государственным контролем,

должен включаться в бюджет. И поэтому, уважаемые народные

депутаты, первый пункт предложенного правительством проекта,

безусловно, необходимо поддержать. Эта норма должна действовать,

пока мы законодательно не отрегулируем, как финансировать дорожные работы.

А вот второй пункт, где речь идет о дополнении, в соответствии

с которым выводятся эти средства из бюджетов, я бы не поддержал.

Тем самым мы бы устранили коллизию, на которую обращал внимание

депутат Носов. Он ко мне подходил и говорил, что если мы включаем

эти средства вбюджет, то все становится нормально.

И еще один аспект. Конечно, Виктор Иванович, хвалить работу комиссии можно, но год назад мы дали вам переведенный с немецкого языка текст закона, действующего в Германии, об уплате акцизного сбора с продажи бензина. Это обстоятельно разработанный закон, по которому Германия ежегодно получает 2,5 миллиарда марок дохода. Это большие деньги. Однако ваша комиссия почему-то до сих пор этот закон не рассмотрела, суммы нашего акциза с продажи бензина - это копейки, к большому

сожалению.

Поэтому, уважаемые народные депутаты, бюджетная комиссия не может согласиться с таким подходом. Нет в бюджете сейчас источников финансирования для ведения дорожного строительства. Давайте пока не будем ломать, а поддержим это решение.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я ще раз повторюю: записалися на обговорення ІЗ чоловік. Питання, з одного боку, принципове, а з другого - усім зрозуміле. Абсолютно всім зрозуміле!

у Тому давайте зробимо таким чином. Ви подумаете ще півгодини.

Добре? Але перед тим висловлю кілька міркувань з цього приводу, можливо, та інформація є не в усіх. Зважте на такі обставини. Не викликає сумніву те, що в цій редакції закон приймати не можна.

Але й не приймати теж не можна, тому що вся система в дорожньому будівництві раніше базувалася на інших принципах та органічних підходах. Ми їх змінили, але взамін нічого не запропонували. Тому все те, про що говорили і Галина Федорівна, і Віктор Іванович, і інші, треба протягом року напрацювати І поставити замість того, що вибуває тепер, бо інакше ми зруйнуємо майже останню структуру,'яка працює на дороги. Тільки з одною умовою. Очевидно, тут треба погодитися із депутатом Носовим: усі ці гроші в бюджеті зараховуються окремим рядком. Бо інакше, як підійдемо до розгляду проекту бюджету, то ми там і копійки з них не знайдемо. Я повністю підтримую Олександра Михайловича, який сказав, що треба зняти з чогось, щоб дати на шляхове будівництво.

Я просив би: ви подумайте і зважте на те, що з приводу Закону про систему оподаткування звертався із зауваженнями Президент, з цього приводу є звернення Кабінету Міністрів, з цього приводу є звернення багатьох тут присутніх депутатів. Практично в кожному регіоні, особливо протягом останнього тижня, криком кричать і ті люди, які відповідають за дороги, і ті, які будують чи експлуатують дороги.

Я хотів би, щоб ви порадилися з цього приводу І після півгодинної перерви ми швидко прийняли рішення з даного питання.