ЗАСІДАННЯ СТО ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 10  л и п н я  1997  р о к у.

16 г о д и н а.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

     ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу підготуватися до реєстрації.

     Проводиться поіменна реєстрація.

     Зареєструвалися 344 депутати.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Розглядаються проект     Закону    України    про    списання заборгованості  відкритого  акціонерного  товариства  "АвтоЗАЗ"  і відразу  наступний  проект  Закону  про  стимулювання  виробництва автомобілів в Україні.  Доповідач і  співдоповідач  ті  самі.  Але перед  цим  я  просив  би  від Лічильної комісії поінформувати про результати виборів суддів. Хто з Лічильної комісії на місці?

     Будь ласка,  Гуреєв Василь Миколайович,  доповідач із першого питання.

     ГУРЕЄВ В.М.,  міністр машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати!  Економічна криза останніх років привела до межі банкрутства  одне  з  найбільш  ефективно  працюючих  у   минулому підприємств  -  Запорізький  автомобільний  завод,  частка якого у валовому  національному  продукті  України   становила   майже   2 відсотки, а з урахуванням підприємств-суміжників - ще більше.

     Падіння обсягів  виробництва,  хронічна заборгованість,  брак обігових коштів, неритмічна робота, масове звільнення робітників - це  характерна  картина  для  всіх  підприємств автомобілебудівної підгалузі машинобудування.

     Фінансова криза,  обмеженість грошової маси,  у зв'язку з чим немає необхідних кредитів у банківських структурах, не дають змоги відновити   процес   виробництва   на   цьому    підприємстві    і підприємствахсуміжниках.

     У таких   умовах   єдиний   шлях  відновлення  виробництва  - залучення  іноземного  інвестора  в  стратегічно  важливі  напрями промислової діяльності нашої країни.

     Об'єктивний аналіз  фінансовоекономічного стану ВАТ "АвтоЗАЗ" свідчить про те,  що без залучення до  співробітництва  однієї  із провідних  автомобільних  компаній подальше самостійне існування є неможливим.

     Досвід автомобілебудівних підприємств Чехії, Польщі, Румунії, які   увійшли   до   складу   корпорацій  "Рено",  "Фіат",  "Деу", "Фольксваген" і через це поліпшили  свою  діяльність,  підтверджує зроблений висновок.

     Ми провели  переговори  з  питань  співробітництва  в  галузі виробництва легкових  автомобілів  практично  з  усіма  провідними автомобілебудівними    фірмами   світу:   "Рено",   "Пежо","Фіат", "Фольксваген",  "Деу",  "Хюндай",  "Дженерал-моторс"  та   іншими. Міжвідомча    комісія   з   питань   визначення   найефективнішого інвестиційного проекту розвитку ВАТ "АвтоЗАЗ",  створена  рішенням Кабінету Міністрів України,  визнала кращим проект співробітництва із  корпорацією  "Деу"  як  стратегічним  інвестором   за   участю корпорації "Дженералмоторс".

     Реалізація цього   проекту   базується   на   таких  основних положеннях.  Залучення прямих інвестицій корпорації "Деу" в обсязі 150   мільйонів   доларів   США   до  статутного  фонду  спільного підприємства та позикових коштів у розмірі 1 мільярд  32  мільйони доларів  США.  Створення нових потужностей по виробництву сучасних моделей автомобілів з обсягом виробництва 250-300  тисяч  штук  на рік.  Постачання  на  експорт  не  менш  як 50 відсотків продукції спільного підприємства через світову мережу інвестора.  За рахунок фінансової  допомоги  інвестора  здійснення модернізації "Таврії", яка буде доведена до рівня сучасних  моделей.  Будівництво  нового автоскладального  заводу  потужністю 150 тисяч автомобілів на рік. Створення    практично    нового    моторного    виробництва    на Мелітопольському  заводі.  Завантаження  більш  як 120 підприємств України  різних  галузей  промисловості  з  чисельністю  працюючих близько  500  тисяч чоловік.  Створення в Україні сучасної власної мережі  збуту  та   післяпродажного   обслуговування   автомобілів спільного підприємства на базі існуючих підприємств АвтоЗАЗу.

     І головне. Робота спільного підприємства буде здійснюватися з урахуванням існуючого законодавства про працю,  збереження робочих місць та інших соціальних гарантій.

     Автомобілебудування -    це    складне,   високотехнологічне, наукоємне виробництво.  Стан цієї галузі багато  в  чому  визначає рівень  розвитку  інших  галузей  промисловості  країни.  Світовий досвід  показує,  що  на  завантаження  одного  робочого  місця  в автомобільній  промисловості  задіяно  вісім робочих місць в інших галузях промисловості.

     Без налагодження  місцевого  виробництва  складових   частин, розвитку  інфраструктури,  пов'язаної  з використанням автомобіля, неможливо  говорити  про  національне  автомобілебудуванння.  Тому проект   створення   спільного  підприємства  передбачає  програму розвитку вітчизняної бази виробництва матеріалів та  комплектуючих виробів.  Інвестор  бере зобов'язання довести процент локалізації, тобто  виробництво  матеріалів,  сировини  та   комплектуючих   на українських  підприємствах,  по  окремих моделях автомобілів до 70 відсотків. До цього часу, випускаючи "Таврію", ми мали локалізацію в Україні лише 50 відсотків власного виробництва.

     Корейські та  американські фахівці ще до підписання угоди про створення спільного підприємства відвідали близько 30  підприємств та  готують  свої  пропозиції  щодо  конкретного співробітництва з розміщення замовлень і завантаження цих підприємств.

     Даний проект  має  міжрегіональний  характер.  До  реалізації проекту будуть залучені підприємства та науково-дослідні інститути Запорізької,    Дніпропетровської,    Київської,     Житомирської, Львівської та інших областей. Це - виготовлення силових агрегатів, компонентів  шасі,  електротехнічного  обладнання,  гумо-технічних виробів,   автоскла,   продукції   металургійного   та   хімічного комплексів тощо.

     Можна стверджувати,  що  основний  ефект  для   держави   від створення  спільного підприємства досягається за рахунок місцевого виробництва комплектуючих та розвитку  сировинної  бази.  Водночас основний тягар довгострокових витрат на освоєння нових потужностей лягає на плечі спільного підприємства по  виробництву  автомобілів та   інвестора,  який  виступає  гарантом  отримання  кредитів  як співзасновник.

     Я хочу звернути вашу увагу,  шановні депутати,  що це  вперше отримується  велика  інвестиція  не  під  гарантії  уряду,  а  під гарантії генерального  інвестора,  який  вкладає  власні  кошти  і позикові банківських структур.

     Досвід роботи  з  інвесторами  щодо  вирішення  цієї проблеми показав,  що діюче податкове законодавство не створює  привабливих умов  для  залучення  великих  інвестицій  у  стратегічно  важливі напрями розвитку промисловості.  Про це свідчить той факт,  що  за п'ять років існування нашої держави в машинобудування практично не залучено  жодної  великої  інвестиції.  Виходячи  з   цього   уряд запропонував  конкретні  зміни до чинного законодавства.  Після їх прийняття інвестор погодиться на створення спільного  підприємства із залученням таких значних інвестицій.

     Шановні депутати!  Хочу звернути вашу увагу на те,  що кожний пункт проекту закону опрацьовано з  урахуванням  принципових  умов інвестора.  Відхилення  хоч  одного  з  них призведе до руйнування проекту, і створення спільного підприємства не відбудеться.

     Звертаю вашу увагу на відповідальність уряду та парламенту за прийняття   рішень,   від  яких  залежить  доля  майже  500  тисяч робітників промисловості України.

     На завершення хочу наголосити на тому,  що  безпідставними  є твердження  деяких опонентів про втрати бюджету від надання пільг. Підприємство півтора року не працює.  Податки та борги до  бюджету не  сплачуються і сплачуватись не будуть без прийняття рішення про відновлення виробництва за рахунок залучення інвестицій.

     Запропоновані проекти   законів   не   передбачають   надання пільгових умов для конкретного інвестора чи суб'єкта господарської діяльності,  а спрямовані  на  формування  рівноправних  умов  для кожного  інвестора,  який  залучає  інвестиції до статутного фонду підприємства в розмірі не менш як 150 мільйонів доларів США.

     Проекти законів   зорієнтовані   на   розвиток    вітчизняної автомобільної  промисловості  за  повним  технологічним  циклом із запровадженням заходів для захисту внутрішнього ринку.

     Забезпечена орієнтація на середнього  українського  споживача виходячи  з  рівня  купівельної  спроможності населення та якісних характеристик автомобілів.

     Прийняття закону   про   створення   спільного   підприємства забезпечить  реальне  надходження  до  бюджету 2 мільярдів доларів США,  у тому числі за рахунок нарахувань на заробітну плату -  800 мільйонів  доларів  США,  за  рахунок  діяльності  СП  та суміжних підприємств - 1,2 мільярда доларів США.

     За 10 років робітникам  спільного  підприємства  та  суміжних підприємств  буде  сплачено  заробітної  плати в сумі 1,2 мільярда доларів США. Зважте, що протягом більш як півроку, не виплачується зарплата, бо ці підприємства практично не функціонують.

     ГОЛОВА. Василю Миколайовичу, ці дані є в аналітичній довідці, яку подав Кабінет Міністрів. Можливо, відповісте на запитання?

     ГУРЕЄВ В.М. Ні, ще дві хвилини, і я закінчу.

     ГОЛОВА. Закінчуйте, будь ласка.

     ГУРЕЄВ В.М.  Проекти  законів,  опрацьовані  в   Міністерстві фінансів,   Міністерстві   економіки,   в  інших  міністерствах  і відомствах,  затверджені на засіданні Кабінету Міністрів України і відповідають існуючим нормам та вимогам.

     Завершуючи, хочу   звернути   вашу   увагу,  шановні  народні депутати, ось на що.

     Чи захистимо ми вітчизняного виробника,  прийнявши ці закони? Насамперед  ми  виходимо  на  рівень  оподаткування  при завезенні іноземних автомобілів,  який є в розвинутих країнах і не тільки. Я вас  поінформую.  Відповідно  до чинного законодавства для захисту від завезення імпортних автомобілів  і  нараховуються  податки  на митну   вартість  у  розмірі  24,6  відсотка.  Пропозиція  -  60,3 відсотка.

     У Росії згідно з чинним законодавством  нараховуються  акциз, ПДВ на митну вартість на суму 62,2 відсотка, Польщі - на суму 68,4 відсотка,  Південно-Африканській  Республіці  -   на   суму   99,4 відсотка, Єгипті - на суму 70 відсотків. От про що йде мова.

     Якщо ми  не  підтягнемо  своє законодавство,  залучити велику інвестицію  і  розгорнути   виробництво   на   своїх   вітчизняних підприємствах буде неможливо.

     Я спілкувався  з  депутатами,  коли обговорювалися ці проекти законів, і побачив, що ви маєте не завжди правдиву інформацію.

     Знаючи, що пише преса,  і ту  інформацію,  яку  ви  додатково отримуєте,  хочу  вас  поінформувати,  що  пропонується підписання угоди  про  створення  спільного   підприємства.   Але,   шановний Олександре  Олександровичу,  щоб забезпечити прозорість контракту, щоб не виникало думки, що є зацікавлені кола, я пропоную все-таки, може, під час другого читання заслухати основні принципи створення спільного   підприємства,   тому   що   найбільше   турбує   наших працівників,  щоб СП створювалося згідно із законодавством України про працю.  Це відбито  в  угоді.  Протягом  трьох  років  з  часу заснування  СП  усім  працівникам  гарантується збереження робочих місць. Це приймається інвестором.

     Далі. Середня заробітна плата робітників СП встановлюється  в розмірі,  не  меншому,  ніж  розмір  середньої заробітної плати на п'яти підприємствах-виробниках запорізького регіону,  що лідирують стосовно   заробітної  плати.  Тобто  ми  зобов'язуємо  інвесторів забезпечити і  цю  гарантію  щодо  заробітної  плати.  Крім  того, інвестор  бере  зобов'язання  провести  на своїх автопідприємствах навчання шести тисяч працівників спільного  підприємства.  Про  ці основні    принципи   створення   спільного   підприємства   треба поінформувати  депутатів  під  час  другого  читання,  якщо   воно відбудеться.

     І останнє.  Тут  присутній  Сотніков  Олександр  Миколайович, генеральний директор АвтоЗАЗу.  То я звертаюся з проханням до вас, Олександре  Олександровичу,  якщо  є  така  можливість,  заслухати інформацію про ситуацію,  яка склалася  на  підприємстві,  надавши йому слово.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Я  хотів  би  сказати  так.  Якщо  буде  потреба,  то депутати дадуть згоду,  щоб надати йому слово.  Я просив би вас  і тепер, і при розгляді наступного питання, хоч ви, власне, доповіли про два законопроекти відразу,  не займати  зайвий  час.  Депутати добре розуміють цю проблему, але запитання до вас є.

     Прошу депутатів  записатися на запитання.  І ви відповісте на них.

     Десять хвилин  вистачить  на  запитання?  Вистачить.  Коротке запитання - коротка відповідь.

     Депутат Єрмак.

     ЄРМАК А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (Пологівський виборчий округ,  Запорізька область). Депутатська група "Реформи", Спілка офіцерів України.  Шановний Василю  Миколайовичу!  Скажіть, будь ласка, фахівці в галузі машинобудування, які протягом року чи навіть  більше,  як  АвтоЗАЗ  уже  не  працює,  не  мають  прямого відношення до виготовлення автомобілів,  іншої техніки,  втрачають фах?  Як це впливає на подальший розвиток галузі  машинобудування? Як інженер я вважаю,  що та практика, яка провадиться вже тривалий час у нашій державі саме стосовно наукових кадрів,  не на  користь державі, а тільки на збиток.

     Як фахівця прошу вас дати професійну відповідь.

     ГУРЕЄВ В.М.  Дякую вам за запитання. Справді, під час роботи, яка  проводилася  для  досягнення  макроекономічної  стабілізації, подолання  рівня  інфляції,  у  нас  не  було  реальної можливості залучити іноземні інвестиції і підняти свій технічний рівень. Що я розумію під іноземною інвестицією? Це не тільки гроші, головне для нас - технології.  Ми відстали практично,  я  не  буду  казати  на скільки  років,  але  всі фахівці розуміють,  що затримка на рік у машинобудуванні виливається втратою технології на 50 років.

     Ми можемо вийти із скрутного  становища,  в  якому  опинилося виробництво  і становлення власного легкового автомобілебудування, тільки залучивши  нові  технології.  Перший  крок,  який  потрібно зробити,  -  це  створити  виробництво силового агрегату,  я скажу просто - двигуна, якого в нас немає.

     Мелітопольське підприємство здатне зробити двигун, але він не відповідає вимогам часу за економічністю,  шумовими параметрами та іншими характеристиками. І в принципах створення СП ми пропонуємо, крім   складального   виробництва,  створити  виробництво  силових агрегатів.

     ГОЛОВА. Василю Миколайовичу, спасибі.

     Депутат Жеребецький.

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний пане міністре!  Яка  була  б реакція  в  тій  самій Австрії,  Німеччині чи якійсь іншій країні, якщо б прийшла фірма й сказала: "Ми будемо будувати у вас завод за умови,  що  ви  в  три  рази піднімете збори за імпортовані до вас автомобілі і на 10 років звільните нас від податків?"

     І друге запитання у розвиток першого. У нас майже 9 тисяч СП, які  не  платять  податки  в  бюджет.  Ви  нам  пропонуєте ще одне створити і при тому говорите, що бюджету немає. От роз'ясніть мені таку колізію.

     ГУРЕЄВ В.М.  Дякую.  Розумієте,  якщо  казати про Німеччину й інші країни,  які ви називали,  то там  діюче  законодавство  щодо захисту власного товаровиробника зовсім інше. Я навів приклади: на кожний  ввезений  автомобіль  Польща   нараховує   68,4   відсотка податків,  Південно-Африканська Республіка - 99 відсотків, Росія - 62,2 відсотка.  Ми нараховуємо 24,6 відсотка.  За такої податкової політики  ніякого  інвестора,  який  принципово  має намір вкласти реальні гроші,  а не робити "викруткову" технологію, яка в нас має місце,  не буде в нашої країни. І створення спільного підприємства не відбудеться, поки ми не повернемося обличчям до цієї проблеми.

     ГОЛОВА. Василю Миколайовичу,  перепрошую.  Будь ласка, тихіше говоріть, ви дуже голосно говорите.

     ГУРЕЄВ В.М.  Податки  не  платять  не  тому,  що  не  бажають платити. Не платять податки автомобілебудівні підприємства, в тому числі  АвтоЗАЗ,  бо вони півтора року не працюють.  І працювати не будуть,  якщо ми з вами сьогодні чи  трошки  пізніше,  до  канікул бажано,  не приймемо рішення і не приймемо ті закони, проекти яких ми запропонували.

     Більше того  скажу.  Уряд   не   просто   виходив   із   цими пропозиціями.  Я  щоденно  працюю  як  економіст  і  як фахівець з інвесторами -  щоденно!  -  для  того,  щоб  пом'якшити  вимоги  і все-таки знайти можливість не переглядати податкову систему.

     Але ви  поставте  себе  на місце інвестора.  Треба внести 150 мільйонів доларів до статутного фонду. Надати 55 мільйонів доларів на   погашення   боргів   між   господарюючими   суб'єктами   того підприємства,  куди  вкладається  інвестиція.  Це  борги  за  газ, комплектуючі,  матеріали.  Ви  ж розумієте,  що це ще додатково 55 мільйонів доларів до тих 150  мільйонів  -  205  мільйонів.  І  27 мільйонів доларів,  щоб створити мережу сервісного обслуговування. Хоч фірма має мережу власного  обслуговування,  ми  пропонуємо  на підприємствах АвтоЗАЗу створити її,  щоб гроші,  отримані в мережі обслуговування,  а там основні гроші  виробляються,  залишалися  в Україні.

     ГОЛОВА. Василю  Миколайовичу,  я  прошу вас:  не розповідайте все.  Ви дуже широко відповідаєте. Ви розумієте, чим докладніше ви відповідаєте,  тим  більше  це вступає в суперечність із Програмою діяльності Кабінету Міністрів, яку ви готували.

     ГУРЕЄВ В.М.  Ні!  Перший розділ Програми діяльності  Кабінету Міністрів називається:  "Відродження вітчизняного виробництва".  І АвтоЗАЗ там прописаний.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Депутат Терещук... Депутат Ярошинський.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська  область).  Шановний  міністре!  Перше  запитання  щодо концепції  нашого  промислового  розвитку.  Ми маємо кращі у світі літаки й зразки літаків.  І ми мали  б  сьогодні  шукати  на  своє гроші,  але ми шукаємо гроші на чужі автомобілі, для того щоб вони вироблялися в Україні.  Чи не відчуваєте ви оцей дисонанс?  Адже в останні дні роботи сесії парламенту вам би, напевно, найкраще було піклуватися про розвиток вітчизняного літакобудування.

     Друге запитання.  Чому  одним  автомобілебудівникам   України створюються надумови, а іншим не створюються ніякі умови?

     І найважливіше    запитання.   Недавно   ви   нашими   руками проголосували за кредитну лінію для цього  підприємства.  Отримані кредити    принесли    величезні    збитки,    які   лавиноподібно збільшувалися.  Спалено величезний кредит, який ви хочете списати. Але з держави його не спишеш, вона мусить віддавати.

     Як це пов'язується з тим, що ви омріюєте?

     ГУРЕЄВ В.М.   Я   дуже  вдячний  вам  за  підтримку  власного товаровиробника. Справді, є проблеми. Про це буде окрема розмова.

     Але в галузі літакобудування у нас ситуація трохи краща. Наші підприємства  працюють.  Наприклад,  харківське  підприємство  має контракт  з  іноземним  замовником  на  виготовлення  12  серійних літаків "АН-74".  Два таких літаки відправлено до іншої держави, і ми отримали кошти.  Ми проводимо випробування  літаків  "АН-70"  і "АН-140".

     Є замовлення.  Ми  створюємо  спільні  підприємства  в  інших країнах й отримуємо інвестиції. У цій галузі так гостро питання не постає. Але це не означає, що там немає проблем.

     Ви скажете,  що іншим не створюються умови.  Для АвтоЗАЗу вже не потрібно створювати умови,  бо життя показало, що він ніколи не відновить виробництво без залучення іноземних інвестицій.  Тому ми розглядаємо сьогодні питання про  відновлення  власного  легкового автомобілебудування.

     І щодо  третього питання.  Отримані кредити з інших держав та від Світового банку,  на які уряд надає  гарантію,  дійсно,  треба повертати.  Але  це  ж  перший  проект  у  нашій державі,  який не гарантується урядом!  Інвестиційні кошти залучаються без  гарантій уряду.  Інвестор  отримує  кредити  в  іноземних  банках  під свої гарантії  і  не  звертається  до  уряду  з  питанням  про  надання гарантій.

     Я вважаю,  що  це  ми  робимо  перший  цивілізований  крок до вирішення проблеми відродження вітчизняного виробництва.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Терещук.

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька  область).  Дякую,   Олександре   Олександровичу.   Прошу передати слово Степанову Петру Степановичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська область). Уважаемый Василий Николаевич! Вы ведете речь об одном  заводе.  Но  не  мне  вам  -  министру  - рассказывать,  что  автомобилестроение  можно  развивать только на базе высокоразвитых  всех  отраслей  промышленности:  металлургии, химии,  приборостроения  и  так  далее.  Сегодня  такое  положение практически на  всех  заводах  и  во  всех  отраслях  (хотя  завод представляет практически целую отрасль).  Не только падает уровень производства,  но идут необратимые процессы, гибнет столетний опыт школы в отраслях судостроения, тепловозостроения, вагоностроения и других.

     Как вы лично считаете,  кто виноват в таком развале?  И какие способы выхода из кризиса? Это первый вопрос.

     И второй.  Я  уже  к  двум  бывшим  министрам  машиностроения (Петрову и Малеву),  к вам  лично  обращался  с  просьбой  собрать народных  депутатов  -  выходцев из коллективов машиностроительных предприятий и  хоть  поделиться  полной  информацией  о  том,  что делается в отрасли машиностроения Украины.  Полгода прошло. Почему вы этого не делаете?

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ГУРЕЄВ В.М.  Дякую.  Почну з останнього запитання.  Якби  все було добре, міністр машинобудування не звертався б до парламенту з проблемами,  які склались у галузі. Я звернувся вперше і зробив це тому, що в цьому проекті задіяно більш як 130 підприємств, близько 500 тисяч  працюючих.  Це  міжгалузевий  проект,  який  завантажує хімічну  промисловість,  легку промисловість (облаштування салону, дизайн і так далі), металургійну промисловість (виготовлення листа для автомобілів). Я вже не кажу про приладобудування. Я і вийшов з пропозицією до вас,  тому що це,  по-перше, міжгалузевий проект, а по-друге - міжрегіональний проект, який дає можливість розвиватися промисловості в регіонах нашої країни.

     Усі кошти,  які будуть отримані від функціонування  спільного підприємства,  спрямовуватимуться  саме  на розвиток промисловості України.  Це головна умова створення спільного підприємства -  щоб гроші,   які   заробляються  в  нашій  країні,  не  вивозилися,  а реінвестувалися в інші галузі нашої промисловості.

     Щодо того, хто винен. Раніше та макроекономічна ситуація, яка існувала в нашій країні, цінові параметри, високий рівень інфляції взагалі відлякували від нашої країни великих інвесторів,  тому  що не було впевненості у поверненні вкладених коштів.

     Я наведу  приклад із практики суднобудування.  Усі контракти, які були укладені в період високого рівня інфляції, збиткові. Вони були  укладені  два-три  роки тому,  а тепер збитки на будівництві кожного судна сягають 20 мільйонів доларів.

     Сьогодні рівень інфляції низький,  і це  дає  змогу  залучити інвестора.  Але треба захистити інвестиції, які вкладаються в нашу економіку.  Тому я  дуже  прошу  вас,  шановні  народні  депутати, підтримати цей проект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Слово надається Суслову Віктору Івановичу.

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по вопросам финансов и банковской деятельности посвятил  шесть  своих заседаний  рассмотрению  двух  проектов  законов,  направленных на стимулирование автомобилестроения в Украине, которые подал Кабинет Министров Украины.

     Комитет пришел к выводу,  что собственное автомобилестроение, безусловно,  должно быть приоритетной отраслью развития  экономики Украины. Таким образом, комитет выступил за предоставление льгот с целью привлечения иностранных инвестиций в эту отрасль,  исходя из того,  что  собственные  финансовые  источники  для  развития этой отрасли недостаточны,  в то же самое время в этой  отрасли  мы  не можем обойтись без привлечения передового западного технического и технологического опыта.

     Мы не обошли вниманием и тот факт, что Верховный Совет должен принимать   законы,   устанавливающие   специальные   условия  для реализации  крупных  инвестиционных   проектов.   Десять   крупных проектов по миллиарду долларов инвестиций каждый,  как мы считаем, могли  бы  радикальным  образом  изменить  ситуацию  в   экономике Украины.

     Вместе с  тем  комитет  не  получил исчерпывающей информации, которую мы по этим проектам запрашивали от авторов, и я думаю, что в связи с этим проекты потребуют дополнительной экспертизы.

     Теперь конкретно по проектам.  Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности,  как вы видите,  по обоим проектам вносит свою редакцию.

     Первый проект    -   о   списании   задолженности   открытого акционерного общества "АвтоЗАЗ".  Принятие этого  закона  является необходимым  условием реализации любого инвестиционного проекта на базе АвтоЗАЗа,  поскольку завод имеет большую задолженность  перед государственным бюджетом.

     Как вы  видите  из сравнительной таблицы,  комитет предлагает установить более  льготный  срок  списания  задолженности.  Кабмин предлагает  списать  задолженность  по  состоянию на 1 апреля 1997 года. Комитет принял решение списать задолженность по состоянию на 1 июля 1997 года.

     Мы согласились   со  всеми  предложениями  Кабмина  и  только затребовали официальные данные о суммах списанных  задолженностей, которые внесли в таблицу.

     Таким образом,  с нашей точки зрения, этот законопроект может быть принят сегодня даже окончательно.

     Более сложная ситуация с законопроектом вторым и основным - о стимулировании производства автомобилей в Украине.

     Я очень коротко остановлюсь на сравнительном анализе проекта, который представлен Кабинетом Министров,  и проекта, доработанного комитетом.

     Как вы видите,  комитет предлагает ввести в закон пункт 1,  в котором мы считаем необходимым четко  определить,  что  понимается под  иностранной  инвестицией,  которая  дает право на льготы.  Мы предлагаем понимать под  такой  инвестицией  только  инвестицию  в денежной  форме  в  уставный фонд предприятия в сумме не менее 150 миллионов долларов.  Для инвестиций в других формах никаких  льгот не может быть.

     По второму  пункту  у  нас  есть  ряд разногласий с Кабинетом Министров. Мы согласны с тем, что льготы по ввозным пошлинам могут быть даны,  но только по перечню товаров,  который будет утвержден Верховным  Советом   в   соответствии   с   действующей   системой кодирования  и  описания  импортируемых  товаров.  И только по тем товарам,  которые  могут  быть  использованы   для   строительства автомобильных заводов и производства автомобилей.

     В редакции Кабинета Министров,  как вы видите,  по непонятным причинам предлагается дать льготы авторемонтным станциям, станциям техобслуживания,  то  есть станциям,  услугами которых пользуются, конечно же, не бедные люди. Здесь налицо попытка использовать этот закон  для  захвата  сервисной сети.  Мы поддерживаем идею захвата автомобилестроения,  но  не  сервисной  сети,  потому  что  у  нас складывается   такая   ситуация,  когда  одни  станции  пользуются льготами, а другие не пользуются. Вы понимаете, к чему это ведет.

     Поскольку в  редакции  Кабинета  Министров  не   предлагается утверждать  конкретный перечень товаров,  которые освобождаются от ввозных   пошлин,   это   позволит   под   предлогом   обеспечения производственной деятельности ввозить без налогов товары народного потребления,  продукты питания и так далее. Естественно, мы с этим согласиться не можем.

     Если проект  будет  принят  в  первом  чтении,  то при втором чтении мы намерены поставить перед  Верховным  Советом,  например, такие вопросы. Должны ли мы освобождать от налогов импортные шины, если в  Украине  есть  Белоцерковский  и  Днепропетровский  шинные заводы,   способные  обеспечить  это  производство  отечественными шинами.  Дав льготы для ввоза  шин,  мы  сознательно  в  интересах создаваемого  совместного  предприятия  уничтожим несколько других предприятий  Украины.  То  же  самое  относится   к   производству аккумуляторов.    С   большими   затратами   завершено,   наконец, строительство Днепропетровского аккумуляторного  завода.  Если  мы освободим от всех налогов импортные аккумуляторы, поставляемые для целей этого СП,  то зачем мы тогда  строили  этот  завод,  который налоги   платит,   а   льгот  не  имеет?  Он  просто  не  выдержит конкуренции.

     Есть ряд и других вопросов.  Я  на  этих  примерах  показываю одно,  что Верховная Рада должна будет четко установить,  по каким именно товарам создаваемые совместные предприятия имеют  право  на получение льгот и по каким они не должны пользоваться льготами.

     Теперь наиболее    сложная    и    наиболее   спорная   часть законопроекта. Как вы видите, законопроектом предлагается изменить ставки   акцизного   сбора   и  ввозных  пошлин  на  импортируемые автомобили.  СП, которое должно быть создано, будет освобождено от импортных  пошлин  и  налогов  на комплектующие и будет заниматься здесь сборкой  автомобилей.  При  этом  ему  обеспечиваются  более выгодные  конкурентные  условия  путем  ограничения конкуренции со стороны других импортеров.

     Комитет предлагает  этот  вопрос  изучить   дополнительно   и сегодня не принимать никакого решения,  поскольку мы не получили и не имеем всех необходимых расчетов.  Мы в принципе  согласны,  что ввозные  пошлины  и  акцизный сбор на другие автомобили могут быть увеличены. Но надо посчитать насколько.

     Согласно проекту  закона,  который  предлагается   комитетом, уровень преимущества по ценам,  так сказать, для будущего СП будет составлять  примерно  до  30  процентов.   Должны   ли   мы   дать превосходство в цене до 50 или до 100 процентов,  как хотят авторы правительственного  проекта,  -  это  нуждается  в  дополнительном обсуждении  и  расчетах,  так  как вы понимаете,  к чему это может привести.

     Если мы ликвидируем конкуренцию на нашем рынке, то вследствие возможности  сбыта  автомобилей  по  демпинговым  ценам конкуренты будут уничтожены. Что за этим последует, вполне понятно: возникнет возможность  монопольных цен,  которые,  естественно,  мы никак не сможем ограничить.

     Поэтому я предлагаю решение об изменениях в Законе о  ставках акцизного сбора и ввозных пошлин принять, когда законопроект будет обсуждаться во втором чтении,  чтобы иметь все детальные расчеты и обоснования.

     Как вы  видите  из  предлагаемых изменений к Закону о ставках акцизного  сбора  и  ввозных  пошлин  на  некоторые   транспортные средства  и  шины  к  ним,  Кабинет  Министров намерен отменить те льготы,  которые  мы  с  вами   дали   год   назад   автосборочным предприятиям.  Мы  записали  в закон освобождение до 2007 года для предприятий,  которые начинают сборку автомобилей в  Украине,  при обкеме этой сборки не менее тысячи автомобилей в год.

     Последовательно проводя  свою линию,  авторы проекта пытаются ликвидировать и эту  конкуренцию,  которая  в  общем-то,  помоему, большой опасности для еще не созданного СП не представляет.

     Автосборочный завод   "КрымЗАЗ"  появился  в  Крыму.  Как  вы знаете,  там  собирают  "Газели"  и  "Волги".  Есть  проект  фирмы "Судзуки"  о  сборке  до 50 тысяч автомобилей в год в Киеве,  есть проект сборки "Джипов", могут появиться какие-то другие проекты. Я считаю,  что  Верховный  Совет  будет не прав,  если,  дав льготы, стимулировав процесс создания автосборочных производств, через год возьмет и ликвидирует эти льготы.

     В данном случае позиция комитета состоит в том, что эта норма должна быть сохранена.

     В законопроекте,  поданном Кабинетом Министров,  предлагается освободить  будущие СП от уплаты налога на землю независимо от тех площадей,  которые оно будет занимать.  Это позволяет вливаться  в данное   СП   другим   предприятиям,   тем   самым  сразу  получая освобождение от уплаты налога на землю.

     Комитет счел  необходимым  предложить  здесь  ограничение   и привязать  освобождение  от  налога  на  землю  к  обкему  реально произведенных инвестиций в автопроизводящее предприятие из расчета 400  тысяч долларов на один гектар площади земли,  занимаемой этим предприятием.   Эта   цифра   получена   путем   анализа   реально существующей  ситуации  с  занимаемыми площадями и предполагаемого обкема инвестиций.

     Кабинет Министров  предлагает  дать  льготы  по   налогу   на добавленную    стоимость    при   ввозе   комплектующих,   другого оборудования,  материалов  на   территорию   Украины   не   только предприятиям по производству и продаже автомобилей и запчастей, но и предприятиям по ремонту и техническому обслуживанию автомобилей. Мы с этим не согласны. Кроме того, в проекте Кабинета Министров не определяется перечень конкретных товаров,  по которым  эта  льгота будет  дана.  Как  и  по  ввозным  пошлинам,  мы  предлагаем такой перечень утвердить.

     Для налога на добавленную стоимость  на  автомобили,  которые будут  произведены  и  реализованы  в  Украине,  Кабинет Министров предполагает установить льготную ставку  7  процентов.  Украинское законодательство,    как    вы   знаете,   не   дает   возможности дифференциации ставок НДС.  Может быть либо  полная  ставка  -  20 процентов, либо нулевая ставка, либо освобождение от уплаты налога на добавленную стоимость.  Поэтому комитет был вынужден предложить более  льготные  условия,  но  только  для реализации автомобилей: нулевая ставка НДС.  Мы против предоставления таких льгот станциям техобслуживания.  Нам  непонятно,  почему надо предоставлять такие льготы при продаже запчастей.  Если НДС платят самые бедные в цене хлеба,  почему  мы его не должны брать с небедного потребителя при продаже запчастей?

     Четко надо понимать,  что налог на  добавленную  стоимость  и акцизный  сбор  -  это  налоги  не  на предприятия.  Это налоги на потребителя,  на население.  И если такие льготы даются  в  данном случае  будущему  совместному  предприятию,  то это означает одно: цена не будет сильно понижена. Там, где был НДС 20 процентов, там, где  был акцизный сбор,  это будет дополнительная прибыль СП.  Это может быть прямой вычет из бюджета и инвестиции  за  свой  счет  в развитие  отрасли,  которая  производит  автомобили.  Наш  комитет согласен,  что  это  должно  быть  так.  Но  мы  против  льготного налогообложения станций техобслуживания, мы против освобождения от налога запчастей, а следовательно, и их потребителей.

     Вместе с тем комитет счел необходимым  в  этот  пункт  внести условия локализации.  Министр машиностроения говорил о том, что по условиям инвестиционного проекта значительная часть запчастей - до 70 процентов комплектации - должна производиться в Украине. Но это будет выполняться в том случае,  если  будет  записано  в  законе. Поэтому мы предлагаем записать соответствующие нормы в закон.

     Комитет по  вопросам  финансов согласился с тем,  чтобы часть прибыли,  которая реинвестируется в Украине, не облагалась налогом на  прибыль.  Мы просто более четко выписали саму процедуру данной нормы. Это страница 4 законопроекта.

     Комитет также согласился,  что можно освободить будущие СП от сборов  в Государственный инновационный фонд.  Но мы против такого освобождения станций техобслуживания по известным и уже  названным причинам.

     Мы посчитали   необходимым   дать   соответствующие  гарантии совместному предприятию от изменения законодательства на будущее и ввели дополнительно норму,  которой нет в проекте Кабмина,  о том, что льготы вступают в силу с момента реального внесения инвестиции в   150   миллионов   долларов   в   уставный   фонд  предприятия. Предусмотрели  также  норму  об   ответственности   инвестора   за невыполнение   условий   инвестиционного  проекта  либо  нарушение данного закона.

     И последний пункт законопроекта:  "Цей закон набирає чинності з дня його опублікування і діє до 1 січня 2008 року".  То есть все эти льготы даются сроком на 10 лет.

     Уважаемые народные депутаты! Я не случайно пытался довести до вас  позицию  Комитета  по вопросам финансов.  На протяжении шести заседаний у нас звучала та же мысль, которая прозвучала и сегодня, что  нет  выбора,  что  фирма  "Деу" ни на какие другие условия не согласится, что льготы должны быть максимально полными.

     Я хочу напомнить депутатам,  что  не  уважаемая  фирма  "Деу" определяет законодательство Украины.  Законодательство находится в наших руках.  То,  что предлагает вам комитет,  это  колоссальный, беспрецедентный  в нашем законодательстве обкем льгот для развития автомобилестроительной отрасли. Мы предлагаем принять этот проект. Я  убежден,  что при таких условиях,  конечно же,  инвесторы в эту отрасль придут. У нас не должно быть сомнений в этом.

     Спасибо.

     Я предложил бы отдельно поставить  на  голосование  проект  о списании  задолженности в редакции комитета.  Против этой редакции не возражал и Кабинет Министров.  А потом дополнительно  поставить на   голосование   проект   Кабинета   Министров  по  льготам  для стимулирования   развития   автомобилестроительной    отрасли    и альтернативный проект комитета.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Є запитання до Віктора Івановича?

     Запишіться, будь ласка.

     Депутат Вінський.

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область).  Фракція Соціалістичної  і  Селянської  партій  України. Шановний   Вікторе  Івановичу,  у  мене  до  вас  кілька  коротких запитань.

     Перше. Хто нестиме  персональну  відповідальність,  якщо  цей механізм, надзвичайно пільговий, не спрацює?

     Друге. Чому  не  було справжнього тендера при вирішенні цього питання в Україні?

     І третє. Чи не можна після прийняття цього закону вже на базі цих пільг провести тендер?  Можливо,  з'явиться компанія,  яка має міцніші позиції на авторинку.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый Иосиф Викентиевич!  В случае  принятия любого из законов ответственность будет нести Верховный Совет.

     Министр, выступая,  был не прав,  говоря,  что эти проекты не требуют государственных гарантий. Принятый нами закон будет высшей формой государственной гарантии.  Это не сравнимо по уровню с теми гарантиями,  которые может  выдавать  Кабинет  Министров.  Поэтому нести  ответственность  будем  мы с вами.  И понимая величину этой ответственности,  мы должны очень  внимательно  анализировать  эти проекты.

     Что касается тендера и прочих подготовительных этапов.  Я,  к сожалению,  не располагаю информацией.  Все  мы  знаем,  что  было несколько кандидатов, что долго обсуждался вопрос о том, кто будет инвестором. Почему выбрана эта фирма, а не другая - так, вероятно, посчитал  нужным  Кабинет  Министров.  Может  быть,  он оценил эти условия как наиболее привлекательные. Мы специально этот вопрос не изучали.

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,   Луганська  область).  Спасибо,  Александр  Александрович. Виктор Иванович,  я хотел этот вопрос задать Василию  Николаевичу, но так как не получилось, то задаю его вам.

     Василий Николаевич сказал,  что в случае создания предприятия совместно с фирмой "Деу" на данном предприятии в течение трех  лет не будут сокращаться рабочие места.

     Ясно, что  за три года,  то есть за срок строительства нового завода,  сокращений не будет.  Но потом  будут  новые  технологии, новые  робототехнические  комплексы,  и этих людей вышвырнут,  я в этом абсолютно  уверен.  Просчитывал  ли  ваш  комитет  сокращение рабочих мест на предприятии? Это первый вопрос.

     И второй.   Если   мы  сейчас  поменяем  инвестора,  то  есть передадим  это  не  фирме  "Деу",  а,  допустим,  фирме  "Оппель", автомобиль  которой  немного дешевле стоит,  то,  как вы считаете, сколько человек пострадает из тех,  кто давал зеленую улицу  фирме "Деу"?

     Спасибо.

     СУСЛОВ В.І. Что касается вопроса о сокращении рабочих мест. В проекте,  поданном  Кабинетом   Министров,   никаких   условий   о сохранении   количества   рабочих   мест   нет.  Может  быть,  это предусмотрено инвестиционным или каким-то другим договором.  Когда я говорил,  что мы не получили всей информации,  то как раз имел в виду,  что комитет,  несмотря на запросы,  не получил  от  авторов законопроекта   проекта  соглашения  с  фирмой  "Деу"  о  создании совместного предприятия.  Я  слышал,  что  там  затронуты  вопросы занятости.  Когда мы получим проект этого соглашения, тогда сможем вас проинформировать.

     Что касается второго вопроса - о  другой  фирме,  то  это,  к сожалению,  мало  зависит от Украины.  Если инвестиционные условия будут выгодными,  то,  может, это будет не фирма "Деу", а какая-то другая. Я обращаю ваше внимание на то, что проект закона позволяет создать  СП  с  любой  фирмой,  которая   внесет   соответствующие инвестиции.

     ГОЛОВА. Депутат Шейко.

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Шановний Вікторе Івановичу!  Мені завжди імпонувала  ваша  позиція щодо  корекції  податкового  законодавства саме через закон,  а не надання пільг окремим підприємствам.  Ви сьогодні  змінили  якоюсь мірою свою позицію. Поясніть, будь ласка, чому.

     І друге  запитання.  Відомо,  що  ЗАЗ  був базовим із випуску автомобілів  для  інвалідів.   Яка   кількість   цих   автомобілів випускатиметься,   коли   завод,   дай   Бог,  вийде  на  проектну потужність?

     Дякую.

     СУСЛОВ В.І.  Что  касается  якобы  смены  нашей  позиции   по отношению  к  льготам.  Мы,  к  сожалению,  вынуждены  считаться с печальной действительностью.  Сегодня ЗАЗ бюджету ничего не  дает, он  не  работает.  Мы  должны  учитывать  две  вещи с точки зрения бюджета. Если мы задушим легальных импортеров в целях создания СП, тогда бюджет потеряет.  А если ЗАЗ начнет работать, то, по крайней мере,  будет  выплачиваться   зарплата   и   будут   производиться начисления  на  зарплату,  по  которым мы не даем льгот.  Здесь не предусмотрены  льготы  по  платежам  в  пенсионный,  чернобыльский фонды,  фонд  социального страхования и некоторым другим платежам. Это предприятие все-таки будет платить в бюджет,  а это лучше, чем ничего.

     Но для    принятия    окончательного    решения   потребуются дополнительные расчеты.

     ГОЛОВА. Депутат Масенко.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Прошу передати слово депутату Вернигорі (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Щодо  інвалідів.  Справа  в  тому,  що  це була єдина організація в Союзі. Будь ласка, Василю Миколайовичу.

     ГУРЕЄВ В.М.  Шановні депутати!  Головна умова  уряду:  щоб  з початку  роботи  спільного  підприємства  випускалася  "Таврія"  в обсягах,  необхідних  для  забезпечення  потреб  інвалідів.  Тобто проблеми такої не буде. Дозволять випускати 80 тисяч "Таврій".

     Що стосується  ціни.  Уряд  запропонував зміни до податкового законодавства,  щоб знизити ціну "Таврії". Вона становитиме 3,5- 4 тисячі доларів.

     ГОЛОВА. Будь ласка, увага! Говорить депутат Вернигора.

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці   (Хорольський   виборчий   округ, Полтавська область).  Шановний Вікторе Івановичу! Ви краще за всіх знаєте, що для того щоб виготовити окремо взятий автомобіль, треба щонайменше виконати програму "Автомобіль", а не задіяти один завод "ЗАЗ". От ми декілька разів з присутнім тут директором заводу були в  Кабінеті  Міністрів  з приводу виконання програми "Автомобіль", тому що все народне господарство працює на три автомобільні заводи України:   Львівський,  Кременчуцький  і  Запорізький.  То  чи  не загубимо  ми  справу  -  почнемо  робити  не  автобудівельний,   а автоскладальний завод, як видно з ваших документів, і нічого в нас із ним не вийде.

     Тому я  просив  би  все-таки  підготувати  на  друге  читання програму  "Автомобіль",  яку  ми чудово ще валимо,  так?  І в тому контексті буде ясно, що і АвтоЗАЗ працюватиме.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты,  этот закон,  если он  будет принят,  позволит  осуществить  и другие инвестиционные проекты на других автомобильных предприятиях, если такие проекты появятся.

     Вы заявляете,  что завод будет заниматься только сборкой. Это не  обязательно.  Ведь  в  чем  отличие  нашей  позиции от позиции Кабмина?  Кабмин дает разрешение фирме  "Деу"  завезти  столько-то машинокомплектов  без  налогов.  То  есть корпус отдельно,  колеса отдельно... Привинтили, продали без налогов, получили прибыль.

     Мы же настаиваем, чтобы в законе дополнительно было записано, сколько  завезет  фирма  "Деу"  машинокомплектов,  а  сколько  она все-таки обязана будет произвести на наших заводах.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     Записалися на виступ  в  обговоренні  цього  питання  півтора десятка депутатів.

     Депутат Кузьменко  має  пріоритет,  оскільки  він обраний від Запорізького автозаводу і перший у списку стоїть. За ним виступить депутат  Анісімов.  Три хвилини.  Є пропозиція на обговорення обох документів  і  прийняття  рішення  відвести  до  півгодини.  Немає заперечень?  Немає.  Однак  давайте  проголосуємо процедуру,  бо я знаю, тоді не вгодиш комусь. Краще проголосувати. Будь ласка.

     "За" - 181. Прийнято.

     Будь ласка.

     КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки  (Комунарський  виборчий  округ, Запорізька область).  Фракція "Комуністи України". Шановні колеги! Шановний Олександре Олександровичу!  Ми сьогодні розглядаємо пакет проектів законів,  які  багато  в  чому  можуть  мати  вирішальний характер для розвитку машинобудування.

     Чому це саме так?  Тому що виробництво легкових автомобілів - це  практично  єдина  галузь  машинобудування,  яка  базується  на масовому  виробництві.  На  Запорізькому  автозаводі  темп випуску автомобілів  -  один  автомобіль  у  хвилину  з  високим  ступенем розвитку технології,  розвитку суміжних виробництв,  тобто великою наукоємністю.

     Тому, відроджуючи виробництво - 14-й переділ машинобудування, ми  тим  самим,  як  ми знаємо,  тягнемо за собою ще 13 попередніх переділів.

     Розглядаючи цей  законопроект,  ми  повинні   врахувати   два моменти.  Перший  момент,  про  який  дуже  багато  говорять деякі опоненти,  - це втрати державного бюджету.  У  чому  ж  ці  втрати полягають?  Це спроба поділити шкуру невбитого ведмедя. Тобто коли намагаються  вирахувати  їх,   виходять   із   того,   що   нібито підприємство  працює,  нібито воно платить усі податки і скільки б воно заплатило за цей термін.

     Але і міністр, і шановний голова комітету Віктор Іванович уже доповіли вам,  і я як представник цього трудового колективу ще раз скажу:  насправді  підприємство  не  працює,   і   працювати   без докорінної зміни, без великої інвестиції, на жаль, іноземної, тому що  наші  вітчизняні  інвестори  не  захотіли  вкладати  гроші   в автомобілебудування, воно не буде.

     Тому втрати  бюджету  -  це втрати уявні.  Цих втрат фактично немає.  Цих грошей немає і ніколи не буде.  І  за  борги  АвтоЗАЗу навіть копійку за карбованець ніхто не дасть.

     А в  чому  ж  тоді сенс створення цього підприємства?  А сенс цілком зрозумілий.  Він  полягає  в  тому,  що  з  прийняттям  цих законів,   по-перше,   забезпечуються   робочі   місця.   Подруге, забезпечується робота підприємств,  які  постачають  комплектуючі. Хотів  би,  до речі,  зауважити,  що мова йде про податкові пільги тільки для АвтоЗАЗу в Запоріжжі та його  відділків  у  Мелітополі, Пологах  і  Одесі.  Це  все.  Решта  підприємств,  які поставляють комплектуючі для  АвтоЗАЗу,  платять  податки  в  повному  обсязі. Ніяких пільг ці закони для них не передбачають.

     Що ще   ми  робимо  для  України,  приймаючи  ці  закони?  Ми забезпечуємо близько  півмільйона  чоловік  стабільною  заробітною платою.  А  якщо  вони  отримують заробітну плату,  то автоматично сплачують усі відрахування на соціальну сферу.

     Хотів би  порадити  тим,  хто  має  під  рукою   калькулятор, порахувати, а що буде, якщо ці півмільйона чоловік будуть викинуті на вулицю?  Я вам повинен нагадати, що середня плата по безробіттю буде  не менш як 50 гривень.  То виходить,  щомісяця треба буде 25 мільйонів гривень платити з бюджету. Оце реальні втрати бюджету.

     ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте.

     КУЗЬМЕНКО С.Л. Крім того, хотів би сказати...

     ГОЛОВА. Сергію Леонідовичу, ви вже чотири з половиною хвилини говорите...

     КУЗЬМЕНКО С.Л.  Я завершую.  Хотів би також сказати,  що я не вважаю ці проекти ідеальними,  які обов'язково  треба  моментально приймати.  Якщо  це  можна  сказати про проект Закону про списання заборгованості,  то  інший  законопроект  далекий  від  цього.  Я, наприклад,  уже  готовий  внести  в  нього поправки такого змісту: обов'язково передбачити пільги для  продажу  автомобілів  власного виробництва і для ремонту автомобілів також власного виробництва.

     ГОЛОВА. Я   прошу   вас,   Сергію  Леонідовичу!  Так,  як  ви вболіваєте за запорізький завод, навряд чи хто ще тут уболіває. Це відомо. І ви переконати можете будь-кого, але сідайте, будь ласка, і послухайте, що інші скажуть.

     КУЗЬМЕНКО С.Л.  Я  пропоную,  шановні  колеги,  прийняти   ці законопроекти в першому читанні і протягом тижня (я підкреслюю, що треба встановити термін) внести їх на друге читання.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Будь ласка,  сідайте.  Слово  має  Леонід Олександрович Анісімов.

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Александр Александрович! Я внимательно  слушал  Василия  Николаевича.  Жаль,  что  здесь  нет исполняющего обязанности Премьерминистра,  и,  конечно,  не слышит нас сегодня наш Президент.  Василий Николаевич,  вам бы с таким же темпераментом и таким же задором,  как вы говорили  нам,  народным депутатам,  надо  сказать  на  заседании  Кабинета Министров,  что кредитнофинансовая система не работает на товаропроизводителя. Нас убеждать   в  данном  случае  не  надо.  Я  обращаюсь  к  народным депутатам:  надо поддержать законопроекты в первом чтении.  Мы  их должны будем отшлифовать и доработать,  но все-таки нормы, которые предлагаются, необходимо принимать.

     Я говорю это еще вот по какой причине.  Ведь ряд  налогов  не поступят в государственный бюджет, в местный бюджет. Администрация Запорожской области и города Запорожья понимают это. А я, когда мы принимали бюджет, говорил, что в базе государственного бюджета и в базе бюджета области уже учтен АвтоЗАЗ.  И за два месяца он  нанес ущерб   бюджету   области   на  11  миллионов  гривень.  Областная администрация письмом за  подписью  Похвальского  и  администрация города  Запорожье  письмом  за  подписью мэра Головко обратились к народным депутатам с просьбой поддержать законопроекты, потому что львиная  доля  недобора налогов будет ложиться бременем на жителей Запорожья и области. Это первый момент.

     Не рассматривать этот  вопрос  комплексно,  конечно,  нельзя. Василий Николаевич,  ну, запустим мы это производство. А где будем брать  лист?  Вот   сидит   Леонид   Макарович   Кравчук.   Будучи Президентом, он подписал программу "Автомобильный лист Украины". И что мы имеем?  Ничего мы  не  имеем.  Автомобили  будем  делать  и завозить лист будем из-за границы.  Из Словакии, из Росии, а может быть,  и из более  отдаленных  государств.  А  где  "Запорожсталь" находится?  В полуторах километрах от АвтоЗАЗа, но нет возможности использовать  этот  лист,  потому  что  надо   менять   технологию листопрокатного   производства.   Поэтому   надо  инвестировать  и "Запорожсталь".  Прекрасные были начинания и задумки,  но  они  не осуществились...

     И последнее.  Я  не  пошел  бы  по  пути повышения таможенных пошлин на ввоз автомобилей.  Мы были в отдаленном от нашей Украины государстве - Египте.  Посмотрев,  на чем ездят египтяне, особенно по Каиру,  мы ужаснулись:  таких автомобилей нет даже  на  дорогах отдаленных сел нашего государства!  А когда задаешь вопрос, почему это  произошло,  они  отвечают:  "Мы  не  в  состоянии  приобрести автомобиль,  потому  что  таможенная  пошлина свыше 70 процентов". Неужели  мы  этого  хотим?  Когда  заработает   АвтоЗАЗ   и   даст автомобиль,  который  будет приемлем для нашего жителя,  вот тогда надо ставить вопрос о его защите.

     Нам, металлургам,  говорят,  чтобы мы не  ввозили  из  других государств кокс.  Я обращаюсь к донецкому региону:  обеспечьте нас этим коксом, и мы не будем его ввозить.

     Поэтому такой подход на сегодняшний день  очень  коварный.  И надо посмотреть на эту позицию.

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте.

     Василю Миколайовичу, що там із листом? Будь ласка.

     ГУРЕЄВ В.М.  У  нас уже відбулася розмова з іноземною фірмою, яка інвестуватиме створення листа на  Запорізькому  металургійному комбінаті.  Але  зараз  треба запустити автомобілебудування.  Воно потягне за собою не тільки металургію, а й хімічну галузь і багато інших галузей промисловості.

     ГОЛОВА. Депутат Сизенко. Будь ласка.

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий   округ, Запорізька область).  Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Мой избирательный округ соседствует с округом, где делают автомобили "Таврия".  Я должен сказать о том, что население города Запорожье и Запорожской области,  да и не только нашей  области  и города,   заинтересовано  в  том,  чтобы  в  Украине  производился автомобиль качественный,  недорогой,  чтобы  были  рабочие  места, чтобы люди вовремя получали зарплату.

     И вы  прекрасно  понимаете,  что  кризис автозавода и в целом автомобильной промышленности возник не сегодня,  а гораздо раньше. Он   связан  прежде  всего  с  кризисом  всей  экономики  Украины, независимо от той отрасли,  вопрос о состоянии которой мы  сегодня рассматриваем.

     Буквально год - полтора назад,  будучи на автозаводе вместе с Александром Александровичем  Морозом,  мы  видели  диаграммы,  как завод должен выйти из кризиса,  как должен заработать новый цех по производству новых автомобилей. Были прекрасные планы.

     Совсем недавно  мы  приняли  ряд  законов,  дающих   АвтоЗАЗу определенные  льготы  по налогообложению.  Но экономический кризис нарастает,    естественно,    он    коснулся    и    автомобильной промышленности.

     Что же  необходимо  делать  в  этой ситуации?  Сегодня нельзя говорить о том,  что завод заработает просто так, что будет проще, если  мы  не  поможем  возобновить  производство  на заводе,  доля которого  в  валовом  национальном  продукте  составляла  почти  2 процента,   что  свидетельствовало  о  мощной  экономической  базе Украины (автомобилестроение это подтверждало).

     Учитывая только то,  что содержание  завода,  который  стоит, обходится в несколько десятков миллионов долларов,  можно уверенно сказать, что этот завод необходимо поддержать.

     Законопроект о списании долгов завода должен  быть  принят  в первом чтении.

     Что касается  второго  законопроекта,  связанного с развитием автомобильной промышленности на Украине,  то я должен согласиться, что  по  большинству  моментов,  о которых говорил Виктор Иванович Суслов,  есть предмет для разговора,  необходимо согласование.  Мы должны увидеть договор,  который отрабатывается с фирмой "Деу". Мы должны знать,  что  Украина  оставляет  за  собой  право  принятия окончательного  решения,  то  есть украинская сторона будет жестко регулировать все вопросы,  связанные с  корпорацией  "Деу",  чтобы автомобильную промышленность не отдать полностью на откуп.

     Я, конечно,  сказал бы,  что наше государство найдет средства для того,  чтобы не идти ни к кому  с  поклоном  и  самостоятельно выйти из этого кризиса. Но, к сожалению, при проводимом ныне курсе рыночных реформ этого не произойдет. Поэтому я должен сказать, что нам сегодня наобходимо принять и первый,  и второй законопроекты в первом  чтении,  в  самые  кратчайшие  сроки   доработать   их   и рассмотреть во втором чтении.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат  Єрмак від Запоріжжя.  А потім від бюджетного комітету ще висловляться.

     ЄРМАК А.В.  Шановні колеги!  Я звертаюся до вас із  проханням підтримати в першому читанні обидва проекти законів.  Нам потрібно визначитися  і  надалі,  які  галузі  є  пріоритетними  для  нашої держави.  Я вважаю, що це галузь машинобудування і агропромисловий комплекс.  Для того щоб розірвати коло,  в якому  ми  опинилися  і тепер не маємо змоги ні наповнювати бюджет, ні вивести з кризового стану економіку і сільське господарство, треба з чогось починати.

     Машинобудування -  це  галузь,  яка  дає  кінцевий   продукт. Потрібно  запроваджувати  нові  технології.  А  для цього потрібно залучати  інвестиції.  На  жаль,  ніхто  з  інвесторів  з  кращими пропозиціями в черзі не стоїть.  Про те, що відбувається, і те, що запропоновано, можна сказати: маємо те, що маємо.

     Щоб наші фахівці  не  роз'їжджалися  по  всьому  світі  і  не продавали задешево свою робочу силу,  щоб не було дискваліфікації, треба реально,  на ділі,  підтримати власного товаровиробника.  До випуску  автомобілів  на  АвтоЗАЗі  поступово почнуть долучатися й інші  галузі:  металургійна,  коксохімічна.  Це   буде   підтримка власного товаровиробника.

     І ще одне.  Більш як за 50 років наша держава так і не змогла забезпечити автомобілями інвалідів Великої  Вітчизняної  війни.  А ЗАЗ  - це єдине підприємство,  де випускалися ці автомобілі.  Якщо працюватиме цей  завод,  то  й  черга  не  стоятиме  на  місці,  а зменшуватиметься,   бо,   на   жаль,  на  сьогоднішній  день  вона загальмувалася.

     Я особисто за підтримку цих законопроектів у першому читанні, але  з  урахуванням  усіх  зауважень,  що  надійшли  від  комітету Суслова, і доопрацюванням у другому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Шкрабак від бюджетного комітету.  Будь ласка. Три хвилини.

     ШКРАБАК П.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з   питань   бюджету   (Снігурівський   виборчий   округ, Миколаївська область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати!   Сьогодні   ми   обговорюємо   чи   не    найскладніший законопроект.   Від   нашого   рішення  залежить,  бути  іноземним інвестиціям в Україні чи ні.

     Падіння обсягів виробництва всієї  промисловості,  інфляційні процеси  та  зменшення реальної купівельної спроможності населення поставили нашу промисловість у дуже скрутне становище. Особливо це стосується  наших  автомобільних  заводів,  зокрема  АвтоЗАЗу.  Це підприємство практично припинило свою діяльність. Самостійно вийти з  існуючого становища воно не зможе.  Для цього або державі треба вкласти кошти,  яких у неї  зараз  немає,  або  залучити  іноземні інвестиції.

     Кабінет Міністрів України подав у Верховну Раду проект Закону про стимулювання виробництва автомобілів в Україні.

     Міжвідомча комісія,  створена рішенням Кабінету Міністрів від 18  лютого  1997  року,  визнала  кращим  проект співробітництва з корпорацією "Деу"  з  частковим  залученням  корпорації  "Дженерал Моторз".  Для  створення  спільного підприємства з компанією "Деу" необхідне залучення прямих  інвестицій  у  розмірі  150  мільйонів доларів та позикових коштів у розмірі 1,032 мільярда доларів.  Але умови,  передбачені  у  проекті  співробітництва,   мають   багато суперечностей і викликають додаткові запитання як у депутатів, так і у всіх людей.

     Великий сумнів  викликає  пропозиція  про  надання  пільг  на десятилітній   термін.   Мені   здається,   що  Кабінет  Міністрів недостатньо переконливо обгрунтував кожну пільгу - звільнення  від податків на додану вартість,  на прибуток,  на землю, від акцизних зборів, мита і так далі.

     Крім того,  держава повинна взяти на себе борги підприємства, які  становлять зараз значну суму.  А це сплата з бюджету України, який дуже бідний.

     Але треба дивитися й уперед:  що  Україна  здобуде  внаслідок цього  кредиту  і  внаслідок цього проекту.  Тут багато про це вже говорилося, я нагадаю.

     Відповідно до техніко-економічного  обгрунтування  проекту  в Україні  протягом  десяти  років  буде  вироблятися  по  300 тисяч автомобілів   у   рік,   відновиться   виробництво   на   багатьох підприємствах-постачальниках  АвтоЗАЗу,  буде створено більш як 50 тисяч робочих  місць.  Крім  того,  будуть  задіяні  металургійна, електронна,  хімічна промисловості. Ми можемо для прикладу навести завод імені Малишева в Харкові.

     Бюджетний комітет двічі на  своїх  засіданнях  обговорив  цей законопроект.  Ми  дійшли  висновку на першому засіданні,  що слід підтримати пропозицію прийняти законопроект у першому читанні, щоб до  другого  читання  Кабінет  Міністрів  підготував  обгрунтовані розрахунки з проблем,  які викликають сумнів у депутатів Верховної Ради.

     На другому  засіданні  була  прийнята пропозиція не відхиляти законопроект  у  цілому,  а  дати  можливість  Кабінету  Міністрів доопрацювати його і внести на розгляд Верховної Ради.

     Моя особиста  думка  така:  підтримати законопроект у першому читанні,  і до другого читання Кабінет Міністрів повинен внести ті зміни, які пропонують народні депутати.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Депутат Павловський від свого комітету. Одна хвилина. Будь ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Шановні  колеги!  Я  закликаю  вас  підтримати  в  першому читанні проект,  внесений Кабінетом Міністрів.  Звертаюся до присутніх тут міністра Гуреєва Василя Миколайовича, директора заводу і хочу, щоб ми  навіть  дали  протокольне  доручення  відновити,  скоригувати, доопрацювати   програму  "Автомобілі  України",  яка  колись  була розроблена Мінмашпромом на мою пропозицію.  І  в  ній  використати технологічні,  наукові  досягнення  України.  Ми  можемо випускати вузли,  яких немає у світі,  нову  систему  запалювання,  не  буду перераховувати. Але потрібно задіяти і при розробці нового бюджету відновити цю програму,  щоб ми з часом мали свій автомобіль,  який був би конкурентоспроможним.

     У зв'язку  з  цим  я ще раз закликаю вас підтримати в першому читанні цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Болдирєв від МДГ.  Три  хвилини.  Вкладіться, будь ласка (Шум у залі).

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Кіровський-Шахтарський  виборчий  округ, Донецька область).  МДГ. Уважаемые коллеги! Успокойтесь. Надо было вовремя записываться на выступление.  Я пятый  был  по  списку  от фракции.

     Я не   буду  вас  утомлять  выкладками,  поскольку,  судя  по поведению коллег в зале,  у  них  нет  особого  интереса  к  этому законопроекту.  Я  просто  назову  аргументы против принятия этого закона.

     Все подозревают, что если мы примем этот закон, кто-то станет воровать. Уверяю вас: воровать будут ровно столько, сколько воруют сегодня  в  другом  месте.  Поэтому  подобный  подход   совершенно неконструктивен.  Нельзя  непринятием какого-то конкретного закона лишить людей возможности где-то  воровать.  Нет,  так  не  бывает. Воровать  или  не  воровать  - это проблема общества в целом,  его нравственности.  То есть  это  проблема  нынешнего,  предыдущих  и последующих десятилетий.  Поэтому нельзя так смотреть.  Я призываю вас:  проголосуйте за этот закон,  потому что лучше делать что-то, чем ничего не делать.

     Вы знаете,  в  советском  армейском  уставе был сформулирован такой прекрасный принцип:  лучшим является не тот приказ,  который по  содержанию  лучший,  а тот,  который вовремя отдан и энергично приведен в исполнение.  Если мы не примем сегодня этот  закон,  то послезавтра уже никакой закон АвтоЗАЗу не поможет. Вот в чем дело.

     Законопроект плохой.  Его  надо  будет дорабатывать на второе чтение. Я сам буду голосовать против во втором чтении, если льготы останутся  в  нынешнем  обкеме.  Но не делать ничего сегодня - это значит угробить завод окончательно.

     Я призываю вас проголосовать за .

     Спасибо.

     ГОЛОВА. А що думає з цього приводу  депутат  Ярошинський  від Української республіканської партії? Будь ласка.

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.   Шановні   народні   депутати!   Від  імені Української республіканської партії я оскаржую примітивну,  згубну для  України  і  її  економіки  політику  виконавчої влади в особі Кабінету Міністрів,  Президента і вашої  більшості,  яка  веде  до повного  розвалу,  бо  ваше будь-яке втручання або невтручання,  а сьогодні,  наприклад,  втручання,  в економічні процеси є  ні  чим іншим,  як  лобіюванням  для  окремої  групи підприємців створення спеціальних умов,  створення  спеціальних  податкових,  митних  та інших коридорів.

     Автомобілі Україні  потрібні,  і це знають усі.  Але так само потрібні трактори, комбайни, роторні лінії переробки і ще 40 тисяч найменувань  різноманітної  продукції,  для  нормального  розвитку виробництва якої треба створити рівні умови.

     Законопроект може  бути   підтриманий,   як,   звичайно,   ви підтримуєте, часто не обдумуючи, багато проектів, бо нібито дбаєте про розвиток вітчизняного виробництва. Ви хочете створити особливі митні, податкові умови для автомобілів АвтоЗАЗу. Умови дуже й дуже сприятливі,  їх можна було б  прийняти,  але  ж  у  мене  постійно виникає запитання: друзі, чому ви, дбаючи, щоб АвтоЗАЗ запрацював, хочете створити йому ось ці умови?  Адже,  ви  знаєте,  які  умови потрібні для розвитку економіки всієї України.  Чому подібні умови ви не хочете  створити  для  всієї  економіки?  А  коли  починаємо говорити про малі податки і збори,  то ми, республіканці, бачимо в цьому залі хижий оскал багатьох із вас,  які  не  сприймають  дуже низьких  податків  і  зборів.  Чому ми створюємо спеціальні умови, привертаючи увагу до 150 мільйонів  американських  доларів,  і  не помічаємо,  що  з  обігу  в  Україні  вилучено 8 мільярдів доларів Сполучених  Штатів  Америки  і  майже  3,5  мільярда   українських гривень,  які  можна  залучити у вітчизняне виробництво,  якщо для нього створити нормальні,  рівні умови.  Ми ходимо з  простягнутою рукою тоді, коли гроші лежать прямо під ногами.

     Я знаю, що сьогодні ви можете проголосувати за цей проект. Ви можете його схвалити. Але в мене виникає запитання. Хто з тих, які проголосували  за кредитну лінію Німеччини,  вийде сьогодні сюди в зал і скаже:  "Судіть мене,  бо це я проголосував за те, щоб узяти кредити  АвтоЗАЗу,  які  пішли не на користь,  а наростили ще нові збитки цьому підприємству"?  Хто сьогодні скаже, що треба наводити порядок на одному підприємстві, а не треба наводити порядок в усій Україні?

     Дякую.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     Я прошу,  у  стенограмі  розведіть  слова  "хижий  оскал"   і "Республіканська  партія",  щоб  не  сплутали  що-небудь.  Або для ясності просто вилучіть ці слова,  бо  вони  не  входять,  так  би мовити, у дискусійну термінологію. Не треба цього робити.

     Що скаже  депутат  Пустовойтовський  від бюджетного комітету? Будь ласка, коротко.

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ, Харківська  область).  Спасибо.   Уважаемые   коллеги!   Уважаемый Александр  Александрович!  Уважаемые присутствующие!  Мы обсуждаем очень серьезный вопрос оживления работы одного из  гигантов  нашей экономики. Это злободневная тема. Мы понимаем всю ответственность, которая лежит на нас,  за правильное  решение  этого  вопроса,  за оживление отечественного автомобилестроения.

     Но наряду с этим, рассматривая внимательно и проект договора, и  другие  материалы,   представленные   нам,   мы   видим   много несовершенств в этом проекте закона.

     Я не буду повторять того, что говорил Виктор Иванович Суслов, что говорили другие мои коллеги.  Понимая всю нашу ответственность за   принятие   этого   решения,   просто   хочу  внести  короткое предложение.  Давайте мы, учитывая и важность этого проекта, и его недоработанность,  создадим  сегодня  же  согласительную комиссию, которая два эти законопроекта за  два-три  дня  вместе  с  будущим инвестором этого обкекта доработает так, чтобы помочь заводу, а не зарубить все это дело. И предложит доработанные проекты Верховному Совету  в  среду  или  во  вторник для немедленного рассмотрения и принятия.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги,  час на проведення дискусії і прийняття  рішення  вичерпано.  Дискусія відбулася.  Усі правильно виступали.  І депутат Кузнєцов,  і депутат  Ярошинський  -  кожний відстоював   інтереси,  власне,  держави,  тільки  дещо  з  різних позицій.  Але не враховувалася  одна  деталь.  АвтоЗАЗ  стоїть.  І Луцький автомобільний завод стоїть.  Кременчуцький автозавод майже стоїть. Звичайно, вони не конкуренти ЗАЗу, це зрозуміло.

     І ви подивіться:  сьогодні по Хрещатику пройти вже не  можна, не   те  що  проїхати  -  колони  імпортних  машин  стоять.  Треба створювати  такі  умови,  щоб  там,   нехай   на   гірших   умовах виготовлені, але їздили наші машини.

     У Польщі,  до речі,  і сьогодні користується попитом "Таврія" через те, що вона найдешевша - 3 тисячі доларів.

     Тому треба робити якісь реальні кроки щодо цього. Посилаючись на  пропозиції  депутатів,  я  пропонував  би  таку схему.  Проект закону,  який  стосується  списання   боргів,   щоб   розблокувати фінансовий стан підприємства,  яке, не працюючи, усе одно не зможе його поліпшити,  прийняти спочатку в першому читанні,  а  можливо, навіть  і  в  другому  читанні.  А  другий законопроект прийняти в першому читанні, і тоді, як пропонують депутат Пустовойтовський та інші депутати, разом із інвестором, із Кабінетом Міністрів сідайте і відпрацьовуйте схему, яка б не нищила конкурента в Україні. Бо ж ми можемо створити такі умови,  що,  справді, на один копил будуть зроблені машини і весь час, як не буде конкуренції, відставатимуть щодо технології, зовнішнього вигляду і таке інше.

     Зверніть увагу  ще на одну обставину.  Два роки тому я був на цьому заводі.  Тут було введено в дію  найсучасніший  фарбувальний цех.  Він уже потребує технологічного переоснащення,  тому що інші цехи,   пізніше   введені,   поступово   під   час    експлуатації переоснащувалися, а цей стояв. Тому й сюди треба вкладати капітал.

     В Україні  найкраще  було  б  це  зробити,  якби  інвестували споживачі,  тобто щоб це був  народний  автомобіль,  випущений  за рахунок коштів споживачів,  але їх,  фактично, немає. А ми повинні запустити виробництво.

     Перший проект закону має два варіанти: один варіант   -  Кабінету  Міністрів,  другий  варіант  -  нашого комітету. Я вважаю, що потрібно було б підтримати все-таки варіант комітету.  З  мотивів  голосування  з  цього  приводу  надаю слово депутату Сергієнку як спеціалісту в  галузі  інвестицій.  Тридцять секунд. Будь ласка.

     СЕРГІЄНКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Іллічівський  виборчий округ,  Одеська  область).  Уважаемые коллеги!  Сегодня было много эмоций, и даже политический подтекст возник при решении совершенно конкретного вопроса - об инвестиционном проекте.

     Я хотел  бы  обратить ваше внимание вот на что.  Прежде всего это проект,  и его надо рассматривать именно  с  инженерной  точки зрения. Мне, например, очень нравится, что в нем предусматривается схема реинвестиций.  Не так много к нам поступает средств, которые потом реинвестируются.

     Я посмотрел у руководства завода несколько документов.  Можно поставить им в укор,  что они  их  не  дали  нам.  Это  данные  по менеджменту,    они   удовлетворительные.   Посмотрел   заключение экспертизы, исследование маркетинга, заключение по бизнес-плану. Я скажу  только,  что  производила  подобные  работы  одна  из самых серьезных   и   уважаемых   консалтинговых    компаний,    которые специализируются    на    инвестиционном    бизнесе.    Заключения положительные. И я считаю, что надо поддержать этот проект.

     У меня все.

     ГОЛОВА. Дякую.  Уряд не  заперечує,  щоб  голосувався  перший законопроект у варіанті, який пропонує комітет? Не заперечує.

     Я ставлю   на   голосування   проект   Закону   про  списання заборгованості  відкритого  акціонерного  товариства  "АвтоЗАЗ"  у варіанті,  який  пропонує  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Прошу підтримати його в першому читанні.

     "За" - 210.

     Я прошу  50  депутатів   голосувати.   Ще   раз   ставлю   на голосування. Будь ласка.

     "За" - 216.

     Борис Ілліч   просить,   щоб  зарахували  його  побажання  як додаткове обговорення.  Ще раз  ставлю  на  голосування.  Я  прошу підтримати варіант комітету. Ці гроші все одно не надійдуть, їх не буде,  так що ми  нічим  не  ризикуємо.  І  в  бюджеті  нічого  не передбачається на оживлення цього виробництва.

     Будь ласка, голосуємо ще раз.

     "За" - 221.

     Слово надається  Черепу  Валерію Івановичу.  Він записаний на виступ в обговоренні. Будь ласка (Шум у залі).

     У вас і картка не вставлена,  ви просто не голосуєте,  тому й голосу не вистачає.  Буває, що депутати забувають, як вставляється картка.

     Хто забрав картку Валерія Івановича?  Депутат Шейко  скаже... (Сміх у залі).

     Будь ласка, депутате Череп, ідіть на трибуну.

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Білопільський виборчий округ,  Сумська область).  Дякую. Може, це якраз і допоможе нам набрати ці п'ять-шість голосів.

     Ми в комітеті розглядали це питання.  Було  багато  спірного. Більше  того,  члени  нашого  комітету  і я особисто теж бували на заводі   і   знаємо   ситуацію.   Сьогодні   ми   вирішуємо   долю автомобілістів. Якщо підтримаємо АвтоЗАЗ, підтримаємо автомобільну промисловість України і головне - покажемо  світу,  що  нам  можна довіряти,  в  нашу  економіку  можна вкладати інвестиції і що ми - серйозні люди, які займаються піднесенням економіки.

     Я просив би вас зараз проголосувати за. А потім наш комітет і комітет Суслова розглянуть усі пропозиції, і вони будуть враховані при розгляді в другому читанні.

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю  на  голосування.  Відбулося  додаткове обговорення. Будь ласка. Голосується перший законопроект - варіант комітету.

     "За" - 228. Прийнято.

     Була пропозиція    цей    проект    закону    про    списання заборгованості,  оскільки його змінити практично не можна,  бо він відпрацьований як слід,  відразу проголосувати в другому  читанні. Ставлю на голосування. Будь ласка.

     "За" - 162.

     Пропозиція не підтримана.

     Щодо проекту  закону про підтримку автомобілебудування.  Була пропозиція прийняти його в першому читанні і  створити  комісію  з депутатів,  членів Кабінету Міністрів,  інвесторів і представників підприємства  з  таким  розрахунком,   щоб   у   другому   читанні передбачити  цей  же  механізм  для  комбайнобудування.  Тоді буде зрозуміло, що це політика держави.

     До речі,  і  в   Запоріжжі,   і   в   Херсоні,   Олександрії, Дніпропетровську  і  в  інших  містах  це  потрібно  робити.  І  в Таганрозі, хоч це й не наша територія.

     Ставлю на голосування в першому  читанні  проект  закону  про підтримку автомобілебудування. Будь ласка (Шум у залі).

     А, теж  два  варіанти.  Один - комітету,  а другий - Кабінету Міністрів.

     Зніміть голосування.

     Можна підтримати варіант комітету?

     ГУРЕЄВ В.М.  Ні,  ми   наполягаємо   на   варіанті   Кабінету Міністрів.  Якщо ви проголосуєте його в першому читанні і приймете рішення  про  подальше  доопрацювання,  то  ми  погоджуємось  його доопрацьовувати.  Щоб не вийшло так:  ми попрацюємо з комітетом, а інвесторів у країні  більше  не  буде  взагалі.  Тому  тристороннє обговорення.

     ГОЛОВА. Василю  Миколайовичу,  інвестори  будуть,  якщо  буде настирлива позиція Кабінету Міністрів. Ви правильно кажете, тільки він іще не здатний бути інвестором.

     Депутат Суслов. Будь ласка.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  депутаты!  Я  специально  взял слово, чтобы обратить ваше  внимание  на  то,  что  проект,  предложенный комитетом,   с   Кабинетом   Министров   не  согласован.  Основные разногласия  назывались.  Правительство  предлагает   предоставить льготы  для  станций  техобслуживания,  по запчастям,  по ввезению товаров без списка и так  далее,  с  чем  комитет  согласиться  не может.

     Поэтому нам  надо  проголосовать  отдельно варианты Кабмина и комитета,  а  законопроект,  который   наберет   больше   голосов, поставить для результативного голосования.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Так і зробимо. Це визначено Регламентом.

     Ставлю на   голосування  у  першому  читанні  проект  закону, запропонований Кабінетом Міністрів.

     "За" - 85.

     Не підтримується.

     Миколо Яновичу, будь ласка.

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные   депутаты!   Бюджетный   комитет    очень    внимательно рассматривал    этот    законопроект    вместе   с   министром   и представителями завода.  Мы  пришли  к  выводу,  что  бессмысленно голосовать  на  сессии  какой-либо  вариант  проекта закона,  пока согласительная  комиссия  из  представителей   Верховного   Совета (бюджетного    комитета,    Комитета    по   вопросам   финансов), правительства   не   проведет   переговоры    непосредственно    с инвесторами.  Потому что согласятся они на наше предложение или не согласятся, никому не известно.

     А тот  вариант,  который  правительство  предложило,   просто неприемлем по многим соображениям, о которых, в частности, говорил Виктор Иванович.

     Я прошу,  Александр Александрович,  поставить предложение  на голосование.

     ГОЛОВА. Миколо  Яновичу  й  інші  депутати!  Я  вам  хотів би нагадати норму Регламенту.  Погоджувальна комісія,  щоб працювати, повинна мати перед собою базу для погодження.  І я думаю, що такою відправною точкою,  базою міг би бути прийнятий у першому  читанні варіант  комітету.  Тоді  б  ви  сказали:  Верховна Рада може піти назустріч,  якщо  буде  відпрацьовуватися  в  такій  послідовності механізм.  Він  захищає і наше законодавство,  і бюджет.  Інвестор зважить:  або - або.  Погодиться - добре. Не погодиться, ми будемо шукати інші підходи. Але зараз треба голосувати в першому читанні, щоб дати змогу працювати цій комісії.  І уряд тут буде відігравати чинну роль.

     Ставлю на  голосування  проект,  який вносить комітет.  Прошу його підтримати в першому читанні.  Підтримайте,  будь  ласка,  не помилитеся, прийнявши цей документ у першому читанні.

     "За" - 237. Прийнято.

     Спасибі.

     Тепер доручення.  Я  думаю,  як  його  проголосувати.  Це моя пропозиція.  Вона повністю з  вашою  збігається.  Гадаю,  депутати підтримають.

     Давайте дамо  доручення  Кабінету  Міністрів  разом із нашими двома  комітетами  і  Комітетом  з  питань  базових   галузей   та соціально-економічного  розвитку  регіонів,  разом з інвесторами і підприємством підготувати до другого читання погоджений проект  на основі  прийнятого  в  першому  читанні  документа і запропонувати аналогічну схему сприяння розвитку комбайнобудування.

     Ставлю на голосування зміст такого доручення. Будь ласка.

     "За" - 212.

     Ще раз ставлю на голосування.  Будь ласка, не вигукуйте, коли йде голосування. Сядьте всі на місця.

     "За" - 240. Прийнято.

     Тепер щодо  строків.  Якщо  ви  післязавтра внесете погоджену позицію, ми її через три дні розглянемо, якщо внесете через чотири дні,  - на п'ятий розглянемо.  Постарайтеся, це у ваших інтересах. Так чи ні? Згодні всі. Спасибі. Це питання розглянуто.

     Я звертаюся  до  директора  підприємства.  Вашим  працівникам плакати  роздавали  для  телебачення.  Я знаю,  що така програма у вигляді реклами йде, вона коштує три тисячі доларів за хвилину. То ви підкажіть їм, нехай вони ці плакати більше не ставлять, тому що там є помилки в написанні корейських назв.  Ви  розумієте?  Треба, щоб   цього  не  було.  Не  треба  тиснути  через  засоби  масової інформації. Депутати і так налаштовані підтримати виробнитцво.

     ГУРЕЄВ В.М.  Шановний Олександре Олександровичу! Я погоджуюся з  вами.  Я  заборонив  усім  проводити  виступи  і демонстрації і приїжджати сюди. Всі просто чекають позитивного рішення, надіються на парламент і довіряють йому.

     ГОЛОВА. Я прошу уваги.

     -------------------

     Розглядається питання про проект Закону про оренду землі.

     Шановні депутати!    Цей   проект   розглядався   надзвичайно ретельно. І ви можете мені повірити, що цей закон можна приймати в цілому. Володимире Кириловичу, так? Інших пропозицій немає.

     Проект Закону   про   оренду  землі  в  цілому  ставиться  на голосування. Будь ласка.

     "За" - 207.

     Будь ласка,  прошу ще раз проголосувати проект Закону України про оренду землі...

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Азарова.

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Владимир Кириллович! Ведь мы же с вами договорились,  что вы внесете поправку и исключите всего два слова

- "крім орендарів".

     ГОЛОВА. У якій статті?

     АЗАРОВ М.Я.  Он знает прекрасно,  в какой статье.  Статья 23, четвертая часть,  поправка Носова.  С Владимиром  Кирилловичем,  с Даниленко, председателем комитета, мы это обсудили.

     Речь идет  о  том,  что  в  такой  редакции уплата земельного налога  на  арендованную  землю  станет  невозможной.  Поэтому  мы сказали:  надо  исключить  слова  "крім  орендарів".  И  вы с этим согласились, Владимир Кириллович.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Мар'їнський  виборчий  округ,  Донецька область). Николай Янович, нельзя это снимать! Тогда вся концепция, начиная с Земельного кодекса,  начиная с Закона о плате  за  землю ставится с ног на голову.

     Не треба цього знімати.  Орендодавець повинен платити податки в бюджет. Так повинно бути (Шум у залi).

     ГОЛОВА. Я прошу всіх депутатів сісти на свої  місця.  Ще  раз звертаюся: сідайте на місця, будь ласка.

     Ще раз ставлю на голосування проект Закону про оренду землі в цілому. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 219.

     Я звертаю увагу всіх присутніх і нагадую.  Хто за те,  щоб на основі  закону,  як визначено Конституцією,  регулювались земельні відносини,  той голосує за цей закон.  Хто  вважає,  що  треба  це робити   за  указом  Президента,  до  речі,  неконституційним,  бо Президент не має з  цього  приводу  видавати  укази,  той  голосує проти.

     Депутат Носов говорить. Будь ласка.

     НОСОВ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Минулого  разу,  коли  ми розглядали цей проект закону, говорили,  що  мої  поправки  враховані,  але  деякі,  вийшло,  не враховані,  а вони суттєві. І знову може скластися ситуація, як із трастами:  створилися  трасти,  почалися  зловживання,  ми  хочемо законами підправити, але нічого вже зробити не можемо.

     Дивіться статтю  14  на  сторінці 10.  Частина п'ята:  "Умови договору оренди земельної ділянки зберігають силу у випадках, коли після  набрання  ним  чинності  законами  України встановлені інші правила,  ніж передбачені  договором,  крім  випадків,  визначених статтею 21 цього закону".

     Стаття 21 передбачає лише зміну орендної плати.  Я тоді давав пропозицію:  "а також випадків,  прямо визначених  законами,  коли вони  підвищують  рівень  захисту  прав  орендарів,  орендодавців, третіх заінтересованих осіб".  Тобто якщо станеться  таке,  як  із трастами,  ми можемо законом підвищити рівень гарантій, і ці норми будуть поширені і на договори,  раніше укладені. Обіцяли включити, але  чомусь  це  випало.  Я наполягаю на такому доповненні до цієї частини.

     І ще є такі самі речі...

     ГОЛОВА. Я прошу уваги! Заспокойтеся, опустіть руки.

     Поправка 1  депутата  Носова  врахована.  Статтю  4  "Об'єкти оренди   землі"  ставлю  на  голосування.  Будь  ласка.  Стаття  4 голосується в  редакції,  в  якій  враховано  пропозицію  депутата Носова. Він згодний і комітет згоден.

     "За" - 268.

     Поправка 2 депутата Радченко до статті 6 врахована. Ставлю на голосування статтю 6 з поправкою депутата Радченко. Будь ласка.

     "За" - 252. Враховано.

     До статті 8 поправки  3  і  4  депутата  Радченко  враховані. Ставлю на голосування статтю 8 з цими поправками. Будь ласка.

     "За" - 260.

     Найбільше зауважень  було  до  статті  9 "Суборенда земельних ділянок".  Вони зводилися, власне, до одного: вводити суборенду чи не вводити.  Комітет,  на мій погляд, знайшов компромісне рішення: щодо  земельних   ділянок   несільськогосподарського   призначення

-вводиться,   а   щодо  земельних  ділянок  сільськогосподарського призначення вводиться на  певних  умовах,  які  чітко  виписані  з урахуванням пропозицій депутата Носова.

     Багато депутатів пропонували відхилити цю статтю. Це депутати Степенко,  Масенко та інші. Будь ласка, ставлю на голосування їхню пропозицію про вилучення статті. Я пропоную не підтримувати.

     "За" - 115.

     Голосується стаття 9 в редакції комітету.  Суть її я пояснив. Будь ласка, проголосуйте.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.   І   є   ще   одна   поправка,    Олександре Олександровичу.  Юридичний  відділ  запропонував доповнити частину першу статті 9 словами "володіння, користування".

     ГОЛОВА. Юридичний  відділ  не  суб'єкт   права   законодавчої ініціативи.  Якщо  ви  доповнили,  то  це  -  ваша ініціатива.  Ви наполягаєте на ній?

     Я ставлю на голосування статтю 9. Будь ласка.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Просимо підтримати.

     ГОЛОВА. Вона збігається із нормами Земельного кодексу.

     "За" - 249. Прийнято.

     Стаття 10 "Право орендаря на отримання орендованої  земельної ділянки  у  власність".  У  ній  відбито  тільки  його  перевагу у випадках, визначених Земельним кодексом. Земельний кодекс право на власність  поширює,  по  суті,  на  присадибні  та  інші  земельні ділянки.

     Я ставлю на голосування цю статтю в редакції комітету.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Просимо підтримати.

     ГОЛОВА. Не говоріть, коли іде голосування!

     "За" - 228. Прийнято.

     Решта поправок не мають такого принципового значення,  і,  до речі,  більшість їх враховано, окрім поправки депутата Носова, про яку він говорив (Шум у залі).

     Тоді давайте, щоб не було сумнівів, ітимемо послідовно.

     Поправка 30 депутата Радченко до статті 13 відхилена. Депутат пропонує записати: "Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально".  А в документі  записано:  "на  вимогу  однієї  із сторін посвідчується нотаріально".

     Депутат Радченко. Будь ласка.

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги!  Я вважаю,  що це  юридична  умовність.  Оскільки  договір оренди   підписується  на  20-30  років,  то  нотаріально  підписи орендодавця і орендаря повинні бути обов'язково  посвідчені.  Адже договір  на  коліні не підписується,  він нотаріально повинен бути посвідчений.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Комітет  ще  раз  розглянув  це  й   залишив попередню  редакцію.  На  вимогу  однією  із  сторін,  будь ласка, посвідчуйте нотаріально.

     ГОЛОВА. Ставиться   на   голосування   пропозиція    депутата Радченко. Треба, щоб був порядок у цьому відношенні, оскільки мова йде про землю. Варто підтримати її пропозицію.

     Голосується стаття 13 з поправкою  депутата  Радченко  Галини Федорівни. Підтримайте, будь ласка.

     "За" - 267. Прийнято.

     Поправка 31 депутата Носова врахована. Не врахована?

     Будь ласка. Говорить депутат Носов.

     НОСОВ В.В.Поправка 31 врахована.  А з поправок,  які зараз не включені в таблицю, але минулого разу сказали, що їх врахували, не врахована поправка до частини п'ятої статті 14.

     Читаю: "Умови  договору  оренди  земельної ділянки зберігають силу у випадках, коли після набрання ним чинності законами України встановлені   інші   правила,   ніж  передбачені  договором,  крім випадків, визначених статтею 21 цього закону".

     Я пропонував  додати  слова:   "а   також   випадків,   прямо визначених згаданими законами, коли вони підвищують рівень захисту прав орендарів, орендодавців, третіх заінтересованих осіб". Це щоб потім  можна було підправляти,  якщо виникне ситуація,  подібна до тієї, що була з трастами.

     Минулого разу сказали,  що цю поправку враховано,  а  її  тут немає.

     ГОЛОВА. Мені  здається,  що  простіше  проголосувати так,  як пропонує депутат Носов,  ніж переконати його в протилежному.  Тому давайте підтримаємо депутата Носова.  Ставлю на голосування статтю 14 з поправкою Носова і прошу її підтримати. Будь ласка.

     "За" - 240.

     Поправка 32 врахована. Ставлю на голосування статтю 15 (Шум у залі).

     Де ваша  поправка?  Тут  немає...  Хто зна,  в нього завжди є поправка. Слово має депутат Носов.

     НОСОВ В.В.  У статті 15 минулого разу  неправильно  врахували поправку.  Читаю  (частина восьма статті 15):  "У разі надходження двох або більше  клопотань  (заяв)  на  оренду  однієї  й  тієї  ж земельної  ділянки,  що  є  в державній або комунальній власності, відповідні орендодавці проводять земельний аукціон (конкурс)  щодо придбання  права оренди земельної ділянки." Я пропонував поставити тут  кому  і  додати  слова:  "якщо  закон  не  встановлює   інший спеціальний порядок надання земельної ділянки в оренду".

     ГОЛОВА. Ця поправка була.

     НОСОВ В.В.  Була, і ми її голосували, вона набрала 253 голоси (Шум у залі).

     Зачекайте, ви ж її вставили не  туди.  Ви  вставили  в  друге речення і абсолютно змінили зміст. Читаю: "Порядок придбання права оренди земельної  ділянки  на  конкурентних  засадах  визначається орендодавцями  з  дотриманням вимог законодавства про добросовісну конкуренцію, якщо закон не встановлює інший..."

     То це ж інший зміст!  Це виходить,  що  між  інвалідами,  між чорнобильцями буде конкурс організовуватися. Я якраз підкреслював, що для них не повинен конкурс організовуватися!  Ця  поправка  має бути записана в першому реченні. Тобто на цих людей не поширюється вимога про конкурс. А тут для них конкурс передбачений.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Владиславе Васильовичу!  Ми  цю  поправку  з технічних  причин  не  туди  вписали.  Ми  її запишемо так,  як ви пропонуєте.

     Олександре Олександровичу, може...

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Щоб не було розбіжностей, оскільки ця поправка  обговорювалася  в  другому  читанні і не була відхилена, треба було її на третє читання сюди записати.  Тому  я  ставлю  на голосування  статтю 15 у цілому з поправкою депутата Носова.  Будь ласка. Вона не робить цю статтю гіршою.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Просимо  підтримати.   Поправка   вже   була проголосована.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 241.

     Шановні депутати, було запитання з місця, правда, не в зовсім коректній  формі   подане,   стосовно   того,   що   час   вийшов. Проголосовано Верховною Радою, що працюємо до 18.З0 (Шум у залі).

     Хвилинку, але  там немає такого:  якщо немає розминки,  то не проводиться до 18.30.  Такого не проголосовано. Якщо Верховна Рада 226  голосами  проголосує,  щоб  скасувати  ту постанову,  тоді ми будемо працювати... (Шум у залі).

     Так я не маю  права.  Все.  Спокійно.  Там  було  сказано:  у зв'язку... (Шум у залі).

     Ще я пояснюю. У п'ятницю ми розминку проводимо, а працюємо не до 18.30, хоч проголосовано так. Тут є паритет. Все. Дякую.

     Поправки 33 і  34  депутата  Носова  враховані...  Слово  має депутат Носов.

     НОСОВ В.В. Шановні депутати! Я закликаю вас звернути увагу на поправку 34.  Комісія її дещо спотворила, і зміст зовсім змінився. Яка була пропозиція?  "Внесення орендної плати на майбутній період оренди земельної  ділянки  допускається  не  більш  як  за  річний строк".  І  крапка.  А  комісія додала:  "якщо інше не встановлено договором  оренди".  Яка  була  мета?  На  мій  погляд,   ми   вже промахнулися, коли дозволили місцевим радам робити позики. А тепер нинішні місцеві ради здадуть землю в оренду на 50 років, витратять ці кошти. Нові люди будуть обиратися, прийдуть - а коштів немає. І тому пропонувалося обмежити внесення орендної плати  на  майбутній період оренди одним роком.

     Мені в комітеті кажуть: "Ну чому це не можна укласти договір? Скажімо,  лікарню будуть будувати".  Я хочу  сказати,  що  лікарню ніхто  не буде будувати,  а "Кадилаки" вони собі понакуповують.  І саме тому треба обмежити аванс - на один рік.

     ГОЛОВА. Підтримується поправка?  Ставлю на голосування статтю 19  із  поправками  депутата Носова.  Будь ласка,  йде голосування статті 19.

     "За" - 233. Прийнято.

     Поправку 35  відхилено,  але  депутат  Моцпан  не  заперечує. Поправку 36 також відхилено, і депутат Носов з цим погодився.

     Голосується стаття 21 "Зміна орендної плати". Будь ласка.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Комітет просить підтримати.

     "За" - 222.

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування статтю 21 за вимогою народних депутатів.

     "За" - 239. Прийнято.

     Поправка 37. Вона відхилена. Депутат Носов просить слова.

     Слово депутату Носову.

     НОСОВ В.В.  Зміст цієї поправки,  до речі, підтримує і Микола Янович  Азаров.  Я  пропонував,  щоб  земельний  податок платив не орендодавець,  а  орендар.  Тому  що  орендодавців  у  нас  будуть мільйони,  а  орендарів,  які  будуть  латифундистами,  у нас буде значно менше.  І тому коли,  скажімо,  виникне питання  справлення недоїмок, то податкова служба не зможе зібрати їх по селах.

     Комітет висунув такий аргумент: зараз по селах ведеться облік усіх цих людей,  і вони платять податок.  Але це зараз, поки немає недоїмок   і   поки   вони   платять  копійки!  А  коли  почнеться великомасштабна оренда землі,  виникнуть  недоїмки.  А  недоїмками сільради займатися не будуть, за законом ними займається податкова служба.  І тоді  треба  буде  створювати  величезний  апарат,  щоб вишукувати і збирати по селах ці кошти.

     Тому я пропонував четверту частину статті 23 після слів "орендар зобов'язаний" доповнити словами  "своєчасно сплачувати  земельний  податок до відповідного бюджету,  справляти встановлені щодо об'єкта оренди повинності" і далі за текстом.

     Я просив  би  дати  слово  і  депутату   Азарову.   Бо   була домовленість з комітетом,  що комітет запропонує прийняти зміни до Закону про плату за  землю.  Там  сказано,  що  податок  за  землю платить власник або землекористувач, крім орендаря.

     ГОЛОВА. Дякую.   Стаття   23   з  поправкою  депутата  Носова ставиться на голосування. Будь ласка.

     "За" - 218.

     Голосуємо ще раз. Будь ласка.

     "За" - 231.

     Закон в цілому ставиться на голосування. Прошу підтримати.

     "За" - 234. Прийнято. Спасибі.

     ОЛЕКСЄЄНКО В.К.  Шановні колеги,  від імені комітету  я  хочу висловити   подяку   всім,  хто  взяв  участь  у  роботі  над  цим законопроектом.

     ______________________

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Ми підійшли до розгляду питання про управління акціями,  що належать державі у відкритому акціонерному товаристві "Лисичанськнафтооргсинтез".  Учора  надійшла  додаткова інформація  Кабінету  Міністрів,  і  я  просив би,  щоб розробники проекту закону і відповідні комітети врахували це та пропонував би перенести  розгляд  цього питання на наступний тиждень.  Ставлю цю пропозицію на голосування.

     "За" - 241. Прийнято.

     _______________________

     Тепер у мене така пропозиція.  Вже кілька днів ми  не  можемо заслухати  групу ініціаторів підготовки проекту Закону України про звільнення  від  обкладання  ввізним  митом,  податком  на  додану вартість,  податком  з  прибутку  підприємств  та  акцизним збором товарів,  що  закуповуються   та   ввозяться   Центром   художньої гімнастики   "Школа  Дерюгіних",  необхідних  для  будівництва  та оснащення Центру художньої гімнастики "Школа Дерюгіних".

     Це питання було предметом дуже гострої дискусії в  комітетах, я  це  знаю.  Є  свідчення  голови  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності депутата Суслова,  який,  скажемо так, дуже серйозно,  з  державних  позицій  ставиться  до  цього  проекту та вважає, що його не можна приймати.

     А з іншого боку,  реальність така,  що за кордоном Україну як державу знають, по суті, за кількома ознаками: чорнобильська біда, частково футбол (це було раніше)  і  художня  гімнастика  -  школа Дерюгіних  (виступи на Олімпіаді і тому подібне).  І сьогодні наші спортсменки одержують пропозиції працювати за кордоном.

     Проте є  й  пропозиції  направити  молодих  спортсменів  з-за кордону  на  підготовку до України.  А це - можливість заробити на такій тренерській  роботі  для  України  і  кошти,  і  міжнародний авторитет.

     Мова йде не про велику суму грошей,  хоча це,  так би мовити, уявні втрати для бюджету,  оскільки товари можуть іти  тільки  під конкретну   програму.  Є  дуже  цікавий  інвестиційний  проект.  Я розумію,  що це питання спірне, але мені здається, що можна було б прийняти  цей  законопроект  у  першому  читанні,  щоб  дати змогу працювати над ним і  Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності, а згодом можна буде знайти оптимальне рішення.

     Депутате Яковенко, будь ласка. Наступний - депутат Суслов.

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань молоді,  спорту і  туризму  (Єнакіївський  виборчий  округ, Донецька область).  Уважаемые коллеги! Необходимость строительства этого  обкекта   обусловлена   не   только   неудовлетворительными условиями,    в    которых   тренируются   наши   дети,   любители художественной гимнастики.  Есть и  другие  причины.  В  последнее время от представителей зарубежных спортивных организаций поступил ряд предложений нашим юным спортсменкам  уехать  тренироваться  за границу.   Возникла  очень  серьезная  опасность  вообще  потерять украинскую школу художественной гимнастики.

     Понимая это,  Дерюгины предложили  построить  государственный (подчеркиваю,  государственный) обкект,  причем... (Шум у залі). Я отвечу на все вопросы, только не кричите! Микрофон же у меня...

     ГОЛОВА. Говоріть, і так чути.

     ЯКОВЕНКО О.М. Это первое.

     Второе. Общая  стоимость   льгот,   которые   мы   предлагаем предоставить  школе,  составляет  33  миллиона  гривень  при общей стоимости обкекта 108 миллионов гривень.  Обкект будет построен за пять  лет.  В  данном  случае бюджет практически ничего не теряет. Если мы не окажем содействия этому строительству,  мы  не  получим очень нужный обкект.  В последние годы у нас ничего не строится... Вот такая короткая информация. Пожалуйста, задавайте вопросы.

     ГОЛОВА. Є запитання?  Ставте запитання,  будь ласка. Спочатку запишіться.  Прошу,  не кричіть з місця!.. Будь ласка, розійдіться трохи. Все.

     Депутат Горбатюк.

     ГОРБАТЮК М.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської  катастрофи  (Новоград-Волинський  виборчий  округ, Житомирська область).  Шановний доповідачу! Взагалі йдеться не про гімнасток,  які сьогодні представляють нашу державу,  а про трошки іншу категорію,  про ввезення матеріалів і тому подібне.  Як це ви все прив'язуєте до спорту і до перспектив його розвитку?

     ГОЛОВА. А це взаємопов'язано. Будь ласка, відповідайте.

     ЯКОВЕНКО О.М.  Вы в принципе неправы.  Все это взаимосвязано. Ввод этого обкекта обеспечит развитие  художественной  гимнастики. Вам роздано предложение - перечень товаров, работ и услуг, которые необходимы для обеспечения строительства спортивного центра.

     У нас  было  еще  одно  предложение  к  законопроекту,  более подробное,   которое   комитет   отклонил,   хотя  это  была  наша принципиальная  позиция.   В   данной   ситуации   мы   предлагаем предусмотреть   в   законопроекте   контроль   двух  комитетов  за строительством обкекта в течение пяти лет.  Так  что  эти  вопросы взаимосвязаны.

     Над этим проектом работало очень много депутатов, в том числе члены Комитета по вопросам финансов и  банковской  комиссии,  хотя комитет   не   поддержал  наш  проект.  Очевидно,  депутат  Суслов выскажется по этому поводу. Вот такая ситуация.

     ГОЛОВА. І ще одне уточнення слід би дати.  В попередні  роки, коли  збірна  команда  України готувалася до виступів,  проведення зборів,  виїзди до моря,  за кордон на кілька  місяців  -  усе  це фінансувалося з бюджету.  Тоді було з чого фінансувати.  А тепер є можливість лише організувати все на місці.  Отже,  для цього треба створити  умови,  іншого  виходу немає.  Держава не може й копійки виділити на ці цілі.

     Будь ласка, депутате Омельчук.

     ОМЕЛЬЧУК Р.Ю.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Замковий виборчий округ,  Рівненська область).  Запитання таке:  а чому  не можна   використовувати   вітчизняні  матеріали,  які  в  багатьох випадках і  дешевші,  і  кращі?  От,  наприклад,  при  будівництві будівлі  ООН  використовувався  паркет,  який  був  виготовлений у Ківерцях.

     ЯКОВЕНКО О.М.  Не все материалы предполагается ввозить  из-за границы,  большая  часть  их  приобретается здесь,  в Украине.  Но многое мы вынуждены завозить из-за границы.

     Что касается оборудования,  то,  к  сожалению,  сегодня  наша промышленность   не   производит   того,   что  необходимо,  чтобы спортивные комплексы соответствовали мировым стандартам.

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська  область).  Фракція  Народного   руху.   Шановний   пане доповідачу!  Ми  вже маємо гіркий досвід:  ми надали широкі пільги чорнобильським фірмам,  і це призвело  до  того,  що  вони  почали завозити  без сплати ввізного мита та податку на додану вартість у великій кількості горілку,  сигарети й таке інше.  Чи не станеться щось  подібне  і  в  даному разі?  Чи не краще нам просто виділити певну суму грошей для того, щоб оцей центр збудувати, а не вводити такі пільги. Бо це фактично ті ж самі гроші з нашого бюджету. Вони мали б надійти до бюджету, але не надійдуть.

     Друге запитання.  Ось тут,  у додатку N 1,  не вказано, що це Державний  центр  художньої  гімнастики,  а просто Центр художньої гімнастики.  Можливо,  потім його приватизують,  і  всі  ті  кошти потраплять у чиюсь приватну кишеню.

     У додатку  перелічуються  також  проектні  роботи.  Але ж цей проект уже готовий,  навіщо ж проектні роботи також звільняти  від податку на додану вартість і надавати інші пільги?

     Дякую.

     ЯКОВЕНКО О.М.  Вы  правы.  Наверное,  надо  уточнить название обкекта:  Государственный центр художественной гимнастики.  Это, я думаю, не помешает.

     Что касается  выделения  средств...  Ну,  давайте  обкективно смотреть на вещи.  Когда мы с вами обсуждали  проект  бюджета,  мы убедились, что в стране денег нет. И чтобы мы ни изобретали...

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Болдирєв.

     ЯКОВЕНКО О.М. Прошу прощения, буквально несколько слов. Можно было бы предложить еще один вариант решения вопроса,  который мы с вами   рассматриваем.   Я   зачитаю   просто  выдержку  из  одного интересного документа.  Национальное агентство Украины по вопросам реконструкции  и  развития пишет:  "Шляхом вирішення цього питання може бути створення спільного  підприємства  за  участю  іноземних будівельних  та  інвестиційних  компаній,  які  будуть таким чином одержувати прибутки від проекту".

     К сожалению,  предлагаются  вот  такие  варианты  выхода   из кризиса. А при реализации того варианта, который предлагаем мы, (я это подчеркиваю) собственником комплекса остается государство. Нам же  предлагают  вариант,  когда  его  владельцем  будет наполовину зарубежный хозяин.

     ГОЛОВА. Депутат Болдирєв.

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Кіровський-Шахтарський виборчий округ, Донецька   область).   Уважаемый   Александр    Николаевич!    При рассмотрении этого законопроекта на заседании Комитета по вопросам бюджета многие депутаты задавали вопросы по поводу списка ввозимых товаров,  на  которые будут распространяться эти льготы.  И вашему комитету как профильному было поручено подготовить этот вопрос.

     Скажите, вы сделали это?

     ЯКОВЕНКО О.М.  Было роздано дополнение к  законопроекту.  Это было справедливое замечание Комитета по вопросам финансов. Считаю, мы приняли правильное решение, прислушавшись к мнению комитета.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Слово має депутат Суслов.

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Я тоже буду краток. Читая  любой  проект,  можно очень легко и быстро понять смысл тех или  иных  предлагаемых  льгот.  Одно  дело,  когда  мы   с   вами предоставляем  льготы  с  целью привлечения иностранных инвестиций (как в случае с ЗАЗом),  другое дело, когда льготы устанавливаются для того,  чтобы люди могли, например, завозить без уплаты налогов товары с целью  их  продажи,  чтобы  заработать  на  этом  деньги. Возможно,  потом часть этих денег будет использована и на развитие гимнастики.

     Давайте прочитаем  проект  закона.   В   статье   1   проекта предлагается  эту  организацию  (которая,  как мы видим,  является прибыльной,  то есть коммерческой) полностью освободить от  налога на прибыль.  Вы прекрасно понимаете, что это позволит осуществлять большие обкемы разных операций,  не уплачивая налог на прибыль.  В том числе можно торговать газом, нефтью и так далее.

     В статье  2  предлагается  освободить этот центр от налога на добавленную стоимость без ограничения количества товаров,  которые как ввозятся из-за границы,  так и реализуются здесь. Каких именно товаров? Читайте перечень, в котором указаны укрупненные группы, а не   конкретные   товары.  Группа  25-27  "Минеральные  продукты". Называется несколько видов строительных материалов, потом скромно: "та  інші".  Если  вы  возьмете  классификатор,  вы  там  найдете, допустим,  все виды  бензина,  которые  можно  будет  ввозить  без налогов с целью продажи, и так далее.

     Дальше. Хотя  в проекте,  естественно,  говорится об условиях ввоза  материалов,  контроле  за  их  использованием,  но  вы   же понимаете,  что  никакого  контроля  за  этим  не будет.  Вспомним практику использования аналогичных льгот,  которые предоставлялись разнообразным фондам,  возглавляемым очень уважаемыми и известными людьми.  Все вы знаете,  куда пошли  эти  деньги.  Чиновники  даже таких,   безусловно,   уважаемых  организаций,  не  нуждающихся  в контроле,  как Администрация Президента,  Кабмин и сама  Верховная Рада,  пользуясь аналогичными льготами, ставили рекорды по ввозу и реализации коммерческих товаров и кое-кто из них на этом  довольно хорошо заработал.

     Чтобы быть  кратким,  еще  раз  хочу  сказать  одно:  это тот случай,  когда  устанавливать  такие  льготы  и  в   такой   форме недопустимо.  До сих пор мы с вами,  Верховная Рада,  аннулировали много таких льгот, но мы еще никому и никогда аналогичных льгот не предоставляли.

     Если требуются  средства на нужды школы,  давайте этот вопрос серьезно обсуждать. Если развитие гимнастики - это государственное дело,  надо предусматривать для этого средства в бюджете.  Поэтому проект не может  приниматься  даже  в  первом  чтении,  тем  более рассматриваться дальше.  Я прошу этот проект отклонить. Это не мое мнение, это мнение нашего комитета.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. У зв'язку з тим що позиція комітету зрозуміла,  чітка і запитань не викликає, я прошу Віктора Івановича сісти на місце.

     Депутати не  записувались  на  виступ  з  цього питання,  але обговорювати його можна було б за скороченою  процедурою,  так?  Є пропозиція заслухати два виступи на підтримку,  два - проти.  Якщо ні, тоді можна визначитись шляхом голосування.

     Перед голосуванням я хотів би сказати кілька слів.  У  даному випадку Віктор Іванович Суслов цілком правий. Але слід зважити, що під будівництво цього центру виділено майданчик,  ухвалено рішення про будівництво,  готовий проект. Якщо нічого не будуватиметься (а в нашому бюджеті в найближчі роки грошей на це не буде), розберуть цих дівчаток,  які ходять тут,  по залу, і які сьогодні є гордістю України - олімпійських чемпіонок тощо - по  закордонах,  і  будуть вони виступати за іноземні професійні клуби, а ця тренерська школа зникне взагалі. Це, мабуть, не потребує коментарів.

     Тому, я гадаю, можна було б прийняти проект у першому читанні і  дати доручення комітету до другого читання запропонувати проект закону, який би обмежив перелік товарів, обсяги прибутків, посилив контроль  за  їх  використанням  і  так далі.  І тоді можна було б прийняти рішення в цілому.

     Ставлю на голосування пропозицію: проект, який вноситься на ваш розгляд, прийняти у першому читанні. Прошу її підтримати. Будь ласка (Шум у залі).

     "За" - 113.

     Пропозиція не підтримується.  Є потреба ще раз ставити її  на голосування? Немає (Шум у залі).

     Пропонуєте доопрацювати?  Давайте  дамо  доручення комітетам, очолюваним  депутатами  Сусловим  і  Яковенком,  доопрацювати  цей проект, щоб були враховані всі пропозиції.

     Ще раз має слово депутат Яковенко. Вважаю, треба дати їм таке доручення,  нехай попрацюють,  може,  знайдуть прийнятний варіант. Може, справді, ми виділимо якісь кошти з бюджету.

     ЯКОВЕНКО О.М.   Уважаемые   коллеги!   Формально  вы  приняли абсолютно правильное решение.  Формально у каждого присутствующего здесь совесть будет чиста.  Но нельзя же не учитывать, что сегодня нормальный тренер за границей  заключает  договор  со  спортсменом минимум  на  три миллиона долларов.  Сегодня в этой школе уже есть сто заявлений из разных стран.  За обучение каждого ребенка в этих странах  уже  готовы платить по три тысячи долларов.  В этой школе наши  дети  будут  воспитываться,  жить,  питаться  и  так   далее бесплатно  (Шум  у  залі).  Завтра  мы эту школу потеряем!  Выводы делайте сами.

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  дати доручення  комітетам,  які  очолюють  депутати  Яковенко і Суслов, знайти прийнятне рішення,  щоб ми прийняли зрештою закон із  цього питання.

     Ставлю на  голосування  цю пропозицію.  Будь ласка,  прошу її підтримати.

     "За" - 162.

     Були ще  звернення   до   депутатів-чоловіків.   Нехай   вони проголосують  як  чоловіки.  Будь  ласка.  Я  до депутата Жумикіна звертаюсь.  Якби  це  ми  розглядали  питання  про  вашу  фірму  з переробки металобрухту,  то знали б, за які пропозиції голосувати, а за які ні.  Ми ж зараз цього не  розглядаємо...  А  ви  говорите "лобіюють". Ви лобіююєте зараз, тільки з іншого боку, але наносите шкоду Україні... Я так вважаю.

     Тоді просто  давайте   умовно   повернемо   цей   проект   на доопрацювання.  Ставлю  на голосування цю пропозицію,  будь ласка. Прошу підтримати. А тоді проголосуємо поіменно.

     "За" - 181.

     Депутат Чурута.

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые народные депутаты! Я согласен с депутатом Глухивским,  что в названии проекта закона и по тексту везде  перед  словами  "центр  художественной   гимнастики"   надо добавить    одно    слово:    "государственный".   Поэтому   прошу проголосовать такую поправку.

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Одну хвилинку!  Пропозиція депутата Чурути зрозуміла? Перед словами "центр художньої гімнастики" всюди додати слово "державний",  і відправити проект  на  доопрацювання. Будь ласка,  підтримайте.  Вікторе Петровичу,  ну,  врешті-решт! Я прошу, підтримайте пропозицію повернути проект на доопрацювання із поправкою    депутата    Чурути:    "Державний   центр   художньої гімнастики..."

     "За" - 189.

     Була пропозиція   депутата   Яковенка    провести    поіменне голосування. Хто за це, прошу проголосувати.

     "За" - 140. Прийнято.

     Вношу пропозицію... Ні, зараз навіть не треба цієї пропозиції

-  доопрацьований  проект  буде  враховувати  пропозицію  депутата Чурути.  Тут підходив депутат Єрмак, він говорить, що можна було б дати доручення,  наприклад,  щодо випуску спеціальної лотереї, щоб накопичити  фінанси для будівництва центру.  Усі повинні розуміти, що така школа для України потрібна...

     Яким чином  робити?  Підготуймо  зрештою   закон,   якщо   не передбачили на це коштів у бюджеті...  Бо немає де їх узяти. Ми не виділили їх навіть на Криворізький гірничозбагачувальний комбінат, куди  вже вкладено 1 мільярд 400 мільйонів доларів.  Ні копійки не виділили!  Але це питання треба розглядати. Не можна ж занапастити те,   що   маємо.   Йдеться   всього  про  70  мільйонів  гривень. Всього-на-всього! І ми не можемо виділити їх із бюджету.

     Давайте проект доопрацюємо і ще раз внесемо його на  розгляд. А ви, товаришу Жумикін, сядьте!...

     Ще раз    ставлю    на   голосування   пропозицію   повернути законопроект на доопрацювання. Голосування в поіменному режимі.

     "За" - 196.

     Ну, які ще є пропозиції?..

     Будь ласка, опублікуйте результати голосування по фракціях.

     Є пропозиція перенести голосування з цього приводу,  скажімо, на  наступну середу.  Подумайте ще раз,  як це зробити.  Ставлю на голосування цю пропозицію (Шум у залі).

     Ну, в нас і так мало часу, нам треба послухати інформацію про обрання суддів (Шум у залі).

     Так, не кричіть з місця!

     Голосується пропозиція   розглянути   це   питання  наступної середи.

     "За" - 196. Приймається. Це процедурне питання.

     ____________________

     Слово має Бойко Віталій Федорович, будь ласка.

     Павловський Михайло Антонович?  Одну хвилиночку!  Будь ласка, сядьте   всі   на   місця!   Сядьте   всі  на  місця,  прошу  вас! Заспокойтеся!..

     Михайле Антоновичу, говоріть.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Шановні   народні   депутати,    дозвольте оголосити результати таємного голосування...

     ГОЛОВА. Усі прізвища не називайте.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Про підсумки таємного голосування по виборах суддів районних, міських, районних у містах судів.

     У бюлетень були включені  всі  кандидатури,  що  були  подані Міністерством юстиції. Для економії часу я називаю тільки області, прізвища суддів і кількість голосів, поданих за кандидата.

     Донецька область.  Докунін - 255;  Найдьонова - 253; Одерій - 256; Лагода - 259; Лупінова - 255; Лузан - 259; Слізевич - 257.

     Запорізька область.   Богомолова  -  200;  Максимчук  -  259; Вершина - 258;  Яковлева - 253;  Лагуновська - 258;  Ворожбянов  - 253;   Вдовенко   -   259;  Подліянова  -  257;  Чепурний  -  260; Ганчева-259; Ковальчук-259; Смолка - 261; Матяш - 259; Никитенко - 259.

     Івано-Франківська область. Марчак - 261; Вилка - 262; Шалаута

- 261;  Фіцак - 262; Кавацюк - 262; Обідняк - 262; Максимюк - 262; Бондаренко - 262; Вуйців- 262, Камінська - 262.

     Полтавська область.   Сомосьонок  -  261;  Соколенко  -  262; Кругляк - 262; Чічіль - 260; Соболєв - 257.

     Херсонська область.  Коровайко - 262; Пляс - 261; Вороненко - 255; Головко - 261.

     Таким чином, усі названі кандидатури, крім Богомолової Лариси Вікторівни,  вважаються обраними  суддями  районних,  міських  або районних у містах судів.

     ГОЛОВА. Прошу   уваги!   Михайло   Антонович   інформує   про результати таємного голосування.  Тут не треба ніяких  коментарів. Ми тільки беремо до відома цю інформацію.  Рішення прийнято шляхом голосування. Будь ласка, сідайте. Якщо в кого будуть індивідуальні запитання,  підходьте  до  Михайла  Антоновича і з'ясовуйте,  будь ласка. Працюємо далі.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Ще два протоколи...

     Протокол засідання Лічильної комісії  про  підсумки  таємного голосування  по  виборах  суддів обласних,  Київського міського та військових судів.

     Вінницький обласний суд. Кучевський - 250.

     Волинський обласний суд.  Дорош - 256;  Лончук - 256; Фідря - 256.

     Дніпропетровський обласний суд. Путова

- 250.

     Донецький обласний суд. Половинкін - 251.

     Житомирський обласний суд. Затилюк - 258; Ліпський - 258; Снітко - 258.

     Закарпатський обласний суд. Вотьканич - 257.

     Київський обласний суд. Гнатенко - 256; Костенко - 257.

     Полтавський обласний суд.  Гавриш -  239;  Міроненко  -  237; Тимчук - 237; Юренко - 239.

     Рівненський обласний суд. Василевич - 258; Горщарук - 258; Малько - 258; Пашкевич

- 258.

     Сумський обласний суд. Данильченко - 253; Калініченко - 253; Луговий - 253; Маслов

- 253; Смірнова - 252; Чорномаз - 253.

     Черкаський обласний суд. Стеценко - 260.

     Київський міський суд. Вільгушинський - 250; Кліменко - 251; Крощук - 251; Кухарська

- 250; Лященко - 251; Пшонка - 247; Рогозянський - 252.

     Військовий суд  Південного регіону.  Дьомкін - 249;  Ткачук - 257.

     Військовий суд  Калинівського  гарнізону  Західного  регіону. Поліщук - 257.

     Військовий суд    Сімферопольського    гарнізону   Південного регіону. Чухольський - 257.

     За результатами таємного голосування всі названі  кандидатури вважаються обраними.

     Протокол про підсумки таємного голосування по виборах голів і заступників голів обласних та Київського міського судів.

     Заступник голови Вінницького обласного суду Кучевський  Петро Васильович - 250.

     Заступник голови  Київського  обласного  суду Гнатенко Андрій Васильович - 256.

     Заступник голови  Київського  міського  суду  Пшонка   Микола Павлович - 224.

     Заступник голови   Кіровоградського  обласного  суду  Яковлєв Володимир Євгенович - 257.

     Таким чином,  за  результатами  таємного   голосування   слід вважати  обраними  Кучевського Петра Васильовича,  Гнатенка Андрія Васильовича і Яковлєва Володимира Євгеновича.

     Вважати необраним заступником голови Київського міського суду Пшонку Миколу Павловича.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Інформація береться до відома. Завтра о 9.45 треба буде проголосувати ще кілька кандидатур суддів. З цього приводу  інформація депутата Лавриновича.  Будь ласка,  Олександре Володимировичу.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Комітет  з  питань  правової  політики провів засідання,  на якому розглянув кандидатури суддів,  матеріали щодо яких були направлені на  дооформлення  чи  на  спеціальне  розслідування  у  зв'язку із скаргами,  які надходили від громадян чи  від  народних  депутатів України.

     Учора на  засіданні  комітету розглянуто подання Міністерства юстиції  щодо   обрання   безстроково   суддями   України   суддів Волинської,     Дніпропетровської,    Донецької,    Закарпатської, Запорізької,  Харківської,  Черкаської областей, повноваження яких припиняються відповідно до Конституції до дня нашого розгляду.

     Комітет рекомендує  для  обрання безстроково суддями України: Волинського обласного суду - Кіпня;  Дніпропетровського  обласного суду   -   Тамакулову;   Донецького   обласного   суду  -  Лісову; Запорізького обласного суду - Кучерук; Харківського обласного суду

- Овсяннікову.

     Комітет не рекомендує для обрання безстроково суддями України суддю Закарпатського обласного суду Карбованця, суддів Черкаського обласного суду Іваненка та Ільченка.

     Комітет рекомендує  для обрання головою Волинського обласного суду Кіпня,  заступником голови Дніпропетровського обласного  суду Тамакулову,  заступником  голови Донецького обласного суду Лісову, заступником голови Запорізького обласного суду Кучерук.

     Комітет не  рекомендує  для   обрання   головою   Черкаського обласного суду Іваненка і заступником голови Черкаського обласного суду Ільченка.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Які причини? Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Зараз  я  вам  процитую  рішення   комітету. "Комітет  не  рекомендує  для  обрання  безстроково суддею України Карбованця у зв'язку з  незнанням  положень  Конституції,  чинного законодавства,   непідготовленістю   до   зайняття   посади  судді безстроково."  Таке  формулювання  було  проголосовано  одностайно всіма  членами комітету.  Таке ж рішення нами прийнято щодо суддів Черкаського обласного суду:  Іваненка  -  у  зв'язку  з  незнанням положень  Конституції,  рішень  Конституційного  Суду  України,  а Ільченка - у зв'язку з  недостатньою  професійною  підготовкою.  Є стенограма засідання комітету, якщо є потреба, я можу її зачитати.

     Хочу зазначити також...

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Сідайте,  будь  ласка.  Слово для репліки просить Олександр Миколайович Ткаченко.

     ТКАЧЕНКО О.М., Перший заступник Голови Верховної Ради України (Шполянський виборчий округ, Черкаська область). Шановні колеги! Я хотів  би  вас  ознайомити  з  матеріалами,   які   свідчать   про необ'єктивність комітету, який представляв тут депутат Лавринович, по відношенню до суддів з Черкаської  області.  І  не  тільки  про необ'єктивність, а й непорядність. Я вам їх зараз зачитаю.

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  я  просив  би не допускати таких висловів, це некоректно. Роблю вам зауваження.

     Будь ласка.

     ТКАЧЕНКО О.М.  Довідка про  обрання  суддів  Верховного  суду Автономної Республіки Крим та обласних суддів.

     2 червня 1997 року Міністерство юстиції України звернулося до Верховної  Ради  України  з  пропозицією   про   обрання   суддями безстроково  суддів  Верховного суду Автономної Республіки Крим та обласних  суддів.  Серед  поданих  на   обрання   кандидатур   від Черкаської  області  значилися  Іваненко  Володимир  Демидович  та Ільченко  Анатолій  Михайлович.  18  червня  подання  Міністерства юстиції було вручено народним депутатам.

     19 червня ранком депутати одержали подання Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи, у  якому  серед  пропонованих  до  обрання  суддів  кандидати  від Черкаської області не значилися.

     Як видно  з  подання   комітету,   щодо   кандидатур   суддів Черкаського  обласного  суду  Іваненка та Ільченка проводитиметься перевірка фактів,  викладених у скаргах громадян,  що надійшли  до комітету (незрозуміло, які скарги і від кого).

     Між тим Лічильна комісія, яка проводила таємне голосування 19 червня о 9 годині 45 хвилин ранку  і  секретарем  якої  є  депутат Стретович   (він   же  голова  комітету),  включила  запропоновані Міністерством юстиції кандидатури на посади суддів  по  Черкаській області до бюлетенів таємного голосування.  Під час голосування за Іваненка було подано 238 голосів,  за Ільченка -  240  голосів,  і вони  були обрані суддями.  Голосування,  нагадую,  проводилося 19 червня о 9 годині 45 хвилин.

     Комітет з питань правової політики і судово-правової реформи, подаючи   постанову   Верховної  Ради  України  на  підпис  Голові Верховної Ради,  з невідомих причин не включив прізвища зазначених суддів до числа обраних. Тому Голова Верховної Ради на зміну цього рішення підписав Постанову Верховної Ради від 19 червня 1997  року за  номером 383/97 ВР про обрання суддів і відповідно до пункту 27 статті 85 Конституції України  та  статті  9  Закону  України  про статус суддів постановив обрати суддями Черкаського обласного суду Іваненка Володимира Демидовича і  Ільченка  Анатолія  Михайловича. Постанова підписана сьогодні.

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!..   Постанова  підписана  на  основі результатів голосування Верховної Ради. Для нас це найвища норма.

     ТКАЧЕНКО О.М. Я вам зачитаю те, що доповів Лавринович...

     ГОЛОВА. Та він же це доповів. Дякую.

     ТКАЧЕНКО О.М. Це коментар.

     ГОЛОВА. Не треба коментувати.

     ТКАЧЕНКО О.М.  Комітет не рекомендує  Іваненка  у  зв'язку  з незнанням положень Конституції і рішень Конституційного Суду. Яких рішень?!.

     ГОЛОВА. Я прошу, Олександре Миколайовичу, інформація депутата Лавриновича  від  комітету  була  повна  і зроблена на основі того рішення,  яке приймав комітет.  Ви зробили інформацію про  те,  що згадані  кандидати  в  судді  вже  обрані Верховною Радою,  і тому розглядати повторно це питання не варто.

     Якщо якісь уточнення,  будь ласка,  депутате Лавринович. Будь ласка, заспокойтеся!..

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги, я хотів би, щоб у нас більше ніколи не виникало подібних ситуацій.  Якщо Олександр  Миколайович дозволяє  собі  подібні вислови і навіть не має бажання вибачатися перед тими,  кого він ображає,  то,  я думаю,  він набагато більше заслуговує на подібні епітети.

     Хочу сказати,  що  Комітет  Верховної  Ради  України з питань правової  політики  як  колегіальний  орган  працює  над  поданням Міністерства юстиції і залучає до цієї роботи Верховний Суд. Учора комітет розглядав подання щодо кандидатур,  які були запропоновані Міністерством юстиції за підписом міністра,  за повною процедурою, яку  передбачає  Регламент  Верховної  Ради  України.  Якщо   були неправильно  оформлені  документи  та в інших випадках,  про які я говорив, Верховним Судом проводилося спеціальне розслідування, про що Віталій Федорович Бойко доповідав на засіданні комітету.

     Я зараз  маю  з  собою  стенограму  всього засідання.  Якщо в когось є якісь  сумніви,  можете  ознайомитися  з  документами.  У комітеті  представлена вся політична палітра парламенту.  І якщо в нашому рішенні хтось хоче знайти якийсь  політичний  підтекст,  то він   його   не   зможе   знайти,  бо  якщо  одностайно  голосують представники "Незалежних", "Реформ", Руху, комуністи і соціалісти, то, напевно, для цього є інші причини, не політичні.

     І тому   я  просив  би  ставитися  до  рішень  комітету,  які пропонуються, коректно. І якщо трапляються якісь непорозуміння, то можна призначити службове розслідування Секретаріату.  Нехай з цим розбирається Голова.  А комітет виконує покладені на нього функції в повному обсязі. І прошу враховувати цю обставину.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  депутати!  Процедура  обрання суддів безстроково передбачає, що комітет може висловлюватися і негативно стосовно  тієї  чи  іншої  кандидатури.  При  потребі щодо окремих кандидатур може проводитися перевірка,  якщо є якісь скарги абощо. Але  негативне  рішення  не  означає  позбавлення  депутатів права голосувати за або проти цих суддів.

     Тому їх  прізвища   включаються   в   списки   для   таємного голосування,  бо  після  того як комітет зробив інформацію,  кожен депутат сам вирішуватиме долю того чи іншого кандидата.

     Названі кандидати присутні тут?  До них є  запитання?  Немає. Тому на пропозицію Лічильної комісії у вівторок о 9.45 відбудеться голосування по обранню суддів.

     Сьогоднішнє засідання оголошую закінченим.  Завтра розпочнемо роботу о 10 годині ранку.