ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 11 березня 1997 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, члени Кабінету Міністрів, журналісти, запрошені, шановні радіослухачі!

Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

Зареєструвалися 344 депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту повідомляю про входження до депутатської групи "Конституційний центр" народного депутата України від Долинського виборчого округу № 199 Волковецького Степана Васильовича.

Шановні депутати і радіослухачі! Сьогодні у нас День уряду. До порядку денного включено одне питання - інформація Прем'єр-міністра України про подолання економічної кризи, поліпшення керованості державного сектора економіки, ліквідацію взаємозаборгованості підприємств і заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до Положення про День уряду пропонується така процедура. Спочатку інформацію зробить Прем'єр-міністр, потім зі співдоповідями виступлять міністри, визначені Прем'єром і Кабінетом Міністрів. Вони дадуть і відповіді на запитання. А потім на запитання відповість Прем'єр-міністр.

Є пропозиція завершити День уряду до 13 години, ну до 13 години 30 хвилини. Можна так? Прошу проголосувати цю пропозицію - до 13. ЗО.

"За" - 244. Рішення прийнято.

Павле Івановичу, прошу.

Для радіослухачів повідомляю, що сьогодні у засіданні бере участь увесь склад Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром Павлом Івановичем Лазаренком. Він зараз на трибуні. Будь ласка.

ЛАЗАРЕНКО П.І., Прем'єр-міністр України (Солонянський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні присутнії Кабінет Міністрів і я особисто детально готувалися до сьогоднішньої розмови з вами, оскільки питання, яке розглядається, - це практично питання роботи всьго

народногосподарського комплексу за шість місяців минулого та за

місяці поточного року.

Тож дозвольте зупинитися на аналізі ситуації, що склалася, а також на діях уряду, які він здійснював і здійснює щодо реалізації затвердженої 15 жовтня минулого року Програми діяльності Кабінету Міністрів.

Перше і головне питання - подолання економічної кризи. Головне в цьому питанні - приріст внутрішнього валового продукту.

За останні 5 років спад промислового виробництва досяг 54 відсотків. Що ж конкретно вдалося зробити урядові в цьому напрямі? У другому півріччі минулого року нам вдалося призупинити загальний спад виробництва, і приріст внутрішнього валового продукту по промисловості становив і відсоток. Це вплинуло на загальний рівень спаду виробництва в минулому році.

А як ми спрацювали в поточному році - в січні і лютому? Зниження внутрішнього валового продукту по промисловості становило провізорно (тільки завтра буде загальний підсумок) 6,8 відсотка при середньодобовому зростанні виробництва за лютий 3,7 відсотка. Але за цих два місяці ми мали на два дні менше робочого часу, і тому, якби рахувати в цілому за лютий плюс один день, ми мали б 1,8 відсотка приросту внутрішнього валового продукту.

Яка сьогодні загальна база? Що буде? За перших три місяці ми чекаємо зниження приросту внутрішнього валового продукту по промисловості на 4,8 відсотка, за перше півріччя - на рівні 1,6 відсотка. У

другому півріччі (на кінець року) ми повинні вийти на приріст внутрішнього валового продукту в межах 0,5 - 1 відсотка.

Багато це чи мало? Це те загальне питання, яке ви сьогодні порушуєте. Якщо виходити з об'єктивних реалій і ситуації, що склалася, то це було б занадто добре, занадто позитивно. Уперше за 6 років ми мали б приріст продукції. А якщо виходити з реальних потреб населення, людини, яка не отримує заробітної плати, то це нас зовсім не задовольняє і, звісно, заслуговує на критику.

Але після спаду виробництва на 10 відсотків чекати в 1997 році іншого ніж 0,5-1 відсотка приросту ні теоретично, ні практично немає підстав. Які для цього потрібні підстави, я скажу дещо пізніше.

Що зроблено в минулому році урядом? Скажу про позитиви. Зовнішній товарооборот зріс із 31.7 мільярда доларів у 1995 році до 37,8 мільярда доларів у 1996 році. Приріст - 6 мільярдів 188 мільйонів доларів. Ми мали в 1995 році зменшення від'ємного балансу на 1 мільярд 202 мільйони, в минулому - на 893 мільйони доларів.

Завершується впорядкування реалізації і виробництва підакцизних товарів (спирт, горілчані вироби, тютюн та давальницька схема їх виробництва). Чи все тут зроблено? Ні. Роботу здійснено велику приблизно на 70 відсотків. Останні ЗО відсотків - це та робота, яку потрібно проводити протягом 1997 року для того, щоб привести все у відповідність.

Суттєву роботу проведено рядом щодо підготовки енергетичного комплексу до роботи в зимовий період. Додатково нагромаджено з

мільйони тонн вугілля, 480 тисяч тонн мазуту, повністю забезпечено

електростанції ядерним паливом. Як результат - забезпечень народногосподарського комплексу електроенергією. Маємо приріст, хоча й невеликий, виробництва електроенергії за два місяці поточного року порівняно з двома місяцями минулого.

Говорячи про позитивні тенденції, слід сказати і про приріст за два місяці поточного року виробництва чавуну на 12 відсотків, сталі - 14, прокату - 22, труб - 15, коксу, залізної руди, кольорових металів - на 10,9 відсотка.

Однак ці зусилля уряду можуть лише послабити загальноекономічну кризу.

Щодо невирішених проблем. Минулого року були збитковими 29

відсотків промислових підприємств та 68,2 відсотка агропромислових.

Незадовільно проводиться реструктуризація, технічне переозброєння,

залучення інвестицій, а тому більшість підприємств випускає

неконкурентоспроможну продукцію.

Не вирішено і головне завдання - зменшення податкового тиску на товаровиробника. П'ять законопроектів ми разом із вами розглянули, один прийняли в другому читанні, але два головних закони - про збалансування доходів і видатків та про внесення змін до деяких законодавчих актів, на жаль, досі не розглянуті й у першому читанні. А від цього залежать результати роботи всього народногосподарського комплексу. Від цього залежить, чи буде піввідсотковий приріст, чи, навпаки, знову буде п'ятивідсотковий спад виробництва за підсумками роботи за цей рік.

Через це пройшли практично всі країни Східної Європи. Ми зробили аналіз податкового законодавства п'яти країн і виявили, що зменшення податкового тиску скрізь дало позитивні результати.

Шановні народні депутати, я не буду переконувати вас у необхідності прийняття пакета податкових законів.. Так, були недоліки, було справедливе повернення законопроектів на доопрацювання. Проте сьогодні потрібно сказати, що, діючи спільно, узгоджено, ми можемо й повинні розглянути і прийняти ці законодавчі акти.

З боку Прем'єра не було звинувачень на адресу Верховної Ради. Їх і не буде стосовно розгляду цих законопроектів. Але давайте подумаємо про те, яке сьогодні число і які ми маємо можливості для того, щоб не втратити перше півріччя поточного року і загалом увесь рік.

Далі. Підтримка власного виробника і власного виробництва, або керованість державного сектора економіки (як це сьогодні сформульовано в порядку денному). Це - головне завдання в роботі уряду. Уряд прийняв 180 постанов і розпоряджень щодо протекційних заходів на захист власного виробника і власних виробництв практично по всіх товарних групах.

Чи достатньо цього? На жаль, ні. Але робота в цьому напрямі проводиться постійно. Зупинюсь лише на двох головних галузях, які сьогодні турбують, гадаю, 80 відсотків присутніх у цьому залі, - вугільній промисловості і сільському господарстві. Які тут загальні тенденції, заходи підтримки та можливі наслідки?

Вугільна галузь. На перший квартал проектом бюджету на 1997 рік передбачалося виділити на фінансування вугільної галузі по шести

напрямах 370 мільйонів гривень. На сьогодні профінансовано 312

мільйонів. До 15 березня ми повністю профінансуємо потреби першого

кварталу і, отже, розрахуємося з вугільною галуззю.

У минулому році було профінансовано 1 мільярд 124 мільйони.

Я декілька днів тому зустрічався з шахтарями Донецька. У чому полягає проблема? Як вони ставили питання? Проблема одна: борг 1995 року - 381 мільйон - це міжгалузева рента, яка не проплачена. І нам потрібно прийняти якесь рішення щодо цього при розгляді проекту бюджету на 1997 рік.

Немає на сьогодні заборгованості уряду по виплаті заробітної плати шахтарям у минулому році і не буде з 15 березня поточного року заборгованості по заробітній платі цього року. Я назвав суму: 312 мільйонів із 370 мільйонів на сьогодні проплачено.

Що сьогодні робиться у цьому плані? Найближчим часом я знову буду в Донецьку, де розглядатиму всі питання, пов'язані з шахтарськими проблемами. На фоні своєчасної проплати і своєчасних розрахунків по шести напрямах підтримки вугільників залишилось одне питання - це запуск нових лав, реструктуризація збиткових шахт, створення холдингових компаній, об'єднання їх з коксохіміками, енергетиками. І ця робота буде продовжена урядом у поточному році.

Тепер питання агропромислового комплексу, а точніше завершення підготовки до весняно-польових робіт. Уряд розуміє, наскільки це важливе

питання і що сьогодні селяни самі не в змозі справитися з тим колом проблем, які постали перед ними.

Які конкретні рішення прийнято? Прийнято рішення про виділення 115 тисяч тонн (діючої речовини) добрив.

Що на сьогодні відправлено? На сьогодні відправлено 210 тисяч тонн діючої речовини. Ми повністю вирішили питання поставки азотних добрив і практично зможемо поставити фосфорні добрива до 15 квітня. Тут є проблема. Заради об'єктивності слід сказати, що сьогодні ми не маємо можливості закуповувати апатити в Росії, тому завозимо їх з інших країн, причому тут усе проплачено, і до 15 квітня питання буде вирішено позитивно.

На скільки 445 тисяч більше або менше порівняно з минулим роком? Більше в 1,8 раза.

Пально-мастильні матеріали. Буде поставлено всього за держконтрактом 900 тисяч тонн. На сьогодні в господарства вже надійшло 192 тисячі тонн. До 15 березня ще буде поставлено 340 тисяч тонн, які вже сьогодні знаходяться на базах.

Наступне питання - лізинг. Уряд прийняв постанову про підтримку власного виробника. По Харківському тракторному заводу - 3000 тракторів за лізингом і по ПМЗ - 6000 тракторів за лізингом.

Ми домовилися, що перші проплати будуть іти спочатку на завезення пального. І зараз, 4 березня, ми розпочали проплати по двох машинобудівних підприємствах. Кошти на ремонт техніки по лінії Агротехсервісу також виділено.

Що потрібно профінансувати під держзамовлення? Один мільярд 300

мільйонів гривень. Що профінансовано за 2,5 місяця? 496 мільйонів гривень. Що потрібно до 1 серпня профінансувати? 675 мільйонів. Скільки буде разом? 1,1 мільярда гривень.

Виділено 100 тисяч тонн насіння соняшнику і 96 тисяч тонн насіння кукурудзи в позичку. Що робити тим господарствам, які не мають державного замовлення? Кредити Агропромбанку: видано 132 мільйони, до кінця березня буде видано 220 мільйонів. Є домовленість, що ставка банку "Україна" на 9 місяців - не більше 35 відсотків. Чи достатньо цього? Недостатньо. Але це значно більше, ніж минулого року, і це та максимальна можливість, яка є в держави для забезпечення сільськогосподарського виробника. Які є резерви? Ми маємо за заявками господарств (і така домовленість є) отримати додатково 180-240 тисяч тонн азотних добрив для того, щоб можна було додатково поставити їх селу.

Але підтримка власного виробника неможлива без розгляду і прийняття Верховною Радою за участю уряду і з урахуванням його думки рішення про грошово-кредитну політику Національного банку. Що ми мали і що ми маємо? Невідповідність грошової маси. Стосовно ВВП ми мали розрахунки на рівні 74,7 мільярда гривень, а реально - 80,5 мільярда. Нестача грошової маси - 380 мільйонів гривень.

А тепер деякий аналіз. Інфляція в минулому році досягла

відсотка. Приріст грошової маси (я прошу, щоб ми на цих сторінках зупинились, бо це, напевно, головне у справі підтримки власного виробника і виробництва) за 11 місяців становив 21,3 відсотка, або 756

мільйонів гривень. За рік приріст грошової маси становив 38 відсотків. Причому в грудні приріст становив 590 мільйонів, або 44 відсотки від загальної кількості.

Я ставлю запитання: чи є можливість підтримати виробника, якщо здійснюється політика в цьому напрямі?

Ще одне питання. Курс 1996 року змінився на 5,3 відсотка.

І ще одне надзвичайно важливе питання. Брак валютного коридору призвів до втрати тільки по промисловості 1,3 мільярда гривень.

Для довідки. У Росії за 1996 рік інфляція становила 21,8 відсотка, грошова маса зросла на 26,3, курс знизився на 22,4 відсотка. А в нас інфляція - 39,7, грошова маса - 38 і курс - 5,3 відсотка.

Я думаю, тут потрібен аналіз детальніший, тому вношу пропозицію найближчим часом (уряд до цього готовий) розглянути це питання саме тут і погодити наші дії. Потрібна співпраця для того, щоб законодавчо вирішити це питання.

І ще одне питання. Курс ставки Національного банку і комерційних банків на рівні того, який був минулого року, зовсім не відповідає інфляції, яка становила в січні - 2,2 відсотка і в лютомуу - 1,2 відсотка.

Про поліпшення керованості державного сектора. Уряд розробив зміни до законів про підприємництво в Україні, про промислово-фінансові групи, про управління об'єктами державної власності. Я сподіваюся, що їх розгляд і прийняття суттєво змінить ситуацію в цій сфері.

Наступне питання - взаємозаборгованість підприємств. Дебіторська заборгованість становить 51,4 мільярда, кредиторська - 76,8 мільярда.

Причина такого стану майже на 90 відсотків полягає в бюджетному / недофінансуванні, включаючи субсидії, комунальні послуги, воду/ каналізацію, тепло, електромережі, газ і так далі. Найбільший борг -міським тепловим мережам: за 1995 і 1996 роки він становить 12,8 мільярда гривень.

Недофінансовано з державного бюджету також держзамовлення по військово-промисловому комплексу, капітальному будівництву. Нараховано, але не передбачено в державному бюджеті кошти для компенсації пільг, встановлених чинним законодавством. Тут сума вже наводилася, я не хочу зайвий раз нагадувати про неї.

Уряд вніс проекти законів щодо реструктуризації боргів. Я хотів би, щоб ми один одного зрозуміли: без вирішення цих принципових питань ситуація із заборгованістю не зміниться.

Далі. Заборгованість по заробітній платі. Це - найскладніше, найбільш хвилююче питання, воно болить кожному народному депутату, особливо після повернення з округу. Дійсно, коли врешті-решт і яким чином буде вирішено це питання?

Для довідки. Заборгованість за станом на 1 липня 1996 року по зведеному бюджету становила 1 мільярд 66 мільйонів гривень, а на 1 лютого 1997 року зросла до 1 мільярда 357 мільйонів, або на 291 мільйон гривень більше. По місцевих бюджетах ми мали 574 мільйони, на сьогодні -852 мільйони. По державному бюджету ми мали 491,7 мільйона, на сьогодні - 505 мільйонів. Борг по пенсіях на сьогодні становить 1,2 мільярда гривень.

Причини різні, пояснювати їх занадто важко, від цього людям не стане легше. Це і прихований дефіцит бюджету, і те, що при встановленні плати за комунальні послуги в другому півріччі на рівні 80 відсотків ми підвищили заробітну плату в бюджетних організаціях і установах на 10,8 відсотка, що не було передбачено бюджетом. З цього приводу суттєве зауважения було висловлене Головою Верховної Ради, коли минулого разу я звітував.

Тут дійсно є прорахунок, можна було б і не приймати цього рішення. Це і підвищення окладів окремим категоріям працівників, що не було передбачено в державному бюджеті і в бюджетах місцевих рівнів. А головна причина, якщо бути відвертим, це завищення показників місцевих бюджетів при затвердженні Державного бюджету на 1996 рік. Загальне перевищення всіх без винятку місцевих бюджетів становить 1,5 мільярда гривень. Де воно? Наведу деякі приклади. У Криму було передбачено 630, затверджено 998 мільйонів гривень, тобто перевищення становить 368 мільйонів гривень, або 58,4 відсотка від того, що було реально передбачено в бюджеті. Луганськ - це перевищення становить 138 мільйонів, Львів -121, Харків - 122, Київ - 146 мільйонів гривень.

Наступна причина - фінансова заборгованість за 1995 рік, що не була врахована в державному бюджеті. Я наведу лише два приклади для того, щоб ми з вами зрозуміли, який має бути вихід. Міністерство оборони: загальна сума видатків, передбачена в державному бюджеті по всіх без винятку напрямах, становила 1 мільярд 169 мільйонів гривень, профінансовано - 1 мільярд 116 мільйонів гривень, недофінансовано по

загальних видатках Міністерства оборони 53 мільйони. На зарплату було передбачено 661,7, профінансовано 661,7 мільйона.

Січень і лютий поточного року. Було передбачено 182,

профінансовано 182. Але загальний борг лише по Міністерству оборони по заробітній платі на сьогодні становить 254 мільйони гривень. Звідки він? Невідповідність чисельності, не передбачено в бюджеті те, що сьогодні відбувається скорочення, а отже, виплата необхідної суми вихідних при звільненні. Ось це все якраз і призвело до таких перевитрат. І, на жаль, такі випадки мають місце в більшості міністерств і відомств. Але ті видатки, які сьогодні не передбачено в бюджеті, потрібно фінансувати.

Ще приклад. Перевищення загальної чисельності людей, які обслуговують ті або інші бюджетні організації й установи. Центральні органи виконавчої влади та обл- і райдержадміністрації за рік скоротили загальну чисельність на 11 тисяч 733 чоловіка. Тим часом в органах місцевого самоврядування (міста, села, селища) перевищення

розрахункового рівня сьогодні становить 103,5 тисячі чоловік. І зарплата в органах місцевого самоврядування у 2-3 рази вища, ніж в облдержадміністраціях і .

Вважаю, сьогодні кожен розуміє, що більш як 70 відсотків загальних витрат здійснюється саме на цьому рівні. І поки ми це законодавчо не врегулюємо, не будемо доводити загальні кошториси, встановлювати чисельність і контролювати фонд заробітної плати в такій суттєвій галузі, у нас виникатимуть такі проблеми і такі колізії, які останнім часом виникали в Херсонській області з учителями.

Ще лише один приклад, щоб не перевантажувати вас. За шість років у державі відкрито 800 нових факультетів і кафедр. Скільки на це додатково потрібно грошей з бюджету? Що робить уряд? Фінансує 75 відсотків загальних надходжень тільки на соціальні витрати. Двадцять восьмого лютого Президент підписав указ, яким врегульовано практично всі питання, за винятком місцевого самоврядування. Ми звернулися до вас із поданням, щоб це питання врегулювати.

Треба складати і затверджувати єдині кошториси доходів і видатків, скорочувати чисельність. Ми в цьому подаємо приклад, ідемо на те, щоб у квітні десь на 35 відсотків скоротити загальну чисельність міністерств і відомств. Гадаю, що до цього приєднаються й інші установи, які фінансуються з державного бюджету.

Проте головне сьогодні - нарощування обсягів виробництва збільшення ВВП, зниження податків, яке приведе до легалізації економіки, скорочення тіньового сектора і зростання надходжень.

Наступний шлях, який можна було б використати, але, на жаль, ми його не в змозі використати, - випуск ОВДП.

У 1995 році ми випустили їх під 144 відсотки річних. У першому півріччі 1996 року було випущене ОВДП на суму 1,1 мільярда під загальну ставку 100, на кінець - 98 відсотків. І, на жаль, сьогодні, маючи ставку на рівні 30-35 відсотків, ми змушені працювати тільки на покриття тих відсотків, які потрібно повертати. 1 тому тут реального залучення коштів, на жаль, не буде.

Вихід на європейський ринок. Ідеться про єврооблігації і самурайоблігації. Гадаю, що перший суттєвий крок зроблено і ми будемо

мати кошти, які необхідні, вже в травні поточного року. У другому кварталі ми випустимо облігації з метою залучення коштів населення.

А головне полягає в тому, щоб у Законі про Державний бюджет на 1997 рік передбачити повернення 2 мільярдів гривень заборгованості по заробітній платі і 1 мільярда по пенсіях. Тільки комплексне рішення сьогодні може розблокувати це питання.

Я розумію, що я не дав повної відповіді на запитання, коли конкретно, в які терміни буде повернуто заборгованість. Я вам зробив аналіз по двох міністерствах. Аналогічний аналіз можу зробити по інших міністерствах. Головне завдання - збільшення внутрішнього валового продукту, друге завдання - зменшення податкового тиску, виведення з тіні економіки і третє - приведення, де це можливо, у відповідність з фінансовими можливостями чисельності працівників. Тоді ми зможемо конкретно вирішити ті питання, які сьогодні постали перед нами.

Дякую вам за увагу і сподіваюсь на підтримку.

ГОЛОВА Я повторюю, що відповіді на запитання і Прем'єр-міністр, і міністри даватимуть сьогодні на нашому засіданні.

А зараз слово має міністр економіки Єхануров Юрій Іванович. Будь ласка.

Я прошу уваги! Звичайно, і радіослухачі, і депутати розуміють, що Юрій Іванович Єхануров лише кілька днів працює міністром економіки. Одначе проблема, яка знаходиться в його віданні, важлива, і він нею

володіє. Тому інформація з уст міністра економіки потрібна і для депутатів, і для громадян України. Будь ласка.

ЄХАНУРОВ Ю.І., міністр економіки України. Шановні народні депутати, шановний Олександре Олександровичу, шановний Павле Івановичу, колеги! На виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, прийнятої і затвердженої Верховною Радою у жовтні 1996 року, уряд послідовно здійснює заходи, орієнтовані насамперед на виведення економіки з кризи. Ключовим є здійснення активного стимулювання виробництва, відродження і підтримка конкурентоспроможного виробника, недопущення подальшого падіння життєвого рівня людей.

На жаль, складні проблеми, які мають глибинні корені і пов'язані насамперед з деформованими структурами виробництва, власності і попиту, потребують часу для свого вирішення. До цих проблем насамперед належать: спад виробництва, неплатежі, бюджетна заборгованість, тінізація економіки, значний податковий прес і, відповідно, ухилення від сплати податків, що стало нормою для багатьох, перешкоди на шляху підприємництва і несприятливий інвестиційний клімат.

ГОЛОВА. Юрію Івановичу, я прошу вибачення. Шановні депутати,

по-перше, я просив би уваги. По-друге, є пропозиція групи депутатів

(Тарана та інших), які пропонують прийняти рішення про трансляцію сьогодні в запису по телебаченню нашого засідання. Я підтримую

пропозицію депутатів - сьогодні у зручний для глядачів час показати це по українському телебаченню.

Ставлю цю пропозицію на голосування.

"За" - 263.

І ще раз підтверджую, що зараз у телеефір іде пряма передача, а не в запису. Прямий репортаж і по радіо, і по телебаченню.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Виникає логічне запитання: якщо все робиться так, як передбачалося, то чому ж поглиблюється криза? Звичайно, мали місце прорахунки в макроекономічній політиці, особливо це стосується ослаблення керованості державного сектора економіки, надзвичайно слабкого реформування бюджетного процесу, податкової політики. А це призвело до відходу реальної економіки в тіньовий обіг і посилення кризи платежів.

Були й об'єктивні причини, які стримували розвиток легального сектора економіки. Насамперед, це необхідність швидкого подолання інфляції, яке було пов'язане зі значним зменшенням грошової маси і обмеженням можливостей кредитування економіки. По-друге, це слабка пристосованість підприємств до роботи в умовах постійної зміни структури попиту. По-третє, це необхідність створення фінансових ринкових інститутів, які б забезпечували взаємозв'язок матеріального і фінансового секторів економіки, а для цього потрібен час.

На сьогодні вже створено багато передумов, і ми можемо перейти до здійснення політики економічного зростання і започаткування

кардинальних структурних зрушень. Але цю політику ми мусимо здійснювати в складних умовах, шукаючи шляхи й ресурси "для забезпечення розвитку національної економіки і розв'язуючи застарілі проблеми - значного бюджетного дефіциту, кризи платежів, тінізації економіки.

Для вирішення цих проблем та переходу України до економічного зростання треба здійснити цілий ряд заходів.

Ідеться, по-перше, про заходи, пов'язані з підвищенням ефективності діяльності підприємств про активну реалізацію промислової політики держави. Промислова політика буде спрямована на визначення і розвиток високоефективних сегментів і галузей народного господарства.

Швидкий розвиток країн Південно-Східної Азії пояснюється саме ефективною промисловою політикою, тобто державним керівництвом під час визначення пріоритетних напрямів інвестицій в економіку.

Основною метою промислової політики на даному етапі є підготовка та створення конкурентоспроможних комплексів, які б зацікавили потенційних інвесторів, були б зорієнтовані на збут своєї продукції, на захоплення й утримання нових ринків. На нашу думку, прикладом таких структур могли б бути в сільському господарстві великі комплекси з виробництва цукру, олії, переробки зерна, льону. Нам конче необхідне створення комплексів на базі нашого готельного господарства, потужних металургійних комплексів із сучасними мережами збуту продукції.

По-друге, потрібно здійснити податкову реформу для забезпечення ефективної діяльності підприємств та конкурентоспроможності їх продукції. Про це говорив у своєму виступі Прем'єр-міністр.

По-третє, ідеться про здійснення заходів, що сприяли б збільшенню вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку. З цією метою буде проведено інституційні реформи, що мають забезпечити майнові права, запровадити дійові правила корпоративного управління і створити необхідну інфраструктуру. Для досягнення цієї мети уряд зробить необхідні кроки в напрямі розвитку фінансового ринку, зокрема ринку цінних паперів, кредитних ресурсів, впровадження нової системи бухгалтерського обліку.

Створення сприятливого економіко-правового клімату для інвесторів, як свідчить світовий досвід, приведе до збільшення обсягу інвестицій в економіку України. Для прикладу я міг би навести хоча б такі дві країни, як Угорщина і Китай.

Далі. Великою проблемою залишаєтся соціальна сфера, яка "поїдає" прибуток підприємств, створює нерівномірність у розвитку регіонів. Це спричиняє виникнення ситуації фактичної влади підприємств над місцевими органами влади. Уряд продовжуватиме роботу щодо передачі соціальної сфери підприємств на баланс місцевих органів. Але водночас у нас є прохання до Верховної Ради прискорити прийняття законів з метою сформування комунальної власності, як це передбачено Конституцією, а також проектом Закону про місцеве самоврядування.

Проведенню сильної промислової політики повинна відповідати така грошово-кредитна політика, яка сприяла б економічному зростанню. Насамперед це підтримання низького рівня інфляції та стабільності національної валюти, розвиток фінансових ринків.

Досвід реформування економіки багатьох країн свідчить про глибину ув'язки відновлення економічної активності з наявністю міцної банківської системи. Затримка з реформуванням у цьому секторі національної економіки украй негативно позначається на можливостях кредитної підтримки, насамперед довгострокової, нашого виробництва.

Тенденції курсоутворення минулого і початку цього років негативно позначаються на експорті української продукції, стимулюють імпорт і споживання товарів закордонного виробництва. Негативні наслідки вже проявилися при експорті продукції металургійної промисловості.

Так, ми розуміємо, що всім економікам притаманна обережність банків при переході від періоду високої інфляції до періоду фінансової стабілізації. Однак і комерційні банки повинні зрозуміти, що час легких інфляційних доходів минув назавжди, їх праця по обслуговуванню клієнта-виробника повинна стати головним напрямом роботи.

Зняття цих перешкод на шляху діяльності комерційних банків є турботою і уряду України. А ключовим тут є забезпечення погодженої, спрямованої на підтримку національної економіки політики уряду і Національного банку України. Цьому, ми віримо, сприятиме прийняття закону про Національний банк України та якнайшвидше започаткування діяльності Наглядової ради Національного банку України.

Нарешті, про здійснення урядом політики, яка сприятиме розвитку підприємництва. Найважливішими заходами в найближчому майбутньому повинні стати ліквідація зайвих регулятивних норм, ліцензій, обмежень приватного підприємництва. Уряд здійснить заходи щодо запобігання розвитку тіньової економіки. Особливу увагу буде спрямовано на сектор малого підприємництва, роль якого в тінізації економіки є чи не найбільшою. Буде створено механізми, які сприятимуть прискореному виведенню підприємств з тіньової економіки. Реальним інструментом державної політики в цьому напрямі стане Програма розвитку малого підприємництва, прийнята недавно урядом України.

Найвагомішим свідченням того, що в економіці України мають місце глибокі структурні проблеми, є криза платежів. Показником кризи платежів є дебіторська і кредиторська заборгованість. На 1 січня дебіторська заборгованість між підприємствами України зросла до 48 мільйонів гривень, або 60 відсотків ВВП.

Кредиторська заборгованість - 83,2 мільярда гривень, або майже 91 відсоток ВВП. Уряд наполегливо працює над вирішенням цієї проблеми. Слід однак мати на увазі, що ця проблема є відносно новим феноменом, який притаманний перехідній економіці, і світова історія не знає прикладів її швидкого вирішення. Ви добре знаєте, як б'ються над цією проблемою наші сусіди в Росії. Останнім часом про цю проблему багато сказано, але суть її зводять лише до нестачі коштів, у той час як її коріння - у самому виробництві.

Сьогодні гостро стоїть питання про оборотні кошти підприємств. Так, на багатьох підприємствах не вистачає оборотних коштів до розрахункової

величини. Проте потрібно мати на увазі дві принципові речі. По-перше, усі розрахунки робилися виходячи з наявних виробничих потужностей, а не з обсягів продукції, які підприємства реально можуть реалізувати. По-друге, навіть ті оборотні кошти, які є у підприємств, проходять по чотирьох статтях балансу: незавершене будівництво, готова продукція на складах, відвантажені товари і дебітори. Тому стан наявних обсягів коштів підприємств справді критичний.

Однак головним чинником, що впливає на зростання неплатежів у промисловості, є спад виробництва, зумовлений критичним звуженням ринків збуту, що пояснюється насамперед випуском

неконкурентоспроможної як за якістю, так і за ціною продукції. Наприклад, у 1996 році кожне дванадцяте підприємство Мінмашпрому не змогло реалізувати навіть половини виготовленої продукції.

Проаналізувавши трирічну історію неплатежів в Україні, уряд вживає таких заходів.

По-перше, це зміна структури державних видатків та приведення витрат держави у відповідність до реальних можливостей бюджету. Борг бюджету перед підприємствами на 1 січня становив 2,4 мільярда гривень. З урахуванням пануючих зв'язків між підприємствами це дає близько 15 відсотків загальної кредиторської заборгованості підприємств.

З метою поліпшення ситуації уряд здійснить удосконалення системи розробки і впровадження державних програм, з тим щоб підвищити їх ефективність і зменшити державні видатки, здійснити скорочення

державних замовлень до обсягів реальних можливостей державного бюджету при безумовному використанні конкурсного механізму.

По-друге, це збільшення фінансових ресурсів підприємств шляхом зменшення або ліквідації державних цільових та позабюджетних фондів, зменшення загальноподаткового тиску, впорядкування розрахунків з бюджетом, повне відшкодування дебітового сальдо податку на додану вартість та інше. Фінансові ресурси підприємств можуть значно збільшитися в результаті зміни порядку нарахування амортизаційних відрахувань. Здійснення цих заходів дасть змогу підприємствам заощадити, за прогнозними розрахунками Мінфіну, близько 14 мільярдів гривень власних коштів. Ця сума становить близько 20 відсотків усього обсягу взаємної заборгованості підприємств України.

По-третє, це проведення жорсткої державної політики стосовно підприємств-боржників. Невжиття заходів щодо покарання боржників стимулює небажання платити та зростання боргів.

Для вирішення проблеми взаємної заборгованості в близькій перспективі буде зроблено такі кроки: припинення виплат державних субсидій підприємствам-боржникам; застосування процедури банкрутства; зміна керівництва підприємства шляхом проведення конкурсу на право управління підприємством (однією з умов конкурсу має стати представлення учасниками конкурсу програм ліквідації боргів

підприємства), нарешті, процедура ліквідації боргів шляхом відчуження майна підприємств-боржників.

Уряд вживає різноманітних заходів з метою поліпшення керованості державного сектора економіки.

Непроведения структурних перетворень зумовлює високу витратність і навіть марнотратство в цьому секторі, заважає розв'язанню проблеми платежів і впровадженню сучасних методів ведення господарства.

Керівники підприємств фактично не несуть майнової, дисциплінарної відповідальності за результати своєї господарської діяльності. З другого боку, явно застаріла і система державного управління. Уряд здійснить поступовий перехід від переважно галузевого до функціонального управління економікою, зменшить бюрократичний тиск на підприємства.

Наводилися цифри щодо скорочення чисельності працівників органів виконавчої влади в минулому році. У цьому році така політика буде продовжена. На виконання доручення Президента готуються проекти указів про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади та про вдосконалення структури місцевих органів виконавчої влади.

Діяльність міністерств і відомств зосереджуватиметься передусім на формуванні стратегії розвитку в доручених сферах управління, на контролі та координації виконання прийнятої стратегії, виконання державних програм, упровадження інвестиційних програм у державному секторі. Здійснюватиметься передача відповідних функцій з центрального рівня на місцевий.

Прикладом дуже непростого і цілеспрямованого курсу уряду на відновлення управління державним сектором на новій основі є його

зусилля у реструктуризації вугільної галузі. Уряд послідовно і комплексно здійснює організаційні та економічні заходи, спрямовані на стабілізацію роботи вугільної промисловості і соціально-економічного становища в шахтарських регіонах. У четвер, післязавтра, на засіданні Кабінету Міністрів буде розглянуто проект постанови про хід структурної перебудови вугільної промисловості, у якій пропонуються нові заходи і механізми державного впливу.

На рівні підприємств перед урядом стоїть завдання внести чітку ясність щодо майна: яким майном держава управляє безпосередньо, яке майно буде управлятися за дорученням держави і до якого майна держава не має ніякого відношення.

Усі підприємства залежно від участі держави в їх діяльності можуть бути поділені на такі групи:

- казенні підприємства, які повністю контролюються державою, і вона повністю відповідає за них своїм бюджетом;

- державні підприємства, які знаходяться у стопроцентній державній власності, але функціонують на принципах госпрозрахунку;

- державні корпорації - акціонерні товариства, у яких держава має понад 51 відсоток акцій;

- підприємства з державною часткою, у яких держава має частку майна менше 51 відсотка;

- приватні підприємства.

Для кожної групи підприємств будуть свої правила гри, які реально поставлять їх керівників під контроль власника - чи то держави чи то акціонерів.

Необхідно зазначити, що уряд вживає конкретних заходів щодо посилення контролю за дотриманням господарюючими суб'єктами вимог механізмів реалізації цінової політики держави. У цьому напрямі дисципліна цін буде чітко відслідковуватися державою. Значно жорсткішим буде і підхід до своєчасних розрахунків із бюджетом.

Дуже привабливою є пропозиція вирішувати ці проблеми через суд. Шановні народні депутати, я просив би (це важливо при прийнятті закону про оподаткування) послухати такі цифри: у минулому році державна податкова інспекція зробила 216 тисяч нарахувань на несправних платників податку; 36 тисяч підприємців знаходяться у розшуку як неплатники. Продуктивність арбітражних судів - близько 5 тисяч справ на рік Прийняття такої норми призведе до фактичної амністії неплатників.

Несплата податків, є бідою. А прикладом вирішення проблем загальнонаціонального значення могла б бути боротьба з наркотиками в Південно-Східній Азії. Що там роблять з тими, у кого знайдуть 50 грамів речовини?

Уряд розпочне принциповий розгляд стану справ на збиткових державних підприємствах. На жаль, багато питань випадають з поля зору наших керівників. Це і проблема орієнтації на споживача, на збут продукції, на мінімізацію витрат на виробництво продукції, це і

проблема інвестиційної привабливості, розробки і супроводження інвестиційних проектів та проектів реструктуризації.

Відповіддю на сучасні вимоги має бути створення системи підвищення кваліфікації і перекваліфікації фахівців та керівників підприємств, утворення мережі і консультаційних організацій, які реально допомагали б підприємствам. Тобто все для того, що називається інфраструктурою нового економічного середовища.

Значно має бути підвищено роль економічної науки у вирішенні конкретних проблем державного управління,

співвідношень центр - регіон, орган державного управління -господарюючий суб'єкт.

Шановні народні депутати! Координація зусиль з метою подолання негативних явищ в економіці - це імператив сьогодення. Уряд, зі свого боку, усе зробить для співпраці з комісіями Верховної Ради, з окремими народними депутатами для отримання необхідної законодавчої бази, яка нам конче потрібна для подальшого руху. Ми вважаємо, що основою взаєморозуміння, має бути доцільність, прагматизм і здоровий глузд при прийнятті рішень, яких чекає від нас український народ.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Юрію Івановичу, у вас є письмові запитання? Будь ласка, відповідайте на них, а потім на усні.

ЄХАНУРОВ Ю. І. Шановні народні депутати, до уряду надійшли

запитання від депутатів, комісій та фракцій Верховної Ради України. Усього надійшло 55 письмових запитань.

На кожне з них є письмова відповідь, на яких зараз зупинятимуся. Зачитую...

ГОЛОВА. Якщо вони згруповані, то, будь ласка...

ЄХАНУРОВ Ю. І. Вони згруповані: питання подолання економічної кризи і загальні питання економічної політики.

Перше запитання. Фракція "Комуністи України за соціальну справедливість і народовладдя": "Чи уряд і надалі продовжуватиме згубну ліберально-монетаристську політику, чи знайде в собі політичну волю і використає досвід США тридцятих років, Федеративної Республіки Німеччини, Японії та інших країн щодо виходу з кризи за повоєнних років, Радянського Союзу за того самого періоду, Китаю в теперішній час?"

Шановні народні депутати! Основним завданням уряду було і є відродження вітчизняного виробництва з метою досягнення позитивних зрушень у поліпшенні добробуту населення. Уряд ніколи не ставив собі за мету здійснення суто монетаристської політики. Урівноважена грошова політика є тільки однією зі складових економічної політики уряду. Звичайно, у процесі розроблення економічної політики враховується досвід економічних перетворень інших країн. Я постарався у своєму виступі зачепити деякі аспекти цього питання.

ЗО

Соціалістична фракція: "Чи можливо взагалі в рамках

проголошеного Президентом соціально-економічного курсу подолати економічну кризу?" І подібне запитання, яке поставив народний депутат Мулява: "У чому, на вашу думку, причина того, що понад п'ятирічне подолання економічної кризи веде до її поглиблення?"

Проголошений у жовтні 1994 року в доповіді Президента України шлях радикальних економічних реформ є системним підходом до реформування всіх сфер економічного життя. За безумовного, послідовного виконання всіх положень проголошеного курсу відновлення економічної активності мало б зайняти, звичайно, менше часу, ніж ми працюємо сьогодні методом, як кажуть, спроб і помилок. Уже маємо позитивні результати на цьому шляху - стабільна гривня, низька інфляція споживчих цін, зростання експорту. Водночас обмаль було зроблено на шляху структурних та інституціональних перетворень. Згадані недоліки були наведені у виступі Прем'єр-міністра і в моєму. Ці та багато інших положень доповіді Президента не втратили актуальності й досі. Тому говорити про неможливість подолання кризи в рамках соціально-економічного курсу Президента, на нашу думку, некоректно.

Комісія з питань Чорнобильської катастрофи: "Базові положення Програми діяльності уряду полягають у стабілізації економіки, поліпшенні життєвого рівня населення, скороченні та ліквідації заборгованості в заробітній платі. За півроку, що минули, позиції уряду змінилися. Чи не вважаєте ви за потрібне вносити на розгляд Верховної Ради України нову програму?"

Шановні народні депутати! Позиції уряду на підтримку відновлення вітчизняного виробництва, поглиблення реоформування економічних відносин і забезпечення економічної реформи залишилися незмінними. І з цієї позиції уряд не зрушить. Ви затвердили Програму діяльності уряду. Про її виконання уряд постійно звітує.

Але коригування тактики під впливом змін у політичному й економічному середовищі потрібне, і воно не потребує перегляду програми. Заходи, запропоновані Прем'єр-міністром, достатні для даного етапу нашого розвитку.

Комісія з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування: "У країні наростає незадоволення населення політикою Президента, уряду і Верховної Ради України на поглиблення економічної кризи, руйнування державного сектора економіки, збільшення заборгованості підприємств, затримку заробітної плати з метою стримання інфляції. Які реальні кроки планує здійснити уряд до 18 березня - дня всеукраїнського страйку, для усунення зазначених недоліків, ліквідація яких є основною вимогою страйкарів?"

Еволюційний шлях, який ми зараз долаємо, дуже важкий. І, звичайно, на перехідному етапі є втрати. Але мінімізація втрат і зусилля всіх гілок виконавчої влади спрямовані на подолання кризи. Ми у своїх виступах (Прем'єр-міністр і я) висвітлили ті заходи, які здійснить уряд на подолання економічної кризи. Вони також надані вам, шановні народні депутати, у матеріалах і ще висвітлюватимуться у виступі мого колеги з Мінфіну.

Комісія законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації: "Що зроблено у справі легалізації тіньового капіталу як одного з найпотужніших факторів поліпшення керованості економікою?"

Проблема тіньового капіталу, його легалізація є однією з найскладніших у практичній економіці й потребує здійснення комплексу заходів. Вони, з одного боку, повинні стимулювати трансформацію некримінальної тіньової економіки в офіційний сектор, а, з другого, обмежити й перекрити можливі шляхи тіньової діяльності.

Тепер уряд вживає ряд заходів на обмеження тіньової діяльності (найголовніші з них є в наших письмових відповідях). Проте, на жаль, ті заходи не мають системного всеосяжного характеру, не розв'язують проблему загалом. І тому в уряді триває подальша робота з аналізу цього економічного явища і пошук шляхів його мінімізації в загальній економіці. Я маю цілий перелік нормативних документів, прийнятих і Верховною Радою України, і Президентом, і Кабінетом Міністрів з такого приводу.

Комісія з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку: "Що зроблено керівниками державних підприємств у частині повернення українського капіталу з-за кордону? Як тут складаються обставини?"

Законодавча база України не дає змоги в примусовому порядку повернути інвестиції, які працюють не на користь України.

Нині, наприклад, у Фонді державного майна повністю здійснено інвентаризацію всієї державної власності та інвестицій, які є за кордоном

Державна податкова адміністрація України взяла під контроль ефективність внесків українських інвесторів до статутних фондів іноземних підприємств, які не дають доходів. Підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів про повернення в Україну інвестицій, здійснених до іноземних підпримств, організацій, установ, які не дають дивідендів і доходів. Задля цього, звичайно, треба й далі здійснювати роботу в контексті питань, пов'язаних, зокрема, з тіньовою економікою.

Комісія з питань державного будівництв, діяльності рад і самоврядування: "Член комісії Моісеєнко звернувся з депутатським запитом до Президента України про наявність тіньової банківської системи України. Відповідь віце-прем'єр-міністра Пинзеника підтверджує такі побоювання. Він також запропонував створити спеціальний підрозділ в апараті Національного банку і запровадити нові форми звітності Мінстату для аналізу тіньового обігу грошей. Що зроблено для реалізації пропозиції Віктора Михайловича Пинзеника?"

Шановні народні депутати І Національний банк письмово надіслав відповідь Верховній Раді України.

Враховуючи актуальність питання, Національний банк України запропонував уряду створити окремий

підрозділ на державному рівні з укомплектуванням кваліфікованими фахівцями, до компетенції якого входили б функції розгляду та швидкого реагування за наявності матеріалів або інформації про проведення банківських операцій небанківськими установами.

Національний банк надіслав відповідь народному депутату Моісеєнку (Шум у залі). Пропозиції Національного банку є в уряді, він нині опрацьовує їх.

Блок соціальних питань. Комісія з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку: "На якій підставі порушено частину другу статті 11 чинного Закону України про охорону праці і видано розпорядження Кабінету Міністрів № 650-Р від 8 жовтня 1996 року стосовно зменшення розміру нарахувань на відсоток втрати працездатності, що викликало обурення робітників шахт, які закриваються?"

Кабінетом Міністрів підготовлено проект щодо скасування зазначеної частини розпорядження.

Комісія з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів: "Коли передбачається реальне запровадження нової тарифної сітки, адже багато працівників, отримуючи досить невисокі оклади, значну частину заробітної плати одержують через коефіцієнти, преміальні доплати та інші, що не відображає справжньої ситуації в оплаті праці?"

Нині розробляються пропозиції про внесення змін до порядку формування тарифної сітки оплати праці, передбачені статтею 6 Закону про оплату праці. Пропонується розмір тарифної ставки робітника першого розряду визначити в колективному договорі за вимогами статті 15 названого закону, яка визначатиметься тепер на рівні, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної

плати. Під час прийняття цих змін тарифна сітка визначатиметься з урахуванням розміру тарифної ставки робітника першого розряду, встановленої в колективному договорі. Справді, основна заробітна плата в структурі середньої заробітної плати в народному господарстві за 1996 рік становила 57,2 відсотка. Найближчим часом уряд внесе пропозиції.

Комісія з питань соціальної політики та праці: "Які наміри Кабінету Міністрів України щодо встановлення мінімальної пенсії за віком у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму, як це передбачено статтею 46 Конституції України?"

Згідно зі статтею 19 Закону України про пенсійне забезпечення мінімальний розмір пенсії за віком повинен встановлюватися на рівні мінімального споживчого бюджету, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Нині Кабінетом Міністрів встановлено, що мінімально пенсіонер отримує не менше 37 гривень за місяць, коли має право на повну пенсію за віком. Стосовно одиноких пенсіонерів, включаючи сім'ї лише з пенсіонерів, то їм здійснюється доплата до 48 гривень на місяць. Щодо подальшого підвищення розмірів пенсій, то таке підвищення лише на 10 гривень потребує додатково 1,4 мільярда гривень на місяць, тому підвищення розмірів пенсій у подальшому залежатиме від вирішення комплексу питань, у. тому числі від погашення недоїмки підприємств, організацій до пенсійного фонду, а також прийняття рішень через законодавчі акти щодо вдосконалення порядку витрачання коштів з пенсійного фонду та від стабілізації економіки.

Стосовно статті 46 Конституції, в якій зазначено: "Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існуівання мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом", то тепер готується проект законодавчого на виконання положень Конституції, яким буде визначено величину прожиткового мінімуму.

Комісія у закордонних справах і зв'язках із СНД: "Чи не доцільно було б розробити механізм та дозволити пенсіонерам, інвалідам розраховуватися за житлово-комунальні послуги грошовими вкладами населення, в тому числі непрокомпенсованими після 1 січня 1991 року, адже близько половини громадян фактично перестали платити через брак коштів?"

Непрокомпенсованими сумами розраховуватися неможливо, оскільки організації, що надають житлово-комунальні послуги, ви самі розумієте, повинні отримувати реальні гроші. Обсяги ж компенсаціїна грошові вклади, які визначені Верховною Радою у розмірі 132 мільярди гривень, не відповідають сьогоднішнім фінансовим можливостям держави. І тому, на жаль, така пропозиція не може бути прийнята.

Формально можна сказати, що в Законі про державні гарантії відновлення заощаджень громадян це не передбачено.

Народний депутат України Шкрабак: "Чи погоджуються рішення уряду щодо скорочення пільг робітникам з Президентом України , до подання документів на затвердження Верховною Радою?"

Уряд подає у Верховну Раду свої документа. Мені важко дати вам іншу відповідь.

Комісія з питань Чорнобильської катастрофи: "Перед прийняттям Програми діяльності уряду члени комісії зустрічалися з Прем'єр-міністром, де були погоджені позиції щодо вирішення чорнобильських питань, а саме: депутатів запевнили, що не буде зниження життєвого рівня людей, які потерпіли внаслідок

Чорнобильської катастрофи, не буде зменшення відрахувань до Чорнобильського фонду. Саме це й було умовою підтримки Програми діяльності уряду. Але, як показали останні дії уряду, ці домовленості порушуються. Зокрема, внесені податкові законопроекти фактично руйнують систему захисту чорнобильців. Не узгоджується це ні з Програмою діяльності уряду, ні з Конституцією України, ні з позицією Прем'єр-міністра напередодні прийняття програм. Як це розуміти?"

Запропоновані в підготовленому урядом і внесеному на розгляд Верховної Ради України пакеті законопроектів зміни до Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачають заходи стосовно упорядкування запроваджених цим законом виплат і компенсацій, допомог.

Ми розуміємо гостроту цього питання. Але слід мати на увазі, що компенсації, допомоги, передбачені цим законом, є в основному додатковими доходами громадян, котрих нині віднесено до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Враховуючи, що повна відміна пільг має бути крайнім заходом, Кабінет Міністрів України в

процесі доопрацювання проектів законів запропонує Верховній Раді не відміну пільг, а тимчасове зупинення принаймні більшості.

Комісія з питань економічної політики та управління народним господарством: "На який рівень середньої заробітної плати та споживання основних продуктів харчування (м'ясо, молоко, яйця, риба) уряд планує вивести населення України до середини 1997 року?"

Згідно з прогнозом на 1997 рік середня заробітна плата робітників і службовців на кінець першого півріччя очікується на рівні 190 гривень, що на 32 відсотки більше відповідного періоду минулого року. Такий показник може бути скорегований після затвердження бюджету на 1997 рік. За прогнозом нашого міністерства, на 1997 рік споживання на душу населення має перебувати приблизно на рівні минулого року. Оперативні дані за два місяці свідчать про те, що виробництво м'яса дещо зросло, на З відсотки. Цікаво, що. приватний сектор дав значний ріст, а суспільний -зниження. Конкретні цифри за минулий рік: споживання м'яса, м'ясопродуктів становило 36, 7 кілограма, молока та молокопродуктів - 230, риби й рибопродуктів - 4,3 кілограма, яєць - 162 штуки.

Питання щодо окремих виробництв. У мене, Олександре Олександровичу, є таке прохання. Що стосується питань

сільськогосподарського сектора, то після виступу заступника міністра фінансів конкретно на запитання відповість виконуючий обов'язки міністра. Я зможу дати відповіді на деякі запитання, які поставлено зараз щодо промисловості.

Комісія з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів: "Які заходи передбачає уряд, щоб припинити подальший спад виробництва? І чи не доцільно було б за такої ситуації вжити стимулюючу систему оподаткування за кожний нарощений відсоток обсягу випуску продукції?"

Шановні народні депутати! У своїх виступах Прем'єр-міністр і я постаралися викласти основні проблеми подолання економічної кризи в народному господарстві. Звичайно, пропозицію буде уважно розглянуто. Ми дали письмові відповіді, ми здійснюємо повний аналіз щодо кожного сектора економіки, стосовно якого пропонуються заходи. Письмова відповідь надійде до комісії.

Міжрегіональна депутатська група: "Які дії передбачаються урядом для подолання економічної кризи щодо виробничих підприємств міста Керчі (заводів "Залив", "Альбатрос", Залізорудного комбінату)? Вони сьогодні не працюють, а ці підприємства є головними джерелами надходження коштів до бюджету міста".

Після отримання запиту ми уважно опрацювали ці питання. Відповідь викладено на декількох сторінках. На жаль, діяльність цих. підприємств і ті заходи, які вживалися, а також контракти, які укладалися на цих підприємствах, прямо скажемо, були збиткові. І виявлено неспроможність таких структур, як, наприклад, спільне підприємство "Українська корпорація розвитку". Вони негативно вплинули на фінансовий стан заводу "Залив". Ми вживаємо конкретних заходів для виходу цих підприємств із кризи. Питання суднобудівної промисловості

буде розглянуто на засіданні Кабінету Міністрів на початку наступного місяця. Конкретні відповіді, які готуються тепер урядом з порушенних депутатами питань, ми подамо до комісії.

Фракція Народного Руху України ставить запитання щодо Кременчуцького автомобільного заводу - одного з найбільших промислових комплексів держави, який має значний вплив не лише на економічну ситуацію в регіоні, а й на економіку України в цілому "Згідно з постановою Кабміну передбачено заходи щодо фінансової, економічної стабілізації КРАЗу. Коли буде виконано в повному обсязі зачначена постанова?"

За станом на сьогоднішній день холдинговою компанією "АвтоКРАЗ" перераховано 6 мільйонів гривень бюджетної позички, у тому числі 5 мільйонів гривень із залишків державного інноваційного фонду. Є постанова Кабінету Міністрів, у якій передбачено цілий ряд заходів, що сприятимуть поліпшенню фінансово економічного стану, стабілізації роботи холдингової компанії "АвтоКРАЗ". Ми внесли проект закону про надання пільгового режиму спільному підприємству "ІвекоКРАЗ". Вибачте, це розроблено міністерствами і тепер перебуває на погодженні в податковій адміністрації. Розглянуто питання про надання ставок ввізного мита. І постанову в цілому буде виконано, як і передбачено, до кінця цього року.

Так, сільськогосподарські питання дещо пізніше...

Питання Комісії з питань оборони і державної безпеки: "Чи будуть з метою поліпшення керованості державним сектором економіки

передані в управління галузевим міністерствам пакети акцій, частки паїв

статутних фондів акціонерних товариств, які є в державній власності?"

Комісія з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку: "Яких заходів найближчим часом має вжити Кабінет Міністрів України в галузі зміцнення обліку та контролю для поліпшення керованості державним сектором економіки? Яка думка уряду щодо передачі в управління акцій, паїв, часток майна, що належать державі, від Фонду державного майна центральним органам виконавчої влади?"

Народний депутат Кузнецов: "Що робиться урядом для здійснення контролю за рухом державного майна? Як уряд собі уявляє управління частками державної власності, яка сьогодні має тенденцію до зменшення?"

Для мене особисто - це дещо важкувате запитання, оскільки нині дуже багато залежить від прийняття вами закону про Фонд державного майна. Водночас той розподіл, який було запропоновано у моєму виступі, дасть змогу: по-перше, навести лад на наших підприємствах. Спочатку треба чітко визначитися, що ми залишимо у державній власності; по-друге, це питання уповноважених осіб, які є сьогодні фактично державними чиновниками, і об'єктивно вони не можуть приділяти належної уваги підприємствам. Нам треба утворити окремий інститут уповноважених осіб. Мусимо здійснити підготовку атестованих уповноважених осіб з управління державними пакетами акцій, які б працювали за контрактом із урядом. Тими частками, які перебувають нині в процесі приватизації, усе-таки повинен займатися Фонд державного

майна. Стосовно планів розміщення акцій; ті пакети, які залишаються у

власності держави, мають перейти до управління уряду.

Комісія з питань базових галузей і соціально-економічного розвитку регіонів: "Коли за розрахунками уряду державний сектор економіки, зокрема підприємства з тривалим циклом виробництва, отримають можливість поповнити обігові кошти, а також необхідні кредитні ресурси і під які проценти?"

Розроблено низку заходів, про які вже йшлося, зокрема з питань амортизації. Із метою поповнення обігових коштів уряд ініціював, а Верховна Рада вже законодавчо вирішила питання про спрямування державними підприємствами з цією метою 10 відсотків прибутку, який звільняється від оподаткування. Це дало змогу збільшити тільки за минулий рік обігові кошти підприємств на 250 мільйонів гривень. Але зрозуміло, що основними джерелами поповнення обігових коштів підприємств залишаються їхні власні кошти. Це і прибуток, і амортизаційні відрахування.

Деякі заходи, вжиті в цьому напрямі, були висвітлені в наших доповідях.

Комісія з питань соціальної політики та праці: "Коли урядом нарешті будуть прийматися конкретні рішення, направлені на захист вітчизняного виробника, відновлення виробництва товарів легкої промисловості, ліквідацію дискримінаційних перепон, які стоять перед вітчизняною сільськогосподарською продукцією на шляху до споживача?"

З метою захисту вітчизняного ринку і виробників товарів легкої промисловості уряд постійно вживає заходів. Є цілий ряд рішень. Наприклад, запроваджено комбіновані ставки ввізного мита майже на всі товари легкої промисловості. Уряд на своєму засіданні в четвер має розглянути окремо питання роботи легкої промисловості України. Для того здійснюється дуже серйозна підготовка. Це питання буде розглянуто комплексно.

Що ж до сільськогосподарської продукції, то прийнято відповідні рішення: це й укази Президента, постанова Кабінету Міністрів про внесення змін до ставок ввізного мита на окремі види товарів, постанова Кабінету Міністрів про тимчасове обмеження вивезення давальницької сировини та ряд інших. Уряд послідовно вживатиме заходів на захист власного виробника.

Комісія з питань економічної політики та управління народним господарством: "Чим керувався уряд, коли дав можливість працювати на ринку газу Єдиним енергетичним системам як підприємству з іноземною інвестицією і звільнив від сплати податку на прибуток, що призвело до втрати держбюджету в сумі близькії 2 мільярдів гривень?"

Відповідь така. Оптових імпортерів газу визначив

Держкомнафтогазпром на конкурсній основі відповідно до постанов Кабінету Міністрів від 25 грудня 1995 року (номер 1033) - це на 1996 рік, і від 23 грудня 1996 року (номер 1539) - на 1997 рік та відповідно до умов діяльності оптових імпортерів газу. Компанія є резидентом

України. Ну, а що стосується звільнень від сплати податків, то це

відповідає чинному законодавству України.

Комісія з питань економічної політики та управління народним господарством: "На якій підставі уряд під час створення Українського газоресурсного консорціуму дозволив комерційній структурі мати 37 відсотків у статутному фонді, що фактично дає їй змогу управляти державним майном?"

Український газоресурсний консорціум - добровільне об'єднання газодобувних та газотранспортних підприємств із продавцями газу в Україні, а також із банками, які мають здійснювати кредитне забезпечення наявних схем товарних розрахунків між споживачами і постачальниками газу. Жодна із структур засновників не має понад 20 відсотків у статутному фонді і у своєму користуванні не має державного майна.

Комісія з питань економічної політики та управління народним господарством: "Що уряд планує робити з енергетикою, яка роль у цьому плані відводиться вугільній промисловості? Якщо уряд планує підтримку розвитку зазначених галузей, то чим пояснюється невиконання урядових рішень щодо Конотопського заводу "Червоний металіст"?

Я у своєму виступі казав про те, що уряд післязавтра розгляне питання про здійснення структурної перебудови вугільної галузі України. Ось проект документа, над яким ми працювали останнім часом - "Про хід структурної перебудови у вугільній промисловості". Це дуже непростий документ, де передбачено 29 пунктів заходів уряду, а також

порядок визначення та механізми державної підтримки зазначеної галузі. Що стосується конкретного питання про "Червоний металіст", то повинен сказати, що на 1996 рік на розвиток і підтримку вугледобувних підприємств було виділено 1 мільярд 245 мільйонів гривень з державного бюджету, зокрема 5,5 мільйона гривень державних централізованих капіталовкладень замість 28,75, як передбачалося бюджетом. Відверто скажемо, що з такої суми важко було Мінвуглепрому профінансувати потреби Конотопського заводу "Червоний металіст", бо загалом 85 відсотків коштів державної підтримки були направлені на погашення боргів у виплаті заробітної плати шахтарям, а не за тими призначеннями, які зафіксовані в програмі.

Народний депутат України Мулява: "Чи поліпшує керованість державним сектором економіки дублювання управліннями та відділами Кабінету Міністрів галузевих міністерств, тенденція підміни Адміністрацією Президента структур Кабінету Міністрів і галузевих міністерств, втручання у їх діяльність?".

Про проблеми, пов'язані з реформуванням системи державного управління, я доповідав. Нині ми готуємо два проекти указів Президента за його дорученням, які передбачають істотні структурні зміни як у центральному уряді, так і в місцевих органах влади. Передбачається істотне скорочення функцій центральних органів з метою передачі їх регіональним органам, а також передачу функцій галузевих міністерств до функціональних.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

Слово має Володимир Макарович Матвійчук, а потім доповідачі усно відповідатимуть. Я прошу Володимира Макаровича і депутатів звернути увагу на те, що відповідно до Положення про проведення Дня уряду відповіді даються письмові на ті запитання, які пройшли відповідно до процедури всю підготовку.

Депутати подають до комісій, якщо це від комісій іде, або подають до фракцій, якщо це йде запитання від фракцій. Інакше жоден представник уряду не впорається з цими запитаннями, якщо відповідатиме на всі.

Будь ласка.

МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! У доповіді Прем'єр-міністра України та міністра економіки було багато сказано з приводу причин допущення заборгованості в заробітній платі, а тому дозвольте стисло, в порядку доповнення, сказати ось що. Заборгованість у заробітній платі працівникам виробничої та невиробничої сфери, як і заборгованість щодо інших соціальних виплат, безумовно є однією з найболючіших проблем на сьогодні. Її розв'язання було, є й буде основним завданням усіх органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ і організацій стосовно її усунення. Проблема ця комплексна, і її розв'язання залежить не лише від дій уряду.

За даними Національного банку України заборгованість із заробітної плати працівникам у народному господарстві , загалом

характеризується такими показниками. На І січня 1996 року - 575

мільйонів гривень, на 1 липня 1996 року - 2 мільярди 616 мільйонів гривень і на початок 1997 року - 3 мільярди 739 мільйонів гривень. Якщо в першому півріччі 1996 року заборгованість по виплаті заробітної плати зросла в 4,5 раза, то в другому півріччі того року її зростання становило тільки 42 відсотки.

Заборгованість у заробітній платі працівникам бюджетних установ та працівникам, заборгованість яких пов'язана із недофінасуванням із бюджетів усіх рівнів, становила: на 1 січня 1996 року - 449 мільйонів гривень, на 1 липня 1996 року - 1 мільярд 66 мільйонів гривень, на 1 січня 1997 року І мільярд 388 мільйонів гривень.

У першому півріччі 1996 року заборгованість у заробітній платі зазначеним працівникам зросла в 2,4 раза.

Внаслідок ужитих органами виконавчої влади заходів у другому півріччі 1996 року заборгованість у виплаті заробітної плати працівникам бюджетних установ зросла лише на ЗО відсотків, у тому числі з державного бюджету України на 18 відсотків, у цілому з місцевих бюджетів - на 39 відсотків.

За період з 1 липня 1996 року по 1 лютого 1997 року заборгованість у заробітній платі, пов'язана з фінансуванням із бюджетів усіх рівнів, зросла лише не 290 мільйонів гривень, або на 27 відсотків. Зазначене зростання заборгованості пов'язане із підвищенням розмірів заробітної плати з 1 серпня 1996 року на 10,8 відсотка. У серпні-грудні 1996 року та у січні 1997 року додаткові витрати, пов'язані із зазначеним підвищенням розмірів оплати праці, з бюджетів усіх рівнів становили понад 300 мільйонів

гривень. Тобто можна констатувати, що зростання заборгованості у заробітній платі з бюджетів усіх рівнів за цей період пов'язане не з недоліками в роботі органів виконавчої влади, а з вимушеним підвищення розмірів заробітної плати з 1 серпня 1996 року.

Заборгованість у заробітній платі працівникам допущена в усіх галузях народного господарства, а також в усіх регіонах. Враховуючи, що на оплату праці працівникам у місяць в цілому по народному господарству витрати становлять понад 2,6 мільярда гривень, заборгованість у виплаті заробітної плати працівникам народного господарства тепер становить загалом 1,7-2 місяці. Безумовно, що на окремих підприємствах і в організаціях заборгованість ще більша.

Стосовно заборгованості у заробітній платі, пов'язаній із фінансуванням з бюджетів усіх рівнів, треба зазначити, що за станом на 1 лютого цього року найбільшу заборгованість допущено в Автономній Республіці Крим, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Тернопільській і в деяких інших областях, де вона становить понад три місяці, а в окремих установах і районах значно більше.

Мусимо об'єктивно визнати, що плани погашення заборгованості в заробітній платі були виконані не повністю з причин, які я назву.

Аналіз динаміки заборгованості, матеріалів перевірок на місцях, які постійно здійснюються групами на чолі з віце-прем'єр-міністрами, показують, що є багато чинників, з якими безпосередньо пов'язана заборгованість у виплаті заробітної плати.

У виробничій сфері зростання заборгованості у виплаті заробітної плати пояснюється загальновідомими причинами - спад виробництва, платіжна криза, недосконала кредитна й податкова політика.

Одночасно до причин, і це підтверджують матеріали перевірок, які здійснювалися з ініціативи Кабінету Міністрів робочими групами на чолі з віце-прем'єр-міністрами, треба віднести недоліки в організації виробництва з боку директорів, багато з яких не можуть працювати за нових економічних умов, втрату ринків збуту продукції тощо.

У зв'язку з цим прийнято постанову Кабінету Міністрів від 25 травня 1996 року № 572, якою передбачено введення до контрактної форми трудового договору з керівниками підприємств зобов'язань щодо забезпечення своєчасного та повного внесення платежів до бюджету, недопущення заборгованості у виплаті заробітної плати.

Крім цього заборгованість у виробничій сфері пов'язана з прихованим безробіттям. Не розв'язуючи цю проблему, ми не розв'яжемо проблеми із заборгованістю щодо зростання реального рівня доходів працюючих.

Причому певній категорії населення це вигідно - стаж для пенсії йде і є час займатися отриманням доходів від підприємницької діяльності, яка не пов'язана з основним місцем роботи.

Негативно впливають на фінансовий стан підприємств (та є однією з причин кризи платежів у народному господарстві) затримки виплат заробітної плати у виробничій сфері, несвоєчасні розрахунки бюджетних установ за надані послуги.

Так, за станом на 1 лютого 1997 року лише бюджетні установи соціально-культурної сфери заборгували за опалення 947 мільйонів гривень, а електроенергію - близько 130 мільйонів гривень, харчування - 190 мільйонів гривень і так далі.

Треба згадати і низку суб'єктивних причин, які впливають на зростання заборгованості у виплаті заробітної плати працівникам виробничої сфери.

Перша. Економічно необгрунтоване підвищення заробітної плати на підприємствах, на яких триває стійке падіння обсягів виробництва. У потому - листопаді 1996 року індекс споживчих цін становив 126,6 відсотка, спад обсягу промислової продукції - 5 відсотків, а середньомісячна заробітна плата загалом у промисловості становила в листопаді проти січня 1996 року 128 відсотків. За той самий період виробництво електроенергії зменшилося на 6,5 відсотка, а середньомісячна заробітна плата в цілому по енергетиці зросла на 30 відсотків.

На Одеському лікеро-горілчаному заводі, наприклад, у жовтні 1996 року середня заробітна плата підвищена на 59 відостків за одночасного зменшення обсягів реалізації продукції на 16 відсотків. Вважаю, що як би ми негативно не ставилися до регулювання фондів споживання, питання має контролюватися.

Друге. Нарахування заробітної плати за виготовлену продукцію, яка не має попиту і лежить на складах або відправлена споживачам, але ними не оплачена.

Третє. Бартерні операції в економіці, які певною мірою підтримують виробництво, але не дають можливості своєчасно виплачувати заробітну плату.

Четверте. Недоліки у використанні коштів як на підприємствах, так і в організаціях. Перевірками виявлено непоодинокі факти порушень із виплатою заробітної плати у виробничій сфері (я не буду їх перераховувати).

Наведу ще один приклад. Середньомісячний дохід у ІІІ кварталі 1996 року директора Калинівського експериментального заводу з фракціонування олії та жирів (Вінницька область) становив 4 тисячі 154 гривні і перевищував у 15 разів середньомісячний дохід працівників цього заводу. Про яку ліквідацію заборгованості у виплаті заробітної плати можна казати?

Стосовно бюджетної сфери. Основними причинами заборгованості у виплаті заробітної плати з бюджетів усіх рівнів є такі.

Перше. Невиконання плану доходів. За попередніми підсумками 1996 року до бюджетів усіх рівнів не надійшло близько 4,2 мільярда гривень. Лише від скорочення обсягів промислового виробництва та перевезень не мобілізовано 800 мільйонів гривень податку на додану вартість, податку на прибуток та акцизного збору.

Унаслідок зростання обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості між підприємствами втрачено понад 1 мільярд гривень доходів бюджету. Невиконання доходів зумовлене різними загальновідомими факторами.

Це спад виробництва, приховування

платежів. Але однією з головних причин є несвоєчасне перерахування підприємствами та організаціями платежів до бюджетів.

Так, за станом на 1 січня 1997 року сума недоїмки становила 1,3 мільярда гривень. У січні 1997 року вона зросла на 416 мільйонів гривень і становила на 1 лютого 1,7 мільйона гривень. Лише цієї суми було б достатньо для погашення всієї суми заборгованості у виплаті заробітної плати, що виплачується за рахунок бюджетних коштів.

Друге. Допущенню заборгованості у заробітній платі сприяло встановлення 1995 року посадових окладів окремим категоріям працівників бюджетної сфери на рівні середньомісячної заробітної плати в промисловості без наявних джерел фінансування, внаслідок чого було допущено заборгованість у виплаті заробітної плати за станом на 1 січня 1996 року в сумі 383 мільйони гривень. Вона погашалася за рахунок поточних надходжень до бюджету 1996 року. Це, своєю чергою, зумовило те, що поточні витрати 1996 року не було повністю профінансовано і заборгованість залишилась на кінець року.

Третє. Необгрунтоване завищення місцевими радами дохідних частин бюджетів під час їх затвердження, які не могли бути виконані. Внаслідок цього було надано право бюджетним установам на здійснення видатків у 1996 році, які не було профінансовано. Наприклад, що можна говорити про погашення заборгованості в заробітній платі та інших соціальних виплатах в Автономній Республіці Крим, коли під час затвердження бюджетів на 1996 рік місцевими радами було збільшено доходи і видатки проти обсягів, розрахованих Мінфіном, на 368 мільйонів

гривень, або на 58 відсотків, і не отримано жодної копійки в рахунок цієї суми?! Або в Миколаївській і Чернівецькій областях, де допущено необгрунтоване завищення доходів і видатків відповідно на 53 і 23 мільйони гривень і також не отримано жодної копійки? У цих регіонах допущено найбільшу заборгованість і з соціальних виплат... Внаслідок цього заборгованість у виплаті заробітної плати із місцевих бюджетів зросла з 1 січня 1996 року до 1 лютого 1997 в 4,4 раза.

Четверте. Заборгованість із заробітної плати зростала й через те, що мережа, штати і контингенти бюджетних установ і організацій не було приведено у відповідність із лімітами асигнувань, затверджених Верховною Радою України та відповідними місцевими радами. Внаслідок цього підвищується заборгованість бюджетних установ за надані їм послуги в заробітній платі.

На 1 лютого 1997 року лише установи соціально- культурної сфери допустили таку заборгованість у сумі 5 мільярдів гривень. Треба також звернути увагу на такі дані. У 1997 році видатки на соціальні виплати перевищили планові призначення (що було затверджено у відповідних бюджетах) на 1,7 мільярда гривень. Так, наприклад, у Донецькій області це перевищення становить 60 мільйонів гривень, у Запорізькій - 10, в Одеській - 9 мільйонів гривень і так далі. Аналогічно керівниками бюджетних установ, безпосередньо підпорядкованих міністерствам і відомствам, що фінансуються з державного бюджету, допущено перевитрату минулого року в сумі 300 мільйонів гривень.

Однією з головних причин допущених перевитрат, затверджених у відповідних бюджетах асигнувань на оплату праці, був брак у чинному законодавстві норми відповідальності керівників бюджетних установ за такі перевитрати та недосконалий механізм контролю за виконанням кошторису, коли керівникам бюджетних установ було надано право самостійно їх затверджувати. Практика показала негативність такого розширення прав керівників бюджетних установ, і тепер ця хиба виправляється.

Чи можна уряду розв'язувати проблему погашення заборгованості в заробітній платі працівникам, коли в розрахунках державного бюджету на 1996 рік було передбачено 63 тисячі штатних працівників органів місцевого самоврядування, а фактично на 1 січня 1997 року, користуючись правом самостійно визначати штатну чисельність, органи місцевого самоврядування встановили на ЗО тисяч більше. Не все зроблено в регіонах щодо визначення оптимальної чисельності штатних посад у тій або тій галузі.

Сьогодні не ставиться питання механічного скорочення мережі штатів та контингентів. Тут треба розібратися, чому так склалось, і навести лад, привести у відповідність із лімітами асигнувань усе те, що ми утримуємо за рахунок бюджету.

До п'ятої групи причин, які спричинили допущення заборгованості у виплаті заробітної плати, потрібно віднести хиби у використанні бюджетних коштів.

Що зроблено Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади всіх рівнів щодо розв'язання проблеми заборгованості в заробітній платі?

Перше. Оскільки розв'язання проблеми погашення

заборгованості в заробітній платі залежить від стану виробництва, то Кабінетом Міністрів України було вжито заходів для підтримки виробництва. Про це дуже багато було сказано в доповіді Прем'єр-міністра і міністра економіки. Маю лише наголосити на тому, що минулого року з ініціативи Кабінету Міністрів було прийнято рішення про спрямування 10 відсотків оподатковуваного прибутку на поповнення обігових коштів підприємств.

Здійснено реструктуризацію заборгованості підприємств і організацій за платежами до бюджету, яку було допущено за станом на 1 січня. Вжито заходів для захисту вітчизняного виробника шляхом внесення коректив до розмірів ставок ввізного мита. Також ужито заходів для поновлення монополії держави на виробництво спирту тощо.

Важливим фактором, який позитивно вплине на стан заборгованості в заробітній платі, стане прийняття пакету законодавчих актів з питань удосконалення податкової політики та чинного законодавства, що регулюють ті або ті проблеми виробництва. З одного боку, це зменшення податкового тиску, з другого - це сприяння організації виробництва шляхом спрощення реєстрації, ліцензування тощо.

Друге. З метою постійного контролю за виплатою заробітної плати Кабінет Міністрів України утворив міжвідомчу комісію, яка постійно розглядає питання соціальних виплат, а також постійно діючі робочі групи на чолі з віце-прем'єр-міністрами, які здійснюють перевірки на місцях.

Третє. Кабінет Міністрів зобов'язав усі органи виконавчої влади спрямовувати на соціальні виплати, в тому числі і на заробітну плату не менше 75 відсотків надходжень до відповідних бюджетів.

Четверте. Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою затвердив положення про складання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. Передбачається концентрація бюджетних і позабюджетних коштів установ і спрямування їх передовсім на виплату заробітної плати, вдосконалення порядку планування коштів тощо.

П'яте. На вимогу Кабінету Міністрів України всі органи виконавчої влади склали графіки погашення заборгованості заробітної плати.

Якщо будуть виконані всі заходи, про які сказано в доповідях, то це дасть змогу забезпечити поточне фінансування заробітної плати з бюджетів усіх рівнів та забезпечити погашення заборгованості в заробітній платі протягом шести місяців після затвердження Державного бюджету України, на що вперше передбачено у проекті бюджету два мільярди гривень.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимире Макаровичу, відповідатимете на запитання. Ви там зачепили цікавий приклад про маслозавод у Вінницькій області. А

на тому маслозаводі робітникам виплачена зарплата і з бюджетом розрахувалися за такого розміру зарплати?

МАТВІЙЧУК В.М. Не було виплачено. ГОЛОВА. Яких же заходів вживалося?

МАТВІЙЧУК В.М. У тих межах, про які я казав. Тобто ті, що можуть вживатися урядом. Уряд не може вживати конкретних заходів щодо кожного заводу, а лише сприяти через економічні важелі розв'язанню цієї проблеми.

ГОЛОВА. Будь ласка, запитання.

МАТВІЙЧУК В.М. Депутатська група "Конституційний центр", Комісія з питань науки та народної освіти, Комісія з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку, народні депутати України Шкрабак і Кузнецов задали кілька запитань про строки погашення заборгованості із заробітної плати, а одне з них стосується того, чи притягувався хто до відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати.

Що стосується строків погашення заборгованості в заробітній платі, сподіваюся, що я в своєму виступі сказав.

Стосовно притягнення до відповідальності тих або тих керівників за порушення у виплаті заробітної плати, то я можу доповісти таке. На/ засіданнях Кабінету Міністрів України та міжвідомчої комісії з питань контролю за своєчасністю виплати заробітної плати, грошового забезпечення пенсій, стипендій та інших виплат, яка створена Кабінетом Міністрів України, постійно розглядається питання погашення заборгованості в заробітній платі. За невиконання відповідних заходів щодо погашення заборгованості в заробітній платі згідно з прийнятими рішеннями притягнено до відповідальності деяких керівників Міносвіти, Мінкультури, Мінмашпрому та обласних державних адміністрацій. Тепер у Кабінеті Міністрів розглядається проект постанови про позбавлення премії деяких керівників за допущені перевитрати лімітів на виплату заробітної плати за 1996 рік.

Комісія з питань оборони і державної безпеки: "Чи передбачає уряд у проекті Державного бюджету на 1997 рік кошти для своєчасного відшкодування заборгованості держави щодо компенсації сплаченого податку на додану вартість підприємствам з довготривалим циклом виробництва?"

З огляду на це маю повідомити, що проектом Закону про податок на додану вартість, схваленим Верховною Радою в другому читанні, передбачено, що суми податку на додану вартість відшкодовуватимуться з державного бюджету України. Для цього передбачені відповідні кошти.

Що стосується заборгованості, допущеної в цьому питанні за станом на 1 січня 1997 року, то така заборгованість також покриватиметься за

рахунок коштів державного бюджету. Для цього передбачаються відповідні кошти.

Комісія з питань оборони і державної безпеки:" Чи буде зарахований урядовий кредит стабілізації, наданий підприємствам згідно з постановою Кабінету Міністрів від 7 лютого 1994 року, на поповнення власних обігових коштів підприємств?"

Тут треба відзначити таке. Урядовий кредит фінансової стабілізації наданий Національним банком України 1996 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України міністерствам і відомствам у сумі 149 мільйонів гривень. За станом на 1 лютого 1997 року із загальної суми наданого кредиту міністерствами та відомствами повернуто 65,9 мільйона гривень, що становить 42,7 відсотка виданої суми. На даний час заборгованість із урядового кредиту становить 85,5 мільйона гривень, а з урахуванням відсотків за користування ним загальна сума заборгованості становить 257 мільйонів гривень.

Заборгованість із урядового кредиту фінансової стабілізації 1994 року внесена до загальної суми заборгованості за кредитами Національного банку України, отриманих на покриття дефіциту бюджету 1994 року. Загальний обсяг цієї заборгованості становить 1,3 мільярда гривень.

Відповідно до статті 2 Закону про структуру державного внутрішнього боргу і граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 1996 та 1997 роки вказана сума заборгованості перед Національним банком України, зокрема заборгованість із урядового кредиту фінансової стабілізації та відсотків, повинна бути списана.

За станом на сьогодні це списання ще не здійснено оскільки Національний банк України не виконав відповідної операції. Остаточне рішення Національного банку з цього питання буде передумовою розв'язання проблеми для підприємств. Але враховуючи те, що частину кредиту повернено, а частину ні, залишення цієї суми кредиту на поповнення обігових коштів підприємств буде несправедливе щодо тих підприємств, які такий кредит уже повернули.

Тому маємо на увазі, що після прийняття рішення Національного банку ми передбачимо реструктуризацію цього боргу на певний період. Але він обов'язково має бути повернутий, щоб підприємства перебували в рівних умовах.

Та сама комісія задала ще запитання: "Чи передбачає уряд на поточний рік кошти на фінансування заходів конверсії і розроблення нових видів продуктів цивільного призначення?"

За даного часу доопрацьовується проект бюджету на 1997 рік, і в ньому передбачається близько 80 мільйонів карбованців на зазначену мету.

Комісія з питань паливно-енергетичного комплексу та транспорту і зв'язку запитує: "На якій підставі на порушення статті 11 Закону про охорону праці Кабінет Міністрів видав розпорядження стосовно зменшення розміру відрахувань на відсоток втрати працездатності, що викликало обурення робітників шахт, які закриваються?"

Враховуючи невідповідність розпорядження Кабінету Міністрів закону, підготовлено проект про його уточнення. Я мушу лише пояснити.

що розпорядження приймалося з урахуванням тих пропозицій, які подані Кабінетом Міністрів до Верховної Ради, стосовно уточнення порядку відрахувань, а тому була допущена певна недоречність у цій справі. Вона буде виправлена.

Комісія з питань соціальної політики та праці запитує: "Коли і яким чином уряд розраховує ліквідувати заборгованість по фінансуванню виплат пенсій та грошової допомоги, які вживаються заходи в цьому плані?"

У зв'язку з цим зазначу, що заборгованість у виплаті пенсій і допомог з пенсійного фонду за станом на 1 березня 1997 року становила 1,4 мільярда гривень. Основною причиною допущення цієї заборгованості є заборгованість підприємств і організацій пенсійному фондові, яка за станом на 1 березня цього року становить 1,8 мільярда гривень. Цієї суми було б цілком достатньо для погашення всієї суми заборгованості по виплатах із пенсійного фонду. Сьогодні органи Пенсійного фонду і податкові органи докладають максимум зусиль щодо стягнення цієї суми заборгованості. Кабінетом Міністрів України вжито заходів для забезпечення повнішого надходження відрахувань до Пенсійного фонду. Зокрема, 31 серпня 1996 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову України № 1023 про заходи додаткового залучення коштів до Пенсійного фонду, якою уточнено й частково змінено порядок обчислення обов'язкових внесків на державне соціальне страхування та обов'язкових страхових внесків до Пенсійного фонду.

За поданням уряду Верховна Рада 21 листопада минулого року ухвалила Закон України про внесення змін до статті 52 Закону про банки та банківську діяльність, який надав право органам фонду отримувати безпосередньо в банку довідки про операції, розрахунки платників, що дає можливість здійснювати оперативний контроль за сплатою страхових внесків.

Із метою залучення додаткових коштів до пенсійного фонду Кабінет Міністрів України і Національний банк прийняли постанову про заходи для залучення додаткових надходжень до бюджету та підвищення ефективного витрачання бюджетних коштів з метою забезпечення фінансування соціальних виплат, якою встановлено, що рішення про надбавки, преміювання керівникам прийматимуться з урахуванням погашення заборгованості в соціальних виплатах.

Передбачено також ужити додаткових заходів. З цією метою розроблено проект Основ законодавства про соціальне страхування, на розгляд Кабінету Міністрів підготовлено проект постанови про зниження розмірів тарифів на доставку пенсій, розпочато роботу над проектом Закону про страхові внески до пенсійного фонду тощо. Коли буде вжито всіх цих заходів, ми розраховуємо, що заборгованість за станом на 1 березня вдасться погасити протягом трьох місяців.

Та сама комісія запитує: "Чи передбачається перенесення витрат на виплату цільової грошової допомоги на прожиття та соціальних виплат з бюджету пенсійного фонду на державний бюджет України?"

У поданому Кабінетом Міністрів України проекті бюджету на 1997 рік 21 листопада минулого року передбачено фінансування цих виплат за рахунок загальних надходжень до державного бюджету України в сумі 1,6 мільярда гривень.

"Які уряд передбачає заходи, щоб не допустити подальшого спаду виробництва, і чи не доцільно було б за такої ситуації вжиття стимулюючої системи оподаткування за кожний нарощений відсоток обсягу випуску продукції?" Це запитання Комісії з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів.

Проектом Закону про внесення змін і доповнень до Закону про оподаткування прибутку підприємств, прийнятому Верховною Радою України в першому читанні, передбачаються зовсім нові підходи до оподаткування прибутку. Якщо за чинним законодавством оподатковується балансовий прибуток, то за умови прийняття запропонованого урядом проекту передбачається визначення оподатковуваного прибутку шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника -на суму нарахованих амортизаційних відрахувань і на суму відрахувань на відновлення природних ресурсів. За такого порядку до складу валових витрат вносяться всі суми будь-яких витрат виробництва, обігу, нарахованих протягом звітного періоду, у зв'язку з підготовкою, організацією та введенням виробництва і реалізації продукції, що практично зменшуватиме оподатковуваний прибуток на витрати, спричинені зростанням випуску продукції.

Фракція Народного руху України задала таке запитання: "Кременчуцький автомобільний завод як один із найбільших промислових комплексів держави впливає не лише на економічну ситуацію в регіоні, а й на економіку України в цілому. Згідно з постановою Кабінету Міністрів передбачалася фінансова підтримка цього підприємства. Коли буде виконано в повному обсязі зазначена постанова уряду?"

Справді, постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1996 року передбачалося надати компанії бюджетну позичку на зворотній основі в сумі 10 мільйонів гривень терміном на один рік. Крім того, постановою Кабінету Міністрів від 3 березня цього року передбачено надати в 1997 році компанії бюджетну позичку строком на один рік у сумі 5 мільйонів гривень. З метою подальшого розвитку виробництва вантажних автомобілів та збільшення обсягів виробництва в цій компанії Міністерство фінансів перерахувало в 1996 році один мільйон гривень і в 1997 році - 5 мільйонів гривень. Невиконання перерахування повної суми в 1997 році пояснюється труднощами, які склалися з фінансуванням усіх соціальних виплат.

Запитання всі.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Від фракції є ще одне запитання, можна задавати два... Подивіться, будь ласка, від фракції Руху (Шум у залі). Можливо, це запитання у Прем'єр-міністра, він на нього потім відповість.

Сідайте, будь ласка, Володимире Макаровичу. Будь ласка.

Шановні депутати, у вас є проекти документів. Зараз буде перерва, будь ласка, уважно розгляньте їх під час перерви, порадьтеся у фракціях, поміж собою. О 12 годині ЗО хвилин продовжимо засідання.

(Після перерви)

ГОЛОВА. Я прошу депутатів сісти на свої місця. Прошу уваги. Продовжується засідання Верховної Ради. Триває День уряду. Відповідає на запитання, які стосуються його компетенції, Борис Карабайович Супіханов - виконуючий обов'язки міністра сільського господарства та продовольства.

СУПІХАНОВ Б.К., виконуючий обов'язки міністра сільського господарства і продовольства України. Шановні народні депутати! Насамперед дозвольте вас поінформувати, що весняно-польові роботи в державі розпочалися і не лише в південних районах, а й у глибокому Поліссі на Волині. Спеціалісти констатують, що ці роботи розпочалися раніше проти минулого року на місяць і раніше середньорічних даних - на 20-25 днів. Незважаючи на це дозвольте стисло поінформувати вас і відповісти на поставлені запитання щодо того, з чим ми підійшли до весни.

Насамперед, за даними областей на сьогодні, в задовільному і в доброму стані перебуває близько семи мільйонів гектарів, або 90 відсотків, тобто дещо більше супроти минулого року. В основному озимі по

всій території вийшли із зимівлі нормальними. Але дещо гірший стан на сьогодні спостерігаємо в центральних районах Київської, деяких районах

Черкаської, Полтавської і Чернігівської областей.

Запаси вологи на сьогодні в орному і метровому шарі відповідають вимогам оптимальної кількості і становлять на півдні країни 110-150 міліметрів, на заході - 160-180 міліметрів, у центрі і на сході - в межах 120-160 міліметрів.

Запитання про фінансово-кредитне та матеріально-технічне забезпечення весняно-польових робіт.

У своїй інформації шановний Прем'єр-міністр Павло Іванович Лазаренко в основному назвав параметри матеріально- технічного і грошового забезпечення весняно-польових робіт, але я дещо конкретизую і розширю цю інформацію для вас.

Перше. За підрахунками наших спеціалістів у цілому комплекс весняно-польових робіт коштуватиме близько 3 мільярдів гривень. Джерела покриття - здебільшого з боку держави. Вони видаються під державне замовлення, як уже зазначалося, і становитимуть до 1 липня 1997 року 1 мільярд 100-1 мільярд 200 мільйонів гривень, або в межах 90-95 відсотків державного замовлення. При цьому на сьогодні практичне вирішено питання виконання урядових постанов і розпоряджень про забезпечення мінеральними добривами. Як ви знаєте, триває інтенсивне постачання пально-мастильних матеріалів.

Що стосується програми мінеральних добрив, то відповідну постанову вже виконано сьогодні більш як на 40 відсотків. На сьогодні

поставлено вже 192 тисячі тонн пального. Багато це чи мало? Якщо порівняти з фактичною наявністю пального на 1 березня (а вона в нас становить з дизельного пального - 100 тисяч тонн) і з фактичними витратами пального (я ще раз підкреслюю) в квітні минулого року (250 тисяч тонн), то на сьогодні ми маємо в наявності таку кількість пального, яка дає змогу в основному нормально, хоча й у режимі жорсткої економії провадити весняно-польові роботи.

Що стосується насіння. Насамперед щодо зернових і кукурудзи питання повністю закрито, 200 тисяч тонн виділено з державних ресурсів ранніх зернових. По суті, всі потреби регіонів задоволено. І на сьогодні ми маємо ще в резерві близько 100 тисяч тонн кукурудзи, що повністю задовольняє навіть якісь несподівані втрати озимини.

Що стосується проблеми забезпечення засобами захисту. Основна потреба на технологічний цикл становить 37 тисяч тонн. На сьогодні маємо в державі 44 відсотки, що на 2 відсотки більше проти минулого року. Вже підтверджено укладеними договорами комерційних, а також державних структур, які займаються постачанням засобів захисту, практично 34 тисячі тонн засобів захисту, частина з яких вироблятиметься на підприємствах хімічної промисловості нашої держави.

Що стосується фінансового забезпечення, то поряд із тим, що держава, уряд на сьогодні виділяють певну частину коштів по лінії селекції в рослинництві й тваринництві, по лінії фінансування державного замовлення, також залучаються кошти комерційних банків, зокрема банку

"Україна" в сумі 320 мільйонів гривень, частину з яких, або 220 мільйонів гривень, буде залучено до 1 квітня поточного року.

Якщо підрахувати весь баланс, враховуючи те що надходження власних коштів від реалізації продукції за ці півроку ми оцінюємо в межах І мільярда 200 мільйонів - 1 мільярд 400 мільйонів гривень, то ми виходимо на 2, 8 мільярда гривень, призначених на фінансування весняно-польових робіт. Це перше.

Друге. Коли передбачається здійснити реструктуризацію заборгованості сільгосптоваровиробників перед бюджетом, включаючи пеню і штрафи та повернення коштів господарствам за реалізовану в державі сільськогосподарську продукцію?

Насамперед щодо боргів держави за сільськогосподарську продукцію. Вона на сьогодні становить по зерну 70 мільйонів. Вдалося скоротити за останні місяці цю заборгованість удвоє. І використовуючи кредити комерційного банку "Україна", державна акціонерна компанія "Хліб України" до 1 квітня ці 70 мільйонів поверне товаровиробникам, і ці кошти підуть на фінансування весняно-польових робіт.

Що стосується реструктуризації заборгованості, то уряд уже вжив певних заходів. Насамперед перенесено заборгованість промислових комплексів і птахофабрик на подальші роки сплати бюджетної позички в межах 64 мільйонів карбованців, що мало великий вплив на промислове виробництво м'яса, а також промислове птахівництво. Але міністерствами і відомствами на сьогодні внесено проект закону про реструктуризацію заборгованості для розгляду Верховною Радою.

Подальше запитання. Що робиться урядом для забезпечення паритету цін на товари сільськогосподарського та промислового виробництва? Це питання дуже широке, але стисло зупинюся на тому, що робиться конкретно урядом для подолання цього негативного явища.

Усунути диспаритет цін на сільськогосподарську й промислову продукцію лише з допомогою заходів на державному рівні неможливо з багатьох причин. Потрібен комплексний підхід, пошук і використання всіх можливостей.

По-перше, треба скоротити витрати на виробництво й переробку продукції, щоб її ціна влаштовувала наших людей.

По-друге, треба зменшити податковий тиск, про що сьогодні теж ішла мова в інформації Прем'єр-міністра. Ми вважаємо, що це також позитивно вплине на ціноутворення сільськогосподарської продукції.

По-третє, треба надати державну підтримку тваринництву. Уряд уже зробив певні кроки в цьому напрямі: у проекті бюджету на 1997 рік передбачено окрему статтю. Справа лише в тому, коли цей бюджет буде прийнятий.

Олександре Олександровичу, в мене все.

ГОЛОВА. Якщо все, то сідайте, будь ласка. Спасибі.

Шановні депутати! Згідно з Положенням про День уряду, після того як прозвучали відповіді на письмові запитання, депутати можуть поставити запитання усно. Депутат Манчуленко каже, що на запитання від їхньої

фракції відповіді не було. Слово депутатові Манчуленку, а потім ви запишетеся на усні запитання.

Будь ласка.

МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область). Фракція Народного руху України. Шановний Олександре Олександровичу! Від фракції Народного руху України було запитання стосовно однієї з проблем, але, на жаль, доповідач - заступник міністра фінансів - на нього чомусь не відповів. Гадаю, Павло Іванович -Прем'єр-міністр - розбереться, чому так сталося. А я зачитаю це запитання і сподіваюся почути на нього відповідь.

У Державному бюджеті України на 1996 рік Чернівецькій області затверджено дотацію в сумі 56,3 мільйона гривень. За станом на 1 січня 1997 року перераховано 32,3 мільйона гривень, або 57,5 відсотка до річного плану. Водночас сума дотації, виданої в грудні 1996 року Кіровоградській області (це як приклад), становить 78,3 відсотка, Рівненській - 100 відсотків. Чому це так?

Крім того, місцевим бюджетам областей, дотації яким не передбачено в держбюджеті на 1996 рік, надано позик з держбюджету на загальну суму 65,2 мільйона гривень, зокрема, Дніпропетровській області

- 18, 2 мільйона гривень, Луганській - 8 мільйонів гривень, Запорізькій

- 6,2 мільйона гривень, Одеській - 4 мільйони гривень та іншим, крім західних областей. Внаслідок цього борг перед держбюджетом досяг 429,9

мільйона гривень, а Чернівецькій області держбюджет заборгував приблизно 20 мільйонів гривень.

Чому було зроблено саме так, чому надаються переваги одним областям за рахунок інших і чому проводиться така дискримінаційна політика по відношенню до Чернівецької області?

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Володимире Макаровичу, дайте відповідь на Це запитання, оскільки воно було у встановленому порядку подане раніше.

МАТВІЙЧУК В.М На це запитання я хотів би відповісти так. У 1996 році були певні проблеми з перерахуванням дотацій областям, але це зумовлено в основному нерівномірним фінансуванням у першому півріччі 1996 року.

Разом із тим я хотів відзначити, що в цілому дотації в 1996 році профінансовані на 88 відсотків, що, по суті, дорівнює виконанню дохідної частини бюджету за 1996 рік. По окремих областях справді є стовідсоткове фінансування дотацій, по окремих - на 81 відсоток, 83 відсотки і так далі.

У цьому році стан справ виправлено. За січень і лютий треба було перерахувати місцевим бюджетам 91,8 мільйона гривень, і всім областям відповідні суми профінансовано на 100 відсотків. Отже, ми намагаємося

уникнути того, що було допущено в 1996 році. Я міг би назвати конкретні суми, кому і скільки перераховано (Шум у залі).

ГОЛОВА. Прошу уваги! Шановні депутати, якщо вам треба щось детальніше з'ясувати, то ви можете підійти до заступника міністра й з'ясувати всі ці питання (Шум у залі).

МАТВІЙЧУК В.М. Олександре Олександровичу, прошу вибачити. Я хотів би ще додати. У 1997 році на січень-лютий, як я вже сказав, було передбачено дотацій 91,8 мільйона гривень, у тому числі, наприклад, Вінницькій області - 9,8 мільйона гривень (повністю профінансовано), Волинській області -8,2 мільйона гривень (повністю профінансовано), Житомирській - 9,4 мільйона гривень (повністю профінансовано), Закарпатській - 13,4 мільйона гривень (повністю профінансовано) (Шум у залі).

ГОЛОВА. Та не кричіть з місця. Мова про те, що в Чернівецькій області забезпечується рівень фінансування менший, ніж по інших областях. Так ставилося питання. Що ви можете з цього приводу сказати?

МАТВІЙЧУК В.М. Я вже відповів. Це справді так. Минулого року (на початку року) ми не забезпечували рівномірне фінансування дотацій по областях, але 1996 рік уже закінчився, і виправити ситуацію ми можемо лише в 1997 році. Як виправляється становище, я вже сказав.

Ми взяли на себе зобов'язання, що в подальшому фінансування буде рімномірне, і ми виправимо ситуацію.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка (Шум у залі).

Хто хоче поставити запитання членам Кабінету Міністрів? Запишіться, будь ласка. Опублікуйте список.

Шановні депутати! Відповідно до Положення про День уряду протягом години депутати можуть ставити доповідачам усні запитання з приводу проблеми, котра обговорюється. Крім того, відповідно до положення із п'ятихвилинними інформаціями можуть виступити представники профільних комісій, у даному випадку скоріше за все -представники Комісії з питань економічної політики і Комісії з питань соціальної політики. Тобто треба передбачити ще 10 хвилин... Прошу уваги!

Крім того, нам треба прийняти рішення з приводу тих документів, котрі надійшли.

На прийняття рішення потрібно приблизно 7 хвилин, на виступи -10 хвилин, тобто 17 хвилин. Ми проголосували за закінчення засідання о 13.30. Тому є пропозиція відвести на запитання півгодини. Немає заперечень? (Шум у залі).

Те, що ви кажете, правильно. Але правильно й те, що я перед цим сказав, - що передбачено в положенні і за що проголосувала Верховна Рада.

Тому давайте відведемо півгодини на запитання. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

"За"- 167. Прийнято.

Депутат Чобіт. Немає.

Депутат Процев'ят. Будь ласка.

ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Самбірський виборчий округ, Львівська область). Шановний головуючий! Шановні члени Кабінету Міністрів! У мене запитання до нашого шановного Прем'єр-міністра Павла Івановича Лазаренка. Фактично два коротких запитання.

Усім відомо, в якій критичній ситуації перебуває сьогодні наша цукрова галузь, яка в минулому, фактично сторіччя, була гордістю України. І всі ми знаємо, що сьогодні собівартість цукру на більшості цукрових заводів України значно більша, ніж ціна цукру на світовому ринку.

Тож перше запитання. У таких країнах, як, наприклад, Франція, Англія; для того щоб захистити свого виробника, вводяться або фіксовані ціни на цукор, або відповідне ввізне мито на імпорт цукру. А яких заходів вживає наш уряд для того, щоб захистити вітчизняного виробника? Бо якщо таких заходів у цьому році не вжити, то більшість цукрових заводів України просто вимруть.

І друге запитання. Шановний виконуючий обов'язки міністра сільського господарства говорив про наше птахівництво...

ГОЛОВА. Давайте домовимося: кожен задає по одному запитанню.

ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І. Коротке запитання. Більшість птахофабрик в Україні фактично стоять. Але український ринок заполонений імпортною продукцією. Які заходи плануються урядом, щоб захистити національного виробника?

Дякую.

ЛАЗАРЕНКО П.І. Шановні народні депутати, дозвольте мені відповісти на поставлені запитання.

Минулого місяця було проведено розширену нараду за участю всіх без винятку керівників цукрових підприємств, більшості керівників господарств під егідою окремих народних депутатів, котрі тут присутні.

Наприклад, шановний пан Карасик Владлен Михайлович і організатором був, і брав участь у нараді. Питання держзамовлення й регулювання цін дуже непросте, неоднозначне. Для його вирішення потрібні кошти. Ви розумієте, скільки сьогодні потрібно зусиль, щоб профінансувати держзамовлення по хлібу? Це 1 мільярд 150 мільйонів гривень!. Реальних коштів практично нема. Питання вирішується за рахунок нафти, яка видобувається в Україні, та за рахунок інших матеріальних ресурсів, що дуже складно.

Правильно ви поставили запитання чи неправильно? Відповідь однозначна: запитання поставлено правильно. Треба приймати відповідне рішення, іншого шляху в держави, на жаль, немає. Але рішення треба приймати разом, і не тільки з цього питання. У нас не вирішено питання

держзамовлення на насіння соняшнику. Можливо, для західних областей воно не таке актуальне, але для центральних, особливо для південних областей, стоїть дуже гостро. Чому? Тому що насіння практично скуповується ще на початку посіву, а потім наші підприємства стоять, не маючи сировини для переробки.

Так само складна ситуація з цукром. Ми маємо 950 тисяч тонн нереалізованого цукру врожаю 1996 року. Було прийнято рішення, як ви знаєте, щодо неможливості переробки давальницької сировини за замовленнями для відправки в Росію. Але потім, для того щоб усе-таки дати можливість цукровим заводам працювати, це обмеження було зняте.

Чи є механізм? Є, він напрацьований. Чи є можливість його вводити? Однозначної відповіді немає. Для цього треба передбачити кошти в державному бюджеті.

Після першого читання нового проекту державного бюджету ми врахували всі ваші зауваження, внесли поправки до п'яти законопроектів, котрі ви схвалили, врахували й питання підтримки галузі тваринництва, зокрема птахівництва. Це буде в проекті бюджету на 1997 рік. Але питання, можливо, треба обговорити на спільних засіданнях аграрної комісії та уряду, щоб внести конструктивні пропозиції.

Чи є взагалі можливість вирішення цього питання? Можливість є, але рішення треба приймати виходячи з певних статей видатків, котрі вже передбачені. Іншої можливості немає. Я вважаю, що протягом березня-квітня ми приймемо конструктивне рішення щодо питань, котрі" ви поставили.

ГОЛОВА. Депутат Білоус.

БІЛОУС ВО., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ, Полтавська область). Спілка офіцерів України. Група "Реформи". Шановний Павле Івановичу, ви знаєте, що Верховна Рада України відхилила звіти про виконання бюджету 1994-1995 років і направила матеріали в Генеральну прокуратуру. Що зроблено урядом для того, щоб. прояснити ситуацію з бюджетом 1994-1995 років? Як ви розумієте, це ключ до таємниці про невиплату зарплати вчителям, лікарям, студентам, військовослужбовцям. Тому я хотів би, щоб ви відповіли на це запитання.

Друге запитання. У Програмі уряду...

ГОЛОВА, Я звертаюся до вас, шановні депутати. Оскільки комісії і фракції мають право задавати обмежену кількість запитань, то задавайте й ви по одному запитанню. Бо ми правом одних обмежуємо право інших.

БІЛОУС В.І. У мене час не вийшов, Олександре Олександровичу. Прошу мене не перебивати. У мене 1 хвилина.

ГОЛОВА. Ще 10 секунд, будь ласка.

БІЛОУС В.О. Не 10, а 15 секунд... Згідно з програмою діяльності Кабінету Міністрів, яку ви запропонували, ВВП повинен був зменшитися на і відсоток, а фактично він зменшився на 10 відсотків. У 1997 році згідно з поданим Кабінетом Міністрів проектом бюджету ВВП повинен збільшитися на 1,7 відсотка, але в січні він фактично зменшився на 10,1 відсотка.

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Будь ласка, відповідайте,

ЛАЗАРЕНКО П. І. Стосовно першого запитання. Є постанова, є доручення, працює група фахівців у Міністерстві фінансів і Міністерстві економіки. Сьогодні всі питання фінансування тих чи інших статей бюджету перевіряються Генеральною прокуратурою. Усі без винятку питання, що стосуються виконання державною бюджету 1994-1995 років, будуть повністю з'ясовані.

Стосовно другого запитання. Коли я був на трибуні, я говорив з вами відверто. Ми зробили аналіз по п'ятьох країнах Східної Європи, де пішли на певні кроки, щоб зменшити податки, аналізували, як збільшити приріст внутрішнього валового продукту, яка можливість вийти економіці з тіні та досягти збільшення надходжень до державного й місцевих бюджетів.

За два місяці цього року (січень-лютий) спад виробництва становив 6, 8 відсотка. Подобається це кому чи не подобається, але ми маємо на два робочі дні менше. На жаль, і в березні в нас випадають робочі дні, тому

що після 8 й 9 березня знову вихідний, знову немає одного банківського дня, знову не працюють підприємства.

Ми внесли пропозиції стосовно державних свят і післясвяткових днів. Це треба врегулювати. Ми будемо мати за перший квартал мінус три робочі дні. Багато це чи мало? Можна судити по-різному.

Єдине, про що я веду мову: ми будемо мати результати лише в разі спільного розгляду й прийняття (щоб потім знову не було звинувачень) усіх семи законів, проекти яких внесено, і бюджету на новій податковій основі.

Якщо є загроза, що окремі статті не можна буде ввести терміново, то, можливо, слід піти на те, що якісь із них будуть уведені на місяць пізніше, щоб ми змогли розробити інструкції. Така робота разом із депутатами Сусловим і Азаровим ведеться. У нас відбулася зустріч, і ми обговорили всі без винятку статті, котрі були внесені додатково.

Я ще раз прошу взяти до уваги, що реальна можливість приросту ВВП у нас розрахована. Розрахована вона й по "Оріані". Ми створили можливість переробки сьогодні 1 мільйона тонн нафти. Уже запущено 32 підприємства, і вже є приріст. Реальний приріст продукції буде у вугільній промисловості. Реальні ресурси ми вклали в сільське господарство.

Я нікого не звинувачую, я розумію складність ситуації. Учора в мене знову була зустріч із депутатом Сусловим, сьогодні знову ми зустрічаємось із ним і з членами інших комісій, зокрема з Азаровим, щоб погодити ці питання. Нам потрібно рухатися вперед і приймати ті рішення, про які ми так часто говоримо.

ГОЛОВА. Спасибі...

ЛАЗАРЕНКО П. І. А потім буде і зростання ВВП. Розрахунково ми підтверджуємо, що є можливість вийти хоча б на піввідсотка, один відсоток. Мало це чи багато? Зважаючи на спад ВВП протягом тих років на рівні 54 відсотків, дай нам Боже здійснити це. Уже після цього можна буде сказати, що наша робота була недаремною. Бо після таких спадів приросту більше 7-10 відсотків практично не буває.

Спасибі.

ГОЛОВА. Спасибі.

Я просив би трохи коротше відповідати на запитання. А для радіослухачів хочу сказати, що коли називаються прізвища депутатів Суслова і Азарова, то йдеться про голів комісій Верховної Ради - Віктора Івановича Суслова та Миколу Яновича Азарова.

Запитання ставить депутат Шейко. Я прошу всіх ставити по одному запитанню. Будь ласка.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів [Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановний Павле Івановичу!

Сьогодні ніхто в цьому залі не говорив про таку гостру проблему, як виплата пенсій. Я уважно проаналізував матеріали Кабінету" Міністрів, які ви нам подали, і там є такі цифри: видатки Пенсійного

фонду за 1996 рік становили 7 мільярдів гривень, тобто 96 відсотків. 174 мільйони гривень додали в. січні-лютому, виходить, що Пенсійний фонд профінансовано на 100 відсотків.

У моєму окрузі з листопада минулого року люди не отримують пенсій. Я хотів би запитати: де ж ті гроші? Хто їх, де, на якій дорозі

розібрав?

І в розвиток цього. Сьогодні облікова ставка Національного банку по кредитах - 35 відсотків, а оце буквально днями вже стала 25 відсотків. Товаровиробники в Бобровиці Чернігівської області пішли в агропромбанк "Україна", щоб узяти цей кредит, а їм кажуть: "Не 25, а 71 відсоток", тобто маржа 200 відсотків. Де у світі є така маржа? Поясніть, будь ласка.

Дякую.

ЛАЗАРЕНКО П. І. Загальна заборгованість із виплати пенсій по Чернігівській області становить, на жаль, 55,2 мільйона гривень. Загальна заборгованість з виплатою пенсій по України - 1 мільярд 223 мільйони гривень. У нас залишилося 250 мільйонів гривень заборгованості за грудень. Листопад ми виплатили вже всім без винятку. На сьогодні вже немає областей, які ми не профінансували за листопад.

Для того щоб переконатися самому і щоб не було звинувачень, я виїжджав у дві області з народними депутатами, які мені говорили: "Шановний пане Прем'єр, ви необ'єктивно інформуєте". Разом із

депутатом ми їхали в один із районів, зустрічалися з керівниками і з'ясовували все на фактах.

За кілька днів буду в Донецькій області якраз із цього питання. Там найскладніша обстановка. Василь Васильович розбиратиметься з цим питанням у Луганській області.

Що я хочу до цього додати? Я обіцяю єдине: до 20 березня поточного року ми в повному обсязі розрахуємося по пенсіях за грудень 1996 року. Усе інше залежатиме від того, як працюватиме народногосподарський комплекс, які будуть надходження до державного бюджету.

ГОЛОВА. Депутат Чікал...

ЛАЗАРЕНКО П.І. Сьогодні я вперше поставив питання стосовно співпраці з Національним банком. Можливо, декому це не сподобалося, та якщо ми будемо вважати, що уряд не повинен взагалі хоч якось впливати... Він повністю сьогодні підпорядкований Верховній Раді. Ми не наполягаємо на якихось інших прерогативах, ніж бути в наглядовій раді й погоджувати ставку для того, щоб вона вводилася не сьомого числа, бо ми четвертого числа отримали звіт Міністерства статистики про те, що залишатиметься ставка 1,2 відсотка.

Я вношу чітку й конкретну пропозицію: ми готові (уряд напрацював повністю базу) внести це питання на закрите засідання Верховної Ради, попередньо надавши для опрацювання в комісіях усі без

винятку матеріали - і щодо відсотків, і ОВДП, які потрібно разом розглядати, і так далі. А потім погодити й вирішити це питання.

У мене є, напевно, більше запитань, чому сьогодні так. Тим паче, ми домовилися, була повна підтримка. Я з Віктором Михайловичем Кравцем зустрічався, ми були у двох регіонах. Він, виступаючи, підтверджував: є рішення уряду стосовно ставки, за їх згодою ми встановили: не більше 35 відсотків. І домовилися, що вона буде на дев'ять місяців, є письмова згода.

Я прошу, якщо десь після 20 лютого (до 20 лютого ми ще постанову не приймали) в якихось регіонах кредитна ставка агропромбанку "Україна" вища за ту, про яку ми домовилися... Є міністерства, є депутат Завалевська - підійдіть до неї. Я розгляну й погоджу. Я кожного тижня у вівторок проводжу розширене засідання з питань АПК. Присутні всі без винятку - десь 25-30 чоловік, які доповідають по всіх питаннях. Присутній Кравець, присутня Завалевська. Я прошу: давайте погодимо.

Я також вважав, що пальне надійшло в Миколаївську область. Коли приїхав, виявилося, що з 10 тисяч, котрі були передбачені, надійшла всього 1 тисяча. Чому? Необ'єктивна інформація. Дехто пролобував, дехто на території області взяв пальне насамперед для себе. Це • оперативна робота, котру потрібно робити.

ГОЛОВА. Павле Івановичу, спасибі.

ЛАЗАРЕНКО П. І. А стосовно кредитної ставки питань немає -повністю вас підтримуємо.

ГОЛОВА. Депутате Чікал, будь ласка.

ЧІКАЛ А.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Бердичівський виборчий округ, Житомирська область). Спасибі, Олександре Олександровичу. Шановний Павле Івановичу, я змушений сьогодні звернутися до вас у цьому сесійному залі, оскільки минув рік після того, як у місті Бердичеві 6 березня 1996 року сталася аварія першої категорії. Внаслідок обвалення житлового будинку загинуло п'ять жителів. Після цього працювала урядова комісія, яка відселила близько 200 сімей у готелі, гуртожитки міста. Хотів би наголосити на тому, що в Бердичеві з населенням майже 100 тисяч жителів 2,5 тисячі - військовослужбовці без квартир. Минув рік, та, на превеликий жаль, рішення донині немає.

Я змушений був звернутися 26 грудня до Президента України. Він поставив візу: "Лазаренку, Короневському. Прошу дофінансувати в січні 1997 року. Про виконання доповісти". Але й сьогодні немає ніяких зрушень. Як бути далі?

Спасибі.

ЛАЗАРЕНКО П. І. Я розумію всю складність, пояснень бути не може. У даному випадку всю відповідальність несе уряд.

Хочу сказати єдине: питання, пов'язне з відселенням мешканців будинку, ми профінансуємо. Кажу це прилюдно. Виправдання тут нема й бути не може.

Я повністю з'ясую в Міністерстві фінансів, чому так сталося. Причини суб'єктивні, бо об'єктивних причин немає. Ви правильно поставили питання.

ГОЛОВА. Депутат Терещук.

ТЕРЕЩУК В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область). Всеукраїнський союз робітників. Шановний Павле Івановичу! Створений 1 березня всеукраїнський страйковий комітет оцінив зусилля Кабінету Міністрів щодо зменшення заборгованості по виплаті заробітної плати у зв'язку з наближенням всеукраїнського страйку. Певну роботу ви виконуєте, але, на жаль, борг зростає, а не зменшується. З вашої сьогоднішньої інформації виникає ряд запитань.

Перше. Звідки взялося зростання купівельної спроможності населення, якщо при зростанні заробітної плати на 21,8 відсотка інфляція за рік становила 39,7 відсотка, тобто реальна заробітна плата зменшилася на 17,9 відсотка?

Друге. Я хотів би почутії цифру, наскільки щомісячно зростає борг по виплаті заробітної плати, пенсій і стипендій в Україні за останні чотири-п'ять місяців.

І останнє. У четвер на фабриці "Каштан" у Києві почався стихійний страйк. Люди отримали 35 гривень заробітної плати за місяць. Основну причину цього вони вбачають у тому, що тайванські товари поклали на лопатки вітчизняного виробника легкої промисловості.

Ви знаєте, що одна з вимог Всеукраїнського союзу робітників -уведення державної монополії на зовнішню торгівлю. Що думає робити Кабінет Міністрів у цьому плані?

Дякую.

ЛАЗАРЕНКО П. І. Шановний пане Терещук, я зробив аналіз заборгованості по заробітній платі від 1 липня 1996 року по сьогоднішній день. За станом на 1 липня ця заборгованість становила 1 мільярд 66 мільйонів гривень; на 1 серпня -1 мільярд 18 мільйонів; на 1 вересня - 1 мільярд 115 мільйонів; на 1 жовтня - 1 мільярд 154 мільйони. Заборгованість за станом на 1 лютого 1997 року - 1 мільярд 357 мільйонів гривень. Це та заборгованість, яка є сьогодні.

Вживаємо ми заходів чи не вживаємо? Вживаємо, і активних. 1 найближчим часом ми позитивно вирішимо питання виплати пенсій тощо. Усім зрозуміло, що сьогодні реальних можливостей погашення цих боргів без повернення заборгованості підприємств державному бюджету немає.

Яким чином сьогодні можна вирішити цю проблему. Я детально це пояснив. Є шість напрямів. Це все треба вирішувати в комплексі.

Стосовно підприємства "Каштан". Я запрошую вас на засідання уряду в четвер. Розглядатиметься питання розвитку легкої промисловості. Ми дамо вам повну інформацію. Це питання занадто складне. От якби мене запитали, яка проблема сьогодні є найбільш невирішеною, то я б відповів, що це проблема розвитку легкої промисловості. Можливо, це питання слід було б навіть детальніше заслухати на одному із засідань уряду, щоб ознайомитися із станом більшості підприємств. А після розгляду на засіданні уряду, можливо, слід було б заслухати це питання і тут, на одному з Днів уряду.

ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черенков.

ЧЕРЕНКОВ О.П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область). Уважаемый Павел Иванович! В некоторых областях нашей страны после повышения платы за газ месячная плата за газ превышает размер пенсий. Это первое.

Второе. Кто в правительстве дает команды по запугиванию людей, которые желают 18 марта отстаивать свои права путем участия во всеукраинской стачке? Спасибо.

ЛАЗАРЕНКО П.І. Дякую за конкретно поставлені запитання. Почну з відповіді на друге, бо воно якраз із попередніми дещо

збігається. Сьогодні уряд працює з усіма регіонами і трудовими колективами. Ми знаходимо можливості отримання кредитів і фінансування найболючіших проблем. Якщо хочете, давайте розглянемо таке питання.

Сьогодні ми маємо видобуток вугілля 140-150 тисяч тонн. Це після того, як ми мали приріст видобутку протягом двох місяців. Перекрити відставання, вивезти вугілля і потім знову сповзти на позиції, нижче яких сповзати неможливо? Може, хтось вважає, що це і є турбота про розбудову держави, що це підтримка власного виробника, підтримка економіки?.. Ось тому я і їду на Донеччину,- щоб зустрітися, поспілкуватися. Можливо, рішення, які ми приймаємо в Києві, не відповідають потребам колективів на місцях. Це треба з'ясувати, щоб приймати правильні рішення.

Тому це все нормально. Було б зовсім незрозуміло, якби уряд відсиджувався в Києві, не вивчав становища на місцях.

Стосовно підвищення плати за енергоносії. Це питання буде розглядатися. Я до нього детально готуюсь, щоб проаналізувати становище в усіх без винятку підрозділах, ч усіх структурах. Сьогодні є субсидії, це єдиний, хоча й недосконалий механізм. Іншого механізму, навіть недосконалого, сьогодні, на жаль, немає. Тому і в подальшому будемо працювати за таким принципом. Спасибі.

ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Група "Конституційний центр". Шановний Павле Івановичу! Ми часто говоримо про необхідність інтеграції української економіки в Європу, про інтеграцію в межах СНД, інтеграцію з Росією через промислово-фінансові групи, через виробничу кооперацію і так далі. Це правильно. Та чому ми не говоримо про інтеграцію в межах регіонів України?

Чи думає уряд над цією проблемою? Адже продуктивні сили в нашій державі розміщені нерівномірно. Різна щільність населення на заході і на сході України. На душу населення в цих регіонах припадає різновелика кількість гектарів землі. На заході завжди було менше робочих місць. Отже, що планує уряд для економічної інтеграції регіонів України, уникнення масового безробіття на заході України і на Закарпатті? Дякую.

ЛАЗАРЕНКО П.І. Питання дуже складне. Для того щоб повністю збалансувати економіку, потрібен не один рік.

І щоб вирішити питання інтеграції в межах держави, теж потрібен час. Хочу сказати, що ми маємо добрі напрацювання в Донецькій та Івано-Франківській областях. Маю на увазі можливості залучення людей на сільськогосподарські, будівельні роботи.

Така ж робота проводиться по Закарпаттю й Дніпропетровщині. Якраз у цьому напрямі й працюємо для того, щоб збалансувати економіку. Але погоджуюсь, що працюємо ще недостатньо, що це питання потребує більшої уваги з боку Міністерства праці. Можливо, це питання також можна було б внести на розгляд і у Верховній Раді, і в уряді.

Я наводив приклад щодо заводу "Оріана". Введення його в дію дає можливість працювати 32 хімічним підприємствам на території держави, а саме хімічним підприємствам, де спад виробництва найбільший. Сподіваюся, у такий спосіб ми будемо позитивно вирішувати ці питання.

ГОЛОВА. Депутат Сокерчак.

СОКЕРЧАК В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Савранський виборчий округ, Одеська область). Фракція комуністів. Шановний Павле Івановичу! Відомо, що згідно з настановами уряду виплата зарплати вчителям, лікарям, іншим працівникам бюджетної сфери та пенсіонерам за січень-лютий в Одеській області провадиться в розмірі 70 відсотків. Заборгованість по заробітній платі за 1996 рік заморожено. Громадяни хочуть знати і почути відверту й чесну відповідь уряду, тобто вашу, Павле Івановичу, за рахунок якого бюджету буде покриватися недоплата З0 відсотків окладів і борги за 1996 рік? Чи їх не чекає участь заощаджень на ощадкнижках?

Дякую за відповідь.

ЛАЗАРЕНКО П.І. Заборгованість по Одеській області за станом на 1 березня 1997 року по пенсіях - 6,2 мільйона гривень. Вона найменша в державі. Практично немає заборгованості по виплаті пенсій у Запорізькій області, Києві і Севастополі.

Одеська область сама працює в цьому напрямі і має змогу повністю вирішити питання фінансування пенсійного фонду, без допомоги центрального уряду.

ГОЛОВА. В'ячеславе Михайловичу Сокерчак, будь ласка, уточніть запитання.

СОКЕРЧАК В. М. Павле Івановичу, дякую за вашу відповідь, але я запитував про оплату праці вчителів і лікарів. Їм виплачують 70 відсотків місячного окладу. Заморожено виплату заборгованості за 1996 рік. І це не тільки в Одеській області, а в цілому по Україні.

Мене запитують виборці, з якого бюджету погашатиметься цей борг - ЗО відсотків посадового окладу і борг за п'ять місяців 1996 року?

ЛАЗАРЕНКО П. І. В Одеській області загальна заборгованість усім без винятку бюджетним організаціям, установам - 44,4 мільйона гривень. Ця область не є дотаційною згідно з проектом бюджету, який буде розглянуто в першому читанні, і ці видатки фінансуватимуться тільки за

рахунок надходжень до місцевих бюджетів. Інших надходжень не буде. Питання одне: внутрішній валовий продукт і відрахування.

Але є й інше питання. Ви розумієте, скільки ми недоотримали коштів за січень-лютий від невизначеності? Ми проголосили про сплату податків на новій податковій основі. Залишили стару. І, звісно, кожний господарник сьогодні розраховує, чи платити в тих розмірах, чи, може, почекати. Можливо, хтось прийме рішення стосовно списання заборгованості, реструктуризації, і, можливо, навіть не доведеться платити...

Усе залежить від нас. Я прошу, щоб ми правильно один одного зрозуміли.

А конкретно щодо Одещини - то тільки за рахунок своїх надходжень. Із державного бюджету сплата не передбачена.

ГОЛОВА. Павле Івановичу, я дозволю собі не погодитися з деякими тезами. Мова йде про те, що в минулому році був спад виробництва й відбулося помітне зниження ВВП - на 10 відсотків. Тоді не було розмов про нову податкову основу. Тобто все було так, як планувалося, тільки те, що планувалося, не виконане. У своєму виступі ви назвали причини, чому так сталося. Та я хотів би, щоб сьогодні в радіослухачів не склалося враження, що вся біда економіки (надходження до бюджету тощо) у тому, що не така податкова основа.

Податок впливає приблизно десь на п'яту-сьому частину. А причина в іншому: в розвалі економіки, у підриві виробництва і так далі. Ви про це говорили у своєму виступі.

Чечетов Михайло Васильович від комісії просить слова для обгрунтування документа.

ЧЕЧЕТОВ М.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Юнокомунарський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Александр Александрович! Уважаемый Павел Иванович! Уважаемые члены правительства и коллеги! Велик соблазн сегодня на волне экстремистских заявлений и сокрушающей критики политики Президента и правительства, используя высокую парламентскую трибуну, заработать дешевые популистские дивиденды в глазах своих избирателей. Но вместе с тем жесткий экономический прагматизм диктует совершенно иной лейтмотив сегодняшнего выступления. Это максимально объективная оценка происходящего и исходя из принципа прежде всего экономической, а не идеологической или политической целесообразности, изложение не каких-то локальных мер, представляющих своего рода латание дыр, а системное изложение глубоких концептуальных изменений самой стратегии реформирования.

Может быть, я выскажу свою субъективную точку зрения, но, на мой взгляд, попытки обвинить Премьер-министра Павла Ивановича Лазаренко в злоупотреблении административными методами руководства

лишены здравого смысла. Сегодня нужно понять главное: что цена всей нашей расхлябанности и безответственности - крах всех демократических преобразований в стране.

Думается, в сегодняшней ситуации правительству следует, образно говоря, с автопилота переходить на режим ручного управления страной. И какая бы ни была качка, вызванная недовольством отдельных политических сил в обществе, штурвал управления в руках нужно держать очень твердо, осознавая, что через хаос и полную потерю государством управляемости, можно войти только в развал. Успех же выхода из глобального системного кризиса зависит прежде всего от степени организованности, порядка и дисциплины в стране.

Теперь о главном. К глубокому сожалению, в одобренной парламентом Программе действий нынешнего Кабинета Министров, как и в программах предшествующих правительств, рельефно не выделено главное звено, потянув за которое, можно было бы вытянуть и всю цепь.

В правительственной программе предпринята попытка обозначить приоритеты. Но, к сожалению, во-первых, они не увязаны с главной стратегической целью - построением выбранной нами модели государства, во-вторых, нет четко разработанного финансово-кредитного механизма, обеспечивающего реализацию данных приоритетов.

Если мы действительно хотим, чтобы данная программа не была очередным сиюминутным латанием дыр в экономике, а прежде всего работала на перспективу, то и парламент, и Кабинет Министров, и

Президент должны дать четкий ответ на один конкретный вопрос: какой мы хотим видеть Украину через 10-15 лет?

Я сразу же отбрасываю всякие "-измы" - капитализм или социализм. Вне всяких сомнений (это уже закреплено Конституцией), что в базисе нашего будущего государства будет смешанная экономика, где на равных, конкурентных началах, в рамках единого правового поля будут развиваться и государственная, и коллективная, и частная формы собственности. И все они в одинаковой степени будут защищены государством.

Речь идет совершенно о другом: какое государственное здание будет воздвигнуто на этом фундаменте. То ли мы хотим видеть Украину через 10-15 лет могучей индустриальной державой, то ли аграрной страной, то ли аграрно-индустриальным государством, то ли (упаси Бог!) сырьевым придатком и мировой свалкой всяких радиоактивных," экологически вредных отходов развитых западных стран.

Определившись со стратегической целью, перспективной моделью государства, следует утвердить жесткую систему приоритетов. То есть приоритетными считать те отрасли народного хозяйства, развитие которых в конечном итоге должно способствовать более быстрому достижению выбранной нами цели с минимальными издержками.

Исходя из утвержденной системы приоритетов, нужно изложить и утвердить основные направления экономической, финансово-кредитной и бюджетной политики государства. Сохраняя и укрепляя приоритетные отрасли, можно будет вывести всю экономику из кризиса. То есть

приоритетные отрасли И будут тем главным звеном, потянув за которое можно будет вытянуть и всю цепь!

Что же касается предприятий, не попавших в число приоритетных, то они в дальнейшем должны будут рассчитывать только на самих себя. Пусть приватизируются, акционируются, находят стратегических инвесторов. Правительство должно будет очень твердо и жестко заявить, что у государства для них финансовых ресурсов нет.

Резюмируя все изложенное выше, можно сказать, что в Украине и по объективным, и по субъективным причинам сложилась крайне тяжелая, но не безнадежная ситуация. Луч надежды есть. Все зависит только от нас самих, прежде всего от власти - от Президента, от Кабинета Министров, от Верховного Совета и от нашего стремления вопреки разным идеологическим позициям отдельных политиков во всех ветвях власти объединиться в главном - в желании сделать Украину могучим, процветающим государством.

Только демонстрируя единение всех ветвей власти на главном направлении, можно рассчитывать на поддержку и понимание народа. А это уже ключ к успеху.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Я прошу уваги. Михайло Васильович не зорієнтувався, що ще ніхто не виступав. Він у своєму виступі відповідь дав промовцям. Але таких ще не було, я хотів на це звернути увагу.

Від Комісії з питань соціальної політики слово має депутат Чиж. Будь ласка.

ЧИЖ І.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область) Шановні колеги! Я одночасно представлятиму проект постанови, який розданий вам. Тому за відведений час я намагатимуся виконати і перше, і друге завдання.

Якщо говорити про ситуацію в економіці, то вона, безперечно, на межі остаточного розвалу, але запас певної міцності ще максимум на рік-півтора є.

Інша справа, що вже зовсім немає такого запасу щодо соціальної сфери. Потрібні швидкі, рішучі, мужні й неординарні кроки. Швидкі й рішучі, бо може бути запізно. Мужні, бо треба піти проти міжнародних фінансових акул, проти тих параметрів для власної користі, а не для користі України, які вони задали своїми меморандумами. Неординарність полягає в тому, я кажу про це з цієї трибуни вже втретє від імені комісії, від імені фракції соціалістів, що потрібно негайно покінчити із зниженням рівня життя людей, зменшенням купівельної спроможності населення, що є не тільки проблемою соціальною, але й економічною.

Ми наполягаємо на тому, щоб припинити принизливо ходити з простягнутою рукою по світу, благаючи Христа ради. Треба зробити стратегічним інвестором власний народ. Для цього слід невідкладно реформувати систему оплати праці. На першому етапі підняти мінімальну

зарплату до рівня межі малозабезпеченості. Змінити спін відношення між

середніми й максимальними значеннями зарплати, нині цей розрив перевищує 20 разів, а потрібно, щоб він був не більш як 5 разів.

Одномоментно підвищити середній розмір заробітної плати приблизно в 5 разів і довести хоча б до рівня, еквівалентного 400-500 доларам, а пенсії збільшити приблизно в 2-2,5 раза. Як тільки буде підвищена заробітна плата, з'явиться можливість наповнити пенсійний фонд. Щоб не спровокувати гіперінфляцію, потрібно тримати ціну податком. Ці механізми відомі, в принципі розроблено, як реалізувати податок, що стимулював би збільшення обсягів виробництва і був би фіскальним щодо нарощування прибутків через високу ціну. Таким чином рівні доходів населення хоча б якоюсь мірою почали б доганяти ціни.

Вартість робочої сили мала б бути не 10 відсотків у ціні продукту, як зараз, а хоча б 60 відсотків, як є за нормальної економіки. Гроші людей спрямувалися б в економіку, виробництво отримало б необхідні фінансові ресурси для свого розвитку й ожило б.

Подивіться, що ми маємо: щодо пенсій борг 1 мільярд 223 мільйони

- зріс; щодо стипендій борг 109 мільйонів - зріс; військовим не додано 299 мільйонів - борг теж зріс; ліквідується взагалі служба зайнятості, борг якій

- 10 мільйонів; інші соціальні виплати - борг 21 мільйон, а це означає, що дітям з багатодітних сімей не виплачуються і ті 5 гривень - ця дуже смішна сума.

І село потерпає від того, що немає коштів на його фінансування, Вітчизняного комбайна ми не можемо зробити за шість років незалежності,

а у війну вивезли підприємства за Урал і вже через три місяці робили танки. Я не знаю взагалі, що в нас за економіка така? Мабуть, це через те, що, в нас, виявляється, людиною року можна стати навіть тоді, коли ти все завалиш, що можна завалити.

Бездарно проведена грошова реформа, внаслідок якої на гривню повішено ту боргову гирю, яка висіла на купоні. А ми пропонували ще 26 серпня і Президенту, і Прем'єру: зробіть чистий лист фінансовий, із запровадженням гривні це можна зробити, обманувши навіть ваших благодійників: Міжнародний валютний фонд. Цього зроблено не було.

Тепер я вже переходжу до проекту постанови, де акцентується увагу на головній проблемі - кризі платежів, фактично на фінансовій кризі. Я прошу народних депутатів взяти проект, який я вношу. Звучить він так:

"1. Звернути увагу Президента, уряду України на незадовільний стан фінансового забезпечення функціонування економіки, поглиблення кризи платежів, котра остаточно руйнує виробництво, на систематичне і грубе порушення норм Конституції України внаслідок тривалої невиплати заробітної плати працівникам бюджетної і виробничої сфер.

2. Враховуючи критичний стан економіки та оцінки Президента України, висловити недовіру економічному блоку Кабінету Міністрів України та віце-прем'єр-міністру Пинзенику, котрий його очолює". Фактично ми погоджуємося з Президентом і допомагаємо розв'язати цю проблему.

100

"3. Зобов'язати Кабінет Міністрів України вжити невідкладних вичерпних заходів для усунення кризи платежів, повного погашення заборгованості по заробітній платі і пенсіях.

Відповідно до Закону України про оплату праці починаючи з другого кварталу 1997 року привести систему оплати праці до оптимального варіанта, усунувши суттєві диспропорції у співвідношеннях її середніх і максимальних значень та зафіксувавши мінімальну на рівні, не нижчому межі малозабезпеченості".

Дякую і прошу підтримати мій проект. А в першій частині свого виступу я говорив від комісії.

ГОЛОВА. Від комісій ще є потреба виступати? Просив хвилину депутат Яценко від Комісії з питань Чорнобильської катастрофи. Будь ласка.

ЯЦЕНКО В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильскої катастрофи (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Дякую. Я попросив одну хвилину тільки тому, що ми поставили два запитання, але задовільної відповіді не одержали.

Чорнобильська комісія поставила запитання: якщо змінюється основний зміст програми діяльності уряду, то чи не варто розробляти нову програму діяльності уряду? Адже останні пропозиції суперечать програмі діяльності уряду?

101

Юрій Іванович Єхануров відповів, що це тактика. Якщо для вас, Юрію Івановичу, для Павла Івановича, для Володимира Макаровича ліквідація системи захисту людей України (а це торкається 15 мільйонів населення) є питанням тактики, то для мене це стратегічне питання. І ми приймали програму діяльності уряду лише за однієї умови, що ліквідації системи захисту в програмі не буде.

І друге запитання. Нам кажуть: ми не будемо ліквідовувати, а призупинимо. Не вмер Данило, так болячка вдавила - різниці нема. Ми маємо практику: те, що призупиняється, ліквідується назавжди.

До яких пір призупинимо? До стабілізації. Але ж, пробачте мені, Президент України вже третій рік каже, що є ознаки стабілізації. І сьогодні підкреслив, що ознаки стабілізації є. Тоді навіщо взагалі призупиняти, оскільки ознаки стабілізації наявні і про це сьогодні йшлося?

Тому давайте одне одного не заплутувати тут. Я ще раз підкреслюю, що це пропозиція Чорнобильської комісії: ми ніяк не можемо сьогодні підтримати висновки, запропоновані в доповіді і співдоповідях, тому що вони суперечать програмі діяльності уряду.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні депутати! У вас на руках є три проекти постанов із приводу Дня уряду. Оскільки радіослухачі беруть своєрідну участь у цьому обговоренні, я зачитаю ці проекти.

Проект постанови Верховної Ради, який вноситься Комісією з питань економічної політики та управління народним господарством,

102

такого змісту: "Відмічаючи негативне становище в економіці, загострення економічної кризи і, як наслідок, загострення в цілому соціально-політичної ситуації в державі внаслідок різкого послаблення керованості перш за все державного сектора економіки, Верховна Рада України постановляє:

1. Запропонувати уряду з метою якнайшвидшого подолання кризових явищ в економіці:

в двотижневий термін внести суттєві зміни до схваленої Програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині істотного підвищення керованості державного сектора економіки;

внести на розгляд Верховної Ради України до 1 квітня 1997 року проект Закону про управління державним сектором економіки;

в тритижневий термін провести розширене засідання Кабінету Міністрів України за участю народних депутатів, представників промисловості та науковців, на якому детально обговорити стан, що склався у зв'язку з кризою платежів, і виробити конкретні рішення щодо його подолання;

в тижневий термін розробити та подати до Верховної Ради України конкретний графік погашення заборгованості щодо заробітної плати та пенсій.

2. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на постійні комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством, з питань фінансів і банківської діяльності, з питань бюджету та з питань соціальної політики та праці."

103

Народний депутат Іван Сергійович Чиж теж вносить проект постанови. Він його тільки-но зачитав. Ідеться про те, щоб звернути увагу Президента, висловити недовіру економічному блоку Кабінету Міністрів України та віце-прем'єр-міністру Пинзенику, зобов'язати Кабінет Міністрів України вжити невідкладних заходів щодо усунення кризи платежів. У конкретних пропозиціях цей проект збігається з проектом постанови, який подано профільною комісією.

Депутати Самойлик, Гмиря і Терещук пропонують такий проект постанови Верховної Ради:

"Інформація Прем'єр-міністра України про подолання економічної кризи, поліпшення керованості державного сектора економіки, ліквідацію взаємозаборгованості підприємств і заборгованості щодо заробітної плати та обговорення її депутатами засвідчує, що затяжна економічна криза охопила всі галузі виробництва, інноваційну та інвестиційну діяльність, бюджетну, фінансову, управлінську і соціальну сфери. Цілий ряд галузей, особливо машинобудування, військово-промисловий комплекс, легка промисловость, АПК, вуглевидобуток, виробництво будівельних

матеріалів та інші, перебувають на межі фізичного розпаду і зникнення з економічного простору держави.

Реалізація програми діяльності уряду, галузевих планів і прогнозів слабо контролюється урядом. Ліберально-монетаристська модель економічного розвитку без урахування особливостей структури економіки та наявності мінеральних ресурсів України не здатна зупинити кризу і вивести економіку на шлях ефективного розвитку.

Втрачена і не

104

відновлюється керованість державного сектора економіки, зростає взаємна заборгованість підприємств і заборгованість щодо заробітної плати. Соціальне становище трудящих державних підприємств різко погіршується, стає нестерпним. Віце-прем'єр-міністри Дурдинець та Пинзеник замість запровадження дійових заходів для подолання кризи виробництва і платежів, у тому числі щодо виплати заробітної плати, вдаються до необгрунтованих обіцянок, експериментів, які не дають позитивних наслідків, ведуть до подальшої деградації виробничої і соціальної сфер. Все це поставило державу перед загрозою національної катастрофи.

Верховна Рада України постановляє:

1. Стан справ по подоланню економічної кризи, поліпшенню керованості державного сектора економіки, ліквідації взаємозаборгованості підприємств і заборгованості щодо заробітної плати визнати незадовільним і таким, який не відповідає катастрофічному стану в економічній і соціальній сферах, веде до втрати економічної незалежності України.

2. Прем'єр-міністру України вжити невідкладних заходів щодо стабілізації економіки, поліпшення керованості державного сектора, насамперед виробничого.

3. Запропонувати Президенту України посилити увагу до проблем соціально-економічного стану в Україні, змінити деструктивний монетаристський курс як такий, який веде до національної катастрофи.

105

4. Висловити недовіру віце-прем'єр-міністру України Пинзенику, міністру Осиці та голові Національного агентства з реконструкції та розвитку Шпеку і рекомендувати Президенту України звільнити їх з посад , які вони займають.

5. Провести в березні 1997 року парламентські слухання про шляхи виходу із соціально-економічної кризи. Керівництву Верховної Ради України запросити на парламентські слухання провідних учених, керівників, спеціалістів різних галузей і сфер економіки України".

Такі три проекти постанов. Є ще заява, підготовлена 29 народними депутатами. У положенні порядок для прийняття заяв не передбачено. Проте, якщо депутати мають бажання, вони можуть, оскільки йдеться про засідання Верховної Ради, прийняти цю заяву. Суть зводиться приблизно до того, що я зачитав у попередніх документах. Дещо у різкіших формах вимога про відставку Пинзеника. Але я заяви, ще раз повторюю... {Шум у залі).

Я прошу не вигукувати з місця. Будь ласка, потерпіть трохи, Сергію Владиславовичу Соболев (Шум у залі).

Та заспокойтеся, врешті-решт. Опустіть руки, сідайте, будь ласка.

Я прошу: завтра вранці, коли буде відведено час для проголошення заяв, пропозицій тощо, візьмете слово і висловитеся з цього приводу.

Я просив би, перед тим як ставити на голосування проекти відповідних постанов, дуже коротко висловитися з приводу їх мотивації. Запишіться, будь ласка, чотири чоловіки, які хотіли б виступити. Депутат Ємець. Будь ласка.

106

ЄМЕЦЬ О.І., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Галицький виборчий округ, Львівська область). Депутатська група "Конституційний центр", Народно-демократична партія. Я хочу звернути увагу, що два проекти постанов суперечать Конституції, оскільки містять у собі пропозицію про висловлення недовіри окремим членам уряду. Згідно з Конституцією недовіра може бути висловлена лише уряду в цілому. Але оскільки парламент проголосував і підтримав програму, запропроновану урядом, то протягом року питання про недовіру ставитися не може. Таким чином, два проекти постанов, запропоновані комуністами з соціалістами, суперечать Конституції.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Степанов.

СТЕПАНОВ М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Слов'яносербський виборчий округ, Луганська область). Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Я хотел бы поддержать проект постановления, который огласил руководитель Социалистической фракции Иван Чиж. Я считаю, что это наиболее взвешенный, наиболее далекий от любых экстремистских предложений проект. Предыдущий оратор сказал, что нельзя ставить вопрос о недоверии. Но ведь мы не объявляем официально недоверие. Мы обращаемся к Президенту, мы обращаемся к главе правительства и

107

предлагаем прежде всего сделать те перестановки, которые можно сделать и без объявления правительству недоверия, не дожидаясь года или

сколько нужно по времени...

Если наше предложение не будет принято во внимание, если мы

не проголосуем за такой проект постановления, то ответственность возьмут на себя те, кто к нам не прислушался. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Депутат Чечетов.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Уважаемые коллеги! Я предлагаю поддержать проект постановления, внесенный Комиссией по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством. Этот проект постановления написан четко в соответствии с повесткой дня сегодняшнего заседания: про подолання економічної кризи, поліпшення керованості державним сектором економіки, ліквідацію взаємозаборгованості підприємств і заборгованості по заробітній платі. Наш проект постановления конкретно соответствует тематике сегодняшнего Дня правительства. Прошу поддержать проект постановления, внесенный Комиссией по вопросам экономической политики. Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Красняков.

108

КРАСНЯКОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти [Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область). Александр Александрович! Почему проект, который подали Терещук, Самойлик и Гмыря, не обоснован? Я прошу добавить время и передаю слово Сергею Петровичу Гмыре.

ГОЛОВА. Я пояснюю. Надавалося слово від профільних комісій, які розглядали це питання. Виступив депутат Чечетов, виступив депутат Чиж від комісії і, крім того, як автор і використав цей час для того, щоб обгрунтувати. Для обгрунтування проекту постанови Катерина Самойлик хотіла взяти слово чи хто? Депутат Гмиря? Будь ласка. Три хвилини.

ГМИРЯ С.П., член Комісії. Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації {Алчевський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые коллеги! Меня сегодня несколько удивил доклад уважаемого Премьер-министра. Смысл его такой: все хорошо, только чуть-чуть плохо. Нельзя же так делать, ну, это напоминает знаменитую чеховскую фразу: “Если тебе изменила жена, радуйся, что она изменила тебе , а не отечеству".

Безусловно, все мы знаем, насколько плохим является положение у нас в стране. Четырежды правительство обещало рассчитаться по заработной плате, а теперь оно говорит, что не знает, когда заработная плата будет выплачена.

109

Правительство видит только один путь - снимать социальные гарантии с населения. Логика его такова: если наличие социальных гарантий противоречит статье 22 Конституции, значит, их нужно к черту послать.

Нет, логика должна быть другой. Если отмена социальных гарантий не может быть в рамках статьи 22 Конституции, значит, необходимо менять социально-экономический курс.

Наш проект постановления как раз подразумевает смену социально-экономического курса, потребовать от Президента сменить этот курс. Необходимо немедленно возвращаться к директивному планированию, взять под контроль цены, установить монополию внешней торговли. Это основа нашего восстановления.

Что же касается второй части, где речь идет о персоналиях, то я хочу подчеркнуть, что мы требуем смены тех людей, которые олицетворяют курс радикальных рыночных реформ. Мы ставим вопрос так: нет смысла менять Пинзеника на Митюкова или наоборот.

Люди, которые олицетворяют курс радикальных рыночных реформ, должны уйти из правительства. А если правительство в полном составе уйдет в отставку, я тоже плакать не буду. Спасибо (Шум у залі).

ГОЛОВА. Я прошу уваги! Проект постанови від комісії ставиться на голосування за основу. Будь ласка.

"За" - 167. Не вистачає голосів...

110

Щодо інших двох проектів, якщо ми проголосуємо за основу/ можна редакційно виправити невідповідність Конституції, це елементарно. (Сміх у залі).

Ні, от я не розумію, чому вам смішно, Петре Володимировичу. Елементарно треба записати: звернутися до Президента з пропозицією. 1 все. Це буде те, що передбачено у положенні, де написано: "Верховна Рада України може приймати окрему постанову в порядку контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України... або направляти звернення Президенту України з відповідними висновками і пропозиціями щодо персональної відповідальності окремих членів Кабінету Міністрів".

Ставиться на голосування за основу проект, внесений депутатом Чижем.

"За" - 172.

Ставиться на голосування за основу проект, внесений депутатами Самойлик, Гмирею і Терещуком. Прошу.

"За" - 149. Не набрано потрібної кількості голосів.

Я пропонував би, шановні депутати, діяти в даному випадку таким чином. Пропозиції, котрі вносять і депутат Чиж, і депутати Самойлик, Гмиря, Терещук стосовно персональної відповідальності членів Кабінету Міністрів, можна, зібравши підписи, направити у вигляді пропозиції Президенту (Шум у залі).

Я просив би, Сергію Соболев, тихіше висловлювати свої міркування. Ви матимете змогу, якщо у вас є бажання, підійти до мікрофона,

111

виступити і сказати все, що думаєте. Але ця дотепність просто зовсім недоречна зараз.

Далі. Передбачити те, що пропонує Комісія з питань базових галузей, профільна комісія, щодо розширеного засідання Кабінету Міністрів і взяти з іншого проекту пропозицію щодо слухань у Верховній Раді про шляхи виходу із соціально-економічної кризи. Вважаю, що на тому зійтися можна було б: взяти за основу проект, внесений комісією, доголосувати ті пункти, які є в інших проектах і які справді певною мірою наближають вирішення проблеми.

Я ще раз ставлю на голосування за основу проект постанови від комісії. Будь ласка.

"За" - 205.

Я ще раз поставлю на голосування проект депутата Чижа, який набрав найбільшу кількість голосів, маючи на увазі, що другий пункт буде виправлений і не буде суперечити Конституції, там буде написано просто: звернутися до Президента з пропозицією. Зрозуміло, так? Ставлю на голосування за основу проект, внесений депутатом Чижем.

"За" - 200.

Теж не набрав потрібної кількості голосів (Шум у залі). Ну, що дає поіменне голосування?.. Я запропонував би таке. Прошу уваги. Немає значення вже, по суті, який проект брати за основу. Доголосувати можна і радикальні заходи, й інші. Я просив би: або один, або другий візьміть за основу (Шум у залі).

112

Олегу Вадимовичу, рейтинг вашого проекту визначений був не змістом його, а тим, як голосували. Тому ви менше про рейтинг говоріть.

Будь ласка, ставлю ще раз на голосування за основу проект від комісії, а потім можна доголосувати те, що передбачено в інших проектах.

"За" - 195.

Проект депутата Чижа ще раз ставлю на голосування за основу зі зміненим другим пунктом. Будь ласка.

"За" - 202. Теж не вистачає голосів...

Є пропозиція така: Комісії з питань економічної політики разом із автором проекту депутатом Чижем, із ініціаторами депутатами Самойлик, Гмирею і Терещуком доопрацювати проекти і завтра вранці дати на розгляд Верховної Ради як один документ. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За"- 212.

Я ще раз ставлю на голосування. І голова комісії депутат Таранов персонально відповідає за підготовку цього проекту. Будь ласка.

"За"-211.

Я прошу уваги. Розійшлися думки не тому, що зміст відрізняється в документах, і не тому, що депутати інакше оцінюють цю критичну ситуацію в економіці і відповідальність конкретних людей за таку ситуацію. Це ж прекрасно розуміють усі, і треба відобразити це в одному документі. Тут нічого посилатись на те, що одні правильно будуть оцінювати, а інші - не зовсім правильно, одні - з однієї політичної позиції,

113

інші - з іншої. Та сьогодні вся політика визначається тим економічним і соціальним станом, який є в державі. Усі це прекрасно розуміють.

Тому я пропоную: комісія нехай сяде, підготує документ і завтра ми його проголосуємо. Ще раз ставлю на голосування це доручення. Будь ласка.

"За" - 256. Прийнято.

Після обідньої перерви відбудуться засідання комісій. Завтра пленарне засідання о 10 годині. План роботи на завтра вам розданий. До побачення.

114